Файл #129: "За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року)"

П р о л е т а р і в с іх к р а їн , єд н а й т е ся)

педагогічні

З а

КАДРИ зо

ГРУДНЯ

ОРГАН П А РТБЮ РО , ДИ РЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

Новогодний toсt
Мы в сорок первый год идём
Хозяйской твёрдой поступью,
За круглым праздничным
столом
Встревожим полночь тостами.
А Киев, дивный город наш
Со славою б ы л и н н о ю ,
Подхватит звон хрустальных
чаш
Над всею Украиною.
Так пусть же счастье бьёт
ключом,
Пусть крепнет мира здание!
Друзья, тесней к плечу плечо!
Смелей полёт дерзания!
А. ДЬЯЧЕНКО.

1957 року
ПОНЕДІЛОК

№ 35 (47 )
Ціна 15 коп.

З

АКІНЧИВСЯ сповнений
творчих дерзань і зви­
тяжних подвигів тисяча де­
в’ятсот
п’ятдесят сьомий
рік — рік нашого, радянсько­
го сорокаріччя.
Окинеш поглядом пройде­
ний шлях за минулий рік, і
серце сповнюється гордістю
за свій народ, який прокла­

Рік
дає всім трудящим шлях до
щасливого життя.
Сучасникам і очевидцям
історичних подій, епохальних
наукових відкрить іноді важ­
ко оцінити всю велич і
значущість їх для май­
бутнього прогресу. На пер­
ший погляд важко повірити,
що бачене тобою, очевидцем
чого ти сам є, міцно, тут же
на твоїх очах зайняло винят­
кове місце в історії людської
цивілізації. Відноситься це,
насамперед, до запуску в Ра­
дянському Союзі штучних
супутників Землі.
Сотні років на Заході блу­
кали «теорії» про технічну і
культурну «відсталість» ро­
сіян. І ось 4 жовтня 1957 р.
сталася подія, яка вщент
розвіяла всі ці вигадки. Те­
пер нічого доводити, що ра­
дянська наука і ракетна тех­
ніка на кілька років випере­
дили Америку: штучні супут­
ники з серпом і молотом на
своїй поверхні — неспро­
стовне свідчення тому.
У 1957 р., на базі досягну­
тих у попередні роки успіхів,
на новий щабель піднялося
сільське господарство. Ко­
лись відстале, розпорошене,
за роки радянської влади во­

но перетворилося у передове,
колективне,
механізоване.
Нам тепер по плечу і таке
відповідальне завдання, як
змагання з США по вироб­
ництву тваринницької про­
дукції на душу населення.
Отже, не тільки в галузі
промисловості, але й у галу­
зі сільського господарства
ми давно покінчили з ко­
лишньою відсталістю.
Уже в 1958 р. ми наздо­
женемо СШ А по виробницт­

новий,
ву молока на душу населен­
ня в цілому по країні. Що ж
стосується Української РСР,
то в найближчі роки ми мо­
жемо не тільки наздогнати
СШ А по виробництву тва­
ринницької продукції на ду­
шу населення, але в два й
більше разів перевершити
американські показники.
Коли думаєш про події
1957 року, то не можна не
згадати героїчного подвигу
комсомолу України, який по­
ставив до ладу 37 нових ву­
гільних шахт, з честю вико­
навши свої зобов’язання пе­
ред народом і партією. Тіль­
ки протягом одного року на
Україні пущені в дію 70 но­
вих шахт. 1957-й рік ха­
рактеризується
видатними
подіями і у міжнародному
житті.
Ще більше зрос­
ли, ще більше консоліду­
вались і зміцніли миролюбні
і демократичні сили світу,
ті сили, які стоять на варті
миру і безпеки народів.
Зростання сил миру, демо­
кратії й соціалізму знайшло

своє юридичне закріплення в
Історичних Московських до­
кументах — Маніфесті миру
і Декларації Наради кому­
ністичних і робітничих пар­
тій соціалістичних країн. Ці
документи підписані в 1957 р.
По своїй історичній вазі вони
по праву можуть бути по­
ставлені поруч з «Маніфе­
стом Комуністичної партії»
чи «Декларацією прав наро­
дів Росії». В цих докумен­
тах звучить могутній голос
робітничого класу і його
авангарду — комуністів, які
рішуче попереджують паліїв
війни, кличуть всіх чесних
людей праці до боротьби за
мир, за світле майбутнє
людства.

1958
Рік 1957 був знаменним і
в завоюванні нових висот у
галузі культурного будівни­
цтва. Створено нові твори
мистецтва і літератури, до­
сягнуто чималих успіхів у
галузі освіти.
Рік новий, 1958-й, невбла­
ганно відтісняє на задній
план останні години старого
року. Ми впевнені, що Новий
рік буде мирним роком, ро­
ком нових трудових подвигів
і творчих звершень нашого
народу.
З Новим роком, дорогі
друзі!
Хай будуть вічними мир
і непорушна дружба між на­
родами!
Хай щастя і радість бу­
дуть невід’ємними супутни­
ками кожної трудової ЛЮДи ­
ни на Землі!

Демонстрація
єдності і сили
Радісно відзначили трудящі
К иєва своє національне свято40-річчя Української Радянської
Соціалістичної Республіки.
Р івно о 10 й годині ранку на
урядову трибуну піднімаються тт.
Х р ущ ов М. С., Кириченко О. І., ке­
рівники п ар тії та уряду України.
П очинається парад військ Київ­
ського гарнізону, йдуть, чеканячи
крок, юні суворовці, курсанти вій­
ськових училищ. Після параду
який закінчи вся показом військо­
в о ї техніки, розпочинається свят­
кова дем онстрація трудящих. Ко­
лона молодих киян в українських
національних
костюмах, колона
друж би народів, символічне від­
творення героїчних сторінок грома­
дян ської та Великої Вітчизняної
воєн — все це склало незабутнє
в р аж ен н я!..
П роходять колони старих біль­
ш овиків, прославлених українських
п ар ти зан ів — бурею оплесків на­
городж ую ть ЇХ присутні. Дух ба­
дьорості, М О Л О Д О С Т І І творчого Дер­

зання панує на Хрещатику, коли
повз трибуну проходить студент­
ська молодь столиці.
На
фото:
зл ів а — студенти
інституту під час святкової демон
­
страції; справа — Х рещ ати к свят­
ковий.

Напередодні екзаменаційної
27 грудня відбулося засі­
дання Вченої Ради інститу­
ту, на якому було обговоре­
не питання про проведення
зимової екзаменаційної сесії.
У своїй доповіді заступ­
ник директора інституту по
навчально-науковій
роботі
т. Мітюрьов В. К. зазна­
чив, що в організації са­
мостійної роботи серед сту­
дентів є чимало недолі­
ків. На мовно-літературному
факультеті з запізненням
було введено практичні за­
няття, що привело до над­
мірного скупчення практич­
них і семінарських занять на
кінець семестру. Кафедра
математичного аналізу над­
мірно захоплювалася прове­
дениям колоквіумів.
Студенти недостатньо ви­
користовували для самостій­
У знаменні дні святкування
40-річчя нашої республіки в
науковому житті інституту від­
булася радісна подія — вийшов
з друку двадцять шостий том
" Наукових записок», що ціл­
ком складається з праць аспі­
рантів.
Тематичний горизонт збірни­
ка досить різноманітним: тут
представлені статті, написані на
матеріалах окремих розділів
дисертацій, з питань історії
КПРС, українського й росій­
ського літературознавства, з
української діалектології та з
російської мови.
Відкривається збірник ціка­
вою статтею аспірантки кафед­
ри української літератури Р.
Горбовець — «Деякі особли­
вості жанру новели в україн­
ському фольклорі». Це один з
розділів її кандидатської ди­
сертації, присвяченої важливій,
досі не розробленій темі укра­
їнської класичної новели.
Грунтовно
простудіювавши
тексти фольклорних новел, зі­
браних у виданнях українських
фольклористів кінця XIX — по­
чатку XX ст.— В. Гнатюка,
Б. Грінченка, М. Драгоманова,
ознайомившись з матеріалами
львівського
« Етнографічного
збірника», Р. Горбовець подає
чимало цікавих спостережень

с е с ії
ної праці читальний зал і
кабінети. Замість 600—700
осіб у кабінетах щоденно
працювали не більше трьох­
сот студентів. Нерідко кабі­
нети і лабораторії в другій
половині дня були майже
пустими.
В обговоренні поставлено­
го питання взяли участь
доц. Сергунова О. П. (декан
фізмат факультету), доц.
Данилюк А. К. (декан мов­
но-літературного факульте­
ту),
доц.
Медушевський
А. П., доц.
Казанський
М. Ф., доц. Тендерес Л. П.,
директор інституту доц. Підтиченко М. М.
По питанню, що обговорю­
валося, Вчена Рада прийня­
ла відповідне рішення.
ря древней России» Г. Є.
на (АН С Р С Р , 1937).
Цілий ряд статей піднімаю
ть
питання з історії СРСР та істо­
ваються їх думки й почуття. тичного и структурного х а р а к ­ р ії К П Р С . Так, А.
Заслугою
Бестужева-Марлін- теру або зовсім
випала
з д ослідж ує революційну роботу
ського є те, що і в тематиці, і в вжитку.
більш ови ків України в тилових
розкритті її він виходив з ре­
и
Л.
Ш аговенко
розгляд ає гар н ізо н ах у період підготовк
альної дійсності — до такого структурно - семантичні
типи В ел и кої Жовтневої соціалістич­
висновку приходить Ю . Полуд­ складних прикметників у мові ної револю ції. М.
у­
ненко.
поезій В. А. Жуковського. Кон­ р о зп овід ає про боротьбу Ком
А. Очеретини у статті «М ор­ кретний аналіз широко приве­ ністич ної партії України за під­
фологічні і лексичні особливості деного матеріалу дозволив їй несення культурного рівня ро­
д
говірок Уманського району» по­ підкреслити, що складні прик­ бітників у відбудовний періо
дає цінний фактичний матеріал, метники дуже характерні для (1921 — 1 9 2 5 рр.). Стаття
зібраний під час діалектологіч­ мови творів Жуковського, що П етляка присвячена відновлен­
а­
р
к
них експедицій. Огляд морфо­ поет значно розширив семанти­ ню партійних організаційУ
логічних особливостей діалект­ ко-граматичні й структурні типи їни в ході Великої Вітчизняної
ної території Уманщини стано­ складн их прикметників, збага­ війни (1 9 4 3 — 1945 р,р.). Т
льяк подає розділ своєї дисерта­
вить інтерес насамперед тим,
тивши тим самим зображ уваль­ ції « З досвіду підвищення ви­
що це допоможе певною мірою
ні можливості російської мови. робничої кваліфікації робітни­
в розмежуванні південно-схід­
Стаття І. Голуб присвячена ків важ кої промисловості У
кра­
ного й південно-західного діа­
стилістичному
використанню
їни
в
роки
п’
ятої
п
'яти
р
іч
к
и
лектів.
Стаття Г. Левчук присвячена церковнослов'янізмів як засобу Цінним у роботах аспірантівк
а­
розглядові фразеологічних спо­ іронії й сатири в поезії К. Н. федри історії К П РС є ш
и
роке
лучень у російській демокра­ Батюшкова.
використання архівних матеріа­
Н. Проніна аналізує суспіль­ лів, вірн і узагальненняста­
тичній сатирі XVII ст. У вис­
новках аспірантка показує, що но-політичну лексику в романі тистичних даних.
народно-розмовна фразеологія С. П. Злобіна «С теп ан Р а зи н ».
В и хід
«Збірника асп
т­
н
ір
російської демократичної сати­ Для зручності лінгвістичного ськи х п р ац ь» — явищевідрад­
ри XVII ст. майже повністю аналізу слова розглядаю ться за не. Воно свідчить прод
ю
стан
о
вливається в російську літера­ тематичними гніздами. В осно­ теоретичну ПІДГОТОВКУмолдих
турну мову і, за окремими ви­ ву класиф ікації покладено гру­ науковців, про вміння аналізу­
нятками, функціонує в ній і пування слів у тематичні гн із­ вати й синтезувати ф
актичний
досі. Деяка частина фразеоло­ да, прийняте в «М атер и ал ах м атер іал . П . Х Р О П К О
гізмів піддалася змінам семан­ для терминологического сл о ва­

Праці молодих науковців
над художньою формою народ­
них оповідань, новел, анекдотів,
робить вірні науково-теоретичні
узагальнення.
Оперування конкретним тек­
стовим матеріалом, сумлінний
аналіз художньої форми народ­
них новел д о з в о л и л и Р. Горбовець у невеликій за обсягам
статті показати характерні особ­
ливості жанру новели в україн­
ському фольклорі, підкреслити,
що «фольклорні новели і анек­
доти створили міцний і життє­
дайний грунт для новели літе­
ратурної».
Стаття Ю. ПоЛудненка «А. А.
Бестужев-Марлинский на путях
к реализму» є уривком з пер­
шого розділу дисертації, при­
свяченої характеристиці всього
творчого шляху письменника.
Проаналізувавши твори Бестужева-Марлінського на мор­
ську тему («Фрегат «Надежда»,
«Лейтенант Белозор», «Море­
ход Никитин»), автор показує,
як відбувався розвиток пи­
сьменника від романтизму до
реалізму. В реалістичному пла­
ні, зокрема, змальовується по­
бут матросів, взаємовідносини
їх між собою, правдиво розкри­

На к ар н авал і

З самого ранку 23 грудня на
вулицях міста панувало весело
пожвавлення — відчувалося на­
ближення радісного свята.
Сьома година вечора. Вулиці
і площі заповнюються веселою,
життєрадісною молоддю.
Гордо майорять над святково
ілюмінованими мотоциклами і
автомашинами Державні прапо­
ри Радянського Союзу і У кра­
їнської Радянської Соціалістич­
ної Республіки, яскраво палає
цифра «4 0 ».
А далі перед сотнями тисяч
киян, що заполонили вулиці,
пропливають символічні карти­
ни, що показують довгу і -слав­
ну боротьбу українського наро­
ду за свою волю і незалеж­ дістю за свою країну, за свій
ність, боротьбу, що увінчалася талановитий народ. Звідусіль
перемогою 40 років тому. Віч­ лине музика, ллються веселі,
но житимуть у пам’яті народній мелодійні пісні. Виходимо на
Щорс і Пархоменко, молодо­ Хрещатик і мимоволі зупиняє­
мося, зачаровані йо­
го казковою красою:
широка магістраль
переливається без­
ліччю різнокольоро­
вих вогнів. А вздовж
усієї вулиці з яскра­
во палаючими факе­
лами урочисто кро­
кують учасники кар­
навального походу.
Похід закінчено.
Всі поспішають на
площі, де можна
потанцювати, поспі­
гвардійці І герої «Партизан­ вати, весело посміятися. Ди­
ської іскри».
вишся на сяючі щастям об­
З бадьорою піснею проходять личчя навколо і радієш ра­
комсомольці — посланці з ці­ зом зі всіма: адже, все це
линних земель; можна тут поба­ створено для нас, для на­
чити і російських «послів», і ш о г о СПОКІЙНОГО Ж ИТТЯ, п р а ц і,
«Богдана Хмельницького», який відпочинку...
проголошує возз’єднання Укра­
І безмежна подяка Кому­
їни з Росією, і багато інших ністичній партії, Радянському
образів, в які перевтілилися у урядові переповнює серце кож­
цей святковий вечір учасники ного з нас.
карнавалу.
Л. ГИРЕНКО.
Раптом здалека, почулася ве­
сільна пісня. Поспішаємо туди
і потрапляємо на комсомольське
весілля.., А попереду, над голо­
вами учасників карнавального
походу, пропливає штучний су­
путник Землі. Всі присутні по­
вертають голови в Його бік, і
серце кожного сповнюється гор­

Закоханий „зайчик"
— Найщасливіший день у
моєму житті,— почав розпові­
дати нам Костя,— це день; зу ­
стрічі нового 195... року. На­
ближався він з новорічною
ялинкою,
піснями, танцями,
іграми. У кожного на обличчі
посмішка молодості і щастя.
А скільки в цей день було
веселого, життєрадісного смі­
ху!.. Тільки я один не сміявся.
Мабуть, один в цілому світі. Ви
запитуєте — чому? Я скажу,
тільки не дивуйтесь: я був за­
коханий... Так, закоханий, але
ще не сказав коханій дівчині
про це: невистачало сміливості.
Я вже не раз мав намір освід­
читися, але й до цього дня, як
бачите, не наважився. В цей
день мені не давала спокою
думка: як сказати? Зважте, чи
до сміху мені було?!
В цей день, увечері, ми хо­
дили з нею вдвох по місту і ми­
лувалися вечірніми вогнями, чу­
довою ялинкою на площі. І ось,
коли ми стояли біля новорічної
ялинки, я твердо вирішив: ска­
жу... Скажу Галі, що люблю її.
І скажу обов’язково в цьому
році. Чому так вирішив? Я й
сам не знаю. Хоч вирішити, як
ви знаєте, це одна справа, а
зробити... І ось, не гаючи часу,
з властивою мені рішучістю я,
нарешті, заговорив...
Почав, звичайно, зі вступу,
бо без нього я не уявляю собі
освідчення в коханні.
— Галю,— затамовуючи по­
дих, вимовив я,— подивись-но
на того зайчика і білочку, що
на ялинці (зайчик і білочка ви­
сіли разом). Чи не здається то­
бі, що той зайчик хоче сказати
білочці, що він...
Я не зміг продовжувати далі

СУМЛІННУ
Партійна організація пе­
дагогічного факультету під
час підготовки до виборів у
народні суди виділила на
виборчу дільницю № 1 26
агітаторів.
Силами нашого агітколек­
тиву на квартирах виборців

і сказати «любить». Завжди, ко­
ли мені доводилося вимовляти
це слово, я червонів. Ось і за­
раз я відчув, що червонію. Але
я згадав, що мушу сьогодні
сказати і впевнено (зрозуміло,
не зовсім) продовжував: — Чи
не здається тобі, що він... хоче
сказати... люблю...— і, зовсім
не до речі, ще раз пояснив —
білочці, звичайно...
Галя уважно подивилася на
мене, і тут я набрався сміли­
вості і випалив: — Так от... Ро­
зумієш, що той зайчик і я — це
одне і те ж. Паля дзвінко-дзвін­
ко розсміялася, за сміхом ледве
промовивши:
— Точнісінький...
Я не розумів її сміху і вже
хотів образитись, але Галя, на­
че щось зрозумівши, враз пе­
рестала сміятися:
— Ходімо! Вже час на ве­
чір. Ну, що ж ти?.. Вже й об­
разився?! — вона взяла мене
за руку й потягла від ялинки.
Та хіба я міг образитися на
неї?! Ніколи в житті! Досить
мені було глянути на її ніжне
й привабливе личко, почути її
лагідний голос, як я забував
все на світі.
Але як же тепер бути без
ялинки? По дорозі я намагав­
ся відшукати на вітринах мага­
зинів ялинку з моїми «поміч­
никами». Але марно. Були
ялинки, були на них різні
іграшки, але зайчиків... не було.
Так я й не сказав Галі ні­
чого. Ко ли ми прийшли в інсти­
тут, вечір уже був у розпалі.
Посеред святково прибраного
залу стояла новорічна ялинка,
прикрашена різнокольоровими
лампочками, що світилися і по­
вільно оберталися навколо неї.

Скрізь веселий гомін, танці,
співи. У всіх святковий на­
стрій. Тільки я весь час думав:
як сказати?
Непомітно наближалася 12
година ночі. Я в же втратив
всяку надію освідчитися в ко­
ханні у цьому році. Кружляю­
чи з Галею у вальсі, я випад­
ково глянув на ялинку і враз
зупинився, наче вкопаний.
Галя здивовано подивилася
на мене, а я... я не міг відірва­
ти погляду від ялинки: там я
побачив... своїх «рятівників».
Нарешті, нарешті я зможу
знайти потрібні слова!..
— Галю! Галю! Дивись: зно­
ву зайчик і...
Але Галя не дала мені за­
кінчити. Вона взяла мене ніж­
но за руки, подивилася на ме­
не своїми блакитними очима
(запевняю вас: так може диви­
тися тільки вона, моя Галя!) і
сказала:
— Костю! Коханий! Прошу
тебе: залиш у спокої того зай­
чика. Я знаю, що ти хочеш ска­
зати. Я теж люблю тебе...
І вже тихше, опустивши очі,
додала: — Дуже люблю...
І зайчик, і все навколо по­
пливло у мене перед очима...
Мені навіть здалося, що зай­
чик, наблизившись до мене, по­
хитав галовою, і я почув:
— Ех, ти!.. Я й то сміливіший
за тебе!
В цей час почувся бій Крем­
лівських курантів — прийшов
Новий рік.
— З Новим роком, товари­
ші! З новим щастям!
О, я був безмежно щасливий,
мабуть, найщасливіший у світі:
— З Новим роком, кохана!

Р О БОТУ В І ДЗ НАЧЕНО
були проведені бесіди на та­
кі теми: «Доповідь М. С,
Хрущова на ювілейній сесії
Верховної
Ради
СРС Р»,
«40 років Радянської Украї­
ни» та ін.
Агітатори забезпечили пе­
ревірку виборців у списках

для голосування, провели
зустріч кандидата у народ­
ні судді т. Барчука з вибор­
цями та організували цікавий
вечір-концерт.
Сумлінна робота агітколек­
тиву була відзначена подя­
П. ФЕДЧЕНКО.
кою.

ПРОВЕДЕМО СЕСІЮ ОРГАНІЗОВАНО
2-го січня 1958 року
починається зимова се­
сія заочників. Вона є
важливим підсумковим
етапом роботи в систе­
мі заочного навчання.
До зимової сесії актив­
но і наполегливо готу­
валися працівники за­
очного відділу, кафед­
ри, викладачі і студен­
ти.
У міжсесійний період
переважна
більшість
студентів систематично
працювала над вивчен­
ням програмного мате­
ріалу, активно викори­
стовувала консультації,
які
проводилися на
консультпунктах, дба­
ла за своєчасне і якіс­
не
виконання
кон­
трольних і курсових
робіт.
На 25 грудня сту­
денти написали 5760
робіт, що складає 89
процентів плану. По­
ліпшилась також якість
контрольних
робіт.
Більшість з них напи­
сана добросовісно, гра­
мотно, на належному
науково - методичному
рівні. Але трапляють­

ся роботи компілятив­
ного характеру і про­
сто списані з рекомен­
дованої
літератури.
При першій перевірці
позитивну оцінку одер­
жали 93,5 процента
робіт. Цілком очевидно,
що в дальшому студен­
там і викладачам по­
трібно звернути особ­
ливу увагу на поліп­
шення якості контроль­
них робіт. На основі
аналізу
контрольних
робіт кафедри розроби­
ли методичні вказівки
до опрацювання кон­
трольних завдань; це
допоможе
студентам
краще
виконувати
контрольні роботи.
Для допомоги сту­
дентам в їх самостій­
ній роботі над вивчен­
ням курсів систематич­
но проводились кон­
сультації на консулыпунктах — у
Києві,
Білій
Церкві,
Іван­
кові, Переяслав-Хмель­
ницькому і Миронівці.
Готуючись до сесії,
кафедри в основному
забезпечили своєчасне
рецензування
кон­

трольних робіт, але
окремі викладачі (на­
приклад, т. Михайлов­
ський) довгий час за­
тримують
роботи у
себе.
Кафедра спецпедаго­
гіки не забезпечила ре­
цензування контроль­
них робіт з невропато­
логії. Тільки у другій
половині листопада бу­
ло доручено їх рецен­
зування професору Пе­
рельмутеру
М.
М.,
який, взяв контрольні
роботи ще 21 листопа­
да і до цього часу їх
не повернув. А відомо,
що студент допускаєть­
ся до складання екза­
мену тільки при наяв­
ності позитивної оцін­
ки з контрольної робо­
ти. Таким чином, скла­
дання екзамену з не­
вропатології стоїть під
загрозою зриву.
Кафедри у період
міжсесійної
роботи
працювали над скла­
данням
методичних
листів про викладання
і вивчення студентами
навчальних курсів та
методичними вказівка­
ми щодо поліпшення

якості контрольних ро­
біт. Більшість кафедр
своєчасно розробили ці
документи. Однак ка­
федри спецпедагогіки,
методики мови і літе­
ратури, української та
Іноземної мов ще не
закінчили опрацюван­
ня цих важливих мето­
дичних документів.
Питання підготовки
заочного відділу до
січневої сесії обгово­
рювалося на Ученій
Раді інституту 13 груд­
ня. В своїй постанові
Рада накреслила ряд
заходів щодо поліп­
шення підготовки вчи­
телів-заочників. Здійс­
нення їх, з окрема на
сесії, сприятиме підне­
сенню на вищий рівень
роботи кафедр та са­
мостійної роботи сту­
дентів-заочників.
До січневої сесії все
підготовлено. Завдання
полягає в таму, щоб
провести її організова­
но і на високому рівні.
О. БІЛИЙ,
заст. директора
інституту по заоч­
ному навчанню,

Студентська енциклопедія
A.
Асистент — майже викла­
дач, знає менше, вимагає
більше.
B.
Брехня—див. «натхнення»,
В.
Вечір — буває три різно­
види вечорів: вечір відпо­
чинку (див. «танці»), вечір
святковий (див. «танці»), ве­
чір зустрічі (див. «танці»),
Г.
Гіпербола — літературний
прийом типу: «Я знаю все,
чого ж ви мені трійку стави­
те?». Вживається не тільки
на мовно-літературному фа­
культеті.
Д.
Давно — рятувальне ко­
ло. Якщо студент не читав
книгу, то каже, що читав
давно.
«Дважды два—четыре» —
істина, яку знають усі, на­
віть студенти-математики.
Еквілібристика — жанр
циркового мистецтва, дуже
схожий на виступ студента
на семінарі.
Е.

Етика — ввічливість. На­
приклад,
викладач
звер­
тається до студентів: «Будь
ласка, дозвольте пройти по
коридору».
Є.

Єлейний голос — з ’яв­
ляється у студентів тоді, ко­
ли вони хочуть переконати
викладача в тому, в чому во­
ни самі далеко не переко­
нані.
Єресь — контрольні робо­
ти деяких заочників.
Ж.

«Житуха» — слово сту­
дентського лексикона. Під
час сесії замість нього вжи­
ваються: SOS, аврал, караул
і т. п.
3.
Залікова книжка — річ,
яку дуже люблять листати
деякі викладачі, коли не
знають, яку оцінку поста­
вити.
І.
Іржа — хімічна сполука,
яка скоро вкриє всю інсти­
тутську кіноапаратуру.
ї.
їхати — дієслово; озна­
чає рух не тільки вперед; на­
приклад: проїхатися на ек­
замені.
Й.
Йокає — дієслово, вжи­
вається в сполученні з імен­
ником «серце». Дає яскраве
уявлення про стан серця під
час складання екзамену.

К.
Клуб КДПІ — назва неіс­
нуючої організації.
Концерт
інститутської
художньої самодіяльності —
синоніми: нудьга, позіхання,
сон і т. п.
Л.
Листопад — останній мі­
сяць студентських літніх ка­
нікул (у грудні вже почина­
ються заліки).
Лабіринт — прообраз ін­
ститутського гардероба: лег­
ко ввійти, але важко вийти
(не запізнившись на лекції).
Лайка — з великої бук­
ви — кличка собаки, що
літала в Супутнику; з малої
букви — обов'язкова скла­
дова частина мови комен­
данта Солом’янського гурто­
житку.
М.

Місяць — небесне тіло
(заповітна мрія кожного ака­
демборжника); на ньому все
в 6 разів легше (в тому числі,
мабуть, і науки).
Н.
Натхнення — разом
з
брехнею іноді єдиний поря­
тунок студента; «Брехав з
натхненням і одержав за­
лік».
Неділя — див. «неробочий
день».
Неробочий день — у де­
яких студентів не тільки не­
діля, а й інші дні тижня.
о.
Огризки — неодмінний ат­
рибут хлібниць інститутської
їдальні.
П.
Пара — 1) іменник—сино­
нім; лекція; 2) числівник —
синонім: екзаменаційна оцін­
ка.
Р.
Ранок — частина доби,
яку деякі студенти вважа­
ють продовженням ночі.
С.
Самостійна робота — те,
для чого виділено один день
на тижні.
Староста — головний в
академгрупі. Слідкує за тим,
щоб деканат не взнав про
пропуски лекцій.
Т.
Танці — найвище досяг­
нення організаційних зусиль
культмасового сектора.
У.
«Ухвалили» — типове сло­
во в протоколах комітету
комсомолу. Воює зі словом
«виконано».
Ф.
Факт — дуже вперта річ.
Нерідко вступає в протиріч­

чя з формою. Наприклад
формально він комсомолець,
фактично — ні богу свічка,
ні чорту кочерга.
Фантазія — річ необхідна
викладачеві, коли він хоче
повірити, що студент дійсно
читав ще щось, к рім кон­
спекту.
X.
Хвороба — універсальна
причина всіх адміністратив­
них непорозумінь.
Напри­
клад: не був на заняттях,
тому що був хворий.

Ц.

Цигарка — перша ф аза
недокурка (предмета, який
валяється по всіх закутках
внаслідок відсутності урн).
Ч.
Чорнило — рідина, яка
ллється рікою на сторінки
конспектів; якщо не ллється
чорнило, то під час сесії ча­
сто ллються сльози.
Ш.
Шимпанзе — людинопо­
дібна мавпа; не плутати з
стилягами — мавпоподібни­
ми людьми.
«Шикарно» — популярне
слово студентського лекси­
кона.
Штурмівщина — явище
не тільки виробниче, але й
навчальне: спостерігається в
інституті двічі на рік...

щ.

Щастя — хороше життя
або приємне побажання. Ін­
коли — відповідне до росій­
ського «авось» (пішов скла­
дати екзамен «на щастя»),
Ю.
Юшка — вода з наваром;
останнім відрізняється від
деяких семінарських занять(там чиста вода).
Я.
Ялинка — не «древо пі­
знання».
РА Н К О ВА
ГІМ НАСТИ КА

Снігом-пухом сіє... дише темінь ночі:
Іскрами грайливо в полі мерехтить,
Густо білить вії, засипає очі,
Котить переливом, затиха на мить...
Приспів;

Сніжинки зірчасті,
Холодні, пухнасті
Летять, летять, летять...
У вихрі сріблястім,
У радості й щасті
Нам Новий рік стрічать.
Хай у ніч привітну заметіль співає —
Я чекати буду... А в морозній млі
Біла стежка стелиться — їй кінця немає,
І сніжинка тане на моїм чолі.
П р и с п і в.

І прийшла, засніжена... Линем в тіснім крузі
У ліричнім вальсі, в золоті вогнів,
У цвіту усмішок наших юних друзів —
До привітних, світлих, новорічних днів.
П р и с п і В.

Аіи ввійдем, як завж ди, в Новий рік щасливі,
Сповнені любові, сили і надій,
На студентській дружній і веселій ниві
Цвіт не осипають роки молоді.
П р и с п і в.

НОВОРІЧНІ ТЕЛЕГРАМИ

Згідно наказу директора
інституту, з 1 січня 1958 ро­
ку в наших гуртожитках вво­
диться ранкова гімнастика.
В залікові вимоги з ф із­
культури на І і II курсах
входить складання і вико­
нання гімнастичних вправ
ранкової гімнастики.
На фото: студент І курсу
фізико - математичного фа­
культету М. Ніконенко під­
бирає вправи для індивіду­
альної гімнастнкн.
Читачі нашої газети пам’ята­
ють про те, щ о ком ітет комсомо­
лу оголосив конкурс на кращу
кімнату в студентських гурто­
житках. За рішенням жюрі кон­
курсу кращою в гуртожитку
№ 2 визнано кімнату № 26 (ста­
роста — Л. Глазиріна).
На фото: зовнішній вигляд
цієї кімнати.
Номер оформлений Л. П ав­
ловим (малюнки) та М. Ш у­
ряком (фото).

К А Ф Е Д Р І М У ЗИ КИ
Коли буде музичний ном ер газети «З а педагогічні
к ад ри »?
Заін три гован и й Дід-Мороз.
*
*
Ф ІЗ И К О -М А Т Е М А Т И Ч Н И Й ФАКУЛЬТЕТ,
С Т У Д Е Н Т К А М Х О Д О Р К І В С Ь К ІЙ І ГЕРАСИМЕНКО
Н а початку 1 9 5 8 року б а ж а є м о вам відморозити
«х во сти » з ф ізк у л ьту р и та н ар и сн ої геометрії.
Д ід-М ороз, Снігуронька.
К И ЇВ П Е Д ІН С Т И Т У Т Б О С ЕН К У
Виїхали на сесію З а б е зп е ч т е к у тк ам и .
Студенти-заочникн.
К А Ф Е Д Р І ІС Т О Р ІЇ К П Р С (К О П ІЯ — ВИКЛАДАЧА М
К А С Т Е Л Л І, С Л О Б О Д И Н С Ь К ІЙ )
Б аж аєм о в Н овому році зр о зу м іт и , що залік—-не ек­
за м ен , а екзам ен — не за л ік .
Деканат літфаку
Д Е К А Н А Т У Л ІТ Ф А К У , К А Ф Е Д Р І ПЕДАГОГІКИ
В іт аємо перш ою річни цею В а ш о ї обіцянки висвітлити
в нашій газеті роботу ш к іл -ін тер н атів. Сподіваємося,щ
о
на третьому р оці одерж и м о обіцяні матеріали.
Р е д ак ц ія г а зе т и « З а педагогічні кадри».

Редактор В. ВОЙТКО