Назва
За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)
Джерело
Текст
Р а д я н с ь к ій
У к р а їн і
4 0 р о к ів !
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З а п е д а г о г іч н і
КАД P И 23
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ГРУДНЯ
1957 року
ПОНЕДІЛОК
№ 34 ( 46)
Ціни 20 коп.
НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО
буяла національна культура!
ОРОК РОКІВ нашій
С
кіно, палаци культу
квітучій республіці!
Н А Р О Д У Театри,
ри, клуби, бібліотеки, філар
Сорок років у суспільнії!
В. Д ІД Е НКО
У К Р А ЇН І
Україно моя! З діда-прадіда рідна,
Кров'ю й потом омита священна земля —
Сагайдаки й щаблі, Хмеля слава повідна,
Гонти звага і лють, тільки подиву гідна,.
І Устим Кармалюк, що у пана стріля.
Україно моя! Яворова, співуча,
Скромний Пестеля дім у старім Тульчині,
Над ревучим Дніпром світла Канівська
круча
І в народних руках, наче зброя разюча,
Гнів Шевченка живий, перелитий в пісні.
Україно моя! Бунтівнича Вітчизно —
Матюшенка сліди між заж урених трав,
Ворошилова клич у Л уганську залізнім
І повстання пеан у сімнадцятім грізнім:
"Чуєш? Сурми заграли, час розплати
настав».
Україно моя! Бойова, полум'яна —
Теплий мак на снігу, де Пархоменко впав,
Зорний спів Чумака, мужнє слово Е л л а ни,
Кожедубова мста, Убийвовк нездоланна
Й далина у цвіту орудійних заграв.
Україно моя! Індустрійна, кохана —
Xарківмашу могуть, Дніпрогесу вогні,
І повіч ні моря, й майбуття осіянне,
І великий народ, що блакитно-багряний
Прапор щастя несе у комунівські дні.
історії — це зовсім незнач
ний строк. Але як зросла,
зміцніла, розквітла за цей
час розкована земля! Сорок
років вільного життя під зо
рею Радянської влади — це
свято юності народу, що став
на шлях свого оновлення у
буремні дні Жовтня. Про
йдуть роки, і люди, що жи
тимуть у комуністичному су
спільстві, складуть про наш
героїчний, неповторний час,
про події, безпосередніми
учасниками яких були і є
ми самі, чарівні легенди-бу
вальщини. І ніколи в очах
вдячних нащадків наша слав
на бурхлива доба, сповнена
боротьби і дерзань, що
денних буднів подвигів, не
втратить чудесного ореолу
романтики, якою був позна
чений весь наш величний і
незвичайний шлях.
Справді, крилатий, гордий
час! Скільки пройдено доріг
за ці сорок років, скільки за
вершено справ!
Із відсталої колонії цар
ської тюрми народів Украї
на перетворилася в могутню
індустріально-колгоспну Ра
дянську Соціалістичну Дер
жаву. Під ясною зорею
Жовтня в братньому союзі
республік-сестер семимиль
ними кроками йшла Ра
дянська Україна шляхом бу
дівництва соціалізму.
Дніпрельстан і Харків
ський тракторний, «Азов
сталь» і «Запоріжсталь», но
ві шахти Донбасу і рудники
Кривбасу, Каховська ГЕС і
канал Північний Донець —
Донбас — хіба перелічити
всі новобудови?! І все це, що
У Міністерстві освіти
УРСР
Для дальшого розвантаження
учнів загальноосвітніх шкіл Мі
ністерство освіти УРСР відмі
нило у всіх класах домашні зав
дання на понеділок та післясвят
кові дні і рекомендувало в ці дні
такі заняття, які не потребують
попередньої домашньої підго
товки. В разі необхідності до
зволено перебудувати розклад
уроків.
піднесло нашу Республіку до
нечуваних висот, здійснено в
тісній дружбі з братніми на
родами. Пліч-о-пліч виходи
ли всі радянські народи на
риштовання мирних п’ятирі
чок. У будівничому гомоні,
що не вщухає на безмежних
просторах нашої Вітчизни,
чуються голоси всіх народів
Дружба народів — ось жи
вотворне джерело наших ус
піхів і перемог. Мріяв ко
лись Тарас Шевченко про
сім’ю велику, вольну, нову —
сім’ю збратаних народів.
І його мрії про щасливе май
бутнє рідної землі збулися.
Могутня возз’єднана Радян
ська Україна, що розкинула
ся від Сяну до Дону, від лі
сів братньої Росії і Білорусії
до степів Чорномор’я і При
азов’я, держава великого на
роду з героїчним історичним
минулим і ще більш велич
ним майбутнім впевнено ви
ступає на міжнародній арені.
А яким пишним цвітом за-
СЛ АВН О М У ЮВІЛЕЮ
ПРИСВЯЧЕНО
ВЕЛИКОМУ національному
святу — 40-річчю Української
Радянської Соціалістичної Рес
публіки було присвячено уро
чисте засідання Вченої ради
інституту, яке відбулося 19
грудня. З доповідями виступи
ли: кандидат філософських наук,
доцент М. М. Підтиченко, кан
дидат історичних наук, доцент
Г. П. Лещенко, кандидат педа
гогічних наук, доцент С. А. Літ
вінов.
УРОЧИСТІ збори інституту,
присвячені 40-річчю встанов
лення Радянської влади на Ук
раїні, відбулися 20 грудня в
актовому залі інституту.
На зборах з доповіддю «40річчя Української Радянської
Соціалістичної Республіки» ви
ступив заступник Міністра осві
ти УРСР О. М. Русько. Уро
чисті збори закінчилися вели
ким концертом.
ЗВІТНО-НАУКОВА сесія ка
федр Інституту, присвячена 40річчю встановлення Радянської
влади на Україні, відбудеться
26 грудня.
монії, мистецькі колективи,
народна
самодіяльність —
хіба можна було про все це
думати в чорні дні буржуаз
но-поміщицького лихоліття,
коли навіть слово рідне було
заборонено 40-мільйонному
народові! Скількома талано
витими майстрами може пи
шатися українська радян
ська література: Тичина і
Рильський, Довженко і Ко
черга, Остап Вишня і Юрій
Японський, Петро Панч і
Олесь Гончар — ціла плея
да митців слова, хороших
і різних!
Українська Академія наук,
університети, галузеві акаде
мії, інститути. Тисячі вчених
у науково-дослідних і на
вчальних закладах успішно
розвивають передову радян
ську науку, гордо несуть пе
ред усім світом її гуманні
ідеали.
40-річчя Радянської Укра
їни — велике національне
свято українського народу.
Славні досягнення і пере
моги, здобуті Республікою,—
яскраве свідчення того, що
може зробити вільна праця
людини-трудівника, людинигосподаря своєї долі.
Наше сьогоднішнє свято—
це наснага до нових звитяж
них подвигів у будівництві
світлого майбутнього люд
ства — комунізму! І ми збу
дуємо його, бо нас очолює
славна Ленінська партія ко
муністів, бо нам належить це
майбутнє!
П. ХРОПКО.
П ОДЯКА
АГІТАТОРАМ
Під час виборів до народ
них судів студенти III курсу
мовно-літературного факуль
тету (російський відділ) пра
цювали агітаторами на ви
борчому пункті № 47.
А. Круш, Н. Хоменко, К.
Шаповалова, А. Матюша, І.
Венералова, Т. Мельникова,
Л. Глазнріна, С. Берлін, Н.
Скворцова та Я. Дубенко
сумлінно виконали свій по
чесний комсомольський обо
в’язок, за що виборча комі
сія оголосила їм подяку.
А. ФРОЛОВ.
Живи й розцвітай, трудова Україно
в і д у
с
ь
о
г
р
е
с
оц я
Видатний
Це були не зовсім звичайні
ного члена нашого колективу,
в ч е н и й
збори. Треба було обговорити
а
також ще ширше розгорнути
ВІДКРИТІ ЗБОРИ
дуже важливе питання, яке хви
роботу по роз’ясненню цих до
ПАРТОРГАНІЗАЦІЇ
лює зараз багатьох людей зем
кументів серед населення Киє
ної кулі, питання про підсумки
ІНСТИТУТУ.
ва і області, зокрема на вибор
Нарад
представників
кому
чих дільницях, у підш ефних
ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь
Олександра
ністичних і робітничих партій
організаціях тощо.
у Москві.
— Декларація і М аніфест
М атвійовича Астряба як
Тепер
сили
миру
настільки
2-га година дня. 56 аудито
миру,— сказав у своєму висту видатного радянського вченого
рію заповнюють викладачі, ас зросли, що є реальна можли пі комуніст т. Р еутський,— яв
вість
запобігти
війні.
Це
наоч
і
педагога — багатогранна,
піранти, студенти, адміністра
но показав провал агресивних ляють собою документи велико зн ачн а і плодотворна. Всі свої
тивно-технічні працівники.
го
історичного
міжнародного
Збори відкриває один з най планів імперіалістів у Єгипті. значення. Ось чому ми, ком у сили він спрям овував на поліп
старіших викладачів К. П. Ян Провалилися також їхні плани, ністи педагогічного інституту, ш ення ви кладання математики
ковський. Слово для доповіді спрямовані на використання від усього серця приносимо
про підсумки Нарад представ контрреволюційних сил для по щиру подяку нашому Ц ентраль в середній і вищій школі.
ників комуністичних і робітни валення народно-демократично ному Комітету за його мудру
Він брав активну участь у
чих партій у Москві надається го ладу в Угорщині.
зовнішню політику, яка н ап рав склад ан н і перш их підручників
Комуністичні
і
робітничі
пар
секретарю партійного бюро
тії розглядають боротьбу зз лена на забезпечення миру між для р ад я н сь к о ї школи. Під його
О. П. Павелку.
усього світу.
як своє першорядне зав народами
— В столиці нашої Батьків мир
Комуніст т. Репухова п ідкрес керівництвом і за активною
дання. Вони разом з усіма ми
щини—в Москві, —сказав допо ролюбними силами роблять усе лила, що Д екларація і М аніфест участю були організовані перші
відач,— 14—16 листопада від від них залежне, щоб відверну миру підводять підсумки м іж на методичні гуртки вчителів ма
булася Нарада представників ти війну.
родному розвиткові соціалізму і тем атики д л я проведення в жит
комуністичних і робітничих пар
Наради відзначили, що в су накреслюють програму дій для тя: ви м ірю ванн я на місцевості,
тій соціалістичних країн, а з часнії! обстановці особливо ве народів всіх інших країн по бу
16 по 19 листопада — Нарада ликого значення набирає зміц дівництву соціалізму. Ці доку о р ган ізац ії учнівських гуртків
представників комуністичних і нення єдності і братерського менти по своєму значенню м ож з м атем атики та ін. Брав актив
робітничих партій, які взяли співробітництва соціалістичних на порівняти з «М аніфестом ну уч асть я к викладач методи
участь у святкуванні 40-х ро держав, комуністичних і робіт комуністичної партії», який на ки в роботі У країнських ви
ковин Великої Жовтневої соціа ничих партій усіх країн, згур писали в свій час М аркс і Ен
щих педагогічних курсів. З
лістичної революції.
тування міжнародного робітни гельс.
1925 року почав читати лек
Від
імені
присутніх
на
зборах
Обмін думками показав єд чого, національно-визвольного і
промовець вітає і схвалює Д е ції в Інституті Н ародної Осві
ність поглядів комуністичних і демократичного руху.
прийняту
москов ти, з якого пізніш е виділився
робітничих партій в усіх роз
Основу взаємовідносин країн кларацію,
глянутих питаннях, в тому числі світової соціалістичної системи ською Нарадою представників наш
педагогічний
інститут
і в питанні про керівну роль і всіх комуністичних та робіт комуністичних і робітничих пар
О
лександр
М
атвійович
— один
тій.
Радянського Союзу в світовому ничих партій становлять пере
Комуніст
т.
Передерій,
який
з
о
р
ган
ізато
р
ів
Українського
комуністичному русі.
вірені життям принципи мар
Доповідач далі відзначає, що ксизму-ленінізму, принципи про взяв участь в обговоренні до Н ауково-дослідного
Інституту
основним змістом нашої епохи летарського інтернаціоналізму. повіді, головну увагу в своєму П едагогіки, д е працю є з дня
виступі
звернув
на
посилення
є перехід від капіталізму до со
Наради з задоволенням від боротьби з буржуазною ідеоло його утворен н я. .
ціалізму,
початий
Великою значають,
що міжнародний кому
Жовтневою соціалістичною ре ністичний рух зріс, витримав гією, зокрема з ревізіонізмом і
П ід керівни цтвом О. М. Аст
волюцією, вихід соціалізму за багато серйозних випробувань, догматизмом.
ряба
працю є велика кількість
У цій боротьбі зростає роль
рамки однієї країни і створен здобув ряд видатних перемог.
асп
іран
тів я к у педагогічному
ня світової системи соціалізму. Комуністи своїми ділами в сві пропаганди ідей пролетарського
інтернаціоналізму,
братерської
ін
ституті,
так і в УНДІПТ.
За сорок років соціалізм як товому масштабі довели трудя солідарності
трудящ
их
усіх
Водночас
він
к ер у є секцією ма
суспільна система наочно по щим життєвість марксистськотем
атики
й
ф
ізики науково-ме
казав великі переваги перед ка ленінської теорії і свою здат країн.
— Я не помилюсь, якщ о
піталізмом. Він забезпечив роз ність не тільки пропагувати, скажу,—
тодичної рад и Міністерста осві
говорить
комуніст
т.
виток продуктивних сил, підне але й перетворювати в життя ве Слободинська,— що історія сві ти У Р С Р .
сення матеріального і культур личні ідеали соціалізму.
тового робітничого руху не зн а
В 1 9 4 3 р. Олександру Мат
ного рівня життя трудящих тем
Величезне значення Декла
подібної широкої асам блеї
пами, небаченими і недоступни рації комуністичних партій по ла
кращих, передових, найбільш війовичу присвоєно звання за
ми для капіталізму. Великі ус лягає в тому, що вона стано мужніх синів робітничого класу служ ен ого д ія ч а науки УРСР.
піхи Радянського Союзу в га вить для марксистсько-ленін і всіх трудящих. Це була дійсно
лузі економіки, науки і техні ських партій справжню програ велична демонстрація солідар З а 4 7 р о ків науково-педагогіч
ки, результати, досягнуті ін му дій на шляху наближення ності міжнародного пролета ної д ія л ьн о сті О. М. Астряб
оп уб л ікував понад 75 праць об
шими країнами в соціалістич величної перемоги справи миру, ріату.
ному будівництві, переконливо демократії і соціалізму в світо
У рішенні, яке було прийня сягом б л и зько 2 5 0 друкованих
показують велику життєвість вому масштабі.
те на зборах, вказується, що аркуш ів.
соціалізму.
У зв'язку з підписанням у комуністи, а разом з ними і без
П ерш а п раця О. М. Астряба
Зростаюча і міцніюча світо Москві Декларації і Маніфесту партійні викладачі, студенти —
ва соціалістична система має миру у нашій країні розгорнуто весь склад інституту, одностай « Н агл я д н ая геометрия» вийшла
ще більший вплив на міжнарод широку масово-політичну робо но схвалюють підсумки мо в 1 9 0 9 р .; вон а витримала 12
ну обстановку в інтересах миру, ту по роз'ясненню цих важли сковських Н арад представників видань, п ер екл ад ен а на україн
прогресу і свободи народів. У вих документів. До цієї важли комуністичних і робітничих пар
зв'язку з цим значно послабле вої роботи приступила і наша тій і ті програмні документи, ську, н ім ец ьку і татарську мо
ви. А ри ф м ети ч н і праці його
ні позиції імперіалізму. Але партійна організація.
що були на них прийняті.
агресивні імперіалістичні кола
Закінчуючи доповідь, т. Па
В той же час викладачі і сту від зн ач аю ться великою різнома
США, проводячи так звану по велко звернув увагу присутніх денти інституту
запевняю ть нітністю і оригінальністю.
літику «з позиції сили», праг на те, що зараз найважливішим Ленінський Центральний Комі
О. М. А стряб — член Кому
нуть добитися панування над обов'язком парторганізації ін тет, що своєю працею вони й
більшістю країн світу і пере ституту є дальше розгортання надалі будуть збагачувати наш у ністичної п ар тії Радянського
шкодити поступовому рухові роботи" по роз’ясненню Декла радянську науку, віддаватимуть Сою зу. Він успішно продовжує
людства до вищого суспільного рації і Маніфесту миру серед всі свої сили на виховання по наукову
і
педагогічну ді
ладу — соціалізму.
студентів, професорсько-викла коління, гідного будувати своє
яльн ість. Комуністична партія і
Корінною проблемою світової довського складу та адмінтех світле майбутнє — комунізм.
Р ад ян сь к и й у р яд високо оціни
політики є питання про війну чи персоналу, довести зміст цих
мирне співіснування.
документів до свідомості кож
Ю. ПОЛУДНЕНКО. ли багаторічн у науково-педа
гогічну
діяльність
вченого.
В 1 9 5 3 р. У казом Президії Вер
ховної Р ад и С Р С Р за бездоган
ну роботу у вищій школі він
нагороджений
орденом
ДНІ всенародних років тому я вперше лодих педагогічних кад ської и російської л іт е був
торжеств — свята відчинила двері класу рів
для
радянської ратури в школах У Р С Р . Л еніна. З а видатні заслуги в
сорокової річниці Вели як учителька початко шкапи, на допомогу Намічаємо також п р о розвитку методики викладання
кої Жовтневої револю вої школи. І завжди вчителям.
довжувати вивчення до м атем атики та в зв ’язку з 75ції Д 40-річчя Радян прагнула
працювати
У мене багато твор свіду вчителів-словес річчям з д н я народження О. М.
ської влади на Украї якнайкраще,
зробити чих планів. До 40-річчя ників у школах У к р аї А стряб 16 вересня 1954 р. на
ні — кожен радянський якомога більше для ви Радянської влади на ни і брати активну городж ений Почесною грамо
громадянин питає себе: ховання молодого ра Україні ми, у співав участь у розробці тео тою П р ези д ії Верховної Ради
«А з чим я приходжу дянського покоління.
торстві з П. Д. Мисни ретичних питань, п о в ’я У Р С Р .
З а р а з видатний вчений зби
до цих знаменних дат?
Сьогодні, оглядаю ком, написали і здали у заних з комуністичним
Який мій внесок у ве чись на пройдений видавництво підручник вихованням учнівської р ається йти на заслужений від
починок.
личний труд нашого на шлях, я бачу, що ще з української літерату молоді.
роду?»
мало мною зроблено. ри для 10 класу.
Всі, хто знає Олександра
У мене особисто ці Хочеться працювати ще
М атвійовича, бажають йому ще
Найближчий наш за
Т. БУГАЙКО,
дні співпадають з со більш інтенсивно, від дум — підготувати кни
заслужена вчителька довгих років життя, спокійного
рокаріччям педагогіч дати все, що в моїх си гу про спільні пробле
шкіл УРСР, доктор відпочинку.
ної діяльності. Сорок лах, на підготовку мо ми викладання україн
Є. ЧЕНАКАЛ.
педагогічних наук.
і педагог
Д
При єдиній дії проле
тарів великоруських і
українських вільна Ук
раїна МОЖЛИВА, без
такої єдності про неї не
може бути й мови.
В. І. ЛЕНІН.
Український народ, разом
з іншими народами Радян
ського Союзу як в роки ре
волюції і громадянської вій
ни, на всіх етапах соціа
лістичного будівництва, так і
у вогні суворих випробувань
Великої Вітчизняної війни
виявив мужність, героїзм,
доблесть і неперевершену мо
ральну стійкість. Він вписав
нову славну сторінку в свою
історію, внісши величезний
вклад у справу перемоги над
фашизмом, продемонстрував
ши непохитну вірність вели
ким ідеям ленінізму, відда
ність Комуністичній партії і
соціалістичній Батьківщині.
(З постанови ЦК КП
України «Про святку
вання сорокаріччя Укра
їнської Радянської Со
ціалістичної Республі
ки»),
Украина, тебе ворог
Никакой не страшен,—
Реет равный твой меж
равных
Стяг в Союзе нашем!
Янка Купала.
Сравняли рабочие руки
Глухих лихолетий следы,
Выходят Тарасовы внуки
В цветущие счастьем сады.
Одели весенние всходы
Украйну в зеленый наряд,
И красные флаги свободы
Над киевской кручей горят.
А. Сурков.
* *
Украина и Россия —
Судьбы вместе наши.
То единство — наша сила,
Дружба— дружб всех краше.
Н. Тихонов.
ОГЛЯДАЮЧИСЬ НА ПРОЙДЕНИЙ Ш ЛЯХ
У
в сузір’ї радянських республік-сестер!..
НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК
студентів на практиці очолю
вати кафедру і одночасно писа
ти докторську дисертацію, дру
кувати свої наукові праці, ча
сто виступати на учительських
конференціях, виконувати обо
в’язки голови профбюро фа
культету і в той же час бу т и
зразковим агітатором в академ
групі. І все це робить Андрій
Петрович з душею, з великою
любов’ю, сумлінно.
Андрій Петрович Медушев
ський уміло поєднує вимогли
вість до себе з принциповістю,
щирістю та сердечністю у став
ленні до студентів та всіх пра
цівників інституту.
Нам, молодим членам кафед
ри, аспірантам і студентам є чо
го повчитися у Андрія Петро
вича: повчитися майстерності і
уміння
педагогічної роботи,
якій усе своє життя присвятив
т. Медушевський.
М. ПЛЮЩ,
Н. МОСКАЛЕНКО.
хань, усім встигає по
радити, допомогти ді
лом: чи то перечита
ти автореферат і роз
діл дисертації та дати
свої зауваження, чи до
помогти молодому ви
кладачеві скласти ро
бочий план, чи виясни
ти, чому це на четвер
тому українському зно
ву поставили по чоти
ри пари?
Андрій Петрович про
йшов складний життє
вий шлях і знає, якою
важливою буває вчасна
допомога. Він почав
працювати
дев’ятна
Е ТАК ДАВНО випускни дцятирічним юнаком як чор
ця нашого інституту Гали норобочий, але одночасно на
на Цибуля написала в редакцію полегливо працював над підви
нашої газети «За педагогічні щенням своєї освіти: з 1925 ро
кадри» листа, в якому просить: ку починає працювати педаго
«Купіть і негайно вишліть мені гом і знову вчиться сам, в
книгу А. П. Медушевського про 1938 році закінчує Київський
синтаксис простого речення. державний педагогічний інсти
Страшенно жалкую, що вчасно тут, у 1941 році — аспіранту
ГАЛИЦЬКОГО села, що
не купила її. А зараз вона мені ру, одночасно викладаючи укра
розкинулось
у відрогах
для підготовки до уроків про їнську мову в інституті.
Карпат,
після
закінчення
педа
сто необхідна».
В роки Великої Вітчизняної
гогічного
училища
приїхала
в
Але знайти в продажу книги війни Андрій Петрович був на
столицю
України
Маруся
Манд
Андрія Петровича Медушевсько фронті, його бойові заслуги від
го не так просто: вони на по мічені двома орденами «Черво зюк. Повна бажання продов
лицях книжкових магазинів не ної Зірки», медалями, подякою жувати далі навчання, вона
залежуються, а швидко переко Верховного Головнокомандую вступила в наш інститут і
чого за звільнення Манчжурії швидко влилася у студент
човують на полиці вчителів...
ський колектив. Марія доб
І все ж таки книжку Г. Цибу у 1945 році.
ре
вчиться, з великою комсо
лі ми вислали: Андрій Петро
У Андрія Петровича тридця
мольською відповідальністю ви
вич, дізнавшись про прохання тирічний педагогічний стаж ро
нашої випускниці, через день боти, з них 15 років він працює конує громадські доручення,
допомагає товаришам. Це дівчи
приніс власний екземпляр ме викладачем нашого інституту.
на-трудівниця.
Нині він кандидат педагогіч
тодрозробки.
М. Мандзюк знаходить час
Багато листів одержує Ан них наук, автор більше 30
для всього: для навчання і для
дрій Петрович від своїх учнів. наукових робіт, серед яких
відвідування дефектологічного
Студент-заочник просить висло важливе місце займають питан
гуртка, для читання художньої
вити свою думку з приводу кіль ня методичної і практичної до
літератури і для рукоділля...
кох спірних питань граматики. помоги учителям — викладачам
Група щиро вітає Марусю з
Випускниця інституту звер української мови середньої шко
великим святом — 40-річчям
тається з проханням розв’язати ли.
Радянської України і бажає їй
Це невтомний трудівник. Ча
конфлікт між нею і директором
всього найкращого!
школи, який відвідав її урок... сто дивуєшся, як може він
І ніколи Андрій Петрович не встигати всюди: мати велике
О. СЕМЕНТИНОВА,
студентка II курсу
залишає поза увагою «найдріб учбове навантаження, керувати
педагогічного факультету.
ніших» начебто, питань чи про аспірантами, керувати групою
Н
На світлій дорозі
З
Двадцять
п’яте
грудня
1957 року — день славного
ювілею Української Радянської
Соціалістичної Республіки, ве
лике національне свято укра
ї н ського народу.
Сорок років тому робітничий
клас України в союзі з найбід
нішим селянством під керівни
цтвом Комуністичної партії і її.
вождя В. І. Леніна здійснив со
ціалістичну революцію. Україн
ський народ пишається тим. що
він п ерш и й слідом за росій
ським народом повалив владу
капіталістів і поміщиків, вста
новив диктатуру пролетаріату.
24 (11) грудня 1917 року в
Харкові відкрився 1-й Всеукра
їнський з’їзд Рад, який роз
глянув питання: а) про поточ
ний момент; б) про організацію
влади на Україні; в) про само
визначення України; г) про До
нецько-Криворізький
басейн;
д) про утворення Центрального
Виконавчого Комітету Рад Ук
раїни.
Обговорюючи доповідь тов.
Артема (Ф. А. Сергєєва) про
поточний момент, 1-й Всеукраїн
ПІД ЛЕНІНСЬКИМ ПРАПОРОМ
ський з'їзд Рад записав, що пи
тання про владу, мир, землю і
робітничий контроль можна роз
в’язати лише шляхом повален
ня імперіалістичної диктатури і
встановлення диктатури про
летаріату.
25 (12) грудня 1-і) з'їзд Рад,
виражаючи волю трудящих мас,
прийняв історичне рішення про
утворення суверенної Україн
ської Радянської держави і об
рав Центральний Виконавчий
Комітет. До його складу було
обрано 41 особу, з них 35 —
більшовиків, серед яких були
Ф. А. Сергєєв (Артем), М. С,
Данилевський, Є. Б. Бош, А. В
Іванов та інші.
Центральний Виконавчий Ко
мітет утворив перший Радян
ський український уряд — На
родний Секретаріат.
З ’їзд поширив на Україну
ленінські декрети про мир, про
землю, про робітничий кон
троль над виробництвом. Обго
ворюючи питання «про само
визначення України», з'їзд уро
чисто заявив про встановлення
непорушного союзу Радянської
України з Радянською Росією.
Борючись проти контррево
люційної
буржуазно-націона
лістичної політики Центральної
ради, яка виступала за відрив
України від Росії, сіяла націо
нальну ворожнечу, з'їзд записав
у своєму рішенні, що він «буде
боротися за знищення всяких
національних обмежень, всякої
національної ворожнечі і знена
висті, за Українську робітничоселянську республіку, засновану
на тісній солідарності трудящих
мас України, незалежно від їх
національної приналежності, з
трудящими масами всієї Росії».
На першому своєму засіданні
26 (13) грудня 1917 року ЦВК
схвалив маніфест до робітників,
селян І солдатів України, в яко
му гаряче віталася перемога
Великої Жовтневої соціалістич
ної революції і перехід всієї
влади в центрі і на місцях до
велику наукову ро
боту. Він написав і
опублікував
велику
кількість наукових ро
біт і статей у наукових
збірниках,підручниках,
газетах і журналах, а
також видав ряд бро
шур, наприклад, «Пи
тання психології ра
дянського
вчителя»,
" Професійна орієнта
ція учнів і вибір профе
сій» та інші.
Д. Ф. Ніколенко бе
ре активну участь у
громадському
житті.
Він — голова МК, член прези
дії Обкому нашої профспілки,
член ЦК спілки працівників
МИТРО ФЕДОТОВИЧ Ні освіти України, член Товариства
коленко — педагог і пси по розповсюдженню політичних
холог, який дуже любить свою і наукових знань.
справу.
За свої заслуги в галузі на
Невтомна енергія, безмеж
на любов до людини, що
сполучається з вимогливістю
і повагою до неї, уважність родної освіти Д. Ф. Ніколенко
і чуйне ставлення до ото одержав високу оцінку громад
чуючих — характерні
риси ськості. Його нагороджено знач
Дмитра Федотовича. Не було ком «Відмінник народної освіти
випадку, щоб він відмовився від УРСР», медаллю «За доблесну
якого-небудь доручення або не працю у Великій Вітчизняній
виконав його у строк, забув про війні 1941 — 1945 рр.». двома
грамотами Міністерства освіти
чиєсь прохання.
УРСР.
Д. Ф. Ніколенко своєю
Д. Ф. Ніколенко з великою
навчально-педагогічною
діяль
увагою ставиться до студен
ністю,
своїми
позитивними
мо
тів. до їх запитів, починань.
ральними
якостями
служить
З виключною теплотою і турбо
тою підходить він до кожного, прикладом для нас.
Л. БЕЗОТОСНА.
виявляючи при цьому належну
принципіальність.
Не рахуючись з часом і здо
ров’ям, він завжди готовий Он доріжка в морі пролягла,
з'ясувати незрозуміле питання, Світять в небі зорі мерехтливі,
ще раз продемонструвати робо А мені вчуваються здаля
ту приладів з експерименталь Вже осінні задніпровські
зливи.
ної психології, допомогти нала
годити експеримент, дати пора І в туманній непривітній млі
ду, як проводити наукову робо Вітер рве з дерев останнє листи,
ту, допомогти організувати спо І в холоднім небі журавлі,
стереження з питань курсової Мов разок добірного намиста.
роботи, написати статтю, дати Та встократ це все мені миліш,—
висновки про дисертацію, ви
Навіть цих дерев опале листя,
ступити з лекцією, доповіддю.
Бо немає кращої землі,
Поряд з плодотворною на Ніж ота, що ти на ній родився.
вчально-педагогічною роботою
П. ЛИСЮК.
Дмитро Федотович провадить
Чуйний
Д
вихователь
рук Рад. ЦВК закликав робіт
ників і селян об'єднатися навко
ло свого уряду та допомогти в
будівництві нової Радянської
держави. В той же день ЦВК
надіслав привітання Раді На
родних Комісарів РРФСР на
чолі з В. І. Леніним, в якому
писав, що молода Радянська
влада України вітає зміцнілу
Всеросійську Радянську владу.
В своїй відповіді Рада Народ
них Комісарів писала: «Вітаю
чи утворення в Харкові дійсно
народної Радянської влади на
Україні, вбачаючи в цій робіт
ничій і селянській Раді справж
ній уряд Народної Української
республіки. Рада Народних Ко
місарів обіцяє новому урядові
братньої республіки повну і все
мірну підтримку в справі бо
ротьби за мир, а також у справі
передачі всіх земель, фабрик,
заводів і банків трудящому на
родові України».
Радянський уряд України під
керівництвам більшовиків під
няв робітників і селянську бід
ноту на повсюдне встановлен
ий влади Рад на всій території
України. 8 лютого (26 січня)
1918 року спільними зусиллями
повсталих робітників і солдатів
Києва і наступаючих радян
ських військ контрреволюційна
Центральна рада була розбита
і вигнана з столиці України,
12 лютого (30 січня) Радянський
уряд переїхав з Харкова до
Києва.
При Радянській владі здійс
нилася споконвічна мрія народ
них мас про возз'єднання всіх
українських земель в єдиній
Українській державі. Нині Ра
дянська Україна є однією з най
більших держав Європи з насе
ленням понад 42 мільйони чо
ловік.
Українська Радянська Соціа
лістична Республіка, як складо
ва і невід’ємна частіша СРСР,
перетворилася в могутню інду
стріально-колгоспну державу.
У великій братерській сім'ї
народів СРСР український на
род під проводом Комуністичної
партії успішно йде вперед до
комунізму.
Г. ЛЕЩЕНКО,
кандидат історичних наук.
Живи й розцвітай, трудова Україно
Г І Д Н А
ЛИСТ ДРУЗІВ
Нам у вас
подобається
Ми, студенти Житомир
ського педінституту ім. Ів.
ранка, приїхали до вас, щоб
Ф
ознайомитися з життям сту
дентів і постановкою комсо
м
оЛ Ь С Ь К О Ї роботи.
У вашому інституті кра
ещ обладнані кабінети, май
стерні. У нас в цьому відно
шенні набагато гірше.
У роботі нашої комсомоль
ської організації є деякі від
мінності, з якими комітетові
КСМУ бажано було б озна
Л
йомитися. Звичайно, за цей
ороткий час ми не змогли
к
окладно ознайомитися з
д
оботою комсомольської ор
р
ганізації в цілому, але стиль
оботи комітету нам подо
р
бається.
Члени
комітету
серйозно ставляться до своїх
обов’язків і вимогливо відно
сяться до роботи відповідаль
них за окремі ділянки.
У своїй короткій замітці
ми не ставимо завдання да
ти аналіз роботи комітету
ЛКСМУ, а хочемо тільки ви
словити своє бажання про
довжувати
і
зміцнювати
зв’язки між нашими інститу
тами. Це допомогло б лікві
дувати недоліки, які ще на
явні в нашій роботі.
Від щирого серця дякуємо
всім членам комітету ЛКСМУ
та секретарям факультет
ськихбю
о
р
КДПІ ім. О. М.
Г орького за теплу, гостинну
з устріч. У день славного юві
лею — 40-річчя Радянської
У країни — палко вітаємо вас
з великим святом і бажаємо
у сім успіхів у навчанні, po
боті, особистому житті.
Г. КОЗЮРА,
студентка III курсу
фізико-математичного
факультету Житомир
ського педінституту.
З М І Н А
КЛАДНОЮ і відповідаль дентського гуртка, члени якого
ною є справа підготовки часто виступають на наукових
педагогічних кадрів, особливо конференціях з цікавими допо
вчителів, які працюватимуть з відями на актуальні теми на
аномальними дітьми. Подолання
наслідків дефекту в учнів спец
шкіл вимагає від педагога-де
фектолога глибоких знань, любо
ві до праці та педагогічної май
стерності. Важливе місце в цій
справі має вивчення досвіду ро
боти кращих учителів спеціаль
них шкіл.
Багато уваги цьому питанню
приділяє викладач кафедри пе
дагогіки кандидат педагогічних
наук Микола Дмитрович Ярма
ченко, колишній аспірант нашо
го інституту. Вже з перших ро
ків своєї наукової роботи,
під час навчання в аспірантурі,
Микола Дмитрович виявляє ве вчально-виховної роботи у спе
ликий інтерес до історії розвит ціальних школах-інтернатах.
Поряд з науковою роботою
ку сурдопедагогіки та шкіл глу
т. Ярмаченко систематично про
хонімих.
Він з винятковою наполегли водить виховну роботу з сту
вістю та старанністю працює дентами дефектологічного відді
над вивченням літератури з цьо лу, проводить велику громад
го питання та інших матеріалів. ську роботу. Комуністи педаго
Немає, мабуть, жодного доку гічного факультету обрали його
мента в архіві Міністерства секретарем партійного бюро фа
освіти УРСР, який би не побу культету.
Зараз Микола Дмитрович,
вав у його руках!
повернувшись з наукового від
Буваючи
у
відрядженні.
рядження до м. Ленінграда, за
М. Д. Ярмаченко завжди вико
кінчує свою річну тему, присвя
ристовує всі можливості для то чену саме питанню історії роз
го, щоб попрацювати в міській витку шкіл для глухонімих ді
бібліотеці, в архіві, вибрати ці
тей, вносить додатки, робить
кавий матеріал тощо.
корективи.
Проте він не обмежується
У день славної ювілейної да
одним колекціонуванням істо ти — сорокаріччя Радянської
ричних фактів — молодий на влади на Україні — побажаємо
уковець глибоко аналізує їх. Миколі Дмитровичу Ярмаченку
уточнює. Ним у цьому напрямку успіхів у його цікавій творчій
вже зроблено чимало.
роботі.
Р. КРАЄВСЬКИЙ,
Микола Дмитрович керує та
кож і роботою наукового сту кандидат педагогічних наук.
С
ЗВІТУЄ
Цими днями відбулися звітновиборні збори профспілкової ор
ганізації інституту. З доповіддю
виступив голова МК т. Ніколен
ко Д. Ф. Від ревізійної комісії
виступив т. Страхов Б. П. Обра
У братній сім’ї
Навчатися їв Київ я при меж: навчитися грати на од
їхала з далекого Узбекиста ному з музичних інструмен
ну. Про Україну знала неба тів
було
моєю давньою
гато. У школі, в 7-му класі, мрією.
ми вивчали твори Т. Ш евчен
Д алеко я від рідного дому,
ка. І вже значно пізніше я проте не відчуваю себе оди
познайомилася з творами та нокою. У мене багато подруг,
ких видатних українських товаришів, знайомих. Я маю
класиків, як 1. Франко, Леся можливість постійно чути
Українка, М. Коцюбинський навколо українську мову.
та ін.
Відвідуючи театри, я позна
Наша республіка разом з йомилася з творами видатних
усією країною урочисто від українських композиторів —
значала 300-річчя возз’єд Лисенка та Гулака-Артемов
нання України з Росією. В ті ського.
пам'ятні дні було багато ці
З а р а з я вже потроху на
кавих передач по радіо, при
віть читаю невеличкі книги
свячених братній Україні. З
по-українському. Але хочеть
захопленням ми слухали і чу
ся знати мову набагато кра
дові українські пісні, і в ір ще, читати в оригіналі тво
ші, і танцювальні мелодії.
ри класиків української лі
В шкільному хорі ми спі
тератури (до цього часу я чи
вали «Реве та стогне Днііпр
тала їх тільки в перекладі на
широкий», «Ой, ходила д ів
російську
мову).
чина бережком», а україн
Б
агато
цікавого взнала я
ські танці виконувалися май
за
півтора
раку і бачу, що
же на кожному святковому
мої
уявлення
про Україну
вечорі.
були
дуж
е
незначними.
Мені дуже хотілося побу
Попереду ще три роки! Я
вати на Україні, побачити
своїми очима всю красу од матиму змогу ближче п озна
ного з наймальовничіших йомитися з життям братньо
куточків нашої країни, почу го українського народу, з
його побутом, працею.
ти співучу мову, пісні.
Після закінчення школи я
В дні святкування славно
подала документи до Київ го ювілею — 40-річчя Укра
ського педагогічного інститу їнської Р С Р — від усієї ду
ту. Минуло небагато часу, і ші гаряче вітаю моїх україн
я стала студенткою мовно- ських д рузів з великим свя
літературного
факультету том і бажаю всім великих ус
КДПІ ім. О. М. Горького. піхів у навчанні та праці,
Коли ж дізналася, що на фа щастя в особистому житті.
культеті вводиться музична
Є. КІМ,
освіта як обов’язковий пред
студентка II курсу мовномет, моїй радості не було
літературного факультету.
М К
но новий склад профкому. (Голо
ва — Д. Ф. Ніколенко).
Матеріали зборів будуть на
друковані в наступному номері
нашої газети.
ЗАСЛУЖЕНА ПОШАНА
ОСИТЬ ЧАСТО чути, як Це відчувається завжди, коли в очах того, хто розповідає!
Д
студенти, аспіранти, ви слухаєш лекції Олександра Гри
Багато часу,
сил, любові
кладачі з повагою говорять про горовича.
вкладає О. Г. Кириченко і в
Олександра Григоровича — цю
Але справа не тільки в ці
високу на зріст, сиву люДину, кавих, змістовних лекціях. О. Г. роботу з аспірантами. Праця з
з спокійними привабливими ри Кириченко — принципова лю аспірантами дуже с кладна. Во
на вимагає від викладача різ
сами обличчя.
дина. Він вимагає грунтовних
номанітних, всебічних знань,
І дійсно, не можна без пова
знань від студентів, чесного і
ги і любові відноситися до ньо
уміння спрямовувати
думки
наполегливого ставлення до ро
го. Олександр Григорович за
аспіранта і його роботу в пев
боти.
ному напрямку. Олександр Гри
слуговує її як викладач, як ви
Декому, може, це й не подо
горович добре знає специфіку
хователь, як окрамна. чуйна лю
бається. Але пригадайте, з якою
цієї роботи і тому добре ке
дина.
любов’ю і повагою згадуємо ми
Свою педагогічну діяльність принципових і суворих шкіль рує аспірантами. Крім того, він
він розпочав ще в 1918 році. них вчителів, як ми вдячні їм завжди чуйно ставиться до лю
14 років працював Олександр від усієї душі за те, що вони дини, знає її життя і мрії.
Григорович вчителем Городи були вимогливими до нас!
За гаряче серце, за щиру ду
щен ської школи. А з 1932 року
шу
хочеться сказати Олександ
Чимало вчителів, які були
він працює в педвузах України, студентами Олександра Гри ру Григоровичу Кириченку ве
Як в школі, так і в інституті горовича, з любов’ю та по лике спасибі і побажати йому
О. Г. Кириченко не припиняв дякою згадують свого виклада всього найкращого в житті.
наполегливої роботи над собою, ча. І скільки в цих спогадах
Н. НЕЧАЄВА.
над поглибленням своїх знань. теплого почуття, скільки світла
З ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗА РУБЕЖЕМ
лицях транспаранти з напи
ДОРОГОЮ ЦІНОЮ
Важко живеться студен сами: «Хіба переозброєная
там Південної Кореї. Весь важливіше, н і ж підготовка
час збільшуються суми вне інженерів?" , «Мільярди для
сків, які повинні сплачувати Б ундесверу, а що для нас?».
юнаки та дівчата за навчан
НЕЗВАЖ АЮ ЧИ НА
ня.
Щоб внести плату, деякі
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
студенти змушені продавати
свою кров. За відомостями
Знову організована націо
Центрального банку крові нальна спілка кубінських
Південної Кореї 60 процен студентів. Незважаючи на
тів донорів — студенти. Сту переслідування реакційного
дент Син Дон Джупон з тех уряду, студентська спілка
нічного коледжу Ендінфо сповнена рішучості разом з
вмер від того, що продав за усім народом боротися за
надто багато крові.
елементарні
демократичні
СПРАВЕДЛИВІ ПРОТЕСТИ свободи. Про це заявив у
своїй декларації знову обра
Під час страйку студенти ний президент Національної
технічного коледжу в м. спілки кубінських студентів
Бронсік (ФРН) несли по ву Рамон Барела.
в сузір’ї радянських республік-сестер!..
Активні
КОМСОМОЛЬЦІ
Завжди знайдеться час, щоб підкріпити відмінні
успіхи у навчанні активною участю у громадському
житті інституту.
Прагнучи гідно зустріти 40-річчя з дня проголо
шення Радянської влади на Україні, студенти О. Бол
гар (IV курс фізико-математичного факультету) і
В. Шарапа (II курс мовно-літературного факульте
ту) встигають і допомогти своїм товаришам у на
вчанні, і підготувати художні номери до святкового
вечора.
Наш фотокореспондент застав їх за складанням
конферансу вечора.
Фото В. Орловського.
СКРОМНА, ПРАЦЬОВИТА
Знаходить вона час і для
участі в художній самодіяль
дю, невисоку на зріст, тоненьку, ності. Їй дорога честь факуль
русяву дівчину?! Можливо, не тету.
Таня брала активну участь у
всі знають ї ї прізвище, але в
лице пам’ятають майже всі. Це всіх виїздах на допомогу кол
студентка IV-го курсу Тетяна госпам. Не знаючи втоми
працювала вона. За сумлін
Чуприна.
Сумлінно виконує Таня свої ну роботу на збиранні ку
обов’язки студентки: вона на курудзи в Роздольненському
магається взяти якнайбільше районі Кримської області групу
для своєї майбутньої професії математиків III курсу, в якій
педагога-математика.
Завжди працювала Т. Чуприна, правлін
уважна на лекціях, дівчина ня колгоспу ім. Сталіна нагоро
старанно готується й до прак дило цінним подарунком — бая
чних занять, використовую ном.
ти
Любить студентка свою май
чи і свої записи на лекціях,
бутню
професію.
Їй подо
і допоміжну рекомендовану лі
тературу. Не було ще жодного бається робота з дітьми. Кож
випадку, щоб Таня з ’явилася не літо вона працює в піо
нерських таборах.
непідготовленою до занять.
Скромна та витримана у сво
Зразком для інших є наша
їй
поведінці, проста у ставлен
товаришка і в громадській ро
ні
до товаришів, вимоглива в
боті. Вже другий рік виконує
вона обов’язки заступника го роботі до себе і до інших. Та
лови факультетського профбю кою ми знаємо Таню на протя
ро. Не встигне пролунати дзві зі трьох з половиною років на
нок, як Таня вже поспішає в вчання в інституті.
М. СТЕШЕНКО,
групи: треба і доручення дати,
студент IV курсу фізикоі перевірити стан справ, і зро
математичного факультету.
бити оголошення.
НЕ ЗНАЄ на фізикоХ ТО
математичному факультеті
Перша сесія
Наближається зимова сесія—
перша сесія першокурсників.
Треба скласти 6 заліків і два
екзамени.
Запорукою успішного скла
дання іспитів є зразкова дис
ципліна і систематичне відвіду
вання лекцій. В групах І кур
су відбулися
комсомольські
збори, на яких постановили: за
кожну пропущену лекцію сту
дент повинен відповідати перед
комсомольською групою, а за
10 пропущених лекцій без по
важних причин група просити
ме деканат згаяти такому това
ришеві стипендію на місяць.
Коли студентка М. Пономарен
ко пропустила два дні без по
важних причин, комсомольське
бюро суворо попередило її.
Деякі студенти нашого курсу
прийшли в інститут після вироб
ництва, і тому не всі дисципліни
даються їм легко. Кращі сту
Благородна, почесна
Майже місяць четвертокурс
ники проходять практику в се
редніх школах Київської об
ласті.
Двадцять студентів, росій
ського відділу перебувають на
практиці в м . Білій Церкві.
У кожного з них за плечима вже
по 6 —8 уроків.
А скільки було хвилювань
перед першим уроком! Готува
лися ми декілька днів, практи
кувались один з одним, але в
останню хвилину здавалося, що
все забуте, що нічого не встиг
неш за ці 45 хвилин... Тепер
все це вже позаду. Такі студен
ти, як С. Афанасьева, С. Лук’
янчук, В. Завгородня дають
зразкові уроки. Вони знаходять
час і для додаткових занять з
ки, тут же поруч проходить
залізнична
колія — Мо
сква — Ростов. І коли ста
ло відомо про цей склад,
здавалось, єдиним виходом
було: евакуювати район пло
щею у 34 квадратних кіло
метри з населенням у 10 ти
сяч чоловік і підірвати склад
на місці.
Та молоді патріоти, заради
збереження заводів, залізни
ці, житлових будинків, вирі
шили піти на смертельний
риск: вивезти склад далеко
за місто і там знешкодити
смертоносну зброю.
Була проведена дуже кро
пітка, тонка, а головне —
дуже небезпечна робота, і
мешканці Кіровського райо
ну міста Курська змогли спо
учнями, які невстигають, і для
позакласної роботи.
Студентка
В. Гольдштейн
проходить практику в 5 класі.
Вона провела з учнями збір на
тему: «Бережи червоний гал
стук» із застосуванням діафіль
мів; студентка С. Єгорова про
вела
оргг одину,
присвячену
творчості
Аркадія
Гайдара.
Студенти, які проходять прак
тику в 4-ій школі, організували
разом із старшою піонервожа
тою ряд екскурсій (на швейну
та взуттє ву фабрики, на теле
граф, телефонну станцію).
На практиці, працюючи без
посередньо з дітьми, ми впев
нилися, що професія вчителя
цікава, благородна, почесна!
А. НАРІЖНА,
Н. БАЛАБАН.
Вечори дружніх, теплих розмов
На комсомольських зборах
нашої групи виявилося, що всі
товариші бажають більше зна
ти яро життя видатних людей—
художників, поетів, композито
рів, акторів і ін. Було вирішено
проводити збори-вечори відпо
чинку, на яких заслуховувати
розповіді товаришів про видат
них людей. Ми домовилися, що
збиратимемось один раз у два
тижні у гуртожитку. Люда Мань
ко пообіцяла на першому вечорі
розповісти про видатного ра
ЇХ БУЛО ОДИНАДЦ Я ТЬ
З перших сторінок бага
тьох газет на нас дивляться
прості радянські люди у вій
ськовій формі. Це — солда
ти і офіцери славної Радян
ської Армії.
Що вони зробили? Чим
відзначився, наприклад, оцей
зовсім ще юний, солдат
Іван Махалов з-під Во
ронежа або українець лей
тенант Віктор Іващенко, чи
грузин Дмитро Маргешвілі?
15 років глибоко під зем
лею пролежав страшний
склад — сотні тонн снаря
дів, бомб, мін, які зарили в
землю і замінували фашист
ські війська, відступаючи під
натиском Радянської Армії
з Курська. На цьому місці
виросли заводи, нові будин
денти (Д. Шабанова, С. Фатєє
ва, В. Велівченко та Інші) до
помагають їм у навчанні. Так,
студентові А. Сташкевичу важ
ко дається англійська мова.
Щоб він не відставав від това
ришів, з цієї дисципліни йому
систематично допомагає С. Фа
тєєва.
Для кращої підготовки до
екзаменів у нас проводиться
аналіз художніх творів, винесе
них на екзамени. Студенти стар
ших курсів на комсомольських
зборах діляться досвідом підго
товки до екзаменів. Наші това
риші старанно готуються і до
семінарів.
Ми впевнені, що першу в
нашому житті сесію складемо
успішно.
Г. ТЮТЮННИК,
студент І курсу
мовно-літературного
факультету.
кійно повернутися додому.
«Товариші, дорогі товари
ші! Небезпека минула, спо
кійно йдіть додому,— доно
сяться з репродуктора схви
льовані слова голови райви
конкому.
І в ту хвилину, коли про
голошувались останні слова,
вже кинувся народ до знеси
лених, щасливих солдатів...
І зрозумів Іван Махалов , як
під час війни зустрічали ра
дянські люди своїх визволи
телів».
Про подвиг славних радян
ських патріотів розповів пи
сьменник Аркадій Сахнін у
нарисі «Ехо війни», що на
друкований в «Комсомоль
ской правде» за 8 грудня
1957 р.
дянського актора Василя Івано
вича Качалова.
Нам не довелося бачити Ка
чалова на сцені. Лише один раз
чули ми його сильний голос у
фільмі «Путівка в життя». Але
в нашій уяві яскраво вирису
вався образ цієї талановитої
людини, з його барвистим силь
ним голосом.
І ось, 27 листопада о 8 год.
вечора
група
зібралася
в
62 кімнаті. Всі з нетерпінням
чекали цікавої розповіді.
І чекання виправдали себе.
Л. Манько з захопленням роз
повідала про життя і творчу ді
яльність видатного радянського
актора В. І. Качалова.
На вечорі була присутня і
наша агітатор Є. М. Сульжен
ко. Євгенія Михайлівна розпо
віла нам, як вона ще студент
кою бачила чудову гру Качало
ва і Кніппер, коли вони гастро
лювали в Києві. Після спектак
лю студенти дружно підхопили
великого актора і пронесли його
на руках від театру ім. І. Я.
Франка до готелю...
Всім присутнім дуже сподо
бався цей вечір відпочинку.
В наступну середу. 11 груд
ня, ми познайомилися з життям
видатного поета С. Єсєніна, з
його чудовою поезією.
Такі вечори розширюють кру
гозір людини, згуртовують ко
лектив. І їх проведення — над
звичайно цікава і корисна
справа.
О. ЛІТВІНОВА,
комсорг 43 групи фізиків.
НАРИС
В. Ш А Р А П А
Материнське щастя
— Кине, побачиш, що кине.
Ну, в крайньому випадку пере
йде на заочний відділ. І то вже
таке буде... — дівчина безна
дійно махнула рукою.
Подія неабияка. Треба ж
кожному сказ ати щось. І інша
починала:
— І чого їм було... ця дити
на на першому курсі! '
А зовсім тупа в коханні бра
ла ще вище:
— В інституті дитина?! Наче
не могли зачекать; женяться, а
хіба думають: що, коли і як во
но повинно робитися?!
Були такі, що говорили мало,
а більше дивилися, як батько
себе почуває, мати. Хотіли вга
дати їхні думки...
— Якось буде... знали ж, що
роблять.
Все померкло під співчутли
вими поглядами більшості, зов
сім зникло від теплих слів душі:
«Щасти тобі, Олю!».
I.
А ось і винуватець всього
Преспокійно смокче пальчики
(разом з соскою). На диво спо
кійний. З чорними, як терен,
очицями (в батька і матері теж
чорні, а на кого схоже — не
розумію. Тільки скажу, що ду
же вже гарна дитина!). Так от,
водить, водить очицями... вірні
ше, бігає по станах, книгах, кон
спектах... потре пухким кулач
ком. Заплаче, але без сліз (ди
тині треба плакати). А там ди
вись — і спить. І так спокійно!
Чи згоден він був (маленький
Володя), чи ні, та його залиши
ли в гуртожитку. І добре зро
били. Як видно, йому тут спо
добалося: все-таки не «колиско
ва» його присипляє, а студент
ські ліричні пісні, гарячі руки
його ніжать, і колись не треба
буде прищеплювати йому риси
колективізму. «Якщо хочеш
знати, так я з 4-х місяців серед
колективу», — не без гордості
скаже комусь.
А поки що хай наш «колек
тивіст» поспить!
II.
— Вовеня моє, спить уже.
Знаєш, маленький, що ніколи
мені... — і гарячий поцілунок
робить сон дитини ще міцнішим
і спокійнішим. Вийняла руч
ку з-під ковдри, підгорнула
пелюшки, усміхнулась щасли
вими очима... — Кому б відда
ла я свою любов, що перепов
нює гарячі груди, як не тобі,
яворе мій?! Матері?..
Мати! Ти, як ніхто, розумієш
мене. Чи не ти всією теплотою
жіночої ласки колисала мене?
Тоді ти все забувала: була ли
ше одна чорноока пташка —
Оля. Для мене були чистіші за
гірську воду і тепліші за сонце
твої затверділі на долонях ве
ликі руки з синіми жил
ками, що зійшли на руках
рясними смугами... Ось тобі
мамо, за всі турботи, за теплі
материнські слова — моя наго
рода (ти ж чекала цього), У те
бе — внук!
А коханий?.. Маленьке Вове
ня — це плід нашого кохання,
росток життя. І хто знає, чиї в
в тебе очі, Вовенятко? Мої чи
його...
Спохватилась: «Ой, а чайник
де поставила?!» — і все знахо
дить своє місце. Тонкі білі руки
перебирають книги, а очі —
чорні, великі, трохи запалі, не
зводить з чорнявої голівки.
Неміцний сон дитини. Всміх
неться уві сні (хто зна, що йому
сниться!), а Оля вже бачить,
вже чує серцем матері: спокій
но дихає син, чи ні.
— Прокинулось... а я якраз
закінчила. От хороше,— вити
рає руки, що почервоніли від
теплої води.— А я тобі пелюш
ки прополоскала...
Довго говорить щось йому, а
він тільки очима кліпає та й
годі. Та не весь час же йому
кліпати! Тоді плаче. Батько, як
завжди, хоче зацікавити му
зикою.
Грає, грає — дитина дивить
ся, дивиться (не слухає, а ди
виться на пальці), потім як ро
зіллється соловейком!
Вбігають подруги.
— Мале Шастуненя! Йди,
йди до мене... — І йде.
А коли проспіваєш йому
«а-а-а...» — розкриє беззубий
ротик і сміється. І так хвилює
душу — тільки б і дивився на
цю квітку, що тільки-но розкри
ває рожеві пелюстки!
В неділю, ясного морозного
до гуртожитку на Солом'ян
ці зібралися юнаки і дівчата.
Проводитимуться лижні змаган
ня на першість інституту,
Спортсмени дружно направля
ються в Святошино...
Естафетою 4x3000 м роз
починають змагання жінки. Да
но старт, і четвірка сильніших
спортсменов виходить вперед.
Всіх хвилює одне: хто вийде
переможцем?
Першою
йде
спортсменка фізико-математич
ного факультету М. Худояр.
Естафету прийняла Г. Ко
валенко, студентка мовно-лі
тературного факультету. Ось
вона швидко виходить вперед і,
обганяючи своїх противників,
передає естафету О. Несте
ренко.
Перше Місце серед жінок
займає команда мовно-літера
турного факультету.
Змагання серед чоловіків, що
почались естафетою 4x5000 м,
проходило в надзвичайно швид
кому темпі.
Першим йде молодий спорт
смен мовно-літературного фа
культету С. Мозгов.
Віді
рвавшись від свого суперника—
чемпіона інституту В. Науменка — на 100 метрів, він пере
дає естафету В. Галуху. Весь
час попереду-спортсмени мовнолітературного факультету. Зда
валося, що перемога буде за
цим факультетом.
г е р о я м
Та ні, не моє щастя (а жаль!).
А квітка цвіте! її запашний бу
тон (ніжне личко з маленькими
ямочками на щоках) —закриває
перед матір’ю незгоди і при
крості (якими, на жаль, ще ба
гате наше життя студентське).
III.
І не дивно, що Оля раненько
(деякі із «спокійних» ще пере
вертаються на другий бік), бі
жить у лікарню: хоч і багато
няньок, та не догледіли маля.
Не встигла, спізнилась! Ні. не
до сина, а на лекцію...
— Ой! Післязавтра забе
ру!.. — очі блищать, бліде об
личчя горить.— А ле,— притих
ла,— в ясла не беруть: завідую
ча сердита на інспектора, і кри
чить, не прийму дитину, місць
немає. Причому ж дитина?!.
Як видно, не тільки серце ма
ленького Володі не закипає при
питанні: «Де бути?». Ні, ще
знайшлася матір (якщо її мож
на так назвати), яка не бачить
великих чорних очей дитини,
що так і просять: «Тьотю, візь
міть в ясла...». Завідуючі!... Ні,
тільки не біля дітей таким
бути!
— Олю, а ми підемо в парт
бюро. Допоможуть, я думаю: во
ни ж знають ваше становище!..
IV.
Перший сніг порошить зем
лю. Вітер пашить щоки, але і
без того матері тепло: і від того,
що маленькі, слабенькі дитячі
руки стискають груди, що по
руч б'ється ще одне серце, гріє
її материнська кров. Їй легко
і на серці (Володя знову буде
з нею), і нести легко (а кому б
важила
своя
втіха,
своє
щастя?!). Міцно притиснула і
поспішає...
Встигнеш, Олю, встигнеш!
Як встигала на перервах году
вати сина в яслах, до лекцій
відносити, готувати лекції —
все встигнеш, сама не зробиш—
син росте!
— А от ми вже й дома!
Скучно було мені, котику мій,
без тебе,— і очі матері світять
ся, як перші іскристі сніжинки.
Щасливий Володя, що ти,
Олю, його мати!
Л и ж н и й сезо н р о з п о ч а в с я
ДНЯ,
П ам ’я т н и к и м уж нім
Проте на четвертому етапі
виявилося, що капітан команди
В. Харченко не підготовлений
до прийому естафети.
Першою закінчила змагання
команда чоловіків фізико-мате
матичного факультету; дру
гою — команда мовно-літера
турного факультету; третє міс
це як серед чоловіків, так і се
ред жінок зайняла команда пед
факу.
Треба відзначити добросовіс
ну роботу суддів М. Мелешка
та П. Рябоконь. Кафедра фізви
ховання винесла їм подяку.
В. ДЕРКАЧ,
М. ЗАПАРА,
студенти мовно-літературного
факультету.
28 жовтня (10 листопада) 1917 року на багатолюдно
му мітингу робітників Арсеналу було прийнято рішення
про негайний революційний виступ проти місцевих властей
Тимчасового уряду і буржуазно-націоналістичної Цен
тральної ради. На заклик комуністів повстали робітники
Арсеналу і разом з робітниками міста та військовими
частинами, що приєдналися до них, героїчно боролися за
перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, за
встановлення Радянської влади.
На площі, від якої починається вул. Січневого по
встання, знаходиться пам'ятник мужнім арсенальцям. На
постаменті з червоного граніту стоїть гармата; з неї і про
лунав перший постріл по військах контрреволюційної
Центральної ради.
На пам'ятнику напис:
«В 5-ю годовщину Октябрьской революции Пленум
Киевского Горсовета отмечает особые заслуги перед Про
летарской Революцией Киевского Арсенала, первого за
вода, выступившего в Киеве с оружием в руках в октяб
ре 1917 года за власть Советов.
Горсовет рабочих и красноармейских депутатов».
В роки Великої Вітчизняної війни, в період тимчасо
вої окупації Києва, фашисти зняли гармату і напис. За
раз пам’ятник повністю реставрований.
Поруч з па
м’ятником муж
нім арсенальцям
знаходиться буди
нок колишніх ка
зарм понтонного
батальйону, який
є однією з най
важливіших спо
руд старої Пе
черської фортеці.
Напередодні ре
волюції 1905 ро
ку тут розміщу
вався 5-й понтон
ний
батальйон,
що входив у склад III саперної бригади. Солдати цього
батальйону брали участь у повстанні саперів 18 листо
пада 1905 року в Києві.
У 1917 році в цих казармах розміщувався III понтон
ний батальйон. Революційні солдати батальйону разом з
арсенальцями та іншими робітниками міста брали актив
ну участь у збройній боротьбі за владу Рад: у жовтні
1917 року проти білогвардійсько-юнкерських військ бур
жуазного Тимчасового уряду, а в січні 1918 року — про
ти контрреволюційної Центральної ради.
А. ДЯЧЕНКО.
Зас т. редактора П. ХРОПКО.
У к р а їн і
4 0 р о к ів !
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З а п е д а г о г іч н і
КАД P И 23
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ГРУДНЯ
1957 року
ПОНЕДІЛОК
№ 34 ( 46)
Ціни 20 коп.
НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО
буяла національна культура!
ОРОК РОКІВ нашій
С
кіно, палаци культу
квітучій республіці!
Н А Р О Д У Театри,
ри, клуби, бібліотеки, філар
Сорок років у суспільнії!
В. Д ІД Е НКО
У К Р А ЇН І
Україно моя! З діда-прадіда рідна,
Кров'ю й потом омита священна земля —
Сагайдаки й щаблі, Хмеля слава повідна,
Гонти звага і лють, тільки подиву гідна,.
І Устим Кармалюк, що у пана стріля.
Україно моя! Яворова, співуча,
Скромний Пестеля дім у старім Тульчині,
Над ревучим Дніпром світла Канівська
круча
І в народних руках, наче зброя разюча,
Гнів Шевченка живий, перелитий в пісні.
Україно моя! Бунтівнича Вітчизно —
Матюшенка сліди між заж урених трав,
Ворошилова клич у Л уганську залізнім
І повстання пеан у сімнадцятім грізнім:
"Чуєш? Сурми заграли, час розплати
настав».
Україно моя! Бойова, полум'яна —
Теплий мак на снігу, де Пархоменко впав,
Зорний спів Чумака, мужнє слово Е л л а ни,
Кожедубова мста, Убийвовк нездоланна
Й далина у цвіту орудійних заграв.
Україно моя! Індустрійна, кохана —
Xарківмашу могуть, Дніпрогесу вогні,
І повіч ні моря, й майбуття осіянне,
І великий народ, що блакитно-багряний
Прапор щастя несе у комунівські дні.
історії — це зовсім незнач
ний строк. Але як зросла,
зміцніла, розквітла за цей
час розкована земля! Сорок
років вільного життя під зо
рею Радянської влади — це
свято юності народу, що став
на шлях свого оновлення у
буремні дні Жовтня. Про
йдуть роки, і люди, що жи
тимуть у комуністичному су
спільстві, складуть про наш
героїчний, неповторний час,
про події, безпосередніми
учасниками яких були і є
ми самі, чарівні легенди-бу
вальщини. І ніколи в очах
вдячних нащадків наша слав
на бурхлива доба, сповнена
боротьби і дерзань, що
денних буднів подвигів, не
втратить чудесного ореолу
романтики, якою був позна
чений весь наш величний і
незвичайний шлях.
Справді, крилатий, гордий
час! Скільки пройдено доріг
за ці сорок років, скільки за
вершено справ!
Із відсталої колонії цар
ської тюрми народів Украї
на перетворилася в могутню
індустріально-колгоспну Ра
дянську Соціалістичну Дер
жаву. Під ясною зорею
Жовтня в братньому союзі
республік-сестер семимиль
ними кроками йшла Ра
дянська Україна шляхом бу
дівництва соціалізму.
Дніпрельстан і Харків
ський тракторний, «Азов
сталь» і «Запоріжсталь», но
ві шахти Донбасу і рудники
Кривбасу, Каховська ГЕС і
канал Північний Донець —
Донбас — хіба перелічити
всі новобудови?! І все це, що
У Міністерстві освіти
УРСР
Для дальшого розвантаження
учнів загальноосвітніх шкіл Мі
ністерство освіти УРСР відмі
нило у всіх класах домашні зав
дання на понеділок та післясвят
кові дні і рекомендувало в ці дні
такі заняття, які не потребують
попередньої домашньої підго
товки. В разі необхідності до
зволено перебудувати розклад
уроків.
піднесло нашу Республіку до
нечуваних висот, здійснено в
тісній дружбі з братніми на
родами. Пліч-о-пліч виходи
ли всі радянські народи на
риштовання мирних п’ятирі
чок. У будівничому гомоні,
що не вщухає на безмежних
просторах нашої Вітчизни,
чуються голоси всіх народів
Дружба народів — ось жи
вотворне джерело наших ус
піхів і перемог. Мріяв ко
лись Тарас Шевченко про
сім’ю велику, вольну, нову —
сім’ю збратаних народів.
І його мрії про щасливе май
бутнє рідної землі збулися.
Могутня возз’єднана Радян
ська Україна, що розкинула
ся від Сяну до Дону, від лі
сів братньої Росії і Білорусії
до степів Чорномор’я і При
азов’я, держава великого на
роду з героїчним історичним
минулим і ще більш велич
ним майбутнім впевнено ви
ступає на міжнародній арені.
А яким пишним цвітом за-
СЛ АВН О М У ЮВІЛЕЮ
ПРИСВЯЧЕНО
ВЕЛИКОМУ національному
святу — 40-річчю Української
Радянської Соціалістичної Рес
публіки було присвячено уро
чисте засідання Вченої ради
інституту, яке відбулося 19
грудня. З доповідями виступи
ли: кандидат філософських наук,
доцент М. М. Підтиченко, кан
дидат історичних наук, доцент
Г. П. Лещенко, кандидат педа
гогічних наук, доцент С. А. Літ
вінов.
УРОЧИСТІ збори інституту,
присвячені 40-річчю встанов
лення Радянської влади на Ук
раїні, відбулися 20 грудня в
актовому залі інституту.
На зборах з доповіддю «40річчя Української Радянської
Соціалістичної Республіки» ви
ступив заступник Міністра осві
ти УРСР О. М. Русько. Уро
чисті збори закінчилися вели
ким концертом.
ЗВІТНО-НАУКОВА сесія ка
федр Інституту, присвячена 40річчю встановлення Радянської
влади на Україні, відбудеться
26 грудня.
монії, мистецькі колективи,
народна
самодіяльність —
хіба можна було про все це
думати в чорні дні буржуаз
но-поміщицького лихоліття,
коли навіть слово рідне було
заборонено 40-мільйонному
народові! Скількома талано
витими майстрами може пи
шатися українська радян
ська література: Тичина і
Рильський, Довженко і Ко
черга, Остап Вишня і Юрій
Японський, Петро Панч і
Олесь Гончар — ціла плея
да митців слова, хороших
і різних!
Українська Академія наук,
університети, галузеві акаде
мії, інститути. Тисячі вчених
у науково-дослідних і на
вчальних закладах успішно
розвивають передову радян
ську науку, гордо несуть пе
ред усім світом її гуманні
ідеали.
40-річчя Радянської Укра
їни — велике національне
свято українського народу.
Славні досягнення і пере
моги, здобуті Республікою,—
яскраве свідчення того, що
може зробити вільна праця
людини-трудівника, людинигосподаря своєї долі.
Наше сьогоднішнє свято—
це наснага до нових звитяж
них подвигів у будівництві
світлого майбутнього люд
ства — комунізму! І ми збу
дуємо його, бо нас очолює
славна Ленінська партія ко
муністів, бо нам належить це
майбутнє!
П. ХРОПКО.
П ОДЯКА
АГІТАТОРАМ
Під час виборів до народ
них судів студенти III курсу
мовно-літературного факуль
тету (російський відділ) пра
цювали агітаторами на ви
борчому пункті № 47.
А. Круш, Н. Хоменко, К.
Шаповалова, А. Матюша, І.
Венералова, Т. Мельникова,
Л. Глазнріна, С. Берлін, Н.
Скворцова та Я. Дубенко
сумлінно виконали свій по
чесний комсомольський обо
в’язок, за що виборча комі
сія оголосила їм подяку.
А. ФРОЛОВ.
Живи й розцвітай, трудова Україно
в і д у
с
ь
о
г
р
е
с
оц я
Видатний
Це були не зовсім звичайні
ного члена нашого колективу,
в ч е н и й
збори. Треба було обговорити
а
також ще ширше розгорнути
ВІДКРИТІ ЗБОРИ
дуже важливе питання, яке хви
роботу по роз’ясненню цих до
ПАРТОРГАНІЗАЦІЇ
лює зараз багатьох людей зем
кументів серед населення Киє
ної кулі, питання про підсумки
ІНСТИТУТУ.
ва і області, зокрема на вибор
Нарад
представників
кому
чих дільницях, у підш ефних
ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь
Олександра
ністичних і робітничих партій
організаціях тощо.
у Москві.
— Декларація і М аніфест
М атвійовича Астряба як
Тепер
сили
миру
настільки
2-га година дня. 56 аудито
миру,— сказав у своєму висту видатного радянського вченого
рію заповнюють викладачі, ас зросли, що є реальна можли пі комуніст т. Р еутський,— яв
вість
запобігти
війні.
Це
наоч
і
педагога — багатогранна,
піранти, студенти, адміністра
но показав провал агресивних ляють собою документи велико зн ачн а і плодотворна. Всі свої
тивно-технічні працівники.
го
історичного
міжнародного
Збори відкриває один з най планів імперіалістів у Єгипті. значення. Ось чому ми, ком у сили він спрям овував на поліп
старіших викладачів К. П. Ян Провалилися також їхні плани, ністи педагогічного інституту, ш ення ви кладання математики
ковський. Слово для доповіді спрямовані на використання від усього серця приносимо
про підсумки Нарад представ контрреволюційних сил для по щиру подяку нашому Ц ентраль в середній і вищій школі.
ників комуністичних і робітни валення народно-демократично ному Комітету за його мудру
Він брав активну участь у
чих партій у Москві надається го ладу в Угорщині.
зовнішню політику, яка н ап рав склад ан н і перш их підручників
Комуністичні
і
робітничі
пар
секретарю партійного бюро
тії розглядають боротьбу зз лена на забезпечення миру між для р ад я н сь к о ї школи. Під його
О. П. Павелку.
усього світу.
як своє першорядне зав народами
— В столиці нашої Батьків мир
Комуніст т. Репухова п ідкрес керівництвом і за активною
дання. Вони разом з усіма ми
щини—в Москві, —сказав допо ролюбними силами роблять усе лила, що Д екларація і М аніфест участю були організовані перші
відач,— 14—16 листопада від від них залежне, щоб відверну миру підводять підсумки м іж на методичні гуртки вчителів ма
булася Нарада представників ти війну.
родному розвиткові соціалізму і тем атики д л я проведення в жит
комуністичних і робітничих пар
Наради відзначили, що в су накреслюють програму дій для тя: ви м ірю ванн я на місцевості,
тій соціалістичних країн, а з часнії! обстановці особливо ве народів всіх інших країн по бу
16 по 19 листопада — Нарада ликого значення набирає зміц дівництву соціалізму. Ці доку о р ган ізац ії учнівських гуртків
представників комуністичних і нення єдності і братерського менти по своєму значенню м ож з м атем атики та ін. Брав актив
робітничих партій, які взяли співробітництва соціалістичних на порівняти з «М аніфестом ну уч асть я к викладач методи
участь у святкуванні 40-х ро держав, комуністичних і робіт комуністичної партії», який на ки в роботі У країнських ви
ковин Великої Жовтневої соціа ничих партій усіх країн, згур писали в свій час М аркс і Ен
щих педагогічних курсів. З
лістичної революції.
тування міжнародного робітни гельс.
1925 року почав читати лек
Від
імені
присутніх
на
зборах
Обмін думками показав єд чого, національно-визвольного і
промовець вітає і схвалює Д е ції в Інституті Н ародної Осві
ність поглядів комуністичних і демократичного руху.
прийняту
москов ти, з якого пізніш е виділився
робітничих партій в усіх роз
Основу взаємовідносин країн кларацію,
глянутих питаннях, в тому числі світової соціалістичної системи ською Нарадою представників наш
педагогічний
інститут
і в питанні про керівну роль і всіх комуністичних та робіт комуністичних і робітничих пар
О
лександр
М
атвійович
— один
тій.
Радянського Союзу в світовому ничих партій становлять пере
Комуніст
т.
Передерій,
який
з
о
р
ган
ізато
р
ів
Українського
комуністичному русі.
вірені життям принципи мар
Доповідач далі відзначає, що ксизму-ленінізму, принципи про взяв участь в обговоренні до Н ауково-дослідного
Інституту
основним змістом нашої епохи летарського інтернаціоналізму. повіді, головну увагу в своєму П едагогіки, д е працю є з дня
виступі
звернув
на
посилення
є перехід від капіталізму до со
Наради з задоволенням від боротьби з буржуазною ідеоло його утворен н я. .
ціалізму,
початий
Великою значають,
що міжнародний кому
Жовтневою соціалістичною ре ністичний рух зріс, витримав гією, зокрема з ревізіонізмом і
П ід керівни цтвом О. М. Аст
волюцією, вихід соціалізму за багато серйозних випробувань, догматизмом.
ряба
працю є велика кількість
У цій боротьбі зростає роль
рамки однієї країни і створен здобув ряд видатних перемог.
асп
іран
тів я к у педагогічному
ня світової системи соціалізму. Комуністи своїми ділами в сві пропаганди ідей пролетарського
інтернаціоналізму,
братерської
ін
ституті,
так і в УНДІПТ.
За сорок років соціалізм як товому масштабі довели трудя солідарності
трудящ
их
усіх
Водночас
він
к ер у є секцією ма
суспільна система наочно по щим життєвість марксистськотем
атики
й
ф
ізики науково-ме
казав великі переваги перед ка ленінської теорії і свою здат країн.
— Я не помилюсь, якщ о
піталізмом. Він забезпечив роз ність не тільки пропагувати, скажу,—
тодичної рад и Міністерста осві
говорить
комуніст
т.
виток продуктивних сил, підне але й перетворювати в життя ве Слободинська,— що історія сві ти У Р С Р .
сення матеріального і культур личні ідеали соціалізму.
тового робітничого руху не зн а
В 1 9 4 3 р. Олександру Мат
ного рівня життя трудящих тем
Величезне значення Декла
подібної широкої асам блеї
пами, небаченими і недоступни рації комуністичних партій по ла
кращих, передових, найбільш війовичу присвоєно звання за
ми для капіталізму. Великі ус лягає в тому, що вона стано мужніх синів робітничого класу служ ен ого д ія ч а науки УРСР.
піхи Радянського Союзу в га вить для марксистсько-ленін і всіх трудящих. Це була дійсно
лузі економіки, науки і техні ських партій справжню програ велична демонстрація солідар З а 4 7 р о ків науково-педагогіч
ки, результати, досягнуті ін му дій на шляху наближення ності міжнародного пролета ної д ія л ьн о сті О. М. Астряб
оп уб л ікував понад 75 праць об
шими країнами в соціалістич величної перемоги справи миру, ріату.
ному будівництві, переконливо демократії і соціалізму в світо
У рішенні, яке було прийня сягом б л и зько 2 5 0 друкованих
показують велику життєвість вому масштабі.
те на зборах, вказується, що аркуш ів.
соціалізму.
У зв'язку з підписанням у комуністи, а разом з ними і без
П ерш а п раця О. М. Астряба
Зростаюча і міцніюча світо Москві Декларації і Маніфесту партійні викладачі, студенти —
ва соціалістична система має миру у нашій країні розгорнуто весь склад інституту, одностай « Н агл я д н ая геометрия» вийшла
ще більший вплив на міжнарод широку масово-політичну робо но схвалюють підсумки мо в 1 9 0 9 р .; вон а витримала 12
ну обстановку в інтересах миру, ту по роз'ясненню цих важли сковських Н арад представників видань, п ер екл ад ен а на україн
прогресу і свободи народів. У вих документів. До цієї важли комуністичних і робітничих пар
зв'язку з цим значно послабле вої роботи приступила і наша тій і ті програмні документи, ську, н ім ец ьку і татарську мо
ви. А ри ф м ети ч н і праці його
ні позиції імперіалізму. Але партійна організація.
що були на них прийняті.
агресивні імперіалістичні кола
Закінчуючи доповідь, т. Па
В той же час викладачі і сту від зн ач аю ться великою різнома
США, проводячи так звану по велко звернув увагу присутніх денти інституту
запевняю ть нітністю і оригінальністю.
літику «з позиції сили», праг на те, що зараз найважливішим Ленінський Центральний Комі
О. М. А стряб — член Кому
нуть добитися панування над обов'язком парторганізації ін тет, що своєю працею вони й
більшістю країн світу і пере ституту є дальше розгортання надалі будуть збагачувати наш у ністичної п ар тії Радянського
шкодити поступовому рухові роботи" по роз’ясненню Декла радянську науку, віддаватимуть Сою зу. Він успішно продовжує
людства до вищого суспільного рації і Маніфесту миру серед всі свої сили на виховання по наукову
і
педагогічну ді
ладу — соціалізму.
студентів, професорсько-викла коління, гідного будувати своє
яльн ість. Комуністична партія і
Корінною проблемою світової довського складу та адмінтех світле майбутнє — комунізм.
Р ад ян сь к и й у р яд високо оціни
політики є питання про війну чи персоналу, довести зміст цих
мирне співіснування.
документів до свідомості кож
Ю. ПОЛУДНЕНКО. ли багаторічн у науково-педа
гогічну
діяльність
вченого.
В 1 9 5 3 р. У казом Президії Вер
ховної Р ад и С Р С Р за бездоган
ну роботу у вищій школі він
нагороджений
орденом
ДНІ всенародних років тому я вперше лодих педагогічних кад ської и російської л іт е був
торжеств — свята відчинила двері класу рів
для
радянської ратури в школах У Р С Р . Л еніна. З а видатні заслуги в
сорокової річниці Вели як учителька початко шкапи, на допомогу Намічаємо також п р о розвитку методики викладання
кої Жовтневої револю вої школи. І завжди вчителям.
довжувати вивчення до м атем атики та в зв ’язку з 75ції Д 40-річчя Радян прагнула
працювати
У мене багато твор свіду вчителів-словес річчям з д н я народження О. М.
ської влади на Украї якнайкраще,
зробити чих планів. До 40-річчя ників у школах У к р аї А стряб 16 вересня 1954 р. на
ні — кожен радянський якомога більше для ви Радянської влади на ни і брати активну городж ений Почесною грамо
громадянин питає себе: ховання молодого ра Україні ми, у співав участь у розробці тео тою П р ези д ії Верховної Ради
«А з чим я приходжу дянського покоління.
торстві з П. Д. Мисни ретичних питань, п о в ’я У Р С Р .
З а р а з видатний вчений зби
до цих знаменних дат?
Сьогодні, оглядаю ком, написали і здали у заних з комуністичним
Який мій внесок у ве чись на пройдений видавництво підручник вихованням учнівської р ається йти на заслужений від
починок.
личний труд нашого на шлях, я бачу, що ще з української літерату молоді.
роду?»
мало мною зроблено. ри для 10 класу.
Всі, хто знає Олександра
У мене особисто ці Хочеться працювати ще
М атвійовича, бажають йому ще
Найближчий наш за
Т. БУГАЙКО,
дні співпадають з со більш інтенсивно, від дум — підготувати кни
заслужена вчителька довгих років життя, спокійного
рокаріччям педагогіч дати все, що в моїх си гу про спільні пробле
шкіл УРСР, доктор відпочинку.
ної діяльності. Сорок лах, на підготовку мо ми викладання україн
Є. ЧЕНАКАЛ.
педагогічних наук.
і педагог
Д
При єдиній дії проле
тарів великоруських і
українських вільна Ук
раїна МОЖЛИВА, без
такої єдності про неї не
може бути й мови.
В. І. ЛЕНІН.
Український народ, разом
з іншими народами Радян
ського Союзу як в роки ре
волюції і громадянської вій
ни, на всіх етапах соціа
лістичного будівництва, так і
у вогні суворих випробувань
Великої Вітчизняної війни
виявив мужність, героїзм,
доблесть і неперевершену мо
ральну стійкість. Він вписав
нову славну сторінку в свою
історію, внісши величезний
вклад у справу перемоги над
фашизмом, продемонстрував
ши непохитну вірність вели
ким ідеям ленінізму, відда
ність Комуністичній партії і
соціалістичній Батьківщині.
(З постанови ЦК КП
України «Про святку
вання сорокаріччя Укра
їнської Радянської Со
ціалістичної Республі
ки»),
Украина, тебе ворог
Никакой не страшен,—
Реет равный твой меж
равных
Стяг в Союзе нашем!
Янка Купала.
Сравняли рабочие руки
Глухих лихолетий следы,
Выходят Тарасовы внуки
В цветущие счастьем сады.
Одели весенние всходы
Украйну в зеленый наряд,
И красные флаги свободы
Над киевской кручей горят.
А. Сурков.
* *
Украина и Россия —
Судьбы вместе наши.
То единство — наша сила,
Дружба— дружб всех краше.
Н. Тихонов.
ОГЛЯДАЮЧИСЬ НА ПРОЙДЕНИЙ Ш ЛЯХ
У
в сузір’ї радянських республік-сестер!..
НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК
студентів на практиці очолю
вати кафедру і одночасно писа
ти докторську дисертацію, дру
кувати свої наукові праці, ча
сто виступати на учительських
конференціях, виконувати обо
в’язки голови профбюро фа
культету і в той же час бу т и
зразковим агітатором в академ
групі. І все це робить Андрій
Петрович з душею, з великою
любов’ю, сумлінно.
Андрій Петрович Медушев
ський уміло поєднує вимогли
вість до себе з принциповістю,
щирістю та сердечністю у став
ленні до студентів та всіх пра
цівників інституту.
Нам, молодим членам кафед
ри, аспірантам і студентам є чо
го повчитися у Андрія Петро
вича: повчитися майстерності і
уміння
педагогічної роботи,
якій усе своє життя присвятив
т. Медушевський.
М. ПЛЮЩ,
Н. МОСКАЛЕНКО.
хань, усім встигає по
радити, допомогти ді
лом: чи то перечита
ти автореферат і роз
діл дисертації та дати
свої зауваження, чи до
помогти молодому ви
кладачеві скласти ро
бочий план, чи виясни
ти, чому це на четвер
тому українському зно
ву поставили по чоти
ри пари?
Андрій Петрович про
йшов складний життє
вий шлях і знає, якою
важливою буває вчасна
допомога. Він почав
працювати
дев’ятна
Е ТАК ДАВНО випускни дцятирічним юнаком як чор
ця нашого інституту Гали норобочий, але одночасно на
на Цибуля написала в редакцію полегливо працював над підви
нашої газети «За педагогічні щенням своєї освіти: з 1925 ро
кадри» листа, в якому просить: ку починає працювати педаго
«Купіть і негайно вишліть мені гом і знову вчиться сам, в
книгу А. П. Медушевського про 1938 році закінчує Київський
синтаксис простого речення. державний педагогічний інсти
Страшенно жалкую, що вчасно тут, у 1941 році — аспіранту
ГАЛИЦЬКОГО села, що
не купила її. А зараз вона мені ру, одночасно викладаючи укра
розкинулось
у відрогах
для підготовки до уроків про їнську мову в інституті.
Карпат,
після
закінчення
педа
сто необхідна».
В роки Великої Вітчизняної
гогічного
училища
приїхала
в
Але знайти в продажу книги війни Андрій Петрович був на
столицю
України
Маруся
Манд
Андрія Петровича Медушевсько фронті, його бойові заслуги від
го не так просто: вони на по мічені двома орденами «Черво зюк. Повна бажання продов
лицях книжкових магазинів не ної Зірки», медалями, подякою жувати далі навчання, вона
залежуються, а швидко переко Верховного Головнокомандую вступила в наш інститут і
чого за звільнення Манчжурії швидко влилася у студент
човують на полиці вчителів...
ський колектив. Марія доб
І все ж таки книжку Г. Цибу у 1945 році.
ре
вчиться, з великою комсо
лі ми вислали: Андрій Петро
У Андрія Петровича тридця
мольською відповідальністю ви
вич, дізнавшись про прохання тирічний педагогічний стаж ро
нашої випускниці, через день боти, з них 15 років він працює конує громадські доручення,
допомагає товаришам. Це дівчи
приніс власний екземпляр ме викладачем нашого інституту.
на-трудівниця.
Нині він кандидат педагогіч
тодрозробки.
М. Мандзюк знаходить час
Багато листів одержує Ан них наук, автор більше 30
для всього: для навчання і для
дрій Петрович від своїх учнів. наукових робіт, серед яких
відвідування дефектологічного
Студент-заочник просить висло важливе місце займають питан
гуртка, для читання художньої
вити свою думку з приводу кіль ня методичної і практичної до
літератури і для рукоділля...
кох спірних питань граматики. помоги учителям — викладачам
Група щиро вітає Марусю з
Випускниця інституту звер української мови середньої шко
великим святом — 40-річчям
тається з проханням розв’язати ли.
Радянської України і бажає їй
Це невтомний трудівник. Ча
конфлікт між нею і директором
всього найкращого!
школи, який відвідав її урок... сто дивуєшся, як може він
І ніколи Андрій Петрович не встигати всюди: мати велике
О. СЕМЕНТИНОВА,
студентка II курсу
залишає поза увагою «найдріб учбове навантаження, керувати
педагогічного факультету.
ніших» начебто, питань чи про аспірантами, керувати групою
Н
На світлій дорозі
З
Двадцять
п’яте
грудня
1957 року — день славного
ювілею Української Радянської
Соціалістичної Республіки, ве
лике національне свято укра
ї н ського народу.
Сорок років тому робітничий
клас України в союзі з найбід
нішим селянством під керівни
цтвом Комуністичної партії і її.
вождя В. І. Леніна здійснив со
ціалістичну революцію. Україн
ський народ пишається тим. що
він п ерш и й слідом за росій
ським народом повалив владу
капіталістів і поміщиків, вста
новив диктатуру пролетаріату.
24 (11) грудня 1917 року в
Харкові відкрився 1-й Всеукра
їнський з’їзд Рад, який роз
глянув питання: а) про поточ
ний момент; б) про організацію
влади на Україні; в) про само
визначення України; г) про До
нецько-Криворізький
басейн;
д) про утворення Центрального
Виконавчого Комітету Рад Ук
раїни.
Обговорюючи доповідь тов.
Артема (Ф. А. Сергєєва) про
поточний момент, 1-й Всеукраїн
ПІД ЛЕНІНСЬКИМ ПРАПОРОМ
ський з'їзд Рад записав, що пи
тання про владу, мир, землю і
робітничий контроль можна роз
в’язати лише шляхом повален
ня імперіалістичної диктатури і
встановлення диктатури про
летаріату.
25 (12) грудня 1-і) з'їзд Рад,
виражаючи волю трудящих мас,
прийняв історичне рішення про
утворення суверенної Україн
ської Радянської держави і об
рав Центральний Виконавчий
Комітет. До його складу було
обрано 41 особу, з них 35 —
більшовиків, серед яких були
Ф. А. Сергєєв (Артем), М. С,
Данилевський, Є. Б. Бош, А. В
Іванов та інші.
Центральний Виконавчий Ко
мітет утворив перший Радян
ський український уряд — На
родний Секретаріат.
З ’їзд поширив на Україну
ленінські декрети про мир, про
землю, про робітничий кон
троль над виробництвом. Обго
ворюючи питання «про само
визначення України», з'їзд уро
чисто заявив про встановлення
непорушного союзу Радянської
України з Радянською Росією.
Борючись проти контррево
люційної
буржуазно-націона
лістичної політики Центральної
ради, яка виступала за відрив
України від Росії, сіяла націо
нальну ворожнечу, з'їзд записав
у своєму рішенні, що він «буде
боротися за знищення всяких
національних обмежень, всякої
національної ворожнечі і знена
висті, за Українську робітничоселянську республіку, засновану
на тісній солідарності трудящих
мас України, незалежно від їх
національної приналежності, з
трудящими масами всієї Росії».
На першому своєму засіданні
26 (13) грудня 1917 року ЦВК
схвалив маніфест до робітників,
селян І солдатів України, в яко
му гаряче віталася перемога
Великої Жовтневої соціалістич
ної революції і перехід всієї
влади в центрі і на місцях до
велику наукову ро
боту. Він написав і
опублікував
велику
кількість наукових ро
біт і статей у наукових
збірниках,підручниках,
газетах і журналах, а
також видав ряд бро
шур, наприклад, «Пи
тання психології ра
дянського
вчителя»,
" Професійна орієнта
ція учнів і вибір профе
сій» та інші.
Д. Ф. Ніколенко бе
ре активну участь у
громадському
житті.
Він — голова МК, член прези
дії Обкому нашої профспілки,
член ЦК спілки працівників
МИТРО ФЕДОТОВИЧ Ні освіти України, член Товариства
коленко — педагог і пси по розповсюдженню політичних
холог, який дуже любить свою і наукових знань.
справу.
За свої заслуги в галузі на
Невтомна енергія, безмеж
на любов до людини, що
сполучається з вимогливістю
і повагою до неї, уважність родної освіти Д. Ф. Ніколенко
і чуйне ставлення до ото одержав високу оцінку громад
чуючих — характерні
риси ськості. Його нагороджено знач
Дмитра Федотовича. Не було ком «Відмінник народної освіти
випадку, щоб він відмовився від УРСР», медаллю «За доблесну
якого-небудь доручення або не працю у Великій Вітчизняній
виконав його у строк, забув про війні 1941 — 1945 рр.». двома
грамотами Міністерства освіти
чиєсь прохання.
УРСР.
Д. Ф. Ніколенко своєю
Д. Ф. Ніколенко з великою
навчально-педагогічною
діяль
увагою ставиться до студен
ністю,
своїми
позитивними
мо
тів. до їх запитів, починань.
ральними
якостями
служить
З виключною теплотою і турбо
тою підходить він до кожного, прикладом для нас.
Л. БЕЗОТОСНА.
виявляючи при цьому належну
принципіальність.
Не рахуючись з часом і здо
ров’ям, він завжди готовий Он доріжка в морі пролягла,
з'ясувати незрозуміле питання, Світять в небі зорі мерехтливі,
ще раз продемонструвати робо А мені вчуваються здаля
ту приладів з експерименталь Вже осінні задніпровські
зливи.
ної психології, допомогти нала
годити експеримент, дати пора І в туманній непривітній млі
ду, як проводити наукову робо Вітер рве з дерев останнє листи,
ту, допомогти організувати спо І в холоднім небі журавлі,
стереження з питань курсової Мов разок добірного намиста.
роботи, написати статтю, дати Та встократ це все мені миліш,—
висновки про дисертацію, ви
Навіть цих дерев опале листя,
ступити з лекцією, доповіддю.
Бо немає кращої землі,
Поряд з плодотворною на Ніж ота, що ти на ній родився.
вчально-педагогічною роботою
П. ЛИСЮК.
Дмитро Федотович провадить
Чуйний
Д
вихователь
рук Рад. ЦВК закликав робіт
ників і селян об'єднатися навко
ло свого уряду та допомогти в
будівництві нової Радянської
держави. В той же день ЦВК
надіслав привітання Раді На
родних Комісарів РРФСР на
чолі з В. І. Леніним, в якому
писав, що молода Радянська
влада України вітає зміцнілу
Всеросійську Радянську владу.
В своїй відповіді Рада Народ
них Комісарів писала: «Вітаю
чи утворення в Харкові дійсно
народної Радянської влади на
Україні, вбачаючи в цій робіт
ничій і селянській Раді справж
ній уряд Народної Української
республіки. Рада Народних Ко
місарів обіцяє новому урядові
братньої республіки повну і все
мірну підтримку в справі бо
ротьби за мир, а також у справі
передачі всіх земель, фабрик,
заводів і банків трудящому на
родові України».
Радянський уряд України під
керівництвам більшовиків під
няв робітників і селянську бід
ноту на повсюдне встановлен
ий влади Рад на всій території
України. 8 лютого (26 січня)
1918 року спільними зусиллями
повсталих робітників і солдатів
Києва і наступаючих радян
ських військ контрреволюційна
Центральна рада була розбита
і вигнана з столиці України,
12 лютого (30 січня) Радянський
уряд переїхав з Харкова до
Києва.
При Радянській владі здійс
нилася споконвічна мрія народ
них мас про возз'єднання всіх
українських земель в єдиній
Українській державі. Нині Ра
дянська Україна є однією з най
більших держав Європи з насе
ленням понад 42 мільйони чо
ловік.
Українська Радянська Соціа
лістична Республіка, як складо
ва і невід’ємна частіша СРСР,
перетворилася в могутню інду
стріально-колгоспну державу.
У великій братерській сім'ї
народів СРСР український на
род під проводом Комуністичної
партії успішно йде вперед до
комунізму.
Г. ЛЕЩЕНКО,
кандидат історичних наук.
Живи й розцвітай, трудова Україно
Г І Д Н А
ЛИСТ ДРУЗІВ
Нам у вас
подобається
Ми, студенти Житомир
ського педінституту ім. Ів.
ранка, приїхали до вас, щоб
Ф
ознайомитися з життям сту
дентів і постановкою комсо
м
оЛ Ь С Ь К О Ї роботи.
У вашому інституті кра
ещ обладнані кабінети, май
стерні. У нас в цьому відно
шенні набагато гірше.
У роботі нашої комсомоль
ської організації є деякі від
мінності, з якими комітетові
КСМУ бажано було б озна
Л
йомитися. Звичайно, за цей
ороткий час ми не змогли
к
окладно ознайомитися з
д
оботою комсомольської ор
р
ганізації в цілому, але стиль
оботи комітету нам подо
р
бається.
Члени
комітету
серйозно ставляться до своїх
обов’язків і вимогливо відно
сяться до роботи відповідаль
них за окремі ділянки.
У своїй короткій замітці
ми не ставимо завдання да
ти аналіз роботи комітету
ЛКСМУ, а хочемо тільки ви
словити своє бажання про
довжувати
і
зміцнювати
зв’язки між нашими інститу
тами. Це допомогло б лікві
дувати недоліки, які ще на
явні в нашій роботі.
Від щирого серця дякуємо
всім членам комітету ЛКСМУ
та секретарям факультет
ськихбю
о
р
КДПІ ім. О. М.
Г орького за теплу, гостинну
з устріч. У день славного юві
лею — 40-річчя Радянської
У країни — палко вітаємо вас
з великим святом і бажаємо
у сім успіхів у навчанні, po
боті, особистому житті.
Г. КОЗЮРА,
студентка III курсу
фізико-математичного
факультету Житомир
ського педінституту.
З М І Н А
КЛАДНОЮ і відповідаль дентського гуртка, члени якого
ною є справа підготовки часто виступають на наукових
педагогічних кадрів, особливо конференціях з цікавими допо
вчителів, які працюватимуть з відями на актуальні теми на
аномальними дітьми. Подолання
наслідків дефекту в учнів спец
шкіл вимагає від педагога-де
фектолога глибоких знань, любо
ві до праці та педагогічної май
стерності. Важливе місце в цій
справі має вивчення досвіду ро
боти кращих учителів спеціаль
них шкіл.
Багато уваги цьому питанню
приділяє викладач кафедри пе
дагогіки кандидат педагогічних
наук Микола Дмитрович Ярма
ченко, колишній аспірант нашо
го інституту. Вже з перших ро
ків своєї наукової роботи,
під час навчання в аспірантурі,
Микола Дмитрович виявляє ве вчально-виховної роботи у спе
ликий інтерес до історії розвит ціальних школах-інтернатах.
Поряд з науковою роботою
ку сурдопедагогіки та шкіл глу
т. Ярмаченко систематично про
хонімих.
Він з винятковою наполегли водить виховну роботу з сту
вістю та старанністю працює дентами дефектологічного відді
над вивченням літератури з цьо лу, проводить велику громад
го питання та інших матеріалів. ську роботу. Комуністи педаго
Немає, мабуть, жодного доку гічного факультету обрали його
мента в архіві Міністерства секретарем партійного бюро фа
освіти УРСР, який би не побу культету.
Зараз Микола Дмитрович,
вав у його руках!
повернувшись з наукового від
Буваючи
у
відрядженні.
рядження до м. Ленінграда, за
М. Д. Ярмаченко завжди вико
кінчує свою річну тему, присвя
ристовує всі можливості для то чену саме питанню історії роз
го, щоб попрацювати в міській витку шкіл для глухонімих ді
бібліотеці, в архіві, вибрати ці
тей, вносить додатки, робить
кавий матеріал тощо.
корективи.
Проте він не обмежується
У день славної ювілейної да
одним колекціонуванням істо ти — сорокаріччя Радянської
ричних фактів — молодий на влади на Україні — побажаємо
уковець глибоко аналізує їх. Миколі Дмитровичу Ярмаченку
уточнює. Ним у цьому напрямку успіхів у його цікавій творчій
вже зроблено чимало.
роботі.
Р. КРАЄВСЬКИЙ,
Микола Дмитрович керує та
кож і роботою наукового сту кандидат педагогічних наук.
С
ЗВІТУЄ
Цими днями відбулися звітновиборні збори профспілкової ор
ганізації інституту. З доповіддю
виступив голова МК т. Ніколен
ко Д. Ф. Від ревізійної комісії
виступив т. Страхов Б. П. Обра
У братній сім’ї
Навчатися їв Київ я при меж: навчитися грати на од
їхала з далекого Узбекиста ному з музичних інструмен
ну. Про Україну знала неба тів
було
моєю давньою
гато. У школі, в 7-му класі, мрією.
ми вивчали твори Т. Ш евчен
Д алеко я від рідного дому,
ка. І вже значно пізніше я проте не відчуваю себе оди
познайомилася з творами та нокою. У мене багато подруг,
ких видатних українських товаришів, знайомих. Я маю
класиків, як 1. Франко, Леся можливість постійно чути
Українка, М. Коцюбинський навколо українську мову.
та ін.
Відвідуючи театри, я позна
Наша республіка разом з йомилася з творами видатних
усією країною урочисто від українських композиторів —
значала 300-річчя возз’єд Лисенка та Гулака-Артемов
нання України з Росією. В ті ського.
пам'ятні дні було багато ці
З а р а з я вже потроху на
кавих передач по радіо, при
віть читаю невеличкі книги
свячених братній Україні. З
по-українському. Але хочеть
захопленням ми слухали і чу
ся знати мову набагато кра
дові українські пісні, і в ір ще, читати в оригіналі тво
ші, і танцювальні мелодії.
ри класиків української лі
В шкільному хорі ми спі
тератури (до цього часу я чи
вали «Реве та стогне Днііпр
тала їх тільки в перекладі на
широкий», «Ой, ходила д ів
російську
мову).
чина бережком», а україн
Б
агато
цікавого взнала я
ські танці виконувалися май
за
півтора
раку і бачу, що
же на кожному святковому
мої
уявлення
про Україну
вечорі.
були
дуж
е
незначними.
Мені дуже хотілося побу
Попереду ще три роки! Я
вати на Україні, побачити
своїми очима всю красу од матиму змогу ближче п озна
ного з наймальовничіших йомитися з життям братньо
куточків нашої країни, почу го українського народу, з
його побутом, працею.
ти співучу мову, пісні.
Після закінчення школи я
В дні святкування славно
подала документи до Київ го ювілею — 40-річчя Укра
ського педагогічного інститу їнської Р С Р — від усієї ду
ту. Минуло небагато часу, і ші гаряче вітаю моїх україн
я стала студенткою мовно- ських д рузів з великим свя
літературного
факультету том і бажаю всім великих ус
КДПІ ім. О. М. Горького. піхів у навчанні та праці,
Коли ж дізналася, що на фа щастя в особистому житті.
культеті вводиться музична
Є. КІМ,
освіта як обов’язковий пред
студентка II курсу мовномет, моїй радості не було
літературного факультету.
М К
но новий склад профкому. (Голо
ва — Д. Ф. Ніколенко).
Матеріали зборів будуть на
друковані в наступному номері
нашої газети.
ЗАСЛУЖЕНА ПОШАНА
ОСИТЬ ЧАСТО чути, як Це відчувається завжди, коли в очах того, хто розповідає!
Д
студенти, аспіранти, ви слухаєш лекції Олександра Гри
Багато часу,
сил, любові
кладачі з повагою говорять про горовича.
вкладає О. Г. Кириченко і в
Олександра Григоровича — цю
Але справа не тільки в ці
високу на зріст, сиву люДину, кавих, змістовних лекціях. О. Г. роботу з аспірантами. Праця з
з спокійними привабливими ри Кириченко — принципова лю аспірантами дуже с кладна. Во
на вимагає від викладача різ
сами обличчя.
дина. Він вимагає грунтовних
номанітних, всебічних знань,
І дійсно, не можна без пова
знань від студентів, чесного і
ги і любові відноситися до ньо
уміння спрямовувати
думки
наполегливого ставлення до ро
го. Олександр Григорович за
аспіранта і його роботу в пев
боти.
ному напрямку. Олександр Гри
слуговує її як викладач, як ви
Декому, може, це й не подо
горович добре знає специфіку
хователь, як окрамна. чуйна лю
бається. Але пригадайте, з якою
цієї роботи і тому добре ке
дина.
любов’ю і повагою згадуємо ми
Свою педагогічну діяльність принципових і суворих шкіль рує аспірантами. Крім того, він
він розпочав ще в 1918 році. них вчителів, як ми вдячні їм завжди чуйно ставиться до лю
14 років працював Олександр від усієї душі за те, що вони дини, знає її життя і мрії.
Григорович вчителем Городи були вимогливими до нас!
За гаряче серце, за щиру ду
щен ської школи. А з 1932 року
шу
хочеться сказати Олександ
Чимало вчителів, які були
він працює в педвузах України, студентами Олександра Гри ру Григоровичу Кириченку ве
Як в школі, так і в інституті горовича, з любов’ю та по лике спасибі і побажати йому
О. Г. Кириченко не припиняв дякою згадують свого виклада всього найкращого в житті.
наполегливої роботи над собою, ча. І скільки в цих спогадах
Н. НЕЧАЄВА.
над поглибленням своїх знань. теплого почуття, скільки світла
З ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗА РУБЕЖЕМ
лицях транспаранти з напи
ДОРОГОЮ ЦІНОЮ
Важко живеться студен сами: «Хіба переозброєная
там Південної Кореї. Весь важливіше, н і ж підготовка
час збільшуються суми вне інженерів?" , «Мільярди для
сків, які повинні сплачувати Б ундесверу, а що для нас?».
юнаки та дівчата за навчан
НЕЗВАЖ АЮ ЧИ НА
ня.
Щоб внести плату, деякі
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
студенти змушені продавати
свою кров. За відомостями
Знову організована націо
Центрального банку крові нальна спілка кубінських
Південної Кореї 60 процен студентів. Незважаючи на
тів донорів — студенти. Сту переслідування реакційного
дент Син Дон Джупон з тех уряду, студентська спілка
нічного коледжу Ендінфо сповнена рішучості разом з
вмер від того, що продав за усім народом боротися за
надто багато крові.
елементарні
демократичні
СПРАВЕДЛИВІ ПРОТЕСТИ свободи. Про це заявив у
своїй декларації знову обра
Під час страйку студенти ний президент Національної
технічного коледжу в м. спілки кубінських студентів
Бронсік (ФРН) несли по ву Рамон Барела.
в сузір’ї радянських республік-сестер!..
Активні
КОМСОМОЛЬЦІ
Завжди знайдеться час, щоб підкріпити відмінні
успіхи у навчанні активною участю у громадському
житті інституту.
Прагнучи гідно зустріти 40-річчя з дня проголо
шення Радянської влади на Україні, студенти О. Бол
гар (IV курс фізико-математичного факультету) і
В. Шарапа (II курс мовно-літературного факульте
ту) встигають і допомогти своїм товаришам у на
вчанні, і підготувати художні номери до святкового
вечора.
Наш фотокореспондент застав їх за складанням
конферансу вечора.
Фото В. Орловського.
СКРОМНА, ПРАЦЬОВИТА
Знаходить вона час і для
участі в художній самодіяль
дю, невисоку на зріст, тоненьку, ності. Їй дорога честь факуль
русяву дівчину?! Можливо, не тету.
Таня брала активну участь у
всі знають ї ї прізвище, але в
лице пам’ятають майже всі. Це всіх виїздах на допомогу кол
студентка IV-го курсу Тетяна госпам. Не знаючи втоми
працювала вона. За сумлін
Чуприна.
Сумлінно виконує Таня свої ну роботу на збиранні ку
обов’язки студентки: вона на курудзи в Роздольненському
магається взяти якнайбільше районі Кримської області групу
для своєї майбутньої професії математиків III курсу, в якій
педагога-математика.
Завжди працювала Т. Чуприна, правлін
уважна на лекціях, дівчина ня колгоспу ім. Сталіна нагоро
старанно готується й до прак дило цінним подарунком — бая
чних занять, використовую ном.
ти
Любить студентка свою май
чи і свої записи на лекціях,
бутню
професію.
Їй подо
і допоміжну рекомендовану лі
тературу. Не було ще жодного бається робота з дітьми. Кож
випадку, щоб Таня з ’явилася не літо вона працює в піо
нерських таборах.
непідготовленою до занять.
Скромна та витримана у сво
Зразком для інших є наша
їй
поведінці, проста у ставлен
товаришка і в громадській ро
ні
до товаришів, вимоглива в
боті. Вже другий рік виконує
вона обов’язки заступника го роботі до себе і до інших. Та
лови факультетського профбю кою ми знаємо Таню на протя
ро. Не встигне пролунати дзві зі трьох з половиною років на
нок, як Таня вже поспішає в вчання в інституті.
М. СТЕШЕНКО,
групи: треба і доручення дати,
студент IV курсу фізикоі перевірити стан справ, і зро
математичного факультету.
бити оголошення.
НЕ ЗНАЄ на фізикоХ ТО
математичному факультеті
Перша сесія
Наближається зимова сесія—
перша сесія першокурсників.
Треба скласти 6 заліків і два
екзамени.
Запорукою успішного скла
дання іспитів є зразкова дис
ципліна і систематичне відвіду
вання лекцій. В групах І кур
су відбулися
комсомольські
збори, на яких постановили: за
кожну пропущену лекцію сту
дент повинен відповідати перед
комсомольською групою, а за
10 пропущених лекцій без по
важних причин група просити
ме деканат згаяти такому това
ришеві стипендію на місяць.
Коли студентка М. Пономарен
ко пропустила два дні без по
важних причин, комсомольське
бюро суворо попередило її.
Деякі студенти нашого курсу
прийшли в інститут після вироб
ництва, і тому не всі дисципліни
даються їм легко. Кращі сту
Благородна, почесна
Майже місяць четвертокурс
ники проходять практику в се
редніх школах Київської об
ласті.
Двадцять студентів, росій
ського відділу перебувають на
практиці в м . Білій Церкві.
У кожного з них за плечима вже
по 6 —8 уроків.
А скільки було хвилювань
перед першим уроком! Готува
лися ми декілька днів, практи
кувались один з одним, але в
останню хвилину здавалося, що
все забуте, що нічого не встиг
неш за ці 45 хвилин... Тепер
все це вже позаду. Такі студен
ти, як С. Афанасьева, С. Лук’
янчук, В. Завгородня дають
зразкові уроки. Вони знаходять
час і для додаткових занять з
ки, тут же поруч проходить
залізнична
колія — Мо
сква — Ростов. І коли ста
ло відомо про цей склад,
здавалось, єдиним виходом
було: евакуювати район пло
щею у 34 квадратних кіло
метри з населенням у 10 ти
сяч чоловік і підірвати склад
на місці.
Та молоді патріоти, заради
збереження заводів, залізни
ці, житлових будинків, вирі
шили піти на смертельний
риск: вивезти склад далеко
за місто і там знешкодити
смертоносну зброю.
Була проведена дуже кро
пітка, тонка, а головне —
дуже небезпечна робота, і
мешканці Кіровського райо
ну міста Курська змогли спо
учнями, які невстигають, і для
позакласної роботи.
Студентка
В. Гольдштейн
проходить практику в 5 класі.
Вона провела з учнями збір на
тему: «Бережи червоний гал
стук» із застосуванням діафіль
мів; студентка С. Єгорова про
вела
оргг одину,
присвячену
творчості
Аркадія
Гайдара.
Студенти, які проходять прак
тику в 4-ій школі, організували
разом із старшою піонервожа
тою ряд екскурсій (на швейну
та взуттє ву фабрики, на теле
граф, телефонну станцію).
На практиці, працюючи без
посередньо з дітьми, ми впев
нилися, що професія вчителя
цікава, благородна, почесна!
А. НАРІЖНА,
Н. БАЛАБАН.
Вечори дружніх, теплих розмов
На комсомольських зборах
нашої групи виявилося, що всі
товариші бажають більше зна
ти яро життя видатних людей—
художників, поетів, композито
рів, акторів і ін. Було вирішено
проводити збори-вечори відпо
чинку, на яких заслуховувати
розповіді товаришів про видат
них людей. Ми домовилися, що
збиратимемось один раз у два
тижні у гуртожитку. Люда Мань
ко пообіцяла на першому вечорі
розповісти про видатного ра
ЇХ БУЛО ОДИНАДЦ Я ТЬ
З перших сторінок бага
тьох газет на нас дивляться
прості радянські люди у вій
ськовій формі. Це — солда
ти і офіцери славної Радян
ської Армії.
Що вони зробили? Чим
відзначився, наприклад, оцей
зовсім ще юний, солдат
Іван Махалов з-під Во
ронежа або українець лей
тенант Віктор Іващенко, чи
грузин Дмитро Маргешвілі?
15 років глибоко під зем
лею пролежав страшний
склад — сотні тонн снаря
дів, бомб, мін, які зарили в
землю і замінували фашист
ські війська, відступаючи під
натиском Радянської Армії
з Курська. На цьому місці
виросли заводи, нові будин
денти (Д. Шабанова, С. Фатєє
ва, В. Велівченко та Інші) до
помагають їм у навчанні. Так,
студентові А. Сташкевичу важ
ко дається англійська мова.
Щоб він не відставав від това
ришів, з цієї дисципліни йому
систематично допомагає С. Фа
тєєва.
Для кращої підготовки до
екзаменів у нас проводиться
аналіз художніх творів, винесе
них на екзамени. Студенти стар
ших курсів на комсомольських
зборах діляться досвідом підго
товки до екзаменів. Наші това
риші старанно готуються і до
семінарів.
Ми впевнені, що першу в
нашому житті сесію складемо
успішно.
Г. ТЮТЮННИК,
студент І курсу
мовно-літературного
факультету.
кійно повернутися додому.
«Товариші, дорогі товари
ші! Небезпека минула, спо
кійно йдіть додому,— доно
сяться з репродуктора схви
льовані слова голови райви
конкому.
І в ту хвилину, коли про
голошувались останні слова,
вже кинувся народ до знеси
лених, щасливих солдатів...
І зрозумів Іван Махалов , як
під час війни зустрічали ра
дянські люди своїх визволи
телів».
Про подвиг славних радян
ських патріотів розповів пи
сьменник Аркадій Сахнін у
нарисі «Ехо війни», що на
друкований в «Комсомоль
ской правде» за 8 грудня
1957 р.
дянського актора Василя Івано
вича Качалова.
Нам не довелося бачити Ка
чалова на сцені. Лише один раз
чули ми його сильний голос у
фільмі «Путівка в життя». Але
в нашій уяві яскраво вирису
вався образ цієї талановитої
людини, з його барвистим силь
ним голосом.
І ось, 27 листопада о 8 год.
вечора
група
зібралася
в
62 кімнаті. Всі з нетерпінням
чекали цікавої розповіді.
І чекання виправдали себе.
Л. Манько з захопленням роз
повідала про життя і творчу ді
яльність видатного радянського
актора В. І. Качалова.
На вечорі була присутня і
наша агітатор Є. М. Сульжен
ко. Євгенія Михайлівна розпо
віла нам, як вона ще студент
кою бачила чудову гру Качало
ва і Кніппер, коли вони гастро
лювали в Києві. Після спектак
лю студенти дружно підхопили
великого актора і пронесли його
на руках від театру ім. І. Я.
Франка до готелю...
Всім присутнім дуже сподо
бався цей вечір відпочинку.
В наступну середу. 11 груд
ня, ми познайомилися з життям
видатного поета С. Єсєніна, з
його чудовою поезією.
Такі вечори розширюють кру
гозір людини, згуртовують ко
лектив. І їх проведення — над
звичайно цікава і корисна
справа.
О. ЛІТВІНОВА,
комсорг 43 групи фізиків.
НАРИС
В. Ш А Р А П А
Материнське щастя
— Кине, побачиш, що кине.
Ну, в крайньому випадку пере
йде на заочний відділ. І то вже
таке буде... — дівчина безна
дійно махнула рукою.
Подія неабияка. Треба ж
кожному сказ ати щось. І інша
починала:
— І чого їм було... ця дити
на на першому курсі! '
А зовсім тупа в коханні бра
ла ще вище:
— В інституті дитина?! Наче
не могли зачекать; женяться, а
хіба думають: що, коли і як во
но повинно робитися?!
Були такі, що говорили мало,
а більше дивилися, як батько
себе почуває, мати. Хотіли вга
дати їхні думки...
— Якось буде... знали ж, що
роблять.
Все померкло під співчутли
вими поглядами більшості, зов
сім зникло від теплих слів душі:
«Щасти тобі, Олю!».
I.
А ось і винуватець всього
Преспокійно смокче пальчики
(разом з соскою). На диво спо
кійний. З чорними, як терен,
очицями (в батька і матері теж
чорні, а на кого схоже — не
розумію. Тільки скажу, що ду
же вже гарна дитина!). Так от,
водить, водить очицями... вірні
ше, бігає по станах, книгах, кон
спектах... потре пухким кулач
ком. Заплаче, але без сліз (ди
тині треба плакати). А там ди
вись — і спить. І так спокійно!
Чи згоден він був (маленький
Володя), чи ні, та його залиши
ли в гуртожитку. І добре зро
били. Як видно, йому тут спо
добалося: все-таки не «колиско
ва» його присипляє, а студент
ські ліричні пісні, гарячі руки
його ніжать, і колись не треба
буде прищеплювати йому риси
колективізму. «Якщо хочеш
знати, так я з 4-х місяців серед
колективу», — не без гордості
скаже комусь.
А поки що хай наш «колек
тивіст» поспить!
II.
— Вовеня моє, спить уже.
Знаєш, маленький, що ніколи
мені... — і гарячий поцілунок
робить сон дитини ще міцнішим
і спокійнішим. Вийняла руч
ку з-під ковдри, підгорнула
пелюшки, усміхнулась щасли
вими очима... — Кому б відда
ла я свою любов, що перепов
нює гарячі груди, як не тобі,
яворе мій?! Матері?..
Мати! Ти, як ніхто, розумієш
мене. Чи не ти всією теплотою
жіночої ласки колисала мене?
Тоді ти все забувала: була ли
ше одна чорноока пташка —
Оля. Для мене були чистіші за
гірську воду і тепліші за сонце
твої затверділі на долонях ве
ликі руки з синіми жил
ками, що зійшли на руках
рясними смугами... Ось тобі
мамо, за всі турботи, за теплі
материнські слова — моя наго
рода (ти ж чекала цього), У те
бе — внук!
А коханий?.. Маленьке Вове
ня — це плід нашого кохання,
росток життя. І хто знає, чиї в
в тебе очі, Вовенятко? Мої чи
його...
Спохватилась: «Ой, а чайник
де поставила?!» — і все знахо
дить своє місце. Тонкі білі руки
перебирають книги, а очі —
чорні, великі, трохи запалі, не
зводить з чорнявої голівки.
Неміцний сон дитини. Всміх
неться уві сні (хто зна, що йому
сниться!), а Оля вже бачить,
вже чує серцем матері: спокій
но дихає син, чи ні.
— Прокинулось... а я якраз
закінчила. От хороше,— вити
рає руки, що почервоніли від
теплої води.— А я тобі пелюш
ки прополоскала...
Довго говорить щось йому, а
він тільки очима кліпає та й
годі. Та не весь час же йому
кліпати! Тоді плаче. Батько, як
завжди, хоче зацікавити му
зикою.
Грає, грає — дитина дивить
ся, дивиться (не слухає, а ди
виться на пальці), потім як ро
зіллється соловейком!
Вбігають подруги.
— Мале Шастуненя! Йди,
йди до мене... — І йде.
А коли проспіваєш йому
«а-а-а...» — розкриє беззубий
ротик і сміється. І так хвилює
душу — тільки б і дивився на
цю квітку, що тільки-но розкри
ває рожеві пелюстки!
В неділю, ясного морозного
до гуртожитку на Солом'ян
ці зібралися юнаки і дівчата.
Проводитимуться лижні змаган
ня на першість інституту,
Спортсмени дружно направля
ються в Святошино...
Естафетою 4x3000 м роз
починають змагання жінки. Да
но старт, і четвірка сильніших
спортсменов виходить вперед.
Всіх хвилює одне: хто вийде
переможцем?
Першою
йде
спортсменка фізико-математич
ного факультету М. Худояр.
Естафету прийняла Г. Ко
валенко, студентка мовно-лі
тературного факультету. Ось
вона швидко виходить вперед і,
обганяючи своїх противників,
передає естафету О. Несте
ренко.
Перше Місце серед жінок
займає команда мовно-літера
турного факультету.
Змагання серед чоловіків, що
почались естафетою 4x5000 м,
проходило в надзвичайно швид
кому темпі.
Першим йде молодий спорт
смен мовно-літературного фа
культету С. Мозгов.
Віді
рвавшись від свого суперника—
чемпіона інституту В. Науменка — на 100 метрів, він пере
дає естафету В. Галуху. Весь
час попереду-спортсмени мовнолітературного факультету. Зда
валося, що перемога буде за
цим факультетом.
г е р о я м
Та ні, не моє щастя (а жаль!).
А квітка цвіте! її запашний бу
тон (ніжне личко з маленькими
ямочками на щоках) —закриває
перед матір’ю незгоди і при
крості (якими, на жаль, ще ба
гате наше життя студентське).
III.
І не дивно, що Оля раненько
(деякі із «спокійних» ще пере
вертаються на другий бік), бі
жить у лікарню: хоч і багато
няньок, та не догледіли маля.
Не встигла, спізнилась! Ні. не
до сина, а на лекцію...
— Ой! Післязавтра забе
ру!.. — очі блищать, бліде об
личчя горить.— А ле,— притих
ла,— в ясла не беруть: завідую
ча сердита на інспектора, і кри
чить, не прийму дитину, місць
немає. Причому ж дитина?!.
Як видно, не тільки серце ма
ленького Володі не закипає при
питанні: «Де бути?». Ні, ще
знайшлася матір (якщо її мож
на так назвати), яка не бачить
великих чорних очей дитини,
що так і просять: «Тьотю, візь
міть в ясла...». Завідуючі!... Ні,
тільки не біля дітей таким
бути!
— Олю, а ми підемо в парт
бюро. Допоможуть, я думаю: во
ни ж знають ваше становище!..
IV.
Перший сніг порошить зем
лю. Вітер пашить щоки, але і
без того матері тепло: і від того,
що маленькі, слабенькі дитячі
руки стискають груди, що по
руч б'ється ще одне серце, гріє
її материнська кров. Їй легко
і на серці (Володя знову буде
з нею), і нести легко (а кому б
важила
своя
втіха,
своє
щастя?!). Міцно притиснула і
поспішає...
Встигнеш, Олю, встигнеш!
Як встигала на перервах году
вати сина в яслах, до лекцій
відносити, готувати лекції —
все встигнеш, сама не зробиш—
син росте!
— А от ми вже й дома!
Скучно було мені, котику мій,
без тебе,— і очі матері світять
ся, як перші іскристі сніжинки.
Щасливий Володя, що ти,
Олю, його мати!
Л и ж н и й сезо н р о з п о ч а в с я
ДНЯ,
П ам ’я т н и к и м уж нім
Проте на четвертому етапі
виявилося, що капітан команди
В. Харченко не підготовлений
до прийому естафети.
Першою закінчила змагання
команда чоловіків фізико-мате
матичного факультету; дру
гою — команда мовно-літера
турного факультету; третє міс
це як серед чоловіків, так і се
ред жінок зайняла команда пед
факу.
Треба відзначити добросовіс
ну роботу суддів М. Мелешка
та П. Рябоконь. Кафедра фізви
ховання винесла їм подяку.
В. ДЕРКАЧ,
М. ЗАПАРА,
студенти мовно-літературного
факультету.
28 жовтня (10 листопада) 1917 року на багатолюдно
му мітингу робітників Арсеналу було прийнято рішення
про негайний революційний виступ проти місцевих властей
Тимчасового уряду і буржуазно-націоналістичної Цен
тральної ради. На заклик комуністів повстали робітники
Арсеналу і разом з робітниками міста та військовими
частинами, що приєдналися до них, героїчно боролися за
перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, за
встановлення Радянської влади.
На площі, від якої починається вул. Січневого по
встання, знаходиться пам'ятник мужнім арсенальцям. На
постаменті з червоного граніту стоїть гармата; з неї і про
лунав перший постріл по військах контрреволюційної
Центральної ради.
На пам'ятнику напис:
«В 5-ю годовщину Октябрьской революции Пленум
Киевского Горсовета отмечает особые заслуги перед Про
летарской Революцией Киевского Арсенала, первого за
вода, выступившего в Киеве с оружием в руках в октяб
ре 1917 года за власть Советов.
Горсовет рабочих и красноармейских депутатов».
В роки Великої Вітчизняної війни, в період тимчасо
вої окупації Києва, фашисти зняли гармату і напис. За
раз пам’ятник повністю реставрований.
Поруч з па
м’ятником муж
нім арсенальцям
знаходиться буди
нок колишніх ка
зарм понтонного
батальйону, який
є однією з най
важливіших спо
руд старої Пе
черської фортеці.
Напередодні ре
волюції 1905 ро
ку тут розміщу
вався 5-й понтон
ний
батальйон,
що входив у склад III саперної бригади. Солдати цього
батальйону брали участь у повстанні саперів 18 листо
пада 1905 року в Києві.
У 1917 році в цих казармах розміщувався III понтон
ний батальйон. Революційні солдати батальйону разом з
арсенальцями та іншими робітниками міста брали актив
ну участь у збройній боротьбі за владу Рад: у жовтні
1917 року проти білогвардійсько-юнкерських військ бур
жуазного Тимчасового уряду, а в січні 1918 року — про
ти контрреволюційної Центральної ради.
А. ДЯЧЕНКО.
Зас т. редактора П. ХРОПКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова