Назва
За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
Вища педагогічна школа
педагогічні
З а
К
А
Братіслава,
Д
Р
ЛИ СТО ПАДА
1957 року
П ’ЯТН И Ц Я
15
И
ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТ Е Т У Л К С М У І
П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ
К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е Р Ж А В Н О Г О
П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О Г О
№ 30 (42)
Ціна 15 коп.
П О Д ІЛ Я Є М О В А Ш У ГЛ И Б О К У С КО РБО ТУ, ВИ СЛО В
Л Ю Є М О С П ІВ Ч У Т Т Я З П РИ В О Д У К О Н Ч И Н И П Р Е ЗИ
Д ЕН ТА
Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И
ТО В АРИ Ш А
А Н Т О Н ІН А З А П О ТО Ц ЬК О ГО .
Дирекція, викладачі 1 студенти
Київського педінституту.
П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К И Й С К Л А Д , С ТУД Е Н
Т И І А Д М ІН ІС Т Р А Т И В Н О -Т Е Х Н ІЧ Н И Й П Е Р С О Н А Л ІН С ТИ
Т У Т У ГЛ И Б О К О С У М У Ю Т Ь І В И С Л О В Л Ю Ю Т Ь СВОЄ
С П ІВ Ч У Т Т Я С Т У Д Е Н Т А М ІН С Т И Т У Т У — Г Р О М А Д Я Н А М
Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И З П Р И В О Д У КОНЧИНИ
П Р Е З И Д Е Н Т А А. З А П О ТО Ц ЬК О ГО .
ДОБРИЙ ПОЧАТОК
СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК
Заняття наукових студент
Поряд з навчальною роботою тем (про трудове виховання, про ських гуртків, як правило, про
по оволодінню спеціальністю завдання піонерської і комсо ходять у формі доповідей та їх
студент вищого учбового закла мольської організацій у шко жвавого чи не жвавого обгово
ду може і повинен брати по лах-інтернатах і т. ін.). На мі рення. І ніде правди діти, така
сильну участь у науковій робо ській
науковій
конференції форма, взагалі себе виправдо
ті. Для цього при ряді кафедр м. Києва, присвяченій 40-річ вуючи, все ж вимагає урізнома
інституту створені наукові сту чю Жовтня, робота студентки нітнення. На мовно-літератур
дентські гуртки, учасники яких В. Бугайко «З досвіду роботи ному факультеті найбільш вда
об’єднуються у загальноінсти вихователя в школі-інтернаті» ло робить це гурток російської
тутську студентську організа відзначена грамотою і грошо мови.
Та ось 4 листопада відбулось
цію — Наукове студентське то вою премією.
вариство. Як відзначається в
Всього відзначено грамотами цікаве заняття і гуртка росій
Типовому положенні про Н СТ, по інституту 8 кращих студент ської та зарубіжної літератури.
В цей день оголошення спові
члени Товариства - зобов’ язані ських наукових робіт.
щало
про «Вечір радянської
До числа кращих гуртків,
успішно оволодівати наукою,
підвищувати свій науковий і за крім названих вище, слід від поезії (Е. Багрицький, М. Свєт
гально-культурний рівень, про нести також гурток російської лов)». Заняття гуртка винесено
вадити наукову роботу, висту мови (керівник — кандидат фі на факультет.
Твори Багрицького та Свєт
пати з доповідями з окремих лологічних наук Сурова Н. В.)
питань науки і техніки на збо і гурток української літератури лова, які були створені при
рах гуртка і наукових студент (керівник — доктор філологіч зародженні радянської поезії,
них наук Пільгук І. І.).
ських конференціях».
викликають живий інтерес у
Участь студентів у наукових
Проте, не слід заспокоювати радянських людей; але треба
гуртках готує їх до майбутньої ся досягнутими успіхами. У ро
роботи в політехнічній школі, боті наукових гуртків є ще ба
озброює навичками самостійно гато недоліків. Деякі гуртки
го дослідження, виховує в них ледве животіють (кафедри істо
С Т ІН Г А З Е Т И на англій
уміння спостерігати, збирати р ії КП РС , філософії). При ка
матеріал, робити відповідні на федрі політичної економії сту ськ ій , німецькій і францу
зькій мовах, присвячені 40укові висновки.
дентський гурток зовсім не пра
річчю
Великої Жовтневої со
Певні досягнення в роботі цює. Заняття в ряді гуртків
ціалістичної
революції, ви
наукових студентських гуртків провадяться від поріг до поріг.
пустили студенти в кабінеті
є 1 в нашому інституті. Так, у Не можна вважати нормальніш,
іноземних мов.
минулому навчальному році в коли на фізико-математичному
інституті працювали 16 гуртків, факультеті не працює фотогур
які охоплювали 381 студента.
ток. Незрозуміло, чому педаго
О Р Г А Н ІЗ О В А Н О
ВИ
Переважна більшість тем, які гічний гурток створено лише на
СТАВКУ
«Ф акультет
до
розроблялися гуртківцями, ма мовно-літературному факульте
40-річчя» на фізико-матема
ла актуальне значення, була ті. Невже студенти інших фа
тичному факультеті. Тут на
присвячена питанням політехні культетів не цікавляться педа
кожній кафедрі експонують
зації навчання, посилення зв’ яз гогічними проблемами?!
ся наукові роботи виклада
ку інституту з виробництвом і
Перед студентськими науко
чів,
оригінальні
прилади,
школами.
вими гуртками стоять зараз
сконструйовані
викладача
Так, гурток експерименталь серйозні і відповідальні зав
ми і виготовлені студентами
ної фізики (керівник — доц. дання. Кафедрам слід пере
в навчальних майстернях.
Коновалов В. М.) підготував се глянути і затвердити склад
рію доповідей, і гуртківці про керівників
гуртків,
обновити
читали їх учням підшефної тематику
найбільш
актуаль
школи № 136. Наукову допо ними і змістовними темами.
відь студентки фізико-матема Керівництву Н С Т (докт. педа
тичного факультету Л. Канель, гогічних наук Бугайко Т. Ф .)
підготовлену в цьому гуртку, і комітету Л К С М У (секретар —
відзначено грамотою на місько Н. Горбач) потрібно перегляну
му огляді студентських робіт.
ти склад старост гуртків, орга
Педагогічний гурток мовно- нізаційно зміцнити гуртки.
літературного факультету (ке
В березні — квітні 1958 р.
рівник— викладач Барун Р. К.) буде провадитись чергова сту
зосередив свою увагу на ви дентська наукова конференція в
вченні досвіду роботи ш кіл-ін інституті, а в травні — міський
тернатів. Гуртківці не тільки огляд наукових робіт студентів.
спостерігали за роботою в шко Справа честі наших гуртківців лах-інтернатах № № 1, 2, 3, а ле підготувати змістовні наукові
й самі виконували там окремі доповіді, порадувати нас своїми
завдання виховного характеру. успіхами у навчальній і науко
Гурток опрацював ряд цікавих вій роботі.
КОРОТКО
визнати, щ о наші студенти-лі
тератори недостатньо знають
цих поетів. Отже, задум гуртка
був дуже доречним.
Літературний монтаж і чи
тання
віршів — такою була
форма цього вечора. Жвава, ці
кава розповідь про творчість
Багрицького та Свєтлова сту
дентки 4-го курсу Ніни Бала
бан, вірші, які вміло прочитали
Валентина Гольдштейн, Анрі
Прокопенко, А л л а Наріжна та
інші
студенти,
познайомили
присутніх з цими видатними
радянськими поетами.
Думається, що така форма
заняття не менш ефективна,
ніж наукові доповіді, і треба,
щоб вона зайняла належне міс
це у роботі гуртків.
За роки
Радянської влади
Величезних успіхів досяг
ле видавництво художньої
літератури на Україні за
40 років Радянської влади.
Ось деякі цифри за даними
Книжкової палати У Р С Р .
Твори Т. Г. Шевченка за
76 років (з 1840 но 1916 рр.)
видавались 196 разів, за
гальним тиражем у 847,1
тис. примірників. За роки
Радянської влади (1917 по
1956 рр.) 237 разів, загаль
ним тиражем у 6397 тис.
примірників.
К. В А Н ІН .
Подяка
В елику роботу провели сту
денти ф ізико-математичного фа
к ультету під час місячника кни
ги, взявши на себе обов’язки
громадських розповсюджувачів
літератури.
Цими
днями
в
комітет
ЛКСМ У
інституту
надійшов
лист від директора книжкового
магазина № 12 «Будинок кни
ги », в якому він виносить подя
ку студенту 2-го курсу відділу
фізики В італію К лименку.
Комсомолець
В. Клименко
розповсюдив літератури майже
на дві тисячі карбованців, вніс
ши цим свій вклад у важливу
політичну' кампанію.
Твори І. Франка з 1917
по 1956 рр. видавалися 447
разів, загальним тиражем у
8064 тис. примірників проти
36 разів, тиражем у 196,7
тис. з 1899 по 1916 рр.
10 видань своїх творів
(тиражем в 11,7 тис. при
мірників) довелося побачити
Л есі Українці. Радянські ж
читачі одержали 96 видань
(2050 тис. примірників) тво
рів великої поетеси.
272 рази загальним тира
жем у 5390 тис. примірників
виходили за роки Радянської
влади твори М. Коцюбин
ського (до революції — 11
разів, тиражем у 19,8 тис.
примірників).
Клуб студентської
самодіяльності
13-го
листопада
вперше на фізикоматематичному фа
культеті відбулось
організаційне засі
дання Клубу худож
ньої самодіяльності.
Годовою Клубу об
рано студента IV
курсу О. Болгара.
В К л у б і будуть
працювати
дев'ять
секцій; хор, худож
нє читання, чолові
чий ансамбль, ест
радний оркестр, ан
самбль народних ін
струментів,
танцю
вальна група, духо
вий оркестр, конфе
ранс і ансамбль бан
дуристів.
Роботу
секц ії
кожної
очолить
ви
браний на засіданні
голова.
Завдяки перемозі ленінської національної політики, мистецтво в нашій країні стало
дійсно народним.
Навчаючись у педагогічному інституті, студенти мають всі можливості для того, щоб
оволодіти і другою спеціальністю — викладача музики і співів.
Н а ф о т о : викладач кафедри музики М. Захаров проводить заняття зведеного хору
мовно-літературного факультету. Акомпанує студентка А. Куц.
Фото В. Орловського,
Партійне життя
М олодий льв ів ськ и й п о ет Д м и т р о Павличко весною
цього року побував на В о л и н і.
У м. Д ер м ан і він був п р и с у т н ім на п охоронах — хо
вали патріотів, як их б а н д ер ів ц і щ е у 1940 році по-звіря
чому закатували і к и н у л и в крин иц ю .
Все бачене Д. П а в ли ч к о оп исав у св оєм у вірші «Убив
ц і». Н иж че ми д р у к у є м о ур и в к и з ц ь о го вірша.
В БОРОТЬБІ ЗА ГЛИБОКІ ЗНАННЯ
Керуючись рішеннями XX
з’їзду КПРС про необхід
ність поліпшення ЯКІСНОЇ ПІД
ГОТОВКИ
випускників вузів,
парторганізація робила все,
щоб піднести на вищий рі
вень навчально-виховну ро
боту в інституті.
В грудні 1956 року парт
бюро розглянуло навчальні
плани і спрямувало викла
дацький колектив на їх удо
сконалення відповідно до но
вих профілів. У лютому МІ
СЯЦІ 1957 року на партійних
зборах було обговорено пи
тання про хід перебудови на
вчального процесу в світлі
останніх рішень партії і Ра
дянського уряду, в квітні —
про підготовку до весняної
сесії та державних екзаме
нів.
Виконуючи
накреслені
партбюро заходи, наш колек
тив добився значних успіхів.
Незважаючи на вимушене
скорочення навчального ро
ку, основна студентська маса
оволоділа програмовим мате
ріалом і на екзаменах пока
зала досить міцні знання.
З 1408 студентів, які брали
участь
у
весняній сесії,
1370 чол. (97,2 процента!
екзамени склали. В інституті
є 245 відмінників, 764 сту
денти склали екзамени тіль
ки на «добре» і «відмінно».
Проте успішність порівняно
з минулим роком знизилась
на 0,6 процента: 38 студен
тів одержали незадовільні
оцінки.
Обговорюючи підсумки на
вчального року, партійні збо
ри ІНСТИТУТУ звер н ули особ
ливу увагу факультетських
парторганізацій на необхід
ність
краще
організувати
самостійну роботу студентів.
А ле, як показала перевірка,
деканати і кафедри потріб
них зрушень у цій справі не
добил ись. Минуло два міся
ці, а багато студентів до ви
вчення програмової літерату
ри не приступили, кафедри ж
не встановили дійового кон
тролю за цією важливою
формою роботи. Деканати і
парторганізації факультетів
можуть і зобов’язані створи
ти для всіх студентів робочу
обстановку, а кафедри 1 ком
сомольські організації повин
ні встановити систематичний
контроль за самостійною ро
ботою студентів. Саме від
цього залежить успішне за
кінчення першого семестру
1957/58 навчального року.
Політико-виховна робота в
цьому році велася під ло
зунгом гідної зустрічі 40річчя Жовтня. Тільки протя
гом вересня-жовтня в інсти
туті було проведено 21 лек
цію та по 6 бесід в акаде
мічних групах на різні теми,
присвячені 40-й річниці Ве
ликого Жовтня. Здійснено
ряд екскурсій по історичних
місцях Києва та до м. Три
пілля, в яких взяли участь
більше 700 чол., проведе
но також цікаві вечори-зу
стрічі з старими більшови
ками, передовиками вироб
ництва, заслуженими вчите
лями; тематичні та урочисті
вечори, присвячені 40-й річ
ниці Великої Жовтневої со
ціалістичної революції.
А ле політико-виховна ро
бота ще не позбавлена еле
ментів формалізму. Саме цим
можна пояснити непоодинокі
факти аморальності, байду
жості і пасивності серед сту
дентів. Наприклад, частина
студентів не з’явилася на
профспілкові збори мовно-лі
тературного та фізико-матема
тичного факультетів і їх до
велося перенести на Інший
день. Студентська теоретич
на конференція мовно-літера
турного факультету проходи
ла при аудиторії в 30 чоло
вік.
Наведені факти говорять
про те, що нам слід розпочати
серйозну боротьбу з елемен
тами байдужості і пасивності
серед студентів. У цю бо
ротьбу повинна включитися
вся громадськість інституту
і в першу чергу агітатори,
комсомольська організація і
газета «За педагогічні кад
ри».
Л. ТЕНДЕРЕС,
секретар партбюро
інституту.
Уроки в майстерні
Ц е неправда, щ о за в олю
Ви боролися в ярм і.
Л ицем іри! Н аш у в олю
Убивали ви самі.
Це неправда, щ о за бр ата
Ви страждали у тю рм і.
Л и ц е м ір и ! Т о г о брата
М о р д у в а л и ви самі.
Ц е б р е х н я , щ о У к р а їн у
В и л ю б и л и бу д ь-к о ли ,—
Я к м о г л и б, то й Україну
У крин иц ю б затягли !
Чуйний вихователь
ІД Г Р И М І Л И останні г а р пом агає поліп ш ити лекцію чи
матні
п остр іли
В е л и к о ї за н я т т я як у методичному, так
Вітчизняної війни, наш ін сти і в н а у к о в о м у відношенні.
Х аракт ерною
рисою
Івана
тут відновив роботу. Х о ло д н і,
незасклені аудиторії заповнили Є вген ови ча є також чуйне став
студенти, більш ість яких б у ли л ен н я д о м о л о д и х пр ацівників активними учасниками війни. аси стен тів і а сп ір а н тів . Аспі
Вимушена перерва в навчанні, ранти, я к і працю ю ть п ід його
великі прогалини в знаннях, керівництвом , в у сьо м у ВІДЧу
нестатки матеріальні, зв’ язан і з ваю ть і в и м огли вість, і дружню
війною і збитками від н е ї,— у п ід тр и м ку.
Іван Євгенович по
більш ості
студентів,
чав свою педагогічну
але в оля до знань —
д ія л ь н іс т ь щ е в 1914р,
незламна.
Однак, чи
в церковно-приходській
змож уть вони належ
ш к о л і. Д а л і навчався в
ним чином вчитися, чи
К и їв с ь к о м у університе
змож уть розібратись у
ті, який закінчив уже
складних питаннях ви
при Р а д ян ськ ій владі в
щ ої математики?! Такі
1 9 2 2 році. Радянська
запитання
хвилю вали
влада
відкрила йому
кожного д ем обілізов а
ш ляхи
для
творчого
ного. Проте досвідчені
викладачі, зокрема Іван Є вгено зр остан н я .
В
роки
п е р ш о ї п'ятирічки
вич Ш иманський, швидко р о з
Іван Є в ген ов и ч працював у сіль
віяли ці сумніви.
І. Є. Ш иманський пройшов с ь к о го с п о д а р с ь к о м у інституті,
Б лизько
20
років працює
довгий ш лях на педагогічній
Іван
Є
в
ген
ов
и
ч
у
нашому інсти
ниві — від учителя с е р е д н ьо ї
школи до завідую чого каф ед т у т і; б а га т о вчителів з вдяч
рою елементарної математики і н істю і в е л и к о ю теплотою зга
методики математики. Й о г о л е к д у ю т ь св о го лю бим ого виклада
ції захоплюю ть студентів г л и ча і в и х о в а т е л я , наслідуючи в
боко науковим змістом,
гра с в о їй п е д а го гіч н ій праці його
нично дохідливим викладом м а п р и к ла д .
П. ГУМ Е Н Н И Й.
теріалу. Математичний а н а л із
не легко викладати, н е л е гк о йо
го і засвоювати. Студенти, яким
не все зр озум іло, приходять на
індивідуальну
консультац ію і
одерж ую ть у Івана Євгеновича
« З А Д О В О Л Ь Н И Т И клопо
вичерпну відповідь на всі запи
та
н
н я гром адських організа
тання.
ц
ій
м. К и є в а і Київської об
Крім навчальної роботи, тов.
л
а
с
т
і п р о присвоєння імені
Ш иманський веде в ели к у н а
О.
М
. Г о р ь к о го заводу вер
уково-методичну роботу;
його
статів-автом
атів, що будують
перу належ ить б іл я десятка на
ся в м. К и єві; Київському пе
укових робіт. С еред у ч и т е л ів
д а го гіч н о м у інституту і Ки
математики наш ої р е сп у б лік и
їв с ь к о м у державному дитячо
м ало знайдеться таких, які б не
м у т е а т р у ».
знали цього вдумливого, л ю д я
(З
Постанови Цент
ного
вчителя
учителів. Іван
р а льн о го
Виконавчого
Євгенович систематично буває
К о м іт е т у
Союзу РСР
в ш колах, допомагає вчителям ,
в ід 29 червня 1926 р.)
бере участь у методичних нара
дах учителів математики серед
З А Р О К И свого існування
ніх ш кіл, виступає із зм істовни
ін с т и т у т збільш и в у 88 разів
ми доповідями. На нарадах він
в и п уск уч и телів . Перший ви
завжди бажаний гість.
п у с к у 1 9 23 році був 14 чо
В икладачі кафедри — і
не
л о в ік , а випуск 1957 року
лише тієї, якою к ерує Іван Єв
(р а зо м із заочниками) налічу
генович,— повсякденно
в ід ч у
вав 1 2 3 0 чоловік.
вають його в м іле керівництво і
В С Ь О Г О за роки існуван
допомогу.
н я К и їв ськ и й державний пе
В ідвідую чи л е к ц ії та прак
д аго гіч н и й інститут ім. О. М.
тичні заняття викладачів, Іван
Г ор ьк ого
випустив 15.099
Євгенович у д усі д обр ози ч ли
у ч и т е л ів середньої школи.
вості вказує на н ед олік и , до
В
ЦИФРИ І ФАКТИ
ЦИФРИ І ФАКТИ
20 ЛИ П Н Я 1920 РО КУ
було видано першу постано
ву НКО про реорганізацію
учительських семінарій у пе
дагогічні школи.
С ТВОРЕНІ в 1921 році
інститути
народної освіти
мали факультети: підготовки
робітників соціального вихо
вання; підготовки робітників
для професійних шкіл; підго
товки політосвітніх працівни
ків.
На Україні було 15 інсти
тутів народної освіти, з яких
11 мали по одному факуль
тету, а 4 — по два факуль
тети (Київ, Харків, Одеса,
Дніпропетровськ).
Ф А К У Л Ь Т Е Т соціального
виховання Київського інсти
туту народної освіти і є по
чатком
існування
нашого
інституту, який в 1923 році
зробив свій перший випуск—
14 чоловік.
Із криниць в и тя га ли п о б и ти х лю дей
Та зн ім а л и к о л ю ч і д р оти і з костей.
П ізн а в а ли су с ід и с у с ід а св ого
Т а к а за л и м ені, х т о за м у ч и в його.
Ч о л о в ік а свого п із н а в а л а ж она,
Н ази в ала п р о к л я т о го вбивцю вона.
І сестр и ч к у свою п із н а в а л и брати,
І від них я п очув, як з о в у т ь с я кати.
І від б о л ю д уш а р о з к о л о л а с ь м оя —
Б о у кож ного з н и х у к р а їн с ь к е ім ’я.
Ч и ж м оя У к р а їн а не з н а л а бід и ,
Чи з бід и я н и ч а р ів р о д и л а завж ди?!
Студенти 3-ї групи фізиків проходили педпрактику в
майстернях школи № 70 м. Києва.
На знімку зафіксований урок у столярній майстерні
(заняття веде студент IV курсу фізико-математичного фа
культету І. Староселець).
Здобуті теоретичні знання по обробці дерева, учні
закріплюють на практиці при виготовленні фізичних при
ладів.
На передньому плані фото показано дівчаток за ви
готовленням підставки для маятника М аксвелла. Учні
власними силами виготовляють також такі інструменти,
як пили, молотки тощо.
ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР ЖОВТНЯ
Велика
Жовтнева
У психологічній лабораторії
соціа гизькому степу, б іл я Балхаша і ності. В У Р С Р працює 79 теат
лістична революція була пово далі? Раніш е, ніж через 50, а рів, 26 філармоній, 120 музеїв,
ротним пунктом у розв’язанні можливо й 100 років, ви цими 28 468 клубів.
національного питання.
місцями все одно не будете
У 1913 р. на Україні видава
Радянська
держава
стала займатись».
лося 275 газет, з них україн
першим у світовій історії взір
Проте не сотні років, а всьо ською мовою — лише кілька.
цем побудови відносин між на го три п’ ятирічки потрібно було Зараз на Україні видається
родами і націями на принци радянському народові для со 2959 газет, з них українською
пах пролетарського .інтернаціо ціалістичної
індустріалізації мовою — 2474, російською —
налізмі'.
країни. У 1955 р. продукція 484, молдавською — 1. У рес
В галузі національних в ід н о промисловості, яка розміщена публіці видається 300 жур
син перемога Жовтня означала: на території Таджицької Р С Р , налів, альманахів та інших пе
забезпечення рівноправності і зросла порівняно з 1913 роком ріодичних видань із загальним
суверенності всіх народів Р о сії; у 24 рази, в Казахській Р С Р — річним тиражем 25 мільйонів
здійснення права націй на само у 33 рази, в Киргизькій Р С Р — примірників. Якщо з усіх книг,
виданих на Україні в 1913 р.,
визначення аж до відокремлен в 37 разів і т. д.
Великі досягнення мають на лише 4 проценти були надру
ня; ліквідацію будь-яких націо
нальних привілеїв і обмежень; ціональності С Р С Р
в галузі ковані українською мовою, то
забезпечення свободи розвитку культури. До складу С Р С Р вхо в 1955 р ,— 73 проценти.
Великі досягнення національ
національних меншостей. Такі дять 15 союзних республік, 17
ної
політики КП РС відчувають
автономних
республік,
9
авто
основні принципи радянської
національної політики були про номних областей і 10 націо ся всюди. Так, у невеликому ко
голошені у листопаді 1917 р. нальних округів. У 13 союзних лективі нашого інституту друж
«Декларацією прав народів Р о республіках створені Академії но працює і вчиться 947 укра
сії».
наук, а в Інших союзних і ба їнців, 195 росіян, 68 — інших
Зваживши на об’єктивні і гатьох автономних республіках національностей та група по
суб’єктивні умови, в яких ра працюють ф іліали А Н С РС Р. сланців із народної Чехосло
дянському народу доводилося За роки радянської влади в на ваччини. Бібліотека Інституту
будувати соціалізм, радянські ціональних республіках вирос обмінюється друкованими ви
нації використали своє законне ла широка сітка шкіл з рідною даннями з науковими центрами
Російської Федерації, Білорусії,
право на самовизначення не для мовою викладання.
з
університетами і педінститу
Якщо на 1955 р. по С Р С Р
відокремлення, а для об’ єднання
тами
Софії, Бухареста, Праги,
число
учнів
масової
школи
зрос
своїх зусиль, для створення
Братіслави
та ін. міст соціа
ло
в
4
рази
порівняно
з
1914
р.,
Союзу Р С Р . Утворення С РС Р
було
величезним
тріумфом то в Киргизькій Р С Р воно зрос лістичних країн. Великим попи
ленінської політики рівноправ ло відповідно в 44 рази, в Уз том користуються серед наших
ності і дружби народів, воно бекистані — в 68 разів, в Та викладачів і студентів газети з
мало не лише внутрідержавне, джицькій Р С Р — в 660 разів. Болгарії, Польщі, Чехословач
Успіхи радянської національ чини, Ю гославії, китайська га
але й велике міжнародне зна
ної політики яскраво можна зета «Д р уж ба».
чення.
Минуло чотири десятиліття з
Втілення в життя національ продемонструвати на прикладі
того
часу, коли Радянським
Радянської
України.
ної
політики
Комуністичної
Великих успіхів д осягли ук урядом була проголошена «Д е
партії означало досягнення ве
ликих успіхів кожною радян раїнські трудящі у створенні кларація прав народів Р о с ії».
ською республікою в економіч національної формою і соціа Для долі народу чи держави це
ному, політичному і культурно лістичної змістом культури. За строк дуже невеликий. А ле ра
му відношеннях. Імперіалісти раз на Україні працює понад зючі зміни відбулися у націо
Заходу не вірили в можливість 30 тис. шкіл, де навчається по нальних відносинах в нашій
швидкого соціального і націо над 5,5 млн. учнів. З цієї кіль країні т а за ї ї межами. Під жит
нального відродження нашої кості шкіл з українською мо тєдайним сонцем пролетарсько
викладання — близько го інтернаціоналізму в С РС Р
країни.
Вони
вважали,
що вою
СРСР неминуче загине внаслі 25 тис., а учнів у них коло виросла і загартувалася велика
док боротьби національностей, 4 млн. чоловік. Як відомо, в до дружба соціалістичних націй. З
які входять до його складу. їм революційній Україні біля 80 виходом соціалізму за межі од
недоступне було розуміння то процентів населення було вза нієї країни соціалістичні нації
формуються в країнах народної
го, що СРСР складається з галі неписьменним.
На Україні тепер у вищих демократії. Братерська інтерна
соціалістичних націй, з ’ єдна
них нерозривними узами ра учбових закладах (разом з за ціональна сім’я трудящих налі
дянської федерації. Нерідко ка очниками)
навчається
понад чує зараз 950 млн. чоловік, а в
піталісти в перші роки радян 325 тис. студентів; це більше, майбутньому вона незмірно зро
ської влади зверталися до ра ніж у Франції, Б ельгії, Голлан статиме,
бо
нездоланним
є
дянських господарників з про дії, Данії, Ш веції, Норвегії, Т у прагнення всіх людей праці
ханням віддати їм на кілька реччині і Греції разом взятих. до миру й дружби, інтернаціо
десятиліть ту чи Іншу націо За національним складом сту нальної пролетарської єдності.
нальну окраїну Росії. Так, ан денти українських вузів харак
глійський капіталіст Уркварт теризуються так: українців —
В. войтко,
писав: «Чи не дасте ви мені 63,8 процента, росіян — 27,3
кандидат філософських наук.
можливість покопатися в Кир процента, решта інші національ
БУДЬМО ЗАВЖДИ РАЗОМ!
ЕНЬ 17 Л И С Т О П А Д А — ті. Заклик студентів Праги до
один з найвизначніших з боротьби з фашизмом знайшов
історії молодіжного
студент відгук у молоді і студентів усіх
ського руху, день єдності, солі країн. В пам’ять тих, хто заги
дарності
молоді
світу,
яка нув у боротьбі з фашизмом, на
честь славних традицій сту
вчиться.
дентської солідарності, дружби
Осінь 1939 року.
В Празі студенти Карл ового та єдності, день 17 листопада
університету організували д е було оголошено Міжнародним
монстрацію
протесту
проти днем студентів.
П ісля закінчення другої сві
вбивства гітлерівцями чеського
тової
війни кращі студентські
студента Яна Оплетала. 17 ли
традиції,
що народились у бо
стопада керівники студентської
Міжна
демонстрації були заарештова ротьбі, продовжувала
ні, а потім розстріляні. Вночі родна спілка студентів. її за
поліція зробила напад на сту снували в серпні 1946 року на
дентські гуртожитки і заареш Всесвітньому установчому кон
тувала ще понад дві тисячі пра гресі студентів у Празі.
Одним з ініціаторів створен
зьких студентів.
Вони були
жорстоко побиті і відправлені в ня МСС було радянське сту
табір смерті — Оранієнбург. дентство.
За 11 років свого існування
У концентраційні табори були
ув’язнені десятки професорів і МСС здійснила велику роботу
викладачів. Університет був за в боротьбі за студентські права
та інтереси.
критий.
М С С бореться за зниження
Звіряча розправа викликала
плати
за навчання у всіх краї
протест і обурення в усьому сві
Д
нах, за забезпечення студентів
стипендіями,
виступає проти
расової дискримінації в учбо
вих закладах, проти антинауко
вих расових теорій. МСС здійс
нює матеріальну допомогу сту
дентам колоніальних країн.
Міжнародна спілка студентів
активно бореться за мир у
всьому світі, за національну
незалежність народів, за зміц
нення єдності і дружби між
студентами усіх країн. Для
здійснення всіх цих завдань
систематично проводяться між
народні семінари, конференції,
зустрічі по професіях.
Активно працює в МСС ра
дянське студентство. В Союзі
Р С Р створено комітет молодіж
них організацій з студентською
Радою у своему складі. Комі
тет організовує І керує робо
тою радянської молоді.
Особливо зросли і зміцніли
наші зв’язки з молоддю бага
тьох країн за останні роки.
V I Всесвітній фестиваль молоді
і студентів, що відбувся у Мо
Досліди з теми
«У в а га ».
За допомогою ком
плікаційного
апарата
студенти І курсу педа
гогічного
факультету
(спец, відділ) Л. Ре
п’янська та Т. Берд
ник вивчають особли
вості розподілу уваги.
Досліди з теми
«В ідчуття».
За допомогою при
ладу «вертуш ка» мож
на дослідити кольорове
відчуття
при
умові
змішування різних ко
льорів.
На нашому фото ви
бачите студентку І кур
су педагогічного фа
культету (спец, відділ)
Л. Левківську, яка про
водить експеримент на
змішування кольорів.
Н А М П И Ш У Т Ь.
Математичний вечір у школі
К ілька днів увагу учнів 5 —
7 класів Боярської школи при
вертала велика об’ява:
«2 6 жовтня відбудеться не
звичайний математичний вечір з
незвичайною програмою. Беріть
участь у вечорі!».
У невеликому шкільному к лу
бі людно, як ніколи. Сюди при
йшли учні, вчителі, студентипрактиканти 4-го курсу відділу
математики педінституту. Учні
з цікавістю розглядають тільки
що вивішену тут газету «Ю ний
математик», розв’язують задачі,
сперечаються.
В ечір почався «доповіддю» з
істор ії розвитку математики в
Р о сії. Це була незвичайна до
повідь. Один за одним на сце
ну виходили учні Шморіна, Андрієвська, Духлій, Лупич, Кур
бет, Мордхилевич. З інтересом
скві, ще раз продемонстрував
наше прагнення до миру і
дружби з молоддю всього світу,
велику любов і повагу молодих
прихильників миру усіх країн
до Радянського Союзу і радян
ської молоді.
Багато юнаків і дівчат з Че
хословаччини, Болгарії, Поль
щі, А л б а н ії, Китаю та інших
країн навчаються у вузах нашої
країни. Серед студентів мовнолітературного факультету нашо
го інституту теж є юнаки і дів
чата з братньої Чехословацької
республіки.
Велика, кількість
студентів відвідує нашу кра
їн у
по
туристських
путів
ках. Багато зарубіжних пред
ставників бувають і в нашому
інституті.
У Міжнародний день студен
тів щиро бажаємо всім сту
дентам світу великих успіхів у
боротьбі, навчанні і роботі.
Т. Я Н К ІВ С Ь К А ,
заст. секретаря комітету
ЛКСМ У.
слухали присутні їх коротенькі
розповіді про видатних росій
ських і радянських математиків.
Цікаво була побудована і
друга частина вечора, з і сцени
учні пропонували задачі на
кмітливість, математичні голо
воломки, і той, хто першим
знаходив вірне розв’язання, за
мовляв будь-який номер з ре
пертуару художньої самодіяль
ності.
Коли семикласниця Люда А н
дрієвська вірно відповіла на
перше запитання математичної
вікторини, вона зажадала по
слухати пісню «М чатся туше
вереницей» у виконанні студен
ток — Ази Загородньої та Ма
рії Пчольник. Зал сповнюється
дружними аплодисментами 1 не
затихаючим «б іс ». Студентки
«зм уш ен і» були проспівати ук
раїнську народну пісню «Ч и не
той то О мелько», яка виклика
ла ще більш е захоплення уч
нів.
Учениця V класу Лупич чу
дово продекламувала гумореску
Степана Олійника «Пригода в
лісосм узі». Непогано підготува
ли свій танець учениці 6-го
класу Петриченко, Трасковська,
М артиненко та Шпак. Приємне
враження справив хор V класу
(керівник— О. Загородня) та не
величка сценка «В німецькій
ш колі», поставлена теж п’яти
класниками.
Поки йшли виступи, жюрі
математичної вікторини (Л. Пла
хотнюк, М. Пчельник та В. Бат
рук) встигли підвести підсумки
і визначити переможців вікто
рини, яким були вручені призи.
Першу премію одержала учени
ця 7-го класу П ідгрушна.
Дирекція Боярської школи
дякує студентам та керівнико
ві педагогічної практики В. Ку
хар за організацію цікавого ве
чора.
І. Р И Ж А В С Ь К И Й ,
учитель Боярської школи.
В. БОРЦОВ.
ОПОВІДАННЯ.
Прощай, Катя-Катерина!
Б
А Г А Т О ш л я х і в на Укра
їні...
На перехресті таких доріг за
містом Н. стоїть пам’ ятник.
Посірілий граніт обмитий пер
шими осінніми дощами, навко
ло ростуть різнобарвні айстри;
Зупиниться біля нього прохо
жий і прочитає:
Д ІБ Р О В А К.
червона санітарка
1902— 1920
Прощай, Катя-Катерина!
ТЕ П
ДЕ-НЕ-ДЕ
блимав
світлячками вогнищ. Десь
вдалині брехав сільський пес,
Іржав жеребець. Темінь ночі,
здавалось, глушила людський
гомін над степом, а там далі
втомлено і сумно співав баян.
М елодія то наближалася з віт
ром, то відлітала і знову лину
ла на невидимих крилах, бо
лісно і мрійно стискаючи серце.
П ісля денного походу навколо
панувала втома, та люди за ви
могами воєнного часу тримали
ся насторожі.
С
В
ОН И С И Д ІЛ И під скиртою
колючої соломи. Від неї
несло прілим зерном і миша
ми. Рука Павла ніжно голуби
ла шовкове волосся і шию дів
чини. І Катя відчувала, як теп
ло Павлової руки розливалося
по всьому ї ї тілу. Катя в пітьмі
намагалася заглянути йому в
очі. Вона відхилила комір його
косоворотки і притулилася до
Павла.
- Павлику мій... мій...,—
захоплено і соромливо промо
вила дівчина...
— Катю-Катюшо... Тільки б
живими залишитися... Р о зіб’ є
мо білих і будемо будувати
щастя... Воно буде нашим...
— Мабуть, таким буде жит
тя... красивим!.. Знаю, що буде
красивим, а от яким саме, уяви
ти не можу...
Вони замрійливо помовчали.
— А завтра знову в бій. —
сказав П авло,— мені ще сьо
годні до командира треба.
Вони встали. П авло обняв
дівчину. Вустами він відчув
ї ї теплі скроні.
— Лю блю !..
Л ю блю !..— по
чув він пристрасний шепіт дів
чини.— Якщ о тебе не стане —
я не виживу...
— А л е наші життя належать
зараз революції... Катюшо...
В
ІД Н ІЧ Н О Ї П РОХОЛОДИ
нічого не залишилося. Так
завжди у південноукраїнському
степу восени. Жага роз'їдала
всіх. Полуденне сонце нікого не
жалувало.
Степове
роздолля
дихало гірким денним повіт
рям. По дорозі, що летіла в до
лину, димний від пилюги обоз.
Степ був коричневожовтим від
посохлої трави. День йшов на
зустріч ночі і загасав у проме
нях сонця, що ховалося за го
ризонтом. Полк підходив до се
ла. Коли передня частина ко
лони порівнялася з першими
хатами, по ній дощем посипа
лись кулеметні черги.
Б уло видно, як у центрі села
підняв
пилюгу
білогвардій
ський
кавалерійський
загін.
Піднявши шаблі, що багрово
цер з товстим носом. Поруч
стояв гладко виголений, з син
цями під очима, інший білогвар
дієць.
— Підійди ближче! — влад
но наказав той, що сидів.
Конвоїр підштовхнув Павла
на .крок до столу.
— Ти,
більш овицька
па
даль... Якщ о хочеш жити, від
повідай на наші запитання!
— Ми знаємо,
що ти —
комсомолець.
Офіцер,
що
стояв,
підніс
щось у руці. П авло побачив
свій комсомольський квиток і
зробив різкий рух, щоб вирвати
його з ворожих рук. Та офіцер
ударив його рукояткою пістоле
та по обличчю. Конвоїри скру
тили Павлу руки і боляче зало
мили пальці.
Задзвеніли шибки. Десь за
кашляли гармати.
Павла вивели у двір. К олю
чим дротом прив’ язали до стов
па. Він мовчав, й о го чорне во
лосся прилипло до закривавле
ного чола. Очі спокійно диви
лися з-під
навислих темних
брів. На розірваній сорочці гу
сто плом еніла кров. Щ е удар...
Тепер він уж е не чув, що гово
рив офіцер. Б ілогвардієць при
цілився в свою жертву.
Пролунав постріл. Повільно
опустився на зем лю
офіцер.
З-за будинку вискочило кілька
червоноармійців; вони встигли
на мить раніше. Один з них
підбіг до Павла.
— Він дихає... живий...
А Т Я Б ІГ Л А в перших ря
дах бійців з санітарною
сумкою через плече. Вітер ку
йовдив ї ї волосся, що вибилося
з-під «буд ьон ів ки ». В одній ру
ці вона тримала гранату. За
А В Л О В ІД Ч У В під собою
П
кожним будинком, у кожному
підлогу. Як крізь сон, він
вікні їй здавалося: тут Павло!
пригадував, що його кудись
Він десь тут... І вона бігла далі.
везли, і хрипіли коні в темряві.
Раптом комісар полку, який був
Скільки це продовжувалось —
попереду, спіткнувся і опустив
усвідомити не міг. Розпухла
ся на землю, обхопивши обома
потилиця заважала повертати
руками коліно. Катя схилилася
голову. Він спробував підняти
над ним. Повз вуха просвисті
ся, але від болю в правій руці
ла куля і вдарилась у стіну б у
упав на підлогу, сплюнув, по
дника. Посипався червоний це
дивився навколо. Тепер чотири
гляний пил. Катя обернулась.
стіни закривали від нього світ.
Дуло гвинтівки з-за рогу бу
В одній з них, мабуть, були
дника на протилежному боці
двері, в нижній частині яких
вулиці дивилося в спину комі
світилися щілини.
сара. Щ о робити?.. Не розду
Павло зібрав останні сили і муючи, Катя кинулась вперед і
поповз до дверей. В щілину бу тілом прикрила його, затуливши
ло видно, як над кістяками зго руками очі. П острілу вона не
рілих будинків піднімався кли чула...
кастий місяць. Почулися важкі
Катя впала горілиць, піді
повільні кроки. Павло відсах гнувши ноги. Комісар, прику
нувся від щілини. Мимо дверей сивши від болю губи, підхопився,
пройшла постать, потім кроки кинув гранату і нахилився над
почулися з протилежного боку. дівчиною. Із куточка ї ї широко
«Вартовий,— догадався Павло розкритого ока по запиленій
І з жахом для себе зрозумів: в скроні скотилася
кришталева
полоні я ». В затьмареній пам’я сльозинка. О бличчя загостри
ті пропливали обличчя товари лось І зблідло.
шів...
Каті... Здавалося, він
— Щ е б хвильку... пожи
чув її голос: « Павлушо, рід ти... Товариші.
Павлику... —
ний... коханий мій...». Павло тихо говорила вона, задихаю
здригнувся і розплющив очі — чись,— передайте... Павлу... як
навкруги була пустка. Він вслу що знайдете... вмерла за рево
хався в шепіт вітру, закривав люцію...
очі, але вітер нічого не прино
Вона затихла, захлинувш ись
сив... Павло знову знепритом кривавою піною. Комісар пла
нів...
кав, як може плакати батько...
У кімнаті, куди ввели Павла,
— Ми помстимося за тебе,
сидів за столом мордастий офі наша Катя-Катюша!..
виблискували у променях сон
ця, вони з гоготанням летіли на
колону червоних бійців. Все
вирішували хвилини.
Павло розвернув уже куле
метні тачанки... Кілька «макси
мів» довелося зняти на землю.
Обоз повертав назад у степ
Лежачи на землі, Павло бачив,
як в рядах білогвардійців силь
ний вогонь змішав передніх:
кілька чоловік, перелетівши че
рез голови коней, залишились
нерухомо лежати на землі, ін
ші сховалися за скиртами со
ломи.
Зліва до кулеметників непо
мітно підповзали білі. Білогвар
дійці знову вилетіли на поле,
скачучи по ньому зигзагами.
Темніло... Брудний піт лив
на очі з запиленого, обвіт
реного чола Павла. Кулемети
аж кипіли. Раптом туман за
тьмарив ного очі. І поле бою, і
кулемет, що захлинався, і пов
зуча змією стрічка з патрона
ми, і земля під ним — все
зникло з відчуття реальності,
залишилося лише забуття.
Катю безжалісно трясло на
степовій дорозі. Вона подала
пити пораненому, який стогнав
від такої неспокійної їзди. А її
думки були там, позаду, де лу
нали постріли, де Павло разом
з кулеметниками відбивав озві
рілі атаки білих.
За горизонтом обоз поїхав
повільніше. Вже стемніло. Ту
ман сповивав сиру тривожну
ніч. Стукотіли, не стихаючи,
постріли. Серце Каті билося в
німому передчутті нещастя. Бій
тривав уже півгодини. Полк
йшов далі, стороною обходячи
село.
К
Подарунок В е л и к о м у Жовтню
Спорт допомагає у повсякден
ній роботі, допомагає у навчан
ні. Це добре р озум ію ть наш і
студенти,
зокрема
ф ізико-м а
тематичного ф ак ультету — О.
Проскура, А . Паш ківський, О.
Семко, Н. Івахненко, В. Ж у р
ківська, І. С тароселець, Н. Д у
бина, Ю. Пасічник і ін. Вон и і
хороші спортсмени і одні з кра
щих у навчанні.
Про
усп іхи
ф ізико-матема
тичного ф ак ультету в спорті
можна судити хоча б з того, щ о
на протязі останніх років фа
культет займає н езм ін н е 1-ше
м ісце в ком ітетській сп артакіа
ді інституту.
Понад 10 призів за перш і
місця (з ш ахмат, с т р іл ь б и , в о
лейбола,
з
л е гк о ї
атлетики,
плавання) постійно зн а ход я ться
на стенді-виставці ф ізи ко-м ате
матичного ф акультету.
Н еабияку р о ль у спортивних
досягненнях відіграє спортивна
база. А д ж е не секрет, щ о до
цього року ми не мали св о єї
власної в олей больн ої і баск ет
больн ої площ адок. Д ум ка з б у
дувати спортмайданчик виникл
а
сер ед спортсменів факультету
давно. Н а протязі останніх двох
ро к ів в ел о с ь багато розмовн
а
цю тем у, створювалося багат
о
п р оек тів
будівництва
такого
м айданчика при Солом’янсь
к о
м у гу р то ж и тк у, але далі цього
справа не йш ла. Проекти зали
ш а л и с я п р оектами не без вини
каф едри фізвиховання і госпо
д а р сь к о ї
частини
інституту.
І т іл ь к и п іс л я того, як дирекція
ін с т и т у т у передала справу бу
дівництва в руки студентів фі
зико-м атем атичн ого факультету
,
призначивш и відповідальним за
цю с праву заступника декана
Г. Г. К о р д у н а , майданчик було
сп о р уд ж ен о буквально за 5 днів
В сі
студ ен ти
факультету
в к л а л и свою долю праці в цю
хоч і н е в ели к у , але загальноко
р и сн у справу. Особливо добро
со в існ о працю вали студенти IV
курсу,
п оказую чи найкращий
п р и к лад св о їм молодшим това
ришам.
В . ДАВИДЮК,
сту д ен т I V курсу.
КОЛЕКТИВ ФІЗКУЛЬТУРНИКІВ
У ЮВІЛЕЙНІ ДНІ
Сорокову річницю В ели к ого
Жовтня колектив ф ізк ульту р н и
ків наш ого інституту зу с т р ів
хорошими результатам и: за 10
післявоєнних років у ін сти туті
підготовлено
2987
значкістів
Г Т О перш ого ступеня, 1634 —
другого: майстрі© спорту — 2;
35 ч олов ік одерж али перший
спортивний розряд: 301 — д р у
гий; 1276 — третій.
Д о славного ю вілею — 40річчя Ж овтня — достроково в и
конано план підготовки сп орт
сменів-розрядників з різни х ви
дів спорту.
Так,
спортсменів
перш ого
розряду підготовлено 4 чол..
другого — 43 чол. (при завдан
ні — 20), третього — 113 чол.
(при завданні — 60).
Норми перш ого спортивного
розряду виконали студенти С.
Ховхун,
І. С тароселець,
В.
Ж урківська, М. Ш естопал.
У IX комплексній спартакіа
ді перемогли спортсмени ф ізи
ко-математичного ф ак ультету.
Розпочата 10 ю вілейна сп ар
такіада.
Профспілково - ком сом оль
ський крос на честь 40-річчя
Жовтня виграли спортсмени п е
дагогічного ф акультету; кубок
з баскетбола, серед жінок за
воювали студентки педагогічно
го ф акультету, а серед ч олові
ків — студен ти фізико-матема
ти чн ого ф ак ультету. Розиграш
кубк а з в о лей б о ла закінчився
п ер ем огою фізико-математично
го ф а к у л ь т е т у .
У п ер ш ості вузів міста з лег
к о ї атлети к и збірна команді
ін с т и т у т у зайняла II місце
2-й гр у п і вузів.
Звання
чемпіонів IX ком
п л е к с ної спартакіади завоюва
ли л е гк о а т ле т и С. Ховхун, А.
П р оск ура. А . Кобець, Л. Ур
банська, А . Лобко, В. Левчен
ко, А . М а тю ш а, Л. Кищенко, Г.
Заворіна, Т. Царенко, О. Гелет
кова, В. Гонтковська, А. Тарасе
вич, В. К ли м енко, А. Бурлов.
H. Ш ев ч е н к о , Ю. Пасічник, О.
С ем ко, Л . Ісайко, Л. Бондар,
Є. Т а р а н у х а , Т . Житнікова, Ю
Корольов,
В. Хропачевський,
I. С та р о се л ец ь .
В е л и к у спортивно-масову ро
б оту з студ ен там и провели ви
к ла д а ч і і тренери разом з pa
дою Д С Т і комсомольською ор
га н іза ц ією Інституту. Серед них
тт. Б у ц Л . М ., Биковцев Ю. Т.
Г р уш к ов ськ а А . П.,
Нерус
Б. Г., К о лч и н ськ и й С. Я., Спи
ридонов В. С., Тонченко 3. Н.
і ін.
На д ося гн у ти х усп іхах спорт
смени ін с ти ту ту н е зупиняться
їх спортивна м ай стерність зро
статиме!
К. РЕЧИ Ц Ь.
КОМІТЕТ ЛКСМУ ТА ПРОФКОМ КДПІ
ім. О. М. ГО РЬКО ГО
ОГОЛОШ УЮ ТЬ
КОНКУРС
на кращу к і м н а т у
в гур тожитку
КОНКУРС ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ
з 15 листопада по 5 грудня цього року
Переможці будуть нагороджені
цінним и подарунками.
Р е д а к то р В. ВОЙТКО.
Вища педагогічна школа
педагогічні
З а
К
А
Братіслава,
Д
Р
ЛИ СТО ПАДА
1957 року
П ’ЯТН И Ц Я
15
И
ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТ Е Т У Л К С М У І
П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ
К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е Р Ж А В Н О Г О
П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О Г О
№ 30 (42)
Ціна 15 коп.
П О Д ІЛ Я Є М О В А Ш У ГЛ И Б О К У С КО РБО ТУ, ВИ СЛО В
Л Ю Є М О С П ІВ Ч У Т Т Я З П РИ В О Д У К О Н Ч И Н И П Р Е ЗИ
Д ЕН ТА
Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И
ТО В АРИ Ш А
А Н Т О Н ІН А З А П О ТО Ц ЬК О ГО .
Дирекція, викладачі 1 студенти
Київського педінституту.
П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К И Й С К Л А Д , С ТУД Е Н
Т И І А Д М ІН ІС Т Р А Т И В Н О -Т Е Х Н ІЧ Н И Й П Е Р С О Н А Л ІН С ТИ
Т У Т У ГЛ И Б О К О С У М У Ю Т Ь І В И С Л О В Л Ю Ю Т Ь СВОЄ
С П ІВ Ч У Т Т Я С Т У Д Е Н Т А М ІН С Т И Т У Т У — Г Р О М А Д Я Н А М
Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И З П Р И В О Д У КОНЧИНИ
П Р Е З И Д Е Н Т А А. З А П О ТО Ц ЬК О ГО .
ДОБРИЙ ПОЧАТОК
СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК
Заняття наукових студент
Поряд з навчальною роботою тем (про трудове виховання, про ських гуртків, як правило, про
по оволодінню спеціальністю завдання піонерської і комсо ходять у формі доповідей та їх
студент вищого учбового закла мольської організацій у шко жвавого чи не жвавого обгово
ду може і повинен брати по лах-інтернатах і т. ін.). На мі рення. І ніде правди діти, така
сильну участь у науковій робо ській
науковій
конференції форма, взагалі себе виправдо
ті. Для цього при ряді кафедр м. Києва, присвяченій 40-річ вуючи, все ж вимагає урізнома
інституту створені наукові сту чю Жовтня, робота студентки нітнення. На мовно-літератур
дентські гуртки, учасники яких В. Бугайко «З досвіду роботи ному факультеті найбільш вда
об’єднуються у загальноінсти вихователя в школі-інтернаті» ло робить це гурток російської
тутську студентську організа відзначена грамотою і грошо мови.
Та ось 4 листопада відбулось
цію — Наукове студентське то вою премією.
вариство. Як відзначається в
Всього відзначено грамотами цікаве заняття і гуртка росій
Типовому положенні про Н СТ, по інституту 8 кращих студент ської та зарубіжної літератури.
В цей день оголошення спові
члени Товариства - зобов’ язані ських наукових робіт.
щало
про «Вечір радянської
До числа кращих гуртків,
успішно оволодівати наукою,
підвищувати свій науковий і за крім названих вище, слід від поезії (Е. Багрицький, М. Свєт
гально-культурний рівень, про нести також гурток російської лов)». Заняття гуртка винесено
вадити наукову роботу, висту мови (керівник — кандидат фі на факультет.
Твори Багрицького та Свєт
пати з доповідями з окремих лологічних наук Сурова Н. В.)
питань науки і техніки на збо і гурток української літератури лова, які були створені при
рах гуртка і наукових студент (керівник — доктор філологіч зародженні радянської поезії,
них наук Пільгук І. І.).
ських конференціях».
викликають живий інтерес у
Участь студентів у наукових
Проте, не слід заспокоювати радянських людей; але треба
гуртках готує їх до майбутньої ся досягнутими успіхами. У ро
роботи в політехнічній школі, боті наукових гуртків є ще ба
озброює навичками самостійно гато недоліків. Деякі гуртки
го дослідження, виховує в них ледве животіють (кафедри істо
С Т ІН Г А З Е Т И на англій
уміння спостерігати, збирати р ії КП РС , філософії). При ка
матеріал, робити відповідні на федрі політичної економії сту ськ ій , німецькій і францу
зькій мовах, присвячені 40укові висновки.
дентський гурток зовсім не пра
річчю
Великої Жовтневої со
Певні досягнення в роботі цює. Заняття в ряді гуртків
ціалістичної
революції, ви
наукових студентських гуртків провадяться від поріг до поріг.
пустили студенти в кабінеті
є 1 в нашому інституті. Так, у Не можна вважати нормальніш,
іноземних мов.
минулому навчальному році в коли на фізико-математичному
інституті працювали 16 гуртків, факультеті не працює фотогур
які охоплювали 381 студента.
ток. Незрозуміло, чому педаго
О Р Г А Н ІЗ О В А Н О
ВИ
Переважна більшість тем, які гічний гурток створено лише на
СТАВКУ
«Ф акультет
до
розроблялися гуртківцями, ма мовно-літературному факульте
40-річчя» на фізико-матема
ла актуальне значення, була ті. Невже студенти інших фа
тичному факультеті. Тут на
присвячена питанням політехні культетів не цікавляться педа
кожній кафедрі експонують
зації навчання, посилення зв’ яз гогічними проблемами?!
ся наукові роботи виклада
ку інституту з виробництвом і
Перед студентськими науко
чів,
оригінальні
прилади,
школами.
вими гуртками стоять зараз
сконструйовані
викладача
Так, гурток експерименталь серйозні і відповідальні зав
ми і виготовлені студентами
ної фізики (керівник — доц. дання. Кафедрам слід пере
в навчальних майстернях.
Коновалов В. М.) підготував се глянути і затвердити склад
рію доповідей, і гуртківці про керівників
гуртків,
обновити
читали їх учням підшефної тематику
найбільш
актуаль
школи № 136. Наукову допо ними і змістовними темами.
відь студентки фізико-матема Керівництву Н С Т (докт. педа
тичного факультету Л. Канель, гогічних наук Бугайко Т. Ф .)
підготовлену в цьому гуртку, і комітету Л К С М У (секретар —
відзначено грамотою на місько Н. Горбач) потрібно перегляну
му огляді студентських робіт.
ти склад старост гуртків, орга
Педагогічний гурток мовно- нізаційно зміцнити гуртки.
літературного факультету (ке
В березні — квітні 1958 р.
рівник— викладач Барун Р. К.) буде провадитись чергова сту
зосередив свою увагу на ви дентська наукова конференція в
вченні досвіду роботи ш кіл-ін інституті, а в травні — міський
тернатів. Гуртківці не тільки огляд наукових робіт студентів.
спостерігали за роботою в шко Справа честі наших гуртківців лах-інтернатах № № 1, 2, 3, а ле підготувати змістовні наукові
й самі виконували там окремі доповіді, порадувати нас своїми
завдання виховного характеру. успіхами у навчальній і науко
Гурток опрацював ряд цікавих вій роботі.
КОРОТКО
визнати, щ о наші студенти-лі
тератори недостатньо знають
цих поетів. Отже, задум гуртка
був дуже доречним.
Літературний монтаж і чи
тання
віршів — такою була
форма цього вечора. Жвава, ці
кава розповідь про творчість
Багрицького та Свєтлова сту
дентки 4-го курсу Ніни Бала
бан, вірші, які вміло прочитали
Валентина Гольдштейн, Анрі
Прокопенко, А л л а Наріжна та
інші
студенти,
познайомили
присутніх з цими видатними
радянськими поетами.
Думається, що така форма
заняття не менш ефективна,
ніж наукові доповіді, і треба,
щоб вона зайняла належне міс
це у роботі гуртків.
За роки
Радянської влади
Величезних успіхів досяг
ле видавництво художньої
літератури на Україні за
40 років Радянської влади.
Ось деякі цифри за даними
Книжкової палати У Р С Р .
Твори Т. Г. Шевченка за
76 років (з 1840 но 1916 рр.)
видавались 196 разів, за
гальним тиражем у 847,1
тис. примірників. За роки
Радянської влади (1917 по
1956 рр.) 237 разів, загаль
ним тиражем у 6397 тис.
примірників.
К. В А Н ІН .
Подяка
В елику роботу провели сту
денти ф ізико-математичного фа
к ультету під час місячника кни
ги, взявши на себе обов’язки
громадських розповсюджувачів
літератури.
Цими
днями
в
комітет
ЛКСМ У
інституту
надійшов
лист від директора книжкового
магазина № 12 «Будинок кни
ги », в якому він виносить подя
ку студенту 2-го курсу відділу
фізики В італію К лименку.
Комсомолець
В. Клименко
розповсюдив літератури майже
на дві тисячі карбованців, вніс
ши цим свій вклад у важливу
політичну' кампанію.
Твори І. Франка з 1917
по 1956 рр. видавалися 447
разів, загальним тиражем у
8064 тис. примірників проти
36 разів, тиражем у 196,7
тис. з 1899 по 1916 рр.
10 видань своїх творів
(тиражем в 11,7 тис. при
мірників) довелося побачити
Л есі Українці. Радянські ж
читачі одержали 96 видань
(2050 тис. примірників) тво
рів великої поетеси.
272 рази загальним тира
жем у 5390 тис. примірників
виходили за роки Радянської
влади твори М. Коцюбин
ського (до революції — 11
разів, тиражем у 19,8 тис.
примірників).
Клуб студентської
самодіяльності
13-го
листопада
вперше на фізикоматематичному фа
культеті відбулось
організаційне засі
дання Клубу худож
ньої самодіяльності.
Годовою Клубу об
рано студента IV
курсу О. Болгара.
В К л у б і будуть
працювати
дев'ять
секцій; хор, худож
нє читання, чолові
чий ансамбль, ест
радний оркестр, ан
самбль народних ін
струментів,
танцю
вальна група, духо
вий оркестр, конфе
ранс і ансамбль бан
дуристів.
Роботу
секц ії
кожної
очолить
ви
браний на засіданні
голова.
Завдяки перемозі ленінської національної політики, мистецтво в нашій країні стало
дійсно народним.
Навчаючись у педагогічному інституті, студенти мають всі можливості для того, щоб
оволодіти і другою спеціальністю — викладача музики і співів.
Н а ф о т о : викладач кафедри музики М. Захаров проводить заняття зведеного хору
мовно-літературного факультету. Акомпанує студентка А. Куц.
Фото В. Орловського,
Партійне життя
М олодий льв ів ськ и й п о ет Д м и т р о Павличко весною
цього року побував на В о л и н і.
У м. Д ер м ан і він був п р и с у т н ім на п охоронах — хо
вали патріотів, як их б а н д ер ів ц і щ е у 1940 році по-звіря
чому закатували і к и н у л и в крин иц ю .
Все бачене Д. П а в ли ч к о оп исав у св оєм у вірші «Убив
ц і». Н иж че ми д р у к у є м о ур и в к и з ц ь о го вірша.
В БОРОТЬБІ ЗА ГЛИБОКІ ЗНАННЯ
Керуючись рішеннями XX
з’їзду КПРС про необхід
ність поліпшення ЯКІСНОЇ ПІД
ГОТОВКИ
випускників вузів,
парторганізація робила все,
щоб піднести на вищий рі
вень навчально-виховну ро
боту в інституті.
В грудні 1956 року парт
бюро розглянуло навчальні
плани і спрямувало викла
дацький колектив на їх удо
сконалення відповідно до но
вих профілів. У лютому МІ
СЯЦІ 1957 року на партійних
зборах було обговорено пи
тання про хід перебудови на
вчального процесу в світлі
останніх рішень партії і Ра
дянського уряду, в квітні —
про підготовку до весняної
сесії та державних екзаме
нів.
Виконуючи
накреслені
партбюро заходи, наш колек
тив добився значних успіхів.
Незважаючи на вимушене
скорочення навчального ро
ку, основна студентська маса
оволоділа програмовим мате
ріалом і на екзаменах пока
зала досить міцні знання.
З 1408 студентів, які брали
участь
у
весняній сесії,
1370 чол. (97,2 процента!
екзамени склали. В інституті
є 245 відмінників, 764 сту
денти склали екзамени тіль
ки на «добре» і «відмінно».
Проте успішність порівняно
з минулим роком знизилась
на 0,6 процента: 38 студен
тів одержали незадовільні
оцінки.
Обговорюючи підсумки на
вчального року, партійні збо
ри ІНСТИТУТУ звер н ули особ
ливу увагу факультетських
парторганізацій на необхід
ність
краще
організувати
самостійну роботу студентів.
А ле, як показала перевірка,
деканати і кафедри потріб
них зрушень у цій справі не
добил ись. Минуло два міся
ці, а багато студентів до ви
вчення програмової літерату
ри не приступили, кафедри ж
не встановили дійового кон
тролю за цією важливою
формою роботи. Деканати і
парторганізації факультетів
можуть і зобов’язані створи
ти для всіх студентів робочу
обстановку, а кафедри 1 ком
сомольські організації повин
ні встановити систематичний
контроль за самостійною ро
ботою студентів. Саме від
цього залежить успішне за
кінчення першого семестру
1957/58 навчального року.
Політико-виховна робота в
цьому році велася під ло
зунгом гідної зустрічі 40річчя Жовтня. Тільки протя
гом вересня-жовтня в інсти
туті було проведено 21 лек
цію та по 6 бесід в акаде
мічних групах на різні теми,
присвячені 40-й річниці Ве
ликого Жовтня. Здійснено
ряд екскурсій по історичних
місцях Києва та до м. Три
пілля, в яких взяли участь
більше 700 чол., проведе
но також цікаві вечори-зу
стрічі з старими більшови
ками, передовиками вироб
ництва, заслуженими вчите
лями; тематичні та урочисті
вечори, присвячені 40-й річ
ниці Великої Жовтневої со
ціалістичної революції.
А ле політико-виховна ро
бота ще не позбавлена еле
ментів формалізму. Саме цим
можна пояснити непоодинокі
факти аморальності, байду
жості і пасивності серед сту
дентів. Наприклад, частина
студентів не з’явилася на
профспілкові збори мовно-лі
тературного та фізико-матема
тичного факультетів і їх до
велося перенести на Інший
день. Студентська теоретич
на конференція мовно-літера
турного факультету проходи
ла при аудиторії в 30 чоло
вік.
Наведені факти говорять
про те, що нам слід розпочати
серйозну боротьбу з елемен
тами байдужості і пасивності
серед студентів. У цю бо
ротьбу повинна включитися
вся громадськість інституту
і в першу чергу агітатори,
комсомольська організація і
газета «За педагогічні кад
ри».
Л. ТЕНДЕРЕС,
секретар партбюро
інституту.
Уроки в майстерні
Ц е неправда, щ о за в олю
Ви боролися в ярм і.
Л ицем іри! Н аш у в олю
Убивали ви самі.
Це неправда, щ о за бр ата
Ви страждали у тю рм і.
Л и ц е м ір и ! Т о г о брата
М о р д у в а л и ви самі.
Ц е б р е х н я , щ о У к р а їн у
В и л ю б и л и бу д ь-к о ли ,—
Я к м о г л и б, то й Україну
У крин иц ю б затягли !
Чуйний вихователь
ІД Г Р И М І Л И останні г а р пом агає поліп ш ити лекцію чи
матні
п остр іли
В е л и к о ї за н я т т я як у методичному, так
Вітчизняної війни, наш ін сти і в н а у к о в о м у відношенні.
Х аракт ерною
рисою
Івана
тут відновив роботу. Х о ло д н і,
незасклені аудиторії заповнили Є вген ови ча є також чуйне став
студенти, більш ість яких б у ли л ен н я д о м о л о д и х пр ацівників активними учасниками війни. аси стен тів і а сп ір а н тів . Аспі
Вимушена перерва в навчанні, ранти, я к і працю ю ть п ід його
великі прогалини в знаннях, керівництвом , в у сьо м у ВІДЧу
нестатки матеріальні, зв’ язан і з ваю ть і в и м огли вість, і дружню
війною і збитками від н е ї,— у п ід тр и м ку.
Іван Євгенович по
більш ості
студентів,
чав свою педагогічну
але в оля до знань —
д ія л ь н іс т ь щ е в 1914р,
незламна.
Однак, чи
в церковно-приходській
змож уть вони належ
ш к о л і. Д а л і навчався в
ним чином вчитися, чи
К и їв с ь к о м у університе
змож уть розібратись у
ті, який закінчив уже
складних питаннях ви
при Р а д ян ськ ій владі в
щ ої математики?! Такі
1 9 2 2 році. Радянська
запитання
хвилю вали
влада
відкрила йому
кожного д ем обілізов а
ш ляхи
для
творчого
ного. Проте досвідчені
викладачі, зокрема Іван Є вгено зр остан н я .
В
роки
п е р ш о ї п'ятирічки
вич Ш иманський, швидко р о з
Іван Є в ген ов и ч працював у сіль
віяли ці сумніви.
І. Є. Ш иманський пройшов с ь к о го с п о д а р с ь к о м у інституті,
Б лизько
20
років працює
довгий ш лях на педагогічній
Іван
Є
в
ген
ов
и
ч
у
нашому інсти
ниві — від учителя с е р е д н ьо ї
школи до завідую чого каф ед т у т і; б а га т о вчителів з вдяч
рою елементарної математики і н істю і в е л и к о ю теплотою зга
методики математики. Й о г о л е к д у ю т ь св о го лю бим ого виклада
ції захоплюю ть студентів г л и ча і в и х о в а т е л я , наслідуючи в
боко науковим змістом,
гра с в о їй п е д а го гіч н ій праці його
нично дохідливим викладом м а п р и к ла д .
П. ГУМ Е Н Н И Й.
теріалу. Математичний а н а л із
не легко викладати, н е л е гк о йо
го і засвоювати. Студенти, яким
не все зр озум іло, приходять на
індивідуальну
консультац ію і
одерж ую ть у Івана Євгеновича
« З А Д О В О Л Ь Н И Т И клопо
вичерпну відповідь на всі запи
та
н
н я гром адських організа
тання.
ц
ій
м. К и є в а і Київської об
Крім навчальної роботи, тов.
л
а
с
т
і п р о присвоєння імені
Ш иманський веде в ели к у н а
О.
М
. Г о р ь к о го заводу вер
уково-методичну роботу;
його
статів-автом
атів, що будують
перу належ ить б іл я десятка на
ся в м. К и єві; Київському пе
укових робіт. С еред у ч и т е л ів
д а го гіч н о м у інституту і Ки
математики наш ої р е сп у б лік и
їв с ь к о м у державному дитячо
м ало знайдеться таких, які б не
м у т е а т р у ».
знали цього вдумливого, л ю д я
(З
Постанови Цент
ного
вчителя
учителів. Іван
р а льн о го
Виконавчого
Євгенович систематично буває
К о м іт е т у
Союзу РСР
в ш колах, допомагає вчителям ,
в ід 29 червня 1926 р.)
бере участь у методичних нара
дах учителів математики серед
З А Р О К И свого існування
ніх ш кіл, виступає із зм істовни
ін с т и т у т збільш и в у 88 разів
ми доповідями. На нарадах він
в и п уск уч и телів . Перший ви
завжди бажаний гість.
п у с к у 1 9 23 році був 14 чо
В икладачі кафедри — і
не
л о в ік , а випуск 1957 року
лише тієї, якою к ерує Іван Єв
(р а зо м із заочниками) налічу
генович,— повсякденно
в ід ч у
вав 1 2 3 0 чоловік.
вають його в м іле керівництво і
В С Ь О Г О за роки існуван
допомогу.
н я К и їв ськ и й державний пе
В ідвідую чи л е к ц ії та прак
д аго гіч н и й інститут ім. О. М.
тичні заняття викладачів, Іван
Г ор ьк ого
випустив 15.099
Євгенович у д усі д обр ози ч ли
у ч и т е л ів середньої школи.
вості вказує на н ед олік и , до
В
ЦИФРИ І ФАКТИ
ЦИФРИ І ФАКТИ
20 ЛИ П Н Я 1920 РО КУ
було видано першу постано
ву НКО про реорганізацію
учительських семінарій у пе
дагогічні школи.
С ТВОРЕНІ в 1921 році
інститути
народної освіти
мали факультети: підготовки
робітників соціального вихо
вання; підготовки робітників
для професійних шкіл; підго
товки політосвітніх працівни
ків.
На Україні було 15 інсти
тутів народної освіти, з яких
11 мали по одному факуль
тету, а 4 — по два факуль
тети (Київ, Харків, Одеса,
Дніпропетровськ).
Ф А К У Л Ь Т Е Т соціального
виховання Київського інсти
туту народної освіти і є по
чатком
існування
нашого
інституту, який в 1923 році
зробив свій перший випуск—
14 чоловік.
Із криниць в и тя га ли п о б и ти х лю дей
Та зн ім а л и к о л ю ч і д р оти і з костей.
П ізн а в а ли су с ід и с у с ід а св ого
Т а к а за л и м ені, х т о за м у ч и в його.
Ч о л о в ік а свого п із н а в а л а ж она,
Н ази в ала п р о к л я т о го вбивцю вона.
І сестр и ч к у свою п із н а в а л и брати,
І від них я п очув, як з о в у т ь с я кати.
І від б о л ю д уш а р о з к о л о л а с ь м оя —
Б о у кож ного з н и х у к р а їн с ь к е ім ’я.
Ч и ж м оя У к р а їн а не з н а л а бід и ,
Чи з бід и я н и ч а р ів р о д и л а завж ди?!
Студенти 3-ї групи фізиків проходили педпрактику в
майстернях школи № 70 м. Києва.
На знімку зафіксований урок у столярній майстерні
(заняття веде студент IV курсу фізико-математичного фа
культету І. Староселець).
Здобуті теоретичні знання по обробці дерева, учні
закріплюють на практиці при виготовленні фізичних при
ладів.
На передньому плані фото показано дівчаток за ви
готовленням підставки для маятника М аксвелла. Учні
власними силами виготовляють також такі інструменти,
як пили, молотки тощо.
ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР ЖОВТНЯ
Велика
Жовтнева
У психологічній лабораторії
соціа гизькому степу, б іл я Балхаша і ності. В У Р С Р працює 79 теат
лістична революція була пово далі? Раніш е, ніж через 50, а рів, 26 філармоній, 120 музеїв,
ротним пунктом у розв’язанні можливо й 100 років, ви цими 28 468 клубів.
національного питання.
місцями все одно не будете
У 1913 р. на Україні видава
Радянська
держава
стала займатись».
лося 275 газет, з них україн
першим у світовій історії взір
Проте не сотні років, а всьо ською мовою — лише кілька.
цем побудови відносин між на го три п’ ятирічки потрібно було Зараз на Україні видається
родами і націями на принци радянському народові для со 2959 газет, з них українською
пах пролетарського .інтернаціо ціалістичної
індустріалізації мовою — 2474, російською —
налізмі'.
країни. У 1955 р. продукція 484, молдавською — 1. У рес
В галузі національних в ід н о промисловості, яка розміщена публіці видається 300 жур
син перемога Жовтня означала: на території Таджицької Р С Р , налів, альманахів та інших пе
забезпечення рівноправності і зросла порівняно з 1913 роком ріодичних видань із загальним
суверенності всіх народів Р о сії; у 24 рази, в Казахській Р С Р — річним тиражем 25 мільйонів
здійснення права націй на само у 33 рази, в Киргизькій Р С Р — примірників. Якщо з усіх книг,
виданих на Україні в 1913 р.,
визначення аж до відокремлен в 37 разів і т. д.
Великі досягнення мають на лише 4 проценти були надру
ня; ліквідацію будь-яких націо
нальних привілеїв і обмежень; ціональності С Р С Р
в галузі ковані українською мовою, то
забезпечення свободи розвитку культури. До складу С Р С Р вхо в 1955 р ,— 73 проценти.
Великі досягнення національ
національних меншостей. Такі дять 15 союзних республік, 17
ної
політики КП РС відчувають
автономних
республік,
9
авто
основні принципи радянської
національної політики були про номних областей і 10 націо ся всюди. Так, у невеликому ко
голошені у листопаді 1917 р. нальних округів. У 13 союзних лективі нашого інституту друж
«Декларацією прав народів Р о республіках створені Академії но працює і вчиться 947 укра
сії».
наук, а в Інших союзних і ба їнців, 195 росіян, 68 — інших
Зваживши на об’єктивні і гатьох автономних республіках національностей та група по
суб’єктивні умови, в яких ра працюють ф іліали А Н С РС Р. сланців із народної Чехосло
дянському народу доводилося За роки радянської влади в на ваччини. Бібліотека Інституту
будувати соціалізм, радянські ціональних республіках вирос обмінюється друкованими ви
нації використали своє законне ла широка сітка шкіл з рідною даннями з науковими центрами
Російської Федерації, Білорусії,
право на самовизначення не для мовою викладання.
з
університетами і педінститу
Якщо на 1955 р. по С Р С Р
відокремлення, а для об’ єднання
тами
Софії, Бухареста, Праги,
число
учнів
масової
школи
зрос
своїх зусиль, для створення
Братіслави
та ін. міст соціа
ло
в
4
рази
порівняно
з
1914
р.,
Союзу Р С Р . Утворення С РС Р
було
величезним
тріумфом то в Киргизькій Р С Р воно зрос лістичних країн. Великим попи
ленінської політики рівноправ ло відповідно в 44 рази, в Уз том користуються серед наших
ності і дружби народів, воно бекистані — в 68 разів, в Та викладачів і студентів газети з
мало не лише внутрідержавне, джицькій Р С Р — в 660 разів. Болгарії, Польщі, Чехословач
Успіхи радянської національ чини, Ю гославії, китайська га
але й велике міжнародне зна
ної політики яскраво можна зета «Д р уж ба».
чення.
Минуло чотири десятиліття з
Втілення в життя національ продемонструвати на прикладі
того
часу, коли Радянським
Радянської
України.
ної
політики
Комуністичної
Великих успіхів д осягли ук урядом була проголошена «Д е
партії означало досягнення ве
ликих успіхів кожною радян раїнські трудящі у створенні кларація прав народів Р о с ії».
ською республікою в економіч національної формою і соціа Для долі народу чи держави це
ному, політичному і культурно лістичної змістом культури. За строк дуже невеликий. А ле ра
му відношеннях. Імперіалісти раз на Україні працює понад зючі зміни відбулися у націо
Заходу не вірили в можливість 30 тис. шкіл, де навчається по нальних відносинах в нашій
швидкого соціального і націо над 5,5 млн. учнів. З цієї кіль країні т а за ї ї межами. Під жит
нального відродження нашої кості шкіл з українською мо тєдайним сонцем пролетарсько
викладання — близько го інтернаціоналізму в С РС Р
країни.
Вони
вважали,
що вою
СРСР неминуче загине внаслі 25 тис., а учнів у них коло виросла і загартувалася велика
док боротьби національностей, 4 млн. чоловік. Як відомо, в до дружба соціалістичних націй. З
які входять до його складу. їм революційній Україні біля 80 виходом соціалізму за межі од
недоступне було розуміння то процентів населення було вза нієї країни соціалістичні нації
формуються в країнах народної
го, що СРСР складається з галі неписьменним.
На Україні тепер у вищих демократії. Братерська інтерна
соціалістичних націй, з ’ єдна
них нерозривними узами ра учбових закладах (разом з за ціональна сім’я трудящих налі
дянської федерації. Нерідко ка очниками)
навчається
понад чує зараз 950 млн. чоловік, а в
піталісти в перші роки радян 325 тис. студентів; це більше, майбутньому вона незмірно зро
ської влади зверталися до ра ніж у Франції, Б ельгії, Голлан статиме,
бо
нездоланним
є
дянських господарників з про дії, Данії, Ш веції, Норвегії, Т у прагнення всіх людей праці
ханням віддати їм на кілька реччині і Греції разом взятих. до миру й дружби, інтернаціо
десятиліть ту чи Іншу націо За національним складом сту нальної пролетарської єдності.
нальну окраїну Росії. Так, ан денти українських вузів харак
глійський капіталіст Уркварт теризуються так: українців —
В. войтко,
писав: «Чи не дасте ви мені 63,8 процента, росіян — 27,3
кандидат філософських наук.
можливість покопатися в Кир процента, решта інші національ
БУДЬМО ЗАВЖДИ РАЗОМ!
ЕНЬ 17 Л И С Т О П А Д А — ті. Заклик студентів Праги до
один з найвизначніших з боротьби з фашизмом знайшов
історії молодіжного
студент відгук у молоді і студентів усіх
ського руху, день єдності, солі країн. В пам’ять тих, хто заги
дарності
молоді
світу,
яка нув у боротьбі з фашизмом, на
честь славних традицій сту
вчиться.
дентської солідарності, дружби
Осінь 1939 року.
В Празі студенти Карл ового та єдності, день 17 листопада
університету організували д е було оголошено Міжнародним
монстрацію
протесту
проти днем студентів.
П ісля закінчення другої сві
вбивства гітлерівцями чеського
тової
війни кращі студентські
студента Яна Оплетала. 17 ли
традиції,
що народились у бо
стопада керівники студентської
Міжна
демонстрації були заарештова ротьбі, продовжувала
ні, а потім розстріляні. Вночі родна спілка студентів. її за
поліція зробила напад на сту снували в серпні 1946 року на
дентські гуртожитки і заареш Всесвітньому установчому кон
тувала ще понад дві тисячі пра гресі студентів у Празі.
Одним з ініціаторів створен
зьких студентів.
Вони були
жорстоко побиті і відправлені в ня МСС було радянське сту
табір смерті — Оранієнбург. дентство.
За 11 років свого існування
У концентраційні табори були
ув’язнені десятки професорів і МСС здійснила велику роботу
викладачів. Університет був за в боротьбі за студентські права
та інтереси.
критий.
М С С бореться за зниження
Звіряча розправа викликала
плати
за навчання у всіх краї
протест і обурення в усьому сві
Д
нах, за забезпечення студентів
стипендіями,
виступає проти
расової дискримінації в учбо
вих закладах, проти антинауко
вих расових теорій. МСС здійс
нює матеріальну допомогу сту
дентам колоніальних країн.
Міжнародна спілка студентів
активно бореться за мир у
всьому світі, за національну
незалежність народів, за зміц
нення єдності і дружби між
студентами усіх країн. Для
здійснення всіх цих завдань
систематично проводяться між
народні семінари, конференції,
зустрічі по професіях.
Активно працює в МСС ра
дянське студентство. В Союзі
Р С Р створено комітет молодіж
них організацій з студентською
Радою у своему складі. Комі
тет організовує І керує робо
тою радянської молоді.
Особливо зросли і зміцніли
наші зв’язки з молоддю бага
тьох країн за останні роки.
V I Всесвітній фестиваль молоді
і студентів, що відбувся у Мо
Досліди з теми
«У в а га ».
За допомогою ком
плікаційного
апарата
студенти І курсу педа
гогічного
факультету
(спец, відділ) Л. Ре
п’янська та Т. Берд
ник вивчають особли
вості розподілу уваги.
Досліди з теми
«В ідчуття».
За допомогою при
ладу «вертуш ка» мож
на дослідити кольорове
відчуття
при
умові
змішування різних ко
льорів.
На нашому фото ви
бачите студентку І кур
су педагогічного фа
культету (спец, відділ)
Л. Левківську, яка про
водить експеримент на
змішування кольорів.
Н А М П И Ш У Т Ь.
Математичний вечір у школі
К ілька днів увагу учнів 5 —
7 класів Боярської школи при
вертала велика об’ява:
«2 6 жовтня відбудеться не
звичайний математичний вечір з
незвичайною програмою. Беріть
участь у вечорі!».
У невеликому шкільному к лу
бі людно, як ніколи. Сюди при
йшли учні, вчителі, студентипрактиканти 4-го курсу відділу
математики педінституту. Учні
з цікавістю розглядають тільки
що вивішену тут газету «Ю ний
математик», розв’язують задачі,
сперечаються.
В ечір почався «доповіддю» з
істор ії розвитку математики в
Р о сії. Це була незвичайна до
повідь. Один за одним на сце
ну виходили учні Шморіна, Андрієвська, Духлій, Лупич, Кур
бет, Мордхилевич. З інтересом
скві, ще раз продемонстрував
наше прагнення до миру і
дружби з молоддю всього світу,
велику любов і повагу молодих
прихильників миру усіх країн
до Радянського Союзу і радян
ської молоді.
Багато юнаків і дівчат з Че
хословаччини, Болгарії, Поль
щі, А л б а н ії, Китаю та інших
країн навчаються у вузах нашої
країни. Серед студентів мовнолітературного факультету нашо
го інституту теж є юнаки і дів
чата з братньої Чехословацької
республіки.
Велика, кількість
студентів відвідує нашу кра
їн у
по
туристських
путів
ках. Багато зарубіжних пред
ставників бувають і в нашому
інституті.
У Міжнародний день студен
тів щиро бажаємо всім сту
дентам світу великих успіхів у
боротьбі, навчанні і роботі.
Т. Я Н К ІВ С Ь К А ,
заст. секретаря комітету
ЛКСМ У.
слухали присутні їх коротенькі
розповіді про видатних росій
ських і радянських математиків.
Цікаво була побудована і
друга частина вечора, з і сцени
учні пропонували задачі на
кмітливість, математичні голо
воломки, і той, хто першим
знаходив вірне розв’язання, за
мовляв будь-який номер з ре
пертуару художньої самодіяль
ності.
Коли семикласниця Люда А н
дрієвська вірно відповіла на
перше запитання математичної
вікторини, вона зажадала по
слухати пісню «М чатся туше
вереницей» у виконанні студен
ток — Ази Загородньої та Ма
рії Пчольник. Зал сповнюється
дружними аплодисментами 1 не
затихаючим «б іс ». Студентки
«зм уш ен і» були проспівати ук
раїнську народну пісню «Ч и не
той то О мелько», яка виклика
ла ще більш е захоплення уч
нів.
Учениця V класу Лупич чу
дово продекламувала гумореску
Степана Олійника «Пригода в
лісосм узі». Непогано підготува
ли свій танець учениці 6-го
класу Петриченко, Трасковська,
М артиненко та Шпак. Приємне
враження справив хор V класу
(керівник— О. Загородня) та не
величка сценка «В німецькій
ш колі», поставлена теж п’яти
класниками.
Поки йшли виступи, жюрі
математичної вікторини (Л. Пла
хотнюк, М. Пчельник та В. Бат
рук) встигли підвести підсумки
і визначити переможців вікто
рини, яким були вручені призи.
Першу премію одержала учени
ця 7-го класу П ідгрушна.
Дирекція Боярської школи
дякує студентам та керівнико
ві педагогічної практики В. Ку
хар за організацію цікавого ве
чора.
І. Р И Ж А В С Ь К И Й ,
учитель Боярської школи.
В. БОРЦОВ.
ОПОВІДАННЯ.
Прощай, Катя-Катерина!
Б
А Г А Т О ш л я х і в на Укра
їні...
На перехресті таких доріг за
містом Н. стоїть пам’ ятник.
Посірілий граніт обмитий пер
шими осінніми дощами, навко
ло ростуть різнобарвні айстри;
Зупиниться біля нього прохо
жий і прочитає:
Д ІБ Р О В А К.
червона санітарка
1902— 1920
Прощай, Катя-Катерина!
ТЕ П
ДЕ-НЕ-ДЕ
блимав
світлячками вогнищ. Десь
вдалині брехав сільський пес,
Іржав жеребець. Темінь ночі,
здавалось, глушила людський
гомін над степом, а там далі
втомлено і сумно співав баян.
М елодія то наближалася з віт
ром, то відлітала і знову лину
ла на невидимих крилах, бо
лісно і мрійно стискаючи серце.
П ісля денного походу навколо
панувала втома, та люди за ви
могами воєнного часу тримали
ся насторожі.
С
В
ОН И С И Д ІЛ И під скиртою
колючої соломи. Від неї
несло прілим зерном і миша
ми. Рука Павла ніжно голуби
ла шовкове волосся і шию дів
чини. І Катя відчувала, як теп
ло Павлової руки розливалося
по всьому ї ї тілу. Катя в пітьмі
намагалася заглянути йому в
очі. Вона відхилила комір його
косоворотки і притулилася до
Павла.
- Павлику мій... мій...,—
захоплено і соромливо промо
вила дівчина...
— Катю-Катюшо... Тільки б
живими залишитися... Р о зіб’ є
мо білих і будемо будувати
щастя... Воно буде нашим...
— Мабуть, таким буде жит
тя... красивим!.. Знаю, що буде
красивим, а от яким саме, уяви
ти не можу...
Вони замрійливо помовчали.
— А завтра знову в бій. —
сказав П авло,— мені ще сьо
годні до командира треба.
Вони встали. П авло обняв
дівчину. Вустами він відчув
ї ї теплі скроні.
— Лю блю !..
Л ю блю !..— по
чув він пристрасний шепіт дів
чини.— Якщ о тебе не стане —
я не виживу...
— А л е наші життя належать
зараз революції... Катюшо...
В
ІД Н ІЧ Н О Ї П РОХОЛОДИ
нічого не залишилося. Так
завжди у південноукраїнському
степу восени. Жага роз'їдала
всіх. Полуденне сонце нікого не
жалувало.
Степове
роздолля
дихало гірким денним повіт
рям. По дорозі, що летіла в до
лину, димний від пилюги обоз.
Степ був коричневожовтим від
посохлої трави. День йшов на
зустріч ночі і загасав у проме
нях сонця, що ховалося за го
ризонтом. Полк підходив до се
ла. Коли передня частина ко
лони порівнялася з першими
хатами, по ній дощем посипа
лись кулеметні черги.
Б уло видно, як у центрі села
підняв
пилюгу
білогвардій
ський
кавалерійський
загін.
Піднявши шаблі, що багрово
цер з товстим носом. Поруч
стояв гладко виголений, з син
цями під очима, інший білогвар
дієць.
— Підійди ближче! — влад
но наказав той, що сидів.
Конвоїр підштовхнув Павла
на .крок до столу.
— Ти,
більш овицька
па
даль... Якщ о хочеш жити, від
повідай на наші запитання!
— Ми знаємо,
що ти —
комсомолець.
Офіцер,
що
стояв,
підніс
щось у руці. П авло побачив
свій комсомольський квиток і
зробив різкий рух, щоб вирвати
його з ворожих рук. Та офіцер
ударив його рукояткою пістоле
та по обличчю. Конвоїри скру
тили Павлу руки і боляче зало
мили пальці.
Задзвеніли шибки. Десь за
кашляли гармати.
Павла вивели у двір. К олю
чим дротом прив’ язали до стов
па. Він мовчав, й о го чорне во
лосся прилипло до закривавле
ного чола. Очі спокійно диви
лися з-під
навислих темних
брів. На розірваній сорочці гу
сто плом еніла кров. Щ е удар...
Тепер він уж е не чув, що гово
рив офіцер. Б ілогвардієць при
цілився в свою жертву.
Пролунав постріл. Повільно
опустився на зем лю
офіцер.
З-за будинку вискочило кілька
червоноармійців; вони встигли
на мить раніше. Один з них
підбіг до Павла.
— Він дихає... живий...
А Т Я Б ІГ Л А в перших ря
дах бійців з санітарною
сумкою через плече. Вітер ку
йовдив ї ї волосся, що вибилося
з-під «буд ьон ів ки ». В одній ру
ці вона тримала гранату. За
А В Л О В ІД Ч У В під собою
П
кожним будинком, у кожному
підлогу. Як крізь сон, він
вікні їй здавалося: тут Павло!
пригадував, що його кудись
Він десь тут... І вона бігла далі.
везли, і хрипіли коні в темряві.
Раптом комісар полку, який був
Скільки це продовжувалось —
попереду, спіткнувся і опустив
усвідомити не міг. Розпухла
ся на землю, обхопивши обома
потилиця заважала повертати
руками коліно. Катя схилилася
голову. Він спробував підняти
над ним. Повз вуха просвисті
ся, але від болю в правій руці
ла куля і вдарилась у стіну б у
упав на підлогу, сплюнув, по
дника. Посипався червоний це
дивився навколо. Тепер чотири
гляний пил. Катя обернулась.
стіни закривали від нього світ.
Дуло гвинтівки з-за рогу бу
В одній з них, мабуть, були
дника на протилежному боці
двері, в нижній частині яких
вулиці дивилося в спину комі
світилися щілини.
сара. Щ о робити?.. Не розду
Павло зібрав останні сили і муючи, Катя кинулась вперед і
поповз до дверей. В щілину бу тілом прикрила його, затуливши
ло видно, як над кістяками зго руками очі. П острілу вона не
рілих будинків піднімався кли чула...
кастий місяць. Почулися важкі
Катя впала горілиць, піді
повільні кроки. Павло відсах гнувши ноги. Комісар, прику
нувся від щілини. Мимо дверей сивши від болю губи, підхопився,
пройшла постать, потім кроки кинув гранату і нахилився над
почулися з протилежного боку. дівчиною. Із куточка ї ї широко
«Вартовий,— догадався Павло розкритого ока по запиленій
І з жахом для себе зрозумів: в скроні скотилася
кришталева
полоні я ». В затьмареній пам’я сльозинка. О бличчя загостри
ті пропливали обличчя товари лось І зблідло.
шів...
Каті... Здавалося, він
— Щ е б хвильку... пожи
чув її голос: « Павлушо, рід ти... Товариші.
Павлику... —
ний... коханий мій...». Павло тихо говорила вона, задихаю
здригнувся і розплющив очі — чись,— передайте... Павлу... як
навкруги була пустка. Він вслу що знайдете... вмерла за рево
хався в шепіт вітру, закривав люцію...
очі, але вітер нічого не прино
Вона затихла, захлинувш ись
сив... Павло знову знепритом кривавою піною. Комісар пла
нів...
кав, як може плакати батько...
У кімнаті, куди ввели Павла,
— Ми помстимося за тебе,
сидів за столом мордастий офі наша Катя-Катюша!..
виблискували у променях сон
ця, вони з гоготанням летіли на
колону червоних бійців. Все
вирішували хвилини.
Павло розвернув уже куле
метні тачанки... Кілька «макси
мів» довелося зняти на землю.
Обоз повертав назад у степ
Лежачи на землі, Павло бачив,
як в рядах білогвардійців силь
ний вогонь змішав передніх:
кілька чоловік, перелетівши че
рез голови коней, залишились
нерухомо лежати на землі, ін
ші сховалися за скиртами со
ломи.
Зліва до кулеметників непо
мітно підповзали білі. Білогвар
дійці знову вилетіли на поле,
скачучи по ньому зигзагами.
Темніло... Брудний піт лив
на очі з запиленого, обвіт
реного чола Павла. Кулемети
аж кипіли. Раптом туман за
тьмарив ного очі. І поле бою, і
кулемет, що захлинався, і пов
зуча змією стрічка з патрона
ми, і земля під ним — все
зникло з відчуття реальності,
залишилося лише забуття.
Катю безжалісно трясло на
степовій дорозі. Вона подала
пити пораненому, який стогнав
від такої неспокійної їзди. А її
думки були там, позаду, де лу
нали постріли, де Павло разом
з кулеметниками відбивав озві
рілі атаки білих.
За горизонтом обоз поїхав
повільніше. Вже стемніло. Ту
ман сповивав сиру тривожну
ніч. Стукотіли, не стихаючи,
постріли. Серце Каті билося в
німому передчутті нещастя. Бій
тривав уже півгодини. Полк
йшов далі, стороною обходячи
село.
К
Подарунок В е л и к о м у Жовтню
Спорт допомагає у повсякден
ній роботі, допомагає у навчан
ні. Це добре р озум ію ть наш і
студенти,
зокрема
ф ізико-м а
тематичного ф ак ультету — О.
Проскура, А . Паш ківський, О.
Семко, Н. Івахненко, В. Ж у р
ківська, І. С тароселець, Н. Д у
бина, Ю. Пасічник і ін. Вон и і
хороші спортсмени і одні з кра
щих у навчанні.
Про
усп іхи
ф ізико-матема
тичного ф ак ультету в спорті
можна судити хоча б з того, щ о
на протязі останніх років фа
культет займає н езм ін н е 1-ше
м ісце в ком ітетській сп артакіа
ді інституту.
Понад 10 призів за перш і
місця (з ш ахмат, с т р іл ь б и , в о
лейбола,
з
л е гк о ї
атлетики,
плавання) постійно зн а ход я ться
на стенді-виставці ф ізи ко-м ате
матичного ф акультету.
Н еабияку р о ль у спортивних
досягненнях відіграє спортивна
база. А д ж е не секрет, щ о до
цього року ми не мали св о єї
власної в олей больн ої і баск ет
больн ої площ адок. Д ум ка з б у
дувати спортмайданчик виникл
а
сер ед спортсменів факультету
давно. Н а протязі останніх двох
ро к ів в ел о с ь багато розмовн
а
цю тем у, створювалося багат
о
п р оек тів
будівництва
такого
м айданчика при Солом’янсь
к о
м у гу р то ж и тк у, але далі цього
справа не йш ла. Проекти зали
ш а л и с я п р оектами не без вини
каф едри фізвиховання і госпо
д а р сь к о ї
частини
інституту.
І т іл ь к и п іс л я того, як дирекція
ін с т и т у т у передала справу бу
дівництва в руки студентів фі
зико-м атем атичн ого факультету
,
призначивш и відповідальним за
цю с праву заступника декана
Г. Г. К о р д у н а , майданчик було
сп о р уд ж ен о буквально за 5 днів
В сі
студ ен ти
факультету
в к л а л и свою долю праці в цю
хоч і н е в ели к у , але загальноко
р и сн у справу. Особливо добро
со в існ о працю вали студенти IV
курсу,
п оказую чи найкращий
п р и к лад св о їм молодшим това
ришам.
В . ДАВИДЮК,
сту д ен т I V курсу.
КОЛЕКТИВ ФІЗКУЛЬТУРНИКІВ
У ЮВІЛЕЙНІ ДНІ
Сорокову річницю В ели к ого
Жовтня колектив ф ізк ульту р н и
ків наш ого інституту зу с т р ів
хорошими результатам и: за 10
післявоєнних років у ін сти туті
підготовлено
2987
значкістів
Г Т О перш ого ступеня, 1634 —
другого: майстрі© спорту — 2;
35 ч олов ік одерж али перший
спортивний розряд: 301 — д р у
гий; 1276 — третій.
Д о славного ю вілею — 40річчя Ж овтня — достроково в и
конано план підготовки сп орт
сменів-розрядників з різни х ви
дів спорту.
Так,
спортсменів
перш ого
розряду підготовлено 4 чол..
другого — 43 чол. (при завдан
ні — 20), третього — 113 чол.
(при завданні — 60).
Норми перш ого спортивного
розряду виконали студенти С.
Ховхун,
І. С тароселець,
В.
Ж урківська, М. Ш естопал.
У IX комплексній спартакіа
ді перемогли спортсмени ф ізи
ко-математичного ф ак ультету.
Розпочата 10 ю вілейна сп ар
такіада.
Профспілково - ком сом оль
ський крос на честь 40-річчя
Жовтня виграли спортсмени п е
дагогічного ф акультету; кубок
з баскетбола, серед жінок за
воювали студентки педагогічно
го ф акультету, а серед ч олові
ків — студен ти фізико-матема
ти чн ого ф ак ультету. Розиграш
кубк а з в о лей б о ла закінчився
п ер ем огою фізико-математично
го ф а к у л ь т е т у .
У п ер ш ості вузів міста з лег
к о ї атлети к и збірна команді
ін с т и т у т у зайняла II місце
2-й гр у п і вузів.
Звання
чемпіонів IX ком
п л е к с ної спартакіади завоюва
ли л е гк о а т ле т и С. Ховхун, А.
П р оск ура. А . Кобець, Л. Ур
банська, А . Лобко, В. Левчен
ко, А . М а тю ш а, Л. Кищенко, Г.
Заворіна, Т. Царенко, О. Гелет
кова, В. Гонтковська, А. Тарасе
вич, В. К ли м енко, А. Бурлов.
H. Ш ев ч е н к о , Ю. Пасічник, О.
С ем ко, Л . Ісайко, Л. Бондар,
Є. Т а р а н у х а , Т . Житнікова, Ю
Корольов,
В. Хропачевський,
I. С та р о се л ец ь .
В е л и к у спортивно-масову ро
б оту з студ ен там и провели ви
к ла д а ч і і тренери разом з pa
дою Д С Т і комсомольською ор
га н іза ц ією Інституту. Серед них
тт. Б у ц Л . М ., Биковцев Ю. Т.
Г р уш к ов ськ а А . П.,
Нерус
Б. Г., К о лч и н ськ и й С. Я., Спи
ридонов В. С., Тонченко 3. Н.
і ін.
На д ося гн у ти х усп іхах спорт
смени ін с ти ту ту н е зупиняться
їх спортивна м ай стерність зро
статиме!
К. РЕЧИ Ц Ь.
КОМІТЕТ ЛКСМУ ТА ПРОФКОМ КДПІ
ім. О. М. ГО РЬКО ГО
ОГОЛОШ УЮ ТЬ
КОНКУРС
на кращу к і м н а т у
в гур тожитку
КОНКУРС ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ
з 15 листопада по 5 грудня цього року
Переможці будуть нагороджені
цінним и подарунками.
Р е д а к то р В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова