Назва
За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)
Джерело
Текст
СЛАВА ВЕЛИКОМУ ЖОВТНЮ!
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
За
п
е
д
а
г
о
г
і
ч
н
і
ЛИСТОПАДА
К
А
Д
Р
И
6
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
ІНСТИТУТ ДО 40-РІЧЧЯ
Розірвавши кайдани капі
талістичного рабства, Вели
ка Жовтнева соціалістична
революція відкрила необме
жені простори для розвитку
продуктивних сил суспіль
ства, для небувалого розкві
ту культури нашого народу.
Революція соціальна поро
дила революцію культурну.
Завдання культурної рево
люції — підготовка багаточисленних спеціалістів для
всіх галузей народного гос
подарства і культури — Ор
ганічно входили ДО Ленін
ського плану соціалістичної
перебудови країни.
В. І. Ленін відзначав, що
потрібно взяти всю культу
ру, залишену капіталізмом,
критично осмислити все це
і поставити на
службу
комуністичному суспільству.
Уже з перших днів існу
вання молодої соціалістичної
держави Комуністична пар
тія прийняла р яд соціально
значимих заходів у справі
перебудови і розширення н а
родної освіти.
Ще
йде
напружена
боротьба
з
внутрішньою
контрреволюцією та інозем
ними інтервентами, а в краї
ні створюється Надзвичайна
комісія по ліквідації не
письменності, відкриваються
нові школи і вищі навчальні
заклади.
Велика увага звертається
на підготовку і перепідготов
ку вчителів.
«Народний учитель,— го
ворив В. І. Ленін,— повинен
у нас бути поставлений на
таку висоту, на якій в ін ні
коли не стояв, не стоїть і не
може стояти в буржуазному
суспільстві».
З перших років Радян-
В. К. МІТЮРЬОВ,
заст. директора інституту.
ської влади починає форму
ватися і Київський педаго
гічний інститут. У липні
1920 р. була проведена ре
організація вищих учбових
закладів м. К иєва, в резуль
таті якої н а базі Київського
університету
організовано
Інститут народної
освіти,
(ІНО). Факультет соціально
го
виховання К иївськог о
ІНО і послужив базою для
створення Київського педа
гогічного інституту.
В той час навчальну робо
жовтня
через аспірантуру кадри для
вузів. 232 молодих науковці
закінчили аспірантуру на
кафедрам нашого інституту.
Тепер майже у всіх педаго
гічних вузах
Республіки
можна з устріти колишніх
аспірантів нашого інституту.
В процесі культурної ре
волюції зроста в і наш інсти
ту т,
поповнювався
склад
його професорсько-виклада
ц ь ких кадрів. Якщо в 194 1 р.
кількість професорів і до
центів у колективі інституту
складала 18,4 процента, то
в 1957 р. відповідно 57,6
п роцєнта . У 27 томах «Наукових записок» та інших
видання х викладачі інститу
ту опублікували сотні на
укови х праць, серед яких
чимало посібників для вузів ,
підручників і методрозробо к
для середньої школи.
У цьому році ІНСТитут
розпоча в підготовку вчителів
ширОкоГО профілю. Розши
рюючи свою матеріальну б а
зу і нститут проводить знач
ну р оботу по виконанню істо
ричних р і ш е н ь XX з'їзду
К П Р С про політехнічні на
вчання , п р ацює над поліп
ш е нням естетичногови
хо
ту факультет соціального
виховання проводив в Учбо
вому корпусі університету.
Починаючи з 1929 р., цей
факультет р еорганізується в
Ін ститут соціального вихо
вання, а в 1933 р. його пе
рейменован о в педагогічний
інститут. Він розміщувався
тоді в приміще н н і коли ш н
іх
ж і ночих курсів по Ч ех ов
ському завулку, а в 1934 р.
перейшов у теперішнє при
міщення.
У 1923 р. факультет соц
ви х у випустив перший загін
учителів у КІЛЬКОСТІ 14 чо
в а н н я
с т у д е н т і в .
ловік,
а в
ювілейному
1957 році, разом з заочни З у стрічаю ч и славний ю ві
, колек т и в викладачів ,
лей
ками, випущено 1230 учи те
лів, тобто у 8 8 разів більше, а с п і рант ів, студентів і ад
мінтехпра цівників інституту
ніж під ч ас п ер ш о го випуску.
докладає всіх зусиль, щоб
За роки свого існування
мати найкращі показники в
інститут підготував 14 998
учителів, у тому числі за роботі та навчанні.
післявоєнні роки — 10598.
Розв’язуючи головне своє
завдання — готуючи вчите
лів для середньої школи —
інститут продовжує готувати
1957 ропу
СЕРЕДА
№
2 9 (4 1 )
Ціна 15 коп.
НА ВІД ЗН А КУ
В Е Л И К О Ї Р ІЧ Н И Ц І
На честь Великого Жовтня наказом дирекції за сум
лінну працю винесено подяку з занесенням в особову
справу викладачам, студентам та адміністративно-техніч
ним працівникам інституту.
Всього відзначено 281 чол. Серед них:
професорсько-викладацького складу — 78 чол., студен
тів – 121 чол., лаборантів — 25 чол., аспірантів — 7 чол.,
адмін тех персоналу — 30 чол., працівників бухгалтерії —
3 чол ., п рацівників бібліотеки — 5 чол., працівників друка р н і – 1 2 чол.
Міністерство освіти У Р СР нагородило значком «Від
мінник народної о світи" 7 працівників нашого інституту.
Грамо тою Міністерства освіти нагороджено 17 чол.
7 чол . із адмінтехперсоналу представлені до нагоро
дж ення преміями.
ВЕТЕРАН ЖОВТНЯ
РОЗО
ПВІД А Є ...
В
ДНІ підготовки д о ве
л
и
кого свята в академ
групах під керівництвом агі
таторів проводяться бесіди.
Цікаво було проведено б е
сіду 1 листопада в об’єдна
ній групі студентів II курсу
педагогічного
факультету
(відділ спецпедагогіки) та
1 курсу м овно-літературного
факультету (укр. відділ). За
ініціативою студентів II кур
су п едф аку н а бесіду був
з апрошений старий б і л ьшо
в и к Віктор Микитович Шев
ченко .
.Шевченко — учас
ов
Т
н и к боїв за Радянську вла
ду в жовтневі дні 1917 ро
ку; 2 6 років він перебував у
лавах Радянської Армії, те
пер — демобілізований, пен
сіонер.
Після вступного слова ви
кладача М. Я. Плющ висту
пив наш почесний гість.
Його розповідь викликала
великий інтерес. В. М. Шев
ченко розповів про повстан
ня арсенальців та бійців
3-го авіапарку в Києві у
жовтні 1917 року та в січні
191 8 року.
З хвилюванням, затаму
вавши подих, вслухалися
студенти в розповідь про
зустрічі тов. Шевченка з
В. І . Леніним — на військо
вій нараді у 1917 р. у Мо
скві, на зборах партактиву
Бауманського
району (м.
Москва) у 1918 році та в
1921 році на конференції,
напередодні X з ’їзду партії,
коли В. І. Ленін виступив із
доповіддю «Про продпода
ток».
Студенти щиро подякували
В. М. Шевченку за цікаву і
корисну розповідь і в знак
пошани піднесли йому букет
живих квітів.
В. ШИША,
студентка II курсу
педфаку.
«Ми маємо право пиша
тися і вважати себе ща
сливими з того, що нам
довелось першими звалити
в одному кутку земної ку
лі того дикого звіра капі
талізм, який залив землю
кров’ю, довів людство до
голоду і здичавіння
і
який загине неминуче і
скоро, хоч би якими по
творно звірячими були
прояви його передсмерт
ного шаління».
B. І. ЛЕНІН.
★
«Жовтнева
революція
одним ударом розірвала
кайдани
національного
гноблення,
перевернула
старі відносини між наро
дами, підірвала стару на
ціональну ворожнечу, роз
чистила грунт для співро
бітництва народів і заво
ювала руському пролета
ріатові довір’я його іно
національних братів не
тільки в Росії, але і в Єв
ропі й Азії».
(Із резолюції XII з ’їзду
РКП (б), 1923 р.).
★
«Жовтнева революція
це не тільки наша рево
люція, це революція, яка
відкрила двері до свободи
трудящим і пригнобленим
всіх країн світу».
C. М. КІРОВ.
★
«Гарматні залпи Жовт
невої революції донесли
до нас марксизм-лені
нізм... Іти по шляху ро
сіян — такий був висно
вок».
МАО ЦЗЕ-ДУН.
★
«Історія вчить також,
що коли шлях до соціа
лізму стане більш легким,
то цим ми завдячуємо Ве
ликій Жовтневій соціа
лістичній революції, геро
їзму і самовідданості тру
дящих Радянського Сою
зу, які примусили швидше
обертатися колесо історії».
МОРІС ТОРЕЗ.
★
«Ш лях, по якому ми
йдемо, є шляхом, що його
вказав всім народам Ве
ликий Жовтень».
А. НОВОТНИЙ.
★
«Саме Жовтнева рево
люція відкрила всім шлях
до соціалізму».
ПАЛЬМІРО ТОЛЬЯТТІ.
★
«Велика Жовтнева со
ціалістична
революція,
яка перемогла під прапо
ром інтернаціональної єд
ності трудящих і справила
величезний вплив на жит
тя всіх народів, стала все
світньоісторичним торже
ством ідей пролетарського
інтернаціоналізму».
Г. ГЕОРГІУ-ДЕЖ.
ДО НОВИХ У СП І ХІ В
ГОТУЄМО КАДРИ ФІЛОЛОГІВ
40-і роко
Ж овтневої
соціалістичної революції, ко
лектив співробітників і студен
тів фізико-математичного ф а
культету підсумовує науковопедагогічну діяльність, накрес
лює плани дальшого поліпшен
ня підготовки студентів.
З творчим натхненням на
факультеті
тепер
працюють
п'ять професорів, понад три
дцять доцентів і кандидатів
наук.
Велика
науково-педагогічна
робота колективу факультету
характеризується такими дани
ми. Тільки за післявоєнні роки
факультет підготував стаціонар
но і заочно біля двох тисяч
вчителів фізики і математики,
понад п’ятдесят кандидатів ф і
зико-математичних і педагогіч
них наук.
Професорсько - викладацький
колектив факультету опубліку
вав дев’ять томів наукових
записок, підготував чимало під
ручників для середньої і ви
щої школи.
А. ДАНИЛЮК,
Колектив фізико-математич
декан факультету.
ного факультету в день всена
родного свята сповнений ріш и
мості і надалі віддавати всі
ФАКУЛЬТЕТ НАПЕРЕДОДНІ ЖОВТНЯ
свої сили і знання на поліпш ен
ЕДАГОГІЧНИЙ факультет ний та дошкільний. За час іс ня педагогічної підготовки м ай
учителів
радянської
зустрічає 40-і роковини нування дефектологічного від бутніх
школи.
Г.
КО
РДУ Н ,
Великої Жовтневої соціалістич ділу (з 1920 по 1957 рр.) під
заст. декана.
ної революції значними успіха готовлено 578 дефектологів для
ми.
всіх типів спеціальних шкіл.
Кафедри факультету зробили На відділі .навчаються 183 сту
великий внесок у скарбницю денти.
Б арельєф з па
радянської педагогічної науки.
Дошкільний
відділ
існує
п’є-маше до 40Особливо відзначилась у цьо тільки 4-й рік. Тут навчаються
річчя
Великого
му відношенні кафедра психоло 127 студентів.
Ж овтня, викона
гії. За роки Радянської влади
Досягнуті успіхи зобов’язу
ний
студентами
члени цієї кафедри написали ють всіх працівників та студен
11 курсу педаго
289 наукових праць. Серед нихтів факультету і надалі підтри
гічного факульте
5 підручників, 12 брошур, 10
ту — В. Бонда
дисертацій, 138 статей тощо. мувати кращі традиції, здобуті
рем, О. Корнійчу
Працівники кафедри педагогіки колективом за роки існування
ком, П. Усенком.
написали понад 200 наукових інституту.
праць.
Зараз на факультеті працю
М. ЯРМАЧЕНКО,
ють два відділи: дефектологіч
в. о. декана факультету.
ІЛЯ ПІВТОРИ тисячі вчи
телів мови та літератури
підготував за післявоєнні роки
мовно-літературний факультет
нашого інституту. Зараз на фа
культеті навчається 390 юнаків
та дівчат.
З минулого навчального ро
ку факультет почав готувати
вчителів широкого профілю.
Крім основної спеціальності,
студенти українського відділу
одержать додаткову — вихова
теля шкіл-інтернатів, а росій
ського — вчителя співів та му
зики в середній школі.
Тепер на факультеті є шість
спеціальних кафедр, на яких
працює чотири професори 1 док
тори наук, 29 доцентів та кан
дидатів наук. Широко відомі
вчителям України наукові та
методичні праці з питань мово
знавства та літературознавства
професора
П. К. Волинсько
го, доктора педагогічних наук
Т. Ф. Бугайко, професора Д. В.
Чалого, доцентів І. І. Пільгука,
А. П. Медушевського, Б. М.
Кулика, М. К. Тищенка, Ю. С.
Кобилецького, Ф. Ф. Бугайка.
Б
Професорсько-викладацький
колектив факультету
багато
уваги приділяє поліпшенню на
вчальної та виховної роботи се
ред студентів.
99,7 процента успішності по
каз ав факультет під час весня
ної екзаменаційної сесії мину
лого навчального року. Це са
мий високий показник за остан
ні роки. Зросла кількість від
мінників навчання, серед яких
можна бачити імена таких
студентів — громадських акти
вістів, як Р. Палій, М. Кот,
Н. Балабан, А. Прокопенко,
Н. Коваленко, Л. Бойко, Н. Новицька, В. Шастун і ін.
Зустрічаючи славний 40-літ
ній ювілей нашої Радянської
держави,
професорсько-викла
дацький та студентський колек
тив мовно-літературного фа
культету дає зобов’язання й
надалі .невтомно працювати над
поліпшенням підготовки моло
дих педагогічних кадрів для
нашої радянської школи.
ЧИ
З УСТРІЧАЮ
вини Великої
П
ДО ПОВСТАННЯ!
10
РОЗГРОМУ корні
П ІСЛЯ
ловщини в країні швидки граді
(23) жовтня у Петро
відбулось історичне за
сідання ЦК під головуванням
т. Свердлова. В. І. Ленін ви
ступив з доповіддю про по
точний момент, де підкрес
лив, що і внутрішня і міжна
родна обстановка склалися так,
що пролетаріат і бідняцьке се
лянство можуть захопити вла
ду, що зараз треба зосередити
увагу на технічній підготовці
повстання.
ЦК визнав, що «збройне по
встання неминуче і цілком на
зріло», і запропонував усім ор
ганізаціям партії керуватися
цим положенням і тільки з цієї
точки зору обговорювати й роз
в’язувати всі практичні пи
тання.
ЦК обрав Політбюро на чолі
з Леніним, яке керувало всією
політичною роботою партії. За
вказівкою В. І. Леніна ЦК ство
рив при Петроградській Раді
легальний штаб по підготовці
і проведению збройного по
встання — Петроградський Во
єнно - революційний
комітет
(ВРК). До складу ВРК увійшли
ми темпами наростала проле
тарська революція, йшов про
цес більшовизації мас, більшо
визації Рад робітничих депу
татів.
У листах до Центрального,
Петроградського і Московського
Комітетів партії — «Більшови
ки повинні взяти владу», «Мар
ксизм і повстання» — В. І.
Ленін писав, що в країні на
зріли об’єктивні умови для
збройного повстання, що тільки
воно може розв’язати ту глибо
ку революційну кризу, яку пе
реживає країна.
7(20) жовтня В. І. Ленін при
був у Петроград і оселився на
Виборзькій стороні, на квартирі
більшовички Маргарита Васи
лівни Фофанової.
З цієї квартири В. І. Ленін і
керував всією діяльністю партії
по підготовці повстання. Тут він
написав свої листа до ЦК: «По
рада стороннього», «Лист до то
варишів більшовиків — учасни
ків обласного з ’їзду Рад Пів
нічної області» і інші, в яких
всебічно обгрунтував необхід
ність повстання та план взяття тт. Ленін,
Свердлов,
Буб
більшовиками влади.
нов, Дзержинський,
Сталін,
Урицький, Дибенко, Кривенко,
Невський,
Антонов-Овсєєнко,
Чудновський; головою ВРК був
т. Подвойський.
16 жовтня відбулася поши
рена нарада ЦК РСДРП(б), на
якій Ленін оголосив рішення
ЦК від 10 жовтня, стисло оха
рактеризував міжнародну, і вну
трішню обстановку і зробив
висновок: «Або диктатура корніловська, або диктатура проле
таріату і бідніших верств се
лянства». Декілька разів В. І.
Ленін повторив: «Владу треба
брати негайно, зараз же».
Нарада цілком схвалила про
позицію Леніна і дала ріш учу
відсіч Зінов’єву і Каменєву, які
твердили, що повстання прире
чене на поразку.
Був
створений
партійний
центр по підготовці і проведен
ню повстання, куди ввійшли
тт. Бубнов,
Д зерж инський ,
Свердлов, Сталін, Урицький.
Партійний Центр став керівним
ядром
Воєнно-революційного
Комітету.
Тимчасовий уряд,
попере
джений про повстання статтею
штрейкбрехерів Каменева і З і
нов’єва., надрукованою 18 ж овт
ня в газеті «Новая ж изнь», ви
рішив задушити повстання в
його зародку. 24 жовтня Тим
часовий уряд дав наказ Ставці
КОРОТКО
ДВАДЦЯТЬ
СЬОМИЙ
ТОМ
«Н аукових записок
вийш ов з д руку. Збірник
присвячений 40-річчю Вели
кої Ж овтн евої соціалістичної
револю ції. В ювілейному ви
пуску
надруковані
статті
проф есора О. М. Астряба,
доцентів
Т. М. Лещенко,
О. П. Па велка, В. М. Коно
валова, асп іран та В. Дуб
чака та ін .
*
*
*
НОВА
Л ІТ Е Р А Т У Р А
одержана
в кабінеті
по
літеконом ії. В еликим попи
том
у
ч итачів
користу
ю ться перш і номери журна
лу А к ад е м ії н аук СРСР
«М ировая эконом ика и меж
дународны е отнош ения», ста
тистичні зб ірн и к и «Народне
господарство
Української
Р С Р » , «П ром исловість Ук
р а їн и за 4 0 років Радян
ської влади».
* * *
КУТОЧОК
СПОРТИВ
Н И Х Д О С Я Г Н Е Н Ь факуль
тету організовано в деканаті
педф аку. Т ут м ож на побачи
ти п ерехід н і вимпели, вруче
ні ком ан ді баскетболістів і
уч асн и кам
кросу;
призові
кубки, завойовані легкоатле
там и, баскетболістам и і гім
настам и ф ак ультету.
п ослати в П ітер вірні урядові
вій ська, за к р и ти більшовицьку
га зе ту « Р а б о ч и й путь», роз
вести мости на Н еві і т. ін.
Р е в о л ю ц ія вступила в кри
тичний м омент.
Д ізн авш и сь
про це, В. І.
Л енін н ап р ави в М. В. Фофано
ву до В иборзького районного
ком ітету з листом до Н. К.
К рупської, в яком у писав, що
з повстан н ям не м ож на зволіка
ти ні години і щ о ввечері він
прийде в С м ольний. В. І. Ленін
двічі о д е р ж у в а в негативну від
повідь щ одо переходу в Смоль
ний. Т оді він сам пішов у
Смольний, залиш ивш и записку:
«П іш ов туди, куди ви не ХОТІЛИ,
щоб я піш ов. До побачення.
Ілл іч».
В п а р и к у , з перев'язаною що
кою, Л ен ін прийш ов у Смоль
ний і очолив збройне повстання
роб ітників, солдатів і матросів.
Його геній дав натхнення бор
цям за владу Рад. Під його
м у д р им
керівництвом
соціа
л істи чн а револю ція перемогла і
від кр и л а нову еру в історії
лю дства — еру краху капіта
л ізм у ,
еру
перемоги соціа
л ізм у.
Ф . СЛОБОДИНСЬКА,
кан д и д ат історичних наук,
КОРОТКО
С Л А В Н И Й Ю В ІЛ Е Й
НА НИВІ ОСВІТИ І НАУКИ
вимовляють
З ім'яГОРДІСТЮ
доктора педагогічних
ша на Україні жінка — доктор
С И Н СЕЛЯНИНА з Воли тинович працює у вищій школі,
педагогічних наук.
ні. він вирішив будь-що спочатку у Київському інститу
наук Тетяни Федорівни Б угайУ своїх численних статтях і здобути освіту, осягнути все ті народної освіти, а потім в
ко численні її вихованці, які книгах Т. Ф. Бугайко висвіт краще, створене розумом люди Інституті соціального вихован
працюють у різних куточках лює різноманітні питання, по ни, щоб потім сторицею повер ня. Навчально-виховна робота
нашої Республіки і далеко за в ’язані з викладанням україн нути його в маси, нести людям незмінно поєднується з науко
її межами.
ської і російської літератур у світло науки і освіти.
вою.
Спочатку Острозька гімназія,
Сорок років Тетяна Федорів школі.
В роки Великої Вітчизняної
Велику наукову роботу т. Бу потім історико-філологічний Ін війни П. К. Волинський слу
на невтомно і натхненно пра
гайко поєднує з такою ститут у Ніжині —
цює на ниві освіти, і
жить при політчастині
ж громадською. Вона— так починався шлях
важко, звичайно, в ко
запасного стрілецького
член редколегії журна Петра Костянтиновича
ротенькій статті розпо
полку, а потім працює
лу «Література в шко Волинського в науці.
вісти про її велику і
викладачем соціальноВеликий
Жовтень
лі», керівник студент
економічного циклу в
багатогранну науковоського наукового това навстіж розкрив двері
педагогічну і громад
училищі зенітної арти
риства, керує метод школи — і середньої,
ську діяльність.
лерії.
об’єднаннями підшеф і вищої — для робіт
Після демобілізації
Рано залишившись
них шкіл, часто висту ничо-селянської моло
П. К. Волинський пра
без батька, дівчина зму
Молодій Радян
пає з доповідями перед ді.
цює доцентом кафедри
шена була працювати і
ській
республіці потріб
вчителями.
Все
життя
української літератури
піклуватися про хвору
ім. Горького.
Поруч
матір та брата. Але невтомна жа і праця Т. Ф. Бугайко є зраз ні були кадри, і П. Волинський КДПІ
га до знань допомогла їй бли ком скромності, творчого дер розпочинає свою діяльність пе з інтенсивною навчально-ви
дагога. Школа, відділ народ ховною
й громадською ді
скуче закінчити гімназію і пов зання.
Напередодні свята від усієї ної освіти, Київський педтех яльністю, він веде велику на
ністю присвятити себе любимій
справі — педагогічній роботі. душі бажаємо дорогій Тетяні нікум — в різних місцях до укову роботу. Загальну схваль
З жовтня 1917 року Т. Бугайко Федорівні багатьох років здо велося працювати молодому ну оцінку в літературознавстві
починає працювати в початко ров’я, творчої праці на благо вчителеві. Але це були й роки дістала його сумлінна наукова
нашої Вітчизни, яка виростила дальшого навчання, роки не праця про життя і творчість
вих класах.
впинного творчого зростання.
І. П. Котляревського. Петро
Багато сил і енергії вона від і виховала її.
В.
САВЕНКО.
З 1929 року Петро Костян Костянтинович бере активну
дає становленню радянської
участь у щорічних шевчен
школи, різко засуджуючи лю
ківських конференціях, висту
дей, які заважають розвитко
паючи з науковими доповідями.
ві нової школи, пропагують
Він очолює секцію літератури
відрив школи від політики.
науково-методичної
Ради при
Стаття
Тетяни
Федорівни
ОЗПОВІДАЮЧИ про кращих людей нашого інсти
Міністерстві
освіти
УРСР.
«Школа поза політикою —
туту, не можна не згадати про Володимира Бонда
А скільки часу віддає проф.
брехня і лицемірство», надру
ря—комсомольського ватажка педагогічного факультету.
Волинський
вихованню моло
кована в 1923 р. в газеті Во
Вперше я зустрівся з Володею на початку вересня
дих
науковців!
линської округи «Радянське
цього року. Він був відповідальним за фізкультурну
40 років наполегливої праці
життя», викликала багато від
роботу на факультеті. Коли б не відбувалися тренування,
на
ниві освіти й науки. Цю зна
гуків учителів.
Володя, незважаючи на обмеженість часу, завжди був
менну
дату зустрічає професор
За бездоганну роботу в шко
присутній на них. І не просто спостерігачем.
у
розквіті
своїх творчих сил.
лі Т. Ф. Бугайко, одній з пер
По біговій доріжці біжить юнак. Рухи його рук
Побажаємо
ж йому радості й
ших на Україні (в 1940 році),
не зовсім правильні. Він добіг до фінішу і зупинився, по
щастя,
нових
успіхів
у його пло
присвоєно звання Заслуженої
тім, піднімаючи та опускаючи руки, повільно пройшовся
дотворній
роботі
на
благо Ра
учительки шкіл УРСР.
по стадіону. До юнака швидко підходить Володя. Між
дянської Батьківщини.
ними
повішається
жвава
розмова.
Юнак
вдячним
погля
З 1939 р. Тетяна Федорівна
П. ХРОПКО.
дом проводжає Володю...
працює в нашому інституті. Во
Та Володя Бондар не тільки хороший порадник. Він
на написала і успішно захисти
сам непоганий спортсмен, і ще жодні інститутські зма
ваН і ч н
ла кандидатську і докторськугання не пройшли без ного участі.
ВІЛЕЙНИЙ рік ознамену
дисертації. Т. Ф. Бугайко пер
На комсомольських зборах факультету товариші одно
вався значними подіями.
голосно обрали В. Бондаря секретарем факультетського
Запущено
міжконтинентальну
бюро. І, незважаючи на те, що коло його обов’язків знач
балістичну
ракету;
4-го жовт
но розширилось, роботи стало набагато більше, Володя
ня запущено перший штучний
встигає побувати скрізь.
супутник Землі, а 3-го листопа
СПРАВЖНІЙ
І в навчанні В. Бондар не відстає — він сумлінний 1
да — другий. Все це зміг здійс
дисциплінований студент.
нити тільки Радянський Союз,
Товариші щиро вітають Володю з святом і бажають
ІЛИЧІ. Ясний липневий
успіхів
у
навчанні,
щастя
в
житті.
день. У лісі чується сміх,
народи якого під керівництвом
співи. На галявині діти оточили
М. ЮРЧЕНКО,
Комуністичної партії 40 років
студент І курсу педагогічного факультету.
тоненьку, коротко острижену
тому назавжди скинули ярмо
дівчину. Це — вихователька
капіталізму і встановили свою
піонерського табору «Молодая
гвардия» Ніна Дубіна.
Кожний намагається стати
ТОВАРИШ
поближче до неї, першим роз
повісти новину, порадитись, ви до себе. І коли потрібно було
УДЕМО
ВИ ім. Герцена. Там відвідування хорово
рішити спірне питання.
дати кандидатуру в комсомоль
ВЧАТИ жесто вона ознайомилася го гуртка.
Вони знають, що Ніна Сергі ське бюро факультету, всі одно ві знаки глухоні з роботою науко
Побажаємо ж Кірі
ївна кожного уважно вислухає, голосно обрали Ніну. І не по мих,— говорить сту вого дефектологіч дальших, ще кра
дасть пораду. За що ж її люб милились. Третій рік вона вмі дентка. Всі вмить ного гуртка і зра щих успіхів у на
лять і поважають діти?.. І чи ло поєднує активну роботу в притихли: адже так зу ж вирішила: тре вчанні, в громад
тільки діти?..
бюро з відмінним навчанням. цікаво дізнатися, як ба організувати та ській роботі, радості
...Ось Ніна в оточенні сту До того ж Ніна — хороша можна жестами по кий гурток у нашо та щастя в житті.
дентів: вона роз’яснює їм не спортсменка, учасниця худож яснити те чи інше му інституті. Обо
зрозумілий матеріал. Спокійно ньої самодіяльності.
в’язково!
слово!..
Л. ТЕРТИЧНА,
і терпляче пояснює вона кож
Ця ідея сподоба студентка педфаку.
Однією з перших вон а від
Йде заняття на
не питання — у кожній її від гукнулася на заклик ЦК ком укового
студент лась і викладачам
повіді відчувається бажання до сомолу допомогти цілинникам ського гуртка де К. Курчинську під
помогти товаришу.
Рудольф
зібрати багатий врожай. За фектології.
Веде тримав
Людяна і чуйна, Ніна ніколи зразкову
Генріхович
Краєв
роботу
Н. Дубі його четвертокурс
не відмовить у проханні. Такою на нагороджена значком ЦК ниця педагогічного ський.
знаємо ми Ніну тепер, такою ВЛКСМ «За освоение целин факультету
К. Курчинська —
Кіра
була вона і з перших днів на ных земель»,
відмінниця навчан
Курчинська.
вчання в інституті.
ня. Знання у неї
Чуйна, скромна і працьо
Під час екскурсії глибокі, міцні. І на
Після закінчення школи з зо
вита, вимоглива до себе і в Ленінград (в чи
все у неї вистачає
лотою медаллю Ніна Дубіна
до товаришів — ось яка наша слі кращих студен
часу: і на проведен
стала студенткою нашого інсти
Ніна.
тів) К. Курчинська ня занять в гуртку,
туту.
побувала в Ленін і на грунтовне ово
Т. ЛЕВИЦЬКА,
Уважна до товаришів, витри
градському педаго лодіння навчальним
мана і відверта, вона відразу ж
студентка 31 групи
і на
гічному
інституті матеріалом,
завоювала загальну симпатію
математиків.
З ЛЮ БОВ’Ю ДО ПРАЦІ
Р
Ю
Б
Відмінниця-активістка
Б
УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ
Вченої Ради інституту, при
свячене 40-річчю Великої
Жовтневої соціалістичної ре
волюції, відбулося 1 листо
пада в актовому залі. З до
повіддю «Перемога Великої
Жовтневої соціалістичної ре
волюції на Україні» висту
пила кандидат історичних
наук доцент Г. П. Лещенко.
Цікавим був виступ профе
сора П. К. Волинського «Ук
раїнське радянське літерату
рознавство за 40 років». Про
досягнення радянської пси
хології та про розвиток пе
дагогічної думки за роки
Радянської влади розповіли
доценти Д. Ф. Ніколенко та
С. А. Літвінов.
*
31 ЖОВТНЯ о 18-й годи
ні 50 хв. аспіранти В. Чер |
нявський, В. Дубчак, М. Мі
няйлов та інші спостерігали
в інститутській обсерваторії
рух штучного супутника Зем
лі, який є підтвердженням
величезного росту вітчизня
ної науки і техніки за 40 ро
ків Радянської влади.
*
РОБОТИ членів кафедр
української, російської і за
рубіжної літератур виставле
ні на стендах у кабінеті лі
тератури. Книги і статті
П. К. Волинського, І. І. Піль
гука, Д. В. Чалого, Ф. М.
Поліщука, Л. М. Карлова,
В. Д. Войтушенко, І. Т. Кру
ка, А. К. Даннлюка та Ін
ших знайомлять відвідувачів
виставки з друкованою про
дукцією наших літературо
знавців.
*
СТЕНДИ - ВИСТАВКИ
«Великий Жовтень» та «Мо
сква — столиця нашої Бать
ківщини» організовані кабі
нетом марксизму-ленінізму.
іи
сач
владу — владу робітників 1 се
лян.
У цьому році народи СРСР,
як і інші народи світу, країн
народної демократії, і в тому
числі народи Чехословаччини.
радісно і урочисто відзначати
муть 40-річчя Великого Жовтня.
Після
визволення
Радян
ською Армією моєї батьківщи
ни, наш народ став на новий
шлях, на шлях соціалізму.
Світлим і заможним стало
життя. Ми сповнені щирої по
дяки Союзу РСР і його непере
можній Армії.
Ми, студенти, які приїхали з
Чехословаччини, як і наші дру
зі вдома, радісно зустрічаємо
це велике свято. Ніхто з нас і
ніколи не забуде слів К. Гот
вальда, який, переходячи після
визволення кордон Чехословач
чини, сказав: «Як зіницю ока
будемо берегти дружбу з Ра
дянським Союзом. З Радян
ським Союзом на вічні часи!».
Ян ПРИГАНЦ.
ня будівництва башт для
рефракторів, ми скоро прийшли
до висновку, що наш інсти
тут, внаслідок відсутності від
критих ділянок землі, не має
інших можливостей як бу
ОПОВІДАННЯ
А. ДЯЧЕНКО
УРОК ПІ ДПІЛЛЯ
ЦЕ ТРАПИЛОСЯ в липні
А інші учасники хрестин, господи, прости і помилуй, но
1905 року в невеличкому зовсім тверезі, уважно слухали ворож деного младєнца, нарече
селі, на Північному Кавказі. Во юнака у формі духовної сем і ного О лександром в пам’ять
лосний підпільний комітет одер нарії.
безврем енно усопшего Госуда
жав директиву партійного цент
— Мене послали до в а с ,— ря-батю ш ки...
дувати башту в сучасній її кон ра, яку треба було негайно роз говорив він стиха,— з губерн
— Ваш і благородія, прошу з
струкції з обертним і розсув глянути і прийняти рішення по ського комітету Р осійської со
нами
за наслідника, мого пер
ним куполом на даху будинку її виконанню.
ціал-демократичної робітничої в іс т к а ,— низько вклонився ха
інституту, з якого обрій був
Але як зібратися? Де? В селі партії більшовиків. На порядок з я їн .— Ж інка! Закуски госпо
майже весь відкритий.
розташувалась особа сотня Ди денний став організований в ід дам оф іцерам .
Було вирішено будувати баш кої дивізії генерала Літвінова. ступ сил революції, щоб кращ е
М олода хазяйка метнулася
ту рефрактора на даху, на пе Сам генерал, розморений спе підготуватися до рішучого у д а
за тарілкою смаженої риби. В
рехресті двох внутрішніх капі кою, другий тиждень сидить у ру по царизму...
хаті піднявся веселий п'яний
тальних стін будинку.
селі. Звичайно, шпиків та охо
Представник центра говорив
гармидер.
Поблажливо ухмиля
На нашу думку, коливання рони збільшилося значно. Як довго. Всі слухали, затам ував
ючись,
о
ф
іц
ери випили і кину
грунту, яких він набував вна що зібратися за селом, зразу ши подих. Іноді Петро Гнатович
ли скл ян ки об підлогу.
слідок вуличного руху авто викриють: комітет не малий — давав знак
двом
хлопцям— М ногая
лета! — завив
транспорту і трамваїв (тоді по дев’ять чоловік; у самому се зв’язківцям від загонів, і вони
бульвару Т. Шевченка і Пиро лі — тим більше не вдасться: заводили на декілька хвилин околодочний, витріщивши очі.
говській вулиці проходили трам слідкують за кожним двором, п'яний гамір, решта безладно їх
— Ваш і благородія! Сідайте
вайні колії), в першу чергу за кожною людиною.
з нами! Б удьте ласкаві!
підтримувала.
І тут членові комітету вчите
Раптом з вулиці пролунали
ДЕНЬ 40-х РОКОВИН сприйматимуть зовнішні капі
Квапливо оф іцери кинули на
Великої Жовтневої соціа тальні стіни будинку. Порадив лю Петру Гнатовичу Зеленсько сердиті гортанні голоси, б р я з стіл в о зн аку своєї прихиль
кіт шпор, лайка. Семінарист ності по четвертній і, підібрав
лістичної революції минає 20 шись у цій справі з фахівцями му прийшла на думку ідея.
...Сімнадцятого липня, в не схопив з столу шматок ковба ши ш аблі, вислизнули з душної
років з дня закінчення будів кафедр Київського політехніч
ництва нашої астрономічної об ного інституту, в тому числі з ділю під вечір в хату молодо си і, впавши на коліна о т кімнати на вулицю. Вони були
серваторії і передачі її в роз відомим професором І. А. Кірі го валяльника Юхима Олійника цю Стефану, захропів. Хтось впевнені у благонадійності ком
порядження учбової частини єнком, ми прийняли їх пропози потяглися святково одягнені ро простягнувся посеред кімнати. панії.
інституту. В той час закінчу цію щодо установки рефрактора дичі та знайомі; статечно про Хазяїн з усієї сили штовхнув
Ч ерез д екіл ька хвилин на
вався період великої рекон не просто на перехресті внут йшов отець Стефан разом із си під бік околодочного. Той спро ганку нова пара п'яних обійма
струкції вищої школи. Партія рішніх капітальних стін, а на ном друга, що загинув під соння зарепетував шаленим го лася з околодочним, який роз
вживала рішучих заходів, щоб спеціальний масивний пустоті Мукденом, семінаристом, який лосом, прийнявши з чиїхось по беш кетувався на всю вулицю, а
вищі заклади готували дійсно лий зрізаний конус, змонтова напередодні приїхав з міста; служливих рук пляшку з го в кімнаті тривало обговорення
ний на спеціальних войлочних струнко пропрямував, подзень рілкою:
висококваліфіковані кадри.
директиви центра...
куючи шаблею по шпорах, око
Для потреб учбового процесу прокладках.
— За вір-ру, цар-ря і атєчеІнколи з вікон долітали голо
Терміново завершувалися об лодочний наглядач Бородавкін. ство! Ур-ра!
педінституту був замовлений
си, дзенькіт пляш ок. «П ’яні»
Скоро з хати Юхима залуна
астрономічний рефрактор фірми лицьовувальні і монтажні ро
вал ял и ся уж е і навколо будин
— Ур-ра! — підхопили всі.
ли
нестройні голоси, серед
боти.
Наступив
день
5
листопа
Цейса та інші прилади. В
ку, д еякі з них підіймалися і
На
порозі,
відбиваючись
від
оформленні цих замовлень від да. Залишалось усім скласти яких чітко визначався бас око двох «п’яних», які настирливо зникали в темних вулицях. Ні
УРСР, за дорученням Раднар- «державний іспит». Було вирі лодочного:
лізли цілуватися, з ’явилися два хто не н аваж у в ав ся їх затриму
Ска-ка-ал к-а-зак чер-рез
кому, брали участь окремі чле шено провести випробування
вати. Н а ган ку леж ало троє.
офіцери з особої сотні.
доли-и-ну-у,
ни кафедри загальної фізики рефрактора під час його най
Один, п ід ім ’ятий тушею около
—
Запрошуємо
до
столу!
—
Чер-рез кав-казские
інституту, яку в той час очо більш відповідальної роботи по
дочного, ледве стрим ую чи сміх,
кинувся
до
них
хазяїн.
кр-рая-а!..
лював відомий вчений про фотографуванню зірок у най
Шпиків
та
вершників
з
осо
— Просимо! Сідайте! — за говорив товариш у, теж зв’язків
більш несприятливих умовах
фесор Г. Г. Де-Метц.
цю:
бої сотні, які шастали по вули гули гості.
Незабаром стало відомо, що для нього.
— От проклятий! Пудів на
— Що це за п’янка? — гид
Ніч випала з чистим прозо ці, брали завидки: добре справ
німецька фірма відмовляється
десять!
В есь бік мені відда
ляли хрестини у валяльника!
ливо запитав старший офіцер,
гарантувати точність роботи рим небом. Фотокасету на реф
вив...
А
здорово Петро Гнато
Ледве пізні літні сутінки але зразу ж заспокоївся, поба
механізмів
рефрактора
без ракторі відкрито... Астрономи
вич п ридум ав! Г лянь, Федько,
вкрили
село,
на
ганок
виповзли
чивши
погони
околодочного
і
укладення договору на його відмітили час експозиції.
он вони, ф ар ао н и , огинаються.,.
Нарешті потрібний час про двоє, трохи поборсалися і за хрест отця Стефана.
установку фахівцями фірми.
снули
прямо
поперек
східців.
Д ійсно, ш пики продовжували
Отець
Стефан,
якого
збудили
В тодішній міжнародній ситуа йшов... Фотокасета закрита... В той же час у світлиці під об так само безцеремонно, як і з за зд р іс тю обходити веселий
ції візит означених фахівців до Астрономи направляються в разами вже мирно хропів отець околодочного, намагався набути двір: з в ’яж и сь, мовляв, з п’я
нашої країни був явно не ба фотолабораторію. Наступна пе Стефан, а за столом, встромив благопристойний вигляд і, при ними, сам н е радий будеш.
ревірка фотознімків мікроско
жаний.
пом
показала, що будівельники шись вусатою, червоною пикою тискуючи до товстого черева І вони, облизую чись, проходили
Очолюваний Г. Г. Де-Метцем,
д алі, ш укаю чи підпільний во
в тарілку з холодцем, спав Бо голову семінариста, бурмотів:
актив нашої кафедри вирішив і монтажники цілком справи родавкін.
лосний ком ітет.
—
Здравіє
новопрестав...
відмовитися від них і з завдан лися зі всіма труднощами, які
ням по установці рефрактора стояли перед ними.
М. ГНАТЮК.
Петро ОРЛИК.
Хай живе Великий Жов
справитися власними силами.
В актив кафедри по розроб тень, який розкріпачив ро
ці цього питання, крім нас зум людини, відкрив необмеже Вірлихою зветься висока могила
Щ АСТЯ
і
Г. Г. Де-Метца, увійшов ні простори розвитку перед ра Насипана хто-зна коли,
Народивсь я в люті під’яремні дні,
наш астроном М. О. Рудський, дянською наукою.
Напевне, востаннє розправивши крила.
Говорила рідна матінка мені:
лекційний
асистент
універ
Лягли тут спочити орли.
«Виростай же, сину, виростай, мужній,
В. БУЛГАКОВ,
ситету відомий оптик О. П.
В гранітній скорботі схиливсь на коліна,
Ти
зазнаєш щастя на землі своїй...».
К. ЯНКОВСЬКИИ.
Шереметьєв. Вивчаючи питан
Як символ їх волі, боєць.
В серці материнськім є передчуття:
Що путь їх пройшов від Дніпра до Берліна
З Сходу завітало сонячне життя.
Проніс теплоту їх сердець.
Я в далекий Київ вчитися пішов
Вирує кругом безконечне роздолля,
Пострічав там друзів, пострічав любов.
Буяють колгоспні поля,
...Промайне на схилах вікових Дніпра
Борців за віками омріяну волю
Неповторна, мила юності нора,
Навіки забрала земля.
Та життя цвістиме, як сади цвітуть,—
Лягли України, Росії тут рядом
Я піду з ним в ногу у щасливу путь.
Безсмертні звитяжні сини,
Спинися, прохожий, орлиний нащадок:
За тебе померли вони!
В. ШАРАДА.
ОБСЕРВАТОРІЇ 20 РОКІВ
В
О ГО Л О Ш ЕН Н Я
ДЛЯ УЧАСТІ В СВЯТКОВІЙ
ДЕМОНСТРАЦІЇ ТРУДЯЩИХ
студенти та співробітники збираються
О 8 ГОД. РАНКУ 7 ЛИСТОПАДА
В ІНСТИТУТІ.
ПЕРШИМ в колоні інституту йде ФІЗИКОМАТЕМАТИЧНИЙ факультет, ЗА НИМ —
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ.
ОФОРМЛЕННЯ КОЛОНИ: один ряд —
червоні косинки, другий ряд — букети
квітів
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ у повному
складі йде в загальноміській колоні дружби
народів.
МНЕ РОВНО ДВАДЦАТЬ...
Мне ровно д в а д ц а т ь ... Горы, воды
Пройти бы вдоль и поперек,
В такие б годы — в небосводы
С летать орленком ... Ветерок
И неба синь, и ш ирь просторов —
Так землю всю: за пядью пядь —
Н ет, не орлины м , птичьим взором,—
А человеческим обнять.
Редактор В. ВОЙТКО.
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
За
п
е
д
а
г
о
г
і
ч
н
і
ЛИСТОПАДА
К
А
Д
Р
И
6
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
ІНСТИТУТ ДО 40-РІЧЧЯ
Розірвавши кайдани капі
талістичного рабства, Вели
ка Жовтнева соціалістична
революція відкрила необме
жені простори для розвитку
продуктивних сил суспіль
ства, для небувалого розкві
ту культури нашого народу.
Революція соціальна поро
дила революцію культурну.
Завдання культурної рево
люції — підготовка багаточисленних спеціалістів для
всіх галузей народного гос
подарства і культури — Ор
ганічно входили ДО Ленін
ського плану соціалістичної
перебудови країни.
В. І. Ленін відзначав, що
потрібно взяти всю культу
ру, залишену капіталізмом,
критично осмислити все це
і поставити на
службу
комуністичному суспільству.
Уже з перших днів існу
вання молодої соціалістичної
держави Комуністична пар
тія прийняла р яд соціально
значимих заходів у справі
перебудови і розширення н а
родної освіти.
Ще
йде
напружена
боротьба
з
внутрішньою
контрреволюцією та інозем
ними інтервентами, а в краї
ні створюється Надзвичайна
комісія по ліквідації не
письменності, відкриваються
нові школи і вищі навчальні
заклади.
Велика увага звертається
на підготовку і перепідготов
ку вчителів.
«Народний учитель,— го
ворив В. І. Ленін,— повинен
у нас бути поставлений на
таку висоту, на якій в ін ні
коли не стояв, не стоїть і не
може стояти в буржуазному
суспільстві».
З перших років Радян-
В. К. МІТЮРЬОВ,
заст. директора інституту.
ської влади починає форму
ватися і Київський педаго
гічний інститут. У липні
1920 р. була проведена ре
організація вищих учбових
закладів м. К иєва, в резуль
таті якої н а базі Київського
університету
організовано
Інститут народної
освіти,
(ІНО). Факультет соціально
го
виховання К иївськог о
ІНО і послужив базою для
створення Київського педа
гогічного інституту.
В той час навчальну робо
жовтня
через аспірантуру кадри для
вузів. 232 молодих науковці
закінчили аспірантуру на
кафедрам нашого інституту.
Тепер майже у всіх педаго
гічних вузах
Республіки
можна з устріти колишніх
аспірантів нашого інституту.
В процесі культурної ре
волюції зроста в і наш інсти
ту т,
поповнювався
склад
його професорсько-виклада
ц ь ких кадрів. Якщо в 194 1 р.
кількість професорів і до
центів у колективі інституту
складала 18,4 процента, то
в 1957 р. відповідно 57,6
п роцєнта . У 27 томах «Наукових записок» та інших
видання х викладачі інститу
ту опублікували сотні на
укови х праць, серед яких
чимало посібників для вузів ,
підручників і методрозробо к
для середньої школи.
У цьому році ІНСТитут
розпоча в підготовку вчителів
ширОкоГО профілю. Розши
рюючи свою матеріальну б а
зу і нститут проводить знач
ну р оботу по виконанню істо
ричних р і ш е н ь XX з'їзду
К П Р С про політехнічні на
вчання , п р ацює над поліп
ш е нням естетичногови
хо
ту факультет соціального
виховання проводив в Учбо
вому корпусі університету.
Починаючи з 1929 р., цей
факультет р еорганізується в
Ін ститут соціального вихо
вання, а в 1933 р. його пе
рейменован о в педагогічний
інститут. Він розміщувався
тоді в приміще н н і коли ш н
іх
ж і ночих курсів по Ч ех ов
ському завулку, а в 1934 р.
перейшов у теперішнє при
міщення.
У 1923 р. факультет соц
ви х у випустив перший загін
учителів у КІЛЬКОСТІ 14 чо
в а н н я
с т у д е н т і в .
ловік,
а в
ювілейному
1957 році, разом з заочни З у стрічаю ч и славний ю ві
, колек т и в викладачів ,
лей
ками, випущено 1230 учи те
лів, тобто у 8 8 разів більше, а с п і рант ів, студентів і ад
мінтехпра цівників інституту
ніж під ч ас п ер ш о го випуску.
докладає всіх зусиль, щоб
За роки свого існування
мати найкращі показники в
інститут підготував 14 998
учителів, у тому числі за роботі та навчанні.
післявоєнні роки — 10598.
Розв’язуючи головне своє
завдання — готуючи вчите
лів для середньої школи —
інститут продовжує готувати
1957 ропу
СЕРЕДА
№
2 9 (4 1 )
Ціна 15 коп.
НА ВІД ЗН А КУ
В Е Л И К О Ї Р ІЧ Н И Ц І
На честь Великого Жовтня наказом дирекції за сум
лінну працю винесено подяку з занесенням в особову
справу викладачам, студентам та адміністративно-техніч
ним працівникам інституту.
Всього відзначено 281 чол. Серед них:
професорсько-викладацького складу — 78 чол., студен
тів – 121 чол., лаборантів — 25 чол., аспірантів — 7 чол.,
адмін тех персоналу — 30 чол., працівників бухгалтерії —
3 чол ., п рацівників бібліотеки — 5 чол., працівників друка р н і – 1 2 чол.
Міністерство освіти У Р СР нагородило значком «Від
мінник народної о світи" 7 працівників нашого інституту.
Грамо тою Міністерства освіти нагороджено 17 чол.
7 чол . із адмінтехперсоналу представлені до нагоро
дж ення преміями.
ВЕТЕРАН ЖОВТНЯ
РОЗО
ПВІД А Є ...
В
ДНІ підготовки д о ве
л
и
кого свята в академ
групах під керівництвом агі
таторів проводяться бесіди.
Цікаво було проведено б е
сіду 1 листопада в об’єдна
ній групі студентів II курсу
педагогічного
факультету
(відділ спецпедагогіки) та
1 курсу м овно-літературного
факультету (укр. відділ). За
ініціативою студентів II кур
су п едф аку н а бесіду був
з апрошений старий б і л ьшо
в и к Віктор Микитович Шев
ченко .
.Шевченко — учас
ов
Т
н и к боїв за Радянську вла
ду в жовтневі дні 1917 ро
ку; 2 6 років він перебував у
лавах Радянської Армії, те
пер — демобілізований, пен
сіонер.
Після вступного слова ви
кладача М. Я. Плющ висту
пив наш почесний гість.
Його розповідь викликала
великий інтерес. В. М. Шев
ченко розповів про повстан
ня арсенальців та бійців
3-го авіапарку в Києві у
жовтні 1917 року та в січні
191 8 року.
З хвилюванням, затаму
вавши подих, вслухалися
студенти в розповідь про
зустрічі тов. Шевченка з
В. І . Леніним — на військо
вій нараді у 1917 р. у Мо
скві, на зборах партактиву
Бауманського
району (м.
Москва) у 1918 році та в
1921 році на конференції,
напередодні X з ’їзду партії,
коли В. І. Ленін виступив із
доповіддю «Про продпода
ток».
Студенти щиро подякували
В. М. Шевченку за цікаву і
корисну розповідь і в знак
пошани піднесли йому букет
живих квітів.
В. ШИША,
студентка II курсу
педфаку.
«Ми маємо право пиша
тися і вважати себе ща
сливими з того, що нам
довелось першими звалити
в одному кутку земної ку
лі того дикого звіра капі
талізм, який залив землю
кров’ю, довів людство до
голоду і здичавіння
і
який загине неминуче і
скоро, хоч би якими по
творно звірячими були
прояви його передсмерт
ного шаління».
B. І. ЛЕНІН.
★
«Жовтнева
революція
одним ударом розірвала
кайдани
національного
гноблення,
перевернула
старі відносини між наро
дами, підірвала стару на
ціональну ворожнечу, роз
чистила грунт для співро
бітництва народів і заво
ювала руському пролета
ріатові довір’я його іно
національних братів не
тільки в Росії, але і в Єв
ропі й Азії».
(Із резолюції XII з ’їзду
РКП (б), 1923 р.).
★
«Жовтнева революція
це не тільки наша рево
люція, це революція, яка
відкрила двері до свободи
трудящим і пригнобленим
всіх країн світу».
C. М. КІРОВ.
★
«Гарматні залпи Жовт
невої революції донесли
до нас марксизм-лені
нізм... Іти по шляху ро
сіян — такий був висно
вок».
МАО ЦЗЕ-ДУН.
★
«Історія вчить також,
що коли шлях до соціа
лізму стане більш легким,
то цим ми завдячуємо Ве
ликій Жовтневій соціа
лістичній революції, геро
їзму і самовідданості тру
дящих Радянського Сою
зу, які примусили швидше
обертатися колесо історії».
МОРІС ТОРЕЗ.
★
«Ш лях, по якому ми
йдемо, є шляхом, що його
вказав всім народам Ве
ликий Жовтень».
А. НОВОТНИЙ.
★
«Саме Жовтнева рево
люція відкрила всім шлях
до соціалізму».
ПАЛЬМІРО ТОЛЬЯТТІ.
★
«Велика Жовтнева со
ціалістична
революція,
яка перемогла під прапо
ром інтернаціональної єд
ності трудящих і справила
величезний вплив на жит
тя всіх народів, стала все
світньоісторичним торже
ством ідей пролетарського
інтернаціоналізму».
Г. ГЕОРГІУ-ДЕЖ.
ДО НОВИХ У СП І ХІ В
ГОТУЄМО КАДРИ ФІЛОЛОГІВ
40-і роко
Ж овтневої
соціалістичної революції, ко
лектив співробітників і студен
тів фізико-математичного ф а
культету підсумовує науковопедагогічну діяльність, накрес
лює плани дальшого поліпшен
ня підготовки студентів.
З творчим натхненням на
факультеті
тепер
працюють
п'ять професорів, понад три
дцять доцентів і кандидатів
наук.
Велика
науково-педагогічна
робота колективу факультету
характеризується такими дани
ми. Тільки за післявоєнні роки
факультет підготував стаціонар
но і заочно біля двох тисяч
вчителів фізики і математики,
понад п’ятдесят кандидатів ф і
зико-математичних і педагогіч
них наук.
Професорсько - викладацький
колектив факультету опубліку
вав дев’ять томів наукових
записок, підготував чимало під
ручників для середньої і ви
щої школи.
А. ДАНИЛЮК,
Колектив фізико-математич
декан факультету.
ного факультету в день всена
родного свята сповнений ріш и
мості і надалі віддавати всі
ФАКУЛЬТЕТ НАПЕРЕДОДНІ ЖОВТНЯ
свої сили і знання на поліпш ен
ЕДАГОГІЧНИЙ факультет ний та дошкільний. За час іс ня педагогічної підготовки м ай
учителів
радянської
зустрічає 40-і роковини нування дефектологічного від бутніх
школи.
Г.
КО
РДУ Н ,
Великої Жовтневої соціалістич ділу (з 1920 по 1957 рр.) під
заст. декана.
ної революції значними успіха готовлено 578 дефектологів для
ми.
всіх типів спеціальних шкіл.
Кафедри факультету зробили На відділі .навчаються 183 сту
великий внесок у скарбницю денти.
Б арельєф з па
радянської педагогічної науки.
Дошкільний
відділ
існує
п’є-маше до 40Особливо відзначилась у цьо тільки 4-й рік. Тут навчаються
річчя
Великого
му відношенні кафедра психоло 127 студентів.
Ж овтня, викона
гії. За роки Радянської влади
Досягнуті успіхи зобов’язу
ний
студентами
члени цієї кафедри написали ють всіх працівників та студен
11 курсу педаго
289 наукових праць. Серед нихтів факультету і надалі підтри
гічного факульте
5 підручників, 12 брошур, 10
ту — В. Бонда
дисертацій, 138 статей тощо. мувати кращі традиції, здобуті
рем, О. Корнійчу
Працівники кафедри педагогіки колективом за роки існування
ком, П. Усенком.
написали понад 200 наукових інституту.
праць.
Зараз на факультеті працю
М. ЯРМАЧЕНКО,
ють два відділи: дефектологіч
в. о. декана факультету.
ІЛЯ ПІВТОРИ тисячі вчи
телів мови та літератури
підготував за післявоєнні роки
мовно-літературний факультет
нашого інституту. Зараз на фа
культеті навчається 390 юнаків
та дівчат.
З минулого навчального ро
ку факультет почав готувати
вчителів широкого профілю.
Крім основної спеціальності,
студенти українського відділу
одержать додаткову — вихова
теля шкіл-інтернатів, а росій
ського — вчителя співів та му
зики в середній школі.
Тепер на факультеті є шість
спеціальних кафедр, на яких
працює чотири професори 1 док
тори наук, 29 доцентів та кан
дидатів наук. Широко відомі
вчителям України наукові та
методичні праці з питань мово
знавства та літературознавства
професора
П. К. Волинсько
го, доктора педагогічних наук
Т. Ф. Бугайко, професора Д. В.
Чалого, доцентів І. І. Пільгука,
А. П. Медушевського, Б. М.
Кулика, М. К. Тищенка, Ю. С.
Кобилецького, Ф. Ф. Бугайка.
Б
Професорсько-викладацький
колектив факультету
багато
уваги приділяє поліпшенню на
вчальної та виховної роботи се
ред студентів.
99,7 процента успішності по
каз ав факультет під час весня
ної екзаменаційної сесії мину
лого навчального року. Це са
мий високий показник за остан
ні роки. Зросла кількість від
мінників навчання, серед яких
можна бачити імена таких
студентів — громадських акти
вістів, як Р. Палій, М. Кот,
Н. Балабан, А. Прокопенко,
Н. Коваленко, Л. Бойко, Н. Новицька, В. Шастун і ін.
Зустрічаючи славний 40-літ
ній ювілей нашої Радянської
держави,
професорсько-викла
дацький та студентський колек
тив мовно-літературного фа
культету дає зобов’язання й
надалі .невтомно працювати над
поліпшенням підготовки моло
дих педагогічних кадрів для
нашої радянської школи.
ЧИ
З УСТРІЧАЮ
вини Великої
П
ДО ПОВСТАННЯ!
10
РОЗГРОМУ корні
П ІСЛЯ
ловщини в країні швидки граді
(23) жовтня у Петро
відбулось історичне за
сідання ЦК під головуванням
т. Свердлова. В. І. Ленін ви
ступив з доповіддю про по
точний момент, де підкрес
лив, що і внутрішня і міжна
родна обстановка склалися так,
що пролетаріат і бідняцьке се
лянство можуть захопити вла
ду, що зараз треба зосередити
увагу на технічній підготовці
повстання.
ЦК визнав, що «збройне по
встання неминуче і цілком на
зріло», і запропонував усім ор
ганізаціям партії керуватися
цим положенням і тільки з цієї
точки зору обговорювати й роз
в’язувати всі практичні пи
тання.
ЦК обрав Політбюро на чолі
з Леніним, яке керувало всією
політичною роботою партії. За
вказівкою В. І. Леніна ЦК ство
рив при Петроградській Раді
легальний штаб по підготовці
і проведению збройного по
встання — Петроградський Во
єнно - революційний
комітет
(ВРК). До складу ВРК увійшли
ми темпами наростала проле
тарська революція, йшов про
цес більшовизації мас, більшо
визації Рад робітничих депу
татів.
У листах до Центрального,
Петроградського і Московського
Комітетів партії — «Більшови
ки повинні взяти владу», «Мар
ксизм і повстання» — В. І.
Ленін писав, що в країні на
зріли об’єктивні умови для
збройного повстання, що тільки
воно може розв’язати ту глибо
ку революційну кризу, яку пе
реживає країна.
7(20) жовтня В. І. Ленін при
був у Петроград і оселився на
Виборзькій стороні, на квартирі
більшовички Маргарита Васи
лівни Фофанової.
З цієї квартири В. І. Ленін і
керував всією діяльністю партії
по підготовці повстання. Тут він
написав свої листа до ЦК: «По
рада стороннього», «Лист до то
варишів більшовиків — учасни
ків обласного з ’їзду Рад Пів
нічної області» і інші, в яких
всебічно обгрунтував необхід
ність повстання та план взяття тт. Ленін,
Свердлов,
Буб
більшовиками влади.
нов, Дзержинський,
Сталін,
Урицький, Дибенко, Кривенко,
Невський,
Антонов-Овсєєнко,
Чудновський; головою ВРК був
т. Подвойський.
16 жовтня відбулася поши
рена нарада ЦК РСДРП(б), на
якій Ленін оголосив рішення
ЦК від 10 жовтня, стисло оха
рактеризував міжнародну, і вну
трішню обстановку і зробив
висновок: «Або диктатура корніловська, або диктатура проле
таріату і бідніших верств се
лянства». Декілька разів В. І.
Ленін повторив: «Владу треба
брати негайно, зараз же».
Нарада цілком схвалила про
позицію Леніна і дала ріш учу
відсіч Зінов’єву і Каменєву, які
твердили, що повстання прире
чене на поразку.
Був
створений
партійний
центр по підготовці і проведен
ню повстання, куди ввійшли
тт. Бубнов,
Д зерж инський ,
Свердлов, Сталін, Урицький.
Партійний Центр став керівним
ядром
Воєнно-революційного
Комітету.
Тимчасовий уряд,
попере
джений про повстання статтею
штрейкбрехерів Каменева і З і
нов’єва., надрукованою 18 ж овт
ня в газеті «Новая ж изнь», ви
рішив задушити повстання в
його зародку. 24 жовтня Тим
часовий уряд дав наказ Ставці
КОРОТКО
ДВАДЦЯТЬ
СЬОМИЙ
ТОМ
«Н аукових записок
вийш ов з д руку. Збірник
присвячений 40-річчю Вели
кої Ж овтн евої соціалістичної
револю ції. В ювілейному ви
пуску
надруковані
статті
проф есора О. М. Астряба,
доцентів
Т. М. Лещенко,
О. П. Па велка, В. М. Коно
валова, асп іран та В. Дуб
чака та ін .
*
*
*
НОВА
Л ІТ Е Р А Т У Р А
одержана
в кабінеті
по
літеконом ії. В еликим попи
том
у
ч итачів
користу
ю ться перш і номери журна
лу А к ад е м ії н аук СРСР
«М ировая эконом ика и меж
дународны е отнош ения», ста
тистичні зб ірн и к и «Народне
господарство
Української
Р С Р » , «П ром исловість Ук
р а їн и за 4 0 років Радян
ської влади».
* * *
КУТОЧОК
СПОРТИВ
Н И Х Д О С Я Г Н Е Н Ь факуль
тету організовано в деканаті
педф аку. Т ут м ож на побачи
ти п ерехід н і вимпели, вруче
ні ком ан ді баскетболістів і
уч асн и кам
кросу;
призові
кубки, завойовані легкоатле
там и, баскетболістам и і гім
настам и ф ак ультету.
п ослати в П ітер вірні урядові
вій ська, за к р и ти більшовицьку
га зе ту « Р а б о ч и й путь», роз
вести мости на Н еві і т. ін.
Р е в о л ю ц ія вступила в кри
тичний м омент.
Д ізн авш и сь
про це, В. І.
Л енін н ап р ави в М. В. Фофано
ву до В иборзького районного
ком ітету з листом до Н. К.
К рупської, в яком у писав, що
з повстан н ям не м ож на зволіка
ти ні години і щ о ввечері він
прийде в С м ольний. В. І. Ленін
двічі о д е р ж у в а в негативну від
повідь щ одо переходу в Смоль
ний. Т оді він сам пішов у
Смольний, залиш ивш и записку:
«П іш ов туди, куди ви не ХОТІЛИ,
щоб я піш ов. До побачення.
Ілл іч».
В п а р и к у , з перев'язаною що
кою, Л ен ін прийш ов у Смоль
ний і очолив збройне повстання
роб ітників, солдатів і матросів.
Його геній дав натхнення бор
цям за владу Рад. Під його
м у д р им
керівництвом
соціа
л істи чн а револю ція перемогла і
від кр и л а нову еру в історії
лю дства — еру краху капіта
л ізм у ,
еру
перемоги соціа
л ізм у.
Ф . СЛОБОДИНСЬКА,
кан д и д ат історичних наук,
КОРОТКО
С Л А В Н И Й Ю В ІЛ Е Й
НА НИВІ ОСВІТИ І НАУКИ
вимовляють
З ім'яГОРДІСТЮ
доктора педагогічних
ша на Україні жінка — доктор
С И Н СЕЛЯНИНА з Воли тинович працює у вищій школі,
педагогічних наук.
ні. він вирішив будь-що спочатку у Київському інститу
наук Тетяни Федорівни Б угайУ своїх численних статтях і здобути освіту, осягнути все ті народної освіти, а потім в
ко численні її вихованці, які книгах Т. Ф. Бугайко висвіт краще, створене розумом люди Інституті соціального вихован
працюють у різних куточках лює різноманітні питання, по ни, щоб потім сторицею повер ня. Навчально-виховна робота
нашої Республіки і далеко за в ’язані з викладанням україн нути його в маси, нести людям незмінно поєднується з науко
її межами.
ської і російської літератур у світло науки і освіти.
вою.
Спочатку Острозька гімназія,
Сорок років Тетяна Федорів школі.
В роки Великої Вітчизняної
Велику наукову роботу т. Бу потім історико-філологічний Ін війни П. К. Волинський слу
на невтомно і натхненно пра
гайко поєднує з такою ститут у Ніжині —
цює на ниві освіти, і
жить при політчастині
ж громадською. Вона— так починався шлях
важко, звичайно, в ко
запасного стрілецького
член редколегії журна Петра Костянтиновича
ротенькій статті розпо
полку, а потім працює
лу «Література в шко Волинського в науці.
вісти про її велику і
викладачем соціальноВеликий
Жовтень
лі», керівник студент
економічного циклу в
багатогранну науковоського наукового това навстіж розкрив двері
педагогічну і громад
училищі зенітної арти
риства, керує метод школи — і середньої,
ську діяльність.
лерії.
об’єднаннями підшеф і вищої — для робіт
Після демобілізації
Рано залишившись
них шкіл, часто висту ничо-селянської моло
П. К. Волинський пра
без батька, дівчина зму
Молодій Радян
пає з доповідями перед ді.
цює доцентом кафедри
шена була працювати і
ській
республіці потріб
вчителями.
Все
життя
української літератури
піклуватися про хвору
ім. Горького.
Поруч
матір та брата. Але невтомна жа і праця Т. Ф. Бугайко є зраз ні були кадри, і П. Волинський КДПІ
га до знань допомогла їй бли ком скромності, творчого дер розпочинає свою діяльність пе з інтенсивною навчально-ви
дагога. Школа, відділ народ ховною
й громадською ді
скуче закінчити гімназію і пов зання.
Напередодні свята від усієї ної освіти, Київський педтех яльністю, він веде велику на
ністю присвятити себе любимій
справі — педагогічній роботі. душі бажаємо дорогій Тетяні нікум — в різних місцях до укову роботу. Загальну схваль
З жовтня 1917 року Т. Бугайко Федорівні багатьох років здо велося працювати молодому ну оцінку в літературознавстві
починає працювати в початко ров’я, творчої праці на благо вчителеві. Але це були й роки дістала його сумлінна наукова
нашої Вітчизни, яка виростила дальшого навчання, роки не праця про життя і творчість
вих класах.
впинного творчого зростання.
І. П. Котляревського. Петро
Багато сил і енергії вона від і виховала її.
В.
САВЕНКО.
З 1929 року Петро Костян Костянтинович бере активну
дає становленню радянської
участь у щорічних шевчен
школи, різко засуджуючи лю
ківських конференціях, висту
дей, які заважають розвитко
паючи з науковими доповідями.
ві нової школи, пропагують
Він очолює секцію літератури
відрив школи від політики.
науково-методичної
Ради при
Стаття
Тетяни
Федорівни
ОЗПОВІДАЮЧИ про кращих людей нашого інсти
Міністерстві
освіти
УРСР.
«Школа поза політикою —
туту, не можна не згадати про Володимира Бонда
А скільки часу віддає проф.
брехня і лицемірство», надру
ря—комсомольського ватажка педагогічного факультету.
Волинський
вихованню моло
кована в 1923 р. в газеті Во
Вперше я зустрівся з Володею на початку вересня
дих
науковців!
линської округи «Радянське
цього року. Він був відповідальним за фізкультурну
40 років наполегливої праці
життя», викликала багато від
роботу на факультеті. Коли б не відбувалися тренування,
на
ниві освіти й науки. Цю зна
гуків учителів.
Володя, незважаючи на обмеженість часу, завжди був
менну
дату зустрічає професор
За бездоганну роботу в шко
присутній на них. І не просто спостерігачем.
у
розквіті
своїх творчих сил.
лі Т. Ф. Бугайко, одній з пер
По біговій доріжці біжить юнак. Рухи його рук
Побажаємо
ж йому радості й
ших на Україні (в 1940 році),
не зовсім правильні. Він добіг до фінішу і зупинився, по
щастя,
нових
успіхів
у його пло
присвоєно звання Заслуженої
тім, піднімаючи та опускаючи руки, повільно пройшовся
дотворній
роботі
на
благо Ра
учительки шкіл УРСР.
по стадіону. До юнака швидко підходить Володя. Між
дянської Батьківщини.
ними
повішається
жвава
розмова.
Юнак
вдячним
погля
З 1939 р. Тетяна Федорівна
П. ХРОПКО.
дом проводжає Володю...
працює в нашому інституті. Во
Та Володя Бондар не тільки хороший порадник. Він
на написала і успішно захисти
сам непоганий спортсмен, і ще жодні інститутські зма
ваН і ч н
ла кандидатську і докторськугання не пройшли без ного участі.
ВІЛЕЙНИЙ рік ознамену
дисертації. Т. Ф. Бугайко пер
На комсомольських зборах факультету товариші одно
вався значними подіями.
голосно обрали В. Бондаря секретарем факультетського
Запущено
міжконтинентальну
бюро. І, незважаючи на те, що коло його обов’язків знач
балістичну
ракету;
4-го жовт
но розширилось, роботи стало набагато більше, Володя
ня запущено перший штучний
встигає побувати скрізь.
супутник Землі, а 3-го листопа
СПРАВЖНІЙ
І в навчанні В. Бондар не відстає — він сумлінний 1
да — другий. Все це зміг здійс
дисциплінований студент.
нити тільки Радянський Союз,
Товариші щиро вітають Володю з святом і бажають
ІЛИЧІ. Ясний липневий
успіхів
у
навчанні,
щастя
в
житті.
день. У лісі чується сміх,
народи якого під керівництвом
співи. На галявині діти оточили
М. ЮРЧЕНКО,
Комуністичної партії 40 років
студент І курсу педагогічного факультету.
тоненьку, коротко острижену
тому назавжди скинули ярмо
дівчину. Це — вихователька
капіталізму і встановили свою
піонерського табору «Молодая
гвардия» Ніна Дубіна.
Кожний намагається стати
ТОВАРИШ
поближче до неї, першим роз
повісти новину, порадитись, ви до себе. І коли потрібно було
УДЕМО
ВИ ім. Герцена. Там відвідування хорово
рішити спірне питання.
дати кандидатуру в комсомоль
ВЧАТИ жесто вона ознайомилася го гуртка.
Вони знають, що Ніна Сергі ське бюро факультету, всі одно ві знаки глухоні з роботою науко
Побажаємо ж Кірі
ївна кожного уважно вислухає, голосно обрали Ніну. І не по мих,— говорить сту вого дефектологіч дальших, ще кра
дасть пораду. За що ж її люб милились. Третій рік вона вмі дентка. Всі вмить ного гуртка і зра щих успіхів у на
лять і поважають діти?.. І чи ло поєднує активну роботу в притихли: адже так зу ж вирішила: тре вчанні, в громад
тільки діти?..
бюро з відмінним навчанням. цікаво дізнатися, як ба організувати та ській роботі, радості
...Ось Ніна в оточенні сту До того ж Ніна — хороша можна жестами по кий гурток у нашо та щастя в житті.
дентів: вона роз’яснює їм не спортсменка, учасниця худож яснити те чи інше му інституті. Обо
зрозумілий матеріал. Спокійно ньої самодіяльності.
в’язково!
слово!..
Л. ТЕРТИЧНА,
і терпляче пояснює вона кож
Ця ідея сподоба студентка педфаку.
Однією з перших вон а від
Йде заняття на
не питання — у кожній її від гукнулася на заклик ЦК ком укового
студент лась і викладачам
повіді відчувається бажання до сомолу допомогти цілинникам ського гуртка де К. Курчинську під
помогти товаришу.
Рудольф
зібрати багатий врожай. За фектології.
Веде тримав
Людяна і чуйна, Ніна ніколи зразкову
Генріхович
Краєв
роботу
Н. Дубі його четвертокурс
не відмовить у проханні. Такою на нагороджена значком ЦК ниця педагогічного ський.
знаємо ми Ніну тепер, такою ВЛКСМ «За освоение целин факультету
К. Курчинська —
Кіра
була вона і з перших днів на ных земель»,
відмінниця навчан
Курчинська.
вчання в інституті.
ня. Знання у неї
Чуйна, скромна і працьо
Під час екскурсії глибокі, міцні. І на
Після закінчення школи з зо
вита, вимоглива до себе і в Ленінград (в чи
все у неї вистачає
лотою медаллю Ніна Дубіна
до товаришів — ось яка наша слі кращих студен
часу: і на проведен
стала студенткою нашого інсти
Ніна.
тів) К. Курчинська ня занять в гуртку,
туту.
побувала в Ленін і на грунтовне ово
Т. ЛЕВИЦЬКА,
Уважна до товаришів, витри
градському педаго лодіння навчальним
мана і відверта, вона відразу ж
студентка 31 групи
і на
гічному
інституті матеріалом,
завоювала загальну симпатію
математиків.
З ЛЮ БОВ’Ю ДО ПРАЦІ
Р
Ю
Б
Відмінниця-активістка
Б
УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ
Вченої Ради інституту, при
свячене 40-річчю Великої
Жовтневої соціалістичної ре
волюції, відбулося 1 листо
пада в актовому залі. З до
повіддю «Перемога Великої
Жовтневої соціалістичної ре
волюції на Україні» висту
пила кандидат історичних
наук доцент Г. П. Лещенко.
Цікавим був виступ профе
сора П. К. Волинського «Ук
раїнське радянське літерату
рознавство за 40 років». Про
досягнення радянської пси
хології та про розвиток пе
дагогічної думки за роки
Радянської влади розповіли
доценти Д. Ф. Ніколенко та
С. А. Літвінов.
*
31 ЖОВТНЯ о 18-й годи
ні 50 хв. аспіранти В. Чер |
нявський, В. Дубчак, М. Мі
няйлов та інші спостерігали
в інститутській обсерваторії
рух штучного супутника Зем
лі, який є підтвердженням
величезного росту вітчизня
ної науки і техніки за 40 ро
ків Радянської влади.
*
РОБОТИ членів кафедр
української, російської і за
рубіжної літератур виставле
ні на стендах у кабінеті лі
тератури. Книги і статті
П. К. Волинського, І. І. Піль
гука, Д. В. Чалого, Ф. М.
Поліщука, Л. М. Карлова,
В. Д. Войтушенко, І. Т. Кру
ка, А. К. Даннлюка та Ін
ших знайомлять відвідувачів
виставки з друкованою про
дукцією наших літературо
знавців.
*
СТЕНДИ - ВИСТАВКИ
«Великий Жовтень» та «Мо
сква — столиця нашої Бать
ківщини» організовані кабі
нетом марксизму-ленінізму.
іи
сач
владу — владу робітників 1 се
лян.
У цьому році народи СРСР,
як і інші народи світу, країн
народної демократії, і в тому
числі народи Чехословаччини.
радісно і урочисто відзначати
муть 40-річчя Великого Жовтня.
Після
визволення
Радян
ською Армією моєї батьківщи
ни, наш народ став на новий
шлях, на шлях соціалізму.
Світлим і заможним стало
життя. Ми сповнені щирої по
дяки Союзу РСР і його непере
можній Армії.
Ми, студенти, які приїхали з
Чехословаччини, як і наші дру
зі вдома, радісно зустрічаємо
це велике свято. Ніхто з нас і
ніколи не забуде слів К. Гот
вальда, який, переходячи після
визволення кордон Чехословач
чини, сказав: «Як зіницю ока
будемо берегти дружбу з Ра
дянським Союзом. З Радян
ським Союзом на вічні часи!».
Ян ПРИГАНЦ.
ня будівництва башт для
рефракторів, ми скоро прийшли
до висновку, що наш інсти
тут, внаслідок відсутності від
критих ділянок землі, не має
інших можливостей як бу
ОПОВІДАННЯ
А. ДЯЧЕНКО
УРОК ПІ ДПІЛЛЯ
ЦЕ ТРАПИЛОСЯ в липні
А інші учасники хрестин, господи, прости і помилуй, но
1905 року в невеличкому зовсім тверезі, уважно слухали ворож деного младєнца, нарече
селі, на Північному Кавказі. Во юнака у формі духовної сем і ного О лександром в пам’ять
лосний підпільний комітет одер нарії.
безврем енно усопшего Госуда
жав директиву партійного цент
— Мене послали до в а с ,— ря-батю ш ки...
дувати башту в сучасній її кон ра, яку треба було негайно роз говорив він стиха,— з губерн
— Ваш і благородія, прошу з
струкції з обертним і розсув глянути і прийняти рішення по ського комітету Р осійської со
нами
за наслідника, мого пер
ним куполом на даху будинку її виконанню.
ціал-демократичної робітничої в іс т к а ,— низько вклонився ха
інституту, з якого обрій був
Але як зібратися? Де? В селі партії більшовиків. На порядок з я їн .— Ж інка! Закуски госпо
майже весь відкритий.
розташувалась особа сотня Ди денний став організований в ід дам оф іцерам .
Було вирішено будувати баш кої дивізії генерала Літвінова. ступ сил революції, щоб кращ е
М олода хазяйка метнулася
ту рефрактора на даху, на пе Сам генерал, розморений спе підготуватися до рішучого у д а
за тарілкою смаженої риби. В
рехресті двох внутрішніх капі кою, другий тиждень сидить у ру по царизму...
хаті піднявся веселий п'яний
тальних стін будинку.
селі. Звичайно, шпиків та охо
Представник центра говорив
гармидер.
Поблажливо ухмиля
На нашу думку, коливання рони збільшилося значно. Як довго. Всі слухали, затам ував
ючись,
о
ф
іц
ери випили і кину
грунту, яких він набував вна що зібратися за селом, зразу ши подих. Іноді Петро Гнатович
ли скл ян ки об підлогу.
слідок вуличного руху авто викриють: комітет не малий — давав знак
двом
хлопцям— М ногая
лета! — завив
транспорту і трамваїв (тоді по дев’ять чоловік; у самому се зв’язківцям від загонів, і вони
бульвару Т. Шевченка і Пиро лі — тим більше не вдасться: заводили на декілька хвилин околодочний, витріщивши очі.
говській вулиці проходили трам слідкують за кожним двором, п'яний гамір, решта безладно їх
— Ваш і благородія! Сідайте
вайні колії), в першу чергу за кожною людиною.
з нами! Б удьте ласкаві!
підтримувала.
І тут членові комітету вчите
Раптом з вулиці пролунали
ДЕНЬ 40-х РОКОВИН сприйматимуть зовнішні капі
Квапливо оф іцери кинули на
Великої Жовтневої соціа тальні стіни будинку. Порадив лю Петру Гнатовичу Зеленсько сердиті гортанні голоси, б р я з стіл в о зн аку своєї прихиль
кіт шпор, лайка. Семінарист ності по четвертній і, підібрав
лістичної революції минає 20 шись у цій справі з фахівцями му прийшла на думку ідея.
...Сімнадцятого липня, в не схопив з столу шматок ковба ши ш аблі, вислизнули з душної
років з дня закінчення будів кафедр Київського політехніч
ництва нашої астрономічної об ного інституту, в тому числі з ділю під вечір в хату молодо си і, впавши на коліна о т кімнати на вулицю. Вони були
серваторії і передачі її в роз відомим професором І. А. Кірі го валяльника Юхима Олійника цю Стефану, захропів. Хтось впевнені у благонадійності ком
порядження учбової частини єнком, ми прийняли їх пропози потяглися святково одягнені ро простягнувся посеред кімнати. панії.
інституту. В той час закінчу цію щодо установки рефрактора дичі та знайомі; статечно про Хазяїн з усієї сили штовхнув
Ч ерез д екіл ька хвилин на
вався період великої рекон не просто на перехресті внут йшов отець Стефан разом із си під бік околодочного. Той спро ганку нова пара п'яних обійма
струкції вищої школи. Партія рішніх капітальних стін, а на ном друга, що загинув під соння зарепетував шаленим го лася з околодочним, який роз
вживала рішучих заходів, щоб спеціальний масивний пустоті Мукденом, семінаристом, який лосом, прийнявши з чиїхось по беш кетувався на всю вулицю, а
вищі заклади готували дійсно лий зрізаний конус, змонтова напередодні приїхав з міста; служливих рук пляшку з го в кімнаті тривало обговорення
ний на спеціальних войлочних струнко пропрямував, подзень рілкою:
висококваліфіковані кадри.
директиви центра...
куючи шаблею по шпорах, око
Для потреб учбового процесу прокладках.
— За вір-ру, цар-ря і атєчеІнколи з вікон долітали голо
Терміново завершувалися об лодочний наглядач Бородавкін. ство! Ур-ра!
педінституту був замовлений
си, дзенькіт пляш ок. «П ’яні»
Скоро з хати Юхима залуна
астрономічний рефрактор фірми лицьовувальні і монтажні ро
вал ял и ся уж е і навколо будин
— Ур-ра! — підхопили всі.
ли
нестройні голоси, серед
боти.
Наступив
день
5
листопа
Цейса та інші прилади. В
ку, д еякі з них підіймалися і
На
порозі,
відбиваючись
від
оформленні цих замовлень від да. Залишалось усім скласти яких чітко визначався бас око двох «п’яних», які настирливо зникали в темних вулицях. Ні
УРСР, за дорученням Раднар- «державний іспит». Було вирі лодочного:
лізли цілуватися, з ’явилися два хто не н аваж у в ав ся їх затриму
Ска-ка-ал к-а-зак чер-рез
кому, брали участь окремі чле шено провести випробування
вати. Н а ган ку леж ало троє.
офіцери з особої сотні.
доли-и-ну-у,
ни кафедри загальної фізики рефрактора під час його най
Один, п ід ім ’ятий тушею около
—
Запрошуємо
до
столу!
—
Чер-рез кав-казские
інституту, яку в той час очо більш відповідальної роботи по
дочного, ледве стрим ую чи сміх,
кинувся
до
них
хазяїн.
кр-рая-а!..
лював відомий вчений про фотографуванню зірок у най
Шпиків
та
вершників
з
осо
— Просимо! Сідайте! — за говорив товариш у, теж зв’язків
більш несприятливих умовах
фесор Г. Г. Де-Метц.
цю:
бої сотні, які шастали по вули гули гості.
Незабаром стало відомо, що для нього.
— От проклятий! Пудів на
— Що це за п’янка? — гид
Ніч випала з чистим прозо ці, брали завидки: добре справ
німецька фірма відмовляється
десять!
В есь бік мені відда
ляли хрестини у валяльника!
ливо запитав старший офіцер,
гарантувати точність роботи рим небом. Фотокасету на реф
вив...
А
здорово Петро Гнато
Ледве пізні літні сутінки але зразу ж заспокоївся, поба
механізмів
рефрактора
без ракторі відкрито... Астрономи
вич п ридум ав! Г лянь, Федько,
вкрили
село,
на
ганок
виповзли
чивши
погони
околодочного
і
укладення договору на його відмітили час експозиції.
он вони, ф ар ао н и , огинаються.,.
Нарешті потрібний час про двоє, трохи поборсалися і за хрест отця Стефана.
установку фахівцями фірми.
снули
прямо
поперек
східців.
Д ійсно, ш пики продовжували
Отець
Стефан,
якого
збудили
В тодішній міжнародній ситуа йшов... Фотокасета закрита... В той же час у світлиці під об так само безцеремонно, як і з за зд р іс тю обходити веселий
ції візит означених фахівців до Астрономи направляються в разами вже мирно хропів отець околодочного, намагався набути двір: з в ’яж и сь, мовляв, з п’я
нашої країни був явно не ба фотолабораторію. Наступна пе Стефан, а за столом, встромив благопристойний вигляд і, при ними, сам н е радий будеш.
ревірка фотознімків мікроско
жаний.
пом
показала, що будівельники шись вусатою, червоною пикою тискуючи до товстого черева І вони, облизую чись, проходили
Очолюваний Г. Г. Де-Метцем,
д алі, ш укаю чи підпільний во
в тарілку з холодцем, спав Бо голову семінариста, бурмотів:
актив нашої кафедри вирішив і монтажники цілком справи родавкін.
лосний ком ітет.
—
Здравіє
новопрестав...
відмовитися від них і з завдан лися зі всіма труднощами, які
ням по установці рефрактора стояли перед ними.
М. ГНАТЮК.
Петро ОРЛИК.
Хай живе Великий Жов
справитися власними силами.
В актив кафедри по розроб тень, який розкріпачив ро
ці цього питання, крім нас зум людини, відкрив необмеже Вірлихою зветься висока могила
Щ АСТЯ
і
Г. Г. Де-Метца, увійшов ні простори розвитку перед ра Насипана хто-зна коли,
Народивсь я в люті під’яремні дні,
наш астроном М. О. Рудський, дянською наукою.
Напевне, востаннє розправивши крила.
Говорила рідна матінка мені:
лекційний
асистент
універ
Лягли тут спочити орли.
«Виростай же, сину, виростай, мужній,
В. БУЛГАКОВ,
ситету відомий оптик О. П.
В гранітній скорботі схиливсь на коліна,
Ти
зазнаєш щастя на землі своїй...».
К. ЯНКОВСЬКИИ.
Шереметьєв. Вивчаючи питан
Як символ їх волі, боєць.
В серці материнськім є передчуття:
Що путь їх пройшов від Дніпра до Берліна
З Сходу завітало сонячне життя.
Проніс теплоту їх сердець.
Я в далекий Київ вчитися пішов
Вирує кругом безконечне роздолля,
Пострічав там друзів, пострічав любов.
Буяють колгоспні поля,
...Промайне на схилах вікових Дніпра
Борців за віками омріяну волю
Неповторна, мила юності нора,
Навіки забрала земля.
Та життя цвістиме, як сади цвітуть,—
Лягли України, Росії тут рядом
Я піду з ним в ногу у щасливу путь.
Безсмертні звитяжні сини,
Спинися, прохожий, орлиний нащадок:
За тебе померли вони!
В. ШАРАДА.
ОБСЕРВАТОРІЇ 20 РОКІВ
В
О ГО Л О Ш ЕН Н Я
ДЛЯ УЧАСТІ В СВЯТКОВІЙ
ДЕМОНСТРАЦІЇ ТРУДЯЩИХ
студенти та співробітники збираються
О 8 ГОД. РАНКУ 7 ЛИСТОПАДА
В ІНСТИТУТІ.
ПЕРШИМ в колоні інституту йде ФІЗИКОМАТЕМАТИЧНИЙ факультет, ЗА НИМ —
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ.
ОФОРМЛЕННЯ КОЛОНИ: один ряд —
червоні косинки, другий ряд — букети
квітів
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ у повному
складі йде в загальноміській колоні дружби
народів.
МНЕ РОВНО ДВАДЦАТЬ...
Мне ровно д в а д ц а т ь ... Горы, воды
Пройти бы вдоль и поперек,
В такие б годы — в небосводы
С летать орленком ... Ветерок
И неба синь, и ш ирь просторов —
Так землю всю: за пядью пядь —
Н ет, не орлины м , птичьим взором,—
А человеческим обнять.
Редактор В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова