Файл #123: "За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)"

До свята Великого Жовтня залишилось 12 днів
ЧИМ В И З У С Т Р ІЧ А Є Т Е З Н А М Е Н Н У Д А Т У ?
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

СЬО ГО Д НІ
в н а ш і й газеті :

З

а

д а г о г іч н і
К А Д Р И 25
п

*

ЗВІТУЮТЬ КОМУНІСТИ

- 2 стор.

*

СКРОМНИЙ ТРУДІВНИК

— 1 стор.

*

Я К У КНИГУ ВИ ПРИДБАл и
ПІД ЧАС МІСЯЧНИКА КНИГИ?— 3 стор.

В

е

Ж ОВТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО

1917-1957

До

н

40-річчяВ
ел икого Ж о втня

Дух Трипілля, дух свободи,
Що од Леніна у нас,
В лавах дужого народу
Не захмарив, не загас...
(П. Усенко).
ОГУТНІЙ, широкий, вічно стрімкий по­
т ік в золотих берегах. Над водою і бе­
регами — блідосиній шовк осіннього неба
пронизаний сонячними ниточками летючого
павутиння. Понад хвилини стрімливо носить­
ся вільна
чайка,
вище — срібнокрилий
«ИЛ-14», а ще вище, десь у космосі, мчить
над планетою гордість і радість радянської
людини-трудівника, перший у світі штучний
супутник Землі.
По Дніпру весело біжать два білосніжних
катери. «Реве та стогне Дніпр широкий...» —
лунає з одного. «Ой, Днипро, Днипро, ты ши­
рок, могуч...» — як відповідь долітає з дру­
гого. Молоді, сильні голоси належать юнакам
і дівчатам, які заповнили палуби катерів. Це
студенти нашого інституту (а їх біля трьох­
сот) їдуть на екскурсію в Трипілля — на місце
вічної комсомольської слави.
Майбутні вчителі милуються
мостами, пароплавами, мальов­
ничими берегами з новобудова­
ми, лісами, пляжами — всією
величною панорамою Дніпра,

А

м

добровільно взяли в руки
зброю. їх бойовим девізом став
лозунг: «Якщо революція за­
кликає вмерти,— вмри: так по­
трібно для спільної справи».
І вони з честю виконали за в ­
дання партії, виконали свій ком­
сомольський обов’язок.
М. Ратманський, Л. Аронова,
Н. Болонський, М. ГІолонський,
Є. Косой. М. Городецький, Н.
Орликова та інші сміливо всту­
пили з нерівний бій з бандита­
ми. Особливо відзначився муж­
ністю та героїзмом взвод, очо­
люваний політруком Дубовим.
Він першим вдерся на околицю
Трипілля і, з допомогою всього
загону, захопив його.
Але бандити, отямившись,
почали стягувати сили і зайня­
ли вигідні позиції на оточую­
чих село висотах. Почався смер­
тельний бій, який тривав цілу
ніч і весь наступний день.
Перший удар прийняла на
себе передова застава, яку очо­
лював Михайло Ратманський.
...Мужньо захищають рідну зем­
святе почуття великої любові до лю юні патріоти. Але все мен­
Батьківщини і лютої ненависті ше й менше залишається боє­
до її ворогів!
припасів, рідіють ряди героїв.
В уявленні присутніх вини­ М. Ратманський, залишившись
кають образи героїв, про яких один, останньою кулею вразив
себе...
Студент Михайло Антонюк з
непокритою головою завмер бі­
ля пам'ятника. Він, у минуло­
му фронтовик, добре уявив собі
картини бою. Може, саме на
цьому місці від удару ворожого
багнета комсомолець Сидоренко
не міг битися з ворогом рука­
ми. Тоді він зубами схопив бан­
дита за ногу, звалив його, пі­
дім’яв під себе, вп’явся у воро­
же горло...

СЛ А В А

ЯКИЙ .В ЦЕЙ Ч у д еС Н И Й Ж О ВТНе ВИЙ

здається особливо ласка­
вим і привітним. Але не для
всіх і не завжди був таким
Дніпро...
Через годину кораблі при­
швартувались біля високих, ле­
гендарних трипільських бере­
гів.
У суворому мовчанні стоять
біля пам’ятника героям, над
кручею, Ігор Толстихін, Петро
Нестерук та їх друзі. Неначе і
вода почорніла, і небо насупи­
лось. Ось він — Дніпро, що
поховав у своїй безодні, біля
сорока років тому, таких же, як
і вони, юнаків і дівчат, захис­
ників Радянської влади.
Чийсь приглушений голос ти­
хо декламує:
Немає для того загину,
хто чесно ішов проти мли.
В борні за свою Батьківщину
ви юне життя віддали.
Дивились ви гордо і сміло
в обличчя катів навісних
і, з вірою в правеє діло,
схвильовано розповідає свідок
не видали друзів своїх...
«трипільської трагедії», учи­
Ніхто навіть не ворухнувся, тель Григорій Васильович Гар­
не оглянувся на того, хто де­ кавенко.
їх було близько 400 чоло­
кламував. Тільки дужче вида­
лися вилиці, щільніше стисну­ вік — червоноармійців 2-го Ки­
лися зблідлі губи. Відчувається, ївського караульного полку. Р і­
Київського
губкому
Що в цю мить кожен, не вагаю­ шенням
чись, пішов би на подвиг в ім 'я партії 25-го липня 1919 року
щастя, миру, свободи... І хай в вони були направлені на бо­
серці кожного юнака, кожної ротьбу з бандою Зеленого. В
дівчини, які пережили цю хви­ складі полку знаходився загін
комсомольців, які
лину, назавжди зостанеться це київських
день

Ціна 15 коп.

НАШІ КРАЩІ ЛЮДИ

І

ч

№ 28 ( 40)

ГЕРОЯМ!
Біля льоху, де катували по­
лонених, міцно взявшись за
руки, стоять подруги-першо­
курсниці Люся Гіренко і Валя
Рудик. Вони дуже когось нага­
дують. Так! Смуглява, серйоз­
на Люся — Улю Громову, а бі­
лява, жвава Валя — Любу Шев­
цову. І, повірте, ця схожість не
лише зовнішня. Їх комсомоль­
ські серця сповнені рішучості, і
якщо буде потрібно, вони по­
вторять безсмертний подвиг
своїх старших бойових подруг.
А хіба Громова і Шевцова були
першими? Тут, у Трипіллі, ком(Закінчення на 4 стор.)

ЛЮДЯНИЙ, ПРОСТИЙ, СКРОМНИ
Й
П

ро сти й ,

звичайний, з
першого
знайомства
близький і задушевний чоло­
вік. Ледь помітною усміш­
кою, ЛЮДЯНИМ і бистрим по­
глядом опромінить вас — і
надовго.
Справді, люди, що його
оточують, а особливо аспі­
ранти, переконуються в цьо­
му зразу. Він завжди в русі,
чимось заклопотаний, чогось
домагається, когось шукає, а
зрештою цього вимагає по­
сада вченого секретаря на­
укової частини. Аж дивно
трохи стає, коли в цій по­
спішній і невідкладній робо­
ті він знайде хвилину і то­
бі: дасть довідку, а
то просто скаже кілька
теплих слів. І знову
робота. Є якась вірту­
озність у цій зайня­
тості, невідкладних кло­
потах про людей, його
пунктуальність
стала
звичкою, щирість і без­
посередність вражають
не раз, а доброта ледь прим­
ружених очей підбадьорює.
Почавши
дев’ятнадцяти­
річним юнаком свій трудовий
шлях як вчитель школи лік­
непу ще в 1921 році, продов­
живши його в дитбудинку,
семирічній школі та педаго­
гічних курсах, Василь Семе­
нович Парасунько в 1929 ро­
ці став випускником одного
із перших випусків нашого
інституту.
Пройшло багато часу. З
тих пір довелося перемінити
чимало посад, побувати в
різних кінцях України, Сою­
зу і світу, воювати з фаши­
стами. Багато довелося по­
бачити,
довгий
життєвий
шлях позаду, та скрізь това­
ришів і близьких вражала
оця сумлінність у виконанні
будь-якої дорученої справи,
чесність і терпеливість у до­
сягненні мети, болісне спри­
ймання невдач.
Вчитель, студент, науко­
вий співробітник, секретар
наукового товариства, лек­
тор, механік-буровик, викла­
дач інституту, зв’язківець і
розвідник, працівник му­
зею — скрізь Василь Семе­
нович вкладав творчий по­
рив, натхнення, відмовляючи
собі в найнеобхіднішому, ко­
ли цього вимагала загальна

справа. І пригадуючи свій
життєвий шлях, Василь Се­
менович не пишається собою,
бо робив те, що було потріб­
но, бо інакше не могло бу­
ти — так працювали і пра­
цюють мільйони скромних
радянських трудівників.
Ще будучи студентом, Ва­
силь Семенович .відзначався
серед своїх товаришів на­
стирливістю і цілеспрямова­
ністю в роботі. Почавши свої
студії над українськими і
кубанськими говірками, зби­
раючи діалектологічний ма­
теріал, молодий науковець
опублікував декілька праць
у студентському науковому
журналі «Кузня осв1ти». З тих пір він до­
кладає багато зусиль
для
розвитку такої
цікавої
галузі
мо­
вознавства. як діалек­
тологія.
Студенти мовно-літе­
ратурного факультету
надовго
збережуть
вдячність Василеві Семе­
новичу за ту неоціниму
1 терплячу допомогу, яку він
подавав їм у перших са­
мостійних спробах з діалек­
тології. Працюючи довгий
час завідуючим кабінету мо­
ви, він допомагав учасникам
експедицій у відборі, шліфу­
ванні зібраного матеріалу.
І досі зберігаються десятки
студентських зошитів з ма­
теріалами говірок, виправле­
них і впорядкованих його
дбайливою рукою. Важка,
кропітлива, почесна робота!
Кілька років тому Василь
Семенович закінчив вечірній
університет марксизму-лені­
ніз му. Він продовжує напо­
легливо працювати в галузі
лінгвістики, його праці з
етимології і питань зв’язків
деяких слів української і ро­
сійської мови, надруковані в
Наукових записках інститу­
ту, вражають доказовістю і
простотою викладу, сумлін­
ним опрацюванням матеріа­
лу, різносторонньою компе­
тентністю в питаннях мови.
— Спокійний,
витрима­
ний, товариський,— кажуть
про нього товариші.
— Людяний, простий і
скромний,— додамо ми, і це
не буде перебільшенням.
П. ОРЛИК.

ЗВІТУЮТЬ

ЗАМІСТЬ ОГЛЯДУ С Т ІН Н О Ї ПРЕСИ

КОМУНІСТИ

В обстановці ділової критики
2 1 -го жовтня відбулися звіт­
но-виборні -партійні збори мовнолітературного факультету. Звіт
про роботу партійного бюро
зробив секретар т. Шутенко.
За звітний період партбюро
виконало велику роботу. На
його засіданнях ставилися і об­
говорювалися важливі питання
учбово-виробничої, наукової та
ідейно-виховної роботи. В ре­
зультаті спільних зусиль парт­
бюро і комсомольської органі­
зації успішність студентів фа­
культету, порівнюючи з мину­
лими роками, поліпшилась і
складає зараз 99,6 процента.
Агітатори груп знайомили
студентів з найважливішими
подіями в житті нашої країни
і за рубежем. Добре працювали
агітатори
тт. Медушевський.
Кириченко та інші.
Тов. Шутенко зупиняється
також на недоліках, які мали
місце в роботі партбюро і всієї
партійної організації факульте­
ту. Так, зокрема, на початку
цього навчального року не були
проведені партійні збори. Пога­
но велась виховна робота в гур­
тожитках. Помічається спад
культурно-масової роботи серед
студентів. Поволі йде перебудо­
ва викладання нових дисциплін.

Звіт партбюро викликав жва­ проте в ідейно-виховній роботі
ве обговорення.
є ряд недоліків. Немає гнуч­
Тов. Кобилецький вказав, що кості в проведенні різних за­
в звіті не було висвітлене таке ходів; в роботі з студентами ще
важливе питання, як керівна наявний формалізм.
роль комуністів у виробничому
— За загальними заходами
процесі. В зв’язку з наближен­ ми не бачимо живих людей,—
ням 40-х роковин Великої говорить т. Поліщук.— Пога­
Жовтневої соціалістичної рево­ но, що викладачі зустріча­
люції треба було більше сказа­ ються із студентами тільки
ти про наші досягнення, відзна­ на лекціях і мало ведуть роз­
чити ту велику наукову і гро­ мов з ними поза лекціями і в
мадську роботу, яку провадять гуртожитках. Треба поліпшити
кафедри і окремі працівники.
умови для самостійної роботи
Питанню ідейно-виховної ро­ студентів.
боти серед студентів присвяти­
Тов. Волинський підкреслив,
ла свій виступ т. Слободінська.
що
в роботі партбюро є певні
Вона вказала, що на цій ділян­
зрушення:
налагоджено зв'язок
ці роботи партбюро не викори­
з
комсомольськими
організація­
стало всіх своїх можливостей.
ми,
краще
ведеться
наукова ро­
В ідейно-виховній роботі з сту­
дентами велику роль повинна ві­ бота. Але партбюро не виявило
дігравати література, а викла­ належної оперативності у ком­
дачі ще не прищепили їм плектуванні штатів, мало зай­
справжньої любові до літера­ малось роботою окремих викла­
тури. Погано відвідують студен­ дачів і аспірантів. Форми агіта­
ційної роботи у нас ще одно­
ти політзаняття та загальні манітні, мало проводиться дис­
культурно-масові заходи.
путів тощо.
Про недоліки ідейно-виховної
В новообраний склад партбю­
роботи серед студентів говори­ ро входять тт.: Поліщук, По­
ли тт. Медушевський, Дани­ ходзіло, Даннлюк, Крук, Табач­
люк та інші.
ніков. Секретарем партбюро об­
Тов. Поліщук відзначив, що раний т. Поліщук.
хоча партбюро приділяло увагу
Л. КАЧУРЕНКО.
підготовці вчителів-словесників,

15-го жовтня відбулися звіт­
но-виборні збори парторгані­
зації фізико-математичного фа­
культету. В звітній допові­
ді секретар партбюро т. Пет­
ришина відмітила, що робота
парторганізації в 1956/57 на­
вчальному році була направле­
на як на поліпшення навчальновиховної, так і політмасової ро­
боти на факультеті. За цей пе­
ріод значно поліпшилася полі­
технічна підготовка майбутніх
вчителів фізики і математики,
створено нові кабінети (креслен­
ня, електро- і радіотехніки і ін.),
придбано багато приладів, ма­
шин, механізмів і верстатів. Але
успішність студентів факульте­
ту залишилася на рівні минулих
років. Це ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТИМ, ЩО
значно збільшилась вимогли­
вість до знань студентів.
Партбюро факультету своє­
часно не організувало контроль
за виконанням прийнятих рі­
шень; внаслідок цього на 15.X
21 чол. мали академзаборго­
ваність; погано проводилася та­
кож робота у гуртках худож­
ньої самодіяльності, не приділя­
лося достатньої уваги питанням

оборонно-спортивної і шефської
роботи тощо.
У своїх виступах товариші
піддали гострій критиці недолі­
ки в роботі партбюро факуль­
тету.
Декан факультету т. Сергу­
нова звернула увагу на те, що
досі є ще академборжники,
що 7 випускників (відділ фізи­
ки) не склали державних екза­
менів. Це свідчить про погану
самостійну роботу студентів.
Великим недоліком в органі­
зації роботи факультету по по­
літехнізації навчального проце­
су є відсутність кафедри основ
виробництва і лабораторії опо­
ру матеріалів, теорії машин і
механізмів, кабінету енергети­
ки і т. п.
Питанню організації нових
кабінетів і поліпшення політех­
нічної підготовки студентів при­
святив свій виступ т. Чумак.
Товариші Вознюк, Гуменний,
Кубрушко особливу увагу в сво­
їх виступах приділили питан­
ням організації самостійної ро­
боти студентів і підвищенню
трудової та навчальної дисцип­
ліни на факультеті.

У СІТЦІ
На мовно-літературному фа­
культеті сітка партійної освіти
організовано розпочинає свою
роботу. Більшість викладачів
беруть участь у теоретичних се­
мінарах з філософії і естетики,
деякі вивчають класичні твори
марксистської літератури са­
мостійно.
Семінар, яким я керую, охоп­
лює 22 чол., з яких 12 — члени
КПРС. В склад семінару вхо­
дять такі викладачі, як доценти
Медушевський, Кириченко, По­
ліщук, Воіітушенко, Кулик; кан­
дидати наук Кульчицька, Савен­
ко, Євсєєв, Сурова, Хропко і
ряд Інших товаришів. Основний

Про шефську роботу, зокрема
допомогу школам Києво-Свято­
шинського району в обладнанні
фізкабінетів, говорив т. Деркач.
Тов. Мітюрьов зупинився на
питаннях поліпшення роботи з
студентами, організації кафед­
рами самостійної роботи студен­
тів і кращої підготовки їх для
політехнічної середньої школи,
зокрема звернувши увагу дека­
нату і партбюро факультету на
необхідність якнайшвидшої ор­
ганізації кабінетів і лабораторій
з політехнічних дисциплін.
Секретар партбюро інституту
т. Тендерес зосередив увагу
парторганізації факультету на
агітаційно-масовій роботі, під­
креслив необхідність тіснішо­
го взаємозв’язку з навчаль­
ною роботою та проведення рі­
шучої боротьби з пасивністю і
байдужістю студентів до гро­
мадсько-корисної праці.
По звітній доповіді і висту­
пах товаришів партійні збори
прийняли відповідні рішення.
Обрано новий склад партбюро
факультету. Секретарем парт­
бюро обрано т. Кухар.
Г. КОРДУН.

Ці слова з жартівливої дитя­
чої пісеньки згадуються кожно­
го разу, коли заходиш на ту
територію кафедри фізвихован­
ня, де стоять стенди.
Рясніють яскраві заголов­
ки стінгазет: «Фехтовальщик»,
«Баскетболист», «Пловец»; ви­
сять клапті паперу, зіяють
руді плями, на місці яких ко­
лись були фотографії...
Здається,
хороша
справа
стінна преса. Так, дійсно хоро­
ша, якщо нею
займаються
серйозно.
Але цікаво, що відповість зав.
кафедрою т. Речнць К. Р. на

Д о р о г у
Всього три номери « Колю ч­
ки-летучки» вийшло на педаго­
гічному факультеті, а її знає
вже весь інститут.
Сатиричний додаток до га зе ­
ти «Радянський педагог» вико­
нується на дошці різнокольоро­
вою крейдою, через кожних
два — три дні поновлю ється і
користується незмінним успі­
хом у глядачів-читачів,
Прогульниця Л. Бордюкова,
білоручка С. Озерова, ледар

запитання читачів стінгазети:
«Чому газета відростила таку
велику бор оду»?... Не відпо­
вість нічого. Факт. Фактом є і
те, що стінгазета розповідає про
Першотравневі свята, закликає
готуватися д о ... VI Всесвітнього
фестивалю молоді...
Так випускати газети не мож­
на. М оже, кращ е зовсім не бра­
тися за цю справу?!
З таким ж е запитанням ре­
дакція звертається до редколе­
гій стінгазет «Красный Крест»
і «Патриот Родины », які віта­
ють своїх читачів з святом...
8 березня.

с а т и р і !
П. Існю к вагом о відчули на собі
силу р а зю ч о ї сатири «Колюч­
ки», як а м етодом виконання на­
б лиж уєтьс я до широковідомих
сати ри ч н и х вікон Т А Р С .
Х орош у і ко р и сн у справу роз­
почали п а р тій н а і комсомоль­
ська о р га н іза ц ії педф аку, не­
зваж аю чи на скептицизм де­
як и х « е с те тів » . Це починання
заслу го в у є всеб іч н о ї підтримки
гром адськості.

НАРАДА СТУДКОРІВСЬКОГО АКТИ ВУ
15-го жовтня в досвідом роботи, ви­
редакції газети «За словили р я д
кон­
педагогічні кадри» кретних пропозицій
відбулася
нарада щодо
п оліпш ення
редакторів,
членів якості
ін сти ту т­
редколегій і корес­ ських
с тін газет
і
пондентів стінгазет, додатків до них.
присвячена питанню
Виріш ено в се­
підготовки
святко­ редині листопада
вих номерів.
провести
сем інар
Товариші, що ви­ членів
ред кол егій ,
ступали, обмінялися де і п р о ан алізу вати

с в я т к о в і номери га­
зет.
Д у ж е прикро, що
н а н а р а д у не з ’яви­
л ись
представники
г а з е т і бюлетенів,
я к і випускаю ться на
к а ф е д р і ф ізв ихован­
н я, хоч з а змістом і
з а оф орм ленням ці
газети
залишають
баж ати б агато кра­
щ ого.

В позаурочний час

Коли ми, студентипрактиканти,
вперше,
зустрілися з учителем
фізики 25-ої середньої
школи міста М. П уш ­
карьовим, то перш е,
з чим він звернувся до
нас, було прохання до­
помогти відновити ро­
боту шкільного р ад іо­
вузла. Ми з Б. С тадні­
ком охоче взял и ся за
цю справу. Серед учнів
8-го класу, до якого
ми були прикріплені, організу­ в ін ст и ту т і при допомозі членів
вали радіогурток. Одним із з а в ­ р а д іо г у р т к а 8-го класу.
дань гуртка було виготовлення
В сі с ту д е н ти , які проходили
підсилювача до ш кільного р а­ п р ак ти к у в 25 -й середній школі
діовузла.
під к е р ів н и ц тв о м П. Черняка,
Викладач каф едри
ф ізики в з я л и н а себе зобов’язання не
І. Тичина дала нам дуж е хоро­ губити з в ’я з к ів з і школою і ре­
шу схему підсилю вача з м ін і­ гу л я р н о , р а з на місяць, бувати
мальною кількістю деталей, по­ у с в о їх к л а с а х , проводити там
тужністю в 1 0 — 12 ват. Д уж е виховну роб оту.
велику допомогу подала нам
М и з Б . Стадніком взяли
два заняття. Для зручності слу­ інститутська лабораторія рад іо­ ш е ф с тв о н а д радіовузлом .
хачів складено детальну бібліо­ техніки.
графію творів М аркса, Енгельса
Підсилювач був виготовлений
О. БАГМЕТ.
і Леніна, з точною вказівкою
відповідних сторінок.
Н А Ш І ГОСТІ
Члени семінару, які входять в
ПРАЦІВНИКИ ОСВІТИ ДВОХ РЕСПУБЛІК
склад кафедри музики, будуть
Нещодавно
наш інститут ночого педінституту Л. В.
вивчати основні проблеми мар­
відвідали працівники освіти Б атманова.
ксистсько-ленінської естетики.
двох братніх республік —
Гості цікавились роботою
Латвії та Киргизії; старший інституту; особливо великий
Немає сумніву в тому, що
інспектор по вузах М іністер­ ін терес вони виявили до по­
заняття будуть проходити орга­
ства освіти Латвійської РС Р становки політехнічного на­
нізовано і систематично і пода­
Г. Л. Маркушевич, директор вчання, до підготовки вчите­
дуть велику допомогу нашим
Ризького педінституту Є. С. лів м узики і співів та вихо­
викладачам у практичній роботі
Пурвінська, директор Лієпай­ вателів шкіл-інтернатів, а та­
кож до постановки естетич­
та в їх подальшому теоретично­
ського педінституту Я. ф . ного та атеїстичного вихован­
му зростанні.
Бейхольд та заступник ди­ ня.
І. КРУК.
ректора Фрунзенського ж і­
І. ТАБАЧНІКОВ.

ПАРТОСВІТИ

склад семінару висловив ба­
жання вивчати роботи і вислов­
лювання класиків марксизмуленінізму, присвячені питанням
мови і мислення. В зв’язку з
цим розроблено відповідну те­
матику і вказано літературу для
вивчення вибраних тем. На се­
мінарі вивчатимуться такі те­
ми: марксизм-ленінізм про похо­
дження мови і її роль у форму­
ванні мислення; класики мар­
ксизму-ленінізму про роль мови
в процесі пізнання; класики
марксизму-ленінізму про спів­
відношення мови і мислення;
про форму і зміст мови. Кожній
з цих тем буде присвячено по

„ З отакою бород ою !.."

Визначному ра­ Наш
дянському пись­ календар
меннику с. я.
Маршаку минає
70 років. З них
п’ятдесят — при­
свячені
літера­
турній діяльності.
Дорослі читачі
знають С. Мар­
шака як поета-лі­
рика (збірки: «Лі­
ричний зошит». «Години й хви­
лини» та інші), як автора
блискучих сатиричних творів,
спрямованих проти ворогів ми­
ру й соціалізму. Широко відомі
також його майстерні поетичні
переклади творів Шекспіра,
Бернса, Гейне та інших класи­
ків світової літератури.
Але найбільше знають С.
Маршака і дорослі і юні грома­
дяни як чудового майстра тво­
рів для дітей. Справді, в твор­
чості для малюків, мабуть, най­
повніше виявилася його май­
стерність,
висока
поетична
культура, творча винахідливість
і своєрідність хисту. О. М.
Горький справедливо назвав
Маршака «талановитим і до­
свідченим працівником у галузі
літератури для дітей».
Починаючи з періоду заро­
дження радянської дитячої лі­
тератури, Маршак невтомно
працює в ній як поет і драма­
тург, керівник дитячих журна­
лів, теоретик і критик дитячої
літератури, добрий порадник
молодих авторів, з якими він
щедро ділиться своїм творчим
досвідом.
З творами Маршака діти зна­
йомляться у ранньому віці. Ще
не знаючи прізвища поета, вони
вже пам’ятають його дзвінкі,
веселі загадки, вірші, забавні
казки, легко уявляючи собі не­
складні картини близького їм
світу: іграшки, свійських тва­
рин, природу.
Почесне місце в творах для
дошкільнят належить темі пра­
ці («Пошта», «Пожежа» й ін.).
В самому ритмі цих віршів пе­
редається ритм праці ковалів,

ДРУГ

ДІТЕЙ

ються,
вчаться,
грають у героїв
(«Війна з Д ні­
пром», «Балада
про пам’ятник»,
«Пошта військо­
ва», «Крижаний
острів», «Опові­
дання про неві­
домого
героя»,
«Хто він?», «Ді­
ти нашого дво­

ДО МІ С Я Ч Н И К А КНИГИ

Будьмо книголюбами
На честь 40-річчя Великого
Жовтня в нашій республіці роз­
почався місячник книги. Трудя­
щі міста і села зустріли цей
важливий культурний захід як
свою гаряче любиму справу, як
радісне свято.
Великий інтерес до благород­
ної справи розповсюдження кни­
ги в широких масах, справжня
любов до друкованого слова є
важливіш завоюванням Великої
Жовтневої соціалістичної рево­
люції. Не тільки інтелігенція, а
й робітники і колгоспники в на­
шій країні знають ціну книзі,
розуміють її значення в по­
всякденному житті, люблять її.
Студенти і викладачі нашого
інституту, звичайно, не можуть
залишити
поза увагою мі­
сячник
книги.
Насамперед,
треба домогтися, щоб кожний з
нас придбав хоча б одну книгу
під час місячника. Це тим біль­
ше необхідно, що наші видав­
ництва, готуючись до великого
свята, випустили в світ десятки
прекрасних книг.
Нашим книголюбам можна
порадити і тритомне зібрання
документів і матеріалів «Вели­
ка Жовтнева соціалістична ре­
волюція на Україні», в якій до­
кладно висвітлено події з лю­
того 1917 по квітень 1 9 1 8 року.

ра» та інші).
Іноді поет переносить уяву
читача в інший, чужий світ: у
дожовтневу Росію («Билицянебилиця)», розкриваючи перед
ним на конкретних образах, че­
рез співставлений двох проти­
лежних систем, перевагу соціа­
лістичного ладу над капіта­
лістичним. У сатиричному творі
«Містер Твістер» Маршак би­
чує потворні риси світогляду й
поведінки американського бур­
жуа.
Твори С. Маршака захоплю­
ють дітей і виховують їх, бо
поет, крім глибокого знання
життя і досконалого володіння
пером, крім щирої любові до
дітей, добре знає особливості,
запити, літературний смак ди­
тини.
Маршак уміє говорити з діть­
ми забавно про серйозні речі.
Він не нав’язує їм моралі, а дає
мораль, зацікавлюючи дітей са­
мим предметом, темою твору.
В поезії С. Маршака, в ного
казках і п’єсах, написаних, за
висловом В. Катаева, «чудовим
простим і високим стилем», жи­
вуть великі гуманні почуття,
юряча любов до Радянської
батьківщини, до рідної мови.
школярів, про «Правила для Все це жваво сприймають ма­
ленькі читачі, і на творах ви­
учнів» («Учневі на пам’ять»).
Письменник горьківської шко­ датного письменника вчаться
любити свою Вітчизну, любити
ли, Маршак насичує свої твори людину — енергійного трудівни­
багатим змістом, в якому відби­ ка, будівника і творця нового
то живі риси нашої радянської життя.
Радянські педагоги, батьки і
дійсності. В його творах діють
радянські люди: будівники ве­ діти шанують С. Я. Маршака
(Замість
ликих споруд, захисники честі як друга і свого вірного поміч­
і незалежності Батьківщини, ника та бажають йому багатьох
Буває любов з першого по­
відважні льотчики, героїчне років життя, творчої радісної гляду. Інколи вона триває все
комсомольське плем’я, хоробрі праці.
життя. Дещо подібне трапляєть­
партизани; діти, які розважа­
Ф. ГУРВИЧ.
ся тоді, коли ми, з жадобою
вчитуючись, одну за одною пе­
регортаємо сторінки нового ро­
мана В. Добровольського «На
ту т. Ізюбенко і голові все життя».
Порушуючи традицію, не бу­
студради т. Сологубу
Під таким заголов­
19-го жовтня дирек­ ти визнана правиль­ запропоновано „в най­ демо викладати в коротких ряд­
ком у попередньому но­ ція інституту разом з ною.
ближчі дні виправити ках широкий зміст цього захоп­
мері газети було вмі­ партійним бюро прове­
Оскільки більшість становище, звернувши люючого твору. Зауважимо тіль­
щено статтю про недо­ ла нараду комендантів критичних зауважень у особливу увагу на спо­ ки, іцо автор книг «Троє в сірих
ліки в наших студент­ гуртожитків і голів статті торкалась гурто­ рудження спортивного шинелях» і «Женя Маслова»
студрад. Критика газе­ житку № 1, комендан­ майданчика.
ських гуртожитках.
в своєму новому творі поєднав
знову яскравість словесних барв
і гостроту сюжету.
Про що б не писав Добро­
Кафедра російської і зарубіж­
вольський в новому романі —
ної літератури — одна з про­ чи то про працю журналіста або
філюючих на мовно-літератур­ думи директора школи, чи про
ному факультеті. Перед її чле­ етичні проблеми або любов
нами стоять відповідальні зав­ дев’ятикласників — скрізь він
16-го жовтня 1957 р. в Києві завжди саме тут можна спосте­
уміє внести щось нове, своє, ці­
можна було спостерігати раке­ рігати ракету і супутник. Ця дання в справі підготовки вчи­ каве.
ту-носія і штучний супутник. За можливість залежить ще від телів-мовників, в справі даль­
Твір читається на одному
даними преси, штучний супут­ співвідношення часу сходу чи шого розвитку радянської літе­ диханні. Можливо, причина в
ник повинен був проходити над заходу Сонця в даному місці і ратурної науки. Саме тому тому, що тема нового романа
і
Києвом о 5 год. 12 хвилин за часу проходження супутника над останнє
засідання Вченої Ради надто близька студентам пед­
московським часом, а ракета-но­ цією територією. Наприклад,
вчителя.
інституту і було присвячене інституту — робота
сій — хвилин на десять раніше. у Києві 16-го жовтня супут­
Небо в цей час було част­ ник проходив о 5 год. 12 хв., аналізу роботи цієї кафедри.
Готуючись до знаменної да­
ково вкрито негустими хмар­ а схід Сонця був о 7 г. 22 хв.;
ти
— 40-річчя Великої Жовтне­
до
сходу
залишалось
2
год.
ками, а місцями — зовсім про­
зоре. Ракету помічено о 5 год. 10 хв.; було темно, але супут­ вої соціалістичної революції, гуртка
(керівник — доцент
ник і ракета, знаходячись ви­ члени кафедри проводять вели­ В. Войтушенко). З доповідями
1 хв. Вона проходила під
зіркою альфа Великої Вед­ соко над Землею, вже були ку наукову, навчально-методич­ на засіданнях гуртка виступа­
ну і громадську роботу.
медиці майже точно до бета освітлені Сонцем.
ють не лише студенти, а й вчи­
14-го
жовтня
у
газеті
було
Великої Ведмедиці та далі, з
На кафедрі створено автор­ телі київських шкіл.
півночі на схід, але далі на вказано, що супутник проходить ський колектив на чолі з про­
Останнім часом кафедра ба­
схід йшли хмари різної густоти над Києвом о 22 год. 38 хв., а фесором Д. Чалим, який в спів­ гато уваги приділяє питанням
з просвітами.
захід Сонця в цей день був дружності з учителями росій­ методики проведення семінар­
Яскравість ракети приблизно о 18 год. 9 хв.; значить, після ської мови і літератури присту­ ських занять. З цією метою
заходу Сонця пройшло 4 год. пив до складання підручника з влаштовуються відкриті семіна­
така ж, як альфа і бета Вели­
російської літератури для 8 — ри. які потім обговорюються на
кої Ведмедиці, тобто другої ве­ 29 хв.; настала ніч не лише в 9 класів.
засіданнях кафедри, стеногра­
Києві, а й високо над Києвом;
личини.
Враховуючи
перевантаже­ фування тощо.
супутник знаходився в земній ність лекційного курсу, кафед­
Не помітити ракету не мож­
Товариші, які взяли участь
тіні.
Це було затемнення супут­ ра вирішила ряд тем винести па в обговоренні звіту завідуючого
на, якщо тільки небо безхмарне
самостійне вивчення. Така фор­
і відомо, в якому напрямку тре­ ника, подібне до затемнення ма .роботи привчає студентів кафедрою доцента Л. Карлова,
вказали і на ряд недоліків у
Місяця. У таких випадках спо­
ба дивитися.
більш творчо і глибоко вивчати роботі кафедри.
Слід зазначити: якщо в газе­ стереження проводяться радіо­ програмовий матеріал.
Доцент І. Пільгук відзначив,
ті написано, що супутник про­ технічними засобами.
Нові форми з’явились і в ро­ що хоч плани наукової роботи
теслярів, листонош, і це ще
більше захоплює дітей, викли­
кає любов до скромних трудів­
ників.
Переступивши вперше поріг
школи, діти вивчають вірш С.
Маршака «Перше вересня», а
пізніше — інші його твори про

НА

„Чи не дивно?"

Я к треба спостерігати
супутник

ВСЕ

і нові книги з .питань літерату­
рознавства, мовознавства, фізи­
ки, математики.
Читачі можуть поповнити свої
бібліотеки і прекрасною книгою
О. Довженка «Зачарована Дес­
на», новим романом М. Стель­
маха «Кров людська — не води­
ця», щойно виданою збіркою
поезій М. Рильського «Троянди
і виноград». Новими виданнями
випущені тритомні збірки тво­
рів П. Тичини і А. Малишка,
двотомник І. Микитенка, роман
«Людолови» 3. Тулуб. У пре­
красно виданій -двотомній збір­
ці «Українська радянська істо­
рико-революційна п’єса» зібра­
но найкращі драматичні твори
про Жовтневу революцію і гро­
мадянську війну (серед них —
п’єси А. Головка, І. Кочерги,
Я. Мамонтова, О. Корнійчука).
Виходить у світ також чотири­
томна «Антологія української
поезії», куди увійшли найкращі
твори нашої поезії від Г. Ско­
вороди до наших днів.
«Всім хорошим в мені я зо­
бов’язаний
книгам»,— писав
О. М. Горький. І хотілося б,
щоб для кожного з нас книга
стала такою ж життєвою потре­
бою, як і хліб, вода, повітря.
П. ХРОПКО.

ЖИТТЯ
рецензії)
прагнення юності, боротьба з
труднощами
життя,
шляхи
щастя.
Можливо...
Але робити певні висновки
про твір в цілому, одразу ж
після закінчення останнього
розділу, важко.
Перед нами, ніби живі, по­
стають майстерно виліплені ру­
кою митця образи Кості 1 Лялі,
Сані і Жені.
Ні, враження це — надовго,
хороше враження!
Книжку, прочитавши, відкла­
даєш з жалем, а це непоганий
критерій.
Скільки нового розповів ро­
зумний 1 веселий друг — пись­
менник Володимир Доброволь­
ський! Хочеться подякувати
йому за це і порадити всім лю­
бителям літератури прочитати
новий роман.
Адже зустріч з вірним дру­
гом — любимою книгою — па­
м’ятається все життя!
Читайте, друзі!
В. ТАТАЄВ.

ОБГОВОРЮЄТЬСЯ РОБОТА КАФЕДРИ

ходить над даним місцем, то не

В. БУЛГАКОВ.

боті

наукового

продукція членів кафедри зай­
має ще незначне місце. Погано
на кафедрі і з станом підготов­
ки докторських дисертацій. На
засіданнях не практикується об­
говорення нових художніх тво­
рів. Не організовуються культ­
походи членів кафедри в теат­
ри, на виставки з їх наступ­
ним обговоренням. У своїй ро­
боті з студентами кафедра не
використовує такої важливої
форми виховної роботи, як дис­
пути.
Ділове обговорення питання
про роботу кафедри російської
і зарубіжної літератури на за­
сіданні Вченої Ради інституту
допоможе колективу кафедри
усунути наявні недоліки 1 під­
студентського І виконуються, проте друкована нести роботу на вищий рівень.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!
(Закінчення. Початок на 1 стор.)
сомолка-кулеметниця Н. Орли­
кова, залишившись одна з ку­
леметом (всі її товариші заги­
нули), продовжувала стійкий
опір. Коли ж закінчились пат­
рони, бандити кинулись на дів­
чину. Але вона не розгубилася
і останньою гранатою підірвала
кулемет. Загинувши, комсомол­
ка поховала з собою декількох
зеленівців.
— Полонених били шомпо­
лами,— розповідає старий учи­
тель,— палили розпеченим залі­
зом, вирізували п’ятикутні зір­
ки на тілі; бандити всіма спо­
собами намагалися здобути дані
про систему оборони Києва. Але
герої вмирали мовчки... Тих, хто
після нелюдських катувань за­
лишився живим, зв’язали ко­
лючим дротом по двоє і вивели
на дніпровську кручу. «Хай
живе партія і комсомол!», «Хай
живе комунізм!» — лунало з
обриву і знизу — від води.

Берег очеретом
Обгортає шпиль,
Сутінками вечір
Горнеться до хвиль.
Ми з тобою, друже,
На краго скали,
Де вмирали мужньо
Леніна орли.
У останній ранок —
Променям навстріч
Впали, як титани,
подолавши ніч.
Розплелись дороги

Так боролися І вмирали ваші
старші брати 1 сестри — київ­
ські комсомольці. Горді і смі­
ливі, вони не боялися смерті і
йшли в бій, сповнені відданості
Радянській владі, твердо впев­
нені в перемозі комунізму. Во­
ни загинули, але перемогли.
Своїм життям мужні герої за­
платили за ваше право на
щасливе життя, на безхмарну
юність... їх смерть — не тра­
гічна загибель, а перемога силь­
них духом...
...І знову в пам’яті виника­
ють вірші поета:
Ні Трипілля,
ні розстріл, ні бій,
Білих армій багнет,
гайдамацькі клинки
Не спинили ходу молодих,
що ішли нескоримо в віки.
А. ДЯЧЕНКО.
Фото В. Орловського.

Від села на міст,
Височіє строго
Камінь-обеліск.
Зорять над Трипіллям
Комунізму дні,
Грають сині хвилі,
Плещуться вогні.
Салютують пароплави,
Віддають кінці,
Лине гомін слави
По Дніпру-ріці.
О. ПЕТРИК.

Фанти без
коментарів

В л а с н і ім е н а і їх
П О Х О Д Ж Е Н Н Я
У нашому громадському жит­
ті і в побуті є багато різних
звичаїв, фактів, явищ, значення
яких ми або зовсім не знаємо
або маємо про них дуже повер­
хове уявлення. До їх числа, зо­
крема, належать і наші власні
імена, що стали традиційними,
бо протягом багатьох віків пе­
редаються від покоління до по­
коління.
Власні імена, як-от: Іван,
Марія, Степан, Катерина, Ми­
хайло, Маланка, Федір та ін.—
стали для всіх звичайними, і
рідко хто замислюється над пи­
таннями, звідки ці імена взяли­
ся, коли вони виникли і що во­
ни означають у перекладі на
нашу мову. Тимчасом кожній
культурній радянській людині,
особливо педагогам, було б ду­
же корисно обізнатися з цим

ПИШ УТЬ

С лово з а т . Р е ч и ц ь

ПРОБЛЕМА БЛІХ
Один із професорів Ньюйоркського університету Ед­
мон Бентон працює нині над
дуже важливою «науковою
проблемою». Він вивчає, кого
більше люблять блохи — чо­
ловіків чи жінок і чому вони
вибирають ту чи іншу жерт­
ву.
Зваживши на важливість
роботи професора Бентона,
керівництво університету ви­
ділило «дослідникові» спе­
ціальну стипендію на три
роки. В наукових колах
Нью-Йорка сподіваються, що,
після вирішення «проблеми
бліх», наука США зробить
величезний крок вперед.

Великою популярністю кори­ годин, чотири р а зи на тиждень.
стується гімнастика в нашому А ле зав. каф едрою фізвихован­
інституті. Спортсмени-гімнасти ня при наш ом у інституті т. Ре­
не раз успішно захищали честь чиць К. Р ., н езваж аю ч и на не­
інституту на районних і м і­ одноразові вимоги я к відпові­
ських змаганнях. Наші гімнасти дального за від д іл ен н я спортив­
входять у п'ятірку найсильні­ ної гімнастики т. Н е р у с а Б. Г.,
ших вузівських колективів мі­ так і тренерів, н іяк не може
ста.
«викроїти» для тренувань збір­
Зараз у відділенні спортивної ної команди півтори години.
гімнастики по програмі майст­ І треную ться гімнасти тричі на
рів спорту тренуються А. Ма­ тиж день, по півтори години.
тюша (III курс мовно-літератур­ Крім того, до цього часу не ви­
ного факультету). В. Ж урків­ ріш ено питання з спортивною
ська (IV курс фізико-математич­ формою. З цього приводу сту­
ного факультету).
денти навіть жартують, відзна­
До збірної команди гімнастів чаючи, що набагато легше ви­
інституту входять 11 спортсме­ конати другий спортивний роз­
нів, які тренуються по першо­ ряд, ніж одержати форму для
му спортивному розряду, і 16 — тренувань.
по другому. Серед .них слід від­
Тов. Речиць замість надання
МАНДРІВКА НА РУКАХ
значити Л. Барсукову, Л. Пиль­ діяльної допомоги гімнастам об­
Якийсь Зігфрід Віссенбернову, М. Тараненко, В. Ревуху. меж ується звинуваченням їх в
гер із Зальцбурга заявив ко­ При наполегливих систематич­ «утриманських настроях», в той
респондентові однієї відомої
них тренуваннях ці товариші, час як спортформа на каф едрі є.
австрійської газети, що він
безперечно, досягнуть значних Н езрозуміло,
чим
керується
вирішив пройти 300 км, які
успіхів.
т. Речиць у своєму ставленні
відокремлюють його рідне
Та, на ж аль, не можна не до тих чи інших спортсменів,
місто від Відня. Здавалося б,
сказати і про ряд недоліків, які але така «позиція», звичайно,
що тут особливого. А особ­ заважають нормальній роботі не сприяє поліпшенню спортив­
ливе те, що винахідливий
секції, знижують результатив­ ної роботи в інституті.
австрієць поклявся пройти
ність тренувань.
Сподіваємося, що т. Речиць
цю відстань... на руках. У до­
Згідно з наказом Комітету по все ж таки потурбується про
розі він сподівається зібрати
фізичній культурі і спорту при додатковий час для тренувань, а
пожертвування на відкриття
Раді Міністрів С РС Р спорт­ також про спортивну форму.
будинку для психічнохворих
смени, які тренуються по про­
Є. Ш АБОТЕНКО,
осіб.
студент IV курсу
грамі майстрів спорту та по пер­
В Австрії ходять чутки, шому спортивному розряду, по­
мовно-літературного
що Вассенбергер буде пер­ винні тренуватися не менше 3-х
факультету.
шим мешканцем майбутнього
будинку для божевільних.
ЛЕЖАЧИ В ТЕАТРІ
Нью-йоркські газети не
так давно повідомили про
нове «досягнення» американ­
ського сценічного мистецтва.
Щоб успішно конкурувати,
один театр виявив незвичай­
ну винахідливість. Для при­
манки публіки він оголосив
про своє нове «досягнення»,
яке полягає в тому, що в залі
обладнано зручні місця для...
лежання.
Таке піклування про гля­
дачів позитивно позначилося
і на доходах власників теат­
ру. Як пише газета, тепер
місця в театрі охоче розку­
повуються (особливо в ті дні.
коли немає видовищ).

М. ЧУБАЧ

НАМ

Зв’язок

з

підшефними школами

Вже два роки Київський дер­
жавний педагогічний інститут
надає дійову допомогу в роботі
вчителям Києво-Святошинського району. Особливо хочеться
подякувати товаришам Д. М.
Маєргойзу, А. С. Бугаю.
Цього року буде працювати
постійно діючий семінар для
вчителів математики. Це дуже
корисна і потрібна справа, вона
допоможе нам у перебудові ро­
боти школи .в світлі вимог по­
літехнічного навчання.
Хочеться побажати, щоб про­
тягом навчального року викла­
дачі інституту частіше бували
в школах району з лекціями, бе­
сідами з математики.

на світі, походять від бога. На­ Вторак, Третяк, Шостак. Відпо­
справді ж «християнські» імена відно до часу народження дава­
виникли і вживалися різними лись імена Зима, Лето, Мясоед,
народами задовго до виникнен­ Неделя, Подосен і т. п. Були й
ня християнської релігії: вони такі імена, які давались за на­
виникли ще в доісторичну туру, вдачу — Добриня, Ш уми­
епоху. Церква лише викори­ ло, Звонило, Злоба, Угрюм.
стала старі імена, як і іншу Була невеличка група імен, які
спадщину минулого, і постави­ вживаються ще й досі (Володи­
ла їх на службу своїм інтере­ мир, Людмила, Всеволод, Вяче­
сам.
слав і інші).
Як же виникли наші нинішні
Чому ж зникла більшість
власні імена в далекі, доісто­ старих руських імен і чому в
ричні часи?
нас переважають імена, запози­
Всі вони походять від загаль­ чені з інших мов? І те й друге
них прізвиськ, які завжди дава­ трапилось внаслідок запрова­
лись людині за якісь к о н ­ дження християнства на Русі.
к р е т н і зовнішні чи внутріш­ Християнське духівництво дов­
ні ознаки, за біологічні чи гро­
го боролося з різними «язиче­
мадські якості. У всіх народів
ськими» звичаями на Русі, в
у стародавні часи власні осо­
бисті імена мали конкретне зна­ тому числі з іменами, запрова­
чення. З історичних і фольклор­ джуючи скрізь н ові, християн­
них джерел відомі десятки й ські імена. Наші предки довго
сотні таких руських імен. Зараз чинили опір духовенству, і по­
вони за рідким винятком не руч з християнськими іменами
вживаються. Наведемо кілька вживали в побуті свої старі іме­
на. Християнські імена пошири­
прикладів:
Первой, Первуша — першим лися лише в XIII ст.

питанням хоча б у самих за­
гальних рисах.
Багатьом здається, що у нас
власних імен безконечно бага­
то — мабуть, тисячі. Насправ­
ді ж широковживаних імен
всього кілька десятків, від сили
сотня-дві.
Серед уживаних зараз імен є
частина нових, що з ’явилися за
радянської дійсності. Але абсо­
лютна більшість наших імен є
традиційними, бо дійшли до нас
від дідів і прадідів. Старі імена
були канонізовані церквою. У
дожовтневі часи, крім зазначе­
них у церковному календарі,
ніхто не смів вживати, вигаду­
вати нових імен. Всі ці кален­
дарні імена християнська церк­
ва запровадила на честь так
званих «святих», і духівництво
пояснювало, що імена, як 1 все народився в сім’ї і відповідно—

(Далі буде).

У нашій Горенській школі в
минулому навчальному році
студенти педінституту проходи­
ли педпрактику з фізики. Тре­
ба й надалі посилати студентів
на практику не тільки в міські,
а й у сільські школи, де буде
працювати
переваж на
біль­
шість студентів після закінчен­
н я інституту.
М. ПОТРАВНИЙ,
учитель математики
Горенської середньої
школи.

З ІНОЗЕМНОГО ГУМОРУ
В КІНО.
Він: Тобі зручно
сидіти,
люба?
Вона: Так, милий, цілком.
Він: Тобі добре видно?
Вона: Д уж е добре.
Він: Тоді д авай поміняємося
місцями.
НЕ ПОВЕЗЛО.
1- й студент: Т ак, значить, ти
ще раз провалився на екзамені
з фізики? Я к ж е це трапилося?
2- й студент: Розумієш , вона
мені поставили ті ж самі пи­
тання, щ о і в перший раз.
П О Ц ІЛ У Н О К В ТУНЕЛІ.
Він: Л ю ба, якби я знав, що
цей тунель такий довгий, я б
обов'язково тебе поцілував.
Вона: Я к, невж е це був не ти?-1
Д О БРИ Й ХЛОПЧИК.
Мама (прочитавши синові сен­
тим ентальну історію): Ну, Джон­
ні, а ти б віддав свою любиму
собачку цьому бідному хлопчи­
кові, у якого не було татка?
ДжоннІ
(судорожно прити­
скуючи до себе собачку): А мо­
же кращ е було б віддати йому
татка?
Заст. редактора
П, ХРОПКО.