Назва
За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)
Джерело
Текст
До свята Великого Жовтня залишилось 12 днів
ЧИМ В И З У С Т Р ІЧ А Є Т Е З Н А М Е Н Н У Д А Т У ?
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
СЬО ГО Д НІ
в н а ш і й газеті :
З
а
д а г о г іч н і
К А Д Р И 25
п
*
ЗВІТУЮТЬ КОМУНІСТИ
- 2 стор.
*
СКРОМНИЙ ТРУДІВНИК
— 1 стор.
*
Я К У КНИГУ ВИ ПРИДБАл и
ПІД ЧАС МІСЯЧНИКА КНИГИ?— 3 стор.
В
е
Ж ОВТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
1917-1957
До
н
40-річчяВ
ел икого Ж о втня
Дух Трипілля, дух свободи,
Що од Леніна у нас,
В лавах дужого народу
Не захмарив, не загас...
(П. Усенко).
ОГУТНІЙ, широкий, вічно стрімкий по
т ік в золотих берегах. Над водою і бе
регами — блідосиній шовк осіннього неба
пронизаний сонячними ниточками летючого
павутиння. Понад хвилини стрімливо носить
ся вільна
чайка,
вище — срібнокрилий
«ИЛ-14», а ще вище, десь у космосі, мчить
над планетою гордість і радість радянської
людини-трудівника, перший у світі штучний
супутник Землі.
По Дніпру весело біжать два білосніжних
катери. «Реве та стогне Дніпр широкий...» —
лунає з одного. «Ой, Днипро, Днипро, ты ши
рок, могуч...» — як відповідь долітає з дру
гого. Молоді, сильні голоси належать юнакам
і дівчатам, які заповнили палуби катерів. Це
студенти нашого інституту (а їх біля трьох
сот) їдуть на екскурсію в Трипілля — на місце
вічної комсомольської слави.
Майбутні вчителі милуються
мостами, пароплавами, мальов
ничими берегами з новобудова
ми, лісами, пляжами — всією
величною панорамою Дніпра,
А
м
добровільно взяли в руки
зброю. їх бойовим девізом став
лозунг: «Якщо революція за
кликає вмерти,— вмри: так по
трібно для спільної справи».
І вони з честю виконали за в
дання партії, виконали свій ком
сомольський обов’язок.
М. Ратманський, Л. Аронова,
Н. Болонський, М. ГІолонський,
Є. Косой. М. Городецький, Н.
Орликова та інші сміливо всту
пили з нерівний бій з бандита
ми. Особливо відзначився муж
ністю та героїзмом взвод, очо
люваний політруком Дубовим.
Він першим вдерся на околицю
Трипілля і, з допомогою всього
загону, захопив його.
Але бандити, отямившись,
почали стягувати сили і зайня
ли вигідні позиції на оточую
чих село висотах. Почався смер
тельний бій, який тривав цілу
ніч і весь наступний день.
Перший удар прийняла на
себе передова застава, яку очо
лював Михайло Ратманський.
...Мужньо захищають рідну зем
святе почуття великої любові до лю юні патріоти. Але все мен
Батьківщини і лютої ненависті ше й менше залишається боє
до її ворогів!
припасів, рідіють ряди героїв.
В уявленні присутніх вини М. Ратманський, залишившись
кають образи героїв, про яких один, останньою кулею вразив
себе...
Студент Михайло Антонюк з
непокритою головою завмер бі
ля пам'ятника. Він, у минуло
му фронтовик, добре уявив собі
картини бою. Може, саме на
цьому місці від удару ворожого
багнета комсомолець Сидоренко
не міг битися з ворогом рука
ми. Тоді він зубами схопив бан
дита за ногу, звалив його, пі
дім’яв під себе, вп’явся у воро
же горло...
СЛ А В А
ЯКИЙ .В ЦЕЙ Ч у д еС Н И Й Ж О ВТНе ВИЙ
здається особливо ласка
вим і привітним. Але не для
всіх і не завжди був таким
Дніпро...
Через годину кораблі при
швартувались біля високих, ле
гендарних трипільських бере
гів.
У суворому мовчанні стоять
біля пам’ятника героям, над
кручею, Ігор Толстихін, Петро
Нестерук та їх друзі. Неначе і
вода почорніла, і небо насупи
лось. Ось він — Дніпро, що
поховав у своїй безодні, біля
сорока років тому, таких же, як
і вони, юнаків і дівчат, захис
ників Радянської влади.
Чийсь приглушений голос ти
хо декламує:
Немає для того загину,
хто чесно ішов проти мли.
В борні за свою Батьківщину
ви юне життя віддали.
Дивились ви гордо і сміло
в обличчя катів навісних
і, з вірою в правеє діло,
схвильовано розповідає свідок
не видали друзів своїх...
«трипільської трагедії», учи
Ніхто навіть не ворухнувся, тель Григорій Васильович Гар
не оглянувся на того, хто де кавенко.
їх було близько 400 чоло
кламував. Тільки дужче вида
лися вилиці, щільніше стисну вік — червоноармійців 2-го Ки
лися зблідлі губи. Відчувається, ївського караульного полку. Р і
Київського
губкому
Що в цю мить кожен, не вагаю шенням
чись, пішов би на подвиг в ім 'я партії 25-го липня 1919 року
щастя, миру, свободи... І хай в вони були направлені на бо
серці кожного юнака, кожної ротьбу з бандою Зеленого. В
дівчини, які пережили цю хви складі полку знаходився загін
комсомольців, які
лину, назавжди зостанеться це київських
день
Ціна 15 коп.
НАШІ КРАЩІ ЛЮДИ
І
ч
№ 28 ( 40)
ГЕРОЯМ!
Біля льоху, де катували по
лонених, міцно взявшись за
руки, стоять подруги-першо
курсниці Люся Гіренко і Валя
Рудик. Вони дуже когось нага
дують. Так! Смуглява, серйоз
на Люся — Улю Громову, а бі
лява, жвава Валя — Любу Шев
цову. І, повірте, ця схожість не
лише зовнішня. Їх комсомоль
ські серця сповнені рішучості, і
якщо буде потрібно, вони по
вторять безсмертний подвиг
своїх старших бойових подруг.
А хіба Громова і Шевцова були
першими? Тут, у Трипіллі, ком(Закінчення на 4 стор.)
ЛЮДЯНИЙ, ПРОСТИЙ, СКРОМНИ
Й
П
ро сти й ,
звичайний, з
першого
знайомства
близький і задушевний чоло
вік. Ледь помітною усміш
кою, ЛЮДЯНИМ і бистрим по
глядом опромінить вас — і
надовго.
Справді, люди, що його
оточують, а особливо аспі
ранти, переконуються в цьо
му зразу. Він завжди в русі,
чимось заклопотаний, чогось
домагається, когось шукає, а
зрештою цього вимагає по
сада вченого секретаря на
укової частини. Аж дивно
трохи стає, коли в цій по
спішній і невідкладній робо
ті він знайде хвилину і то
бі: дасть довідку, а
то просто скаже кілька
теплих слів. І знову
робота. Є якась вірту
озність у цій зайня
тості, невідкладних кло
потах про людей, його
пунктуальність
стала
звичкою, щирість і без
посередність вражають
не раз, а доброта ледь прим
ружених очей підбадьорює.
Почавши
дев’ятнадцяти
річним юнаком свій трудовий
шлях як вчитель школи лік
непу ще в 1921 році, продов
живши його в дитбудинку,
семирічній школі та педаго
гічних курсах, Василь Семе
нович Парасунько в 1929 ро
ці став випускником одного
із перших випусків нашого
інституту.
Пройшло багато часу. З
тих пір довелося перемінити
чимало посад, побувати в
різних кінцях України, Сою
зу і світу, воювати з фаши
стами. Багато довелося по
бачити,
довгий
життєвий
шлях позаду, та скрізь това
ришів і близьких вражала
оця сумлінність у виконанні
будь-якої дорученої справи,
чесність і терпеливість у до
сягненні мети, болісне спри
ймання невдач.
Вчитель, студент, науко
вий співробітник, секретар
наукового товариства, лек
тор, механік-буровик, викла
дач інституту, зв’язківець і
розвідник, працівник му
зею — скрізь Василь Семе
нович вкладав творчий по
рив, натхнення, відмовляючи
собі в найнеобхіднішому, ко
ли цього вимагала загальна
справа. І пригадуючи свій
життєвий шлях, Василь Се
менович не пишається собою,
бо робив те, що було потріб
но, бо інакше не могло бу
ти — так працювали і пра
цюють мільйони скромних
радянських трудівників.
Ще будучи студентом, Ва
силь Семенович .відзначався
серед своїх товаришів на
стирливістю і цілеспрямова
ністю в роботі. Почавши свої
студії над українськими і
кубанськими говірками, зби
раючи діалектологічний ма
теріал, молодий науковець
опублікував декілька праць
у студентському науковому
журналі «Кузня осв1ти». З тих пір він до
кладає багато зусиль
для
розвитку такої
цікавої
галузі
мо
вознавства. як діалек
тологія.
Студенти мовно-літе
ратурного факультету
надовго
збережуть
вдячність Василеві Семе
новичу за ту неоціниму
1 терплячу допомогу, яку він
подавав їм у перших са
мостійних спробах з діалек
тології. Працюючи довгий
час завідуючим кабінету мо
ви, він допомагав учасникам
експедицій у відборі, шліфу
ванні зібраного матеріалу.
І досі зберігаються десятки
студентських зошитів з ма
теріалами говірок, виправле
них і впорядкованих його
дбайливою рукою. Важка,
кропітлива, почесна робота!
Кілька років тому Василь
Семенович закінчив вечірній
університет марксизму-лені
ніз му. Він продовжує напо
легливо працювати в галузі
лінгвістики, його праці з
етимології і питань зв’язків
деяких слів української і ро
сійської мови, надруковані в
Наукових записках інститу
ту, вражають доказовістю і
простотою викладу, сумлін
ним опрацюванням матеріа
лу, різносторонньою компе
тентністю в питаннях мови.
— Спокійний,
витрима
ний, товариський,— кажуть
про нього товариші.
— Людяний, простий і
скромний,— додамо ми, і це
не буде перебільшенням.
П. ОРЛИК.
ЗВІТУЮТЬ
ЗАМІСТЬ ОГЛЯДУ С Т ІН Н О Ї ПРЕСИ
КОМУНІСТИ
В обстановці ділової критики
2 1 -го жовтня відбулися звіт
но-виборні -партійні збори мовнолітературного факультету. Звіт
про роботу партійного бюро
зробив секретар т. Шутенко.
За звітний період партбюро
виконало велику роботу. На
його засіданнях ставилися і об
говорювалися важливі питання
учбово-виробничої, наукової та
ідейно-виховної роботи. В ре
зультаті спільних зусиль парт
бюро і комсомольської органі
зації успішність студентів фа
культету, порівнюючи з мину
лими роками, поліпшилась і
складає зараз 99,6 процента.
Агітатори груп знайомили
студентів з найважливішими
подіями в житті нашої країни
і за рубежем. Добре працювали
агітатори
тт. Медушевський.
Кириченко та інші.
Тов. Шутенко зупиняється
також на недоліках, які мали
місце в роботі партбюро і всієї
партійної організації факульте
ту. Так, зокрема, на початку
цього навчального року не були
проведені партійні збори. Пога
но велась виховна робота в гур
тожитках. Помічається спад
культурно-масової роботи серед
студентів. Поволі йде перебудо
ва викладання нових дисциплін.
Звіт партбюро викликав жва проте в ідейно-виховній роботі
ве обговорення.
є ряд недоліків. Немає гнуч
Тов. Кобилецький вказав, що кості в проведенні різних за
в звіті не було висвітлене таке ходів; в роботі з студентами ще
важливе питання, як керівна наявний формалізм.
роль комуністів у виробничому
— За загальними заходами
процесі. В зв’язку з наближен ми не бачимо живих людей,—
ням 40-х роковин Великої говорить т. Поліщук.— Пога
Жовтневої соціалістичної рево но, що викладачі зустріча
люції треба було більше сказа ються із студентами тільки
ти про наші досягнення, відзна на лекціях і мало ведуть роз
чити ту велику наукову і гро мов з ними поза лекціями і в
мадську роботу, яку провадять гуртожитках. Треба поліпшити
кафедри і окремі працівники.
умови для самостійної роботи
Питанню ідейно-виховної ро студентів.
боти серед студентів присвяти
Тов. Волинський підкреслив,
ла свій виступ т. Слободінська.
що
в роботі партбюро є певні
Вона вказала, що на цій ділян
зрушення:
налагоджено зв'язок
ці роботи партбюро не викори
з
комсомольськими
організація
стало всіх своїх можливостей.
ми,
краще
ведеться
наукова ро
В ідейно-виховній роботі з сту
дентами велику роль повинна ві бота. Але партбюро не виявило
дігравати література, а викла належної оперативності у ком
дачі ще не прищепили їм плектуванні штатів, мало зай
справжньої любові до літера малось роботою окремих викла
тури. Погано відвідують студен дачів і аспірантів. Форми агіта
ційної роботи у нас ще одно
ти політзаняття та загальні манітні, мало проводиться дис
культурно-масові заходи.
путів тощо.
Про недоліки ідейно-виховної
В новообраний склад партбю
роботи серед студентів говори ро входять тт.: Поліщук, По
ли тт. Медушевський, Дани ходзіло, Даннлюк, Крук, Табач
люк та інші.
ніков. Секретарем партбюро об
Тов. Поліщук відзначив, що раний т. Поліщук.
хоча партбюро приділяло увагу
Л. КАЧУРЕНКО.
підготовці вчителів-словесників,
15-го жовтня відбулися звіт
но-виборні збори парторгані
зації фізико-математичного фа
культету. В звітній допові
ді секретар партбюро т. Пет
ришина відмітила, що робота
парторганізації в 1956/57 на
вчальному році була направле
на як на поліпшення навчальновиховної, так і політмасової ро
боти на факультеті. За цей пе
ріод значно поліпшилася полі
технічна підготовка майбутніх
вчителів фізики і математики,
створено нові кабінети (креслен
ня, електро- і радіотехніки і ін.),
придбано багато приладів, ма
шин, механізмів і верстатів. Але
успішність студентів факульте
ту залишилася на рівні минулих
років. Це ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТИМ, ЩО
значно збільшилась вимогли
вість до знань студентів.
Партбюро факультету своє
часно не організувало контроль
за виконанням прийнятих рі
шень; внаслідок цього на 15.X
21 чол. мали академзаборго
ваність; погано проводилася та
кож робота у гуртках худож
ньої самодіяльності, не приділя
лося достатньої уваги питанням
оборонно-спортивної і шефської
роботи тощо.
У своїх виступах товариші
піддали гострій критиці недолі
ки в роботі партбюро факуль
тету.
Декан факультету т. Сергу
нова звернула увагу на те, що
досі є ще академборжники,
що 7 випускників (відділ фізи
ки) не склали державних екза
менів. Це свідчить про погану
самостійну роботу студентів.
Великим недоліком в органі
зації роботи факультету по по
літехнізації навчального проце
су є відсутність кафедри основ
виробництва і лабораторії опо
ру матеріалів, теорії машин і
механізмів, кабінету енергети
ки і т. п.
Питанню організації нових
кабінетів і поліпшення політех
нічної підготовки студентів при
святив свій виступ т. Чумак.
Товариші Вознюк, Гуменний,
Кубрушко особливу увагу в сво
їх виступах приділили питан
ням організації самостійної ро
боти студентів і підвищенню
трудової та навчальної дисцип
ліни на факультеті.
У СІТЦІ
На мовно-літературному фа
культеті сітка партійної освіти
організовано розпочинає свою
роботу. Більшість викладачів
беруть участь у теоретичних се
мінарах з філософії і естетики,
деякі вивчають класичні твори
марксистської літератури са
мостійно.
Семінар, яким я керую, охоп
лює 22 чол., з яких 12 — члени
КПРС. В склад семінару вхо
дять такі викладачі, як доценти
Медушевський, Кириченко, По
ліщук, Воіітушенко, Кулик; кан
дидати наук Кульчицька, Савен
ко, Євсєєв, Сурова, Хропко і
ряд Інших товаришів. Основний
Про шефську роботу, зокрема
допомогу школам Києво-Свято
шинського району в обладнанні
фізкабінетів, говорив т. Деркач.
Тов. Мітюрьов зупинився на
питаннях поліпшення роботи з
студентами, організації кафед
рами самостійної роботи студен
тів і кращої підготовки їх для
політехнічної середньої школи,
зокрема звернувши увагу дека
нату і партбюро факультету на
необхідність якнайшвидшої ор
ганізації кабінетів і лабораторій
з політехнічних дисциплін.
Секретар партбюро інституту
т. Тендерес зосередив увагу
парторганізації факультету на
агітаційно-масовій роботі, під
креслив необхідність тіснішо
го взаємозв’язку з навчаль
ною роботою та проведення рі
шучої боротьби з пасивністю і
байдужістю студентів до гро
мадсько-корисної праці.
По звітній доповіді і висту
пах товаришів партійні збори
прийняли відповідні рішення.
Обрано новий склад партбюро
факультету. Секретарем парт
бюро обрано т. Кухар.
Г. КОРДУН.
Ці слова з жартівливої дитя
чої пісеньки згадуються кожно
го разу, коли заходиш на ту
територію кафедри фізвихован
ня, де стоять стенди.
Рясніють яскраві заголов
ки стінгазет: «Фехтовальщик»,
«Баскетболист», «Пловец»; ви
сять клапті паперу, зіяють
руді плями, на місці яких ко
лись були фотографії...
Здається,
хороша
справа
стінна преса. Так, дійсно хоро
ша, якщо нею
займаються
серйозно.
Але цікаво, що відповість зав.
кафедрою т. Речнць К. Р. на
Д о р о г у
Всього три номери « Колю ч
ки-летучки» вийшло на педаго
гічному факультеті, а її знає
вже весь інститут.
Сатиричний додаток до га зе
ти «Радянський педагог» вико
нується на дошці різнокольоро
вою крейдою, через кожних
два — три дні поновлю ється і
користується незмінним успі
хом у глядачів-читачів,
Прогульниця Л. Бордюкова,
білоручка С. Озерова, ледар
запитання читачів стінгазети:
«Чому газета відростила таку
велику бор оду»?... Не відпо
вість нічого. Факт. Фактом є і
те, що стінгазета розповідає про
Першотравневі свята, закликає
готуватися д о ... VI Всесвітнього
фестивалю молоді...
Так випускати газети не мож
на. М оже, кращ е зовсім не бра
тися за цю справу?!
З таким ж е запитанням ре
дакція звертається до редколе
гій стінгазет «Красный Крест»
і «Патриот Родины », які віта
ють своїх читачів з святом...
8 березня.
с а т и р і !
П. Існю к вагом о відчули на собі
силу р а зю ч о ї сатири «Колюч
ки», як а м етодом виконання на
б лиж уєтьс я до широковідомих
сати ри ч н и х вікон Т А Р С .
Х орош у і ко р и сн у справу роз
почали п а р тій н а і комсомоль
ська о р га н іза ц ії педф аку, не
зваж аю чи на скептицизм де
як и х « е с те тів » . Це починання
заслу го в у є всеб іч н о ї підтримки
гром адськості.
НАРАДА СТУДКОРІВСЬКОГО АКТИ ВУ
15-го жовтня в досвідом роботи, ви
редакції газети «За словили р я д
кон
педагогічні кадри» кретних пропозицій
відбулася
нарада щодо
п оліпш ення
редакторів,
членів якості
ін сти ту т
редколегій і корес ських
с тін газет
і
пондентів стінгазет, додатків до них.
присвячена питанню
Виріш ено в се
підготовки
святко редині листопада
вих номерів.
провести
сем інар
Товариші, що ви членів
ред кол егій ,
ступали, обмінялися де і п р о ан алізу вати
с в я т к о в і номери га
зет.
Д у ж е прикро, що
н а н а р а д у не з ’яви
л ись
представники
г а з е т і бюлетенів,
я к і випускаю ться на
к а ф е д р і ф ізв ихован
н я, хоч з а змістом і
з а оф орм ленням ці
газети
залишають
баж ати б агато кра
щ ого.
В позаурочний час
Коли ми, студентипрактиканти,
вперше,
зустрілися з учителем
фізики 25-ої середньої
школи міста М. П уш
карьовим, то перш е,
з чим він звернувся до
нас, було прохання до
помогти відновити ро
боту шкільного р ад іо
вузла. Ми з Б. С тадні
ком охоче взял и ся за
цю справу. Серед учнів
8-го класу, до якого
ми були прикріплені, організу в ін ст и ту т і при допомозі членів
вали радіогурток. Одним із з а в р а д іо г у р т к а 8-го класу.
дань гуртка було виготовлення
В сі с ту д е н ти , які проходили
підсилювача до ш кільного р а п р ак ти к у в 25 -й середній школі
діовузла.
під к е р ів н и ц тв о м П. Черняка,
Викладач каф едри
ф ізики в з я л и н а себе зобов’язання не
І. Тичина дала нам дуж е хоро губити з в ’я з к ів з і школою і ре
шу схему підсилю вача з м ін і гу л я р н о , р а з на місяць, бувати
мальною кількістю деталей, по у с в о їх к л а с а х , проводити там
тужністю в 1 0 — 12 ват. Д уж е виховну роб оту.
велику допомогу подала нам
М и з Б . Стадніком взяли
два заняття. Для зручності слу інститутська лабораторія рад іо ш е ф с тв о н а д радіовузлом .
хачів складено детальну бібліо техніки.
графію творів М аркса, Енгельса
Підсилювач був виготовлений
О. БАГМЕТ.
і Леніна, з точною вказівкою
відповідних сторінок.
Н А Ш І ГОСТІ
Члени семінару, які входять в
ПРАЦІВНИКИ ОСВІТИ ДВОХ РЕСПУБЛІК
склад кафедри музики, будуть
Нещодавно
наш інститут ночого педінституту Л. В.
вивчати основні проблеми мар
відвідали працівники освіти Б атманова.
ксистсько-ленінської естетики.
двох братніх республік —
Гості цікавились роботою
Латвії та Киргизії; старший інституту; особливо великий
Немає сумніву в тому, що
інспектор по вузах М іністер ін терес вони виявили до по
заняття будуть проходити орга
ства освіти Латвійської РС Р становки політехнічного на
нізовано і систематично і пода
Г. Л. Маркушевич, директор вчання, до підготовки вчите
дуть велику допомогу нашим
Ризького педінституту Є. С. лів м узики і співів та вихо
викладачам у практичній роботі
Пурвінська, директор Лієпай вателів шкіл-інтернатів, а та
кож до постановки естетич
та в їх подальшому теоретично
ського педінституту Я. ф . ного та атеїстичного вихован
му зростанні.
Бейхольд та заступник ди ня.
І. КРУК.
ректора Фрунзенського ж і
І. ТАБАЧНІКОВ.
ПАРТОСВІТИ
склад семінару висловив ба
жання вивчати роботи і вислов
лювання класиків марксизмуленінізму, присвячені питанням
мови і мислення. В зв’язку з
цим розроблено відповідну те
матику і вказано літературу для
вивчення вибраних тем. На се
мінарі вивчатимуться такі те
ми: марксизм-ленінізм про похо
дження мови і її роль у форму
ванні мислення; класики мар
ксизму-ленінізму про роль мови
в процесі пізнання; класики
марксизму-ленінізму про спів
відношення мови і мислення;
про форму і зміст мови. Кожній
з цих тем буде присвячено по
„ З отакою бород ою !.."
Визначному ра Наш
дянському пись календар
меннику с. я.
Маршаку минає
70 років. З них
п’ятдесят — при
свячені
літера
турній діяльності.
Дорослі читачі
знають С. Мар
шака як поета-лі
рика (збірки: «Лі
ричний зошит». «Години й хви
лини» та інші), як автора
блискучих сатиричних творів,
спрямованих проти ворогів ми
ру й соціалізму. Широко відомі
також його майстерні поетичні
переклади творів Шекспіра,
Бернса, Гейне та інших класи
ків світової літератури.
Але найбільше знають С.
Маршака і дорослі і юні грома
дяни як чудового майстра тво
рів для дітей. Справді, в твор
чості для малюків, мабуть, най
повніше виявилася його май
стерність,
висока
поетична
культура, творча винахідливість
і своєрідність хисту. О. М.
Горький справедливо назвав
Маршака «талановитим і до
свідченим працівником у галузі
літератури для дітей».
Починаючи з періоду заро
дження радянської дитячої лі
тератури, Маршак невтомно
працює в ній як поет і драма
тург, керівник дитячих журна
лів, теоретик і критик дитячої
літератури, добрий порадник
молодих авторів, з якими він
щедро ділиться своїм творчим
досвідом.
З творами Маршака діти зна
йомляться у ранньому віці. Ще
не знаючи прізвища поета, вони
вже пам’ятають його дзвінкі,
веселі загадки, вірші, забавні
казки, легко уявляючи собі не
складні картини близького їм
світу: іграшки, свійських тва
рин, природу.
Почесне місце в творах для
дошкільнят належить темі пра
ці («Пошта», «Пожежа» й ін.).
В самому ритмі цих віршів пе
редається ритм праці ковалів,
ДРУГ
ДІТЕЙ
ються,
вчаться,
грають у героїв
(«Війна з Д ні
пром», «Балада
про пам’ятник»,
«Пошта військо
ва», «Крижаний
острів», «Опові
дання про неві
домого
героя»,
«Хто він?», «Ді
ти нашого дво
ДО МІ С Я Ч Н И К А КНИГИ
Будьмо книголюбами
На честь 40-річчя Великого
Жовтня в нашій республіці роз
почався місячник книги. Трудя
щі міста і села зустріли цей
важливий культурний захід як
свою гаряче любиму справу, як
радісне свято.
Великий інтерес до благород
ної справи розповсюдження кни
ги в широких масах, справжня
любов до друкованого слова є
важливіш завоюванням Великої
Жовтневої соціалістичної рево
люції. Не тільки інтелігенція, а
й робітники і колгоспники в на
шій країні знають ціну книзі,
розуміють її значення в по
всякденному житті, люблять її.
Студенти і викладачі нашого
інституту, звичайно, не можуть
залишити
поза увагою мі
сячник
книги.
Насамперед,
треба домогтися, щоб кожний з
нас придбав хоча б одну книгу
під час місячника. Це тим біль
ше необхідно, що наші видав
ництва, готуючись до великого
свята, випустили в світ десятки
прекрасних книг.
Нашим книголюбам можна
порадити і тритомне зібрання
документів і матеріалів «Вели
ка Жовтнева соціалістична ре
волюція на Україні», в якій до
кладно висвітлено події з лю
того 1917 по квітень 1 9 1 8 року.
ра» та інші).
Іноді поет переносить уяву
читача в інший, чужий світ: у
дожовтневу Росію («Билицянебилиця)», розкриваючи перед
ним на конкретних образах, че
рез співставлений двох проти
лежних систем, перевагу соціа
лістичного ладу над капіта
лістичним. У сатиричному творі
«Містер Твістер» Маршак би
чує потворні риси світогляду й
поведінки американського бур
жуа.
Твори С. Маршака захоплю
ють дітей і виховують їх, бо
поет, крім глибокого знання
життя і досконалого володіння
пером, крім щирої любові до
дітей, добре знає особливості,
запити, літературний смак ди
тини.
Маршак уміє говорити з діть
ми забавно про серйозні речі.
Він не нав’язує їм моралі, а дає
мораль, зацікавлюючи дітей са
мим предметом, темою твору.
В поезії С. Маршака, в ного
казках і п’єсах, написаних, за
висловом В. Катаева, «чудовим
простим і високим стилем», жи
вуть великі гуманні почуття,
юряча любов до Радянської
батьківщини, до рідної мови.
школярів, про «Правила для Все це жваво сприймають ма
ленькі читачі, і на творах ви
учнів» («Учневі на пам’ять»).
Письменник горьківської шко датного письменника вчаться
любити свою Вітчизну, любити
ли, Маршак насичує свої твори людину — енергійного трудівни
багатим змістом, в якому відби ка, будівника і творця нового
то живі риси нашої радянської життя.
Радянські педагоги, батьки і
дійсності. В його творах діють
радянські люди: будівники ве діти шанують С. Я. Маршака
(Замість
ликих споруд, захисники честі як друга і свого вірного поміч
і незалежності Батьківщини, ника та бажають йому багатьох
Буває любов з першого по
відважні льотчики, героїчне років життя, творчої радісної гляду. Інколи вона триває все
комсомольське плем’я, хоробрі праці.
життя. Дещо подібне трапляєть
партизани; діти, які розважа
Ф. ГУРВИЧ.
ся тоді, коли ми, з жадобою
вчитуючись, одну за одною пе
регортаємо сторінки нового ро
мана В. Добровольського «На
ту т. Ізюбенко і голові все життя».
Порушуючи традицію, не бу
студради т. Сологубу
Під таким заголов
19-го жовтня дирек ти визнана правиль запропоновано „в най демо викладати в коротких ряд
ком у попередньому но ція інституту разом з ною.
ближчі дні виправити ках широкий зміст цього захоп
мері газети було вмі партійним бюро прове
Оскільки більшість становище, звернувши люючого твору. Зауважимо тіль
щено статтю про недо ла нараду комендантів критичних зауважень у особливу увагу на спо ки, іцо автор книг «Троє в сірих
ліки в наших студент гуртожитків і голів статті торкалась гурто рудження спортивного шинелях» і «Женя Маслова»
студрад. Критика газе житку № 1, комендан майданчика.
ських гуртожитках.
в своєму новому творі поєднав
знову яскравість словесних барв
і гостроту сюжету.
Про що б не писав Добро
Кафедра російської і зарубіж
вольський в новому романі —
ної літератури — одна з про чи то про працю журналіста або
філюючих на мовно-літератур думи директора школи, чи про
ному факультеті. Перед її чле етичні проблеми або любов
нами стоять відповідальні зав дев’ятикласників — скрізь він
16-го жовтня 1957 р. в Києві завжди саме тут можна спосте
уміє внести щось нове, своє, ці
можна було спостерігати раке рігати ракету і супутник. Ця дання в справі підготовки вчи каве.
ту-носія і штучний супутник. За можливість залежить ще від телів-мовників, в справі даль
Твір читається на одному
даними преси, штучний супут співвідношення часу сходу чи шого розвитку радянської літе диханні. Можливо, причина в
ник повинен був проходити над заходу Сонця в даному місці і ратурної науки. Саме тому тому, що тема нового романа
і
Києвом о 5 год. 12 хвилин за часу проходження супутника над останнє
засідання Вченої Ради надто близька студентам пед
московським часом, а ракета-но цією територією. Наприклад,
вчителя.
інституту і було присвячене інституту — робота
сій — хвилин на десять раніше. у Києві 16-го жовтня супут
Небо в цей час було част ник проходив о 5 год. 12 хв., аналізу роботи цієї кафедри.
Готуючись до знаменної да
ково вкрито негустими хмар а схід Сонця був о 7 г. 22 хв.;
ти
— 40-річчя Великої Жовтне
до
сходу
залишалось
2
год.
ками, а місцями — зовсім про
зоре. Ракету помічено о 5 год. 10 хв.; було темно, але супут вої соціалістичної революції, гуртка
(керівник — доцент
ник і ракета, знаходячись ви члени кафедри проводять вели В. Войтушенко). З доповідями
1 хв. Вона проходила під
зіркою альфа Великої Вед соко над Землею, вже були ку наукову, навчально-методич на засіданнях гуртка виступа
ну і громадську роботу.
медиці майже точно до бета освітлені Сонцем.
ють не лише студенти, а й вчи
14-го
жовтня
у
газеті
було
Великої Ведмедиці та далі, з
На кафедрі створено автор телі київських шкіл.
півночі на схід, але далі на вказано, що супутник проходить ський колектив на чолі з про
Останнім часом кафедра ба
схід йшли хмари різної густоти над Києвом о 22 год. 38 хв., а фесором Д. Чалим, який в спів гато уваги приділяє питанням
з просвітами.
захід Сонця в цей день був дружності з учителями росій методики проведення семінар
Яскравість ракети приблизно о 18 год. 9 хв.; значить, після ської мови і літератури присту ських занять. З цією метою
заходу Сонця пройшло 4 год. пив до складання підручника з влаштовуються відкриті семіна
така ж, як альфа і бета Вели
російської літератури для 8 — ри. які потім обговорюються на
кої Ведмедиці, тобто другої ве 29 хв.; настала ніч не лише в 9 класів.
засіданнях кафедри, стеногра
Києві, а й високо над Києвом;
личини.
Враховуючи
перевантаже фування тощо.
супутник знаходився в земній ність лекційного курсу, кафед
Не помітити ракету не мож
Товариші, які взяли участь
тіні.
Це було затемнення супут ра вирішила ряд тем винести па в обговоренні звіту завідуючого
на, якщо тільки небо безхмарне
самостійне вивчення. Така фор
і відомо, в якому напрямку тре ника, подібне до затемнення ма .роботи привчає студентів кафедрою доцента Л. Карлова,
вказали і на ряд недоліків у
Місяця. У таких випадках спо
ба дивитися.
більш творчо і глибоко вивчати роботі кафедри.
Слід зазначити: якщо в газе стереження проводяться радіо програмовий матеріал.
Доцент І. Пільгук відзначив,
ті написано, що супутник про технічними засобами.
Нові форми з’явились і в ро що хоч плани наукової роботи
теслярів, листонош, і це ще
більше захоплює дітей, викли
кає любов до скромних трудів
ників.
Переступивши вперше поріг
школи, діти вивчають вірш С.
Маршака «Перше вересня», а
пізніше — інші його твори про
НА
„Чи не дивно?"
Я к треба спостерігати
супутник
ВСЕ
і нові книги з .питань літерату
рознавства, мовознавства, фізи
ки, математики.
Читачі можуть поповнити свої
бібліотеки і прекрасною книгою
О. Довженка «Зачарована Дес
на», новим романом М. Стель
маха «Кров людська — не води
ця», щойно виданою збіркою
поезій М. Рильського «Троянди
і виноград». Новими виданнями
випущені тритомні збірки тво
рів П. Тичини і А. Малишка,
двотомник І. Микитенка, роман
«Людолови» 3. Тулуб. У пре
красно виданій -двотомній збір
ці «Українська радянська істо
рико-революційна п’єса» зібра
но найкращі драматичні твори
про Жовтневу революцію і гро
мадянську війну (серед них —
п’єси А. Головка, І. Кочерги,
Я. Мамонтова, О. Корнійчука).
Виходить у світ також чотири
томна «Антологія української
поезії», куди увійшли найкращі
твори нашої поезії від Г. Ско
вороди до наших днів.
«Всім хорошим в мені я зо
бов’язаний
книгам»,— писав
О. М. Горький. І хотілося б,
щоб для кожного з нас книга
стала такою ж життєвою потре
бою, як і хліб, вода, повітря.
П. ХРОПКО.
ЖИТТЯ
рецензії)
прагнення юності, боротьба з
труднощами
життя,
шляхи
щастя.
Можливо...
Але робити певні висновки
про твір в цілому, одразу ж
після закінчення останнього
розділу, важко.
Перед нами, ніби живі, по
стають майстерно виліплені ру
кою митця образи Кості 1 Лялі,
Сані і Жені.
Ні, враження це — надовго,
хороше враження!
Книжку, прочитавши, відкла
даєш з жалем, а це непоганий
критерій.
Скільки нового розповів ро
зумний 1 веселий друг — пись
менник Володимир Доброволь
ський! Хочеться подякувати
йому за це і порадити всім лю
бителям літератури прочитати
новий роман.
Адже зустріч з вірним дру
гом — любимою книгою — па
м’ятається все життя!
Читайте, друзі!
В. ТАТАЄВ.
ОБГОВОРЮЄТЬСЯ РОБОТА КАФЕДРИ
ходить над даним місцем, то не
В. БУЛГАКОВ.
боті
наукового
продукція членів кафедри зай
має ще незначне місце. Погано
на кафедрі і з станом підготов
ки докторських дисертацій. На
засіданнях не практикується об
говорення нових художніх тво
рів. Не організовуються культ
походи членів кафедри в теат
ри, на виставки з їх наступ
ним обговоренням. У своїй ро
боті з студентами кафедра не
використовує такої важливої
форми виховної роботи, як дис
пути.
Ділове обговорення питання
про роботу кафедри російської
і зарубіжної літератури на за
сіданні Вченої Ради інституту
допоможе колективу кафедри
усунути наявні недоліки 1 під
студентського І виконуються, проте друкована нести роботу на вищий рівень.
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!
(Закінчення. Початок на 1 стор.)
сомолка-кулеметниця Н. Орли
кова, залишившись одна з ку
леметом (всі її товариші заги
нули), продовжувала стійкий
опір. Коли ж закінчились пат
рони, бандити кинулись на дів
чину. Але вона не розгубилася
і останньою гранатою підірвала
кулемет. Загинувши, комсомол
ка поховала з собою декількох
зеленівців.
— Полонених били шомпо
лами,— розповідає старий учи
тель,— палили розпеченим залі
зом, вирізували п’ятикутні зір
ки на тілі; бандити всіма спо
собами намагалися здобути дані
про систему оборони Києва. Але
герої вмирали мовчки... Тих, хто
після нелюдських катувань за
лишився живим, зв’язали ко
лючим дротом по двоє і вивели
на дніпровську кручу. «Хай
живе партія і комсомол!», «Хай
живе комунізм!» — лунало з
обриву і знизу — від води.
Берег очеретом
Обгортає шпиль,
Сутінками вечір
Горнеться до хвиль.
Ми з тобою, друже,
На краго скали,
Де вмирали мужньо
Леніна орли.
У останній ранок —
Променям навстріч
Впали, як титани,
подолавши ніч.
Розплелись дороги
Так боролися І вмирали ваші
старші брати 1 сестри — київ
ські комсомольці. Горді і смі
ливі, вони не боялися смерті і
йшли в бій, сповнені відданості
Радянській владі, твердо впев
нені в перемозі комунізму. Во
ни загинули, але перемогли.
Своїм життям мужні герої за
платили за ваше право на
щасливе життя, на безхмарну
юність... їх смерть — не тра
гічна загибель, а перемога силь
них духом...
...І знову в пам’яті виника
ють вірші поета:
Ні Трипілля,
ні розстріл, ні бій,
Білих армій багнет,
гайдамацькі клинки
Не спинили ходу молодих,
що ішли нескоримо в віки.
А. ДЯЧЕНКО.
Фото В. Орловського.
Від села на міст,
Височіє строго
Камінь-обеліск.
Зорять над Трипіллям
Комунізму дні,
Грають сині хвилі,
Плещуться вогні.
Салютують пароплави,
Віддають кінці,
Лине гомін слави
По Дніпру-ріці.
О. ПЕТРИК.
Фанти без
коментарів
В л а с н і ім е н а і їх
П О Х О Д Ж Е Н Н Я
У нашому громадському жит
ті і в побуті є багато різних
звичаїв, фактів, явищ, значення
яких ми або зовсім не знаємо
або маємо про них дуже повер
хове уявлення. До їх числа, зо
крема, належать і наші власні
імена, що стали традиційними,
бо протягом багатьох віків пе
редаються від покоління до по
коління.
Власні імена, як-от: Іван,
Марія, Степан, Катерина, Ми
хайло, Маланка, Федір та ін.—
стали для всіх звичайними, і
рідко хто замислюється над пи
таннями, звідки ці імена взяли
ся, коли вони виникли і що во
ни означають у перекладі на
нашу мову. Тимчасом кожній
культурній радянській людині,
особливо педагогам, було б ду
же корисно обізнатися з цим
ПИШ УТЬ
С лово з а т . Р е ч и ц ь
ПРОБЛЕМА БЛІХ
Один із професорів Ньюйоркського університету Ед
мон Бентон працює нині над
дуже важливою «науковою
проблемою». Він вивчає, кого
більше люблять блохи — чо
ловіків чи жінок і чому вони
вибирають ту чи іншу жерт
ву.
Зваживши на важливість
роботи професора Бентона,
керівництво університету ви
ділило «дослідникові» спе
ціальну стипендію на три
роки. В наукових колах
Нью-Йорка сподіваються, що,
після вирішення «проблеми
бліх», наука США зробить
величезний крок вперед.
Великою популярністю кори годин, чотири р а зи на тиждень.
стується гімнастика в нашому А ле зав. каф едрою фізвихован
інституті. Спортсмени-гімнасти ня при наш ом у інституті т. Ре
не раз успішно захищали честь чиць К. Р ., н езваж аю ч и на не
інституту на районних і м і одноразові вимоги я к відпові
ських змаганнях. Наші гімнасти дального за від д іл ен н я спортив
входять у п'ятірку найсильні ної гімнастики т. Н е р у с а Б. Г.,
ших вузівських колективів мі так і тренерів, н іяк не може
ста.
«викроїти» для тренувань збір
Зараз у відділенні спортивної ної команди півтори години.
гімнастики по програмі майст І треную ться гімнасти тричі на
рів спорту тренуються А. Ма тиж день, по півтори години.
тюша (III курс мовно-літератур Крім того, до цього часу не ви
ного факультету). В. Ж урків ріш ено питання з спортивною
ська (IV курс фізико-математич формою. З цього приводу сту
ного факультету).
денти навіть жартують, відзна
До збірної команди гімнастів чаючи, що набагато легше ви
інституту входять 11 спортсме конати другий спортивний роз
нів, які тренуються по першо ряд, ніж одержати форму для
му спортивному розряду, і 16 — тренувань.
по другому. Серед .них слід від
Тов. Речиць замість надання
МАНДРІВКА НА РУКАХ
значити Л. Барсукову, Л. Пиль діяльної допомоги гімнастам об
Якийсь Зігфрід Віссенбернову, М. Тараненко, В. Ревуху. меж ується звинуваченням їх в
гер із Зальцбурга заявив ко При наполегливих систематич «утриманських настроях», в той
респондентові однієї відомої
них тренуваннях ці товариші, час як спортформа на каф едрі є.
австрійської газети, що він
безперечно, досягнуть значних Н езрозуміло,
чим
керується
вирішив пройти 300 км, які
успіхів.
т. Речиць у своєму ставленні
відокремлюють його рідне
Та, на ж аль, не можна не до тих чи інших спортсменів,
місто від Відня. Здавалося б,
сказати і про ряд недоліків, які але така «позиція», звичайно,
що тут особливого. А особ заважають нормальній роботі не сприяє поліпшенню спортив
ливе те, що винахідливий
секції, знижують результатив ної роботи в інституті.
австрієць поклявся пройти
ність тренувань.
Сподіваємося, що т. Речиць
цю відстань... на руках. У до
Згідно з наказом Комітету по все ж таки потурбується про
розі він сподівається зібрати
фізичній культурі і спорту при додатковий час для тренувань, а
пожертвування на відкриття
Раді Міністрів С РС Р спорт також про спортивну форму.
будинку для психічнохворих
смени, які тренуються по про
Є. Ш АБОТЕНКО,
осіб.
студент IV курсу
грамі майстрів спорту та по пер
В Австрії ходять чутки, шому спортивному розряду, по
мовно-літературного
що Вассенбергер буде пер винні тренуватися не менше 3-х
факультету.
шим мешканцем майбутнього
будинку для божевільних.
ЛЕЖАЧИ В ТЕАТРІ
Нью-йоркські газети не
так давно повідомили про
нове «досягнення» американ
ського сценічного мистецтва.
Щоб успішно конкурувати,
один театр виявив незвичай
ну винахідливість. Для при
манки публіки він оголосив
про своє нове «досягнення»,
яке полягає в тому, що в залі
обладнано зручні місця для...
лежання.
Таке піклування про гля
дачів позитивно позначилося
і на доходах власників теат
ру. Як пише газета, тепер
місця в театрі охоче розку
повуються (особливо в ті дні.
коли немає видовищ).
М. ЧУБАЧ
НАМ
Зв’язок
з
підшефними школами
Вже два роки Київський дер
жавний педагогічний інститут
надає дійову допомогу в роботі
вчителям Києво-Святошинського району. Особливо хочеться
подякувати товаришам Д. М.
Маєргойзу, А. С. Бугаю.
Цього року буде працювати
постійно діючий семінар для
вчителів математики. Це дуже
корисна і потрібна справа, вона
допоможе нам у перебудові ро
боти школи .в світлі вимог по
літехнічного навчання.
Хочеться побажати, щоб про
тягом навчального року викла
дачі інституту частіше бували
в школах району з лекціями, бе
сідами з математики.
на світі, походять від бога. На Вторак, Третяк, Шостак. Відпо
справді ж «християнські» імена відно до часу народження дава
виникли і вживалися різними лись імена Зима, Лето, Мясоед,
народами задовго до виникнен Неделя, Подосен і т. п. Були й
ня християнської релігії: вони такі імена, які давались за на
виникли ще в доісторичну туру, вдачу — Добриня, Ш уми
епоху. Церква лише викори ло, Звонило, Злоба, Угрюм.
стала старі імена, як і іншу Була невеличка група імен, які
спадщину минулого, і постави вживаються ще й досі (Володи
ла їх на службу своїм інтере мир, Людмила, Всеволод, Вяче
сам.
слав і інші).
Як же виникли наші нинішні
Чому ж зникла більшість
власні імена в далекі, доісто старих руських імен і чому в
ричні часи?
нас переважають імена, запози
Всі вони походять від загаль чені з інших мов? І те й друге
них прізвиськ, які завжди дава трапилось внаслідок запрова
лись людині за якісь к о н дження християнства на Русі.
к р е т н і зовнішні чи внутріш Християнське духівництво дов
ні ознаки, за біологічні чи гро
го боролося з різними «язиче
мадські якості. У всіх народів
ськими» звичаями на Русі, в
у стародавні часи власні осо
бисті імена мали конкретне зна тому числі з іменами, запрова
чення. З історичних і фольклор джуючи скрізь н ові, християн
них джерел відомі десятки й ські імена. Наші предки довго
сотні таких руських імен. Зараз чинили опір духовенству, і по
вони за рідким винятком не руч з християнськими іменами
вживаються. Наведемо кілька вживали в побуті свої старі іме
на. Християнські імена пошири
прикладів:
Первой, Первуша — першим лися лише в XIII ст.
питанням хоча б у самих за
гальних рисах.
Багатьом здається, що у нас
власних імен безконечно бага
то — мабуть, тисячі. Насправ
ді ж широковживаних імен
всього кілька десятків, від сили
сотня-дві.
Серед уживаних зараз імен є
частина нових, що з ’явилися за
радянської дійсності. Але абсо
лютна більшість наших імен є
традиційними, бо дійшли до нас
від дідів і прадідів. Старі імена
були канонізовані церквою. У
дожовтневі часи, крім зазначе
них у церковному календарі,
ніхто не смів вживати, вигаду
вати нових імен. Всі ці кален
дарні імена християнська церк
ва запровадила на честь так
званих «святих», і духівництво
пояснювало, що імена, як 1 все народився в сім’ї і відповідно—
(Далі буде).
У нашій Горенській школі в
минулому навчальному році
студенти педінституту проходи
ли педпрактику з фізики. Тре
ба й надалі посилати студентів
на практику не тільки в міські,
а й у сільські школи, де буде
працювати
переваж на
біль
шість студентів після закінчен
н я інституту.
М. ПОТРАВНИЙ,
учитель математики
Горенської середньої
школи.
З ІНОЗЕМНОГО ГУМОРУ
В КІНО.
Він: Тобі зручно
сидіти,
люба?
Вона: Так, милий, цілком.
Він: Тобі добре видно?
Вона: Д уж е добре.
Він: Тоді д авай поміняємося
місцями.
НЕ ПОВЕЗЛО.
1- й студент: Т ак, значить, ти
ще раз провалився на екзамені
з фізики? Я к ж е це трапилося?
2- й студент: Розумієш , вона
мені поставили ті ж самі пи
тання, щ о і в перший раз.
П О Ц ІЛ У Н О К В ТУНЕЛІ.
Він: Л ю ба, якби я знав, що
цей тунель такий довгий, я б
обов'язково тебе поцілував.
Вона: Я к, невж е це був не ти?-1
Д О БРИ Й ХЛОПЧИК.
Мама (прочитавши синові сен
тим ентальну історію): Ну, Джон
ні, а ти б віддав свою любиму
собачку цьому бідному хлопчи
кові, у якого не було татка?
ДжоннІ
(судорожно прити
скуючи до себе собачку): А мо
же кращ е було б віддати йому
татка?
Заст. редактора
П, ХРОПКО.
ЧИМ В И З У С Т Р ІЧ А Є Т Е З Н А М Е Н Н У Д А Т У ?
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
СЬО ГО Д НІ
в н а ш і й газеті :
З
а
д а г о г іч н і
К А Д Р И 25
п
*
ЗВІТУЮТЬ КОМУНІСТИ
- 2 стор.
*
СКРОМНИЙ ТРУДІВНИК
— 1 стор.
*
Я К У КНИГУ ВИ ПРИДБАл и
ПІД ЧАС МІСЯЧНИКА КНИГИ?— 3 стор.
В
е
Ж ОВТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
1917-1957
До
н
40-річчяВ
ел икого Ж о втня
Дух Трипілля, дух свободи,
Що од Леніна у нас,
В лавах дужого народу
Не захмарив, не загас...
(П. Усенко).
ОГУТНІЙ, широкий, вічно стрімкий по
т ік в золотих берегах. Над водою і бе
регами — блідосиній шовк осіннього неба
пронизаний сонячними ниточками летючого
павутиння. Понад хвилини стрімливо носить
ся вільна
чайка,
вище — срібнокрилий
«ИЛ-14», а ще вище, десь у космосі, мчить
над планетою гордість і радість радянської
людини-трудівника, перший у світі штучний
супутник Землі.
По Дніпру весело біжать два білосніжних
катери. «Реве та стогне Дніпр широкий...» —
лунає з одного. «Ой, Днипро, Днипро, ты ши
рок, могуч...» — як відповідь долітає з дру
гого. Молоді, сильні голоси належать юнакам
і дівчатам, які заповнили палуби катерів. Це
студенти нашого інституту (а їх біля трьох
сот) їдуть на екскурсію в Трипілля — на місце
вічної комсомольської слави.
Майбутні вчителі милуються
мостами, пароплавами, мальов
ничими берегами з новобудова
ми, лісами, пляжами — всією
величною панорамою Дніпра,
А
м
добровільно взяли в руки
зброю. їх бойовим девізом став
лозунг: «Якщо революція за
кликає вмерти,— вмри: так по
трібно для спільної справи».
І вони з честю виконали за в
дання партії, виконали свій ком
сомольський обов’язок.
М. Ратманський, Л. Аронова,
Н. Болонський, М. ГІолонський,
Є. Косой. М. Городецький, Н.
Орликова та інші сміливо всту
пили з нерівний бій з бандита
ми. Особливо відзначився муж
ністю та героїзмом взвод, очо
люваний політруком Дубовим.
Він першим вдерся на околицю
Трипілля і, з допомогою всього
загону, захопив його.
Але бандити, отямившись,
почали стягувати сили і зайня
ли вигідні позиції на оточую
чих село висотах. Почався смер
тельний бій, який тривав цілу
ніч і весь наступний день.
Перший удар прийняла на
себе передова застава, яку очо
лював Михайло Ратманський.
...Мужньо захищають рідну зем
святе почуття великої любові до лю юні патріоти. Але все мен
Батьківщини і лютої ненависті ше й менше залишається боє
до її ворогів!
припасів, рідіють ряди героїв.
В уявленні присутніх вини М. Ратманський, залишившись
кають образи героїв, про яких один, останньою кулею вразив
себе...
Студент Михайло Антонюк з
непокритою головою завмер бі
ля пам'ятника. Він, у минуло
му фронтовик, добре уявив собі
картини бою. Може, саме на
цьому місці від удару ворожого
багнета комсомолець Сидоренко
не міг битися з ворогом рука
ми. Тоді він зубами схопив бан
дита за ногу, звалив його, пі
дім’яв під себе, вп’явся у воро
же горло...
СЛ А В А
ЯКИЙ .В ЦЕЙ Ч у д еС Н И Й Ж О ВТНе ВИЙ
здається особливо ласка
вим і привітним. Але не для
всіх і не завжди був таким
Дніпро...
Через годину кораблі при
швартувались біля високих, ле
гендарних трипільських бере
гів.
У суворому мовчанні стоять
біля пам’ятника героям, над
кручею, Ігор Толстихін, Петро
Нестерук та їх друзі. Неначе і
вода почорніла, і небо насупи
лось. Ось він — Дніпро, що
поховав у своїй безодні, біля
сорока років тому, таких же, як
і вони, юнаків і дівчат, захис
ників Радянської влади.
Чийсь приглушений голос ти
хо декламує:
Немає для того загину,
хто чесно ішов проти мли.
В борні за свою Батьківщину
ви юне життя віддали.
Дивились ви гордо і сміло
в обличчя катів навісних
і, з вірою в правеє діло,
схвильовано розповідає свідок
не видали друзів своїх...
«трипільської трагедії», учи
Ніхто навіть не ворухнувся, тель Григорій Васильович Гар
не оглянувся на того, хто де кавенко.
їх було близько 400 чоло
кламував. Тільки дужче вида
лися вилиці, щільніше стисну вік — червоноармійців 2-го Ки
лися зблідлі губи. Відчувається, ївського караульного полку. Р і
Київського
губкому
Що в цю мить кожен, не вагаю шенням
чись, пішов би на подвиг в ім 'я партії 25-го липня 1919 року
щастя, миру, свободи... І хай в вони були направлені на бо
серці кожного юнака, кожної ротьбу з бандою Зеленого. В
дівчини, які пережили цю хви складі полку знаходився загін
комсомольців, які
лину, назавжди зостанеться це київських
день
Ціна 15 коп.
НАШІ КРАЩІ ЛЮДИ
І
ч
№ 28 ( 40)
ГЕРОЯМ!
Біля льоху, де катували по
лонених, міцно взявшись за
руки, стоять подруги-першо
курсниці Люся Гіренко і Валя
Рудик. Вони дуже когось нага
дують. Так! Смуглява, серйоз
на Люся — Улю Громову, а бі
лява, жвава Валя — Любу Шев
цову. І, повірте, ця схожість не
лише зовнішня. Їх комсомоль
ські серця сповнені рішучості, і
якщо буде потрібно, вони по
вторять безсмертний подвиг
своїх старших бойових подруг.
А хіба Громова і Шевцова були
першими? Тут, у Трипіллі, ком(Закінчення на 4 стор.)
ЛЮДЯНИЙ, ПРОСТИЙ, СКРОМНИ
Й
П
ро сти й ,
звичайний, з
першого
знайомства
близький і задушевний чоло
вік. Ледь помітною усміш
кою, ЛЮДЯНИМ і бистрим по
глядом опромінить вас — і
надовго.
Справді, люди, що його
оточують, а особливо аспі
ранти, переконуються в цьо
му зразу. Він завжди в русі,
чимось заклопотаний, чогось
домагається, когось шукає, а
зрештою цього вимагає по
сада вченого секретаря на
укової частини. Аж дивно
трохи стає, коли в цій по
спішній і невідкладній робо
ті він знайде хвилину і то
бі: дасть довідку, а
то просто скаже кілька
теплих слів. І знову
робота. Є якась вірту
озність у цій зайня
тості, невідкладних кло
потах про людей, його
пунктуальність
стала
звичкою, щирість і без
посередність вражають
не раз, а доброта ледь прим
ружених очей підбадьорює.
Почавши
дев’ятнадцяти
річним юнаком свій трудовий
шлях як вчитель школи лік
непу ще в 1921 році, продов
живши його в дитбудинку,
семирічній школі та педаго
гічних курсах, Василь Семе
нович Парасунько в 1929 ро
ці став випускником одного
із перших випусків нашого
інституту.
Пройшло багато часу. З
тих пір довелося перемінити
чимало посад, побувати в
різних кінцях України, Сою
зу і світу, воювати з фаши
стами. Багато довелося по
бачити,
довгий
життєвий
шлях позаду, та скрізь това
ришів і близьких вражала
оця сумлінність у виконанні
будь-якої дорученої справи,
чесність і терпеливість у до
сягненні мети, болісне спри
ймання невдач.
Вчитель, студент, науко
вий співробітник, секретар
наукового товариства, лек
тор, механік-буровик, викла
дач інституту, зв’язківець і
розвідник, працівник му
зею — скрізь Василь Семе
нович вкладав творчий по
рив, натхнення, відмовляючи
собі в найнеобхіднішому, ко
ли цього вимагала загальна
справа. І пригадуючи свій
життєвий шлях, Василь Се
менович не пишається собою,
бо робив те, що було потріб
но, бо інакше не могло бу
ти — так працювали і пра
цюють мільйони скромних
радянських трудівників.
Ще будучи студентом, Ва
силь Семенович .відзначався
серед своїх товаришів на
стирливістю і цілеспрямова
ністю в роботі. Почавши свої
студії над українськими і
кубанськими говірками, зби
раючи діалектологічний ма
теріал, молодий науковець
опублікував декілька праць
у студентському науковому
журналі «Кузня осв1ти». З тих пір він до
кладає багато зусиль
для
розвитку такої
цікавої
галузі
мо
вознавства. як діалек
тологія.
Студенти мовно-літе
ратурного факультету
надовго
збережуть
вдячність Василеві Семе
новичу за ту неоціниму
1 терплячу допомогу, яку він
подавав їм у перших са
мостійних спробах з діалек
тології. Працюючи довгий
час завідуючим кабінету мо
ви, він допомагав учасникам
експедицій у відборі, шліфу
ванні зібраного матеріалу.
І досі зберігаються десятки
студентських зошитів з ма
теріалами говірок, виправле
них і впорядкованих його
дбайливою рукою. Важка,
кропітлива, почесна робота!
Кілька років тому Василь
Семенович закінчив вечірній
університет марксизму-лені
ніз му. Він продовжує напо
легливо працювати в галузі
лінгвістики, його праці з
етимології і питань зв’язків
деяких слів української і ро
сійської мови, надруковані в
Наукових записках інститу
ту, вражають доказовістю і
простотою викладу, сумлін
ним опрацюванням матеріа
лу, різносторонньою компе
тентністю в питаннях мови.
— Спокійний,
витрима
ний, товариський,— кажуть
про нього товариші.
— Людяний, простий і
скромний,— додамо ми, і це
не буде перебільшенням.
П. ОРЛИК.
ЗВІТУЮТЬ
ЗАМІСТЬ ОГЛЯДУ С Т ІН Н О Ї ПРЕСИ
КОМУНІСТИ
В обстановці ділової критики
2 1 -го жовтня відбулися звіт
но-виборні -партійні збори мовнолітературного факультету. Звіт
про роботу партійного бюро
зробив секретар т. Шутенко.
За звітний період партбюро
виконало велику роботу. На
його засіданнях ставилися і об
говорювалися важливі питання
учбово-виробничої, наукової та
ідейно-виховної роботи. В ре
зультаті спільних зусиль парт
бюро і комсомольської органі
зації успішність студентів фа
культету, порівнюючи з мину
лими роками, поліпшилась і
складає зараз 99,6 процента.
Агітатори груп знайомили
студентів з найважливішими
подіями в житті нашої країни
і за рубежем. Добре працювали
агітатори
тт. Медушевський.
Кириченко та інші.
Тов. Шутенко зупиняється
також на недоліках, які мали
місце в роботі партбюро і всієї
партійної організації факульте
ту. Так, зокрема, на початку
цього навчального року не були
проведені партійні збори. Пога
но велась виховна робота в гур
тожитках. Помічається спад
культурно-масової роботи серед
студентів. Поволі йде перебудо
ва викладання нових дисциплін.
Звіт партбюро викликав жва проте в ідейно-виховній роботі
ве обговорення.
є ряд недоліків. Немає гнуч
Тов. Кобилецький вказав, що кості в проведенні різних за
в звіті не було висвітлене таке ходів; в роботі з студентами ще
важливе питання, як керівна наявний формалізм.
роль комуністів у виробничому
— За загальними заходами
процесі. В зв’язку з наближен ми не бачимо живих людей,—
ням 40-х роковин Великої говорить т. Поліщук.— Пога
Жовтневої соціалістичної рево но, що викладачі зустріча
люції треба було більше сказа ються із студентами тільки
ти про наші досягнення, відзна на лекціях і мало ведуть роз
чити ту велику наукову і гро мов з ними поза лекціями і в
мадську роботу, яку провадять гуртожитках. Треба поліпшити
кафедри і окремі працівники.
умови для самостійної роботи
Питанню ідейно-виховної ро студентів.
боти серед студентів присвяти
Тов. Волинський підкреслив,
ла свій виступ т. Слободінська.
що
в роботі партбюро є певні
Вона вказала, що на цій ділян
зрушення:
налагоджено зв'язок
ці роботи партбюро не викори
з
комсомольськими
організація
стало всіх своїх можливостей.
ми,
краще
ведеться
наукова ро
В ідейно-виховній роботі з сту
дентами велику роль повинна ві бота. Але партбюро не виявило
дігравати література, а викла належної оперативності у ком
дачі ще не прищепили їм плектуванні штатів, мало зай
справжньої любові до літера малось роботою окремих викла
тури. Погано відвідують студен дачів і аспірантів. Форми агіта
ційної роботи у нас ще одно
ти політзаняття та загальні манітні, мало проводиться дис
культурно-масові заходи.
путів тощо.
Про недоліки ідейно-виховної
В новообраний склад партбю
роботи серед студентів говори ро входять тт.: Поліщук, По
ли тт. Медушевський, Дани ходзіло, Даннлюк, Крук, Табач
люк та інші.
ніков. Секретарем партбюро об
Тов. Поліщук відзначив, що раний т. Поліщук.
хоча партбюро приділяло увагу
Л. КАЧУРЕНКО.
підготовці вчителів-словесників,
15-го жовтня відбулися звіт
но-виборні збори парторгані
зації фізико-математичного фа
культету. В звітній допові
ді секретар партбюро т. Пет
ришина відмітила, що робота
парторганізації в 1956/57 на
вчальному році була направле
на як на поліпшення навчальновиховної, так і політмасової ро
боти на факультеті. За цей пе
ріод значно поліпшилася полі
технічна підготовка майбутніх
вчителів фізики і математики,
створено нові кабінети (креслен
ня, електро- і радіотехніки і ін.),
придбано багато приладів, ма
шин, механізмів і верстатів. Але
успішність студентів факульте
ту залишилася на рівні минулих
років. Це ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТИМ, ЩО
значно збільшилась вимогли
вість до знань студентів.
Партбюро факультету своє
часно не організувало контроль
за виконанням прийнятих рі
шень; внаслідок цього на 15.X
21 чол. мали академзаборго
ваність; погано проводилася та
кож робота у гуртках худож
ньої самодіяльності, не приділя
лося достатньої уваги питанням
оборонно-спортивної і шефської
роботи тощо.
У своїх виступах товариші
піддали гострій критиці недолі
ки в роботі партбюро факуль
тету.
Декан факультету т. Сергу
нова звернула увагу на те, що
досі є ще академборжники,
що 7 випускників (відділ фізи
ки) не склали державних екза
менів. Це свідчить про погану
самостійну роботу студентів.
Великим недоліком в органі
зації роботи факультету по по
літехнізації навчального проце
су є відсутність кафедри основ
виробництва і лабораторії опо
ру матеріалів, теорії машин і
механізмів, кабінету енергети
ки і т. п.
Питанню організації нових
кабінетів і поліпшення політех
нічної підготовки студентів при
святив свій виступ т. Чумак.
Товариші Вознюк, Гуменний,
Кубрушко особливу увагу в сво
їх виступах приділили питан
ням організації самостійної ро
боти студентів і підвищенню
трудової та навчальної дисцип
ліни на факультеті.
У СІТЦІ
На мовно-літературному фа
культеті сітка партійної освіти
організовано розпочинає свою
роботу. Більшість викладачів
беруть участь у теоретичних се
мінарах з філософії і естетики,
деякі вивчають класичні твори
марксистської літератури са
мостійно.
Семінар, яким я керую, охоп
лює 22 чол., з яких 12 — члени
КПРС. В склад семінару вхо
дять такі викладачі, як доценти
Медушевський, Кириченко, По
ліщук, Воіітушенко, Кулик; кан
дидати наук Кульчицька, Савен
ко, Євсєєв, Сурова, Хропко і
ряд Інших товаришів. Основний
Про шефську роботу, зокрема
допомогу школам Києво-Свято
шинського району в обладнанні
фізкабінетів, говорив т. Деркач.
Тов. Мітюрьов зупинився на
питаннях поліпшення роботи з
студентами, організації кафед
рами самостійної роботи студен
тів і кращої підготовки їх для
політехнічної середньої школи,
зокрема звернувши увагу дека
нату і партбюро факультету на
необхідність якнайшвидшої ор
ганізації кабінетів і лабораторій
з політехнічних дисциплін.
Секретар партбюро інституту
т. Тендерес зосередив увагу
парторганізації факультету на
агітаційно-масовій роботі, під
креслив необхідність тіснішо
го взаємозв’язку з навчаль
ною роботою та проведення рі
шучої боротьби з пасивністю і
байдужістю студентів до гро
мадсько-корисної праці.
По звітній доповіді і висту
пах товаришів партійні збори
прийняли відповідні рішення.
Обрано новий склад партбюро
факультету. Секретарем парт
бюро обрано т. Кухар.
Г. КОРДУН.
Ці слова з жартівливої дитя
чої пісеньки згадуються кожно
го разу, коли заходиш на ту
територію кафедри фізвихован
ня, де стоять стенди.
Рясніють яскраві заголов
ки стінгазет: «Фехтовальщик»,
«Баскетболист», «Пловец»; ви
сять клапті паперу, зіяють
руді плями, на місці яких ко
лись були фотографії...
Здається,
хороша
справа
стінна преса. Так, дійсно хоро
ша, якщо нею
займаються
серйозно.
Але цікаво, що відповість зав.
кафедрою т. Речнць К. Р. на
Д о р о г у
Всього три номери « Колю ч
ки-летучки» вийшло на педаго
гічному факультеті, а її знає
вже весь інститут.
Сатиричний додаток до га зе
ти «Радянський педагог» вико
нується на дошці різнокольоро
вою крейдою, через кожних
два — три дні поновлю ється і
користується незмінним успі
хом у глядачів-читачів,
Прогульниця Л. Бордюкова,
білоручка С. Озерова, ледар
запитання читачів стінгазети:
«Чому газета відростила таку
велику бор оду»?... Не відпо
вість нічого. Факт. Фактом є і
те, що стінгазета розповідає про
Першотравневі свята, закликає
готуватися д о ... VI Всесвітнього
фестивалю молоді...
Так випускати газети не мож
на. М оже, кращ е зовсім не бра
тися за цю справу?!
З таким ж е запитанням ре
дакція звертається до редколе
гій стінгазет «Красный Крест»
і «Патриот Родины », які віта
ють своїх читачів з святом...
8 березня.
с а т и р і !
П. Існю к вагом о відчули на собі
силу р а зю ч о ї сатири «Колюч
ки», як а м етодом виконання на
б лиж уєтьс я до широковідомих
сати ри ч н и х вікон Т А Р С .
Х орош у і ко р и сн у справу роз
почали п а р тій н а і комсомоль
ська о р га н іза ц ії педф аку, не
зваж аю чи на скептицизм де
як и х « е с те тів » . Це починання
заслу го в у є всеб іч н о ї підтримки
гром адськості.
НАРАДА СТУДКОРІВСЬКОГО АКТИ ВУ
15-го жовтня в досвідом роботи, ви
редакції газети «За словили р я д
кон
педагогічні кадри» кретних пропозицій
відбулася
нарада щодо
п оліпш ення
редакторів,
членів якості
ін сти ту т
редколегій і корес ських
с тін газет
і
пондентів стінгазет, додатків до них.
присвячена питанню
Виріш ено в се
підготовки
святко редині листопада
вих номерів.
провести
сем інар
Товариші, що ви членів
ред кол егій ,
ступали, обмінялися де і п р о ан алізу вати
с в я т к о в і номери га
зет.
Д у ж е прикро, що
н а н а р а д у не з ’яви
л ись
представники
г а з е т і бюлетенів,
я к і випускаю ться на
к а ф е д р і ф ізв ихован
н я, хоч з а змістом і
з а оф орм ленням ці
газети
залишають
баж ати б агато кра
щ ого.
В позаурочний час
Коли ми, студентипрактиканти,
вперше,
зустрілися з учителем
фізики 25-ої середньої
школи міста М. П уш
карьовим, то перш е,
з чим він звернувся до
нас, було прохання до
помогти відновити ро
боту шкільного р ад іо
вузла. Ми з Б. С тадні
ком охоче взял и ся за
цю справу. Серед учнів
8-го класу, до якого
ми були прикріплені, організу в ін ст и ту т і при допомозі членів
вали радіогурток. Одним із з а в р а д іо г у р т к а 8-го класу.
дань гуртка було виготовлення
В сі с ту д е н ти , які проходили
підсилювача до ш кільного р а п р ак ти к у в 25 -й середній школі
діовузла.
під к е р ів н и ц тв о м П. Черняка,
Викладач каф едри
ф ізики в з я л и н а себе зобов’язання не
І. Тичина дала нам дуж е хоро губити з в ’я з к ів з і школою і ре
шу схему підсилю вача з м ін і гу л я р н о , р а з на місяць, бувати
мальною кількістю деталей, по у с в о їх к л а с а х , проводити там
тужністю в 1 0 — 12 ват. Д уж е виховну роб оту.
велику допомогу подала нам
М и з Б . Стадніком взяли
два заняття. Для зручності слу інститутська лабораторія рад іо ш е ф с тв о н а д радіовузлом .
хачів складено детальну бібліо техніки.
графію творів М аркса, Енгельса
Підсилювач був виготовлений
О. БАГМЕТ.
і Леніна, з точною вказівкою
відповідних сторінок.
Н А Ш І ГОСТІ
Члени семінару, які входять в
ПРАЦІВНИКИ ОСВІТИ ДВОХ РЕСПУБЛІК
склад кафедри музики, будуть
Нещодавно
наш інститут ночого педінституту Л. В.
вивчати основні проблеми мар
відвідали працівники освіти Б атманова.
ксистсько-ленінської естетики.
двох братніх республік —
Гості цікавились роботою
Латвії та Киргизії; старший інституту; особливо великий
Немає сумніву в тому, що
інспектор по вузах М іністер ін терес вони виявили до по
заняття будуть проходити орга
ства освіти Латвійської РС Р становки політехнічного на
нізовано і систематично і пода
Г. Л. Маркушевич, директор вчання, до підготовки вчите
дуть велику допомогу нашим
Ризького педінституту Є. С. лів м узики і співів та вихо
викладачам у практичній роботі
Пурвінська, директор Лієпай вателів шкіл-інтернатів, а та
кож до постановки естетич
та в їх подальшому теоретично
ського педінституту Я. ф . ного та атеїстичного вихован
му зростанні.
Бейхольд та заступник ди ня.
І. КРУК.
ректора Фрунзенського ж і
І. ТАБАЧНІКОВ.
ПАРТОСВІТИ
склад семінару висловив ба
жання вивчати роботи і вислов
лювання класиків марксизмуленінізму, присвячені питанням
мови і мислення. В зв’язку з
цим розроблено відповідну те
матику і вказано літературу для
вивчення вибраних тем. На се
мінарі вивчатимуться такі те
ми: марксизм-ленінізм про похо
дження мови і її роль у форму
ванні мислення; класики мар
ксизму-ленінізму про роль мови
в процесі пізнання; класики
марксизму-ленінізму про спів
відношення мови і мислення;
про форму і зміст мови. Кожній
з цих тем буде присвячено по
„ З отакою бород ою !.."
Визначному ра Наш
дянському пись календар
меннику с. я.
Маршаку минає
70 років. З них
п’ятдесят — при
свячені
літера
турній діяльності.
Дорослі читачі
знають С. Мар
шака як поета-лі
рика (збірки: «Лі
ричний зошит». «Години й хви
лини» та інші), як автора
блискучих сатиричних творів,
спрямованих проти ворогів ми
ру й соціалізму. Широко відомі
також його майстерні поетичні
переклади творів Шекспіра,
Бернса, Гейне та інших класи
ків світової літератури.
Але найбільше знають С.
Маршака і дорослі і юні грома
дяни як чудового майстра тво
рів для дітей. Справді, в твор
чості для малюків, мабуть, най
повніше виявилася його май
стерність,
висока
поетична
культура, творча винахідливість
і своєрідність хисту. О. М.
Горький справедливо назвав
Маршака «талановитим і до
свідченим працівником у галузі
літератури для дітей».
Починаючи з періоду заро
дження радянської дитячої лі
тератури, Маршак невтомно
працює в ній як поет і драма
тург, керівник дитячих журна
лів, теоретик і критик дитячої
літератури, добрий порадник
молодих авторів, з якими він
щедро ділиться своїм творчим
досвідом.
З творами Маршака діти зна
йомляться у ранньому віці. Ще
не знаючи прізвища поета, вони
вже пам’ятають його дзвінкі,
веселі загадки, вірші, забавні
казки, легко уявляючи собі не
складні картини близького їм
світу: іграшки, свійських тва
рин, природу.
Почесне місце в творах для
дошкільнят належить темі пра
ці («Пошта», «Пожежа» й ін.).
В самому ритмі цих віршів пе
редається ритм праці ковалів,
ДРУГ
ДІТЕЙ
ються,
вчаться,
грають у героїв
(«Війна з Д ні
пром», «Балада
про пам’ятник»,
«Пошта військо
ва», «Крижаний
острів», «Опові
дання про неві
домого
героя»,
«Хто він?», «Ді
ти нашого дво
ДО МІ С Я Ч Н И К А КНИГИ
Будьмо книголюбами
На честь 40-річчя Великого
Жовтня в нашій республіці роз
почався місячник книги. Трудя
щі міста і села зустріли цей
важливий культурний захід як
свою гаряче любиму справу, як
радісне свято.
Великий інтерес до благород
ної справи розповсюдження кни
ги в широких масах, справжня
любов до друкованого слова є
важливіш завоюванням Великої
Жовтневої соціалістичної рево
люції. Не тільки інтелігенція, а
й робітники і колгоспники в на
шій країні знають ціну книзі,
розуміють її значення в по
всякденному житті, люблять її.
Студенти і викладачі нашого
інституту, звичайно, не можуть
залишити
поза увагою мі
сячник
книги.
Насамперед,
треба домогтися, щоб кожний з
нас придбав хоча б одну книгу
під час місячника. Це тим біль
ше необхідно, що наші видав
ництва, готуючись до великого
свята, випустили в світ десятки
прекрасних книг.
Нашим книголюбам можна
порадити і тритомне зібрання
документів і матеріалів «Вели
ка Жовтнева соціалістична ре
волюція на Україні», в якій до
кладно висвітлено події з лю
того 1917 по квітень 1 9 1 8 року.
ра» та інші).
Іноді поет переносить уяву
читача в інший, чужий світ: у
дожовтневу Росію («Билицянебилиця)», розкриваючи перед
ним на конкретних образах, че
рез співставлений двох проти
лежних систем, перевагу соціа
лістичного ладу над капіта
лістичним. У сатиричному творі
«Містер Твістер» Маршак би
чує потворні риси світогляду й
поведінки американського бур
жуа.
Твори С. Маршака захоплю
ють дітей і виховують їх, бо
поет, крім глибокого знання
життя і досконалого володіння
пером, крім щирої любові до
дітей, добре знає особливості,
запити, літературний смак ди
тини.
Маршак уміє говорити з діть
ми забавно про серйозні речі.
Він не нав’язує їм моралі, а дає
мораль, зацікавлюючи дітей са
мим предметом, темою твору.
В поезії С. Маршака, в ного
казках і п’єсах, написаних, за
висловом В. Катаева, «чудовим
простим і високим стилем», жи
вуть великі гуманні почуття,
юряча любов до Радянської
батьківщини, до рідної мови.
школярів, про «Правила для Все це жваво сприймають ма
ленькі читачі, і на творах ви
учнів» («Учневі на пам’ять»).
Письменник горьківської шко датного письменника вчаться
любити свою Вітчизну, любити
ли, Маршак насичує свої твори людину — енергійного трудівни
багатим змістом, в якому відби ка, будівника і творця нового
то живі риси нашої радянської життя.
Радянські педагоги, батьки і
дійсності. В його творах діють
радянські люди: будівники ве діти шанують С. Я. Маршака
(Замість
ликих споруд, захисники честі як друга і свого вірного поміч
і незалежності Батьківщини, ника та бажають йому багатьох
Буває любов з першого по
відважні льотчики, героїчне років життя, творчої радісної гляду. Інколи вона триває все
комсомольське плем’я, хоробрі праці.
життя. Дещо подібне трапляєть
партизани; діти, які розважа
Ф. ГУРВИЧ.
ся тоді, коли ми, з жадобою
вчитуючись, одну за одною пе
регортаємо сторінки нового ро
мана В. Добровольського «На
ту т. Ізюбенко і голові все життя».
Порушуючи традицію, не бу
студради т. Сологубу
Під таким заголов
19-го жовтня дирек ти визнана правиль запропоновано „в най демо викладати в коротких ряд
ком у попередньому но ція інституту разом з ною.
ближчі дні виправити ках широкий зміст цього захоп
мері газети було вмі партійним бюро прове
Оскільки більшість становище, звернувши люючого твору. Зауважимо тіль
щено статтю про недо ла нараду комендантів критичних зауважень у особливу увагу на спо ки, іцо автор книг «Троє в сірих
ліки в наших студент гуртожитків і голів статті торкалась гурто рудження спортивного шинелях» і «Женя Маслова»
студрад. Критика газе житку № 1, комендан майданчика.
ських гуртожитках.
в своєму новому творі поєднав
знову яскравість словесних барв
і гостроту сюжету.
Про що б не писав Добро
Кафедра російської і зарубіж
вольський в новому романі —
ної літератури — одна з про чи то про працю журналіста або
філюючих на мовно-літератур думи директора школи, чи про
ному факультеті. Перед її чле етичні проблеми або любов
нами стоять відповідальні зав дев’ятикласників — скрізь він
16-го жовтня 1957 р. в Києві завжди саме тут можна спосте
уміє внести щось нове, своє, ці
можна було спостерігати раке рігати ракету і супутник. Ця дання в справі підготовки вчи каве.
ту-носія і штучний супутник. За можливість залежить ще від телів-мовників, в справі даль
Твір читається на одному
даними преси, штучний супут співвідношення часу сходу чи шого розвитку радянської літе диханні. Можливо, причина в
ник повинен був проходити над заходу Сонця в даному місці і ратурної науки. Саме тому тому, що тема нового романа
і
Києвом о 5 год. 12 хвилин за часу проходження супутника над останнє
засідання Вченої Ради надто близька студентам пед
московським часом, а ракета-но цією територією. Наприклад,
вчителя.
інституту і було присвячене інституту — робота
сій — хвилин на десять раніше. у Києві 16-го жовтня супут
Небо в цей час було част ник проходив о 5 год. 12 хв., аналізу роботи цієї кафедри.
Готуючись до знаменної да
ково вкрито негустими хмар а схід Сонця був о 7 г. 22 хв.;
ти
— 40-річчя Великої Жовтне
до
сходу
залишалось
2
год.
ками, а місцями — зовсім про
зоре. Ракету помічено о 5 год. 10 хв.; було темно, але супут вої соціалістичної революції, гуртка
(керівник — доцент
ник і ракета, знаходячись ви члени кафедри проводять вели В. Войтушенко). З доповідями
1 хв. Вона проходила під
зіркою альфа Великої Вед соко над Землею, вже були ку наукову, навчально-методич на засіданнях гуртка виступа
ну і громадську роботу.
медиці майже точно до бета освітлені Сонцем.
ють не лише студенти, а й вчи
14-го
жовтня
у
газеті
було
Великої Ведмедиці та далі, з
На кафедрі створено автор телі київських шкіл.
півночі на схід, але далі на вказано, що супутник проходить ський колектив на чолі з про
Останнім часом кафедра ба
схід йшли хмари різної густоти над Києвом о 22 год. 38 хв., а фесором Д. Чалим, який в спів гато уваги приділяє питанням
з просвітами.
захід Сонця в цей день був дружності з учителями росій методики проведення семінар
Яскравість ракети приблизно о 18 год. 9 хв.; значить, після ської мови і літератури присту ських занять. З цією метою
заходу Сонця пройшло 4 год. пив до складання підручника з влаштовуються відкриті семіна
така ж, як альфа і бета Вели
російської літератури для 8 — ри. які потім обговорюються на
кої Ведмедиці, тобто другої ве 29 хв.; настала ніч не лише в 9 класів.
засіданнях кафедри, стеногра
Києві, а й високо над Києвом;
личини.
Враховуючи
перевантаже фування тощо.
супутник знаходився в земній ність лекційного курсу, кафед
Не помітити ракету не мож
Товариші, які взяли участь
тіні.
Це було затемнення супут ра вирішила ряд тем винести па в обговоренні звіту завідуючого
на, якщо тільки небо безхмарне
самостійне вивчення. Така фор
і відомо, в якому напрямку тре ника, подібне до затемнення ма .роботи привчає студентів кафедрою доцента Л. Карлова,
вказали і на ряд недоліків у
Місяця. У таких випадках спо
ба дивитися.
більш творчо і глибоко вивчати роботі кафедри.
Слід зазначити: якщо в газе стереження проводяться радіо програмовий матеріал.
Доцент І. Пільгук відзначив,
ті написано, що супутник про технічними засобами.
Нові форми з’явились і в ро що хоч плани наукової роботи
теслярів, листонош, і це ще
більше захоплює дітей, викли
кає любов до скромних трудів
ників.
Переступивши вперше поріг
школи, діти вивчають вірш С.
Маршака «Перше вересня», а
пізніше — інші його твори про
НА
„Чи не дивно?"
Я к треба спостерігати
супутник
ВСЕ
і нові книги з .питань літерату
рознавства, мовознавства, фізи
ки, математики.
Читачі можуть поповнити свої
бібліотеки і прекрасною книгою
О. Довженка «Зачарована Дес
на», новим романом М. Стель
маха «Кров людська — не води
ця», щойно виданою збіркою
поезій М. Рильського «Троянди
і виноград». Новими виданнями
випущені тритомні збірки тво
рів П. Тичини і А. Малишка,
двотомник І. Микитенка, роман
«Людолови» 3. Тулуб. У пре
красно виданій -двотомній збір
ці «Українська радянська істо
рико-революційна п’єса» зібра
но найкращі драматичні твори
про Жовтневу революцію і гро
мадянську війну (серед них —
п’єси А. Головка, І. Кочерги,
Я. Мамонтова, О. Корнійчука).
Виходить у світ також чотири
томна «Антологія української
поезії», куди увійшли найкращі
твори нашої поезії від Г. Ско
вороди до наших днів.
«Всім хорошим в мені я зо
бов’язаний
книгам»,— писав
О. М. Горький. І хотілося б,
щоб для кожного з нас книга
стала такою ж життєвою потре
бою, як і хліб, вода, повітря.
П. ХРОПКО.
ЖИТТЯ
рецензії)
прагнення юності, боротьба з
труднощами
життя,
шляхи
щастя.
Можливо...
Але робити певні висновки
про твір в цілому, одразу ж
після закінчення останнього
розділу, важко.
Перед нами, ніби живі, по
стають майстерно виліплені ру
кою митця образи Кості 1 Лялі,
Сані і Жені.
Ні, враження це — надовго,
хороше враження!
Книжку, прочитавши, відкла
даєш з жалем, а це непоганий
критерій.
Скільки нового розповів ро
зумний 1 веселий друг — пись
менник Володимир Доброволь
ський! Хочеться подякувати
йому за це і порадити всім лю
бителям літератури прочитати
новий роман.
Адже зустріч з вірним дру
гом — любимою книгою — па
м’ятається все життя!
Читайте, друзі!
В. ТАТАЄВ.
ОБГОВОРЮЄТЬСЯ РОБОТА КАФЕДРИ
ходить над даним місцем, то не
В. БУЛГАКОВ.
боті
наукового
продукція членів кафедри зай
має ще незначне місце. Погано
на кафедрі і з станом підготов
ки докторських дисертацій. На
засіданнях не практикується об
говорення нових художніх тво
рів. Не організовуються культ
походи членів кафедри в теат
ри, на виставки з їх наступ
ним обговоренням. У своїй ро
боті з студентами кафедра не
використовує такої важливої
форми виховної роботи, як дис
пути.
Ділове обговорення питання
про роботу кафедри російської
і зарубіжної літератури на за
сіданні Вченої Ради інституту
допоможе колективу кафедри
усунути наявні недоліки 1 під
студентського І виконуються, проте друкована нести роботу на вищий рівень.
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!
(Закінчення. Початок на 1 стор.)
сомолка-кулеметниця Н. Орли
кова, залишившись одна з ку
леметом (всі її товариші заги
нули), продовжувала стійкий
опір. Коли ж закінчились пат
рони, бандити кинулись на дів
чину. Але вона не розгубилася
і останньою гранатою підірвала
кулемет. Загинувши, комсомол
ка поховала з собою декількох
зеленівців.
— Полонених били шомпо
лами,— розповідає старий учи
тель,— палили розпеченим залі
зом, вирізували п’ятикутні зір
ки на тілі; бандити всіма спо
собами намагалися здобути дані
про систему оборони Києва. Але
герої вмирали мовчки... Тих, хто
після нелюдських катувань за
лишився живим, зв’язали ко
лючим дротом по двоє і вивели
на дніпровську кручу. «Хай
живе партія і комсомол!», «Хай
живе комунізм!» — лунало з
обриву і знизу — від води.
Берег очеретом
Обгортає шпиль,
Сутінками вечір
Горнеться до хвиль.
Ми з тобою, друже,
На краго скали,
Де вмирали мужньо
Леніна орли.
У останній ранок —
Променям навстріч
Впали, як титани,
подолавши ніч.
Розплелись дороги
Так боролися І вмирали ваші
старші брати 1 сестри — київ
ські комсомольці. Горді і смі
ливі, вони не боялися смерті і
йшли в бій, сповнені відданості
Радянській владі, твердо впев
нені в перемозі комунізму. Во
ни загинули, але перемогли.
Своїм життям мужні герої за
платили за ваше право на
щасливе життя, на безхмарну
юність... їх смерть — не тра
гічна загибель, а перемога силь
них духом...
...І знову в пам’яті виника
ють вірші поета:
Ні Трипілля,
ні розстріл, ні бій,
Білих армій багнет,
гайдамацькі клинки
Не спинили ходу молодих,
що ішли нескоримо в віки.
А. ДЯЧЕНКО.
Фото В. Орловського.
Від села на міст,
Височіє строго
Камінь-обеліск.
Зорять над Трипіллям
Комунізму дні,
Грають сині хвилі,
Плещуться вогні.
Салютують пароплави,
Віддають кінці,
Лине гомін слави
По Дніпру-ріці.
О. ПЕТРИК.
Фанти без
коментарів
В л а с н і ім е н а і їх
П О Х О Д Ж Е Н Н Я
У нашому громадському жит
ті і в побуті є багато різних
звичаїв, фактів, явищ, значення
яких ми або зовсім не знаємо
або маємо про них дуже повер
хове уявлення. До їх числа, зо
крема, належать і наші власні
імена, що стали традиційними,
бо протягом багатьох віків пе
редаються від покоління до по
коління.
Власні імена, як-от: Іван,
Марія, Степан, Катерина, Ми
хайло, Маланка, Федір та ін.—
стали для всіх звичайними, і
рідко хто замислюється над пи
таннями, звідки ці імена взяли
ся, коли вони виникли і що во
ни означають у перекладі на
нашу мову. Тимчасом кожній
культурній радянській людині,
особливо педагогам, було б ду
же корисно обізнатися з цим
ПИШ УТЬ
С лово з а т . Р е ч и ц ь
ПРОБЛЕМА БЛІХ
Один із професорів Ньюйоркського університету Ед
мон Бентон працює нині над
дуже важливою «науковою
проблемою». Він вивчає, кого
більше люблять блохи — чо
ловіків чи жінок і чому вони
вибирають ту чи іншу жерт
ву.
Зваживши на важливість
роботи професора Бентона,
керівництво університету ви
ділило «дослідникові» спе
ціальну стипендію на три
роки. В наукових колах
Нью-Йорка сподіваються, що,
після вирішення «проблеми
бліх», наука США зробить
величезний крок вперед.
Великою популярністю кори годин, чотири р а зи на тиждень.
стується гімнастика в нашому А ле зав. каф едрою фізвихован
інституті. Спортсмени-гімнасти ня при наш ом у інституті т. Ре
не раз успішно захищали честь чиць К. Р ., н езваж аю ч и на не
інституту на районних і м і одноразові вимоги я к відпові
ських змаганнях. Наші гімнасти дального за від д іл ен н я спортив
входять у п'ятірку найсильні ної гімнастики т. Н е р у с а Б. Г.,
ших вузівських колективів мі так і тренерів, н іяк не може
ста.
«викроїти» для тренувань збір
Зараз у відділенні спортивної ної команди півтори години.
гімнастики по програмі майст І треную ться гімнасти тричі на
рів спорту тренуються А. Ма тиж день, по півтори години.
тюша (III курс мовно-літератур Крім того, до цього часу не ви
ного факультету). В. Ж урків ріш ено питання з спортивною
ська (IV курс фізико-математич формою. З цього приводу сту
ного факультету).
денти навіть жартують, відзна
До збірної команди гімнастів чаючи, що набагато легше ви
інституту входять 11 спортсме конати другий спортивний роз
нів, які тренуються по першо ряд, ніж одержати форму для
му спортивному розряду, і 16 — тренувань.
по другому. Серед .них слід від
Тов. Речиць замість надання
МАНДРІВКА НА РУКАХ
значити Л. Барсукову, Л. Пиль діяльної допомоги гімнастам об
Якийсь Зігфрід Віссенбернову, М. Тараненко, В. Ревуху. меж ується звинуваченням їх в
гер із Зальцбурга заявив ко При наполегливих систематич «утриманських настроях», в той
респондентові однієї відомої
них тренуваннях ці товариші, час як спортформа на каф едрі є.
австрійської газети, що він
безперечно, досягнуть значних Н езрозуміло,
чим
керується
вирішив пройти 300 км, які
успіхів.
т. Речиць у своєму ставленні
відокремлюють його рідне
Та, на ж аль, не можна не до тих чи інших спортсменів,
місто від Відня. Здавалося б,
сказати і про ряд недоліків, які але така «позиція», звичайно,
що тут особливого. А особ заважають нормальній роботі не сприяє поліпшенню спортив
ливе те, що винахідливий
секції, знижують результатив ної роботи в інституті.
австрієць поклявся пройти
ність тренувань.
Сподіваємося, що т. Речиць
цю відстань... на руках. У до
Згідно з наказом Комітету по все ж таки потурбується про
розі він сподівається зібрати
фізичній культурі і спорту при додатковий час для тренувань, а
пожертвування на відкриття
Раді Міністрів С РС Р спорт також про спортивну форму.
будинку для психічнохворих
смени, які тренуються по про
Є. Ш АБОТЕНКО,
осіб.
студент IV курсу
грамі майстрів спорту та по пер
В Австрії ходять чутки, шому спортивному розряду, по
мовно-літературного
що Вассенбергер буде пер винні тренуватися не менше 3-х
факультету.
шим мешканцем майбутнього
будинку для божевільних.
ЛЕЖАЧИ В ТЕАТРІ
Нью-йоркські газети не
так давно повідомили про
нове «досягнення» американ
ського сценічного мистецтва.
Щоб успішно конкурувати,
один театр виявив незвичай
ну винахідливість. Для при
манки публіки він оголосив
про своє нове «досягнення»,
яке полягає в тому, що в залі
обладнано зручні місця для...
лежання.
Таке піклування про гля
дачів позитивно позначилося
і на доходах власників теат
ру. Як пише газета, тепер
місця в театрі охоче розку
повуються (особливо в ті дні.
коли немає видовищ).
М. ЧУБАЧ
НАМ
Зв’язок
з
підшефними школами
Вже два роки Київський дер
жавний педагогічний інститут
надає дійову допомогу в роботі
вчителям Києво-Святошинського району. Особливо хочеться
подякувати товаришам Д. М.
Маєргойзу, А. С. Бугаю.
Цього року буде працювати
постійно діючий семінар для
вчителів математики. Це дуже
корисна і потрібна справа, вона
допоможе нам у перебудові ро
боти школи .в світлі вимог по
літехнічного навчання.
Хочеться побажати, щоб про
тягом навчального року викла
дачі інституту частіше бували
в школах району з лекціями, бе
сідами з математики.
на світі, походять від бога. На Вторак, Третяк, Шостак. Відпо
справді ж «християнські» імена відно до часу народження дава
виникли і вживалися різними лись імена Зима, Лето, Мясоед,
народами задовго до виникнен Неделя, Подосен і т. п. Були й
ня християнської релігії: вони такі імена, які давались за на
виникли ще в доісторичну туру, вдачу — Добриня, Ш уми
епоху. Церква лише викори ло, Звонило, Злоба, Угрюм.
стала старі імена, як і іншу Була невеличка група імен, які
спадщину минулого, і постави вживаються ще й досі (Володи
ла їх на службу своїм інтере мир, Людмила, Всеволод, Вяче
сам.
слав і інші).
Як же виникли наші нинішні
Чому ж зникла більшість
власні імена в далекі, доісто старих руських імен і чому в
ричні часи?
нас переважають імена, запози
Всі вони походять від загаль чені з інших мов? І те й друге
них прізвиськ, які завжди дава трапилось внаслідок запрова
лись людині за якісь к о н дження християнства на Русі.
к р е т н і зовнішні чи внутріш Християнське духівництво дов
ні ознаки, за біологічні чи гро
го боролося з різними «язиче
мадські якості. У всіх народів
ськими» звичаями на Русі, в
у стародавні часи власні осо
бисті імена мали конкретне зна тому числі з іменами, запрова
чення. З історичних і фольклор джуючи скрізь н ові, християн
них джерел відомі десятки й ські імена. Наші предки довго
сотні таких руських імен. Зараз чинили опір духовенству, і по
вони за рідким винятком не руч з християнськими іменами
вживаються. Наведемо кілька вживали в побуті свої старі іме
на. Християнські імена пошири
прикладів:
Первой, Первуша — першим лися лише в XIII ст.
питанням хоча б у самих за
гальних рисах.
Багатьом здається, що у нас
власних імен безконечно бага
то — мабуть, тисячі. Насправ
ді ж широковживаних імен
всього кілька десятків, від сили
сотня-дві.
Серед уживаних зараз імен є
частина нових, що з ’явилися за
радянської дійсності. Але абсо
лютна більшість наших імен є
традиційними, бо дійшли до нас
від дідів і прадідів. Старі імена
були канонізовані церквою. У
дожовтневі часи, крім зазначе
них у церковному календарі,
ніхто не смів вживати, вигаду
вати нових імен. Всі ці кален
дарні імена християнська церк
ва запровадила на честь так
званих «святих», і духівництво
пояснювало, що імена, як 1 все народився в сім’ї і відповідно—
(Далі буде).
У нашій Горенській школі в
минулому навчальному році
студенти педінституту проходи
ли педпрактику з фізики. Тре
ба й надалі посилати студентів
на практику не тільки в міські,
а й у сільські школи, де буде
працювати
переваж на
біль
шість студентів після закінчен
н я інституту.
М. ПОТРАВНИЙ,
учитель математики
Горенської середньої
школи.
З ІНОЗЕМНОГО ГУМОРУ
В КІНО.
Він: Тобі зручно
сидіти,
люба?
Вона: Так, милий, цілком.
Він: Тобі добре видно?
Вона: Д уж е добре.
Він: Тоді д авай поміняємося
місцями.
НЕ ПОВЕЗЛО.
1- й студент: Т ак, значить, ти
ще раз провалився на екзамені
з фізики? Я к ж е це трапилося?
2- й студент: Розумієш , вона
мені поставили ті ж самі пи
тання, щ о і в перший раз.
П О Ц ІЛ У Н О К В ТУНЕЛІ.
Він: Л ю ба, якби я знав, що
цей тунель такий довгий, я б
обов'язково тебе поцілував.
Вона: Я к, невж е це був не ти?-1
Д О БРИ Й ХЛОПЧИК.
Мама (прочитавши синові сен
тим ентальну історію): Ну, Джон
ні, а ти б віддав свою любиму
собачку цьому бідному хлопчи
кові, у якого не було татка?
ДжоннІ
(судорожно прити
скуючи до себе собачку): А мо
же кращ е було б віддати йому
татка?
Заст. редактора
П, ХРОПКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова