Назва
За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
педагогічні
К А Д РИ
З а
14
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Ж ОВТНЯ
1957 року
ПОНЕДІЛОК
№
27 ( 39)
Ціна 15 коп.
Науковий геній радянської людини
завойовує Всесвіт
на Красній площі Першого
В иступаючи
травня 1935 року, великий основополож
ник теорії міжпланетних подорожей К. Е. Ціол
ковський говорив:
«Сорок років я працював над реактивним
двигуном і думав, що прогулянка на Марс
почнеться лише через багато сотень літ. Але
строки міняються. Я вірю, що багато з вас
будуть свідками першої заатмосферної по
дорожі».
Пройшло менше чверті століття, і учні і по
слідовники Ціолковського досягли нових вер
шин у астронавтиці.
4 жовтня 1957 р. в Радянському Союзі за
пущено перший у світі штучний супутник
Землі.
Споконвічна мрія людства про міжпланетні
подорожі стає реальністю.
Велика гордість проймає кожного з нас, бо
запущено першого супутника Землі в нашій
Радянській країні. Це грандіозний і немеркну
чий у віках подвиг радянської науки. Це —
найвеличніший вклад радянських учених, ін
женерів у скарбницю світової науки.
Радянська наука вийшла тепер на перше
місце в справі пізнання властивостей косміч
ного простору і вивчення обертання небесних
тіл нашої сонячної системи.
За останні роки радянські вчені не раз при
водили у здивування світову громадськість
своїми сміливими науковими дерзаннями і тех
нічними досягненнями. Пуск першої В СВІТІ
атомної електростанції, створення комфорта
бельних пасажирських літаків типу «ТУ-104»,
«Україна», «Москва», найпотужніший у світі
синхрофазотрон, створення міжконтиненталь
ної балістичної ракети і, нарешті, успішний
запуск штучного супутника Землі — ось дале
ко не повний перелік епохальних відкрить на
укового генія радянського народу. Шлях до
цих і подібних відкрить був закладений у бу
ремні дні Великого Жовтня. Соціалізм роз
кріпачив життя народів, створивши найспри
ятливіші умови розвитку наукової технічної
творчості трудящих мас.
Сорок років тому радянський народ про
клав шлях людству до щасливого життя, сьо
годні наш народ відкриває людству шлях у
Космос, шлях до освоєння зоряного простору.
Побудова і успішний запуск штучного су
путника був би немислимий без високого рів
ня розвитку ракетної техніки в СРСР. Щоб
вивести супутник на орбіту потрібно було
створити зверхшвидку ракету-носія, а та
кож забезпечити супутник захисним при
строєм. Цей останній виконаний у вигляді ко
нуса Із спеціальних сплавів. Вага супутника
83,6 кг., діаметр поперечника кулі 58 см.
Корпус тіла супутника виготовлено із сплавів
алюмінію, поверхня відполірована. Всередині
супутника розміщені радіопередаточні при
строї і джерела їх живлення. Протягом певно
го часу супутник посилатиме радіосигнали, які
зараз успішно приймаються на Землі не лише
радіопеленгаційними установками, але й ра
діолюбителями. Можливі оптичні спостережен
ня супутника (у бінокль, підзорну трубу), але
для цього потрібно, щоб у земній атмосфері
була добра видимість. Найкраще візуально
спостерігати супутник у променях сходу або
заходу Сонця. Трудність спостереження су
путника посилюється ще й тим, що він має
величезну швидкість обертання (понад 28 тис.
км. на годину). Отже в межах видимої части
ни неба він може спостерігатися одну хвили
ну, а то й менше. До спостереження руху
небесних тіл з такою візуальною швидкістю
(в середньому близько одного градуса на се
кунду) мало пристосовані наявні в більшості
обсерваторій оптичні прилади. Найбільш на
дійно дає про себе знати супутник по радіо
сигналах, які можна приймати на Землі на
віддалі до 10 тис. км. від супутника.
Обертається супутник у верхніх шарах зем
ної атмосфери на висоті 900—1000 км. Фор
ма орбіти — еліпс, один із фокусів якого
міститься в центрі Землі. Перигей орбіти су
путника знаходиться у північній півкулі Землі,
апогей — відповідно у південній півкулі. Фор
ма орбіти увесь час змінюється і, напевне, буде
наближатися з часом до кругової.
З часом супутник перестань посилати ра
діосигнали, оскільки виснажаться джерела
енергії його передатчиків. Проте сам він, як
показують розрахунки, буде тривалий час
обертатися навколо Землі. Зараз поряд з су
путником обертається навколо Землі ракетаносій. Завдяки різниці періодів обертання і
різного ступеня гальмування в атмосфері Зем
лі супутник, ракета-носій і захисний конус в
один і той же момент можуть виявитися над
різними точками земної поверхні.
Запуск супутника і спостереження над ним
дають можливість вивчати властивості іоно
сфери, її хімічну структуру. Важливе значен
ня це матиме для вивчення корпускулярної ра
діації Сонця, первинного складу і варіації
космічних променів, вивчення властивостей ме
теорної матерії, що є у верхніх шарах атмос
фери. Такі нові горизонти відкриває штучний
супутник перед наукою і технікою.
Перемогу радянського наукового генія в га
лузі ракетобудування гаряче вітають наші дру
зі за рубежем, які щиро радіють з успіхів
нашої науки. Пріоритет Радянської країни в
цій галузі змушена визнати навіть буржуазна
преса. Ряд буржуазних газет на Заході відзна
чають, що майже 90 процентів розмов про
створення штучного супутника припадало на
США, а 100 процентів практичної справи на
лежить СРСР. Нашим ученим вдалося збу
дувати супутник, який важчий проектованого
на Заході майже у 8 разів, запущений він на
висоту майже вдвоє більшу, ніж пеердбачалося
на Заході. Це факт, який хоч і з скрежетом
зубів, але змушені визнати імперіалістичні за
правили.
Радянські вчені ще раз продемонстрували
всьому світові високий рівень соціалістичної
науки, яка, як і всі наші досягнення, зростав
під життєдайним світлом Великого Жовтня.
Почнемо серйозну
розмову
— 38 років тому я закінчила
гімназію. Здійснилося моє ба
жання — стала вчителькою.
Ми їхали 'працювати на село
під лозунгом: «Засвічувати світ
ло там. де багато темряви». Ми
мали по сімнадцять доручень,
та вони не страшили нас,
бо років нам також було по сім
надцять!..
Так розповідала вчителька
Галина Михайлівна Остроушко
на вечорі — зустрічі студентів
мовно-літературного факультету
з заслуженими вчителями рес
публіки.
Особливо цікавою і хвилюю
чою була розповідь 75-річної
вчительки К. Є. Поповкіної (ма
тері письменника Є. Поповкіна
i викладача нашого інституту
Є. Ю. Кастеллі). На її долю ви
пало не тільки вчитися в ста
рії! дореволюційній школі, але
ii працювати в ній. Які неви
черпні можливості дав, які умо
ви створив соціалістичний лад
для радянського вчителя, можна
бачити з її скромної розповіді
про своє життя. Тільки людина
сильної волі, настирливої вдачі,
віддана своїй справі могла в
47 років вступити до інституту!
Килина Євгеніївна Поповкіна у
п'ятдесятирічному віці закінчи
ла наш інститут і після цього
ще 22 роки працювала в школі.
Зустріч зі старшими вчителя
ми не могла не надихнути нас
на роздуми...
А подумати є над чим!
У нас умови незрівняно кра
щі, ніж у наших старших колег.
До наших послуг все, а от на
строї часто зустрічаються зов
сім інші: коли б доручення не
було жодного (хоч років також
17—20), працювати щоб помен
ше і як вийде; навіть на вечір
зустрічі з нашими славними
гостями
прийшла
незначна
частина студентів.
Створили в інституті універ
ситет культури. Та (через па
сивність студентів) його Існу
вання було надто короткочас
ним...
Літературна студія організу
вала зустріч з поетами 1 пи
сьменниками-випускниками на
шого інституту. Зустріч не від
булася, бо запрошених прийшло
більше, ніж тих, хто запрошу
вав. Профспілкові збори перено
силися кілька разів через не
явку студентів. Майже 50 ком
сомольців не з’явилося на
факультетські
комсомольські
збори.
Чи не час нашій газеті «За
педагогічні кадри» почати сер
йозну розмову про боротьбу з
пасивністю, байдужістю, яка
сьогодні є на факультеті при
крим фактом?!
Професія вчителя справді ча
рівна. Учитель — людина твор
ча, багата знаннями, активна в
усіх сторонах життя. Безпереч
но, що такі зустрічі дуже допо
магатимуть нам.
В. ЯРЕМЕНКО.
Розпочали вивчення тез
Готуючись до но
вого навчального ро
ку в системі партій
ної освіти, партбюро
фізико - математич
ного факультету за
здалегідь
провело
роботу по укомплек
туванню сітки парт
освітн.
Група комуністів
в складі 14 чоловік
та 10 позапартійних
викладачів будуть
вивчати політеконо
мію соціалізму в
теоретичному семі
нарі,
керівником
якого партбюро ін
ституту
виділило
М. С. Сугоняко.
Крім цього, для ла
борантів організова
но гурток по вивчен
ню біжучої політики,
керівником гуртка
призначено Є. Я.
Шляхтер.
3-го жовтня відбу
лося перше заняття,
на якому розпочало
ся глибоке вивчення
тез відділу пропа
ганди і агітації ЦК
КПРС 1 Інституту
марксизму - ленініз
му при ЦК КПРС
про підготовку до
40-ї річниці Великої
Жовтневої
соціа
лістичної революції.
П. ПЕТРИШИНА.
По с т о р ін к а х вузівськ и х
багат от upажок
НОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ.
У столиці Дагестану на
базі педагогічного інституту
імені Сулеймана Стальського
відкрився державний універ
ситет.
В ньому будуть навчатися
юнаки і дівчата 32 націо
нальностей і народностей Да
гестану.
(«За советскую науку»).
«ІСТОРІЯ КОМСОМОЛУ
ХАРКІВЩИНИ».
На історичному факульте
ті Харківського державного
університету імені О. М.
Горького створено автор
ський колектив студентів для
написання книги «Історія
комсомолу Харківщини».
(«Харківський університет»),
СТАДІОН ПОБУДОВАНИЙ.
У Московському ордена
Леніна енергетичному інсти
туті силами студентів, спів
робітників
і
Викладачів
побудований стадіон. Він
дасть
можливість
краще
організувати
учбово-трену
вальну роботу бігунів, стри
бунів у висоту і довжину.
метальників. Спеціальні сек
тори виділені для стрибків з
жердиною і потрійного стриб
ка з розбігу.
На новому стадіоні буде
також невелика механічна
ковзанка.
(«Энергетик»).
ЛІТНІ ЛИЖІ.
Щоб досягти високих тех
нічних результатів, лижнику
необхідно тренуватися протя
гом всього року, а зима в
центральній смузі настає
пізно і закінчується рано.
Викладач кафедри фізич
ного виховання і спорту Мо
сковського
лісотехнічного
інституту В. Шперов скон
струював лижі, які дозволя
ють вивчати і удосконалюва
ти техніку в літній період.
Зроблені вони із звичайних
лиж, але укорочені (зрізані
носкова і п'яточна частини).
Замість коліщат використані
шайби для хокея. Лижа по
ставлена на три таких коле
са, причому переднє назад не
обертається.
(«Советский
лесоинженер)».
Звітує комсомольська юнь
9-го жовтня відбулась XII робітничого класу і ленінського
Про контроль над виконан
комсомольська конференція на комсомолу.
ням рішень, про недостатній
шого інституту.
Культурно-масова робота ще зв’язок членів комітету з гру
У звітній доповіді член не на висоті. Поряд з хороши пами говорили делегати конфе
комітету комсомолу т. Щекоті ми, на сцені часто можна поба ренції тт. Решетняк (педфак).
хіна дала аналіз роботи комсо чити недоброякісні, нецікаві но Сокур (фізматфакультет), Кот
мольської організації інституту. мери.
(мовно-літературний факультет).
Недостатньо цікавився комі Толстихін (педфак).
Керуючись у своїй роботі рі
шеннями XX з'їзду КПРС, ком тет ЛКСМУ умовами життя сту
Секретар бюро мовно-літера
сомольці під керівництвом пар дентів у гуртожитку і на кут турного факультету т. Бойко
тійної організації інституту ках, вчасно не надавав їм до присвятила свій виступ питанню
провели значну роботу в спра помоги, не турбувався про по організації взаємодопомоги се
ві підготовки висококваліфікова ліпшення умов життя.
ред студентів. Вона також звер
них радянських педагогів.
Комітет комсомолу, факуль нула увагу делегатів на те, що
В центрі уваги комсомоль тетські бюро недостатньо зай до 40-ї річниці Великого Жовт
ської організації була політико- малися ідейним загартуванням ня залишилось небагато часу, і
виховна робота. Для студентів молоді, залученням її до фізич тому треба негайно активізува
були організовані щотижневі ної праці, а також мало навча ти роботу.
політзаняття, читались лекції ли комсомольський актив, не
Цікавим обіцяв бути виступ
на загальнополітичні теми, в надавали йому повсякденної делегата
мовно-літературного
групах проводились тематичні практичної допомоги на місцях. факультету т. Шарапи. Але
Комсомольська
організація його критичні зауваження були
збори та обговорення творів
художньої літератури, статей мало приділяла уваги ро неконкретними, а тому і беззу
молодіжних газет та журналів, боті ДСТ «Буревісник» та бими.
зустрічі з старими більшови ДТСААФ, особливо упустивши
Випускник інституту, колиш
питання виховної роботи серед ній секретар комітету ЛКСМУ
ками.
Комітет комсомолу приді спортсменів.
т. Власко детально зупинився
*
*
ляв увагу боротьбі за ви
на окремих питаннях роботи
соку успішність і свідому дис
У діловій атмосфері пройшло комсомольської
організації
ципліну студентів. Загальна обговорення звітної доповіді ко КДПІ.
успішність по інституту скла мітету ЛКСМУ.
— Щоб була робота,— наго
дає 97,2 процента. В інсти
Делегати конференції у своїх лошує він,— потрібна ініціати
туті налічується 245 відмінни виступах розповіли про те, ва комсомольців, відповідаль
ків навчання, 764 студенти що хвилює нашу молодь, щиро ність кожного за загальну спра
склали екзамени на «добре» і і відверто вказали на хиби в ву. Членам комітету нелегко
«відмінно».
роботі комсомольської організа працювати без підтримки акти
Комсомольська
організація ції, внесли конкретні поради і ву.
Тов. Власко говорить про те.
приділяла чимало уваги студен пропозиції.
Делегат фізико-математично що комсомольська організація
там молодших, особливо перших
курсів, знайомлячи їх з форма го факультету т. Болгар вказав приділяє мало уваги всебічному
ми і методами громадської ро на недоліки у постановці куль розвиткові студентів.
боти. З цією метою організову турно-масової роботи.
Директор інституту т. ПідВін пропонує проводити об тиченко у своєму виступі за
вались вечори-зустрічі з студен
тами-старшокурсниками, відмін мін концертними програмами значила,
що
комсомольська
никами навчання та з професор між вузами міста.
організація проводила велику
— Добре було б також,— до роботу в академгрупах у ідей
сько-викладацьким складом.
За звітний період значно по дає т. Болгар,— якби наші стар но-політичному вихованні сту
ліпшилась робота наукових сту ші товариші-викладачі більше дентів і в організації та прове
дентських гуртків, збільшилась цікавились життям студентів, денні художньої самодіяльності.
кількість
експериментальних допомагали їм, як робить це, Фестивальні вечори показали
робіт та кількість студентів- наприклад, проф. М. М. Пе наявність талановитої молоді.
рельмутер.
гуртківців.
Однак є багато і недоліків в
Секретар бюро педагогічного роботі комітету ЛКСМУ та
Комсомольці інституту про
факультету т. Бондар говорить факультетських бюро. Серед
вели велику шефську роботу в
про те, що в комсомольській ро комсомольців є чимало не
колгоспах і МТС Києво-Свято
боті повинно бути більше по встигаючих. Є такі, напри
шинського району та на інших
рядку; комітет комсомолу пови клад,
товариші,
які при
підшефних підприємствах.
нен не тільки давати розпоря йшли з підприємств, мали пе
Чимало комсомольців під час дження, але й контролювати їх
рерву в навчанні; їм потрібно
літніх канікул працювали в піо виконання.
допомогти.
Але є й такі, які не
нерських таборах, де виявили
На трибуні делегат мовно-лі свідомо відносяться до навчан
себе вмілими організаторами тературного факультету т. Чен
піонерської роботи і виховате чева. Вона від імені першокурс ня, погано себе поводять.
Так, студенти Корнієнко і
лями дітей.
ників ділиться великою радістю. Гамарис (рос. відділ мовно-лі
Аналізуючи культмасову ро
— Збулись наші бажання і
боту за звітний період, допові мрії: ми стали студентами тературного факультету) негід
дач відзначила, що основна ува педінституту! І ми просимо, но себе поводили. Все це, на
решті, закінчилось виключен
га комсомольської організації щоб
комсомольці-старшокурс
інституту скеровувалась на за ники допомогли нам активне ням їх з інстититу. Комсомоль
лучення студентів у гуртки і включитись у життя інституту. ська організація не виховувала
цих комсомольців, не викривала
колективи художньої самоді
— На мою думку, основною їх обурливих вчинків.
яльності, на організацію культ хибою в роботі комітету був
У своєму виступ і секретар
походів і дозвілля студентів.
недостатній зв’язок з первин
партбюро
інституту т. Тендерес
Поряд з цим, в роботі комсо ними організаціями,— говорить
звернув
увагу
на необхідність
мольської організації є ряд секретар бюро фізико-матема
серйозних недоліків. Так, 33 тичного факультету т. Семко.— розвитку комсомольської ініціа
комсомольці у весняну екзаме Плани роботи комітету зовсім тиви й активності на всіх ділян
наційну сесію одержали незадо не були зв’язані з планами ни ках навчальної і виховної ро
вільні оцінки. Комітет комсомо зових органів. Не проводились боти. Він закликав комсомоль
ців взяти активну участь у від
лу, бюро факультетів, активи школи активу.
значенні великого свята Жовтня.
груп послабили контроль за від
На конференції виступив з
відуванням лекцій, не притягу
промовою
секретар Сталінсько
вали до відповідальності сту
О Б ’ЯВ А
РК
ЛКСМУ
т. Солдатенко.
го
дентів-прогульників.
*
*
15-го
жовтня
ц.
р.
о
14
год
Мали місце недоліки у про
Конференція прийняла роз
в приміщенні редакції га
веденні виховних заходів, які,
горнуте рішення, в якому перед
зети
«За
педагогічні
кадри»
як правило, готуються наспіх 1
новообраним комітетом комсо
проводяться при малій явці сту (кімната 57) відбудеться на
молу інституту поставлено ряд
рада
редакторів
та
членів
дентів (політзаняття, лекції).
редколегій стінних газет і конкретних завдань по усунен
Комсомольська
організація
ню наявних недоліків. Рішення
додатків до них.
інституту недостатньо проводи
На порядку денному—пи конференції націлює комітет
ла роботу по підготовці до 40- тання підготовки ювілейних комсомолу на дальше поліпшен
річчя Великого Жовтня, повіль номерів газет.
ня всієї роботи.
но перебудовує свою роботу в
Конференція обрала новий
Запрошується студкорів
світлі рішень VII Пленуму
склад, комітету. Секретарем ко
ський актив.
ЦК ВЛКСМ, недостатньо вико
мітету комсомолу обрано т.
РЕДКОЛЕГІЯ.
ристовувала у виховній роботі
Горбач, заступниками — тт. Янківську і Білого.
революційні традиції партії,
Лекційна пропаганда
в інституті
Колектив нашого інституту, ються також зустрічі студентів
як і весь радянський народ, з з старими комуністами, з робіт
великим трудовим піднесенням никами заводу «Більшовик».
Д ля адміністративно-техніч
готується зустріти 40-і роко
вини Великої Жовтневої соціа ного персоналу інституту готу
лістичної революції. Партійна ються лекції про міжнародне
організація та дирекція інсти становище Радянського Союзу
туту чимало зробили для успіш про соціалістичне ставлення ра
ного проведення всенародного дянських людей до праці та
свята. В інституті розроблено І Н Ш І .
та затверджено розгорнутий
В кінні ЦЬОГО МІСЯЦЯ будуть
план проведення політико-ви проведені теоретичні конферен
ховної роботи серед студентів, ції студентів усіх факультетів
викладачів та адміністративно- та наукова сесія професорськотехнічного персоналу. В цьому викладацького складу, присвя
плані передбачено провести як чені 40-річчю Великої Жовтне
в масштабі інституту, так і на вої соціалістичної революції.
В інституті готується там
факультетах цілий ряд лекцій,
бесід та вечорів, присвячених велика виставка, яка буде на
висвітленню успіхів соціалістич очно показувати досягнення на
ного будівництва в нашій краї шої Батьківщ ини в галузі роз
ні, а також показу міжнародно витку радянської культури, зо
го значення Великої Жовтневої крема, Київського педагогічно
го інституту за роки Радянської
соціалістичної революції.
Студенти інституту вже про влади.
Всі ці заходи, які проводять
слухали змістовні лекції Г. П.
Лещенко про перемогу Великої ся і будуть проводитись партій
Жовтневої соціалістичної рево ними організаціями інституту та
люції на Україні, Л. П. Тенде факультетів, спрямовані на по
реса про перемогу Жовтневої ліпшення політико-виховної ро
революції і соціалістичну пере боти в інституті.
Але вже перші проведені
будову сільського господарства,
Ф. Л. Слободінської («Перемо лекції виявили і певні недолі
га Великої Жовтневої револю ки. Хибою в проведенні лекцій,
ції — початок нової ери в істо бесід є те, що не всі студенти
рії людства»), Д. П. Шутенка та викладачі їх відвідують.
(«Герої громадянської війни в Серйозним недоліком лекційної
російській
художній
літера пропаганди є також і те, що на
факультетах мало ще практику
турі»).
З великим задоволенням про ються лекції, бесіди, які пока
слухали студенти та професор зували б досягнення певної га
сько-викладацький склад інсти лузі науки за роки Радянської
туту доповідь М. М. Підтичен влади. До цього часу лише на
ко «Тези до 40-річчя Великої педагогічному факультеті про
Жовтневої соціалістичної рево читана лекція на тему: «Розви
ток радянської педагогічної на
люції та наші завдання».
уки за 40 років». А на фізикоНезабаром для працівників математичному факультеті ще
інституту буде прочитана ціка не тільки не прочитано, але на
ва лекція про запуск в СРСР віть не заплановано лекцій.
першого в світі супутника Зем які б висвітлювали досягнення
лі, про походження життя на математики чи фізики за роки
Землі. Для студентів будуть Радянської влади.
прочитані лекції, проведені бе
Партійному бюро потрібно
сіди в академгрупах про куль терміново усунути недоліки в
турну революцію на Україні, лекційній пропаганді на фізикопро Радянську Конституцію, математичному факультеті.
про досягнення СРСР у галузі
В. РОКИТКО.
ракетобудування.
Передбача
О б го во р ен н я ва ж л и во го
Кілька днів тому відбувся
пленум кафедр мовно-літератур
ного факультету, присвячений
обговоренню виступів М. С. Хру
щова з питань літератури і
мистецтва.
На пленумі були присутні ви
кладачі, аспіранти, студенти.
Проф. П. К. Волинський в
своїй доповіді спинився на важ
документа
ливих питаннях розвитку радян
ської літератури та мистецтва.
Товариші, які взяли участь у
обговоренні, підкреслили вихов
ну роль літератури, говорили
про обов’язок письменників пе
ред народом.
На пленумі виступив письмен
ник Юрій Збанацький.
Заняття в лабораторії
Цікаво проходять ла
бораторні заняття сту
дентів 11-го курсу ма
тематичного відділу в
фізичній лабораторії.
Н а ф о т о : викла
дач К. П. Янковський
пояснює студентам при
йоми зважування та
виміру тіл.
•
1917-1957
Д о
4 0 - р іч ч я
B e л и к о г о Ж о в т ня ,
Обласні партійні центри на Україні
в 1917 році
ласті встановлено місто Харків,
На час VI з’їзду партії на
обласна газета більшовиків на
Україні створено було два об
звана «Донецький пролетарій»,
ласних партійних центри: Пів
ЦК РСДРП(б) на чолі з
денно-Західного краю в Києві і українських буржуазних націо
В. І. Леніним систематично до
Донецько-Криворізького басей налістів.
помагав у роботі більшови
ну в Харкові.
Партійна конференція закін
Обласна партійна організація чилася обранням обласного ко цьким організаціям України.
Південно-Західного краю об'єд мітету партії в складі дев’яти В газетах більшовицьких орга
нізацій України таких, як «Про
нувала партійні
організації чоловік.
летарій» (Харків), «Голос со
Правобережної України, Черні
Одночасно з обласною конфе циал-демократа» (Київ), «Звез
гівської та Полтавської губер ренцією
Південно-Західного
ній. Донецько-Криворізька — краю в м. Катеринославі з 13 да» (Катеринослав) та інших
більшовиків Донбасу, Криворіж по 15 липня працювала облас регулярно публікувалися статті
жя, Катеринослава та Харкова. на конференція РСДРП(б) До і промови В. І. Леніна, рішення
Частина партійних організацій нецько-Криворізького басейну. VII Квітневої конференції, VI
не входила в жодне обласне об’ На ній були представлені 13 ор з’їзду РСДРП(б) та всі важливі
єднання, наприклад. Миколаїв ганізацій (харківська — 2200 матеріали з «Правды».
Тільки в газеті «Пролетарій»
ська організація. Єдиного біль членів партії, катеринослав
шовицького центра на Україні ська — 4000 членів партії, лу з березня по вересень 1917 ро
в 1917 році ще не було.
ганська — 2500, горлівська — ку було опубліковано понад 40
Напередодні
VI
з’їзду 1000, маріупольська та інші). промов і статей В. І. Леніна. По
Конференція заслухала і об завданню ЦК РСДРП(б) на
РСДРП(б) на Україні відбу
Україні працювали такі видат
лися обласні партійні конфе говорила такі питання: допові
ні діячі Комуністичної партії,
ді
з
місць.
про
поточний
мо
ренції.
мент, про економічне станови як товариш Артем (Ф. А. Сер
З 10 по 15 липня 1917 року
ще в Донбасі та про партійне геев), К. Є. Ворошилов, Г. I.
в Києві проходила обласна кон
Петровський.
ференція
Південно-Західного будівництво в Донбасі.
Більшовицькі організації Ук
Доповідачі з місць вказува
краю; на ній було представлено
вісім організацій із загальною ли, що вплив партії більшови раїни підтримували тісний зв’я
кількістю 7297 більшовиків. ків «росте в ширину і глиби зок з ЦК, вели з ним жваве ли
Партійна конференція заслуха ну», прапор пролетарського ін стування.
Велика робота більшовиків у
ла доповіді з місць, звітну до тернаціоналізму залучає все
повідь окружного партійного більше стійких борців-робіт масах і систематична допомога
з боку ЦК сприяли поширенню
комітету, доповідь про поточний ників.
Економічне становище в Дон більшовицького впливу на маси
момент та розглянула організа
басі було важке, промисловці та бурхливому зростанню рядів
ційні питання.
Для поліпшення партійної ро почали похід проти робітників, партії. Якщо на час Квітневої
боти в Південно-Західному краї влаштовували локаути. Створю конференції в країні було 80
конференція постановила: допо валася загроза всій промисло тисяч членів партії, то на час
могти в роботі фабрично-завод вості країни, оскільки Донбас VI з’їзду партії — 240 тисяч.
На Україні на час Квітневої
ським комітетам, щоб вони ра мав вирішальне значення як ву
конференції було 8 тисяч біль
зом з профспілками встановили гільна база.
«Тільки перехід влади до рук шовиків, а на час VI з’їзду пар
робітничий контроль над вироб
ництвом, підготувалися до пе робітників в союзі з селянською тії більше 33 тисяч. Найбіль
ревиборів Рад робітничих і біднотою,— говорилося в рішен шою була партійна організація
солдатських депутатів на міс ні конференції по поточному Донецько-Криворізької області,
звільнити яка нараховувала 16 тисяч чле
цях, посилили роботу серед моменту,— зможе
батраків і бідняків, серед сол пролетаріат від хижацтва капі нів партії.
датів у військових частинах. талістів, дати землю малозе
Більшовицькі організації Ук
Особлива увага зверталася 'на мельним селянам і ліквідувати раїни одностайно схвалили істо
утворення і озброєння Черво імперіалістичну війну».
ричні рішення VI з’їзду партії
ної гвардії. Широко роз’яснюю
Конференція обрала обласний і, керуючись ними, розгорнули
чи ленінську національну полі комітет РСДРП(б) в складі п’я боротьбу за повалення диктату
тику серед українських трудя ти чоловік. Секретарем Доне ри буржуазії, за встановлення
щих, партійні організації сприя цько-Криворізького обкому пар влади Рад.
ли звільненню революційних тії був обраний товариш Артем
Г. ЛЕЩЕНКО,
мас від впливу шовіністів і (Ф. А. Сергеев). Центром об
кандидат історичних наук.
ПО ІСТОРИЧНИХ
МІСЦЯХ К и є в а
Хороша осінь у цьому році. ніються корпуси «Ленкузні», а
Привітно посміхається сонце, попереду, на вороному коні,
виблискує золоте листя, пах ніби мчить нам назустріч Мико
нуть свіжістю квіти. По-особли ла Щорс. Ми — на бульварі
вому гарна і наша столиця Шевченка.
— Почнемо екскурсію з Во
восени.
За роки навчання в інституті лодимирського собору,— гово
рідним і дорогим став для нас рить екскурсовод...
красень — Київ.
Нам розповіли легенду про
Мине небагато часу — ще назву міста, познайомили з пре
один рік
і наші випуск красними пам’ятниками архі
ники роз’їдуться в різні кінці тектури, створеними відомими
України, далеко від Києва. митцями Растреллі і МікешиБезліч спогадів нахлине тоді ним. Ми милувалися видами зі
на кожного з нас, і серед схилів Дніпра, узнали про пла
цих спогадів будуть — наші ни будов на майбутнє, про гід
екскурсії по рідному місту. ропарк за Дніпром і багато ін
Нещодавно студенти IV курсу шого.
Древній і красивий Київ. Та
дошкільного відділу у спеці
альному комфортабельному ав чи все ми знаємо про історію
тобусі здійснили екскурсію по свого міста, друзі?
Київ був розміщений не лише
історичних місцях
рідного
Києва,,.
на трьох горах, які можна по
Ось за вікном яскравим ки бачити і зараз за Андріївським
лимом промайнула клумба на собором; місто було обгородже
привокзальній площі; зліва вид- не кам’яною стіною, що була
оточена глибоким ровом, напов
неним водою. У місто можна
було попасти тільки через Золо
ті ворота. Ворота мають назву
«Золотих» тому, що мідні
пласти стулок були позолоче
ними.
З розвитком Київської Русі
росло і наше місто, збільшува
лась і кількість будов у ньому.
Проте більшість з них загину
ла у 1240 році під час монголь
ської навали. Так, була зруйно
вана Десятинна церква, най
більша в Києві (вона мала
21 купол).
Багато цікавого почули сту
денти IV курсу про історію на
шого чудового міста, та, на
жаль, про все розповісти не
можливо.
Радимо вам всім,
друзі, організувати
таку ж екскурсію.
Це необхідно, корис
но і цікаво.
В. ШАМРАЙ.
Виктор ТАТАЕВ.
Надіслано
на конкурс
Об этом буду
петь я неустанно
Об этом буду петь я неустанно.
Да, горяча студенческая кровь!
Под белым цветом киевских каштанов
Мы встретим нашу первую любовь.
И нам не скажут:— Любите вы мелко..
Любовь у нас, как радуга, ярка.
И мы сумели б различить подделку,
Не зная цен, не видя ярлыка.
Мы
поколенье смелого народа,
Мы любим новь, и наша поступь
новь.
Любовь всегда была слепой от роду.
Мы зрячей, зоркой сделали любовь!
—
—
О С Е Н Ь -П О Р А ЗО Л О ТА Я
Осень — пора золотая,
Лучшее время года.
Золотом светится чистый
Ласковый девичий взгляд.
Время студентов — золото,
Время студентов — молодо,
Время студентов любит,
Время, как луч, летит.
Видите, сколько золота
Найдено с первого взгляда
В Киеве нашем чудесном,
В Киеве дорогом!
И на бульваре Шевченко
Листья лежат, как золото,
И на Днепре от месяца
Путь золотистый блестит.
Значит, любить наш город
Сильно и преданно надо,
Сколько красивого, юного
В городе старом моем!
Золота в Киеве вдосталь:
Есть Золотые ворота,
Есть золотые косы
У киевлянок-девчат.
Рада–
важливй
керівний орган
Вчена Рада Київського педа
гогічного інституту в 1957 році
вступила у відповідальний пе
ріод. Підготовка всього колек
тиву викладачів і студентів до
всенародного свята 40-річчя
Великої Жовтневої соціалістич
ної революції, поліпшення ідей
ної і професійної спрямованості
лекційних курсів на всіх фа
культетах, грунтовна політех
нічна підготовка студентів фі
зико-математичного факультету,
організація підготовки вчителів
широкого профілю — це лише
вузлові проблеми, які стоять
перед педагогічним інститутом.
Успішне розв’язання цих про
блем є основним завданням усіх
організацій інституту і в першу
чергу — Вченої Ради.
Виходячи з цього, планом
Вченої Ради на І семестр
1957/58 навчального року пе
редбачено такі питання, як під
готовка до святкування 40-річ
чя Великої Жовтневої соціа
лістичної революції, участь сту
дентів в ідейно-виховній роботі,
шефська робота інституту; ви
кладання дисциплін політехніч
ного циклу; науково-дослідна
робота кафедр і викладачів
тощо.
Значне місце в роботі Вченої
Ради посідає питання про реа
лізацію наукових праць членів
кафедр — видання
наукових
записок, лекцій, збірників, тез.
проведення наукових конферен
цій.
Зрозуміло, що обговорення
таких питань на засіданнях Вче
ної Ради допомагає працівникам
інституту неухильно поліпшува
ти свою роботу, надавати їй
більш широкого і глибокого
змісту. Участь усіх викладачів
і аспірантів у засіданнях Ради,
присвячених питанням, які ма
ють загальний інтерес, є своє
рідною школою для них, допо
магає піднятися вище вузьких
особистих, кафедральних і, на
віть, факультетських інтересів,
допомагає і Вченій Раді більш
грунтовно розв'язувати назрілі
питання.
Показовим щодо цього були
питання: шефської роботи інсти
туту, підсумків навчально-ви
ховної роботи за 1956/57 1 зав
дання на 1957/58 навчальний
рік, які викликали значну ак
тивність членів Вченої Ради та
викладачів. Завдяки цьому бу
ли знайдені правильні рішення.
Проте, є дуже важливі питан
ня, які ще не стали предметом
обговорення на Вченій Раді.
Так, ще мало ставиться на роз
гляд проблемних питань, зв’я
заних із завданням дальшого
удосконалення як системи за
гальної освіти в СРСР, так і
підготовки вчительських кадрів.
Зокрема залишається осторонь
таке важливе питання, як під
готовка до з ’їзду вчителів. Вче
на Рада ще не поставила своїм
завданням і обговорення роботи
випускників інституту.
У зв’язку з тим, що обсяг
друкованої продукції кафедр
значно зріс і Вчена Рада но
завжди
спроможна
глибоко
вникнути в суть тих праць, які
подаються на затвердження, ма
буть, було б доцільно виділити
з членів Вченої Ради редакцій
ну комісію, яка б займалася ви
ключно цим питанням.
Плануючи роботу Вченої Ра
ди на II семестр поточного на
вчального року, доцільно буде
поширити коло питань, які бу
дуть обговорюватися. Одночас
но треба буде ще більше залу
чати викладачів і аспірантів до
активної участі в роботі Вченої
Ради.
А. БУГАЙ.
Чи н е д и в но?
Вже другий місяць йдуть за році т. Босенку вказували на
няття. Залишилися позаду непо те, що на кухні цього гуртожит
розуміння з розкладом лекцій, з ку не працює електромотор вен
аудиторним фондом. Учбовий тилятора. Зараз картина зміни
процес проходить в основному лась: немає ні мотора, ні вен
злагоджено і чітко. Для того, тилятора. На кухні невнстачає
щоб студент міг успішно вчи столів для прасування білизни.
тися, він повинен мати належ До речі, навряд чи зручно пра
сувати там, де готують страви.
ні побутові умови.
Студенти в цьому гуртожитку
Більшість студентів інститу
ту живе в гуртожитках. Саме тільки можуть мріяти про під
туди і пішли ми, щоб ознайо готовку до семінару в спокійній
обстановці чи про організацію
митися з побутом студентів.
...Заходимо до кімнати. На лекцій. Червоний куток цілком
вікнах свіжі занавіски, квіти, занедбаний. Стеля протікає,
на ліжках покривала, блищить меблі стоять у безпорядку, не
натерта підлога. Це гуртожиток має жодної підшивки газет. На
№ 2. На кожному кроці відчу фоні всього цього безладдя
вається, що тут як слід працює яскраво виділяється поламане,
студрада, санкомісія. Студенти, без кришки піаніно. Не перший
що мешкають тут, мають мож рік господарська частина обіцяє
ливість і культурно відпочити, відремонтувати його.
і готуватись до занять — до їх
В гуртожитку багато хворих.
послуг затишний зручний чер Тільки 4-го жовтня лікарі покла
воний куток.
ли в ізолятор 7 чоловік, а це
Зовсім інша картина в гурто далеко не всі, хто потребував
житку № 1. Уже у вестибюлі ізоляції. Незважаючи на спеці
кидаються у вічі пожовклі клап альну постанову Київської мі
тики паперу. Це накази від 20 ськради про дострокове вклю
вересня та 1 листопада 1956 ро чення в дію опалення, 4-го
ку. Навряд чи ці папірці змо жовтня про це тільки говорили,
жуть зараз когось зацікавити. а кількість хворих зростала...
У багатьох кімнатах немає
Не перший рік на подвір’ї
покривал, занавісок. З ’ясувало цього гуртожитку будується
ся, що їх невистачає для всіх, спортивний майданчик, та робо
і тому комендант т. Ізюбенко ти там непочатий край, а зима—
видає їх у ті кімнати, які вва не за горами.
жаються кращими за своїм са
Невже наші господарники
нітарним станом. Цікаво заува планують основні роботи прово
жити, що графіки санстану кім дити тут взимку?
нат заповнювались останній
Недоліки в організації побу
раз... 23 травня.
ту студентів у гуртожитку № 1
Ще в минулому навчальному свідчать про те, що студрада,
ХТО
Вже третій рік науковий
гурток російської мови випу
скає свою стінну газету
«Лингвист-кружковец». Газе
та ця має розділ під назвою
«Кто ответит?», в якому вмі
щуються цікаві питання з
лінгвістики. Оскільки ці пи
тання можуть викликати ін
терес не лише у лінгвістів,
але й у представників інших
спеціальностей, ми вирішили
ПОРАДИ
САДОВОДАМ
очолювана
т. Сологубом,
і
комендант т. Ізюбенко пустили
цю важливу справу на само
плив, не дбають про те, щоб
гуртожиток став для студента
рідним домом.
Оточені піклуванням дружно
го колективу працівників, жи
вуть, як дома, студенти і аспі
ранти в гуртожитку № 3. Але
й тут немало прикрих недоліків.
Затримка з опаленням привела
до того, що кількість хворих
збільшилась вдвоє. Влітку ніко
ли було займатись ремонтом ві
кон і тому тепер в деяких кім
натах (на кілька тижнів) зняли
на ремонт... кватирки!
Гуртожиток продовжує бути
відрізаним від зовнішнього сві
ту. Телефону немає: за нього
нікому подбати.
Невеличке, затишне подвір’я
не один раз за рік мешканці
гуртожитку з любов’ю прибира
ють, розбивають тут клумби,
саджають дерева; спорудили на
віть волейбольний майданчик.
Але у другій половині літа
і клумби, і майданчик... були
завалені вугіллям. А сараї?
Вони зайняті під гараж та кур
ники мешканцями сусідніх бу
динків. Чи не дивно? А втім,
ні! До цього вже звикли 1,
можливо, тому господарська
частина не звертає уваги на та
ке становище.
Рейдова бригада газети
«За педагогічні кадри»:
М. БУБЛИЧЕНКО,
A. ДЯЧЕНКО,
B. ОРЛОВСЬКИЙ.
В І Д П О В І С Т Ь ?
час від часу вміщувати їх у
загальноінститутській газеті,
щоб познайомити з ними
ширше коло читачів.
Сьогодні пропонуємо пер
ші три питання:
1. Які літери російського
алфавіту зустрічаються у
російських текстах частіше
за інші; які—рідше за Інші?
2. Коли вперше в росій
ській техніці з' явився термін
«самольот?».
3. З якої мови пішло і
яким чином утворилося сло
во «зеніт»?
Відповіді надсилайте до
редколегії газети. Прізвища
тих, хто відповість вірно, бу
дуть надруковані в газеті.
Н. СУРОВА,
керівник наукового гуртка
російської мови.
Закладання плодоягідного саду
Щоб успішно розви дити по обочинах саду.
вати садівництво, треба Виноград при цьому ви
хоч у загальних рисах саджують ближче до
ознайомитися з його будівлі, а суниці садять
агротехнікою.
у міжряддях саду триСадити плодові дере стрічковими
смугами
ва і ягідні кущі можна на півтора метра від
восени і весною. Осіннє дерев.
садіння починають від
Ями для осіннього
часу масового опадання садіння треба копати
листя з дерев і закін влітку, а для весняно
чують до настання за го — восени. Розмір
морозків. Весною слід ями: 1 метр завширшки
садити зразу ж після і 60 сантиметрів зав
відтавання грунту і глибшки. Землю при
продовжувати до часу копанні ями з верхньо
розкривання бруньок у го шару викидають на
плодових дерев.
один бік, а з нижньо
Садіння дерев розпо го — на другий.
чинається з планування
За кілька днів до са
ділянки. При плануван діння на дно ями наси
ні треба стежити, щоб пають горбочком зем
ряди були правильні і лю з верхнього шару.
прямі. Відстань між ря До цієї землі корисно
дами і рослинами в ря додати перегною на од
ду для яблунь і груш— не молоде дерево 8 —
6 метрів. Для кісточко 10 кілограмів, а для
вих порід — слив, ви одного куща ягідників
шень, абрикосів від і на 2 кв. м. суниць —
стань зменшують до 5 вечтверо менше, або
метрів.
таку кількість міне
Для ділянки в шість ральних добрив: супер
сотих гектара рекомен фосфату — 125 гр., ка
дується такий асорти лійної
солі — 40—
мент:
яблунь — 7, 60 гр., сірчанокислого
груш — 3, слив, ви
шень, черешень і абри
косів — 10—15, ягід
них рослин — порічок,
малини, агрусу, полу
ниць і винограду —
200—300 штук.
Ягідники краще са
амонію — 60—90 гр.
Перед садінням у са
джанців треба обірвати
листя (якщо дерева са
дять рано восени), обрі
зати до здорової дере
вини ушкоджені і хво
рі корені, вмокнути
корені у бовтанку води
з глиною і приступати
до садіння.
Дерево треба садити
так, щоб коренева ший
ка була вища від країв
ями на 3 —5 сантимет
рів.
При саДінні корені
дерева розправляють у
ямі по горбочку і ста
ранно
засипають їх
пухкою, вогкою зем
лею. Коли яма .запов
нена, землю навколо
дерева обтоптують но
гою, щоб корені були
добре обтиснуті. Після
садіння роблять навко
ло дерева лунку і по
ливають водою по 2—
З відра на кожне.
Бокові гілки у поса
джених дерев яблуні і
груші обрізують на од
ну третину, а централь
ний пагін—на одну че
тверту частину. У кі
сточкових порід гілки у
кроні підрізують напо
ловину. Без підрізуван
ня дерева гілки рости
муть у довжину, не да
дуть потовщення, мало
утворять плодових бру
ньок і надалі легк о
можуть ламатися.
Для приміської зони
Києва рекомендуються
такі сорти:
яблуні — папіровка,
боровінка, донешта, августовська (літні); анто
новка звичайна, пепін
шафранний, слов’янка
(осінні); кальвіль сніго
вий, пармен зимовий
золотий, ренет Симиренко, Джонатан (зи
мові);
груші — іллінка,
улюблена клана, глива
українська, бере зимо
ва Мічуріна;
сливн — ренклод
колгоспний, ренклод зе
лений, венгерка зви
чайна, ренклод рефор
ма;
вишні — шпанка
рання, лотівка, родюча
Мічуріна;
персики — Київ
ський ранній, серпне
вий ранній Олександер.
М. ПРИХОДЬКО,
старший викладач
КДПІ.
Н а й м о л о д ш и й житель
Всесві ту
І зоря новітня наша
Всесвіт освітила,
Променем сягнула в голубу блакить.
В Космосі планета нова —
це науки сила.
Скоро з Марсом люди будуть говорить!
В. ШАРАПА.
ФЕЙЛЕТОН.
дерево
не зрубай, а викорчуй
Гниле
Портрети їх ви знали.
Обидва середнього
росту.
Тільки
один — «крупної
кості», широкоплечий, стат
ний, гладко причесаний, доб
ре вгодований,
елегантно
одягнений, рот трішки пере
кошений гримасою байду
жості («Плював я на все»).
В одному куточку рота ци
гарка, дим — носом. Це Вя
чеслав Гамарис.
Дуже любив спорт: хто
більше з ’їсть (на здоров’ячко
йому!), хто довше поспить (в
цьому йому рівних не було),
довше прогуляє. Любив і
добре вмів плавати, особливо
на практичних заняттях і на
екзаменах.
А другий — «дрібнішої
кості», одягнений не так, об
личчя худе, витягнуте, очі за
спані, дивляться трохи з-під
лоба, на голові кущ занедба
ної рослинності; також завж
ди з цигаркою і теж дим —
носом. Комплекції не спор
тивної, але спортивний пил
мав; дуже любив позичати
гроші. Позичав у кожного,
віддавав тим, хто міг «потре
бувати». Та ви вже здогадує
тесь, хто він. Це Корнієнко
Леонід.
Обидва з російського відді
лу мовно-літературного ф а
культету (страх як не лю
били літератури, що, мабуть,
їх і здружило). Жили в г у р
тожитку. Кімната № 8 — Га
марис, через буфет кім ната
№ 12 — Корнієнко. П росипа
лися десь о 12. В перші дні
по стипендії йшли не на л е к
ції, а тратити гроші (старо
ста не відмітить, комсорг
мовчатиме, а профоргу і зов
сім діла немає). П оверталися
о першій ночі. Іноді пробува
ли бешкетувати. А то С лавка
помиє ноги, ляже отак «голі-
черва» на ліжко, великими ,
пальцями ніг зірве з вікон
занавіски, витре ноги і заспіва. Іноді для акомпанементу
Слава кидав на підлогу гра
фин або бив кулаком по
шибці, і як продовження мо
тиву бряж чали склянки. Але
так було, коли був на під
питку. А коли «божество Діо
ніса» в нього не вселялося,
тоді він вижимав стільці або
ж розваж ався гантелями.
Інколи приїздили тато —
давали гроші, харчі і радили
Г л я д и , д и т и н о , н е ба
луйся, а то я ще з тобою зу
мію поговорити! У чись , щоб,
як я і мама, був учителем!
А «дитина» не слухала і...
балувалася.
Б ула мама і в Льоні. Ди
вилася І гірко плакала:
— Я ж, сину, від себе ко
пійки відриваю, щоб ти, як і
я, був учителем, а ти п’єш!
— Можеш не давати, пи
тиму без твоїх копійок.
І пив. Спочатку продав
спортивний костюм, потім
пальто... а таки пив.
Так безжурно хлопці про
ж или рік. Держава дала гур
тожиток, стипендію, а на ек
зам енах хлопці державі нічо
го н е дали.
Як каж уть в народі, що
посіяв, те й пожинай. З гур
тожитку їх «попросили» і
стипендії позбавили, як зав
жди з ледацюгами поступа
ють. Заш уміли тоді і старо
ста, і комсорг, і профорг під
дакнув. Та вже було пізно.
Хлопці «розважалися» далі і
їх з інституту виставили.
Зробили вірно. Але при
кро, що так трапилося, Доб
ре, коли це буде їм уроком
на майбутнє.
Василь ЯР.
—
К Р О С НА Ч Е С Т Ь Ю В ІЛ Е Ю
Біг на середні і
довгі дистанції —
найбільш розповсю
джений вид спорту.
Він, як обов’язко
вий норматив, вхо
дить до комплексу
ГПО.
З метою популя
ризації цього виду
легкої атлетики з
1 жовтня в інститу
ті проводиться крос,
присвячений
40-й
річниці
Великої
Жовтневої
соціа
лістичної революції.
На першому етапі
(з 1-го по 20 жовт
ня)
змагатимуться
групи. Другий етап,
що проходитиме з
20 жовтня по 1 ли
стопада, підведе під
сумки змагань на
першість інституту.
І, нарешті, в змаган
нях з 1-го по 5 ли
стопада наша збірна
команда захищатиме
честь інституту в
розиграші першості
Сталінського райо
ну.
У змаганнях ві
зьмуть участь усі
студенти, яким за
станом здоров’я не
протипоказано
за
йматися цим видом
спорту.
У кросах на пер
шість
факультетів
команда - перемож
ниця визначається
по найменшій кіль
кості часу, показа
ного десятьма кра
щими учасниками.
Команда - пере
можниця фіналу Ін
ститутських змагань
визначається по 10
кращих учасникам
згідно таблиці очок
Всесоюзного коміте
ту по фізкультуріі
спорту 1956 року.
Команда факуль
тету, яка займе пер
ше місце, буде наго
роджена перехідним
призом ради ДСТ
«Буревісник», ДИ
ПЛОМ ОМ 1-го ступеня
і пам’ятним вимпе
лом на честь Вели
кого Жовтня.
Редактор В. ВОЙТКО.
педагогічні
К А Д РИ
З а
14
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Ж ОВТНЯ
1957 року
ПОНЕДІЛОК
№
27 ( 39)
Ціна 15 коп.
Науковий геній радянської людини
завойовує Всесвіт
на Красній площі Першого
В иступаючи
травня 1935 року, великий основополож
ник теорії міжпланетних подорожей К. Е. Ціол
ковський говорив:
«Сорок років я працював над реактивним
двигуном і думав, що прогулянка на Марс
почнеться лише через багато сотень літ. Але
строки міняються. Я вірю, що багато з вас
будуть свідками першої заатмосферної по
дорожі».
Пройшло менше чверті століття, і учні і по
слідовники Ціолковського досягли нових вер
шин у астронавтиці.
4 жовтня 1957 р. в Радянському Союзі за
пущено перший у світі штучний супутник
Землі.
Споконвічна мрія людства про міжпланетні
подорожі стає реальністю.
Велика гордість проймає кожного з нас, бо
запущено першого супутника Землі в нашій
Радянській країні. Це грандіозний і немеркну
чий у віках подвиг радянської науки. Це —
найвеличніший вклад радянських учених, ін
женерів у скарбницю світової науки.
Радянська наука вийшла тепер на перше
місце в справі пізнання властивостей косміч
ного простору і вивчення обертання небесних
тіл нашої сонячної системи.
За останні роки радянські вчені не раз при
водили у здивування світову громадськість
своїми сміливими науковими дерзаннями і тех
нічними досягненнями. Пуск першої В СВІТІ
атомної електростанції, створення комфорта
бельних пасажирських літаків типу «ТУ-104»,
«Україна», «Москва», найпотужніший у світі
синхрофазотрон, створення міжконтиненталь
ної балістичної ракети і, нарешті, успішний
запуск штучного супутника Землі — ось дале
ко не повний перелік епохальних відкрить на
укового генія радянського народу. Шлях до
цих і подібних відкрить був закладений у бу
ремні дні Великого Жовтня. Соціалізм роз
кріпачив життя народів, створивши найспри
ятливіші умови розвитку наукової технічної
творчості трудящих мас.
Сорок років тому радянський народ про
клав шлях людству до щасливого життя, сьо
годні наш народ відкриває людству шлях у
Космос, шлях до освоєння зоряного простору.
Побудова і успішний запуск штучного су
путника був би немислимий без високого рів
ня розвитку ракетної техніки в СРСР. Щоб
вивести супутник на орбіту потрібно було
створити зверхшвидку ракету-носія, а та
кож забезпечити супутник захисним при
строєм. Цей останній виконаний у вигляді ко
нуса Із спеціальних сплавів. Вага супутника
83,6 кг., діаметр поперечника кулі 58 см.
Корпус тіла супутника виготовлено із сплавів
алюмінію, поверхня відполірована. Всередині
супутника розміщені радіопередаточні при
строї і джерела їх живлення. Протягом певно
го часу супутник посилатиме радіосигнали, які
зараз успішно приймаються на Землі не лише
радіопеленгаційними установками, але й ра
діолюбителями. Можливі оптичні спостережен
ня супутника (у бінокль, підзорну трубу), але
для цього потрібно, щоб у земній атмосфері
була добра видимість. Найкраще візуально
спостерігати супутник у променях сходу або
заходу Сонця. Трудність спостереження су
путника посилюється ще й тим, що він має
величезну швидкість обертання (понад 28 тис.
км. на годину). Отже в межах видимої части
ни неба він може спостерігатися одну хвили
ну, а то й менше. До спостереження руху
небесних тіл з такою візуальною швидкістю
(в середньому близько одного градуса на се
кунду) мало пристосовані наявні в більшості
обсерваторій оптичні прилади. Найбільш на
дійно дає про себе знати супутник по радіо
сигналах, які можна приймати на Землі на
віддалі до 10 тис. км. від супутника.
Обертається супутник у верхніх шарах зем
ної атмосфери на висоті 900—1000 км. Фор
ма орбіти — еліпс, один із фокусів якого
міститься в центрі Землі. Перигей орбіти су
путника знаходиться у північній півкулі Землі,
апогей — відповідно у південній півкулі. Фор
ма орбіти увесь час змінюється і, напевне, буде
наближатися з часом до кругової.
З часом супутник перестань посилати ра
діосигнали, оскільки виснажаться джерела
енергії його передатчиків. Проте сам він, як
показують розрахунки, буде тривалий час
обертатися навколо Землі. Зараз поряд з су
путником обертається навколо Землі ракетаносій. Завдяки різниці періодів обертання і
різного ступеня гальмування в атмосфері Зем
лі супутник, ракета-носій і захисний конус в
один і той же момент можуть виявитися над
різними точками земної поверхні.
Запуск супутника і спостереження над ним
дають можливість вивчати властивості іоно
сфери, її хімічну структуру. Важливе значен
ня це матиме для вивчення корпускулярної ра
діації Сонця, первинного складу і варіації
космічних променів, вивчення властивостей ме
теорної матерії, що є у верхніх шарах атмос
фери. Такі нові горизонти відкриває штучний
супутник перед наукою і технікою.
Перемогу радянського наукового генія в га
лузі ракетобудування гаряче вітають наші дру
зі за рубежем, які щиро радіють з успіхів
нашої науки. Пріоритет Радянської країни в
цій галузі змушена визнати навіть буржуазна
преса. Ряд буржуазних газет на Заході відзна
чають, що майже 90 процентів розмов про
створення штучного супутника припадало на
США, а 100 процентів практичної справи на
лежить СРСР. Нашим ученим вдалося збу
дувати супутник, який важчий проектованого
на Заході майже у 8 разів, запущений він на
висоту майже вдвоє більшу, ніж пеердбачалося
на Заході. Це факт, який хоч і з скрежетом
зубів, але змушені визнати імперіалістичні за
правили.
Радянські вчені ще раз продемонстрували
всьому світові високий рівень соціалістичної
науки, яка, як і всі наші досягнення, зростав
під життєдайним світлом Великого Жовтня.
Почнемо серйозну
розмову
— 38 років тому я закінчила
гімназію. Здійснилося моє ба
жання — стала вчителькою.
Ми їхали 'працювати на село
під лозунгом: «Засвічувати світ
ло там. де багато темряви». Ми
мали по сімнадцять доручень,
та вони не страшили нас,
бо років нам також було по сім
надцять!..
Так розповідала вчителька
Галина Михайлівна Остроушко
на вечорі — зустрічі студентів
мовно-літературного факультету
з заслуженими вчителями рес
публіки.
Особливо цікавою і хвилюю
чою була розповідь 75-річної
вчительки К. Є. Поповкіної (ма
тері письменника Є. Поповкіна
i викладача нашого інституту
Є. Ю. Кастеллі). На її долю ви
пало не тільки вчитися в ста
рії! дореволюційній школі, але
ii працювати в ній. Які неви
черпні можливості дав, які умо
ви створив соціалістичний лад
для радянського вчителя, можна
бачити з її скромної розповіді
про своє життя. Тільки людина
сильної волі, настирливої вдачі,
віддана своїй справі могла в
47 років вступити до інституту!
Килина Євгеніївна Поповкіна у
п'ятдесятирічному віці закінчи
ла наш інститут і після цього
ще 22 роки працювала в школі.
Зустріч зі старшими вчителя
ми не могла не надихнути нас
на роздуми...
А подумати є над чим!
У нас умови незрівняно кра
щі, ніж у наших старших колег.
До наших послуг все, а от на
строї часто зустрічаються зов
сім інші: коли б доручення не
було жодного (хоч років також
17—20), працювати щоб помен
ше і як вийде; навіть на вечір
зустрічі з нашими славними
гостями
прийшла
незначна
частина студентів.
Створили в інституті універ
ситет культури. Та (через па
сивність студентів) його Існу
вання було надто короткочас
ним...
Літературна студія організу
вала зустріч з поетами 1 пи
сьменниками-випускниками на
шого інституту. Зустріч не від
булася, бо запрошених прийшло
більше, ніж тих, хто запрошу
вав. Профспілкові збори перено
силися кілька разів через не
явку студентів. Майже 50 ком
сомольців не з’явилося на
факультетські
комсомольські
збори.
Чи не час нашій газеті «За
педагогічні кадри» почати сер
йозну розмову про боротьбу з
пасивністю, байдужістю, яка
сьогодні є на факультеті при
крим фактом?!
Професія вчителя справді ча
рівна. Учитель — людина твор
ча, багата знаннями, активна в
усіх сторонах життя. Безпереч
но, що такі зустрічі дуже допо
магатимуть нам.
В. ЯРЕМЕНКО.
Розпочали вивчення тез
Готуючись до но
вого навчального ро
ку в системі партій
ної освіти, партбюро
фізико - математич
ного факультету за
здалегідь
провело
роботу по укомплек
туванню сітки парт
освітн.
Група комуністів
в складі 14 чоловік
та 10 позапартійних
викладачів будуть
вивчати політеконо
мію соціалізму в
теоретичному семі
нарі,
керівником
якого партбюро ін
ституту
виділило
М. С. Сугоняко.
Крім цього, для ла
борантів організова
но гурток по вивчен
ню біжучої політики,
керівником гуртка
призначено Є. Я.
Шляхтер.
3-го жовтня відбу
лося перше заняття,
на якому розпочало
ся глибоке вивчення
тез відділу пропа
ганди і агітації ЦК
КПРС 1 Інституту
марксизму - ленініз
му при ЦК КПРС
про підготовку до
40-ї річниці Великої
Жовтневої
соціа
лістичної революції.
П. ПЕТРИШИНА.
По с т о р ін к а х вузівськ и х
багат от upажок
НОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ.
У столиці Дагестану на
базі педагогічного інституту
імені Сулеймана Стальського
відкрився державний універ
ситет.
В ньому будуть навчатися
юнаки і дівчата 32 націо
нальностей і народностей Да
гестану.
(«За советскую науку»).
«ІСТОРІЯ КОМСОМОЛУ
ХАРКІВЩИНИ».
На історичному факульте
ті Харківського державного
університету імені О. М.
Горького створено автор
ський колектив студентів для
написання книги «Історія
комсомолу Харківщини».
(«Харківський університет»),
СТАДІОН ПОБУДОВАНИЙ.
У Московському ордена
Леніна енергетичному інсти
туті силами студентів, спів
робітників
і
Викладачів
побудований стадіон. Він
дасть
можливість
краще
організувати
учбово-трену
вальну роботу бігунів, стри
бунів у висоту і довжину.
метальників. Спеціальні сек
тори виділені для стрибків з
жердиною і потрійного стриб
ка з розбігу.
На новому стадіоні буде
також невелика механічна
ковзанка.
(«Энергетик»).
ЛІТНІ ЛИЖІ.
Щоб досягти високих тех
нічних результатів, лижнику
необхідно тренуватися протя
гом всього року, а зима в
центральній смузі настає
пізно і закінчується рано.
Викладач кафедри фізич
ного виховання і спорту Мо
сковського
лісотехнічного
інституту В. Шперов скон
струював лижі, які дозволя
ють вивчати і удосконалюва
ти техніку в літній період.
Зроблені вони із звичайних
лиж, але укорочені (зрізані
носкова і п'яточна частини).
Замість коліщат використані
шайби для хокея. Лижа по
ставлена на три таких коле
са, причому переднє назад не
обертається.
(«Советский
лесоинженер)».
Звітує комсомольська юнь
9-го жовтня відбулась XII робітничого класу і ленінського
Про контроль над виконан
комсомольська конференція на комсомолу.
ням рішень, про недостатній
шого інституту.
Культурно-масова робота ще зв’язок членів комітету з гру
У звітній доповіді член не на висоті. Поряд з хороши пами говорили делегати конфе
комітету комсомолу т. Щекоті ми, на сцені часто можна поба ренції тт. Решетняк (педфак).
хіна дала аналіз роботи комсо чити недоброякісні, нецікаві но Сокур (фізматфакультет), Кот
мольської організації інституту. мери.
(мовно-літературний факультет).
Недостатньо цікавився комі Толстихін (педфак).
Керуючись у своїй роботі рі
шеннями XX з'їзду КПРС, ком тет ЛКСМУ умовами життя сту
Секретар бюро мовно-літера
сомольці під керівництвом пар дентів у гуртожитку і на кут турного факультету т. Бойко
тійної організації інституту ках, вчасно не надавав їм до присвятила свій виступ питанню
провели значну роботу в спра помоги, не турбувався про по організації взаємодопомоги се
ві підготовки висококваліфікова ліпшення умов життя.
ред студентів. Вона також звер
них радянських педагогів.
Комітет комсомолу, факуль нула увагу делегатів на те, що
В центрі уваги комсомоль тетські бюро недостатньо зай до 40-ї річниці Великого Жовт
ської організації була політико- малися ідейним загартуванням ня залишилось небагато часу, і
виховна робота. Для студентів молоді, залученням її до фізич тому треба негайно активізува
були організовані щотижневі ної праці, а також мало навча ти роботу.
політзаняття, читались лекції ли комсомольський актив, не
Цікавим обіцяв бути виступ
на загальнополітичні теми, в надавали йому повсякденної делегата
мовно-літературного
групах проводились тематичні практичної допомоги на місцях. факультету т. Шарапи. Але
Комсомольська
організація його критичні зауваження були
збори та обговорення творів
художньої літератури, статей мало приділяла уваги ро неконкретними, а тому і беззу
молодіжних газет та журналів, боті ДСТ «Буревісник» та бими.
зустрічі з старими більшови ДТСААФ, особливо упустивши
Випускник інституту, колиш
питання виховної роботи серед ній секретар комітету ЛКСМУ
ками.
Комітет комсомолу приді спортсменів.
т. Власко детально зупинився
*
*
ляв увагу боротьбі за ви
на окремих питаннях роботи
соку успішність і свідому дис
У діловій атмосфері пройшло комсомольської
організації
ципліну студентів. Загальна обговорення звітної доповіді ко КДПІ.
успішність по інституту скла мітету ЛКСМУ.
— Щоб була робота,— наго
дає 97,2 процента. В інсти
Делегати конференції у своїх лошує він,— потрібна ініціати
туті налічується 245 відмінни виступах розповіли про те, ва комсомольців, відповідаль
ків навчання, 764 студенти що хвилює нашу молодь, щиро ність кожного за загальну спра
склали екзамени на «добре» і і відверто вказали на хиби в ву. Членам комітету нелегко
«відмінно».
роботі комсомольської організа працювати без підтримки акти
Комсомольська
організація ції, внесли конкретні поради і ву.
Тов. Власко говорить про те.
приділяла чимало уваги студен пропозиції.
Делегат фізико-математично що комсомольська організація
там молодших, особливо перших
курсів, знайомлячи їх з форма го факультету т. Болгар вказав приділяє мало уваги всебічному
ми і методами громадської ро на недоліки у постановці куль розвиткові студентів.
боти. З цією метою організову турно-масової роботи.
Директор інституту т. ПідВін пропонує проводити об тиченко у своєму виступі за
вались вечори-зустрічі з студен
тами-старшокурсниками, відмін мін концертними програмами значила,
що
комсомольська
никами навчання та з професор між вузами міста.
організація проводила велику
— Добре було б також,— до роботу в академгрупах у ідей
сько-викладацьким складом.
За звітний період значно по дає т. Болгар,— якби наші стар но-політичному вихованні сту
ліпшилась робота наукових сту ші товариші-викладачі більше дентів і в організації та прове
дентських гуртків, збільшилась цікавились життям студентів, денні художньої самодіяльності.
кількість
експериментальних допомагали їм, як робить це, Фестивальні вечори показали
робіт та кількість студентів- наприклад, проф. М. М. Пе наявність талановитої молоді.
рельмутер.
гуртківців.
Однак є багато і недоліків в
Секретар бюро педагогічного роботі комітету ЛКСМУ та
Комсомольці інституту про
факультету т. Бондар говорить факультетських бюро. Серед
вели велику шефську роботу в
про те, що в комсомольській ро комсомольців є чимало не
колгоспах і МТС Києво-Свято
боті повинно бути більше по встигаючих. Є такі, напри
шинського району та на інших
рядку; комітет комсомолу пови клад,
товариші,
які при
підшефних підприємствах.
нен не тільки давати розпоря йшли з підприємств, мали пе
Чимало комсомольців під час дження, але й контролювати їх
рерву в навчанні; їм потрібно
літніх канікул працювали в піо виконання.
допомогти.
Але є й такі, які не
нерських таборах, де виявили
На трибуні делегат мовно-лі свідомо відносяться до навчан
себе вмілими організаторами тературного факультету т. Чен
піонерської роботи і виховате чева. Вона від імені першокурс ня, погано себе поводять.
Так, студенти Корнієнко і
лями дітей.
ників ділиться великою радістю. Гамарис (рос. відділ мовно-лі
Аналізуючи культмасову ро
— Збулись наші бажання і
боту за звітний період, допові мрії: ми стали студентами тературного факультету) негід
дач відзначила, що основна ува педінституту! І ми просимо, но себе поводили. Все це, на
решті, закінчилось виключен
га комсомольської організації щоб
комсомольці-старшокурс
інституту скеровувалась на за ники допомогли нам активне ням їх з інстититу. Комсомоль
лучення студентів у гуртки і включитись у життя інституту. ська організація не виховувала
цих комсомольців, не викривала
колективи художньої самоді
— На мою думку, основною їх обурливих вчинків.
яльності, на організацію культ хибою в роботі комітету був
У своєму виступ і секретар
походів і дозвілля студентів.
недостатній зв’язок з первин
партбюро
інституту т. Тендерес
Поряд з цим, в роботі комсо ними організаціями,— говорить
звернув
увагу
на необхідність
мольської організації є ряд секретар бюро фізико-матема
серйозних недоліків. Так, 33 тичного факультету т. Семко.— розвитку комсомольської ініціа
комсомольці у весняну екзаме Плани роботи комітету зовсім тиви й активності на всіх ділян
наційну сесію одержали незадо не були зв’язані з планами ни ках навчальної і виховної ро
вільні оцінки. Комітет комсомо зових органів. Не проводились боти. Він закликав комсомоль
ців взяти активну участь у від
лу, бюро факультетів, активи школи активу.
значенні великого свята Жовтня.
груп послабили контроль за від
На конференції виступив з
відуванням лекцій, не притягу
промовою
секретар Сталінсько
вали до відповідальності сту
О Б ’ЯВ А
РК
ЛКСМУ
т. Солдатенко.
го
дентів-прогульників.
*
*
15-го
жовтня
ц.
р.
о
14
год
Мали місце недоліки у про
Конференція прийняла роз
в приміщенні редакції га
веденні виховних заходів, які,
горнуте рішення, в якому перед
зети
«За
педагогічні
кадри»
як правило, готуються наспіх 1
новообраним комітетом комсо
проводяться при малій явці сту (кімната 57) відбудеться на
молу інституту поставлено ряд
рада
редакторів
та
членів
дентів (політзаняття, лекції).
редколегій стінних газет і конкретних завдань по усунен
Комсомольська
організація
ню наявних недоліків. Рішення
додатків до них.
інституту недостатньо проводи
На порядку денному—пи конференції націлює комітет
ла роботу по підготовці до 40- тання підготовки ювілейних комсомолу на дальше поліпшен
річчя Великого Жовтня, повіль номерів газет.
ня всієї роботи.
но перебудовує свою роботу в
Конференція обрала новий
Запрошується студкорів
світлі рішень VII Пленуму
склад, комітету. Секретарем ко
ський актив.
ЦК ВЛКСМ, недостатньо вико
мітету комсомолу обрано т.
РЕДКОЛЕГІЯ.
ристовувала у виховній роботі
Горбач, заступниками — тт. Янківську і Білого.
революційні традиції партії,
Лекційна пропаганда
в інституті
Колектив нашого інституту, ються також зустрічі студентів
як і весь радянський народ, з з старими комуністами, з робіт
великим трудовим піднесенням никами заводу «Більшовик».
Д ля адміністративно-техніч
готується зустріти 40-і роко
вини Великої Жовтневої соціа ного персоналу інституту готу
лістичної революції. Партійна ються лекції про міжнародне
організація та дирекція інсти становище Радянського Союзу
туту чимало зробили для успіш про соціалістичне ставлення ра
ного проведення всенародного дянських людей до праці та
свята. В інституті розроблено І Н Ш І .
та затверджено розгорнутий
В кінні ЦЬОГО МІСЯЦЯ будуть
план проведення політико-ви проведені теоретичні конферен
ховної роботи серед студентів, ції студентів усіх факультетів
викладачів та адміністративно- та наукова сесія професорськотехнічного персоналу. В цьому викладацького складу, присвя
плані передбачено провести як чені 40-річчю Великої Жовтне
в масштабі інституту, так і на вої соціалістичної революції.
В інституті готується там
факультетах цілий ряд лекцій,
бесід та вечорів, присвячених велика виставка, яка буде на
висвітленню успіхів соціалістич очно показувати досягнення на
ного будівництва в нашій краї шої Батьківщ ини в галузі роз
ні, а також показу міжнародно витку радянської культури, зо
го значення Великої Жовтневої крема, Київського педагогічно
го інституту за роки Радянської
соціалістичної революції.
Студенти інституту вже про влади.
Всі ці заходи, які проводять
слухали змістовні лекції Г. П.
Лещенко про перемогу Великої ся і будуть проводитись партій
Жовтневої соціалістичної рево ними організаціями інституту та
люції на Україні, Л. П. Тенде факультетів, спрямовані на по
реса про перемогу Жовтневої ліпшення політико-виховної ро
революції і соціалістичну пере боти в інституті.
Але вже перші проведені
будову сільського господарства,
Ф. Л. Слободінської («Перемо лекції виявили і певні недолі
га Великої Жовтневої револю ки. Хибою в проведенні лекцій,
ції — початок нової ери в істо бесід є те, що не всі студенти
рії людства»), Д. П. Шутенка та викладачі їх відвідують.
(«Герої громадянської війни в Серйозним недоліком лекційної
російській
художній
літера пропаганди є також і те, що на
факультетах мало ще практику
турі»).
З великим задоволенням про ються лекції, бесіди, які пока
слухали студенти та професор зували б досягнення певної га
сько-викладацький склад інсти лузі науки за роки Радянської
туту доповідь М. М. Підтичен влади. До цього часу лише на
ко «Тези до 40-річчя Великої педагогічному факультеті про
Жовтневої соціалістичної рево читана лекція на тему: «Розви
ток радянської педагогічної на
люції та наші завдання».
уки за 40 років». А на фізикоНезабаром для працівників математичному факультеті ще
інституту буде прочитана ціка не тільки не прочитано, але на
ва лекція про запуск в СРСР віть не заплановано лекцій.
першого в світі супутника Зем які б висвітлювали досягнення
лі, про походження життя на математики чи фізики за роки
Землі. Для студентів будуть Радянської влади.
прочитані лекції, проведені бе
Партійному бюро потрібно
сіди в академгрупах про куль терміново усунути недоліки в
турну революцію на Україні, лекційній пропаганді на фізикопро Радянську Конституцію, математичному факультеті.
про досягнення СРСР у галузі
В. РОКИТКО.
ракетобудування.
Передбача
О б го во р ен н я ва ж л и во го
Кілька днів тому відбувся
пленум кафедр мовно-літератур
ного факультету, присвячений
обговоренню виступів М. С. Хру
щова з питань літератури і
мистецтва.
На пленумі були присутні ви
кладачі, аспіранти, студенти.
Проф. П. К. Волинський в
своїй доповіді спинився на важ
документа
ливих питаннях розвитку радян
ської літератури та мистецтва.
Товариші, які взяли участь у
обговоренні, підкреслили вихов
ну роль літератури, говорили
про обов’язок письменників пе
ред народом.
На пленумі виступив письмен
ник Юрій Збанацький.
Заняття в лабораторії
Цікаво проходять ла
бораторні заняття сту
дентів 11-го курсу ма
тематичного відділу в
фізичній лабораторії.
Н а ф о т о : викла
дач К. П. Янковський
пояснює студентам при
йоми зважування та
виміру тіл.
•
1917-1957
Д о
4 0 - р іч ч я
B e л и к о г о Ж о в т ня ,
Обласні партійні центри на Україні
в 1917 році
ласті встановлено місто Харків,
На час VI з’їзду партії на
обласна газета більшовиків на
Україні створено було два об
звана «Донецький пролетарій»,
ласних партійних центри: Пів
ЦК РСДРП(б) на чолі з
денно-Західного краю в Києві і українських буржуазних націо
В. І. Леніним систематично до
Донецько-Криворізького басей налістів.
помагав у роботі більшови
ну в Харкові.
Партійна конференція закін
Обласна партійна організація чилася обранням обласного ко цьким організаціям України.
Південно-Західного краю об'єд мітету партії в складі дев’яти В газетах більшовицьких орга
нізацій України таких, як «Про
нувала партійні
організації чоловік.
летарій» (Харків), «Голос со
Правобережної України, Черні
Одночасно з обласною конфе циал-демократа» (Київ), «Звез
гівської та Полтавської губер ренцією
Південно-Західного
ній. Донецько-Криворізька — краю в м. Катеринославі з 13 да» (Катеринослав) та інших
більшовиків Донбасу, Криворіж по 15 липня працювала облас регулярно публікувалися статті
жя, Катеринослава та Харкова. на конференція РСДРП(б) До і промови В. І. Леніна, рішення
Частина партійних організацій нецько-Криворізького басейну. VII Квітневої конференції, VI
не входила в жодне обласне об’ На ній були представлені 13 ор з’їзду РСДРП(б) та всі важливі
єднання, наприклад. Миколаїв ганізацій (харківська — 2200 матеріали з «Правды».
Тільки в газеті «Пролетарій»
ська організація. Єдиного біль членів партії, катеринослав
шовицького центра на Україні ська — 4000 членів партії, лу з березня по вересень 1917 ро
в 1917 році ще не було.
ганська — 2500, горлівська — ку було опубліковано понад 40
Напередодні
VI
з’їзду 1000, маріупольська та інші). промов і статей В. І. Леніна. По
Конференція заслухала і об завданню ЦК РСДРП(б) на
РСДРП(б) на Україні відбу
Україні працювали такі видат
лися обласні партійні конфе говорила такі питання: допові
ні діячі Комуністичної партії,
ді
з
місць.
про
поточний
мо
ренції.
мент, про економічне станови як товариш Артем (Ф. А. Сер
З 10 по 15 липня 1917 року
ще в Донбасі та про партійне геев), К. Є. Ворошилов, Г. I.
в Києві проходила обласна кон
Петровський.
ференція
Південно-Західного будівництво в Донбасі.
Більшовицькі організації Ук
Доповідачі з місць вказува
краю; на ній було представлено
вісім організацій із загальною ли, що вплив партії більшови раїни підтримували тісний зв’я
кількістю 7297 більшовиків. ків «росте в ширину і глиби зок з ЦК, вели з ним жваве ли
Партійна конференція заслуха ну», прапор пролетарського ін стування.
Велика робота більшовиків у
ла доповіді з місць, звітну до тернаціоналізму залучає все
повідь окружного партійного більше стійких борців-робіт масах і систематична допомога
з боку ЦК сприяли поширенню
комітету, доповідь про поточний ників.
Економічне становище в Дон більшовицького впливу на маси
момент та розглянула організа
басі було важке, промисловці та бурхливому зростанню рядів
ційні питання.
Для поліпшення партійної ро почали похід проти робітників, партії. Якщо на час Квітневої
боти в Південно-Західному краї влаштовували локаути. Створю конференції в країні було 80
конференція постановила: допо валася загроза всій промисло тисяч членів партії, то на час
могти в роботі фабрично-завод вості країни, оскільки Донбас VI з’їзду партії — 240 тисяч.
На Україні на час Квітневої
ським комітетам, щоб вони ра мав вирішальне значення як ву
конференції було 8 тисяч біль
зом з профспілками встановили гільна база.
«Тільки перехід влади до рук шовиків, а на час VI з’їзду пар
робітничий контроль над вироб
ництвом, підготувалися до пе робітників в союзі з селянською тії більше 33 тисяч. Найбіль
ревиборів Рад робітничих і біднотою,— говорилося в рішен шою була партійна організація
солдатських депутатів на міс ні конференції по поточному Донецько-Криворізької області,
звільнити яка нараховувала 16 тисяч чле
цях, посилили роботу серед моменту,— зможе
батраків і бідняків, серед сол пролетаріат від хижацтва капі нів партії.
датів у військових частинах. талістів, дати землю малозе
Більшовицькі організації Ук
Особлива увага зверталася 'на мельним селянам і ліквідувати раїни одностайно схвалили істо
утворення і озброєння Черво імперіалістичну війну».
ричні рішення VI з’їзду партії
ної гвардії. Широко роз’яснюю
Конференція обрала обласний і, керуючись ними, розгорнули
чи ленінську національну полі комітет РСДРП(б) в складі п’я боротьбу за повалення диктату
тику серед українських трудя ти чоловік. Секретарем Доне ри буржуазії, за встановлення
щих, партійні організації сприя цько-Криворізького обкому пар влади Рад.
ли звільненню революційних тії був обраний товариш Артем
Г. ЛЕЩЕНКО,
мас від впливу шовіністів і (Ф. А. Сергеев). Центром об
кандидат історичних наук.
ПО ІСТОРИЧНИХ
МІСЦЯХ К и є в а
Хороша осінь у цьому році. ніються корпуси «Ленкузні», а
Привітно посміхається сонце, попереду, на вороному коні,
виблискує золоте листя, пах ніби мчить нам назустріч Мико
нуть свіжістю квіти. По-особли ла Щорс. Ми — на бульварі
вому гарна і наша столиця Шевченка.
— Почнемо екскурсію з Во
восени.
За роки навчання в інституті лодимирського собору,— гово
рідним і дорогим став для нас рить екскурсовод...
красень — Київ.
Нам розповіли легенду про
Мине небагато часу — ще назву міста, познайомили з пре
один рік
і наші випуск красними пам’ятниками архі
ники роз’їдуться в різні кінці тектури, створеними відомими
України, далеко від Києва. митцями Растреллі і МікешиБезліч спогадів нахлине тоді ним. Ми милувалися видами зі
на кожного з нас, і серед схилів Дніпра, узнали про пла
цих спогадів будуть — наші ни будов на майбутнє, про гід
екскурсії по рідному місту. ропарк за Дніпром і багато ін
Нещодавно студенти IV курсу шого.
Древній і красивий Київ. Та
дошкільного відділу у спеці
альному комфортабельному ав чи все ми знаємо про історію
тобусі здійснили екскурсію по свого міста, друзі?
Київ був розміщений не лише
історичних місцях
рідного
Києва,,.
на трьох горах, які можна по
Ось за вікном яскравим ки бачити і зараз за Андріївським
лимом промайнула клумба на собором; місто було обгородже
привокзальній площі; зліва вид- не кам’яною стіною, що була
оточена глибоким ровом, напов
неним водою. У місто можна
було попасти тільки через Золо
ті ворота. Ворота мають назву
«Золотих» тому, що мідні
пласти стулок були позолоче
ними.
З розвитком Київської Русі
росло і наше місто, збільшува
лась і кількість будов у ньому.
Проте більшість з них загину
ла у 1240 році під час монголь
ської навали. Так, була зруйно
вана Десятинна церква, най
більша в Києві (вона мала
21 купол).
Багато цікавого почули сту
денти IV курсу про історію на
шого чудового міста, та, на
жаль, про все розповісти не
можливо.
Радимо вам всім,
друзі, організувати
таку ж екскурсію.
Це необхідно, корис
но і цікаво.
В. ШАМРАЙ.
Виктор ТАТАЕВ.
Надіслано
на конкурс
Об этом буду
петь я неустанно
Об этом буду петь я неустанно.
Да, горяча студенческая кровь!
Под белым цветом киевских каштанов
Мы встретим нашу первую любовь.
И нам не скажут:— Любите вы мелко..
Любовь у нас, как радуга, ярка.
И мы сумели б различить подделку,
Не зная цен, не видя ярлыка.
Мы
поколенье смелого народа,
Мы любим новь, и наша поступь
новь.
Любовь всегда была слепой от роду.
Мы зрячей, зоркой сделали любовь!
—
—
О С Е Н Ь -П О Р А ЗО Л О ТА Я
Осень — пора золотая,
Лучшее время года.
Золотом светится чистый
Ласковый девичий взгляд.
Время студентов — золото,
Время студентов — молодо,
Время студентов любит,
Время, как луч, летит.
Видите, сколько золота
Найдено с первого взгляда
В Киеве нашем чудесном,
В Киеве дорогом!
И на бульваре Шевченко
Листья лежат, как золото,
И на Днепре от месяца
Путь золотистый блестит.
Значит, любить наш город
Сильно и преданно надо,
Сколько красивого, юного
В городе старом моем!
Золота в Киеве вдосталь:
Есть Золотые ворота,
Есть золотые косы
У киевлянок-девчат.
Рада–
важливй
керівний орган
Вчена Рада Київського педа
гогічного інституту в 1957 році
вступила у відповідальний пе
ріод. Підготовка всього колек
тиву викладачів і студентів до
всенародного свята 40-річчя
Великої Жовтневої соціалістич
ної революції, поліпшення ідей
ної і професійної спрямованості
лекційних курсів на всіх фа
культетах, грунтовна політех
нічна підготовка студентів фі
зико-математичного факультету,
організація підготовки вчителів
широкого профілю — це лише
вузлові проблеми, які стоять
перед педагогічним інститутом.
Успішне розв’язання цих про
блем є основним завданням усіх
організацій інституту і в першу
чергу — Вченої Ради.
Виходячи з цього, планом
Вченої Ради на І семестр
1957/58 навчального року пе
редбачено такі питання, як під
готовка до святкування 40-річ
чя Великої Жовтневої соціа
лістичної революції, участь сту
дентів в ідейно-виховній роботі,
шефська робота інституту; ви
кладання дисциплін політехніч
ного циклу; науково-дослідна
робота кафедр і викладачів
тощо.
Значне місце в роботі Вченої
Ради посідає питання про реа
лізацію наукових праць членів
кафедр — видання
наукових
записок, лекцій, збірників, тез.
проведення наукових конферен
цій.
Зрозуміло, що обговорення
таких питань на засіданнях Вче
ної Ради допомагає працівникам
інституту неухильно поліпшува
ти свою роботу, надавати їй
більш широкого і глибокого
змісту. Участь усіх викладачів
і аспірантів у засіданнях Ради,
присвячених питанням, які ма
ють загальний інтерес, є своє
рідною школою для них, допо
магає піднятися вище вузьких
особистих, кафедральних і, на
віть, факультетських інтересів,
допомагає і Вченій Раді більш
грунтовно розв'язувати назрілі
питання.
Показовим щодо цього були
питання: шефської роботи інсти
туту, підсумків навчально-ви
ховної роботи за 1956/57 1 зав
дання на 1957/58 навчальний
рік, які викликали значну ак
тивність членів Вченої Ради та
викладачів. Завдяки цьому бу
ли знайдені правильні рішення.
Проте, є дуже важливі питан
ня, які ще не стали предметом
обговорення на Вченій Раді.
Так, ще мало ставиться на роз
гляд проблемних питань, зв’я
заних із завданням дальшого
удосконалення як системи за
гальної освіти в СРСР, так і
підготовки вчительських кадрів.
Зокрема залишається осторонь
таке важливе питання, як під
готовка до з ’їзду вчителів. Вче
на Рада ще не поставила своїм
завданням і обговорення роботи
випускників інституту.
У зв’язку з тим, що обсяг
друкованої продукції кафедр
значно зріс і Вчена Рада но
завжди
спроможна
глибоко
вникнути в суть тих праць, які
подаються на затвердження, ма
буть, було б доцільно виділити
з членів Вченої Ради редакцій
ну комісію, яка б займалася ви
ключно цим питанням.
Плануючи роботу Вченої Ра
ди на II семестр поточного на
вчального року, доцільно буде
поширити коло питань, які бу
дуть обговорюватися. Одночас
но треба буде ще більше залу
чати викладачів і аспірантів до
активної участі в роботі Вченої
Ради.
А. БУГАЙ.
Чи н е д и в но?
Вже другий місяць йдуть за році т. Босенку вказували на
няття. Залишилися позаду непо те, що на кухні цього гуртожит
розуміння з розкладом лекцій, з ку не працює електромотор вен
аудиторним фондом. Учбовий тилятора. Зараз картина зміни
процес проходить в основному лась: немає ні мотора, ні вен
злагоджено і чітко. Для того, тилятора. На кухні невнстачає
щоб студент міг успішно вчи столів для прасування білизни.
тися, він повинен мати належ До речі, навряд чи зручно пра
сувати там, де готують страви.
ні побутові умови.
Студенти в цьому гуртожитку
Більшість студентів інститу
ту живе в гуртожитках. Саме тільки можуть мріяти про під
туди і пішли ми, щоб ознайо готовку до семінару в спокійній
обстановці чи про організацію
митися з побутом студентів.
...Заходимо до кімнати. На лекцій. Червоний куток цілком
вікнах свіжі занавіски, квіти, занедбаний. Стеля протікає,
на ліжках покривала, блищить меблі стоять у безпорядку, не
натерта підлога. Це гуртожиток має жодної підшивки газет. На
№ 2. На кожному кроці відчу фоні всього цього безладдя
вається, що тут як слід працює яскраво виділяється поламане,
студрада, санкомісія. Студенти, без кришки піаніно. Не перший
що мешкають тут, мають мож рік господарська частина обіцяє
ливість і культурно відпочити, відремонтувати його.
і готуватись до занять — до їх
В гуртожитку багато хворих.
послуг затишний зручний чер Тільки 4-го жовтня лікарі покла
воний куток.
ли в ізолятор 7 чоловік, а це
Зовсім інша картина в гурто далеко не всі, хто потребував
житку № 1. Уже у вестибюлі ізоляції. Незважаючи на спеці
кидаються у вічі пожовклі клап альну постанову Київської мі
тики паперу. Це накази від 20 ськради про дострокове вклю
вересня та 1 листопада 1956 ро чення в дію опалення, 4-го
ку. Навряд чи ці папірці змо жовтня про це тільки говорили,
жуть зараз когось зацікавити. а кількість хворих зростала...
У багатьох кімнатах немає
Не перший рік на подвір’ї
покривал, занавісок. З ’ясувало цього гуртожитку будується
ся, що їх невистачає для всіх, спортивний майданчик, та робо
і тому комендант т. Ізюбенко ти там непочатий край, а зима—
видає їх у ті кімнати, які вва не за горами.
жаються кращими за своїм са
Невже наші господарники
нітарним станом. Цікаво заува планують основні роботи прово
жити, що графіки санстану кім дити тут взимку?
нат заповнювались останній
Недоліки в організації побу
раз... 23 травня.
ту студентів у гуртожитку № 1
Ще в минулому навчальному свідчать про те, що студрада,
ХТО
Вже третій рік науковий
гурток російської мови випу
скає свою стінну газету
«Лингвист-кружковец». Газе
та ця має розділ під назвою
«Кто ответит?», в якому вмі
щуються цікаві питання з
лінгвістики. Оскільки ці пи
тання можуть викликати ін
терес не лише у лінгвістів,
але й у представників інших
спеціальностей, ми вирішили
ПОРАДИ
САДОВОДАМ
очолювана
т. Сологубом,
і
комендант т. Ізюбенко пустили
цю важливу справу на само
плив, не дбають про те, щоб
гуртожиток став для студента
рідним домом.
Оточені піклуванням дружно
го колективу працівників, жи
вуть, як дома, студенти і аспі
ранти в гуртожитку № 3. Але
й тут немало прикрих недоліків.
Затримка з опаленням привела
до того, що кількість хворих
збільшилась вдвоє. Влітку ніко
ли було займатись ремонтом ві
кон і тому тепер в деяких кім
натах (на кілька тижнів) зняли
на ремонт... кватирки!
Гуртожиток продовжує бути
відрізаним від зовнішнього сві
ту. Телефону немає: за нього
нікому подбати.
Невеличке, затишне подвір’я
не один раз за рік мешканці
гуртожитку з любов’ю прибира
ють, розбивають тут клумби,
саджають дерева; спорудили на
віть волейбольний майданчик.
Але у другій половині літа
і клумби, і майданчик... були
завалені вугіллям. А сараї?
Вони зайняті під гараж та кур
ники мешканцями сусідніх бу
динків. Чи не дивно? А втім,
ні! До цього вже звикли 1,
можливо, тому господарська
частина не звертає уваги на та
ке становище.
Рейдова бригада газети
«За педагогічні кадри»:
М. БУБЛИЧЕНКО,
A. ДЯЧЕНКО,
B. ОРЛОВСЬКИЙ.
В І Д П О В І С Т Ь ?
час від часу вміщувати їх у
загальноінститутській газеті,
щоб познайомити з ними
ширше коло читачів.
Сьогодні пропонуємо пер
ші три питання:
1. Які літери російського
алфавіту зустрічаються у
російських текстах частіше
за інші; які—рідше за Інші?
2. Коли вперше в росій
ській техніці з' явився термін
«самольот?».
3. З якої мови пішло і
яким чином утворилося сло
во «зеніт»?
Відповіді надсилайте до
редколегії газети. Прізвища
тих, хто відповість вірно, бу
дуть надруковані в газеті.
Н. СУРОВА,
керівник наукового гуртка
російської мови.
Закладання плодоягідного саду
Щоб успішно розви дити по обочинах саду.
вати садівництво, треба Виноград при цьому ви
хоч у загальних рисах саджують ближче до
ознайомитися з його будівлі, а суниці садять
агротехнікою.
у міжряддях саду триСадити плодові дере стрічковими
смугами
ва і ягідні кущі можна на півтора метра від
восени і весною. Осіннє дерев.
садіння починають від
Ями для осіннього
часу масового опадання садіння треба копати
листя з дерев і закін влітку, а для весняно
чують до настання за го — восени. Розмір
морозків. Весною слід ями: 1 метр завширшки
садити зразу ж після і 60 сантиметрів зав
відтавання грунту і глибшки. Землю при
продовжувати до часу копанні ями з верхньо
розкривання бруньок у го шару викидають на
плодових дерев.
один бік, а з нижньо
Садіння дерев розпо го — на другий.
чинається з планування
За кілька днів до са
ділянки. При плануван діння на дно ями наси
ні треба стежити, щоб пають горбочком зем
ряди були правильні і лю з верхнього шару.
прямі. Відстань між ря До цієї землі корисно
дами і рослинами в ря додати перегною на од
ду для яблунь і груш— не молоде дерево 8 —
6 метрів. Для кісточко 10 кілограмів, а для
вих порід — слив, ви одного куща ягідників
шень, абрикосів від і на 2 кв. м. суниць —
стань зменшують до 5 вечтверо менше, або
метрів.
таку кількість міне
Для ділянки в шість ральних добрив: супер
сотих гектара рекомен фосфату — 125 гр., ка
дується такий асорти лійної
солі — 40—
мент:
яблунь — 7, 60 гр., сірчанокислого
груш — 3, слив, ви
шень, черешень і абри
косів — 10—15, ягід
них рослин — порічок,
малини, агрусу, полу
ниць і винограду —
200—300 штук.
Ягідники краще са
амонію — 60—90 гр.
Перед садінням у са
джанців треба обірвати
листя (якщо дерева са
дять рано восени), обрі
зати до здорової дере
вини ушкоджені і хво
рі корені, вмокнути
корені у бовтанку води
з глиною і приступати
до садіння.
Дерево треба садити
так, щоб коренева ший
ка була вища від країв
ями на 3 —5 сантимет
рів.
При саДінні корені
дерева розправляють у
ямі по горбочку і ста
ранно
засипають їх
пухкою, вогкою зем
лею. Коли яма .запов
нена, землю навколо
дерева обтоптують но
гою, щоб корені були
добре обтиснуті. Після
садіння роблять навко
ло дерева лунку і по
ливають водою по 2—
З відра на кожне.
Бокові гілки у поса
джених дерев яблуні і
груші обрізують на од
ну третину, а централь
ний пагін—на одну че
тверту частину. У кі
сточкових порід гілки у
кроні підрізують напо
ловину. Без підрізуван
ня дерева гілки рости
муть у довжину, не да
дуть потовщення, мало
утворять плодових бру
ньок і надалі легк о
можуть ламатися.
Для приміської зони
Києва рекомендуються
такі сорти:
яблуні — папіровка,
боровінка, донешта, августовська (літні); анто
новка звичайна, пепін
шафранний, слов’янка
(осінні); кальвіль сніго
вий, пармен зимовий
золотий, ренет Симиренко, Джонатан (зи
мові);
груші — іллінка,
улюблена клана, глива
українська, бере зимо
ва Мічуріна;
сливн — ренклод
колгоспний, ренклод зе
лений, венгерка зви
чайна, ренклод рефор
ма;
вишні — шпанка
рання, лотівка, родюча
Мічуріна;
персики — Київ
ський ранній, серпне
вий ранній Олександер.
М. ПРИХОДЬКО,
старший викладач
КДПІ.
Н а й м о л о д ш и й житель
Всесві ту
І зоря новітня наша
Всесвіт освітила,
Променем сягнула в голубу блакить.
В Космосі планета нова —
це науки сила.
Скоро з Марсом люди будуть говорить!
В. ШАРАПА.
ФЕЙЛЕТОН.
дерево
не зрубай, а викорчуй
Гниле
Портрети їх ви знали.
Обидва середнього
росту.
Тільки
один — «крупної
кості», широкоплечий, стат
ний, гладко причесаний, доб
ре вгодований,
елегантно
одягнений, рот трішки пере
кошений гримасою байду
жості («Плював я на все»).
В одному куточку рота ци
гарка, дим — носом. Це Вя
чеслав Гамарис.
Дуже любив спорт: хто
більше з ’їсть (на здоров’ячко
йому!), хто довше поспить (в
цьому йому рівних не було),
довше прогуляє. Любив і
добре вмів плавати, особливо
на практичних заняттях і на
екзаменах.
А другий — «дрібнішої
кості», одягнений не так, об
личчя худе, витягнуте, очі за
спані, дивляться трохи з-під
лоба, на голові кущ занедба
ної рослинності; також завж
ди з цигаркою і теж дим —
носом. Комплекції не спор
тивної, але спортивний пил
мав; дуже любив позичати
гроші. Позичав у кожного,
віддавав тим, хто міг «потре
бувати». Та ви вже здогадує
тесь, хто він. Це Корнієнко
Леонід.
Обидва з російського відді
лу мовно-літературного ф а
культету (страх як не лю
били літератури, що, мабуть,
їх і здружило). Жили в г у р
тожитку. Кімната № 8 — Га
марис, через буфет кім ната
№ 12 — Корнієнко. П росипа
лися десь о 12. В перші дні
по стипендії йшли не на л е к
ції, а тратити гроші (старо
ста не відмітить, комсорг
мовчатиме, а профоргу і зов
сім діла немає). П оверталися
о першій ночі. Іноді пробува
ли бешкетувати. А то С лавка
помиє ноги, ляже отак «голі-
черва» на ліжко, великими ,
пальцями ніг зірве з вікон
занавіски, витре ноги і заспіва. Іноді для акомпанементу
Слава кидав на підлогу гра
фин або бив кулаком по
шибці, і як продовження мо
тиву бряж чали склянки. Але
так було, коли був на під
питку. А коли «божество Діо
ніса» в нього не вселялося,
тоді він вижимав стільці або
ж розваж ався гантелями.
Інколи приїздили тато —
давали гроші, харчі і радили
Г л я д и , д и т и н о , н е ба
луйся, а то я ще з тобою зу
мію поговорити! У чись , щоб,
як я і мама, був учителем!
А «дитина» не слухала і...
балувалася.
Б ула мама і в Льоні. Ди
вилася І гірко плакала:
— Я ж, сину, від себе ко
пійки відриваю, щоб ти, як і
я, був учителем, а ти п’єш!
— Можеш не давати, пи
тиму без твоїх копійок.
І пив. Спочатку продав
спортивний костюм, потім
пальто... а таки пив.
Так безжурно хлопці про
ж или рік. Держава дала гур
тожиток, стипендію, а на ек
зам енах хлопці державі нічо
го н е дали.
Як каж уть в народі, що
посіяв, те й пожинай. З гур
тожитку їх «попросили» і
стипендії позбавили, як зав
жди з ледацюгами поступа
ють. Заш уміли тоді і старо
ста, і комсорг, і профорг під
дакнув. Та вже було пізно.
Хлопці «розважалися» далі і
їх з інституту виставили.
Зробили вірно. Але при
кро, що так трапилося, Доб
ре, коли це буде їм уроком
на майбутнє.
Василь ЯР.
—
К Р О С НА Ч Е С Т Ь Ю В ІЛ Е Ю
Біг на середні і
довгі дистанції —
найбільш розповсю
джений вид спорту.
Він, як обов’язко
вий норматив, вхо
дить до комплексу
ГПО.
З метою популя
ризації цього виду
легкої атлетики з
1 жовтня в інститу
ті проводиться крос,
присвячений
40-й
річниці
Великої
Жовтневої
соціа
лістичної революції.
На першому етапі
(з 1-го по 20 жовт
ня)
змагатимуться
групи. Другий етап,
що проходитиме з
20 жовтня по 1 ли
стопада, підведе під
сумки змагань на
першість інституту.
І, нарешті, в змаган
нях з 1-го по 5 ли
стопада наша збірна
команда захищатиме
честь інституту в
розиграші першості
Сталінського райо
ну.
У змаганнях ві
зьмуть участь усі
студенти, яким за
станом здоров’я не
протипоказано
за
йматися цим видом
спорту.
У кросах на пер
шість
факультетів
команда - перемож
ниця визначається
по найменшій кіль
кості часу, показа
ного десятьма кра
щими учасниками.
Команда - пере
можниця фіналу Ін
ститутських змагань
визначається по 10
кращих учасникам
згідно таблиці очок
Всесоюзного коміте
ту по фізкультуріі
спорту 1956 року.
Команда факуль
тету, яка займе пер
ше місце, буде наго
роджена перехідним
призом ради ДСТ
«Буревісник», ДИ
ПЛОМ ОМ 1-го ступеня
і пам’ятним вимпе
лом на честь Вели
кого Жовтня.
Редактор В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова