Файл #121: "За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)"

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

НАШІ
ГОСТІ

М ОВА

Д Р УЖ
И
Б

— Ми люди різних країн і навіть різних континентів,—
сказав, вітаючи гостей, заступник директора інституту В. К.
Мітюрьов.— У нас багато різного, але значно більше спільно­
го: ми виховуємо наших дітей, нашу молодь, і мета у нас
одна — виховати гідних борців за мир. Колектив інституту
бажає Вам на цій ниві діяльності великих успіхів!
Ще перекладачі не говорили іспанською, індонезійською,
англійською, індійською, французькою мовами, а посланці
шумного Марселя, далекої Австралії, жаркої Індонезії, Арген­
тит, Уругваю і інших країн вже схвильовано посміхались,
аплодували: вони зрозуміли не­
знайому мову, яка йшла від
серця,— мову дружби.
Вчителі початкових шкіл, які
відвідали наш інститут, виявили
велику увагу до організації на­
вчання в школах, технікумах, ву­
зах нашої країни, цікавились по­
бутом студентів, умовами праці
викладачів, з великим інтересом
знайомились з навчальними май­
стернями. кабінетами і лаборато­
ріями на фізико-математичному
факультеті. їхня одностайна дум­
ка була висловлена керівником
групи французьких вчителів — ди­
ректором школи Марселем Бен­
сом: і діти і молодь соціалістичної
України мають всі можливості
стати кваліфікованими будівника­
ми своєї батьківщини.
Гості
захоплено
аплодува­
лиюним
учасникам
інститут­
ської самодіяльності, які за­
просили їх на свою репети­
цію.
Літня вчителька з Чілі,
Христина Еррера, сказала:
— Чудесно! Якби я сама
не бачила, як ці юнаки і дів­
чата тільки що бігли за ку­
ліси з книжками і конспек­
тами в руках, я б нізащо
не повірила, що це не про­
фесіонали-актори.
Зарубіжні гості розповіли
багато цікавого про роботу
вчителів у своїх країнах.
Деякі з гостей, прощаю­
чись, залишили нашим сту­
дентам сердечні привітання.
Ось одне з них:
«Вчителі Латинської Аме­
рики, які
познайомилися
сьогодні з студентами Києва,
передають їм сердечний при­
віт. Ми побачили цих сту­
дентів радісними, повними
надій. Тому ми впевнені, що

З

педагогічні
КАДРИ

а

ЗО

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

ВЕРЕСНЯ
1957 року
ПОНЕДІЛОК

№ 26 (38)

Ціна 15 коп.

Щоб було цікаво і весело

їх чекає робота у світі щастя
і справедливості, у світі ми­
ру і дружби На цьому
шляху ми ще зустрінемося.
До швидкої зустрічі.
Уго Родрігес (Уругвай).
Рауль Бесерре (Чілі),
Еліза де Віго (Аргентина),
Христина Еррера (Чілі)».
Це мова миру і дружби.
І щоб зрозуміти цю мову, не
треба багато років її вивча­
ти. Слова серця запам’ятову­
ються швидко, міцно. І не
дивно, що індійський учи­
тель Амаленду Гуха з Даррант-коледжа в Теджпурі,
який трохи говорить росій­
ською мовою, на питання, де
він вивчав її, відповів:
— У Москві, на фести­
валі...
А. ФРОЛОВ.
На фото: вгорі гості серед
студентів — учасників хору;
внизу вчителі з Індії та Індо­
незії в кабінеті політеконо­
мії.
Фото М. Шуряка.

На звітно-виборних комсо­
мольських зборах фізико-мате­
матичного факультету, які про­
ходили 23 вересня, багато гово­
рилося про художню самодіяль­
ність. І це не дивно. Адже ор­
ганізація культурного і весело­
го дозвілля студентів — дуже
важлива справа.
За останній час факультет
досяг значних успіхів у худож­
ній самодіяльності. Хто в Інсти­
туті не знає співаків Юрія Па­
січника, Валентину Музику,
Людмилу Велику? Хто не за­
хоплювався майстерним читан­
ням Алли Єлісєєвої і грою бан­
дуриста Михайла Стешенка? З
великим успіхом виступав 1 фа­
культетський естрадний ан­
самбль, а його найбільш актив­
ний учасник Леонід Павлов по
праву був нагороджений путів­
кою на VI Всесвітній фести­
валь.
Але чому ж найбільш го­
строю на зборах була критика
на адресу художньої самоді­
яльності? Розпорошеність сил—
ось відповідь на це питання 1
на питання, чому факультет, що
зайняв перше місце в новоріч­
ному огляді художньої самоді­
яльності, змушений був задо­
вольнятися третім місцем на
Першому інститутському фести­
валі. Замість того, щоб створи­
ти на факультеті повнокровні
самодіяльні колективи, комсо­

На допомогу агітатору

Загальноосвітня школа Української РСР
Радянський народ і разом з
ним братні народи країн соціа­
за 40 років
лістичного табору, все прогре­

сивне людство в цьому році від­
значають славний ювілей —
40-річчя Радянської держави.
23 вересня відбулась зустріч викладачів І літехнічного навчання в радянській школі,
Серед видатних успіхів і до­
співробітників інституту з англійським вче­ кількістю загальноосвітніх і спеціальних се­
сягнень, що їх здобув радян­
ним, професором Лондонського університету
редніх шкіл на Україні.
ський народ за сорок років сво­
Джозефом Лаурисом, який керує кафедрою
Того ж дня викладачі нашого інституту,
го існування, одне з найпочес­
порівняльної педагогіки однорічного інститу­ інституту іноземних мов, співробітники на­
ніших місць займає загально­
ту, що працює на базі Лондонського універ­ уково-дослідних інститутів педагогіки і психо­
освітня школа.
ситету. За своїм ухилом цей інститут подіб­ логії з інтересом прослухали лекцію профе­
Тяжку спадщину залишив
царський
уряд у галузі народ­
ний до нашого інституту удосконалення вчи­
сора Лауриса «Система освіти Англії і Уельса
ної
освіти.
До Великої Жовтне­
телів.
і нові течії в цій системі». Після лекції він
вої
соціалістичної
революції
Професор Лаурис цікавився питаннями по­
відповідав на численні запитання присутніх.
ледве чверть населення Украї­
ни вміла читати й писати, май­
же 80 процентів усієї кількості
дітей шкільного віку були по­
збавлені можливості вчитися.
Кожен студент на­ монгольська література вого, дізнались студен­ інституту Л. Тендерес
За сорок років радянської
ш о го інституту знає почала існування
в ти мовно-літературного і завідуючий кафедрою
про т е , що в далекій березні 1921 року, ко­ факультету під час зу­ російської літератури
влади на Україні буйним цвітом
Азії існує така країна, ли 17 партизан після стрічі з головою спіл­ Л. Карлов докладно
розквітла українська культура,
як Монгольська Народ­ звільнення від реакцій­ ки письменників МИР, розповіли
посланцю
національна за формою і соціа­
на Республіка. Знають них військ м. Антан- депутатом Великого на­ монгольського народу
і про її столицю Булак склали першу родного хуралу т. Сен- про структуру інститу­ лістична за змістом. На всіх
м. Улан-Батор, великий революційну пісню, яка
ту, про роботу літера­ етапах розвитку нашої Радян­
промисловий, культур­ зараз широко відома в ге. Він познайомив сту­ турних кафедр.
ської держави партія і уряд ні
дентів
з
творами
ви­
ний і адміністративний народній Монголії. На­
На
згадку
про
цю
на хвилину не зменшували своєї
датних монгольських
центр країни.
вряд чи хто з наших письменників, прочитав пам’ятну зустріч т.
уваги до питань шкільного бу­
Але мало хто знає
Сенге на одному із
дівництва.
про те, що площа цієї студентів знає і про те. власні.
збірників
творів
мон­
країни налічує значно що в монгольському
З великим інтересом гольських письменни­
У 1919 році, в розпалі грома­
більше 1 млн. кв. км, в віршуванні римуються спостерігав т. Сенге ро­ ків, що знаходяться в дянської війни, VIII з’їзд партії
той час як кількість на­ не останні, а перші боту наших студентів у нашій бібліотеці, по­
прийняв програму, яка точно
селення не перевищує слова рядка.
лабораторіях,
кабіне­ ставив автограф.
встановлювала завдання в галу­
цієї ж цифри. Мало хто
Про все це і багато тах.
знає і про те, що нова іншого, нового і ціка­
Секретар партбюро
Ю . ПОЛУДНЕНКО. зі народної освіти.

ЛЕКЦІЯ АНГЛІЙСЬКОГО ВЧЕНОГО

З д а л е к о ї М о н го лії

мольське бюро факультету на­
цілило групові організації на
підготовку максимальної кіль­
кості номерів. Та кількість не
перейшла в якість. Ніхто не до­
помагав духовому оркестрові,
ніхто не подбав про створення
драмгуртка, хоч розмови про
це велись весь рік. Зник з про­
грам концертів веселий 1 гост­
рий студентський конферанс.
Вечори самодіяльності стали су­
хими 1 одноманітними.
В цьому навчальному році
становище повинно докорінно
змінитися. Секретар партбюро
факультету П. В. Петришнна,
комсомольці О. Болгар, О. Сем­
ко, Ю. Францев, Н. Басов­
ський та інші висловили на збо­
рах конкретні пропозиції, спря­
мовані на покращення роботи
самодіяльності, зокрема, запро­
понували створити при культсекторі бюро невеличку комісію
з 3 —4 чоловік, яка б збирала
всі пропозиції комсомольців та
матеріали для створення ЄДИ­
НОЇ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ПРО
ГРАМИ.
Зараз перед факультетом сто­
їть складне, але почесне зав­
дання — за короткий строк, що
залишився до свята — 40-ї
річниці Великого Жовтня —
підготувати змістовну, цікаву і
оригінальну програму худож­
ньої самодіяльності.
Н. БАСОВСЬКИЙ.

У перші ж дні свого існуван­
ня Радянська держава проголо­
сила основні принципи нової,
радянської системи народної
освіти, а саме: загальне обов’яз­
кове безплатне навчання, відо­
кремлення школи від церкви,
активна участь трудящого на­
селення в розв’язуванні питань
шкільного будівництва, право
для всіх національностей навча­
тися на рідній мові.
«Наша
школа, — говорив
Ленін, — повинна давати мо­
лоді основні знання, давати
вміння виробляти самим кому­
ністичні погляди, повинна роби­
ти з них освічених людей. Вона
повинна за той час, поки
люди в ній вчаться, робити з
них учасників боротьби за виз­
волення від експлуататорів».
На основі розроблених і
стверджених партією і урядом
документів революційної пере
будови школи («Положення про
Єдину Трудову школу РРФСР»
та основні принципи Єдиної
Трудової школи) загальноосвіт­
ня школа на Україні докорінно
змінила цілі, завдання J зміст
навчально-виховної роботи.
(Продовження на 3 стор.).

Н А З У С Т Р ІЧ

ФАКУЛЬТЕТ
Фізико-математичний факуль­
тет розпочав навчальний рік,
коли вся наша країна готується
до зустрічі знаменної дати —
40-річчя Великого Жовтня. У
відповідності до рішень XX з’їз­
ду КПРС про запровадження
політехнічного навчання та по­
станов Уряду про поліпшення
наукової роботи у вищих учбо­
вих закладах, деканат факуль­
тету головну увагу звертає на
дальший розвиток науково-до­
слідної роботи, на підвищення
якості підготовки учителів ши­
рокого профілю, на покращення
політехнічної підготовки вчите­
лів та Ідейно-виховної роботи
серед студентів.
Все це вимагає проведення
великої організаційної та на­
уково-методичної роботи по до­
бору педагогічних кадрів, по
вивченню нових навчальних пла­
нів 1 програм, по забезпеченню
факультету матеріальною ба­
зою. Крім старих наших пра­
цівників, на факультеті в цьому
році працюють професор В. П.
Вельмін, доцент В. П. Білоусо­
ва.
Кафедри факультету працю­
ють над погодженням окремих
математичних та фізичних кур­
сів з дисциплінами політехніч­
ного циклу, над посиленням
зв’язку інститутських курсів Із

У

шкільними. Деканат поставив
питання перед дирекцією інсти­
туту 1 перед Міністерством осві­
ти УРСР про дозвіл організації
кафедри основ виробництва.
На факультеті широко роз­
горнута робота по створенню
вузівських підручників. Окремі
працівники факультету (доцен­
ти М. Ф. Кіраковський, О. Т.
Чалий, В. М. Коновалов, І. Е.
Шаманський та 1н.) написали
підручники 1 частково здали їх
до друку.
Виконання нових учбових
планів неможливе без утворен­
ня потрібної матеріальної бази.
Ось чому ще в минулому році
факультет розпочав (і продов­
жує зараз) велику роботу по
створенню ряду кабінетів та
лабораторій. На сьогодні вже
утворено лабораторію електро­
техніки, кабінет вищої матема­
тики, кабінет графіки; закін­
чується організація типового ма­
тематичного та фізичного кабі­
нетів середньої школи. Факуль­
тет придбав деякі швидкодіючі
математичні обчислювальні ма­
шини і розпочав роботу по
створенню для студентів стар­
ших курсів семінару по їх ви­
вченню. Для поліпшення полі­
технічної підготовки майбутніх
вчителів з минулого року впер­
ше запроваджено виробничу

В Е Л И К О М У

Ц І

ДНІ

Ж О В Т Н Ю

Над чим працю ю ть члени
кафедри фізики

практику для студентів фізичної
спеціальності, а студенти мате­
матичної спеціальності вперше
Кафедра фізики існує з дня федрі працюють дві наукові ла­
в цьому році проходять педаго­ організації інституту. З а цей бораторії: тепло- та масообміну
гічну практику з креслення.
час на ній проведена велика ор­ і напівпровідників. На базі пер­
Ідучи назустріч 40-річниці ганізаційна, наукова та мето­ шої лабораторії співробітника­
Великого Жовтня, . факультет дична робота.
ми і аспірантами підготовленоі
проводить велику роботу в під­
З метою підвищення ідейно- надруковано 36 наукових робіт
шефному Києво-Святошинсько­ теоретичного рівня лекцій на а також три кандидатських і
му районі. Для вчителів під­ кафедрі систематично проводи­ одна докторська дисертації.
шефних шкіл читаються лекції лась робота по переробці учбо­
О рганізація лабораторії на­
методичного характеру.
півпровідників
почалась у пер­
вих курсів у напрямі їх політех­
У підшефній МТС проводить­ нізації та більш глибокого ви­ шій
половині
1956 року
ся лекційна робота на теми: світлення проблем, що мають дружним колективом її пра­
«Про міжнародний стан», «Про велике загально-технічне зна­ цівників
за
цей короткий
мирне використання атомної чення. Членами кафедри (В. К. час проведена велика робо­
енергії» та інші. Організовува­ Мітюрьовим, В. М. Коновало­ та по ї ї устаткуванню. Членами
лися вечори художньої самоді­ вим, І. І. Тичиною) опрацьовано кафедри, я к і працюють у галузі
яльності силами студентів фа­ і надруковано цикл лекцій з напівпровідників (доц. В. Коно­
культету.
курсу загальної фізики та тер­ валов, аспірант В. Дубчак), на­
Непогано поставлена на фа­ модинаміки, в яких, поруч з ви­ писано і здано до друку дві на­
культеті організація художньої світленням теоретичного мате­ укові роботи.
самодіяльності та спортивно- ріалу, показується взаємозв’я­
М етодична робота кафедри не
оборонна робота. В IX інсти­ зок сучасної науки і техніки.
обмеж ується стінами інституту,
тутській спартакіаді факультет
Наукова робота на кафедрі її співробітниками були запро­
зайняв перше місце. Зараз фіз­
поновані нові профілі підготов­
культурні колективи факульте­ проводиться, в основному, в ки педагогічних кадрів по спе­
ту наполегливо готуються до трьох напрямках: дослідження ціальності «Ф ізика та основи
участі в X ювілейній спартакіа­ тепло- і масообміну в дисперс­ виробництва» і складені про­
них тілах; дослідження елек­ екти учбових планів з цих спе­
ді на честь великого свята.
Колектив студентів і праців­ тричних і оптичних власти­ ціальностей, які були затвер­
ників факультету докладає всіх востей напівпровідників; роз­ джені
М іністерством освіти
зусиль, щоб гідно зустріти ве­ робка
методики
викладання УРСР д л я всіх педвузів Укра­
лике всенародне свято.
окремих тем як у педінституті, їни.
О. СЕРГУНОВА,
В. МІТЮРЬОВ,
так і в середній школі.
декан фізико-математич­
зав. кафедрою фізики.
Відповідно до цього при ка­
ного факультету.

НАШІ ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ

ОВОЛОДІЄМО
другою спеціальністю
У зв’язку з введенням полі­
технічного навчання в школах
важливе місце серед навчальних
предметів відводиться креслен­
ню. В цьому році студентам-ма­
тематикам вперше у педагогіч­
ній практиці нашого інституту
довелося проводити уроки з
креслення в школах.
Цілком зрозуміло, що для
студента, який готується дати
перший в житті урок, дуже
важливо побачити кілька уро­
ків досвідченого вчителя.
На жаль, ми, суденти-прак­
тиканти Боярської школи, по­
збавлені можливості повчитися
майстерності проведення уро­
ків з креслення, хоч 1 від­
відували їх у цій школі. Та
на них нам довелося спосте­
рігати не стільки цінні, по­
вчальні прийоми і методи,
скільки недоліки організаційно­
го і методичного характеру, які
пояснюються в основному тим,
що викладає креслення не ма­
тематик і взагалі не педагог, а
людина, яка добре володіє
тільки технікою креслярської
справи. Наслідком цього є пов­
ний відрив у викладанні ма­
тематики і креслення, відсут­
ність зв’язку теорії з практи­
кою, недооцінка учнями такого
важливого предмета, як крес­
лення.

Ми переконалися, як важли­
во для нас оволодіти другою
спеціальністю — учителя крес­
лення. Математика і креслення
так тісно пов’язані між собою,
що викладання їх у школі до­
цільно зосереджувати в одних

руках — в руках учителя ма­
тематики, який повинен ще в
інституті оволодіти і спеціаль­
ністю учителя креслення.
Г. ГОШЛЯ.
На фото: в кабінеті креслен­
ня; заняття проводить доц. М.
Кіраковський.

Більше трьох століть розви­
вається вища математика. Р оз­
в'язано задачі на обчислення
довжини кривої лінії, площі
криволінійної фігури, швид­
кості і прискорення нерівномір­
ного руху і багато інших, які не
можна розв’язати засобами еле­
ментарної математики. Значний
вклад у розвиток вищої матема­
тики внесли і наші вітчизняні
вчені.
Учитель математики в серед­
ній школі мусить глибоко ро­
зуміти ідейну сторону шкільно­
го курсу математики, а це мож­
ливо тільки на базі знання ви­
щої математики.
Тому одним із питань, над
яким працює колектив на­
укових працівників кафедри ма­
тематичного аналізу і геометрії,
є методика викладання вищої
математики в педагогічному
інституті, зокрема: добір мате­
ріалу і спосіб його викладу, по­
годження у викладанні елемен­
тарної математики та фізики;

ВОЇН, РОБІТНИК, СТУДЕН Т
ми узнали його ім я, потім —
С початку
що він з 21 групи математиків. І ось,
нарешті, перед нами висока людина з трошки
насмішкуватими і водночас серйозними очи­
ма. Це — Андрій Григорович Конфорович.
— Родом я з Київщини,—розповідає він.—
Батьки мої — колгоспники. У 1932 році
я пішов у школу. Та закінчити її не вдалося:
почалась війна, село захопили фашистські за­
гарбники; про навчання нічого було й думати.
1943 рік приніс нам визволення. Разом з
Радянською Армією я пішов на фронт. Почав
війну в складі прославленої Кантемирівської
танкової дивізії. В Польщі, в серпні 1944 ро­
ку, був поранений; після лікування і відпо­
чинку — знову фронт.
У 1947 році А. Конфорович демобілізував­
ся. Країна швидкими темпами відбудовувала
зруйновані заводи, фабрики, міста. Треба
було братися за роботу. Працював Андрій
Григорович простим робітником і одночасно

навчався на курсах топографів. Працюючи
після їх закінчення в проектному інституті,
він часто замислювався: «Як бути із загаль­
ною освітою? Треба обов’язково одержати її».
В 1956 році закінчив 10-й клас і подав доку­
менти на фізико-математичний факультет Ки­
ївського педінституту.
— Чи міг би я ,— зауважує Конфорович,—
син селянина-бідняка, навіть мріяти про на­
вчання в інституті, якби не радянська влада?!
Зараз я на другому курсі. В навчанні у мене
була велика перерва, і якби не допомога то­
варишів по групі, то хороших результатів
я не досяг би. Адже одне «добре» серед «від­
мінно» — не такий уже поганий рахунок! За
допомогу я дуже вдячний всій групі, особливо
Ю. Боєвїй, Е. Мусіній, Д. Гладишко. З ар а з
розпочався другий рік мого студентського
життя. Сподіваюсь, що він буде не менш
успішним, ніж минулий.
Г. ДАВИДЮК.

організація самостійної роботи
студентів.
За післявоєнний час професо­
ри С. Ф. Фещенко і І. М. Рапо­
порт захистили докторські ди­
сертації, виконали значний об’­
єм наукової роботи, чим внесли
вклад у розвиток радянської ма­
тематики.
Професор С. Ф. Фещенко
розвинув асимптотичний метод
інтегрування диференціальних
рівнянь. Застосування цього ме­
тоду дало м ож ливість розв’яза­
ти одну із складних задач про
розрахунок
кан атів шахтних
підйомних машин.
Професор
І. М. Рапопорт
одержав чимало нових наукових
результатів як в класичній тео­
р ії диф еренціальних рівнянь
так і в гал у зі спектральної тео­
р ії диф еренціальних операто­
рів.
Д оцент О. П. Сергунова і
старший викладач В. М. Котло­
ва разом з викладачами Київ­
ського університету написали
підручник з аналітичної гео­
метрії, який днями виходить з
друку.
Товариш і
В. В. Іваненко.
Я. В. Хромой і О. Т. Чалий за­
хистили кандидатські дисертації
і успіш но працю ю ть над виго­
товленням навчальних посібни­
ків для студентів.
С тарш ий викладач П. В. Гу­
менний опублікував статтю про
наближ ене знаходження ком­
плексних коренів алгебраїчних
рівнян ь. З а р а з він закінчує ро­
боту н ад кандидатською дисер­
тацією .
З а післявоєнний час викла­
дачі каф едри опублікували по­
над 50 наукових робіт. За цей
ж е період кафедрою (через ас­
п іран туру) підготовлено 12 на­
укових робітників. З них 8 захистили кандидатські дисер­
тації.
П. КОВАЛЬ,
д о ц е н т каф едри матема­
ти ч н ого аналізу і гео­

м е т р ії.

Н AМ П И Ш У Т Ь
П опрацю вали

Анатолий
ДЬЯЧЕНКО

Из летней тетради

добре!

Про поїздку у підшефний ки самі повинні вибрати собі
колгосп на збирання врожаю бригади, в яких працюватимуть.
яблук нас сповістили напередо­ Так і зробили. Бригадам, які
дні. 22 вересня, у чудовий осін­ залишились без юнаків, допома­
ній день, ми, студенти-першо­ гали наші керівники В. Гали­
курсники мовно-літературного цький і О. Саушкін.
факультету, зібралися на при­
Робота йшла ударно. Кол­
вокзальній площі, щоб звідси госпниці ледве встигали розгру­
дружно вирушити у пункт на­ жати корзини.
шого призначення — м. Бояр­
Настала обідня перерва. Але
ку. Настрій у всіх був бадьо­ для молоді обідня перерва це не
рий, хоч ми і хвилювалися тро­ лише їжа 1 відпочинок, але й
хи: а що як не справимось?!.
Ігри, розваги. Як же, ви думає­
У вагоні електропоїзда було те, розважалися наші дівчата?
весело: відчувалося, що їде мо­ Вони вирішили зайнятися... кін­
лодь! У Боярці нас тепло зу­ ним спортом. Якби ви, дорогі
стріли представники колгоспу, читачі, бачили, як вони по черзі
показали, де і як ми будемо демонстрували «клас» верхової
працювати. Бригадир розповіла їзди!.. Конячки були смирними,
нам, що основна галузь колгосп­ і наші «вершниці» себе чудово
ного господарства — садівни­ почували. Правда, були момен­
цтво. Один тільки яблуневий ти, к оли хто-небудь з «амазо­
сад дає колгоспу 70 процентів нок» конвульсивно хапав, крім
всіх прибутків! На нас чекали вуздечки, і гриву коня...
довгі ряди низьких розложистих
Після перерви ми з новою
яблунь, обсипаних золотистими енергією взялися за роботу. На­
плодами. Наше завдання — зі­ слідки говорять за себе самі:
брати яблука, що вже дозріли. ми зібрали 13 тонн яблук, пере­
Норма — 300 кг на чоловіка. виконавши норму на одну тонну
Азартно, з піснями 1 жарта­
Приємно знати, що своєю
ми, взялися ми до роботи. працею ми принесли (хай ма­
Працювали, розбившись на 8 леньку!) користь. Яблука, зібра­
бригад, по 5 чол. у кожній. ні лами, будуть відправлені на
Організація цих бригад була крайню північ нашої Вітчизни.
«важною» справою: кожній гру­
пі дівчат хотілося мати у себе
Л. ІВАНОВА,
хоч одного юнака (носити кор­
Г. ТЮТЮННИКОВА,
зини), а їх у нас всього четве­
студентки І курсу мовноро! Нарешті вирішили, що юна­
літературного факультету.

На IV конгрессе ВФДМ

Р а зго в о р п о д н аш и м н е б о м
Они идут по киевским бульварам,
За руки взявшись, бродят над Днепром.
О чём так много спорит эта пара?
А коль молчат, то думают о чём?
— Возьми меня с собой.
— Я не имею права
Тобою рисковать!
— А говоришь — люблю...
— Чудачка! Потому-то в этот ад кровавый
Не едешь ты. Тебя же погублю
Я там, пойми меня.
— Мой милый,

Тогда ты за меня начнешь врагов крушить
С двойной, тройной, учетверённой силой.
Я смерти не боюсь.
— А может быть
Убьют меня, останешься тогда ты
Одна в чужом краю, от родины вдали...
— Мне станут братьями твои друзья-солдаты,
И место я займу твоё как дочь твоей земли...
Но кто ж они, чьи помыслы так близки,
А жизни — через штык колониальных рот?
Она — француженка, известная артистка,
А юноша — алжирский патриот.

Не прощай, а до свидания!
Улыбки, слёзы часты здесь,
Летят слова по кругу.
Как нужно при прощании:
— Прощай! Пиши на свой
Земной ведь шар, пожалуй, весь
портрет! —
Слетался на свидание.
Кричит бразилец другу.
И чтобы в памяти сберечь
Об этой больше встрече,
В свою вставляют гости речь
Слова из нашей речи.
«Товарищ», «Дружба», «Мир»,
«Привет!» —

Загальноосвітня школа Української РСР
(Продовження)
за 40 років
У березні 1920 року відбу­
лася перша Всеукраїнська на­
рада по народній освіті, яка за­
твердила «Схему народної осві­
ти УРСР». За цією схемою
система народної освіти на
Україні складалась з двох сту­
пенів загальноосвітньої школи:
І ступінь — І—IV класи, II
ступінь — V—VII класи
і
профшколи з дво- та трирічним
навчанням. Пізніше загально­
освітня школа на Україні, так
само як і в РРФСР, перетвори­
лась на дев’ятирічку і десяти­
річку.
30 червня 1924 року ВУЦВК,
здійснюючи заповіти Леніна,
ухвалив перший закон про те!
щоб у найближчі роки всі діти
віком 8—10 років були охопле­
ні мережею початкових шкіл.
5 серпня 1925 р. видано по­
станову ВУЦВК і РНК УРСР
про запровадження з 1925—
1926 навчального року обов’яз­
кового навчання дітей, почи­
наючи з восьми років. Нар­
комосом УРСР було опрацьова­
но п’ятирічний план запрова­

дження загального навчання,
потім його було перероблено на
трирічний.
З року в рік збільшувалась
мережа шкіл і кількість учнів.
У 1929 — 1930 навчальному році
на Україні було майже 22 ти­
сячі шкіл, в яких навчалося до
3 млн. учнів. Успіхи, досягнуті
на Україні в галузі розгортан­
ня народної освіти, дозволили
здійснити загальне обов'язкове
початкове навчання, а 14 серп­
ня 1930 року ВЦВК і PHК
СРСР затвердили закон про
здійснення загального обов’яз­
кового семирічного навчання в
містах і робітничих селищах та
4-річного навчання на селі.
Введення загальної обов'язкової
освіти в країні було вирішаль­
ним кроком культурної револю­
ції.
За роки радянської влади на
Україні швидкими темпами роз­
ширювалася шкільна мережа:
кількість семирічних шкіл збіль­
шилась майже в 28,4 разу, се­
редніх — в 10,9,

□

а

□

КОГДА ЦВЕТЕТ
ТОПОЛЬ
Посмотри: пушистым снегом
Все бульвары замело.
Кружат хлопья в буйном беге—
Все кругом белым-бело.

И итальянец молодой
Лоб морщит от старания:
Засверкали серебринки
— «Прощай», синьор, не тот — В золотых твоих кудрях...
другой
Киев, словно на картинке
Есть руски:
В середине декабря!
ДО-СВИ-ДА-НИ-Я!..
Нас пьянит в любой аллее
Листьев, трав зеленый хмель,
И сердцам, друзья, теплее
В тополиную метель!

Н
аслідуй
е
т
цей приклад

Ч ас б у л о б
розпочати роботу
За рішенням партбюро інсти­
туту у нас повинен бути орга­
нізований огляд кінофільмів,
присвячений 40-й річниці Жовт­
ня. Пройшов уже місяць на­
вчання, наближається свято,
але жодного фільму досі не
продемонстровано.
Цікаво, коли думають розпо­
чати свою роботу правління
клубу та кафедра навчального
кіно?

СПРАВЕДЛИВІ НАРІКАННЯ
Днями відбулися загальні
Проте, подібний стан не хви­
збори студентів і аспірантів лював і не хвилює ні адміні­
гуртожитку № 3, присвячені ви­ стративно-господарську частину,
борам нової ради.
ні місцевком, ні .профком інсти­
На зборах було відмічено ба­ туту.
ч.
гато прикрих недоліків. Так,
Виступаючі висловили споді­
вже декілька місяців не працює вання, що нова рада (голова —
радіола; не перший рік «вста­
молодий комуніст,
аспірант
новлюється» зовнішня антена т. Маркуш) працюватиме по-но­
телевізора: давно назріла необ­
хідність встановити в гуртожит­ вому і докладе зусиль, щоб лі­
ку телефон, обладнати душ, квідувати наявну безгосподар­
провести на третій поверх воду, ність і створити належні умо­
щоб не доводилося бігати за ви для життя, праці та відпо­
склянкою води з ІІІ-го на 1-й чинку мешканців гуртожитку.
поверх, зробити вітрину для га­
зети і т. 1н.
М. КУЗІЙ.

Н а д іс л а н о
на к о н к у р с

Слідами наших виступів
З перших днів навчання студенти IV-гo курсу (до­
шкільний відділ) правильно розподілили свій час.
Особливо це відчувається у студентів, які живуть у
18-ій кімнаті гуртожитку № 2. Дівчата цієї кімнати
встають о 7-ій годині ранку і о 7 год. 20 хв. виконують
вправи ранкової гімнастики по радіо. Після зарядки вони
обов’язково роблять холодне обтирання. Це зміцнює їх
здоров’я, сприяє кращому сприйманню і засвоєнню про­
грамового матеріалу.
Було б добре, якби всі наші студенти наслідували цей
приклад.
М. БУБЛИЧЕНКО.
За сорок років виросла і кіль­
кість учнів у загальноосвітній
школі. Так, в 1914 —1915 рр.
в школах України налічувалось
2607,3 тис. учнів, в 1956—
1957 рр.— 5468 тис.
За роки радянської влади
значно зросла також кількість
учителів
у загальноосвітній
школі: 70,8 тис. у 1914 — 1915
навчальному році і 3397 тис. у
1956 —1957 навчальному році.
Радянська держава і Кому­
ністична партія приділяють ве­
лику увагу зміцненню навчаль­
ної та матеріальної бази за­
гальноосвітньої школи. Так, у
1928 році вона становила
73,5 млн. карбованців, а у
1957 році визначено за бюдже­
том 4,526 млн. крб., тобто в
55 разів більше.
За роки радянської влади на
Україні збудовано біля 7000
нових шкіл. У самому тільки
Києві побудовано понад сто

шкільних приміщень (відомо,
що за 300-літній період царю­
вання династії Романових у
Києві було збудовано лише 12
шкіл).
Злочинний і віроломний на­
пад німецьких загарбників на
нашу Батьківщину перервав
творчу роботу радянського .на­
роду. Фашистські варвари руй­
нували наші фабрики, заводи,
клуби, культурні і дошкіль­
ні установи. На Україні во­
ни знищили повністю 8018 та
частково 10062 шкільних бу­
динки, спалили велику кількість
книг та підручників.
У тяжкі воєнні роки партія
1 уряд невтомно піклувалися
про навчання і виховання дітей.
Саме тоді урядом прийнято рі­
шення про організацію обліку
дітей шкільного віку та поста­
нову про прийом у школи дітей
з 7 років; встановлено п’яти­
бальну систему оцінки успіш­

«ФОТООБВИНУВАЧЕННЯ»
Під таким заголовком був
вміщений у 21 номері нашої
газети (за 7 червня 1957 р.) ма­
теріал про те, що в навчальних
майстернях не обладнано вми­
вальники. З того часу пройшло
вже майже 4 місяці, але госпо­
дарська частіша інституту нія к
не реагує на цей сигнал.
Сподіваємось, що партійне
бюро допоможе тов. Босенку
зрушити, нарешті, з місця цю
важливу справу.
ності і поведінки учнів; екзаме­
ни на атестат зрілості; нагоро­
дження золотими і срібними ме­
далями учнів за високу успіш­
ність та відмінну поведінку. Всі
постанови, прийняті урядом у
воєнні роки, відіграли величез­
ну роль у дальшому зміцненні
та розвитку загальноосвітньої
школи.
Радянська Україна, завдяки
братерській допомозі інших ра­
дянських народів і, насамперед,
великого російського народу,
вигнала ворога з своєї землі і
успішно залікувала рани, зав­
дані їй війною. Швидко відбу­
довуються школи, дошкільні 1
культурно-освітні установи. У
1945/46 навчальному році ме­
режа шкіл уже майже дорівню­
вала довоєнній і перевищувала
мережу 1914 —1915 року на
2293 школи. В 1950/51 на(Закінчення на 4-й стор.)

Загальноосвітня школа Української PСP
(Закінчення)
за 40 років
вчальному році в 31 055 шко­
лах Української РСР навчалося
понад 6 мільйонів 800 тисяч
дітей.
На всіх етапах розвитку за­
гальноосвітньої школи партія і
уряд, поруч з боротьбою за
здійснення загального обов’яз­
кового навчання, за збільшення
мережі шкіл, вела невпинну й
наполегливу боротьбу за поліп­
шення якості навчально-вихов­
ної роботи, за піднесення ідей­
ного рівня у вихованні радян­
ської молоді.
Історичні рішення ЦК ВКП(б)
«Про початкову і середню шко­
лу» (1931 р.), «Про навчальні
програми і режим у початковій
і середній школі» (1932 р.),
«Про підручники для початкової
і середньої школи в СРСР»
(1934 р.), а також рішення «Про
педологічні
перекручення
в
системі Наркомосів» допомогли
вчителям і органам народної
освіти викорчувати методичне
прожектерство, що витікало з
антиленінської теорії «відми­
рання школи», та шкідливі на­
слідки псевдонауки педології.
На шлях нового широкого
піднесення роботи загально­
освітню школу УРСР в після­
воєнні роки вивели історичні
рішення XIX і XX з ’їздів
КПРС та постанови ЦК КПРС
про ідеологічну роботу.
Однією з складових частин

комуністичного виховання моло­
ді і підготовки всебічно розви­
нених активних будівників ко­
мунізму є політехнічне навчан­
ня і трудове виховання учнів­
ської молоді. За директивами
XIX і XX з'їздів КПРС загаль­
ноосвітня школа приступила до
здійснення загального обов’яз­
кового середнього і політехніч­
ного навчання. Проведена знач­
на робота по удосконаленню на­
вчального плану і складанню
навчальних програм, спрямова­
них на успішне виконання по­
ставлених перед школою зав­
дань.
Оглядаючи пройдений шлях
розвитку загальноосвітньої шко­
ли на Україні, ми сповнюємося
високим почуттям гордості за
нашу країну, за наш радян­
ський народ, який під керівни­
цтвом Комуністичної партії по­
долав господарську і культурну
відсталість минулого, побудував
соціалізм, здійснив культурну
революцію.
Попереду — великі і складні
завдання, визначені в рішеннях
XX з'їзду КПРС. Немає сумні­
ву в тому, що численний загін
учителів УРСР віддасть всі свої
сили і знання для боротьби за
дальший розвиток загально­
освітньої школи.
Г. ПРОКОПЕНКО,
кандидат педагогічних наук.

Присвячуємо
Уже десять років існує в на­
шому інституті хороша тради­
ція — проведення спартакіад з
різних видів спорту. До участі
у них залучається велика кіль­
кість студентів.
IX традиційна комплексна
спартакіада інституту проводи­
лась з дев’яти видів спорту, і в
ній взяли участь 825 студентів.
З них троє—виконали спортив­
ні норми І розряду; двадцять—
II розряду і п’ятдесяту дев’ять —
III розряду. Перемогу в ком­
плексному заліку одержав фізи­
ко-математичний факультет; II
місце зайняв мовно-літератур­

...що акула єдина твари­
на, яка ніколи не спить і
перебуває у постійному русі?
...що люди з племені Чен
у долині Кайпіпенді (Уруг­
вай) за все своє життя не ви­
пивають жодної краплі во­
ди?.. Вони п'ють лише ріди­
ну, яку одержують з куку­
рудзи.
...що племенем 99-ти нази­
вається плем’я, яке живе на
одному з островів озера Ру­

славні й річниці
ний факультет і III—педагогіч­
ний факультет.
Інститутська
спартакіада
значно допомогла нам у підго­
товці до участі в спартакіаді
вузів міста, в якій колектив на­
шого інституту виступив з 10
видів спорту, зайнявши II. міс­
це в другій групі вузів.
X спартакіада присвячується
40-річчю Великої Жовтневої со­
ціалістичної революції. Це зо­

бов’язує фізкультурні колекти­
ви факультетів, Раду ДСТ і ка­
федру фізичного виховання ор­
ганізувати підготовку і прове­
дення спартакіади так, щоб ре­
зультати її були кращі за по
передні.
Систематичне,
наполегливе
тренування студентів — залог
успіху X ювілейної спартакіа­
ди інституту.
К. РЕЧИЦЬ.

В цьому навчаль­
ному році погода як
ніколи сприяла про
веденню контроль­
них уроків і зма­
гань з плавання для
студентів, які всту­
пили
до
нашого
інституту. І тому,
мабуть, традиційні
змагання
перших
курсів були най­
більш численними.
Добре зарекомен­
дували себе студен­
ти
фізико-матема­
тичного і педагогіч­
ного
факультетів.
Вони вист авили най­
більшу
кількість
учасників, і їх групи
вийшли на перші
місця.
Перше місце зай­
няла 1 група відділу
спецпедагогіки (пе­
дагогічний
факультет) — 28
очок;
друге — 12 група фізиків
(фізико-математичний факуль­
тет) — 21 очко;
третє — 2 група фізиків —
23 очка.
Найбільш цікавими були зма­
гання, які відбулися 8 вересня.
Вони вимагали мобілізації всіх
сил курсу. Цілком підготовле­
ними виявили себе студенти
С. Лобань, Л. Розовина, Р. Ан­
дрієвська, М. Литвиненко, М.
Нефедова (педагогічний факуль­
тет); Л. Головченко, С. Бонда­

ренко, В. Лещенко, О. Біляєва
(фізико-математичннй факуль­
тет).
Команда фізико-математично­
го факультету (А. Ткаченко, З.
Ноганченко, С. Солохненко, А.
Павленко, Н. Ніколенко, В.
Більдій, Л. Головченко, С. Бон­
даренко, В. Лещенко, О. Біляє­
ва) заслужено зайняла І місце
Команда педфаку зайняла II
місце.
Мовно-літературний факуль­

Днями
радян­ Наш
ський народ від­ календар
значав 125-річчя з
дня народження ви­
датного композито­
ра-класика
Петра
Івановича
Ніщин­
ського. Ім’я компо­
зитора відоме широ­
ким колам населен­
ня не тільки нашої Батьківщи­
ни, а й за межами її. Славетний
його хор «Закувала та сива
зозуля» з музично-поетичної
народної картини «Вечорниці»,
яка написана до п’єси Шевчен­
ка «Назар Стодоля», і сьогодні
користуються незмінним успі­
хом.
Народився П. І. Ніщинський
21 вересня 1832 року в селі
Неменка, Київської губернії.
Рано він залишився без бать­
ка. його мати, проста се­
лянка, прагнула дати синові
освіту. З цією метою вона пе­
реїздить до Києва, де, працюю­
чи куховаркою, влаштовує си­
на спочатку в духовне училище,
потім в семінарію. В ці роки
проявляється великий хист май­

вертав героїчний
епос, що яскраво
оспівував бороть­
бу народів Укра­
їни та Росії про­
ти іноземних за­
гарбників.
З 1870 року
І .
щи н с ь к и й
він працює над
обробками народ­
бутнього композитора до му­
зичного мистецтва. Маючи силь­ них пісень та пише власні
З ’являються обробки
ний голос і добре володіючи твори.
ним, Петро Ніщинський бере народних пісень: «Козак Со«Байда», «Ой, гук,
активну участь у різних хоро­ фрон»,
мати,
гук»
та інші. Велике
вих колективах. Після закінчен­
значення
для
композитора мало
ня Київської семінарії Ніщин­
ський завдяки своєму обдару­ його -знайомство з видатним
ванню потрапляє до Греції. В українським драматургом М. Л.
Афінах він здобуває вищу осві­ Кропивницьким, до п’єс якого
ту, закінчивши філологічний та Петро Іванович писав музику.
В 1875 р. Ніщинський пише
богословський факультети уні­
верситету; пізніше захищає ди­ свою славетну музику «Вечор­
сертацію на ступінь магістра ниці», яка складається з семи
наук. П. Ніщинський добре знав різних номерів.
грецьку мову і, переїхавши зго­
Помер П. І. Ніщинський 4 бе­
дом в Росію, викладав її в міс­ резня 1896 р. в селі Вороши­
цевих гімназіях. Крім того, він лівці.
виступав у пресі як літератур­
Л. ІВАХНЕНКО,
ний критик і публіцист, викладав
викладач кафедри музики.
співи, перекладав, писав вірші
й пісні. Увагу Ніщинського при­
Редактор І. КРУК.

П .

дольф у Кенії (Африка)? За
останні 200 років це плем’я
ніколи не мало більше від
99 жителів, тому що недостач
ча їжі цього не дозволяє.
...що англійський лікар
Джон Флойр (1649—1754)
перший помітив, що пульс у
людини не завжди однако­
вий?.. Для того, щоб виміряти
пульс, він замовив собі го­
динник з спеціальною се­
кундною стрілкою. То був
перший годинник з такою
стрілкою, яка тепер є на всіх
ручних годинниках.
...що найдовшим царюван­
ням в історії було царюван­
ня бірманського короля Мінді (1272 — 1385)?.. Він був
коронований у семирічному
віці і правив без перерви
повних 106 років.

СПОРТ

тет виявився неспроможним
підтримати торішні традиції і
зайняв останнє місце (хоч ви­
ступала команда у повному
складі).
І. ГОНЧАР,
О. КОРОПЕНКО,
викладачі кафедри фізичного
виховання.
На фото: на дистанції сту­
дентка
фізико-математичного
факультету Л. Ткаченко; Л. Го­
ловченко після запливу; голов­
ний суддя змагань Ю. Биковцев
вручає диплом переможця Л. Головченку.
Фото В. Орловського.

Н і