Файл #119: "За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)"

З

НОВИМ

Н А В Ч А Л Ь НИМ
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

З

а
п е д а г о г і ч н і
2
A Д
P И
№ 24 (36)

ВЕРЕСНЯ

K

1957 року
ПОНЕДІЛОК

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

Ціна 15 коп.

Нові завдання

ТВОРЧІХ
ВАМ УСПІХІВ

Минулий навчальний рік в стовуються можливості в га­
інституті проходив під зна­ лузі стенографування лекцій.
У 1956/57 навчальному
ком боротьби за перетворен­
ня в життя рішень XX з ’їзду році посилено політико-ви­
Комуністичної партії Радян­ ховну, культурно-масову і
ського Союзу. Дирекція, пар­ спортивну роботу. У студен­
тійна організація і кафедри тів зріс інтерес до внутріш­
інституту проробили значну нього життя Радянського Со­
роботу щодо змін у навчаль­ юзу і міжнародних подій.
них планах, перебудови ро­ Підготовка до фестивалю мо­
бочих планів, поліпшення лоді значно активізувала
матеріальної бази інституту, культурно-масову і спортив­
підвищення вимог до сту­ ну роботу. У художній само­
діяльності інституту взяло
дентів.
Навчальний рік було роз­ участь близько 80% сту­
почато в умовах переходу на дентів.
Пожвавилась робота сту­
п'ятирічний строк навчання
і підготовки вчителів широ­ дентських наукових гуртків.
кого профілю. Це вимагало На студентській науковій
певного напруження сил як конференції, присвяченій 40студентського, так і профе­ річчю Великої Жовтневої со­
сорсько-внкладовського скла­ ціалістичної революції, за­
ду. З метою створення спри­ слухано понад 70 доповідей,
ятливіших умов для роботи кращі з них було рекомен­
студентів і викладачів ди­ довано на наукову конферен­
рекція, керуючись листом цію студентів вищих на­
закладів
міста
Міністерства вищої освіти, вчальних
пішла на певне скорочення Києва.
деяких лекційних курсів за
В інститут прийшло нове
рахунок винесення ряду тем поповнення студентів — 250
для самостійного опрацю­ юнаків і дівчат, значна
вання.
частина яких прийшла з ви­
Весняна екзаменаційна се­ робництва.
сія пройшла організовано, на
В новому навчальному ро­
високому ідейному і теоре­ ці інститут переходить на
тичному рівні і показала до­ заняття в одну зміну. В цих
статньо міцні знання сту­ умовах значно поліпшиться
дентів інституту. При від­ самостійна робота студентів.
повідях
часто
залучався Але на кожній кафедрі не­
практичний досвід, який сту­ обхідно продумати методи
дента набули під час педаго­ організації самостійної робо­
гічної практики в школі, ти студентів і контролю за
знання більше пов’язувались нею.
з сучасністю і завданнями со­
1957/58 навчальний рік
ціалістичного будівництва.
інститут зустрічає в умовах
Однак, у навчальній робо­ загального і політичного під­
ті був і ряд недоліків. Заві­ несення, зв’язаного з підго­
дуючі кафедрами недостат­ товкою і проведенням 40-х
ньо контролювали хід на­ роковин Великої Жовтневої
вчального процесу, недостат­ соціалістичної
революції.
ньо була розгорнута мето­ Наш народ зустрічає цю
дична робота на кафедрах, знаменну дату в обстановці
мало організовувались від­ величезних досягнень в усіх
криті лекції, семінари, прак­ галузях господарського і
тичні заняття з наступним їх культурного життя країни.
обговоренням. Наприклад, на Колектив нашого інституту
кафедрах психології, філосо­ теж повинен гідно зустріти
фії, політекономії, іноземних велике свято.
мов не було жодної відкритої
Так за роботу ж, дорогі
лекції. Недостатньо викори­ товариші!

1-го вересня кожного року
широко відкриваються двері ви­
щих учбових закладів, до яких
приходить після літнього відпо­
чинку наша щаслива радянська
молодь.
Але 1957 рік особливий, це
рік, коли весь радянський на­
род відзначатиме знаменну в
історії людства дату — сорока­
річчя першої в світі радянської
держави, підсумовуватиме свої
досягнення за 40 років.
Перед учителями матема­
тики і фізики зараз стоїть
складне і цікаве завдання:/від­
шукати найбільш досконалі ме­
тоди роботи в умовах політех­
нічної школи.
В навчальний план фізикоматематичного факультету вве­
дено ряд курсів, які допо­
можуть майбутнім вчителям в
здійсненні політехнізації. Так.
буде проведено практикум з
моделювання (робота із склом,
деревом, металом), практикум
з вимірювальних робіт на міс­
цевості. Студенти познайом­
ляться з обчислювальними при­
ладами: арифмометрами, лога­
рифмічною лінійкою, лічильноаналіти чними підсумовуючими
машинами, електро-генератором
та з роботою на них. Вам, то­
вариші, першокурсники, дове­
деться самостійно попрацювати
над деякими розділами з еле­
ментарної математики, які були
недосконало опрацьовані в се­
редній школі.
Студентів 4-х курсів чекає
цікава робота в школі. Це для
них перша педагогічна практи­
ка, де вони зможуть показати,
чому навчились протягом трьох
років в інституті та як уміють
одержані знання використати
на
практиці.
До
послуг
практикантів будуть кабіне­
ти факультету, які достатньо
устатковані наочним прилад­
дям та методичними посібника­
ми для середньої школи, а та­
кож всебічна допомога досвід­
чених методистів-керівників.

НА УЧИТЕЛЬСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
З 27 по 29 серпня в інсти­
туті проходила конференція
учителів підшефного КиєвоСвятошинського району. На
конференції було прочитано
ряд методичних доповідей.
Особливий інтерес викликали
доповіді доктора педагогіч­
них наук Т. Ф. Бугайко «Са­
мостійна робота студентів з
літератури», А. П. Карлової
Методика викладання пер­
лою розділу курсу фізики у

VІ I класі» та інші. Учасники
конференції висловили поба­
жання, щоб доповіді були
надруковані.
Вчителі, що виступали на
конференції, дали високу
оцінку шефській допомозі
школам з боку кафедр інсти­
туту і просили проводити
таку ж роботу надалі, зо­
крема — допомогти вчителям
набути практичних умінь з
праці у робочій кімнаті.

Р О К О M!

Трудомістка спеціальність
Починаємо новий навчальний рік. У кожного студента за
плечима їх не один, а ще більше їх — у кожного викладача.
Тільки для вступників це буде перший навчальний рік у вузі.
В наш інститут приходить молодь, озброєна основами знань
з різних навчальних предметів за середню школу. В інституті на
мовно-літературному факультеті будуть дані не основи, а сума
міцних знань з історії російської і української літератури її
мови і з інших предметів, які необхідно добре знати майбут­
ньому вчителеві. Кожному, хто починає навчання в нашому
інституті на філологічному факультеті, необхідно пам'ятати, що
обрали вони трудомістку спеціальність. Тут доведеться не тіль­
ки уважно слухати лекції, але й навчитися їх конспектувати.
Доведеться також багато працювати самостійно: читати художні
і літературознавчі тексти, опрацьовувати навчальний матеріал.
В цьому Вам, дорогі друзі, допоможуть викладачі.
Навчатися будете 5 років. Термін не малий, 1 його необ­
хідно по-діловому використати. До Ваших послуг кабінети, чи­
тальний зал, бібліотека.
Друга спеціальність — учитель співів — почесна 1 необ­
хідна для педагога. Наш український народ, як і російський,
завжди відзначався любов’ю до пісні. Наші фестивалі молоді
це підтвердили. Майбутній учитель понесе велике мистецтво
в народні маси.
Потрібно пам’ятати, що Ви обрали найблагороднішу профе­
сію. Без народного учителя не може бути наукових завоювань,
досягнень мистецтва. Всі великі вчені проходили навчання у
народного учителя. Ми. старі вчителі, не раз відчували наслід­
ки благородної справи, якій присвятили своє життя.
Юнаки і дівчата! Вам радянська країна передає в руки все
створене Вашими батьками й дідами. Багато крові пролилося
за щастя нашого народу. Вам треба тримати ці завоювання
в руках і розвивати рух нашого суспільства до самої благород­
ної мети — до комунізму. Без наполегливої праці це
неможливо.
Будьте наполегливими в досягненні поставленої мети! Хай
Вам шлях до великої мети осіняє єдиний справедливий прапор
всього людства — ленінізм!
Л. КАРЛОВ,
доцент, зав. кафедрою російської
і зарубіжної літератури.
ДО ПРАЦІ, ЮНІ ДРУЗІ!
Сердечно вітаю з новим на­
вчальним роком, який розпочи­
наємо ми напередодні всена­
родного свята — 40-річчя Ве­
ликого Жовтня. Новими успіха­
ми в навчанні, з честю, гідною
радянських патріотів, відзначи­
мо історичну річницю. З полу­
м'яним юнацьким завзяттям до
радісної творчої праці, това­
риші!
Доцент І. ПІЛЬГУК.
Але в інституті вас чекає не
лише праця. Здорова праця му­
сить чергуватись із здоровим
відпочинком. Вас чекають гурт­
ки самодіяльності, товариські
вечори і зустрічі, фізкультурні
секції і змагання. До цього ча­
су фізико-математичний факуль­
тет не звик поступатися пер­
шістю в фізкультурних змаган­
нях, і в організації самодіяль­
ності він теж був не на остан­
ньому місці. Підтримаємо ж на­
ші хороші традиції в новому
навчальному році!
О. БОРИШПОЛЕЦЬ,
заслужена вчителька
школи УРСР.

СЛОВО

до молодих
ДРУЗІВ

Ось уже двадцять років, як
я щорічно з 1 вересня зустрі­
чаю в аудиторії вищої школи
молоде поповнення майбутніх
колег по педагогічній праці.
Прийшов я викладачем у ви­
щу школу — молодим 1 куче­
рявим. а зараз вкрила вже па­
морозь поріділе волосся на го­
лові. та й чимало моїх колиш­
ніх учнів починають сивіти. Та
не жалію ні я об тім, а ні вони
яри зустрічах зі мною. Не може
старіти серце людини в нашій
прекрасній країні, коли віддаєш
себе всього любимій роботі на
благо соціалістичної Вітчизни.
Побажаю Вам, молоді друзі і
майбутні колеги, віддавати во­
гонь своїх юних сердець напо­
легливій праці в навчанні, щоб
молодість Ваша не промайнула
марно, щоб збагатились Ви в
ній знаннями й досвідом, щоб
озброєними вийшли на власну
широку дорогу труда і подвигів
в ім'я всеперемагаючих ідей
комунізму.
Доцент Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ.

В счаст л ивый п у т ь
1 9 1 7 -1 9 5 7 .

Д о 4 0 -р іч ч я

В ели ко го Ж о в тн я

Перед великою
річницею
На засіданні партійного
бюро інституту, що відбуло­
ся 27 серпня, розглядалось
питання про підготовку і
проведення 40-річчя Великої
Жовтневої соціалістичної ре­
волюції. Було заслухано рі­
шення колегії Міністерства
освіти УРСР про підготовку
до ювілею в нашому інститу­
ті. Директор інституту тов.
Підтиченко доповіла про пев­
ні досягнення у цій справі.
Уся навчальна, наукова та
політико-виховна робота в
інституті ведеться під зна­
ком гідної зустрічі великого
свята.
Значна увага в інституті
приділяється поліпшенню на­
уково-дослідної роботи і пуб­
лікації наукових праць. З
друку вийшли 2 томи «На­
укових записок», 4 лекції на
правах рукопису. Друкують­
ся збірник наукових праць
аспірантів, посібники для
учителів з української мови
та геометрії, задачник з тео­
рії чисел, підручник з аналі­
тичної геометрії та ін. Під­
готовлений спеціальний збір­
ник «Наукових записок»,
присвячених 40-річчю Жовт­
ня, а також збірник студент­
ських наукових праць. До
ювілею будуть виготовлені
підручники з російської літе­
ратури для 8 і 9 класів, ка­
федра навчального кіно скла­
ла посібник для лаборатор­
них занять з курсу навчаль­
ного кіно в педвузах.
Викладачі, аспіранти та
студенти інституту провели
значну роботу по допомозі
школам м. Києва і КиєвоСвятошниського району.
Протягом 1957 року про­
ведено 3 наукові конферен­
ції, на яких був заслуханий

ряд наукових доповідей, в
тому числі і доповіді, при­
свячені 40-нм роковинам Ве­
ликої Жовтневої соціалістич­
ної революції («Розвиток пе­
дагогічної науки в СРСР за
40 років», «Розвиток ма­
тематики в УРСР за 40 ро­
ків» і інші).
Зараз готується наукова
сесія викладачів, присвячена
ювілейній даті. На ній поряд
з доповідями на соціальноекономічні темн будуть про­
читані доповіді про досяг­
нення радянської освіти, пе­
дагогічної науки, літератури,
математики, фізики. Готу­
ються також ювілейні сту­
дентські конференції.
З метою забезпечення по­
літехнічної підготовки вчите­
лів фізики, креслення і ви­
робничого навчання, кабіне­
ти, лабораторії, навчальні
майстерні інституту попов­
нюються навчальними посіб­
никами, апаратурою, верста­
тами.
Але в нас ще не все зроб­
лено для того, щоб ця зу­
стріч була гідною великого
свята. Ще слабо ведеться
лекційна пропаганда, треба
частіше організовувати зу­
стрічі студентів з старими
комуністами, з учителямиучасниками революції і гро­
мадянської війни. Кафедра
навчального кіно до цього
часу не організувала пере­
гляд кінофільмів, що відоб­
ражують революційні події
та соціалістичне будівни­
цтво.
На засіданні партійного
бюро було вирішено, що бю­
ро факультетських парторга­
нізацій з перших же днів но­
вого навчального року очо­
лять підготовку до великої
річниці.

Возле нашего пединститута
Постоим.
Погодите входить!
Поразмыслим хотя бы с минуту,
Как мы будем и жить и дружить...
Вот сейчас переступим мы снова
Институтский заветный порог,
Где нас учат и делом и словом.
Вы не бойтесь тяжелых дорог...
День сентябрьский, как юность, нежен,
Сохраните же память о нем,
Чтобы в песне задорной и свежей
Нам не раз еще вспомнить потом
Про зачеты, экзамен, отметки,
Про работу на совесть и честь...
Ведь в студенческой пятилетке

М р і я
Ще в семирічній
школі я полюбив на­
уки, особливо фізи­
ку. і зараз дуже
вдячний вчителям,
які прищепили мені
цю благородну лю­
бов.
Після закінчення
семирічки я працю­
вав на механічному
заводі і без відриву
від виробництва про­
довжував навчання.
Коли я закінчив 9-й
клас школи робітни­
чої молоді, мене при­
звали до лав Радян­
ської Армії. Перебо­
рюючи великі труд­
нощі, я закінчив і
10-й клас. Навчання
без відриву від ви­

Тоже м ного з а д а н и й есть!
И по п р а в у стоит в на ш ем плане
П ервы м пунктом наст ойчивы й труд.
П еред н а м и — м а н я щ и е дали!
К ним у п о р н ы е с м е л о идут.
Д руж ба наш а — х о р о ш ее дело!
Д руж ба — с лезы и см ех пополам.
В путь, д р у зь я м о и , твердо и смело■
Я ж елаю х о р о ш его ва м !
Н епрем енно в г р я д у щ е е верить!
В этом ж изни и счастья суть.
А теперь открывайте д вер и .
Заходите!
В счаст ливы й путь!

З Д Ій Сн и л а С Я
робництва
і
від
служби не заважало
мені працювати 1 че­
сно служити Бать­
ківщині.
Я не тільки вчив­
ся у старших това­
ришів — педагогів,
майстрів
виробни­
цтва, офіцерів, але
й намагався свої
знання передати то­
варишам. Ця систе­
ма вчитись і учити
прищепила мені лю­
бов до педагогічної
праці і стала осно­
вою у виборі про­
фесії.
І ось я студент
педагогічного інсти­
туту.
Мрія
мов

К Н И Г А —

ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ
Радянське народне господар­
ство, наше сучасне життя ста­
вить до випускників вузів ви­
сокі вимоги. Дійсно, щоб керу­
вати творчою працею наших
людей і самому творчо працю­
вати, щоб виховувати і навча­
ти підростаюче покоління, не­
обхідно багато вміти і знати.
Доведено, що одним з недо­
ліків в роботі вузів є те, що
студент мало привчається са­
мостійно працювати над кни­
гою. Цей недолік особливо
відчутний для студентів-,педвузів—майбутніх вчителів, бо для
вчителя книга є дійсно «знаряд­
дям виробництва». Треба, щоб
кожний випускник інституту
навчився самостійно продук­
тивно працювати над книгою.
Це просте і відоме твердження
стає особливо відчутним на
практичній роботі. Після за­
кінчення нашого інституту я
працюю в школі і на власному
досвіді роботи переконався, якважливо вміти працювати над
книгою.

В . ТАТАЕВ.

ПОЧЕСНА ПРОФЕСІЯ

М рія стати педагогом поло­
нила-мене ще під час навчання
в середній школі.
Роки служби у лавах Радян­
ської А рм ії дали змогу ясно
зрозуміти, як потрібні для на­
шої країни всебічно освічені
молоді кадри, здатні виконува­
ти грандіозні накреслення пар­
тії і уряду. Цілком зрозуміла
почесна роль учителя у вихо­
ванні майбутніх будівників на­
шого суспільства. Наша країна
оточує вчителів піклуванням,
подає їм підтримку у важкій
благородній роботі. Тим почес­
ніша роль радянського педаго­
га в Країні Рад. Адже зараз
як ніколи, зросла культурна
економічна міць С РС Р. Тому
Ю. БОРОДОВ,
мені хочеться все вміння і всю
студент І курсу
енергію віддати почесній про­
фізико-матемафесії, обраній мною ще з юних
тичного факуль­
років.
В. ГАЛУХ,
тету.
студент І курсу мовнолітературного факультету.

здійснилась, і я при­
кладу всіх зусиль до
того, щоб стати дійс­
ним радянським пе­
дагогом.
Хочеться від усієї
душі сказати:
— Велике, вели­
ке
спасибі
тобі,
рідна
Комуністич­
на партія, Радян­
ський уряд!
Ми з честю ви­
правдаємо ваше до­
вір’я, вашу турботу
про нас, простих р а­
дянських людей!

Бути учителем—щастя
Учити, виховувати молоде підростаюче покоління будівни­
ків комунізму — почесна і благородна справа.
З радісним хвилюванням йшов я на перший урок педпрак­
тики, навчаючись у Ржищівському педучилищі. Переді мною
були малюки, з ясними допитливими оченятами. їм хотілося
про все знати: і чому дощ іде, і чому пароплав не тоне,, і чому
такий великий, важкий літак може летіти над землею і т. д.
Я відчув тоді, яка важка і в той же час цікава професія
учителя.
Закінчивши педучилище і пройшовши службу в рядах
Радянської Армії, я вирішив вступити в Київський педінститут.
Бути учителем вважаю щастям.
В. ДЕНИСЕНКО,
студент І курсу фізико-математичного факультету.

НОВЕ ПОПОВНЕННЯ

У цьому році на 1-й курс
інституту було подано більше
700 заяв.
Особливістю прийому вступ­
них екзаменів у порівнянні з
минулими роками було те, що
екзамен приймав не один ви­
кладач, а комісія з двох осіб.
Це забезпечило більшу об’єк­
тивність в оцінці знань вступ­
ників.
Після зарахування медалістів
на І курс поза конкурсом при­
йняті особи, які мають не мен­
ше,
ніж двохрічний стаж прак­
При сучасному рівні науко­
тичної
роботи в промисловості,
вих знань і темпові розвитку
сільському господарстві або в
науки вчителеві необхідно си­
інших галузях народного госпо­
стематично самостійно працю­
вати над літературою з різних
галузей знань. За моїм глибо­
Перше засідання
ким переконанням, найцінніше,
30 серпня відбулося перше в
що ви винесете з стін нашого новому навчальному році засі­
інституту, дорогі майбутні коле­ дання Вченої Ради інституту.
На засіданні обговорювалось
ги,— це вміння правильно, про­
питання про підсумки роботи
дуктивно працювати над кни­ інституту за 1956/57 навчаль­
гою — джерелом знань. Це вам ний рік та завдання на новий
допоможе у майбутньому добре навчальний рік.
Вчена Рада заслухала інфор­
працювати в школі.
мацію про рішення колегії Мі­
О. БУГАЙОВ, випускник ністерства освіти УРСР про
фізнко-математичного
підготовку інституту до святку­
факультету 1956 року.
вання 40-річчя Жовтня.

дарства та культури і які пози­
тивно зарекомендували себе на
роботі.
З таких вступників можна на­
звати В. Д еркача, який пра­
цював їздовим в колгоспі, М.
Ю рченка — токаря Ржищівської
МТС, Т. Грабовця — члена сіль­
ськогосподарської артілі їм. Кі­
рова Броварського району та
інших.
Відділ російської мови і лі­
тератури готує викладачів ро­
сійської мови і літератури та
викладачів співів. Тому на цей
відділ зараховані особи, які
успішно склали екзамени і ма­
ють необхідні музично-слухові
дані.
З числа вступників на І курс
зараховано 8 членів і кандида­
тів К П РС , серед яких тт. К. Янковський, Є. Білевич, В, Дени­
сенко мають уже значний ви­
робничий стаж.
Поповнилися ряди комсомоль­
ської організації нашого інсти­
туту. Серед комсомольців-пер­
ш окурсників багато виробнич­
ників,
вмілих
організаторів
культурної і спортивно-масової
роботи.
Г. КОРДУН,
Є. ПЕТРОВСЬКА.

Д Н І П А М' Я Т Н И Х

зу с т річ е й
НА VI ВСЕСВІТНЬОМУ
Х тось уже підрахував, щ о ; італійці — представники молоді
людині, яка захотіла б побува­ всього світу.
ти на всіх вечорах, зустрічах,
На всіх площах і в парках
дискусіях, концертах Москов­ відбувалися міжнародні кон­
ського фестивалю, потрібно бу­ церти. Мені дуже сподобалися
ло б 100 років. А в моєму виступи делегації Німецької
розпорядженні
було
всього Демократичної Республіки. У
15 днів.
них прекрасні національні тан
Я приїхала в Москву задовго ці і пісні. Як і у нас, у НДР
до фестивалю. Треба сказати, молодь міста допомагає збира­
що в Москві я ще не була і ти врожай селянам. Це молоді
тому з великим нетерпінням че­ німці показали в танці.
Велике враження справили
кала зустрічі з рідною столи­
цею. В місті відчувалося на­ на мене виступи юнаків і дів­
ближення свята. Скрізь прапо­ чат з Латвії, Болгарії, Непала,
ри різних країн світу, плакати, Уругваю, Данії. Молоді уруг­
гірлянди різнокольорових лам­ вайці познайомили нас з націо­
почок.
нальними піснями і танцями.
27 липня увечері на Красну Один із танців вони підготували
площу прибули автобуси з самі під час поїздки на паро­
гостями з Сірії, Судану, Угор­ плаві в Москву на фестиваль.
щини, Болгарії та інших країн. До речі, всі вони не артистиДревню площу заповнили тися­ професіонали, а робітники.
чі людей. Дружні зустрічі, по­
Болгарський
хор
виконав
тиски рук, обмін думками мо­ «Кантату про Україну» україн­
вою жестів і посмішок.
ською мовою. Буря оплесків
28 липня — день відкриття пронеслась навколо. Важко пе­
фестивалю. З самого ранку на редати словами мої почуття,
вулицях і площах Москви чути коли пролунали українські сло­
пісні, музику. Усі хочуть поба­ ва з уст болгарів.
чити двадцятикілометровий фе­
В одному з концертів Непала
стивальний похід—від ВСГВ до виступала дванадцятирічна дів­
стадіону ім. Леніна в Лужни­ чинка, маленька, з косичками,
ках. День відкриття фестивалю її виступ зустріли дуже сердеч­
Дійсно був святом для всіх. но, їй аплодували не лише за
Прикрашені фестивальні маши­ виконання, але й просто за те,
ни, автобуси з делегаціями що вона така маленька учасни­
прямують' до стадіону. Всюди ця фестивалю.
дуже людно. Москвичі зупиня­
Після концерту ми зустріли­
ють машини з делегаціями. ся з членами делегації із Не­
Дружні потиски рук, і всіма пала. Познайомилися. Розгово­
мовами звучать слова: «Мир. рилися. Як завжди, починали з
дружба, товариші!». Як сказав запитання: «Як вам подобаєть­
француз Едмон Ленваль, ди­ ся Москва?». Усі делегати з
ректор вищого хореографічного захопленням говорили про Мо­
училища, «таку маніфестацію скву і про москвичів.

му мову, і знову посмішки, піс­
ні. Особливо жвавий і веселий
народ — сірійці. Де б вони не
з ’явилися — відразу танці, хо­
ровод. Сірійські хлопці завжди
просили дівчат-росіянок пока­
зати, як танцюють російський
танок.
Грандіозним було свято на
Москві-ріці. Коли спустився
вечір, сотні вогнів освітили річ­
ку. Фанфари повідомили про
відкриття свята. Потім легко і
швидко пролетіла «Ракета»,
пропливли байдарки і промча­
лись акваплани. Тут було все:
старий бог моря Н ептун і ру­
салки. лебеді і ведмежата, мор­
ські чудовиська і балерини.
5 серпня на Манежній площі
відбулася багатотисячна мані­
фестація на захист миру, про­
ти випробування атомної та
водневої зброї.

чався карнавал в парках, па
площах і вулицях Москви. У
Центральному Парку Культури
і Відпочинку ім. Горького на
всіх естрадах виступала мо­
лодь. Всі були в карнавальних
костюмах. У кого не було пов­
ного костюма, одержав карна­
вальний сюрприз: маску і шляп­
ку. У зеленому театрі відбувся
концерт лауреатів фестивалю.
На сцені єгипетські фермери.
Вони виконують національний
танець. Їх змінює майстер пан­
томіми з Ізраїля. Він показує
дві сценки «Хірург» і «Проку­
рор». Потім виступає джаз
Шотландії. Звернув на себе
увагу англійський джаз. їх му­
зичні інструменти зроблені са­
мими учасниками. З великим
успіхом
виступив Ансамбль
уральської пісні і танцю.
У цей же час на Манежній
площі карнавал вів Радж Ка­
пур. Він виконував свої пісні,
звернувся до молоді російською
мовою. Сюди, на Манежну пло­
щу, з ’їжджалися усі переможці
карнавальних конкурсів. Пізно
вночі закінчилося свято.
11 серпня — день закриття
фестивалю. Прекрасна погода.
О 21 годині в Лужниках, на

стадіоні ім. В. І. Леніна, відбу­
лося урочисте закриття VI Все­
світнього фестивалю. Велика
арена стадіону. У центрі поли
емблема, фестивалю — п’ять
пелюсток — п’ять континентів,
в центрі — глобус. На зелено­
му полі оркестр. Чотириста
сильних, мужніх юнаків вино­
сять знамена всіх країн і ши­
куються на полі. Підводяться
підсумки фестивалю. Фестиваль
оголошується закритим. Зву­
чить «Гімн демократичної мо­
лоді світу». Гасне світло. На
поле вибігають дівчата з яскра­
вими факелами. Вони викону­
ють вільні вправи під музику
М. Глінки. Три сектори горять
різнокольоровими вогнями.
Звучить всіма мовами: Мир,
Peace. Frieden. Paix!
Останні зустрічі, гри, пісні...
Л. РИКИЧИНСЬКА,
студентка фізикоматематичного факультету.
Н а ф о т о в г о р і: делега­
ти прибалтійських республік в
день відкриття фестивали». Вни­
зу: сірійські делегати в оточен­
ні юних радянських друзів; че­
тверта справа Л. Рикичинська.

Слово молодих борців за мир
Мені пощастило бути присут­
ньою на Пленарному засіданні
IV Конгресу ВФДМ. В той ве
чір виступали представники мо­
лоді Алжіру, Гватемали. Перу.
Цейлону, Канади, Англії і ін
тих країн. Виступаючі закли­
кали молодь світу об'єднатися
для загальної мети — боротьби
за мир, проти паліїв нової сві
тової війни, за заборону випро­
не можна організувати. Люди
2 серпня в парку Останкіно | Девізом був заклик: «Хай ні­ бувань атомної і водневої зброї.
прийшли, тому що хотіли цьо­ відбулися гуляння. Тисячі дів­
Особливо бурхливими опле­
го». Москвичі настільки тепло чат і юнаків зібралися на це коли не повториться Хіросіма!». сками був зустрінутий виступ
зустрічали гостей, що це важко свято. Тут все говорило про ра­ На мітингу виступила японська представника Алжіру. Він ска­
дівчина. Вона говорила з тру­
передати словами.
дість, дружбу, про бажання
зав: «Те. що ми побачили в Ра­
Увечері на Красній площі, по жити мирно. Тут палатки із дом, дуже тихо, але її слухали
вулиці Горького, на Манежній бамбуку і китайські ліхтарі, всі, затамувавши подих. Мітинг дянському Союзі, перевершило
площі, на площі Револю ції і | прапори всіх країн. Колись пройшов з великим піднесен­ всі наші сподівання. Ми прибу­
всіх ближніх площах і вулицях О. С. Пушкін так і сказав: «Все ням. Люди не просто говорили ли в країну нашої мрії, в країну
завтрашнього дня!». І продов­
відбувалися масові гуляння. флаги в гости будут к нам».
про мир, не просто виступали
Дружні посмішки, пісні, танці...
На озері, на воді, представ­ на захист миру, проти випробу­ жував: «А в цей момент, коли
На вулицях на кожному кро­ ники молоді п’яти континентів
я виступаю тут перед делегата­
ці можна побачити серед за­ запалили костри дружби. Від­ вання атомної та водневої зброї, ми Конгресу, мій народ проли­
гальної маси окремі групи; в бувся мітинг, а потім гуляння але вимагали миру. Говорили їх ває кров в боротьбі проти фран­
центрі уваги москвичів хтось в парку. Безліч фейєрверків серця, серця людей, які пізнали
цузьких імперіалістів — катів
із гостей: сірієць, негр, ліва­ над озером. Всюди чути пісні тягар війни.
і мучителів алжірського на­
нець, англієць, художниця з різними мовами.
Мені ще хочеться розказати роду». Виступаючий закликав
Мексіки або механік із Копен­
До пізнього вечора гуляла про нічний карнавал і про за­
молодь світу активно підтриму­
гагена, студент із Праги або молодь.
криття
фестивалю.
вати боротьбу колоніальних намолодий борець за мир із НепаАле Москва затихає ненадов­
10
серпня,
о
21
годині,
по­
1
родів за свободу і незалежність.
ла. Тут угорці, німці, японці. го. Вранці знову чути незнайо-

Делегат Чорної Африки роз­
повів про виключно тяжке
політичне, економічне і куль­
турне становище його народу.
В країні поширена епідемія чор­
ної віспи. Населення не одер­
жує ніякої медичної допомоги.
На 3 млн. жителів є лише одна
лікарня.
Делегати від інших колоні­
альних країн також говорили
про безправне становище своїх
народів і закликали молодь
всього світу згуртуватися в бо­
ротьбі проти імперіалізму, за
національну незалежність всіх
народів.
IV Конгрес послужив новим
серйозним кроком на шляху
об’єднання сил молоді всіх кон­
тинентів. Конгрес успішно за­
кінчив свою роботу, і прийняті
ним рішення будуть сприяти
зміцненню Всесвітньої Федера­
ції Демократичної Молоді.
К. ШАБАТІНА.
викладач кафедри
іноземних мов.

ЄДНІСТЬ МОЛОДИХ СЕРДЕЦЬ

IV

Конгрес ВФДМ, що від­
бувся нещодавно в Києві,
привернув до себе увагу всієї
демократичної молоді світу і,
звичайно, особливо зацікавив
молодих киян, які прийняли у
своєму місті посланців миру і
дружби. Численні юрби київ­
ської молоді зустрічали делега­
тів на вокзалі, тримали «в об­
лозі» готель «Україна», де роз­
містилися гості, і сільськогос­
подарську виставку, де відбува­
лись засідання Конгресу.
Мені вдалося побувати лише
на одному, заключному засідан­
ні Конгресу. Крім цього, я зу­
стрічалась з делегатами під час
недільної вилазки у Старосілля
і на вечорі-зустрічі у Зеленому
театрі. Звичайно, певні вражен­
ня у мене склались, хоч вони
уривчасті і дуже неповні.
Мені, як і багатьом киянам,
надзвичайно перешкоджало лід
час зустрічей з делегатами не­
знання іноземних мов. Було
просто соромно перед нашими
гостями, адже майже всі вони,
одержавши вищу освіту, вільно
володіють однією-двома інозем­
ними мовами, а ми, на превели­
кий сором, не' можемо скласти
кількох фраз. І, мабуть, не одиндва, а всі, хто дивився на цих
привітних людей і не міг всту­
пити з ними в розмову, дали
собі слово обов'язково вивчити
хоча б одну іноземну мову.
Незнання мов обмежувало до
краю тематику наших розмов з
делегатами. Напевне, найчасті­
ше їм ставили питання: «Як
Вам подобається Київ?». Мі­
міка і жестикуляція не за­
лишали сумніву в тому, що
делегати
в захопленні від
нашого чудового міста, і це
не було просто комплімен­
том чемних гостей. Київ, дійс­
но, не міг не сподобатись.
Він був особливо прекрасний в
ці дні. Буйна зелень дерев ку­
пається в проміннях сонця, на
фоні яскравої зелені грають
всіма кольорами райдуги прапо­
ри, прапорці, вимпели всіх кра­
їн світу, на чистих, акуратних
вулицях пломеніють квіти, гра­
ють фонтани, з гарненьких
пластмасово-скляних кіосків то
розносяться пахощі квітів, то
пливе аромат фруктів і овочів.
А ввечері місто іскрилось у
вогнях святкової ілюмінації і
всі вулиці заповнювались весе­
лою, співучою молоддю. І самі
кияни милувалися рідним, дав­
но знайомим до дрібниць мі­
стом, а гості наші виявляли
найпалкіші ознаки захоплення.
Вони захоплювалися красою но­

вих будинків і старовинних па­
м'ятників, вони називали місто
суцільним парком і квітником.
Оскільки
слів
невистачало.
ступінь захоплення звичайно
виражався у посиленій жести­
куляції і численних повторен­
нях слів: «Київ — о-о-о, ка­
рашо!».
Делегатам сподобалось і те
місце, де відбувались засідання
Конгресу. Територія і приміщен­
ня республіканської сільсько­
господарської виставки, надані
у розпорядження Конгресу, бу­
ли прибрані з великим сма­
ком — у стилі діловому, без
зайвої показності, просто і еле­
гантно. Квіти, зелень, фонтани,
білі стрункі павільйони, скрізь
ідеальна чистота, свіже повітря
з навколишніх полів, іноді хви­
ля смолистих пахощів з недале­
кого Голосіївського лісу — об­
становка для роботи Конгресу
справді сприятлива і приємна.
1 про вдалий вибір міста і місця
для засідань делегати неодно­
разово говорили і в офіційних
виступах, і в дружніх бесідах.
Я хотіла б сказати про най­
сильніше враження, яке зали­
шилось у мене після всіх зу­
стрічей з делегатами. Це вра­
ження від тієї всепроникаючої
атмосфери доброзичливості, сер­
дечності, щирості, в якій деле­
гати перебували весь час — і
під час офіційних виступів у за­
лі засідань, і під час кілька­
хвилинних бесід у кулуарах, 1
під час випадкових зустрічей на
вулицях міста, на пляжі, в авто­
бусах. на гулянні.
Серед делегатів конгресу, і
особливо серед спостерігачів,
були люди різних політичних
переконань, вірувань, але це ні­
як не перешкоджало діловій і
дружній атмосфері роботи Кон­
гресу, не позначалось на теп­
лих відносинах між делегатами,
і дивлячись на ці усміхнені або
зосереджено серйозні обличчя,
па цей цвіт демократичної мо­
лоді світу, ніяк не вірилось, іцо
в цей самий час десь на Кіпрі
молодий англійський солдат мо­
же вдарити такого ж молодого
кіпріота, а в Алжірі молодий
француз може вбивати таких же
молодих алжірців. Саме тут.
на Конгресі, серед поваги,
доброзичливості, взаємної сим­
патії (що виявлялись з най­
більшою безпосередністю і щи­
рістю. яку тільки можна со­
бі уявити), думка про вбив­
ство, насильство здавалась особ
ливо дикою. Хіба ж можна
сумістити юність і жорстокість,
молодість і вбивство, насиль­

ство? Чому тут, на Конгресі,
англієць дружньо розмовляє з
неграми, а в Омані такі ж
молоді англійці знаходять для
розмов лише одну мову —
вогнепальну зброю? Це не по­
винно бути так! — одностай­
ною була думка демократичної
молоді,
І вірилось, що ніколи, ніколи
кожен з тих, що зустрілись в
залі Конгресу, не стане у ряди
агресорів, а вирве зброю з рук
тих, хто націлився у беззахис­
ного і слабкого! Лозунг «Мир
і дружба!» звучав скрізь на
Конгресі — він завершував по­
лум'яні виступи делегатів, а
іноді це були єдині всім зрозу­
мілі слова, якими в супроводі
найщиріших посмішок і найміц­
ніших потисків рук обмінюва­
лись делегати Конгресу і гості.
Мені ніколи не забути остан­
ніх хвилин заключного засідан­
ня, коли в залі лунало одно­
стайне «ура!», різними мовами
гримів «Гімн демократичної мо­
лоді», скандувались слова «Мир
і дружба», коли усі квіти, під­
несені гостям, злетіли у повітря,
і під склепінням залу забушу­
вав фейерверк живих квітів, об­
сипаючи білі, жовті, чорні,
смагляві обличчя дощем різно­
барвних пахучих пелюсток! По­
смішки, потиски рук, слова
привіту і дружби на всіх мовах,
сяючі очі — 1 квіти, квіти, кві­
ти... Так було на Конгресі
ВФДМ. Так мусить бути завжди.
І так буде!
Р. ГОРБОВЕЦЬ.

Д у м к и , д у м к и ..

.

Ліричний фейлетон
Промайнув серпень — чу­ естрадного оркестру. І вжев
довнії київський серпень в 1957 р. профком придбав
зелені, в квітах, теплий, спо­ акордеон, і... щоправда, ор­
кестру не вийшло, але ест­
кійний...
В четвертий раз у своєму радний ансамбль все ж таки
житті підхожу я в цю пору існує і грає.
Не було три роки тому
до нашого інституту. І кож­
їдальні
в інституті, а зараз
ного разу оволодівають мною
є. Хороша їдальня, і коли в
новорічні думки.
— Дозвольте! — вигукне кабінеті методики фізики
здивований читач.— Але ж вікна відчинені, то зовсім
чому влітку новорічні дум­ працювати неможливо — та­
ки? Не дивуйтеся: саме но­ кі пахощі несуться сюдиз
ворічні думки про н о в и й їдальні.
у ч б о в и й рі к.
Але є речі і незмінні. Ка­
Три роки тому я майже жуть, все тече, все міняєть­
так само стояв у вестибюлі ся. Особисто я не вірю.
КДПІ. Повз мене проходило Яскраво пам’ятаю, як хви­
багато юнаків і дівчат, і хоч л ювалися ми два з половиною
природа не обділила мене роки тому, сидячи перед
зростом, я почував себе ма­ дверима 24-ої аудиторії, за
леньким. Зовсім маленьким, якими Яків Володимирович
майже непомітніш. Мабуть, Хромой приймав перший в
це почуття було від того, що нашому житті інститутський
Пройшло багато
я не знав нікого і ніхто не екзамен.
знав мене. Це було почуття часу, склали ми багато екза­
менів... і так само хвилюва­
самотності...
лися
цього літа перед двери­
Тепер я йшов по коридо­
ма
21-ої
аудиторії, де ми
рах і всюди зустрічав зна­
йомі обличчя, потискав руки складали Вадиму Михайлови­
друзів і подруг, і мені навіть чу Коновалову екзамен з
не вірилось, що з тих пам’ят­ теоретичної механіки,
І так само, як і в 1954 р.,
них днів пройшло лише три
мовчить
інститутський радіо­
роки.
вузол.
І
так само, як і в
Здається, так давно були
1954
р.,
ледь
дише літстудія.
перші лекції, перші лабора­
Ледь
дише
і
мало
пише. І так
торні роботи, перші... Так,
тоді все було «перше», все само, як і в 1954 р., йдуть
було нове, незвичайне, ціка­ розмови про те, як оживити
ве. Багато змінилось з того нашу самодіяльність, і так
часу, і великі ці зміни. Ли­ само далі розмов справа не
ше три роки тому в мене не йде. І так само червоніє
«Червоний
було знайомих, а зараз ба­ інститутський
гатьох знайомих... таки не­ Хрест» за своє убоге і не­
ма — хто інститут закінчив, помітне існування...
Багато, дуже багато ще
кого виключили за система­
треба
нам зробити. І тому
тичну неуспішність... Лише
хочеться
сказати першокурс­
три роки тому, на першому
никам:
швидше
знайомтеся,
курсі, майже в розпач впа­
дали ті, хто не одержав за­ швидше включайтеся в робо­
ліка з першого разу, а нині ту,. будьте справжніми ха­
ці ж студенти посміхаються зяями в своєму домі — в
після п’яти невдач і кажуть: Київському педінституті ім.
«У мене всю жизнь шостий Горького.
Н. БАСОВСЬКИЙ,
раз щасливий».
студ. IV курсу фізикоЛише три роки тому по­
чали говорити про створення математичного факультету.

Дезорієнтуюча стаття
В газеті «За педагогічні
кадри» від 14/VI 1957 р. було
вміщено статтю члена кафедри
педагогіки доц. М. П. Задесенця під назвою «Про педагогіч­
ний такт».
Як видно із змісту цієї стат­
ті. автор мав на увазі дати пев­
ні поради нашим випускникам в
цьому важливому педагогічно­

МОЛОДІ ПОЧАТКУЮЧІ ПОЕТИ, ПРОЗАЇКИ,
ДРАМАТУРГИ!
На честь 40 рїччя Великої Жовтневої соціалістичної
революції дирекція Київського Державного Педагогічно­
го Інституту і м . Горького та літературна студія о г о л о ­
ш у ю ть конкурс на
КРАЩИЙ ХУДОЖНІЙ ТВІР
(вірш, поема, оповідання, нарис, п'єса-одноактівка і ін.).
Умови конкурсу.
Тематика творів необмежена, але бажано, щоб у них
відображалось навчання, праця, спорт, відпочинок, друж­
ба, кохання студентської молоді.
Твори повинні бути надруковані на машинці (у двох
примірниках) і надіслані на адресу редакції газети «За
педагогічні кадри» з написом: «На конкурс».
Термін подачі матеріалів — 1 жовтня 1957 р.
За кращі художні твори встановлено такі премії:
одна перша
— 250 крб.
одна друга
— 150 крб.
одна третя
— 100 крб.
Кращі твори, представлені на конкурс, будуть надру­
ковані в газеті «За педагогічні кадри» і рекомендовані
в республіканські органи преси.
ЖЮРІ КОНКУРСУ.

му питанні. Але, на жаль, ав­
тор не тільки не допоміг ви­
пускникам. а, навпаки, дезо­
рієнтував їх у правильному ро­
зумінні суті педагогічного так­
ту. Так, наприклад, автор у
тактовності учителя найголов­
нішим вважає «почуття учня в
самому собі» (?), зовсім відки­
дає певну систему покарань,
рекомендує учителю бути по­
блажливим, висловлювати перед
учнем свої вагання та ін.
Кафедра педагогіки на своє­
му засіданні 1 липня цього ро­
ку, проаналізувавши статтю
доц. Задесенця, рішуче відки­
нула твердження автора, як по­
милкові і педагогічно неви­
правдані.
Про цю ухвалу кафедра про­
сить редакцію сповістити своїх
читачів.
С. ЛІТВІНОВ
зав. кафедрою педагогіки.
ВІД РЕДАКЦІЇ.
Редакція приєднується до
рішення кафедри педагогіки і
вважає вміщення на сторінках
газети статті доцента М. П. За­
десенця
«Про педагогічний
такт» помилкою. Надалі статті
теоретичного характеру будуть
друкуватися в газеті після роз­
гляду їх відповіднимикафед­
рами.
Редактор І. КРУК.