Назва
За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)
Джерело
Текст
З
НОВИМ
Н А В Ч А Л Ь НИМ
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З
а
п е д а г о г і ч н і
2
A Д
P И
№ 24 (36)
ВЕРЕСНЯ
K
1957 року
ПОНЕДІЛОК
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Ціна 15 коп.
Нові завдання
ТВОРЧІХ
ВАМ УСПІХІВ
Минулий навчальний рік в стовуються можливості в га
інституті проходив під зна лузі стенографування лекцій.
У 1956/57 навчальному
ком боротьби за перетворен
ня в життя рішень XX з ’їзду році посилено політико-ви
Комуністичної партії Радян ховну, культурно-масову і
ського Союзу. Дирекція, пар спортивну роботу. У студен
тійна організація і кафедри тів зріс інтерес до внутріш
інституту проробили значну нього життя Радянського Со
роботу щодо змін у навчаль юзу і міжнародних подій.
них планах, перебудови ро Підготовка до фестивалю мо
бочих планів, поліпшення лоді значно активізувала
матеріальної бази інституту, культурно-масову і спортив
підвищення вимог до сту ну роботу. У художній само
діяльності інституту взяло
дентів.
Навчальний рік було роз участь близько 80% сту
почато в умовах переходу на дентів.
Пожвавилась робота сту
п'ятирічний строк навчання
і підготовки вчителів широ дентських наукових гуртків.
кого профілю. Це вимагало На студентській науковій
певного напруження сил як конференції, присвяченій 40студентського, так і профе річчю Великої Жовтневої со
сорсько-внкладовського скла ціалістичної революції, за
ду. З метою створення спри слухано понад 70 доповідей,
ятливіших умов для роботи кращі з них було рекомен
студентів і викладачів ди довано на наукову конферен
рекція, керуючись листом цію студентів вищих на
закладів
міста
Міністерства вищої освіти, вчальних
пішла на певне скорочення Києва.
деяких лекційних курсів за
В інститут прийшло нове
рахунок винесення ряду тем поповнення студентів — 250
для самостійного опрацю юнаків і дівчат, значна
вання.
частина яких прийшла з ви
Весняна екзаменаційна се робництва.
сія пройшла організовано, на
В новому навчальному ро
високому ідейному і теоре ці інститут переходить на
тичному рівні і показала до заняття в одну зміну. В цих
статньо міцні знання сту умовах значно поліпшиться
дентів інституту. При від самостійна робота студентів.
повідях
часто
залучався Але на кожній кафедрі не
практичний досвід, який сту обхідно продумати методи
дента набули під час педаго організації самостійної робо
гічної практики в школі, ти студентів і контролю за
знання більше пов’язувались нею.
з сучасністю і завданнями со
1957/58 навчальний рік
ціалістичного будівництва.
інститут зустрічає в умовах
Однак, у навчальній робо загального і політичного під
ті був і ряд недоліків. Заві несення, зв’язаного з підго
дуючі кафедрами недостат товкою і проведенням 40-х
ньо контролювали хід на роковин Великої Жовтневої
вчального процесу, недостат соціалістичної
революції.
ньо була розгорнута мето Наш народ зустрічає цю
дична робота на кафедрах, знаменну дату в обстановці
мало організовувались від величезних досягнень в усіх
криті лекції, семінари, прак галузях господарського і
тичні заняття з наступним їх культурного життя країни.
обговоренням. Наприклад, на Колектив нашого інституту
кафедрах психології, філосо теж повинен гідно зустріти
фії, політекономії, іноземних велике свято.
мов не було жодної відкритої
Так за роботу ж, дорогі
лекції. Недостатньо викори товариші!
1-го вересня кожного року
широко відкриваються двері ви
щих учбових закладів, до яких
приходить після літнього відпо
чинку наша щаслива радянська
молодь.
Але 1957 рік особливий, це
рік, коли весь радянський на
род відзначатиме знаменну в
історії людства дату — сорока
річчя першої в світі радянської
держави, підсумовуватиме свої
досягнення за 40 років.
Перед учителями матема
тики і фізики зараз стоїть
складне і цікаве завдання:/від
шукати найбільш досконалі ме
тоди роботи в умовах політех
нічної школи.
В навчальний план фізикоматематичного факультету вве
дено ряд курсів, які допо
можуть майбутнім вчителям в
здійсненні політехнізації. Так.
буде проведено практикум з
моделювання (робота із склом,
деревом, металом), практикум
з вимірювальних робіт на міс
цевості. Студенти познайом
ляться з обчислювальними при
ладами: арифмометрами, лога
рифмічною лінійкою, лічильноаналіти чними підсумовуючими
машинами, електро-генератором
та з роботою на них. Вам, то
вариші, першокурсники, дове
деться самостійно попрацювати
над деякими розділами з еле
ментарної математики, які були
недосконало опрацьовані в се
редній школі.
Студентів 4-х курсів чекає
цікава робота в школі. Це для
них перша педагогічна практи
ка, де вони зможуть показати,
чому навчились протягом трьох
років в інституті та як уміють
одержані знання використати
на
практиці.
До
послуг
практикантів будуть кабіне
ти факультету, які достатньо
устатковані наочним прилад
дям та методичними посібника
ми для середньої школи, а та
кож всебічна допомога досвід
чених методистів-керівників.
НА УЧИТЕЛЬСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
З 27 по 29 серпня в інсти
туті проходила конференція
учителів підшефного КиєвоСвятошинського району. На
конференції було прочитано
ряд методичних доповідей.
Особливий інтерес викликали
доповіді доктора педагогіч
них наук Т. Ф. Бугайко «Са
мостійна робота студентів з
літератури», А. П. Карлової
Методика викладання пер
лою розділу курсу фізики у
VІ I класі» та інші. Учасники
конференції висловили поба
жання, щоб доповіді були
надруковані.
Вчителі, що виступали на
конференції, дали високу
оцінку шефській допомозі
школам з боку кафедр інсти
туту і просили проводити
таку ж роботу надалі, зо
крема — допомогти вчителям
набути практичних умінь з
праці у робочій кімнаті.
Р О К О M!
Трудомістка спеціальність
Починаємо новий навчальний рік. У кожного студента за
плечима їх не один, а ще більше їх — у кожного викладача.
Тільки для вступників це буде перший навчальний рік у вузі.
В наш інститут приходить молодь, озброєна основами знань
з різних навчальних предметів за середню школу. В інституті на
мовно-літературному факультеті будуть дані не основи, а сума
міцних знань з історії російської і української літератури її
мови і з інших предметів, які необхідно добре знати майбут
ньому вчителеві. Кожному, хто починає навчання в нашому
інституті на філологічному факультеті, необхідно пам'ятати, що
обрали вони трудомістку спеціальність. Тут доведеться не тіль
ки уважно слухати лекції, але й навчитися їх конспектувати.
Доведеться також багато працювати самостійно: читати художні
і літературознавчі тексти, опрацьовувати навчальний матеріал.
В цьому Вам, дорогі друзі, допоможуть викладачі.
Навчатися будете 5 років. Термін не малий, 1 його необ
хідно по-діловому використати. До Ваших послуг кабінети, чи
тальний зал, бібліотека.
Друга спеціальність — учитель співів — почесна 1 необ
хідна для педагога. Наш український народ, як і російський,
завжди відзначався любов’ю до пісні. Наші фестивалі молоді
це підтвердили. Майбутній учитель понесе велике мистецтво
в народні маси.
Потрібно пам’ятати, що Ви обрали найблагороднішу профе
сію. Без народного учителя не може бути наукових завоювань,
досягнень мистецтва. Всі великі вчені проходили навчання у
народного учителя. Ми. старі вчителі, не раз відчували наслід
ки благородної справи, якій присвятили своє життя.
Юнаки і дівчата! Вам радянська країна передає в руки все
створене Вашими батьками й дідами. Багато крові пролилося
за щастя нашого народу. Вам треба тримати ці завоювання
в руках і розвивати рух нашого суспільства до самої благород
ної мети — до комунізму. Без наполегливої праці це
неможливо.
Будьте наполегливими в досягненні поставленої мети! Хай
Вам шлях до великої мети осіняє єдиний справедливий прапор
всього людства — ленінізм!
Л. КАРЛОВ,
доцент, зав. кафедрою російської
і зарубіжної літератури.
ДО ПРАЦІ, ЮНІ ДРУЗІ!
Сердечно вітаю з новим на
вчальним роком, який розпочи
наємо ми напередодні всена
родного свята — 40-річчя Ве
ликого Жовтня. Новими успіха
ми в навчанні, з честю, гідною
радянських патріотів, відзначи
мо історичну річницю. З полу
м'яним юнацьким завзяттям до
радісної творчої праці, това
риші!
Доцент І. ПІЛЬГУК.
Але в інституті вас чекає не
лише праця. Здорова праця му
сить чергуватись із здоровим
відпочинком. Вас чекають гурт
ки самодіяльності, товариські
вечори і зустрічі, фізкультурні
секції і змагання. До цього ча
су фізико-математичний факуль
тет не звик поступатися пер
шістю в фізкультурних змаган
нях, і в організації самодіяль
ності він теж був не на остан
ньому місці. Підтримаємо ж на
ші хороші традиції в новому
навчальному році!
О. БОРИШПОЛЕЦЬ,
заслужена вчителька
школи УРСР.
СЛОВО
до молодих
ДРУЗІВ
Ось уже двадцять років, як
я щорічно з 1 вересня зустрі
чаю в аудиторії вищої школи
молоде поповнення майбутніх
колег по педагогічній праці.
Прийшов я викладачем у ви
щу школу — молодим 1 куче
рявим. а зараз вкрила вже па
морозь поріділе волосся на го
лові. та й чимало моїх колиш
ніх учнів починають сивіти. Та
не жалію ні я об тім, а ні вони
яри зустрічах зі мною. Не може
старіти серце людини в нашій
прекрасній країні, коли віддаєш
себе всього любимій роботі на
благо соціалістичної Вітчизни.
Побажаю Вам, молоді друзі і
майбутні колеги, віддавати во
гонь своїх юних сердець напо
легливій праці в навчанні, щоб
молодість Ваша не промайнула
марно, щоб збагатились Ви в
ній знаннями й досвідом, щоб
озброєними вийшли на власну
широку дорогу труда і подвигів
в ім'я всеперемагаючих ідей
комунізму.
Доцент Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ.
В счаст л ивый п у т ь
1 9 1 7 -1 9 5 7 .
Д о 4 0 -р іч ч я
В ели ко го Ж о в тн я
Перед великою
річницею
На засіданні партійного
бюро інституту, що відбуло
ся 27 серпня, розглядалось
питання про підготовку і
проведення 40-річчя Великої
Жовтневої соціалістичної ре
волюції. Було заслухано рі
шення колегії Міністерства
освіти УРСР про підготовку
до ювілею в нашому інститу
ті. Директор інституту тов.
Підтиченко доповіла про пев
ні досягнення у цій справі.
Уся навчальна, наукова та
політико-виховна робота в
інституті ведеться під зна
ком гідної зустрічі великого
свята.
Значна увага в інституті
приділяється поліпшенню на
уково-дослідної роботи і пуб
лікації наукових праць. З
друку вийшли 2 томи «На
укових записок», 4 лекції на
правах рукопису. Друкують
ся збірник наукових праць
аспірантів, посібники для
учителів з української мови
та геометрії, задачник з тео
рії чисел, підручник з аналі
тичної геометрії та ін. Під
готовлений спеціальний збір
ник «Наукових записок»,
присвячених 40-річчю Жовт
ня, а також збірник студент
ських наукових праць. До
ювілею будуть виготовлені
підручники з російської літе
ратури для 8 і 9 класів, ка
федра навчального кіно скла
ла посібник для лаборатор
них занять з курсу навчаль
ного кіно в педвузах.
Викладачі, аспіранти та
студенти інституту провели
значну роботу по допомозі
школам м. Києва і КиєвоСвятошниського району.
Протягом 1957 року про
ведено 3 наукові конферен
ції, на яких був заслуханий
ряд наукових доповідей, в
тому числі і доповіді, при
свячені 40-нм роковинам Ве
ликої Жовтневої соціалістич
ної революції («Розвиток пе
дагогічної науки в СРСР за
40 років», «Розвиток ма
тематики в УРСР за 40 ро
ків» і інші).
Зараз готується наукова
сесія викладачів, присвячена
ювілейній даті. На ній поряд
з доповідями на соціальноекономічні темн будуть про
читані доповіді про досяг
нення радянської освіти, пе
дагогічної науки, літератури,
математики, фізики. Готу
ються також ювілейні сту
дентські конференції.
З метою забезпечення по
літехнічної підготовки вчите
лів фізики, креслення і ви
робничого навчання, кабіне
ти, лабораторії, навчальні
майстерні інституту попов
нюються навчальними посіб
никами, апаратурою, верста
тами.
Але в нас ще не все зроб
лено для того, щоб ця зу
стріч була гідною великого
свята. Ще слабо ведеться
лекційна пропаганда, треба
частіше організовувати зу
стрічі студентів з старими
комуністами, з учителямиучасниками революції і гро
мадянської війни. Кафедра
навчального кіно до цього
часу не організувала пере
гляд кінофільмів, що відоб
ражують революційні події
та соціалістичне будівни
цтво.
На засіданні партійного
бюро було вирішено, що бю
ро факультетських парторга
нізацій з перших же днів но
вого навчального року очо
лять підготовку до великої
річниці.
Возле нашего пединститута
Постоим.
Погодите входить!
Поразмыслим хотя бы с минуту,
Как мы будем и жить и дружить...
Вот сейчас переступим мы снова
Институтский заветный порог,
Где нас учат и делом и словом.
Вы не бойтесь тяжелых дорог...
День сентябрьский, как юность, нежен,
Сохраните же память о нем,
Чтобы в песне задорной и свежей
Нам не раз еще вспомнить потом
Про зачеты, экзамен, отметки,
Про работу на совесть и честь...
Ведь в студенческой пятилетке
М р і я
Ще в семирічній
школі я полюбив на
уки, особливо фізи
ку. і зараз дуже
вдячний вчителям,
які прищепили мені
цю благородну лю
бов.
Після закінчення
семирічки я працю
вав на механічному
заводі і без відриву
від виробництва про
довжував навчання.
Коли я закінчив 9-й
клас школи робітни
чої молоді, мене при
звали до лав Радян
ської Армії. Перебо
рюючи великі труд
нощі, я закінчив і
10-й клас. Навчання
без відриву від ви
Тоже м ного з а д а н и й есть!
И по п р а в у стоит в на ш ем плане
П ервы м пунктом наст ойчивы й труд.
П еред н а м и — м а н я щ и е дали!
К ним у п о р н ы е с м е л о идут.
Д руж ба наш а — х о р о ш ее дело!
Д руж ба — с лезы и см ех пополам.
В путь, д р у зь я м о и , твердо и смело■
Я ж елаю х о р о ш его ва м !
Н епрем енно в г р я д у щ е е верить!
В этом ж изни и счастья суть.
А теперь открывайте д вер и .
Заходите!
В счаст ливы й путь!
З Д Ій Сн и л а С Я
робництва
і
від
служби не заважало
мені працювати 1 че
сно служити Бать
ківщині.
Я не тільки вчив
ся у старших това
ришів — педагогів,
майстрів
виробни
цтва, офіцерів, але
й намагався свої
знання передати то
варишам. Ця систе
ма вчитись і учити
прищепила мені лю
бов до педагогічної
праці і стала осно
вою у виборі про
фесії.
І ось я студент
педагогічного інсти
туту.
Мрія
мов
К Н И Г А —
ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ
Радянське народне господар
ство, наше сучасне життя ста
вить до випускників вузів ви
сокі вимоги. Дійсно, щоб керу
вати творчою працею наших
людей і самому творчо працю
вати, щоб виховувати і навча
ти підростаюче покоління, не
обхідно багато вміти і знати.
Доведено, що одним з недо
ліків в роботі вузів є те, що
студент мало привчається са
мостійно працювати над кни
гою. Цей недолік особливо
відчутний для студентів-,педвузів—майбутніх вчителів, бо для
вчителя книга є дійсно «знаряд
дям виробництва». Треба, щоб
кожний випускник інституту
навчився самостійно продук
тивно працювати над книгою.
Це просте і відоме твердження
стає особливо відчутним на
практичній роботі. Після за
кінчення нашого інституту я
працюю в школі і на власному
досвіді роботи переконався, якважливо вміти працювати над
книгою.
В . ТАТАЕВ.
ПОЧЕСНА ПРОФЕСІЯ
М рія стати педагогом поло
нила-мене ще під час навчання
в середній школі.
Роки служби у лавах Радян
ської А рм ії дали змогу ясно
зрозуміти, як потрібні для на
шої країни всебічно освічені
молоді кадри, здатні виконува
ти грандіозні накреслення пар
тії і уряду. Цілком зрозуміла
почесна роль учителя у вихо
ванні майбутніх будівників на
шого суспільства. Наша країна
оточує вчителів піклуванням,
подає їм підтримку у важкій
благородній роботі. Тим почес
ніша роль радянського педаго
га в Країні Рад. Адже зараз
як ніколи, зросла культурна
економічна міць С РС Р. Тому
Ю. БОРОДОВ,
мені хочеться все вміння і всю
студент І курсу
енергію віддати почесній про
фізико-матемафесії, обраній мною ще з юних
тичного факуль
років.
В. ГАЛУХ,
тету.
студент І курсу мовнолітературного факультету.
здійснилась, і я при
кладу всіх зусиль до
того, щоб стати дійс
ним радянським пе
дагогом.
Хочеться від усієї
душі сказати:
— Велике, вели
ке
спасибі
тобі,
рідна
Комуністич
на партія, Радян
ський уряд!
Ми з честю ви
правдаємо ваше до
вір’я, вашу турботу
про нас, простих р а
дянських людей!
Бути учителем—щастя
Учити, виховувати молоде підростаюче покоління будівни
ків комунізму — почесна і благородна справа.
З радісним хвилюванням йшов я на перший урок педпрак
тики, навчаючись у Ржищівському педучилищі. Переді мною
були малюки, з ясними допитливими оченятами. їм хотілося
про все знати: і чому дощ іде, і чому пароплав не тоне,, і чому
такий великий, важкий літак може летіти над землею і т. д.
Я відчув тоді, яка важка і в той же час цікава професія
учителя.
Закінчивши педучилище і пройшовши службу в рядах
Радянської Армії, я вирішив вступити в Київський педінститут.
Бути учителем вважаю щастям.
В. ДЕНИСЕНКО,
студент І курсу фізико-математичного факультету.
НОВЕ ПОПОВНЕННЯ
У цьому році на 1-й курс
інституту було подано більше
700 заяв.
Особливістю прийому вступ
них екзаменів у порівнянні з
минулими роками було те, що
екзамен приймав не один ви
кладач, а комісія з двох осіб.
Це забезпечило більшу об’єк
тивність в оцінці знань вступ
ників.
Після зарахування медалістів
на І курс поза конкурсом при
йняті особи, які мають не мен
ше,
ніж двохрічний стаж прак
При сучасному рівні науко
тичної
роботи в промисловості,
вих знань і темпові розвитку
сільському господарстві або в
науки вчителеві необхідно си
інших галузях народного госпо
стематично самостійно працю
вати над літературою з різних
галузей знань. За моїм глибо
Перше засідання
ким переконанням, найцінніше,
30 серпня відбулося перше в
що ви винесете з стін нашого новому навчальному році засі
інституту, дорогі майбутні коле дання Вченої Ради інституту.
На засіданні обговорювалось
ги,— це вміння правильно, про
питання про підсумки роботи
дуктивно працювати над кни інституту за 1956/57 навчаль
гою — джерелом знань. Це вам ний рік та завдання на новий
допоможе у майбутньому добре навчальний рік.
Вчена Рада заслухала інфор
працювати в школі.
мацію про рішення колегії Мі
О. БУГАЙОВ, випускник ністерства освіти УРСР про
фізнко-математичного
підготовку інституту до святку
факультету 1956 року.
вання 40-річчя Жовтня.
дарства та культури і які пози
тивно зарекомендували себе на
роботі.
З таких вступників можна на
звати В. Д еркача, який пра
цював їздовим в колгоспі, М.
Ю рченка — токаря Ржищівської
МТС, Т. Грабовця — члена сіль
ськогосподарської артілі їм. Кі
рова Броварського району та
інших.
Відділ російської мови і лі
тератури готує викладачів ро
сійської мови і літератури та
викладачів співів. Тому на цей
відділ зараховані особи, які
успішно склали екзамени і ма
ють необхідні музично-слухові
дані.
З числа вступників на І курс
зараховано 8 членів і кандида
тів К П РС , серед яких тт. К. Янковський, Є. Білевич, В, Дени
сенко мають уже значний ви
робничий стаж.
Поповнилися ряди комсомоль
ської організації нашого інсти
туту. Серед комсомольців-пер
ш окурсників багато виробнич
ників,
вмілих
організаторів
культурної і спортивно-масової
роботи.
Г. КОРДУН,
Є. ПЕТРОВСЬКА.
Д Н І П А М' Я Т Н И Х
зу с т річ е й
НА VI ВСЕСВІТНЬОМУ
Х тось уже підрахував, щ о ; італійці — представники молоді
людині, яка захотіла б побува всього світу.
ти на всіх вечорах, зустрічах,
На всіх площах і в парках
дискусіях, концертах Москов відбувалися міжнародні кон
ського фестивалю, потрібно бу церти. Мені дуже сподобалися
ло б 100 років. А в моєму виступи делегації Німецької
розпорядженні
було
всього Демократичної Республіки. У
15 днів.
них прекрасні національні тан
Я приїхала в Москву задовго ці і пісні. Як і у нас, у НДР
до фестивалю. Треба сказати, молодь міста допомагає збира
що в Москві я ще не була і ти врожай селянам. Це молоді
тому з великим нетерпінням че німці показали в танці.
Велике враження справили
кала зустрічі з рідною столи
цею. В місті відчувалося на на мене виступи юнаків і дів
ближення свята. Скрізь прапо чат з Латвії, Болгарії, Непала,
ри різних країн світу, плакати, Уругваю, Данії. Молоді уруг
гірлянди різнокольорових лам вайці познайомили нас з націо
почок.
нальними піснями і танцями.
27 липня увечері на Красну Один із танців вони підготували
площу прибули автобуси з самі під час поїздки на паро
гостями з Сірії, Судану, Угор плаві в Москву на фестиваль.
щини, Болгарії та інших країн. До речі, всі вони не артистиДревню площу заповнили тися професіонали, а робітники.
чі людей. Дружні зустрічі, по
Болгарський
хор
виконав
тиски рук, обмін думками мо «Кантату про Україну» україн
вою жестів і посмішок.
ською мовою. Буря оплесків
28 липня — день відкриття пронеслась навколо. Важко пе
фестивалю. З самого ранку на редати словами мої почуття,
вулицях і площах Москви чути коли пролунали українські сло
пісні, музику. Усі хочуть поба ва з уст болгарів.
чити двадцятикілометровий фе
В одному з концертів Непала
стивальний похід—від ВСГВ до виступала дванадцятирічна дів
стадіону ім. Леніна в Лужни чинка, маленька, з косичками,
ках. День відкриття фестивалю її виступ зустріли дуже сердеч
Дійсно був святом для всіх. но, їй аплодували не лише за
Прикрашені фестивальні маши виконання, але й просто за те,
ни, автобуси з делегаціями що вона така маленька учасни
прямують' до стадіону. Всюди ця фестивалю.
дуже людно. Москвичі зупиня
Після концерту ми зустріли
ють машини з делегаціями. ся з членами делегації із Не
Дружні потиски рук, і всіма пала. Познайомилися. Розгово
мовами звучать слова: «Мир. рилися. Як завжди, починали з
дружба, товариші!». Як сказав запитання: «Як вам подобаєть
француз Едмон Ленваль, ди ся Москва?». Усі делегати з
ректор вищого хореографічного захопленням говорили про Мо
училища, «таку маніфестацію скву і про москвичів.
му мову, і знову посмішки, піс
ні. Особливо жвавий і веселий
народ — сірійці. Де б вони не
з ’явилися — відразу танці, хо
ровод. Сірійські хлопці завжди
просили дівчат-росіянок пока
зати, як танцюють російський
танок.
Грандіозним було свято на
Москві-ріці. Коли спустився
вечір, сотні вогнів освітили річ
ку. Фанфари повідомили про
відкриття свята. Потім легко і
швидко пролетіла «Ракета»,
пропливли байдарки і промча
лись акваплани. Тут було все:
старий бог моря Н ептун і ру
салки. лебеді і ведмежата, мор
ські чудовиська і балерини.
5 серпня на Манежній площі
відбулася багатотисячна мані
фестація на захист миру, про
ти випробування атомної та
водневої зброї.
чався карнавал в парках, па
площах і вулицях Москви. У
Центральному Парку Культури
і Відпочинку ім. Горького на
всіх естрадах виступала мо
лодь. Всі були в карнавальних
костюмах. У кого не було пов
ного костюма, одержав карна
вальний сюрприз: маску і шляп
ку. У зеленому театрі відбувся
концерт лауреатів фестивалю.
На сцені єгипетські фермери.
Вони виконують національний
танець. Їх змінює майстер пан
томіми з Ізраїля. Він показує
дві сценки «Хірург» і «Проку
рор». Потім виступає джаз
Шотландії. Звернув на себе
увагу англійський джаз. їх му
зичні інструменти зроблені са
мими учасниками. З великим
успіхом
виступив Ансамбль
уральської пісні і танцю.
У цей же час на Манежній
площі карнавал вів Радж Ка
пур. Він виконував свої пісні,
звернувся до молоді російською
мовою. Сюди, на Манежну пло
щу, з ’їжджалися усі переможці
карнавальних конкурсів. Пізно
вночі закінчилося свято.
11 серпня — день закриття
фестивалю. Прекрасна погода.
О 21 годині в Лужниках, на
стадіоні ім. В. І. Леніна, відбу
лося урочисте закриття VI Все
світнього фестивалю. Велика
арена стадіону. У центрі поли
емблема, фестивалю — п’ять
пелюсток — п’ять континентів,
в центрі — глобус. На зелено
му полі оркестр. Чотириста
сильних, мужніх юнаків вино
сять знамена всіх країн і ши
куються на полі. Підводяться
підсумки фестивалю. Фестиваль
оголошується закритим. Зву
чить «Гімн демократичної мо
лоді світу». Гасне світло. На
поле вибігають дівчата з яскра
вими факелами. Вони викону
ють вільні вправи під музику
М. Глінки. Три сектори горять
різнокольоровими вогнями.
Звучить всіма мовами: Мир,
Peace. Frieden. Paix!
Останні зустрічі, гри, пісні...
Л. РИКИЧИНСЬКА,
студентка фізикоматематичного факультету.
Н а ф о т о в г о р і: делега
ти прибалтійських республік в
день відкриття фестивали». Вни
зу: сірійські делегати в оточен
ні юних радянських друзів; че
тверта справа Л. Рикичинська.
Слово молодих борців за мир
Мені пощастило бути присут
ньою на Пленарному засіданні
IV Конгресу ВФДМ. В той ве
чір виступали представники мо
лоді Алжіру, Гватемали. Перу.
Цейлону, Канади, Англії і ін
тих країн. Виступаючі закли
кали молодь світу об'єднатися
для загальної мети — боротьби
за мир, проти паліїв нової сві
тової війни, за заборону випро
не можна організувати. Люди
2 серпня в парку Останкіно | Девізом був заклик: «Хай ні бувань атомної і водневої зброї.
прийшли, тому що хотіли цьо відбулися гуляння. Тисячі дів
Особливо бурхливими опле
го». Москвичі настільки тепло чат і юнаків зібралися на це коли не повториться Хіросіма!». сками був зустрінутий виступ
зустрічали гостей, що це важко свято. Тут все говорило про ра На мітингу виступила японська представника Алжіру. Він ска
дівчина. Вона говорила з тру
передати словами.
дість, дружбу, про бажання
зав: «Те. що ми побачили в Ра
Увечері на Красній площі, по жити мирно. Тут палатки із дом, дуже тихо, але її слухали
вулиці Горького, на Манежній бамбуку і китайські ліхтарі, всі, затамувавши подих. Мітинг дянському Союзі, перевершило
площі, на площі Револю ції і | прапори всіх країн. Колись пройшов з великим піднесен всі наші сподівання. Ми прибу
всіх ближніх площах і вулицях О. С. Пушкін так і сказав: «Все ням. Люди не просто говорили ли в країну нашої мрії, в країну
завтрашнього дня!». І продов
відбувалися масові гуляння. флаги в гости будут к нам».
про мир, не просто виступали
Дружні посмішки, пісні, танці...
На озері, на воді, представ на захист миру, проти випробу жував: «А в цей момент, коли
На вулицях на кожному кро ники молоді п’яти континентів
я виступаю тут перед делегата
ці можна побачити серед за запалили костри дружби. Від вання атомної та водневої зброї, ми Конгресу, мій народ проли
гальної маси окремі групи; в бувся мітинг, а потім гуляння але вимагали миру. Говорили їх ває кров в боротьбі проти фран
центрі уваги москвичів хтось в парку. Безліч фейєрверків серця, серця людей, які пізнали
цузьких імперіалістів — катів
із гостей: сірієць, негр, ліва над озером. Всюди чути пісні тягар війни.
і мучителів алжірського на
нець, англієць, художниця з різними мовами.
Мені ще хочеться розказати роду». Виступаючий закликав
Мексіки або механік із Копен
До пізнього вечора гуляла про нічний карнавал і про за
молодь світу активно підтриму
гагена, студент із Праги або молодь.
криття
фестивалю.
вати боротьбу колоніальних намолодий борець за мир із НепаАле Москва затихає ненадов
10
серпня,
о
21
годині,
по
1
родів за свободу і незалежність.
ла. Тут угорці, німці, японці. го. Вранці знову чути незнайо-
Делегат Чорної Африки роз
повів про виключно тяжке
політичне, економічне і куль
турне становище його народу.
В країні поширена епідемія чор
ної віспи. Населення не одер
жує ніякої медичної допомоги.
На 3 млн. жителів є лише одна
лікарня.
Делегати від інших колоні
альних країн також говорили
про безправне становище своїх
народів і закликали молодь
всього світу згуртуватися в бо
ротьбі проти імперіалізму, за
національну незалежність всіх
народів.
IV Конгрес послужив новим
серйозним кроком на шляху
об’єднання сил молоді всіх кон
тинентів. Конгрес успішно за
кінчив свою роботу, і прийняті
ним рішення будуть сприяти
зміцненню Всесвітньої Федера
ції Демократичної Молоді.
К. ШАБАТІНА.
викладач кафедри
іноземних мов.
ЄДНІСТЬ МОЛОДИХ СЕРДЕЦЬ
IV
Конгрес ВФДМ, що від
бувся нещодавно в Києві,
привернув до себе увагу всієї
демократичної молоді світу і,
звичайно, особливо зацікавив
молодих киян, які прийняли у
своєму місті посланців миру і
дружби. Численні юрби київ
ської молоді зустрічали делега
тів на вокзалі, тримали «в об
лозі» готель «Україна», де роз
містилися гості, і сільськогос
подарську виставку, де відбува
лись засідання Конгресу.
Мені вдалося побувати лише
на одному, заключному засідан
ні Конгресу. Крім цього, я зу
стрічалась з делегатами під час
недільної вилазки у Старосілля
і на вечорі-зустрічі у Зеленому
театрі. Звичайно, певні вражен
ня у мене склались, хоч вони
уривчасті і дуже неповні.
Мені, як і багатьом киянам,
надзвичайно перешкоджало лід
час зустрічей з делегатами не
знання іноземних мов. Було
просто соромно перед нашими
гостями, адже майже всі вони,
одержавши вищу освіту, вільно
володіють однією-двома інозем
ними мовами, а ми, на превели
кий сором, не' можемо скласти
кількох фраз. І, мабуть, не одиндва, а всі, хто дивився на цих
привітних людей і не міг всту
пити з ними в розмову, дали
собі слово обов'язково вивчити
хоча б одну іноземну мову.
Незнання мов обмежувало до
краю тематику наших розмов з
делегатами. Напевне, найчасті
ше їм ставили питання: «Як
Вам подобається Київ?». Мі
міка і жестикуляція не за
лишали сумніву в тому, що
делегати
в захопленні від
нашого чудового міста, і це
не було просто комплімен
том чемних гостей. Київ, дійс
но, не міг не сподобатись.
Він був особливо прекрасний в
ці дні. Буйна зелень дерев ку
пається в проміннях сонця, на
фоні яскравої зелені грають
всіма кольорами райдуги прапо
ри, прапорці, вимпели всіх кра
їн світу, на чистих, акуратних
вулицях пломеніють квіти, гра
ють фонтани, з гарненьких
пластмасово-скляних кіосків то
розносяться пахощі квітів, то
пливе аромат фруктів і овочів.
А ввечері місто іскрилось у
вогнях святкової ілюмінації і
всі вулиці заповнювались весе
лою, співучою молоддю. І самі
кияни милувалися рідним, дав
но знайомим до дрібниць мі
стом, а гості наші виявляли
найпалкіші ознаки захоплення.
Вони захоплювалися красою но
вих будинків і старовинних па
м'ятників, вони називали місто
суцільним парком і квітником.
Оскільки
слів
невистачало.
ступінь захоплення звичайно
виражався у посиленій жести
куляції і численних повторен
нях слів: «Київ — о-о-о, ка
рашо!».
Делегатам сподобалось і те
місце, де відбувались засідання
Конгресу. Територія і приміщен
ня республіканської сільсько
господарської виставки, надані
у розпорядження Конгресу, бу
ли прибрані з великим сма
ком — у стилі діловому, без
зайвої показності, просто і еле
гантно. Квіти, зелень, фонтани,
білі стрункі павільйони, скрізь
ідеальна чистота, свіже повітря
з навколишніх полів, іноді хви
ля смолистих пахощів з недале
кого Голосіївського лісу — об
становка для роботи Конгресу
справді сприятлива і приємна.
1 про вдалий вибір міста і місця
для засідань делегати неодно
разово говорили і в офіційних
виступах, і в дружніх бесідах.
Я хотіла б сказати про най
сильніше враження, яке зали
шилось у мене після всіх зу
стрічей з делегатами. Це вра
ження від тієї всепроникаючої
атмосфери доброзичливості, сер
дечності, щирості, в якій деле
гати перебували весь час — і
під час офіційних виступів у за
лі засідань, і під час кілька
хвилинних бесід у кулуарах, 1
під час випадкових зустрічей на
вулицях міста, на пляжі, в авто
бусах. на гулянні.
Серед делегатів конгресу, і
особливо серед спостерігачів,
були люди різних політичних
переконань, вірувань, але це ні
як не перешкоджало діловій і
дружній атмосфері роботи Кон
гресу, не позначалось на теп
лих відносинах між делегатами,
і дивлячись на ці усміхнені або
зосереджено серйозні обличчя,
па цей цвіт демократичної мо
лоді світу, ніяк не вірилось, іцо
в цей самий час десь на Кіпрі
молодий англійський солдат мо
же вдарити такого ж молодого
кіпріота, а в Алжірі молодий
француз може вбивати таких же
молодих алжірців. Саме тут.
на Конгресі, серед поваги,
доброзичливості, взаємної сим
патії (що виявлялись з най
більшою безпосередністю і щи
рістю. яку тільки можна со
бі уявити), думка про вбив
ство, насильство здавалась особ
ливо дикою. Хіба ж можна
сумістити юність і жорстокість,
молодість і вбивство, насиль
ство? Чому тут, на Конгресі,
англієць дружньо розмовляє з
неграми, а в Омані такі ж
молоді англійці знаходять для
розмов лише одну мову —
вогнепальну зброю? Це не по
винно бути так! — одностай
ною була думка демократичної
молоді,
І вірилось, що ніколи, ніколи
кожен з тих, що зустрілись в
залі Конгресу, не стане у ряди
агресорів, а вирве зброю з рук
тих, хто націлився у беззахис
ного і слабкого! Лозунг «Мир
і дружба!» звучав скрізь на
Конгресі — він завершував по
лум'яні виступи делегатів, а
іноді це були єдині всім зрозу
мілі слова, якими в супроводі
найщиріших посмішок і найміц
ніших потисків рук обмінюва
лись делегати Конгресу і гості.
Мені ніколи не забути остан
ніх хвилин заключного засідан
ня, коли в залі лунало одно
стайне «ура!», різними мовами
гримів «Гімн демократичної мо
лоді», скандувались слова «Мир
і дружба», коли усі квіти, під
несені гостям, злетіли у повітря,
і під склепінням залу забушу
вав фейерверк живих квітів, об
сипаючи білі, жовті, чорні,
смагляві обличчя дощем різно
барвних пахучих пелюсток! По
смішки, потиски рук, слова
привіту і дружби на всіх мовах,
сяючі очі — 1 квіти, квіти, кві
ти... Так було на Конгресі
ВФДМ. Так мусить бути завжди.
І так буде!
Р. ГОРБОВЕЦЬ.
Д у м к и , д у м к и ..
.
Ліричний фейлетон
Промайнув серпень — чу естрадного оркестру. І вжев
довнії київський серпень в 1957 р. профком придбав
зелені, в квітах, теплий, спо акордеон, і... щоправда, ор
кестру не вийшло, але ест
кійний...
В четвертий раз у своєму радний ансамбль все ж таки
житті підхожу я в цю пору існує і грає.
Не було три роки тому
до нашого інституту. І кож
їдальні
в інституті, а зараз
ного разу оволодівають мною
є. Хороша їдальня, і коли в
новорічні думки.
— Дозвольте! — вигукне кабінеті методики фізики
здивований читач.— Але ж вікна відчинені, то зовсім
чому влітку новорічні дум працювати неможливо — та
ки? Не дивуйтеся: саме но кі пахощі несуться сюдиз
ворічні думки про н о в и й їдальні.
у ч б о в и й рі к.
Але є речі і незмінні. Ка
Три роки тому я майже жуть, все тече, все міняєть
так само стояв у вестибюлі ся. Особисто я не вірю.
КДПІ. Повз мене проходило Яскраво пам’ятаю, як хви
багато юнаків і дівчат, і хоч л ювалися ми два з половиною
природа не обділила мене роки тому, сидячи перед
зростом, я почував себе ма дверима 24-ої аудиторії, за
леньким. Зовсім маленьким, якими Яків Володимирович
майже непомітніш. Мабуть, Хромой приймав перший в
це почуття було від того, що нашому житті інститутський
Пройшло багато
я не знав нікого і ніхто не екзамен.
знав мене. Це було почуття часу, склали ми багато екза
менів... і так само хвилюва
самотності...
лися
цього літа перед двери
Тепер я йшов по коридо
ма
21-ої
аудиторії, де ми
рах і всюди зустрічав зна
йомі обличчя, потискав руки складали Вадиму Михайлови
друзів і подруг, і мені навіть чу Коновалову екзамен з
не вірилось, що з тих пам’ят теоретичної механіки,
І так само, як і в 1954 р.,
них днів пройшло лише три
мовчить
інститутський радіо
роки.
вузол.
І
так само, як і в
Здається, так давно були
1954
р.,
ледь
дише літстудія.
перші лекції, перші лабора
Ледь
дише
і
мало
пише. І так
торні роботи, перші... Так,
тоді все було «перше», все само, як і в 1954 р., йдуть
було нове, незвичайне, ціка розмови про те, як оживити
ве. Багато змінилось з того нашу самодіяльність, і так
часу, і великі ці зміни. Ли само далі розмов справа не
ше три роки тому в мене не йде. І так само червоніє
«Червоний
було знайомих, а зараз ба інститутський
гатьох знайомих... таки не Хрест» за своє убоге і не
ма — хто інститут закінчив, помітне існування...
Багато, дуже багато ще
кого виключили за система
треба
нам зробити. І тому
тичну неуспішність... Лише
хочеться
сказати першокурс
три роки тому, на першому
никам:
швидше
знайомтеся,
курсі, майже в розпач впа
дали ті, хто не одержав за швидше включайтеся в робо
ліка з першого разу, а нині ту,. будьте справжніми ха
ці ж студенти посміхаються зяями в своєму домі — в
після п’яти невдач і кажуть: Київському педінституті ім.
«У мене всю жизнь шостий Горького.
Н. БАСОВСЬКИЙ,
раз щасливий».
студ. IV курсу фізикоЛише три роки тому по
чали говорити про створення математичного факультету.
Дезорієнтуюча стаття
В газеті «За педагогічні
кадри» від 14/VI 1957 р. було
вміщено статтю члена кафедри
педагогіки доц. М. П. Задесенця під назвою «Про педагогіч
ний такт».
Як видно із змісту цієї стат
ті. автор мав на увазі дати пев
ні поради нашим випускникам в
цьому важливому педагогічно
МОЛОДІ ПОЧАТКУЮЧІ ПОЕТИ, ПРОЗАЇКИ,
ДРАМАТУРГИ!
На честь 40 рїччя Великої Жовтневої соціалістичної
революції дирекція Київського Державного Педагогічно
го Інституту і м . Горького та літературна студія о г о л о
ш у ю ть конкурс на
КРАЩИЙ ХУДОЖНІЙ ТВІР
(вірш, поема, оповідання, нарис, п'єса-одноактівка і ін.).
Умови конкурсу.
Тематика творів необмежена, але бажано, щоб у них
відображалось навчання, праця, спорт, відпочинок, друж
ба, кохання студентської молоді.
Твори повинні бути надруковані на машинці (у двох
примірниках) і надіслані на адресу редакції газети «За
педагогічні кадри» з написом: «На конкурс».
Термін подачі матеріалів — 1 жовтня 1957 р.
За кращі художні твори встановлено такі премії:
одна перша
— 250 крб.
одна друга
— 150 крб.
одна третя
— 100 крб.
Кращі твори, представлені на конкурс, будуть надру
ковані в газеті «За педагогічні кадри» і рекомендовані
в республіканські органи преси.
ЖЮРІ КОНКУРСУ.
му питанні. Але, на жаль, ав
тор не тільки не допоміг ви
пускникам. а, навпаки, дезо
рієнтував їх у правильному ро
зумінні суті педагогічного так
ту. Так, наприклад, автор у
тактовності учителя найголов
нішим вважає «почуття учня в
самому собі» (?), зовсім відки
дає певну систему покарань,
рекомендує учителю бути по
блажливим, висловлювати перед
учнем свої вагання та ін.
Кафедра педагогіки на своє
му засіданні 1 липня цього ро
ку, проаналізувавши статтю
доц. Задесенця, рішуче відки
нула твердження автора, як по
милкові і педагогічно неви
правдані.
Про цю ухвалу кафедра про
сить редакцію сповістити своїх
читачів.
С. ЛІТВІНОВ
зав. кафедрою педагогіки.
ВІД РЕДАКЦІЇ.
Редакція приєднується до
рішення кафедри педагогіки і
вважає вміщення на сторінках
газети статті доцента М. П. За
десенця
«Про педагогічний
такт» помилкою. Надалі статті
теоретичного характеру будуть
друкуватися в газеті після роз
гляду їх відповіднимикафед
рами.
Редактор І. КРУК.
НОВИМ
Н А В Ч А Л Ь НИМ
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З
а
п е д а г о г і ч н і
2
A Д
P И
№ 24 (36)
ВЕРЕСНЯ
K
1957 року
ПОНЕДІЛОК
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Ціна 15 коп.
Нові завдання
ТВОРЧІХ
ВАМ УСПІХІВ
Минулий навчальний рік в стовуються можливості в га
інституті проходив під зна лузі стенографування лекцій.
У 1956/57 навчальному
ком боротьби за перетворен
ня в життя рішень XX з ’їзду році посилено політико-ви
Комуністичної партії Радян ховну, культурно-масову і
ського Союзу. Дирекція, пар спортивну роботу. У студен
тійна організація і кафедри тів зріс інтерес до внутріш
інституту проробили значну нього життя Радянського Со
роботу щодо змін у навчаль юзу і міжнародних подій.
них планах, перебудови ро Підготовка до фестивалю мо
бочих планів, поліпшення лоді значно активізувала
матеріальної бази інституту, культурно-масову і спортив
підвищення вимог до сту ну роботу. У художній само
діяльності інституту взяло
дентів.
Навчальний рік було роз участь близько 80% сту
почато в умовах переходу на дентів.
Пожвавилась робота сту
п'ятирічний строк навчання
і підготовки вчителів широ дентських наукових гуртків.
кого профілю. Це вимагало На студентській науковій
певного напруження сил як конференції, присвяченій 40студентського, так і профе річчю Великої Жовтневої со
сорсько-внкладовського скла ціалістичної революції, за
ду. З метою створення спри слухано понад 70 доповідей,
ятливіших умов для роботи кращі з них було рекомен
студентів і викладачів ди довано на наукову конферен
рекція, керуючись листом цію студентів вищих на
закладів
міста
Міністерства вищої освіти, вчальних
пішла на певне скорочення Києва.
деяких лекційних курсів за
В інститут прийшло нове
рахунок винесення ряду тем поповнення студентів — 250
для самостійного опрацю юнаків і дівчат, значна
вання.
частина яких прийшла з ви
Весняна екзаменаційна се робництва.
сія пройшла організовано, на
В новому навчальному ро
високому ідейному і теоре ці інститут переходить на
тичному рівні і показала до заняття в одну зміну. В цих
статньо міцні знання сту умовах значно поліпшиться
дентів інституту. При від самостійна робота студентів.
повідях
часто
залучався Але на кожній кафедрі не
практичний досвід, який сту обхідно продумати методи
дента набули під час педаго організації самостійної робо
гічної практики в школі, ти студентів і контролю за
знання більше пов’язувались нею.
з сучасністю і завданнями со
1957/58 навчальний рік
ціалістичного будівництва.
інститут зустрічає в умовах
Однак, у навчальній робо загального і політичного під
ті був і ряд недоліків. Заві несення, зв’язаного з підго
дуючі кафедрами недостат товкою і проведенням 40-х
ньо контролювали хід на роковин Великої Жовтневої
вчального процесу, недостат соціалістичної
революції.
ньо була розгорнута мето Наш народ зустрічає цю
дична робота на кафедрах, знаменну дату в обстановці
мало організовувались від величезних досягнень в усіх
криті лекції, семінари, прак галузях господарського і
тичні заняття з наступним їх культурного життя країни.
обговоренням. Наприклад, на Колектив нашого інституту
кафедрах психології, філосо теж повинен гідно зустріти
фії, політекономії, іноземних велике свято.
мов не було жодної відкритої
Так за роботу ж, дорогі
лекції. Недостатньо викори товариші!
1-го вересня кожного року
широко відкриваються двері ви
щих учбових закладів, до яких
приходить після літнього відпо
чинку наша щаслива радянська
молодь.
Але 1957 рік особливий, це
рік, коли весь радянський на
род відзначатиме знаменну в
історії людства дату — сорока
річчя першої в світі радянської
держави, підсумовуватиме свої
досягнення за 40 років.
Перед учителями матема
тики і фізики зараз стоїть
складне і цікаве завдання:/від
шукати найбільш досконалі ме
тоди роботи в умовах політех
нічної школи.
В навчальний план фізикоматематичного факультету вве
дено ряд курсів, які допо
можуть майбутнім вчителям в
здійсненні політехнізації. Так.
буде проведено практикум з
моделювання (робота із склом,
деревом, металом), практикум
з вимірювальних робіт на міс
цевості. Студенти познайом
ляться з обчислювальними при
ладами: арифмометрами, лога
рифмічною лінійкою, лічильноаналіти чними підсумовуючими
машинами, електро-генератором
та з роботою на них. Вам, то
вариші, першокурсники, дове
деться самостійно попрацювати
над деякими розділами з еле
ментарної математики, які були
недосконало опрацьовані в се
редній школі.
Студентів 4-х курсів чекає
цікава робота в школі. Це для
них перша педагогічна практи
ка, де вони зможуть показати,
чому навчились протягом трьох
років в інституті та як уміють
одержані знання використати
на
практиці.
До
послуг
практикантів будуть кабіне
ти факультету, які достатньо
устатковані наочним прилад
дям та методичними посібника
ми для середньої школи, а та
кож всебічна допомога досвід
чених методистів-керівників.
НА УЧИТЕЛЬСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
З 27 по 29 серпня в інсти
туті проходила конференція
учителів підшефного КиєвоСвятошинського району. На
конференції було прочитано
ряд методичних доповідей.
Особливий інтерес викликали
доповіді доктора педагогіч
них наук Т. Ф. Бугайко «Са
мостійна робота студентів з
літератури», А. П. Карлової
Методика викладання пер
лою розділу курсу фізики у
VІ I класі» та інші. Учасники
конференції висловили поба
жання, щоб доповіді були
надруковані.
Вчителі, що виступали на
конференції, дали високу
оцінку шефській допомозі
школам з боку кафедр інсти
туту і просили проводити
таку ж роботу надалі, зо
крема — допомогти вчителям
набути практичних умінь з
праці у робочій кімнаті.
Р О К О M!
Трудомістка спеціальність
Починаємо новий навчальний рік. У кожного студента за
плечима їх не один, а ще більше їх — у кожного викладача.
Тільки для вступників це буде перший навчальний рік у вузі.
В наш інститут приходить молодь, озброєна основами знань
з різних навчальних предметів за середню школу. В інституті на
мовно-літературному факультеті будуть дані не основи, а сума
міцних знань з історії російської і української літератури її
мови і з інших предметів, які необхідно добре знати майбут
ньому вчителеві. Кожному, хто починає навчання в нашому
інституті на філологічному факультеті, необхідно пам'ятати, що
обрали вони трудомістку спеціальність. Тут доведеться не тіль
ки уважно слухати лекції, але й навчитися їх конспектувати.
Доведеться також багато працювати самостійно: читати художні
і літературознавчі тексти, опрацьовувати навчальний матеріал.
В цьому Вам, дорогі друзі, допоможуть викладачі.
Навчатися будете 5 років. Термін не малий, 1 його необ
хідно по-діловому використати. До Ваших послуг кабінети, чи
тальний зал, бібліотека.
Друга спеціальність — учитель співів — почесна 1 необ
хідна для педагога. Наш український народ, як і російський,
завжди відзначався любов’ю до пісні. Наші фестивалі молоді
це підтвердили. Майбутній учитель понесе велике мистецтво
в народні маси.
Потрібно пам’ятати, що Ви обрали найблагороднішу профе
сію. Без народного учителя не може бути наукових завоювань,
досягнень мистецтва. Всі великі вчені проходили навчання у
народного учителя. Ми. старі вчителі, не раз відчували наслід
ки благородної справи, якій присвятили своє життя.
Юнаки і дівчата! Вам радянська країна передає в руки все
створене Вашими батьками й дідами. Багато крові пролилося
за щастя нашого народу. Вам треба тримати ці завоювання
в руках і розвивати рух нашого суспільства до самої благород
ної мети — до комунізму. Без наполегливої праці це
неможливо.
Будьте наполегливими в досягненні поставленої мети! Хай
Вам шлях до великої мети осіняє єдиний справедливий прапор
всього людства — ленінізм!
Л. КАРЛОВ,
доцент, зав. кафедрою російської
і зарубіжної літератури.
ДО ПРАЦІ, ЮНІ ДРУЗІ!
Сердечно вітаю з новим на
вчальним роком, який розпочи
наємо ми напередодні всена
родного свята — 40-річчя Ве
ликого Жовтня. Новими успіха
ми в навчанні, з честю, гідною
радянських патріотів, відзначи
мо історичну річницю. З полу
м'яним юнацьким завзяттям до
радісної творчої праці, това
риші!
Доцент І. ПІЛЬГУК.
Але в інституті вас чекає не
лише праця. Здорова праця му
сить чергуватись із здоровим
відпочинком. Вас чекають гурт
ки самодіяльності, товариські
вечори і зустрічі, фізкультурні
секції і змагання. До цього ча
су фізико-математичний факуль
тет не звик поступатися пер
шістю в фізкультурних змаган
нях, і в організації самодіяль
ності він теж був не на остан
ньому місці. Підтримаємо ж на
ші хороші традиції в новому
навчальному році!
О. БОРИШПОЛЕЦЬ,
заслужена вчителька
школи УРСР.
СЛОВО
до молодих
ДРУЗІВ
Ось уже двадцять років, як
я щорічно з 1 вересня зустрі
чаю в аудиторії вищої школи
молоде поповнення майбутніх
колег по педагогічній праці.
Прийшов я викладачем у ви
щу школу — молодим 1 куче
рявим. а зараз вкрила вже па
морозь поріділе волосся на го
лові. та й чимало моїх колиш
ніх учнів починають сивіти. Та
не жалію ні я об тім, а ні вони
яри зустрічах зі мною. Не може
старіти серце людини в нашій
прекрасній країні, коли віддаєш
себе всього любимій роботі на
благо соціалістичної Вітчизни.
Побажаю Вам, молоді друзі і
майбутні колеги, віддавати во
гонь своїх юних сердець напо
легливій праці в навчанні, щоб
молодість Ваша не промайнула
марно, щоб збагатились Ви в
ній знаннями й досвідом, щоб
озброєними вийшли на власну
широку дорогу труда і подвигів
в ім'я всеперемагаючих ідей
комунізму.
Доцент Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ.
В счаст л ивый п у т ь
1 9 1 7 -1 9 5 7 .
Д о 4 0 -р іч ч я
В ели ко го Ж о в тн я
Перед великою
річницею
На засіданні партійного
бюро інституту, що відбуло
ся 27 серпня, розглядалось
питання про підготовку і
проведення 40-річчя Великої
Жовтневої соціалістичної ре
волюції. Було заслухано рі
шення колегії Міністерства
освіти УРСР про підготовку
до ювілею в нашому інститу
ті. Директор інституту тов.
Підтиченко доповіла про пев
ні досягнення у цій справі.
Уся навчальна, наукова та
політико-виховна робота в
інституті ведеться під зна
ком гідної зустрічі великого
свята.
Значна увага в інституті
приділяється поліпшенню на
уково-дослідної роботи і пуб
лікації наукових праць. З
друку вийшли 2 томи «На
укових записок», 4 лекції на
правах рукопису. Друкують
ся збірник наукових праць
аспірантів, посібники для
учителів з української мови
та геометрії, задачник з тео
рії чисел, підручник з аналі
тичної геометрії та ін. Під
готовлений спеціальний збір
ник «Наукових записок»,
присвячених 40-річчю Жовт
ня, а також збірник студент
ських наукових праць. До
ювілею будуть виготовлені
підручники з російської літе
ратури для 8 і 9 класів, ка
федра навчального кіно скла
ла посібник для лаборатор
них занять з курсу навчаль
ного кіно в педвузах.
Викладачі, аспіранти та
студенти інституту провели
значну роботу по допомозі
школам м. Києва і КиєвоСвятошниського району.
Протягом 1957 року про
ведено 3 наукові конферен
ції, на яких був заслуханий
ряд наукових доповідей, в
тому числі і доповіді, при
свячені 40-нм роковинам Ве
ликої Жовтневої соціалістич
ної революції («Розвиток пе
дагогічної науки в СРСР за
40 років», «Розвиток ма
тематики в УРСР за 40 ро
ків» і інші).
Зараз готується наукова
сесія викладачів, присвячена
ювілейній даті. На ній поряд
з доповідями на соціальноекономічні темн будуть про
читані доповіді про досяг
нення радянської освіти, пе
дагогічної науки, літератури,
математики, фізики. Готу
ються також ювілейні сту
дентські конференції.
З метою забезпечення по
літехнічної підготовки вчите
лів фізики, креслення і ви
робничого навчання, кабіне
ти, лабораторії, навчальні
майстерні інституту попов
нюються навчальними посіб
никами, апаратурою, верста
тами.
Але в нас ще не все зроб
лено для того, щоб ця зу
стріч була гідною великого
свята. Ще слабо ведеться
лекційна пропаганда, треба
частіше організовувати зу
стрічі студентів з старими
комуністами, з учителямиучасниками революції і гро
мадянської війни. Кафедра
навчального кіно до цього
часу не організувала пере
гляд кінофільмів, що відоб
ражують революційні події
та соціалістичне будівни
цтво.
На засіданні партійного
бюро було вирішено, що бю
ро факультетських парторга
нізацій з перших же днів но
вого навчального року очо
лять підготовку до великої
річниці.
Возле нашего пединститута
Постоим.
Погодите входить!
Поразмыслим хотя бы с минуту,
Как мы будем и жить и дружить...
Вот сейчас переступим мы снова
Институтский заветный порог,
Где нас учат и делом и словом.
Вы не бойтесь тяжелых дорог...
День сентябрьский, как юность, нежен,
Сохраните же память о нем,
Чтобы в песне задорной и свежей
Нам не раз еще вспомнить потом
Про зачеты, экзамен, отметки,
Про работу на совесть и честь...
Ведь в студенческой пятилетке
М р і я
Ще в семирічній
школі я полюбив на
уки, особливо фізи
ку. і зараз дуже
вдячний вчителям,
які прищепили мені
цю благородну лю
бов.
Після закінчення
семирічки я працю
вав на механічному
заводі і без відриву
від виробництва про
довжував навчання.
Коли я закінчив 9-й
клас школи робітни
чої молоді, мене при
звали до лав Радян
ської Армії. Перебо
рюючи великі труд
нощі, я закінчив і
10-й клас. Навчання
без відриву від ви
Тоже м ного з а д а н и й есть!
И по п р а в у стоит в на ш ем плане
П ервы м пунктом наст ойчивы й труд.
П еред н а м и — м а н я щ и е дали!
К ним у п о р н ы е с м е л о идут.
Д руж ба наш а — х о р о ш ее дело!
Д руж ба — с лезы и см ех пополам.
В путь, д р у зь я м о и , твердо и смело■
Я ж елаю х о р о ш его ва м !
Н епрем енно в г р я д у щ е е верить!
В этом ж изни и счастья суть.
А теперь открывайте д вер и .
Заходите!
В счаст ливы й путь!
З Д Ій Сн и л а С Я
робництва
і
від
служби не заважало
мені працювати 1 че
сно служити Бать
ківщині.
Я не тільки вчив
ся у старших това
ришів — педагогів,
майстрів
виробни
цтва, офіцерів, але
й намагався свої
знання передати то
варишам. Ця систе
ма вчитись і учити
прищепила мені лю
бов до педагогічної
праці і стала осно
вою у виборі про
фесії.
І ось я студент
педагогічного інсти
туту.
Мрія
мов
К Н И Г А —
ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ
Радянське народне господар
ство, наше сучасне життя ста
вить до випускників вузів ви
сокі вимоги. Дійсно, щоб керу
вати творчою працею наших
людей і самому творчо працю
вати, щоб виховувати і навча
ти підростаюче покоління, не
обхідно багато вміти і знати.
Доведено, що одним з недо
ліків в роботі вузів є те, що
студент мало привчається са
мостійно працювати над кни
гою. Цей недолік особливо
відчутний для студентів-,педвузів—майбутніх вчителів, бо для
вчителя книга є дійсно «знаряд
дям виробництва». Треба, щоб
кожний випускник інституту
навчився самостійно продук
тивно працювати над книгою.
Це просте і відоме твердження
стає особливо відчутним на
практичній роботі. Після за
кінчення нашого інституту я
працюю в школі і на власному
досвіді роботи переконався, якважливо вміти працювати над
книгою.
В . ТАТАЕВ.
ПОЧЕСНА ПРОФЕСІЯ
М рія стати педагогом поло
нила-мене ще під час навчання
в середній школі.
Роки служби у лавах Радян
ської А рм ії дали змогу ясно
зрозуміти, як потрібні для на
шої країни всебічно освічені
молоді кадри, здатні виконува
ти грандіозні накреслення пар
тії і уряду. Цілком зрозуміла
почесна роль учителя у вихо
ванні майбутніх будівників на
шого суспільства. Наша країна
оточує вчителів піклуванням,
подає їм підтримку у важкій
благородній роботі. Тим почес
ніша роль радянського педаго
га в Країні Рад. Адже зараз
як ніколи, зросла культурна
економічна міць С РС Р. Тому
Ю. БОРОДОВ,
мені хочеться все вміння і всю
студент І курсу
енергію віддати почесній про
фізико-матемафесії, обраній мною ще з юних
тичного факуль
років.
В. ГАЛУХ,
тету.
студент І курсу мовнолітературного факультету.
здійснилась, і я при
кладу всіх зусиль до
того, щоб стати дійс
ним радянським пе
дагогом.
Хочеться від усієї
душі сказати:
— Велике, вели
ке
спасибі
тобі,
рідна
Комуністич
на партія, Радян
ський уряд!
Ми з честю ви
правдаємо ваше до
вір’я, вашу турботу
про нас, простих р а
дянських людей!
Бути учителем—щастя
Учити, виховувати молоде підростаюче покоління будівни
ків комунізму — почесна і благородна справа.
З радісним хвилюванням йшов я на перший урок педпрак
тики, навчаючись у Ржищівському педучилищі. Переді мною
були малюки, з ясними допитливими оченятами. їм хотілося
про все знати: і чому дощ іде, і чому пароплав не тоне,, і чому
такий великий, важкий літак може летіти над землею і т. д.
Я відчув тоді, яка важка і в той же час цікава професія
учителя.
Закінчивши педучилище і пройшовши службу в рядах
Радянської Армії, я вирішив вступити в Київський педінститут.
Бути учителем вважаю щастям.
В. ДЕНИСЕНКО,
студент І курсу фізико-математичного факультету.
НОВЕ ПОПОВНЕННЯ
У цьому році на 1-й курс
інституту було подано більше
700 заяв.
Особливістю прийому вступ
них екзаменів у порівнянні з
минулими роками було те, що
екзамен приймав не один ви
кладач, а комісія з двох осіб.
Це забезпечило більшу об’єк
тивність в оцінці знань вступ
ників.
Після зарахування медалістів
на І курс поза конкурсом при
йняті особи, які мають не мен
ше,
ніж двохрічний стаж прак
При сучасному рівні науко
тичної
роботи в промисловості,
вих знань і темпові розвитку
сільському господарстві або в
науки вчителеві необхідно си
інших галузях народного госпо
стематично самостійно працю
вати над літературою з різних
галузей знань. За моїм глибо
Перше засідання
ким переконанням, найцінніше,
30 серпня відбулося перше в
що ви винесете з стін нашого новому навчальному році засі
інституту, дорогі майбутні коле дання Вченої Ради інституту.
На засіданні обговорювалось
ги,— це вміння правильно, про
питання про підсумки роботи
дуктивно працювати над кни інституту за 1956/57 навчаль
гою — джерелом знань. Це вам ний рік та завдання на новий
допоможе у майбутньому добре навчальний рік.
Вчена Рада заслухала інфор
працювати в школі.
мацію про рішення колегії Мі
О. БУГАЙОВ, випускник ністерства освіти УРСР про
фізнко-математичного
підготовку інституту до святку
факультету 1956 року.
вання 40-річчя Жовтня.
дарства та культури і які пози
тивно зарекомендували себе на
роботі.
З таких вступників можна на
звати В. Д еркача, який пра
цював їздовим в колгоспі, М.
Ю рченка — токаря Ржищівської
МТС, Т. Грабовця — члена сіль
ськогосподарської артілі їм. Кі
рова Броварського району та
інших.
Відділ російської мови і лі
тератури готує викладачів ро
сійської мови і літератури та
викладачів співів. Тому на цей
відділ зараховані особи, які
успішно склали екзамени і ма
ють необхідні музично-слухові
дані.
З числа вступників на І курс
зараховано 8 членів і кандида
тів К П РС , серед яких тт. К. Янковський, Є. Білевич, В, Дени
сенко мають уже значний ви
робничий стаж.
Поповнилися ряди комсомоль
ської організації нашого інсти
туту. Серед комсомольців-пер
ш окурсників багато виробнич
ників,
вмілих
організаторів
культурної і спортивно-масової
роботи.
Г. КОРДУН,
Є. ПЕТРОВСЬКА.
Д Н І П А М' Я Т Н И Х
зу с т річ е й
НА VI ВСЕСВІТНЬОМУ
Х тось уже підрахував, щ о ; італійці — представники молоді
людині, яка захотіла б побува всього світу.
ти на всіх вечорах, зустрічах,
На всіх площах і в парках
дискусіях, концертах Москов відбувалися міжнародні кон
ського фестивалю, потрібно бу церти. Мені дуже сподобалися
ло б 100 років. А в моєму виступи делегації Німецької
розпорядженні
було
всього Демократичної Республіки. У
15 днів.
них прекрасні національні тан
Я приїхала в Москву задовго ці і пісні. Як і у нас, у НДР
до фестивалю. Треба сказати, молодь міста допомагає збира
що в Москві я ще не була і ти врожай селянам. Це молоді
тому з великим нетерпінням че німці показали в танці.
Велике враження справили
кала зустрічі з рідною столи
цею. В місті відчувалося на на мене виступи юнаків і дів
ближення свята. Скрізь прапо чат з Латвії, Болгарії, Непала,
ри різних країн світу, плакати, Уругваю, Данії. Молоді уруг
гірлянди різнокольорових лам вайці познайомили нас з націо
почок.
нальними піснями і танцями.
27 липня увечері на Красну Один із танців вони підготували
площу прибули автобуси з самі під час поїздки на паро
гостями з Сірії, Судану, Угор плаві в Москву на фестиваль.
щини, Болгарії та інших країн. До речі, всі вони не артистиДревню площу заповнили тися професіонали, а робітники.
чі людей. Дружні зустрічі, по
Болгарський
хор
виконав
тиски рук, обмін думками мо «Кантату про Україну» україн
вою жестів і посмішок.
ською мовою. Буря оплесків
28 липня — день відкриття пронеслась навколо. Важко пе
фестивалю. З самого ранку на редати словами мої почуття,
вулицях і площах Москви чути коли пролунали українські сло
пісні, музику. Усі хочуть поба ва з уст болгарів.
чити двадцятикілометровий фе
В одному з концертів Непала
стивальний похід—від ВСГВ до виступала дванадцятирічна дів
стадіону ім. Леніна в Лужни чинка, маленька, з косичками,
ках. День відкриття фестивалю її виступ зустріли дуже сердеч
Дійсно був святом для всіх. но, їй аплодували не лише за
Прикрашені фестивальні маши виконання, але й просто за те,
ни, автобуси з делегаціями що вона така маленька учасни
прямують' до стадіону. Всюди ця фестивалю.
дуже людно. Москвичі зупиня
Після концерту ми зустріли
ють машини з делегаціями. ся з членами делегації із Не
Дружні потиски рук, і всіма пала. Познайомилися. Розгово
мовами звучать слова: «Мир. рилися. Як завжди, починали з
дружба, товариші!». Як сказав запитання: «Як вам подобаєть
француз Едмон Ленваль, ди ся Москва?». Усі делегати з
ректор вищого хореографічного захопленням говорили про Мо
училища, «таку маніфестацію скву і про москвичів.
му мову, і знову посмішки, піс
ні. Особливо жвавий і веселий
народ — сірійці. Де б вони не
з ’явилися — відразу танці, хо
ровод. Сірійські хлопці завжди
просили дівчат-росіянок пока
зати, як танцюють російський
танок.
Грандіозним було свято на
Москві-ріці. Коли спустився
вечір, сотні вогнів освітили річ
ку. Фанфари повідомили про
відкриття свята. Потім легко і
швидко пролетіла «Ракета»,
пропливли байдарки і промча
лись акваплани. Тут було все:
старий бог моря Н ептун і ру
салки. лебеді і ведмежата, мор
ські чудовиська і балерини.
5 серпня на Манежній площі
відбулася багатотисячна мані
фестація на захист миру, про
ти випробування атомної та
водневої зброї.
чався карнавал в парках, па
площах і вулицях Москви. У
Центральному Парку Культури
і Відпочинку ім. Горького на
всіх естрадах виступала мо
лодь. Всі були в карнавальних
костюмах. У кого не було пов
ного костюма, одержав карна
вальний сюрприз: маску і шляп
ку. У зеленому театрі відбувся
концерт лауреатів фестивалю.
На сцені єгипетські фермери.
Вони виконують національний
танець. Їх змінює майстер пан
томіми з Ізраїля. Він показує
дві сценки «Хірург» і «Проку
рор». Потім виступає джаз
Шотландії. Звернув на себе
увагу англійський джаз. їх му
зичні інструменти зроблені са
мими учасниками. З великим
успіхом
виступив Ансамбль
уральської пісні і танцю.
У цей же час на Манежній
площі карнавал вів Радж Ка
пур. Він виконував свої пісні,
звернувся до молоді російською
мовою. Сюди, на Манежну пло
щу, з ’їжджалися усі переможці
карнавальних конкурсів. Пізно
вночі закінчилося свято.
11 серпня — день закриття
фестивалю. Прекрасна погода.
О 21 годині в Лужниках, на
стадіоні ім. В. І. Леніна, відбу
лося урочисте закриття VI Все
світнього фестивалю. Велика
арена стадіону. У центрі поли
емблема, фестивалю — п’ять
пелюсток — п’ять континентів,
в центрі — глобус. На зелено
му полі оркестр. Чотириста
сильних, мужніх юнаків вино
сять знамена всіх країн і ши
куються на полі. Підводяться
підсумки фестивалю. Фестиваль
оголошується закритим. Зву
чить «Гімн демократичної мо
лоді світу». Гасне світло. На
поле вибігають дівчата з яскра
вими факелами. Вони викону
ють вільні вправи під музику
М. Глінки. Три сектори горять
різнокольоровими вогнями.
Звучить всіма мовами: Мир,
Peace. Frieden. Paix!
Останні зустрічі, гри, пісні...
Л. РИКИЧИНСЬКА,
студентка фізикоматематичного факультету.
Н а ф о т о в г о р і: делега
ти прибалтійських республік в
день відкриття фестивали». Вни
зу: сірійські делегати в оточен
ні юних радянських друзів; че
тверта справа Л. Рикичинська.
Слово молодих борців за мир
Мені пощастило бути присут
ньою на Пленарному засіданні
IV Конгресу ВФДМ. В той ве
чір виступали представники мо
лоді Алжіру, Гватемали. Перу.
Цейлону, Канади, Англії і ін
тих країн. Виступаючі закли
кали молодь світу об'єднатися
для загальної мети — боротьби
за мир, проти паліїв нової сві
тової війни, за заборону випро
не можна організувати. Люди
2 серпня в парку Останкіно | Девізом був заклик: «Хай ні бувань атомної і водневої зброї.
прийшли, тому що хотіли цьо відбулися гуляння. Тисячі дів
Особливо бурхливими опле
го». Москвичі настільки тепло чат і юнаків зібралися на це коли не повториться Хіросіма!». сками був зустрінутий виступ
зустрічали гостей, що це важко свято. Тут все говорило про ра На мітингу виступила японська представника Алжіру. Він ска
дівчина. Вона говорила з тру
передати словами.
дість, дружбу, про бажання
зав: «Те. що ми побачили в Ра
Увечері на Красній площі, по жити мирно. Тут палатки із дом, дуже тихо, але її слухали
вулиці Горького, на Манежній бамбуку і китайські ліхтарі, всі, затамувавши подих. Мітинг дянському Союзі, перевершило
площі, на площі Револю ції і | прапори всіх країн. Колись пройшов з великим піднесен всі наші сподівання. Ми прибу
всіх ближніх площах і вулицях О. С. Пушкін так і сказав: «Все ням. Люди не просто говорили ли в країну нашої мрії, в країну
завтрашнього дня!». І продов
відбувалися масові гуляння. флаги в гости будут к нам».
про мир, не просто виступали
Дружні посмішки, пісні, танці...
На озері, на воді, представ на захист миру, проти випробу жував: «А в цей момент, коли
На вулицях на кожному кро ники молоді п’яти континентів
я виступаю тут перед делегата
ці можна побачити серед за запалили костри дружби. Від вання атомної та водневої зброї, ми Конгресу, мій народ проли
гальної маси окремі групи; в бувся мітинг, а потім гуляння але вимагали миру. Говорили їх ває кров в боротьбі проти фран
центрі уваги москвичів хтось в парку. Безліч фейєрверків серця, серця людей, які пізнали
цузьких імперіалістів — катів
із гостей: сірієць, негр, ліва над озером. Всюди чути пісні тягар війни.
і мучителів алжірського на
нець, англієць, художниця з різними мовами.
Мені ще хочеться розказати роду». Виступаючий закликав
Мексіки або механік із Копен
До пізнього вечора гуляла про нічний карнавал і про за
молодь світу активно підтриму
гагена, студент із Праги або молодь.
криття
фестивалю.
вати боротьбу колоніальних намолодий борець за мир із НепаАле Москва затихає ненадов
10
серпня,
о
21
годині,
по
1
родів за свободу і незалежність.
ла. Тут угорці, німці, японці. го. Вранці знову чути незнайо-
Делегат Чорної Африки роз
повів про виключно тяжке
політичне, економічне і куль
турне становище його народу.
В країні поширена епідемія чор
ної віспи. Населення не одер
жує ніякої медичної допомоги.
На 3 млн. жителів є лише одна
лікарня.
Делегати від інших колоні
альних країн також говорили
про безправне становище своїх
народів і закликали молодь
всього світу згуртуватися в бо
ротьбі проти імперіалізму, за
національну незалежність всіх
народів.
IV Конгрес послужив новим
серйозним кроком на шляху
об’єднання сил молоді всіх кон
тинентів. Конгрес успішно за
кінчив свою роботу, і прийняті
ним рішення будуть сприяти
зміцненню Всесвітньої Федера
ції Демократичної Молоді.
К. ШАБАТІНА.
викладач кафедри
іноземних мов.
ЄДНІСТЬ МОЛОДИХ СЕРДЕЦЬ
IV
Конгрес ВФДМ, що від
бувся нещодавно в Києві,
привернув до себе увагу всієї
демократичної молоді світу і,
звичайно, особливо зацікавив
молодих киян, які прийняли у
своєму місті посланців миру і
дружби. Численні юрби київ
ської молоді зустрічали делега
тів на вокзалі, тримали «в об
лозі» готель «Україна», де роз
містилися гості, і сільськогос
подарську виставку, де відбува
лись засідання Конгресу.
Мені вдалося побувати лише
на одному, заключному засідан
ні Конгресу. Крім цього, я зу
стрічалась з делегатами під час
недільної вилазки у Старосілля
і на вечорі-зустрічі у Зеленому
театрі. Звичайно, певні вражен
ня у мене склались, хоч вони
уривчасті і дуже неповні.
Мені, як і багатьом киянам,
надзвичайно перешкоджало лід
час зустрічей з делегатами не
знання іноземних мов. Було
просто соромно перед нашими
гостями, адже майже всі вони,
одержавши вищу освіту, вільно
володіють однією-двома інозем
ними мовами, а ми, на превели
кий сором, не' можемо скласти
кількох фраз. І, мабуть, не одиндва, а всі, хто дивився на цих
привітних людей і не міг всту
пити з ними в розмову, дали
собі слово обов'язково вивчити
хоча б одну іноземну мову.
Незнання мов обмежувало до
краю тематику наших розмов з
делегатами. Напевне, найчасті
ше їм ставили питання: «Як
Вам подобається Київ?». Мі
міка і жестикуляція не за
лишали сумніву в тому, що
делегати
в захопленні від
нашого чудового міста, і це
не було просто комплімен
том чемних гостей. Київ, дійс
но, не міг не сподобатись.
Він був особливо прекрасний в
ці дні. Буйна зелень дерев ку
пається в проміннях сонця, на
фоні яскравої зелені грають
всіма кольорами райдуги прапо
ри, прапорці, вимпели всіх кра
їн світу, на чистих, акуратних
вулицях пломеніють квіти, гра
ють фонтани, з гарненьких
пластмасово-скляних кіосків то
розносяться пахощі квітів, то
пливе аромат фруктів і овочів.
А ввечері місто іскрилось у
вогнях святкової ілюмінації і
всі вулиці заповнювались весе
лою, співучою молоддю. І самі
кияни милувалися рідним, дав
но знайомим до дрібниць мі
стом, а гості наші виявляли
найпалкіші ознаки захоплення.
Вони захоплювалися красою но
вих будинків і старовинних па
м'ятників, вони називали місто
суцільним парком і квітником.
Оскільки
слів
невистачало.
ступінь захоплення звичайно
виражався у посиленій жести
куляції і численних повторен
нях слів: «Київ — о-о-о, ка
рашо!».
Делегатам сподобалось і те
місце, де відбувались засідання
Конгресу. Територія і приміщен
ня республіканської сільсько
господарської виставки, надані
у розпорядження Конгресу, бу
ли прибрані з великим сма
ком — у стилі діловому, без
зайвої показності, просто і еле
гантно. Квіти, зелень, фонтани,
білі стрункі павільйони, скрізь
ідеальна чистота, свіже повітря
з навколишніх полів, іноді хви
ля смолистих пахощів з недале
кого Голосіївського лісу — об
становка для роботи Конгресу
справді сприятлива і приємна.
1 про вдалий вибір міста і місця
для засідань делегати неодно
разово говорили і в офіційних
виступах, і в дружніх бесідах.
Я хотіла б сказати про най
сильніше враження, яке зали
шилось у мене після всіх зу
стрічей з делегатами. Це вра
ження від тієї всепроникаючої
атмосфери доброзичливості, сер
дечності, щирості, в якій деле
гати перебували весь час — і
під час офіційних виступів у за
лі засідань, і під час кілька
хвилинних бесід у кулуарах, 1
під час випадкових зустрічей на
вулицях міста, на пляжі, в авто
бусах. на гулянні.
Серед делегатів конгресу, і
особливо серед спостерігачів,
були люди різних політичних
переконань, вірувань, але це ні
як не перешкоджало діловій і
дружній атмосфері роботи Кон
гресу, не позначалось на теп
лих відносинах між делегатами,
і дивлячись на ці усміхнені або
зосереджено серйозні обличчя,
па цей цвіт демократичної мо
лоді світу, ніяк не вірилось, іцо
в цей самий час десь на Кіпрі
молодий англійський солдат мо
же вдарити такого ж молодого
кіпріота, а в Алжірі молодий
француз може вбивати таких же
молодих алжірців. Саме тут.
на Конгресі, серед поваги,
доброзичливості, взаємної сим
патії (що виявлялись з най
більшою безпосередністю і щи
рістю. яку тільки можна со
бі уявити), думка про вбив
ство, насильство здавалась особ
ливо дикою. Хіба ж можна
сумістити юність і жорстокість,
молодість і вбивство, насиль
ство? Чому тут, на Конгресі,
англієць дружньо розмовляє з
неграми, а в Омані такі ж
молоді англійці знаходять для
розмов лише одну мову —
вогнепальну зброю? Це не по
винно бути так! — одностай
ною була думка демократичної
молоді,
І вірилось, що ніколи, ніколи
кожен з тих, що зустрілись в
залі Конгресу, не стане у ряди
агресорів, а вирве зброю з рук
тих, хто націлився у беззахис
ного і слабкого! Лозунг «Мир
і дружба!» звучав скрізь на
Конгресі — він завершував по
лум'яні виступи делегатів, а
іноді це були єдині всім зрозу
мілі слова, якими в супроводі
найщиріших посмішок і найміц
ніших потисків рук обмінюва
лись делегати Конгресу і гості.
Мені ніколи не забути остан
ніх хвилин заключного засідан
ня, коли в залі лунало одно
стайне «ура!», різними мовами
гримів «Гімн демократичної мо
лоді», скандувались слова «Мир
і дружба», коли усі квіти, під
несені гостям, злетіли у повітря,
і під склепінням залу забушу
вав фейерверк живих квітів, об
сипаючи білі, жовті, чорні,
смагляві обличчя дощем різно
барвних пахучих пелюсток! По
смішки, потиски рук, слова
привіту і дружби на всіх мовах,
сяючі очі — 1 квіти, квіти, кві
ти... Так було на Конгресі
ВФДМ. Так мусить бути завжди.
І так буде!
Р. ГОРБОВЕЦЬ.
Д у м к и , д у м к и ..
.
Ліричний фейлетон
Промайнув серпень — чу естрадного оркестру. І вжев
довнії київський серпень в 1957 р. профком придбав
зелені, в квітах, теплий, спо акордеон, і... щоправда, ор
кестру не вийшло, але ест
кійний...
В четвертий раз у своєму радний ансамбль все ж таки
житті підхожу я в цю пору існує і грає.
Не було три роки тому
до нашого інституту. І кож
їдальні
в інституті, а зараз
ного разу оволодівають мною
є. Хороша їдальня, і коли в
новорічні думки.
— Дозвольте! — вигукне кабінеті методики фізики
здивований читач.— Але ж вікна відчинені, то зовсім
чому влітку новорічні дум працювати неможливо — та
ки? Не дивуйтеся: саме но кі пахощі несуться сюдиз
ворічні думки про н о в и й їдальні.
у ч б о в и й рі к.
Але є речі і незмінні. Ка
Три роки тому я майже жуть, все тече, все міняєть
так само стояв у вестибюлі ся. Особисто я не вірю.
КДПІ. Повз мене проходило Яскраво пам’ятаю, як хви
багато юнаків і дівчат, і хоч л ювалися ми два з половиною
природа не обділила мене роки тому, сидячи перед
зростом, я почував себе ма дверима 24-ої аудиторії, за
леньким. Зовсім маленьким, якими Яків Володимирович
майже непомітніш. Мабуть, Хромой приймав перший в
це почуття було від того, що нашому житті інститутський
Пройшло багато
я не знав нікого і ніхто не екзамен.
знав мене. Це було почуття часу, склали ми багато екза
менів... і так само хвилюва
самотності...
лися
цього літа перед двери
Тепер я йшов по коридо
ма
21-ої
аудиторії, де ми
рах і всюди зустрічав зна
йомі обличчя, потискав руки складали Вадиму Михайлови
друзів і подруг, і мені навіть чу Коновалову екзамен з
не вірилось, що з тих пам’ят теоретичної механіки,
І так само, як і в 1954 р.,
них днів пройшло лише три
мовчить
інститутський радіо
роки.
вузол.
І
так само, як і в
Здається, так давно були
1954
р.,
ледь
дише літстудія.
перші лекції, перші лабора
Ледь
дише
і
мало
пише. І так
торні роботи, перші... Так,
тоді все було «перше», все само, як і в 1954 р., йдуть
було нове, незвичайне, ціка розмови про те, як оживити
ве. Багато змінилось з того нашу самодіяльність, і так
часу, і великі ці зміни. Ли само далі розмов справа не
ше три роки тому в мене не йде. І так само червоніє
«Червоний
було знайомих, а зараз ба інститутський
гатьох знайомих... таки не Хрест» за своє убоге і не
ма — хто інститут закінчив, помітне існування...
Багато, дуже багато ще
кого виключили за система
треба
нам зробити. І тому
тичну неуспішність... Лише
хочеться
сказати першокурс
три роки тому, на першому
никам:
швидше
знайомтеся,
курсі, майже в розпач впа
дали ті, хто не одержав за швидше включайтеся в робо
ліка з першого разу, а нині ту,. будьте справжніми ха
ці ж студенти посміхаються зяями в своєму домі — в
після п’яти невдач і кажуть: Київському педінституті ім.
«У мене всю жизнь шостий Горького.
Н. БАСОВСЬКИЙ,
раз щасливий».
студ. IV курсу фізикоЛише три роки тому по
чали говорити про створення математичного факультету.
Дезорієнтуюча стаття
В газеті «За педагогічні
кадри» від 14/VI 1957 р. було
вміщено статтю члена кафедри
педагогіки доц. М. П. Задесенця під назвою «Про педагогіч
ний такт».
Як видно із змісту цієї стат
ті. автор мав на увазі дати пев
ні поради нашим випускникам в
цьому важливому педагогічно
МОЛОДІ ПОЧАТКУЮЧІ ПОЕТИ, ПРОЗАЇКИ,
ДРАМАТУРГИ!
На честь 40 рїччя Великої Жовтневої соціалістичної
революції дирекція Київського Державного Педагогічно
го Інституту і м . Горького та літературна студія о г о л о
ш у ю ть конкурс на
КРАЩИЙ ХУДОЖНІЙ ТВІР
(вірш, поема, оповідання, нарис, п'єса-одноактівка і ін.).
Умови конкурсу.
Тематика творів необмежена, але бажано, щоб у них
відображалось навчання, праця, спорт, відпочинок, друж
ба, кохання студентської молоді.
Твори повинні бути надруковані на машинці (у двох
примірниках) і надіслані на адресу редакції газети «За
педагогічні кадри» з написом: «На конкурс».
Термін подачі матеріалів — 1 жовтня 1957 р.
За кращі художні твори встановлено такі премії:
одна перша
— 250 крб.
одна друга
— 150 крб.
одна третя
— 100 крб.
Кращі твори, представлені на конкурс, будуть надру
ковані в газеті «За педагогічні кадри» і рекомендовані
в республіканські органи преси.
ЖЮРІ КОНКУРСУ.
му питанні. Але, на жаль, ав
тор не тільки не допоміг ви
пускникам. а, навпаки, дезо
рієнтував їх у правильному ро
зумінні суті педагогічного так
ту. Так, наприклад, автор у
тактовності учителя найголов
нішим вважає «почуття учня в
самому собі» (?), зовсім відки
дає певну систему покарань,
рекомендує учителю бути по
блажливим, висловлювати перед
учнем свої вагання та ін.
Кафедра педагогіки на своє
му засіданні 1 липня цього ро
ку, проаналізувавши статтю
доц. Задесенця, рішуче відки
нула твердження автора, як по
милкові і педагогічно неви
правдані.
Про цю ухвалу кафедра про
сить редакцію сповістити своїх
читачів.
С. ЛІТВІНОВ
зав. кафедрою педагогіки.
ВІД РЕДАКЦІЇ.
Редакція приєднується до
рішення кафедри педагогіки і
вважає вміщення на сторінках
газети статті доцента М. П. За
десенця
«Про педагогічний
такт» помилкою. Надалі статті
теоретичного характеру будуть
друкуватися в газеті після роз
гляду їх відповіднимикафед
рами.
Редактор І. КРУК.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова