❮ НАЗАД

Файл #118: "За педагогічні кадри. № 22 (34) (14 червня 1957 року)"

Назва

За педагогічні кадри. № 22 (34) (14 червня 1957 року)

Текст

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

За

педагогічні
КАДРИ
14

ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И РЕК Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФ О РГА НІЗАЦ ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ

ЧЕРВНЯ

1957 року
П’ЯТНИЦЯ

№ 22 ( 34 )
Ціна 15 коп.

Не час думати
про ВІДПОЧИНОК

Екзамен з основ арифметики
Майбутньому вчителеві ма­
тематики не досить знати курс
елементарної арифметики, в
основу вивчення якого в школі
покладено індуктивний метод.
Учитель повинен знати теоре­
тичне обгрунтування тих поло­
жень, які вивчаються в школі,
зокрема, повинен бути добре
обізнаний з ідеями, які лежать
в основі розвитку вчення про
число, як про одне з основних
понять шкільного курсу матема­
тики.
Наслідки екзамену з основ
арифметики на III курсі пока­
зали, що переважна більшість
студентів серйозно поставилася
до вивчення цього курсу. В
зв’язку з тим, що читання лек­
ційного курсу з основ арифме­
тики у нас закінчилося за три
тижні до початку сесії, частина
студентів
мала
можливість

Заочний відділ інституту за ­ печено регулярне їх рецензуван­
Стоять чудові сонячні дні.
раз переживає дуже важливий ня. Викладачі, в основному, Як хороше в спеку поплавати
період: йде діяльна підготовка правильно і об’єктивно оціню­ в Дніпрі, полежати на пісочку
до літньої сесії, яка розпочнеть­ вали роботи, але іноді спостері­ під яскравим промінням червне­
ся 1-го липня. Від того, як вона гались прояви лібералізму, за­ вого сонця, відпочивати де-не­
буде підготовлена, залеж ати­ вищування оцінок (наприклад, будь в лісочку!..
муть як хід сесії, так 1 наслід­ з боку викладача кафедри укра­
Та нам зараз думати про від­
ки нашої роботи.
їнської мови т. Бурячка).
починок не час. Починається
Під час сесії студентам бу­
До сесії уже підготовлена екзаменаційна сесія — перевір­
дуть прочитані лекції з різних документація
(екзаменаційні ка знань, набутих на протязі
учбових Дисциплін, провадити­ листи, журнали відвідування та
Днями підведено підсумки
навчального року.
муться практичні заняття, залі­ успішності). Кафедри укомплек­
інститутського
фестивалю.
У цю сесію ми складатимемо
ки, будуть складені екзамени. тували склад викладачів, які
Наказом
директора
всім
Одночасно з заняттями на працюватимуть під час сесії. Не чотири екзамени: російську мо­ учасникам і організаторам
молодших курсах випускники закінчила комплектування ли­ ву та літературу і дві методи­
фестивалю оголошено по­
заочного відділу в липні скла­ ше кафедра української літера­ ки (з мови та літератури).
дяку.
датимуть державні екзамени. тури .(зав. кафедрою професор
Особливо хвилює нас екзамен
З метою дальшого стиму­
Підготовка до державних екза­ Волинський П. К.). Більшість
з російської літератури. Адже
лювання
художньої самоді­
менів є однією з найважливіших викладачів робочі плани пред­
нам треба буде складати літе­ яльності в інституті виріше­
ділянок нашої роботи, тому во­ ставила.
ратуру двох віків — XIX і XX!
но встановити з 1957 року
на розпочата ще під час січне­
Завдання кафедр на час сесії Доводиться дуже багато читати
перехідний
приз
«Кубок
вої сесії. Особлива увага звер­ полягає в тому, щоб заочний
1
творів,
і
критичної
літератури,
інституту
по
художній
са­
талась на той учбовий м атеріал, відділ був забезпечений високо­
допрацьовувати те, чого не
модіяльності»
1
щорічно
пе­
який студенти повинні були кваліфікованими спеціалістами.
встигли зробити протягом на­ редавати ного факультетові,
опрацювати' в червні — тобто Необхідно організувати кон­
вчального року. Важко, звичай­ який заііме перше місце на
перед самими державними іспи­ троль за якістю читання лек­
но, але посильно. І ми докладе­ огляді художньої самодіяль­
тами.
цій. Завідуючим кафедрами тре­ мо всіх зусиль, щоб наслідки
ності. У відповідності з рі­
За весь період
з січня по ба частіше відвідувати лекції
сесії
були
якнайкращі.
шенням
Жюрі і Оргкомітету
червень — з випускниками ре­ своїх викладачів.
перше місце в художній са­
Л. ГРЕКОВ,
гулярно проводились консуль­
Під нас наступної сесії майже
модіяльності і перехідний
студент III курсу мовнотації на Київському та район­
на всіх курсах будуть провади­
літературного
факультету.
них консультпунктах . З 10-го
тись практичні заняття. Сту­
червня розпочались оглядові
денти — фізики, математики та
лекції з тих предметів, які ви­
дефектологи — займатимуться в
носяться на державні екзамени.
кабінетах та лабораторіях інсти­
Уже підібрано склад комісії,
На фізико-математичному фа­ нова, С. Самойленко, Р. Гро­
туту. Одночасно викладачі по­
яка прийматиме від студентів
культеті
(математичний відділ) мова, О. Кравченко та ін.
винні дати студентам завдання
звіт перед державою. Кафедри
Але є й такі випускники, які
з практичних занять на новий розпочалися державні екзамени
готують екзаменаційні білети.
з
математики.
одержали
задовільні оцінки.
ргк_ Кафедрам необхідно роз­
Серед випускників уже про­
Треба
відмітити,
що
в
основ­
Таких
студентів,
на жаль, не­
робити їх тематику і предста­
ведені контрольні диктанти.
мало

13
чоловік.
Це О. Ку­
ному
випускники
виявляють
вити на заочний відділ.
Правда, деяка частина сту­
глибокі знання. На «відмінно» зьменко, Г. Стецюк, Л. Шев­
Хорошу справу зробили ка­
дентів диктантів не писала.
склали
екзамен
одинадцять ченко, Г. Бондаренко, Б. Ша­
федри
історії КПРС, політеко­
Обов’язок працівників
заоч­
студентів. Серед них О. Кофа- пошников та ін.
ного відділу — домогтися то­ номії, педагогіки та російської
розробивши
вже
на
го, щоб ця
заборгованість мови,
1957/58
навчальний
рік
мето­
була ліквідована вчасно. Ще
не всі випускники захисти­ дичні листи на допомогу в са­
ли курсові роботи. До 20-го мостійній роботі студентам-за­
червня і диктант і захист очникам. На жаль, поки що ми
можемо назвати тільки ці 4 ка­
робіт мають бути проведені.
Головне наше завдання — федри.
До сесії залишилося дуже
державні екзамени провести у
діловій і спокійній обстановці. мало часу, і цей час (2 тижні)
Що зроблено нами у підго­ ми повинні використати якнай­
товці до сесіі на молодших кур­ бережливіше, щоб зустріти се­
сах? Перш за все працівники сію повністю підготовленими та
заочного відділу та викладачі провести її на високому рівні.
вели систематичний контроль за Цим ми створимо основу ус­
самостійною роботою заочників пішної роботи з заочниками у
у міжсесійний період. Однією з новому 1957/1958 навчальному
найбільш ефективних форм кон­ році.
Студентка-випускниця 42-ої групи математиків Л. Хоротець
тролю є перевірна виконання
О. БІЛИ Й,
відповідає на державному екзамені з історії КПРС.
контрольних робіт. Нами був
заступник директора
Державна комісія оцінила її відповідь на «відмінно».
складений і розданий студентам
інституту по заочному
Фото М. Шуряка.
графік виконання робіт, заб ез­
навчанню.

скласти екзамен достроково. Із
14 студентів, які достроково
складали екзамен, 6 одержали
відмінні оцінки (Л. Олексієнко,
В. Б орова, Ю. Гусаковський,
Г. Малова, Д. Вейцман, А. Медвідь), решта — хороші.
Із трьох груп студентів екза­
мен склали: на «відмінно» —
25 чол., на «добре» — 44, на
«задовільно» — 4 (В. Кулашкін,
Л. Дашевська, Л. Крупник та
Г. Науменко). Не склала екза­
мену студентка Л. Макельська.
Щоб успішно скласти на­
ступні екзамени, всім студентам
потрібно наполегливо працюва­
ти, раціонально використовуючи
кожну хвилину.
Л. КЛИМЕНКО,
Н. АБРАМИЧЕВА,
студентки III курсу фізикоматематичного факультету.

ДО ПІДСУМКІВ ФЕСТИВАЛЮ

Державний екзамен з спеціальності

В п е р ш е в ін с т и т у т і
10-го червня студенти наш ої
групи першими серед студентів
інституту складали екзамен з
нового предмета — деталі м а­
шин і механізмів.

ки троє (Г. Бондаренко, Л. Вільчіяська, П. Рахман) одержали
трійки.
На нашу думку, нам несвоє­
часно дали для перевірки прак­
Предмет складний, і н а м д о ­ тичну роботу — теоретичні роз­
велося багато і ст а р а н н о п о п р а ­ рахунки, які ми приносили на
цювати, щоб грунтовно з а с в о їт и екзамен і викладач тут же пе­
матеріал. Наслідки е к з а м е н у н е - ревіряв їх. Цю роботу слід було
провести раніш е на практичних
погані: шестеро наших товари­
заняттях або на консультації.
шів (Г. Корнієвська, Л. Шпак,
О. П Р О С К У РА
Н . Слічна і ін.) одержали п’я-

кубок Інституту на 1957 рік
присуджені
педагогічному
факультету.
За активну участь у підго­
товці і проведенні інститут­
ського фестивалю молоді
дипломами І ступеня наго­
роджені керівники гуртків
художньої самодіяльності Л
Падалко, В. Лапченко, Л. Ко­
роль, Н. Човновий, Л. Івахненко, В. Галицький, Л. Трофімова, 3. Дашак.
Цінними подарунками 1
дипломом І ступеня за кра­
ще колективне та індивіду­
альне виконання нагородже­
ні: оркестр народних Інстру­
ментів (150 крб. і путівка в
будинок відпочинку), колек­
тив бандуристів (туристська
путівка), жіночий хор під ке­
рівництвом Л. Падалко (2
путівки на VI Всесвітній
фестиваль), студентки пед­
факу Г. Отрешко і О. Вахер
(путівки на VI Всесвітній
фестиваль), колектив худож­
ньої самодіяльності фізнкоматематнчного факультету (2
путівки на VI Всесвітній
фестиваль), студенти А. Конак, Н. Кошеленко, А. Єлі­
сєєва (цінні подарунки).
Велика група викладачів і
студентів нагороджена дипло­
мами І ступеня (38 чол.) І
II ступеня (102 чол.).

Що показав
екзамен
Перший екзамен — з історії
педагогіки — показав, що сту­
денти нашої групи и більшості
своїй старанно працювали на
протязі року і тому наслідки
мають відрадні. Так, вісім това­
ришів (О. Богданенко, М. Бардаченко, Л. Третяк, Л. Юрчен­
ко і Ін.) одержали відмінні оцін­
ки; дванадцять — хороші. Але
серед нас, на жаль, є 1 такі сту­
денти, які нічим не можуть по­
радувати ні себе, ні товаришів
своїх. Це Б. МІлованов, Т. Рак,
М. Зубенко. Вони виявили слаб­
кі знання і одержали задовільні
оцінки. Повне незнання предме­
та виявив А. Золотарський, він
одержав незадовільну оцінку.
Л. БІЛИЙ.

Роботу перебудовуємо
На засіданні партійного бюро
мовно-літературного факультету
1 на відкритих партійних зборах
Інституту кафедра російської
мови була піддана гострій, спра­
ведливій критиці за серйозні
недоліки в науковій роботі.
Критика була належно сприй­
нята як завідуючим, так і чле­
нами кафедри, і вже зараз про­
вадяться в життя заходи для
поліпшення стану наукової ро­
боти. В травні обговорено дві
наукових статті аспірантів 111-го
року навчання тт. Голуб і Левчук, що призначені і схвалені
кафедрою для опублікування їх
у збірнику аспірантських робіт
інституту. З невиконаних в
строк трьох робіт за планом
1956 року дві (тт. Сурової та
Кульчицької) закінчено 1 пере­
дано рецензентам для обгово­
рення їх на найближчих засі­
даннях кафедри.
Доценти кафедри тт. Кири­
ченко, Рінберг і Страхов готу­
ють наукові доповіді до ювілей­
ної наукової сесії, присвяче­
ної 40-м роковинам Великого
Жовтня.
Закінчила основні розділи
своєї кандидатської дисертації
т. Сидоренко.
З праць, запланованих на

1956 р., залишилась незакінченою робота т. Павлової, яка з
травня переключилася на пере­
робку своєї кандидатської ди­
сертації, захист якої було від­
кладено Вищою атестаційною
комісією при МВО.
З метою покращання кон­
тролю за станом роботи членів
кафедри над науковими темами
у практику вводиться щоденна
перевірка (завідуючим кафед­
рою) кожної наукової праці шля­
хом безпосереднього ознайом­
лення з опрацьованим матеріа­
лом. Вводиться також взаємо­
перевірка між викладачами.
Підсумки взаємоперевірки і
контролю обговорюватимуться
на засіданнях кафедри.
Кафедра
обговорюватиме
проспекти не тільки /дисерта­
цій, але і статей, щоб завчасно
допомогти кожному ведучому
наукову роботу краще розроби­
ти тему.
Обов’язок 1 справа честі чле­
нів кафедри — поставити на­
укову роботу на рівень завдань,
визначених XX -з’їздом КПРС і
постановою партії та Уряду про
ознаменування 40-х роковин Ве­
ликого Жовтня.
Б. СТРАХОВ,
зав. кафедрою російської мови.

ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ.

Про педагогічний такт
Учитель повинен бути орга­
нізатором і керівником класу, а
не командиром. Якщо ж учи­
тель буде нечуйним до переван­
таження учнів, даватиме їм не­
посильні завдання, виявлятиме
нечулість до тих учнів, які не
виконали домашнього завдання
з поважних причин, і лише ви­
магатиме, ні з чим не рахую­
чись,— то такий учитель не
зможе опанувати класом: учні
не поважатимуть його.
Для того, щоб учні поважали
вчителя, йому треба навчитися,
перш за все, поважати учнів,
чуйно і тактовно ставитись до
них, допомагати їм.
Що ж таке тактовність?
У тактовності головну роль
відіграє почуття учня в самому
собі. К. Д. Ушинський писав,
що такт учителя є ніщо інше,
«...як зібрання спогадів, різно­
манітних психічних актів, пере­
житих нами самими. На основі
цих саме спогадів пережитого
душею своєї власної історії,
людина одержує можливість
діяти на душу другої людини і
вибирає для неї саме ті за­
соби, дійовість яких випробува­
ла на собі»,
І це вірно. Для того, щоб
визначити свою поведінку в
класі, треба пригадати свої пе­
реживання з шкільного життя,
пригадати своїх* учителів і те
у відношеннях до вас учителів,
що більше за все подобалось
вам. Пам’ятайте, що який би
поганий не був учень — у ньо­
му неодмінно є і хороше. Ось
це хороше і треба бачити у

кожному учневі, поважати це
хороше і на нього спиратися у
взаєминах з учнями. Не кара­
ти, не лаяти, не моралізувати,
а звертатися до хороших сторін
учня. За це він буде поважати
учителя, слухати і цінити його.
Не можна бути грубим, су­
тим, байдужим до успіхів чи
неуспіхів учня.
Ось на першому уроці учень
не відповів на ваші запитання—
пожуріть його. На другому уро­
ці добре відповідав — похва­
літь його. Це підбадьорить учня
і змінить ставлення його до вас.
Треба вміти бути: суворим і
ласкавим, чуйним і чутливим,
вимогливим і поблажливим...
Треба навчитись виражати І
своє ставлення до учня — зди­
вування і вагання, задоволення
і незадоволення, захоплення і
обурення, байдужість і хви­
лююче переживання, холодність
і гаряче співчуття.
Навчитись виражати це у
всьому: в словах і діях, в Інто­
нації голосу і міміці, в жестах
і рухах. Але ніколи не слід ви­
ходити за межі тактовності,
дозволяти собі образити учня
або принизити самого себе сю­
сюканням і запобіганням.
У всьому потрібна педагогіч­
на міра! Її, цю міру, слід знати
1 неухильно її дотримуватися.
Треба вчитись умінню володіти
собою, вперто, наполегливо пра­
цювати над опануванням педа­
гогічною майстерністю, наслі­
дуючи в цьому видатного ра­
дянського педагога А. С. Макаренка.
Доцент М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ.

Бібліотека під час екзаменів
У період підготовки до екза­
менаційної сесії бібліотекою
проведена відповідна робота.
Так, зібрана і сконцентрована
в кабінетах, читальному залі та
абонементі вся учбова літера­
тура, яка знаходилась у чита­
чів. По можливості виконано

численні замовлення кабінетів.
Бібліотека провела також ро­
боту по добору літератури до
екзаменаційної сесії для студен­
тів заочного відділу. Так що на
час екзаменів студенти і ста­
ціонарного, 1 заочного відділів
необхідною літературою будуть
забезпечені.
Г. РАЗУМОВА,
зав. бібліотекою.

Н аслідки

творчоїп р а ц і

Виконуючи рішення XX
з'їзду КПРС про зв’язок наУ травні ц. р. відбувся
уки з виробництвом, Наукове
міський огляд творчості сту­
студентське товариство на­ дентів і конкурс на кращий
шого інституту спрямувало в
науковий студентський гур­
цьому навчальному році свою
ток, присвячені 40-м рокови­
увагу на допомогу школі.
нам Великого Жовтня. В них
У педагогічному гуртку на
взяли участь 16 наукових
мовно-літературному факуль­ студентських товариств ву­
теті (керівник—Р. К. Барун)
зів, які подали 2 6 6 наукових
досліджувалися питання, по­ праць і 184 літературних
в’язані з виховною І на­
твори.
вчальною роботою шкіл-ін­
Наше НСТ завоювало пер­
тернатів, розглядалися тео­ ше місце у конкурсі на кра­
ретичні проблеми організації
щу шефську роботу з учнів­
політехнічного навчання в
ськими гуртками. Ряд праць
середній школі. Члени гурт­
студентів відзначено пре­
ка самі працювали в шко­
міями, почесними грамотами.
лах-інтернатах, практично ви­
Редакція звернулася до
конуючи обов’язки виховате­
голови НСТ інституту до­
лів і збираючи потрібний
цента Т. Ф. Бугайко з про­
матеріал для теоретичних
ханням ознайомити наших
досліджень.
читачів з тими досягненнями
Багато зробили для шкіл
в роботі НСТ, які були відмі­
гуртки методики фізики (ке­
чені на конкурсі.
рівник — А. П. Карлова) та
експериментальної
фізики
середньої школи, обладнання
(керівник — доц. В. М. Коно­
валов). Члени цих гурт­ фізичного кабінету в школах,
що мають класи виробничого
ків організували радіо- та
навчання, та інші).
фізичні гуртки у школах
№ № 33, 136, в Ірпенській
Практичну допомогу ш ко­
середній школі. Вони шеф­
лам, де навчаються діти з
ствують над фізичними кабі­ фізичними вадами, дає гур­
нетами цих шкіл, показують
ток дефектології (керівни­
учням, як виготовляти наоч­ ки — проф. М. М. Перель­
ні приладдя.
мутер і М. Д. Ярмаченко).
Члени цього гуртка провели
Студенти-гуртківці прове­
ли в школі № 136 вечір ці­ цікаві наукові дослідження
в школах і внесли ряд
кавої фізики, організувавши
для підготовки вечора ши­ пропозицій, з задоволенням
прийнятих учителями спец­
рокий актив учнів. Таким
чином, члени цих гуртків по­ шкіл.
пуляризують серед учнів до­
Гурток російської мови
сягнення сучасної фізики,
(керівник — Н. В. Сурова),
допомагають дітям розібра­ тримаючи постійний зв’язок
тися в теоретичних пробле­ із своїми колишніми членами,
мах шкільного курсу, при­ нині вчителями, консультує
щеплюють їм ряд практичних
їх у постановці окремих тем
навичок.
програми, а також в органі­
У гуртках фізики й мето­ зації позакласної роботи.
дики фізики опрацьовано ряд
У позакласній роботі з л іте­
тем, які були прочитані пе­ ратури в середній школі б е­
ред учителями підшефних
ре участь гурток методики
шкіл і схвально ними зустрі­ літератури (керівник — В. С.
нуті (викладання машино­ Савенко).
знавства в старших класах
Допомагають школі 1 інші
середньої школи, методика
гуртки нашого товариства.
вивчення змінного і постій­
По шефству над школами
ного струму в курсі фізики
Наукове студентське това­

Комсомолка-активістка

Ця скромна дівчина —
Ольга Шелухіна, студентка
3 курсу Запорізького педаго­
гічного інституту, — за ак­
тивну боротьбу з порушника­
ми громадського порядку на­
городжена Почесною грамо­
тою ЦК ВЛКСМ.
Будучи активним членом
об’єднаного комсомольськомолодіжного штабу обласного
будівельного тресту, педаго­
гічного та машинобудівельно­
го інститутів, вона затримала
не один десяток порушників
громадського порядку, залу­
чила до роботи в штабі
52 студентів, бере активну
участь у випуску сатиричної і
газети «Вогонь по погані».

риство наш ого інституту на
м іськом у огляді зайняло пер­
ш е м ісце і відзначене гра­
мотою. Відзначені нагорода­
ми й роботи окремих членів
Н С Т. Т ак, Ю. Гусаковськші
(студент III курсу фізико-ма­
тем атичного факультету) за
роботу «Виведення ознак ді­
лим ості цілих чисел на осно­
ві те о р ії порівнянь» одержав
д р у гу премію в розмірі 300
карбованців.
Г. Д іа к ів с ьк а (студентка
III к у р су педфаку) за роботу
« Д еяк і особливості розвитку
м ислення у дітей дошкільно­
го віку» нагороджена тре­
тьою
премією
в розмірі
2 00 крб.
Почесними грамотами від­
значені, крім того, роботи
студентів Л. Кан ел ь (III курс
фізико-м атем атичного
фа­
культету) — « Е ф е к т Хола
та його застосування у ви­
вченні напівпровідників»;
В. Бугайко (III курс мов­
но-літературного
ф акульте­
ту) — « З досвіду роботи ви­
хователя школи-інтернату»;
М. З а їк и (III курс педфа­
ку)— «Використання інсцені­
вок у навчальному процесі
в 3 к л асі ш коли глухоні­
мих»;
Н. Гончар (III курс педа­
гогічного
факультету) —
«С кладання оповідання за
малюнками у 3 класі школи
глухонімих»;
Л . В ітюк (III курс педаго­
гічного ф акультету)—«Вико­
ристання наочності на уро­
ках української мови в 2 кл.
допоміжної школи».
На перш у міську наукову
студентську конференцію ви­
щих учбових закл адів м. Киє­
ва були виділені і дістали
там сх вал ен н я доповіді сту­
дентів Ю. Гусаковського, Г.
Д іаківської і В. Бугайко.
Н аукові гуртки продовжу­
ють і д ал і працювати, готую­
чись з честю зустріти 40-і
-роковини Великої. Жовтневої
соціалістичної революції,
Т. БУГАЙКО,
голова НСТ інституту.

В стороні від життя
Одинадцяте червня! В інсти­
туті життя б ’є ключем. Розпоча­
лась найвідповідальніша пора в
навчальному році — екзамени.
Але про це можна догадатися
тільки по схвильованих, закло­
потаних обличчях студентів,
викладачів, по нових табличках
над дверима — «Державна ко­
місія» і т. п.
Стінна ж преса інституту
зберігає незрозуміле мовчання.
Лише газета педфаку « Р ад ян ­
ський педагог» виступила з ц і­
кавою підбіркою «Готуйтесь до
екзаменів». У редакційній стат­
ті, в замітках «Більше відпові­
дальності» та «Незабаром екза­
мени» і в інших м атеріалах га­
зета правильно націлює студен­
тів свого факультету — про­
вести сесію на високому рівні.
Газети фізико-математичного
та літературного ф акультетів

зовсім не приділяють уваги
екзам ен ац ій н ій сесії; редколегії
цих га зе т відірвались від жит­
тя, не б ач ать того, що відбу­
вається навкруги, а партійн
е
бюро ф ак у л ь те тів пустили їх на
самоплив.
Щ е в б ер езн і м ісяці випуще­
но бю летень «Лингвист-круж­
ковец», а вітрина «Бюллетеня
ф изического к р у ж к а» покрилась
пилом і за тя гл а с я паутиною:
бю летень випущ ено... 18 грудня
1956 року!
Не рад у є і періодичність ви­
пуску. Всю ди можна побачити
« № 1», зовсім рідко — «№2>.
а д а л і... рахувати вже нічого!
Все це говорить про серйозні
недоліки в роботі факультет­
ських партійних і комсомоль­
ських організацій, про їх неза­

довільне
пресою.

керівництво стінною
А. ДЯЧЕНК0,

ТІЛЬКИ „ДОБРЕ" ТА „ВІДМІННО"
Шість днів наполегливої підготовки — і ось група вже
склала перший екзамен — основи ариф м етики.
Екзамен успішно склали всі студенти групи. Десять п'яті­
рок і шістнадцять четвірок — ось резул ьтати старанної роботи
студентів як на протязі року, та к і в період сесії.
В. КЛЕПКА,

студентка 32 групи математиків,

р
д
н
е
л
а
кА
Н
Ш
Видатний діяч міжнародного
робітничого руху
(До 75іріччя з дня народження Г. М. Дімітрова)
Радянський народ, трудящі
країн народної демократії, всі
прогресивні сили світу відзна­
чають 18-го червня ц. р. 75-річчя з дня народження видатного
діяча болгарського і міжнарод­
ного робітничого руху, вірного
учня Леніна, відомого пропа­
гандиста
марксистсько-ленін­
ських ідей Георгія Михайловича
Дімітрова.
Г. М. Дімітров — засновник
1 вождь Болгарської кому­
ністичної партії — народився
в робітничій революційній сім'ї,
в селі Ковачівці Радомирської
околиці.
Велику роль у вихованні і
формуванні його революційного
світогляду, його політичних
ідеалів відіграли твори росій­
ських революціонерів-демокра­
тів, а також видатного народно­
го поета Болгарії Христо Бо­
тева.
- .
Ставши на шлях революцій­
ної боротьби за життєві інтере­
си болгарського народу, за пе­
ретворення країни в демокра­
тичну державу, Г. М. Дімітров
поєднує революційно-практичну
роботу з глибоким і всебічним
вивченням марксистсько-ленін­
ської теорії.
Ще з 1902 року, коли він
став членом болгарської робіт­
ничої соціал-демократичної пар­
тії, поряд з вивченням і поши­
ренням у своїй країні видатних
праць засновників теорії науко­
вого комунізму Маркса і Ен­
гельса, продовжувача їх справи,

вождя міжнародного робітничо­
го руху В. І. Леніна, Дімітров
дбав про створення в Болгарії
дійсно марксистської робітничої
партії, про поєднання болгар­
ського робітничого руху з мар­
ксистсько-ленінською теорією.
З моменту організації такої
партії він відіграє активну роль
в її ідеологічному і політично­
му житті, в історії болгарсько­
го профспілкового руху_
Під впливом Великої Ж овт­
невої соціалістичної революції
в Болгарії піднімається на но­
ву, вищу ступінь революційний
робітничий рух, в історії якого
відіграє виключну роль Болгар­
ська комуністична партія, до
керівного органу якої увійшов
Г. М. Дімітров.
На протязі всієї тривалої і
впертої боротьби болгарських
робітників проти буржуазії, її
диктатури видатний діяч між­
народного робітничого руху був
завжди на чолі трудящих в їх
боротьбі за демократію 1 со
ціалізм.
Сміливий, мужній, принципо­
вий — таким він залишається
в пам’яті болгарських робітни­
ків у часи боротьби з фашизмом,
коли його в 1933 р. заарешту­
вали і викликали на лейпціг­
ський процес у Німеччині.
На цьому процесі Дімітров
показав зразки мужньої пове­
дінки і боротьби комуніста про­
ти фашистської диктатури.
У 1934 р. Дімітров був зму­
шений вести боротьбу проти

Цікава екскурсія
7-го червня академгрупа
2-го курсу факультету мови
та літератури провела екс­
курсію ’ на книжково-жур­
нальну фабрику Головвида­
ву Міністерства культури
УРСР.
Це найбільше поліграфіч­
не підприємство нашої сто­
лиці, устатковане найсклад­
нішими машинами, станками,
апаратами. Тут наші екскур­
санти, під керівництвом ін­
женера-поліграфіста М. М.
Швець, ознайомилися з усі­
ма процесами друкування та
оформлення книг, журналів,
картин, малюнків тощо.
Починаємо з наборного
цеху. Робітники високої ква­
ліфікації працюють тут на
лінотипах, що набирають і

відливають друкований текст
у вигляді суцільних метале­
вих рядків, за допомогою
яких з особливого картону
виготовляють матриці, а в
них з металевого сплаву від­
ливають уже стереотипи зво­
ротного зображ ення для дру­
ку. Велику увагу привертає
до себе робота цеху гальва­
нопластики, в якому відбу­
ваються складні електролі­
тичні процеси виготовлення
гальваностереотипів для дру­
кування різного роду зобра­
жень.
На черзі цех друкування.
В просторих, світлих примі­
щеннях ритмічно працюють
великі ротаційні машини, в
яких папір потоком прохо­
дить з рулона між цилінд­

імперіалізму за межами Болга­
рії. Він бере найактивнішу
участь у роботі конгресів Ком­
інтерну, в розгортанні міжна­
родного робітничого руху. З ли­
стопада 1945 року під його без­
посереднім керівництвом здійс­
нюється перетворення любимої
Болгарії у соціалістичну краї­
ну. Свій багатий революційний
досвід, свої теоретичні 1 прак­
тичні знання, невичерпну рево­
люційну енергію він віддає
укріпленню режиму народної
демократії в Болгарії, соціа­
лістичним перетворенням у про­
мисловості і сільському госпо­
дарстві, розвитку культури.

Наші подарунки Жовтню
У нашому інституті есе більше удосконалюється
робота по політехнізації навчання в середній школі.
В цьому році вона ведеться під девізом: «Зустрінемо
40-і роковини Великого Жовтня новими успіхами у
справі поліпшення підготовки висококваліфікованих
вчителів».
Нижче ми публікуємо розповідь про недавно
створений в інституті кабінет математики середньої
школи.
Після того, як у розпоря­
дження кабінету математики
було передано три кімнати,
кафедра елементарної ма­
тематики і методики виріши­
ла в одній з них створити
зразковий кабінет математи­
ки середньої школи. Біль­
шість приладів у цьому кабі­
неті виготовлені самими сту­
дентами у виробничих май­
стернях інституту з дроту,
картону та скла. Майстерно
зроблені, красиво оздоблені,
воші привертають увагу про­
стотою виготовлення. Напри­
клад, вписані та описані кулі
робляться із старих елек­
тричних ламп або колб.
А придивіться уважно на
те, як розміщені ці прилади.
Ви не побачите тут і сліду
хаотичності: чиїсь дбайливі
руки ретельно розсортирува­
ли всю цю величезну кіль­
кість наочних посібників.
Потрібна вам модель для
побудови якогось складного
перерізу? Окиньте поглядом
довгий ряд полиць і на од­
ній з них ви побачите напис:
«Перерізи многогранників».
На цій полиці напевне знай­
деться модель, яка вам по­
трібна. Може статися, що
такої моделі ще немає в ка­
бінеті, тоді зверніться з по­
бажаннями до людини, яка
так дбайливо, з такою лю­
бов’ю впорядкувала всі ці
прилади—до старшого викла­
дача кафедри Ольги Сергі­
ївни Боришполець. Саме про
неї, про її невтомну пра­
цю хочемо ми розповісти.
Дуже
велику 1 надзви­
чайно корисну роботу зро­
била Ольга Сергіївна. Впо­
рядкування
кабінету
по­
казало
нам,
викладачам,
скільки цінних наочних по­
сібників ми маємо. Раніше,
коли вони не були розсорти­
ровані по темах, ми просто
не знали про існування де­
яких з них. Тепер більшість
занять супроводжується на­
очними приладами, 1 одразу
видно, які моделі ще треба

Чимало зусиль віддає Діміт­
ров теоретичному узагальненню
досвіду соціалістичного будів­
ництва в країнах народної де­
мократії. В його теоретичних
дослідженнях всебічно " з’ясо­
вується суть революційних пе­
ретворень у країнах народної
демократії. Дімітров дає глибо­
ку характеристику режиму на­
родної демократії, як держав­
ної форми диктатури пролета­
ріату, розкриває її кінцеву ме­
ту, її невідкладні завдання.
Дімітров завжди був послі­
довним пролетарським Інтерна­
ціоналістом, борцем за зміцнен­
ня рядів міжнародного робітни­
чого руху. Він був щирим дру­
гом Радянського Союзу, радян­
ського народу — будівника ко­
мунізму.
І хоч декілька років відділяє
нас від того часу, коли переста­
ло битися серце цієї видатної
людини, він завжди з нами, наш
щирий друг, наш мужній борець
за комуністичні ідеали, творець
нового суспільства в сонячній
Болгарії — країні славних ре­
волюційних традицій, країні та­
лановитого народу.
В. ПЕРЕДЕРІЙ,
кандидат філософських
наук.
ричними формами, що безпе­
рервно
обертаються. Так
здійснюється
двосторонній
друк.
Далі студенти спостеріга­
ють, як машини, керовані ро­
бітниками, автоматично рі­
жуть друкований папір, валь­
цюють його, складають ар­
куші в зошити, зшивають їх
в книги і, нарешті, красиво
оправляють їх в палітурки.
З великим інтересом зна­
йомилися молоді філологи і
з роботою фотографічних ла­
бораторій, а також із склад­
ними процесами кольорового
Друку.
На наших очах постає го­
това книга.
Новий цикл поліграфічного
виробництва у всій склад­
ності його процесів 1 опера­
цій пройшов перед нашими
студентами. Перед ними від­
крилася широка і захоплюю­
ча панорама вітчизняної тех­
ніки, яка забезпечує нашу
радянську науку, школу, на­
шу соціалістичну культуру
друкованою продукцією.
Доцент О. КИРИЧЕНКО.

виготовити
році.

в

наступному

Виявилося, що в кабінеті
є багато цінних таблиць, на
які тепер складено каталог,
тому протягом однієї-двох
хвилин можна знайти потріб­
ну таблицю. Але Ольга
Сергіївна не тільки впоряд­
кувала те, що було,— вона
сама відремонтувала велику
кількість попсованих прила­
дів і, більше того, вона сама
виготовляє нові, оригінальні
прилади. Раніше в кабінеті
була широко представлена
лише наочність по стерео­
метрії і майже зовсім нічого
не було по планіметрії. За­
раз є вже чимало приладів,
і частіша їх виготовлена ру­
ками Ольги Сергіївни. Тут 1
трисектор, і інверсор, і при­
лад для демонстрування си­
метричних фігур і багато
інших.
А подивіться на зовнішній
вигляд кабінету! Затишно,
світло; привітно зустрічає
вас кожний куточок: І цей
затишок теж створений ру­
ками Ольги Сергіївни. Це
вона заслала всі письмові
столи білим папером, це
вона сама випрала і випра­
сувала завіси на вікнах. Це
вона пофарбувала лаком де­
рев’яні речі, які раніше ма­
ли обдертий, непривабливий
вигляд.
Важко перелічити все те
хороше, що зробила Ольга
Сергіївна. І кожний раз, за­
ходячи до кабінету, вдячним
словом згадуєш нашу Ольгу
Сергіївну
і проникаєшся
впевненістю в тому, що, на­
решті, ми матимемо зразко­
вий математичний кабінет.
О. С. Боришполець — за­
служена
вчителька
шкіл
УРСР. Вона дуже добре
знає середню школу в мину­
лому і в сучасному, знає її
запити і зуміє організувати
кабінет так, щоб він був
зразковим.
Л. СЕРГЄЄВА.

Ляпунов не витримав...
Так, великий математик не
витримав. Самі подумайте: про­
йшло сто років як він народив­
ся, поважають його не тільки
математики, але й спеціалісти
інших галузей науки, а тут на
тобі — читають про нього лек­
цію (дуже хорошу лекцію про­
читав П. й . Коваль), а матема­
тиків зібралось... Вища матема­
тика не потрібна, щоб підраху­
вати, скільки їх зібралось,—
достатньо пальців рук і ніг
однієї людини. А викладачі фі­
зики... Та навіщо їм слухати

З н а й т е

всі!

НА ДЕРЖАВНИХ ЕКЗАМЕНАХ ОДЕРЖАЛИ ДВІЙ­
КИ ВИПУСКНИКИ: МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ФА­
КУЛЬТЕТУ — Л. ОЧЕРЕДЬКО ТА Р. ОМЕЛЬЧЕНКО;
ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ - В. МАРТИНЮК, Р. МАМЧУР І В. ОХРОМЧУК.

лекцію про математика? Аспі­
рантам не цікаво, і студенти не
прийшли. А задумано було
широко...
Дивився, дивився Олександр
Михайлович з портрета, чекав,
коли прийдуть ще слухачі, а
потім—в самий патетичний мо­
мент, коли лектор сказав про
те, як високо підніс О. М. Ля­
пунов математичну науку,—
не витримав великий математик
і кинувся вниз головою. На під­
лозі залишилися дрібні шматоч­
ки скла і рамка; сам Ляпунов
втік. А втім, кажуть, що вже
знайшли.
Зараз на факультеті обгово­
рюють проблему великих цвяхів
і міцних мотузок — щоб трима­
лись портрети вчених, коли чи­
татимуться про них лекції в по­
рожніх аудиторіях.
ІВАСЬ ЧОБІТЬКО.

л. ГРЕКОВ

РАССКАЗ оборот покажется слишком сла­

(Продолжение) *
Дорога была короткой, но
Витенька ездил с ней в ре­ опасной и сопровождалась во­
стораны, о которых она раньше склицаниями: «Что ты дела­
не имела представления, и Тане ешь??» — «Сбавь скорость!» —
нравилось, что он так уверенно «Осторожнее!». И пока маши­
и непринужденно
чувствует на остановилась у магазина го­
себя в не знакомой ей обста­ тового платья, маме пришлось
новке.
серьезно пожалеть о том, что
Тане доставляло большое не поехала «трамвайчиком».
удовольствие кататься с Ви­ Витенька знал, что у мамы хо­
тенькой, когда легкий ветерок роший вкус и что ждать ее
освежает лицо, а рядом краси­ придется не меньше часа, по­
вый юноша говорит красивые этому он решил и сам загля­
нуть в магазин.
слова.
Как спокойно, как приятно
Он советовал маме, незнако­
было у нее на душе, когда одна мым дамам, продавцу; причем,
из рук Витеньки оторвалась от его советы отличались неуме­
руля и легла ей на плечо. Но ренностью
и
экстравагант­
вот Виктор свернул на просе­ ностью.
лочную дорогу и легкие ухабы
Кто знает, какой бы еще со­
пробудили ее:
вет сварила витенькина голова,
— Куда же мы, Витенька? если бы его внимание не при­
— Куда? Сейчас поедем на­ влекла молодая симпатичная
зад — вот только развернусь. продавщица. Это заставило Ви­
Разворачиваться не пришлось. теньку изменить курс. Он по­
Неожиданно заскрипели тормо­ дошел к. ее прилавку и, прице­
за. Беда! Витенька с недоволь­ ниваясь к вещам, оценивал ка­
ной миной выходит из машины чества продавщицы. Когда они
и открывает капот. Он уже про­ остались одни, между ними за­
тянул было руки в глубины мо­ вязалась непринужденная бесе­
тора, но раздумал
не хоте/ да. Некстати мама позвала Ви­
лось пачкаться — и только по­ теньку,— ему так не хотелось
нимающе
сказал: — Д-а-а... уходить! — но он успел налету
Придется ждать утра.
спросить, в котором часу закры­
—. А как же я? Ведь мне. вается магазин, и подмигнуть
нужно домой. Уже поздно. Что девушке,
♦ * ♦
скажет мама?
— Танечка, что же я могу
Мама примеряла покупки, а
сделать: аппарат поломался!
Витенька мечтал. В комнате
...Рассвет застал молодую па­ было уже темно, и по лестнице
ру в несколько ином расположе­ кто-то поднимался. Мама сразу
нии духа, чем то, которым они догадалась, кто это. Витенька
были преисполнены вчера: Таня поспешил в свою комнату, Ни­
была взволнована и уже трудно ночка — в свою,
было бы уловить на ее лице сия­
Если сказать, что папа был
ние счастья. Зато Витенька был мрачнее тучи, то этот старый
спокоен, слегка утомлен и хо­
лоден с Таней. Отнюдь не ла­
сково он предложил ей занять
место в своей «Победе».
В шести кілометрах від Дні­
Автомобиль быстро понесся, прогесу стоїть красунь-дуб.
и только сейчас у Тани возник­ Йому біля 700 років. Це па­
ла мысль: действительно ли Ви­ м’ятник природи XIII століття.
тенька предложил ей остаться Ще Богдан Хмельницький про­
водив свої ради під цим дубом.
здесь на ночь из-за того, что Висота дерева 36 метрів, дов­
сломалась машина?!
жина кола стовбура понад 6 мет­
Входя в подъезд своего дома, рів. 5 чоловік з трудом можуть
Таня обернулась и окинула обхватити такий стовбур. Дуб
взглядом машину и ее хозяина, дає щороку до півтонни жолудів.
не зная, возможно, что делает З ІНОЗЕМНОГО гумору
это в последний раз.
Лікар: — Чи зможете ви за­
...Ехать никуда не хотелось. платити мені за операцію, якщо
Идти — тоже. Что же делать? взнаєте, що вона для вас конче
потрібна?
Витенька задумался.
Пацієнт: — А чи знайдете ви
— Позвонить Сергею? Он її конче потрібного коли взнає­
набирает номер.— Мария Федо­ те, що я не зможу заплатити за
ровна? Сережа дома? Печаль­ операцію?
но. Извините за беспокой­ З ТАДЖИЦЬКОГО фольклору
ство.
Виїхавши на мисливство,
Итак, проблема «Что де­ емір та його візир взяли з со­
лать?» оставалась неразрешен­ бою мудреця. За ними плентав­
ся пішки слуга. День був жар­
ной.
— Витенька, мне нужно в кий. Скинувши з себе важкі ха­
лати, емір та його візир звалили
магазин. Подвезешь?
їх на плечі слуги.
— Нет.
— Дивись,— говорить емір
мудрецю,— який у мене витри­
— Но тебе нечего делать!
— Конечно. Мне просто не­ валий слуга! Адже те, що він
несе на плечах,— це повний
охота.
вантаж осла!
- Не упрямься. Не пойдет
— Навіть більше, Ваша ве­
личність,— відповів мудрець,—
же мама пешком!
— Трамвайчиком, трамвай­ Це вантаж двох ослів!
чиком...
— Ладно, тогда я все рас­
скажу отцу.
— Зачем? Я ведь пошутил.
Собирайся.

Чи знаете ви...

бым, чтобы выразить его истин­
ное эмоциональное состояние.
Папу штормило — он кипел,
как разбушевавшийся океан.
— Виктор!
— Я занимаюсь,— донеслось
из его комнаты.
Папа открыл дверь и за ту­
манным облаком папиросного
дыма различил витенькину го­
лову, выглядывающую из-за
баррикады книг (предусмотри­
тельный Витенька успел сде­
лать маскировку!).
— Иди сюда! Сейчас разбе­
ремся, как ты и чем зани­
маешься.
Не предчувствуя ничего хо­
рошего, Витенька повиновался,
ощущая на себе взгляд отца.
Мама не могла выговорить ни
слова, Интуиция подсказывала
ей, что сейчас будет скандал.
Бабушка сложила пальцы, гото­
вая при случае-перекреститься,
а у Нины выступил холодный
пот. Витенька с исключитель­
ным хладнокровием выслушал
папу, так как думал о том, что­
бы все это поскорее кончилось:
ему очень хотелось не опоздать
к закрытию магазина готового
платья.
— Бемоль, папа, бемоль. Ты
говоришь, что я не занимаюсь.
Но как ты можешь видеть, за­
нимаюсь я или нет, если ты
поздно приходишь домой. Да ты
и не интересуешься моими за­
нятиями!
— Но из института ясно
сказали...
— Ты говоришь: я пропу­
скаю лекции, разъезжаю в ма­
шине по ресторанам. Но сегод­
ня я был в институте, и сейчас
не в ресторане, а дома.
— А вчера, а позавчера, а
каждый день!?
— Ну, вчера...— Витенька
замялся.
— Да, ты неизвестно где
пропадаешь по ночам с какойто пьяной компанией.
— Разве
Сергей...
Какая
компания?
— А те два субъекта? Один
их вид!
— Можно же тише,— сказа­
ла мама.
— Не вмешивайся и не за­
щищай этого хама. Что ты на
часы смотришь! Отныне никуда
ни шагу! Садись и учи! Я тебя
никуда не выпущу, а если так
будет продолжаться дальше —
заберу машину назад.
— Но ведь это подарок,—
Витенька криво улыбнулся.
— Сам знаю, что подарок.
Подарок, которого ты не до­
стоин.
— Оставь ты бедного маль­
чика. В театр опоздаем,— опять
вмешалась мама.
— Театр,— по инерции про­
износил папа.— Какой тут те­
атр! Театр? Ах, да. Совсем за­
был,— папа понизил тон.— За­
помни то, что я тебе сказал. И
не смей никуда выходить. Слы­
шишь?
— Слышу.
Витенька подошел к окну,
ожидая, пока родители скроются
за углом. Он не стал терять
времени. Через минуту он был
уже в «Победе», а еще через
минуту — мчался по улицам.
А тем временем папа и мама
спешили в театр. Уже недалеко
и фасад Оперного, осталось пе­
рейти улицу. И когда почтен­
ная пара ступила на асфальт,
она чуть не была сбита с ног
мчавшейся «Победой».
(Окончание в следующем
номере).

Велопробіг Нурилівка— Київ
Група уч н ів К у р и л ів с ь к о ї с е р е д н ь о ї ш ко ли Хмель­
ницького району (В ін н и ц ь к а област ь) ви р іш и ла про­
вести велопробіг по м арш рут у: с е л о К ур и лівк а —
Житомир — К иїв.
Цю відстань — у 250 км — м и п р о їх а л и за три
доби. Учасники п р о б ігу — п'ят еро дев'ят икласни­
ків — почувають себе бадьоро.
На маршруті б уло о с о б л и в о важ ко в тих місцях,
де відсутня асфальтова дорога. Зуст річний вітер та­
кож утруднював р ух.
Мета нашого туристського в е л о п р о б ігу — озна­
йомлення з багатствами р ід н о го к р а ю та з історич­
ними місцями столиці У к р а їни . Ц е й вело п р о б іг ми
присвячуємо 40-им р о к о ви н а м В е л и к о ї Жовтневої
соціалістичної р ево лю ц ії.
Л. С А В И Ц ЬК И И ,
ви п ускни к К и їв сь к о го педінституту.
м ен і. Н а п р и к л а д : історія з
математикою, історія з істо­

рією І Т. П.
Й.

Й

о т а — дуж е дрібна,
вели чи на .
Вживається
д л я ви зн а ч ен н я знань д е я к и х
студентів.
К.

(Екзаменаційна студентська
енциклопедія )
(Із записок
К узі Прутьонка)
A.

А

тр и б у т — необхідне
для студента на екзам е­
ні, а саме: ручка (або к а ­
рандаш ), аркуш чистого п а ­
перу і голова; для певної
частини студентів трошки не
так: карандаш (можна дійти
і до р уч к и ), аркуш чистого
паперу (необов'язково), не­
величкі клаптики паперу спи­
саного — так звані ш паргал­
ки
(обов'язково),
голова
участі не бере.

Б.
Б

о р.от ь б а — термін
дискусійний. Одні р о зу ­
міють як боротьба за зн а н ­
ня, інші — боротьба за оцін­
ку.

В

B.

и м о г а — варіант
слова «боротьба»: в и ­
кладач вимагає від студента
знання, студент від виклада­
ча — оцінку.
Г.
Г о л о в а — річ, не­
обов'язкова для иіляпи
і перманенту і необхідна для
науки.
Д.
Д
о б а — нестала оди­
ниця часу: в семестрі за ­
багато 6 годин, під час сесії
мало 24.
Е.
Е
л е г і я — сумна л ір и ­
ка, Особливо популярна
під час сесії.
Є.
Є
р е с ь — відповідь на
екзамені тих, хто актив­
но спав у семестрі і активно
працював у передсесїйні ночі.
Ж.
нЖи в а — кожний зб и ­
рає те, що обробив.
3.

З

н а ч и ть — одно із
самих пош ирених слів
у студентському лексиконі.
Нічого не значить.
І.
І
с т о р і я — в студент­
ському житті має тільки
неприємне значення, я к пра­
вило, після провалу на ек за ­

оК ф е — ха р ч о ви й про­
дукт. В ідхо д и , щ о носять
н а зву коф ейної гущ і, вжива­
ються д л я га д а н н я перед ек­
зам енам и. Годиться ще квіт­
ка ром аш ки, а також вказів­
ні п а л ь ц і обох рук. при за­
п лю щ ен и х очах.
Л.
Л
і н і я — геометрична
фігура.
Відрізняються
прямі, лам ані, криві. Буває
ще л ін ія гнута, або своя. На­
приклад, студент Н . гне свою
лінію : він в се робить без від­
починку — ц іл и й р ік без від­
починку гуля є, на сесії без
відпочинку вчиться.
М.
і н у с — термін не
тільки математичний. В
математиці дає будь-який
результат, у навчанні — тіль­
ки негативний.
Н.
Н
а в і т ь — підсилю­
ва ль н а частка, з допомо­
гою я к о ї вимірюються над­
звичайні зн а н н я студентів.
Н априклад: він навіть знає,
коли народився П уш кін.

М

O.

О

ц і н к а — предмет
перш ої необхідності.
П.
П
ух,
п е р о — еле­
менти студентського за­
клинання.
P.

P

я т у н о к — м рія сту­
дента: «Хоч би трійку».
С.
С
і ч е н ь — зимовий
м ісяць, а л е д л я студен­
тів б ува є ж арко, як і в
червні,
Т.
Т
о в а р — знання сту­
дентів. П ід час сесії по­
казують л и ц е м , і іноді вияв­
ляється, щ о у м іш ку був кіт,
У.

У

ж е — прислів'я, що
ви п а д а є на долю щаслив­
ця: «Я вже склав». Це кра­
ще, ніж: «Я щ е не склав».
Ф.
ф
у т б о л — річ, про
я к у н е забувають навіть
п ід час екзам енів...
( З а п и с к и не закінчені —
автор побіг на футбол).
Редактор І. КРУК.