Назва
За педагогічні кадри. № 22 (34) (14 червня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
За
педагогічні
КАДРИ
14
ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И РЕК Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФ О РГА НІЗАЦ ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ
ЧЕРВНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 22 ( 34 )
Ціна 15 коп.
Не час думати
про ВІДПОЧИНОК
Екзамен з основ арифметики
Майбутньому вчителеві ма
тематики не досить знати курс
елементарної арифметики, в
основу вивчення якого в школі
покладено індуктивний метод.
Учитель повинен знати теоре
тичне обгрунтування тих поло
жень, які вивчаються в школі,
зокрема, повинен бути добре
обізнаний з ідеями, які лежать
в основі розвитку вчення про
число, як про одне з основних
понять шкільного курсу матема
тики.
Наслідки екзамену з основ
арифметики на III курсі пока
зали, що переважна більшість
студентів серйозно поставилася
до вивчення цього курсу. В
зв’язку з тим, що читання лек
ційного курсу з основ арифме
тики у нас закінчилося за три
тижні до початку сесії, частина
студентів
мала
можливість
Заочний відділ інституту за печено регулярне їх рецензуван
Стоять чудові сонячні дні.
раз переживає дуже важливий ня. Викладачі, в основному, Як хороше в спеку поплавати
період: йде діяльна підготовка правильно і об’єктивно оціню в Дніпрі, полежати на пісочку
до літньої сесії, яка розпочнеть вали роботи, але іноді спостері під яскравим промінням червне
ся 1-го липня. Від того, як вона гались прояви лібералізму, за вого сонця, відпочивати де-не
буде підготовлена, залеж ати вищування оцінок (наприклад, будь в лісочку!..
муть як хід сесії, так 1 наслід з боку викладача кафедри укра
Та нам зараз думати про від
ки нашої роботи.
їнської мови т. Бурячка).
починок не час. Починається
Під час сесії студентам бу
До сесії уже підготовлена екзаменаційна сесія — перевір
дуть прочитані лекції з різних документація
(екзаменаційні ка знань, набутих на протязі
учбових Дисциплін, провадити листи, журнали відвідування та
Днями підведено підсумки
навчального року.
муться практичні заняття, залі успішності). Кафедри укомплек
інститутського
фестивалю.
У цю сесію ми складатимемо
ки, будуть складені екзамени. тували склад викладачів, які
Наказом
директора
всім
Одночасно з заняттями на працюватимуть під час сесії. Не чотири екзамени: російську мо учасникам і організаторам
молодших курсах випускники закінчила комплектування ли ву та літературу і дві методи
фестивалю оголошено по
заочного відділу в липні скла ше кафедра української літера ки (з мови та літератури).
дяку.
датимуть державні екзамени. тури .(зав. кафедрою професор
Особливо хвилює нас екзамен
З метою дальшого стиму
Підготовка до державних екза Волинський П. К.). Більшість
з російської літератури. Адже
лювання
художньої самоді
менів є однією з найважливіших викладачів робочі плани пред
нам треба буде складати літе яльності в інституті виріше
ділянок нашої роботи, тому во ставила.
ратуру двох віків — XIX і XX!
но встановити з 1957 року
на розпочата ще під час січне
Завдання кафедр на час сесії Доводиться дуже багато читати
перехідний
приз
«Кубок
вої сесії. Особлива увага звер полягає в тому, щоб заочний
1
творів,
і
критичної
літератури,
інституту
по
художній
са
талась на той учбовий м атеріал, відділ був забезпечений високо
допрацьовувати те, чого не
модіяльності»
1
щорічно
пе
який студенти повинні були кваліфікованими спеціалістами.
встигли зробити протягом на редавати ного факультетові,
опрацювати' в червні — тобто Необхідно організувати кон
вчального року. Важко, звичай який заііме перше місце на
перед самими державними іспи троль за якістю читання лек
но, але посильно. І ми докладе огляді художньої самодіяль
тами.
цій. Завідуючим кафедрами тре мо всіх зусиль, щоб наслідки
ності. У відповідності з рі
За весь період
з січня по ба частіше відвідувати лекції
сесії
були
якнайкращі.
шенням
Жюрі і Оргкомітету
червень — з випускниками ре своїх викладачів.
перше місце в художній са
Л. ГРЕКОВ,
гулярно проводились консуль
Під нас наступної сесії майже
модіяльності і перехідний
студент III курсу мовнотації на Київському та район
на всіх курсах будуть провади
літературного
факультету.
них консультпунктах . З 10-го
тись практичні заняття. Сту
червня розпочались оглядові
денти — фізики, математики та
лекції з тих предметів, які ви
дефектологи — займатимуться в
носяться на державні екзамени.
кабінетах та лабораторіях інсти
Уже підібрано склад комісії,
На фізико-математичному фа нова, С. Самойленко, Р. Гро
туту. Одночасно викладачі по
яка прийматиме від студентів
культеті
(математичний відділ) мова, О. Кравченко та ін.
винні дати студентам завдання
звіт перед державою. Кафедри
Але є й такі випускники, які
з практичних занять на новий розпочалися державні екзамени
готують екзаменаційні білети.
з
математики.
одержали
задовільні оцінки.
ргк_ Кафедрам необхідно роз
Серед випускників уже про
Треба
відмітити,
що
в
основ
Таких
студентів,
на жаль, не
робити їх тематику і предста
ведені контрольні диктанти.
мало
—
13
чоловік.
Це О. Ку
ному
випускники
виявляють
вити на заочний відділ.
Правда, деяка частина сту
глибокі знання. На «відмінно» зьменко, Г. Стецюк, Л. Шев
Хорошу справу зробили ка
дентів диктантів не писала.
склали
екзамен
одинадцять ченко, Г. Бондаренко, Б. Ша
федри
історії КПРС, політеко
Обов’язок працівників
заоч
студентів. Серед них О. Кофа- пошников та ін.
ного відділу — домогтися то номії, педагогіки та російської
розробивши
вже
на
го, щоб ця
заборгованість мови,
1957/58
навчальний
рік
мето
була ліквідована вчасно. Ще
не всі випускники захисти дичні листи на допомогу в са
ли курсові роботи. До 20-го мостійній роботі студентам-за
червня і диктант і захист очникам. На жаль, поки що ми
можемо назвати тільки ці 4 ка
робіт мають бути проведені.
Головне наше завдання — федри.
До сесії залишилося дуже
державні екзамени провести у
діловій і спокійній обстановці. мало часу, і цей час (2 тижні)
Що зроблено нами у підго ми повинні використати якнай
товці до сесіі на молодших кур бережливіше, щоб зустріти се
сах? Перш за все працівники сію повністю підготовленими та
заочного відділу та викладачі провести її на високому рівні.
вели систематичний контроль за Цим ми створимо основу ус
самостійною роботою заочників пішної роботи з заочниками у
у міжсесійний період. Однією з новому 1957/1958 навчальному
найбільш ефективних форм кон році.
Студентка-випускниця 42-ої групи математиків Л. Хоротець
тролю є перевірна виконання
О. БІЛИ Й,
відповідає на державному екзамені з історії КПРС.
контрольних робіт. Нами був
заступник директора
Державна комісія оцінила її відповідь на «відмінно».
складений і розданий студентам
інституту по заочному
Фото М. Шуряка.
графік виконання робіт, заб ез
навчанню.
скласти екзамен достроково. Із
14 студентів, які достроково
складали екзамен, 6 одержали
відмінні оцінки (Л. Олексієнко,
В. Б орова, Ю. Гусаковський,
Г. Малова, Д. Вейцман, А. Медвідь), решта — хороші.
Із трьох груп студентів екза
мен склали: на «відмінно» —
25 чол., на «добре» — 44, на
«задовільно» — 4 (В. Кулашкін,
Л. Дашевська, Л. Крупник та
Г. Науменко). Не склала екза
мену студентка Л. Макельська.
Щоб успішно скласти на
ступні екзамени, всім студентам
потрібно наполегливо працюва
ти, раціонально використовуючи
кожну хвилину.
Л. КЛИМЕНКО,
Н. АБРАМИЧЕВА,
студентки III курсу фізикоматематичного факультету.
ДО ПІДСУМКІВ ФЕСТИВАЛЮ
Державний екзамен з спеціальності
В п е р ш е в ін с т и т у т і
10-го червня студенти наш ої
групи першими серед студентів
інституту складали екзамен з
нового предмета — деталі м а
шин і механізмів.
ки троє (Г. Бондаренко, Л. Вільчіяська, П. Рахман) одержали
трійки.
На нашу думку, нам несвоє
часно дали для перевірки прак
Предмет складний, і н а м д о тичну роботу — теоретичні роз
велося багато і ст а р а н н о п о п р а рахунки, які ми приносили на
цювати, щоб грунтовно з а с в о їт и екзамен і викладач тут же пе
матеріал. Наслідки е к з а м е н у н е - ревіряв їх. Цю роботу слід було
провести раніш е на практичних
погані: шестеро наших товари
заняттях або на консультації.
шів (Г. Корнієвська, Л. Шпак,
О. П Р О С К У РА
Н . Слічна і ін.) одержали п’я-
кубок Інституту на 1957 рік
присуджені
педагогічному
факультету.
За активну участь у підго
товці і проведенні інститут
ського фестивалю молоді
дипломами І ступеня наго
роджені керівники гуртків
художньої самодіяльності Л
Падалко, В. Лапченко, Л. Ко
роль, Н. Човновий, Л. Івахненко, В. Галицький, Л. Трофімова, 3. Дашак.
Цінними подарунками 1
дипломом І ступеня за кра
ще колективне та індивіду
альне виконання нагородже
ні: оркестр народних Інстру
ментів (150 крб. і путівка в
будинок відпочинку), колек
тив бандуристів (туристська
путівка), жіночий хор під ке
рівництвом Л. Падалко (2
путівки на VI Всесвітній
фестиваль), студентки пед
факу Г. Отрешко і О. Вахер
(путівки на VI Всесвітній
фестиваль), колектив худож
ньої самодіяльності фізнкоматематнчного факультету (2
путівки на VI Всесвітній
фестиваль), студенти А. Конак, Н. Кошеленко, А. Єлі
сєєва (цінні подарунки).
Велика група викладачів і
студентів нагороджена дипло
мами І ступеня (38 чол.) І
II ступеня (102 чол.).
Що показав
екзамен
Перший екзамен — з історії
педагогіки — показав, що сту
денти нашої групи и більшості
своїй старанно працювали на
протязі року і тому наслідки
мають відрадні. Так, вісім това
ришів (О. Богданенко, М. Бардаченко, Л. Третяк, Л. Юрчен
ко і Ін.) одержали відмінні оцін
ки; дванадцять — хороші. Але
серед нас, на жаль, є 1 такі сту
денти, які нічим не можуть по
радувати ні себе, ні товаришів
своїх. Це Б. МІлованов, Т. Рак,
М. Зубенко. Вони виявили слаб
кі знання і одержали задовільні
оцінки. Повне незнання предме
та виявив А. Золотарський, він
одержав незадовільну оцінку.
Л. БІЛИЙ.
Роботу перебудовуємо
На засіданні партійного бюро
мовно-літературного факультету
1 на відкритих партійних зборах
Інституту кафедра російської
мови була піддана гострій, спра
ведливій критиці за серйозні
недоліки в науковій роботі.
Критика була належно сприй
нята як завідуючим, так і чле
нами кафедри, і вже зараз про
вадяться в життя заходи для
поліпшення стану наукової ро
боти. В травні обговорено дві
наукових статті аспірантів 111-го
року навчання тт. Голуб і Левчук, що призначені і схвалені
кафедрою для опублікування їх
у збірнику аспірантських робіт
інституту. З невиконаних в
строк трьох робіт за планом
1956 року дві (тт. Сурової та
Кульчицької) закінчено 1 пере
дано рецензентам для обгово
рення їх на найближчих засі
даннях кафедри.
Доценти кафедри тт. Кири
ченко, Рінберг і Страхов готу
ють наукові доповіді до ювілей
ної наукової сесії, присвяче
ної 40-м роковинам Великого
Жовтня.
Закінчила основні розділи
своєї кандидатської дисертації
т. Сидоренко.
З праць, запланованих на
1956 р., залишилась незакінченою робота т. Павлової, яка з
травня переключилася на пере
робку своєї кандидатської ди
сертації, захист якої було від
кладено Вищою атестаційною
комісією при МВО.
З метою покращання кон
тролю за станом роботи членів
кафедри над науковими темами
у практику вводиться щоденна
перевірка (завідуючим кафед
рою) кожної наукової праці шля
хом безпосереднього ознайом
лення з опрацьованим матеріа
лом. Вводиться також взаємо
перевірка між викладачами.
Підсумки взаємоперевірки і
контролю обговорюватимуться
на засіданнях кафедри.
Кафедра
обговорюватиме
проспекти не тільки /дисерта
цій, але і статей, щоб завчасно
допомогти кожному ведучому
наукову роботу краще розроби
ти тему.
Обов’язок 1 справа честі чле
нів кафедри — поставити на
укову роботу на рівень завдань,
визначених XX -з’їздом КПРС і
постановою партії та Уряду про
ознаменування 40-х роковин Ве
ликого Жовтня.
Б. СТРАХОВ,
зав. кафедрою російської мови.
ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ.
Про педагогічний такт
Учитель повинен бути орга
нізатором і керівником класу, а
не командиром. Якщо ж учи
тель буде нечуйним до переван
таження учнів, даватиме їм не
посильні завдання, виявлятиме
нечулість до тих учнів, які не
виконали домашнього завдання
з поважних причин, і лише ви
магатиме, ні з чим не рахую
чись,— то такий учитель не
зможе опанувати класом: учні
не поважатимуть його.
Для того, щоб учні поважали
вчителя, йому треба навчитися,
перш за все, поважати учнів,
чуйно і тактовно ставитись до
них, допомагати їм.
Що ж таке тактовність?
У тактовності головну роль
відіграє почуття учня в самому
собі. К. Д. Ушинський писав,
що такт учителя є ніщо інше,
«...як зібрання спогадів, різно
манітних психічних актів, пере
житих нами самими. На основі
цих саме спогадів пережитого
душею своєї власної історії,
людина одержує можливість
діяти на душу другої людини і
вибирає для неї саме ті за
соби, дійовість яких випробува
ла на собі»,
І це вірно. Для того, щоб
визначити свою поведінку в
класі, треба пригадати свої пе
реживання з шкільного життя,
пригадати своїх* учителів і те
у відношеннях до вас учителів,
що більше за все подобалось
вам. Пам’ятайте, що який би
поганий не був учень — у ньо
му неодмінно є і хороше. Ось
це хороше і треба бачити у
кожному учневі, поважати це
хороше і на нього спиратися у
взаєминах з учнями. Не кара
ти, не лаяти, не моралізувати,
а звертатися до хороших сторін
учня. За це він буде поважати
учителя, слухати і цінити його.
Не можна бути грубим, су
тим, байдужим до успіхів чи
неуспіхів учня.
Ось на першому уроці учень
не відповів на ваші запитання—
пожуріть його. На другому уро
ці добре відповідав — похва
літь його. Це підбадьорить учня
і змінить ставлення його до вас.
Треба вміти бути: суворим і
ласкавим, чуйним і чутливим,
вимогливим і поблажливим...
Треба навчитись виражати І
своє ставлення до учня — зди
вування і вагання, задоволення
і незадоволення, захоплення і
обурення, байдужість і хви
лююче переживання, холодність
і гаряче співчуття.
Навчитись виражати це у
всьому: в словах і діях, в Інто
нації голосу і міміці, в жестах
і рухах. Але ніколи не слід ви
ходити за межі тактовності,
дозволяти собі образити учня
або принизити самого себе сю
сюканням і запобіганням.
У всьому потрібна педагогіч
на міра! Її, цю міру, слід знати
1 неухильно її дотримуватися.
Треба вчитись умінню володіти
собою, вперто, наполегливо пра
цювати над опануванням педа
гогічною майстерністю, наслі
дуючи в цьому видатного ра
дянського педагога А. С. Макаренка.
Доцент М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ.
Бібліотека під час екзаменів
У період підготовки до екза
менаційної сесії бібліотекою
проведена відповідна робота.
Так, зібрана і сконцентрована
в кабінетах, читальному залі та
абонементі вся учбова літера
тура, яка знаходилась у чита
чів. По можливості виконано
численні замовлення кабінетів.
Бібліотека провела також ро
боту по добору літератури до
екзаменаційної сесії для студен
тів заочного відділу. Так що на
час екзаменів студенти і ста
ціонарного, 1 заочного відділів
необхідною літературою будуть
забезпечені.
Г. РАЗУМОВА,
зав. бібліотекою.
Н аслідки
творчоїп р а ц і
Виконуючи рішення XX
з'їзду КПРС про зв’язок наУ травні ц. р. відбувся
уки з виробництвом, Наукове
міський огляд творчості сту
студентське товариство на дентів і конкурс на кращий
шого інституту спрямувало в
науковий студентський гур
цьому навчальному році свою
ток, присвячені 40-м рокови
увагу на допомогу школі.
нам Великого Жовтня. В них
У педагогічному гуртку на
взяли участь 16 наукових
мовно-літературному факуль студентських товариств ву
теті (керівник—Р. К. Барун)
зів, які подали 2 6 6 наукових
досліджувалися питання, по праць і 184 літературних
в’язані з виховною І на
твори.
вчальною роботою шкіл-ін
Наше НСТ завоювало пер
тернатів, розглядалися тео ше місце у конкурсі на кра
ретичні проблеми організації
щу шефську роботу з учнів
політехнічного навчання в
ськими гуртками. Ряд праць
середній школі. Члени гурт
студентів відзначено пре
ка самі працювали в шко
міями, почесними грамотами.
лах-інтернатах, практично ви
Редакція звернулася до
конуючи обов’язки виховате
голови НСТ інституту до
лів і збираючи потрібний
цента Т. Ф. Бугайко з про
матеріал для теоретичних
ханням ознайомити наших
досліджень.
читачів з тими досягненнями
Багато зробили для шкіл
в роботі НСТ, які були відмі
гуртки методики фізики (ке
чені на конкурсі.
рівник — А. П. Карлова) та
експериментальної
фізики
середньої школи, обладнання
(керівник — доц. В. М. Коно
валов). Члени цих гурт фізичного кабінету в школах,
що мають класи виробничого
ків організували радіо- та
навчання, та інші).
фізичні гуртки у школах
№ № 33, 136, в Ірпенській
Практичну допомогу ш ко
середній школі. Вони шеф
лам, де навчаються діти з
ствують над фізичними кабі фізичними вадами, дає гур
нетами цих шкіл, показують
ток дефектології (керівни
учням, як виготовляти наоч ки — проф. М. М. Перель
ні приладдя.
мутер і М. Д. Ярмаченко).
Члени цього гуртка провели
Студенти-гуртківці прове
ли в школі № 136 вечір ці цікаві наукові дослідження
в школах і внесли ряд
кавої фізики, організувавши
для підготовки вечора ши пропозицій, з задоволенням
прийнятих учителями спец
рокий актив учнів. Таким
чином, члени цих гуртків по шкіл.
пуляризують серед учнів до
Гурток російської мови
сягнення сучасної фізики,
(керівник — Н. В. Сурова),
допомагають дітям розібра тримаючи постійний зв’язок
тися в теоретичних пробле із своїми колишніми членами,
мах шкільного курсу, при нині вчителями, консультує
щеплюють їм ряд практичних
їх у постановці окремих тем
навичок.
програми, а також в органі
У гуртках фізики й мето зації позакласної роботи.
дики фізики опрацьовано ряд
У позакласній роботі з л іте
тем, які були прочитані пе ратури в середній школі б е
ред учителями підшефних
ре участь гурток методики
шкіл і схвально ними зустрі літератури (керівник — В. С.
нуті (викладання машино Савенко).
знавства в старших класах
Допомагають школі 1 інші
середньої школи, методика
гуртки нашого товариства.
вивчення змінного і постій
По шефству над школами
ного струму в курсі фізики
Наукове студентське това
Комсомолка-активістка
Ця скромна дівчина —
Ольга Шелухіна, студентка
3 курсу Запорізького педаго
гічного інституту, — за ак
тивну боротьбу з порушника
ми громадського порядку на
городжена Почесною грамо
тою ЦК ВЛКСМ.
Будучи активним членом
об’єднаного комсомольськомолодіжного штабу обласного
будівельного тресту, педаго
гічного та машинобудівельно
го інститутів, вона затримала
не один десяток порушників
громадського порядку, залу
чила до роботи в штабі
52 студентів, бере активну
участь у випуску сатиричної і
газети «Вогонь по погані».
риство наш ого інституту на
м іськом у огляді зайняло пер
ш е м ісце і відзначене гра
мотою. Відзначені нагорода
ми й роботи окремих членів
Н С Т. Т ак, Ю. Гусаковськші
(студент III курсу фізико-ма
тем атичного факультету) за
роботу «Виведення ознак ді
лим ості цілих чисел на осно
ві те о р ії порівнянь» одержав
д р у гу премію в розмірі 300
карбованців.
Г. Д іа к ів с ьк а (студентка
III к у р су педфаку) за роботу
« Д еяк і особливості розвитку
м ислення у дітей дошкільно
го віку» нагороджена тре
тьою
премією
в розмірі
2 00 крб.
Почесними грамотами від
значені, крім того, роботи
студентів Л. Кан ел ь (III курс
фізико-м атем атичного
фа
культету) — « Е ф е к т Хола
та його застосування у ви
вченні напівпровідників»;
В. Бугайко (III курс мов
но-літературного
ф акульте
ту) — « З досвіду роботи ви
хователя школи-інтернату»;
М. З а їк и (III курс педфа
ку)— «Використання інсцені
вок у навчальному процесі
в 3 к л асі ш коли глухоні
мих»;
Н. Гончар (III курс педа
гогічного
факультету) —
«С кладання оповідання за
малюнками у 3 класі школи
глухонімих»;
Л . В ітюк (III курс педаго
гічного ф акультету)—«Вико
ристання наочності на уро
ках української мови в 2 кл.
допоміжної школи».
На перш у міську наукову
студентську конференцію ви
щих учбових закл адів м. Киє
ва були виділені і дістали
там сх вал ен н я доповіді сту
дентів Ю. Гусаковського, Г.
Д іаківської і В. Бугайко.
Н аукові гуртки продовжу
ють і д ал і працювати, готую
чись з честю зустріти 40-і
-роковини Великої. Жовтневої
соціалістичної революції,
Т. БУГАЙКО,
голова НСТ інституту.
В стороні від життя
Одинадцяте червня! В інсти
туті життя б ’є ключем. Розпоча
лась найвідповідальніша пора в
навчальному році — екзамени.
Але про це можна догадатися
тільки по схвильованих, закло
потаних обличчях студентів,
викладачів, по нових табличках
над дверима — «Державна ко
місія» і т. п.
Стінна ж преса інституту
зберігає незрозуміле мовчання.
Лише газета педфаку « Р ад ян
ський педагог» виступила з ц і
кавою підбіркою «Готуйтесь до
екзаменів». У редакційній стат
ті, в замітках «Більше відпові
дальності» та «Незабаром екза
мени» і в інших м атеріалах га
зета правильно націлює студен
тів свого факультету — про
вести сесію на високому рівні.
Газети фізико-математичного
та літературного ф акультетів
зовсім не приділяють уваги
екзам ен ац ій н ій сесії; редколегії
цих га зе т відірвались від жит
тя, не б ач ать того, що відбу
вається навкруги, а партійн
е
бюро ф ак у л ь те тів пустили їх на
самоплив.
Щ е в б ер езн і м ісяці випуще
но бю летень «Лингвист-круж
ковец», а вітрина «Бюллетеня
ф изического к р у ж к а» покрилась
пилом і за тя гл а с я паутиною:
бю летень випущ ено... 18 грудня
1956 року!
Не рад у є і періодичність ви
пуску. Всю ди можна побачити
« № 1», зовсім рідко — «№2>.
а д а л і... рахувати вже нічого!
Все це говорить про серйозні
недоліки в роботі факультет
ських партійних і комсомоль
ських організацій, про їх неза
довільне
пресою.
керівництво стінною
А. ДЯЧЕНК0,
ТІЛЬКИ „ДОБРЕ" ТА „ВІДМІННО"
Шість днів наполегливої підготовки — і ось група вже
склала перший екзамен — основи ариф м етики.
Екзамен успішно склали всі студенти групи. Десять п'яті
рок і шістнадцять четвірок — ось резул ьтати старанної роботи
студентів як на протязі року, та к і в період сесії.
В. КЛЕПКА,
студентка 32 групи математиків,
р
д
н
е
л
а
кА
Н
Ш
Видатний діяч міжнародного
робітничого руху
(До 75іріччя з дня народження Г. М. Дімітрова)
Радянський народ, трудящі
країн народної демократії, всі
прогресивні сили світу відзна
чають 18-го червня ц. р. 75-річчя з дня народження видатного
діяча болгарського і міжнарод
ного робітничого руху, вірного
учня Леніна, відомого пропа
гандиста
марксистсько-ленін
ських ідей Георгія Михайловича
Дімітрова.
Г. М. Дімітров — засновник
1 вождь Болгарської кому
ністичної партії — народився
в робітничій революційній сім'ї,
в селі Ковачівці Радомирської
околиці.
Велику роль у вихованні і
формуванні його революційного
світогляду, його політичних
ідеалів відіграли твори росій
ських революціонерів-демокра
тів, а також видатного народно
го поета Болгарії Христо Бо
тева.
- .
Ставши на шлях революцій
ної боротьби за життєві інтере
си болгарського народу, за пе
ретворення країни в демокра
тичну державу, Г. М. Дімітров
поєднує революційно-практичну
роботу з глибоким і всебічним
вивченням марксистсько-ленін
ської теорії.
Ще з 1902 року, коли він
став членом болгарської робіт
ничої соціал-демократичної пар
тії, поряд з вивченням і поши
ренням у своїй країні видатних
праць засновників теорії науко
вого комунізму Маркса і Ен
гельса, продовжувача їх справи,
вождя міжнародного робітничо
го руху В. І. Леніна, Дімітров
дбав про створення в Болгарії
дійсно марксистської робітничої
партії, про поєднання болгар
ського робітничого руху з мар
ксистсько-ленінською теорією.
З моменту організації такої
партії він відіграє активну роль
в її ідеологічному і політично
му житті, в історії болгарсько
го профспілкового руху_
Під впливом Великої Ж овт
невої соціалістичної революції
в Болгарії піднімається на но
ву, вищу ступінь революційний
робітничий рух, в історії якого
відіграє виключну роль Болгар
ська комуністична партія, до
керівного органу якої увійшов
Г. М. Дімітров.
На протязі всієї тривалої і
впертої боротьби болгарських
робітників проти буржуазії, її
диктатури видатний діяч між
народного робітничого руху був
завжди на чолі трудящих в їх
боротьбі за демократію 1 со
ціалізм.
Сміливий, мужній, принципо
вий — таким він залишається
в пам’яті болгарських робітни
ків у часи боротьби з фашизмом,
коли його в 1933 р. заарешту
вали і викликали на лейпціг
ський процес у Німеччині.
На цьому процесі Дімітров
показав зразки мужньої пове
дінки і боротьби комуніста про
ти фашистської диктатури.
У 1934 р. Дімітров був зму
шений вести боротьбу проти
Цікава екскурсія
7-го червня академгрупа
2-го курсу факультету мови
та літератури провела екс
курсію ’ на книжково-жур
нальну фабрику Головвида
ву Міністерства культури
УРСР.
Це найбільше поліграфіч
не підприємство нашої сто
лиці, устатковане найсклад
нішими машинами, станками,
апаратами. Тут наші екскур
санти, під керівництвом ін
женера-поліграфіста М. М.
Швець, ознайомилися з усі
ма процесами друкування та
оформлення книг, журналів,
картин, малюнків тощо.
Починаємо з наборного
цеху. Робітники високої ква
ліфікації працюють тут на
лінотипах, що набирають і
відливають друкований текст
у вигляді суцільних метале
вих рядків, за допомогою
яких з особливого картону
виготовляють матриці, а в
них з металевого сплаву від
ливають уже стереотипи зво
ротного зображ ення для дру
ку. Велику увагу привертає
до себе робота цеху гальва
нопластики, в якому відбу
ваються складні електролі
тичні процеси виготовлення
гальваностереотипів для дру
кування різного роду зобра
жень.
На черзі цех друкування.
В просторих, світлих примі
щеннях ритмічно працюють
великі ротаційні машини, в
яких папір потоком прохо
дить з рулона між цилінд
імперіалізму за межами Болга
рії. Він бере найактивнішу
участь у роботі конгресів Ком
інтерну, в розгортанні міжна
родного робітничого руху. З ли
стопада 1945 року під його без
посереднім керівництвом здійс
нюється перетворення любимої
Болгарії у соціалістичну краї
ну. Свій багатий революційний
досвід, свої теоретичні 1 прак
тичні знання, невичерпну рево
люційну енергію він віддає
укріпленню режиму народної
демократії в Болгарії, соціа
лістичним перетворенням у про
мисловості і сільському госпо
дарстві, розвитку культури.
Наші подарунки Жовтню
У нашому інституті есе більше удосконалюється
робота по політехнізації навчання в середній школі.
В цьому році вона ведеться під девізом: «Зустрінемо
40-і роковини Великого Жовтня новими успіхами у
справі поліпшення підготовки висококваліфікованих
вчителів».
Нижче ми публікуємо розповідь про недавно
створений в інституті кабінет математики середньої
школи.
Після того, як у розпоря
дження кабінету математики
було передано три кімнати,
кафедра елементарної ма
тематики і методики виріши
ла в одній з них створити
зразковий кабінет математи
ки середньої школи. Біль
шість приладів у цьому кабі
неті виготовлені самими сту
дентами у виробничих май
стернях інституту з дроту,
картону та скла. Майстерно
зроблені, красиво оздоблені,
воші привертають увагу про
стотою виготовлення. Напри
клад, вписані та описані кулі
робляться із старих елек
тричних ламп або колб.
А придивіться уважно на
те, як розміщені ці прилади.
Ви не побачите тут і сліду
хаотичності: чиїсь дбайливі
руки ретельно розсортирува
ли всю цю величезну кіль
кість наочних посібників.
Потрібна вам модель для
побудови якогось складного
перерізу? Окиньте поглядом
довгий ряд полиць і на од
ній з них ви побачите напис:
«Перерізи многогранників».
На цій полиці напевне знай
деться модель, яка вам по
трібна. Може статися, що
такої моделі ще немає в ка
бінеті, тоді зверніться з по
бажаннями до людини, яка
так дбайливо, з такою лю
бов’ю впорядкувала всі ці
прилади—до старшого викла
дача кафедри Ольги Сергі
ївни Боришполець. Саме про
неї, про її невтомну пра
цю хочемо ми розповісти.
Дуже
велику 1 надзви
чайно корисну роботу зро
била Ольга Сергіївна. Впо
рядкування
кабінету
по
казало
нам,
викладачам,
скільки цінних наочних по
сібників ми маємо. Раніше,
коли вони не були розсорти
ровані по темах, ми просто
не знали про існування де
яких з них. Тепер більшість
занять супроводжується на
очними приладами, 1 одразу
видно, які моделі ще треба
Чимало зусиль віддає Діміт
ров теоретичному узагальненню
досвіду соціалістичного будів
ництва в країнах народної де
мократії. В його теоретичних
дослідженнях всебічно " з’ясо
вується суть революційних пе
ретворень у країнах народної
демократії. Дімітров дає глибо
ку характеристику режиму на
родної демократії, як держав
ної форми диктатури пролета
ріату, розкриває її кінцеву ме
ту, її невідкладні завдання.
Дімітров завжди був послі
довним пролетарським Інтерна
ціоналістом, борцем за зміцнен
ня рядів міжнародного робітни
чого руху. Він був щирим дру
гом Радянського Союзу, радян
ського народу — будівника ко
мунізму.
І хоч декілька років відділяє
нас від того часу, коли переста
ло битися серце цієї видатної
людини, він завжди з нами, наш
щирий друг, наш мужній борець
за комуністичні ідеали, творець
нового суспільства в сонячній
Болгарії — країні славних ре
волюційних традицій, країні та
лановитого народу.
В. ПЕРЕДЕРІЙ,
кандидат філософських
наук.
ричними формами, що безпе
рервно
обертаються. Так
здійснюється
двосторонній
друк.
Далі студенти спостеріга
ють, як машини, керовані ро
бітниками, автоматично рі
жуть друкований папір, валь
цюють його, складають ар
куші в зошити, зшивають їх
в книги і, нарешті, красиво
оправляють їх в палітурки.
З великим інтересом зна
йомилися молоді філологи і
з роботою фотографічних ла
бораторій, а також із склад
ними процесами кольорового
Друку.
На наших очах постає го
това книга.
Новий цикл поліграфічного
виробництва у всій склад
ності його процесів 1 опера
цій пройшов перед нашими
студентами. Перед ними від
крилася широка і захоплюю
ча панорама вітчизняної тех
ніки, яка забезпечує нашу
радянську науку, школу, на
шу соціалістичну культуру
друкованою продукцією.
Доцент О. КИРИЧЕНКО.
виготовити
році.
в
наступному
Виявилося, що в кабінеті
є багато цінних таблиць, на
які тепер складено каталог,
тому протягом однієї-двох
хвилин можна знайти потріб
ну таблицю. Але Ольга
Сергіївна не тільки впоряд
кувала те, що було,— вона
сама відремонтувала велику
кількість попсованих прила
дів і, більше того, вона сама
виготовляє нові, оригінальні
прилади. Раніше в кабінеті
була широко представлена
лише наочність по стерео
метрії і майже зовсім нічого
не було по планіметрії. За
раз є вже чимало приладів,
і частіша їх виготовлена ру
ками Ольги Сергіївни. Тут 1
трисектор, і інверсор, і при
лад для демонстрування си
метричних фігур і багато
інших.
А подивіться на зовнішній
вигляд кабінету! Затишно,
світло; привітно зустрічає
вас кожний куточок: І цей
затишок теж створений ру
ками Ольги Сергіївни. Це
вона заслала всі письмові
столи білим папером, це
вона сама випрала і випра
сувала завіси на вікнах. Це
вона пофарбувала лаком де
рев’яні речі, які раніше ма
ли обдертий, непривабливий
вигляд.
Важко перелічити все те
хороше, що зробила Ольга
Сергіївна. І кожний раз, за
ходячи до кабінету, вдячним
словом згадуєш нашу Ольгу
Сергіївну
і проникаєшся
впевненістю в тому, що, на
решті, ми матимемо зразко
вий математичний кабінет.
О. С. Боришполець — за
служена
вчителька
шкіл
УРСР. Вона дуже добре
знає середню школу в мину
лому і в сучасному, знає її
запити і зуміє організувати
кабінет так, щоб він був
зразковим.
Л. СЕРГЄЄВА.
Ляпунов не витримав...
Так, великий математик не
витримав. Самі подумайте: про
йшло сто років як він народив
ся, поважають його не тільки
математики, але й спеціалісти
інших галузей науки, а тут на
тобі — читають про нього лек
цію (дуже хорошу лекцію про
читав П. й . Коваль), а матема
тиків зібралось... Вища матема
тика не потрібна, щоб підраху
вати, скільки їх зібралось,—
достатньо пальців рук і ніг
однієї людини. А викладачі фі
зики... Та навіщо їм слухати
З н а й т е
всі!
НА ДЕРЖАВНИХ ЕКЗАМЕНАХ ОДЕРЖАЛИ ДВІЙ
КИ ВИПУСКНИКИ: МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ФА
КУЛЬТЕТУ — Л. ОЧЕРЕДЬКО ТА Р. ОМЕЛЬЧЕНКО;
ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ - В. МАРТИНЮК, Р. МАМЧУР І В. ОХРОМЧУК.
лекцію про математика? Аспі
рантам не цікаво, і студенти не
прийшли. А задумано було
широко...
Дивився, дивився Олександр
Михайлович з портрета, чекав,
коли прийдуть ще слухачі, а
потім—в самий патетичний мо
мент, коли лектор сказав про
те, як високо підніс О. М. Ля
пунов математичну науку,—
не витримав великий математик
і кинувся вниз головою. На під
лозі залишилися дрібні шматоч
ки скла і рамка; сам Ляпунов
втік. А втім, кажуть, що вже
знайшли.
Зараз на факультеті обгово
рюють проблему великих цвяхів
і міцних мотузок — щоб трима
лись портрети вчених, коли чи
татимуться про них лекції в по
рожніх аудиторіях.
ІВАСЬ ЧОБІТЬКО.
л. ГРЕКОВ
РАССКАЗ оборот покажется слишком сла
(Продолжение) *
Дорога была короткой, но
Витенька ездил с ней в ре опасной и сопровождалась во
стораны, о которых она раньше склицаниями: «Что ты дела
не имела представления, и Тане ешь??» — «Сбавь скорость!» —
нравилось, что он так уверенно «Осторожнее!». И пока маши
и непринужденно
чувствует на остановилась у магазина го
себя в не знакомой ей обста тового платья, маме пришлось
новке.
серьезно пожалеть о том, что
Тане доставляло большое не поехала «трамвайчиком».
удовольствие кататься с Ви Витенька знал, что у мамы хо
тенькой, когда легкий ветерок роший вкус и что ждать ее
освежает лицо, а рядом краси придется не меньше часа, по
вый юноша говорит красивые этому он решил и сам загля
нуть в магазин.
слова.
Как спокойно, как приятно
Он советовал маме, незнако
было у нее на душе, когда одна мым дамам, продавцу; причем,
из рук Витеньки оторвалась от его советы отличались неуме
руля и легла ей на плечо. Но ренностью
и
экстравагант
вот Виктор свернул на просе ностью.
лочную дорогу и легкие ухабы
Кто знает, какой бы еще со
пробудили ее:
вет сварила витенькина голова,
— Куда же мы, Витенька? если бы его внимание не при
— Куда? Сейчас поедем на влекла молодая симпатичная
зад — вот только развернусь. продавщица. Это заставило Ви
Разворачиваться не пришлось. теньку изменить курс. Он по
Неожиданно заскрипели тормо дошел к. ее прилавку и, прице
за. Беда! Витенька с недоволь ниваясь к вещам, оценивал ка
ной миной выходит из машины чества продавщицы. Когда они
и открывает капот. Он уже про остались одни, между ними за
тянул было руки в глубины мо вязалась непринужденная бесе
тора, но раздумал
не хоте/ да. Некстати мама позвала Ви
лось пачкаться — и только по теньку,— ему так не хотелось
нимающе
сказал: — Д-а-а... уходить! — но он успел налету
Придется ждать утра.
спросить, в котором часу закры
—. А как же я? Ведь мне. вается магазин, и подмигнуть
нужно домой. Уже поздно. Что девушке,
♦ * ♦
скажет мама?
— Танечка, что же я могу
Мама примеряла покупки, а
сделать: аппарат поломался!
Витенька мечтал. В комнате
...Рассвет застал молодую па было уже темно, и по лестнице
ру в несколько ином расположе кто-то поднимался. Мама сразу
нии духа, чем то, которым они догадалась, кто это. Витенька
были преисполнены вчера: Таня поспешил в свою комнату, Ни
была взволнована и уже трудно ночка — в свою,
было бы уловить на ее лице сия
Если сказать, что папа был
ние счастья. Зато Витенька был мрачнее тучи, то этот старый
спокоен, слегка утомлен и хо
лоден с Таней. Отнюдь не ла
сково он предложил ей занять
место в своей «Победе».
В шести кілометрах від Дні
Автомобиль быстро понесся, прогесу стоїть красунь-дуб.
и только сейчас у Тани возник Йому біля 700 років. Це па
ла мысль: действительно ли Ви м’ятник природи XIII століття.
тенька предложил ей остаться Ще Богдан Хмельницький про
водив свої ради під цим дубом.
здесь на ночь из-за того, что Висота дерева 36 метрів, дов
сломалась машина?!
жина кола стовбура понад 6 мет
Входя в подъезд своего дома, рів. 5 чоловік з трудом можуть
Таня обернулась и окинула обхватити такий стовбур. Дуб
взглядом машину и ее хозяина, дає щороку до півтонни жолудів.
не зная, возможно, что делает З ІНОЗЕМНОГО гумору
это в последний раз.
Лікар: — Чи зможете ви за
...Ехать никуда не хотелось. платити мені за операцію, якщо
Идти — тоже. Что же делать? взнаєте, що вона для вас конче
потрібна?
Витенька задумался.
Пацієнт: — А чи знайдете ви
— Позвонить Сергею? Он її конче потрібного коли взнає
набирает номер.— Мария Федо те, що я не зможу заплатити за
ровна? Сережа дома? Печаль операцію?
но. Извините за беспокой З ТАДЖИЦЬКОГО фольклору
ство.
Виїхавши на мисливство,
Итак, проблема «Что де емір та його візир взяли з со
лать?» оставалась неразрешен бою мудреця. За ними плентав
ся пішки слуга. День був жар
ной.
— Витенька, мне нужно в кий. Скинувши з себе важкі ха
лати, емір та його візир звалили
магазин. Подвезешь?
їх на плечі слуги.
— Нет.
— Дивись,— говорить емір
мудрецю,— який у мене витри
— Но тебе нечего делать!
— Конечно. Мне просто не валий слуга! Адже те, що він
несе на плечах,— це повний
охота.
вантаж осла!
- Не упрямься. Не пойдет
— Навіть більше, Ваша ве
личність,— відповів мудрець,—
же мама пешком!
— Трамвайчиком, трамвай Це вантаж двох ослів!
чиком...
— Ладно, тогда я все рас
скажу отцу.
— Зачем? Я ведь пошутил.
Собирайся.
Чи знаете ви...
бым, чтобы выразить его истин
ное эмоциональное состояние.
Папу штормило — он кипел,
как разбушевавшийся океан.
— Виктор!
— Я занимаюсь,— донеслось
из его комнаты.
Папа открыл дверь и за ту
манным облаком папиросного
дыма различил витенькину го
лову, выглядывающую из-за
баррикады книг (предусмотри
тельный Витенька успел сде
лать маскировку!).
— Иди сюда! Сейчас разбе
ремся, как ты и чем зани
маешься.
Не предчувствуя ничего хо
рошего, Витенька повиновался,
ощущая на себе взгляд отца.
Мама не могла выговорить ни
слова, Интуиция подсказывала
ей, что сейчас будет скандал.
Бабушка сложила пальцы, гото
вая при случае-перекреститься,
а у Нины выступил холодный
пот. Витенька с исключитель
ным хладнокровием выслушал
папу, так как думал о том, что
бы все это поскорее кончилось:
ему очень хотелось не опоздать
к закрытию магазина готового
платья.
— Бемоль, папа, бемоль. Ты
говоришь, что я не занимаюсь.
Но как ты можешь видеть, за
нимаюсь я или нет, если ты
поздно приходишь домой. Да ты
и не интересуешься моими за
нятиями!
— Но из института ясно
сказали...
— Ты говоришь: я пропу
скаю лекции, разъезжаю в ма
шине по ресторанам. Но сегод
ня я был в институте, и сейчас
не в ресторане, а дома.
— А вчера, а позавчера, а
каждый день!?
— Ну, вчера...— Витенька
замялся.
— Да, ты неизвестно где
пропадаешь по ночам с какойто пьяной компанией.
— Разве
Сергей...
Какая
компания?
— А те два субъекта? Один
их вид!
— Можно же тише,— сказа
ла мама.
— Не вмешивайся и не за
щищай этого хама. Что ты на
часы смотришь! Отныне никуда
ни шагу! Садись и учи! Я тебя
никуда не выпущу, а если так
будет продолжаться дальше —
заберу машину назад.
— Но ведь это подарок,—
Витенька криво улыбнулся.
— Сам знаю, что подарок.
Подарок, которого ты не до
стоин.
— Оставь ты бедного маль
чика. В театр опоздаем,— опять
вмешалась мама.
— Театр,— по инерции про
износил папа.— Какой тут те
атр! Театр? Ах, да. Совсем за
был,— папа понизил тон.— За
помни то, что я тебе сказал. И
не смей никуда выходить. Слы
шишь?
— Слышу.
Витенька подошел к окну,
ожидая, пока родители скроются
за углом. Он не стал терять
времени. Через минуту он был
уже в «Победе», а еще через
минуту — мчался по улицам.
А тем временем папа и мама
спешили в театр. Уже недалеко
и фасад Оперного, осталось пе
рейти улицу. И когда почтен
ная пара ступила на асфальт,
она чуть не была сбита с ног
мчавшейся «Победой».
(Окончание в следующем
номере).
Велопробіг Нурилівка— Київ
Група уч н ів К у р и л ів с ь к о ї с е р е д н ь о ї ш ко ли Хмель
ницького району (В ін н и ц ь к а област ь) ви р іш и ла про
вести велопробіг по м арш рут у: с е л о К ур и лівк а —
Житомир — К иїв.
Цю відстань — у 250 км — м и п р о їх а л и за три
доби. Учасники п р о б ігу — п'ят еро дев'ят икласни
ків — почувають себе бадьоро.
На маршруті б уло о с о б л и в о важ ко в тих місцях,
де відсутня асфальтова дорога. Зуст річний вітер та
кож утруднював р ух.
Мета нашого туристського в е л о п р о б ігу — озна
йомлення з багатствами р ід н о го к р а ю та з історич
ними місцями столиці У к р а їни . Ц е й вело п р о б іг ми
присвячуємо 40-им р о к о ви н а м В е л и к о ї Жовтневої
соціалістичної р ево лю ц ії.
Л. С А В И Ц ЬК И И ,
ви п ускни к К и їв сь к о го педінституту.
м ен і. Н а п р и к л а д : історія з
математикою, історія з істо
рією І Т. П.
Й.
Й
о т а — дуж е дрібна,
вели чи на .
Вживається
д л я ви зн а ч ен н я знань д е я к и х
студентів.
К.
(Екзаменаційна студентська
енциклопедія )
(Із записок
К узі Прутьонка)
A.
А
тр и б у т — необхідне
для студента на екзам е
ні, а саме: ручка (або к а
рандаш ), аркуш чистого п а
перу і голова; для певної
частини студентів трошки не
так: карандаш (можна дійти
і до р уч к и ), аркуш чистого
паперу (необов'язково), не
величкі клаптики паперу спи
саного — так звані ш паргал
ки
(обов'язково),
голова
участі не бере.
Б.
Б
о р.от ь б а — термін
дискусійний. Одні р о зу
міють як боротьба за зн а н
ня, інші — боротьба за оцін
ку.
В
B.
и м о г а — варіант
слова «боротьба»: в и
кладач вимагає від студента
знання, студент від виклада
ча — оцінку.
Г.
Г о л о в а — річ, не
обов'язкова для иіляпи
і перманенту і необхідна для
науки.
Д.
Д
о б а — нестала оди
ниця часу: в семестрі за
багато 6 годин, під час сесії
мало 24.
Е.
Е
л е г і я — сумна л ір и
ка, Особливо популярна
під час сесії.
Є.
Є
р е с ь — відповідь на
екзамені тих, хто актив
но спав у семестрі і активно
працював у передсесїйні ночі.
Ж.
нЖи в а — кожний зб и
рає те, що обробив.
3.
З
н а ч и ть — одно із
самих пош ирених слів
у студентському лексиконі.
Нічого не значить.
І.
І
с т о р і я — в студент
ському житті має тільки
неприємне значення, я к пра
вило, після провалу на ек за
оК ф е — ха р ч о ви й про
дукт. В ідхо д и , щ о носять
н а зву коф ейної гущ і, вжива
ються д л я га д а н н я перед ек
зам енам и. Годиться ще квіт
ка ром аш ки, а також вказів
ні п а л ь ц і обох рук. при за
п лю щ ен и х очах.
Л.
Л
і н і я — геометрична
фігура.
Відрізняються
прямі, лам ані, криві. Буває
ще л ін ія гнута, або своя. На
приклад, студент Н . гне свою
лінію : він в се робить без від
починку — ц іл и й р ік без від
починку гуля є, на сесії без
відпочинку вчиться.
М.
і н у с — термін не
тільки математичний. В
математиці дає будь-який
результат, у навчанні — тіль
ки негативний.
Н.
Н
а в і т ь — підсилю
ва ль н а частка, з допомо
гою я к о ї вимірюються над
звичайні зн а н н я студентів.
Н априклад: він навіть знає,
коли народився П уш кін.
М
O.
О
ц і н к а — предмет
перш ої необхідності.
П.
П
ух,
п е р о — еле
менти студентського за
клинання.
P.
P
я т у н о к — м рія сту
дента: «Хоч би трійку».
С.
С
і ч е н ь — зимовий
м ісяць, а л е д л я студен
тів б ува є ж арко, як і в
червні,
Т.
Т
о в а р — знання сту
дентів. П ід час сесії по
казують л и ц е м , і іноді вияв
ляється, щ о у м іш ку був кіт,
У.
У
ж е — прислів'я, що
ви п а д а є на долю щаслив
ця: «Я вже склав». Це кра
ще, ніж: «Я щ е не склав».
Ф.
ф
у т б о л — річ, про
я к у н е забувають навіть
п ід час екзам енів...
( З а п и с к и не закінчені —
автор побіг на футбол).
Редактор І. КРУК.
За
педагогічні
КАДРИ
14
ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И РЕК Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФ О РГА НІЗАЦ ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ
ЧЕРВНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 22 ( 34 )
Ціна 15 коп.
Не час думати
про ВІДПОЧИНОК
Екзамен з основ арифметики
Майбутньому вчителеві ма
тематики не досить знати курс
елементарної арифметики, в
основу вивчення якого в школі
покладено індуктивний метод.
Учитель повинен знати теоре
тичне обгрунтування тих поло
жень, які вивчаються в школі,
зокрема, повинен бути добре
обізнаний з ідеями, які лежать
в основі розвитку вчення про
число, як про одне з основних
понять шкільного курсу матема
тики.
Наслідки екзамену з основ
арифметики на III курсі пока
зали, що переважна більшість
студентів серйозно поставилася
до вивчення цього курсу. В
зв’язку з тим, що читання лек
ційного курсу з основ арифме
тики у нас закінчилося за три
тижні до початку сесії, частина
студентів
мала
можливість
Заочний відділ інституту за печено регулярне їх рецензуван
Стоять чудові сонячні дні.
раз переживає дуже важливий ня. Викладачі, в основному, Як хороше в спеку поплавати
період: йде діяльна підготовка правильно і об’єктивно оціню в Дніпрі, полежати на пісочку
до літньої сесії, яка розпочнеть вали роботи, але іноді спостері під яскравим промінням червне
ся 1-го липня. Від того, як вона гались прояви лібералізму, за вого сонця, відпочивати де-не
буде підготовлена, залеж ати вищування оцінок (наприклад, будь в лісочку!..
муть як хід сесії, так 1 наслід з боку викладача кафедри укра
Та нам зараз думати про від
ки нашої роботи.
їнської мови т. Бурячка).
починок не час. Починається
Під час сесії студентам бу
До сесії уже підготовлена екзаменаційна сесія — перевір
дуть прочитані лекції з різних документація
(екзаменаційні ка знань, набутих на протязі
учбових Дисциплін, провадити листи, журнали відвідування та
Днями підведено підсумки
навчального року.
муться практичні заняття, залі успішності). Кафедри укомплек
інститутського
фестивалю.
У цю сесію ми складатимемо
ки, будуть складені екзамени. тували склад викладачів, які
Наказом
директора
всім
Одночасно з заняттями на працюватимуть під час сесії. Не чотири екзамени: російську мо учасникам і організаторам
молодших курсах випускники закінчила комплектування ли ву та літературу і дві методи
фестивалю оголошено по
заочного відділу в липні скла ше кафедра української літера ки (з мови та літератури).
дяку.
датимуть державні екзамени. тури .(зав. кафедрою професор
Особливо хвилює нас екзамен
З метою дальшого стиму
Підготовка до державних екза Волинський П. К.). Більшість
з російської літератури. Адже
лювання
художньої самоді
менів є однією з найважливіших викладачів робочі плани пред
нам треба буде складати літе яльності в інституті виріше
ділянок нашої роботи, тому во ставила.
ратуру двох віків — XIX і XX!
но встановити з 1957 року
на розпочата ще під час січне
Завдання кафедр на час сесії Доводиться дуже багато читати
перехідний
приз
«Кубок
вої сесії. Особлива увага звер полягає в тому, щоб заочний
1
творів,
і
критичної
літератури,
інституту
по
художній
са
талась на той учбовий м атеріал, відділ був забезпечений високо
допрацьовувати те, чого не
модіяльності»
1
щорічно
пе
який студенти повинні були кваліфікованими спеціалістами.
встигли зробити протягом на редавати ного факультетові,
опрацювати' в червні — тобто Необхідно організувати кон
вчального року. Важко, звичай який заііме перше місце на
перед самими державними іспи троль за якістю читання лек
но, але посильно. І ми докладе огляді художньої самодіяль
тами.
цій. Завідуючим кафедрами тре мо всіх зусиль, щоб наслідки
ності. У відповідності з рі
За весь період
з січня по ба частіше відвідувати лекції
сесії
були
якнайкращі.
шенням
Жюрі і Оргкомітету
червень — з випускниками ре своїх викладачів.
перше місце в художній са
Л. ГРЕКОВ,
гулярно проводились консуль
Під нас наступної сесії майже
модіяльності і перехідний
студент III курсу мовнотації на Київському та район
на всіх курсах будуть провади
літературного
факультету.
них консультпунктах . З 10-го
тись практичні заняття. Сту
червня розпочались оглядові
денти — фізики, математики та
лекції з тих предметів, які ви
дефектологи — займатимуться в
носяться на державні екзамени.
кабінетах та лабораторіях інсти
Уже підібрано склад комісії,
На фізико-математичному фа нова, С. Самойленко, Р. Гро
туту. Одночасно викладачі по
яка прийматиме від студентів
культеті
(математичний відділ) мова, О. Кравченко та ін.
винні дати студентам завдання
звіт перед державою. Кафедри
Але є й такі випускники, які
з практичних занять на новий розпочалися державні екзамени
готують екзаменаційні білети.
з
математики.
одержали
задовільні оцінки.
ргк_ Кафедрам необхідно роз
Серед випускників уже про
Треба
відмітити,
що
в
основ
Таких
студентів,
на жаль, не
робити їх тематику і предста
ведені контрольні диктанти.
мало
—
13
чоловік.
Це О. Ку
ному
випускники
виявляють
вити на заочний відділ.
Правда, деяка частина сту
глибокі знання. На «відмінно» зьменко, Г. Стецюк, Л. Шев
Хорошу справу зробили ка
дентів диктантів не писала.
склали
екзамен
одинадцять ченко, Г. Бондаренко, Б. Ша
федри
історії КПРС, політеко
Обов’язок працівників
заоч
студентів. Серед них О. Кофа- пошников та ін.
ного відділу — домогтися то номії, педагогіки та російської
розробивши
вже
на
го, щоб ця
заборгованість мови,
1957/58
навчальний
рік
мето
була ліквідована вчасно. Ще
не всі випускники захисти дичні листи на допомогу в са
ли курсові роботи. До 20-го мостійній роботі студентам-за
червня і диктант і захист очникам. На жаль, поки що ми
можемо назвати тільки ці 4 ка
робіт мають бути проведені.
Головне наше завдання — федри.
До сесії залишилося дуже
державні екзамени провести у
діловій і спокійній обстановці. мало часу, і цей час (2 тижні)
Що зроблено нами у підго ми повинні використати якнай
товці до сесіі на молодших кур бережливіше, щоб зустріти се
сах? Перш за все працівники сію повністю підготовленими та
заочного відділу та викладачі провести її на високому рівні.
вели систематичний контроль за Цим ми створимо основу ус
самостійною роботою заочників пішної роботи з заочниками у
у міжсесійний період. Однією з новому 1957/1958 навчальному
найбільш ефективних форм кон році.
Студентка-випускниця 42-ої групи математиків Л. Хоротець
тролю є перевірна виконання
О. БІЛИ Й,
відповідає на державному екзамені з історії КПРС.
контрольних робіт. Нами був
заступник директора
Державна комісія оцінила її відповідь на «відмінно».
складений і розданий студентам
інституту по заочному
Фото М. Шуряка.
графік виконання робіт, заб ез
навчанню.
скласти екзамен достроково. Із
14 студентів, які достроково
складали екзамен, 6 одержали
відмінні оцінки (Л. Олексієнко,
В. Б орова, Ю. Гусаковський,
Г. Малова, Д. Вейцман, А. Медвідь), решта — хороші.
Із трьох груп студентів екза
мен склали: на «відмінно» —
25 чол., на «добре» — 44, на
«задовільно» — 4 (В. Кулашкін,
Л. Дашевська, Л. Крупник та
Г. Науменко). Не склала екза
мену студентка Л. Макельська.
Щоб успішно скласти на
ступні екзамени, всім студентам
потрібно наполегливо працюва
ти, раціонально використовуючи
кожну хвилину.
Л. КЛИМЕНКО,
Н. АБРАМИЧЕВА,
студентки III курсу фізикоматематичного факультету.
ДО ПІДСУМКІВ ФЕСТИВАЛЮ
Державний екзамен з спеціальності
В п е р ш е в ін с т и т у т і
10-го червня студенти наш ої
групи першими серед студентів
інституту складали екзамен з
нового предмета — деталі м а
шин і механізмів.
ки троє (Г. Бондаренко, Л. Вільчіяська, П. Рахман) одержали
трійки.
На нашу думку, нам несвоє
часно дали для перевірки прак
Предмет складний, і н а м д о тичну роботу — теоретичні роз
велося багато і ст а р а н н о п о п р а рахунки, які ми приносили на
цювати, щоб грунтовно з а с в о їт и екзамен і викладач тут же пе
матеріал. Наслідки е к з а м е н у н е - ревіряв їх. Цю роботу слід було
провести раніш е на практичних
погані: шестеро наших товари
заняттях або на консультації.
шів (Г. Корнієвська, Л. Шпак,
О. П Р О С К У РА
Н . Слічна і ін.) одержали п’я-
кубок Інституту на 1957 рік
присуджені
педагогічному
факультету.
За активну участь у підго
товці і проведенні інститут
ського фестивалю молоді
дипломами І ступеня наго
роджені керівники гуртків
художньої самодіяльності Л
Падалко, В. Лапченко, Л. Ко
роль, Н. Човновий, Л. Івахненко, В. Галицький, Л. Трофімова, 3. Дашак.
Цінними подарунками 1
дипломом І ступеня за кра
ще колективне та індивіду
альне виконання нагородже
ні: оркестр народних Інстру
ментів (150 крб. і путівка в
будинок відпочинку), колек
тив бандуристів (туристська
путівка), жіночий хор під ке
рівництвом Л. Падалко (2
путівки на VI Всесвітній
фестиваль), студентки пед
факу Г. Отрешко і О. Вахер
(путівки на VI Всесвітній
фестиваль), колектив худож
ньої самодіяльності фізнкоматематнчного факультету (2
путівки на VI Всесвітній
фестиваль), студенти А. Конак, Н. Кошеленко, А. Єлі
сєєва (цінні подарунки).
Велика група викладачів і
студентів нагороджена дипло
мами І ступеня (38 чол.) І
II ступеня (102 чол.).
Що показав
екзамен
Перший екзамен — з історії
педагогіки — показав, що сту
денти нашої групи и більшості
своїй старанно працювали на
протязі року і тому наслідки
мають відрадні. Так, вісім това
ришів (О. Богданенко, М. Бардаченко, Л. Третяк, Л. Юрчен
ко і Ін.) одержали відмінні оцін
ки; дванадцять — хороші. Але
серед нас, на жаль, є 1 такі сту
денти, які нічим не можуть по
радувати ні себе, ні товаришів
своїх. Це Б. МІлованов, Т. Рак,
М. Зубенко. Вони виявили слаб
кі знання і одержали задовільні
оцінки. Повне незнання предме
та виявив А. Золотарський, він
одержав незадовільну оцінку.
Л. БІЛИЙ.
Роботу перебудовуємо
На засіданні партійного бюро
мовно-літературного факультету
1 на відкритих партійних зборах
Інституту кафедра російської
мови була піддана гострій, спра
ведливій критиці за серйозні
недоліки в науковій роботі.
Критика була належно сприй
нята як завідуючим, так і чле
нами кафедри, і вже зараз про
вадяться в життя заходи для
поліпшення стану наукової ро
боти. В травні обговорено дві
наукових статті аспірантів 111-го
року навчання тт. Голуб і Левчук, що призначені і схвалені
кафедрою для опублікування їх
у збірнику аспірантських робіт
інституту. З невиконаних в
строк трьох робіт за планом
1956 року дві (тт. Сурової та
Кульчицької) закінчено 1 пере
дано рецензентам для обгово
рення їх на найближчих засі
даннях кафедри.
Доценти кафедри тт. Кири
ченко, Рінберг і Страхов готу
ють наукові доповіді до ювілей
ної наукової сесії, присвяче
ної 40-м роковинам Великого
Жовтня.
Закінчила основні розділи
своєї кандидатської дисертації
т. Сидоренко.
З праць, запланованих на
1956 р., залишилась незакінченою робота т. Павлової, яка з
травня переключилася на пере
робку своєї кандидатської ди
сертації, захист якої було від
кладено Вищою атестаційною
комісією при МВО.
З метою покращання кон
тролю за станом роботи членів
кафедри над науковими темами
у практику вводиться щоденна
перевірка (завідуючим кафед
рою) кожної наукової праці шля
хом безпосереднього ознайом
лення з опрацьованим матеріа
лом. Вводиться також взаємо
перевірка між викладачами.
Підсумки взаємоперевірки і
контролю обговорюватимуться
на засіданнях кафедри.
Кафедра
обговорюватиме
проспекти не тільки /дисерта
цій, але і статей, щоб завчасно
допомогти кожному ведучому
наукову роботу краще розроби
ти тему.
Обов’язок 1 справа честі чле
нів кафедри — поставити на
укову роботу на рівень завдань,
визначених XX -з’їздом КПРС і
постановою партії та Уряду про
ознаменування 40-х роковин Ве
ликого Жовтня.
Б. СТРАХОВ,
зав. кафедрою російської мови.
ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ.
Про педагогічний такт
Учитель повинен бути орга
нізатором і керівником класу, а
не командиром. Якщо ж учи
тель буде нечуйним до переван
таження учнів, даватиме їм не
посильні завдання, виявлятиме
нечулість до тих учнів, які не
виконали домашнього завдання
з поважних причин, і лише ви
магатиме, ні з чим не рахую
чись,— то такий учитель не
зможе опанувати класом: учні
не поважатимуть його.
Для того, щоб учні поважали
вчителя, йому треба навчитися,
перш за все, поважати учнів,
чуйно і тактовно ставитись до
них, допомагати їм.
Що ж таке тактовність?
У тактовності головну роль
відіграє почуття учня в самому
собі. К. Д. Ушинський писав,
що такт учителя є ніщо інше,
«...як зібрання спогадів, різно
манітних психічних актів, пере
житих нами самими. На основі
цих саме спогадів пережитого
душею своєї власної історії,
людина одержує можливість
діяти на душу другої людини і
вибирає для неї саме ті за
соби, дійовість яких випробува
ла на собі»,
І це вірно. Для того, щоб
визначити свою поведінку в
класі, треба пригадати свої пе
реживання з шкільного життя,
пригадати своїх* учителів і те
у відношеннях до вас учителів,
що більше за все подобалось
вам. Пам’ятайте, що який би
поганий не був учень — у ньо
му неодмінно є і хороше. Ось
це хороше і треба бачити у
кожному учневі, поважати це
хороше і на нього спиратися у
взаєминах з учнями. Не кара
ти, не лаяти, не моралізувати,
а звертатися до хороших сторін
учня. За це він буде поважати
учителя, слухати і цінити його.
Не можна бути грубим, су
тим, байдужим до успіхів чи
неуспіхів учня.
Ось на першому уроці учень
не відповів на ваші запитання—
пожуріть його. На другому уро
ці добре відповідав — похва
літь його. Це підбадьорить учня
і змінить ставлення його до вас.
Треба вміти бути: суворим і
ласкавим, чуйним і чутливим,
вимогливим і поблажливим...
Треба навчитись виражати І
своє ставлення до учня — зди
вування і вагання, задоволення
і незадоволення, захоплення і
обурення, байдужість і хви
лююче переживання, холодність
і гаряче співчуття.
Навчитись виражати це у
всьому: в словах і діях, в Інто
нації голосу і міміці, в жестах
і рухах. Але ніколи не слід ви
ходити за межі тактовності,
дозволяти собі образити учня
або принизити самого себе сю
сюканням і запобіганням.
У всьому потрібна педагогіч
на міра! Її, цю міру, слід знати
1 неухильно її дотримуватися.
Треба вчитись умінню володіти
собою, вперто, наполегливо пра
цювати над опануванням педа
гогічною майстерністю, наслі
дуючи в цьому видатного ра
дянського педагога А. С. Макаренка.
Доцент М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ.
Бібліотека під час екзаменів
У період підготовки до екза
менаційної сесії бібліотекою
проведена відповідна робота.
Так, зібрана і сконцентрована
в кабінетах, читальному залі та
абонементі вся учбова літера
тура, яка знаходилась у чита
чів. По можливості виконано
численні замовлення кабінетів.
Бібліотека провела також ро
боту по добору літератури до
екзаменаційної сесії для студен
тів заочного відділу. Так що на
час екзаменів студенти і ста
ціонарного, 1 заочного відділів
необхідною літературою будуть
забезпечені.
Г. РАЗУМОВА,
зав. бібліотекою.
Н аслідки
творчоїп р а ц і
Виконуючи рішення XX
з'їзду КПРС про зв’язок наУ травні ц. р. відбувся
уки з виробництвом, Наукове
міський огляд творчості сту
студентське товариство на дентів і конкурс на кращий
шого інституту спрямувало в
науковий студентський гур
цьому навчальному році свою
ток, присвячені 40-м рокови
увагу на допомогу школі.
нам Великого Жовтня. В них
У педагогічному гуртку на
взяли участь 16 наукових
мовно-літературному факуль студентських товариств ву
теті (керівник—Р. К. Барун)
зів, які подали 2 6 6 наукових
досліджувалися питання, по праць і 184 літературних
в’язані з виховною І на
твори.
вчальною роботою шкіл-ін
Наше НСТ завоювало пер
тернатів, розглядалися тео ше місце у конкурсі на кра
ретичні проблеми організації
щу шефську роботу з учнів
політехнічного навчання в
ськими гуртками. Ряд праць
середній школі. Члени гурт
студентів відзначено пре
ка самі працювали в шко
міями, почесними грамотами.
лах-інтернатах, практично ви
Редакція звернулася до
конуючи обов’язки виховате
голови НСТ інституту до
лів і збираючи потрібний
цента Т. Ф. Бугайко з про
матеріал для теоретичних
ханням ознайомити наших
досліджень.
читачів з тими досягненнями
Багато зробили для шкіл
в роботі НСТ, які були відмі
гуртки методики фізики (ке
чені на конкурсі.
рівник — А. П. Карлова) та
експериментальної
фізики
середньої школи, обладнання
(керівник — доц. В. М. Коно
валов). Члени цих гурт фізичного кабінету в школах,
що мають класи виробничого
ків організували радіо- та
навчання, та інші).
фізичні гуртки у школах
№ № 33, 136, в Ірпенській
Практичну допомогу ш ко
середній школі. Вони шеф
лам, де навчаються діти з
ствують над фізичними кабі фізичними вадами, дає гур
нетами цих шкіл, показують
ток дефектології (керівни
учням, як виготовляти наоч ки — проф. М. М. Перель
ні приладдя.
мутер і М. Д. Ярмаченко).
Члени цього гуртка провели
Студенти-гуртківці прове
ли в школі № 136 вечір ці цікаві наукові дослідження
в школах і внесли ряд
кавої фізики, організувавши
для підготовки вечора ши пропозицій, з задоволенням
прийнятих учителями спец
рокий актив учнів. Таким
чином, члени цих гуртків по шкіл.
пуляризують серед учнів до
Гурток російської мови
сягнення сучасної фізики,
(керівник — Н. В. Сурова),
допомагають дітям розібра тримаючи постійний зв’язок
тися в теоретичних пробле із своїми колишніми членами,
мах шкільного курсу, при нині вчителями, консультує
щеплюють їм ряд практичних
їх у постановці окремих тем
навичок.
програми, а також в органі
У гуртках фізики й мето зації позакласної роботи.
дики фізики опрацьовано ряд
У позакласній роботі з л іте
тем, які були прочитані пе ратури в середній школі б е
ред учителями підшефних
ре участь гурток методики
шкіл і схвально ними зустрі літератури (керівник — В. С.
нуті (викладання машино Савенко).
знавства в старших класах
Допомагають школі 1 інші
середньої школи, методика
гуртки нашого товариства.
вивчення змінного і постій
По шефству над школами
ного струму в курсі фізики
Наукове студентське това
Комсомолка-активістка
Ця скромна дівчина —
Ольга Шелухіна, студентка
3 курсу Запорізького педаго
гічного інституту, — за ак
тивну боротьбу з порушника
ми громадського порядку на
городжена Почесною грамо
тою ЦК ВЛКСМ.
Будучи активним членом
об’єднаного комсомольськомолодіжного штабу обласного
будівельного тресту, педаго
гічного та машинобудівельно
го інститутів, вона затримала
не один десяток порушників
громадського порядку, залу
чила до роботи в штабі
52 студентів, бере активну
участь у випуску сатиричної і
газети «Вогонь по погані».
риство наш ого інституту на
м іськом у огляді зайняло пер
ш е м ісце і відзначене гра
мотою. Відзначені нагорода
ми й роботи окремих членів
Н С Т. Т ак, Ю. Гусаковськші
(студент III курсу фізико-ма
тем атичного факультету) за
роботу «Виведення ознак ді
лим ості цілих чисел на осно
ві те о р ії порівнянь» одержав
д р у гу премію в розмірі 300
карбованців.
Г. Д іа к ів с ьк а (студентка
III к у р су педфаку) за роботу
« Д еяк і особливості розвитку
м ислення у дітей дошкільно
го віку» нагороджена тре
тьою
премією
в розмірі
2 00 крб.
Почесними грамотами від
значені, крім того, роботи
студентів Л. Кан ел ь (III курс
фізико-м атем атичного
фа
культету) — « Е ф е к т Хола
та його застосування у ви
вченні напівпровідників»;
В. Бугайко (III курс мов
но-літературного
ф акульте
ту) — « З досвіду роботи ви
хователя школи-інтернату»;
М. З а їк и (III курс педфа
ку)— «Використання інсцені
вок у навчальному процесі
в 3 к л асі ш коли глухоні
мих»;
Н. Гончар (III курс педа
гогічного
факультету) —
«С кладання оповідання за
малюнками у 3 класі школи
глухонімих»;
Л . В ітюк (III курс педаго
гічного ф акультету)—«Вико
ристання наочності на уро
ках української мови в 2 кл.
допоміжної школи».
На перш у міську наукову
студентську конференцію ви
щих учбових закл адів м. Киє
ва були виділені і дістали
там сх вал ен н я доповіді сту
дентів Ю. Гусаковського, Г.
Д іаківської і В. Бугайко.
Н аукові гуртки продовжу
ють і д ал і працювати, готую
чись з честю зустріти 40-і
-роковини Великої. Жовтневої
соціалістичної революції,
Т. БУГАЙКО,
голова НСТ інституту.
В стороні від життя
Одинадцяте червня! В інсти
туті життя б ’є ключем. Розпоча
лась найвідповідальніша пора в
навчальному році — екзамени.
Але про це можна догадатися
тільки по схвильованих, закло
потаних обличчях студентів,
викладачів, по нових табличках
над дверима — «Державна ко
місія» і т. п.
Стінна ж преса інституту
зберігає незрозуміле мовчання.
Лише газета педфаку « Р ад ян
ський педагог» виступила з ц і
кавою підбіркою «Готуйтесь до
екзаменів». У редакційній стат
ті, в замітках «Більше відпові
дальності» та «Незабаром екза
мени» і в інших м атеріалах га
зета правильно націлює студен
тів свого факультету — про
вести сесію на високому рівні.
Газети фізико-математичного
та літературного ф акультетів
зовсім не приділяють уваги
екзам ен ац ій н ій сесії; редколегії
цих га зе т відірвались від жит
тя, не б ач ать того, що відбу
вається навкруги, а партійн
е
бюро ф ак у л ь те тів пустили їх на
самоплив.
Щ е в б ер езн і м ісяці випуще
но бю летень «Лингвист-круж
ковец», а вітрина «Бюллетеня
ф изического к р у ж к а» покрилась
пилом і за тя гл а с я паутиною:
бю летень випущ ено... 18 грудня
1956 року!
Не рад у є і періодичність ви
пуску. Всю ди можна побачити
« № 1», зовсім рідко — «№2>.
а д а л і... рахувати вже нічого!
Все це говорить про серйозні
недоліки в роботі факультет
ських партійних і комсомоль
ських організацій, про їх неза
довільне
пресою.
керівництво стінною
А. ДЯЧЕНК0,
ТІЛЬКИ „ДОБРЕ" ТА „ВІДМІННО"
Шість днів наполегливої підготовки — і ось група вже
склала перший екзамен — основи ариф м етики.
Екзамен успішно склали всі студенти групи. Десять п'яті
рок і шістнадцять четвірок — ось резул ьтати старанної роботи
студентів як на протязі року, та к і в період сесії.
В. КЛЕПКА,
студентка 32 групи математиків,
р
д
н
е
л
а
кА
Н
Ш
Видатний діяч міжнародного
робітничого руху
(До 75іріччя з дня народження Г. М. Дімітрова)
Радянський народ, трудящі
країн народної демократії, всі
прогресивні сили світу відзна
чають 18-го червня ц. р. 75-річчя з дня народження видатного
діяча болгарського і міжнарод
ного робітничого руху, вірного
учня Леніна, відомого пропа
гандиста
марксистсько-ленін
ських ідей Георгія Михайловича
Дімітрова.
Г. М. Дімітров — засновник
1 вождь Болгарської кому
ністичної партії — народився
в робітничій революційній сім'ї,
в селі Ковачівці Радомирської
околиці.
Велику роль у вихованні і
формуванні його революційного
світогляду, його політичних
ідеалів відіграли твори росій
ських революціонерів-демокра
тів, а також видатного народно
го поета Болгарії Христо Бо
тева.
- .
Ставши на шлях революцій
ної боротьби за життєві інтере
си болгарського народу, за пе
ретворення країни в демокра
тичну державу, Г. М. Дімітров
поєднує революційно-практичну
роботу з глибоким і всебічним
вивченням марксистсько-ленін
ської теорії.
Ще з 1902 року, коли він
став членом болгарської робіт
ничої соціал-демократичної пар
тії, поряд з вивченням і поши
ренням у своїй країні видатних
праць засновників теорії науко
вого комунізму Маркса і Ен
гельса, продовжувача їх справи,
вождя міжнародного робітничо
го руху В. І. Леніна, Дімітров
дбав про створення в Болгарії
дійсно марксистської робітничої
партії, про поєднання болгар
ського робітничого руху з мар
ксистсько-ленінською теорією.
З моменту організації такої
партії він відіграє активну роль
в її ідеологічному і політично
му житті, в історії болгарсько
го профспілкового руху_
Під впливом Великої Ж овт
невої соціалістичної революції
в Болгарії піднімається на но
ву, вищу ступінь революційний
робітничий рух, в історії якого
відіграє виключну роль Болгар
ська комуністична партія, до
керівного органу якої увійшов
Г. М. Дімітров.
На протязі всієї тривалої і
впертої боротьби болгарських
робітників проти буржуазії, її
диктатури видатний діяч між
народного робітничого руху був
завжди на чолі трудящих в їх
боротьбі за демократію 1 со
ціалізм.
Сміливий, мужній, принципо
вий — таким він залишається
в пам’яті болгарських робітни
ків у часи боротьби з фашизмом,
коли його в 1933 р. заарешту
вали і викликали на лейпціг
ський процес у Німеччині.
На цьому процесі Дімітров
показав зразки мужньої пове
дінки і боротьби комуніста про
ти фашистської диктатури.
У 1934 р. Дімітров був зму
шений вести боротьбу проти
Цікава екскурсія
7-го червня академгрупа
2-го курсу факультету мови
та літератури провела екс
курсію ’ на книжково-жур
нальну фабрику Головвида
ву Міністерства культури
УРСР.
Це найбільше поліграфіч
не підприємство нашої сто
лиці, устатковане найсклад
нішими машинами, станками,
апаратами. Тут наші екскур
санти, під керівництвом ін
женера-поліграфіста М. М.
Швець, ознайомилися з усі
ма процесами друкування та
оформлення книг, журналів,
картин, малюнків тощо.
Починаємо з наборного
цеху. Робітники високої ква
ліфікації працюють тут на
лінотипах, що набирають і
відливають друкований текст
у вигляді суцільних метале
вих рядків, за допомогою
яких з особливого картону
виготовляють матриці, а в
них з металевого сплаву від
ливають уже стереотипи зво
ротного зображ ення для дру
ку. Велику увагу привертає
до себе робота цеху гальва
нопластики, в якому відбу
ваються складні електролі
тичні процеси виготовлення
гальваностереотипів для дру
кування різного роду зобра
жень.
На черзі цех друкування.
В просторих, світлих примі
щеннях ритмічно працюють
великі ротаційні машини, в
яких папір потоком прохо
дить з рулона між цилінд
імперіалізму за межами Болга
рії. Він бере найактивнішу
участь у роботі конгресів Ком
інтерну, в розгортанні міжна
родного робітничого руху. З ли
стопада 1945 року під його без
посереднім керівництвом здійс
нюється перетворення любимої
Болгарії у соціалістичну краї
ну. Свій багатий революційний
досвід, свої теоретичні 1 прак
тичні знання, невичерпну рево
люційну енергію він віддає
укріпленню режиму народної
демократії в Болгарії, соціа
лістичним перетворенням у про
мисловості і сільському госпо
дарстві, розвитку культури.
Наші подарунки Жовтню
У нашому інституті есе більше удосконалюється
робота по політехнізації навчання в середній школі.
В цьому році вона ведеться під девізом: «Зустрінемо
40-і роковини Великого Жовтня новими успіхами у
справі поліпшення підготовки висококваліфікованих
вчителів».
Нижче ми публікуємо розповідь про недавно
створений в інституті кабінет математики середньої
школи.
Після того, як у розпоря
дження кабінету математики
було передано три кімнати,
кафедра елементарної ма
тематики і методики виріши
ла в одній з них створити
зразковий кабінет математи
ки середньої школи. Біль
шість приладів у цьому кабі
неті виготовлені самими сту
дентами у виробничих май
стернях інституту з дроту,
картону та скла. Майстерно
зроблені, красиво оздоблені,
воші привертають увагу про
стотою виготовлення. Напри
клад, вписані та описані кулі
робляться із старих елек
тричних ламп або колб.
А придивіться уважно на
те, як розміщені ці прилади.
Ви не побачите тут і сліду
хаотичності: чиїсь дбайливі
руки ретельно розсортирува
ли всю цю величезну кіль
кість наочних посібників.
Потрібна вам модель для
побудови якогось складного
перерізу? Окиньте поглядом
довгий ряд полиць і на од
ній з них ви побачите напис:
«Перерізи многогранників».
На цій полиці напевне знай
деться модель, яка вам по
трібна. Може статися, що
такої моделі ще немає в ка
бінеті, тоді зверніться з по
бажаннями до людини, яка
так дбайливо, з такою лю
бов’ю впорядкувала всі ці
прилади—до старшого викла
дача кафедри Ольги Сергі
ївни Боришполець. Саме про
неї, про її невтомну пра
цю хочемо ми розповісти.
Дуже
велику 1 надзви
чайно корисну роботу зро
била Ольга Сергіївна. Впо
рядкування
кабінету
по
казало
нам,
викладачам,
скільки цінних наочних по
сібників ми маємо. Раніше,
коли вони не були розсорти
ровані по темах, ми просто
не знали про існування де
яких з них. Тепер більшість
занять супроводжується на
очними приладами, 1 одразу
видно, які моделі ще треба
Чимало зусиль віддає Діміт
ров теоретичному узагальненню
досвіду соціалістичного будів
ництва в країнах народної де
мократії. В його теоретичних
дослідженнях всебічно " з’ясо
вується суть революційних пе
ретворень у країнах народної
демократії. Дімітров дає глибо
ку характеристику режиму на
родної демократії, як держав
ної форми диктатури пролета
ріату, розкриває її кінцеву ме
ту, її невідкладні завдання.
Дімітров завжди був послі
довним пролетарським Інтерна
ціоналістом, борцем за зміцнен
ня рядів міжнародного робітни
чого руху. Він був щирим дру
гом Радянського Союзу, радян
ського народу — будівника ко
мунізму.
І хоч декілька років відділяє
нас від того часу, коли переста
ло битися серце цієї видатної
людини, він завжди з нами, наш
щирий друг, наш мужній борець
за комуністичні ідеали, творець
нового суспільства в сонячній
Болгарії — країні славних ре
волюційних традицій, країні та
лановитого народу.
В. ПЕРЕДЕРІЙ,
кандидат філософських
наук.
ричними формами, що безпе
рервно
обертаються. Так
здійснюється
двосторонній
друк.
Далі студенти спостеріга
ють, як машини, керовані ро
бітниками, автоматично рі
жуть друкований папір, валь
цюють його, складають ар
куші в зошити, зшивають їх
в книги і, нарешті, красиво
оправляють їх в палітурки.
З великим інтересом зна
йомилися молоді філологи і
з роботою фотографічних ла
бораторій, а також із склад
ними процесами кольорового
Друку.
На наших очах постає го
това книга.
Новий цикл поліграфічного
виробництва у всій склад
ності його процесів 1 опера
цій пройшов перед нашими
студентами. Перед ними від
крилася широка і захоплюю
ча панорама вітчизняної тех
ніки, яка забезпечує нашу
радянську науку, школу, на
шу соціалістичну культуру
друкованою продукцією.
Доцент О. КИРИЧЕНКО.
виготовити
році.
в
наступному
Виявилося, що в кабінеті
є багато цінних таблиць, на
які тепер складено каталог,
тому протягом однієї-двох
хвилин можна знайти потріб
ну таблицю. Але Ольга
Сергіївна не тільки впоряд
кувала те, що було,— вона
сама відремонтувала велику
кількість попсованих прила
дів і, більше того, вона сама
виготовляє нові, оригінальні
прилади. Раніше в кабінеті
була широко представлена
лише наочність по стерео
метрії і майже зовсім нічого
не було по планіметрії. За
раз є вже чимало приладів,
і частіша їх виготовлена ру
ками Ольги Сергіївни. Тут 1
трисектор, і інверсор, і при
лад для демонстрування си
метричних фігур і багато
інших.
А подивіться на зовнішній
вигляд кабінету! Затишно,
світло; привітно зустрічає
вас кожний куточок: І цей
затишок теж створений ру
ками Ольги Сергіївни. Це
вона заслала всі письмові
столи білим папером, це
вона сама випрала і випра
сувала завіси на вікнах. Це
вона пофарбувала лаком де
рев’яні речі, які раніше ма
ли обдертий, непривабливий
вигляд.
Важко перелічити все те
хороше, що зробила Ольга
Сергіївна. І кожний раз, за
ходячи до кабінету, вдячним
словом згадуєш нашу Ольгу
Сергіївну
і проникаєшся
впевненістю в тому, що, на
решті, ми матимемо зразко
вий математичний кабінет.
О. С. Боришполець — за
служена
вчителька
шкіл
УРСР. Вона дуже добре
знає середню школу в мину
лому і в сучасному, знає її
запити і зуміє організувати
кабінет так, щоб він був
зразковим.
Л. СЕРГЄЄВА.
Ляпунов не витримав...
Так, великий математик не
витримав. Самі подумайте: про
йшло сто років як він народив
ся, поважають його не тільки
математики, але й спеціалісти
інших галузей науки, а тут на
тобі — читають про нього лек
цію (дуже хорошу лекцію про
читав П. й . Коваль), а матема
тиків зібралось... Вища матема
тика не потрібна, щоб підраху
вати, скільки їх зібралось,—
достатньо пальців рук і ніг
однієї людини. А викладачі фі
зики... Та навіщо їм слухати
З н а й т е
всі!
НА ДЕРЖАВНИХ ЕКЗАМЕНАХ ОДЕРЖАЛИ ДВІЙ
КИ ВИПУСКНИКИ: МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ФА
КУЛЬТЕТУ — Л. ОЧЕРЕДЬКО ТА Р. ОМЕЛЬЧЕНКО;
ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ - В. МАРТИНЮК, Р. МАМЧУР І В. ОХРОМЧУК.
лекцію про математика? Аспі
рантам не цікаво, і студенти не
прийшли. А задумано було
широко...
Дивився, дивився Олександр
Михайлович з портрета, чекав,
коли прийдуть ще слухачі, а
потім—в самий патетичний мо
мент, коли лектор сказав про
те, як високо підніс О. М. Ля
пунов математичну науку,—
не витримав великий математик
і кинувся вниз головою. На під
лозі залишилися дрібні шматоч
ки скла і рамка; сам Ляпунов
втік. А втім, кажуть, що вже
знайшли.
Зараз на факультеті обгово
рюють проблему великих цвяхів
і міцних мотузок — щоб трима
лись портрети вчених, коли чи
татимуться про них лекції в по
рожніх аудиторіях.
ІВАСЬ ЧОБІТЬКО.
л. ГРЕКОВ
РАССКАЗ оборот покажется слишком сла
(Продолжение) *
Дорога была короткой, но
Витенька ездил с ней в ре опасной и сопровождалась во
стораны, о которых она раньше склицаниями: «Что ты дела
не имела представления, и Тане ешь??» — «Сбавь скорость!» —
нравилось, что он так уверенно «Осторожнее!». И пока маши
и непринужденно
чувствует на остановилась у магазина го
себя в не знакомой ей обста тового платья, маме пришлось
новке.
серьезно пожалеть о том, что
Тане доставляло большое не поехала «трамвайчиком».
удовольствие кататься с Ви Витенька знал, что у мамы хо
тенькой, когда легкий ветерок роший вкус и что ждать ее
освежает лицо, а рядом краси придется не меньше часа, по
вый юноша говорит красивые этому он решил и сам загля
нуть в магазин.
слова.
Как спокойно, как приятно
Он советовал маме, незнако
было у нее на душе, когда одна мым дамам, продавцу; причем,
из рук Витеньки оторвалась от его советы отличались неуме
руля и легла ей на плечо. Но ренностью
и
экстравагант
вот Виктор свернул на просе ностью.
лочную дорогу и легкие ухабы
Кто знает, какой бы еще со
пробудили ее:
вет сварила витенькина голова,
— Куда же мы, Витенька? если бы его внимание не при
— Куда? Сейчас поедем на влекла молодая симпатичная
зад — вот только развернусь. продавщица. Это заставило Ви
Разворачиваться не пришлось. теньку изменить курс. Он по
Неожиданно заскрипели тормо дошел к. ее прилавку и, прице
за. Беда! Витенька с недоволь ниваясь к вещам, оценивал ка
ной миной выходит из машины чества продавщицы. Когда они
и открывает капот. Он уже про остались одни, между ними за
тянул было руки в глубины мо вязалась непринужденная бесе
тора, но раздумал
не хоте/ да. Некстати мама позвала Ви
лось пачкаться — и только по теньку,— ему так не хотелось
нимающе
сказал: — Д-а-а... уходить! — но он успел налету
Придется ждать утра.
спросить, в котором часу закры
—. А как же я? Ведь мне. вается магазин, и подмигнуть
нужно домой. Уже поздно. Что девушке,
♦ * ♦
скажет мама?
— Танечка, что же я могу
Мама примеряла покупки, а
сделать: аппарат поломался!
Витенька мечтал. В комнате
...Рассвет застал молодую па было уже темно, и по лестнице
ру в несколько ином расположе кто-то поднимался. Мама сразу
нии духа, чем то, которым они догадалась, кто это. Витенька
были преисполнены вчера: Таня поспешил в свою комнату, Ни
была взволнована и уже трудно ночка — в свою,
было бы уловить на ее лице сия
Если сказать, что папа был
ние счастья. Зато Витенька был мрачнее тучи, то этот старый
спокоен, слегка утомлен и хо
лоден с Таней. Отнюдь не ла
сково он предложил ей занять
место в своей «Победе».
В шести кілометрах від Дні
Автомобиль быстро понесся, прогесу стоїть красунь-дуб.
и только сейчас у Тани возник Йому біля 700 років. Це па
ла мысль: действительно ли Ви м’ятник природи XIII століття.
тенька предложил ей остаться Ще Богдан Хмельницький про
водив свої ради під цим дубом.
здесь на ночь из-за того, что Висота дерева 36 метрів, дов
сломалась машина?!
жина кола стовбура понад 6 мет
Входя в подъезд своего дома, рів. 5 чоловік з трудом можуть
Таня обернулась и окинула обхватити такий стовбур. Дуб
взглядом машину и ее хозяина, дає щороку до півтонни жолудів.
не зная, возможно, что делает З ІНОЗЕМНОГО гумору
это в последний раз.
Лікар: — Чи зможете ви за
...Ехать никуда не хотелось. платити мені за операцію, якщо
Идти — тоже. Что же делать? взнаєте, що вона для вас конче
потрібна?
Витенька задумался.
Пацієнт: — А чи знайдете ви
— Позвонить Сергею? Он її конче потрібного коли взнає
набирает номер.— Мария Федо те, що я не зможу заплатити за
ровна? Сережа дома? Печаль операцію?
но. Извините за беспокой З ТАДЖИЦЬКОГО фольклору
ство.
Виїхавши на мисливство,
Итак, проблема «Что де емір та його візир взяли з со
лать?» оставалась неразрешен бою мудреця. За ними плентав
ся пішки слуга. День був жар
ной.
— Витенька, мне нужно в кий. Скинувши з себе важкі ха
лати, емір та його візир звалили
магазин. Подвезешь?
їх на плечі слуги.
— Нет.
— Дивись,— говорить емір
мудрецю,— який у мене витри
— Но тебе нечего делать!
— Конечно. Мне просто не валий слуга! Адже те, що він
несе на плечах,— це повний
охота.
вантаж осла!
- Не упрямься. Не пойдет
— Навіть більше, Ваша ве
личність,— відповів мудрець,—
же мама пешком!
— Трамвайчиком, трамвай Це вантаж двох ослів!
чиком...
— Ладно, тогда я все рас
скажу отцу.
— Зачем? Я ведь пошутил.
Собирайся.
Чи знаете ви...
бым, чтобы выразить его истин
ное эмоциональное состояние.
Папу штормило — он кипел,
как разбушевавшийся океан.
— Виктор!
— Я занимаюсь,— донеслось
из его комнаты.
Папа открыл дверь и за ту
манным облаком папиросного
дыма различил витенькину го
лову, выглядывающую из-за
баррикады книг (предусмотри
тельный Витенька успел сде
лать маскировку!).
— Иди сюда! Сейчас разбе
ремся, как ты и чем зани
маешься.
Не предчувствуя ничего хо
рошего, Витенька повиновался,
ощущая на себе взгляд отца.
Мама не могла выговорить ни
слова, Интуиция подсказывала
ей, что сейчас будет скандал.
Бабушка сложила пальцы, гото
вая при случае-перекреститься,
а у Нины выступил холодный
пот. Витенька с исключитель
ным хладнокровием выслушал
папу, так как думал о том, что
бы все это поскорее кончилось:
ему очень хотелось не опоздать
к закрытию магазина готового
платья.
— Бемоль, папа, бемоль. Ты
говоришь, что я не занимаюсь.
Но как ты можешь видеть, за
нимаюсь я или нет, если ты
поздно приходишь домой. Да ты
и не интересуешься моими за
нятиями!
— Но из института ясно
сказали...
— Ты говоришь: я пропу
скаю лекции, разъезжаю в ма
шине по ресторанам. Но сегод
ня я был в институте, и сейчас
не в ресторане, а дома.
— А вчера, а позавчера, а
каждый день!?
— Ну, вчера...— Витенька
замялся.
— Да, ты неизвестно где
пропадаешь по ночам с какойто пьяной компанией.
— Разве
Сергей...
Какая
компания?
— А те два субъекта? Один
их вид!
— Можно же тише,— сказа
ла мама.
— Не вмешивайся и не за
щищай этого хама. Что ты на
часы смотришь! Отныне никуда
ни шагу! Садись и учи! Я тебя
никуда не выпущу, а если так
будет продолжаться дальше —
заберу машину назад.
— Но ведь это подарок,—
Витенька криво улыбнулся.
— Сам знаю, что подарок.
Подарок, которого ты не до
стоин.
— Оставь ты бедного маль
чика. В театр опоздаем,— опять
вмешалась мама.
— Театр,— по инерции про
износил папа.— Какой тут те
атр! Театр? Ах, да. Совсем за
был,— папа понизил тон.— За
помни то, что я тебе сказал. И
не смей никуда выходить. Слы
шишь?
— Слышу.
Витенька подошел к окну,
ожидая, пока родители скроются
за углом. Он не стал терять
времени. Через минуту он был
уже в «Победе», а еще через
минуту — мчался по улицам.
А тем временем папа и мама
спешили в театр. Уже недалеко
и фасад Оперного, осталось пе
рейти улицу. И когда почтен
ная пара ступила на асфальт,
она чуть не была сбита с ног
мчавшейся «Победой».
(Окончание в следующем
номере).
Велопробіг Нурилівка— Київ
Група уч н ів К у р и л ів с ь к о ї с е р е д н ь о ї ш ко ли Хмель
ницького району (В ін н и ц ь к а област ь) ви р іш и ла про
вести велопробіг по м арш рут у: с е л о К ур и лівк а —
Житомир — К иїв.
Цю відстань — у 250 км — м и п р о їх а л и за три
доби. Учасники п р о б ігу — п'ят еро дев'ят икласни
ків — почувають себе бадьоро.
На маршруті б уло о с о б л и в о важ ко в тих місцях,
де відсутня асфальтова дорога. Зуст річний вітер та
кож утруднював р ух.
Мета нашого туристського в е л о п р о б ігу — озна
йомлення з багатствами р ід н о го к р а ю та з історич
ними місцями столиці У к р а їни . Ц е й вело п р о б іг ми
присвячуємо 40-им р о к о ви н а м В е л и к о ї Жовтневої
соціалістичної р ево лю ц ії.
Л. С А В И Ц ЬК И И ,
ви п ускни к К и їв сь к о го педінституту.
м ен і. Н а п р и к л а д : історія з
математикою, історія з істо
рією І Т. П.
Й.
Й
о т а — дуж е дрібна,
вели чи на .
Вживається
д л я ви зн а ч ен н я знань д е я к и х
студентів.
К.
(Екзаменаційна студентська
енциклопедія )
(Із записок
К узі Прутьонка)
A.
А
тр и б у т — необхідне
для студента на екзам е
ні, а саме: ручка (або к а
рандаш ), аркуш чистого п а
перу і голова; для певної
частини студентів трошки не
так: карандаш (можна дійти
і до р уч к и ), аркуш чистого
паперу (необов'язково), не
величкі клаптики паперу спи
саного — так звані ш паргал
ки
(обов'язково),
голова
участі не бере.
Б.
Б
о р.от ь б а — термін
дискусійний. Одні р о зу
міють як боротьба за зн а н
ня, інші — боротьба за оцін
ку.
В
B.
и м о г а — варіант
слова «боротьба»: в и
кладач вимагає від студента
знання, студент від виклада
ча — оцінку.
Г.
Г о л о в а — річ, не
обов'язкова для иіляпи
і перманенту і необхідна для
науки.
Д.
Д
о б а — нестала оди
ниця часу: в семестрі за
багато 6 годин, під час сесії
мало 24.
Е.
Е
л е г і я — сумна л ір и
ка, Особливо популярна
під час сесії.
Є.
Є
р е с ь — відповідь на
екзамені тих, хто актив
но спав у семестрі і активно
працював у передсесїйні ночі.
Ж.
нЖи в а — кожний зб и
рає те, що обробив.
3.
З
н а ч и ть — одно із
самих пош ирених слів
у студентському лексиконі.
Нічого не значить.
І.
І
с т о р і я — в студент
ському житті має тільки
неприємне значення, я к пра
вило, після провалу на ек за
оК ф е — ха р ч о ви й про
дукт. В ідхо д и , щ о носять
н а зву коф ейної гущ і, вжива
ються д л я га д а н н я перед ек
зам енам и. Годиться ще квіт
ка ром аш ки, а також вказів
ні п а л ь ц і обох рук. при за
п лю щ ен и х очах.
Л.
Л
і н і я — геометрична
фігура.
Відрізняються
прямі, лам ані, криві. Буває
ще л ін ія гнута, або своя. На
приклад, студент Н . гне свою
лінію : він в се робить без від
починку — ц іл и й р ік без від
починку гуля є, на сесії без
відпочинку вчиться.
М.
і н у с — термін не
тільки математичний. В
математиці дає будь-який
результат, у навчанні — тіль
ки негативний.
Н.
Н
а в і т ь — підсилю
ва ль н а частка, з допомо
гою я к о ї вимірюються над
звичайні зн а н н я студентів.
Н априклад: він навіть знає,
коли народився П уш кін.
М
O.
О
ц і н к а — предмет
перш ої необхідності.
П.
П
ух,
п е р о — еле
менти студентського за
клинання.
P.
P
я т у н о к — м рія сту
дента: «Хоч би трійку».
С.
С
і ч е н ь — зимовий
м ісяць, а л е д л я студен
тів б ува є ж арко, як і в
червні,
Т.
Т
о в а р — знання сту
дентів. П ід час сесії по
казують л и ц е м , і іноді вияв
ляється, щ о у м іш ку був кіт,
У.
У
ж е — прислів'я, що
ви п а д а є на долю щаслив
ця: «Я вже склав». Це кра
ще, ніж: «Я щ е не склав».
Ф.
ф
у т б о л — річ, про
я к у н е забувають навіть
п ід час екзам енів...
( З а п и с к и не закінчені —
автор побіг на футбол).
Редактор І. КРУК.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова