Назва
За педагогічні кадри. № 21 (33) (7 червня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
Р ІШ Е Н Н Я З А Г А Л Ь Н И Х ЗБ О РІВ С ТУ Д Е Н ТІВ ,
П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К О Г О С К Л А Д У ,
А Д М ІН Т Е Х П Е Р С О Н А Л У К И ЇВ С Ь К О ГО Д Е РЖ А В Н О ГО
П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О ГО
Ми, студенти, професорсько-викладацький склад та
адмінтехперсонал Київського державного педагогічного
інституту ім. О. М. Горького одностайно підтримуємо Ві
дозву Всесвітньої Ради М иру і заяву Радянського Комі
тету захисту миру про негайну заборону випробувань
ядерної зброї.
Ми, працівники освіти, віддаємо всі свої знання 1 сили
вихованню молодого покоління — активних будівників
комуністичного суспільства, і всі наші прагнення в тому,
щоб атомна енергія допомогла людині в житті, а не сіяла
смерть.
Ми, разом з нашим Радянським урядом, вимагаємо не
гайно припинити повсюди випробування атомних і водне
вих бомб. Ми бажаємо миру всім народам, наша воля до
миру незламна.
Хай живе мир у всьому світі!
5-го червня в актовому за
лі інституту зібрались ви
кладачі, технічні працівники
та студенти. Вони прийшли
сюди, щоб приєднати свої го
лоси до могутнього голосу
всього прогресивного лю д
ства, яке гнівно засуджує
виробництво та випробування
атомної зброї. Вони прийшли
сюди, щоб одностайно схва
З а педагогічні
КАДРИ
7
До 40-х роковин
Великого Жовтня
Л юд с т в о не хоче війни
Ми протестуємо
Схвильовано прозвучав ви
І яким же різким контра
ступ студентки мовно-літера стом з цією атмосферою ми
турного факультету Є. Лапі ру і праці є виття імперіа
лістичних політиканів, що
ної:
— Багато тепла і світла да бряцають зброєю та приско
рує червневе сонце. В чудо рюють гонку атомної зброї.
Як сміють американські
вому вбранні наш старовин
ний красунь Київ. Сяю ть ра п а л ії виступати проти волі
дістю обличчя малюків, юна народів, які прагнуть до пло
дотворної
праці,
щастя,
ків і дівчат.
У нас, студентів, св о ї особ весни!
Я і мої товариші, як 1 всі
ливі радощі. Зараз ми п ід
водимо підсумки
учбового чесні люди світу, гнівно про
року, перевіряємо свої знан тестуємо не тільки проти ви
користання атомних та вод
ня. Попереду чудова пора
відпочинку, час нових зустр і невих бомб, але й проти їх
виробництва
та
випробу
чей і вражень.
Ми, студенти, пишаємось вання.
Геть
атомну і водневу
тим, що енергія атома в на
бомбу!
шій країні знаходить все
Г еть паліїв нової війни!
більше застосування в про
Х
ай
живе мир у всьому
мисловості, сільському гос
світі!
подарстві, медицині і т. д.
Місто-герой Ленінград.
Це тут 40 років тому гармати
крейсера «А в рор а» проголосили
початок нової ери.
Дворцова площа. Саме сюди
прийшли озброєні матроси і ро
бітники, щоб знищити останню
горстку реакції — Тимчасовий
уряд, який засів у Зимовому
палаці...
Зараз місто готується до
славного ювілею.
Підготовка
до свята — 40-х роковин Вели
кого Жовтня — проходить під
знаком боротьби за мир, за нові
успіхи у будівництві комунізму.
Фото О. Болгара.
Підтримуємо
від усієї душі
— Всесвітня
Рада
Ми
ру,— говорить студентка пе
дагогічного факультету В.
Крушинська, — закликала
всіх людей доброї волі доби
ватися негайної заборони ви
пробування атомної 1 водне
вої зброї. Ми, студенти педа
гогічного інституту, від усієї
душі підтримуємо цю вимо
гу.
Ми, студенти, як і всі чес
ні люди світу, протестуємо
не тільки проти використан
ня атомних і водневих бомб,
але і проти випробування
термоядерної зброї.
Ми проти війни! Сонце
миру не заслонить ніяка чор
на хмара, як би цього не хо
тіли імперіалісти.
Як і весь радянський на
род, ми йдемо разом із своєю
Комуністичною партією і Ра
дянським урядом, які роб
лять все можливе, щоб забо
ронити виробництво і випро
бування атомної зброї.
Наш колектив вітає Звер
нення Верховної Ради С РС Р
до Конгресу С Ш А і парла
менту А н гл ії, в якому наш
уряд звертається з пропози
цією досягти угоди про не
гайну заборону випробування
ядерної зброї.
Ми твердо віримо: атомна
зброя буде заборонена!
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№
О Р Г А Н П АРТБ Ю РО , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТЕ Т У Л К С М У І
П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е РЖ А В Н О ГО
ПЕДАГО ГІЧН О ГО ІН С Т И Т У Т У і м. О. М. ГО РЬК О ГО
лити звернення Всесвітньої
Ради Миру про заборону ви
пробування атомних та вод
невих бомб, щоб схвалити
заходи Радянського уряду у
справі зміцнення миру. Один
за другим піднімаються на
трибуну викладачі Т. Ф. Бугайко та І. Є. Шиманський,
студенти В. Крушинська, О.
Семко та інші.
На трибуні доцент кафед
Народи світу не хочуть
ри методики мови і літерату війни, і якщо вони об’ єдна
ри Т. Ф. Буханко. Вона го ють свої зуси лля в боротьбі
ворить:
за мир, то не вдасться агре
— Ми живемо в час ве сорам розпочати атомну по
ликих наукових відкрить, ко жежу. З кожним днем ши
ли розум людини проникає риться рух мільйонів людей
у найприхованіші таємниці доброї волі, рух боротьби за
природи. Використання атом мир. На чолі його стоїть на
ної енергії відкриває вели ша славна Вітчизна — пра
чезні можливості у розвитку пороносець миру й гуман
ності.
народного господарства.
Та є на зем лі люди, яким
Радянський Союз не раз
чуж і інтереси народів, які
звертався
з пропозиціями —
виношують злочинні плани
випробування
світового панування. Прав припинити
атомної
і
водневої
зброї.
лячі кола ряду країн, на
Радянський
уряд
багато
зро
самперед С Ш А
і А н глії,
бив
для
того,
щоб
не
до
охоплені атомною гарячкою.
пустити
війни,
щоб
забезпе
Вони підраховують відстань
від своїх атомних баз до чити взаєморозуміння і при
життєвих центрів Радянсько йти до згоди з іншими краї
нами.
го Союзу та країн народної
демократії.
Ми, професори, викладачі,
Людство не хоче війни. технічні робітники, студенти
Ми не допустимо, щ об гину інституту, всім серцем під
ли наші діти, щоб п олум ’я тримуємо і одностайно схва
атомної пожежі знищило на люємо звернення Бюро Все
ші села і міста. А л е випро світньої Ради Миру 1 віримо,
бування атомної і водневої що атомна енергія буде не
зброї продовжується, що м о заходом знищення і масового
же завдати шкоди здоров’ю вбивства, а буде джерелом
декількох
людських
поко радості, прогресу, розвитку
людського суспільства.
лінь.
ЧЕРВНЯ
21 ( 33)
Ціна 15 коп.
Дорогі товариші!
Сердечний привіт Вам від нас!
М и щиро бажаємо, щоб між нами налагодився
живий і глибокий науковий з в ’язок.
Наш факультет був створений в 1949 р., а кабі
нети при ньому влаштовані зовсім недавно, з другої
половини минулого року. У нас всього три кабінети:
росій ської мови, історії російської і радянської літе
ратури і кабінет російської мови, призначений для
інших факультетів.
П ісля того, як радянські спеціалісти тт. Полотіна
і Капустін надали нам допомогу в підготовці викла
дачів історії літератури, у нас розпочалось (у 1955 р о
ц і) читання курсу з історії російської і радянської
літератури. Безумовно, у цьому віднош енні ми зовсім
недосвідчені і відчуваємо потребу в допоміжних ма
теріалах з даного курсу. М и будемо надзвичайно
вдячні, якщо Ви надасте нам допомогу: негайно на
дішлете нові програми з історії російської і ра
дянської літератури та іншу літературу.
Нарешті, ми з великою радістю повідомляємо
Вас, що вчора т. Ворошилов К. Є. побував у нашому
університеті. Цей день для нас — самий славний і
світлий. М и називаємо К. Є. Ворошилова Д ідусем :
так у нас з повагою називають стариків, яким ми
нуло 60 років. М и живемо щастям і нашою спільною
дружбою.
Ш лемо Вам самий щирий привіт і побажання
усп іхів у Вашій роботі.
6 -г о т р а в н я 1 9 5 7 р.
Кабінет історії російської і радянської
літератури при факультеті російської
мови і літератури Пекінського
університету.
ВІД РЕ Д А К Ц ІЇ:
Як повідомили завідуючі кафедрами російської літе
ратури та російської мови тт. Карлов і Страхов, зазначені
кафедри займаються зараз підбіркою літератури для ки
тайських друзів. їм будуть надіслані також програми та
методичні вказівки з курсів російської мови та літератури.
Студентські ряди поповняться виробничниками
При нашому Інституті з бе
резня ц. р. працюють чотири
місячні курси по підготовці до
вступу у вуз. «Бажаючих посту
пити, — розповідає
завідуюча
курсами Євгенія Яківна Шляхтер,— було до 200 чоловік, але
пришилося вибрати з них тіль
ки 60 — тих, які по своїй робо
ті підходять до профілів наших
факультетів. Серед тих, хто
навчається, є і піонервожаті, і
вихователі дитсадків та дитбу
динків, і вчителі молодших кла
сів, вчителі спеціальних шкіл.
Немало і товаришів, які працю
ють на заводах, фабриках, де
мобілізованих воїнів. Це люди
різного віку і стажу роботи, але
нахил у всіх, в основному,
педагогічний: вони в тій чи
іншій м ірі знайомі з роботою
вчителя. Мета в них одна —
більш е знати, глибше оволодіти
своєю професією: для цього во
ни 1 готуються до вступу у вуз.
До їх послуг — прекрасні ауди
торії та кабінети нашого інсти
туту; їх навчають кваліфіковані
вчителі шкіл Сталінського ра
йону та викладачі нашого інсти
туту тт. Михалевський А . В.,
Черняк П. К., Очеретний А . Д.
Навчаються курсанти тричі на
тиждень
по чотири години;
опрацьовують предмети, винесе
ні на екзамени в педвузах.
— Ми на собі відчуваємо,—
з задоволенням говорить демобі
лізований воїн, електрик Є. Бі
левич,— як радянська держава,
уряд піклуються про трудящих,
створюють необхідні умови для
навчання, для підвищення ква
ліфікації.
— Новий порядок прийому
зобов’язує нас, людей, які пра
цюють на виробництві, ще ста
ранніше готуватися до вступу у
вуз,— зауважує робітниця кон
дитерської фабрики Л. Смир
нова.
Звичайно, не все йде гладко
і дається легко. Дехто з курсан
тів, наприклад, закінчив школу
ще в 1947 році, але біль
шість — 2 — 3 роки тому.
До навчання всі відносяться
сумлінно, відвідують заняття
систематично. Такі товариші, як
Ігнатьєва, Яковлев, Хрипачев
ський, Білевич, Смирнова, Ми
рошниченко, Александрович I
інші навчаються успішно.
Навчання на курсах закін
чується в червні; через мі
сяць-півтора курсанти склада
тимуть вступні екзамени в наш
інститут. Студентські ряди по
повняться людьми, які пройшли
трудове загартування.
Бажаємо вам успіхів, друзі!
П. ОРЛИК,
З життя одного
факультету
Щоб без жодної
задовільної...
За останні дні студенти І кур
су педфаку (спецвідділ) склали
декілька заліків: з української і
російської мов, арифметики та
інших предметів.
Успішно пройшов захист кур
сових робіт з української літе
ратури.
31-го травня студенти нашо
го курсу склали останній залік—
з дитячої психології. Більшість
студентів виявила глибокі знан
ня. Серед них Л. Навроцька,
О. Литвинчуік, Л. Гулак, О. Лоб
ко та ін.
Вже складено всі заліки і
один екзамен (з курсу історії
КПРС).
Ми працюємо так, щоб на
Під час практики ми п ер ек о
нашому курсі не було жодної налися, як важливо д ля педа
задовільної оцінки.
гога вміти все зробити власно
Б. Ц ИГАНЧУК ,
ручно і навчити цьому дітей.
На педагогічному факультеті йдеш: до читальні, до кабінетів,
Г. КОБЕРНИК,
З особливою увагою ми те
розпочалися заліки та курсові до робочої кімнати — всюди
студенти II курсу.
пер відносимось до лекцій з
екзамени. Незабаром почнуть побачиш наших студентів за на
образотворчої д іяльності, які,
звітувати 1 наші випускники. полегливою працею. Деякі това
крім теоретичних знань, дають
Зараз вони старанно готуються риші складають екзамени до
нам практичні вміння та навич
до першого екзамену — з істо строково 1 більшість з них —
ки по виготовленню дитячих
на «відмінно» (Г. Отрошко, К.
рії КПРС.
ігрових посібників.
Курчинська, Л . Вавіна, Р. М’ягУ всіх студентів одне ба
До заліку з образотворчої
коступова 1 ін.).
жання — скласти якнайкраще
діяльності
ми виготовили а л ь
Побажаємо ж всім студентам
екзамени.
Вони твердо зна
нашого
факультету
успішно
ють, що екзамени — де пере
вірка їх знань, це підсумок ро скласти екзамени та добре від
боти, проведеної на протязі на почити влітку.
У робочій кімнаті педаго
вчального року. Куди не за
Ж. БОНДАРЕНКО.
гічного факультету проходи
ла залікова робота студентів
І курсу (відділу 1— 4 класів)
з ручної праці. Студенти ви
Студенти II групи III курсу дефектологічного відділу ак
конували картонажну робо
тивно включилися в підготовку до складання екзаменів та за
ту. Треба
було показати
ліків, що виносяться на літню сесію. 5-го червня вони успішно
вміння користуватись інстру
склали перший екзамен — історію педагогіки.
ментами, зшивати папір, кле
Деякі наші студенти під час літніх канікул працюватимуть
їти. Студенти самостійно ви
готовили* книжки для запи
у піонерських таборах. Деканат пішов їм назустріч 1 дозволив
су, блокноти, папки. Приємно
складати іспити та заліки достроково. Для цих студентів
дивитись, як старанно і з
літня сесія вже закінчується. Так, ними вже складено іспити
31-го травня на педагогічно
любов’ю
студенти
відно
з історії педагогіки, з української мови та з методики викла
му факультеті відбулась приєм
сяться до своєї роботи. Се
дання української літератури. З 12 можливих оцінок було одер
на подія: викладач Марія Яків
ред них Л. Семоненко, В.
жано: «відмінно» — 11 і «добре» —
на Плющ захистила дисертацію
Кукоба, Н. Спосіб та ін. Во
В цей же день інша група студентів успішно захищала кур
на здобуття вченого ступеня
сові роботи з спеціальної педагогіки.
кандидата філологічних наук.
Цікавим і змістовним життям живе група в ці відповідаль
Це радість для всіх нас. По
ні дні.
повнення сім’ї вчених інститу
М. ЯРМАЧЕНКО,
ту
свідчить
про
науковий
Пройшло чотири м ісяці п іс л я
кандидат педагогічних наук.
ріст його професорсько-виклада того, як газета «З а педагогічні
цького складу, а також є показ кадри» (вказала на недоліки
ником того, що наш інститут стінгазет інституту. Це стосу
вносить частку своєї праці в валося і стінної газети педаго
справу поліпшення навчання і гічного факультету. Склад ред
Про цю поговірку ніколи не всі вони зробили для себе на виховання підростаючого поко
колегії газети «Радянський пе
слід забувати студентам. її лежний висновок. Не всі пра ління.
дагог» було переобрано.
правдивість яскраво (виявляєть цювали над арифметикою на
Новообрана редколегія зро
Від усієї душі бажаємо ша
ся в час екзаменаційної сесії: полегливо і серйозно; часто
била багато, щ об газета б у л а і
новній
М
арії
Яківні
доброго
якщо ти добре працював про траплялося так, що домашні
змістовною і добре оформленою.
тягом семестру, то й наслідки завдання ці товариші списували, здоров’я, нових успіхів у її
Було підготовлено і випущено
творчій
праці.
екзаменів та заліків матимеш навіть не дбаючи про те, щоб
8 номерів газет з додатками,
Ю.
ІЛЬШ
И
Х
,
добрі,
зрозуміти списане (аби в зоши
аспірант кафедри педагогіки. серед яких був і «ом а р , присвя
У весняну сесію нам, студен ті було!). Особливо це стосуєть
чений фестивалю на ф акультеті.
*
#
*
там відділу вчителів І — IV кла ся Володимира Сливи.
А л е не весь склад р ед к олегії
сів,
потрібно
було
скласти
Не раз товариші нагадували
Тільки що ми розповіли вам (12 чоловік) працює активно;
8 заліків і 4 екзамени. Серед йому про те, що він мав двійку
про народження нового канди
заліків одним із важливих був з арифметики за 1 семестр і
дата наук. А л е в цей день тра
залік з арифметики. Разом з
що йому потрібно більш серйоз пилась ще одна приємна подія.
тим, цей залік був і одним
Ми раді повідомити наших чи
з найскладніших для студентів, но відноситися до вивчення
тачів, що у п’ятницю 31 травня,
які мають низьку математичну арифметики. А ле він думав, що
напередодні Дня захисту дітей,
підготовку за середню школу залік він і без знань матиме —
у нашого викладача Ніни Тихо
(адже вступного екзамену з ма це ж тільки залік! Та вийшло
нівни Проніної народилася доч
тематики на наш відділ не буне так... В. Слива не вміє роз ка — ще один член нашої ве
лої). Важко було, наприклад,
ликої сім’ї.
складати екзамен з арифмети в’язувати типових задач, не
Гаряче поздоровляємо Вас,
ки в зимову сесію студентам знає порядку арифметичних дій.
В. Сливі, П. Євтушку, М. Ла- І заліку з арифметики він, зви Ніно Тихонівно, І бажаємо Вам
дунцю, Н. Радченко, А. Кова чайно, не склав. «Щ о посіяв — і Вашій малесенькій дочці доб
рого здоров’я!
ленко і деяким іншим. А ле не
те й пожав»,— кажуть товариші
Хай життя ї ї буде світлим 1
Сливі. Та чи зробить він хоч на радісним.
П рактичні вм іння і н а в и ч к и в дії
Прийшла відповідальна пора
Приємна подія
Йдуть
Напередодні сесії
боми, я к і зн а ч н о допоможуть
нам у наш ій м а й бу тн ій прак
тичній р о б о т і з д ітьм и . Залік
який м и ск л а д а л и 3 1 -го травня,
пройшов успіш но.
К . Б ІЛ А ,
студентка I I I курсу
дошкільного відділу.
Н а фото: студ ен тк и I I I курсу
д о ш к ільн о го в ід д іл у Л . Драчківська, Н . К ап руха, В. Анастасьєва готую ться до з а л ік у з
образотворчої діяльності.
з ал ік и
ни розуміють, що заняття з
ручної праці мають важливе
значення в розумовому, фі
зичному та естетичному ви
хованні. В процесі роботи
вони
набувають
навичок
культури
праці.
Але, на
жаль, є і такі студенти, які
безвідповідально відносяться
до цієї справи (Ж . Оліфер,
II. Євтушок, Н. Черняк). ЦІ
студенти повинні зрозуміти,
що набуті навички з ручної
праці допоможуть їм у май
бутній роботі з учнями.
Л. М АК О ВЄЄВА,
старший лаборант.
Про нашу факультетську газету
Що посієш— те й пожнеш
цей раз для себе належний вис
новок?
Т. КУЛАК,
студентка І курсу.
том у ін о д і газета виходить з
запізненням , м а те р іа л буває не
досить, як к а ж уть, «зубастий»,
Так і товариш і, як Ф . Шендрик, О. Л е в ін е ц ь в загалі не
бр али і н е б е р у т ь н ія к о ї участі
в роботі р е д к о л е г ії.
В с к л а д і р е д к о л е г ії повинні
бути товари ш і, як і дійсно пра
цю ватим уть. Т р е б а домогтися,
щ об га зе та наш ого факультету
б у л а (кращ ою в інституті, тим
більш , щ о д л я ЦЬОГО Є ВСІ МОЖ
ЛИВОСТІ.
О. М ІШ И Н А,
редактор газети
«Рад ян ськи й педагог».
Шефська робота кафедр
Одним з найважливіших зав рактер. Головною метою ї ї є
дань кафедр педагогічного ін надання допомоги школам. У
ституту є організація постійно проведенні ї ї беруть участь в
го зв’язку з середньою шко основному лише викладачі ка
федр педагогіки і методик, 1 то
лою.
Цей зв’ язок необхідний се далеко не всі.
З метою розширення зв’ язку
редній школі, яка в даний пе
ріод розв’язує складну проб інституту з школами і створен
лему здійснення політехнізації ня умов д ля участі всіх викла
навчання, в зв’ язку з чим по дачів інституту в шефській ро
требує кваліфікованої допомоги. боті, Вчена рада Інституту при
В такій же мірі постійний зв’ я йняла рішення: закріпити за
зок із школою необхідний ка кожною кафедрою одну підшеф
федрам педагогічного вузу. Ка ну школу. Закріплення було
федра не може правильно роз проведено наказом дирекції ін
в’язувати
задачі
організації ституту від 28 січня 1957 р.
Пройшло небагато часу, але
навчального процесу з тих чи
інших навчальних предметів, вже можна сказати, що прове
якщо викладачі кафедри не дений захід цілком виправдує
знають середньої школи, ї ї за себе. Кафедри педагогіки, ме
питів, не вивчають досвіду ї ї тодики фізики, елементарної ма
роботи, а, значить, і не знають, тематики і методики, мови та л і
в яких умовах будуть працюва тератури провели значну роботу
ти їх студенти — майбутні вчи в своїх підшефних школах.
телі.
Колективи цих кафедр проводи
Колектив нашого інституту ли об’єднані засідання кафедр
протягом кількох років прово і педагогічних рад шкіл, на
дить шефську роботу в школах яких розглядали актуальні пи
Києво-Святошинського району і тання навчання і виховання мо
надає значну допомогу вчите лоді, зокрема,
питання про
лям.
структуру школи і політехніза
У цьому навчальному році, цію навчання.
У планах шефської роботи,
беручи участь у проведенні
трьох учительських конферен затверджених на спільних засі
цій району (в серпні, січні і даннях кафедр і педрад шкіл,
березні), викладачі інституту передбачено надання допомоги
прочитали для вчителів 52 до школам у методичній роботі, у
повіді і провели з ними у на обладнанні кабінетів, а також
вчальних майстернях, лаборато залучення всіх викладачів ка
ріях і кабінетах інституту 68 федр до цієї роботи.
практичних занять'.
На жаль, ще не всі кафедри
На початку року бу ло орга інституту переконані в необхід
нізовано 14 виїздів у школи ра ності і доцільності проведення
йону, відвідано більш е 100 уро шефської роботи в школах. Та
ків, прочитано на засіданнях кі кафедри, як кафедра історії
педагогічних рад ш кіл 13 допо КП РС , філософії, російської і
відей, дано багато індивідуаль зарубіжної літератури до цього
них консультацій учителям.
часу ще не приступили до ро
Велику роботу провели і сту боти.
денти, які проходили педагогіч
Партійне бюро інституту на
ну практику в школах підшеф своєму останньому засіданні від
ного району. Вони виготували 28 травня 1957 р. заслухало
1 передали школам більш е 300 питання про проведення шеф
наочних посібників, організува ської роботи, відмітило хорошу
ли біля 40 учнівських предмет роботу ряду кафедр і заклика
них гуртків, провели з учнями ло решту кафедр швидше вста
багато екскурсій, культпоходів новити дійові зв’язки з своїми
і бесід виховного характеру.
підшефними школами.
Проте ця велика і потрібна
В. М ІТЮ РЬО В,
робота, проведена нашим колек
заступник директора по
тивом, має дещо однобічний ха
навчальній частині.
З досвіду Тартуського університету
Перший
екзамен
У підготовці студентів як висококваліфікованих праців
...Перший екзамен з росій
ників народного господарства, науки і культури важливу
ської мови пройшов успішно.
роль повинно відігравати естетичне виховання. Як показує
Відмінні знання предмета ви
десвід Тартуського державного університету, крім есте
явили студенти Л. Тичина, А .
тичного виховання безпосередньо під час читання лекцій
Ходнна, К. Гуменна, Т. Черняє
та проведення семінарських, практичних і лабораторних
ва, Т. Мойсеева і ін.
занять, в стінах кожного вузу можна зразково поставити
Але деякі наші товариші не
роботу но вихованню різносторонньо освічених, культур
достатньо підготувалися до ек
них людей. Особливо про це слід дбати в педагогічних ву
замену. Це Г. Слухаєвеька, Г.
зах, які готують учителів середніх шкіл. Адже для вчи
Каргопольська.
теля особливо важливо бути естетично вихованою люди
Т. ХУДЯКОВА,
ною. бо Інакше як же він буде всебічно виховувати молоде
комсорг III групи IV курсу
покоління?
мовно-літературного
Як відзначається в статті
факультету.
Яніни Маркулан «Здесь забо
тятся об эстетическом воспи
тании», надрукованій .в газеті
«Советская культура» за 25
квітня ц. р., зараз у навчаль
них програмах
Тартуського
університету немає жодного
мистецтвознавчого курсу, але
це ненормальне становище
«виправляють» тим, що вво
дять факультативні, тобто
необов’ язкові, курси з історії
мистецтва, з естетики. Дос
від показує, що мистецтво
знавчі
предмети, а також
курс естетики викликають
живий інтерес у студентів
усіх факультетів.
Серйозну увагу приділено
в університеті музикальному
вихованню: організовано му
зикально-педагогічні курси з
строком навчання в чотири
роки,
чоловічий і жіночий
хори, ансамбль народного ми
1 та 2 групи російського від не обійшлось без трійок. На цей
стецтва, духовий, естрадний
д іл у мовно-літературного фа раз у дружбі з ними виявилися
і симфонічний оркестри. Сту
денти беруть найактивнішу
культету 3-го та 4-го червня О. Данько, Н. Калачник, Є. Но
участь у художній самодіяль
склали другий державний екза воселецька, В. Петько (на пер
ності. Так, жіночий хор налі
мен — «Педагогіка з методи шому екзамені одержав відмін
чує 150 чол., в його реперту
кою викладання мови». Відмінні ну оцінку), В. Подобєдова, Т.
арі — 220 творів класичного
оцінки одержали К. Волтьєва, Музальова, М. Петрівська, Р.
і народного мистецтва
3. Коваль,
А. Погребицька, Черннш, Л. Щербакова.
В університеті
є музей
ІО. Янковський, Т. Разумова,
3-го та 4-го червня у випускни
класичної старовини — пре
Л . Геращенко, Т. Кайдаш, О. ків українського відділу екзаме
красна збірка копій творів
Панкратова та 1н.
нів не було. А л е вони не гають
античного мистецтва (20 000
А л е . на жаль, доводиться го часу. На нашому фото ви бачите
студенток В. Максюту і Л. Білик
назв). Музейні колекції вико
ворити про те, що і на цей раз
за підготовкою.
ристовуються при читанні
курсів з античної літератури,
стародавньої історії тощо.
В кабінеті історії мистецтв є
З 30 травня по 1 червня побудування підручника з ро
хороша бібліотека з мистецт
у
Львівському педагогічному сійської літератури для шкіл
вознавства, що
нараховує
інституті відбулася звітна рес України виступив завідуючий
4000 книг, велика колекція
публіканська міжвузівська на кафедрою російської і зарубіж
діапозитивів, описи історич
укова конференція з питань л і ної літератури Київського пед
них пам’ятників.
тературознавчих наук. Конфе інституту доцент Карлов.
Все краще з досвіду Тар
Н А М ПИШ УТЬ
ренція відкрилася доповідями
На заключному засіданні з
туського університету по ес
тт.
Півторадні
і
Малкіна
(заві
великим
інтересом була за
тетичному вихованню студен
дуючих кафедрами української слухана
доповідь
професора
тів треба перейняти всім ву
та російської літератур Львів Волинського «Координація на
зам країни, особливо педаго
ського педінституту) на тему: уково-дослідної роботи літера
До початку
літературного
гічним. Адже виховання есте
Величаво звучить у виконан
«Підсумки
науково-дослідної турознавчих кафедр педагогіч
свята,
присвяченого
пам яті ні хору українська пісня на
тичне — один з елементів
роботи за 1956 рік та завдан них інститутів У Р С Р ».
Т. Г. Шевченка, залишилось слова Т. Г. Шевченка «Р ев е та
ідейного виховання. Необхід
ня на 1957 — 1960 роки».
більше години, а треба ще ба стогне Дніпр широкий».
Учасники конференції відзна
но, щоб інтерес до мистецтва
гато зробити. Старшина загону
На засіданнях секцій україн чали, що Міністерство освіти
у
молодої
людини
був
злитий
Так пройшов один з літера
колективу вихованців, над яким
ської та російської літератур У Р С Р зробило добру справу,
з комуністичним ідеалом все
турних вечорів, проведений з
шефствує
інститут,
Високобув заслуханий 1 детально об скликавши їх, і висловлювали
бічного розвитку особистості,
Мірний ще раз перевіряє, як активною участю і допомогою
говорений ряд доповідей.
з вихованням активного учас
побажання щодо проведення та
прибрано приміщення, чи ви студентів Київського педінсти ника
З інформацією про принципи ких заходів у майбутньому.
громадського життя
стачить для всіх стільців.
туту ім. О. М. Горького.
країни. Естетичне виховання
А через годину вихованці за
повинне, нарешті, здобути
По-справжньому,
з
комсо
рантка кабінету дошкільної пе планом. Наш колектив висловив
гону зібралися в кімнаті політ- мольським запалом працює ве повні права громадянства у
дагогіки Ж. Бондаренко. Ви бажання послухати лекції на
просвітроботи. Затамувавши по лика група студентів безпосе вищій школі.
кладачі
російської мови Б. теми: «Психологічні основи на
дих, вони слухали прості нат редньо в ланках, допомагаючи
П. ХРОПКО,
Страхов та Н. Сурова відвіда вчання і виховання», «Зміст 1
кандидат філологічних
хненні слова правнука Ш евчен вихователям в організації і про
ли ряд уроків наших учителів, методи морального виховання
наук.
ка — Ф. Г. Красовського, ди веденні виховної роботи серед
зробили глибокий аналіз цих молоді», «А . С. Макаренко про
ректора Київського будинку-му підлітків.
уроків 1 дали вчителям прак педагогічну майстерність учи
зею Т. Г. Шевченка. Він розпо
тичні поради.
теля-вихователя», «П ро особли
Проведення лекцій 1 допові
вів слухачам про тяжку долю
З
допомогою
викладачів
та
вості формування характеру ді
дей, бесіди та інформації на
Висококваліфіковану
мето
Тараса Григоровича, про його
студентів інституту був прове тей та молоді» 1 ін.
дичну
1
практичну
допомогу
незламну волю до боротьби за політичні та наукові теми, чи
Бажано також, щоб наші
вихователям та вчителям на дений вечір, присвячений О. М.
звільнення українського народу тання книг і матеріалів із га
Горькому. На вечорі були при
дає професорсько-викладацький
співробітники
брали участь у
з-під ярма поміщиків, про його зет вголос, літературні віктори
сутні багато гостей. Цей вечір
склад інституту. Так, доцент
засіданнях
педагогічних
кафедр,
Велику любов до пригноблених.
ни і тематичні вечори — ось М. Задесенець прочитав лек надовго залишиться в пам'яті
де
можна
було
б
обмінятися
...Як живий, встає перед очи
вихованців.
ції на теми: «Особливості під
ма вихованців Великий бунтар, далеко не повний перелік прове
Велика шефська робота, що думками щодо системи виховної
літкового
та
юнацького
віків
Хвилюючі, мужні слова поета, дених студентами заходів се
проводиться
колективом викла роботи.
і їх значення для виховання»,
дачів та студентів, спрямо
що закликають до ріш учої бо ред наших вихованців.
М. Ш КУРО ,
«П р о виховання дітей в сім’ї» .
вується і контролюється пар
Активно і добросовісно пра
ротьби з гнобителями, глибоко
М. ГО РС ЬК А.
Ряд лекцій прочитав доцент тійним бюро Інституту.
проникаю
тьв дитячі душі:
цюють
студенти
М. Велика,
В. Стогнота,
В. Безпаленко, Д. Ніколенко, а також викла
Бажано, щоб ця робота не
П
оховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
В. Старостін, лаборантка ка дачі В. ПередерШ, П. Чайков- послаблювалась, щоб були ви
федри педагогіки Ж. Бондарен ська, аспірант Ю. Ільїних, лабо конані всі заходи, передбачені
І вражою злою кров’ю
Волюокропіте!
ко та інші.
Велика і корисна справа
Складено другий екзамен
Н а міжвузівській конференції
Л. ГРЕКОВ
РАССКАЗ
красота его лица... Они танцу
ют, а в воздухе причудливо со
четаются запахи всевозможней
ших вин, духов, папирос и ком
плиментов. Так проходит н е
сколько часов. Как хор обре
ченных на смерть, взвыли сак
софоны под дробь ударника.
Танцы окончены.
*
— И У меня 200. Итого. Эх.
Виктор! Слабо мы живем— 350.
Разве это деньги? Только на се
годня хватит. А дальше?
— М-да. Трудно. Нужно чтонибудь скомбинировать. Так...
Мой почтенный родитель дает
кукиш. Мамаша пообещает.
— Фигу?
— Идея! — Виктор резко за
тормозил.
— Какая идея? Сигналь Леш
ке.
— У мамаши есть часы...
Рискованно,
но
ничего не
остается делать.
— Э,
брось,
погоришь и
только.
— Это не пойдет, — вставил
появившийся Алексей.
— Пойдет. А домработница
зачем? Свалил на нее и ТЧК.
— Кончили. Заезжай к Миш
ке.
Компания в сборе. Две сотни
метров и перед приятелями воз
никают огни ресторана. Здесь,
как всегда, весело, шумно.
Играет джаз, ослепительно яр
ко светят люстры. Приятели
в едином порыве вытягивают
головы, силясь, насколько это
возможно, охватить зал глаза
ми. Юноши оживляются.
— Братцы! Смотрите — Жо
рик.
— Я молчу.
— Что-то новое.
Они еще говорят, но их за
глушает страстный финал мод
ного фокстрота. Обряд начинал
ся с дружного переливания жид
ких тел по маршруту: графин—
рюмка— глотка. И хотя уровень
жидкостей в сосудах неуклонно
падал, кривая настроения резко
поднималась вверх.
— Мрак! — скоро вымолвил
Сергей и обратил внимание дру
зей на то, что исполняемая ме
лодия находится в недопусти
мом противоречии с его вкусом.
Приятели единодушно тряхнули
гривами, и Сергей, приняв это
за основу одобрения своих слов,
предложил основательно пове
селевшим голосом:
— Мальчики, закажите чтонибудь популярное.
Вдохновленный высказанны
ми его другом соображениями,
Миша ринулся к музыкантам,
бросил на стойку деньги:
— «Гольфстрим»,
пожалуй
ста!
И опять в зале зашевелились,
задвигались, подчиняясь ритму
фокстрота.
— Симпатичная девочка, —
Виктор обследовал глазами си
дящую
неподалеку
молодую
особу.
— Ничего,— согласился Сер
гей.— Заняться, что-ли?
— Н-но! Предоставь это мне...
Сильная девочка. А конечности?
— Штукатурки много, — за
метил Миша.
— Ты, субъект! Много пони
маешь!
— Тем лучше! — оборвали
его.
И стол, за которым восседа
ла компания, мигом опустел.
...Знаете ли вы, что такое
танцы? Кто сказал, что танцы
не творческая деятельность?!
А заглядывал ли он когда-ни
будь в салон «Интуриста»?
Вглядитесь в каждую пляшу
щую индивидуальность — раз
ве она не творчески мыслит?
Разве мало сгибаются ее коле
ни? Или не темпераментны дви
жения? Как она изощряется в
выпадах и переходах! Как она
старается быть оригинальной!
Увы! Здесь не место шаблону.
Справедлив вопрос: насколько
же нужно быть эксцентричным
чтобы выделиться на пестром
фоне этой движущейся массы?
Кажется, что это невозможно.
Но лишь до тех пор, пока в та
нец не вступает Витенька.
Головы присутствующих по
ворачиваются в его сторону —
они, вероятно, стремятся стать
свидетелями
неповторимого.
Витенька привлекает внимание
и знает об этом, поэтому он не
жалеет себя, своих сил, своих
ног и свою партнершу.
*
В асиль
Г р и го р о в и
П
ч
*
Уже за полночь. Все опит и
только луна, циркулируя по не
бесным просторам, подводит по
смертный баланс истекшего дня.
На улице почти никого нет. По
ней едет одинокая «П о б ед а ».
Вдруг она останавливается и из
нее высовывается голова.
— Хо-хо! Поздно Вы гуляе
те, — сказал Витенька, когда с
ним поровнялась
куда-то спе
шащая девушка.
— А я не гуляю. Я, как ви
дите, с поезда.
— Хотите, подвезу.
— Вам, наверное, некогда.
— Ничего. Садитесь, — Вик
тор открыл дверцу. — Ну, са
дитесь же, не стесняйтесь. К у
да Вам?
(Д о 7 5 -річчя з дня с м е р т і)
Н е випадково образ купцясам одур а з картини «Приїзд
гув ер н ан тк и в купецький дім»
чи п о р т р ет купця І. С. Коминіна так с х о ж і на героїв «темного
ц а р с т в а » Островського; ніхто в
обр а зотв о р ч ом у
мистецтві не
розк р и в так проникливо тему
заклю чної
сторінки
романа
«Б а т ь к и і д іт и » Тургенева, як
це зроби в П еров у своїй варга
ні «С та р и к и -б атьк и на могилі
с и н а »; н е випадково чиновник
з к а р ти н и «С и н дячка, підви
щ ений
у
ко леж ськ і реєстра
тори»
нагад ав
В. В. Стасо
ву сло в а «К о л и с к о в о ї» Некрасо
ва: « Б у д е ш ь ты чиновник с ви
Як в літер а ту р і на зм ін у Г о д у и п о д л е ц д уш ой ...». А кар
голю прийшов великий сати рик тини «П р о в о д и покійника» або
С. Щ едр ій , так у живописі на « Т р о й к а » х іб а не просякнуті
зміну Ф ед отов у прийшов безп о д ух ом некр асов ськ ого відношен
щадний викривач
В. П еров. н я до д о л і р о сій ськ о ї жінки !
Його
«П р и їз д
станового
на р о сій ськ и х д ітей ?!
П е р о в у належать такі зразки
слідство»,
«П ерш и й
ч и н »,
«Хресний хід на В ели к ден ь», портр етн ого м истецтва, як порт
«М онастирська трапеза», « П о рети О стровського, Достоєвськоділ спадщини в м онастирі» — го, Д а л я , П и сем ського, Майкова
це ріш уче «зривання в сіх і в с я - 1 1 б а га т ь о х інш и х літературних
ких м асок » з фізіономій чинов сучасн ик ів і попередників, лю
ництва та духовенства, це те, дей « и з р у с ск о й з е м л и вырос
що в літер атур і трохи пізн іш е ш и х ». П еров с ь к і портрета се
геніально завершив автор « В о л я н — «Х о м у ш к а -с и ч » і «Ман
д р ів н и к » — це
яскраві типи
скресения» — Л . Толстой.
Д л я Перова характерна ж ан тих, хто йш ов мандрувати по
рова багатогранність творчості: рідній з е м л і, ш укаючи відповіді
Видатний представник к р и
тичного р е а л із м у в р о сій ськ о м у
живописі, чудовий ж анрист і
сатирик, В. Г. Перов виступив
із своїми зріли м и творами в
60 рр. X I X ст., коли естети ч н і
погляди М. Черниш евського п о
чали впливати на наш е н а ц іо
нальне мистецтво.
Соціальна драма, п р и суд над
дійсністю — так мож на ім е н у
вати цілий ряд кращ их його
творів («П р ов од и п ок ій н и к а »,
«Остання корчма б іл я за с т а в и »,
«У то п лен и ц я »); вони овіяні г л и
бокою
скорботою
худож никагромадянина, ненавистю д о п о
рочних форм сусп ільн ого ш иття.
Витенька умел разговаривать
с девушками, и уже через не
сколько минут ему было извест
но все то, что он считал необ
ходимым.
— Вот Вы и дома. Итак, завт
ра я Вас жду. Что Вы, что Вы,
не стоит благодарить. До свида
ния! — Виктор лихо рванул с
места,
оставив после себя
струйку газа и приятное воспо
минание.
Если самым ярым схимни
Таня посмотрела вслед ухо
кам-истязателям своей плоти дящей машине.
показать сейчас Витеньку, то
«Какой приятный молодой
рьяные аскеты убедились бы в
человек», — подумала
о н а.
том, что у них слишком мягкий
Время
неслось
быстро.
Так
же
характер, а методы — прими
быстро, как Витенька носился
тивны.
на своей «П о б е д е ». Он, каза
Сравниться ли бегу рысака с
лось, забыл, что по д о л гу обя
бегом пальцев пианиста-виртуо
зан высиживать в институте
за по клавиатуре? Сравнится
долгие пары, и если бы его
ли скорость движения пальцев
место оградить’ от вмешатель
пианиста-виртуоза со скоростью
ства технического персонала, то
движения
витенькиных ног?
оно успело б покрыться толстым
Если только взглянуть на эту
слоем пыли, а если бы такой
адскую работу, то уже бросает
усидчивостью обладали куры, то
в пот. И при такой скорости
человечество непременно забы
еще не скупится на любезности!
ло бы, что такое яичница. Зато
Какая замечательная пара — дома у Тани он проводил зна
Виктор и его партнерша. Оя чительно больш е времени. Уж е
смотрит в ее глаза. Глаза... Кос часто в кабине машины под но
мические глубины на фоне ше мером У Ч 31-18 можно бы ло
девров косметики. В них отра видеть рядом с водителем тажается: и экзотика витиного нино красивое лицо.
галстука, и его золотой зуб, и
(Продолжение следует).
тут і соціальна сатира, і д о с л і на н а б о л іл е питання; кому ж на
ди в г а л у з і історичного ж анру Р у с і ж ити добре?
(«С у д П у га ч ов а »), і портрети,
П еров, поряд з Крамським і
і тематика полю вання (« П т а х о
М
’
ясоєдовим, був засновником
л о в », «Р и б о л о в » , «М и с л и в ц і на
п р и в а лі»), 1 побутові м алю нки, Товариства передвижників. У
живописні та графічні.
ц ьо м у його безсумнівна заслуга
В. В. Стасов відносив д о ч и п ер ед російською культурою.
сла попередників П ерова н е
Н аш а сучасність гідно оці
тільки російських худож никівн и ла
досягнення
Перова-жи
живописців, а ле також і Г р и
боедова, Пуш кіна, Л єр м он тов а , вописця: йому надана масова,
Гоголя, О.
красова.
О стровського,
Н е д ій сн о демократична аудиторія.
Ю . ЯНКОВСЬКИЙ.
Фотообвинувачення
В інститут йде поповнення
Завтра
почина
ються вступні екза
мени на І курс за
очного відділу. Як
повідомив нас за
ступник директора
Інституту по заочно
му навчанню т. Бі
лий О. М., прийом
проводиться на педа
гогічний факультет
(дошкільний та де
фектологічний відді
ли 1 відділ учителів
1— 4 класів). Вже
подано біля 800 за
яв.
Це
набагато
більше, ніж торік.
У нас е можли
вість
в інститут
прийняти
найкра
щих.
Екзаменаційна ко
місія укомплектова
на кваліфікованими
працівниками — ви
кладачами мови, лі
тератури та історії
СРСР.
Одночасно прова
дитиметься набір на
III курс мовно-літе
ратурного та фізикоматематнчного
фа
культетів. Сюди бу
дуть зараховані без
Іспитів ті, хто за
кінчив учительський
інститут. У першу
чергу будуть прий
няті вчителі з ве
ликим стажем робо
ти та учасники Віт
чизняної війни.
Зарахування
на
III курс провадити
меться з 10-го до
20-го червня.
Слідами наших виступі в
«СТВО РИ ТИ НАЛЕЖНІ
В статті під таким заголов
ком, вміщеній у № 19 нашої
газети, розповідалось про важ
кі умови праці в гардеробі
Інституту.
УМ ОВИ П Р А Ц І»
деробниць господарською части
ною заплановано відповідні за
ходи. Так, для регулювання об
міну повітря буде встановлено
спеціальний шибер. Переоблад
Як повідомив нас т. Босенко, нання закінчиться до початку
для поліпшення умов праці гар нового навчального року.
На перш ом у зн ім к у ви ба
чите
вм ивальний
п р и ла д ,
яким .користувалася щ е на
ша пра... бабка Єва (А д а м
тоді щ е не вмивався). Щ о б
показати вам, як д а л е к о р у
шила вмивальна техніка, ми
вміщ уємо други й знім ок. К и
даються у в ічі б л и с к у ч і р а
ковини та ск ладна си стем а
труб...
А л е техніка техн ік ою , а
працівникам навчальн и х м ай
стерень (ми за б у ли сказати,
що саме там зн а ход яться ці
пристосування)
доводиться
умиватись за м етодом Є ви
або нав іть
так,
як у ч и в
Адам.
Воно, звичайно, д уж е д о б
ре — раковини, труби, а л е
по тр убах повинна йти вода.
а щ о б вона виходила на
ч а к л у н ев и й сигнал «Сезам,
в ід ч и н и с ь !», потрібний кран,
а й о го теж немає.
О сь
уж е
скільки років
(л ю д и
н а в іть забули — бо
л ю д и приходять, зникають,
а т р у б и залиш аються) висять
о т і тр уб и , а кранів немає, а
в од а н е підведена, і майстри
та сту д ен ти вмиваються по
п ер в іс н о м у .
О та к своєрідн о співіснують
з о в с ім
рядом
старовинне
п р и стосув а н н я для наведення
г іг іє н и
та
досягнення су
ч а с н о ї водопровідної техні
ки, до я к о ї не досягли руки
го с п о д а р с ь к о ї частини інсти
туту.
Редактор І. КРУК.
Р ІШ Е Н Н Я З А Г А Л Ь Н И Х ЗБ О РІВ С ТУ Д Е Н ТІВ ,
П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К О Г О С К Л А Д У ,
А Д М ІН Т Е Х П Е Р С О Н А Л У К И ЇВ С Ь К О ГО Д Е РЖ А В Н О ГО
П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О ГО
Ми, студенти, професорсько-викладацький склад та
адмінтехперсонал Київського державного педагогічного
інституту ім. О. М. Горького одностайно підтримуємо Ві
дозву Всесвітньої Ради М иру і заяву Радянського Комі
тету захисту миру про негайну заборону випробувань
ядерної зброї.
Ми, працівники освіти, віддаємо всі свої знання 1 сили
вихованню молодого покоління — активних будівників
комуністичного суспільства, і всі наші прагнення в тому,
щоб атомна енергія допомогла людині в житті, а не сіяла
смерть.
Ми, разом з нашим Радянським урядом, вимагаємо не
гайно припинити повсюди випробування атомних і водне
вих бомб. Ми бажаємо миру всім народам, наша воля до
миру незламна.
Хай живе мир у всьому світі!
5-го червня в актовому за
лі інституту зібрались ви
кладачі, технічні працівники
та студенти. Вони прийшли
сюди, щоб приєднати свої го
лоси до могутнього голосу
всього прогресивного лю д
ства, яке гнівно засуджує
виробництво та випробування
атомної зброї. Вони прийшли
сюди, щоб одностайно схва
З а педагогічні
КАДРИ
7
До 40-х роковин
Великого Жовтня
Л юд с т в о не хоче війни
Ми протестуємо
Схвильовано прозвучав ви
І яким же різким контра
ступ студентки мовно-літера стом з цією атмосферою ми
турного факультету Є. Лапі ру і праці є виття імперіа
лістичних політиканів, що
ної:
— Багато тепла і світла да бряцають зброєю та приско
рує червневе сонце. В чудо рюють гонку атомної зброї.
Як сміють американські
вому вбранні наш старовин
ний красунь Київ. Сяю ть ра п а л ії виступати проти волі
дістю обличчя малюків, юна народів, які прагнуть до пло
дотворної
праці,
щастя,
ків і дівчат.
У нас, студентів, св о ї особ весни!
Я і мої товариші, як 1 всі
ливі радощі. Зараз ми п ід
водимо підсумки
учбового чесні люди світу, гнівно про
року, перевіряємо свої знан тестуємо не тільки проти ви
користання атомних та вод
ня. Попереду чудова пора
відпочинку, час нових зустр і невих бомб, але й проти їх
виробництва
та
випробу
чей і вражень.
Ми, студенти, пишаємось вання.
Геть
атомну і водневу
тим, що енергія атома в на
бомбу!
шій країні знаходить все
Г еть паліїв нової війни!
більше застосування в про
Х
ай
живе мир у всьому
мисловості, сільському гос
світі!
подарстві, медицині і т. д.
Місто-герой Ленінград.
Це тут 40 років тому гармати
крейсера «А в рор а» проголосили
початок нової ери.
Дворцова площа. Саме сюди
прийшли озброєні матроси і ро
бітники, щоб знищити останню
горстку реакції — Тимчасовий
уряд, який засів у Зимовому
палаці...
Зараз місто готується до
славного ювілею.
Підготовка
до свята — 40-х роковин Вели
кого Жовтня — проходить під
знаком боротьби за мир, за нові
успіхи у будівництві комунізму.
Фото О. Болгара.
Підтримуємо
від усієї душі
— Всесвітня
Рада
Ми
ру,— говорить студентка пе
дагогічного факультету В.
Крушинська, — закликала
всіх людей доброї волі доби
ватися негайної заборони ви
пробування атомної 1 водне
вої зброї. Ми, студенти педа
гогічного інституту, від усієї
душі підтримуємо цю вимо
гу.
Ми, студенти, як і всі чес
ні люди світу, протестуємо
не тільки проти використан
ня атомних і водневих бомб,
але і проти випробування
термоядерної зброї.
Ми проти війни! Сонце
миру не заслонить ніяка чор
на хмара, як би цього не хо
тіли імперіалісти.
Як і весь радянський на
род, ми йдемо разом із своєю
Комуністичною партією і Ра
дянським урядом, які роб
лять все можливе, щоб забо
ронити виробництво і випро
бування атомної зброї.
Наш колектив вітає Звер
нення Верховної Ради С РС Р
до Конгресу С Ш А і парла
менту А н гл ії, в якому наш
уряд звертається з пропози
цією досягти угоди про не
гайну заборону випробування
ядерної зброї.
Ми твердо віримо: атомна
зброя буде заборонена!
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№
О Р Г А Н П АРТБ Ю РО , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТЕ Т У Л К С М У І
П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е РЖ А В Н О ГО
ПЕДАГО ГІЧН О ГО ІН С Т И Т У Т У і м. О. М. ГО РЬК О ГО
лити звернення Всесвітньої
Ради Миру про заборону ви
пробування атомних та вод
невих бомб, щоб схвалити
заходи Радянського уряду у
справі зміцнення миру. Один
за другим піднімаються на
трибуну викладачі Т. Ф. Бугайко та І. Є. Шиманський,
студенти В. Крушинська, О.
Семко та інші.
На трибуні доцент кафед
Народи світу не хочуть
ри методики мови і літерату війни, і якщо вони об’ єдна
ри Т. Ф. Буханко. Вона го ють свої зуси лля в боротьбі
ворить:
за мир, то не вдасться агре
— Ми живемо в час ве сорам розпочати атомну по
ликих наукових відкрить, ко жежу. З кожним днем ши
ли розум людини проникає риться рух мільйонів людей
у найприхованіші таємниці доброї волі, рух боротьби за
природи. Використання атом мир. На чолі його стоїть на
ної енергії відкриває вели ша славна Вітчизна — пра
чезні можливості у розвитку пороносець миру й гуман
ності.
народного господарства.
Та є на зем лі люди, яким
Радянський Союз не раз
чуж і інтереси народів, які
звертався
з пропозиціями —
виношують злочинні плани
випробування
світового панування. Прав припинити
атомної
і
водневої
зброї.
лячі кола ряду країн, на
Радянський
уряд
багато
зро
самперед С Ш А
і А н глії,
бив
для
того,
щоб
не
до
охоплені атомною гарячкою.
пустити
війни,
щоб
забезпе
Вони підраховують відстань
від своїх атомних баз до чити взаєморозуміння і при
життєвих центрів Радянсько йти до згоди з іншими краї
нами.
го Союзу та країн народної
демократії.
Ми, професори, викладачі,
Людство не хоче війни. технічні робітники, студенти
Ми не допустимо, щ об гину інституту, всім серцем під
ли наші діти, щоб п олум ’я тримуємо і одностайно схва
атомної пожежі знищило на люємо звернення Бюро Все
ші села і міста. А л е випро світньої Ради Миру 1 віримо,
бування атомної і водневої що атомна енергія буде не
зброї продовжується, що м о заходом знищення і масового
же завдати шкоди здоров’ю вбивства, а буде джерелом
декількох
людських
поко радості, прогресу, розвитку
людського суспільства.
лінь.
ЧЕРВНЯ
21 ( 33)
Ціна 15 коп.
Дорогі товариші!
Сердечний привіт Вам від нас!
М и щиро бажаємо, щоб між нами налагодився
живий і глибокий науковий з в ’язок.
Наш факультет був створений в 1949 р., а кабі
нети при ньому влаштовані зовсім недавно, з другої
половини минулого року. У нас всього три кабінети:
росій ської мови, історії російської і радянської літе
ратури і кабінет російської мови, призначений для
інших факультетів.
П ісля того, як радянські спеціалісти тт. Полотіна
і Капустін надали нам допомогу в підготовці викла
дачів історії літератури, у нас розпочалось (у 1955 р о
ц і) читання курсу з історії російської і радянської
літератури. Безумовно, у цьому віднош енні ми зовсім
недосвідчені і відчуваємо потребу в допоміжних ма
теріалах з даного курсу. М и будемо надзвичайно
вдячні, якщо Ви надасте нам допомогу: негайно на
дішлете нові програми з історії російської і ра
дянської літератури та іншу літературу.
Нарешті, ми з великою радістю повідомляємо
Вас, що вчора т. Ворошилов К. Є. побував у нашому
університеті. Цей день для нас — самий славний і
світлий. М и називаємо К. Є. Ворошилова Д ідусем :
так у нас з повагою називають стариків, яким ми
нуло 60 років. М и живемо щастям і нашою спільною
дружбою.
Ш лемо Вам самий щирий привіт і побажання
усп іхів у Вашій роботі.
6 -г о т р а в н я 1 9 5 7 р.
Кабінет історії російської і радянської
літератури при факультеті російської
мови і літератури Пекінського
університету.
ВІД РЕ Д А К Ц ІЇ:
Як повідомили завідуючі кафедрами російської літе
ратури та російської мови тт. Карлов і Страхов, зазначені
кафедри займаються зараз підбіркою літератури для ки
тайських друзів. їм будуть надіслані також програми та
методичні вказівки з курсів російської мови та літератури.
Студентські ряди поповняться виробничниками
При нашому Інституті з бе
резня ц. р. працюють чотири
місячні курси по підготовці до
вступу у вуз. «Бажаючих посту
пити, — розповідає
завідуюча
курсами Євгенія Яківна Шляхтер,— було до 200 чоловік, але
пришилося вибрати з них тіль
ки 60 — тих, які по своїй робо
ті підходять до профілів наших
факультетів. Серед тих, хто
навчається, є і піонервожаті, і
вихователі дитсадків та дитбу
динків, і вчителі молодших кла
сів, вчителі спеціальних шкіл.
Немало і товаришів, які працю
ють на заводах, фабриках, де
мобілізованих воїнів. Це люди
різного віку і стажу роботи, але
нахил у всіх, в основному,
педагогічний: вони в тій чи
іншій м ірі знайомі з роботою
вчителя. Мета в них одна —
більш е знати, глибше оволодіти
своєю професією: для цього во
ни 1 готуються до вступу у вуз.
До їх послуг — прекрасні ауди
торії та кабінети нашого інсти
туту; їх навчають кваліфіковані
вчителі шкіл Сталінського ра
йону та викладачі нашого інсти
туту тт. Михалевський А . В.,
Черняк П. К., Очеретний А . Д.
Навчаються курсанти тричі на
тиждень
по чотири години;
опрацьовують предмети, винесе
ні на екзамени в педвузах.
— Ми на собі відчуваємо,—
з задоволенням говорить демобі
лізований воїн, електрик Є. Бі
левич,— як радянська держава,
уряд піклуються про трудящих,
створюють необхідні умови для
навчання, для підвищення ква
ліфікації.
— Новий порядок прийому
зобов’язує нас, людей, які пра
цюють на виробництві, ще ста
ранніше готуватися до вступу у
вуз,— зауважує робітниця кон
дитерської фабрики Л. Смир
нова.
Звичайно, не все йде гладко
і дається легко. Дехто з курсан
тів, наприклад, закінчив школу
ще в 1947 році, але біль
шість — 2 — 3 роки тому.
До навчання всі відносяться
сумлінно, відвідують заняття
систематично. Такі товариші, як
Ігнатьєва, Яковлев, Хрипачев
ський, Білевич, Смирнова, Ми
рошниченко, Александрович I
інші навчаються успішно.
Навчання на курсах закін
чується в червні; через мі
сяць-півтора курсанти склада
тимуть вступні екзамени в наш
інститут. Студентські ряди по
повняться людьми, які пройшли
трудове загартування.
Бажаємо вам успіхів, друзі!
П. ОРЛИК,
З життя одного
факультету
Щоб без жодної
задовільної...
За останні дні студенти І кур
су педфаку (спецвідділ) склали
декілька заліків: з української і
російської мов, арифметики та
інших предметів.
Успішно пройшов захист кур
сових робіт з української літе
ратури.
31-го травня студенти нашо
го курсу склали останній залік—
з дитячої психології. Більшість
студентів виявила глибокі знан
ня. Серед них Л. Навроцька,
О. Литвинчуік, Л. Гулак, О. Лоб
ко та ін.
Вже складено всі заліки і
один екзамен (з курсу історії
КПРС).
Ми працюємо так, щоб на
Під час практики ми п ер ек о
нашому курсі не було жодної налися, як важливо д ля педа
задовільної оцінки.
гога вміти все зробити власно
Б. Ц ИГАНЧУК ,
ручно і навчити цьому дітей.
На педагогічному факультеті йдеш: до читальні, до кабінетів,
Г. КОБЕРНИК,
З особливою увагою ми те
розпочалися заліки та курсові до робочої кімнати — всюди
студенти II курсу.
пер відносимось до лекцій з
екзамени. Незабаром почнуть побачиш наших студентів за на
образотворчої д іяльності, які,
звітувати 1 наші випускники. полегливою працею. Деякі това
крім теоретичних знань, дають
Зараз вони старанно готуються риші складають екзамени до
нам практичні вміння та навич
до першого екзамену — з істо строково 1 більшість з них —
ки по виготовленню дитячих
на «відмінно» (Г. Отрошко, К.
рії КПРС.
ігрових посібників.
Курчинська, Л . Вавіна, Р. М’ягУ всіх студентів одне ба
До заліку з образотворчої
коступова 1 ін.).
жання — скласти якнайкраще
діяльності
ми виготовили а л ь
Побажаємо ж всім студентам
екзамени.
Вони твердо зна
нашого
факультету
успішно
ють, що екзамени — де пере
вірка їх знань, це підсумок ро скласти екзамени та добре від
боти, проведеної на протязі на почити влітку.
У робочій кімнаті педаго
вчального року. Куди не за
Ж. БОНДАРЕНКО.
гічного факультету проходи
ла залікова робота студентів
І курсу (відділу 1— 4 класів)
з ручної праці. Студенти ви
Студенти II групи III курсу дефектологічного відділу ак
конували картонажну робо
тивно включилися в підготовку до складання екзаменів та за
ту. Треба
було показати
ліків, що виносяться на літню сесію. 5-го червня вони успішно
вміння користуватись інстру
склали перший екзамен — історію педагогіки.
ментами, зшивати папір, кле
Деякі наші студенти під час літніх канікул працюватимуть
їти. Студенти самостійно ви
готовили* книжки для запи
у піонерських таборах. Деканат пішов їм назустріч 1 дозволив
су, блокноти, папки. Приємно
складати іспити та заліки достроково. Для цих студентів
дивитись, як старанно і з
літня сесія вже закінчується. Так, ними вже складено іспити
31-го травня на педагогічно
любов’ю
студенти
відно
з історії педагогіки, з української мови та з методики викла
му факультеті відбулась приєм
сяться до своєї роботи. Се
дання української літератури. З 12 можливих оцінок було одер
на подія: викладач Марія Яків
ред них Л. Семоненко, В.
жано: «відмінно» — 11 і «добре» —
на Плющ захистила дисертацію
Кукоба, Н. Спосіб та ін. Во
В цей же день інша група студентів успішно захищала кур
на здобуття вченого ступеня
сові роботи з спеціальної педагогіки.
кандидата філологічних наук.
Цікавим і змістовним життям живе група в ці відповідаль
Це радість для всіх нас. По
ні дні.
повнення сім’ї вчених інститу
М. ЯРМАЧЕНКО,
ту
свідчить
про
науковий
Пройшло чотири м ісяці п іс л я
кандидат педагогічних наук.
ріст його професорсько-виклада того, як газета «З а педагогічні
цького складу, а також є показ кадри» (вказала на недоліки
ником того, що наш інститут стінгазет інституту. Це стосу
вносить частку своєї праці в валося і стінної газети педаго
справу поліпшення навчання і гічного факультету. Склад ред
Про цю поговірку ніколи не всі вони зробили для себе на виховання підростаючого поко
колегії газети «Радянський пе
слід забувати студентам. її лежний висновок. Не всі пра ління.
дагог» було переобрано.
правдивість яскраво (виявляєть цювали над арифметикою на
Новообрана редколегія зро
Від усієї душі бажаємо ша
ся в час екзаменаційної сесії: полегливо і серйозно; часто
била багато, щ об газета б у л а і
новній
М
арії
Яківні
доброго
якщо ти добре працював про траплялося так, що домашні
змістовною і добре оформленою.
тягом семестру, то й наслідки завдання ці товариші списували, здоров’я, нових успіхів у її
Було підготовлено і випущено
творчій
праці.
екзаменів та заліків матимеш навіть не дбаючи про те, щоб
8 номерів газет з додатками,
Ю.
ІЛЬШ
И
Х
,
добрі,
зрозуміти списане (аби в зоши
аспірант кафедри педагогіки. серед яких був і «ом а р , присвя
У весняну сесію нам, студен ті було!). Особливо це стосуєть
чений фестивалю на ф акультеті.
*
#
*
там відділу вчителів І — IV кла ся Володимира Сливи.
А л е не весь склад р ед к олегії
сів,
потрібно
було
скласти
Не раз товариші нагадували
Тільки що ми розповіли вам (12 чоловік) працює активно;
8 заліків і 4 екзамени. Серед йому про те, що він мав двійку
про народження нового канди
заліків одним із важливих був з арифметики за 1 семестр і
дата наук. А л е в цей день тра
залік з арифметики. Разом з
що йому потрібно більш серйоз пилась ще одна приємна подія.
тим, цей залік був і одним
Ми раді повідомити наших чи
з найскладніших для студентів, но відноситися до вивчення
тачів, що у п’ятницю 31 травня,
які мають низьку математичну арифметики. А ле він думав, що
напередодні Дня захисту дітей,
підготовку за середню школу залік він і без знань матиме —
у нашого викладача Ніни Тихо
(адже вступного екзамену з ма це ж тільки залік! Та вийшло
нівни Проніної народилася доч
тематики на наш відділ не буне так... В. Слива не вміє роз ка — ще один член нашої ве
лої). Важко було, наприклад,
ликої сім’ї.
складати екзамен з арифмети в’язувати типових задач, не
Гаряче поздоровляємо Вас,
ки в зимову сесію студентам знає порядку арифметичних дій.
В. Сливі, П. Євтушку, М. Ла- І заліку з арифметики він, зви Ніно Тихонівно, І бажаємо Вам
дунцю, Н. Радченко, А. Кова чайно, не склав. «Щ о посіяв — і Вашій малесенькій дочці доб
рого здоров’я!
ленко і деяким іншим. А ле не
те й пожав»,— кажуть товариші
Хай життя ї ї буде світлим 1
Сливі. Та чи зробить він хоч на радісним.
П рактичні вм іння і н а в и ч к и в дії
Прийшла відповідальна пора
Приємна подія
Йдуть
Напередодні сесії
боми, я к і зн а ч н о допоможуть
нам у наш ій м а й бу тн ій прак
тичній р о б о т і з д ітьм и . Залік
який м и ск л а д а л и 3 1 -го травня,
пройшов успіш но.
К . Б ІЛ А ,
студентка I I I курсу
дошкільного відділу.
Н а фото: студ ен тк и I I I курсу
д о ш к ільн о го в ід д іл у Л . Драчківська, Н . К ап руха, В. Анастасьєва готую ться до з а л ік у з
образотворчої діяльності.
з ал ік и
ни розуміють, що заняття з
ручної праці мають важливе
значення в розумовому, фі
зичному та естетичному ви
хованні. В процесі роботи
вони
набувають
навичок
культури
праці.
Але, на
жаль, є і такі студенти, які
безвідповідально відносяться
до цієї справи (Ж . Оліфер,
II. Євтушок, Н. Черняк). ЦІ
студенти повинні зрозуміти,
що набуті навички з ручної
праці допоможуть їм у май
бутній роботі з учнями.
Л. М АК О ВЄЄВА,
старший лаборант.
Про нашу факультетську газету
Що посієш— те й пожнеш
цей раз для себе належний вис
новок?
Т. КУЛАК,
студентка І курсу.
том у ін о д і газета виходить з
запізненням , м а те р іа л буває не
досить, як к а ж уть, «зубастий»,
Так і товариш і, як Ф . Шендрик, О. Л е в ін е ц ь в загалі не
бр али і н е б е р у т ь н ія к о ї участі
в роботі р е д к о л е г ії.
В с к л а д і р е д к о л е г ії повинні
бути товари ш і, як і дійсно пра
цю ватим уть. Т р е б а домогтися,
щ об га зе та наш ого факультету
б у л а (кращ ою в інституті, тим
більш , щ о д л я ЦЬОГО Є ВСІ МОЖ
ЛИВОСТІ.
О. М ІШ И Н А,
редактор газети
«Рад ян ськи й педагог».
Шефська робота кафедр
Одним з найважливіших зав рактер. Головною метою ї ї є
дань кафедр педагогічного ін надання допомоги школам. У
ституту є організація постійно проведенні ї ї беруть участь в
го зв’язку з середньою шко основному лише викладачі ка
федр педагогіки і методик, 1 то
лою.
Цей зв’ язок необхідний се далеко не всі.
З метою розширення зв’ язку
редній школі, яка в даний пе
ріод розв’язує складну проб інституту з школами і створен
лему здійснення політехнізації ня умов д ля участі всіх викла
навчання, в зв’ язку з чим по дачів інституту в шефській ро
требує кваліфікованої допомоги. боті, Вчена рада Інституту при
В такій же мірі постійний зв’ я йняла рішення: закріпити за
зок із школою необхідний ка кожною кафедрою одну підшеф
федрам педагогічного вузу. Ка ну школу. Закріплення було
федра не може правильно роз проведено наказом дирекції ін
в’язувати
задачі
організації ституту від 28 січня 1957 р.
Пройшло небагато часу, але
навчального процесу з тих чи
інших навчальних предметів, вже можна сказати, що прове
якщо викладачі кафедри не дений захід цілком виправдує
знають середньої школи, ї ї за себе. Кафедри педагогіки, ме
питів, не вивчають досвіду ї ї тодики фізики, елементарної ма
роботи, а, значить, і не знають, тематики і методики, мови та л і
в яких умовах будуть працюва тератури провели значну роботу
ти їх студенти — майбутні вчи в своїх підшефних школах.
телі.
Колективи цих кафедр проводи
Колектив нашого інституту ли об’єднані засідання кафедр
протягом кількох років прово і педагогічних рад шкіл, на
дить шефську роботу в школах яких розглядали актуальні пи
Києво-Святошинського району і тання навчання і виховання мо
надає значну допомогу вчите лоді, зокрема,
питання про
лям.
структуру школи і політехніза
У цьому навчальному році, цію навчання.
У планах шефської роботи,
беручи участь у проведенні
трьох учительських конферен затверджених на спільних засі
цій району (в серпні, січні і даннях кафедр і педрад шкіл,
березні), викладачі інституту передбачено надання допомоги
прочитали для вчителів 52 до школам у методичній роботі, у
повіді і провели з ними у на обладнанні кабінетів, а також
вчальних майстернях, лаборато залучення всіх викладачів ка
ріях і кабінетах інституту 68 федр до цієї роботи.
практичних занять'.
На жаль, ще не всі кафедри
На початку року бу ло орга інституту переконані в необхід
нізовано 14 виїздів у школи ра ності і доцільності проведення
йону, відвідано більш е 100 уро шефської роботи в школах. Та
ків, прочитано на засіданнях кі кафедри, як кафедра історії
педагогічних рад ш кіл 13 допо КП РС , філософії, російської і
відей, дано багато індивідуаль зарубіжної літератури до цього
них консультацій учителям.
часу ще не приступили до ро
Велику роботу провели і сту боти.
денти, які проходили педагогіч
Партійне бюро інституту на
ну практику в школах підшеф своєму останньому засіданні від
ного району. Вони виготували 28 травня 1957 р. заслухало
1 передали школам більш е 300 питання про проведення шеф
наочних посібників, організува ської роботи, відмітило хорошу
ли біля 40 учнівських предмет роботу ряду кафедр і заклика
них гуртків, провели з учнями ло решту кафедр швидше вста
багато екскурсій, культпоходів новити дійові зв’язки з своїми
і бесід виховного характеру.
підшефними школами.
Проте ця велика і потрібна
В. М ІТЮ РЬО В,
робота, проведена нашим колек
заступник директора по
тивом, має дещо однобічний ха
навчальній частині.
З досвіду Тартуського університету
Перший
екзамен
У підготовці студентів як висококваліфікованих праців
...Перший екзамен з росій
ників народного господарства, науки і культури важливу
ської мови пройшов успішно.
роль повинно відігравати естетичне виховання. Як показує
Відмінні знання предмета ви
десвід Тартуського державного університету, крім есте
явили студенти Л. Тичина, А .
тичного виховання безпосередньо під час читання лекцій
Ходнна, К. Гуменна, Т. Черняє
та проведення семінарських, практичних і лабораторних
ва, Т. Мойсеева і ін.
занять, в стінах кожного вузу можна зразково поставити
Але деякі наші товариші не
роботу но вихованню різносторонньо освічених, культур
достатньо підготувалися до ек
них людей. Особливо про це слід дбати в педагогічних ву
замену. Це Г. Слухаєвеька, Г.
зах, які готують учителів середніх шкіл. Адже для вчи
Каргопольська.
теля особливо важливо бути естетично вихованою люди
Т. ХУДЯКОВА,
ною. бо Інакше як же він буде всебічно виховувати молоде
комсорг III групи IV курсу
покоління?
мовно-літературного
Як відзначається в статті
факультету.
Яніни Маркулан «Здесь забо
тятся об эстетическом воспи
тании», надрукованій .в газеті
«Советская культура» за 25
квітня ц. р., зараз у навчаль
них програмах
Тартуського
університету немає жодного
мистецтвознавчого курсу, але
це ненормальне становище
«виправляють» тим, що вво
дять факультативні, тобто
необов’ язкові, курси з історії
мистецтва, з естетики. Дос
від показує, що мистецтво
знавчі
предмети, а також
курс естетики викликають
живий інтерес у студентів
усіх факультетів.
Серйозну увагу приділено
в університеті музикальному
вихованню: організовано му
зикально-педагогічні курси з
строком навчання в чотири
роки,
чоловічий і жіночий
хори, ансамбль народного ми
1 та 2 групи російського від не обійшлось без трійок. На цей
стецтва, духовий, естрадний
д іл у мовно-літературного фа раз у дружбі з ними виявилися
і симфонічний оркестри. Сту
денти беруть найактивнішу
культету 3-го та 4-го червня О. Данько, Н. Калачник, Є. Но
участь у художній самодіяль
склали другий державний екза воселецька, В. Петько (на пер
ності. Так, жіночий хор налі
мен — «Педагогіка з методи шому екзамені одержав відмін
чує 150 чол., в його реперту
кою викладання мови». Відмінні ну оцінку), В. Подобєдова, Т.
арі — 220 творів класичного
оцінки одержали К. Волтьєва, Музальова, М. Петрівська, Р.
і народного мистецтва
3. Коваль,
А. Погребицька, Черннш, Л. Щербакова.
В університеті
є музей
ІО. Янковський, Т. Разумова,
3-го та 4-го червня у випускни
класичної старовини — пре
Л . Геращенко, Т. Кайдаш, О. ків українського відділу екзаме
красна збірка копій творів
Панкратова та 1н.
нів не було. А л е вони не гають
античного мистецтва (20 000
А л е . на жаль, доводиться го часу. На нашому фото ви бачите
студенток В. Максюту і Л. Білик
назв). Музейні колекції вико
ворити про те, що і на цей раз
за підготовкою.
ристовуються при читанні
курсів з античної літератури,
стародавньої історії тощо.
В кабінеті історії мистецтв є
З 30 травня по 1 червня побудування підручника з ро
хороша бібліотека з мистецт
у
Львівському педагогічному сійської літератури для шкіл
вознавства, що
нараховує
інституті відбулася звітна рес України виступив завідуючий
4000 книг, велика колекція
публіканська міжвузівська на кафедрою російської і зарубіж
діапозитивів, описи історич
укова конференція з питань л і ної літератури Київського пед
них пам’ятників.
тературознавчих наук. Конфе інституту доцент Карлов.
Все краще з досвіду Тар
Н А М ПИШ УТЬ
ренція відкрилася доповідями
На заключному засіданні з
туського університету по ес
тт.
Півторадні
і
Малкіна
(заві
великим
інтересом була за
тетичному вихованню студен
дуючих кафедрами української слухана
доповідь
професора
тів треба перейняти всім ву
та російської літератур Львів Волинського «Координація на
зам країни, особливо педаго
ського педінституту) на тему: уково-дослідної роботи літера
До початку
літературного
гічним. Адже виховання есте
Величаво звучить у виконан
«Підсумки
науково-дослідної турознавчих кафедр педагогіч
свята,
присвяченого
пам яті ні хору українська пісня на
тичне — один з елементів
роботи за 1956 рік та завдан них інститутів У Р С Р ».
Т. Г. Шевченка, залишилось слова Т. Г. Шевченка «Р ев е та
ідейного виховання. Необхід
ня на 1957 — 1960 роки».
більше години, а треба ще ба стогне Дніпр широкий».
Учасники конференції відзна
но, щоб інтерес до мистецтва
гато зробити. Старшина загону
На засіданнях секцій україн чали, що Міністерство освіти
у
молодої
людини
був
злитий
Так пройшов один з літера
колективу вихованців, над яким
ської та російської літератур У Р С Р зробило добру справу,
з комуністичним ідеалом все
турних вечорів, проведений з
шефствує
інститут,
Високобув заслуханий 1 детально об скликавши їх, і висловлювали
бічного розвитку особистості,
Мірний ще раз перевіряє, як активною участю і допомогою
говорений ряд доповідей.
з вихованням активного учас
побажання щодо проведення та
прибрано приміщення, чи ви студентів Київського педінсти ника
З інформацією про принципи ких заходів у майбутньому.
громадського життя
стачить для всіх стільців.
туту ім. О. М. Горького.
країни. Естетичне виховання
А через годину вихованці за
повинне, нарешті, здобути
По-справжньому,
з
комсо
рантка кабінету дошкільної пе планом. Наш колектив висловив
гону зібралися в кімнаті політ- мольським запалом працює ве повні права громадянства у
дагогіки Ж. Бондаренко. Ви бажання послухати лекції на
просвітроботи. Затамувавши по лика група студентів безпосе вищій школі.
кладачі
російської мови Б. теми: «Психологічні основи на
дих, вони слухали прості нат редньо в ланках, допомагаючи
П. ХРОПКО,
Страхов та Н. Сурова відвіда вчання і виховання», «Зміст 1
кандидат філологічних
хненні слова правнука Ш евчен вихователям в організації і про
ли ряд уроків наших учителів, методи морального виховання
наук.
ка — Ф. Г. Красовського, ди веденні виховної роботи серед
зробили глибокий аналіз цих молоді», «А . С. Макаренко про
ректора Київського будинку-му підлітків.
уроків 1 дали вчителям прак педагогічну майстерність учи
зею Т. Г. Шевченка. Він розпо
тичні поради.
теля-вихователя», «П ро особли
Проведення лекцій 1 допові
вів слухачам про тяжку долю
З
допомогою
викладачів
та
вості формування характеру ді
дей, бесіди та інформації на
Висококваліфіковану
мето
Тараса Григоровича, про його
студентів інституту був прове тей та молоді» 1 ін.
дичну
1
практичну
допомогу
незламну волю до боротьби за політичні та наукові теми, чи
Бажано також, щоб наші
вихователям та вчителям на дений вечір, присвячений О. М.
звільнення українського народу тання книг і матеріалів із га
Горькому. На вечорі були при
дає професорсько-викладацький
співробітники
брали участь у
з-під ярма поміщиків, про його зет вголос, літературні віктори
сутні багато гостей. Цей вечір
склад інституту. Так, доцент
засіданнях
педагогічних
кафедр,
Велику любов до пригноблених.
ни і тематичні вечори — ось М. Задесенець прочитав лек надовго залишиться в пам'яті
де
можна
було
б
обмінятися
...Як живий, встає перед очи
вихованців.
ції на теми: «Особливості під
ма вихованців Великий бунтар, далеко не повний перелік прове
Велика шефська робота, що думками щодо системи виховної
літкового
та
юнацького
віків
Хвилюючі, мужні слова поета, дених студентами заходів се
проводиться
колективом викла роботи.
і їх значення для виховання»,
дачів та студентів, спрямо
що закликають до ріш учої бо ред наших вихованців.
М. Ш КУРО ,
«П р о виховання дітей в сім’ї» .
вується і контролюється пар
Активно і добросовісно пра
ротьби з гнобителями, глибоко
М. ГО РС ЬК А.
Ряд лекцій прочитав доцент тійним бюро Інституту.
проникаю
тьв дитячі душі:
цюють
студенти
М. Велика,
В. Стогнота,
В. Безпаленко, Д. Ніколенко, а також викла
Бажано, щоб ця робота не
П
оховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
В. Старостін, лаборантка ка дачі В. ПередерШ, П. Чайков- послаблювалась, щоб були ви
федри педагогіки Ж. Бондарен ська, аспірант Ю. Ільїних, лабо конані всі заходи, передбачені
І вражою злою кров’ю
Волюокропіте!
ко та інші.
Велика і корисна справа
Складено другий екзамен
Н а міжвузівській конференції
Л. ГРЕКОВ
РАССКАЗ
красота его лица... Они танцу
ют, а в воздухе причудливо со
четаются запахи всевозможней
ших вин, духов, папирос и ком
плиментов. Так проходит н е
сколько часов. Как хор обре
ченных на смерть, взвыли сак
софоны под дробь ударника.
Танцы окончены.
*
— И У меня 200. Итого. Эх.
Виктор! Слабо мы живем— 350.
Разве это деньги? Только на се
годня хватит. А дальше?
— М-да. Трудно. Нужно чтонибудь скомбинировать. Так...
Мой почтенный родитель дает
кукиш. Мамаша пообещает.
— Фигу?
— Идея! — Виктор резко за
тормозил.
— Какая идея? Сигналь Леш
ке.
— У мамаши есть часы...
Рискованно,
но
ничего не
остается делать.
— Э,
брось,
погоришь и
только.
— Это не пойдет, — вставил
появившийся Алексей.
— Пойдет. А домработница
зачем? Свалил на нее и ТЧК.
— Кончили. Заезжай к Миш
ке.
Компания в сборе. Две сотни
метров и перед приятелями воз
никают огни ресторана. Здесь,
как всегда, весело, шумно.
Играет джаз, ослепительно яр
ко светят люстры. Приятели
в едином порыве вытягивают
головы, силясь, насколько это
возможно, охватить зал глаза
ми. Юноши оживляются.
— Братцы! Смотрите — Жо
рик.
— Я молчу.
— Что-то новое.
Они еще говорят, но их за
глушает страстный финал мод
ного фокстрота. Обряд начинал
ся с дружного переливания жид
ких тел по маршруту: графин—
рюмка— глотка. И хотя уровень
жидкостей в сосудах неуклонно
падал, кривая настроения резко
поднималась вверх.
— Мрак! — скоро вымолвил
Сергей и обратил внимание дру
зей на то, что исполняемая ме
лодия находится в недопусти
мом противоречии с его вкусом.
Приятели единодушно тряхнули
гривами, и Сергей, приняв это
за основу одобрения своих слов,
предложил основательно пове
селевшим голосом:
— Мальчики, закажите чтонибудь популярное.
Вдохновленный высказанны
ми его другом соображениями,
Миша ринулся к музыкантам,
бросил на стойку деньги:
— «Гольфстрим»,
пожалуй
ста!
И опять в зале зашевелились,
задвигались, подчиняясь ритму
фокстрота.
— Симпатичная девочка, —
Виктор обследовал глазами си
дящую
неподалеку
молодую
особу.
— Ничего,— согласился Сер
гей.— Заняться, что-ли?
— Н-но! Предоставь это мне...
Сильная девочка. А конечности?
— Штукатурки много, — за
метил Миша.
— Ты, субъект! Много пони
маешь!
— Тем лучше! — оборвали
его.
И стол, за которым восседа
ла компания, мигом опустел.
...Знаете ли вы, что такое
танцы? Кто сказал, что танцы
не творческая деятельность?!
А заглядывал ли он когда-ни
будь в салон «Интуриста»?
Вглядитесь в каждую пляшу
щую индивидуальность — раз
ве она не творчески мыслит?
Разве мало сгибаются ее коле
ни? Или не темпераментны дви
жения? Как она изощряется в
выпадах и переходах! Как она
старается быть оригинальной!
Увы! Здесь не место шаблону.
Справедлив вопрос: насколько
же нужно быть эксцентричным
чтобы выделиться на пестром
фоне этой движущейся массы?
Кажется, что это невозможно.
Но лишь до тех пор, пока в та
нец не вступает Витенька.
Головы присутствующих по
ворачиваются в его сторону —
они, вероятно, стремятся стать
свидетелями
неповторимого.
Витенька привлекает внимание
и знает об этом, поэтому он не
жалеет себя, своих сил, своих
ног и свою партнершу.
*
В асиль
Г р и го р о в и
П
ч
*
Уже за полночь. Все опит и
только луна, циркулируя по не
бесным просторам, подводит по
смертный баланс истекшего дня.
На улице почти никого нет. По
ней едет одинокая «П о б ед а ».
Вдруг она останавливается и из
нее высовывается голова.
— Хо-хо! Поздно Вы гуляе
те, — сказал Витенька, когда с
ним поровнялась
куда-то спе
шащая девушка.
— А я не гуляю. Я, как ви
дите, с поезда.
— Хотите, подвезу.
— Вам, наверное, некогда.
— Ничего. Садитесь, — Вик
тор открыл дверцу. — Ну, са
дитесь же, не стесняйтесь. К у
да Вам?
(Д о 7 5 -річчя з дня с м е р т і)
Н е випадково образ купцясам одур а з картини «Приїзд
гув ер н ан тк и в купецький дім»
чи п о р т р ет купця І. С. Коминіна так с х о ж і на героїв «темного
ц а р с т в а » Островського; ніхто в
обр а зотв о р ч ом у
мистецтві не
розк р и в так проникливо тему
заклю чної
сторінки
романа
«Б а т ь к и і д іт и » Тургенева, як
це зроби в П еров у своїй варга
ні «С та р и к и -б атьк и на могилі
с и н а »; н е випадково чиновник
з к а р ти н и «С и н дячка, підви
щ ений
у
ко леж ськ і реєстра
тори»
нагад ав
В. В. Стасо
ву сло в а «К о л и с к о в о ї» Некрасо
ва: « Б у д е ш ь ты чиновник с ви
Як в літер а ту р і на зм ін у Г о д у и п о д л е ц д уш ой ...». А кар
голю прийшов великий сати рик тини «П р о в о д и покійника» або
С. Щ едр ій , так у живописі на « Т р о й к а » х іб а не просякнуті
зміну Ф ед отов у прийшов безп о д ух ом некр асов ськ ого відношен
щадний викривач
В. П еров. н я до д о л і р о сій ськ о ї жінки !
Його
«П р и їз д
станового
на р о сій ськ и х д ітей ?!
П е р о в у належать такі зразки
слідство»,
«П ерш и й
ч и н »,
«Хресний хід на В ели к ден ь», портр етн ого м истецтва, як порт
«М онастирська трапеза», « П о рети О стровського, Достоєвськоділ спадщини в м онастирі» — го, Д а л я , П и сем ського, Майкова
це ріш уче «зривання в сіх і в с я - 1 1 б а га т ь о х інш и х літературних
ких м асок » з фізіономій чинов сучасн ик ів і попередників, лю
ництва та духовенства, це те, дей « и з р у с ск о й з е м л и вырос
що в літер атур і трохи пізн іш е ш и х ». П еров с ь к і портрета се
геніально завершив автор « В о л я н — «Х о м у ш к а -с и ч » і «Ман
д р ів н и к » — це
яскраві типи
скресения» — Л . Толстой.
Д л я Перова характерна ж ан тих, хто йш ов мандрувати по
рова багатогранність творчості: рідній з е м л і, ш укаючи відповіді
Видатний представник к р и
тичного р е а л із м у в р о сій ськ о м у
живописі, чудовий ж анрист і
сатирик, В. Г. Перов виступив
із своїми зріли м и творами в
60 рр. X I X ст., коли естети ч н і
погляди М. Черниш евського п о
чали впливати на наш е н а ц іо
нальне мистецтво.
Соціальна драма, п р и суд над
дійсністю — так мож на ім е н у
вати цілий ряд кращ их його
творів («П р ов од и п ок ій н и к а »,
«Остання корчма б іл я за с т а в и »,
«У то п лен и ц я »); вони овіяні г л и
бокою
скорботою
худож никагромадянина, ненавистю д о п о
рочних форм сусп ільн ого ш иття.
Витенька умел разговаривать
с девушками, и уже через не
сколько минут ему было извест
но все то, что он считал необ
ходимым.
— Вот Вы и дома. Итак, завт
ра я Вас жду. Что Вы, что Вы,
не стоит благодарить. До свида
ния! — Виктор лихо рванул с
места,
оставив после себя
струйку газа и приятное воспо
минание.
Если самым ярым схимни
Таня посмотрела вслед ухо
кам-истязателям своей плоти дящей машине.
показать сейчас Витеньку, то
«Какой приятный молодой
рьяные аскеты убедились бы в
человек», — подумала
о н а.
том, что у них слишком мягкий
Время
неслось
быстро.
Так
же
характер, а методы — прими
быстро, как Витенька носился
тивны.
на своей «П о б е д е ». Он, каза
Сравниться ли бегу рысака с
лось, забыл, что по д о л гу обя
бегом пальцев пианиста-виртуо
зан высиживать в институте
за по клавиатуре? Сравнится
долгие пары, и если бы его
ли скорость движения пальцев
место оградить’ от вмешатель
пианиста-виртуоза со скоростью
ства технического персонала, то
движения
витенькиных ног?
оно успело б покрыться толстым
Если только взглянуть на эту
слоем пыли, а если бы такой
адскую работу, то уже бросает
усидчивостью обладали куры, то
в пот. И при такой скорости
человечество непременно забы
еще не скупится на любезности!
ло бы, что такое яичница. Зато
Какая замечательная пара — дома у Тани он проводил зна
Виктор и его партнерша. Оя чительно больш е времени. Уж е
смотрит в ее глаза. Глаза... Кос часто в кабине машины под но
мические глубины на фоне ше мером У Ч 31-18 можно бы ло
девров косметики. В них отра видеть рядом с водителем тажается: и экзотика витиного нино красивое лицо.
галстука, и его золотой зуб, и
(Продолжение следует).
тут і соціальна сатира, і д о с л і на н а б о л іл е питання; кому ж на
ди в г а л у з і історичного ж анру Р у с і ж ити добре?
(«С у д П у га ч ов а »), і портрети,
П еров, поряд з Крамським і
і тематика полю вання (« П т а х о
М
’
ясоєдовим, був засновником
л о в », «Р и б о л о в » , «М и с л и в ц і на
п р и в а лі»), 1 побутові м алю нки, Товариства передвижників. У
живописні та графічні.
ц ьо м у його безсумнівна заслуга
В. В. Стасов відносив д о ч и п ер ед російською культурою.
сла попередників П ерова н е
Н аш а сучасність гідно оці
тільки російських худож никівн и ла
досягнення
Перова-жи
живописців, а ле також і Г р и
боедова, Пуш кіна, Л єр м он тов а , вописця: йому надана масова,
Гоголя, О.
красова.
О стровського,
Н е д ій сн о демократична аудиторія.
Ю . ЯНКОВСЬКИЙ.
Фотообвинувачення
В інститут йде поповнення
Завтра
почина
ються вступні екза
мени на І курс за
очного відділу. Як
повідомив нас за
ступник директора
Інституту по заочно
му навчанню т. Бі
лий О. М., прийом
проводиться на педа
гогічний факультет
(дошкільний та де
фектологічний відді
ли 1 відділ учителів
1— 4 класів). Вже
подано біля 800 за
яв.
Це
набагато
більше, ніж торік.
У нас е можли
вість
в інститут
прийняти
найкра
щих.
Екзаменаційна ко
місія укомплектова
на кваліфікованими
працівниками — ви
кладачами мови, лі
тератури та історії
СРСР.
Одночасно прова
дитиметься набір на
III курс мовно-літе
ратурного та фізикоматематнчного
фа
культетів. Сюди бу
дуть зараховані без
Іспитів ті, хто за
кінчив учительський
інститут. У першу
чергу будуть прий
няті вчителі з ве
ликим стажем робо
ти та учасники Віт
чизняної війни.
Зарахування
на
III курс провадити
меться з 10-го до
20-го червня.
Слідами наших виступі в
«СТВО РИ ТИ НАЛЕЖНІ
В статті під таким заголов
ком, вміщеній у № 19 нашої
газети, розповідалось про важ
кі умови праці в гардеробі
Інституту.
УМ ОВИ П Р А Ц І»
деробниць господарською части
ною заплановано відповідні за
ходи. Так, для регулювання об
міну повітря буде встановлено
спеціальний шибер. Переоблад
Як повідомив нас т. Босенко, нання закінчиться до початку
для поліпшення умов праці гар нового навчального року.
На перш ом у зн ім к у ви ба
чите
вм ивальний
п р и ла д ,
яким .користувалася щ е на
ша пра... бабка Єва (А д а м
тоді щ е не вмивався). Щ о б
показати вам, як д а л е к о р у
шила вмивальна техніка, ми
вміщ уємо други й знім ок. К и
даються у в ічі б л и с к у ч і р а
ковини та ск ладна си стем а
труб...
А л е техніка техн ік ою , а
працівникам навчальн и х м ай
стерень (ми за б у ли сказати,
що саме там зн а ход яться ці
пристосування)
доводиться
умиватись за м етодом Є ви
або нав іть
так,
як у ч и в
Адам.
Воно, звичайно, д уж е д о б
ре — раковини, труби, а л е
по тр убах повинна йти вода.
а щ о б вона виходила на
ч а к л у н ев и й сигнал «Сезам,
в ід ч и н и с ь !», потрібний кран,
а й о го теж немає.
О сь
уж е
скільки років
(л ю д и
н а в іть забули — бо
л ю д и приходять, зникають,
а т р у б и залиш аються) висять
о т і тр уб и , а кранів немає, а
в од а н е підведена, і майстри
та сту д ен ти вмиваються по
п ер в іс н о м у .
О та к своєрідн о співіснують
з о в с ім
рядом
старовинне
п р и стосув а н н я для наведення
г іг іє н и
та
досягнення су
ч а с н о ї водопровідної техні
ки, до я к о ї не досягли руки
го с п о д а р с ь к о ї частини інсти
туту.
Редактор І. КРУК.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова