Назва
За педагогічні кадри. № 16 (28) (30 квітня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З а пeдагoгiчHi
К А Д РИ
30
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ I
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
№ 16 ( 28)
Ціна 15 коп.
Перше травня! Цей день
Широко обговорюючи тези
увійшов в історію міжнарод доповіді секретаря ЦК КПРС
ного робітничого руху як ве тов. Хрущова М. С., радян
лике свято пролетаріату, як ські люди вносять цілий ряд
день огляду його революцій пропозицій, виявляють гаря
них сил, день міжнародної чу відданість справі кому
солідарності трудящих.
ністичного будівництва.
\
Це свято було встановлено
Радянські люди палко ві
в липні 1889 року на Пари тають заходи ЦК КПРС і
зькому Конгресі II Інтерна Радянського
уряду щодо
ціоналу. В резолюції Кон державних позик.
гресу говориться:
Ці заходи радянський на
«Призначається
велика род розцінює як турботу Ко
міжнародна маніфестація і муністичної партії про Д ал ь
раз назавжди встановлюється ший розвиток народного гос
число таким чином, щоб ра подарства нашої країни, як
зом в усіх країнах 1 в усіх турботу про піднесення до
містах в один встановлений бробуту і зростання культурдень трудящі пред’являли ного рівня кожної радян
громадській владі вимоги ської ЛЮДи н и .
обмежити законом робочий
Величезні успіхи радяндень до 8 годин, а також ви ськото народу в розвитку
конання всіх інших постанов економіки і культури — втіміжнародного Конгресу в лення в життя безсмертних
Парижі».
ідей Леніна, ленінського плаЗ того часу кожний рік ну соціалістичного будівниробітничий клас всього^світу,
цтва.
відзначав свято — Перше
Нещодавно радянський на
травня—новими значними перод
вітав відомих представ
ремогами в боротьбі проти
ників
радянської науки, лі
монополістичної буржуазії
за свої життєві Інтереси, за тератури та мистецтва, удостоєних Ленінських премій в
мир і демократію.
дні
святкування 87-річчя з
В цьому році пролетаріат,
дня
народження
В. І. Леніна.
згуртовуючи навколо себе
В
ці
дні
з
особливою
силою
широкі народн
і маси, з устрічає Першотравень видатни виявилася безмежна любов
ми успіхами в боротьбі за радянського народу до свого
мир і демократію. Ще вище вождя, до Комуністичної парпідноситься
над арміями
борців - революціонерів пра
Під знаком глибокого випор пролетарського інтерна вчення ленінської спадщини,
ціоналізму, прапор єдності підготовки до майбутньої ро
боти в школі готуються до
робітників: усіх К раїн.
Безсмертні Ідеї Жовтне Першого травня студенти
вої соціалістичної революції нашого інституту.
в Росії, 40-річчя якої буде
Студентц і професорськошироко відзначено в цьому викладацький склад, підно
році демократичними силами сячи рівень учбової і науко
всього світу, запалюють ро вої роботи, зміцнюють зв’яз
бітників усіх країн, трудя
з студентами і в икладащих колоній на дальше р о з - ки
чами братніх демократичних
гортання революційної і бо країн.
ротьби, національно - виз
Колектив інституту прий
вольного руху. На чолі дешов
до великого свята, спов
мократичних сил світу в бо
ротьбі за мир, Демократію I нений творчої енергії, тісно
соціалізм стоїть героїчний згуртований навколо Комурадянський народ ~ творець ністичної партії, ї ї Ц енпершої в світі соціалістичної трального Комітету.
Хай живе святе міжнароддержави, могутня сила комуністичного будівництва в ної солідарності трудящих—
СРСР.
день Першого травня!
Святкування Першотравня
На засіданні партійного бю
ро інституту 23 квітня були
розглянуті заходи до проведен
ня першотравневих свят в ін
ституті.
Уже підготовлено оформлен
ня першотравневої колони. За
рішенням бюро колона виступа
тиме у такому порядку: першим
іде колектив фізико-математичного факультету, потім виклада
чі і студенти мовно-літератур
ного факультету, замикає коло
ну педагогічний факультет. В
голові колони йд е інститутський
духовий оркестр.
Для підтримання порядку під
час першотравневих свят вирішено встановити у гуртожитках
чергування викладачів, а також
обмежити вхід сторонніх осіб.
2-го травня для колективу Ін
ституту буде організовано ма
ївку в живописному місці на од
ній з околиць Києва.
гідними синами
і
Будьте
дочками
нашого великого н ароду невтомними будівниками кому
нізму!
(Із закликів ЦК КПРС до 1 Травня 1957 року).
НА
ВЕЛИ КЕ С В Я Т О
КВІТНЯ
1957 року
ВІВТОРОК
Юнаки і дівчата!
С В Я Т І
Зазеленіли ніжно крони,
Весна бринить, цвіте, сія...
К рокує поступом м ільй он ів
Радянська здруж ена сім ’я .
Май пришел сегодня на планету ,
Этим утром н зелени, в цветах,
Подставляя солнечному свету
Лик весны с улыбкой на устах.
Гірлянди, музика, плакати,
І щастям сповнені серця —
Ж ивою стрічкою Хрещатик
П ливе невпинно без кінця.
П. О РЛ И К .
Полыхают в пурпуре колонны,
Волю к миру их сломить нельзя:
Тут в рядах шагают миллионы.
С праздником вас,братья и друзья!
В. БОРЦОВ.
Щоденне чергування
Наказом директора з 20 квіт
ня ц. р. для підтримання постій
ного порядку в інституті запро
ваджено щоденне че ргування
викладачів і студентів н а факультетах
.
Для чергування на кожному
факультеті призначається відп овідальний черговий і двоє помічників. Відповідальний черговий призначається деканатами
з ч и сла доцентів, асистентів,
старших викладачів і виклада
чів, які працюють на даному фа
культеті. Від проведення занять
відповідальний
черговий не
звільняється.
Помічники призначаються з
числа студентів і на час чергу
вання звільняються від занять.
Відповідальний черговий по
факультету і його помічники
підпорядковані під час чергу
вання декану факультету, яко
му доповідають про стан поряд
ку і дисципліни на факультеті.
Гості з Польщі
24 к в т ія проїздом з Москви і Ленінграда наш інсти
тут відвідала група студентів і асистентів географічного
факультету Гданської вищої педагогічної школи (педінституту), очолювана професором географії Болеславом
Директор інституту М. М. Підтиченко розповіла гостям
п ро життя нашого к ол ективу. Польські друзі з інтересом
оглянули приміщення інституту, побували в робочих ка
бінетах і студентській чита л ьні.
В кабінеті м арксизму-ленінізму відбулась тепла з у
стріч польських і наш их студентІв. Зав’язалась щира
невимушена розмова.
.
.
У супроводі студентів і аспірантів нашого інституту
польські друзі зробили екскурсію по місту, ознайомились
з історичними місцями столиц і України.
Весняний Київ справив на гостей глибоке враження.
«Гарна ваша країна, — говорили вони на п рощання. — а
ще кращі радянські люди».
Багато спогадів повезуть польські друзі додому, і в
їх числі будуть незабутні зустрічі з нашими студентами
та викладачами і блакить мирного київського неба.
Н а зйомці д о к ументального фільму
Ленінські дні
в інституті
мольських таборах (Дрогобицька і Львівська області). КіноШироко в ідзначи л и викладафільм розкаже про передові ме ч і , студенти, працівники інсти
тоди політехнізації навчання в туту 87 роковини з дня народ
учбових закладах республіки.
ження В. І. Леніна . В усіх ака
У кадрах, взятих з життя демічних групах пройшли бесі— Ми працюємо не з акто Київського педагогічного інсти д и, збори, присвячені пам’яті
рами, а безпосередньо з самими туту і м. Горького, розповідати- во ждя трудящих всього світу.
героями наших днів, — ска
меть с я про підготовку вчителів
20-го квітня в ідбувся урочи
зав
режисер
к іностуд ії до викладання дисциплін полі
стий
вечір викладачів і студен
Л. Френкель.—У даному випад технічного характеру. Ми хо
тів
інституту,
присвячений знаку маємо справу з вашими сту чемо показати також, як поєд
мен
н
ій
даті.
З
д оповіддю про
дентами. До сорокаріччя Радян нається теорія і практика при
життя
і
д
іяльність
В. І. Леніна
ської влади готуємо докумен підготовці молодих вчителів.
виступив
завідуючий
кафедрою
тальну кінокартину " Дорога в
Кінозйомка провадилась в учжиття» — про політехнізацію бових майстернях інституту та історії КПРС доцент Л. П. Тендерес.
навчання в школах України.
в 56 -й аудиторії на лекції М. Ф.
Фільм буде зніматися в шко Кіраковського про енергетику. З в і р ш а м и , присвяченими
В . І. Л еніну, виступили українлах, на курсах удосконален
Фільмв
е
д
й
и
на е крани краї- ськ і і білоруські поети, а також
ня вчителів, у дитячій МТС
с туденти нашого інституту.
(м. Вінниця) , н а шкільно- ни в грудні цього рок у .
Д.
ЧЕРЕДНИЧЕНКО.
му заводі (м. Харків), у комсо2 2-го квітня відбулись спіль
ні комсомольські збори І-ї і ІІ-ї
г руп III курсу спецвідділу педа
гогічного факультету.
П И СЬМ ЕН Н И К - П А Т Р І ОТ
Цими днями в н ашому і нституті побували працівники К и їв ської кіностудії документальних
фільмів. Ми попросили товариші в розповісти про зав дання
25 квітня ц. р. минуло 50 років з дня народження відомого українського письменника-патріота, воїна, комуніста,
друга й вчителя молоді М. Трублаїні (Миколи Петровича
Трублаєвсько го ).
Його пригодницькі повісті «Лахтак" і «Ш хуна «Кол умб", науково-фантастичний роман «Глибинний шлях" —
ш и р око відомі молод им чит ачам.
Коротким було життя письменника — він загинув у
боях з фашистськими загарбниками, коли йому спов
нилось лише 34 роки. Але за десятиріччя своєї літератур
ної діяльності він створив близько 40 оповідань, понад 30
нарисів, три повісті й науково-фантастичний роман.
Л. ЛЕВАНДОВСЬКИЙ.
На зборах студенти виступи
ли з читанням віршів, опові
дань, присвячених В. І. Леніну,
спогадів старих більшовиків,
особисто знайомих в Володими
ром Іллічем.
До ленінських днів в Інсти
туті було відкрито велику ви
ставку з творів геніального тео
ретика марксизму. На виставці
представлено праці В. І. Леніна
мовами народів СРСР і країн
народної демократії.
Діла і люди підш еф ного зав о д у
Навчання допомагає
в роботі
К ОЛЕКТИВ 1-го Київського авторемонтно
го заводу під керівництвом партійної 1
профспілкової організацій систематично ви
конує 1 перевиконує державні плани по всіх
показниках. За досягнуті успіхи заводу дев’ять
разів присуджувався перехідний Червоний
прапор Ради Міністрів Союзу РСР з вручен
ням першої грошової премії.
По підсумках за І квартал план виконано:
по валовій продукції — на 105,8 %, по това
ру — на 105,9 %. На 1 січня 1957 р. передо
виків на заводі нараховувалось - 599 чол. —
76,9 % загальної кількості робітників; з них
9 8 % охоплено соцзмаганням.
П ІС Л Я
демобілізації з
лав Радянської Армії, в
1951 році, я прибув на за
вод, не маючи ніякої спе
ціальності. Мені порадили
вчитися на токаря. Але піс
ля оволодіння ремеслом я
відчув, що мені невистачає
загальних знань, і тому по
чав відвідувати вечірню шко
лу робітничої молоді.
Навчання в школі у знач
ній мірі сприяло оволодінню
професією на заводі. Закін
чуючи 10-й клас, я вже мав
четвертий розряд з спеціаль
ності, перевиконував змінні
завдання, не давав браку.
Знання математики і фізики
значно допомогли мені в ово
лодінні технологією різання
металу, полегшили керування
станком.
Зараз, продовжуючи пра
цювати у своєму цеху, я го
туюсь до вступу на заочне
Такі передовики виробництва, як Гриша
нов (токар), Омельченко (слюсар), Белько (автогенник), Гребенчук (токар), Козаченко (слю
сар), Самусик (електрозварник), Нікітін (автоелектрик) і багато інших, виконали за рік по
2 —3 норми.
Досягнуті успіхи — результат розгорнуто
го соцзмагання між робочими ділянками, це
хами і спорідненими заводами.
Велику допомогу у виконанні виробничого
плану надають раціоналізатори нашого підпри
ємства.
Всім добре відомі прізвища кращих раціо
налізаторів тт. Гребенчука, Гришанова, По
дольского, Прохорова, Білана, Губки, Дмитренка, Галієва 1 1н.
відділення Київського полі
технічного
інституту,
де
вчаться вже багато моїх то
варишів.
Значну роль у виконанні плану відіграють
впровадження нової техніки, передової техно
логії та обмін досвідом.
У 1956 році та в першому кварталі 1957
року на заводі проведені організаційно-техніч
ні заходи по оснащенню виробництва. Так, за
кінчено реконструкцію монтажного та мотор
ного цехів і встановлено конвейєри для скла
дання машин і двигунів.
Виготовлена спеціальна камера для покрас
ки автомашин 1 автобусів. Організовано ді
лянку для виготовлення карбонітових деталей.
Збудовано гальванічний цех, де змонтовано
нові установки.
Переведено в нове приміщення цех виго
товлення деталей, що значно підвищило про
дуктивність праці в цьому цеху; поліпшились
умови праці робітників.
В світлі рішень грудневого, лютневого
Пленумів та тез доповіді М. С. Хрущова про
дальше удосконалення організації управління
промисловістю і будівництвом колектив нашо
го заводу виступив з цілим рядом пропозицій,
направлених на перебудову керівництва авто
ремонтними заводами та окремими ділянками
заводу.
.
Об’єднання дрібних заводів і їх спеціаліза
ція дозволить повніше використати внутрішні
резерви, підвищити коефіцієнт використання
обладнання та дасть можливість піднести на
новий, більш високий рівень виробничі сили
всієї нашої країни.
З а т існ у др уж б у
— Вчитися ніколи не піз
но,—це я сміливо заявляю
тим, хто ще не усвідомив, яку
величезну користь приносить
навчання трудовій людині.
М. ЛАДЧЕНКО,
токар ремонтного цеху.
Токар - раціоналізатор
Анатолій Гребенчук
Т ОЛЯ Гребенчук з’явився
в цехах Київського авто
ремонтного заводу ще в 1950
році, коли вчився у ремісни
чому училищі. Він проходив
на заводі учбово-виробничу
практику. У тому ж році на
завод приїжджав знатний то
кар - ленінградець
Генріх
Борткевич, який продемон
стрував свій метод швидкіс
ної обробки деталей.
Юний практикант попав
відразу ж у творчу обста
новку шукань і експеримен
тів, суперечок про достоїн
ства і недоліки нового мето
ду, про вдалі і невдалі дослі
ди при швидкісній обробці
автомобільних деталей. На
Анатолія Гребенчука все це
справило величезне вражен
ня. До того ж, йому сподо
балось авторемонтне вироб
ництво. В 1950 році, після
закінчення ремісничого учи
лища, він попросив направи
ти його на Київський авто
ремонтний завод № 1.
Було Анатолію тоді не
повних 18 років. Він почав
працювати в цеху виготов
лення деталей, де працює і
зараз.
А.
Гребенчук — один з
ініціаторів швидкісної об
робки деталей на нашому
заводі, автор багатьох ра
ціоналізаторських пропози
цій; особливо проявив він
себе при освоєнні виготов
лення деталей видавлюван
ням з листової сталі. Цей
спосіб відомий Давно. Озна
йомившись з цим методом на
кишинівському заводі т. Гре
бенчук
запозичив досвід
не сліпо, а творчо продумав
прийоми роботи і техноло
гію. І спосіб цей виправдує
себе на заводі.
А. Гребенчук продовжує
працювати над собою; він—
студент 2-го курсу вечір
нього автодорожного техні
куму і вміло поєднує свою
виробничу роботу з навчан
ням.
С. ВЕРНАВСЬКА,
головний редактор за
водської стінної газети
«Авторемонтник».
— електрозварник. Ви
Я
коную
завдання
на
200 — 250 процентів, маю
доручення по партійній і
профспілковій роботі.
В минулому році, після
п’ятнадцятирічної перерви в
навчанні, я став студентом
першого курсу автодорожного
технікуму.
Що ж примусило мене пі
ти вчитись в такому, не зов
сім уже молодому віці? Скажу прямо: робота і життя.
Недосить перевиконувати ви
робниче завдання. Це можна
робити і механічно. Але ми
беремо участь в реконструк
ції і оснащенні найновішим
обладнанням всього заводу.
Нам треба все розуміти, все
чітко уявляти собі, а для
цього потрібні знання.
Дуже хорошу справу заду
мав колектив педінституту;
організувати
консультації
для учнів заочних і вечірніх
технікумів, шкіл і вузів за
воду. В цьому у нас дуже і
дуже велика потреба. Але ме
ні здається, що тільки цим
шефський зв’язок не повинен
обмежуватись.
Проведення
спільних вечорів, загородніх
прогулянок, екскурсій, зма
гань заводських і інститут
ських спортсменів — все де
буде сприяти більш міцній
дружбі робітників і студентів
столиці України.
М. САМУСИК,
електрозварник.
Го р ж ус ь СВОЄЮ
професією
П Р А Ц Ю Ю я контролером
відділу технічного кон
тролю на К иївськом у авто
ремонтному заводі № 1.
Роботу свою я дуж е люб
лю. Вона не так складна, як
відповідальна. Адже треба
перевірити всі деталі автомо
біля, які виготовляє наш за
вод. Від уваж ної роботи конт
ролера залеж ить якість ви
ходу продукції заводу.
Працюючи у відділі тех
нічного контролю, я одночас
но навчаюсь у вечірньому
авторемонтному технікумі.
Я думаю, що зв ’язок заво
ду з педагогічним інститутом
є дуже важливим для підго
товки в інституті спеціалістівкерівників політехнічного на
вчання в школі. Завод допо
може студентам вникнути в
процес виробництва; відділ
технічного контролю, зокре
ма, розкриє студентам важли
вість точності виготовлення
деталей, цехи заводу позна
йомлять м айбутніх вчителів
з благородною професією робітника-авторемонтника.
М. БІГУН.
Молодий слюсар
Щ Е НАВЧАЮЧИСЬ у 7
класі сільської школи,
Віталій Чирка часто замис
лювався над тим, що робити
далі. Хотілося вчитись, але
вабило також і самостійне
життя трудівника. На сімей
ній раді вирішено було, що
хлопець піде працювати 1
без відриву
від
вироб
ництва вчитиметься. У ра
ді заочно взяли участь і
два старших брати — Олек
сандр і Борис, які після за
кінчення ремісничого учили
ща працювали слюсарями на
авторемонтному заводі в Киє
ві. Вони запрошували Віталія
на завод.
І ось він на заводі. Працює
спочатку учнем, а згодом
слюсарем-складальником. За
три роки Віталій стає робіт
ником високої
кваліфіка
ції—слюсарем 4-го розряду.
Він працює в одному з най
важливіших цехів заводу —
в складальному.
Молодий
слюсар систематично перевиконує виробничі плани на
180—200% . одночасно ус
пішно навчаючись в середній
школі робітничої молоді. В
цьому році він закінчує 10-й
клас. Його мрія — вчитись
на географічному факультеті
університету.
Віталій очолює цехову ком
сомольську організацію. За
Ініціативою комсомольців йо
го цеху, вся молодь заводу
стала на трудову вахту на
честь 40-х роковин Великого
Жовтня. Першотравневе свя
то вони теж зустрічають під
вищеними
зобов’язаннями.
Сам Віталій зобов’язався
на честь славного ювілею
Жовтня виконувати завдання
на 200% .
Віталій пожвавішав, коли
дізнався, що розмовляє з
представниками педінститу
ту. Від імені молодих робіт
ників він просить студентів
частіш е бувати на заводі.
— Зустрічі студентів з
заводською молоддю, — ска
зав він, — були б дуже ко
рисні. Студенти багато де в
чому допомогли б нам.
Безперечно, тісний зв'я
зок з виробничниками при
несе велику користь і сту
дентам, бо Ї М є чого п о в ч и
тись у робітників.
І. КРУК.
Діла і люди підшефного заводу
Звітують
четвертокурсники
У четвертокурсників зараз га
ряча пора: розпочалася-екзаме
ла, та коли узнав, що це ше наційна сесія, остання весняна
фи, відклав у сторону інстру сесія в студентському житті; за
менти і привітно поздоров нею — державні екзамени —
підсумок чотирирічного навчан
кався.
ня в стінах інституту.
В бесіді з нами передовий
Весняна сесія завжди здає
майстер говорив про раціона
ться
важчою за зимову: на під
лізацію, про ту творчість,
готовку
до екзаменів впливає і
якою живуть сотні тисяч кра
терпкий
запах молоденьких ли
щих представників робітни
сточків, і теплота весняного
чого класу країни.
сонця.
За останні роки т. Бабич
Цю сесію четвертокурсники
впровадив біля десяти раціо мовно-літературного факультету
налізаторських пропозицій, почали раніше за інших. У ко
які дали заводу економії ридорах інституту незвичайна
більше 10.000 крб.
тиша. На дверях літературного
«Тихіше!
— Нас багато таких в це кабінету табличка:
Студенти
працюють!».
Тут па
ху,— з гордістю говорить Во
нує суворо ділова атмосфера.
лодимир Трохимович. —Слю
Наслідки проведених екзаме
сарі Володимир
Степано нів на літературному факуль
вич Буркот, Опанас Матвійо
теті показали, що студенти
сумлінно готуються до екзаме
вич Авдошкін, токарі Григо
нів.
рій Гришанов та Іван ЧеротУспішно складені екзамени з
ченко. Та хіба їх всіх перелі
історичного матеріалізму, укра
чиш? В цьому і сила вироб їнської та російської літератур.
ництва, тому воно на місці 1 15 квітня II група українського
відділу склала екзамен з Істма
не стоїть.
ту:
12 студентів
одержали
Найбільш відомі раціоналі
«відмінно» 1 15 — «добре».
зації слюсаря Бабича в га
Глибокі
знання
виявили
лузі продовження життя де К. Дідушко, О. Максюта, С. ПІдопригора (3 група, український
талей автомашини.
Включившись у соціалі відділ), Б. Іванчук, Б. Троян,
стичне змагання на честь со Т. Осадчук (І група, україн
ський відділ) та 1н.
рокаріччя Великої Жовтне
III група цього ж відділу
вої соціалістичної революції,
25 квітня складала екзамен з
Володимир Трохимович Ба російської літератури. Наслідки
екзамену свідчать про те, що
бич бореться за продовжен
ня строку придатності дета основна маса студентів сумлін
но попрацювала. Так, прекрас
лей, за економію матеріалів,
но
знають матеріал студентки
особливо гостро необхідних
А.
Літвінова,
В. Клименко. На
народному господарству кра
жаль,
у
групі
виявились і такі
їни.
студенти, які несерйозно поста
І як не погодитись з моло вилися до вивчення російської
дим робітником, який тоді, бі літератури. Дуже
поверхово
ля газети з дружніми шаржа знала матеріал К. Дідушко;
ми, з глибокою повагою ска О. Приймак та Г. Чвіженко на
віть не читали таких важливих
зав про нього:
творів, як «Поєдинок» О. Ку— Золоті руки!
пріна, «Мещане» М. Горького.
І можна додати ще:
В той же день складали екза
мен з російської радянської лі
— Золота голова!
тератури студенти II групи ро
А. ДЯЧЕНКО.
сійського
відділу.
Відмінні
Ентузіасти творчої думки
З
ВОЛОДИМИРОМ Трохимовичем Бабичем ми
познайомились до зустрічі з
ним. У головному проході це
ху ремонту біля вітрини стов
пились робітники, які повер
тались після обідньої пере
рви. Чулись схвальні вигуки,
сміх. На стіні — великий
лист ватмана, на якому нама
льовано декілька
дружніх
шаржів. Один з них зобра
жує багаторукого чоловіка,
який говорить: «Що зробити
ще? По моїх темпах роботи
невистачає!».
Робітники пояснили, що це
1 є слюсар т. Бабич, який
кожну зміну виконує завдан
ня на 260—300 процентів, за
що одержав від партійної і
профспілкової організацій пе
рехідний вимпел «Кращому
слюсарю цеху». По цій черво
ній прикметі ми і знайшли^
робоче місце знатного слю
саря.
Володимир
Трохимович,
очевидно, не дуже зрадів то
му, що його відірвали від ді
В
е т е р а н
26-й рік працює на заводі
старший майстер Йосип Заха
рович Баранчук. його ділянка
роботи, може, найблагородніша:
він займається виключно підго
товкою кадрів, працює виклада
чем на курсах підвищення ква
ліфікації токарів; в цеху виго
товлення він керує практичною
роботою своїх вихованців. У
Йосипа Захаровича багато уч
нів, серед них передовики ви
робництва — токарі, ф резеру
вальники, шліфувальники
са
мих високих розрядів, вони ви
конують найвідповідальніші ро
боти.
— Тут немає жодного токаря, який не про
йшов би через мої руки, — говорить Йосип
Захарович. З гордістю вчителя називає він
імена токарів Василя Сухенка, Дмитра Соковіна, Івана Кондратюка — робітників вищої
кваліфікації.
Старий майстер з особливою любов’ю ста
виться до своїх найменших вихованців: Йосип
Захарович керує на заводі виробничою прак
тикою учнів середньої школи № 114.
Представник старшого покоління робітни
чого класу (робітничий стаж у нього 43 роки)
майстер Баранчук все своє вміння віддає рід
ному заводу. Десятки раціоналізаторських
пропозицій впроваджені ним у виробництво.
п р а ц і
С е с ія п р о х о д и т ь
нормально
Студенти нашого інституту готуються до екзамена
ційної сесії — звіту перед державою. Нинішні випускники
вже складають (а літератори вже склали) курсові екза
мени і думають про держанні.
Нижче подаємо розповідь заступника директора інсти
туту по навчальній частині В. К. Мітюрьова про стан під
готовки до залікової та екзаменаційної сесії.
На 4-х курсах закінчується складання курсових екзаменів.
Сесія у випускників проходить нормально. Правда, треба від
значити деякі негативні її сторони. Так, на фізико-математичному факультеті три студентки (Л. Круликівська, В. Кудіиова,
С. Мілько) одержали двійки з курсу історичного матеріалізму.
На російському відділі мовно-літературного факультету спо
стерігались прояви лібералізму викладачів І. А. Табачнікова і
Д. П. Шутенка в оцінці знань студентів.
Навчальні плани на 4-х курсах виконані, а подекуди навіть
перевиконані. Так, на фізичному відділі фізико-математичного
факультету успішно ведеться практичний курс водіння авто
мобіля. Частина студентів зможе одержати права шофера-любителя.
Немає сумніву в тому, що і на молодших курсах навчальні
плани будуть виконані. Заняття там закінчаться 10 —15 червня.
Студенти цих курсів вже зараз розпочали підготовку до се
сії. Але деяким з них треба перш за все ліквідувати академзаборгованість. Це стосується таких студентів, як А. Прель
(111 курс, педагогічний факультет), С. Хмелевського (II курс,
мовно-літературний факультет), Е. Федотової-Лівшиць (І курс,
мовно-літературний факультет) і ін.
Для того, щоб створити кращі умови для підготовки до екза
менів, деканати виділяють один вільний день, якщо це не зри
ває виконання навчального плайу. Треба тільки, щоб студенти
правильно зрозуміли, для чого надаються вільні дні. Вони по
винні бути використані не для гуляння, а для праці в кабінетах.
Тому і робота в кабінетах, лабораторіях провадиться в 2 зміни.
Потрібно посилити контроль за самостійною роботою студентів,
підвищити роль громадських організацій у справі підготовки до
екзаменаційної сесії.
Для успішного проведення екзаменів необхідно організувати
своєчасне проведення заліків і захисту курсових робіт, щоб
вони не нагромаджувалися на кінець семестру.
Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб успішно закінчити
навчальний рік.
знання виявили А. Погребнцька, Т. Разумова, Ю. Янковський
1 ще цілий ряд студентів. Але
і тут були слабкі відповіді
(М. Алексеева, С. Скора).
Студенти цих груп 25 квітня
склали свої останні курсові ек
замени. Чотири групи мовно-лі
тературного факультету склада
ли останні екзамени 26 квітня.
Тепер
перед літераторами
державні екзамени. Потрібна
напружена робота, серйозна
підготовка, щоб з честю вийти
в життя, віддати свої знання і
вміння справі виховання підро
стаючого покоління.
Л. ТЕРТИЧНА.
(Наш кор.).
У випускників
2 5 —26 квітня випускники
шкільного відділу та відділу
спецпедагогіки
педагогічного
факультету складали екзамен з
історичного матеріалізму. Біль
шість студентів виявили глибокі
грунтовні знання. Продуманими
і змістовними були відповіді
В. Пелипця, І. Манжули, Л. Скуратівської,
Г. Грохольської,
Н. Авраменко,
О. Чекурдл,
К. Стальнової і інших.
Проте прикрим є той факт,
що В. Катаева одержала неза
довільну оцінку та кілька сту
дентів мають посередні оцінки.
Н. ЛЕВАДНА.
Поважай
себе і інших
Просторий і світлий читаль
ний зал в нашому Інституті.
Кожного дня з ранку до вечо
ра тут працюють студенти.
На превеликий жаль, в на
шому інституті є ще товариші,
які приходять в читальний зал
не працювати чи почитати сві
жу газету, журнал, а для то
го, щоб просто посидіти І по
сміятись. Вони, мабуть, не ро
зуміють, якої великої шкоди
завдають своїм товаришам. Ду
же важко І неприємно розби
рати. наприклад, теорему чи
вчити правило, коли поруч, май
же над самим вухом, чується
сміх або розповідаються анек
доти.
Так, 19 квітня студенти III
курсу фізико-математичного фа
культету Л. Велика і Г. Бонда
ренко замість того, щоб працю
вати, стали одна одній розпові
дати якісь історії. Це продовжу
валось біля двох годин і пере
ривалось лише вибухом сміху
або протяжними позіханнями...
Кожен повинен думати не ли
ше про себе, але н про свого то
вариша, тим більш знаходячись
у читальному залі. Треба пова
жати і себе 1 інших.
Г. ЖГУН.
Екзамени складено достроково
Незважаючи на похилий вік, Йосип Захаро
вич бере активну участь у громадській роботі.
Він є членом науково-технічного товариства,
де систематично займається питаннями впро
вадження у виробництво передової технології і
налагоджує обмін досвідом кращих вироб
ничників.
Прощаючись з нами, тов. Баранчук розпо
вів нам і про своє керівництво практикою сту
дентів на заводі.
— Для успішного проведення виробничого
навчання, — говорить Йосип Захарович, —
треба, щоб студенти тісніше були зв’язані з
заводом, треба прищеплювати їм смак до ви
робництва. Це дуже важливо, це життєва не
обхідність.
Студентам IV кур
су
математичного
відділу на останню
семестрову екзаме
наційну сесію вине
сено 4 предмети:
астрономія,
Істо
ричний матеріалізм,
теорія функцій
і
проективна геомет
рія.
Групи вирішили
достроково скласти
екзамен з астроно
мії. І хоч курс аст
рономії у нас чи
тався в стислі стпо-
ки, переважна біль
шість студентів по
працювала так, що
глибоко
засвоїла
предмет. Про це го
ворять наслідки ек
замену: із 79 сту
дентів на «відмін
но» склали
екза
мен 36, на «до
бре» — 29 1 на «за
довільно» — 9. Най
кращі результати в
41 групі математи
ків: тут 16 п’яті
рок, 7 четвірок і
2 трійки.
Попереду ще три
екзамени.
Будемо
готуватися до них
так, щоб мати ще
кращі результати.
С. ЛЕВША,
студентка 41 групи
математиків.
Нас повідомляють
З нашого життя
ЩЕ РАНОК. Весняне небо
вкрите хмаринками, і легень
кий вітерець погойдує Г І Л О Ч К И
дерев, на яких тільки що поча
ли розвиватись бруньки. Саме
в цей час вирушив наш факуль
тет на недільник.
Ми йшли на будівництво Па
лацу культури, щоб внести ча
стину своєї праці в загальноко
рисну справу.
Біля призначеного місця ми
зустріли студентів інших інсти
тутів столиці. Незабаром при
ступили до роботи. Частина сту
дентів розмістилася в приміщен
ні, а частина — на дворі. Дів
чатам нашої групи потрібно бу
ло зняти насип землі: в цьому
місці будівники прокладати
муть сходи.
Працювали ми з студентами
медичного Інституту. На даній
нам ділянці землі робочу силу
розташували раціонально. Дів
чата копали землю і нагружа
ли носилки, а хлопці носили.
Працювали енергійно, весело. З
усіх боків доносились пісні, ча
стушки, жарти і навіть супе
речки.
Всі почували себе бадьоро.
А коли з’явилося сонце і пере
творило похмурий ранок у
справжній весняний день, пра
цювати почали з подвоєною
енергією, наші обличчя осяяли
ще яскравіші посмішки.
Біля 2 годин дня роботу бу
ло закінчено. Відзначилися в
ударній праці Н. Мороз, Л. Скиданова, Т. Шклярук, А. Лисен
ко та інші.
Наші дівчата не бояться фі
зичної праці і на наступному
недільнику працюватимуть ще
краще.
М. ЧЕРЕПОВСЬКА,
студентка І курсу педаго
гічного факультету.
Господарська частина не потурбувалася
17-го грудня студенти 11-ї
групи фізиків вийшли працюва
ти на спорудження спортивного
майданчика Солом’янського гур
тожитку. Настрій у всіх був
бадьорий, всі бажали якомога
швидше приступити до роботи.
Та тільки господарська частіша
інституту про це не турбува
лася: не було ні лопат, ні носи
лок, ні ломів. У коменданта
гуртожитку знайшлося лише
п’ять лопат. Ось так ми і пра
цювали... Але, незважаючи на
це,
робота була виконана
велика. Студенти закопали ями,
зрівняли горби, накидали землі
на площадку і ін. Звичайно,
можна було б зробити значно
більше, якби робота була краще
організована господарською ча
стиною.
Ми просимо дирекцію інсти
туту звернути увагу на зазна
чені недоліки. Треба подбати 1
про лопати, і про ломи та інший
інвентар, необхідний для праці.
А. СЬОМИК.
Редактор І. КРУК.
З а пeдагoгiчHi
К А Д РИ
30
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ I
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
№ 16 ( 28)
Ціна 15 коп.
Перше травня! Цей день
Широко обговорюючи тези
увійшов в історію міжнарод доповіді секретаря ЦК КПРС
ного робітничого руху як ве тов. Хрущова М. С., радян
лике свято пролетаріату, як ські люди вносять цілий ряд
день огляду його революцій пропозицій, виявляють гаря
них сил, день міжнародної чу відданість справі кому
солідарності трудящих.
ністичного будівництва.
\
Це свято було встановлено
Радянські люди палко ві
в липні 1889 року на Пари тають заходи ЦК КПРС і
зькому Конгресі II Інтерна Радянського
уряду щодо
ціоналу. В резолюції Кон державних позик.
гресу говориться:
Ці заходи радянський на
«Призначається
велика род розцінює як турботу Ко
міжнародна маніфестація і муністичної партії про Д ал ь
раз назавжди встановлюється ший розвиток народного гос
число таким чином, щоб ра подарства нашої країни, як
зом в усіх країнах 1 в усіх турботу про піднесення до
містах в один встановлений бробуту і зростання культурдень трудящі пред’являли ного рівня кожної радян
громадській владі вимоги ської ЛЮДи н и .
обмежити законом робочий
Величезні успіхи радяндень до 8 годин, а також ви ськото народу в розвитку
конання всіх інших постанов економіки і культури — втіміжнародного Конгресу в лення в життя безсмертних
Парижі».
ідей Леніна, ленінського плаЗ того часу кожний рік ну соціалістичного будівниробітничий клас всього^світу,
цтва.
відзначав свято — Перше
Нещодавно радянський на
травня—новими значними перод
вітав відомих представ
ремогами в боротьбі проти
ників
радянської науки, лі
монополістичної буржуазії
за свої життєві Інтереси, за тератури та мистецтва, удостоєних Ленінських премій в
мир і демократію.
дні
святкування 87-річчя з
В цьому році пролетаріат,
дня
народження
В. І. Леніна.
згуртовуючи навколо себе
В
ці
дні
з
особливою
силою
широкі народн
і маси, з устрічає Першотравень видатни виявилася безмежна любов
ми успіхами в боротьбі за радянського народу до свого
мир і демократію. Ще вище вождя, до Комуністичної парпідноситься
над арміями
борців - революціонерів пра
Під знаком глибокого випор пролетарського інтерна вчення ленінської спадщини,
ціоналізму, прапор єдності підготовки до майбутньої ро
боти в школі готуються до
робітників: усіх К раїн.
Безсмертні Ідеї Жовтне Першого травня студенти
вої соціалістичної революції нашого інституту.
в Росії, 40-річчя якої буде
Студентц і професорськошироко відзначено в цьому викладацький склад, підно
році демократичними силами сячи рівень учбової і науко
всього світу, запалюють ро вої роботи, зміцнюють зв’яз
бітників усіх країн, трудя
з студентами і в икладащих колоній на дальше р о з - ки
чами братніх демократичних
гортання революційної і бо країн.
ротьби, національно - виз
Колектив інституту прий
вольного руху. На чолі дешов
до великого свята, спов
мократичних сил світу в бо
ротьбі за мир, Демократію I нений творчої енергії, тісно
соціалізм стоїть героїчний згуртований навколо Комурадянський народ ~ творець ністичної партії, ї ї Ц енпершої в світі соціалістичної трального Комітету.
Хай живе святе міжнароддержави, могутня сила комуністичного будівництва в ної солідарності трудящих—
СРСР.
день Першого травня!
Святкування Першотравня
На засіданні партійного бю
ро інституту 23 квітня були
розглянуті заходи до проведен
ня першотравневих свят в ін
ституті.
Уже підготовлено оформлен
ня першотравневої колони. За
рішенням бюро колона виступа
тиме у такому порядку: першим
іде колектив фізико-математичного факультету, потім виклада
чі і студенти мовно-літератур
ного факультету, замикає коло
ну педагогічний факультет. В
голові колони йд е інститутський
духовий оркестр.
Для підтримання порядку під
час першотравневих свят вирішено встановити у гуртожитках
чергування викладачів, а також
обмежити вхід сторонніх осіб.
2-го травня для колективу Ін
ституту буде організовано ма
ївку в живописному місці на од
ній з околиць Києва.
гідними синами
і
Будьте
дочками
нашого великого н ароду невтомними будівниками кому
нізму!
(Із закликів ЦК КПРС до 1 Травня 1957 року).
НА
ВЕЛИ КЕ С В Я Т О
КВІТНЯ
1957 року
ВІВТОРОК
Юнаки і дівчата!
С В Я Т І
Зазеленіли ніжно крони,
Весна бринить, цвіте, сія...
К рокує поступом м ільй он ів
Радянська здруж ена сім ’я .
Май пришел сегодня на планету ,
Этим утром н зелени, в цветах,
Подставляя солнечному свету
Лик весны с улыбкой на устах.
Гірлянди, музика, плакати,
І щастям сповнені серця —
Ж ивою стрічкою Хрещатик
П ливе невпинно без кінця.
П. О РЛ И К .
Полыхают в пурпуре колонны,
Волю к миру их сломить нельзя:
Тут в рядах шагают миллионы.
С праздником вас,братья и друзья!
В. БОРЦОВ.
Щоденне чергування
Наказом директора з 20 квіт
ня ц. р. для підтримання постій
ного порядку в інституті запро
ваджено щоденне че ргування
викладачів і студентів н а факультетах
.
Для чергування на кожному
факультеті призначається відп овідальний черговий і двоє помічників. Відповідальний черговий призначається деканатами
з ч и сла доцентів, асистентів,
старших викладачів і виклада
чів, які працюють на даному фа
культеті. Від проведення занять
відповідальний
черговий не
звільняється.
Помічники призначаються з
числа студентів і на час чергу
вання звільняються від занять.
Відповідальний черговий по
факультету і його помічники
підпорядковані під час чергу
вання декану факультету, яко
му доповідають про стан поряд
ку і дисципліни на факультеті.
Гості з Польщі
24 к в т ія проїздом з Москви і Ленінграда наш інсти
тут відвідала група студентів і асистентів географічного
факультету Гданської вищої педагогічної школи (педінституту), очолювана професором географії Болеславом
Директор інституту М. М. Підтиченко розповіла гостям
п ро життя нашого к ол ективу. Польські друзі з інтересом
оглянули приміщення інституту, побували в робочих ка
бінетах і студентській чита л ьні.
В кабінеті м арксизму-ленінізму відбулась тепла з у
стріч польських і наш их студентІв. Зав’язалась щира
невимушена розмова.
.
.
У супроводі студентів і аспірантів нашого інституту
польські друзі зробили екскурсію по місту, ознайомились
з історичними місцями столиц і України.
Весняний Київ справив на гостей глибоке враження.
«Гарна ваша країна, — говорили вони на п рощання. — а
ще кращі радянські люди».
Багато спогадів повезуть польські друзі додому, і в
їх числі будуть незабутні зустрічі з нашими студентами
та викладачами і блакить мирного київського неба.
Н а зйомці д о к ументального фільму
Ленінські дні
в інституті
мольських таборах (Дрогобицька і Львівська області). КіноШироко в ідзначи л и викладафільм розкаже про передові ме ч і , студенти, працівники інсти
тоди політехнізації навчання в туту 87 роковини з дня народ
учбових закладах республіки.
ження В. І. Леніна . В усіх ака
У кадрах, взятих з життя демічних групах пройшли бесі— Ми працюємо не з акто Київського педагогічного інсти д и, збори, присвячені пам’яті
рами, а безпосередньо з самими туту і м. Горького, розповідати- во ждя трудящих всього світу.
героями наших днів, — ска
меть с я про підготовку вчителів
20-го квітня в ідбувся урочи
зав
режисер
к іностуд ії до викладання дисциплін полі
стий
вечір викладачів і студен
Л. Френкель.—У даному випад технічного характеру. Ми хо
тів
інституту,
присвячений знаку маємо справу з вашими сту чемо показати також, як поєд
мен
н
ій
даті.
З
д оповіддю про
дентами. До сорокаріччя Радян нається теорія і практика при
життя
і
д
іяльність
В. І. Леніна
ської влади готуємо докумен підготовці молодих вчителів.
виступив
завідуючий
кафедрою
тальну кінокартину " Дорога в
Кінозйомка провадилась в учжиття» — про політехнізацію бових майстернях інституту та історії КПРС доцент Л. П. Тендерес.
навчання в школах України.
в 56 -й аудиторії на лекції М. Ф.
Фільм буде зніматися в шко Кіраковського про енергетику. З в і р ш а м и , присвяченими
В . І. Л еніну, виступили українлах, на курсах удосконален
Фільмв
е
д
й
и
на е крани краї- ськ і і білоруські поети, а також
ня вчителів, у дитячій МТС
с туденти нашого інституту.
(м. Вінниця) , н а шкільно- ни в грудні цього рок у .
Д.
ЧЕРЕДНИЧЕНКО.
му заводі (м. Харків), у комсо2 2-го квітня відбулись спіль
ні комсомольські збори І-ї і ІІ-ї
г руп III курсу спецвідділу педа
гогічного факультету.
П И СЬМ ЕН Н И К - П А Т Р І ОТ
Цими днями в н ашому і нституті побували працівники К и їв ської кіностудії документальних
фільмів. Ми попросили товариші в розповісти про зав дання
25 квітня ц. р. минуло 50 років з дня народження відомого українського письменника-патріота, воїна, комуніста,
друга й вчителя молоді М. Трублаїні (Миколи Петровича
Трублаєвсько го ).
Його пригодницькі повісті «Лахтак" і «Ш хуна «Кол умб", науково-фантастичний роман «Глибинний шлях" —
ш и р око відомі молод им чит ачам.
Коротким було життя письменника — він загинув у
боях з фашистськими загарбниками, коли йому спов
нилось лише 34 роки. Але за десятиріччя своєї літератур
ної діяльності він створив близько 40 оповідань, понад 30
нарисів, три повісті й науково-фантастичний роман.
Л. ЛЕВАНДОВСЬКИЙ.
На зборах студенти виступи
ли з читанням віршів, опові
дань, присвячених В. І. Леніну,
спогадів старих більшовиків,
особисто знайомих в Володими
ром Іллічем.
До ленінських днів в Інсти
туті було відкрито велику ви
ставку з творів геніального тео
ретика марксизму. На виставці
представлено праці В. І. Леніна
мовами народів СРСР і країн
народної демократії.
Діла і люди підш еф ного зав о д у
Навчання допомагає
в роботі
К ОЛЕКТИВ 1-го Київського авторемонтно
го заводу під керівництвом партійної 1
профспілкової організацій систематично ви
конує 1 перевиконує державні плани по всіх
показниках. За досягнуті успіхи заводу дев’ять
разів присуджувався перехідний Червоний
прапор Ради Міністрів Союзу РСР з вручен
ням першої грошової премії.
По підсумках за І квартал план виконано:
по валовій продукції — на 105,8 %, по това
ру — на 105,9 %. На 1 січня 1957 р. передо
виків на заводі нараховувалось - 599 чол. —
76,9 % загальної кількості робітників; з них
9 8 % охоплено соцзмаганням.
П ІС Л Я
демобілізації з
лав Радянської Армії, в
1951 році, я прибув на за
вод, не маючи ніякої спе
ціальності. Мені порадили
вчитися на токаря. Але піс
ля оволодіння ремеслом я
відчув, що мені невистачає
загальних знань, і тому по
чав відвідувати вечірню шко
лу робітничої молоді.
Навчання в школі у знач
ній мірі сприяло оволодінню
професією на заводі. Закін
чуючи 10-й клас, я вже мав
четвертий розряд з спеціаль
ності, перевиконував змінні
завдання, не давав браку.
Знання математики і фізики
значно допомогли мені в ово
лодінні технологією різання
металу, полегшили керування
станком.
Зараз, продовжуючи пра
цювати у своєму цеху, я го
туюсь до вступу на заочне
Такі передовики виробництва, як Гриша
нов (токар), Омельченко (слюсар), Белько (автогенник), Гребенчук (токар), Козаченко (слю
сар), Самусик (електрозварник), Нікітін (автоелектрик) і багато інших, виконали за рік по
2 —3 норми.
Досягнуті успіхи — результат розгорнуто
го соцзмагання між робочими ділянками, це
хами і спорідненими заводами.
Велику допомогу у виконанні виробничого
плану надають раціоналізатори нашого підпри
ємства.
Всім добре відомі прізвища кращих раціо
налізаторів тт. Гребенчука, Гришанова, По
дольского, Прохорова, Білана, Губки, Дмитренка, Галієва 1 1н.
відділення Київського полі
технічного
інституту,
де
вчаться вже багато моїх то
варишів.
Значну роль у виконанні плану відіграють
впровадження нової техніки, передової техно
логії та обмін досвідом.
У 1956 році та в першому кварталі 1957
року на заводі проведені організаційно-техніч
ні заходи по оснащенню виробництва. Так, за
кінчено реконструкцію монтажного та мотор
ного цехів і встановлено конвейєри для скла
дання машин і двигунів.
Виготовлена спеціальна камера для покрас
ки автомашин 1 автобусів. Організовано ді
лянку для виготовлення карбонітових деталей.
Збудовано гальванічний цех, де змонтовано
нові установки.
Переведено в нове приміщення цех виго
товлення деталей, що значно підвищило про
дуктивність праці в цьому цеху; поліпшились
умови праці робітників.
В світлі рішень грудневого, лютневого
Пленумів та тез доповіді М. С. Хрущова про
дальше удосконалення організації управління
промисловістю і будівництвом колектив нашо
го заводу виступив з цілим рядом пропозицій,
направлених на перебудову керівництва авто
ремонтними заводами та окремими ділянками
заводу.
.
Об’єднання дрібних заводів і їх спеціаліза
ція дозволить повніше використати внутрішні
резерви, підвищити коефіцієнт використання
обладнання та дасть можливість піднести на
новий, більш високий рівень виробничі сили
всієї нашої країни.
З а т існ у др уж б у
— Вчитися ніколи не піз
но,—це я сміливо заявляю
тим, хто ще не усвідомив, яку
величезну користь приносить
навчання трудовій людині.
М. ЛАДЧЕНКО,
токар ремонтного цеху.
Токар - раціоналізатор
Анатолій Гребенчук
Т ОЛЯ Гребенчук з’явився
в цехах Київського авто
ремонтного заводу ще в 1950
році, коли вчився у ремісни
чому училищі. Він проходив
на заводі учбово-виробничу
практику. У тому ж році на
завод приїжджав знатний то
кар - ленінградець
Генріх
Борткевич, який продемон
стрував свій метод швидкіс
ної обробки деталей.
Юний практикант попав
відразу ж у творчу обста
новку шукань і експеримен
тів, суперечок про достоїн
ства і недоліки нового мето
ду, про вдалі і невдалі дослі
ди при швидкісній обробці
автомобільних деталей. На
Анатолія Гребенчука все це
справило величезне вражен
ня. До того ж, йому сподо
балось авторемонтне вироб
ництво. В 1950 році, після
закінчення ремісничого учи
лища, він попросив направи
ти його на Київський авто
ремонтний завод № 1.
Було Анатолію тоді не
повних 18 років. Він почав
працювати в цеху виготов
лення деталей, де працює і
зараз.
А.
Гребенчук — один з
ініціаторів швидкісної об
робки деталей на нашому
заводі, автор багатьох ра
ціоналізаторських пропози
цій; особливо проявив він
себе при освоєнні виготов
лення деталей видавлюван
ням з листової сталі. Цей
спосіб відомий Давно. Озна
йомившись з цим методом на
кишинівському заводі т. Гре
бенчук
запозичив досвід
не сліпо, а творчо продумав
прийоми роботи і техноло
гію. І спосіб цей виправдує
себе на заводі.
А. Гребенчук продовжує
працювати над собою; він—
студент 2-го курсу вечір
нього автодорожного техні
куму і вміло поєднує свою
виробничу роботу з навчан
ням.
С. ВЕРНАВСЬКА,
головний редактор за
водської стінної газети
«Авторемонтник».
— електрозварник. Ви
Я
коную
завдання
на
200 — 250 процентів, маю
доручення по партійній і
профспілковій роботі.
В минулому році, після
п’ятнадцятирічної перерви в
навчанні, я став студентом
першого курсу автодорожного
технікуму.
Що ж примусило мене пі
ти вчитись в такому, не зов
сім уже молодому віці? Скажу прямо: робота і життя.
Недосить перевиконувати ви
робниче завдання. Це можна
робити і механічно. Але ми
беремо участь в реконструк
ції і оснащенні найновішим
обладнанням всього заводу.
Нам треба все розуміти, все
чітко уявляти собі, а для
цього потрібні знання.
Дуже хорошу справу заду
мав колектив педінституту;
організувати
консультації
для учнів заочних і вечірніх
технікумів, шкіл і вузів за
воду. В цьому у нас дуже і
дуже велика потреба. Але ме
ні здається, що тільки цим
шефський зв’язок не повинен
обмежуватись.
Проведення
спільних вечорів, загородніх
прогулянок, екскурсій, зма
гань заводських і інститут
ських спортсменів — все де
буде сприяти більш міцній
дружбі робітників і студентів
столиці України.
М. САМУСИК,
електрозварник.
Го р ж ус ь СВОЄЮ
професією
П Р А Ц Ю Ю я контролером
відділу технічного кон
тролю на К иївськом у авто
ремонтному заводі № 1.
Роботу свою я дуж е люб
лю. Вона не так складна, як
відповідальна. Адже треба
перевірити всі деталі автомо
біля, які виготовляє наш за
вод. Від уваж ної роботи конт
ролера залеж ить якість ви
ходу продукції заводу.
Працюючи у відділі тех
нічного контролю, я одночас
но навчаюсь у вечірньому
авторемонтному технікумі.
Я думаю, що зв ’язок заво
ду з педагогічним інститутом
є дуже важливим для підго
товки в інституті спеціалістівкерівників політехнічного на
вчання в школі. Завод допо
може студентам вникнути в
процес виробництва; відділ
технічного контролю, зокре
ма, розкриє студентам важли
вість точності виготовлення
деталей, цехи заводу позна
йомлять м айбутніх вчителів
з благородною професією робітника-авторемонтника.
М. БІГУН.
Молодий слюсар
Щ Е НАВЧАЮЧИСЬ у 7
класі сільської школи,
Віталій Чирка часто замис
лювався над тим, що робити
далі. Хотілося вчитись, але
вабило також і самостійне
життя трудівника. На сімей
ній раді вирішено було, що
хлопець піде працювати 1
без відриву
від
вироб
ництва вчитиметься. У ра
ді заочно взяли участь і
два старших брати — Олек
сандр і Борис, які після за
кінчення ремісничого учили
ща працювали слюсарями на
авторемонтному заводі в Киє
ві. Вони запрошували Віталія
на завод.
І ось він на заводі. Працює
спочатку учнем, а згодом
слюсарем-складальником. За
три роки Віталій стає робіт
ником високої
кваліфіка
ції—слюсарем 4-го розряду.
Він працює в одному з най
важливіших цехів заводу —
в складальному.
Молодий
слюсар систематично перевиконує виробничі плани на
180—200% . одночасно ус
пішно навчаючись в середній
школі робітничої молоді. В
цьому році він закінчує 10-й
клас. Його мрія — вчитись
на географічному факультеті
університету.
Віталій очолює цехову ком
сомольську організацію. За
Ініціативою комсомольців йо
го цеху, вся молодь заводу
стала на трудову вахту на
честь 40-х роковин Великого
Жовтня. Першотравневе свя
то вони теж зустрічають під
вищеними
зобов’язаннями.
Сам Віталій зобов’язався
на честь славного ювілею
Жовтня виконувати завдання
на 200% .
Віталій пожвавішав, коли
дізнався, що розмовляє з
представниками педінститу
ту. Від імені молодих робіт
ників він просить студентів
частіш е бувати на заводі.
— Зустрічі студентів з
заводською молоддю, — ска
зав він, — були б дуже ко
рисні. Студенти багато де в
чому допомогли б нам.
Безперечно, тісний зв'я
зок з виробничниками при
несе велику користь і сту
дентам, бо Ї М є чого п о в ч и
тись у робітників.
І. КРУК.
Діла і люди підшефного заводу
Звітують
четвертокурсники
У четвертокурсників зараз га
ряча пора: розпочалася-екзаме
ла, та коли узнав, що це ше наційна сесія, остання весняна
фи, відклав у сторону інстру сесія в студентському житті; за
менти і привітно поздоров нею — державні екзамени —
підсумок чотирирічного навчан
кався.
ня в стінах інституту.
В бесіді з нами передовий
Весняна сесія завжди здає
майстер говорив про раціона
ться
важчою за зимову: на під
лізацію, про ту творчість,
готовку
до екзаменів впливає і
якою живуть сотні тисяч кра
терпкий
запах молоденьких ли
щих представників робітни
сточків, і теплота весняного
чого класу країни.
сонця.
За останні роки т. Бабич
Цю сесію четвертокурсники
впровадив біля десяти раціо мовно-літературного факультету
налізаторських пропозицій, почали раніше за інших. У ко
які дали заводу економії ридорах інституту незвичайна
більше 10.000 крб.
тиша. На дверях літературного
«Тихіше!
— Нас багато таких в це кабінету табличка:
Студенти
працюють!».
Тут па
ху,— з гордістю говорить Во
нує суворо ділова атмосфера.
лодимир Трохимович. —Слю
Наслідки проведених екзаме
сарі Володимир
Степано нів на літературному факуль
вич Буркот, Опанас Матвійо
теті показали, що студенти
сумлінно готуються до екзаме
вич Авдошкін, токарі Григо
нів.
рій Гришанов та Іван ЧеротУспішно складені екзамени з
ченко. Та хіба їх всіх перелі
історичного матеріалізму, укра
чиш? В цьому і сила вироб їнської та російської літератур.
ництва, тому воно на місці 1 15 квітня II група українського
відділу склала екзамен з Істма
не стоїть.
ту:
12 студентів
одержали
Найбільш відомі раціоналі
«відмінно» 1 15 — «добре».
зації слюсаря Бабича в га
Глибокі
знання
виявили
лузі продовження життя де К. Дідушко, О. Максюта, С. ПІдопригора (3 група, український
талей автомашини.
Включившись у соціалі відділ), Б. Іванчук, Б. Троян,
стичне змагання на честь со Т. Осадчук (І група, україн
ський відділ) та 1н.
рокаріччя Великої Жовтне
III група цього ж відділу
вої соціалістичної революції,
25 квітня складала екзамен з
Володимир Трохимович Ба російської літератури. Наслідки
екзамену свідчать про те, що
бич бореться за продовжен
ня строку придатності дета основна маса студентів сумлін
но попрацювала. Так, прекрас
лей, за економію матеріалів,
но
знають матеріал студентки
особливо гостро необхідних
А.
Літвінова,
В. Клименко. На
народному господарству кра
жаль,
у
групі
виявились і такі
їни.
студенти, які несерйозно поста
І як не погодитись з моло вилися до вивчення російської
дим робітником, який тоді, бі літератури. Дуже
поверхово
ля газети з дружніми шаржа знала матеріал К. Дідушко;
ми, з глибокою повагою ска О. Приймак та Г. Чвіженко на
віть не читали таких важливих
зав про нього:
творів, як «Поєдинок» О. Ку— Золоті руки!
пріна, «Мещане» М. Горького.
І можна додати ще:
В той же день складали екза
мен з російської радянської лі
— Золота голова!
тератури студенти II групи ро
А. ДЯЧЕНКО.
сійського
відділу.
Відмінні
Ентузіасти творчої думки
З
ВОЛОДИМИРОМ Трохимовичем Бабичем ми
познайомились до зустрічі з
ним. У головному проході це
ху ремонту біля вітрини стов
пились робітники, які повер
тались після обідньої пере
рви. Чулись схвальні вигуки,
сміх. На стіні — великий
лист ватмана, на якому нама
льовано декілька
дружніх
шаржів. Один з них зобра
жує багаторукого чоловіка,
який говорить: «Що зробити
ще? По моїх темпах роботи
невистачає!».
Робітники пояснили, що це
1 є слюсар т. Бабич, який
кожну зміну виконує завдан
ня на 260—300 процентів, за
що одержав від партійної і
профспілкової організацій пе
рехідний вимпел «Кращому
слюсарю цеху». По цій черво
ній прикметі ми і знайшли^
робоче місце знатного слю
саря.
Володимир
Трохимович,
очевидно, не дуже зрадів то
му, що його відірвали від ді
В
е т е р а н
26-й рік працює на заводі
старший майстер Йосип Заха
рович Баранчук. його ділянка
роботи, може, найблагородніша:
він займається виключно підго
товкою кадрів, працює виклада
чем на курсах підвищення ква
ліфікації токарів; в цеху виго
товлення він керує практичною
роботою своїх вихованців. У
Йосипа Захаровича багато уч
нів, серед них передовики ви
робництва — токарі, ф резеру
вальники, шліфувальники
са
мих високих розрядів, вони ви
конують найвідповідальніші ро
боти.
— Тут немає жодного токаря, який не про
йшов би через мої руки, — говорить Йосип
Захарович. З гордістю вчителя називає він
імена токарів Василя Сухенка, Дмитра Соковіна, Івана Кондратюка — робітників вищої
кваліфікації.
Старий майстер з особливою любов’ю ста
виться до своїх найменших вихованців: Йосип
Захарович керує на заводі виробничою прак
тикою учнів середньої школи № 114.
Представник старшого покоління робітни
чого класу (робітничий стаж у нього 43 роки)
майстер Баранчук все своє вміння віддає рід
ному заводу. Десятки раціоналізаторських
пропозицій впроваджені ним у виробництво.
п р а ц і
С е с ія п р о х о д и т ь
нормально
Студенти нашого інституту готуються до екзамена
ційної сесії — звіту перед державою. Нинішні випускники
вже складають (а літератори вже склали) курсові екза
мени і думають про держанні.
Нижче подаємо розповідь заступника директора інсти
туту по навчальній частині В. К. Мітюрьова про стан під
готовки до залікової та екзаменаційної сесії.
На 4-х курсах закінчується складання курсових екзаменів.
Сесія у випускників проходить нормально. Правда, треба від
значити деякі негативні її сторони. Так, на фізико-математичному факультеті три студентки (Л. Круликівська, В. Кудіиова,
С. Мілько) одержали двійки з курсу історичного матеріалізму.
На російському відділі мовно-літературного факультету спо
стерігались прояви лібералізму викладачів І. А. Табачнікова і
Д. П. Шутенка в оцінці знань студентів.
Навчальні плани на 4-х курсах виконані, а подекуди навіть
перевиконані. Так, на фізичному відділі фізико-математичного
факультету успішно ведеться практичний курс водіння авто
мобіля. Частина студентів зможе одержати права шофера-любителя.
Немає сумніву в тому, що і на молодших курсах навчальні
плани будуть виконані. Заняття там закінчаться 10 —15 червня.
Студенти цих курсів вже зараз розпочали підготовку до се
сії. Але деяким з них треба перш за все ліквідувати академзаборгованість. Це стосується таких студентів, як А. Прель
(111 курс, педагогічний факультет), С. Хмелевського (II курс,
мовно-літературний факультет), Е. Федотової-Лівшиць (І курс,
мовно-літературний факультет) і ін.
Для того, щоб створити кращі умови для підготовки до екза
менів, деканати виділяють один вільний день, якщо це не зри
ває виконання навчального плайу. Треба тільки, щоб студенти
правильно зрозуміли, для чого надаються вільні дні. Вони по
винні бути використані не для гуляння, а для праці в кабінетах.
Тому і робота в кабінетах, лабораторіях провадиться в 2 зміни.
Потрібно посилити контроль за самостійною роботою студентів,
підвищити роль громадських організацій у справі підготовки до
екзаменаційної сесії.
Для успішного проведення екзаменів необхідно організувати
своєчасне проведення заліків і захисту курсових робіт, щоб
вони не нагромаджувалися на кінець семестру.
Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб успішно закінчити
навчальний рік.
знання виявили А. Погребнцька, Т. Разумова, Ю. Янковський
1 ще цілий ряд студентів. Але
і тут були слабкі відповіді
(М. Алексеева, С. Скора).
Студенти цих груп 25 квітня
склали свої останні курсові ек
замени. Чотири групи мовно-лі
тературного факультету склада
ли останні екзамени 26 квітня.
Тепер
перед літераторами
державні екзамени. Потрібна
напружена робота, серйозна
підготовка, щоб з честю вийти
в життя, віддати свої знання і
вміння справі виховання підро
стаючого покоління.
Л. ТЕРТИЧНА.
(Наш кор.).
У випускників
2 5 —26 квітня випускники
шкільного відділу та відділу
спецпедагогіки
педагогічного
факультету складали екзамен з
історичного матеріалізму. Біль
шість студентів виявили глибокі
грунтовні знання. Продуманими
і змістовними були відповіді
В. Пелипця, І. Манжули, Л. Скуратівської,
Г. Грохольської,
Н. Авраменко,
О. Чекурдл,
К. Стальнової і інших.
Проте прикрим є той факт,
що В. Катаева одержала неза
довільну оцінку та кілька сту
дентів мають посередні оцінки.
Н. ЛЕВАДНА.
Поважай
себе і інших
Просторий і світлий читаль
ний зал в нашому Інституті.
Кожного дня з ранку до вечо
ра тут працюють студенти.
На превеликий жаль, в на
шому інституті є ще товариші,
які приходять в читальний зал
не працювати чи почитати сві
жу газету, журнал, а для то
го, щоб просто посидіти І по
сміятись. Вони, мабуть, не ро
зуміють, якої великої шкоди
завдають своїм товаришам. Ду
же важко І неприємно розби
рати. наприклад, теорему чи
вчити правило, коли поруч, май
же над самим вухом, чується
сміх або розповідаються анек
доти.
Так, 19 квітня студенти III
курсу фізико-математичного фа
культету Л. Велика і Г. Бонда
ренко замість того, щоб працю
вати, стали одна одній розпові
дати якісь історії. Це продовжу
валось біля двох годин і пере
ривалось лише вибухом сміху
або протяжними позіханнями...
Кожен повинен думати не ли
ше про себе, але н про свого то
вариша, тим більш знаходячись
у читальному залі. Треба пова
жати і себе 1 інших.
Г. ЖГУН.
Екзамени складено достроково
Незважаючи на похилий вік, Йосип Захаро
вич бере активну участь у громадській роботі.
Він є членом науково-технічного товариства,
де систематично займається питаннями впро
вадження у виробництво передової технології і
налагоджує обмін досвідом кращих вироб
ничників.
Прощаючись з нами, тов. Баранчук розпо
вів нам і про своє керівництво практикою сту
дентів на заводі.
— Для успішного проведення виробничого
навчання, — говорить Йосип Захарович, —
треба, щоб студенти тісніше були зв’язані з
заводом, треба прищеплювати їм смак до ви
робництва. Це дуже важливо, це життєва не
обхідність.
Студентам IV кур
су
математичного
відділу на останню
семестрову екзаме
наційну сесію вине
сено 4 предмети:
астрономія,
Істо
ричний матеріалізм,
теорія функцій
і
проективна геомет
рія.
Групи вирішили
достроково скласти
екзамен з астроно
мії. І хоч курс аст
рономії у нас чи
тався в стислі стпо-
ки, переважна біль
шість студентів по
працювала так, що
глибоко
засвоїла
предмет. Про це го
ворять наслідки ек
замену: із 79 сту
дентів на «відмін
но» склали
екза
мен 36, на «до
бре» — 29 1 на «за
довільно» — 9. Най
кращі результати в
41 групі математи
ків: тут 16 п’яті
рок, 7 четвірок і
2 трійки.
Попереду ще три
екзамени.
Будемо
готуватися до них
так, щоб мати ще
кращі результати.
С. ЛЕВША,
студентка 41 групи
математиків.
Нас повідомляють
З нашого життя
ЩЕ РАНОК. Весняне небо
вкрите хмаринками, і легень
кий вітерець погойдує Г І Л О Ч К И
дерев, на яких тільки що поча
ли розвиватись бруньки. Саме
в цей час вирушив наш факуль
тет на недільник.
Ми йшли на будівництво Па
лацу культури, щоб внести ча
стину своєї праці в загальноко
рисну справу.
Біля призначеного місця ми
зустріли студентів інших інсти
тутів столиці. Незабаром при
ступили до роботи. Частина сту
дентів розмістилася в приміщен
ні, а частина — на дворі. Дів
чатам нашої групи потрібно бу
ло зняти насип землі: в цьому
місці будівники прокладати
муть сходи.
Працювали ми з студентами
медичного Інституту. На даній
нам ділянці землі робочу силу
розташували раціонально. Дів
чата копали землю і нагружа
ли носилки, а хлопці носили.
Працювали енергійно, весело. З
усіх боків доносились пісні, ча
стушки, жарти і навіть супе
речки.
Всі почували себе бадьоро.
А коли з’явилося сонце і пере
творило похмурий ранок у
справжній весняний день, пра
цювати почали з подвоєною
енергією, наші обличчя осяяли
ще яскравіші посмішки.
Біля 2 годин дня роботу бу
ло закінчено. Відзначилися в
ударній праці Н. Мороз, Л. Скиданова, Т. Шклярук, А. Лисен
ко та інші.
Наші дівчата не бояться фі
зичної праці і на наступному
недільнику працюватимуть ще
краще.
М. ЧЕРЕПОВСЬКА,
студентка І курсу педаго
гічного факультету.
Господарська частина не потурбувалася
17-го грудня студенти 11-ї
групи фізиків вийшли працюва
ти на спорудження спортивного
майданчика Солом’янського гур
тожитку. Настрій у всіх був
бадьорий, всі бажали якомога
швидше приступити до роботи.
Та тільки господарська частіша
інституту про це не турбува
лася: не було ні лопат, ні носи
лок, ні ломів. У коменданта
гуртожитку знайшлося лише
п’ять лопат. Ось так ми і пра
цювали... Але, незважаючи на
це,
робота була виконана
велика. Студенти закопали ями,
зрівняли горби, накидали землі
на площадку і ін. Звичайно,
можна було б зробити значно
більше, якби робота була краще
організована господарською ча
стиною.
Ми просимо дирекцію інсти
туту звернути увагу на зазна
чені недоліки. Треба подбати 1
про лопати, і про ломи та інший
інвентар, необхідний для праці.
А. СЬОМИК.
Редактор І. КРУК.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова