Назва
За педагогічні кадри. № 15 (27) (19 квітня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З
а
К
п е д а г о г іч
А
Д
Р
И
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ 1
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ' ім. О. М. ГОРЬКОГО
н
19
і
КВІТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 15 ( 27)
Ціна 15 коп.
МИР, ДРУЖБА, ЩАСТЯ
Всеперемагаючі ідеї ленінізму
Керуючись великим вчен
22 квітня радянський на
род і разом з ним трудящі ням марксизму-ленінізму, со
країн народної демократії рок років тому робітничий
1 всього світу відзначають клас Росії в союзі з селян
87-рїччя з дня народження ською біднотою скинув па
засновника 1 мудрого вождя нування капіталістів і помі
Комуністичної партії, твор щиків, взяв владу в свої ру
ця соціалістичної держави, ки, створив першу в світі
геніального вождя і учителя Радянську соціалістичну дер
трудящих всього світу — жаву. За короткий історич
ний строк наша країна пере
Володимира Ілліча Леніна.
Безсмертні ідеї ленінізму творилася з відсталої аграр
освітлюють шлях боротьби ної в передову індустріаль
державу,
в
радянського народу за побу но-колгоспну
дову комунізму, шлях бо країну х передової соціалі
ротьби за соціалізм у кра стичної культури. Побудова
їнах народної демократії і соціалізму в СРСР, перемо
допомагають трудящим всьо га радянського народу у Ве
Вітчизняній
війні
го світу в боротьбі проти ка ликій
піталістичного гніту, коло вплинули на хід історичного
ніалізму, за національну не розвитку.
залежність і дружбу між на
Відбулися глибокі зміни у
родами, за мир і за соціа всьому світі. Соціалізм ви
йшов за рамки однієї країни
лізм.
Ім’я великого Леніна не і перетворився в світову си
розривно зв’язане з усією стему,
В
Радянському
Союзі
історією Комуністичної пар
тії — організуючої І керів створено велике механізова
ної сили радянського су не сільське господарство. Пе
ревага нашої соціалістичної
спільства.
Маркс і Енгельс перетво системи і правильна політи
рили комунізм з утопії в ка Комуністичної партії да
науку. В. І. Ленін творчо ли можливість домогтися ве
розвинув далі марксизм у ликих успіхів і в справі
певних історичних умовах в піднесення матеріального і
епоху імперіалізму і проле культурного добробуту тру
дящих.
тарських революцій.
Здійснивши культурну ре
Він зробив найважливіше
відкриття:
імперіалізм
є волюцію, СРСР перетворив
останньою стадією капіта ся в країну суцільної пись
лізму, стадією загниваючого менності. За роки радянської
і вмираючого капіталізму. влади створена нова, народ
На зміну капіталізму прихо на інтелігенція. В народно
дить нова суспільно-еконо му господарстві працюють
мічна формація — соціалізм. більше 6 мільйонів спеціа
В. І. Ленін створив нову лістів з середньою і вищою
теорію соціалістичної рево освітою. Навчанням охопле
люції, довів можливість пе но 50 мільйонів чоловік.
У великій
братерській
ремоги соціалізму в одній
окремо взятій країні.
сім’ї народів Союзу Радян
В. І. Ленін перший в істо ських Соціалістичних Респуб
рії марксизму розробив вчен лік неухильно розквітає еко
ня про партію як керівну ор номіка і культура і україн
ського народу. Вся багатона
ганізацію пролетаріату.
Ленінізм — вічно
живе ціональна дружна сім’я на
життєстверджуюче
вчення, родів СРСР під прапором
яке вважається найвищим марксизму-ленінізму впевне
досягненням
російської і но йде, до комунізму.
Г. ЛЕЩЕНКО.
світової культури.
За тиждень до проведення
факультетського огляду весь
фізмат охопила передсвяткова
гарячка. Члени фестивальної
комісії діяльно готувалися до
проведення факультетської ло
тереї, купували призи, кращі
художники розробляли ескізи,
емблеми факультету, дівчата
перших трьох курсів відкрили
майстерню
по виготовленню
квітів; учасники художньої са
модіяльності проводили останні
репетиції.
У понеділок робота по підго
товці досягла свого апогею:
прикрашались актовий і спор
тивний зали, іішла генеральна
репетиція естрадного оркестру.
19 год. 20 хв.
Актовий зал інституту при
крашенні! гірляндами квітів, що
спускаються від люстри; через
весь зал — написи з квітів:
«Мир, молодість, щастя». З а
віса з написом «Миру мир» від
кривається. 1 факультетський
хор виконує пісню «Наш фе
стиваль». Фестивальний вечір
фізико-математичного факульте
ту відкрито. Слідуючим номе
ром виступає студентка Ала
Єлісєєва з читанням оповідання
К. Паустовського «Старий по
вар». Акомпанує їй на роялі
Наташа Робіне, виконуючи фан
тазію Моцарта. Ала скінчила.
Зал вибухає оплесками.
На сцені, в оформленні кві
тів, горить фестивальний фа
кел; перед завісою, в огнях
двох софітів емблема факуль
тетського фестивалю: ліра, ко
лосся пшениці, книга з написом
«КДПІ 1957 р.» і два прапо
ри — СРСР і УРСР.
Один за одним виступають
учасники художньої самодіяль
ності. Дружними оплесками зу
стрічаються
виступи
«хору
хлопчиків» 4 курсу, дует Окса
ни і Андрія з опери ГулакаАртемовського «Запорожець за
Дунаєм», який виконують сту
дентка Людмила Велика 1 викла
дач Андрій Іванович Кужій.
Жартівливий танець майстерно
виконували С. Кредісова (IV
курс) і О. Болгар (ПІ курс).
На сцені — Інструменталь
ний ансамбль. Він порадував
нас новою програмою. Ю. Па
Добре звучать пісні у вико січник у супроводі ансамблю
нанні співаків першого і третьо виконав «Пісню закоханого по
го курсів, особливо «Волжан жежника» і «Севастопольський
ка» (виконує студентка І курсу вальс», В. Музика — «Пісню
С. Грес), дует «Коли розлу про Одесу» з оперети Дунаєвчаються двоє» (у виконанні ського «Біла акація». Ансамбль
студентів III курсу В. Свинар виконав сюїту на тему оперети
і М. Прядки). Захоплено зустрі Кальмана «Сільва» та «Кон
ла аудиторія виступ гімнастки цертну польку».
Художня частина вечора за
Г. Матюші, самодіяльну пісню
кінчується. Представники фес
В. Шарапи «Фестивальная».
Звичайно, мені, як глядаче тивальної комісії підводять під
ві, хочеться говорити про хоро сумки по проведенню фестива
ше. Але нещиро було б змов лю.
Учасники вечора йдуть до
чувати ті недоліки, що ма
спортзалу,
теж прикрашеного
ли місце у фестивальній програ
гірляндами
квітів, кольорових
мі. На нашу думку, більшість
конферансу, який вели В. Ша- кульок і стрічок. Тут відбу
рапа і А. Конак, була непроду ваються ігри, танці на приз, кон
маною, недоречною. Присутні курси між курсами на краще ви
часто сміялись не тому, що конання хорової пісні. Веселість
було смішно від сказаного, а то панує в кожному куточку, чути
му, що смішно виглядали самі голосний сміх, жарти, пісні. Оп
ведучі. Дещо дисонуюче прозву лесками і призами нагороджу
чала «Баркаролла» М. Лисенка ються виконавці гопака, польки,
у виконанні третьокурсників. вальса.
Дванадцята година
ночі.
Міг бути виразнішим і літера
турно-музичний монтаж І курсу. Поступово шум затихає...
Ці недоліки прикрі, але вони не
Надовго запам’ятається цей
завадили світлому, життєрадіс вечір — вечір весни, молодо
ному настроєві, який панував сті, щастя, миру — всім, хто
серед молоді на цьому пам’ят був його учасником.
ному фестивальному вечорі.
Г. ДАВИДЮК,
М. ГНАТЮК.
студент III курсу.
П іс н і м о л о д о с т і
«Мир, знання, щастя!» — та
ким був девіз фестивального ве
чора на мовно-літературному
факультеті. Літератори зазда
легідь готувалися до свого свя
та. Ніжними гірляндами квітів
прикрасили вони актовий зал.
Багато присутніх в українських
національних костюмах. Дівчзта
в барвистих віночках. Ще до
початку фестивалю то тут, то
там спалахує пісня, дзвенить
сміх.
Фестиваль починає І курс
літературно-музикальним мон
тажем «Ми тебе не забули, Та
расе». Линуть пісні про Дніпро,
про щасливу Радянську Украї
ну... Виступає хор факультету.
Бурхливою овацією вітає зал
бадьору
пісню
композитора
А. Філіпенка «Свято молодості»
і мелодійний, сповнений задум
ливої краси романс М. Глінки
«Не щебечи, соловейку» (со
лістка Н. Балабан).
На сцені — Н. Кошеленко і
А. Конак (І курс). Легко, краси
во виконують вони український
танок. "
Гаряче зустрічають присутні
виступ жіночого хорового ан
самблю чехословацького земля
цтва, вірш Валентина Петька.
Обговорюємо тези доповіді
М. С. Хрущова
(з трибуни відкритих партійних зборів )
16 квітня відбулися загальні Дослідження досвіду роботи
відкриті збори парторганізації класів з виробничим навчанням
нашого інституту.
показало, що заняття в цих кла
З повідомленням про тези сах насправді спрямовані на
доповіді М. С. Хрущова «Про спеціалізацію. Учні в процесі
дальше вдосконалення органі навчання оволодівають вузькою
зації керування промисловістю професією, і не можна ототож
і будівництвом» виступив член нювати це навчання з політех
партійного бюро інституту тов. нічним. Учні цих класів над
звичайно перевантажені, ось
М. С. Король.
чому не завжди заняття достат
Обговорюючи тези доповіді, ньо ефективні./ Перше, ніж за
виступаючі спинилися на пи хищати цю систему навчання,
таннях народної освіти і культу слід глибоко вивчити її.
ри в нашій країні та висловили
М. М. Миронов, виступаючи
ряд думок і пропозицій щодо
на
зборах, відзначив, що тези
перебудови роботи в цій галузі.
виражають назріле питання, яке
Доцент кафедри педагогіки висунуто самим життям. Зви
М. її. Задесенець у своєму ви чайно, тому, хто не зв’язаний
ступі підкреслив, що дальший безпосередньо з господарською
розвиток народної освіти від діяльністю, важко судити про
чутно гальмують різні бар’єри, окремі деталі перебудови керів
які утворюються у взаєминах ництва господарством, які на
Міністерства освіти з числен креслюються, але правильність
ними господарськими і адміні і своєчасність постановки питан
стративними відомствами. Він ня про перебудову — безсум
обстоює думку про те, що Мі- нівна.
' ністерству освіти потрібно на
Він говорить про організацій
дати більше самостійності в пла
ні недоліки в роботі видавни
нуванні шкільної мережі, сітки
педвузів і забезпечити його не цтва. Наприклад, видавництва
обхідною матеріальною базою. знаходяться в різних відом
ствах і нерідко видають одну і
Основним недоліком у керів
ній роботі Міністерства освіти ту ж книгу паралельно. Затра
т. Задесенець вважає бюрокра чуються зайві кошти на підго
тизм і небажання прислухатися товку рукописів, на набір і
до голосу численної армії вчи т. ін.
телів. Він вніс пропозицію
Та іі в галузі освіти є ще
відновити ті традиції, які виник
ли у перші роки існування ра немало непотрібних відомчих
дянської влади — учительські бар’єрів, і тут потрібна деяка
з’їзди, конференції та наради перебудова. Учителів готують
вчителів і керівних працівни два типи вузів — педінститути
ків народної освіти, на яких
ставились принципові питання і університет, які чомусь знахо
розвитку, школи і педагогіч дяться в різних міністерствах. І
ної науки. Потрібно посилити це, звичайно, не на користь
громадський контроль за діяль якості підготовки учителя в уні
ністю керівників Міністерства верситеті, де хоч і дається гли
освіти, обласних і районних ор
ганів, залучивши до здійснення бока наукова підготовка, зате
цього завдання професійну орга педагога там готують слабо.
нізацію. До колегії Міністер Дитвидав в РРФСР знаходить
ства освіти і ради облВНО тре ся у віданні Міністерства осві
ба частіше залучати наукових і ти, а у нас на Україні — чомусь
практичних працівників.
у віданні Міністерства культу
М. П. Задесенець піддав кри ри, отже, він відірваний від пе
тиці діючу систему педагогічної
освіти. Він вважає, що практи дагогічного керівництва.
ка роздріблення педвузів на
І ще один приклад. Шкіль
інститути з багатопрофільними ний відділ педагогічного фа
факультетами не виправдовує культету готує викладачів пе
себе. Треба скоротити сітку
вузів до 15, поділивши їх на дагогіки і психології, які по
природознавчі і гуманітарні, що грібні і в організації Міністер
дасть можливість більш ефек ства освіти, і в технікумах
тивно використати і матеріаль трудрезервів та Міністерства
ну базу і викладацькі кадри.
культури. Але ця потреба не
Для поліпшення наукової ро враховується при розподілі на
боти потрібно утворити Всесо ших випускників —- запити Мі
юзну Академію педагогічних
наук і її філіали в союзних рес ністерства освіти ми знаємо, а
публіках, які стали б центрами от чи потрібні наші випускники
наукової роботи в галузі педаго в технікумах трудрєзервів і Мі
гічної науки. Крім того, варто ністерства культури, — невідо
утворити міжобласні наукові мо.
центри в Харкові, Одесі 1 Льво
Закінчуючи, М. М. Миронов
ві, які могли б очолювати твор
висловив впевненість у тому, що
чу ініціативу периферійних ін
на основі викладених у тезах
ститутів і творчих працівників
принципів будуть зроблені пев
масової школи, що працюють
ні висновки і для удосконален
над узагальненням передового
ня структури керівництва в га
Досвіду школи.
лузі народної освіти.
О. С. Борншполець розповіла
У своєму рішенні збори схва
про свої враження від ознайом
люють накреслену в тезах до
лення з досвідом роботи по
повіді М. С. Хрущова перебу
здійсненню політехнічного на
дову керівництва промисловістю
вчання в Херсонській області.
і будівництвом, яке буде спри
яти дальшому піднесенню со
ціалістичної економіки нашої
держави.
Д о
Л е н
І н
С Ь к
и
Х
д н і в
К.,
Д ерж політвидав, Вид. 2-е, перороблене і
воп
д
1956, 51 стор.
н ене. М.,
«Молода ГВардія",
БО Н Ч -БРУ Є В И Ч
В.
Д. 1 9 5 7 , 103 стор.
Про Леніна. Спогади,оповіВ. І. Лепін у П етербурзі і в
д
а
н
н я , нариси. М., ДержполітМоскві (1917— 1920 рр.). М.,
видав,
1 9 5 7 , 447 стор.
Держполітвидав, 1956, 4 5 стор.
Спогади
про
Володимира
ВОЛШ Б. Ленін в П оволж і,
Ілліча
Леніна,
т.
І
(Збірник
під1870— 1893. Видання 2-е, д о
готовлений
Н.
М.
Мором
і
Р.
М
.
повнене. М., Д ерж політвидав,
Савицькою ). М., Держполітви1956, 128 стор.
дав, 1 9 5 6 , 5 5 9 стор.
ГІЛЬ С.
Ш ість років з
Спогади рідних про В. І, ЛеБЕЗИМЕНСЬКИЇЇ О. І., Зу В. І. Леніним. (Спогади ш оф е ніна. К ., Держполітвидав, 1955
стрічі комсомольців з В. І. Ле- ра Володимира Ілліча Леніна). 2 1 5 crop.
В зв’язку з 87-ми роковина
ми з дня народження В. І. Л е
ніна значно зріс попит на книж
ки, присвячені
полум’яному
вождю революції. Враховуючи
це, бібліотека нашого інституту
склала список рекомендованої
літератури, яка глибше позна
йомить читачів з життям і діїльністю Володимира Ілліча Ле
ніна.
йініш .
З досвіду кращих вчителів-словесників *
Цікаву позакласну роботу
проводить Євгенія Костянтинів
на Новомглинська (викладач
середньої школи № 138 м. Ки
єва).
Пропрацювавши 37 років у
школі, вонф дала путівку в жит
тя сотням юнаків і дівчат, які
назавжди зберегли в своїх сер
цях образ улюбленої вчительки.
В дні Великої Вітчизняної
війни учень Євгенії Костянти
нівни Віктор Р., який загинув
під танком, захищаючи, місто
Ленінград, писав їй: «Дорога
Євгенія Костянтинівна, ми зав
жди пам’ятаємо про Вас: Ви так
багато зробили для виховання
радянської молоді»...
Багато листів, фотознімків
зберігає вчителька. Колишні
учні (Юрко Н.. Ніна Н., Соня К.
і інші, а тепер — наукові пра
цівники, лікарі, конструктори,
інженери) пишуть листи, спов
нені любові і вдячності, надси
лають свої праці, фотознімки,
діляться успіхами і невдачами.
Є. К. Новомглинська — пре
красний читець, дуже любить
театр, відвідує з учнями кращі
спектаклі, обговорює їх, запа
лює своїх вихованців бажанням
поставити п’єсу або інсценівку
власними силами, прищеплює
любов до мистецтва.
Вона вміло керує роботою
літературного гуртка. В гуртку
на протязі 3 —4 місяців ви
вчається в основному творчість
одного письменника. Так, в
гуртку учнів 8-го класу школи
№ 70. яким довгий час керу
вала Є. К. Новомглинська, чле
ни гуртка працювали над твор
чістю О. С. Пушкіна. Було про
читано і всебічно обговорено
багато прозаїчних творів поета,
серед яких — «Барыш ня-кре
стьянка», «Метель» і інші. Д у
же зацікавили учнів такі пові
домлення, як «Вірші Пушкіна
в російській романсовій ліриці»
(виконувались романси на слова
Пушкіна); «Пушкінські образи
в операх Чайковського».
Учні підготували альбом з
творчості О. С. Пушкіна та ве
ликий вечір, на якому було про
слухано доповідь. По ходу до
повіді читались вірші: «Смерть
поэта» (Лєрмонтова), «Перед
гробницею святой», «Клеветни
кам России», «Послание в Си
бирь», вступ до поеми «М ед
ный всадник» і інші. Було по
казано окремі сцени з поеми
«Полтава» та драми «Борис
Годунов».
Така велика, різноманітна
позакласна робота поглибила
знання учнями спадщини вели
кого поета, підвищила їх ін
терес до творів Пушкіна, при
мусила ще раз замислитись над
глибокими почуттями і думка
ми, що знайшли своє відобра
ження в творах поета.
На заняттях гуртка з учня
ми VIII класу 138 середньої
школи Є. К. Новомглинська
працювала над творами М. Ю.
Лєрмонтова, що не внесені в
програму («Вадим», «М аска
На ві дпочинок
13-го квітня 1957 року колектив бібліотеки разом з
дирекцією інституту проводжав на пенсію бібліотекаря
Ганну Тарасівну Власенко.
Тов. Власенко працювала в бібліотеці нашого інституту
12 років. Чесна, сумлінна трудівниця, Ганна Тарасівна
користувалась авторитетом та повагою серед студентів,
викладачів, співробітників інституту.
Дирекція, партійна організація і місцевий комітет ін
ституту винесли Г. Т. Власенко щиру подяку за багато
річну самовіддану працю.
«... Просимо Вас, шановна Ганно Тарасівно, не пори
вати зв'язків з колективом інституту і своїм досвідом до
помагати нам у роботі. Хаїі Ваш відпочинок буде світлим
і радісним».
Таким було побажання, висловлене від імені всього ін
ститутського колективу.
рад»), Члени гуртка
зробили
повідомлення на теми : «Музична освіта Лєрмонтова». «Романси на слова поета» і ін. Учні
підготували великий літератур
ний вечір, на яком у були пока
зані інсценівки: «П есня про
купца К алаш н и кова»,
«Боро
дино». Ц ікаво і просто було
зроблено декорацію до інсценівки «Бородіно»: поле, вогнище,і
гвинтівки в козлах. Д воє учнів
у формі солдатів старої армії
читали вірш . Інсценівка ви
кликала великий інтерес учнів,
незваж аю чи на те, що зміст був
добре всім відомий.
В чителька за баж анням учнів,
IX класу — членів літературного гуртка — значну увагу приділила
вивченню
творчості
К. П аустовського.
П ідсумком роботи був літе
ратурно-музичний вечір, при
свячений творчості письменни
ка. Цікаво було зроблено допо
відь про творчість письменни
ка. прочитано ф рагм енти з його
творів у музичном у супроводі;
поставлено окремі сцени.
Т ак, учениця Віра К. під
акомпанемент із «Времен года»
Чайковського прочитала опо
відання «Снег»;
Інна X. під
акомпанемент
«Песни Соль
вейг», «Весны» Гріга прочита
ла «К орзину с еловыми шишка
ми» К. Паустовського. «Ручьи,
где плещ ется форель» прочитав
Ігор К. під акомпанемент із
«У горської рапсодії» Ліста.
Б ули поставлені сцени з тво
ру «Наш Современник» і т. ін.
*
*
»
Цікаву позакласну роботу з
учнями проводить Т. Ф. Ф ащ евська (викладач 138 школи), яка
біля 40 років працює в школі.
Уже з перших років утворення
радянської школи вона багато
і кропітко працю є над органі
зацією позакласної роботи з
літератури.
Вона організовує різноманіт
ні гуртки в ш колі і вміло керує
ними. Великий труд дає свої
позитивні наслідки. Так, поет
Семен Гудзенко (в минулому—
учень школи № 45) робив свої
перші творчі кроки в цьому
гуртку; Тетяна Федорівна до
цього часу зберігає його перші
вірші.
Д екілька учасників драма
тичного гуртка, яким керувала
Т. Ф. Ф ащ евська, стали артис
тами.
Х арактерною особливістю б
роботі вчительки є те, що вона
залучає до .участі в заняттях
гуртка майже весь клас. Ви
вчення певної теми з твор
чості письменника завершуєть
ся великою позакласною робо
тою. Учні готують доповіді по
творах, які не включені в про
граму, інсценівки, виразне чи
тання.
В. САВЕНКО.
(Закінчення буде).
Ян Амос Коменський
Відповідно до рішення Всесвітньої Ради ставлені книги Яна Амоса Коменського і лі
миру та Радянського комітету захисту миру тература про видатного вченого і педагога,
у квітні ц. р. народи світу відзначають видат видана в Радянському Союзі і країнах народ
ну подію — 300-річчя з дня виходу в світ пе ної демократії.
дагогічних творів великого чеського педагога
Найближчим часом керівництво педагогіч
ного
факультету скликає пленум кафедр ра
Яна Амоса Коиенського.
Широко відзначає цю дату і громадськість зом з представниками кафедри методики мови
і літератури, де будуть заслухані доповіді про
нашого інституту.
12 квітня на Вченій раді інституту доцент життя і діяльність Я. А. Коменського, про
С. А. Літвінов ви ступив з доповіддю «Ян Амос ііого педагогічну спадщину, про вплив на нашу
Коменський і радянська педагогічна наука», педагогічну науку.
Представники педагогічних кафедр інсти
яка була з великою увагою внслухана при
туту активно готуються до Всесвітнього кон
сутніми.
Бібліотека інституту підготувала до юві гресу, присвяченого ювіляруf який відбудеться
лейних днів виставку, на якій широко пред восени цього року в Празі.
Палкий патріот свого на тизму і гуманізму, він висту яльністю руки», — пише він
роду і великий вчений Я. Ко пає з вимогою загальної ос і рекомендує для наочності,
крім предметів, використо
віти для дітей всіх верств
менський є гордістю чесько
населення, для дітей обох
вувати картини, муляжі.
го народу і славою всього
статей, висловлюючи разом
Коменський говорив, що
прогресивного людства. Його
з цим думку .про необхідність
нове слід учити, коли засвоє
основні педагогічні ідеї не
створення широкої мережі
но попереднє. В навчанні до
втратили свого теоретичного
тримуватись правил — від
шкіл.
та практичного значення і в
Так, у поширеному заго легкого до важкого, від про
каш час.
ловку «Великої дидактики»
стого до складного, від бли
Ян
Амос
Коменський
Коменський пише: «... ство зького до далекого.
(1592—1670 рр.) жив і пра
рювати по всіх общинах, мі
Важливим засобом успіш
цював у час гострої класової
стах і селах кожної христи ного навчання Коменський
боротьби між відмираючим
янської держави такі шко вважає створення нових ор
феодалізмом і молодою бур
ли, в яких би все юнацтво
ганізаційних форм навчання.
жуазією, що народжувалась.
тієї і другої статі, без вся Використавши досвід російВ цей складний час демокра
кого, де б то не було, винят с ь к и х братських ш к і л
тизм Коменського в першу
XVII ст., Коменський впер
чергу проявився в його прак ку, могло навчатися наук»...
ше в історії педагогіки роз
тичній педагогічній діяльно Ця ідея знаходить своє даль
робляє теорію класно-уроч
сті і в створеній ним прогре ше втілення в розробці ним
єдиної системи шкіл.
ної системи.
сивній педагогічній системі.
Коменський — перший пе
Він виступає на боротьбу
Важливого значення в на
дагог, який висунув ідею
проти єзуїтського виховання
вчанні Я. Коменський надає
обов’язкової для всіх школи
та середньовічної схоластики
дисципліні. Він писав, що
в навчанні і розробляє проб на рідній мові.
«школа без дисципліни, що
леми навчання і виховання
млин без води». Але він ви
На питання «чого вчити?»
стосовно до природних мож сам Коменський відповідає—- ступає
проти
надмірного
ливостей дитини і потреби
фізичних пока
«усього», тобто давати знан вживання
народу в освіті. У зв’яз ня з різних наук. Ця думка
рань, хоч повністю і не за
ку з цим педагогічні твори
знаходить своє виявлення в суджував їх.
Я. Коменського стають на його ідеї пансофії — все
Великою заслугою Комен
дбанням не тільки чеського
осяжної науки (від грецько ського. поряд з іншими, є
народу, а й багатьох інших.
го слова «пан» — весь, «Со створення (вперше в історії)
У 1631 р. виходить пер фія» -— мудрість: пізнання
спеціального керівництва по
ший твір Коменського — всього, загальна мудрість).
вихованню дітей в сім’ї.
підручник- латинської мови
Відносно питання «як вчи
Узагальнивши
передову
«Відкриті двері до мов»
ти?» Коменський говорить,
теорію і практику свого ча
який протягом короткого ча що навчати треба так, щоб
су, Я. Коменський створив
су був надрукований всіма
дітям було приємно вчитись,
нову педагогічну теорію, яка
мовами Європи, проник в щоб знання були грунтовні.
зробила цілу революцію в
Азію і Африку.
При цьому навчання повинно
галузі навчання і виховання
Серед творів Я. Комен будуватись на основі при підростаючих поколінь.
ського найголовніше місце
родних можливостей, дитини
З величезним інтересом
займає «Велика дидактика»,
(вікових особливостей), вес вивчають наші науковці, вчи
написана чеською мовою у
тись у відповідності з зако телі і студенти скарбницю
1632 р. і вперше надруко номірностями процесу на педагогічних ідей знамени
вана латинською мовою у
вчання. Виходячи з цього,
того педагога Я. Коменсько
1657 р.
Коменський висунув і розро го, черпаючи в них цікаві і
У цьому геніальному пе бив дидактичні принципи на корисні думки для нашої
дагогічному творі Комен очності, послідовності, до педагогічної теорії1* і прак
ступності і елементи прин тики,
ський розв’язує питання про
ципу свідомого навчання.
те, кого вчити, чого вчити,
О. КРАВЧЕНКО,
«Треба постійно поєднува
кандидат педагогічних
як вчити.
наук.
Вірний своєму демокра ти слух із зором, слово з ді
Вивчати досвід ш кіл
у своїх листах .до керівників
Наркомпросу В. Г. Ленін закли
кав їх вивчати передовий досвід
учителів, узагальнювати і по
ширювати його до масштабів
всеросійських.
Ці вказівки В. І. Леніна пра
цівники педагогічної науки і
практичні робітники народної
освіти сумлінно виконують.
Велика і плодотворна робота,
по обміну досвідом прово
диться в м. Києві та Київ
ській
області
Науково-до
слідним інститутом
педаго
гіки і Київським педагогічним
інститутом ім. Горького спільно
з інститутами удосконалення
кваліфікації вчителів та відді
лами народної освіти.
Вже другий рік наш інститут
допомагає школам Києво-Святошияського району в практич
ній роботі. У березні місяці
цього року відбулась п’ята учи
тельська конференція району,
на якій були проведені педаго
гічні читання і виступи вчите
лів з досвіду роботи. На конфе
ренції виступали з доповідями
і науковці нашого інституту.
Кафедри
інституту допо
магають і міським школам
у підготовці та проведенні таких
конференцій і педагогічних чи
тань. Так, у березні цього року
РК партії і відділ народної
освіти
Залізничного
району
м. Києва спільно з кафедрою
педагогіки підготували і прове
ли районну учительську кон
ференцію по обміну досвідом
виховної роботи в школі та сім’ї.
Для виступаючих учителів
було проведено три групових
консультації,
прорецензовано
13 і відредаговано 8 текстів
доповідей, проведено групову
консультацію для батьків і
понад 50 індивідуальних кон
сультацій для вчителів і бать
ків. Доповідачі, вчителі і бать
ки користувались літературою
педкабінету.
- Великий інтерес викликали
доповіді з досвіду роботи, які
були зачитані на секціях учи
телів молодших і старших кла
сів. Багатогранною була тема
тика доповідей. Вона охоплюва
ла досвід виховної роботи на
уроках 1 в позакласній та поза
шкільній роботі — від І до X
класів майже всіх шкіл району.
У своїй доповіді піонервожата 1-ої залізничної школи роз
повіла про те, як силами піоне
рів та комсомольців було збу
довано і повністю обладнано
К ош т и на ф ест иваль
Наближався фестиваль фізико-математичного факультету.
Цей перший фестиваль нам хо
тілося відзначити якнайкраще.
Адже це свято миру, дружби,
весни і молодості!
Та де взяти кошти для про
ведення свята?! Фестивальна ко
місія вирішила провести лоте
рею. Було випущено 1782 ло
терейних квитка. «Кошти — на
фестиваль!» — під та. лм ло
зунгом було
розповсюджено
квитки.
Серед речей, що розігрува
лись на лотереї, були: фотоапа
рат «Смена», гітара, кресляр
ські математичні прилади та
побутові речі. Активну участь
у лотереї взяли викладачі *та
аспіранти факультету. Розиграш пройшов досить урочисто.
Добре попрацювали діти Олл
та Гена — головні його учас
ники.
Лотерея дала нам змогу при
дбати необхідні кошти на при
зи переможцям у художній са
модіяльності, в спортивних зма
ганнях: на вбрання актового та
спортивного залів.
М. СТЕШЕНКО,
студент III курсу фізнко-математичного факультету.
Наслідки першого екзамену
Розпочинаються останні се
местрові екзамени у четверто
курсників.
Наша група достроково скла
дала екзамен з історичного ма
теріалізму. Ми .вперше за весь
час перебування в інституті
складали екзамен достроково.
Було трохи ніяково: здавалось,
що не вистачить часу на підго
товку. Але всі ми поставилися
до підготовки з усією серйозні
стю, добре опрацювали реко
мендовану літературу, і тому
результатами екзамену залиши
лися задоволені і студенти, і
викладач А. І. Клевцов. 15 сту
дентів одержали оцінки «від
мінно», решта — «добре».
Глибокі знання
виявили
А. Вещнцькнй, Є. Коршак,
Н. Нечай, А. Мощенко, Л. Бо
ярська та ін.
Тепер ми маємо можливість
більш раціонально використати
час для підготовки до екзаме
нів з радіотехніки і теоретичної
фізики.
Р. СТЕБКО,
студентка 43 групи фізиків.
фізкультурний зал і спортив
ний майданчик — кращий не
лише в районі, а й у Києві. З
захопленням вона розповідала
про план будівництва оранже
реї і організації дослідної ді
лянки в цьому році, про підго
товку піонерів до праці влітку
в колгоспі та про допомо
гу школі з боку колгоспу.
Всі доповіді, які було заслу
хано на секціях, викликали жи
вий інтерес і своєю постанов-'
кою
питання, і конкретні
стю та сміливою творчістю.
Характерним є і те, що майже
всі доповідачі прагнули не ли
ше передати свій досвід, а й
поставити до наукових установ
ряд питань, які хвилюють їх,
викликають труднощі чи сум
ніви.
Доповідачі говорили про по
требу розробити програми з мо
рального виховання, причому
програми не взагалі, а конкрет
ної — для кожного віку зокре
ма; підкреслювали, що час
вже покінчити з практикою го
лого моралізування 1 стати
на шлях виховання мораль
них якостей у дітей в процесі
практичної діяльності. Одно
часно доповідачі і виступаючі
вказували на шкідливість роз
риву між вихованням світогля
ду учнів і розвитком їх мораль
них почуттів та прищепленням
дітям потрібних моральних на
вичок.
У конференції вчителів без
посередню участь взяли і се
кретарі райкому партії тт. Гуль
ко і Моторшок.
Заслуговує на увагу і те.
що ініціатором
конфе 'енції
був райком партії. Таку ж
конференцію по обміну досвідом
з питань політехнічного навчан
ня було проведено і в січні цьо
го року.
Наслідки піклування райко
му про школу виявилися і в
тому, що майже в усіх шко
лах району створено достатню
матеріальну базу, потрібну для
здійснення політехнічного на
вчання. Майстерні і кабінети у
44 і 136 середній школах —
кращі не лише в Києві, а й у
республіці. Є чого повчитися в
школах району І нашим кафед
рам, і нашим студентам.
Доцент М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ,
«ЗА ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ»
19 квітня 1957 р.
стоп. З
У
насв гуртожитку весілля...
Кожного четвертокурсни
ка зараз хвилюють питання,
куди одержу призначення на
роботу? Як справлятимусь з
покладеними на мене завдан
нями? Як зустріне вчитель
ський колектив? 1 ін. Крім
цих питань, є ще одне не
менш хвилююче, над яким
задумуються випускники.
Через кілька місяців ми
вступаємо в самостійне жит
тя. А життя прожити — не
ниву перейти. Буде все: і ра
дощі, і труднощі, і незгоди...
І дуже важливо в житті ма
ти хорошого друга, від якого
завжди можна дістати під
тримку, пораду, з яким мож
на розділити все...
*
*
*
Дехто з наших товаришів
уже розв'язав це складне
питання. Так, в суботу 13
квітня, в солом’янському
гуртожитку відбулось два
студентських
комсомоль
ських весілля. З ’єднали свій
життєвий шлях студенти IV
курсу фізико-.математичного
факультету: Коршак Женя і
Нечай Надя, Андрієвський
Олексій і Яременко Рая.
Що можна сказати про ці
молоді подружжя? Коршак
Женя — активний студент,
комсомолець, спортсмен, хо
роший товариш. Нечай На
дя — весела дівчина, чемпі
он інституту з стрибків у ви
соту і по бігу на лижах.
Дружба, що зародилася між
ними на другому курсі,
справжня і чиста, як криш
ПЕРОМ
ПО ПЕРАХ
Кафедра
педагогіки (доц,
І. В. Колодій) запропонувала
студентам III курсу фізико-математичного факультету (від
діл фізики), які проходять
педагогічну практику в шкіль
них майстернях, дати відповідь
на ряд запитань, щоб охаракте
ризувати
умови роботи в май
стернях.
Поряд з іншими запитаннями,
студентам запропоновано ви
значити могутність електричних
ламп освітлення.
Оскільки
студентам (відді
лу фізики) така характеристика
таль. Давно чекала 43 група
фізиків дня, коли ця хороша
пара створить здорову ра
дянську сім'ю.
Те ж саме можна сказати
1 про друге подружжя —
Олексія і Раю. Обоє — сум
лінні студенти, активні ком
сомольці, щирі друзі. Нічого
не скажеш: гарна пара.
Сьома година вечора. До
гуртожитку сходяться сту
денти 43-ї групи фізиків і
41-ї—математиків, виклада
чі, друзі молодих. Привітно
всіх зустрічають молодята.
Кімната святково прибрана.
Стіл накрито на 80 чоловік.
Студенти 41-ї групи матема
тиків за старим звичаєм під
носять молодим на вишитому
українському рушнику хліб
і сіль. Вітання молодих сту
дентка А. Рябенко закінчує
словами Маяковського:
... Лет до ста расти
Вам без старости.
Молодим підносять пода
рунки від дирекції інститу
ту, від викладачів фізики і
математики, від викладачів
кафедри фізкультури, від
студентів груп, в яких вони
навчаються.
Перший весільний тост
виголошує В. К. Мітюрьов.
Він бажає молодим успішно
закінчити інститут, стати хо
рошими
вчителями,
бути
вірними друзями. Наступні
тости на честь молодих і їх
рідних виголошують Г. Г.
Кордун, К. Р. Речиць, М. А.
Чередник, студенти Вещицький і Баренбаум, комендант
гуртожитку Кирило Семено
вич.
І як на кожному весіллі,
гості кричать «гірко». Мо
лоді, соромливо червоніючи,
міцно цілуються... Довго в
цей вечір не вщухали у сту
дентському гуртожитку пісні,
жарти, танці, ігри — молодь
весело відзначала знаменну
подію в житті своїх друзів...
А. ВЕЩИЦЬКИИ.
На першість інституту
Художньою гім настикою —
цим красивим і корисним в и
дом спорту — займ аю ться в н а
шому інституті біля 90 д івчат.
На протязі останніх двох
тижнів проходили відбірні зм а
гання з художньої гім настики
на першість інституту.
День змагань надовго за п а
м’ятається і учасникам і г л я
дачам. Під урочисті звуки- м а р
шу стрункі дівчата ви ш и кува
лись на парад. Головний суд дя
змагань Л. І. Сільченко допо
відає директору інституту М. М.
Підтиченко про готовність у ч ас
ників до змагань. П рапор п ід
німає капітан команди С. Пестушко.
Розпочалась гостра
спортивна боротьба... Добре ви
ступали по II розряду Т. Ца
ренко, по III — О. Гелеткова, по
програмі - новаків — В. Гонтківська. Г. Заворіна вперше ви
ступала по І розряду.
Перше місце заслужено при
судили педагогічному ф ак у л ь
тету; друге — мовно-літератур
ному; фізико-математичний ф а
культет залишився на третьому
місці.
Л. БУЦ.
ЗМАГАЮТЬСЯ
Перевірка сил
14-го квітня день видався по
хмурий. Але це не знизило ба
дьорого настрою учасників зма
гань. Боротьба, що розгорілась
у матчевій зустрічі легкоатлетів
медичного, будівельного та пе
дагогічного
інститутів, була
гострою і впертою.
Біг на 100 метрів серед чо
ловіків приніс перемогу сту
денту нашого інституту С. Ховхуну. Його результат—11,7 сек.
В бігу на 400 м переміг та
кож наш студент О. Кобець з
результатом 54,4 сек. Це—но
вий рекорд інституту.
Переможцями в штовханні
ядра серёд чоловіків був О. Проскура, серед жінок —В. Левчен
ко. Вона була першою і в ме
танні диска з результатом 35 м
85 см, що є новим рекордом
інституту.
В естафетному бігу 4X100 м
сильнішою була команда пед
інституті' в складі: С. Ховхун,
О. Кобець, О. Проскура, В. Бон
дар.
Підтвердили розрядні норми
в стрибках у висоту Ю. Саєнко
та І. Горбачук. Слабіше своїх
можливостей виступили Є. Семенченко, Л. Урбанська.
Проведені змагання показа
ли, що більшість членів збір
ної команди — в хорошій спор
тивній формі; але треба всім
спортсменам наполегливо тре
нуватися, щоб у спартакіаді ву
зів міста домогтися розрядних
результатів.
Ю. БИКОВЦЕВ.
для ламп невідома, вони про
сять кафедру педагогіки роз’яс"
НОВА СЕКЦІЯ
нити цю нову характеристику,
19 квітня розпочала роботу чоловік кожна. Зараз у секції
якщо вона має достатню теоре мотосекція при к о м і т е т і налічується 31 чоловік, з яких
ДТСААФ. Найближче завдання п’ятеро — дівчата. Заняття з
тичну «могутність»...
секції — підготовка до здачі
екзаменів на право управління теорії будуть двічі на тиждень.
М. БАРДАЧЕНКО,
З наступного тижня почнуться
мотоциклом.
студент III курсу відділу фі
заняття
з практичної їзди.
Заняття провадитимуться у
зики.
Ю. САЄНКО.
двох паралельних групах по 25
Минулої неділі в нашому
спортзалі проходили змагання
на першість інституту з акр о
батики.
Подивитись вправи з цього
цікавого виду спорту прийшло
чимало глядачів.
Серед учасників — 12 спорт
сменів I, II та III розрядів, а
також група новаків.
Прапор змагань підняла сту
дентка IV курсу фізико-математичного факультету Г. Гайдаен
ко, чемпіонка інституту і чем
піонка вузів м. Києва 1956 ро
ку по II розряду з акробатики.
Особливо цікавим був ви
ступ студентів фізико-математичного факультету Г. Гайда
А К РО БА ТИ
енко і А. Б у р л о ва. які виступали у зм іш аній парі. Вони вперше виконали норматив І розряду і стали чемпіонами інститу
ту на 1957 рік.
Успішно закінчили вправи з
акробатичних стрибків по нормі
II розряд у студенти фізико-математичного ф акультету В. Кудійова і А. Тарасевич; непогану
підготовку
показали
нованп
Н. Ш евченко і В. Клименко,
які вк лал и ся в нормативи III
розряду.
Ці студенти зайняли перші
м ісця і н а заклю чном у параді
були н аго р о д ж ен і дипломами
перш ого ступеня.
Т. ШЕВЧЕНКО.
Заст. редактора В. КУХАР.
З
а
К
п е д а г о г іч
А
Д
Р
И
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ 1
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ' ім. О. М. ГОРЬКОГО
н
19
і
КВІТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 15 ( 27)
Ціна 15 коп.
МИР, ДРУЖБА, ЩАСТЯ
Всеперемагаючі ідеї ленінізму
Керуючись великим вчен
22 квітня радянський на
род і разом з ним трудящі ням марксизму-ленінізму, со
країн народної демократії рок років тому робітничий
1 всього світу відзначають клас Росії в союзі з селян
87-рїччя з дня народження ською біднотою скинув па
засновника 1 мудрого вождя нування капіталістів і помі
Комуністичної партії, твор щиків, взяв владу в свої ру
ця соціалістичної держави, ки, створив першу в світі
геніального вождя і учителя Радянську соціалістичну дер
трудящих всього світу — жаву. За короткий історич
ний строк наша країна пере
Володимира Ілліча Леніна.
Безсмертні ідеї ленінізму творилася з відсталої аграр
освітлюють шлях боротьби ної в передову індустріаль
державу,
в
радянського народу за побу но-колгоспну
дову комунізму, шлях бо країну х передової соціалі
ротьби за соціалізм у кра стичної культури. Побудова
їнах народної демократії і соціалізму в СРСР, перемо
допомагають трудящим всьо га радянського народу у Ве
Вітчизняній
війні
го світу в боротьбі проти ка ликій
піталістичного гніту, коло вплинули на хід історичного
ніалізму, за національну не розвитку.
залежність і дружбу між на
Відбулися глибокі зміни у
родами, за мир і за соціа всьому світі. Соціалізм ви
йшов за рамки однієї країни
лізм.
Ім’я великого Леніна не і перетворився в світову си
розривно зв’язане з усією стему,
В
Радянському
Союзі
історією Комуністичної пар
тії — організуючої І керів створено велике механізова
ної сили радянського су не сільське господарство. Пе
ревага нашої соціалістичної
спільства.
Маркс і Енгельс перетво системи і правильна політи
рили комунізм з утопії в ка Комуністичної партії да
науку. В. І. Ленін творчо ли можливість домогтися ве
розвинув далі марксизм у ликих успіхів і в справі
певних історичних умовах в піднесення матеріального і
епоху імперіалізму і проле культурного добробуту тру
дящих.
тарських революцій.
Здійснивши культурну ре
Він зробив найважливіше
відкриття:
імперіалізм
є волюцію, СРСР перетворив
останньою стадією капіта ся в країну суцільної пись
лізму, стадією загниваючого менності. За роки радянської
і вмираючого капіталізму. влади створена нова, народ
На зміну капіталізму прихо на інтелігенція. В народно
дить нова суспільно-еконо му господарстві працюють
мічна формація — соціалізм. більше 6 мільйонів спеціа
В. І. Ленін створив нову лістів з середньою і вищою
теорію соціалістичної рево освітою. Навчанням охопле
люції, довів можливість пе но 50 мільйонів чоловік.
У великій
братерській
ремоги соціалізму в одній
окремо взятій країні.
сім’ї народів Союзу Радян
В. І. Ленін перший в істо ських Соціалістичних Респуб
рії марксизму розробив вчен лік неухильно розквітає еко
ня про партію як керівну ор номіка і культура і україн
ського народу. Вся багатона
ганізацію пролетаріату.
Ленінізм — вічно
живе ціональна дружна сім’я на
життєстверджуюче
вчення, родів СРСР під прапором
яке вважається найвищим марксизму-ленінізму впевне
досягненням
російської і но йде, до комунізму.
Г. ЛЕЩЕНКО.
світової культури.
За тиждень до проведення
факультетського огляду весь
фізмат охопила передсвяткова
гарячка. Члени фестивальної
комісії діяльно готувалися до
проведення факультетської ло
тереї, купували призи, кращі
художники розробляли ескізи,
емблеми факультету, дівчата
перших трьох курсів відкрили
майстерню
по виготовленню
квітів; учасники художньої са
модіяльності проводили останні
репетиції.
У понеділок робота по підго
товці досягла свого апогею:
прикрашались актовий і спор
тивний зали, іішла генеральна
репетиція естрадного оркестру.
19 год. 20 хв.
Актовий зал інституту при
крашенні! гірляндами квітів, що
спускаються від люстри; через
весь зал — написи з квітів:
«Мир, молодість, щастя». З а
віса з написом «Миру мир» від
кривається. 1 факультетський
хор виконує пісню «Наш фе
стиваль». Фестивальний вечір
фізико-математичного факульте
ту відкрито. Слідуючим номе
ром виступає студентка Ала
Єлісєєва з читанням оповідання
К. Паустовського «Старий по
вар». Акомпанує їй на роялі
Наташа Робіне, виконуючи фан
тазію Моцарта. Ала скінчила.
Зал вибухає оплесками.
На сцені, в оформленні кві
тів, горить фестивальний фа
кел; перед завісою, в огнях
двох софітів емблема факуль
тетського фестивалю: ліра, ко
лосся пшениці, книга з написом
«КДПІ 1957 р.» і два прапо
ри — СРСР і УРСР.
Один за одним виступають
учасники художньої самодіяль
ності. Дружними оплесками зу
стрічаються
виступи
«хору
хлопчиків» 4 курсу, дует Окса
ни і Андрія з опери ГулакаАртемовського «Запорожець за
Дунаєм», який виконують сту
дентка Людмила Велика 1 викла
дач Андрій Іванович Кужій.
Жартівливий танець майстерно
виконували С. Кредісова (IV
курс) і О. Болгар (ПІ курс).
На сцені — Інструменталь
ний ансамбль. Він порадував
нас новою програмою. Ю. Па
Добре звучать пісні у вико січник у супроводі ансамблю
нанні співаків першого і третьо виконав «Пісню закоханого по
го курсів, особливо «Волжан жежника» і «Севастопольський
ка» (виконує студентка І курсу вальс», В. Музика — «Пісню
С. Грес), дует «Коли розлу про Одесу» з оперети Дунаєвчаються двоє» (у виконанні ського «Біла акація». Ансамбль
студентів III курсу В. Свинар виконав сюїту на тему оперети
і М. Прядки). Захоплено зустрі Кальмана «Сільва» та «Кон
ла аудиторія виступ гімнастки цертну польку».
Художня частина вечора за
Г. Матюші, самодіяльну пісню
кінчується. Представники фес
В. Шарапи «Фестивальная».
Звичайно, мені, як глядаче тивальної комісії підводять під
ві, хочеться говорити про хоро сумки по проведенню фестива
ше. Але нещиро було б змов лю.
Учасники вечора йдуть до
чувати ті недоліки, що ма
спортзалу,
теж прикрашеного
ли місце у фестивальній програ
гірляндами
квітів, кольорових
мі. На нашу думку, більшість
конферансу, який вели В. Ша- кульок і стрічок. Тут відбу
рапа і А. Конак, була непроду ваються ігри, танці на приз, кон
маною, недоречною. Присутні курси між курсами на краще ви
часто сміялись не тому, що конання хорової пісні. Веселість
було смішно від сказаного, а то панує в кожному куточку, чути
му, що смішно виглядали самі голосний сміх, жарти, пісні. Оп
ведучі. Дещо дисонуюче прозву лесками і призами нагороджу
чала «Баркаролла» М. Лисенка ються виконавці гопака, польки,
у виконанні третьокурсників. вальса.
Дванадцята година
ночі.
Міг бути виразнішим і літера
турно-музичний монтаж І курсу. Поступово шум затихає...
Ці недоліки прикрі, але вони не
Надовго запам’ятається цей
завадили світлому, життєрадіс вечір — вечір весни, молодо
ному настроєві, який панував сті, щастя, миру — всім, хто
серед молоді на цьому пам’ят був його учасником.
ному фестивальному вечорі.
Г. ДАВИДЮК,
М. ГНАТЮК.
студент III курсу.
П іс н і м о л о д о с т і
«Мир, знання, щастя!» — та
ким був девіз фестивального ве
чора на мовно-літературному
факультеті. Літератори зазда
легідь готувалися до свого свя
та. Ніжними гірляндами квітів
прикрасили вони актовий зал.
Багато присутніх в українських
національних костюмах. Дівчзта
в барвистих віночках. Ще до
початку фестивалю то тут, то
там спалахує пісня, дзвенить
сміх.
Фестиваль починає І курс
літературно-музикальним мон
тажем «Ми тебе не забули, Та
расе». Линуть пісні про Дніпро,
про щасливу Радянську Украї
ну... Виступає хор факультету.
Бурхливою овацією вітає зал
бадьору
пісню
композитора
А. Філіпенка «Свято молодості»
і мелодійний, сповнений задум
ливої краси романс М. Глінки
«Не щебечи, соловейку» (со
лістка Н. Балабан).
На сцені — Н. Кошеленко і
А. Конак (І курс). Легко, краси
во виконують вони український
танок. "
Гаряче зустрічають присутні
виступ жіночого хорового ан
самблю чехословацького земля
цтва, вірш Валентина Петька.
Обговорюємо тези доповіді
М. С. Хрущова
(з трибуни відкритих партійних зборів )
16 квітня відбулися загальні Дослідження досвіду роботи
відкриті збори парторганізації класів з виробничим навчанням
нашого інституту.
показало, що заняття в цих кла
З повідомленням про тези сах насправді спрямовані на
доповіді М. С. Хрущова «Про спеціалізацію. Учні в процесі
дальше вдосконалення органі навчання оволодівають вузькою
зації керування промисловістю професією, і не можна ототож
і будівництвом» виступив член нювати це навчання з політех
партійного бюро інституту тов. нічним. Учні цих класів над
звичайно перевантажені, ось
М. С. Король.
чому не завжди заняття достат
Обговорюючи тези доповіді, ньо ефективні./ Перше, ніж за
виступаючі спинилися на пи хищати цю систему навчання,
таннях народної освіти і культу слід глибоко вивчити її.
ри в нашій країні та висловили
М. М. Миронов, виступаючи
ряд думок і пропозицій щодо
на
зборах, відзначив, що тези
перебудови роботи в цій галузі.
виражають назріле питання, яке
Доцент кафедри педагогіки висунуто самим життям. Зви
М. її. Задесенець у своєму ви чайно, тому, хто не зв’язаний
ступі підкреслив, що дальший безпосередньо з господарською
розвиток народної освіти від діяльністю, важко судити про
чутно гальмують різні бар’єри, окремі деталі перебудови керів
які утворюються у взаєминах ництва господарством, які на
Міністерства освіти з числен креслюються, але правильність
ними господарськими і адміні і своєчасність постановки питан
стративними відомствами. Він ня про перебудову — безсум
обстоює думку про те, що Мі- нівна.
' ністерству освіти потрібно на
Він говорить про організацій
дати більше самостійності в пла
ні недоліки в роботі видавни
нуванні шкільної мережі, сітки
педвузів і забезпечити його не цтва. Наприклад, видавництва
обхідною матеріальною базою. знаходяться в різних відом
ствах і нерідко видають одну і
Основним недоліком у керів
ній роботі Міністерства освіти ту ж книгу паралельно. Затра
т. Задесенець вважає бюрокра чуються зайві кошти на підго
тизм і небажання прислухатися товку рукописів, на набір і
до голосу численної армії вчи т. ін.
телів. Він вніс пропозицію
Та іі в галузі освіти є ще
відновити ті традиції, які виник
ли у перші роки існування ра немало непотрібних відомчих
дянської влади — учительські бар’єрів, і тут потрібна деяка
з’їзди, конференції та наради перебудова. Учителів готують
вчителів і керівних працівни два типи вузів — педінститути
ків народної освіти, на яких
ставились принципові питання і університет, які чомусь знахо
розвитку, школи і педагогіч дяться в різних міністерствах. І
ної науки. Потрібно посилити це, звичайно, не на користь
громадський контроль за діяль якості підготовки учителя в уні
ністю керівників Міністерства верситеті, де хоч і дається гли
освіти, обласних і районних ор
ганів, залучивши до здійснення бока наукова підготовка, зате
цього завдання професійну орга педагога там готують слабо.
нізацію. До колегії Міністер Дитвидав в РРФСР знаходить
ства освіти і ради облВНО тре ся у віданні Міністерства осві
ба частіше залучати наукових і ти, а у нас на Україні — чомусь
практичних працівників.
у віданні Міністерства культу
М. П. Задесенець піддав кри ри, отже, він відірваний від пе
тиці діючу систему педагогічної
освіти. Він вважає, що практи дагогічного керівництва.
ка роздріблення педвузів на
І ще один приклад. Шкіль
інститути з багатопрофільними ний відділ педагогічного фа
факультетами не виправдовує культету готує викладачів пе
себе. Треба скоротити сітку
вузів до 15, поділивши їх на дагогіки і психології, які по
природознавчі і гуманітарні, що грібні і в організації Міністер
дасть можливість більш ефек ства освіти, і в технікумах
тивно використати і матеріаль трудрезервів та Міністерства
ну базу і викладацькі кадри.
культури. Але ця потреба не
Для поліпшення наукової ро враховується при розподілі на
боти потрібно утворити Всесо ших випускників —- запити Мі
юзну Академію педагогічних
наук і її філіали в союзних рес ністерства освіти ми знаємо, а
публіках, які стали б центрами от чи потрібні наші випускники
наукової роботи в галузі педаго в технікумах трудрєзервів і Мі
гічної науки. Крім того, варто ністерства культури, — невідо
утворити міжобласні наукові мо.
центри в Харкові, Одесі 1 Льво
Закінчуючи, М. М. Миронов
ві, які могли б очолювати твор
висловив впевненість у тому, що
чу ініціативу периферійних ін
на основі викладених у тезах
ститутів і творчих працівників
принципів будуть зроблені пев
масової школи, що працюють
ні висновки і для удосконален
над узагальненням передового
ня структури керівництва в га
Досвіду школи.
лузі народної освіти.
О. С. Борншполець розповіла
У своєму рішенні збори схва
про свої враження від ознайом
люють накреслену в тезах до
лення з досвідом роботи по
повіді М. С. Хрущова перебу
здійсненню політехнічного на
дову керівництва промисловістю
вчання в Херсонській області.
і будівництвом, яке буде спри
яти дальшому піднесенню со
ціалістичної економіки нашої
держави.
Д о
Л е н
І н
С Ь к
и
Х
д н і в
К.,
Д ерж політвидав, Вид. 2-е, перороблене і
воп
д
1956, 51 стор.
н ене. М.,
«Молода ГВардія",
БО Н Ч -БРУ Є В И Ч
В.
Д. 1 9 5 7 , 103 стор.
Про Леніна. Спогади,оповіВ. І. Лепін у П етербурзі і в
д
а
н
н я , нариси. М., ДержполітМоскві (1917— 1920 рр.). М.,
видав,
1 9 5 7 , 447 стор.
Держполітвидав, 1956, 4 5 стор.
Спогади
про
Володимира
ВОЛШ Б. Ленін в П оволж і,
Ілліча
Леніна,
т.
І
(Збірник
під1870— 1893. Видання 2-е, д о
готовлений
Н.
М.
Мором
і
Р.
М
.
повнене. М., Д ерж політвидав,
Савицькою ). М., Держполітви1956, 128 стор.
дав, 1 9 5 6 , 5 5 9 стор.
ГІЛЬ С.
Ш ість років з
Спогади рідних про В. І, ЛеБЕЗИМЕНСЬКИЇЇ О. І., Зу В. І. Леніним. (Спогади ш оф е ніна. К ., Держполітвидав, 1955
стрічі комсомольців з В. І. Ле- ра Володимира Ілліча Леніна). 2 1 5 crop.
В зв’язку з 87-ми роковина
ми з дня народження В. І. Л е
ніна значно зріс попит на книж
ки, присвячені
полум’яному
вождю революції. Враховуючи
це, бібліотека нашого інституту
склала список рекомендованої
літератури, яка глибше позна
йомить читачів з життям і діїльністю Володимира Ілліча Ле
ніна.
йініш .
З досвіду кращих вчителів-словесників *
Цікаву позакласну роботу
проводить Євгенія Костянтинів
на Новомглинська (викладач
середньої школи № 138 м. Ки
єва).
Пропрацювавши 37 років у
школі, вонф дала путівку в жит
тя сотням юнаків і дівчат, які
назавжди зберегли в своїх сер
цях образ улюбленої вчительки.
В дні Великої Вітчизняної
війни учень Євгенії Костянти
нівни Віктор Р., який загинув
під танком, захищаючи, місто
Ленінград, писав їй: «Дорога
Євгенія Костянтинівна, ми зав
жди пам’ятаємо про Вас: Ви так
багато зробили для виховання
радянської молоді»...
Багато листів, фотознімків
зберігає вчителька. Колишні
учні (Юрко Н.. Ніна Н., Соня К.
і інші, а тепер — наукові пра
цівники, лікарі, конструктори,
інженери) пишуть листи, спов
нені любові і вдячності, надси
лають свої праці, фотознімки,
діляться успіхами і невдачами.
Є. К. Новомглинська — пре
красний читець, дуже любить
театр, відвідує з учнями кращі
спектаклі, обговорює їх, запа
лює своїх вихованців бажанням
поставити п’єсу або інсценівку
власними силами, прищеплює
любов до мистецтва.
Вона вміло керує роботою
літературного гуртка. В гуртку
на протязі 3 —4 місяців ви
вчається в основному творчість
одного письменника. Так, в
гуртку учнів 8-го класу школи
№ 70. яким довгий час керу
вала Є. К. Новомглинська, чле
ни гуртка працювали над твор
чістю О. С. Пушкіна. Було про
читано і всебічно обговорено
багато прозаїчних творів поета,
серед яких — «Барыш ня-кре
стьянка», «Метель» і інші. Д у
же зацікавили учнів такі пові
домлення, як «Вірші Пушкіна
в російській романсовій ліриці»
(виконувались романси на слова
Пушкіна); «Пушкінські образи
в операх Чайковського».
Учні підготували альбом з
творчості О. С. Пушкіна та ве
ликий вечір, на якому було про
слухано доповідь. По ходу до
повіді читались вірші: «Смерть
поэта» (Лєрмонтова), «Перед
гробницею святой», «Клеветни
кам России», «Послание в Си
бирь», вступ до поеми «М ед
ный всадник» і інші. Було по
казано окремі сцени з поеми
«Полтава» та драми «Борис
Годунов».
Така велика, різноманітна
позакласна робота поглибила
знання учнями спадщини вели
кого поета, підвищила їх ін
терес до творів Пушкіна, при
мусила ще раз замислитись над
глибокими почуттями і думка
ми, що знайшли своє відобра
ження в творах поета.
На заняттях гуртка з учня
ми VIII класу 138 середньої
школи Є. К. Новомглинська
працювала над творами М. Ю.
Лєрмонтова, що не внесені в
програму («Вадим», «М аска
На ві дпочинок
13-го квітня 1957 року колектив бібліотеки разом з
дирекцією інституту проводжав на пенсію бібліотекаря
Ганну Тарасівну Власенко.
Тов. Власенко працювала в бібліотеці нашого інституту
12 років. Чесна, сумлінна трудівниця, Ганна Тарасівна
користувалась авторитетом та повагою серед студентів,
викладачів, співробітників інституту.
Дирекція, партійна організація і місцевий комітет ін
ституту винесли Г. Т. Власенко щиру подяку за багато
річну самовіддану працю.
«... Просимо Вас, шановна Ганно Тарасівно, не пори
вати зв'язків з колективом інституту і своїм досвідом до
помагати нам у роботі. Хаїі Ваш відпочинок буде світлим
і радісним».
Таким було побажання, висловлене від імені всього ін
ститутського колективу.
рад»), Члени гуртка
зробили
повідомлення на теми : «Музична освіта Лєрмонтова». «Романси на слова поета» і ін. Учні
підготували великий літератур
ний вечір, на яком у були пока
зані інсценівки: «П есня про
купца К алаш н и кова»,
«Боро
дино». Ц ікаво і просто було
зроблено декорацію до інсценівки «Бородіно»: поле, вогнище,і
гвинтівки в козлах. Д воє учнів
у формі солдатів старої армії
читали вірш . Інсценівка ви
кликала великий інтерес учнів,
незваж аю чи на те, що зміст був
добре всім відомий.
В чителька за баж анням учнів,
IX класу — членів літературного гуртка — значну увагу приділила
вивченню
творчості
К. П аустовського.
П ідсумком роботи був літе
ратурно-музичний вечір, при
свячений творчості письменни
ка. Цікаво було зроблено допо
відь про творчість письменни
ка. прочитано ф рагм енти з його
творів у музичном у супроводі;
поставлено окремі сцени.
Т ак, учениця Віра К. під
акомпанемент із «Времен года»
Чайковського прочитала опо
відання «Снег»;
Інна X. під
акомпанемент
«Песни Соль
вейг», «Весны» Гріга прочита
ла «К орзину с еловыми шишка
ми» К. Паустовського. «Ручьи,
где плещ ется форель» прочитав
Ігор К. під акомпанемент із
«У горської рапсодії» Ліста.
Б ули поставлені сцени з тво
ру «Наш Современник» і т. ін.
*
*
»
Цікаву позакласну роботу з
учнями проводить Т. Ф. Ф ащ евська (викладач 138 школи), яка
біля 40 років працює в школі.
Уже з перших років утворення
радянської школи вона багато
і кропітко працю є над органі
зацією позакласної роботи з
літератури.
Вона організовує різноманіт
ні гуртки в ш колі і вміло керує
ними. Великий труд дає свої
позитивні наслідки. Так, поет
Семен Гудзенко (в минулому—
учень школи № 45) робив свої
перші творчі кроки в цьому
гуртку; Тетяна Федорівна до
цього часу зберігає його перші
вірші.
Д екілька учасників драма
тичного гуртка, яким керувала
Т. Ф. Ф ащ евська, стали артис
тами.
Х арактерною особливістю б
роботі вчительки є те, що вона
залучає до .участі в заняттях
гуртка майже весь клас. Ви
вчення певної теми з твор
чості письменника завершуєть
ся великою позакласною робо
тою. Учні готують доповіді по
творах, які не включені в про
граму, інсценівки, виразне чи
тання.
В. САВЕНКО.
(Закінчення буде).
Ян Амос Коменський
Відповідно до рішення Всесвітньої Ради ставлені книги Яна Амоса Коменського і лі
миру та Радянського комітету захисту миру тература про видатного вченого і педагога,
у квітні ц. р. народи світу відзначають видат видана в Радянському Союзі і країнах народ
ну подію — 300-річчя з дня виходу в світ пе ної демократії.
дагогічних творів великого чеського педагога
Найближчим часом керівництво педагогіч
ного
факультету скликає пленум кафедр ра
Яна Амоса Коиенського.
Широко відзначає цю дату і громадськість зом з представниками кафедри методики мови
і літератури, де будуть заслухані доповіді про
нашого інституту.
12 квітня на Вченій раді інституту доцент життя і діяльність Я. А. Коменського, про
С. А. Літвінов ви ступив з доповіддю «Ян Амос ііого педагогічну спадщину, про вплив на нашу
Коменський і радянська педагогічна наука», педагогічну науку.
Представники педагогічних кафедр інсти
яка була з великою увагою внслухана при
туту активно готуються до Всесвітнього кон
сутніми.
Бібліотека інституту підготувала до юві гресу, присвяченого ювіляруf який відбудеться
лейних днів виставку, на якій широко пред восени цього року в Празі.
Палкий патріот свого на тизму і гуманізму, він висту яльністю руки», — пише він
роду і великий вчений Я. Ко пає з вимогою загальної ос і рекомендує для наочності,
крім предметів, використо
віти для дітей всіх верств
менський є гордістю чесько
населення, для дітей обох
вувати картини, муляжі.
го народу і славою всього
статей, висловлюючи разом
Коменський говорив, що
прогресивного людства. Його
з цим думку .про необхідність
нове слід учити, коли засвоє
основні педагогічні ідеї не
створення широкої мережі
но попереднє. В навчанні до
втратили свого теоретичного
тримуватись правил — від
шкіл.
та практичного значення і в
Так, у поширеному заго легкого до важкого, від про
каш час.
ловку «Великої дидактики»
стого до складного, від бли
Ян
Амос
Коменський
Коменський пише: «... ство зького до далекого.
(1592—1670 рр.) жив і пра
рювати по всіх общинах, мі
Важливим засобом успіш
цював у час гострої класової
стах і селах кожної христи ного навчання Коменський
боротьби між відмираючим
янської держави такі шко вважає створення нових ор
феодалізмом і молодою бур
ли, в яких би все юнацтво
ганізаційних форм навчання.
жуазією, що народжувалась.
тієї і другої статі, без вся Використавши досвід російВ цей складний час демокра
кого, де б то не було, винят с ь к и х братських ш к і л
тизм Коменського в першу
XVII ст., Коменський впер
чергу проявився в його прак ку, могло навчатися наук»...
ше в історії педагогіки роз
тичній педагогічній діяльно Ця ідея знаходить своє даль
робляє теорію класно-уроч
сті і в створеній ним прогре ше втілення в розробці ним
єдиної системи шкіл.
ної системи.
сивній педагогічній системі.
Коменський — перший пе
Він виступає на боротьбу
Важливого значення в на
дагог, який висунув ідею
проти єзуїтського виховання
вчанні Я. Коменський надає
обов’язкової для всіх школи
та середньовічної схоластики
дисципліні. Він писав, що
в навчанні і розробляє проб на рідній мові.
«школа без дисципліни, що
леми навчання і виховання
млин без води». Але він ви
На питання «чого вчити?»
стосовно до природних мож сам Коменський відповідає—- ступає
проти
надмірного
ливостей дитини і потреби
фізичних пока
«усього», тобто давати знан вживання
народу в освіті. У зв’яз ня з різних наук. Ця думка
рань, хоч повністю і не за
ку з цим педагогічні твори
знаходить своє виявлення в суджував їх.
Я. Коменського стають на його ідеї пансофії — все
Великою заслугою Комен
дбанням не тільки чеського
осяжної науки (від грецько ського. поряд з іншими, є
народу, а й багатьох інших.
го слова «пан» — весь, «Со створення (вперше в історії)
У 1631 р. виходить пер фія» -— мудрість: пізнання
спеціального керівництва по
ший твір Коменського — всього, загальна мудрість).
вихованню дітей в сім’ї.
підручник- латинської мови
Відносно питання «як вчи
Узагальнивши
передову
«Відкриті двері до мов»
ти?» Коменський говорить,
теорію і практику свого ча
який протягом короткого ча що навчати треба так, щоб
су, Я. Коменський створив
су був надрукований всіма
дітям було приємно вчитись,
нову педагогічну теорію, яка
мовами Європи, проник в щоб знання були грунтовні.
зробила цілу революцію в
Азію і Африку.
При цьому навчання повинно
галузі навчання і виховання
Серед творів Я. Комен будуватись на основі при підростаючих поколінь.
ського найголовніше місце
родних можливостей, дитини
З величезним інтересом
займає «Велика дидактика»,
(вікових особливостей), вес вивчають наші науковці, вчи
написана чеською мовою у
тись у відповідності з зако телі і студенти скарбницю
1632 р. і вперше надруко номірностями процесу на педагогічних ідей знамени
вана латинською мовою у
вчання. Виходячи з цього,
того педагога Я. Коменсько
1657 р.
Коменський висунув і розро го, черпаючи в них цікаві і
У цьому геніальному пе бив дидактичні принципи на корисні думки для нашої
дагогічному творі Комен очності, послідовності, до педагогічної теорії1* і прак
ступності і елементи прин тики,
ський розв’язує питання про
ципу свідомого навчання.
те, кого вчити, чого вчити,
О. КРАВЧЕНКО,
«Треба постійно поєднува
кандидат педагогічних
як вчити.
наук.
Вірний своєму демокра ти слух із зором, слово з ді
Вивчати досвід ш кіл
у своїх листах .до керівників
Наркомпросу В. Г. Ленін закли
кав їх вивчати передовий досвід
учителів, узагальнювати і по
ширювати його до масштабів
всеросійських.
Ці вказівки В. І. Леніна пра
цівники педагогічної науки і
практичні робітники народної
освіти сумлінно виконують.
Велика і плодотворна робота,
по обміну досвідом прово
диться в м. Києві та Київ
ській
області
Науково-до
слідним інститутом
педаго
гіки і Київським педагогічним
інститутом ім. Горького спільно
з інститутами удосконалення
кваліфікації вчителів та відді
лами народної освіти.
Вже другий рік наш інститут
допомагає школам Києво-Святошияського району в практич
ній роботі. У березні місяці
цього року відбулась п’ята учи
тельська конференція району,
на якій були проведені педаго
гічні читання і виступи вчите
лів з досвіду роботи. На конфе
ренції виступали з доповідями
і науковці нашого інституту.
Кафедри
інституту допо
магають і міським школам
у підготовці та проведенні таких
конференцій і педагогічних чи
тань. Так, у березні цього року
РК партії і відділ народної
освіти
Залізничного
району
м. Києва спільно з кафедрою
педагогіки підготували і прове
ли районну учительську кон
ференцію по обміну досвідом
виховної роботи в школі та сім’ї.
Для виступаючих учителів
було проведено три групових
консультації,
прорецензовано
13 і відредаговано 8 текстів
доповідей, проведено групову
консультацію для батьків і
понад 50 індивідуальних кон
сультацій для вчителів і бать
ків. Доповідачі, вчителі і бать
ки користувались літературою
педкабінету.
- Великий інтерес викликали
доповіді з досвіду роботи, які
були зачитані на секціях учи
телів молодших і старших кла
сів. Багатогранною була тема
тика доповідей. Вона охоплюва
ла досвід виховної роботи на
уроках 1 в позакласній та поза
шкільній роботі — від І до X
класів майже всіх шкіл району.
У своїй доповіді піонервожата 1-ої залізничної школи роз
повіла про те, як силами піоне
рів та комсомольців було збу
довано і повністю обладнано
К ош т и на ф ест иваль
Наближався фестиваль фізико-математичного факультету.
Цей перший фестиваль нам хо
тілося відзначити якнайкраще.
Адже це свято миру, дружби,
весни і молодості!
Та де взяти кошти для про
ведення свята?! Фестивальна ко
місія вирішила провести лоте
рею. Було випущено 1782 ло
терейних квитка. «Кошти — на
фестиваль!» — під та. лм ло
зунгом було
розповсюджено
квитки.
Серед речей, що розігрува
лись на лотереї, були: фотоапа
рат «Смена», гітара, кресляр
ські математичні прилади та
побутові речі. Активну участь
у лотереї взяли викладачі *та
аспіранти факультету. Розиграш пройшов досить урочисто.
Добре попрацювали діти Олл
та Гена — головні його учас
ники.
Лотерея дала нам змогу при
дбати необхідні кошти на при
зи переможцям у художній са
модіяльності, в спортивних зма
ганнях: на вбрання актового та
спортивного залів.
М. СТЕШЕНКО,
студент III курсу фізнко-математичного факультету.
Наслідки першого екзамену
Розпочинаються останні се
местрові екзамени у четверто
курсників.
Наша група достроково скла
дала екзамен з історичного ма
теріалізму. Ми .вперше за весь
час перебування в інституті
складали екзамен достроково.
Було трохи ніяково: здавалось,
що не вистачить часу на підго
товку. Але всі ми поставилися
до підготовки з усією серйозні
стю, добре опрацювали реко
мендовану літературу, і тому
результатами екзамену залиши
лися задоволені і студенти, і
викладач А. І. Клевцов. 15 сту
дентів одержали оцінки «від
мінно», решта — «добре».
Глибокі знання
виявили
А. Вещнцькнй, Є. Коршак,
Н. Нечай, А. Мощенко, Л. Бо
ярська та ін.
Тепер ми маємо можливість
більш раціонально використати
час для підготовки до екзаме
нів з радіотехніки і теоретичної
фізики.
Р. СТЕБКО,
студентка 43 групи фізиків.
фізкультурний зал і спортив
ний майданчик — кращий не
лише в районі, а й у Києві. З
захопленням вона розповідала
про план будівництва оранже
реї і організації дослідної ді
лянки в цьому році, про підго
товку піонерів до праці влітку
в колгоспі та про допомо
гу школі з боку колгоспу.
Всі доповіді, які було заслу
хано на секціях, викликали жи
вий інтерес і своєю постанов-'
кою
питання, і конкретні
стю та сміливою творчістю.
Характерним є і те, що майже
всі доповідачі прагнули не ли
ше передати свій досвід, а й
поставити до наукових установ
ряд питань, які хвилюють їх,
викликають труднощі чи сум
ніви.
Доповідачі говорили про по
требу розробити програми з мо
рального виховання, причому
програми не взагалі, а конкрет
ної — для кожного віку зокре
ма; підкреслювали, що час
вже покінчити з практикою го
лого моралізування 1 стати
на шлях виховання мораль
них якостей у дітей в процесі
практичної діяльності. Одно
часно доповідачі і виступаючі
вказували на шкідливість роз
риву між вихованням світогля
ду учнів і розвитком їх мораль
них почуттів та прищепленням
дітям потрібних моральних на
вичок.
У конференції вчителів без
посередню участь взяли і се
кретарі райкому партії тт. Гуль
ко і Моторшок.
Заслуговує на увагу і те.
що ініціатором
конфе 'енції
був райком партії. Таку ж
конференцію по обміну досвідом
з питань політехнічного навчан
ня було проведено і в січні цьо
го року.
Наслідки піклування райко
му про школу виявилися і в
тому, що майже в усіх шко
лах району створено достатню
матеріальну базу, потрібну для
здійснення політехнічного на
вчання. Майстерні і кабінети у
44 і 136 середній школах —
кращі не лише в Києві, а й у
республіці. Є чого повчитися в
школах району І нашим кафед
рам, і нашим студентам.
Доцент М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ,
«ЗА ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ»
19 квітня 1957 р.
стоп. З
У
насв гуртожитку весілля...
Кожного четвертокурсни
ка зараз хвилюють питання,
куди одержу призначення на
роботу? Як справлятимусь з
покладеними на мене завдан
нями? Як зустріне вчитель
ський колектив? 1 ін. Крім
цих питань, є ще одне не
менш хвилююче, над яким
задумуються випускники.
Через кілька місяців ми
вступаємо в самостійне жит
тя. А життя прожити — не
ниву перейти. Буде все: і ра
дощі, і труднощі, і незгоди...
І дуже важливо в житті ма
ти хорошого друга, від якого
завжди можна дістати під
тримку, пораду, з яким мож
на розділити все...
*
*
*
Дехто з наших товаришів
уже розв'язав це складне
питання. Так, в суботу 13
квітня, в солом’янському
гуртожитку відбулось два
студентських
комсомоль
ських весілля. З ’єднали свій
життєвий шлях студенти IV
курсу фізико-.математичного
факультету: Коршак Женя і
Нечай Надя, Андрієвський
Олексій і Яременко Рая.
Що можна сказати про ці
молоді подружжя? Коршак
Женя — активний студент,
комсомолець, спортсмен, хо
роший товариш. Нечай На
дя — весела дівчина, чемпі
он інституту з стрибків у ви
соту і по бігу на лижах.
Дружба, що зародилася між
ними на другому курсі,
справжня і чиста, як криш
ПЕРОМ
ПО ПЕРАХ
Кафедра
педагогіки (доц,
І. В. Колодій) запропонувала
студентам III курсу фізико-математичного факультету (від
діл фізики), які проходять
педагогічну практику в шкіль
них майстернях, дати відповідь
на ряд запитань, щоб охаракте
ризувати
умови роботи в май
стернях.
Поряд з іншими запитаннями,
студентам запропоновано ви
значити могутність електричних
ламп освітлення.
Оскільки
студентам (відді
лу фізики) така характеристика
таль. Давно чекала 43 група
фізиків дня, коли ця хороша
пара створить здорову ра
дянську сім'ю.
Те ж саме можна сказати
1 про друге подружжя —
Олексія і Раю. Обоє — сум
лінні студенти, активні ком
сомольці, щирі друзі. Нічого
не скажеш: гарна пара.
Сьома година вечора. До
гуртожитку сходяться сту
денти 43-ї групи фізиків і
41-ї—математиків, виклада
чі, друзі молодих. Привітно
всіх зустрічають молодята.
Кімната святково прибрана.
Стіл накрито на 80 чоловік.
Студенти 41-ї групи матема
тиків за старим звичаєм під
носять молодим на вишитому
українському рушнику хліб
і сіль. Вітання молодих сту
дентка А. Рябенко закінчує
словами Маяковського:
... Лет до ста расти
Вам без старости.
Молодим підносять пода
рунки від дирекції інститу
ту, від викладачів фізики і
математики, від викладачів
кафедри фізкультури, від
студентів груп, в яких вони
навчаються.
Перший весільний тост
виголошує В. К. Мітюрьов.
Він бажає молодим успішно
закінчити інститут, стати хо
рошими
вчителями,
бути
вірними друзями. Наступні
тости на честь молодих і їх
рідних виголошують Г. Г.
Кордун, К. Р. Речиць, М. А.
Чередник, студенти Вещицький і Баренбаум, комендант
гуртожитку Кирило Семено
вич.
І як на кожному весіллі,
гості кричать «гірко». Мо
лоді, соромливо червоніючи,
міцно цілуються... Довго в
цей вечір не вщухали у сту
дентському гуртожитку пісні,
жарти, танці, ігри — молодь
весело відзначала знаменну
подію в житті своїх друзів...
А. ВЕЩИЦЬКИИ.
На першість інституту
Художньою гім настикою —
цим красивим і корисним в и
дом спорту — займ аю ться в н а
шому інституті біля 90 д івчат.
На протязі останніх двох
тижнів проходили відбірні зм а
гання з художньої гім настики
на першість інституту.
День змагань надовго за п а
м’ятається і учасникам і г л я
дачам. Під урочисті звуки- м а р
шу стрункі дівчата ви ш и кува
лись на парад. Головний суд дя
змагань Л. І. Сільченко допо
відає директору інституту М. М.
Підтиченко про готовність у ч ас
ників до змагань. П рапор п ід
німає капітан команди С. Пестушко.
Розпочалась гостра
спортивна боротьба... Добре ви
ступали по II розряду Т. Ца
ренко, по III — О. Гелеткова, по
програмі - новаків — В. Гонтківська. Г. Заворіна вперше ви
ступала по І розряду.
Перше місце заслужено при
судили педагогічному ф ак у л ь
тету; друге — мовно-літератур
ному; фізико-математичний ф а
культет залишився на третьому
місці.
Л. БУЦ.
ЗМАГАЮТЬСЯ
Перевірка сил
14-го квітня день видався по
хмурий. Але це не знизило ба
дьорого настрою учасників зма
гань. Боротьба, що розгорілась
у матчевій зустрічі легкоатлетів
медичного, будівельного та пе
дагогічного
інститутів, була
гострою і впертою.
Біг на 100 метрів серед чо
ловіків приніс перемогу сту
денту нашого інституту С. Ховхуну. Його результат—11,7 сек.
В бігу на 400 м переміг та
кож наш студент О. Кобець з
результатом 54,4 сек. Це—но
вий рекорд інституту.
Переможцями в штовханні
ядра серёд чоловіків був О. Проскура, серед жінок —В. Левчен
ко. Вона була першою і в ме
танні диска з результатом 35 м
85 см, що є новим рекордом
інституту.
В естафетному бігу 4X100 м
сильнішою була команда пед
інституті' в складі: С. Ховхун,
О. Кобець, О. Проскура, В. Бон
дар.
Підтвердили розрядні норми
в стрибках у висоту Ю. Саєнко
та І. Горбачук. Слабіше своїх
можливостей виступили Є. Семенченко, Л. Урбанська.
Проведені змагання показа
ли, що більшість членів збір
ної команди — в хорошій спор
тивній формі; але треба всім
спортсменам наполегливо тре
нуватися, щоб у спартакіаді ву
зів міста домогтися розрядних
результатів.
Ю. БИКОВЦЕВ.
для ламп невідома, вони про
сять кафедру педагогіки роз’яс"
НОВА СЕКЦІЯ
нити цю нову характеристику,
19 квітня розпочала роботу чоловік кожна. Зараз у секції
якщо вона має достатню теоре мотосекція при к о м і т е т і налічується 31 чоловік, з яких
ДТСААФ. Найближче завдання п’ятеро — дівчата. Заняття з
тичну «могутність»...
секції — підготовка до здачі
екзаменів на право управління теорії будуть двічі на тиждень.
М. БАРДАЧЕНКО,
З наступного тижня почнуться
мотоциклом.
студент III курсу відділу фі
заняття
з практичної їзди.
Заняття провадитимуться у
зики.
Ю. САЄНКО.
двох паралельних групах по 25
Минулої неділі в нашому
спортзалі проходили змагання
на першість інституту з акр о
батики.
Подивитись вправи з цього
цікавого виду спорту прийшло
чимало глядачів.
Серед учасників — 12 спорт
сменів I, II та III розрядів, а
також група новаків.
Прапор змагань підняла сту
дентка IV курсу фізико-математичного факультету Г. Гайдаен
ко, чемпіонка інституту і чем
піонка вузів м. Києва 1956 ро
ку по II розряду з акробатики.
Особливо цікавим був ви
ступ студентів фізико-математичного факультету Г. Гайда
А К РО БА ТИ
енко і А. Б у р л о ва. які виступали у зм іш аній парі. Вони вперше виконали норматив І розряду і стали чемпіонами інститу
ту на 1957 рік.
Успішно закінчили вправи з
акробатичних стрибків по нормі
II розряд у студенти фізико-математичного ф акультету В. Кудійова і А. Тарасевич; непогану
підготовку
показали
нованп
Н. Ш евченко і В. Клименко,
які вк лал и ся в нормативи III
розряду.
Ці студенти зайняли перші
м ісця і н а заклю чном у параді
були н аго р о д ж ен і дипломами
перш ого ступеня.
Т. ШЕВЧЕНКО.
Заст. редактора В. КУХАР.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова