Назва
За педагогічні кадри. № 14 (26) (12 квітня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся?
З а педагогічн і
К А Д РИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
Важливі завдання бюро
Завдання факультетських бю і покарати порушників. Але
ро ЛКСМУ — керувати всією секретар бюро IV курсу Т. Рароботою студентів факультету. зумова хотіла, щоб цю справу
І навіть в самий гарячий час порушило факультетське бюро
підготовки до фестивалю не слід (секретар Н. Балабан). Ця бо
забувати про основне — про ротьба між ними продовжува
лась, аж поки не почалась сесія
дисципліну і успішність.
А чи на належному рівні на IV курсі. Комітет комсомолу
передав справу партійному бю
наша трудова дисципліна?
Можна навіть сказати, що ми ро факультету.
боремось з порушниками і ле
«Швабра» — цікава і дотеп
дарями. Адже і «Швабра», і на газета, але факти про пору
«Перець», і «Телевізор», і «Фо шення дисципліни, вміщені в
тооб’єктив» спрямовують свою ній, не розглядаються на бюро.
критику на порушників та ле
Бюро фізико-математичного
дарів. Майже в кожному номері факультету розглядало питан
газети «За педагогічні кадри» ня успішності 34-ої групи фізи
є сатиричний куток «Не пухом, ків (комсорг С. Письменна). На
а пером»'. Та, як бачимо, цього бюро були присутні всі комсор
недосить. Г це тому, що на ком ги, і це дало позитивний резуль
сомольських зборах груп, на тат. Бюро III курсу розглядало
курсових та факультетських справу окремих порушників (В.
бюро рідко порушуються питан Петрухана), але не розглянуло
ня успішності та дисципліни.
факту порушення дисципліни
В газеті «За педагогічні кад студентами Б. Стадннком і А.
ри» № 11 була вміщена стаття Золотарським.
«Коли почались заняття...». Ма
Незабаром весняна сесія. Пи
буть, всі читали її і знають, що
танням
трудової дисципліни на
деякі студенти за краще вва
ших
студентів
слід зайнятись
жають спати, ніж іти на лекції.
Бюро мовно-літературного фа серйозно і негайно.
культету повинно було відразу
Г. ТКАЧЕНКО,
розібратися з даними фактами
член комітету ЛКСМУ.
П е р ш і н а с л ід к и
8-го квітня дві
групи IV курсу мов
но-літературного фа
культету
(україн
ський і російський
відділи)
складали
екзамени з росій
ської
літератури.
Перший екзамен по
казав, що студенти
серйозно готуються
до своїх останніх
семестрових екзаме
нів. Особливо хоро
ші наслідки на ро
сійському
відділі.
Тут з 25 студентів
лише троє одержали
добрі оцінки, реш
та 22 — відповіда
ли на відмінно. Пре
красні знання вия
вили студентки Л.
Геращенко, Т. Кайдаш, 3. Примаченко,
Т. Левченко та інші.
Серед студентів ук
КОРИСНА
раїнського відділу
відмінні о ц і н к и
одержали М. Бог
дан, О. Предоляк,
Т. Смагіна, Н. Тимановська і інші —
всього 8 студентів.
Перед випускни
ками стоїть завдан
ня—успішно склас
ти сесію, щоб впев
нено, з глибокими
знаннями зустріти
державні екзамени.
ЗУСТРІЧ
12
КВІТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 14 (26)
У вечір ясний, весняний...
Свято завжди залишає після чали їх біля входу і гостинно
себе багато вражень і запам’я проводили до залу.
Перед початком і після вечо
товується надовго.
Не менше вражень зали- 1 ра, в антрактах скучати не до
шив після себе фестиваль водилось: присутні, зацікавлені
ний вечір І курсу мовно- іграми і конкурсами, не помі
літературного факультету. 1 ко чали, як іде час.
ли зараз пригадуєш в деталях
ІІ відділ концерту наочно по
цей весняний день, вбрання за
казав: мрії Т. Г. Шевченка
лу, вдалі номери, веселі облич
чя і головне — сміх, хочеться здійснились — весело і щасли
ще раз сказати: без сумніву, во живуть його сини І онуки.
вечір пройшов добре. Як у ка Про це співали Є. Кім, С. Гресь,
лейдоскопі, у пам'яті ще й досі це відчувалося в танцях, вико
переливаються різноманітні ці наних групами студентів. Не
каві виступи,* веселе пожвав можна було без задоволення
лення всіх присутніх — від си слухати
«Московские
огни»
вої лаборантки до сором’язли
вого першокурсника, від членів композитора І. Дунаєвського у
жюрі до молодих гостей. Яке виконанні вокального секстету.
близьке всім життя України те Весь час пожвавлював концерт
пер і в минулому, як любимо ми конферанс, який вели В. Шанаших революціонерів і поетів, рапа та А. Конак.
Багато дотепності, оригіналь
акторів і новаторів! Тому ціл
ком зрозумілою є і тематика ності і вміння вклали в органі
вечора — «В
більшовицькій зацію вечора студенти І курсу.
сім’ї, славній, вольній, новій, Присутні залишились задоволе
ні і танцями в по-домашньому
ми тебе не забули, Тарасе!».
затишній аудиторії з написами,
Творчо зроблений монтаж, ці подібними цьому:
кава роль ведучого, вмілі висту
«Кто с собой не взял, друзья,
пи А. Денисенко, Т. Поліщук.
Песни, шутки и улыбки,
Н. Коваленко, В. Яременко та
Тот пришел, наверно, к нам.
інших забезпечили живе сприй
Видно, по ошибке!»
мання історії і сучасності, що
Чи були на вечорі недоліки?
поставали перед глядачем зі Так. На нашу думку, зовсім ви
сцени. Вдало проходив хоровий пав з конферансу номер «Ле
супровід декламації і виконан бедине озеро», який аж ніяк не
ня українських пісень. Здава показує хороших смаків конфелось, що сам Кобзар бере ранс’є. Дещо маловиразним був
участь у загальному святі і за напис над портретом Т. Г. Шев
раз промовить щось зі своєї ченка.
уквітчаної рами. В залі — ви
А в цілому студенти літфаку
ставка, присвячена життю і
І
курсу
показали, що вони здат
творчості Т. Г. Шевченка.
ні зробити дуже багато при ба
Минув перший відділ концер
жанні,
згуртованості, дружбі.
ту, а схвильовані гості (студен
У
Тараса
гарні скрізь онуки,
ти інституту цивільного повіт
ряного флоту і автодорожного
І у вечір ясний, весняний
інституту, робітники Ленкузні)
Всі вони під танцю й пісні
ніяк не могли забути того юнака
звуки,
і дівчину (І. Маркушенко і В.
Свій
привіт
послали
молодий!
Вошкулат), які в українських
національних костюмах зустрі
В. ТАТАЄВ.
Серед присутніх, що прийшли
4-го квітня на зустріч з заступни
ком редактора українського сати
ричного журналу «Перець» Пав
лом Глазовим (випускником нашого
інституту), були члени літстудії,
члени редколегій, сатиричних стін
газет факультетів, студенти, ви
5 квітня. Стрілка годинника
кладачі.
Він
розповів
про
роботу прямує до 7 годин ЗО хвилин.
журналістів і художників журна
Актовий зал наповнений весе
лу, про те, як готуються матеріа лим гомоном молоді, шарудін
ли. П. Глазовий відповів на питан ням святкової одежі і радісни
ня, що цікавили присутніх.
ми посмішками. Але на деяких
обличчях, крім святкового на
строю, соромливою смужкою
пробивається турбота.
Чому ж ці товариші турбу
ються і хто вони? Та це ми,
першокурсники! Адже сьогодні
наш фестивальний вечір.
Свято молоді і миру
Раптом відкривається завіса
і на сцені, прикрашеній квіта
ми і голубами миру, вишикував
ся хор і курсу педагогічного
факультету. Тут—більшість дів
чат. Але в нашому хорі беруть
участь і п’ять хлопців — май
же весь чоловічий склад курсу.
Хором диригує В. Бондар, сту
дент відділу 1 —4 класів. Далі
ми бачимо польку у вико
нанні студентів Відділу С П Є Ц '
педагогіки. Танок
змінюєть
ся виступом Л. Чернякової, сту
дентки дошкільного відділу.
Вона дуже хороше декламує
вірш «Повесть о весне и двух
студентах». Ніжно прозвучала
народна пісня, виконана дівча
тами з відділу 1—4 класів.
Сподобалася і «Гандзя» у вико
нанні В. Гасиняк, студентки
дошкільного відділу; частушки,
Труднощі
но перешкодили
В Інституті йде діяльна під
готовка до фестивалю: прохо
дять курсові вечори різних ф а
культетів, незабаром почнуть
ся факультетські вечори.
Наша група вирішила підго
тувати до курсового вечора та
нець «Молодіжний вальс», який
втілює в собі красу, молодість,
весну. У підготовці цього тан
цю нам довелось зустрітися з
деякими труднощами: не так
легко було одночасно зібрати
всіх учасників танцю, бо у кож
ного безліч різних справ (сек
ції. гуртки, підготовка матема
тичного вечора в школі), не зав
жди можна було знайти ауди
торію для репетиції і т. ін.;
однак, все це не перешкоджало
нам регулярно готуватися. На
курсовому фестивальному ве
чорі за хороше виконання тан
цюристи нагороджені призом.
Зараз ми продовжуємо пра
цювати
над удосконаленням
танцю, щоб ще краще виступи
ти на факультетському вечорі.
Р. КОЛИХАН,
студентка 32 груші мате
матиків.
виконані Т. Стрельник і М. Зеленівською. Трохи гірше було
виконано п’єсу «Дитина» — це
пояснюється браком часу для
підготовки.
Скільки разів, готуючись до
фестивалю, ми сперечалися над
розучуванням віршів, пісень,
танців, задумувалися, як би
краще прикрасити сцену і 23
аудиторію... Кожен з нас нама
гався щось порадити, чимось
допомогти. Ось чому вечір про
йшов добре! Це наслідок напо
легливої праці всього колек
тиву.
М. ЧЕРЕПОВСЬКА,
студентка І курсу педфаку.
Нещодавно в нашій групі
відбувся вечір, присвячений
пам’яті Петра Ілліча Чайковського. До цього вечора ми
почали
готуватись давно.
Студенти прочитали багато
цікавого про життя і діяль
ність композитора, вивчали
його інструментальні твори,
розшукали і прослухали тво
ри, записані на плівці.
Щоб більше дізнатись про
улюбленого композитора, ми
написали листа до його пле
мінника Ю. Л. Давидова,
який живе під Москвою в
м. Клин і працює хранителем
будинку-музею П. І. Чайковського. Його відповідь була
зачитана на тематичному ве
чорі.
Ми вважаємо, що з цим
листом цікаво буде ознайо
митись всім студентам нашо
го інституту.
3. ПЛЕМЕНЮК,
студентка II курсу літ
факу.
Дорогі ю ні товариш і!
Я дуже зворушений тим, що ви згадали про мене, але,
на жаль, не зможу у березні приїхати в Київ, у моє лю
биме місто, бо зараз завантажений терміновою роботою.
Я прагну побувати весною у Києві, і якщо це здійснить,ся,
то обов’язково (підкреслено автором) провідаю вас, тим
більше, що ми з вами майже ровесники. Це тому, що я
винайшов нове літочислення.
Старе, з дня народження, на мій погляд, застаріло і
набридло, тому я перейшов па обчислення від 100 років.
По старому — всі, кому більше 50 років, продовжують
' старіти, а по моєму обчисленню — молодіють. Ось чому
мені зараз 18-й рік, у майбутньому році буде 17-й, і тому
я вважаю себе вашим ровесником.
Так! Петро Ілліч Чайковський був дивною людиною.
Ви його знаєте як композитора і мало знаєте про другі
сторони його діяльності: як філософа, письменника і пое
та, педагога і критика, патріота (палкого!) і трудівника —
самодисциплікованого, самокритичного, скромного, гуман
ного, реаліста...
Одне безсумнівно, що він — найпопулярніший худож
ник-композитор у світі, а у нас в Радянському Союзі —
і самий любимий. Це пояснюється його багатосторонністю.
Немає такої музичної форми, якої він не зачепив би
своєю творчістю; тому кожен, якою б формою він не за
хоплювався, знаходить у його творах відгук на свої за
хоплення.
А наскільки він популярний серед нас, можна проілю
струвати кількома статистичними даними. Я підрахував,
наприклад, скільки разів його твори були виконані у Мо
скві за 365 днів 1952 року (за офіціальними даними: про
грамами, афішами — без самодіяльності) — 102166 ра
зів. За 1955 рік — в Радянському Союзі: 1992 спектаклі
його опер і балетів, уривків з опер і балетів (1—2 дії)
57442 рази; трансльовано по центральному радіомовлен
ню творів повністю (симфоній, опер і т. п.) 3642 рази, ка
мерних — 23 272 і т. п.
Названих цифр достатньо, щоб підтвердити його попу
лярність.
Чайковський мріяв, щоб його музика розповсюджува
лася, щоб все більше людей її любили, знаходили в ній
втіху і підтримку. І ми можемо відповісти йому: «Так,
мрія ваша здійснилася. Вашу музику люблять, слухають,
вивчають і дійсно знаходять у ній втіху та підтримку».
На все добре, юні друзі!
N
Бажаю вам від душі удачі в усіх починаннях і в
житті.
Не забувайте лозунга Чайковського:
«Щастя знайти людство може тільки в настирливій
праці».
Ю. ДАВИДОВ.
Робота студрад в гуртож ит
ках дуже відповідальна. Вона
може бути самою різном аніт
ною. Але наші студради в кра
щому випадку збираю ть засі
дання і «говорять» про справи,
зовсім не працюючи.
Так, дуже погано, наприклад,
працюють в гуртожитках ред
колегії газет, санітарні комісії.
Вийшло лише по два номери га
зет і один сатиричний додаток.
І це більше, ніж за півроку!
Незадовільно працює сані
тарна комісія в гуртожитку
№ 1, де за три місяці було ли
ше 4 перевірки санстану кімнат.
Є у нас, звичайно, хороші
кімнати, в яких затишно, чисто.
Це кімнати № № ЗО, 46, ВЗ, 17
в гуртожитку № 1, кімнати
№№ 9, 8, 23. 29, ЗО, 31, 33 в
гуртожитку № 2.
Старости цих кімнат В. Де
нисова, Д. Чередниченко, О.
Смілянський, К. Ш еремет, Є.
Коцюк, П. Сирник і інші сум
лінно ставляться до своїх обо
в'язків і зуміли добитися по
рядку в своїх кімнатах.
Але є ряд кімнат, в яких
завжди безладдя, бруд, куди
просто неприємно заходити. Це
кімнати № № 1, 2, 42, 32, 81,
74, 84 в гуртожитку № 1 і
№ 27—в гуртожитку № 2.
І том а « К а п іта л у » К . М аркса)
Перший том геніального тво XX сто р іч ч я. Ідеї «Капіталу"
пролетаріатв
ру К. М аркса «К апітал» у п е сп р ям о в у в а л и
рекладі на російську мову ви перш у ч е р г у до зміни револю
йшов у світ 8 квітня 18 7 2 р. ц ійним ш л ях о м капіталістичного
(майже через 5 років п ісл я в и су сп іл ьств а і через утворення
д и к тату р и
пролетаріаходу його в світ на нім ецькій влади
мові) у виданні
П олякова в ту — до перетворення капітаСанкт-П етербурзі тираж ем 3 0 0 0 лісти чн ого суспільства на сопримірників. Уже на 15 травня ц іал істи ч н е.
1872 р. було розпродано 9 0 0
Ці ід е ї опанували робітнипримірників.
Ц ифра для того чим класом . Р осій ська Соціалчасу дуже велика. Ні на а н гл ій Д е м о к р а ти ч н а Робітнича Парській, ні на ф ранцузькій м овах тія. к ер о ван а Л еніним , з успі
«Капітал» ще до того часу не хом ви к о н ал а цю роботу. Робітз'явився.
ничий
кл ас Р о сії, пройшовши
СТВОРИв
Вперше за переклад взявся ч е р е з дві р е в о л ю ц ії,
свою
в
л
а
д
у
—
диктатуру
проле
М. Бакунін, але після роботи
таріату.
створив
свою
соціалі
над декількома сторінками від
роботи відмовився. Значну ча стичну д ер ж ав у і здійсню є пестину І тома «Капіталу» пере рехід від соц іал ізм у до комуклав на російську мову один з нізм у.
Б езсм ер тн і ід е ї «Капіталу» в
відомих представників народ
ництва 70 — 80
років Герман н аш у епоху зб а гач е н і творами
Олександрович Лопатін. М аркс Л ен ін а, теоретичним и положен
високо цінив ного як пере ням и і практикою Комуністичкладача. Але Лопатіну не до ної п а р т ії Р ад ян ського Союзу
велось закінчити переклад «К а і братн іх комуністичних і ро
піталу», тому що він змушений бітничих п артій країн народ
був
виїхати в справі визво ної д ем ократії.
К ерую чись ними, комуністич
лення М. Черниш евського, який
ні і робітничі
партії країн
у той час був у засланні.
соц
іал
істи
чн
ої
системи
впевне
Закінчив роботу над п ерекл а
дом Н. Ф. Данієльсон. У листі но створю ю ть у своїх країнах
до
Данієльсона 28 травня соц іалісти чн е
суспільство, по
1872 р. М аркс дав високу оцін глиблю ю чи цим загальну кризу
ку російському перекладу. Він
к а п іта л ізм у , вказую чи робітниписав:
«Переклад
зроблено
чом у кл асові капіталістичних
майстерно».
«Капітал»
М аркса був н а к р а їн ш л ях до визволення від
стільною книгою прогресивних кап італ істи ч н ого рабства.
Старости цих кімнат В. Клеп
ка, Т. Ілляшенко, К. Бондар,
Н. Радченко, В. Череп. Н. Ку
лик, Г. Вареник, Я. Міндак ні
чого не роблять, щоб навести в
своїх кімнатах порядок. Невже
треба доводити, що студент, людей
майбутній педагог, повинен бути
охайним і у побуті?
кінця XIX та початку
І. МОСЦІПАН.
Студради ж гуртожитків чо
мусь миряться з таким станом
і ніяких рішучих заходів до по
рушників норм співжиття не за
стосовують.
Цим, власне кажучи, і обме
жуються студради в своїй ро
боті... А чому б не зайнятися
їм таким питанням, як відвіду
вання лекцій? Адже не секрет,
що студенти мовно-літературно
го факультету часто не ходять
на першу лекцію...
Багато є недоліків у гурто
житку. Треба викривати їх і лік
відувати. Це справа студрад.
А. ЛИСЕНКО,
член комітету ЛКСМУ.
ші, вміння організувати учнів
ський колектив.
Як правило, успіху в прове
денні позакласної роботи дося
гають ті вчителі, які роблять
ках, виступи на диспутах, на її незвичайною, захоплюючою.
конференціях читачів і т. п.
Так, наприклад, вміло органі
зує її викладач Боярської се
+
*
*
редньої школи І. П. Коваленко.
Мені хочеться розповісти про
Талановитий вчитель, І. П.
досвід проведення позакласної Коваленко у позакласну роботу
р о б о т и деякими хорошими з літератури вносить елемент
вчителями-словесниками.
Се гри. Вона організувала не літе
ред них і вчителі, стаж тру ратурний гурток, а товариство
дової діяльності яких збігаєть «Юний літератор». В члени
ся з славною річницею Вели ного приймаються встигаючі
кого Жовтня, — К. В. Козлов- учні, які виконали яке-небудь
ська (школа № 97), Т. Ф. Фа- доручення (підготували допо
щевська, Є. К. Новомглинська, відь, інформацію, монтаж, аль
Л. Л. Зайцева (школа № 138), бом і т. ін.). Члени товариства
В. К. Радзієвська (Боярська мають білет, на обкладинці яко
школа), — і молоді талановиті го зображена ліра, а епіграфом
вчителі — І, П. Коваленко, взяті слова: «Мой друг, Отчиз
Т. Л. Громико (Боярська шко не посвятим души прекрасные
ла) і багато інших. Характерною порывы».
особливістю • цих прекрасних
педагогів є скромність, лю
Кожний член товариства має
бов до свого предмета, до уч певні права і обов’язки, що за
нів, невтомність у труді, жага писані в Статуті товариства,
до знань, розуміння дитячої ду який визначає і завдання його,
З досвіду кращих
вчителів-словесників
Наша газета вмістила багато
листів колишніх випускників, в
яких воші діляться своїми успі
хами і невдачами, розповідають
про труднощі в роботі.
У молодого вчителя найбіль
ші труднощі (як видно з листів,
з особистих бесід з випускни
ками) виникають у проведенні
позакласної роботи з літерату
ри, Навички проведення поза
класної роботи набуваються з
роками. Однак-, вже в інституті
студенти можуть повністю під
готуватися до неї. Допоможуть
у цьому лекції, практичні за
няття, методична література,
де висвітлюється досвід пере
дових учителів. Полегшить са
мостійну позакласйу роботу ак
тивна участь у наукових гурт
твір марксизму
Про роботу студрад Геніальний
(До 8 5 -р іч ч я з д н я виходу перш ого росій ського перекладу
Діяльність товариства повинна
сприяти зміцненню любові до
нашої соціалістичної батьків
щини, давати учням навички і
вміння самостійно
працювати
в га л у зь літератури над м ате
ріалом художніх текстів, кри
тичних статей, над газетним і
журнальним матеріалом. Т ова
риство допомагає поглиблю ва
ти і розширювати знання учнів
з літератури; виховувати в них
любов до неї.
Для розв’язання поставлених
завдань товариство «Ю ний л і
тератор» проводить- спеціальну
роботу, а саме: організує з у
стрічі з літераторами: готує і
проводить доповіді учнів; орга
нізує практичну роботу по ви
готовленню учбових посібників,
таблиць, схем, альбомів, монтажів; проводить екску р сії в
музеї: організує культпоходи в
кіно, театри
для перегляду
фільмів, вистав з наступним об
говоренням їх; влаш товує л іт е
ратурні виставки; випускає л і
тературну газету;
проводить
л іт е р а т у р н і вечори: готує і проводить
л іт е р а т у р н і і музичні
вікторини.
Ці п и тан н я
повинні бутиу
ц ен тр і у ваги і шкільного літерату р н о го
гуртка. Органами
уп р авл ін н я гуртка є загальні
збори і Р а д а у складі 5 чоловік. Т овари ство д іл и ться на
с е к ц ії, відповідно до інтересів
окрем и х член ів його: наукову,
творчу, драм атичну. На засід ан н ях обговорюються теоретичні питання, зачитую ться нови н ки
худож ньої літератури
(стави л и сь, наприклад, такі теми: « Я к читати картини»,"Як
сл у х ати музику»). У Боярській
ш ко л і було створено учнівський
те а тр ім. О. М. Островськог.
О чолю вали
театр учні, були
сво ї і реж исери, і адміністратори. С ам і учні писали декорації
до вистав, готували костюми
Р ізн ом ан ітн і форми провед
ен
н я п озакл асн ої роботи вчительки Ірини Павлівни Коваленко
заслуговую ть на увагу.
В. САВЕНКО
(Продовження буде1
Як я працюю
над курсовою
роботою
В цьому навчальному році, як
і в минулому, я обрав собі те
му курсової роботи з геомет
рії — «Найкоротші лінії на
простіших поверхнях».
Приступаючи до роботи над
обраною темою, я, перш за все,
ознайомився з основною- фунда
ментальною літературою, і пе
реконався, що в математичній
літературі дано строго-логічне
обгрунтування властивостей лі
ній, поверхень, але тут не роз
глядаються способи побудови
ряду плоских і просторових фі
гур при зображенні на плоско
му рисунку. Між тим відомо,
яке важливе значення, особливо
в умовах політехнічного навчан
ня, має вміння зобразити про
сторові фігури на плоскому
рисунку і, навпаки, за даним
рисунком уявити зображену на
ньому просторову фігуру. Та
ких навиків можна набути ли
ше при умові суміщення мате
матичних обгрунтувань з від
повідними побудовами.
При розробці теми курсової
роботи в минулому році мені
вдалося досягти поставленої ме
ти. Зараз, працюючи над темою
«Найкоротші лінії на поверх
ні», я зустрів труднощі при
розробці елементів побудови
найкоротшої лінії на прості
шій поверхні обертання (в ізо
метричній проекції).
Щоб подолати ці труднощі,
мені довелося додатково пере
Виступає з аступник міністра
3-го квітня викладачі, аспіранти та студен
ти інституту зібрались в актовому залі, щоб
прослухати лекцію заступника міністра освіти
УРСР т. Руська О. М. про роботу конферен
глянути ряд підручників і ін
ших літературних джерел. Я
ставлю за мету знайти і обгрун
тувати найпростіші методи по
будов. Велику допомогу в роз
в’язанні цього питання нада
ють мені викладачі креслення.
Слід відмітити, що ряд сту
дентів, виконуючи курсові ро
боти, не поглиблюють СВОЇХ
знань, а використовують лише
навчальний матеріал, часто переписуючи його у тому ж ви
кладі, в якому він поданий авто
ром підручника. Такі курсові
роботи не є творчими, і користь
від їх виконання сумнівна.
В. ІЗРАЇЛЯНТ,
студент III курсу фізикоматематичного ф-ту.
Лист до редакції.
Випадок в ощадкасі
Це трапилось 26-го вересня їй назустріч і задовольнив про
хання...
1956 року.
Пройшло 6 днів. В ощадну
В ощадну касу № 10172
касу
з ’явилась студентка і по
з’явилась невелика на зріст дів
чина. На ній був сірий жакет; дала заяву про те, що у неї ви
чорне волосся коротко підстри крадено ощадну книжку. Це
жене; в- руці — чемодан. Вона була Галина Бондаренко. Як
пред’явила ощадну книжку на виявилось, гроші тиждень' тому
ім’я Бондаренко Галини Яків одержала зовсім інша, підстав
ни, студентки 4 курсу фізико- на особа.
Із своєї заробітної плати мені
математичного факультету. Піс
довелось
виплатити' 1000 крб.
ля виписки ордера на 1000 крб.
було звірено підпис пред’явни дійсній власниці ощадної книж
ка на особистому рахунку. Під ки — Бондаренко Г. Я...
Про цей прикрий випадок
пис не зовсім збігався. Дове
знають
і керівники фізико-мателось просити, щоб вона ще раз
поставила свій підпис на орде матичного факультету і парторрі, що і було зроблено. Другий ганізація. Проте до цього часу
підпис був настільки подібним. ніхто не зайнявся цим серйоз
що можна було видати гроші ним питанням. Не звернули
без вагання. Все ж я попросив уваги і не надали ніякої допо
пред’явити паспорт. Вкладниця моги для виявлення шахрайки
відповіла, що проживає в гурто ні комсомольська організація
житку на вул. Освіти, 6 і що факультету, ні комітет ЛКСМУ.
у всіх студентів паспорти взято Невже ганебний вчинок цієї
студентки нікого не хвилює, не
на прописку. Ні комсомольсько
викликає обурення?
го, ні студентського квитка на
Сподіваюсь, що все ж таки
вимогу не було пред’явлено: серед студентів знайдуться то
обидва документи, за її слова вариші, і тим більш комсомоль
ми, вона забула в гуртожитку. ці, які допоможуть виявити осо
Вкладниця просила не затри бу, негідну звання радянського
мувати її, бо в неї вже на ру студента, радянської людини.
Д. ТОВСТЕНКО,
ках виписаний чек на пальто і
завідуючий ощадною касою.
залишилось мало часу. Я пішов
Г Р А М А Т И КА
НА
Щ И Т І
На дошках (щитах) об’яв чи просто на стінах (звісно, на па
пірцях) можна зустріти немало цікавих граматичних вправ.
Любителі можуть знайти їх швидко. Ми подаємо поки що
одну з цих вправ, що міститься на дошці об’яв місцевкому. Ка
са взаємодопомоги вивісила
«СПИСОК
должников по ссудам которых касса предупреждает, что если
до 10 апреля 1957 г. они не погасят задолженность по ссудам,
задолженность будет взыскана в пренуднтельном порядке, а
ссудодержателц их (?) лишены в дальнейшем пользоваться ссу
дами».
Читачі можуть подумати над цим списком, проставити,
де треба, коми, замінити букви та вирішити, кого це «их» має
на увазі автор, а також продумати стиль останньої частини
цього твору.
ції ЮНЕСКО, яка працювала в місті Делі, та
про його враження від поїздки по Індії,
На ф о т о: в актовому залі під час лекції.
Про деякі ф акти ам оральної поведінки
серед аспірантів інституту
На таку тему нещодавно пар
тійне бюро і дирекція інституту
провели загальні збори аспі
рантів.
До цього часу вважалось, що
аспіранти — люди серйозні і
тому вести серед них ідейновиховну роботу навряд чи слід.
Проте факти показують, що
окремі товариші, добре усвідо
мивши свої права, забувають
про ті досить складні і відпо
відальні обов’язки перед дер
жавою і суспільством, які ви
тікають з почесного звання —
аспірант столичного вузу.
В інституті
всі
знають’
Ю. Ільїних як сумлінного аспі
ранта, ввічливу і тактовну лю
дину. І раптом дізнаємось про
те, що його засуджено на 15 діб
позбавлення волі. З ’ясовується,
що в нетверезому стані Ю.
Ільїних порушував порядок в
кінотеатрі «Жовтень», за що і
був затриманий органами мі
ліції.
Справедливо, різко критику
вали товариші Ю. Ільїних за
цей ганебний вчинок. Відчува
лося, що до долі свого товари
ша вони не байдужі і що їх
цікавить і хвилює не тільки стан
справ з написанням дисертації,
а й моральне його обличчя, як
майбутнього вихователя молоді.
У виступах товаришів (напри
клад, наукового керівника Ю.
Ільїних
доцента
Задесенця
М. П., аспірантів М. Висоцького, М. Рябухіна і ін.) була ви
словлена впевненість у тому,
що Ю. Ільїних свій вчинок доб
ре усвідомив і ніколи не повто
рить його.
Враховуючи це, збори поста
новили: просити дирекцію ін
ституту накласти на Ю. Ільїних
суворе адміністративне стягнен
ня І дати йому можливість за
кінчити навчання в аспірантурі.
Паралельно з вчинком Ю.
Ільїних на зборах було розгля
нуто факти негідної поведінки
аспіранта кафедри методики
математики М. Матюхи.
його теж знають в інституті.
Але знають як склочника, лю
дину, яка систематично пору
шує норми співжиття в гурто
житку.
Він жив у кількох кімнатах,
але ніде не міг ужитись із свої
ми товаришами, бо одні його
переслідують (!), другі — на
сміхаються, до третіх — при
ходять друзі.,. І почав М. Матюха строчити кляузи, і в ре
дакцію газети «За педагогічні
кадри», і в «Вечірній Київ», 1
навіть...
в
Раду Міністрів
СРСР.
Чого ж вимагає т. Матюха?
Він вимагає виключної поваги
і турботи до своєї особи і тут же
виливає на своїх товаришів по
токи бруду.
Питанням
перевиховання
цього сорокарічного «юнака»
займались і студрада гуртожит
ку, і представники редакції га
зети «За педагогічні кадри», і
члени кафедри, на якій на
вчається М. Матюха.
Чи прислухався він до голо
су розуму, до тих товариських
порад, що йому пропонувались?
Відповідь на це дає його виступ
на останніх зборах. М. Матюха
говорив довго, нудно, з насоло
дою копаючись у дріб’язкових
питаннях, які не мають ніякого
принципового значення. І знову
потоки липучого, зловонного
бруду...
Секретар партбюро інституту
В. Єрмак кваліфікував його ви
ступ як демагогічний, як спро
бу наклепу на наш здоровий 1
згуртований інститутський ко
лектив. Не дивно, що спроби
наклепу дістали від присутніх
на зборах рішучу відсіч.
Виступаючі (а таких було 14
чоловік) зробили ще одну, остан
ню спробу довести М. Матюсі
хибність його поведінки, небез
пеку, яка чекає його на цьому
шляху.
Як же зрозумів сказане М.
Матюха? Він знову почав вима
гати до себе поваги.
Враховуючи це, збори звер
нулись до дирекції інституту з
проханням розібратись у цьому
питанні і, в разі потреби, від
числити М. Матюху з аспіран
тури.
Виступаючі товариші також
вказували на те, що подібні
факти могли статись внаслідок
послаблення
ідейно-виховної
роботи серед аспірантів. В. Ти
хомиров зробив закид в адресу
партбюро і місцевкому інститу
ту, які в недостатній мірі зай
маються
питанням ідейно-ви
ховної і культурно-масової ро
боти серед аспірантів.
Учасники зборів, зокрема
М. Рябухін і К. Топольницька, звернули увагу присутніх
і на те, що окремі працівники
бухгалтерії інституту нетактов
но поводять себе: відвідувачі
замість вичерпної відповіді па
запитання
одержують
грубі
окрики. Ще й досі працівники
бухгалтерії не роз'яснили аспі
рантам положення про стипен
дію, не усунули окремих кон
фліктних питань у цій справі.
Збори показали, що колектив
аспірантів Інституту — надійне
поповнення рядів наукових пра
цівників — як зіницю ока бе
реже право називатися аспіран
том КДПІ їм. Горького і нікому
не дозволить ганьбити це висо
ке звання.
Вперше очима
учителя
Ще зовсім недавно студентнпершокурсннкн сиділи на шкіль
них партах, хвилювалися під
час опитування, старанно слу
хали пояснений вчителя, тґіднімалн руку, задаючи питання чи
доповнюючи відповідь товари
ша, переживали свої учнівські
печалі і радощі.
І ось воші знову йдуть в шко
лу, на дзвоник входять в клас,
але вже з іншою метою — учи
тись бути вчителем, учитись ба
чити дітеіі. розуміти їх внут
рішній, світ. їх сприймання на
вколишньої дійсності, їх став
лення до навчання. Звичайно,
це нелегка справа, і студенти
роблять лише перші, ще несмі
ливі, невпевнені кроки на цьо
му шляху. Але якими цікавими
і важливими вони є у форму
ванні майбутнього вчителя!
Цього року кафедра психоло
гії вперше організувала прак
тичні заняття першокурсників
у школах для того, щоб вчити
їх спостерігати психічну діяль
ність учня в процесі навчання
та робити психологічний аналіз
основних етапів уроку.
Студенти вивчають роботу
вчителя, особливо ного засоби,
скеровані на організацію уваги
учнів на уроці, на забезпечення
ефективності
запам'ятання 1
мислнтельної діяльності. Біль
шість студентів виявила вели
кий Інтерес до цієї форми ро
боти.
На жаль, деякі студенти недосить серйозно ставляться до
даного виду роботи, пропуска
ють уроки, не ведуть система
тичних записів своїх спостере
жень.
Практичні
заняття
лише
розпочались, тому є час макси
мально використати можливості
свого першого, але дуже важ
ливого знайомства з школою.
Б. ЗАЛЬЦМАН,
викладач кафедри психоло
гії.
Напередодні
екзаменаційної сесії
Наступила гаряча пора для
четвертокурсників. Останні дні
навчання в інституті... Попере
ду семестрова сесія і державні
екзамени.
Студенти-математикн склали
уже всі заліки.
На сесію винесено чотири ек
замени: історичний матеріалізм,
теорію функцій, основи геомет
рії і астрономію. Особливо важ
ко буде складати заліки з основ
геометрії і астрономії. Ці курси
звичайно читалися на протязі
двох семестрів, а нам вони ви
кладені за два місяці, бо чо
мусь у другому семестрі рапто
во вирішили зробити четвертий
курс випускним, хоч І семестр
працювали за планом для п’яти
річного терміну навчання. Та
думаємо, що при наполегливій
роботі подолаємо ці труднощі.
Скориставшись тим. що з
більшості предметів у нас уже
лекції закінчилися і в остан
ній тиждень ми маємо лише по
1—2 пари академзанять, ми
вирішили достроково скласти
екзамен з астрономії.
Доведеться напружено попра
цювати, щоб успішно закінчити
інститут.
А. МИРЕЦЬКА,
студентка IV курсу фізнкоматематичиого факультету.
С П О Р Т И В Н Е
Л І Т О
Перші результати у спартакіаді
вузів Києва
Спортсмени - ф ехтувальники ін сти ту ту Ю. Корольов, а сту.
День видався чудовий. На учасників змагання надзвичай ву одержали кубок— приз газе
Ю. Коберник з ’явився
нашого інституту у завзятій чо дент
кебі ані хмаринки. Сонце гріє не збудження. Фізматовці по ти «За педагогічні кадри».
тириденній. боротьбі на бойо тільни за 10 хвилин до початку
по-літньому. За молодим сос здоровляють Ніну Нечай, Тама
вих доріжках палацу культури зм аган ь. І том у вже перша зу
няком, там, де починаються ві ру Василенко, Раю Стебко. Се
заводу «Більш овик» закінчили стріч з ком андою театрального
ковічні сосни, що вітами, свої ред представників педфаку чут
свій виступ у спартакіаді в у ін сти ту ту д а л а три поразки.
ми розчесали небо, очистивши но сердиті голоси, часто повто
А л е по д ві перемоги добили
зів Києва. У змаганнях брали
на ньому безкрайній голубий рюється прізвище Урбанської.
м олоді
еспадронники
океан, чути юні голоси, музи Адже якби ця студентка, що
участь 8 інститутів. Кожний ін ся
канти пробують свої Інстру має другий розряд з легкої ат
ститут виставив п ’ять команд, Ю. Р у д ь та І. Солдатенко.
менти. Мідні труби виблиску летики, була дисциплінованою 1
по три чоловіка в кожній.
С ам овідд ан о вели бої наші
ють на сонці; здається, що во з’явилася на змагання,
Першими вступили у бороть ш пагісти. я к і вперш е взяли в
вона
ни з нетерпінням чекають, коли могла б повернути хід подій на
бу чоловіки-рапіристи Б. Ц иган руки ел ек тр о ш п аги (бо їх в ін
молоді легені музикантів ожив користь педфаку, хоч би перед
чук, В. Терлецький, О. П роко ституті й досі немає!).
лять їх мелодійні душі. І ось спортсменами літфаку, які ви
пенко. Найбільшу
кількість
Я. Л ри ган ц добре проводив
оркестранти у живописних по передили їх всього лише на 10
очок приніс команді Б. Ц иган свої п а р тії, але відсутність до
зах розсілись на молодому очок...
чук, який вперше виконав р о з свіду такти ки вед ення бою не
трав'яному килимі, напружи
рядний норматив. А ле в цілому д ал а й ом у м ож ливості виграти
Та ось знову голос головного
лись лиця, і у простір вирва судді. На бігову доріжку вихо
команди програли більш силь
виріш альний бій.
лись бравурні звуки «Москвы
ним командам інституту ф із
дять чоловічі команди: три —
О станніми вели бої фехту
майской»...
культури і будівельного Інсти
з фізико-математичного і одна —
вальники
на к ар аб ін ах з е л а
А збону, на доріжці, дівчата з педагогічного факультету
туту.
стичним
багнетом. С туденти
1 юнаки у літніх спортивних ко (мовно-літературний факультет
Успішно виступали студент
С.
Б ородавка,
В. Б ордов,
стюмах роблять розминку. За не виставив жодної команди!).
ки
Т.
Житнікова,
Н.
Велика,
На другому місці жіноча
В. Х рапачевський, П. Б е р е ж
раз почнеться естафета на приз Для юнаків дистанція вдвоє
А.
Крючкова,
Д.
Гладишко.
мовно-літературного
ний виграли у ком анд інституту
газети «За педагогічні кадри», більша, ніж для дівчат, — команда
факультету,
на третьому — Вони виграли з рахунком 6:3 ім. М ікояна та театральн ого ін
яка відкриє літній спортивний 1000 метрів.
у команд Інституту їм. Мікояна
педфаківці.
сезон в інституті. Все вже го
і театрального Інституту, забез ституту і зай н ял и 1-е місце по
Бігуни приготувались. Бо
тове. Між деревами простягну
Легкоатлетична естафета, яка печивши собі вихід у фінал. На своїй групі вузів.
лось червоне полотнище — лі лільники притихли. Прибігли відбулася 7 квітня, показала, ші студенти у фіналі зайняли
У загальн ом у за л ік у коман
нія старту і фінішу. Головний сюди і музиканти. Сигнал — і що справжніх спортивних пере "4 місце у загальному заліку і да інституту за й н я л а II місце,
суддя В. С. Спиридонов дає вперед виривається Саша Ко мог можна добитись лише вна по другій групі вузів — 1 м іс хоч і м ала зм огу бути на пер
останні пояснення. Бігуни одер сенко, що захищає спортивну слідок регулярного тренуван це. Особливо успішно виступа шому.
жують естафетні палочни. Учас честь педфаку. Він біжить впев ня, внаслідок серйозного став ла
спортсменка II розряду
Ф ехтувальн и кам
інституту
нено і дуже легко. Перший етап лення до спорту. Кращими бі
ники естафети і численні бо
Т. Житнікова, яка виграла май за р а з треба наполегливо трену
лільники з нетерпінням чекають веде він. Палочку приймає Ми гунами виявились саме ті, хто же всі зустрічі у ф ехтуваль ватись, щоб підготуватися до
сигналу. Всі відчувають радіс кола Гільченко. Вже на третій на протязі всієї зими тренував ниць І 1 II розряду. Прекрасно спартакіади педвузів України і
не хвилювання, м’язи бігунів сотні метрів болільникам стало ся, по-справжньому готуючись виступала Н. Велика.
Р адянського Союзу.
напружені.
.5; •'£. ясно, що Гільченко здає — бі до спортивного літа.
Невдача спіткала наших есжить він тяжко; його наздога
с. колчинськии,
Всі, хто був у цей день у падронників. Через хворобу не
няє і обходить недалеко від лі
з’явився
на
змагання
чемпіон
майстер спорту.
нії фінішу представник фізмату святошинському лісі, залиши
Борис Ковбасенко; з ним май лись задоволені. Після спортив
же поруч легко йде Іван Гор- них змагань відбулися танці,
бачук — теж фізматовець. Па атракціони, потім на спортивно
Недавно відбулася цікава зу
лочка у Ромася, той передає му майданчику школи-інтернату
Кобцю. Болільники втратили № 1 любителі спорту спостері стріч з баскетбола між коман
гали гру в волейбол.
дою літфаку та збірною коман
всякий спокій.
Приємне враження від цієї дою інституту: зустрічались дві
— Добре, Сашо! Добре! Так
Інститутських
іди! — це підбадьорюють Коб- хорошої форми відпочинку сту найсильніших
команди.
В
складі
команди літ
ця, який ні на мить не збавляє дентів порушив тільки наш бу
факу, яка є чемпіоном, висту
фет,
який
ніяк
не
міг
задоволь
темпу, не втрачає впевненості.
пають два учасники збірної
— Шора! Жора!! Жора!!! Да нити попит відпочиваючих. На команди інституту; в складі
вай! Жми! — підганяють дру ша їдальня послала в ліс, оче збірної — кращ і баскетболісти
видно, те, що не змогли прода
гого спортсмена.
Антол, В.
Панасенко,
ти на місці. І адміністрація 0.
А. Пашковський та 1н.
Спортивна удача явно вже
на боці фізматовців. Завершує їдальні не прорахувалась: адже
На початку гри команда літ
на безриб’ї і миргородська во
естафету юнаків Василь Прий
факу
почала енергійний наступ.
І ось — сигнал. Група струн мак. Він першим перебігає лі да — лимонад, а пиріжки все
Рахунок
— 6:2 на користь
ких дівчат блискавично зірва нію фінішу. Переможця нагоро одно, що найкращий шоколад...
чемпіонів.
Збірна команда ін
А втім; сміх сміхом, а «піклу
лась з місця і за мить уже джують оплесками і тушем.
ституту
рішуче
стримувала на
вання» працівників буфета про
далеко перед нами, між без
Знову переміг фізмат. Опа- наших студентів викликало за тиск противника і часто сама
мовними болільниками-соснами, нас Вещицький, секретар фа
переходила в атаку. Дуж е вда
П роведена
гра має велике
миготять різнобарвні майки. культетського бюро комсомолу, конне обурення.
ло вів атаки 1, як говорять «бо значення в підготовці
нашої
Ще кілька хвиль, і повз нас не може приховати почуття гор
Правда, молодість скоро за лільники»,
«розводив»
гру команди баскетболістів до зм а
пробігають ті, хто вирвався впе
буває про неприємне. В пам’я Є. Антол.
гань на перш ість вузів м. Киє
ред; ось естафетна палочка у дості за своїх товаришів. Та
ті залишиться цікаво проведе
Перша
половина
гри
закінчи
його
1
не
треба
приховувати.
ва.
Тамари Василенко, вона вих
* * *
лась
з
рахунком
23:22
на
ко
Фізматовцям
є
чим
гордитись.
ний
вихідний
день
у
святошин
рем понеслась вперед. Пере
ристь
збірної.
Другу
половину
З а р а з розпочались змагання
могли спортсменки фізико-ма- Першість в естафеті завоювали ському лісі. Такі дні (з кращою
спортсмени фізико-математич їх організацією) варто проводи збірна команда провела з вели на перш ість в у зів м іста з бас
тематичного факультету.
ким піднесенням. Команда л ’г- кетбола. Поки щ о невдало ви
Серед болільників і самих ного факультету. І вони по пра ти частіше.
факу другу половину провела ступаю ть н а ш і зб ірн і жіночі
К. ІВАНЕНКО.
значно гірше своїх можливо команди.
Ч оти ри
жіночих
стей; часто кидки гравців не команди ін сти туту провели по
досягали мети. Збірна команда дві зустрічі, я к і закінчились їх
нашого інституту одержала за поразкою . С подіваємось, що на
Студенти нашої групи, як сандра Андріївна Реутська,
служену перемогу з рахунком ш і ж іночі ком анди в наступних
і всі трудящі Радянської старі комуністи, члени КПРС
45:35.
іграх візьм у ть реванш .
країни, готуються до свят з 1918 року. Вони розповіли
кування славної річниці Ве про перші роки встановлення
ликого Жовтня.
Радянської влади, про людей,
Ми знову і знову з хвилю які будували її. Дмитро
поділився
ванням перечитуємо книги Олександрович
про подвиги борців за радян спогадами про дні громадян
ську владу в Жовтневі дні, ської війни, розповів кілька
про подвиги тих, хто відсто цікавих епізодів з свого жит
ював ці завоювання в боях тя того часу; Олександра
громадянської і Вітчизняної Андріївна — про роботу ко
місара військового госпіталю
воєн...
Але ще цікавіше послуха в 1918 році.
ти учасника тих героїчних
Ця тепла зустріч представ
ників двох поколінь назав
днів.
У минулу п'ятницю на по- жди залишиться в нашій па
Г. САВЧЕНКО,
літгодину до нас в групу при м’яті.
йшли гості — Дмитро Олек староста групи IV курсу до
сандрович Реутський 1 Олек шкільного відділу.
З а с т. редактора В. КУХАР
.
Зустріч сильніших
Тих днів не змовкне слава
З а педагогічн і
К А Д РИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
Важливі завдання бюро
Завдання факультетських бю і покарати порушників. Але
ро ЛКСМУ — керувати всією секретар бюро IV курсу Т. Рароботою студентів факультету. зумова хотіла, щоб цю справу
І навіть в самий гарячий час порушило факультетське бюро
підготовки до фестивалю не слід (секретар Н. Балабан). Ця бо
забувати про основне — про ротьба між ними продовжува
лась, аж поки не почалась сесія
дисципліну і успішність.
А чи на належному рівні на IV курсі. Комітет комсомолу
передав справу партійному бю
наша трудова дисципліна?
Можна навіть сказати, що ми ро факультету.
боремось з порушниками і ле
«Швабра» — цікава і дотеп
дарями. Адже і «Швабра», і на газета, але факти про пору
«Перець», і «Телевізор», і «Фо шення дисципліни, вміщені в
тооб’єктив» спрямовують свою ній, не розглядаються на бюро.
критику на порушників та ле
Бюро фізико-математичного
дарів. Майже в кожному номері факультету розглядало питан
газети «За педагогічні кадри» ня успішності 34-ої групи фізи
є сатиричний куток «Не пухом, ків (комсорг С. Письменна). На
а пером»'. Та, як бачимо, цього бюро були присутні всі комсор
недосить. Г це тому, що на ком ги, і це дало позитивний резуль
сомольських зборах груп, на тат. Бюро III курсу розглядало
курсових та факультетських справу окремих порушників (В.
бюро рідко порушуються питан Петрухана), але не розглянуло
ня успішності та дисципліни.
факту порушення дисципліни
В газеті «За педагогічні кад студентами Б. Стадннком і А.
ри» № 11 була вміщена стаття Золотарським.
«Коли почались заняття...». Ма
Незабаром весняна сесія. Пи
буть, всі читали її і знають, що
танням
трудової дисципліни на
деякі студенти за краще вва
ших
студентів
слід зайнятись
жають спати, ніж іти на лекції.
Бюро мовно-літературного фа серйозно і негайно.
культету повинно було відразу
Г. ТКАЧЕНКО,
розібратися з даними фактами
член комітету ЛКСМУ.
П е р ш і н а с л ід к и
8-го квітня дві
групи IV курсу мов
но-літературного фа
культету
(україн
ський і російський
відділи)
складали
екзамени з росій
ської
літератури.
Перший екзамен по
казав, що студенти
серйозно готуються
до своїх останніх
семестрових екзаме
нів. Особливо хоро
ші наслідки на ро
сійському
відділі.
Тут з 25 студентів
лише троє одержали
добрі оцінки, реш
та 22 — відповіда
ли на відмінно. Пре
красні знання вия
вили студентки Л.
Геращенко, Т. Кайдаш, 3. Примаченко,
Т. Левченко та інші.
Серед студентів ук
КОРИСНА
раїнського відділу
відмінні о ц і н к и
одержали М. Бог
дан, О. Предоляк,
Т. Смагіна, Н. Тимановська і інші —
всього 8 студентів.
Перед випускни
ками стоїть завдан
ня—успішно склас
ти сесію, щоб впев
нено, з глибокими
знаннями зустріти
державні екзамени.
ЗУСТРІЧ
12
КВІТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 14 (26)
У вечір ясний, весняний...
Свято завжди залишає після чали їх біля входу і гостинно
себе багато вражень і запам’я проводили до залу.
Перед початком і після вечо
товується надовго.
Не менше вражень зали- 1 ра, в антрактах скучати не до
шив після себе фестиваль водилось: присутні, зацікавлені
ний вечір І курсу мовно- іграми і конкурсами, не помі
літературного факультету. 1 ко чали, як іде час.
ли зараз пригадуєш в деталях
ІІ відділ концерту наочно по
цей весняний день, вбрання за
казав: мрії Т. Г. Шевченка
лу, вдалі номери, веселі облич
чя і головне — сміх, хочеться здійснились — весело і щасли
ще раз сказати: без сумніву, во живуть його сини І онуки.
вечір пройшов добре. Як у ка Про це співали Є. Кім, С. Гресь,
лейдоскопі, у пам'яті ще й досі це відчувалося в танцях, вико
переливаються різноманітні ці наних групами студентів. Не
каві виступи,* веселе пожвав можна було без задоволення
лення всіх присутніх — від си слухати
«Московские
огни»
вої лаборантки до сором’язли
вого першокурсника, від членів композитора І. Дунаєвського у
жюрі до молодих гостей. Яке виконанні вокального секстету.
близьке всім життя України те Весь час пожвавлював концерт
пер і в минулому, як любимо ми конферанс, який вели В. Шанаших революціонерів і поетів, рапа та А. Конак.
Багато дотепності, оригіналь
акторів і новаторів! Тому ціл
ком зрозумілою є і тематика ності і вміння вклали в органі
вечора — «В
більшовицькій зацію вечора студенти І курсу.
сім’ї, славній, вольній, новій, Присутні залишились задоволе
ні і танцями в по-домашньому
ми тебе не забули, Тарасе!».
затишній аудиторії з написами,
Творчо зроблений монтаж, ці подібними цьому:
кава роль ведучого, вмілі висту
«Кто с собой не взял, друзья,
пи А. Денисенко, Т. Поліщук.
Песни, шутки и улыбки,
Н. Коваленко, В. Яременко та
Тот пришел, наверно, к нам.
інших забезпечили живе сприй
Видно, по ошибке!»
мання історії і сучасності, що
Чи були на вечорі недоліки?
поставали перед глядачем зі Так. На нашу думку, зовсім ви
сцени. Вдало проходив хоровий пав з конферансу номер «Ле
супровід декламації і виконан бедине озеро», який аж ніяк не
ня українських пісень. Здава показує хороших смаків конфелось, що сам Кобзар бере ранс’є. Дещо маловиразним був
участь у загальному святі і за напис над портретом Т. Г. Шев
раз промовить щось зі своєї ченка.
уквітчаної рами. В залі — ви
А в цілому студенти літфаку
ставка, присвячена життю і
І
курсу
показали, що вони здат
творчості Т. Г. Шевченка.
ні зробити дуже багато при ба
Минув перший відділ концер
жанні,
згуртованості, дружбі.
ту, а схвильовані гості (студен
У
Тараса
гарні скрізь онуки,
ти інституту цивільного повіт
ряного флоту і автодорожного
І у вечір ясний, весняний
інституту, робітники Ленкузні)
Всі вони під танцю й пісні
ніяк не могли забути того юнака
звуки,
і дівчину (І. Маркушенко і В.
Свій
привіт
послали
молодий!
Вошкулат), які в українських
національних костюмах зустрі
В. ТАТАЄВ.
Серед присутніх, що прийшли
4-го квітня на зустріч з заступни
ком редактора українського сати
ричного журналу «Перець» Пав
лом Глазовим (випускником нашого
інституту), були члени літстудії,
члени редколегій, сатиричних стін
газет факультетів, студенти, ви
5 квітня. Стрілка годинника
кладачі.
Він
розповів
про
роботу прямує до 7 годин ЗО хвилин.
журналістів і художників журна
Актовий зал наповнений весе
лу, про те, як готуються матеріа лим гомоном молоді, шарудін
ли. П. Глазовий відповів на питан ням святкової одежі і радісни
ня, що цікавили присутніх.
ми посмішками. Але на деяких
обличчях, крім святкового на
строю, соромливою смужкою
пробивається турбота.
Чому ж ці товариші турбу
ються і хто вони? Та це ми,
першокурсники! Адже сьогодні
наш фестивальний вечір.
Свято молоді і миру
Раптом відкривається завіса
і на сцені, прикрашеній квіта
ми і голубами миру, вишикував
ся хор і курсу педагогічного
факультету. Тут—більшість дів
чат. Але в нашому хорі беруть
участь і п’ять хлопців — май
же весь чоловічий склад курсу.
Хором диригує В. Бондар, сту
дент відділу 1 —4 класів. Далі
ми бачимо польку у вико
нанні студентів Відділу С П Є Ц '
педагогіки. Танок
змінюєть
ся виступом Л. Чернякової, сту
дентки дошкільного відділу.
Вона дуже хороше декламує
вірш «Повесть о весне и двух
студентах». Ніжно прозвучала
народна пісня, виконана дівча
тами з відділу 1—4 класів.
Сподобалася і «Гандзя» у вико
нанні В. Гасиняк, студентки
дошкільного відділу; частушки,
Труднощі
но перешкодили
В Інституті йде діяльна під
готовка до фестивалю: прохо
дять курсові вечори різних ф а
культетів, незабаром почнуть
ся факультетські вечори.
Наша група вирішила підго
тувати до курсового вечора та
нець «Молодіжний вальс», який
втілює в собі красу, молодість,
весну. У підготовці цього тан
цю нам довелось зустрітися з
деякими труднощами: не так
легко було одночасно зібрати
всіх учасників танцю, бо у кож
ного безліч різних справ (сек
ції. гуртки, підготовка матема
тичного вечора в школі), не зав
жди можна було знайти ауди
торію для репетиції і т. ін.;
однак, все це не перешкоджало
нам регулярно готуватися. На
курсовому фестивальному ве
чорі за хороше виконання тан
цюристи нагороджені призом.
Зараз ми продовжуємо пра
цювати
над удосконаленням
танцю, щоб ще краще виступи
ти на факультетському вечорі.
Р. КОЛИХАН,
студентка 32 груші мате
матиків.
виконані Т. Стрельник і М. Зеленівською. Трохи гірше було
виконано п’єсу «Дитина» — це
пояснюється браком часу для
підготовки.
Скільки разів, готуючись до
фестивалю, ми сперечалися над
розучуванням віршів, пісень,
танців, задумувалися, як би
краще прикрасити сцену і 23
аудиторію... Кожен з нас нама
гався щось порадити, чимось
допомогти. Ось чому вечір про
йшов добре! Це наслідок напо
легливої праці всього колек
тиву.
М. ЧЕРЕПОВСЬКА,
студентка І курсу педфаку.
Нещодавно в нашій групі
відбувся вечір, присвячений
пам’яті Петра Ілліча Чайковського. До цього вечора ми
почали
готуватись давно.
Студенти прочитали багато
цікавого про життя і діяль
ність композитора, вивчали
його інструментальні твори,
розшукали і прослухали тво
ри, записані на плівці.
Щоб більше дізнатись про
улюбленого композитора, ми
написали листа до його пле
мінника Ю. Л. Давидова,
який живе під Москвою в
м. Клин і працює хранителем
будинку-музею П. І. Чайковського. Його відповідь була
зачитана на тематичному ве
чорі.
Ми вважаємо, що з цим
листом цікаво буде ознайо
митись всім студентам нашо
го інституту.
3. ПЛЕМЕНЮК,
студентка II курсу літ
факу.
Дорогі ю ні товариш і!
Я дуже зворушений тим, що ви згадали про мене, але,
на жаль, не зможу у березні приїхати в Київ, у моє лю
биме місто, бо зараз завантажений терміновою роботою.
Я прагну побувати весною у Києві, і якщо це здійснить,ся,
то обов’язково (підкреслено автором) провідаю вас, тим
більше, що ми з вами майже ровесники. Це тому, що я
винайшов нове літочислення.
Старе, з дня народження, на мій погляд, застаріло і
набридло, тому я перейшов па обчислення від 100 років.
По старому — всі, кому більше 50 років, продовжують
' старіти, а по моєму обчисленню — молодіють. Ось чому
мені зараз 18-й рік, у майбутньому році буде 17-й, і тому
я вважаю себе вашим ровесником.
Так! Петро Ілліч Чайковський був дивною людиною.
Ви його знаєте як композитора і мало знаєте про другі
сторони його діяльності: як філософа, письменника і пое
та, педагога і критика, патріота (палкого!) і трудівника —
самодисциплікованого, самокритичного, скромного, гуман
ного, реаліста...
Одне безсумнівно, що він — найпопулярніший худож
ник-композитор у світі, а у нас в Радянському Союзі —
і самий любимий. Це пояснюється його багатосторонністю.
Немає такої музичної форми, якої він не зачепив би
своєю творчістю; тому кожен, якою б формою він не за
хоплювався, знаходить у його творах відгук на свої за
хоплення.
А наскільки він популярний серед нас, можна проілю
струвати кількома статистичними даними. Я підрахував,
наприклад, скільки разів його твори були виконані у Мо
скві за 365 днів 1952 року (за офіціальними даними: про
грамами, афішами — без самодіяльності) — 102166 ра
зів. За 1955 рік — в Радянському Союзі: 1992 спектаклі
його опер і балетів, уривків з опер і балетів (1—2 дії)
57442 рази; трансльовано по центральному радіомовлен
ню творів повністю (симфоній, опер і т. п.) 3642 рази, ка
мерних — 23 272 і т. п.
Названих цифр достатньо, щоб підтвердити його попу
лярність.
Чайковський мріяв, щоб його музика розповсюджува
лася, щоб все більше людей її любили, знаходили в ній
втіху і підтримку. І ми можемо відповісти йому: «Так,
мрія ваша здійснилася. Вашу музику люблять, слухають,
вивчають і дійсно знаходять у ній втіху та підтримку».
На все добре, юні друзі!
N
Бажаю вам від душі удачі в усіх починаннях і в
житті.
Не забувайте лозунга Чайковського:
«Щастя знайти людство може тільки в настирливій
праці».
Ю. ДАВИДОВ.
Робота студрад в гуртож ит
ках дуже відповідальна. Вона
може бути самою різном аніт
ною. Але наші студради в кра
щому випадку збираю ть засі
дання і «говорять» про справи,
зовсім не працюючи.
Так, дуже погано, наприклад,
працюють в гуртожитках ред
колегії газет, санітарні комісії.
Вийшло лише по два номери га
зет і один сатиричний додаток.
І це більше, ніж за півроку!
Незадовільно працює сані
тарна комісія в гуртожитку
№ 1, де за три місяці було ли
ше 4 перевірки санстану кімнат.
Є у нас, звичайно, хороші
кімнати, в яких затишно, чисто.
Це кімнати № № ЗО, 46, ВЗ, 17
в гуртожитку № 1, кімнати
№№ 9, 8, 23. 29, ЗО, 31, 33 в
гуртожитку № 2.
Старости цих кімнат В. Де
нисова, Д. Чередниченко, О.
Смілянський, К. Ш еремет, Є.
Коцюк, П. Сирник і інші сум
лінно ставляться до своїх обо
в'язків і зуміли добитися по
рядку в своїх кімнатах.
Але є ряд кімнат, в яких
завжди безладдя, бруд, куди
просто неприємно заходити. Це
кімнати № № 1, 2, 42, 32, 81,
74, 84 в гуртожитку № 1 і
№ 27—в гуртожитку № 2.
І том а « К а п іта л у » К . М аркса)
Перший том геніального тво XX сто р іч ч я. Ідеї «Капіталу"
пролетаріатв
ру К. М аркса «К апітал» у п е сп р ям о в у в а л и
рекладі на російську мову ви перш у ч е р г у до зміни револю
йшов у світ 8 квітня 18 7 2 р. ц ійним ш л ях о м капіталістичного
(майже через 5 років п ісл я в и су сп іл ьств а і через утворення
д и к тату р и
пролетаріаходу його в світ на нім ецькій влади
мові) у виданні
П олякова в ту — до перетворення капітаСанкт-П етербурзі тираж ем 3 0 0 0 лісти чн ого суспільства на сопримірників. Уже на 15 травня ц іал істи ч н е.
1872 р. було розпродано 9 0 0
Ці ід е ї опанували робітнипримірників.
Ц ифра для того чим класом . Р осій ська Соціалчасу дуже велика. Ні на а н гл ій Д е м о к р а ти ч н а Робітнича Парській, ні на ф ранцузькій м овах тія. к ер о ван а Л еніним , з успі
«Капітал» ще до того часу не хом ви к о н ал а цю роботу. Робітз'явився.
ничий
кл ас Р о сії, пройшовши
СТВОРИв
Вперше за переклад взявся ч е р е з дві р е в о л ю ц ії,
свою
в
л
а
д
у
—
диктатуру
проле
М. Бакунін, але після роботи
таріату.
створив
свою
соціалі
над декількома сторінками від
роботи відмовився. Значну ча стичну д ер ж ав у і здійсню є пестину І тома «Капіталу» пере рехід від соц іал ізм у до комуклав на російську мову один з нізм у.
Б езсм ер тн і ід е ї «Капіталу» в
відомих представників народ
ництва 70 — 80
років Герман н аш у епоху зб а гач е н і творами
Олександрович Лопатін. М аркс Л ен ін а, теоретичним и положен
високо цінив ного як пере ням и і практикою Комуністичкладача. Але Лопатіну не до ної п а р т ії Р ад ян ського Союзу
велось закінчити переклад «К а і братн іх комуністичних і ро
піталу», тому що він змушений бітничих п артій країн народ
був
виїхати в справі визво ної д ем ократії.
К ерую чись ними, комуністич
лення М. Черниш евського, який
ні і робітничі
партії країн
у той час був у засланні.
соц
іал
істи
чн
ої
системи
впевне
Закінчив роботу над п ерекл а
дом Н. Ф. Данієльсон. У листі но створю ю ть у своїх країнах
до
Данієльсона 28 травня соц іалісти чн е
суспільство, по
1872 р. М аркс дав високу оцін глиблю ю чи цим загальну кризу
ку російському перекладу. Він
к а п іта л ізм у , вказую чи робітниписав:
«Переклад
зроблено
чом у кл асові капіталістичних
майстерно».
«Капітал»
М аркса був н а к р а їн ш л ях до визволення від
стільною книгою прогресивних кап італ істи ч н ого рабства.
Старости цих кімнат В. Клеп
ка, Т. Ілляшенко, К. Бондар,
Н. Радченко, В. Череп. Н. Ку
лик, Г. Вареник, Я. Міндак ні
чого не роблять, щоб навести в
своїх кімнатах порядок. Невже
треба доводити, що студент, людей
майбутній педагог, повинен бути
охайним і у побуті?
кінця XIX та початку
І. МОСЦІПАН.
Студради ж гуртожитків чо
мусь миряться з таким станом
і ніяких рішучих заходів до по
рушників норм співжиття не за
стосовують.
Цим, власне кажучи, і обме
жуються студради в своїй ро
боті... А чому б не зайнятися
їм таким питанням, як відвіду
вання лекцій? Адже не секрет,
що студенти мовно-літературно
го факультету часто не ходять
на першу лекцію...
Багато є недоліків у гурто
житку. Треба викривати їх і лік
відувати. Це справа студрад.
А. ЛИСЕНКО,
член комітету ЛКСМУ.
ші, вміння організувати учнів
ський колектив.
Як правило, успіху в прове
денні позакласної роботи дося
гають ті вчителі, які роблять
ках, виступи на диспутах, на її незвичайною, захоплюючою.
конференціях читачів і т. п.
Так, наприклад, вміло органі
зує її викладач Боярської се
+
*
*
редньої школи І. П. Коваленко.
Мені хочеться розповісти про
Талановитий вчитель, І. П.
досвід проведення позакласної Коваленко у позакласну роботу
р о б о т и деякими хорошими з літератури вносить елемент
вчителями-словесниками.
Се гри. Вона організувала не літе
ред них і вчителі, стаж тру ратурний гурток, а товариство
дової діяльності яких збігаєть «Юний літератор». В члени
ся з славною річницею Вели ного приймаються встигаючі
кого Жовтня, — К. В. Козлов- учні, які виконали яке-небудь
ська (школа № 97), Т. Ф. Фа- доручення (підготували допо
щевська, Є. К. Новомглинська, відь, інформацію, монтаж, аль
Л. Л. Зайцева (школа № 138), бом і т. ін.). Члени товариства
В. К. Радзієвська (Боярська мають білет, на обкладинці яко
школа), — і молоді талановиті го зображена ліра, а епіграфом
вчителі — І, П. Коваленко, взяті слова: «Мой друг, Отчиз
Т. Л. Громико (Боярська шко не посвятим души прекрасные
ла) і багато інших. Характерною порывы».
особливістю • цих прекрасних
педагогів є скромність, лю
Кожний член товариства має
бов до свого предмета, до уч певні права і обов’язки, що за
нів, невтомність у труді, жага писані в Статуті товариства,
до знань, розуміння дитячої ду який визначає і завдання його,
З досвіду кращих
вчителів-словесників
Наша газета вмістила багато
листів колишніх випускників, в
яких воші діляться своїми успі
хами і невдачами, розповідають
про труднощі в роботі.
У молодого вчителя найбіль
ші труднощі (як видно з листів,
з особистих бесід з випускни
ками) виникають у проведенні
позакласної роботи з літерату
ри, Навички проведення поза
класної роботи набуваються з
роками. Однак-, вже в інституті
студенти можуть повністю під
готуватися до неї. Допоможуть
у цьому лекції, практичні за
няття, методична література,
де висвітлюється досвід пере
дових учителів. Полегшить са
мостійну позакласйу роботу ак
тивна участь у наукових гурт
твір марксизму
Про роботу студрад Геніальний
(До 8 5 -р іч ч я з д н я виходу перш ого росій ського перекладу
Діяльність товариства повинна
сприяти зміцненню любові до
нашої соціалістичної батьків
щини, давати учням навички і
вміння самостійно
працювати
в га л у зь літератури над м ате
ріалом художніх текстів, кри
тичних статей, над газетним і
журнальним матеріалом. Т ова
риство допомагає поглиблю ва
ти і розширювати знання учнів
з літератури; виховувати в них
любов до неї.
Для розв’язання поставлених
завдань товариство «Ю ний л і
тератор» проводить- спеціальну
роботу, а саме: організує з у
стрічі з літераторами: готує і
проводить доповіді учнів; орга
нізує практичну роботу по ви
готовленню учбових посібників,
таблиць, схем, альбомів, монтажів; проводить екску р сії в
музеї: організує культпоходи в
кіно, театри
для перегляду
фільмів, вистав з наступним об
говоренням їх; влаш товує л іт е
ратурні виставки; випускає л і
тературну газету;
проводить
л іт е р а т у р н і вечори: готує і проводить
л іт е р а т у р н і і музичні
вікторини.
Ці п и тан н я
повинні бутиу
ц ен тр і у ваги і шкільного літерату р н о го
гуртка. Органами
уп р авл ін н я гуртка є загальні
збори і Р а д а у складі 5 чоловік. Т овари ство д іл и ться на
с е к ц ії, відповідно до інтересів
окрем и х член ів його: наукову,
творчу, драм атичну. На засід ан н ях обговорюються теоретичні питання, зачитую ться нови н ки
худож ньої літератури
(стави л и сь, наприклад, такі теми: « Я к читати картини»,"Як
сл у х ати музику»). У Боярській
ш ко л і було створено учнівський
те а тр ім. О. М. Островськог.
О чолю вали
театр учні, були
сво ї і реж исери, і адміністратори. С ам і учні писали декорації
до вистав, готували костюми
Р ізн ом ан ітн і форми провед
ен
н я п озакл асн ої роботи вчительки Ірини Павлівни Коваленко
заслуговую ть на увагу.
В. САВЕНКО
(Продовження буде1
Як я працюю
над курсовою
роботою
В цьому навчальному році, як
і в минулому, я обрав собі те
му курсової роботи з геомет
рії — «Найкоротші лінії на
простіших поверхнях».
Приступаючи до роботи над
обраною темою, я, перш за все,
ознайомився з основною- фунда
ментальною літературою, і пе
реконався, що в математичній
літературі дано строго-логічне
обгрунтування властивостей лі
ній, поверхень, але тут не роз
глядаються способи побудови
ряду плоских і просторових фі
гур при зображенні на плоско
му рисунку. Між тим відомо,
яке важливе значення, особливо
в умовах політехнічного навчан
ня, має вміння зобразити про
сторові фігури на плоскому
рисунку і, навпаки, за даним
рисунком уявити зображену на
ньому просторову фігуру. Та
ких навиків можна набути ли
ше при умові суміщення мате
матичних обгрунтувань з від
повідними побудовами.
При розробці теми курсової
роботи в минулому році мені
вдалося досягти поставленої ме
ти. Зараз, працюючи над темою
«Найкоротші лінії на поверх
ні», я зустрів труднощі при
розробці елементів побудови
найкоротшої лінії на прості
шій поверхні обертання (в ізо
метричній проекції).
Щоб подолати ці труднощі,
мені довелося додатково пере
Виступає з аступник міністра
3-го квітня викладачі, аспіранти та студен
ти інституту зібрались в актовому залі, щоб
прослухати лекцію заступника міністра освіти
УРСР т. Руська О. М. про роботу конферен
глянути ряд підручників і ін
ших літературних джерел. Я
ставлю за мету знайти і обгрун
тувати найпростіші методи по
будов. Велику допомогу в роз
в’язанні цього питання нада
ють мені викладачі креслення.
Слід відмітити, що ряд сту
дентів, виконуючи курсові ро
боти, не поглиблюють СВОЇХ
знань, а використовують лише
навчальний матеріал, часто переписуючи його у тому ж ви
кладі, в якому він поданий авто
ром підручника. Такі курсові
роботи не є творчими, і користь
від їх виконання сумнівна.
В. ІЗРАЇЛЯНТ,
студент III курсу фізикоматематичного ф-ту.
Лист до редакції.
Випадок в ощадкасі
Це трапилось 26-го вересня їй назустріч і задовольнив про
хання...
1956 року.
Пройшло 6 днів. В ощадну
В ощадну касу № 10172
касу
з ’явилась студентка і по
з’явилась невелика на зріст дів
чина. На ній був сірий жакет; дала заяву про те, що у неї ви
чорне волосся коротко підстри крадено ощадну книжку. Це
жене; в- руці — чемодан. Вона була Галина Бондаренко. Як
пред’явила ощадну книжку на виявилось, гроші тиждень' тому
ім’я Бондаренко Галини Яків одержала зовсім інша, підстав
ни, студентки 4 курсу фізико- на особа.
Із своєї заробітної плати мені
математичного факультету. Піс
довелось
виплатити' 1000 крб.
ля виписки ордера на 1000 крб.
було звірено підпис пред’явни дійсній власниці ощадної книж
ка на особистому рахунку. Під ки — Бондаренко Г. Я...
Про цей прикрий випадок
пис не зовсім збігався. Дове
знають
і керівники фізико-мателось просити, щоб вона ще раз
поставила свій підпис на орде матичного факультету і парторрі, що і було зроблено. Другий ганізація. Проте до цього часу
підпис був настільки подібним. ніхто не зайнявся цим серйоз
що можна було видати гроші ним питанням. Не звернули
без вагання. Все ж я попросив уваги і не надали ніякої допо
пред’явити паспорт. Вкладниця моги для виявлення шахрайки
відповіла, що проживає в гурто ні комсомольська організація
житку на вул. Освіти, 6 і що факультету, ні комітет ЛКСМУ.
у всіх студентів паспорти взято Невже ганебний вчинок цієї
студентки нікого не хвилює, не
на прописку. Ні комсомольсько
викликає обурення?
го, ні студентського квитка на
Сподіваюсь, що все ж таки
вимогу не було пред’явлено: серед студентів знайдуться то
обидва документи, за її слова вариші, і тим більш комсомоль
ми, вона забула в гуртожитку. ці, які допоможуть виявити осо
Вкладниця просила не затри бу, негідну звання радянського
мувати її, бо в неї вже на ру студента, радянської людини.
Д. ТОВСТЕНКО,
ках виписаний чек на пальто і
завідуючий ощадною касою.
залишилось мало часу. Я пішов
Г Р А М А Т И КА
НА
Щ И Т І
На дошках (щитах) об’яв чи просто на стінах (звісно, на па
пірцях) можна зустріти немало цікавих граматичних вправ.
Любителі можуть знайти їх швидко. Ми подаємо поки що
одну з цих вправ, що міститься на дошці об’яв місцевкому. Ка
са взаємодопомоги вивісила
«СПИСОК
должников по ссудам которых касса предупреждает, что если
до 10 апреля 1957 г. они не погасят задолженность по ссудам,
задолженность будет взыскана в пренуднтельном порядке, а
ссудодержателц их (?) лишены в дальнейшем пользоваться ссу
дами».
Читачі можуть подумати над цим списком, проставити,
де треба, коми, замінити букви та вирішити, кого це «их» має
на увазі автор, а також продумати стиль останньої частини
цього твору.
ції ЮНЕСКО, яка працювала в місті Делі, та
про його враження від поїздки по Індії,
На ф о т о: в актовому залі під час лекції.
Про деякі ф акти ам оральної поведінки
серед аспірантів інституту
На таку тему нещодавно пар
тійне бюро і дирекція інституту
провели загальні збори аспі
рантів.
До цього часу вважалось, що
аспіранти — люди серйозні і
тому вести серед них ідейновиховну роботу навряд чи слід.
Проте факти показують, що
окремі товариші, добре усвідо
мивши свої права, забувають
про ті досить складні і відпо
відальні обов’язки перед дер
жавою і суспільством, які ви
тікають з почесного звання —
аспірант столичного вузу.
В інституті
всі
знають’
Ю. Ільїних як сумлінного аспі
ранта, ввічливу і тактовну лю
дину. І раптом дізнаємось про
те, що його засуджено на 15 діб
позбавлення волі. З ’ясовується,
що в нетверезому стані Ю.
Ільїних порушував порядок в
кінотеатрі «Жовтень», за що і
був затриманий органами мі
ліції.
Справедливо, різко критику
вали товариші Ю. Ільїних за
цей ганебний вчинок. Відчува
лося, що до долі свого товари
ша вони не байдужі і що їх
цікавить і хвилює не тільки стан
справ з написанням дисертації,
а й моральне його обличчя, як
майбутнього вихователя молоді.
У виступах товаришів (напри
клад, наукового керівника Ю.
Ільїних
доцента
Задесенця
М. П., аспірантів М. Висоцького, М. Рябухіна і ін.) була ви
словлена впевненість у тому,
що Ю. Ільїних свій вчинок доб
ре усвідомив і ніколи не повто
рить його.
Враховуючи це, збори поста
новили: просити дирекцію ін
ституту накласти на Ю. Ільїних
суворе адміністративне стягнен
ня І дати йому можливість за
кінчити навчання в аспірантурі.
Паралельно з вчинком Ю.
Ільїних на зборах було розгля
нуто факти негідної поведінки
аспіранта кафедри методики
математики М. Матюхи.
його теж знають в інституті.
Але знають як склочника, лю
дину, яка систематично пору
шує норми співжиття в гурто
житку.
Він жив у кількох кімнатах,
але ніде не міг ужитись із свої
ми товаришами, бо одні його
переслідують (!), другі — на
сміхаються, до третіх — при
ходять друзі.,. І почав М. Матюха строчити кляузи, і в ре
дакцію газети «За педагогічні
кадри», і в «Вечірній Київ», 1
навіть...
в
Раду Міністрів
СРСР.
Чого ж вимагає т. Матюха?
Він вимагає виключної поваги
і турботи до своєї особи і тут же
виливає на своїх товаришів по
токи бруду.
Питанням
перевиховання
цього сорокарічного «юнака»
займались і студрада гуртожит
ку, і представники редакції га
зети «За педагогічні кадри», і
члени кафедри, на якій на
вчається М. Матюха.
Чи прислухався він до голо
су розуму, до тих товариських
порад, що йому пропонувались?
Відповідь на це дає його виступ
на останніх зборах. М. Матюха
говорив довго, нудно, з насоло
дою копаючись у дріб’язкових
питаннях, які не мають ніякого
принципового значення. І знову
потоки липучого, зловонного
бруду...
Секретар партбюро інституту
В. Єрмак кваліфікував його ви
ступ як демагогічний, як спро
бу наклепу на наш здоровий 1
згуртований інститутський ко
лектив. Не дивно, що спроби
наклепу дістали від присутніх
на зборах рішучу відсіч.
Виступаючі (а таких було 14
чоловік) зробили ще одну, остан
ню спробу довести М. Матюсі
хибність його поведінки, небез
пеку, яка чекає його на цьому
шляху.
Як же зрозумів сказане М.
Матюха? Він знову почав вима
гати до себе поваги.
Враховуючи це, збори звер
нулись до дирекції інституту з
проханням розібратись у цьому
питанні і, в разі потреби, від
числити М. Матюху з аспіран
тури.
Виступаючі товариші також
вказували на те, що подібні
факти могли статись внаслідок
послаблення
ідейно-виховної
роботи серед аспірантів. В. Ти
хомиров зробив закид в адресу
партбюро і місцевкому інститу
ту, які в недостатній мірі зай
маються
питанням ідейно-ви
ховної і культурно-масової ро
боти серед аспірантів.
Учасники зборів, зокрема
М. Рябухін і К. Топольницька, звернули увагу присутніх
і на те, що окремі працівники
бухгалтерії інституту нетактов
но поводять себе: відвідувачі
замість вичерпної відповіді па
запитання
одержують
грубі
окрики. Ще й досі працівники
бухгалтерії не роз'яснили аспі
рантам положення про стипен
дію, не усунули окремих кон
фліктних питань у цій справі.
Збори показали, що колектив
аспірантів Інституту — надійне
поповнення рядів наукових пра
цівників — як зіницю ока бе
реже право називатися аспіран
том КДПІ їм. Горького і нікому
не дозволить ганьбити це висо
ке звання.
Вперше очима
учителя
Ще зовсім недавно студентнпершокурсннкн сиділи на шкіль
них партах, хвилювалися під
час опитування, старанно слу
хали пояснений вчителя, тґіднімалн руку, задаючи питання чи
доповнюючи відповідь товари
ша, переживали свої учнівські
печалі і радощі.
І ось воші знову йдуть в шко
лу, на дзвоник входять в клас,
але вже з іншою метою — учи
тись бути вчителем, учитись ба
чити дітеіі. розуміти їх внут
рішній, світ. їх сприймання на
вколишньої дійсності, їх став
лення до навчання. Звичайно,
це нелегка справа, і студенти
роблять лише перші, ще несмі
ливі, невпевнені кроки на цьо
му шляху. Але якими цікавими
і важливими вони є у форму
ванні майбутнього вчителя!
Цього року кафедра психоло
гії вперше організувала прак
тичні заняття першокурсників
у школах для того, щоб вчити
їх спостерігати психічну діяль
ність учня в процесі навчання
та робити психологічний аналіз
основних етапів уроку.
Студенти вивчають роботу
вчителя, особливо ного засоби,
скеровані на організацію уваги
учнів на уроці, на забезпечення
ефективності
запам'ятання 1
мислнтельної діяльності. Біль
шість студентів виявила вели
кий Інтерес до цієї форми ро
боти.
На жаль, деякі студенти недосить серйозно ставляться до
даного виду роботи, пропуска
ють уроки, не ведуть система
тичних записів своїх спостере
жень.
Практичні
заняття
лише
розпочались, тому є час макси
мально використати можливості
свого першого, але дуже важ
ливого знайомства з школою.
Б. ЗАЛЬЦМАН,
викладач кафедри психоло
гії.
Напередодні
екзаменаційної сесії
Наступила гаряча пора для
четвертокурсників. Останні дні
навчання в інституті... Попере
ду семестрова сесія і державні
екзамени.
Студенти-математикн склали
уже всі заліки.
На сесію винесено чотири ек
замени: історичний матеріалізм,
теорію функцій, основи геомет
рії і астрономію. Особливо важ
ко буде складати заліки з основ
геометрії і астрономії. Ці курси
звичайно читалися на протязі
двох семестрів, а нам вони ви
кладені за два місяці, бо чо
мусь у другому семестрі рапто
во вирішили зробити четвертий
курс випускним, хоч І семестр
працювали за планом для п’яти
річного терміну навчання. Та
думаємо, що при наполегливій
роботі подолаємо ці труднощі.
Скориставшись тим. що з
більшості предметів у нас уже
лекції закінчилися і в остан
ній тиждень ми маємо лише по
1—2 пари академзанять, ми
вирішили достроково скласти
екзамен з астрономії.
Доведеться напружено попра
цювати, щоб успішно закінчити
інститут.
А. МИРЕЦЬКА,
студентка IV курсу фізнкоматематичиого факультету.
С П О Р Т И В Н Е
Л І Т О
Перші результати у спартакіаді
вузів Києва
Спортсмени - ф ехтувальники ін сти ту ту Ю. Корольов, а сту.
День видався чудовий. На учасників змагання надзвичай ву одержали кубок— приз газе
Ю. Коберник з ’явився
нашого інституту у завзятій чо дент
кебі ані хмаринки. Сонце гріє не збудження. Фізматовці по ти «За педагогічні кадри».
тириденній. боротьбі на бойо тільни за 10 хвилин до початку
по-літньому. За молодим сос здоровляють Ніну Нечай, Тама
вих доріжках палацу культури зм аган ь. І том у вже перша зу
няком, там, де починаються ві ру Василенко, Раю Стебко. Се
заводу «Більш овик» закінчили стріч з ком андою театрального
ковічні сосни, що вітами, свої ред представників педфаку чут
свій виступ у спартакіаді в у ін сти ту ту д а л а три поразки.
ми розчесали небо, очистивши но сердиті голоси, часто повто
А л е по д ві перемоги добили
зів Києва. У змаганнях брали
на ньому безкрайній голубий рюється прізвище Урбанської.
м олоді
еспадронники
океан, чути юні голоси, музи Адже якби ця студентка, що
участь 8 інститутів. Кожний ін ся
канти пробують свої Інстру має другий розряд з легкої ат
ститут виставив п ’ять команд, Ю. Р у д ь та І. Солдатенко.
менти. Мідні труби виблиску летики, була дисциплінованою 1
по три чоловіка в кожній.
С ам овідд ан о вели бої наші
ють на сонці; здається, що во з’явилася на змагання,
Першими вступили у бороть ш пагісти. я к і вперш е взяли в
вона
ни з нетерпінням чекають, коли могла б повернути хід подій на
бу чоловіки-рапіристи Б. Ц иган руки ел ек тр о ш п аги (бо їх в ін
молоді легені музикантів ожив користь педфаку, хоч би перед
чук, В. Терлецький, О. П роко ституті й досі немає!).
лять їх мелодійні душі. І ось спортсменами літфаку, які ви
пенко. Найбільшу
кількість
Я. Л ри ган ц добре проводив
оркестранти у живописних по передили їх всього лише на 10
очок приніс команді Б. Ц иган свої п а р тії, але відсутність до
зах розсілись на молодому очок...
чук, який вперше виконав р о з свіду такти ки вед ення бою не
трав'яному килимі, напружи
рядний норматив. А ле в цілому д ал а й ом у м ож ливості виграти
Та ось знову голос головного
лись лиця, і у простір вирва судді. На бігову доріжку вихо
команди програли більш силь
виріш альний бій.
лись бравурні звуки «Москвы
ним командам інституту ф із
дять чоловічі команди: три —
О станніми вели бої фехту
майской»...
культури і будівельного Інсти
з фізико-математичного і одна —
вальники
на к ар аб ін ах з е л а
А збону, на доріжці, дівчата з педагогічного факультету
туту.
стичним
багнетом. С туденти
1 юнаки у літніх спортивних ко (мовно-літературний факультет
Успішно виступали студент
С.
Б ородавка,
В. Б ордов,
стюмах роблять розминку. За не виставив жодної команди!).
ки
Т.
Житнікова,
Н.
Велика,
На другому місці жіноча
В. Х рапачевський, П. Б е р е ж
раз почнеться естафета на приз Для юнаків дистанція вдвоє
А.
Крючкова,
Д.
Гладишко.
мовно-літературного
ний виграли у ком анд інституту
газети «За педагогічні кадри», більша, ніж для дівчат, — команда
факультету,
на третьому — Вони виграли з рахунком 6:3 ім. М ікояна та театральн ого ін
яка відкриє літній спортивний 1000 метрів.
у команд Інституту їм. Мікояна
педфаківці.
сезон в інституті. Все вже го
і театрального Інституту, забез ституту і зай н ял и 1-е місце по
Бігуни приготувались. Бо
тове. Між деревами простягну
Легкоатлетична естафета, яка печивши собі вихід у фінал. На своїй групі вузів.
лось червоне полотнище — лі лільники притихли. Прибігли відбулася 7 квітня, показала, ші студенти у фіналі зайняли
У загальн ом у за л ік у коман
нія старту і фінішу. Головний сюди і музиканти. Сигнал — і що справжніх спортивних пере "4 місце у загальному заліку і да інституту за й н я л а II місце,
суддя В. С. Спиридонов дає вперед виривається Саша Ко мог можна добитись лише вна по другій групі вузів — 1 м іс хоч і м ала зм огу бути на пер
останні пояснення. Бігуни одер сенко, що захищає спортивну слідок регулярного тренуван це. Особливо успішно виступа шому.
жують естафетні палочни. Учас честь педфаку. Він біжить впев ня, внаслідок серйозного став ла
спортсменка II розряду
Ф ехтувальн и кам
інституту
нено і дуже легко. Перший етап лення до спорту. Кращими бі
ники естафети і численні бо
Т. Житнікова, яка виграла май за р а з треба наполегливо трену
лільники з нетерпінням чекають веде він. Палочку приймає Ми гунами виявились саме ті, хто же всі зустрічі у ф ехтуваль ватись, щоб підготуватися до
сигналу. Всі відчувають радіс кола Гільченко. Вже на третій на протязі всієї зими тренував ниць І 1 II розряду. Прекрасно спартакіади педвузів України і
не хвилювання, м’язи бігунів сотні метрів болільникам стало ся, по-справжньому готуючись виступала Н. Велика.
Р адянського Союзу.
напружені.
.5; •'£. ясно, що Гільченко здає — бі до спортивного літа.
Невдача спіткала наших есжить він тяжко; його наздога
с. колчинськии,
Всі, хто був у цей день у падронників. Через хворобу не
няє і обходить недалеко від лі
з’явився
на
змагання
чемпіон
майстер спорту.
нії фінішу представник фізмату святошинському лісі, залиши
Борис Ковбасенко; з ним май лись задоволені. Після спортив
же поруч легко йде Іван Гор- них змагань відбулися танці,
бачук — теж фізматовець. Па атракціони, потім на спортивно
Недавно відбулася цікава зу
лочка у Ромася, той передає му майданчику школи-інтернату
Кобцю. Болільники втратили № 1 любителі спорту спостері стріч з баскетбола між коман
гали гру в волейбол.
дою літфаку та збірною коман
всякий спокій.
Приємне враження від цієї дою інституту: зустрічались дві
— Добре, Сашо! Добре! Так
Інститутських
іди! — це підбадьорюють Коб- хорошої форми відпочинку сту найсильніших
команди.
В
складі
команди літ
ця, який ні на мить не збавляє дентів порушив тільки наш бу
факу, яка є чемпіоном, висту
фет,
який
ніяк
не
міг
задоволь
темпу, не втрачає впевненості.
пають два учасники збірної
— Шора! Жора!! Жора!!! Да нити попит відпочиваючих. На команди інституту; в складі
вай! Жми! — підганяють дру ша їдальня послала в ліс, оче збірної — кращ і баскетболісти
видно, те, що не змогли прода
гого спортсмена.
Антол, В.
Панасенко,
ти на місці. І адміністрація 0.
А. Пашковський та 1н.
Спортивна удача явно вже
на боці фізматовців. Завершує їдальні не прорахувалась: адже
На початку гри команда літ
на безриб’ї і миргородська во
естафету юнаків Василь Прий
факу
почала енергійний наступ.
І ось — сигнал. Група струн мак. Він першим перебігає лі да — лимонад, а пиріжки все
Рахунок
— 6:2 на користь
ких дівчат блискавично зірва нію фінішу. Переможця нагоро одно, що найкращий шоколад...
чемпіонів.
Збірна команда ін
А втім; сміх сміхом, а «піклу
лась з місця і за мить уже джують оплесками і тушем.
ституту
рішуче
стримувала на
вання» працівників буфета про
далеко перед нами, між без
Знову переміг фізмат. Опа- наших студентів викликало за тиск противника і часто сама
мовними болільниками-соснами, нас Вещицький, секретар фа
переходила в атаку. Дуж е вда
П роведена
гра має велике
миготять різнобарвні майки. культетського бюро комсомолу, конне обурення.
ло вів атаки 1, як говорять «бо значення в підготовці
нашої
Ще кілька хвиль, і повз нас не може приховати почуття гор
Правда, молодість скоро за лільники»,
«розводив»
гру команди баскетболістів до зм а
пробігають ті, хто вирвався впе
буває про неприємне. В пам’я Є. Антол.
гань на перш ість вузів м. Киє
ред; ось естафетна палочка у дості за своїх товаришів. Та
ті залишиться цікаво проведе
Перша
половина
гри
закінчи
його
1
не
треба
приховувати.
ва.
Тамари Василенко, вона вих
* * *
лась
з
рахунком
23:22
на
ко
Фізматовцям
є
чим
гордитись.
ний
вихідний
день
у
святошин
рем понеслась вперед. Пере
ристь
збірної.
Другу
половину
З а р а з розпочались змагання
могли спортсменки фізико-ма- Першість в естафеті завоювали ському лісі. Такі дні (з кращою
спортсмени фізико-математич їх організацією) варто проводи збірна команда провела з вели на перш ість в у зів м іста з бас
тематичного факультету.
ким піднесенням. Команда л ’г- кетбола. Поки щ о невдало ви
Серед болільників і самих ного факультету. І вони по пра ти частіше.
факу другу половину провела ступаю ть н а ш і зб ірн і жіночі
К. ІВАНЕНКО.
значно гірше своїх можливо команди.
Ч оти ри
жіночих
стей; часто кидки гравців не команди ін сти туту провели по
досягали мети. Збірна команда дві зустрічі, я к і закінчились їх
нашого інституту одержала за поразкою . С подіваємось, що на
Студенти нашої групи, як сандра Андріївна Реутська,
служену перемогу з рахунком ш і ж іночі ком анди в наступних
і всі трудящі Радянської старі комуністи, члени КПРС
45:35.
іграх візьм у ть реванш .
країни, готуються до свят з 1918 року. Вони розповіли
кування славної річниці Ве про перші роки встановлення
ликого Жовтня.
Радянської влади, про людей,
Ми знову і знову з хвилю які будували її. Дмитро
поділився
ванням перечитуємо книги Олександрович
про подвиги борців за радян спогадами про дні громадян
ську владу в Жовтневі дні, ської війни, розповів кілька
про подвиги тих, хто відсто цікавих епізодів з свого жит
ював ці завоювання в боях тя того часу; Олександра
громадянської і Вітчизняної Андріївна — про роботу ко
місара військового госпіталю
воєн...
Але ще цікавіше послуха в 1918 році.
ти учасника тих героїчних
Ця тепла зустріч представ
ників двох поколінь назав
днів.
У минулу п'ятницю на по- жди залишиться в нашій па
Г. САВЧЕНКО,
літгодину до нас в групу при м’яті.
йшли гості — Дмитро Олек староста групи IV курсу до
сандрович Реутський 1 Олек шкільного відділу.
З а с т. редактора В. КУХАР
.
Зустріч сильніших
Тих днів не змовкне слава
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова