Файл #111: "За педагогічні кадри. № 14 (26) (12 квітня 1957 року)"

Пролетарі всіх країн, єднайтеся?

З а педагогічн і

К А Д РИ

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО

Важливі завдання бюро
Завдання факультетських бю­ і покарати порушників. Але
ро ЛКСМУ — керувати всією секретар бюро IV курсу Т. Рароботою студентів факультету. зумова хотіла, щоб цю справу
І навіть в самий гарячий час порушило факультетське бюро
підготовки до фестивалю не слід (секретар Н. Балабан). Ця бо­
забувати про основне — про ротьба між ними продовжува­
лась, аж поки не почалась сесія
дисципліну і успішність.
А чи на належному рівні на IV курсі. Комітет комсомолу
передав справу партійному бю­
наша трудова дисципліна?
Можна навіть сказати, що ми ро факультету.
боремось з порушниками і ле­
«Швабра» — цікава і дотеп­
дарями. Адже і «Швабра», і на газета, але факти про пору­
«Перець», і «Телевізор», і «Фо­ шення дисципліни, вміщені в
тооб’єктив» спрямовують свою ній, не розглядаються на бюро.
критику на порушників та ле­
Бюро фізико-математичного
дарів. Майже в кожному номері факультету розглядало питан­
газети «За педагогічні кадри» ня успішності 34-ої групи фізи­
є сатиричний куток «Не пухом, ків (комсорг С. Письменна). На
а пером»'. Та, як бачимо, цього бюро були присутні всі комсор­
недосить. Г це тому, що на ком­ ги, і це дало позитивний резуль­
сомольських зборах груп, на тат. Бюро III курсу розглядало
курсових та факультетських справу окремих порушників (В.
бюро рідко порушуються питан­ Петрухана), але не розглянуло
ня успішності та дисципліни.
факту порушення дисципліни
В газеті «За педагогічні кад­ студентами Б. Стадннком і А.
ри» № 11 була вміщена стаття Золотарським.
«Коли почались заняття...». Ма­
Незабаром весняна сесія. Пи­
буть, всі читали її і знають, що
танням
трудової дисципліни на­
деякі студенти за краще вва­
ших
студентів
слід зайнятись
жають спати, ніж іти на лекції.
Бюро мовно-літературного фа­ серйозно і негайно.
культету повинно було відразу
Г. ТКАЧЕНКО,
розібратися з даними фактами
член комітету ЛКСМУ.

П е р ш і н а с л ід к и
8-го квітня дві
групи IV курсу мов­
но-літературного фа­
культету
(україн­
ський і російський
відділи)
складали
екзамени з росій­
ської
літератури.
Перший екзамен по­
казав, що студенти
серйозно готуються
до своїх останніх
семестрових екзаме­

нів. Особливо хоро­
ші наслідки на ро­
сійському
відділі.
Тут з 25 студентів
лише троє одержали
добрі оцінки, реш­
та 22 — відповіда­
ли на відмінно. Пре­
красні знання вия­
вили студентки Л.
Геращенко, Т. Кайдаш, 3. Примаченко,
Т. Левченко та інші.
Серед студентів ук­

КОРИСНА

раїнського відділу
відмінні о ц і н к и
одержали М. Бог­
дан, О. Предоляк,
Т. Смагіна, Н. Тимановська і інші —
всього 8 студентів.
Перед випускни­
ками стоїть завдан­
ня—успішно склас­
ти сесію, щоб впев­
нено, з глибокими
знаннями зустріти
державні екзамени.

ЗУСТРІЧ

12

КВІТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ

№ 14 (26)

У вечір ясний, весняний...
Свято завжди залишає після чали їх біля входу і гостинно
себе багато вражень і запам’я­ проводили до залу.
Перед початком і після вечо­
товується надовго.
Не менше вражень зали- 1 ра, в антрактах скучати не до­
шив після себе фестиваль­ водилось: присутні, зацікавлені
ний вечір І курсу мовно- іграми і конкурсами, не помі­
літературного факультету. 1 ко­ чали, як іде час.
ли зараз пригадуєш в деталях
ІІ відділ концерту наочно по­
цей весняний день, вбрання за ­
казав: мрії Т. Г. Шевченка
лу, вдалі номери, веселі облич­
чя і головне — сміх, хочеться здійснились — весело і щасли­
ще раз сказати: без сумніву, во живуть його сини І онуки.
вечір пройшов добре. Як у ка­ Про це співали Є. Кім, С. Гресь,
лейдоскопі, у пам'яті ще й досі це відчувалося в танцях, вико­
переливаються різноманітні ці­ наних групами студентів. Не
каві виступи,* веселе пожвав­ можна було без задоволення
лення всіх присутніх — від си­ слухати
«Московские
огни»
вої лаборантки до сором’язли­
вого першокурсника, від членів композитора І. Дунаєвського у
жюрі до молодих гостей. Яке виконанні вокального секстету.
близьке всім життя України те­ Весь час пожвавлював концерт
пер і в минулому, як любимо ми конферанс, який вели В. Шанаших революціонерів і поетів, рапа та А. Конак.
Багато дотепності, оригіналь­
акторів і новаторів! Тому ціл­
ком зрозумілою є і тематика ності і вміння вклали в органі­
вечора — «В
більшовицькій зацію вечора студенти І курсу.
сім’ї, славній, вольній, новій, Присутні залишились задоволе­
ні і танцями в по-домашньому
ми тебе не забули, Тарасе!».
затишній аудиторії з написами,
Творчо зроблений монтаж, ці­ подібними цьому:
кава роль ведучого, вмілі висту­
«Кто с собой не взял, друзья,
пи А. Денисенко, Т. Поліщук.
Песни, шутки и улыбки,
Н. Коваленко, В. Яременко та
Тот пришел, наверно, к нам.
інших забезпечили живе сприй­
Видно, по ошибке!»
мання історії і сучасності, що
Чи були на вечорі недоліки?
поставали перед глядачем зі Так. На нашу думку, зовсім ви­
сцени. Вдало проходив хоровий пав з конферансу номер «Ле­
супровід декламації і виконан­ бедине озеро», який аж ніяк не
ня українських пісень. Здава­ показує хороших смаків конфелось, що сам Кобзар бере ранс’є. Дещо маловиразним був
участь у загальному святі і за­ напис над портретом Т. Г. Шев­
раз промовить щось зі своєї ченка.
уквітчаної рами. В залі — ви­
А в цілому студенти літфаку
ставка, присвячена життю і
І
курсу
показали, що вони здат­
творчості Т. Г. Шевченка.
ні зробити дуже багато при ба­
Минув перший відділ концер­
жанні,
згуртованості, дружбі.
ту, а схвильовані гості (студен­
У
Тараса
гарні скрізь онуки,
ти інституту цивільного повіт­
ряного флоту і автодорожного
І у вечір ясний, весняний
інституту, робітники Ленкузні)
Всі вони під танцю й пісні
ніяк не могли забути того юнака
звуки,
і дівчину (І. Маркушенко і В.
Свій
привіт
послали
молодий!
Вошкулат), які в українських
національних костюмах зустрі­
В. ТАТАЄВ.

Серед присутніх, що прийшли
4-го квітня на зустріч з заступни­
ком редактора українського сати­
ричного журналу «Перець» Пав­
лом Глазовим (випускником нашого
інституту), були члени літстудії,
члени редколегій, сатиричних стін­
газет факультетів, студенти, ви­
5 квітня. Стрілка годинника
кладачі.
Він
розповів
про
роботу прямує до 7 годин ЗО хвилин.
журналістів і художників журна­
Актовий зал наповнений весе­
лу, про те, як готуються матеріа­ лим гомоном молоді, шарудін­
ли. П. Глазовий відповів на питан­ ням святкової одежі і радісни­
ня, що цікавили присутніх.
ми посмішками. Але на деяких
обличчях, крім святкового на­
строю, соромливою смужкою
пробивається турбота.
Чому ж ці товариші турбу­
ються і хто вони? Та це ми,
першокурсники! Адже сьогодні
наш фестивальний вечір.

Свято молоді і миру

Раптом відкривається завіса
і на сцені, прикрашеній квіта­
ми і голубами миру, вишикував­
ся хор і курсу педагогічного
факультету. Тут—більшість дів­

чат. Але в нашому хорі беруть
участь і п’ять хлопців — май­
же весь чоловічий склад курсу.
Хором диригує В. Бондар, сту­
дент відділу 1 —4 класів. Далі
ми бачимо польку у вико­
нанні студентів Відділу С П Є Ц '
педагогіки. Танок
змінюєть­
ся виступом Л. Чернякової, сту­
дентки дошкільного відділу.
Вона дуже хороше декламує
вірш «Повесть о весне и двух
студентах». Ніжно прозвучала
народна пісня, виконана дівча­
тами з відділу 1—4 класів.
Сподобалася і «Гандзя» у вико­
нанні В. Гасиняк, студентки
дошкільного відділу; частушки,

Труднощі
но перешкодили
В Інституті йде діяльна під­
готовка до фестивалю: прохо­
дять курсові вечори різних ф а­
культетів, незабаром почнуть­
ся факультетські вечори.
Наша група вирішила підго­
тувати до курсового вечора та­
нець «Молодіжний вальс», який
втілює в собі красу, молодість,
весну. У підготовці цього тан­
цю нам довелось зустрітися з
деякими труднощами: не так
легко було одночасно зібрати
всіх учасників танцю, бо у кож­
ного безліч різних справ (сек­
ції. гуртки, підготовка матема­
тичного вечора в школі), не зав­
жди можна було знайти ауди­
торію для репетиції і т. ін.;
однак, все це не перешкоджало
нам регулярно готуватися. На
курсовому фестивальному ве­
чорі за хороше виконання тан­
цюристи нагороджені призом.
Зараз ми продовжуємо пра­
цювати
над удосконаленням
танцю, щоб ще краще виступи­
ти на факультетському вечорі.
Р. КОЛИХАН,
студентка 32 груші мате­
матиків.

виконані Т. Стрельник і М. Зеленівською. Трохи гірше було
виконано п’єсу «Дитина» — це
пояснюється браком часу для
підготовки.
Скільки разів, готуючись до
фестивалю, ми сперечалися над
розучуванням віршів, пісень,
танців, задумувалися, як би
краще прикрасити сцену і 23
аудиторію... Кожен з нас нама­
гався щось порадити, чимось
допомогти. Ось чому вечір про­
йшов добре! Це наслідок напо­
легливої праці всього колек­
тиву.
М. ЧЕРЕПОВСЬКА,
студентка І курсу педфаку.

Нещодавно в нашій групі
відбувся вечір, присвячений
пам’яті Петра Ілліча Чайковського. До цього вечора ми
почали
готуватись давно.
Студенти прочитали багато
цікавого про життя і діяль­
ність композитора, вивчали
його інструментальні твори,
розшукали і прослухали тво­
ри, записані на плівці.
Щоб більше дізнатись про
улюбленого композитора, ми
написали листа до його пле­

мінника Ю. Л. Давидова,
який живе під Москвою в
м. Клин і працює хранителем
будинку-музею П. І. Чайковського. Його відповідь була
зачитана на тематичному ве­
чорі.
Ми вважаємо, що з цим
листом цікаво буде ознайо­
митись всім студентам нашо­
го інституту.
3. ПЛЕМЕНЮК,
студентка II курсу літ­
факу.

Дорогі ю ні товариш і!
Я дуже зворушений тим, що ви згадали про мене, але,
на жаль, не зможу у березні приїхати в Київ, у моє лю­
биме місто, бо зараз завантажений терміновою роботою.
Я прагну побувати весною у Києві, і якщо це здійснить,ся,
то обов’язково (підкреслено автором) провідаю вас, тим
більше, що ми з вами майже ровесники. Це тому, що я
винайшов нове літочислення.
Старе, з дня народження, на мій погляд, застаріло і
набридло, тому я перейшов па обчислення від 100 років.
По старому — всі, кому більше 50 років, продовжують
' старіти, а по моєму обчисленню — молодіють. Ось чому
мені зараз 18-й рік, у майбутньому році буде 17-й, і тому
я вважаю себе вашим ровесником.
Так! Петро Ілліч Чайковський був дивною людиною.
Ви його знаєте як композитора і мало знаєте про другі
сторони його діяльності: як філософа, письменника і пое­
та, педагога і критика, патріота (палкого!) і трудівника —
самодисциплікованого, самокритичного, скромного, гуман­
ного, реаліста...
Одне безсумнівно, що він — найпопулярніший худож­
ник-композитор у світі, а у нас в Радянському Союзі —
і самий любимий. Це пояснюється його багатосторонністю.
Немає такої музичної форми, якої він не зачепив би
своєю творчістю; тому кожен, якою б формою він не за­
хоплювався, знаходить у його творах відгук на свої за­
хоплення.
А наскільки він популярний серед нас, можна проілю­
струвати кількома статистичними даними. Я підрахував,
наприклад, скільки разів його твори були виконані у Мо­
скві за 365 днів 1952 року (за офіціальними даними: про­
грамами, афішами — без самодіяльності) — 102166 ра­
зів. За 1955 рік — в Радянському Союзі: 1992 спектаклі
його опер і балетів, уривків з опер і балетів (1—2 дії)
57442 рази; трансльовано по центральному радіомовлен­
ню творів повністю (симфоній, опер і т. п.) 3642 рази, ка­
мерних — 23 272 і т. п.
Названих цифр достатньо, щоб підтвердити його попу­
лярність.
Чайковський мріяв, щоб його музика розповсюджува­
лася, щоб все більше людей її любили, знаходили в ній
втіху і підтримку. І ми можемо відповісти йому: «Так,
мрія ваша здійснилася. Вашу музику люблять, слухають,
вивчають і дійсно знаходять у ній втіху та підтримку».
На все добре, юні друзі!
N
Бажаю вам від душі удачі в усіх починаннях і в
житті.
Не забувайте лозунга Чайковського:
«Щастя знайти людство може тільки в настирливій
праці».
Ю. ДАВИДОВ.

Робота студрад в гуртож ит­
ках дуже відповідальна. Вона
може бути самою різном аніт­
ною. Але наші студради в кра­
щому випадку збираю ть засі­
дання і «говорять» про справи,
зовсім не працюючи.
Так, дуже погано, наприклад,
працюють в гуртожитках ред­
колегії газет, санітарні комісії.
Вийшло лише по два номери га­
зет і один сатиричний додаток.
І це більше, ніж за півроку!
Незадовільно працює сані­
тарна комісія в гуртожитку
№ 1, де за три місяці було ли­
ше 4 перевірки санстану кімнат.
Є у нас, звичайно, хороші
кімнати, в яких затишно, чисто.
Це кімнати № № ЗО, 46, ВЗ, 17
в гуртожитку № 1, кімнати
№№ 9, 8, 23. 29, ЗО, 31, 33 в
гуртожитку № 2.
Старости цих кімнат В. Де
нисова, Д. Чередниченко, О.
Смілянський, К. Ш еремет, Є.
Коцюк, П. Сирник і інші сум­
лінно ставляться до своїх обо­
в'язків і зуміли добитися по­
рядку в своїх кімнатах.
Але є ряд кімнат, в яких
завжди безладдя, бруд, куди
просто неприємно заходити. Це
кімнати № № 1, 2, 42, 32, 81,
74, 84 в гуртожитку № 1 і
№ 27—в гуртожитку № 2.

І том а « К а п іта л у » К . М аркса)
Перший том геніального тво­ XX сто р іч ч я. Ідеї «Капіталу"
пролетаріатв
ру К. М аркса «К апітал» у п е ­ сп р ям о в у в а л и
рекладі на російську мову ви ­ перш у ч е р г у до зміни револю
йшов у світ 8 квітня 18 7 2 р. ц ійним ш л ях о м капіталістичного
(майже через 5 років п ісл я в и ­ су сп іл ьств а і через утворення
д и к тату р и
пролетаріаходу його в світ на нім ецькій влади
мові) у виданні
П олякова в ту — до перетворення капітаСанкт-П етербурзі тираж ем 3 0 0 0 лісти чн ого суспільства на сопримірників. Уже на 15 травня ц іал істи ч н е.
1872 р. було розпродано 9 0 0
Ці ід е ї опанували робітнипримірників.
Ц ифра для того чим класом . Р осій ська Соціалчасу дуже велика. Ні на а н гл ій ­ Д е м о к р а ти ч н а Робітнича Парській, ні на ф ранцузькій м овах тія. к ер о ван а Л еніним , з успі­
«Капітал» ще до того часу не хом ви к о н ал а цю роботу. Робітз'явився.
ничий
кл ас Р о сії, пройшовши
СТВОРИв
Вперше за переклад взявся ч е р е з дві р е в о л ю ц ії,
свою
в
л
а
д
у
—
диктатуру
проле­
М. Бакунін, але після роботи
таріату.
створив
свою
соціалі
над декількома сторінками від
роботи відмовився. Значну ча­ стичну д ер ж ав у і здійсню є пестину І тома «Капіталу» пере­ рехід від соц іал ізм у до комуклав на російську мову один з нізм у.
Б езсм ер тн і ід е ї «Капіталу» в
відомих представників народ­
ництва 70 — 80
років Герман н аш у епоху зб а гач е н і творами
Олександрович Лопатін. М аркс Л ен ін а, теоретичним и положен­
високо цінив ного як пере­ ням и і практикою Комуністичкладача. Але Лопатіну не до­ ної п а р т ії Р ад ян ського Союзу
велось закінчити переклад «К а­ і братн іх комуністичних і ро­
піталу», тому що він змушений бітничих п артій країн народ­
був
виїхати в справі визво­ ної д ем ократії.
К ерую чись ними, комуністич­
лення М. Черниш евського, який
ні і робітничі
партії країн
у той час був у засланні.
соц
іал
істи
чн
ої
системи
впевне­
Закінчив роботу над п ерекл а­
дом Н. Ф. Данієльсон. У листі но створю ю ть у своїх країнах
до
Данієльсона 28 травня соц іалісти чн е
суспільство, по­
1872 р. М аркс дав високу оцін­ глиблю ю чи цим загальну кризу
ку російському перекладу. Він
к а п іта л ізм у , вказую чи робітниписав:
«Переклад
зроблено
чом у кл асові капіталістичних
майстерно».
«Капітал»
М аркса був н а­ к р а їн ш л ях до визволення від
стільною книгою прогресивних кап італ істи ч н ого рабства.

Старости цих кімнат В. Клеп­
ка, Т. Ілляшенко, К. Бондар,
Н. Радченко, В. Череп. Н. Ку­
лик, Г. Вареник, Я. Міндак ні­
чого не роблять, щоб навести в
своїх кімнатах порядок. Невже
треба доводити, що студент, людей
майбутній педагог, повинен бути
охайним і у побуті?

кінця XIX та початку

І. МОСЦІПАН.

Студради ж гуртожитків чо­
мусь миряться з таким станом
і ніяких рішучих заходів до по­
рушників норм співжиття не за­
стосовують.
Цим, власне кажучи, і обме­
жуються студради в своїй ро­
боті... А чому б не зайнятися
їм таким питанням, як відвіду­
вання лекцій? Адже не секрет,
що студенти мовно-літературно­
го факультету часто не ходять
на першу лекцію...
Багато є недоліків у гурто­
житку. Треба викривати їх і лік­
відувати. Це справа студрад.
А. ЛИСЕНКО,
член комітету ЛКСМУ.

ші, вміння організувати учнів­
ський колектив.
Як правило, успіху в прове­
денні позакласної роботи дося­
гають ті вчителі, які роблять
ках, виступи на диспутах, на її незвичайною, захоплюючою.
конференціях читачів і т. п.
Так, наприклад, вміло органі­
зує її викладач Боярської се­
+
*
*
редньої школи І. П. Коваленко.
Мені хочеться розповісти про
Талановитий вчитель, І. П.
досвід проведення позакласної Коваленко у позакласну роботу
р о б о т и деякими хорошими з літератури вносить елемент
вчителями-словесниками.
Се­ гри. Вона організувала не літе­
ред них і вчителі, стаж тру­ ратурний гурток, а товариство
дової діяльності яких збігаєть­ «Юний літератор». В члени
ся з славною річницею Вели­ ного приймаються встигаючі
кого Жовтня, — К. В. Козлов- учні, які виконали яке-небудь
ська (школа № 97), Т. Ф. Фа- доручення (підготували допо­
щевська, Є. К. Новомглинська, відь, інформацію, монтаж, аль­
Л. Л. Зайцева (школа № 138), бом і т. ін.). Члени товариства
В. К. Радзієвська (Боярська мають білет, на обкладинці яко­
школа), — і молоді талановиті го зображена ліра, а епіграфом
вчителі — І, П. Коваленко, взяті слова: «Мой друг, Отчиз­
Т. Л. Громико (Боярська шко­ не посвятим души прекрасные
ла) і багато інших. Характерною порывы».
особливістю • цих прекрасних
педагогів є скромність, лю­
Кожний член товариства має
бов до свого предмета, до уч­ певні права і обов’язки, що за­
нів, невтомність у труді, жага писані в Статуті товариства,
до знань, розуміння дитячої ду­ який визначає і завдання його,

З досвіду кращих
вчителів-словесників
Наша газета вмістила багато
листів колишніх випускників, в
яких воші діляться своїми успі­
хами і невдачами, розповідають
про труднощі в роботі.
У молодого вчителя найбіль­
ші труднощі (як видно з листів,
з особистих бесід з випускни­
ками) виникають у проведенні
позакласної роботи з літерату­
ри, Навички проведення поза­
класної роботи набуваються з
роками. Однак-, вже в інституті
студенти можуть повністю під­
готуватися до неї. Допоможуть
у цьому лекції, практичні за­
няття, методична література,
де висвітлюється досвід пере­
дових учителів. Полегшить са­
мостійну позакласйу роботу ак­
тивна участь у наукових гурт­

твір марксизму
Про роботу студрад Геніальний
(До 8 5 -р іч ч я з д н я виходу перш ого росій ського перекладу

Діяльність товариства повинна
сприяти зміцненню любові до
нашої соціалістичної батьків­
щини, давати учням навички і
вміння самостійно
працювати
в га л у зь літератури над м ате­
ріалом художніх текстів, кри­
тичних статей, над газетним і
журнальним матеріалом. Т ова­
риство допомагає поглиблю ва­
ти і розширювати знання учнів
з літератури; виховувати в них
любов до неї.
Для розв’язання поставлених
завдань товариство «Ю ний л і­
тератор» проводить- спеціальну
роботу, а саме: організує з у ­
стрічі з літераторами: готує і
проводить доповіді учнів; орга­
нізує практичну роботу по ви­
готовленню учбових посібників,
таблиць, схем, альбомів, монтажів; проводить екску р сії в
музеї: організує культпоходи в
кіно, театри
для перегляду
фільмів, вистав з наступним об­
говоренням їх; влаш товує л іт е ­
ратурні виставки; випускає л і­
тературну газету;
проводить

л іт е р а т у р н і вечори: готує і проводить
л іт е р а т у р н і і музичні
вікторини.
Ці п и тан н я
повинні бутиу
ц ен тр і у ваги і шкільного літерату р н о го
гуртка. Органами
уп р авл ін н я гуртка є загальні
збори і Р а д а у складі 5 чоловік. Т овари ство д іл и ться на
с е к ц ії, відповідно до інтересів
окрем и х член ів його: наукову,
творчу, драм атичну. На засід ан н ях обговорюються теоретичні питання, зачитую ться нови н ки
худож ньої літератури
(стави л и сь, наприклад, такі теми: « Я к читати картини»,"Як
сл у х ати музику»). У Боярській
ш ко л і було створено учнівський
те а тр ім. О. М. Островськог.
О чолю вали
театр учні, були
сво ї і реж исери, і адміністратори. С ам і учні писали декорації
до вистав, готували костюми
Р ізн ом ан ітн і форми провед
ен
н я п озакл асн ої роботи вчительки Ірини Павлівни Коваленко
заслуговую ть на увагу.
В. САВЕНКО
(Продовження буде1

Як я працюю
над курсовою
роботою
В цьому навчальному році, як
і в минулому, я обрав собі те­
му курсової роботи з геомет­
рії — «Найкоротші лінії на
простіших поверхнях».
Приступаючи до роботи над
обраною темою, я, перш за все,
ознайомився з основною- фунда­
ментальною літературою, і пе­
реконався, що в математичній
літературі дано строго-логічне
обгрунтування властивостей лі­
ній, поверхень, але тут не роз­
глядаються способи побудови
ряду плоских і просторових фі­
гур при зображенні на плоско­
му рисунку. Між тим відомо,
яке важливе значення, особливо
в умовах політехнічного навчан­
ня, має вміння зобразити про­
сторові фігури на плоскому
рисунку і, навпаки, за даним
рисунком уявити зображену на
ньому просторову фігуру. Та­
ких навиків можна набути ли­
ше при умові суміщення мате­
матичних обгрунтувань з від­
повідними побудовами.
При розробці теми курсової
роботи в минулому році мені
вдалося досягти поставленої ме­
ти. Зараз, працюючи над темою
«Найкоротші лінії на поверх­
ні», я зустрів труднощі при
розробці елементів побудови
найкоротшої лінії на прості­
шій поверхні обертання (в ізо­
метричній проекції).
Щоб подолати ці труднощі,
мені довелося додатково пере­

Виступає з аступник міністра

3-го квітня викладачі, аспіранти та студен­
ти інституту зібрались в актовому залі, щоб
прослухати лекцію заступника міністра освіти
УРСР т. Руська О. М. про роботу конферен­
глянути ряд підручників і ін­
ших літературних джерел. Я
ставлю за мету знайти і обгрун­
тувати найпростіші методи по­
будов. Велику допомогу в роз­
в’язанні цього питання нада­
ють мені викладачі креслення.
Слід відмітити, що ряд сту­
дентів, виконуючи курсові ро­
боти, не поглиблюють СВОЇХ
знань, а використовують лише
навчальний матеріал, часто переписуючи його у тому ж ви­
кладі, в якому він поданий авто­
ром підручника. Такі курсові
роботи не є творчими, і користь
від їх виконання сумнівна.
В. ІЗРАЇЛЯНТ,
студент III курсу фізикоматематичного ф-ту.

Лист до редакції.

Випадок в ощадкасі
Це трапилось 26-го вересня їй назустріч і задовольнив про­
хання...
1956 року.
Пройшло 6 днів. В ощадну
В ощадну касу № 10172
касу
з ’явилась студентка і по­
з’явилась невелика на зріст дів­
чина. На ній був сірий жакет; дала заяву про те, що у неї ви­
чорне волосся коротко підстри­ крадено ощадну книжку. Це
жене; в- руці — чемодан. Вона була Галина Бондаренко. Як
пред’явила ощадну книжку на виявилось, гроші тиждень' тому
ім’я Бондаренко Галини Яків­ одержала зовсім інша, підстав­
ни, студентки 4 курсу фізико- на особа.
Із своєї заробітної плати мені
математичного факультету. Піс­
довелось
виплатити' 1000 крб.
ля виписки ордера на 1000 крб.
було звірено підпис пред’явни­ дійсній власниці ощадної книж­
ка на особистому рахунку. Під­ ки — Бондаренко Г. Я...
Про цей прикрий випадок
пис не зовсім збігався. Дове­
знають
і керівники фізико-мателось просити, щоб вона ще раз
поставила свій підпис на орде­ матичного факультету і парторрі, що і було зроблено. Другий ганізація. Проте до цього часу
підпис був настільки подібним. ніхто не зайнявся цим серйоз­
що можна було видати гроші ним питанням. Не звернули
без вагання. Все ж я попросив уваги і не надали ніякої допо­
пред’явити паспорт. Вкладниця моги для виявлення шахрайки
відповіла, що проживає в гурто­ ні комсомольська організація
житку на вул. Освіти, 6 і що факультету, ні комітет ЛКСМУ.
у всіх студентів паспорти взято Невже ганебний вчинок цієї
студентки нікого не хвилює, не
на прописку. Ні комсомольсько­
викликає обурення?
го, ні студентського квитка на
Сподіваюсь, що все ж таки
вимогу не було пред’явлено: серед студентів знайдуться то­
обидва документи, за її слова­ вариші, і тим більш комсомоль­
ми, вона забула в гуртожитку. ці, які допоможуть виявити осо­
Вкладниця просила не затри­ бу, негідну звання радянського
мувати її, бо в неї вже на ру­ студента, радянської людини.
Д. ТОВСТЕНКО,
ках виписаний чек на пальто і
завідуючий ощадною касою.
залишилось мало часу. Я пішов

Г Р А М А Т И КА

НА

Щ И Т І

На дошках (щитах) об’яв чи просто на стінах (звісно, на па­
пірцях) можна зустріти немало цікавих граматичних вправ.
Любителі можуть знайти їх швидко. Ми подаємо поки що
одну з цих вправ, що міститься на дошці об’яв місцевкому. Ка­
са взаємодопомоги вивісила
«СПИСОК
должников по ссудам которых касса предупреждает, что если
до 10 апреля 1957 г. они не погасят задолженность по ссудам,
задолженность будет взыскана в пренуднтельном порядке, а
ссудодержателц их (?) лишены в дальнейшем пользоваться ссу­
дами».
Читачі можуть подумати над цим списком, проставити,
де треба, коми, замінити букви та вирішити, кого це «их» має
на увазі автор, а також продумати стиль останньої частини
цього твору.

ції ЮНЕСКО, яка працювала в місті Делі, та
про його враження від поїздки по Індії,
На ф о т о: в актовому залі під час лекції.

Про деякі ф акти ам оральної поведінки
серед аспірантів інституту
На таку тему нещодавно пар­
тійне бюро і дирекція інституту
провели загальні збори аспі­
рантів.
До цього часу вважалось, що
аспіранти — люди серйозні і
тому вести серед них ідейновиховну роботу навряд чи слід.
Проте факти показують, що
окремі товариші, добре усвідо­
мивши свої права, забувають
про ті досить складні і відпо­
відальні обов’язки перед дер­
жавою і суспільством, які ви­
тікають з почесного звання —
аспірант столичного вузу.
В інституті
всі
знають’
Ю. Ільїних як сумлінного аспі­
ранта, ввічливу і тактовну лю­
дину. І раптом дізнаємось про
те, що його засуджено на 15 діб
позбавлення волі. З ’ясовується,
що в нетверезому стані Ю.
Ільїних порушував порядок в
кінотеатрі «Жовтень», за що і
був затриманий органами мі­
ліції.
Справедливо, різко критику­
вали товариші Ю. Ільїних за
цей ганебний вчинок. Відчува­
лося, що до долі свого товари­
ша вони не байдужі і що їх
цікавить і хвилює не тільки стан
справ з написанням дисертації,
а й моральне його обличчя, як
майбутнього вихователя молоді.
У виступах товаришів (напри­
клад, наукового керівника Ю.
Ільїних
доцента
Задесенця
М. П., аспірантів М. Висоцького, М. Рябухіна і ін.) була ви­
словлена впевненість у тому,
що Ю. Ільїних свій вчинок доб­
ре усвідомив і ніколи не повто­
рить його.
Враховуючи це, збори поста­
новили: просити дирекцію ін­
ституту накласти на Ю. Ільїних
суворе адміністративне стягнен­
ня І дати йому можливість за ­
кінчити навчання в аспірантурі.
Паралельно з вчинком Ю.
Ільїних на зборах було розгля­
нуто факти негідної поведінки
аспіранта кафедри методики
математики М. Матюхи.
його теж знають в інституті.
Але знають як склочника, лю­
дину, яка систематично пору­
шує норми співжиття в гурто­
житку.
Він жив у кількох кімнатах,
але ніде не міг ужитись із свої­
ми товаришами, бо одні його
переслідують (!), другі — на­
сміхаються, до третіх — при­
ходять друзі.,. І почав М. Матюха строчити кляузи, і в ре­
дакцію газети «За педагогічні
кадри», і в «Вечірній Київ», 1
навіть...
в
Раду Міністрів
СРСР.
Чого ж вимагає т. Матюха?
Він вимагає виключної поваги
і турботи до своєї особи і тут же

виливає на своїх товаришів по­
токи бруду.
Питанням
перевиховання
цього сорокарічного «юнака»
займались і студрада гуртожит­
ку, і представники редакції га­
зети «За педагогічні кадри», і
члени кафедри, на якій на­
вчається М. Матюха.
Чи прислухався він до голо­
су розуму, до тих товариських
порад, що йому пропонувались?
Відповідь на це дає його виступ
на останніх зборах. М. Матюха
говорив довго, нудно, з насоло­
дою копаючись у дріб’язкових
питаннях, які не мають ніякого
принципового значення. І знову
потоки липучого, зловонного
бруду...
Секретар партбюро інституту
В. Єрмак кваліфікував його ви­
ступ як демагогічний, як спро­
бу наклепу на наш здоровий 1
згуртований інститутський ко­
лектив. Не дивно, що спроби
наклепу дістали від присутніх
на зборах рішучу відсіч.
Виступаючі (а таких було 14
чоловік) зробили ще одну, остан­
ню спробу довести М. Матюсі
хибність його поведінки, небез­
пеку, яка чекає його на цьому
шляху.
Як же зрозумів сказане М.
Матюха? Він знову почав вима­
гати до себе поваги.
Враховуючи це, збори звер­
нулись до дирекції інституту з
проханням розібратись у цьому
питанні і, в разі потреби, від­
числити М. Матюху з аспіран­
тури.
Виступаючі товариші також
вказували на те, що подібні
факти могли статись внаслідок
послаблення
ідейно-виховної
роботи серед аспірантів. В. Ти­
хомиров зробив закид в адресу
партбюро і місцевкому інститу­
ту, які в недостатній мірі зай­
маються
питанням ідейно-ви­
ховної і культурно-масової ро­
боти серед аспірантів.
Учасники зборів, зокрема
М. Рябухін і К. Топольницька, звернули увагу присутніх
і на те, що окремі працівники
бухгалтерії інституту нетактов­
но поводять себе: відвідувачі
замість вичерпної відповіді па
запитання
одержують
грубі
окрики. Ще й досі працівники
бухгалтерії не роз'яснили аспі­
рантам положення про стипен­
дію, не усунули окремих кон­
фліктних питань у цій справі.
Збори показали, що колектив
аспірантів Інституту — надійне
поповнення рядів наукових пра­
цівників — як зіницю ока бе­
реже право називатися аспіран­
том КДПІ їм. Горького і нікому
не дозволить ганьбити це висо­
ке звання.

Вперше очима
учителя
Ще зовсім недавно студентнпершокурсннкн сиділи на шкіль­
них партах, хвилювалися під
час опитування, старанно слу­
хали пояснений вчителя, тґіднімалн руку, задаючи питання чи
доповнюючи відповідь товари­
ша, переживали свої учнівські
печалі і радощі.
І ось воші знову йдуть в шко­
лу, на дзвоник входять в клас,
але вже з іншою метою — учи­
тись бути вчителем, учитись ба­
чити дітеіі. розуміти їх внут­
рішній, світ. їх сприймання на­
вколишньої дійсності, їх став­
лення до навчання. Звичайно,
це нелегка справа, і студенти
роблять лише перші, ще несмі­
ливі, невпевнені кроки на цьо­
му шляху. Але якими цікавими
і важливими вони є у форму­
ванні майбутнього вчителя!
Цього року кафедра психоло­
гії вперше організувала прак­
тичні заняття першокурсників
у школах для того, щоб вчити
їх спостерігати психічну діяль­
ність учня в процесі навчання
та робити психологічний аналіз
основних етапів уроку.
Студенти вивчають роботу
вчителя, особливо ного засоби,
скеровані на організацію уваги
учнів на уроці, на забезпечення
ефективності
запам'ятання 1
мислнтельної діяльності. Біль­
шість студентів виявила вели­
кий Інтерес до цієї форми ро­
боти.
На жаль, деякі студенти недосить серйозно ставляться до
даного виду роботи, пропуска­
ють уроки, не ведуть система­
тичних записів своїх спостере­
жень.
Практичні
заняття
лише
розпочались, тому є час макси­
мально використати можливості
свого першого, але дуже важ­
ливого знайомства з школою.
Б. ЗАЛЬЦМАН,
викладач кафедри психоло­
гії.

Напередодні
екзаменаційної сесії
Наступила гаряча пора для
четвертокурсників. Останні дні
навчання в інституті... Попере­
ду семестрова сесія і державні
екзамени.
Студенти-математикн склали
уже всі заліки.
На сесію винесено чотири ек­
замени: історичний матеріалізм,
теорію функцій, основи геомет­
рії і астрономію. Особливо важ­
ко буде складати заліки з основ
геометрії і астрономії. Ці курси
звичайно читалися на протязі
двох семестрів, а нам вони ви­
кладені за два місяці, бо чо­
мусь у другому семестрі рапто­
во вирішили зробити четвертий
курс випускним, хоч І семестр
працювали за планом для п’яти­
річного терміну навчання. Та
думаємо, що при наполегливій
роботі подолаємо ці труднощі.
Скориставшись тим. що з
більшості предметів у нас уже
лекції закінчилися і в остан­
ній тиждень ми маємо лише по
1—2 пари академзанять, ми
вирішили достроково скласти
екзамен з астрономії.
Доведеться напружено попра­
цювати, щоб успішно закінчити
інститут.
А. МИРЕЦЬКА,
студентка IV курсу фізнкоматематичиого факультету.

С П О Р Т И В Н Е

Л І Т О

Перші результати у спартакіаді

вузів Києва

Спортсмени - ф ехтувальники ін сти ту ту Ю. Корольов, а сту.
День видався чудовий. На учасників змагання надзвичай­ ву одержали кубок— приз газе­
Ю. Коберник з ’явився
нашого інституту у завзятій чо­ дент
кебі ані хмаринки. Сонце гріє не збудження. Фізматовці по­ ти «За педагогічні кадри».
тириденній. боротьбі на бойо­ тільни за 10 хвилин до початку
по-літньому. За молодим сос­ здоровляють Ніну Нечай, Тама­
вих доріжках палацу культури зм аган ь. І том у вже перша зу­
няком, там, де починаються ві­ ру Василенко, Раю Стебко. Се­
заводу «Більш овик» закінчили стріч з ком андою театрального
ковічні сосни, що вітами, свої­ ред представників педфаку чут­
свій виступ у спартакіаді в у ­ ін сти ту ту д а л а три поразки.
ми розчесали небо, очистивши но сердиті голоси, часто повто­
А л е по д ві перемоги добили­
зів Києва. У змаганнях брали
на ньому безкрайній голубий рюється прізвище Урбанської.
м олоді
еспадронники
океан, чути юні голоси, музи­ Адже якби ця студентка, що
участь 8 інститутів. Кожний ін ­ ся
канти пробують свої Інстру­ має другий розряд з легкої ат­
ститут виставив п ’ять команд, Ю. Р у д ь та І. Солдатенко.
менти. Мідні труби виблиску­ летики, була дисциплінованою 1
по три чоловіка в кожній.
С ам овідд ан о вели бої наші
ють на сонці; здається, що во­ з’явилася на змагання,
Першими вступили у бороть­ ш пагісти. я к і вперш е взяли в
вона
ни з нетерпінням чекають, коли могла б повернути хід подій на
бу чоловіки-рапіристи Б. Ц иган­ руки ел ек тр о ш п аги (бо їх в ін­
молоді легені музикантів ожив­ користь педфаку, хоч би перед
чук, В. Терлецький, О. П роко­ ституті й досі немає!).
лять їх мелодійні душі. І ось спортсменами літфаку, які ви­
пенко. Найбільшу
кількість
Я. Л ри ган ц добре проводив
оркестранти у живописних по­ передили їх всього лише на 10
очок приніс команді Б. Ц иган­ свої п а р тії, але відсутність до­
зах розсілись на молодому очок...
чук, який вперше виконав р о з­ свіду такти ки вед ення бою не
трав'яному килимі, напружи­
рядний норматив. А ле в цілому д ал а й ом у м ож ливості виграти
Та ось знову голос головного
лись лиця, і у простір вирва­ судді. На бігову доріжку вихо­
команди програли більш силь­
виріш альний бій.
лись бравурні звуки «Москвы
ним командам інституту ф із ­
дять чоловічі команди: три —
О станніми вели бої фехту­
майской»...
культури і будівельного Інсти­
з фізико-математичного і одна —
вальники
на к ар аб ін ах з е л а ­
А збону, на доріжці, дівчата з педагогічного факультету
туту.
стичним
багнетом. С туденти
1 юнаки у літніх спортивних ко­ (мовно-літературний факультет
Успішно виступали студент­
С.
Б ородавка,
В. Б ордов,
стюмах роблять розминку. За­ не виставив жодної команди!).
ки
Т.
Житнікова,
Н.
Велика,
На другому місці жіноча
В. Х рапачевський, П. Б е р е ж ­
раз почнеться естафета на приз Для юнаків дистанція вдвоє
А.
Крючкова,
Д.
Гладишко.
мовно-літературного
ний виграли у ком анд інституту
газети «За педагогічні кадри», більша, ніж для дівчат, — команда
факультету,
на третьому — Вони виграли з рахунком 6:3 ім. М ікояна та театральн ого ін­
яка відкриє літній спортивний 1000 метрів.
у команд Інституту їм. Мікояна
педфаківці.
сезон в інституті. Все вже го­
і театрального Інституту, забез­ ституту і зай н ял и 1-е місце по
Бігуни приготувались. Бо­
тове. Між деревами простягну­
Легкоатлетична естафета, яка печивши собі вихід у фінал. На­ своїй групі вузів.
лось червоне полотнище — лі­ лільники притихли. Прибігли відбулася 7 квітня, показала, ші студенти у фіналі зайняли
У загальн ом у за л ік у коман­
нія старту і фінішу. Головний сюди і музиканти. Сигнал — і що справжніх спортивних пере­ "4 місце у загальному заліку і да інституту за й н я л а II місце,
суддя В. С. Спиридонов дає вперед виривається Саша Ко­ мог можна добитись лише вна­ по другій групі вузів — 1 м іс­ хоч і м ала зм огу бути на пер­
останні пояснення. Бігуни одер­ сенко, що захищає спортивну слідок регулярного тренуван­ це. Особливо успішно виступа­ шому.
жують естафетні палочни. Учас­ честь педфаку. Він біжить впев­ ня, внаслідок серйозного став­ ла
спортсменка II розряду
Ф ехтувальн и кам
інституту
нено і дуже легко. Перший етап лення до спорту. Кращими бі­
ники естафети і численні бо­
Т. Житнікова, яка виграла май­ за р а з треба наполегливо трену­
лільники з нетерпінням чекають веде він. Палочку приймає Ми­ гунами виявились саме ті, хто же всі зустрічі у ф ехтуваль­ ватись, щоб підготуватися до
сигналу. Всі відчувають радіс­ кола Гільченко. Вже на третій на протязі всієї зими тренував­ ниць І 1 II розряду. Прекрасно спартакіади педвузів України і
не хвилювання, м’язи бігунів сотні метрів болільникам стало ся, по-справжньому готуючись виступала Н. Велика.
Р адянського Союзу.
напружені.
.5; •'£. ясно, що Гільченко здає — бі­ до спортивного літа.
Невдача спіткала наших есжить він тяжко; його наздога­
с. колчинськии,
Всі, хто був у цей день у падронників. Через хворобу не
няє і обходить недалеко від лі­
з’явився
на
змагання
чемпіон
майстер спорту.
нії фінішу представник фізмату святошинському лісі, залиши­
Борис Ковбасенко; з ним май­ лись задоволені. Після спортив­
же поруч легко йде Іван Гор- них змагань відбулися танці,
бачук — теж фізматовець. Па­ атракціони, потім на спортивно­
Недавно відбулася цікава зу­
лочка у Ромася, той передає му майданчику школи-інтернату
Кобцю. Болільники втратили № 1 любителі спорту спостері­ стріч з баскетбола між коман­
гали гру в волейбол.
дою літфаку та збірною коман­
всякий спокій.
Приємне враження від цієї дою інституту: зустрічались дві
— Добре, Сашо! Добре! Так
Інститутських
іди! — це підбадьорюють Коб- хорошої форми відпочинку сту­ найсильніших
команди.
В
складі
команди літ­
ця, який ні на мить не збавляє дентів порушив тільки наш бу­
факу, яка є чемпіоном, висту­
фет,
який
ніяк
не
міг
задоволь­
темпу, не втрачає впевненості.
пають два учасники збірної
— Шора! Жора!! Жора!!! Да­ нити попит відпочиваючих. На­ команди інституту; в складі
вай! Жми! — підганяють дру­ ша їдальня послала в ліс, оче­ збірної — кращ і баскетболісти
видно, те, що не змогли прода­
гого спортсмена.
Антол, В.
Панасенко,
ти на місці. І адміністрація 0.
А. Пашковський та 1н.
Спортивна удача явно вже
на боці фізматовців. Завершує їдальні не прорахувалась: адже
На початку гри команда літ­
на безриб’ї і миргородська во­
естафету юнаків Василь Прий­
факу
почала енергійний наступ.
І ось — сигнал. Група струн­ мак. Він першим перебігає лі­ да — лимонад, а пиріжки все
Рахунок
— 6:2 на користь
ких дівчат блискавично зірва­ нію фінішу. Переможця нагоро­ одно, що найкращий шоколад...
чемпіонів.
Збірна команда ін­
А втім; сміх сміхом, а «піклу­
лась з місця і за мить уже джують оплесками і тушем.
ституту
рішуче
стримувала на­
вання» працівників буфета про
далеко перед нами, між без­
Знову переміг фізмат. Опа- наших студентів викликало за­ тиск противника і часто сама
мовними болільниками-соснами, нас Вещицький, секретар фа­
переходила в атаку. Дуж е вда­
П роведена
гра має велике
миготять різнобарвні майки. культетського бюро комсомолу, конне обурення.
ло вів атаки 1, як говорять «бо­ значення в підготовці
нашої
Ще кілька хвиль, і повз нас не може приховати почуття гор­
Правда, молодість скоро за­ лільники»,
«розводив»
гру команди баскетболістів до зм а­
пробігають ті, хто вирвався впе­
буває про неприємне. В пам’я ­ Є. Антол.
гань на перш ість вузів м. Киє­
ред; ось естафетна палочка у дості за своїх товаришів. Та
ті залишиться цікаво проведе­
Перша
половина
гри
закінчи­
його
1
не
треба
приховувати.
ва.
Тамари Василенко, вона вих­
* * *
лась
з
рахунком
23:22
на
ко­
Фізматовцям
є
чим
гордитись.
ний
вихідний
день
у
святошин­
рем понеслась вперед. Пере­
ристь
збірної.
Другу
половину
З а р а з розпочались змагання
могли спортсменки фізико-ма- Першість в естафеті завоювали ському лісі. Такі дні (з кращою
спортсмени фізико-математич­ їх організацією) варто проводи­ збірна команда провела з вели­ на перш ість в у зів м іста з бас­
тематичного факультету.
ким піднесенням. Команда л ’г- кетбола. Поки щ о невдало ви­
Серед болільників і самих ного факультету. І вони по пра­ ти частіше.
факу другу половину провела ступаю ть н а ш і зб ірн і жіночі
К. ІВАНЕНКО.
значно гірше своїх можливо­ команди.
Ч оти ри
жіночих
стей; часто кидки гравців не команди ін сти туту провели по
досягали мети. Збірна команда дві зустрічі, я к і закінчились їх
нашого інституту одержала за ­ поразкою . С подіваємось, що на­
Студенти нашої групи, як сандра Андріївна Реутська,
служену перемогу з рахунком ш і ж іночі ком анди в наступних
і всі трудящі Радянської старі комуністи, члени КПРС
45:35.
іграх візьм у ть реванш .
країни, готуються до свят­ з 1918 року. Вони розповіли
кування славної річниці Ве­ про перші роки встановлення
ликого Жовтня.
Радянської влади, про людей,
Ми знову і знову з хвилю­ які будували її. Дмитро
поділився
ванням перечитуємо книги Олександрович
про подвиги борців за радян­ спогадами про дні громадян­
ську владу в Жовтневі дні, ської війни, розповів кілька
про подвиги тих, хто відсто­ цікавих епізодів з свого жит­
ював ці завоювання в боях тя того часу; Олександра
громадянської і Вітчизняної Андріївна — про роботу ко­
місара військового госпіталю
воєн...
Але ще цікавіше послуха­ в 1918 році.
ти учасника тих героїчних
Ця тепла зустріч представ­
ників двох поколінь назав­
днів.
У минулу п'ятницю на по- жди залишиться в нашій па­
Г. САВЧЕНКО,
літгодину до нас в групу при­ м’яті.
йшли гості — Дмитро Олек­ староста групи IV курсу до­
сандрович Реутський 1 Олек­ шкільного відділу.
З а с т. редактора В. КУХАР
.

Зустріч сильніших

Тих днів не змовкне слава