Назва
За педагогічні кадри. № 13 (25) (5 квітня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся /
За педагогічні
К А Д РИ
ПАРТБЮ РО, д и р е к ц і ї , КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
5
КВІТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 13 (2 5 )
Ціна 15 коп.
Як відомо, між столицями двох союзних республік —
Єреваном і Києвом встановлені тісні зв’язки, розпочалось
соціалістичне змагання між підприємствами, установами
тощо.
За ініціативою колективу Єреванського державного
російського педагогічного інституту ім. А. О. Жданова
між нашими інститутами встановлюються дружні зв’язки.
Найближчим часом до нас завітає делегація педвузу
братньої Вірменії.
Нижче ми вміщуємо листа з Єревана.
ДИРЕКЦІЇ, БЮРО ПАРТОРГАНІЗАЦИ, КОМІТЕТУ
КОМСОМОЛУ І ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО
Д орогі товариші!
БІЛЬШ Е УВАГИ
ОБОРОННІЙ РОБОТІ
Сорок років існує наша со спартакіади, тримати більш тіс
ціалістична держава. І сорок ний зв’язок комітетам комсо
років вороги прогресу і миру молу та ДТСААФ.
ні на хвилину не відмовляються
Як позитивне в роботі на
від своїх підлих намірів щодо шої організації можна відзна
нашої країни. Та їх силкуван чити роботу стрілецької секції
ня даремні.
і фотогуртка. Приємно відміти
Радянський Союз разом з ти, що уже в цьому році ми
країнами народної демократії маємо 18 нових розрядників
твердо відстоює мир на зем стрілецького спорту; серед чле
лі, Миролюбна політика нашо нів цієї секції — голова комі
го уряду зустрічає перешкоди тету ДТСААФ І. Романовськнй
з боку правлячих кіл імперіа І член комітету Л. Білнн.
лістичних держав і перш за
Виявляється, що справді,
все — СШ А.
найкраща агітація — особистий
Комуністична партія і Радян приклад. Але не всі, хто агітує
ський Уряд закликають наш за спорт, беруть участь у
народ бути пильними, стояти спортивних секціях.
на варті великих завоювань
Особливо це стосується сек
Жовтня, постійно турбуватися ретарів комсомольських бюро,
про зміцнення обороноздатності всього активу і комсомольсько
нашої Вітчизни.
го, І профспілкового.
У виконанні
поставленого
Добре поставлена робота і у
завдання значна роль нале
фотогуртку, яким керує сту
жить ДТСААФ.
Більшість членів ДТСААФ— дент III курсу фізмату В. Ізстудентська молодь; отже, обо раїлянт. Серед 42 членів гурт
ронна робота повинна стояти в ка — студенти всіх факульте
центрі уваги студентських орга тів.
нізацій нашого Інституту.
Великим недоліком роботи
VII пленум ЦК ВЛКСМ вка комітету ДТСААФ є невміння
зав на необхідність поліпшення налагодиш і досі роботу гурт
воєнно-масової роботи серед мо ка радіооператорів і парашут
лоді, на необхідність зміцнення ної секції. В цьому питанні
повсякденного зв’язку комсомо човну безпорадність виявив ко
лу з ДТСААФ.
мітет комсомолу і, зокрема,
У Постанові Пленуму сказа Л. Білий.
но, що «комсомольські орга
Недостатньо
пропагується
нізації повинні виховувати мо
робота
ДТСААФ,
хоч
всі мож
лоде покоління бадьорим і
ливості
для
цього
є.
життєрадісним, здоровим і тру
долюбивим, в дусі великої від
Питання про оборонну роботу
повідальності за долю своєї Віт в інституті обговорювалось на
чизни і готовності на перший засіданні партбюро інституту.
заклик партії встати на захист Партійне бюро зобов’язало ко
мітет комсомолу, профспілкову
Батьківщини».
Для поліпшення воєнно-масо га партійну організації факуль
посилити
керівництво
вої роботи серед молоді VII тетів
пленум вирішив провести в оборонною роботою та обов’яз
1958 році Всесоюзну спарта ково брати особисту участь у
кіаду комсомольців і молоді з цій роботі, зразково виконати
воєнно-прикладних видів спор завдання, поставлені VI плену
мом ЦК ДТСААФ.
ту.
Уже зараз необхідно проду
М. ЗЕМ ЛЯНИН,
мати організацію підготовки до
член партбюро інституту.
Творчий вечір Степана Олійника
Вірші відомого українського поета-сатирика добре знають і
люблять радянські читачі; його слово звучить і за рубежами
нашої Батьківщини. Д ням и'С тепан Олійник завітав до нас в
інститут. На вечорі зустрічі були присутні вчителі Києво-Святошинського району.
Про творчість і життя поета розповів кандидат філологіч
них наук О. В. Килимник.
Свої вірші з нової збірки (книга вийде в цьому році у ви
давництві «Молодь») «Ш ахтарям донецьким — хлопцям моло
децьким» прочитав сам автор.
Присутні захоплено слухали вірші; «Данило Ж ук — кан
дидат наук», «Баня» та інші у виконанні артиста А ндрія Сови.
Радісне пожвавлення в залі викликала поява на сцені заслу
женого артиста республіки Валентина Дуклера, який прочи
тав «Імператора», «Блондинку», «Пригоду в лісосмузі», «Фіфи»
та «Лиходіда».
По закінченні вечора в кіоску інституту студенти придбали
збірки віршів поета; любителям автографів Степан Олійник
залишив свій надпис.
В. БО РЦ О В .
Не забувати про школи
робітничої молоді
Другий рік я працюю в шко
лі робітничої молоді. Методики
викладання в школах робітни
чої молоді ми не вивчали. А
умови роботи тут своєрідні.
Перш за все, якісне виконан
ня програми доводиться забез
печити за коротший час (у 8 кл.
— 4 год., 9 кл,—4 год., 10 кл.—
4 —5 год. на тиждень).
У школі робітничої молоді
не можна користуватись тільки
стабільним задачником; тут по
трібні задачі з виробничим змі
стом, відповідно до програми.
Не можна повністю перенести в
школу робітничої молоді і ме
тодику викладання математики
в масових школах.
Виробничники користуються
часто формулами не з шкіль
ного курсу математики. Але
там треба вміти, знаючи одну
величину,
визначити
другу,
тобто: треба знати залежність
між результатом 1 компонента
ми дій.
Студентам, майбутнім вчите
лям, треба вже зараз краще
познайомитись з методикою ви
кладання в школі робітничої
молоді.
Г. НОВАК,
учителька Фастівської школи.
Моделі
виготовляють
студенти-заочники
Під час весняних канікул
учнів в інституті особливо
багато людей. Студенти-заочники випускного курсу
приходять сюди з різною
метою; хто за консульта
цією, хто складати екзаме
ни, а хто попрацювати в ла
бораторіях чи в навчальних
майстернях. Адже попереду
державні екзамени, на яких
вимагатимуться не лише
знання теоретичного курсу,
а і вміння провести той чи
інший
дослід, теоретичні
положення підкріпити прак
тичними навичками.
Студенти - п’ятикурсники
фізико-математичного
фа
культету проходили в на
вчальних майстернях прак
тикум з моделювання. Під
керівництвом майстрів вони
виготували дерев'яні моделі
з планіметрії і металеві з
стереометрії. З плоского і
круглого скла студенти ви
готовили такі моделі, як ко
нус, циліндр, кулю, вписані
в багатогранник і описані
навколо нього.
Подібні практичні занят
тя дають студентам можли
вість досконально вивчити
процес виготовлення моде
лей.
В. ШТУРКО,
учбовий майстер.
Колектив Єреванського державного російського педа
гогічного інституту імені А. О. Ж данова виражає бажання
встановити тісний з в ’язок з Вашим інститутом для взаєм
ного обміну досвідом науково-викладацької і учбово-ви
ховної роботи.
Безпосереднім приводом для вираження цього побаокання послужило те, що столиці наших республік
міста.
К иїв і Єреван
вступили між собою в соціалістичне зм а
гання.
Єреванський російський педінститут імені. А. О. Ж дано
ва існує 22 роки, і за цей час професорсько-викладацький
колектив, партійна, комсомольська і профспілкова органі
зац ії набули деякого позитивного досвіду в галузі на
вчально-виховної і наукової роботи, створили свої вузівські
традиції і за останній час добилися певних успіхів у пе
ребудові інститутської роботи відповідно до нових вимог.
Нам відомо, що професорсько-викладацький колектив
ваш ого інституту разом з громадськими організаціями
м ає великий досвід науково-педагогічної і політико-виховної роботи, має свої хороші вузівські традиції.
Ми впевнені, що постійний тісний зв'язок між педаго
гічними інститутами двох братніх республік, обмін досві
дом і взаємна допомога сприяли б ще більшому удоскона
ленню учбової і наукової роботи кафедр, поліпшенню
якості підготовки учительських кадрів.
В разі, коли колектив Вашого інституту підтримає на
шу пропозицію, ми були б готові у найближчі дні послати
до Києва наших представників для ознайомлення з поста
новкою роботи у Вас і для вироблення разом з Вами умов
змагання наших вузів.
Ми були б, звичайно, дуже раді приїзду Ваших пред
ставників у Єреван.
З дружнім привітом і глибокою повагою.
—
—
Директор інституту СЕЙРАНЯН
Секретар партбюро АЙРАПЕТЯН
Секретар комітету комсомолу ТУМАНЯН
Голова профкому МИРОШНИК
П.
Л.
Є.
Л.
А.
Є.
Г.
В.
На V курсі природничого факультету
Цікаво проходив спецпрактикум з фізіології людини і
тварини на V курсі заочно
го відділу природничого фа
культету, яким керують ви
кладачі В. П. Глаголєв та
Є. І. Логвинюк.
Студенти
виконали ряд
цікавих практичних робіт:
визначення реакції осідан
ня еритроцитів: виготовлен
ня цілого ряду простих при
ладів для демонстрації фі
зіологічних процесів у шко
лі (серцеві важелі, різні канюлі, кімограф 1 ін.); провес
ли під мікроскопом спосте
реження скорочень смужки
серцевого м'яза, течії крові
в легенях та ін.
Викладачі продемонстру
вали складні досліди по ви
вченню і реєстрації кров’я
ного тиску у собаки, по до
слідженню ізольованого сер
ця теплокровних тварин, по
виробленню умовних слино
видільних рефлексів у люди
ни із збиранням слини кап
сулами Красногорського.
Було продемонстровано та
кож цікавий науковий кіно
фільм «Вчення академіка
І. П. Павлова».
Проведена робота сприяє
підготовці студентів до дер
жавних екзаменів,
Г. ДУДКА, Т. БЛИ З
НЮК,
Т. ТОПЧІЙ,
Г. ЖЕМАНСЬКА.
Назустріч 40-ій річниці Великого Жовтня
Про роботу
дефектологічної
підсекції
На XIII наукову студентську
конференцію
дефектологічної
підсекції
було висунуто 13
доповідей, з них 7—з сурдопе
дагогіки, 6 —з олігофренопедагогіки.
Надзвичайно цікавими і зміс
товними були доповіді студен
тів, які проходили практику в
школі глухонімих. Вони побу
довані на матеріалі хоч і не
величкого, але свого власного
досвіду. Доповіді с т у д е н т і в
М. Заїки, П. Гончар, Г. Бойко,
Н. Черпак, Р. Карлінської,
Н. Бабій написані на актуальні
теми, які ще недостатньо ви
світлені в спеціальній літера
турі.
Змістовні, хвилюючі допо
віді представили на конферен
цію олігофренопедагоги. Сту
дентка Л. Назаренко розповіла
про засоби унаочнення на уро
ках арифметики у 2 класі до
поміжної школи, Ілюструючи
своє повідомлення наочними
приладдями.
Про унаочнення на уроках
письма у допоміжній школі ці
каву доповідь зробила студент
ка Л. Вітюк. Треба зауважити,
що в допоміжній школі, як і в
школі глухонімих, велике зна
чення має індивідуальний під
хід до учнів. Саме про це роз
повіла на конференції студент
ка Р. М'ягкоступова.
Заслухані на конференції до
повіді вирішено рекомендувати
до друку.
К. КУРЧИНСЬКА,
староста гуртка.
Наукова робота студентів
доповіді, що виголосили члени цих гуртків на
конференції, побудовані на безпосередній
практичній
роботі студентів
у ш колах
№ № 136, 133 та в Ірпінській середній школі
Педагогічний гурток на мовно-літературно
му факультеті вивчає навчально-виховний
процес у школах-інтернатах; студенти при
кріплені для постійної практики до окремих
класів і ведуть там систематичні спостере
ження.
Гуртки російської літератури та методики
мови й літератури організували цікаву зустріч
гуртківців з учителями; тема зустрічі — ро
мантика професії вчителя-словесника.
Та всіх різноманітних, цікавих форм за
нять, що проводяться в гуртках, 1 не пере
рахуєш. Конференція незаперечно довела, що
наукові гуртки в нашому інституті живуть
повнокровним і цікавим життям. Тут проки
даються у студентів глибокі наукові інтереси,
виховуються навички самостійної наукової ро
боти. Очевидно, Наукове студентське товари
ство працюватиме ще інтенсивніше, коли буде
запроваджено в життя проект про надання
найактивнішим членам наукових гуртків екс
курсійних путівок та наукових відряджень.
Були й прикрі неполадки в діяльності Това
риства. Насамперед, це неув’язки з загально
інститутським розкладом позалекційних за
нять, що часто заважало нормальній роботі
гуртків. Шкода, що через організаційні недо
робки припинили своє існування педагогічні
гуртки на фізико-математичному і на педаго
гічному факультетах та гурток історії КПРС
і політекономії.
Завдання Товариства — ліквідувати недо
робки 1 закріпити досягнення, щоб висунути
на Всесвітній фестиваль молоді та студентів
свої найкращі роботи і гідно зустріти 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної рево
люції.
Т. БУГАЙКО,
голова Наукового студентського товариства.
1 квітня завершилася XIII наукова сту
дентська конференція, присвячена 40-річчю
Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Сесія підвела підсумки роботи Наукового
товариства нашого Інституту за 1956— 1957
навчальний рік.
Зараз в інституті працює 16 наукових гурт
ків, якими охоплено біля чотирьохсот студен
тів. На сесію було винесено 69 доповідей по
секціях фізико-математичиих, філологічних,
педагогічних 1 суспільних наук. Ці доповіді
показали, що участь у гуртках озброює сту
дентів навичками самостійного дослідження,
виховує в них уміння спостерігати, збирати
матеріал, робити відповідні висновки і тим са
мим готує їх до майбутньої роботи в школі з
політехнічним навчанням і до серйозних нау
кових занять. Більшість тем, що винесені на
конференцію, — це теми дослідницького ха
рактеру.
Важливим досягненням Наукового студент
ського товариства є посилення зв’язку з шко
лою, чим здійснюються настанови XX з’їзду
КПРС про найтісніший зв’язок навчальної і
наукової роботи вищої школи з виробництвом.
У цьому році гуртки приділяли велику увагу
школі; зокрема, багато попрацювали вони над
питаннями політехнічного навчання.
Тепер уже стало правилом для наукових
гуртків нашого інституту — орієнтуватися на
потреби школи. Кожен гурток розв’язує це
завдання по-своєму, відповідно до свого про
філю. Так, гурток експериментальної фізики
готує серію доповідей з питань шкільного
курсу фізики для учнів середньої школи
№ 136. Члени гуртка допомагають учням цієї
школи готувати цікавий вечір — «Фізика
навколо нас».
У гуртку методики математики студенти
практично розробляють цикли уроків з різних
тем шкільної програми, навчаються вести позакласну роботу з свого предмета: керувати
радіогуртком, фізичним гуртком тощо. Всі
29-го б е р е зн я відбулося засід ан н я
с е к ц ії
філологічних
наук.
З великим інтересом присутні
засл у х ал и
зм істовн і доповіді
своїх товари ш ів, я к і показали,
щ о студ енти-гуртківці багато
попрацю вали, вк л ал и в них ба
гато творчої дум ки, теплоти.
Д ослідницьким
характером
в ід зн а ч а є ть с я робота студента
IV курсу Ю. Я н ковського «Об
р а з лір и чн о го ге р о я в збірці
І. Ф ранка « З ів 'я л е листя».
Робота студента II курсу
П. Гули « У к р а їн с ь к і видання в
П ряш евщ ині» знайом ить з літе
ратурним ж и т тям в українській
області Ч ехословаччини. Добре
було б з цією роботою позна
йомитись усім студентам .
З а с ід а н н я свідчить, що сту
денти багато попрацювали, що
вони розроблю ю ть теми, які
м ало освітлені в критичній лі
тер ату р і, щ о у них є вміння дослідж увати, ан ал ізу вати літера
турний твір.
Ц ікаву роботу розпочав гур
ток російської л ітератури . Чле
ни гу р тк а зн ай ом ляться з жур
н алам и, обговорю ють новинки
худож ньої л ітер ату р и та літер атурозн авства.
Заплановано
р я д доповідей, безпосередньо
з в ’язаних з роботою середньої
ш коли, н ап р и кл ад , по темі: «Об
р а з Володим ира Ілл іча Леніна
в поемі В. М аяковського».
Роботи ч л ен ів гуртка Р. Генової та Т. Р азу м о во ї, прочи
тан і на сесії, одерж али високу'
оцінку сл ухач ів.
Г урток р о сій ськ ої літератури
з а в ’я за в д р у ж н і стосунки з лі
тературн и м гуртком Ленінградського педагогічного інституту
ім. Г ерц ен а.
На засіданні
психологічної
підсекції
29—30-го березня працюва
ла психологічна підсекція XIII
студентської наукової конфе
ренції.
Незважаючи на переванта
женість цих днів різними захо
дами, на обох засіданнях були
присутні студенти та викладачі
кафедр психології, філософії,
анатомії та фізіології. Заслу
хано і обговорено 8 доповідей,
багатих фактичним матеріалом.
В них відчувається прагнення
студентів до практичних пи
тань, що хвилюють широку пе
дагогічну громадськість.
Хороше враження справила
доповідь студентки І курсу
М. Мензюк (керівник — Д. Ф.
Ніколенко) на тему: «Залеж
ність швидкості реакції від ха
рактеру підготовчого інтерва
лу». Це перша доповідь, побу
дована на суто експерименталь
них даних, зібраних студент
кою в лабораторії кафедри пси
хології.
Ряд доповідей були об’єднані
під назвою «Психологія до
шкільника», куди входили робо
ти В. Денисовой А. Піскунової.
Воші багаті фактичним мате
ріалом, зібраним безпосередньо
в дитячих садках.
Хочеться побажати, щоб до
повідачі не залишали обра
них тем, а працювали над ними
і далі.
Є. ЯВОРСЬКИИ.
Результати
творчої праці
Н ем а сум ніву, що підвищення л іт е р а т у р н о ї освіти студен
тів і зд об уття ними навичок са
м остійної роботи над художнім
текстом
будуть дуж е корисні
гуртківцям у їх майбутній педа
гогічній Д І Я Л Ь Н О С Т І .
Н. СЕВЕРИ НЕН КО ,
студ ен тка I II курсу.
Цікаво проходила робота сек
ції фізико-математичиих наук.
Протягом двох днів (29—ЗО бе
резня) було заслухано 23 допо
віді, з них 14 по підсекції ма
тематики і 10 — фізики. Сту
денти старанно готувалися до
конференції, тому доповіді їх
були змістовними, цікавими, в
них студенти вклали всі свої
знання з даної теми, вміння
працювати над книгою та само
стійно розробляти деякі питан
ня.
Особливо слід відзначити до
повіді таких товаришів: Ю. Гусаковського—«Виведення ознак
подільності на основі конгруент
ності», Л. Копелевої — «Інте
гральні рівняння з вираженим
ядром», М. Баранівського —
«Квантор загальності і квантор
існування» (по підсекції ма
тематики).
Доповідь Ю. Гусаковського
секція запропонувала подати па
міську конференцію, бо в ній
студент змістовно висвітлив
дану тему, виявивши значну
самостійність.
звітує
фі
У роботі секції багато пози
тивних сторін, але є і негатив
ні. Це, перш за все, той факт,
що невелика кількість' студен
тів брала участь у роботі секції.
В середньому на засідання з'яв
лялося до ЗО студентів. Треба
сказати, що частково причиною
цього є енергійна підготовка
до проведення вечорів, присвя
чених фестивалю. Але винні і
самі студенти, які пасивно по
ставилися до участі в науко
вій конференції. Адже заслу
хана доповідь збагачує наші
знання, що так необхідні кож
ному з нас.
Слід закликати студентів до
більш активної участі в роботі
наукових студентських гуртків.
В. ДУБІНА.
*
*
*
Багато студентів і викладачів
математичного відділу взяли
участь у роботі секції фізико-
зм а т
невдало: б іл ьш ість викладачів
каф едр у цей період дуже займатематичних наук. З допові н яті на б ер езн ев ій сесії заочдями виступили 14 студентів ників і ч е р е з те не могли при
ділити д остатн ьої уваги пере
II — IV курсів.
вірці доповідей, що ВИ НО СИ ЛИ сь
Доповіді були змістовними і на конф еренцію , а іноді навіть
цікавими. Особливий інтерес у не могли бути присутніми на
присутніх викликали доповіді, доповідях студентів, роботою
тематика яких пов’язана з м ай яки х вони керували. Не можна
бутньою педагогічною діяльні вваж ати
також доцільним постю студентів, а саме; «Усні чаток роботи секції відразу
обчислення в середній школі» п ісл я за к ін ч е н н я академзанять.
(К. Косолапова), «Піднесення П ісля 6-годинного робочого Дня
до степеня і добування кореня» студенти не відпочили, не по(Л. Хоролець), «Номографія в обідали і том у нелегко булоїм
середній школі» (М. Кухарчук), з увагою вислухати 7 —8 допо«Введення поняття похідної в відей. Очевидно, це було ОДНєю
X класі» (М. Бурляй) та інші. з причин того, що в обговоренні
З цікавістю була заслухана до доповідей студенти майжен
е
повідь Н. Уманської «Трисекція брали участі.
кута», яка супроводжувалась
Слід вваж ати недоліком і той
ілюстрацією таблиць і прила
ф акт, щ о наш і професори матедів, заздалегідь виготовлених
матики не тільки не керують
студенткою.
студентським и науковими гуртНа жаль, не всі доповіді бу
к ами, а навіть не взяли участь'
ли належно унаочнені.
у роботі секції.
Л. ЛОШАКОВА
Треба сказати, що час для
Є. ЧЕНАКАЛ
проведення конференції обрано
Курсові роботи—важлива форма навчання студентів
Учитель радянської школи підбір літератури в такому разі таженість навчально-виховною
повинен творчо підходити до часто носить випадковий харак роботою, і тільки під кінець пе
викладання свого предмета, до тер. Адже з кожної теми є ба дагогічної практики беруться
навчання і виховання учнів. гато літератури, і керівник по за курсову роботу. Іноді вони
Передові вчителі не тільки вмі винен бути глибоко обізнаний з з жалем констатують, що дана
ють застосовувати набуті знан нею, щоб рекомендувати сту тема вже пройдена в школі, а
досвід роботи школи не вико
ня на практиці, але й самі вно дентам тільки основну.
ристано. В кращому випадку
сять значний вклад у розвиток
Через те, що студентам на
педагогічної науки, збагачуючи дається право вибору тем, трап студенти обмежуються бесідою
на дану тему з досвідченими
її новими дослідженнями.
ляється так, що 2 —3 студенти
Велике значення в справі виконують роботу на одну те вчителями школи. Є й такі то
прищеплення студентам вміння му. Зовсім недоцільно в такому вариші, які взагалі не викону
працювати творчо мають курсо випадку давати цим студентам ють курсових робіт в установ
ві роботи. Працюючи над кур різних керівників: один керів лений термін або виконують їх
совою роботою, студент при ник зможе дати більш глибокі недоброякісно, наспіх, не дба
вчається критично використо вказівки і цінні поради, краще ючи про чіткість і систему ви
вувати літературу з обраної те прослідкувати за самостійністю кладу, порушуючи елементарні
ми, науково обгрунтовувати у розробці даного питання кож правила літературного оформ
лення будь-якої наукової ро
певні положення, висновки.
ним студентом. Відхилення до боти.
Звідси випливає важливість цільне лише тоді, коли на ка
Не дивно, що при захисті
правильного підбору тематики федрі є різні думки і напрямки
курсових
робіт часом вияв
курсових робіт і забезпечення у розробці даної теми і пере
ляється,
що
такі студенти не
самостійності в їх виконанні.
слідується їх експериментальна
розібралися глибоко в окремих
Добираючи тематику курсо перевірка.
питаннях, не розуміють фактич
вих робіт, кафедри повинні вра
Потрібно й студентам зміни ного матеріалу теми. Тому не
ховувати профіль підготовки ти ставлення до виконання дбало виконані роботи не мож
студентів, а наукові керівники курсових робіт. Теми курсових на приймати до захисту. їх слід
націлювали студентів на те, щоб робіт доводяться до відома сту повертати авторам на доробку.
при виконанні курсових робіт дентів заздалегідь не «для фор
Це повинні врахувати сту
була забезпечена їх професійна ми», а для того, щоб весь цей денти III курсів, які зараз пра
спрямованість (звичайно, коли період студент працював над цюють над курсовими роботами.
де можливо).
темою, знайомився з літерату Приступаючи до виконання кур
Якість виконання курсових рою, виписував окремі думки, сової робота, необхідно пам’я
робіт студентами, їх інтерес до обмірковував спірні і пробле тати, що мета роботи не тільки
дослідження і більш глибокої матичні питання даної теми, а глибоко познайомитись з даним
розробки обраної теми в знач коли дозволяють умови, органі питанням, але й одержати певні
ній мірі залежить від науково зував експериментальні дослі навики підготовки наукових до
го керівництва з боку виклада дження. Останнє відноситься повідей, лекцій, статей тощо.
чів. Потрібно відкинути шкід особливо до тем з методичних Адже майбутньому вчителеві,
ливу практику прикріплення до дисциплін, педагогіки і психо де б він не працював, доведеть
викладача студентів за кількі логії.
ся виступати з лекціями і до
стю, без врахування того, на
На жаль, досвід показує, що повідями перед учнями, перед
скільки обрані ними теми кур студенти IV курсів, хоч і одер населенням, на засіданнях пе
сових робіт близькі до його нау жують перед педагогічною прак дагогічної ради 1 методоб’єдкових інтересів. Не можна за тикою теми курсових робіт з нань, на учительських конфе
безпечити якісного керівництва методики
викладання
свого ренціях.
науковою роботою одночасно предмета, але, перебуваючи на
Кращі курсові роботи слід
10—15 студентів, які працю практиці в школі, не почина виносити як доповіді на наукові
ють над різними темами, зде ють працювати над темою від студентські конференції. По
більшого далекими від науко разу, відкладають з дня на трібно також ширше практику
вих інтересів керівника. Навіть день, посилаючись на переван вати друкування кращих робіт
студентів у наукових студент
ських. записках інституту.
Д. МАЄРГОИЗ,
доцент кафедри методики ма
25 березня. Дев’ята година метнулися до нього. Звідти бла
тематики.
ранку. Біля каси інституту з ’яв гаючий голос: «Товариші, тих
ляються перші студенти. Але ше, бо перестану давати сти
марні їх надії і сподівання: пендію!».
стипендію будуть давати з двох
- Шум в черзі поступово зменгодин. Що ж робити?! Студен
шує'ться,- Але відомо, що енер
ти—народ терплячий. Виріши
гія не зникає, а лише з одного
ли почекати: з своєї щомісяч
виду переходить в інший. Енер
ної практики вони знають, що
гія голосу перетворилася в
буде тут о другій годині... І во енергію штурму і натиску.
ни не помилились. О 12-й го Важко навіть було визначити,
дині бажаючих одержати сти з якого боку штовхали більше.
пендію стало значно більше.
Можна лише сказати, що кож
Коли дають стипендію...
Четвертий курс фізмату, роз ний, хто відходив від каси, мав
почавши «наступ», витіснив з такий вигляд, ніби він тільки
своїх позицій педфак. Літера що вискочив з парної. Деякі з
тори скромно зайняли місце тривогою обмацували ті місця,
ззаду (не треба довго спати!).
де колись був пояс (за прикла
Студенти фізмату
склали дами звертатись на III курс
свої речі у віконці каси (так-то педфаку), інші хапалися за го
воно надійніше), представники лову, бо зник капелюх. Багато
педфаку вирішили зробити те ж інших прикростей завдала сти
пендія (і так воно буває кожно
саме.
го разу), але не про це ми хо
Почулися перші в и г у к и :
чемо сказати.
«Станьте в чергу!», «Ой, кап
Необхідно, нарешті, впоряд
рон!..» (Це когось із студенток
міцно притиснули до .лави, і кувати питання з одержанням
вона має всі шанси витратити стипендії. Чому б не зробити,
20 крб. з нової стипендії на наприклад, так, як в інших ін
панчохи)...
ститутах міста: стипендію одер
Поволі стрілка годинника жують старости, а потім вида
наблизилась до другої години. ють у групах. І просто, і час
марно, і всі
2 години 15 хвилин. Каса за не витрачається
ребра
на
місці.'
Варто
було б
крита. Починаються перші, ще
про
це
подумати.
несміливі удари у віконце.
2 години ЗО хвилин. Істотних
Г. ЗАВОРІН А, Л. УРБАНзмін не відбулося. Чути вигу
СЬКА, Р. М ЕШ ЕНГІСЕР,
ки: «Ви не стояли!», «Тільки
Б. ВІГУЧІНА, Є. СЕМЕНщо прийшли, а вже лізете (?!)
ЧЕНКО, Н. РОГОВА, сту
без черги!». Галас, крики.
дентки III курсу педагогічно
2 години 45 хвилин. Ура!!!
го факультету.
Завітне віконце відкрилось. Всі
Кіно допомогло практикантам
Студенти відділу спецпедагогіки проходили свою першу
практику в молодших класах
школи для глухонімих дітей та
В ДОПОМІЖНІЙ школі.
Особливості навчального про
цесу цих шкіл вимагають широ
кого і методично правильного
використання наочності як на
уроках, так 1 в позакласній ро
боті.
В школі № 105 (для глухоні
мих дітей) практиканти провели
ряд уроків розвитку мови з ви
користанням кінофільмів. До
сить успішно провели такі уро
ки тт. Курчинська (в 4 класі),
Карлінська (в 3 класі), викори
ставши фільм «Пригоди на річ
ці». Студентки Леус і Нейман
використали кінофільм «Весна
прийшла».
Добре пройшли виховні бесі
ди на тему: «Будь чистим 1
охайним», «Будь чесним», «Бе
режи свій зошит» і Інші, що їх
провели практиканти тт. Гон
чар, Леус, Красовська, Мешенгісер.
Вдало використовувала екран
практикантка т. Переверзева.
На уроці читання в IV класі
школи № 69 до статті про «Па
м’ятник Павлику Морозову» во
на використала діафільм «На
батьківщині Павлика Морозо
ва». На уроці географії до ма
теріалу про озера 1 моря прак
тикантка підібрала ряд діапо
зитивів. її уроки проходили
жваво і цікаво. Діти активно
працювали..
Дуже хороше враження у
вчителів і практикантів зали
шив урок читання в III класі.
який подала т. Люліна.
Роз
глядаючи оповідання «У кого
очі на пальцях» (про с л і п и х ),
практикантка використала діа
фільм «Сліпнй музикант», по
казала дітям книжку, призначе
ну для сліпих.
Надовго запам’ятається уч
ням піонерський збір 4-х кла
сів 69 школи, присвячений дню
птахів. Збір був підготовлений
разом з піонерами практиканта
ми тт. Масюк і Переверзєвою.
Бесіда на зборі провадилася з
демонструванням звукового кі
нофільму «Весна прийшла» і
діафільму «Перелітні 1 зимуючі
птахи». Піонери принесли на
збір виготовлені ними шпаківні,
виступали з віршами про пта
хів.
Хоч 1 коротеньким був період
практики студентів у школі,
але багато чого навчились во
ни від своїх старших товаришів-педагогів, які так уважно
ставились до них.
Студенти переконалися на
практиці у величезній педаго
гічній ефективності учбового
КІНО.
Готуючи себе до педагогіч
ної роботи в спецшколах, май
бутній вчитель повинен добре
володіти технікою і методикою
використання такого інструмен
та педагогічної праці, як кіно.
Д. ЛЯШЕНКО,
викладач кафедри навчально
го кіно.
В школі для глухонімих
Цей семестр для студентів
3-го курсу спецпедагогіки по
чався незвичайно. Замість зна
йомих інститутських аудиторій
нас зустріли світлі шкільні
класи.
Ми проходили практику в
школі глухонімих. Як не Прик
ро, але ця назва часто й досі
викликає посмішку. Мовляв,
На четвертих курсах інституту йдуть останні дні за
нять. Попереду семестрові і державні екзамени.
Порівняльна граматика російської і української мов—
важливий предмет. Студенти IV курсу мовно-літературного факультету старанно вивчають його. Знання спільності
російської та української мов особливо необхідне в зв’язку
з тим, що випускникам доведеться працювати в школах,
де вивчаються і українська і російська мови.
чого можна навчити дітей, які
нічого не чують?! Помиляєтесь,
товариші, — можна багато чого
навчити. Ці діти дуже праг
нуть все знати, тому особливо
велике значення для них має
слово вчителя. Вони читають
по губах мову оточуючих і на
уроках самі користуються зви
чайною мовою, а не мовою же
стів.
Під час педагогічної практи
ки, крім позакласної 1 виховної
роботи, кожен з студентів дав
6 —7 уроків на оцінку. Слід
відзначити, що всі студенти ду
т е сумлінно готувалися до уро
ків, і це дало позитивні наслід
ки. Всі студенти одержали за
уроки оцінки «добре» і «від
мінно».
Для учнів наших шкіл дуже
велике значений має наочність,
і студенти не забували про це.
Чого тільки не приносили дів
чата для демонстрації на уро
ках! Тут було все: від кухонно
го посуду І ряби до макета кліт
ки з зоопарку. Багато уроків
пройшло з демонстрацією кіно
фільмів і діафільмів. Особливо
слід відзначити уроки студен
ток Заворіної, Рогової, Мешенгісер, Чемеринської.
Саме тому з такою повагою
ставилися до наших студентів
не тільки учні, але й досвідче
ні вчителі. І чи не найбільшою
подякою 1 нагородою для нас
були сказані на останній педра
ді слова однієї з найдосвідченіших вчительок школи: «Ба
жаю вам, товариші, щоб все
своє життя ви так само сумлін
но відносились до роботи І щоб
про вас можна було сказати, як
тепер, — одним словом: мо
лодці».
Р. КАРЛІНСЬКА.
МІЦНІЄ ДРУЖБА...
я
Ж ЕНЩ ИНА
Фейлетон
Емма Сапожникова — це
студентка четвертого курсу
фізико - математичного фа
культету. А про інше ви й
самі здогадались: вона—дів
чина, жіноча стать, одним
словом, — женщина. І вона,
уявіть собі, знає всі женські
права. З обов'язками, прав
да, в неї трошки не теє. Та
й яка річ може йти про обо
в’язки! Нам права подавай...
Та ось і вона. Йде наша
героїня знайомою швидкою
з викрутасами ходою. На до
розі їй не попадайся. Зіб’є з
ніг. Кожного! «Не взирая на
лица»І! Не називаючи прі
звищ! !1 Фу-у!.. Біжить вона
і у вузенькому місці наздо
ганяє, ні—налітає на поваж
них
людей, викладачів...
Все ж таки назвемо прізви
ща: Дмитро Федотович Ніколенко і Марк Семенович
Немировськнй. Добре, що
тов. Немировськнй мужчина
дужий — сам устояв і свого
супутника підтримав, а то
збила б з ніг.
— Ви куди це розігна
лись?
— А я... туди. Прямо. Ну,
вперед! Не бачите хіба?
— Але ж ви мало нас не
збили з ніг. І крім того, ми
все ж таки старші, виклада
чі ваші.
— А я женщина!—швидко
знайшлася Емма,—Мужчини
мені повинні уступати доро
гу І—1 не дочекавшись, що
там їй ще скажуть, на про
щання показала свої білень
кі зубки з-за рожевих вуст
1 томним вихилясом почимчи
кувала далі. Куди? А це все
одно. Припустимо, що у
їдальню...
Ми за нею не пішли, та
легко собі уявляємо дальший
хід подій. Сапожникова по
прямувала до каси. Біля ві
конця хтось стоїть... «Прийдеться
затриматись», —
промайнуло в думці, з доса
дою стиснула вуста. Але —
ура!—від віконця відходить
знайомий студент, а туди
вже простяглась тремтяча
рука бабусі. Та поки вона
встигла щось прошамкотіти,
наша героїня вмить підлеті
ла і встромилася у віконце.
Бабуся промовчала, і моло
дій дівчині не довелося вслух
виправдуватись, але козир
у неї все ж таки був гото
вий: «Молодым везде у нас
дорога». П р а в д а , т а м,
здається, ще старикам щось
полагається, але ж вона ще
така молоденька...
Не знаємо, що там у
їдальні було. Може, навіть
якомусь дідусеві борщем бо
роду обілляла та варенням
сиві вуса наваксила: не лізьбо поперед женщиниі
Чи бува не образились Ви,
вельмишановна добродійко
Еммо Сапожникова? Скаже
те, друга частина нашого
твору — наклеп на Вас? Не
було, кажете, такого? Що ж,
ми ладні пробачення проси
ти, але логіка! Логіка Вашо
го першого (а чи першого?)
вчинку веде саме туди — до
отієї бороди у борщі. А з
логікою нічого не поробиш.
Отака бо вона вже вперта, та
сама логіка, бодай би Вам її
вже... взнати.
Івась ЧОБІТЬКО.
Заслуж еним успіхом кори В. М ихайлова, С. Рудь, 0 . Ва... Відкривається завіса. На
сцені — розквітлий сад: всюди стувались виступи М. Онопрі- хер, І. П лехова, А. Литвинчук
гілки яблуневого цвіту, дівча єнко, В. М ихайлової, С. Л а- і багато інш их.
та — учасниці хору — в білих скарж евської, А. Литвинчук,
У процесі проведення фестиплаттях, у кожної дівчини в ко І. Двигун.
вального веч ора ми впевнились,
П ісля закінчення вечора х у я к п ідготовка до молодіжного
сах теж білі квіти. Зал дружно
дожньої самодіяльності всі пе свята сп р и ял а зміцненню друж
аплодує цьому садові...
Так розпочався фестиваль реходять в зал д ля танців та би м іж студ ентам и різних груп.
ний вечір художньої самодіяль ігор. В залі теж гарне оформ
С туденти наш ого курсу без
ності студентів II курсу педа лення. Він прибраний гір л ян м еж но вд яч н і за допомогу в
гогічного факультету, що від дами, серпантином, ш арами. На підготовці до вечора своїм агівікнах, стінах — гілки яблуне
бувся 2-го квітня.
таторам
тт.
Перельмутеру
Один з кращих номерів про вого цвіту. Танці зміню ються
М. М., З а с е н к о Н. Ф., Дмитренграми — літературно-художній іграми.
ко Т. І. та музичному керівни
Весело пройшов ф естиваль
монтаж. Дуже добре виступив
кові т. Човновому П. Г., які ба
хор, яким диригує студентка ний вечір другокурсників. Ве
гато допомогли своїми порада
дошкільного відділу О. Вахер. лику роботу провели студенти
ми.
Великим успіхом користував для підготовки цього вечора.
Це б ув дій сн о самодіяльний
ся виступ студентки Л. Чехів- І якщо спочатку окремі товари
ської, яка з майстерністю вико ші не виявляли активності, то в фестивальний вечір .
Л. Ш И Б И Ц Ь К А ,
нала пісню
Кропивницького останній час активність у під
«Соловейко».
готовці стала масовою.
студентка I I к у р с у педагогіч
На сцені змінюються співаки,
Хорошими
організаторами
ного ф акультету (дош кільний
танцюристи, читці.
були І. Демчун, Л. Козлова,
відділ).
Спортивна перемога
З факультетів повідомляють
У першості інституту з фех
тування, що проходила з 23
по 24 березня, команда мов
но-літературного
факультету
зайняла перше місце. Ця пере
мога не випадкова. У минулому
році команда дівчат теж заво
ювала першість, але через по
ганий виступ чоловіків факуль
тетська команда зайняла дале
ко не призове загальне місце.
Перед чоловічою командою
в змаганнях цього року стояло
велике завдання: будь-що доби
тись перемоги. І її одержано.
Будемо сподіватись, що ця
перемога послужить початком
загального піднесення спортив
ної роботи на факультеті.
Г. КОВАЛЕНКО.
Незабаром відбудеться фе І к у р сі російського відділу.
Т ут активно йде підготов
стиваль на І курсі укр аїн
вечора,
ського відділу м овно-літера ка до тем атичного
турного ф акультету! Тому ми присвяченого п а м ’яті Т. Г.
повинні прикласти всі зусил Ш евчен ка.
* * *
ля на підготовку до цього
30-го б е р езн я
відбувся
великого свята молоді. А
що ж зроблено за цей час? ф ести вал ьн и й вечір III кур
Є студенти, які все роблять су ф ізм ат ф а к у л ьт е ту .
для того, щоб не соромно
В еч ір ро зп о ч ав ся тематич
було перед іншими ф ак у л ь ним и ком сом ольським и збо
тетами. Адже радісно 1 при рам и .
ємно усвідомлювати, що все
В и ступ и всіх комсомоль
хороше зроблене нами для ц ів б ул и змістовними, з на
нас же самих. Це ж наше в е д е н н я м конкретних фактів
свято. Воно продемонструє з ж и т т я гр у п і курсу. Огляд
нашу дружбу і єдність.
худож ньої
самодіяльності
Але деякі
комсомольці р о зп о ч а в с я танцем «Весня
дивляться на все, як на щ ось ний
в а л ь с » , поставленим
нікому не потрібне, ставл ять 33-ю групою математиків.
ся до справи легковажно.
... З а л завм ер. Чути лише
Взяти, наприклад, за н яття п од и х су сід а. Це читає Єлісє
танцювального гуртка. З са єв а т в ір «С тарий повар».
мого початку всі загорілись
Б у р х л и в и м и аплодисмен
бажанням працю вати. А ле, там и
нагородили
глядачі
на жаль, цей ен тузіазм д у зд іб н у читачку.
же швидко пройшов. К ож но
П ід аком панем ент банду
го разу м інялися члени гу р т ри А з а Загород н я винонує
ка і тому н ія к не могли до у к р а їн с ь к у народну пісню
вести до кінця єдиний танець « М іс я ц ю ясний».
«М етелицю».
Ц ік а в о
був
виконаний
Останні два за н я тт я зовсім у к р а їн с ь к и й танець «Коза
не відбулися.
чок».
Ганьба таким товариш ам ,
В ір а
Б орова майстерно
як Дяченко, Я новська, М уєв и к о н а л а на роялі декілька
динова! К ом сомольське бюро
в а л ь с ів .
ф акультету «спить» 1 з по
К р а щ і виконавці: Єлісє
руш никами нічого н е м ож е
єв
а
, М узи ка, Борова, Заго
зробити. А чи вел и ка к о
ристь від того, щ о випу р о д н я одерж али призи.
І ось у легкому танці
скається « Б ю л етен ь», де го
ворять про підготовку до к р у ж л я ю т ь пари.
фестивалю на ф ак у л ь те ті, а
В сі весел і, бадьорі, свят
як він готується — не пи ково одягнені. Ось вона —
шуть?!
н аш а щ асли ва юність!
Значно к р а щ і справи у
підготовці до ф естивалю на
Редактор І. КРУК.
СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ
У № 11 нашої газети за 22
березня ц. р. було вміщено ма
теріал про невпорядкованість
роботи пунктів громадського
харчування в інституті.
Як повідомила редакцію ди
ректор їдальні т. Зуєва, розпо
рядок роботи одного з буфетів
змінено. Буфет, розміщений у
підвальному приміщенні, пра
цює щоденно (крім понеділка)
з 9 години ранку.
БЕЗ ВІДРИВУ ВІД
ВИРОБНИЦТВА
1-го березня розпочались за
няття на курсах по підготовці
до вступу в інститут.
На курсах вчаться особи, які
вже декілька років після закін
чення середньої школи працю
ють на виробництві.
Вчаться вони без відриву від
виробництва, тричі на тиждень,
у вечірні години. Молодь ста
виться до навчання сумлінно і
дуже задоволена створеними
для неї умовами.
Є. Ш ЛЯХТЕР.
За педагогічні
К А Д РИ
ПАРТБЮ РО, д и р е к ц і ї , КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО
5
КВІТНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 13 (2 5 )
Ціна 15 коп.
Як відомо, між столицями двох союзних республік —
Єреваном і Києвом встановлені тісні зв’язки, розпочалось
соціалістичне змагання між підприємствами, установами
тощо.
За ініціативою колективу Єреванського державного
російського педагогічного інституту ім. А. О. Жданова
між нашими інститутами встановлюються дружні зв’язки.
Найближчим часом до нас завітає делегація педвузу
братньої Вірменії.
Нижче ми вміщуємо листа з Єревана.
ДИРЕКЦІЇ, БЮРО ПАРТОРГАНІЗАЦИ, КОМІТЕТУ
КОМСОМОЛУ І ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО
Д орогі товариші!
БІЛЬШ Е УВАГИ
ОБОРОННІЙ РОБОТІ
Сорок років існує наша со спартакіади, тримати більш тіс
ціалістична держава. І сорок ний зв’язок комітетам комсо
років вороги прогресу і миру молу та ДТСААФ.
ні на хвилину не відмовляються
Як позитивне в роботі на
від своїх підлих намірів щодо шої організації можна відзна
нашої країни. Та їх силкуван чити роботу стрілецької секції
ня даремні.
і фотогуртка. Приємно відміти
Радянський Союз разом з ти, що уже в цьому році ми
країнами народної демократії маємо 18 нових розрядників
твердо відстоює мир на зем стрілецького спорту; серед чле
лі, Миролюбна політика нашо нів цієї секції — голова комі
го уряду зустрічає перешкоди тету ДТСААФ І. Романовськнй
з боку правлячих кіл імперіа І член комітету Л. Білнн.
лістичних держав і перш за
Виявляється, що справді,
все — СШ А.
найкраща агітація — особистий
Комуністична партія і Радян приклад. Але не всі, хто агітує
ський Уряд закликають наш за спорт, беруть участь у
народ бути пильними, стояти спортивних секціях.
на варті великих завоювань
Особливо це стосується сек
Жовтня, постійно турбуватися ретарів комсомольських бюро,
про зміцнення обороноздатності всього активу і комсомольсько
нашої Вітчизни.
го, І профспілкового.
У виконанні
поставленого
Добре поставлена робота і у
завдання значна роль нале
фотогуртку, яким керує сту
жить ДТСААФ.
Більшість членів ДТСААФ— дент III курсу фізмату В. Ізстудентська молодь; отже, обо раїлянт. Серед 42 членів гурт
ронна робота повинна стояти в ка — студенти всіх факульте
центрі уваги студентських орга тів.
нізацій нашого Інституту.
Великим недоліком роботи
VII пленум ЦК ВЛКСМ вка комітету ДТСААФ є невміння
зав на необхідність поліпшення налагодиш і досі роботу гурт
воєнно-масової роботи серед мо ка радіооператорів і парашут
лоді, на необхідність зміцнення ної секції. В цьому питанні
повсякденного зв’язку комсомо човну безпорадність виявив ко
лу з ДТСААФ.
мітет комсомолу і, зокрема,
У Постанові Пленуму сказа Л. Білий.
но, що «комсомольські орга
Недостатньо
пропагується
нізації повинні виховувати мо
робота
ДТСААФ,
хоч
всі мож
лоде покоління бадьорим і
ливості
для
цього
є.
життєрадісним, здоровим і тру
долюбивим, в дусі великої від
Питання про оборонну роботу
повідальності за долю своєї Віт в інституті обговорювалось на
чизни і готовності на перший засіданні партбюро інституту.
заклик партії встати на захист Партійне бюро зобов’язало ко
мітет комсомолу, профспілкову
Батьківщини».
Для поліпшення воєнно-масо га партійну організації факуль
посилити
керівництво
вої роботи серед молоді VII тетів
пленум вирішив провести в оборонною роботою та обов’яз
1958 році Всесоюзну спарта ково брати особисту участь у
кіаду комсомольців і молоді з цій роботі, зразково виконати
воєнно-прикладних видів спор завдання, поставлені VI плену
мом ЦК ДТСААФ.
ту.
Уже зараз необхідно проду
М. ЗЕМ ЛЯНИН,
мати організацію підготовки до
член партбюро інституту.
Творчий вечір Степана Олійника
Вірші відомого українського поета-сатирика добре знають і
люблять радянські читачі; його слово звучить і за рубежами
нашої Батьківщини. Д ням и'С тепан Олійник завітав до нас в
інститут. На вечорі зустрічі були присутні вчителі Києво-Святошинського району.
Про творчість і життя поета розповів кандидат філологіч
них наук О. В. Килимник.
Свої вірші з нової збірки (книга вийде в цьому році у ви
давництві «Молодь») «Ш ахтарям донецьким — хлопцям моло
децьким» прочитав сам автор.
Присутні захоплено слухали вірші; «Данило Ж ук — кан
дидат наук», «Баня» та інші у виконанні артиста А ндрія Сови.
Радісне пожвавлення в залі викликала поява на сцені заслу
женого артиста республіки Валентина Дуклера, який прочи
тав «Імператора», «Блондинку», «Пригоду в лісосмузі», «Фіфи»
та «Лиходіда».
По закінченні вечора в кіоску інституту студенти придбали
збірки віршів поета; любителям автографів Степан Олійник
залишив свій надпис.
В. БО РЦ О В .
Не забувати про школи
робітничої молоді
Другий рік я працюю в шко
лі робітничої молоді. Методики
викладання в школах робітни
чої молоді ми не вивчали. А
умови роботи тут своєрідні.
Перш за все, якісне виконан
ня програми доводиться забез
печити за коротший час (у 8 кл.
— 4 год., 9 кл,—4 год., 10 кл.—
4 —5 год. на тиждень).
У школі робітничої молоді
не можна користуватись тільки
стабільним задачником; тут по
трібні задачі з виробничим змі
стом, відповідно до програми.
Не можна повністю перенести в
школу робітничої молоді і ме
тодику викладання математики
в масових школах.
Виробничники користуються
часто формулами не з шкіль
ного курсу математики. Але
там треба вміти, знаючи одну
величину,
визначити
другу,
тобто: треба знати залежність
між результатом 1 компонента
ми дій.
Студентам, майбутнім вчите
лям, треба вже зараз краще
познайомитись з методикою ви
кладання в школі робітничої
молоді.
Г. НОВАК,
учителька Фастівської школи.
Моделі
виготовляють
студенти-заочники
Під час весняних канікул
учнів в інституті особливо
багато людей. Студенти-заочники випускного курсу
приходять сюди з різною
метою; хто за консульта
цією, хто складати екзаме
ни, а хто попрацювати в ла
бораторіях чи в навчальних
майстернях. Адже попереду
державні екзамени, на яких
вимагатимуться не лише
знання теоретичного курсу,
а і вміння провести той чи
інший
дослід, теоретичні
положення підкріпити прак
тичними навичками.
Студенти - п’ятикурсники
фізико-математичного
фа
культету проходили в на
вчальних майстернях прак
тикум з моделювання. Під
керівництвом майстрів вони
виготували дерев'яні моделі
з планіметрії і металеві з
стереометрії. З плоского і
круглого скла студенти ви
готовили такі моделі, як ко
нус, циліндр, кулю, вписані
в багатогранник і описані
навколо нього.
Подібні практичні занят
тя дають студентам можли
вість досконально вивчити
процес виготовлення моде
лей.
В. ШТУРКО,
учбовий майстер.
Колектив Єреванського державного російського педа
гогічного інституту імені А. О. Ж данова виражає бажання
встановити тісний з в ’язок з Вашим інститутом для взаєм
ного обміну досвідом науково-викладацької і учбово-ви
ховної роботи.
Безпосереднім приводом для вираження цього побаокання послужило те, що столиці наших республік
міста.
К иїв і Єреван
вступили між собою в соціалістичне зм а
гання.
Єреванський російський педінститут імені. А. О. Ж дано
ва існує 22 роки, і за цей час професорсько-викладацький
колектив, партійна, комсомольська і профспілкова органі
зац ії набули деякого позитивного досвіду в галузі на
вчально-виховної і наукової роботи, створили свої вузівські
традиції і за останній час добилися певних успіхів у пе
ребудові інститутської роботи відповідно до нових вимог.
Нам відомо, що професорсько-викладацький колектив
ваш ого інституту разом з громадськими організаціями
м ає великий досвід науково-педагогічної і політико-виховної роботи, має свої хороші вузівські традиції.
Ми впевнені, що постійний тісний зв'язок між педаго
гічними інститутами двох братніх республік, обмін досві
дом і взаємна допомога сприяли б ще більшому удоскона
ленню учбової і наукової роботи кафедр, поліпшенню
якості підготовки учительських кадрів.
В разі, коли колектив Вашого інституту підтримає на
шу пропозицію, ми були б готові у найближчі дні послати
до Києва наших представників для ознайомлення з поста
новкою роботи у Вас і для вироблення разом з Вами умов
змагання наших вузів.
Ми були б, звичайно, дуже раді приїзду Ваших пред
ставників у Єреван.
З дружнім привітом і глибокою повагою.
—
—
Директор інституту СЕЙРАНЯН
Секретар партбюро АЙРАПЕТЯН
Секретар комітету комсомолу ТУМАНЯН
Голова профкому МИРОШНИК
П.
Л.
Є.
Л.
А.
Є.
Г.
В.
На V курсі природничого факультету
Цікаво проходив спецпрактикум з фізіології людини і
тварини на V курсі заочно
го відділу природничого фа
культету, яким керують ви
кладачі В. П. Глаголєв та
Є. І. Логвинюк.
Студенти
виконали ряд
цікавих практичних робіт:
визначення реакції осідан
ня еритроцитів: виготовлен
ня цілого ряду простих при
ладів для демонстрації фі
зіологічних процесів у шко
лі (серцеві важелі, різні канюлі, кімограф 1 ін.); провес
ли під мікроскопом спосте
реження скорочень смужки
серцевого м'яза, течії крові
в легенях та ін.
Викладачі продемонстру
вали складні досліди по ви
вченню і реєстрації кров’я
ного тиску у собаки, по до
слідженню ізольованого сер
ця теплокровних тварин, по
виробленню умовних слино
видільних рефлексів у люди
ни із збиранням слини кап
сулами Красногорського.
Було продемонстровано та
кож цікавий науковий кіно
фільм «Вчення академіка
І. П. Павлова».
Проведена робота сприяє
підготовці студентів до дер
жавних екзаменів,
Г. ДУДКА, Т. БЛИ З
НЮК,
Т. ТОПЧІЙ,
Г. ЖЕМАНСЬКА.
Назустріч 40-ій річниці Великого Жовтня
Про роботу
дефектологічної
підсекції
На XIII наукову студентську
конференцію
дефектологічної
підсекції
було висунуто 13
доповідей, з них 7—з сурдопе
дагогіки, 6 —з олігофренопедагогіки.
Надзвичайно цікавими і зміс
товними були доповіді студен
тів, які проходили практику в
школі глухонімих. Вони побу
довані на матеріалі хоч і не
величкого, але свого власного
досвіду. Доповіді с т у д е н т і в
М. Заїки, П. Гончар, Г. Бойко,
Н. Черпак, Р. Карлінської,
Н. Бабій написані на актуальні
теми, які ще недостатньо ви
світлені в спеціальній літера
турі.
Змістовні, хвилюючі допо
віді представили на конферен
цію олігофренопедагоги. Сту
дентка Л. Назаренко розповіла
про засоби унаочнення на уро
ках арифметики у 2 класі до
поміжної школи, Ілюструючи
своє повідомлення наочними
приладдями.
Про унаочнення на уроках
письма у допоміжній школі ці
каву доповідь зробила студент
ка Л. Вітюк. Треба зауважити,
що в допоміжній школі, як і в
школі глухонімих, велике зна
чення має індивідуальний під
хід до учнів. Саме про це роз
повіла на конференції студент
ка Р. М'ягкоступова.
Заслухані на конференції до
повіді вирішено рекомендувати
до друку.
К. КУРЧИНСЬКА,
староста гуртка.
Наукова робота студентів
доповіді, що виголосили члени цих гуртків на
конференції, побудовані на безпосередній
практичній
роботі студентів
у ш колах
№ № 136, 133 та в Ірпінській середній школі
Педагогічний гурток на мовно-літературно
му факультеті вивчає навчально-виховний
процес у школах-інтернатах; студенти при
кріплені для постійної практики до окремих
класів і ведуть там систематичні спостере
ження.
Гуртки російської літератури та методики
мови й літератури організували цікаву зустріч
гуртківців з учителями; тема зустрічі — ро
мантика професії вчителя-словесника.
Та всіх різноманітних, цікавих форм за
нять, що проводяться в гуртках, 1 не пере
рахуєш. Конференція незаперечно довела, що
наукові гуртки в нашому інституті живуть
повнокровним і цікавим життям. Тут проки
даються у студентів глибокі наукові інтереси,
виховуються навички самостійної наукової ро
боти. Очевидно, Наукове студентське товари
ство працюватиме ще інтенсивніше, коли буде
запроваджено в життя проект про надання
найактивнішим членам наукових гуртків екс
курсійних путівок та наукових відряджень.
Були й прикрі неполадки в діяльності Това
риства. Насамперед, це неув’язки з загально
інститутським розкладом позалекційних за
нять, що часто заважало нормальній роботі
гуртків. Шкода, що через організаційні недо
робки припинили своє існування педагогічні
гуртки на фізико-математичному і на педаго
гічному факультетах та гурток історії КПРС
і політекономії.
Завдання Товариства — ліквідувати недо
робки 1 закріпити досягнення, щоб висунути
на Всесвітній фестиваль молоді та студентів
свої найкращі роботи і гідно зустріти 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної рево
люції.
Т. БУГАЙКО,
голова Наукового студентського товариства.
1 квітня завершилася XIII наукова сту
дентська конференція, присвячена 40-річчю
Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Сесія підвела підсумки роботи Наукового
товариства нашого Інституту за 1956— 1957
навчальний рік.
Зараз в інституті працює 16 наукових гурт
ків, якими охоплено біля чотирьохсот студен
тів. На сесію було винесено 69 доповідей по
секціях фізико-математичиих, філологічних,
педагогічних 1 суспільних наук. Ці доповіді
показали, що участь у гуртках озброює сту
дентів навичками самостійного дослідження,
виховує в них уміння спостерігати, збирати
матеріал, робити відповідні висновки і тим са
мим готує їх до майбутньої роботи в школі з
політехнічним навчанням і до серйозних нау
кових занять. Більшість тем, що винесені на
конференцію, — це теми дослідницького ха
рактеру.
Важливим досягненням Наукового студент
ського товариства є посилення зв’язку з шко
лою, чим здійснюються настанови XX з’їзду
КПРС про найтісніший зв’язок навчальної і
наукової роботи вищої школи з виробництвом.
У цьому році гуртки приділяли велику увагу
школі; зокрема, багато попрацювали вони над
питаннями політехнічного навчання.
Тепер уже стало правилом для наукових
гуртків нашого інституту — орієнтуватися на
потреби школи. Кожен гурток розв’язує це
завдання по-своєму, відповідно до свого про
філю. Так, гурток експериментальної фізики
готує серію доповідей з питань шкільного
курсу фізики для учнів середньої школи
№ 136. Члени гуртка допомагають учням цієї
школи готувати цікавий вечір — «Фізика
навколо нас».
У гуртку методики математики студенти
практично розробляють цикли уроків з різних
тем шкільної програми, навчаються вести позакласну роботу з свого предмета: керувати
радіогуртком, фізичним гуртком тощо. Всі
29-го б е р е зн я відбулося засід ан н я
с е к ц ії
філологічних
наук.
З великим інтересом присутні
засл у х ал и
зм істовн і доповіді
своїх товари ш ів, я к і показали,
щ о студ енти-гуртківці багато
попрацю вали, вк л ал и в них ба
гато творчої дум ки, теплоти.
Д ослідницьким
характером
в ід зн а ч а є ть с я робота студента
IV курсу Ю. Я н ковського «Об
р а з лір и чн о го ге р о я в збірці
І. Ф ранка « З ів 'я л е листя».
Робота студента II курсу
П. Гули « У к р а їн с ь к і видання в
П ряш евщ ині» знайом ить з літе
ратурним ж и т тям в українській
області Ч ехословаччини. Добре
було б з цією роботою позна
йомитись усім студентам .
З а с ід а н н я свідчить, що сту
денти багато попрацювали, що
вони розроблю ю ть теми, які
м ало освітлені в критичній лі
тер ату р і, щ о у них є вміння дослідж увати, ан ал ізу вати літера
турний твір.
Ц ікаву роботу розпочав гур
ток російської л ітератури . Чле
ни гу р тк а зн ай ом ляться з жур
н алам и, обговорю ють новинки
худож ньої л ітер ату р и та літер атурозн авства.
Заплановано
р я д доповідей, безпосередньо
з в ’язаних з роботою середньої
ш коли, н ап р и кл ад , по темі: «Об
р а з Володим ира Ілл іча Леніна
в поемі В. М аяковського».
Роботи ч л ен ів гуртка Р. Генової та Т. Р азу м о во ї, прочи
тан і на сесії, одерж али високу'
оцінку сл ухач ів.
Г урток р о сій ськ ої літератури
з а в ’я за в д р у ж н і стосунки з лі
тературн и м гуртком Ленінградського педагогічного інституту
ім. Г ерц ен а.
На засіданні
психологічної
підсекції
29—30-го березня працюва
ла психологічна підсекція XIII
студентської наукової конфе
ренції.
Незважаючи на переванта
женість цих днів різними захо
дами, на обох засіданнях були
присутні студенти та викладачі
кафедр психології, філософії,
анатомії та фізіології. Заслу
хано і обговорено 8 доповідей,
багатих фактичним матеріалом.
В них відчувається прагнення
студентів до практичних пи
тань, що хвилюють широку пе
дагогічну громадськість.
Хороше враження справила
доповідь студентки І курсу
М. Мензюк (керівник — Д. Ф.
Ніколенко) на тему: «Залеж
ність швидкості реакції від ха
рактеру підготовчого інтерва
лу». Це перша доповідь, побу
дована на суто експерименталь
них даних, зібраних студент
кою в лабораторії кафедри пси
хології.
Ряд доповідей були об’єднані
під назвою «Психологія до
шкільника», куди входили робо
ти В. Денисовой А. Піскунової.
Воші багаті фактичним мате
ріалом, зібраним безпосередньо
в дитячих садках.
Хочеться побажати, щоб до
повідачі не залишали обра
них тем, а працювали над ними
і далі.
Є. ЯВОРСЬКИИ.
Результати
творчої праці
Н ем а сум ніву, що підвищення л іт е р а т у р н о ї освіти студен
тів і зд об уття ними навичок са
м остійної роботи над художнім
текстом
будуть дуж е корисні
гуртківцям у їх майбутній педа
гогічній Д І Я Л Ь Н О С Т І .
Н. СЕВЕРИ НЕН КО ,
студ ен тка I II курсу.
Цікаво проходила робота сек
ції фізико-математичиих наук.
Протягом двох днів (29—ЗО бе
резня) було заслухано 23 допо
віді, з них 14 по підсекції ма
тематики і 10 — фізики. Сту
денти старанно готувалися до
конференції, тому доповіді їх
були змістовними, цікавими, в
них студенти вклали всі свої
знання з даної теми, вміння
працювати над книгою та само
стійно розробляти деякі питан
ня.
Особливо слід відзначити до
повіді таких товаришів: Ю. Гусаковського—«Виведення ознак
подільності на основі конгруент
ності», Л. Копелевої — «Інте
гральні рівняння з вираженим
ядром», М. Баранівського —
«Квантор загальності і квантор
існування» (по підсекції ма
тематики).
Доповідь Ю. Гусаковського
секція запропонувала подати па
міську конференцію, бо в ній
студент змістовно висвітлив
дану тему, виявивши значну
самостійність.
звітує
фі
У роботі секції багато пози
тивних сторін, але є і негатив
ні. Це, перш за все, той факт,
що невелика кількість' студен
тів брала участь у роботі секції.
В середньому на засідання з'яв
лялося до ЗО студентів. Треба
сказати, що частково причиною
цього є енергійна підготовка
до проведення вечорів, присвя
чених фестивалю. Але винні і
самі студенти, які пасивно по
ставилися до участі в науко
вій конференції. Адже заслу
хана доповідь збагачує наші
знання, що так необхідні кож
ному з нас.
Слід закликати студентів до
більш активної участі в роботі
наукових студентських гуртків.
В. ДУБІНА.
*
*
*
Багато студентів і викладачів
математичного відділу взяли
участь у роботі секції фізико-
зм а т
невдало: б іл ьш ість викладачів
каф едр у цей період дуже займатематичних наук. З допові н яті на б ер езн ев ій сесії заочдями виступили 14 студентів ників і ч е р е з те не могли при
ділити д остатн ьої уваги пере
II — IV курсів.
вірці доповідей, що ВИ НО СИ ЛИ сь
Доповіді були змістовними і на конф еренцію , а іноді навіть
цікавими. Особливий інтерес у не могли бути присутніми на
присутніх викликали доповіді, доповідях студентів, роботою
тематика яких пов’язана з м ай яки х вони керували. Не можна
бутньою педагогічною діяльні вваж ати
також доцільним постю студентів, а саме; «Усні чаток роботи секції відразу
обчислення в середній школі» п ісл я за к ін ч е н н я академзанять.
(К. Косолапова), «Піднесення П ісля 6-годинного робочого Дня
до степеня і добування кореня» студенти не відпочили, не по(Л. Хоролець), «Номографія в обідали і том у нелегко булоїм
середній школі» (М. Кухарчук), з увагою вислухати 7 —8 допо«Введення поняття похідної в відей. Очевидно, це було ОДНєю
X класі» (М. Бурляй) та інші. з причин того, що в обговоренні
З цікавістю була заслухана до доповідей студенти майжен
е
повідь Н. Уманської «Трисекція брали участі.
кута», яка супроводжувалась
Слід вваж ати недоліком і той
ілюстрацією таблиць і прила
ф акт, щ о наш і професори матедів, заздалегідь виготовлених
матики не тільки не керують
студенткою.
студентським и науковими гуртНа жаль, не всі доповіді бу
к ами, а навіть не взяли участь'
ли належно унаочнені.
у роботі секції.
Л. ЛОШАКОВА
Треба сказати, що час для
Є. ЧЕНАКАЛ
проведення конференції обрано
Курсові роботи—важлива форма навчання студентів
Учитель радянської школи підбір літератури в такому разі таженість навчально-виховною
повинен творчо підходити до часто носить випадковий харак роботою, і тільки під кінець пе
викладання свого предмета, до тер. Адже з кожної теми є ба дагогічної практики беруться
навчання і виховання учнів. гато літератури, і керівник по за курсову роботу. Іноді вони
Передові вчителі не тільки вмі винен бути глибоко обізнаний з з жалем констатують, що дана
ють застосовувати набуті знан нею, щоб рекомендувати сту тема вже пройдена в школі, а
досвід роботи школи не вико
ня на практиці, але й самі вно дентам тільки основну.
ристано. В кращому випадку
сять значний вклад у розвиток
Через те, що студентам на
педагогічної науки, збагачуючи дається право вибору тем, трап студенти обмежуються бесідою
на дану тему з досвідченими
її новими дослідженнями.
ляється так, що 2 —3 студенти
Велике значення в справі виконують роботу на одну те вчителями школи. Є й такі то
прищеплення студентам вміння му. Зовсім недоцільно в такому вариші, які взагалі не викону
працювати творчо мають курсо випадку давати цим студентам ють курсових робіт в установ
ві роботи. Працюючи над кур різних керівників: один керів лений термін або виконують їх
совою роботою, студент при ник зможе дати більш глибокі недоброякісно, наспіх, не дба
вчається критично використо вказівки і цінні поради, краще ючи про чіткість і систему ви
вувати літературу з обраної те прослідкувати за самостійністю кладу, порушуючи елементарні
ми, науково обгрунтовувати у розробці даного питання кож правила літературного оформ
лення будь-якої наукової ро
певні положення, висновки.
ним студентом. Відхилення до боти.
Звідси випливає важливість цільне лише тоді, коли на ка
Не дивно, що при захисті
правильного підбору тематики федрі є різні думки і напрямки
курсових
робіт часом вияв
курсових робіт і забезпечення у розробці даної теми і пере
ляється,
що
такі студенти не
самостійності в їх виконанні.
слідується їх експериментальна
розібралися глибоко в окремих
Добираючи тематику курсо перевірка.
питаннях, не розуміють фактич
вих робіт, кафедри повинні вра
Потрібно й студентам зміни ного матеріалу теми. Тому не
ховувати профіль підготовки ти ставлення до виконання дбало виконані роботи не мож
студентів, а наукові керівники курсових робіт. Теми курсових на приймати до захисту. їх слід
націлювали студентів на те, щоб робіт доводяться до відома сту повертати авторам на доробку.
при виконанні курсових робіт дентів заздалегідь не «для фор
Це повинні врахувати сту
була забезпечена їх професійна ми», а для того, щоб весь цей денти III курсів, які зараз пра
спрямованість (звичайно, коли період студент працював над цюють над курсовими роботами.
де можливо).
темою, знайомився з літерату Приступаючи до виконання кур
Якість виконання курсових рою, виписував окремі думки, сової робота, необхідно пам’я
робіт студентами, їх інтерес до обмірковував спірні і пробле тати, що мета роботи не тільки
дослідження і більш глибокої матичні питання даної теми, а глибоко познайомитись з даним
розробки обраної теми в знач коли дозволяють умови, органі питанням, але й одержати певні
ній мірі залежить від науково зував експериментальні дослі навики підготовки наукових до
го керівництва з боку виклада дження. Останнє відноситься повідей, лекцій, статей тощо.
чів. Потрібно відкинути шкід особливо до тем з методичних Адже майбутньому вчителеві,
ливу практику прикріплення до дисциплін, педагогіки і психо де б він не працював, доведеть
викладача студентів за кількі логії.
ся виступати з лекціями і до
стю, без врахування того, на
На жаль, досвід показує, що повідями перед учнями, перед
скільки обрані ними теми кур студенти IV курсів, хоч і одер населенням, на засіданнях пе
сових робіт близькі до його нау жують перед педагогічною прак дагогічної ради 1 методоб’єдкових інтересів. Не можна за тикою теми курсових робіт з нань, на учительських конфе
безпечити якісного керівництва методики
викладання
свого ренціях.
науковою роботою одночасно предмета, але, перебуваючи на
Кращі курсові роботи слід
10—15 студентів, які працю практиці в школі, не почина виносити як доповіді на наукові
ють над різними темами, зде ють працювати над темою від студентські конференції. По
більшого далекими від науко разу, відкладають з дня на трібно також ширше практику
вих інтересів керівника. Навіть день, посилаючись на переван вати друкування кращих робіт
студентів у наукових студент
ських. записках інституту.
Д. МАЄРГОИЗ,
доцент кафедри методики ма
25 березня. Дев’ята година метнулися до нього. Звідти бла
тематики.
ранку. Біля каси інституту з ’яв гаючий голос: «Товариші, тих
ляються перші студенти. Але ше, бо перестану давати сти
марні їх надії і сподівання: пендію!».
стипендію будуть давати з двох
- Шум в черзі поступово зменгодин. Що ж робити?! Студен
шує'ться,- Але відомо, що енер
ти—народ терплячий. Виріши
гія не зникає, а лише з одного
ли почекати: з своєї щомісяч
виду переходить в інший. Енер
ної практики вони знають, що
гія голосу перетворилася в
буде тут о другій годині... І во енергію штурму і натиску.
ни не помилились. О 12-й го Важко навіть було визначити,
дині бажаючих одержати сти з якого боку штовхали більше.
пендію стало значно більше.
Можна лише сказати, що кож
Коли дають стипендію...
Четвертий курс фізмату, роз ний, хто відходив від каси, мав
почавши «наступ», витіснив з такий вигляд, ніби він тільки
своїх позицій педфак. Літера що вискочив з парної. Деякі з
тори скромно зайняли місце тривогою обмацували ті місця,
ззаду (не треба довго спати!).
де колись був пояс (за прикла
Студенти фізмату
склали дами звертатись на III курс
свої речі у віконці каси (так-то педфаку), інші хапалися за го
воно надійніше), представники лову, бо зник капелюх. Багато
педфаку вирішили зробити те ж інших прикростей завдала сти
пендія (і так воно буває кожно
саме.
го разу), але не про це ми хо
Почулися перші в и г у к и :
чемо сказати.
«Станьте в чергу!», «Ой, кап
Необхідно, нарешті, впоряд
рон!..» (Це когось із студенток
міцно притиснули до .лави, і кувати питання з одержанням
вона має всі шанси витратити стипендії. Чому б не зробити,
20 крб. з нової стипендії на наприклад, так, як в інших ін
панчохи)...
ститутах міста: стипендію одер
Поволі стрілка годинника жують старости, а потім вида
наблизилась до другої години. ють у групах. І просто, і час
марно, і всі
2 години 15 хвилин. Каса за не витрачається
ребра
на
місці.'
Варто
було б
крита. Починаються перші, ще
про
це
подумати.
несміливі удари у віконце.
2 години ЗО хвилин. Істотних
Г. ЗАВОРІН А, Л. УРБАНзмін не відбулося. Чути вигу
СЬКА, Р. М ЕШ ЕНГІСЕР,
ки: «Ви не стояли!», «Тільки
Б. ВІГУЧІНА, Є. СЕМЕНщо прийшли, а вже лізете (?!)
ЧЕНКО, Н. РОГОВА, сту
без черги!». Галас, крики.
дентки III курсу педагогічно
2 години 45 хвилин. Ура!!!
го факультету.
Завітне віконце відкрилось. Всі
Кіно допомогло практикантам
Студенти відділу спецпедагогіки проходили свою першу
практику в молодших класах
школи для глухонімих дітей та
В ДОПОМІЖНІЙ школі.
Особливості навчального про
цесу цих шкіл вимагають широ
кого і методично правильного
використання наочності як на
уроках, так 1 в позакласній ро
боті.
В школі № 105 (для глухоні
мих дітей) практиканти провели
ряд уроків розвитку мови з ви
користанням кінофільмів. До
сить успішно провели такі уро
ки тт. Курчинська (в 4 класі),
Карлінська (в 3 класі), викори
ставши фільм «Пригоди на річ
ці». Студентки Леус і Нейман
використали кінофільм «Весна
прийшла».
Добре пройшли виховні бесі
ди на тему: «Будь чистим 1
охайним», «Будь чесним», «Бе
режи свій зошит» і Інші, що їх
провели практиканти тт. Гон
чар, Леус, Красовська, Мешенгісер.
Вдало використовувала екран
практикантка т. Переверзева.
На уроці читання в IV класі
школи № 69 до статті про «Па
м’ятник Павлику Морозову» во
на використала діафільм «На
батьківщині Павлика Морозо
ва». На уроці географії до ма
теріалу про озера 1 моря прак
тикантка підібрала ряд діапо
зитивів. її уроки проходили
жваво і цікаво. Діти активно
працювали..
Дуже хороше враження у
вчителів і практикантів зали
шив урок читання в III класі.
який подала т. Люліна.
Роз
глядаючи оповідання «У кого
очі на пальцях» (про с л і п и х ),
практикантка використала діа
фільм «Сліпнй музикант», по
казала дітям книжку, призначе
ну для сліпих.
Надовго запам’ятається уч
ням піонерський збір 4-х кла
сів 69 школи, присвячений дню
птахів. Збір був підготовлений
разом з піонерами практиканта
ми тт. Масюк і Переверзєвою.
Бесіда на зборі провадилася з
демонструванням звукового кі
нофільму «Весна прийшла» і
діафільму «Перелітні 1 зимуючі
птахи». Піонери принесли на
збір виготовлені ними шпаківні,
виступали з віршами про пта
хів.
Хоч 1 коротеньким був період
практики студентів у школі,
але багато чого навчились во
ни від своїх старших товаришів-педагогів, які так уважно
ставились до них.
Студенти переконалися на
практиці у величезній педаго
гічній ефективності учбового
КІНО.
Готуючи себе до педагогіч
ної роботи в спецшколах, май
бутній вчитель повинен добре
володіти технікою і методикою
використання такого інструмен
та педагогічної праці, як кіно.
Д. ЛЯШЕНКО,
викладач кафедри навчально
го кіно.
В школі для глухонімих
Цей семестр для студентів
3-го курсу спецпедагогіки по
чався незвичайно. Замість зна
йомих інститутських аудиторій
нас зустріли світлі шкільні
класи.
Ми проходили практику в
школі глухонімих. Як не Прик
ро, але ця назва часто й досі
викликає посмішку. Мовляв,
На четвертих курсах інституту йдуть останні дні за
нять. Попереду семестрові і державні екзамени.
Порівняльна граматика російської і української мов—
важливий предмет. Студенти IV курсу мовно-літературного факультету старанно вивчають його. Знання спільності
російської та української мов особливо необхідне в зв’язку
з тим, що випускникам доведеться працювати в школах,
де вивчаються і українська і російська мови.
чого можна навчити дітей, які
нічого не чують?! Помиляєтесь,
товариші, — можна багато чого
навчити. Ці діти дуже праг
нуть все знати, тому особливо
велике значення для них має
слово вчителя. Вони читають
по губах мову оточуючих і на
уроках самі користуються зви
чайною мовою, а не мовою же
стів.
Під час педагогічної практи
ки, крім позакласної 1 виховної
роботи, кожен з студентів дав
6 —7 уроків на оцінку. Слід
відзначити, що всі студенти ду
т е сумлінно готувалися до уро
ків, і це дало позитивні наслід
ки. Всі студенти одержали за
уроки оцінки «добре» і «від
мінно».
Для учнів наших шкіл дуже
велике значений має наочність,
і студенти не забували про це.
Чого тільки не приносили дів
чата для демонстрації на уро
ках! Тут було все: від кухонно
го посуду І ряби до макета кліт
ки з зоопарку. Багато уроків
пройшло з демонстрацією кіно
фільмів і діафільмів. Особливо
слід відзначити уроки студен
ток Заворіної, Рогової, Мешенгісер, Чемеринської.
Саме тому з такою повагою
ставилися до наших студентів
не тільки учні, але й досвідче
ні вчителі. І чи не найбільшою
подякою 1 нагородою для нас
були сказані на останній педра
ді слова однієї з найдосвідченіших вчительок школи: «Ба
жаю вам, товариші, щоб все
своє життя ви так само сумлін
но відносились до роботи І щоб
про вас можна було сказати, як
тепер, — одним словом: мо
лодці».
Р. КАРЛІНСЬКА.
МІЦНІЄ ДРУЖБА...
я
Ж ЕНЩ ИНА
Фейлетон
Емма Сапожникова — це
студентка четвертого курсу
фізико - математичного фа
культету. А про інше ви й
самі здогадались: вона—дів
чина, жіноча стать, одним
словом, — женщина. І вона,
уявіть собі, знає всі женські
права. З обов'язками, прав
да, в неї трошки не теє. Та
й яка річ може йти про обо
в’язки! Нам права подавай...
Та ось і вона. Йде наша
героїня знайомою швидкою
з викрутасами ходою. На до
розі їй не попадайся. Зіб’є з
ніг. Кожного! «Не взирая на
лица»І! Не називаючи прі
звищ! !1 Фу-у!.. Біжить вона
і у вузенькому місці наздо
ганяє, ні—налітає на поваж
них
людей, викладачів...
Все ж таки назвемо прізви
ща: Дмитро Федотович Ніколенко і Марк Семенович
Немировськнй. Добре, що
тов. Немировськнй мужчина
дужий — сам устояв і свого
супутника підтримав, а то
збила б з ніг.
— Ви куди це розігна
лись?
— А я... туди. Прямо. Ну,
вперед! Не бачите хіба?
— Але ж ви мало нас не
збили з ніг. І крім того, ми
все ж таки старші, виклада
чі ваші.
— А я женщина!—швидко
знайшлася Емма,—Мужчини
мені повинні уступати доро
гу І—1 не дочекавшись, що
там їй ще скажуть, на про
щання показала свої білень
кі зубки з-за рожевих вуст
1 томним вихилясом почимчи
кувала далі. Куди? А це все
одно. Припустимо, що у
їдальню...
Ми за нею не пішли, та
легко собі уявляємо дальший
хід подій. Сапожникова по
прямувала до каси. Біля ві
конця хтось стоїть... «Прийдеться
затриматись», —
промайнуло в думці, з доса
дою стиснула вуста. Але —
ура!—від віконця відходить
знайомий студент, а туди
вже простяглась тремтяча
рука бабусі. Та поки вона
встигла щось прошамкотіти,
наша героїня вмить підлеті
ла і встромилася у віконце.
Бабуся промовчала, і моло
дій дівчині не довелося вслух
виправдуватись, але козир
у неї все ж таки був гото
вий: «Молодым везде у нас
дорога». П р а в д а , т а м,
здається, ще старикам щось
полагається, але ж вона ще
така молоденька...
Не знаємо, що там у
їдальні було. Може, навіть
якомусь дідусеві борщем бо
роду обілляла та варенням
сиві вуса наваксила: не лізьбо поперед женщиниі
Чи бува не образились Ви,
вельмишановна добродійко
Еммо Сапожникова? Скаже
те, друга частина нашого
твору — наклеп на Вас? Не
було, кажете, такого? Що ж,
ми ладні пробачення проси
ти, але логіка! Логіка Вашо
го першого (а чи першого?)
вчинку веде саме туди — до
отієї бороди у борщі. А з
логікою нічого не поробиш.
Отака бо вона вже вперта, та
сама логіка, бодай би Вам її
вже... взнати.
Івась ЧОБІТЬКО.
Заслуж еним успіхом кори В. М ихайлова, С. Рудь, 0 . Ва... Відкривається завіса. На
сцені — розквітлий сад: всюди стувались виступи М. Онопрі- хер, І. П лехова, А. Литвинчук
гілки яблуневого цвіту, дівча єнко, В. М ихайлової, С. Л а- і багато інш их.
та — учасниці хору — в білих скарж евської, А. Литвинчук,
У процесі проведення фестиплаттях, у кожної дівчини в ко І. Двигун.
вального веч ора ми впевнились,
П ісля закінчення вечора х у я к п ідготовка до молодіжного
сах теж білі квіти. Зал дружно
дожньої самодіяльності всі пе свята сп р и ял а зміцненню друж
аплодує цьому садові...
Так розпочався фестиваль реходять в зал д ля танців та би м іж студ ентам и різних груп.
ний вечір художньої самодіяль ігор. В залі теж гарне оформ
С туденти наш ого курсу без
ності студентів II курсу педа лення. Він прибраний гір л ян м еж но вд яч н і за допомогу в
гогічного факультету, що від дами, серпантином, ш арами. На підготовці до вечора своїм агівікнах, стінах — гілки яблуне
бувся 2-го квітня.
таторам
тт.
Перельмутеру
Один з кращих номерів про вого цвіту. Танці зміню ються
М. М., З а с е н к о Н. Ф., Дмитренграми — літературно-художній іграми.
ко Т. І. та музичному керівни
Весело пройшов ф естиваль
монтаж. Дуже добре виступив
кові т. Човновому П. Г., які ба
хор, яким диригує студентка ний вечір другокурсників. Ве
гато допомогли своїми порада
дошкільного відділу О. Вахер. лику роботу провели студенти
ми.
Великим успіхом користував для підготовки цього вечора.
Це б ув дій сн о самодіяльний
ся виступ студентки Л. Чехів- І якщо спочатку окремі товари
ської, яка з майстерністю вико ші не виявляли активності, то в фестивальний вечір .
Л. Ш И Б И Ц Ь К А ,
нала пісню
Кропивницького останній час активність у під
«Соловейко».
готовці стала масовою.
студентка I I к у р с у педагогіч
На сцені змінюються співаки,
Хорошими
організаторами
ного ф акультету (дош кільний
танцюристи, читці.
були І. Демчун, Л. Козлова,
відділ).
Спортивна перемога
З факультетів повідомляють
У першості інституту з фех
тування, що проходила з 23
по 24 березня, команда мов
но-літературного
факультету
зайняла перше місце. Ця пере
мога не випадкова. У минулому
році команда дівчат теж заво
ювала першість, але через по
ганий виступ чоловіків факуль
тетська команда зайняла дале
ко не призове загальне місце.
Перед чоловічою командою
в змаганнях цього року стояло
велике завдання: будь-що доби
тись перемоги. І її одержано.
Будемо сподіватись, що ця
перемога послужить початком
загального піднесення спортив
ної роботи на факультеті.
Г. КОВАЛЕНКО.
Незабаром відбудеться фе І к у р сі російського відділу.
Т ут активно йде підготов
стиваль на І курсі укр аїн
вечора,
ського відділу м овно-літера ка до тем атичного
турного ф акультету! Тому ми присвяченого п а м ’яті Т. Г.
повинні прикласти всі зусил Ш евчен ка.
* * *
ля на підготовку до цього
30-го б е р езн я
відбувся
великого свята молоді. А
що ж зроблено за цей час? ф ести вал ьн и й вечір III кур
Є студенти, які все роблять су ф ізм ат ф а к у л ьт е ту .
для того, щоб не соромно
В еч ір ро зп о ч ав ся тематич
було перед іншими ф ак у л ь ним и ком сом ольським и збо
тетами. Адже радісно 1 при рам и .
ємно усвідомлювати, що все
В и ступ и всіх комсомоль
хороше зроблене нами для ц ів б ул и змістовними, з на
нас же самих. Це ж наше в е д е н н я м конкретних фактів
свято. Воно продемонструє з ж и т т я гр у п і курсу. Огляд
нашу дружбу і єдність.
худож ньої
самодіяльності
Але деякі
комсомольці р о зп о ч а в с я танцем «Весня
дивляться на все, як на щ ось ний
в а л ь с » , поставленим
нікому не потрібне, ставл ять 33-ю групою математиків.
ся до справи легковажно.
... З а л завм ер. Чути лише
Взяти, наприклад, за н яття п од и х су сід а. Це читає Єлісє
танцювального гуртка. З са єв а т в ір «С тарий повар».
мого початку всі загорілись
Б у р х л и в и м и аплодисмен
бажанням працю вати. А ле, там и
нагородили
глядачі
на жаль, цей ен тузіазм д у зд іб н у читачку.
же швидко пройшов. К ож но
П ід аком панем ент банду
го разу м інялися члени гу р т ри А з а Загород н я винонує
ка і тому н ія к не могли до у к р а їн с ь к у народну пісню
вести до кінця єдиний танець « М іс я ц ю ясний».
«М етелицю».
Ц ік а в о
був
виконаний
Останні два за н я тт я зовсім у к р а їн с ь к и й танець «Коза
не відбулися.
чок».
Ганьба таким товариш ам ,
В ір а
Б орова майстерно
як Дяченко, Я новська, М уєв и к о н а л а на роялі декілька
динова! К ом сомольське бюро
в а л ь с ів .
ф акультету «спить» 1 з по
К р а щ і виконавці: Єлісє
руш никами нічого н е м ож е
єв
а
, М узи ка, Борова, Заго
зробити. А чи вел и ка к о
ристь від того, щ о випу р о д н я одерж али призи.
І ось у легкому танці
скається « Б ю л етен ь», де го
ворять про підготовку до к р у ж л я ю т ь пари.
фестивалю на ф ак у л ь те ті, а
В сі весел і, бадьорі, свят
як він готується — не пи ково одягнені. Ось вона —
шуть?!
н аш а щ асли ва юність!
Значно к р а щ і справи у
підготовці до ф естивалю на
Редактор І. КРУК.
СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ
У № 11 нашої газети за 22
березня ц. р. було вміщено ма
теріал про невпорядкованість
роботи пунктів громадського
харчування в інституті.
Як повідомила редакцію ди
ректор їдальні т. Зуєва, розпо
рядок роботи одного з буфетів
змінено. Буфет, розміщений у
підвальному приміщенні, пра
цює щоденно (крім понеділка)
з 9 години ранку.
БЕЗ ВІДРИВУ ВІД
ВИРОБНИЦТВА
1-го березня розпочались за
няття на курсах по підготовці
до вступу в інститут.
На курсах вчаться особи, які
вже декілька років після закін
чення середньої школи працю
ють на виробництві.
Вчаться вони без відриву від
виробництва, тричі на тиждень,
у вечірні години. Молодь ста
виться до навчання сумлінно і
дуже задоволена створеними
для неї умовами.
Є. Ш ЛЯХТЕР.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова