Назва
За педагогічні кадри. № 10 (22) (15 березня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтесяГ
З а педагогічні
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
15
БЕРЕЗНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 10 ( 22)
Ціна 15 коп.
і
вечорів та Інститутської само
діяльності.
Залучення широких мас мо
Заключні спортивні змагання
лоді до культурно-масової 1 ф із
провадитимуться на стадіоні.
культурної роботи, розвиток са
модіяльного мистецтва, підви ПОРЯДОК ОЦІНКИ НОМЕРІВ
щення художньої майстерності
Для оцінки номерів запрова
молодих виконавців, забезпе
джується
система балів. Кіль
чення успішної підготовки до
Всесоюзного і VI Всесвітнього кість балів залежить від яко
фестивалю молоді і студентів. сті виконання, числа учасників
Фестиваль сприятиме кращій і репертуару. Жюрі користува
організації навчання та відпо тиметься десятибальною систе
чинку молоді, він покликаний мою. В разі, якщо факультет
мобілізувати сили молоді до ак не виставить якого-небудь виду
тивної участі у вирішенні зав самодіяльності з програми-мінідань комуністичного будівни муму,—жюрі має право зняти
10 балів. Окремо встановлюєть
цтва.
ся оцінка до 20 балів за най
Інститутський фестиваль про
більшу масовість і хорошу ор
вадитиметься у 3 тури: І тур—
ганізацію вечора. Вводиться
по курсах — з 25 березня по 6
така спеціальна
оцінка: за
квітня; II тур — по факульте
участь студентів факультету в
тах—до 20 квітня; III тур^-загуртках художньої самодіяль
ключний огляд самодіяльності
ності та спортивних секціях —
та спортивних виступів — 28
за кожного гуртківця—2 бали.
квітня.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
І ТУРУ
Оргкомітет постановив: кож
ний курс повинен провести ве
чір огляду художньої самоді
яльності та спортивних висту
пів «Назустріч фестивалю».
Необхідно розучити не менше
двох масових молодіжних пі
сень, які повинні виконати всі
студенти курсу на своєму ве
чорі.
Курс може провести також
тематичний вечір. Дозволяєть
ся проведення спільних курсо
вих вечорів. Приміщення для
проведення курсових вечорів
забезпечує оргкомітет фестива
лю. В оцінці курсового вечора
матиме значення оформлення
приміщення.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
* II ТУРУ
У другому турі провадиться
огляд самодіяльного мистецтва
студентів факультетів. Оргко
мітет постановив; кожний фа
культет повинен виставити як
мінімум; хор — 60 чоловік;
сольних, вокальних номерів-г-6;
читців — 4; інструментальних
номерів—3; не менше двох тан
цювальних і двох спортивних
номерів. Факультетам надаєть
ся широка можливість вйявити
свою ініціативу при складанні
програми, крім обов’язкового
порядку вечора: а) оголошення
підсумків І туру; б)/художня
частина; в) Ігри, танці, атрак
ціони; г) масове виконання фе
стивальних пісень І Т . Д . У дру
гому турі провадитимуться фа
культетські змагання по всіх
видах спорту.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
III ТУРУ
На інститутський фестиваль
ний вечір будуть представлені
кращі номери з факультетських
Д ороги й друже! Організаційний комітет по проведенню
І фестивалю молоді КД ПІ ім. Горького звертається до
тебе: " Активно включайся у підготовку до фестивалю. З у
стрінемо наш перший фестиваль успіхами у навчанні, у
зміцненні трудової дисципліни. Зустрінемо фестиваль
спортивними рекордами, піснями, танцями. Всі на фести
валь! Кожний комсомолець, кожний студент — активний
учасник фестивалю! Фестиваль кличе!»
Для доброї справи часу най не жаль,
Енергії, видумки є в нас багато!
Від тебе залежить, щоб наш фестиваль
Був справді веселим 1 радісним святом!
ОРГКОМІТЕТ ФЕСТИВАЛЮ КДПІ
План проведення першого фестивалю
молоді КДПІ ім. Горького
МЕТА ФЕСТИВАЛЮ
П РАЦ ЕЮ ВПЕРТОЮ . ПІСНЕЮ Щ ИРОЮ , Д Р У Ж Е ,
СТРІЧАЙ ФЕСТИВАЛЬ!
своєму факультеті. Він нагоро
джується дипломом фестива
лю, кращі виконавці одержують
цінні подарунки.
Переможцем фестивалю є
факультет, що у II турі набрав
найбільшу кількість балів. Він
нагороджується дипломом фе
стивалю І одержує грошову пре
мію. Цінними подарунками на
городжуються кращі виконавці
художньої самодіяльності та
опортивних виступів.
Перевага в одержанні квит
ків на заключний огляд Інсти
тутського фестивалю надається
курсам, що зайняли перші міс
ця на своїх факультетах. Кращі
номери заключного огляду бу
дуть включені в програму фе
стивалю студентів м. Києва, а
їх виконавці нагороджувати
муться дипломами фестивалю 1
грошовими преміями.
їм. ГОРЬКОГО.
П ерш а л е к ц ія
Кіностудія студентського клу
бу КДПІ ім. Горького (в спів
дружності з кафедрою учбового
кіно) розпочала свою роботу з
організації кінолекторію для
студентів, аспірантів, виклада
чів.
Перша лекція відбулась 5-го
березня в актовому залі. При
сутні прослухали коротеньку
бесіду про завдання, що стоять
перед ікінолекторіем, та тема
тику його роботи. Після цього
студенти з великим задоволен
ням переглянули науково-попу
лярний кольоровий фільм «Тай
на речовини».
Найближчим часом будуть
продемонстровані фільми: «В
ім’я людини» (про видатного
фізіолога І. П. Павлова), «Вар
шавські зустрічі» (про Всесвіт
ній фестиваль молоді та сту
дентів у Варшаві), «Це не пойннно повторитися» та інші.
Крім того, кіностудія органі
зовуватиме демонстрацію та об
говорення нових художніх кіно
фільмів, буде проводити тема
тичні кінофестивалі, зустрічі з
видатними майстрами радян
ського кіно: сценаристами, ре
жисерами. артистами.
А. СЕРДЮК.
У літературній студії
12 березня відбулися органі
заційні збори літературної сту
дії інституту. Обрано новий
склад бюро літстудії — В. Бор
цов (голова), М. Татюк. В. Татаєв.
Обговорено питання спеціаль
ного випуску газети «За педа
КОНКУРСИ НА ЧЕСТЬ
гогічні кадри», присвяченого
молодіжному фестивалю. За
ФЕСТИВАЛЮ
тверджено календарний план
Оргкомітет провадить кон занять, які будуть провадитись
курси:
^
щотижня, в четвер, о 14 годині.
1. Зустріч з поетом Л. Первопапським — 21 березня.
2. Що таке сатиричний жанр
(П. Глазовий, заст. редактора
журналу «Перець») — 4 квітня.
3. Що таке рецензія (П. Ли
шок, завідуючий відділом кри
тики журналу «Вітчизна») —
18 квітня.
4. Що таке нарис (Ю. Кобилецькнй,
письменник) — 9
квітня.
Включились у соцзмагання
1) на кращу підготовку фа
культету до фестивалю; 2) на
кращу стінну газету; 3) на кра
Колектив госпо невої соціалістичної
Для перевірки ре
щий художній твір—нарис, опо дарської частини на революції.
зультатів соцзмаганвідання, фейлетон, вірш тощо; шого інституту на
Працівники госпо ня (на 24 квітня)
4) на кращий текст і музику загальних
зборах дарчої частини зо створено комісію у
інститутської пісні, присвяче виніс рішення: роз бов'язалися бороти складі 4 чоловік;
ної фестивалю; 5) на кращу горнути соціалістич ся за кращі показ С. О. Задорожної,
наукову студентську роботу; не змагання
між ники у роботі в гур Л. Я. Сокола, Л. А.
6) на кращий подарунок фести технічними робітни тожитках і учбовому Бурфан, Є. В. Вервалю; 7) на кращий фотознімок. ками гуртожитків і корпусі. З цією ме
На кожний конкурс виділено технічними робітни тою технічні пра шиніної. Арбітром
грошові премії.
ками учбового кор цівники взяли на се підсумків змагання
25 квітня в 4 аудиторії від пусу на честь 40- бе індивідуальні зо буде газета «За пе
кривається виставка образо річчя Великої Жовт бов’язання по роботі. дагогічні кадри».
творчих студентських праць —
Жюрі має право; за зрив кур подарунків фестивалю І мате
сового вечора зняти з відповід ріалів, присланих на конкурс.
ного факультету до 75 балів І
Представлені на конкурс тво
за погану організацію вечора — ри повинні бути присвячені на
Почали іще гучніше:
Гей, араби, киньте галас!
до 50 балів.
— Нам качать самим
Киньте
опір!
—
радить
вчанню, громадській та науко
Даллес.—
зручніше!
вій роботі студентів, їх дозвіл
ПЕРЕМОЖЦІ ТА
Нафта наша! Гетьте! Годі!
Ви тепер — без батька діти.
лю,
спортивному
життю
колек
НАГОРОДЖЕННЯ
Ось тоді на Близькім Сході
Хтось повинен же глядіти!
тиву, а також фестивалю.
З кораблів на бази янкі
Переможцем першого туру
Що англійці? То ледащо.
Переможці конкурсу нагоро
Вигружатн стали танки,
А французи теж не кращі.
вважатиметься курс, що набрав джуються дипломами і цінними
Бомби атомні, гармати.
Нині ми заповним вакуум,
найбільшу кількість балів на подарунками.
Нанніжніша, бачте, мати,
Щоб не дати вовкулакам,
Та й вона насмнка вуха,
Тим радянським комуністам,
Як дитя її не слуха.
Вас, малих, живцем поїсти.
Гей, араби! Що, догрались?
Проти них — військові бази,
Покоріться! — грима
Бомби атомні та гази;
А для вас — пиріг Із маком
Даллес.—
Та цяцьки, покриті лаком.
Щоб ви радості вкусили,
Гей, араби! Киньте галас!
Застосуєм навіть силу.
Киньте опір! — радить
Хан дозволить лиш конгрес,
Даллес.—
Ми навчим любить прогрес.
Ейзенхауера доктрина —
Та регоче кран арабський:
Не доктрина, а перина.
Він не буде більше
Він добра вам, дітки, зичить,
рабським.
Знайдуть люди чим зустріти
Еам перину ту позичить,
Грабармійців з Уолл-стріта:
Щоб було м’якенько спати,
Лев англійський неспроста
Він догляне, немов мати:
Втік з Єгипту без хвоста.
Спеленае, міцно зв’яже,
Стерегти солдатам скаже.
Сили миру — грізні сили!
Жаль: не всі це зрозуміли.
Будем ми тоді качати...
Та араби тут кричати
Микола ВИСОЦЬКИЙ.
Край арабський не буде рабським
Razem,izdolm
przyjaciele!
Дружба, що розпочалась між польськими
студентами і студентами мовно-літературного
факультету нашого інституту, розвивається і
міцніє Між друзями йде жваве листування.
Недавно наші студенти одержали лист від
студентів літературного факультету педінсти
туту в м. Кракові та від студентів вищої пе
дагогічної школи в м. Ополе.Ці листи ми вмі
щуємо нижче.
«Будьмо разом, друзі!» — таким є девіз
цієї прекрасної дружби.
Д о р о гі друзі!
З величезним задоволен
ням ми прочитали ваш лист.
Ми дуже вдячні вам за гаря
чі дружні побажання і за
прошення приїхати до вас у
Київ.
Листівки з прекрасними
видами міста та поетичний
опис його дали нам можли
вість хоч частково познайо
митися з вашою красивою
столицею — Києвом.
Наш інститут знаходиться
у старовинному місті Крако
ві. На кожному кроці зустрі
чаємо дорогі полякам па
м’ятники старовини. Над
Віслою, на підвищенні, сто
їть старовинний замок Вавель, в якому жили колись
польські королі. Прекрасний
він весною, коли яскраве
сонце освітлює золоті маків
ки собору. Вавель — місце
частих наших прогулянок.
З великим захопленням
дивимось ми на прекрасний
вид біля підніжжя вавельського горба. Особливо гарна
могила Костюшка — свідчен
ня подяки йому жителів Кра
кова за визвольну боротьбу.
Весною, коли дерева почи
нають зеленіти і сонце освіт
лює історичні пам’ятники,
старовинні будинки і нашу
Віслу, «старичок» Краків
стає молодим. Він напов
нюється радісним сміхом мо
лоді, радісні усмішки з’яв
ляються 1 на обличчях старих
краків’ян. Ми любимо наш
старий і в той же час моло
дий Краків...
Аудиторії нашого інститу
ту містяться у трьох будин
ках, так що нам часто дово
диться під час занять перебі
гати з одного будинку в ін
ший. Але це абсолютно не
псує нашого хорошого на
строю.
У нас на II курсі 20 сту
дентів — 11 дівчат і 9 хлоп
ців. Колектив дуже дружний.
У Кракові багато таких ву
Д о р о гі д р узі!
Дуже дякуємо за лист !
види міста Києва, передані
нам. Наша вчителька розпо
віла нам про інститут, про
ваше життя, про навчання.
З великим інтересом слуха
ли ми її розповідь. Кожному
з нас дуже хочеться побува
ти у вашій великій країні,
побачити Москву. Київ і інші
міста, зустрітися з вами 1 ще
краще ознайомитися з вашим
життям і навчанням. А поки
що хай це листування буде
запорукою нашої дружби,
дружби польських 1 радян
ських студентів.
Із розповідей, а також на
основі ознайомлення з вида
ми Києва, у нас склалося хо
роше враження про ваші
дирекцією та деканом фа
культету розглядався проект
безвалютного обміну делега
ціями студентів, причому на
це дав свою згоду заступник
Міністра освіти т. Овчаренко. П’ятдесят ваших сту
дентів приїхали б у липні до
нас; ми забезпечили б їх
квартирами,
харчуванням,
організували б
екскурсії
тощо.
зів, де майже немає дівчат,
наприклад, в Гірничо-мета
лургійній а к а д е м і ї . А
на наших танцювальних ве
чорах хлопців багато. На
жаль, багато з них такі не
сміливі, що стоять біля две
рей і дивляться сумними очи
ма, як їх колеги весело за
прошують дівчат танцювати.
Щойно закінчилась у нас
екзаменаційна сесія. Про
йшла вона благополучно, і
тепер ми знайшли час, щоб
відповісти вам.
Ми дуже серйозно дума
ємо про екскурсію в Радян
ський Союз, перш за все до
вас, у Київ. Хочемо скори
статись вашим запрошенням.
Одночасно запрошуємо вас
до нас у Краків.
Практично ми думаємо ор
ганізувати це так. Коли у ва
шому інституті був наш ви
кладач т. Дорос, разом з
Для цього ми підготуємо
певну суму грошей. Усі про
їзди поїздом вам довелось
би оплатити в СРСР. Так
само свої проїзди в СРСР
ми оплатили б у Польщі, а
все інше ви підготували б
так само, як і ми у себе. Ми
не можемо обіцяти вам якихнебудь виняткових умов, бо
наші можливості досить об
межені.
Ясно, що це стосувалося б
і нашого перебування у Р а
дянському Союзі. Це тіль
ки основні питання проекту.
Ми сподіваємось, що здій
снимо його і приїдемо до вас
в Київ у серпні. Докладніше
напишемо про це у наступ
ному листі. Ми дуже раді ва
шому запрошенню і чекаємо
швидкої відповіді.
Ще про підготовку аспірантів
У шостому ном ері н аш о ї г а р а н т и заго во р и л и про свою п
ід
зети вміщ ена стаття « Н аш і д у м гото в ку , поставим о таке питанки і побаж ання», підписана ня; чи м ож е бути «кандидат:
групою аспірантів
м овно-літе ф іл о л о гіч н и х наук» справді канфілологічних н
аук
ратурного ф ак у л ь тету Г. Д о в д и д ат о м
женко,
6. Р егуш евськи м і ц іл к о м підготовленим до самосН. Яценко. А втори статті п и с тій н и х н а у к о в и х студій зріз
питань
лінгвістики без
шуть про недостатню підготов них
ку аспірантів з методики ви з н а н н я (н ех ай поверхового) клакладання м овознавчих д и с ц и си чн и х м ов, принаймні однієїплін у вищій ш колі; вони в в а л а т и н с ь к о ї?
жають, що «найголовніш им н е
Д у м а є т ь с я , щ о у форміф
адоліком у підготовці м олодих к у л ь т а т и в н и х зан ять можна бувузівських кадрів є н ед остатн я л о б щ о с ь зробити, принаймні
теоретична їх підготовка» (Див. озн ай ом и ти аспіранта з грама№ 6 ).
тичною
систем ою латинської
Аспіранти самі заговорили. м ови, а д а л і він уж е сам зуміє
Вони вимагають більш , ніж їм в и к о р и ст о в у в ат и
підручникі
дають. Це їх право. Ш иття йде зн ах о д и ти в н ьом у те, що йому
вперед; вимоги до науковців буде п о тр іб н о при дослідженні
підвищуються, і те, щ о зад о я когось п и та н н я з лінгвістики.
вольняло нас учора, не зад о
О см и слен н я лекси ки класичвольняє сьогодні. І цілком при
родно, що нове ,п окоління аспі них мов теж д у же потрібне для
рантів— і це їм робить ч есть— ф іл ол ога, бо м и ч асто вживаємо
зажадало більших знань, щоб інш ом овні слова лиш е в робовийти' з інституту не лише із чому їх зн ачен н і, а їх основи
званням кандидатів філологіч лінгвістичне зн а ч е н н я часто не
них наук, а щоб це звання було завж ди дл я нас доступне (на
виправдане і відповідним зм іс приклад: х р есто м атія, матема
тика, п о л іт е х н іза ц ія , полікліні
том.
Хочеться думати, що цей ка, педагог, ко н сер вато р ія, ви
сигнал не повисне в повітрі, а сокосний...).
знайде живий відгук у тих у ста
П ропоную вам , товариш і аспі
новах інституту, я к і зм ож уть ранти, п р о д у м ати цю справу і
задовольнити ці справедливі внести с в о ї ко н кр етн і пропо-;
вимоги наших аспірантів.
зи ц ії.
А тепер, коли вже самі аспі
П. ХАКАЛО.
Шлемо гарячий студент
ський привіт усім студентам
і викладачам вашого інсти
туту та бажаємо успіхів у
навчанні.
- Студенти II курсу літера
турного факультету Педа
гогічного інституту в Кра
кові.
ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ
Забуті працівники
Лист з Ополе
життєві умови, про ваше
місто.
Місто, в якому ми навчає
мось і живемо, розташоване
на березі ріки Одри. Воно
значно менше Києва, але теж
має свою красу. Ополе — це
старовинне польське місто,
яке було в руках фашистів.
Після Великої Вітчизняної
війни це місто, дуже зруйно
ване, знову було повернено
нам. Зараз на місці руїн по
будовано чудові будинки, по
саджено дерева. У місті за
раз живе тільки польське на
селення. Ополе з кожним ро
ком росте. Зараз тут ііде бу
дівництво студентського мі
стечка. Уже побудовано ін
тернат, будується бібліотека
1 будинок для викладачів на
шої школи.
Життєві умови у нас теж
дуже добрі. Всі живемо в
гуртожитку. Тут же їдальня
і бібліотека. Багато розваг.
Маємо навіть свій студент
ський клуб.
Інститут наш невеликий.
Маємо тільки чотири факуль
тети, в тому числі відділ ро
сійської мови та літератури.
З великим інтересом всі ми
вивчаємо російську мову.
Для того, щоб ви краще
могли уявити наше місто, ви
силаємо альбом з фотознім
ками.
Ми чули по радіо, що в
1957 році радянські студен
ти відвідають Польську На
родну Республіку. Дуже хо
тілося б, щоб серед них були
і ви. Приїздіть до нас, дорогі
радянські друзі!
З дружнім привітом і хо
рошими побажаннями сту
денти третього курсу Вищої
педагогічної школи Ополе.
Чекаємо відповіді.
У нашому інституті -ведеться
важлива й почесна робота по
підготовці вчителів. Ця -відпо
відальна справа потребує чіт
кого планування і злагоджено
сті дій всіх працівників інсти
туту від професора до техніч
ного працівника. Тому каф ед
ри регулярно проводять засі
дання, де вирішуються всі на
болілі питання. З цією ж м е
тою скликається Вчена рада
інституту, партійні та комсо
мольські збори, активи, наради
деканів факультетів, керівни
ків кафедр і збори працівників
господарської частини і т. п.
І от тільки лаборантів ніхто ні
коли не скликає.
спорту М. М. Ш у р я к на протя зі р я д у р о к ів виконував обов’я зк и д р у к а р к и , а потім з’ясу
валося, щ о це не його справа.
Чи повинен лаборант виконувати всі розпорядж ення викла
д ач ів та аси стен тів, чи тільки
завідую чого каф едрою ? Чи довго л аборан ти будуть сплачувати с в о ї грош і за проїзд у трамваях,
тролейбусах і ін., коли
їд у ть у служ бових справах?Ч
и
б у х гал тер ія інституту спромож е ть ся, кінець-кінцем, купити
д е к іл ьк а проїзних квитків за
грош і, щ о
призначаютьсян
а
подібні цілі?
Ці і багато інших питаньхви
лю ю ть лаборантів, і було б добА хіба немає у лаборантів ре, якби дирекція інститутузіназрілих, невиріш ених питань? брала лаборантів на нараду
Взяти хоча б таке; які права запросивш и і керівниківкаі обов’язки лаборанта? Чим він ф едр, представника бухгалтерії
оповинен займатися в робочі го та господарської частини. Роб
дини: якимсь певним колом обо та від цього тільки поліпшиться
в’язків чи можна його викори
м. гординський
стовувати протягом робочого
в. БАНДУРА,
дня на якій завгодно роботі?
А.
СЕРДЮК,
Наприклад, старший лаборант
Г. ТИЧИНА.
кафедри фізичного виховання та
Про
що
нам пиш
ь*
ут
В ГОСТЯХ У ЛЕНІНГРАДЦІВ
(Огляд листів Із шкіл)
Деякі директори Ш К ІЛ , ВИХО кращого,—пише далі автор лис
з досвіду роботи з випуск та. — Звичайно, що вимагати
никами нашого інституту, в
своїх листах висловлюють дум всебічної методичної майстерно
ки щодо поліпшення справи під сті від молодого вчителя, який
готовки вчителів для середньої щойно закінчив інститут, було б
школи.
абсурдно,—ця майстерність наДуже цікавого листа одержа
бувається в процесі виклада
но від директора Нестоїтської
цької роботи. Все ж дещо мож
школи (Котовський район, Оде
на зробити і в інституті. Мож
ської області) т. Ш тількінда.
ливо, було б доцільно збільши
Ми вважаємо за необхідне до
ти час на педпрактику. Педаго
кладно передати деякі його дум
гічна практика проходить, як
ки.
правило, в занадто лаборатор
Повідомивши про те, що в них умовах, в які випускник,
Нестоїтській школі працює ви коли він прийде до школи, не
пускниця українського відділу попадає. Отже, треба створюва
мовно-літературного факультету ти студентам більш життєві
нашого інституту т. Сапожніко- умови практики, менше їх опі
ва М. І. (випуск 1954 р.), П.
кати, більш вимогливо підходи
Штількінд говорить про деякі
ти до оцінки роботи випускни
типові для багатьох молодих
ків на практиці та робити від
вчителів недоліки.
повідні висновки відносно тих
Фактичний матеріал, — пише
товаришів, які не виявили мето
директор школи,—молоді вчитедичної підготовки під час про
лі-філологи, як правило, зна
ходження педпрактики. Треба
ють непогано. Але при цьому
подумати і над доцільністю про
всё ж таки помітні слабкі на
ведення педпрактики не тільки
вички (навіть невміння) само
в школах того міста, де розта
стійного аналізу художніх тво
шований інститут, але надсила
рів... Мабуть, в інститутах,—
ти студентів для проходження
зауважує т. Ш тількінд, —
практики на периферію.
мало практикується для роз
Треба відзначити, що значна
витку самостійного критичного
частина
студентів четвертих
підходу до того чи іншого ху
курсів
у
цьому
навчальному ро
дожнього твору рецензування
студентами художніх творів з ці проходила практику в сіль
наступним обговоренням цих ських школах, і всі її учасни
ки — самі студенти, викладачірецензій...
методисти
інституту, учителі
Методична підготовка моло
дих вчителів залишає бажати шкіл — говорили про високу"
ефективність такої практики.
ДЯЧИ
(Закінчення на 4-й стор.)
ПОЛІПШИТИ РОБОТУ КАФЕДР
ПО ЗАОЧНОМУ НАВЧАННЮ
Відомо, що заочне навчання
має свої особливості, а саме:
студенти щорічно протягом ко
роткого часу (лише сорок днів)
вчаться на сесіях, а весь остан
ній час навчального року само
стійно працюють над вивченням
курсів. Звідси два види, два
напрямки роботи з студентами,
тісно пов’язані між собою: 1) да
ти студентам на сесіях грунтов
ні знання з провідних складних
тем, які розкривають шлях до
опанування курсу; 2) допомогти
студентам у міжсесійний період
вивчити теми, які виносяться
для самостійної роботи, та доб
ре підготуватися до складання
екзаменів.
В останній час кафедри стали
більше уваги звертати на се
сійну роботу, але все ще -недо
статньо турбуються про само
стійну роботу студентів у між
сесійний період.
Готуючись до сесії, нафедри
(правда, не всі) уважно підби
рають викладачів, своєчасно
розглядають робочі плани, ек
заменаційні картки, обговорю
ють тексти лекцій. У період се
сій, зокрема на січневій сесії
цього року, викладачі докла
дали немало сил для поліпшен
ня якості лекцій і практичних
занять.
У період сесії завідуючі ка
федрами тт. Тендерес, Шиманськнй,
Фещенко,
Медушевський, Страхов, Карлов, Волин
ський і Бугайко відвідували
лекції викладачів кафедр, да
вали їм поради щодо поліпшен
ня викладання. Інші завідуючі
кафедрами не спромоглися від
відати навчальні заняття ви
кладачів.
Більшість кафедр
підвела
підсумки роботи викладачів на
сесії. Але в своїх ухвалах к а
федри здебільшого обмежились
затвердженням звітів виклада
чів, у них немає аналізу якіс
ного стану викладання, аналізу
знань студентів, їх самостійної
роботи, немає конкретних про
позицій щодо поліпшення на
вчання.
Важливим видом роботи ка
федр є організація І керівни
цтво самостійною роботою сту
дентів у міжсесійний період.
Обов’язок кафедр — ознайо
мити студентів з темами, які
вони повинні самостійно вивча
ти, визначити для студентів
обов’язкову і рекомендовану лі
тературу, дати методичні пора
ди, як краще опрацювати на
вчальний матеріал. Для цього
кафедрам необхідно провести
значну роботу по розробці даних
питань і давати студентам лише
опрацьований матеріал. У прак
тиці ж буває не так. Такий ма
теріал розробляє сам викладач,
він часто наспіх розповідає, що
робити студентам у міжсесійний
період. Таке становище треба
негайно виправити і дати сту
дентам відповідні методичні
розробки.
Тематику для самостійного
вивчення студентами курсу тре
ба тісно пов’язати з роботою
консультаційних
пунктів, бо
саме на консультаціях переві
ряється самостійна робота сту
дентів, розв’язуються ті питан
ня, в яких студент неспромож
ний розібратись.
Кафедри ще мало уваги при
діляють роботі консультпунктів,
слабо контролюють консульта
ції викладачів і недостатньо
працюють над удосконаленням
змісту консультацій і методики
їх проведення. Лише окремі за
відуючі кафедрами (тт. Медушевський, Страхов, Тендерес)
побували на консультаціях.
Ермітаж—скарбниця світової культури
В центрі Ленінграда, на бе
резі Неви, розмістився величний
архітектурний ансамбль будин
ків, у яких знаходиться зараз
музей. Серед них — і Зимовий
палац, видатний історико-архітектурішй пам’ятник міста. Він
був побудований архітектором
Растреллі між 1754 і 1762 р.
в стилі російського барокко.
Сюди і направились ми, група
студентів нашого інституту, на
другий же день після приїзду.
Датою заснування Ермітажу
вважається 1764 рік, коли в
Зимовий палац привезли з-за
кордону велику кількість кар
тин, куплених у пруського колекціонера-комерсанта Гоцковського. З того часу Ермітаж
став поповнюватись все новими
і новими експонатами.
Колекції Ермітажу вважа
лись особистою власністю Ка
терини II і були доступні лише
вузькому колу гостеіі цариці.
В одному з листів Катерина
самовдоволено повідом л я л а:
«Всем этим только любуются
мыши и я...». Вона навіть скла
ла правила, яких повинні були
дотримуватися відвідувачі му
зею. Зміст цих правил смішить
нас, коли ми читаємо їх: «Го
ворить негромко, чтобы у всех
уши и голова не болела;
Входя в дверь, оставить все
чины и шляпы, а войдя в сре
дину, ничево не грысть» і т. д.
З XIX ст. Ермітаж стає більш
доступним. Тут не раз бували
Пушкін і Шевченко, художни
ки Венеціанов, Федотов і ін. При
радянській владі Ермітаж став
доступним всім трудящим світу.
Словами не можна описати
того враження, яке справили на
нас скарби Ермітажу. На про
тязі кількох днів знайомились
ми з його експонатами. Дивля
чись на безсмертні творіння на
роду, гордишся ного здібностя
ми, його умінням, майстерні
стю; навіть серед експонатів
первісного суспільства бачиш
велику майстерність
людей,
прагнення їх до прекрасного.
При вході в Ермітаж зразу
кидаються в очі величні скульп
тури стародавньої Греції 1 Ри
ма. Ми бачимо величаву Афіну,
прекрасну Афродіту, мужнього
Геракла—улюблені образи гре
цької міфології.
Надзвичайним,
винятковим
багатством відзначаються ко
лекції відділу західноєвропей
ського мистецтва. Вони охоплю
Останнім часом переважна
більшість студентів значно кра
ще пише контрольні та курсові
роботи, поліпшився ідейний і
науковий зміст робіт, їх стилі
стичне
оформлення, грамот
ність. Але викликає тривогу їх
рецензування. Значна частина
рецензентів (тт. Тендерес, Шве
цов, Хропко, Федченко 1 інші)
своєчасно і якісно рецензують
роботи. Але окремі викладачі
затримують їх. Так, напри
клад, т. Павлова взяла 49 робіт
ще на початку грудня 1 повер
нула їх тільки 18 лютого; т. Перельмутер тримав роботи три
місяці. Крім того, бувають ви
падки, коли рецензенти несвоє
часно беруть роботи на рецензії
(тт. Бурячок, Войтко). У окре
мих викладачів трапляються не
доброякісні 1 невдалі рецензії
(у тт. Павлової, Васильєвої,
Котлової, Філіпової). Для при
кладу можна привести зміст
ють пам’ятники художньої куль
тури різних країн і розміщені
в 125 експозиційних залах. Ве
лика виставка присвячена ми
стецтву італійського Відроджен
ня. Надзвичайно сильне вражен
ня справляють картини Леонар
до да Вінчі і Рафаеля.
Величне і прекрасне францу
зьке мистецтво, представлене
кращими зразками того, що бу
ло створено художньою культу
рою Франції майже протягом
п'яти с т о л і т ь (XV—XIX).
Ідучи по залах від століття до
століття, ніби перелистуєш сто
рінки прекрасної книги.
Особливо великий інтерес ви
кликає відділ історії російської
культури. Експонати виставки
наочно підтверджують, що ро
сійський народ навіть у важкі
роки кріпосництва висунув із
свого середовища прекрасних
учених-вннахідннків, таланови
тих майстрів, які створили скар
би російської національної куль
тури.
кількох рецензій. Так, т. Павло
ва написала на роботу студен
та Бобиря таку рецензію: «Ро
бота виконана цілком задовіль
но»; т. Васильєва на роботу сту
дентки Бурої дала слідуючу ре
цензію: «Матеріал, на якому
побудована контрольна робота,
засвоєний, контрольна робота
виконана «добре»; т. Котлова
на роботу студентки Брижатої
написала; «Всі приклади розв’я
зані вірно, хорошими прийома
ми» і так далі.
Методична робота на кафед
рах по заочному навчанню ще
не зайняла належного місця.
Заочний відділ з вересня місяця
домагається від кафедр опра
цювання розгорнутих робочих
планів, вивчення кожного на
вчального предмета по семест
рах і {foKax навчання, з визна
ченням тем лекцій і практичних
занять на сесіях та для са
мостійної роботи студентів у
Славним сторінкам воєнної
російської історії присвячена
виставка «Героїчне воєнне ми
нуле російського народу». Се
ред 6 тисяч прапорів, що збе
рігаються в Ермітажі, є бойові
прапори полків Петра І, суворовський прапор, пронесений в
1799 р. через Альпи, прапори,
прострелені в боях Вітчизняної
війни 1812 р.
З виставки «Героїчне мину
ле» глядач проходить у воєнну
галерею Зимового палацу. Ця
галерея справила на нас най
більше враження. З неї просто
не хочеться виходити, не можна
вдосталь налюбуватися прекрас
ними портретами полководців,
які своїми доблесними ділами
заслужили славу і повагу вели
кого народу. Тут нараховується
більше 300 портретів, серед
них—великий портрет славного
полководця Вітчизняної війни
1812 р. М. І. Кутузова. Гале
рею 1812 р. оспівав Пушкін у
своєму творі «Полководець».
Не можна не згадати і трон
ного залу Зимового палацу, де
знаходиться карта Радянського
Союзу з каменів - самоцвітів,
яку створили в 1937 р. радян
ські майстри. З великою май
стерністю
передано
рельєф
місцевості —зелень долин, біло
сніжні вершини гір, синь морів
1 океанів, коричневі контури
гір 1 хребтів. Переливаються і
яскраво горять самоцвіти на ру
біновій зірці, що позначає сто
лицю нашої Батьківщини —
Москву.
Н. МЕЛЬНИК,
студентка III курсу мовнолітературного факультету.
На ф о т о : вгорі — пам'ятник
Петру І на площі Декабристів;
внизу — наші студенти на
набережній Неви.
Фото О. Болгари
1 А. Вещицького.
кожний міжсесійний
період;
складання методичних листів
про написання контрольних і
курсових робіт, опрацювання
тематики курсових робіт і ме
тодичних вказівок до неї тощо.
Кафедрам також необхідно
взятися за складання підруч
ників І посібників для заочни
ків.
Заочному відділу і завіду
ючим кафедрами необхідно, на
основі наказів директора про
піднесення всіх видів роботи з
студентами-заочниками, розро
бити такі заходи, які б сприяли
інтенсивній перебудові роботи
по підвищенню якості підготов
ки вчителів,
О. БІЛИЙ,
заступник директора по заоч
ному навчанню.
Про що нам пишуть
(Огляд
(Закінчення)
Л И С Т ІВ
із шкіл)
ДОБРЕ П І Д Г О Т У В А Т И С Я Д О К ОНКУРсу
3. Виявити кращу акаде
У 1 9 5 7 році в інституті
буде проведено конкурс на м ічну гр уп у на факультеті іа
кращу постановку ф ізк уль в інституті. Виявити органі
турної, спортивної і спор
заторів навчально-спортивно]
тивно-масової роботи в ака
роботи.
демічних групах. Конкурс
ставить своєю метбго:
Звання перемож ця конкур
1. Сприяти дальшому р оз су на к р а щ у постановку фіз
витку фізичної культури і культурної і спортивно-масо
спорту серед широких мас вої роботи на факультеті та
студентської молоді та під в інституті присуджується
вищенню спортивної
май групі, яка досягла найбільш
стерності.
високих результатів, набрав
2. Сприяти достроковому ши найбільш у сум у очок.
виконанню і перевиконанню
З умовами конкурсу мож
до 40-ої річниці Великого
Жовтня планів підготовки на ознайомитись у комітеті
розрядників, значкістів ГПО, Л К С М У , в п роф ком і та Р а д і
громадських інструкторів.
Д С Т « Б у р е в іс н и к » .
ру. Треба перевіряти не тільки
До недоліків методичної під фактичні знання вступників, але
готовки молодих вчителів т. й хист до музики, вміння спі
Штількінд відносить 1 те, що вати, емоційно читати художні
майбутні вчителі літератури, твори, а потім — на протязі
навчаючись в інституті, не пи п'яти років навчання в інститу
розвивати ці
шуть творів у такому обсязі 1 ті — всебічно
здібності.
Що
ж
до
тих, хто
розумінні, як їм потім дово
вступає
на
факультет,
де музи
диться вчити учнів у школі; маі ло або зовсім не аналізують та ка не є обов’язковою дисциплі
не рецензують,, шкільні учнів ною, то треба теж врахувати
здібності студентів і залучати
ські твори.
їх до самодіяльних гуртків. Ба
Автор листа говорить також жання ж цих студентів брати
про необхідність приділяти в ін участь у гуртках буде залежати
ституті більше уваги питанню від того, наскільки активною і
емоційності викладання, що цікавою буде робота самодіяль
особливо необхідно для вчителя ності.
літератури.
Тов. Штількінд висловлює
Тов. Штількінд пише про ви деякі міркування щодо загаль
ховну роботу в школі і в зв’яз ної постановки підготовки вчи
Комсомольці
ку з цим ділиться з нами деяки телів у педагогічних інститутах.
не
показують
ми думками щодо прищеплення «Трапляється так,—пише він,—
прикладу
в Інституті навиків та знань ро що непоганий студент в інсти
У неділю 10 березня матчем чилася з рахунком
57 : 22 на
боти класного керівника, керів туті явно не справляється з пе
У квітні відбудеться тради
ника технічних, літературних, дагогічною роботою в школі з ційна першість Інституту з чоловічих команд педагогічного користь ф ізм ату.
і мовно-літературного ф акуль
Гостра боротьба розгорну
самодіяльних гуртків.
різних причин: у одного мова спортивної гімнастики, в якій тетів розпочався другий тур
л ася м іж другими жіночими
«Дуже прикро, але факт, — погана, другий — дітей не лю братимуть участь збірні коман
першості Інституту з баскетбо командами. П опереду йш ла то
читаємо далі,—що в нашій шко бить, третій—не може тримати ди факультетів інституту.
ла. Зустріч цих команд про одна, то друга ком анда. Фі
лі не працює літературний гур дисципліну на уроках, четвер
Збірна команда, гімнастів, йшла цікаво і закінчилась пе нальний свисток за ф ік с у в а в пе
ток, не виходить літературна тий... і т. д. Адже бути педаго
яка складається з 25 чоловік, ремогою баскетболістів мовно- ремогу ф ізм ату з рахунком
газета. Вчителі літератури не гом—це значить мати певне по
готуючись до відповідальних літературного ф акультету з ра 21 : 18. Самою цікавою зу
тільки не мають бажання, але кликання. Не секрет, що не всі
змагань, тренується тричі на хунком 55 : 25 (28 : 9). З вели стріччю була гра м іж чолові
й не вміють організувати цю його мають, навіть ті, хто при
тиждень.
ким зацікавленням чекали гл я чими ком андам и цих ж е фа
роботу. Всі розуміють необхід йшов у школу з дипломом пед
дачі
зустрічі жіночих команд культетів. Гра весь час прохо
Студенти Л. Кищенко (III
ність організації в школі поза- інституту. Причини цього та
цих
же
факультетів. Сильніши дила у ш видкому темпі.
класної та позашкільної роботи кож різні: один помилився при курс педагогічного факультету),
ми
показали
себе баскетболіст
Перш а половина гри за к ін
Н.
Шумська
(IV
курс
фізикоз мови та літератури, але як виборі майбутньої професії,
ки
педагогічного
факультету.
чилась
з рахунком 2 4 : 15 на
математичного
ф
а
к
у
льтету),
краще її зробити—вони не зна другий—поступив до педінсти
мовно-літературного
ють. В кращому випадку мо туту тому, що до іншого чи не 3. Журківська (III курс фізико- Перша половина цієї дуже ці користь
кавої
зустрічі
закінчилася
пе
ф
акультету.
У другій половині
жуть організувати примітивний міг, чи боявся поступати і му математичного факультету) і
ремогою
мовно-літературного
ком
анда
фізико-математичного
інші
наполегливо
тренуються,
літературний вечір».
сить внаслідок цього стати, так
факультету з рахунком 21 : 19. ф акультету доклала максимум
Торкаючись питання про ху 5и мовити, «рыцарем поневоле». вміло поєднуючи систематичні Другий тайм пройшов з пере зусиль, щ об зрівняти рахунок.
дожню самодіяльність у школі, І ось тут виникає питання:.чи заняття спортом з відмінним вагою баскетболісток педаго Це їй вдалося. А ле в кінці зу
т. Штількінд пише: «Можливо, не буде доцільно перш, ніж до навчанням.
гічного факультету. Зустріч за стрічі перевага знову на сто
Проте, такі студенти, як
що вирішити питання відносно пустити випускника до держав
кінчилась перемогою останніх роні баскетболістів мовно-літе
керівників художньої самодіяль них екзаменів та вручити йому В. Анастас’єва (III курс педаго з рахунком 36 : 40.
ратурного ф акультету. Фіналь
ності для шкіл треба шляхом диплом, послати його хоча б на гічного факультету), В. Хвості- ! Зустріч жіночих команд цих ний свисток судці... Гра закін
впровадження факультативних річну стажировку, щоб кожен кова, Р. Давидов (IV курс фізи- же факультетів не відбулась чена.
курсів для студентів, які мають майбутній педагог міг себе пе ко-математичного факультету) і через відсутність суддів, які на
Перемогу одержали баскет
певні здібності. Я вже не го ревірити у виборі професії, та й ін. не відвідують занять.
змагання взагалі не з ’явилися. болісти
мовно-літературного
ворю про те, що не тільки ви цоб його можна було переві
Погано відвідують заняття
11 березня продовжувалися
ф
акультету
з рахунком 41 : 38.
пускники педучилищ повинні рити».
студенти-комсомольці В. Сви змагання між командами фізизнати нотну грамоту. Чому нот
У листі П. Штількінда нема нар, Г. Матвійчук, Н. Балабан, ко-математичного та мовно-лі
М іж ф акультетська першість
ну грамоту не повинні знати ло цінних зауважень і мірку Л. Рожнятовська (III курс мов тературного факультетів. Гра з баскетбола продовж ується.
випускники педагогічних інсти вань, не всі вони нові, і все ж но-літературного факультету). перших жіночих команд закін
В. КОВАЛЬ.
тутів?»
таки слід серйозно подумати А вони могли б захищати 2-й
Ці слова свідчать перш за над деякими з них, а якщо вони спортивний розряд.
все про те, що школи чекають не нові, то тим більш важливо,
Цим товаришам треба нага
від інститутів не тільки вчите- нарешті, конкретно вирішувати дати девіз радянського студенлів-предметників, а й справжніх ті питання, які вже давно під та-комсомольця: кожний комсо
По-святковому весело і бадьо гумором і проникненням у пси
вихователів. А хто може при німаються кращими вчителями молець — відмінник навчання і ро було увечері 9 березня у хологію пройш ла постановка
щеплювати дітям смаки до ми і в пресі, і в подібних листах.
хороший спортсмен!
вестибюлі і актовому залі на силами драм атичної студії од
стецтва, як не викладачі літера
Редакція сподівається, що
шого інституту. Сюди сходили ноактівки А. Чехова «Ю вілей».
Н. СЛІЧНА.
тури, одного з видів мисте викладачі інституту відгукнуть
ся студенти всіх факультетів на Та, мабуть, чи не найбільш ий
цтва? А тому й до прийому на ся на огляд учительських лис
урочистий вечір, присвячений успіх випав н а долю артистів
мовно-літературний факультет тів і, особливо,
на лист
Міжнародному жіночому дню. Д ерж авної естради — В. Гонча
треба підходити з цієї точки зо т. Штількінда.
Дівчат з карими, чорними та рова, 3. С урової та інш их. Крім
голубими очима вже біля входу цього, вдало супроводж увався
зустрічали стрункі, підтягнуті концерт конф ерансом , дотепним
юнаки—їх товариші по навчан і своєчасним.
ню, друзі—з червоними троян
Під час а н т р а к т ів та після
дами у петлицях піджаків. З са вечора лю бителі тан ц ів змогли
мого початку створилася неви достатньо ви яви ти свої здібно
мушена дружна атмо с ф е р а . сті. П ровади л и ся ігри.
Це був справді вечір-подарунок,
Б е з сум н іву, всім сподобав
який приємно схвилював і дів
ся цей веч ір , який був для на
чат, і юнаків, і гостей, і ви
шого
ін сти туту
новиною —
кладачів. Урочиста частина пе справж нім вечором відпочинку.
ретворилась у щирі поздоров Б удем о сподіватися, що й на
ступні вечори пройдуть так са
лення викладачів і студентів.
мо або щ е к р а щ е і це буде ціл
Вдало виконали вокальні но
ком при род н ім для фестиваль
мери студенти фізико-матема них вечорів.
тичного факультету, з тонким
В. ТАТАЄВ.
Першість інституту з баскетбола
розпочалась
Вечір-подарунок
ЗА ХУЛІГАНСТВО — ДО У В ’Я ЗН ЕН Н Я
Аспірант кафедри педагогіки
нашого інституту Ю. Ільїних
8 березня (у нетверезом у ста
ні) негідно поводив себе в при
міщенні кінотеатру «Ж овтень».
Органами м іліції він був за
ареш тований. Народний суд 5-ої
д іл ьн и ц і Подільського району
м. К и єв а засудив Ю. Ільїннх ла
15 діб тю ремного ув’язнення.
В. о. редактора І. КРУК.
З а педагогічні
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
15
БЕРЕЗНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 10 ( 22)
Ціна 15 коп.
і
вечорів та Інститутської само
діяльності.
Залучення широких мас мо
Заключні спортивні змагання
лоді до культурно-масової 1 ф із
провадитимуться на стадіоні.
культурної роботи, розвиток са
модіяльного мистецтва, підви ПОРЯДОК ОЦІНКИ НОМЕРІВ
щення художньої майстерності
Для оцінки номерів запрова
молодих виконавців, забезпе
джується
система балів. Кіль
чення успішної підготовки до
Всесоюзного і VI Всесвітнього кість балів залежить від яко
фестивалю молоді і студентів. сті виконання, числа учасників
Фестиваль сприятиме кращій і репертуару. Жюрі користува
організації навчання та відпо тиметься десятибальною систе
чинку молоді, він покликаний мою. В разі, якщо факультет
мобілізувати сили молоді до ак не виставить якого-небудь виду
тивної участі у вирішенні зав самодіяльності з програми-мінідань комуністичного будівни муму,—жюрі має право зняти
10 балів. Окремо встановлюєть
цтва.
ся оцінка до 20 балів за най
Інститутський фестиваль про
більшу масовість і хорошу ор
вадитиметься у 3 тури: І тур—
ганізацію вечора. Вводиться
по курсах — з 25 березня по 6
така спеціальна
оцінка: за
квітня; II тур — по факульте
участь студентів факультету в
тах—до 20 квітня; III тур^-загуртках художньої самодіяль
ключний огляд самодіяльності
ності та спортивних секціях —
та спортивних виступів — 28
за кожного гуртківця—2 бали.
квітня.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
І ТУРУ
Оргкомітет постановив: кож
ний курс повинен провести ве
чір огляду художньої самоді
яльності та спортивних висту
пів «Назустріч фестивалю».
Необхідно розучити не менше
двох масових молодіжних пі
сень, які повинні виконати всі
студенти курсу на своєму ве
чорі.
Курс може провести також
тематичний вечір. Дозволяєть
ся проведення спільних курсо
вих вечорів. Приміщення для
проведення курсових вечорів
забезпечує оргкомітет фестива
лю. В оцінці курсового вечора
матиме значення оформлення
приміщення.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
* II ТУРУ
У другому турі провадиться
огляд самодіяльного мистецтва
студентів факультетів. Оргко
мітет постановив; кожний фа
культет повинен виставити як
мінімум; хор — 60 чоловік;
сольних, вокальних номерів-г-6;
читців — 4; інструментальних
номерів—3; не менше двох тан
цювальних і двох спортивних
номерів. Факультетам надаєть
ся широка можливість вйявити
свою ініціативу при складанні
програми, крім обов’язкового
порядку вечора: а) оголошення
підсумків І туру; б)/художня
частина; в) Ігри, танці, атрак
ціони; г) масове виконання фе
стивальних пісень І Т . Д . У дру
гому турі провадитимуться фа
культетські змагання по всіх
видах спорту.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
III ТУРУ
На інститутський фестиваль
ний вечір будуть представлені
кращі номери з факультетських
Д ороги й друже! Організаційний комітет по проведенню
І фестивалю молоді КД ПІ ім. Горького звертається до
тебе: " Активно включайся у підготовку до фестивалю. З у
стрінемо наш перший фестиваль успіхами у навчанні, у
зміцненні трудової дисципліни. Зустрінемо фестиваль
спортивними рекордами, піснями, танцями. Всі на фести
валь! Кожний комсомолець, кожний студент — активний
учасник фестивалю! Фестиваль кличе!»
Для доброї справи часу най не жаль,
Енергії, видумки є в нас багато!
Від тебе залежить, щоб наш фестиваль
Був справді веселим 1 радісним святом!
ОРГКОМІТЕТ ФЕСТИВАЛЮ КДПІ
План проведення першого фестивалю
молоді КДПІ ім. Горького
МЕТА ФЕСТИВАЛЮ
П РАЦ ЕЮ ВПЕРТОЮ . ПІСНЕЮ Щ ИРОЮ , Д Р У Ж Е ,
СТРІЧАЙ ФЕСТИВАЛЬ!
своєму факультеті. Він нагоро
джується дипломом фестива
лю, кращі виконавці одержують
цінні подарунки.
Переможцем фестивалю є
факультет, що у II турі набрав
найбільшу кількість балів. Він
нагороджується дипломом фе
стивалю І одержує грошову пре
мію. Цінними подарунками на
городжуються кращі виконавці
художньої самодіяльності та
опортивних виступів.
Перевага в одержанні квит
ків на заключний огляд Інсти
тутського фестивалю надається
курсам, що зайняли перші міс
ця на своїх факультетах. Кращі
номери заключного огляду бу
дуть включені в програму фе
стивалю студентів м. Києва, а
їх виконавці нагороджувати
муться дипломами фестивалю 1
грошовими преміями.
їм. ГОРЬКОГО.
П ерш а л е к ц ія
Кіностудія студентського клу
бу КДПІ ім. Горького (в спів
дружності з кафедрою учбового
кіно) розпочала свою роботу з
організації кінолекторію для
студентів, аспірантів, виклада
чів.
Перша лекція відбулась 5-го
березня в актовому залі. При
сутні прослухали коротеньку
бесіду про завдання, що стоять
перед ікінолекторіем, та тема
тику його роботи. Після цього
студенти з великим задоволен
ням переглянули науково-попу
лярний кольоровий фільм «Тай
на речовини».
Найближчим часом будуть
продемонстровані фільми: «В
ім’я людини» (про видатного
фізіолога І. П. Павлова), «Вар
шавські зустрічі» (про Всесвіт
ній фестиваль молоді та сту
дентів у Варшаві), «Це не пойннно повторитися» та інші.
Крім того, кіностудія органі
зовуватиме демонстрацію та об
говорення нових художніх кіно
фільмів, буде проводити тема
тичні кінофестивалі, зустрічі з
видатними майстрами радян
ського кіно: сценаристами, ре
жисерами. артистами.
А. СЕРДЮК.
У літературній студії
12 березня відбулися органі
заційні збори літературної сту
дії інституту. Обрано новий
склад бюро літстудії — В. Бор
цов (голова), М. Татюк. В. Татаєв.
Обговорено питання спеціаль
ного випуску газети «За педа
КОНКУРСИ НА ЧЕСТЬ
гогічні кадри», присвяченого
молодіжному фестивалю. За
ФЕСТИВАЛЮ
тверджено календарний план
Оргкомітет провадить кон занять, які будуть провадитись
курси:
^
щотижня, в четвер, о 14 годині.
1. Зустріч з поетом Л. Первопапським — 21 березня.
2. Що таке сатиричний жанр
(П. Глазовий, заст. редактора
журналу «Перець») — 4 квітня.
3. Що таке рецензія (П. Ли
шок, завідуючий відділом кри
тики журналу «Вітчизна») —
18 квітня.
4. Що таке нарис (Ю. Кобилецькнй,
письменник) — 9
квітня.
Включились у соцзмагання
1) на кращу підготовку фа
культету до фестивалю; 2) на
кращу стінну газету; 3) на кра
Колектив госпо невої соціалістичної
Для перевірки ре
щий художній твір—нарис, опо дарської частини на революції.
зультатів соцзмаганвідання, фейлетон, вірш тощо; шого інституту на
Працівники госпо ня (на 24 квітня)
4) на кращий текст і музику загальних
зборах дарчої частини зо створено комісію у
інститутської пісні, присвяче виніс рішення: роз бов'язалися бороти складі 4 чоловік;
ної фестивалю; 5) на кращу горнути соціалістич ся за кращі показ С. О. Задорожної,
наукову студентську роботу; не змагання
між ники у роботі в гур Л. Я. Сокола, Л. А.
6) на кращий подарунок фести технічними робітни тожитках і учбовому Бурфан, Є. В. Вервалю; 7) на кращий фотознімок. ками гуртожитків і корпусі. З цією ме
На кожний конкурс виділено технічними робітни тою технічні пра шиніної. Арбітром
грошові премії.
ками учбового кор цівники взяли на се підсумків змагання
25 квітня в 4 аудиторії від пусу на честь 40- бе індивідуальні зо буде газета «За пе
кривається виставка образо річчя Великої Жовт бов’язання по роботі. дагогічні кадри».
творчих студентських праць —
Жюрі має право; за зрив кур подарунків фестивалю І мате
сового вечора зняти з відповід ріалів, присланих на конкурс.
ного факультету до 75 балів І
Представлені на конкурс тво
за погану організацію вечора — ри повинні бути присвячені на
Почали іще гучніше:
Гей, араби, киньте галас!
до 50 балів.
— Нам качать самим
Киньте
опір!
—
радить
вчанню, громадській та науко
Даллес.—
зручніше!
вій роботі студентів, їх дозвіл
ПЕРЕМОЖЦІ ТА
Нафта наша! Гетьте! Годі!
Ви тепер — без батька діти.
лю,
спортивному
життю
колек
НАГОРОДЖЕННЯ
Ось тоді на Близькім Сході
Хтось повинен же глядіти!
тиву, а також фестивалю.
З кораблів на бази янкі
Переможцем першого туру
Що англійці? То ледащо.
Переможці конкурсу нагоро
Вигружатн стали танки,
А французи теж не кращі.
вважатиметься курс, що набрав джуються дипломами і цінними
Бомби атомні, гармати.
Нині ми заповним вакуум,
найбільшу кількість балів на подарунками.
Нанніжніша, бачте, мати,
Щоб не дати вовкулакам,
Та й вона насмнка вуха,
Тим радянським комуністам,
Як дитя її не слуха.
Вас, малих, живцем поїсти.
Гей, араби! Що, догрались?
Проти них — військові бази,
Покоріться! — грима
Бомби атомні та гази;
А для вас — пиріг Із маком
Даллес.—
Та цяцьки, покриті лаком.
Щоб ви радості вкусили,
Гей, араби! Киньте галас!
Застосуєм навіть силу.
Киньте опір! — радить
Хан дозволить лиш конгрес,
Даллес.—
Ми навчим любить прогрес.
Ейзенхауера доктрина —
Та регоче кран арабський:
Не доктрина, а перина.
Він не буде більше
Він добра вам, дітки, зичить,
рабським.
Знайдуть люди чим зустріти
Еам перину ту позичить,
Грабармійців з Уолл-стріта:
Щоб було м’якенько спати,
Лев англійський неспроста
Він догляне, немов мати:
Втік з Єгипту без хвоста.
Спеленае, міцно зв’яже,
Стерегти солдатам скаже.
Сили миру — грізні сили!
Жаль: не всі це зрозуміли.
Будем ми тоді качати...
Та араби тут кричати
Микола ВИСОЦЬКИЙ.
Край арабський не буде рабським
Razem,izdolm
przyjaciele!
Дружба, що розпочалась між польськими
студентами і студентами мовно-літературного
факультету нашого інституту, розвивається і
міцніє Між друзями йде жваве листування.
Недавно наші студенти одержали лист від
студентів літературного факультету педінсти
туту в м. Кракові та від студентів вищої пе
дагогічної школи в м. Ополе.Ці листи ми вмі
щуємо нижче.
«Будьмо разом, друзі!» — таким є девіз
цієї прекрасної дружби.
Д о р о гі друзі!
З величезним задоволен
ням ми прочитали ваш лист.
Ми дуже вдячні вам за гаря
чі дружні побажання і за
прошення приїхати до вас у
Київ.
Листівки з прекрасними
видами міста та поетичний
опис його дали нам можли
вість хоч частково познайо
митися з вашою красивою
столицею — Києвом.
Наш інститут знаходиться
у старовинному місті Крако
ві. На кожному кроці зустрі
чаємо дорогі полякам па
м’ятники старовини. Над
Віслою, на підвищенні, сто
їть старовинний замок Вавель, в якому жили колись
польські королі. Прекрасний
він весною, коли яскраве
сонце освітлює золоті маків
ки собору. Вавель — місце
частих наших прогулянок.
З великим захопленням
дивимось ми на прекрасний
вид біля підніжжя вавельського горба. Особливо гарна
могила Костюшка — свідчен
ня подяки йому жителів Кра
кова за визвольну боротьбу.
Весною, коли дерева почи
нають зеленіти і сонце освіт
лює історичні пам’ятники,
старовинні будинки і нашу
Віслу, «старичок» Краків
стає молодим. Він напов
нюється радісним сміхом мо
лоді, радісні усмішки з’яв
ляються 1 на обличчях старих
краків’ян. Ми любимо наш
старий і в той же час моло
дий Краків...
Аудиторії нашого інститу
ту містяться у трьох будин
ках, так що нам часто дово
диться під час занять перебі
гати з одного будинку в ін
ший. Але це абсолютно не
псує нашого хорошого на
строю.
У нас на II курсі 20 сту
дентів — 11 дівчат і 9 хлоп
ців. Колектив дуже дружний.
У Кракові багато таких ву
Д о р о гі д р узі!
Дуже дякуємо за лист !
види міста Києва, передані
нам. Наша вчителька розпо
віла нам про інститут, про
ваше життя, про навчання.
З великим інтересом слуха
ли ми її розповідь. Кожному
з нас дуже хочеться побува
ти у вашій великій країні,
побачити Москву. Київ і інші
міста, зустрітися з вами 1 ще
краще ознайомитися з вашим
життям і навчанням. А поки
що хай це листування буде
запорукою нашої дружби,
дружби польських 1 радян
ських студентів.
Із розповідей, а також на
основі ознайомлення з вида
ми Києва, у нас склалося хо
роше враження про ваші
дирекцією та деканом фа
культету розглядався проект
безвалютного обміну делега
ціями студентів, причому на
це дав свою згоду заступник
Міністра освіти т. Овчаренко. П’ятдесят ваших сту
дентів приїхали б у липні до
нас; ми забезпечили б їх
квартирами,
харчуванням,
організували б
екскурсії
тощо.
зів, де майже немає дівчат,
наприклад, в Гірничо-мета
лургійній а к а д е м і ї . А
на наших танцювальних ве
чорах хлопців багато. На
жаль, багато з них такі не
сміливі, що стоять біля две
рей і дивляться сумними очи
ма, як їх колеги весело за
прошують дівчат танцювати.
Щойно закінчилась у нас
екзаменаційна сесія. Про
йшла вона благополучно, і
тепер ми знайшли час, щоб
відповісти вам.
Ми дуже серйозно дума
ємо про екскурсію в Радян
ський Союз, перш за все до
вас, у Київ. Хочемо скори
статись вашим запрошенням.
Одночасно запрошуємо вас
до нас у Краків.
Практично ми думаємо ор
ганізувати це так. Коли у ва
шому інституті був наш ви
кладач т. Дорос, разом з
Для цього ми підготуємо
певну суму грошей. Усі про
їзди поїздом вам довелось
би оплатити в СРСР. Так
само свої проїзди в СРСР
ми оплатили б у Польщі, а
все інше ви підготували б
так само, як і ми у себе. Ми
не можемо обіцяти вам якихнебудь виняткових умов, бо
наші можливості досить об
межені.
Ясно, що це стосувалося б
і нашого перебування у Р а
дянському Союзі. Це тіль
ки основні питання проекту.
Ми сподіваємось, що здій
снимо його і приїдемо до вас
в Київ у серпні. Докладніше
напишемо про це у наступ
ному листі. Ми дуже раді ва
шому запрошенню і чекаємо
швидкої відповіді.
Ще про підготовку аспірантів
У шостому ном ері н аш о ї г а р а н т и заго во р и л и про свою п
ід
зети вміщ ена стаття « Н аш і д у м гото в ку , поставим о таке питанки і побаж ання», підписана ня; чи м ож е бути «кандидат:
групою аспірантів
м овно-літе ф іл о л о гіч н и х наук» справді канфілологічних н
аук
ратурного ф ак у л ь тету Г. Д о в д и д ат о м
женко,
6. Р егуш евськи м і ц іл к о м підготовленим до самосН. Яценко. А втори статті п и с тій н и х н а у к о в и х студій зріз
питань
лінгвістики без
шуть про недостатню підготов них
ку аспірантів з методики ви з н а н н я (н ех ай поверхового) клакладання м овознавчих д и с ц и си чн и х м ов, принаймні однієїплін у вищій ш колі; вони в в а л а т и н с ь к о ї?
жають, що «найголовніш им н е
Д у м а є т ь с я , щ о у форміф
адоліком у підготовці м олодих к у л ь т а т и в н и х зан ять можна бувузівських кадрів є н ед остатн я л о б щ о с ь зробити, принаймні
теоретична їх підготовка» (Див. озн ай ом и ти аспіранта з грама№ 6 ).
тичною
систем ою латинської
Аспіранти самі заговорили. м ови, а д а л і він уж е сам зуміє
Вони вимагають більш , ніж їм в и к о р и ст о в у в ат и
підручникі
дають. Це їх право. Ш иття йде зн ах о д и ти в н ьом у те, що йому
вперед; вимоги до науковців буде п о тр іб н о при дослідженні
підвищуються, і те, щ о зад о я когось п и та н н я з лінгвістики.
вольняло нас учора, не зад о
О см и слен н я лекси ки класичвольняє сьогодні. І цілком при
родно, що нове ,п окоління аспі них мов теж д у же потрібне для
рантів— і це їм робить ч есть— ф іл ол ога, бо м и ч асто вживаємо
зажадало більших знань, щоб інш ом овні слова лиш е в робовийти' з інституту не лише із чому їх зн ачен н і, а їх основи
званням кандидатів філологіч лінгвістичне зн а ч е н н я часто не
них наук, а щоб це звання було завж ди дл я нас доступне (на
виправдане і відповідним зм іс приклад: х р есто м атія, матема
тика, п о л іт е х н іза ц ія , полікліні
том.
Хочеться думати, що цей ка, педагог, ко н сер вато р ія, ви
сигнал не повисне в повітрі, а сокосний...).
знайде живий відгук у тих у ста
П ропоную вам , товариш і аспі
новах інституту, я к і зм ож уть ранти, п р о д у м ати цю справу і
задовольнити ці справедливі внести с в о ї ко н кр етн і пропо-;
вимоги наших аспірантів.
зи ц ії.
А тепер, коли вже самі аспі
П. ХАКАЛО.
Шлемо гарячий студент
ський привіт усім студентам
і викладачам вашого інсти
туту та бажаємо успіхів у
навчанні.
- Студенти II курсу літера
турного факультету Педа
гогічного інституту в Кра
кові.
ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ
Забуті працівники
Лист з Ополе
життєві умови, про ваше
місто.
Місто, в якому ми навчає
мось і живемо, розташоване
на березі ріки Одри. Воно
значно менше Києва, але теж
має свою красу. Ополе — це
старовинне польське місто,
яке було в руках фашистів.
Після Великої Вітчизняної
війни це місто, дуже зруйно
ване, знову було повернено
нам. Зараз на місці руїн по
будовано чудові будинки, по
саджено дерева. У місті за
раз живе тільки польське на
селення. Ополе з кожним ро
ком росте. Зараз тут ііде бу
дівництво студентського мі
стечка. Уже побудовано ін
тернат, будується бібліотека
1 будинок для викладачів на
шої школи.
Життєві умови у нас теж
дуже добрі. Всі живемо в
гуртожитку. Тут же їдальня
і бібліотека. Багато розваг.
Маємо навіть свій студент
ський клуб.
Інститут наш невеликий.
Маємо тільки чотири факуль
тети, в тому числі відділ ро
сійської мови та літератури.
З великим інтересом всі ми
вивчаємо російську мову.
Для того, щоб ви краще
могли уявити наше місто, ви
силаємо альбом з фотознім
ками.
Ми чули по радіо, що в
1957 році радянські студен
ти відвідають Польську На
родну Республіку. Дуже хо
тілося б, щоб серед них були
і ви. Приїздіть до нас, дорогі
радянські друзі!
З дружнім привітом і хо
рошими побажаннями сту
денти третього курсу Вищої
педагогічної школи Ополе.
Чекаємо відповіді.
У нашому інституті -ведеться
важлива й почесна робота по
підготовці вчителів. Ця -відпо
відальна справа потребує чіт
кого планування і злагоджено
сті дій всіх працівників інсти
туту від професора до техніч
ного працівника. Тому каф ед
ри регулярно проводять засі
дання, де вирішуються всі на
болілі питання. З цією ж м е
тою скликається Вчена рада
інституту, партійні та комсо
мольські збори, активи, наради
деканів факультетів, керівни
ків кафедр і збори працівників
господарської частини і т. п.
І от тільки лаборантів ніхто ні
коли не скликає.
спорту М. М. Ш у р я к на протя зі р я д у р о к ів виконував обов’я зк и д р у к а р к и , а потім з’ясу
валося, щ о це не його справа.
Чи повинен лаборант виконувати всі розпорядж ення викла
д ач ів та аси стен тів, чи тільки
завідую чого каф едрою ? Чи довго л аборан ти будуть сплачувати с в о ї грош і за проїзд у трамваях,
тролейбусах і ін., коли
їд у ть у служ бових справах?Ч
и
б у х гал тер ія інституту спромож е ть ся, кінець-кінцем, купити
д е к іл ьк а проїзних квитків за
грош і, щ о
призначаютьсян
а
подібні цілі?
Ці і багато інших питаньхви
лю ю ть лаборантів, і було б добА хіба немає у лаборантів ре, якби дирекція інститутузіназрілих, невиріш ених питань? брала лаборантів на нараду
Взяти хоча б таке; які права запросивш и і керівниківкаі обов’язки лаборанта? Чим він ф едр, представника бухгалтерії
оповинен займатися в робочі го та господарської частини. Роб
дини: якимсь певним колом обо та від цього тільки поліпшиться
в’язків чи можна його викори
м. гординський
стовувати протягом робочого
в. БАНДУРА,
дня на якій завгодно роботі?
А.
СЕРДЮК,
Наприклад, старший лаборант
Г. ТИЧИНА.
кафедри фізичного виховання та
Про
що
нам пиш
ь*
ут
В ГОСТЯХ У ЛЕНІНГРАДЦІВ
(Огляд листів Із шкіл)
Деякі директори Ш К ІЛ , ВИХО кращого,—пише далі автор лис
з досвіду роботи з випуск та. — Звичайно, що вимагати
никами нашого інституту, в
своїх листах висловлюють дум всебічної методичної майстерно
ки щодо поліпшення справи під сті від молодого вчителя, який
готовки вчителів для середньої щойно закінчив інститут, було б
школи.
абсурдно,—ця майстерність наДуже цікавого листа одержа
бувається в процесі виклада
но від директора Нестоїтської
цької роботи. Все ж дещо мож
школи (Котовський район, Оде
на зробити і в інституті. Мож
ської області) т. Ш тількінда.
ливо, було б доцільно збільши
Ми вважаємо за необхідне до
ти час на педпрактику. Педаго
кладно передати деякі його дум
гічна практика проходить, як
ки.
правило, в занадто лаборатор
Повідомивши про те, що в них умовах, в які випускник,
Нестоїтській школі працює ви коли він прийде до школи, не
пускниця українського відділу попадає. Отже, треба створюва
мовно-літературного факультету ти студентам більш життєві
нашого інституту т. Сапожніко- умови практики, менше їх опі
ва М. І. (випуск 1954 р.), П.
кати, більш вимогливо підходи
Штількінд говорить про деякі
ти до оцінки роботи випускни
типові для багатьох молодих
ків на практиці та робити від
вчителів недоліки.
повідні висновки відносно тих
Фактичний матеріал, — пише
товаришів, які не виявили мето
директор школи,—молоді вчитедичної підготовки під час про
лі-філологи, як правило, зна
ходження педпрактики. Треба
ють непогано. Але при цьому
подумати і над доцільністю про
всё ж таки помітні слабкі на
ведення педпрактики не тільки
вички (навіть невміння) само
в школах того міста, де розта
стійного аналізу художніх тво
шований інститут, але надсила
рів... Мабуть, в інститутах,—
ти студентів для проходження
зауважує т. Ш тількінд, —
практики на периферію.
мало практикується для роз
Треба відзначити, що значна
витку самостійного критичного
частина
студентів четвертих
підходу до того чи іншого ху
курсів
у
цьому
навчальному ро
дожнього твору рецензування
студентами художніх творів з ці проходила практику в сіль
наступним обговоренням цих ських школах, і всі її учасни
ки — самі студенти, викладачірецензій...
методисти
інституту, учителі
Методична підготовка моло
дих вчителів залишає бажати шкіл — говорили про високу"
ефективність такої практики.
ДЯЧИ
(Закінчення на 4-й стор.)
ПОЛІПШИТИ РОБОТУ КАФЕДР
ПО ЗАОЧНОМУ НАВЧАННЮ
Відомо, що заочне навчання
має свої особливості, а саме:
студенти щорічно протягом ко
роткого часу (лише сорок днів)
вчаться на сесіях, а весь остан
ній час навчального року само
стійно працюють над вивченням
курсів. Звідси два види, два
напрямки роботи з студентами,
тісно пов’язані між собою: 1) да
ти студентам на сесіях грунтов
ні знання з провідних складних
тем, які розкривають шлях до
опанування курсу; 2) допомогти
студентам у міжсесійний період
вивчити теми, які виносяться
для самостійної роботи, та доб
ре підготуватися до складання
екзаменів.
В останній час кафедри стали
більше уваги звертати на се
сійну роботу, але все ще -недо
статньо турбуються про само
стійну роботу студентів у між
сесійний період.
Готуючись до сесії, нафедри
(правда, не всі) уважно підби
рають викладачів, своєчасно
розглядають робочі плани, ек
заменаційні картки, обговорю
ють тексти лекцій. У період се
сій, зокрема на січневій сесії
цього року, викладачі докла
дали немало сил для поліпшен
ня якості лекцій і практичних
занять.
У період сесії завідуючі ка
федрами тт. Тендерес, Шиманськнй,
Фещенко,
Медушевський, Страхов, Карлов, Волин
ський і Бугайко відвідували
лекції викладачів кафедр, да
вали їм поради щодо поліпшен
ня викладання. Інші завідуючі
кафедрами не спромоглися від
відати навчальні заняття ви
кладачів.
Більшість кафедр
підвела
підсумки роботи викладачів на
сесії. Але в своїх ухвалах к а
федри здебільшого обмежились
затвердженням звітів виклада
чів, у них немає аналізу якіс
ного стану викладання, аналізу
знань студентів, їх самостійної
роботи, немає конкретних про
позицій щодо поліпшення на
вчання.
Важливим видом роботи ка
федр є організація І керівни
цтво самостійною роботою сту
дентів у міжсесійний період.
Обов’язок кафедр — ознайо
мити студентів з темами, які
вони повинні самостійно вивча
ти, визначити для студентів
обов’язкову і рекомендовану лі
тературу, дати методичні пора
ди, як краще опрацювати на
вчальний матеріал. Для цього
кафедрам необхідно провести
значну роботу по розробці даних
питань і давати студентам лише
опрацьований матеріал. У прак
тиці ж буває не так. Такий ма
теріал розробляє сам викладач,
він часто наспіх розповідає, що
робити студентам у міжсесійний
період. Таке становище треба
негайно виправити і дати сту
дентам відповідні методичні
розробки.
Тематику для самостійного
вивчення студентами курсу тре
ба тісно пов’язати з роботою
консультаційних
пунктів, бо
саме на консультаціях переві
ряється самостійна робота сту
дентів, розв’язуються ті питан
ня, в яких студент неспромож
ний розібратись.
Кафедри ще мало уваги при
діляють роботі консультпунктів,
слабо контролюють консульта
ції викладачів і недостатньо
працюють над удосконаленням
змісту консультацій і методики
їх проведення. Лише окремі за
відуючі кафедрами (тт. Медушевський, Страхов, Тендерес)
побували на консультаціях.
Ермітаж—скарбниця світової культури
В центрі Ленінграда, на бе
резі Неви, розмістився величний
архітектурний ансамбль будин
ків, у яких знаходиться зараз
музей. Серед них — і Зимовий
палац, видатний історико-архітектурішй пам’ятник міста. Він
був побудований архітектором
Растреллі між 1754 і 1762 р.
в стилі російського барокко.
Сюди і направились ми, група
студентів нашого інституту, на
другий же день після приїзду.
Датою заснування Ермітажу
вважається 1764 рік, коли в
Зимовий палац привезли з-за
кордону велику кількість кар
тин, куплених у пруського колекціонера-комерсанта Гоцковського. З того часу Ермітаж
став поповнюватись все новими
і новими експонатами.
Колекції Ермітажу вважа
лись особистою власністю Ка
терини II і були доступні лише
вузькому колу гостеіі цариці.
В одному з листів Катерина
самовдоволено повідом л я л а:
«Всем этим только любуются
мыши и я...». Вона навіть скла
ла правила, яких повинні були
дотримуватися відвідувачі му
зею. Зміст цих правил смішить
нас, коли ми читаємо їх: «Го
ворить негромко, чтобы у всех
уши и голова не болела;
Входя в дверь, оставить все
чины и шляпы, а войдя в сре
дину, ничево не грысть» і т. д.
З XIX ст. Ермітаж стає більш
доступним. Тут не раз бували
Пушкін і Шевченко, художни
ки Венеціанов, Федотов і ін. При
радянській владі Ермітаж став
доступним всім трудящим світу.
Словами не можна описати
того враження, яке справили на
нас скарби Ермітажу. На про
тязі кількох днів знайомились
ми з його експонатами. Дивля
чись на безсмертні творіння на
роду, гордишся ного здібностя
ми, його умінням, майстерні
стю; навіть серед експонатів
первісного суспільства бачиш
велику майстерність
людей,
прагнення їх до прекрасного.
При вході в Ермітаж зразу
кидаються в очі величні скульп
тури стародавньої Греції 1 Ри
ма. Ми бачимо величаву Афіну,
прекрасну Афродіту, мужнього
Геракла—улюблені образи гре
цької міфології.
Надзвичайним,
винятковим
багатством відзначаються ко
лекції відділу західноєвропей
ського мистецтва. Вони охоплю
Останнім часом переважна
більшість студентів значно кра
ще пише контрольні та курсові
роботи, поліпшився ідейний і
науковий зміст робіт, їх стилі
стичне
оформлення, грамот
ність. Але викликає тривогу їх
рецензування. Значна частина
рецензентів (тт. Тендерес, Шве
цов, Хропко, Федченко 1 інші)
своєчасно і якісно рецензують
роботи. Але окремі викладачі
затримують їх. Так, напри
клад, т. Павлова взяла 49 робіт
ще на початку грудня 1 повер
нула їх тільки 18 лютого; т. Перельмутер тримав роботи три
місяці. Крім того, бувають ви
падки, коли рецензенти несвоє
часно беруть роботи на рецензії
(тт. Бурячок, Войтко). У окре
мих викладачів трапляються не
доброякісні 1 невдалі рецензії
(у тт. Павлової, Васильєвої,
Котлової, Філіпової). Для при
кладу можна привести зміст
ють пам’ятники художньої куль
тури різних країн і розміщені
в 125 експозиційних залах. Ве
лика виставка присвячена ми
стецтву італійського Відроджен
ня. Надзвичайно сильне вражен
ня справляють картини Леонар
до да Вінчі і Рафаеля.
Величне і прекрасне францу
зьке мистецтво, представлене
кращими зразками того, що бу
ло створено художньою культу
рою Франції майже протягом
п'яти с т о л і т ь (XV—XIX).
Ідучи по залах від століття до
століття, ніби перелистуєш сто
рінки прекрасної книги.
Особливо великий інтерес ви
кликає відділ історії російської
культури. Експонати виставки
наочно підтверджують, що ро
сійський народ навіть у важкі
роки кріпосництва висунув із
свого середовища прекрасних
учених-вннахідннків, таланови
тих майстрів, які створили скар
би російської національної куль
тури.
кількох рецензій. Так, т. Павло
ва написала на роботу студен
та Бобиря таку рецензію: «Ро
бота виконана цілком задовіль
но»; т. Васильєва на роботу сту
дентки Бурої дала слідуючу ре
цензію: «Матеріал, на якому
побудована контрольна робота,
засвоєний, контрольна робота
виконана «добре»; т. Котлова
на роботу студентки Брижатої
написала; «Всі приклади розв’я
зані вірно, хорошими прийома
ми» і так далі.
Методична робота на кафед
рах по заочному навчанню ще
не зайняла належного місця.
Заочний відділ з вересня місяця
домагається від кафедр опра
цювання розгорнутих робочих
планів, вивчення кожного на
вчального предмета по семест
рах і {foKax навчання, з визна
ченням тем лекцій і практичних
занять на сесіях та для са
мостійної роботи студентів у
Славним сторінкам воєнної
російської історії присвячена
виставка «Героїчне воєнне ми
нуле російського народу». Се
ред 6 тисяч прапорів, що збе
рігаються в Ермітажі, є бойові
прапори полків Петра І, суворовський прапор, пронесений в
1799 р. через Альпи, прапори,
прострелені в боях Вітчизняної
війни 1812 р.
З виставки «Героїчне мину
ле» глядач проходить у воєнну
галерею Зимового палацу. Ця
галерея справила на нас най
більше враження. З неї просто
не хочеться виходити, не можна
вдосталь налюбуватися прекрас
ними портретами полководців,
які своїми доблесними ділами
заслужили славу і повагу вели
кого народу. Тут нараховується
більше 300 портретів, серед
них—великий портрет славного
полководця Вітчизняної війни
1812 р. М. І. Кутузова. Гале
рею 1812 р. оспівав Пушкін у
своєму творі «Полководець».
Не можна не згадати і трон
ного залу Зимового палацу, де
знаходиться карта Радянського
Союзу з каменів - самоцвітів,
яку створили в 1937 р. радян
ські майстри. З великою май
стерністю
передано
рельєф
місцевості —зелень долин, біло
сніжні вершини гір, синь морів
1 океанів, коричневі контури
гір 1 хребтів. Переливаються і
яскраво горять самоцвіти на ру
біновій зірці, що позначає сто
лицю нашої Батьківщини —
Москву.
Н. МЕЛЬНИК,
студентка III курсу мовнолітературного факультету.
На ф о т о : вгорі — пам'ятник
Петру І на площі Декабристів;
внизу — наші студенти на
набережній Неви.
Фото О. Болгари
1 А. Вещицького.
кожний міжсесійний
період;
складання методичних листів
про написання контрольних і
курсових робіт, опрацювання
тематики курсових робіт і ме
тодичних вказівок до неї тощо.
Кафедрам також необхідно
взятися за складання підруч
ників І посібників для заочни
ків.
Заочному відділу і завіду
ючим кафедрами необхідно, на
основі наказів директора про
піднесення всіх видів роботи з
студентами-заочниками, розро
бити такі заходи, які б сприяли
інтенсивній перебудові роботи
по підвищенню якості підготов
ки вчителів,
О. БІЛИЙ,
заступник директора по заоч
ному навчанню.
Про що нам пишуть
(Огляд
(Закінчення)
Л И С Т ІВ
із шкіл)
ДОБРЕ П І Д Г О Т У В А Т И С Я Д О К ОНКУРсу
3. Виявити кращу акаде
У 1 9 5 7 році в інституті
буде проведено конкурс на м ічну гр уп у на факультеті іа
кращу постановку ф ізк уль в інституті. Виявити органі
турної, спортивної і спор
заторів навчально-спортивно]
тивно-масової роботи в ака
роботи.
демічних групах. Конкурс
ставить своєю метбго:
Звання перемож ця конкур
1. Сприяти дальшому р оз су на к р а щ у постановку фіз
витку фізичної культури і культурної і спортивно-масо
спорту серед широких мас вої роботи на факультеті та
студентської молоді та під в інституті присуджується
вищенню спортивної
май групі, яка досягла найбільш
стерності.
високих результатів, набрав
2. Сприяти достроковому ши найбільш у сум у очок.
виконанню і перевиконанню
З умовами конкурсу мож
до 40-ої річниці Великого
Жовтня планів підготовки на ознайомитись у комітеті
розрядників, значкістів ГПО, Л К С М У , в п роф ком і та Р а д і
громадських інструкторів.
Д С Т « Б у р е в іс н и к » .
ру. Треба перевіряти не тільки
До недоліків методичної під фактичні знання вступників, але
готовки молодих вчителів т. й хист до музики, вміння спі
Штількінд відносить 1 те, що вати, емоційно читати художні
майбутні вчителі літератури, твори, а потім — на протязі
навчаючись в інституті, не пи п'яти років навчання в інститу
розвивати ці
шуть творів у такому обсязі 1 ті — всебічно
здібності.
Що
ж
до
тих, хто
розумінні, як їм потім дово
вступає
на
факультет,
де музи
диться вчити учнів у школі; маі ло або зовсім не аналізують та ка не є обов’язковою дисциплі
не рецензують,, шкільні учнів ною, то треба теж врахувати
здібності студентів і залучати
ські твори.
їх до самодіяльних гуртків. Ба
Автор листа говорить також жання ж цих студентів брати
про необхідність приділяти в ін участь у гуртках буде залежати
ституті більше уваги питанню від того, наскільки активною і
емоційності викладання, що цікавою буде робота самодіяль
особливо необхідно для вчителя ності.
літератури.
Тов. Штількінд висловлює
Тов. Штількінд пише про ви деякі міркування щодо загаль
ховну роботу в школі і в зв’яз ної постановки підготовки вчи
Комсомольці
ку з цим ділиться з нами деяки телів у педагогічних інститутах.
не
показують
ми думками щодо прищеплення «Трапляється так,—пише він,—
прикладу
в Інституті навиків та знань ро що непоганий студент в інсти
У неділю 10 березня матчем чилася з рахунком
57 : 22 на
боти класного керівника, керів туті явно не справляється з пе
У квітні відбудеться тради
ника технічних, літературних, дагогічною роботою в школі з ційна першість Інституту з чоловічих команд педагогічного користь ф ізм ату.
і мовно-літературного ф акуль
Гостра боротьба розгорну
самодіяльних гуртків.
різних причин: у одного мова спортивної гімнастики, в якій тетів розпочався другий тур
л ася м іж другими жіночими
«Дуже прикро, але факт, — погана, другий — дітей не лю братимуть участь збірні коман
першості Інституту з баскетбо командами. П опереду йш ла то
читаємо далі,—що в нашій шко бить, третій—не може тримати ди факультетів інституту.
ла. Зустріч цих команд про одна, то друга ком анда. Фі
лі не працює літературний гур дисципліну на уроках, четвер
Збірна команда, гімнастів, йшла цікаво і закінчилась пе нальний свисток за ф ік с у в а в пе
ток, не виходить літературна тий... і т. д. Адже бути педаго
яка складається з 25 чоловік, ремогою баскетболістів мовно- ремогу ф ізм ату з рахунком
газета. Вчителі літератури не гом—це значить мати певне по
готуючись до відповідальних літературного ф акультету з ра 21 : 18. Самою цікавою зу
тільки не мають бажання, але кликання. Не секрет, що не всі
змагань, тренується тричі на хунком 55 : 25 (28 : 9). З вели стріччю була гра м іж чолові
й не вміють організувати цю його мають, навіть ті, хто при
тиждень.
ким зацікавленням чекали гл я чими ком андам и цих ж е фа
роботу. Всі розуміють необхід йшов у школу з дипломом пед
дачі
зустрічі жіночих команд культетів. Гра весь час прохо
Студенти Л. Кищенко (III
ність організації в школі поза- інституту. Причини цього та
цих
же
факультетів. Сильніши дила у ш видкому темпі.
класної та позашкільної роботи кож різні: один помилився при курс педагогічного факультету),
ми
показали
себе баскетболіст
Перш а половина гри за к ін
Н.
Шумська
(IV
курс
фізикоз мови та літератури, але як виборі майбутньої професії,
ки
педагогічного
факультету.
чилась
з рахунком 2 4 : 15 на
математичного
ф
а
к
у
льтету),
краще її зробити—вони не зна другий—поступив до педінсти
мовно-літературного
ють. В кращому випадку мо туту тому, що до іншого чи не 3. Журківська (III курс фізико- Перша половина цієї дуже ці користь
кавої
зустрічі
закінчилася
пе
ф
акультету.
У другій половині
жуть організувати примітивний міг, чи боявся поступати і му математичного факультету) і
ремогою
мовно-літературного
ком
анда
фізико-математичного
інші
наполегливо
тренуються,
літературний вечір».
сить внаслідок цього стати, так
факультету з рахунком 21 : 19. ф акультету доклала максимум
Торкаючись питання про ху 5и мовити, «рыцарем поневоле». вміло поєднуючи систематичні Другий тайм пройшов з пере зусиль, щ об зрівняти рахунок.
дожню самодіяльність у школі, І ось тут виникає питання:.чи заняття спортом з відмінним вагою баскетболісток педаго Це їй вдалося. А ле в кінці зу
т. Штількінд пише: «Можливо, не буде доцільно перш, ніж до навчанням.
гічного факультету. Зустріч за стрічі перевага знову на сто
Проте, такі студенти, як
що вирішити питання відносно пустити випускника до держав
кінчилась перемогою останніх роні баскетболістів мовно-літе
керівників художньої самодіяль них екзаменів та вручити йому В. Анастас’єва (III курс педаго з рахунком 36 : 40.
ратурного ф акультету. Фіналь
ності для шкіл треба шляхом диплом, послати його хоча б на гічного факультету), В. Хвості- ! Зустріч жіночих команд цих ний свисток судці... Гра закін
впровадження факультативних річну стажировку, щоб кожен кова, Р. Давидов (IV курс фізи- же факультетів не відбулась чена.
курсів для студентів, які мають майбутній педагог міг себе пе ко-математичного факультету) і через відсутність суддів, які на
Перемогу одержали баскет
певні здібності. Я вже не го ревірити у виборі професії, та й ін. не відвідують занять.
змагання взагалі не з ’явилися. болісти
мовно-літературного
ворю про те, що не тільки ви цоб його можна було переві
Погано відвідують заняття
11 березня продовжувалися
ф
акультету
з рахунком 41 : 38.
пускники педучилищ повинні рити».
студенти-комсомольці В. Сви змагання між командами фізизнати нотну грамоту. Чому нот
У листі П. Штількінда нема нар, Г. Матвійчук, Н. Балабан, ко-математичного та мовно-лі
М іж ф акультетська першість
ну грамоту не повинні знати ло цінних зауважень і мірку Л. Рожнятовська (III курс мов тературного факультетів. Гра з баскетбола продовж ується.
випускники педагогічних інсти вань, не всі вони нові, і все ж но-літературного факультету). перших жіночих команд закін
В. КОВАЛЬ.
тутів?»
таки слід серйозно подумати А вони могли б захищати 2-й
Ці слова свідчать перш за над деякими з них, а якщо вони спортивний розряд.
все про те, що школи чекають не нові, то тим більш важливо,
Цим товаришам треба нага
від інститутів не тільки вчите- нарешті, конкретно вирішувати дати девіз радянського студенлів-предметників, а й справжніх ті питання, які вже давно під та-комсомольця: кожний комсо
По-святковому весело і бадьо гумором і проникненням у пси
вихователів. А хто може при німаються кращими вчителями молець — відмінник навчання і ро було увечері 9 березня у хологію пройш ла постановка
щеплювати дітям смаки до ми і в пресі, і в подібних листах.
хороший спортсмен!
вестибюлі і актовому залі на силами драм атичної студії од
стецтва, як не викладачі літера
Редакція сподівається, що
шого інституту. Сюди сходили ноактівки А. Чехова «Ю вілей».
Н. СЛІЧНА.
тури, одного з видів мисте викладачі інституту відгукнуть
ся студенти всіх факультетів на Та, мабуть, чи не найбільш ий
цтва? А тому й до прийому на ся на огляд учительських лис
урочистий вечір, присвячений успіх випав н а долю артистів
мовно-літературний факультет тів і, особливо,
на лист
Міжнародному жіночому дню. Д ерж авної естради — В. Гонча
треба підходити з цієї точки зо т. Штількінда.
Дівчат з карими, чорними та рова, 3. С урової та інш их. Крім
голубими очима вже біля входу цього, вдало супроводж увався
зустрічали стрункі, підтягнуті концерт конф ерансом , дотепним
юнаки—їх товариші по навчан і своєчасним.
ню, друзі—з червоними троян
Під час а н т р а к т ів та після
дами у петлицях піджаків. З са вечора лю бителі тан ц ів змогли
мого початку створилася неви достатньо ви яви ти свої здібно
мушена дружна атмо с ф е р а . сті. П ровади л и ся ігри.
Це був справді вечір-подарунок,
Б е з сум н іву, всім сподобав
який приємно схвилював і дів
ся цей веч ір , який був для на
чат, і юнаків, і гостей, і ви
шого
ін сти туту
новиною —
кладачів. Урочиста частина пе справж нім вечором відпочинку.
ретворилась у щирі поздоров Б удем о сподіватися, що й на
ступні вечори пройдуть так са
лення викладачів і студентів.
мо або щ е к р а щ е і це буде ціл
Вдало виконали вокальні но
ком при род н ім для фестиваль
мери студенти фізико-матема них вечорів.
тичного факультету, з тонким
В. ТАТАЄВ.
Першість інституту з баскетбола
розпочалась
Вечір-подарунок
ЗА ХУЛІГАНСТВО — ДО У В ’Я ЗН ЕН Н Я
Аспірант кафедри педагогіки
нашого інституту Ю. Ільїних
8 березня (у нетверезом у ста
ні) негідно поводив себе в при
міщенні кінотеатру «Ж овтень».
Органами м іліції він був за
ареш тований. Народний суд 5-ої
д іл ьн и ц і Подільського району
м. К и єв а засудив Ю. Ільїннх ла
15 діб тю ремного ув’язнення.
В. о. редактора І. КРУК.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова