Назва
За педагогічні кадри. № 9 (21) (8 березня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З а педагогічні
KАДP И 8
БЕРЕЗНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
№ 9 (2 1 )
Ціна 15 коп.
М И РУ , Щ А С Т Я ВАМ, Ж ІН КИ !
Від простої вчительки—
до доцента вузу
у 1919 році в середній школі
міста Стародуба Чернігівської
області з’явилася молоденька
вчителька математики. Це була
Ольга Петрівна Сергунова, яка
тоді тільки закінчила Стародубську гімназію і стала на почес
ний шлях педагога.
в'язування задач на побудову
та інші.
У 1944 році, маючи 21 рік
педагогічного стажу, Ольга Пе
трівна почала працювати викла
дачем кафедри геометрії у Ки
ївському педагогічному інсти
туті. Зараз кандидат педагогіч
них наук, доцент О. П. Сергу
нова читає основні геометричні
курси: проективну геометрію,
основи геометрії, спецкурс гео
метрії. Лекції її завжди змі
стовні, цікаві. Студентський ко
лектив глибоко поважає і лю
бить уважну і вимогливу Ольгу
Петрівну, чудового викладача,
чуйну людину. Біля тисячі її
вихованців зараз працюють у
різних школах нашої країни.
Ольга Петрівна проводить і
велику методичну роботу. За
У 1921 році Ольга Петрівна останні роки .вийшли з друку
вступила до Київського інсти її наукові праці: «Правильні
туту народної освіти і після за многогранники», «Метод геомет
кінчення його знову взялася за ричних місць», «Викладання
свою любиму працю: вчити і математики (геометрії) при полі
технічному навчанні» та інші.
виховувати молодь.
Незабаром вийде з друку під
Талановитий педагог, Ольга ручник з аналітичної геометрії
Петрівна не тільки вчила, але
для педвузів, співавтором яко
і сама продовжувала вчитися. го є О. П. Сергунова.
У 1939 році вона закінчила ас
Ольга Петрівка бере активну
пірантуру по кафедрі методики
участь і в громадському житті
математики: Продовжуючи пра
нашого інституту, працює агі
цювати викладачем середньої
татором в академічній групі.
школи, вона одночасно^ вела ве
В день 8 березня колектив
лику роботу як співробітник
викладачів
і студентів фізикоУкраїнського науково-дослідно
го інституту педагогіки. Багато математичного факультету ба
уваги приділяла Ольга Петрівна жає Ользі Петрівні доброго здо
питанням викладання матема ров'я і подальших успіхів у нау
тики. В цей час вона пише ряд ковій та викладацькій роботі.
науково-методичних робіт, зо
крема статті про викладання
ірраціональних чисел, про роз
Завжди в труді
Чимало людей відвідує що
денно інститут.
Перше враження про інсти
тут у відвідувача, який заходить
насамперед у канцелярію, скла
дається по тому, як прийняли
його тут, наскільки вичерпну
довідку він одержав від її пра
цівників.
Отже, канцелярія — це доб
рий довідник, що, як кажуть,
завжди мусить бути в курсі най
новіших подій в інституті.
А скільки паперів тече через
канцелярію: вхідних і вихідних,
листування викладачів, складна
кореспонденція для студентів...
Все це на перший погляд
дрібниці, на які у деяких пра
цівників укоренилась звичка
дивитися ззисока. Але без них
і інститут не міг би нормально
функціонувати.
Коли думаєш про цю діяль
ність, то не можна не згадати
Ніну Олександрівну Ромашкевич, через трудові руки якої
проходить вся ця кропітка ро
бота, Чотирнадцятий рік пра
цює ця скромна трудівниця в
нашому інституті. «Коли при
3. РЕЗНІЧЕНКО,
йшла в інститут,—згадує Ніна
асистент кафедри вищої ма
Олександрівна,—тоді й сивини
тематики.
ще не було. А зараз...»
Загальний трудовий стаж Ні
ни Олександрівни сягає
за
чверть віку: спочатку працюва
ла секретарем, потім — друкар
кою; тепер вона — -завідуюча
канцелярією.
Крім любові до праці, Ніні
Олександрівні
властиві
чес
ність, гуманне ставлення до
людей.
Цікаво відзначити такий факт.
У 1953 р. до Ніни Олександ
рівни прийшла Ніна 3. — нині
студентка інституту. Тоді це
була малограмотна, несмілива
дівчина, у якої майже не було
засобів до існування (вона круг
ла сирота).
«Зробити з неї грамотну лю
дину»,— таким було рішення Ні
ни Олександрівни. За три роки
дівчина закінчила вечірню де
сятирічку, навчилася
добре
друкувати. «Маленька» Ніна
завжди відчувала і материнське
піклування і вимогливість Ніни
Олександрівни,
старшої
по
службі, товариша з великим
життєвим досвідом.
Тепер, будучи студенткою,
Ніна 3. часто заходить у кан
целярію, відвідує своїх колиш
ніх співпрацівників, а особли
во — Ніну Олександрівну Ромашкевич.
За все те добре, що робить
Ніна Олександрівна людям, во
ни її глибоко поважають.
Хан щастить Вам, наша не
втомна трудівнице, у Вашій
скромній і непомітній, але по
чесній і важливій праці. Хай
постійним супутником Вашим
буде радість!
В. в о и т к о .
Невтомна тру д ів ниця
тератури. дасть характеристику
найбільш цінним працям з пи
тань, що вас цікавлять. З вели
ким педагогічним тактом вона
виявляє прогалини у ваших
знаннях і тут же рекоменд^
літературу, яка допо.може вам
усунути їх.
У кабінеті мови перед сто
лом, за яким сидить сивоволо
са, похилого віку жінка, часто
можна бачити то веселу стайку
першокурсниць, то серйозного,
вдумливого
студента-старшокурсника, то аспіранта, який
зайшов за останньою новинкою.
Але завжди, у всіх випадках
тут панує атмосфера дружелюбстна і діловитості...
Дванадцять років працює в нашій бібліотеці 3. А. Марти
нова. Вона сумлінно ставиться до своїх обов'язків, турбується
про своєчасне оформлення літератури.
Добре комплектує бібліотеку новинками літератури комплек
татор Е. В. Татарчук, яка працює в бібліотеці дев’ять років.
Вона активно провела підписку на періодичні видання 1957 ро
ку, за що одержала подяку від районного відділу «Союзпечати».
На ф о т о: Е. Татарчук передає нову літературу 3. МартиНОВІЙ.
Фото М. ІІІуряка.
Євгенія Іполиттівна Чепур,
лаборантка кабінету мови, кори
стується заслуженою повагою
серед студентів нашого факуль
тету. Маючи великий досвід ро
боти, добре вивчивши запити
відвідувачів, т. Чепур бере ді
яльну участь у навчальній ро
боті на факультеті. Студент
завжди може одержати в кабі
неті необхідну консультацію з
різноманітних питань лінгвісти
ки і лінгвістичної бібліографії.
Якщо ви працюєте над яко
юсь складною темою, Євгенія
Іполиттівна підготує для вас ви
черпний список відповідної лі
Але особливо цінним для нас,
студентів, є чуйність, щире ба
жання допомогти нам. І я не
помилюсь, якщо скажу, що са
ме за ці педагогічні якості по
важають студенти Євгенію Іполиттівну Чепур, скромного тру
дівника науки, чуйного і уваж
ного старшого товариша.
В. ПЕТЬКО,
студент IV курсу мовно-літе
ратурного факультету.
Про підготовку спеціалістів широкого профілю
На XХ з'їзді КІІРС було піддано гострій критиці під
готовку кадрів, зокрема вказувалося на недостатній
зв’язок вищої школи з життям, на істотні недоліки v про
веденні виробничої практики студентів.
Корінні зміни в організацію науково-дослідної та на
вчально-виховної роботи у вузах вносять постанови партії
та уряду, прийняті останнім часом. Особливе значення се
ред них має постанова Ради Міністрів СРСР від 19 серп
ня 1956 р. «Про заходи підвищення якості підготовки
вчителів загальноосвітніх шкіл», якою з 1 вересня 1956 р.
в педінститутах введено п'ятирічний термін навчання.
Питання перебудови навчального процесу в нашому
інституті в світлі останніх рішень партії та уряду обгово
рювалось на відкритих партійних зборах, учасники яких
висловили з цього приводу ряд цікавих думок.
Про те, що зроблено у нас з
інституті по удосконаленню ор
ганізації навчального процесу
відповідно до рішення про пе
рехід на п’ятирічний строк на
вчання, доповів зборам т. Івашина.
— В інституті змінено профі
лі підготовки вчителів. Протя1 ом першого семестру в центрі
уваги навчальної частини було
питання складання нових на
вчальних планів та переводу на
них всіх курсів. Дещо зроблено
і по створенню навчально-мате
ріальної бази для підготовки
спеціалістів широкого профілю.
Придбано трактор, автомобіль,
організовано кабінет креслення,
створено музичний кабінет. Але
цього недосить. Велику роботу
доведеться -провести кафедрам
по створенню підручників для
нових курсів. Нові дисципліни
необхідно забезпечити відповід
ними кабінетами, лабораторія
ми.
Далі доповідач зупинився на
питанні самостійної роботи сту
дентів.
— Неодноразове обговорення
питання самостійної роботи на
засіданнях кафедр, а на мовнолітературному факультеті—і на
пленумі кафедр, дало можли
вість
добре
розібратися в
ньому. Викладачі дістали до
сить чітке уявлення про те, які
теми з кожного курсу можна пе
ренести на самостійне опрацю
вання, і прийняли відповідні рі
шення, вносячи необхідні зміни
в робочі плани.
Так, кафедра методики мови
і літератури доручила доценто
ві М. К. Тищенку розробити
план з курсу методики викла
дання мови, а доценту Ф. Ф.
Бугайко — з методики літера
тури, щоб максимально скоро
тити кількість лекційних го
дин. Розроблені плани були
затверджені на кафедрі. Лек
ційний курс з методики мови
скорочено з 70 до 60 годин, а з
методики викладання літерату
ри — з 70 до 50 годин. Для
самостійного опрацювання ви
значені теми, які докладно ви
світлені в літературі і для
яких легко зібрати ілюстратив
ний матеріал шляхом спостере
жень шкільної роботи.
Кафедра опрацювала і мето
дику організації
самостійної
роботи. На практичних занят
тях викладачі в декількох сло
вах визначають педагогічне зна
чення теми і дають план її
опрацювання. Самостійна робо
та . контролюється, проводяться
консультації.
Істотним недоліком у першо
му семестрі було те, що на
вчальний матеріал курсів пере
носився на самостійне опрацю
вання студентами, а часу їм на
це відводилося дуже мало, іно
ді його зовсім не було.
Кафедри приділяли багато
БУТИ ПЕДАГОГОМ!
— Підготовка вчителя наба
гато складніша, ніж підготовка
фахівця з будь-якої іншої галу
зі,—відзначив у своєму виступі
Д. Ф. Ніколенко.— Наші випуск
ники після закінчення інституту
повинні вміти читати душу ди
тини, а для цього треба бувати
з нею якомога більше. Студент
медичного інституту, майбутній
лікар, з першого дня перебу
вання у вузі працює в клініці.
А наші майбутні вчителі зна
йомляться з учнями, здебільшо
го, будучи старшокурсниками.
А от, наприклад, у Вінницько
му педагогічному інституті сту
денти вже на першому курсі
прикріплюються до шкіл і про
тягом чотирьох років детально
знайомляться з учнями, з важ
кою і благородною вчитель
ською роботою.
Ми не привчаємо студентів
до того, щоб вони систематично
читали педагогічну пресу. У нас
ще панує думка, що ти—філо
лог, ти—фізик і т. ін. А тре
ба, насамперед, говорити: ти —
педагог, зовсім не ігноруючи
цим знань з конкретного про
філю. Адже не кожний філолог
чи фізик є педагогом.
Останнім часом наші студен
ти порівняно частіше бувають у
школах, ближче знайомляться з
навчально-виховною
роботою.
Але цього недосить. Треба, щоб
зв’язок з школою був постій
ним, тісним.
ІНІЦІАТИВУ — СТУДЕНТАМ
Тов. Коновалов у своєму ви
ступі сказав, що для розв’язан
ня питання про самостійну ро
боту студентів при кафедрі фі
зики була виділена комісія,
прийнято ряд рішень, але це ще
не все. Необхідно і далі розви
вати творчу студентську ініціа
тиву. Лекція повинна акти
візувати їх самостійність. Лек
ції фізичного циклу, на нашу
думку, потрібно зберегти. Все,
що виноситься для самостійного
опрацювання, повинно контро
люватися на практичних занят
тях та консультаціях. Треба
звернути належну увагу на про
ведення
лабораторних робіт.
Якщо на першому курсі дають
ся інструкції з детальним опи
сом тієї чи іншої роботи, то на
старших курсах потрібно лише
вказувати основні положення, а
це розвиватиме творчу ініціа
тиву студентів.
Н аші
о б р анці
уваги і іншим сторонам поліп
9 лютого загальні збори колективу нашого інстишення самостійної роботи. Так.
туту висунули кандидатами до м ісцевих Рад товарина фізико-математичному фа
шів Тронька П. Т., Підтиченко М . М. ( до міської Ракультеті обміркували питання
ди), Єрмака В. В.. Войтушенко В. Д ., Скирду Т. /.
методики проведення практич
(до районної Ради депутатів т рудящ их).
них та лабораторних занять і
Як повідомила редакцію Окружна виборча комі
накреслили заходи, що сприя
сія,
всі наші кандидати обрані депутатами до місце
ють покращанню ц ієї роботи.
вих
Рад.
Кафедри фізики і матаналізу
на практичних заняттях стали
ширше застосовувати
метод
фронтального розв’язування за
дач. Щоб стимулювати систе
матичну самостійну роботу сту
дентів, кафедра політекономії
ввела перед початком кожного
семінару
опитування
двохтрьох чоловік. Переглянута ме
тодика проведення консульта
цій, ширше використовуються
індивідуальні консультації, що
цілком виправдує себе.
Заліки у першому півріччі
було проведено в процесі на
вчання.
Винятки становлять
окремі студенти, які з тих або
інших причин не виконали зав
дань у ході навчального проце
Великим святом для ра
вали на ввірених їм ділян
су, і їм довелося робити це в
дянських людей був день
ках роботи.
передекзаменаційний час. Залі
3-го березня — День вибо
Об 1 1-ій годи ні в актово
ки з суспільних дисциплін були
рів у місцеві Ради депута
му
зал і ін сти туту почався
складені до початку екзамена
тів трудящих! Вибори про
концерт
дл я виборців сила
ційної сесії, що треба вважати
йшли в обстановці політич
ми
студен
тів К Д П І. З вели
позитивним фактом: це дало
ної активності трудящих, ще
ким
у
сп
іх
о м виступив ін
можливість віддати більше часу
й ще раз продемонстрували
струм
ентальний
ансамбль у
підготовці до складання екза
непохитність
блоку
комуніс
складі
ст
уден
тів
фізико-маменів.
тів і безпартійних, відда-|
тематичного
факультету
Була приділена значна увага
ність нашій рідній Кому
О.
С емка,
Л.' Павлова,
і питанням планування як робо
ністичній партії та Радян
В.
Л
ітвін
ова,
О. Багмета.
ти кафедр в цілому, так і робо
ському уряду.
С
подобався
глядачам
і во
ти кожного викладача. Більш
З самого ранку в примі
кальний
квартет
студентів
менш пристойно, хоч і недос
щення виборчих дільниць
IV к у р су мовно-літературно
конало, поставлено планування
№ 1 і № 6 почали приходи
го
ф ак у л ь тету (український
на кафедрах методики мови і
ти виборці. Першими прого
відділ
), а також сольн і висту
літератури та елементарної ма
лосували:
студентка КДУ
пи
сту ден тів
Т.
Федяй,
тематики.
Т. В. Войнаровська, пенсіо
А . М атю ш і, Г. Отрошко,
В цьому семестрі дирекції ін
нер В. М. Бараш, двірник
Ю. П асічника, Ю. Францева
ституту разом з парторганізаЛ. К. Гончаренко, інвалід
та інш их.
цією треба мобілізувати сили
праці Т. М. Аляб’єва, викла
О 12 годи н і ночі голосу
професорсько-викладацького та
дачі нашого інституту А. II.
вання за к ін ч у єть ся . П ідраху
студентського складу на усу
Грушковська, Л. М. Карлов
нок гол осів показав, що всі
нення недоліків, які мали місце
і інші. Переважна більшість
кандидати, в н есен і в списки
у нашій роботі в першому се
виборців проголосували до
дл я таєм ного голосування,
местрі».
12 годин дня.
о дер ж ал и
н е о б х ід н у
кіль
Вибори показали, що агіт
кість
гол
осів
і
були
обрані
у
ЗВ’ЯЗКИ З ШКОЛАМИ
колективи обох
виборчих
м ісцеві Р а д и деп утатів тру
— Наші викладачі ще не так
дільниць зразково попрацю
дящ их.
часто бувають у школах, — ска
зав І. Шиманський. — Правда,
справа значно покращала, коли
до кафедри була прикріплена
школа № 22. З математиками
школи, із завучем і директором
був погоджений план' сумісної
роботи. Викладачі кафедри бу
дуть відвідувати уроки вчите
лів, надавати їм відповідну до
помогу.
Буде
організований
приїзд учнів до інституту, де
вони будуть працювати з ариф
мометром та в наших майстер
нях.
У неділю 3-го б е р е зн я
П останова п лен ум у с т о с у є ть с я ін
ас
2 6 —27 лютого ц. р. відбув
ся черговий пленум ЦК ВЛКСМ,
який розглянув питання «Про
поліпшення ідейно-виховної ро
боти комсомольських організа
цій серед молоді». Пленум ви
крив і засуди® цілий ряд недолі
ків у політико-виховній роботі,
які в значній мірі мають місце і
в роботі нашої комсомольської
організації.
дисципліну (В. Свинар— III курс
мовно-літературного факульте
ту); не беруть участі в жит
ті групи, курсу, факультету
(І. Мужицька, А. Гуеаченко —
III курс мовно-літературного
факультету; Ю. Калашник— 34
група фізиків, Р. Хрипко, К.
Шило — II курс педагогічного
факультету).
Серйозним недоліком, який
зустрічається і в нашій роботі, є
те, що ми не виховуємо любові
і поваги до праці, до людей, які
виробляють матеріальні цінно
сті. Тільки цим можна поясни
ти той факт, що протягом ос
танніх років не було організо
Прикладом цього можуть слу
жити ті студенти нашого інсти вано в інституті жодної зустрічі
туту, які порушують трудову з передовиками соціалістичного
І у нас є юнаки і дівчата, що
проявляють
утриманські на
строї; добре засвоївши свої пра
ва, забувають про обов’язки пе
ред суспільством;
вимагають
від держави багато, а дають їй
мало.
виробництва. Щ е недостатньо
використовую ться у виховній
роботі і славні революційні і
трудові т р а д и ц ії радянського
народу і К ом ун істи чної партії.
Пленум Ц К ВЛК СМ звертає
увагу і на той факт, що часто в
ком сом ольських
організаціях
не в едеться боротьба проти підступів б у р ж у а зн о ї ідеології, по
гано викривають антирадянські,
провокаційні чутки і випади.
Глибоке вивчення і запровадж ен ня в ж иття постанови VII
пленум у Ц К ВЛКСМ — най
важ ливіш е завдання, що стоїть
сьогодні п е р е д комсомольською
ор ган ізац ією
КДП І ім. Горь
кого.
М. ВЛАСКО,
секретар к ом ітету ЛКСМУ.
Її
знають
всі
ла б перейти на пенсію . А ле во
на дуж е любить свою роботу,
колектив, в якому вона працює.
Колись, ще навчаючись в Мар ’їнській гім н азії, вона сама
мріяла стати вчителькою. Та
імперіалістична війна 1 9 1 4 р.
переш кодила здійсненню її мрії.
Ж иття склалося так, що вона
зм уш ена була йти працювати.
І вона працює серед молоді,
слідкує за ї ї ростом, радіє її
успіхам.
Біля 5 0 років працю є Ольга
Іванівна Смирнова, з них 1 0 — у
нашому інституті на посаді се
кретаря
фізико-математичного
факультету.
... Секретар факультету. Та
ка ніби непомітна посада. Але
це так тільки здається. На
справді ж Ольгу Іванівну добре
знають всі студенти і викладачі
факультету, та й вона знає всіх.
Ольга Іванівна знає склад ака
демічних груп, знає, хто як
вчиться, хто пропускає занят
тя; цікавиться життям і побу
том студентів.
Ольга Іванівна вж е давно мог
Ольга
Іванівна
працювала
секретарем факультету Київ
ського комерційного інституту,
секретарем
навчальної
час
тини Фінансово - економічного
інституту та Інституту шкіря
ної промисловості, а з 1947 р .—
у нашому інституті. Не одну
подяку і премію одерж ала вона
за свою скромну, чесну працю
від дирекції. Та найвищою на
городою для себе Ольга Іванів
на вважає чуйне, любовне став
лення до н еї студентів і викла
дачів, з якими вона працює.
П. ГУМ ЕННИЙ,
В ГОСТЯХ У ЛЕНІНГРАДЦІВ
Під час канікул група кра
щих студентів нашого інсти
туту
на чолі з
доцентом
А. П. Медушевськнм побува
ла в Ленінграді.
З а час перебування там
вони ознайомилися з істо
ричними місцями міста-героя, відвідали музеї, театри.
Гостинно приймали наших
екскурсантів студенти Ленін
градського педагогічного ін
ституту імені Герцена.
Наші товариші
обміня
лись з герценівцямн досві
дом комсомольської роботи,
відвідали кабінети, лабора
тор ії, майстерні інституту,
побували на вечорах відпо
чинку, детально ознайомили
ся з станом
підготовки до
VI-го Всесвітнього фестива
лю молоді і студентів.
У цьому і наступному но
мерах наш ої газети ми буде
мо друкувати враження уча
сників ц ієї ‘виключно цікавої
ек ск урсії.
викладач
Повільно зупиняючи хід, по
їзд
підходить до Вітебського
вокзалу. Ми заздалегідь з че
моданами в руках стоїмо в две
рях вагона, щоб студентам, які
(ми надіялись) будуть зустріча
ти нас, не довелося довго чека
ти. Та, на жаль, нас ніхто не зу
стрічав...
матема
Наш старший товариш і друг
Скромна, чуйна, діяльна
Шкільні роки промайнули
непомітно...
«Світлими і радісними були
вони,— згадує Галина. — Зать
марила їх трохи
смерть бать
ка...». Дванадцятирічна дівчин
ка стала тоді першою помічни
цею матері, дбайливою сестрою
семирічного брата...
Мрія стати педагогом
при
йшла якось відразу, в десятом у
класі, і стала невідступною . Та
в педагогічний інститут Галина
не пройшла по конкурсу, і пер
ший рік після закінчення школи
працювала в редак ції Маньківської районної газети.
У 1 9 5 3 році завітна мрія дів
чини стала дійсністю.
Старанна і енергійна, вона з
першого ж дня занять включи
лась у громадське життя інсти
туту.
У грудні 1 9 5 4 року двадця
тирічна студентка стає членом
КПРС.
Два роки Г. Цибуля була ре
дактором стін н ої газети педаго
гічного факультету
«Р адян
ський педагог».
З
вересня
1 9 5 6 р. — активний член ред
колегії газети «З а педагогічні
кадри». І як завж ди, на всіх д і
лянках роботи,
свої обов’язки
вона виконує зразково.
Скромна дівчина, чуйний то
вариш, людина діла Галина ко
ристується авторитетом 1 пова
гою серед студентів.
З ар аз Г. Ф. Цибуля прохо
дить педагогічну практику в 58
середній ш колі м. Києва. І тут
вона залиш илась вірною собі: її
уроки зм істовні, відзначаються
продум аністю
і любов’ю до
справи.
Л. СОПІЛЬНЮ К.
Ми побували на вечорі ху
дожньої
самодіяльності ін с т н туту. Після цікавого концерту
почалися танці, але вони н е
приємно здивували нас.
Цікава поїздка
Влаштувались у гуртожитку.
Після відпочинку частина з нас
поїхала в інститут налагоджу
вати зв ’язок з комітетом комсо
молу, з факультетськими ком
сомольськими
організаціями.
Цього ж дня з членами факуль
Наш викладач Н. Ф. Засенко
тетського комсомольського бю
читає у нас кілька спеціальних
ро фізико-математичного ф а
предметів, працює в нашій групі
культету нам зустрітись не вда
агітатором. ї ї лекції цікаві і за
лось, робочий день вже закін
хоплюючі. Просто і дохідливо
чився. Ми легко з ними зустрі
викладає вона матеріал, пов’я
лися наступного дня. Члени ф а
зуючи
теорію
з практикою
культетського бюро всі дівчата.
шкільного життя.
Це значно
Зр азу зав’язалась дружня діло
полегшує нам засвоєння того чи
ва розмова, запитання і відпо
іншого розділу курсу, що ви
віді про форми і методи комсо
вчається.
мольської роботи в групах, на
Цікаво приходять у нас і го
курсах і на факультеті. Факуль
дини політзанять. Наталія Ф е
тетське бюро має свою кімнату,
дорівна скеровує роботу групи
і йому не доводиться кочувати
так, що кожна політгодина при
жди знаходить час побувати ра
під час засідань з однієї ауди
носить нам велику користь. Тут
зом з нами в кіно, театрі, від
торії в іншу, як це буває в нас.
мова йде і про політичні події
відати нас дома і т. ін.
в СРСР та за кордоном, і про
Особливо зацікавила нас ро
Ми дуж е вдячні нашому стар
нові відкриття в науці та тех
бота редколегії стінної факуль
ніці, і про новини громадського шому товаришу, викладачу і тетської газети «Слово физм а
життя. Часто проводяться дис другу Наталії Ф едорівні Засен та». В складі редколегії 4 0 чо
пути по тому чи іншому фільму, ко за турботи, чуйне ставлення ловік. Редколегія в них не оби
до нас і від щирого серця ба
книзі, спектаклю.
рається на зборах, так як це в
„
Наталія Федорівна не тільки жаємо їй хороших успіхів у ро
нас,
а існ ує як окрема органі
викладач, агітатор, а й кращий боті та щастя в . особистому
зація.
В редколегію приймають
наш друг і товариш. Для кож житті.
кращих студентів як по навчан
Т. ПОЛЯРІУШ,
ного вона завжди знайде тепле
ню, так і по громадськокорисГ. СКРИННИК,
слово, дасть пораду, допоможе.
студентки II курсу педагогіч
Незважаючи на перевантаж е
ного факультету.
ність роботою, т. Засенк о зав
старший
тики.
поверх, відведені окремі ауди
торії для лабораторних робіт з
кожного розділу фізики, В на
вчальних майстернях е 12 сто
лярних верстатів, 18 токарних,
по декілька
фрезерних, строгальних і шліфувальних.
Проте студенти старших кур
сів жаліються,
що робота в
майстернях поставлена погано
і що вони нічого ще не вміють
виготовляти, як і наші цього
річні випускники.
Майже всі танцюють так зва
ним «стилем». На наше здиву
ній роботі. Газета виходить на вання студенти відповіли, що в
стільки цікавою, що всі студен них всюди така музика 1 такі
ти хочуть стати членами редко танці... На жаль, декому з на
л егії. Редколегія теж має свою ших дж аз теж сподобався.
кімнату. Розмір газети при
Багато цікавого за десять
близно 4 м X 1.5 м .
днів ми побачили в Ленінграді,
Кращ е, ніж у нас, у ленін добре здружилися з студентами
градців справа з проведенням фізико-математичного факуль
факультетських комс о м о л ь- тету, які на прощання запроси
ських зборів. Закінчився вже ли нас до себе в гості і прово
перший тур фестивалю, йде під дили до поїзда на вокзал. По
готовка до другого туру. Орга їздка дала нам можливість' по
нізовую ться на факультеті ту черпнути дещ о хороше у наших
ристські і лижні походи.
друзів і в дечому допомогти їм.
Після дружньої розмови нас Було б дуж е добре, якби такі
познайомили
з навчальними
поїздки відбувались і надалі.
майстернями, кабінетами І ла
А, ВЕЩ ИЦЬКИЙ,
бораторіями. Якиіі в них прос
тір і наскільки вони багатші від
секретар бюро ЛКСМУ фізннас! Наприклад, фізичні лабо
ко-математнчного факульте
раторії у них займають цілий
ту-
Фестиваль
Вся робота нашої комсомоль
ської організації присвячена
зараз підготовці загальноінсти
тутського фестивалю. На ф а
культетах разпочали свою робо
ту фестивальні комісії. Тому,
нам здається, буде цікаво, якщо
ми коротенько розповімо про
фестиваль у Ленінградському
педагогічному інституті ім. Гер
цена, де ми побували під час
канікул,
У минулому семестрі про
йшов перший тур інститутсько
го фестивалю. Він пожвавив
усю роботу інституту, виявив
нових учасників художньої са
модіяльності. Зараз іде підго
товка до II туру фестивалю. На
факультетах оголошено конкурс
на кращу постановку комсо
мольської роботи в групі. Група-переможниця нагороджуєть
ся поїздкою в Київ, Прибалтику
чи на Урал,
Однією з умов перемоги в
конкурсі є обов’язкова участь
групи в будівництві, яке зар аз
широко розгорнулось у Л енін
граді. Всі студенти кожної гру
пи за графіком повинні пра
цювати чотири години на б у д і
герценівців
вельному майданчику міста та
на подвір’ї інституту. Всім подо
бається ця важлива справа, 1
студенти працюють з великим
ентузіазм ом . Кращий студентбудівельник буде нагородже
ний путівкою на VI Всесвітній
фестиваль молоді. В кожній гру
пі студенти зайняті важливими
справами. Деякі з них допома
гають робітникам заводів, які
навчаються у вечірніх школах,
інші групи працюють у підш еф
них школах, проводять велику
піонерську 1 комсомольську ро
боту: значну увагу приділяють
шефській роботі в колгоспі, ви
пускають там стінгазети, виїжд
жають з концертами, працюють
у господарстві.
Комсомольські групи готують
подарунки
світнього
учасникам VI
Все
фестивалю, які
при
їдуть у Ленінград. Біологи ви
рощують квіти і розводять голу
бів. філологи готують літера
турні альбоми, вишивки; фізи
ки — макети, хіміки — наочне
шкільне приладдя І багато Ін
шого.
На факультетських дошках
оголошень
висять невеличкі
таблички з загальноприйнятими
словами привітань і виразів на
кількох мовах.
Студенти факультету інозем»
них мов готуються стати п е р е
кладачами, створено групи по
підготовці
екскурсоводів, які
вивчають своє місто, його Істо
рію, пам’ятники. Комсомольські
групи вивчають історію, сучас
не становище різних зарубіжних
країн або окремих районів Р а
дянського Союзу.
В інституті оголошено кон
курс на кращий текст інститут
ської пісні; музику до н еї на
пише композитор Соловйов-Сєдой.
З великим інтересом знайоми
лись наші студенти з життям
комсомольської організації
і
студентами - герценівцямн. Ми
впевнені, що і в нашому інсти
туті, в нашому місті ми можемо
провести 1 проведемо хороший
фестиваль.
Н. Б А Л А БА Н ,
Т. ЯНКІВСЬКА.
Назустріч фест
Як повідомили нашого корес
пондента в комітеті ЛКСМУ,
комсомольський актив факуль
тетів,
курсів і академічних
груп розпочав підготовку до
фестивалю. Кожна група виді
лить студентів у всі самодіяль
ні гуртки і спортивні секції ін
ституту; розучить одну з нових
пісень. Серед них будуть пісні,
написані самими студентами.
У всіх групах проводяться
комсомольські збори, на яких
обговорюються питання, зв'яза
ні з підготовкою до фестивалю.
Збори сприяють підвищенню ак
тивності студентів. Так, напри
клад. танцювальний колектив
мовно-літературного факультету
Після зборів поповнився 16-тьма
новими учасниками.
В інституті оголошено кон
курс на кращий тематичний ве
чір. Такі вечори (або збори) від
будуться на всіх курсах кожно
го факультету. Широко обгово
рюється тематика вечорів. Так,
студенти II курсу мовно-літера
турного факультету проведуть
вечір на тему «Історія комсо
молу у піснях і поезії», випуск
ники фізико-математичного фа
культету — «Поїдемо туди, ку
ди пошле Батьківщина» і т. п.
Фестивальні жюрі будуть врахо
вувати як зміст вечорів, так і
ініціативність і масовість участі
в них комсомольців, а також їх
художнє оформлення (стінгазе
ти, летючки, плакати і ін.). Буде
також проведено конкурс на
кращу факультетську стінгазе
ту.
У дні фестивалю в спеціаль
но обладнаній кімнаті № 4 бу
дуть експонуватись кращі нау
кові роботи наших студентів,
кращі твори літстудійців, кра
и в а л ю
щий сценарій інститутського
фестивалю, а також кращі по
казники конкурсу на створення
тексту і музики фестивальної
пісні. Тут же будуть експону
ватись кращі роботи студентівфотографів, радіоаматорів і кра
щі зразки фестивальних пода
рунків.
У репертуарі кожного ко
лективу обов’язково будуть но
мери, спеціально присвячені
фестивалю. Так, змішаний хор
фізико-математичного факуль
тету (керівник т. Галицький)
готує нову пісню П. Майбороди
«Наш фестиваль», оркестр на
родних інструментів (керівник
т. Лапченко) розучує «Фести
вальну польку» композитора
Рожавської. Пісні, присвячені
фестивалю, почуємо також у ви
конанні жіночої хорової капели
(керівник т. Падалко) і у вико
нанні капели бандуристів (ке
рівник т. Король). Силами дра
матичного гуртка буде підго
товлений конферанс для фести
вальних вечорів усіх факульте
тів та для загальноінститутсько
го вечора. Велику програму го
тує хореографічний гурток.
Отже, робота по підготовці до
фестивалю вже ведеться. Але
треба сказати, що розпочалась
вона з великим запізненням.
Комітет ЛКСМУ не виявив іні
ціативи в цьому питанні у І се
местрі. Фестивальний же комі
тет був створений лише в період
зимової екзаменаційної сесії.
Несвоєчасно взялися за підго
товку до фестивалю також ке
рівники нашого клубу. Зараз
треба докласти всіх зусиль, щоб
активізувати весь студентський
колектив на зразкове проведен
ня фестивалю.
Н аші п л ани
5 березня відбулася нарада комсомольського активу мов
но-літературного факультету, на якій обговорювався стан підго
товки до загальноінститутського фестивалю.
Виступаючі зазначали, що підготовка до фестивалю прово
диться ще далеко не на належному рівні. Так, кафедра музики
ще взагалі не включилась у підготовку; виступи студентів не
переглядаються, а їх можна було б відібрати чимало.
На нараді було обговорено програму підготовки до фестива
лю. Силами мовно-літературного та педагогічного факультетів
буде організовано хор і танцювальний колектив. Необхідно та
кож провести конкурси (на кожному курсі) на кращиіі тематич
ний збір, кращу стінну газету, літературний твір, вишивку, ма
люнок і т. ін. Конкурси повинні бути проведені до 1 квітня
1957 року.
Для подарунків на фестиваль готуються альбоми з видами
нашого міста на такі теми: «Історія Києва», «Наша Україна»,
«Шевченко в Києві» та інші.
Н. КОШЕЛЕНКО.
Про підготовку до фестивалю
говорили і на зборах активу пе
дагогічного факультету. Секре
тар комсомольського бюро 3.
Товстоляк вказала на порядок
і строки проведення курсових,
факультетських, загальноінсти
тутських фестивалів, на завдан
ня груп у підготовці до фести
валю. В інституті буде органі
зований конкурс на кращу ака
демічну групу, причому буде
враховуватись успішність сту
дентів групи, дисципліна, відві
дуваннл лекцій,
постановка
спортивної роботи в групі,
участь у художній самодіяльно
сті, и наукових гуртках 1 Ін.
Ми будемо зустрічати закор
донні делегації, які їхатимуть
на VI Всесвітній фестиваль че
рез Київ. Тому треба, щоб
студенти вивчили необхідні для
спілкування слова, знали істо
рію та природні умови країн.
представників яких вони будуть
зустрічати.
Є пропозиція створити інсти
тутську газету «Назустріч фе
стивалю», в якій би висвітлюва
лось питання підготовки фа
культетів до фестивалю.
Тов. Ткаченко О. П. відміти
ла, що на зборах майже немає
активу з IV курсів 1 зовсім не
має—з III курсів, хоч фестивалі
на цих курсах будуть провади
тись в першу чергу на факуль
теті. Вона вказала на деякі ор
ганізаційні питання підготовки
фестивалю.
Всі виступаючі зазначали, що
у фестивалі повинні якнайбіль
ше проявитись самодіяльність і
активність усіх студентів.
Плани хороші. Залишається
тільки їх здійснити. І головне,
щоб у всьому був вогник, іні
ціатива, самодіяльний підхід до
справи.
Л. ШИБИЦЬКА.
До нових успіхів, спортсменки!
Велику роль у фізкультурному русі в
СРСР відіграють наші жінки-спортсменки. Н е
мало успіхів принесли вони радянському спор
ту, прославляючи нашу Батьківщину.
Готуючись до благородної професії вчи
тельки радянської школи, багато наших сту
денток з перших днів навчання включилися в
активне спортивне життя. Спорт міцно увійшов
у їхній побут, став потребою.
Легкоатлети Н. Нечай, Л. Урбанська,
О. Лобно, гімнастки А. М’ягкова, М. Шестопал, А. Матюша. К. Біла, фехтувальниці
Н. Велика, Н. Севериненко і багато інших —
члени збірних команд, вони захищають спор
тивну честь інституту.
Не раз виходила п ер ем ож ц ем у спортивній
боротьбі наша ж іноча баск етбол ь н а команда
у складі: К. Б ондаренко. С. Л ев ін о ї, А. Литвинчук, Р. Стебко, І. Д о р о х ін о ї,
Т. Баглііі
Т. Іванини.
Можна з впевненістю ск азати , щ о ті сту
денти, які полюбили спорт в інституті, змо
жуть прищепити лю бов д о сп ор ту і своїм май
бутнім учням,
Кафедра ф ізичн ого виховання і рада ДСТ
«Буревісник» в ден ь 8 б ер езн я баж аю ть най
кращих успіхів всім наш им спортсменкам у
навчанні, спорті і особи стом у ж итті.
К А Ф Е Д Р А Ф ІЗИ Ч Н О Г О В И Х О В А Н Н Я .
Р А Д А Д С Т «Б У Р Е В ІС Н И К ».
НАМ ПИШУТЬ
Наші враження і побажання
28 лютого цього року учні форми тісуого контакту педін
двох десятих класів Копилів- ституту з школою допомогли б
ської середньої школи Макарів- і випускникам інституту, особ
ського району відвідали Київ ливо факультету фізики, краще
ський педінститут. Метою на підготуватися до багатогранної
шою було ознайомлення з ма роботи вчителя фізики в серед
теріальною базою інституту для ній школі з політехнічним на
зміцнення теоретичних знань вчанням, а також допомогли б
учнів, набутих ними на уроках нам, вчителям фізики і інших
фізики. Нас гостинно зустріли прикладних наук, здійснювати
і люб'язно виконали наші про на практиці політехнізацію на
хання.
вчання учнів. Учням такі занят
У кабінеті фізики нам проде тя допомогли б вибрати проф е
монстрували ряд дослідів з р із сію після закінчення школи, а
них розділів програми фізики, під час навчання в школі знан
але
переважно
з
відділу ня їх були б більш глибокі і
«Електрика»: «Струми в газах»; міцні. На мою думку, корисни
«Електромагнітні коливання і ми були б, наприклад, такі за
хвилі» тощо. За допомогою ходи інституту: шефства фа
електронного осцилографа уч культетів над окремими пери
ням було показано електричні ферійними школами; виїзні зу
явища в коливному контурі та стрічі працівників кафедри нау
інші важливі досліди.
кового кіно з учнями перифе
Потім ми проглянули три нау рійних шкіл, де вони змогли б
кових кінофільми. Перегляд їх продемонструвати цінні наукові
нам організувала кафедра нау фільми перед учнями в школах;
зустрічі студентів з випускни
кового кіно.
ками шкіл.
Загальні враження у нас від
О. СІДІЧЕНКО,
екскурсії залишились найкра
вчитель фізики Копилівської
щі.
середньої школи.
Мені здається, що саме такі
П РИ ГОДА
3-го бер езн я , під виглядом ви
борців, в інститут проникла гру
па осіб, які чом усь обрали міс
цем свого перебуван ня не при
міщ ення, в ід в ед ен і для голосу
вання, і не актовий зал, де від
бувався концерт, а приміщення
каф едр ф ізик о - математичного
факультету.
Старш ий лаборант т. Банду
ра В. К. зв ер н ув увагу на пі
дозр іл у поведінку цих людей.
Помітивши,
що за ними сте
жать, незн ай ом і вийшли з Ін
ституту. Тов. Б андура пішов
слідом за ними. Відійшовши від
будинку інституту на кілька
кварталів, один з членів цієї
компанії -витяг з-під поли свого
пальта якийсь прилад. Тов.
Б андура в ід р а зу -впізнав арифмометр, який належав кабінету
математики. Підійшовши до злодіїв. він почав вимагати повернути прилад. У відповідь злодії
вчинили опір. Незважаючи на
це, тов. Б андур а арифмометр У
них відібрав...
З а виявлену пильність дирек
ція КДП І оголосила тов. Банду
рі В. К. подяку з занесенням в
особову справу.
В. о. редактора І. КРУК.
J
З а педагогічні
KАДP И 8
БЕРЕЗНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
№ 9 (2 1 )
Ціна 15 коп.
М И РУ , Щ А С Т Я ВАМ, Ж ІН КИ !
Від простої вчительки—
до доцента вузу
у 1919 році в середній школі
міста Стародуба Чернігівської
області з’явилася молоденька
вчителька математики. Це була
Ольга Петрівна Сергунова, яка
тоді тільки закінчила Стародубську гімназію і стала на почес
ний шлях педагога.
в'язування задач на побудову
та інші.
У 1944 році, маючи 21 рік
педагогічного стажу, Ольга Пе
трівна почала працювати викла
дачем кафедри геометрії у Ки
ївському педагогічному інсти
туті. Зараз кандидат педагогіч
них наук, доцент О. П. Сергу
нова читає основні геометричні
курси: проективну геометрію,
основи геометрії, спецкурс гео
метрії. Лекції її завжди змі
стовні, цікаві. Студентський ко
лектив глибоко поважає і лю
бить уважну і вимогливу Ольгу
Петрівну, чудового викладача,
чуйну людину. Біля тисячі її
вихованців зараз працюють у
різних школах нашої країни.
Ольга Петрівна проводить і
велику методичну роботу. За
У 1921 році Ольга Петрівна останні роки .вийшли з друку
вступила до Київського інсти її наукові праці: «Правильні
туту народної освіти і після за многогранники», «Метод геомет
кінчення його знову взялася за ричних місць», «Викладання
свою любиму працю: вчити і математики (геометрії) при полі
технічному навчанні» та інші.
виховувати молодь.
Незабаром вийде з друку під
Талановитий педагог, Ольга ручник з аналітичної геометрії
Петрівна не тільки вчила, але
для педвузів, співавтором яко
і сама продовжувала вчитися. го є О. П. Сергунова.
У 1939 році вона закінчила ас
Ольга Петрівка бере активну
пірантуру по кафедрі методики
участь і в громадському житті
математики: Продовжуючи пра
нашого інституту, працює агі
цювати викладачем середньої
татором в академічній групі.
школи, вона одночасно^ вела ве
В день 8 березня колектив
лику роботу як співробітник
викладачів
і студентів фізикоУкраїнського науково-дослідно
го інституту педагогіки. Багато математичного факультету ба
уваги приділяла Ольга Петрівна жає Ользі Петрівні доброго здо
питанням викладання матема ров'я і подальших успіхів у нау
тики. В цей час вона пише ряд ковій та викладацькій роботі.
науково-методичних робіт, зо
крема статті про викладання
ірраціональних чисел, про роз
Завжди в труді
Чимало людей відвідує що
денно інститут.
Перше враження про інсти
тут у відвідувача, який заходить
насамперед у канцелярію, скла
дається по тому, як прийняли
його тут, наскільки вичерпну
довідку він одержав від її пра
цівників.
Отже, канцелярія — це доб
рий довідник, що, як кажуть,
завжди мусить бути в курсі най
новіших подій в інституті.
А скільки паперів тече через
канцелярію: вхідних і вихідних,
листування викладачів, складна
кореспонденція для студентів...
Все це на перший погляд
дрібниці, на які у деяких пра
цівників укоренилась звичка
дивитися ззисока. Але без них
і інститут не міг би нормально
функціонувати.
Коли думаєш про цю діяль
ність, то не можна не згадати
Ніну Олександрівну Ромашкевич, через трудові руки якої
проходить вся ця кропітка ро
бота, Чотирнадцятий рік пра
цює ця скромна трудівниця в
нашому інституті. «Коли при
3. РЕЗНІЧЕНКО,
йшла в інститут,—згадує Ніна
асистент кафедри вищої ма
Олександрівна,—тоді й сивини
тематики.
ще не було. А зараз...»
Загальний трудовий стаж Ні
ни Олександрівни сягає
за
чверть віку: спочатку працюва
ла секретарем, потім — друкар
кою; тепер вона — -завідуюча
канцелярією.
Крім любові до праці, Ніні
Олександрівні
властиві
чес
ність, гуманне ставлення до
людей.
Цікаво відзначити такий факт.
У 1953 р. до Ніни Олександ
рівни прийшла Ніна 3. — нині
студентка інституту. Тоді це
була малограмотна, несмілива
дівчина, у якої майже не було
засобів до існування (вона круг
ла сирота).
«Зробити з неї грамотну лю
дину»,— таким було рішення Ні
ни Олександрівни. За три роки
дівчина закінчила вечірню де
сятирічку, навчилася
добре
друкувати. «Маленька» Ніна
завжди відчувала і материнське
піклування і вимогливість Ніни
Олександрівни,
старшої
по
службі, товариша з великим
життєвим досвідом.
Тепер, будучи студенткою,
Ніна 3. часто заходить у кан
целярію, відвідує своїх колиш
ніх співпрацівників, а особли
во — Ніну Олександрівну Ромашкевич.
За все те добре, що робить
Ніна Олександрівна людям, во
ни її глибоко поважають.
Хан щастить Вам, наша не
втомна трудівнице, у Вашій
скромній і непомітній, але по
чесній і важливій праці. Хай
постійним супутником Вашим
буде радість!
В. в о и т к о .
Невтомна тру д ів ниця
тератури. дасть характеристику
найбільш цінним працям з пи
тань, що вас цікавлять. З вели
ким педагогічним тактом вона
виявляє прогалини у ваших
знаннях і тут же рекоменд^
літературу, яка допо.може вам
усунути їх.
У кабінеті мови перед сто
лом, за яким сидить сивоволо
са, похилого віку жінка, часто
можна бачити то веселу стайку
першокурсниць, то серйозного,
вдумливого
студента-старшокурсника, то аспіранта, який
зайшов за останньою новинкою.
Але завжди, у всіх випадках
тут панує атмосфера дружелюбстна і діловитості...
Дванадцять років працює в нашій бібліотеці 3. А. Марти
нова. Вона сумлінно ставиться до своїх обов'язків, турбується
про своєчасне оформлення літератури.
Добре комплектує бібліотеку новинками літератури комплек
татор Е. В. Татарчук, яка працює в бібліотеці дев’ять років.
Вона активно провела підписку на періодичні видання 1957 ро
ку, за що одержала подяку від районного відділу «Союзпечати».
На ф о т о: Е. Татарчук передає нову літературу 3. МартиНОВІЙ.
Фото М. ІІІуряка.
Євгенія Іполиттівна Чепур,
лаборантка кабінету мови, кори
стується заслуженою повагою
серед студентів нашого факуль
тету. Маючи великий досвід ро
боти, добре вивчивши запити
відвідувачів, т. Чепур бере ді
яльну участь у навчальній ро
боті на факультеті. Студент
завжди може одержати в кабі
неті необхідну консультацію з
різноманітних питань лінгвісти
ки і лінгвістичної бібліографії.
Якщо ви працюєте над яко
юсь складною темою, Євгенія
Іполиттівна підготує для вас ви
черпний список відповідної лі
Але особливо цінним для нас,
студентів, є чуйність, щире ба
жання допомогти нам. І я не
помилюсь, якщо скажу, що са
ме за ці педагогічні якості по
важають студенти Євгенію Іполиттівну Чепур, скромного тру
дівника науки, чуйного і уваж
ного старшого товариша.
В. ПЕТЬКО,
студент IV курсу мовно-літе
ратурного факультету.
Про підготовку спеціалістів широкого профілю
На XХ з'їзді КІІРС було піддано гострій критиці під
готовку кадрів, зокрема вказувалося на недостатній
зв’язок вищої школи з життям, на істотні недоліки v про
веденні виробничої практики студентів.
Корінні зміни в організацію науково-дослідної та на
вчально-виховної роботи у вузах вносять постанови партії
та уряду, прийняті останнім часом. Особливе значення се
ред них має постанова Ради Міністрів СРСР від 19 серп
ня 1956 р. «Про заходи підвищення якості підготовки
вчителів загальноосвітніх шкіл», якою з 1 вересня 1956 р.
в педінститутах введено п'ятирічний термін навчання.
Питання перебудови навчального процесу в нашому
інституті в світлі останніх рішень партії та уряду обгово
рювалось на відкритих партійних зборах, учасники яких
висловили з цього приводу ряд цікавих думок.
Про те, що зроблено у нас з
інституті по удосконаленню ор
ганізації навчального процесу
відповідно до рішення про пе
рехід на п’ятирічний строк на
вчання, доповів зборам т. Івашина.
— В інституті змінено профі
лі підготовки вчителів. Протя1 ом першого семестру в центрі
уваги навчальної частини було
питання складання нових на
вчальних планів та переводу на
них всіх курсів. Дещо зроблено
і по створенню навчально-мате
ріальної бази для підготовки
спеціалістів широкого профілю.
Придбано трактор, автомобіль,
організовано кабінет креслення,
створено музичний кабінет. Але
цього недосить. Велику роботу
доведеться -провести кафедрам
по створенню підручників для
нових курсів. Нові дисципліни
необхідно забезпечити відповід
ними кабінетами, лабораторія
ми.
Далі доповідач зупинився на
питанні самостійної роботи сту
дентів.
— Неодноразове обговорення
питання самостійної роботи на
засіданнях кафедр, а на мовнолітературному факультеті—і на
пленумі кафедр, дало можли
вість
добре
розібратися в
ньому. Викладачі дістали до
сить чітке уявлення про те, які
теми з кожного курсу можна пе
ренести на самостійне опрацю
вання, і прийняли відповідні рі
шення, вносячи необхідні зміни
в робочі плани.
Так, кафедра методики мови
і літератури доручила доценто
ві М. К. Тищенку розробити
план з курсу методики викла
дання мови, а доценту Ф. Ф.
Бугайко — з методики літера
тури, щоб максимально скоро
тити кількість лекційних го
дин. Розроблені плани були
затверджені на кафедрі. Лек
ційний курс з методики мови
скорочено з 70 до 60 годин, а з
методики викладання літерату
ри — з 70 до 50 годин. Для
самостійного опрацювання ви
значені теми, які докладно ви
світлені в літературі і для
яких легко зібрати ілюстратив
ний матеріал шляхом спостере
жень шкільної роботи.
Кафедра опрацювала і мето
дику організації
самостійної
роботи. На практичних занят
тях викладачі в декількох сло
вах визначають педагогічне зна
чення теми і дають план її
опрацювання. Самостійна робо
та . контролюється, проводяться
консультації.
Істотним недоліком у першо
му семестрі було те, що на
вчальний матеріал курсів пере
носився на самостійне опрацю
вання студентами, а часу їм на
це відводилося дуже мало, іно
ді його зовсім не було.
Кафедри приділяли багато
БУТИ ПЕДАГОГОМ!
— Підготовка вчителя наба
гато складніша, ніж підготовка
фахівця з будь-якої іншої галу
зі,—відзначив у своєму виступі
Д. Ф. Ніколенко.— Наші випуск
ники після закінчення інституту
повинні вміти читати душу ди
тини, а для цього треба бувати
з нею якомога більше. Студент
медичного інституту, майбутній
лікар, з першого дня перебу
вання у вузі працює в клініці.
А наші майбутні вчителі зна
йомляться з учнями, здебільшо
го, будучи старшокурсниками.
А от, наприклад, у Вінницько
му педагогічному інституті сту
денти вже на першому курсі
прикріплюються до шкіл і про
тягом чотирьох років детально
знайомляться з учнями, з важ
кою і благородною вчитель
ською роботою.
Ми не привчаємо студентів
до того, щоб вони систематично
читали педагогічну пресу. У нас
ще панує думка, що ти—філо
лог, ти—фізик і т. ін. А тре
ба, насамперед, говорити: ти —
педагог, зовсім не ігноруючи
цим знань з конкретного про
філю. Адже не кожний філолог
чи фізик є педагогом.
Останнім часом наші студен
ти порівняно частіше бувають у
школах, ближче знайомляться з
навчально-виховною
роботою.
Але цього недосить. Треба, щоб
зв’язок з школою був постій
ним, тісним.
ІНІЦІАТИВУ — СТУДЕНТАМ
Тов. Коновалов у своєму ви
ступі сказав, що для розв’язан
ня питання про самостійну ро
боту студентів при кафедрі фі
зики була виділена комісія,
прийнято ряд рішень, але це ще
не все. Необхідно і далі розви
вати творчу студентську ініціа
тиву. Лекція повинна акти
візувати їх самостійність. Лек
ції фізичного циклу, на нашу
думку, потрібно зберегти. Все,
що виноситься для самостійного
опрацювання, повинно контро
люватися на практичних занят
тях та консультаціях. Треба
звернути належну увагу на про
ведення
лабораторних робіт.
Якщо на першому курсі дають
ся інструкції з детальним опи
сом тієї чи іншої роботи, то на
старших курсах потрібно лише
вказувати основні положення, а
це розвиватиме творчу ініціа
тиву студентів.
Н аші
о б р анці
уваги і іншим сторонам поліп
9 лютого загальні збори колективу нашого інстишення самостійної роботи. Так.
туту висунули кандидатами до м ісцевих Рад товарина фізико-математичному фа
шів Тронька П. Т., Підтиченко М . М. ( до міської Ракультеті обміркували питання
ди), Єрмака В. В.. Войтушенко В. Д ., Скирду Т. /.
методики проведення практич
(до районної Ради депутатів т рудящ их).
них та лабораторних занять і
Як повідомила редакцію Окружна виборча комі
накреслили заходи, що сприя
сія,
всі наші кандидати обрані депутатами до місце
ють покращанню ц ієї роботи.
вих
Рад.
Кафедри фізики і матаналізу
на практичних заняттях стали
ширше застосовувати
метод
фронтального розв’язування за
дач. Щоб стимулювати систе
матичну самостійну роботу сту
дентів, кафедра політекономії
ввела перед початком кожного
семінару
опитування
двохтрьох чоловік. Переглянута ме
тодика проведення консульта
цій, ширше використовуються
індивідуальні консультації, що
цілком виправдує себе.
Заліки у першому півріччі
було проведено в процесі на
вчання.
Винятки становлять
окремі студенти, які з тих або
інших причин не виконали зав
дань у ході навчального проце
Великим святом для ра
вали на ввірених їм ділян
су, і їм довелося робити це в
дянських людей був день
ках роботи.
передекзаменаційний час. Залі
3-го березня — День вибо
Об 1 1-ій годи ні в актово
ки з суспільних дисциплін були
рів у місцеві Ради депута
му
зал і ін сти туту почався
складені до початку екзамена
тів трудящих! Вибори про
концерт
дл я виборців сила
ційної сесії, що треба вважати
йшли в обстановці політич
ми
студен
тів К Д П І. З вели
позитивним фактом: це дало
ної активності трудящих, ще
ким
у
сп
іх
о м виступив ін
можливість віддати більше часу
й ще раз продемонстрували
струм
ентальний
ансамбль у
підготовці до складання екза
непохитність
блоку
комуніс
складі
ст
уден
тів
фізико-маменів.
тів і безпартійних, відда-|
тематичного
факультету
Була приділена значна увага
ність нашій рідній Кому
О.
С емка,
Л.' Павлова,
і питанням планування як робо
ністичній партії та Радян
В.
Л
ітвін
ова,
О. Багмета.
ти кафедр в цілому, так і робо
ському уряду.
С
подобався
глядачам
і во
ти кожного викладача. Більш
З самого ранку в примі
кальний
квартет
студентів
менш пристойно, хоч і недос
щення виборчих дільниць
IV к у р су мовно-літературно
конало, поставлено планування
№ 1 і № 6 почали приходи
го
ф ак у л ь тету (український
на кафедрах методики мови і
ти виборці. Першими прого
відділ
), а також сольн і висту
літератури та елементарної ма
лосували:
студентка КДУ
пи
сту ден тів
Т.
Федяй,
тематики.
Т. В. Войнаровська, пенсіо
А . М атю ш і, Г. Отрошко,
В цьому семестрі дирекції ін
нер В. М. Бараш, двірник
Ю. П асічника, Ю. Францева
ституту разом з парторганізаЛ. К. Гончаренко, інвалід
та інш их.
цією треба мобілізувати сили
праці Т. М. Аляб’єва, викла
О 12 годи н і ночі голосу
професорсько-викладацького та
дачі нашого інституту А. II.
вання за к ін ч у єть ся . П ідраху
студентського складу на усу
Грушковська, Л. М. Карлов
нок гол осів показав, що всі
нення недоліків, які мали місце
і інші. Переважна більшість
кандидати, в н есен і в списки
у нашій роботі в першому се
виборців проголосували до
дл я таєм ного голосування,
местрі».
12 годин дня.
о дер ж ал и
н е о б х ід н у
кіль
Вибори показали, що агіт
кість
гол
осів
і
були
обрані
у
ЗВ’ЯЗКИ З ШКОЛАМИ
колективи обох
виборчих
м ісцеві Р а д и деп утатів тру
— Наші викладачі ще не так
дільниць зразково попрацю
дящ их.
часто бувають у школах, — ска
зав І. Шиманський. — Правда,
справа значно покращала, коли
до кафедри була прикріплена
школа № 22. З математиками
школи, із завучем і директором
був погоджений план' сумісної
роботи. Викладачі кафедри бу
дуть відвідувати уроки вчите
лів, надавати їм відповідну до
помогу.
Буде
організований
приїзд учнів до інституту, де
вони будуть працювати з ариф
мометром та в наших майстер
нях.
У неділю 3-го б е р е зн я
П останова п лен ум у с т о с у є ть с я ін
ас
2 6 —27 лютого ц. р. відбув
ся черговий пленум ЦК ВЛКСМ,
який розглянув питання «Про
поліпшення ідейно-виховної ро
боти комсомольських організа
цій серед молоді». Пленум ви
крив і засуди® цілий ряд недолі
ків у політико-виховній роботі,
які в значній мірі мають місце і
в роботі нашої комсомольської
організації.
дисципліну (В. Свинар— III курс
мовно-літературного факульте
ту); не беруть участі в жит
ті групи, курсу, факультету
(І. Мужицька, А. Гуеаченко —
III курс мовно-літературного
факультету; Ю. Калашник— 34
група фізиків, Р. Хрипко, К.
Шило — II курс педагогічного
факультету).
Серйозним недоліком, який
зустрічається і в нашій роботі, є
те, що ми не виховуємо любові
і поваги до праці, до людей, які
виробляють матеріальні цінно
сті. Тільки цим можна поясни
ти той факт, що протягом ос
танніх років не було організо
Прикладом цього можуть слу
жити ті студенти нашого інсти вано в інституті жодної зустрічі
туту, які порушують трудову з передовиками соціалістичного
І у нас є юнаки і дівчата, що
проявляють
утриманські на
строї; добре засвоївши свої пра
ва, забувають про обов’язки пе
ред суспільством;
вимагають
від держави багато, а дають їй
мало.
виробництва. Щ е недостатньо
використовую ться у виховній
роботі і славні революційні і
трудові т р а д и ц ії радянського
народу і К ом ун істи чної партії.
Пленум Ц К ВЛК СМ звертає
увагу і на той факт, що часто в
ком сом ольських
організаціях
не в едеться боротьба проти підступів б у р ж у а зн о ї ідеології, по
гано викривають антирадянські,
провокаційні чутки і випади.
Глибоке вивчення і запровадж ен ня в ж иття постанови VII
пленум у Ц К ВЛКСМ — най
важ ливіш е завдання, що стоїть
сьогодні п е р е д комсомольською
ор ган ізац ією
КДП І ім. Горь
кого.
М. ВЛАСКО,
секретар к ом ітету ЛКСМУ.
Її
знають
всі
ла б перейти на пенсію . А ле во
на дуж е любить свою роботу,
колектив, в якому вона працює.
Колись, ще навчаючись в Мар ’їнській гім н азії, вона сама
мріяла стати вчителькою. Та
імперіалістична війна 1 9 1 4 р.
переш кодила здійсненню її мрії.
Ж иття склалося так, що вона
зм уш ена була йти працювати.
І вона працює серед молоді,
слідкує за ї ї ростом, радіє її
успіхам.
Біля 5 0 років працю є Ольга
Іванівна Смирнова, з них 1 0 — у
нашому інституті на посаді се
кретаря
фізико-математичного
факультету.
... Секретар факультету. Та
ка ніби непомітна посада. Але
це так тільки здається. На
справді ж Ольгу Іванівну добре
знають всі студенти і викладачі
факультету, та й вона знає всіх.
Ольга Іванівна знає склад ака
демічних груп, знає, хто як
вчиться, хто пропускає занят
тя; цікавиться життям і побу
том студентів.
Ольга Іванівна вж е давно мог
Ольга
Іванівна
працювала
секретарем факультету Київ
ського комерційного інституту,
секретарем
навчальної
час
тини Фінансово - економічного
інституту та Інституту шкіря
ної промисловості, а з 1947 р .—
у нашому інституті. Не одну
подяку і премію одерж ала вона
за свою скромну, чесну працю
від дирекції. Та найвищою на
городою для себе Ольга Іванів
на вважає чуйне, любовне став
лення до н еї студентів і викла
дачів, з якими вона працює.
П. ГУМ ЕННИЙ,
В ГОСТЯХ У ЛЕНІНГРАДЦІВ
Під час канікул група кра
щих студентів нашого інсти
туту
на чолі з
доцентом
А. П. Медушевськнм побува
ла в Ленінграді.
З а час перебування там
вони ознайомилися з істо
ричними місцями міста-героя, відвідали музеї, театри.
Гостинно приймали наших
екскурсантів студенти Ленін
градського педагогічного ін
ституту імені Герцена.
Наші товариші
обміня
лись з герценівцямн досві
дом комсомольської роботи,
відвідали кабінети, лабора
тор ії, майстерні інституту,
побували на вечорах відпо
чинку, детально ознайомили
ся з станом
підготовки до
VI-го Всесвітнього фестива
лю молоді і студентів.
У цьому і наступному но
мерах наш ої газети ми буде
мо друкувати враження уча
сників ц ієї ‘виключно цікавої
ек ск урсії.
викладач
Повільно зупиняючи хід, по
їзд
підходить до Вітебського
вокзалу. Ми заздалегідь з че
моданами в руках стоїмо в две
рях вагона, щоб студентам, які
(ми надіялись) будуть зустріча
ти нас, не довелося довго чека
ти. Та, на жаль, нас ніхто не зу
стрічав...
матема
Наш старший товариш і друг
Скромна, чуйна, діяльна
Шкільні роки промайнули
непомітно...
«Світлими і радісними були
вони,— згадує Галина. — Зать
марила їх трохи
смерть бать
ка...». Дванадцятирічна дівчин
ка стала тоді першою помічни
цею матері, дбайливою сестрою
семирічного брата...
Мрія стати педагогом
при
йшла якось відразу, в десятом у
класі, і стала невідступною . Та
в педагогічний інститут Галина
не пройшла по конкурсу, і пер
ший рік після закінчення школи
працювала в редак ції Маньківської районної газети.
У 1 9 5 3 році завітна мрія дів
чини стала дійсністю.
Старанна і енергійна, вона з
першого ж дня занять включи
лась у громадське життя інсти
туту.
У грудні 1 9 5 4 року двадця
тирічна студентка стає членом
КПРС.
Два роки Г. Цибуля була ре
дактором стін н ої газети педаго
гічного факультету
«Р адян
ський педагог».
З
вересня
1 9 5 6 р. — активний член ред
колегії газети «З а педагогічні
кадри». І як завж ди, на всіх д і
лянках роботи,
свої обов’язки
вона виконує зразково.
Скромна дівчина, чуйний то
вариш, людина діла Галина ко
ристується авторитетом 1 пова
гою серед студентів.
З ар аз Г. Ф. Цибуля прохо
дить педагогічну практику в 58
середній ш колі м. Києва. І тут
вона залиш илась вірною собі: її
уроки зм істовні, відзначаються
продум аністю
і любов’ю до
справи.
Л. СОПІЛЬНЮ К.
Ми побували на вечорі ху
дожньої
самодіяльності ін с т н туту. Після цікавого концерту
почалися танці, але вони н е
приємно здивували нас.
Цікава поїздка
Влаштувались у гуртожитку.
Після відпочинку частина з нас
поїхала в інститут налагоджу
вати зв ’язок з комітетом комсо
молу, з факультетськими ком
сомольськими
організаціями.
Цього ж дня з членами факуль
Наш викладач Н. Ф. Засенко
тетського комсомольського бю
читає у нас кілька спеціальних
ро фізико-математичного ф а
предметів, працює в нашій групі
культету нам зустрітись не вда
агітатором. ї ї лекції цікаві і за
лось, робочий день вже закін
хоплюючі. Просто і дохідливо
чився. Ми легко з ними зустрі
викладає вона матеріал, пов’я
лися наступного дня. Члени ф а
зуючи
теорію
з практикою
культетського бюро всі дівчата.
шкільного життя.
Це значно
Зр азу зав’язалась дружня діло
полегшує нам засвоєння того чи
ва розмова, запитання і відпо
іншого розділу курсу, що ви
віді про форми і методи комсо
вчається.
мольської роботи в групах, на
Цікаво приходять у нас і го
курсах і на факультеті. Факуль
дини політзанять. Наталія Ф е
тетське бюро має свою кімнату,
дорівна скеровує роботу групи
і йому не доводиться кочувати
так, що кожна політгодина при
жди знаходить час побувати ра
під час засідань з однієї ауди
носить нам велику користь. Тут
зом з нами в кіно, театрі, від
торії в іншу, як це буває в нас.
мова йде і про політичні події
відати нас дома і т. ін.
в СРСР та за кордоном, і про
Особливо зацікавила нас ро
Ми дуж е вдячні нашому стар
нові відкриття в науці та тех
бота редколегії стінної факуль
ніці, і про новини громадського шому товаришу, викладачу і тетської газети «Слово физм а
життя. Часто проводяться дис другу Наталії Ф едорівні Засен та». В складі редколегії 4 0 чо
пути по тому чи іншому фільму, ко за турботи, чуйне ставлення ловік. Редколегія в них не оби
до нас і від щирого серця ба
книзі, спектаклю.
рається на зборах, так як це в
„
Наталія Федорівна не тільки жаємо їй хороших успіхів у ро
нас,
а існ ує як окрема органі
викладач, агітатор, а й кращий боті та щастя в . особистому
зація.
В редколегію приймають
наш друг і товариш. Для кож житті.
кращих студентів як по навчан
Т. ПОЛЯРІУШ,
ного вона завжди знайде тепле
ню, так і по громадськокорисГ. СКРИННИК,
слово, дасть пораду, допоможе.
студентки II курсу педагогіч
Незважаючи на перевантаж е
ного факультету.
ність роботою, т. Засенк о зав
старший
тики.
поверх, відведені окремі ауди
торії для лабораторних робіт з
кожного розділу фізики, В на
вчальних майстернях е 12 сто
лярних верстатів, 18 токарних,
по декілька
фрезерних, строгальних і шліфувальних.
Проте студенти старших кур
сів жаліються,
що робота в
майстернях поставлена погано
і що вони нічого ще не вміють
виготовляти, як і наші цього
річні випускники.
Майже всі танцюють так зва
ним «стилем». На наше здиву
ній роботі. Газета виходить на вання студенти відповіли, що в
стільки цікавою, що всі студен них всюди така музика 1 такі
ти хочуть стати членами редко танці... На жаль, декому з на
л егії. Редколегія теж має свою ших дж аз теж сподобався.
кімнату. Розмір газети при
Багато цікавого за десять
близно 4 м X 1.5 м .
днів ми побачили в Ленінграді,
Кращ е, ніж у нас, у ленін добре здружилися з студентами
градців справа з проведенням фізико-математичного факуль
факультетських комс о м о л ь- тету, які на прощання запроси
ських зборів. Закінчився вже ли нас до себе в гості і прово
перший тур фестивалю, йде під дили до поїзда на вокзал. По
готовка до другого туру. Орга їздка дала нам можливість' по
нізовую ться на факультеті ту черпнути дещ о хороше у наших
ристські і лижні походи.
друзів і в дечому допомогти їм.
Після дружньої розмови нас Було б дуж е добре, якби такі
познайомили
з навчальними
поїздки відбувались і надалі.
майстернями, кабінетами І ла
А, ВЕЩ ИЦЬКИЙ,
бораторіями. Якиіі в них прос
тір і наскільки вони багатші від
секретар бюро ЛКСМУ фізннас! Наприклад, фізичні лабо
ко-математнчного факульте
раторії у них займають цілий
ту-
Фестиваль
Вся робота нашої комсомоль
ської організації присвячена
зараз підготовці загальноінсти
тутського фестивалю. На ф а
культетах разпочали свою робо
ту фестивальні комісії. Тому,
нам здається, буде цікаво, якщо
ми коротенько розповімо про
фестиваль у Ленінградському
педагогічному інституті ім. Гер
цена, де ми побували під час
канікул,
У минулому семестрі про
йшов перший тур інститутсько
го фестивалю. Він пожвавив
усю роботу інституту, виявив
нових учасників художньої са
модіяльності. Зараз іде підго
товка до II туру фестивалю. На
факультетах оголошено конкурс
на кращу постановку комсо
мольської роботи в групі. Група-переможниця нагороджуєть
ся поїздкою в Київ, Прибалтику
чи на Урал,
Однією з умов перемоги в
конкурсі є обов’язкова участь
групи в будівництві, яке зар аз
широко розгорнулось у Л енін
граді. Всі студенти кожної гру
пи за графіком повинні пра
цювати чотири години на б у д і
герценівців
вельному майданчику міста та
на подвір’ї інституту. Всім подо
бається ця важлива справа, 1
студенти працюють з великим
ентузіазм ом . Кращий студентбудівельник буде нагородже
ний путівкою на VI Всесвітній
фестиваль молоді. В кожній гру
пі студенти зайняті важливими
справами. Деякі з них допома
гають робітникам заводів, які
навчаються у вечірніх школах,
інші групи працюють у підш еф
них школах, проводять велику
піонерську 1 комсомольську ро
боту: значну увагу приділяють
шефській роботі в колгоспі, ви
пускають там стінгазети, виїжд
жають з концертами, працюють
у господарстві.
Комсомольські групи готують
подарунки
світнього
учасникам VI
Все
фестивалю, які
при
їдуть у Ленінград. Біологи ви
рощують квіти і розводять голу
бів. філологи готують літера
турні альбоми, вишивки; фізи
ки — макети, хіміки — наочне
шкільне приладдя І багато Ін
шого.
На факультетських дошках
оголошень
висять невеличкі
таблички з загальноприйнятими
словами привітань і виразів на
кількох мовах.
Студенти факультету інозем»
них мов готуються стати п е р е
кладачами, створено групи по
підготовці
екскурсоводів, які
вивчають своє місто, його Істо
рію, пам’ятники. Комсомольські
групи вивчають історію, сучас
не становище різних зарубіжних
країн або окремих районів Р а
дянського Союзу.
В інституті оголошено кон
курс на кращий текст інститут
ської пісні; музику до н еї на
пише композитор Соловйов-Сєдой.
З великим інтересом знайоми
лись наші студенти з життям
комсомольської організації
і
студентами - герценівцямн. Ми
впевнені, що і в нашому інсти
туті, в нашому місті ми можемо
провести 1 проведемо хороший
фестиваль.
Н. Б А Л А БА Н ,
Т. ЯНКІВСЬКА.
Назустріч фест
Як повідомили нашого корес
пондента в комітеті ЛКСМУ,
комсомольський актив факуль
тетів,
курсів і академічних
груп розпочав підготовку до
фестивалю. Кожна група виді
лить студентів у всі самодіяль
ні гуртки і спортивні секції ін
ституту; розучить одну з нових
пісень. Серед них будуть пісні,
написані самими студентами.
У всіх групах проводяться
комсомольські збори, на яких
обговорюються питання, зв'яза
ні з підготовкою до фестивалю.
Збори сприяють підвищенню ак
тивності студентів. Так, напри
клад. танцювальний колектив
мовно-літературного факультету
Після зборів поповнився 16-тьма
новими учасниками.
В інституті оголошено кон
курс на кращий тематичний ве
чір. Такі вечори (або збори) від
будуться на всіх курсах кожно
го факультету. Широко обгово
рюється тематика вечорів. Так,
студенти II курсу мовно-літера
турного факультету проведуть
вечір на тему «Історія комсо
молу у піснях і поезії», випуск
ники фізико-математичного фа
культету — «Поїдемо туди, ку
ди пошле Батьківщина» і т. п.
Фестивальні жюрі будуть врахо
вувати як зміст вечорів, так і
ініціативність і масовість участі
в них комсомольців, а також їх
художнє оформлення (стінгазе
ти, летючки, плакати і ін.). Буде
також проведено конкурс на
кращу факультетську стінгазе
ту.
У дні фестивалю в спеціаль
но обладнаній кімнаті № 4 бу
дуть експонуватись кращі нау
кові роботи наших студентів,
кращі твори літстудійців, кра
и в а л ю
щий сценарій інститутського
фестивалю, а також кращі по
казники конкурсу на створення
тексту і музики фестивальної
пісні. Тут же будуть експону
ватись кращі роботи студентівфотографів, радіоаматорів і кра
щі зразки фестивальних пода
рунків.
У репертуарі кожного ко
лективу обов’язково будуть но
мери, спеціально присвячені
фестивалю. Так, змішаний хор
фізико-математичного факуль
тету (керівник т. Галицький)
готує нову пісню П. Майбороди
«Наш фестиваль», оркестр на
родних інструментів (керівник
т. Лапченко) розучує «Фести
вальну польку» композитора
Рожавської. Пісні, присвячені
фестивалю, почуємо також у ви
конанні жіночої хорової капели
(керівник т. Падалко) і у вико
нанні капели бандуристів (ке
рівник т. Король). Силами дра
матичного гуртка буде підго
товлений конферанс для фести
вальних вечорів усіх факульте
тів та для загальноінститутсько
го вечора. Велику програму го
тує хореографічний гурток.
Отже, робота по підготовці до
фестивалю вже ведеться. Але
треба сказати, що розпочалась
вона з великим запізненням.
Комітет ЛКСМУ не виявив іні
ціативи в цьому питанні у І се
местрі. Фестивальний же комі
тет був створений лише в період
зимової екзаменаційної сесії.
Несвоєчасно взялися за підго
товку до фестивалю також ке
рівники нашого клубу. Зараз
треба докласти всіх зусиль, щоб
активізувати весь студентський
колектив на зразкове проведен
ня фестивалю.
Н аші п л ани
5 березня відбулася нарада комсомольського активу мов
но-літературного факультету, на якій обговорювався стан підго
товки до загальноінститутського фестивалю.
Виступаючі зазначали, що підготовка до фестивалю прово
диться ще далеко не на належному рівні. Так, кафедра музики
ще взагалі не включилась у підготовку; виступи студентів не
переглядаються, а їх можна було б відібрати чимало.
На нараді було обговорено програму підготовки до фестива
лю. Силами мовно-літературного та педагогічного факультетів
буде організовано хор і танцювальний колектив. Необхідно та
кож провести конкурси (на кожному курсі) на кращиіі тематич
ний збір, кращу стінну газету, літературний твір, вишивку, ма
люнок і т. ін. Конкурси повинні бути проведені до 1 квітня
1957 року.
Для подарунків на фестиваль готуються альбоми з видами
нашого міста на такі теми: «Історія Києва», «Наша Україна»,
«Шевченко в Києві» та інші.
Н. КОШЕЛЕНКО.
Про підготовку до фестивалю
говорили і на зборах активу пе
дагогічного факультету. Секре
тар комсомольського бюро 3.
Товстоляк вказала на порядок
і строки проведення курсових,
факультетських, загальноінсти
тутських фестивалів, на завдан
ня груп у підготовці до фести
валю. В інституті буде органі
зований конкурс на кращу ака
демічну групу, причому буде
враховуватись успішність сту
дентів групи, дисципліна, відві
дуваннл лекцій,
постановка
спортивної роботи в групі,
участь у художній самодіяльно
сті, и наукових гуртках 1 Ін.
Ми будемо зустрічати закор
донні делегації, які їхатимуть
на VI Всесвітній фестиваль че
рез Київ. Тому треба, щоб
студенти вивчили необхідні для
спілкування слова, знали істо
рію та природні умови країн.
представників яких вони будуть
зустрічати.
Є пропозиція створити інсти
тутську газету «Назустріч фе
стивалю», в якій би висвітлюва
лось питання підготовки фа
культетів до фестивалю.
Тов. Ткаченко О. П. відміти
ла, що на зборах майже немає
активу з IV курсів 1 зовсім не
має—з III курсів, хоч фестивалі
на цих курсах будуть провади
тись в першу чергу на факуль
теті. Вона вказала на деякі ор
ганізаційні питання підготовки
фестивалю.
Всі виступаючі зазначали, що
у фестивалі повинні якнайбіль
ше проявитись самодіяльність і
активність усіх студентів.
Плани хороші. Залишається
тільки їх здійснити. І головне,
щоб у всьому був вогник, іні
ціатива, самодіяльний підхід до
справи.
Л. ШИБИЦЬКА.
До нових успіхів, спортсменки!
Велику роль у фізкультурному русі в
СРСР відіграють наші жінки-спортсменки. Н е
мало успіхів принесли вони радянському спор
ту, прославляючи нашу Батьківщину.
Готуючись до благородної професії вчи
тельки радянської школи, багато наших сту
денток з перших днів навчання включилися в
активне спортивне життя. Спорт міцно увійшов
у їхній побут, став потребою.
Легкоатлети Н. Нечай, Л. Урбанська,
О. Лобно, гімнастки А. М’ягкова, М. Шестопал, А. Матюша. К. Біла, фехтувальниці
Н. Велика, Н. Севериненко і багато інших —
члени збірних команд, вони захищають спор
тивну честь інституту.
Не раз виходила п ер ем ож ц ем у спортивній
боротьбі наша ж іноча баск етбол ь н а команда
у складі: К. Б ондаренко. С. Л ев ін о ї, А. Литвинчук, Р. Стебко, І. Д о р о х ін о ї,
Т. Баглііі
Т. Іванини.
Можна з впевненістю ск азати , щ о ті сту
денти, які полюбили спорт в інституті, змо
жуть прищепити лю бов д о сп ор ту і своїм май
бутнім учням,
Кафедра ф ізичн ого виховання і рада ДСТ
«Буревісник» в ден ь 8 б ер езн я баж аю ть най
кращих успіхів всім наш им спортсменкам у
навчанні, спорті і особи стом у ж итті.
К А Ф Е Д Р А Ф ІЗИ Ч Н О Г О В И Х О В А Н Н Я .
Р А Д А Д С Т «Б У Р Е В ІС Н И К ».
НАМ ПИШУТЬ
Наші враження і побажання
28 лютого цього року учні форми тісуого контакту педін
двох десятих класів Копилів- ституту з школою допомогли б
ської середньої школи Макарів- і випускникам інституту, особ
ського району відвідали Київ ливо факультету фізики, краще
ський педінститут. Метою на підготуватися до багатогранної
шою було ознайомлення з ма роботи вчителя фізики в серед
теріальною базою інституту для ній школі з політехнічним на
зміцнення теоретичних знань вчанням, а також допомогли б
учнів, набутих ними на уроках нам, вчителям фізики і інших
фізики. Нас гостинно зустріли прикладних наук, здійснювати
і люб'язно виконали наші про на практиці політехнізацію на
хання.
вчання учнів. Учням такі занят
У кабінеті фізики нам проде тя допомогли б вибрати проф е
монстрували ряд дослідів з р із сію після закінчення школи, а
них розділів програми фізики, під час навчання в школі знан
але
переважно
з
відділу ня їх були б більш глибокі і
«Електрика»: «Струми в газах»; міцні. На мою думку, корисни
«Електромагнітні коливання і ми були б, наприклад, такі за
хвилі» тощо. За допомогою ходи інституту: шефства фа
електронного осцилографа уч культетів над окремими пери
ням було показано електричні ферійними школами; виїзні зу
явища в коливному контурі та стрічі працівників кафедри нау
інші важливі досліди.
кового кіно з учнями перифе
Потім ми проглянули три нау рійних шкіл, де вони змогли б
кових кінофільми. Перегляд їх продемонструвати цінні наукові
нам організувала кафедра нау фільми перед учнями в школах;
зустрічі студентів з випускни
кового кіно.
ками шкіл.
Загальні враження у нас від
О. СІДІЧЕНКО,
екскурсії залишились найкра
вчитель фізики Копилівської
щі.
середньої школи.
Мені здається, що саме такі
П РИ ГОДА
3-го бер езн я , під виглядом ви
борців, в інститут проникла гру
па осіб, які чом усь обрали міс
цем свого перебуван ня не при
міщ ення, в ід в ед ен і для голосу
вання, і не актовий зал, де від
бувався концерт, а приміщення
каф едр ф ізик о - математичного
факультету.
Старш ий лаборант т. Банду
ра В. К. зв ер н ув увагу на пі
дозр іл у поведінку цих людей.
Помітивши,
що за ними сте
жать, незн ай ом і вийшли з Ін
ституту. Тов. Б андура пішов
слідом за ними. Відійшовши від
будинку інституту на кілька
кварталів, один з членів цієї
компанії -витяг з-під поли свого
пальта якийсь прилад. Тов.
Б андура в ід р а зу -впізнав арифмометр, який належав кабінету
математики. Підійшовши до злодіїв. він почав вимагати повернути прилад. У відповідь злодії
вчинили опір. Незважаючи на
це, тов. Б андур а арифмометр У
них відібрав...
З а виявлену пильність дирек
ція КДП І оголосила тов. Банду
рі В. К. подяку з занесенням в
особову справу.
В. о. редактора І. КРУК.
J
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова