Файл #105: "За педагогічні кадри. № 7 (19) (22 лютого 1957 року)"

Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ

За педагогІчні
КАДРИ
22

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

Кращі
агітатори

Славна річниця
Відзначаючи всенародне
свято Збройних Сил СРСР,
перш за все слід сказати,
що радянські люди повинні
як зіницю ока берегти єд­
ність, могутність 1 велич на­
шої соціалістичної Вітчизни.
Пройшов рік після історич­
ного XX з’їзду КПРС. За
цей час пророблено величез­
ну роботу по реалізації його
рішень. Ще більш зросла
міць важкої промисловості
СРСР. У сільському госпо­
дарстві зібрано небувалий
врожай. Підвищився матері­
альний добробут і культур­
ний рівень радянського на­
роду.
Стурбована
бурхливим
зростанням могутності країн
соціалізму і розвитком ко­
лоніально-визвольного руху,
реакція вирішила повернути
світ на шлях «холодної вій­
ни» і воєнних авантюр, але
потерпіла поразку.
У перемозі, яку здобули
миролюбні сили всього світу
над імперіалістичними аван­
тюристами, величезне зна­
чення мала не тільки миро­
любна політика, але й воєнна
могутність СРСР.
Характерно, що імперіалі­
сти США в самий критичний
момент міжнародної обста­
новки не наважилися своїми
збройними силами підтрима­
ти англо-французько-ізраїльську агресію в Єгипті і
контрреволюційний заколот в
Угорщині. Жорстока поразка
агресії в Єгипті, розгром
контрреволюційного заколоту
в Угорщині, провал ідеоло­
гічного наступу імперіалі­
стів, які намагалися під ло­
зунгом «національного кому­
нізму» внести розлад і роз­
кол у країни соціалізму і
міжнародного комуністично­
го руху, не примусили сха­
менутися озлоблених реак­
ціонерів, що вирішили взяти
реванш за поразку.

«Доктрина Ейзенхауера»
— новий
план імперіалі­
стичного наступу на країни
Близького Сходу, розрахо­
ваний також і на підготовку
раптового атомного удару по
СРСР.
Тов. Шепілов у доповіді на
VI сесії Верховної Ради
СРСР від імені Радянського
Уряду висунув нові миролюб­
ні пропозиції, в тому ЧИСЛІ
по врегулюванню на Бли­
зькому Сході, які наносять
удар політиці «холодної вій­
ни» і «доктрині Ейзенхауе­
ра».
СРСР повинен бути гото­
вим для того, щоб в будьякий момент зірвати спроби
американського імперіалізму
раптово розв’язати атомну
війну. Зараз перевага Радян­
ського Союзу в галузі водне­
вої і ракетної зброї значно
охолоджує воєнний запал
американських паліїв війни.
Сучасна міжнародна обста­
новка і нове озброєння вно­
сять глибокі зміни у воєнне
мистецтво,
організацію
військ і способи ведення бо­
йових дій.
Всі роди військ наполег­
ливо підвищують військову
дисципліну і організованість,
безперервно вдосконалюють
свою бойову майстерність.
Комуністична партія вихо­
вує у радянських воїнів вір­
ність присязі, відданість со­
ціалістичній Вітчизні, справі
комунізму, вміння переборю­
вати труднощі,
безстраш­
ність і стійкість у бою.
Радянські люди спокійно
трудяться: Збройні Сили на­
дійно охороняють їх мирну
працю.
Д. РЕУТСЬКИИ,
полковник у відставці.

Студенти IV курсу мовно-лі­
тературного факультету активно
включилися в агітаційно-масову
роботу.
Зразково виконують свої обо­
в'язки студенти Є. Чернова,
Г. Троян,
Л. Поплавська,
М. Усенок і ін.
Всі виборці, з якими працю­
ють згадані агітатори, вже пе­
ревірили наявність своїх пріз­
вищ у списках для голосування.
Агітатори провели бесіди се­
ред виборців на тему: «Дружба
народів СРСР — джерело си­
ли і могутності радянської дер­
жави» та продовжують знайо­
мити виборців з біографіями
кандидатів у депутати до місце­
вих Рад депутатів трудящих.
О. ЛАХНО.

У підшефний
район
21 лютого відбулась нарада
викладачів, скликана партбюро
та дирекцією інституту.
На нараді було розглянуто
питання про поліпшення шеф­
ської роботи в селах, колгоспах,
МТС та школах Києво-Святошинського району.
Найближчими днями викла­
дачі виїдуть у колгоспи, МТС
та школи, де прочитають лек­
ції для колгоспників та учнів­
ської молоді.
Члени кафедри мовно-літера­
турного факультету прочитають
лекції на теми: «Про культуру
мови», «Творчий шлях Пушкі­
на», «Адам Міцкевич» та ін.
Силами кафедр суспільних наук
будуть прочитані лекції та ор­
ганізовані вечори на атеїстичні
теми.
Велика допомога буде надана
школам у піднесенні якості на­
вчального процесу. До цієї ро­
боти залучені провідні праців­
ники інституту.
В ГУРТОЖИТКУ
«Сьогодні лекція для моло­
дих виборців» — до таких об’яв
уже звикли в гуртожитку № 3.
В останні дні молоді вибор­
ці — студенти та аспіранти —
прослухали цікаві лекції: «По­
літ швидше звуку» та «Любо­
вью дорожить умейте».
У К А З
Президії Верховної Ради
Української РСР
Про призначення т. БІЛОД ІД А І. К. Міністром освіти
Української РСР.
Призначити тов. Білодіда Іва­
на Костянтиновича Міністром
освіти Української РСР.
Голова Президії Верховної
Ради Української РСР
Д. КОРОТЧЕНКО.
Секретар Президії Верховної
Ради Української РСР
А. ЗЛЕНКО.
м. Київ, 18 лютого 1957 року.

ЛЮТОГО
1957 року
П’ЯТНИЦЯ

№ 7 ( 19)

Ціна 15 коїі.

Зустріч з кандидатами в депутати
20 лютого в актовому залі інституту відбулась зустріч ви­
борців з кандидатами в депутати Київської обласної, Київської
міської та Сталінської районної Рад депутатів трудящих.
Довірені особи розповіли виборцям про свій життєвий шлях,
наукову, виробничу та громадську діяльність кандидатів в де­
путати: Київської обласної Ради депутатів трудящих — доктора
біологічних наук, професора Мовчана В. А.; Київської міської
Ради депутатів трудящих — віце-президента Академії наук
УРСР, академікд АН УРСР Щербаня О. Н.; заступника голови
міськради Келіної А. І.; Сталінської районної Ради депутатів
трудящих — уповноваженого КДБ по Сталінському району м.
Києва Рахманова Л. С.; начальника 5 відділення міліції Квогченка І. П.; пенсіонера Шашенка О. Є.; ст. наукового співробіт­
ника інституту фізіології АН УРСР Мельниченко Т. В.; праців­
ниці артілі ім. 8 березня Заліської К. Ю.; техніка-наглядача
Київської АТС Маслюка М. X.
На закінчення зустрічі відбувся великий концерт.
21 лютого відбулася зустріч виборців з кандидатами в де­
путати: Київської міської Ради депутатів трудящих — теслярем
БМУ № ЬЦІрючковнм Г. А.; Сталінської районної Ради депута­
тів трудящих — секретарем Сталінського РК КП України Танченком І. М.; головою Сталінського райвиконкому Мельником
П. Ф.; секретарем Сталінського райвиконкому Оскерко М. П.
Виборцям розповіли про життя та діяльність кандидатів в
депутати. У своїх виступах кандидати в депутати подякували за
виявлене довір’я і запевнили виборців, що будуть сумлінно ви­
конувати свої депутатські обов’язки.
Виборці з задоволенням слухали виступи учасників худож­
ньої самодіяльності інституту.

На заслужений веселий відпочинок
Студенти нашої групи (до­
шкільний відділ) багато 1 напо­
легливо працювали як на про­
тязі семестру, так і в екзамена­
ційний період. Наслідки сесії—
яскраве цьому свідчення.
Так, студентки Г. Череповська, В. Заскова, Л. Бобрик,
Л. Дяченко і Т. Шклярук мають
тільки відмінні оцінки; решта—
«відмінно» і «добре»; одну за­

довільну оцінку має студентка
К. Криворучко (з загальної пе­
дагогіки).
Приємно і радісно відчувати
себе в числі перших.
Екзамени складено! Тепер —
на заслужений веселий відпо­
чинок!
А. ЛИСЕНКО,
студентка І курсу педагогіч­
ного факультету.

Чи з н а є т е в и ?
... У Москві 363 тисячі сту­
дентів, а в Московській обла­
сті—24 тисячі. За роки п’ятої
п’ятирічки число студентів у
столиці і області збільшилось
на 141 тисячу.
... У радянських вузах 52
проценти студенток. Наймен­

ший процент жінок—35 процен­
тів — у вузах промисловості,
транспорту, будівництва і зв’яз­
ку, а найбільший —72 процен­
ти—у вузах освіти.
(Газета «Советский лесоннженер», 15 лютого 1957 р.).

17 лютого група кращих студентів разом з викладачем Me
душевським виїхала в Ленінград. Вони відвідають Ленінград­
ський педагогічний інститут ім. Герцена, познайомляться з істо­
ричними місцями міста-героя.

3-го БЕРЕЗНЯ-ДЕНЬ ВИБОРІВ
Напередодні виборів

Днями на засіданні виборчої дільниці № 1
по виборах до Київської обласної, міської та
Сталінської районної Рад депутатів трудящих
члени виборчої комісії разом з керівниками
агітпункту підсумували роботу, проведену по
підготовці до дня виборів. Завідуюча агіт­
пунктом В. С. Савенко повідомила, що про­
тягом січня і лютого понад сто агітаторів пе­
дагогічного і мовно-літературного факультетів
нашого інституту працюють серед 1800 ви­
борців.
Переважна більшість з них працює добре.
Кращі агітатори — В. Л. Рінберг, О. П. Лахно, О. Мішина, Г. Мурахвер, Д. Дзюба, Т. Разумова, В. Дикан і ін.
За розробленим планом з виборцями про­
ведено бесіди про радянську виборчу систему,
братерську дружбу народів СРСР; ознайомле­
но виборців з матеріалами останньої сесії Вер­
ховної Ради СРСР. До 18 лютого перевірено
списки виборців. Крім того, виборча дільнична
комісія розглянула десятки заяв трудящих і

На варті п о р я д к у
просторому, скромно об­
У ладнаному
кабінеті мене

зустрів високий, худорлявий
майор з привітним обличчям
і розумними очима. За хви­
лину почалась невимушена,
жвава
розмова.
Началь­
ник 5-го відділення міліції
м. Києва майор Іван Петро­
в и ч Квотченко розповідає
про своє життя, про свою
працю.
— Особливого нічого в
моєму житті немає. Наро­
дився в 1913 році; у 1936 —
закінчив хіміко-алюмінійовий
технікум у Запоріжжі, в
жовтні того ж року був при­
званий в армію і до 1947 ро­
ку пройшов шлях від кур­
санта до офіцера. Після де­
мобілізації був направлений
на роботу в органи міліції...
Про героїчні діла питаєте?
Та які в нас подвиги? Боре­
мось з порушниками поряд­
ку. Наше відділення міліції
активно
включилося в роботу
вжила конкретних заходів щодо задоволення
їх. Так, наприклад, на прохання виборчої комі­ по боротьбі з хуліганством,
за збереження цілковитого
сії Сталінська райрада депутатів трудящих
поліпшила житлові умови громадянину Ф.
порядку в місті. У новому
Скрилю, переселивши його з сирого підваль­
ного приміщення в світлу кімнату по бульвару
Шевченка № 28.

В ід о м и й

Проте не слід задовольнятись проробленою
роботою. Агітаційно-масову роботу треба по­
силити, на день виборів потрібно готувати по­
над 30 реєстраторів з числа викладачів та
студентів, необхідно також *устаткувати при­
міщення виборчої дільниці. Немає сумніву в
тому, що наш агітколектив під керівництвом
партійної організації в останні дні допоможе
виборчій комісії.
Г. ПРОКОПЕНКО,
голова виборчої комісії.

році, я к к а ж у т ь , нівроку, —
посм іхнувся
м айор, — все
йде поки щ о благополучно.
М айора І. П. Квотченка
виборці С талін ського району
вдруге нази ваю ть своїм кан­
дидатом у д еп утати районної
Ради. У прийом ній н а ч а л ь ­
ника м іл іц ії я розговори вся
з * декільком а товариш ам и,
які чекали своєї
черги на
прийом.
— Щ о можна сказати про
тов. К вотченка, — говорить
один з відвідувачів. — Перш
за все це дуж е проста і
скромна людина. Так, перш
за все людина, а потім уж е
начальник...
— М ені довелося д е к іл ь ­
ка разів бути на прийомі у
Івана Петровича, — говорить
громадянка Л. О зер ан ськ а.—
Це людина, гідна великої по­
ваги. Перш за все скаж у, щ о
тов. Квотченко чуйно с т а ­
виться до людей. Знаю його
і як дійового депутата Р а й ­
ради. Я з радістю віддам
вдруге свій голос за Івана
Петровича Квотченка.
І. ТРО Х И М Е Н К О .

і х ті о л о г

Василь
МОВЧАН
вич — професор,

Архипо­
Свою
теоретичну
роботу
член-ко- В. А. М овчан завж ди пов’я зу є з
респондент Академії наук Ук­ практикою, він підтрим ує тісні
раїнської РСР, член-кореспон- зв’язки з багатьм а передовими
дент Всесоюзної сільськогоспо­ колгоспниками-рибоводами, роз­
дарської академії ім. В. І. Лені­ гортає широку д іял ьн ість по ор­
на, доктор біологічних наук, ганізації ставкових рибних гос­
завідуючий відділом експери­ подарств у р яд і районів Ук­
ментальної екології риб Інсти­ раїни.
туту гідробіології А кадемії на­
Після закінчення
Великої
ук УРСР — народився в 1903
Вітчизняної
війни
В.
А.
Мов­
році в селі Неморож Звениго­
чан
повертається
з
У
ралу
до
родського району Черкаської
Києва
і
продовж
ує
дослідницьку
області в сім’ї селянина-бідроботу в ряд і наукових закладів
няка.
міста.
В 1919 році Василь Архипо­
В. А. М овчан м ає більш е 80
вич добровільно вступає в ряди
наукових праць, видав 18 окре­
Червоної
Армії.
Після
демобілі­
Чесна праця
зації, у 1924 році, він посту­ мих книжок та написав багато
ЕКРЕТАР
Сталінської пив до Київського ветеринарно- статей з різних питань розвитку
райради депутатів трудя­ зоотехнічного інституту, який рибного господарства.
щих м. Києва Оскерко Марія закінчив у 1929 році. З 1927
За наукові досягнення у спра­
Петрівна колективом працівни­ року т. Мовчан — член Кому­ ві підвищ ення рибопродуктивків фабрики-кухні висунута кан­ ністичної партії.
ності ставкових рибницьких гос­
дидатом у депутати Сталінської
Після закінчення інституту подарств т. М овчану в 1949
районної Ради м. Києва по 27 В. А. Мовчан працює спочатку році присуджена
С талінська
виборчому округу.
іхтіологом в рибних господар­ премія.
Народившись вже після пере­ ствах Київщини, а потім київ­
В 1955 р. т. М овчан був обра­
моги Жовтня, Марія Оскерко ським окружним зоотехніком.
ний
депутатом К и ївської облас­
не зазнала на собі гніту й при­
В 1930 році його призна­
ної
Ради
депутатів трудящ их, а
нижень старого світу. Дочка чають директором науково-до­
на
першій
сесії — головою по­
ізюмського робітника-слюсаря, слідної станції
Наркомзему
стійно
діючої
ком ісії по тварин­
вона спочатку вчилася в шко­ УРСР. Цього ж року в Києві
ництву.
Як
депутат,
В асиль А р­
лі, а потім у педагогічному тех­ був створений перший в країні
хипович
чуйно
ставиться
до з а ­
нікумі, після закінчення якого науково - дослідний
інститут
почала працювати на благород­ ставкового рибного господарст­ питів і потреб трудящ их, три­
має тісний зв’язок з виборцями.
ній ниві освіти.
ва і т. Мовчан очолив його.
Та недовго довелося займа­
тися навчанням і вихованням
дітвори. Напад фашистських
розбійників у 1941 р. приво­
дить учительку-патріотку до ак­
НСТИТУТ клінічної фізіології імені О. О. Богомольця. Тут
тивної боротьби з ворогом; у
працює Ганна Василівна Мельниченко, кандидат у депу­
січні 1942 р. вона добровільно
тати
Сталінської районної Ради депутатів трудящ их.
вступає до лав Радянської Ар­
Трудовий
шлях цієї простої жінки дуже показовий для на­
мії.
шої радянської дійсності. Закінчивши в 1938 році Київський
Після демобілізації — знову
мирна праця; спочатку—в дитя­ медичний інститут, Ганна Василівна була залиш ена в аспіран­
турі при кафедрі патологічної анатомії. Війна примусила тим­
чих установах, а потім—у відді­
часово припинити роботу над кандидатською дисертацією.
лі кадрів тресту «Укрголоввино».
Працюючи молодшим науковим співробітником Інституту
У березні 1953 року М. П.
фізіології, Ганні Василівна в 1947 році з успіхом захистила
Оскерко була обрана секрета­ кандидатську дисертацію.
рем Сталінської районної Ради
Зараз тов. Мельниченко вивчає вплив ядерних випроміню­
депутатів трудящих.
вань
на організм людини та працює над питанням захисту від
Чуйний, уважний працівник,
їх
дії.
Вона подала до захисту докторську дисертацію .
скромна, проста радянська лю­
Депутатом у районну Раду тов. М ельниченко обирається
дина—такою ми знаємо кому­
ніста Марію Петрівну Оскерко,
вперше. «Я зроблю все, — говорить вона, — щоб виправдати
нашого кандидата в депутати.
високе довір’я моїх виборців».

В Ч Е Н И Й , П А Т Р ІО Т
примусив О. Н. Щербаня на
ЛАВНІ віхи життєвого
С
деякий час залишити люби­
С
шляху віце-президента
му справу. Зі зброєю в ру­
АН УРСР академіка АН
УРСР Щербаня Олександра
Назаровича.
Син українського робітника-залізничника з села Диканьки на Полтавщині, Олек­
сандр Щербань ще з юних
літ всією душею полюбив
техніку, вирішивши присвя­
тити своє життя полегшенню
праці шахтарів, збільшенню
видобутку вугілля.
Після закінчення в 1933
році Дніпропетровського гір­
ничого інституту О. Н. Щер­
бань поглиблює вивчення
любимої справи. В тресті
Доншахтопроекту він пра­
цював на різних посадах —
від інженера-проектувальника до керуючого трестом.
Невтомні творчі шукання
молодого науковця увінчу­
ються в 1939 р. захистом
дисертації на здобуття вче­
ного ступеня кандидата тех­
нічних наук. Це була перша
велика й заслужена перемо­
га.
Наукову роботу молодого
вченого перервала війна. На­
пад фашистських загарбників

ках захищав молодий вчений
рідну землю, своє майбутнє.
Перебуваючи в лавах діючої
армії, О. Н. Щербань прохо­
дить шлях від командира
взводу до командира полку.
За доблесть і геройство він
був нагороджений трьома
орденами 1 бойовими меда­
лями.
Після війни О. Н. Щер­
бань повертається до науко­
вої роботи. В результаті на­
пруженої праці, після склад­
них експериментальних до­
сліджень Олександр Назаро­
вич в 1952 році з успіхом
захищає докторську дисер­
тацію і видає монографію
«Основи теорії і методи теп­
лових розрахунків руднич­
ного повітря».
Автор більше п’ятдесяти
наукових праць і двох вина­
ходів, професор О. Н. Щер­
бань у січні 1957 р. був
обраний
академіком АН
УРСР і віце-президентом АН
УРСР.
Радянські люди по праву
назвали одним Із своїх кан­
дидатів у депутати Київської
міської Ради депутатів тру­
дящих Щербаня Олександра
Назаровича.

Ж інка— науковий прац івн и к

І

B СІ

H А ВИБОРИ!
Технін

ВІРНИЙ СИН РОБІТНИЧОГО КЛАСУ
КТОВИЙ зал університету переповнений.
Тут зібрались студенти, викладачі, адмі­
ністративні працівники цього крупнішого на
Україні вузу. Тут висувають кандидатів у де­
путати місцевих Рад. Коли було назване ім'я
секретаря Сталінського райкому Комуністич­
ної партії України тов. Танченка, в залі почу­
лися оплески.
Всього лише другий рік тов. Танченко пра­
цює секретарем райкому, а трудящі району
(і не тільки комуністи) добре знають його Як
працівника, що глибоко вникає в життя ра­
йону, добре знає людей і чуйно ставиться до
них.
Виходець з робітничої сім’ї, Іван Михай­
лович 16-річним юнаком почав трудове життя.
З того часу шлях тов. Танченка — це шлях
радянського робітника, вченого, партійного ке­
рівника. Закінчивши в 1935 році Харківський
інженерно-економічний інститут, Іван Михай­
лович працює начальником цеху хіміко-фармацевтичного заводу в м. Києві. В роки війни
він, офіцер" Радянської Армії, пройшов довгі
і важкі фронтовіщороги. Після демобілізації—

А

з 1945 року — працює головним Інженером
хіміко-фармацевтичного заводу ім. Ломоносо­
ва, пізніше—головним інженером заводу мед­
препаратів.
За участь у Великій Вітчизняній війні тов.
Танченко одержав бойові нагороди; в 1949
році за виконання важливого урядового зав­
дання він був нагороджений орденом Леніна.
В 1950 р. йому присвоєно звання лауреата
Сталінської премії за розробку і впроваджен­
ня удосконаленого методу в промисловості.
В 1954 р. тов. Танченко захищає дисерта­
цію на здобуття вченого ступеня кандидата
хімічних наук.
У листопаді 1955 року комуністи Сталін­
ського району обрали тов. Танченка першим
секретарем Сталінського РК КП України, во­
сени 1956 року він вдруге обирається секре­
тарем райкому.
Виборці Сталінського району з радістю
віддадуть свої голоси за кандидата в депута­
ти районної Ради депутатів трудящих Івана
Михайловича Танченка, вірного сина партії і
робітничого класу.

Наш о б р а н е ц ь
Федорович Мельник
П АВЛО
народився в 1906 році в
сел і Кацмазово Станіславчицького району Вінницької об­
ласті в сім’ї селянина-бідняка.
Ще працюючи на сільсько­
господарській роботі у рідному
селі, Павло Федорович був се­
кретарем комсомольської орга­
нізації, а з 1926 р. працював на
керівній комсомольській роботі.
В 1927 р. П. Ф. Мельник всту­
пив в ряди КПРС. Після закін­
чення Київського політехнічно­
го інституту тов. Мельник пра­
цював на керівних господар­

ських посадах в м. Києві.
За бойові заслуги на фронтах
Великої Вітчизняної війни він
нагороджений трьома орденами
і двома медалями.
В 1951 р. тов. Мельник був
обраний головою Сталінської
районної Ради депутатів трудя­
щих. Павло Федорович кори­
стується повагою і довір’ям
трудящих Сталінського району.
Колектив працівників Укооп­
спілки висунув тов. Мельника
Павла Федоровича кандидатом
у депутати Сталінської районної
Ради депутатів трудящих.

На захисті
держ авних інтересів
ЕОНІД Семенович Рах­
Л
манов народився у 1918
році.

Рано втративши батька, Лео­
нід Семенович ще з дитячих
років учнем шевця розпочав
свою трудову діяльність. Після
закінчення учительських кур­
сів він працював учителем по­
чаткової школи.
Весь період Великої Вітчиз­
няної війни тов. Рахманов був
на фронті.
Уряд високо оцінив бойові
заслуги тов. Рахманова, наго­
родивши його орденами і меда­
За розвиток охорони здоров’я
лями Радянського Союзу.
Зараз Леонід Семенович Рах­
НАСТАСІЯ Іванівна Келі­
У 1955 році тов. Келіна вдру­
на народилася в 1912 році ге обрана заступником голови манов працює уповноваженим
в м. Цюрюпинську Херсонської виконкому Київської міської Комітету Державної Безпеки по
області. Трудову діяльність во­ Ради депутатів трудящих. Як Сталінському району м. Києва.
на розпочала з 1933 року, піс­ депутат і заступник голови ви­ Колектив працівників Комітету
ля закінчення Харківського пла­ конкому Міськради тов. Келіна знає тов. Рахманова як невтом­
ново-економічного інституту.
проводить значну роботу по ного працівника, який сумлінно
З 1941 року Анастасія Іва­ дальшому розвитку народної і з любов’ю ставиться до вико­
нівна — працівник партійного
нання своїх обов’язків.
освіти та справи охорони здо­
апарату Акмолінського обкому
Колектив КДБ висунув тов.
КП Казахстану, Харківського ров’я, піклується про поліпшен­ Рахманова кандидатом у депу­
міськкому та обкому КПУ і, ня роботи культурних та со­ тати Сталінської районної Ради
нарешті, ЦК КП України.
ціальних закладів м. Києва.
депутатів трудящих.

А

ВЕТЕРАН

П РАЦ І

ко­
Н респондентськанашагрупа
ещ одавно

побувала в гостях у Олек­
сандра Євтихійовича Ша­
тенка, кандидата у депутати
Сталінської районної Ради.
Прийняв він нас привітно,
в світлій, скромно обставленій кімнаті. Після короткого знайомства між нами зав ’язалась щира, невимушена
розмова. Олександр Євтихійович розпитував про інсти­
тут, про його роботу, про
життя студентів. Наша газе­
та, один екземпляр якої ми
дали йому для ознайомлення,
дуже зацікавила його. Ми
розповіли про її виникнення,
зміст і мету.
Олександр
Євтихійович
пригадав свої молоді роки,
коли він 13-літнім хлопчиком
пішов наймитувати, як тяжко
і непосильно довелося йому
працювати, щоб заробити на
прожиття.
Важким і безрадісним бу­
чо життя до Великої Жовт­
невої соціалістичної револю­
ції. Але ці часи відійшли в

»
минуле.
Залпи «Аврори»
сповістили про початок нової
ери...
Активний учасник грізних
боїв за здобуття Великого
Жовтня, тов. Шашенко був
обраний членом батальйонно­
го солдатського комітету. За
завданням
Кишинівської
парторганізації проводив агі­

таційну роботу в армії серед
бійців.
Яка подія у Вашому жит­
ті є найбільш знаменною?—
запитали ми.
— 8 лютого 1918 року —
день, коли я вступив у ряди
Комуністичної партії.
В цей знаменний рік за
завданням тов. Щорса моло­
дий комуніст Шашенко орга­
нізовував партизанські заго­
ни на Чернігівщині, був на­
чальником штабу партизан~ ського загону. Тут же він як
командир кавалерійської ча­
стини Богунського полку про­
водив велику роботу по бо­
ротьбі з бандитизмом і дезер­
тирством.
Розповів Олександр Євти­
хійович 1 про свою політичну
роботу в частинах Радян­
ської Армії, про роботу на
Україні, куди був направле­
ний ЦК КП(б)У у 1920 р.
для проведення в життя
продрозкладки 1 продподатку...
Чим далі, тим активнішого
характеру набувала наша

мережі Київської мі­
ської телефонної стан­
ції з 1937 р. працює Мико­
ла Харитонбвич
Маслюк.
Прийшов він сюди учнем
ФЗО у 1935 році, як тільки
відкрилась ця станція. Через
два роки став монтером, а
пізніше — техніком
лінії
споруджень. В 1953 році по­
ступив у заочний інститут
зв’язку і зараз навчається
на IV курсі без відриву від
виробництва.
— Вчитися ніколи не піз­
но, — говорить Микола Ха­
ритонович.
На автоматизованій теле­
фонній станції тов. Маслюк
працює техніком по контро­
лю виконання плану безава­
рійності і якісного обслуго­
вування мережі.
— Ще мені доручили ма­
леньку роботу, — скромно
розповідає тов. Маслюк. —
Оформляю документацію по
будівництву гуртожитку для
працівників АТС.

У

АТС
— В якому районі?
— На Сирці.
— ІЦс якусь участь бере­
те в громадськокорисній ро­
боті?
— Член цехового коміте­
ту (по лінії профспілки АТС),
відповідальний
за відділ
культмасової роботи.
Невтомно турбується Ми­
кола Харитонович про куль­
турно-масовий сектор проф­
спілкової організації АТС.
—Часто, — говорить він,—
ми разом ходимо в кіно, а
після перегляду кінофільму
влаштовуємо його обгово­
рення.
— Квитки зразу берете
чи замовляєте?
— Звичайно, замовляємо
наперед. Для більшої еконо­
мії часу. Організовуються у
нас і лекції на науково-попу­
лярні теми:
«Виникнення
життя на Землі та інших пла­
нетах», «Сон 1 сновидіння»
та Інші. Нещодавно проведе­
но медичний огляд працівни­
ків АТС для одержання пу­
тівок на лікування та в бу­
динки відпочинку.
В нагороду за успіхи в ро­
боті Микола Харитонович
недавно одержав премію.
Колектив Київської мі- .
ської АТС висунув тов. Мас­
люка кандидатом у депутати
Сталінської районної Ради
депутатів трудящих.

Інспектор но кадрах
З 1944 по 1953 рік тов. За­
Юр’ївна ЗаліК АТЕРИНА
ська народилася у 1907 ро­ ліська працювала секретарем
ці в м. Прилуках Чернігівської
області. Починаючи з 1924 ро­
ку, тов. Заліська працює на
комсомольській роботі в с. Степанівці.
На протязі 1931—37 рр. Ка­
терина Юр’ївна працює в Комарівському РК КПУ, а пізніше—
інструктором відділу пропаган­
ди і агітації Київського обкому
КПУ.

розмова, тим більше ми дові­
дувалися про життєвий шлях
товариша Шашенка.
Працював він на різних
роботах, на різних посадах.
Працював і в системі фінор­
ганів на посаді фінінспектора
і на водному транспорті. Без
відриву від виробництва на­
вчався в політтехнікумі.
З інтересом слухали ми
розповідь Олександра Євти­
хійовича про події Фінлянд­
ської і Великої Вітчизняної
війни, активним учасником
яких він був.
Ні тяжкі рани, ні перелом
правої ноги — ніщо не зло­
мило твердої волі цієї від­
важної людини. Незважаючи
на тяжкий стан здоров'я, він
не залишав мрії про мирну
працю на користь Батьків­
щині, народу.
З 1943 року тов. Шашен­
ко працював головою Хорольської міської Ради. Трудящі
Києва знають Олександра
Євтихійовича як невтомного
працівника на посаді заві­
дуючого Сталінським райфін­
відділом.
Двадцять років чесної са­
мовідданої праці на цьому

виконкому Сталінської район­
ної Ради депутатів трудящих.
П’ять разів вона обиралася де­
путатом Райради.
Зараз Катерина Юр'ївна пра­
цює інспектором по кадрах в
артілі ім. 8 березня. Колектив
працівників артілі висунув тов.
Заліську кандидатом у депута­
ти Сталінської районної Ради
депутатів трудящих.
посту! Без відриву від вироб­
ництва в 1954 р. він закін­
чив фінансово - економічний
інститут.
Зараз Олександру Євтнхійовичу призначено персо­
нальну пенсію республікан­
ського значення. Та, незва­
жаючи на похилий вік, він не
розлучається з роботою, ак­
тивно втручається в життя
району.
В артілях свого району
тов. Шашенко проводить ве­
лику агітмасову роботу, ви­
ступає з бесідами і лекціями
перед населенням.
З 1929 по 1939 рік/Він був
депутатом Київської міської
Ради депутатів трудящих.
З 1947 р. постійно обираєть­
ся депутатом Сталінської ра­
йонної Ради депутатів трудя­
щих.
Олександр Євтихійович за­
певнив нас, що він 1 надалі
буде невтомно працювати на
благо народу.
Д. ВАРЕНИК.

„ Я з н а ю : м іс то б у д е ..."

З ліри чн и х

щ о д е н н и к ів

Микола КРАВЧУК

С Т Е Ж К

и

Дві стежки у полі вузьких простяглись,
Трава поміж них поросла...
Таке говорили, що ніби колись
Тут дівчина з хлопцем іш ла.
Іш ла 1 соромилась, видно, людей
Так близько з коханим іти,
Щ об поміж стежками не м ала вж е де
Трава шовковиста рости...
По травах прим’ятих у літній порі
Дівчата ходили в поля,
Із піснею тихою йшли косарі,
Як хлібом дозріла земля.
Тут бігли хлоп’ята у ліс по гриби,
Збираючи ранків росу,
А вечором синім йшов хлопець сюди
Зустріти дівчину-красу...
Так ходять стезкками -із року у рік —
Трава поміж них поросла —
І так 1 не знають, коли, в який вік
Тут дівчина з хлопцем пройшла.
Та знають одно лиш, що в різні віки,
Коли серед трав-полнну
Вузенькі в поля ідуть поруч стежки,
То сходяться десь у одну.

Берізки

дошки для переходу та для пе­
ревозу вантажу тачками.
Григорій лише посміхався;
запитали ми в літньої жінки,
зійшовши з автобуса.
— Прекрасні люди у нас. Ні
— Ось, — показала вона на дощу, ні грому не бояться.
недавно розпочате будівництво,
— Пробачте, тут ще один
далі якого—пустир, яри, чагар­ Крючков є?
ники...
— Так. То мій двоюрідний
— Нам Укрпромбуд потріб­ брат, Андрій.
но.
— Батько, теж будівельник,
— Так, так... — підтвердила нещодавно пішов на пенсію. Як
вона. — Це він і є.
кажуть, велика рідня, — додав
Добиралися по грузькій, ро- жартома. Почуття гордості за
з’їждженій автомашинами до­ рідних переповнило його; в очах
розі.
заблищали іскорки радості.
— Де можна побачити това­
Показав нам усі ділянки ро­
риша Крючкова? — спитали ми боти на будівництві, закладки
у робітників.
нових корпусів.
— А якого вам? У нас два.
Коли ми поверталися додому,
— Два?
він провів нас до зупинки ав­
— Так. Григорій і Андрій.
тобуса.
— Нам Григорія.
— Грязюка...
— Він там,—показали на не­
Григорій
посміхнувся:
величку будівельну будку.
—
Грузько!..
Погано брести. А
Привітно і люб’язно зустрів
ми,
комсомольці,
горимо бажан­
нас наш кандидат у депутати
Київської міської Ради депута­ ням змінити лице землі. Щоб
замість цієї грязюки був ас­
тів трудящих.
фальт, як . дзеркало, замість
— Ось моя бригада, — пока­
пустиря — красиві
будови.
зав він на групу ще молодих,
Він замріявся, дивлячись вда­
але вже змужнілих у роботі чо­
лину на гуляючу землю... —
ловіків. — Столярно - плотниОсь приїдете до нас через 2 —3
цька. Сам я 1932 року наро­
роки. Побачите тоді Велико-Кидження; комсомолець уже шос­
таївську—не пізнаєте. Тут буде
тий рік. В першому управлінні
ціле місто. Чудове місто! По
працюю з 1954 р. До цього
асфальтованих вулицях підуть
служив у армії, а потім учився
тролейбуси, а там сади фрукто­
в Ленінградському ремісничому
ві... А як зацвітуть!.. Хороше
училищі. Член комсомольсько­
буде. Тільки ж приїжджайте.
го комітету Укрпромбуду.
Обов'язково!
— А як у вас із планом? Ви­
Прощались ми з Григорієм
конуєте?
— Завжди на 150—200 про­ Крючковим та його бригадою
центів. Наше будівельно-мон­ з великою вірою в молоду си­
тажне управління займає пер­ лу. Прощались словами нашого
ше місце серед усіх будівель­
но-монтажних управлінь, — з любимого поета Володимира Во­
лодимировича Маяковського;
гордістю говорить Григорій.
— У вас тут спеціальна май­
«Я знаю:
стерня є?
город будет.
— Ні, зараз такої спеціаль­
Я знаю:
ної майстерні немає. Ось тільки
саду цвесть,
зробимо перше перекриття (це
Когда
незабаром), зразу ж в одному з
такие люди
приміщень влаштуємо майстер­
ню. А зараз працюємо на повіт­
В стране
рі в будках.
советской есть!»
Линув дощ. Великі, важкі
Д. ЧЕРЕДНИЧЕНКО.
краплі падали нестримно в ка­
люжі, через які прокладено
Фото М. Шуряка.
де № 117-й ВеП РОБАЧТЕ,
лико-Китаївської вулиці,—

К иев под пологом лунным
красуется
П олночь, а видно, как днем,
Мы по затихш им,
таинственным улицам
Вместе с тобою идем.
родная,
торопишься
Лучш е взгляни на квартал:
Там по витринам узорны е
роспись
Легкий мороз разбросал.
Очень

Выше ;— Софии холодное
золото,
Тускло м ерцает в снегу;
В итязи в ш лем ах и з сказки
н а д городом
Н аш у лю бовь с тер егу т.

Там, де в травах, зарошених, буйних.
Волошки зірочками цвітуть.
Дві берізки, тендітних і юних.
Ніби сестри-близнята ростуть.
Тихо листя рясне, кучеряве
На легенькому вітрі шумить.
Поглядають сестриці біляві
Соромливо в вечірню блакить...
Ніби юність, що щастя чекає
Із надією в чистих очах,
У траві тут росте-внростає,
Процвіта в голубих волошках,
Ніби то світлоокі дівчата
Сюди вийшли на ранній весні —
Перший раз у житті зустрічати
Ще безхмарні надії ясні.
Перший раз вийшли в поле до жита,
Задивились замріяно в даль...
Тож не можна таких не любити,
Від яких так далека печаль.

Б ез

с л ів ...
Що не в словах за друга

Ми часто слів кількох

д о мо й т ы ,

страх,
чекаєм,
Щ
о
не
в
словах
за
друга
Щоб звірить друга почуття,
муки,
А те відоме забуваєм,
Любов і віра не в словах.
Що не в словах весь
зміст життя. Велика честь тому, хто знає
1 хто повірить в те зумів.
Що не в словах весь
Щ о щиро друг його кохає.
ж аль розлуки, Б ез зайвих, часто сірих слів.

В небе над ними, смотри,
ясноокая,
Вы ш ки аж у р н о й огни.
В за в т р а , п р екр асн о е
и недалекое,
П уть освещ аю т они.
С горки откры ли сь
бескрайнею чашею
В еч н ы е воды Днепра...
Р а з в е не счастье по городу

нашему
В м есте бродить до утра?
Ч то ж ты торопишься?
Д ень приближается
Гонит сом нения прочь.
К а ж д ы м ды ханьем твоим
согревается
Э та вол ш еб н ая ночь.
* * *

Мне любовь нужна
В с к а зк е у арабов говорится:
Ж и зн ь ж и вет, пока с
Любовью дружит
И , п окуд а с ней не
разлучится,
Ч ел овеку верой-правдой

служит.

М не лю бовь к тебе нужна,
как птице
В оздух д л я свободного
паренья.
Десять весен вж е промчали
К ак питаю щей весь мир
Якось вранці, в травні
пшенице
води,
гомінкому,
Відгриміла вж е давно війна...
С олнце в дни июньского
Плив туман з садів на
цветеньятихий став... Повернувся батько із походу,
А від дядька й вісточки нема.
Дядько мій на конику баскому
Ну ж не плач, бабусю,
С ней я гор сворачивать
У Червоне військо вирушав.
не буг
втри
сльозину,
Посміхнувся; «Повернуся,
Щоб
довіку
край
наш
Но
в
краю
,
что
нам
всего
v
будьте!»
дороже
розквітав,
Ще й мене в чоло поцілував.
Він за наш у рідну
Я закончу путь свой так,
«Батька ж там побачить
Б атьківщ и н у
что лй£
не забудьте»,— У бою своє ж и ття віддав.
С каж ут; да, он жизнь
Я ще раз тихо нагадав.
В. Б Е Д Р И Н Е Ц Ь .
недаром прожи'

З Г А Д К А

А. ДЬЯЧЕНКО.
П Е Р В Ы Й

Л А Н Д Ы Ш

Первый ландыш с бледною коронкою
мне всегда тебя напоминает
Ты как ландыш
хрупкая и тонкая,
и как ландыш
юная такая...
Если б всех людей нездешней силою
превратили в разные растения,
Я уверен: ты бы стала, милая,
ландышем апрельского цветенияТолько кто ж такого превращения
для своей любимой пожелает?
Лучше молодости
нет цветения,
лучше милой ландыш не бывает!
—

—

С тр у н к а, по-справжньому
вродлива

Д о кого горнеш ся грайливо?
Н а скрон ях в нього сивіша,
А дом а — діти і жона...
О тям сь, бо молодість
загине
Х то перш у розлюбив —
десяту кине
М. ВИСОЦЬКИЙ.

—

В. ПЕТЬКО.

Р ед ак тор В. ПЕРЕДЕРІЙ