Файл #102: "За педагогічні кадри. № 4 (16) (1 лютого 1957 року)"

Юначе славний, люба
юнко, до вас мої слова
До молоді мій чистий голос:
не відступайте ні на волос
од викривань ворожих справ.
Так Ленін нам заповідав!
Не піддавайтеся омані!
Гарячі будьте, полум’яні!
Хай ворогів разить розброд, за дружбу стійте, за народ!
Юначе славний, люба юнко!
Коли гадюка в’ється в’юнко,
щоб яд в людину упустить,
не треба ждати — треба бить!

Мистецтво мертве в них,
астральне,—

у нас же дійсністю реальне;
у них — далеке від людей,
в нас — повне людськості
ідей;
в них пахне бізнесом,
продажне;
в нас — до потреб людей
уважне.
У них антнморальність,

З а п е д а г o г іч н і
К А Д Р И
1

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ I
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

труд!

Агітпункт активізує свою роботу

Юначе славний, юнко люба!
Коли стоїть питання руба,

Коротко
Кафедри суспільних наук на­
шого інституту випустили у
світ новий том Наукових за­
писок.
У збірнику вміщено 12 ста­
тей викладачів та аспірантів
кафедр.
Серед них стаття
Л. П. Тендереса «Стан роботи
партійних організацій по лікві­
дації неписьменності трудящих
Радянської України на кінець
1929 року», В. Є. Лобурця
«Заходи Комуністичної партії
по підготовці кадрів робітничо­
го класу промисловості на Ук­
раїні в 1921 —1925 рр.», М. С.
Короля «До питання про мето­
дику визначення собівартості
колгоспної продукції», В. В.
Єрмака «К. Маркс і Ф. Енгельс
про історичну необхідність сою­
зу робітничого класу та селян­
ства», О. П. Павелка «М. М.
Коцюбинський як матеріаліст
та атеїст» та ін.
* * *
У наш інститут прибуло 22
студенти Московського місько­
го педагогічного інституту імені
В. П. Потьомкіна на чолі з до­
центом О. О. Коленкіним для
ознайомлення з постановкою по­
літехнічного навчання в Києві.
Комітет ЛКСМУ організував
для московських друзів екскурсії по історичних місцях Києва, познайомив їх з умовами
навчання в нашому інституті,
Кафедра педагогіки підготувала

Агітпункт виборчої дільниці
№ 6 по виборах до Київської
обласної, міської та Сталінської
районної Рад депутатів трудя­
щих
розгорнув
роботу. З
14-ої до 22-ої години тут чер­
гують члени комісії та агітато­
ри. Виборці можуть прочитати
газети, журнали, оглянути фо­
томонтажі, що розповідають про
величні завдання, накреслені
XX з’їздом КПРС. На столах
і книжкових вітринах до послуг
виборців різноманітна літера­
тура, яка роз’яснює положення
про вибори, питання державно­
го устрою СРСР та УРСР.
В агітпункті є радіо, телеві­
зор. Кожного четверга з 19 до
21 години працює юридична
консультація. Для виборців ор­
ганізовано консультації лікаря
(по п’ятницях) та консультації з
питань виховання і навчання ді­
тей (по вівторках), а також пе­
ревірку тиражів державних по­
зик (по понеділках).
25 січня на агітпункті від­
бувся вечір, на
якому було

прочитано лекцію про міжна­
родне становище та силами ін­
ституту дано цікавий концерт
художньої самодіяльності.
В центрі нашої постійної ува­
ги — робота з агітаторами.
Треба сказати, що агітколек­
тив виборчої дільниці № 6 пра­
цює ще недостатньо. Семінари
відвідують не всі агітатори, В
окремих
квартирах виборців
агітатори бувають рідко; напри­
клад, по вулиці І. Франка, 28
кв. 10 (агітатори Пригара, Ковбасенко — 32
математична
група). Старші агітатори слабо
контролюють роботу своїх мо­
лодих товаришів, мало цікавля­
ться обліком виконаної роботи.
Наше завдання на найближ­
чий час — організувати зуст­
річ виборців з депутатом Ста­
лінської районної Ради депута­
тів трудящих, головою райви­
конкому тов. Мельником П. Ф.
М. ТАРАБАН,
зав. агітпунктом вибор­
чої дільниці № 6.

НАШ А Г І Т К О Л Е К Т И В
Понад сімдесят агітаторів фізико-математичного 1 педаго­
гічного факультетів працюють на виборчій дільниці Ма 6, об­
слуговуючи десять будинків по вулиці І. Франка. Агітаторами
працюють студенти III і IV курсів, аспіранти та викладачі
інституту.
Більшість агітаторів по три-чотири рази відвідала вибор­
ців, уточнила списки їх по квартирах і подала відомості на
агітпункти, провела бесіди з виборцями про радянську виборчу
систему, братерську дружбу народів СРСР і інтернаціональну
єдність робітників усього світу.
Найближче завдання нашого агітколективу — остаточно
закінчити там. де це ще не зроблено, облік виборців і провести
наступну бесіду на тему: «Ради депутатів трудящих — полі­
тична основа СРСР*.
М. БЕРЕЖНИЙ.

Відкриття
наукової сесії

1 провела відповідні консультації для студентів і ознайомила
їх з усім новим у запровадженні політехнічного
навчання в
школах Києва та у підготовці
30 січня
розпочала свою
студентів
до
політехнізації
роботу сесія кафедр нашого
шкільного навчання.
інституту присвячена підсум­
кам науково-дослідної роботи
професорсько - викладацького
Як могутнє політичне утвердження міцності радянської складу Інституту за 1956 рік.
держави, глибокого патріотизму її народу, звучать слова по­ В роботі сесії приймає участь
лум’яного борця за щастя Батьківщини:
понад 200 наукових працівни­
«Те, що воскресло, ми не згубим.
ків, викладачів та аспірантів ін­
Радянську землю палко любим!
ституту.
І будемо її любить;
В перший день на пленарному
і боронити кожну мить.
Виразно у вірші проходить тема боротьби двох світів — засіданні учасники сесії прослу­
хали повідомлення директора
соціалістичного і капіталістичного.
Інституту
про стан науково-до­
На одному полюсі — людяність, краса, багатогранне жит­
слідної
роботи
в інституті за ми­
тя, розквіт, «здоров’я, геройство, труд», упевненість 1 бадьо­
нулий
рік
і
доповіді
кандидата
рість.
педагогічних наук доцента Г. 3.
На другому — скажена лють імперіалістичної реакції, за­
Івашини «Шляхи зв’язку педа­
гнивання і розклад буржуазної культури, продажність ми­
гогічного вузу з школою» та
стецтва, «антнморальність, бруд».
професора Г. С. Костюка «Пси­
Ця антитеза 1 глибоко схвильований, піднесений оратор­ хологічні основи майстерності
ський тон вірша надають творові особливо гострої політичної виховання».
цілеспрямованості і актуальності.
31 січня почали роботу секції
Г. МЕЛЬНИЧЕНКО,
суспільних, педагогічних та фі­
студентка III курсу мовно-літературного факультету.
лологічних наук.

В і р ш в и с о к о г о п о л іт и ч н о г о з в у ч а н н я
Вірш Павла Григоровича Тичини «Юначе славний, люба
юнко, до вас мої слова» — це палке звернення поета-патріота
до молоді, яке не може не хвилювати радянських юнаків і
дівчат.
Поет великих політичних тем, поет-трибун, Павло Григоро­
вич Тичина говорить про міжнародні політичні події і піднімає
питання, що так глибоко хвилюють радянських людей.
Кожний рядок вірша, як відточений стальний клинок, не­
щадно викриває безумства капіталістичного світу, нові кри­
ваві задуми ворогів, їх підступність, брехню, звірства і за­
кликає радянську молодь до пильності, до «викривань воро­
жих справ», до готовності дати гідну відсіч ворогам.
Чуючи свою близьку агонію, вороги намагаються брехнею
й підлістю ввести народи світу в оману, посіяти розлад і непо­
розуміння, щоб потім загарбати собі колонії, збільшити свої
прибутки і задушити свободу.
Поет звертається до радянської молоді:
«Юначе славний, юнко люба!
Коли стоїть питання руба,
щоб захищати світ новий, —
удар готуй ти лобовий!»

Ціна 15 коп.

Назустріч виборамдо місцевих Рад

бруд,—

здоров’я в нас, геройство,

Чи слово, пісня, чн картина —
Щоб захищати світ новий, —
завжди в нас славиться людина,
удар готуй ти лобовий!
радянська, наша — й та, що
скрізь
її
гнітить
ворожа
слизь.
Бува, як недруг тлінним духом
тобі нашепче щось на вухо,—
одплюнь, працюй, будуй і рий... Що значить: труд, реальні дії?
Ми сокрушили світ старий!
Це і романтика і мрії,
революційності зоря:
в нас край новий, нові моря!..
Народи світу поскресали,
бо ми «Свобода!» написали
на прапорі, де міць твоя,
Життя зросло багатогранне!
В нім людське ставлення
де образ Леніна сія!
гуманне
Мутні потоки десь болбочуть?... до всіх, хто дійсно йде за мир,
росте і в глибину і в шир.
Ми знаєм: вороги нас хочуть
тримать на тихому вогні.
Ми не стеряємось — о, ні!
Тісніше станьмо, комуністи!
На нас хтось хоче знов насісти,
Те, що воскресло, ми не згубим. брехнею діє в боротьбі,
Радянську землю палко любим! ті ж, що вагаються,— й собі...
І будемо її любить
1 боронити кожну МИТЬ’.
Не бачать лісу, лиш дерева...
Тож Революція Жовтнева
нам шлях відкрила — й ми
Від озвірілої навали
йдемо.
свободу в Жовтні звоювали,
Змінить?
—
нікому
не
дамо!
щоб не було вже більш біди,
твої ж батьки, твої діди.
Юначе славний, юнко люба!
Коли стоїть питання руба,
її ти бережи, юначе!
щоб захищати світ новий,—
На Заході кубло звіряче
удар готуй ти лобовий!
розворушилося... Пильнуй!
Всі плани ворогів руйнуй!
їх цюка вже сокира — згуба:
Ірландія, Алжір і Куба...
їх жир росте на капіталі,
Свої ще безробітні теж —
їх тягне ще кудись у далі.
росте обурення без меж!
А хто їх просить, де й коли?
Сліди криваві попливли
Ревізія комусь вигідна?
Яка то думка жалка-бідна!
од їх непроханих візитів,
од їх фальшивих в пресі звітів, Нам шлях — один — його вітай:
що нібито й вони за мир.
тепер по Жовтню йде й Китай.
Яка брехня! Еж звір — е звір.
До молоді мій чистий голос:
не відступайте ні на волос
Нема в них ЛЮДИНИ права.
За що злочинная орава
од викривань ворожих справ.
вбиває негрів? Не коривсь? — Так Ленін нам заповідав!
що негром, бач, він уродивсь.
Не піддавайтеся омані!
В передчуванні злих агоній
Гарячі будьте, полум'яні!
спішать вони до всіх колоній — Хай ворогів разить
гвіздком, щоб їх собі прибить,
розброд, —
а люди? — можна і втопить.
за дружбу стійте, за народ!

ЛЮТОГО
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 4 ( 16)

Екзаменаційна сесія— звіт перед державою
Ф ізи к о -м ат ем а тичний ф акультет
під ч ас з и м о в о ї е к зам ен ац ій н о ї

Наслідки екзаменів на IV курсах мовнолітературного факультету
УКРАЇНСЬКИЙ ВІДДІЛ
Політекономію — з 74 студентів склали:
на «відмінно» — 24, на «добре» — 48, на
«задовільно» — 2 (Н. Шпакович і Л. Гржесяк).
Історію української літературної мови—з
48 студентів склали: на «відмінно» — 20, на
«добре» — 28.
Методику викладання української мови —
з 52 студентів склали: на «відмінно» — 24,
на «добре» — 28.
Російську мову — з 50 студентів склали:
на «відмінно» — 22, на «добре» — 28.
Всього на курсі українського відділу з
224 оцінок:
«відмінно» — 90 (40,2 процента);
«добре» — 132 (58,9 процента);
«задовільно» — 2 (0,9 процента).
РОСІЙСЬКИЙ ВІДДІЛ
Політекономію—з 69 студентів склали: на
«відмінно» — 26, на «добре» — 34, на"*за-

Що
На мовно-літературному фа­
культеті підготовка до зимової
екзаменаційної сесії розпоча­
лася давно. Питання підготов­
ки до екзаменаційної сесії об­
говорювалось на засіданні ка­
федр, на відкритих партійних
зборах факультету.
Вчасно проведено курсові збо­
ри, де студентів ознайомлено з
новим 5-річним навчальним пла­
ном факультету та з навчаль­
ним планом на 1956— 1957 уч­
бовий рік.
На окремих курсових зборах
обговорювалось питання само­
стійної роботи студентів, а та­
кож питання підготовки до ек­
заменаційної сесії. Проведена
відповідна робота з агітатора­
ми академічних груп. Кафедри
факультету склали списки ре­
комендованої літератури з ди­
сциплін, які винесені на екза­
менаційну сесію. Програми і

Слідами наших виступів
У газеті «За педагогічні кад­
ри» № 11 за 21 грудня 1956 р.
було надруковано статтю «Усу­
нути серйозні недоліки». В ній
гостро критикувалася робота
редколегії
педагогічного фа­
культету.
Як повідомили нашу редак­
цію, партбюро факультету разом
з деканатом розглянуло питання
про роботу редколегії і визнало
критику правильною. Затвер­
джено новий склад редколегії.
Під час екзаменаційної сесії
випускатимуться блискавки, в
яких буде висвітлюватися хід
екзаменів на факультеті.

довільно» — 9 (П. Хаменушко, 3 . Примаченко, Л. Граховецька, Г. Кочергіна, Н. Потапен­
ко, Т. Баглін, А. Кустовська, Г. Клнмчук,
Г. Толокно).
Методику викладання російської мови —
з 47 студентів склали: на «відмінно» — 23,
на «добре» — 22, на
«задовільно» — 2
(Л. Щербакова, Г. Толокно).
Історію російської літературної мови —
з 45 студентів склали: на «відмінно» — 26,
на «добре» — 11, на «задовільно» — З
( Л . Граховецька, Є. Федченко, Г. Толокно).
Українську мову — з 39 студентів склали:
на «відмінно» — 14, на «добре» — 19, на
«задовільно» — 6 (Н. Калачник, П. Новоселецька, Л. Пархоменко, В. Петько, В. Тро­
шина, Л. Щербакова).
Всього на IV курсі російського відділу з
200 оцінок:
«відмінно» — 89 (44,5 процента);
«добре» — 91 (45,5 процента);
«задовільно» — 20 (10 процентів).

нам и зроблено
списки рекомендованої літера­
тури є в кабінетах мовознавст­
ва і літератури. Складено гра­
фік консультацій.
Щоденно в кабінеті мово­
знавства працюють понад 100
студентів, в кабінеті літерату­
ри — понад 70.
Деканат і громадські органі­
зації факультету вживали всіх
заходів для ліквідації академзаборгованості студентів. Проте
і на сьогодні студенти II курсу
російського відділу С. Кочубей,
Г. Минько не склали заліку з
сучасної російської мови, сту­
дент М. Селімов не ліквідував
академзаборгованості з сучас­
ної російської мови (залік) і
старослов’янської мови (залік і
екзамен); студентка Є. Гольденберг, яка переведена до нашого
інституту з Кутаїського пед­
інституту, ще не склала екзаме­
ну з старослов’янської мови і
заліку з діалектології.
Деканат- ще раз попередив
ЛИСТ

ДО

студентів Г. Минько, С. Кочу­
бей і Є. Гольденберг, що, коли
вони не ліквідують академза­
боргованості до кінця січня,
буде поставлено питання про
відчислення їх з інституту.
На IV курсі мовно-літератур­
ного факультету екзаменаційна
сесія провадилась' з 1-го по 23
січня. На екзамени з ’явились всі
студенти, крім 3. Левченко і
Л. Геращенко, які перебувають
у лікарні.
Відповіді на екзаменах свід­
чать про те, що студенти добре
знають програмний матеріал і
набули практичних навичок, не­
обхідних для роботи в школі.
На екзаменах з методики викла­
дання української 1 російської
мов студенти ілюстрували тео­
ретичні питання прикладами з
свого власного досвіду роботи в
школі.
А. ДЕРКАЧ,
заступник декана мовнолітературного факультету.

сесії
Ось уже цілий семестр, як груп математиків про достроко­
фізико-математичний факультет ве складання ек зам ену з теорії
працює за новим навчальним чисел всією групою. Саме цією
планом. Зараз можна підвести обставиною і пояснюється той
деякі попередні підсумки ц ієї ф акт, що не всі студенти зумі­
ли добре підготуватися до цьовеликої роботи.
І Основною особливістю ново­ го екзам ену, і десять чоловік з
задовільні оцін­
го навчального плану є те, що 51 одер ж али
він передбачає розгортання са­ ки. Це О. Кобець, В. Петрухан.
мостійної
роботи
студентів. Н. Боровик, Г. Старик, Л. Кузь­
Вперше в цьому семестрі сту­ ко та інші.
денти IV курсу
мали день
Можна сказати, що залікова
самостійної
роботи, студен­ сесія на факультеті
пройшла
ти інших курсів теж мали успішно. А ле й тут були вияв­
щотижня один-два дні з дво­ лені недоліки. Не можна не на­
ма парами академічного навчан­ звати прізвища
студентів 34
ня. На початку семестру всі групи фізиків А . Золотарського
викладачі факультету на лек­ і Т. Рак, які до цього часу не
ціях дали студентам список ос­ склали залік з методики фізи­
новної і додаткової літератури ки, С. Гамарник, яка не скла­
з кожного предмета. У фізично­ ла залік з теоретичної механі­
му і математичному кабінетах, ки, студентки 31 групи мате­
у кабінетах методики фізики та матиків І. Б евзи, яка не склала
креслення майже з самого по­ залік з креслення, студентки 12
чатку семестру були вивішені групи фізиків Ж. Лихоліт, яка
програми, списки літератури; не склала залік по фізкультурі.
основна література виставлене До цього часу не склали залі к
у вітринах. У лабораторіях і з історії КПРС студенти ІІ-го
кабінетах виставлені та піді­ курсу
В. Ж ук,
О. Томко,
брані наочні приладдя, фізичні А. Бурлов, 3 . Поліщ ук, В. Хроприлади, математичні моделі і пачевський,
В .
Похвалітова,
т. 1н. Правда, треба відмітити, С. Ж абинський, М. Нечипоренко
що у нас далеко не все гаразд і В. Цапенко. Х очеться цим то­
з наочними приладами з таких варишам ще р а з нагадати сло­
предметів, як технологія та ва М. І. К алініна, який в одно­
опір матеріалів, ще мало в біб­ му з своїх
виступів
перед
ліотеці і кабінетах інституту учителями підкреслив, яке вели­
літератури з цих предметів.
ке значення м ає дл я їх роботи
марксистськоПерші наслідки екзаменів по­ глибоке знання
казують, що переважна біль­ ленінської теорії:
«Вивчення
марксизму-ленішість студентів сумлінно стави­
ться до своєї роботи, глибоко нізму потрібно не зар ади само­
вникає у вивчення
фахових го вивчення, не дл я проформи.
предметів, старанно готується Ми вивчаємо марксизм -ленінізм
до вивчення питань марксист­ не для того, щ об знати його
сько-ленінської теорії. Деяка формально, як р аніш е вивчали
частина студентів достроково катехізис. Ми вивчаємо мар­
склала екзамени з того чи ін­ ксизм-ленінізм, як м етод, як
шого предмета і цим самим знаряддя, при доп ом озі якого
звільнила собі час для більш ми правильно визначимо наш у
поглибленої роботи над іншими політичну, громадську і особи­
предметами. Треба відмітити, сту поведінку. Ми вважаємо,
що деякі групи студентів, не­ що це — саме могутнє знаряд­
вірно зрозумівши
положення дя людини в ї ї практичному
про дострокове складання екза­ житті».
менів, хотіли скласти достроко­
На закінчення хочеться поба­
во останній за розкладом екза­
мен, щоб збільшити собі число жати нашим студентам глибоко
днів на зимові канікули. Окремі продуманих, змістовних відпо­
студенти невірно оцінили свої відей на екзаменах, успішного
сили і одержали при достро­ закінчення зимової екзамена­
ковому
складанні екзаменів
ційної сесії.
задовільні оцінки (студент 44
Г. К О РДУ Н ,
групи фізиків т. Ємець). Не
заступник декана фізикоможна також вважати правиль­
математнчного ф акульте­
ту.
ним рішення активу 32 та 33

РЕДАКЦІЇ

Зволікання важ ливої сп рави
профоргів (А. П. Карлова —
фізико-математичний
факуль­
тет, Є. І. Коган — бухгалтерія
і ін.) поставилися до справи
безвідповідально: потрібних да­
Вже повідомлено профоргів них в МК до цього часу не
одержали.
про
те, які
заходи треба
провести в групах, щоб своє­
Товариші профорги повинні
часно забезпечити путівками зрозуміти, нарешті, що успіх
всіх бажаючих відпочити. Ми оздоровчої кампанії в значній
сподівалися, що у найближчі мірі залежить від того, як і ко­
дні профорги додадуть у МК ли будуть зібрані та подані в
списки бажаючих придбати пу­ МК інституту необхідні мате­
тівки і всі необхідні дані для ріали.
Н. СУРОВА,
ццого. Та, на жаль, більшість
'
член МК профспілки.

Місцевком нашого інституту
заздалегідь розпочинає підго­
товку до оздоровлення членів
профспілки у 1957 році.

Завідуючі кафедрами розповідають...
Кафедра методики мови й л ітератури на протязі ряду років
працює над проблемою підне­
сення якості викладання мови
та літератури в середній школі
відповідно до тих вимог, які
ставлять перед школою Партія
і Уряд. Така спрямованість
наукової роботи кафедри пози­
тивно відбивається на змісті
курсів, що їх читають члени
кафедри: у курсах з’ясовуються
принципові питання методики
мови й літератури, аналізуєть­
ся досвід радянської школи з
світлі завдань комуністичного
виховання молоді.

Редакція газети зверну­
лась до керівників ряду ка­
федр інституту з проханням
розповісти про наслідки на­
уково-дослідної роботи ка­
федр у минулому році та по­
ділитися творчими планами
на 1957 р.
Нижче друкуємо інформа­
ції керівників кафедр: до­
цента Ф. Ф. Бугайка, до­
цента Д. Ф. Ніколенка і до­
цента Б. П. Страхова.

вміщена стаття Т. Ф. Бугайко
про контакт у роботі вчителів
української та російської літе­
ратур в школах УРСР, а та­
кож ряд
методичних статей:
М. К. Тищенка — «Структура
й типи уроків з граматики ук­
раїнської мови». — проблемна
стаття, яка пропонує цікаву си­
стему організації уроків; В. С.
Савенко надрукувала статтю
про позакласну роботу з літе­
ратури; Ф. X. Гурвич — про
освітньо-виховне
значення
творчості Н. Забіли; Л. О. Бія­
тенко —про використання кар­
тин на уроках російської та
української мов.

Кафедра наполегливо працює
над підвищенням наукової ква­
ліфікації своїх членів: М. А.
Руденко та М. В. Бардаш вже
склали кандидатський мінімум
і закінчують дисертації; Л. О.
Біятенко подала кандидатську
дисертацію до
захисту; інші
члени кафедри продовжують
працювати над методичними
проблемами.
Члени кафедри безпосеред­
ньо зв’язані з дванадцятьма мі­
ськими школами і чотирма сіль­
ськими. Крім того,
кафедра
Члени кафедри
виконали
підтримує дружній контакт з
наукові роботи.
Київським міським і з денними свої планові
обласними інститутами удоско­ Поза планом вони працювали
налення
кваліфікації вчите­ над програмами для середніх
лів. З допомогою учительського шкіл і вузів. Міністерство ви­
активу, що згуртувався навко­ щої школи УРСР ухвалило й
ло кафедри, члени кафедри ви­ видало програму для універси­
вчають передовий педагогічний тетів з методики викладання лі­
тератури, складену Ф. Ф. Будосвід.
гайком
разом з А. П. КорПлан наукової роботи кафед­
жуповою, доцентом Чернівець­
ри на 1956 рік включав питан­
ня гносеології, вивчення пере­ кого університету.

Бугайко — «Примірці уроки з
літературного читання у 5 кл.».
М. А. Руденко, Т. Ф. Бугайко і
М. В. Гардаш
надрукували
сім статей в українському та
російському методичних журна­
лах.
Кафедра працювала також
над вивченням досвіду шкіл в
країнах народної демократії.
Для ознайомлення радянських
учителів з досвідом зарубіжних
шкіл надруковано статті Т. Ф.
Бугайко: «Русская литература
в общеобразовательной школе
Болгарской Народной Республи­
ки», у журналі «Литература в
школе
та «Полоністика» —
журнал для вчителів», надру­
кована в українському журналі
«Література в школі». Всього
друковані роботи членів ка­
федри за 1956 рік складають 45
друкованих аркушів.
Кафедра популяризує роботи
своїх співробітників серед учи­
телів, організовує обговорення
робіт по школах. Дружня кри­
тика вчительства допомагає ка­
федрі усувати хиби, намітити
дальші перспективи роботи.

(Продовжуємо обговорення статті П. І. Хакала. Днв.
«За педагогічні кадри» № 2 (14) за 18 січня 1957 р.)

У цьому році наш інститут
прийняв до аспірантури людей,
які. крім відмінної теоретичної
підготовки, мали певний стаж
роботи по даній спеціальності.
Захист дисертацій відбуватиме­
ться тепер лише після опублі­
кування певних розділів дисер­
таційних робіт для попередньо­
го ознайомлення громадськості
з їх науковою цінністю і т. 1н.
Усе це, без сумніву, дасть по­
зитивні результати у підготов­
ці не тільки наукових робітни­
ків, але й педагогів для вузів.
Якщо перше завдання — на­
писання дисертації — раніше у
аспіранта було основним, то на
друге завдання — підготовку
до
викладання
у
вузі —
мало зверталося уваги. І, зви­
чайно, правильно відмітив тов.
П. І. Хакало, що в цьому від­
ношенні ще
«не використані
всі ті можливості, які інститут
має в своєму розпорядженні».
Справді, досі
педпрактиці
аспірантів приділялась недо­
статня увага. Наприклад, рідко
обговорювались лекції і прак­
тичні чи семінарські
заняття
аспірантів; крім наукових ке­
рівників, мало хто із членів
кафедри цікавився прочитаною
лекцією або проведеним прак­
тичним заняттям чи семінаром
аспіранта. Молодим викладачам
у цьому відношенні приділялось

більше уваги, але, з другого
боку, таких викладачів наван­
тажували значною кількістю
лекційних годин, давали їм по
два, а то й по три серйозних
громадських доручення, що,
звичайно, не могло не вплину­
ти на якість їх підготовки до
лекцій і практичних занять.
Але, як мені
здається, не
можна погодитись із П. І. Хакалом в тому, що підготовка кад­
рів викладачів для вищої шко­
ли цілком випала з уваги ро­
боти кафедр інституту. Тут я
цілком приєднуюсь до заува­
жень аспіранта кафедри еле­
ментарної математики і мето­
дики математики М. Матюхн, у
яких відмічено те, що робить­
ся в цьому напрямі. До пропо­
зицій М. Матюхн можна було б
ще додати, щоб при атеста­
ції аспірантів кафедри врахо­
вувались і результати педпрак­
тики.
Можливо, доцільно буде за­
провадити стенографування де­
яких лекцій і практичних за­
нять з наступним їх рецензу­
ванням та обговоренням. Здійс­
нення всіх цих заходів, безпе­
речно, підніме рівень підго­
товки викладачів через аспі­
рантуру в наших вузах.
А. БУРЯЧОК,
ст. викладач кафедри ук­
раїнської мови.

Готувати до практичної
діяльності

дової спадщини і узагальнення
Члени кафедри видали дві
досвіду радянської школи.
книги: М. К. Тищенко — «Ви­
У 1956 році кафедра видала кладання частин мови в 5 —
XXI том «Наукових записок», де 7 кл.», Т. Ф. Бугайко і Ф, Ф.

У 1956 році члени кафедри стерства вищої освіти і Міні­
російської мови виконали знач­ стерства освіти УРСР: рецензу­
підручників
ну науково-дослідну
роботу. валися рукописи
Члени кафедри О. Г. Киричен­ для педвузів, готувалися нау­
ко, В. Л. Рінберг, Б. П. Стра­ кові праці до друку, члени ка­
хов продовжували працювати федри працювали у постійних
над докторськими дисертація­ наукових і науково-методичних
(О. Г. Кириченко,
ми; Н. Т. Проніна, Р. І. Сидо- комісіях
' ренко — над кандидатськими Н. В. Сурова та інші).
дисертаціями, інші члени ка­
У цьому навчальному році
федри — Н. В. Сурова, П. М. дещо поліпшилися умови для
Кульчицька, К. І. Павлова — наукової роботи — порівняно з
закінчували теоретичні дослі­ минулими роками зменшилося
дження.
загальне педагогічне наванта­
Тематика всіх наукових робіт ження викладачів.
кафедри актуальна;
успішне
Міцніє і розширюється зв’я­
виконання їх
сприятиме роз­ зок кафедри з школою і вчите­
в’язанню ще не вирішених пи­ лями. При читанні теоретич­
тань теорії та
історії мови. них курсів і особливо при про­
Шість наукових робіт, викона­ веденні практичних занять ви­
них членами кафедри, увійшли кладачі постійно пам’ятають, що
в черговий випуск Наукових за­ наші студенти — майбутні вчи­
писок інституту.
телі середньої школи. Особливу
Багато часу, праці і уваги увагу приділяють
викладачі
приділили члени кафедри ре­ тим питанням, які будуть мати
цензуванню
окремих розділів велике значення для студентів
• дисертацій аспірантів, статей у майбутній роботі.
тощо. Немало зроблено на ка­
Протягом року Н. В. Суро­
федрі і за дорученням Міні­ ва, П. М. Кульчицька та інші

читали доповіді вчителям шкіл
Києво-Святошинського району,
відвідали ряд уроків і подали
вчителям конкретну методичну
і теоретичну допомогу.
Надалі зв’язки членів ка­
федри з вчителями міста повин­
ні міцніти: ми думаємо запро­
шувати вчителів на засідання
кафедри для обговорення нау­
кових і науково-педагогічних
питань, залучати вчителів до
наукової роботи. Такий контакт
корисний не тільки для вчите­
лів шкіл, але і для членів ка­
федри, бо робить їх роботу у
вузі цілеспрямованою, більш
відповідною вимогам саме педа­
гогічного вузу!

навчального матеріалу»; доцент
Д. Ф. Ніколенко — над психо­
логічним питанням вибору уч­
нями професії. Асистент Л. М,
Безотосна закінчила свою кан­
дидатську дисертацію на тему:
«Психологічні погляди Антоно­
вича». П'ять тем (з шести за­
планованих) закінчено повністю.
Виконані теми мають безпо­
середнє відношення до навчаль­
но-виховної роботи з дітьми в
школах.
Члени кафедри виступили та­
кож з рядом статей в журналах

і газетах (Г. С. Костюк, П. Р.
Чамата, Д. Ф. Ніколенко і Б. Н.
Зальцман). Крім того, кафедра
в 1956 р. опрацювала проекти
програм з загальної, дитячої і
педагогічної психологій.
Кафедра опрацювала план
роботи на шосту п'ятирічку, в
якому значну увагу приділено
питанням політехнічного на­
вчання. Успішне виконання по­
ставлених завдань допоможе на­
шій школі здійснити політехніч­
не навчання дітей у школі та
підготувати їх до практичної
діяльності.

У минулому році члени ка­
федри психології працювали
над плановими науковими тема­
ми, з яких одна — докторська,
дві —кандидатських дисертації
і одна — монографія. Проф.
Г. С. Костюк працював над
проблемою розвитку поняття чи­
сла у дітей, доц. П. Р. Чамаг,
та — над проблемою розвитку
самодіяльності у дітей, старший
викладач кафедри Б. Н. Зальц­
ман — над питанням: «Образ- і
слово у запам’ятанні учнями

Справа, про яку не слід забувати

Питання, порушені в статті
«Справа, про яку не слід за­
бувати», жваво обговорювалися
нашими аспірантами. Справді,
здобути певний досвід для прак­
тичної роботи у вищііі школі —
надзвичайно важливо.
За три місяці навчання в ас­
пірантурі ми прослухали півто­
ра десятка лекцій,
відвідали
дві відкритих лекції, відвідує­
мо засідання кафедри. Нам по­
ки ще важко судити самим про
те, як проводиться в інституті
педагогічна практика аспірантів.
Але ми цікавилися цим пи­
танням. З розповідей аспіран­
тів другого і третього років на­
вчання ясно, що аспіранти ві­
дірвані від студентів, від своїх
майбутніх вихованців. Прикро,
що досі педпрактика аспірантів
проходить при «закритих две­
рях», лише з єдиним слухачем-

критнком — науковим керівни­
ком. Іноді
аспірант на пед­
практиці залишається один на
один з аудиторією. Хто ж тоді
проаналізує лекцію, відмітить
недоліки і цінне в лекції? Яка ж
користь від такої педагогічної
практики?
Треба, як нам здається, на
практичні лекції запрошувати
всіх аспірантів 1 викладачів ка­
федри. Жваве обговорення, го­
стра, але доброзичлива критика
практичних лекцій, безперечно,
допоможуть у подальшій само­
стійній роботі.
Велику користь для підго­
товки аспірантів можуть дати
відкриті лекції членів кафедр:
аспірантам треба
відвідувати
такі лекції обов'язково.
М. РЕВА, П. ОРЛИК,
аспіранти кафедри укра­
їнської літератури.

Декілька слів про аспірантуру
3. Для
експериментальних
досліджень аспірантів слід бу­
ло б мати 2—3 спеціально для
цього розрахованих
базових
школи, тоді б аспіранти не
витрачали час на умовляння
директорів дозволити провести
експерименти.
4. Навряд чи можна обвину­
1. Треба упорядкувати керів­ вачувати лише аспірантів у то­
ництво аспірантами. Зокрема, му, що в
Наукових записках
час вже припинити більш ніж роботи аспірантів майже не
дивну практику призначення друкуються.
керівником будь-якого «вільно­
5. Нарешті, я хочу вислови­
го» (від аспірантів) члена ка­
ти свою палку надію на те, що
федри, незважаючи на те, що ця
більше ніколи не буде таких
людина працює зовсім в іншій
парадоксальних явищ: у аспі­
галузі, ніж аспірант. Проблем­
ранта закінчується термін на­
на співдружність керівника і
вчання, а кафедра ще не слу­
аспіранта — ось про що мріють
хала жодного розділу з його
всі аспіранти.
роботи.
Ю. І ЛЬЇ НИХ,
2. Аспірант повинен прочита­
аспірант кафедри педа­
ти не 2 —3 лекції, а щонай­
гогіки.
менше один з розділів курсу;
краще — розділ, який тісно
пов’язується з дисертаційною
темою аспіранта.
У постановці аспірантської
освіти, безперечно, є ряд знач­
них недоліків. Я беру на себе
сміливість від імені всіх аспі­
рантів висловити ряд пропози­
цій, реалізація яких внесла б по­
мітне поліпшення у підготовку
педагогічних кадрів.

Можливості використані не повністю
Джерелом натхнення бага­
тьох поколінь буде світла па­
м’ять про славні діла сильних
духом, чиї Імена, як легенда,
завоювали собі право на без­
смертя, І тому вихід у світ
фільму «Пропав без вісті» —
явище відрадне, позитивне. Він
стверджує гуманістичну ідею
єднання народів в ім’я торже­
ства миру і свободи; він вос­
крешає героїчні дні Великої
Вітчизняної війни, являючи со­
бою пам'ятник безіменним ге­
роям, що полягли в боях за
свободу і незалежність нашої
Батьківщини. Позитивним є й
те, що фільм нагадує людству
про загрозу бути ввергнутим в
полум’я нової війни.
Тема фільму, звичайно, не
викликає та й не може ви­
кликати будь-яких заперечень.
Але не можна не сказати про
деякі його художні недоліки.
В центрі
фільму — образ
радянського офіцера Олексія
Северіна. На полі бою Северін
зустрівся з чехом Мирославом.
Смертельно поранений Миро­
слав віддає Северіну свої доку­
менти і пропонує проникнути
в чехословацьке містечко, де
живуть його мати й сестра, Але
довго залишатися в місті Олек­
сій не міг. Разом з Желою,
сестрою Мирослава, він виїж­
джає в далеке село, сховане
в глухих лісах. Тут вони всту­
пають в Інтернаціональний пар­
тизанський загін. Олексій стає
одним з його керівників. В ці
важкі дні зародилось і зміцніло
кохання Жели і Олексія... Ви­
конуючи
бойове
завдання,
Олексій і Жела героїчно ги­
нуть... Така, в основному, сю­
жетна канва фільму.
У фільмі «Пропав без вісті»
радує вірогідність сценарного
матеріалу, відсутність трюко­
вих ситуацій, які
дрібнять,
лжеромантизують
неймовірно
важке партизанське життя. Але
автор сценарію В. Закруткін
розтяг подробицями першу по­
ловину фільму, а партизанські
будні, боротьбу з окупантами,
тобто основне,
показав дуже
скупо. В цих недоліках винен
у великій мірі і постановник
фільму І. Шмарук.

(З приводу кінофільму «Пропав акторами. І тим більш прикро,
що творці фільму не знайшли у
без вісті»)
попередніх сценах таких пере­
конливих барв.
Наші фільми, як правило,
Хвилююче зіграла роль Жели
відрізняються відмінним актор­ Б. Індріксон. С.
Гіацінтова
ським ансамблем,
глибиною скромно і виразно грає чеську
трактовки, майстерністю вико­ патріотку
Марію
Дроздову.
навців. Ма жаль, про фільм Особливо вдалась акторці сцена
«Пропав без вісті» цього ска­ допиту: зломлена фізично ста­
зати не можна.
ра жінка вражає своєю мораль­
Основний образ Олексія Се­ ною силою. Селянка Марфа
веріна зіграний М. І-Сузнєцовим (Н. Ужвій), ризикуючи життям,
поверхово, він далекий від уза­ доглядає за хворим Северіним.
гальнення, близький до штам­ Яким відчаєм і болем сповнені
пів. Северін — Кузнецов на її очі, коли німці забирають
диво безпристрасний. Правда, Северіна у госпіталь. Ось при­
актору допомагають очі, безпе­ клад того, як маленька роль пе­
речно, виразні, але «програти» ретворюється акторкою в знач­
весь фільм одними очима над­ ний, хвилюючий образ. В хоро­
звичайно важко. Всі перипетії, шій реалістичній манері зігра­
які переживає Северін, вимага­ ний В. Добровольським коман­
ють від виконавця певного пси­ дир партизанського загону Ян.
хологічного нюансування, кон­
Режисурі фільму характерна
кретного психологічного малюн­
ка. Можна припустити, що ак­ деяка нерівність. Фільм почи­
тор вирішив зіграти Северіна нається сценою бою. Швидка
«як у житті», але експеримент зміна кадрів обіцяє стрімкий
не вдався. А чому — зрозумі­ розвиток дії, потім дія перери­
ло. Так, на сцені повинна бути вається титрами. Прийом непо­
Радянська молодь виявляє
правда, але правда художня, а ганий і навіть цікавий, але далі
не буденна. Це не значить, що режисеру зраджує почуття тем­ великий інтерес до стрілецького
ми штовхаємо актова на пафос, пу. Та ж нерівність властива спорту. Оволодіваючи ним в
докоряємо його у стриманості. 1 оператору (Н. Слуцький).
організаціях ДТСААФ. юні пат­
Музика до фільму, написана
Ні, стриманість — якість не­
обхідна, але дуже вже вона у Г. Жуковським, драматична і ріоти тим самим сприяють зміц­
радянської
але частіше вона ненню могутності
Кузнецова прозаїчна, вдавана. дійова,
Батьківщини.
Проте, не можна не визнати є супутницею операторських
удачею актора сцену в фіналі— «відступів». Кульмінаційна сце­
Як показав досвід Великої
підрив складу з боєприпасами. на — загибель Олексія, Жели Вітчизняної війни, молодь, під­
і
Люсьєна
за
своєю
значимістю
Внутрішня сила, координація
в
організаціях
останніх ударів серця з швид­ вимагає відповідної музичної готовлена
кими і точними
рухами рук, характеристики, але в музиці ДТСААФ, виявила себе стій­
напружений спокій — ось те, Жуковського немає того траге­ кими, мужніми патріотами.
чим переконує і хвилює М. Куз­ дійного звучання, яке заглиби­
Наша молодь свято зберігає
ло б сприймання глядачем
нецов.
величного подвигу і загибелі бойові традиції патріотів нашої
Якими почуттями і думками
Ця сцена вимагає мону­ Батьківщини і стоїть завжди
повинна жити людина, щоб сві­ героїв.
ментальності
усіх її компонен­ напоготові до ї ї захисту. Моло­
домо йти на смерть в той час, тів, у тому числі
і в музиці,
країни
коли на крилах радянських лі­ яка, на наш погляд, повинна за­ ді громадяни нашої
таків лбтить довгождана пере­
уперто й наполегливо оволоді­
мога, коли зазеленілі каштани вершитись гімном-реквіємом — вають військовими і військовоКиєва хвилюють серце Олексія, апофеозом перемоги більш уро­
технічними, авіаційними і вій­
коли в дзеркальній Сені відби­ чистим, ніж траурним.
ськово-морськими
знаннями. З
ваються щасливі лиця францу­
Отже, незважаючи на нерів­
зів — земляків Люсьєна, а Жела ність режисерської інтерпрета­ цією метою Всесоюзне ордена
так яскраво бачить золоту Пра­ ції, невимогливість до творчого Червоного Прапора добровільне
сприяння
арм ії,
гу, — дивуєшся, звідки прихо­ колективу, фільм «Пропав без товариство
авіації і флоту організувало
дить до людини така титанічна вісті» заслуговує уваги.
сила! Цікаво,
талановито по­
оборонно-спортивні гуртки. Од­
Е. МИТНИЦЬКИИ.
ставлена ця сцена режисером і
ним з найбільш поширених гурт­
ків є стрілецький.
Завдяки добре
поставленій
роботі стрілецької секції (якою
керує заслужений майстер спор­
ту Г. І. Онисимов), наші сту­
денти за місяць тренувань до­
моглися, можна сказати, хоро­
ших результатів.
На змаганнях, присвячених
39-й річниці Радянської А рмії,
а також Міжнародному жіночо­
му дню 8 березня, два спортс­
мени виконали норми другого
розряду і 1 0 — третього розряду.

Н аш а

с т р іл е ц ь к а
Звання чемпіона інституту
завоював студен т фізико-математичного факультету І. Староселець. й о м у належать два
рекорди інституту.
Хороших
успіхів
домігся
Л. Білий, виконавши норму ІІ-го
розряду
(2 6 5 очок).
Він же
встановив рекорд інституту в
положенні «з коліна» (94 очка
з 1 0 0 можливих).
Спортивна стрільба з поло­
нення «леж ачи» принесла I I I
розряд 10 студентам.
Перше місце і звання р екордсмена
інституту з цього
положення завоював студент
фізико-математичного
факуль­
тету І. Романовський (96 очок
з 1 0 0 можливих).
Серед
дівчат
виконали
норму третього
розряду дві:
Я. Д убен ко (91), 3. Кисіль
(90).
П ереможцям змагання і ре­
кордсменам інституту будуть
видані дипломи і спеціальні
призи комітету ДТСААФ .
Сподіваємось, що в наступ­
них змаганнях, які будуть про­
водитись у б ер езн і, наша коман­
да доб’ється щ е кращих успі­
хів.
Треба, щ об цим цікавим і ко­
рисним видом спорту займа­
лось більш е дівчат.
П обаж аємо нашим стрільцям
завоювати перш е місце у наступній
спартакіаді
вузів
м. Києва.

Г. НОВИЦЬКА.

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

Бережіть

зуби

Часто причиною різних шлун­ щітку сл ід сполоснути кип'я­
кових захворювань є нездорові ченою водою і поставити в ста­
кан щ етиною вниз.
зуби.
Щ об вилучити залишки їжі з
Захворювання зуба
почи­
проміж
ків м іж зубами, коринається з появи на ньому неве­
стую
ться
зубочисткою , але не
ликого отвору, який іноді тур­
бує під час їди. Якщо відразу правильне ї ї вживання може
захворювань
звернутися до лікаря, зуб мож­ бути причиною
на швидко вилікувати. Інакше десен. К ращ е користуватись девнаслідок дальшого руйнування р ев ’яною зубочисткою. Перед
гострий її кінец
ь
на ньому утворюється глибокий вживанням
тр
еба
вмокнути
в
йод.
В
ик
о
р
и
отвір, куди попадають мікро­
стану зубочистку викидають
би.
Н ео б х ід н о звертатися до эубДогляд за зубами, своєчасне
ного
л ік аря один-два разин
а
звертання до лікаря при їх за ­
хворюванні — запорука загаль­ рік , навіть коли зуби не болять.
Б е р еж іт ь зуби, слідкуйтеза
ного зміцнення організму.
ї х станом . Захворювання зубів
Щ оденно п еред сном потріб­
і р отов ої порожнини надзвино чистити зуби і полоскати рот.
чайно шкідливо відбивається
Люди із слабими деснами не по­
на загальному стані здоров'я
винні користуватися надто твер­
.
дими зубними щітками. При чи­ людини.
щенні зубів для кращ ого прито­
ку крові сл ід робити р ух з у б ­
ною щіткою зв ер ху вниз і зн и зу
вверх. П ісля вживання
зу б н у

М . Б А Р КАР

зубний лікар

Редактор В. ПЕРЕДЕ
ІЙ
Р