Назва
За педагогічні кадри. № 3 (15) (26 січня 1957 року)
Джерело
Текст
а
гіЗ
п
ед
о
ч
н
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
КАДРИ
О Р Г А Н П А РТ БЮ РО , ДИ РЕКЦ ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
СІЧНЯ
26
1957 р о к у
СУБОТА
№ 3 ( 15)
Ціна 15 коп.
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В 1956 РОЦІ
До початку екзаменаційної
сесії на 1—IIІ курсах залишилось 5 днів.
Старанно підготуймось до
екзаменів!
Працюємо наполегливо
Наша група почала готувати
Н аукова тематика кафедр ін леко не всі друкуються. Однією 1торськими дисертаціями працю
ституту на 1956 рік була скла з причин такого стану є незнач ють далеко не всі наші досвід ся до екзаменів ще з початку
ден а з урахуванням завдань нау- ний обсяг наукових записок ін чені кандидати наук, доценти. навчального року, студенти зав
ки і народної освіти, поставле ституту.
Тематика кандидатських дисер жди старанно готуються до
них XX з ’їздом КПРС.
На кафедрах же. як правило, тацій не завжди добре проду практичних занять та семінарів,
Кафедри суспільних наук при справа вирішується чомусь так мується, внаслідок чого дово
діляли значну увагу розв'язан що в «Наукові записки» вміщу диться в процесі роботи зміню а тому вони проходять жваво і
ню питань історії радянської ються роботи більш досвідче- вати тему (так, наприклад, цікаво. Особливо нам подоба
держави, розробці актуальних них наукових працівників. Робо трапилось у старшого виклада ються семінари з політекономії,
питань ленінської теоретичної ти ж молодих викладачів, які ча В. Шекери — кафедра фізи які проводить доцент М. С. Ко
спадщини, історії робітничого роблять тільки перші наукові ки). Кандидатські дисертації роль. Але, на жаль, годин на
класу України.
кроки, іноді відкладаються від деякими викладачами не ви
семінарські заняття з політ
Р яд тем був присвячений 100- випуску до випуску. Певна конуються у встановлений тер
економії
відведено в цьому се
мін
(викладач
А.
Грушківська—
річчю з дня народження І. Я. річ, після такого відхилення
местрі
мало.
кафедра
фізвиховання,
викладач
Франка. До цієї дати видано навряд чи хтось з молодих ав
На зимову сесію на III курсі
ювілейний том «Наукових запи торів насмілиться послати свою 3. Гак—кафедра філософії). На
деяких кафедрах викладачі, які мовно-літературного факультету
сок» інституту, в якому вміщено роботу в якесь видавництво.
виносяться такі дисципліни: по
10 статей викладачів інституту.
Такий стан реалізації науко працюють над кандидатськими
Методичні кафедри та кафед вої продукції не може сприяти дисертаціями, чомусь планують
ри педагогічного факультету ви належному творчому зростанню ще й іншу річну наукову робо
вчали і узагальнювали досвід наукових кадрів в інституті і є ту; її, природно, виконати не
роботи передових шкіл по здійс іноді причиною формального вдається.
ненню політехнічного навчання. відношення деяких викладачів
Найгірша справа з виконан
Екзаменаційна сесія! З особ
Протягом року, крім ювілей до виконання наукової роботи ням планових наукових робіт за ливим хвилюванням вимовляють
ного тома «Наукових записок», (недоброякісність, зволікання в 1956 рік на кафедрі фізичного
ці слова першокурсники. Адже
випущено ще чотири томи: фі- часі і ін.).
виховання: із семи викладачів, для них — це перша сесія у ву
зико-математична серія, філоло
які мали планові річні наукові зі!
Слід поставити питання перед
гічна серія (кафедра україн
роботи, лише двоє виконали їх
Ще не так давно ми теж з
ської мови, кафедри методики Міністерством освіти УРСР про (А. Басіна і Ю. Биковцев). Реш
кількості
томів та викладачів (К. Речиць, А. тривогою чекали цього часу. Че
мови і літератури) і серія ка збільшення
«Наукових записок», заплановафедри суспільних наук.
Грушківська, Л. Філіпова, В. кали 1 готувалися, як хто міг.
них на рік. Тільки при цій умові
Молодцова)
з тих чи інших Тепер, маючи деякий досвід у
Наукові роботи деяких викла можна надрукувати хоча б час
не виконали
своїх підготовці до екзаменів, ми ви
дачів надруковані в журналах. тину наукової продукції викла причин
Стаття доцента І. Пільгука — дачів інституту, яка нерухомо робіт.
рішили поділитися ним з пер
в журналі «Вітчизна», № 5, лежить у науковій частині.
На інших кафедрах випадки шокурсниками. Влаштували збо
1956 р.; стаття доцента МаєрНеобхідно розширити можли невиконання планових робіт зу ри — зустріч першокурсників
гойза—в журналі «Математика вості друкування виконаних ро стрічаються лише як винятки. мовно-літературного факультету
в школе»; стаття доцента М. По- біт, посиливши разом з тим ви
Звітно-наукова сесія кафедр з старшокурсниками. Ось захо
ходзіла входить в книгу «Робіт моги до їх якості.
нашого інституту, яка розпочне дять в аудиторію студенти пер
нича тематика в творах І. Фран
Багато наших викладачів ус свою роботу 30 січня, буде під шого курсу. Один, два, три...
ка», видавництво «Радянська пішно працюють над написан сумком наукової роботи профе десять—всі! Сумний, але факт.
школа», 1956 р. . Професор ням докторських і кандидат сорсько-викладацького
складу Чому ж не з’явилася решта пер
І. Рапопорт про наслідки своєї ських дисертацій. В цьому році інституту. її завдання—не тіль шокурсників? Невже їх не ціка
наукової роботи доповідав на закінчив докторську дисерта ки дати оцінку науковій роботі вить, як проходять екзамени у
III Всесоюзному математичному цію доцент К. Янчев, здав до кафедр, але й накреслити заходи вузі, як найефективніше органі
з’їзді.
захисту свою докторську дисер щодо її поліпшення в світлі ве зувати підготовку до них? Все
Проте слід зазначити, що тацію доцент І. Пільгук. Але і личних завдань розвитку науки ж таки вони могли б дечому по
підготовлені наукові роботи да тут у нас не все гаразд. Над док- і народної освіти.
вчитись у нас. На II і III курсах
по групах проводяться збори, де
конкретно обговорюються пи
літекономія, зарубіжна та укра
їнська літератури, дитяча пси
хологія. Студенти працюють на
полегливо, уважно перечитують
рекомендовану художню та кри
тичну літературу.
Зараз ми успішно складаємо
заліки.
Студенти нашої групи докла
дуть всіх зусиль, щоб екзамена
ційну сесію скласти якнайкра
ще.
Н. МЕЛЬНИК,
староста 2 груші III курсу
українського відділу.
Бережіть кожну хвилину!
тання підготовки до кожного ек
замену.
Зараз у читальному залі та
кабінетах важко знайти вільне
місце: все більше читачів при
ходить сюди зранку. Краще, ак
тивніше виступають студенти на
семінарах з Історії КПРС, по
літекономії, на практичних за
няттях.
В передекзаменаційний і ек
заменаційний періоди дорога
кожна хвилина. Необхідно ско
ротити кількість різних засі
дань і всю енергію спрямувати
на підготовку до екзаменів. До
цільно на курсах вести щоден
ник сесії, де відмічати, як кож
на група складає екзамени.
Бережіть кожну хвилину!
Намагайтесь узнати якомога
більше!
Здобуті знання — запорука
нашого успіху в майбутній пе
дагогічній роботі.
Н. МУКОВОЗ.
студентка II курсу мовнолітературного факультету.
Час не пропадав марно
Студенти нашого 111-го кур
су (український відділ) поси
лено працюють. Систематично
готуючись до практичних за
нять. вони цим самим полегшу
ють собі роботу під час сесії.
Особливо напружено працю
ють студенти над підготовкою
до семінарських занять з політ
економії та української літера
тури. Про глибокі знання сту
дентів свідчать змістовні відпо
віді на семінарах товаришів
Є. Залізняк, Н. Новнцької,
Є. Макаренко, Н. Севериненко
і багатьох інших.
ка. Але переважна більшість
наших товаришів працює в ін
ституті, де є матеріали і підруч
ники, необхідні для підготовки
до екзаменів.
Проте, на жаль, ще трапля
ються випадки і безвідповідаль
ного ставлення деяких студен
тів до навчання. Ці недоліки
з допомогою комсомольського
активу курсу поступово лікві
дуються.
Перший екзамен у нас з по
літекономії, з найскладнішого
для нас предмета. Кожну хви
В кімнатах Гоголівського гур лину ми використовуємо для
тожитку (№ФА 29, 32, 36), де повторення, не відкладаючи все
проживають наші студенти, па на дні, дані для підготовки.
н. ковтонюк.
нує особлива робоча обстанов
партійне життя
Питання ідейно-виховної роботи
на відкритих партійних зб о р а х
■\
Головне в роботі студента —
систематичність
Ш видко набли ж аю ться д н і у с п іш н о с к л а л и з а л ік п о опраІдейно-виховна робота серед
Викладачі нашого факультету у своєму виступі декан факуль зимової с е с ії. З особливим н е
ц ь о в а н ій ч а с т и н і к у р с у .
студентів весь час перебуває в повинні роз’яснювати студентам тету комуніст Д анилю к,— м ож
терпінням і хвилю ванням ч ек а
Ми
в п е в н и л и с я в то м у , щ о
центрі уваги нашої партійної всю шкідливість подібних проя на пояснити тільки тим, що ми ють ї ї перш окурсники: а д ж е во
д л я с к л а д а н н я б у д ь -я к о г о п р е д організації. І це не випадково. вів ворожої нам ідеології, дава не виховуємо у наших студентів ни вперш е складатим уть за л ік и
м ет а к о р и с т у в а т и с я о дн и м л и ш е
Кому, як не молодим вчителям, ти правильну оцінку таким яви почуття відповідальності за свої та екзам ени в інституті!
к о н сп ек т о м — н е д о с и т ь . В и вчати
цьому багатотисячному загону щам.
вчинки, не видовуємо сумлінно
Цілком природно, щ о н ам , т р е б а всю р е к о м е н д о в а н у л і т е радянської інтелігенції, прово
За всю цю роботу велику від го ставлення до навчання...».
звиклим до ш к ільної підготовк и р а т у р у , т р е б а р о б и т и в и п и ск и , .
дити в життя політику партії, повідальність несуть агітатори
Товариші ІІІутенко і Волин
за м іт к и , і в с е ц е — д о п о ч а т к у
виховуючи підростаюче поколін груп, які є центром всього ком ський справедливо критикували до ек зам енів, у в узі д о в ел о ся е к з а м е н а ц ій н о ї с е с ії. Л иш е т о д і
зіткнутися
з
певними
т
р
у
д
н
о
ня в дусі беззавітної відданості плексу ідейно-виховної роботи, кафедри факультету за недо
д о п о м о ж у т ь у п ід г о т о в ц і
щами. В икладачі н е о д н о р а зо в о вони
Комуністичній партії, Радян що проводиться в групі. Біль статню увагу до питань ідейнод
о
е
к
за
м е н ів . Ц іл к о м ясно, щ о
нагадували нам про ц е, п о п ер е
ській державі!
шість наших агітаторів розумі виховної роботи.
джали, щ о головне у с а м о с т ій п р о ч и та ти всю н е о б х ід н у х у д о ж
Зараз, коли міжнародна ре ють роль, яку вони відіграють
Комуністи Савенко, Ж ук вка
не
м ож на за
ній роботі с т у д е н т а — ц е с и с т е ню л іт е р а т у р у
акція активізує боротьбу проти у формуванні ідеології майбут зували на те, щ о партійне бюро
к
іл
ь
к
а
д
н
ів
д
о
е
к
за
м
е
н
у . А л е т і,
ідей марксизму-ленінізму, які ніх вчителів. Тому д а своїх обо факультету і каф едри не орга матичність. Т еп ер, коли в ж е всі
оволоділи умами сотень і сотень в’язків вони ставляться з усією нізовують на факультеті з у студенти вклю чилися у п ід г о х т о в ж е п р о ч и т а в б іл ь ш у ч а с т и мільйонів простих людей земної серйозністю, не 'обмежуючи стрічей з новаторами виробни товку до ек зам ен ів, ми в ід ч у л и , н у р е к о м е н д о в а н о ї л іт е р а т у р и
кулі, наше першочергове зав свою роботу лише проведенням цтва, з досвідченими вчителями щ о зн ачно легш е готувати ся в п ев н е н і, щ о е к за м е н и б у д у т ь
дання—посилити ідейно-виховну бесід. Такі агітатори, як Кири шкіл міста. Промовці підкрес
тим, хто р егул я рн о вчився п р о с к л а д е н і у с п іш н о .
роботу серед молоді, не допуска ченко, Медушевськийл. Кульчи- лювали, що подібні зустрічі д о
Викладачі даю ть
н еобхідн і
ти проникнення ворожої ідеоло цька, Хропко користуються ве цільно проводити не в масш та тягом сем естр у.
к
о
н
с
у
л
ь
т
а
ц
ії;
к
а
б
ін
е
т
и
,
читаль
гії в наш студентський колек ликим авторитетом у групах, бах факультету, а в масш табах
Історія К П Р С — один із сам их
н и й за л , б іб л іо т е к а забезпечу
тив.
студенти охоче звертаються до курсу чи навіть групи.
складних предм етів. П ротягом
Про все це йшла мова на від них з самими різноманітними
На зборах знову піднімалось
ю ть н а с п о т р іб н о ю літературою
критих партійних зборах мовно- питаннями.
наболіле питання про л ітератур сем естру н а с вчили, як п р а ц ю В се за л е ж и т ь в ід н а с . Наслідки
літературного факультету, що
Проте серед агітаторів є то ну студію. Студія не тільки н е вати над творами класиків м а р
с е с ії п о к а ж у т ь , ч о го ми навчи
відбулися цими днями.
вариші, які безвідповідально працює, не дає друкованої про к си зм у-л ен ін ізм у, над п о ст а н о
л
и с я за п е р ш е п ів р іч ч я в інсти
»
Доповідач, секретар партбюро ставляться до роботи. Цим мож дукції, не допомагає авторам — вами ЦК К П Р С і інш ими д о к у
т у т і.
факультету т. Шутенко, това на пояснити і той факт, що чи вона навіть не бере участі в
ментами н аш ої п ар тії. Ми ст а
риші, які взяли участь в обго мало агітаторів навіть не з ’яви житті факультету.
Л . С ІРО Б А БА
ранно
дотр и м ув али ся п о р а д і
воренні доповіді, підкреслюва лися на збори, про які йде мова.
Так, на факультетський дис
с т у д е н т к а І к у р с у мовно-літели, що ідейно-виховна робота
Комсомольський актив, який пут по повісті М. Брем енера вимог наш их викладачів і д н я м и
р а т у р н о г о ф а к у л ь т ет у .
серед студентів повинна прово також був присутній на зборах, «Пусть не сошлось с ответом!»
дитись не відірвано від життя, не провів належної роботи серед (журнал «Ю ность»,
JVe 10,
а на конкретних прикладах, фак студентів, не роз’яснив всієї 1956 г.) ніхто з представників
тах. Значне місце в доповіді бу важливості
запроваджуваного літературної ст у д ії навіть не
ло приділено питанню, що хви заходу, і більшість з них на збо прийшов. Комуніст Кобилецький
Син робітника, Ф. В. С телює зараз літературознавців,— ри взагалі не з ’явилася. Невже повинен нарешті зважити на всі
' люк багато років працю вав
спробам деяких наших пись комсомольців не хвилює, напри ті зауваження, які останнім ча
• на садови х роботах.
менників ревізувати рішення клад, те, .що комсомолка С. Єго- сом все частіше висловлюються
У наш ом у ін сти туті тов.
партії з ідеологічних питань, рова несумлінно ставиться до на адресу очолюваної ним сту
Стелю к на п р отязі чоти рьох
ревізувати метод радянської лі своїх студентських обов’язків: дії!
з половиною років д о б р о с о
тератури та мистецтва— соціа пропускає лекції, дезорганізує
вісно виконував ср ої о б о в ’я з
Треба відмітити, що і ком у
ки на п осаді садівника а г р о
лістичний реалізм,
спробам групу?! У виступах окремих ком ністи, І- комсомольці, які взяли
біологіч н ої ділянки. В січ н і
охаяти нашу соціалістичну дійс сомольців (в тому числі і секре участь в обговоренні доповіді
1 9 5 7 року -він піш ов на п ен
ність, історичні завоювання ра таря комсомольського бюро фа секретаря партбюро факультету
сію.
дянського народу і Комуністич культету Н. Балабан) не тільки т. Шутенка, наголош ували на
П обаж аєм о ж ш ановном у
ної партії. Прикро, що ці спро не було дано відповідної оцінки необхідності посилити система
Ф едору Васильовичу добр ого
би і наклепи зустрічаються зазначеним фактам, а, навпаки, тичну- ідейно-виховну- роботу в
здор ов ’я та хорош ого в ід п о
на сторінках таких авторитет робилися спроби виправдати це кожній академічній групі, по
чинку
після багаторічн ої су м
них журналів, як «Вопросы фи «об ’єктивними причинами ».
кращити зв’язок викладачів з
лінної
праці.
лософии» та «Новый мир».
«Подібний стан, — зазначив студентами.
В етер ан
Я к гот уват ися доевінм
азк
Підготовка до сесійних екза
менів є найвідповідальнішим
періодом у навчанні. Перед
студентом одразу ж виникає
цілий ряд питань: «З чого
почати підготовку до екзаменів?
Як приступити до повторення?
Як укластися в часі? Якими ме
тодами звести в сист.ему прой
дене І як закріпити його?»
і т. ін.
Спробуємо стисло відповісти
на них і подати деякі поради.
Перш за все, треба точно
встановити, які предмети ви
носяться на сесію і в які кален
дарні строки будуть проводи
тись заліки і екзамени з кож
ного предмета. Після цього по
трібно скласти розклад занять
по підготовці до сесії, врахову
ючи ступінь трудності кожного
навчального предмета. Залежно
від цього треба вирішувати пи
тання і про те, яку пору дня
відвести на підготовку— ранок
чи кінець дня. Важчі 'предмети
треба віднести на ранок, більш
легкі — на вечір.
Тривала робота над од
ним предметом приводить до
втоми, позбавитись якої бу
ває важко. Введення в розклад
різних предметів, чергування
більш важких і легких предме
тів сприятиме попередженню
втоми.
Передусім треба зібрати і
привести в належний порядок
весь той матеріал, що нагрома
дився у студента в процесі слу
хання лекцій по курсу і під час
самостійної роботи над літера
турними джерелами (конспекти,
Поради студентам
-у- *
*
замітки, записи лекцій, розра
хунково-графічні роботи тощо).
При повторенні основну увагу
треба приділити тим питанням
курсу, які студент слабіше
зрозумів і недостатньо
за
своїв. Необхідно виділити та
кож' те основне, що він- по
винен знати, і те, що має істотне
значення в системі знань по кур
су, без чого не можна розібра
тися в основному, осмислити
практику.
У підготовці до екзаменів
важливу роль відіграють індиві
дуальні і групові консультації.
Готуючись до консультації, тре
ба виділити ті питання, на які
студент не може дати відповіді,
користуючись своїми записами
і підручною 'літературою. Пога
но, якщо студенти вимагають
від консультанта готової відпо
віді на питання. Спостереження
показують, що студенти на кон
сультаціях більше задають пи
тання викладачеві і, як прави
ло, ухиляються відповідати на
зустрічні питання викладача.
Такі консультації мало корис
ні, бо воші не стимулюють до
активної думки. Використову
вати консультації треба лише в
міру потреби, свідомо уникаючи
«вичерпної відповіді» у кон
сультанта.
Готуватися до екзаменів тре
ба тільки за програмою. Уни
кайте підготовки по «запиталь
никам», бо це розпилить ваші
знання і психологічно поставить
вас у скрутне становище на ек
замені при додаткових запитан
нях.
п р ац і
У підготовці до ек зам ен ів о сн о в н о м у , п си хо л о гіч н о го )п о х о
найголовніше — ор ган ізувати д ж е н н я . ї х м о ж н а зап обігти , як
свою пам ’ять, зібрати сь з д у м
ками, перевірити сам ого се б е — щ о с т у д е н т б у д е трим ати себе
і Чужими записами користува-1 переконатись у готовності до в р у к а х і п р о д у м а н о готувати
І тнея не варто, бо воли важкі для екзаменів. А це д у ж е важливий м ет ь ся д о в ід п о в ід і. Треба від
сприймання. В них, як правило. І психологічний ф актор — впев ки н ути і д у м к у п ро «важкий бі
відбито зміст і характер ходу неність у- собі, в св о їх знаннях! л ет » і с п о д ів а н н я на «шпаргал
У спіх ек зам ен ів деяк ою м і
думок їх автора, що не завжди
рою буде за л еж а ти і від ум ін н я к у » , щ о н а й ч а ст іш е є причиною
співпадає з вашим.
поводити себе п ід час ек за м е « р о з г у б л е н о с т і » с т у д е н т а на ек
Корисно буде зробити схема нів. Н ерідко трапляю ться ви
тичні записи основних положень падки, коли студен т старанно зам ен ах. С л ід н ок л адати ся на
програми у вигляді розгорну підготується до ек зам енів, а :ам ого с е б е і в ір и т и в св о ї сили.
того плану, де були б ви відповідає погано, а часом зов
К оли ви п о ч и н а є т е
готуваділені елементи кожного вузло сім губиться і о д ер ж у є н е за д о
’и
ся
д
о
в
ід
п
о
в
ід
і
п
о
біл ету,
вого питання програми, те ос вільну оцінку. Н айбільш типо
новне. що треба засвоїти. Такі вими недоліками, які виявля р еба п е р е д у с ім р о зіб р а т и с я в
записи організують пам’ять і
у ті питань. В д е т а л і о д р а зу ж
дають можливість оглядати ма ються під час сам их екзам енів,
в: 1) розгублен ість
студен д ав ати ся н е с л ід . Я к щ о потр;бтеріал із цілому і по частинам.
:о. їх с л ід н а зв а т и , а н е розпи Для запам’ятання матеріалу та від несподіваної постановки увати.
питання
в
білеті;
2)
відповідь
н
е
1
можна користуватися різними
Н іч ого
за й в о г о ,
що
вихоприйомами: переглянути сторін на тему; 3) намагання говорити
ки посібників і своїх записів, книжними фразами; 4) відповіді . ;ить за м е ж і п и т а н н я , н е с л і д
зробити виписки, стисло записа
оворити. В ід п о в ід а ю ч и , д у м а й ти відповіді на питання (факти, часто даються неповні, одно- <
е про п и та н н я в д і л о м у , а н е
бічні,
без
обгрунтувань;
5)
від
доведення, визначення, форму
й о г о . І н а к ш е ви
лювання). Дуже корисно прига повідає студент часто тільки те, іро ч асти н и
дувати і про себе дати відповіді що встиг написати, а те, чого іід ій д ет е в ід
тем и
осн овн ого
на основні питання курсу.
не встиг написати — п одає іитання і ц и м з у м о в и т е з н и ж е н
Досвід показує, щ о коли сту беззмістовно, плутано; 6) часто ій со б і о ц ін к и .
дент регулярно відвідував лек
О ц ін ю ю ч и з м іс т
в ід п о в ід е й ,
ції і уважно слухав їх , система переплутуються факти, даю ться
тично опрацьовував літературу, неточні посилання; 7) н ерідк о їк з а м ін а т о р б у д е п р и й м а т и д о
старанно готувався до семінар студент під час відповіді поспі /ваги г л и б и н у з н а н ь , с а м о с т ій
ських і практичних занять, то шає, не слідкує за ходом св о єї
ність д у м к и і в м ін н я а р г у м е н
підготовка до екзаменів не ви
кличе особливих труднощ ів. Д о думки, сам собі зап ер еч ує; 8) у тувати о с н о в н і п о л о ж е н н я ї ї .
сить буде уважно переглянути відповідях не завж ди почуваєть
В ід м ін н а о ц ін к а
студен тові
рекомендовані дж ерела і свої ся впевненість студен та у св о їх
записи, продумати ще й ще раз ‘ знаннях і т. ін.
б у д е ст ав и ти сь л и ш е в том у ра
все пророблене, пригадати най
Зазначені недолік и зум овл ю з і, я к щ о в ін в и ч е р п н о з н а є п р о
важливіше з теорії і факти до
основних її гіоложень, випробу ються, здебільш ого, н ед о ст а т гр а м н и й м а т е р іа л , гл и б о к о р о
вати свої уміння застосовувати ньою , підготовкою до ек зам ен ів . з у м іє й о г о , в и я в л я є в м ін н я п о є д
теорію на практиці. А д ж е на А ле часто вони є н аслідк ом н е н у в а т и т е о р ію з п р ак ти к ою ; як
екзамени не виноситься нічого
щ о в и к л а д д у м о к л о г іч н о чіткий
з того, що не пророблю вало вміння студента готуватися до
ся, з чим студент не міг бути відповіді і поводити
се б е п ід і л іт е р а т у р н о г р а м о т н и й .
обізнаним.
час відповіді. Це н едол ік и , в
Доцент М . ЗАДЕСЕНЕЦЬ.
П ро н а ш гурт ок
В науковому студентському тивного героя в новелі - „Inter
М. Коцюбинського»
гу тку при кафедрі української mezzo"
р
літератури (науковий керівник (Н. Ковтонюк). Ці роботи від
— доц. І. І. Пільгук) другий рік значаються глибоким розкрит
діяльно працює група студентів тям ідейного змісту й художньої
2 і 3 курсів українського від форми творів, значною само
стійністю виконання: в них по
ділу.
В минулому навчальному ро ставлено цілий ряд важливих
ці члени гуртка взяли активну проблем. 1 не дивно, що вони
участь у відзначенні 100-літньо- стають об’єктом гарячого обго
го ювілею великого українсько ворення членів гуртка.
Гурток проводить регулярніш
го письменника, революціонерадемократа І. Я. Франка. Сту- огляд українських періодичних
денти-гуртківці в своїх рефера видань — журналів, альманахів,
тах розглянули цілий ряд важ «Літературної газети». З особ
ливих питань творчості 1. Фран ливим інтересом прослухали
ка. Слід, зокрема, відзначити гуртківці інформацію про таку
роботу «Твори І. Франка про важливу подію в літературному
дітей і школу» студентки Є. За житті України, як IV пленум
лізняк. Секція літературознав- Правління Спілки письменників
ства наукової студентської кон України.
Поряд з опрацюванням пи
ференції рекомендувала роботу
тань
дожовтневої літератури
для надрукування в «Студент
ських наукових записках» ін- члени гуртка готують також ре
ферати про творчість видатних
сти туту..
На заняттях, що відбулися в майстрів радянської літератури,
Робота в гуртку має для нас
цьому навчальному році, було
заслухано й обговорено цілий велике значення: розширюючи
ряд цікавих рефератів з питань наші знання з літератури, вона
української дожовтневої літе привчає до самостійної праці
ратури, а /саме: «Ліричний ге над художнім твором. Користь
рой поезій збірки «Зів’яле ЛИ -' праці в гуртку — безсумнівна.
Є. МАКАРЕНКО,
стя» І. Франка» (Ю. Янковськостудентка
III курсу мовного), «Лірика Лесі Українки»
літературного факультету.
■Н. Севериненко), «О браз пози
В майст ерні прийш ли учн і
Справа, про яку не слід забувати
без надмірної опіки з боку нау
Підготовка педагогічних кад (Обговорюємо статтю IT. І.
Хакала. «За педагогічні
кових керівників.
рів через аспірантуру в нашо
кадри» № 2(14) за 18
му інституті, ясно, не позбав
Дуже важливо виробити спо
січня 1957 р.)
лена недоліків, хоч є 1 значні
соби здійснення методичного
досягнення. Дискусійна стаття
озброєння аспірантів для май
тов. Хакала торкається дуже дують їх лекції, практичні і бутньої роботи у вищій ШКОЛІ —
перей
важливих питань, вартих уваги. семінарські заняття,
це, мабуть, справа відповідних
Аспірантура при нашому ін мають кращі прийоми навчаль кафедр. Потрібно створити та
ної роботи.
ституті існує протягом ряду ро
Лекції і практичні заняття, кож «пам’ятку для практикан
ків, проте про досвід підготовки
які
проводять аспіранти, відві та», де повідомити, яку підго
наукових працівників і викла
дуються членами кафедри, ана товку він повинен провести (оз
дачів важко дізнатися.
лізуються і Обговорюються на найомлення з програмами, робо
До останнього часу аспіранти засіданнях кафедри з такою ж чими планами з дозуванням ча
проводили недостатню кількість увагою, як і матеріали дисер су і добором навчального мате
лекційних і практичних занять тацій. Проте, корисно було б ріалу, плануванням домашньої
і, здається, зовсім не проводили мати надруковані
конспекти роботи студентів, раціональне
семінарських занять.
Такий лекцій і практичних занять най- оформлення конспекту чи плану
стан пояснюється застарілим I більш досвідчених викладачів у кожного заняття, користування
положенням про аспірантуру. І відповідних кабінетах.
ним і т. ін.).
Згідно з новим положенням,
Щодо пропорціоиального розСлід організувати виступи
що грунтується на вказівках j поділу часу між практикою і
ЦК КГІРС і радянського Уряду, І роботою над дисертацією, то. аспірантів з науковими допові
число лекційних і практичних і здається, не слід розпорошува- дями з їх дисертацій перед сту
занять, обов’язкових для кожно j ти робочий час аспіранта. Тут дентами. вчителями шкіл, гро
го аспіранта, значно збільшено слід також керуватися дидак мадськістю.
Але справа не тільки в кілько тичним принципом: не створюва
При такій умові ми, аспіран
сті. Відома істина, що методич ти декількох труднощів одно ти, успішніше справимося з
на підготовка і майстерність на часно. Саме з тієї ж причини своїм завданням.
дувається лише тоді, коли вже необхідне чітке планування чаМ. МАТЮХА,
є грунтовні знання з тієї галузі і су педагогічної практики, щоб
аспірант кафедри елемен
науки, яку має викладати май аспірант зумів добре до неї під
тарної математики і мето
бутній викладач. В тих випад готуватись і успішно провести
дики математики.
ках, коли практика проводить
ся раніше здачі відповідних кан
дидатських екзаменів, вона не
НА ПОРОЗІ П Е Р Ш И Х Е К З А М Е Н І В
досягає мети.
Зібравшись мадську роботу. Та
І семестр у нашій щим.
Однак, не можна погодитися
групою,
ми
повторю кі студенти, як П.
групі
є
найважливі
з словами т. Хакала: «...хто їх
шим і найвідпові ємо матеріал разом, Бернацька. Л. Крнучив, де і коли вони вчилися ме дальнішим. Це—па задаємо один одно стофоровнч ведуть
тодиці викладання у вищій шко ші перші самостійні му питання по кур агітаційно - масову
су. Зараз ми скла роботу серед насе
лі — про це ніхто не знає». Де кроки в інституті.
Ми будемо скла даємо заліки. Особ лення м. Києва, пращо все-таки робиться. Ясно, що
екзамени з та ливо добре готують j цюючи на агітпункспеціальних методик викладан дати
екзаменів ! тах. Це не заважає
ких важливих дисци ся до
ня у вищій школі, які вивчав би плін, як вступ до мо і здають заліки то І їм сумлінно готува
аспірант, ми не бачили, але у вознавства. вступ до вариші С. Бонда тись до перших екзаренко. Л. Махсрт. . менів в інституті.
нас є досвідчені викладачі і нау літературознавства,
народна твор Іі. Іванунь, Г. ВолМ. МЕЛЬНИК,
кові керівники з числа профе усна
чість та зарубіжна ногон.
студент
І курсу
сорів і доцентів. Аспіранти ка література.
Незважаючи
на
українського від
федри елементарної математики
ділу мовно-літе
Колективний ме те. що час дуже на
і методики математики відві тод
ратурного фа
повторювання пруженні!. ми не за
культету.
виявився
найкра буваємо і про гро
НА ЕКЗАМ ЕН І
_ В учбові майстерні нашого інституту приходять учні
багатьох київських шкіл. Вони знайомляться з обладнан
ням майстерень, з виготовленням саморобних фізичних
приладів і моделей з математики, а також самі працюють
в майстернях.
Особливо часто приходять учні з нашими студентами,
які проходять педагогічну практику в київських школах.
Так, під керівництвом студентів-практикантів учні 33
школи виготовили зеркальний гальванометр, модель елек
тромотора і ламповий радіоприймач. Учні 58 школи ра
зом з студентом IV курсу фізико-математичного факуль
тету Примаком виготовили моделі по математиці. Учні
Боярської школи виготовили саморобні вольтметр і ам
перметр.
Учням шкіл і студентам-практикантам допомагають
майстри наших навчальних майстерень, які слідкують
за правильністю виготовлення приладів і допомагають їм
пінними порадами.
Робота учнів і студентів-практикантів у майстернях є
великою допомогою в навчанні як для учнів, так і для
студентів.
Р. ЗАХАРЧЕНКО,
учбовий майстер.
НАУКОВА РОБОТА
КАФЕДРИ МЕТОДИКИ
ФІЗИКИ
Добре підготувалися студенти мінно» і С. Гомен. але відпо-'
З метою поліпшення підготов 1 групи, IV курсу мовно-літера зідь її не була бездоганною...
турного факультету (російський
ки вчителів фізики для середніх відділ)
до екзамену з сучас
шкіл з політехнічним навчанням ної української літературної мо
кафедра методики фізики поста ви. Чітко, свідомо, цілком пра
вила своїм завданням на 195G — вильно освітлюють студенти ек
I 9 6 0 роки — вивчення досвіду заменаційні питання, наводять
цікаві
приклади - ілюстрації.
роботи шкіл, де є класи з ви Особливо
змістовні відповіді
робничим навчанням.
студенток О. Панкратовой 3.
В зв’язку з цим члени кафед Коваль, Л. Казнадзей.
Багато попрацювала студеитри працюють над комплексною
ка Т. Музальова, щоб одержати
проблемою: «Викладання фізи відмінну
оцінку: їй українська
ки в класах з виробничим на ' мова давалася протягом року
вчанням у зв’язку з підготовкою нелегко.
Хотілося б одержати «від
учнів, до
практичної діяль
ності».
Протягом 1956 року проведе
на значна робота по -вивченню
досвіду організації робота кла
сів з виробничим навчанням в
ряді шкіл м. Києва і на вироб
ництві. Наприклад, кандидат пе
дагогічних наук П. К. Черняк
провадив дослідження в 74 се
редній школі; кандидат педаго
гічних наук М. А. Чередник —
в 3 4 школі; старший викладач
А. П. Карлова — в 136 школі
і старший викладач Є. М. Сульженко—в 54 школі.
Крім того, тт. Чередник та
Деркач ознайомились з органі
зацією роботи в класах з вироб
ничим навчанням в ряді сіль
СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ
ських шкіл Бориспільського
У № 11 нашої газети за 21 обговорило редакційну статтю
та Бородянського районів. Київ
грудня 1956 року було вміщено і визнало критику правильною.
ської області.
Редактором газети затвер
статтю «Усунути серйозні недо
Матеріали дослідження чле ліки», де вказувалось на недо джений т. Орлик. Накреслено
нів кафедри обговорювалися на ліки стінної газети мовно-літе заходи по поліпшенню якості
засіданні кафедри та винесені
факультетської
та
курсової
на обговорення наукової сесії ратурного факультету «Радян стінної преси.
професорсько - викладацьк о г о ський літератор».
Як повідомив нас тов. Шускладу інституту.
тенко, партбюро факультету
Я. ДЕРКАЧ.
Кафедра в підготовці до сесії
Підготовку до заліково-екза
менаційної сесії 1957 року ка
федра української мови розпо
чала заздалегідь, перевіркою
виконання робочих планів з дис
циплін кафедри і стану гра
мотності студентів. Всі робочі
плани з дисциплін кафедри до
кінця 1-го півріччя будуть ви
конані.
-—
Але не всі студенти виявили
високу орфографічно-пунктуа
ційну грамотність з україн
ської мови. Так, наприклад,
студенти Л. Тягнирядно, П. Су
ховій, Н. Міщенко (І курс ук
раїнського відділу мовно-літера
турного факультету), зробили у
диктанті по 10— 12 граматич
них помилок. На жаль, є й на
інших курсах студенти (зокре
ма. на російському відділі), які
виявляють низьку грамотність з
української мови.
Кафедра вважає, що такі сту
денти не можуть бути допущені
до складання теоретичних кур
сів, тобто до екзаменів.
У цю зимову сесію студенти
мовно-літературного та педаго
гічного факультетів складати
муть екзамени з таких дисцип
лін, як вступ до мовознавства,
сучасна українська літературна
мова та історія української літе
ратурної мови.
Кабінет впорядкував до екза
менів спеціальну дошку, де ви
вішено списки рекомендованої
літератури з дисциплін, що ви
носяться на екзамени. Кафедра
склала також графік консуль
тацій та затвердила екзамена
ційні білети. .Зараз у кабінеті
зібрані всі програми й рекомен
дована література, потрібні сту
дентам для підготовки до екза
менів.
Обов’язок кожного студен
та — докладно ознайомитися з
програмами екзаменаційних дис
циплін і старанно опрацювати
рекомендовану літературу.
Екзамени на IV курсі україн
ського відділу мовно-літератур
ного факультету показують, що
студенти сумлінно до них го
туються. Екзамен з історії ук
раїнської
літературної мови
(екзамінатор — старший викла
дач О. М. Пархоменко) студен
ти першої групи українського
відділу (мовно-літературний фа
культет) склали з такими на
слідками: 9 студентів одержали
оцінку «відмінно», 16 — «доб
ре»; оцінок «задовільно» не бу
ло; студенти третьої групи цьо
го курсу одержали: «відмінно»
— 11; «добре» — 12; оцінок
«задовільно» в цій групі також
не було.
Кафедра
сподівається, що
студенти інших курсів мовнолітературного та педагогічного
факультетів також сумлінно го
туватимуться до екзаменів і ви
являть на екзаменах грунтовне
засвоєння мовознавчих курсів.
А. МЕДУШЕВСЬКИИ,
завідуючий кафедрою укра
їнської мови.
ЧИ ВДАВСЯ ДИСПУТ
Днями відбувся диспут за по
вістю М. Бременера «Пусть не
сошлось с ответом!» (журнал
«Юность». № 10, 1956 г.).
Повість прочитали багато сту
дентів, і бажаючих висловитись
на диспуті виявилось немало.
Проблеми виховання, дружби,
взаємовідносин між вчителями
та учнями в середній школі —
це хвилюючі проблеми сьогод
нішнього дня, і не дивно, що по
вість М. Бременера знайшла в
середовищі студентства актив
ного і масового читача.
В обговоренні книги взяли
участь 15 чоловік. Учасники
диспуту висловили свої думки
та враження. Загальним, серед
інших, було висловлення про
користь та необхідність обгово
рення книг на шкільні теми.
І все ж таки цілком законно
виникає питання: чи був дис
пут? Ні. Незважаючи на те. що
і виступів було багато, і деякі
питання були завчасно підго
товлені, диспуту не було. Не
було висловлено протилежних
думок. Сперечатися (дискутува
ти) було нікому і ні з ким. Кож
ний виступ починався словами:
«Мені сподобалось...» і одного
лосно називались одні й ті ж
теми. З невеликими заперечен
нями виступив тільки І. Бори
сенко, старший піонервожатий
середньої школи № 11 м. Киє
ва...
Чому ж не вдався диспут?
Тому, що, крім комсомольського
бюро факультету, яке фактично
Іне знало, як підготувати його
(диспут), ніхто цим не цікавився.
Літературна студія (керівник
Ю. С. Кобилецький), кафедра
методики літератури (завідую
чий кафедрою Ф. Ф. Бугайко)
могли подати неоціниму допо
могу організаторам диспуту,
але вони ні в підготовці, ні в
проведенні диспуту не взяли
участі.
Учасники обговорення повісті
«Пусть не сошлось с ответом!»
побажали в недалекому майбут
ньому взяти участь у диспуті за
повістю Л. Кабо «В трудном
походе».
Хочеться сподіватися, що слі
дуючий диспут буде підготовле
но більш серйозно і він по пра
ву називатиметься диспутом.
А. ДЯЧЕНКО.
Більше уваги спортивній роботі
Зрозуміло, що
До складу бюро, що очолює тренуватись?
фізкультурну роботу на фізи- при такому положенні спортко-математичному факультеті, смени-активісти і розгорнути
входять 17 чоловік. Людей, як роботу по-справжньому не мо
бачите, багато, але діла—мало. жуть, і в навчанні часом почи
Ще до цього часу не оформле нають відставати.
но спортивний куточок, не ви
Старанно працюють
члени
йшов жодний номер спортивної бюро В. Петрухан, О. Семко,
газети. А чому? Тому що наші Л. Осадча, О. Кобцева, В. Кирстуденти, обираючи фізбюро, сенко, А. Пашковський. Необнесерйозно поставилися до під-1I хідно підібрати
життєдіяльну
бору товаришів на- цю роботу. редколегію, яка висвітлювала б
Як може, наприклад,
добре
у пресі спортивні події як в ін
працювати редактор спортгазеституті, так і на факультеті.
ти Е. Задорожний,
якщо він
В новій
IX
комплексній
одночасна є редактором курсо
спартакіаді наш факультет по
вої газети і газети
«Буревіс
ник»? Як може налагодити ро ки що на 1 місці. Це місце ми
боту секції легкої
атлетики можемо і повинні утримати. У
О. Смілянський, коли він — і нас — найкращі спортивні сили
Про це свідчать
замісник голови ДТСААФ по в інституті.
організаційній частині, і учас проведені змагання з баскетбо
ник хору, та ще й сам повинен ла і плавання, де наш факуль
тет зайняв перше місце.
Фізбюро треба так організу
вати спортивну роботу на фа
культеті, щоб ми були першими
у спорті і щоб спорт допомагав
нам бути першими у навчанні.
Н. НЕЧАИ,
студентка IV курсу фізикоматсматичного факультету.
Про роботу їдальні під час сесії
гарячих н ап оїв, молочних та і
ковбасних виробів.
В ж е розпоч ався продаж або
нем ентів на систематичне (на
протязі дв ох тижнів) одержання
обідів. Це з б е р е ж е бю дж ет сту
ден та, а так ож звільнить його
в ід н ео б х ід н о с т і щ оденно витра
чати ч ас на чергу біля каси.
їдал ь н я о р га н ізу є також про*
д
а
ж
пи ріж к ів біля аудиторій.
Так, в період екзаменів їд а л ь
К. ЗУЄВА,
ня працюватиме з 9-ої до 18-ої
директор їдальні.
години. В буф еті їдальні мати
меться великий вибір закусок. Редактор В. ПЕРЕДЕРІЙ.
Зараз, в зв’язку з наближен
ням зимової екзаменаційної се
сії, перед працівниками нашого
підприємства громадського хар
чування постає невідкладне і
важливе завдання — обслугову
вати студентів якомога швидше,
дорожити кожною їхньою хви
линою. Виходячи з цього, буде
здійснено ряд заходів.
гіЗ
п
ед
о
ч
н
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
КАДРИ
О Р Г А Н П А РТ БЮ РО , ДИ РЕКЦ ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
СІЧНЯ
26
1957 р о к у
СУБОТА
№ 3 ( 15)
Ціна 15 коп.
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В 1956 РОЦІ
До початку екзаменаційної
сесії на 1—IIІ курсах залишилось 5 днів.
Старанно підготуймось до
екзаменів!
Працюємо наполегливо
Наша група почала готувати
Н аукова тематика кафедр ін леко не всі друкуються. Однією 1торськими дисертаціями працю
ституту на 1956 рік була скла з причин такого стану є незнач ють далеко не всі наші досвід ся до екзаменів ще з початку
ден а з урахуванням завдань нау- ний обсяг наукових записок ін чені кандидати наук, доценти. навчального року, студенти зав
ки і народної освіти, поставле ституту.
Тематика кандидатських дисер жди старанно готуються до
них XX з ’їздом КПРС.
На кафедрах же. як правило, тацій не завжди добре проду практичних занять та семінарів,
Кафедри суспільних наук при справа вирішується чомусь так мується, внаслідок чого дово
діляли значну увагу розв'язан що в «Наукові записки» вміщу диться в процесі роботи зміню а тому вони проходять жваво і
ню питань історії радянської ються роботи більш досвідче- вати тему (так, наприклад, цікаво. Особливо нам подоба
держави, розробці актуальних них наукових працівників. Робо трапилось у старшого виклада ються семінари з політекономії,
питань ленінської теоретичної ти ж молодих викладачів, які ча В. Шекери — кафедра фізи які проводить доцент М. С. Ко
спадщини, історії робітничого роблять тільки перші наукові ки). Кандидатські дисертації роль. Але, на жаль, годин на
класу України.
кроки, іноді відкладаються від деякими викладачами не ви
семінарські заняття з політ
Р яд тем був присвячений 100- випуску до випуску. Певна конуються у встановлений тер
економії
відведено в цьому се
мін
(викладач
А.
Грушківська—
річчю з дня народження І. Я. річ, після такого відхилення
местрі
мало.
кафедра
фізвиховання,
викладач
Франка. До цієї дати видано навряд чи хтось з молодих ав
На зимову сесію на III курсі
ювілейний том «Наукових запи торів насмілиться послати свою 3. Гак—кафедра філософії). На
деяких кафедрах викладачі, які мовно-літературного факультету
сок» інституту, в якому вміщено роботу в якесь видавництво.
виносяться такі дисципліни: по
10 статей викладачів інституту.
Такий стан реалізації науко працюють над кандидатськими
Методичні кафедри та кафед вої продукції не може сприяти дисертаціями, чомусь планують
ри педагогічного факультету ви належному творчому зростанню ще й іншу річну наукову робо
вчали і узагальнювали досвід наукових кадрів в інституті і є ту; її, природно, виконати не
роботи передових шкіл по здійс іноді причиною формального вдається.
ненню політехнічного навчання. відношення деяких викладачів
Найгірша справа з виконан
Екзаменаційна сесія! З особ
Протягом року, крім ювілей до виконання наукової роботи ням планових наукових робіт за ливим хвилюванням вимовляють
ного тома «Наукових записок», (недоброякісність, зволікання в 1956 рік на кафедрі фізичного
ці слова першокурсники. Адже
випущено ще чотири томи: фі- часі і ін.).
виховання: із семи викладачів, для них — це перша сесія у ву
зико-математична серія, філоло
які мали планові річні наукові зі!
Слід поставити питання перед
гічна серія (кафедра україн
роботи, лише двоє виконали їх
Ще не так давно ми теж з
ської мови, кафедри методики Міністерством освіти УРСР про (А. Басіна і Ю. Биковцев). Реш
кількості
томів та викладачів (К. Речиць, А. тривогою чекали цього часу. Че
мови і літератури) і серія ка збільшення
«Наукових записок», заплановафедри суспільних наук.
Грушківська, Л. Філіпова, В. кали 1 готувалися, як хто міг.
них на рік. Тільки при цій умові
Молодцова)
з тих чи інших Тепер, маючи деякий досвід у
Наукові роботи деяких викла можна надрукувати хоча б час
не виконали
своїх підготовці до екзаменів, ми ви
дачів надруковані в журналах. тину наукової продукції викла причин
Стаття доцента І. Пільгука — дачів інституту, яка нерухомо робіт.
рішили поділитися ним з пер
в журналі «Вітчизна», № 5, лежить у науковій частині.
На інших кафедрах випадки шокурсниками. Влаштували збо
1956 р.; стаття доцента МаєрНеобхідно розширити можли невиконання планових робіт зу ри — зустріч першокурсників
гойза—в журналі «Математика вості друкування виконаних ро стрічаються лише як винятки. мовно-літературного факультету
в школе»; стаття доцента М. По- біт, посиливши разом з тим ви
Звітно-наукова сесія кафедр з старшокурсниками. Ось захо
ходзіла входить в книгу «Робіт моги до їх якості.
нашого інституту, яка розпочне дять в аудиторію студенти пер
нича тематика в творах І. Фран
Багато наших викладачів ус свою роботу 30 січня, буде під шого курсу. Один, два, три...
ка», видавництво «Радянська пішно працюють над написан сумком наукової роботи профе десять—всі! Сумний, але факт.
школа», 1956 р. . Професор ням докторських і кандидат сорсько-викладацького
складу Чому ж не з’явилася решта пер
І. Рапопорт про наслідки своєї ських дисертацій. В цьому році інституту. її завдання—не тіль шокурсників? Невже їх не ціка
наукової роботи доповідав на закінчив докторську дисерта ки дати оцінку науковій роботі вить, як проходять екзамени у
III Всесоюзному математичному цію доцент К. Янчев, здав до кафедр, але й накреслити заходи вузі, як найефективніше органі
з’їзді.
захисту свою докторську дисер щодо її поліпшення в світлі ве зувати підготовку до них? Все
Проте слід зазначити, що тацію доцент І. Пільгук. Але і личних завдань розвитку науки ж таки вони могли б дечому по
підготовлені наукові роботи да тут у нас не все гаразд. Над док- і народної освіти.
вчитись у нас. На II і III курсах
по групах проводяться збори, де
конкретно обговорюються пи
літекономія, зарубіжна та укра
їнська літератури, дитяча пси
хологія. Студенти працюють на
полегливо, уважно перечитують
рекомендовану художню та кри
тичну літературу.
Зараз ми успішно складаємо
заліки.
Студенти нашої групи докла
дуть всіх зусиль, щоб екзамена
ційну сесію скласти якнайкра
ще.
Н. МЕЛЬНИК,
староста 2 груші III курсу
українського відділу.
Бережіть кожну хвилину!
тання підготовки до кожного ек
замену.
Зараз у читальному залі та
кабінетах важко знайти вільне
місце: все більше читачів при
ходить сюди зранку. Краще, ак
тивніше виступають студенти на
семінарах з Історії КПРС, по
літекономії, на практичних за
няттях.
В передекзаменаційний і ек
заменаційний періоди дорога
кожна хвилина. Необхідно ско
ротити кількість різних засі
дань і всю енергію спрямувати
на підготовку до екзаменів. До
цільно на курсах вести щоден
ник сесії, де відмічати, як кож
на група складає екзамени.
Бережіть кожну хвилину!
Намагайтесь узнати якомога
більше!
Здобуті знання — запорука
нашого успіху в майбутній пе
дагогічній роботі.
Н. МУКОВОЗ.
студентка II курсу мовнолітературного факультету.
Час не пропадав марно
Студенти нашого 111-го кур
су (український відділ) поси
лено працюють. Систематично
готуючись до практичних за
нять. вони цим самим полегшу
ють собі роботу під час сесії.
Особливо напружено працю
ють студенти над підготовкою
до семінарських занять з політ
економії та української літера
тури. Про глибокі знання сту
дентів свідчать змістовні відпо
віді на семінарах товаришів
Є. Залізняк, Н. Новнцької,
Є. Макаренко, Н. Севериненко
і багатьох інших.
ка. Але переважна більшість
наших товаришів працює в ін
ституті, де є матеріали і підруч
ники, необхідні для підготовки
до екзаменів.
Проте, на жаль, ще трапля
ються випадки і безвідповідаль
ного ставлення деяких студен
тів до навчання. Ці недоліки
з допомогою комсомольського
активу курсу поступово лікві
дуються.
Перший екзамен у нас з по
літекономії, з найскладнішого
для нас предмета. Кожну хви
В кімнатах Гоголівського гур лину ми використовуємо для
тожитку (№ФА 29, 32, 36), де повторення, не відкладаючи все
проживають наші студенти, па на дні, дані для підготовки.
н. ковтонюк.
нує особлива робоча обстанов
партійне життя
Питання ідейно-виховної роботи
на відкритих партійних зб о р а х
■\
Головне в роботі студента —
систематичність
Ш видко набли ж аю ться д н і у с п іш н о с к л а л и з а л ік п о опраІдейно-виховна робота серед
Викладачі нашого факультету у своєму виступі декан факуль зимової с е с ії. З особливим н е
ц ь о в а н ій ч а с т и н і к у р с у .
студентів весь час перебуває в повинні роз’яснювати студентам тету комуніст Д анилю к,— м ож
терпінням і хвилю ванням ч ек а
Ми
в п е в н и л и с я в то м у , щ о
центрі уваги нашої партійної всю шкідливість подібних проя на пояснити тільки тим, що ми ють ї ї перш окурсники: а д ж е во
д л я с к л а д а н н я б у д ь -я к о г о п р е д організації. І це не випадково. вів ворожої нам ідеології, дава не виховуємо у наших студентів ни вперш е складатим уть за л ік и
м ет а к о р и с т у в а т и с я о дн и м л и ш е
Кому, як не молодим вчителям, ти правильну оцінку таким яви почуття відповідальності за свої та екзам ени в інституті!
к о н сп ек т о м — н е д о с и т ь . В и вчати
цьому багатотисячному загону щам.
вчинки, не видовуємо сумлінно
Цілком природно, щ о н ам , т р е б а всю р е к о м е н д о в а н у л і т е радянської інтелігенції, прово
За всю цю роботу велику від го ставлення до навчання...».
звиклим до ш к ільної підготовк и р а т у р у , т р е б а р о б и т и в и п и ск и , .
дити в життя політику партії, повідальність несуть агітатори
Товариші ІІІутенко і Волин
за м іт к и , і в с е ц е — д о п о ч а т к у
виховуючи підростаюче поколін груп, які є центром всього ком ський справедливо критикували до ек зам енів, у в узі д о в ел о ся е к з а м е н а ц ій н о ї с е с ії. Л иш е т о д і
зіткнутися
з
певними
т
р
у
д
н
о
ня в дусі беззавітної відданості плексу ідейно-виховної роботи, кафедри факультету за недо
д о п о м о ж у т ь у п ід г о т о в ц і
щами. В икладачі н е о д н о р а зо в о вони
Комуністичній партії, Радян що проводиться в групі. Біль статню увагу до питань ідейнод
о
е
к
за
м е н ів . Ц іл к о м ясно, щ о
нагадували нам про ц е, п о п ер е
ській державі!
шість наших агітаторів розумі виховної роботи.
джали, щ о головне у с а м о с т ій п р о ч и та ти всю н е о б х ід н у х у д о ж
Зараз, коли міжнародна ре ють роль, яку вони відіграють
Комуністи Савенко, Ж ук вка
не
м ож на за
ній роботі с т у д е н т а — ц е с и с т е ню л іт е р а т у р у
акція активізує боротьбу проти у формуванні ідеології майбут зували на те, щ о партійне бюро
к
іл
ь
к
а
д
н
ів
д
о
е
к
за
м
е
н
у . А л е т і,
ідей марксизму-ленінізму, які ніх вчителів. Тому д а своїх обо факультету і каф едри не орга матичність. Т еп ер, коли в ж е всі
оволоділи умами сотень і сотень в’язків вони ставляться з усією нізовують на факультеті з у студенти вклю чилися у п ід г о х т о в ж е п р о ч и т а в б іл ь ш у ч а с т и мільйонів простих людей земної серйозністю, не 'обмежуючи стрічей з новаторами виробни товку до ек зам ен ів, ми в ід ч у л и , н у р е к о м е н д о в а н о ї л іт е р а т у р и
кулі, наше першочергове зав свою роботу лише проведенням цтва, з досвідченими вчителями щ о зн ачно легш е готувати ся в п ев н е н і, щ о е к за м е н и б у д у т ь
дання—посилити ідейно-виховну бесід. Такі агітатори, як Кири шкіл міста. Промовці підкрес
тим, хто р егул я рн о вчився п р о с к л а д е н і у с п іш н о .
роботу серед молоді, не допуска ченко, Медушевськийл. Кульчи- лювали, що подібні зустрічі д о
Викладачі даю ть
н еобхідн і
ти проникнення ворожої ідеоло цька, Хропко користуються ве цільно проводити не в масш та тягом сем естр у.
к
о
н
с
у
л
ь
т
а
ц
ії;
к
а
б
ін
е
т
и
,
читаль
гії в наш студентський колек ликим авторитетом у групах, бах факультету, а в масш табах
Історія К П Р С — один із сам их
н и й за л , б іб л іо т е к а забезпечу
тив.
студенти охоче звертаються до курсу чи навіть групи.
складних предм етів. П ротягом
Про все це йшла мова на від них з самими різноманітними
На зборах знову піднімалось
ю ть н а с п о т р іб н о ю літературою
критих партійних зборах мовно- питаннями.
наболіле питання про л ітератур сем естру н а с вчили, як п р а ц ю В се за л е ж и т ь в ід н а с . Наслідки
літературного факультету, що
Проте серед агітаторів є то ну студію. Студія не тільки н е вати над творами класиків м а р
с е с ії п о к а ж у т ь , ч о го ми навчи
відбулися цими днями.
вариші, які безвідповідально працює, не дає друкованої про к си зм у-л ен ін ізм у, над п о ст а н о
л
и с я за п е р ш е п ів р іч ч я в інсти
»
Доповідач, секретар партбюро ставляться до роботи. Цим мож дукції, не допомагає авторам — вами ЦК К П Р С і інш ими д о к у
т у т і.
факультету т. Шутенко, това на пояснити і той факт, що чи вона навіть не бере участі в
ментами н аш ої п ар тії. Ми ст а
риші, які взяли участь в обго мало агітаторів навіть не з ’яви житті факультету.
Л . С ІРО Б А БА
ранно
дотр и м ув али ся п о р а д і
воренні доповіді, підкреслюва лися на збори, про які йде мова.
Так, на факультетський дис
с т у д е н т к а І к у р с у мовно-літели, що ідейно-виховна робота
Комсомольський актив, який пут по повісті М. Брем енера вимог наш их викладачів і д н я м и
р а т у р н о г о ф а к у л ь т ет у .
серед студентів повинна прово також був присутній на зборах, «Пусть не сошлось с ответом!»
дитись не відірвано від життя, не провів належної роботи серед (журнал «Ю ность»,
JVe 10,
а на конкретних прикладах, фак студентів, не роз’яснив всієї 1956 г.) ніхто з представників
тах. Значне місце в доповіді бу важливості
запроваджуваного літературної ст у д ії навіть не
ло приділено питанню, що хви заходу, і більшість з них на збо прийшов. Комуніст Кобилецький
Син робітника, Ф. В. С телює зараз літературознавців,— ри взагалі не з ’явилася. Невже повинен нарешті зважити на всі
' люк багато років працю вав
спробам деяких наших пись комсомольців не хвилює, напри ті зауваження, які останнім ча
• на садови х роботах.
менників ревізувати рішення клад, те, .що комсомолка С. Єго- сом все частіше висловлюються
У наш ом у ін сти туті тов.
партії з ідеологічних питань, рова несумлінно ставиться до на адресу очолюваної ним сту
Стелю к на п р отязі чоти рьох
ревізувати метод радянської лі своїх студентських обов’язків: дії!
з половиною років д о б р о с о
тератури та мистецтва— соціа пропускає лекції, дезорганізує
вісно виконував ср ої о б о в ’я з
Треба відмітити, що і ком у
ки на п осаді садівника а г р о
лістичний реалізм,
спробам групу?! У виступах окремих ком ністи, І- комсомольці, які взяли
біологіч н ої ділянки. В січ н і
охаяти нашу соціалістичну дійс сомольців (в тому числі і секре участь в обговоренні доповіді
1 9 5 7 року -він піш ов на п ен
ність, історичні завоювання ра таря комсомольського бюро фа секретаря партбюро факультету
сію.
дянського народу і Комуністич культету Н. Балабан) не тільки т. Шутенка, наголош ували на
П обаж аєм о ж ш ановном у
ної партії. Прикро, що ці спро не було дано відповідної оцінки необхідності посилити система
Ф едору Васильовичу добр ого
би і наклепи зустрічаються зазначеним фактам, а, навпаки, тичну- ідейно-виховну- роботу в
здор ов ’я та хорош ого в ід п о
на сторінках таких авторитет робилися спроби виправдати це кожній академічній групі, по
чинку
після багаторічн ої су м
них журналів, як «Вопросы фи «об ’єктивними причинами ».
кращити зв’язок викладачів з
лінної
праці.
лософии» та «Новый мир».
«Подібний стан, — зазначив студентами.
В етер ан
Я к гот уват ися доевінм
азк
Підготовка до сесійних екза
менів є найвідповідальнішим
періодом у навчанні. Перед
студентом одразу ж виникає
цілий ряд питань: «З чого
почати підготовку до екзаменів?
Як приступити до повторення?
Як укластися в часі? Якими ме
тодами звести в сист.ему прой
дене І як закріпити його?»
і т. ін.
Спробуємо стисло відповісти
на них і подати деякі поради.
Перш за все, треба точно
встановити, які предмети ви
носяться на сесію і в які кален
дарні строки будуть проводи
тись заліки і екзамени з кож
ного предмета. Після цього по
трібно скласти розклад занять
по підготовці до сесії, врахову
ючи ступінь трудності кожного
навчального предмета. Залежно
від цього треба вирішувати пи
тання і про те, яку пору дня
відвести на підготовку— ранок
чи кінець дня. Важчі 'предмети
треба віднести на ранок, більш
легкі — на вечір.
Тривала робота над од
ним предметом приводить до
втоми, позбавитись якої бу
ває важко. Введення в розклад
різних предметів, чергування
більш важких і легких предме
тів сприятиме попередженню
втоми.
Передусім треба зібрати і
привести в належний порядок
весь той матеріал, що нагрома
дився у студента в процесі слу
хання лекцій по курсу і під час
самостійної роботи над літера
турними джерелами (конспекти,
Поради студентам
-у- *
*
замітки, записи лекцій, розра
хунково-графічні роботи тощо).
При повторенні основну увагу
треба приділити тим питанням
курсу, які студент слабіше
зрозумів і недостатньо
за
своїв. Необхідно виділити та
кож' те основне, що він- по
винен знати, і те, що має істотне
значення в системі знань по кур
су, без чого не можна розібра
тися в основному, осмислити
практику.
У підготовці до екзаменів
важливу роль відіграють індиві
дуальні і групові консультації.
Готуючись до консультації, тре
ба виділити ті питання, на які
студент не може дати відповіді,
користуючись своїми записами
і підручною 'літературою. Пога
но, якщо студенти вимагають
від консультанта готової відпо
віді на питання. Спостереження
показують, що студенти на кон
сультаціях більше задають пи
тання викладачеві і, як прави
ло, ухиляються відповідати на
зустрічні питання викладача.
Такі консультації мало корис
ні, бо воші не стимулюють до
активної думки. Використову
вати консультації треба лише в
міру потреби, свідомо уникаючи
«вичерпної відповіді» у кон
сультанта.
Готуватися до екзаменів тре
ба тільки за програмою. Уни
кайте підготовки по «запиталь
никам», бо це розпилить ваші
знання і психологічно поставить
вас у скрутне становище на ек
замені при додаткових запитан
нях.
п р ац і
У підготовці до ек зам ен ів о сн о в н о м у , п си хо л о гіч н о го )п о х о
найголовніше — ор ган ізувати д ж е н н я . ї х м о ж н а зап обігти , як
свою пам ’ять, зібрати сь з д у м
ками, перевірити сам ого се б е — щ о с т у д е н т б у д е трим ати себе
і Чужими записами користува-1 переконатись у готовності до в р у к а х і п р о д у м а н о готувати
І тнея не варто, бо воли важкі для екзаменів. А це д у ж е важливий м ет ь ся д о в ід п о в ід і. Треба від
сприймання. В них, як правило. І психологічний ф актор — впев ки н ути і д у м к у п ро «важкий бі
відбито зміст і характер ходу неність у- собі, в св о їх знаннях! л ет » і с п о д ів а н н я на «шпаргал
У спіх ек зам ен ів деяк ою м і
думок їх автора, що не завжди
рою буде за л еж а ти і від ум ін н я к у » , щ о н а й ч а ст іш е є причиною
співпадає з вашим.
поводити себе п ід час ек за м е « р о з г у б л е н о с т і » с т у д е н т а на ек
Корисно буде зробити схема нів. Н ерідко трапляю ться ви
тичні записи основних положень падки, коли студен т старанно зам ен ах. С л ід н ок л адати ся на
програми у вигляді розгорну підготується до ек зам енів, а :ам ого с е б е і в ір и т и в св о ї сили.
того плану, де були б ви відповідає погано, а часом зов
К оли ви п о ч и н а є т е
готуваділені елементи кожного вузло сім губиться і о д ер ж у є н е за д о
’и
ся
д
о
в
ід
п
о
в
ід
і
п
о
біл ету,
вого питання програми, те ос вільну оцінку. Н айбільш типо
новне. що треба засвоїти. Такі вими недоліками, які виявля р еба п е р е д у с ім р о зіб р а т и с я в
записи організують пам’ять і
у ті питань. В д е т а л і о д р а зу ж
дають можливість оглядати ма ються під час сам их екзам енів,
в: 1) розгублен ість
студен д ав ати ся н е с л ід . Я к щ о потр;бтеріал із цілому і по частинам.
:о. їх с л ід н а зв а т и , а н е розпи Для запам’ятання матеріалу та від несподіваної постановки увати.
питання
в
білеті;
2)
відповідь
н
е
1
можна користуватися різними
Н іч ого
за й в о г о ,
що
вихоприйомами: переглянути сторін на тему; 3) намагання говорити
ки посібників і своїх записів, книжними фразами; 4) відповіді . ;ить за м е ж і п и т а н н я , н е с л і д
зробити виписки, стисло записа
оворити. В ід п о в ід а ю ч и , д у м а й ти відповіді на питання (факти, часто даються неповні, одно- <
е про п и та н н я в д і л о м у , а н е
бічні,
без
обгрунтувань;
5)
від
доведення, визначення, форму
й о г о . І н а к ш е ви
лювання). Дуже корисно прига повідає студент часто тільки те, іро ч асти н и
дувати і про себе дати відповіді що встиг написати, а те, чого іід ій д ет е в ід
тем и
осн овн ого
на основні питання курсу.
не встиг написати — п одає іитання і ц и м з у м о в и т е з н и ж е н
Досвід показує, щ о коли сту беззмістовно, плутано; 6) часто ій со б і о ц ін к и .
дент регулярно відвідував лек
О ц ін ю ю ч и з м іс т
в ід п о в ід е й ,
ції і уважно слухав їх , система переплутуються факти, даю ться
тично опрацьовував літературу, неточні посилання; 7) н ерідк о їк з а м ін а т о р б у д е п р и й м а т и д о
старанно готувався до семінар студент під час відповіді поспі /ваги г л и б и н у з н а н ь , с а м о с т ій
ських і практичних занять, то шає, не слідкує за ходом св о єї
ність д у м к и і в м ін н я а р г у м е н
підготовка до екзаменів не ви
кличе особливих труднощ ів. Д о думки, сам собі зап ер еч ує; 8) у тувати о с н о в н і п о л о ж е н н я ї ї .
сить буде уважно переглянути відповідях не завж ди почуваєть
В ід м ін н а о ц ін к а
студен тові
рекомендовані дж ерела і свої ся впевненість студен та у св о їх
записи, продумати ще й ще раз ‘ знаннях і т. ін.
б у д е ст ав и ти сь л и ш е в том у ра
все пророблене, пригадати най
Зазначені недолік и зум овл ю з і, я к щ о в ін в и ч е р п н о з н а є п р о
важливіше з теорії і факти до
основних її гіоложень, випробу ються, здебільш ого, н ед о ст а т гр а м н и й м а т е р іа л , гл и б о к о р о
вати свої уміння застосовувати ньою , підготовкою до ек зам ен ів . з у м іє й о г о , в и я в л я є в м ін н я п о є д
теорію на практиці. А д ж е на А ле часто вони є н аслідк ом н е н у в а т и т е о р ію з п р ак ти к ою ; як
екзамени не виноситься нічого
щ о в и к л а д д у м о к л о г іч н о чіткий
з того, що не пророблю вало вміння студента готуватися до
ся, з чим студент не міг бути відповіді і поводити
се б е п ід і л іт е р а т у р н о г р а м о т н и й .
обізнаним.
час відповіді. Це н едол ік и , в
Доцент М . ЗАДЕСЕНЕЦЬ.
П ро н а ш гурт ок
В науковому студентському тивного героя в новелі - „Inter
М. Коцюбинського»
гу тку при кафедрі української mezzo"
р
літератури (науковий керівник (Н. Ковтонюк). Ці роботи від
— доц. І. І. Пільгук) другий рік значаються глибоким розкрит
діяльно працює група студентів тям ідейного змісту й художньої
2 і 3 курсів українського від форми творів, значною само
стійністю виконання: в них по
ділу.
В минулому навчальному ро ставлено цілий ряд важливих
ці члени гуртка взяли активну проблем. 1 не дивно, що вони
участь у відзначенні 100-літньо- стають об’єктом гарячого обго
го ювілею великого українсько ворення членів гуртка.
Гурток проводить регулярніш
го письменника, революціонерадемократа І. Я. Франка. Сту- огляд українських періодичних
денти-гуртківці в своїх рефера видань — журналів, альманахів,
тах розглянули цілий ряд важ «Літературної газети». З особ
ливих питань творчості 1. Фран ливим інтересом прослухали
ка. Слід, зокрема, відзначити гуртківці інформацію про таку
роботу «Твори І. Франка про важливу подію в літературному
дітей і школу» студентки Є. За житті України, як IV пленум
лізняк. Секція літературознав- Правління Спілки письменників
ства наукової студентської кон України.
Поряд з опрацюванням пи
ференції рекомендувала роботу
тань
дожовтневої літератури
для надрукування в «Студент
ських наукових записках» ін- члени гуртка готують також ре
ферати про творчість видатних
сти туту..
На заняттях, що відбулися в майстрів радянської літератури,
Робота в гуртку має для нас
цьому навчальному році, було
заслухано й обговорено цілий велике значення: розширюючи
ряд цікавих рефератів з питань наші знання з літератури, вона
української дожовтневої літе привчає до самостійної праці
ратури, а /саме: «Ліричний ге над художнім твором. Користь
рой поезій збірки «Зів’яле ЛИ -' праці в гуртку — безсумнівна.
Є. МАКАРЕНКО,
стя» І. Франка» (Ю. Янковськостудентка
III курсу мовного), «Лірика Лесі Українки»
літературного факультету.
■Н. Севериненко), «О браз пози
В майст ерні прийш ли учн і
Справа, про яку не слід забувати
без надмірної опіки з боку нау
Підготовка педагогічних кад (Обговорюємо статтю IT. І.
Хакала. «За педагогічні
кових керівників.
рів через аспірантуру в нашо
кадри» № 2(14) за 18
му інституті, ясно, не позбав
Дуже важливо виробити спо
січня 1957 р.)
лена недоліків, хоч є 1 значні
соби здійснення методичного
досягнення. Дискусійна стаття
озброєння аспірантів для май
тов. Хакала торкається дуже дують їх лекції, практичні і бутньої роботи у вищій ШКОЛІ —
перей
важливих питань, вартих уваги. семінарські заняття,
це, мабуть, справа відповідних
Аспірантура при нашому ін мають кращі прийоми навчаль кафедр. Потрібно створити та
ної роботи.
ституті існує протягом ряду ро
Лекції і практичні заняття, кож «пам’ятку для практикан
ків, проте про досвід підготовки
які
проводять аспіранти, відві та», де повідомити, яку підго
наукових працівників і викла
дуються членами кафедри, ана товку він повинен провести (оз
дачів важко дізнатися.
лізуються і Обговорюються на найомлення з програмами, робо
До останнього часу аспіранти засіданнях кафедри з такою ж чими планами з дозуванням ча
проводили недостатню кількість увагою, як і матеріали дисер су і добором навчального мате
лекційних і практичних занять тацій. Проте, корисно було б ріалу, плануванням домашньої
і, здається, зовсім не проводили мати надруковані
конспекти роботи студентів, раціональне
семінарських занять.
Такий лекцій і практичних занять най- оформлення конспекту чи плану
стан пояснюється застарілим I більш досвідчених викладачів у кожного заняття, користування
положенням про аспірантуру. І відповідних кабінетах.
ним і т. ін.).
Згідно з новим положенням,
Щодо пропорціоиального розСлід організувати виступи
що грунтується на вказівках j поділу часу між практикою і
ЦК КГІРС і радянського Уряду, І роботою над дисертацією, то. аспірантів з науковими допові
число лекційних і практичних і здається, не слід розпорошува- дями з їх дисертацій перед сту
занять, обов’язкових для кожно j ти робочий час аспіранта. Тут дентами. вчителями шкіл, гро
го аспіранта, значно збільшено слід також керуватися дидак мадськістю.
Але справа не тільки в кілько тичним принципом: не створюва
При такій умові ми, аспіран
сті. Відома істина, що методич ти декількох труднощів одно ти, успішніше справимося з
на підготовка і майстерність на часно. Саме з тієї ж причини своїм завданням.
дувається лише тоді, коли вже необхідне чітке планування чаМ. МАТЮХА,
є грунтовні знання з тієї галузі і су педагогічної практики, щоб
аспірант кафедри елемен
науки, яку має викладати май аспірант зумів добре до неї під
тарної математики і мето
бутній викладач. В тих випад готуватись і успішно провести
дики математики.
ках, коли практика проводить
ся раніше здачі відповідних кан
дидатських екзаменів, вона не
НА ПОРОЗІ П Е Р Ш И Х Е К З А М Е Н І В
досягає мети.
Зібравшись мадську роботу. Та
І семестр у нашій щим.
Однак, не можна погодитися
групою,
ми
повторю кі студенти, як П.
групі
є
найважливі
з словами т. Хакала: «...хто їх
шим і найвідпові ємо матеріал разом, Бернацька. Л. Крнучив, де і коли вони вчилися ме дальнішим. Це—па задаємо один одно стофоровнч ведуть
тодиці викладання у вищій шко ші перші самостійні му питання по кур агітаційно - масову
су. Зараз ми скла роботу серед насе
лі — про це ніхто не знає». Де кроки в інституті.
Ми будемо скла даємо заліки. Особ лення м. Києва, пращо все-таки робиться. Ясно, що
екзамени з та ливо добре готують j цюючи на агітпункспеціальних методик викладан дати
екзаменів ! тах. Це не заважає
ких важливих дисци ся до
ня у вищій школі, які вивчав би плін, як вступ до мо і здають заліки то І їм сумлінно готува
аспірант, ми не бачили, але у вознавства. вступ до вариші С. Бонда тись до перших екзаренко. Л. Махсрт. . менів в інституті.
нас є досвідчені викладачі і нау літературознавства,
народна твор Іі. Іванунь, Г. ВолМ. МЕЛЬНИК,
кові керівники з числа профе усна
чість та зарубіжна ногон.
студент
І курсу
сорів і доцентів. Аспіранти ка література.
Незважаючи
на
українського від
федри елементарної математики
ділу мовно-літе
Колективний ме те. що час дуже на
і методики математики відві тод
ратурного фа
повторювання пруженні!. ми не за
культету.
виявився
найкра буваємо і про гро
НА ЕКЗАМ ЕН І
_ В учбові майстерні нашого інституту приходять учні
багатьох київських шкіл. Вони знайомляться з обладнан
ням майстерень, з виготовленням саморобних фізичних
приладів і моделей з математики, а також самі працюють
в майстернях.
Особливо часто приходять учні з нашими студентами,
які проходять педагогічну практику в київських школах.
Так, під керівництвом студентів-практикантів учні 33
школи виготовили зеркальний гальванометр, модель елек
тромотора і ламповий радіоприймач. Учні 58 школи ра
зом з студентом IV курсу фізико-математичного факуль
тету Примаком виготовили моделі по математиці. Учні
Боярської школи виготовили саморобні вольтметр і ам
перметр.
Учням шкіл і студентам-практикантам допомагають
майстри наших навчальних майстерень, які слідкують
за правильністю виготовлення приладів і допомагають їм
пінними порадами.
Робота учнів і студентів-практикантів у майстернях є
великою допомогою в навчанні як для учнів, так і для
студентів.
Р. ЗАХАРЧЕНКО,
учбовий майстер.
НАУКОВА РОБОТА
КАФЕДРИ МЕТОДИКИ
ФІЗИКИ
Добре підготувалися студенти мінно» і С. Гомен. але відпо-'
З метою поліпшення підготов 1 групи, IV курсу мовно-літера зідь її не була бездоганною...
турного факультету (російський
ки вчителів фізики для середніх відділ)
до екзамену з сучас
шкіл з політехнічним навчанням ної української літературної мо
кафедра методики фізики поста ви. Чітко, свідомо, цілком пра
вила своїм завданням на 195G — вильно освітлюють студенти ек
I 9 6 0 роки — вивчення досвіду заменаційні питання, наводять
цікаві
приклади - ілюстрації.
роботи шкіл, де є класи з ви Особливо
змістовні відповіді
робничим навчанням.
студенток О. Панкратовой 3.
В зв’язку з цим члени кафед Коваль, Л. Казнадзей.
Багато попрацювала студеитри працюють над комплексною
ка Т. Музальова, щоб одержати
проблемою: «Викладання фізи відмінну
оцінку: їй українська
ки в класах з виробничим на ' мова давалася протягом року
вчанням у зв’язку з підготовкою нелегко.
Хотілося б одержати «від
учнів, до
практичної діяль
ності».
Протягом 1956 року проведе
на значна робота по -вивченню
досвіду організації робота кла
сів з виробничим навчанням в
ряді шкіл м. Києва і на вироб
ництві. Наприклад, кандидат пе
дагогічних наук П. К. Черняк
провадив дослідження в 74 се
редній школі; кандидат педаго
гічних наук М. А. Чередник —
в 3 4 школі; старший викладач
А. П. Карлова — в 136 школі
і старший викладач Є. М. Сульженко—в 54 школі.
Крім того, тт. Чередник та
Деркач ознайомились з органі
зацією роботи в класах з вироб
ничим навчанням в ряді сіль
СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ
ських шкіл Бориспільського
У № 11 нашої газети за 21 обговорило редакційну статтю
та Бородянського районів. Київ
грудня 1956 року було вміщено і визнало критику правильною.
ської області.
Редактором газети затвер
статтю «Усунути серйозні недо
Матеріали дослідження чле ліки», де вказувалось на недо джений т. Орлик. Накреслено
нів кафедри обговорювалися на ліки стінної газети мовно-літе заходи по поліпшенню якості
засіданні кафедри та винесені
факультетської
та
курсової
на обговорення наукової сесії ратурного факультету «Радян стінної преси.
професорсько - викладацьк о г о ський літератор».
Як повідомив нас тов. Шускладу інституту.
тенко, партбюро факультету
Я. ДЕРКАЧ.
Кафедра в підготовці до сесії
Підготовку до заліково-екза
менаційної сесії 1957 року ка
федра української мови розпо
чала заздалегідь, перевіркою
виконання робочих планів з дис
циплін кафедри і стану гра
мотності студентів. Всі робочі
плани з дисциплін кафедри до
кінця 1-го півріччя будуть ви
конані.
-—
Але не всі студенти виявили
високу орфографічно-пунктуа
ційну грамотність з україн
ської мови. Так, наприклад,
студенти Л. Тягнирядно, П. Су
ховій, Н. Міщенко (І курс ук
раїнського відділу мовно-літера
турного факультету), зробили у
диктанті по 10— 12 граматич
них помилок. На жаль, є й на
інших курсах студенти (зокре
ма. на російському відділі), які
виявляють низьку грамотність з
української мови.
Кафедра вважає, що такі сту
денти не можуть бути допущені
до складання теоретичних кур
сів, тобто до екзаменів.
У цю зимову сесію студенти
мовно-літературного та педаго
гічного факультетів складати
муть екзамени з таких дисцип
лін, як вступ до мовознавства,
сучасна українська літературна
мова та історія української літе
ратурної мови.
Кабінет впорядкував до екза
менів спеціальну дошку, де ви
вішено списки рекомендованої
літератури з дисциплін, що ви
носяться на екзамени. Кафедра
склала також графік консуль
тацій та затвердила екзамена
ційні білети. .Зараз у кабінеті
зібрані всі програми й рекомен
дована література, потрібні сту
дентам для підготовки до екза
менів.
Обов’язок кожного студен
та — докладно ознайомитися з
програмами екзаменаційних дис
циплін і старанно опрацювати
рекомендовану літературу.
Екзамени на IV курсі україн
ського відділу мовно-літератур
ного факультету показують, що
студенти сумлінно до них го
туються. Екзамен з історії ук
раїнської
літературної мови
(екзамінатор — старший викла
дач О. М. Пархоменко) студен
ти першої групи українського
відділу (мовно-літературний фа
культет) склали з такими на
слідками: 9 студентів одержали
оцінку «відмінно», 16 — «доб
ре»; оцінок «задовільно» не бу
ло; студенти третьої групи цьо
го курсу одержали: «відмінно»
— 11; «добре» — 12; оцінок
«задовільно» в цій групі також
не було.
Кафедра
сподівається, що
студенти інших курсів мовнолітературного та педагогічного
факультетів також сумлінно го
туватимуться до екзаменів і ви
являть на екзаменах грунтовне
засвоєння мовознавчих курсів.
А. МЕДУШЕВСЬКИИ,
завідуючий кафедрою укра
їнської мови.
ЧИ ВДАВСЯ ДИСПУТ
Днями відбувся диспут за по
вістю М. Бременера «Пусть не
сошлось с ответом!» (журнал
«Юность». № 10, 1956 г.).
Повість прочитали багато сту
дентів, і бажаючих висловитись
на диспуті виявилось немало.
Проблеми виховання, дружби,
взаємовідносин між вчителями
та учнями в середній школі —
це хвилюючі проблеми сьогод
нішнього дня, і не дивно, що по
вість М. Бременера знайшла в
середовищі студентства актив
ного і масового читача.
В обговоренні книги взяли
участь 15 чоловік. Учасники
диспуту висловили свої думки
та враження. Загальним, серед
інших, було висловлення про
користь та необхідність обгово
рення книг на шкільні теми.
І все ж таки цілком законно
виникає питання: чи був дис
пут? Ні. Незважаючи на те. що
і виступів було багато, і деякі
питання були завчасно підго
товлені, диспуту не було. Не
було висловлено протилежних
думок. Сперечатися (дискутува
ти) було нікому і ні з ким. Кож
ний виступ починався словами:
«Мені сподобалось...» і одного
лосно називались одні й ті ж
теми. З невеликими заперечен
нями виступив тільки І. Бори
сенко, старший піонервожатий
середньої школи № 11 м. Киє
ва...
Чому ж не вдався диспут?
Тому, що, крім комсомольського
бюро факультету, яке фактично
Іне знало, як підготувати його
(диспут), ніхто цим не цікавився.
Літературна студія (керівник
Ю. С. Кобилецький), кафедра
методики літератури (завідую
чий кафедрою Ф. Ф. Бугайко)
могли подати неоціниму допо
могу організаторам диспуту,
але вони ні в підготовці, ні в
проведенні диспуту не взяли
участі.
Учасники обговорення повісті
«Пусть не сошлось с ответом!»
побажали в недалекому майбут
ньому взяти участь у диспуті за
повістю Л. Кабо «В трудном
походе».
Хочеться сподіватися, що слі
дуючий диспут буде підготовле
но більш серйозно і він по пра
ву називатиметься диспутом.
А. ДЯЧЕНКО.
Більше уваги спортивній роботі
Зрозуміло, що
До складу бюро, що очолює тренуватись?
фізкультурну роботу на фізи- при такому положенні спортко-математичному факультеті, смени-активісти і розгорнути
входять 17 чоловік. Людей, як роботу по-справжньому не мо
бачите, багато, але діла—мало. жуть, і в навчанні часом почи
Ще до цього часу не оформле нають відставати.
но спортивний куточок, не ви
Старанно працюють
члени
йшов жодний номер спортивної бюро В. Петрухан, О. Семко,
газети. А чому? Тому що наші Л. Осадча, О. Кобцева, В. Кирстуденти, обираючи фізбюро, сенко, А. Пашковський. Необнесерйозно поставилися до під-1I хідно підібрати
життєдіяльну
бору товаришів на- цю роботу. редколегію, яка висвітлювала б
Як може, наприклад,
добре
у пресі спортивні події як в ін
працювати редактор спортгазеституті, так і на факультеті.
ти Е. Задорожний,
якщо він
В новій
IX
комплексній
одночасна є редактором курсо
спартакіаді наш факультет по
вої газети і газети
«Буревіс
ник»? Як може налагодити ро ки що на 1 місці. Це місце ми
боту секції легкої
атлетики можемо і повинні утримати. У
О. Смілянський, коли він — і нас — найкращі спортивні сили
Про це свідчать
замісник голови ДТСААФ по в інституті.
організаційній частині, і учас проведені змагання з баскетбо
ник хору, та ще й сам повинен ла і плавання, де наш факуль
тет зайняв перше місце.
Фізбюро треба так організу
вати спортивну роботу на фа
культеті, щоб ми були першими
у спорті і щоб спорт допомагав
нам бути першими у навчанні.
Н. НЕЧАИ,
студентка IV курсу фізикоматсматичного факультету.
Про роботу їдальні під час сесії
гарячих н ап оїв, молочних та і
ковбасних виробів.
В ж е розпоч ався продаж або
нем ентів на систематичне (на
протязі дв ох тижнів) одержання
обідів. Це з б е р е ж е бю дж ет сту
ден та, а так ож звільнить його
в ід н ео б х ід н о с т і щ оденно витра
чати ч ас на чергу біля каси.
їдал ь н я о р га н ізу є також про*
д
а
ж
пи ріж к ів біля аудиторій.
Так, в період екзаменів їд а л ь
К. ЗУЄВА,
ня працюватиме з 9-ої до 18-ої
директор їдальні.
години. В буф еті їдальні мати
меться великий вибір закусок. Редактор В. ПЕРЕДЕРІЙ.
Зараз, в зв’язку з наближен
ням зимової екзаменаційної се
сії, перед працівниками нашого
підприємства громадського хар
чування постає невідкладне і
важливе завдання — обслугову
вати студентів якомога швидше,
дорожити кожною їхньою хви
линою. Виходячи з цього, буде
здійснено ряд заходів.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова