Назва
За педагогічні кадри. № 2 (14) (18 січня 1957 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ
З а педагогічні
КАДРИ 18
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Глибше вивчати
економічну теорію
За рішенням ЦК КПРС та
Радян ського Уряду з цього
навчального року в усіх ву
зах запроваджено вивчення
окремих курсів з суспільних
наук: істор ії КПРС, діалек
тичного та історичного мате
ріалізму та політичної еко
номії.
У підготовці висококвалі
фікованих, ідейно загартованих радянських спеціалістів
ці науки займають особливо
в а жлнве місце Для того, щоб
стати активним будівником
комуністичного суспільства,
всякий спеціаліст повинен
добре розуміти
закони су
спільного розвитку взагалі,
і особливо економічні зако
ни. Без
необхідної
суми
знань з економічної теорії
про повноцінність того чи ін
шого спеціаліста не може бу
ти й мови. Таку суму знань
дає вивчення політичної еко
номії в щільному зв’язку з
життям.
Виходячи з цього, кафед
ра політичної економії нашо
го інституту намагається бу
дувати викладання основних
положень економічної теорії
у зв’язку з питаннями пра
ктики комуністичного будів
ництва, використовуючи кон
кретні матеріали господар
ських органів, деяких київських
підприємств та колгоспів Кнєво-Святошинського
району. Так, наприклад, ви
вчаючи тему «Господарський
розрахунок і рентабельність,
собівартість і ціна», кандидат
економічних наук Г. Ю. Репухова
використала дані
київського заводу «Ленін
ська кузня» про собівартість
продукції, показала конкрет
но структуру
собівартості,
методику її обчислення, спів
відношення між собівартістю
і вартістю продукції, а та
кож соціалістичне розуміння
рентабельності.
В темі «Соціалістична си
стема сільського господарства» широко використані роз
роблені кафедрою розрахун
ки по собівартості продукції
в колгоспах «Червоний пар
тизан» та ім. Хрущова Києво-Святошинського р-ну, а
також матеріали про розпоД іл колгоспних прибутків. Це
дало можливість студентам
глибше вивчити і засвоїти ма
т е р і а л теми.
Для точнішого висвітлен
ня найважливіших теоретич
них положень, особливо полі
тичної економії соціалізму,
кафедра проводить обгово
рення окремих питань теорії.
В цьому році кафедра обго
ворила питання: про двоїстий
характер праці при соціаліз
мі, про природу товару в со
ціалістичному
суспільстві,
про дію закону вартості то
що.
Наукова робота кафедри
охоплює і питання, які мають
велике теоретичне і практич
не значення для
практики
комуністичного будівництва.
Розроблюються питання про
методику визначення собівар
тості колгоспної
продукції,
про організацію праці в кол
госпах, про товарооборот між
містом і селом. Розробка цих
питань дає можливість по
кращити викладання політич
ної економії, озброїти сту
дентів
конкретними знан
нями,
які допоможуть май
бутньому вчителеві розібра
тися в економіці колгоспу 1
при необхідності подати по
трібні поради
практичним
працівникам колгоспного ви
робництва.
Пов’язання теорії з питан
нями
комуністичного будів
1
ництва
наглядніше розкри
1
ває
економічні
основи соціа
1
лістичних виробничих відно
син і показує, як міцніє со
юз робітничого класу і кол
госпного селянства.
Проте на лекціях і семіна
рах студенти одержують ли
ше найнеобхідніший мінімум
знань з економічної науки.
В практичній діяльності учи
теля, як і всякого
Іншого
спеціаліста, потрібно значно
більше економічних
знань.
Це студенти повинні усвідо
мити і систематично
само
стійно працювати.
На IV курсі всіх факульте
тів закінчується вивчення по
літичної
економії.
По
чались екзамени.
Готую
чись до них, студенти повин
ні посилити самостійну робо
ту, щоб закріпити знання і
одержати високі оцінки.
М. КОРОЛЬ,
завідуючий
кафедрою
політекономії.
СІЧНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 2 (14)
Ціна 15 коп.
До початку екзаменаційної
сесії на 1—3 курсах залиши
лось 13 днів.
Старанно підготуймось до
екзаменів!
СЕСІЯ НЕ З А Г О Р А М И
Про деякі
наболілі питання
В зимову сесію ми, група фі
зиків ІІІ курсу, будемо складати екзамени з політекономії,
технології матеріалів і опору
матеріалів.
Підготовка до екзамену з по
літекономії не викликає у нас
особливих труднощів: курс лек
цій нам прочитано, найбільш
складні питання детально роз
глянуто на семінарах, підручни
ками і першоджерелами ми за
безпечені. При підготовці до ек
замену ми з успіхом використає
мо також конспекти першодже
рел, звичайно, якщо ці конспек
ти в свій час були добросовісно
складені.
Але при підготовці до інших
екзаменів у нас виникають дея
кі труднощі. Перш за все, у нас
в інституті дуже обмежена кіль
кість підручників з технології
матеріалів і з опору матеріалів
(і в бібліотеці, і в читальному
залі, і в кабінетах). Звичайно,
можна поїхати в бібліотеку ім.
КПРС, але там, щоб одержати
книгу, треба затратити в черзі
не менше півгодини в робочий
день і до двох годин — у вихід
ний день.
Доцент Г. Яценко добре читає
нам лекції з курсу «Опір мате
ріалів», але задач з цієї дисцип
ліни протягом семестру ми май
т е не розв’язували. А на екза
мені уміння розв’язувати зада
чі — річ необхідна. Тут треба
попрацювати самостійно, і це
викликає деякі труднощі.
Звичайно, коли ми, студенти,
будемо готуватися до екзаменів
з усією серйозністю, ми зможе
мо подолати вказані труднощі.
Але хотілося б, щоб в майбут
ньому таких недоліків не допу
скали.
Л. КАНЕЛЬ,
студентка III курсу фізико-математнчного факуль
тету,
Як я готуюсь до екзаменів
Через декілька днів почнеть
ся зимова сесія. Щоб результа
ти її були якнайкращі, треба
наполегливо працювати на про
тязі всього семестру. Штурмо
вим же методом під час сесії
досягти належних
знань не
можливо. На жаль, серед нас є
студенти, які йдуть по непра
вильному шляху у підготовці
до екзаменів. Вони ніби дотри
муються девізу: «Не роби сьо
годні того, що можна зробити
завтра».
Я, як і більшість студентів,
взявся за підготовку до екзаме
нів вже давно. З початку на
вчального року я намагався не
пропускати
занять, старанно
готувався до семінарів. Це, зви
чайно, значно допоможе мені у
У дні, що залишились до ек
заменів, я ще інтенсивніше пра
цюватиму, докладу всіх зусиль
для одержання міцних і грун
товних знань.
Ш. МУРГА,
студент II курсу мовно-літературного факультету.
ЩО ПОКАЗАЛИ ПЕРШІ ЕКЗАМЕНИ
На IV курсі педагогічного факультету (відділ спецпедагогіки) в повному розпалі зимова екзаменаційна сесія. Перший ек
замен пройшов успішно: жодної трійки! Проте, слідуючий ек
замен, з російської мови, дещо змінив картину. Чотири студент
ки одержали «3 ». Це можна пояснити недосить серйозним
ставленням цих студенток до такого відповідального предмета. .
Ще рано говорити про те, як закінчиться ця сесія, проте
перші екзамени показали, що є товариші, які виходять в число
передових. Це такі студенти, як Г. Грохольська, Н. Авраменко,
Є. Петровська, Б. Барська, Є. Помазанова, П. Дорощук та інші.
В. ГОРБЕНКО,
студент IV курсу педагогічного факультету.
В групі фізиків
Підготовка до екзаменів у
нашій групі розпочалась ще на
початку семестру: потрібно бу
ло ліквідувати академзаборгованості, які мали студенти гру
пи після весняної сесії. Це бу
ло справою не лише студентівакадемборжників, а І всієї гру
пи. До 1 січня заборгованість
була ліквідована. Питання під
готовки до зимової сесії ми об
говорили на
комсомольських
зборах. Вирішили,
що кожен
студент буде повторювати мате
ріал окремо. Для з’ясування не
зрозумілих питань будемо зби
ратись групами по 5 —6 чоловік.
Таке повторення особливо зруч
не для студентів, які живуть у
Н а н а ш и х а гіт п ун к т а х
На обох агітпунктах нашого
інституту останнім часом роз
горнулась агітаційно-масова ро
бота серед виборців.
Цілком справедлива критика
на адресу нашої парторганізації
з боку Сталінського РК КП Ук
раїни допомогла піднести рівень
агітаційно-масової роботи.
Партбюро інституту на своє
му засіданні 15 січня 1957 ро
ку розглянуло питання про ро
боту агітколективів факультетів
серед виборців, затвердило пла
ни роботи цих колективів.
В агітпункті, що міститься в
складанні екзаменів. Особливу
увагу я приділяю вивченню рід
ної української мови та літера
тури. Хоч ці предмети даються
нам нелегко, ми, студенти, які
приїхали до Києва з Пряшівської області (Чехословаччнна),
повніші знати їх твердо. Адже
нам треба стати в перших ря
дах за підняття
культурного
рівня українських трудящих у
Словаччині.
нашому інституті, є велика кіль
кість газет, журналів, політич
ної і художньої
літератури.
Завжди тут можна одержати не
обхідну консультацію у юриста,
подивитися телепередачу. Для
виборців будуть
організовані
лекції та концерти художньої
самодіяльності.
На жаль, до останнього часу
дирекція будівельного інституту
не надала необхідного просто
рого приміщення
для нашого
агітпункту, який знаходиться в
цьому інституті.
гуртожитку. Крім того, це дає
змогу виявити, хто з студентів
не повторює
матеріал, кому
слід вчасно і по-товариському
допомогти.
Постанова Міністерства осві
ти про новий порядок проведен
ня екзаменів дає змогу студен
там скласти деякі екзамени до
строково. Зараз більшість сту
дентів нашої групи готується до
екзамену з курсу технології ма
теріалів.
О. СЕМКО,
студент 32 групи фізиків.
Що мені дає робота в трудколонії
Хто вперед... а хто назад
Закінчується
І
семестр
1956/1957 навч. року. Набли
жається сама відповідальна по
ра в житті кожного студента —
семестрові екзамени.
В цей час кожний
студент
підводить підсумки своєї робо
ти за півроку, ліквідує
пробі
ли в своїх знаннях, щоб у все
озброєнні зустріти екзаменацій
ну сесію.
Що ж зробила
комсомоль
ська організація
факультету
для того, щоб ці півроку не про
пали марно, щоб студенти мак
симально використали свій час,
грунтовно
підготувались до
екзаменів і добре відпочили.
В порівнянні з попередніми
роками робота комсомольської
організації фізико-математичного факультету набагато поліп
шилась.
Регулярно виходить сатирич
ний додаток до газети «Знание —
сила», де вмілі, дотепні карика
тури В. Соляника гостро кри
тикують ледарів і нероб.
Регулярно вивішується гра
фік пропусків лекцій студента
ми по групах.
На факультеті непогано по
ставлена
політико-виховна ро
бота. В багатьох групах III і
IV курсів політбесіди проводять
самі студенти. Цікаво і органі
зовано проходять вони в 44-й
групі фізиків (агітатор М. Чеканівська), в 43-й групі матема
тиків (комсорг Громова Г.), в
43 групі фізиків (комсорг К.
Арцибашева).
Непогано поставлена на ф а
культеті
підписка на газети.
Студенти виписують майже всі
молодіжні газети.
Зараз в зв'язку з підготовкою
до виборів багато
студентів
прикріплено до різних виборчих
дільниць, де вони будуть вести
політико-виховну роботу серед
населення.
До кожного вихованця я на
магаюсь знайти індивідуальний
підхід. Одному потрібна ласка,
іншому — переконання і т. ін .
Так, В. я стараюсь довести, ш о
куріння погано впливає на його
голос (він добре співає), м алень
кому Ванюші прийшлось пообі
цяти подарунок, якщ о він до
тримає чесного слова не курити.
Та інколи попадаєш втупик.
Що я, наприклад, можу сказати,
як можу вплинути на вихованця,
який курить майже відкрито,
який вже зовсім дорослий, а
«стаж» ііого куріння становить
12 років. Які методи тут засто
совувати, я не знаю.
І все ж таки робота в колонії
дає мені, як майбутньому педа
гогу, дуже багато. Працювати в
колонії мені допомагають вихователі дитячої трудової колонії
зокрема старший вихователь
’3-го загону Т. К. Юрченко.
Треба сказати, що моїй робо
ті заважає те, що ми навчаємось
У другу зміну. У дітей зранку —
праця на виробництві, у другу
зміну — уроки в школі, підго
товка уроків, виховна робота.
Саме в цей час я повинен там
бути, але це не завжди вдається.
В. СТАРОСТІН,
студент II курсу мовно-лі
тературного факульте т у .
збирались (гуртки методики мо
ви і літератури та російської
літератури), погано працює гур
ток української літератури. Ка
федрам, факультетським парторганізаціям, деканатам треба
негайно покращити роботу нау
кових гуртків».
У всій ідейно-виховній роботі
серед студентів велику роль ві
діграє комсомольська організа
ція. В цьому навчальному році
робиться все, щоб забезпечити
справді партійне керівництво
комсомолом. Партбюро уважно
слідкує за роботою комітету
ЛКСМУ інституту: факультет
ським комсомольським бюро ве
лику допомогу- надають партій
ні бюро факультетів. Однак в
роботі комсомолу ми маємо і не
мало недоліків. Є ще багато за
гальних розмов, загальних захо
дів, не ведеться справжня гли
бока виховна робота серед ком
сомольців. У нас, як показала
перевірка, є невстигаючі сту
денти з ряду дисциплін та по
рушники трудової дисципліни,
з якими треба повести рішучу
боротьбу. Треба піднести полі
тичну роль комсомольської ор
ганізації інституту.
В естетичному вихованні на
ших студентів велике значення
має культурно-масова робота.
За останній час вона дещо по
ліпшилась. Проведені новоріч
ні вечори показали, що наші
студенти мають великі таланти
і художній вкус. Цікаво відзна
чити, що фізико-математичний
факультет, де відсутнє викла
дання музики і співів, показав
себе передовим факультетом у
постановці художньої самоді
яльності. Зате на мовно-літера
турному факультеті, де м узика
і співи є другою спеціальністю ,
вечір, організований 5 січня,
пройшов блідо, виявилось. Щ О
тут не вміють співати у к р а їн
ських пісень.
У постановці худож ньої са
модіяльності у нас ще є багато
недоліків. «Вечори відпочинку
часто зводяться до танців, — відазн
т. Підтиченко. — Ми
чи
не проти танців, але як и й ідей
ний зміст такого вечора? Чому
комсомольська о р ган ізац ія ні
разу не організувала вечора-зустрічі з передовиками в и р о б н и цтва міста Києва, з кращ ими
вчителями шкіл?»
Не відчувається керівн а роль
у цій роботі нашого студентського клубу. Правлінню клубу,
очолюваному т. Антонюком, тре
ба переймати досвід
роботи
клубів інших інститутів, зокре
ма університету і КПІ.
Немає сумніву, що комуністи
партійної організації інституту
зроблять все, щоб докорінно
перебудувати ідейно-виховну ро
боту серед студентів, і цим са
мим примножать кращі традиції
нашого інституту по підготовці
висококваліфікованих кадрів.
Пройшло трохи більше місяця
з того часу, як я вперше з у
стрівся з вихованцями дитячої
трудової колонії» Насторожені,
запитливі, доброзичливі, а часом
і похмурі погляди краще за все
говорили мені про ту роботу,
яка мене чекала.
Що я намагався зробити перш
за все? Частіше бувати, розмов
ляти з дітьми, невимушено три
матися з ними. І одна за одною
відкривались передо мною дитя
чі душі. Я почав вивчати дітей
не за характеристиками, які за
писані в кожній справі, а без
посередньо, щоб не зробити упе
реджених висновків. Згодом я
думаю порівняти с в о ї спосте
реження і протоколи справ.
Але головне для нас — на
вчання. І це добре знає біль
шість студентів, які сумлінно
ставляться до навчання і вико
нують велику громадську робо
ту. Такі товариші, як А. Вещицький, А. Андрієвський, Є. Кор
шак, И. Нечай, Г. Красовська,
М. Кандул, О. Болгар і багато
інших вчаться добре і від
мінно.
Але є й такі, які тягнуть фа
культет назад.
Ще і зараз є студенти,
які мають академзаборгованості з попередніх років.
Ось, наприклад, студент II
курсу (21 група фізиків) В. Лит
винов ще до цього часу не склав
екзамен з математичного ана
лізу.
Комсомольці курсу
хочуть
допомогти В. Литвинову, але він
сам цього не хоче. На жодні збо
ри він не з ’являється. А якщо
його завчасно попередять, він
або зовсім не приходить на за
няття, або тікає з лекції.
Студентки ІІІ курсу Тамара
Рак, Світлана Гамарник з року
в рік переходять з «хвостами»
і тільки останніми днями лікві
дували заборгованість. Ці сту
дентки втратили всяке почуття
відповідальності за навчання.
Положення академборжників
дуже складне. Питання стоїть
так: бути цим студентам в ін
ституті чи ні.
До екзаменів залишились лі
чені дні. Але ще можна лікві
дувати академзаборгованість і
підготуватись до сесії. Треба
тільки мобілізувати себе, знай
ти в собі сили перемогти труд
нощі. Сподіваємось, що в цьому
їм допоможе комсомольська ор
ганізація факультету.
Н. ДОЛИНСЬКА.
Форми роботи в колективі ди
тячої трудової колонії досить
різноманітні. Мені доводиться
брати участь у випуску стінної
газети «За образцовый отряд»,
у підготовці виступу самодіяль
ності, в проведенні літературної
вікторини. Зараз колективно чи
таємо повість
А. Рибакова
«Бронзовая птица».
Посилити ідейно-виховну роботу в групах
Цими днями відбулись загаль
ноінститутські партзбори, на
яких обговорювались питання
ідейно-виховної роботи у вищій
школі. В доповіді секретаря
партбюро т. Єрмака, у виступах
комуністів тт. Підтиченко, Кар
лова, Кастеллі, Тендереса, Бугайко, Волинського і ін. відзна
чалось, що в даний час вихован
ня нашого студентства займає
центральне місце в роботі парт
бюро, дирекції, комсомольської
і профспілкової організацій ін
ституту. У нас в інституті є спе
ціалісти високої кваліфікації,
справжні майстри своєї справи.
Серед них — тт. Літвінов, Ко
новалов, Мітюрьов, Тендерес,
Бабенко, Костюк і ін., у яких
викладання курсу і формування
світогляду студентської моло
ді — невіддільні. Лекції, семі
нари, лабораторні заняття, ви
робнича практика підпорядко
вані не лише професіональній
підготовці, а й прищеплюють
певні погляди і навички. Але
серед наших викладачів є й та
кі, що працюють лише від дзвін
ка до дзвінка.
спільних наук і педагогіки, не
планують і не заслуховують пи
тань ідейно-виховної роботи.
Виховну роботу в інституті
можна підняти лише тоді, коли
цим питанням буде займатись
весь педагогічний колектив без
винятку.
Треба добитись, щоб у профе
сорсько-викладацькому колекти
ві наша молодь бачила не лише
хороших спеціалістів, але й ду
ховних наставників, ідейних ке
рівників, старших друзів.
Виховна робота серед сту
дентства здійснюється в позауч
бовий час. І роль викладачів
тут — величезна. Вони повинні
прищеплювати молоді культур
ні навички, навички праці, вмін
ня розбиратися в складних пи
таннях внутрішньої і зовніш
ньої політики нашої партії.
Партійне бюро інституту в
розв’язанні цих питань шукає
такі форми роботи, які б забез
печували найкращу організацію
виховання молоді. Переглянуто
склад агітаторів у групах; тепер
агітаторами є ті викладачі, які
читають там основний курс лек
Навчальна частина не контро цій. У нас вже є цілий ряд това
лює і не критикує тих членів ка ришів, що вміло, по-батьківсько
федр, які не ведуть виховної ро му спрямовують допитливість
боти серед студентів. Ряд ка студентів, знають їх запити, по
федр, в тому числі кафедри су бут, не зводять виховну роботу
лише до читання газет, бувають
у гуртожитках, на квартирах, де
живуть студенти. Вони не фо рмально, а з душею відносяться
до цієї справи, вважають її не
дорученням, а своїм професій
ним обов’язком. Такими є кому
ніст М. Ярмаченко, безпартійні
Б. Зальцман, А. Медушевський.
Треба, щоб усі наші студенти
мали громадські доручення, це
допомагало б їм бачити життя з
ііого протиріччями. Можна ба
гатьох з них виділити піонерватажками, дати доручення по лі
нії шефської роботи. Ми — ше
фи «Ленкузні» і Авторемонтно
го заводу № 1, дитячої трудо
вої колонії, Боярського дитбу
динку, шкіл Києво-Святошинського району, а також семи
шкіл міста Києва. Партбюро і
Вчена рада затвердили план
шефської роботи. Загальним
недоліком у н ій є те, що ми в
більшості випадків зводимо цю
справу до виступів гуртків ху
дожньої самодіяльності.
«Виховна робота серед студен
тів наш прямий обов’язок, —ска
зала у своєму виступі Т. Бугайко. — Треба багато працювати,
щоб поширювати світогляд мо
лоді, виховувати у неї патріо
тичне почуття, збагачувати її
інтереси, оберігати її 'від легких
розваг. У цьому велике значен
ня мають студентські наукові
гуртки. Деякі з них користують
ся великою популярністю (на
приклад, фізичний гурток, яким
керує доцент В. М. Коновалов).
.Але у нас є і такі гуртки, які в
цьому році ще жодного разу не
Х А Й Ж ИВE С М І Х !
Д
и влячи
сь і слухаючи концерти нашої
худож ньої самодіяльності, ми все частіше
з г а д у ємо ч удові куплети, які виконував відом и й естрадний артист Афанасій Б єлов:
На нашу думку, є два шляхи здійснення
цього завдання.
Нещодавно «Вечірній Київ» повідомив про
те, що в КПІ відбулась постановка сатирич
ної п’єси студента В. Харіна «Юнаки, будьте
пильні!» П’єса поставлена силами драм
гуртка і дуже добре зустрінута студентами
і викладачами. Наведений приклад говорить
про перший шлях — об'єднання всіх, хто може
і хоче писати сатиру і гумор, навколо дра
матичного гуртка і переключення, як гово
рилося на комсомольській конференції, з великих вистав на невеликі актуальні п’єси.
Весело і повчально
(З п р и в о д у о д н іє ї к ін оком едії)
На початку 1957 р. радян Огурцов у виконанні Ільїнськоські глядачі одержали приємний го влучає просто в око тим, хто
подарунок. Давно вже на екра боїться сміху і жартів, вихоло
нах наших кінотеатрів не з ’я щує естрадне мистецтво, стає
влялась така весела комедія, як на перешкоді веселощам молоді.
" В медицине мы, артисты,
«Карнавальна ніч». У журналі
не всегда специалисты,
Хороше виявили себе і інші
«Крокодил» за минулий
рік актори в цьому фільмі: різноно поспорить мы всегда готовы,
з’явилась навіть така карикату сторонній і привабливий образ
что находит медицина
ра: до стелі причіплені стрічки Лени Крилової створила Л. Гур
в смехе много витамина
кінокомедій, а під ними здохлі ченко, захоплення глядачів ви
«Будьте здоровы!»
мухи. Це, так би мовити, наочне кликає С. Філіпов в ролі лекто
зображення крилатої
фрази: ра, в дружному і життєрадісно
Для больного человека
«Така весела комедія, що аж му ансамблі виступають і всі
Предусмотрена аптека,
На другий шлях вказує досвід одного з
дохнуть мухи від нудьги». І, на інші виконавці.
И врачи, в лечении толковы.
московських вузів (Московський авіаційний
жаль, ця фраза досить часто ви
Но от множества болезней
Відчувається велика робота
інститут). Там вже коло двох десятків років
словлювалась з приводу наших режисера Є. Рязанова і опера
Не сатира ль нам полезней?
існує «Клуб естради», до якого входять авто
кінокомедій, до того ж і вихо тора О. Кольцатого,
«Будьте здоровы!»
завдяки
ри, самодіяльні режисери, виконавці і керів
дили вони на екран дуже рідко. яким у фільмі грає кожний ак
ники естрадного оркестру. Дійсні члени клубу
А потяг до комедій великий, тор і кожний статист, бажаний
3 жалем доводиться констатувати, що самають свій нагрудний значок. Клуб періодич
кожний з нас любить дотепні ефект викликають і велика ма
т и р а і гумор зникли з наших програм, а в
но збирається на творчі засідання. Крім чле
жарти, гумор, кожний любить сова сцена, і окрема влучна де
Залі
не
чути сміху.
Треба
сказа
нів клубу, сюди приходять «ентузіасти» (чо
посміятися від душі.
ти, щ о в минулі роки становище було кра
таль — річ, жест,
мімічний
ловік 30 — 40). Автори (чоловік 15—20) обго
щ и м . Такі інтермедії, як «Манечка», «Сон»,
І сміх глядачів — одностай рух. Сценаристам Б. Ласкіну і
ворюють, що створено за останній час. З усіх
«Заседание», «Защита диссертации», «Сбор
ний, розкотистий, що часто лу В. Полякову вдалося органічно
боків подаються пропозиції, як краще «обро
н и к теорем, законов и аксиом физмата», на
нає під час сеансу.— це найкра поєднати естрадний
диверти
бити» ту чи іншу тему. Присутність виконав
п и с а н і нами, «Влас Прогулкін», написаний
щий показник того, що комедія смент з сюжетною
тканиною
ців дає змогу зробити конферанс сценічним.
3 . Петькам, і деякі інші були схвально прий
вдала. Секрет успіху кінокоме фільму.
Зрозуміло, що 60 — 70 людей можуть висвіт
н я т і студентами інституту. Успіхові цих
дії «Карнавальна ніч», на мою
лити ту чи іншу тему набагато гостріше, ніж
Виступи клубної самодіяль
думку, криється в тих спільних
інтермедій сприяло їх хороше виконання
2 —3 чоловіка. Не дивно тому, що в цьому
ності
розгортаються за ходом дії
творчих зусиллях,
які були
М ан охою і Слободяном.
інституті регулярно виконуються естрадні са
і не мають вигляду вставних но
прикладені
до
неї
в
праці
сцена
Г оловний бич художньої самодіяльності
тиричні огляди, які мають куди більшу силу,
ристів, режисера,
оператора, мерів. Високої оцінки заслуго
м и н у л и х років — відсутність масовості — на
ніж карикатури в газеті.
художників, акторів, композито вує майстерне виконання ряду
клав свій відбиток і на естраду.
номерів артистами естради. Ус
Чи не можна було б створити такий Клуб
ра.
естради у нас при Студентському клубі?
Якими б працездатними не були двоє людей,
Кінокомедія
«Карнавальна піху комедії немало сприяв і
Думаємо, що можна, бо «ентузіасти сміху» є,
т а, немаючи змоги слідкувати за життям
ніч» побудована
на комічних композитор О. Лєпін, його мело
в сьогоколективу і внаслідок цього позбавлені
і в нашому інституті. Треба, щоб Студент ситуаціях,
які
виникають у дійні пісеньки так і хочеться
притоку свіжих тем, вони рано чи пізно поський клуб негайно і міцно взяв організацію
взаємовідносинах між самоді співати разом з акторами.
винні "видихнутися». Так трапилось і з нами
Клубу естради в свої руки, а редакція га яльним колективом робітничого
Крім веселого настрою і ес
т р етьому році нашої «спільної літературзети «За педагогічні кадри» провела конкурс
тетичного
задоволення,
фільм
клубу і директором цього клу
на звання «Дійсного члена клубу».
ноїдіяльності». Ми замовкли. І тут виявивикликає
бу, людиною обмеженою і бю «Карнавальна ніч»
лось, що в інституті не знайшлось людей, які
рократичною; образ цього ди майже у кожного глядача ба
Добре було б, якби викладачі і керівництво
могли 6 зайнятись цією важливою і цікавою
ректора Огурцова
яскраво і жання повеселитися на такому
інституту висловили свою думку відносно
сферою. Байдужість і пасивність окремих
цікавому святі.
тонко
малює
Ігор
Ільїнський:
шляхів розвитку естради в Інституті на сто
студентів пояснюється в першу чергу тим,
його
прекрасно
розроблені
мі
Пригадаєш наші новорічні й
рінках нашої газети, а керівництво, крім то
нас надто звикли до того, що все гого, вжило дійових заходів до швидкого впро мічні рухи, характерні репліки інші вечори і думаєш, чи пра
тується кимось: хтось готує концерт, хтось
викликають дружний сміх всьо вильно ми організовуємо своє
вадження найкращих пропозицій в життя.
виступає на ньому і т. д. Говорити ж про те,
го
залу.
веселе дозвілля, чи все робимо
Товариші студенти! Від нас залежить’ зро
щ о концерт не вдався, вміє і любить кожний...
для того, щоб весело відпочити?
Артист
не
просто
має
на
меті
бити наші вечори такими, щоб на них можна
Вцьому році становище, здається, змі
було бачити гостру і влучну сатиру, а зна потішати публіку дотепами і Адже кожний такий вечір вимавід
витівками, він створює певний гає підготовки не тільки
чить — чути веселий сміх.
н ю ється на краще. Масовість взято за основу
учасників самодіяльності, але
характер,
ніде
не
переступаючи
художньої самодіяльності. Треба, щоб вона
Пишіть, товариші. Хай живе сміх — здоро тієї грані, за якою комічний об й від кожного, хто прийшов. У
(м а всоість) була покладена в основу і нашої
вий, життєстверджуючий сміх!
з’являються
раз стає просто блазенським, нас же студенти
е с т ради.
гості, а не як
Н. БАСОВСЬКИЙ, Г. ДАВИДЮК.
неправдоподібним
шаржем. на вечори, як
учасники. Тому так рідко зустрі
чаються на маскарадах костюми
і маски, мало фантазії й ініціа
тиви в оформленні святкових
приміщень, в самій організації
вечорів. Чи варто чекати, това
З інтер есом прочитавши стат- чітко спланована, регламенто інституті кадри викладачів для рядженні багато
засобів, щоб риші, студенти, поки вам запро
тю Л ітвінова «Готуймось до вана. Студент слухає і складає вищої школи. Я не знаю і тієї поліпшити цю справу, і це не понують запрошення на карна
с в о є ї м а й б у тньої
професії» екзамени і заліки з ряду педа методичної літератури, яку ви тільки можна, а й треба зроби вал? І, може, швидше і веселіше
(« З а
педагогічні
кадри» гогічних дисциплін, які відкри вчали б аспіранти,
готуючись ти, Треба серйозно вивчити стан буде зробити веселе свято са
№ 1, 1957 р.) і цілком при вають йому двері в школу, зна бути викладачами вищої школи. підготовки аспірантів до роботи мим?
єднуючись до неї, я хочу під йомлять ііого з основними при
Р. ГОРБОВЕЦЬ.
Відомо, що аспіранти багато у вищій школі, почути думки
н яти ще одне питання, яке пря йомами навчання і виховання
працюють над своїми дисерта зацікавлених у цьому осіб, зо
мо стосується підготовки педа дитини. Студент вивчає теоре
ціями, але як і де вони готу крема — думки молодих викла
гогів у нашому інституті,
тично і практично
спеціальні
ються до проведення лекцій і дачів. Ця справа повинна за-.
М и добре знаємо, що педін методики викладання, які зна
в
практичних або семінарських за йняти належне їй місце і
ститут готує кадри працівників йомлять його з основними при
планах
роботи
Вченої
ради,
і
в
нять у вищій школі, мені не ві
для середньої школи, і викори йомами навчання і виховання
планах
роботи
кафедр,
і
в
пла
домо. Дисертації аспірантів і
стовуємо всі можливості, щоб дитини. Нарешті,— і це най
окремими частинами і в ціло нах аспірантів. Аспіранти по
зробити це якнайкраще.
Але важливіше — студент декілька
му перечитуються членами ка винні знати, що їх підготовка
не так добре знаємо, а іноді місяців працює в школі само
І
федри, широко обговорюються до педагогічної роботи у вищій
м
ярп о-таки забуваємо, що пед- стійно як учитель і вихователь. на засіданнях кафедри, А де, школі має таку ж вагу, як і ро
тін
сиут готує також і кадри ви Робота його в школі глибоко коли і як проходить педпракти бота над дисертацією. Треба,
педпрактики
кладачів для вищої школи через аналізується, оцінюється спе ка аспірантів, де аналізується, щоб проведення
Студент звітує обговорюється і оцінюється їх аспірантів чітко було спланова
асп
ірнтуру. І тут, треба сказа- ціалістами.
равду, не використовуються за свою педпрактику перед ке педагогічна робота, добре зна не на кафедрах на весь час пе
п
ти
можливості, які інститут рівництвом школи і інституту. ють тільки наукові керівники і ребування в аспірантурі з про
аєм
усвоєму розпорядженні. А Крім того, в розпорядженні сту навряд чи знають інші члени порційним розподілом робочого
єаммо ми право сказати, що дента є багата методична літе кафедри. А проте під час обго часу між роботою над дисерта
справ підготовки кадрів для ратура, яка весь час понов ворення на засіданнях кафедр цією та педагогічною роботою.
оїви
щ
школи потребує менше люється, йому відомі численні роботи молодих викладачів їм Певний час треба запланувати
і на методичне озброєння аспі
уваги, що це другорядне зав методрозробки окремих уроків. закидають недостатнє
уміння
1 все ж таки, навіть при та організовувати роботу в ауди рантів для майбутньої роботи у
дання? Ледве чи хто з нас на
длиться так сказати. А вихо- кій дбайливій підготовці, часто торії. А хто їх учив, де і коли вищій школі, а результати їх
дить все ж таки, що підготовка буває так, що молодий вчитель, вони вчились методиці викла роботи широко обговорювати на
кадрів для середньої школи по- приступивши до роботи, зустрі дання у вищій школі — про це засіданнях окремих кафедр і на
ставлена в інституті далеко кра- чається в школі з великими ніхто не знає.
міжкафедральних нарадах. І,
ще ніж підготовка викладачів труднощами.
Отже, я беру на себе сміли нарешті,
треба
серйозніше
вищ ої школи.
А як же готується аспірант вість сказати, що справа підго
здійснювати контроль за цією
Справа підготовки студентів до свого прямого призначення—
товки аспірантів до роботи у ви
для роботи в середній
школі бути викладачем вищої школи? щій школі стоїть в інституті не справою в загальноінститутсько
му масштабі.
Я щиро признаюся, що не на належному рівні.
» С таття друкується в диП. ХАКАЛО.
Інститут має в своєму розпо
можу сказати, як готуються в
скусіЙнОМУ порядку.
Справа, про яку не слід забувати 1
Фізкультура і
СПОРТ
Про баскетбол, баскетболістів
та ще дещо
Вперше в зимових умовах
28 грудня, при десятиградус
ному морозі, на стадіоні імені
М. С. Хрущова відбулися перші
Інститутські змагання з легкої
атлетики. Незважаючи на силь
ний зустрічний вітер, студенти
досягли досить високих резуль
татів у метанні диска і штов
ханні ядра. Так, наприклад, сту
дентка
фізико-математичного
факультету Тамара Василен
ко поліпшила власний рекорд,
метнувши диск на 31 м 55 см;
вона вперше виконала розрядну
норму, штовхнувши ядро на
10 м 15 см.
Змагання з бігу і стрибків
проходили на манежі КВО. Но
вий рекорд для закритого приміщення в бігу на 60 м серед
чоловіків встановив студент II
курсу
фізико - математичного
факультету С. Ховхун з часом
7,2 сек. Друге місце завоював
молодий легкоатлет, студент
1-го курсу педагогічного факуль
тету В. Бондар, який пробіг цю
ж відстань за 7,5 сек., повто
ривши рекорд інституту. Серед
жінок найсильнішою на цій ди
станції була представниця педа
гогічного факультету А. Лобко.
В змаганнях з стрибків у дов
жину з розбігу серед чоловіків
першим знову був С. Ховхун,
який показав хорошу підготов
ку. Він стрибнув на 5 м 93 см.
В стрибках у висоту переміг
В. Ондо з результатом 1 м 60
см, виконавши норму 3-го роз
ряду.
Хоч в цілому змагання про
йшли чітко і показали зрослу
майстерність наших студентів,
не можна не відмітити, що
команда
мовно-літературного
факультету прийшла на змаган
ня не в повному складі і висту
пала без особливого бажання
зайняти призове місце. Пояс
нюється це тим, що на мовнолітературному факультеті не
приділяють відповідної уваги
комплектуванню і тренуванням
команди з легкої атлетики. Час
вже подумати про це громад
ськості факультету, деканату,
раді ДСТ та кафедрі фізвиховання.
Ф акти б е з коментарів
Подаючи нижче прізвища де
яких студентів, ми не будемо
докладно розповідати
про їх
«подвиги». Хай читач сам зро
бить висновок
про їх акурат
ність, чесність. Ці студенти ніяк
не можуть розстатися з бібліо
течними книгами, тримаючи їх
по 2 1 більше років. Ось їх прі
звища і «діла».
М. Макаренко (студ. III к.
фізико-математичного факульте
ту) взяв підручник з німецької
мови ще 22 вересня 1954 р.;
Р. Мамчур (IV к. того ж факуль
тету) тримає три книжки з осе
ні 1954 р. і одну — з травня
1955 р.; М. Нечипоренко (II к.
фізико-математичного факуль
тету) — 4 книги з осені 1955 р.;
студентка III к. літературного
факультету А. Гусаченко з осе
ні 1955 р. тримає 4 книги. Се
ред боржників бібліотеки Ж. Лихоліт, В. Спас (фізнко-математичний факультет), С. Онопрієнко (педагогічний факультет).
16 грудня 1956 року закін та досить нетактовно « відзначичилися змагання першого туру ла» неуспіхи своєї командизана першість
інституту з ба мість того, щоб ДОПОМОГТИ ї й
скетбола. В результаті двотиж Мабуть, той, хто подав пропоневої боротьби загальне перше зицію вмістити таку карикатумісце зайняли спортсмени фізи- ру, має дуже примітивне понятко-математичного
факультету тя про те, як готується перемо(відповідальна по факультету га на спортивному полі. Декаст.
викладач
Грушківська нат же педагогічного факультеА. П.), друге — спортсмени ту звертає недостатню увагу на
мовно-літературного факультету спортивну роботу: жодного ра(відповідальна по факультету зу студенти педагогічного ф аст. викладач Філіпова Л. П.) культету н е , бачили на змагані третє — спортсмени педаго нях своїх керівників, в той час
гічного факультету (відповідаль як декан мовно-літературного
ний по факультету ст. викладач факультету А. К. Д анилюк і за
ступник декана А. Г . Деркач
Нерус Б. Г.).
Результати змагань яскраво разом з студентами-гляДачами
відбивають
стан
підготовки «боліли» за свої команди. Ба
баскетболістів на окремих фа жано, щоб студентські змаган
культетах. Найкраще поставле ня частіше відвідували наші ке
на справа на фізико-математич- рівні товариші.
Безпосередньою підготовкою
ному факультеті, де
багато
студентів систематично відвіду баскетболістів у н а ш о м у інсти
ють заняття секції. Непогано туті займаються тренерии А . Бавідвідують тренування студенти сіна та О. Білий, яким сл ід помовно-літературного факульте бажати поліпшити роботу над
ту. Але зовсім незадовільний індивідуальною технікою басстан з відвідуванням
занять кетболістів.
Не можна не згадати і
секції на педагогічному факуль
Кр и к
теті: тут регулярно тренуються поведінку глядачів.
лише два
студенти, а інших свист та інші нечленоподібні
тупотіння —
членів команди доводиться від вигуки,
шукувати вже під час змагань. можна почути під час
не є
Зрозуміло, що сам викладач Подібні прояви
неспроможний налагодити спор хорошого тону і ніяк не
тивно-виховну
роботу на фа лнчать дійсно культурнійлюу,ком
ан
культеті. Для цього необхідна дині. «Боліти» за своюд
активна допомога
комсомоль радіти її успіхам, п ереживати
ської і профспілкової організа невдачі — можна і тр е б а , а л е
виявляти свої почуття тре б а
цій, фізбюро та деканату.
е
Допомога ж на деяких фа більш тактовно і стримано,н
культетах обмежується вивішу заважаючи проведенню змагань.
Слід відзначити відмінне про
ванням об’яв про змагання, за
суддівською
кликами «боліти» за «наших» ведення змагань
спортсменів, та, якщо спортсме колегією.
На закінчення хочеться по
ни виступають невдало, розгром
ною критикою на їх адресу, без бажати баскетболістам нашого
будь-якої спроби вияснити при інституту дальших успіхів у ]
чини поразки.
Так було, на зростанні спортивної майстерні
приклад, на педагогічному фа ності.
культеті, де гумористична газе
Ю. АВДЄЄВ. ^
Фізкультурно-спортивний вечір
Яскраво освітлений зал інсти
туту. На сцені полум’яніє пере
хідний червоний прапор за кра
щу фізкультурно-масову роботу
на факультеті. Поряд з бронзо
вими фігурами «Вершників» і
статуетками спортсменів іскря
ться кришталеві кубки і черво
ніють майки чемпіонів — пере
хідні призи і цінні подарунки
переможцям.
Серед студентів, що заповнили зал,— наші спортсмени і
гості:
студенти університету,
представник Міністерства освіти
УРСР, декани факультетів, ви
кладачі.
Свій вечір члени ДСТ «Буре
вісник» присвятили підсумкам
роботи за 1956 рік, 3 доповід
дю про підсумки фізкультурної
і спортивної роботи в інституті
виступила виконуюча обов’язки
завідуючого кафедрою фізвиховання К. Речиць.
рубченко, В. Левченко, 'е О лодка, А. Мятова, Н. Велі&І. Дорохіна і інші.
За допомогу в організації роботи на факультеті винесенаподяка декану фізико-математич
ного факультету В. Мітюрову,
викладачу А. Груш ківській,відмічена також хороша робота тренерів З . Тонченко, А. Б£1на
Т. Шевченка, О. Білоус і ї’*
Після оголошення наказу були вручені нагороди. Приймаю
чи червоний прапор, голова ф ізбюро фізико-математичного фа
культету Н. Нечай висловлює
впевненість у тому, що студенти
фізико-математичного ф акуль
тету доб'ються ще більших успі
хів у розвитку
радянського
спорту.
Голова ради ДСТ «Буревіс
ник» С. Ховхун вручає грамоти.
дипломи, майки чемпіонів і ц і н ні подарунки
чемпіонам і р е кордсменам нашого інсти т уту,
За хорошу організаційну ро
Після урочистої частинивід
уб
боту і спортивні успіхи наказом лися спортивні виступи ф ехтудиректора оголошується подяка вальників, гімнастів, ак р о б атів.
багатьом студентам, серед яких:
Ю. Пасічник, О. Семко, А. Па- Редактор В. ПЕРЕДЕРІЙ
З а педагогічні
КАДРИ 18
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Глибше вивчати
економічну теорію
За рішенням ЦК КПРС та
Радян ського Уряду з цього
навчального року в усіх ву
зах запроваджено вивчення
окремих курсів з суспільних
наук: істор ії КПРС, діалек
тичного та історичного мате
ріалізму та політичної еко
номії.
У підготовці висококвалі
фікованих, ідейно загартованих радянських спеціалістів
ці науки займають особливо
в а жлнве місце Для того, щоб
стати активним будівником
комуністичного суспільства,
всякий спеціаліст повинен
добре розуміти
закони су
спільного розвитку взагалі,
і особливо економічні зако
ни. Без
необхідної
суми
знань з економічної теорії
про повноцінність того чи ін
шого спеціаліста не може бу
ти й мови. Таку суму знань
дає вивчення політичної еко
номії в щільному зв’язку з
життям.
Виходячи з цього, кафед
ра політичної економії нашо
го інституту намагається бу
дувати викладання основних
положень економічної теорії
у зв’язку з питаннями пра
ктики комуністичного будів
ництва, використовуючи кон
кретні матеріали господар
ських органів, деяких київських
підприємств та колгоспів Кнєво-Святошинського
району. Так, наприклад, ви
вчаючи тему «Господарський
розрахунок і рентабельність,
собівартість і ціна», кандидат
економічних наук Г. Ю. Репухова
використала дані
київського заводу «Ленін
ська кузня» про собівартість
продукції, показала конкрет
но структуру
собівартості,
методику її обчислення, спів
відношення між собівартістю
і вартістю продукції, а та
кож соціалістичне розуміння
рентабельності.
В темі «Соціалістична си
стема сільського господарства» широко використані роз
роблені кафедрою розрахун
ки по собівартості продукції
в колгоспах «Червоний пар
тизан» та ім. Хрущова Києво-Святошинського р-ну, а
також матеріали про розпоД іл колгоспних прибутків. Це
дало можливість студентам
глибше вивчити і засвоїти ма
т е р і а л теми.
Для точнішого висвітлен
ня найважливіших теоретич
них положень, особливо полі
тичної економії соціалізму,
кафедра проводить обгово
рення окремих питань теорії.
В цьому році кафедра обго
ворила питання: про двоїстий
характер праці при соціаліз
мі, про природу товару в со
ціалістичному
суспільстві,
про дію закону вартості то
що.
Наукова робота кафедри
охоплює і питання, які мають
велике теоретичне і практич
не значення для
практики
комуністичного будівництва.
Розроблюються питання про
методику визначення собівар
тості колгоспної
продукції,
про організацію праці в кол
госпах, про товарооборот між
містом і селом. Розробка цих
питань дає можливість по
кращити викладання політич
ної економії, озброїти сту
дентів
конкретними знан
нями,
які допоможуть май
бутньому вчителеві розібра
тися в економіці колгоспу 1
при необхідності подати по
трібні поради
практичним
працівникам колгоспного ви
робництва.
Пов’язання теорії з питан
нями
комуністичного будів
1
ництва
наглядніше розкри
1
ває
економічні
основи соціа
1
лістичних виробничих відно
син і показує, як міцніє со
юз робітничого класу і кол
госпного селянства.
Проте на лекціях і семіна
рах студенти одержують ли
ше найнеобхідніший мінімум
знань з економічної науки.
В практичній діяльності учи
теля, як і всякого
Іншого
спеціаліста, потрібно значно
більше економічних
знань.
Це студенти повинні усвідо
мити і систематично
само
стійно працювати.
На IV курсі всіх факульте
тів закінчується вивчення по
літичної
економії.
По
чались екзамени.
Готую
чись до них, студенти повин
ні посилити самостійну робо
ту, щоб закріпити знання і
одержати високі оцінки.
М. КОРОЛЬ,
завідуючий
кафедрою
політекономії.
СІЧНЯ
1957 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 2 (14)
Ціна 15 коп.
До початку екзаменаційної
сесії на 1—3 курсах залиши
лось 13 днів.
Старанно підготуймось до
екзаменів!
СЕСІЯ НЕ З А Г О Р А М И
Про деякі
наболілі питання
В зимову сесію ми, група фі
зиків ІІІ курсу, будемо складати екзамени з політекономії,
технології матеріалів і опору
матеріалів.
Підготовка до екзамену з по
літекономії не викликає у нас
особливих труднощів: курс лек
цій нам прочитано, найбільш
складні питання детально роз
глянуто на семінарах, підручни
ками і першоджерелами ми за
безпечені. При підготовці до ек
замену ми з успіхом використає
мо також конспекти першодже
рел, звичайно, якщо ці конспек
ти в свій час були добросовісно
складені.
Але при підготовці до інших
екзаменів у нас виникають дея
кі труднощі. Перш за все, у нас
в інституті дуже обмежена кіль
кість підручників з технології
матеріалів і з опору матеріалів
(і в бібліотеці, і в читальному
залі, і в кабінетах). Звичайно,
можна поїхати в бібліотеку ім.
КПРС, але там, щоб одержати
книгу, треба затратити в черзі
не менше півгодини в робочий
день і до двох годин — у вихід
ний день.
Доцент Г. Яценко добре читає
нам лекції з курсу «Опір мате
ріалів», але задач з цієї дисцип
ліни протягом семестру ми май
т е не розв’язували. А на екза
мені уміння розв’язувати зада
чі — річ необхідна. Тут треба
попрацювати самостійно, і це
викликає деякі труднощі.
Звичайно, коли ми, студенти,
будемо готуватися до екзаменів
з усією серйозністю, ми зможе
мо подолати вказані труднощі.
Але хотілося б, щоб в майбут
ньому таких недоліків не допу
скали.
Л. КАНЕЛЬ,
студентка III курсу фізико-математнчного факуль
тету,
Як я готуюсь до екзаменів
Через декілька днів почнеть
ся зимова сесія. Щоб результа
ти її були якнайкращі, треба
наполегливо працювати на про
тязі всього семестру. Штурмо
вим же методом під час сесії
досягти належних
знань не
можливо. На жаль, серед нас є
студенти, які йдуть по непра
вильному шляху у підготовці
до екзаменів. Вони ніби дотри
муються девізу: «Не роби сьо
годні того, що можна зробити
завтра».
Я, як і більшість студентів,
взявся за підготовку до екзаме
нів вже давно. З початку на
вчального року я намагався не
пропускати
занять, старанно
готувався до семінарів. Це, зви
чайно, значно допоможе мені у
У дні, що залишились до ек
заменів, я ще інтенсивніше пра
цюватиму, докладу всіх зусиль
для одержання міцних і грун
товних знань.
Ш. МУРГА,
студент II курсу мовно-літературного факультету.
ЩО ПОКАЗАЛИ ПЕРШІ ЕКЗАМЕНИ
На IV курсі педагогічного факультету (відділ спецпедагогіки) в повному розпалі зимова екзаменаційна сесія. Перший ек
замен пройшов успішно: жодної трійки! Проте, слідуючий ек
замен, з російської мови, дещо змінив картину. Чотири студент
ки одержали «3 ». Це можна пояснити недосить серйозним
ставленням цих студенток до такого відповідального предмета. .
Ще рано говорити про те, як закінчиться ця сесія, проте
перші екзамени показали, що є товариші, які виходять в число
передових. Це такі студенти, як Г. Грохольська, Н. Авраменко,
Є. Петровська, Б. Барська, Є. Помазанова, П. Дорощук та інші.
В. ГОРБЕНКО,
студент IV курсу педагогічного факультету.
В групі фізиків
Підготовка до екзаменів у
нашій групі розпочалась ще на
початку семестру: потрібно бу
ло ліквідувати академзаборгованості, які мали студенти гру
пи після весняної сесії. Це бу
ло справою не лише студентівакадемборжників, а І всієї гру
пи. До 1 січня заборгованість
була ліквідована. Питання під
готовки до зимової сесії ми об
говорили на
комсомольських
зборах. Вирішили,
що кожен
студент буде повторювати мате
ріал окремо. Для з’ясування не
зрозумілих питань будемо зби
ратись групами по 5 —6 чоловік.
Таке повторення особливо зруч
не для студентів, які живуть у
Н а н а ш и х а гіт п ун к т а х
На обох агітпунктах нашого
інституту останнім часом роз
горнулась агітаційно-масова ро
бота серед виборців.
Цілком справедлива критика
на адресу нашої парторганізації
з боку Сталінського РК КП Ук
раїни допомогла піднести рівень
агітаційно-масової роботи.
Партбюро інституту на своє
му засіданні 15 січня 1957 ро
ку розглянуло питання про ро
боту агітколективів факультетів
серед виборців, затвердило пла
ни роботи цих колективів.
В агітпункті, що міститься в
складанні екзаменів. Особливу
увагу я приділяю вивченню рід
ної української мови та літера
тури. Хоч ці предмети даються
нам нелегко, ми, студенти, які
приїхали до Києва з Пряшівської області (Чехословаччнна),
повніші знати їх твердо. Адже
нам треба стати в перших ря
дах за підняття
культурного
рівня українських трудящих у
Словаччині.
нашому інституті, є велика кіль
кість газет, журналів, політич
ної і художньої
літератури.
Завжди тут можна одержати не
обхідну консультацію у юриста,
подивитися телепередачу. Для
виборців будуть
організовані
лекції та концерти художньої
самодіяльності.
На жаль, до останнього часу
дирекція будівельного інституту
не надала необхідного просто
рого приміщення
для нашого
агітпункту, який знаходиться в
цьому інституті.
гуртожитку. Крім того, це дає
змогу виявити, хто з студентів
не повторює
матеріал, кому
слід вчасно і по-товариському
допомогти.
Постанова Міністерства осві
ти про новий порядок проведен
ня екзаменів дає змогу студен
там скласти деякі екзамени до
строково. Зараз більшість сту
дентів нашої групи готується до
екзамену з курсу технології ма
теріалів.
О. СЕМКО,
студент 32 групи фізиків.
Що мені дає робота в трудколонії
Хто вперед... а хто назад
Закінчується
І
семестр
1956/1957 навч. року. Набли
жається сама відповідальна по
ра в житті кожного студента —
семестрові екзамени.
В цей час кожний
студент
підводить підсумки своєї робо
ти за півроку, ліквідує
пробі
ли в своїх знаннях, щоб у все
озброєнні зустріти екзаменацій
ну сесію.
Що ж зробила
комсомоль
ська організація
факультету
для того, щоб ці півроку не про
пали марно, щоб студенти мак
симально використали свій час,
грунтовно
підготувались до
екзаменів і добре відпочили.
В порівнянні з попередніми
роками робота комсомольської
організації фізико-математичного факультету набагато поліп
шилась.
Регулярно виходить сатирич
ний додаток до газети «Знание —
сила», де вмілі, дотепні карика
тури В. Соляника гостро кри
тикують ледарів і нероб.
Регулярно вивішується гра
фік пропусків лекцій студента
ми по групах.
На факультеті непогано по
ставлена
політико-виховна ро
бота. В багатьох групах III і
IV курсів політбесіди проводять
самі студенти. Цікаво і органі
зовано проходять вони в 44-й
групі фізиків (агітатор М. Чеканівська), в 43-й групі матема
тиків (комсорг Громова Г.), в
43 групі фізиків (комсорг К.
Арцибашева).
Непогано поставлена на ф а
культеті
підписка на газети.
Студенти виписують майже всі
молодіжні газети.
Зараз в зв'язку з підготовкою
до виборів багато
студентів
прикріплено до різних виборчих
дільниць, де вони будуть вести
політико-виховну роботу серед
населення.
До кожного вихованця я на
магаюсь знайти індивідуальний
підхід. Одному потрібна ласка,
іншому — переконання і т. ін .
Так, В. я стараюсь довести, ш о
куріння погано впливає на його
голос (він добре співає), м алень
кому Ванюші прийшлось пообі
цяти подарунок, якщ о він до
тримає чесного слова не курити.
Та інколи попадаєш втупик.
Що я, наприклад, можу сказати,
як можу вплинути на вихованця,
який курить майже відкрито,
який вже зовсім дорослий, а
«стаж» ііого куріння становить
12 років. Які методи тут засто
совувати, я не знаю.
І все ж таки робота в колонії
дає мені, як майбутньому педа
гогу, дуже багато. Працювати в
колонії мені допомагають вихователі дитячої трудової колонії
зокрема старший вихователь
’3-го загону Т. К. Юрченко.
Треба сказати, що моїй робо
ті заважає те, що ми навчаємось
У другу зміну. У дітей зранку —
праця на виробництві, у другу
зміну — уроки в школі, підго
товка уроків, виховна робота.
Саме в цей час я повинен там
бути, але це не завжди вдається.
В. СТАРОСТІН,
студент II курсу мовно-лі
тературного факульте т у .
збирались (гуртки методики мо
ви і літератури та російської
літератури), погано працює гур
ток української літератури. Ка
федрам, факультетським парторганізаціям, деканатам треба
негайно покращити роботу нау
кових гуртків».
У всій ідейно-виховній роботі
серед студентів велику роль ві
діграє комсомольська організа
ція. В цьому навчальному році
робиться все, щоб забезпечити
справді партійне керівництво
комсомолом. Партбюро уважно
слідкує за роботою комітету
ЛКСМУ інституту: факультет
ським комсомольським бюро ве
лику допомогу- надають партій
ні бюро факультетів. Однак в
роботі комсомолу ми маємо і не
мало недоліків. Є ще багато за
гальних розмов, загальних захо
дів, не ведеться справжня гли
бока виховна робота серед ком
сомольців. У нас, як показала
перевірка, є невстигаючі сту
денти з ряду дисциплін та по
рушники трудової дисципліни,
з якими треба повести рішучу
боротьбу. Треба піднести полі
тичну роль комсомольської ор
ганізації інституту.
В естетичному вихованні на
ших студентів велике значення
має культурно-масова робота.
За останній час вона дещо по
ліпшилась. Проведені новоріч
ні вечори показали, що наші
студенти мають великі таланти
і художній вкус. Цікаво відзна
чити, що фізико-математичний
факультет, де відсутнє викла
дання музики і співів, показав
себе передовим факультетом у
постановці художньої самоді
яльності. Зате на мовно-літера
турному факультеті, де м узика
і співи є другою спеціальністю ,
вечір, організований 5 січня,
пройшов блідо, виявилось. Щ О
тут не вміють співати у к р а їн
ських пісень.
У постановці худож ньої са
модіяльності у нас ще є багато
недоліків. «Вечори відпочинку
часто зводяться до танців, — відазн
т. Підтиченко. — Ми
чи
не проти танців, але як и й ідей
ний зміст такого вечора? Чому
комсомольська о р ган ізац ія ні
разу не організувала вечора-зустрічі з передовиками в и р о б н и цтва міста Києва, з кращ ими
вчителями шкіл?»
Не відчувається керівн а роль
у цій роботі нашого студентського клубу. Правлінню клубу,
очолюваному т. Антонюком, тре
ба переймати досвід
роботи
клубів інших інститутів, зокре
ма університету і КПІ.
Немає сумніву, що комуністи
партійної організації інституту
зроблять все, щоб докорінно
перебудувати ідейно-виховну ро
боту серед студентів, і цим са
мим примножать кращі традиції
нашого інституту по підготовці
висококваліфікованих кадрів.
Пройшло трохи більше місяця
з того часу, як я вперше з у
стрівся з вихованцями дитячої
трудової колонії» Насторожені,
запитливі, доброзичливі, а часом
і похмурі погляди краще за все
говорили мені про ту роботу,
яка мене чекала.
Що я намагався зробити перш
за все? Частіше бувати, розмов
ляти з дітьми, невимушено три
матися з ними. І одна за одною
відкривались передо мною дитя
чі душі. Я почав вивчати дітей
не за характеристиками, які за
писані в кожній справі, а без
посередньо, щоб не зробити упе
реджених висновків. Згодом я
думаю порівняти с в о ї спосте
реження і протоколи справ.
Але головне для нас — на
вчання. І це добре знає біль
шість студентів, які сумлінно
ставляться до навчання і вико
нують велику громадську робо
ту. Такі товариші, як А. Вещицький, А. Андрієвський, Є. Кор
шак, И. Нечай, Г. Красовська,
М. Кандул, О. Болгар і багато
інших вчаться добре і від
мінно.
Але є й такі, які тягнуть фа
культет назад.
Ще і зараз є студенти,
які мають академзаборгованості з попередніх років.
Ось, наприклад, студент II
курсу (21 група фізиків) В. Лит
винов ще до цього часу не склав
екзамен з математичного ана
лізу.
Комсомольці курсу
хочуть
допомогти В. Литвинову, але він
сам цього не хоче. На жодні збо
ри він не з ’являється. А якщо
його завчасно попередять, він
або зовсім не приходить на за
няття, або тікає з лекції.
Студентки ІІІ курсу Тамара
Рак, Світлана Гамарник з року
в рік переходять з «хвостами»
і тільки останніми днями лікві
дували заборгованість. Ці сту
дентки втратили всяке почуття
відповідальності за навчання.
Положення академборжників
дуже складне. Питання стоїть
так: бути цим студентам в ін
ституті чи ні.
До екзаменів залишились лі
чені дні. Але ще можна лікві
дувати академзаборгованість і
підготуватись до сесії. Треба
тільки мобілізувати себе, знай
ти в собі сили перемогти труд
нощі. Сподіваємось, що в цьому
їм допоможе комсомольська ор
ганізація факультету.
Н. ДОЛИНСЬКА.
Форми роботи в колективі ди
тячої трудової колонії досить
різноманітні. Мені доводиться
брати участь у випуску стінної
газети «За образцовый отряд»,
у підготовці виступу самодіяль
ності, в проведенні літературної
вікторини. Зараз колективно чи
таємо повість
А. Рибакова
«Бронзовая птица».
Посилити ідейно-виховну роботу в групах
Цими днями відбулись загаль
ноінститутські партзбори, на
яких обговорювались питання
ідейно-виховної роботи у вищій
школі. В доповіді секретаря
партбюро т. Єрмака, у виступах
комуністів тт. Підтиченко, Кар
лова, Кастеллі, Тендереса, Бугайко, Волинського і ін. відзна
чалось, що в даний час вихован
ня нашого студентства займає
центральне місце в роботі парт
бюро, дирекції, комсомольської
і профспілкової організацій ін
ституту. У нас в інституті є спе
ціалісти високої кваліфікації,
справжні майстри своєї справи.
Серед них — тт. Літвінов, Ко
новалов, Мітюрьов, Тендерес,
Бабенко, Костюк і ін., у яких
викладання курсу і формування
світогляду студентської моло
ді — невіддільні. Лекції, семі
нари, лабораторні заняття, ви
робнича практика підпорядко
вані не лише професіональній
підготовці, а й прищеплюють
певні погляди і навички. Але
серед наших викладачів є й та
кі, що працюють лише від дзвін
ка до дзвінка.
спільних наук і педагогіки, не
планують і не заслуховують пи
тань ідейно-виховної роботи.
Виховну роботу в інституті
можна підняти лише тоді, коли
цим питанням буде займатись
весь педагогічний колектив без
винятку.
Треба добитись, щоб у профе
сорсько-викладацькому колекти
ві наша молодь бачила не лише
хороших спеціалістів, але й ду
ховних наставників, ідейних ке
рівників, старших друзів.
Виховна робота серед сту
дентства здійснюється в позауч
бовий час. І роль викладачів
тут — величезна. Вони повинні
прищеплювати молоді культур
ні навички, навички праці, вмін
ня розбиратися в складних пи
таннях внутрішньої і зовніш
ньої політики нашої партії.
Партійне бюро інституту в
розв’язанні цих питань шукає
такі форми роботи, які б забез
печували найкращу організацію
виховання молоді. Переглянуто
склад агітаторів у групах; тепер
агітаторами є ті викладачі, які
читають там основний курс лек
Навчальна частина не контро цій. У нас вже є цілий ряд това
лює і не критикує тих членів ка ришів, що вміло, по-батьківсько
федр, які не ведуть виховної ро му спрямовують допитливість
боти серед студентів. Ряд ка студентів, знають їх запити, по
федр, в тому числі кафедри су бут, не зводять виховну роботу
лише до читання газет, бувають
у гуртожитках, на квартирах, де
живуть студенти. Вони не фо рмально, а з душею відносяться
до цієї справи, вважають її не
дорученням, а своїм професій
ним обов’язком. Такими є кому
ніст М. Ярмаченко, безпартійні
Б. Зальцман, А. Медушевський.
Треба, щоб усі наші студенти
мали громадські доручення, це
допомагало б їм бачити життя з
ііого протиріччями. Можна ба
гатьох з них виділити піонерватажками, дати доручення по лі
нії шефської роботи. Ми — ше
фи «Ленкузні» і Авторемонтно
го заводу № 1, дитячої трудо
вої колонії, Боярського дитбу
динку, шкіл Києво-Святошинського району, а також семи
шкіл міста Києва. Партбюро і
Вчена рада затвердили план
шефської роботи. Загальним
недоліком у н ій є те, що ми в
більшості випадків зводимо цю
справу до виступів гуртків ху
дожньої самодіяльності.
«Виховна робота серед студен
тів наш прямий обов’язок, —ска
зала у своєму виступі Т. Бугайко. — Треба багато працювати,
щоб поширювати світогляд мо
лоді, виховувати у неї патріо
тичне почуття, збагачувати її
інтереси, оберігати її 'від легких
розваг. У цьому велике значен
ня мають студентські наукові
гуртки. Деякі з них користують
ся великою популярністю (на
приклад, фізичний гурток, яким
керує доцент В. М. Коновалов).
.Але у нас є і такі гуртки, які в
цьому році ще жодного разу не
Х А Й Ж ИВE С М І Х !
Д
и влячи
сь і слухаючи концерти нашої
худож ньої самодіяльності, ми все частіше
з г а д у ємо ч удові куплети, які виконував відом и й естрадний артист Афанасій Б єлов:
На нашу думку, є два шляхи здійснення
цього завдання.
Нещодавно «Вечірній Київ» повідомив про
те, що в КПІ відбулась постановка сатирич
ної п’єси студента В. Харіна «Юнаки, будьте
пильні!» П’єса поставлена силами драм
гуртка і дуже добре зустрінута студентами
і викладачами. Наведений приклад говорить
про перший шлях — об'єднання всіх, хто може
і хоче писати сатиру і гумор, навколо дра
матичного гуртка і переключення, як гово
рилося на комсомольській конференції, з великих вистав на невеликі актуальні п’єси.
Весело і повчально
(З п р и в о д у о д н іє ї к ін оком едії)
На початку 1957 р. радян Огурцов у виконанні Ільїнськоські глядачі одержали приємний го влучає просто в око тим, хто
подарунок. Давно вже на екра боїться сміху і жартів, вихоло
нах наших кінотеатрів не з ’я щує естрадне мистецтво, стає
влялась така весела комедія, як на перешкоді веселощам молоді.
" В медицине мы, артисты,
«Карнавальна ніч». У журналі
не всегда специалисты,
Хороше виявили себе і інші
«Крокодил» за минулий
рік актори в цьому фільмі: різноно поспорить мы всегда готовы,
з’явилась навіть така карикату сторонній і привабливий образ
что находит медицина
ра: до стелі причіплені стрічки Лени Крилової створила Л. Гур
в смехе много витамина
кінокомедій, а під ними здохлі ченко, захоплення глядачів ви
«Будьте здоровы!»
мухи. Це, так би мовити, наочне кликає С. Філіпов в ролі лекто
зображення крилатої
фрази: ра, в дружному і життєрадісно
Для больного человека
«Така весела комедія, що аж му ансамблі виступають і всі
Предусмотрена аптека,
На другий шлях вказує досвід одного з
дохнуть мухи від нудьги». І, на інші виконавці.
И врачи, в лечении толковы.
московських вузів (Московський авіаційний
жаль, ця фраза досить часто ви
Но от множества болезней
Відчувається велика робота
інститут). Там вже коло двох десятків років
словлювалась з приводу наших режисера Є. Рязанова і опера
Не сатира ль нам полезней?
існує «Клуб естради», до якого входять авто
кінокомедій, до того ж і вихо тора О. Кольцатого,
«Будьте здоровы!»
завдяки
ри, самодіяльні режисери, виконавці і керів
дили вони на екран дуже рідко. яким у фільмі грає кожний ак
ники естрадного оркестру. Дійсні члени клубу
А потяг до комедій великий, тор і кожний статист, бажаний
3 жалем доводиться констатувати, що самають свій нагрудний значок. Клуб періодич
кожний з нас любить дотепні ефект викликають і велика ма
т и р а і гумор зникли з наших програм, а в
но збирається на творчі засідання. Крім чле
жарти, гумор, кожний любить сова сцена, і окрема влучна де
Залі
не
чути сміху.
Треба
сказа
нів клубу, сюди приходять «ентузіасти» (чо
посміятися від душі.
ти, щ о в минулі роки становище було кра
таль — річ, жест,
мімічний
ловік 30 — 40). Автори (чоловік 15—20) обго
щ и м . Такі інтермедії, як «Манечка», «Сон»,
І сміх глядачів — одностай рух. Сценаристам Б. Ласкіну і
ворюють, що створено за останній час. З усіх
«Заседание», «Защита диссертации», «Сбор
ний, розкотистий, що часто лу В. Полякову вдалося органічно
боків подаються пропозиції, як краще «обро
н и к теорем, законов и аксиом физмата», на
нає під час сеансу.— це найкра поєднати естрадний
диверти
бити» ту чи іншу тему. Присутність виконав
п и с а н і нами, «Влас Прогулкін», написаний
щий показник того, що комедія смент з сюжетною
тканиною
ців дає змогу зробити конферанс сценічним.
3 . Петькам, і деякі інші були схвально прий
вдала. Секрет успіху кінокоме фільму.
Зрозуміло, що 60 — 70 людей можуть висвіт
н я т і студентами інституту. Успіхові цих
дії «Карнавальна ніч», на мою
лити ту чи іншу тему набагато гостріше, ніж
Виступи клубної самодіяль
думку, криється в тих спільних
інтермедій сприяло їх хороше виконання
2 —3 чоловіка. Не дивно тому, що в цьому
ності
розгортаються за ходом дії
творчих зусиллях,
які були
М ан охою і Слободяном.
інституті регулярно виконуються естрадні са
і не мають вигляду вставних но
прикладені
до
неї
в
праці
сцена
Г оловний бич художньої самодіяльності
тиричні огляди, які мають куди більшу силу,
ристів, режисера,
оператора, мерів. Високої оцінки заслуго
м и н у л и х років — відсутність масовості — на
ніж карикатури в газеті.
художників, акторів, композито вує майстерне виконання ряду
клав свій відбиток і на естраду.
номерів артистами естради. Ус
Чи не можна було б створити такий Клуб
ра.
естради у нас при Студентському клубі?
Якими б працездатними не були двоє людей,
Кінокомедія
«Карнавальна піху комедії немало сприяв і
Думаємо, що можна, бо «ентузіасти сміху» є,
т а, немаючи змоги слідкувати за життям
ніч» побудована
на комічних композитор О. Лєпін, його мело
в сьогоколективу і внаслідок цього позбавлені
і в нашому інституті. Треба, щоб Студент ситуаціях,
які
виникають у дійні пісеньки так і хочеться
притоку свіжих тем, вони рано чи пізно поський клуб негайно і міцно взяв організацію
взаємовідносинах між самоді співати разом з акторами.
винні "видихнутися». Так трапилось і з нами
Клубу естради в свої руки, а редакція га яльним колективом робітничого
Крім веселого настрою і ес
т р етьому році нашої «спільної літературзети «За педагогічні кадри» провела конкурс
тетичного
задоволення,
фільм
клубу і директором цього клу
на звання «Дійсного члена клубу».
ноїдіяльності». Ми замовкли. І тут виявивикликає
бу, людиною обмеженою і бю «Карнавальна ніч»
лось, що в інституті не знайшлось людей, які
рократичною; образ цього ди майже у кожного глядача ба
Добре було б, якби викладачі і керівництво
могли 6 зайнятись цією важливою і цікавою
ректора Огурцова
яскраво і жання повеселитися на такому
інституту висловили свою думку відносно
сферою. Байдужість і пасивність окремих
цікавому святі.
тонко
малює
Ігор
Ільїнський:
шляхів розвитку естради в Інституті на сто
студентів пояснюється в першу чергу тим,
його
прекрасно
розроблені
мі
Пригадаєш наші новорічні й
рінках нашої газети, а керівництво, крім то
нас надто звикли до того, що все гого, вжило дійових заходів до швидкого впро мічні рухи, характерні репліки інші вечори і думаєш, чи пра
тується кимось: хтось готує концерт, хтось
викликають дружний сміх всьо вильно ми організовуємо своє
вадження найкращих пропозицій в життя.
виступає на ньому і т. д. Говорити ж про те,
го
залу.
веселе дозвілля, чи все робимо
Товариші студенти! Від нас залежить’ зро
щ о концерт не вдався, вміє і любить кожний...
для того, щоб весело відпочити?
Артист
не
просто
має
на
меті
бити наші вечори такими, щоб на них можна
Вцьому році становище, здається, змі
було бачити гостру і влучну сатиру, а зна потішати публіку дотепами і Адже кожний такий вечір вимавід
витівками, він створює певний гає підготовки не тільки
чить — чути веселий сміх.
н ю ється на краще. Масовість взято за основу
учасників самодіяльності, але
характер,
ніде
не
переступаючи
художньої самодіяльності. Треба, щоб вона
Пишіть, товариші. Хай живе сміх — здоро тієї грані, за якою комічний об й від кожного, хто прийшов. У
(м а всоість) була покладена в основу і нашої
вий, життєстверджуючий сміх!
з’являються
раз стає просто блазенським, нас же студенти
е с т ради.
гості, а не як
Н. БАСОВСЬКИЙ, Г. ДАВИДЮК.
неправдоподібним
шаржем. на вечори, як
учасники. Тому так рідко зустрі
чаються на маскарадах костюми
і маски, мало фантазії й ініціа
тиви в оформленні святкових
приміщень, в самій організації
вечорів. Чи варто чекати, това
З інтер есом прочитавши стат- чітко спланована, регламенто інституті кадри викладачів для рядженні багато
засобів, щоб риші, студенти, поки вам запро
тю Л ітвінова «Готуймось до вана. Студент слухає і складає вищої школи. Я не знаю і тієї поліпшити цю справу, і це не понують запрошення на карна
с в о є ї м а й б у тньої
професії» екзамени і заліки з ряду педа методичної літератури, яку ви тільки можна, а й треба зроби вал? І, може, швидше і веселіше
(« З а
педагогічні
кадри» гогічних дисциплін, які відкри вчали б аспіранти,
готуючись ти, Треба серйозно вивчити стан буде зробити веселе свято са
№ 1, 1957 р.) і цілком при вають йому двері в школу, зна бути викладачами вищої школи. підготовки аспірантів до роботи мим?
єднуючись до неї, я хочу під йомлять ііого з основними при
Р. ГОРБОВЕЦЬ.
Відомо, що аспіранти багато у вищій школі, почути думки
н яти ще одне питання, яке пря йомами навчання і виховання
працюють над своїми дисерта зацікавлених у цьому осіб, зо
мо стосується підготовки педа дитини. Студент вивчає теоре
ціями, але як і де вони готу крема — думки молодих викла
гогів у нашому інституті,
тично і практично
спеціальні
ються до проведення лекцій і дачів. Ця справа повинна за-.
М и добре знаємо, що педін методики викладання, які зна
в
практичних або семінарських за йняти належне їй місце і
ститут готує кадри працівників йомлять його з основними при
планах
роботи
Вченої
ради,
і
в
нять у вищій школі, мені не ві
для середньої школи, і викори йомами навчання і виховання
планах
роботи
кафедр,
і
в
пла
домо. Дисертації аспірантів і
стовуємо всі можливості, щоб дитини. Нарешті,— і це най
окремими частинами і в ціло нах аспірантів. Аспіранти по
зробити це якнайкраще.
Але важливіше — студент декілька
му перечитуються членами ка винні знати, що їх підготовка
не так добре знаємо, а іноді місяців працює в школі само
І
федри, широко обговорюються до педагогічної роботи у вищій
м
ярп о-таки забуваємо, що пед- стійно як учитель і вихователь. на засіданнях кафедри, А де, школі має таку ж вагу, як і ро
тін
сиут готує також і кадри ви Робота його в школі глибоко коли і як проходить педпракти бота над дисертацією. Треба,
педпрактики
кладачів для вищої школи через аналізується, оцінюється спе ка аспірантів, де аналізується, щоб проведення
Студент звітує обговорюється і оцінюється їх аспірантів чітко було спланова
асп
ірнтуру. І тут, треба сказа- ціалістами.
равду, не використовуються за свою педпрактику перед ке педагогічна робота, добре зна не на кафедрах на весь час пе
п
ти
можливості, які інститут рівництвом школи і інституту. ють тільки наукові керівники і ребування в аспірантурі з про
аєм
усвоєму розпорядженні. А Крім того, в розпорядженні сту навряд чи знають інші члени порційним розподілом робочого
єаммо ми право сказати, що дента є багата методична літе кафедри. А проте під час обго часу між роботою над дисерта
справ підготовки кадрів для ратура, яка весь час понов ворення на засіданнях кафедр цією та педагогічною роботою.
оїви
щ
школи потребує менше люється, йому відомі численні роботи молодих викладачів їм Певний час треба запланувати
і на методичне озброєння аспі
уваги, що це другорядне зав методрозробки окремих уроків. закидають недостатнє
уміння
1 все ж таки, навіть при та організовувати роботу в ауди рантів для майбутньої роботи у
дання? Ледве чи хто з нас на
длиться так сказати. А вихо- кій дбайливій підготовці, часто торії. А хто їх учив, де і коли вищій школі, а результати їх
дить все ж таки, що підготовка буває так, що молодий вчитель, вони вчились методиці викла роботи широко обговорювати на
кадрів для середньої школи по- приступивши до роботи, зустрі дання у вищій школі — про це засіданнях окремих кафедр і на
ставлена в інституті далеко кра- чається в школі з великими ніхто не знає.
міжкафедральних нарадах. І,
ще ніж підготовка викладачів труднощами.
Отже, я беру на себе сміли нарешті,
треба
серйозніше
вищ ої школи.
А як же готується аспірант вість сказати, що справа підго
здійснювати контроль за цією
Справа підготовки студентів до свого прямого призначення—
товки аспірантів до роботи у ви
для роботи в середній
школі бути викладачем вищої школи? щій школі стоїть в інституті не справою в загальноінститутсько
му масштабі.
Я щиро признаюся, що не на належному рівні.
» С таття друкується в диП. ХАКАЛО.
Інститут має в своєму розпо
можу сказати, як готуються в
скусіЙнОМУ порядку.
Справа, про яку не слід забувати 1
Фізкультура і
СПОРТ
Про баскетбол, баскетболістів
та ще дещо
Вперше в зимових умовах
28 грудня, при десятиградус
ному морозі, на стадіоні імені
М. С. Хрущова відбулися перші
Інститутські змагання з легкої
атлетики. Незважаючи на силь
ний зустрічний вітер, студенти
досягли досить високих резуль
татів у метанні диска і штов
ханні ядра. Так, наприклад, сту
дентка
фізико-математичного
факультету Тамара Василен
ко поліпшила власний рекорд,
метнувши диск на 31 м 55 см;
вона вперше виконала розрядну
норму, штовхнувши ядро на
10 м 15 см.
Змагання з бігу і стрибків
проходили на манежі КВО. Но
вий рекорд для закритого приміщення в бігу на 60 м серед
чоловіків встановив студент II
курсу
фізико - математичного
факультету С. Ховхун з часом
7,2 сек. Друге місце завоював
молодий легкоатлет, студент
1-го курсу педагогічного факуль
тету В. Бондар, який пробіг цю
ж відстань за 7,5 сек., повто
ривши рекорд інституту. Серед
жінок найсильнішою на цій ди
станції була представниця педа
гогічного факультету А. Лобко.
В змаганнях з стрибків у дов
жину з розбігу серед чоловіків
першим знову був С. Ховхун,
який показав хорошу підготов
ку. Він стрибнув на 5 м 93 см.
В стрибках у висоту переміг
В. Ондо з результатом 1 м 60
см, виконавши норму 3-го роз
ряду.
Хоч в цілому змагання про
йшли чітко і показали зрослу
майстерність наших студентів,
не можна не відмітити, що
команда
мовно-літературного
факультету прийшла на змаган
ня не в повному складі і висту
пала без особливого бажання
зайняти призове місце. Пояс
нюється це тим, що на мовнолітературному факультеті не
приділяють відповідної уваги
комплектуванню і тренуванням
команди з легкої атлетики. Час
вже подумати про це громад
ськості факультету, деканату,
раді ДСТ та кафедрі фізвиховання.
Ф акти б е з коментарів
Подаючи нижче прізвища де
яких студентів, ми не будемо
докладно розповідати
про їх
«подвиги». Хай читач сам зро
бить висновок
про їх акурат
ність, чесність. Ці студенти ніяк
не можуть розстатися з бібліо
течними книгами, тримаючи їх
по 2 1 більше років. Ось їх прі
звища і «діла».
М. Макаренко (студ. III к.
фізико-математичного факульте
ту) взяв підручник з німецької
мови ще 22 вересня 1954 р.;
Р. Мамчур (IV к. того ж факуль
тету) тримає три книжки з осе
ні 1954 р. і одну — з травня
1955 р.; М. Нечипоренко (II к.
фізико-математичного факуль
тету) — 4 книги з осені 1955 р.;
студентка III к. літературного
факультету А. Гусаченко з осе
ні 1955 р. тримає 4 книги. Се
ред боржників бібліотеки Ж. Лихоліт, В. Спас (фізнко-математичний факультет), С. Онопрієнко (педагогічний факультет).
16 грудня 1956 року закін та досить нетактовно « відзначичилися змагання першого туру ла» неуспіхи своєї командизана першість
інституту з ба мість того, щоб ДОПОМОГТИ ї й
скетбола. В результаті двотиж Мабуть, той, хто подав пропоневої боротьби загальне перше зицію вмістити таку карикатумісце зайняли спортсмени фізи- ру, має дуже примітивне понятко-математичного
факультету тя про те, як готується перемо(відповідальна по факультету га на спортивному полі. Декаст.
викладач
Грушківська нат же педагогічного факультеА. П.), друге — спортсмени ту звертає недостатню увагу на
мовно-літературного факультету спортивну роботу: жодного ра(відповідальна по факультету зу студенти педагогічного ф аст. викладач Філіпова Л. П.) культету н е , бачили на змагані третє — спортсмени педаго нях своїх керівників, в той час
гічного факультету (відповідаль як декан мовно-літературного
ний по факультету ст. викладач факультету А. К. Д анилюк і за
ступник декана А. Г . Деркач
Нерус Б. Г.).
Результати змагань яскраво разом з студентами-гляДачами
відбивають
стан
підготовки «боліли» за свої команди. Ба
баскетболістів на окремих фа жано, щоб студентські змаган
культетах. Найкраще поставле ня частіше відвідували наші ке
на справа на фізико-математич- рівні товариші.
Безпосередньою підготовкою
ному факультеті, де
багато
студентів систематично відвіду баскетболістів у н а ш о м у інсти
ють заняття секції. Непогано туті займаються тренерии А . Бавідвідують тренування студенти сіна та О. Білий, яким сл ід помовно-літературного факульте бажати поліпшити роботу над
ту. Але зовсім незадовільний індивідуальною технікою басстан з відвідуванням
занять кетболістів.
Не можна не згадати і
секції на педагогічному факуль
Кр и к
теті: тут регулярно тренуються поведінку глядачів.
лише два
студенти, а інших свист та інші нечленоподібні
тупотіння —
членів команди доводиться від вигуки,
шукувати вже під час змагань. можна почути під час
не є
Зрозуміло, що сам викладач Подібні прояви
неспроможний налагодити спор хорошого тону і ніяк не
тивно-виховну
роботу на фа лнчать дійсно культурнійлюу,ком
ан
культеті. Для цього необхідна дині. «Боліти» за своюд
активна допомога
комсомоль радіти її успіхам, п ереживати
ської і профспілкової організа невдачі — можна і тр е б а , а л е
виявляти свої почуття тре б а
цій, фізбюро та деканату.
е
Допомога ж на деяких фа більш тактовно і стримано,н
культетах обмежується вивішу заважаючи проведенню змагань.
Слід відзначити відмінне про
ванням об’яв про змагання, за
суддівською
кликами «боліти» за «наших» ведення змагань
спортсменів, та, якщо спортсме колегією.
На закінчення хочеться по
ни виступають невдало, розгром
ною критикою на їх адресу, без бажати баскетболістам нашого
будь-якої спроби вияснити при інституту дальших успіхів у ]
чини поразки.
Так було, на зростанні спортивної майстерні
приклад, на педагогічному фа ності.
культеті, де гумористична газе
Ю. АВДЄЄВ. ^
Фізкультурно-спортивний вечір
Яскраво освітлений зал інсти
туту. На сцені полум’яніє пере
хідний червоний прапор за кра
щу фізкультурно-масову роботу
на факультеті. Поряд з бронзо
вими фігурами «Вершників» і
статуетками спортсменів іскря
ться кришталеві кубки і черво
ніють майки чемпіонів — пере
хідні призи і цінні подарунки
переможцям.
Серед студентів, що заповнили зал,— наші спортсмени і
гості:
студенти університету,
представник Міністерства освіти
УРСР, декани факультетів, ви
кладачі.
Свій вечір члени ДСТ «Буре
вісник» присвятили підсумкам
роботи за 1956 рік, 3 доповід
дю про підсумки фізкультурної
і спортивної роботи в інституті
виступила виконуюча обов’язки
завідуючого кафедрою фізвиховання К. Речиць.
рубченко, В. Левченко, 'е О лодка, А. Мятова, Н. Велі&І. Дорохіна і інші.
За допомогу в організації роботи на факультеті винесенаподяка декану фізико-математич
ного факультету В. Мітюрову,
викладачу А. Груш ківській,відмічена також хороша робота тренерів З . Тонченко, А. Б£1на
Т. Шевченка, О. Білоус і ї’*
Після оголошення наказу були вручені нагороди. Приймаю
чи червоний прапор, голова ф ізбюро фізико-математичного фа
культету Н. Нечай висловлює
впевненість у тому, що студенти
фізико-математичного ф акуль
тету доб'ються ще більших успі
хів у розвитку
радянського
спорту.
Голова ради ДСТ «Буревіс
ник» С. Ховхун вручає грамоти.
дипломи, майки чемпіонів і ц і н ні подарунки
чемпіонам і р е кордсменам нашого інсти т уту,
За хорошу організаційну ро
Після урочистої частинивід
уб
боту і спортивні успіхи наказом лися спортивні виступи ф ехтудиректора оголошується подяка вальників, гімнастів, ак р о б атів.
багатьом студентам, серед яких:
Ю. Пасічник, О. Семко, А. Па- Редактор В. ПЕРЕДЕРІЙ
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова