55 6 413 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5d8c381f39f233be6a0388bddec21cf7.pdf 0bdf0ab82e771ffbddbb5b508530e379 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а Сьогодні в нашій газеті: педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ЗАКОН НАШ ОГО Ж ИТТЯ ГРУДНЯ 7 1957 року СУБОТА № 33 ( 45) Ціна 15 коп. ★ К О Н С Т И Т У Ц ІЯ , Н А Р О Д Ж Е Н А Ж О В Т Н Е М - 1 стор. ★ АГІТАТОР, ЯКОГО Ш А Н У Ю Т Ь - 2 стор. ★ А Я К А ВАШ А Д У М К А ?— 2 - 3 стор. ★ НАРОДНИЙ ПИСЬМЕННИК - 3 стор. ★ ВІДСТОЯТИ МИР ТАКА ВОЛЯ МІЛЬЙОНІВ — 4 стор. АГІТПУНКТ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ З радістю відзначає героїч­ Одним з основних прав радян­ У приміщенні інсти­ ний радянський народ День ських громадян є право на осві­ туту (професорська кім­ Конституції СРСР, в якій ві­ ту. На прикладі нашого інсти­ ната) з 18 листопада дображені його величні завою­ туту ми бачимо, як в умовах пе­ розпочав роботу агіт­ вання в будівництві соціалістич­ ремігшого соціалізму, розквіту пункт № 4 першої діль­ ного суспільства, у перетворен­ радянської демократії розви­ ниці Сталінського ра­ ні відсталої в минулому краї­ вається вища школа. Зараз у нашому інституті ви­ йону м. Києва по вибо­ ни в передову, індустріальноколгоспну державу, в провідну користовують своє право на рах до народного суду агітпунктом — силу світової соціалістичної освіту 1210 юнаків і дівчат. Се­ (зав. аспірант В. Ізварін). ред них: 9 4 7 —українці, 195— системи. Роботу на агітпунк­ В кожній статті основного росіяни, 6 8 —представники ін­ ті проводить агітколек­ закону Радянської держави під­ ших націй і національностей на­ креслюється величезна перева­ шої країни. тив. До складу його га нашої системи над системою На заочному відділі інститу­ входять викладачі, ас­ капіталізму, наших державних ту підвищують свою кваліфіка­ піранти та студенти фі­ і суспільних порядків над су­ цію 1935 чоловік. зико-математичного фа­ спільними і державними поряд­ З року в рік інститут дає кра­ культету (всього 95 ками капіталістичних країн. їні сотні вчителів для середньої осіб). Очолює роботу Торжество принципів, які по­ школи, озброєних глибокими агітколективу аспірант кладені в основу Радянської знаннями, здатних вчити і ви­ В. Чернявський. Конституції, є яскравим свід­ ховувати до 7-го грудня. підростаюче поко­ Агітпункт добре обладна­ закінчити ченням непереможної сили со­ ління. Робота агітпункту прово­ но. Виборці та агітатори мо­ ціалістичного демократизму. Со­ Тільки в 1956- 1957 на­ жуть одержати на агітпункті диться під керівництвом парт­ ціалістична демократія забезпе­ вчальному році інститут підго­ консультації з юридичних, ме­ бюро факультету (секретар—В. чує найголовнішу свободу для тував і випустив 419 вчителів дичних та виховних питань. Тут М. Кухар), при активній допо­ народних мас — свободу від по стаціонару і 811 — по заоч­ є вся необхідна юридична, ате­ мозі з боку комсомольського експлуатації. ному відділу. їстична, науково-популярна лі­ бюро фізико-математичного фа­ Конституція СРСР надає ро­ тература, газети та журнали, а культету (секретар—В. Семко). Адміністративно-господарська Конституція перемігшого со­ бітникам, колгоспникам, радян­ також телевізор, радіоприймач, Недоліком у роботі агітко­ частина інституту розпочала ка­ ціалізму, наш державний і ській інтелігенції право на пра­ лективу є погана явка агітато­ пітальний ремонт актового залу. надають і шахи, шашки. цю, на освіту, на матеріальне суспільний лад До 29 листопада складено рів на наради та агітпункти. З метою поліпшення акустики гарантують всім радянським забезпечення, на відпочинок. списки виборців та організова­ Частина агітаторів-комсомоль­ закладаються зайві прорізи, що Хоч у конституціях ряду капі­ людям справжні демократичні но лекцію на тему: «Досягнен­ ців ще не усвідомила всієї від­ поглинають звук. Крім того, ре­ права і свободу: свободу совісті, талістичних країн і проголо­ ня радянської науки в галузі повідальності дорученої їм спра­ монтуються пошкоджені карни­ шуються деякі права для тру­ свободу слова, друку, свободу ракетної техніки» (лектор — ви (Г. Заєць, В. Заєць, Ц. Ро­ зи, ліпка, капітелі колон. Стіни зборів, мітингів, вуличних похо­ дящих мас, але все це має фор­ доцент Коваль П. И.). Після зенберг, Ю. Францев (42 група і стеля залу, згідно затвердже­ мальний характер, бо капіта­ дів і демонстрацій. Радянська лекції демонструвався кіно­ фізиків), А. Джоденчук (41 ного проекту, будуть перефар­ Конституція надає громадянам лістичний лад, жорстоко екс­ фільм. група фізиків) і погано викону­ бовані масляною фарбою. також право об’єднуватися в плуатуючи робітників і селян, ють свої обов'язки. Адміністративно-господарська громадські організації, охоро­ Заплановано найближчим ча­ позбавляє їх цих прав. няє недоторканність особи, жит­ частіша взяла на себе зобов’я­ До числа кращих слід від­ сом провести вечір зустрічі ви­ Справжньою демократією для народу є соціалістична демо­ ла, зберігає таємницю листу­ борців з кандидатом у народні нести таких старших агітаторів зання закінчити ремонт до свя­ вання. судді В. В. Барчуком та кон­ (та їх колективи), як М. Кара­ та — 40-річчя Радянської вла­ кратія. церт художньої самодіяльності. чун, Т. Лосінську, Є. Яворську, ди на Україні. Великим завоюванням нашої В Радянському Союзі давно Бажано, щоб у капітально Агітатори проводять бесіди Р. Гортовського, Комуністичної партії і Радян­ вже немає безробіття. Людина праці, творчого дерзання, смі­ ської держави є радянська ви­ на теми: Положення про вибори До Дня виборів залишилося підремонтованому актовому залі ливих і патріотичних починань борча система — найдемокра­ до народного суду, матеріали менше 2-х тижнів. Агітаторам були замінені незручні стільці. користується загальною лю­ тичніша в світі. У нашій краї­ сесії Верховної Ради СРСР потрібно докласти ще більше Ю. ПИЛЬНИЙ. бов’ю і пошаною. Всій країні ні вибори є загальними, рівни­ і т. ін. зусиль, щоб з честю провести відомі імена славних новаторів ми, прямими при таємному го­ Зараз найбільш відповідаль­ підготовку до виборів у Народ­ промислового виробництва — лосуванні. Демократичність ви­ ною і невідкладною роботою ний суд. Л. ФІЛІПОВА, П. Бикова, В. Семінського, Г. борчої системи — це один з ба­ агітаторів є перевірка списків секретар виборчої комісії. Нежевенко, передовиків і кра­ гатьох проявів великої життє­ виборців. Цю роботу потрібно щих організаторів колгоспного вої сили соціалістичного демо­ виробництва — М. Посмітного, кратизму. Ф. Дубковецького, Г. Бурка«Ми говоримо, — писав цької, У. Баштик. Ленін, — що радянський пере­ Використовуючи своє право ворот дав небачений у світі по­ на працю, радянські люди став­ штовх розвиткові демократії і ляться до праці як до справи вглиб і вшир, притому демокра­ честі, доблесті і геройства. тії саме для трудящих і при­ Всі практичні дії Радянської гноблених капіталізмом мас». держави, політика Комуністич­ Зараз наша республіка го­ ної партії пройняті турботою тується до виборів народних су­ про людей праці, про забезпе­ дів. Широко розгортають агіта­ чення їх матеріальних і куль­ ційно-масову роботу серед ви­ турних потреб, про зростання борців агітколективи нашого їх культурного рівня. інституту. Студенти-агітатори Вся соціалістична система на­ проводять бесіди про Ювілейну родного господарства створює сесію Верховної Ради СРСР, широкі можливості для радян­ про демократичність нашої ви­ ських людей не тільки натхнен­ борчої системи. но, творчо працювати, але й Події нашого часу з великою культурно відпочивати, широко силою розкривають велич соціа­ використовувати право на від­ лістичного демократизму, тор­ починок. Щороку наші люди жество принципів основного за­ На фото (вгорі): старший агітатор А. Пліш дає роз’яснення Положення про вибори проводять відпустки в санато­ кону нашого життя і боротьби— до народних, судів студентам-агітаторам М. Пчюльник і Н. Боровик. ріях, будинках відпочинку і в Конституції країни соціалізму. Перед тим, як іти до виборців, агітатори заходять на агітпункт, де до їх послуг різно­ цікавих туристських мандрівках манітна література, газети, журнали. Все це дає їм змогу добре підготуватися до чергової В. ПЕРЕД ЕРІЙ. зустрічі з виборцями (фото внизу). ф 0Т0 в Орловського. по країні та за її межами. Д о свя т а славн о ї р іч н и ц і �АГІТАТОР І АКАДЕМГРУПА Коли на педагогічному факультеті говорять про роботу агітаторів академічних груп, обо­ в’язково згадують прізвище Н. Ф. Засенко. Агітатором Наталія Федорівна працює вже третій рік і весь час в одній і тій же групі третього курсу дефектологічного відділу. Це дало їй змогу добре вивчити кожного студента його особисті якості, інтереси тощо. Н. Ф. Засенко з душею ставиться до своїх обов’язків агітатора. Вона планує роботу так, щоб задовольнити запити студентів і скеру­ вати їх енергію, ініціативу на виховання ко­ муністичної свідомості. При плануванні роботи т. Засенко складає орієнтовний план, який обговорюється і за­ тверджується на зборах групи. При цьому обов’язковим є для кожного студента певне доручення та вчасне його виконання. Наталія Федорівна не обмежує свою роботу тільки годинами політзанять, а й підтримує постійний зв’язок з групою, цікавлячись ус­ пішністю студентів, відвідуванням лекцій та семінарів, питаннями їх самостійної роботи. Тов. Засенко підтримує тісний зв’язок з викладачами, знайомиться із станом успіш­ ності студентів з тієї чи іншої дисципліни. Наталія Федорівна вивчає студентів не тільки в стінах інституту, але і в години са­ мостійної роботи та відпочинку в гуртожитку. Значне місце в роботі агітатора займають індивідуальні бесіди з студентами на живо­ трепетні теми дня. В групі систематично (кожної п’ятниці) про­ водиться політгодина за тематикою партбюро інституту. До політзанять готуються всі сту­ денти і під час занять активно виступають. Сумлінно готуються до політзанять такі студенти, як О. Лобко, А. Литвинчук, Д. Скринник та ін. М о г л о Ось-ось екзамени. До них вже залишились лічені дні. Скрізь іде напружена робо­ та; кожен студент нама­ гається максимально вико­ ристати свій час, але, на жаль, це не кожному вдаєть­ ся. Хіба може, наприклад, Г. Лантух (22 група фізиків) виправити свою успішність з фізкультури, якщо він за се­ местр жодного разу не був на заняттях?!. І чи не є це вірним передвісником того, що Г. Лантух залишиться академборжником?!. Ще складніше становище у Ж. Лихоліт. Вона взагалі рідкий гість в інституті, ба­ гато пропустила практичних занять з матаналізу, семіна­ рів з історії КПРС. Якщо ж вона інколи і з’являлася, то, як правило, непідготовле­ ною... Зараз на курсі проводять­ Студенти групи виступають також з інфор­ маціями, в яких робиться огляд найважливі­ ших питань, висвітлених у газетах «Комсо­ мольская правда», «Учительская газета» та журналі «Техника молодежи». Майже всі студенти беруть активну участь у культурно-масовій роботі факультету та інституту, поєднуючи її із заняттями спортом. Наприклад, О. Лобко — активна спортсменка і учасниця хору; А. Литвинчук — успішно поєднує заняття в драматичному гуртку і в баскетбольній секції. Ці студенти, беручи активну участь у гро­ мадсько-політичному житті факультету, успіш­ но вчаться. Разом з активом групи Н. Засенко органі­ зувала шефську роботу в київській школі глухонімих, де студенти проводять цікаву і змістовну роботу з учнями. О. Лобко, Р. Утвен­ ко, Г. Скринник проводять лекції і бесіди для учнів старших класів. І. Лобурець керує в цій школі секцією спортивної гімнастики, Т. По­ ляруш — секцією художньої гімнастики. Сту­ дентки М. Федченко та І. Двигун допомагають у роботі шкільній редколегії. Періодично на зборах групи студенти зві­ тують про виконання своїх доручень, обміню­ ються досвідом роботи. Недоліком у роботі групи є те, що окремі студенти (Є. Чехівська, Т. Слободняк) уни­ кають громадських доручень, а деякі не ви­ конують їх (Г. Богданова). Ці студенти взагалі пасивно ставляться до всієї роботи в групі. Як правило, і успішність у них невисока. Бажаємо міцному, здоровому колективу академгрупи і агітатору Н. Засенко ще кра­ щих успіхів у навчальній і політико-виховній роботі. М. РЯБУХІН, М. ХОРУНЖА. ся колоквіуми і контрольні роботи. Наслідки показують ступінь підготовленості на­ ших студентів до екзамена­ ційної сесії. Так, колоквіум бу т и з матаналізу у математиків показав, що основна маса то­ варишів має глибокі і міцні знання. Проте поряд з ними є й такі, що недостатньо во­ лодіють матеріалом. Вся робота на курсі зараз спрямована на підготовку до екзаменів. В групах будуть проведені збори на відповід­ ні темн. Але треба сказати, що комсомольська організа­ ція курсу і групові організа­ ції пізно загострили свою увагу на цьому серйозному питанні. І успішність студен­ тів і відвідування ними лек­ цій повинні були постійно бути в центрі уваги комсо­ мольської організації. Тоді, можливо, і В. Долгерт, який пропустив 6 занять з фран­ цузької мови, і інші не стоя­ ли б зараз перед складним питанням: як бути?.. А яких заходів вжила ком­ сомольська організація 22 групи математиків, коли на заняття з елементарної ма­ тематики не з ’явилося 12 студентів? Ніяких. Дрібни­ ін а к ш е ... цею, мабуть, здавалося це і окремим комсомольцям на фоні загальної порівняно хо­ рошої картини... В цілому до екзаменів курс іде з грунтовною підго­ товкою, І ми з впевненістю можемо сказати, що біль­ шість наших студентів-ком­ сомольців матиме в заліковій книжці тільки «відмінно» та «добре». А. СЕРЕДНІЙ, студент II курсу фізикоматематичного факультету. ПОРЯДКОМ О БГО ВО РЕН Н Я А ЯКА В А Ш А ДУМКА? М ораль, етика, манери не людині, впадає в очі, виявляєть­ вічні, вони змінюються в з в ’я з ­ ся нескромним, крикливим.В ку із змінами суспільного ж и т­ таки х випадках кажуть: «Ли­ тя. На зм іну бурж уазній м ор а­ чить, як корові сідло». Міщан­ лі у нас прийшла комуністична ством називається і сліпе запо­ мораль, основою якої є бороть­ зичан н я чужоземного, нехту­ ба трудящ их наш ої країни за ван ня своїм красивим і скром ­ перемогу комунізму. Р а д я н ­ ним — у вбранні, в етикеті, в ський народ, наш а молодь п ра­ оздобленні приміщень. цюють над удосконаленням с в о ­ Н аведем о кілька прикладів го етичного і естетичного р о зв и т­ прояву міщанства. В оздоблен­ ку, борються за правильне р о ­ ні кімнати, наприклад, можна зуміння краси, одягу, прикрас, побачити фото або картинки, на манер поведінки, обстановки яки х люди зображені в слаща­ житла, вулиць, майданів. вих п озах, із сентиментальними Але прагнення до краси й написами (на фоні серця цілу­ молодята з написом культури у деякої частини до­ ю ться рослих і молоді набуває супе­ «П а м 'я т а й щ асливі хвилини»). речливого характеру: одним з д а ­ У к ім н атах можна побачи­ ються красивими модні фасони ти безліч подушок і поду­ одягу, головного вбрання, за ч і­ ш ечок, нікому не потрібних сок, а інші засуджую ть їх як старан н о вишитих завісочок, які неестетичні. Часто можна по­ біл ьш е заступаю ть природне чути такі зневажливі й за с у ­ світло, ніж прикрашають кім­ джуючі оцінки, як «м іщ ан ство», нату, т а інш і прикраси, які аж «стиляга», «вульгарн ість» то­ ніяк не створю ю ть затишку. що. Для нас, педагогів і м ай ­ У п ри красах юнаків і дівчат бутніх педагогів, ці питання є часто мож на побачити різні насущними. Ось чому ми й хо­ жетони, брош ки з вензелями чи чемо порушити деякі питання в написами: «Ж е н я », «Поля", цій галузі, щоб викликати з п ри ­ « Л а р а » і т. п.; нам иста і брасле­ воду них широкий обмін дум­ ти, які своєю формою і КОЛьо­ ками. Що слід називати «м іщ ан ­ ром псую ть вигляд людини. Не ством», «вульгарним», «непри­ менш в р аж ає своєю неестетич­ стойним»? Носити сережки, ністю невідповідність до фігури перстні, робити модну зачіску, людини, ї ї обличчя, кольору во­ манікюр і т. ін. — це м іщ анство л осся різн і кліпси, сережки, ку­ чи ні? Чи можна нази вати чері. П ерстні з великим камін­ «стилягою» того, хто одягається цем (точніше, куском звичай­ модно, у відповідності з тими ного скла), манікюр яскравого фасонами, що друкуються у на­ кольору, медальйони у вигляді ших журналах мод? Чи слід з а ­ серц я і т. ін. теж мало прикра­ плямовувати як аморальну по­ ш аю ть людину. Дивують і го­ ведінку жінки, яка навіть по­ ловні вбрання типу «менін­ мірно вживає алкоголь або ку­ гітка » , які і не гріють і не при­ рить? Чи не буде непристойним к р аш аю ть. Все це вульгаризує для жінки запрошувати чолові­ природні прагнення людини до ка на побачення, напрошувати­ краси в побуті, в оздобленні, ся на танок? спотворю є природну красу на­ Під «міщ анством» звичайно ших ю н аків і дівчат. прийнято розуміти зовнішньо К райню ф орму вияву неесте­ підкреслену показність при тичності й м іщ анства у розу­ внутрішній пустоті, зовнішню мінні краси спостерігаємо у так чистоту одягу і прикраси при | зван и х « с тиляг». Характерним брудному тілі, крикливість, в ід ­ для них є внутрішня пусто­ сутність гармонії і смаку в при­ та і некультурність. Вони жи­ красах. Міщанство у своїй бо­ вуть не розумом, а ниж­ ротьбі з аристократією не виро­ чими, інстинктивними почуття­ било своїх поглядів на красу, ми. Д л я них головне — впада­ не створило своїх норм поведін­ ти в очі, привернути до себе ки, а тяглося до аристократиз­ увагу. Ч ерез те вони так люб­ му, намагалося будь-що зап о зи ­ л ять строкатий одяг, претенціоз­ чити у аристократії її манери, ність у манерах і поведінці, поведінку, прикраси і т. ін., не­ зважаючи на те, підходило це пош л ість у стосунках, виявля­ йому за його укладом ж иття ю ть неповагу до інших, манір­ чи ні. Отже, виробилася невід­ ність, кокетування. Довгі ніг­ загострені на кінцях повідність форми й змісту, пре­ ті, як п азу р і хижака, забарвле­ тенціозність у манерах, прикра­ сах, поведінці. Зрозуміло, що ні кров’янистого кольору ла­ ком (до речі, з брудом під й радянські люди вваж аю ть м і­ щанством усе те, що не личить (Закінчення на 3 стор.). Не в ладах з каліграфією Малих дітей ля­ кають «букою », дру­ карки ж нашого інституту «вилива­ ють переполох», ко­ ли в дверях кан­ целярії з ’являється постать доцента З а ­ десенця М. П. з обе­ ремком матеріалів для друку. М атеріал, який він приносить, завж ­ ди у такому вигля­ ді, що навіть сам автор іноді не може розібрати те, щ о на­ писав кілька годин тому. Д рукаркам , як правило, доводиться витрачати багато зайвого часу на р о з­ бір «ієр о гл іф ів» т. Задесенця. К рім то­ го, друкування таких м атеріалів дуж е не­ гативно впливає на зір — у друкарки з ’являється голов­ ний біль, п рац езд ат­ ність зниж ується, внаслідок чого робо­ та залишається не виконаною у визна чений строк. Слід зауважити, що при бажанні М. П Задесенець може пи­ сати значно краще (такі рідкі випадки інколи трапляють­ ся!), але він чомусь вперто не хоче піти нам назустріч, по­ легшити працю. М. БА РХА Н ОВА, Л. ЛЕЩЕНКО, А. ФАЛЬКОВИЧ. �Майстер художнього слова Наші будні «Б ур’ян» — велике художнє значені товариші, які зна­ Ранок. полотно з життя українського Падає перший сніжок. Доси­ йомлять усю групу з мате­ села початку 20-х років. пає ще сонечко, дрімають каш­ ріалами, вміщуваними в газе­ В центрі романа — привабли­ тани, вкриті білим покровом, а тах і журналах. Так, В. Бор­ вий образ демобілізованого вої­ для студента, як і для кожної цов — з матеріалами «Комсо­ на-комуніста Давида Мотузки. людини, почався трудовий день. мольской правды», 3. Ласкар­ Сила і краса цієї людини в її ви­ Перед початком лекцій у две­ жевська — «Советского искус­ соких душевних якостях, типо­ рі нашого інституту вливається ства», А. Федірко—«Правды». вих для радянських людей. Це веселий гомін — це студенти А хто ж не схоче дізнатися про чесність і мужність, рішучість поспішають на лекції. новий вертоліт, який збудовано в боротьбі з ворогами, відда­ Скільки цікавого чекає нас у Швейцарії у вигляді ряту­ ність всеперемагаючим ідеям на лекції! вального круга вагою в 50 кг?! Комуністичної партії. Лунає дзвінок, і коридори Про це легко дізнатися з жур­ Письменник сміливо викри­ враз пустішають. Наступає пов­ налу «Техника молодежи», про ває болючі недоліки і язви в на тиша... Ось з аудиторії чути який доповідає Л. Навроцька. житті тогочасного села, щоб як­ голос викладача, йде лекція на У нашій групі багато учасни­ найшвидше ліквідувати їх. III курсі педагогічного факуль­ ків художньої самодіяльності. Як і Давид, автор вірить, що тету. З інтересом слухають сту­ Серед них: К. Шило. Т. Тимо­ в недалекому майбутньому на денти М. К. Тищенка, який роз­ шенко. Н. Тарасенко. С. Лось, широких колгоспних нивах за­ повідає про структуру уроку. Т. Полоз, Г. Дерлеменко та ін­ колоситься буйна пшениця. Студенти намагаються не про­ ші. Вони активно готуються до У 1932 р. був опублікований пустити жодного слова виклада­ 40-річчя встановлення Радян­ роман «Мати», де письменник ча, все старанно записують, за­ ської влади на Україні. показав життя і настрої україн­ пам'ятовують. Згуртуванню групи допома­ ського селянства перед рево­ Час за слуханням лекцій про­ гають комсорг Т. Тимошенко і люцією 1905 року і знаменні ходить непомітно. Закінчилась профорг Н. Тарасенко. Часто події революції. остання пара. Але ніхто з тре­ вени організовують культпохо­ З великою сердечністю автор тьокурсників (II група спецвід­ ди в кіно, театр. Після перегля­ малює образ Катрі—матері-тру­ ділу) не поспішає додому: сьо­ ду група обговорює ту чи іншу дівниці. годні день політзанять. Наш агі­ виставу, кінофільм і т. ін. У мріях, переживаннях, ра­ татор М. М. Перельмутер цікаво Екзаменаційна сесія не за достях Катрі Головко зумів по­ і змістовно організовує їх. На горами. 1 тому ми саме тепер казати велике душевне багат­ політзаняттях завжди можна приділяємо якнайбільше уваги ство матері-селянки. одержати відповіді на те чи ін­ навчанню, поєднуючи його із Вона поневірялась у наймах, ше питання, дізнатися про но­ змістовною і корисною громад­ віддала силу а молодість робо­ вини науки і техніки, кілю і ською роботою. ті на панів, в горі ростила і мистецтва, про життя молоді в виховувала дітей, щоб благосло­ інших країнах. Л. ТЕРТИЧНА, вити їх на праведний шлях ре­ студентка II курсу Як же все це організовано? волюційної боротьби. «Щасти Дуже просто. У нас є при­ педфаку. тобі, сину, на твоїй путі»,— говорить вона Артемові, який іде на боротьбу за нове життя. У романі «Артем Гармаш» (1951 р.) письменник в образі сина Катрі показав справжнього (Закінчення. Початок на 2 стор.) комуніста. Твори А. Головка широко ві­ нігтями), напомажені губи, на­ світової культури, але ми проти домі не тільки в Радянській фарбоване обличчя, зачіски ти­ сліпого запозичання тривіально­ країні. Перекладені на слов’ян­ пу «кінський хвіст» або «хлоп­ го, низького, неестетичного. Ми ські та інші іноземні мови, вони чик без мами» і т. п., пофарбо­ не проти мод, але ми за моди, перейшли кордони СРСР і роз­ ване волосся, сережки, що зви­ які мають своєю основою есте­ повідають нашим зарубіжним сають до плеч, перманент і т . п. тичне, в яких відчувається гар­ друзям про перетворення ста­ запозичення крикливих зару­ монія, елегантність, пропорція, рого світу, про народження біжних мод ради екзотики, по­ відповідність ліній, форм і нової людини в горнилі суворої казу «найновішого» — все це є фарб. Ми проти крикливого, пу­ боротьби. стого, в чому б воно не ви­ характерним для стиляг. О. МАНЧЕНКО, Чим же зумовлюється міщан­ являлося. Ми проти нескром­ аспірантка кафедри показу самого себе. ство, стиляжництво у поведінці ного української літератури. Строкатість дійсно привертає людей? Насамперед, низькою культурою, нерозумінням краси увагу і виявляє пустоту лю­ в природі, в оздобленні, в са­ дини, а тому й викликає зне­ мих собі, невмінням підпоряд­ вагу до неї. Ми за те, щоб мо­ кувати свої особисті почуття і лодь бачила красиве у недоро­ прагнення до краси із загаль­ гому вбранні, у скромних при­ Одному студентові потрапив ких викладачів студенти швид­ білет з питанням про твори Гер­ ними прагненнями колективу. красах, щоб вона показувала ко приходять до висновку: як­ цена. Він так довга мимрив Це приводить і до некритичного свою внутрішню, духовну і при­ що в мене багато трійок, то, щось невиразне, що у екзамена­ схиляння перед усім іноземним родну зовнішню красу, а не як не старайся, «відмінно» не тора терпець увірвався: підроблену. Крепдешином і пан­ — Скажіть по правді, ви чи­ (одягом, прикрасами, манерами, бархатом ніколи не задрапіруєш одержиш — отже, нема рації етикетом). Дехто настільки не­ особливо напружувати свої си­ тали «Былое и думы»? стримано поводить себе у при своєї пустоти і некультурності. — Ні. ли; а якщо в мене більшість Ми за те, щоб наші національні — А «Кто виноват?»? сутності іноземців, що це ме­ відмінних оцінок, то вже трійки — Бібліотека! прикраси, зачіски, вбрання, на­ мені не поставлять; отже, зно­ Інший товариш знайшов та­ жує з втратою почуття власної ші звичаї і манери були в біль­ ву ж таки, нема потреби готу­ кий спосіб: коли він чогось не гідності. Намагання будь-що до­ шій пошані. Кращі з них треба ватися дуже старанно. І, справ­ знав, то дуже щиро, переконли­ годити іноземцеві, взяти у ньо­ популяризувати, робити інтерна­ ді, нерідко буває, що такий «па­ вим голосом говорив екзамена­ торові: го автограф, не знаючи, хто він ціональними, а не соромити­ тентований відмінник», підготу­ — От повірте, слово честі, я і як він ставиться до нас, запо­ ся їх. вавшись слабенько, навмисно це знав, добре знав і — забув! Ми не маємо змоги зачепити подає екзаменатору матрикул На екзамені з літератури це зичення його манер — свідчить розгорненим на тій сторінці, де повторювалося так часто, що про низьку культуру таких лю­ ще багатьох питань у цій нарешті, набридло викладачеві, дей, про неповагу до себе. На­ статті. Окремі питання ми. стоять відмінні оцінки. Як же з цим боротися? Дуже і той поставив питання: — Скажіть, а хто написав шому народові властива гостин­ очевидно, висвітлюємо зі своїх просто: треба лише виконувати « Слово о полку Ігоревім»? ність, але вона виявляється без особистих позицій. Отже, бажа­ вказівки Міністерства освіти Студент трохи замислився, але про порядок оцінки знань на потім відповів швидко і пере­ приниження власної гідності. но, щоб товариші викладачі й екзаменах. Матрикул студент конливо: Свою гостинність наш народ студенти відгукнулися на цю — От повірте, знав, добре виявляє своїми засобами, у статтю своїми критичними за­ повинен подавати розгорненим на 1-ій сторінці, там, де прізви­ знав і це — так забув! Тут вже екзаменатор обу­ своєму стилі, за своїми звичая­ уваженнями, поділилися своїми ще і фотокартка. Екзаменатор рився: ми, а не запозиченими у ко­ власними думками. ні в якому разі не повинен пе­ — Як! Сотні вчених намага­ регортати й читати його під час лися це встановити, і нікому не гось... Своєю культурою у цьо­ Д. НІКОЛЕНКО, екзамену, а закінчивши опиту­ пощастило, а ви знали — по­ му відношенні ми пишаємося, кандидат педагогічних наук. вання, оголосити студентові думати тільки, ви це знали — бо вона у своїй основі має ви­ оцінку, вписати її в екзамена­ й забули! Хоч би записали собі соку й глибоку гуманність. де-небудь! Ні, цього вже не ційну відомість і вже після цьо­ можна пробачити! Ми не проти того, щоб запо­ го розкрити матрикул і записа­ зичити найкраще з досягнень Записав Панько РУДИЙ. ти туди оцінку. Р. ПАНЬКО. Юний партизан Пилипко, дів­ чинка Оксанка, «зелена сер­ (До 60-річчя з дня народження цем» бідняцька молодь, що тяг­ А. В. Головка) неться до освіти, до знань, ко­ муніст Давид Мотузка, бідняч­ ка-селянка Катря, її син Артем білявими житніми колосками... Гармаш — кому невідомі ці ге­ Це Пилипко. А ще сорочечка, рої? З шкільної парти йдуть штанці на ньому з семірки й вони поруч з нами як рідні, полатані-полатані. Бо-бідняки». близькі, дорогі серцю. Тому з Селянський хлопчик, герой такою теплотою і шаною згаду­ цього оповідання, не боячись ють радянські люди ім’я їх смерті, вночі сповіщає партиза­ творця — визначного художни­ нів, що у село прийшли гайда­ ка слова, одного із зачинате­ маки, і цим рятує односельчан лів української радянської про­ від горя, сліз і смерті. зи Андрія Васильовича Головка А ось Оксанка, у неї сього­ в день його шістдесятиріччя. дні — «радість: мати одрізала Весь процес становлення, роз­ полотна на хустку, а порошком, витку і зростання української що виміняла у спекулянтки, радянської літератури можна обарвил а у червоний колір. Ви­ виразно простежити за ево­ йшла червона хустина» («Чер­ люцією творчості письменни­ вона хустина»). ка. Але дитяча радість засмуче­ А. В. Головко народився в сі­ на горем батьків — поміщики м'ї селянина села Юрок, на Пол­ та гайдамаки забирають землю, тавщині, 4 грудня 1897 року. дану Радянського владою. З дитинства захоплювався «Коб­ Ця дівчинка, як і її подруга, зарем» Шевченка, творами ненавидить панство. Дитячою Горького, Пушкіна, Некрасова, душею, щирим серцем співчуває Кольцова. В автобіографічному листі А. Оксана пораненому партизано­ Головко писав: «Цілий світ, досі ві, хоче допомогти йому. Коли незнаний, одкрився мені од побачила вбитого — «забило Шевченкових творів. Під впли­ серце на сполох», «перед очи­ вом «Кобзаря» починаю і сам ма в неї туман заколихався, стояла поникло. Потім схили­ писати вірші...». лася до дяді холодного й чер­ Але славу йому принесли не воною хустиною обличчя при­ вірші, а прозові твори. Демобі­ крила». лізувавшись з Червоної Армії, І ось перемога після тривалої, Головко деякий час вчителює, а важкої боротьби. Бідняцька мо­ з 1922 р. цілком віддається лі­ лодь, перемагаючи всі труднощі, тературній діяльності. завойовує висоти науки. Разом з П. Тичиною, С. Ва­ «З а плечима в торбі — чер­ сильченком, Остапом Вишнею, ства хлібина і жмут книжок. В. Сосюрою, І. Микитенком, Ю. А руки в мозолях у хлопців. Смоличем А. Головко показує І в дівчат — до крові зацілова­ простих людей у революції, сла­ ні житами» («Зелені серцем»), вить могутні творчі сили звіль­ У кожному слові, в кожній неного народу. фразі відчувається талановита Вже перші оповідання й неве­ рука митця. Особливо поетичні личкі повісті Головка запам’я­ його пейзажі. талися, знайшли свого широко­ « Рано-пораненьку світанком го читача. Справжня народна голубим прокинувся степ. Вія­ мова, яскрава образність, не­ ми-колоссям стріпнув, заше­ підроблений ліризм, симпатія до лестів... Синя далина глибока трудівників — ось що полюби­ із-за туманів глянула. І поли­ лосячитачеві. лися шуми тихі ранкові на гони «У нього очі — наче волош­ далекі...». ки в житі. А над ними — з-під До 10-річчя Жовтневої рево­ драного картузика — волосся люції Головко пише роман Грубе порушення елементарних вимог Чи не знайома вам така кар­ тина: йде екзамен; студент, який відповідає, переходить до останнього питання свого біле­ та, а екзаменатор у цей час бере його матрикул, перегортає з першої до останньої сторінки і старанно вивчає оцінки, які там стоять з різних предметів. А вже після того оголошує й свою оцінку. І студенти вже знають: якщо там, у матрикулі, лише відмінні оцінки, то навіть слабенька відповідь буде висо­ ко оцінена, а якщо переважа­ ють трійки, то, скільки не го­ туйся, відмінної оцінки не одер­ жиш, бо викладач «рівняється» на попередні оцінки. Для чого так робити? Це ж грубе порушення елементарних педагогічних вимог до оцінки знань, вимог, які ми викладає­ мо студентам у педагогічному інституті, а в той же час самі їх іноді порушуємо. І це приз­ водить до двох поганих наслід­ ків: по-перше, така оцінка, з оглядом назад, втрачає своє зна­ чення об’єктивного показника знань студентів, а по-друге, во­ на перестане бути стимулом для Дальшої старанної роботи. У та­ З ЖИТТЯ АКАДЕМІЧНИХ ГРУП А ЯКА ВАША ДУМКА? НА ЕКЗАМЕНАХ �НА Т Е М И К луб і ставлення д о нього ДНЯ Нового розбою не допустити! Не секрет, що у нас в інсти­ туті немає загальноінститут­ ської самодіяльності. Єдиний колектив, який можна н азвати загальноінститутським — це ор­ кестр народних інструментів. Немає у нас і хору. Є хорош і хорові колективи на фізико-ма­ тематичному і педагогічному факультетах, а на мовно-літера­ турному навіть дисципліна спе­ ціальна є — хорові співи, а з а ­ гальноінститутського хору нем а. Немає зар аз в інституті і тан­ цювального колективу. В минулому році в інституті був проведений фестиваль. З а в ­ данням його було виявити нові таланти, підняти якість худож ­ ньої самодіяльності і, голов­ не,— об’єднати факультети в їх повсякденному житті, створити в інституті єдиний колектив студентів, який жив би одними інтересами, мав би перед собою одну мету. Постановка питання про кращий факультет зн ай ­ шла «широкий» відгук серед студентів, і кожний ф акультет продовжує політику «ми най­ кращі» і зараз. Причому, до­ ходить справа до того, щ о коли на одному з факультетів не вдається який-небудь захід (на­ приклад, вечір відпочинку), то на інших факультетах злорадно Незвичайна це книжка: в ред нами стоїть обов’язок змен­ інших передсмертних турбот їх ній коло 80 сторінок, але скіль­ шити чуже населення. Хто мо­ непокоїла й така — куди поді­ ки в них болю і гніву, любові же заперечувати моє право зни­ ти маси в’язнів? Зігнавши по­ й ненависті. Це й не дивно: її щувати мільйони людей НИЖЧОЇ над 80 000 людей у Бухенвальд, автор, О. Лебедєв, колишній раси, які розмножуються, як кати готувалися їх умертвити. Військово-політичний центр в'язень гітлерівського концта­ комахи?» Три роки нечуваних катувань підпілля передав наказ: не ви­ бору Освенцім, з гнівом і при­ страстю радянського патріота у таборі смерті. Але були не ходити з табору групами, як розповідає про жахливі зло­ тільки муки. «Вперше я відчув, того вимагали гестапівці. Було чотири бойові діяння фашизму, про мужню що табір живе двома життями. сформовано боротьбу замучених фізично, Одне йде невідворотною доро­ бригади, створено оклад зброї— але не зломлених духовно бій­ гою страшних катувань, нескін­ зібрані з частин кулемети, гвин­ ченних мук. У другому — друж­ тівки, пістолети, саморобні гра­ ців-антифашистів. Троє полонених офіцерів Ра­ ба, взаємна виручка, побра­ нати. Настав незабутній день— дянської Армії навесні 1942 ро­ тимство. Сьогодні твоє життя 11 квітня. Наближався фронт. ку вириваються із фашистсько­ врятував товариш, а завтра — І тоді було дано бойовий на­ каз — у наступ. Люди кинули­ го концтабору біля Франкфур­ ти його». З цієї взаємовиручки стала ся на колючий дріт, рвали його та-на-Майні і через всю Німеч­ чину пробираються на півден­ виростати боротьба, яку й очо­ лопатами, ломами, кирками, та­ ний схід, мріючи досягти коли- лили комуністи, радянські лю­ ранили колодами. В проходи небудь Батьківщини. Важким ди. Почалося з простого: наші кинулися тисячі в ’язнів, які б у в цей шлях. Кожне селище, офіцери-комуністи, серед них і буквально знесли есесівську навіть будка на залізничному автор записок, прийняли рішен­ охорону. Багатотисячний на­ переїзді, загрожували новим ня об’єднати групи радянських товп врятованих людей різних людей, шукати комуністів серед націй, професій, різного віку полоном чи загибеллю. І все ж таки трьом втікачам в’язнів інших національностей, одночасно радів і плакав. Не можна байдуже читати ці, удалося після тисячокілометро­ збирати кадри підпільної орга­ вого кривавого й голодного похо­ нізації — людей не слова, а писані полум’ям серця, гнівні сторінки. І коли зараз знову в ду добратися в Судетські гори. діла. Учитель з Уралу Федір Сги­ Західній Німеччині піднімає Чехословаччина. Перша зу­ стріч з людьми. Слов’янська ба, майор Володимир Петрович свою хижу голову фашизм, всі мова... Вона прозвучала чарів­ Соколов, старший лейтенант люди доброї волі повинні прига­ ною музикою. Тут теж «госпо­ Володимир з Дніпропетровська, дати недавнє минуле. дарюють» окупанти; вони ка­ старший політпрацівник Гри­ Хай не думають німецькі ре­ рають смертю за найменшу до­ цько з Вінниці, льотчик-комсо­ ваншисти і їх заокеанські по­ помогу, подану втікачеві; вони молець Коля з Калініна, інже­ кровителі, що ми забули зло­ страчують тих, хто тільки по­ нер Віктор з Москви, шіст­ діяння гітлерівців! По всій каже йому дорогу. І незважаю­ надцятилітній Костя Сорокін із Європі тліють кістки замуче­ чи на це, все село брало участь Запоріжжя, сам автор запи­ них наших людей. Ми пам’я­ у врятуванні радянських людей: сок — ось імена героїв, які таємо, скільки прекрасних жит­ їм дали одяг, хліба, цукру, ді­ в нелюдських умовах відкрили тів загинуло у катівнях смерті. стали карту, виділили провід­ невидимий антифашистський У них немає могил. Їх загальна ника. фронт. братерська могила в установле­ І стають зрозумілими слова Радянські люди об’єднують ній у Бухенвальді чорній чаші, щирої подяки радянської люди­ всі антифашистські сили в та­ де зібрана іржава земля з усіх Найголовнішим було: фашистських концтаборів. ни братньому слов’янському на­ борі. родові: «Дорога Чехословаччи- будь-якими способами зберегти І тому з такою одностайністю но, мила сестро! Ніколи не за­ кадри, врятувати життя людям, схвалюють радянські люди «М а­ буде тебе росіянин. Скільки на­ відвести, від них невмолимий ніфест миру», прийнятий пред­ ших життів врятувала ти, пре­ закон катівні — смерть. У бо­ ставниками комуністичних і ро­ красна країна патріотів і тру­ ротьбу включаються чехи, по­ бітничих партій. «Мир можна ляки, югослави — ідея слов’ян­ зберегти тільки при тій умові.— дівників!». Благополучно пройшли втіка­ ського об’єднання перед смер­ говориться в цьому історичному чі Чехію і Моравію, Нижні Тат­ тельним ворогом все сильніше документі,— якщо всі ті, кому ри. Скрізь дружній прийом і захоплювала в ’язнів. Неоцінен­ дорогий мир, об'єднають свої безкорислива допомога. Але в ну допомогу підпільникам пода­ зусилля, підвищать пильність Польщі їх видали гестапівцям ли німецькі комуністи, які пе­ до підступів паліїв війни, до «фольксдейчі» — німецькі по­ ребували в органах табірного кінця усвідомлять, що їх свя­ самоуправління: «Вони, наші тим обов’язком є посилення бо­ селенці. І от Освенцім — страшна ка­ очі і вуха, завжди знають про ротьби на захист миру, якому тівня, створена двоногими з ві­ плани й наміри есесівців і загрожує небезпека». рями за наказом Гітлера: «Пе­ завжди, де треба, обірвуть нит­ Нових злодіянь, нового кри­ ку загрожуючої небезпеки». вавого розбою не допустити! Наближалася весна 1945 ро­ Така воля мільйонів! ку. Гітлерівці метушилися, як П. ХРОПКО. тонучі щурі. І серед багатьох На з м а г а н н я х легкоатлетів Команда легкоатле­ тів нашого інституту досить успішно висту­ пила на міжвузівських змаганнях м. Києва з легкої атлетики. На фото: студентка 12-ої групи фізиків (фі­ зико-математичний фа­ культет) Л. Швецова штовхає ядро. Фото В. Орловського. ВЕЧІР У АСПІРАНТІВ 5 грудня у гуртожитку № З був проведений вечір відпочин­ ку аспірантів та викладачів інституту. Ініціатором організа­ ції вечора була комсомольська організація аспірантів. Активну участь у підготовці вечора бра­ ли тт. Н. Нечаева, Г. Новак, О. Іваненко, О. Мішнна і інші. Особливо багато винахідливості виявила О. Мішина у складан­ ні загадок, ребусів, кросвордів. Вечір розпочався доповіддю колишньої вихованки нашого Інституту, кандидата педагогіч­ них наук Т. Галушко на тему: «Про культуру поведінки, про смаки і манери молоді». Була підготовлена невелика самоді­ яльність; особливо всім сподо­ бався виступ викладача кафед­ ри музики О. Щ ербаковой Треба вітати хороший почин нашої аспірантської комсомоль­ ської організації і проводити та­ кі вечори і надалі. Бажано тіль­ ки було б, щоб відбувалися вони у приміщенні інституту та біль­ ше активності проявляли аспі­ ранти та викладачі у їх підго­ товці. С. ЗІН К ЕВИ Ч. всм іхаю ться і говорять: «Хіба вони м о ж у ть? От ми...». Н іхто не заперечує, що по­ трібно бути патріотом свого фа­ к ул ьтету, але в першу чергу треба відстою вати інтереси інституту. П ерш очерговим завданням, яке с т о їт ь перед клубам,— є об’єднання факультетів, ство­ рення д руж н ого колективу сту­ дентів, сп ер ш у хоча б у галузі худ ож н ьої самодіяльності. Але цим, звичайно, не обмежується робота клубу. З а р а з перед всім колективом інсти туту с т о їт ь завдання ор­ ган ізу в ати радіогазету, усний ж у р н ал . К луб повинен налаго­ дити д ем онстрац ію кінофільмів. Н аб л и ж ається новий рік і вже з а р а з треба розпочинати підго­ товку до нього. В с е це п отребує пожвавлен­ ня роботи. А як можна пожва­ вити ро бо ту клубу, коли ще й досі не м ож на зібрати його п равл ін н я або раду? Ще в мину­ лому роц і адм іністрація обіцяла надати приміщ ення під клуб, а його щ е й досі нема. Всі спра­ ви к л у б ви ріш ує або в коридо­ рі, або ш у к ає вільну аудиторію. П ро це слід серйозно подума­ ти н аш ій адм іністрац ії. Г. ДАВИДЮК, гол ова правління клубу. Календар Лежебокіна (Присвячується нашим аспірантам). Н Е Д ІЛ Я . Довідавш ись про користь спорту, Оголосив я друзям гордо: Зарядкою — корисним ділом — Почну займатись в понеділок! ПОНЕДІЛОК. Ох, не вдалось мені почати, Бо вельми я люблю поспати. Зверх норми дав... хвилин сто сорок. Т а добре — вже почну в вівторок. ВІВ Т О Р О К . Проспав ізнов. Т а г оді спати — Не хочу салом обростати. Я в третій р а з не дамся сну — Вже точно в середу почну. С Е РЕ Д А . Ура! Ура! Діла в порядку! Купив гантелі для зарядки. Почну займатись я тепер, Як не тепер, то у четвер. ЧЕТВЕР. Знов без зарядки був я нині, Бо побороть не зм іг я ліні. Та оголошую усю ди: У п’ятницю зар яд к а буде! П’ЯТН И Ц Я. Вже п’ятниця, а наче ті ж дні От щоб було сім п’ятниць в тижні! Тоді почав би я роботу Та прийдеться чекать суботи. СУБОТА. С у б о т а — всяких сп рав почин. Хотів почати. Т а причин Щоб не почать, було чи м ало Скоріш неділя б вж е н астала!.. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/91 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/46518dfb4ae88029f630b2fc0e109825.pdf e0741ce94adc54b29799ae773985fa7d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАПЕРЕДОДНІ ЗИМОВОЇ СЕСІЇ За К П е д а го гіч н і А Д Р И 29 ЛИСТОПАДА 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФ О РГАНІЗА Ц ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО КРОВНА СПРАВА № 32 (44) Ціна 15 коп. КРАЩ ИХ ЛЮДЕЙ— НАРОДНИМИ ЗАСІДАТЕЛЯМИ Здійснюючи величезні зав­ також у збірну команду дання комуністичного будівни­ ДТСААФ міста Києва. цтва, наш народ гаряче бажає Друга година дня. Актовий У весняних змаганнях між жити в мирі і дружбі з народа­ вузами міста стрілецька коман­ зал інституту заповнюють ви­ ми всіх країн. Комуністична, да нашого інституту зайняла кладачі, студенти, співробітни­ партія і Радянський уряд твер­ загальне V місце, а по другій ки інституту. Воші зібралися до і непохитно проводять ленін­ групі — І. сюди, щоб висунути кандидатів ську зовнішню політику — полі­ у народні засідателі. З 23-го по 30-е листопада тику мирного співіснування кра­ Голова зборів т. Брегеда їн, незалежно від їх соціально­ проходять стрілецькі змагання М. Ф. надає слово доценту Літ­ го ладу, політику дружби і спів­ вузів м. Києва, присвячені вінову С. А. Виступаючий про­ 40-им роковинам УРСР. В цих робітництва між народами. понує внести в списки кандида­ Але миролюбна політика Ра­ змаганнях наша команда висту­ тів у народні засідателі О. Г. пає в першій групі вузів міста, дянської країни зустрічає про­ змагаючись з командами КПІ. Кравченко. Він характеризує її тидію з боку правлячих кіл ім­ КДУ та ін. Програма змагань як сумлінного працівника інсти­ періалістичних держав і на­ досить широка. туту, що користується повагою самперед США, які навмисно серед студентів. По першій вправі наша загострюють міжнародне стано­ Викладач О. С. Боришполець команда зайняла III місце, за­ вище, посилюють гонку озбро­ називає кандидатуру молодого лишивши позаду команди сіль­ єнь, нагромаджують атомну і викладача елементарної ма­ водневу зброю та інші засоби ськогосподарської академії, бу­ тематики Л. М. Сергєєву. масового знищення людей, ви­ дівельного та медичного інсти­ З мовно-літературного фа­ ношують плани нової війни про­ тутів. КПІ і КДУ йдуть попере­ культету кандидатами висунуто ду. Змагання продовжуються. ти Радянського Союзу та країн Не можна далі миритися з Н. А. Москаленко та Н. В. Су­ народної демократії. рову. В таких умовах нам необхід­ тим, що в нашому інституті не­ Кандидатури були одностайно но пильно стежити за підсту­ має тиру. За оренду тиру, при підтримані всіма присутніми. наявній масовості стрілецької пами паліїв війни, своєчасно ви­ На зборах було також обрано секції, треба щомісяця платити кривати та викорінювати їх змо­ до 2000 крб., а за рік — 20 представників трудящих на ви проти миру та свободи. Величезне значення в зміц­ 20 000 крб. За ці кошти ми окружну передвиборну нараду. ненні оборонної могутності на­ змогли б побудувати гарний шої Вітчизни має участь ши­ власний тир. Зважаючи на те, роких мас трудящих у патріо­ що у нас немає військової ка­ тичній діяльності Добровільних федри, цю роботу слід було б В учбовому корпусі інституту товариств сприяння армії, авіа­ очолити кафедрі фізвиховання грунтова вода залила підваль­ ції і флоту, спортивних колек­ разом з господарською части­ не приміщення камери управ­ ною інституту. тивів і в проведенні заходів ління системою центрального місцевої протиповітряної обо­ Кровною справою радянських рони. профспілок є піклування про опалення. Треба було негайно відкачати воду, бо Інакше уп­ Найбільш масовою оборонною зміцнення могутності, обороно­ равління тепломережі відклю­ патріотичною організацією в на­ здатності Радянської країни. чило б будинок від постачання шій країні є Добровільне това­ На жаль, профспілки нашого гарячою водою. риство сприяння армії, авіації інституту майже зовсім не при­ На прохання господарської та флоту, в гуртках якого ра­ діляють уваги оборонній ро­ частини — допомогти в лікві­ дянські люди одержують вій­ боті. Без матеріальної бази дації аварії — дружно відгук­ ськові навички і знання, необ­ наш комітет ДТСААФ не нулися студенти 11 і 12 груп може закінчити підготовку мо­ хідні для захисту своєї Віт­ фізико-математичного факуль­ тоциклістів. А це ж загаль­ чизни. тету. Завдяки самовідданій пра­ нокорисна справа! Незважаючи Наша первинна організація ДТСААФ провадить велику на те, що партбюро інституту ці студентів, аварію було лікві­ зобов’язало наші громадські довано вчасно. оборонну роботу в інституті. організації більше уваги при­ В гуртках, спортивних коман­ діляти роботі оборонного спор­ дах члени ДТСААФ нашої тивного товариства, допомага­ організації оволодівають ос­ ти комітету ДТССАФ у про­ новами військових, авіацій­ них і військово-морських спе­ веденні масово-роз’яснювальної роботи по залученню в лави Студенти факуль­ ціальностей. тету журналістики У минулому навчальному році товариства студентів і співро­ Київського універси­ при комітеті ДТСААФ інститу­ бітників інституту, до цього часу ще нічого не зроблено. тету взяли шефство ту працювали такі гуртки: стрі­ над школою-інтернаНе можна не вказати на те, лецький, по підготовці суддів з том № 2 м. Києва. викладачі педагогічного стрільби, по підготовці інструк­ що На фото: студенти торів ДТСААФ, мотоциклістів, інституту в своїй більшості не допомагають у ви­ військово-морський, радистів- є членами організації ДТСААФ. пуску шкільної стін­ На педагогічному факультеті техніків. не сплатив членських внесків газети. Слід вказати на досягнення наших стрільців. У стрілецькій за 1957 р. жоден викладач. Комсомольська та профспіл­ секції було підготовлено 26 спортсменів-розрядників. Сту­ кова організації інституту по­ бути найактивнішими дент IV курсу фізико-матема­ винні тичного факультету І. Старосе­ учасниками всіх починань пат­ лець зараз виступає по програмі ріотичних добровільних това­ майстра спорту. Він включений риств по обороні нашої країни. Залишилося зовсім небагато часу до завершення першої по­ ловини 1957 — 1958 навчального року, а, значить, до зимової се­ сії. Сесія, як відомо, не тільки характеризує навчально-виховну роботу всього колективу і дає об’єктивну оцінку його роботі, але перш за все є звітом колек­ тиву перед державою. Саме ре­ зультати сесії і показують, яких успіхів досяг професорсько-ви­ кладовський склад і студенти факультету. Не слід замовчувати того, що літня екзаменаційна сесія 19561957 навчального року принесла фізико-математичному факуль­ тетові тільки 94,5 процента успішності. Більше 30 студен­ тів не склали по одному, по два і більше іспитів. Деякі товари­ ші при успішній атестації з ін­ ших предметів не одержали за­ ліку з фізвиховання (В. Сав­ ченко, Г. Лінніченко, О. Томко та ін.), значно знизивши цим процент загальної успішності по факультету. Незважаючи на те, що пройшло вже майже три місяці навчального року частина студентів-«патріотів» факультету ще і до цього часу не розрахувалася з усіма заліками і екзаменами. Серед них у першу чергу слід назвати Г. Смілкову, А. Осипову, В. Герасименко, Д. Ходорковську, В. Савченко, В. Виноватого, Ці студенти не дорожать честю фа­ культету. рік, деканат головну увагу звер­ нув на підвищення якості за­ своєння студентами програмо­ вого матеріалу, на поліпшення політехнічної" підготовки май­ бутніх учителів та рівня ідей­ но-виховної роботи. Учбове н а­ вантаження студентів було роз­ поділено так, що з другої поло­ вини листопада на всіх чотирьох курсах факультету введено день самостійної роботи. У кабіне­ тах факультету є програми і не­ обхідна література до всіх ек­ заменів, призначено також чер­ гових викладачів, які давати­ муть консультації з тих чи ін­ ших питань. У цьому році більшість ка­ федр факультету перейшла на систему поточного зарахування виконаних практичних чи лабо­ раторних вправ. Це в значній мірі сприятиме більш діловому початкові екзаменаційної сесії і не буде призводити до різного роду випадковостей. Залікова сесія на фізико-математичному факультеті, згідно робочих пла­ нів, закінчиться 20—25 грудня. Таким чином, студенти мати­ муть у своєму розпорядженні мінімум 10— 15 днів підготовки до першого екзамену. Зараз на факультеті прохо­ дять збори академгруп з питань підготовки до зимової екзамена­ ційної сесії. Студенти у своїх виступах викривають недоробки, які є ще в роботі факультету, висловлюють свої пропозиції Такий стан з успішністю на щодо розкладу екзаменів тощо. факультеті не може не хвилю­ Було б, звичайно, неправиль­ вати весь колектив. Починаючи но думати, що колектив фізиконовий 1957 — 1958 навчальний математичного факультету не бажає закінчити зимову екзаме­ наційну сесію тільки з добрими, показниками. Але і на сьогодні ще багато студентів не пройня­ Наказом дирекції інституту лися повністю цією загальною студентам: В. Лещенку, А. Ма­ метою колективу і не доклада­ новському, Ю. Бородову, К. Ян­ ють зусиль до її здійснен­ ковському, В. Прнцкеру, В. ня. Саме цим можна пояснити Шкардуку, В. Власенку, О. Ар­ те, що на факультеті і до цьо­ го часу непоодинокі спізнення і хименку, О. Бондаренку, О. пропуски занять, особливо цо Павленку, В. Денисенку, О. По­ стосується 31 групи математи­ рязєву, Л. Борейку, А. Бичкову, ків (староста — Л. Кисилевич, Е. Бурфану, М. Панченку, В. комсорг — Т. Левицька), 22 Козленку, В. Бельдію, М. Кико­ групи фізиків (староста — Г. Дубовецький, комсорг — Т. Си­ ненку, М. Скрипченку, В. Тара­ зон). Студенти цих груп В. сенку оголошено подяку. Цапенко, Т. Заліська, Н. Нечи­ М. БОСЕНКО, поренко, А. Обертас, Ж. Лихо­ заст. директора інституту літ, С. Урицька, С. Атаманен­ по господарській частині. ко, Г. Василенко, Л. Куліш і ін. досягли рекордних показників у пропуску академічних занять. Не можна не згадати і про та­ кий прикрий факт, коли студен­ ти 31 групи фізиків (староста— Ю. Пасічник, комсорг — А. Воскобойнікова) на чолі з ком­ соргом не з ’явилися на заняття з креслення. Ці товариші, як видно, дуже «серйозно» дбають про свою політехнічну підго­ товку. АВАРІЮ ЛІКВІДОВАНО У Н АШ И Х Д Р У З ІВ Х Р О Н І К А Указом Президії Верховної ласному педагогічному інститу­ Ради СРСР від 16-го листопада ту присвоєно ім ’я Надії Костян­ цього року Московському об­ тинівни Крупської. Перший виступ уні­ верситетського ест­ радного оркестру Соліст—студент фі­ лологічного факуль­ тету В. Щерба. Залишилося трохи більше мі­ сяця до складання першого ек­ замену. У нас є всі можливості вийти в число кращих. Треба тільки докласти більше зусиль, настирливості, правильно роз­ рахувати свій час, заздалегідь розпочати підготовку до екзаме­ нів. Тільки при сумлінній, чіт­ кій роботі всього колективу можна сподіватися, що зимова сесія буде проведена успішно і факультет займе належне йому місце. Г. КОРДУН, заступник декана. �Завою вали призове місце ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Коли збори не підготовлені... Відкриті партійні збори на мовно-літературному факульте­ ті, які відбулися днями, приєм­ но відрізняються тим, що важ­ ливі питання політико-вихов­ ної та академічної роботи впер­ ше були розглянуті на прикладі життя одного курсу — III ро­ сійського. Позитивним було і те, що на зборах було багато сту­ дентів-комсомольців, безпартій­ них викладачів. Доповідач — член партбюро декан факультету т. Данилюк, комуністи тт. Поліщук, Волин­ ський, Карлов, які взяли участь в обговоренні доповіді, визна­ ли, що останнім часом на III курсі значно знизилась ак­ тивність студентів у академіч­ ній і громадській роботі. — Агітатор групи повинен бу­ ти не тільки політінформатором, але й уважним, чуйним другом, який живе інтересами, радостя­ ми і тривогами всієї груші... Так почала свій виступ сту­ дентка II курсу Фадеева. Вона 16— 17 листопада було про­ С еред новачків норму III роз­ ведено 3-ій тур першості ву зів ряду з стрибків у висоту вико­ з легкої атлетики. нав Ю . Головченко. Здібний Стадіон ім. Хрущ ова, де про­ л егк оатлет М. Запара непогано ходять змагання, по-святковому виявив себе у метанні диска, А. прикрашений прапорами. Майо­ Б у рл ов — у штовханні ядра. рить гасло: «Привіт учасникам З бігу на 5 0 0 0 м хороших змагань!». успіхів домоглися Г. Косенко, Спортсмени нашого інституту В . Г ал у х . в 2-ій групі вузів у попередніх Успіш но виступили з бігу на турах зайняли загальне друге 3 0 0 м О. К осенко і О. Семик. місце. Ц ік аво проходили змагання з І в ці дні студенти столично­ м етання списа, де непогані рє го педінституту завоювали не зу л ьтатн одерж али О. Проскура одну важливу перемогу. Н асам ­ і І. Горбачук. перед слід відзначити здібних В цілом у команда КДШ ім. легкоатлетів —- С. Ховхуна (він Горького зн ову вийшла на 2-е зайняв перше місце серед чоло­ м ісце, набравш и на 2000 очок віків з стрибків із жердиною), більш е, н іж сільськогосподар­ В. Левченко (в штовханні ядра ська акад ем ія. вона здобула призове місце). П ригадую чи ці напружені дні, З бігу на 400 м успіху серед твердо віри ш , що наші спорт­ жінок домоглися Л. Семенна та смени, як і і надалі підвищува­ Н. Гуляєва. тимуть свою спортивну майстер­ Успішно виступили наш і ність, у весняних змаганнях теж спортсменки Л. Урбанська, О. досягнуть добрих результатів: у Лобко, М. Адамекко, А, Н есте­ них д л я цього є всі дані. ренко. В. ТАТАЄВ. гостро критикувала роботу агі­ татора курсу т. Дашака. Присутні на зборах багато чекали від виступу агітатора ІІ групи т. Павлової. Але вона не назвала жодного цікавого захо­ ду, який заохотив би студентів до активної роботи в позалекцій­ ний час. Тов. Павлоза обмежи­ лася лише зауваженням, що ці заходи «треба намітити». Не самокритичним був ви­ ступ комсорга групи т. Малє­ вої, яка всіляко виправдува­ ла студентів курсу, голослівно спростовуючи факти, наведені у доповіді. Хоч серед присутніх було чи­ мало студентів, та виступали вони мало. Збори були не під­ готовлені. Актуальне і невідкладне пи­ тання про форми роботи агіта­ тора в групі не знайшло жваво­ го відгуку на цих зборах. Не знайшло воно конкретного відо­ браження і в прийнятому рі­ шенні. Робимо навпаки Н е о б х і д н о п од б а т и про п р им і щ е н н я Неоціненна роль фундамен­ дисертацією, треба обов’язково тальної бібліотеки в науковій та йти до студентської читальні. навчально-виробничій роботі ви­ А тут, як правило, завжди тіс­ кладачів нашого інституту. Тут но, гомінко; до того ж, не мож­ завжди є можливість одержати на дістати додаткової літерату­ літературу з різних галузей ри. Якщо ж студентська чи­ знань. тальня зачинена (розпочинаєть­ Велику допомогу надає відві­ ся там робота тільки з 14-ої го­ дувачам висококваліфікований дини), доводиться працювати в бі бліотекар Неоніла Андріївна приміщенні фундаментальної Пустовойт, яка з виключною бібліотеки, де видаються книж­ увагою ставиться до різноманіт­ ки... них вимог і запитів читачів. Спеціальне приміщення для Проте добре укомплектована бібліотеки, в якому б виклада­ бібліотека не може бути вико­ чі мали змогу працювати з на­ ристана викладачами в повній уково-методичною літературою, мірі через відсутність відповід­ надзвичайно потрібне. І про це ного приміщення для індивіду­ адміністрація інституту повинна альної роботи. Так, одержавши терміново подбати. Створення необхідну літературу, викладач необхідних умов для праці повинен або ж забирати її до­ сприятиме поліпшенню науководому, або ж розшукувати по методичної роботи викладов­ інституту місце, де можна бу­ ського складу нашого інституту. ло б попрацювати. П. ШЕВЧЕНКО, Л. БЕЗОТОСНА. Для того, щоб ознайомитися з Перші декрети Радянського уряду про дітей і школу Щ О Й Н О ПРОГРИМІЛИ зал­ пи «Аврори», провістивши початок нової, соціалістичної ери історії людства. Проти мо­ лодої республіки Рад плетуть чорну змову імперіалісти Аме­ рики, Англії, Франції... Кайзе­ рівські війська погрожують по­ топити завоювання Жовтня в крові робітників і селян. Підні­ має голову внутрішня контрре­ волюція... А Радянська влада здійснює свою тріумфальну хо­ ду, спираючись на героїзм і мужність трудового народу Ро­ сії. Турбота про дітей — одне з найважливіших піклувань про­ летарської влади. 29 жовтня 1917 р. був прийнятий декрет про обмежен­ ня дитячої найманої праці. Адже в царській Росії мільйо­ ни дитячих життів були загуб­ лені нестримною експлуатацією праці їх маленьких дитячих рук. Неослабну увагу з моменту свого виникнення Радянська влада приділяє навчанню і ви­ хованню дітей. Як відомо, в царській Росії школа перебувала під безпосе­ реднім ідейним впливом церкви. Десятки й сотні мільйонів лю­ дей, і особливо дітей, зазнавали систематичної релігійної оброб­ ки дома і в школі. Починаючи з першого класу, коли 7—8-річна дитина ще нічого не зняла про світ, не знала законів своєї країни і в чиїх інтересах вони створені, їй уперто втовкмачу­ вали, що є найвища істота на небі—бог, найвищий правитель і суддя, у якого мільйони різ­ них слуг в особі ангелів, святих і дияволів. З дитинства церков­ нослужителі забивали голови людей релігійним опіумом, прагнучи переконати, що все діється за волею бога, що на­ віть «волосина на голові люди­ ни не випаде помимо божої во­ лі». Не тільки «створення сві­ ту», але й усі події історії люд­ ства вони пояснювали на основі біблії. У Листопаді сту­ дентів III курсу мовно - літературно­ го факультету спіт­ кала прикра новина: знову з ’явилися в розкладі четверті па­ ри, зокрема на ук­ раїнському відділі— у вівторок. На початку на­ вчального року на зборах було оголо­ шено, що тепер вже докінчено з цією Перед молодою республікою Рад постало завдання створити нову, радянську школу, вільну від попів-наставників; школу, яка б ознайомила учнів з осно­ вами природничих і суспіль­ ствознавчих наук, а не забива­ ла їм голови догмами «закону божого». 15 грудня 1917 р. Народний Комісаріат Освіти, очолюваний А. В. Луначарським, постано­ вив: «Передати із духовного ві­ домства справи виховання і на­ вчання віданню Народного Комі­ саріату Освіти. Передачі підля­ гають всі церковноприходські (початкові, однокласні, двоклас­ ні) школи, учительські семіна­ рії, духовні училища, місіонер­ ські школи, академії і всі інші, що носять різні назви, нижчі, середні і вищі школи та устано­ ви духовного відомства з шта­ тами, асигнуваннями, рухомим і нерухомим майном...». Спеціальною постановою нар­ кома освіти, починаючи з 1 січ­ ня 1918 р., в школах були лі­ квідовані посади законовчителів усіх віросповідань. Декретом Раднаркому РРФ СР від 23 січня 1918 р. школа була відокремлена від церкви. «Викладання релігійних віру­ формою переванта­ ження студентів, щ о при переході на но­ вий навчальний план кожен студент м а­ тиме щодня не біль­ ше 6 годин навчаль­ ної роботи в інсти­ туті. Чому ж тепер це правило поруш уєть­ ся? Чому керівники навчальної частини (заступник директо­ ра — т. М ітюрьов В. К.) не рахуються з безперечними вис­ новками психології, які стверджують, що продуктивність розу­ м ової праці на 7-й і 8-й її годині стає дуже низькою ?’ Адже ми самі г ово­ римо про це студен­ там в к у р сі психоло­ гії ш кільної гігієни а на практиці роби­ мо навпаки. Р. ПАСІЧНИК. вань в усіх державних і гро­ ти в а ш р о зу м і почуття у ство­ мадських, а також приватних ренні вел и к о ї будови соціаль­ учбових закладах, де виклада­ ної охорони грядущих ПОко­ ються загальноосвітні предме­ л ін ь ...». ти, не допускається»,— говори­ Цей і подібні декрети зна­ лося в цьому історичної ваги йшли ш ирокий відгук серед декреті. всього чесн ого і здорового, що Для організації допомоги було се р е д вітчизняної інтелі­ дітям у загальнодержавному генції. Т и ся ч і й тисячі педаго­ масштабі був створений спеці­ гів, о с в іт н іх працівників, ліка­ альний Комісаріат державної р ів, ч е к іс т ів активно включили­ опіки, його комісар Олександра ся в бо р о тьб у з ганебною спад­ Михайлівна Коллонтай 31 січ­ щиною імперіалістичної війни й безпри­ ня 1918 р. підписала декрет- р о зр у х и — дитячою звернення до всіх спеціалістів у тул ьн істю . В о ж д ь р еволю ц ії В. І. Ленін галузі дитячого виховання: «Д ва мільйони ледь народжених на з н еослабн ою увагою слідкував землі дитячих життів щорічно за роботою радянських установ гасли в Росії від темноти і не­ для д ітей . В ін був великим дру­ свідомості пригніченого народу, гом д ітей , щ иро вболівав за них, від косності і байдужості кла­ все р о б и в д л я того, щоб МОЛОДІ сової держави. Два мільйони п аростки пролетарської револю­ страждальниць-матерів щорічно ції зр о с та л и фізично здорови­ обливали гіркими слізьми ру­ ми, загартован и м и , сильними ську землю, загрібаючи мозо­ духом , розум ом , .з непохитною листими руками ранні могили вірою в творчий геній СВОГО на­ безглуздо загиблих невинних роду. Т а к у горнилі Жовтневої ре­ жертв потворного державного вол ю ц ії і громадянської війни ладу... Вас, робітниці, громадянки, зак л ад ал и ся основи майбутньої трудящі матері з вашими чуй­ п олітехнічної загальноосвітньої ними серцями, вас, сміливі бу­ ш коли, створю валися умови для дівники нового суспільного ж и т­ щ асли вого дитинства наймолод­ тя, вас, ідейні педагоги, дитячі ш их гром адян соціалістичної лікарі, акушери, — всіх вас Вітчизни. В. ВОЙТКО кличе тепер нова Росія об'єдна­ �Студенти на заводі ЗАОЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ Шановний товаришу! Редакція інститутської багатотиражки «За педагогічні кадри» просить Вас взяти участь у заочній конференції читачів і відповісти на такі запитання: 1. Які розділи газети Ви постійно читаете? 2. Які матеріали, з надрукованих у 1957 році, Вам запам ’яталися? 3. Що не подобається Вам у газеті? 4. Матеріали на які теми слід було б, на Вашу думку, надрукувати у наступному роді? 5. Про що б Ви хотіли прочитати у новорічному номері? Просимо вказати Ваше прізвище, ім’я та по батькові, рід роботи. Успішно проходить вироб­ нича практика студентів ф і­ зико-математичного ф акул ь­ тету на Київському вагоноре­ монтному заводі. На фото: студентка 31 гру­ пи фізиків М. С тупак з а опиловкою м еталу. ЗВІТ ПЕРЕД НАРОДОМ З інтересом вивчають на­ ші студенти виробничі спеці­ альності. На знімку: майстер К В Р З пояснює студентці 31 групи фізиків Г. Діденко прийоми роботи на токарному вер­ статі. Нещодавно в центрі уваги громадськості столиці України знаходився Тиждень україн­ ської радянської музики. Для тих, хто любить своє рідне національне мистецтво, хто цінує велику культуру сво­ го народу, ці дні були справж­ нім святом. Урочисте відкриття Тижня української радянської музики відбулося 15 листопада у Ко­ лонному залі філармонії. Сюди приїхали композитори з бага­ тьох міст республіки, гості з братніх республік, зібралися численні слухачі. І ось 7 днів майже в усіх концертних залах, палацах культури, за­ водських та студентських клу­ бах лунали мелодії вже зна­ йомих та спеціально для звіту написаних творів у виконанні кращих солістів та мистецьких колективів України. Українські композитори зві­ тують перед найширшою ауди­ торією вимогливого столичного слухача. До 40-ої річниці Великого Жовтня композитори України наполегливо готувалися. Були написані нові балети, опери, одна з яких — «Милана» Г. Майбороди — зустрінута гля­ дачем з особливим інтересом. Серед найрізноманітніших жанрів і форм музичних тво­ рів помітне тяжіння до показу конкретних подій з життя нашо­ го народу, його величної історії. Досить назвати лише деякі з творів, щоб переконатися у глибокому інтересі наших ком­ позиторів до зображення рево­ люційних подій, славного шля­ ху нашого народу до комуніз­ му, великої ролі Комуністичної партії в перемогах нашого су­ спільства. Це «Жовтневі нове­ ли» Жуковського, «Партизани» Рибальченка, «Кантата про партію» Юцевича, «Пісня бра­ терства» Фінаровського, «Пар­ тизанські картини» для фор­ тепіано з оркестром Што­ гаренка, ораторія «Жовтень» Данькевича, «Пісня про Буре­ вісника» Глушкова, «Жовтнева кантата» Вериківського та ба­ гато інших. Ті з творів, що були ви­ конані у концертах Тижня, зна­ Днями дві групи студен­ йшли відгук у серцях слухачів. тів-першокурсників відділу Ораторія «Жовтень» Данькеви­ фізики зробили екскурсію на. ча, з 7 частинах якої передано вагоноремонтний завод. етапи славного шляху нашого народу за сорокаріччя, симфо­ На фото: екскурсанти огля­ нічна поема «Наше море» Люд­ дають штабелі лісом атеріалу, кевича, де алегорично пере­ укладені для природного про­ дається сила і міць народу, сушування. симфонічна поема «В Карпа­ тах» Симовича, пісні для солі­ ста з хором львівських компо­ зиторів Колесси «Засвітило сон­ це волі» та Кос-Анатольського «Гуцульська пісня про партію», «Ой, коли б я сокіл» та. ба­ РОЗПОВІДАЮТЬ, що якось зумової праці їсти рибу, оскіль­ задоволенням повертаю, є точ­ гато інших — написані з ве­ Марк Твен, працюючи редакто­ ки цей продукт харчування дає ним відображенням того, що ликою щирістю, на високому ром «Арізона кікер», повернув мозкові фосфор. Я в таких ви звичайно пишете, то мені професійному рівні, із знанням одному молодому автору ру­ справах необізнаний і тому не здається, я не помилюсь, коли народної пісні. Слід відзначити, копис з такою допискою: можу сказати, скільки вам по­ скажу, що два кити середнього що львівські композитори лю­ «Дорогий друже, авторитетні трібно їсти риби, але копи ру­ розміру не будуть для вас над­ бовно ставляться до народної лікарі рекомендують людям ро­ копис, який я вам при цьому з мірним раціоном». музичної творчості трудящих західних областей України, збе­ рігають і розвивають їх пісенні шується положення про видачу вони «агітують» за вступ до традиції. стипендії, але побутсектор цих товариств. Цікаві роботи на творчому Зовсім не працює вибрана на огляді показали молоді компо­ профкому ніяк не реагує на ці сигнали. Право позбавити XII профспілковій конференції зитори України («Молдавська стипендії має тільки директор. ревізійна комісія (голова — поема-рапсодія» Шамо, симфо­ На останній, XII студентській погано відвідують наукові кон­ Але цілий ряд відповідальних М. Войналович), не виконую­ нічна поема «Вічний Каменяр» профспілковій конференції бу­ ференції; вони ніяк не допома­ працівників інституту вносять чи свого прямого обов’язку пе­ Колодуба). ло виявлено ряд недоліків у ро­ гають деканатам в організації дезорганізацію у цю справу. ревіряти (не рідше, ніж раз на Багато творів виконано; від боті профкому, профспілкових навчального процесу. Щоб прискорити чи забезпечи­ місяць) касу профкому та каси слухачів можна почути найріз­ бюро факультетів та окремих Погано організована і куль­ ти виконання доручених заходів, добровільних товариств. профоргів. Недостатньою була турно-масова робота профкому вони затримують видачу стипен­ Для поліпшення роботи проф­ номанітніші думки про той чи робота профкому і в справі під­ (відповідальний — П. Усенко): дії. Так, наприклад, було за­ спілкової організації об’єднане інший твір. Важко дати піс­ вищення успішності, і у розпо­ все зводиться до проведення так тримано стипендію студентам засідання партбюро, комітету ля першого прослухання ка­ ділі грошової допомоги, путівок званих вечорів відпочинку, які І курсу фізико-математичного комсомолу, профкому та міс­ мають цілеспрямованого факультету при реалізації полі­ цевкому інституту прийняло рі­ тегоричну оцінку твору, але у будинки відпочинку та сана­ не торії. Відзначалися і недоліки тематичного характеру і, як сів добровільного індивідуаль­ шення: об’єднали профспілкову можна погодитися з думкою, що у підготовці окремих викладачів правило, перетворюються у тан­ ного страхування до того часу, студентську організацію з проф­ була висловлена після концерту Деякі студентки поки 100 процентів студентів не спілковою організацією викла­ в інституті однією з наших сту­ до лекцій і особливо до прак­ цювальні... нашого інституту запрошу­ застрахувалися. Студентам мов­ дачів та адміністративно-техніч­ денток: «По-справжньому вда­ тичних занять. факультету ного персоналу в єдину органі­ лим і щирим можна вважати Але профспілкова студент­ ють на вечори юнаків, які не но-літературного ська конференція була неспро­ відзначаються тактовною пове­ оголосили, що стипендію взага­ зацію. твір, який у момент виконання Об’єднана організація матиме можна остаточно розв'язати це дінкою. Ці «гості» з'являються лі не дадуть, якщо вони не за­ не залишає слухача байдужим, ширші можливості для коорди­ важливе питання. З ар аз робота нетверезими, під час танців страхуються. хвилює, захоплює своїми обра­ Старший лікар амбулаторії нування своєї роботи з робо­ зами, хоча б він і не запам’я­ профкому зводиться до збиран­ влаштовують вульгарні дебоші. ня заяв від студентів, які по­ Культурно - масову роботу інституту т. Волинський також j тою партійної та комсомольської тався з першого разу». требують грошової допомоги, і профком не урізноманітнює. вдається до цього методу (за­ організацій. Це ясно. Але орга­ Саме це і можна сказати про надання її. Перший семестр учбового року тримування стипендії), якщо нізаційних змін мало. Треба ще більшість творів, виконаних під і попрацювати! Профком інсти­ Академічний сектор профко­ наближається до кінця, а робо­ студент не пройшов періодич­ туту просить через нашу газету час Тижня. му (відповідальна — П. Андру­ та оборонно-спортивних гуртків ного медогляду. висловлювати свої побажання 3. ЙОВЕНКО, Незаконне «право» затримки щенко) та академічні сектори ще і не розпочиналася. щодо поліпшення роботи проф­ викладач кафедри музики. стипендії мають у нашому Побутовий сектор профкому факультетів зовсім не працю­ інституті навіть голови доб­ спілкової організації. (відповідальні — О. Лата, О. ють; їх чомусь не обходить, що В. ІЗРАЇЛЯНТ, ровільних товариств «Буре­ в інституті є студенти, які не Порезєв) не контролює роботу вісник», заступник голови профкому Червоного Хреста. склали екзаменів за весняну се­ буфетів у гуртожитках. по оргроботі. В інституті інколи пору­ ДТСААФ. Саме таким методом сію; їх не хвилює, що студенти ПРОФКОМ ПЕРЕБУДОВУЄ РОБОТУ �Студентка ІІ курсу мовно-лі­ тературного факультету Л. Фе­ дотова в минулому році систе­ матично пропускала заняття з фізичної культури. Її було по­ переджено. Однак Федотова ви­ правдовувалась тим, що зай­ мається спортом... дома. пухом а пером Н Е ЛЕКЦІЮ на тему: 24 ГОДИНИ Б Е З ПОВАЖНИХ ПРИЧИН (з досвіду відвідування занять з фізичної культури) ПРОЧИТАЄ студентка II курсу педфаку Т. С К У Ц Ь К А СЛІДКУЙТЕ ЗА А Ф І ША МИ ЗНИКЛА студкор М. Зеленів­ ська (II курс педфаку) разом з тією заміткою, яку вона два тижні тому назад обіцяла напи­ сати. Хто сповістить про її місце­ перебування — буде нагоро­ джений. В цьому році така ж картина. На літфаці музика лине, Лізи ж знов на заняттях немає, Ліза пісню тягне знайому: «Дома й стіни допомагають, Я займаюсь співами дома». Зрозуміло, що в результаті Розсудили у деканаті: «Як такі чудодійні хороми, Може, й стипендія знайдеться дома?..». НЕ НАЗИВАЮЧИ ПРІЗВИЩ Не чита студент, не розмовля, З лекції нічого не записує. Спить і бачить, наче він маля, І його матуся заколисує. — Тільки б спати! Мрія в вас одна! — Став над хлопцем викладач розлючений. — Та вже ж надто лекція скучна! — Той відмовив, сонний і замучений. Що ж студенти — співчуваєм їм, А мораль у інший бік направлена: Просто слід подумати над цим Декому з шановних і прославлених... У Н ІВ Е Р С А Л Ь Н ИЙ З А С ІБ підвищення активності студентів на семінарах відкрито на фізи­ ко - математичному факультеті. Тут проводяться заняття з дво­ ма групами одночасно. За довідками про варіанти застосування звертатися в дека­ нат до т. Кордуна. ЛЮБОВ ДО ПРАЦІ. A . — Я люблю працю, вона мене захоплює. B . — Я відчуваю до неї те ж саме. Я можу сидіти і дивитись на неї годинами. А. Осипова, В. Гера­ сименко. Г. Смілкова досі не ліквідували академзаборгованості. Чи у моді зараз хвости, Чи сподобалась вам ця справа — Доки будете ви тягти?! У В А Г А! Що занадто, то, кажуть, не здраво. 1 грудня 1957 року відбудеться фундаментальне засідання літстудії КДПІ. НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ: 1. Обговорення творів літстудійців, написаних протя­ гом останніх 100 років. (Регламент — 5 хвилин). 2. Виявлення талантів. (Регламент — 4 години). 3. Поточні справи та інтимна лірика. (Час необме­ жений). ЗАПРОШУЮТЬСЯ БАЖАЮЧІ. Я в ка авт орів необов’язкова Про час засідання можна дізнатись у голови літстудії В. Борцова. Кафедра фізкультури з глибоким сумом сповіщає про передчасну смерть СЕКЦІЇ важкої атлетики, що сталася після тяжкої і тривалої організації. Доступ для прощання з покійною відкрито в годи­ ни занять секції. Інститутські усмішки НЕ «ЗА П Р О Ш Е Н И Й », А «Н А Д ІС Л А Н И Й ».., В деканаті одного з ф акультетів до секретаря парт­ бюро підходить викладач, ніяково посм іхається: — Ось, вибачте, попав я у скрутне становище. — Що, знову квартиру не рем онтую ть? — Та ні. Спасибі Вам , ремонт закінчили. А от запро­ сили мене студенти на вечір. Дуже наполегливо кликали. І студенти хороші, і відмовитися незручно. Але ж, Ви розумієте, вечір, напевно, не буде... м-м... сухим. — А Ви думаєте він буде сухіш им, якщо Ви не підете? — Та ні. Розумієте, якщ о піти, скаж уть: п’є з сту­ дентами, а хто-небудь додасть — в загал і пиячить... — А я думаю, що від пляшки вина з Вами нічого не станеться. Тільки побудете з студентами, ближче з ними познайомитеся... — Значить, Ви схвалю єте? — Звичайно, ідіть. — Гм... Посилаєте? — Чому посилаю? Рекомендую використати запро­ шення, а заодно й побути там представником від викла­ дачів. ...І він пішов на «несухий» вечір заспокоєний, але не як «запрошений», а як «надісланий» від парторганізації. «О Б Р А Ж Е Н И Й » А Г ІТ А Т О Р Коли людину називають «водієм », то вона, звичайно, водить якусь машину, наприклад, автобус. Якщо когось називають агітатором, то він, безсумнів­ но, повинен когось агітувати. Так підказує елементарна логіка. А чи бачили ви, щоб агітували агітатора? Чи, може, чули? І не побачите, і не почуєте, звичайно, ніде, за винят­ ком... Але слухайте. М оже, впізнаєте. Безперечно, у вас у кожній групі є агітатор. Так ось один з них нещодавно накинувся на своїх ви­ хованців: — Ви вчора проводили вечір? — Проводили. — А чому мене не попередили? Я ж ваш агітатор, і ви мене обминули. Ну як вам не соромно, діти мої?!. А вчора чи позавчора «д іти » підійшли до свого «тата»: — У нас післязавтра профзбори після третьої пари. Будь ласка... — Профзбори!? П ісл язавтр а!? Щ о ж ви, діти мої, по­ переджаєте мене так пізно. Н і, я за вас дуже ображений. У мене ж на цей день уж е є план, а ви тільки кажете. Треба значно раніше. Я так не можу, не можу... А чи не варто ображатися вж е й студентам? «К ІН О Ф Е С Т И В А Л Ь Н И Й Д Е Н Ь » Немає студентів у інституті: кабінети порожні, в чи­ тальному залі не чути шелесту сторінок. Тиша. Немає студентів і в гуртожитку. Де-не-де стрункі ше­ ренги ліжок порушує настовбурчена ковдра, розпатлана голова на зім’ятій подушці. Відпочивають... І теж — тиша. Це день, звільнений деканатами від академічних за­ нять для самостійної роботи студентів. І вони десь щось роблять. А що саме? ...Ось під вечір у кімнату влітають двоє дівчат. Грюк­ нули двері, загорілася електрика. — А ти дома? Третя, розбуджена, невдоволено закліпала очима. — А що ж робити? То ви — науковці. Немає на вас ніякої втоми... — Куди ж там! Та ми так втомилися, що краще б три пари відсиділи! — Де ж це ви були? — Розумієш, на десять попали в «К ом унар» на «Пар­ тизанську іскру», потім випадково дістали квитки на «Сестри», а тоді вже і йти нікуди не хотілося, так Катя загітувала (все одно день пропащий!) пішли на «Тихий Дон» ще раз... Так натомилися, так натомилися!.. «КАК МНЕ БЫ Т Ь , ЩО Р О Б И Т И ?» Декан мне говорит: — Коли Ви, Скворцова, вже складете екзам ен з укра­ їнської мови? И в комитете не унимаются: — А чи не пора вже тобі розрахуватися з мовою? И девочки в группе начинают: — Чому це ти досі екзамену не склад аєш ? Нам уже набридло слухати через тебе нарікання! И мне надоело. Думаєте не надоело? Честное слово. Ведь третий год пилят! Только как же я буду сдавать украинский язык, если я его сроду не слыхала и не слышу?!. А . ДЯЧЕНКО. Л. Розовіна, яка навчається Загублено стипендію студен­ на І курсі педагогічного фа­ тами фізико-математичного фа­ культету, порушує справу про культету С. Білоус та А. Воско­ розлучення з кафедрою ф із­ бойніковою. культури. Справа слухатиметь­ ся на найближчому засіданні комітету ЛКСМУ. Вхід вільний. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/90 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b5c0e19a391ca62228e45046233f4ebc.pdf 33d986acb02d596018d5bc9d2f000a51 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Вища педагогічна школа педагогічні З а К А Братіслава, Д Р ЛИ СТО ПАДА 1957 року П ’ЯТН И Ц Я 15 И ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТ Е Т У Л К С М У І П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е Р Ж А В Н О Г О П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О Г О № 30 (42) Ціна 15 коп. П О Д ІЛ Я Є М О В А Ш У ГЛ И Б О К У С КО РБО ТУ, ВИ СЛО В­ Л Ю Є М О С П ІВ Ч У Т Т Я З П РИ В О Д У К О Н Ч И Н И П Р Е ЗИ ­ Д ЕН ТА Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И ТО В АРИ Ш А А Н Т О Н ІН А З А П О ТО Ц ЬК О ГО . Дирекція, викладачі 1 студенти Київського педінституту. П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К И Й С К Л А Д , С ТУД Е Н ­ Т И І А Д М ІН ІС Т Р А Т И В Н О -Т Е Х Н ІЧ Н И Й П Е Р С О Н А Л ІН С ТИ ­ Т У Т У ГЛ И Б О К О С У М У Ю Т Ь І В И С Л О В Л Ю Ю Т Ь СВОЄ С П ІВ Ч У Т Т Я С Т У Д Е Н Т А М ІН С Т И Т У Т У — Г Р О М А Д Я Н А М Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И З П Р И В О Д У КОНЧИНИ П Р Е З И Д Е Н Т А А. З А П О ТО Ц ЬК О ГО . ДОБРИЙ ПОЧАТОК СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК Заняття наукових студент­ Поряд з навчальною роботою тем (про трудове виховання, про ських гуртків, як правило, про­ по оволодінню спеціальністю завдання піонерської і комсо­ ходять у формі доповідей та їх студент вищого учбового закла­ мольської організацій у шко­ жвавого чи не жвавого обгово­ ду може і повинен брати по­ лах-інтернатах і т. ін.). На мі­ рення. І ніде правди діти, така сильну участь у науковій робо­ ській науковій конференції форма, взагалі себе виправдо­ ті. Для цього при ряді кафедр м. Києва, присвяченій 40-річ­ вуючи, все ж вимагає урізнома­ інституту створені наукові сту­ чю Жовтня, робота студентки нітнення. На мовно-літератур­ дентські гуртки, учасники яких В. Бугайко «З досвіду роботи ному факультеті найбільш вда­ об’єднуються у загальноінсти­ вихователя в школі-інтернаті» ло робить це гурток російської тутську студентську організа­ відзначена грамотою і грошо­ мови. Та ось 4 листопада відбулось цію — Наукове студентське то­ вою премією. вариство. Як відзначається в Всього відзначено грамотами цікаве заняття і гуртка росій­ Типовому положенні про Н СТ, по інституту 8 кращих студент­ ської та зарубіжної літератури. В цей день оголошення спові­ члени Товариства - зобов’ язані ських наукових робіт. щало про «Вечір радянської До числа кращих гуртків, успішно оволодівати наукою, підвищувати свій науковий і за­ крім названих вище, слід від­ поезії (Е. Багрицький, М. Свєт­ гально-культурний рівень, про­ нести також гурток російської лов)». Заняття гуртка винесено вадити наукову роботу, висту­ мови (керівник — кандидат фі­ на факультет. Твори Багрицького та Свєт­ пати з доповідями з окремих лологічних наук Сурова Н. В.) питань науки і техніки на збо­ і гурток української літератури лова, які були створені при рах гуртка і наукових студент­ (керівник — доктор філологіч­ зародженні радянської поезії, них наук Пільгук І. І.). ських конференціях». викликають живий інтерес у Участь студентів у наукових Проте, не слід заспокоювати­ радянських людей; але треба гуртках готує їх до майбутньої ся досягнутими успіхами. У ро­ роботи в політехнічній школі, боті наукових гуртків є ще ба­ озброює навичками самостійно­ гато недоліків. Деякі гуртки го дослідження, виховує в них ледве животіють (кафедри істо­ С Т ІН Г А З Е Т И на англій­ уміння спостерігати, збирати р ії КП РС , філософії). При ка­ матеріал, робити відповідні на­ федрі політичної економії сту­ ськ ій , німецькій і францу­ зькій мовах, присвячені 40укові висновки. дентський гурток зовсім не пра­ річчю Великої Жовтневої со­ Певні досягнення в роботі цює. Заняття в ряді гуртків ціалістичної революції, ви­ наукових студентських гуртків провадяться від поріг до поріг. пустили студенти в кабінеті є 1 в нашому інституті. Так, у Не можна вважати нормальніш, іноземних мов. минулому навчальному році в коли на фізико-математичному інституті працювали 16 гуртків, факультеті не працює фотогур­ які охоплювали 381 студента. ток. Незрозуміло, чому педаго­ О Р Г А Н ІЗ О В А Н О ВИ­ Переважна більшість тем, які гічний гурток створено лише на СТАВКУ «Ф акультет до розроблялися гуртківцями, ма­ мовно-літературному факульте­ 40-річчя» на фізико-матема­ ла актуальне значення, була ті. Невже студенти інших фа­ тичному факультеті. Тут на присвячена питанням політехні­ культетів не цікавляться педа­ кожній кафедрі експонують­ зації навчання, посилення зв’ яз­ гогічними проблемами?! ся наукові роботи виклада­ ку інституту з виробництвом і Перед студентськими науко­ чів, оригінальні прилади, школами. вими гуртками стоять зараз сконструйовані викладача­ Так, гурток експерименталь­ серйозні і відповідальні зав­ ми і виготовлені студентами ної фізики (керівник — доц. дання. Кафедрам слід пере­ в навчальних майстернях. Коновалов В. М.) підготував се­ глянути і затвердити склад рію доповідей, і гуртківці про­ керівників гуртків, обновити читали їх учням підшефної тематику найбільш актуаль­ школи № 136. Наукову допо­ ними і змістовними темами. відь студентки фізико-матема­ Керівництву Н С Т (докт. педа­ тичного факультету Л. Канель, гогічних наук Бугайко Т. Ф .) підготовлену в цьому гуртку, і комітету Л К С М У (секретар — відзначено грамотою на місько­ Н. Горбач) потрібно перегляну­ му огляді студентських робіт. ти склад старост гуртків, орга­ Педагогічний гурток мовно- нізаційно зміцнити гуртки. літературного факультету (ке­ В березні — квітні 1958 р. рівник— викладач Барун Р. К.) буде провадитись чергова сту­ зосередив свою увагу на ви­ дентська наукова конференція в вченні досвіду роботи ш кіл-ін­ інституті, а в травні — міський тернатів. Гуртківці не тільки огляд наукових робіт студентів. спостерігали за роботою в шко­ Справа честі наших гуртківців лах-інтернатах № № 1, 2, 3, а ле підготувати змістовні наукові й самі виконували там окремі доповіді, порадувати нас своїми завдання виховного характеру. успіхами у навчальній і науко­ Гурток опрацював ряд цікавих вій роботі. КОРОТКО визнати, щ о наші студенти-лі­ тератори недостатньо знають цих поетів. Отже, задум гуртка був дуже доречним. Літературний монтаж і чи­ тання віршів — такою була форма цього вечора. Жвава, ці­ кава розповідь про творчість Багрицького та Свєтлова сту­ дентки 4-го курсу Ніни Бала­ бан, вірші, які вміло прочитали Валентина Гольдштейн, Анрі Прокопенко, А л л а Наріжна та інші студенти, познайомили присутніх з цими видатними радянськими поетами. Думається, що така форма заняття не менш ефективна, ніж наукові доповіді, і треба, щоб вона зайняла належне міс­ це у роботі гуртків. За роки Радянської влади Величезних успіхів досяг­ ле видавництво художньої літератури на Україні за 40 років Радянської влади. Ось деякі цифри за даними Книжкової палати У Р С Р . Твори Т. Г. Шевченка за 76 років (з 1840 но 1916 рр.) видавались 196 разів, за­ гальним тиражем у 847,1 тис. примірників. За роки Радянської влади (1917 по 1956 рр.) 237 разів, загаль­ ним тиражем у 6397 тис. примірників. К. В А Н ІН . Подяка В елику роботу провели сту­ денти ф ізико-математичного фа­ к ультету під час місячника кни­ ги, взявши на себе обов’язки громадських розповсюджувачів літератури. Цими днями в комітет ЛКСМ У інституту надійшов лист від директора книжкового магазина № 12 «Будинок кни­ ги », в якому він виносить подя­ ку студенту 2-го курсу відділу фізики В італію К лименку. Комсомолець В. Клименко розповсюдив літератури майже на дві тисячі карбованців, вніс­ ши цим свій вклад у важливу політичну' кампанію. Твори І. Франка з 1917 по 1956 рр. видавалися 447 разів, загальним тиражем у 8064 тис. примірників проти 36 разів, тиражем у 196,7 тис. з 1899 по 1916 рр. 10 видань своїх творів (тиражем в 11,7 тис. при­ мірників) довелося побачити Л есі Українці. Радянські ж читачі одержали 96 видань (2050 тис. примірників) тво­ рів великої поетеси. 272 рази загальним тира­ жем у 5390 тис. примірників виходили за роки Радянської влади твори М. Коцюбин­ ського (до революції — 11 разів, тиражем у 19,8 тис. примірників). Клуб студентської самодіяльності 13-го листопада вперше на фізикоматематичному фа­ культеті відбулось організаційне засі­ дання Клубу худож­ ньої самодіяльності. Годовою Клубу об­ рано студента IV курсу О. Болгара. В К л у б і будуть працювати дев'ять секцій; хор, худож ­ нє читання, чолові­ чий ансамбль, ест­ радний оркестр, ан­ самбль народних ін ­ струментів, танцю­ вальна група, духо­ вий оркестр, конфе­ ранс і ансамбль бан­ дуристів. Роботу секц ії кожної очолить ви­ браний на засіданні голова. Завдяки перемозі ленінської національної політики, мистецтво в нашій країні стало дійсно народним. Навчаючись у педагогічному інституті, студенти мають всі можливості для того, щоб оволодіти і другою спеціальністю — викладача музики і співів. Н а ф о т о : викладач кафедри музики М. Захаров проводить заняття зведеного хору мовно-літературного факультету. Акомпанує студентка А. Куц. Фото В. Орловського, �Партійне життя М олодий льв ів ськ и й п о ет Д м и т р о Павличко весною цього року побував на В о л и н і. У м. Д ер м ан і він був п р и с у т н ім на п охоронах — хо­ вали патріотів, як их б а н д ер ів ц і щ е у 1940 році по-звіря­ чому закатували і к и н у л и в крин иц ю . Все бачене Д. П а в ли ч к о оп исав у св оєм у вірші «Убив­ ц і». Н иж че ми д р у к у є м о ур и в к и з ц ь о го вірша. В БОРОТЬБІ ЗА ГЛИБОКІ ЗНАННЯ Керуючись рішеннями XX з’їзду КПРС про необхід­ ність поліпшення ЯКІСНОЇ ПІД­ ГОТОВКИ випускників вузів, парторганізація робила все, щоб піднести на вищий рі­ вень навчально-виховну ро­ боту в інституті. В грудні 1956 року парт­ бюро розглянуло навчальні плани і спрямувало викла­ дацький колектив на їх удо­ сконалення відповідно до но­ вих профілів. У лютому МІ­ СЯЦІ 1957 року на партійних зборах було обговорено пи­ тання про хід перебудови на­ вчального процесу в світлі останніх рішень партії і Ра­ дянського уряду, в квітні — про підготовку до весняної сесії та державних екзаме­ нів. Виконуючи накреслені партбюро заходи, наш колек­ тив добився значних успіхів. Незважаючи на вимушене скорочення навчального ро­ ку, основна студентська маса оволоділа програмовим мате­ ріалом і на екзаменах пока­ зала досить міцні знання. З 1408 студентів, які брали участь у весняній сесії, 1370 чол. (97,2 процента! екзамени склали. В інституті є 245 відмінників, 764 сту­ денти склали екзамени тіль­ ки на «добре» і «відмінно». Проте успішність порівняно з минулим роком знизилась на 0,6 процента: 38 студен­ тів одержали незадовільні оцінки. Обговорюючи підсумки на­ вчального року, партійні збо­ ри ІНСТИТУТУ звер н ули особ­ ливу увагу факультетських парторганізацій на необхід­ ність краще організувати самостійну роботу студентів. А ле, як показала перевірка, деканати і кафедри потріб­ них зрушень у цій справі не добил ись. Минуло два міся­ ці, а багато студентів до ви­ вчення програмової літерату­ ри не приступили, кафедри ж не встановили дійового кон­ тролю за цією важливою формою роботи. Деканати і парторганізації факультетів можуть і зобов’язані створи­ ти для всіх студентів робочу обстановку, а кафедри 1 ком­ сомольські організації повин­ ні встановити систематичний контроль за самостійною ро­ ботою студентів. Саме від цього залежить успішне за­ кінчення першого семестру 1957/58 навчального року. Політико-виховна робота в цьому році велася під ло­ зунгом гідної зустрічі 40річчя Жовтня. Тільки протя­ гом вересня-жовтня в інсти­ туті було проведено 21 лек­ цію та по 6 бесід в акаде­ мічних групах на різні теми, присвячені 40-й річниці Ве­ ликого Жовтня. Здійснено ряд екскурсій по історичних місцях Києва та до м. Три­ пілля, в яких взяли участь більше 700 чол., проведе­ но також цікаві вечори-зу­ стрічі з старими більшови­ ками, передовиками вироб­ ництва, заслуженими вчите­ лями; тематичні та урочисті вечори, присвячені 40-й річ­ ниці Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. А ле політико-виховна ро­ бота ще не позбавлена еле­ ментів формалізму. Саме цим можна пояснити непоодинокі факти аморальності, байду­ жості і пасивності серед сту­ дентів. Наприклад, частина студентів не з’явилася на профспілкові збори мовно-лі­ тературного та фізико-матема­ тичного факультетів і їх до­ велося перенести на Інший день. Студентська теоретич­ на конференція мовно-літера­ турного факультету проходи­ ла при аудиторії в 30 чоло­ вік. Наведені факти говорять про те, що нам слід розпочати серйозну боротьбу з елемен­ тами байдужості і пасивності серед студентів. У цю бо­ ротьбу повинна включитися вся громадськість інституту і в першу чергу агітатори, комсомольська організація і газета «За педагогічні кад­ ри». Л. ТЕНДЕРЕС, секретар партбюро інституту. Уроки в майстерні Ц е неправда, щ о за в олю Ви боролися в ярм і. Л ицем іри! Н аш у в олю Убивали ви самі. Це неправда, щ о за бр ата Ви страждали у тю рм і. Л и ц е м ір и ! Т о г о брата М о р д у в а л и ви самі. Ц е б р е х н я , щ о У к р а їн у В и л ю б и л и бу д ь-к о ли ,— Я к м о г л и б, то й Україну У крин иц ю б затягли ! Чуйний вихователь ІД Г Р И М І Л И останні г а р ­ пом агає поліп ш ити лекцію чи матні п остр іли В е л и к о ї за н я т т я як у методичному, так Вітчизняної війни, наш ін сти ­ і в н а у к о в о м у відношенні. Х аракт ерною рисою Івана тут відновив роботу. Х о ло д н і, незасклені аудиторії заповнили Є вген ови ча є також чуйне став­ студенти, більш ість яких б у ли л ен н я д о м о л о д и х пр ацівників активними учасниками війни. аси стен тів і а сп ір а н тів . Аспі­ Вимушена перерва в навчанні, ранти, я к і працю ю ть п ід його великі прогалини в знаннях, керівництвом , в у сьо м у ВІДЧу­ нестатки матеріальні, зв’ язан і з ваю ть і в и м огли вість, і дружню війною і збитками від н е ї,— у п ід тр и м ку. Іван Євгенович по­ більш ості студентів, чав свою педагогічну але в оля до знань — д ія л ь н іс т ь щ е в 1914р, незламна. Однак, чи в церковно-приходській змож уть вони належ ­ ш к о л і. Д а л і навчався в ним чином вчитися, чи К и їв с ь к о м у університе­ змож уть розібратись у ті, який закінчив уже складних питаннях ви­ при Р а д ян ськ ій владі в щ ої математики?! Такі 1 9 2 2 році. Радянська запитання хвилю вали влада відкрила йому кожного д ем обілізов а­ ш ляхи для творчого ного. Проте досвідчені викладачі, зокрема Іван Є вгено­ зр остан н я . В роки п е р ш о ї п'ятирічки вич Ш иманський, швидко р о з­ Іван Є в ген ов и ч працював у сіль­ віяли ці сумніви. І. Є. Ш иманський пройшов с ь к о го с п о д а р с ь к о м у інституті, Б лизько 20 років працює довгий ш лях на педагогічній Іван Є в ген ов и ч у нашому інсти ­ ниві — від учителя с е р е д н ьо ї школи до завідую чого каф ед­ т у т і; б а га т о вчителів з вдяч­ рою елементарної математики і н істю і в е л и к о ю теплотою зга­ ­ методики математики. Й о г о л е к ­ д у ю т ь св о го лю бим ого виклада ції захоплюю ть студентів г л и ­ ча і в и х о в а т е л я , наслідуючи в боко науковим змістом, гра­ с в о їй п е д а го гіч н ій праці його нично дохідливим викладом м а­ п р и к ла д . П. ГУМ Е Н Н И Й. теріалу. Математичний а н а л із не легко викладати, н е л е гк о йо­ го і засвоювати. Студенти, яким не все зр озум іло, приходять на індивідуальну консультац ію і одерж ую ть у Івана Євгеновича « З А Д О В О Л Ь Н И Т И клопо­ вичерпну відповідь на всі запи­ та н н я гром адських організа­ тання. ц ій м. К и є в а і Київської об­ Крім навчальної роботи, тов. л а с т і п р о присвоєння імені Ш иманський веде в ели к у н а ­ О. М . Г о р ь к о го заводу вер­ уково-методичну роботу; його статів-автом атів, що будують перу належ ить б іл я десятка на­ ся в м. К и єві; Київському пе­ укових робіт. С еред у ч и т е л ів д а го гіч н о м у інституту і Ки­ математики наш ої р е сп у б лік и їв с ь к о м у державному дитячо­ м ало знайдеться таких, які б не м у т е а т р у ». знали цього вдумливого, л ю д я ­ (З Постанови Цент­ ного вчителя учителів. Іван р а льн о го Виконавчого Євгенович систематично буває К о м іт е т у Союзу РСР в ш колах, допомагає вчителям , в ід 29 червня 1926 р.) бере участь у методичних нара­ дах учителів математики серед ­ З А Р О К И свого існування ніх ш кіл, виступає із зм істовни­ ін с т и т у т збільш и в у 88 разів ми доповідями. На нарадах він в и п уск уч и телів . Перший ви­ завжди бажаний гість. п у с к у 1 9 23 році був 14 чо­ В икладачі кафедри — і не л о в ік , а випуск 1957 року лише тієї, якою к ерує Іван Єв­ (р а зо м із заочниками) налічу­ генович,— повсякденно в ід ч у ­ вав 1 2 3 0 чоловік. вають його в м іле керівництво і В С Ь О Г О за роки існуван­ допомогу. н я К и їв ськ и й державний пе­ В ідвідую чи л е к ц ії та прак­ д аго гіч н и й інститут ім. О. М. тичні заняття викладачів, Іван Г ор ьк ого випустив 15.099 Євгенович у д усі д обр ози ч ли ­ у ч и т е л ів середньої школи. вості вказує на н ед олік и , до­ В ЦИФРИ І ФАКТИ ЦИФРИ І ФАКТИ 20 ЛИ П Н Я 1920 РО КУ було видано першу постано­ ву НКО про реорганізацію учительських семінарій у пе­ дагогічні школи. С ТВОРЕНІ в 1921 році інститути народної освіти мали факультети: підготовки робітників соціального вихо­ вання; підготовки робітників для професійних шкіл; підго­ товки політосвітніх працівни­ ків. На Україні було 15 інсти­ тутів народної освіти, з яких 11 мали по одному факуль­ тету, а 4 — по два факуль­ тети (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ). Ф А К У Л Ь Т Е Т соціального виховання Київського інсти­ туту народної освіти і є по­ чатком існування нашого інституту, який в 1923 році зробив свій перший випуск— 14 чоловік. Із криниць в и тя га ли п о б и ти х лю дей Та зн ім а л и к о л ю ч і д р оти і з костей. П ізн а в а ли су с ід и с у с ід а св ого Т а к а за л и м ені, х т о за м у ч и в його. Ч о л о в ік а свого п із н а в а л а ж она, Н ази в ала п р о к л я т о го вбивцю вона. І сестр и ч к у свою п із н а в а л и брати, І від них я п очув, як з о в у т ь с я кати. І від б о л ю д уш а р о з к о л о л а с ь м оя — Б о у кож ного з н и х у к р а їн с ь к е ім ’я. Ч и ж м оя У к р а їн а не з н а л а бід и , Чи з бід и я н и ч а р ів р о д и л а завж ди?! Студенти 3-ї групи фізиків проходили педпрактику в майстернях школи № 70 м. Києва. На знімку зафіксований урок у столярній майстерні (заняття веде студент IV курсу фізико-математичного фа­ культету І. Староселець). Здобуті теоретичні знання по обробці дерева, учні закріплюють на практиці при виготовленні фізичних при­ ладів. На передньому плані фото показано дівчаток за ви­ готовленням підставки для маятника М аксвелла. Учні власними силами виготовляють також такі інструменти, як пили, молотки тощо. �ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР ЖОВТНЯ Велика Жовтнева У психологічній лабораторії соціа­ гизькому степу, б іл я Балхаша і ності. В У Р С Р працює 79 теат­ лістична революція була пово­ далі? Раніш е, ніж через 50, а рів, 26 філармоній, 120 музеїв, ротним пунктом у розв’язанні можливо й 100 років, ви цими 28 468 клубів. національного питання. місцями все одно не будете У 1913 р. на Україні видава­ Радянська держава стала займатись». лося 275 газет, з них україн­ першим у світовій історії взір­ Проте не сотні років, а всьо­ ською мовою — лише кілька. цем побудови відносин між на­ го три п’ ятирічки потрібно було Зараз на Україні видається родами і націями на принци­ радянському народові для со­ 2959 газет, з них українською пах пролетарського .інтернаціо­ ціалістичної індустріалізації мовою — 2474, російською — налізмі'. країни. У 1955 р. продукція 484, молдавською — 1. У рес­ В галузі національних в ід н о ­ промисловості, яка розміщена публіці видається 300 жур­ син перемога Жовтня означала: на території Таджицької Р С Р , налів, альманахів та інших пе­ забезпечення рівноправності і зросла порівняно з 1913 роком ріодичних видань із загальним суверенності всіх народів Р о сії; у 24 рази, в Казахській Р С Р — річним тиражем 25 мільйонів здійснення права націй на само­ у 33 рази, в Киргизькій Р С Р — примірників. Якщо з усіх книг, виданих на Україні в 1913 р., визначення аж до відокремлен­ в 37 разів і т. д. Великі досягнення мають на­ лише 4 проценти були надру­ ня; ліквідацію будь-яких націо­ нальних привілеїв і обмежень; ціональності С Р С Р в галузі ковані українською мовою, то забезпечення свободи розвитку культури. До складу С Р С Р вхо­ в 1955 р ,— 73 проценти. Великі досягнення національ­ національних меншостей. Такі дять 15 союзних республік, 17 ної політики КП РС відчувають­ автономних республік, 9 авто­ основні принципи радянської національної політики були про­ номних областей і 10 націо­ ся всюди. Так, у невеликому ко­ голошені у листопаді 1917 р. нальних округів. У 13 союзних лективі нашого інституту друж­ «Декларацією прав народів Р о ­ республіках створені Академії но працює і вчиться 947 укра­ сії». наук, а в Інших союзних і ба­ їнців, 195 росіян, 68 — інших Зваживши на об’єктивні і гатьох автономних республіках національностей та група по­ суб’єктивні умови, в яких ра­ працюють ф іліали А Н С РС Р. сланців із народної Чехосло­ дянському народу доводилося За роки радянської влади в на­ ваччини. Бібліотека Інституту будувати соціалізм, радянські ціональних республіках вирос­ обмінюється друкованими ви­ нації використали своє законне ла широка сітка шкіл з рідною даннями з науковими центрами Російської Федерації, Білорусії, право на самовизначення не для мовою викладання. з університетами і педінститу­ Якщо на 1955 р. по С Р С Р відокремлення, а для об’ єднання тами Софії, Бухареста, Праги, число учнів масової школи зрос­ своїх зусиль, для створення Братіслави та ін. міст соціа­ ло в 4 рази порівняно з 1914 р., Союзу Р С Р . Утворення С РС Р було величезним тріумфом то в Киргизькій Р С Р воно зрос­ лістичних країн. Великим попи­ ленінської політики рівноправ­ ло відповідно в 44 рази, в Уз­ том користуються серед наших ності і дружби народів, воно бекистані — в 68 разів, в Та­ викладачів і студентів газети з мало не лише внутрідержавне, джицькій Р С Р — в 660 разів. Болгарії, Польщі, Чехословач­ Успіхи радянської національ­ чини, Ю гославії, китайська га­ але й велике міжнародне зна­ ної політики яскраво можна зета «Д р уж ба». чення. Минуло чотири десятиліття з Втілення в життя національ­ продемонструвати на прикладі того часу, коли Радянським Радянської України. ної політики Комуністичної Великих успіхів д осягли ук­ урядом була проголошена «Д е ­ партії означало досягнення ве­ ликих успіхів кожною радян­ раїнські трудящі у створенні кларація прав народів Р о с ії». ською республікою в економіч­ національної формою і соціа­ Для долі народу чи держави це ному, політичному і культурно­ лістичної змістом культури. За­ строк дуже невеликий. А ле ра­ му відношеннях. Імперіалісти раз на Україні працює понад зючі зміни відбулися у націо­ Заходу не вірили в можливість 30 тис. шкіл, де навчається по­ нальних відносинах в нашій швидкого соціального і націо­ над 5,5 млн. учнів. З цієї кіль­ країні т а за ї ї межами. Під жит­ нального відродження нашої кості шкіл з українською мо­ тєдайним сонцем пролетарсько­ викладання — близько го інтернаціоналізму в С РС Р країни. Вони вважали, що вою СРСР неминуче загине внаслі­ 25 тис., а учнів у них коло виросла і загартувалася велика док боротьби національностей, 4 млн. чоловік. Як відомо, в до­ дружба соціалістичних націй. З які входять до його складу. їм революційній Україні біля 80 виходом соціалізму за межі од­ недоступне було розуміння то­ процентів населення було вза­ нієї країни соціалістичні нації формуються в країнах народної го, що СРСР складається з галі неписьменним. На Україні тепер у вищих демократії. Братерська інтерна­ соціалістичних націй, з ’ єдна­ них нерозривними узами ра­ учбових закладах (разом з за­ ціональна сім’я трудящих налі­ дянської федерації. Нерідко ка­ очниками) навчається понад чує зараз 950 млн. чоловік, а в піталісти в перші роки радян­ 325 тис. студентів; це більше, майбутньому вона незмірно зро­ ської влади зверталися до ра­ ніж у Франції, Б ельгії, Голлан­ статиме, бо нездоланним є дянських господарників з про­ дії, Данії, Ш веції, Норвегії, Т у ­ прагнення всіх людей праці ханням віддати їм на кілька реччині і Греції разом взятих. до миру й дружби, інтернаціо­ десятиліть ту чи Іншу націо­ За національним складом сту­ нальної пролетарської єдності. нальну окраїну Росії. Так, ан­ денти українських вузів харак­ глійський капіталіст Уркварт теризуються так: українців — В. войтко, писав: «Чи не дасте ви мені 63,8 процента, росіян — 27,3 кандидат філософських наук. можливість покопатися в Кир­ процента, решта інші національ­ БУДЬМО ЗАВЖДИ РАЗОМ! ЕНЬ 17 Л И С Т О П А Д А — ті. Заклик студентів Праги до один з найвизначніших з боротьби з фашизмом знайшов історії молодіжного студент­ відгук у молоді і студентів усіх ського руху, день єдності, солі­ країн. В пам’ять тих, хто заги­ дарності молоді світу, яка нув у боротьбі з фашизмом, на честь славних традицій сту­ вчиться. дентської солідарності, дружби Осінь 1939 року. В Празі студенти Карл ового та єдності, день 17 листопада університету організували д е­ було оголошено Міжнародним монстрацію протесту проти днем студентів. П ісля закінчення другої сві­ вбивства гітлерівцями чеського тової війни кращі студентські студента Яна Оплетала. 17 ли­ традиції, що народились у бо­ стопада керівники студентської Міжна­ демонстрації були заарештова­ ротьбі, продовжувала ні, а потім розстріляні. Вночі родна спілка студентів. її за­ поліція зробила напад на сту­ снували в серпні 1946 року на дентські гуртожитки і заареш­ Всесвітньому установчому кон­ тувала ще понад дві тисячі пра­ гресі студентів у Празі. Одним з ініціаторів створен­ зьких студентів. Вони були жорстоко побиті і відправлені в ня МСС було радянське сту ­ табір смерті — Оранієнбург. дентство. За 11 років свого існування У концентраційні табори були ув’язнені десятки професорів і МСС здійснила велику роботу викладачів. Університет був за­ в боротьбі за студентські права та інтереси. критий. М С С бореться за зниження Звіряча розправа викликала плати за навчання у всіх краї­ протест і обурення в усьому сві­ Д нах, за забезпечення студентів стипендіями, виступає проти расової дискримінації в учбо­ вих закладах, проти антинауко­ вих расових теорій. МСС здійс­ нює матеріальну допомогу сту­ дентам колоніальних країн. Міжнародна спілка студентів активно бореться за мир у всьому світі, за національну незалежність народів, за зміц­ нення єдності і дружби між студентами усіх країн. Для здійснення всіх цих завдань систематично проводяться між­ народні семінари, конференції, зустрічі по професіях. Активно працює в МСС ра­ дянське студентство. В Союзі Р С Р створено комітет молодіж­ них організацій з студентською Радою у своему складі. Комі­ тет організовує І керує робо­ тою радянської молоді. Особливо зросли і зміцніли наші зв’язки з молоддю бага­ тьох країн за останні роки. V I Всесвітній фестиваль молоді і студентів, що відбувся у Мо­ Досліди з теми «У в а га ». За допомогою ком­ плікаційного апарата студенти І курсу педа­ гогічного факультету (спец, відділ) Л. Ре­ п’янська та Т. Берд­ ник вивчають особли­ вості розподілу уваги. Досліди з теми «В ідчуття». За допомогою при­ ладу «вертуш ка» мож­ на дослідити кольорове відчуття при умові змішування різних ко­ льорів. На нашому фото ви бачите студентку І кур­ су педагогічного фа­ культету (спец, відділ) Л. Левківську, яка про­ водить експеримент на змішування кольорів. Н А М П И Ш У Т Ь. Математичний вечір у школі К ілька днів увагу учнів 5 — 7 класів Боярської школи при­ вертала велика об’ява: «2 6 жовтня відбудеться не­ звичайний математичний вечір з незвичайною програмою. Беріть участь у вечорі!». У невеликому шкільному к лу­ бі людно, як ніколи. Сюди при­ йшли учні, вчителі, студентипрактиканти 4-го курсу відділу математики педінституту. Учні з цікавістю розглядають тільки що вивішену тут газету «Ю ний математик», розв’язують задачі, сперечаються. В ечір почався «доповіддю» з істор ії розвитку математики в Р о сії. Це була незвичайна до­ повідь. Один за одним на сце­ ну виходили учні Шморіна, Андрієвська, Духлій, Лупич, Кур­ бет, Мордхилевич. З інтересом скві, ще раз продемонстрував наше прагнення до миру і дружби з молоддю всього світу, велику любов і повагу молодих прихильників миру усіх країн до Радянського Союзу і радян­ ської молоді. Багато юнаків і дівчат з Че­ хословаччини, Болгарії, Поль­ щі, А л б а н ії, Китаю та інших країн навчаються у вузах нашої країни. Серед студентів мовнолітературного факультету нашо­ го інституту теж є юнаки і дів­ чата з братньої Чехословацької республіки. Велика, кількість студентів відвідує нашу кра­ їн у по туристських путів­ ках. Багато зарубіжних пред­ ставників бувають і в нашому інституті. У Міжнародний день студен­ тів щиро бажаємо всім сту­ дентам світу великих успіхів у боротьбі, навчанні і роботі. Т. Я Н К ІВ С Ь К А , заст. секретаря комітету ЛКСМ У. слухали присутні їх коротенькі розповіді про видатних росій­ ських і радянських математиків. Цікаво була побудована і друга частина вечора, з і сцени учні пропонували задачі на кмітливість, математичні голо­ воломки, і той, хто першим знаходив вірне розв’язання, за­ мовляв будь-який номер з ре­ пертуару художньої самодіяль­ ності. Коли семикласниця Люда А н­ дрієвська вірно відповіла на перше запитання математичної вікторини, вона зажадала по­ слухати пісню «М чатся туше вереницей» у виконанні студен­ ток — Ази Загородньої та Ма­ рії Пчольник. Зал сповнюється дружними аплодисментами 1 не­ затихаючим «б іс ». Студентки «зм уш ен і» були проспівати ук­ раїнську народну пісню «Ч и не той то О мелько», яка виклика­ ла ще більш е захоплення уч­ нів. Учениця V класу Лупич чу­ дово продекламувала гумореску Степана Олійника «Пригода в лісосм узі». Непогано підготува­ ли свій танець учениці 6-го класу Петриченко, Трасковська, М артиненко та Шпак. Приємне враження справив хор V класу (керівник— О. Загородня) та не­ величка сценка «В німецькій ш колі», поставлена теж п’яти­ класниками. Поки йшли виступи, жюрі математичної вікторини (Л. Пла­ хотнюк, М. Пчельник та В. Бат­ рук) встигли підвести підсумки і визначити переможців вікто­ рини, яким були вручені призи. Першу премію одержала учени­ ця 7-го класу П ідгрушна. Дирекція Боярської школи дякує студентам та керівнико­ ві педагогічної практики В. Ку­ хар за організацію цікавого ве­ чора. І. Р И Ж А В С Ь К И Й , учитель Боярської школи. �В. БОРЦОВ. ОПОВІДАННЯ. Прощай, Катя-Катерина! Б А Г А Т О ш л я х і в на Укра­ їні... На перехресті таких доріг за містом Н. стоїть пам’ ятник. Посірілий граніт обмитий пер­ шими осінніми дощами, навко­ ло ростуть різнобарвні айстри; Зупиниться біля нього прохо­ жий і прочитає: Д ІБ Р О В А К. червона санітарка 1902— 1920 Прощай, Катя-Катерина! ТЕ П ДЕ-НЕ-ДЕ блимав світлячками вогнищ. Десь вдалині брехав сільський пес, Іржав жеребець. Темінь ночі, здавалось, глушила людський гомін над степом, а там далі втомлено і сумно співав баян. М елодія то наближалася з віт­ ром, то відлітала і знову лину­ ла на невидимих крилах, бо­ лісно і мрійно стискаючи серце. П ісля денного походу навколо панувала втома, та люди за ви­ могами воєнного часу тримали­ ся насторожі. С В ОН И С И Д ІЛ И під скиртою колючої соломи. Від неї несло прілим зерном і миша­ ми. Рука Павла ніжно голуби­ ла шовкове волосся і шию дів­ чини. І Катя відчувала, як теп­ ло Павлової руки розливалося по всьому ї ї тілу. Катя в пітьмі намагалася заглянути йому в очі. Вона відхилила комір його косоворотки і притулилася до Павла. - Павлику мій... мій...,— захоплено і соромливо промо­ вила дівчина... — Катю-Катюшо... Тільки б живими залишитися... Р о зіб’ є­ мо білих і будемо будувати щастя... Воно буде нашим... — Мабуть, таким буде жит­ тя... красивим!.. Знаю, що буде красивим, а от яким саме, уяви­ ти не можу... Вони замрійливо помовчали. — А завтра знову в бій. — сказав П авло,— мені ще сьо­ годні до командира треба. Вони встали. П авло обняв дівчину. Вустами він відчув ї ї теплі скроні. — Лю блю !.. Л ю блю !..— по­ чув він пристрасний шепіт дів­ чини.— Якщ о тебе не стане — я не виживу... — А л е наші життя належать зараз революції... Катюшо... В ІД Н ІЧ Н О Ї П РОХОЛОДИ нічого не залишилося. Так завжди у південноукраїнському степу восени. Жага роз'їдала всіх. Полуденне сонце нікого не жалувало. Степове роздолля дихало гірким денним повіт­ рям. По дорозі, що летіла в до­ лину, димний від пилюги обоз. Степ був коричневожовтим від посохлої трави. День йшов на­ зустріч ночі і загасав у проме­ нях сонця, що ховалося за го­ ризонтом. Полк підходив до се­ ла. Коли передня частина ко­ лони порівнялася з першими хатами, по ній дощем посипа­ лись кулеметні черги. Б уло видно, як у центрі села підняв пилюгу білогвардій­ ський кавалерійський загін. Піднявши шаблі, що багрово цер з товстим носом. Поруч стояв гладко виголений, з син­ цями під очима, інший білогвар­ дієць. — Підійди ближче! — влад­ но наказав той, що сидів. Конвоїр підштовхнув Павла на .крок до столу. — Ти, більш овицька па­ даль... Якщ о хочеш жити, від­ повідай на наші запитання! — Ми знаємо, що ти — комсомолець. Офіцер, що стояв, підніс щось у руці. П авло побачив свій комсомольський квиток і зробив різкий рух, щоб вирвати його з ворожих рук. Та офіцер ударив його рукояткою пістоле­ та по обличчю. Конвоїри скру­ тили Павлу руки і боляче зало­ мили пальці. Задзвеніли шибки. Десь за­ кашляли гармати. Павла вивели у двір. К олю ­ чим дротом прив’ язали до стов­ па. Він мовчав, й о го чорне во­ лосся прилипло до закривавле­ ного чола. Очі спокійно диви­ лися з-під навислих темних брів. На розірваній сорочці гу ­ сто плом еніла кров. Щ е удар... Тепер він уж е не чув, що гово­ рив офіцер. Б ілогвардієць при­ цілився в свою жертву. Пролунав постріл. Повільно опустився на зем лю офіцер. З-за будинку вискочило кілька червоноармійців; вони встигли на мить раніше. Один з них підбіг до Павла. — Він дихає... живий... А Т Я Б ІГ Л А в перших ря­ дах бійців з санітарною сумкою через плече. Вітер ку­ йовдив ї ї волосся, що вибилося з-під «буд ьон ів ки ». В одній ру­ ці вона тримала гранату. За А В Л О В ІД Ч У В під собою П кожним будинком, у кожному підлогу. Як крізь сон, він вікні їй здавалося: тут Павло! пригадував, що його кудись Він десь тут... І вона бігла далі. везли, і хрипіли коні в темряві. Раптом комісар полку, який був Скільки це продовжувалось — попереду, спіткнувся і опустив­ усвідомити не міг. Розпухла ся на землю, обхопивши обома потилиця заважала повертати руками коліно. Катя схилилася голову. Він спробував підняти­ над ним. Повз вуха просвисті­ ся, але від болю в правій руці ла куля і вдарилась у стіну б у ­ упав на підлогу, сплюнув, по­ дника. Посипався червоний це­ дивився навколо. Тепер чотири гляний пил. Катя обернулась. стіни закривали від нього світ. Дуло гвинтівки з-за рогу бу­ В одній з них, мабуть, були дника на протилежному боці двері, в нижній частині яких вулиці дивилося в спину комі­ світилися щілини. сара. Щ о робити?.. Не розду­ Павло зібрав останні сили і муючи, Катя кинулась вперед і поповз до дверей. В щілину бу­ тілом прикрила його, затуливши ло видно, як над кістяками зго­ руками очі. П острілу вона не рілих будинків піднімався кли­ чула... кастий місяць. Почулися важкі Катя впала горілиць, піді­ повільні кроки. Павло відсах­ гнувши ноги. Комісар, прику­ нувся від щілини. Мимо дверей сивши від болю губи, підхопився, пройшла постать, потім кроки кинув гранату і нахилився над почулися з протилежного боку. дівчиною. Із куточка ї ї широко «Вартовий,— догадався Павло розкритого ока по запиленій І з жахом для себе зрозумів: в скроні скотилася кришталева полоні я ». В затьмареній пам’я­ сльозинка. О бличчя загостри­ ті пропливали обличчя товари­ лось І зблідло. шів... Каті... Здавалося, він — Щ е б хвильку... пожи­ чув її голос: « Павлушо, рід­ ти... Товариші. Павлику... — ний... коханий мій...». Павло тихо говорила вона, задихаю­ здригнувся і розплющив очі — чись,— передайте... Павлу... як­ навкруги була пустка. Він вслу­ що знайдете... вмерла за рево­ хався в шепіт вітру, закривав люцію... очі, але вітер нічого не прино­ Вона затихла, захлинувш ись сив... Павло знову знепритом­ кривавою піною. Комісар пла­ нів... кав, як може плакати батько... У кімнаті, куди ввели Павла, — Ми помстимося за тебе, сидів за столом мордастий офі­ наша Катя-Катюша!.. виблискували у променях сон ця, вони з гоготанням летіли на колону червоних бійців. Все вирішували хвилини. Павло розвернув уже куле­ метні тачанки... Кілька «макси­ мів» довелося зняти на землю. Обоз повертав назад у степ Лежачи на землі, Павло бачив, як в рядах білогвардійців силь­ ний вогонь змішав передніх: кілька чоловік, перелетівши че­ рез голови коней, залишились нерухомо лежати на землі, ін­ ші сховалися за скиртами со­ ломи. Зліва до кулеметників непо­ мітно підповзали білі. Білогвар­ дійці знову вилетіли на поле, скачучи по ньому зигзагами. Темніло... Брудний піт лив на очі з запиленого, обвіт­ реного чола Павла. Кулемети аж кипіли. Раптом туман за­ тьмарив ного очі. І поле бою, і кулемет, що захлинався, і пов­ зуча змією стрічка з патрона­ ми, і земля під ним — все зникло з відчуття реальності, залишилося лише забуття. Катю безжалісно трясло на степовій дорозі. Вона подала пити пораненому, який стогнав від такої неспокійної їзди. А її думки були там, позаду, де лу­ нали постріли, де Павло разом з кулеметниками відбивав озві­ рілі атаки білих. За горизонтом обоз поїхав повільніше. Вже стемніло. Ту­ ман сповивав сиру тривожну ніч. Стукотіли, не стихаючи, постріли. Серце Каті билося в німому передчутті нещастя. Бій тривав уже півгодини. Полк йшов далі, стороною обходячи село. К Подарунок В е л и к о м у Жовтню Спорт допомагає у повсякден­ ній роботі, допомагає у навчан­ ні. Це добре р озум ію ть наш і студенти, зокрема ф ізико-м а­ тематичного ф ак ультету — О. Проскура, А . Паш ківський, О. Семко, Н. Івахненко, В. Ж у р ­ ківська, І. С тароселець, Н. Д у ­ бина, Ю. Пасічник і ін. Вон и і хороші спортсмени і одні з кра­ щих у навчанні. Про усп іхи ф ізико-матема­ тичного ф ак ультету в спорті можна судити хоча б з того, щ о на протязі останніх років фа­ культет займає н езм ін н е 1-ше м ісце в ком ітетській сп артакіа­ ді інституту. Понад 10 призів за перш і місця (з ш ахмат, с т р іл ь б и , в о ­ лейбола, з л е гк о ї атлетики, плавання) постійно зн а ход я ться на стенді-виставці ф ізи ко-м ате­ матичного ф акультету. Н еабияку р о ль у спортивних досягненнях відіграє спортивна база. А д ж е не секрет, щ о до цього року ми не мали св о єї власної в олей больн ої і баск ет­ больн ої площ адок. Д ум ка з б у ­ дувати спортмайданчик виникл а сер ед спортсменів факультету давно. Н а протязі останніх двох ро к ів в ел о с ь багато розмовн а цю тем у, створювалося багат о п р оек тів будівництва такого м айданчика при Солом’янсь к о­ м у гу р то ж и тк у, але далі цього справа не йш ла. Проекти зали ­ ш а л и с я п р оектами не без вини каф едри фізвиховання і госпо­ д а р сь к о ї частини інституту. І т іл ь к и п іс л я того, як дирекція ін с т и т у т у передала справу бу­ дівництва в руки студентів фі­ зико-м атем атичн ого факультету , призначивш и відповідальним за цю с праву заступника декана Г. Г. К о р д у н а , майданчик було сп о р уд ж ен о буквально за 5 днів В сі студ ен ти факультету в к л а л и свою долю праці в цю хоч і н е в ели к у , але загальноко­ р и сн у справу. Особливо добро ­ со в існ о працю вали студенти IV курсу, п оказую чи найкращий п р и к лад св о їм молодшим това­ ришам. В . ДАВИДЮК, сту д ен т I V курсу. КОЛЕКТИВ ФІЗКУЛЬТУРНИКІВ У ЮВІЛЕЙНІ ДНІ Сорокову річницю В ели к ого Жовтня колектив ф ізк ульту р н и ­ ків наш ого інституту зу с т р ів хорошими результатам и: за 10 післявоєнних років у ін сти туті підготовлено 2987 значкістів Г Т О перш ого ступеня, 1634 — другого: майстрі© спорту — 2; 35 ч олов ік одерж али перший спортивний розряд: 301 — д р у ­ гий; 1276 — третій. Д о славного ю вілею — 40річчя Ж овтня — достроково в и ­ конано план підготовки сп орт­ сменів-розрядників з різни х ви­ дів спорту. Так, спортсменів перш ого розряду підготовлено 4 чол.. другого — 43 чол. (при завдан­ ні — 20), третього — 113 чол. (при завданні — 60). Норми перш ого спортивного розряду виконали студенти С. Ховхун, І. С тароселець, В. Ж урківська, М. Ш естопал. У IX комплексній спартакіа­ ді перемогли спортсмени ф ізи ­ ко-математичного ф ак ультету. Розпочата 10 ю вілейна сп ар­ такіада. Профспілково - ком сом оль­ ський крос на честь 40-річчя Жовтня виграли спортсмени п е­ дагогічного ф акультету; кубок з баскетбола, серед жінок за­ воювали студентки педагогічно­ го ф акультету, а серед ч олові­ ків — студен ти фізико-матема­ ти чн ого ф ак ультету. Розиграш кубк а з в о лей б о ла закінчився п ер ем огою фізико-математично­ го ф а к у л ь т е т у . У п ер ш ості вузів міста з лег­ к о ї атлети к и збірна команді ін с т и т у т у зайняла II місце 2-й гр у п і вузів. Звання чемпіонів IX ком ­ п л е к с ної спартакіади завоюва­ ли л е гк о а т ле т и С. Ховхун, А. П р оск ура. А . Кобець, Л. Ур­ банська, А . Лобко, В. Левчен­ ко, А . М а тю ш а, Л. Кищенко, Г. Заворіна, Т. Царенко, О. Гелет­ кова, В. Гонтковська, А. Тарасе­ вич, В. К ли м енко, А. Бурлов. H. Ш ев ч е н к о , Ю. Пасічник, О. С ем ко, Л . Ісайко, Л. Бондар, Є. Т а р а н у х а , Т . Житнікова, Ю Корольов, В. Хропачевський, I. С та р о се л ец ь . В е л и к у спортивно-масову ро­ б оту з студ ен там и провели ви­ к ла д а ч і і тренери разом з pa­ дою Д С Т і комсомольською ор­ га н іза ц ією Інституту. Серед них тт. Б у ц Л . М ., Биковцев Ю. Т. Г р уш к ов ськ а А . П., Нерус Б. Г., К о лч и н ськ и й С. Я., Спи­ ридонов В. С., Тонченко 3. Н. і ін. На д ося гн у ти х усп іхах спорт­ смени ін с ти ту ту н е зупиняться їх спортивна м ай стерність зро­ статиме! К. РЕЧИ Ц Ь. КОМІТЕТ ЛКСМУ ТА ПРОФКОМ КДПІ ім. О. М. ГО РЬКО ГО ОГОЛОШ УЮ ТЬ КОНКУРС на кращу к і м н а т у в гур тожитку КОНКУРС ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ з 15 листопада по 5 грудня цього року Переможці будуть нагороджені цінним и подарунками. Р е д а к то р В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/89 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b9d6170fa80ac674965d6a76634d2663.pdf aecc34df472e0a7629ccb27e58a52243 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text СЛАВА ВЕЛИКОМУ ЖОВТНЮ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За п е д а г о г і ч н і ЛИСТОПАДА К А Д Р И 6 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО ІНСТИТУТ ДО 40-РІЧЧЯ Розірвавши кайдани капі­ талістичного рабства, Вели­ ка Жовтнева соціалістична революція відкрила необме­ жені простори для розвитку продуктивних сил суспіль­ ства, для небувалого розкві­ ту культури нашого народу. Революція соціальна поро­ дила революцію культурну. Завдання культурної рево­ люції — підготовка багаточисленних спеціалістів для всіх галузей народного гос­ подарства і культури — Ор­ ганічно входили ДО Ленін­ ського плану соціалістичної перебудови країни. В. І. Ленін відзначав, що потрібно взяти всю культу­ ру, залишену капіталізмом, критично осмислити все це і поставити на службу комуністичному суспільству. Уже з перших днів існу­ вання молодої соціалістичної держави Комуністична пар­ тія прийняла р яд соціально значимих заходів у справі перебудови і розширення н а­ родної освіти. Ще йде напружена боротьба з внутрішньою контрреволюцією та інозем­ ними інтервентами, а в краї­ ні створюється Надзвичайна комісія по ліквідації не­ письменності, відкриваються нові школи і вищі навчальні заклади. Велика увага звертається на підготовку і перепідготов­ ку вчителів. «Народний учитель,— го­ ворив В. І. Ленін,— повинен у нас бути поставлений на таку висоту, на якій в ін ні­ коли не стояв, не стоїть і не може стояти в буржуазному суспільстві». З перших років Радян- В. К. МІТЮРЬОВ, заст. директора інституту. ської влади починає форму­ ватися і Київський педаго­ гічний інститут. У липні 1920 р. була проведена ре­ організація вищих учбових закладів м. К иєва, в резуль­ таті якої н а базі Київського університету організовано Інститут народної освіти, (ІНО). Факультет соціально­ го виховання К иївськог о ІНО і послужив базою для створення Київського педа­ гогічного інституту. В той час навчальну робо­ жовтня через аспірантуру кадри для вузів. 232 молодих науковці закінчили аспірантуру на кафедрам нашого інституту. Тепер майже у всіх педаго­ гічних вузах Республіки можна з устріти колишніх аспірантів нашого інституту. В процесі культурної ре­ волюції зроста в і наш інсти­ ту т, поповнювався склад його професорсько-виклада­ ц ь ких кадрів. Якщо в 194 1 р. кількість професорів і до­ центів у колективі інституту складала 18,4 процента, то в 1957 р. відповідно 57,6 п роцєнта . У 27 томах «Наукових записок» та інших видання х викладачі інститу­ ту опублікували сотні на­ укови х праць, серед яких чимало посібників для вузів , підручників і методрозробо к для середньої школи. У цьому році ІНСТитут розпоча в підготовку вчителів ширОкоГО профілю. Розши­ рюючи свою матеріальну б а­ зу і нститут проводить знач­ ну р оботу по виконанню істо­ ричних р і ш е н ь XX з'їзду К П Р С про політехнічні на­ вчання , п р ацює над поліп­ ш е нням естетичногови хо­ ту факультет соціального виховання проводив в Учбо­ вому корпусі університету. Починаючи з 1929 р., цей факультет р еорганізується в Ін ститут соціального вихо­ вання, а в 1933 р. його пе­ рейменован о в педагогічний інститут. Він розміщувався тоді в приміще н н і коли ш н іх ж і ночих курсів по Ч ех ов­ ському завулку, а в 1934 р. перейшов у теперішнє при­ міщення. У 1923 р. факультет соц­ ви х у випустив перший загін учителів у КІЛЬКОСТІ 14 чо­ в а н н я с т у д е н т і в . ловік, а в ювілейному 1957 році, разом з заочни­ З у стрічаю ч и славний ю ві­ , колек т и в викладачів , лей ками, випущено 1230 учи те­ лів, тобто у 8 8 разів більше, а с п і рант ів, студентів і ад­ мінтехпра цівників інституту ніж під ч ас п ер ш о го випуску. докладає всіх зусиль, щоб За роки свого існування мати найкращі показники в інститут підготував 14 998 учителів, у тому числі за роботі та навчанні. післявоєнні роки — 10598. Розв’язуючи головне своє завдання — готуючи вчите­ лів для середньої школи — інститут продовжує готувати 1957 ропу СЕРЕДА № 2 9 (4 1 ) Ціна 15 коп. НА ВІД ЗН А КУ В Е Л И К О Ї Р ІЧ Н И Ц І На честь Великого Жовтня наказом дирекції за сум­ лінну працю винесено подяку з занесенням в особову справу викладачам, студентам та адміністративно-техніч­ ним працівникам інституту. Всього відзначено 281 чол. Серед них: професорсько-викладацького складу — 78 чол., студен­ тів – 121 чол., лаборантів — 25 чол., аспірантів — 7 чол., адмін тех персоналу — 30 чол., працівників бухгалтерії — 3 чол ., п рацівників бібліотеки — 5 чол., працівників друка р н і – 1 2 чол. Міністерство освіти У Р СР нагородило значком «Від­ мінник народної о світи" 7 працівників нашого інституту. Грамо тою Міністерства освіти нагороджено 17 чол. 7 чол . із адмінтехперсоналу представлені до нагоро­ дж ення преміями. ВЕТЕРАН ЖОВТНЯ РОЗО ПВІД А Є ... В ДНІ підготовки д о ве­ л и кого свята в академ­ групах під керівництвом агі­ таторів проводяться бесіди. Цікаво було проведено б е­ сіду 1 листопада в об’єдна­ ній групі студентів II курсу педагогічного факультету (відділ спецпедагогіки) та 1 курсу м овно-літературного факультету (укр. відділ). За ініціативою студентів II кур­ су п едф аку н а бесіду був з апрошений старий б і л ьшо­ в и к Віктор Микитович Шев­ ченко . .Шевченко — учас­ ов Т н и к боїв за Радянську вла­ ду в жовтневі дні 1917 ро­ ку; 2 6 років він перебував у лавах Радянської Армії, те­ пер — демобілізований, пен­ сіонер. Після вступного слова ви­ кладача М. Я. Плющ висту­ пив наш почесний гість. Його розповідь викликала великий інтерес. В. М. Шев­ ченко розповів про повстан­ ня арсенальців та бійців 3-го авіапарку в Києві у жовтні 1917 року та в січні 191 8 року. З хвилюванням, затаму­ вавши подих, вслухалися студенти в розповідь про зустрічі тов. Шевченка з В. І . Леніним — на військо­ вій нараді у 1917 р. у Мо­ скві, на зборах партактиву Бауманського району (м. Москва) у 1918 році та в 1921 році на конференції, напередодні X з ’їзду партії, коли В. І. Ленін виступив із доповіддю «Про продпода­ ток». Студенти щиро подякували В. М. Шевченку за цікаву і корисну розповідь і в знак пошани піднесли йому букет живих квітів. В. ШИША, студентка II курсу педфаку. �«Ми маємо право пиша­ тися і вважати себе ща­ сливими з того, що нам довелось першими звалити в одному кутку земної ку­ лі того дикого звіра капі­ талізм, який залив землю кров’ю, довів людство до голоду і здичавіння і який загине неминуче і скоро, хоч би якими по­ творно звірячими були прояви його передсмерт­ ного шаління». B. І. ЛЕНІН. ★ «Жовтнева революція одним ударом розірвала кайдани національного гноблення, перевернула старі відносини між наро­ дами, підірвала стару на­ ціональну ворожнечу, роз­ чистила грунт для співро­ бітництва народів і заво­ ювала руському пролета­ ріатові довір’я його іно­ національних братів не тільки в Росії, але і в Єв­ ропі й Азії». (Із резолюції XII з ’їзду РКП (б), 1923 р.). ★ «Жовтнева революція це не тільки наша рево­ люція, це революція, яка відкрила двері до свободи трудящим і пригнобленим всіх країн світу». C. М. КІРОВ. ★ «Гарматні залпи Жовт­ невої революції донесли до нас марксизм-лені­ нізм... Іти по шляху ро­ сіян — такий був висно­ вок». МАО ЦЗЕ-ДУН. ★ «Історія вчить також, що коли шлях до соціа­ лізму стане більш легким, то цим ми завдячуємо Ве­ ликій Жовтневій соціа­ лістичній революції, геро­ їзму і самовідданості тру­ дящих Радянського Сою­ зу, які примусили швидше обертатися колесо історії». МОРІС ТОРЕЗ. ★ «Ш лях, по якому ми йдемо, є шляхом, що його вказав всім народам Ве­ ликий Жовтень». А. НОВОТНИЙ. ★ «Саме Жовтнева рево­ люція відкрила всім шлях до соціалізму». ПАЛЬМІРО ТОЛЬЯТТІ. ★ «Велика Жовтнева со­ ціалістична революція, яка перемогла під прапо­ ром інтернаціональної єд­ ності трудящих і справила величезний вплив на жит­ тя всіх народів, стала все­ світньоісторичним торже­ ством ідей пролетарського інтернаціоналізму». Г. ГЕОРГІУ-ДЕЖ. ДО НОВИХ У СП І ХІ В ГОТУЄМО КАДРИ ФІЛОЛОГІВ 40-і роко­ Ж овтневої соціалістичної революції, ко­ лектив співробітників і студен­ тів фізико-математичного ф а ­ культету підсумовує науковопедагогічну діяльність, накрес­ лює плани дальшого поліпшен­ ня підготовки студентів. З творчим натхненням на факультеті тепер працюють п'ять професорів, понад три­ дцять доцентів і кандидатів наук. Велика науково-педагогічна робота колективу факультету характеризується такими дани­ ми. Тільки за післявоєнні роки факультет підготував стаціонар­ но і заочно біля двох тисяч вчителів фізики і математики, понад п’ятдесят кандидатів ф і­ зико-математичних і педагогіч­ них наук. Професорсько - викладацький колектив факультету опубліку­ вав дев’ять томів наукових записок, підготував чимало під­ ручників для середньої і ви­ щої школи. А. ДАНИЛЮК, Колектив фізико-математич­ декан факультету. ного факультету в день всена­ родного свята сповнений ріш и­ мості і надалі віддавати всі ФАКУЛЬТЕТ НАПЕРЕДОДНІ ЖОВТНЯ свої сили і знання на поліпш ен­ ЕДАГОГІЧНИЙ факультет ний та дошкільний. За час іс­ ня педагогічної підготовки м ай­ учителів радянської зустрічає 40-і роковини нування дефектологічного від­ бутніх школи. Г. КО РДУ Н , Великої Жовтневої соціалістич­ ділу (з 1920 по 1957 рр.) під­ заст. декана. ної революції значними успіха­ готовлено 578 дефектологів для ми. всіх типів спеціальних шкіл. Кафедри факультету зробили На відділі .навчаються 183 сту­ великий внесок у скарбницю денти. Б арельєф з па­ радянської педагогічної науки. Дошкільний відділ існує п’є-маше до 40Особливо відзначилась у цьо­ тільки 4-й рік. Тут навчаються річчя Великого му відношенні кафедра психоло­ 127 студентів. Ж овтня, викона­ гії. За роки Радянської влади Досягнуті успіхи зобов’язу­ ний студентами члени цієї кафедри написали ють всіх працівників та студен­ 11 курсу педаго­ 289 наукових праць. Серед нихтів факультету і надалі підтри­ гічного факульте­ 5 підручників, 12 брошур, 10 ту — В. Бонда­ дисертацій, 138 статей тощо. мувати кращі традиції, здобуті рем, О. Корнійчу­ Працівники кафедри педагогіки колективом за роки існування ком, П. Усенком. написали понад 200 наукових інституту. праць. Зараз на факультеті працю­ М. ЯРМАЧЕНКО, ють два відділи: дефектологіч­ в. о. декана факультету. ІЛЯ ПІВТОРИ тисячі вчи­ телів мови та літератури підготував за післявоєнні роки мовно-літературний факультет нашого інституту. Зараз на фа­ культеті навчається 390 юнаків та дівчат. З минулого навчального ро­ ку факультет почав готувати вчителів широкого профілю. Крім основної спеціальності, студенти українського відділу одержать додаткову — вихова­ теля шкіл-інтернатів, а росій­ ського — вчителя співів та му­ зики в середній школі. Тепер на факультеті є шість спеціальних кафедр, на яких працює чотири професори 1 док­ тори наук, 29 доцентів та кан­ дидатів наук. Широко відомі вчителям України наукові та методичні праці з питань мово­ знавства та літературознавства професора П. К. Волинсько­ го, доктора педагогічних наук Т. Ф. Бугайко, професора Д. В. Чалого, доцентів І. І. Пільгука, А. П. Медушевського, Б. М. Кулика, М. К. Тищенка, Ю. С. Кобилецького, Ф. Ф. Бугайка. Б Професорсько-викладацький колектив факультету багато уваги приділяє поліпшенню на­ вчальної та виховної роботи се­ ред студентів. 99,7 процента успішності по­ каз ав факультет під час весня­ ної екзаменаційної сесії мину­ лого навчального року. Це са­ мий високий показник за остан­ ні роки. Зросла кількість від­ мінників навчання, серед яких можна бачити імена таких студентів — громадських акти­ вістів, як Р. Палій, М. Кот, Н. Балабан, А. Прокопенко, Н. Коваленко, Л. Бойко, Н. Новицька, В. Шастун і ін. Зустрічаючи славний 40-літ­ ній ювілей нашої Радянської держави, професорсько-викла­ дацький та студентський колек­ тив мовно-літературного фа­ культету дає зобов’язання й надалі .невтомно працювати над поліпшенням підготовки моло­ дих педагогічних кадрів для нашої радянської школи. ЧИ З УСТРІЧАЮ вини Великої П ДО ПОВСТАННЯ! 10 РОЗГРОМУ корні­ П ІСЛЯ ловщини в країні швидки­ граді (23) жовтня у Петро­ відбулось історичне за­ сідання ЦК під головуванням т. Свердлова. В. І. Ленін ви­ ступив з доповіддю про по­ точний момент, де підкрес­ лив, що і внутрішня і міжна­ родна обстановка склалися так, що пролетаріат і бідняцьке се­ лянство можуть захопити вла­ ду, що зараз треба зосередити увагу на технічній підготовці повстання. ЦК визнав, що «збройне по­ встання неминуче і цілком на­ зріло», і запропонував усім ор­ ганізаціям партії керуватися цим положенням і тільки з цієї точки зору обговорювати й роз­ в’язувати всі практичні пи­ тання. ЦК обрав Політбюро на чолі з Леніним, яке керувало всією політичною роботою партії. За вказівкою В. І. Леніна ЦК ство­ рив при Петроградській Раді легальний штаб по підготовці і проведению збройного по­ встання — Петроградський Во­ єнно - революційний комітет (ВРК). До складу ВРК увійшли ми темпами наростала проле­ тарська революція, йшов про­ цес більшовизації мас, більшо­ визації Рад робітничих депу­ татів. У листах до Центрального, Петроградського і Московського Комітетів партії — «Більшови­ ки повинні взяти владу», «Мар­ ксизм і повстання» — В. І. Ленін писав, що в країні на­ зріли об’єктивні умови для збройного повстання, що тільки воно може розв’язати ту глибо­ ку революційну кризу, яку пе­ реживає країна. 7(20) жовтня В. І. Ленін при­ був у Петроград і оселився на Виборзькій стороні, на квартирі більшовички Маргарита Васи­ лівни Фофанової. З цієї квартири В. І. Ленін і керував всією діяльністю партії по підготовці повстання. Тут він написав свої листа до ЦК: «По­ рада стороннього», «Лист до то­ варишів більшовиків — учасни­ ків обласного з ’їзду Рад Пів­ нічної області» і інші, в яких всебічно обгрунтував необхід­ ність повстання та план взяття тт. Ленін, Свердлов, Буб­ більшовиками влади. нов, Дзержинський, Сталін, Урицький, Дибенко, Кривенко, Невський, Антонов-Овсєєнко, Чудновський; головою ВРК був т. Подвойський. 16 жовтня відбулася поши­ рена нарада ЦК РСДРП(б), на якій Ленін оголосив рішення ЦК від 10 жовтня, стисло оха­ рактеризував міжнародну, і вну­ трішню обстановку і зробив висновок: «Або диктатура корніловська, або диктатура проле­ таріату і бідніших верств се­ лянства». Декілька разів В. І. Ленін повторив: «Владу треба брати негайно, зараз же». Нарада цілком схвалила про­ позицію Леніна і дала ріш учу відсіч Зінов’єву і Каменєву, які твердили, що повстання прире­ чене на поразку. Був створений партійний центр по підготовці і проведен­ ню повстання, куди ввійшли тт. Бубнов, Д зерж инський , Свердлов, Сталін, Урицький. Партійний Центр став керівним ядром Воєнно-революційного Комітету. Тимчасовий уряд, попере­ джений про повстання статтею штрейкбрехерів Каменева і З і ­ нов’єва., надрукованою 18 ж овт­ ня в газеті «Новая ж изнь», ви­ рішив задушити повстання в його зародку. 24 жовтня Тим­ часовий уряд дав наказ Ставці КОРОТКО ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ ТОМ «Н аукових записок вийш ов з д руку. Збірник присвячений 40-річчю Вели­ кої Ж овтн евої соціалістичної револю ції. В ювілейному ви­ пуску надруковані статті проф есора О. М. Астряба, доцентів Т. М. Лещенко, О. П. Па велка, В. М. Коно­ валова, асп іран та В. Дуб­ чака та ін . * * * НОВА Л ІТ Е Р А Т У Р А одержана в кабінеті по­ літеконом ії. В еликим попи­ том у ч итачів користу­ ю ться перш і номери журна­ лу А к ад е м ії н аук СРСР «М ировая эконом ика и меж­ дународны е отнош ения», ста­ тистичні зб ірн и к и «Народне господарство Української Р С Р » , «П ром исловість Ук­ р а їн и за 4 0 років Радян­ ської влади». * * * КУТОЧОК СПОРТИВ­ Н И Х Д О С Я Г Н Е Н Ь факуль­ тету організовано в деканаті педф аку. Т ут м ож на побачи­ ти п ерехід н і вимпели, вруче­ ні ком ан ді баскетболістів і уч асн и кам кросу; призові кубки, завойовані легкоатле­ там и, баскетболістам и і гім­ настам и ф ак ультету. п ослати в П ітер вірні урядові вій ська, за к р и ти більшовицьку га зе ту « Р а б о ч и й путь», роз­ вести мости на Н еві і т. ін. Р е в о л ю ц ія вступила в кри­ тичний м омент. Д ізн авш и сь про це, В. І. Л енін н ап р ави в М. В. Фофано­ ву до В иборзького районного ком ітету з листом до Н. К. К рупської, в яком у писав, що з повстан н ям не м ож на зволіка­ ти ні години і щ о ввечері він прийде в С м ольний. В. І. Ленін двічі о д е р ж у в а в негативну від­ повідь щ одо переходу в Смоль­ ний. Т оді він сам пішов у Смольний, залиш ивш и записку: «П іш ов туди, куди ви не ХОТІЛИ, щоб я піш ов. До побачення. Ілл іч». В п а р и к у , з перев'язаною що­ кою, Л ен ін прийш ов у Смоль­ ний і очолив збройне повстання роб ітників, солдатів і матросів. Його геній дав натхнення бор­ цям за владу Рад. Під його м у д р им керівництвом соціа­ л істи чн а револю ція перемогла і від кр и л а нову еру в історії лю дства — еру краху капіта­ л ізм у , еру перемоги соціа­ л ізм у. Ф . СЛОБОДИНСЬКА, кан д и д ат історичних наук, �КОРОТКО С Л А В Н И Й Ю В ІЛ Е Й НА НИВІ ОСВІТИ І НАУКИ вимовляють З ім'яГОРДІСТЮ доктора педагогічних ша на Україні жінка — доктор С И Н СЕЛЯНИНА з Воли­ тинович працює у вищій школі, педагогічних наук. ні. він вирішив будь-що спочатку у Київському інститу­ наук Тетяни Федорівни Б угайУ своїх численних статтях і здобути освіту, осягнути все ті народної освіти, а потім в ко численні її вихованці, які книгах Т. Ф. Бугайко висвіт­ краще, створене розумом люди­ Інституті соціального вихован­ працюють у різних куточках лює різноманітні питання, по­ ни, щоб потім сторицею повер­ ня. Навчально-виховна робота нашої Республіки і далеко за в ’язані з викладанням україн­ нути його в маси, нести людям незмінно поєднується з науко­ її межами. ської і російської літератур у світло науки і освіти. вою. Спочатку Острозька гімназія, Сорок років Тетяна Федорів­ школі. В роки Великої Вітчизняної Велику наукову роботу т. Бу­ потім історико-філологічний Ін­ війни П. К. Волинський слу­ на невтомно і натхненно пра­ гайко поєднує з такою ститут у Ніжині — цює на ниві освіти, і жить при політчастині ж громадською. Вона— так починався шлях важко, звичайно, в ко­ запасного стрілецького член редколегії журна­ Петра Костянтиновича ротенькій статті розпо­ полку, а потім працює лу «Література в шко­ Волинського в науці. вісти про її велику і викладачем соціальноВеликий Жовтень лі», керівник студент­ економічного циклу в багатогранну науковоського наукового това­ навстіж розкрив двері педагогічну і громад­ училищі зенітної арти­ риства, керує метод­ школи — і середньої, ську діяльність. лерії. об’єднаннями підшеф­ і вищої — для робіт­ Після демобілізації Рано залишившись них шкіл, часто висту­ ничо-селянської моло­ П. К. Волинський пра­ без батька, дівчина зму­ Молодій Радян­ пає з доповідями перед ді. цює доцентом кафедри шена була працювати і ській республіці потріб­ вчителями. Все життя української літератури піклуватися про хвору ім. Горького. Поруч матір та брата. Але невтомна жа­ і праця Т. Ф. Бугайко є зраз­ ні були кадри, і П. Волинський КДПІ га до знань допомогла їй бли­ ком скромності, творчого дер­ розпочинає свою діяльність пе­ з інтенсивною навчально-ви­ дагога. Школа, відділ народ­ ховною й громадською ді­ скуче закінчити гімназію і пов­ зання. Напередодні свята від усієї ної освіти, Київський педтех­ яльністю, він веде велику на­ ністю присвятити себе любимій справі — педагогічній роботі. душі бажаємо дорогій Тетяні нікум — в різних місцях до­ укову роботу. Загальну схваль­ З жовтня 1917 року Т. Бугайко Федорівні багатьох років здо­ велося працювати молодому ну оцінку в літературознавстві починає працювати в початко­ ров’я, творчої праці на благо вчителеві. Але це були й роки дістала його сумлінна наукова нашої Вітчизни, яка виростила дальшого навчання, роки не­ праця про життя і творчість вих класах. впинного творчого зростання. І. П. Котляревського. Петро Багато сил і енергії вона від­ і виховала її. В. САВЕНКО. З 1929 року Петро Костян­ Костянтинович бере активну дає становленню радянської участь у щорічних шевчен­ школи, різко засуджуючи лю­ ківських конференціях, висту­ дей, які заважають розвитко­ паючи з науковими доповідями. ві нової школи, пропагують Він очолює секцію літератури відрив школи від політики. науково-методичної Ради при Стаття Тетяни Федорівни ОЗПОВІДАЮЧИ про кращих людей нашого інсти­ Міністерстві освіти УРСР. «Школа поза політикою — туту, не можна не згадати про Володимира Бонда­ А скільки часу віддає проф. брехня і лицемірство», надру­ ря—комсомольського ватажка педагогічного факультету. Волинський вихованню моло­ кована в 1923 р. в газеті Во­ Вперше я зустрівся з Володею на початку вересня дих науковців! линської округи «Радянське цього року. Він був відповідальним за фізкультурну 40 років наполегливої праці життя», викликала багато від­ роботу на факультеті. Коли б не відбувалися тренування, на ниві освіти й науки. Цю зна­ гуків учителів. Володя, незважаючи на обмеженість часу, завжди був менну дату зустрічає професор За бездоганну роботу в шко­ присутній на них. І не просто спостерігачем. у розквіті своїх творчих сил. лі Т. Ф. Бугайко, одній з пер­ По біговій доріжці біжить юнак. Рухи його рук Побажаємо ж йому радості й ших на Україні (в 1940 році), не зовсім правильні. Він добіг до фінішу і зупинився, по­ щастя, нових успіхів у його пло­ присвоєно звання Заслуженої тім, піднімаючи та опускаючи руки, повільно пройшовся дотворній роботі на благо Ра­ учительки шкіл УРСР. по стадіону. До юнака швидко підходить Володя. Між дянської Батьківщини. ними повішається жвава розмова. Юнак вдячним погля­ З 1939 р. Тетяна Федорівна П. ХРОПКО. дом проводжає Володю... працює в нашому інституті. Во­ Та Володя Бондар не тільки хороший порадник. Він на написала і успішно захисти­ сам непоганий спортсмен, і ще жодні інститутські зма­ ваН і ч н ла кандидатську і докторськугання не пройшли без ного участі. ВІЛЕЙНИЙ рік ознамену­ дисертації. Т. Ф. Бугайко пер­ На комсомольських зборах факультету товариші одно­ вався значними подіями. голосно обрали В. Бондаря секретарем факультетського Запущено міжконтинентальну бюро. І, незважаючи на те, що коло його обов’язків знач­ балістичну ракету; 4-го жовт­ но розширилось, роботи стало набагато більше, Володя ня запущено перший штучний встигає побувати скрізь. супутник Землі, а 3-го листопа­ СПРАВЖНІЙ І в навчанні В. Бондар не відстає — він сумлінний 1 да — другий. Все це зміг здійс­ дисциплінований студент. нити тільки Радянський Союз, Товариші щиро вітають Володю з святом і бажають ІЛИЧІ. Ясний липневий успіхів у навчанні, щастя в житті. день. У лісі чується сміх, народи якого під керівництвом співи. На галявині діти оточили М. ЮРЧЕНКО, Комуністичної партії 40 років студент І курсу педагогічного факультету. тоненьку, коротко острижену тому назавжди скинули ярмо дівчину. Це — вихователька капіталізму і встановили свою піонерського табору «Молодая гвардия» Ніна Дубіна. Кожний намагається стати ТОВАРИШ поближче до неї, першим роз­ повісти новину, порадитись, ви­ до себе. І коли потрібно було УДЕМО ВИ­ ім. Герцена. Там відвідування хорово­ рішити спірне питання. дати кандидатуру в комсомоль­ ВЧАТИ жесто­ вона ознайомилася го гуртка. Вони знають, що Ніна Сергі­ ське бюро факультету, всі одно­ ві знаки глухоні­ з роботою науко­ Побажаємо ж Кірі ївна кожного уважно вислухає, голосно обрали Ніну. І не по­ мих,— говорить сту­ вого дефектологіч­ дальших, ще кра­ дасть пораду. За що ж її люб­ милились. Третій рік вона вмі­ дентка. Всі вмить ного гуртка і зра­ щих успіхів у на­ лять і поважають діти?.. І чи ло поєднує активну роботу в притихли: адже так зу ж вирішила: тре­ вчанні, в громад­ тільки діти?.. бюро з відмінним навчанням. цікаво дізнатися, як ба організувати та­ ській роботі, радості ...Ось Ніна в оточенні сту­ До того ж Ніна — хороша можна жестами по­ кий гурток у нашо­ та щастя в житті. дентів: вона роз’яснює їм не­ спортсменка, учасниця худож­ яснити те чи інше му інституті. Обо­ зрозумілий матеріал. Спокійно ньої самодіяльності. в’язково! слово!.. Л. ТЕРТИЧНА, і терпляче пояснює вона кож­ Ця ідея сподоба­ студентка педфаку. Однією з перших вон а від­ Йде заняття на­ не питання — у кожній її від­ гукнулася на заклик ЦК ком­ укового студент­ лась і викладачам повіді відчувається бажання до­ сомолу допомогти цілинникам ського гуртка де­ К. Курчинську під­ помогти товаришу. Рудольф зібрати багатий врожай. За фектології. Веде тримав Людяна і чуйна, Ніна ніколи зразкову Генріхович Краєв­ роботу Н. Дубі­ його четвертокурс­ не відмовить у проханні. Такою на нагороджена значком ЦК ниця педагогічного ський. знаємо ми Ніну тепер, такою ВЛКСМ «За освоение целин­ факультету К. Курчинська — Кіра була вона і з перших днів на­ ных земель», відмінниця навчан­ Курчинська. вчання в інституті. ня. Знання у неї Чуйна, скромна і працьо­ Під час екскурсії глибокі, міцні. І на Після закінчення школи з зо­ вита, вимоглива до себе і в Ленінград (в чи­ все у неї вистачає лотою медаллю Ніна Дубіна до товаришів — ось яка наша слі кращих студен­ часу: і на проведен­ стала студенткою нашого інсти­ Ніна. тів) К. Курчинська ня занять в гуртку, туту. побувала в Ленін­ і на грунтовне ово­ Т. ЛЕВИЦЬКА, Уважна до товаришів, витри­ градському педаго­ лодіння навчальним мана і відверта, вона відразу ж студентка 31 групи і на гічному інституті матеріалом, завоювала загальну симпатію математиків. З ЛЮ БОВ’Ю ДО ПРАЦІ Р Ю Б Відмінниця-активістка Б УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ Вченої Ради інституту, при­ свячене 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції, відбулося 1 листо­ пада в актовому залі. З до­ повіддю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції на Україні» висту­ пила кандидат історичних наук доцент Г. П. Лещенко. Цікавим був виступ профе­ сора П. К. Волинського «Ук­ раїнське радянське літерату­ рознавство за 40 років». Про досягнення радянської пси­ хології та про розвиток пе­ дагогічної думки за роки Радянської влади розповіли доценти Д. Ф. Ніколенко та С. А. Літвінов. * 31 ЖОВТНЯ о 18-й годи­ ні 50 хв. аспіранти В. Чер­ | нявський, В. Дубчак, М. Мі­ няйлов та інші спостерігали в інститутській обсерваторії рух штучного супутника Зем­ лі, який є підтвердженням величезного росту вітчизня­ ної науки і техніки за 40 ро­ ків Радянської влади. * РОБОТИ членів кафедр української, російської і за­ рубіжної літератур виставле­ ні на стендах у кабінеті лі­ тератури. Книги і статті П. К. Волинського, І. І. Піль­ гука, Д. В. Чалого, Ф. М. Поліщука, Л. М. Карлова, В. Д. Войтушенко, І. Т. Кру­ ка, А. К. Даннлюка та Ін­ ших знайомлять відвідувачів виставки з друкованою про­ дукцією наших літературо­ знавців. * СТЕНДИ - ВИСТАВКИ «Великий Жовтень» та «Мо­ сква — столиця нашої Бать­ ківщини» організовані кабі­ нетом марксизму-ленінізму. іи сач владу — владу робітників 1 се­ лян. У цьому році народи СРСР, як і інші народи світу, країн народної демократії, і в тому числі народи Чехословаччини. радісно і урочисто відзначати­ муть 40-річчя Великого Жовтня. Після визволення Радян­ ською Армією моєї батьківщи­ ни, наш народ став на новий шлях, на шлях соціалізму. Світлим і заможним стало життя. Ми сповнені щирої по­ дяки Союзу РСР і його непере­ можній Армії. Ми, студенти, які приїхали з Чехословаччини, як і наші дру­ зі вдома, радісно зустрічаємо це велике свято. Ніхто з нас і ніколи не забуде слів К. Гот­ вальда, який, переходячи після визволення кордон Чехословач­ чини, сказав: «Як зіницю ока будемо берегти дружбу з Ра­ дянським Союзом. З Радян­ ським Союзом на вічні часи!». Ян ПРИГАНЦ. �ня будівництва башт для рефракторів, ми скоро прийшли до висновку, що наш інсти­ тут, внаслідок відсутності від­ критих ділянок землі, не має інших можливостей як бу­ ОПОВІДАННЯ А. ДЯЧЕНКО УРОК ПІ ДПІЛЛЯ ЦЕ ТРАПИЛОСЯ в липні А інші учасники хрестин, господи, прости і помилуй, но­ 1905 року в невеличкому зовсім тверезі, уважно слухали ворож деного младєнца, нарече­ селі, на Північному Кавказі. Во­ юнака у формі духовної сем і­ ного О лександром в пам’ять лосний підпільний комітет одер­ нарії. безврем енно усопшего Госуда­ жав директиву партійного цент­ — Мене послали до в а с ,— ря-батю ш ки... дувати башту в сучасній її кон­ ра, яку треба було негайно роз­ говорив він стиха,— з губерн­ — Ваш і благородія, прошу з струкції з обертним і розсув­ глянути і прийняти рішення по ського комітету Р осійської со­ нами за наслідника, мого пер­ ним куполом на даху будинку її виконанню. ціал-демократичної робітничої в іс т к а ,— низько вклонився ха­ інституту, з якого обрій був Але як зібратися? Де? В селі партії більшовиків. На порядок з я їн .— Ж інка! Закуски госпо­ майже весь відкритий. розташувалась особа сотня Ди­ денний став організований в ід ­ дам оф іцерам . Було вирішено будувати баш­ кої дивізії генерала Літвінова. ступ сил революції, щоб кращ е М олода хазяйка метнулася ту рефрактора на даху, на пе­ Сам генерал, розморений спе­ підготуватися до рішучого у д а­ за тарілкою смаженої риби. В рехресті двох внутрішніх капі­ кою, другий тиждень сидить у ру по царизму... хаті піднявся веселий п'яний тальних стін будинку. селі. Звичайно, шпиків та охо­ Представник центра говорив гармидер. Поблажливо ухмиля­ На нашу думку, коливання рони збільшилося значно. Як­ довго. Всі слухали, затам ував­ ючись, о ф іц ери випили і кину­ грунту, яких він набував вна­ що зібратися за селом, зразу ши подих. Іноді Петро Гнатович ли скл ян ки об підлогу. слідок вуличного руху авто­ викриють: комітет не малий — давав знак двом хлопцям— М ногая лета! — завив транспорту і трамваїв (тоді по дев’ять чоловік; у самому се­ зв’язківцям від загонів, і вони бульвару Т. Шевченка і Пиро­ лі — тим більше не вдасться: заводили на декілька хвилин околодочний, витріщивши очі. говській вулиці проходили трам­ слідкують за кожним двором, п'яний гамір, решта безладно їх — Ваш і благородія! Сідайте вайні колії), в першу чергу за кожною людиною. з нами! Б удьте ласкаві! підтримувала. І тут членові комітету вчите­ Раптом з вулиці пролунали ДЕНЬ 40-х РОКОВИН сприйматимуть зовнішні капі­ Квапливо оф іцери кинули на Великої Жовтневої соціа­ тальні стіни будинку. Порадив­ лю Петру Гнатовичу Зеленсько­ сердиті гортанні голоси, б р я з­ стіл в о зн аку своєї прихиль­ кіт шпор, лайка. Семінарист ності по четвертній і, підібрав­ лістичної революції минає 20 шись у цій справі з фахівцями му прийшла на думку ідея. ...Сімнадцятого липня, в не­ схопив з столу шматок ковба­ ши ш аблі, вислизнули з душної років з дня закінчення будів­ кафедр Київського політехніч­ ництва нашої астрономічної об­ ного інституту, в тому числі з ділю під вечір в хату молодо­ си і, впавши на коліна о т­ кімнати на вулицю. Вони були серваторії і передачі її в роз­ відомим професором І. А. Кірі­ го валяльника Юхима Олійника цю Стефану, захропів. Хтось впевнені у благонадійності ком­ порядження учбової частини єнком, ми прийняли їх пропози­ потяглися святково одягнені ро­ простягнувся посеред кімнати. панії. інституту. В той час закінчу­ цію щодо установки рефрактора дичі та знайомі; статечно про­ Хазяїн з усієї сили штовхнув Ч ерез д екіл ька хвилин на вався період великої рекон­ не просто на перехресті внут­ йшов отець Стефан разом із си­ під бік околодочного. Той спро­ ганку нова пара п'яних обійма­ струкції вищої школи. Партія рішніх капітальних стін, а на ном друга, що загинув під соння зарепетував шаленим го­ лася з околодочним, який роз­ вживала рішучих заходів, щоб спеціальний масивний пустоті­ Мукденом, семінаристом, який лосом, прийнявши з чиїхось по­ беш кетувався на всю вулицю, а вищі заклади готували дійсно лий зрізаний конус, змонтова­ напередодні приїхав з міста; служливих рук пляшку з го­ в кімнаті тривало обговорення ний на спеціальних войлочних струнко пропрямував, подзень­ рілкою: висококваліфіковані кадри. директиви центра... куючи шаблею по шпорах, око­ Для потреб учбового процесу прокладках. — За вір-ру, цар-ря і атєчеІнколи з вікон долітали голо­ Терміново завершувалися об­ лодочний наглядач Бородавкін. ство! Ур-ра! педінституту був замовлений си, дзенькіт пляш ок. «П ’яні» Скоро з хати Юхима залуна­ астрономічний рефрактор фірми лицьовувальні і монтажні ро­ вал ял и ся уж е і навколо будин­ — Ур-ра! — підхопили всі. ли нестройні голоси, серед боти. Наступив день 5 листопа­ Цейса та інші прилади. В ку, д еякі з них підіймалися і На порозі, відбиваючись від оформленні цих замовлень від да. Залишалось усім скласти яких чітко визначався бас око­ двох «п’яних», які настирливо зникали в темних вулицях. Ні­ УРСР, за дорученням Раднар- «державний іспит». Було вирі­ лодочного: лізли цілуватися, з ’явилися два хто не н аваж у в ав ся їх затриму­ Ска-ка-ал к-а-зак чер-рез кому, брали участь окремі чле­ шено провести випробування вати. Н а ган ку леж ало троє. офіцери з особої сотні. доли-и-ну-у, ни кафедри загальної фізики рефрактора під час його най­ Один, п ід ім ’ятий тушею около­ — Запрошуємо до столу! — Чер-рез кав-казские інституту, яку в той час очо­ більш відповідальної роботи по дочного, ледве стрим ую чи сміх, кинувся до них хазяїн. кр-рая-а!.. лював відомий вчений про­ фотографуванню зірок у най­ Шпиків та вершників з осо­ — Просимо! Сідайте! — за­ говорив товариш у, теж зв’язків­ більш несприятливих умовах фесор Г. Г. Де-Метц. цю: бої сотні, які шастали по вули­ гули гості. Незабаром стало відомо, що для нього. — От проклятий! Пудів на — Що це за п’янка? — гид­ Ніч випала з чистим прозо­ ці, брали завидки: добре справ­ німецька фірма відмовляється десять! В есь бік мені відда­ ляли хрестини у валяльника! ливо запитав старший офіцер, гарантувати точність роботи рим небом. Фотокасету на реф­ вив... А здорово Петро Гнато­ Ледве пізні літні сутінки але зразу ж заспокоївся, поба­ механізмів рефрактора без ракторі відкрито... Астрономи вич п ридум ав! Г лянь, Федько, вкрили село, на ганок виповзли чивши погони околодочного і укладення договору на його відмітили час експозиції. он вони, ф ар ао н и , огинаються.,. Нарешті потрібний час про­ двоє, трохи поборсалися і за­ хрест отця Стефана. установку фахівцями фірми. снули прямо поперек східців. Д ійсно, ш пики продовжували Отець Стефан, якого збудили В тодішній міжнародній ситуа­ йшов... Фотокасета закрита... В той же час у світлиці під об­ так само безцеремонно, як і з за зд р іс тю обходити веселий ції візит означених фахівців до Астрономи направляються в разами вже мирно хропів отець околодочного, намагався набути двір: з в ’яж и сь, мовляв, з п’я­ нашої країни був явно не ба­ фотолабораторію. Наступна пе­ Стефан, а за столом, встромив­ благопристойний вигляд і, при­ ними, сам н е радий будеш. ревірка фотознімків мікроско­ жаний. пом показала, що будівельники шись вусатою, червоною пикою тискуючи до товстого черева І вони, облизую чись, проходили Очолюваний Г. Г. Де-Метцем, д алі, ш укаю чи підпільний во­ в тарілку з холодцем, спав Бо­ голову семінариста, бурмотів: актив нашої кафедри вирішив і монтажники цілком справи­ родавкін. лосний ком ітет. — Здравіє новопрестав... відмовитися від них і з завдан­ лися зі всіма труднощами, які ням по установці рефрактора стояли перед ними. М. ГНАТЮК. Петро ОРЛИК. Хай живе Великий Жов­ справитися власними силами. В актив кафедри по розроб­ тень, який розкріпачив ро­ ці цього питання, крім нас зум людини, відкрив необмеже­ Вірлихою зветься висока могила Щ АСТЯ і Г. Г. Де-Метца, увійшов ні простори розвитку перед ра­ Насипана хто-зна коли, Народивсь я в люті під’яремні дні, наш астроном М. О. Рудський, дянською наукою. Напевне, востаннє розправивши крила. Говорила рідна матінка мені: лекційний асистент універ­ Лягли тут спочити орли. «Виростай же, сину, виростай, мужній, В. БУЛГАКОВ, ситету відомий оптик О. П. В гранітній скорботі схиливсь на коліна, Ти зазнаєш щастя на землі своїй...». К. ЯНКОВСЬКИИ. Шереметьєв. Вивчаючи питан­ Як символ їх волі, боєць. В серці материнськім є передчуття: Що путь їх пройшов від Дніпра до Берліна З Сходу завітало сонячне життя. Проніс теплоту їх сердець. Я в далекий Київ вчитися пішов Вирує кругом безконечне роздолля, Пострічав там друзів, пострічав любов. Буяють колгоспні поля, ...Промайне на схилах вікових Дніпра Борців за віками омріяну волю Неповторна, мила юності нора, Навіки забрала земля. Та життя цвістиме, як сади цвітуть,— Лягли України, Росії тут рядом Я піду з ним в ногу у щасливу путь. Безсмертні звитяжні сини, Спинися, прохожий, орлиний нащадок: За тебе померли вони! В. ШАРАДА. ОБСЕРВАТОРІЇ 20 РОКІВ В О ГО Л О Ш ЕН Н Я ДЛЯ УЧАСТІ В СВЯТКОВІЙ ДЕМОНСТРАЦІЇ ТРУДЯЩИХ студенти та співробітники збираються О 8 ГОД. РАНКУ 7 ЛИСТОПАДА В ІНСТИТУТІ. ПЕРШИМ в колоні інституту йде ФІЗИКОМАТЕМАТИЧНИЙ факультет, ЗА НИМ — МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ. ОФОРМЛЕННЯ КОЛОНИ: один ряд — червоні косинки, другий ряд — букети квітів ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ у повному складі йде в загальноміській колоні дружби народів. МНЕ РОВНО ДВАДЦАТЬ... Мне ровно д в а д ц а т ь ... Горы, воды Пройти бы вдоль и поперек, В такие б годы — в небосводы С летать орленком ... Ветерок И неба синь, и ш ирь просторов — Так землю всю: за пядью пядь — Н ет, не орлины м , птичьим взором,— А человеческим обнять. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/88 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f377dcd54176ef36f9997d05586b0f47.pdf 981c77d3ae31226e16a8c795008ccf2e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text До свята Великого Жовтня залишилось 12 днів ЧИМ В И З У С Т Р ІЧ А Є Т Е З Н А М Е Н Н У Д А Т У ? Пролетарі всіх країн, єднайтеся! СЬО ГО Д НІ в н а ш і й газеті : З а д а г о г іч н і К А Д Р И 25 п * ЗВІТУЮТЬ КОМУНІСТИ - 2 стор. * СКРОМНИЙ ТРУДІВНИК — 1 стор. * Я К У КНИГУ ВИ ПРИДБАл и ПІД ЧАС МІСЯЧНИКА КНИГИ?— 3 стор. В е Ж ОВТНЯ 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО 1917-1957 До н 40-річчяВ ел икого Ж о втня Дух Трипілля, дух свободи, Що од Леніна у нас, В лавах дужого народу Не захмарив, не загас... (П. Усенко). ОГУТНІЙ, широкий, вічно стрімкий по­ т ік в золотих берегах. Над водою і бе­ регами — блідосиній шовк осіннього неба пронизаний сонячними ниточками летючого павутиння. Понад хвилини стрімливо носить­ ся вільна чайка, вище — срібнокрилий «ИЛ-14», а ще вище, десь у космосі, мчить над планетою гордість і радість радянської людини-трудівника, перший у світі штучний супутник Землі. По Дніпру весело біжать два білосніжних катери. «Реве та стогне Дніпр широкий...» — лунає з одного. «Ой, Днипро, Днипро, ты ши­ рок, могуч...» — як відповідь долітає з дру­ гого. Молоді, сильні голоси належать юнакам і дівчатам, які заповнили палуби катерів. Це студенти нашого інституту (а їх біля трьох­ сот) їдуть на екскурсію в Трипілля — на місце вічної комсомольської слави. Майбутні вчителі милуються мостами, пароплавами, мальов­ ничими берегами з новобудова­ ми, лісами, пляжами — всією величною панорамою Дніпра, А м добровільно взяли в руки зброю. їх бойовим девізом став лозунг: «Якщо революція за­ кликає вмерти,— вмри: так по­ трібно для спільної справи». І вони з честю виконали за в ­ дання партії, виконали свій ком­ сомольський обов’язок. М. Ратманський, Л. Аронова, Н. Болонський, М. ГІолонський, Є. Косой. М. Городецький, Н. Орликова та інші сміливо всту­ пили з нерівний бій з бандита­ ми. Особливо відзначився муж­ ністю та героїзмом взвод, очо­ люваний політруком Дубовим. Він першим вдерся на околицю Трипілля і, з допомогою всього загону, захопив його. Але бандити, отямившись, почали стягувати сили і зайня­ ли вигідні позиції на оточую­ чих село висотах. Почався смер­ тельний бій, який тривав цілу ніч і весь наступний день. Перший удар прийняла на себе передова застава, яку очо­ лював Михайло Ратманський. ...Мужньо захищають рідну зем­ святе почуття великої любові до лю юні патріоти. Але все мен­ Батьківщини і лютої ненависті ше й менше залишається боє­ до її ворогів! припасів, рідіють ряди героїв. В уявленні присутніх вини­ М. Ратманський, залишившись кають образи героїв, про яких один, останньою кулею вразив себе... Студент Михайло Антонюк з непокритою головою завмер бі­ ля пам'ятника. Він, у минуло­ му фронтовик, добре уявив собі картини бою. Може, саме на цьому місці від удару ворожого багнета комсомолець Сидоренко не міг битися з ворогом рука­ ми. Тоді він зубами схопив бан­ дита за ногу, звалив його, пі­ дім’яв під себе, вп’явся у воро­ же горло... СЛ А В А ЯКИЙ .В ЦЕЙ Ч у д еС Н И Й Ж О ВТНе ВИЙ здається особливо ласка­ вим і привітним. Але не для всіх і не завжди був таким Дніпро... Через годину кораблі при­ швартувались біля високих, ле­ гендарних трипільських бере­ гів. У суворому мовчанні стоять біля пам’ятника героям, над кручею, Ігор Толстихін, Петро Нестерук та їх друзі. Неначе і вода почорніла, і небо насупи­ лось. Ось він — Дніпро, що поховав у своїй безодні, біля сорока років тому, таких же, як і вони, юнаків і дівчат, захис­ ників Радянської влади. Чийсь приглушений голос ти­ хо декламує: Немає для того загину, хто чесно ішов проти мли. В борні за свою Батьківщину ви юне життя віддали. Дивились ви гордо і сміло в обличчя катів навісних і, з вірою в правеє діло, схвильовано розповідає свідок не видали друзів своїх... «трипільської трагедії», учи­ Ніхто навіть не ворухнувся, тель Григорій Васильович Гар­ не оглянувся на того, хто де­ кавенко. їх було близько 400 чоло­ кламував. Тільки дужче вида­ лися вилиці, щільніше стисну­ вік — червоноармійців 2-го Ки­ лися зблідлі губи. Відчувається, ївського караульного полку. Р і­ Київського губкому Що в цю мить кожен, не вагаю­ шенням чись, пішов би на подвиг в ім 'я партії 25-го липня 1919 року щастя, миру, свободи... І хай в вони були направлені на бо­ серці кожного юнака, кожної ротьбу з бандою Зеленого. В дівчини, які пережили цю хви­ складі полку знаходився загін комсомольців, які лину, назавжди зостанеться це київських день Ціна 15 коп. НАШІ КРАЩІ ЛЮДИ І ч № 28 ( 40) ГЕРОЯМ! Біля льоху, де катували по­ лонених, міцно взявшись за руки, стоять подруги-першо­ курсниці Люся Гіренко і Валя Рудик. Вони дуже когось нага­ дують. Так! Смуглява, серйоз­ на Люся — Улю Громову, а бі­ лява, жвава Валя — Любу Шев­ цову. І, повірте, ця схожість не лише зовнішня. Їх комсомоль­ ські серця сповнені рішучості, і якщо буде потрібно, вони по­ вторять безсмертний подвиг своїх старших бойових подруг. А хіба Громова і Шевцова були першими? Тут, у Трипіллі, ком(Закінчення на 4 стор.) ЛЮДЯНИЙ, ПРОСТИЙ, СКРОМНИ Й П ро сти й , звичайний, з першого знайомства близький і задушевний чоло­ вік. Ледь помітною усміш­ кою, ЛЮДЯНИМ і бистрим по­ глядом опромінить вас — і надовго. Справді, люди, що його оточують, а особливо аспі­ ранти, переконуються в цьо­ му зразу. Він завжди в русі, чимось заклопотаний, чогось домагається, когось шукає, а зрештою цього вимагає по­ сада вченого секретаря на­ укової частини. Аж дивно трохи стає, коли в цій по­ спішній і невідкладній робо­ ті він знайде хвилину і то­ бі: дасть довідку, а то просто скаже кілька теплих слів. І знову робота. Є якась вірту­ озність у цій зайня­ тості, невідкладних кло­ потах про людей, його пунктуальність стала звичкою, щирість і без­ посередність вражають не раз, а доброта ледь прим­ ружених очей підбадьорює. Почавши дев’ятнадцяти­ річним юнаком свій трудовий шлях як вчитель школи лік­ непу ще в 1921 році, продов­ живши його в дитбудинку, семирічній школі та педаго­ гічних курсах, Василь Семе­ нович Парасунько в 1929 ро­ ці став випускником одного із перших випусків нашого інституту. Пройшло багато часу. З тих пір довелося перемінити чимало посад, побувати в різних кінцях України, Сою­ зу і світу, воювати з фаши­ стами. Багато довелося по­ бачити, довгий життєвий шлях позаду, та скрізь това­ ришів і близьких вражала оця сумлінність у виконанні будь-якої дорученої справи, чесність і терпеливість у до­ сягненні мети, болісне спри­ ймання невдач. Вчитель, студент, науко­ вий співробітник, секретар наукового товариства, лек­ тор, механік-буровик, викла­ дач інституту, зв’язківець і розвідник, працівник му­ зею — скрізь Василь Семе­ нович вкладав творчий по­ рив, натхнення, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, ко­ ли цього вимагала загальна справа. І пригадуючи свій життєвий шлях, Василь Се­ менович не пишається собою, бо робив те, що було потріб­ но, бо інакше не могло бу­ ти — так працювали і пра­ цюють мільйони скромних радянських трудівників. Ще будучи студентом, Ва­ силь Семенович .відзначався серед своїх товаришів на­ стирливістю і цілеспрямова­ ністю в роботі. Почавши свої студії над українськими і кубанськими говірками, зби­ раючи діалектологічний ма­ теріал, молодий науковець опублікував декілька праць у студентському науковому журналі «Кузня осв1ти». З тих пір він до­ кладає багато зусиль для розвитку такої цікавої галузі мо­ вознавства. як діалек­ тологія. Студенти мовно-літе­ ратурного факультету надовго збережуть вдячність Василеві Семе­ новичу за ту неоціниму 1 терплячу допомогу, яку він подавав їм у перших са­ мостійних спробах з діалек­ тології. Працюючи довгий час завідуючим кабінету мо­ ви, він допомагав учасникам експедицій у відборі, шліфу­ ванні зібраного матеріалу. І досі зберігаються десятки студентських зошитів з ма­ теріалами говірок, виправле­ них і впорядкованих його дбайливою рукою. Важка, кропітлива, почесна робота! Кілька років тому Василь Семенович закінчив вечірній університет марксизму-лені­ ніз му. Він продовжує напо­ легливо працювати в галузі лінгвістики, його праці з етимології і питань зв’язків деяких слів української і ро­ сійської мови, надруковані в Наукових записках інститу­ ту, вражають доказовістю і простотою викладу, сумлін­ ним опрацюванням матеріа­ лу, різносторонньою компе­ тентністю в питаннях мови. — Спокійний, витрима­ ний, товариський,— кажуть про нього товариші. — Людяний, простий і скромний,— додамо ми, і це не буде перебільшенням. П. ОРЛИК. �ЗВІТУЮТЬ ЗАМІСТЬ ОГЛЯДУ С Т ІН Н О Ї ПРЕСИ КОМУНІСТИ В обстановці ділової критики 2 1 -го жовтня відбулися звіт­ но-виборні -партійні збори мовнолітературного факультету. Звіт про роботу партійного бюро зробив секретар т. Шутенко. За звітний період партбюро виконало велику роботу. На його засіданнях ставилися і об­ говорювалися важливі питання учбово-виробничої, наукової та ідейно-виховної роботи. В ре­ зультаті спільних зусиль парт­ бюро і комсомольської органі­ зації успішність студентів фа­ культету, порівнюючи з мину­ лими роками, поліпшилась і складає зараз 99,6 процента. Агітатори груп знайомили студентів з найважливішими подіями в житті нашої країни і за рубежем. Добре працювали агітатори тт. Медушевський. Кириченко та інші. Тов. Шутенко зупиняється також на недоліках, які мали місце в роботі партбюро і всієї партійної організації факульте­ ту. Так, зокрема, на початку цього навчального року не були проведені партійні збори. Пога­ но велась виховна робота в гур­ тожитках. Помічається спад культурно-масової роботи серед студентів. Поволі йде перебудо­ ва викладання нових дисциплін. Звіт партбюро викликав жва­ проте в ідейно-виховній роботі ве обговорення. є ряд недоліків. Немає гнуч­ Тов. Кобилецький вказав, що кості в проведенні різних за­ в звіті не було висвітлене таке ходів; в роботі з студентами ще важливе питання, як керівна наявний формалізм. роль комуністів у виробничому — За загальними заходами процесі. В зв’язку з наближен­ ми не бачимо живих людей,— ням 40-х роковин Великої говорить т. Поліщук.— Пога­ Жовтневої соціалістичної рево­ но, що викладачі зустріча­ люції треба було більше сказа­ ються із студентами тільки ти про наші досягнення, відзна­ на лекціях і мало ведуть роз­ чити ту велику наукову і гро­ мов з ними поза лекціями і в мадську роботу, яку провадять гуртожитках. Треба поліпшити кафедри і окремі працівники. умови для самостійної роботи Питанню ідейно-виховної ро­ студентів. боти серед студентів присвяти­ Тов. Волинський підкреслив, ла свій виступ т. Слободінська. що в роботі партбюро є певні Вона вказала, що на цій ділян­ зрушення: налагоджено зв'язок ці роботи партбюро не викори­ з комсомольськими організація­ стало всіх своїх можливостей. ми, краще ведеться наукова ро­ В ідейно-виховній роботі з сту­ дентами велику роль повинна ві­ бота. Але партбюро не виявило дігравати література, а викла­ належної оперативності у ком­ дачі ще не прищепили їм плектуванні штатів, мало зай­ справжньої любові до літера­ малось роботою окремих викла­ тури. Погано відвідують студен­ дачів і аспірантів. Форми агіта­ ційної роботи у нас ще одно­ ти політзаняття та загальні манітні, мало проводиться дис­ культурно-масові заходи. путів тощо. Про недоліки ідейно-виховної В новообраний склад партбю­ роботи серед студентів говори­ ро входять тт.: Поліщук, По­ ли тт. Медушевський, Дани­ ходзіло, Даннлюк, Крук, Табач­ люк та інші. ніков. Секретарем партбюро об­ Тов. Поліщук відзначив, що раний т. Поліщук. хоча партбюро приділяло увагу Л. КАЧУРЕНКО. підготовці вчителів-словесників, 15-го жовтня відбулися звіт­ но-виборні збори парторгані­ зації фізико-математичного фа­ культету. В звітній допові­ ді секретар партбюро т. Пет­ ришина відмітила, що робота парторганізації в 1956/57 на­ вчальному році була направле­ на як на поліпшення навчальновиховної, так і політмасової ро­ боти на факультеті. За цей пе­ ріод значно поліпшилася полі­ технічна підготовка майбутніх вчителів фізики і математики, створено нові кабінети (креслен­ ня, електро- і радіотехніки і ін.), придбано багато приладів, ма­ шин, механізмів і верстатів. Але успішність студентів факульте­ ту залишилася на рівні минулих років. Це ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТИМ, ЩО значно збільшилась вимогли­ вість до знань студентів. Партбюро факультету своє­ часно не організувало контроль за виконанням прийнятих рі­ шень; внаслідок цього на 15.X 21 чол. мали академзаборго­ ваність; погано проводилася та­ кож робота у гуртках худож­ ньої самодіяльності, не приділя­ лося достатньої уваги питанням оборонно-спортивної і шефської роботи тощо. У своїх виступах товариші піддали гострій критиці недолі­ ки в роботі партбюро факуль­ тету. Декан факультету т. Сергу­ нова звернула увагу на те, що досі є ще академборжники, що 7 випускників (відділ фізи­ ки) не склали державних екза­ менів. Це свідчить про погану самостійну роботу студентів. Великим недоліком в органі­ зації роботи факультету по по­ літехнізації навчального проце­ су є відсутність кафедри основ виробництва і лабораторії опо­ ру матеріалів, теорії машин і механізмів, кабінету енергети­ ки і т. п. Питанню організації нових кабінетів і поліпшення політех­ нічної підготовки студентів при­ святив свій виступ т. Чумак. Товариші Вознюк, Гуменний, Кубрушко особливу увагу в сво­ їх виступах приділили питан­ ням організації самостійної ро­ боти студентів і підвищенню трудової та навчальної дисцип­ ліни на факультеті. У СІТЦІ На мовно-літературному фа­ культеті сітка партійної освіти організовано розпочинає свою роботу. Більшість викладачів беруть участь у теоретичних се­ мінарах з філософії і естетики, деякі вивчають класичні твори марксистської літератури са­ мостійно. Семінар, яким я керую, охоп­ лює 22 чол., з яких 12 — члени КПРС. В склад семінару вхо­ дять такі викладачі, як доценти Медушевський, Кириченко, По­ ліщук, Воіітушенко, Кулик; кан­ дидати наук Кульчицька, Савен­ ко, Євсєєв, Сурова, Хропко і ряд Інших товаришів. Основний Про шефську роботу, зокрема допомогу школам Києво-Свято­ шинського району в обладнанні фізкабінетів, говорив т. Деркач. Тов. Мітюрьов зупинився на питаннях поліпшення роботи з студентами, організації кафед­ рами самостійної роботи студен­ тів і кращої підготовки їх для політехнічної середньої школи, зокрема звернувши увагу дека­ нату і партбюро факультету на необхідність якнайшвидшої ор­ ганізації кабінетів і лабораторій з політехнічних дисциплін. Секретар партбюро інституту т. Тендерес зосередив увагу парторганізації факультету на агітаційно-масовій роботі, під­ креслив необхідність тіснішо­ го взаємозв’язку з навчаль­ ною роботою та проведення рі­ шучої боротьби з пасивністю і байдужістю студентів до гро­ мадсько-корисної праці. По звітній доповіді і висту­ пах товаришів партійні збори прийняли відповідні рішення. Обрано новий склад партбюро факультету. Секретарем парт­ бюро обрано т. Кухар. Г. КОРДУН. Ці слова з жартівливої дитя­ чої пісеньки згадуються кожно­ го разу, коли заходиш на ту територію кафедри фізвихован­ ня, де стоять стенди. Рясніють яскраві заголов­ ки стінгазет: «Фехтовальщик», «Баскетболист», «Пловец»; ви­ сять клапті паперу, зіяють руді плями, на місці яких ко­ лись були фотографії... Здається, хороша справа стінна преса. Так, дійсно хоро­ ша, якщо нею займаються серйозно. Але цікаво, що відповість зав. кафедрою т. Речнць К. Р. на Д о р о г у Всього три номери « Колю ч­ ки-летучки» вийшло на педаго­ гічному факультеті, а її знає вже весь інститут. Сатиричний додаток до га зе ­ ти «Радянський педагог» вико­ нується на дошці різнокольоро­ вою крейдою, через кожних два — три дні поновлю ється і користується незмінним успі­ хом у глядачів-читачів, Прогульниця Л. Бордюкова, білоручка С. Озерова, ледар запитання читачів стінгазети: «Чому газета відростила таку велику бор оду»?... Не відпо­ вість нічого. Факт. Фактом є і те, що стінгазета розповідає про Першотравневі свята, закликає готуватися д о ... VI Всесвітнього фестивалю молоді... Так випускати газети не мож­ на. М оже, кращ е зовсім не бра­ тися за цю справу?! З таким ж е запитанням ре­ дакція звертається до редколе­ гій стінгазет «Красный Крест» і «Патриот Родины », які віта­ ють своїх читачів з святом... 8 березня. с а т и р і ! П. Існю к вагом о відчули на собі силу р а зю ч о ї сатири «Колюч­ ки», як а м етодом виконання на­ б лиж уєтьс я до широковідомих сати ри ч н и х вікон Т А Р С . Х орош у і ко р и сн у справу роз­ почали п а р тій н а і комсомоль­ ська о р га н іза ц ії педф аку, не­ зваж аю чи на скептицизм де­ як и х « е с те тів » . Це починання заслу го в у є всеб іч н о ї підтримки гром адськості. НАРАДА СТУДКОРІВСЬКОГО АКТИ ВУ 15-го жовтня в досвідом роботи, ви­ редакції газети «За словили р я д кон­ педагогічні кадри» кретних пропозицій відбулася нарада щодо п оліпш ення редакторів, членів якості ін сти ту т­ редколегій і корес­ ських с тін газет і пондентів стінгазет, додатків до них. присвячена питанню Виріш ено в се­ підготовки святко­ редині листопада вих номерів. провести сем інар Товариші, що ви­ членів ред кол егій , ступали, обмінялися де і п р о ан алізу вати с в я т к о в і номери га­ зет. Д у ж е прикро, що н а н а р а д у не з ’яви­ л ись представники г а з е т і бюлетенів, я к і випускаю ться на к а ф е д р і ф ізв ихован­ н я, хоч з а змістом і з а оф орм ленням ці газети залишають баж ати б агато кра­ щ ого. В позаурочний час Коли ми, студентипрактиканти, вперше, зустрілися з учителем фізики 25-ої середньої школи міста М. П уш ­ карьовим, то перш е, з чим він звернувся до нас, було прохання до­ помогти відновити ро­ боту шкільного р ад іо­ вузла. Ми з Б. С тадні­ ком охоче взял и ся за цю справу. Серед учнів 8-го класу, до якого ми були прикріплені, організу­ в ін ст и ту т і при допомозі членів вали радіогурток. Одним із з а в ­ р а д іо г у р т к а 8-го класу. дань гуртка було виготовлення В сі с ту д е н ти , які проходили підсилювача до ш кільного р а­ п р ак ти к у в 25 -й середній школі діовузла. під к е р ів н и ц тв о м П. Черняка, Викладач каф едри ф ізики в з я л и н а себе зобов’язання не І. Тичина дала нам дуж е хоро­ губити з в ’я з к ів з і школою і ре­ шу схему підсилю вача з м ін і­ гу л я р н о , р а з на місяць, бувати мальною кількістю деталей, по­ у с в о їх к л а с а х , проводити там тужністю в 1 0 — 12 ват. Д уж е виховну роб оту. велику допомогу подала нам М и з Б . Стадніком взяли два заняття. Для зручності слу­ інститутська лабораторія рад іо­ ш е ф с тв о н а д радіовузлом . хачів складено детальну бібліо­ техніки. графію творів М аркса, Енгельса Підсилювач був виготовлений О. БАГМЕТ. і Леніна, з точною вказівкою відповідних сторінок. Н А Ш І ГОСТІ Члени семінару, які входять в ПРАЦІВНИКИ ОСВІТИ ДВОХ РЕСПУБЛІК склад кафедри музики, будуть Нещодавно наш інститут ночого педінституту Л. В. вивчати основні проблеми мар­ відвідали працівники освіти Б атманова. ксистсько-ленінської естетики. двох братніх республік — Гості цікавились роботою Латвії та Киргизії; старший інституту; особливо великий Немає сумніву в тому, що інспектор по вузах М іністер­ ін терес вони виявили до по­ заняття будуть проходити орга­ ства освіти Латвійської РС Р становки політехнічного на­ нізовано і систематично і пода­ Г. Л. Маркушевич, директор вчання, до підготовки вчите­ дуть велику допомогу нашим Ризького педінституту Є. С. лів м узики і співів та вихо­ викладачам у практичній роботі Пурвінська, директор Лієпай­ вателів шкіл-інтернатів, а та­ кож до постановки естетич­ та в їх подальшому теоретично­ ського педінституту Я. ф . ного та атеїстичного вихован­ му зростанні. Бейхольд та заступник ди­ ня. І. КРУК. ректора Фрунзенського ж і­ І. ТАБАЧНІКОВ. ПАРТОСВІТИ склад семінару висловив ба­ жання вивчати роботи і вислов­ лювання класиків марксизмуленінізму, присвячені питанням мови і мислення. В зв’язку з цим розроблено відповідну те­ матику і вказано літературу для вивчення вибраних тем. На се­ мінарі вивчатимуться такі те­ ми: марксизм-ленінізм про похо­ дження мови і її роль у форму­ ванні мислення; класики мар­ ксизму-ленінізму про роль мови в процесі пізнання; класики марксизму-ленінізму про спів­ відношення мови і мислення; про форму і зміст мови. Кожній з цих тем буде присвячено по „ З отакою бород ою !.." �Визначному ра­ Наш дянському пись­ календар меннику с. я. Маршаку минає 70 років. З них п’ятдесят — при­ свячені літера­ турній діяльності. Дорослі читачі знають С. Мар­ шака як поета-лі­ рика (збірки: «Лі­ ричний зошит». «Години й хви­ лини» та інші), як автора блискучих сатиричних творів, спрямованих проти ворогів ми­ ру й соціалізму. Широко відомі також його майстерні поетичні переклади творів Шекспіра, Бернса, Гейне та інших класи­ ків світової літератури. Але найбільше знають С. Маршака і дорослі і юні грома­ дяни як чудового майстра тво­ рів для дітей. Справді, в твор­ чості для малюків, мабуть, най­ повніше виявилася його май­ стерність, висока поетична культура, творча винахідливість і своєрідність хисту. О. М. Горький справедливо назвав Маршака «талановитим і до­ свідченим працівником у галузі літератури для дітей». Починаючи з періоду заро­ дження радянської дитячої лі­ тератури, Маршак невтомно працює в ній як поет і драма­ тург, керівник дитячих журна­ лів, теоретик і критик дитячої літератури, добрий порадник молодих авторів, з якими він щедро ділиться своїм творчим досвідом. З творами Маршака діти зна­ йомляться у ранньому віці. Ще не знаючи прізвища поета, вони вже пам’ятають його дзвінкі, веселі загадки, вірші, забавні казки, легко уявляючи собі не­ складні картини близького їм світу: іграшки, свійських тва­ рин, природу. Почесне місце в творах для дошкільнят належить темі пра­ ці («Пошта», «Пожежа» й ін.). В самому ритмі цих віршів пе­ редається ритм праці ковалів, ДРУГ ДІТЕЙ ються, вчаться, грають у героїв («Війна з Д ні­ пром», «Балада про пам’ятник», «Пошта військо­ ва», «Крижаний острів», «Опові­ дання про неві­ домого героя», «Хто він?», «Ді­ ти нашого дво­ ДО МІ С Я Ч Н И К А КНИГИ Будьмо книголюбами На честь 40-річчя Великого Жовтня в нашій республіці роз­ почався місячник книги. Трудя­ щі міста і села зустріли цей важливий культурний захід як свою гаряче любиму справу, як радісне свято. Великий інтерес до благород­ ної справи розповсюдження кни­ ги в широких масах, справжня любов до друкованого слова є важливіш завоюванням Великої Жовтневої соціалістичної рево­ люції. Не тільки інтелігенція, а й робітники і колгоспники в на­ шій країні знають ціну книзі, розуміють її значення в по­ всякденному житті, люблять її. Студенти і викладачі нашого інституту, звичайно, не можуть залишити поза увагою мі­ сячник книги. Насамперед, треба домогтися, щоб кожний з нас придбав хоча б одну книгу під час місячника. Це тим біль­ ше необхідно, що наші видав­ ництва, готуючись до великого свята, випустили в світ десятки прекрасних книг. Нашим книголюбам можна порадити і тритомне зібрання документів і матеріалів «Вели­ ка Жовтнева соціалістична ре­ волюція на Україні», в якій до­ кладно висвітлено події з лю­ того 1917 по квітень 1 9 1 8 року. ра» та інші). Іноді поет переносить уяву читача в інший, чужий світ: у дожовтневу Росію («Билицянебилиця)», розкриваючи перед ним на конкретних образах, че­ рез співставлений двох проти­ лежних систем, перевагу соціа­ лістичного ладу над капіта­ лістичним. У сатиричному творі «Містер Твістер» Маршак би­ чує потворні риси світогляду й поведінки американського бур­ жуа. Твори С. Маршака захоплю­ ють дітей і виховують їх, бо поет, крім глибокого знання життя і досконалого володіння пером, крім щирої любові до дітей, добре знає особливості, запити, літературний смак ди­ тини. Маршак уміє говорити з діть­ ми забавно про серйозні речі. Він не нав’язує їм моралі, а дає мораль, зацікавлюючи дітей са­ мим предметом, темою твору. В поезії С. Маршака, в ного казках і п’єсах, написаних, за висловом В. Катаева, «чудовим простим і високим стилем», жи­ вуть великі гуманні почуття, юряча любов до Радянської батьківщини, до рідної мови. школярів, про «Правила для Все це жваво сприймають ма­ ленькі читачі, і на творах ви­ учнів» («Учневі на пам’ять»). Письменник горьківської шко­ датного письменника вчаться любити свою Вітчизну, любити ли, Маршак насичує свої твори людину — енергійного трудівни­ багатим змістом, в якому відби­ ка, будівника і творця нового то живі риси нашої радянської життя. Радянські педагоги, батьки і дійсності. В його творах діють радянські люди: будівники ве­ діти шанують С. Я. Маршака (Замість ликих споруд, захисники честі як друга і свого вірного поміч­ і незалежності Батьківщини, ника та бажають йому багатьох Буває любов з першого по­ відважні льотчики, героїчне років життя, творчої радісної гляду. Інколи вона триває все комсомольське плем’я, хоробрі праці. життя. Дещо подібне трапляєть­ партизани; діти, які розважа­ Ф. ГУРВИЧ. ся тоді, коли ми, з жадобою вчитуючись, одну за одною пе­ регортаємо сторінки нового ро­ мана В. Добровольського «На ту т. Ізюбенко і голові все життя». Порушуючи традицію, не бу­ студради т. Сологубу Під таким заголов­ 19-го жовтня дирек­ ти визнана правиль­ запропоновано „в най­ демо викладати в коротких ряд­ ком у попередньому но­ ція інституту разом з ною. ближчі дні виправити ках широкий зміст цього захоп­ мері газети було вмі­ партійним бюро прове­ Оскільки більшість становище, звернувши люючого твору. Зауважимо тіль­ щено статтю про недо­ ла нараду комендантів критичних зауважень у особливу увагу на спо­ ки, іцо автор книг «Троє в сірих ліки в наших студент­ гуртожитків і голів статті торкалась гурто­ рудження спортивного шинелях» і «Женя Маслова» студрад. Критика газе­ житку № 1, комендан­ майданчика. ських гуртожитках. в своєму новому творі поєднав знову яскравість словесних барв і гостроту сюжету. Про що б не писав Добро­ Кафедра російської і зарубіж­ вольський в новому романі — ної літератури — одна з про­ чи то про працю журналіста або філюючих на мовно-літератур­ думи директора школи, чи про ному факультеті. Перед її чле­ етичні проблеми або любов нами стоять відповідальні зав­ дев’ятикласників — скрізь він 16-го жовтня 1957 р. в Києві завжди саме тут можна спосте­ уміє внести щось нове, своє, ці­ можна було спостерігати раке­ рігати ракету і супутник. Ця дання в справі підготовки вчи­ каве. ту-носія і штучний супутник. За можливість залежить ще від телів-мовників, в справі даль­ Твір читається на одному даними преси, штучний супут­ співвідношення часу сходу чи шого розвитку радянської літе­ диханні. Можливо, причина в ник повинен був проходити над заходу Сонця в даному місці і ратурної науки. Саме тому тому, що тема нового романа і Києвом о 5 год. 12 хвилин за часу проходження супутника над останнє засідання Вченої Ради надто близька студентам пед­ московським часом, а ракета-но­ цією територією. Наприклад, вчителя. інституту і було присвячене інституту — робота сій — хвилин на десять раніше. у Києві 16-го жовтня супут­ Небо в цей час було част­ ник проходив о 5 год. 12 хв., аналізу роботи цієї кафедри. Готуючись до знаменної да­ ково вкрито негустими хмар­ а схід Сонця був о 7 г. 22 хв.; ти — 40-річчя Великої Жовтне­ до сходу залишалось 2 год. ками, а місцями — зовсім про­ зоре. Ракету помічено о 5 год. 10 хв.; було темно, але супут­ вої соціалістичної революції, гуртка (керівник — доцент ник і ракета, знаходячись ви­ члени кафедри проводять вели­ В. Войтушенко). З доповідями 1 хв. Вона проходила під зіркою альфа Великої Вед­ соко над Землею, вже були ку наукову, навчально-методич­ на засіданнях гуртка виступа­ ну і громадську роботу. медиці майже точно до бета освітлені Сонцем. ють не лише студенти, а й вчи­ 14-го жовтня у газеті було Великої Ведмедиці та далі, з На кафедрі створено автор­ телі київських шкіл. півночі на схід, але далі на вказано, що супутник проходить ський колектив на чолі з про­ Останнім часом кафедра ба­ схід йшли хмари різної густоти над Києвом о 22 год. 38 хв., а фесором Д. Чалим, який в спів­ гато уваги приділяє питанням з просвітами. захід Сонця в цей день був дружності з учителями росій­ методики проведення семінар­ Яскравість ракети приблизно о 18 год. 9 хв.; значить, після ської мови і літератури присту­ ських занять. З цією метою заходу Сонця пройшло 4 год. пив до складання підручника з влаштовуються відкриті семіна­ така ж, як альфа і бета Вели­ російської літератури для 8 — ри. які потім обговорюються на кої Ведмедиці, тобто другої ве­ 29 хв.; настала ніч не лише в 9 класів. засіданнях кафедри, стеногра­ Києві, а й високо над Києвом; личини. Враховуючи перевантаже­ фування тощо. супутник знаходився в земній ність лекційного курсу, кафед­ Не помітити ракету не мож­ Товариші, які взяли участь тіні. Це було затемнення супут­ ра вирішила ряд тем винести па в обговоренні звіту завідуючого на, якщо тільки небо безхмарне самостійне вивчення. Така фор­ і відомо, в якому напрямку тре­ ника, подібне до затемнення ма .роботи привчає студентів кафедрою доцента Л. Карлова, вказали і на ряд недоліків у Місяця. У таких випадках спо­ ба дивитися. більш творчо і глибоко вивчати роботі кафедри. Слід зазначити: якщо в газе­ стереження проводяться радіо­ програмовий матеріал. Доцент І. Пільгук відзначив, ті написано, що супутник про­ технічними засобами. Нові форми з’явились і в ро­ що хоч плани наукової роботи теслярів, листонош, і це ще більше захоплює дітей, викли­ кає любов до скромних трудів­ ників. Переступивши вперше поріг школи, діти вивчають вірш С. Маршака «Перше вересня», а пізніше — інші його твори про НА „Чи не дивно?" Я к треба спостерігати супутник ВСЕ і нові книги з .питань літерату­ рознавства, мовознавства, фізи­ ки, математики. Читачі можуть поповнити свої бібліотеки і прекрасною книгою О. Довженка «Зачарована Дес­ на», новим романом М. Стель­ маха «Кров людська — не води­ ця», щойно виданою збіркою поезій М. Рильського «Троянди і виноград». Новими виданнями випущені тритомні збірки тво­ рів П. Тичини і А. Малишка, двотомник І. Микитенка, роман «Людолови» 3. Тулуб. У пре­ красно виданій -двотомній збір­ ці «Українська радянська істо­ рико-революційна п’єса» зібра­ но найкращі драматичні твори про Жовтневу революцію і гро­ мадянську війну (серед них — п’єси А. Головка, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О. Корнійчука). Виходить у світ також чотири­ томна «Антологія української поезії», куди увійшли найкращі твори нашої поезії від Г. Ско­ вороди до наших днів. «Всім хорошим в мені я зо­ бов’язаний книгам»,— писав О. М. Горький. І хотілося б, щоб для кожного з нас книга стала такою ж життєвою потре­ бою, як і хліб, вода, повітря. П. ХРОПКО. ЖИТТЯ рецензії) прагнення юності, боротьба з труднощами життя, шляхи щастя. Можливо... Але робити певні висновки про твір в цілому, одразу ж після закінчення останнього розділу, важко. Перед нами, ніби живі, по­ стають майстерно виліплені ру­ кою митця образи Кості 1 Лялі, Сані і Жені. Ні, враження це — надовго, хороше враження! Книжку, прочитавши, відкла­ даєш з жалем, а це непоганий критерій. Скільки нового розповів ро­ зумний 1 веселий друг — пись­ менник Володимир Доброволь­ ський! Хочеться подякувати йому за це і порадити всім лю­ бителям літератури прочитати новий роман. Адже зустріч з вірним дру­ гом — любимою книгою — па­ м’ятається все життя! Читайте, друзі! В. ТАТАЄВ. ОБГОВОРЮЄТЬСЯ РОБОТА КАФЕДРИ ходить над даним місцем, то не В. БУЛГАКОВ. боті наукового продукція членів кафедри зай­ має ще незначне місце. Погано на кафедрі і з станом підготов­ ки докторських дисертацій. На засіданнях не практикується об­ говорення нових художніх тво­ рів. Не організовуються культ­ походи членів кафедри в теат­ ри, на виставки з їх наступ­ ним обговоренням. У своїй ро­ боті з студентами кафедра не використовує такої важливої форми виховної роботи, як дис­ пути. Ділове обговорення питання про роботу кафедри російської і зарубіжної літератури на за­ сіданні Вченої Ради інституту допоможе колективу кафедри усунути наявні недоліки 1 під­ студентського І виконуються, проте друкована нести роботу на вищий рівень. �ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ! (Закінчення. Початок на 1 стор.) сомолка-кулеметниця Н. Орли­ кова, залишившись одна з ку­ леметом (всі її товариші заги­ нули), продовжувала стійкий опір. Коли ж закінчились пат­ рони, бандити кинулись на дів­ чину. Але вона не розгубилася і останньою гранатою підірвала кулемет. Загинувши, комсомол­ ка поховала з собою декількох зеленівців. — Полонених били шомпо­ лами,— розповідає старий учи­ тель,— палили розпеченим залі­ зом, вирізували п’ятикутні зір­ ки на тілі; бандити всіма спо­ собами намагалися здобути дані про систему оборони Києва. Але герої вмирали мовчки... Тих, хто після нелюдських катувань за­ лишився живим, зв’язали ко­ лючим дротом по двоє і вивели на дніпровську кручу. «Хай живе партія і комсомол!», «Хай живе комунізм!» — лунало з обриву і знизу — від води. Берег очеретом Обгортає шпиль, Сутінками вечір Горнеться до хвиль. Ми з тобою, друже, На краго скали, Де вмирали мужньо Леніна орли. У останній ранок — Променям навстріч Впали, як титани, подолавши ніч. Розплелись дороги Так боролися І вмирали ваші старші брати 1 сестри — київ­ ські комсомольці. Горді і смі­ ливі, вони не боялися смерті і йшли в бій, сповнені відданості Радянській владі, твердо впев­ нені в перемозі комунізму. Во­ ни загинули, але перемогли. Своїм життям мужні герої за­ платили за ваше право на щасливе життя, на безхмарну юність... їх смерть — не тра­ гічна загибель, а перемога силь­ них духом... ...І знову в пам’яті виника­ ють вірші поета: Ні Трипілля, ні розстріл, ні бій, Білих армій багнет, гайдамацькі клинки Не спинили ходу молодих, що ішли нескоримо в віки. А. ДЯЧЕНКО. Фото В. Орловського. Від села на міст, Височіє строго Камінь-обеліск. Зорять над Трипіллям Комунізму дні, Грають сині хвилі, Плещуться вогні. Салютують пароплави, Віддають кінці, Лине гомін слави По Дніпру-ріці. О. ПЕТРИК. Фанти без коментарів В л а с н і ім е н а і їх П О Х О Д Ж Е Н Н Я У нашому громадському жит­ ті і в побуті є багато різних звичаїв, фактів, явищ, значення яких ми або зовсім не знаємо або маємо про них дуже повер­ хове уявлення. До їх числа, зо­ крема, належать і наші власні імена, що стали традиційними, бо протягом багатьох віків пе­ редаються від покоління до по­ коління. Власні імена, як-от: Іван, Марія, Степан, Катерина, Ми­ хайло, Маланка, Федір та ін.— стали для всіх звичайними, і рідко хто замислюється над пи­ таннями, звідки ці імена взяли­ ся, коли вони виникли і що во­ ни означають у перекладі на нашу мову. Тимчасом кожній культурній радянській людині, особливо педагогам, було б ду­ же корисно обізнатися з цим ПИШ УТЬ С лово з а т . Р е ч и ц ь ПРОБЛЕМА БЛІХ Один із професорів Ньюйоркського університету Ед­ мон Бентон працює нині над дуже важливою «науковою проблемою». Він вивчає, кого більше люблять блохи — чо­ ловіків чи жінок і чому вони вибирають ту чи іншу жерт­ ву. Зваживши на важливість роботи професора Бентона, керівництво університету ви­ ділило «дослідникові» спе­ ціальну стипендію на три роки. В наукових колах Нью-Йорка сподіваються, що, після вирішення «проблеми бліх», наука США зробить величезний крок вперед. Великою популярністю кори­ годин, чотири р а зи на тиждень. стується гімнастика в нашому А ле зав. каф едрою фізвихован­ інституті. Спортсмени-гімнасти ня при наш ом у інституті т. Ре­ не раз успішно захищали честь чиць К. Р ., н езваж аю ч и на не­ інституту на районних і м і­ одноразові вимоги я к відпові­ ських змаганнях. Наші гімнасти дального за від д іл ен н я спортив­ входять у п'ятірку найсильні­ ної гімнастики т. Н е р у с а Б. Г., ших вузівських колективів мі­ так і тренерів, н іяк не може ста. «викроїти» для тренувань збір­ Зараз у відділенні спортивної ної команди півтори години. гімнастики по програмі майст­ І треную ться гімнасти тричі на рів спорту тренуються А. Ма­ тиж день, по півтори години. тюша (III курс мовно-літератур­ Крім того, до цього часу не ви­ ного факультету). В. Ж урків­ ріш ено питання з спортивною ська (IV курс фізико-математич­ формою. З цього приводу сту­ ного факультету). денти навіть жартують, відзна­ До збірної команди гімнастів чаючи, що набагато легше ви­ інституту входять 11 спортсме­ конати другий спортивний роз­ нів, які тренуються по першо­ ряд, ніж одержати форму для му спортивному розряду, і 16 — тренувань. по другому. Серед .них слід від­ Тов. Речиць замість надання МАНДРІВКА НА РУКАХ значити Л. Барсукову, Л. Пиль­ діяльної допомоги гімнастам об­ Якийсь Зігфрід Віссенбернову, М. Тараненко, В. Ревуху. меж ується звинуваченням їх в гер із Зальцбурга заявив ко­ При наполегливих систематич­ «утриманських настроях», в той респондентові однієї відомої них тренуваннях ці товариші, час як спортформа на каф едрі є. австрійської газети, що він безперечно, досягнуть значних Н езрозуміло, чим керується вирішив пройти 300 км, які успіхів. т. Речиць у своєму ставленні відокремлюють його рідне Та, на ж аль, не можна не до тих чи інших спортсменів, місто від Відня. Здавалося б, сказати і про ряд недоліків, які але така «позиція», звичайно, що тут особливого. А особ­ заважають нормальній роботі не сприяє поліпшенню спортив­ ливе те, що винахідливий секції, знижують результатив­ ної роботи в інституті. австрієць поклявся пройти ність тренувань. Сподіваємося, що т. Речиць цю відстань... на руках. У до­ Згідно з наказом Комітету по все ж таки потурбується про розі він сподівається зібрати фізичній культурі і спорту при додатковий час для тренувань, а пожертвування на відкриття Раді Міністрів С РС Р спорт­ також про спортивну форму. будинку для психічнохворих смени, які тренуються по про­ Є. Ш АБОТЕНКО, осіб. студент IV курсу грамі майстрів спорту та по пер­ В Австрії ходять чутки, шому спортивному розряду, по­ мовно-літературного що Вассенбергер буде пер­ винні тренуватися не менше 3-х факультету. шим мешканцем майбутнього будинку для божевільних. ЛЕЖАЧИ В ТЕАТРІ Нью-йоркські газети не так давно повідомили про нове «досягнення» американ­ ського сценічного мистецтва. Щоб успішно конкурувати, один театр виявив незвичай­ ну винахідливість. Для при­ манки публіки він оголосив про своє нове «досягнення», яке полягає в тому, що в залі обладнано зручні місця для... лежання. Таке піклування про гля­ дачів позитивно позначилося і на доходах власників теат­ ру. Як пише газета, тепер місця в театрі охоче розку­ повуються (особливо в ті дні. коли немає видовищ). М. ЧУБАЧ НАМ Зв’язок з підшефними школами Вже два роки Київський дер­ жавний педагогічний інститут надає дійову допомогу в роботі вчителям Києво-Святошинського району. Особливо хочеться подякувати товаришам Д. М. Маєргойзу, А. С. Бугаю. Цього року буде працювати постійно діючий семінар для вчителів математики. Це дуже корисна і потрібна справа, вона допоможе нам у перебудові ро­ боти школи .в світлі вимог по­ літехнічного навчання. Хочеться побажати, щоб про­ тягом навчального року викла­ дачі інституту частіше бували в школах району з лекціями, бе­ сідами з математики. на світі, походять від бога. На­ Вторак, Третяк, Шостак. Відпо­ справді ж «християнські» імена відно до часу народження дава­ виникли і вживалися різними лись імена Зима, Лето, Мясоед, народами задовго до виникнен­ Неделя, Подосен і т. п. Були й ня християнської релігії: вони такі імена, які давались за на­ виникли ще в доісторичну туру, вдачу — Добриня, Ш уми­ епоху. Церква лише викори­ ло, Звонило, Злоба, Угрюм. стала старі імена, як і іншу Була невеличка група імен, які спадщину минулого, і постави­ вживаються ще й досі (Володи­ ла їх на службу своїм інтере­ мир, Людмила, Всеволод, Вяче­ сам. слав і інші). Як же виникли наші нинішні Чому ж зникла більшість власні імена в далекі, доісто­ старих руських імен і чому в ричні часи? нас переважають імена, запози­ Всі вони походять від загаль­ чені з інших мов? І те й друге них прізвиськ, які завжди дава­ трапилось внаслідок запрова­ лись людині за якісь к о н ­ дження християнства на Русі. к р е т н і зовнішні чи внутріш­ Християнське духівництво дов­ ні ознаки, за біологічні чи гро­ го боролося з різними «язиче­ мадські якості. У всіх народів ськими» звичаями на Русі, в у стародавні часи власні осо­ бисті імена мали конкретне зна­ тому числі з іменами, запрова­ чення. З історичних і фольклор­ джуючи скрізь н ові, християн­ них джерел відомі десятки й ські імена. Наші предки довго сотні таких руських імен. Зараз чинили опір духовенству, і по­ вони за рідким винятком не руч з християнськими іменами вживаються. Наведемо кілька вживали в побуті свої старі іме­ на. Християнські імена пошири­ прикладів: Первой, Первуша — першим лися лише в XIII ст. питанням хоча б у самих за­ гальних рисах. Багатьом здається, що у нас власних імен безконечно бага­ то — мабуть, тисячі. Насправ­ ді ж широковживаних імен всього кілька десятків, від сили сотня-дві. Серед уживаних зараз імен є частина нових, що з ’явилися за радянської дійсності. Але абсо­ лютна більшість наших імен є традиційними, бо дійшли до нас від дідів і прадідів. Старі імена були канонізовані церквою. У дожовтневі часи, крім зазначе­ них у церковному календарі, ніхто не смів вживати, вигаду­ вати нових імен. Всі ці кален­ дарні імена християнська церк­ ва запровадила на честь так званих «святих», і духівництво пояснювало, що імена, як 1 все народився в сім’ї і відповідно— (Далі буде). У нашій Горенській школі в минулому навчальному році студенти педінституту проходи­ ли педпрактику з фізики. Тре­ ба й надалі посилати студентів на практику не тільки в міські, а й у сільські школи, де буде працювати переваж на біль­ шість студентів після закінчен­ н я інституту. М. ПОТРАВНИЙ, учитель математики Горенської середньої школи. З ІНОЗЕМНОГО ГУМОРУ В КІНО. Він: Тобі зручно сидіти, люба? Вона: Так, милий, цілком. Він: Тобі добре видно? Вона: Д уж е добре. Він: Тоді д авай поміняємося місцями. НЕ ПОВЕЗЛО. 1- й студент: Т ак, значить, ти ще раз провалився на екзамені з фізики? Я к ж е це трапилося? 2- й студент: Розумієш , вона мені поставили ті ж самі пи­ тання, щ о і в перший раз. П О Ц ІЛ У Н О К В ТУНЕЛІ. Він: Л ю ба, якби я знав, що цей тунель такий довгий, я б обов'язково тебе поцілував. Вона: Я к, невж е це був не ти?-1 Д О БРИ Й ХЛОПЧИК. Мама (прочитавши синові сен­ тим ентальну історію): Ну, Джон­ ні, а ти б віддав свою любиму собачку цьому бідному хлопчи­ кові, у якого не було татка? ДжоннІ (судорожно прити­ скуючи до себе собачку): А мо­ же кращ е було б віддати йому татка? Заст. редактора П, ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/87 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/469db3c4fc54f587e423cb442e7c6169.pdf 056b4085c485f00dfdb70b585ebe3a15 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! педагогічні К А Д РИ З а 14 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Ж ОВТНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 27 ( 39) Ціна 15 коп. Науковий геній радянської людини завойовує Всесвіт на Красній площі Першого В иступаючи травня 1935 року, великий основополож­ ник теорії міжпланетних подорожей К. Е. Ціол­ ковський говорив: «Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться лише через багато сотень літ. Але строки міняються. Я вірю, що багато з вас будуть свідками першої заатмосферної по­ дорожі». Пройшло менше чверті століття, і учні і по­ слідовники Ціолковського досягли нових вер­ шин у астронавтиці. 4 жовтня 1957 р. в Радянському Союзі за­ пущено перший у світі штучний супутник Землі. Споконвічна мрія людства про міжпланетні подорожі стає реальністю. Велика гордість проймає кожного з нас, бо запущено першого супутника Землі в нашій Радянській країні. Це грандіозний і немеркну­ чий у віках подвиг радянської науки. Це — найвеличніший вклад радянських учених, ін­ женерів у скарбницю світової науки. Радянська наука вийшла тепер на перше місце в справі пізнання властивостей косміч­ ного простору і вивчення обертання небесних тіл нашої сонячної системи. За останні роки радянські вчені не раз при­ водили у здивування світову громадськість своїми сміливими науковими дерзаннями і тех­ нічними досягненнями. Пуск першої В СВІТІ атомної електростанції, створення комфорта­ бельних пасажирських літаків типу «ТУ-104», «Україна», «Москва», найпотужніший у світі синхрофазотрон, створення міжконтиненталь­ ної балістичної ракети і, нарешті, успішний запуск штучного супутника Землі — ось дале­ ко не повний перелік епохальних відкрить на­ укового генія радянського народу. Шлях до цих і подібних відкрить був закладений у бу­ ремні дні Великого Жовтня. Соціалізм роз­ кріпачив життя народів, створивши найспри­ ятливіші умови розвитку наукової технічної творчості трудящих мас. Сорок років тому радянський народ про­ клав шлях людству до щасливого життя, сьо­ годні наш народ відкриває людству шлях у Космос, шлях до освоєння зоряного простору. Побудова і успішний запуск штучного су­ путника був би немислимий без високого рів­ ня розвитку ракетної техніки в СРСР. Щоб вивести супутник на орбіту потрібно було створити зверхшвидку ракету-носія, а та­ кож забезпечити супутник захисним при­ строєм. Цей останній виконаний у вигляді ко­ нуса Із спеціальних сплавів. Вага супутника 83,6 кг., діаметр поперечника кулі 58 см. Корпус тіла супутника виготовлено із сплавів алюмінію, поверхня відполірована. Всередині супутника розміщені радіопередаточні при­ строї і джерела їх живлення. Протягом певно­ го часу супутник посилатиме радіосигнали, які зараз успішно приймаються на Землі не лише радіопеленгаційними установками, але й ра­ діолюбителями. Можливі оптичні спостережен­ ня супутника (у бінокль, підзорну трубу), але для цього потрібно, щоб у земній атмосфері була добра видимість. Найкраще візуально спостерігати супутник у променях сходу або заходу Сонця. Трудність спостереження су­ путника посилюється ще й тим, що він має величезну швидкість обертання (понад 28 тис. км. на годину). Отже в межах видимої части­ ни неба він може спостерігатися одну хвили­ ну, а то й менше. До спостереження руху небесних тіл з такою візуальною швидкістю (в середньому близько одного градуса на се­ кунду) мало пристосовані наявні в більшості обсерваторій оптичні прилади. Найбільш на­ дійно дає про себе знати супутник по радіо­ сигналах, які можна приймати на Землі на віддалі до 10 тис. км. від супутника. Обертається супутник у верхніх шарах зем­ ної атмосфери на висоті 900—1000 км. Фор­ ма орбіти — еліпс, один із фокусів якого міститься в центрі Землі. Перигей орбіти су­ путника знаходиться у північній півкулі Землі, апогей — відповідно у південній півкулі. Фор­ ма орбіти увесь час змінюється і, напевне, буде наближатися з часом до кругової. З часом супутник перестань посилати ра­ діосигнали, оскільки виснажаться джерела енергії його передатчиків. Проте сам він, як показують розрахунки, буде тривалий час обертатися навколо Землі. Зараз поряд з су­ путником обертається навколо Землі ракетаносій. Завдяки різниці періодів обертання і різного ступеня гальмування в атмосфері Зем­ лі супутник, ракета-носій і захисний конус в один і той же момент можуть виявитися над різними точками земної поверхні. Запуск супутника і спостереження над ним дають можливість вивчати властивості іоно­ сфери, її хімічну структуру. Важливе значен­ ня це матиме для вивчення корпускулярної ра­ діації Сонця, первинного складу і варіації космічних променів, вивчення властивостей ме­ теорної матерії, що є у верхніх шарах атмос­ фери. Такі нові горизонти відкриває штучний супутник перед наукою і технікою. Перемогу радянського наукового генія в га­ лузі ракетобудування гаряче вітають наші дру­ зі за рубежем, які щиро радіють з успіхів нашої науки. Пріоритет Радянської країни в цій галузі змушена визнати навіть буржуазна преса. Ряд буржуазних газет на Заході відзна­ чають, що майже 90 процентів розмов про створення штучного супутника припадало на США, а 100 процентів практичної справи на­ лежить СРСР. Нашим ученим вдалося збу­ дувати супутник, який важчий проектованого на Заході майже у 8 разів, запущений він на висоту майже вдвоє більшу, ніж пеердбачалося на Заході. Це факт, який хоч і з скрежетом зубів, але змушені визнати імперіалістичні за­ правили. Радянські вчені ще раз продемонстрували всьому світові високий рівень соціалістичної науки, яка, як і всі наші досягнення, зростав під життєдайним світлом Великого Жовтня. Почнемо серйозну розмову — 38 років тому я закінчила гімназію. Здійснилося моє ба­ жання — стала вчителькою. Ми їхали 'працювати на село під лозунгом: «Засвічувати світ­ ло там. де багато темряви». Ми мали по сімнадцять доручень, та вони не страшили нас, бо років нам також було по сім­ надцять!.. Так розповідала вчителька Галина Михайлівна Остроушко на вечорі — зустрічі студентів мовно-літературного факультету з заслуженими вчителями рес­ публіки. Особливо цікавою і хвилюю­ чою була розповідь 75-річної вчительки К. Є. Поповкіної (ма­ тері письменника Є. Поповкіна i викладача нашого інституту Є. Ю. Кастеллі). На її долю ви­ пало не тільки вчитися в ста­ рії! дореволюційній школі, але ii працювати в ній. Які неви­ черпні можливості дав, які умо­ ви створив соціалістичний лад для радянського вчителя, можна бачити з її скромної розповіді про своє життя. Тільки людина сильної волі, настирливої вдачі, віддана своїй справі могла в 47 років вступити до інституту! Килина Євгеніївна Поповкіна у п'ятдесятирічному віці закінчи­ ла наш інститут і після цього ще 22 роки працювала в школі. Зустріч зі старшими вчителя­ ми не могла не надихнути нас на роздуми... А подумати є над чим! У нас умови незрівняно кра­ щі, ніж у наших старших колег. До наших послуг все, а от на­ строї часто зустрічаються зов­ сім інші: коли б доручення не було жодного (хоч років також 17—20), працювати щоб помен­ ше і як вийде; навіть на вечір зустрічі з нашими славними гостями прийшла незначна частина студентів. Створили в інституті універ­ ситет культури. Та (через па­ сивність студентів) його Існу­ вання було надто короткочас­ ним... Літературна студія організу­ вала зустріч з поетами 1 пи­ сьменниками-випускниками на­ шого інституту. Зустріч не від­ булася, бо запрошених прийшло більше, ніж тих, хто запрошу­ вав. Профспілкові збори перено­ силися кілька разів через не­ явку студентів. Майже 50 ком­ сомольців не з’явилося на факультетські комсомольські збори. Чи не час нашій газеті «За педагогічні кадри» почати сер­ йозну розмову про боротьбу з пасивністю, байдужістю, яка сьогодні є на факультеті при­ крим фактом?! Професія вчителя справді ча­ рівна. Учитель — людина твор­ ча, багата знаннями, активна в усіх сторонах життя. Безпереч­ но, що такі зустрічі дуже допо­ магатимуть нам. В. ЯРЕМЕНКО. Розпочали вивчення тез Готуючись до но­ вого навчального ро­ ку в системі партій­ ної освіти, партбюро фізико - математич­ ного факультету за­ здалегідь провело роботу по укомплек­ туванню сітки парт­ освітн. Група комуністів в складі 14 чоловік та 10 позапартійних викладачів будуть вивчати політеконо­ мію соціалізму в теоретичному семі­ нарі, керівником якого партбюро ін­ ституту виділило М. С. Сугоняко. Крім цього, для ла­ борантів організова­ но гурток по вивчен­ ню біжучої політики, керівником гуртка призначено Є. Я. Шляхтер. 3-го жовтня відбу­ лося перше заняття, на якому розпочало­ ся глибоке вивчення тез відділу пропа­ ганди і агітації ЦК КПРС 1 Інституту марксизму - ленініз­ му при ЦК КПРС про підготовку до 40-ї річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. П. ПЕТРИШИНА. По с т о р ін к а х вузівськ и х багат от upажок НОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ. У столиці Дагестану на базі педагогічного інституту імені Сулеймана Стальського відкрився державний універ­ ситет. В ньому будуть навчатися юнаки і дівчата 32 націо­ нальностей і народностей Да­ гестану. («За советскую науку»). «ІСТОРІЯ КОМСОМОЛУ ХАРКІВЩИНИ». На історичному факульте­ ті Харківського державного університету імені О. М. Горького створено автор­ ський колектив студентів для написання книги «Історія комсомолу Харківщини». («Харківський університет»), СТАДІОН ПОБУДОВАНИЙ. У Московському ордена Леніна енергетичному інсти­ туті силами студентів, спів­ робітників і Викладачів побудований стадіон. Він дасть можливість краще організувати учбово-трену­ вальну роботу бігунів, стри­ бунів у висоту і довжину. метальників. Спеціальні сек­ тори виділені для стрибків з жердиною і потрійного стриб­ ка з розбігу. На новому стадіоні буде також невелика механічна ковзанка. («Энергетик»). ЛІТНІ ЛИЖІ. Щоб досягти високих тех­ нічних результатів, лижнику необхідно тренуватися протя­ гом всього року, а зима в центральній смузі настає пізно і закінчується рано. Викладач кафедри фізич­ ного виховання і спорту Мо­ сковського лісотехнічного інституту В. Шперов скон­ струював лижі, які дозволя­ ють вивчати і удосконалюва­ ти техніку в літній період. Зроблені вони із звичайних лиж, але укорочені (зрізані носкова і п'яточна частини). Замість коліщат використані шайби для хокея. Лижа по­ ставлена на три таких коле­ са, причому переднє назад не обертається. («Советский лесоинженер)». �Звітує комсомольська юнь 9-го жовтня відбулась XII робітничого класу і ленінського Про контроль над виконан­ комсомольська конференція на­ комсомолу. ням рішень, про недостатній шого інституту. Культурно-масова робота ще зв’язок членів комітету з гру­ У звітній доповіді член не на висоті. Поряд з хороши­ пами говорили делегати конфе­ комітету комсомолу т. Щекоті­ ми, на сцені часто можна поба­ ренції тт. Решетняк (педфак). хіна дала аналіз роботи комсо­ чити недоброякісні, нецікаві но­ Сокур (фізматфакультет), Кот мольської організації інституту. мери. (мовно-літературний факультет). Недостатньо цікавився комі­ Толстихін (педфак). Керуючись у своїй роботі рі­ шеннями XX з'їзду КПРС, ком­ тет ЛКСМУ умовами життя сту­ Секретар бюро мовно-літера­ сомольці під керівництвом пар­ дентів у гуртожитку і на кут­ турного факультету т. Бойко тійної організації інституту ках, вчасно не надавав їм до­ присвятила свій виступ питанню провели значну роботу в спра­ помоги, не турбувався про по­ організації взаємодопомоги се­ ві підготовки висококваліфікова­ ліпшення умов життя. ред студентів. Вона також звер­ них радянських педагогів. Комітет комсомолу, факуль­ нула увагу делегатів на те, що В центрі уваги комсомоль­ тетські бюро недостатньо зай­ до 40-ї річниці Великого Жовт­ ської організації була політико- малися ідейним загартуванням ня залишилось небагато часу, і виховна робота. Для студентів молоді, залученням її до фізич­ тому треба негайно активізува­ були організовані щотижневі ної праці, а також мало навча­ ти роботу. політзаняття, читались лекції ли комсомольський актив, не Цікавим обіцяв бути виступ на загальнополітичні теми, в надавали йому повсякденної делегата мовно-літературного групах проводились тематичні практичної допомоги на місцях. факультету т. Шарапи. Але Комсомольська організація його критичні зауваження були збори та обговорення творів художньої літератури, статей мало приділяла уваги ро­ неконкретними, а тому і беззу­ молодіжних газет та журналів, боті ДСТ «Буревісник» та бими. зустрічі з старими більшови­ ДТСААФ, особливо упустивши Випускник інституту, колиш­ питання виховної роботи серед ній секретар комітету ЛКСМУ ками. Комітет комсомолу приді­ спортсменів. т. Власко детально зупинився * * ляв увагу боротьбі за ви­ на окремих питаннях роботи соку успішність і свідому дис­ У діловій атмосфері пройшло комсомольської організації ципліну студентів. Загальна обговорення звітної доповіді ко­ КДПІ. успішність по інституту скла­ мітету ЛКСМУ. — Щоб була робота,— наго­ дає 97,2 процента. В інсти­ Делегати конференції у своїх лошує він,— потрібна ініціати­ туті налічується 245 відмінни­ виступах розповіли про те, ва комсомольців, відповідаль­ ків навчання, 764 студенти що хвилює нашу молодь, щиро ність кожного за загальну спра­ склали екзамени на «добре» і і відверто вказали на хиби в ву. Членам комітету нелегко «відмінно». роботі комсомольської організа­ працювати без підтримки акти­ Комсомольська організація ції, внесли конкретні поради і ву. Тов. Власко говорить про те. приділяла чимало уваги студен­ пропозиції. Делегат фізико-математично­ що комсомольська організація там молодших, особливо перших курсів, знайомлячи їх з форма­ го факультету т. Болгар вказав приділяє мало уваги всебічному ми і методами громадської ро­ на недоліки у постановці куль­ розвиткові студентів. боти. З цією метою організову­ турно-масової роботи. Директор інституту т. ПідВін пропонує проводити об­ тиченко у своєму виступі за­ вались вечори-зустрічі з студен­ тами-старшокурсниками, відмін­ мін концертними програмами значила, що комсомольська никами навчання та з професор­ між вузами міста. організація проводила велику — Добре було б також,— до­ роботу в академгрупах у ідей­ сько-викладацьким складом. За звітний період значно по­ дає т. Болгар,— якби наші стар­ но-політичному вихованні сту­ ліпшилась робота наукових сту­ ші товариші-викладачі більше дентів і в організації та прове­ дентських гуртків, збільшилась цікавились життям студентів, денні художньої самодіяльності. кількість експериментальних допомагали їм, як робить це, Фестивальні вечори показали робіт та кількість студентів- наприклад, проф. М. М. Пе­ наявність талановитої молоді. рельмутер. гуртківців. Однак є багато і недоліків в Секретар бюро педагогічного роботі комітету ЛКСМУ та Комсомольці інституту про­ факультету т. Бондар говорить факультетських бюро. Серед вели велику шефську роботу в про те, що в комсомольській ро­ комсомольців є чимало не­ колгоспах і МТС Києво-Свято­ боті повинно бути більше по­ встигаючих. Є такі, напри­ шинського району та на інших рядку; комітет комсомолу пови­ клад, товариші, які при­ підшефних підприємствах. нен не тільки давати розпоря­ йшли з підприємств, мали пе­ Чимало комсомольців під час дження, але й контролювати їх рерву в навчанні; їм потрібно літніх канікул працювали в піо­ виконання. допомогти. Але є й такі, які не­ нерських таборах, де виявили На трибуні делегат мовно-лі­ свідомо відносяться до навчан­ себе вмілими організаторами тературного факультету т. Чен­ піонерської роботи і виховате­ чева. Вона від імені першокурс­ ня, погано себе поводять. Так, студенти Корнієнко і лями дітей. ників ділиться великою радістю. Гамарис (рос. відділ мовно-лі­ Аналізуючи культмасову ро­ — Збулись наші бажання і боту за звітний період, допові­ мрії: ми стали студентами тературного факультету) негід­ дач відзначила, що основна ува­ педінституту! І ми просимо, но себе поводили. Все це, на­ решті, закінчилось виключен­ га комсомольської організації щоб комсомольці-старшокурс­ інституту скеровувалась на за­ ники допомогли нам активне ням їх з інстититу. Комсомоль­ лучення студентів у гуртки і включитись у життя інституту. ська організація не виховувала цих комсомольців, не викривала колективи художньої самоді­ — На мою думку, основною їх обурливих вчинків. яльності, на організацію культ­ хибою в роботі комітету був У своєму виступ і секретар походів і дозвілля студентів. недостатній зв’язок з первин­ партбюро інституту т. Тендерес Поряд з цим, в роботі комсо­ ними організаціями,— говорить звернув увагу на необхідність мольської організації є ряд секретар бюро фізико-матема­ серйозних недоліків. Так, 33 тичного факультету т. Семко.— розвитку комсомольської ініціа­ комсомольці у весняну екзаме­ Плани роботи комітету зовсім тиви й активності на всіх ділян­ наційну сесію одержали незадо­ не були зв’язані з планами ни­ ках навчальної і виховної ро­ вільні оцінки. Комітет комсомо­ зових органів. Не проводились боти. Він закликав комсомоль­ ців взяти активну участь у від­ лу, бюро факультетів, активи школи активу. значенні великого свята Жовтня. груп послабили контроль за від­ На конференції виступив з відуванням лекцій, не притягу­ промовою секретар Сталінсько­ вали до відповідальності сту­ О Б ’ЯВ А РК ЛКСМУ т. Солдатенко. го дентів-прогульників. * * 15-го жовтня ц. р. о 14 год Мали місце недоліки у про­ Конференція прийняла роз­ в приміщенні редакції га­ веденні виховних заходів, які, горнуте рішення, в якому перед зети «За педагогічні кадри» як правило, готуються наспіх 1 новообраним комітетом комсо­ проводяться при малій явці сту­ (кімната 57) відбудеться на­ молу інституту поставлено ряд рада редакторів та членів дентів (політзаняття, лекції). редколегій стінних газет і конкретних завдань по усунен­ Комсомольська організація ню наявних недоліків. Рішення додатків до них. інституту недостатньо проводи­ На порядку денному—пи­ конференції націлює комітет ла роботу по підготовці до 40- тання підготовки ювілейних комсомолу на дальше поліпшен­ річчя Великого Жовтня, повіль­ номерів газет. ня всієї роботи. но перебудовує свою роботу в Конференція обрала новий Запрошується студкорів­ світлі рішень VII Пленуму склад, комітету. Секретарем ко­ ський актив. ЦК ВЛКСМ, недостатньо вико­ мітету комсомолу обрано т. РЕДКОЛЕГІЯ. ристовувала у виховній роботі Горбач, заступниками — тт. Янківську і Білого. революційні традиції партії, Лекційна пропаганда в інституті Колектив нашого інституту, ються також зустрічі студентів як і весь радянський народ, з з старими комуністами, з робіт­ великим трудовим піднесенням никами заводу «Більшовик». Д ля адміністративно-техніч­ готується зустріти 40-і роко­ вини Великої Жовтневої соціа­ ного персоналу інституту готу­ лістичної революції. Партійна ються лекції про міжнародне організація та дирекція інсти­ становище Радянського Союзу туту чимало зробили для успіш­ про соціалістичне ставлення ра­ ного проведення всенародного дянських людей до праці та свята. В інституті розроблено І Н Ш І . та затверджено розгорнутий В кінні ЦЬОГО МІСЯЦЯ будуть план проведення політико-ви­ проведені теоретичні конферен­ ховної роботи серед студентів, ції студентів усіх факультетів викладачів та адміністративно- та наукова сесія професорськотехнічного персоналу. В цьому викладацького складу, присвя­ плані передбачено провести як чені 40-річчю Великої Жовтне­ в масштабі інституту, так і на вої соціалістичної революції. В інституті готується там факультетах цілий ряд лекцій, бесід та вечорів, присвячених велика виставка, яка буде на­ висвітленню успіхів соціалістич­ очно показувати досягнення на­ ного будівництва в нашій краї­ шої Батьківщ ини в галузі роз­ ні, а також показу міжнародно­ витку радянської культури, зо­ го значення Великої Жовтневої крема, Київського педагогічно­ го інституту за роки Радянської соціалістичної революції. Студенти інституту вже про­ влади. Всі ці заходи, які проводять­ слухали змістовні лекції Г. П. Лещенко про перемогу Великої ся і будуть проводитись партій­ Жовтневої соціалістичної рево­ ними організаціями інституту та люції на Україні, Л. П. Тенде­ факультетів, спрямовані на по­ реса про перемогу Жовтневої ліпшення політико-виховної ро­ революції і соціалістичну пере­ боти в інституті. Але вже перші проведені будову сільського господарства, Ф. Л. Слободінської («Перемо­ лекції виявили і певні недолі­ га Великої Жовтневої револю­ ки. Хибою в проведенні лекцій, ції — початок нової ери в істо­ бесід є те, що не всі студенти рії людства»), Д. П. Шутенка та викладачі їх відвідують. («Герої громадянської війни в Серйозним недоліком лекційної російській художній літера­ пропаганди є також і те, що на факультетах мало ще практику­ турі»). З великим задоволенням про­ ються лекції, бесіди, які пока­ слухали студенти та професор­ зували б досягнення певної га­ сько-викладацький склад інсти­ лузі науки за роки Радянської туту доповідь М. М. Підтичен­ влади. До цього часу лише на ко «Тези до 40-річчя Великої педагогічному факультеті про­ Жовтневої соціалістичної рево­ читана лекція на тему: «Розви­ ток радянської педагогічної на­ люції та наші завдання». уки за 40 років». А на фізикоНезабаром для працівників математичному факультеті ще інституту буде прочитана ціка­ не тільки не прочитано, але на­ ва лекція про запуск в СРСР віть не заплановано лекцій. першого в світі супутника Зем­ які б висвітлювали досягнення лі, про походження життя на математики чи фізики за роки Землі. Для студентів будуть Радянської влади. прочитані лекції, проведені бе­ Партійному бюро потрібно сіди в академгрупах про куль­ терміново усунути недоліки в турну революцію на Україні, лекційній пропаганді на фізикопро Радянську Конституцію, математичному факультеті. про досягнення СРСР у галузі В. РОКИТКО. ракетобудування. Передбача­ О б го во р ен н я ва ж л и во го Кілька днів тому відбувся пленум кафедр мовно-літератур­ ного факультету, присвячений обговоренню виступів М. С. Хру­ щова з питань літератури і мистецтва. На пленумі були присутні ви­ кладачі, аспіранти, студенти. Проф. П. К. Волинський в своїй доповіді спинився на важ­ документа ливих питаннях розвитку радян­ ської літератури та мистецтва. Товариші, які взяли участь у обговоренні, підкреслили вихов­ ну роль літератури, говорили про обов’язок письменників пе­ ред народом. На пленумі виступив письмен­ ник Юрій Збанацький. Заняття в лабораторії Цікаво проходять ла­ бораторні заняття сту­ дентів 11-го курсу ма­ тематичного відділу в фізичній лабораторії. Н а ф о т о : викла­ дач К. П. Янковський пояснює студентам при­ йоми зважування та виміру тіл. �• 1917-1957 Д о 4 0 - р іч ч я B e л и к о г о Ж о в т ня , Обласні партійні центри на Україні в 1917 році ласті встановлено місто Харків, На час VI з’їзду партії на обласна газета більшовиків на­ Україні створено було два об­ звана «Донецький пролетарій», ласних партійних центри: Пів­ ЦК РСДРП(б) на чолі з денно-Західного краю в Києві і українських буржуазних націо­ В. І. Леніним систематично до­ Донецько-Криворізького басей­ налістів. помагав у роботі більшови­ ну в Харкові. Партійна конференція закін­ Обласна партійна організація чилася обранням обласного ко­ цьким організаціям України. Південно-Західного краю об'єд­ мітету партії в складі дев’яти В газетах більшовицьких орга­ нізацій України таких, як «Про­ нувала партійні організації чоловік. летарій» (Харків), «Голос со­ Правобережної України, Черні­ Одночасно з обласною конфе­ циал-демократа» (Київ), «Звез­ гівської та Полтавської губер­ ренцією Південно-Західного ній. Донецько-Криворізька — краю в м. Катеринославі з 13 да» (Катеринослав) та інших більшовиків Донбасу, Криворіж­ по 15 липня працювала облас­ регулярно публікувалися статті жя, Катеринослава та Харкова. на конференція РСДРП(б) До­ і промови В. І. Леніна, рішення Частина партійних організацій нецько-Криворізького басейну. VII Квітневої конференції, VI не входила в жодне обласне об’­ На ній були представлені 13 ор­ з’їзду РСДРП(б) та всі важливі єднання, наприклад. Миколаїв­ ганізацій (харківська — 2200 матеріали з «Правды». Тільки в газеті «Пролетарій» ська організація. Єдиного біль­ членів партії, катеринослав­ шовицького центра на Україні ська — 4000 членів партії, лу­ з березня по вересень 1917 ро­ в 1917 році ще не було. ганська — 2500, горлівська — ку було опубліковано понад 40 Напередодні VI з’їзду 1000, маріупольська та інші). промов і статей В. І. Леніна. По Конференція заслухала і об­ завданню ЦК РСДРП(б) на РСДРП(б) на Україні відбу­ Україні працювали такі видат­ лися обласні партійні конфе­ говорила такі питання: допові­ ні діячі Комуністичної партії, ді з місць. про поточний мо­ ренції. мент, про економічне станови­ як товариш Артем (Ф. А. Сер­ З 10 по 15 липня 1917 року ще в Донбасі та про партійне геев), К. Є. Ворошилов, Г. I. в Києві проходила обласна кон­ Петровський. ференція Південно-Західного будівництво в Донбасі. Більшовицькі організації Ук­ Доповідачі з місць вказува­ краю; на ній було представлено вісім організацій із загальною ли, що вплив партії більшови­ раїни підтримували тісний зв’я­ кількістю 7297 більшовиків. ків «росте в ширину і глиби­ зок з ЦК, вели з ним жваве ли­ Партійна конференція заслуха­ ну», прапор пролетарського ін­ стування. Велика робота більшовиків у ла доповіді з місць, звітну до­ тернаціоналізму залучає все повідь окружного партійного більше стійких борців-робіт­ масах і систематична допомога з боку ЦК сприяли поширенню комітету, доповідь про поточний ників. Економічне становище в Дон­ більшовицького впливу на маси момент та розглянула організа­ басі було важке, промисловці та бурхливому зростанню рядів ційні питання. Для поліпшення партійної ро­ почали похід проти робітників, партії. Якщо на час Квітневої боти в Південно-Західному краї влаштовували локаути. Створю­ конференції в країні було 80 конференція постановила: допо­ валася загроза всій промисло­ тисяч членів партії, то на час могти в роботі фабрично-завод­ вості країни, оскільки Донбас VI з’їзду партії — 240 тисяч. На Україні на час Квітневої ським комітетам, щоб вони ра­ мав вирішальне значення як ву­ конференції було 8 тисяч біль­ зом з профспілками встановили гільна база. «Тільки перехід влади до рук шовиків, а на час VI з’їзду пар­ робітничий контроль над вироб­ ництвом, підготувалися до пе­ робітників в союзі з селянською тії більше 33 тисяч. Найбіль­ ревиборів Рад робітничих і біднотою,— говорилося в рішен­ шою була партійна організація солдатських депутатів на міс­ ні конференції по поточному Донецько-Криворізької області, звільнити яка нараховувала 16 тисяч чле­ цях, посилили роботу серед моменту,— зможе батраків і бідняків, серед сол­ пролетаріат від хижацтва капі­ нів партії. датів у військових частинах. талістів, дати землю малозе­ Більшовицькі організації Ук­ Особлива увага зверталася 'на мельним селянам і ліквідувати раїни одностайно схвалили істо­ утворення і озброєння Черво­ імперіалістичну війну». ричні рішення VI з’їзду партії ної гвардії. Широко роз’яснюю­ Конференція обрала обласний і, керуючись ними, розгорнули чи ленінську національну полі­ комітет РСДРП(б) в складі п’я­ боротьбу за повалення диктату­ тику серед українських трудя­ ти чоловік. Секретарем Доне­ ри буржуазії, за встановлення щих, партійні організації сприя­ цько-Криворізького обкому пар­ влади Рад. ли звільненню революційних тії був обраний товариш Артем Г. ЛЕЩЕНКО, мас від впливу шовіністів і (Ф. А. Сергеев). Центром об­ кандидат історичних наук. ПО ІСТОРИЧНИХ МІСЦЯХ К и є в а Хороша осінь у цьому році. ніються корпуси «Ленкузні», а Привітно посміхається сонце, попереду, на вороному коні, виблискує золоте листя, пах­ ніби мчить нам назустріч Мико­ нуть свіжістю квіти. По-особли­ ла Щорс. Ми — на бульварі вому гарна і наша столиця Шевченка. — Почнемо екскурсію з Во­ восени. За роки навчання в інституті лодимирського собору,— гово­ рідним і дорогим став для нас рить екскурсовод... красень — Київ. Нам розповіли легенду про Мине небагато часу — ще назву міста, познайомили з пре­ один рік і наші випуск­ красними пам’ятниками архі­ ники роз’їдуться в різні кінці тектури, створеними відомими України, далеко від Києва. митцями Растреллі і МікешиБезліч спогадів нахлине тоді ним. Ми милувалися видами зі на кожного з нас, і серед схилів Дніпра, узнали про пла­ цих спогадів будуть — наші ни будов на майбутнє, про гід­ екскурсії по рідному місту. ропарк за Дніпром і багато ін­ Нещодавно студенти IV курсу шого. Древній і красивий Київ. Та дошкільного відділу у спеці­ альному комфортабельному ав­ чи все ми знаємо про історію тобусі здійснили екскурсію по свого міста, друзі? Київ був розміщений не лише історичних місцях рідного Києва,,. на трьох горах, які можна по­ Ось за вікном яскравим ки­ бачити і зараз за Андріївським лимом промайнула клумба на собором; місто було обгородже­ привокзальній площі; зліва вид- не кам’яною стіною, що була оточена глибоким ровом, напов­ неним водою. У місто можна було попасти тільки через Золо­ ті ворота. Ворота мають назву «Золотих» тому, що мідні пласти стулок були позолоче­ ними. З розвитком Київської Русі росло і наше місто, збільшува­ лась і кількість будов у ньому. Проте більшість з них загину­ ла у 1240 році під час монголь­ ської навали. Так, була зруйно­ вана Десятинна церква, най­ більша в Києві (вона мала 21 купол). Багато цікавого почули сту­ денти IV курсу про історію на­ шого чудового міста, та, на жаль, про все розповісти не­ можливо. Радимо вам всім, друзі, організувати таку ж екскурсію. Це необхідно, корис­ но і цікаво. В. ШАМРАЙ. Виктор ТАТАЕВ. Надіслано на конкурс Об этом буду петь я неустанно Об этом буду петь я неустанно. Да, горяча студенческая кровь! Под белым цветом киевских каштанов Мы встретим нашу первую любовь. И нам не скажут:— Любите вы мелко.. Любовь у нас, как радуга, ярка. И мы сумели б различить подделку, Не зная цен, не видя ярлыка. Мы поколенье смелого народа, Мы любим новь, и наша поступь новь. Любовь всегда была слепой от роду. Мы зрячей, зоркой сделали любовь! — — О С Е Н Ь -П О Р А ЗО Л О ТА Я Осень — пора золотая, Лучшее время года. Золотом светится чистый Ласковый девичий взгляд. Время студентов — золото, Время студентов — молодо, Время студентов любит, Время, как луч, летит. Видите, сколько золота Найдено с первого взгляда В Киеве нашем чудесном, В Киеве дорогом! И на бульваре Шевченко Листья лежат, как золото, И на Днепре от месяца Путь золотистый блестит. Значит, любить наш город Сильно и преданно надо, Сколько красивого, юного В городе старом моем! Золота в Киеве вдосталь: Есть Золотые ворота, Есть золотые косы У киевлянок-девчат. Рада– важливй керівний орган Вчена Рада Київського педа­ гогічного інституту в 1957 році вступила у відповідальний пе­ ріод. Підготовка всього колек­ тиву викладачів і студентів до всенародного свята 40-річчя Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції, поліпшення ідей­ ної і професійної спрямованості лекційних курсів на всіх фа­ культетах, грунтовна політех­ нічна підготовка студентів фі­ зико-математичного факультету, організація підготовки вчителів широкого профілю — це лише вузлові проблеми, які стоять перед педагогічним інститутом. Успішне розв’язання цих про­ блем є основним завданням усіх організацій інституту і в першу чергу — Вченої Ради. Виходячи з цього, планом Вченої Ради на І семестр 1957/58 навчального року пе­ редбачено такі питання, як під­ готовка до святкування 40-річ­ чя Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції, участь сту­ дентів в ідейно-виховній роботі, шефська робота інституту; ви­ кладання дисциплін політехніч­ ного циклу; науково-дослідна робота кафедр і викладачів тощо. Значне місце в роботі Вченої Ради посідає питання про реа­ лізацію наукових праць членів кафедр — видання наукових записок, лекцій, збірників, тез. проведення наукових конферен­ цій. Зрозуміло, що обговорення таких питань на засіданнях Вче­ ної Ради допомагає працівникам інституту неухильно поліпшува­ ти свою роботу, надавати їй більш широкого і глибокого змісту. Участь усіх викладачів і аспірантів у засіданнях Ради, присвячених питанням, які ма­ ють загальний інтерес, є своє­ рідною школою для них, допо­ магає піднятися вище вузьких особистих, кафедральних і, на­ віть, факультетських інтересів, допомагає і Вченій Раді більш грунтовно розв'язувати назрілі питання. Показовим щодо цього були питання: шефської роботи інсти­ туту, підсумків навчально-ви­ ховної роботи за 1956/57 1 зав­ дання на 1957/58 навчальний рік, які викликали значну ак­ тивність членів Вченої Ради та викладачів. Завдяки цьому бу­ ли знайдені правильні рішення. Проте, є дуже важливі питан­ ня, які ще не стали предметом обговорення на Вченій Раді. Так, ще мало ставиться на роз­ гляд проблемних питань, зв’я­ заних із завданням дальшого удосконалення як системи за­ гальної освіти в СРСР, так і підготовки вчительських кадрів. Зокрема залишається осторонь таке важливе питання, як під­ готовка до з ’їзду вчителів. Вче­ на Рада ще не поставила своїм завданням і обговорення роботи випускників інституту. У зв’язку з тим, що обсяг друкованої продукції кафедр значно зріс і Вчена Рада но завжди спроможна глибоко вникнути в суть тих праць, які подаються на затвердження, ма­ буть, було б доцільно виділити з членів Вченої Ради редакцій­ ну комісію, яка б займалася ви­ ключно цим питанням. Плануючи роботу Вченої Ра­ ди на II семестр поточного на­ вчального року, доцільно буде поширити коло питань, які бу­ дуть обговорюватися. Одночас­ но треба буде ще більше залу­ чати викладачів і аспірантів до активної участі в роботі Вченої Ради. А. БУГАЙ. �Чи н е д и в но? Вже другий місяць йдуть за­ році т. Босенку вказували на няття. Залишилися позаду непо­ те, що на кухні цього гуртожит­ розуміння з розкладом лекцій, з ку не працює електромотор вен­ аудиторним фондом. Учбовий тилятора. Зараз картина зміни­ процес проходить в основному лась: немає ні мотора, ні вен­ злагоджено і чітко. Для того, тилятора. На кухні невнстачає щоб студент міг успішно вчи­ столів для прасування білизни. тися, він повинен мати належ­ До речі, навряд чи зручно пра­ сувати там, де готують страви. ні побутові умови. Студенти в цьому гуртожитку Більшість студентів інститу­ ту живе в гуртожитках. Саме тільки можуть мріяти про під­ туди і пішли ми, щоб ознайо­ готовку до семінару в спокійній обстановці чи про організацію митися з побутом студентів. ...Заходимо до кімнати. На лекцій. Червоний куток цілком вікнах свіжі занавіски, квіти, занедбаний. Стеля протікає, на ліжках покривала, блищить меблі стоять у безпорядку, не­ натерта підлога. Це гуртожиток має жодної підшивки газет. На № 2. На кожному кроці відчу­ фоні всього цього безладдя вається, що тут як слід працює яскраво виділяється поламане, студрада, санкомісія. Студенти, без кришки піаніно. Не перший що мешкають тут, мають мож­ рік господарська частина обіцяє ливість і культурно відпочити, відремонтувати його. і готуватись до занять — до їх В гуртожитку багато хворих. послуг затишний зручний чер­ Тільки 4-го жовтня лікарі покла­ воний куток. ли в ізолятор 7 чоловік, а це Зовсім інша картина в гурто­ далеко не всі, хто потребував житку № 1. Уже у вестибюлі ізоляції. Незважаючи на спеці­ кидаються у вічі пожовклі клап­ альну постанову Київської мі­ тики паперу. Це накази від 20 ськради про дострокове вклю­ вересня та 1 листопада 1956 ро­ чення в дію опалення, 4-го ку. Навряд чи ці папірці змо­ жовтня про це тільки говорили, жуть зараз когось зацікавити. а кількість хворих зростала... У багатьох кімнатах немає Не перший рік на подвір’ї покривал, занавісок. З ’ясувало­ цього гуртожитку будується ся, що їх невистачає для всіх, спортивний майданчик, та робо­ і тому комендант т. Ізюбенко ти там непочатий край, а зима— видає їх у ті кімнати, які вва­ не за горами. жаються кращими за своїм са­ Невже наші господарники нітарним станом. Цікаво заува­ планують основні роботи прово­ жити, що графіки санстану кім­ дити тут взимку? нат заповнювались останній Недоліки в організації побу­ раз... 23 травня. ту студентів у гуртожитку № 1 Ще в минулому навчальному свідчать про те, що студрада, ХТО Вже третій рік науковий гурток російської мови випу­ скає свою стінну газету «Лингвист-кружковец». Газе­ та ця має розділ під назвою «Кто ответит?», в якому вмі­ щуються цікаві питання з лінгвістики. Оскільки ці пи­ тання можуть викликати ін­ терес не лише у лінгвістів, але й у представників інших спеціальностей, ми вирішили ПОРАДИ САДОВОДАМ очолювана т. Сологубом, і комендант т. Ізюбенко пустили цю важливу справу на само­ плив, не дбають про те, щоб гуртожиток став для студента рідним домом. Оточені піклуванням дружно­ го колективу працівників, жи­ вуть, як дома, студенти і аспі­ ранти в гуртожитку № 3. Але й тут немало прикрих недоліків. Затримка з опаленням привела до того, що кількість хворих збільшилась вдвоє. Влітку ніко­ ли було займатись ремонтом ві­ кон і тому тепер в деяких кім­ натах (на кілька тижнів) зняли на ремонт... кватирки! Гуртожиток продовжує бути відрізаним від зовнішнього сві­ ту. Телефону немає: за нього нікому подбати. Невеличке, затишне подвір’я не один раз за рік мешканці гуртожитку з любов’ю прибира­ ють, розбивають тут клумби, саджають дерева; спорудили на­ віть волейбольний майданчик. Але у другій половині літа і клумби, і майданчик... були завалені вугіллям. А сараї? Вони зайняті під гараж та кур­ ники мешканцями сусідніх бу­ динків. Чи не дивно? А втім, ні! До цього вже звикли 1, можливо, тому господарська частина не звертає уваги на та­ ке становище. Рейдова бригада газети «За педагогічні кадри»: М. БУБЛИЧЕНКО, A. ДЯЧЕНКО, B. ОРЛОВСЬКИЙ. В І Д П О В І С Т Ь ? час від часу вміщувати їх у загальноінститутській газеті, щоб познайомити з ними ширше коло читачів. Сьогодні пропонуємо пер­ ші три питання: 1. Які літери російського алфавіту зустрічаються у російських текстах частіше за інші; які—рідше за Інші? 2. Коли вперше в росій­ ській техніці з' явився термін «самольот?». 3. З якої мови пішло і яким чином утворилося сло­ во «зеніт»? Відповіді надсилайте до редколегії газети. Прізвища тих, хто відповість вірно, бу­ дуть надруковані в газеті. Н. СУРОВА, керівник наукового гуртка російської мови. Закладання плодоягідного саду Щоб успішно розви­ дити по обочинах саду. вати садівництво, треба Виноград при цьому ви­ хоч у загальних рисах саджують ближче до ознайомитися з його будівлі, а суниці садять агротехнікою. у міжряддях саду триСадити плодові дере­ стрічковими смугами ва і ягідні кущі можна на півтора метра від восени і весною. Осіннє дерев. садіння починають від Ями для осіннього часу масового опадання садіння треба копати листя з дерев і закін­ влітку, а для весняно­ чують до настання за­ го — восени. Розмір морозків. Весною слід ями: 1 метр завширшки садити зразу ж після і 60 сантиметрів зав­ відтавання грунту і глибшки. Землю при продовжувати до часу копанні ями з верхньо­ розкривання бруньок у го шару викидають на плодових дерев. один бік, а з нижньо­ Садіння дерев розпо­ го — на другий. чинається з планування За кілька днів до са­ ділянки. При плануван­ діння на дно ями наси­ ні треба стежити, щоб пають горбочком зем­ ряди були правильні і лю з верхнього шару. прямі. Відстань між ря­ До цієї землі корисно дами і рослинами в ря­ додати перегною на од­ ду для яблунь і груш— не молоде дерево 8 — 6 метрів. Для кісточко­ 10 кілограмів, а для вих порід — слив, ви­ одного куща ягідників шень, абрикосів від­ і на 2 кв. м. суниць — стань зменшують до 5 вечтверо менше, або метрів. таку кількість міне­ Для ділянки в шість ральних добрив: супер­ сотих гектара рекомен­ фосфату — 125 гр., ка­ дується такий асорти­ лійної солі — 40— мент: яблунь — 7, 60 гр., сірчанокислого груш — 3, слив, ви­ шень, черешень і абри­ косів — 10—15, ягід­ них рослин — порічок, малини, агрусу, полу­ ниць і винограду — 200—300 штук. Ягідники краще са­ амонію — 60—90 гр. Перед садінням у са­ джанців треба обірвати листя (якщо дерева са­ дять рано восени), обрі­ зати до здорової дере­ вини ушкоджені і хво­ рі корені, вмокнути корені у бовтанку води з глиною і приступати до садіння. Дерево треба садити так, щоб коренева ший­ ка була вища від країв ями на 3 —5 сантимет­ рів. При саДінні корені дерева розправляють у ямі по горбочку і ста­ ранно засипають їх пухкою, вогкою зем­ лею. Коли яма .запов­ нена, землю навколо дерева обтоптують но­ гою, щоб корені були добре обтиснуті. Після садіння роблять навко­ ло дерева лунку і по­ ливають водою по 2— З відра на кожне. Бокові гілки у поса­ джених дерев яблуні і груші обрізують на од­ ну третину, а централь­ ний пагін—на одну че­ тверту частину. У кі­ сточкових порід гілки у кроні підрізують напо­ ловину. Без підрізуван­ ня дерева гілки рости­ муть у довжину, не да­ дуть потовщення, мало утворять плодових бру­ ньок і надалі легк о можуть ламатися. Для приміської зони Києва рекомендуються такі сорти: яблуні — папіровка, боровінка, донешта, августовська (літні); анто­ новка звичайна, пепін шафранний, слов’янка (осінні); кальвіль сніго­ вий, пармен зимовий золотий, ренет Симиренко, Джонатан (зи­ мові); груші — іллінка, улюблена клана, глива українська, бере зимо­ ва Мічуріна; сливн — ренклод колгоспний, ренклод зе­ лений, венгерка зви­ чайна, ренклод рефор­ ма; вишні — шпанка рання, лотівка, родюча Мічуріна; персики — Київ­ ський ранній, серпне­ вий ранній Олександер. М. ПРИХОДЬКО, старший викладач КДПІ. Н а й м о л о д ш и й житель Всесві ту І зоря новітня наша Всесвіт освітила, Променем сягнула в голубу блакить. В Космосі планета нова — це науки сила. Скоро з Марсом люди будуть говорить! В. ШАРАПА. ФЕЙЛЕТОН. дерево не зрубай, а викорчуй Гниле Портрети їх ви знали. Обидва середнього росту. Тільки один — «крупної кості», широкоплечий, стат­ ний, гладко причесаний, доб­ ре вгодований, елегантно одягнений, рот трішки пере­ кошений гримасою байду­ жості («Плював я на все»). В одному куточку рота ци­ гарка, дим — носом. Це Вя­ чеслав Гамарис. Дуже любив спорт: хто більше з ’їсть (на здоров’ячко йому!), хто довше поспить (в цьому йому рівних не було), довше прогуляє. Любив і добре вмів плавати, особливо на практичних заняттях і на екзаменах. А другий — «дрібнішої кості», одягнений не так, об­ личчя худе, витягнуте, очі за­ спані, дивляться трохи з-під лоба, на голові кущ занедба­ ної рослинності; також завж­ ди з цигаркою і теж дим — носом. Комплекції не спор­ тивної, але спортивний пил мав; дуже любив позичати гроші. Позичав у кожного, віддавав тим, хто міг «потре­ бувати». Та ви вже здогадує­ тесь, хто він. Це Корнієнко Леонід. Обидва з російського відді­ лу мовно-літературного ф а­ культету (страх як не лю ­ били літератури, що, мабуть, їх і здружило). Жили в г у р ­ тожитку. Кімната № 8 — Га­ марис, через буфет кім ната № 12 — Корнієнко. П росипа­ лися десь о 12. В перші дні по стипендії йшли не на л е к ­ ції, а тратити гроші (старо­ ста не відмітить, комсорг мовчатиме, а профоргу і зов­ сім діла немає). П оверталися о першій ночі. Іноді пробува­ ли бешкетувати. А то С лавка помиє ноги, ляже отак «голі- черва» на ліжко, великими , пальцями ніг зірве з вікон занавіски, витре ноги і заспіва. Іноді для акомпанементу Слава кидав на підлогу гра­ фин або бив кулаком по шибці, і як продовження мо­ тиву бряж чали склянки. Але так було, коли був на під­ питку. А коли «божество Діо­ ніса» в нього не вселялося, тоді він вижимав стільці або ж розваж ався гантелями. Інколи приїздили тато — давали гроші, харчі і радили Г л я д и , д и т и н о , н е ба­ луйся, а то я ще з тобою зу­ мію поговорити! У чись , щоб, як я і мама, був учителем! А «дитина» не слухала і... балувалася. Б ула мама і в Льоні. Ди­ вилася І гірко плакала: — Я ж, сину, від себе ко­ пійки відриваю, щоб ти, як і я, був учителем, а ти п’єш! — Можеш не давати, пи­ тиму без твоїх копійок. І пив. Спочатку продав спортивний костюм, потім пальто... а таки пив. Так безжурно хлопці про­ ж или рік. Держава дала гур­ тожиток, стипендію, а на ек­ зам енах хлопці державі нічо­ го н е дали. Як каж уть в народі, що посіяв, те й пожинай. З гур­ тожитку їх «попросили» і стипендії позбавили, як зав­ жди з ледацюгами поступа­ ють. Заш уміли тоді і старо­ ста, і комсорг, і профорг під­ дакнув. Та вже було пізно. Хлопці «розважалися» далі і їх з інституту виставили. Зробили вірно. Але при­ кро, що так трапилося, Доб­ ре, коли це буде їм уроком на майбутнє. Василь ЯР. — К Р О С НА Ч Е С Т Ь Ю В ІЛ Е Ю Біг на середні і довгі дистанції — найбільш розповсю­ джений вид спорту. Він, як обов’язко­ вий норматив, вхо­ дить до комплексу ГПО. З метою популя­ ризації цього виду легкої атлетики з 1 жовтня в інститу­ ті проводиться крос, присвячений 40-й річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. На першому етапі (з 1-го по 20 жовт­ ня) змагатимуться групи. Другий етап, що проходитиме з 20 жовтня по 1 ли­ стопада, підведе під­ сумки змагань на першість інституту. І, нарешті, в змаган­ нях з 1-го по 5 ли­ стопада наша збірна команда захищатиме честь інституту в розиграші першості Сталінського райо­ ну. У змаганнях ві­ зьмуть участь усі студенти, яким за станом здоров’я не протипоказано за­ йматися цим видом спорту. У кросах на пер­ шість факультетів команда - перемож­ ниця визначається по найменшій кіль­ кості часу, показа­ ного десятьма кра­ щими учасниками. Команда - пере­ можниця фіналу Ін­ ститутських змагань визначається по 10 кращих учасникам згідно таблиці очок Всесоюзного коміте­ ту по фізкультуріі спорту 1956 року. Команда факуль­ тету, яка займе пер­ ше місце, буде наго­ роджена перехідним призом ради ДСТ «Буревісник», ДИ­ ПЛОМ ОМ 1-го ступеня і пам’ятним вимпе­ лом на честь Вели­ кого Жовтня. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/86 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова