46 6 413 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/120dfdb75c04ba5cb3645ade0bba7e34.pdf c1bcfeb93af4d2721617ffc02c5a5b7e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1655) (лютий 2016 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 6 (1655) ЛЮТИЙ 2016 РОКУ Фотофакт НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Відбулась зустріч з Міністром освіти і науки України 23 лютого 2016 року в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбувся унікальний для вишу мистецький проект – свій літературний концерт під назвою “Усміхнімось!” викладачам, студентам і гостям НПУ представив Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор університету Анатолій Паламаренко. Вітаємо! Викладачі НПУ вибороли грант Президента України 17 ЛЮТОГО 2016 року Президент Петро Порошен� ко підписав Указ “Про призначення грантів Президен� та України для обдарованої молоді на 2016 рік”. З метою підтримки обдарованої молоді призначено 13 грантів Президента України для реалізації значу� щих творчих проектів у соціальній та гуманітарній сфе� рах у 2016 році. Серед володарів гранту – молоді викладачі відділення соціальної роботи факультету соціально�психологічних наук та управління Леся Мельниченко та проектний консультант Анастасія Ляднева, що вибороли Грант для реалізації проекту “Арт�центр соціально�психологічної реабілітації дітей із зони АТО “BARVA”. Проект спрямований на вирішення проблем психологічного здоров’я дітей, що переміщені до м. Києва із зони АТО, засобами арт�терапії та втілення такого досвіду у підготовку соціальних працівників, що наразі здобувають фах. Це дозволить на базі Центру соціально�психологічної реабілітації дітей із зони АТО готувати все більше фахівців, адаптованих до роботи з наслідками війни. Проект починається вже 1 березня, отож запрошуємо всіх охочих долучитися до цікавої та актуальної новації. Авторський колектив проекту висловлює щиру подяку ректору університету, доктору філософських наук, академіку Віктору Андрущенко та заступнику декана факультету соціально�психологічних наук та управління, доктору філософських наук, професору Аллі Ярошенко за підтримку і сприяння у підготовці до конкурсу грантів. Міжнародна співпраця Розширюємо межі наукового і освітнього співробітництва ДЕЛЕГАЦІЯ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова на чолі з ректором, академіком Віктором Андрущенком, у складі професора Володимира Євтуха і Почесного професора Морітца Гунцінгера відвідали на офіційне запрошення м. Відень (Австрія) та поспілкувалися з колегою і близьким другом пана Морітца, заступником мера Відня Йоханом Графом Гуденусом. Обговорювалися питання співробітництва у галузях освіти і науки між обома країнами. Віктор Андру� щенко наголосив на важливості обміну досвідом та вивченні новацій в австрійській системі освіти. Зустріч пройшла під позитивними векторами подальшого розвитку. За вклад у розбудову міжнарод� ного освітнього простору ректор НПУ вручив пану Йохану нагороду від Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи. 17 ЛЮТОГО 2016 року НПУ імені М. П. Драгоманова з робочим візитом відвідав Міністр освіти і науки України Сергій Квіт. Міністр поспілкувався з керівним корпусом вишу, деканами факультетів та керівниками підрозділів. У контексті реформування галузі освіти Сергій Миронович висловив думку щодо ще тіснішої та більш плідної роботи з науковими і освітніми кадрами Драгомановського університету в аспекті оновлення змісту і стандартів освіти середньої школи та підготовки якісного вчителя ХХІ століття для загальноосвітніх навчальних закладів держави. За словами пана Міністра, НПУ імені М. П. Драгоманова зайняв вагому нішу в освітній сфері для підготовки педагогічних кадрів і здатен стати експериментальним майданчиком для провадження та реалізації європейських освітніх проектів з модернізації навчальних програм, нових освітніх методик, інтеграції науки і педагогічної освіти. Учасники зустрічі обговорили тенденції розвитку педагогічної освіти та завдань університету. Як зауважив ректор вишу Віктор Андрущенко, у планах колективу також розширення діяльності наукових шкіл у вітчизняному і європейському освітньому просторі та отримання університетом статусу дослідницького. �Анонс Кафедра російської та зарубіжної літератури факультету іноземної філології НПУ імені М. П. Драго� манова та Видавничий дім Дмитра Бураго запрошують взяти участь у Міжнародній науковій конференції “Аналіз та інтерпретація художнього тексту: про1 блеми, стратегії, досліди”, яка відбудеться 11�12 травня 2016 р. На конференції заплановано роботу таких секцій: Проблеми – художній світ літературного твору; Стратегії – контекстний та іманентний аналіз худож� нього тексту: можливості та межі; Досліди – аналіз одного твору: М. Гумільов, “И год второй к концу скло� няется…” (до 100�річчя поезії). Для участі у конференції необхідно до 15.03.2016 надіслати заявку за адресою: pakhareva67@mail.ru. “Застосування методу прикладного аналізу поведінки – АВА в системній корекційній роботіз аутичними дітьми” Університет починається з бібліотеки РЕКТОР НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андру1 щенко завжди відводить чільне місце в університеті бібліотеці. За словами очільника, будь�який навчальний заклад, а особливо вищий, починається і завершується бібліотекою як головним сховищем інтелекту цивілізації. Фонд Наукової бібліотеки НПУ налічує понад мільйон видань. У своїх книжкових зібраннях бібліотека має раритетні видання XVIII – початку XX cт. Зберігаються особисті колек� ції професора П. І. Орлика та професора М. М. Заковича. Британською Радою в Україні бібліотеці подароване видан� ня серії “The Millennium Library”. Віктор Петрович разом з директором Людмилою Савенковою оглянули фонди та приміщення для зберіган� ня книг Наукової бібліотеки університету. Ректор пообіцяв поліпшення умов, особливо що стосується відреставрова� них рідкісних видань. Рада ветеранів 26 ЛЮТОГО 2016 р. відбулось засідання Ради ветеранів університету. Шановані ветерани і сту� денти�волонтери під головуванням Миколи Кота обговорили план заходів на другий семестр начального року, серед яких спільне засідання ради ветеранів НПУ і Національної академії внутрішніх справ, проведення лекцій на факультетах нашого вишу, активізація волонтерського сектору, поїздка на Букринский плацдарм. Важливою частиною засідання стало прийняття нових членів Ради вете� ранів, серед яких і учасники АТО. Також під час засідання урочисто привітали з днем народження Василя Тимошенка, члена Ради ветеранів і університетського фотографа, який працює в університеті більше п’ятдесяти років. Співпраця До Всесвітнього дня інформації про аутизм у від� повідності до плану МОН України на базі факультету корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова 5 квітня 2016 року проводиться Міжнародна науково� практична конференція на тему: “Застосування методу прикладного аналізу поведінки – АВА в системній корекційній роботі з аутичними дітьми”. ABA (AppliedBehaviorAnalisis) – корекційна мето� дика, що представлена у світі як ефективний спосіб поліпшення поведінки дітей та підлітків зі спектром аутистичних порушень. У конференції беруть участь: Юлія Ерц – викладач сертифікованих курсів, член міжнародної асоціації поведінкових аналітиків АВАІ, член Ізраїльської асоці� ації поведінкових аналітиків; Тінатін Тчінтчараули – доктор психологічних наук, професор, директор Інсти� тету Розвитку Дитини Державного Університету імені Ілії (Тбілісі, Грузія). Запрошуються студенти, аспіранти, викладачі, науковці в області спеціальної психології, психокорек� ційної педагогіки, реабілітології. Контактна інформація: (067) 4458548, inkluziya@ukr.net “Інноваційні технології в культурній галузі” Драгомановці підписали угоду ДЕЛЕГАЦІЯ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова у складі проректора з дистанційної освіти та інноваційних технологій, професора Анатолія Кудіна і радника ректора, професора Миколи Бойчука відвіда� ла Закарпаття, центри дистанційного навчання НПУ та Навчально�оздоровчу базу на Синевирі. Драгомановці також обго� ворили і підписали угоду про співробітництво з Департаментом освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації щодо підготовки фахівців для роботи в сільській місцевості. За словами ректора Драгомановського університету, професора Віктора Андрущенка, педагогічний виш розширює межі своєї присутності у регіоні і тепер планує виділяти для прийому за цільовими направленнями абітурієнтів, які постій� но проживають у сільській місцевості або селищах місько� го типу і виявили схильність до педагогічної діяльності. Чимало студентів�драгомановців із Закарпаття успішно продовжили навчання в столичному виші після закінчення підготовчих курсів та центрів дистанційного навчання у своїй місцевості. Тепер кращі спудеї отримали можливість навчатися в університетах Естонії, Франції, Німеччини. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова у першу чергу сьогодні сконцентрова� ний на пошук та навчання талановитих дітей саме з глиби� нок нашої України, які в майбутньому зможуть повернути� ся на свою малу батьківщину та докласти усіх зусиль для розвитку свого краю. За новою угодою драгомановці готуватимуть для Закарпаття фахівців у сфері іноземних мов, трудового навчання і фізичної культури, корекційної педагогіки та ін. До Міжнародного дня рідної мови Кафедра культу� рології факультету філософської освіти і науки Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова запрошує взяти участь у Міжнарод� ній науковій конфе� ренції “Інноваційні технології в культурній галузі”, яка відбудеться 7 квітня 2016 р. Конференція має на меті привернути увагу науков� ців до нового культурного простору і його взаємодії з інноваційними технологіями. Під час заходу відбудеть� ся обговорення таких питань, як демократизація куль� турного процесу і поява нових форм інтелектуальної праці, вплив гуманітарних технологій в соціально�еко� номічний розвиток суспільства, формування креатив� них індустрій, нові освітні стратегії сучасності, медіа� простір як культурний простір, інновації в культурі як фактор особистісного росту, гейміфікація і культура, смарт�суспільство. Реєстрація учасників та прийом тез до 21 берез1 ня 2016 року. Матеріали конференції будуть надруковані у книзі “Культурологічний альманах. Випуск 2”. Деталі: filosof.npu.edu.ua. 2 ЛЮТИЙ 2016 �Вітаємо! К Р А Щ І Всеукраїнський Тижневик “Освіта” традиційно підбив підсумки 20151го року, в якому вагомий вне1 сок в освітній галузі зробили науковці і викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова. Університетська бага1 тотиражка із задоволенням публікує імена драго1 мановців, які потрапили в щорічний рейтинг “Кра1 щий освітянин” авторитетного видання. Експерти тижневика відзначають: рейтинг має цікавий психолого�соціологічний портрет 2015�го освітянського року в подіях і особах. У порівнянні з попередніми роками в ньому чомусь поменшало імен педагогів�практиків. Побільшало імен і справ управлінців, керівників ВНЗ, помічених і високо оцінених у своїх колективах. “Вперше надійшло дуже багато прекрасних обґрунтувань і характеристик різних педагогічних часописів, імен журналістів, які спеціалізуються на освітянсь� кій тематиці. Свідчить це, безперечно, про те, що педагогічна спільнота спрагло потребує “трибун” і “мікрофонів” для опри� люднення позицій, для обміну ідеями, для обґрунтування вчинків, поглядів, досягнень. І що таких трибун не буває бага� то. Вперше серед кращих освітян, названих читачами газе� ти, – активісти соцмереж, провайдери гугл�технологій, засновники української платформи онлайн�освіти”, – підкре� слено у газеті. Віктор Андрущенко, ректор університету; за книгу� дороговказ “Учитель, якого чека� ють. (Польові педагогічні нотатки)” визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Залиш мені в спадщину думку найвищу”. Анатолій Авдієвський, художній керівник Академічно� го українського народного хору імені Григорія Верьовки; за кон� цертні програми, що виховують український патріотизм та підно� сять роль української культури в світі визнано кращим освітянином року лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. Надія Адаменко, заступник директора Інститу� ту філософської освіти і науки; за винятково креативну організацію ІІ всеукраїнської олімпіади з філосо� фії для школярів визнано кращим освітянином року, лауреатом від� знаки “Залиш мені в спадщину думку найвищу”. Богдан Андрусишин, проректор з навчально�мето� дичної роботи гуманітарних інсти� тутів; за активну промоцію актуаль� них навчально�наукових напрямів “Освітнє право” та “Правова освіта” визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Лиш Храм збу� дуй”. Тетяна Андрущенко, завідуюча кафедри етики і естетики, Людмила Вовк, завідуюча кафедри теорії та історії педагогіки; за пролонгацію і системне ведення на сторінках “Освіти” публіцистичного циклу “Педагогічне шевченкознавство” визнано кращими освітянами року, лауреатами відзнаки “Засвіти вогонь”. О С В І Т Я Н И Володимир Бондар, директор Інституту педагогіки і психології; за сподвижництво у інтеграції навчальних програм з зарубіжними моделями педагогіч� ної освіти, за просування персо� нальних виставок магістрантів інституту в іноземних університе� тах�партнерах визнано кращим освітянином року, лауреатом від� знаки “Засвіти вогонь”. Анатолій Висоцький, директор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка; за сподвиж� ництво у просуванні навчальної дис� ципліни “Українська мова” в універ� ситетах Канади, США, Аргентини, Бразилії, Словаччини, Польщі, Угор� щини, Естонії визнано кращим осві� тянином року, лауреатом відзнаки “Лиш Храм збудуй”. Наталія Дем’яненко, завідуюча кафедри педагогіки і психології вищої школи; за прове� дення інноваційних заходів в межах міжнародних освітянських форумів, впровадження методики тьюторства в практику вищої педа� гогічної школи визнано кращим освітянином року, лауреатом від� знаки “Лиш Храм збудуй”. Іван Дробот, директор Інституту філософ� ської науки і освіти; за розвиток інтенсивних експериментів культу� рологічної освіти, підтримку проек� тів неформальної педагогіки виз� нано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Залиш мені в спадщину думку найвищу”. Віктор Жадько, письменник; за безпреце� дентний багатоплановий проект� презентацію в соцмережах, ЗМІ та на зустрічах зі студентством досягнень в освіті і культурі суча� сного Китаю визнано кращим освітянином року лауреатом від� знаки “Засвіти вогонь”. Алла Зернецька, директор Інституту іноземної філології; за сподвижництво у розбудові можливостей мас� штабного англомовного середо� вища для майбутніх викладачів іноземної мови, наповнення нав� чального процесу сучасними інформаційними системами виз� нано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. Людмила Михалик, прес�секретар університету; за сподвижництво у створенні єди� ного комунікативного медіапро� стору з широким колом ЗМІ для оперативного інформування про досягнення та інновації у флагмані вищої педагогічної школи визнано кращим освітянином року, лауреа� том відзнаки “Залиш мені в спад� щину думку найвищу”. Сергій Русаков, редактор газети “Педагогічні кадри” НПУ; за сподвижництво у створенні сучасного іміджу універси� тетського часопису визнано кращим освітянином року, лауреатом відзна� ки “Лиш Храм збудуй”. Н П У Людмила Савенкова, директор Наукової бібліотеки НПУ; за створення електронної колекції оцифрованих видань та представлення її до проекту “Все� світня цифрова бібліотека” визнано кращим освітянином року, лауреа� том відзнаки “Засвіти вогонь”. Володимир Сергієнко, завідувач кафедри комп’ю� терної інженерії; за розробку та впровадження в навчальну прак� тику магістерської програми “Освітні вимірювання” визнано кращим освітянином року, лауре� атом відзнаки “Залиш мені в спад� щину думку найвищу”. Віктор Синьов, директор Інституту корекцій� ної освіти; за реформаторські під� ходи до розробки нових навчаль� них планів і програм з корекційної педагогіки у зв’язку з тенденцією збільшення школярів з особливи� ми потребами визнано кращим освітянином року, лауреатом від� знаки “Лиш Храм збудуй”. Володимир Сиротюк, завідувач кафедри методики навчання фізики та астрономії, головний редактор журналу “Фізи� ка та астрономія в школі”; за нова� торство у поширенні та впрова� дженні інноваційних педагогічних технологій визнано кращим освітя� нином року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. Олександр Сушко, директор Інституту історичної освіти; за сподвижництво в утвер� дженні історичної правди, залученні студентства до дослідження раніше заборонених тем, написання бака� лаврських та магістерських робіт з проблематики новітньої історії Укра� їни визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Народ мій завжди буде”. Олексій Тимошенко, директор Інституту фізичного виховання і спорту; за сподвиж� ництво у розробці та поширенні здоров’язберігаючих педагогічних методик, вдосконалення освітніх стандартів навчальної дисциплі� ни “фізичне виховання” визнано кращим освітянином року, лауреа� том відзнаки “Народ мій завжди буде”. Марія Шеремет, заступник директора Інституту корекційної педагогіки та психології; за обґрунтування актуальності розвитку навчальних проектів з соціальної адаптації випускників спецшкіл та реабілітаційних можли� востей обслуговуючої праці визнано кращим освітянином року, лауреа� том відзнаки “Малиновий дзвін душі”. Алла Ярошенко, директор Інституту соціальної роботи та управління; за сподвиж� ництво у розбудові волонтерського руху в студентському середовищі визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Малиновий дзвін душі”. * Посади вказані станом на кінець грудня 2015 р., коли формувався рейтинг. ЛЮТИЙ 2016 3 �Нові видання Нові видання Педагогічна творчість,майстерність, професіоналізм у системі підготовки освітянських кадрів: здобутки, пошуки, перспективи ПІДГОТОВЛЕНА авторським колективом монографія “Педаго1 гічна творчість, майстерність, професіоналізм у системі підго1 товки освітянських кадрів: здо1 бутки, пошуки, перспективи” (керівник – професор Н. В. Гузій) присвячена 25�річчю кафедри педагогічної творчості Національно� го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. У монографії акумульовано результати досліджень провідних українських вчених та їх наукових шкіл щодо багатоаспектної пробле� ми високоякісної ефективної про� фесійної праці освітянських кадрів. Саме педагогічна творчість, майстерність, про� фесіоналізм постають у дослідженні тими акме� модусами самотворення людини в педагогічній сфері життєдіяльності, які трансформуються у способи наукової рефлексії їх сутнісних, феноме� нологічних, процесуально�динамічних, організа� ційно�технологічних характеристик. Три розділи монографії послідовно й логічно вмотивовано вибудовують динамічні ряди висвіт� лення проблеми творчості, майстерності, профе� сіоналізму освітянських кадрів як фундаменталь� ної стратегії інноваційного розвитку педагогічної освіти в умовах трансформаційних змін категорі� Наукова розвідка про Рудольфа Краєвсього альної сутності і змістових пара� метрів високоякісної праці педа� гога у сучасному понятійному про� сторі науково�теоретичних та тех� нологічних засад творчого профе� сійного зростання фахівців освіт� ньо�виховного профілю у педаго� гічних навчальних закладах. Узагальнення основних кон� цептів монографічного досліджен� ня сприяє ствердженню мета� принципу синергії як основи загальнонаукової трансдисциплі� нарності, науково�педагогічної людиноцентрованості. У роботі презентовано оригінальні концеп� туальні ідеї, моделі, підходи, тех� нології, які вибудовуються у сучасну фундамен� тальну стратегію модернізації професійної підго� товки фахівців освітньо�виховного профілю та розкривають дієві засоби активізації процесів їх творчого розвитку, професійної самореалізації, формування індивідуального стилю, педагогічної майстерності та культури професійної поведінки. Монографію адресовано науковцям, виклада� чам вищих навчальних закладів та установ після� дипломної освіти, педагогам�практикам, упра� влінським кадрам освітньої галузі. Козинець О. В. Рудольф Ген1 ріхович Краєвський: особистість, учений, дефектолог : монографія / О. В. Козинець ; за ред. В. М. Синьова. – К., 2015. – 184 с. Наприкінці 2015 року у видав� ництві НПУ імені М. П. Драгоманова було видано книгу з історії дефекто� логії викладача кафедри логопедії факультету корекційної педагогіки та психології. Монографію автора присвячено життєвому й творчому шляху Рудольфа Генріховича Кра� євського (1897–1980), відомого українського вченого�дефектолога, який займався дослідженням проблем сурдопедагогіки та логопе� дії. Матеріал представлений за принципом ретроспективного ана� лізу передумов становлення Р. Г. Краєвського як особистості, педа� гога та вченого�дефектолога. Окреслено основні аспекти життя ученого, його громадська діяльність, напрямки науково�педагогіч� ної діяльності та описано історичний період, протягом якого науко� вець працював на дефектологічному факультеті Київського дер� жавного педагогічного інституту імені О. М. Горького. Оприлюдне� но раніше невідомі сторінки з біографії та творчості вченого, здій� снено аналіз невідомої наукової спадщини науковця. Монографія орієнтована на викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться історією корек� ційної педагогіки та спеціальної психології. Ознайомитися з книжкою можна в Науковій бібліотеці НПУ імені М. П. Драгоманова. Культурне життя університету Анонс У НПУ відбудеться “Ярмарка вакансій – 2016” PRO_ЧИТАННЯ ФОТОВИСТАВКИ КРИЛАТОВА 22 лютого в арт1просторі “Sklo” відбулось відкриття фотовиставки Сергія Крилатова “Безмежність душі”. Це перший захід фото1 художника в незалежній Україні, який привер1 нув увагу дипломатів, діячів культури і освіти. У світі фейків і мемів фотовиставка – наче подих свіжого повітря. Сьогодні фотографом вва� жає себе ледь не кожен другий. Для цього є різні можливості: доступність камери, комп’ютерні програми, які приховують недоліки в майстерно� сті фотографа, запит суспільства на візуальну орі� єнтацію. Сергій Крилатов, за словами кураторки виставки Людмили Михалик, не застосовує у своїх роботах славнозвісний Fotoshop. Фотоху� дожник віддає перевагу оптиці і витримці. Коли потрапляєш в арт�простір, то маєш можливість створити власну виставку. На відкрит� ті відвідувачі затримувались біля кожної світлини і намагались уважно їх вивчити. Інколи лунала думка, що бракує підписів до фото. Я пропоную інший спосіб перегляду виставки. Точка відліку – перша фотографія, що біля входу в арт�простір. Від неї слід почати пересування звичним для себе темпом. Серфінгуйте. Не бійтесь такої практики прочитання виставки. Наче переглядаєте стрічку Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 новин, але насправді пройдете лінію життя. Не концентруйтесь на одній світлині, створіть в уяві загальний образ всіх представлених робіт. Напри� кінці цієї лінії на вас чекатиме улюблена робота самого фотохудожника. Вона знаходиться в останньому залі біля скляних дверей і є програм� ною для виставки “Безмежність душі”, так як вті� лена на афіші заходу. Під час відкриття Сергій Крилатов зізнався, що київські галереї не проявили ініціативу в орга� нізації виставки, пояснюючи це відсутністю пер� формативності в його роботах. Але не випадково куратором виставки стала поетка, викладачка Людмила Михалик, яка наразі працює над канди� датською дисертацією з філософії, а підтримали проведення заходу модератори арт�простору, які є студентами філософії і культурології. Вони змо� гли розгледіти інший бік творчості фотохудожни� ка, тому розташували авторські роботи близько одну до одної, щоб відвідувач не мав простору для осмислення кожної світлини, а осмислював вже загальний образ. Сергій РУСАКОВ Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Михалик Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua НАЦІОНАЛЬНИЙ педагогічний універси� тет імені М. П. Драгома� нова запрошує потен� ційних роботодавців державної та приватної форм власності до уча� сті у “Ярмарці вакансій – 2016”. Захід відбудеть� ся 21.04.2016 року, з 9.00 до 15.00 за адресою м. Київ, вул. Пирого� ва, 9 (центральний корпус університету). Організаторами виступа� ють Відділ професійно�кар’єрної орієнтації та працевлаштування Навчально�методичного центру університету та Київський молодіж� ний центр праці Київської міської державної адміністрації. Ярмарка вакансій – це реалізація одного зі стратегічних напрямків діяльності нашого університету, спрямована на створен� ня найкращих умов для спілкування провідних роботодавців та сту� дентської молоді в режимі реального часу. Під час заходу потенцій� ний роботодавець зможе здійснити добір висококваліфікованого фахівця�випускника університету для працевлаштування. Для участі у заході зацікавлені особи можуть звернутися за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9, каб. 26. Тел.: (044) 239�30�27, моб. 067�088�8415. Е�mail: career@npu.edu.ua, Irina_Voituk@ukr.net Ірина ВОЙТЮК gazeta@npu.edu.ua Ви можете надіслати матеріали, світлини, коментарі та пропозиції на електронну скриньку газети “Педа1 гогічні кадри”. Про заходи вашого навчально1 го підрозділу, переможців та лауре1 атів різних конкурсів, творчість сту1 дентів і викладачів повинен дізна1 тись весь університет! Втрачений студентський квиток, виданий на ім'я Олег Андрійович Замятін, вважати недійсним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛЮТИЙ 2016 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1655) (лютий 2016 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 6 (1655) (лютий 2016 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2016. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/217 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0c174b3feb589d1c6392693d03ce3bab.pdf cd789e7b40bf9546274f3ad240bdfafa Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 7 (1617) ВЕРЕСЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Дорогі студенти, викладачі та співробітники університету! ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ – знаковий день для всіх освітян – для тих, хто вчиться і викладає, студентів і викладачів, які ведуть молодь до Країни Знань. Сьогодні я з радістю вітаю першокурсників з початком нового навчального року. Бажаю натхнення та терпіння, адже здіймання до Знань є процесом копі+ тким і тернистим. Проте знання, отримані в нашому університеті, стануть по+ трібними вам у професійному та особистому житті. Хочу висловити вдячність всім викладачам та співробітникам університету за роботу і радий зустрічати вас після літніх відпусток із запалом в очах і готових до нових наукових та творчих звершень. А це вкрай потрібно для нашого подальшого поступу та отримання університетом статусу дослідницького. 2011 рік є знаковим для всієї країни, адже Україна святкує 20+річчя своєї Неза+лежності. Наш університет готує учителя+патріота, ми одні з перших поча+ ли викладати історію України з національних позицій і нових методологічних під+ ходів. Радий, що привносимо свій вклад у становлення та розвиток незалежної України. Також цей рік є знаковим для нашого університету, адже ми святкуємо 170 років від дня народження справжнього патріота, духовного вчителя україн+ ців, вченого – Михайла Драгоманова! З новим навчальним роком! Ректор Віктор АНДРУЩЕНКО, член�кореспондент НАН України, академік НАПН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Поповнення драгомановської родини Нагорода АНДРІЙ ДЕМИДЕНКО – ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРОФЕСОР УНІВЕРСИТЕТУ НА УРОЧИСТОМУ ЗАСІДАННІ Вченої ради університету було вручено аксесуари Заслуженого професора НПУ імені Михайла Драгоманова тому, хто, за словами ректора Віктора Андрущенка, “своєю творчістю відлунює душу народу” – поету Андрієві Демиденку. Андрій Демиденко – український поет+ пісняр, народний артист України, заслуже+ ний діяч мистецтв України, академік, про+ фесор, лауреат міжнародних премій. Автор понад 180 наукових праць, присвячених національному фольклору та проблемам ОСОБЛИВУ НАГОРОДУ від Драго� мановського університету на урочистому засіданні Вченої ради вишу отримав митець, людина, яка виховує кожним сло� вом, – Анатолій Авдієвський. Ректор уні� верситету Віктор Андрущенко назвав його “високої тональності камертоном, за яким можна звіряти і власні доробки, і власні прорахунки”. З приємним подивуванням та теплими словами висловив Анатолій Тимофійович подяку педагогічному уні� верситету: “Це велика насолода – працюва� ти з любов’ю на користь свого народу”. СТУ ДЕНТИ СПІВАЛИ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТІВ українознавства. Автор багатьох науково+ популярних статей, історичних розвідок, радіо+ і телелітературних досліджень. Андрій Петрович – творець фундаменталь+ ної документальної книги про Михайла Грушевського “Великий українець”. До то+ го ж він підготував і видав усю спадщину Михайла Грушевського, редактор і упо+ рядник “Історії України в народних думах і піснях”. Вже у восьмому класі Андрій Деми+ денко почав друкуватися у “Київській пра+ вді”. На літературний шлях юного поета благословив Андрій Малишко, коли той приніс у журнал “Дніпро” добірку своїх віршів. Малишко прочитав рукопис і сказав: “Я бачу вашу літературну стежку – вона аж дзвенить!”. Андрій Демиденко – автор текстів близько 750 пісень, серед яких “Вічний Київ”, “Батьківський поріг”, “Гуцулка+гуцулян+ ка”, “Україночка”, “Хрустальные цепи”, “Не мовчи”, “Васильки”… Пісні Андрія Демиден+ ка виконували Юрій Гуляєв, Микола Кондратюк, Йосип Кобзон, Юрій Богатиков, Алла Пугачова, Софія Ротару, Раїса Кириченко, Назарій Яремчук, Таїсія Повалій. Нам пощастило, адже видатний поет+пісняр працює в Драгомановському універ+ ситеті вже багато років і до того ж веде літературну студію, творчій доробок якої нещо+ давно було опубліковано в збірці “Протуберанці слова”. 20 ЧЕРВНЯ 2011 р. в Україну з офіційним візитом завітав Прези� дент Китайської народної респу� бліки. Привітати делегацію з Китаю, виступивши перед керівни� ками двох держав – Віктором Яну� ковичем та Ху Цзінтао, запропону� вали хору іноземних студентів Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова. Цей хоровий колектив, створе� ний у 2005 році в Інституті мистецтв НПУ, унікальний у своє� му роді. Адже у складі хору китайські студенти – майбутні фахівці з музичної педагогіки. Репертуар колективу насичений музичними композиціями різних епох і стилів від старовини до сучасності. Позитивний імідж Драгомановського університету, що відгукується популярністю дале� ко за межами України, зібрав у стінах вишу кращих студентів з різних країн світу, тому не випадковим є функціонування такого творчого колективу в університеті. Іноземні студенти� китайці співають українські та китайські народні пісні в оригіналі й авторських обробках, екс� периментують з композиціями та відточують власну виконавську манеру. Завдяки невтомній праці художнього керівника хору – кандидата педагогічних наук, доцента Інни Коваленко та концертмейстера Олени Іванової склад колективу щороку лише поповнюється. Студенти із зацікавленістю відвідують репетиції, а виступ перед очільниками двох держав мав для них осо� бливе значення. Після концертної програми, що включала китайські та українські народні пісні, твори сучасних китайських композиторів, керівник КНР поспілкувався з учасниками колективу, поцікавився їхнім студентським, молодіжним життям в Україні. Пан Цзінтао висловив споді� вання на майбутні дружні стосунки між двома країнами і на те, що музика як велика об’єднав� ча сила зіграє у цьому не останню роль. Ювілей Гордість універитету Першокурснику Душа формується мистецтвом Михайло Драгоманов Студенство варто берегти! стор. 2 стор. 4, 5 стор. 7 �УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ РЕЙТИНГ “ДУША ФОРМУЄТЬСЯ МИСТЕЦТВОМ” 2011 РІК Президентом України Віктором Януковичем проголошено роком знань, інте+ лекту і науки. Приємно зауважити, що наш уні+ верситет гідно розпочав його здійснення. Мате+ ріали щодо надання НПУ імені М. П. Драгоманова статусу дослідницького вже розглядаються у Міністерстві, а науковці вишу продовжують невпинно працювати задля утвер+ дження підстав для цього статусу. 29 червня 2011 р. на урочистому засіданні Вченої ради університету було названо і нагоро+ джено найкращих з колективу університету, що за університетським рейтингом 2010/2011 нав+ чального ріку стали переможцями у різних номі+ націях. У номінації “Кращий викладач” дипломом І ступеня за видатні особисті наукові і навчаль� но�методичні досягнення, внесок у становлення університету як дослідницького закладу нагоро+ джено проректора з наукової роботи, завіду+ вача кафедри філософії, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Української академії політичних наук, доктора філософських наук, професора Григорія Волинку. ЦІ СЛОВА ректора НПУ імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка стали вдалим висловлюванням до зустрічі ректорату з митцями'драгомановцями. Серед запрошених були Герой України, генеральний директор та головний диригент Націо� нального заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Анатолій Авдієвський, народний артист України, заслужений діяч мистецтв Зеновій Корінець, Герой Укра� їни, народний артист Анатолій Паламаренко, народні артисти України Тамара Стратієнко, Андрій Демиденко, Олександр Гурець, заслужена артистка України Ольга Чубарєва, заступники прорек� тора�директора Інституту мистецтв НПУ Анатолій Болгарський та Тетяна Завадська, директор Центру культури та мистецтв Ірина Савченко, заступник директора Центру культури та мистецтв, художній керівник Народного вокального ансамблю “Купава” Євгенія Чугунова. Віктор Андрущенко вручив митцям високі нагороди вишу, але найвищим здобутком для шанованих гостей стали увага та натхнення. І студенти, і професорсько�викладацький склад, і адміністрація докладають максимум зусиль для розвитку і престижу університету. Той рівень, який зараз має Драгомановський університет, та ті традиції, що сформувалися за його багаторічну історію, – все завдяки ціле� спрямованій роботі злагодженого професійного колективу, який уже давно переймається не� лише матеріальними речами. “Наші студенти, – зауважив ректор, – не навчаючись у консерва� торіях, виборюють призові місця на міжнародних мистецьких конкурсах, натхненні високими здобутками своїх викладачів – заслужених і народних артистів України. Адже жоден інший педагогічний виш не може похвалитися такою плеядою творців. А світ лише через мистецтво здатний пропагувати віру, надію і любов”. За теплі слова від усього професорсько�викладацького складу Інституту мистецтв подя� кував його директор Анатолій Авдієвський, запевнивши присутніх, що щире слово завжди окрилює, наповнює душу просвітленням, і лише з такою душею можна виховувати Людину. Людмила КУХ, прес'служба університету Інтерв’ю АЛЬОНА БОРЯК: “Займаюся музикою все життя” У номінації “Краща кафедра” дипломом І ступеня за практичну реалізацію теоретичних засад управління та євроінтеграції в універси� теті нагороджено кафедру управління та євроінтеграції Інституту соціології, психології та управління; завідувач кафедри – перший проректор університету, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії політичних наук, доктор філософських наук, професор Володимир Бех. “Перемога нашої кафедри серед 110 кафедр університету є важливим визнанням і новим етапом у діяль� ності, – розповів у інтерв’ю газеті Воло+ димир Бех, – нещо+ давно ми випустили гарну книжку про кафедру, де підвели підсумки за сім років роботи. Вони дуже вагомі, наприклад, нашими колегами було захищено 26 кандидат� ських і докторських дисертацій, які пройшли через кафедру і нашими співробітниками захи� щені. Написано 26 теоретичних монографій за головними напрямами розбудови управління освітою. Наші два часописи – “Нова парадигма” і “Гілея” – зареєстровані у світових мережах. Ми остаточно оформили чотири науково�методичні комплекси за спеціальностями, які ведемо. Наукові статті ми не рахуємо, бо 4�5 статей за рік є нормою для науковця. Тому робота на кафедрі ведеться плідно, і оскільки Драгомановський університет поступово набу� ває статусу дослідницького, а це вже зовсім інше, нове життя, то ми до нього наполегливо готуємось. Цьогорічна перемога кафедри ще раз демонструє – ми рухаємось у вірному напрямку”. У номінації “Кращий Інститут” за значні наукові досягнення, поглиблення міжнародного співробітництва та ефективну економічну діяль� ність дипломом І ступеня та перехідним кубком нагороджено Інститут соціології, психології та управління – директор Інституту, член+ко+ респондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор історичних наук, про+ фесор Володимир Євтух. 2 НЕЩОДАВНО Альона Боряк привезла з італійського конкурсу молодих виконавців ІІІ премію. Альона – сту� дентка IV курсу Інститу� ту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова (кафе� дра фортепіанного виконавства та художньої культури, клас профе� сора Тетяни Завадської). Це не перша перемога піаністки. Вона була відзначена на IX Між� народному фестивалі слов’янської фортепіанної музики (Мелітополь, 2008 р. – диплом лауреата), І фестивалі диригентського мистецтва “Музична Таврія” (Херсон, 2009 р. – грамота кращого концертмейсте� ра конкурсу), IV Міжнародному конкурсі “Санкт�Петербург у дзерка� лі світової музичної культури” (Санк�Петербург, 2010 р. – І премія), Всеукраїнському фестивалі�конкурсі (Харків, 2010 р. – I премія). Студентка поділилася враженнями від змагань та Італії загалом. – Альоно, розкажіть, будь ласка, детальніше, як Ви потрапили на конкурс. Що саме це були за змагання? – Це XІV Міжнародний конкурс молодих виконавців “Pietro Argento” у місті Gioia dell colle в Італії. Завдяки великій мережі Інтер� нет ми подали заявку та потрапили до числа конкурсантів, серед яких були юнаки і дівчата з різних країн світу. Важко навіть назвати їх кіль� кість. Півроку підготовки конкурсної програми – і ось вона – Італія. У змаганнях був зазначений ліміт – до 25 хвилин. Я виконувала три твори. Така програма складається за стандартом: класична соната, п’єса, етюд і обов’язково твір українського композитора. – Відомо, що у таких конкурсах зазвичай беруть участь сту� денти консерваторій. Чи важко було змагатися з такими конкур� сантами? Рецензія – Так, тут були представлені зарубіжні консерваторії, і звичайно, це зовсім інший рівень підготовки – більш професійний та високий. Наш Драгомановський університет у першу чергу готує вчителя, тому й спрямованість навчальних дисциплін у нас педагогічна. Але натхнен� на праця наших викладачів, наставників плекає молоді таланти, робить студентів талановитими, високодуховними особистостями, інтелектуалами, допомагає їм удосконалювати виконавську майстерність. Звичайно, мріялось про перемогу, і мені дуже приємно, що мої здібності оцінили в Італії. – Які враження привезли з Італії? Напевно ж з’явилося багато нових друзів? – Враження найкращі. Особливо щодо організації самих змагань. Я вже побувала на багатьох подібних конкурсах і в Україні, і в Росії, але Італія – це щось особливе. Навіть у самому театрі, де проходив кон� курс, панувала атмосфера високої духовності та естетики. Захоплюва� ли товариські стосунки між учасниками. Кожен з нас знайшов там дуже багато друзів. Досі обмінюємося досвідом, розповідаємо один одному про різні змагання, в яких брали участь. Вдалося навіть познай� омитись з головою журі конкурсу з італійської Академії музики (м. Імала), – сподіваюсь якось потрапити до нього на майстер�клас. – Ви обрали місцем свого навчання саме педагогічний універси� тет – плануєте пов’язати своє життя з вчителюванням? Чи, можливо, в майбутньому ступите на стежку професійного музиканта? – Я займаюсь музикою все життя і хочу з нею бути й надалі. Щоб працювати вчителем, не потрібно відмовлятися від музики. Навпаки, мистецтво – невіддільна частина вчительської професії. Воно надихає, гармонійно розвиває людину. Впевнена, що музика мені лише допома� гатиме в житті. Розмовляла Людмила КУХ, прес'служба університету СЯЙВО МОЛОДОЇ ДУШІ Протуберанці слова. Поезії, проза, гумор / упорядкування В. П. Андрущенка, А. П. Демиден� ка ; [вступ. статті Віктора Андрущен� ка, Андрія Демиденка]. – К. : Вид�во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – 330 с. Поет – борець, що кличе вiйсько в битву I першим йде в запеклу битву сам. А. Малишко НЕЩОДАВНО відбулась презентація збірки “Протуберанці слова”, яка представляє найкращі твори однойменної літературної сту� дії Драгомановського вишу. У цьому році виповнюється 65 років діяльності літстудії, і за цей час тут розпочали творчий шлях та пов’я� зали своє життя представнику обдарованої молоді. Серед них ті, які з часом увійшли в історію як незабутні літературні генії – Андрій Малишко, Тодось Осьмачка, Олександр Корнійчук, Юрій Збанаць� кий, Павло Глазовий, Любов Забашта, Федір Маківчук, Микола Наг� нибіда, Микола Олійник, Марія Познанська, Марія Пригара, Василь Чухліб та багато інших поетів і прозаїків. “Протуберанці слова” – збірка, яку автори проекту та упорядники охрестили “одухотвореною”, передовсім це через те, що збірка здебільшого складається з поезії, яка є мистецтвом слова, виповненим енергією “аристократизму духу”, або, як пише Ліна Костенко, “Поезія – це завжди неповторність, / Якийсь безсмертний дотик до душі”. Саме поезiя здатна знаходити вiдгук у душах iнших, хвилювати або стискати кулаки. Звiсно, кожен сприймає її по�своєму, бо ми й самi всi рiзнi. Але всіх об’єднує молодість, почуття. За твердженням суча� сного поета Юрія Андруховича, “поезія – це виключно дуже молодий стан душі, це перший дотик, перше кохання”. Тому діяльність літстудії в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова є вкрай важливою і стратегічною. “Талановитих поетів у нас багато, головне – вчасно помітити”, – говорить Андрій Демиденко, керівник студії. Драгомановський університет готує Вчителя – джерело націо� нального і планетарного досвіду, народних традицій, мовної культури, естетичного сприйняття дійсності. А поезiя – це не тiльки вiршi, як дехто помилково вважає, це спосiб свiтосприйняття. “Педагогіка і мистецтво – два крила, на яких тримається наш університет. Предме� том нашої незмінної гордості є молоді митці, літературні таланти нашої Альма Матер”, – пише у вступній статті Віктор Андрущенко. Книга має два символічні розділи – “Лебедині сурми” та “У вінку історії”. До першого увійшли молоді сили літстудії з їх веснянковим драйвом. Доробок другого наснажують сповідальні твори незабутніх письменників, колишніх студійців, що стали славою та історією нашо� го Драгомановського університету і всієї України. Також слід зазначити, що видання є гордістю поліграфічного виконання нашого видавництва. Тому книжка буде гарним подарун� ком для кожного драгомановця, для всіх тих, хто цікавиться нашим університетом та мистецтвом слова. Сергій РУСАКОВ ВЕРЕСЕНЬ 2011 �ВСТУПНА КАМПАНІЯ 2011 КОЖНОГО ЛІТО двері університету відкриваються для великої кількості абітурієнтів, які подають документи та бажають потрапити на навчання до Драгомановського вишу. В той час як студенти+дра+ гомановці відпочивають на набираються сил після сесій та готуються до навчання, вчорашні школярі активно атакують приймальну комісію та роблять найважливі+ ший крок у своєму житті – обира+ ють спеціальність, з якою хочуть пов’язати своє життя. Робота приймальної комісії пройшла на високому рівні завдя+ ки керівництву університету, приймальній комісії та штабу “Абі+ турієнт”, який створений задля якісної та швидкої роботи прий+ мальної комісії в університеті, члени штабу – студенти вишу – ведуть роз’яснювальну роботу серед вступників, спілкуються з їхніми батька+ ми, консультуючи про навчання в універ+ ситеті та історію, розвиток і можливості нашого навчального закладу. Вони супроводжують абітурієнтів до пунктів прийому документів, допомагають уком+ плектувати всі потрібні папери, забезпе+ чують обрахування середніх балів ате+ статів і дипломів. Лише за кілька перших днів прийому документів до Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова на денну та заоч+ ну форму навчання за освітньо+кваліфікаційним рівнем “бакалавр” подано близько двох тисяч заяв. Вступників, які хочуть продовжити свою освіту за освітньо+кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” – понад чотириста, “магістр” – більше двохсот. Поглянути на роботу приймальної комісії НПУ імені М. П. Драгома+ нова та поспілкуватись зі вступниками у виш навіть завітав перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту Євген Суліма. Євген Суліма безпосередньо поспілкувався зі вступниками, їхніми батьками, які схвально відгукнулися на оперативну роботу приймаль+ ної комісії. Разом з ректором Віктором Андрущенком Євген Миколайович відвідав аудиторії, де відбувається реєстрація, пересвідчився у їх належному технічному забезпеченні, поцікавився часовими рамками, протягом яких абітурієнт може подати документи для вступу, ознайомився з роботою системи “Online реє+ страція абітурієнтів – 2011”. Завдяки чіткому виконанню функцій кожного техніч+ ного секретаря, людини, причетної до приймальної комісії, під час вступної кампанії в університеті не вини+ кало черг, не було незадоволених та ображених. Саме завдяки злагодженій роботі приймальної комі+ сії ми розпочинаємо новий навчальний рік з чудовим та яскравим новим першим курсом, адже до драгоманов+ ської родини потрапляють ті, хто має покликання і гото+ вий стати Вчителем. П РА К Т И К А В З А К А Р П А Т Т І чолі з головою Василем Щурем, також директор Національного природного парку “Синевир” Мико� ла Дербак та його заступник Мирон Цюбик. Навчально�оздоровчий центр Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова розташовуватиметься у трьохповерховому примі� щенні лісництва, оснащеному всією потрібною інфраструктурою, на території Національного при� родного парку. За словами директора Інституту при� родничо�географічної освіти та екології Віталія Петровича Покася, силами університету в будинку були проведені ремонтні роботи, щоб якнайкраще облаштувати студентське життя, створити хороші умови для роботи і для відпочинку. З цього року у Межигірському районі Закарпат� ської області функціонуватиме навчально�оздоров� чий центр НПУ імені М. П. Драгоманова для прове� дення практик студентів природничих спеціально� стей. У результаті плідної роботи керівного складу вишу та дирекції Інститутів вдалося відкрити таку структуру, що розширить можливості спудеїв. Центр урочисто відкрили ректор Віктор Андру� щенко, проректор з економіки та організації нав� чально�виховної роботи Олег Падалка, директор Інституту природничо�географічної освіти та еколо� гії Віталій Покась і завідуючий кафедрою зоології Василь Бровдій. Привітно зустріли делегацію пред� ставники адміністрації Межигірського району на Людмила КУХ ЦІКАВО “КАФЕДРА – ДЖЕРЕЛО НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ” ВЕРЕСЕНЬ 2011 Українська Рада Миру в особі голови Леоніда Кравчука засвід� чує щиру повагу та висловлює вдячність ректору Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктору Андрущенку за вагомий внесок у реалізацію науково�культурного проекту “Видання творів Тараса Шевченка та статей про нього грецькою і українською мовами”, приуроченого до 150�ліття з дня смерті Тараса Шевченка, який реа� лізовано під егідою Української Ради Миру. Виступ Віктора Петровича на презентації книги про Тараса Шев� ченка грецькою мовою у Афінах приємно вразив закордонних партне� рів, адже висвітлював історичні, економічні та культурні зв’язки між двома країнами, сподівання на розширення взаємовідносин та зміцнен� ня міжнародної співпраці між Україною і світом. Прес'служба університету Нові видання ЦІ СЛОВА рек� тора Віктора Андрущенка – незаперечна істина, що узагальнює роботу колективу усіх кафедр Націо� нального педагогіч� ного університету імені Михайла Дра� гоманова. Діяль� ність кожної кафедри університету, її здобутки, досягнення, науково�методичні видання сприя� ють поступу вишу, а тому особливо важливі. Нещодавно у видавництві НПУ імені М. П. Драгоманова вийшов друком збірник “Кафедра управління та євроінтеграції”, що пре� зентує історію розвитку однойменної кафедри ВДЯЧНІСТЬ Інституту соціології, психології та управління за різними напрямами діяльності протягом 2003–2010 рр. В інформаційно�бібліографічному покажчику можна знайти опис науково�методич� ного доробку працівників, представлений за рока� ми та персоналіями, біографічні довідки, напрями діяльності, особисті життєві кредо викладачів. Кафедра управління та євроінтеграції Націо� нального педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, створена у 2003 р., є одні� єю з перших в Україні, що поєднує у навчально� виховній та науково�методичній роботі гумані� стичну і соціальну складові з управлінням. Не випадково ж цьогоріч кафедра отримала диплом першого ступеня у номінації “Краща кафедра” на загальноуніверситетському рейтингу за практич� ну реалізацію теоретичних засад управління та євроінтеграції. ДРАГОМАНІВКА – правопис, що поширювався в Україні наприкінці ХІХ століття. Одним з головних авторів драгоманівки в кінці 70�х років того ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку назву. Кардинальні зміни в українському правописі підготувала київська група культурних діячів, до якої входив і знаний громадсько�політичний діяч М. Драгоманов. Вони полягали в подальшій фонетизації правопису за принципом “один звук – одна буква”. З огляду на це з алфавіту усунено букви ї, я, є, ю, ъ та щ. Вилучено кириличну й, замість якої введено латинсь� ку літеру j (очевидно, за зразком сербської орфографії), щоб за її допомогою передавати йотацію голосних, тобто писати jасла “ясла” тощо. М’якість при� голосних передавано за допомогою букви ь: синьа “синя”. М. Драгоманов, котрий 1876 р. емігрував до Швейцарії, у своїх виданнях використовував зазначену орфографію, яку згодом названо драгоманівкою. Її частково вико� ристовувано в Галичині у друкованих органах тих суспільних сил, які були прихильниками його політичних ідей. На території України у складі Російської імперії, де український правопис було заборонено, драгоманівка не мала жодного поширення. Та й теоретичне її обґрунтування ніколи не було опубліковане. Драгоманівка ґрунтується на фонемічному принципі, і кожна літера позначає лише один звук. Драгоманівка проста у використанні та легко й швидко запам’ятовується. Гарний приклад драгоманівки можна побачити на сучасній банкноті в 20 гривень, де зображено фрагмент веснянки Івана Франка біля портрету письменника. Франко також використовував драгоманівку для листування. Земле, моjа всеплодьучаjа мати! Сили, шчо в твоjij движель глубині, Краплоу, шчоб в боjу сміліjше стоjати, даj i міні! Роман П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли jак jасла повні?” було вперше видано в Женеві саме драгоманівкою. Український сучасний музич� ний гурт Іншиј день (Інший день) також використовує у своїй назві драго� манівку. За матеріалом Вільної Енциклопедії 3 �С В І ТОЧ Н АУ К И ДО 170 РіччЯ ВіД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА Вітальне слово ректора до ювілею М. П. Драгоманова Михайло Драгоманов… Що ж одразу спадає на думку? Учитель істини і речник свободи думки, віри, слова, справжній учений+поліґістор. Ім’я Михайла Драгоманова можна знайти в усіх енциклопедіях та довідниках історії, філософії, філології, фольклористики, політології. Він також залишив тривкі сліди у культурології, журналістиці, економіці й публіцистиці. “Перший українець у Європі”, – так називали М. Драгоманова його сучасники. І це спра+ ведливо. Він відтворював українську культуру, ґрунтував українську освіту і виховання як загальноєвропейські цінності. Він блискуче знав латину, давньогрецьку, декілька європейсь+ ких мов, читав Гомера в оригіналі й спонукав до цього своїх учнів. Нині виповнюється 170 років від дня народження великого українця. До цієї дати універ+ ситет підготував низку заходів як українського, так і міжнародного рівнів, адже закладена М. П. Драгомановим та його видатними послідовниками, зокрема Іваном Франком та Лесею Українкою, ідеологія українського національно+культурного і освітньо+виховного тво+ рення є стрижньовою в сучасній діяльності нашого навчального закладу. Про Михайла Драгоманова видані численні дослідження, однак і на двадцятому році незалежності України все+таки він залишається ще недооціненим і недостатньо знаним як на батьківщині, так і у світі. І це при тому, що Драгоманов, без пере+ більшення, – ключова, знакова фігура українського суспільного, наукового і громадсько+культурного життя 60–90+х рр. ХІХ ст. Він належить до когорти тих світочів українства, чиї ідейні впливи продовжуються й нині. Михайло Дра+ гоманов є символом України, який повертає народ і культуру до власних історичних коренів, батьківських традицій, іден+ тичності й ментальності та одночасно вводить українців у лоно європейської цивілізації. Ректор Віктор Андрущенко, член�кореспондент НАН України, академік НАПН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України МОЛОДІ РОКИ В Е Л И К О ГО У К РА Ї Н Ц Я МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ – нащадок службовця козацької держави Б. Хмельниць+ кого і дворянський син із Полтавщини. Народився він не 30+го (як указано в усіх довідкових виданнях), а 18 ве+ ресня 1841 р., згідно з церковним метри+ чним документом, віднайденим проф. В. Й. Борисенком. Захоплення лекту+ рою з багатої бать+ ківської бібліотеки, перейнятість у Пол+ Петро Якимович тавській гімназії Драгоманов – гуманними й лібе+ батько ральними ідеями, М. П. Драгоманова, зокрема визволен+ дід Лесі Українки ня кріпаків, – чинни+ ки, які позначилися на формуванні особистості вільнодумного юнака. Світогляд Драгоманова почав склада+ тися в Гадячі й Полтаві, де він зазнав впливу атмосфери ширення українофільського гро+ мадівського руху. Гімназистом юнак назавжди захопився “історієлюбством”, полонився викладанням історика О. Строніна й латиніста К. Полевича (їм згодом присвятив статтю “Два вчителі”). Як особистість Драгоманов зростав у Києві, де він навчався й формувався під впливом С. Гогоцького й ін. професорів уні+ верситету Св. Володимира, прилучився до фундаментальних праць О. Конта, Ґ. Спенсе+ ра, П. Ж. Прудона. Сприяла зростанню моло+ дика й та “академічна воля” європейського типу, яку допустив в університеті Св. Володи+ мира попечитель навчального округу М. Пирогов. Народився Михайло Драгома� нов не 30�го (як указано в усіх довідкових виданнях), а 18 верес� ня 1841 р., згідно з церковним метричним документом, віднай� деним проф. В. Й. Борисенком. Студентом Драгоманов став у центрі гуртка, який засновував перші в Росії недільні школи для неграмотних. У двох із них він безоплатно викладав історію по+ук+ раїнськи. Навіть тоді, коли набував освіту, 4 Драгоманов вирізнявся, за словами С. Русової, незвичайною незалежністю думки й непохитною переконаністю, що походили від акцентуйованості його особи+ стості, історичної ерудиції та широти полі+ тичного і наукового синтезу. Етапним у справі становлення М. Драгоманова як політичного і громадського діяча став його виступ над труною Шевченка у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори. Слова, сказані тоді ще юним про� мовцем: “Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець”, – виявилися про� рочими. Згодом в університеті Св. Володимира він читав лекції як приват+доцент на кафедрі все+ світньої історії. Своєрідною клятвою на вір+ ність Україні й водночас усвідомленням того, наскільки тернистим є шлях служіння народо+ ві, стало для Драгоманова прощання з тілом Шевченка дорогою до Чернечої гори. Глибокі фахові заняття історією та напрацювання перспективних наукових засад узаємозв’язку і процесуальності суспільних явищ призвели до успішного захисту дисертацій із римської історії – першої на право читання лекцій (“Імператор Тиберій”), а там і маґістерської (“Питання про історичне значення Римської імперії і К. К. Тацит”). По смерті батька багатообіцяючому вче+ ному доводилося опі+ куватися братом і сестрою (в майбутньо+ му вченою і письмен+ ницею Оленою Пчіл+ кою). До того ж Михай+ ло Петрович рано став чоловіком, батьком родини, і треба було її матеріально утриму+ вати. Журналістом Драгоманов у статтях “Санкт+Петербургских Людмила Ведомостей” намагав+ Михайлівна ся прояснити політич+ Кучинська' ний стан України; роз+ Драгоманова глядав слов’янські (1842–1918) – справи з демократич+ дружина но+федерального М. П. Драгоманова погляду. ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Поселившися у 1876 р. у Женеві, Драгоманов заснував вільну українську друкарню і заходився навколо видання збірника “Громада”: у співпраці з М. Павликом і С. Подолинським вийшло п’ять його томів. Важко переоцінити значення цієї фундаментальної праці для суспільного будівництва, – недарма історик І. Лисяк+Рудницький визнав “Переднє слово до “Громади” Драгома+ нова “першою українською політичною програмою”, переломом у розвитку новітньої української політичної думки. Драгоманов був також публікатором української літератури, забороненої Емським указом у Росії, – творів Т. Шев+ ченка, П. Куліша, роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного й Івана Білика, фольклористичних студій та популярних брошур українською мовою. За підрахунком акад. М. Тимо+ шика, впродовж свого існування укра+ їнська друкарня в Женеві випустила 112 книжок, із яких близько сорока – українською мовою. Вони стали цінним подарунком, ідейним капіталом тих, хто заходився будувати українську державу. У 1863 році М. Драгоманов стає членом Громади. Ці об’єд� нання виникали як форма про� будження свідомості націо� нальної інтелігенції до пізнання української літератури, історії, культури, народного побуту, права. У західних виданнях учений публіку+ вав статті про Україну, знайомлячи світ із забутою країною в центрі Європи. Доказово розглядав понад двохсотлітнє існування України під Московським цар+ ством як “пропащий час”, поскільки “царська самоволя заїла вольності укра+ їнські”. Голосом протесту проти нищен+ ня національної культури самодержав+ ством прозвучала доповідь Драгомано+ ва на Літературному конгресі в Парижі 1878 р. “Література українська, про+ скрибована [заборонена – редакція “ПК”] російським урядом”, видана по+ французьки, а потім у розширеному вигляді й по+італійськи. Словом, у Швей+ царії Драгоманов створив осередок політичної еміграції, який, за словами Франка, перетворився коли не на центр українського руху, то української думки впродовж цілих двадцятьох літ. Небезпечний для авторитарних режимів прибічник західноєвропейсько+ го соціал+демократизму чим далі, тим більше ставав в опозицію й до російсь+ ких революціонерів – через їх великоро+ сійський централізм, антикультурні тен+ денції. Взагалі Драгоманов був могутнім полемістом, критиком обскурантизму. Йому доводилося дискутувати, в тому числі в пресі, з багатьма людьми і пар+ тіями, терпіти й відбивати удари з різних боків, – і це тоді, коли ніщо для нього не було настільки осоружним, як полеміка. Вдавався до неї у пресі лише тоді, коли згоди досягти не вдавалося, і вів її тільки до вияснення думок двох сторін. Та опо+ ненти здебільшого перекручували його міркування, закінчуючи брехливими нападками. Важливою сторінкою життєдіяльно+ сті вченого є співпраця Драгоманова з емігрантською газетою “Вольное слово”, де у ряді статей він висловився на користь реформування Росії, за швейцарський кантональний спосіб розв’язання національної справи, моральність способів протистояння самодержавству на противагу панівній “динамітно+анархічній епідемії”. Запро+ шений до редагування газети, Драгома+ нов зробив її органом агітації на користь ідей політичної волі із земським са+ моуправлінням. А його теза федератив+ ного устрою Росії виявилася настільки революційною в той час, що зумовила несприйняття його думок російськими марксистами. Тож він не побоявся, як бачимо, втілити слова Е. Ренана: “Для того щоб мати слушність у майбутньо+ му – треба, в певні хвилини, вміти зва+ житися стати немодним”. Ім’я Михайла Драгоманова асоціювалося у свідомості прогресивної громадськості з боротьбою слов’янських наро� дів за свободу, автономію, братерство. ВЕРЕСЕНЬ 2011 �М И Х А Й Л О Д РА Г О М А Н О В І Л Е С Я У К РА Ї Н К А НАДЗВИЧАЙНО цікавою є ідейно+творча співдія вченого і молодо+ го драгомановського покоління українського письменництва, зосібна його сестриниці Лариси Косач (Лесі Українки). В її становленні, як ідейному, так і літературному, вельми значною була роль листів дядька та безпосереднього спілкування з ним у Болгарії. Їх епістолярій засвід+ чив важливу роль Драгоманова у здійсненні планів молодої літератур+ ної громади у Києві щодо поширення європеїзму через переклади “плеядівцями” кращих творів західних авторів – Свіфта, Гайне, Гюго й багатьох ін. М. Драгоманов дораджував Лесі, що саме їй варто пере+ класти, і за це вона була вдячна (лист від 5 січня 1890 р.), інформував її про наукові видання, болгар+ ську літературу, надсилав різно+ М. Драгоманова слід манітну лектуру. Дослухаючися осмислити як промотора, до його порад, вона “спасалася” генеруючу силу українського від українсько+російського письменства ХІХ–ХХ ст. “невежества”, вивчала італійсь+ Леся Українка з ку мову. Аріадною Драгомановою, Леся Українка перейняла ідеї М. Драгоманова щодо модернізації дочкою М. П. Драгоманова рідної літератури задля подолання у ній поширеного дилетантизму. В дусі вчителя молода літераторка висловилася про те, що українським поетам слід на якийсь час заборонити писати національно+патріотичні вірші – принаймні доти, доки вони не навчаться законам версифікації. Драгоманов навчив Лесю Укра+ їнку, не зашорюючися на національній кривді, поціновувати минуле й сучасне України з ширшого, євро+ пейського погляду; шукати живі справи й правду, спільну для багатьох національностей; не фетишизу+ вати “національні святощі”, забуваючи про соціальні чинники; йти до великої мети визволення людини й нації, вливаючися у велику еволюцію європейської людності; служити прогресу суспільства, культу+ ри, мистецтва. Вона сприйняла і критицизм учителя щодо літератур+ Значною мірою Драгоманову них скарг на долю і плачів за минулим. У погляді на істо+ завдячує своєю появою “біблій� ричне життя України під московськими царями вона вра+ хувала концепти статті “Пропащий час” Драгоманова, що ний блок” творів Лесі Українки. засвідчує недрукований в СРСР лист Лесі Українки до М. Кривинюка – план+проспект задуманої нею брошури про “воссоединение”. Дядькова ідея “спілкових змагань” самобутньо відлунила у її поемах “Давня казка” та “Роберт Брюс, король шотландський”. Спільні високі морально+етичні засади також єднають статті Драгоманова і художні твори його близької родички. Консенсусними були їх літературно+критич+ ні оцінки “ідеологічного” твору “Над Чорним морем” І. Нечуя+Левицького та його протагоніста. Тож М. Драгоманова слід осмислити як промотора, генеруючу силу українського письменства ХІХ–ХХ ст. Про це говорять насамперед контактні зв’язки (прислані з Софії болгарські релігійні леген+ ди “Забележки” дали імпульс оновленню жанру в поезії Лесі Українки, а у зв’язку з її творами – всього нашого письменства кінця ХІХ – початку ХХ ст.) та типологічні “зустрічі”. Наприклад, у поемі про Робер+ та Брюса, на якого увагу Лесі Українки звернув саме Драгоманов, вона “олітературила” його міркуван+ ня з “Чудацьких думок...” про склад української нації, алюзійно приклавши їх до шотландської давнини. А ще у промові вибранців народу до короно+ ваного Роберта втілила “драгомановський” Критичні закиди софійського професора мирний вектор державної політики. Також щодо власних творів Леся Українка сприй� Леся Українка майстерно реалізувала кон+ мала як цілющий антидот від загрожуючої цепт дядька “прямування до національної манії письменницької величі. вільності” всіх пригноблених бездержавних народів. Звісно, далеко не все у спадщині цієї суверенної творчої особистості, що пішла далі й прожила все ж трохи довше, походить від Драгоманова, проте формуюче і ферментуюче значення його непроми+ нальних думок – безперечне. ДРАГОМАНОВ У ХХ ТА ХХІ СТОЛІТТІ НА ЖАЛЬ, ХХ ст. стало неприхильним до постаті Михайла Драгоманова. В СРСР над ним тяжiло ленiнське тавро “нацiоналiстичного мiщанина”, зумовлене неприйняттям Драгоманова великодержавного централiзму й полiтики русифiкаторства. В незалежній Україні дехто прагне проголосити мислителя чистої води “космопо+ лiтом”, не враховуючи той факт, що у нього цей термiн багатозначний. Вiн означає i “європеїзм”, i “компарати+ вiзм”, i “не+нацiоналiзм”. При всiй контроверсiйностi своїх поглядiв (i таких самих їх оцiнок) безрiдним космо+ полiтом Драгоманов не був, а вважав себе просто українцем. Один iз його псевдонiмiв – “Українець”. Промовисто з цього приводу висловився сам учений: через чужi держави й школи нашi освiченi люди перестали бути українцями й стали “поляками, венгерцями, москаля+ ми, волохами (румунами)” тощо. Таке зречення свого, певен Драгоманов, на користь чужих держав, – це справ+ жня “болiсть i навiть дурниця”. Тим+то першочерговим зав+ данням для освiчених людей вiн визнав потребу думати, говорити й писати рiдною мовою, працювати на свiй народ та поривати його на змагання за “вiльні державні, гро+ мадські й господарські порядки й вiльну наукову освiту”. Такi вболiвання за Україну та рiдний народ “i сьогоднi про+ пiкають свiдомiсть актуальними оцiнками стану спiвпрацi iнтелiгенцiї з народом та особливо гострою на сучасному етапi проблемою ”влада i народ”. Під час візиту до університету У ХХІ ст. ідеї Драгоманова щодо української справи – присвячені народно+національній єдності України, собор+ онуки М. Драгоманова ності всіх її частин від сходу до заходу, демократичним Наталії Бартаї'Драгоманової (2005) перетворенням і децентралізації, адміністративної автоно+ мії і громадському самоуправлінню, “росту громадських порядків і розуму людського”, культурницьким реформам, – залишаючись величними, починають осмислюватися спочатку. У цьому немає нічого дивного – адже належать вони до числа самобутніх концепцій суспільної еволюції, конструктивних ідей державного будівництва й суверенізації України. Щоб “заграти на всiх клавiшах драгомановщини”, писав М. Павлик, треба опублiкувати всi його працi. Хочеться вірити у реалiзацiю цього проекту, як i в те, що інтеґрація Драгоманова у „загальний канон національ+ ної пам’яті” (Григорій Грабович) буде неперервною, ознаменується появою знакових праць, що рельєфно окреслять справжнє значення його масштабної постаті. Адже гуманіст, синтетик+шукач всесвітньої правди. спільної всім національностям, громадянин європейської держави духа, речник прогресу людини й громади, європейського конституціоналізму, ідеї великого майбутнього української мови, Драгоманов вражає “вірою в будучність”, огромом та непроминальністю здобутків, величчю світоча науки. ВЕРЕСЕНЬ 2011 М И Х А Й Л О Д РА Г О М А Н О В ЯК ВЧЕНИЙ МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ – той позитивіст і матеріаліст, який глибоко усвідомлював роль економічних чинників в історії суспіль+ ства, але не поділяв ортодоксії матеріалістичного розуміння історії. Натомість він підкреслював детермінуючу роль традиції, культури, національного характеру, вводив усвідомлення українства як части+ ни європейської і світової цивілізації. Саме життя заставило його не обмежуватися вивченням давньої й середньовічної культури, релігії й міфології, взагалі історії цивілізації та змусило зануритися в суча+ сну проблематику, досліджувати її інструментарієм різних наук, упроваджувати нові дослідницькі методології й технології – насам+ перед компаративістики, міграціонізму. Одним з перших в українському літературознав� стві М. Драгоманов звернувся до аналізу романтиз� му як напряму в мистецтві, що в попередні десяти� ліття відіграло позитивну роль у становленні націо� нальної літератури, викликавши зацікавленість до усної народної творчості, етнографії, міфології українців. Колись Драгоманов зауважив: йому цікавіше творити історію, ніж писати про неї. Проте він і осмислив історію в наукових розвід+ ках, уповні розкрив свій темперамент діяча. Набуток вченого різно+ гранних інтересів в різний час склали археографічні публікації про античних істориків і правителів, роль жінки в Римській імперії, сто+ сунки церкви й держави, свободу совісті в 16+17 ст., про археоло+ гічні розкопки в Римі; педагогічні роздуми про народні школи в Україні та значення української мови в освітньому просторі; попу+ лярні розвідки, політичні рефлексії, етнографічні капітальні праці про українську народну усну словесність, – усього не перелічити. Закінчивши праці про фольклорну прозу, творчість “буковинсь+ кого Кобзаря” Юрія Федьковича та про козаків, татар і турків, Дра+ гоманов не добровільним емігрантом, а політичним вигнанцем, якому в Росії загрожувало заслання на північ, мусив назавжди поки+ нути рідну землю. Як писав Б. Грінченко, Драгоманов сам зробив себе вигнанцем задля того, щоб не стали “вигнанцями з його рідної землі воля, правда, світло”. Навздогін йому прийшла звістка про заборону жити в столицях і в Україні. І. Франко справедливо схарактеризував науковця не як кабі+ нетного вченого, а як найтісніше пов’язаного з реальною дійсністю. Як історик Драгоманов, мовляв, учив бачити поза царями і війнами маси народні, їх “тиху і невтихаючу працю”, першим досліджував стосунки держави й церкви (“Боротьба за духовну владу й свободу совісті в ХVІ–ХVІІ столітті”) й багато інших проблем. Як фольклорист європейського значення, чулий до хвилювань і страждань народної душі, він досліджував твори народного духа як вияв гідного минуло+ го нації, що змагалася за державну волю, відкривав сліди давніх культурних зв’язків слов’ян із іншими народами на широкому євро+ азійському тлі – та так, що деякі іноземні вчені вивчали українську мову, щоб читати в оригіналі українську словесність і праці про неї Драгоманова. Цікавою є сама концепція реалізму в естетиці М. Драгоманова, осердям якої є вимога безтенден� ційного, об’єктивного змалювання життя. Недооцін� ка переваг реалістичного способу відображення дій� сності вела до того, що окремі українські письмен� ники малювали абстрактні схеми, а не живих людей. Як педагог він присвятив значну кількість статей (“Народні школи”, “Земство і місцевий елемент в народній освіті”, “Про школи на Україні”, “Про педагогічне значення української мови”) шкільництву в Україні, потребі відродження національної школи на засадах утвердження народної педагогіки, родинного виховання й української мови у навчально+виховному процесі. Працював для того, щоб сільський учитель не був соціальним аутсайдером у Росії, не жив в облозі режиму “як заєць серед вовків”. Як літературний критик Драгоманов був надто вимогливий, не завше навіть спра+ ведливий, але й цим він встановлював норму відвертої щирості думки в суспільних і особистих взаєминах. А як громадянин він завше боровся проти роз’єднання, яке вносять “між людей неволя, неуцтво й сліпе самолюбство”, підкреслював: кожний, хто залишив Україну, кожна копійка, витрачена не на українську справу, кожне слово, сказане не українською мовою, – є безповоротним марну+ ванням капіталу українського народу. Як політик дотримувався гасла “Космополітизм у цілях, націоналізм у формах і способах”, вкладаючи в перший термін значення європейськості мислення. Власною подвижницькою життєтворчістю Драгоманов запалив смолоскип із пахучого українського воску, який світився вогнями європейського і вселюдського прогресу. Вчений будував, пере+ фразовуючи Франка, справдешні золоті мости “зрозуміння і спочу+ вання між народами”, – і при тому, як це не парадоксально, досі залишається недовідомим і недооціненим своїм народом, в Укра+ їнській державі на двадцятому році її незалежності. Редакція газети “Педагогічні кадри” дякує за сприяння у підготов+ ці публікації до ювілею М. П. Драгоманова: за надання інформації рек+ торові університету академіку В. П. Андрущенку та професору В. Ф. Погребеннику, за надані світлини завідувачці музею універси+ тету С. М. Мазко. 5 �КАФЕДРІ ЕКОЛОГІЇ – 10 РОКІВ Кафедра екології Інституту природничо� географічної освіти та екології відзначила своє десятиріччя. Створення цієї кафедри саме в Національному педагогічному універ� ситеті імені М. П. Драгоманова було неви� падковим. Проблема захисту навколишнього середовища, яка є актуальною, особливо в останні десятиріччя, спричинила появу невідкладних завдань перед системою освіти в Украї+ ні. Тому у 2001 році МОН України було прийнято “Концепцію екологічної освіти України”, відповідно до якої ректоратом університету за наказом № 136 від 21 травня 2001 р. за іні+ ціативи директора Інституту природничо+географічної осві+ ти та екології, професора, кандидата педагогічних наук В. П. Покася створено кафедру екології і призначено заві+ дувачем доцента, кандидата біологічних наук Ю. А. Скибу. Завданням новоствореної кафедри було формування високої екологічної культури через ефективну екологічну освіту майбутніх педагогів як одного із найважливіших і необхідних шляхів вирішення екологічних та соціально+еко+ номічних проблем сучасної України. З перспективою подальшого розвитку кафедри у 2002 році Інститутом природничо+географічної освіти та екології було отримано ліцензію на підготовку фахівців за спеціаль+ ністю 6.0708.00 “Екологія, охорона навколишнього середо+ вища та збалансоване природокористування”, здійснено перший набір студентів на денну форму навчання, а з 2003 + р. на заочну форму навчання. У 2006 році успішно проведе+ но акредитацію бакалаврів+екологів і ДАК України надано ліцензію на підготовку спеціалістів+екологів. У 2007–2008 навчальному році проведено ліцензування і акредитацію магістрів за цією спеціальністю. Крім того, у 2008 році на кафедрі екології відкрито аспірантуру за спеціальністю “Екологія”. За час існування кафедри 5 викладачів захистили кан+ дидатські дисертації: О. М. Лазебна, Е. В. Компанець, О. Т. Лагутенко, В. Г. Шевченко, О. В. Турубара. Зараз на кафедрі працює 11 штатних викладачів, з них докторів наук, професорів – 2, кандидатів наук, доцентів – 7 і старших викладачів – 2, які здійснюють підготовку фахівців+екологів та забезпечують викладання 48 дисциплін. Завідувач кафедри екології Ю. А. Скиба входить до складу групи експертів МОНСіМ України з ліцензування та акредитації ВНЗ за напрямком “Екологія” та є членом науко+ во+методичної комісії МОНСіМ України за напрямком “Педагогічна освіта”. Професор С. С. Морозюк – член екс+ пертної групи комісії з біології ЗОНЗ Науково+методичної ради МОНСіМ України та член редколегії журналу “Біологія в школі”. Для підвищення ефективності викладання курсів еколо+ гічних дисциплін викладачами кафедри розроблено та впроваджено у навчальний процес 46 навчальних програм, 6 навчальних посібників, з яких 3 мають гриф Міністерства освіти і науки України, зокрема, навчальні посібники “Осно+ ви екології”, “Методи вивчення якості об’єктів навколишньо+ го середовища”, “Економіка природокористування”, авто+ рами яких є Ю. А. Скиба і О. М. Лазебна, 11 лабораторних практикумів, виготовлено 22 електронні підручники, 11 методичних рекомендацій з екологічних дисциплін. Також вийшли друком 2 навчально+методичних комплекси для освітньо+кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” “Збірник навчальних програм для спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища” за редак+ цією В. П. Покася та Ю. А. Скиби, навчальні посібник “Осно+ ви сільського господарства”, “Моніторинг навколишнього середовища”, лабораторні практикуми “Моніторинг навко+ лишнього середовища”, “Біогеографія”, “Екологія рослин”, “Методика вивчення екології”, “Словник екологічних термі+ нів”, методичні рекомендації до написання курсових, дипломних і магістерських робіт, до проведення виробничої практики, магістерської асистентської практики та навчаль+ них практик. Щорічно кафедра бере участь в організації та прове+ денні науково+практичних конференцій, семінарів і круглих столів, у конкурсах з надання грантів на проведення науко+ вих досліджень, що оголошувалися МОН України, МАП України, МОНС, КМДА тощо, як наслідок на кафедрі постійно виконується держбюджетна тематика. Про високий науковий рівень кафедри свідчить і той факт, що за останні роки на кафедрі пройшли стажування викладачі з Полтавського педагогічного університету, Дер+ жавної академії при Президентові України, Уманського дер+ жавного університету, Університету міжнародної політики та праці, Славістичного університету, Київського університету імені Б. Грінченка. Щорічно викладачами кафедри рецензу+ ється до 10 кандидатських дисертацій. З метою залучення студентів до наукових досліджень на кафедрі діє екологічний гурток, членами якого є понад 60 студентів, та 6 проблемних груп, якими керують викладачі кафедри. Студенти+екологи беруть участь у міжнародних і всеукраїнських наукових студентських конференціях. Тема+ тика, над якою працюють студенти, визначається колом їхніх інтересів і виконується на базі провідних науково+дос+ лідних установ НАН України, з якими кафедрою укладено угоди про співпрацю: Центральний ботанічний сад імені М. М. Гришка, Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного, Інсти+ Нагальні роздуми тут гігієни і медичної екології АМН, Інститут садівництва НААНУ, Інститут біотехнології та нафтохімії, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Наслідками такої співпраці є високий науковий рівень підготовки сту+ дентами друкованих праць, дипломних та магістерських робіт. Щорічно до 20 студентів мають друковані праці, вико+ нані під керівництвом викладачів кафедри екології. Інститут і кафедра приділяють велику увагу практичній підготовці студентів+екологів. З метою кращого засвоєння теоретичних знань та виробленню практичних вмінь і нави+ чок колективом кафедри екології розроблено систему виробничої практики, яка складається з трьох компонентів: робота у громадських екологічних організаціях, робота в органах державної служби екологічного управління та робота на промислових підприємствах різних форм власно+ сті. Для здійснення виробничої практики кафедрою укладе+ но угоди про співпрацю з державними органами управління (Державна служба заповідної справи Мінприроди України, Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві, Державна інспекція з контролю за охороною, захи+ стом, використанням та відтворенням лісів при Мінприроди України), з промисловими підприємствами різ+ них форм власності (Київський завод безалкогольних напоїв “Росинка”, ТОВ “Київський завод солодових екстрактів”, ВАТ “Завод спецбетон”, ЗАО “Лакма”, ВАТ “Київ+ гума”, АК “Київенерго”, АК “Теплові мережі”, Бортницька станція аерації, ОАО “Завод пластичних мас”), з гро+ мадськими екологічними організа+ ціями (Київський палац дітей та юнацтва, НГО “Юніеко”, Українське товариство охорони природи, Все+ українська громадська організація “Зелений світ”, Всеукраїнська гро+ мадська організація “Жива планета”, Молодіжний екологічний центр Дні+ провського району м. Києва, Всеук+ раїнська екологічна ліга). Значна увага на кафедрі приді+ ляється профорієнтаційній та еко+ лого+просвітницькій роботі. Упродовж останніх років кафе+ дра разом з Інститутом залучає здібну молодь до науково+ дослідної роботи в рамках Малої академії наук (Київське територіальне відділення, секція “Біологія, екологія”). За активну еколого+просвітницьку діяльність колектив Інститу+ ту нагороджений численними грамотами, зокрема, Посольства Лівії в Україні, Шевченківської районної дер+ жадміністрації у м. Києві, Спеціалізованої школи № 197 імені Д. Луценка Святошинського району м. Києва, Укра+ їнської екологічної асоціації “Зелений Світ”, Всеукраїнської екологічної ліги та ін. Колектив кафедри плідно працює над підвищенням рівня науково+дослідної роботи та навчально+педагогічної діяльності викладачів та студентів. Кафедра екології як нав+ чально+наукова база вносить вагомий вклад у формування екологічної освіти вихованців дошкільних навчальних закла+ дів, школярів, студентів, а також здійснює підготовку висо+ кокваліфікованих компетентнісних професіоналів+екологів. Ювілей ПРОБЛЕМИ МОЛОДИХ С В І ТЛ О Н О С Ц І В Шлях професійного розвитку кожної людини має як свій початок, так і межу. Саме тому фундаментальні освітні заклади, з видатним мину� лим, що думають про майбутнє, значну увагу приділяють підготовці молодого покоління викладачів. Але, на жаль, необхідність вирішення великої кількості нагальних проблем української освіти часто призводить до того, що молода людина переступає поріг аудиторії маючи лише власний досвід освіти та відірва� Олександр не від реальності бачення “справжнього викладача”, якому намагається слідувати. Відсутність досвіду породжує страхи та хибні установки щодо РАВЧЕВ студентів, викладання та усвідомлення себе як педагога. Головний інструмент викладача – це його особистість. Але молоді спеціалісти часто намагаються сховати її за наслідуванням “ідеалізованих” образів власних вчителів, депер� соналізацією себе та відгородженням від студентів. Насправді ж абсолютно “правильного” стилю викладання не існує. То ж не шукайте ідеальний шлях, створюйте той педагогічний підхід, який відповідає вашим особистим бажанням та вмінням. Викладачі бояться першої помилки, забуваючи, що видатними педагогами не народжу� ються. Сухомлинський, Макаренко та Амонашвілі заробили світове визнання лише прац� юючи, помиляючись та роблячи висновки зі своїх помилок. Постійний страх виснажує нер� вову систему, через що найчастіше і з’являються проблеми. Відповідальність – необхідна характеристика освітянина, але вона проявляється не у відсутності помилок, а у серйозно� му аналізі їх причин, прогнозуванні наслідків та пошуку можливостей їх позбутись. Дотримуючись демократичної тенденції в освіті, але ще не маючи досвіду і достатньої впевненості в свої силах, педагоги�початківці “розпускають” студентів. Останні перестають сприймати викладача як професіонала, що завжди переростає у складності в педагогічних стосунках. Молоді освітяни, особливо ті, що прийшли у викладання одразу зі студентської чи аспірантської лави, сповнені священного остраху перед своїми більш досвідченими колега� ми, та часто не зізнаються їм у своїх складнощах, не просять поради та допомоги. “Не бійтесь заглядати у словник” та “научатись чужого” досвіду. Дурний не той, хто ставить питання, а той, хто маючи можливість отримати на них відповіді, сидить мовчки і розбиває лоба на рівному місці. На завершення бажаємо молодим викладачам успіху, натхнення та сили на непросто� му, тернистому, але важливому шляху – нести світло знання людям, розганяючи пітьму неосвіченості. 6 НЕЩОДАВНО відсвяткував свій ювілей Володимир Григорович Ткачук, доктора біологічних наук, професора кафедри біологічних основ фізичного виховання та спортивних дисциплін, з ювілеєм! Володимир Григорович Ткачук наро� дився 17 червня 1936 р. у м. Могильов�По� дільськ Вінницької області України. Закінчив Київський державний інститут фізичної культури, Московський універ� ситет імені М. Ломоносова. Наукова спе� ціальність: фізіологія людини і тварин, біокібернетика, фізична культура і спорт. Почесні звання: академік Української ака� демії інформатики, академік Балтійської педагогічної академії, академік Міжнарод� ної академії геронтології. Підготував 34 кандидати та 8 докторів наук. Володимире Григоровичу! Прийміть від своїх колег та студентів щирі й сердеч� ні побажання: міцного здоров’я, радості, миру і безмежного людського щастя, тер� піння, злагоди й добробуту Вам і Вашій родині, творчої наснаги, душевної краси, святкового настрою, польоту мрій та перемог на життєвих стежинах. Нехай усюди Вас супроводжує удача в досягнен� ні мети, вистачає енергії для плідної праці на педагогічній ниві. Гарного Вам святко� вого настрою, море привітань, посмішок і любові! Хай щастить Вам в усьому – у великому й у малому! Хай доля збагачує Вас життєвою мудрістю, енергією, нат� хненням та радістю сьогодення! У Вас минає славна дата, Прожито стільки щедрих днів, Отож дозвольте привітати І побажати сотню літ. Хай кожен день дарує радість, Хай сонце світить Вам завжди. Роки ніколи хай не старять І не приносять в дім біди. Хай світить Вам щаслива доля, Хай обминає Вас журба. Бажаєм Вам на видноколі Здоров’я, миру і добра! Колектив Інституту фізичного виховання та спорту ВЕРЕСЕНЬ 2011 �Звернення до першокурників Спортивне життя СТУ ДЕНТСТВО ВАРТО БЕРЕГТИ! Знання – світло; незнання – темрява Іоанн Дамаскін От ви, шановні наші першокурсники�драгома� новці, і переступили поріг найкращого в Україні педагогічного вишу, який має понад 175�річну Віталій історію, – Національного педагогічного універси� ТУРЕНКО, тету імені М. П. Драгоманова. Можна з полег� випускник шенням зітхнути, адже вже позаду – черги в 2011 року приймальній комісії, вступні іспити, переживан� ня близьких, рідних, друзів за ваше майбутнє місце навчання. Тепер ви – студенти… Ви можете спитати: “А що означає бути студентом, що воно вклю� чає?” Студентське життя, можу сказати з власного досвіду, настільки багатоманіт� не і різнобарвне, що навіть важко все охо� пити кількома словами і вмістити в декілька рядків. У ньому варто виділити “два крила”, які пов’язані між собою нерозривно і не суперечать, а взаємодо� повнюють одне одного: 1) навчальне – конспектування лек� цій, робота на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, хвилювання та вивчення навчального матеріалу під час заліково�екзаменаційних сесій; 2) позанавчальне – до цього “крила” можна віднести дружні прогу� лянки з одногрупниками й однокурсниками, знайомими з університету (інституту) до тих чи інших культурних та мистецьких закладів; участь у наукових конференціях, круглих столах; спілкування зі старшими коле� гами та фахівцями відповідно до обраної вами спеціальності, студентські дискотеки, участь у різноманітних конкурсах, акціях, заходах, що відбу� ваються в університеті. Студентство варто берегти! Берегти як неповторний етап у вашому житті: коли буває складно і здається, наче вас не розуміють, не поспішай� те йти з університету, бо у студентстві є “солодке” і “гірке”, як це було і під час вашого навчання в школі, і взагалі людське життя насичене і тим, і іншим. Кожен з вас, як потенційний майбутній педагог, повинен розуміти всю величність обраного вами Університету. Бути педагогом (вчителем, викладачем) незалежно від того, хто ви – філософ/математик/музикант – це означає бути готовим, за виразом В. Сухомлинського, у недалекому майбут� ньому “серце віддавати дітям [своїм учням, студентам]”! А наприкінці свого “Слова” хочу щиро привітати всіх вас – наших першокурсни� ків�драгомановців – та побажати вдало почати студентське життя. Нехай воно буде насичене якомога більше світлими, радіс� ними, цікавими моментами й епізодами. Живіть, творіть, пишіть, вчіться, пізна� вайте, бережіть себе, вірте, сподівайтеся, любіть! Тобі, першокурснику С Т УД Е Н Т С Ь К І Н АС ТА В Н И К И СТУДЕНТ – це особистість, напов� нена креативністю та свободою, сміливи� ми ідеями, поєднанням віри і надії у світ� ле майбутнє та чудернацьким викори� станням часу. Студентство – це час змін, знайомств, відкриття нових горизонтів буття, непе� редбачуваних дій, формування стійких життєвих переконань та принципів; це ще одна навчальна ланка у підготовці до самостійного дорослого життя. За цей час Марійка необхідно “запастись” тим багажем, який має наповнити май� РОЗПУТНА бутній шлях знання� ми й позитивом, забезпечити таку підготовчу базу, за допо� могою якої зможемо вирішувати будь�які труднощі на життєвій дорозі. До студентів ставляться по�різному: хто з повагою та розумінням, а хто із остра� хом і заздрістю, хтось намагається забезпе� чити найкращі умови для фізичного та розумового розвитку, а хтось використати як мобільну дешеву робочу силу… З часів Академії Платона та Лікея Ари� стотеля до сьогодні збереглися найкращі традиції студентства, спрямовані на всебічний розвиток особистості та виховання найкращих рис суспільно свідомого громадянина. Але кожен “новенький”, що переступає поріг вишу й миттєво “вливається” у студентські лави, хоч і має власне бачення реальності, але абсолютно дезорієнтований у цьому студентському житті. Як студенту�першокурснику спрямувати свою безмежну енергію у вірне русло, а свої сили – на вирішення проблем, без надмірних очікувань, неконтрольованих, інколи достатньо образливих фраз? Як не допустити, щоб одна маленька недореч� ність зламала “щойно народжену” дружбу? Як навчитися при� слухатись до думки оточуючих та з будь�якої ситуації виходити достойно? До кого звернутися? Куди податися після лекцій та семінарів? Як організувати власний час? Допомогти у цьому першокурсникам покликаний університетський інститут кура� торства – наставники, яким доручено опікуватися молоддю. Куратори працюють над тим, щоб зробити життя першо� курсників у стінах університету більш цікавим та захоплюючим, вказати шляхи реалізації в обраній спеціальності, дати можли� вість одночасно відчути і власну унікальність, і приналежність до родини студентства, наголошуючи на важливості навчання та перевірки власного потенціалу і поза межами університету. Для цього є всі умови: працює Студентська Рада (Першокурснику! Ти думаєш, для того, щоб лише забезпечити гарний настрій на свя� тах? Ні, для створення умов для твого самовдосконалення та можливості проявити себе і свій талант), профбюро інституту (вважаєш, щоб оформити студентські проїзні і проживання у гуртожитку? Ні, тут формуються лідерські якості, вчать цінувати свій час і чужі кошти), студентське наукове товариство, сайти, друковані газети (ти вагаєшся, чи варто цим займатися? Варто, адже тут тобі завжди запропонують випро� бувати себе у науковій та творчій діяльності, щоб осягнути дивовижність світу та заявити про себе як про моло� дого науковця, журналіста, майбут� нього літературного генія). Куратори можуть найкраще розповісти про університет, гуртки, самовря� дування тощо. Звернувшись до них, ви отримаєте відповідь на будь�яке питання (від “у чому сенс життя?” до “як навча� тись?”). Чи прислуховуватись до кураторських настанов? Це справа суто індивідуальна, але дотримуватись корпоративної культури в університеті – необхідна умова співжиття у студентському товаристві. Чи вдасться цьогорічним кураторам допомогти першокурсни� кам, надати впевненість у тому, що було обрано вірну спеціальність, подарувати найяскравіші миті студентського життя? Це залежить як від кураторів, так і від тебе, першокурснику. Сміливо звертайся до кураторів, активно цікався життям університету, наполегливо вчись, – і ти станеш справжнім драгомановцем! “ÏÅÄÀà Îò×Ͳ ÊÀ ÄÐÈ” ONLINE ²ÄÍÈͲ óí³âåðñèòåòñüêó ãàçåòó “Ïåäàãîã³÷í³ êàäðè” ìîæíà çàâàíòàæèòè íà îô³ö³éíîìó ñàéò³ Äðàãîìàíîâñüêîãî óí³âåðñèòåòó www.npu.edu.ua. Íîìåðè ãàçåòè âèêëàäåí³ â pdf-ôîðìàò³ òà º äîñòóïíèìè äëÿ ïåðåãëÿäó ³ çàâàíòàæåííÿ. Ðîçì³ùåí³ âñ³ âèïóñêè çà 2010/2011 íàâ÷àëüíèé ð³ê. Òåïåð êîæíîãî ì³ñÿöÿ íîâèé íîìåð óëþáëåíî¿ ãàçåòè âèäàâàòèìåòüñÿ ó çâè÷íîìó äðóêîâàíîìó âàð³àíò³ òà âèêëàäàòèìåòüñÿ íà ñàéò³. ВЕРЕСЕНЬ 2011 ДО УВАГИ організаторів заходів (конференції, фестивалі, конкурси тощо)! Редакція газети “Педагогічні кадри” пропонує розміщення інфор& мації про ваші заходи на шпальтах газети. За детальною інформацією звертайтесь, будь ласка, за телефо& ном(044) 2347587. ЧЕМПІОНИ СВІТУ СТУДЕНТИ НПУ імені М. П. Драгоманова бли+ скуче виступили у складі збірної України на Чемпіо+ наті світу з боротьби Ширим, що проходив у Пів+ денній Кореї. П’ятикурсник Валерій Комар вибо+ ров золоту медаль, а четвертокурсниця Ірина Приходько – срібну. Зав+ дяки нашим спортсменам збірна України посіла другу позицію у загальному рей+ тингу змагань. Конференція КУЛЬТУРА І ПРАВО НА ПОЧАТКУ XXІ СТОЛІТТЯ 19+20 ТРАВНЯ 2011 року в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгома+ нова відбулася Міжнародна наукова конферен+ ція “Сьомі юридичні читання. Культура і право на початку ХХІ століття”. Організаторами конфе+ ренції виступили Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, НПУ імені М. П. Драгоманова, Центр правової освіти і науки та громадська організація “Феміда”. На знімку (зліва направо): Юрій Шемшученко, директор Інституту держави і права ім. В. М. Ко' рецького; Богдан Андрусишин, проректор з нав' чально'методичної роботи НПУ ім. М. П. Драго' манова; Володимир Бех, перший проректор НПУ ім. М. П. Драгоманова. На пленарних і секційних засіданнях висту+ пали провідні юристи – вчені і практики, політи+ ки і політологи, кращі представники професор+ сько+викладацького складу з вищих навчальних закладів України та зарубіжжя. Беручи до уваги, що культура і право за нинішніх умов є одними з найважливіших сус+ пільних рушіїв і регуляторів, від змістового наповнення, якісної визначеності та характеру взаємодії яких залежатиме майбутнє як Украї+ ни, так і світу в цілому, учасники конференції вважають необхідним рекомендувати органам державної влади, науковій спільноті, освітянам свідомо і послідовно обстоювати культурні цін+ ності та сприяти окультуренню права як умови побудови демократичної, соціальної й правової держави та утвердження інститутів громадянсь+ кого суспільства в Україні. Наталія БІЛА Найпопулярніший університет РЕЙТИНГ було складено на основі пошукових запитів користувачів Google в Україні – і він, таким чином, відображає най+ популярніші виші країни, інформацію про які шукали найчастіше. До трійки лідерів увійшли Національний технічний університет КПІ, Національний педагогічний університет імені М. П. Драго+ манова та Харківський національний універ+ ситет імені Каразіна. 7 �Творчість Невідомий Київ Все про нього... ЦЕ ЯК КОХАННЯ з першого погляду. Тільки – надовго. Назавжди, мабуть. Хоча про що тут думати, якщо це почалось з дитинства? Вже тоді обожнювала запах метро, могла відрізнити кожної станції власний аромат… І будинки – будь�які – старовинні, з різнокольоровими вікнами та балкона� ми, більш нові з червоними смугами на стінах, “висотки”, що будуються… І Хрещатик – у будь�якому вигляді – з великими чарівними фонтана� ми�палацами, і новий, зовсім інший, але теж чудовий. У нього є душа – це Олена відчує найбайдужіший. БАБІЦЬКА Пестить ніжно, втішає, зігріває, ховає серце від дощу, улюблений мною, янгольськи прекрасний, нескінченно невідомий, сниться мені постійно… Київ мій. Серця мого рідне місто. Він з точністю до щонайменших коливань вгадує мене, мої хвилинні настрої, мої таємні сльози, мої мовчазні крики, мою казкову закоханість. Він – мій, а я дарую йому себе. Просто так. Просто, щоб бути у нього. Це як нерозділене, але чисте кохання, – ти просто поруч, без очікування, без упевненості. Я поряд з тобою, Києве. Ні, я в тобі. Я назавжди залишила очі на твоїх лицях, на твоїх дорогах, на твоїх лялькових будиночках, на бездоганних лініях пагорбів, на чарівних мостах, на куполах і набережних. Моє серце налаштоване на твою хвилю мільйон секунд на добу, воно б’ється з тобою в єдиному ритмі, це дає мені радість спілкування з тобою. У будь�якому стані душі. Ти завжди знаєш, що мені потрібно побачити або відчути у цю хвилину: випадково гарну вуличку; ніжність закоханих, дитячу щирість; передгрозову суворість; вічну красу золотих відблисків сонця; карамелеві каплі, що б’ються у вікна; невдалий портрет художника; ейфо� рію від забутої книги; занурення в милосердя; сльози від твоєї казки. Я завжди знаходжу розраду в нескінченних твоїх світах – таких різних, але таких, до без� доганності, поєднувальних. Постмодерного і світу McDonald’s; покоління, що увесь час біжить; бездушного хай�тека в архі� тектурі; світлодіодної реклами; дивовижний твій світ, світ чудової музики; ідеальних настроїв; святих храмів; інтелігентних театральних і затишних тістечково�глінтвейнових вечорів; станцій метро, де кожна має свою душу. І ось вже на один світ стало більше у тебе – я подарувала тобі свій, віддала його тобі на вічне, на впевнено�трепетне, дбайливе поводження. Я усю себе тобі віддаю, моє рідне і світле місто. Ти – Любов моя. Впевнена, що на все життя. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ+30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239+30+85, факс 234+75+87, e+mail: gazeta@npu.edu.ua ПРОГУЛЯНКА БІЛЯ УНІВЕРСИТЕТУ Любиш Київ? Любиш історію? Чи, можливо, просто любиш фотографувати? То д і ц е й р е й т и н г а р х і т е к т у р н и х п а м ’ я т о к д л я т е б е . 5 хвилин від гуманітарного корпусу По вулиці Гоголівській, 23 знаходиться так званий “будинок з кота� ми”, бо одне з вікон прикрашене барельєфами котів. Його особливість – асиметричність. Хоч він насправді цікавіший, ніж може видатись на перший погляд. Окрім котів тут можна відшукати зображення сов, чоло� вічі маскарони, вежу з правого боку і балкон у готичному стилі з лівого. Та найоригінальнішим є малюнок чорта аж біля даху будинку. До того ж, існує легенда, що коти захищають будинок від темних сил, втіленням яких є чорт. 10 хвилин від гуманітарного корпусу Вам, напевно, доводилось проходити повз інститут ортопедії, що знаходиться на Воровського, 27, але ви могли і не здогадуватись, що на його території є дивовижна споруда. Це замок барона Штейгеля, збудований ще у ХІХ сто� літті. Фасади будівлі декоровані у стилі романтизованої тюдор� ської готики. Від нього й справді віє середньовіччям. Наступний власник садиби Штейгеля професор Лапинський заснував у ній санаторій для душевнохворих… Тому легенд і історій тут достат� ньо… Стоїть замок такий самотній і похмурий… Як на мене, то він просто створений для ретро�фотосесій. 25 хвилин від гуманітарного корпусу Кожен з нас доволі часто бачив мозаїки чи фрески у церквах та соборах. У Києві за адресою Терещенківська, 17, у дворі музею Ханенків є величезні мозаїчні картини на стінах будинків, створені одним з керівників музею. Багато хто знає про зображення жінки з дитиною, каштанів і чоловічого портрету, але якщо обернутись праворуч, то на невисо� кому зеленому будинку є мозаїка журавля. Трішки нижче – зображення жінки з дитиною (чи “української мадонни”, як дехто її називає), але ми, на жаль, не роз� гледіли це детальніше, адже проходити на територію заборонено… Анжеліка КОЗАЧЕНКО Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е+mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ВЕРЕСЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1617) (вересень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 7 (1617) (вересень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/177 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/4a1e65ba4ad18a63c6739feac68b2458.pdf e227a08611787c47b780c86885850002 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1626) (жовтень 2012 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 7 (1626) ЖОВТЕНЬ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Вітальне слово ректора ВЕЛЬМИШАНОВНІ ОСВІТЯНИ, ДОРОГІ ДРАГОМАНОВЦІ! 7 жовтня 2012 р. народний ансамбль “Купава” виступив з концертною програмою, присвяченою 597�й річниці з дня заснування селища Міжгір’я та відвідав оздоровчий комплекс “Синевир” Студентська рада РЕКТОР ПОСПІЛКУВАВСЯ ЗІ СТУДЕНТСЬКИМ АКТИВОМ Щотижня ректор НПУ імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко, незва' жаючи на щільний і напружений графік, завжди знаходить час для зустрічей і спіл' кування зі студентами. Цього разу він запросив до себе в кабінет представників студентського активу вишу, делегатів до Вченої Ради університету на чолі зі сту' дентським ректором Миколою Давидюком. Долучилися до розмови перший проректор Володимир Бех, директор Інституту соці� ології, психології та управління Володимир Євтух, директор Інституту природничо�геогра� фічної освіти та екології Віталій Покась і голова студентської профспілкової організації Ста� ніслав Цибін. Ректор поцікавився успіхами студентів у навчанні, їх особистими захопленнями та пла� нами на майбутнє. Очільник запевнив активістів, що в їх віці та з їхніми можливостями, хоча, звісно, за бажання, можна встигнути зробити чимало для власного розвитку, творення осо� бистості. І це стосується не лише активного навчання та просиджування за книгами у бібліотеці чи біля екрана комп’ютера, а й активного способу життя, участі в університетському житті, спортивної діяльності й розваг. Як зазначив Віктор Петрович, молодість – чудова пора і варто цей час використовувати з користю у першу чергу для себе. Академік пояснив студентам, яка відповідальна місія покладена на них, обраних деле� гатами до Вченої Ради НПУ – пер� шого і головного органу порядку в університеті. “Ви повинні дуже чітко й коротко висловити точку зору всього студентського колек� тиву та передати і пояснити для них рішення Вченої Ради, – наго� лосив Віктор Петрович, – та я впевнений, ви з цим впораєтеся”. Людмила КУХ Щиро вітаю вас із професійним, світлим, натхненним святом – Днем освітянина! Педагог, Вчитель – це не просто професія. Це поклик серця, потреба душі, невтомна щиросердна праця на благо рідного народу, усієї людської цивілі� зації. Бути педагогом – це завжди велике щастя, дарунок долі і разом з тим надзвичайна відповідаль� ність за майбутнє своєї країни. Ви, шановні педагоги, здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх учнях. Кожній молодій людині разом із неоціненним скарбом високої освіченості, багатої духовності та прагнення змінювати на краще своє життя й життя своєї країни ви передаєте частинку й свого серця. Мабуть тому, пам’ять про першого вчителя, мудрого наставника, талановитого педагога живе, як незгасима свіча, крізь роки й століття всупереч подіям буремної історії. У Драгомановському університеті готують саме такого окриленого творчого педагога. Тож висловлюю вам, вельмишановні драгомановці, сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість, знання, любов. Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх ваших почи� наннях вірними супутниками стануть успіх і удача! З повагою, ваш ректор Віктор АНДРУЩЕНКО ВІТАЄМО! Драгомановська родина вітає свого лідера, ректора НПУ Вікто� ра Петровича Андрущенка з присвоєнням йому звання Почес� ного професора Південноукра� їнського національного педагогічно� го університету імені К. Д. Ушинсь� кого. Ми пишаємося Вами й зичи� мо натхнення та успіхів у всіх нових починаннях! НОВІ НАГОРОДИ Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова та Інститут розвитку дитини нагороджено грамотами й медалями загально' національного проекту “Флагмани освіти і науки України” за вагомий вне' сок у розвиток освіти і науки нашої держави. НПУ імені Михайла Драгоманова впевнено завоював першість серед вищих педагогічних навчальних закладів України, а після того як ректор університету, академік Віктор Андрущенко був обраний Президентом Асоціації педагогічних університетів Європи, Драгомановський виш отримав незаперечно добру репу� тацію на світовому освітньому і науковому просторі. Пріоритетами своєї діяльності університет визначає підготовку нового вчите� ля для об’єднаної Європи – носія загальнолюдських цінностей, конкурентоздат� ного у вітчизняному та європейському педагогічному просторі. У Драгомановському виші формується науковий світогляд і картина світу від� повідно до найновіших наукових надбань та соціальної практики, тому навчаль� ний заклад упевнено рухається до отримання статусу дослідницького, як осере� док наукового пошуку, підготовки молодого покоління дослідників. Літній відпочинок Конференція Потенціал Соціальна допомога як спеціальність В плеяді інтелектуалів Welcome to “Sula” стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Слово ректора Запитання�відповідь Газета “Педагогічні кадри” продовжує публіка' цію найбільш гострих запи' тань, які ставляться на пер' сональному сайті ректора університету Віктора Андру' щенка. Якщо вас турбує якесь питання стосовно уні' верситетського життя, ви можете безпосередньо звернутись до очільника вишу і отримати відповідь на сайті www.avp.npu.edu.ua Доброго дня, Вікторе Петровичу! Чому наш університет вважається одним із кращих, якщо хоча б біля гуманітарного корпусу (в якому найбільша кількість студентів), де на вулиці 2 лавки, на яких сидять всі 15 поверхів, немає елементарного студентського парку? Звісно, хотілося б зробити чудове місце відпочинку для сту� дентів біля гуманітарного корпусу університету. Але ми мусимо враховувати, що розташовуємося у центрі міста, де кожен “клаптик” землі – національне надбання, яким ніхто ніколи не поступиться. У наших планах було перекриття вулиці Тургенівської з обох боків задля її облаштування з лавочками й альтанками для студентів, та поки що, на жаль, ця пропозиція не зна� ходить розуміння і підтримки у пра� цівників дорожньо�патрульної служби міста. Адже кожна київська вулиця – важлива артерія столиці, що служить комфорту й зручності пересування для киян. І все ж таки ця тема є для нас актуальною. До того ж, інформую вас про те, що біля Центрального корпусу НПУ був відкритий чудовий вну� трішній дворик для відпочинку сту� дентів, де вони можуть посидіти зі своїми комп’ютерами й книгами, випити чашку кави й поспілкувати� ся з ректором. На Тургенівській вулиці в наших планах – будівництво нового нав� чального корпусу й житлового будинку. Якщо це не вдасться реа� лізувати, то там теж буде облашто� вана чудова алея для відпочинку. Пане ректоре, недавно Ви розливали студентам пиво. Чи не вважаєте, що це поганий приклад для молоді, що й так випиває? Інна Шановна пані Інно, думаю, що краплина пива навряд чи зашко� дить молодій людині, яка веде здо� ровий і активний спосіб життя, працює над собою. До того ж, можу Вас запевнити, що подібна практи� ка впроваджується в багатьох вищих навчальних закладах світу. Вперше я спостерігав це тридцять років тому, перебуваючи з візитом в університеті в Лейпцигу. Там, зокрема, діє навіть студентський клуб, в якому керівництво універ� ситету, викладачі й студенти зустрічаються для спілкування за кухлем пива чи чашкою кави. Такі ж зустрічі часті в університетах Кана� ди, Австрії й багатьох інших. Такою практикою користується академік Віктор Садовничий, ректор Московського державного універ� ситету імені М. В. Ломоносова. Окрім того, формування куль� тури спілкування – наше спільне завдання, і я б не радив Вам стави� тися до цього з позиції тоталіта� ристської свідомості і моралі, сим� птоми якої у кожному з нас є досить живучими. Та все ж дякую за запи� тання. 2 Цього року виповнюється 171 рік з дня народження патрона нашого університету Михайла Драгоманова. Сьогодні Драгомановський університет – провідний вищий навчальний заклад у системі педагогічної освіти України. За довгі роки свого існування ми підготували понад 150 тисяч учителів у контексті гуманістичних освіт� ніх поглядів Михайла Петровича. Ми прагнемо, щоб кожен драгомановець почував себе комфортно і затишно, навчався і навчав у відповідності з високим покликанням утвердження Української Держави, розвитку нашої великої культури, науки і освіти. Тому кож� ного року Міжнародний благодійний фонд імені М. П. Драгоманова фінансує іменні стипендії кращим студентам університету, адресну допо� могу вихованцям дитячих будинків та тяжкохво� рим студентам, а також надає кошти на підтрим� ку творчих, мистецьких і спортивних проектів, які відбуваються в універ� ситеті. Тож щиро вітаю вас із нашим спільним святом! Бажаю усім драгома� новцям єдності, взаєморозуміння та наснаги. Переконаний, що спіль� ними зусиллями ми збережемо і примножимо ту духовну спадщину, яку залишив Михайло Драгоманов прийдешнім поколінням. Віктор АНДРУЩЕНКО, Президент Міжнародного благодійного фонду М. П. Драгоманова Міжнародна науково�практична конференція ДРАГОМАНОВЦІ ВШАНУВАЛИ ЮВІЛЕЙ ПЕРШОЇ ЗБІРКИ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША 14'15 вересня на базі Інституту української філології відбу' валася Міжнародна науково'практична конференція “Панте' леймон Куліш – піонерна постать української літератури, куль' тури, науки”, присвячена 150'літтю виходу першої збірки “Досвідки. Думи і поеми” видатного українського митця, дра' матурга, перекладача, літературознавця, критика, видавця та педагога. До робочої групи підго� товки та організації прове� дення цього заходу увійшли фактично всі викладачі кафедри української літера� тури (завідуючий професор Володимир Погребенник) Інституту української філо� логії Національного педаго� гічного університету імені Михайла Драгоманова на чолі з директором Анатолі� єм Висоцьким. Залучивши до роботи своїх колег із Вінниці, Кривого Рогу, Львова, Рівного, Хмельницького, Чернівців та Ужгорода, вони розробили цікаву та пізнавальну програму. Зважаючи на те, що Панте� леймон Куліш долучився своєю працею не лише до української літератури, а й до інших наук, розглядати його особистість виключно як письменницьку було б недоречно. До такого висновку дійшла злагоджена праця робо� чої групи. Саме тому на конфе� ренцію було запрошено відомих мовознавців та істориків. Серед гостей – доктор філологічних наук, академік НАПН Укра� їни, професор, завідувач кафедри стилістики української мови Любов Мацько, яка розповіла присутнім про роль видатного укра� їнського письменника у становленні сучасної української літератур� ної мови. Ніхто з українських письменників середини XIX ст. не працював стільки над жанровим урізноманітненням української мови. Пантелеймону Кулішу належать перенесені з фольклору жанри думи й казки, історичні оповідання і романи, історична поема, історико�поетична драма�ідилія і т. ін., перші зразки укра� їнської наукової прози (“Історія України від найдавніших часів”, “Хмельниччина” та ін.). Саме він вперше запропонував використо� вувати спрощений варіант правопису української мови. До прикладу, у № 9 журналу “Основа” за 1861 р. П. Куліш надрукував “Історію України од найдавніших часів”. Редакція у своїй примітці зазначила, що ця стаття має значення не лише з погляду її змісту, а й покликана показати, якою мірою українська мова придат� на для наукового викладу історії. А вже в редакційній примітці до продовження цієї публікації в № 11� 12 стверджується, що вона є зраз� ком обробки народної мови. Наступного дня на учасників чекало виїзне засідання. Пунктом призначення подорожі був хутір Мотронівка, що на Чернігівщині, – мала батьківщина письменника. Саме тут розмістився Історико�ме� моріальний музей�заповідник Пан� телеймона Куліша “Ганнина Пустинь”. Захоплива екскурсія від працівників музею нікого не зали� шила байдужим. Антон ЮРЧЕНКО, прес-служба університету Військово�патріотичне виховання СТУДЕНТКИ'ДРАГОМАНОВКИ ЗНОВУ В ПЕРШОСТІ НА ЗБОРАХ В Інституті соціальної роботи та управління Національного педагогіч' ного університету імені Михайла Драгоманова від' булася зустріч учасників і переможців зборів військо' во'патріотичного вихован' ня, організованих Всеукра' їнською громадською орга' нізацією “Громадський рух “За майбутнє”, з коорди' натором громадської орга' нізації Михайлом Харечком. Представила гостя студентам директор Інституту професор Алла Ярошенко. “Співпраця з такою орга� нізацією, та й віддана щира дружба й підтримка, якою заручився інститут, уже триває кілька років і приносить хороші плоди, – зазначила Алла Олек� сандрівна. – Наші студенти не лише отримують військово�патріотичне виховання, але й гармонійно розвиваються як особистості – фізично й інтелектуально”. Великі слова вдячності директору й особливо студен� там висловив координатор “Громадського руху “За май� бутнє” пан Харечко. Михайло Миколайович зауважив, що, як виявилося під час різноманітних зборів і змагань, дівча� там�драгомановкам усе під силу. Це вони довели, прой� шовши “Школу виживання”, де маршрут складав близько 137 км гірською лісистою місцевістю. Окрім того, переко� наний пан Михайло, разом із фізичним розвитком кожен учасник отримав ще й незамінні навички командної робо� ти, товариських стосунків, довіри й взаємопідтримки. За співпрацю та вагомий внесок у виховання патріотизму студентської молоді Алла Ярошенко вручила подяку дорогому гостю від всього інсти� туту. Студенти ж ділилися враженнями від змагань, демонстрували світлини, підбирали команду та планували наступну стратегію для перемоги. Юлія КОВАЛЬЧУК, прес-служба університету ЖОВТЕНЬ 2012 �Потенціал Міжнародна науково�практична конференція СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ЯК СПЕЦІАЛЬНІСТЬ В Інституті соціальної роботи та управлін' ня НПУ імені М. П. Драгоманова відкрито нову спеціальність “Соціальна допомога”, анало' гів якій в Україні досі не було. Про ініціативу створення нової спеціальності, її значення та перспективи розповіла директор Інституту соціальної роботи та управління, доктор філософських наук, професор Алла ЯРОШЕНКО. – Алло Олександрівно, розкажіть, будь ласка, про ідею відкриття нової спеціальності. – З огляду на кардинальні зміни в усіх сферах життя українського суспільства, складне станови� ще соціальної сфери, переусвідомлення розуміння поняття “соціальна допомога” постала потреба у науково обґрунтованій підготовці фахівців з цього напряму. Ідея виношувалась з кінця 2010 року, а вже у минулому почалась кропітка робота. Для того щоб відкрилась нова спеціальність, відбулася велика співпраця з фахівцями, які бачать практичну сторону майбутнього результату. Робота по роз� робці стандартів до спеціальності “соціальна допо� мога” була складною, через те що аналогів даної спеціальності в нашій країні не було, то ж ми муси� ли самі розробляти усі документи, в тому числі освітньо�кваліфікаційну характеристику. Фактично ми ліцензували нову спеціальність за півроку. У цьому нам допоміг відділ ліцензування, зокрема – Ганна Олександрівна Денискіна, з нею дуже тісно співпрацював проректор з навчально�методичної роботи Національного Педагогічного Університету імені М. П. Драгоманова – Роман Михайлович Вер� нидуб. Дуже вдячні ректору НПУ імені М. П. Драго� манова Віктору Петровичу Андрущенку та Міні� стерству освіти і науки, молоді та спорту України за те, що підтримали нас. Нам надзвичайно приємно, що спеціальність “Соціальна допомога” започатку� вав саме наш інститут. На сьогоднішній день вже є пропозиції від інших інститутів та університетів з проханням поділились нашими напрацюваннями та базовими документами. – Хто забезпечуватиме підготовку та випуск фахівців? – Фахову підготовку студентів за спеціальністю “Соціальна допомога” буде здійснювати профе� сорсько�викладацький склад таких структурних підрозділів: кафедри соціальної педагогіки, теорії та технології соціальної роботи, галузевої психології та психології управління, соціально�правового захисту населення. Оцінка матеріальної бази кафедри соціаль� ної політики свідчить про високий рівень і науковий потенціал професорсько�викла� дацького складу, наяв� ність у бібліотечному фонді комплекту нав� чально�методичної літератури з можливістю її оно� влення, тобто наявність усіх необхідних для стано� влення нової спеціальності умов. – Чи можна співвідносити спеціальності “соціальна робота” і “соціальна допомога”? – Соціальні працівники і соціальні помічники працюють у галузі соціального забезпечення. Проте робота в сфері соціальної допомоги вимагає спеціальних знань, систематизація яких, як пока� зує практика, специфічна. Соціальні працівники, які не мають спеціальної підготовки з напряму соціальної допомоги, рідко спроможні виконувати повною мірою завдання, що постають перед ними. Саме тому в соціальній сфері зараз спостерігаєть� ся гостра проблема кадрового забезпечення зі спеціальності “соціальна допомога”. – Які посади зможуть займати випускники нової спеціальності? – Первинні посади фахівця в галузі спеціалізо� ваної освіти, спеціалізованого обслуговування, із забезпечення стаціонарних установ соціального обслуговування; інспектора з виплати, призначен� ня пенсій; інспектора з кадрів; експерта�консуль� танта зі страхування; держінспектора; інструктора з трудової адаптації; асистента вихователя по роботі з дітьми�інвалідами. ДОСВІД ВАЛЬДОРФСЬКИХ ШКІЛ 21 вересня 2012 року в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбулась Міжнародна науково'практична конференція “Навчально' методичне забезпечення вальдорфських шкіл в Україні”. Головні питання, які були розглянуті, стосувалися проблеми розвитку освіти та наближення української освітньої системи до європейських стандартів. Виходячи зі змісту доповідей учасників конференції, стало зрозуміло, що досвід експериментальної роботи підтвердив: вальдорфська школа створює сприятливі умови для гармонійного всебічного розвитку учнів, формування навичок соціальної взає� модії, становлення активної життєвої позиції. Як свідчать дані дер� жавної атестації у 9 та незалежне оцінювання в 11 класах, учні не тільки засвоїли навчальні програми на рівні Державного стандар� ту, але й отримали додаткові знання з історії мистецтв, живопису, ремесел тощо. Випускники вальдорфських шкіл успішно вступили до вищих навчальних закладів, вони мають високий рівень культу� ри, прагнуть до подальшого самовдосконалення. Рімма ГОЛІНКО, прес-служба університету Спілкувалась Олександра БИЧКОВСЬКА До 20�річчя Інституту політології та права РОВЕСНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 10'11 жовтня 2012 року в Драгомановсько' му університеті пройшли традиційні для вче' них юридичних і правових наук VІІІ юридичні читання, присвячені цього разу правовим про' блемам взаємодії влади і громадянського сус' пільства. Відкриваючи пленарне засідання конференції, ректор університету Віктор Андрущенко разом з вітальними словами учасникам заходу теплі й щирі привітання висло� вив на адресу Інституту політології і права, дирекції й керівнику підрозділу, доктору історичних наук, професору Богдану Андрусишину з нагоди 20�річчя створення Інституту. “В Україні функціонує багато юридичних шкіл здебіль� шого при вищих навчальних закладах в Одесі, Харкові, Києві. Але в нашому навчальному закладі створена школа підготовки юристів для освітянської галузі насамперед. Велику когорту талановитих науковців підготував Інститут політології і права НПУ. І погодьтеся, випускник будь�якої юридичної академії, коли піде викладати в школи й інші заклади освіти, яку ідеологію понесе з собою? Переважно практичну, ідеологічну складову. Драгомановці ж педаго� ги хочуть, щоб ця складова була гуманістичною, духовно правовою філософією. Цього ми вчимо наших студентів� юристів”, – констатував Віктор Петрович. Традиція, яку вже 20 років Інститут політології і права НПУ впроваджує в життя, ґрунтується на високому інте� ЖОВТЕНЬ 2012 держави нагороджений завідуючий кафедри Драгоманов� ського університету, Перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма. Медаллю Григорія Сковороди НАПН України нагороджений профес� ор кафедри економічної теорії Олександр Гош. Срібні медалі імені М. П. Драгоманова з рук ректора отримали професор кафедри теорії та історії держави і права Ростислав Огірко та професор НПУ, перший віце�прези� дент Академії державного управління при Президентові України Костянтин Ващенко. лектуалізмі, фаховій компетентності й універсальності юриста. Прикладом цьому є і восьмі юридичні читання, що разом з тим своєю кількісною вагою заявляють про існу� вання вже певної наукової школи, згуртованості фахівців, що відстоюють власну точку зору, аргументовану й апро� бовану. Привітати ювілярів з поважною подією та взяти участь у конференції завітали друзі колеги Інституту, партнери в роботі й випускники. Головна редакторка педагогічного часопису “Освіта” Ольга Коноваленко разом із щирими вітаннями вручила директору Інституту політології і права Богдану Андрусишину та вченому Віктору Бондаренку дипломи переможців конкурсу кращих освітян року у номінації “Лиш храм збудуй” за книгу “Державно�церков� ні відносини”. Інституту політології і права стільки, скільки й українській незалежності. Ми творимо історію разом зі своєю країною і щасливі від цього. Богдан АНДРУСИШИН Високі нагороди від рідного університету отримали працівники Інституту політології і права, видатні педагоги� юристи. Зокрема Золотою медаллю імені М. П. Драгома� нова за створення кафедри, розробку програми та запо� чаткування нового напряму в НПУ і системі освіти нашої У процесі наукового заходу ще було роздано чимало грамот і подяк від наукових інституцій і Драгомановського університету. Адже конференція об’єднала представників фактично усіх спрямувань і гілок юриспруденції: цивільно� го, кримінального, господарського права, конституційних засад державотворення, економічних векторів юридичної науки. Учасники і гості мали змогу представити власні оригінальні методики викладання правознавства, політо� логії, економічної теорії, зокрема, що стосувалося наоч� них засобів навчання, використання у навчально�виховно� му процесі знань про історичні аспекти формування полі� тичної культури, методики формування предметних умінь та чимало іншого. Людмила КУХ, світлини Юлії КОВАЛЬЧУК 3 �Ювілей Освітньо�музичний цикл ЖАГА ДО ЖИТТЯ І НОВИХ ЗВЕРШЕНЬ НЕВИЧЕРПНА Свій 60'літній ювілей чудової осінньої пори відзначає Микола Савич Корець. За роки свого життя він заслужив авторитет, який підкріпле' ний всебічною освіченістю, інтелектуальним багатством, яскравою індивідуальністю, винятковою працелюбністю та фаховою ком' петентністю. До ювілею Микола Савич прийшов з повною скарб� ницею добрих справ. За це йому низько вклоняються і завжди будуть вдячними люди. Адже він багатьом став провідником у життя і в науку. Світильник його душі нез� гасний, осяює і зігріває усіх, хто приходить до нього. Веселий життєлюб, людина безмежної душі та великого серця, справжній і непідробний, він з перших слів спілку� вання стирає грань офіціозу та руйнує відчуття дистанції зі співрозмовниками. Не дивно, що йдуть до Миколи Савича учні і колеги, студенти та їх батьки – як до профе� сора і як до людини – за порадою, допомо� гою, підтримкою, розділити смак своїх успіхів, поділитись своїми мріями та пла� нами. Життєвий шлях ювіляра розпочався 8 вересня 1952 року у с. Корощино Олев� ського району Житомирської області. Після закінчення восьмирічної школи упро� довж 1967–1971 рр. він навчається в Коро� стишівському педагогічному училищі, яке закінчив з відзнакою. З 1971–1976 рр. нав� чається на фізико�математичному факуль� теті Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького, здобувши фах вчителя загальнотехнічних дисциплін, тру� дового навчання і фізики. Інститут закінчив з відзнакою в 1976 році, після чого працює вчителем трудового навчання і фізики Березанської СШ № 3 Баришівського району Київської області. Широка ерудиція, живий і питливий розум, постійний пошук та тяга до нових знань підштовхнули молодого педагога до подальших освітніх та наукових звершень. Протягом 1977–1980 рр. він навчається в аспірантурі на кафедрі загальної фізики Київського державного педаго� гічного інституту. З 1980 р. працює викладачем, з грудня 1983 р. доцентом, з вересня 1992 р. завідувачем кафе� дри загальнотехнічних дисциплін, а з травня 2006 р. Микола Савич на посаді директора очолює Інститут гума� нітарно�технічної освіти Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова. Наукова робота завжди була і є найважливішою скла� довою професійної діяльності нашого ювіляра. Дисерта� цію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико�ма� тематичних наук М. С. Корець захистив у 1982 р., а док� торську – в 2007 р. Вчене звання професора кафедри загальнотехнічних дисциплін йому було присвоєно в 2008 р. У 2009 році обраний академіком Академії наук вищої освіти України по загальнотехнічному відділенню. Останніми роками вийшло друком понад 210 науко� вих праць і публікацій, які користуються великим попитом та є конче необхідними для аспірантів і магістрантів, стали основою для роботи багатьох викладачів. Микола Савич Корець – член Національної спілки журналістів України, член редакційних колегій журналів “Молодь і ринок”, “Гуманітарні проблеми вищої освіти”, “Wczesna edukacja dziecka skore vzdelavanie dieta” (Поль� ща), відповідальний редактор Наукового часопису Націо� нального педагогічного університету імені М. П. Драго� манова (серія 13). “Проблеми професійної і трудової під� готовки”. Сьогодні можна по праву сказати, що своєю науко� вою діяльністю Микола Савич заклав фундамент наукової школи і є учні, яких він виплекав і випустив у світ педаго� гічної науки. Це 9 кандидатів наук, які працюють у вищих навчальних закладах та науково�дослідних установах 4 України, також він здійснює керівництво підготовки 5 аспірантів та 4 співробітників до захисту кандидатських дисертацій і двоє провідних викладачів за його консуль� туванням здійснюють підготовку докторських дисертацій. Микола Савич – талановитий учений і педагог, про таких говорять – вчитель із Божою іскрою. Багато часу він проводить у студентському середовищі, живе проблема� ми студентської молоді, своїм життєвим прикладом надихає її на гарне навчання, на шляхетні вчинки, пра� гнення до життєвих звершень. Професор М. С. Корець має великий досвід педаго� гічної роботи і вагомі здобутки у науково�педагогічній діяльності. Він читає основні технічні курси, керує науко� вою роботою магістрів, є автором понад 20 навчально� методичних праць, у тому числі 13 навчальних посібників і одного підручника із грифом МОН України. Є одна особливість у ювіляра: він космополіт в освіті. Жагуче бажання пізнати світ, ввібрати в себе усі його досягнення в галузі науки і техніки, у світовій дидактиці, поділитись своїм досвідом із західними колегами, впро� ваджувати у вітчизняну освіту світові освітні інновації – це стало основним його професійним кредо. Так, з вересня 1989 року до січня 1991 року Микола Савич перебував у відрядженні до Республіки Куба як консультант на фізико� математичному факультеті Вищого педагогічного інсти� туту імені Ф. Варели м. Санта�Клара, де ним було підго� товлено 3 навчально�методичні посібники для студентів вищих педагогічних закладів цієї держави. Сьогодні він – організатор багатьох міжнародних конференцій з про� блем технологічної освіти, ініціатор міжнародної співпра� ці з провідними вищими навчальними закладами Швеції, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, США та Польщі. У цій унікальній людині сплелись в одне ціле учений, педагог та винахідник. У 1982 році його співучасть у тех� нологічних розробках у галузі напівпровідникових матері� алів були відзначені почесним дипломом на виставці досягнень народного господарства (м. Москва), на якій був виставлений авторський експонат у павільйоні “Цен� тральна виставка науково�технічної творчості молоді”. За впровадження одного із винаходів у науково�виробничу сферу в 1984 році нагороджений почесною медаллю “Изобретатель СССР”. У 1986 році його педагогічна робота була відзначена знаком “Відмінник освіти УРСР”, у 2005 році – Почесною грамотою Президії Академії педа� гогічних наук України, у травні 2008 році – знаком “Петро Могила”, у 2009 році нагороджений орденом Святого Володимира ІІІ ступеня, а також медаллю М. Кравчука “За видатні заслуги у галузі фізико�математичних наук” та медаллю імені М. В. Остроградського. Багатогранною є науково�організаційна діяльність М. С. Корця. Він є членом двох спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, заступником голови вченої спеціалізованої Ради по захи� сту докторських (кандидатських) дисертацій за спеціалі� зацією 13.00.02 – теорія та методика навчання техноло� гій, 13.00.02 – теорія і методика навчання (технічні дисци� пліни). Він той, хто прагне випередити час! Тож науково�пе� дагогічна робота ювіляра продовжується, є мрії, окресле� ні нові горизонти, наукові плани та творчі задуми, отже, будуть і нові звершення. Шановний Миколо Савичу! Нехай радість натхненної праці й душевна щедрість стануть невичерпним джере� лом благословінь на Вашому небосхилі. Нехай кожен день Вашого життя буде щасливим, світлим і радісним. І хай сприяють цьому міцне здоров’я, повага колег, родин� не тепло, вірні друзі, успіхи Ваших учнів! З повагою, колектив Інституту гуманітарнотехнічної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова ЖОВТЕНЬ 2012 �Міжнародна науково�практична конференція В П Л Е Я Д І Міжнародна науково'практична конферен' ція “Наукова еліта у розвитку держав”, зініці' йована й започаткована позаторік Національ' ним педагогічним університетом імені Михай' ла Драгоманова та Інститутом екології, еконо' міки й права, знайшла широкий резонанс у світових наукових і громадських колах, адже підняла проблему ролі еліти країни у державо' творчих, освітніх процесах. 9�10 жовтня 2012 року ця наукова подія у столиці Украї� ни проходила вже вдруге, об’єднавши під своєю тематикою не лише вчених, але й політичних і громадських діячів, безпо� середніх практиків�освітян, представників медіа. Конферен� ція суттєво розширила свої тематичні вектори, де метою обговорення стала роль наукової еліти у стратегічних напря� мах розвитку держав, основних засад формування та під� тримки майбутньої наукової еліти. До участі в заході долучилися вчені з Молдови, Польщі, Російської Федерації, Словацької і Чеської республік. Свої погляди на розуміння сутності наукової еліти висловили представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради, Кабміну, академіки Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, дослідники з галузей соціально�гуманітарних, природничих, екологіч� них, економіко�правових наук. Відкрив пленарне засідання міжнародної конференції ректор університету�організатора, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко. “Приємно, що завдяки цьому заходу Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова ще раз впише своє ім’я у світову істо� рію, – наголосив Віктор Петрович, – адже він ще раз зібрав у своїх стінах таку плеяду інтелектуальної еліти, яку я бачу зараз у цій залі”. Вітальне слово ректора Драгомановського університету Віктора Андрущенка Свої слова привітання на адресу учасників висловив президент НАПН України, доктор філософських наук, про� фесор Василь Кремень. Зокрема Василь Григорович окре� слив актуальність висунутої тематики і для української дер� жави загалом. На думку академіка, це обумовлено не так суб’єктивними чинниками, як об’єктивними процесами змін, що відбуваються в сучасному цивілізованому суспільстві. До таких науковець відніс зміну типу прогресу. “Перехід людства до інформаційного типу прогресу і формування суспільства знань вимагає більшого продукування знань, – переконаний Василь Григорович, – і сутнісного олюднення цих знань, тобто надання можливостей отримувати освіту кожному гро� мадянину”. Безумовно, вирішення таких завдань без потужної нау� кової еліти в сучасності практично неможливе. Це вимагає особливої уваги до формування самої наукової еліти, як і взагалі до підготовки особистості до життя і діяльності під впливом суспільства, що суттєвим чином постійно змінюєть� ся і ускладнюється. “Ми повинні змінити освіту так, щоб вона не зводилася лише до засвоєння певної суми знань, як це іноді поки що буває. – переконаний пан Кремень. – В активному навчаль� ному процесі повинно реалізовуватися як мінімум ще дві функції освіти: потрібно навчити дитину навчатися упродовж життя і використовувати вже отримані знання”. Іншими сло� вами, на думку президента НАПН, варто формувати “людину знань”. За таких умов наступним досягненням стане нова формація потужної наукової еліти, яка буде сучасною і спро� можною відповідати на виклики суспільства. Серед обставин, що підвищують значимість ролі науко� вої еліти в сьогоденні, опинилися й нові умови, в яких функ� ціонує сучасна людина, а конкретніше – багатовимірність інформаційно�комунікаційного середовища. Саме пред� ставники наукової еліти країни здатні підготувати людину до нових умов життя. Виклики глобалізації, що суттєвим чином ускладнюють всю систему суспільних відносин і обумовлю� ють ту обставину, що частина функцій, які раніше виконува� лися в рамках держави, тепер набувають планетарного характеру. За словами Василя Кременя, формування у гло� бальному просторі взаємодії різних націй і різних держав ЖОВТЕНЬ 2012 І Н Т Е Л Е К Т У А Л І В вимагає, щоб національна наукова еліта кожної країни була здатна співпрацювати. Власне пан Кремень саме й підняв питання формування такого поняття як “національна наукова еліта”. “Ми є свідками появи глобальної наукової еліти слі� дом за глобалізацією світу. Це знову ж таки завдання освіт� ньої системи й наукових шкіл”, – зауважив Василь Григоро� вич. Василь Кремень окреслив актуальність висунутої тематики для української держави Спільною думкою учасників конференції стало й розу� міння та роль наукової еліти у процесах розвитку держави, яка може бути ефективною лише в умовах, коли вона ґрунту� ється на демократичних принципах законотворення. Це актуально в цілому для багатьох країн світу, але Україна тут посідає чи не головне місце. “Наша держава ще зовсім молода й в певних сферах суспільного життя і аспектах дер� жавотворення знаходиться поки в перехідному періоді, що вимагає особливої відповідальності громадськості й ролі еліти держави”, – наголосив президент НАПН. Як приклад цього науковець навів усвідомлення цієї проблеми на рівні високого керівництва країни та створенні дорадчого органу при Президентові України Вікторі Януковичі Конституційної Асамблеї, куди входять близько ста фахівців – представників наукової і політичної еліти держави. Це один з позитивних прикладів зацікавленості країни в участі еліти в подальшій розробці конституційних засад функціонування держави. Власне на такій тематиці зосередив свій виступ і спе� ціально уповноважений радник Прем’єр�міністра України, академік НАПН, доктор філософських наук, професор, спів� голова Наглядової ради НПУ Анатолій Толстоухов. “Коли ми говоримо про наукову еліту у розвитку держав, ми повинні розуміти, що через крапку говоримо і про сус� пільство, і про особистість зокрема, – констатував Анатолій Володимирович, – Окрім того, наукова еліта – це не лише щось таке, що стосується безпосередньо фундаментальних або прикладних наук, тому що сучасна політика без наукової складової неможлива”. Така теза радника Прем’єр�міністра стала безпрецедентною, оскільки виводила науковців на розуміння великої політики через призму наукового знання. Виходячи з історії, сьогодення і майбутнього України, приходить усвідомлення, що як держава проходить свій пев� ний шлях становлення, так разом з нею цей шлях проходить її еліта. “Щоб стати на рівні з високорозвиненими країнами світу, нам потрібна не просто модернізація, а прискорена модернізація, яку неможливо здійснити без наукової складо� вої”, – переконаний Анатолій Толстоухов. Поява такої нової наукової еліти дозволить громадськості країни усвідомити, що у глобальному світі, де ми теж виступаємо суб’єктом, шлях пролягає не на Захід чи на Схід, а у новий світовий порядок. Анатолій Толстоухов: “Нам потрібна прискорена модернізація, яку неможливо здійснити без наукової складової” “Оскільки ми, ще не подолавши кризу історії, вже потра� пили в кризу перспективи, то мусимо знати, що навіть з точки зору демографії, якщо хочемо бути готовими реагува� ти на виклики епохи через 40�50 років, наша сучасна політи� ка має бути політикою стратегічного планування, що знову ж таки неможливо без науки”, – обґрунтував пан Толстоухов. Тезою академіка, що перевернула думку багатьох уча� сників конференції і разом з тим знайшла чимало прихильни� ків серед них, стала роль наукової еліти у формуванні нового типу особистості, що посяде провідне місце в світовому про� сторі, який переходить від соціально�економічних показників розвитку до політики цінностей і ціннісних вимірів того, що відбувається з державою і людством в цілому. Адже саме особистість, на думку науковця, є тим ключем, за допомогою якого суспільство відчинятиме двері цілісного світу, формую� чи характер збалансованого розвитку країни. Творення еліти варто починати не лише з наукових уста� нов, а ще зі шкільної парти. Таку думку під час пленарного засідання конференції висловив народний депутат України, академік НАПН, президент Малої академії наук України, що стала співорганізатором заходу, доктор фізико�математич� них наук, професор Станіслав Довгий. Зокрема було заува� жено на важливості підтримки конференції такого масштабу з боку провідного педагогічного вищого навчального закла� ду. Якраз університет сьогодні є основною інтелектуальною, методичною і практичною базою, яка готує вчителів майбут� нього, плекає талановиті наукові кадри й закладає у педаго� гічний процес моменти, яким присвячена конференція. Аналізуючи світову ситуацію зі шкільною і позашкільною освітою, Станіслав Олексійович окреслив стратегічні проек� ти Малої академії наук, спрямовані на виховання наукової еліти держави починаючи з учнівського віку. Базою для таких проектів став у тому числі й міжнародний досвід, чому сприя� ла І міжнародна науково�практична конференція “Наукова еліта у розвитку держав”. До прикладу пан Довгий навів методику французького підходу “Руки в тісті”, винайденого, до речі, Нобелівським лауреатом, вченим�педагогом з укра� їнським, волинським корінням Жоржем Шарпаком. Мова йшла про те, що дитину слід виховувати з самого малечку, використовуючи природну допитливість і цікавість. Нові іні� ціативи МАН і передбачають започаткування проектів у дитя� чих садочках, позашкільних навчальних закладах України, серед учнів середніх класів з написання невеликих наукових робіт. Мета цих заходів – перетворити дитину зі спостерігача на учасника процесу пізнання, задавши таким чином базу формування її особистості. “Перетворити дитину з резер� вуара знань у фонтан ідей – це повинно стати й завданням наукової освітньої еліти”, – переконаний Станіслав Олексійо� вич. З цим погодився і заступник голови Київської міської державної адміністрації, доктор історичних наук, професор Леонід Новохатько. Чиновник наголосив на винятковому значенні події, що змогла об’єднати в одній аудиторії пред� ставників освіти і науки кількох країн, керівників наукових установ, народних депутатів і представників провладних структур, а також журналістів. Це означає, що тематика кон� ференції не зосередиться лише у вузьких колах обговорен� ня, але буде доступною для ознайомлення широкій гро� мадськості й знайде своє практичне втілення. Серед інфор� маційних партнерів заходу такі відомі медіа, як спеціалізова� ні видання “Освіта”, “Освіта України”, газета “Позашкілля”, “Педагогічні кадри”, інтернет�портал “Золота еліта України”, чимало українських і зарубіжних видавництв. Зокрема під час конференції громадськості України було презентовано 13 поважних наукових видань вітчизняних і зарубіжних дослідників, що побачили світ в українських і закордонних видавничих домах. Серед таких уже добре відо� мі книги Віктора Андрущенка “Світанок Європи”, Василя Кременя “Філософія антропоцентризму в освітньому про� сторі”, що була представлена вперше польською мовою, посмертне видання Почесного професора НПУ Тадеуша Новацького “Світ мрій”, всесвітньо відома “Педагогіка і психологія” Сергія Максименка, “Основи психопедагогіч� ної корекції” Віктора Синьова, “Організація вільного часу дітей у Польщі” провідної дослідниці з позашкілля Олени Биковської. Особливу увагу у глядачів отримав проект Ана� толія Толстоухова “Україна – Європа”, що відкривав відомі й забуті сторінки з історії і міжнародних відносин української держави та країн європейського простору. Вперше в Україні були представлені видання іноземних вчених та часописи, організовані спільно зусиллями кількох вищих навчальних закладів Польщі, України і Словаччини. Свої думки щодо зна� чення цих видань для світової науки висловили професори з Прешовського університету, Педагогічного університету в Кракові, Вищої Школи Адміністрації в Бельсько�Бела, Універ� ситету Гуманітас в Сосновці. Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської й інші. Таким чином, ІІ Міжнародна науково�практична конфе� ренція “Наукова еліта у розвитку держав” в Драгоманівсько� му університеті отримала чимало позитивних відгуків у сус� пільстві. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доктор філологічних наук, професор Ірина Зайцева назвала захід на штиб російського академіка Лосєва “інтелектуаль� ним бенкетом” за масштабами й актуальністю висунутої про� блематики, що дозволить розробити стратегію підготовки науковця нової формації еліти. Людмила КУХ, cвітлини Юлії КОВАЛЬЧУК 5 �Студентська рада МИРОСЛАВА УЛЬЯНІНА: ЖИТТЯ ПО МАКСИМУМУ Сьогодні Мирослава Ульяніна – відома телеведуча, більшість українців можуть бачити її щоранку в популярній телевізійній програмі. Але в Драгомановському університеті вона стала відомою ще раніше, адже всі п’ять років її навчання були сповнені активною роботою в студентському самоврядуванні. У розмові за кавою з Мирославою як з подругою зі студентської лави я запропонував записати інтерв’ю. У відповідь пролунало: “Вмикай диктофон”. – Ти брала участь у студентському самоврядуванні Драгомановського університету. Чим для тебе виявився корисним цей досвід? – Студентське життя згадую з радістю і розумію, що моя робота в студсамоврядуванні сприяла швид� шому усвідомленню багатьох життєвих принципів. Це чудовий досвід “як все встигнути за 24 години”. Нав� чання, різні майстер�класи, тренінги, участь у Вченій раді вишу, організація “Тижня української мови”, “Студентська республіка”, газета “Драгомановець” тощо. Крім того, я пра� цювала редактором і вер� стальником у журналі “Виз� вольний шлях”. Це все поєднувала з поїздками на різноманітні київські та українські форуми та з’їз� ди. Тому вважаю, що сту� дентське самоврядування навчило організовувати свій час, спілкуватися з людьми та мотивувати їх до громадської роботи. Крім того, воно допомагає мені зараз по роботі. Якось телефонувала до Олега Скрипки, і мені дали номер його прес�секретаря. Почавши спілкуватись, зрозуміла, що чую знайомий голос. Виявилось, що це моя знайома зі студентських років – Аня Каліні� ченко. Сьогодні я зустрічаю людей, з якими раніше спілкувалась на рівні інституту, університету, міста чи України, вже в інших ролях. Починаю усвідомлювати, що студсамоврядування – це гарна “школа життя” і ми всі досягли свого теперішнього завдяки йому. – Наскільки я пам’ятаю, ти брала участь у театрі “Вавилон” і навіть виступила автором однієї з вистав. Цього року театр відсвяткував десятиріччя, а його керівниця – Ірина Савченко – також у травні відзначила ювілей. – У кожного в житті є люди, які вплинули на його світогляд. Для мене є дві такі люди� ни. Одна з них – шкільна вчителька мови і літератури у школі, з якою спілкуюсь до цього часу. Коли приїжджаю в Рівне, то спочатку йду до батьків, а потім одразу до неї. Друга людина – це Ірина Віталіївна. Побачила її на першому курсі, і в мене засвітилися очі. Я відчула, що це фантастична людина. І вже познайомившись, зрозуміла, що не помили� лась. З нею дійсно хочеться спілкуватись, з неї потрібно брати приклад. До речі, у вибо� рі університету вирішальним моментом став саме студентський театр, адже я брала участь у шкільному театрі і грала в постановці “Мина Мазайло”. На першому курсі Ірина Віталіївна запросила мене і Катю Кот в театр “Вавилон”. Ми одразу ж погодились. Репе� тиції, перші читки сценаріїв, святкування перемог. “Вавилон” і студсамоврядування – це значна частина мого студентського життя. – Які саме знання зі студентської лави тобі стали в нагоді? – Виділити конкретний напрям складно, а ось в комплексі це стало путівкою для вдалої роботи. Крім того, є знання, набуті на заняттях в аудиторії, а є ті, які здобуваємо під час всього студентського життя. – Які б ти поради дала студентам-філологам? – Брати від кожної хвилинки життя максимум! Планувати майбутнє, але жити тим, що є зараз. В Києві є можливості на кожному кроці. На роботу на “5 канал” я потрапила з другої спроби. Першого разу мені відмовили, мотивуючи це тим, що в мене через нав� чання брак часу. Студенські роки – це можливість спробувати все! Потрібно стажуватись в різних місцях, заводити нові знайомства, шукати себе. Найгірше, що може бути, – це ситуація, коли на п’ятому курсі людина не має дос� віду і нагадує чистий папірець. – Ти зараз ходиш на якісь додаткові курси? – Так, вивчаю французьку мову. У мене бабуся жила в Аргентині, тому планую також вивчити іспанську та італійську. В планах також серйозно зайнятись акторською майстерністю. – Тебе впізнають на вулицях? – Буває. Одного разу навіть проїхала свою станцію в метро, спілкуючись з жіночкою. Дуже люблю свою програму “Сніданок” і можу багато про неї розповідати. У нас дружний колектив: ми разом працюємо, монтуємо, знімаємо, відпочи� ваємо. – “Сніданок” – одна з найдавніших передач на “1+1”, і наразі вона знову має найбільші рейтинги. Ти відчуваєш відповідальність на собі за передачу, за те, що ви доносите телеглядачам? – Так. Хочеться, щоб передача була максимально якісною і ціка� вою. Ми маємо вранці нести людям позитив, дарувати гарні емоції. – Як ти готуєшся до своїх інтерв’ю? – По максимуму шукаю інформацію про цю людину, починаючи з біографії і закінчуючи інтерв’ю, які вона давала раніше. – Кого з відомих діячів ти вже записувала? – Мені пощастило взяти інтерв’ю у Алена Делона, Мікеле Плачідо, Монсерат Кабальє. Остання щиро розповіла про сім’ю, життя й дала мені поради. З вітчизняних артистів – Михайло Жванецький, Валерій Меладзе, Діана Арбєніна, Ілля Лагутенко. До речі, зізнаюсь: в інозем� них артистів брати інтерв’ю якось простіше. Вони в першу чергу люди, а вже потім – “зірки”. – Дякую за розмову. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Студентське життя ТЕПЛА ЗУСТРІЧ В УМАНІ 29 вересня делегація студентського активу НПУ імені М. П. Драгоманова під керівництвом першого проректора професора Володимира Беха та голови первинної профспілкової органі' зації студентів Станіслава Цибіна відвідала Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини та всесвітньо відомий Націо' нальний дендрологічний парк “Софіївка”. Ініціатором поїздки в Умань став ректор університе� ту академік Віктор Андрущенко, який 17 вересня на зустрічі зі студентством пообіцяв організувати поїздку для лідерів молодіжного руху. “Я до вас сьогодні приї� хав, тримаючи в руках “путівку” для студактиву в чарівну Умань”, – сказав Віктор Петрович після підписання угоди про співпрацю між ректоратом, студентською 6 профспілковою організацією і Студентською радою. Студентство радо сприйняло подарунок від ректора уні� верситету, тому адміністрація вишу не забарилась із вті� ленням подарунку в реальність. До делегації увійшли голови профбюро та студент� ських рад інститутів, аспіранти та молоді викладачі. Більшість в Умані була вперше, тому з інтересом слухала екскурсію про створення парку “Софі� ївка” і занурювалась в атмосферу легендарної історії кохання. З самого початку екскурсії делегацію супроводжували представники студентського самоврядування Уманського педуніверситету імені Павла Тичини, які ділились досвідом з організації студентських заходів. Гуляючи парком, молодь змогла ближче поз� найомитись і в неформальній обстановці домовитись про спільні заходи. На пам’ять було презентовано студентсь� ку газету університету “Студ Life” та було домо� влено про співпрацю з драгомановською бага� тотиражкою “Педагогічні кадри”. До організації поїздки в університеті поста� вились серйозно. Делегація відзначила професіоналізм інструктора університетського профкому Олени Мінен' ко. Суботній день запам’ятається драгомановцям надовго – сонячна погода, гарний парк, нові знайом� ства. Та головне слід сказати про дружність драгома� новського колективу. Про це вже неодноразово писа� лось, але справи говорять самі за себе. В їдальні педу� ніверситету імені Павла Тичини студентство підкресли� ло, що “в нас єдиний колектив, і навіть під час обіду ми повинні бути разом”. Після цього хлопці зсунули окремі столики в один великий. Після обіду все було розста� влено на свої місця. “Маємо залишити все так само, як було спочатку”, – зазначив студент Інституту історичної освіти Євген Бачинський. Дорогою до Києва студенти, незважаючи на ціка� вий, але все ж виснажливий день, співали народні пісні і вже почали планувати нові заходи на новий навчальний рік. Сергій РУСАКОВ ЖОВТЕНЬ 2012 �Літній відпочинок W E L C O M E TO “ S U L A” Матеріали про відпочинок у спортивно' оздоровчому таборі “Сула” газета “Педагогічні кадри” розміщує щороку, та цього разу до редакції потрапила не просто стаття, а справжній щоденниковий запис студентки, яка після закінчення першого курсу поїхала відпочивати на університетську базу в м. Лубни Полтавської області. Отже, перед вами записи, якими залюбки поділилась Анна ЄНІНА. Світлини – Геннадія Целковського. Date: 16 липня Time: 18.00 Local: потяг до Лубен Emotions: хвилювання Людей лякає невідоме, тому вони уникають його. Або, заради адреналіну, вперто йдуть назустріч. Зараз я їду плацкартом до м. Лубни, де на мене чекає ЩОСЬ (неймо� вірне, незабутнє, фантастичне; жахливе, катастрофічне, нудне. Що – саме ще не знаю). Їду на базу відпочинку рідного alma mater (НПУ) – “Сула”. Я не знаю, хто і що там буде. Але свідомо і цілес� прямовано з усіх запропонованих путівок у профкомі вибрала цю. Що це – інтуіція? доля? чи катастрофічні два тижні літа?.. Date: 17 липня Time: полудень Local: своя кімната Emotions: сумніви Ще на вокзалі познайомилась із дівчиною, яка, як вия� вилося, теж їхала на базу. Дорогою ми розговорились. “Якщо там всі будуть такі ж прості та відкриті, вважатиму, що мені пощастило”, – подумала я. Тут. Територія досить чимала. Склалось враження, що я приїхала у дендропарк. І повітря… Воно зовсім не таке, як у Києві. Ось і друзі моєї супутниці. Я хвилювалась: це був свого роду екзамен, який, як здавалось мені, я склала на “добре”. Також на території бази є окремі будиночки на декілька чоловік. На вечір мене запросили до альтанки, що біля будиночка №18. У компанії абсолютно незнайомих людей мені, на диво, було затишно і тепло. Особливістю “Сули” є те, що тут – кожен “свій”. Шалені жарти, перегу� кування і фрази типу: “А пам’ятаєш, як позаторішньої\то� рішньої\і т.д. Сули...”. Все ж таки є страх не стати “своєю”. Снідала за столиком сама – чомусь не наважилась підійти до вчорашніх компаньйонів. Самотньо. Date: 21 липня Time: 19.30 Local: природа Emotions: захват ЩОДЕННИКУ! Пробач, що не писала такий тривалий час, але… просто ніколи! Про все хронологічно: В той же день я підійшла до компанії, що грала у фріз� бі. Вони здивовано запитували, чому не підходжу до них. Того ж вечора – знову до альтанки, але протягом дня при� їхало ще чоловік десять, тому ледь усі втиснулись, і знову – гамір, жарти… Розпочали гру в “Таємного Друга”! Кожен бажаючий грати тягнув з капелюха прізвище своєї “жер� тви”. І цим самим зобов’язувався цій людині робити пода� рунки, приділяти увагу і робити компліменти. Ключове слово “Таємний”. Звісно, якщо людина витягла папірець зі своїм прізвищем, то перетягує. Побачимо, що воно таке. Усі дивувались, що я ще й досі не виходила на берег Сули. Тому наступного дня, одразу після сніданку, я пря� мувала туди. Щойно вийшовши за територію бази, поба� чила безкраїй килим з польових квітів. А якщо спуститись донизу – через хвилинку вийдеш на Сулу, яка змією тягнеться вздовж цієї невимовної краси. Я ніколи не могла подумати, що такі чисті річки ще є на Україні! Не вагаю� чись, стрибаю у воду і насолоджуюсь досить прохолод� ною водою (незважаючи на спеку). Біля берегу пахне м’я� тою, бо її там чимало росте. Цього єднання з природою було достатньо, аби протягом дня був чудовий настрій! А вчора їздили до Мгарського монастиря. Давно я не відчувала у храмі такої сильної енергетики. Купа вражень. І лише хороших вражень. А зараз сидимо за територією бази з видом на гарну Сулу. Хлопці розпалюють вогнище для шашлику. Виявляється, це тут – традиційне явище, і дехто навіть спеціально сюди приїжджає святкувати день народження! А Таємний Друг подарував мені мильні бульбашки. Date: 22 липня Time: 16:00 Local: пляж Emotions: очікування Вчорашній день… понад двадцять чоловік сидить нав� круг, об’єднані не лише одним багаттям, а й спільними темами, жартами. Невимовно затишно теревеніли, не помітивши, як почало світати. Ці короткі літні ночі... А зараз майже всі – на традиційному післяобідньому волейболі. А я трішки позасмагаю і піду грати у настоль� ний теніс – це виходить дещо краще. Сьогодні – “екватор” нашої зміни. Але попереду – ще стільки ж яскравих днів! Піду прокатнусь Сулою на катама� рані. Date: 24 липня Time: 10:00 Local: моя кімната Emotions: злість Не знаю, як цього ранку вишикувались планети, але я З Н О В У Н А Г О В Е РЛ І МИНУЛОГО року команда Студентської ради Інституту філософської освіти та науки започаткувала чудову традицію – підкорювати “збірною солянкою” студентів�філософів та їх друзів карпатські вершини. Підтримали ініціативу і цьогоріч. Якщо минулого року “фішкою” мандрівки були лекції на Говерлі, які прочитали наші любі викладачі Сергій Русаков та Антон Дробович, то 2012�го вирішили провести буккросінг (це процес обміну прочитаними книжками, які попередньо представляє кожен із учасників заходу). Тож можна сказати, що ІФОН спільно з літклубом “Маруся” та інтернет�порталом “Афіша�Бровари” провів перший в історії України буккросинг на Говерлі. На Говерлі для добровільного обміну опинились наступні книги: “Заповіт” Т. Г. Шевченка, “НепрОсті” та “З цього можна зробити декілька оповідань” Т. Прохаська, “Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон” Р. Баха, “Поштамп” Ч. Буковскі, “Смешные любови” М. Кундера, “Як я обслуговував англійського короля” Б. Грабал, “Хресний батько” Маріо Пьюзо та інші. Ольга ГОНЧАР Світлини Світлани КЕДР (ЯЦІВ) ЖОВТЕНЬ 2012 Date: 28 липня Time: 20:30 Local: моя кімната Emotions: смуток'щастя Знаєш, як воно – коли останній вечір і хочеться спро� бувати все те, що не встиг за два тижні?.. Учора ввечері, нарешті, кожен відкрив карти своєму Таємному Другові – виявляється, мій ТД підозрювала мене ще з середини зміни. За те на свого я б у житті не подумала! Ось він – професіоналізм. Наступного року, коли обов’язково приїду сюди, вже буду досвіченішою. А сьогодні вночі піднімалась на найвищий пагорб з тих, що тут за територією. Тут є приказка – “На цей пагорб обов’язково потрібно підійнятись, як мінімум, 4 рази: вранці, вдень, ввечері і вночі”. Щоденнику, яке тут зіркове небо! “Ніде немає такого зіркового неба, як у Лубнах”, – слова адресою звідти ж. А я б додала: і такого повітря, і такої води. Перейшовши до стихій, не можу не сказати “і такого вогню!”. Зараз хлопці розпалюють багаття для останнього у цьому році, але ніяк не останнього для усіх нас “Сульського вогнища”. Шашлик, пісні і спогади про ці два тижні. За програмою – нічне купання у Сулі та тепла Лубенська ніч. Welcome to “Sula”! Спортивне життя Тим часом... І Ф О Н проспала сніданок. “Голодна, холодна й нещасна…”, – як у пісні Святослава Вакарчука. Все про мене. А ще все�все болить! Учора ввечері у нас був Щорічний Чемпіонат з тві� стеру!!! Я навіть пройшла у напівфінал. Але, зрозуміло, що переміг найсильніший. У будиночку № 15, розрахованому на проживання для чотирьох чоловік, було душ з 20 – і все студенти, аспіранти, молоді викладачі НПУ (з розрахунком на те, що певна кількість народу сиділа у альтанці). І відео знімали, і фотографували, і просто гарно провели час! Ну ось, навіть злитися не можу повноцінно. А щойно мені зателефонували, запитали, чи все зі мною в порядку і запросили на гру в покер до альтанки. Не можу відмовитись! Ще спишемось. ПОПЕРЕДУ ВСЕСВІТНЯ УНІВЕРСІАДА'2013 ЗГІДНО з календарем Міжнародної Федерації боротьби на поясах Алиш (МФБА) для проведення процедури відбору та ліцензування на Всесвітні ігри Sport Accord Combat Games 2013 р. у м. Санкт�Петербург (Росія) (1�4 місця) і ліцензування для участі у Всесвітній Універсіаді 2013 року в м. Казани (Росія) (1�8 місця) у м. Мінську був проведений Х Ювілейний чемпіонат світу з боротьби на поясах Алиш. В чемпіонаті взяли участь спортсмени 17 країн світу, які пройшли попередній відбір на чемпіонатах своїх континентів. Збірна команда України була представлена 8 спортсменами (5 з них – драгомановці). Таким чином, НПУ імені М. П. Драгоманова має 10 ліцензій на Всесвітню Універсіаду 2013 року в м. Казань (Росія). За багаторічну та плідну роботу з розвитку традиційних видів боротьби народів світу віце�президент МФБПА, Президент Європейської Асоціації боротьби на поясах Алиш Геннадій Арзютов (на фото) був нагороджений золотим орденом Міжнародної Федерації асоційованих видів боротьби (ФІЛА). Вітаємо спортсменів та бажаємо нових перемог! Прес-служба університету 7 �Літні враження Студентські враження ТАМ, ДЕ ГОРИ Й ПОЛОНИНИ… Колочава – унікальне село на Закарпатті, розташоване по сусідству з озером Синевир, у мальовничій долині в Міжгірському районі. Чудові гірські краєвиди, чисте повітря, мінеральна вода, гостинність місцевих мешканців, – саме ці фактори та й багато інших вплинули на рішення створити Навчально'оздоровчий комплекс НПУ імені М. П. Драго' манова в с. Колочава. Саме тут на території Національного природного парку “Синевир”, в урочищі Ква� совець, де могутність Карпатських гір, унікальність букових пралісів та цілющість мінеральних джерел поєдналися в єдине ціле, саме тут гостинно відчиняє свої двері навчально�оздоровчий комплекс нашого університету. Комплекс пропонує комфортабельні номери для проживання та повний харчо� вий сервіс. Відвідувачам надається унікальна можливість скуштувати – “токан”, “бограч”, “банош” – найкращі синевирські страви, адже Закарпаття славиться смач� ною кухнею. Крім цього, комплекс пишається наявністю на його території бювету мінеральної води “Колочава”, що відноситься до типу Нарзан та збагачує весь організм людини залізистими мінералами, кальцієм та магнієм. А також вода має лікувальні властиво� сті, адже витікає в одному із екологічно найчистіших куточків Українських Карпат – Національному природному парку “Синевир”. Окрім цього, комплекс пропонує і спеціальну програму для дозвілля гостей, наприклад, рибальство. Незважаючи на те, ви професійний рибалка чи вперше взяли в руки вудку, процес вилову форелі однаково захоплює всіх. Адже винагорода за зусилля – це смачно приготовлений ваш улов. Безперечно, вас захопить самобутність культури та традицій Бойківського краю, що яскраво проявляється в архітектурних стилях будинків, церков, колиб та лазень. Для бажаючих детальніше ознайомитися з етнографічними особливостями Колоча� ви працює скансен “Старе Село”, який дивує відвідувачів не лише кількістю експози� цій, а й театралізованими дійствами. Багато вражень та емоцій цього року отримали студенти п’ятого курсу спеціаль� ності “туризм” Інституту природно�географічної освіти та екології під час проходжен� ня виробничої практики на території навчально�оздоровчого комплексу. Це була уні� кальна можливість для майбутніх фахівців туризму ознайомитися з найперспективні� шим регіоном України та особисто прийняти участь в дослідженні туристсько�рекре� аційних ресурсів Міжгірщини та створення перспективного туристського продукту. Тож Навчально�оздоровчий комплекс Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова в с. Колочава завжди радий зустріти викладачів, студентів та гостей. ЯКІСНИЙ ВІДПОЧИНОК З ЕСТЕТИЧНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ Враженнями від літнього відпочинку на базі “Синевир” з драгомановцями поділилась професор кафедри культурології, доктор філософських наук ГАЛИНА МЄДНІКОВА. – Галино Сергіївно, чому ви порадите викладачам та студентам поїхати на базу відпочинку “Синевир”? – На це є багато причин. По�перше, це чудовий відпочинок у неймовірно гарному місці. Коли відчиняєш вікно кімнати, то чуєш співи пташок, шум річки, вітерець. Вечорами чутно, як лунають дзвони православної церкви, яка знаходиться через річку. Але це не просто відпочинок подалі від галасливого міста, але й естетична рекреація. По�друге, це унікальна можливість оздоровитись, адже перебуваєш на свіжому закарпатському повітрі, п’єш чисту джерельну воду. Зізнаюсь, що відчула ефект на собі – стала почувати себе краще. – Сьогодні популярний активний відпочинок, більшість хоче провести відпустку не просто байдикуючи, але й з користю для розвитку. Чи є така можливість для відпочиваючих бази “Синевир”? – Для подібного типу відпочинку на базі продумано багато варіантів – є екскурсії як для старшого покоління, так і для молоді. Для молоді пораджу денну екскурсію гірськими стежками до вівчарів, які змінюють свою локацію кожні три місяця. Вони чекають на групу екскурсантів, яка зазвичай складається з 5�7 чоловік. Це гарна нагода дізнатись про культуру і побут людей цього фаху. Вони влаштовують обід із різних сортів справжнього сиру і молока. Тому це не тільки цікаво, але й смачно. Для людей старшого віку цікавими мають стати екскурсії екологічними стежками, яких територією заповідника багато. Пораджу відвідати скансен – музей під відкритим небом, де зібрано найкращі зразки архітектури Закарпаття. Це вкрай пізнавально і захоплююче. Загалом є можливість відвідати різноманітні музеї в с. Колочава, тому якщо через день ходити на екскурсії, то за два тижні заїзду можна встигнути обійти всі культурні об’єкти. – Після того як людина повертається з якоїсь бази відпочинку, її одразу запитують: “Як годували?”. Тому і ми підтримаємо давню традицію. Галино Сергіївно, як годують на базі? – Годують домашньою їжею і це дійсно якісно та смачно. Взагалі питанню якості директор бази “Синєвір” Анатолій Дербак приділяє велику увагу. Єдине, що може викликати невдоволення, це те, що вигоди знаходяться не у кімнаті, а на першому поверсі в коридорі. Але все ж це територія заповідника, тому можна зрозуміти. Крім того, там завжди прибрано і взагалі вся територія бази доглянута. – Все залежить від директора… – Повністю погоджуюсь. І університетській базі з директором пощастило. Анатолій Юрійович слідкує, щоб відпочиваючі були задоволені перебуванням. Прокидаєшся – він уже на роботі, засинаєш – ще десь трудиться. Він вкладає душу в базу, і це помітно. Думаю, що база розвиватиметься надалі, і хочеться, щоб побільше драгомановців її відвідало. – Ви плануєте наступного року поїхати відпочивати на базу “Синевир”? – Так. – Дякую за розмову. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фотопрогулянка бульваром ГАЗЕТА “Педагогічні кадри” започатковує новий проект під назвою “Фотопрогулян� ка бульваром”. Починаючи з цього і по червневий випуск багатотиражки на цьому місці розміщуватимуться світлини бульвару Тараса Шевченка – невід’ємної частини столиці. Крім того, для драгомановців бульвар також відіграє важливу роль – саме на ньому призначають побачення наші студенти, ним прогулюються викладачі після занять, сидя� чи на лавках бульвару, майбутні вчителі спостерігають за сучасним ритмом міста. Юлія ІВАШКО, викладач кафедри туризму, студенти 5 курсу спеціальності “туризм” Ректорат та профспілкова організація університету з глибоким сумом сповіщають, що 22 жовтня 2012 р. на 76-му році пішов з життя професор кафедри економічної теорії ГОШ Олександр Петрович Колектив університету та колеги висловлюють щирі співчуття рідним і близьким. Ректорат та профспілкова організація університету з глибоким сумом сповіщають, що 18 жовтня 2012 р. пішла з життя інженер видавництва НПУ імені М. П. Драгоманова БЕСПАЛЬКО Леоніда В'ячеславівна Колектив університету та колеги висловлюють щирі співчуття рідним і близьким. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Новий фотопроект стане мандрівкою як в просторі, так і в часі. На цьому місці газе� ти – з номера в номер – з’являтимуться світлини з бульвару Тараса Шевченка з погляду людини, яка прогулюється від Бессарабської площі до площі Перемоги. Читач зможе побачити не просто зміну локації, але й пір року, адже для кожного нового випуску ство� рюватиметься нова фотографія. У цьому випуску ви бачите початок бульвару Тараса Шевченка у жовтні, вже в наступному – ми пройдемо далі, і так само світлина буде зро� блена в місяць видання газети. Таким чином, ми пройдемо увесь бульвар через осінь, зиму, весну і завершимо влітку 2012 року. Висловлюємо подяку за ідею нового фотопроекту Ірині Тищук і Тетяні Шелепко. У цьому випуску розміщуємо світлину Ірини Тищук. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЖОВТЕНЬ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1626) (жовтень 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 7 (1626) (жовтень 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/189 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e667dd79499de2f285451e5a11f7af25.pdf f445483d227f575daa3cb630a3dfabdc Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1641) (березень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 7 (1641) БЕРЕЗЕНЬ 2014 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця Звернення ректора ШАНОВНі ДРУЗі! Студенти Драгомановського університету приєдналися до численних патріотичних акцій, що проходять в Україні, ініціативою власного флешмобу “Україна єдина!”. 27 березня 2014 року студенти Інституту корекційної педагогіки та психології вишикувалися у внутрішньому дворику вишу, відтворивши національну символіку своєї Батьківщини з написом “Україна”. Дякую вам за вашу турботу про колег5студентів, які зараз навчаються в Автономній Республіці Крим. Ми переймаємося їх долею і, звичайно, не залишимо без захи5 сту з боку університету. На сайті Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова розміщена інформація про безумовний перевід усіх бажаючих студентів5кримчан до Драгомановського вишу на будь5яку спеціальність за спро5 щеною процедурою. Така процедура не передбачає дозволу з боку адміністрації кримського закладу освіти, а також погодження з Міністерством освіти і науки України. Наше Міністерство офіційним листом від 24.03.2014 № 1/95174 розширює автономію закладу освіти і дозволяє вирішувати ці питання в інтересах студентів. Запевняю вас, що кожен студент буде захищеним і під5 триманим. У свою чергу прошу вас своїми студентськими каналами пояснити нашим кримським колегам, що наш освітній простір є відкритим для кожної людини. І неза5 лежно від перебігу політичних подій ми продовжуємо нада5 вати освіту відповідно до європейських стандартів. Ваш ректор Віктор АНДРУЩЕНКО УНІВЕРСИТЕТ ПРОВІВ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ 15 березня 2014 року в Національному педа� гогічному університеті імені Михайла Драгомано� ва приймали майбутніх абітурієнтів та їх батьків. Традиційно відбувся березневий загальноунівер� ситетський День відкритих дверей. До головного корпусу вишу з’їхалися випускники шкіл з усієї України. Звично цей день в НПУ розпочинається підне� сеним настроєм, приємною музикою та посміш� ками. “Кожен, хто хоч раз переступає поріг Дра� гомановського університету, на все життя інфіку� ється вірусом інтелекту, добра й любові до науки, педагогічної праці”, – наголошує ректор вишу, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України Віктор Андрущенко. Саме в такій атмосфері проводять п’ять років свого навчання драгомановці, а потім ще часто повертаються на цей поріг уже аспірантами, кандидатами й докто� рами наук, великими вченими, заслуженими вчи� телями, політиками й письменниками. Детальніше і конкретніше всі охочі могли поспілкуватися з кожним директором обраного ними Інституту, дізнатися про правила прийому, можливості навчання, перспективи отримання диплому та працевлаштування. Прес�служба університету Велич Шевченка Малярство Тараса Шевченка Космос Тараса Шевченка стор. 3 стор. 4�5 стор. 6 �УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ 200�РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В НПУ У Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова продовжує реалізову� ватися програма заходів, присвячених відзначенню 200�річчя з дня народження генія української культу� ри Тараса Шевченка. 13 березня 2014 року відбули� ся великі урочистості з цієї нагоди в актовій залі гуманітарного корпусу вишу. Студенти й професура НПУ разом співали “Заповіт” та “Реве та стогне…”. “Велич Великого Кобзаря словами охопити важко, а може, й неможливо, – зазначив під час відкриття заходу ректор університету Віктор Андрущенко, – Ми ж вша� новуємо його як мислителя, який заклав основи світо� глядно�смислового каркасу української національної культури; як генія, який, за словами Оксани Забужко, “тримає над нами небо”; як пророка, який виховує любов до батьків і Батьківщини, розгортає горизонти нашої національної ідеї”. Віктор Петрович переконаний, що саме геній Шевченка пророкує українцям їх спільну долю, вказує шлях, але йти треба нам. Хороша, добра й чесна праця завжди дає хороші плоди. Це й засвідчили урочистості. Актова зала й фойє навчального корпусу не змогли умістити усіх бажаючих долучитися до святкового дійства. Серед поважних запрошених – відомі письменники Борис Олійник, Андрій Демиденко, діячі культури й мистецтва Тамара Гримальська�Стратієнко, Андрій Паламаренко, Герої України Анатолій Авдієвський, Мирослав Ван� тух, вчена еліта держави, професура й студентство. На захід завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Його Високопо� важність Пан Ейнулла Ядулла оглу Мадатлі та секре� тар Посольства пан Руслан Гурбанов, директор Департаменту у справах релі� гій та національностей Міністерства культури України Володимир Юшке� вич, Президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, друзі уні� верситету з Німеччини: почесний про� фесор зі зв’язків з громадськістю та комунікації, доктор, власник компанії GFI GmbH Communications Морітц Гун� цінгер, почесний професор кафедри промислового дизайну факультету комп’ютерних наук та інженерії Універ� ситету прикладних наук Стефан Шуп� бах, радник консультативної ради ком� панії Swarovski Limited Partnership та радник Ради компанії Swarovski, Почес� ний Генеральний Консул, сенатор Адальберт Лота та інтернет�маркето� лог в Українсько�американському гуманітарному інституті “Вісконсинсь� кий міжнародний університет (США) в Україні” Ларс Хоффман. Тут можна було переглянути картини Тараса Шев� ченка, виставку яких люб’язно організувала Мала ака� демія наук України спільно з дизайн�студією. Це стало своєрідним прологом до презентації унікального науко� во�освітнього порталу “Тарас Шевченко”, що нещодав� но з’явився в мережі Інтернет. Ініціатором створення порталу виступили Мала ака� демія наук України на чолі з Президентом Станіславом Довгим й Інститут обдарованої дитини НАПН України. У подальшому до роботи були залучені Інститут літерату� ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національний музей Тараса Шевченка, Національний педагогічний універси� 2 тет імені Михайла Драгоманова, Інститут телекомунікацій та глобального інформацій� ного простору НАН України, Інститут кібер� нетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Національний технічний університет “Київ� ський політехнічний інститут” та ін. Протягом семи місяців більш як тисяча спеціалістів збирали і опрацьовували матеріали з різних джерел. До створення порталу долучилися науковці, юристи, програмісти, музейні пра� цівники, дизайнери, школярі тощо. Драгомановці внесли свою лепту у фор� мування й наповнення ресурсу. Це виклада� чі та співробітники Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, Інституту філософської освіти і науки, кафедри етики та естетики вишу, Центру культури й мистецтв НПУ й чимало інших. Сайт не лише об’єднує усю можливу інформацію про Великого Кобзаря, але й реалізовує ще низку сервісів, які дозволять працювати із накопиченою базою даних (знань), таких як: мапа відображення місць, пов’язаних із життям та творчістю Тараса Шевченка, географічних місць, пов’язаних із його ім’ям, маршрутів, можливість читати рукописи в оригіналі та з транскриптом тек� стів, ТаймЛайн. У розділі “відеоматеріали” користувач може переглянути відео, починаючи з часів німого кіно. Як приклад – фільм про відкрит� тя пам’ятника Тарасу Шевченку на початку ХХ століття в Москві. Також портал інтегрова� ний із соціальними мережами, що дає можливість користувачам спілкуватися та обмінюватися думками безпосередньо на порталі. Презентував гостям портал Президент Малої академії наук Станіслав Довгий. За словами пана Довгого, на сайті предста� влено більше 20 000 відцифрованих оригі� нальних сторінок рукописів Тараса Шев� ченка, архівні документи, що стосуються життя і творчості поета, спеціально розро� блено 24 3D�тури музеями та визначними місцями, пов’язаними з особою Кобзаря, художні, документальні фільми, теле� і радіопередачі, пісні на вірші Шевченка. Усім охочим доступна для перегляду відцифрована оригінальна малярська спадщина художника у кількості 800 творів, з яких детально описано 335 малярських творів. Драгомановцям було наочно про� демонстровано геніальність Шевченка�ху� дожника, адже збільшення його робіт у десятки разів показало, що твір не лише не втрачає своєї художньої вартості, але й стає ще кращим. Виявилося, за словами експертів, що на одному ква� дратному міліметрі картини художник зумів покласти кілька десятків мазків. Для того часу і його технічних засобів – це просто вражаюче. Розміщені на ресурсі матеріали зібрані експертами МАН з 50 населених пунктів, 30 вулиць, 90 закладів та установ, які носять ім’я або мають стосунок до особи� стості Тараса Шевченка. Окрім того, на порталі можна знайти інформацію про 900 пам’ятників Тарасу Шевчен� ку, встановлених на території України, та понад 100 пам’ятників, вулиць та закладів, названих на честь Коб� заря за кордоном. Ресурс адаптований для людей із вадами зору. У май� бутньому планується супроводжувати сайт основними мовами світу, до прикладу такими, як російська, англійсь� ка, французька, італійська, польська, німецька, китайсь� кою, японська тощо. Після офіційної презентаційної частини відбулася церемонія нагородження відзнаками “Тарас Шевченко” учасників і творців порталу. За плідну й клопітку роботу Драгомановська родина нагородила Золотою медаллю Михайла Драгоманова Станіслава Довгого та запропону� вала йому стати Почесним доктором університету. Високі нагороди за патріотизм, любов і працю на благо українсь� кої культури вручив ректору Віктору Андрущенку та Прези� денту МАН Станіславу Довгому Борис Олійник. Поет зачи� тав кілька рядків зі своєї поезії та закликав українців бути вірними своїй державі. Прем’єрою нової поезії вразив глядачів і поет�пісняр Андрій Демиденко. Його “А на Хрещатику, а на Груше� вського / Ранком і в ночах холодно й грізно. / А на Хреща� тику, а на Грушевського / Стогнуть люди. Стогне залізо…” проймали до сліз кожного, хто це чув. Апогеєм заходу, що примусив цілісінький зал співати і слухати стоячи, був виступ Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки. Голосно лунав у залі “Реве та стогне Дніпр широкий”, велично підносився до стелі “Заповіт” Кобзаря, солов’їно звучав його “Садок вишневий коло хати”, грізно гудів “Холодний Яр” у виконанні Героя України Анатолія Паламаренка… А завершили вечір прості й горді слова з уст Віктора Андрущенка “Слава Україні!”, на що драгомановці голосно відповідали “Героям Слава!”. Людмила КУХ, прес�служба університету БЕРЕЗЕНЬ 2014 �В Е ТАРАС ШЕВЧЕНКО – це поет – національ� ний пророк, голос народного сумління, духов� ний батько українства, творець традиції літе� ратурної праці як подвигу, заклику, пророцтва. Найпереконливішу оцінку величі Шевченка дав Франко: “Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим”. Твор� ча велич митця полягає у тім, що неповторний світ поета наскрізь перейнятий ідеями волі, добра і справедливості, релігійним чуттям, є людиноцентричним і найтісніше пов’язаним з історією. Неоціненна спадщина Кобзаря – це національна святиня, Новий Заповіт українсь� кому народові і вселюдству. Тарас Шевченко, народившися на княжій Звенигородщині, волею провидіння поєднав у собі східно� й західноукраїнську кров (від матері Катерини Бойко, рід якої походив із Карпат). Тобто він був рокованим стати вели� ким співцем нової, вільної української родини і великим соборником. У Вільно 16�літнім юнаком, закоханим у молоду модистку Ядвіґу, він під час повстання поляків усвідомив найви� щу гідність, із якою народ зривається з рабсь� ких колін виборювати волю і долю, що згодом перейшло у творчість. Дивна сила генія: закинутий долею в темне царство кріпаччини, що вбивало у зародку всякий вияв хисту, всякий порив до розумового розвитку, – Тарас Шевченко тяж� ким зусиллям вибився на світ божий, самоу� ком поповнив нестачу освіти і залишив потом� ству найвищі зразки творчої мислі. Увесь гніт віку впав на його голову. Вийшовши з просто� го народу, він не відвернувся від його злигод� нів, а й багатьох інших повернув обличчям до нього, заставив полюбити його і співчувати його горю. Північна столиця не стала в біогра� фії Шевченка, на відміну від Гоголевої, місцем зросійщення. Дуже селянське здоров’я духу гайдамацького нащадка спричинилося до того, що Петербург стимулював “його потуж� ну національну суть” (Є. Маланюк). На крилах волі він перелетів із брудного ширяєвського піддашшя у чарівні зали Академії мистецтв, став одним із улюблених учнів Брюллова, врешті став першим у Росії академіком гравю� ри. Творча велич митця виявилась у тім, що він став геніальним синтетиком – поетом у малярстві й найкращим художником у красній словесності. Шевченків світогляд набув рис ренесан� сного “людиноцентризму” – гуманістичної філософії, що ставить людину в центр світу, підпорядковує її потребам культуру, природу. Ідея свободи людини і нації запалила в твор� чості Шевченка, страшного всякій антиукра� їнській владі, втім нинішній із донецького поля, “непереможне сонце волелюбства” (М. Рильський). Митець був оригінальним мислителем, що заснував у літературі тради� цію самозреченої любові до України, виступив речником довічних істин, що не завше покри� валися християнським ідеалом, розкрив про� тилежність “духа істини” й російських поряд� ків. Розпізнавши добре самодержавну дій� сність, Шевченко визнав її аморальною, вин� ною в несправедливостях і нещастях народів. Навіть припустив: найкраще державі було б не мати ніякої політики. “Пізній” Шевченко моли� товно вимріював настання на землі золотого віку доби братолюбія, “єдиномислія” україн� ців. Митець відкидав усілякі зло і “моральну гидоту”, до котрої зараховував і дрібноту людських пристрастей, і рабську покірність лицарських нащадків у ярмі, лакейство і без� божництво матеріалістичних “напівлюдей”. Поряд із кодексом правди наймаркантнішою темою творчості Т. Шевченка стали “антропо� центрична релігійність” (Дм. Чижевський), патріотична свідомість і національна воля. Ще у передмові до “Кобзаря” (1847) Шевченко наголосив етноментальну окремішність укра� їнців, визначив культурну програму нації: “А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по�своєму, а ми по�своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди”. Так він ядерно протиставився тодішнім нашим письменникам, що вважали себе “сынами отчизны общей”. Гідну українську душу батька Тараса мучила “велика туга”: всі народи друкують літературу, “а в нас нітелень. Чого ж ви так, братія моя? Може злякались нашествія іно� племінних журналістів?.. Вони кричать, чом ми по�московській не пишемо? А чом москалі самі нічого не пишуть по�своєму, а тілько переводять, та й то чорт зна по�якому... Кри� чать о братстві, а гризуться, мов скажені соба� БЕРЕЗЕНЬ 2014 Л И Ч Ш ки. Кричать о единой славянской литературе, а не хочуть і заглянуть, що робиться у слов’ян”. Тож Шевченко запорукою успішного розвитку нашої культури засадничо виставив її укра� їнськість і рідномовність, відпорність на чужі впливи. Велич Шевченка виявилася й у тому, що задовго до доби модернізму він культивував як серцевинне поняття своєї естетики – Красу. Сприйняти її, нетлінну, як вияв божої благода� ті, писав він, не дано матеріалістичній “напів� людині”. Засобом осягнення нездеформова� ної краси, що ошляхетнює душу, є на його думку природність, одухотвореність, правди� ва простота. В церковних співах Т. Шевченко любив мотиви, які підносять угору серця. Коб� зарські думи високо ставив за те, що вони під� несені, прості й прекрасні. Не визнавав солод� кавості й розманіженості в мистецтві, проти� ставляв їм Плутарха і лицарський епос В. Скотта. Він відкинув як неприродні й антие� стетичні вияви візантійсько�суздальського схематизму ікони церкви св. Юрія в Нижньому Новгороді, архієрейську великодню службу в Кремлі – невідповідні, на його думку, ідеї добра і чистоти, гармонії та красі справжнього християнства. Критичне ставлення до маляр� ського академізму мюнхенської і російської шкіл було у Шевченка викликане ненатураль� ною малопривабливістю “парсун”, дистанці� йованістю від “живого усміхненого мистец� тва”. У власній поезії ці естетичні настанови втілились у віднайденні в людині (ясна річ, гідній і гармонійній) краси до меж божествен� них, у Богові – рис людського; у пошуках пра� вди в людині й світі. Його перша збірка “Кобзар”, за словами П. Тичини, “внутрішнім змістом своїм без краю величезна”; вона “своєю появою гранді� озне зрушення зробила в літературі”, спричи� нила зміни “в нашій історії, у всьому житті нашому”. Відважно експериментальна, твор� чість Шевченка охопила думкою козацьку славу і могили минулого, перспективу розпря� млення рідним народом, як Яремою Галай� дою, вільних крил. Вона стала “запаленням того поетичного світла, при якім зробилося видно по всій Україні, куди... кожен мусить простувати” (П. Куліш). Шевченко створив власну, найпродуктивнішу, традицію на заса� дах творчої індивідуалізації Біблії, фольклору, національної історії, натхнення і творчої фан� тасмагорії. У період “трьох літ” до них додала� ся критика морального ренегатства, дійшли апофеозу українське слов’янофільство (“Єре� тик”), згодом підхоплене М. Драгомановим, романтичний націоналізм (“Великий льох”, “Розрита могила”), сатиричні інвективні обер� тони митця (“Гоголю”, “Сон”, “Кавказ”), тема харизматичності материнства�подвигу (“Най� мичка”). Так Шевченко своєю вогненною поетичною правдою переділив усіх українців “на живих і мертвих” (П. Куліш). У його серці акумулювалось горе за Україну цілих століть: він так живо відчув недолю Батьківщини, як мало хто відчуває сучасність, як влучно писав М. Чалий. У цьому – нев’януча велич Поета. З пісків Азії екс�солдат Шевченко повер� нувся дочасно зістареним. Утратив здоров’я, але не чоловічу хоробрість, потужний дух, силу національної опірності. Про це говорять епістола до кубанського козачого отамана Я. Кухаренка, якому Шевченко гостро дорік� нув за єдиний русизм у листі (той, мовляв, “дощенту побусурменився”); а ще свідчення художника Г. Честахівського, який занотував слова Тараса: “А поганець�москаль топче його (український народ. – В. П.) личаком калюжним і сам не знає, паскуда, яке добро нівечить”. Зважимо й на Шевченкову науку українцям: “сонний мозок ваш зводить на вас і весь козацький народ горе й веде до згуби. Самі підставляєте москалеві ноги, щоб наді� вав вам важкі пута, залізні кайдани, й гнете шиї, щоб запрягав вас у віковічную цугу. Ось підождіть трошки, тільки дайтеся москалеві запрягти вас в шори та в вбори, а тоді вже, поки світа сонця, він буде вашим погоничем, а ви – поводарі чужого тягла”. Громадянська поезія Шевченка остан� нього періоду показує: поет над усе прагнув відродження, оновлення батьківщини. На� тхненний пророк�візіонер, він провістив у передсмертному вірші “Бували войни й війсь� ковії свари...” крах російського царату і звіль� нення України від колоніального ярма. А щоб так і сталося, Шевченко не тільки гартував пророче слово, а й уклав український “Буквар”. Виданий на початку 1861 р., він випередив час етнодидактичною єдністю морального, етичного, релігійного виховання й освіти у найтіснішому зв’язку з національ� Е В Ч Е Н ною традицією, наголосив: “Чи є що краще, лучче в світі, / Як укупі жити, З братом добрим добро певне / Пожить, не ділити?”. “Буквар” став “дорогоцінною лептою у справу націо� нального відродження” (П. Зайцев), ознаме� нував перевагу добротворящої Книжки над революційною сокирою, й у цьому теж поля� гає велич Т. Шевченка. Після виходу “Букваря” Шевченко плану� вав видрукувати арифметику, етнографію і географію ціною п’ять копійок, “а історію, тіль� ки нашу, може вбгаю в 10 копійок. Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике б само зробилося”. Як бачимо, він добре розумів важливість “малих справ”, озброюючи народ безцінними знаннями, та прямий зв’язок цих справ із реалізацією великого діла визволення України. І у цьому вбачаємо велич Шевченка. Та хворе серце генія навіки зупинилося в Петербурзі вдосвіта 26 лютого (ст. ст.) 1861 р. Миттєва смерть спостигла його на порозі майстерні, до якої він спускався зі спальні. Тут додамо: власного помешкання академік гра� вірування не мав, та людиною зовсім бідною не був. Серед описаного тоді майна – кишень� ковий золотий годинник фабрики Тобіаса, інші коштовні вироби, гравюри, в т. ч. оригінал Рембрандта, одяг “малороссийский муж� ской”, меблі, посуд, приладдя для малювання і гравірування, навіть жіночі й дитячі речі. Та найбільшою коштовністю, успадкованою не лише братами, стали безцінні художні твори Шевченка, його малярські роботи, високий лет думки. Так, велич письменника бачимо вже у тому, що він поставив два прості запи� тання: “Коли ж життя і чому не тепер?” та “� Чому ви продовжуєте жити так, як живете?”, відповідь на які шукаємо досі. Домовину покрили червоною китайкою – “заслугою козацькою”, та вона у день похорон потемніла під сніговим дощем, наче знаме� нуючи безрадісну смерть на чужині у холодній казенній хаті. Відданням останньої шани тому, хто вчив “правди святої животворящої”, стали промови над труною, велелюдні прощання з тим, чиє тіло не виявило ознак тління при від� критті свинцевої труни! У Києві, біля церкви Різдва Христового, прощальне слово про тер� нисту долю кожного, хто стає служити наро� дові, виголосив М. Драгоманов. А 22 травня прах Шевченка впокоївся на Чернечій горі біля Канева, доставлений туди на руках місцевої молоді. Ця висока могила – символ і святиня, куди триває народна проща, навіть за воєн і окупацій. Майже такі могили у пам’ять Проро� ка насипав народ у 1914 рік сторіччя Шевчен� ка, втім у моєму рідному прикарпатському містечку Косові. Жоден інший геніальний письменник не витворив такого культу, як Шевченко серед українців, – утім Р. Бернс серед шотландців. Велич митця, актуальність його спадщи� ни прекрасно oсловив Іван Франко: він був, “немов великий факел з українського воску, що світиться найяскравішим і найчистішим вогнем європейського поступу. Факел, що освітлює цілий новітній розвиток української літератури”. Новаторською стала і наукова рецепція М. Драгоманова Шевченка як епо� хального прояву в історії громадської думки на Україні завдяки ідеалам “волі та науки”. Кобзар піднесений на високий п’єдестал як один із небагатьох, які “будили людські почуття та гидоту до насильств чоловіка над чоловіком в одну з найтяжчих епох нашої історії”. У баченні Драгоманова республіка� нець і демократ, речник козацького сепара� тизму від Росії Шевченко, який був “і душа� чоловік, і великий розум, і глибоко громадсь� кий чоловік”, найдалі пішов у думках про національну “волю держави і громади, своєї породи й країни”. Об’єктивне зіставлення Драгоманова ідейних засад Пушкіна і Шев� ченка – на користь другого, що не оспівував царських воєначальників�загарбників, а, навпаки, зумів по�людськи поставитись і до “диких черкесів” (“Кавказ”), і до “жидівки” (У Вільно, городі преславнім”). А “Гарячі думи” і “біблейсько�революційний містицизм” Шев� ченка стали для Драгоманова доказом того, що й українські традиції “можуть жити обік з луччими ідеями віку нашого”. На гідних переємників Тарасової кобзи зросли Степан Руданський і Василь Стус, Бог� дан Лепкий і Василь Симоненко, Леся Україн� ка і Ліна Костенко, гроно інших співців. Вели� чезною є перекладна й оригінальна Шевченкі� ана, творена багатьма мовами світу, та в жод� ній європейській мові нема слів, щоб переда� ти український Дух, який Шевченко зробив безсмертним. На жаль, у ХХ ст., крім пошан� ної, тієї, що визнає велич Ґенія, оформилися й К А профанні тенденції – намагання скинути Шев� ченка з п’єдесталу (футуристи), “спрямити” й баналізувати (фальсифікації радянської доби) чи й спаплюжити національну святиню, Слово і Долю найбільшого з українців (спекуляції борзописців). Наприклад, один такий “жов� тий” писарець�брехунець із, очевидно, знена� видженим ним за “хохляцтво” прізвищем Бузина, в “інтелектуальному триллері” “Вур� далак Тарас Шевченко” між іншим кидає йому тяжке звинувачення у расизмі й ксенофобії. Так, Шевченка, приятеля негритянського тра� гіка Айри Олдріджа, який і намалював його (дещо дивно для расиста, чи не так?) ошель� мовано на підставі рядків “Кавказу”, свідомо висмикнутих з контексту та потлумачених перекручено. Ось вони: “Продаєм / Або у карти програєм / Людей… не негрів… а таких / Таки хрещених… но простих”. А ось і їх інтер� претація: Тарас, мовляв, не вважає негрів за людей, а отже він – увага, бімба! – справжні� сінький расист. Відповідь на це почнемо з того, що не слід ототожнювати мовну партію збірних сил російського самодержавства, звідки висмикнуто цитату, з “голосом” і свідо� містю автора. Такі речі мав би знати, апелюю� чи до художнього тексту, і недовчений журна� ліст. Цитований монолог саморозкриття, що непомітно переростає у самовикриття сил царської реакції, жодною мірою не відбиває світоглядних переконань Кобзаря, симпатика визвольних рухів усіх народів, підписанта про� тестного листа проти єврейських погромів у Росії. Ці рядки й увесь фрагмент тексту є в дій� сності критичним оскарженням існуючих практик потоптання людських прав кріпаків у тій самодержавній Росії, в яку закоханий липо� вий “шевченкознавець” Бузина. Фраза “Людей… не негрів…” (і далі) коректно прочи� тується так: білі кріпосники у Росії програють у карти не чорношкірий люд, як плантатори у США, а своїх�таки земляків, посполитих хри� стиян. Тобто люди для Шевченка – це і чорні кольором шкіри язичники, і засмаглі українсь� кі кріпаки, підданці панів, і навіть самі білошкі� рі пани, яких і намагався усовістити поет. То хто тут расист, хто аболіціоніст? Насправді творчість митця є “величний храм Любові до сім’ї людської” (В. Самійлен� ко), що “належить всій Україні і буде промо� вляти за неї вічно” (П. Куліш), естетичний екс� перимент, що випередив свій час. У дзеркалі поезії Шевченка постають “прадідів битви за нашу свободу, / Лицарська смерть у нерівнім бою, / Славні обличчя героїв народу, / Що захищали країну свою. / Знали звитяжці єдину лиш долю – / Муку у царстві снігів чи пісків, / Що гартувала їх силу і волю / В чеснім борін� ні за землю батьків. // Так пломеніють для кож� ного серця / В сагах священних далеких віків / Горді наймення козацьких нащадків, / Подвиг твоїх і моїх земляків. / Ймення того, хто здійняв переможно / Жовто�блакитне зна� мено до зір, / Нам забувати з тобою не можна – / Тарас це Шевченко, поет�проводир”. Тож, підсумуємо, велич митця полягає у тому, що його спадщина – це “велика книга мудрості, книга любові до України” (В. Стефа� ник). Його висока художність належить періо� дові вищої культурної цивілізації вселюдства. І який ревний жаль, що ми ніколи не побачимо цю людину, яка прорвалася до самої серцеви� ни таїни і спалахом геніального хисту висвіт� лила громаддя пітьми й глибину світлої радо� сті від мрії про оновлення світу. Він, Деміурґ, створив свій неповторний світ, з людьми, що існують не лише у міфах і легендах, а й часі, просторі, історії. Цей світ – із власною архітек� турою й релігією, з рослинами й тваринами, це цілий океан, яким можна плисти до нових відкриттів і незнаних обріїв: Необхідно пливти, адже navigare necesse est! Володимир ПОГРЕБЕННИК, доктор філологічних наук, професор 3 �М А Л Я Р С Т В О Тетяна АНДРУЩЕНКО, доктор філософських наук, професор МАЛЯРСЬКА СПАДЩИНА Шевченка зав� жди бачилася крізь призму його поетичного генія. Його поетична сила і національний авторитет, історичні умови формування укра� їнської історії, що потребувала поета – гла� шатая нації, певною мірою відводили на дру� гий план його малярську спадщину. Історія створення колекції, що довгий час була роз� порошена, перебувала у приватних збірках, зрештою, майже повністю сконцентрована у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, але в силу специфіки збереження гра� фічних робіт залишається майже недоступ� ною для широкого глядача, поглиблює цю тенденцію. Лише, мабуть, сучасники органіч� но сприймали його за соціальним статусом вільного художника, який заробляє гроші своїм мистецьким ремеслом, бачили оригі� нали його робіт, що і робило їх розуміння мистецтва художника більш адекватним і гли� боким. Шевченків друг і ініціатор викупу з крі� пацтва художник Іван Сошенко взагалі вва� жав, “що якби він покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, як поетом”. Сьогодні малярство Шевченка з одного боку сприймається із захопленням як спад� щина національного пророка, з іншого – бачиться як щось застигле академічне вто� ринне. В обох випадках відчутний політизова� ний просвітянський присмак. Серйозні моно� графії про малярську спадщину Шевченка загалом не зруйнували ці суспільні кліше. Довгий час точилися дискусії – який талант Шевченка є вагомішим чи потужнішим. За� звичай віддавали пріоритет поетичному генію, що виходить за межі національної культури, адже малярський талант майстра має більш локальний характер, хоча обидва вони повністю підпорядковані його найбіль� шому почуттю – любові до України, його най� вищому мистецькому призначенню – любові до людини – “торжества і вінця Божественної краси”. І саме всеохопність і глибинність від� творення життя у всіх його глибинних зв’язках вимагає цілісного підходу до поетичної та малярської спадщини митця. Здавалось би при всій простоті і хресто� матійності творчість Шевченка все ж залиша� ється елітарною у сучасній культурі, оскільки вимагає підготовленого реципієнта. Тому дане видання допоможе скласти власний погляд на малярський талант Шевченка, зро� зуміти етапи його зростання, пошуку власно� го стилю, збереження традицій і новаторство в живописному мистецтві. В альбомі мистецькі твори структуровано за такими розділами: автопортрети, портрети, жанрові твори, пейзажі – розташованими у хроноло� гічному порядку, що дає змогу простежити зростання художника у певному малярсько� му жанрі, його новаторство і здобутки. Намагаючись зрозуміти феномен Шев� ченка – художника, його твори часто порів� нюють з роботами А. Дюрера, Рембрандта, шукають подібності з російськими художни� ками О. Кипренським, П. Соколовим, Шев� ченковим ім’ям починають історію новітньої російської гравюри, проводять паралелі з творчістю засновників національних шкіл Східної Європи. Сьогодні Шевченка визнають не лише як майстра модерного поетичного вислову, а й як основоположника новітнього гравіруваль� ного мистецтва у Східній Європі, художника, який стояв біля витоків українського жанру і який впритул підійшов до імпресіоністичного живопису, випередивши французів на ціле десятиріччя. Хоча життєві обставини не дали 4 на повну силу розкритися його малярському хисту, але оглядаючи його мистецький доро� бок, новаторство у багатьох художніх галузях та вплив на подальший розвиток національ� ного мистецтва, його називають одним з найвизначніших майстрів ХІХ ст. Вже перші його акварельні роботи у рисувальних класах “Товариства заохочення художників” відкривали шлях з кріпацької неволі, а з 1838 року його твори експонували� ся на виставках у Петербурзькій Академії мистецтв, купувалися впливовими людьми, в тому числі і членами царської родини. Тричі за художні успіхи Шевченко нагороджувався срібними медалями (1839, 1840, 1841), а по закінченні Академії мистецтв (1838–1845) він одержав звання некласного художника. Його прагнення продовжити шліфування майстер� ності за кордоном і, зокрема, в Італії, не було реалізовано спочатку за браком коштів, а потім через арешт у справі Кирило�Мефоді� ївського братства напередодні запланованої поїздки у Варшаву через Німеччину до Італії. Після заслання він знову повертається до Академії, де за успіхи у гравірувальному мистецтві одержує звання першого в Росії академіка з гравірування і як наслідок –право на неспадкове дворянство, від якого відмо� вляється. Автопортрет, 1840 “Здавалось би при всій простоті і хрестоматійності творчість Шев� ченка все ж залишається елітар� ною у сучасній культурі Шевченко залишив понад 1200 творів – малюнки, акварельний та олійний живопис, гравюри, ілюстрації до книжкових видань, є свідчення про його іконопис, заняття скуль� птурою. Шевченкові поетичні і прозові твори, щоденник, епістолярна спадщина розкрива� ють його естетичні і мистецькі уподобання, свідчать про митця тонкого, вимогливого, зі сміливим і самостійним поглядом на світові мистецькі явища. Більша частина його малярства (близько 800 творів) зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Його твори є також у збірках музеїв На пасіці, 1843 Києва, Львова, Харкова, Одеси, Канева, в а самі твори ожили, наповнені повітрям. У музейних і приватних колекціях Москви, цій перемозі молодого живописця особли� Санкт�Петербурга, Казахстану, Польщі, ве місце належить картині “На пасіці”, яку США. називають серед найвищих здобутків укра� Мистецьку спадщину Шевченка за часом їнського побутового жанру першої полови� виконання поділяють на три періоди: від пер� ни ХІХ ст. Якби доля Шевченка склалася ших до академічних робіт і до заслання (1830� інакше і його пошуки у малярстві не були 47), твори заслання (1947�57) і роботи, ство� перервані засланням, а він мав змогу, як і рені після нього (1957�61). Така періодизація планував, поїхати в Європу, світ говорив би дає змогу охопити всю велич і багатогранну про нього, принаймні, як про одного з родо� спадщину митця, але водночас утруднює начальників імпресіонізму. У картині “На спостереження розвитку певного жанру та пасіці” художник відмовляється від умовно� особливостей зростання художника у ньому. го “академічного” колориту, – натомість Перші акварельні портрети з натури, вводить справжню палітру спекотного літ� серія малюнків на історичні теми дали змогу нього дня. Відчуття простору, м’якого пові� молодому Шевченку вступити одразу до тря майстер передає через великі світло� четвертого (а їх було шість) академічного тіньові співвідношення і тонкі зміни світло� класу. А акварельні копії з Карла Брюллова сили кольорів. Тут світло живе своїм жит� “Перерване побачення”, “Сон бабусі та онуч� тям, мерехтить – переливається навколо ки”, власні композиції “Жінка в ліжку”, “Натур� предметів і персонажів. Імпресіоністичні ниця”, портрети А. І. Лагоди, П. М. Соколов� ефекти освітлення зустрічаються в його ського, “Невідомої в намисті” свідчать, що роботах “Повідь”, “Казашка Катя”, “Далі� Шевченко не лише досконало оволодів аква� сман Мула Аул’є”, портретах П. Закрев� рельною технікою, але в його віртуозних, ського, І. Лизогуба, Кейкуатової та ін. пишних і одночасно тонких і вишуканих аква� Великім успіхом Шевченка�живописця релях дихає трепетне життя. Секрети олійно� була й серія олійних портретів, виконаних в го живопису для нього відкрилися не так Україні, – Пантелеймона Куліша, Платона і швидко. Він учився наполегливо і мав здат� Ганни Закревських, Терезії Маєвської, Йо� ність осягати глибинну суть речей, якою при� сипа Рудзинського, Олександра Лук’янови� рода наділяє лише геніїв. У його літературно� ча. Є свідчення, що Шевченко виконав біля епістолярній спадщині згадуються сотні імен і двох десятків замовних портретів і заробіток явищ світової культури, що, помножені на був таким значним, що він планував поїздку в національне мистецьке чуття, сформували Італію власним коштом. У жіночих портретах величний, ні на кого не схожий мистецький Шевченко вже уникає контрастності і будує феномен. У творчості Шевченка своєрідно, образ на загальному зм’якшенні кольорових і залежно від мистецького матеріалу і умов світлових переходів. У них немає зовнішніх створення, поєднуються елементи класициз� ефектів, це продумані, вишукані і по� му, романтизму, реалізму, символізму, мистецьки прості полотна. Якщо в портреті народної творчості, часом не вписуючись у Г. Закревської ще присутнє активне червоне звичні хронологічні рамки, а передбачаючи тло, ефектні коштовні сережки, жагучий мистецькі відкриття. погляд синіх очей, то у портреті Маєвської Перша живописна спроба Шевченка – при збереженні звабливого прийому чорної “Автопортрет” 1840 р. – була настільки вда� оксамитової стрічки на жіночій шиї образ лою, що стала хрестоматійним уявленням подано ще лаконічніше, глибше і більш арти� про митця. Бездоганність пропорцій, міцне стично. Легка усмішка на вустах, ледь помітні скульптурне моделю� смішинки в очах схо� вання, вправність у кон� плюють тонкий момент трастному композицій� мінливості буття. При ному і світло�колірному зовнішній подібності рішенні виявили компонування обох мистецьку зрілість портретів їх технічне художника і задеклару� виконання дуже різ� вали людину втаємни� ниться між собою. Гла� ченого геніального деньке письмо з лісиру� обдарування. ваннями і бліками, зітка� Особливе місце в не з уривчастих енергій� його спадщині нале� них мазків на портреті жить картині “Катери� Маєвської та широкі, з на”, що давно вже живе м’якою моделюючою своїм окремим пластикою, насичені мистецьким життям. Її кольором у портреті глибинність і багатоша� “Ганни вродливої”. Тут ровість спричинюють немає “душевної часом аж до протилеж� дистанції”, художник них оцінок і тлумачень. повністю розчиняється Академічна композиція, у своїй моделі, в яку був м’яке пастозне письмо пристрасно закоханий і з тонким класичним якій присвятив незрів� лісируванням зіштовху� няні перлини любовної ються із мисленням, лірики. При всій скуль� Портрет Г. І. Закревської, 1843 притаманним українсь� птурності моделювання кому народному живо� портрет дає дивне від� пису, із прагненням у межах академічних при� чуття іконописної площинності. Любляче�від� йомів дати соціально�побутовий жанр. Цей критий за пеленою сльози погляд “чорних аж шедевр – складне поєднання певної умовно� голубих” очей ніби виводить зображення з сті психологічних характеристик, одночасно полотна до глядача. глибокої трагічності та щирості почуттів, Це був подальший крок живописця, за ретельної жорсткості в академічно визначе� яким слідували портрети 1847 року – Іллі них межах кольору і світлотіні, й одночасно Лизогуба, княгині Кейкуатової – його художня великої сміливості та внутрішнього протесту вершина в олійному живописі, і його лебеди� проти академічних меж. Шевченко мало ілю� на пісня, обірвана засланням. стрував свої літературні твори, тонко відчу� Під знаком певної імпресивності, що ваючи, що певна думка чи емоція підвладні охоплює лише коротку мить душевного лише поезії. Відомо, як критикував його стану, сприймається портрет Й. Рудзинсь� П. Куліш, коли Шевченко не зумів дослухати� кого, з його діагональною композицією, що ся до суворого внутрішнього естетичного ніби виростає з правого нижнього кута цензора в роботі над картиною “Катерина”. (подібна композиція вже застосовувалася Але ця робота вже наголосила на складній художником у створенні образу офіцера в метафоричності його пластичної мови, яка картині “Катерина”). А низька точка огляду може одночасно нести і надчасовий зміст, моделі в композиційній побудові портретів вивищуючи мистецькі образи до символів і І. Лизогуба та кн. Кейкуатової надають пор� архетипів. Судячи з подальших кроків живо� третованим особливого пієтету та іконопис� писця, його не вповні задовольняла картина, ності. Вже звичне для Шевченка розміщен� він прагнув навчитися малювати справжні ня світла і тіні, тонка узгодженість кольору, почуття, справжнє сонце і повітря, так, як умів сяючі світлові та колористичні контрасти в вже це робити акварельними фарбами. портреті І. Лизогуба свідчать про вправного Лише з приїздом на Україну в 1843 р. сонце колориста. Вершиною колористичного ося� засвітило в його роботах справжнім блиском, гнення Шевченка є портрет кн. Кейкуатової. БЕРЕЗЕНЬ 2014 �Т А Р А С А Романтичний, легкий, мрійливий, він чарує таємничо�інтимним золотавим світлом. У портреті немає ефектних прикрас, лише тонке брюссельське мереживо і ошатна золотава наколка у волоссі, що пишною бах� ромою спадає на тендітні плечі, але стільки розлито світла, такі невловимі переливи кольорів, що попри холодний загальний тон портрет випромінює особливу ніжність і тепло. Він ніби світиться зсередини чистим золотавим духовним світлом. Часом говорять про наслідування Шев� ченком свого вчителя Карла Брюллова, але тут принципово інше трактування образу – камерна інтимність – на противагу піднесеній офіціозності і парадності, інший характер сприйняття і трактування людини, свій влас� ний художній стиль і своя життєва філософія. Дещо різниться мистецькій підхід худож� ника в одній з його олійних робіт – портреті В. П. Кочубея (1859). Він цікавий спробою живописця з позицій сучасного петербурзь� кого малярства, одночасно цитуючи укра� їнський парсунний живопис, подати історич� ний образ, свою власну оцінку українського політичного діяча. Десятирічне заслання позбавило Шев� ченка олійних фарб, але його акварелі вже міцно тримали той колористичний трепет життя і звабу живого сонця, що дозволяли називати митця одним з кращих рисувальни� ків в Росії. Портрет Є. В. Кейкуатової, 1847 Часто Шевченка називають насамперед портретистом, настільки значуща у кількісно� му і мистецькому планах його художня спад� щина. Він створив понад 150 портретів. Знач� ну частину складають камерні акварельні і олівцеві зображення, що стали новим яви� щем у розвитку портретного жанру на Украї� ні. Вже перші його роботи визначили компо� зиційну схему портрета, естетичний ідеал художника. Здебільшого погрудні, часом поколінні, анфас, спочатку на білому, пізніше на тонованому тлі; акварельні, олівцеві, – усі вони проникнуті настановою К. Брюллова – пізнавати “внутрішню” людину, людину в єдності з цілим світом. Особлива романтич� ність та інтимна камерність портретів увираз� нює суто Шевченків антропоцентризм, його переконання, що осяяне щастям людське обличчя є найвищою цінністю на землі. Попри романтизм художника тут помітний реалістичний підхід до натури, рух компози� ційної та пластичної виразності через спро� щення і лаконічність виразу. За основними стильовими ознаками портрети Шевченка можна назвати романтико�реалістичними, де образна переконливість ґрунтується на відтворенні духовної сутності моделі згідно з ідеалом гармонійної людини. До акварельної техніки у портреті Шев� ченко вдається аж до 1850 року. Він не вико� ристовує багато кольорових поєднань, але тонка градація і тональна розробка їх ство� рює враження вишуканого багатства колори� ту. Художник ліпить форму великими площи� нами, світлом виявляє лише колірні градації костюма і натякає на оточення; часом пере� дача типового ніби затіняє індивідуальне у моделі. Але одночасне прагнення передачі неповторного характерного в людині є вели� чезним кроком в художньому осягненні осо� бистості, в завоюванні традицій європейсь� кого портрета. Гармонійність зовнішнього БЕРЕЗЕНЬ 2014 Ш Е В Ч Е Н К А вигляду і внутрішнього стану моделі досяга� ється чіткою ритмізацією лінійних абрисів і колірних співвідношень. Так, як, наприклад, у портретах невідомих у блакитній, бузковій сукнях, портретах родини Катериничів, пор� третах Олени Бларамберг, Андрія Племянни� кова та ін. Умови заслання змушували Шевченка виборювати право на творчість: “Найбільше мені мук завдає, що малювати мені не дозво� ляють”. І це цілеспрямоване і пристрасне прагнення творити попри заборону набуло воістину героїчного характеру. По закінченні акварельних фарб, які переслав друг А. Лизогуб і які Шевченко “перевертав по тричі цілуючи всяку фарбоч� ку”, художник звернувся до сепії, яку сам виготовляв з чорнильної залози морських каракатиць. Його сепійні портрети органічно пов’язані з образною системою живописних творів. Проте техніка сепії вимагала кон� трастнішої передачі освітлення, чіткішого ліплення форми і відповідала зростаючим реалістичним запитам художника, що давали змогу глибше проникнути у внутрішній стан людини. Його моделі зображалися у конкрет� ній ситуації, за певною справою – портрети Л. С. Алексєєва, Хоми Вернера, подружжя Бажанових. У жорстких умовах заслання Шевченко зумів цілеспрямовано і продумано компонувати невеликі твори, що відбивали час і характер його життя, людей, з якими його зводила доля. Він став основоположни� ком своєрідного документалізованого живо� писного твору – “Шевченко малює товари� ша”, “Шевченко серед товаришів”, “Казар� ма”, “Байгуші” та ін. Шевченко започаткував також портрет� ний рисунок в українському мистецтві, якому традиційно більш притаманний живописний портрет. До заслання він мало користувався лише олівцем, хоча і тут досяг значних успіхів – автопортрети 1843, 1845 років, портрети Андрія Лизогуба, Юлії Сребдольської. На засланні – автопортрет 1847 року, портрети Іраклія Ускова, Катерини Бажанової. Але осо� бливої сили техніка рисунка олівцем набула у портретах після заслання. У них потяг до інти� мізації образу, камерності, що відповідало вимогам пізнього класицизму – бідермайеру, виявився найяскравіше. Їх швидке односеан� сне виконання обумовлювало невимушену живість і експресивність, тонку атмосферу душевного життя. Світло не відіграє тут помітної ролі, натомість використовуються різні градації штриха і віртуозність лінії, тяжін� ня до тонового поєднання зображення і тла посередництвом густих штрихів у верхній частині композиції. Виразні психологічні характеристики художнику особливо вдаєть� ся втілити у портретах П. А. Овсянникова, М. С. Щепкіна, М. О. Северцева, М. М. Лаза� ревського. Введення в рисунок на тоновано� му папері італійського олівця і крейди ство� рювало додатковий ефект у тонально�про� сторовій побудові композиції. Шевченко знову тяжіє до живописності, знову формо� творчу роль починає відігравати світло – пор� трети подружжя Якобі, Михайла та Марії Мак� симович, Ликери Полусмакової. Лише гли� бинне знання життя, притаманне справжнім геніям, мистецька віртуозність, відшліфована скупими умовами заслання, дала змогу ска� зати про людину із силою, рівною його слову. Олівцеві портрети 1856�59 рр. не лише утво� рюють цілісний етап у розвитку портретної творчості Шевченка, але свідчать про нього як про найсильнішого майстра у цій галузі тогочасного російського мистецтва. Значне місце в портретному мистецтві художника посідають офортні портрети Ф. П. Толстого, П. К. Клодта, І. І. Горностаєва, автопортрети у шапці і кожусі, зі свічкою (1860 р.) та ін. Останні, як і серія інших авто� портретів, створюваних протягом всього життя, складають своєрідний образотворчий щоденник – “коли слова кам’яніють”, життє� пис великої людини, генія, таїну якого і міць ми ми прагнемо прочитати. Безпристрасно фіксує останній автопортрет 1860 р. без� жальні сліди тяжкої недуги і душевну втому, повільно змиваючи образ текучістю нестійких асфальтних фарб і зупиняючи на порозі віч� ності. Загалом, портретний доробок Шевченка дозволяє говорити про значний крок в укра� їнському мистецтві першої половини ХІХ сто� ліття у подоланні парадної пишномовності і скутої форми, у зміцненні реалістичного сприйняття натури. Його моделі немов осяя� ні внутрішнім світлом, що досягається проду� маною системою світлових і колірних акцен� тів, органічним входженням моделі в простір. Емоційну сторону романтичної концепції осо� бистості в його портретах суттєво визначає українська образотворчість, фольклор, з їх надзвичайною життєздатністю, спрямовані� стю до свободи, до розкутості почуттів. Особливості національного світовідчуття Шевченка яскраво виявилися у його пейзаж� ному мистецтві. Пейзажі становлять майже половину його художнього доробку. Власне, пейзаж у Шевченка з’являється в Україні, і першою називають роботу “У Києві”, що увій� шла до альбому офортів “Живописна Украї� на”. Цей альбом, попри великий задум, мав лише перший випуск з шести офортів, але молодий художник вперше талантом маляра, різцем художника явив світові свій народ, свою Україну, те, що вже зробив своїм “Коб� зарем” – “народ навдивовижу оригінальний, земля прекрасна, і усього цього ще не бачи� ли очі освіченого люду”. З офортних листів постають чарівні українські краєвиди, давні архітектурні пам’ятки, народні звичаї, фоль� клор – “Треба любити й пишатися найкра� щою своєю матір’ю. І я, яко син її великого сімейства, служу. Якщо не ради добра для нього явного, то, принаймні, для слави імені України”. Портрет І. І. Лизогуба, 1846547 Тарас Шевченко мало ілюстру� вав свої літературні твори, тонко відчуваючи, що певна думка чи емоція підвладні лише поезії Вже перші його краєвиди виконані легко, мінімальними технічними засобами, сприй� маються як “інтимні шкіци для себе”. Тонке око художника безпомилково передає різ� ницю енергійного контуру правобережного краєвиду і м’якого лівобережжя “Чигирин з Суботівського шляху” та “Воздвиженський монастир у Полтаві”. Останній сприймається не як деталь чи просто архітектурний об’єкт, а як логічне завершення композиції, її духовне осердя, “вертикаль, по якій наша душа ніби сполучає земне існування з небесним”, дає відчуття надчасності і безмежності та осо� бливого розуміння краси у відповідності з пантеїстичним сприйняттям світу. Таке ж від� чуття всеосяжності і антропоцентризму ство� рюють його барвисті, повнокровні, у повній гармонії з людським існуванням види Почаїв� ської Лаври. Його краєвиди Канева, Корсуня, Межиріччя, Черкас, зрештою, його символіч� на “Тополя” є, без перебільшення, узагаль� нюючим візуальним образом України. А неве� личка робота “В Лихвині” з хаткою над став� ком – генетичне продовження життя народ� ної картинки у бездоганній професійній ком� позиції. Українським краєвидам Шевченка внутрішньо притаманні такі особливості національного світогляду, як романтична схвильованість, емоційність, тяжіння до епіч� них узагальнень – “На Орелі”, “Урочище Білик”. Вони часто виступають на межі жан� рової композиції, що також значною мірою обумовлене особливостями сприйняття дов� кілля – “В Решетилівці”, “Селянське подвір’я”. Зачарований Києвом, його величними круча� ми, тони і лінії яких нагадували Шевченкові могутні акорди Гайднової ораторії “Створен� Портрет Маєвської, 1843 ня світу”, він малює “Золоті ворота”, “Києво� Печерську Лавру”, “Аскольдову могилу”, “Костьол у Києві”. Його пейзажні малюнки дуже коштовні, тонкі твори мистецтва, де кожна деталь зану� рює у поезію пластичної краси. “Без розумно� го розуміння краси” неможливо розпізнати у дрібному листочку велич природи, а справ� жнє захоплення нею приходить лише з “гли� боким розумінням краси, безкінечності, симетрії і гармонії в природі” – вважає Шев� ченко. Ці естетичні засади митця, що дозво� ляють зануритися у глибини буття, є ключем до розуміння його краєвидів, які часто за силою мистецького узагальнення не поступа� ються його поетичному таланту. В українських пейзажах вражає те, чого Шевченко досягне на засланні – уміння у невеликому творі міні� мальними засобами передати неосяжність простору, широку панораму, що збігає до самого обрію. Тонке графічне виконання, моделювання об’ємних відтінків форми часом лише товщиною та світлосилою олівцевої лінії нагадує малюнки Дюрера чи давніх китайців. Шевченків талант пейзажиста розвинув� ся на засланні, де він виконав понад 400 аква� релей, сепій, олівцевих малюнків. Значна частина їх була зроблена під час Аральської експедиції, в якій Шевченко виконував роль художника�документаліста. Вражає уміння майстра передати стрімкий високий берег моря і скрупульозно відтворити його геологіч� ну структуру, напоєні сонцем далечінь і спокій моря під великим простором неба – “Крутий берег Аральського моря”, “Мис Бай�Губек”, “Місячна ніч на Кос�Аралі”, “Шхуни біля форту Кос�Арал”. У роботах каратауської експедиції Шевченко також одночасно виступає як уче� ний дослідник і натхнений художник. Він уміє передати геологічну будову гір, рельєф місце� вості, особливості природи, безмежність про� стору і прозорість повітря, давні пам’ятки матеріальної культури – “Вид на Кара�Тау з долини Апазир”, “Туркменські аби в Кара� Тау”. Вперше у професійному мистецтві Шев� ченко зображує життя казахів – “Тріо”, “Пісня молодого казаха”, “Казашка Катя”. Тут не лише безпосереднє відтворення побуту, а й декоративність в організації композиції, подо� лання зовнішньої динаміки, ретельне випису� вання другорядних деталей, в чому опосе� редковано відбився характер народного уяв� лення про красу. Рембрандтівське мислення і моделювання світлом, найтонші нюанси сіро� коричневої сепії створюють багатство живо� писного відчуття, і тому ці роботи сприйма� ються як станкові полотна. Слідуючи за викри� вальним живописом Хогарта, повчальними народними картинками, Шевченко створює свою сатиричну, “приноровлену до сучасних звичаїв”, “Притчу про блудного сина”, загад� ковість і метафоричність якої асоціативно нагадує офорти Гойї. Завершальним могутнім акордом худож� ника звучить його офортне мистецтво, що вві� брало в себе весь професійний і життєвий досвід, всеперемагаючу волю до творчості. Його офорти не лише дали звання академіка, а й принесли славу кращого офортиста в тогочасному мистецтві. Його офортний “Автопортрет зі свічкою” сприймається нині символічно і загадково, лише на мить висвічуючи таїну величі генія, вимагаючи такої ж відвертості і душевної чистоти. 5 �К О С М О С Юрій ЛЕГЕНЬКИЙ, доктор філософських наук, професор ГЕНІЙ Шевченка уособлює цілу епоху вже зовсім іншого антропологізму, ніж сковоро� динський. Масштаб всесвіту душі розширюється до романтичного універсуму. З Т. Шевченком від� кривається стихія народного шару буття, відкривається доля української ментальності взагалі, приреченої бути “заблокованою” (за Л. Костенко), “захованою” в глибинах невимовленого і неви� раженого світу. Наше завдання – взяти фраг� мент творчості поета, художника і спробувати реконструювати цілі� сність твору епохи, цілісність кос� мосу ХІХ ст. української культури. Цілком зрозуміло, що це буде теж естетична, більше художня реконструкція, ніж наукова побу� дова. Ми візьмемо переяслав� ський період Шевченка, де поет був двічі, де фактично створив образи останніх років життя. Це є кризова, складна, драматична частина творчого доробку, в якій світ зібрався, згорнувся до крап� ки “Заповіту”, до темряви офор� тів, історичних драм�поем. “Офорт” ми розуміємо не у тра� диційному мистецтвознавчому визначенні техніки�жанру, а, ско� ріше, як поетичний світло�космос образоутворення буття. У Переяславі мало що зміню� ється. Саме тому тут є унікальна можливість увійти в той час, від� чути образи “Заповіту”, “Кавка� зу”, “Наймички”, що були написа� ні в хаті А. Козачківського. Обра� зи й зараз живуть у цих стінах, навколо гармат і музейних вітрин (зараз в домі існує історичний музей), їм тісно між скла й заліза. Але що робити, як вже півстоліття Переяслав чекає на свій музей, і хтозна, коли дочекається. Усі академічні літературо� знавці вбачають Шевченка в затвердженій цією фундовною наукою еволюційній низці змін його творчості. Шевченко як романтик – початок будь�якої студії. Закінчують народними мотивами. Трапляється, що з них починають, а романтизм уже ніби вводить селянина і кріпака в сві� товий контекст. Усе це академічні вигадки. Таку схему “еволюції” можна застосувати до кого зав� годно. Ми будемо входити в образний світ Шевченка з гори� зонту шляху, вже окресленого Сковородою. Вони обидва є ман� дрівниками великої української душі. Рембрандтівський світлотон Якщо шлях у Сковороди пові� тряний, то у Шевченка – залитий слізьми, кров’ю і потом. Перея� славський період – сутінки твор� чості поета. Сутінки – теплі літні вечори, ніби намальовані олій� ною фарбою. Сутінки живописні, яскраві, світлоносні. Хто не читав “Наймичку”, і хто не плакав у кінці! Візьміть, перечитайте. Сльози поллються самі собою, якщо ви нормальна людина... Катарсис відбувається космічний, веле� тенський. Людина входить у про� стір поеми, як у храм. Два твори, що змальовують образ прощання з Землею, матір’ю, і твір із іншого строю, іншого настрою й культурної реальності. Ніби писали дві людини, в різні роки, в різних інтер’єрах різних хат. Але в цілому це один “сковородинський” світ, “святковий мир”, – тільки вміще� ний в обшир однієї душі. Тут існує не повітряна конструкція сково� родинського космосу, а світ у душі поета, яка сама є Космос. Душа не витримала... Розір� валася. Сковородинський інфаркт міокарда, який легко розвіювало повітря шляху, тут переріс в якусь хронічну хворобу – рембрандтівський світлотон, коли сутінки душі перетворюють� ся на освітлений нею чорний про� стір. Якщо в академії у Брюллова Шевченко�художник ліпить тіло живописного рельєфу зі світла, то в офортних листах і поезії цього часу його субстанцією стає чорна прірва, Велике Ніщо – чор� нота Космосу, яку він намагаєть� ся освітлити. Намагається, і надривається... Дуже далекі, дуже різні світи. Вічний чорний холодний Кос� мос – і одна краплинка гарячої, змученої душі. Чорне, рельєфне, лінійне тіло космосу в офорті роз� квітає, як застигла магма, що породжує глуху ніч, яку він мабуть підглядів в Переяславі. Біле тут безтілесне, пустотне. Це якесь намагання чорноти з’їсти білий світ, подолати світло темрявою. У Рембрандта такого не було. Такого не було й у Сковороди. Замість язичницьких по суті, нео� платоністичних сонячно�повітря� них конструкцій у Шевченка панує якийсь універсальний скептицизм, трагізм та есхатоло� гізм. “Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкі� ля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає... одно зацвіло. А друге зав’яло, навіки зав’яло...” Хронотоп універсуму тут існує за домінантою часу. Світ чітко локалізований і обмежений рамками гайдамацького світу, героїчного руху в історії українсь� кого народу. Це есхатологія хри� стиянська, де час має кінець, де все нарешті сходиться, перетво� рюється на зовсім непозитивне, страшне, чорне Ніщо. Все зникло навіки. Ніхто не може збагнути, де воно... Оживлення минулого пере� творюється на величезну гру з тінями, з силуетами, чорними постатями, що мають ім’я, істо� рію, статуру. Постать є чорним скульптурним Космосом, який так блискуче доніс до очей офорт. Панує пустеля. Чорна діра. Прір� ва Космосу, в якій можна побачи� ти і пустелі “моголів”, і киргизь� кий степ, і степ український, який змарнів, вигорів вщент і лякає дітей тріщинами мертвої Землі. Т А Р А С А Він був самотньою людиною. Більш самотньої душі навіть не було в Україні. У кожному творі він іде до свого дитинства, в кожно� му повороті свого нетривалого життя він намагається зафіксува� ти й повернути до себе цінності рідної оселі. Час нещадно скошує всі мрії. Образ Косаря�Смерті ходить за поетом і розмахує косою над петербурзькою бру� ківкою, поки не затискує Його в кут. Час поета особистісний, час художника традиційно�безосо� бистісний, хронотоп Шевченка нагадує мікельянджелівські фре� ски, де простір не витримує мук руху титанічних тіл, а час вивіль� нюється від всього тілесного. Стає часовістю вічного буття, віч� ного страждання, надриву, муки й туги. Він мріяв повернутися в те, що минуло. Ні, він не хапався за хвилину на західний фаустів� ський манер. Він просто йшов своїм шляхом. Йшов у дитинство. І “заповіт”, і “Наймичка” – це віхи на цьому шляху. Всеєдність Сковороди – повітряне Ніщо – стає всеєдністю побаченого дитиною�поетом світу, який вже є безтілесний, як минуле Світло, й рельєфний, скульптурний, як чорне тло глухо� го космічного простору. Чорне тло “Гайдамаків”, твору “Три літа” не є барочно�парсунним освіт� ленням темного тіла�ландшафта, з якого світло витягає, на глядача постаті. Одягти костюм історії на образи “Гайдамаків” не можна. Вони поза історією. Вони всі з субстанції дитинства, оповідань діда та усної легенди, що була почута в сяйний яскравий день на галявині. А зараз ніч... Зараз тем� рява... І цей світ сяє вночі буття як рембрандтівський офорт, як метафізика вічного світла духу. Синестезія творчості Субстанція сутінок породжує хиткі повітряні постаті, але вони так залиті слізьми, потом і кров’ю, що людина сприймає їх за саму реальність. Легко обду� рюється. Та вона б і рада обдури� тися. Існування в сутінковому Космосі шукає собі будь�якого виходу. Це не катастрофізм, немає тут і екстазу. Це живопис словами, який на зразок магії “Слова о полку Ігоревім” уже є більший за слова, стає світлонос� ною дійсністю, слізьми, що оми� вають все в космічному катарси� сі. Земля – чорна випалена пустеля Шевченкового Космосу – ковтає ці сльози і не може наси� титися. Сліз стільки, що вони ста� ють пам’яттю, каменем, скуль� птурою. Христологічні мотиви Шев� ченка теж вимальовуються на тому самому тлі. Його Христос – це сам поет часів дитинства, якого розіп’яло Життя й який все бачить в чорно�білому кольорі. Чудово, але в христологічному циклі менше сліз, жадоба катарсису відпадає сама собою. Сонячність образу висушує сльози, вогонь займає місце води в ієрархії кос� мічної гри. Цікаво, що природа відступає. Ховається за людину. Це світ людей. Моральні відноси� ни заперечують естетичні. Якою ж може бути естетика, коли краса вирощує своє коріння з чистого небуття, з чорного ніщо. Ш Е В Ч Е Н К А Спів�буття існує як мораль� ний світ, де “іншим”, вічним двій� ником мистецького “Я” стає “Я” світу дитинства, в якому, як в оке� ані, відобразилося Все. Це дуже нагадує “Наркісса” Сковороди, де “самозакоханість” є ембле� мою естетичного суб’єкта. У Шевченка цей суб’єкт драмати� зований у часі, між обома части� нами “Я” існує межа, прірва, небуття, ніщо – та субстанція, з якої Шевченко вироблює образи свого Космосу. Метафізика “Іншого” в мистецькому світі Шевченка над� звичайно самодостатня. Йому майже не потрібен ніхто. В рекрутчині одна лише захалявна книжка стає свідком цієї чудової діалектики самороздвоєння та самопоєднання в одній окремій самотній душі. Тому такі складні естетичні реконструкції творів поета, вони існують майже без естетичної дистанції, перетворю� ються на всесвітню етику, Але Шевченко переяслав� ських сутінків – це не весь Шев� ченко. Спочатку він купався в сонячному повітрі, злітав як птах (поема “Сон”), напоювався про� міннями світла. Тут його легко порівнювати з Байроном, Міцке� вичем, навіть Данте. Шевченко цього періоду будує твір�храм і малює на ньому величезні фре� ски. Вглядіться в світ вступу до поеми “Сон”. Поет рівень за рів� нем проходить всі східці образ� ного осягнення світу. А коли світ стає вже нестерпно реальним, перетворюється на якийсь уні� версальний міф – усе оживає, й на очах у читача брат починає “гострити ніж на брата”, – поет застосовує відомий прийом романтиків: знижує протиріччя, робить все “помилкою” свідомо� сті банкетуючого. Це, як у раннього Мікелан� джело. Вся стеля замальована, розпис сходить на східці, люди оживають, але вистачить лише одного повороту голови – і роз� пису немає, – він залишається десь там угорі, в умовному іде� альному світі. Щоб з’явився “Страшний суд” з його варіація� ми однієї постаті (читай – одного “Я”), яка вже й насправді вихо� дить у реальний простір, потрібні були груди мармуру, які обробив майстер і які стали стіною на шляху до свого “Я”. У Шевченка такою стіною став киргизький степ з його захалявною книжкою. Пройшовши шлях всесвітньої літератури, осягнувши масштаб характерів Байрона (“Тризна”, “Титарівна”), Міцкевича (“Сон”, “Кавказ”), Шекспіра (“Титарів� на”), віддавши данину Данте (порівняйте Беатріче з Оксаноч� кою), Гете (порівняйте Маргариту з Катериною), поет повернувся в дитинство. На беріг рідної Хати... В цьому й є його непозбутня народність як свідомий вибір. Синестезія (почуттєва тотож� ність зорових, словесних, істо� ричних, ліричних та інших обра� зів) у Шевченка створюється зав� дяки внутрішній тотожності всьо� го сутого душі людини. Світ його творів е одна почуттєва тканина могутнього катарсису – очищен� ня завдяки сльозам Землі, завдя� ки універсальній сугестії лірично� го твору. Є ще один цвяшок космосу Шевченка, який не можна обійти. Поет сльоз, який перетворив їх на очищувальну космічну стихію, відтворив і своєрідний сміховий світ. Це не байка Сковороди, не форма, не сюжет або засіб вира� ження. Це й не лише іронія романтиків, яку він так майстерно використовував для зниження протиріч світу. Ні! Це Внутрішній сміх, який дуже нагадує філософ� ський сміх Володимира Соловйо� ва. Це внутрішнє провокування святинь, їх тінь (сміх) – чорна, космічна – висвітлює чистоту сльози як вічну космічну субстан� цію. Якщо пошукати аналогів у культурі, найближчим буде сміхо� вий світ Стародавньої Русі. Сміх юродивого, який говорить чисту правду, але борониться сміхом, оскільки знищать. Цей сміх, мабуть, народився після зіслання, після жаху рекрут� чини. Але він дав поету мудрість мовчання, паузи, інтонування. Є цей сміх й в христологічному циклі. Це особлива тема. Особли� ве складне завдання інтерпрета� ції. Ми зараз прощаємося зі сві� том Шевченка, який є Космос душі, є світлотоном рембрандтів� ських сутінок, що перетворюють� ся на моральний катарсис співчут� тя і співстраждання до людини. Антропологізм як мистецький і філософський принцип Ми спробуємо поміркувати, вже залишивши мистецькі твори (оскільки “холодіє розум”, як казав поет), яку цілісність культу� ри репрезентує тільки�но замальований образ. Логіка поєднання Сходу і Заходу тут стає банальним синтезом, долею хисту нижчого рангу. Як ніхто Шевченко демонструє, що твір мистецтва стає “більшим” за культуру, що його породила, – стає естетичним Всесвітом. Діа� лектика культуротворчості пере� ростає на діалектику взаємодії. Мистецький витвір як цілі� сність культури дає модель іде� ального, гармонійного (яким би драматичним він не був) світу, побудованого на підмурках Добра і Краси. Геній Шевченка став національним – і всесвітнім одночасно – виміром для великої плеяди людей духа як XIX ст., так і століття XX. Доробок І. Франка, Лесі Українки, В. Вернадського, М. Грушевського, В. Винниченка, Д. Чижевського... підтверджує цю думку. Шевченко – поет і художник – носив в душі філософські проз� ріння, які теж відіграли свою роль у духовному середовищі культу� ри. XIX ст. виробило особливий тип естетичного узагальнення дійсності – “діалектику душі” (Г. Гачєв), яка вирішувала проти� річчя світу в межах однієї душі. “Всесимпатія” (Т. Манн) роман� тичної душі у Шевченка була кор� доцентричним співчуттям світу. Світ вбачався в душі, але ж і душа була його центром. Д. Чижевський назвав таку позицію “антропоцентризмом”. Людина тут центр усього буття, цілого світу природи, культури, історії. Але це, скоріше, вже відо� мий нам сковородинський “антропологізм”, який драмати� зується автором і універсалізу� ється. Цей тип антропологізму стає більш екзистенційним, поз� бавляється холодного неоплато� ністичного космізму та емблема� тизму бароко. Душа співчуває буквально всьому в цьому світі, кожній людині з її важкою долею. “Не як епічний історик�поет підходить Шевченко до минуло� го, – пише Д. Чижевський, – його притягає не найбільш чуже, своє� рідне, далеке від сучасності, як це найчастіше буває в “історич� них письменників”. Ні! Його епос з повним правом можна назвати “ліричним”. В минулому він бачить не ідеї, сили події, а людей, живих, конкретних людей, що “стогнуть у кайданах” і стогнуть так само, як стогнуть вони і зараз”. Минуле космізується, стає ліричним всесвітом. Теперішнє зображується яскравими кольо� рами олійної фарби. Майбутнє (“Заповіт”) – чорним і білим світ� лотоном офорту. Легенький Ю. Г. Ескіз до розпису в Переяславському музеї, полотно, темпера, 1988 р. 6 БЕРЕЗЕНЬ 2014 �У С В І Т І Т А Р А С А РОЗДУМИ над “Кобзарем” розпочалися десь перед вибухом чорнобильського реактору. Тільки що народилася донька Анна, і я з колискою проводив багато часу у дворі. Тут вперше зробив начерки до ілюстрацій. Переживши жах брехні і блуду партійних чиновників навколо трагічної події ХХ століття, вже в Переяславі знов звернувся до поезії Шевченка. В той час я розписував кобзарський музей. Зробив ескізи для великих офортів. Вже перший прогон свідчив, що потрібно доводити дошки. Проте вони і досі не пішли в друк, хоча я ретельно опрацював їх “сухою гол� кою”. Чому я їх не надрукував – не знаю. Мене захоплювали офорти Шевченка, які спонукали до втечі в якусь безодню, майже первинну темряву буття, за Діонісієм Ареопагітом. Поетика моїх офортів була близькою до стилю модерн. Це і вносило розлад в почуття. В ті часи темперою на папері зробив три десятки “есеїв” у фарбах, хоча ескізів було більше, ніж за сотню. Все думав, як їх “завершувати”, адже після того, як вони пролежали два десятиліття, зрозумів, що завершувати не потрібно. Мова поеїзії і мова фарб�ритмів схожі. Зараз, коли я готував фото з цих робіт для альбому, старі ескізи “дочорнобильського” світу стали знов актуальними. Надіюся втілити їх в життя, як і надрукувати офорти. В ті часи ми вечорами мріяли з Михайлом Івановичем про нові музеї. Особли� во хотілося зробити музей писанки. Не судилося. Зараз зі студентами намагаємо� ся осмислити ландшафт скансену на Тарасовій горі як своєрідний ленд�арт, адже нелінійна архітектура ще не стала звичною для сучасних експозиційних інсталяцій. Образи Тараса Шевченка, як і образи Катерини Білокур, стали для мене взір� цем і надією на майбутнє. І досі не віриться, що Михайло Іванович покинув цей світ. Без нього дім Козачківського, де довгий час був його кабінет, став іншим. Дух Шев� ченка нібито стоїть на порозі цього дому�музею. Ш Е В Ч Е Н К А Великий льох. "Ми тепер душі, а не люди. / А відціля видніше буде...". Юрій ЛЕГЕНЬКИЙ, Художник, культуролог, педагог Гайдамаки. "Поцілуйте мене, діти, / Бо не я вбиваю, / А присяга". Махнув ножем – / І детей немає!" Катерина. “Єсть на світі доля, / А хто її знає? Єсть на світі воля, / А хто її має?” Думка. “Тяжко5важко в світі житти / Сироті без роду...” Наймичка. “Розвернулося весілля. / Музикам робота...” Сон. “Приснилось диво / Чудне якесь!.. таке тілько / Снилося юродивим...” БЕРЕЗЕНЬ 2014 7 �Студентська думка Новини підрозділів МИСТЕЦЬКІ ГРАНІ СВІТОГЛЯДУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 13 березня в Інституті філософської освіти і науки відбулась лекція завідувача кафедри етики і естетики, доктора філософських наук, профе� сора Тетяни Андрущенко про творчу спадщину Тараса Шевченка. Тетяна Андрущенко – визнаний фахівець з вище� зазначеної теми – володіє унікальними матеріалами про життя і творчість Тараса Шевченка. Тетяна Іванів� на тривалий час працювала у Національному музеї Тараса Шевченка науковим співробітником, прой� шовши всі посадові сходинки, була призначена заступником генерального директора з наукової роботи. Як науковець і педагог, Тетяна Андрущенко опублікувала книгу наукових статей “Святеє сонечко загляне”. Студенти та викладачі Інституту філософської освіти і науки обговорили мистецькі грані світогляду Тараса Шевченка. Серед багатьох цікавинок зустрічі стало акцентування уваги на значення 13�го березня (день проведення лекції). На основі архівних матеріа� лів Тетяна Андрущенко реконструювала цей день в різні роки життя Тараса Шевченка. Лектор звернула увагу, що нині цитувати Шев� ченка модно, тому творчість генія українського слова переживає нову хвилю популярності. Але, підкресли� ла Тетяна Андрущенко, слід бути обережним і не впа� дати в поверхневі сенсації, якими рясніють ЗМІ. Чи був Шевченко гульвісою? Чиєю дитиною він був? І скільки дітей мав сам? Журналісти часто намагають� ся зробити легку рекламу на поверхневих поглядах на творчість Тараса Шевченка. Проте справжній патріот зуміє розгледіти всю велич Великого Українця. “Для пізнання Шевченкової творчої спадщини слід бути підготовленим”, – підводячи підсумок лекції, зазначи� ла Тетяна Андрущенко. Лекція Тетяни Андрущенко стала однією з низки заходів ІФОНу до 200�річчя від дня народження Тара� са Шевченка. Нагадаємо, що раніше в Інституті була представлена інсталяція “Шевченкова читальня”, під� готовлено відеоролик “Садок вишневий коло хати”, який наразі має близько 7 тисяч переглядів в Інтерне� ті, студенти�культурологи проходять навчальну прак� тику в Національному музеї Тараса Шевченка, Сту� дентська рада святково прикрасила портрет Кобзаря в головному корпусі університету, проведено творчий захід “Вечірній Кобзар”. В найближчому майбутньому плануються урочисті засідання кафедри, де студенти і викладачі декламуватимуть улюблені уривки з твор� чості Кобзаря, поїздка по Шевченківським стежинкам та ін. Сергій РУСАКОВ ШЕВЧЕНКО/MANIA Студенти та викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова до 200�річчя від дня народження Тараса Шевченка відвідали виставку “ШЕВЧЕНКО/MANIA”, яка проходила в Національному культурно�мистецькому комплексі “Мистецький Арсенал”. Виставка дозволяє по�новому поглянути на життя і творчість Великого Українця. Молодь відвідувала виставку в позанавчальний час і залишилась задоволеною від побаченого. На наше прохання студенти І курсу поді� лились враженнями. Наталія Миронова, студентка І курсу: “Пізнавальними для нас були не лише роботи митця, але й розмі� щені поряд матеріали, якими користувався Тарас Шевченко, – одяг, фарби тощо. Не можна не звернути увагу на відеоінсталяцію, яка доводить акту� альність творів Тараса Шевченка у наші часи. Режисер Сергій Проскур� ня розробив проект “Наш Шевченко” – 365 відеосюжетів, де школярі, студенти, вчителі, митці, журналісти, люди різних соціальних та вікових середовищ декламують Шевченкові поезії. Не залишило байдужою і перехопило подих відео, на якому читає уривок з “Кавказу” загиблий під час протестів у Києві Сергій Нігоян. Окрема подяка викладачу А. Е. Дробовичу, разом з яким ми отри� мали нагоду на власні очі побачити проект “ШЕВЧЕНКО/MANIA”. Після відвідання “Арсенала” група була під впливом позитивних емоцій, бо дотик до творчості Великого українського генія нікого не залишив байдужим”. Влада Герасименко, студентка І курсу: “Найвища майстерність, яка втілена в роботах Тараса Шевченка, – це вміння поєднати прості й окремі лінії в єдине ціле, в зображення, яке зачаровує. Пейзажні та портретні композиції висвітлюють події з його життя і розповідають про людей, з якими товаришував Шевченко. Окрім офортів та малюнків, ми змогли переглянути фотографії Тараса Григоровича, які зроблені в різні роки його життя. Відчути дух тієї епохи та самого письменника допомогли його особисті речі, напри� клад, сорочки та палітра з пензлями. Велике враження справила серія картин українського пенсіонера Федіра Кучера. Низка картин, які на перший погляд здаються однакови� ми, але детально розглянувши їх, починаєш помічати суттєві відмінності. Цікавою для нас виявилася “Стіна пророка”, на якій всі охочі могли залишити свої думки та побажання. Таким чином можна було зробити свій внесок в загальну експозицію. Ми не стали винятком і не втратили такої можливості. Приємною несподіванкою стала зустріч з Героєм України, поетом Борисом Олійником, який відвідав виставку в той же день, коли і наша група”. Це лише частинка студентських вражень від проекту “ШЕВЧЕНКО/MANIA” Всі інші думки та безпосередньо поезія Великого Українця лунають протягом року в аудиторіях Національного педагогіч� ного університету імені М. П. Драгоманова. Сергій РУСАКОВ Новини підрозділів ШЕВЧЕНКО В СВІТІ, ШЕВЧЕНКО ДЛЯ СВІТУ У рамках програми святкування 200�річчя від дня народження Т. Г. Шевченка Науковий відділ Студентсь� кої ради провів студентську конференцію “Шевченко в світі, Шевченко для світу”. 11 березня студентська конференція об’єднала шану� вальників Шевченка, які зібралися, щоб розповісти про Тараса, продемонструвати цікаві факти, показати незвичні сторони цієї багатогранної особистості, поділитися своїми переживаннями та зачитати власні переклади віршів поета. Захід недаремно мав назву “Шевченко в світі, Шевченко для світу”: обираючи її, організатори прагнули поєднати темати� ку зустрічі зі своєю спеціальністю. Є багато перекладів його поезії, які стали шедеврами літератури. Кожен перекладач вносить щось своє в доробок про Шевченка, його поезія звучить по�різному з різних вуст, в кожного він свій. 9 березня, на Шевченковому віче, що від� бувалося на Майдані Незалежності, прозвучали з вуст іно� земних представників та Послів держав кращі переклади польською, японською, англійською, французькою, італійсь� кою та іншими мовами. І це вражає. Наш інститут також долучився до цієї нелегкої, але ней� мовірно цікавої праці – перекладу віршів Тараса. Напере� додні святкування річниці серед студентів проходив конкурс на авторський переклад поезії Кобзаря. Оскільки, це тяжка праця, учасників конкурсу було небагато – лише троє. Остапенко Ян з 43пнінв групи продекламував власний переклад віршів “Ой маю, маю я оченята” та “Реве та стогне Дніпр широкий” англійською та німецькою мовами. “Ой маю, маю я оченята” Oh, I have, I have eyes, No one, my mummy, to look at, No one, darling, to look at, Oh, I have, I have little arms, No one, my mummy, to hug, Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 No one, darling, to hug, Oh, I have, I have little legs, But no one, my mummy, to dance with, And no one, darling, to dance with. **************************** Oh, Ich habe, habe ich die Augen, Niemand, Mutti, anschauen, Niemand, Herzchen, anschauen, Oh, ich habe, habe Hдndchen, Niemand, Mutti, umarmen, Niemand, Herzchen, umarmen Oh, ich habe, habe FьЯen, Und, Mutti, mit niemandem tanzen, Und, Herzchen, mit niemandem tanzen. “Реве та стогне Дніпр широкий” Der breite Dnepr brьllt und stцhnt, der bцse Wind heult, Er beught die hohen Weiden herunter und hebt die Wellen hoch. Und der blasse Mond zu diser Zeit Schaut er ab und zu hinter der schwarzen Wolke. Wie ein Boot auf den blauen Meer, Taucht er bald auf, und bald ein. Die Hдhne haben noch nicht zum dritten Mal gekrдcht, Es hut noch niemand irgendwo gesprochen, Die Eulen riefen im Wald, Die Esche дchzt von Zeit zur Zeit. Оксана Головій, студентка першого курсу спеціально� сті “Переклад”, інтерпретувала вірш “Туман, туман доли� ною” англійською мовою. Mist, mist by the vale, Good to live with kin. And even better by the hill With a youthful yokemate. Oh, I’ll go by the shady holt, Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Looking for my dear spouse. “Where are you? Where are you,please, give a respond! Come, my heart, snuggle up. Come, my heart, make the love And we will go to marry, So as father and mother won’t know, Where we will pass the night.” But got married, hid, Though we didn’t love each other. It’ll be lighter living lonely, Than with you be broken newly. Фіщук Аліна, студентка 202 ан групи продемонструва� ла власний переспів поезії “Не тополю високую” англійсь� кою мовою. I see not a poplar high grows I see not a poplar high grows, And bending by the wind, I see the lonely girl, who I suppose Trampling on her fate and asking me How awful is her fate? She wishes better to drawn in the sea. What a tender feeling to date, But she does not know anything about it. She wants to be sweetly kissed, She wants to be simply embraced But there is one more thing to wish What is going on then? The girl then tells her loving Mom She is being scared, and has never Loved somebody, near or far, She begs to feel it forever and ever. Оксана ЧЕРНУХА, студентка Інституту іноземної філології Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1641) (березень 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 7 (1641) (березень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/204 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/4486d052a54db71d9e8a4b8aae10974c.pdf 2ab906df9ccfa6675c2797a82fc955d7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1649) (травень-червень 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 7 (1649) ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 РОКУ Кадр місяця НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Міжнародна діяльність В університеті відбувся щорічний огляд�конкурс на кращий гуртожиток 24 травня 2015 року студенти і викладачі Національного педагогічного університету імені 180�річчя М.З П.нагоди Драгоманова на чолі НПУ з ректором Віктором Андрущенком відвідали молебень у пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів слов'янських у Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Відслужив молебень Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Продовжуємо нагороджувати найкращих драгоманівців У ТРАВНІ цього року в Національному педагогіч� ному університеті імені М. П. Драгоманова продовжу� ються церемонії нагородження на честь 180�ї річниці з часу заснування вишу. Чергова така процедура від� булась під час конференції трудового колективу уні� верситету. Після вирішення запланованих у порядку денному питань драгомановці привітали зі здобутка� ми та досягненнями цілу когорту своїх колег. Високу нагороду – Подяку від колективу – отри� мав ректор НПУ, академік Віктор Андрущенко. Наші успіхи і нагороди 26 ТРАВНЯ 2015 року під час засідання Вченої Ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ректор вишу Віктор Андрущенко вручив драгомановцям нагороди, що демонструють успіхи викладачів і студентів протягом довгої 180�річної історії університету. Високі відзнаки від уря� дових і громадських установ отримали професори і доценти НПУ. Університетські нагороди та подяки вру� чили студентам – переможцям олімпіад та їх науковим керівникам.. ТИСЯЧІ випускників університету із вдячністю згаду� ють своє студентське життя, час проживання у гуртожит� ках, дякують за турботу, добрі поради і чуйне ставлення. Створення комфортних умов для проживання студен� тів – мешканців гуртожитків є пріоритетом у діяльності всього колективу студентського містечка. Традиційно, щорічно в університеті проводиться огляд�конкурс на кращий гуртожиток. До 180�річчя від дня утворення Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова також було проведено огляд�кон� курс на кращий гуртожиток. За результатами огляду�кон� курсу кращими стали: гуртожиток № 8 – завідувачка гуртожитку Тарасенко Людмила Петрівна, голова студентської ради гуртожитку Стельмах Олена Володимирівна; гуртожиток № 5 – завідувачка гуртожитку Пімєнова Катерина Олегівна, голова студентської ради гуртожитку Сиволожська Тетяна Миколаївна; гуртожиток № 3 – завідувачка гуртожитку Даниленко Діана Олександрівна, голова студентської ради гуртожит� ку Корінчук Анастасія Станіславівна. А. В. ЛУЦЕНКО директор студентського містечка Роздуми студента Фоторепортаж Міжнародний форум фахівців соціальної сфери Десять років філософської довершеності Мовні стратегії впливу сучасних ЗМІ стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Віктор Андрущенко взяв участь у церемонії покладання квітів 9 травня РЕКТОР Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, проректор�директор Інституту мистецтв, Герой України Анатолій Авдієв� ський, письменник, почесний професор НПУ, Герой України Борис Олійник взяли участь у церемонії покладання квітів до Могили Невідо� мого солдата 9 травня 2015 року. Драгомановці привітали ветеранів РЕКТОР Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, проректорський і директорський корпус, студенти привітали ветеранів Другої світової війни з Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги. З нагоди 180�річчя вишу драгомановці вручили воїнам медалі до річниці, квіти, а студенти подарували музичні композиції. “Сьогодення поставило перед нами – і особливо перед молоддю – нові виклики і нові завдання. Молоде покоління за браком свого досвіду не готове до них, і саме ви можете допомогти їм у цьому, – звернувся до ветеранів ректор вишу. – Маючи за плечима тяжку воєнну долю, глибокий досвід психологічної і фізичної витримки в умовах війни, саме ви, наші сивочолі, можете стати підтримкою і правдою для сту� дентства. Вони ж і самі шукають розмов з вами, шукають істи� ну, намагаються зрозуміти історію і час. Тож прошу вас стати частими гостями університету, приходити на зустрічі зі сту� дентством, на лекції та семінари”. Засідання Приймальної комісії НПУ НЕЩОДАВНО відбулося засідання Прий� мальної комісії Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова. Проректори та директори інститутів вишу обговорювали нюанси цьогорічної вступної кампанії, нові магі� стерські програми для студентів, що передбача� ють 1,5�2 річне навчання, програми для вступ� них випробувань та творчих конкурсів. Активно продовжується підбір кадрів для Штабу “Абітурі� єнт” та формування екзаменаційних комісій. Наші успіхи і нагороди 26 ТРАВНЯ 2015 року під час засідання Вче� ної Ради Національного педагогічного універси� тету імені М. П. Драгоманова ректор вишу Віктор Андрущенко вручив драгоманівцям нагороди, що демонструють успіхи викладачів і студентів протягом довгої 180�річної історії університету. Високі відзнаки від урядових і громадських уста� нов отримали професори і доценти НПУ. Універ� ситетські нагороди та подяки вручили студен� там�переможцям олімпіад та їх науковим керів� никам. 2 Відбувся Всеукраїнський фестиваль�конкурс хорового мистецтва 14�16 травня 2015 р. у Національному педагогічному уні� верситеті імені М. П. Драгоманова за підтримки Національ� ного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки та керівника, головного диригента, Героя України Анатолія Авдієвського відбувався Всеукра� їнський фестиваль�конкурс хорового мистецтва під девізом “Заспіває школа – заспіває народ”. 9 студентських та 14 дитячих хорових колективів з усієї Украї� ни змагалися у різноманітних номінаціях. Прослуховування та оці� нювання хорів здійснювало журі у складі провідних хорових дири� гентів, музикознавців, музично�громадських діячів України на чолі з Анатолієм Авдієвським. У програмі виступів прозвучали твори української, зарубіжної класичної, духовної музики, обробки народних пісень та українсь� кої хорової музики другої половини XX – початку XXI століття. Метою заходу стало збереження та розвиток національного хорового мистецтва, відродження і поширення традицій української хорової культури та її генетичної основи – українсь� кої мови, розширення спектру музичних напрямів і шкіл хорового виконавства в Україні; популяризація національної вико� навської школи хорового мистецтва, представленої у творчому доробку А. Т. Авдієвського; виявлення та підвищення рівня професійної підготовки творчої молоді, розповсюдження передового досвіду, подальший розвиток та пропаганда хоро� вого мистецтва України серед студентської молоді. Після двох насичених днів прослуховування 16 травня відбувся гала�концерт та церемонія нагородження. Мабуть, найбільш щасливими були саме діти. За словами журі та організаторів конкурсу, дитячі колективи продемонстрували високі показники вокальної і хорової майстерності. До речі, переважна більшість художніх керівників дитячих колективів – випускники Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова. “У практиці професійної діяльності майбутній учитель мусить бути гармонійно всесторонньо розвиненим, – переко� наний ректор НПУ Віктор Андрущенко. – Він повинен знати особливості української та зарубіжної музики, музичні форми, жанри, засоби музичної виразності, основні напрями й перспективи розвитку музично�естетичного виховання дітей. Такий хоровий фестиваль неабияк сприяє цьому”. Прес�служба університету ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 �Нові видання Драгомановці відзначили День українського студентства у Володимирському соборі 24 травня 2015 року студенти і викладачі Націо� нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова на чолі з ректором Віктором Андрущенком відвідали молебень у пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів слов’янських, у Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Відслужив молебень Святійший Патріарх Київський і всієї Руси�України Філарет. Свята Православна Церква і драгомановці з 2003 року за рішенням Святішого Патріарха 24 травня відзначають “День українського студентства”. У святу неділю колектив НПУ отримав високі церковні нагороди. За плідне співробітництво протягом більше десятка років з педагогічною громадою нагороди драгомановців отримали і представники церкви. Це стало результатом тривалої роботи, спільних науково�освітніх студій, кон� ференцій, просвітницьких акцій. Високою відзнакою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “За академічні заслуги” нагороджений Святійший Патріарх Київський і всієї Руси�України Філарет. Найвищим подарунком для всього університету стала ікона святих рівноапостольних Кирила і Мефодія від Патріарха, що тепер прикрашатиме університет та стане оберегом для студентства й професорів НПУ. Історико�презентаційне видання до ювілею ІФОН 27 травня в рамках урочистого зібрання до 10�річчя ІФОН було презентовано книжку “Інсти� тут філософської освіти і науки: історія, сього� дення, перспективи. 2005–2015”. Спеціально до ювілею підготовлено історико�пре� зентаційне видання, яке включає вітальні слова засновників, розгорнуту історію інституту�ювіляра та кафедр, матеріали про наукові та авторські школи, біографічні довідки професорсько�викладацького складу, перелік найвагоміших наукових праць. Окремі розділи присвячено інститутській політиці у сфері яко� сті підготовки фахівця (“Навчальний процес: традиції та інновації” і “Наука як важливий компонент підготов� ки фахівця”) та науковим, освітнім і мистецьким про� ектам ІФОН. Завершується 440�сторінкове видання словами випускників різних років. Незабаром книжка буде доступна для перегляду на офіційному сайті Інституту. Прес�служба університету У НПУ відбувся І Міжнародний форум фахівців соціальної сфери КВІТЕНЬ 2015 року став визначальним для теоретиків та практиків соціальної сфери, адже в стінах Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгоманова від� бувся І Міжнародний форум фахівців соціаль� ної сфери за участю науковців більш ніж деся� ти вищих навчальних закладів України, фахів� ців соціальних служб та двох іноземних деле� гацій, що обговорювали питання соціальної політики, соціальної роботи, соціальної педа� гогіки, сучасних концепцій, стратегій та виз� начення перспектив розвитку працівників соціальної сфери у європейському освітньо� му просторі. Робота Форуму стартувала з відкриття IV Міжнародної науково�практичної конфе� ренції “Соціальна політика: концепції, тех� нології, перспективи”, приуроченої до 180�річчя з часу заснування університету. Привітальним словом розпочав конференцію проректор з наукової роботи НПУ, доктор фізико�математич� них наук, професор Григорій Торбін, який передав вітання ректора університету академіка НАПН України Вік� тора Андрущенка з побажаннями плідної праці науковцям та накреслив перспективи розвитку науки в Інститу� ті. Головуючи на пленарному засіданні, директор Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Дра� гоманова, доктор філософських наук, професор Алла Ярошенко першочергово відзначила кращих студентів та співробітників Інституту та подякувала за високий рівень їх зусиль, покладених на збагачення наукових роз� робок у соціальній сфері. На пленарному засіданні також виступили: доктор філософських наук, професор кафедри соціальної роботи Чернігівського національного технологічного університету Тополь Ольга Володимирівна; кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач секції соціальної роботи кафедри соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка” Гайдук Ніна Михайлівна; кандидат педагогіч� них наук, викладач Опольського університету (м. Опольє, Польща) Фабіан Андрушкевич; заслужений професор факультету соціальної роботи Манітобського університету (м. Вінніпег, Канада) Бред Маккензі; кандидат філософ� ських наук, доцент кафедри соціальної роботи Інституту управління та права Запорізького національного технічно� го університету Попович Василь Михайлович; кандидат юридичних наук, доцент кафедри соціальної політики Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгоманова Сухицька Наталя Валеріївна та багато інших заслужених фахівців та практиків соціальної сфери. Конференція відбувалася у формі пленарного та секційних засідань, які пройшли на високо� му науково�теоретичному рівні, у дусі дискусій з поміркованою полемікою та великим зацікав� ленням як досвідчених вчених, так і молодих розвідників соціаль� ної сфери. Обрана тема науково� практичної конференції послугу� вала плідним підґрунтям для обміну думками із зазначеної проблематики. У зв’язку з акту� альністю піднятих питань за результатами конференції буде опублікована збірка матеріалів тез та доповідей учасників конфе� ренції. ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 Ініціативи випускників 27 травня відбулась зустріч випускників Інсти� туту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова. Випускники різних років стали гостями урочистого засідання з нагоди десятиріччя інституту, де мали нагоду дізнатись про сучасний стан навчального підрозділу і поспілкувались з викладачами. Після захо� ду випускники відвідали аудиторію професора Г. І. Волинки, який викладав у більшості присутніх. Під час неформального спілкування було вирішено створити Асоціацію випускників Інституту філософсь� кої освіти і науки, яка б допомагала підтримувати зв’я� зок як один з одним, так і з нинішніми студентами. Присутні делегували питання організаційного характе� ру випускнику 2009�го року Геннадію Целковському, який нині працює викладачем кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки, та висловили сподівання, що він очолить Асоціацію. Інститут філософської освіти і науки, незважаючи на молодий вік, вже має випускників, які досягли знач� них успіхів у кар’єрі і їх робота відзначається високим професіоналізмом. gazeta@npu.edu.ua Редакція газети “Педагогічні кадри” запро� шує до активної співпраці викладачів, сту� дентів та співробітників університету! Про переможців та лауреатів конкурсів, заходи вашого підрозділу, творчість сту� дентів і викладачів повинні знати читачі університетської багатотиражки! Матеріали, світлини, коментарі та про� позиції надсилайте на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. 3 �Інтерв’ю АНАТОЛІЙ БУЛДА: “МИ ПОВИННІ РОБИТИ АКЦЕНТ НА ГУМАНІЗМІ ТА ТОЛЕРАНТНОСТІ” Нещодавно виповнилось 30 років, як в Драгомановському університеті працює Ана� толій Булда. Користуючись таким чудовим приводом, ми завітали на кафедру теорії та методики викладання соціально�гуманітарних дисциплін Інституту політології і права, яку очолює Анатолій Андрійович. – Анатолію Андрійовичу, ось уже 30 років Ви працюєте в Драгомановському університеті. Як змі� нився університет за цей час? – Відбулися, по суті, фундаментальні зміни. Раніше це був Київський педагогічний інститут імені О. М. Горь� кого, практично всі спеціальності орієнтувалися лише на педагогічний фах. Спочатку я працював доцентом кафе� дри методики викладання історії, суспільствознавства і права, яку очолював тоді Федір Корнійчук. Зараз все змінилось, оскільки з’явилося багато непе� дагогічних спеціальностей. Зокрема, наша кафедра мето� дики забезпечує методичну, педагогічну і практичну підго� товку студентів до викладання правознавства у школах, для юридичних та неюридичних спе� ціальностей. Методика – це спе� цифічний напрям, що вирішує головну педагогічну тріаду: що вчити? як вчити? кого вчити? Саме вивченню методики я при� святив усе своє життя, а у 2000 році став третім доктором наук в Україні з методики вкладання історії. Завдяки цьому я завжди був в аван� гарді методичних інновацій в педагогічний діяльності. Працював у спеціалізованих радах з методики викла� дання історії, суспільствознавства і був заступником такої ради у нас в університеті, а зараз також і в Інститу� ті педагогіки Національної академії педагогічних наук України. – Які саме метаморфози відбулися в методиці викладання за ці роки? – Найбільш радикальні зміни бачимо в суспільствоз� навчих дисциплінах. Перш за все це стосується питання, що саме вивчати та який історичний та соціологічний дискурс студентам слід розглядати. Раніше зміст сус� пільствознавчих дисциплін визначався відповідною ідеологією та цінностями, що панували в суспільстві. На цій базі формувалася і методика. Сьогодні ж, в ході постійного цивілізаційного розвитку, у методиці викла� дання з’явилися нові, особливі віхи. Якщо колись ми наголошували на тому, що кожне заняття, кожен урок, кожна лекція повинні були вирішувати завдання, пов’я� зані з серйозною ідеологічною підготовкою, то наразі ми акцентуємо увагу на те, що основні аспекти методи� ки слугують фундаментом для фахової підготовки про� фесіонала, спеціаліста в певній галузі. Для цього вико� ристовуються новітні технології, які ми зараз називаємо інноваційними або ще інтерактивними. Однак загалом методика – консервативна наука, щоб відкрити в ній щось нове, потрібне не одне століття. – Про інтерактивність в методиці казав ще В. Сухомлинський, а який Ваш особистий погляд? – Звичайно, потрібно використовувати спеціальні технічні засоби, індивідуальний підхід у викладанні. Сьо� годні відповідний інструментарій для забезпечення якіс� ного викладання значно поповнився всілякими новинка� ми завдяки комп’ютерним технологіям. Можливо, про них ми більше говоримо, аніж включаємо в навчальний процес, але ж очевидно, що за комп’ютеризацією май� бутнє. Якщо раніше для студентів основними “інстру� ментами” були ручка та конспект, то зараз практично всі студенти мають ноутбуки, планшети та інші ґаджети. 4 – Чи доцільно використовувати досягнення науко� во�технічної революції, коли студент готується сам? На Вашу думку, технології можуть стати недоліком чи, навпаки, розширюють можливості студентів? – Фактично, з приходом інновацій викладач втратив монополію на те, що він є основним носієм знань. Сту� денти сьогодні багато інформації черпають з Інтернету та інших джерел. Однак це має й свої мінуси, оскільки людина погано запам’ятовує інформацію. Якщо дещо переробити вислів Конфуція, матимемо таке кредо: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’я� таю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розумі� ти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок”. Відповідно до цього, сучасна методика викладання повинна базуватися на візуальному, ауді� альному сприйнятті, а також на практичній діяльності. Ці нюанси ми врахували у останніх виданнях “Формування предметних умінь”, “Навчати умінню вчитися”, “Методи� ка викладання правознавства”. Уся наукова робота у нас на кафедрі спрямовується на те, аби знайти шляхи якісної допомоги студенту в підготовці до уроку. Осо� бливо за часів інформаційного буму, коли надміру легко потонути в безкраїх горизонтах Інтернет�ресурсів і абсолютно нічного не запам’ятати. Якщо студент, наприклад, від руки напише план конспекту і реалізує на уроці, він його запам’ятає. За інших обставин нам про� сто представлять переписаний з чужих матеріалів роз� друкований варіант, що часто�густо не приносять абсо� лютно ніякої практичної користі. Тобто стосовно іннова� ційних технологій є свої “за” і свої “проти”, але факто� рів “за”, на мою думку, тут значно більше. – Які проблеми вбачаєте в сучасній педагогічній освіті та освіті загалом? – Проблема в тому, що молодь не хоче навчатися на педагогічних спеціальностях через цілий ряд факторів. Я вже практикую особливе міні�бліц�о� питування; приходжу на першу пару і починаю заняття із запи� тання: “Ви вступили до педаго� гічного університету, хто з вас мріє, планує працювати суто за цією спеціальністю?”. Одиниці піднімають руки, але після прос� луховування всього курсу та про� ходження педагогічної практики, піднятих рук уже значно більше. Хтось вбачає свою май� бутню роботу у перебиранні паперів в юридичній кон� торі, але ніщо не замінить живого спілкування з дітьми, молоддю. Це дає можливість зростати, розвиватися, бути в епіцентрі подій, які відбуваються в Україні, тим більше, якщо ці події стосуються правознавства, історії тощо. Хоча я розумію, як тяжко працювати в школі: діти зараз складні, та й система освіти має багато недоліків і потребує реформ. Не меншою проблемою залишається працевлаштування для молодих спеціалістів. Ясно, що повинні бути досвідчені педагоги, проте треба проводи� ти певні кадрові зміни та надавати хороше пенсійне забезпечення, щоб в колективи поступово вливалася свіжа кров. У Києві молодому вчителю ще можна знайти роботу, а от у маленьких містечках та селах, де більшість викладачів пенсійного віку працюють і всі години розпо� ділені, з працевлаштуванням серйозна проблема. – А як у Вас склалося з роботою? – У цілому, ці роки пролетіли, як одна коротка мить. Я пройшов і загальноосвітню школу, і аспірантуру, і нау� ково�дослідний інститут педагогіки, а потім вже педаго� гічний університет. Навіть якби я міг зараз “відмотати” 30�40 років назад, коли в свій час партійні органи про� понували читати педагогіку у вищій школі міліції, то я б все одно не змінив свого рішення. Я цілковито впевне� ний, що зробив правильний вибір, коли пов’язав своє життя з педагогічною роботою і студентами, які навча� ються в педагогічному університеті. – Ви говорили, що кожне заняття мало вирішу� вати якесь ідеологічне питання. Чи вирішують сьо� годні заняття якісь світоглядні питання? – Тут доволі складна ситуація. Наприклад, у всіх японських університетах читається курс педагогіки. Логічно випливає запитання: “Для чого студенту техніч� ної чи медичної спеціальності педагогіка?”. Однак япон� ці мудро відповідають: “Ми готуємо не лише вузькоспе� ціалізованого фахівця, але й майбутнього вихователя своєї дитини”. Саме оця світоглядна складова в нав� чальних дисциплінах повинна бути більш присутня в сучасній Україні. Тому курсам історії України, етики, естетики, культурології тощо варто приділяти більше уваги, оскільки поки що виховна робота зі студентами залишається в тіні. Для цього потрібно провести цілий ряд реформ. Можливо, ми щось втратимо у вузькопро� фільній підготовці, зате виграємо в плані формування фахівця з багатим духовним світом. – Які настанови та поради щодо методики ви найчастіше даєте студентам? – Налаштовую студентів на те, щоб вони в своїх вихованцях бачили широкий горизонт перспектив для розвитку, покращення, здобуття нових знань. Потрібно давати шанс кожній дитині, щоб вона повірила в свої сили. Хоча зараз ситуація, звісна річ, складна, і в підго� товці та вихованні не лише школярів, але й самих моло� дих педагогів є багато проблемних, а часом навіть болючих питань. Ми все одно повинні робити акцент на гуманізмі та толерантності. – Розкажіть, будь ласка, чи маєте якісь конкрет� ні плани щодо майбутньої діяльності своєї кафе� дри? Ми бачимо перспективу в тому, що курс “Методики виховної роботи у вищій школі” для студентів повинен бути значно розширеним, тому що він забезпечує важливу світоглядну складову в навчальній діяльності. Ми плануємо створити на кафедрі відповідні методики, пов’язані з підготовкою політологів, правознавців, які могли б володіти сучасним методичним інструментарі� єм, мати уявлення про технології організації навчально� го процесу на сучасному рівні. Ну і, звичайно, сподіваю� ся, що наш дружний колектив у такій творчій співпраці зможе розв’язати ті серйозні проблеми, які сьогодні існують у вищій школі. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Світлини Катерини НОСОВОЇ Довідка БУЛДА АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ – доктор педа� гогічних наук з теорії та методики викладання історії (2000 рік), професор, завідувач кафедри теорії та методики викладання соціально�гуманітарних дис� циплін (2003 рік). Народився 6 серпня 1950 року в селі Харсіки Чорнухинського району Полтавської області. У 1967 році вступив на історичний факультет Полтавського педагогічного інституту. З 1971 по 1974 р. працював вчителем історії в школах Полтавської та Київської області. У 1974 році вступає до аспірантури на відділ методики викладання історії та суспільствознавства Науково�дослідницького інституту педагогіки УРСР. Після закінчення стає молодшим співробітником цього інституту. У 1978 році написав і захистив кан� дидатську дисертацію з “Проблем методики викла� дання історії на основі диференційованого навчання школярів”. З січня 1984 року був обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри методики викладання істо� рії, суспільствознавства і права Київського держав� ного педагогічного інституту імені О. М. Горького. З 1994 по 1997 рік навчався в докторантурі на кафедрі методики викладання історії, права та суспільних дисциплін в педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. У докторській дисертації, яка була успішно захищена у 2000 році, досліджувались проблеми практичної підготовки вчителів історії у вищих педагогічних навчальних закладах України за період з 1917 по 1994 роки. З січня 2004 року очолив кафедру, яка нині функціонує в складі Інституту полі� тології та права. ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 �Фоторепортаж ДЕСЯТЬ РОКІВ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДОВЕРШЕНОСТІ 27 травня 2015 року відбулось урочисте зібрання з нагоди десятиріччя від дня заснування Інституту філософської осві� ти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова. Серед запрошених – засновники, студенти, викладачі і випускники. Вітальне слово ініціатора створення Інституту академіка Віктора Андрущенка Символічна квітка для академіка Мирослава Поповича Колектив Інституту філософської освіти і науки, який очолює доктор істо� ричних наук професор Іван Дробот, протягом останніх десяти років приємно дивує неординарним підходом в організації заходів – пошуком нових актуаль� них проблем для обговорення на наукових конференціях і їх теоретико�прак� тичним вирішенням, проведенням новоформатних освітніх проектів “Тиждень мистецтв”, “Фестиваль релігійного мистецтва”, “Перший християнський князь”, виданням сучасної наукової і публіцистичної продукції та ін. Цікавий захід було підготовлено і цього разу, адже урочистості відбувались в нещо� давно створеній Мистецькій галереї Драгомановського університету, в про� сторі якої на розсуд гостей були представлені творчі проекти студентів напряму “Дизайн”. Академік Володимир Луговий відзначив вагомі На захід завітали небайдужі до розвитку філософської освіти в Україні і за успіхи колективу Інституту її межами, серед них – один з головних ініціаторів створення Інституту, ректор НПУ академік Віктор Андрущенко. Почесними гостями заходу стали: Пер� ший віце�президент НАПН України, академік НАПН, доктор педагогічних наук, професор Володимир Луговий; заступник директора Департаменту вищої освіти МОН України, кандидат педагогічних наук, професор Микола Мико� лайович Фоменко; директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, академік НАН України, доктор філософських наук, професор Мирослав Попович; академік НАПН, доктор філософських наук, професор, співголова Наглядової ради НПУ Анатолій Толстоухов; декан філософського факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка, акаде� мік НАН України, доктор філософських наук, професор Анатолій Конверсь� кий; випускник Інституту 2010 року, кандидат філософських наук, доцент Антон Дробович та ін. Всі присутні висловлювали щирі слова вдячності за підготовку фахівців європейського рівня, які вміють мислити сучасно і креа� тивно. Захід розпочався із вшанування пам’яті Небесної сотні і покладанням кві� тів до пам’ятника біля гуманітарного корпусу. Це почесне завдання виконали доцент кафедри культурології Андрій Уліщенко і голова Студентської ради Вітальне слово професора Миколи Фоменка ІФОН Вікторія Гаган. Особливістю заходу стало проведення доброчинного показу колекції дитячого одягу і збору коштів для дітей, чиї батьки загинули під час АТО. Спільними зусиллями зібрано 1808 грн., за які в найближчий час буде закуплене шкільне при� ладдя на наступний навчальний рік для дітей. “Освіту дітям Героїв” – під таким гаслом відбувався доброчинний захід, кожен учасник якого отримав фірмову юві� лейну нагрудну відзнаку. Під час заходу було вручено високі освітянські і університетські відзнаки викла� дачам, які працювали і працюють в інституті, студентам, випускникам. Також було презентовано кольорове видання “Інститут філософської освіти і науки: історія, сьо� годення, перспективи. 2005–2015”, яке незабаром буде розміщено на сайті ІФОН. Наприкінці урочистостей відбулось підведення підсумків щорічного конкурсу “Кращий студент ІФОН”. З рук минулорічного переможця Влада Піхута перехідний Кубок директора отримала студентка ІV курсу Анна Яценко, яка перемогла в онлайн� голосуванні. Всі гості заходу відзначили потужний науковий і творчий потенціал Інституту і побажали подальшого його нарощування. Десять є числом всецілісності, заверше� ності і досконалості, але попереду – активна діяльність колективу в другому десяти� річчі існування інституту, а це символізує подвоєння всього набутого раніше та вихо� ду на новий рівень якості. Сергій РУСАКОВ Світлини Олександра Іваненка, Таїсії Ковальової Академік Анатолій Конверський отримав презентаційне видання про ІФОН Вітальне слово академіка Анатолія Толстоухова Показ колекції дитячого одягу Подарунок для директора від студентства Нагородження найкращих студентів ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 5 �Вітаємо! ПЕРШІ В НАУКОВО�ДОСЛІДНІЙ ОДНИМ з найпріоритетніших напрямів діяльності Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова завжди була і залишається науко� во�дослідна робота. Наукові школи університету – знані і шановані науковцями всього світу центри дос� лідницької роботи, навколо яких згуртовується тала� новита студентська молодь, яка бере активну участь у роботі науково�дослідних лабораторій і центрів, нау� кових гуртків і проблемних дослідницьких груп. Нас� лідком цього є високий рівень наукових результатів студентів. У 2014–2015 навчальному році студенти НПУ імені М. П. Драгоманова взяли участь у Всеукраїнських студентських олімпіадах із 50 напрямків та спе� ціальностей. У першому етапі олімпіад, що проводив� ся кожною кафедрою університету, кількість залучених студентів становила 3105 осіб. Найкращі з них, які посіли І, ІІ та ІІІ місця, були направлені до вищих нав� чальних закладів, які визначені Міністерством освіти і науки як базові для проведення другого етапу олімпі� ад. Результати участі у ІІ етапі наступні: І місце з напряму “Дошкільна освіта” виборола Матляк Ірина Остапівна, студентка Інституту розвитку дити� ни. Другий тур проходив на базі Національного педа� гогічного університету імені М. П. Драгоманова; з напряму “Математика” виборов Мороз Мико� ла Петрович, студент Фізико�математичного інститу� ту. Другий тур проходив на базі державного закладу Ірина Матляк “Південноукраїнський національний педагогічний уні� верситет імені К. Д. Ушинського”; Ольга Малікова зі спеціальності “Корекційна освіта” посіла Ращенко Анастасія Сергіївна, студентка Інституту корекційної педагогіки та психології. Другий тур про� ходив на базі Кам’янець�Подільського національного університету імені Івана Огієнка. ІІ місце з напряму “Дошкільна освіта” виборола Боко� вець Ольга Ігорівна, студентка Інституту розвитку дитини. Другий тур проходив на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; з напряму “Психологія” отримала Крат Дарина Андріївна, студентка Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій. Другий тур проходив на Валентин Дзюбенко базі Київського національного уні� верситету імені Тараса Шевченка; з напряму “Політологія” вибо� Тетяна Гніденко рола Меншеніна Анна Євгенівна, студентка Інституту політології та права. Другий тур проходив на базі Національного педагогічного уні� верситету імені М.П. Драгоманова; зі спеціальності “Переклад (англійська мова)” посів Ющенко Михайло Андрійович, студент Інституту іноземної філології. Дру� гий тур проходив на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. ІІІ місце зі спеціальності “Філософія. Наталія Дивляш Аліна Марценюк Релігієзнавство” посів Дзюбенко Валентин Дмитрович, студент Інституту філософської освіти і науки. Другий тур про� ходив на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка; з напряму “Соціальна робота” отримала Марце� нюк Аліна Володимирівна, студентка Інституту соціальної роботи та управління. Другий тур проходив на базі державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет”; з напряму “Технологічна освіта” виборола Надобенко Ірина Михайлівна, студентка Інженерно� педагогічного інституту. Другий тур проходив на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; з напряму “Інформатика” виборов Олексієнко Олеся Рудник Ілля Вадимович, студент Інституту інформатики. Другий тур проходив на базі Національного технічного “Формування комунікативно�мовленнєвої навички у університету “Харківський політехнічний інститут”. У 2014–2015 навчальному році було проведено І дітей дошкільного віку із аутистичними порушеннями тур Всеукраїнського конкурсу студентських нау� засобами комп’ютерних технологій” (науковий керів� кових робіт з 35 спеціальностей і напрямків, предста� ник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри влених у міністерському переліку. Найкращі роботи, логопедії Качуровська Оксана Борисівна). Другий тур які перемогли в першому етапі, були відправлені до проходив на базі Київського університету імені Бориса Грінченка; участі у ІІ етапі. Результати наступні: у галузі “Математичні науки” виборола Дивляш І місце у галузі “Корекційна педагогіка” виборола Наталія Вадимівна, студентка Фізико�математично� Малікова Ольга Володимирівна, студентка Інститу� го інституту, із роботою “Статистика сингулярних роз� ту корекційної педагогіки та психології, із роботою поділів” (науковий керівник – доктор фізико�матема� тичних наук, професор Гончаренко Яніна Володими� 6 РОБОТІ рівна). Другий тур конкурсу (спільний для класичних та педагогічних університетів) проходив на базі Вінниць� кого національного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. ІІ місце у галузі “Актуальні проблеми інклюзивної осві� ти” посіла студентка Інституту корекційної педагогіки та психології Пастунік Аліна Петрівна із роботою “Особливості комунікативної компетентності учнів молодшого віку зі зниженим зором в умовах інклюзив� ного навчання” (науковий керівник – кандидат психо� логічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки Сасі� на Ірина Олександрівна). Другий тур проходив на базі Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”; у галузі “Хімія” отримала Гніденко Тетяна Олек� сандрівна із роботою “Поліметинові барвники на основі ядра BODIPY” (наукові керівники – доцент кафедри хімії Інституту природничо�географічної осві� ти та екології Ковтун Олена Миколаївна; кандидат хімічних наук, науковий співробітник Інституту органіч� ної хімії НАН України Якубовський Віктор Петрович). Другий тур проходив на базі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара; зі спеціальності “Історичні науки” виборов сту� дент Інституту історичної освіти Щетінін Олексій Вік� торович. Тема його роботи “Релігійно�політичне про� тистояння римо�католицької та греко�католицької церков у дистрикті “Галичина” у 1941–1944 рр.” (нау� ковий керівник – кандидат історичних наук, доцент кафедри Історії України Інституту історичної освіти Двірна Катерина Петрівна). Всеукраїнський тур кон� курсу (спільний для класичних та педагогічних універ� ситетів) проходив на базі Переяслав�Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди; за спеціальністю “Дошкільна освіта” посіла Шацька Юлія В’ячеславівна, студентка Інституту розвитку дитини, з роботою “Подолання тривожності старших дошкільників засобами ігротерапії” (науко� вий керівник – кандидат психологічних наук, доцент кафедри теорії та історії дошкільної педагогіки Інсти� туту розвитку дитини Гальченко Вікторія Миколаївна). Другий тур проходив на базі Глухівського національно� го педагогічного університету імені Олександра Дов� женка; у галузі “Слов’янські мови та літератури” отри� мала Зеленська Юлія Олександрівна, студентка Інституту іноземної філології, з роботою “Метафорич� на концептуалізація світу в поезії і прозі З. Гіппіус” (науковий керівник – доктор філологічних наук, про� фесор Кравцова Юлія Валентинівна). Всеукраїнський тур конкурсу відбувався на базі Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний уні� верситет”. ІІІ місце у галузі “Початкова освіта” виборола Ярошук Тетяна Юріївна, студентка Інституту педагогіки і психології, з роботою “Методика використання дидак� тичних ігор на уроках навчання грамоти з метою розвитку зв’язного мовлення молодших школярів” (науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мов і методики викладання в початко� вій школі Марія Іванівна Чабайовська). Всеукраїнсь� кий тур конкурсу (спільний для класичних та педагогіч� них університетів) проходив на базі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; зі спеціальності “Українська мова і література (в т.ч. методика їх викладання)”отримала Рудник Олеся Володимирівна, студентка Інституту укра� їнської філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, тема її роботи “Колористична поетика імпресіонізму в “італійській” прозі М. Коцюбинського” (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Інна Миколаїв� на Ліпницька). Всеукраїнський тур конкурсу (спільний для класичних та педагогічних університетів) прохо� див на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка; у галузі “Математичні науки” виборола Ратушняк Софія Петрівна, студентка Фізико�математичного інституту. Тема її наукової роботи – “Фрактальні функції, пов’язані з двійковим зображенням чисел” (науковий керівник – доктор фізико�математичних наук Працьо� витий Микола Вікторович). Другий тур конкурсу (спіль� ний для класичних та педагогічних університетів) про� ходив на базі Вінницького національного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 �Роздуми студента Мовні стратегії впливу сучасних ЗМІ Суспільство ХХІ століття недарма називають інформа� ційним, оскільки на сучасному етапі інформація є чи не найва� жливішим чинником його функціонування. Потребу нових знань сучасне суспіль� ство задовольняє завдяки засобам масової інформації (ЗМІ). Телебачення, друковані та електронні інформаційні носії поступово стають невід’ємною частиною нашого Ніла РЕВЧУК, життя. Але водночас відбу� студентка І курсу вається і процес поступового Інституту соціології, перенасичення інформацією. психології та соціаль� Позитивним є те, що вона них комунікацій сприяє усебічному розвитку як кожної особистості, так і соціу� му в цілому, однак часто її вплив є негативним і призводить до небажаних наслідків. Така проблема має досить широке поле для дослідження. Ми розглянемо деякі психологічні аспекти різних маніпулятивних стратегій сучасних ЗМІ. Однак, зважаючи на неможливість ліквідації інформацій� ного впливу, ми розглянемо стратегії, якими успішно користу� ються ЗМІ, щоб кожен міг уникнути або хоча б мінімізувати маніпуляції. Слово “стратегія” походить від грецького strategia (стра� тос – військо, аго – веду), що означало “мистецтво генерала”. І хоча виникнення терміна пов’язане з військовою сферою, його використовують і в підприємницькій діяльності, і в психо� логії, і в теорії комунікації. Маніпуляція людською свідомістю за допомогою засобів масової інформації – явище відносно нове та ефективне у застосуванні. Раніше у мас�медіа були наявні лише деякі риси такого впливу, але й ті були зумовлені історичними закономір� ностями. Тепер же мета штучного маніпулювання мовою та невербалікою значно глибша і серйозніша. Це – корекція сві� домості і світогляду членів суспільства, викорінення одних поглядів і цінностей та нав’язування інших. Найефективніша маніпуляція свідомістю цільової аудито� рії здійснюється у публікаціях, які присвячені культурі, еконо� міці, політиці та повсякденним потребам. Засобом досягнен� ня успішності в таких випадках часто є “метамова”. Це понят� тя розшифровують як “мова, яка приховує істинний зміст виразів, переданих звичайною мовою”. Західні психолінгвісти трактують “метамову” як слова і фрази, які виражають справ� жні думки співрозмовника, розуміння яких засноване на “інту� їції”, “шостому почутті”, “передчутті”. Науковці зазвичай виокремлюють такі тактики мовного впливу: 1. Соціальний вплив. 2. Вплив за допомогою художніх образів. 3. Інформування. 4. Аргументація. 5. Симульований діалог. 6. Заклик. 7. Веління. 8. Примус. 9. Оцінка подій, явищ.10. Емоційний вплив. 11. Програмування. Значний вплив на людську психіку справляють повідо� млення в друкованих носіях: газетах та журналах. Вагомими елементами маніпуляції в друкованих ЗМІ є синтаксис, зокре� ма інверсія речень: “Назавжди в Україні можуть залишитися полонені російські спецназівці” (Експрес. – 2015. – 20 трав� ня). Завдяки такому прийому підкреслюється та частина інформації, яку хочуть, щоб ми запам’ятали. Дієвим класич� ним засобом є риторичні питання: “Флот у калюжі, або Чи варто відроджувати ВМСУ після анексії Криму?” (Експрес. – 2015. – 20 травня). Надзвичайно важливою у ЗМІ є стратегія привернення уваги. Для цього часто використовують власне ім’я діяча. Але не менш важливою є і головна ідея його виступу, вислову, яка, власне, є і заголовком, і темою статті чи повідомлення. Помі� чено кілька типів такого темовиділення. Це може бути кон� статування факту: Ека Згуладзе “Запровадимо нову систему штрафів для порушників ПДР” (Українська правда. – 2015. – 04 квітня); Юрій Луценко: “Звання поліцейського має звучати гордо і монопольно” (Українська правда. – 2015. – 04 квітня); Сергій Квіт “У командах фізиків усіх нобелівських лауреатів останніх років були українці” (Українська правда. – 2015. – 04 квітня); Петро Порошенко “Ми маємо чим відповісти на порушення режиму припинення вогню” (День. – 2015. – 04 квітня); власна позиція діяча: Андрій мельник “В Україну можна і треба інвестувати,навіть у такі складні періоди” (День. – 2015. – 03 квітня); Олександр Лукашенко: “Ситуація на Донбасі є повчальною для Росії”; Андрій Садо� вий: “Якщо і ця влада не відмовиться від подвійних стандар� тів, народне цунамі її змете”; (Експрес. – 2015. – 04 квітня); висловлення філософської думки, поради, афоризму тощо: Любомир Гузар: “Розвиваючи особисту культуру, ми будуємо нову Україну”; Андрій Парубій: “Корупція не має пріз� вищ і імен, це тотальне зло” (УП. – 2015. – 04 квітня); деклару� вання емоційного стану: Максим Бланк: “На цій посаді я навіть крадія не можу звільнити” (Українська правда. – 2015. – 04 квітня) тощо. Привертають увагу до політичних публікацій заголовки з двома власними назвами, наприклад: Володимир Буков� ський: “Віддасте Донбас � Путін піде далі! Даю праву руку на відсіч”; Олексій Заводюк: “Про весняний наступ Путіна на Донбас” (Українська правда. – 2015. – 04 квітня). Значну увагу привертають заголовки незвичайного характеру, такі, що відрізняються сенсаційними, ексклюзивними або (та) акту� альними фактами: “Бойовики обстріляли з мінометів опорний пункт сил АТО” (День. – 2015. – 04 квітня); “Як 13�річний укра� їнський школяр знайшов 1500 українських полонених та карти й плани “ДНР” (Експрес. – 2015. – 03 квітня); “Львівський Фестиваль писанок відправить півметрову писанку на Схід України” (День. – 2015. – 02 квітня); “У “загни� ваючій” Америці у бібліотеках читачам видають iPad” (� Експрес. – 2015. – 04 квітня). Як бачимо, стратегічно важливим компонентом усього тексту є зачин. Він може мати характер підзаголовків, тексто� вих врізок, авторського вступу (передмови). Вступна частина – це своєрідний індикатор зацікавлення. Вдало підібрана форма вступу принаймні вдвічі збільшує можливість того, що матеріал все ж таки буде прочитаний. Початок має бути незвичайним, динамічним та інформа� тивним. Саме цим і користуються досвічені журналісти, і, спіймавши читацьку увагу, вже ні на мить не збираються її від� пускати. Наприклад: “Червоні поліцаї. Слідчі СБУ відкрили низку кримінальних проваджень проти комуністів за сприяння і фінансування тероризму та викликають лідера КПУ Симоненка на допит” (Україна молода. – 2015. – 04 квіт� ня). Риторичніз апитання, емоційно�експресивна лексика, аргументація власної точки зору способом заперечення оче� видного, емоційно забарвлені фрази – прийоми, що не дозволять відволіктися від матеріалу та можуть змінити пози� цію читача щодо певних питань. А, власне, зміну поглядів і мають на меті сучасні засоби масової інформації. І, треба заз� начити, не безрезультатно. Отже, технології мовного впливу широко використову� ють у сучасних ЗМІ. Уникнути маніпулятивного впливу можна лише одним шляхом: збирати інформацію про одну подію з різних джерел, котрі не мають спільного інтересу. Подальші дослідження цієї сфери можуть дати повністю несподівані результати і удосконалити вивчене досі. Зокрема, результати аналізу маніпулятивного впливу сучасних ЗМІ на людську сві� домість можуть дати поштовх розробкам нових комунікатив� них технологій та дослідженням цієї проблематики з точки зору психологічної науки. Світлина: goloskarpat.info Відкрито аудиторію професора Григорія Волинки 30 квітня 2015 р. в рамках “Тижня студент� ської науки” в Інституті філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова відкрито аудиторію професора Григорія Волинки. Для урочистого відкриття оновленої аудиторії, де працював відомий український вчений і педа� гог, завітало керівництво Драгомановського вишу, колеги, друзі, студенти і випускники. вав кафедру філософії, а останні десять – вдало поєднував вищезгадане з адміністративною роботою на посаді про� ректора з наукової роботи НПУ імені М. П. Драгоманова. Стрічку іменної аудиторії, де зібрана особиста бібліо� тека, нагороди і світлини професора Григорія Волинки, перерізали ректор університету академік Віктор Андру� щенко і голова трудового колективу професор Іван Горба� чук. Після цього перед присутніми виступили ректор ака� демік Віктор Андрущенко, директор Інституту філософсь� кої освіти і науки професор Іван Дробот, директор Інститу� ту корекційної педагогіки та психології академік Віктор Синьов, завідувач кафедри філософії з 2014�го року про� фесор Наталія Мозгова. Кожен з виступаючих особисто знав Григорія Волинку, тому, згадуючи його непересічну постать, говорили із сумом і тугою. Григорій Волинка залишив цей світ рік тому в передвеликодневі дні. Під час відкриття аудиторії друзі згадали, що Великдень був най� улюбленішим святом філософа�романтика, а дехто ска� зав, що квіти, подаровані Григорієм Івановичем в останній рік життя, нині дивовижним чином розквітли і мають ком� позицію солодкого аромату. Наприкінці церемонії із вшанування пам’яті філософа виступила доктор культурології, професор Євгенія Біль� ченко, на становлення якої Григорій Іванович відігравав велике значення ще з аспірантських років. Євгенія Віталі� ївна зачитала вірш�присвяту Григорію Волинці: Там, де з Богом домашні відносини Не керуються жодною силою, ? Побудоване Місто Філософів: Там – палаци із баштами синіми; Там – кав’ярні, де каву і віски п’ють Ті, що з Гегелем пудингом снідали; Там – собори із гострими вістрями, Мандариновим вишиті снігом… і Є там діти. Їх звуть Іхтіандрами: Діти дихають сіллю і цедрою, Діти море вивчають по атомах, Діти грають у шахи із Цезарем. Там монархи вклоняються митарям, Там монахи братаються з сестрами… Відведи мене, Боже, у Мир/город – У Полтавську Губернію Всесвіту. 17�го квітня виповнився рік, як пішов з життя заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії політичних наук, доктор філософських наук, проректор з наукової роботи НПУ імені М. П. Драгоманова, професор Григорій Волинка. “Філософ�романтик” – так називали Григорія Івановича оточуючі люди, яких він вмів вишукано здивувати і сприяти виникненню сум� нівів, що, як відомо, сприяє філософуванню. Відомий український вчений 35 років життя присвятив науково�педагогічній діяльності в Дра� гомановському університеті, з них 25 років очолю� ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 Вшанувавши пам’ять, присутні пообіцяли поповнюва� ти бібліотеку власними науковими виданнями, де відобра� жатимуться ідеї наукової школи, яку створив Григорій Волинка. До речі, вже всередині травня в іменній аудито� рії славетного українського вченого і педагога відбудуться Перші академічні читання, присвячені пам’яті професора Г. І. Волинки “Філософія. Освіта. Наука”. Сергій РУСАКОВ Світлини Михайла Франківського 7 �Освітянський пантеон КОЛЕКТИВ Національного педагогічного університету імені Михайла Дра� гоманова глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті доктора філософських наук, професора, заслуженого працівника освіти України, заві� дувача кафедри російської мови, директора Інституту іноземної філології Володимира Івановича Гончарова. Пішла з життя добропорядна, чесна, щира і чуйна людина, яскрава особи� стість, принциповий, відомий науковець, який присвятив своє життя розбудові педагогічної освіти та вихованню молоді. Він надихав колег власними ідеями та спрямовував усі сили на їх втілення. Незаперечний авторитет Володимира Івановича завжди служив і слугува� тиме нам яскравим прикладом. Університет втратив талановитого вченого, доброго друга і порадника, чудового організатора освіти. Схиляємо голови в скорботі разом із рідними, близькими, колегами, одно� думцями і висловлюємо найщиріші слова співчуття родині Володимира Івано� вича. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо в годину скор� боти. Світла пам’ять про Володимира Івановича Гончарова назавжди залишиться в наших серцях. “Біличанці�НПУ” вручили золоті медалі Ректор та студенти НПУ відвідали Умань Студенти та ректор Національного педа� гогічного університету імені М. П. Драгома� нова Віктор Андрущенко навідалися із друж� нім візитом до Уманського державного педа� гогічного університету імені Павла Тичини. Поїздка носила освітньо�розважальний характер. Приймали гостей ректор Умансь� кого вишу Олександр Безлюдний, проректо� ри та представники студентського самовря� дування. Віктор Петрович подарував книги універси� тету�партнеру, пообіцяв посилити складову спів� праці між вишами, наповнивши її спільними нау� ковими проектами, розробками освітніх про� грам. У свою чергу співробітництво зародилося і між студентськими радами ВНЗ. Молодь планує налагодити взаємовигідні стосунки у сфері розвитку студентського самоуправління, захист прав студентської громади на всеукраїнському рівні. Продовженням поїздки стала екскурсія Національним дендрологічним парком “Софіїв� ка” – пам’яткою краєвидного типу світового садово�паркового мистецтва кінця XVIII – пер� шої половини XIX століть. Студенти дізналися чимало нового з історії парку, його еволюції упродовж останніх десятиліть. Нагоду взяти участь у такій поїздці отримали студенти�активісти первинної профспілкової організації студентів та студентської ради. Долу� чилися до заходу перший проректор з організа� ції навчально�виховної роботи та економіки Олег Падалка, проректор з науково�методич� ної роботи гуманітарних інститутів Богдан Андрусишин та голова Профкому студентів Станіслав Цибін. 29 КВІТНЯ 2015 р. у приміщенні спорткомплексу Національно� го університету фізичного виховання і спорту України відбулася церемонія нагородження переможців та призерів 1�го чемпіонату м. Києва з футзалу серед жіночих студентських команд ВНЗ. Золо� ті медалі чемпіонату вибороли спортсмени НПУ імені М. П. Драго� манова “Біличанка�НПУ”, які завершили дистанцію зі стовідсотко� вим показником. Почесні гості привітали численних глядачів й нагородили тріум� фаторів почесними грамотами, медалями та кубками, іншими цін� ними призами. Прес�служба університету НАУКОВО�НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "Синевир" НПУ імені М. П. Драгоманова – ідеальне місце для проходження практики та оздоровлення Відкриття кілька років тому Науково�навчального центру "Синевир" Національного педагогіч� ного університету імені М. П. Драгоманова у селі Колочава, на території Національного природно� го парку "Синевир" стало визначною подією у Тереблянській долині. Днями у тому, що ННЦ "Синевир" одне з найкращих місць для проходження практики, переко� налася група студентів другого курсу спеціальності "Географія і психологія" Інституту природничо� географічної освіти та екології НПУ. Спудеї під керівництвом доцента кафедри фізичної географії О. О. Винарчук два тижні вивчали біогеографію та гідрологію Національного природного парку "Синевир". У рамках практики драгоманівці відвідали візит�центр НПП "Синевир", де ознайомилися з експозицією Музею лісу і сплаву, переглянули фільм про парк. Захопила студентів екскурсія до Центру реабілітації бурого ведмедя та на одне з семи природних чудес України озеро Синевир. За словами студентів�географів, край їх настільки вразив, що назад до Києва їхати не хотіло� ся. Як показує практика, таке бажання було не лише у них. Наталія СКИРА інструктор з культмасової роботи Науково�навчального центру "Синевир" Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1649) (травень-червень 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 7 (1649) (травень-червень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/212 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0a0f0d52ec60c6e78a8242dd9c75307b.pdf 247cb1fcd5337eaaf988e889218e6377 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1656) (березень 2016 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 7 (1656) БЕРЕЗЕНЬ 2016 РОКУ Фотофакт НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Драгомановці привітали жінок з 8 Березня 9 березня відбувся концерт під назвою "Таємниці маестро", приурочений до 50�річчя творчої діяльності художнього керівника та головного диригента Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Верьовки, Героя України, декана факультету мистецтв НПУ, професора Анатолія Авдієвського. Слова привітань і вітальні адреси надійшли від Президента України Петра Порошенка, екс�президента Леоніда Кравчука, міністерських та відомчих установ держави, колег по музичному цеху, друзів і шанувальників. Особливу нагороду для Героя України вручив Святійший Патріарх Київський і Всієї Руси�України Філарет. Слова вітань від колективу драгомановців виголосив ректор НПУ, академік Віктор Андрущенко. Фото: Церква.info НАПЕРЕДОДНІ Міжнародного жіночого дня чолові# чий колектив Національного педагогічного університе# ту імені М. П. Драгоманова привітав своє жіноцтво зі святом чудовим концертом. Музичні композиції вико# нували поважні мужчини, народні і заслужені артисти України, оперні й естрадні співаки. Ведучим заходу став народний артист України Анатолій Гнатюк. Фоторепортаж Драгомановці на підтримку політв’язня Надії Савченко 10 БЕРЕЗНЯ 2016 р. студентський і викладацький колектив Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова вийшов на акцію#мі# тинг “FreeSavchenko” на підтримку політв’язня, української героїні Надії Савченко біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. Ректор вишу Віктор Андрущенко побажав жіноцтву справжньої весни на вулиці і в серці, любові, надії і віри у світле майбутнє та подякував за віддану щиру працю, яка щодня віддається сторицею нашим студентам. “Яким би складним не видавалось нам життя, ми живемо, і поруч з нами ви – берегині цього світу; ті, хто дарує це життя. У цьому щастя. Тож попе! реду все буде добре!” – зазначив ректор. Студентська позиція МОЖЛИВО, наша акція для Надії – це краплина, але Надія для кожного з нас має стати океаном небайдужості до нас, до наших сімей, для країни. Ми маємо об’єднуватись та змінювати нашу країну разом, адже хто – якщо не ми, коли –якщо не зараз. І важливо це робити в різних сферах. Росія, катуючи Надію, показує своє відношення до українського народу, тож годі терпіти це свавілля. Політв’язні за кордоном і в Україні дають поштовх до того, щоб ми не мовчали, творили зміни та врешті#решт змінили владу, від# ношення до нашого народу. На сьогодні Надія – це символ свободи та непокори. Ми, як молодь нації, зобов’язані сьогодні і завтра проявляти небайдужість, позбавитись страху та творити майбутнє. Ліда Фесенко, студентка ІІ курсу Яскраві листівки, подарунки та море посмішок цього дня наблизили прихід весни на вулиці Києва. Прес�служба університету �Важливо! Публічне обговорення В університеті обговорюють проект нового Статуту Відповідно до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” та Закону Укра# їни “Про запобігання корупції”, особи, які пов’язані із виконанням організаційно#розпо# рядчих чи адміністративно#господарських обов’язків, зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Просимо співробітників, які займають керівні посади, заповнити та подати деклара# цію за 2015 рік до відділу кадрів університету до 01.04.2016 року. Бланк декларації можна завантажити на офіційному сайті. Інформуємо! 29 лютого цього року громада НПУ імені М. П. Драгомано' ва зініціювала публічне обговорення нової редакції Статуту університету. На присвяченому цьому засіданні були присутні ректор НПУ, академік НАПН України, професор Віктор Андру' щенко, проректори вишу, професори Роман Вернидуб, Анато' лій Кудін, Богдан Андрусишин, декани усіх факультетів, керів' ники структурних підрозділів, представники студентства та всі охочі. Засідання транслювалося в режимі онлайн на офіційному сайті університету. Активно до обговорення долучилися начальник юри# дичного відділу НПУ Тетяна Сабадош, завідувач кафедри цивільно# го та кримінального права факультету політології та права Людми# ла Купіна, голова профкому співробітників університету Іван Гор' бачук та голова студентської профспілкової організації Станіслав Цибін. Ректор університету попросив колег все ж звернути увагу на дета# лі проекту Статуту, зокрема врахування та виправлення усіх неузго# джень Статуту відповідно до Закону України “Про вищу освіту”. Віктор Петрович зазначив, що нова редакція Статуту виписана дуже демократично, але в будь#якому разі у ній просто неможливо врахувати усе, оскільки університет дуже великий. Тож нюанси, що стосуються діяльності структурних підрозділів вишу, будуть ще уточнюватися посередництвом внутрішніх положень і розпоря# джень. Ректор закцентував на трьох першочергових тезах, що обов’яз# ково мусять бути відображені в Статуті вищого навчального закла# ду. Це – автономія університету, розвиток студентського самовря# дування та забезпечення академічної мобільності студентів. Результатом обговорення стало рішення про доопрацювання нової редакції Статуту, зокрема у кількатижневий період. Усім бажаючим пропонують долучитися через письмові пропозиції за підписами декана або голови профспілки факультетів і через коментарі на офіційному сайті вишу на форумі. З 12 березня цього року запрацює експертна рада щодо підготовки Статуту Національного педагогічного університе# ту імені М. П. Драгоманова, яка й покликана узгодити всі подані пропозиції та сформувати кінцевий варіант Статуту. Прес�служба університету Ректорат НПУ імені М. П. Драгоманова інформує студентів і випускників вишу про те, що до 16 травня 2016 року триває прийом зая# вок на черговий щорічний конкурс за Програ# мою імені Фулбрайта для студентів старших курсів та випускників вищих навчальних закла# дів. Програма пропонує можливість навчання в американських університетах від одного до двох років на здобуття ступеня магістра. Кандидати повинні мати щонайменше диплом бакалавра на час призначення стипен# дії. Галузі спеціалізації: гуманітарні, соціальні, точні, технічні та природничі дисципліни. Студентське наукове товариство 10 березня 2016 року Студентське наукове товариство Факультету соціально#психологіч# них наук та управління і Факультету філософсь# кої освіти і науки провели Всеукраїнську кон# ференцію студентів й аспірантів “Особистість в умовах глобалізації: філософський, психоло# гічний та соціологічний виміри”. Наукова конференція Обговорили формування державної освітньої політики Вітчизняні та зарубіжні науковці в галузі освіти, політо' логії, філософії відвідали НПУ імені М. П. Драгоманова на запрошення кафедри освітньої політики вишу для участі у ІІ Міжнародній науково'практичній конференції “Форму' вання державної освітньої політики: філософські, теоретич' ні та прикладні аспекти”. Захід відбувся за підтримки і сприяння Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України та Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи. Вступною доповіддю пленарного засідання конференції, а загалом і концептуальною віссю наукового заходу, став спільний виступ ректора НПУ, професора Віктора Андрущенка і прорек# тора з навчально#методичної роботи, професора Романа Вер' нидуба на тему “Сучасна державна освітня політика України: спроба прогностичного аналізу”. Серед актуальних напрямків обговорення вчених слід виділи# ти аналіз сучасних стратегій формування державної освітньої політики у філософському та прикладному вимірах, ролі держави та громадянського суспільства у формуванні освітньої політики, а також державної освітньої політики у сфері педагогічної освіти. На порядку денному став також розгляд проблем та перспек# тив впровадження реформ, освітніх змін та освітніх інновацій, формування державної освітньої політики у порівняльних аспек# тах становлення і розвитку міжнародних та вітчизняних систем освіти. За словами ректора НПУ імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка, традиційність і популярність цієї наукової конфе# ренції наразі зумовлена актуальністю тематики освітніх реформ, які мусять здійснюватися на глибоких теоретичних засадах. Прес�служба університету Студенти – в захваті! Майстер'клас з методики викладання української літератури ЩО ТАКЕ ШКОЛА? Що таке урок? Що таке робота з учнями і як її організовувати? Хтось із викладачів нам казав, що цього не можна навчити. Цього можна тільки навчитися... Але все ж – добре, коли є рука, яка скеровує тебе на правильний шлях. Цією “рукою” для нас стало лабораторне заняття з методики викладання української літератури на тему: “Типологія уроків української літератури у сучасній школі”, під час якого своїм професійним досвідом із нами поділилася вчитель української мови та літератури Печерської гімназії № 75 Ірина Чучук. Конкретно був розглянутий урок на прикладі вивчення шкільної теми “Літературна казка. І. Франко “Фарбований лис”, а також урок розвитку зв’язного мовлення (різні види переказів). Ми перебрали значну частину досвіду вчителя: дізналися про різні види роботи на уроці, ознайомилися з критеріями оцінювання... Багато запитань виникало під час заняття – і жодне не залишилося без відповіді! Хочемо висловити подяку Ірині Юріївні! День пройшов недаремно! Чекаємо нових зустрічей! Окрему подяку хочемо висловити доценту кафедри методики викладання української мови та літератури Світлані Кот# ляренко, яка організувала цю зустріч і яка теж щедро ділилася з нами своїм педагогічним досвідом. Тетяна ЗВАРИЩУК, студентка ІІІ курсу 2 БЕРЕЗЕНЬ 2016 �Фахова дискусія! М І Ж К У Л Ь Т У Р О Л О Г І Я : К У Л Ь Т У Р О Ю Т А Л О Г О С О М ДЕБАТИ про галузеву специфіку культурологічного знання точаться на віт# чизняному науковому просторі вже не одне десятиліття. Це зумовлено одноча# сним впливом пострадянського та захід# ного методологічних наративів на вітчиз# няне культурологічне знання, іншими сло# вами, взнаки дається помежовість укра# їнського наукового простору. Так, у радянські часи суспільствознавче знання підпорядковувалося базовим засадам марксистського вчення, отже “йшло по Лариса ОСАДЧА, сліду”, узалежнювалося від ідеології. Беру# доцент чи до уваги два компоненти культурологіч# ного знання – знання про соціум (струк# турні й інтеграційні його засади) та про смисли, котрі у ньому циркулю# ють, можна констатувати, що хитке становище соціології в Радянському Союзі посприяло поглибленню саме “смислового” компоненту культу# рології, кульмінацією чого є поважний статус філософії культури, що демонструє і авторитет розробників напрямку, і формування дослід# ницьких шкіл. Іншими словами, з двох можливих “єресей”, котрі демон# струє сама назва галузі “Культурологія”, в Радянському Союзі відбувся дрейф у бік “логії” – філософської спекулятивності. Західна методологічна парадигма щодо легітимації культурологіч# ного знання постала з прикладних етнологічних досліджень: зіткнення з різноманітними людськими спільнотами вимагало вироблення базових методологічних засад для їх розуміння. Звідси зацікавлення як в описо# вому, кількісному матеріалі, так і в аналітично#узагальнюючій, якісній їх обробці. Сюди варто додати факт паралельного розвитку прикладних етнологічних досліджень та мікросоціологічних теорій (особливо значу# щим є такий підхід, як символічний інтеракціонізм). Інтерес до приклад# них досліджень, з одного боку, а з іншого – акцентування філософсько# го неопозитивізму – описувати те, що статистично фіксується, що є поведінковооприявненим, сформували “обличчя” західного знання про культуру – cultural studies. Інтерес до сучасності крізь призму культурних універсалій забезпечив високий статус культурологічного знання у західному науковому світі, однак вже не в ролі гуманітарного знання (як це є у нас нині), а в рангу знання соціального. Таким чином, на стику цих двох науково#дискурсивних плато функ# ціонує нині вітчизняна культурологія. Для набуття нею власного “націо# нально#галузевого обличчя” варто гармонійно інтегрувати обидві пара# дигми, а для цього пропонується врахувати наступні особливості куль# турологічного знання: – це знання про зміст соціального життя (прив`язка соціальної реальності); – це знання про все поле людських звершень (а не про найвищі досягнення людського духу); – це знання про онтичну сферу, а отже не варто цуратися засто# сування описового методу; – філософія культури є полем верифікації узагальненого й типологі# зованого описово#польового матеріалу. Філософія культури “онтологі# зує” онтичну складову культурології. Культурологія має включати і “культуру”, і “логос”, це помежове, міжгалузеве знання, а як зазначав М. Бахтін, прирощення нового тільки й можливе “на межі”. Фоторепортаж Не заростуть стежки до Кобзаря 11 БЕРЕЗНЯ 2016 року за ініціативи факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка делегація НПУ імені М. П. Драгомано# ва у складі студентів із різних факультетів, заступників декана факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка доцента кафедри укра# їнської мови О. Р. Гаврилюк та доцента кафедри укра# їнської літератури І. М. Ліпницької, директора Центру культури та мистецтв, професора кафедри української літератури І. В. Савченко та голови первинної проф# спілкової організації студентів С. Г. Цибіна відвідала священне для кожного українця місце, духовний осере# док України – місто Канів. Нові формати С т в о р е н н я о н л а й н ' к у р с у з к у л ьт у р о л о г і ї У ЛЮТОМУ відбувалась активна фаза створення онлайн#курсу з культурології. Це перший досвід такого формату в університеті. До речі, нещодавно на ректораті обгово# рювали потребу розвитку дистанційних технологій на факультетах, тому викладачі спо# діваються, що заходи із розвитку цього напряму будуть втілені якомога швидше. Під час створення онлайн#курсу, концепція якого виписувалась протягом кількох місяців, ініціативні викладачі відчули брак відеостудії, адже створення якісного матеріа# лу потребує відповідного оснащення. Тому працювали у приміщенні Наукової бібліотеки НПУ, співробітники якої гостинно прийняли нас, і зйомки відбувались у затишній світлій локації. Відзначимо інтерес викладачів, які, незважаючи на численні технічні збої, не втрачали наснаги. Організатори запланували концептуальний онлайн#курс, який покаже розмаїття культурології і перспективи її розвитку. Лектори висвітлюватимуть такі теми: сучасні культурно#освітні стратегії, медіамистецтво, культурологія ментальності, теорія масової культури, культура стародавнього Сходу, роль і місце культури та релігії у світі. Звичайно, кожна тема гідна на власний повноцінний відеокурс, адже вона читається провідними фахівцями#практиками, але наразі, за словами організаторів, важливим є загальний актуальний погляд на культурологію. Анонс конференції Кафедра прикладних при# родничо#математичних дисци# плін Інженерно#педагогічного факультету запрошує взяти участь у науково#практичній конференції на тему: “Енерго# ефективність: наука, техно' логії, застосування”, яка від# будеться 12 квітня 2016 р. Детальніше: http://www.ipf.npu.edu.ua/ *** Кафедра педагогіки і психології вищої школи факультету магістратури, аспі# рантури і докторантури запро# шують взяти участь у ІV Моро# зівських педагогічних читаннях, які відбудуться 15#16 квітня 2016 р. Тематичне засідання: “Академічні свободи і автоно# мія університету”. Наукові напрями: – філософська доктрина університетського сувереніте# ту, історія і традиції академічної автономії; – автономія університету крізь призму соціальної і освіт# ньої політики держави; – правові засади та інсти# туціональний вимір універси# тетської автономії; – академічні свободи в освітньо#науковому просторі університету; – колегіальність і самоор# ганізація наукового співтова# риства університету; – принцип автономії в орга# нізації та управлінні вищим навчальним закладом; – якість освіти у вимірі уні# верситетської автономії; – моделі фінансової авто# номії університету; – загрози і виклики універ# ситетській автономії та акаде# мічним свободам. Деталі: www.imad.npu.edu.ua/ *** Факультет філософської освіти і науки та факультет педагогіки та психології Націо# нального педагогічного універ# ситету імені М. П. Драгоманова запрошують взяти участь молодих вчених, аспірантів та студентів у ІІІ Міжнародній нау# ково#практичній заочній кон# ференції “Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики”, яка відбудеться 29 квітня 2016 р. Матеріали конференції будуть опубліковані у книжці “Гуманітарний корпус” (випуск 6), якій буде присвоєно ISBN, УДК, ББК. Заявки на участь приймаються до 27 квіт# ня 2016 р. Детальніше: http://www.filosof.npu.edu.ua/ Сергій РУСАКОВ БЕРЕЗЕНЬ 2016 3 �Підтримка бійців Працевлаштування Музичні ліки СТУДЕНТИ та викладачі факультету мистецтв НПУ організували новий кон# церт у Центральному військовому шпи# талі на Печерську. Це вже другий за рахунком виступ для бійців АТО, які нині перебувають на лікуванні. Концерт відбувся у відділенні пси# хіатрії, де лікуються бійці із діагнозом “посттравматичний стресовий розлад”. Цього разу концертна програма була більш різноманітною: поряд із сольним виконанням жартівливих народних пісень Мар’яною Боднар та Юлією Ковбою, прозвучали інструментальні твори, а також у супроводі бандури – лірична українська народна пісня “Там, де Ятрань круто в’ється” у виконанні Богдана Котляра. Його оксамитовий чистий тембр голосу надовго запам’ятається слухачам. Ярослав Яремчук блискуче виконав на акордеоні віртуозну грайливу п’єсу А. Фоссена “Карусель”, яка отримала жваві оплески слу# хачів. Дуже проникливо й виразно прозвучали українські пісні у виконанні Анастасії Куна' нець, яка напередодні успішно склала випу# скний екзамен з вокалу. Виконавці виявили себе справжніми музи# кантами#професіоналами, грамотно вибуду# вали програму, виступали розкуто й артистич# но. Пісні чергувалися з патріотичними та А куди далі? ліричними віршами. На завершення гуртом виконали усім відому “Червону руту”, яку дружно підхопили й хлопці. Кульмінацією кон# церту стало виконання козацької пісні “Їхав козак містом”, – слухали й співали усі, навіть нянечки, які вже запрошували бійців вечеряти. Після концерту головний лікар відділення подякував студентам за концерт, підтвердив важливість таких музично#терапевтичних ліків у реабілітації поранених, і було домовлено про подальшу співпрацю. Світлана КОРОБЕЦЬКА, завідувач кафедри теорії та історії музики, професор НАВЧАЛЬНО#МЕТОДИЧНИЙ центр НПУ інформує, що відділ професійно# кар’єрної орієнтації та працевлаштування продовжує сприяти забезпеченню випу# скників університету першим робочим місцем відповідно до Положення про пра# цевлаштування випускників НПУ імені М. П. Драгоманова, затвердженого на засіданні Вченої ради університету 8 груд# ня 2015 року. Це узгоджене студентською радою з побажань самих випускників. Так, Дні кар’єри для випускників уні# верситету відбулися 23.02.2016 року на факультеті магістратури, аспірантури і докторантури для спеціальності “Управління навчальним закладом” та 24.02.2016 року на факультеті педа# гогіки та психології для спеціальностей “Дошкільна освіта” та “Менед# жмент соціокультурної діяльності”. Під час проведення Днів кар’єри випускники отримали можливість поспілкуватися зі своїми потенційними роботодавцями, зокрема, з пред# ставниками центрів розвитку дитини “Баул”, “Лучезарик”, “Лівоберіжка”, Школи бізнесу та розвитку для підлітків та представниками інших органі# зацій. Учасники ознайомилися з оновленою базою потенційних робото# давців, що дозволило зорієнтуватися у вирішенні питання як тимчасового, так і постійного місця працевлаштування, умов праці, заробітної платні. Така зустріч надала можливість роботодавцю отримати висококваліфіко# ваного фахівця, а випускнику – своє перше робоче місце. Такі заходи щодо сприяння у працевлаштуванні дозволяють студен# там і випускникам відійти від стереотипів обов’язкового розподілення та відпрацювання і самостійно визначитися щодо першого робочого місця. Для роботодавця це є можливість підібрати висококваліфікованого фахів# ця серед талановитої студентської молоді НПУ імені М. П. Драгоманова. Спортивне життя Лекція ВІТАЄМО студентів факультету фізичного виховання та спорту, які 18#20 лютого 2016 р. у Харкові взяли участь у Чемпіонаті України з Taekwon#Do ITF! Андрій Стеценко здобув перемогу у ваговій категорії до 71 кг серед дорослих. Любов Спиридонова посіла перше місце в розділі “Туль”, перше місце в розділі “Селдефенс” та друге місце в розділі “Спаринг” у ваговій категорії до 63 кг серед дорослих. Олександра Дружинська посіла друге місце в розділі “Спаринг”, ІІ дивізіон, вагова категорія до 51 кг серед жінок. Карина Білова посіла друге місце у ваговій категорії до 45 кг. Бажаємо подальших перемог та спортивних досягнень! Культурне життя Весняна виставка У березні в університетському арт'про' сторі “Sklo” охочі мали змогу відвідати виставку “Весна у Раю”. “Весна у Раю” складається з двох проектів: виставки картин Юлії Полякової і нестандартних робіт Слави Займака. У творах переважає форма – насиченість кольорів, нестандартна техніка виконання, певна об’ємність, які в сукуп# ності зацікавлюють глядача. Незважаючи на це, жіночі контури в роботах простежуються з будь# якої відстані. Організатори пишуть, що захід присвячений темі кохання і образу жінки в мистецтві. І справді: попри весь блиск/глянець, який випромінюють роботи, відчуття зустрічі з чарівною панянкою залишається. От тільки інко# ли зазвичай за хутром, айфоном і яскравим манікюром таїться не райський образ. Здебіль# шого, таким чином ми зустрічаємо спокусницю. Хоча, і в раю була спокусниця. Такою спокусницею, але не в раю, а в уні# верситетському арт#просторі стала виставка “Весна у Раю”. Вона цікава своїм привабливо# інтимним смислом, який тонко приховується за яскравими фарбами. Окрилені серця, цілунки, переплетені тіла, кактус. Ця образність легко зчитується і так само легко запам’ятовується. Через роботу з підсвідомими рівнями сприйнят# тя художнього твору у глядача не залишається вибору інтерпретацій. В центрі весни – завжди жінка, в центрі “Весни” – теж жінка. Незважаючи на те, що сучасна молода людина більшу частину часу перебуває в мережі Інтернет, розраховувати на поширення інфор# мації про виставку лише в соцмережах буде прорахунком. Перевага арт#простору в тому, що Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 він височіє над дорогою в будівлю гуманітарно# го корпусу НПУ, і вже прямуючи на навчання, студент має можливість дізнатись про виставку. Якщо роботи невеликого формату, то вони залишаться непоміченими з вулиці, а якщо яскраві і великоформатні, як на виставці “Весна у Раю”, то привертають увагу і заохочують відві# дати захід. Певен, що в арт#простору за рік діяльності сформувалась власна аудиторія відвідувачів, яка складається не лише зі студен# тів Драгомановського університету. На заходах можна побачити молодь з інших вишів, і головне – мистецтвознавців, критиків, художників. Таким чином, на першому поверсі нашого уні# верситету формується потужна мистецька спільнота. Якщо головний корпус університету починається з Наукової бібліотеки, то гуманітар# ний корпус – з сучасного арт#простору. Ці начебто очевидні речі формують подальший розвиток університету в контексті нових перс# пективних тенденцій, в тому числі символічної креативності. І якщо є студенти, які уникають відвідування виставок у “Sklo”, то через вікна вони в будь#якому разі зазирнули і запам’ятали кольори. Виставка дуже декоративна. В перші весня# ні дні хочеться, щоб не лише арт#простір був таким, а й все місто. Замість сірих асфальтних будівель і вулиць, поки очікуємо на цвітіння дерев і квітів, душа бажає саме таких кольорів, які представлені на виставці. І цим виставка вирізняється від попередніх і залишиться у спо# гадах на інтуїтивному рівні. Сергій РУСАКОВ Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Михалик Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua КИЇВ І ОСВІТА: ПОГЛЯД КРІЗЬ СТОЛІТТЯ 10 березня 2016 р. для студентів факульте' тів соціально'психологічних наук та управління, філософської освіти і науки, корекційної педа' гогіки та психології НПУ імені М. П. Драгомано' ва провів захопливу культурологічну лекцію києвознавець Михайло Кальницький. Події, які розгортались у стінах київських нав# чальних закладів майже два століття тому, почали живо відтворюватись в уяві сучасних спудеїв. З вуст відомого письменника і публіциста тодішнє життя молоді наповнилось живими прикладами з автори# тетних джерел. Енергійність, бажання самореаліза# ції і любові притаманне студентам в будь#який час. Під час лекції слухачі мали змогу в цьому перекона# тись, дізнавшись про життя київських гімназистів. Нещодавно Михайло Кальницький видав книжку “Гімназії і гімназисти”, тому тема освіти для лектора актуальна. Тема зустрічі – розвиток освіти у ХІХ столітті – знайома для драгомановців. Адже крім того, що історія нашого вишу сягає коріннями в цей період, безпосе# редньо Михайло Драгоманов певний час був викладачем Другої київської гім# назії. Тому і сьогодні, минаючи будівлю колиш# ньої гімназії, що розташо# вана неподалік від голов# ного корпусу НПУ, сучасник відчуває, що Київ є живим літописом значних історич# них подій. А такі дослідни# ки, як Михайло Кальниць# кий, не лише розуміються у цьому літописі, а й допома# гають молоді відкрити його для себе. Сергій РУСАКОВ Фотофакт 16 березня 2016 року НПУ імені М. П. Драгомано# ва взяв участь у Ярмарку професій для учнівської молоді випускних класів, яку організував Обухівський міськрайонний центр зайнятості. На заході майбутні абітурієнти мали можливість отримати профорієнта# ційні консультації, що допоможе визначитися з вибо# ром спеціальності для продовження навчання, адже мотивований та інформований вибір майбутньої про# фесії – це вагомий крок до успішної кар’єрної реаліза# ції та особистісного розвитку. Втрачений студентський квиток, виданий на ім'я Скрипки Тетяни Вячеславівни, студентки НПУ імені М. П. Драгоманова, вважати недійсним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2016 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1656) (березень 2016 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 7 (1656) (березень 2016 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2016. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/218 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова