44 6 413 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d9d7f9f8f7e9c4662d83a06235a509a4.pdf 6848c99b6222cff5d0f0d1686dbdd2d6 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1615) ТРАВЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Електронний вступ 2011 Кращий випускник – 2011 12 ТРАВНЯ 2011 року відбулось засідання Приймаль$ ної комісії НПУ імені М. П. Драгоманова, на якому розгляда$ лось питання готовності університету до вступної компанії 2011 року, надання щоденної інформації до інформаційно$ пошукової системи МОНМС України “Конкурс” та участі в експерименті “Електронний вступ 2011”. Після засідання члени Приймальної комісії на чолі з ректором університету академіком В. П. Андрущенком здійснили перевірку готовності оновлених приміщень Приймальної комісії до вступної компанії 2011 року та інспекційне тестування нового потужного сервера та систе$ ми on$line реєстрації абітурієнтів НПУ імені М. П. Драгома$ нова, яка здатна обслуговувати одночасно більше 1000 абі$ турієнтів та покликана зробити процедуру подачі докумен$ тів та зарахування максимально комфортною та повністю прозорою для абітурієнтів та громадськості. З метою виявлення здібних і обдарованих випускників традиційно був проведений конкурс “Кращий випу� скник”. У кожному навчальному підрозділі було обрано по одному переможцю. З кращими випускниками зустрівся ректор університету В. П. Андрущенко, перший проректор університету В. П. Бех, голова профкому І. Т. Горбачук. Також познайомився з випускниками 2011 року заступник голови наглядової ради, почесний професор університету А. В. Толстоухов. ВЕСНЯНИЙ ФАРТ І знову вибух оплесків…невгамов� них вигуків привітання та невпинного потоку позитивних емоцій… Конкурс талантів, організований Центром куль� тури та мистецтв, ФArt – відкрито!!! Справді було видно високий професій� ний рівень організації: починаючи від написання сценарію до церемонії наго� родження. Незвичайна постановка, неперевершені виконавці, глядачі, сцена, музика – все це створювало таку приязну та чарівну атмосферу в залі, що аж подих захоплювало… На сцені вирувало чотири стихії: вогонь, вода, повітря та земля. Кожна з них представляла окремий жанр, відповідно: хореографію, вокал, художнє слово та інструментальну музику. Усі вико$ навці були по своєму унікальні та показували на сцені актової зали справжні таланти! Ми бачили і балет, і неперевершене виконання степу, й такі неочікувані хореографічні поста$ новки… Студенти справді дивували! Виконання українських пісень ставало справжньою несподіванкою: в очах стояли сльози…. Як завжди слух порадували як нові вокалісти, так і всім знайомі, такі вже рідні колекти$ ви. Родзинкою став виступ дуету акробатів, що урочисто розпочали представлення номі$ нантів. Переможцями можна назва$ ти усіх учасників, адже це справ$ жні майстри в своєму стилі, хоча й отримали перемогу найсильніші: Антонюк Світлана (Інститут гуманітарно$технічної освіти) – Гран$прі в номінації “Вокал”, Дует у складі Горової Тетя� ни та Ткаченка Артема (Інсти$ тут іноземної філології) – дипло$ манти І ступеня в номінації “Вокал”, Хміль Євгенія (Інститут корекційної педаго$ гіки та психології) – дипломантка ІІ ступеня в номінації “Вокал”, Паламарчук Людмила (Інститут природни$ чо$географічної освіти та екології) – дипломантка ІІІ ступеня в номінації “Вокал”, Лінчук Анастасія (Інститут української філо$ логії) – Гран$прі в номінації “Хореографія”, Гросу Катерина (Інститут соціології, психо$ логії та управління) – дипломантка І ступеня в номінації “Хореографія”, Ансамбль народного танцю “Горицвіт” – дипломанти ІІ ступеня в номінації “Хореографія”, Театр танцю “Резонанс” (Інститут розвитку дитини) – дипломанти ІІІ ступеня в номінації “Хореографія”, Джура Наталія (Інститут соціології, психології та управління) – дипломантка І ступеня в номінації “Художнє слово”, Антонюк Світлана (Інститут гуманітарно$технічної освіти) – дипломантка ІІ ступеня в номінації “Художнє слово”, Стасовська Валентина (Інститут соціальної роботи та управління) – дипло$ мантка ІІІ ступеня в номінації “Художнє слово”, Ландо Софія (Інститут корекційної педа$ гогіки та психології) – дипломантка ІІ ступеня в номінації “Інструментальний жанр”, Марущак Ірина (Інститу історичної освіти) – дипломантка ІІІ ступеня в номінації “Інструментальний жанр”. Ольга Депутат Фото Ірини Тищук Свято Гордість універитету Спортивне життя Премія Президента України День Перемоги Кубок ректора з міні�футболу стор. 2 стор. 3�4 стор. 6 �Коротко про головне Майстер�клас МІЖ КНИЖОК В РЕЖИМІ “LOW VOICE” Буває так, що світ проти і при$ міщення для проведення культза$ ходів нема. І тоді ми від$ важно кажемо: “Хай живе креатив і велико$ душні працівники уні$ верситетських бібліо$ тек!” Кажемо і компакт$ но розсідаємося за столами. Розсідаємось і починаємо диску$ сію. Забуваємо, де ми, і нам постійно робить зауваження бібліотекар: “Тихо! Тихі$ ше!”. Посміхаємось і знижуємо гучність голосів. Слухаємо запитання модератора Сергія Русакова і поринаємо хто в роздуми, хто в розмови, хто в дезорієнтовану розгу$ бленість. “Чому ми витратили свій час на напи$ сання есе?”, “чому ми прийшли?”, “ми вміє$ мо писати?”, “нащо ми пишемо?” і врешті$ решт – “хто нас читає?”. Є над чим помірку$ вати, є в чому засумніватись, щоб або в результаті опустити руки і лишити все як є, або вперто продовжувати гнути свою лінію, плутаючись і у відповідях, і в мотивах, зали$ шаючи єдиною незаперечною константою Бажання. Компанія зібралась цікава і… різногалу$ зева: журналісти (що зрозуміло), філологи (що доречно), філософи (що потрібно) і інформатики (що дивно). Втім, це свідчить тільки про гарну поінформованість і зацікав$ леність молоді такого типу заходами. Світло приміщення і загальна легкість переходу з теми до теми. Схоже, найбільше учасників вибило з рівноваги питання про “родзинку” своїх творінь. Повисло в повітрі і лишилось риторичним. Хоча цілком можливо, що й досі гризе думки учасників, б’ється відлун$ ням надії: “Хто шукає, той знаходить”. Намагались вловити відмінність власну від авторів “стабільних”, але без присутно$ сті останніх все лишилось на стадії гадання: а як це у них так виходить: писати постійно без значних емоційних потрясінь чи пере$ живань? Висновок: або талант, або жорстко самодисциплінований талант і точно – праця$праця$праця. Якщо б хто й не знав про братів Капра$ нових, то до кінця зустрічі обов’язково виникло б бажання поцікавитись їхньою творчістю або хоча б особистостями. Осо$ бливо яскравим виявився приклад на пра$ вило третьої думки: “Їх двоє. Так, їм, звичай$ но ж, легше!”. На якомусь етапі до розмови долучи$ лась навіть пані бібліотекар, яка змінила гнів на милість і не тільки висловила свою думку, а й поставила декілька питань. Отак вий$ шло… Ніби подіяв слоган “Не будь байду$ жим”. Майстер$клас – пройшов, відбувся і залишив слід. Ментальний, духовний, та й матеріальний, до речі. Найактивнішому уча$ снику дісталася книжка (з автографом) все тих же прикладових Капранових – “Закони братів Капранових”, а інші отримали в пода$ рунок “Келих імпульсів” Сергія Русакова. Читати почали, переступивши поріг бібліо$ теки, паралельно ламаючи собі голову, як написати відгук про даний захід. Надія ШВАДЧАК ЧОРНОБИЛЬ – СКОРБОТА ПАМ’ЯТІ ЛЮДСЬКОЇ Народи, не забувайте Чорнобиль! Він не має минулого часу. О. Гусев Ось уже 25 років дзвони Чорноби� ля відлунюють у наших душах. Зму� шують зупинитись і озирнутись в той страшний 1986�й... Фото О. Ломачинська Скільки зламаних доль!.. Сироти, що втратили батьків, ненароджені діти, хво$ роби, туга за рідним краєм, дотепер радіоактивний небезпечний об’єкт. Все це – Чорно$ биль, який забрав життя у 35 тисяч чоловік, в тому числі – 1000 дітей, 800 тисяч уражених хворобами, які пов’язані з наслідками аварії. Чорнобильська катастрофа – трагічний урок для людства. Серед усіх трагедій вона не має аналогів за масштабами забруднення екологічної сфери. Це трагедія не регіонально$ го, навіть не національного, а глобального масштабу. Поступово створювали місто$мрію, місто майбутнього. Молоде, навіть романтичне, можливо, ще не позначене на всіх картах, яке воно було юне. Цього року Прип’яті мало виповнитися 41 рік, адже вважається, що перший цвях було забито в 1970 році. Місто атом$ них енергетиків, побудоване між Україною та Білорусією. Зразково показне, де одночасно відбувався розвиток всіх інфраструктур: будувалися басейни, профілакторії, майданчики для відпочинку. Чудовий парк, де, на жаль, не встигли зрости дерева. Будували мікрорайо$ ни, школи, електростанцію. Всі покладали багато надій на Прип’ять, тому що за мізерний час містечко набуло великих масштабів. Прип’яті найбільше пасувало літо. Велика річка, ліс, повний грибів і ягід. Сюди з’їжджа$ лася молодь з сіл, з міст, тому що в ньому бачили великі перспективи. …Аварію пояснюють по$різному, часто приховуючи причини і применшуючи наслідки, але лише через 800 років на цій території радіаційний фон зможе відновитися до природ$ ного. На знак вшанування пам’яті трагедії Драгомановський університет має традицію про$ водити концерт�реквієм “Чорнобиль – молодь буде пам’ятати” у Національному будинку органної та камерної музики. Протягом 15 років організаторами цього заходу виступає наш університет та ВГО “Асоціація “Афганці” Чорнобиля”, авторами проекту є Олександр Рябека та Василь Федоришин. Цього року означений захід згідно з постано$ вою Кабінету міністрів включений у державні заходи, присвячені чорнобильській трагедії. Вечір був відкритий зворушливими словами ректора університету Віктора Андрущен� ка. Також виступив представник від японсько$українського культурного центру, його промо$ ва прозвучала дуже хвилююче, зважаючи на катастрофу, яка нещодавно сталась в Японії. На концерті блискуче виступили: Пауло Демотеус, головний органіст собору Святої Ангеліни (Італія, Рим), народна артистка України Ніна Матвієнко, український органіст, народний артист України Володимир Кошуба, хор “Трембіта”, дитячий театр “Левеня”, діти якого беруть участь у заході кожного року, чоловічий вокальний квартет “Підгір’яни” (керівник – заслужений діяч мистецтв України Микола Михаць). Також був задіяний струн$ ний ансамбль Херсонського державного педагогічного університету. Завершився концерт “Реквіємом” Моцарта у виконанні Національного академічного заслуженого українського народного хору імені Г. Верьовки під диригуванням Героя Украї$ ни, народного артиста України, академіка Анатолія Авдієвського. Музика – це емоції у чистому вигляді. Однією з найзагадковіших її властивостей є те, що вона здатна передавати інформацію та є одним із способів спілкування між людьми. Тож варто зауважити те, що артистам на вечорі пам`яті вдалося сповна передати той сму$ ток, біль і журбу, пов’язані з чорнобильською катастрофою. Інколи хотілося плакати, інколи ставало моторошно, але ж це було щиро. На завершення хотілося б висловити подяку, наш земний уклін усім тим, хто, ризикую$ чи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продов$ жує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю, де священна пам’ять про всенародний подвиг, котрий ніколи не зітреться з історії людської, не згасне у віках. Катерина КУЩІЄНКО 2 ПРЕМІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРЕМІЮ Президента України для моло� дих вчених 2010 року вручено Нестеренко Галині Олегівні – доктору філософських наук, завідувачу кафедри післядипломної освіти викладачів НПУ імені М. П. Драгоманова (Указ Президента України № 1074/2010 від 6 грудня 2010 року). Премію присуджено за цикл праць “Українська політична нація: самoорганізаційні засади становлення”. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ 18 БЕРЕЗНЯ поточного року делегація НПУ імені М. П. Драгоманова у складі директора Інституту соціології, психології та управління професора Володимира Євтуха, заступника директора з наукової роботи та міжнародних зв’язків інституту Сергія Штепи та директора Наукової бібліотеки НПУ Люд� мили Савенкової перебувала у Латвійському Університеті (м. Рига), де було підписано угоди про співпрацю між Інститутом соціоло� гії, психології та управління НПУ та департа� ментом педагогіки Латвійського Університету, а також про співпрацю між науковими бібліотеками університетів терміном на 3 роки. СПІВПРАЦЯ З ВІДНЕМ 5 КВІТНЯ 2011 року відбулась зустріч ректора НПУ імені М. П. Драгоманова, ака� деміка Андрущенка Віктора Петровича і ректора Міжнародного університету у Відні професора Уілла Гудхера. Під час зустрічі було обговорено питання співпраці у межах діяльності Європейської асоціації універси� тетів, а також напрями співробітництва між обома університетами. За результатами зустрічі було підписано Угоду про співробітництво між НПУ імені М. П. Драгоманова та Міжнародним універ� ситетом у Відні терміном на 5 років. МІЖНАРОДНА ОНЛАЙН/КОНФЕРЕНЦІЯ 4 квітня в центральному корпусі НПУ імені М. П. Драгоманова відбулась Міжна/ родна онлайн/конференція з питань студентського самоврядування, організатором якої виступив наш університет. Під час конференції учасники домовились про спів/ працю у багатьох напрямках. У конференції брали участь: ректор НПУ імені М. П. Драгоманова В. П. Андрущенко (Україна), ректор Московського міського педагогічного університету В. В. Рябов (Росія), ректор Гродненського державного університету імені Янки Купали Є. О. Ровба (Білорусь). Модерував конференцію голова Студентської Ради Драгомановського універ� ситету Микола Давидюк. Технічне забезпе� чення – Інститут дистанційного навчання НПУ імені М. П. Драгоманова. Одним з головних питань, що обговорюва� ли сторони, був спільний доступ до електрон� них бібліотек. Перший крок на зустріч у співпраці зробив ректор НПУ Віктор Петрович Андрущенко, який передав у вільне користування наших дружніх університетів елек� тронну бібліотеку НПУ ім. Драгоманова (більше 2000 електронних підручників). Також учасники обговорили перспективи проведення академічних обмінів між вузами та між� народні трудові загони як елемент виховання молоді. Як результат, учасники конференції домовились продовжувати і поглиблювати спів� працю між вузами, проводити академічні обміни й активно сприяти співпраці між сту� дентами України, Росії та Білорусі. ЄВРОПЕЙСЬКА АСОЦІАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ З 12 по 16 квітня 2011 р. делегація НПУ імені М. П. Драгоманова у складі: Андрущенка Віктора Петровича – ректора університету; Лавриненка Володимира Григоровича – проректора з міжнародних зв’язків; Євтуха Володимира Борисовича – директора Інституту соціології, психології та управління взяла участь в щорічній Конференції Європейської Асоціації університетів (м. Аархус, Данія). На конференції ректор В. П. Андрущенко виступив на тему: “Підготовка нового вчителя для Європи ХХІ століття”. Під час роботи конференції делегація університету погодила з ректорами педагогічних університетів Європи формат проведення Саміту педагогічних університетів в Україні в 2011 р. Інститут інформатики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова проводить ліцензування спеціальності 8.18010022 “Освітні вимірювання” (напрям “Специфічні категорії”). З докладними відомостями можна ознайомитися на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Ліцензування”. ТРАВЕНЬ 2011 �В І Т А Є М О В АС З 66/ю РІЧНИЦЕЮ ПЕРЕМОГИ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ! Свято Перемоги для нашого народу є вічним, як саме життя, бо не втрачає свого значення ні з плином часу, ні за будь�яких перемін у суспільстві. Нехай ваша мужність, стійкість, звитяга і любов до Батьківщини стануть дже� релом сил і наснаги для молодих поколінь в ім’я молодої України. Бажаємо вам міцного здоров’я, щедрого довголіття, родинного затишку. Уклін доземний вдячності і шани вам, переможці, рідні ветерани! Ректор Голова Ради ветеранів Голова профкому В. П. АНДРУЩЕНКО М. А. РЯБУХІН І. Т. ГОРБАЧУК Зустріч з головою Ради ветеранів Напередодні Дня Перемоги ректор університету В. П. Андрущенко провів зустріч із головою Ради ветеранів уні� верситету М. А. Рябухіним. На зустрічі були обговорені питання патріотично� го виховання молоді, налагодження зв’язків із ветеранськими організація� ми міста, план святкування Дня Вели� кої Перемоги в НПУ імені М. П. Драго� манова. С В Я Т І С Т Ь 66 РОКІВ тому Радянські воїни розгромили звіряче гніздо фашизму, взяли штурмом Берлін, ліквідували реш$ тки гітлерівської військової машини. Велич Перемоги над фашизмом у тому, що вона стала порятунком усієї цивілі$ зації від знищення її кровавим мечем фашизму. 9$те травня увійшло у літопис всесвітньої історії як подія планетарного масштабу. Вперше в історії людства народи світу, відчувши свободу і безпеку, з сердечною вдячністю, сльозами радості і скорботи, з молитвами за полеглих і живих воїнів$переможців над фашистською чумою зустрічають святу дату 9 Травня як всенародне свято – День Перемоги. До цієї дати радянські воїни і весь трудовий народ Радянського Союзу ішли, при підмозі західних союзників, 1418 діб у кровавих битвах, витримавши екзамен вогнем і мечем, здобувши Перемогу. Кожна доба вимагала макси$ мального напруження всіх людських сил і матеріальних Прапор перемоги над засобів. Берліном Стійкість, мужність та героїзм радянсь$ ких людей врятували світ від нацизму – най$ злочиннішого за всю історію цивілізації витвору людиноненависництва. Всі шість десятиліть людство усвідом$ лює, що без перемоги над фашизмом не було б сучасної Європи, нинішньої незалеж$ ної України, навіки зникла б українська нація як етнос. Радянський Союз вистояв і пере$ міг! І сьогодні усі чесні люди світу свято вша$ новують пам’ять переможців. Їх ратний подвиг у Великій Вітчизняній війні є гордістю Звільнення Белграду для нинішніх і прийдешніх поколінь. І сьогод$ ні звання учасника Великої Вітчизняної війни є почесною, найдостойнішою відзнакою мужності, патріотизму і самовідданого служіння Віт$ чизні і народові. Захищаючи отчий дім, землю дідів і прадідів, рідну Вітчизну, радянські наро$ ди згуртувалися в могутню силу до перемоги, зірвали зловісні гітлерівські плани, похоронив$ ши їх в жорстоких битвах від Москви до Берліна. Щоб цього ніколи не повторилось, досить памя’тати, що передвісником Другої світової війни були агресивні дії найреакційнішої імперіалістич$ но$терористичної диктатури фінансового капіталу – фашизму. Німеччина, Італія та мілітаристична Японія розпочали військові дії проти Ефіопії (1935 р.), Іспанії (1936 р.), Китаю (1937 р.), Австрії і Чехословаччині (1938р.), СРСР (о. Хасан, 1938 р.), Монголії (1939 р.). Після окупації Європи на черзі була Польща, яка перебувала в союзному договорі з Англією і Францією. 11 квітня 1939 р. Гітлер затверджує план підготовки нападу на Польщу під кодовою Монумент Радянському воїну, назвою “ВЕЙС”, у якому визначився початок визволителю у Трептов,парку, агресії з 1$го вересня 1939 р. Фашистське командування, враховуючи Берлін ТРАВЕНЬ 2011 ЗВЕРНЕННЯ ветеранів Великої Вітчизняної війни НПУ імені М. П. Драгоманова до студентів з нагоди 66/ї річниці Перемоги Дорогі студенти! Ви – наша зміна, продовжувачі величного минулого нашо� го народу, будьте гідними старшого покоління патріотів, прийміть трагіко�геро� їчне минуле душею і серцем для розуміння сучасного і вашого майбутнього! Зберігайте у своїх серцях, розумі, пам’яті лицарський подвиг тих, хто вряту� вав світ від коричневої чуми фашизму, окропив своєю кров’ю дороги війни, від� дав своє життя, здоров’я, молодість за свободу, за мир, процвітання нашої Вітчиз� ни, за щасливе життя наших поколінь. Свято оберігайте реліквії, пов’язані з Великою Вітчизняною війною – пам’ят� ники, могили воїнів, музеї, кімнати Слави! Будьте нетерпимими до проявів вандалізму по відношенню до святих пам’я� ток історії. У спілкуванні з ветеранами розпізнавайте правду героїчного подвигу нашого народу у Вітчизняній війні! Опановуйте джерела духовності, яка є рушійною силою справжнього патріотизму! Будьте нетерпимі до фальсифікаторів історії, до тих, хто, втративши честь і совість, обливає святий патріотичний подвиг нашого народу, Збройних Сил, геніальних полководців брудом безчестя! Звертайтесь в оцінці подій, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною, до правдивих джерел історії, свідчень ветеранів, державних діячів наших та зару� біжних країн! Бережіть завойований нами – найцінніший дар цивілізованого людства – МИР!!! Миру вам і щастя! Рада ветеранів Великої Вітчизняної війни НПУ імені М. П. Драгоманова П Е Р Е М О Г И позицію Англії і Франції відносно Чехословаччини у Мюнхені (вересень 1938 р.), було пере$ конане у невтручанні їх у майбутній війні з Польщею. 1$го вересня о 4$ій годині 45 хвилин 1939 року фашистська Німеччина напала на Польщу. Ця дата є першим днем Другої світової війни. Англія і Франція 3$го вересня оголосили війну Німеччині, але не надали Польщі ніякої допо$ моги і не перешкодили подальшому розгортанню полум’я Другої світової війни. Починаючи з квітня 1940 року фашистська Німеччина окупувала Данію, Норвегію, Бель$ гію, Голландію, Люксембург, Францію, Болгарію (союзник), Югославію, Грецію. З 10 червня 1940 року на стороні Німеччини виступила фашистська Італія. В орбіту війни 1939$1945 рр. втягувалися все нові держави. 8 грудня 1940 Гітлер підписав план “Барбаро$ са”, головною ідеєю якого була блискавична війна і розгром головних військових сил Радянського Союзу. Згідно директиви Головного командування вермахту від 31 січня 1941 року регламентується розгортання фашистських військ на кордонах СРСР. 22 червня 1941 року о 4 годині без об’явлення війни, віро$ ломно порушивши договір про ненапад від 23 серпня 1939 року, Німеччина напала на Радянський Союз. Союзниками агресора проти нашої країни були Угорщина, Італія, Румунія, Фінляндія. Для радянського народу почалась Велика Вітчизня$ на війна, яка була найвагомішою частиною Другої світової. У війну було втягнуто 61 державу – майже 80% населення земної кулі. Воюючі держави мобілізували до армії понад 110 млн чоловік. Кровопролитні битви прокотились територія$ ми сорока країн Європи, Азії, Африки – на просторах морів і океанів. Найжорстокіші битви, у яких вирішувалася доля світу, були на радянсько$німецькому фронті. Опираючись на військово$еконо$ мічний потенціал Європи, людські ресурси та збройні сили сателітів, оснащених новітньою техні$ кою, маючи дворічний досвід ведення війни, Гітлер розраховував на блискавичну перемогу, чому на думку вермахту мала б сприя$ ти неготовність Радянського Союзу до війни. Планам не вдалося збутися, оскільки ворог не врахував най$ головнішого – патріотизму наших людей, глибокої відданості Вітчизні, що стали найважливішими джерелами перемоги. І сьогодні героїчний подвиг воїнів і народу житиме в пам’яті мільйонів чес$ них людей. Наш святий обов’язок – передати майбутнім поколінням правду про Велику Вітчизняну війну, її переможців, про героїчні подвиги, патріотизм, його рушійні сили. Доземний уклін всім патріотам$ветеранам, вірним синам і донькам Вітчизни, за їх Подвиг. Вічна пам’ять Героям, полеглим у жорстоких битвах! Вічна слава переможцям. Честь і хвала захи� сникам Вітчизни, ветеранам Великої Вітчизняної війни! Голова Ради ветеранів ВВВ НПУ імені М. П. Драгоманова полковник у відставці, канд. пед. наук, почесний професор університету Микола Аркадійович РЯБУХІН 3 �Б О Й О В И Й В Е Т Е РА Н І П Е Д А Г О Г КОЖНА людина має свою долю, свій непов$ торний життєвий шлях. Вона, доля, розпоряди$ лася так, що Микола Аркадійович Рябухін до війни і після неї розділив і розділяє її на педагогіч$ ній ниві. Перш за все – навчати і виховувати підростаюче покоління, формувати соціально$ творчу особистість, розкривати сучасні науково$ педагогічні проблеми, їх осмислення, виховува$ ти національну свідомість, формувати загально$ людські цінності, стверджувати справедливість, доброту, патріотизм сучасної молоді, нести від$ повідальність за свої дії. Життєвий шлях переможця Народився М. А. Рябухін в селі Скакунка (яке розташоване на річці Соб) Липовецького району Вінницької області. Пішов у перший клас місцевої неповної школи, яка була розміщена в невеличкому приміщен$ ні. В школі не вистачало обладнання, але це не заважало дітворі отримувати знання. Їх надавали учням талановиті вчителі, давали путівку в життя. Невипадково серед випускників багато таких, що стали знаменитостями. У підростаючого Миколи змінювалося відношення до навчання, з’являлися нові потреби. На той час шкільна програма спрямовувала увагу на підготовку молоді до служби в лавах Червоної Армії. Учні здавали нормативи “ГТО”. Брали участь у змаганнях зі стрільби під девізом “Вороши$ ловский стрелок”, організовували військові ігри. Микола був призначений командиром групи. Після закінчення школи, по путівці райкому комсомолу Микола був направлений піонервожа$ тим, вчителем в школи Липовецького району. Виконував інші педагогічні навантаження. Жага до знань веде його на подальше навчання. Він вступає до Вінницького педагогічного інституту, на відділення “Російська література”. Тогочасні міжнародні події внесли корективи в життя Миколи. В сороковому році вступає в Київське піхотне училище, де його і застала війна. У 1947 році Микола Аркадійович повернувся на Батьківщину. Працює завучем в школі села Росоши, потім Скитнецької семирічної школи. Допомагає односельчанам наводити порядок в селі. Працює секретарем партійної організації села Славне, виконує партійне завдання по заго$ тівлі хліба та здачі зерна державі. У 1951 році М. А. Рябухін вступає до КДПІ імені М. Горького (НПУ імені М. П. Драгоманова), відділ шкільної педагогіки, який закінчив з відзнакою. Був рекомендований до аспірантури, яку закінчив у 1958 році з відзнакою. У 1960 році виконує обов’язки помічника директора інституту з наукової роботи. Активно працює над кандидатською дисертацією. Успішно захищає її в 1966 р. На основі науково$педагогічних досліджень з проблеми трудового навчання Микола Аркадійович публікує понад п’ятдесят наукових праць і десятки статей на військово$патріотичну тематику. Плідна сорокарічна науково$педагогічна діяльність відзначена знаками: “Відмінник народної освіти”; “А. С. Макаренко”; “Ветеран праці”; багатьма почесними грамотами МОН та ін. Указом Президента України від 27 квітня 2001 p. М. А. Рябухіну присвоєно звання “Полков$ ник”. Педагог і Ветеран Довготривалий період М. А. Рябухін очолює ветеранську організацію НПУ імені М. П. Драго$ манова. В огляді конкурсів ветеранських організацій вузів Києва (2006–2009 pp.), організація ветеранів війни, праці, Збройних Сил НПУ імені М. П. Драгоманова посідала перші місця. Нагоро$ джена почесними грамотами та грошовими преміями за активну патріотично$виховну, педагогіч$ ну діяльність. У зв’язку з 70$річною науково$педагогічною діяльністю та вагомим внеском у розвиток патріотичного виховання молоді Миколі Аркадійовичу вручено відзнаку МОН “Знак пошани”. Вченою Радою університету від 24 березня 2005 року Миколі Аркадійовичу присвоєно зван$ ня “Почесний професор НПУ імені М. П. Драгоманова”. М. А. Рябухіна знають як прекрасного педагога, патріота, відданого сина своєї Батьківщини. Його шанують колеги по роботі, студенти, ветеранські організації Києва і далеко за його межами. У зв’язку з Днем народження бажаємо Вам, Миколо Аркадійовичу, міцного здоров’я, творчо$ го натхнення й успіхів у справі патріотичного виховання студентської молоді. Микола Кот В ЕЛИКА П ЕРЕМОГА : 9 ТРАВНЯ 2011 р. виповнилось 66 років Перемоги радянського народу у Великій Віт� чизняній війні 1941–1945 рр., яка була основ� ною і вирішальною складовою частиною Другої світової війни 1939–1945 рр. Війна ця, взята у цілому, втягнула у свою орбіту при� близно три чверті населення земної кулі та стала найбільш руйнівною і найкривавішою в історії людства. З початком Великої Вітчиз� няної війни на радянсько�німецькому фронті було зосереджено більш як 70% усіх зброй� них сил гітлерівської Німеччини та її союзни� ків. І саме тут відбулися вирішальні воєнні битви, що зумовили нищівну поразку німець� кого нацизму і результат війни. Особливість гітлерівської агресії поляга� ла в тому, що вона з самого початку повсюд� но поєднувалася з небаченими в історії масо� вими репресіями та злодіяннями. Виходячи з расової доктрини, німецький нацизм, з одно� го боку, проголошував німців “вищою расою”, а з іншого – ставив завдання і розро� бляв плани винищення (або “біологічного ослаблення”) “неповноцінних” народів. Плани ці були настільки великомасштабни� ми, що їх здійснення, розпочавшись на полях битв, потім з величезним розмахом продов� жувалося на окупованих територіях. Наста� новою Гітлера було тотальне винищення всього, що стояло на його шляху до світового панування. Визначаючи політичні цілі війни проти СРСР, Гітлер у березні 1941 р. з крайнім цинізмом говорив: “Наші завдання в Росії: розбити збройні сили, знищити державу... Йдеться про боротьбу на знищення”. Відповідно до плану “Барбаросса”, для нападу на Радянський Союз до 22 червня 1941 р. біля його західних кордонів було зосе� реджено 5,5 млн чол. особового складу, близько 4300 танків, близько 5000 бойових літаків, понад 47 тис. польових гармат і міно� метів. Цій гітлерівській армії вторгнення з радянської сторони у західних прикордонних округах протистояли 2680 тис. чол. особового 4 складу, 37,5 тис. гармат і мінометів, 1475 нових танків “КВ” і “Т�34”, 1540 бойових літаків нових типів, а також значна кількість легких танків і бойових літаків застарілих конструкцій. 22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччи� на, віроломно знехтувавши договором про ненапад, несподівано обрушила на СРСР удар небачено величезної сили. З важкими боями Червона Армія змушена була відсту� пати. При цьому вона зазнавала великих людських втрат (вбитими, полоненими, пораненими). Над країною нависла смер� тельна небезпека. У зв’язку з цим радянсь� кий народ перервав свою мирну працю і всту� пив у смертельний двобій з сильним, до зубів озброєним ворогом. У двобій, метою якого була Перемога. Через чотири роки, після підписання 8 травня 1945 р. у Берліні Акта про воєнну капітуляцію поваленої Німеччини, один іно� земний кореспондент спитав Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова про те, коли той вперше повірив у Перемогу. Великий радянський полководець відповів на це запи� тання так: “І я, і все керівництво країни пові� рили у неї відразу, як тільки стало відомо про напад на нас фашистів. Інакше б ми сьогодні тут не знаходилися”. Дійсно, у перший же день війни Радянський уряд чітко і твердо заявив: “Наше діло праве. Ворог буде розби� тий. Перемога буде за нами”. І тоді ж віра у Перемогу оволоділа мільйонами і мільйона� ми радянських людей, вона стала провідною зіркою їх життя і боротьби. У зв’язку з нападом фашистської Німеч� чини на СРСР радянським керівництвом було розроблено всеосяжну програму над� звичайних заходів щодо мобілізації всіх сил і ресурсів держави для відсічі нацистському агресорові, щодо докорінної перебудови життя і діяльності країни на воєнний лад. Програму було пронизано ідеєю “Все для фронту, все для Перемоги!”. Під цим заклич� ним гаслом фронт і тил стали єдиним цілим. Справедливий з боку СРСР характер війни багаторазово примножив сили радянського народу. У жорстоких битвах Червона Армія, проявляючи відвагу і героїзм, виснажувала сили ворога, нагромаджувала досвід, вчилася перемагати. Героїчними зусиллями трудівни� ків тилу прискорювалося зростання воєнного виробництва і всіх галузей воєнного госпо� дарства, які забезпечували потреби війни. Одночасно Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу справила значний моральний вплив на антифашистську боротьбу в Європі. В цьому відношенні дуже ПАМ ’ ЯТЬ примітною є характеристика настроїв фран� цузів з приводу нападу фашистської Німеч� чини на СРСР, дана у повідомленні полі� цейського чиновника префекту департаменту Ер 29 червня 1941 р. У більшості населення, говориться у документі, “звістка про вступ у війну Росії викликала величезні надії, і дово� диться констатувати, як це не дивно, що у країні далеко не самі тільки комуністи вірять у Москву і пов’язують з нею надії на визво� лення”. Строки здійснення плану “Барбаросса” було визначено Гітлером, треба думати, за французьким сценарієм (як відомо, Франція була загарбана за 44 дні). Для розгрому ж СРСР “відпускалося” не набагато більше. Після нападу на СРСР Гітлеру вперше довелося зустрітися з тим, чого він ніяк не очікував: сама природа війни на Сході вияви� лася зовсім іншою, ніж на Заході. Усвідо� млення того, що боротьба йде не на життя, а на смерть (у буквальному розумінні слова), цілком і повністю визначало поведінку радянських людей у роки Великої Вітчизня� ної війни… Одним з найважливіших завдань плану “Барбаросса” було взяття Москви. Гітлерівці розраховували, що, оволодівши в середині липня Смоленськом, вони вже у серпні змо� жуть зайняти та знищити Москву. В уже зга� дуваному “Воєнному щоденнику” Ф. Гальде� ра з цього приводу є запис 8 липня 1941 р., де говориться: “Непохитним є рішення фюрера зрівняти Москву і Ленінград із землею, щоб повністю позбавитися населення цих міст... Це буде “народне лихо, яке позбавить центрів не тільки більшовизм, а й московитів (росіян) взагалі”. Однак ці маячні задуми Гіт� лера залишилися тільки задумами. На шляху відбірних частин і з’єднань гіт� лерівської армії, кинутих на Москву, нездо� ланною перешкодою постали Червона Армія, доросле населення Москви, уся країна. Московська битва складалася з оборонних (30 вересня – 5 грудня 1941 р.) \ наступаль� них (5 грудня 1941 р. – 20 квітня 1942 р.) опе� рацій, у ході яких ворог зазнав величезних втрат у живій силі та техніці і був відкинутий на 100�250 км від Москви. На полях битв під Москвою було розбито найкращі дивізії вер� махту, які ще зовсім недавно пройшли тріум� фальним маршем усю Європу. Розгром німецько�фашистських військ під Москвою став вирішальною воєнно�полі� тичною подією першого року Великої Вітчиз� няної війни. Саме в результаті Московської битви зазнав остаточного краху гітлерів� ський план “Барбаросса”. і УРОКИ Довгим і важким був шлях народів до бажаної Перемоги. Воєнні дії на радянсько� німецькому (східному) фронті тривали 1418 днів, на другому (західному) – 338. Однак справа не тільки в цьому. Підбиваючи під� сумки війни, Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков констатував, що 507 німецько� фашистських дивізій і 100 дивізій сателітів Німеччини було розгромлено, знищено і взято в полон радянськими військами. Тіль� ки 176 дивізій ворога було розбито у битвах у Північній Африці та в Західній Європі. У чотирирічній боротьбі противник завжди мав проти радянських військ від 56 до 77% своїх дивізій. Три роки на інших фронтах він міг обмежуватися 20 дивізіями, що становило від 0,9 до 6% їх загального числа. І навіть у 1945 р. він мав проти наших західних союзни� ків по антигітлерівській коаліції тільки 38% своїх дивізій. На ознаменування перемоги Радянсько� го Союзу над нацистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні Президія Верхов� ної Ради СРСР оголосила 9 травня Днем Перемоги. З того часу День Перемоги став у нас всенародним традиційним святом. 24 чер� вня 1945 р. у Москві на Красній площі від� бувся Парад Перемоги. Парад приймав заступник Верховного Головнокомандуючо� го Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков; командував Парадом Маршал Радянського Союзу К. К. Рокоссовський. З тих пам’ятних – переможних – травне� вих днів далекого 1945 р. минуло більш як шістдесят років. Але в міру віддалення від подій війни значення Перемоги не зменшу� ється. Уся післявоєнна історія так чи інакше назавжди пов’язана з підсумками цієї війни. І тому слава Великої Перемоги не померкне у віках. Незмірним є вклад у Перемогу радянсь� кого народу: він здійснив подвиг, рівного якому не знало людство. У результаті він зумів відстояти свободу і незалежність своєї Батьківщини. І одночасно Радянський Союз своєю Перемогою вніс вирішальний вклад у справу врятування європейської та світової цивілізацій від знищення нацистськими вар� варами. Перемога над нацизмом увінчалася визволенням європейських країн від гітле� рівської тиранії, запобігла подальшому роз� повзанню безпрецедентно страшних нацист� ських злочинів проти людяності. Ігор ВЄТРОВ заступник директора Інституту історичної освіти, професор ТРАВЕНЬ 2011 �Академічні традиції Конференція Науково�методичні засади управління якістю освіти в університетах 25 березня в нашому університеті відбу� лась Міжнародна науково�практична конфе� ренція “Науково�методичні засади управлін� ня якістю освіти в університетах”. Це четвер� та традиційна конференція, започаткована Науково�методичним центром моніторингу якості освіти. До участі у конференції було заявлено 175 учасників, серед них – представники з Росії, Японії, Угорщини, США, Білорусії, Німеччини, Іта$ лії, Фінляндії, Швеції та різних куточків України. Метою конференції став пошук нових форм, мето$ дів та засобів управління якістю освіти в універси$ тетах, оскільки ці питання є одними з провідних серед методологічних проблем освіти. Пленарне засідання конференції розпочалося зі вступного слова проректора з міжнародних від$ носин Володимира Лавриненка. Потім з віталь$ ним словом виступив модератор заходу, заступ$ ник першого проректора університету Володи$ мир Сергієнко, який представив учасників кон$ ференції, президію та закордонних гостей; розпо$ вів про порядок роботи конференції. У своїй доповіді він звернув увагу на основні чинники, що впливають на якість освіти, а саме: підготовка професорсько$викладацького складу, навчально$ методичне забезпечення, застосування сучасних навчальних технологій, відповідність змісту освіти досягненню цілей навчання, належне ресурсне забезпечення, ефективне управління. Володимир Петрович повідомив, що на Вченій раді універси$ тету затверджено і подано до МОНМС України ліцензійну справу магістерської підготовки за спеціальністю 8.18010022 “Освітні вимірювання” з присвоєнням кваліфікації “Керівник закладу з оцінювання якості освіти. Фахівець у галузі освіт$ ніх вимірювань”. За допомогою Skуpe$технології проводилася трансляція виступу видатного тестолога, доктора педагогічних наук, професора, головного редак$ тора журналу “Педагогические измерения” (Росія, Москва) Вадима Аванесова. У своїй доповіді він звернув увагу на проблеми модерні$ зації освіти та роль тестових технологій у цьому процесі. Представник з Японії Хіросі Катаока розпо$ вів про оцінювання знань студентів в університеті м. Осака, Японія. Привернуло увагу дуже серйоз$ не ставлення до екзаменів в університеті викла$ дачів і студентів. З розповіді пана Хіросі зрозумі$ ло, що в Японії вважається, що студент – це доросла людина, що реалізує свої можливості та потенціал в університеті. А до “нецікавих” пред$ метів японські студенти ставляться по$філософ$ ськи: “нецікаві” предмети розвивають вміння вирішувати складні життєві завдання. Після пленарного засідання відбулась неве$ личка обідня перерва, а потім уже розпочали роботу секційні засідання. Доповідачам конфе$ ренції були видані сертифікати учасника конфе$ ренції. За результатами проведеної конференції було прийняте рішення надрукувати статті допові$ дачів у Науковому часописі Національного педа$ гогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні науки: реалії та перспективи”. Дякуємо всім учасникам конференції за цікаві виступи! До нових зустрічей! ДОКТОР З ПРИЧИН ЧЕСТІ Більшість студентів знає, що означає слово “професор”. Висло$ влюючись просто, це викладач із високим ступенем компетентності, якій користується заслуженим авторитетом і повагою. Слово “професор” має ще латинське походження (викладач), але в академічному вжитку закрі$ пилось порівняно недавно – з XVI століття. В українській освітній системі професор – це вчене звання, яке при$ своюють після звання доцента. Для того щоб бути професором, як пра$ вило, слід бути доктором наук, займатися викладанням не менше п’яти років, мати численні наукові та науково$методичні публікації і підготувати не менше п’яти кандидатів наук. Тобто, це завдання не з легких. Загалом, професори – це надзвичайно цікаві, дисципліновані і глибокі люди, які не тільки багато знають, але й вміють надихати на навчання, прищеплювати любов і повагу до предмету. Яскравим прикладом професора може слу$ гувати професор Преображенський з “Собачого серця” Михайла Булга$ кова, чи професор Дамблдор з “Гарі Поттера” Джоан Роулінг. Однак, окрім суто академічного звання професора, в Європі є ще почесне звання – “doctor honoris causa” (лат. – “доктор з причин честі”, “почесний доктор”, скорочено – dr. h. c.) або “почесний професор”. Як правило це звання присвоюють університети на знак визнання заслуг людини у науковому, громадському, спортивному, політичному житті або в мистецтві. Це свого роду знак, що університет вважає за честь мати в своєму професорсько$викладацькому складі цю людину. Дуже пошире$ ною є практика, коли університет присвоює звання почесного професора своєму випускникові, який багато зробив для країни або галузі, в якій працює. Так, наприклад, вчиняє Оксфордський університет, коли його випускник стає прем’єр$міністром Великої Британії. Звісно, це є ще і вда$ лим піар$кроком, адже ніщо так не прославляє навчальний заклад, як випускники – нобелівські лауреати та відомі громадсько$політичні діячі. Слід зазначити, що існує близьке за значенням до “почесного про$ фесора” звання – “emeritus professor” (лат. – “заслужений професор”, скорочено – prof. em.). Це звання присвоюється професійним виклада$ чам, які мають добру викладацьку репутацію та значний стаж роботи (при виході на пенсію, зміні роду занять або до ювілею викладання). Звання заслуженого професора є свідченням визнання академічних заслуг спільнотою науково$педагогічних працівників. Серед заслужених професорів нашого університету можна згадати таких відомих людей, як Іван Драч, Мирослав Попович, Борис Олій� ник, Леонід Губерський, Леонід Кравчук, брати Кличко та багатьох інших. Побачити всіх почесних професорів можна в портретній галереї біля ректорату університету на другому поверсі центрального корпусу, хоча ми сподіваємось, що з часом служба порталу розмістить цей пере$ лік на сайті університету, як це зроблено, наприклад, в Оксфорді. Світлана НІКОЛАЙЧУК Антон ДРОБОВИЧ Студентська наука МИ ЩЕ ПРИЇДЕМО, ЯКЩО ЗАПРОСЯТЬ! ЦЬОГОРІЧ усьоме, 7 та 8 квітня, у стінах нашого уні� верситету в Інституті корекційної педагогіки та психології НПУ імені Драгоманова на Всеукраїнську студентську олімпіаду зі спеціальності “Корекційна освіта (за нозоло� гіями)” з міжнародною участю зібралися студенти з Мінсь� ка, Москви, Санкт�Петербургу, Кишинева та різних куточ� ків України. Крім того, організатори зустріли рекордну кількість учасників – 41! А якщо додати ще 16 студентів з Новосибірську, котрі проходили лише он�лайн тестування, але не захищали роботу, виходить 57 учасників! В Олімпіаді брали участь студенти різних курсів, почи� наючи з третього, закінчуючи п’ятим. Звісно, старшокурс� ники почувалися більш впевнено під час виступів, але й молодші не пасли задніх. Окремо варто зазначити, що фак� тично усі роботи, подані журі, були експериментальні, а не суто теоретичні. Це є гарним показником розвитку студент� ської науки. Вражала різноманітність проблематики, котру піднімали на захисті. “Ви просто молодці! Усе продумано, все злагоджено. Були цікаві роботи. Ми до олімпіади думали, що частина ваших українських дефектологів – московські! А виявляється, вони ваші! І взагалі у вас інтенсивно розви� вається корекційна педагогіка та спеціальна психологія! Навіть є два академіки в одному Інституті!”, – говорять Катерина Жук та Катерина Бикова з Мінська. “Наукові спрямування країн близького зарубіжжя спів� падають з науковими поглядами українських дефектологів”, – зазначила заступник директора Інституту корекційної педагогіки та психології М. К. Шеремет. Призові місця між учасниками Олімпіади були розпо� ділені наступним чином: ТРАВЕНЬ 2011 І місце – Яковенко Ольга Петрівна (ІКПП НПУ ім. М. П. Драгоманова); Бикова Катерина Василівна (Біло� руський ДПУ ім. М. Танка); ІІ місце – Тищенко Наталія Олександрівна (Херсонсь� кий державний університет); Мелашевич Дарина Микола� ївна (ІКПП НПУ ім. М. П. Драгоманова); Жук Катерина Анатоліївна (Білоруський ДПУ ім. М. Танка); Лякішев Олексій Сергійович (ГОУ ВПО Московський міський педагогічний університет); ІІІ місце – Юрчук Тетяна Миколаївна (Кам’янець�По� дільський національний університет ім. І. Огієнка); Горбик Євгенія Олегівна (АОУ ВПО Ленінградський державний університет ім. О. С. Пушкіна); Скира Олена Василівна (ГОУ ВПО МГПУ); Стасько Ксенія Михайлівна (ГОУ ВПО МГПУ); Мігліч Іванна Олександрівна (ІКПП НПУ ім. М. П. Драгоманова); Жорняк Яна Сергіївна (Полтав� ський державний педагогічний університет). Грамоти та дипломи переможцям вручав директор Інституту корекційної педагогіки та психології В. М. Синьов. Величезна робота оргкомітету, очолюваного Віктором Миколайовичем, була високо оцінена усіма уча� сниками та гостями Олімпіади. Студенти та керівники дякували всьому оргкомітету за цікаву програму Олімпіа� ди, за екскурсію Києвом, центральним корпусом та Інсти� тутом корекційної педагогіки та психології “Все було проду� мано до деталей, починаючи від зустрічі учасників, закін� чуючи проживанням у гуртожитку”, – зазначали викладачі з інших міст. “Сподобалась організація. У вас дуже розвинуте сту� дентське життя. Склалося враження, що студент – найго� ловніше для вашого університету. Просто молодці”, – про� коментувала свої враження студентка Вороніна Софія з Санкт�Петербургу. “Коли збираються люди однієї професії, то всі зазвичай говорять про науку. А виявилось, що учасники настільки усе� сторонні та відкриті, що крім науки, ми говорили на інші теми з величезним захопленням. Я тут не відчувала супер� ництва. Мені всі допомагали, хоча ми були навіть не знайомі між собою на початку”, – стверджує Гаєвська Цвітанна зі Львова. “Дуже теплий прийом. Я отримала новий досвід, цікаве спілкування. Рада, що дали можливість виступити самій і почути інших. Після того, як вже детально познайомилася з роботами інших учасників, зробила висновок, що всі студен� ти дуже підковані. Це є стимулом ще більше працювати над собою!” – говорять Ткаченко Ольга та Зозуля Ольга з м. Суми. “Враження від Олімпіади та від учасників дуже пози� тивне! Круто було те, що організували екскурсію містом. Нас гарно поселили в гуртожитку. І сам гуртожиток гар� ний! Ми, правда, були здивовані, що у вас такі великі відста� ні між гуртожитком та університетом”, – додала Мура� щук Олена зі Львова. “Помітно, що у вас працюють зі студентами. Дуже добре налагоджене партнерство викладач – студент – гість. Тепло зустрічають, усі намагаються допомогти” – зазначила Струлєва Світлана з Кишинева. “До журі теж зауважень немає, а всі питання, які вони ставили, були по суті”, – коротко прокоментував Набока Антон з Луганська. “Ми ще приїдемо, якщо запросять!” – додала Комісаренко Наталія з Бердянська. Проте, були й побажання, і більшість із них безпосе� редньо пов’язані зі статусом Олімпіади. Наразі Олімпіада ще має назву Всеукраїнської (з міжнародною участю) і від� повідає вимогам заданого масштабу, хоча вже давно зустрі� чає закордонних учасників та цілком відповідає міжнародному рівню. Про це свідчить бажання представників Словаччини, Польщі, Казахста� ну та Грузії наступного року взяти участь в Олімпіаді. Це є ще більшим поштовхом керів� ництву Інституту справді зробити її міжнарод� ною, і тоді можна сміливо вводити кілька робо� чих мов і запрошувати в журі закордонних делегатів або, враховуючи значну кількість уча� сників, яка з кожним роком лише збільшується, вводити ще хоча б один конкурсний день. Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології 5 �Нагальні роздуми Пам’ять СЕСІЯ: ВИРОК І ВИКЛИК, ВИКЛИК І ВИРОК СТУДЕНТИ сприймають сесію по$різному: і як суворе випробування, і як можливість самоствердження та вдоскона$ лення здатності “викручувати$ ся”, майстерно використовую$ Марійка чи власні розумові надбання і РОЗПУТНА, викладацьку мудрість та тер$ студентка ІІ курсу піння. Під час сесії, як в будь$ якому складному дійстві, зав$ жди декілька дійових осіб, всі ролі розписані, завдання отримані, виклики прогнозовані, а вироки інколи диву$ ють, і не тому, що актори дилетанти, і не тому, що прави$ ла гри не засвоєно, а тому, що немає розуміння найго$ ловнішого: в сесії – всі переможці! І ті, хто здав успішно, і хто не задоволений своїм результатом, і ті, які спокійно, безболісно, без хвилювань закрили сесію, і ті, які стійко витримали навалу студентського авантюризму, гло$ бальних знань, безмежних прагнень до кращої оцінки в заліковці (індивідуальному плані) при недостатньо ґрунтовних піз$ нань з предмету. Чому переможці? По$перше, сесія – це важли$ ва подія студентського життя, його невід’ємна складова, де “один скаче, другий плаче”, і врешті$решт всі отримують заслужену позначку у заліковій книжці. По$друге, сесія – це чергова сходинка, на яку ти можеш або піднятися, або благополучно з неї злетіти (якщо ж – злетів, будь вдячний долі, що був студентом, і знайди сили повернутись до сту$ дентської родини знову!), важли$ во, що цей шлях, у будь$якому випадку, тобі необхідно подолати, щоб гідно нести звання студента. По$третє, сесія – це час підведення підсумків, звіту$ вання про засвоєнні знання, і не треба сприймати її як екзекуцію, яку необхідно витерпіти заради одержання оцінки та стипендії. Сесія, як і зима, приходить неочікувано, але за роз$ кладом і в означений для неї час, про який всі викладачі знають, а студенти – з острахом до нього готуються. Підготовка до сесії має різну тривалість: ніч, день, два, тиждень, місяць, семестр – у кого як, і залежно від цього, або навпаки, без прямої залежності від тривало$ сті підготовки, дає результати. Результати, як правило, – це оцінка знань, помножених на комунікативні здібності студента з додаванням сили волі, життєвої витривалості і, найголовніше, сподівань на використання цих знань в майбутньому. Результати сесії не можна сприймати як вирок (до речі, вирок – рішення суду першої інстанції або суду апеляційної інстанції, постановлене в судовому засідан$ ні з питання про винність або невинуватість відданої до суду особи (підсудного) та про призначення або не призначення йому покарання), а необхідно сприймати як черговий виклик, вимогу, спонукання до активних дій, тобто до відповідального систематичного та глибокого вивчення навчального матеріалу, до самовдосконален$ ня. Це в ідеалі. А насправді, сесія – це безмежний стрес, безсонні ночі, кіпи написаних конспектів, шпаргалок, прочитаних книжок, недописаних рефератів, незданих “лаб”, “глю$ конутого” Інтернету, який, на відмінну від викладачів, автоматично не витримує безмежних студентських пра$ гнень до знань за три години до початку іспиту, перена$ пруження внутрішньої оперативної пам’яті із глибокими зовнішніми ознаками у вигляді шаленого погляду, синців під очима, кілка в спині, тремтіння кінцівок та безладного мовленнє$ вого потоку. Сесія – це перетворення кім$ нат гуртожитку в “избы$читальни”, клуби любителів друкованого слова, переписаних зошитів, літрів випитої кави та кілограмів знище$ них цукерок; це дружні святкуван$ ня зданого чергового іспиту та гучне відзначення “екватору”; це вічна боротьба бажання заснути з тимчасовим розумінням необхід$ ності вивчення останніх питань; це страх, замаскований байдужістю; це стовідсоткове розуміння закін$ чення сесійного процесу – “все минає, мине і це”. Шкода, що все минає. Сесія – магічне слово, що містить дивовижну здат$ ність і через десятиліття відроджувати в душах молоде$ чий запал, викликати спогади про найкращі і, можливо, найскладніші роки становлення власної особистості; про студентські перемоги і гучні провали; про друзів, з якими долав неподоланні вершини багатогранної науки та пригубив перший келих дешевого студентського питва, з якими пережив часи найбільшого студентсько$ го кохання, перших поцілунків та розбитих сердець, з якими прагнув вдосконалити світ, змінити його і себе. У життя є власні іспити, власні сесії, у порівнянні з якими студентські сесії – іграшки, забавлянки, і дуже хочеться, щоб життєві сесії ми всі складали на “відмінно”. Успіхів під час чергової сесії, яка вже так близько! Кубок ректора з міні�футболу 6 КВІТНЯ у спор� тивному комплексі Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М. П. Дра� гоманова відбувся фінал Кубку ректора з міні/футболу. На святі були присутні ректор НПУ імені М. П. Драгома� нова Андрущенко Віктор Петрович, заслужений майстер спорту СРСР, відомий футболіст, володар “золотого м’яча” 1975 року, заслужений тренер України Блохін Олег Володими/ рович, заслужений майстер спорту СРСР, відомий футболіст, голова комітету національних збірних Федерації футболу України, заслужений тренер України Мунтян Володимир Федорович, заслуже� ний майстер спорту СРСР, відомий футболіст, заслужений тренер України, завідувач кафедри фут� болу НПУ імені М. П. Драгоманова, доцент Михай� ліченко Олексій Олександрович, виконавчий директор федерації футболу м. Києва Старовойт Віктор Кіндратович та президент гандбольного клубу “Авіатор�НПУ” Андрій Мельник. У запеклій та цікавій боротьбі перемогу у фінальній грі з рахунком 2:1 та Кубок ректора вда� лося здобути команді Інституту історичної освіти. Почесне друге місце посіла команда Фізико�матема� тичного інституту. Переможців та учасників фіналу нагородили грамотами і медалями Віктор Петрович Андрущенко, Володимир Федорович Мунтян, Олег Володимирович Блохін та президент гандбольного клубу “Авіатор�НПУ” Андрій Мельник. «…НАЧЕ ПОСТРІЛ, ПРОЛУНАЛО ТЕ “ПРОЩАЙ”» НЕЩОДАВНО студенти Інституту філософської освіти і науки відвідали Байкове кладовище для вшанування пам’яті видатних постатей, чиї імена не тільки на сторінках книжок, а й в душі. Серед них ім’я Миколи Петровича Мозгового, пам’ять про котрого не згасає. Група студентів для уточнення розташування поховання завітала до адміністрації кладовища. Черговий одразу ж називає номер потрібної ділянки. Йдучи до місця нашого паломництва, ми пройшли центральною алеєю, де поховані Михайло Грушевський, Іван Нечуй$Левицький, Микола Міхновський, Марія Заньковецька, Максим Рильський, Микола Амосов, Валерій Соціальна мережа Лобановський та багато інших відомих осіб. Одна алея, а або стільки соцмережа – ресурс у які видатних постатей, мережі Інтернет, що прославили Україну! Могила забезпечує зареєстрова� Миколи Мозгового виявляється них користувачів усіма на протилежному від центральної можливим засобами для алеї боці. взаємодії одне з одним Поклавши квіти до могили (персональні сторінки, чати, тащеін.), це маестро,блоги студенти довго стояли структура, базується біля похованнящо і мовчки згадували на людських зв’язках або зустрічі в університеті з цією ж взаємних інтересах. У сильною і мужньою людиною – ролі інтернет�сервісу співаком, композитором, поетом, вчителем. Довідка: Павло СЕЛІВАНОВ Турнір з боулінгу ВІДРОДЖУЮЧИ ТОВАРИСЬКІ ЗУСТРІЧІ НЕЩОДАВНО Студентська рада університету організувала та прове$ ла товариський турнір з боулінгу серед інститутів нашого вишу. У змаган$ ні взяло участь дев’ять студентських команд та одна збірна аспірантів (старожилів студентського самоврядування). Кожна команда налічувала по чотири учасника та велику кількість вболівальників, які щиро вболівали за своїх представників. Слід зазначити, що два роки тому подібний захід уже відбувався в нашій alma mater. Тоді студентське самоврядування проводило турнір, який викликав резонанс в університеті. Сьогодні ж тодішні натхненники вже не переймались організаторськими моментами, а грали для свого задоволення і представляли збірну аспірантів. Крім того, слід сказати про ентузіазм всіх гравців. Як і два роки тому, вони самостійно оплачували гру, символічні солодкі подарунки та сам кубок. Цьогорічними перемож$ цями, як і два роки тому, стали представники точних наук. Цьогоріч перше місце в това$ риському турнірі отримали студенти Інституту інформа� тики: Олег Городничий, Роман Бойко, Олександр Прокопенко, Світлана Тансь$ ка . Вони здобули беззапереч$ ну перемогу, вибивши кеглів на 526 балів. Інформатики дове$ ли, що вміють вибивати страй$ ки не лише віртуально, а й наживо. Наостанок хочеться зауважити, що подібні товариські турніри є гар$ ною і цікавою традицією, яка дає можливість студентам не тільки відпочи$ ти, а й завести нові знайомства. Чекаємо на нові турніри, свята, зустрічі від Студентської ради! Тетяна ВОЙТОВИЧ gazeta@npu.edu.ua Ви можете надіслати матеріали, світли� ни, коментарі та пропозиції на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. Про заходи вашого навчального підрозді� лу, переможців та лауреатів різних конкурсів, творчість сту� дентів і викладачів повинен дізнатись весь університет! Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 6 Головний редактор Сергій Русаков. Літературний редактор Галина Голіцина. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ТРАВЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1615) (травень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1615) (травень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/175 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/a713c4e0f2e9f7c4c60b21a13d66936e.pdf e6d2c8520a0a27eb8112a3a5f0f0e2da Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1625) (травень 2012 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1625) ТРАВЕНЬ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА До Дня Перемоги Презентація ˆÂ Ú·‡ ÊË‚ËÏ Урочистості з нагоди чергової річниці перемоги у Вели� кій Вітчизняній війні у НПУ імені Михайла Драгоманова вже стали традиційними та набули обрисів глибокого вшану� вання, особливо молоддю вишу, сивих ветеранів – героїв і переможців, наставників драгомановців. Цього року захід відбувся 7 травня, у переддень великої Перемоги – свята, що єднає різні покоління, схиляючи голови перед світлою пам’яттю тих, хто зберіг мирне небо для нащадків. Після внесення бойового прапора 60!ї Армії та покладання квітів до пам’ятника Віч! ного вогню з палкими словами до гостей і глядачів звернулися член Ради ветеранів університету, доктор геогра! фічних наук, професор Іван Половина, голова Ради ветеранів НПУ, відмінник народної освіти України, учасник обо! рони Києва, Москви, визволення Поль! щі, форсування Одеру, взяття Берліна, полковник у відставці, почесний професор Драгомановського університету Микола Рябухін, голова Ради Київської міської організації ветеранів України, полковник запасу Микола Мартинов, заступник голо! ви Ради ветеранів Шевченківської районної організації м. Києва, генерал!майор Роберт Кравцов, голова Київської організації ветеранів війни, генерал!майор запасу Віктор Мальований та інші запрошені. У думках і фразах виступаючих досі відчувався гіркий біль за втраче! ними друзями, загубленими моло! дими роками, нездійсненими мрія! ми. Та разом з тим пробивала без! межна гордість і впевненість у тому, що хоч і такими дорогими жертвами, та колишнім звичайним солдатам, а тепер героїчним постатям вдалося подарувати своїм внукам і правну! кам світ без гарматних пострілів і залпів. Хвилиною мовчання пере! повнений зал згадував і дякував тим, хто не повернувся із фрон! тових доріг. У ту далеку та криваву епоху старими добре знаними мело! діями повели глядачів артисти Національного педагогічного уні! верситету імені Михайла Драгоманова: народний артист Украї! ни, соліст Національної опери імені Т. Шевченка Олександр Гурець, старший викладач кафедри теорії та постановки голосу Віктор Сачок, Євгенія Чугунова, народний вокальний ансамбль “Купава” та чоловічий вокальний ансамбль Інституту гуманітарно!технічної освіти “Журавлі”. За рішенням Вченої Ради університету, ветерани й дружини бойових командирів були відзначені особливими подяками та грошовими преміями. Герої Другої світової, працівники універ! ситету, що чимало зробили для піднесення патріотичного вихо! вання у виші, отримали золоті й срібні медалі М. Драгоманова – найвищі відзнаки університету. Відповідно до Указу президента України з метою посилення державної підтримки та за визначні заслуги і вагомий внесок у розбудову Української держави учаснику бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Миколі Рябухіну було призначено довічну державну стипендію. Найприємнішим для студентів стало оголошення результа! тів конкурсу!огляду на кращу організацію патріотичного вихован! ня в інститутах НПУ. П’ятий рік поспіль цю нагороду виборюють студентський та викла! дацький колектив Інституту природничо!географічної освіти та екології на чолі з директором Віталієм Покасем. Третьокурс! ниця Інституту гуманітарно!технічної освіти Катерина Марце� нюк отримала щорічну іменну премію Ф. І. Жарчинського. Цього ж дня ветеранів в уні! верситеті як на диво побільша! ло, адже меда! лями заслуже! них ветеранів міста Києва було відзначено пер! шого проректо! ра НПУ Володи! мира Беха та проректора з навчально!методичної роботи гуманітарних інститутів Богдана Андрусишина за великий вклад і підтримку ветеранських орга! нізацій, тісну співпрацю і взаємодопомогу. Університет пишаєть! ся своїми наставниками та дякує їм за теплу атмосферу і мудрі поради. Людмила КУХ, прес�служба університету Фотофакт КУЛУАРАМИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ Верховна Рада – законодавчий орган країни, який завжди знаходиться в полі уваги як еліти так і пересіч� них громадян. Нещодавно студенти IV курсу Інституту політології та права відвідали екскурсію у Верховній Раді України. Студентська молодь із задоволенням приходить до парламенту і слухає екскурсію, яка стосується як полі� тичної історії, так і історії культури нашої держави. Інтерв’ю СТОРІНКАМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 8 травня НПУ імені М. П. Драгоманова відвідав заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, який презентував факсимільне видання “Тарас Шевченко. Альбом 1845 року”. Представив гостя студентській аудиторії ректор університету Віктор Андрущенко, подякувавши політику за віднайдену можливість поспілкуватися зі студентами про велета укра! їнського духу – Великого Кобзаря. Говорили про різне, та акцентом все ж стала поява на світ факсимільного видання “Тарас Шевченко. Альбом 1845 року”. Упорядником книги виступив відомий шевченкознавець Сер! гій Гальченко. Власне, саме за ідеєю Гальченка та Миколи Томенка новостворене видання отри! мало такий вигляд, який має зараз – повне від! творення оригіналу, у якому до сучасників дій! шов альбом Кобзаря. “До відзначення 200 ліття з дня народження Тараса Шевченка з’явилася думка про те, що можна було б зробити вагомого для популяри зації цієї постаті, що до мене ніхто ще не робив, – поділився появою задуму Микола Володими! рович, – врешті зупинився на його художній творчості”. “Я пропоную сьогодні подивитися на Шев ченка і на те, що він робив, “свіжими очима”. Наприклад, петербурзькі його колеги вважали, що якби Шевченко не витрачав часу на поезію та римування, то міг би стати всесвітньо відо мим художником. Виходить, і талант у нього був до пензля не менший, як до пера”, – резюмував Микола Томенко. Вихід одного із чотирьох збережених шев! ченкових альбомів – вагома подія для українсь! кого суспільства. Окрім того, у планах політика і мецената – широка публікація також інших аль! бомів Шевченка. Людмила КУХ Вітаємо Театр танцю “Резонанс” став пере� можцем телевізійного фестивалю “Весняні ластівки”, друге місце на між� народному фестивалі в місті Луцьк і диплом “За кращу танцювальну компо� зицію”. Інтерв’ю Нагальні роздуми Галина Мєднікова Станіслав Цибін Євро–2012 як затримана подія Одкровення стор. 4 стор. 5 стор. 6 �Кращі випускники Довірливе спілкування ЗУСТРІЧ РЕКТОРА ЗІ СТУДЕНТАМИ: НАГАЛЬНІ ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ 24 квітня 2012 року відбулася зустріч ректора НПУ імені Михайла Драгоманова зі студентами. Студенти мали можливість послухати і запитати очільника вишу про все, що тривожить, а найбільше тривожить, як виявилося, студентське гуртожитське життя. АЛІЄВА Віра Олегівна, магістр вечірнього факультету БОРЯК Альона Миколаївна, магістр Інституту мистецтв ГАРБУЗЮК Катерина Сергіївна, магістр Інституту іноземної філології ГРИГОР’ЄВ Олександр Юрійович, магістр Інституту історичної освіти Одним із запитань від спудеїв стало, так би мовити, за деякими плітками у ЗМІ, примусове виселення студентів з гуртожитків у зв’язку з ЄВРО!2012. Прокоментував цю ситуацію голова Студентської ради університету Микола Давидюк, наголошуючи, що ніякого виселення драгомановців до закінчення навчального року не буде. Аргументовано пояснив аспект перший проректор з навчально! На зустріч також були запрошені проректори навчального закла! організаційної і економічної діяльності Олег Падалка: “У шести гурто ду, директори інститутів, голова профкому студентів та студентський житках нашого університету, за планом, який доведено до керівниц ректор. Розпочали, власне, з головного – налаштування коректних і тва за Постановою Кабінету Міністрів України, має проживати 1000 дисциплінованих умов проживання молоді в університетських гурто! іноземних туристів. У червні для них буде звільнено лише ті поверхи, житках. НПУ має давній досвід того, що правила поводження в студмі! що готувалися для ЄВРО 2012”. стечку встановлюють та контролюють Студмістечко НПУ імені Михайла самі студенти. Через деякі непорозу! Драгоманова завоювало першість за міння сюди довелося втрутитися й рек! якістю умов проживання студентів і тору. викладачів серед гуртожитків вищих “Гуртожитки стосовно правил про навчальних закладів столиці. Висока живання у них знаходяться, так би мови планка, яку, відповідно, драгомановці ти, у руках студентів, а ректоратом зав не хочуть втрачати. Тримати ж марку жди підтримувалися усі мудрі студент вдасться лише спільними зусиллями. ські ініціативи, – зауважив на зустрічі Окрім того, це чи не найбільш нагаль! Віктор Петрович, – та якщо студенти но саме для вихованців НПУ – май! самі усуваються від цих питань, то дове бутніх учителів. деться підтримувати порядок адміні “Ви всі – майбутні фахівці, що стративним чином, чого б мені дуже не будуть виховувати дітвору у загально хотілося”. освітніх школах і тому вже зараз, зі Ці слова ректора стосувалися студентської лави, повинні апробо зокрема й графіку пропусків у гуртожи! вувати свої організаторські та інші Ректор відповідає на студентські запитання ток після 24.00 год. Офіційно очільник професійні здібності”, – перекона! заборонив таку можливість з огляду на ний Віктор Андрущенко. небезпеку для життя самих студентів. Але разом з тим і наголосив, що Активно обговорювалося й чимало інших питань, таких як будів! може прийняти протилежне рішення, якщо студенти домовляться на ництво нашумівшої, завдяки окремим інтернет!ресурсам, “сауни” біля спільній нараді про охорону та забезпечення належного порядку в гур! сьомого гуртожитку. Врешті виявилося, що це створення спортивно! тожитках у цей час. оздоровчого Центру для студентів Інституту фізичної культури та Проблемною виявилася, за словами деяких студентів, і ситуація з спорту. На тепер будівельні роботи призупинено, і поновляться вони, поселенням. Віктор Петрович запропонував одним зі шляхів її вирі! як заявив ректор, лише після детального обговорення на нараді зі сту! шення – централізоване створення штабів з поселення у гуртожитки. дентами ІФКС про те, чи потрібен їм справді такий Центр. А списки студентів на поселення, на думку ректора, доцільно опри! З’ясували студенти для себе й власне питання щодо виплати сти! люднювати на університетському сайті. пендій, а точніше, щодо затримки цих виплат. Віктор Петрович запев! Розглядалася на зустрічі й проблема холоду в кімнатах, який цьо! нив спудеїв, що всі виплати до літа повинні пройти вчасно, а якщо зат! горічної суворої зими дошкуляв студентам. Керівник і сам був очевид! римка на кілька днів все ж матиме місце, то швидше пов’язано із над! цем цієї складної ситуації, бо навідувався у студентські кімнати та ходженням відповідних коштів до університету. Все ж керівництво частенько розмовляв з драгомановцями. Завбачливо керівництво уні! забезпечить таку процедуру, що попереджуватиме будь!які недотри! верситету постановило уже з вересня розпочати утеплення гуртожит! мання термінів. ків і разом з тим проведення комплексних перевірок щодо систем На завершення Віктор Петрович подякував студентам за актив! водо! і теплопостачання в корпусах. До таких спеціально створених ність і плідну розмову, запросив на майбутні цікаві ініціативи універси! комісій можуть входити і студенти, що, за переконанням Віктора тету, такі як спільний загальноуніверситетський крос, День Драгома! Петровича, пожвавить роботу. нова на вулиці Драгоманова та інші. А ще запропонував спудеям про! Зацікавило юних драгомановців і зокрема поінформування сту! водити подібні зустрічі чи не щомісяця і таким чином разом творити дентів, що проживають у студмістечку, про фінансування гуртожитків Великий Драгомановський Університет. із бюджетних і позабюджетних коштів. Але, як стверджували чимало присутніх, та й керівництво вишу, ця інформація доводиться до відома Людмила КУХ, студентів, що входять в комісію з поселення, і жодне рішення з цього прес�секретар ректора питання без обговорення зі студентським активом не приймається. Педагогічний дует ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ОБ’ЄДНАЛА ПІСНЯ ЗАБУДСЬКА Ольга Іванівна, магістр Інституту соціології, психології та управління КАТЮЩЕВА Тетяна Русланівна, магістр Інституту корекційної педагогіки та психології КОЗЯР Ірина Владиславівна, магістр Інституту педагогіки і психології 2 Чи чули ви коли�небудь, як співають наші викладачі? Ні, мова зараз йде не про лекції чи семінари, а про справжню сцену. А стало це можливим завдяки проекту “Педагогічні дуети”, який був організований студентською радою Інституту філософської освіти на честь 7�го дня народження Інституту. Взяти участь у цьому заході могли викладачі та студенти із будь!якого Інституту нашого вишу. І, хоч свою ініціативу проявила невелика кількість учасників, та все ж це не зава! дило глядачам насо! лодитися чарівним співом студентсько! викладацьких пар. Свою співочу май! стерність не побоя! лися продемонстру! вати Ірина Савчен� ко, Євгенія Біль� ченко, Єгор Куче� ренко, Сергій Руса� ков та Олександр Козинець. Заспіва! ти із улюбленими викладачами пого! дилися наші студен! ти – Тетяна Хомич, Анна Яценко, Світ! лана Біляєва, Євге! Ірина Савченко і Тетяна нія Хміль та Наталія Хомич заспівали “Глядачу в Ющенко. Яскравим девятому ряду” номером порадував “Незакінченний роман” Сергія Русакова і Євгенії Хміль глядачів і директор Інституту Іван Дробот, який разом із Іриною Зінов’євою акапельно виконав українську народну пісню “Ой, у вишневому саду…”. Та перш ніж пари почали виходити на сцену, відкрити 7!й день народження ІФОНу надали право по!справжньому народному і улюбленому для всіх студентів нашого вишу театру “Вавилон”. Вони вкотре довели, що драгомановців у велику й друж! ню родину об’єднає не лише жага знань, а й справ! жнє мистецтво. Окрім того, для студентів Інституту філософсь! кої освіти це було свято подвійне. Адже кожного року в день народження їхнього факультету оголо! шується переможець конкурсу “Кращий студент”. Цьогоріч кращою серед кращих студенти обрали Ірину Чукань – студентку 3 курсу, активістку, голо! ву студентського самоврядування гуртожитку № 5. Отримуючи нагороду від директора Інституту, сту! дентка не стримувала своїх емоцій та виглядала дуже щасливою. Гумор, пісня, танець та гарний настрій у поєд! нанні зробили неймовірне свято. Бажаємо й надалі рости, процвітати та вихо! вувати хороших студентів. Олександр Козинець і Наталія Ющенко виконали пісню “Помолимось за батьків” Антон ЮРЧЕНКО, світлини Ірини ТИЩУК ТРАВЕНЬ 2012 �До 90'річчя Миколи Рябухіна Кращі випускники Великі люди У кожного з вас День Пере� моги пробуджує в серці почут� тя патріотизму та вдячності й поваги до людей, які поклали своє життя на досягнення цієї мети. Але чомусь слово “вете� ран” згадують лише напере� додні цього свята, люди, що внесли незмірно великий вклад у наше з вами життя, так мало значать у нашому, такому банальному “щодня”. Така вже специфіка людської психіки – ми забуваємо про головне, що має в собі якусь духовну цін� ність. Неоспіваними залишаються мільйони вбитих, які зробили свої останні ковтки життя на полі бою. Ці люди, оплакані своїми рідни! ми, залишилися без імен в історії. В кожному місті чи селі обов’язково є пам’ятник невідомому солдату, але кожен з них є безіменний, хоч, можливо, десь і є викарбувані їх імена, прізвища та по!батькові. Вони у нашій пам’яті постають як один цілісний образ, який неначе сіра темна хмара майорить над нещадним словом “війна”. Варто розпочати бойові дії в ім’я того, щоб виріз! няти людину із натовпу, виділяти індивідуальність серед індивідів і врешті!решт бачити гибель людини, а не просто статистичну цифру. Це як у Ремарка: “Смерть однієї людини – це смерть, а смерть двох мільйонів – лише статистика”. Той же таки Ремарк у своєму романі “На західному фронті без змін” відображає неісто! ричний бік війни, на фоні її великих вибухів показує, як помирає маленька людина, помирають її думки і той маленький світ, який вона в собі несе. Необхідно ніколи не забувати про ветеранів, адже в їх пам’я! ті збереглося все те страждання, яке пережило людство під час “коричневої чуми”. Вони зробили багато і сьогодні просять у нас так мало – лише шанувати їх – прославляти їхні імена не лише в День Перемоги, а кожного буденного дня, коли необхідно просто уступити місце в транспорті чи допомогти перейти через дорогу. Звісно, хотілося б також відмітити нетолерантне і неналежне ста! влення держави до своїх героїв: пенсії, яких вони заслуговують, нерівноцінні тим, які отримують. Коли я чую слово “ветеран”, я в першу чергу згадую свого діда. І сьогодні, коли я заглядаю в його очі, то бачу не лише його страждання, а геройство сотень тисяч солдатів. Його розповіді ніколи не закінчувалися історіями про його власні здобутки, він пам’ятає всіх тих, з ким стояв пліч!о!пліч на полі бою і хто своїм тілом зберіг його душу. Мій дід – велика людина, саме такі повин! ні формувати свідомість молоді, щоб не допускала помилок минулого. Ветеранів необхідно залучати до шкільного й університетсь! кого життя, бо це буде корисно для обох сторін. Студенти навча! ться вірності, незламності духу та вмінню розрізняти, де добро, а де зло. А ветерани перш за все зможуть відчути себе потрібними та необхідними для просвітництва молоді. Така людина працює у нас в НПУ імені М. П. Драгоманова – це Рябухін Микола Аркадійо! вич. Він став наставником не для одного студента, і його мудрі слова пронизали не одне серце. ЛЕСУН Інна Петрівна, магістр Фізико!математичний інституту МАМЕНКО Тарас Васильович, магістр Інституту філософської освіти та науки Юлія ЛУЦЕНКО До Дня Перемоги НАД КИЄВОМ ВОРОЖІ ЛІТАКИ. 22 ЧЕРВНЯ, НЕДІЛЯ... Історія Києва тісно пов’язана з історією українського народу, історією України. Завдяки географічному положенню Київ неодноразово опинявся на перехресті воєнних доріг, і тому мешканці його зму� шені були постійно дбати про захист рідно� го міста. Значні ресурси були спрямовані на зміцнення обороноздатності і укріплен� ня території на підступах до міста. 22 червня 1941 р. кияни прокинулись від гуркоту вибухів та залпів зенітних батарей. Опівдні кияни отримали повідомлення – гітле! рівські війська без оголошення війни вдерлися на територію нашої країни. Бомбардуванню фашистської авіації піддалися міста – Київ, Севастополь, Мінськ та інші. Київ являється одним з найважливіших стратегічних напрямів країни – Київський. І тому група армій “Південь” була націлена на Київ (Київський укріпрайон УР – 1). У житті народу невблаганно насувався чорний день страшен! ної війни. Столицею України фашисти планували оволодіти за декілька днів. Остаточно вирі! шився напрям головного удару фашистських військ – Луцьк, Рівне, Київ. Опанувати Києвом стало основною мрією Гітлера. Але контрудари наших військ зір! вали плани німецького команду! вання прорватися до Києва. З початком липневих днів почалася стратегічна операція по обороні міста Києва. На підступах до Києва танкові моторизова! ні дивізії ворога вийшли на рубіж річки Ірпінь. Парад на Хрещатику був запланований на 21 липня. Кияни рішуче приготувалися до відсі! чі ворога. Проведена величезна організаційна робота серед киян по мобілізації внутрішніх ресурсів, налагогдженню будівництва польових укріплень. Магістралі міста пере! криті протитанковими надовбнями та різними загорожами. У Києві створюється міський штаб оборони. Розгортається комплектування народних воєні! зованих формувань, загонів народного ополчення. В цей час обладнано три бронепоїзди, і у кожному районі організовано батальйони місцевої протипові! тряної оборони. Позиції Київсько! го укріпрайону складалися пере! важно зі стрелецько!кулементних підрозділів, курсантів Київського піхотного училища і інших угрупу! вань. ТРАВЕНЬ 2012 До речі, серед курсантів Київського піхот! ного училища був Микола Аркадійович Рябухін – нині голова Ради ветеранів НПУ імені М. П. Драгоманова, який разом з бійцями від! бивав німецькі атаки в районі річки Ірпінь. Микола Аркадійович згадує: “Тільки ми одягли військову форму, з нас організували підрозді ли, навчили ведення вогню з ворогом. Пуля курсанта влучно зустрічала ворога, не даючи йому продовжувати топтати нашу рідну землю. Бойовий азарт надихав нас на звитягу, незва жаючи на голод і спеку. Ворог змушений був відступити…”. Успішна відсіч ворогові відчутно похитнула престиж вермахту. Часто захисниками та провідниками бійців були підлітки з навколишніх сіл, які добре знали місцевість і допомагали бійцям в ній. У найтяжчі хвилини, коли не вистачало боє! припасів, бійці озброювалися гранатами, гвин! тівками з багнетами, і несподівано для ворога кидалися врукопашну. До останнього подиху билися з фашиста! ми гарнізони дотів укріпрайону. Бої велися з надзвичайною жорстокістю, опорні пункти переходили із рук в руки, супроводжувались рукопашними боями, бійці кидались під танк з останньою гранатою. Гітлерівці сподівались на швидке захо! плення Києва, а захисникам і на думку не спа! дало залишати бойові позиції. З перших днів оборони Києва, в тилу воро! га (Клавдієво – Димер – Остер), розпочав бойові дії Перший Київський партизанський загін (“Перемога або смерть!”) під команду! ванням С. П. Осєчкіна, кадрового працівника заводу “Арсенал”, учасника Громадянської війни. У серпні 1941 р. газета “Комуніст” писала: “Шість годин тривав запеклий бій за річкою… Надвечір, коли сонце, що освітлювало поле бойових дій, зникло за далеким лісом, німці недорахували більш як 300 бійців. Народні месники захопили 28 станкових кулеметів, багато іншої зброї, боєприпасів. У цьому бою особливо відзначилися партизани: Чугась, Кот, Китаєць, Андрєєв та інші…”. За скупими рядками – героїчний подвиг багатьох патріотів, незламних духом, нездола! них фашизмом, борців за свободу і незалеж! ність нашої України, память про яких не помер! кне у віках. Про стійкість і мужність захисників Києва свідчить той факт, що понад 100 з них були представлені до звання Героя Радянського Союзу. Удостоєні цієї найвищої відзнаки 16 бій! ців і командирів Червоної Армії. Офіційні дже! рела вважають днем завершення Київської стратегічної операції 26 вересня 1941 р. На місцях колишніх боїв поросли гаї та сади. Маршал І. Х. Баграмян відмічає: “Бійці і командири Південно!Західного фронту протя! гом літа та осені 1941 р. завдали загарбникам непоправимих втрат, відволікали на себе численні сили ворожих армій. Саме ці обстави! ни примусили Гітлера зосередити у другій половині серпня основні свої війська саме на Київському напрямі. Стійкість і героїзм воїнів! захисників сприяли краху гітлерівського плану “блискавичної війни” і без сумніву суттєво вплинули на розвиток подальших подій у битві під Москвою”. Лише через 20 років з дня віроломного нападу фашистської Німеччини на СРСР, 21 червня 1961 р. Президія Верховної ради СРСР прийняла Указ про присвоєння Києву почесного звання міста!героя. Одночасно затверджено положення про медаль “За обо! рону Києва”. Її отримали понад 100 тис. колишніх воїнів, трудівників міста, партизанів та підпільників, які внесли свій вклад у захист рідного міста. Микола КОТ, доцент, член ради ветеранів МАЦЕНКО Альона Валентинівна, магістр Інституту розвитку дитини РУБАНЧУК Галина Сергіївна, магістр Інституту політології та права Савченко Ольга Анатоліївна, магістр Інституту української філології СИДОРЧУК Марина Степанівна, магістр Інституту соціальної роботи та управління ТИТЕНКО Олена Володимирівна, магістр Інституту фізичної культури та спорту 3 �Інтерв’ю Галина МЄДНІКОВА: “ЦІЛЬ МОГО ВИКЛАДАННЯ – РОЗВИНУТИ РЕФЛЕКСІЮ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТА” Розмова з Галиною Мєдніковою з пер� шої хвилини набула несподіваного пово� роту, бо викладачка відмовилась відпові� дати на питання стосовно автобіографії і попросила зосередитись саме на науко� вій діяльності. У цьому, власне, й полягає феномен Галини Сергіївни. Вона повні� стю занурена у свою діяльність і живе нею. У квітні Галина Мєднікова відсвятку� вала свій ювілей. Через призму запитань про культурологію можна вгледіти її сві� тогляд і життєві позиції. – Галино Сергіївно, що вплинуло на ваше ста� влення до життя? По!перше, навчання на філософському факультеті, коли ми могли читати Ніцше, Шопенгауера, Фройда, Солжениціна і багато інших авторів, які були у так зва! них закритих фондах, слухали лекції М. Мамардашвілі, І. Кона, М. С. Кагана, Л. Н. Когана, С. Аверинцева, В. Межуєва та інших – це вже сама по собі велика школа. По!друге, навчання у МДУ, який був в 70!ті територією свободи. У “висотку” часто приходили артисти Таганки, ми слухали В. Висоцького, Ю. Люби! мова, Л. Філатова, поетів Е. Євтушенка, Р. Рожде! ственського, Б. Ахмадуліну, кращих бардів того часу, дивились фільми А. Тарковського, Е. Ворхола. Бігали у виставковий зал на Малу Грузинську, де експонува! лись сучасні художники, не визнані владою; декілька разів ходили на виставку “Москва!Париж”, вражені авангардом. У “висотці” ми жили в справжньому інтер! національному середовищі. Було багато студентів з Прибалтики, Грузії, середньоазійських республік, іно! земців з Латинської Америки, Куби, Франції, колишніх соцкраїн, з якими налагоджувалися м’які і довірливі людські стосунки. Постійні дискусії, прогулянки, обго! ворення різноманітних питань, – все це сприяло стано! вленню мого світогляду. Життя “висотки”, спілкування і дружні стосунки викладачів і аспірантів кафедри на мене суттєво вплинули. Вихідні дні, свята ми часто проводили на дачі у нашого завідуючого кафедрою Єфіма Сулімова (між собою ми ніжно називали його “Фімушка”). Тодішні “капусники” пам’ятаю понині. Сулімов мав звання генерал!майора, пройшов всю війну, був комендантом Берліна, але насправді був дуже демократичним і людяним, дозволяв багато у межах кафедри: дискусії, розмірковування, вільні думки. Але завжди попереджував, щоб ми на всіх збо! рах вели себе обережно. – Більшість студентів відзначають, що Ви дуже вимоглива викладачка. Чому? – Так, я багато вимагаю і переконана, якщо сту! дент буде лінуватись, то не стане гарним фахівцем. Вимагаю добре знання основ, першоджерел, адже без них не буде розвитку в подальшому. Зміна свідомості не приходить одразу. Інколи студенти не розуміють, але все одно начитують матеріал. Спочатку вони меха! нічно відтворюють першоджерела, та з часом прихо! дить осягнення, і вони стають гарними фахівцями. Вва! жаю, що маю право бути вимогливою, тому, що вимо! глива перш за все до себе: ніколи не читаю лекцій з аркушів, кожна лекція – це не потік інформації, яку можна найти в Інтернеті, а певна концепція, над якою я багато працюю. – Яка ваша ціль викладання загалом? – Ціль мого викладання – розвинути рефлексію їх свідомості. У курсі культурології культура розглядаєть! ся через призму світовідчуття людини у різни епохи, пошуки сенсів буття. Художня мова кожної культури дає щось своє, неповторне для самосвідомості люд! ства. Коли ми починаємо вивчати ХХ століття, то спо! 4 чатку кубізм, абстракціонізм, супрематизм, неопла! стицизм та ін. сприймаються як щось дивне, але при! ємно, що наприкінці курсу студенти починають розумі! ти цю нову мову, завдяки якій тільки й можливо висло! вити всю складність світовідчуття людини ХХ століття. І така ситуація не лише у групах на стаціонарі. Навіть у заочників після кількох лекцій виникає рефлексія. Вони починають ставити різні питання, починають шукати відповіді на них, замислюються над смислом багатьох питань. Особливо приємно, коли рефлексія з лекцій і семінарів починає “фонтанувати” бурхливою творчі! стю. “Тижні мистецтв”, перформанси, творчі збірки захоплюють не лише ІФОН, а й інші інститути. Кольоро! ва стінка на 15 поверсі, яку зробили тодішні студенти, свідчать про все це. Тепер усі називають цей поверх “арт!поверхом” і знають, що тут цікаво біжить життя. – Вас так захоплює все нове. Ви цікавитесь новинками у всіх галузях. З чим це пов’язано? – Це спосіб мого життя. Мені цікаво осмислювати те, що я бачу. Тому у наукових статтях і на заняттях зі студентами шукаю відповіді на запитання, що виника! ють. Мені подобається працювати з молоддю, бо коли я озвучую якісь тези і чую їх коментарі, то це дає ауру іншого сприйняття, таким чином і я міркую по!новому. гів недооцінюють наш філософсько!культурологічний пласт. Переконана, що він може дати багато і стати потужною конкуренцією тому, що існує на Заході. – Ви були на різних світових культурно�ми� стецьких заходах. Що, на вашу думку, бракує українським митцям? – На жаль, у наших митцях є певне відчуття провін! ційності. Часто наші художники повторюють напра! цювання іноземних художників, які мають комерційний успіх у світі. Українським художникам потрібно знайти власну іконологію, пов’язану із соціально!політични! ми, ментальними сенсами. У нас є художники, які працюють на світовому рівні: Олег Тістол, Арсен Сава! дов, Василь Цаголов, Іван Марчук та ін. Протягом багатьох років вони тримають не лише високий худож! ній рівень, але й відчувають нові віяння, що виникають на зіткненні із новими технологіями. Вже двадцять років у світі відбуваються фестивалі з медіа!мистец! тва, а в нас воно тільки набирає обертів і з’являються дуже цікаві, глибокі проекти. – Які надії Ви як культуролог покладаєте на Київське міжнародне бієнале сучасного мистец� тва “Арсенале 2012”? – Це має бути цікаво, адже запрошуються відомі іноземні автори, і ми зможемо побачити найкращі зразки світового мистецтва. Але з іншого боку, очікую! чи високий художній рівень проектів “Мистецького Арсеналу”, часто отримуємо комерційні проекти, і це розчаровує. Хоча серед останніх слід виокремити виставку “Незалежні”, де були зібрані найкращі роботи за двадцять років. Це дійсно була “жива” хрестоматія, де ми зі студентами мали змогу ознайомитись зі ста! новленням сучасного українського мистецтва. – Не всі люди, і тим паче студенти, розуміють сучасне мистецтво. Як ви доводите актуальність цього мистецтва? – Мені не доводиться нічого доводити. Мистецтво будь!якої епохи, і особливо сучасне мистецтво вира! жає свідомість свого часу. Коли ми ходимо на вистав! ки, то фактично осмислюємо своє буття і погляди на світ. Звичайно, мова мистецтва спочатку може бути – Галино Сергіївно, як би Ви пояснили людині, незрозумілою, тому у шести семестрах курсу світової яка не займається наукою, що таке культурологія? культури я намагаюсь приділити особливу увагу мові Адже вона з’явилась на наших теренах як навчаль� сучасного мистецтва, що дає змогу студентам не тіль! на дисципліна лише наприкінці 90�тих років. ки зрозуміти нову мову мистецтва, а через неї усвідо! – У дев’яностих роках багатьом не було зрозуміло мити власний погляд на світ. що таке культурологія . Тоді читався курс “Історія зару! – Які ваші плани на найближчий час? біжної і вітчизняної культури”, наприкінці 90!х років – Видати книжку, над якою я працювала останні два Міністерство освіти і науки замість нього впровадило роки. У підручнику “Українська і зарубіжна культура “Історію світової культури”, а потім з’явився курс ХХ століття”, що вийшов у 2002 році, я прагнула визна! “Культурологія”. Спочатку до цього віднеслися як до чити концепцію розвитку українського мистецтва чергової зміни назви на більш модну, а зміст має бути ХХ століття у західноєвропейському контексті. Але той самий. Поступово з’явилося розуміння, що це зов! розумію, що він вже застарів, тому останні два роки сім нова, філософська наука, і викладати її як історію працювала над новою концепцією. Українське мистец! культури не можна. Культурологія є світоглядною нау! тво з 60!х років ХХ століття розвивалось своєрідно. кою і дає ціннісно!смислові основи для орієнтації Якщо в Росії існувало нонконформістське мистецтво, людини в світі. яке відкрито протистояло владі, то в Україні – це був – Які перспективи розвитку час українського андеграунду, пред! культурології в Україні? ставлений чотирма зовсім різними – В Україні багато вчених, що школами: Закарпатською, Львівською, пов’язують її з етнографічною темати! Одеською і Київською. Працюючи над кою і, коли мова йде про культуроло! сутністю цих шкіл, я побачила, який гію, то наголос робиться на ментальні, цікавий шлях розвитку мистецтва має етноісторичні проблеми української наша країна. Мистецтво, що не втрати! культури, особливо коли цей курс або ло мову світового авангарду, яка слугу! його частини читаються істориками. вала основою осмислювання українсь! Не хочеться, щоб ця філософська за кої ментальності, традиційного мистец! сутністю наука потрапляла в такий бік. тва. Якщо в Росії і в Києві панував соц! Завдяки Едуарду Маркаряну, що сто! реалізм, то в цих школах напрацювання їть у витоків культурології, вона одра! були на рівні світового мистецтва, зав! зу стала розвиватися як філософська дяки освіті митців у відомих школах наука, де сутність культури розгляда! Парижу, Кракова і міжособистісним лася з соціально!філософської точки контактам, які були можливі завдяки зору, а Київська світоглядно!антропо! прикордонному розташуванню шкіл. логічна школа на чолі з Володимиром Поєднуючи такі зовсім різні школи, Шинкаруком дала унікальні теоретич! можемо побачити потужний потенціал Підручник ні напрацювання в цьому плані. Серед напрацювань українського андеґраунду Г. С. Мєднікової, який вже для сучасного мистецтва. Крім того, це завдань, які я для себе визначаю, є розробка спецкурсу з історії культу! витримав кілька перевидань дає розуміння джерел українського рологічної думки, де можна було б необароко та сприятиме винайденню показати внесок і потенціал культурологічних розробок іконології сучасного мистецтва. Володимира Шинкарука, Вадима Іванова, Віктора – Дякуємо за цікаве інтерв’ю. Приєднуємось Малахова, Сергія Кримського та ін. Перебуваючи на до всіх привітань, які пролунали у ваш День наро� конференції в Івано!Франківську, бачила ситуацію, дження. коли раптово підвелась одна з аспіранток і запитала: “А як нам працювати, вибирати тематику для канди! Спілкувався Сергій РУСАКОВ датських?”. На Заході вивчають одне, а в нас інше. Світлани ВОЙЦЕХОВСЬКОЇ Невже ми не займаємось актуальними проблемами культури?”. Я тоді і зрозуміла, що багато з культуроло! ТРАВЕНЬ 2012 �Інтерв’ю Станіслав ЦИБІН: “Роблю не для себе, а для молоді” Ми завітали до голови первинної проф� спілкової організації НПУ імені М. П. Драгома� нова Станіслава Цибіна напередодні його юві� лею. Станіслав Григорович є однією з тих осо� бистостей, які повністю віддаються колективу і студентству. Про становлення лідера профспілкового руху в університеті і країни, нагальні пробле� ми сьогодення, а також життєві поради від Станіслава Цибіна ви можете прочитати в інтерв’ю. – Ким для вас особисто є студент? – Для мене студент завжди є партнером і молодшим товаришем. Він соціально найменш захищена людина, тому в нього має бути старший порадник і захисник. Чим можемо – і я, і університетська профспілка загалом – допомагаємо. За ці роки траплялись різні випадки. Наприклад, одного разу вагітна сту! дентка у разі непоселення в гуртожиток хоті! ла залишити дитину. Ситуація була дивною, бо вона хотіла оселитись не в гуртожитку № 2, де молоді сім’ї отримували кімнати, а в гуртожитку № 7. Це ускладнювало вирішення питання, але ми зробили все для того, щоб її поселити. Пам’ятаю, як тодішній мій заступ! ник Василь Селезень купив коляску, квіти і службовою машиною ректора Миколи Шкіля поїхав зустрічати дівчину з пологового будинку. Як пізніше з’ясувалось, батьки дів! чини нічого не знали про вагітність, але нам все вдалось залагодити. Дівчина почала виховувати дитинку. – Як відрізняється сучасний студент від радянського з точки зору соціального захисту? – Сьогодні студент повинен бути більш прагматичним, ніж раніше, адже його май! бутнє повністю залежить від того, як він себе скерує. Законодавство і тоді, і зараз було спрямоване на захист, але справа в тому, що раніше воно повністю виконувалось. Напри! клад, сьогодні ми маємо постанову Кабінету Міністрів про стипендію і фонд соціальної допомоги сту! дентам у розмірі не менше 10%, але це продекларовано тільки на папері постанов. Останні роки не те, що цих кош! тів, але й стипендію в повному обсязі доводиться “вибо! рювати” ректору університету академіку Віктору Петрови! чу Андрущенку і першому проректору з економіки і нав! чально!виховної діяльності Олегу Семеновичу Падалці. Для прикладу: на сьогоднішній день заборгованість по стипендії для нашого університету від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту становить 600 тисяч гривень. Крім того, сьогодні студент не є страхувальником у фонді соціального страхування. Тому ми не можемо, як раніше, розраховувати на отримання путівки на санаторно! курортне лікування студентом чи аспірантом. Хоча в спис! ках диспансерно хворих перебуває близько 2000 наших студентів. Інструкцією фонду соціального страхування передбачено отримання путівок такою категорією сту! дентів за місцем роботи батьків, але на практиці це не діє. Альтернативний варіант зі створенням фонду соціаль! ної допомоги студентів також є ілюзорним, бо держава не виділяє ці десять відсотків. Також раніше був дієвий розподіл, і молодь могла чітко знати, на що розраховувати. Наприклад, моя дружи! на за розподілом пішла працювати вчителькою у школу в м. Вишневе і стала, як молодий спеціаліст, на чергу на квартиру. Вже через чотири роки ми справляли новосіл! ля. Можна перераховувати і такі переваги, що якщо моло! дий фахівець їхав в село, то йому обов’язково давали квартиру або кімнату, половину нарахувань за комунальні послуги оплачувала держава, вона ж опікувалась опален! ням. Це була справжня підтримка молодого спеціаліста! Сьогодні все, на жаль, складніше. Якщо молодий спе! ціаліст прийде на роботу, то отримуватиме десь 1200 грн. Для того щоб була більш!менш гідною заробітна плата, потрібен стаж роботи, а молода людина прагне жити і задовольнятись сьогоднішнім днем. Уявіть приклад з молодою сім’єю, якщо обидва працюють у школі. Разом ТРАВЕНЬ 2012 вони заробляють максимум 2 500 грн. Хіба можна на ці гроші сім’ї жити? Коли я був студентом, то доцент Любов Дюженкова на свою доцентську зарплатню об’їхала весь Радянський Союз, пам’ятаю, як вона потім проводила в гуртожитку лекторії і демонструвала слайди: з подорожей Карпати, Байкал, Курильські острови. – Станіславе Григоровичу, як Ви познайомились з майбутньою дружиною? – Ми познайомились в деканаті фізмату. Я тоді пер! шокурсником був на прийомі у декана Геннадія Грищенка з якимись питаннями стосовно гуртожитку. Він перенаправив до “дівчинки з комсомольським значком” це була Аня, вона була секретарем комсомольського бюро фізико!математичного факультет. Так і познайоми! лись. Вона знала, що я володію німецькою мовою, тому запросила пізніше на зустріч з німецькою делегацією, яка тоді приїжджала в Київ. Так зав’язалась дружба, а вже наприкінці другого курсу ми одружились. Коли ми ще були студентами, в нас народився перший син – сьогод! ні Олександр кандидат економічних наук і працює викла! дачем кафедри економічної теорії. Вже після завершення навчання народився другий син – Олексій, цього року він закінчує магістратуру Інституту захисту інформації НАУ. – Чим для вас є Драгомановський університет? – Я не уявляю свого життя без Драгомановського уні! верситету. Знаєте, як кажуть “Щастя – це мить удачі”. Так і в моєму житті трапилось. Після закінчення середньої школи в Черкаській області поступав до медичного уні! верситету, але не вдалось. Пішов працювати водієм, а у 1980 р. був призваний до лав Радянської армії. Служив у місті Магдебург у Німеччині. По завершенні служби повернувся у Київ і в листопаді поступив на підготовче В нашому університеті – найкраща молодь відділення Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького на відділення фізмату. Пам’ятаю, як випадково на метро “Університет” зустрівся після довгої розлуки з “молочним братом” Сергієм. Моя матір вигодо! вувала обох. Ми з ним дружили в школі, але потім шляхи розійшлись – він вступив у Куйбишевське військове учи! лище. Зустрівшись в метро, вийшли на вулицю поспілку! ватись, аж ось випадково я побачив оголошення про при! йом документів на підготовче відділення педінституту. – Чому обрали саме фізмат? – Мабуть, на мене суттєво вплинув шкільний вчитель фізики Микола Зюбченко. Він був строгою людиною, але мав цікаву систему оцінювань, активно використовував технічні засоби навчання. Не переносив “зубріння”, та п’ятірку в нього міг отримати лише той, хто розв’язував задачі із зірочкою у збірнику задач Римкевича. В інституті мені також поталанило на гарних викладачів: це профес! ори Віктор Павлович Дущенко, Євген Васильович Кор! шак, Ірина Іллівна Тичина, вчителями, порадниками і наставниками були Микола Іванович Шкіль, Михайло Володимирович Левченко, Олексій Григорович Мороз, Іван Тихонович Горбачук та ін. З першого курсу був профоргом групи і заступником голови студради гуртожитку № 6. На другому курсі став головою студради, і мене обрали членом профкому уні! верситету. Брав активну участь у будзагонах. Тоді діяли домовленості університету з професійно!технічними учи! лищами, і потрібно було отримати робітничу професію – приблизно два місяці додатково навчались на плиточника, муляра, штукатура. Мені пощастило – я потрапив до заго! ну без конкурсу, бо служив в армії в танкових військах і мав різні навички. Крім того, я був єдиним з першого курсу, кого взяли в далеку подорож – за Полярне коло, місцена! родження Медвежье селище Пангоди, 79 паралель. Це було важко, вічна мерзлота, комари і дванадцятигодинний робочий день виснажували. Але для студента це було гар! ною матеріальною підтримкою. При стипендії у розмірі 40 руб., можна було заробити приблизно 2 000 руб. Також тоді в університеті було багато держзамовлень від науково!дослідних інститутів, підприємств. І на друго! му курсі після пар я приходив з 14 до 18 години і працював в лабораторії молекулярної фізики. В нас було замовлен! ня від Інституту паперу. Отримував додатково до стипен! дії зарплату 40 руб. як лаборант. Взагалі навчання було цікавим, хоча і складним. У нас, до речі, була дисципліна “Космонавтика”. Ми через теле! скоп, що знаходиться в центральному корпусі, спостері! гали за небом. В мене є особисто зроблена фотографія комети Галея у 1986 р. До наукової роботи ставився сер! йозно і мріяв поступити до аспірантури, до якої мене на п’ятому курсі рекомендували дві кафедри. Але трапилось так, що коли я був студентом 5 курсу, у 25 років мене було обрано головою профспілки. У ті часи був підхід, що ти або навчаєшся, або працюєш. За цей час, на жаль, помер мій науковий керівник, перестала діяти “хоздоговірна” тема, стосовно якої були мої наукові розробки. Тому вже нині, за підтримки та під керівництвом Віктора Андрущен! ка, було обрано напрям роботи по молодіжній політиці, і за два роки я написав кандидатську дисертацію. – Ви не боялись брати на себе відповідальність у 25 років очолювати профком? – Життєвий шлях, який я пройшов на той момент, мені дуже став у нагоді. Я завжди займав активну громадську позицію і ніколи не залишався осторонь процесів, які від! бувались у колективі. За таким принципом живу до сих пір. Звичайно, було складно, але в той же час здобувався новий досвід. За ці роки призначення і функції профспілок зміни! лись. Але основа соціального і матеріального захисту сту! дентів завжди була на перших позиціях – сту! дент повинен отримувати професійну допомогу та поради. До нас приходять з різними бідами в родинах, з проблемами із здоров’ям, негараз! дами, що відбуваються в студентському колек! тиві, проблемами поселення. Ми не залиша! ємось байдужими до кожного, хто переступає поріг нашого університету і профкому зокрема. – Ви дуже харизматична людина, яка запам’ятовується іншим тим, що випромі� нює енергію. Як вам вдається постійно перебувати таким? Адже бувають різні випадки і інколи, мабуть, хочеться просто “опустити” руки. – Звичайно, такі моменти траплялись. Інко! ли намагаєшся зробити добру справу, а тобі говорять, що не потрібно цього робити, переш! коджають, незаслужено ображають. Тоді хочеться поставити крапку і нічим подібним не займатись. Але я розумію, що представляю тисячі студентів і роблю не для себе, а для молоді. Тому роблю свою роботу, незважаючи ні на що. Мене запрошували очолити й інші, в тому числі, і комерційні структури, але це не моє. Я не уявляю своє життя без Драгоманов! ського університету – студентів, сесій, “капус! ників”. У мене практично вся родина педагогічна, вчи! тельська, тому вони розуміють і підтримують. – Які ваші плани на найближчий час? – Якщо про особисті плани, то нині багато часу приді! ляю родині і становленню синів. Якщо ж до робочих пла! нів, то працюємо над тим, щоб провести “Школи молодо! го лідера” влітку на базі “Синєвір”. У червні організуємо щось типу “Школи молодого лідера”. У багатьох універси! тетах профкоми чомусь борються зі студрадами, у нас, на щастя, діє повна взаємопідтримка і відбувається ефек! тивна робота. Ми спільно вирішуємо проблеми, маємо чіткі функції. Тому для наших студентських лідерів – проф! спілки і студради – проведемо “Школу лідера”. Скільки себе пам’ятаю, завжди багато часу приділяв фізичному вихованню і спорту. В школі виступав у змаган! нях майже з усіх видів спорту. Студентом був членом збір! ної команди університету з легкої атлетики, брав участь у багатьох змаганнях, чемпіонатах України і Радянського Союзу серед студентів. Пам’ятаю такі змагання у Вільню! сі, Черкасах, Києві. Зараз намагаюсь не пропускати кож! ного вівторка тренування університетської команди викладачів з міні!футболу. З нею ми також проводимо багато турнірів з командами вишів Києва і України. – Ваші побажання читачам. – Вважаю, що головне – бути небайдужим. Тому поба! жаю наснаги, сміливо долайте перешкоди, не падайте духом і будьте вірними своїм принципам. У нашому уні! верситеті – найкраща молодь, бо в нас навчаються діти вчителів і справжніх “трудяг”. Вони керуються справ! жньою мораллю і батьківським вихованням. Звичайно, і в нас вже прокрадаються вкраплення відбитків часу. Інколи поступають вкрай нерозважливі студенти, але їх одиниці. Тому загалом драгомановська молодь – це найчесніша і найпорядніша молодь. Спілкувався Сергій РУСАКОВ 5 �Нагальні роздуми ЄВРО�2012 ЯК ЗАТРИМАНА ПОДІЯ. ОДКРОВЕННЯ Статті Євгенії Більченко завжди викликають у читачів подив і захоплення. Тижневик “Освіта” визнав авторку кращим освітянином року та лауреатом відзнаки “Залиш мені в спадщину думку найвищу” за “сміливість і новизну проблем постановки у ЗМІ проблем і просування ідей високої елітарної культури професіоналів”. Крім того, Євгенія Більченко нещодавно захистилась і стала доктором культурологічних наук. Євро – 2012. Про нього говорять всі, ним живе вся Україна, його чекають. Євгенія Більченко розглядає не звичний вже економічний і політичний аспект цього питання, а культурно�філософський. Євгенія БІЛЬЧЕНКО Потрібно вірити у майбутнє У сучасній думці є така кате! горія, використана, зокрема, зна! менитим мислителем Юргеном Габермасом у роботі “Філософсь! кий дискурс модерну”: “Затрима на подія Одкровення”. Вона озна! чає: якщо довго щось очікуєш, самодостатньою цінністю стає сам процес очікування, а резуль! тат очікування, як правило, розча! ровує того, хто чекає. Або, як казав один мій знайомий філо! соф: “Так і хочеться після конфе! ренції встати і сказати: “Невже? І це все?” Образ Майбутнього, як і образ Минулого, – це певний циклічно!лінійний рух до царства Золотого віку, – байдуже, буде цей Золотий вік комуністичною безхмарністю чи хмарочосами нового Армагедону. Коли за зако! ном Вічного повернення Одісей вертається на Ітаку, він замикає коло історії, даючи собі можли! вість і право бути мандрівником, ствердитися у подорожі як бутті та в бутті як подорожі. Отже, щоб мати право на історико!діалек! тичне існування, нам потрібна історія не лише про минуле, коли, як відомо за законами антеїзму, “і вода була мокріша”, але й про майбутнє, яке виливатиметься нам на голову цілющими водами, вижатими з усіх ганчірок поперед! ніх і наступних епох. Чи зраділи б ацтеки, якби їм пояснили, що напророчене ними “П’яте Сонце” завершиться не світовою ката! строфою, а звичайним постмо! дерном, і людські жертви богам можна буде уже не приносити, бо за кількістю принесених у жертву постмодерном душ тьмяніє їх купа знищених за традиційною методою тіл? А якщо, як співав Андрій Макаревич, “кінець світу уже наступив, але він зовсім не такий, як ми чекали”? Напевно, цьому б не зраділи навіть самі Студентська рада індіанські жертви, бо, як кажуть нині, був би “втрачений метанара! тивний орієнтир для їх культурної самоідентифікації”. Говорячи мовою нормальної людини, а не філософа!культуро! лога, нам потрібно вірити у май! бутнє, щоб витримати скуку суча! сного. І це майбутнє, прихід якого ми затримуємо у тремтливій насолоді чекання Чогось, має бути дійсно Чимось – трансцен! дентною точкою звільнення від спліну, символічним завершен! ням нудного каравану повсякден! ня, остаточним екзистенційним випаданням із звичного й рутин! ного – випаданням у прірву чи у небеса, вертикально вверх чи вниз, – аби лише не горизонталь! но посередньо. Поля Еалу, Мокша, нірвана, фана, ера Розді! лення, Геула, Перший Рим, Дру! гий Рим, Третій Рим, Друге При! шестя, Арійська раса, Комунізм, Соціалізм з Людським Обличчям, Капіталістичний Рай, Євроінте! грація, візуальний поворот… Змі! нюються ліки майбутнього Одкро! вення, але саме очікування не втрачає своєї сакральної напру! женості. У подібних есхатологічних моделях можна виявити багато спільних рис: священний образ бажаної події, фантазійне її передбачення в уяві, прикрашан! ня буття у процесі підготовки до омріяного Одкровення (зведення пірамід, виконання карми, вось! меричний шлях, містичні танці чи аскеза, турбота про рослини і тва! рин, спокута обраного народу, звірства обраного народу, жер! твоприношення, моральне очи! щення, п’ятирічка за чотири роки, чотрири роки за чотириста дола! рів, маркетинг і менеджмент, рин! кова конкуренція, медіа!лихоман! ка). Повторюваність сценарію не тільки не розчаровує нас у затри! маній події Одкровення, але й засвідчує її онтологічно!духовну вкоріненість у наше справжнє буття, без якого ми не можемо обійтися, як дитина не може заснути, чекаючи на матір, що запізнюється з роботи чи з вечір! ки. Втім, якщо у традиційних культурах затримане Одкровення було наповнене священним сми! слом, знаходило надійну духовну опору в живому голосі Бога, який таки “буде спочивати серед синів Ізраїлевих” [2М. 29:45], – то нинішні секулярні симулятивні боги!аватари, переймаючи від старих авторитетів схильність до самообожнення та іконічної репрезентації, не надають людині тої турботи, довіри та опіки з боку абсолютного Ти, яким поставало традиційне Одкровення. Дитина євроінтеграції Однією з неоміфологічних архетипічних фігур сучасності є фігура Євроінтеграції. Мені хочеться застосовувати до неї саме такий, уособлений та персо! ніфікований, спосіб накреслення, бо Євроінтеграція як над!мета становить певну постсучасну вер! сію іудеохристиянської Софії, оскільки за змістом підмінює мрію про втілення Бога в цьому недос! коналому світі. Окрім того, що жіночість цієї фігури (Європа, інтеграція, полікультурність, дружба, любов, новизна, гармо! нія) асоціюється з гендерною кос! могонічною проблематикою смертності останні сили віддава! лися на муміфікованих ідолів? У нас від банального замерзання в еру – не те, що “П’ятого сонця”, але “візуального повороту” та “альтермодерну” – по лікарнях гинуть люди, у тому числі й діти, але при цьому при банальній застуді ділянкові лікарі з поліклінік для отримання лікарняного при! мушують пацієнтів проходити повний цикл оглядів від гінекології до стоматології, тому що в очіку! ванні затриманої події ЄВРО!2012 треба підвищувати якісь там показники ілюзорного здоров’я нації? Якби вашого покірного слугу особисто не попросила лікарка зробити огляд, вибачайте, на венеричні захворювання – “на всяк випадок” при банальному діагнозі “ОРЗ”, – автор статті б не повірив у таку “турботу” про “дорогих співвітчизників”. Але, як бачите, “мороз маразму нині в нас зростає”. Тим не менш, замаскована під мейнстрім життєстійкість культурних архетипів, у тому числі архетипу Майбутнього, необхідна для збереження віри в епоху, коли вірити Слову стало немодно, віри! ти Богу стало незручно, а вірити в Любов стало смішно. Не будемо скептиками, подивимося, що позитивного дасть нам ЄВРО! 2012: вихід на міжнародну арену, посилення діалогу культур, зро! стання престижу країни, радість підлітків, задоволення від шален! ства гри, безумне задоволення від шаленства гри, безумне за саму безумність задоволення… А ще… Груди сміття, биті склянки з! під пива та кока!коли, кільканад! цять травмованих у шаленій юрбі фанатів, приріст потоку нелегалів, пожвавлення наркообігу, підви! щення рівня злочинності… Медіа�забава Скорочення терміну навчання студентів подібно до тої відносної хвилини в обіймах коханої людини чи на розпеченій сковорідці – це щось релятивне і контекстне, чого не можна віднести ні до однознач! них позитивів, ні до однозначних негативів пришестя ЄВРО. Диле! ма – у тому, що краще: мати чи не мати “тьотю”? Втім, хто не ризи! кує, той не п’є шампанського. Краще страждати від подій, а не від їх відсутності. Замикати історії майбуттям – задача онтологічна. Та й ЄВРО!2012 – все ж таки краще, ніж ацтексько!майянський Кінець світу!2012, хоча і те, й інше у постсучасній лихоманці культур! ної гри перетворюється на медіа! забаву. Гра стає предметом гри, категорії часу маскуються під спортивні іміджі. Втім, шановне панство: не переймайтеся надто сильно запропонованою тут світоглядно! культуролоігчною рецепцією ЄВРО!2012, бо автор статті, екзи! стенційно вірячи в світле майбут! нє… Ніколи. В житті. Не дивився. Футбол. Редакція газети “Педа� гогічні кадри” вітає Євгенію Більченко з успішним захи� стом докторської дисерта� ції. Пишаємось і раді спів� праці з Вами! Бажаємо творчих і наукових успіхів! К Р А Щ И Й С Т У Д Е Н ТС Ь К И Й К У Р АТО Р НАВЕСНІ в Інституті іноземної філології проводиться конкурс на кращого студентського куратора року. Газета “Педагогічні кадри” підтримує проект студкураторства в університеті, тому ми із задоволенням дізнались про уча� сників конкурсу. Директор ІІФ Володимир Гончаров стверджує, що турбота про першокурсників має бути на першому місці, адже вони є майбутнім університету, сьогодні їм треба допомогти, щоб завтра вони змогли стати на ноги. Тому для кураторів одне з найго! ловніших завдань – контроль успішності групи, відвідування занять. В Інституті цього року працює 15 кураторів, які вирізняються активністю і творчим підходом у вихованні молодших курсів. Під час конкурсу кожен з них посів певну номі! націю. Влад Топічканов є “Найперспективнішим куратором”, Аліна Матковська виз! нана “Кращим куратором другого семестру”, Таня Іллюк є “Відкриттям року”, Марга! рита Артемонова проявила себе як “Найвідповідальніший куратор”, Таня Жулкев� ська, яка вже є наставником не одного покоління, справедливо визнана “Найнезамін! нішим куратором”, є серед них і “Найулюбленіший куратор” – Іван Рубаненко, і справжній “Наставник року” – Рада Мініна, “Найдружелюбніший куратор” – Катя Бродовська. Справжнім “ветераном” став Стас Долгополов, який вже чотири роки 6 народження чогось кращого – “мокрішого” за ту воду, яку ми п’ємо нині, – байдуже, чи буде ця вода життєдайним джерелом, чи звичайною “кран!колою”, – така фігура ще й народжує своє еманаційне alter ego – священну дитину: така собі Велика Мати в дусі Карла Густава Юнга чи Габрі! еля Гарсіа Макреса Маркеса. Дитиною Євроінтеграції у даному контексті є подія ЄВРО!2012. В очікуванні священного акту наро! дження нового Гора повсякденне буття нервозно!деміургічно при! крашається: іграшки та “люльки” для священного немовляти набу! вають примхливого вигляду комерційних готелів, величних стадіонів, кропітких і безкінечних ремонтів центральних вулиць, що абсурдно вкривають наше місто, перевершуючи не лише наявні ресурси, але реальні потреби в технічних базах та забираючи не менше сил, ніж класичні піраміди в Гізі. Постає питання: чим ми краще за стародавніх єгиптян, у країні яких на тлі шаленої дитячої поспіль займається кураторством. Цього року він працює з Ольгою Грабейчук, а разом вони стали “Найріднішими кураторами”. В основному конкурсі взяли участь наставники чотирьох груп. Серед них Альона Карпіна, яка за словами групи, є “siempre eres nueva”, тобто щоразу новою. Також Катя Лазукіна – старанна, щира, завжди приходить на допомогу. Вона, як і Софія Баранівська, є куратором вже другий рік поспіль. Софія – людина, на яку хочуть бути схожими студенти 17 іс!групи, які кажуть, що “вона неначе скульптор, виліплює з них справжніх особистостей з почуттям гідності та патріотизму”. А також їх конкурентами є Лариса Ожеховська та Оксана Чернуха, які разом є наставниками 102 ан, яка в І семестрі виділилася як найкраща група за успішністю в навчанні. Ось як першокурс! ники охарактеризували своїх наставників: “Лариса, наче сонечко весняне, красива, добра й надзвичайно мила… В Оксани ж очі випромінюють добро, її, ну, неможливо не любити…”. Результати конкурсу будуть оголошені наприкінці навчального року. Але побажа! ємо всім учасникам!кураторам творчих злетів та згуртованих колективів. Оксана ЧЕРНУХА ТРАВЕНЬ 2012 �До 50'річчя студентського будівельного загону КДПІ ім. О. М. Горького Кращі випускники “ТО БУЛА НЕЛЕГКА, АЛЕ ЦІКАВА СПРАВА!” Цього року виповнюється 50 років з часу організації перших студентських будівельних загонів у СРСР, які відігра� вали суттєву роль у житті суспільства, у формуванні покоління молоді в дру� гій половині ХХ ст. 300 тис. штук цегли; капітально відремонтовано 17 житлових будинків. Наступного року студент! ський будівельний загін нашого ВНЗ збудував 36 будинків, 6 корівників, 2 стадіони і зайняв перше місце серед студентських загонів країни, що працювали на цілині. А всього об’єм виконаних робіт українськими студентами у 1963 р. складав суму 4629337 крб., що становило у середньому 1649 крб. на одного члена заго! ну за весь період робіт. Якщо взяти до уваги те, що фактичний виробіток на одного робіт! ника будівельного тресту “Кустанайрад! госпбуд” становив за ті самі 2,5 місяці у середньому 1005 крб., то стане очевидним, наскільки ефективні були результати вкладе! ної студентами праці. Студентські загони вже в перші роки своєї діяльності отримали всесоюзне виз! нання, високу оцінку вищого державного керівництва, громадських організацій. У студентського загону О. П. Реєнт (член!корес! пондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАНУ, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Голова Національної спілки краєзнав! ців): “Сьогодні це важко уявити, але тоді ми зна ходили в цій роботі моральне задоволення, тяг нулися до людей, прагнули допомогти. Всі робо ти виконувалися з почуттям високої відповідаль ності. У студентів і місцевого населення був вза ємний інтерес, і це було дуже важливо. То була нелегка, хоча й цікава справа. Робочий день командира починався вдосвіта, як кажуть, з пер шими півнями, і тривав 14 15 годин. Доводило ся вирішувати найрізноманітніші питання: нала годжувати помешкання та харчування для бійців, укладати договори на виконання робіт, підпису вати наряди, вести складні розрахунки з органі заціями субпідрядниками. У процесі роботи оволодівав функціями виконроба, майстра, бух галтера. Ось тоді знадобилися навички, набуті в Київміськкомунбуді та армії. А який Обєкти побудовані студентським неоціненний життєвий досвід та імпульс будівельним загоном КДПІ до роботи давало спілкування з директо ім. О. М. Горького (командир – О. П. Реєнт) ром радгоспу Миколою Григоровичем Започаткувала цей рух постанова ЦК Козловим! Він так умів поставити виробни ВЛКСМ (7 квітня 1962 р.) “Про участь комсо! чий процес, що кожна його ланка діяла як мольських організацій вищих навчальних закла! відлагоджений механізм. І нам вдавалося дів м. Москви, Ленінграду, Києва у будівництві на не порушувати цього ритму! Напевне, що цілинних землях”. Хоча, як свідчать архівні мате! ще й донині служать людям зведені нами в ріали, студенти Київського педагогічного інсти! далекому Казахстані ферми, житлові туту ім. О. М. Горького, ще до цього рішення вже будинки, виробничі та складські примі працювали на будівництві різних народногоспо! щення. Працювали багато і завзято. Та, дарських об’єктів, проте такі “виїзди” організо! незважаючи на важку працю і втому, всти вувалися переважно завдяки ініціативі та енту! гали ще й концерти влаштовувати, і спор зіазму комсомольських активістів і не були масо! тивні змагання проводити для місцевих Реєнт О. П. на виробничому обєкті вими. мешканців”. (перший зліва) Результати діяльності перших будівельних До цього залишилося додати, що бійці загонів були вражаючими. За підрахунками 1962 р. Кустанайський обком комсомолу наго! “Славутича” (так називався загін, що очолював І. І. Шкурка (до речі, він є одним з перших, хто родив київський будівельний загін пам’ятним Олександр Петрович) двічі перемагали у зма! стояв біля витоків руху СБЗ не лише у республі! вимпелом. У Книгу пошани Амангельдинського ганні будівельних загонів, а його, як командира, канському, а й всесоюзному масштабі; також, територіально!виборчого управління внесені було нагороджено знаком ЦК ВЛКСМ “Молодо! він був одним з делегатів Першого з’їзду членів студентські загони Київського університету му передовику виробництва”. Нагородженими СБЗ, що проходив у квітні 1966 р. у Москві), вже ім. Т. Г. Шевченка, Київського педагогічного були також і кращі бійці студзагону “Славутич” – протягом 1962 р. студенти з Москви, Ленінграду інституту ім. О. М. Горького, Київського педаго! студенти історико!педагогічного факультету й Києва виконали обсяг робіт на 11 млн крб. гічного інституту іноземних мов та інших ВНЗ. КДПІ ім. О. М. Горького (випуск 1975 р.): Лише силами українського студентського заго! 80 студентів!будівельників республіки були М. І. Білик, П. Г. Іванюта, В. О. Краченко та ін. ну за 2,5 місяці у 17 радгоспах Амангельдинсь! нагороджені медалями “За освоєння цілинних Студентські будівельні загони були важли! кого і Октябрського районів Кустанайської обла! земель”, і серед них – 7 вихованців Київського вою формою участі студентів у трудовій і сті збудовано 179 житлових будинків, 3 школи, педагогічного інституту ім. О. М. Горького. Ряд соціально корисній діяльності, органічно поєд! 9 зерноскладів, 8 машинно!тракторних майсте! студентів ВНЗ були нагородженими грамотами нували в собі процес виробництва з процесом рень, 3 гаражі, 74 різних будівельних примі! Ради Міністрів і ЦК ЛКСМ Казахстану. виховання, сприяли усвідомленню майбутніми щення. Усього загоном виконано об’єм робіт на Звичайно, що за цими нагородами прихову! спеціалістами необхідності суспільно корисної суму 1722520 крб., що становило 12% річного ється важка праця молодих людей, які виїжджа! праці. Патріотичний рух студентських будівель! плану капітального будівництва зазначених ли на будівництво за тисячі кілометрів від своєї них загонів увійшов в історію як важливе дер! районів. У цих показниках помітний внесок сту! домівки. жавне і суспільне явище – досвід, який було б дентів Київського педагогічного інституту 1970!ті рр. – пік у діяльності студентських необхідно відродити і в незалежній Україні. ім. О. М. Горького (нині НПУ ім. М. П. Драгомано! будівельних загонів, які формувались на базі ва). Університетська молодь влітку 1962 р. збу! КДПІ ім. О. М. Горького. Студенти – історики, Ігор КОЛЯДА, дувала 9 двоквартирних житлових будинків, фізики, математики, філологи – виїздили до професор, доктор історичних наук школу, гуртожиток, дитячий садок, клуб, Казахстану, Тюмені, Криму та Ялти. Як згадує Роман РАЛКО, магістрант 11 сільськогосподарських споруд, виготовила один з перших командирів нашого вузівського ТИШКЕВИЧ Марина Олександрівна, магістр Інституту інформатики ТРЕТЯК Світлана Сергіївна, магістр Інституту гуманітарно!технічної освіти ФЕДОРЕНКО Юлія Юріївна, магістр Інституту природничо! географічної освіти та екології Інформація надана відді� лом виховної роботи НПУ імені М. П. Драгоманова. “ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ” ONLINE Газету “Педагогічні кадри” можна завантажити на сайті Драгомановського університе! ту www.npu.edu.ua. Тепер кожного місяця новий номер улюбленої газети видаватиметься у звичному друкованому варіанті та викла! датиметься на сайті. БУДЬМО ГОСПОДАРЯМИ СВОГО ЖИТТЯ! ОСТАННІМ ЧАСОМ в засо! бах масової інформації було опубліковано ряд анонімних листів!скарг, де говорилось про начебто процвітаючу корупцію, неналежні умови проживання та примусові тру! дові роботи в гуртожитках Національного педагогічного університету імені М. П. Драго! манова. У цей же час деякі гро! мадські організації, користую! чись нагодою та недосконалим знанням студентами своїх не тільки прав, а й обов’язків, борються з “вітряками”, поширюючи неперевірені факти серед молоді. Розповсюдження неправдивої інформації та війна з “неіс! нуючими ворогами” відволікають студентство від його пер! шочергового завдання – здобуття вищої освіти. Тому хочемо уникнути непорозумінь, що виникли останнім часом і роз’яс! нити найбільш розповсюджені міфи, які були використані в попередніх публікаціях. 1. Регулярні примусові збори грошей “на ремонт”. Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку в сту! дентських гуртожитках навчальних закладів Міністерства освіти і науки молоді та спорту України, що затверджені рек! тором у 2009 році (пункт № 9. Умови проживання) приміщен! ня гуртожитків, його обладнання, інвентар, який видається у користування, є державною власністю. Мешканці гуртожитків несуть персональну відповідальність за їх збереження. Студенти, які проживають у гуртожитках, зобов’язані ТРАВЕНЬ 2012 підтримувати чистоту і порядок у своїх кімнатах та місцях загального користу! вання, брати участь в усіх видах робіт, пов’язаних із самообслуговуванням, дбайливо ставитися до майна гуртожит! ку, в якому проживають, економно витрачати тепло, електроенергію, газ та воду. Поточні та капітальні ремонти в гур! тожитках проводяться за рахунок уні! верситету. В окремих випадках студенти можуть проявляти ініціативу, проводити косметичні ремонти в своїх кімнатах власним коштом за згодою студентських рад, завідувачів гур! тожитків, адміністрації студмістечка. Відшкодування нанесених матеріальних збитків здійсню! ється згідно з діючим законодавством. Мешканці гуртожитків, які порушують Правила прожи! вання, притягуються до дисциплінарної та адміністративної відповідальності. 2. Використання студентів як “живої робочої сили” в гуртожитках. Відповідно до пункту № 18 у вищезгаданих Правилах заз! начено, що всі мешканці гуртожитків у позаурочний час залу! чаються студентською радою до господарських робіт із бла! гоустрою, самообслуговування, упорядкування і озеленення території гуртожитків, інших видів суспільно!корисної праці з дотриманням правил охорони праці. Один раз на місяць в гуртожитках проводиться “санітар! ний день” з відповідним генеральним прибиранням усіх при! міщень. 3. Недотримання житлових норм при поселенні. Слід звернути увагу на те, що за останній час кількість навчальних підрозділів у нашому університеті зросла, з’явля! лися нові спеціальності, тобто кожного року збільшувалася кількість студентів. У цей же час, на жаль, нові гуртожитки не будувалися і можливості поселити всіх бажаючих немає. Кож! ного року мешканці гуртожитків пишуть заяви!прохання про збільшення кількості ліжко!місць у кімнатах, і адміністрація НПУ імені М. П. Драгоманова йде їм на зустріч. Зауважимо, що саме Драгомановські гуртожитки неодноразово посідали перші місця в конкурсах!оглядах на кращий гуртожиток міста. У цьому, звісно, неабияка заслуга адміністрації університету, студмістечка та студентського самоврядування. Нещодавно у гуртожитку № 2 НПУ відбулися збори сту! дентської ради та старост блоків з приводу різноманітної інформації про збори коштів для ремонтів у гуртожитках. Як підтвердили самі студенти, інформація абсолютно недосто! вірна. Шкода, що самі драгомановці вірять у це. Ми, студенти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, закликаємо наших колег до співпра! ці. Давайте не будемо перетворювати навчання в університе! ті на боротьбу за невизначені цілі, на нікому не потрібні полі! тичні інтриги. Адже від цього, перш за все, страждає імідж нашої Альма Матер. Драгомановці повинні об’єднатися зара! ди поліпшення умов проживання, так як майбутнє нашого уні! верситету в наших руках! Будьмо господарями свого життя! Студентський актив та мешканці студмістечка НПУ імені М. П. Драгоманова 7 �Вітаємо НОВІ ЗВЕРШЕННЯ Студентські роздуми Близнюки університету СЕСТРИ РУЩИН: різниця в один сантиметр ГЕОГРАФІЧНО… РЕЙН – п’ята за довжи! ною річка Європи. Впадає у Північне море. А я впадаю лише у відчай. У нас різний характер. У мене рівнинний, хоча початок гірський. Він, навпаки, – бурхливий, Олена стрімкий. Його початок, КАЗЄКІНА певно у Альпах. Типовий західноєвропеєць. Мій поча! ток – на західних схилах Скандинавських гір, протікаю рівнинами Фенноскандії. Холодна, сумна і надзвичайно спокійна. Визначаюсь зимовою повінню і літньою меженню. Так, все життя зимою. Зігріваюсь лише глінтвейном, гарячим чаєм з апельсином або бергамотом і теплою ковдрою ввечері. Зимова казка без нього. Але вплив холодних арктичних повітряних мас вибиває мене з сил. Я би хотіла опинитися біля нього і розтопити всі свої льоди. Я втомила! ся від самотності. Хочу відчути свіже альпійське повітря, побачити найпрозоріші озера його вито! ку – Швейцарії. Так, він швейцарець. Консерва! тор. Бурхливий, привітний, незалежний. І він – француз – вишуканий, романтичний, закоханий, з палким поглядом, пронизуючим наскрізь. Хіба не француз? Та як би там не було, але більшою мірою Рейн протікає територією Німеччини. Виходить, він – німець. Пунктуальність, принци! повість, серйозність і прямолінійність – його основні риси. Таким може бути лише справжні! сінький німець. Відвертості, невимушеності і дитячої потішності йому додають кількасот кіло! метрів протікання Нідерландами. А далі його води прямують у Північне море до Атлантики. Ось і він завжди цілковито віддається своїй робо! ті. Він розчиняється у ній без залишку, до остан! ньої краплі. Такий собі географічний мікс рис характеру його особистості. Це, знаєте, як кориця, гвозди! ка і мускатний горіх, додають гострих ноток гаря! чому напою. Він – мій глінтвейн у цю зимову заметіль. Та він не поряд… а десь там, в Альпах. Їх обох цікавить спорт, танці, спілкування, прогулянки на природі. Еріка та Анжеліка Рущин сповідують сповнений відданості та любові спосіб життя, наповнюючи свій внутрішній та оточуючий світ новими барвами. ВІТАЄМО головного редак! тора газети “Педагогічні кадри”, культуролога, молодо! го науковця і просто енергійно! го і завзятого Сергія Русакова зі вступом до Національної Спілки журналістів України. Є три тяжкі справи: судити, вчити й писати. Сергій займається двома з них – навчає та пише! Успіхів на цьому тернистому шляху, яскравих вражень та шаленого натхнення! Приємно знати, що наш драгомановець –серед потужної команди НСЖУ! Олександр КОЗИНЕЦЬ, від імені читачів і дописувачів газети “Педагогічні кадри” Анонс ПРОдайте їсти 25 ТРАВНЯ у Мистецькій вітальні Центру студентської молоді НПУ імені М. П. Драго� манова відбудеться презен� тація колективної збірки “ПРОдайте їсти”. У книзі учасники розмірко! вують від імені продуктів харчу! вання. Не ми дивимось на про! дукти, а вони дивляться на нас. Хтось із них хоче нас отруїти, інші навпаки – захищають. Когось підставили, когось зра! дили… Отакі життєві історії книжки “ПРОдайте їсти” – пер! шого українського літературно! екологічного проекту. Організаторами і упорядни! ками збірки виступили виклада! чі НПУ імені М. П. Драгоманова Олександр Козинець і Сергій Русаков. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Еріка. У школі завжди мала нахил до спортивної діяльності, на відміну від сестри, яка тяжіла до культурно!мистець! кої: співала, танцювала. Зараз дівчина нав! чається на другому курсі спеціальності “Філософія!суспільствознавство”. У 15 років дівчата вирішили, що якщо одній з них сподобається хлопець, то інша вже не буде на нього задивлятись. “Якщо Анжеліка зустрічається з якимось хлопцем, то я вже не маю права бути з ним. Він стає мені як брат”. Еріка може критикувати сестру за осо! бисте життя, але загалом завжди права. Також сестра контролює навчання Анжеліки. “Інколи Еріка може бути більш вимогливою, ніж викладачі”, – говорить Анжеліка про сестру. Людей завжди дивує ім’я дівчат, і вони перепитують. “Інколи навіть просять, щоб ми припинили жартувати і назвали справжні імена”. У дитинстві матір купувала однаковий одяг, хоча дівчата мали різний смак. Зараз, виборюючи право на власну індивідуальність, дівчата одягаються в різне, хоча минуло! го літа все ж купили однаковий одяг. Анжеліка. Хотіла вивчати в університеті історію, та навчається на спеціальності “Філософія!психологія”. Дівчина краще за сестру навчалась на першому курсі, хоча з різних дисциплін сестри мають різну успішність. Через свою схожість та активність часто!густо сестри зводять оточуючих з розуму. Наприклад, під час літнього відпочинку в санаторії всі друзі дума! ли, що є тільки одна Рущин, і тому дуже дивувалися здатності однієї дів! чини бути у двох місцях одночасно. Після першого курсу життя у дівчат змінилось через розподіл у різні групи. “Раніше ми більше сварились, а зараз навчаємось в паралельних гру пах. Навчаємося в різний час, пари не співпадають, тому стали менше бачи тись. Від того зустрічі і спілкування стало більш мирним”. Дівчині більш до вподоби діловий стиль, а сестрі – спортивний. Анжеліка вища за сестру на один сантиметр. Анжеліка вимогливіша в кімнаті в гуртожитку за сестру. Може розкритикувати. Хоча раніше була такою Еріка. “Зараз наче помінялись характерами”. Сергій РУСАКОВ, світлини Катерини КУЩІЄНКО Історія української культури ЩО НОВОГО Я ДІЗНАЛАСЯ? НЕЩОДАВНО в моєму житті сталося багато змін – я вступила до університету, переїхала до іншого міста, познайомилася з великою кількістю нових людей і, звичайно ж, занурилась у навчання. Одним з найяскра! віших предметів для мене стала “Історія української культури”. На заняттях ми дізнава! лися не лише про давню культуру наших предків, а й про сучасну. Викла! дачі цієї дисципліни протягом всього семе! стру розповідали не лише теорію, а й періо! дично інформували студентів про відкриття різних виставок, мистецьких центрів і навіть деякі відвідували зі своїми студентами. Я вва! жаю, що це чудовий підхід до розвитку сучасної молоді. На семінарських заняттях ми навчили! ся працювати разом, ми часто проводили фор! мат “дебатів”, що згуртовувало і сприяло віль! ному висловлюванню своєї думки. Певна, що знання з цього предмета зна! добляться у моєму подальшому житті. Напри! клад, використовуючи отримані знання, можна вільно і фахово підтримати розмову про мистецтво або поділитися цими знання! ми з іншими. Пізнання сутності культури спра! вило на мене велике враження. Я дізналася про різні види і течії мистецтва: де вони вини! кли, хто був їх основоположником, як вони розвивались, а найголовніше – як суспільство загалом і людина окремо сприймали різнома! нітні течії, як вони вплинули і змінили світ. Дисципліна “Історія української культури” цікава і пізнавальна. На мою думку, на жаль, виділено дуже мало часу для більш глибокого вивчення історії нашої Батьківщини. Це обме! жує студентів і викладачів. Дисципліна здала! ся мені цікавою, тому хоч курс навчання її вже закінчився, та я буду і далі цікавитись мистец! твом і культурою в Україні. Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Юлія ФЕДОРЕЦЬ, студентка І курсу Інституту соціальної роботи і управління Ніч у бібліотеці ВСЕРЕДИНІ СТОРІНОК Ніч з 27 на 28 квітня стала незвичайною для багатьох драгомановців. Вони творили дива разом з Михайлом Булгаковим та його героями. Зустріч відбулася в Науковій бібліотеці універ� ситету, де вдруге відбулась акція “Ніч у бібліоте� ці”. Розпочався захід з короткого екскурсу творами Михайла Булгакова, перегляду фрагментів екрані! зованих романів та повістей. Для порівняння були представлені уривки з фільму “Майстер і Маргари! та” різних режисерів. Порадували присутніх епізоди з фільму “Іван Васильович змінює професію”. Також був представлений і документальний фільм про життя митця. Мандрувати сторінками біографії автора далі допомогла викладач Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова Галина Крюкова. Її розповідь була наповнена дивовижними фактами, особлива увагу була приділена тому, що Михайло Булгаков розпочинав кар’єру митця як київський письменник. Він любив нашу столицю, яка надихала його, притягувала до себе. В романі “Біла гвардія” головний герой мандрує шляхами Києва, якими ми і зараз можемо прогулятись. Продовжилась “Ніч у бібліотеці” читанням урив! ків з творів митця і обговоренням різних моральних тем. Читали уривки не лише організатори, а й самі учасники. Решта ночі була присвячена перегляду кінострічок екранізованих творів автора. Ця ніч стала незабутньою для драгомановців, адже вони були охоплені єдиним настроєм і літера! турною темою. Ця ніч була не просто серед книжок, вона була всередині їх сторінок. Для того щоб охо! пити всю творчість Михайла Булгакова, однієї ночі недостатньо, та учасники встигли багато, адже дот! римувалися принципу Філіпа Філіповича з повісті “Собаче серце”: “Встигає завжди той, хто нікуди не квапиться”. Оксана ЧЕРНУХА Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ТРАВЕНЬ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1625) (травень 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1625) (травень 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/187 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/1f9ada66e6e8c202b6ebf3cf9ecef18f.pdf 7384a6b72bad77a07ecffae6ec7a25a8 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1633) (травень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1633) ТРАВЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ШАНОВНІ ВЕТЕРАНИ ВІЙНИ, ПРАЦІ І ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ! Від щирого серця вітаємо вас з 68�річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні! Нинішні і прийдешні покоління завжди пам’ятатимуть і про� славлятимуть ваш подвиг – безстрашність і сміливість сили духу і непохитну мужність, стійкість і бойове братство, масовий героїзм у смертельному двобої з фашизмом. Кожен із вас, ризикуючи власним життям, наполегливо йшов до Великої Перемоги. Ваш славний ратний і трудовий подвиг є взірцем чистоти і сумління, відданості і вірності ідеалам волі і свободи, невгасимої любові до Батьківщини, прикладом самовідданого виконання священного обов’язку патріота. ЧЕСТЬ І СЛАВА ВАМ! Зичимо доброго здоров’я, щедрого довголіття, щастя, зла� годи, родинного затишку! Низько вклоняємося вам! 20 травня 2013 р. на урочистій Вченій Раді університету мантію Почесного професора НПУ отримав ректор Вірменського державного педагогічного університету імені Хачатура Абовяна Рубен Мирзаханян Ректор Голова Ради ветеранів Голова профкому В. П. Андрущенко М. А. Рябухін І. Т. Горбачук Офіційно День Перемоги УКЛІН ЗА МИРНЕ НЕБО “У книжках всього не прочитаєш, та там так і не напишуть, як розповісте ви, живі свідки цих подій, вельмишановні вете� рани, – сказав на відкритті урочистостей з нагоди 68�ї річниці Великої Перемоги ректор НПУ імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко 14 травня 2013 року. – Наші діти, внуки і правнуки повинні чуттєво перейнятися тим великим історич� ним дійством, бо такого цивілізація не знала, а наші діди й батьки його витримали і захистили мир у світі”. Серед професорсько�викладацького складу НПУ є, хоч уже й не багато, сивочолих, мудрих педагогів, які раз на рік у святкові травневі дні скромно прикрашають свої груди орде� нами і медалями. Хоч і медалі ці не з тих, які зараз так масово роздають на пишних урочистостях, інколи за заслуги, а все частіше за винагороду. Старенькі і потерті на грудях драгома� новців, вони оплачені, на превеликий жаль, кров’ю. Грандіозну історію того жахливого часу розповів присутнім у своєму виступі, що дечим навіть нагадував художню лекцію, доктор географічних наук, професор Іван Половина. Також драгомановці відзначили переможців патріотичного виховання в університеті. Лауреатом конкурсу на здобуття іменної стипен� дії Героя Радянського Союзу Жарчинського став студент друго� го курсу Інституту історичної освіти Віталій Бесараб. Третє місце у конкурсі�огляді на кращу організацію патріотичного виховання студентської молоді комісія з роз� гляду присудила Інституту політології і права та Інституту педагогіки і психології. Друге місце між собою розділили Інститут історичної освіти, Інститут гуманітарно�технічної освіти та Інститут при� родничо�географічної освіти і екології. Переможцем конкурсу цьогоріч став Інститут корекційної педагогіки і психології. Студентам перепали ще й персональ� ні грамоти за особливу активність. Окремими відзнаками було заохочено й волонтерську діяльність інститутів. Тут першість вибороли Інститут інозем� ної філології та Інститут соціальної роботи та управління. Високі відзнаки отримали драгомановці і від Київської міської організації ветеранів України, оскільки активно долу� чаються до діяльності організації, беруть участь у громадсь� ких проектах, наукових конференціях, культмасових заходах. Студенти та співробітники вишу поклали квіти до пам’ят� ника Вічного вогню і вшанували великих героїв хвилиною мовчання. Прес�служба університету Потенціал УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ ОСВІТЯН ВІЗЬМЕ УЧАСТЬ У ДРУГОМУ ФОРУМІ АСОЦІАЦІЇ РЕКТОРІВ УНІВЕРСИТЕТІВ ЄВРОПИ 23:25 травня 2013 року у м. Франкфурт: на:Майні (Федеративна Республіка Німеч: чина) відбудеться Другий Форум Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи. До участі у роботі Форуму запрошені ректо� ри 26 університетів із 11 країн Європи, серед запрошених – і ректори українських вищих нав� чальних закладів. Програмою Форуму передбачено обгово� рення та прийняття “Педагогічної Конституції Європи” – документу, який визначає принципи та методологію процесу підготовки сучасного педагога для об’єднаної Європи ХХІ століття. Педагогічна Конституція Європи, розробле� на професорами Віктором Андрущенком (Украї� на), Моріцем Гунцінгером (ФРН), Альгірдасом Гайжутісом (Литовська Республіка), має стати документом, що легітимізує спільну духовну основу та визначає загальний механізм підго� товки педагогічних кадрів, встановлює принци� пи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність в євро� пейському просторі освіти. Члени міжнародної громадської організації “Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи”, яку засновано у серпні 2004 року за іні� ціативи Національного педагогічного універси� тету імені Михайла Драгоманова, переконані, що саме через діяльність нового вчителя буде сформована духовна платформа нового типу життєдіяльності об’єднаної Європи – гумані� стична, демократична, загальнолюдська. Офіційний веб�сайт Міністерства освіти і науки України Інтерв’ю Студентський турнір Його слова сміються і донині Фінал турніру про Україну Дмитро Омельченко: “Працювали не покладаючи рук” стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Конференція Офіційно “СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА: КОНЦЕПЦІЇ, ТЕХНОЛОГІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ” 18�19 квітня 2013 року у конференц�залі Націо� нального педагогічного університету імені М. П. Дра� гоманова відбулася II Міжнародна науково�практич� на конференція “Соціальна політика: концепції, тех� нології, перспективи”, координаторами якої є викла� дачі Інституту соціальної роботи та управління. Учасниками конференції стали професори, доктори та кандидати наук престижних вишів Польщі, Литви та України. За круглим столом обговорювались найважли� віші питання соціальної політики, соціальної роботи, сучасних теоретичних концепцій, технологій, стратегій соціального управління. Доповідачі презентували результати власних досліджень у галузі соціальної полі� тики та соціальної роботи, розглядали перспективи їх розвитку. Тематичними напрямами роботи конференції були наступні: український та зарубіжний досвід у сфері соціальної політики; соціальна теорія та соціальна полі� тика: можливості взаємовпливу; філософія соціальної роботи та соціальної допомоги; управління навчальни� ми закладами ІІІ�ІV рівнів акредитації, що готують фахів� ців у галузі соціального забезпечення; соціологія соціальної роботи та соціальної допомоги; розвиток соціальних служб та соціальних інституцій в сучасних умовах становлення інформаційного суспільства; прак� тична психологія і соціальна політика: стратегії розвит� ку; соціально�правовий захист населення як напрям соціальної політики; інноваційні технології підготовки фахівців з соціальної роботи та соціальної допомоги у європейському освітньому просторі; менеджмент соціальної роботи та соціальної допомоги: проблеми та перспективи підготовки фахівців. У межах конференції було проведено круглий стіл з питань розробки державного стандарту спеціальностей “соціальна робота”, “соціальна допомога”, в якому брав участь Володимир Іванович Калініченко, доцент Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міні� стерства освіти і науки України. Член Організаційного комітету конференції дирек� тор Інституту соціальної роботи та управління, завіду� вач кафедри соціальної політики, доктор філософських наук, професор Алла Олександрівна Ярошенко заз� начила, що “постійна увага науковців до питань соціаль� ної політики, соціальної роботи, сучасних теоретичних концепцій, технологій, стратегій соціального управлін� ня забезпечить ефективність соціальної політики, сприятиме подальшому розвитку та модернізації у сфері соціальної роботи”. Саме тому головною метою проведення щорічної міжнародної конференції “Соціальна політика: концепції, технології, перспекти� ви” є залучення науковців та практиків до обговорення актуальних питань у галузі соціальної політики та соціальної роботи. УГОДА З КИЇВСЬКИМИ ПРОФСПІЛКАМИ ОСВІТЯН 15 ТРАВНЯ 2013 РОКУ ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгома� нова академік Віктор Андрущенко та голова Київ� ської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь урочисто поставили підписи під угодою про п’ятирічну спів� працю цих двох структур щодо організації оздоро� влення освітян та забезпечення практики студентів� педагогів на базі одного із оздоровчих комплексів. Як пояснив ректор, протягом п’яти років студен� ти НПУ зможуть безперебійно й систематично про� ходити педагогічні практики в одному з дитячих таборів на Чорному морі, де зокрема оздоровлюва� тимуться діти працівників навчальних закладів України. Можливість спілкуватися з вихованцями, діт� ками шкільного й дошкільного віку протягом цілої зміни у таборі – це неабиякий практичний досвід, подарувати який не зможе жодна, навіть найдос� коналіша теорія, якими оперують університети у навчальних аудиторіях. Віктор АНДРУЩЕНКО Студенти підтримали слова очільника гучними оплесками. Про власний досвід початку своєї викладацької і педагогічної кар’єри, яка все ж най� частіше розпочиналася саме в сільських школах та літніх дитячих таборах, розповіли голова Студент� ського профкому Станіслав Цибін, голова Проф� спілкової організації працівників вишу Іван Горба: чук, проректор з наукової роботи НПУ Григорій Волинка. Олександра БИЧКОВСЬКА День Перемоги З П О В А Г О Ю Д О П Е Р Е М О Ж Ц І В ІНСТИТУТ іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова має добру традицію, яку студенти підтримують вже кілька років поспіль, – на День Перемоги відвідувати Парк Слави, дарувати квіти ветеранам та вшановува� ти пам’ять загиблих у війні. Також щорічно ми відвідуємо ветеранів, які рані� ше працювали в нашому інституті. Спілкуючись з ними за чашкою чаю, сту� денти дізнавалися про неймовірні подвиги вже похилих людей, які потребу� ють уваги, які з радістю приймають молодь, яким важливо усвідомлювати, що їх пам’ятають і їм приходять на допомогу. Приклади ветеранів, величні подвиги визволителів країни стають для молодих людей невичерпним дже� релом патріотизму, вірного служіння своєму народові. У цьому році активісти інституту також відвідали концерт, присвячений Дню Перемоги, який відбувся 8 травня поблизу смт Гостомель, саме на лінії колишнього фронту. Неймовірна атмосфера панувала тут. Артисти дарува� ли аудиторії позитивні емоції, передаючи свою енергетику піснями й танця� ми. Не обійшлося, звичайно ж, і без традиційних пісень воєнної тематики. Привітання ж ветеранів в Парку Слави має особливе сакральне значен� ня для всіх нас. Цей день завжди викликає почуття світлої радості, безмеж� Покладання квітів до Вічного вогню ної гордості за наш народ та гіркий сум водночас. Приємно бачити щирі поблизу смт Гостомель привітні очі цих мудрих людей, коли даруєш їм квіти, кажеш теплі слова подяки. Подяки за перемогу, за сьогоднішній день, за ясне сонце над голо� вою. Роки йдуть, і людей, які обороняли нашу Батьківщину, залишається все менше. Надзвичайно багато з воїнів полягли в бою. Ми вшановуємо їхню пам’ять, кладучи квіти до Вічного вогню, до могил невідомих солдатів. Так важливо пам’ятати про кожного з них, поважати наших переможців! Вони дали нам життя. Наше майбутнє залишається за нами. Оксана ЧЕРНУХА, студентка ІV курсу Вручення квітів ветеранам 2 Студенти в Парку Слави Прес�служба університету Студентське самоврядування ДЯКУЄМО ЗА НАПОЛЕГЛИВУ РОБОТУ З ПОЧАТКОМ літа традиційно закінчуєть� ся навчальний рік. Студенти з нетерпінням чекають здачі останнього іспиту, щоб нарешті поринути у спокійний плин літнього відпочин� ку, набиратися сил та енергії для наступного навчального року. А для когось цей навчаль� ний рік виявився останнім. І після закінчення екзаменаційної сесії очікує вручення дипло� мів – путівки у доросле самостійне життя. Це хвилююча мить у житті кожної людини. Випускники�драгомановці зі сльозами на очах покидають рідні стіни альма�матері, а університету, викладачам завжди нелегко розлучатися зі студентами, які за п’ять років навчання стали майже рідними дітьми. Студентський профком НПУ імені М. П. Драгоманова щороку з щемом у серці прощається і зі своїми друзями – головами профбюро інститутів, профоргами академіч� них груп, активістами. 2013 рік – не виняток. Цього року закін� чуючи університет, з Профспілкою студентів прощаються найкращі з найкращих. Вони заслуговують нашої уваги та подяки за напо� легливу і самовіддану працю. Кожен з них творча, обдарована особистість, відповідаль� на, справедлива, з активною життєвою пози� цією людина, вони відкриті до нових звер� шень, не бояться перешкод на своєму шляху та з гідністю їх долають. Це наша гордість: Інна Крамарчук, Інна Кучеренко, Катерина Ткаченко, Євгеній Бачинський, Наталія Ляшенко, Наталія Ванденко, В’ячеслав Соломончук, Оксана Плашенко. Профком студентів НПУ імені М. П. Дра� гоманова висловлює щиру подяку за ваш вагомий особистий внесок у розвиток проф� спілкового руху в університеті. Ми пишаємо� ся тим, що нам випала можливість працювати з вами і досягати разом нових висот. Адже в єдності – наша сила! Дякуємо за те, що ви є! Профком студентів ТРАВЕНЬ 2013 �Потенціал Й О Г О С Л О В А С М І Ю Т Ь С Я Здоровий сміх із академічним відтінком назавжди оселився в Інституті української філоло: гії та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 1 квітня тут урочисто відкрили аудиторію, присвячену пам’яті поета:гумориста й сатирика Павла Глазового, випускника цього нав: чального закладу. Як оберіг від лих Минуло понад 60 років відтоді, як український поет Павло Глазовий закінчив філологічний факультет тодішнього Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького. Але в сьогоденному Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова переконані, Павло Прокопович ніколи й не залишав стін навчального закладу. Його гумористичне слово завжди було поруч, підтримувало та надихало. Свідчення цьому – відкрита аудиторія імені видатного сміхотворця. Її створили спільними зусиллями ректорат, викладачі, студенти та біограф Павла Глазового, упорядник його творчого спадку Ген� надій Кужільний. “Із відкриттям цієї аудиторії наш університет набу� ває ще однієї риси пам’яті, риси вдячності, риси зв’яз� ку зі спадщиною літературною”, – підкреслив під час урочистостей перший проректор університету Воло� димир Бех. ГАРЯЧА ФІЛОСОФІЯ Не боялася дівулька ні лайки, ні бійки. Закінчила десять класів на нещасні трійки. Але в мами є знайомий в університеті. – Будеш ти на філософськім вчитись факультеті! Та, явившись на екзамен, ляпнула дівуля, Що жив колись на Вкраїні філософ Каструля... І сказав екзаменатор, вставши із�за столу: – Я вам радив би вступити в кулінарну школу. Закінчила та дівулька курси кулінарні. Пече тепер пиріжечки і оладки гарні, Порядкуючи на кухні рукою твердою, І не плутає каструлі зі сковородою. Тут на молодь чекає “розповідь” світлин, копій документів про долю гумориста: дитинство, навчання, працю на посаді заступника головного редактора жур� налу “Перець”. Особлива увага – рокам студентства в Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького. Про них охоче веде мову свідок тих подій: однокурсниця Павла Глазового Марія Яківна Плющ, сьогодні – завідувач кафедри української філо� логії, доктор філологічних наук, професор. Красень�фронтовик із ґрунтовними знаннями – таким однокурсника Павла запам’ятала Марія Яківна: “Можливо, в нього не випадково прізвище Глазовий. Хтось у його поколінні глибоко бачив і добре сприймав усю нашу дійсність”. На одній зі стін аудиторії – твори поета: сучасні, актуальні, приправлені тонкою іронією й гострою сати� рою. А кожного, хто заходить до цього приміщення, зустрічає барельєф із зображенням обличчя Павла Прокоповича. Поруч і щире побажання митця: “Нехай від лих і бід усіх вас береже здоровий сміх”. Директор Інституту української філології та літера� турної творчості імені Андрія Малишка кандидат філо� логічних наук, професор Анатолій Висоцький пояснює ідею добору експонатів: “Ми намагалися зібрати не ТРАВЕНЬ 2013 тільки документи про життя і творчість Павла Глазово� го, але й, найголовніше, його словом проілюструвати нинішнє життя. Глазовий – це здоровий український сміх на злобу дня”. У тому, що творчість митця – на часі, а посмішка – неабиякий “поліпшувач” життя, мали змогу перекона� тися всі, хто завітав на концерт “Смійтеся на здо� ров’я”, присвячений 90�річчю від дня народження великого гумориста. На сцені, крім гуморесок Павла Глазового, ожили твори Миколи Гоголя, Івана Нечуя� Левицького, Степана Руданського, Степана Василь� ченка, Олександра Довженка, Остапа Вишні. Різно� барв’ям емоцій та ритміки, особливим національним характером класику українського гумору сповнив Герой України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України, про� фесор НПУ ім. М. П. Драгоманова Анатолій Палама� ренко. Щоб українське процвітало Павло Прокопович умів розсмішити інших. Його ж доля була не з простих. Гостре слівце допомагало вну� трішньо долати ті недоліки, що зустрічав у житті. Однак воно ж викликало прискіпливу увагу охоронців сумноз� вісного режиму. “Він сміявся на людях, а плакав нао� динці”, – так говорить про Павла Глазового його біо� граф Геннадій Кужільний. Завжди радо зустрічав гостей. Що їх удома було багато, згадує син Олексій Глазовий, який завітав на урочисте відкрит� тя іменної аудиторії. І для кожно� го автор поезій на злобу дня зна� ходив влучне слово. “Батько постійно творив, увесь час думав. У нього біля ліжка був набір листків, олівець і ручка. І він повсякчас щось записував”, – розповів Олексій Павлович. Створена аудиторія стане затишною оселею для літератур� ної студії, яку веде в Інституті поет�пісняр, народний артист України Андрій Демиденко. Також тут проходитимуть пари з літератури, історії української культури, історії України, укра� їнської мови; відбуватимуться зустрічі студентів із видатними випускниками універ� ситету, митцями сучасності. Важливо, що творчість Павла Глазового має глибо� ке національне коріння. “Останнє десятиліття його творчості показало, наскільки він не лише гуморист, а й патріот. Він усе робив для того, щоб українське не тліло, а жило, щоб воно процвітало”, – наголосив Андрій Демиденко. До цього прагнуть і в Інституті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. Тут упевнені, українська душа без іскри сміху не існує. “Здоровий сміх оздоровлює націю. Він не дає їй можливості самозакохання, підтримує в досить скрут� них моментах життя”, – переконана доцент кафедри української літератури, заступник директора з науко� вої роботи Інна Ліпницька. Вона – одна з тих викладачів, які в новій аудиторії читатимуть лекції. Тож достеменно знає про ті можли� вості, що їх відкриває іменна навчальна кімната в спра� ві виховання молоді. Пояснює, передбачено декілька векторів функціонування аудиторії: “По�перше, праг� І Д О Н И Н І немо познайомити студентів із творчістю Павла Глазового, бо вона окремо не вивчається в курсі укра� їнської літератури. Фактично, роз� мова про український гумор закін� чується на творчості Олександра Довженка. А по�друге – дати можливість посміятися над собою”. Саме тому вздовж стіни нав� проти стендів, присвячених життє� вому й творчому шляху Павла Гла� зового, розмістилися тексти його гуморесок. Всі вони – з нашого і про наше життя. “Вони не втратили своєї актуальності та злободенно� сті й сьогодні. Це і проблеми мови, і проблеми вибору життєвої доро� ги, і обивательські прагнення людини, які не дають їй можливості окрилитися, тримають путами на землі”, – говорить Інна Миколаївна. Там, де виховують творців Аудиторія, що віднині носить ім’я Павла Глазового, поповнила перелік спеціалізованих аудиторій, що вже створені в Інституті українського філології та літера� турної творчості. Серед них – і нещодавно відкрита – імені Андрія Малишка. За недовгий час свого функціо� нування вона вже встигла зайняти особливе місце в житті Інституту. СТРАШНІ ЗНАННЯ Прийшов студент четвертий раз складати сопромат. Хвилин п’ятнадцять щось молов – і все було не в лад. Професор мовив: – Ну, гаразд, поставлю трійку вам. Студент на місці остовпів, не вірячи ушам. – Невже я витримав? Невже? – професора спитав, А той до нього нахиливсь і тихо прошептав: – Я ваших знань уже боюсь. Це я не витримав. Здаюсь! Так, розповів “Освіті” Анатолій Висоцький, в ауди� торії проводився конкурс читців до Шевченківських днів. “У ній ми не обов’язково повинні говорити тільки про Малишка. Бо Малишко – це ще і, в першу чергу, історія української літературної мови, це історія укра� їнського слова поетичного. І найголовніше – аудиторія світлішає від того, що вона чийогось імені. А для філо� логів це не байдуже”, – пояснює Анатолій Васильович. В Інституті вже виробили своєрідний стиль облад� нання іменних аудиторій: інформативність, сучасний вигляд. Наступний проект, поділився планами Анатолій Висоцький, – аудиторія імені Арнольда Панасовича Грищенка, мовознавця і педагога, який працював в Інституті. В оновленому вигляді вона має почати функ� ціонувати у вересні цього року. ВЕРЕДЛИВА ДІВЧИНА В драматичному театрі – блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: – Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо тут біля люстри, наче павуки. Звідсіля я бачу сцену, ніби з літака...– А студент: – Ну й вередлива ж,– каже,– ти яка! Зачекай, ось я з тобою у кіно піду. Там сидітимеш ти в мене в першому ряду. Крім того, існує масштабна ідея: присвятити зага� лом аудиторний фонд сьомого поверху науково�педа� гогічним і творчим школам Інституту української філо� логії та літературної творчості імені Андрія Малишка. Задум, насамперед, має виховне значення, бо, впев� нений педагогічний колектив, пам’ять – найголовніше. Тому й прагнуть розвивати молодь творчістю письмен� ників, учених, яка стає зразком для наслідування, дже� релом натхнення. І взірцем справді дієвим. Адже самі студенти мають щире бажання та змогу творити. Так, аудиторії Інституту стають не просто примі� щеннями для навчання. Вони перетворюються на осе� редки пам’яті та відчуття наступності поколінь, що сти� мулюють до творчості. Світлана Горська, кореспондент тижневика “Освіта” 3 �Г ОРД і СТЬ СТУДЕНТСЬКОГО АКТИВУ Наталія ВАНДЕНКО, студентка Інсти� туту розвитку дитини, спеціальність “Дошкільна освіта”, голова профбюро Інституту За роки моєї роботи зросла активність і насиченість студентського життя в Інституті. Воно набуло багатогранності і різнобічного розвитку. Яскравим прикладом цього є ство� рення вокального, театрального гуртків, започаткування Всеукраїнської благодійної акції “Дитинство: крок у майбутнє”, де ми відвідували дітей, які виховуються у дитячих будинках. До кожного свята готувались роз� важальні програми, українські вечорниці, концертні програми до дня св. Валентина та 8 Березня, доброю традицією стало прове� дений конкурсу “Містер ІРД”. Видається щомісячно студентська газета “Молодіжний меридіан”. Нагороджена грамотою за активну участь у житті Первинної профспілко� вої організації студентів, відстоювання прав і інтересів студентської молоді, та мала честь бути випускником ІІ Всеукраїнської школи профспілкового лідера. Я вдячна ППО студентів НПУ імені М. П. Драгоманова за насичене сту� дентське життя, а наступним поколінням хочеться побажати впевненості у собі, і у вас обов’язково все вийде, ті знання, які ви здобудете тут, стануть вам корисними на все життя. Інна КРАМАРЧУК, студентка Інституту природничо�географічної освіти та еко� логії, спеціальність “Географія та інозем� на мова”, голова профбюро Інституту За період роботи виступила організато� ром конкурсу на звання “Кращий профорг групи Інституту – 2013”. Спільно зі студрадою гуртожитку № 7 проведені: свято “Halloween” та “Стиляги 80�х”, “Українські вечорниці” тощо. 23 березня 2013 р. провела весняний флешмоб в підтримку акції “Час Землі”. Брала активну участь в Школі профспілко� вого активу Московського енергетичного інституту (2012 р.), ІІІ Всеукраїнській школі студентського профспілкового лідера на базі Херсонського державного університету, звіт� но�виборній конференції Первинної проф� спілкової організації студентів НПУ імені М. П. Драгоманова. Нагороджена: грамотою за активну участь у громадському житті універ� ситету, дипломом за вагомий внесок у розбудову профспілкового руху в НПУ імені М. П. Драгоманова, дипломом за участь в Школі профспілкового активу Московського енергетичного інституту, отримала сертифікат учасни� ка ІІІ Всеукраїнської школи студентського профспілкового лідера. Побажання наступним поколінням: “Ти – активний, ініціативний, впевне� ний в собі, хочеш жити і навчатися в гідних умовах, знати свої права та вміти їх відстоювати? Не вагайся – вступай до профспілки, стань лідером!”. Інна КУЧЕРЕНКО, студентка Фізико� математичного інституту, спеціальність “Фізика, інформатика, астрономія”, голова Студентської ради гуртожитку №6 Інна – прекрасна людина, чуйна, креа� тивна, надзвичайно красиво співає народні пісні, чудовий організатор, відмінниця. Лауреат стипендії імені В. П. Дущенка та М. П. Драгоманова, отримала подяки від дирекції інституту До своєї роботи завжди намагалась підходити творчо та віддавалась їй на 100%. За час перебування на цій посаді органі� зувала та провела такі заходи: “Ретро паті”, “Валентайн”, “Чорно�білий”, “Ворог не пройде”, “Вечір народної пісні”, турнір “Scrabble”, змагання з шахів між мешканця� ми 6�го гуртожитку. Брала участь у підготов� ці гуртожитку до “Євро – 2012”. Наступникам хотіла б пожати терпіння та єдності в своїх починаннях! Наталія ЛЯШЕНКО, студентка Інституту філософської освіти і науки, спеціальність “Культурологія”, голова профбюро інституту Наталія займає активну громадську позицію: з 2011 по 2013 роки вико� нує обов’язки голови профбюро інституту, профорга групи, є одним із допи� сувачів студентської газети “Глобус”, бере участь в організації та проведен� ні заходів, що проходять під егідою Студентської ради та Профбюро Інститу� ту філософської освіти і науки: Тижня мистецтв, Педагогічного дуету, Фести� валю релігійного мистецтва, тематичних вечорів до Дня першокурсника, 4 Хелловіна, Нового року тощо. На посаді голови Профбюро ІФОНу Наталією була розроблена структура Профбюро, система поселення в гурто� житки – як у документальному, так і в про� цесуальному відношенні, а головне – діяли принципи демократизму та відкритості. Нагороджена: грамотою за активну участь у громадському житті університету, дипломом за вагомий внесок у розбудову профспілкового руху в НПУ імені М. П. Дра� гоманова. Наступним поколінням студентів уні� верситету хочеться побажати бути сміли� вими, не боятися проявляти свої таланти і завжди йти вперед! Оксана ПЛАШЕНКО, студентка Інсти� туту магістратури, аспірантури та докто� рантури, спеціальність “Педагогіка вищої школи”, голова профбюро інституту Інститут магістратури, аспірантури та докторантури є новоствореним інститутом у структурі Національного педагогічного уні� верситету імені М. Драгоманова. У 2012 році було здійснено перший набір студентів на навчання в цьому інституті. Перед студента� ми одразу постало непросте завдання – фор� мування активу, що зможе допомогти вли� тись у життя університету всім студентам. Саме Оксані випала честь стати першим головою профбюро інституту. Спершу було складно, оскільки попередника, який би міг поділитись досвідом у неї не було. Однак дуже швидко з’ясувалось, що первинна профспілкова організація студентів НПУ імені М. Драгоманова – це дружна команда, ті, до кого завжди можна звернутись з проханням про допомогу чи пораду. Хоча Оксана в профспілковому активі всього рік, вона відзначає, що ця робота насичена та складна: “Це не лише замовлення проїзних квитків, як іноді здається студентам, а й проведення заходів та акцій, що роблять сту� дентське життя яскравішим, зборів та нарад для вирішення нагальних питань чи відстоювання прав студентів, допомога індивідуально кожному студенту, що звернувся з якоюсь проблемою”. Наступним поколінням хочеться побажати наснаги, творчості та впевне� ності. Також бути активними, розсудливими, відповідальними та цілеспря� мованими, адже вирішальною постаттю в університеті є студент, і саме від студентів залежить, яким буде життя університету. Катерина ТКАЧЕНКО, студентка Інституту мистецтв, спеціальність “Хореографія і художня культура”, голова профбюро інституту Катя займає активну громадську пози� цію, творча, енергійна особистість. Її пріо� ритетами є стремління до науки, самов� досконалення, прагнення реалізувати свої здібності в цікавих і необхідних для держа� ви справах. У складі хореографічної групи студентів Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки Катерина постійно бере участь у заходах, що проходять у найкращих кон� цертних залах столиці, а саме: НПМ “Укра� їна”, Київський національний академічний театр опери та балету, національна філар� монія України. Як беззаперечний лідер протягом чотирьох років (2008–2012 рр.) очо� лювала посаду голови профбюро студентів Інституту мистецтв. Саме завдя� ки таким лідерам�відмінникам студенти виявляють найбільшу довіру орга� нам студентського самоврядування. Катерина впровадила цікаву та креа� тивну систему рейтингу студентів Інституту мистецтв, забезпечувала і захи� щала їх права та інтереси, сприяла навчальній, науковій та творчій діяльно� сті. У 2010 році Катерина обрана до складу ради Київської міської організа� ції профспілки працівників освіти і науки України. Лауреат стипендії Президента України. Її досягнення засвідчують, що гідно формується майбутнє української інтелігенції, а наш університет впевнено крокує до Європейського освітньо� го простору. Студентам хочу побажати – живіть і радійте життю! ТРАВЕНЬ 2013 �Студентський турнір ПЕРЕМОЖЦІ СТУДЕНТСЬКОГО СОЦІАЛЬНО:ПОЛІТИЧНОГО ТУРНІРУ “МІСІЯ УКРАЇНИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ” ЗАХИЩАЛИ ЕКУМЕНІЗМ 23 квітня 2013 року в Національному педаго: гічному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся завершальний етап загальноуніверси: тетського соціально:політичного турніру “Місія України в сучасному світі”. Три команди:фіналі: сти змагалися за можливість участі у Міжнарод: ній конференції “Місія України в сучасному світі” в Національному університеті “Острозька акаде: мія” та представлення своїх гіпотез перед науко: вою елітою держави. Студентські виступи оцінювали професіонали НПУ, меценат, член�кореспондент НАПН України, док� тор філософських наук, професор Анатолій Толстоу: хов, Президент фонду “Схід – Захід разом”, народний депутат України Володимир Зубанов, доктор істо� ричних наук, професор Станіслав Кульчицький та студентський ректор НПУ Микола Давидюк. Найсильнішими у попередніх турах і відповідно тими, хто дійшов до фіналу, стали команда з Інституту філософської освіти і науки “ІФОН” та дві команди з нещодавно утвореного Інституту економіки освіти та управління “Мрія” і “Ойкумена”. Кожна з них за прави� лами гри отримала можливість представити свою концепцію місії України в сучасному світі, виступити опонентом і рецензентом інших команд. Найсильнішою в ході змагання виявилася “Ойку� мена”, яка презентувала виступ “Місія України в світі: екуменізація релігійного життя”. Ця проблема викли� кала не тільки жваву дискусію та обговорення, але й запалила членів журі, оскільки вони почали висловлю� вали свої погляди, оцінюючи тези учасників. У загальному заліку “ІФОН” опинився на другому місці, а “Мрія” – на третьому. Таким чином, до Остро� га на міжнародну конференцію їдуть студенти Інститу� ту економіки освіти та управління – гравці команди “Ойкумена”. За словами організаторів, метою цього турніру є Людмила КУХ, виявлення обдарованої молоді, яка наділена розви� світлини Прес�служби університету неним інтелектом, мисленням, ерудицією, та підвищення інте� ресу студентів до аналізу, розу� міння міжнародного політичного, соціокультурного стану, ролі та завдання України у сучасному світі. Такі амбіційні цілі ініціатори заходу переслідували не випад� ково, оскільки ставлять за мету не лише підвищення пізнаваль� ної активності учасників, але й розширення світогляду молоді стосовно ролі й місця України у світі, осмислення сучасних інте� граційних процесів. До складу журі фіналу увій� Турнір викликав інтерес студентства та поважних гостей шли співголова Наглядової Ради Літературні зустрічі Актуальне інтерв’ю Після фіналу турніру “Місія України в сучасному світі” ми поспілку: валися з переможцями і дізнались про підготовку команди і чому саме ця тема була обрана. – Чому ви вирішили висвітлити місію України у світі в релігійному контексті? Юля Дарміц: Так, дивним, мабуть, здається, що студенти�менеджери обрали релігійну тематику для соціально�політичного турніру. Але, наспра� вді, саме нашому інституту (Інститут управління та економіки освіти. – С.Р.) ми завдячуємо цим вибором. Оскільки наші викладачі формують у студентів широкомасштабне мислення, яке не обмежує нас управлінськими рамками, а надає реальні можливості всебічно досліджувати актуальні нині проблеми будь�якої сфери діяльності, в тому числі і релігійної. – Як проходила підготовка до турніру? Іра Дарміц: Змушені визнати, що підготовка була ґрунтовною: ми опрацювали великий масив інформації, уважно слідкували за останніми новинами релігійного світу, консультувалися з аспірантами Київської право� славної богословської академії, які неодноразово давали влучні поради щодо літератури, з якою варто ознайомитися, коментували проблемні питання екуменізму, за що й хочемо висловити їм окрему подяку. – Які емоції у вас викликала перемога? Анастасія Макаренко: Звичайно, ейфорію, адже у проект було вкладе� но багато сил та емоцій. Хоча до останнього ми не вірили у перемогу, адже наші конкуренти були надзвичайно сильними. – Чи цікавий для студентів такий формат заходів? – Не лише цікавий, а й необхідний! Саме формат турніру надає можли� вість студентам вдосконалити свої дослідницькі та ораторські здібності, роз� виває уміння не лише висвітлювати власні ідеї, а й висловлювати конструк� тивну критику щодо робіт опонентів, формує командний дух. До того ж, такий формат є цікавим і для викладачів та гостей, які із задоволенням долу� чаються до дискусій на різні теми, діляться власним досвідом та допомага� ють вирішити спірні питання. – Ми вже знаємо, що подібні турніри відбуватимуться й надалі. Яку пораду ви б могли дати своїм наступникам? Юля Дарміц: Ми радимо не йти шляхом найменшого опору, не боятись ризикувати, обирати креативні, перспективні ідеї, які, можливо, не одразу сприймуть охоче і навіть гостро критикуватимуть. Per aspera ad astra! (Через терни до зірок!) Спілкувався Сергій РУСАКОВ Стежками Батьківщини Андрій КОКОТЮХА: “Я читаю по 100 сторінок в день, інакше я себе погано фізично почуваю” “Я ВАМ НЕ СКАЖУ ЗА ВСЮ ОДЕССУ…” На зустрічі зі студентами Інституту іноземної філології письменник Андрій Кокотюха зізнався, що жити не може без книг, без своєї творчої діяльності. Читання для нього, як їжа. Він називає себе професійним читачем, а ще він відомий український письменник, журналіст та сценарист. Секретами своєї творчої діяльності Кокотюха ділився з майбутні: ми філологами. Андрій Кокотюха розповів багато цікавого про свою літературну діяльність. Зазначимо, що він є автором близько 40 книг як для дорослих, так і для дітей, багато часу витрачає на журналістську діяльність та написання сценаріїв, а ще багато читає та відкриває для себе щось нове. Просто дивовижно – коли він все встигає? І, мабуть, найперше питання, яке б виникло в кожного – де він бере натхнення? На це письменник відповідає так: “Натхнення буває лише у п’яних поетів… В мене особисто натхнення не було ніколи. Писати – це моя робота. Це мої зобов’язання перед читача� ми, перед видавцями”. І хоча він характеризує себе як людину без емоцій, яку не можна шокува� ти, присутні переконалися, що він досить харизматична, цікава, колоритна особистість. В своїх книгах Кокотюха використовує містичні сюжети, вибрані з казок. І зовсім не соромить� ся цього. Все почалося з дитинства – до 13 років він читав і писав виключно казки, часто сам вига� дував історії, які допомагали “викручуватися” під час шкільних уроків, писав твори по літературі однокласникам. Школа цього писання дала результат у майбутньому. Адже людина, яка вміє роз� повідати казки, за словами письменника, вміє працювати з аудиторією, має фантазію, вона вижи� ве в будь�яких екстремальних умовах. Залишився ж він при своєму і коли підріс, й далі продовжує писати казки для різних аудиторій. На досвіді виходу в світ його власних книг письменник переко� нався, що люди люблять казки. Тому в своїх історіях він часто бере якогось літературного персо� нажа і переносить його в українські реалії, або ж цей персонаж потрапляє з реального життя в містичну казку. Та не вся його творчість в казках, він слідкує й за трендами в літературі, нещодав� но вийшов друком його історичний роман “Червоний”. Цікавою є сама історія створення книг автора. Як правило, він спочатку пише фінал, а вже потім розвиток самих подій. Тобто уявляє, що могло б привезти до такої розв’язки. Оскільки Андрій Кокотюха за освітою журналіст і вже багато років працює в цій сфері, журна� лістика займає важливе місце в його житті. Але гість зізнався, що чітко розмежовує поняття жур� наліста та письменника. Адже письменник повинен вигадувати історії, а журналіст – описувати правду. Тому коли він пише книгу, йому заважає те, що він журналіст, і навпаки. Після розповіді письменника відбулося жваве обговорення питань, які цікавили аудиторію. Андрій Кокотюха розповів і про своїх улюблених письменників та улюблені книги. Адже читає, як вже згадувалося, він багато – щороку від 70 до 90 книг. Такій кількості можуть позаздрити навіть наші студенти�філологи. Сподіваємося, що цей приклад стане мотивацією до збагачення літературним досвідом моло� ді нашого інституту. Читати українських сучасників необхідно, інакше як можна судити про стан культури в державі, якщо бути поза цією культурою? За всю Одесу я вам не розкажу, вона дійсно дуже велика, але її культурний центр, морський вокзал, піщане узбережжя та грайливе море покорило серця наших студентів... Головною метою поїздки студентів Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова було зарядитися позитивом від місцевих жителів та весело провести час. Адже дата поїздки була обрана зазда� легідь – 1 квітня. І саме цього дня Одеса перетворюється на столицю гумору, сюди приїздять коміки, артисти і просто люди, які люблять веселитися, зі всіх куточків світу. Нам вдалося побувати на цьому святі сміху та радості – веселій Юморині. Цього року вона була юві� лейною, з дня її заснування одеськими студентами�активістами минуло вже 40 років. Цей фестиваль є дійсно єдиним і неповторним в своєму роді, це найвеселіше, найяскравіше весняне шоу. Та не лише веселощі цікавили студентів. Вони відвідали відому історичну пам’ятку – одеські катакомби. Більша частина цих катакомб – колишні каме� ноломні, з яких раніше добували каміння. На сьогодні їх довжина сягає до 3 тис. км. В програму екскурсії входить лише 500 м, але в цій частині підзе� мелля розташовано експозиційні знахідки, є місця, де під час Великої Вітчиз� няної війни перебували партизани. Хоча це місце наводить сум і є трохи моторошним, воно варте того, щоб його відвідували. Ну і, звичайно ж, не обійшлося без прогулянок побережжям Чорного моря. Легкий морський бриз, сонячна погода та польоти чайок стали ідеаль� ними умовами для веселощів студентської компанії. А вечорами друзі гуляли тихим, стомленим, залитим штучним світлом ліхтарів містом. Це місто таке не схоже на інші, самобутнє й захоплююче. Ми відвідали його культурні пам’ятки, спустилися до морського вокзалу, який закликав до наступних подорожей горизонтами. Адже на цьому наші цьогорічні подорожі не скінчаються. В нас ще багато планів на цю весну. Отож – щасливої нам дороги! Оксана ЧЕРНУХА, студентка ІV курсу Оксана ЧЕРНУХА ТРАВЕНЬ 2013 5 �Випускники Євген ГЕНСЮРОВСЬКИЙ: “Вижити на острові було тяжче за все не фізично, а психологічно” Реаліті:шоу “Останній герой” – один з най: популярніших проектів світу. Взяти участь у подібному конкурсі на виживання здатні хіба що справжні відчайдухи. Одним із них став минулорічний випускник Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драго: манова Євген ГЕНСЮРОВСЬКИЙ. Участь у шоу “Останній герой” Євген брав ще у 2012 році, але розкрити таємниці того, що ж відбувалося на безлюдному тропічному острові, згідно з умовами контракту, зміг лише тепер. Вияви: лося, що анкету Євгена організато: ри виділи з:поміж… 25 тисяч охочих побувати на шоу. Під час відбору потенційні учасники здавали спор: тивні нормативи, проходили медич: ний огляд, бесідували з психолога: ми та фахівцями. – Які речі можна було брати з собою на острів? – Заборонялося все. З собою можна було взяти тільки зайвий светр, пару фут� болок і шортів. Усі засоби зв’язку забрали перед висадкою на острів. Два кілограми рису, знайдені в скрині, на 18 людей, кіль� ка знарядь праці, власні руки та голови – це все, на що доводилося розраховувати протягом 40 днів і ночей на островах Гібраліон та Мого�Мого, розташованих у Тихому океані біля берегів американсько� го континенту. – Чим ви займались упродовж дня? – Той чи інший конкурс, який тривав на екрані п’ять хвилин, насправді зніма� ли цілий день. Все починалось о 10�й ранку і тривало до п’ятої вечора. За дві� три години до початку конкурсів нам пот� рібно було щось роздобути собі на сніда� нок, швидко приготувати це і з’їсти. Після зйомок потрібно було щось у прямому сенсі зловити собі на вечерю. День минав швидко, усім було цікаво та весело. Коли у племені був вільний час, ми повинні були самі ним розпоряджатися, вигадувати корисні заняття. – Що важко давалося? – Найтяжчою була друга половина проекту. Спочатку мені снилися близькі, рідний дім, м’яка постіль. На острові я почав розуміти, наскільки важливий зв’я� зок з рідними, з коханою людиною. Потім мені здебільшого снилася їжа, часто бачив один і той же сон. Я купую шаурму, тримаю її в руках, ходжу по Києву, розмо� вляю, і весь час у моїх руках шаурма. Я прокидався, йшов пити воду, дивився на вогнище, аби швидше забути сон, лягав спати, і мені знову снилась та шаурма. – Що залишилось поза екраном телевізора? – Ледве не щоночі йшли холодні дощі з блискавкою та пронизуючим вітром. Погода на острові була дуже непередбачувана: годину може йти сильний дощ, а вже через 10 хвилин над нами було чисте зоряне небо. Я ще тако� го ніколи не бачив. В першу ніч, коли у нашого племені ще не було даху, ми так змокли, що довелося збитися в одну кучу, щоб грітися один від одного. А в кінці проекту взагалі почався сезон дощів, відповідно було дуже холодно. До того ж хтось один з нас мусив мокнути біля багаття, щоб підтримувати вогонь. Це дуже тяжко. Ти розумієш, що втрата вогню жахлива, без нього неможливо існувати. На жаль, на екранах багато чого показували, чого насправді не було на острові. Не було маленьких 6 мавпенят, великих папуг, яких вставляли для гарного кадру. Ми б їх з’їли давно (сміється). Це все було на материку в Гондурасі, а на острові була бідніша природа. Острів, на якому ми перебували, – заповідник, тому нам Випускник НПУ ім. М. П. Драгомановва заборонили вбивати ящірок, змій. Але на тре� Євген ГЕНСЮРОВСЬКИЙ взяв участь в реаліті8шоу тій день ми зрозуміли, що ми будемо їх вби� вати, бо це їжа. Все, що можна було спробувати на на, береш усе до роту куштувати. І якщо відчуваєш острові, ми спробували. Ми навіть знайшли на якийсь елементарний смак – зберігаєш цю рослину. – Які знання, отримані в університеті, дове� острові рослину, схожу на лаврового листа. На острові це відбувається так: ти йдеш і, як мала дити� лося використати на острові? – Безцінним виявився досвід вожа� того, отриманий під час практики в МДЦ “Артек”. Вечорами, коли був вільний час, ми усім плем’ям грали в різноманітні ігри. Наше існування тоді нагадувало піонерський табір: дорослі люди вели себе наче діти. Хочу сказати, що виживати на остро� ві було тяжче за все не фізично, а психо� логічно. Проект цікавий тим, що дає змогу пізнати сутність людини. Наскіль� ки вона змінюється, наскільки жадіб� ність, лукавість впливає на людські від� носини. – Важко було робити вибір, кому залишити проект? – Ні, це було невимушено. На щастя, у нас було хороше плем’я, ми були справжньою командою. Вибір завжди був мінімальний, усе сприймалося як гра. Ми не прощалися з людьми назав� жди. Хоча тяжко було проводжати тих, з ким потоваришував на острові, а також з тими людьми, які зовсім неочікувано залишали проект. – Чого тебе навчило перебування на острові? – Найперше – це те, що я перестав боятися змій. Якщо до участі у проекті я дуже боявся плазунів, намагався уника� ти зустрічі з ними, то на острові я ретель� но їх… вишукував. Спіймати змію на вечерю – це справжній делікатес. Острів навчив не боятися дикої природи. Зав� дяки участі в “Останньому герої” я зрозу� мів наскільки довго людина може не їсти. Головне – я навчився цінити людей, які поряд з тобою, якім можна довіряти. Зрозумів, як важливо тримати себе, не думати, що ти найрозумніший за всіх. Я навчився ніколи не загадувати наперед, бо не все в житті можна передбачити. Упевнився в тому, що безпека дуже важлива для людини, особливо в психо� логічному плані. – Після отриманого досвіду, які найголовніші речі ти порадиш брати на безлюдний острів? – До речі, в анкеті було таке ж запи� тання. Я написав: казанок, сокиру і кре� сало. Після участі в “Останньому герої” не змінив свою думку, тому що це дій� сно три найнеобхідніші речі, які згодять� ся на безлюдному острові. – Дякую за розмову! Євген Генсюровський потрапив до фіналу й був лише за один крок до запо� вітної перемоги. Але доля розпоряди� лась інакше, й переміг не він. Наразі Євген працює за спеціальністю. Він обіймає посаду позаштатного соціаль� ного працівника у соціальній службі, а ще веде гурток туризму в школі і пара� лельно працює соціальним педагогом. Спілкувалась Олександра БИЧКОВСЬКА ТРАВЕНЬ 2013 �До 50,річчя студентського будівельного руху Дмитро ОМЕЛЬЧЕНКО: “Працювали не покладаючи рук” Газета “Педагогічні кадри” завершує серію інтерв’ю з учасниками студентського будівельного руху 70:х рр. ХХ ст. В цьому номері героєм публіка: ції є студент філологічного факультету нашого уні: верситету (1974–1978 рр.), а нині – заступник директора Українського державного центру туриз: му і краєзнавства учнівської молоді Дмитро Омельченко. – В які роки Ви брали участь у студентському будівельному загоні? – Три рази брав участь у студентському будівельно� му загоні: 1975 р. – Київська область (Броварський і Бориспільський р�ни); 1976 р. – Чукотка, смт Анадир; 1977 р. – Ханти�Мансійський національний округ, Тюменська область, селище Білозорька. – Якими мотивами Ви керувались, вступаючи до будзагону? Дмитро Омельченко – – Їх було декілька: побачити цікаві місця Радянського учасник будівельних Союзу (адже перш ніж потрапити до місця дислокації студзагонів у 708ті роки загону, ми мали подолати досить велику відстань); мате� ріальний чинник (оплата за виконану роботу була досить пристойна); загальний духовний підйом щодо участі будівництві об’єктів народного гос� подарства. – Як Ви можете оха� рактеризувати роль буд� загону інституту в сту� дентському будівельному рухові м. Києва? – У цілому партійні комі� тети інституту і факультетів, комітети комсомолу інститу� ту проводили системну роботу по формуванню буд� загонів. Подібна робота проводилася й в інших ВНЗ м. Києва. Особливість сту� дентських будівельних заго� нів КДПІ ім. О. М. Горького полягала в тому, що тут при� валювала ідеологічна скла� Київська обл. Броварський р8н, с. Семиполки. дова створення матеріаль� Д. Омельченко на будівництві житла для них ресурсів! працівників місцевого радгоспу (1975 р.) – Яку назву мав Ваш будзагін? – У Київській області працював загін “Буревісник”, на Чукотці – “Меридіан”, а в Тюменській області – не пам’ятаю. – Хто був командиром та комісаром загону? – У Київській області – командир Г. Тихомиров, комісар Д. Омельченко; Тюменська область – командир О. Іллюченко, комісар В. Гартфіль; Чукотка – командир В. Байда, комісар В. Корсаков. – На будівництві яких об’єктів Вам довелось брати участь? – У Броварському р�ні будували житлові будинки та господарські споруди для пра� цівників радгоспу с. Семиполки, після закінчення загін було передислоковано в Борис� пільський р�н, с. Бортничі, на будівництво об’єктів тепличного господарства; на Чукотці довелося будувати дизельну електростанцію, підсобні споруди, а також довелося брати участь у будівельних роботах, що велися в аеропорту Анадир; у Тюменській області – спорудження бетонних основ для нафтових резервуарів. – Як організовувався побут та дозвілля у будзагоні? – Жили в недобудованих об’єктах, проте пристосованих для нормального прожи� вання в умовах будівельно� го загону; продукти, харчу� вання і вода доставлялися вчасно, їжу готували самі (для цього у загін брали спеціально дівчат); у Київ� ській області харчувалися у їдальні – проте з нас за це вираховували з заробітної плати! Вихідних було два на шість�вісім тижнів: перший день – на день бійця сту� дентського будівельного загону, а у другий день мав відбуватися якийсь спіль� ний захід з місцевим насе� Вранці наряд на роботу. С.Берєзовка, ленням! О 7�й годині був під� Нижнєвартовського р8ну, Тюменської обл. Будзагін йом, а о 8�й годині мали бути “Буревісник” (1977 р.) на виробничому об’єкті, і так до 20 години, з двохгодин� ною обідньою перервою! – Які труднощі виникали у діяльності студбудзагону? Як розв’язувалися про� блеми життя та діяльності будзагону? – Найбільшими труднощами у роботі загонів можна назвати нестачу будівельних матеріалів (найбільш складно з цементом – одного разу нам навіть віддали кольоровий цемент, щоб загін не простоював!). Проте будівельні організації йшли назустріч нам, і нас першочергово забезпечували матеріалами для будівництва. Ще одну трудність приготу� вала для нас природа – нас просто заїдали комарі! В цілому ж з місцевим населенням були дружні відносини! – Яку роль у житті та діяльності будзагону відігравали компартійні органи та комсомольська організація? – Компартія відігравала контролюючу роль від початку створення загону і до завер� шення його діяльності. Десь 50% студентів були членами комуністичної партії, проте вони їхали як добровольці, примус був відсутній! – Які найбільш яскраві події з життя студентських будівельних загонів Ви запам’ятали найбільше? – Найбільше запам’яталися переїзди до місць дислокації (адже ми “по дорозі” заїж� джали і у Москву!). На місцях виробничої діяльності вразив тваринний і рослинний світ тундри (Чукотка), побут і уклад життя чукчі, а також особливості їх культури, у Тюменській області – кедри (або як їх називали місцеві жителі – “кедричі”), вразила тайга, а також великомасштабні об’єми перекачки нафти на Куйбишев! Запам’яталося ударне будів� ництво вигрібних ям для баків, з другого дня нашого перебування на виробничому об’єк� ті кожного дня вирубували лід і вигрібали землю трактором С100, щоб досягти потрібно� го розміру, останні два були справді ударними, працювали всі не покладаючи рук, але роботу закінчили вчасно! Запам’яталися різні курйозні моменти, що виникали під час роботи! – Які нагороди чи заохочувальні призи маєте? – Грамота комітету комсомолу КДПІ ім. О. М. Горького – Яку роль відіграв у Вашому житті досвід, здобутий у будзагоні? – Найперше – це соціальний досвід, гарна школа життя, де дуже чітко прос� тежувалася роль кожного члена загону, людська сутність була на поверхні (навчився роз� биратися в людях). Також відкриваєш сам себе, адже у загонах доводилося зустрічатися з такими проблемами, з якими у повсякденному житті не зустрічався! – Чи вважаєте Ви необхідним поновлення студентського будівельного руху в рамках університету, міста, країни? – Абсолютно підтримую ідею відродити загони соціального реагування (наприклад, педагогів у дитячих будинках, медиків та ін.), але обов’язково щоб була заробітна плата! Спілкувався Роман РАЛКО Освітянський пантеон ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА О. В. СКРИПЧЕНКА У ці травневі дні виповнюється п’ять років, як пішов із життя наш Вчи: тель, наставник, колега, прекрасна і добра людина Олександр Васильович Скрипченко. Студенти, що вивчають психологію, беручи до рук підручники “Загальна психологія” і “Вікова та педагогічна психо� логія”, бачать у складі авторського колек� тиву прізвище Олександра Васильовича. Для них, молодих, це всього лише прізви� ще одного із авторів підручника, а нам хочеться розповісти якою людиною був О. В. Скрипченко, хоча ми розуміємо, що у скупих рядках дуже важко відтворити, показати всю палітру багатої, творчої, різ� носторонньої особистості вченого і педагога. Олександр Васильович віддав викладацькій роботі в університеті 35 років, прийшовши у 1973 році на посаду професора кафедри психології Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. До цього Олександр Васильович, з вересня 1950 року по 1973 рік, працював на різних посадах в інституті психології, пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача відділом, а далі – до заступника директора інституту, захистив кандидатську та докторську дисертації. У 1980 році О. В. Скрипченко очолив кафедру психоло� гії і працював завідувачем до 1991 року. Крім викладацької і адміністративної діяльності, продовжував займатись нау� ковою роботою. Олександр Васильович є автором більше ТРАВЕНЬ 2013 350 наукових і науково�методичних робіт із різних напрямків психологічних досліджень. Зокрема, це роботи над покращенням основ навчання, виховання і розвитку учнів, розвит� ку у них сенсомоторики, перцепції, пам’яті, мислення, мовлення, уяви тощо; підготовка підручників і навчальних посібників; праці, що стосуються психолого�педагогічних проблем навчання, виховання та розвитку студентів, підготовки вчителів; навчання, виховання і розвитку дітей шестирічного віку; розробки психодіагностичних методик; проблеми пси� холінгвістики; теоретичних проблем дослі� дження емоційної сфери людини; історії психологічної думки в Україні; бібліографії, довідників з психології та педагогіки; пробле� ми виховання. О. В. Скрипченко був членом багатьох спеціалізованих рад із захисту дисертацій, впродовж 11 років керував Вче� ною спеціалізованою Радою в Національному педагогічно� му університеті імені М. П. Драгоманова, підготував понад 30 кандидатів і докторів наук. Життєвий шлях Олександра Васильовича не був про� стим і легким, він, особливо в останні роки життя, згадував про лихоліття воєнних років, які ніби осколок залишилися в його пам’яті. У січні 1940 року 19�річний юнак Олександр, разом зі своїми однокурсниками – студентами Київського держав� ного хіміко�технологічного інституту імені А. Мікояна, був призваний до лав Червоної Армії. Спочатку курси при Київ� ському артилерійському училищі, потім навчання у Горьків� ському зенітно�артилерійському училищі, а в липні 1941 року курсантів направляють на захист Москви до 1�го артилерійського корпусу Московської зони ППО. Далі – складні роки війни у складі 207�го окремого зенітно�арти� лерійського дивізіону. В кінці квітня 1945 року частину, в якій служив Олександр Васильович, відправляють на Далекий Схід (війська Забайкальсько�Амурської армії). Закінчилась війна, і Олександра Васильовича Скрипченка перевели до штабу 94�ї артилерійської дивізії м. Чити. Військове звання О. В. Скрипченка – підполковник артиле� рії. О. В. Скрипченко мав 12 урядових нагород, пов’язаних із війною 1941–1945 років, а також знаки “Відмінник народ� ної освіти Міністерства освіти УРСР”, “Ветеран праці”. О. В. Скрипченко є заслуженим працівником освіти Украї� ни, нагороджений знаком ім. К. Д. Ушинського та знаком Петра Могили. Олександр Васильович був прекрасним чоловіком, батьком, дідусем. Його донька, Леся Олександрівна Скрипченко, обрала дорогу батька, – вона працює доцен� том кафедри теорії та історії педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова. Світлий образ Олександра Васильовича Скрипченка завжди будуть пам’ятати його друзі, колеги, учні. Проф. Л. В. Долинська, проф. Т. М. Лисянська, ст. викладач Н. В. Співак, викладачі кафедри психології 7 �Фотофакт Студенти�драгомановці, що проживають у гурто� житках вишу, нещодавно спільними зусиллями адміні� страції та студентської ради влаштували для себе чудове свято талантів у студентській вітальні гуртожит� ку № 5. Усі із задоволенням танцювали, співали, демонстрували найяскравіші вміння. Свято було душе� вним, відчувався родинний дух мешканців гуртожитку. Студентська рада після концерту влаштувала сімейне чаювання для усіх присутніх. Фото Івана ІВАНИЧКА Нові формати “ДЕ ВНОЧІ БУЛА? – В БІБЛІОТЕЦІ!” 12 квітня в стінах Наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова в четвертий раз відбулась акція “Ніч в бібліотеці”. Цієї весни організатори обрали тему, яка зацікавила більше ста студентів київських вишів – “Легенди Києва”. Розміщуємо враження першокурсниці, яка взяла активну участь у заході. Творчий захід університетської бібліотеки, за словами старшокурс� ників, зацікавив студентів одразу у 2011 р., коли вперше ночували в бібліотеці головного корпусу. І це не дивно. Бо хто як не молодь оцінить всю атмосферу такої незвичної дра� гомановської акції?! До речі, “Ніч в бібліотеці” стала хорошою традиці� єю саме завдяки директору Науко� вої бібліотеки НПУ імені М. П. Дра� гоманова Людмили Савенкової. Цього разу захід розпочався з лекції про столичну архітектуру, а потім цікаву інтерактивну лекцію провів магістрант ІФОНу Сергій Савченко, який майстерно володіє аудиторією і готовий був до ранку розповідати київські легенди. Та після годинної лекції Сергій повів всіх учасників акції на нічну екскурсію центром міста. Зараз, переглядаючи світлини, де видно чисельну кількість людей, дивуєшся, як одній людині вдалось донести інформацію до кожного. Але повірте, він з цим зав� данням впорався на “відмінно”. За словами Катерини Приймак, студентки ІІІ курсу ІФОНу, яка не пропустила жодної ночівлі в бібліотеці, такої кількості людей не було ще жодного разу. Та як вия� вилось, саме активність Інституту філософської освіти і науки сприяла піару нічного заходу в бібліотеці. “Ми зі студенткою�дизайнеркою Оксаною Степаненко виріши� ли зробити приємне нашим колегам і друзям з бібліотеки і зробили невеличний плакатик, який розмістили в соціальній мережі. Вже через день анонс заходу потра� пив у топ�новини київських заходів”, – розповів викладач кафедри культурології Сергій Русаков, який активно допомагав в організації. Саме тут я і зрозуміла, що саме культурологи і повинні реалізовувати такі заходи. Після нічної екскурсії Києвом група знову повернулася в бібліотеку, де на нас вже чекав накритий стіл з чаєм�кавою і печивом. Після смачного перекусу настав час для тематичних блоків. З першої до другої години ночі була “Поетична година”, під час якої співробітники бібліотеки і студенти декламували власну поезію і уривки з творчості улюблених авторів. З другої до третьої години тривала “Музична годи� на”, під час якої всі присутні співали пісні про Київ і міста України. Далі – всі почали дивитися фільм “Закохані в Київ” і вже після нього розійшлись по домівках. Батьки або ж сусіди по кімнаті в гуртожитку довго не могли повірити, що студенти поверну� лися з бібліотеки. Паралельно з тематичними годинами всі охочі мали змогу скласти пазли, на котрих були зображені картини видатних митців. Також всі охочі могли навчитися грати в шахи та лічити за допомогою рахівниці. Цією нагодою скористалася і я! Вночі в бібліотеку? Залюбки! Ольга АЗАРКІНА, студентка І курсу ІФОНу Творчість Фотопрогулянка бульваром Сергій РУСАКОВ Культуролог, журналіст. Викладач та аспірант кафедри культурології НПУ імені М. П. Дра� гоманова. Головний редактор газети “Педагогічні кадри”. У 2012–2013 н. р. – куратор освітньо�музичного циклу НПУ імені М. П. Драгоманова “Перший християнський князь”. В онлайні, в офлайні В онлайні, в офлайні Друзям і підписникам моїм Це текстове повідомлення. І вдень і вночі оточують, Засліплюють світлинами й мемами, Пишуть і постять... А я дивлюсь і дивуюсь Щогодинній втраті одне одного, У світі, де всі глухі і німі, Де смайлик вагоміший думки, Лайк під статусом бажаніший Посмішки при зустрічі. Цвинтар чужих думок, Колодязь порожніх мотивацій, Що живить чиїсь розуми. Що ж буде далі, мої ненароджені?... Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Пробач, що не повертаюсь пробач за минуле і спільні спогади ми спізнились у завтрашній день розставання позбавлене логіки думки сповнені відчуттям недомовленості прагнуть влучності погляди і слова у твого сонця алергія на тінь вітер перемішав літери в моїй збірці ти любиш небесний фреш у вигляді дощу свіжі спогади в моїй стрічці новин у наших шклянках не стигне чай пробач, що не повертаюсь тепер в мене є час Світлина Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ТРАВЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1633) (травень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1633) (травень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/196 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b30b9caab58e14028e63563b85186bd6.pdf 6cb0ea2f7e9e0268caaa953fd46d39c9 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1639) (січень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1639) СІЧЕНЬ 2014 РОКУ П і д с у м к и У Національному педагогічному університеті імені Михай� ла Драгоманова відбулась перша в новому календарному 2014 році конференція трудового колективу навчального закладу. На порядку денному розглядався звіт ректора вишу НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА 2 0 1 3 р о к у Віктора АНДРУЩЕНКА про роботу у 2013 році. Пода� ємо найважливіші, на нашу думку, цитати і думки очільника вишу. З повним текстом виступу ви можете ознайомитись на офіційному сайті університету. Акредитація Актуальні завдання Витримавши низку системних пере� вірок університет пройшов загальну акредитацію й отримав ліцензію на під� готовку фахівців за 128 напрямами і спеціальностями на наступні 10 років! Високі досягнення, між тим, не знімають відомої проблемності та додаткової відповідальності. В частині навчального процесу актуальними на найближчий час є завдання: – впровадження єдиної системи менеджменту якості вищої освіти у відповідності з міжнародними стандартами; – акредитація таких напрямів, як інформатика та обчислю� вальна техніка, менеджмент соціокультурної діяльності, програм� на інженерія, управління інноваційною діяльністю й ін.; – інтенсифікація підготовки вчителів іноземних мов та інфор� матики, здатних забезпечити вивчення цих предметів у початко� вих класах загальноосвітньої школи; – запровадження освітніх програм викладання англійською з видачею "подвійних дипломів"; – оптимізація системи перепідготов� ки педагогів вищої школи та організації педагогічної освіти дорослих. Головним при цьому була й залиша� ється якість освіти, забезпеченню якої мають бути підпорядковані будь�які інновації. Позитивні зміни Університет вирізняє стабільність і системність навчально�виховного про� цесу, висока вимогливість, відповідаль� ність викладачів і студентів. У звітний період у ньому відбулись суттєві пози� тивні зміни: – завершено переформатування навчального процесу для видачі дипло� мів з додатками європейського зразка; – університет увійшов у єдину інформаційно�аналітичну базу документообігу; – відкрито навчальні аудиторії імені академіків Миколи Ярмаченка та Арнольда Грищенка; – уніфіковано підготовку фахівців за болонською трансфер� но�накопичувальною системою; – відкрито навчальний центр турецької мови; – розгалужена практика довузівської підготовки молоді та іноземних громадян; – налагоджена системна перепідготовка кадрів. Посилення роботи Соціально�політичний процес Наш колектив, як і суспільство загалом, переживають нині непро� сті часи. Суперечливо сприймаємо ми рішення щодо глобального полі� тичного вибору, черговий сплеск мітингових пристрастей, активіза� цію резонансного громадянського дискурсу. Не відсторонюючись від цих процесів, студенти і викладачі вия� вляють власні уподобання здебіль� шого за межами університету, у вільний від навчання час. Кожен з нас добре розуміє, що національні надбання, загальний прогрес країни забезпечується тільки продуктивною працею кожного на своєму робочому місці. Загальна стратегія діяльності погоджена із Наглядовою радою, гро� мадськими організаціями викладачів і студентів, затверджена Вченою радою університету, закріплена колективною Угодою. – Університет має розробити Про� граму перспективного розвитку кадро� вого складу, яка б оптимально поєдну� вала збереження досвідчених кадрів і залучення талановитої молоді. – Слід ще раз уважно проаналізува� ти, розробити й запровадити нову модель оплати праці, зокрема в частині використання позабюджет� них коштів. – Радикального перегляду потребує система надання надбавок за продуктивність (ефективність) навчально�виховної та науково� дослідницької діяльності, її складність, шкідливість, напруженість тощо. Інтернет�популярність За рейтингом інтернет�популярності в Україні університет обіймає нині четверту позицію, пропустивши попереду лише університети Шевченка, Каразіна і Київську політехніку! Пошана Інтерв’ю Інтерв’ю Аудиторія імені А. П. Г р и щ е н к а Віктор Синьов: “Залишаюся вірним життєвому вибору” Жанна Кадирова: “У нашому суспільстві існує багато табу” стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Потенціал ВІДКРИЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ Урочисту стрічку аудиторії, де буде розміщувати� ся Український історичний клуб, в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгома� нова 25 грудня 2013 року перерізали ректор вишу Віктор Андрущенко, співголова Наглядової ради НПУ, спеціальний уповноважений Прем’єр�міністра Украї� ни, один з авторів проекту “Україна славетна” Анато� лій Толстоухов і ще один автор цього ж проекту, рад� ник Президента України Володимир Зубанов. “Для Драгомановського університету велика честь – відкриття такого клубу у стінах закладу, і разом з тим – ми впевнені, що зможемо зробити вагомий внесок у вивчен� ня й популяризацію української історії”, – зауважив під час відкриття очільник НПУ Віктор Андрущенко. За словами Віктора Петровича, одне з його великих бажань – тісна співпраця, розмова й дискусія між студен� тами, молоддю та високою професурою. На думку ректо� ра, лише так можна мислити, так народжуються істини, розвивається наука, а щойно відкритий Український істо� ричний клуб стане прекрасною базою і аудиторією для таких дискусій і розмов. Академік переконаний, що клуб буде переповнений студентами та науковцями�драгома� новцями, а отже – житиме. Думку в такому ж ключі висловив і Анатолій Толстоу� хов, побажавши студентам та їх наставникам плідної роботи, мудрості й національного духу. Велика і світла аудиторія справді сприяє якомусь духовному натхненню до праці. За твердженнями органі� заторів, дуже скоро вона ще наповниться відповідними книгами, картинами й скульптурами. Про це та про мету проекту детальніше розповів один з авторів проекту “Україна славетна”, у рамках якого й відбулося відкриття, Володимир Зубанов. Як виявилося, в Україні вже створена й продовжує розширюватися мережа українсь� ких історичних клубів. На сьогодні такі представництва діють у Рівненській, Сумській, Кіровоградській областях, а також у деяких університетах, школах та бібліотеках. Патріо� тичні клуби з вивчення історії свого народу знайшли своє місце й в українській діаспорі у Литві, а в найближчому май� бутньому планується до відкриття клуб у Вашингтоні. Такі історичні осередки нестимуть єдину загальну мету – об’єд� нати всі регіони. “Крок до подальшого об’єднання держави неможливий без знання історії і культури. На загальнодержавному рівні потрібно вирішувати гуманітарні питання. У цьому полягає розвиток нашого майбутнього як нації”, – зазначає пан Зубанов. Уже понад місяць на українському веб�просторі функ� ціонує історичний портал “Україна Славетна”, розроблений для популяризації історичних знань про кожен куточок нашої держави. Зокрема, на сайті планується представити об’єктивну інформацію про всі періоди становлення укра� їнської державності. Засновники веб�порталу сподівають� ся співпрацювати з широким колом громадськості. У їхніх планах – залучення саме цієї мережі українських історичних клубів для наповнення порталу якісною науковою інформа� цією. Вони створять своєрідні літописи всіх територій Укра� їни, зосередивши увагу на видатних особистостях, котрі зробили важливий внесок у становлення державності Укра� їни у різні періоди. На думку Володимира Зубанова, у Драгомановському університеті неабиякий інтелектуальний ресурс, відомі й талановиті вчені, активні студенти. Їх допомога буде просто незамінною для клубу, порталу й проекту в цілому. Посеред� ництвом спеціально створеного онлайн�телебачення інфор� мацію, лекційні й різноманітні інші заняття та роботи можна буде транслювати у всі куточки України та за кордон, де функціонують українські історичні клуби. Таким чином, можна стверджувати, що дуже скоро Україну обплете паву� тина вивчення рідної історії, що стане символом, причиною та інструментом консолідації нації. Конкурс Наукові пошуки В ІНСТИТУТІ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КОЛЕКТИВНЕ ВИДАННЯ У 2014 році виповнюється 100 років від початку Першої світової війни, події якої безпосередньо пов’язані з історією України. Зважаючи на це, в дер� жаві заплановано проведення низки відповідних заходів із вшанування пам’яті її жертв. У цьому ракур� сі перед сучасними дослідниками стоїть актуальне завдання всебічного та ґрунтовного вивчення тогоча� сних подій у їх взаємозв’язку з українською історією. Враховуючи це, колектив авторів з усієї України під керівництвом члена�кореспон� дента НАН України, доктора історичних наук, професора Реєнта Олександра Петровича підготував видання під назвою “Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. У 2�х кн. – Кн. 1 : Істо� ричні нариси / упорядн. О. П. Реєнт; ред. кол.: В. А. Смолій (голова), О. П. Реєнт (відп. ред.) В. В. Шевченко (відп. секр.) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К. : ТОВ “Видавництво “КЛІО””, 2014. – 784 с.”. 12 листопада 2013 р. у приміщенні Інституту історич� ної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова відбулася презен� тація книги. Ініціатором проведення відповідного заходу виступили відділ історії України XIX – початку XX ст. Інсти� туту історії України НАН України, дирекція Інституту істо� ричної освіти та кафедра методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти. Прес�служба університету Перед присутніми на презентації викладачами (проф. Т. В. Ладиченко, доц. Н. І. Загребельна, доц. Я. М. Камбалова та ін.) та студентами виступив завіду� вач відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст., заступник директора Інституту історії України НАН України О. П. Реєнт, випускник історичного факультету КДПІ імені О. М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова). Він підкреслив, що знайомство із виданням допоможе не лише поглибити історичні знання, а й краще відчути глибину збройних конфлік� тів, трагічність долі народів, утягнутих в них, масштаб незворотних зрушень в психології людей. Професор І. А. Коляда, виступаючи, зауважив, що для українсь� кого народу події Першої сві� тової війни принесли карди� нальні зміни у свідомості, активізували доброчинність, розвиток національно�виз� вольного руху. Ці зміни, за словами виступаючого, каталізували процес формування української модерної нації, яка з об’єкта міжнародної політики перетворилася на її безпосередній суб’єкт. Авторський колектив на презентації представляли також колишні випускники Інституту історичної освіти, а нині наукові співробітники Інституту історії України НАН України, кандидати історичних наук Олександр Кирієн� ко та Володимир Милько. По завершенню офіційної частини, яка передбачала не лише виступи авторів, а й запи� тання від присутніх, відбулася автограф�сесія для бажаючих мати книгу на своїй полиці. “Цікава зустріч з авторами першого в Укра� їні видання, присвяченого подіям Першої світо� вої війни в Україні, випускниками нашого інсти� туту (у минулому факультету) стало для нас прикладом наполегливості у навчанні та пра� гненні реалізувати свої наукові устремління”, – підсумував враження учасників презентації сту� дент магістратури Інституту історичної освіти, кращий студент 2013 року НПУ імені М. П. Дра� гоманова Сергій Вергун. ПОШУК КРАЩОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ РОБОТИ Засідання журі, яке визначить найкращі авторські роботи студентів і аспірантів, що опубліковані в газеті протягом навчального року, відбудеться наприкінці травня. Тобто, шановний читачу, у тебе ще є можливість взяти участь в університетському конкурсі “Дотиком пера”! У конкурсі беруть участь авторські розвідки, статті, інтерв’ю, нариси, вірші, малюнки, які надру� ковано в університетській багатотиражці, тому важливо, щоб тексти стосувались діяльності уні� верситету або освітянської галузі. Конкурс на створення кращої авторської робо� ти, що буде опублікована протягом навчального року в університетській багатотиражці, проводить� ся з 2001 року і спрямований на підтримку творчих здібностей і соціальної підтримки студентів. За результатами конкурсу буде визначено перемож� ців, які будуть нагороджені трьома преміями: 1 місце – 1 000 грн., 2 – 800 грн., 3 – 500 грн. Виз� начатиме переможців авторитетне журі: Григорій Волинка – проректор з наукової роботи НПУ імені М. П. Драгоманова, голова журі; Микола Давидюк – студентський ректор; Людмила Кух – керівник прес�служби, поетеса; Володимир Погребенник – завідуючий кафедрою української літератури НПУ імені М.П. Драгоманова, професор; Сергій Руса� ков – редактор газети “Педагогічні кадри”, відпові� дальний секретар конкурсу; Ірина Савченко – директор Центру культури і мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова. Анатолій БОРЕЙКО, магістрант Інституту історичної освіти 2 СІЧЕНЬ 2014 �Пошана Нові формати В І Д К Р И Л И А У Д И ТО Р І Ю ІМЕНІ АРНОЛЬДА ПАНАСОВИЧА ГРИЩЕНКА 12 грудня 2013 року в житті Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова відбула� ся знаменна подія – відкриття аудиторії імені Арнольда Пана� совича Грищенка – відомого мовознавця, доктора філологіч� них наук, професора, академіка АПНУ, заслуженого діяча науки і техніки України. Відкриття аудиторії було справ� жнім святом. З цієї нагоди до Інсти� туту завітали дорогі гості, зокрема дружина Арнольда Панасовича Ніна Мико� лаївна, брат Геннадій Опанасович, син Тарас Арнольдович, докто� рантка Надія Бойко, аспірантка Валентина Заскалета та товариш – професор Василь Німчук, директор Інсти� туту корекційної педаго� гіки та психології, акаде� мік Віктор Синьов. Також були присутні викладачі кафедри української мови та інших кафедр Інституту. “Арнольд Грищенко був людиною такої висоти, до якої ми прагнемо дорівнятися, але це просто неможливо”. Валентина Заскалета, аспірантка професора Відкривали аудиторію завідувач кафедри української мови, професор Марія Плющ та про� ректор з навчально�методичної роботи гумані� тарних інститутів, професор Богдан Андруси� шин після вітального слова директо� ра Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, професора Анатолія Висоцького. Народний ансамбль “Купава” виконав улюблену пісню Арнольда Панасовича “Ой, летіли дикі гуси”, розчуливши всіх присутніх та подарувавши неповторні хвилини задоволення. Багато теплих слів було сказано про діяльність Арнольда Панасовича, про його неоціненний вклад у розви� ток українського мовознавства і науки загалом. Це була людина над� звичайно розумна, щира, товарись� ка, весела. А. П. Гри� щенко завжди говорив, що на першому місці для нього була сім’я, а потім усе інше. Арнольд Панасо� вич упродовж 25 років очолював кафедру української мови в Інституті української філології, був прекрас� ним організатором і незамінним, мудрим керівником, опікувався науковою та дослідницькою роботою. Усі присутні із неймовірною теплотою гово� рили про Арнольда Панасовича і дуже шкодува� ли, що його вже немає поруч. Завдяки керівниц� тву Інституту української філології гості мали змогу послухати фрагмент лекції професора, записаний на аудіоносієві, та переглянути світли� ни науковця. Завершилася зустріч подякою Анатолія Висоцького за те, що всі знайшли час і можли� вість завітати на відкриття нової, світлої, просто� рої аудиторії імені академіка А. Грищенка, та дзвінкою піснею ансамблю “Купава” “За нашим стодолом”. ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ У грудні 2013 року в Інституті соціальної роботи та управління НПУ імені Михайла Драгоманова вже традиційно провели низку заходів, присвячених Тижню психології в Інституті. Кафедрою галузевої психології та психології управління і студента� ми IV курсу Інституту соціальної роботи та управління було проведено олімпіаду з психології. 11 грудня 2013 року відбувся семінар�тренінг за участі тренера гештальт�терапевта Л. Науменко та тренера В. Дюби “Все є геш� тальт”. Впродовж заняття було широко розглянуто гештальт�терапію як один із сучасних напрямів екзистенціальної психотерапії. Слухачі мали змогу активізувати знання, отримані впродовж навчання з дисциплін психологічного циклу відповідно до окресленої тематики. Психологічна бесіда “Чи готова ваша дитина до школи?” була про� ведена доцентом кафедри галузевої психології та психології управлін� ня Г. А. Дьоміною зі студентами ІІ та V курсів (спеціалізація “практична психологія”). Мета: здійснити підготовку студентів щодо з’ясування готовності дитини 5�7 років до навчання у школі. У цьому ж місяці з нагоди Тижня психології відбувся майстер�клас “Коучинг освіти у ВНЗ: сучасна парадигма психологічної практики та сфера професійної компетентності” доцента кафедри галузевої психо� логії та психології управління Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгоманова Всеволода Зеленіна, члена координа� ційної ради Інтернаціональної асоціації тренерів НЛП (IAT NLP), лауреа� та міжнародних конкурсів, члена Українського союзу психотерапевтів (УСП), дійсного члена Європейської асоціації психотерапії, кандидата психологічних наук, практичного психолога, політтехнолога, тренера� консультанта з організаційного розвитку з досвідом коучингу, тренер� ської і консультативної роботи в США, Канаді, Австрії, Італії, Греції, Туреччині, Індонезії, Єгипті, Україні, Росії та країнах СНД з 1996 року. Прес�служба університету Лекція ВАСИЛЬ НІМЧУК ПРО МОВУ До Дня української писемності та мови 14 листопада 2013 року в Інституті української філології та літератур� ної творчості імені Андрія Малишка Драго� мановського універси� тету лекцію прочитав відомий український мовознавець, дослідник історії української мови, учень Степана Бевзенка, приятель Арнольда Гри� щенка, завідувач відділу історії та граматики Інституту української мови Національної академії наук України, член�кореспондент НАН України Василь Німчук. Шанованого гостя до слова запросила доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри укра� їнської мови ІУФ та ЛТ імені Андрія Малишка Марія Плющ. Любіть науку. Це цікава річ, яка варта того. Василь Німчук Послухати знаного мовознавця, дослідника дав� ньоруської та старослов’янської мов, історії, діалектів та ономастики української мови, історії української літературної мови, історії української лінгвістики, про� блем української мови як конфесійної тощо прийшли не лише студенти�філологи, але й викладачі універси� тету. Візит ученого викликав справжній ажіотаж серед населення Інституту. Говорили про різне: роки викла� дання в університеті, проблеми захисту інтелектуаль� ної власності в Україні, походження української мови, її оригінальні риси, діалекти, суржик, український право� пис, сучасні тенденції розвитку мови. Аудиторія охоче слухала Василя Васильовича та ставила запитання. Подекуди на зміну науковим фактам лектор розповідав смішні історії з життя. Після закінчення лекції науковець зірвав овації слухачів – вони аплодували стоячи. Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка СІЧЕНЬ 2014 Тренінг В Ч И Л И С Ь П И С АТ И П Р О Ф Е С І Й Н Е Р Е З Ю М Е 19 грудня в Інституті філософської освіти і науки від� бувся тренінг “Професійне резюме”. Під час зустрічі студенти дізнались, як яскраво і привабливо створити документ, який високо оцінить роботодавець. Сьогодні все більше студентів не втрачають нагоди влаштуватись на роботу під час навчання, щоб після завер� шення вишу мати досвід в обраній галузі і бути більш конку� рентоспроможним фахівцем. Тому на зустріч із заступником директора Центру працевлаштування студентів та випускни� ків “Імпульс” Володимиром Швецом завітали студенти різ� них Інститутів: філософської освіти і науки, соціальної роботи і управління, іноземної філології, української філології. Незва� жаючи на те, що за дверима аудиторії відчувався дух заліко� вої сесії, на тренінг зібрались вмотивовані і цілеспрямовані студенти, що переймаються питаннями майбутнього праце� влаштування. Слід зазначити, що зустріч була влаштована студен� том ІІ курсу Інституту філософської освіти і науки Андрієм Рущицом, який переконаний, що такі тренінги мають велике значення для студентів�гуманітаріїв. Такі ініціати� ви підтримує директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дробот: “Цей захід відкриває серію тренінгів, майстер�класів і зустрічей, які підготують сту� дента вигідно презентувати себе і отримані в нашому уні� верситеті знання. У березні плануємо провести разом з Центром працевлаштування “Імпульс” великий універси� тетський захід “День кар’єри”, що сприятиме зустрічі сту� дентів і роботодавців безпосередньо в стінах нашого уні� верситету”. Під час тренінгу Володимир Швець зупинився на роз� повсюджених помилках при написанні резюме і наголосив, що не слід боятись писати всі попередні заслуги. “Один з основних критеріїв – чесність. Під час співбесіди одразу стає зрозуміло, чи володіє людина досвідом, який написа� ла в резюме, – підкреслив тренер. – Часто зазначають цілеспрямованість, але коли роботодавець запитує про цілі, то співбесідник не може дати чіткої відповіді”. На безкоштовному тренінгу студенти розширили світо� гляд і стали на крок ближче до бажаної мрії, роботодавці незабаром отримають на десяток більше професійних і сучасних резюме. Гарного настрою та вдалого працевлаш� тування! Каріна ДЕДЕ В УНІВЕРСИТЕТІ ДОПОМАГАЮТЬ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯМ В НПУ імені Михайла Драгоманова нового формату набула робота зі студен� тами та роботодавцями, що стосується першого працевлаштування драгоманов� ців. Пожвавилася діяльність відділу професійно�кар’єрної орієнтації та праце� влаштування. Про це говорять самі вдячні студенти й випускники, яким допомо� гли знайти улюблену роботу. Задля цього у виші розроблено низку заходів з інформування студентської молоді про сучасний ринок праці і вимоги до фахівців, надається допомога з пошуком першого місця роботи за спеціальністю, працюють консультативні семі� нари й тренінги та багато іншого. По допомогу у пошуку робочого місця до відділу звертаються студенти не лише стаціонарної форми навчання, але й заочної. Відповідно до поданих звер� нень з 02.09.2013 студентів�випускників станом на 26.12.2013. працевлаштована їх певна кількість. 3 �Круглий стіл КОМПЕТЕНТНІСТЬ МЕНЕДЖЕРА ОСВІТИ: УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПОГЛЯД Для професорсько�викладацького складу кафедри стір вищої освіти, зокрема запровадження Національної управління, інформаційно�аналітичної діяльності та євроін� рамки кваліфікацій, реформування національної системи теграції Інституту управління та економіки освіти (завідувач забезпечення якості, розширення автономії вищих навчаль� кафедри д. філос. н., проф. В. П. Бех) 2013 рік був по�осо� них закладів та підвищення рівня мобільності студентів, випу� бливому насиченим на різноманітні наукові події. Це захи� скників, науково�педагогічних працівників вищих навчальних сти кандидатських та докторської дисертацій, проведення закладів. Так, у виступах учасниками окреслювалися пробле� методологічних семінарів, публікації посібників з проблем ми управлінської компетентності сучасного керівника, його управління, аналітичного забезпечення та вивчення євро� педагогічної культури, завдань з реалізації компетентнісного пейського досвіду, студентські заходи у навчальних закла� підходу у вищій школі, формування фахового середовища та дах, наукові конференції, семінари, інші тематичні екскурсії наповнення відповідного навчально�методичного забезпе� та знакові акції. чення для управлінців, участі студентства в управлінні нав� У рамках наукової кафедральної теми “Державно�гро� чальним закладом, досвіду управління освітою та ролі керів� мадське управління освітою” 3 грудня 2013 року відбувся ника у провідних європейських країнах. Увагу присутніх при� Анатолій Слєпцов розповідає про міжуніверситетський “круглий стіл” “Професійна компе� вернули виступи студентів Діани Шокал і Марини Сірож, зарубіжний досвід загальної теорії тентність сучасного менеджера освіти”. викладачів інституту Ірини Штундер, Яни Курган, Миколи управління У ході проведення зроблено наукові спроби аналізу та обго� Михайліченка, наших колег Олени Ярошинської (Умань), ворення державно�управлінських викликів сучасної освіти, її нор� керівників шкіл Києва Олени Онаць і Марини Пікалової. мативно�правового забезпечення; визначення актуальних про� Загалом учасники відзначили, що саме вищий навчаль� блем освітнього менеджменту; прогнозування завдань з ефек� ний заклад відповідає за якість підготовки фахівців освітньо� тивної компетентнісної підготовки і професійної діяльності суча� кваліфікаційного рівня магістра. З огляду на значущість про� сного управлінця�менеджера освіти в умовах цивілізаційних змін. блеми відповідно до сучасних державних вимог виникає Оргкомітетом дискурс обговорення визначився положення� актуальна потреба оновлення структури та змісту вищої осві� ми Указу Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013 ти та розроблення сучасної моделі підготовки фахівців – “Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до майбутніх управлінців в умовах розвитку сучасного інформа� 2021 року”, де звернуто увагу на недостатню орієнтованість ційного простору та суспільства економіки знань. структури і змісту професійно�технічної, вищої і післядипломної Підсумовуючи роботу, на перспективу учасники ухвали� освіти на потреби ринку праці та сучасні економічні виклики. Для ли: вивчати досвід лабораторії управління освітніми заклада� вищої школи поставлено завдання розроблення стандартів вищої ми НАПН України та провідних педагогічних університетів освіти, зорієнтованих на компетентнісний підхід, узгоджених із щодо підготовки магістрів з управлінських спеціальностей; новою структурою освітньо�кваліфікаційних (освітньо�наукового) залучитися до двадцятирічного досвіду діяльності Асоціації Відкриття “круглого стола” рівнів вищої освіти та з Національною рамкою кваліфікацій (2011). керівників шкіл України з метою використання його у при під� У роботі круглого столу взяло участь майже 50 осіб, серед готовці фахівців у ВНЗ; створити ініціативну робочу групи з яких професори університетів України, викладачі, аспіранти. Рів� проблеми оновлення і систематизації навчально�методично� ноправними учасниками, як підкреслив Володимир Бех, пер� го забезпечення для управлінських спеціальностей; клопота� ший проректор університету, стали студенти випускних курсів ти перед Міністерством освіти і науки України щодо створен� Інституту управління та економіки освіти НПУ імені М. П. Драгома� ня робочої групи з оновлення змісту галузевих стандартів нова (спеціальності “Управління навчальним закладом”, “Адміні� вищої освіти з управлінських спеціальностей; узагальнити стративний менеджмент”, “Менеджмент організацій”). досвід магістерських програм провідних ВНЗ щодо інформа� Спільною ідеєю стало розуміння сучасного менеджменту ційно�аналітичного забезпечення фахової підготовки, мето� освіти, який оперує ідеєю поглиблення професіоналізації фахової дичних рекомендацій для підготовки кваліфікаційних робіт, університетської підготовки, оскільки управлінські кадри освіт� організації управлінської практики; підтримати спільну ініціа� ньої галузі потребують використання кращих технологій неперер� тиву НПУ імені М. П. Драгоманова й Асоціації керівників шкіл вної, зокрема магістерської підготовки, що вивчаються і упрова� України щодо проведення освітньо�наукового циклу “Упра� джуються світовою наукою, практикою менеджменту та вітчизня� влінські діалоги”; поширювати досвід вищої школи щодо під� ною наукою управління. готовки управлінців�менеджерів освітньої сфери на рівні міс� Виступ Ірини Штундер Присутні мали можливість прослухати базові повідомлення цевих органів влади, державних адміністрацій, департаментів кращих професорів нашого університету, докторів наук Володимира Беха щодо (управлінь) освіти і науки; продовжити практику спільного обговорення проблем під� структури професійної компетентності сучасного управлінця; Анатолія Слєпцова – готовки сучасних управлінців – менеджерів освіти шляхом проведення відкритих нау� зарубіжного досвіду загальної теорії управління, Григорія Торбіна – сучасних вимог ково�практичних заходів за участі студентства. до керівника навчального закладу, його спрямованості професійної та наукової діяль� ності. Микола МИХАЙЛІЧЕНКО, Констатовано, що для державної освітньої політики актуальними є питання доцент кафедри управління, інформаційно�аналітичної реформування національної вищої освіти в контексті її інтеграції в Європейський про� діяльності та євроінтеграції 5!річчя кафедри етики та естетики ЕТИКО�ЕСТЕТИЧНА ТРАДИЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ 14 листопада 2013 у рамках VІ Міжнародного наукового форуму “Простір гуманітарної комуніка� ції” відбулася студентська науково�практична кон� ференція “Етико�естетична традиція вітчизняної культури”. Організаторами конферен� ції виступили НПУ імені М. П. Драгоманова, Інститут філософської освіти і науки, кафедра етики та естетики. Про� ведення конференції співпало з відзначенням 5�ї річниці ство� рення кафедри етики та естети� ки НПУ імені М. П. Драгоманова. З привітальним словом до уча� сників конференції звернули� ся: директор Інституту філософ� ської освіти і науки, доктор історичних наук, професор, Відкриває заслужений діяч науки і техніки конференцію України Іван Дробот, заступ� завідувач кафедри ник проректора�директора Інституту мистецтв, кандидат професор педагогічних наук, профессор Тетяна Андрущенко Василь Федоришин. Твора� ми українських та зарубіжних композиторів учасників вітали студенти Інституту мистецтв (керівник – заслуже� ний діяч мистецтв В. І. Федоришин). У роботі конферен� ції взяли участь більше 60 студентів та викладачів. Про� грама роботи науково�практичної конференції склада� лася з пленарного засідання та роботи в секціях. У пленарній частині виступили: завідувач кафедри етики та естетики, доктор філософських наук, профе� сор, заслужений працівник культури України Тетяна Андрущенко з проблематикою “Роль науково�пошуко� 4 вої діяльності студента у навчальному процесі”, сту� дентка Інституту філософської освіти і науки Попко Анастасія з тематикою “Застосування методу усних інтерв’ю у дослідженні естетичних особливостей суча� сного мистецтва”, студент третього курсу вокального факультету Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Семен Дорогой на тему “Монумен� тальна шевченкіана: історія і сучасність”. Пленарне засідання Робота секцій проходила в двох основних секціях: “Етики” та “Естетики”. Секція етики Модерували роботу секції доцент кафедри етики та естетики, к. філос. н. Олег Магеря, старший викладач кафедри етики та естетики Тетяна Шульга. На секцію подало 20 заявок на участь, це студенти з Інституту при� родничо�географічної освіти та екології, Інституту іно� земної філології, Інституту розвитку дитини, Інституту історичної освіти, Інституту фізичного виховання та спорту, Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. Секція проходила в активній дискусійній формі, де кожний проявляв себе і висловлював свою наукову думку відносно кожного виступу. Особливо жваве обговорення викликав виступ Вадима Котюжана на тему: “Біоетичні аспекти клону� вання людини” (Інститут природничо�географічної осві� ти та екології, науковий керівник – ст. викл. Т. Ю. Шуль� га). Наприкінці роботи секції керівники подякували всім учасникам за активну та творчу роботу, а учасники, в свою чергу, висловили щиру подяку організаторам і побажали сил та натхнення на організацію наступної. Секція естетики Роботу секції модерували професор кафедри етики та естетики, к. філос. н. Алла Дорога та доцент кафе� дри етики та естетики, к. пед. н. Олена Лобанчук. Сту� денти, які взяли участь у роботі секції, представляли переважну більшість напрямів підготовки та спеціально� стей університету. Найбільшу активність проявили сту� денти Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, Інституту філософської освіти і науки, Інституту фізичного виховання та спорту, Інституту інформатики. Доповідачі продемонстрували знання методів та специфіки проведення наукових дос� ліджень з обраних тем, вміння та навики вести наукову дискусію, відстоювати і науково доводити власну пози� цію. Тематика доповідей та жвава дискусія, яка супрово� джувала більшість виступів, свідчать про зростаючий інтерес у студентської молоді до дослідження широкого кола проблем естетичної теорії та мистецької практики крізь призму вітчизняної культурної традиції. Учасники конференції висловили одностайну думку про необхід� ність проведення студентської науково�практичної кон� ференції з подібною тематикою в наступному році, а також про перетворення її у щорічну. СІЧЕНЬ 2014 �Інтерв’ю Віктор СИНЬОВ: “Залишаюся вірним життєвому вибору” Академік ВІКТОР СИНЬОВ спов� нений незгасимим ентузіазмом, а його творчий підхід до життя нади� хає його численних послідовників і друзів. Для розуміння цього підхо� ду ми поспілкувались з Віктором Миколайовичем, який з радістю поділився спогадами про студент� ські роки. В наступних випусках – інтерв'ю з Віктором Синьовим про наукове і професійне становлення. – Вікторе Миколайовичу, ваші батьки були людьми мистецтва. Як це вплинуло на ваше дитинство? – Мої батьки були естрадними артистами, тому це, безумовно, впли� нуло. Батько – Микола Синьов – був відомим конферансьє, а матір – Марія – співачкою. Микола Михайлович був не просто талановитим естрадним актором, а й вкрай обдарованим у літе� ратурній творчості. Він написав коме� дію “Транзитные пассажиры”, згодом кілька книжок спогадів про своє життя, друкувався в журналі “Перець”. Батьки з дитинства прищеплювали любов до мистецтва, тому я мріяв досягнути такого ж рівня. Вже в школі мав певні здобутки в цьому напрямі. Мав власні публікації віршів в газеті “Пионерская правда”, а шкільні твори вчителі визна� вали як цікаві і творчі. Тому вважав, що маю всі підстави продовжити творчу династію і поступати в театральний інститут. – Хто займався вашим вихован� ням? – Через свою популярність батько постійно гастролював, а матір, на жаль, померла, коли мені виповнилось дев’ять років. Тому вихованням займа� лась сестра матері – Софія Захарівна. Я вдячний їй за все те, що вона для мене зробила, і постійно навідую її, материну та батькову могили на Байко� вому кладовищі, де віддаю їм шану. – Але наскільки мені відомо, ви навчалися не в театральному інсти� туті? – Після закінчення школи подав документи на вступ до театрального інституту, але, як виявилось, щоб прой� ти конкурс, мого таланту недостатньо. Я не міг конкурувати з професійними акторами і театральними діячами, які вже мали певний досвід, а я тоді лише щойно закінчив школу. Батько в цей час був у відрядженні, а до кінця вступної кампанії залишалось кілька днів, тому радився з ним по телефону. Він пора� див подати документи в КДПІ імені М. Горького. Тоді ректором була Марія Підтиченко, яка була знайома з бать� ком ще з часів, коли вона була секрета� рем Київського міськкому партії з питань пропаганди, тому він думав, що вона посприяє моєму зарахуванню. Я подав документи в педінститут на російську філологію, але саме в той рік СІЧЕНЬ 2014 до спеціальності “вчитель російської мови” додали додаткову – “вчитель співів”. Відповідно при вступі перевіря� ли голос і слух. Мені було сімнадцять років, і в мене якраз була юнацька мутація голосу, тому коли перевіряли на інтонування, я невдало потрапляв в ноти і не зміг довести, що можу бути вчителем співів. Іду собі, засмучений, коридором інституту і зустрічаю високого красиво� го чоловіка. Він агітує мене вступити на педагогічний факультет. Виявилось, що це був декан – Дмитро Шелухін. Він переймався тим, щоб на його відділен� ня поступали не лише – традиційно – дівчата, а й хлопці. Дмитро Якович переконав, що в мене є шанс поступи� ти, тому я подав документи на відділен� ня спеціальної педагогіки. Довелось складати чотири екзамени, ще й кон� курс виявився немаленький – десь сім чоловік на місце. Але я витримав вступ� ні випробування і все успішно склав. Так я й став студентом, і тут оцініть, як це звучало: педагогічного інституту педагогічного факультету відділення спеціальної педагогіки! – Батько легко змирився з таким вашим життєвим вибором? – Батько повернувся з гастролей вже після мого вступу до педінституту. Коли я йому розповів свої перипетії зі вступом, виявилось, що Людмила Височинська, яка перевіряла на кафе� дрі музики голос і слух, була його гар� ною приятелькою. Він з нею зв’язався, почав домовлятися про моє переве� дення на філологічний факультет і вона погодилась все влаштувати. Але я не захотів. Запитаєте чому? Відповідь проста: мені сподобалось там, куди я потрапив. З першого вересня одногрупники стали друзями, а викладачі вражали професійністю. І це не дивно, бо в мене викладали такі відомі вчені, як академік Григорій Костюк, його друг і учень Дмитро Ніколенко, тоді ще молодий Микола Ярмаченко та інші. Мене захо� пило навчання, тож я залишився вір� ним життєвому вибору. – Вікторе Миколайовичу, як ви реалізовували свій творчий потен� ціал в студентські роки? – Я зі шкільних років писав вірші, тому мене вабила редакція газети “За педагогічні кадри” тим, що там пра� цювали творчі люди. Вони постійно обговорювали події, писали нові тек� сти. Мене це захоплювало, і з першого курсу в мене склались чудові взаємо� стосунки з редакцією. Викладачі педа� гогічного та інших факультетів були членами редколегії газети, і після пар вони йшли до маленької кімнатки редакції. Щось обговорювали, писали нові тексти. Такі професори, як Карлов, Медушевський, Войтко, Орлик давали мені настанови. Також моїй співпраці з газетою сприяло й те, що редакція зна� ходилась поруч з аудиторіями педаго� гічного факультету. Нині це перший поверх головного корпусу нашого уні� верситету. – І яким був перший ваш текст, опублікований в газеті “За педаго� гічні кадри”? – Спочатку був не мій текст, а заміт� ка про мене. “Синьов став чемпіоном” – так називалась замітка Лідії Філіппо� вої, викладачки кафедри фізичного виховання. На першому курсі я вперше за історію педінституту переміг в чем� піонаті України серед студентів з настільного тенісу. Тоді я вперше поба� чив своє прізвище в заголовку, і це мене надихнуло. Раніше я бачив афіші з батьковим іменем, а тут на першому курсі надрукували про мене, ще й з фотографією. Мене визнали в редакції, і я зрозумів, що мене оточують хороші люди. Студенти, викладачі, редакція газети. Ми були хорошими товариша� ми і поважали одне одного. Університетська газета не була “бойовим листком”, як це було поши� рено в ті часи. “За педагогічні кадри” була способом познайомитись одне з одним. З її сторінок ми дізнавались і пишались здобутками у науці, мистец� тві, спорті кожного з нас. Я активно друкував свої вірші і пародії на інших поетів в газеті, і одно� го разу редактор Петро Ігнатенко, який писав нариси про студентів і виклада� чів, написав епіграму про мене: “Хочешь ты чтоб пыл смеряя свой, молодые на тебя глазели / Но учти, Витек, что синевой ты не скроешь соб� ственную зелень”. Я не втримався і теж відповів. Вже не пам’ятаю точно як саме, але написав йому відповідь: “Одним и тем же почерком – одни и те же очерки”. Такий неординарний жанр привертав увагу читачів і сприяв твор� чим змаганням. Ми чекали на кожен випуск. – Певен, що однією участю в уні� верситетській газеті ви не обмежи� лись? – У нас був цікавий колектив, тож ми з цікавістю придумували щось нове. Якось промайнула ідея створити газе� ту, яка миттєво реагувала б на події. Так виникла газета “Сосико”, яка отри� мала назву в честь її засновників – Олега Сорокотяги, Віктора Синьова і Жори Коберніка. З друзями знаходили цікаві теми і висвітлювали їх: Олег малював карикатури, я придумував лаконічний гострий вірш, а Жора випи� сував текст на дошці, яка перегорта� ється, гарним почерком. Навіть в одно� му з номерів газети “За педагогічні кадри” написали, що “Сосико” за фор� мою і актуальністю нагадує “Окна ТАСС”. У відповідь я написав: “Как отмечено в газете/ нам до ТАСС неда� леко / знают все на факультете,/ будут знать и в целом свете / что такое Соси� ко”. Справді, коли студенти виходили на перерву в коридор, то знали, що на них чекає щось цікаве і свіже. Ми щодня робили по кілька випусків. Пам’ятаю, як один студент втік з овоче� вої бази, куди нас відправляли допома� гати народному господарству. І нас попрохали висвітлити такий недружній вчинок. Я написав: “Все работали до пота, а Иснюк домой удрал / чуть рука� ми поработал и ногам работу дал”. Олег створив карикатуру, як наш “однокашник” втікає – зобразив його в русі з довгими ногами. – Вірші, епіграми, чемпіон з настільного тенісу, статті в універ� ситетській газеті, власна газета “Сосико”... Це вражає. Ми ще чогось не знаємо про студентські роки Віктора Синьова? – Звичайно, мене захоплював театр, це було від батьків у крові. Тоді був популярний театр ляльок Сергія Образцова, і ми хотіли створити щось схоже. Виявилось, що викладач малю� вання Віктор Соломенний створював ляльки, а ми вирішили вигадувати пародії на наші ж студентські виступи. Так і зробили повноцінну лялькову виставу. Вже коли повернувся до інсти� туту з вчительської роботи в школі і став у 24 роки заступником декана з виховної роботи, то набув популярно� сті КВН. Ми створили факультетську команду, де я був сценаристом. Коман� да виявилась потужною і перемагала команди інших факультетів, одного разу навіть обіграли команду Київсько� го інституту цивільного повітряного флоту (нині – Національний авіаційний університет), яка брала участь у Всесо� юзній лізі КВН. Ми пишались нашими виступами. – Коли жартували, зустрічались із цензурою? – У нас була сильною самоцензура. Не дозволяли собі щось похабне чи когось образити. Наш гумор повинен був бути добрим. Крім того, ми були виховані по�іншому, тому якщо про щось і жартували на кухні, то про те, щоб озвучити те на сцені, навіть не думали. Хоча міжнародна політсатира в нас була цікавою. Не хочу критикувати, але все ж сьо� годні заради рейтингів придумують жарти всіма дозволеними і недозволе� ними способами. Якщо актори дозво� ляють собі вульгарне озвучувати зі сцени і за це їм не соромно, то впевне� ний, що в людини відсутня внутрішня культура. – На ваші епіграми ображались? – У мене є книжка “Мои друзья от А до Я”, де у віршованій формі змальова� ні мої друзі і колеги. Тому краще у них запитайте, чи не ображаються вони на мене. Ректор Віктор Петрович Андру� щенко якось сказав так: “Віктор Мико� лайович видав цю книжку, щоб ми ста� вали кращими”. Сподіваюсь, що вона справді пішла на користь. Хоча деякі епіграми, які можуть зачепити людину, винесені на літеру “ы”, адже прізвищ на таку букву не існує. Отже, в тих віршах не називаються справжні імена людей. – Які сьогоднішні студентські проекти ви оцінюєте як важливі і потрібні молоді? – Робота викладача, письменника та актора є виснажливою, бо вони виносять свої творіння на суд людей. Тоді потрапляєш або під овації, або під свист. Мені подобаються творчі проек� ти наших студентів, а сьогодні вже викладачів – проекти “Щоденник”, “Щоденник. Re: make”, “Продайте їсти”. Олександр Козинець і ви, Сергію, знаходите нові форми, захоплюючі рубрики, цим виправдовуєте свою смі� ливість і підкреслюєте власну твор� чість. Людина має бути активною і сама формувати власну особистість, і ваші молодіжні проекти сприяють цьому для багатьох інших. Безумовно, слід зміцнювати і традиційні форми творчого самовираження студентів – у різних жанрах мистецтва, у науці тощо. Успіхів вам і надалі! Спілкувався Сергій РУСАКОВ “ОКНА ТАСС” – спеціальний вид малотиражного плаката, який ство� рювався вручну шляхом нанесення фарб на папір через трафарет. Осо� бливістю була мобільність, яка сприяла швидкій реакції на подію. Сатира, гумор і сміх були головним ключем до образних рішень плака� тів “Окон ТАСС”. Епіграма (грец. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завер� шеною кінцівкою (пуантом). 5 �Інтерв’ю ПОДЯКА БІОЛОГАМ УНІВЕРСИТЕТУ Наприкінці минулого року голов� ний лікар санаторію “Червона кали� на” Рівненської області, заслужений лікар України Сивий Микола Юрійо� вич надіслав на ім’я ректора універ� ситету академіка НАПН України В. П. Андрущенка лист�подяку біоло� гам Інституту природничо�геогра� фічної освіти та екології, зокрема завідувачу кафедри зоології, про� фесору В. М. Бровдію та доцентам О. В. Пархоменку, І. С. Івченку і О. М. Царенко за виконану ними високопрофесійну і плідну роботу з вивчення рослинного і тваринного світу території санаторію. Ми звер� нулись до керівника групи виклада� чів і науковців доктора біологічних наук, професора Василя Михайлови� ча БРОВДІЯ з проханням дати інтерв’ю з цього приводу для нашої багатотиражки. – Шановний Василь Михайлович, чому Ви та очолювана Вами група фахівців�біологів нашого університету досліджували рослинний і тваринний світ санаторію “Червона калина”? – На традиційній зустрічі з відпочи� вальцями санаторію “Червона калина” головний лікар Сивий Микола Юрійович висловив свою мрію – зробити санаторій заповідником. Наступного дня при зустрічі з ним я задав шановному Миколі Юрійови� чу запитання: чи знаєте Ви, що потрібно для того, щоб надати тій чи іншій території статус заповідності? Що на території сана� торію є унікальним, рідкісним і цінним, що потребує державної охорони? Микола Юрійович відповів, що він лікар�хірург, прооперував понад однієї тисячі важкохворих, без жодного летального результату, в заповідних проблемах не фахівець, йому потрібен консультант. З цим запитанням він звернувся до ректора університету шановного академіка Віктора Петровича Андрущенка, який своїм нака� зом призначив комісію з вивчення рослин� ного і тваринного світу території санаторію “Червона калина” під моїм керівництвом. – Яка особливість території сана� торію і необхідність в наданні їй статусу заповідної? – Санаторій “Червона калина” розта� шований на території Західного Полісся України в 50 км на північ від м. Рівне, непо� далік с. Жобрин. Він займає площу 24,2 га землі, до якої прилягає водойма площею 76,2 га. Санаторій як лікувальний і оздо� ровчий заклад заснований в 1993 році зав� дяки патріотизму і титанічні праці видатно� го лікаря М. Ю. Сивого та очолюваного ним колективу на місці унікального шматочка землі, по обидва боки невеликої річки Путилівка з багатими покладами карстових порід, занедбаним самосівом мішаного лісу, великим розмаїттям лікарських трав та природними цілющими мінеральними джерелами, що здавна сприяли лікуванню багатьох хвороб людини і тварин. Задум зберегти цей унікальний, диво� вижний край, використати природні дари рідної землі, примножити її багатства з метою оздоровлення та відпочинку насе� лення з’явилися ще в 1982 році, і лише 1993 році закладу надано статус санато� рію. 6 Сьогодні санаторій – могутній культур� но�оздоровчий та лікувальний комплекс, збережений і примножений практичною діяльністю людини, яка любить і дбає про збереження природи. Це “свята земля”, яка зцілює своєю енергетикою, криштале� во чисте повітря, хвойний ліс, багато різно� манітних декоративних дерев і кущів, аро� мати лікарських трав, калиновий і вишне� вий гаї, фітосад, які єднають людину з при� родою, допомагають зміцнити здоров’я, виліковувати різні недуги, сприяє екологіч� ному вихованню людей різного віку. Санаторій надає ефективну допомогу з кардіологічного, неврологічного, гастро� ентерологічного і пульмонологічного напрямів, а також при захворюваннях опорно�рухового апарату. Цьому сприя� ють унікальні цілющі мінеральні джерела. За досягнення в галузі санаторно�ку� рортної діяльності санаторій нагороджено рядом державних і міжнародних премій. Зважаючи на сприятливі природно� кліматичні умови, біологічне і ландшафтне різноманіття, багатство рослинного і тва� ринного світу, цілющі властивості міне� ральних джерел, територія санаторію потребує охорони і державного регулю� вання. – Протягом якого терміну та за якими методиками Ви досліджували рослини і тварин на території санато� рію? – Насамперед зауважу, що спеціаль� них досліджень рослинного і тваринного світу на території санаторію ніхто не про� водив. Ми протягом 2012 – 2013 років про� водили дослідження у весняний, літній та осінній періоди (по 2�3 дні кожного сезону) для того, щоб скласти повну наукову інформацію про рослинне і тваринне насе� лення цієї території. Специфіка таких дос� ліджень полягає в тому, що активна життє� діяльність рослин і тварин змінюється за сезонами року – одні види (так звані ефе� мери) активні навесні, інші – влітку чи восени, проводячи інші періоди в стані діа� паузи (анабіозу). Дослідження ми проводили за загаль� ноприйнятими в ботаніці та зоології мето� диками, збирали зразки трав’янистих рослин, вивчали видовий склад дерев і чагарників, збирали колекції та визначали візуально безхребетних та хребетних тва� рин, з подальшим опрацюванням зібраних матеріалів в лабораторії, що дозволило нам скласти досить повну уяву про рос� линний і тваринний світ цієї території в цілому. – Які результати Ваших наукових пошуків і які Ваші пропозиції щодо надання території санаторію статусу заповідної? – На території санаторію нами виявле� но приблизно 500 видів та внутрішньови� дових форм рослин і тварин, серед яких 310 трав’янистих, деревних і чагарникових (вітаміноносних, ефіроолійних, дубильних, фарбувальних, медоносних, харчуваль� них, декоративних) рослин, 186 видів без� хребетних і хребетних тварин. На території санаторію зростає релікт третинного періоду – гінкго дволопатеве і тис ягідний, що потребують особливої охорони, ряд видів рослин�ефемерів, чимало видів рід� кісних комах. Нами вперше складено орієнтовний кадастр рослинного і тваринного світу території санаторію, що є науковою осно� вою для надання їй статусу дендрологічно� го парку. – Яка перспектива використання території санаторію для науково�дос� лідної та еколого�просвітницької діяль� ності в статусі дендропарку? – Сама назва санаторію “Червона калина” є дендрологічною. Вся його діяль� ність спрямовується на збереження і від� творення природи, її екологічних систем, рослинного і тваринного світу. Крім використання санаторію для оздоровлення та лікування людини, його унікальна природа, природно�кліматичні умови, багатство видів рослин і тварин слугуватимуть базою для ведення науко� во�дослідної роботи біологів, екологів, медиків, екологічної освіти та виховання молоді і широких верств населення. Школярі та студенти вищих навчаль� них закладів матимуть можливість на базі санаторію залучатись до науково�дослід� ної роботи, здійснювати спостереження за рослинами і тваринами, вести щоден� ники, проходити навчально�польову прак� тику, проводити природоохоронні акції “Зустрінемо пернатих друзів”, “Збереже� мо корисних комах”, “Бережіть красу і чистоту рідного краю”, “Сезонні зміни активності рослин і тварин”, “Бджоли ліку� ють людину”, “Цілющі води” тощо. Резуль� тати спостережень слугуватимуть осно� вою для складання текстів рефератів, сту� дентських курсових, дипломних і магістер� ських наукових робіт. Досвідчені працівники відділу “Фіто� сад” даватимуть наукові консультації від� почиваючим та відвідувачам про способи розмноження та вирощування деревних і трав’янистих, декоративних і лікарських рослин, можливості їх використання в офі� ційній і народній медицині. На території санаторію дотримується заповідний режим, заборонене суцільне вирубування лісу, на узліссях і галявинах заборонено косіння трав, випас худоби, заготівля лікарської сировини тощо. Планується створення тематичних екологічних стежок за назвами: “Цілющі дерева і кущі”, “Ліки навколо нас”, “Корис� ні тварини”. Відвідувачі санаторію та від� почивальці у природній красі, на чистому повітрі у супроводі пташиних хорів та бар� вистих метеликів матимуть можливість не тільки зміцнити своє здоров’я, але й зба� гатити свої знання про навколишню при� роду, наблизитись до гармонії тіла і душі – запоруки здоров’я. Спілкувався Сергій РУСАКОВ СІЧЕНЬ 2014 �Інтерв’ю “У НАШОМУ Жанна Кадирова нині є найперспективнішою укра� їнською художницею. Поці� новувачі сучасного мистец� тва знають та люблять її твори за відвертість і вибір тем, які близькі кожному. Жанна прагне доступності і розуміння з боку глядачів, тому вона залюбки відгукну� лась на пропозицію записа� ти інтерв’ю. ЖАННА КАДИРОВА: СУСПІЛЬСТВІ ІСНУЄ БАГАТО Довідка: Жанна Кадирова народилася в 1981 році у м. Бро� вари Київської області. Живе та працює в Києві. Художниця розвинула виразну скульптурну мову для картографування простору (в найширшому значенні слова). Матеріали, з якими вона працює, підкреслю� ють фрагментарну природу її об’єктів, що співвідно� сяться із соціальним контекстом повсякдення та рефлексують над ним. знайти власний творчий шлях. Хоча зде� – Добрий день, Жанно. Ви сьогодні більшого я орієнтуюсь не на класичні зраз� в чудовому настрої. ки, а на сучасників, які вже увійшли в істо� – Так, сьогодні чудовий день! Нарешті рію мистецтва, – Олександр Гнилицький, привезли матеріали для мого проекту в Арсен Савадов, Ілля Чічкан. Я закінчила “Пінчук Арт Центр” (розмова записувалась відділення скульптури Київської державної наприкінці жовтня – автор). Це буде гран� художньої школи, але багато часу проводи� діозний проект в новому для мене стилі – я ла в Центрі сучасного мистецтва, де експо� створю мозаїку, яка ґрунтується на нувались незвичні на той час картини. радянській традиції. Це дуже складна та кропітка робота. На жаль, ніяк не можу придумати назву… – Які смисли закладаєте в новий проект? – У малюнку мозаїки буде багато підтекстів, але доміную� чим буде обігравання ідеї “luxury life” у сучасному суспільстві. Для деяких прошарків сучасного суспільства життя є лише яскра� вим феєрверком, тому вони задовольняються лише її зов� нішнім проявом. Для таких людей “Феррарі” бажаніший за внутрішній розвиток. Ось таку Автор інтерв’ю разом з художницею закладаю ідею, але це ще в ста� дії розробки. – Як ви взагалі ставитись до есте� тики сучасного українського мистец� тва? – Для мене це складна тема. Що таке українське сучасне мистецтво? Якщо замислитись, то його так багато. Напри� клад, 1�го листопада відбудеться відкрит� тя виставки двадцяти найперспективніших молодих українських митців, яких відібрав “Пінчук Арт Центр”. Начебто це і є молоді представники українського сучасного мистецтва, але ж відбирали серед трьох тисяч заявок, отже, і всі ці тисячі людей зараховують себе до сучасного мистец� тва. До речі, серед конкурсних робіт було багато і звичайних натюрмортів та пейза� жів. Тобто люди створюють те, що вони вважають за потрібне, але залишаються невідомими. Тому складно говорити про те, що точно до сих пір не визначено. Щодо естетики, то я вважаю, що вона не може бути критерієм у відборі сучасних творів мистецтва. Головне – ідея. А якими засобами – естетичними, антиестетични� ми, провокаційними – вона реалізована це вже інше питання. – Вважаєте, що мистецтво не Жанна Кадирова любить повинно мати моральних та естетич� експериментувати з матеріалом них меж? – Так, на передній план виходить ідея. Хоча ми бачимо безліч прикладів, коли для Зізнаюсь, що для мене не існує такого суспільства залишається незрозумілим поняття, як “українське мистецтво”. Як вже закладений митцем смисл твору. Це роз� сказала, для мене в мистецтві немає меж, строює, адже ми живемо у ХХІ столітті. тому обмежуватись національним не хочу. Мабуть, комусь вигідно, щоб суспільство Мистецтво повинно бути зрозумілим та було консервативним, адже люди в такому актуальним у будь�якій країні світу. Але разі мають визначені межі. Якщо говорити наголошу, що це не значить, що воно не про мою творчість, то я створюю твори, які повинно мати архетипічне підґрунтя. відповідають запитам сьогоднішнього – Діти, які виховані на сучасному часу. Спочатку в мене виникає ідея, а вже мистецтві, відрізняються від нас, які потім шукаю засоби для її реалізації. До зростали на класичних традиціях… речі, люблю експериментувати з різними – Думаю, що проблема полягає в техніками та матеріалами, тому назвала б тому, що ми не вміємо сприймати мистец� своє мистецтво більш матеріальним, ніж тво. Я була багато разів в Центрі мистец� ірраціональним. тва і культури імені Жоржа Помпіду у Фран� – Чи надихає вас класичне укра� ції, де маленькі дітки вже вчаться сприйма� їнське мистецтво? ти сучасне мистецтво, і в них це виходить – Звичайно, адже це твори, на яких я набагато краще за деяких дорослих. вчилась як художник. Воно допомогло СІЧЕНЬ 2014 Наприклад, творчість Пабло Пікассо, де відбувається авторська інтерпретація зображення жінки. У нас про це лише жартують і дивляться з�під лоба, а в тому Центрі з дитинства прищеплюють розуміння глибини ідей, які закладені в таких творах. Взагалі в українському суспільстві існує багато табу, ТАБУ” ВІТАЄМО! Жанна Кадирова стала володаркою Головної премії третього конкурсу Премії PinchukArtCentre 2013. Вона отримала 100 000 гривень та можливість пройти місячне ста� жування в майстерні одного з всесвітньо відомих художників. Для виставки 20 номінантів Премії PinchukArtCentre 2013 Кадирова здійснила новий крок у своїй мистецькій практиці, відновлюючи втрачену тради� цію мозаїки, яку можна зустріти у громадських місцях по всій території колишнього Радянсь� кого Союзу. Ці мозаїки мали освітню функцію, пропагуючи моральні та етичні цінності. Адаптуючи той самий матеріал і мистецьку мову, Кадирова трансформує їх за допомогою переміщення до галереї. Її твори критично рефлексують над зміненим використанням зображень у публічному про� сторі та загибеллю спадщини колишніх радянських традицій. ТВОРчА ДіЯЛЬНіСТЬ Головну премію PinchukArtCentre 2013 отримала Жанна Кадирова з роботою “Монументальна пропаганда” над якими ми навіть не хочемо задума� тись: чому саме так? Наприклад, коли на полотнах зображують оголені частини людського тіла, то одразу критикують в образі почуттів людей або у звичайному розважальному характері мистецтва. Але ж насправді такі твори мають набагато глибші і більші завдання, просто суспіль� ство не хоче над ними замислюватися. – Який ви пропонуєте вихід з цієї ситуації? – Треба вчити людей розуміти суча� сне мистецтво. Потрібно з дитинства вчити дітей бачити більше, ніж просто оточуючу реальність. У нас залишається активною радянська парадигма. Це можна прослідкувати в освітній системі, де історія сучасного мистецтва завершу� ється темою авангарду. Навіть у профе� сійних художніх закладах не розповідають про сучасне актуальне мистецтво, яке нас оточує. І це в професійних закладах! Я вже не говорю про звичайну публіку, які не знають, як розуміти сучасність. – Можу запевнити, що в нашому університеті сучасність розглядають у всіх її аспектах і проявах. – Це радує! До речі, маю декілька знайомих з вашого університету і чула позитивні відгуки про підхід викладачів і те, як вони навчають сприймати сучасне мистецтво. Сподіваюсь, у майбутньому наші люди будуть більше приділяти уваги мистецтву, особливо сучасному. Адже воно втілює наше справжнє єство. Спілкувалась Анастасія ПОПКО. Використано фото з сайту “PinchukArtCentre” та фото автора "Мій батько був художни� ком�оформлювачем. В радянські часи він мав багато замовлень зробити якусь чеканку, розписи, портрети Леніна і так далі. В принципі можна сказати, що я постійно з цим росла, я бачила цю худож� ню "кухню", � говорить Жанна Кадирова. � Коли я випустилась зі школи, то півтора роки не займалася жодним мистец� твом. Потім поступово прийшла до книжкової графіки, тому що це приносило хоч якісь кошти". Одного разу на Сінному ринку Жанна купила фломасте� ри. Саме з цього почалася колекція "Фломореалізм", яка вже за три роки налічувала біль� ше 200 малюнків. Більшість робіт були подаровані друзям. Таких малюнків було щонай� менше 200 штук. Усі вони роби� лися з натури. "Є один проект зі старих, за який мені дійсно не соромно. Це "Дошка пошани". На світли� нах зображені типові радянські робітники. В усі образи втілю� валася я сама", – розповіла Жанна. На усіх фотографіях герої суворі і дуже серйозні. Жанна Кадирова приймала участь і в гурті "Penoplast", який був організований в 2003 році. Коли вони виступали, то наряд� жалися у костюми з пінопласту. До речі, цей гурт виступав в НПУ імені М. П. Драгоманова в рам� ках "Тижня мистецтв". Один з проектів Кадирової � "Натовп". Це 50 колажів зро� блених з газет різних країн. Для виготовлення одного такого "експонату" треба було два примірника газети. З неї вирі� залися усі портрети і компону� валися в колаж. Робота нелег� ка, тому що треба правильно усе скомпонувати. На таку роботу йде більше часу, ніж це здається на перший погляд. За матеріалом www.chasopys.ua 7 �С В Я ТО Р У Х У, К РА С И ТА З Д О Р О В ’ Я Напередодні новорічних свят, коли зима вже вступила в свої законні права, студенти і керівний склад Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова фактично розпочали серію святкувань Нового 2014 року та Різдва. 19 грудня 2013 року в спортивному комплексі Інституту фізичної культури та спорту НПУ відбулося традиційне Свято руху, краси і здоров’я. Вкотре це яскраве дійство подарувала драгомановцям викладач� науковець вишу, талановитий педагог Олександра Дубогай. Головною метою заходу є згуртування студентів і викладачів – гарних, здорових, успішних. Виступали студенти перших та других курсів усіх Інститу� тів, які займаються в спецгрупах на курсах фізичної культури. Моральну під� тримку їм забезпечували проректори та директори Інститутів. Змагання складалось з обов’язкової програми, де один і той же танець під українську пісню зі скакалками танцювали всі збірні Інститутів, та довіль� ної програми, де самостійно вибиралась пісня і ставився танець на тему Нового року, під новорічні мелодії. Костюми були дуже яскраві. Колорит укра� їнських вишиванок так і тішив око. А новорічні костюми ще більше додавали відчуття прийдешніх свят. Всі команди були нагороджені грамотами та статуетками за активну участь. Окремий кубок – за найкращі костюми – отримав Інститут корекційної педагогіки та психології. Також директор Інституту корекційної педагогіки та психології Віктор Синьов, директор Інституту педагогіки та психології Воло� димир Бондар та директор Інституту розвитку дитини Ірина Загарницька привітали своїх студентів з наступаючим святом Миколая та вручили їм солодкі подарунки. Звичайно ж, не можна не згадати педагогів, які готували студентів, зай� малися з ними, ставили танці. Інститут педагогіки та психології, Інститут соціальної роботи та управління підготувала старший викладач, майстер спорту з художньої гімнастики Лариса Пшенична. Інститут політології та права, Інститут соціології, психології та управління підготувала старший викладач, кандидат у майстри спорту з акробатики Алла Козицька. Інститут корекційної педагогіки та психології, Інститут розвитку дитини готувала стар� ший викладач, кандидат в майстри спорту з веслування на байдарцi Олена Булейченко. Фізико�математичний інститут готувала старший викладач, кандидат у майстри спорту з плавання Зоя Філатова. Фото на згадку Хто хоч раз слухав пісні у виконанні Олек� сандра Кокойла, той віддасть належне і його красивому голосу, і високій майстерності та професіоналізму виконання. Олександр обіймає в інституті неспокійну і клопітливу посаду – очолює студентську проф� спілку. Однак, при всій завантаженості, не забу� ває і про свою давню супутницю – пісню. – Закоханий у пісню змалку… Особливо люблю пісню народну, – так він каже про себе. Любов до пісні Олександр довів ще в сту� дентські роки, навчаючись у нашому інституті і беручи участь у художній самодіяльності. І тепер чи не кожне інститутське свято підтвер� джує вірність його слів: Олександр – незмінний учасник концертів художньої самодіяльності. У його репертуарі – українські та російські народ� ні пісні, романси, арії з опер. О. Кокойло нео� дноразово захищав честь інституту на респу� бліканських та обласних конкурсах художньої самодіяльності, має багато дипломів і почесних відзнак. На фото: співає О. Кокойло. Олександра ДУДКО, прес�служба університету Фото В. Тимошенка Педагогічні кадри. 30 вересня 1970 року. Інформація про фактичні надходження і видатки університету за 2013 рік Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. СІЧЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1639) (січень 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1639) (січень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/202 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5912a03d33d1bd93b86321e387b0657c.pdf 9c7b0ab9053f71aaffabd43aa15ec2de Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1647) (січень-березень 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1647) СІЧЕНЬ�БЕРЕЗЕНЬ 2015 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Пам’ять Рік потому Квіти від драгомановців до Пам’ятного Хреста Героям Крут Д елегація НПУ імені М. П. Драго� манова у складі ректора вишу Віктора Андрущенка, директо� ра�проректора Інституту мистецтв, Героя України Анатолія Авдієвського, першого проректора з організації нав� чально�виховної роботи і економіки Олега Падалки, голови трудового колективу співробітників НПУ Івана Горбачука та Віце�президента НАПН України, члена Вченої ради НПУ Андрія Гуржія поклали квіти до Пам’ятного Хреста Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві. Щороку драгомановці із сумом вшановують дату 29 січня та відвідують меморіал, де перепоховано частину загиблих молодих відважних хлопців, серед яких левова частка студентів, гімназистів, що віддали життя за сво� боду та незалежність рідної землі. Сьогодні тисячі українців на сході держави знову боронять її волю. Віктор Петрович зазначив, що подвиг курсантів Першої української військової юнацької школи та бійців Помічного куреня Січових стрільців назавжди залишиться в пам’яті українського народу. “Така молодь – приклад великого патріотизму й відданості своїй землі для усіх майбутніх поколінь. Студенти й викладачі Драгомановського університету схиляють голови перед світлою пам’яттю своїх колег�попередників, тих, хто сьогодні пильнує й відвойовує мирне небо над нашими головами”, – наголосив ректор. Прес�служба університету Герої не вмирають! Вшанування пам’яті Небесної сотні 2�го березня викладачі та студенти Драгома� новського університету розпочали весняний семестр з вшанування пам’яті Небесної сотні. На початку цього навчального року на території Націоналнього педагогічного університету імені М. П. Драгоманова керівництвом університету за уча� стю Святійшого Патріарха Київського і всієї України� Руси Філарета було відкрито і освячено пам’ятник на честь Небесної сотні. Після двомісячних зимових кані� кул студенти Інституту філософської освіти і науки іні� ціювали розпочати навчання з символічної зустрічі для того, щоб покласти квіти біля пам’ятника у вигляді козацького хреста і ще раз згадати героїчний подвиг українців. До філософів приєднались студенти Інсти� туту корекційної педагогіки та психології, Інституту політології та права та ін. Під час заходу перед присутніми виступив дирек� тор Інституту філософської освіти і науки проф. Іван Дробот. “Сьогодні ми починаємо нав� чання після тривалих канікул з заходу, який ініціювали самі студенти. Ми вдячні кожному, хто мужньо захищав і захищає нашу Батьківщину!”, – зазна� чив очільник ІФОНу. Далі слово взяла голова Студентської ради ІФОН Анна Яценко, яка підкреслила, що перед країною постають нові виклики: “Коли закінчиться війна на Сході і бійці повернуться додому, ми повинні пока� зати, що чекаємо і пишаємось ними”. Після вшанування пам’яті студен� ти та викладачі розійшлись по аудито� ріям університету. ПРО ТЕРПіННЯ і СМіЛИВіСТЬ НАПЕРЕДОДНІ відзначен� ня першої річниці Революції гідності ми поспілкувались зі студентом нашого університету Самуїлом Проскуряковим, який брав активну участь у мітингах і публічно заявляв про свою позицію як тоді, так і сьогодні. – Самуїле, що спонука� ло Вас вийти рік тому на Майдан? – Я не був прихильником протестного руху за євроінте� грацію і ставився до нього вкрай скептично. Райдужні еко� номічні перспективи від інте� грації в ЄС і всі ті блага, які нібито повинні були одразу ж з’явитись, мене мало цікавили. Але після розгону силовиками Євромайдану я зрозумів, що більше терпіти свавілля не можна. Перевертні в погонах, мажори, продажні судді і чиновники… Побиття студентів стало останньою краплею. 1�го грудня разом з друзями я вже був на вул. Банковій. Зізнаюся, в той момент я взагалі не думав, що зі мною може щось трапитися, я знав лише одне: не можна залишатися осторонь. Залишити все як є і жити в страху, сподіваючись, що тебе омине така доля, для мене означало перестати бути людиною. – Під час одного з протистоянь ви отримали тяжкий опік. Як це сталось? – Опік я отримав 18�го лютого на розі вулиць Інститутської і Шовковичної. Тоді вул. Шовковична була перекрита палаючими вантажівками, які блокували підступи до парламенту, а вул. Інсти� тутську перекривали силовики. Я пішов вперед з трофейним щитом під номером 4, який мені віддав поранений майданівець. Була організована стіна з щитів, що прикривала незахищених мітингувальників позаду. При спробі підійти ближче до позицій силовиків у пролом між щитами потрапила світло�шумова грана� та, яка прямо перед обличчям розірвалась в польоті. Якби не про� тигаз на обличчі, я б залишився калікою. Права рука була не захи� щена, от і постраждала найбільше. На допомогу мені прийшли мітингувальники, відвівши вбік, бо я нічого не бачив. Згодом в безпечне місце відвів комендант донецького намету. Вже на Май� дані Незалежності мене зустрів друг Андрій Шарапов, але оскільки метро було перекрито, нам довелося переховуватись на квартирі друга сім’ї, щоб змінити одяг і вимитися. Більшу частину шляху в гуртожиток йшли пішки. Було дуже холодно, а так як светр згорів, то на мені був лише тоненький светрик. Андрій без вагань віддав свою куртку. Взагалі настрій на Шовковичній та Інститутської був бойовий. Нам здавалося, що ми зможемо відтіснити силовиків якомога далі. Ніхто навіть не уявляв, що чекає Майдан попереду. – Минув рік. Самуїл, ви не розчаровані? Як вважаєте – чи досягнуті вимоги, які тоді висували люди? – Повірте, я шкодую лише про бездіяльність, нерішучість і вагання. Необхідно сміливо жити, адже хто гарантує, що втікши з поля бою, ти одного разу не захочеш обміняти всі прожиті тобою дні на всього один шанс, щоб повернутися і сказати супротивни� ку: «Ти можеш відняти моє життя, але тобі не відняти моєї свобо� ди»? Що стосується вимог, то вважаю, що велика частина нашої країни – це злякані люди, які роз’єднані і озлоблені через висна� жливу працю і приниження. Прогнила не лише влада, а й вся система. Лікування і перетворення не відбудуться за помахом чарівної палички. Потрібно багато часу і сил, а ще потрібно вра� хувати зовнішні чинники, які заважають реабілітації. Головне – набратися сил і терпіння, не роздувати етнічний конфлікт. Сьо� годні потрібно просвіщати і піднімати людей, плекати в них насін� ня свободи, справедливості, мужності і терпимості. – Як Ви змінились за рік, що минув? – Я повірив у людей. Сергій РУСАКОВ Фото Владислави Ритченко Конференція Спілкувався Сергій РУСАКОВ Вітаємо Інтерв’ю Віктор Андрущенко: “За нами держава...” Віктор Синьов “Давайте поміркуємо разом!” Тижневику “Освіта” – 75 стор. 3 стор. 4�5 стор. 7 �Фотоогляд 10 РЕЗОНАНСНИХ ПОДІЙ 2014 РОКУ На Конференції представників трудового колективу вишу у доповіді про роботу в 2014 році ректор універси� тету академік Віктор Андрущенко звернув увагу на десять резонансних заходів, проведених університетом у звітний період. Пропонуємо увазі читачів фотоогляд. П П резентація науково�ос� вітнього ін� тернет�порталу до 200�ліття з дня народження Тараса Шевченка роведення Міжнародної науково�прак� тичної конференції «Українська мова вчора, сьогодні, зав� тра в Україні і світі» В ідкриття ауди� торії�музею Тараса Шев� ченка в Інституті укра� їнської філології та літературної творчо� сті імені А. Малишка З акладання ка� меня для май� бутнього мону� мента в парку імені Андрія Малишка на честь столітнього ювілею митця В С становлення пам’ятного знаку на честь Небесної сотні творення Між� народної ака� демії соціаль� ної роботи П ідписання уго� ди про спів� працю гумані� тарних Інститутів ви� шу з церковниками 17 викладачів нашого університету отримали вчене звання професора, а 60 – вчене звання доцента 2 З апочаткування традиції Днів кар’єри в уні� верситеті та креатив� ного студентського фестивалю ART PRAKTIK STUDETS В исоке держав� не визнання отримали ви� кладачі: Ольга Бабкі� на, Володимир Сер� гієнко, Галина Сав� чук БЕРЕЗЕНЬ 2015 �Конференція трудового колективу Віктор Андрущенко: “За нами держава, яку треба захищати усіма доступними нам засобами” 21 січня 2015 року в НПУ імені М. П. Драгоманова відбулась Конфе� ренція представників трудового колективу вишу. Свою звітну доповідь про роботу в 2014 році до розгляду колег подав ректор університету Вік� тор Андрущенко. Публікуємо скоро� чену версію доповіді, розширений текст ви можете знайти на офіційному сайті університету. “Вельмишановні колеги! Завершився важкий і суперечливий 2014 рік. Ми перегортаємо ще одну сторінку нашої власної історії. Й намагаємось зрозуміти її у тому вигляді, якою вона залишиться у нашій пам’яті. Минулий рік став роком Революції гідно� сті, радикального оновлення державної влади, початком реформ, які мають вивести Україну на передові ролі європейської, а може, й світо� вої історії. Одночасно цей рік позначився тисячами загиблих героїв, анексією Криму, агресією колишнього «старшого брата» у наші землі. Фактично Україна перебуває у стані війни, де гинуть люди, руйнуються матеріальні цінності, нівелюється довіра людини до людини. Жити і працювати в цих умовах неймовір� но важко. Але треба. Бо за нами – молодь, сту� денти, власні сім’ї і держава, яку треба захи� щати усіма доступними нам засобами. Як і в попередні роки, університет завжди знаходився в епіцентрі подій і звершень. Наші студенти і викладачі були і залишаються активними учасниками Майдану. Активісти постійно збирають і передають на підтримку армії десятки й сотні тисяч гривень. Декілька викладачів і студентів нині знаходяться в зоні бойових дій. В університеті організована психологічна служба для реабілітації людей, опалених війною. Одним словом, університет працює. Разом із суспільством. Незважаючи на обста� вини, негаразди, суперечності. Як і в поперед� ні роки, університет виконує свою головну функцію – підготовку учительських кадрів, а також фахівців інших кваліфікацій у відповідно� сті з вимогами нашого буремного часу. Ні на хвилину не переривались лекційні і семінарські курси та перспективні наукові дос� лідження. Більш виважено з точки зору націо� нальних інтересів розгорталось міжнародне академічне співробітництво. Незважаючи на обмежене фінансування, проводились ремонтні роботи. Ми також від� шукали й реалізували ресурси для соціальної підтримки викладачів, студентів та співробіт� ників, їх оздоровлення. Трудова угода виконана нами практично в повному обсязі. Власне, це і є головним результатом нашої спільної діяльності у минулому році. І я хочу висловити глибоку вдячність кожному виклада� чеві, співробітнику і студенту за розуміння ситуації і самовіддану працю із зрощення інте� лектуального потенціалу нашої держави. * * * Наш університет сьогодні – це 30 тисяч студентів; майже 2000 викладачів; 1500 спі� вробітників. Загальний контингент людського потенціалу визначається числом 35 тисяч осо� бистостей – людей творчих, мислячих, дієвих. Зверніть увагу: 200 власних докторів наук, майже 700 кандидатів наук, 12 власних членів� кореспондентів та академіків державних ака� демій, 14 народних і 35 – заслужених артистів України, понад 70 заслужених діячів науки, освіти, культури! Особливістю цього року став прийом за переводом близько 550 осіб – з вишів АР Крим, Донецької і Луганської областей. Науко� во�педагогічні працівники, працівники дирек� цій, приймальної комісії і навчально�методич� ного центру вирішили значний обсяг нестан� дартних організаційних та академічних питань для підтримки та успішної адаптації прибулих студентів. У 2014 році ліцензовано 15 нових освітніх програм та спеціальностей: професійна осві� та; фізична реабілітація; менеджмент соціо� культурної діяльності; видавнича справа та редагування; соціальна допомога; дорадниц� тво; управління інноваційною діяльністю; управління проектами; консолідована інфор� мація. Добре слово й вдячність за організацію цього процесу я висловлюю доценту Ганні Денискіній, а також директорам Інститутів � Володимиру Беху, Анатолію Висоцькому, Ірині Загарницькій, Володимиру Ісаєнку, Миколі Корцю, Аллі Ярошенко. В університеті здійснюється підготовка іноземних громадян в обсязі 750 осіб на рік. Більшість з них здобувають фах в Інститутах економіки та управління, природо�географіч� ної освіти та науки, Інституті мистецтв. Незважаючи на зміни графіку навчально� го процесу, навчальні плани і програми вико� нані в повному обсязі. Результати заліково�ек� заменаційних сесій показали високий рівень знань студентів, відповідальність та вимогли� вість викладачів, організованість персоналу. БЕРЕЗЕНЬ 2015 * * * Відомими в Україні і за її межами є науко� ві школи академіків Миколи Шкіля, Любові Мацько, Мирослава Жолдака, Віктора Синьо� ва, Володимира Бондаря, Миколи Шута, інших науковців університету. Фактично вони ство� рили й постійно оновлюють наукове підґрунтя модернізації педагогічної освіти. За розробка� ми наших вчених нині функціонує вся педаго� гічна освіта держави. Наукову школу з філосо� фії Григорія Волинки конструктивно підхопила й продуктивно розгортає професор Наталія Мозгова. Вагомими науковими наробками заявили про себе молоді науковці – Світлана Ставиць� ка, Юлія Бех, Наталія Макаренко, Ігор Немчи� нов, Світлана Крилова, Тетяна Андрущенко. У структурі університету діяли 20 науково� дослідних центрів та 25 науково�дослідних лабораторій, активно функціонують близько 200 студентських наукових гуртків і 530 про� блемних груп. Протягом звітного року науковці НПУ опу� блікували більше 2 500 наукових праць (книги, статті, підручники, навчальні посібники) загальним обсягом більше 6 тисяч друкованих аркушів. Високий резонанс мають міжнародні нау� кові форуми, які проводяться в університеті. Серед них: міжнародна Гумбольдт�Конферен� ція “Освіта і наука та їх роль в соціальному та індустріальному прогресі”; міжнародний інно� ваційний семінар “Евалюація освітнього про� стору”; міжнародна конференція «”Постать і спадщина Тараса Шевченка та розвиток укра� їнської культури і мистецтва ХІХ – початку ХХІ ст.”; “Актуальні проблеми логопедії”; “Соціальна політика: концепції, технології, перспективи”; “Актуальні проблеми міжнарод� ної післядипломної освіти”; “Юридична освіта і наука в Україні: традиції та новації”; “Інформа� ційно�комунікаційні технології в освіті” та бага� то інших. Важливим завданням, яке стоїть перед науковцями університету, є збільшення кілько� сті міжнародних науково�дослідних проектів, договірних наукових досліджень, грантів на виконання наукових досліджень. Значні перс� пективи у цьому відношенні пов’язані з участю в реалізації програми “Horizont – 2020” Євро� пейського союзу. Знаковою подією є схвален� ня наприкінці року кредитним комітетом Євро� пейського інвестиційного банку фінансування проекту “Зелений університет”. * * * Важливою складовою наукової діяльності університету є підготовка кадрів через навчан� ня в аспірантурі та докторантурі. Контингент аспірантів, докторантів та здобувачів універ� ситету перевищує нині 1 000 осіб. Саме для них, власне, як і для інших нау� ковців�дослідників, функціонують 23 спеціалі� зовані вчені ради, на засіданнях яких у 2014 році захищено близько 150 дисертацій. При� ємно повідомити, що серед них – 30 докторсь� ких та 117 кандидатських дисертацій. Серед наших викладачів докторські дисертації захистили 5 викладачів: Тетяна Зелінська, Алла Кравченко, Ольга Добродум, Людмила Іванова, Василь Федоришин. Успішне функціонування аспірантури та докторантури тісно пов’язане з діяльністю Наукової бібліотеки та видавничої справи, зокрема, наукових часописів, особливо, їх присутності у інтернет�просторі та співпраці з іноземними видавничими центрами, їх відпо� відність вимогам МОН України та наукоме� тричних баз даних SCOPUS та Web of Science. Проректора з наукової роботи професора Григорія Торбіна прошу звернути на це осо� бливу увагу. В університеті створене й успішно функ� ціонує наукове студентське товариство імені Григорія Волинки. Дев’ять студентів стали переможцями Всеукраїнського конкурсу на кращу студентську наукову роботу. Перші місця у відповідних номінаціях вибороли: сту� дентка Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Аітова Дарина Мико� лаївна; студентка Фізико�математичного інституту Гарко Ірина Ігорівна; студенти Фізи� ко�математичного інституту Маруженко Олек� сій Васильович та Білоусов Віктор Петрович. 5 студентів�драгомановців стали переможцями Всеукраїнських студентських олімпіад. * * * Як відомо, наш університет є активним суб’єктом європейського освітнього просто� ру. Свідченням цього є близько 120 угод про співробітництво з провідними вищими нав� чальними закладами і науковими центрами з 50 країн світу. 75 відсотків з них – це угоди з університетами Європи. У 2014 році ми, зокрема, підписали угоду про співпрацю з університетом регіональної економіки (Польща), Ізраїльським університе� том, Азербайджанським державним педаго� гічним університетом. Знаковими явищами наукового життя уні� верситету стало проведення міжнародного науково�практичного конгресу “Інфокомуніка� ційні технології в освіті” (організатор – прорек� тор Анатолій Кудін), а також науково�методич� ного семінару “Освіта для демократії” � органі� затор професор Іван Дробот. Показовою стала участь у семінарі доктора філософії, професора з університету Південної Кореї Джінван Парка. Високонаукову лекцію щодо розвитку позашкільної освіти для студентів Інженерно�педагогічного інституту та усіх бажаючих прочитав професор з Нідерландів Рене Кларіс. Близько 250 викладачів та студентів уні� верситету пройшли стажування в зарубіжних партнерських вишах, освітніх і дослідницьких центрах Польщі, Німеччини, Франції, інших європейських університетах. Підтвердженням зростаючого авторитету НПУ імені М. П. Драгоманова на міжнародній освітянській ниві є тенденція щорічного збіль� шення кількості іноземних студентів. На сьо� годні у нас навчається понад 400 іноземних студентів із 26 країн світу. Яскравим свідченням міжнародного виз� нання університету стали події присвоєння почесних звань іноземним вченим, діячам освіти та науки, бізнесу та культури. Цих звань удостоєні: ректор Академії спеціальної педа� гогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві Ян Лащик; ректор Софійського університету імені Климента Охридського Іван Ілчев; керуючий партнер австрійської компанії Аксель Гаас; віце�президент холдингу “Сваровські”, Прези� дент Європейського Сенату Економічного Комітету Німеччини Адальберт Х. Лота; Почес� ний сенатор Українського вільного університе� ту, почесний професор в галузі зв’язків з гро� мадськістю та комунікації Морітц Гунцінґер. * * * 2014 рік став роком подальшої демокра� тизації управління життєдіяльністю універси� тету. Упроваджуючи модель державно�гро� мадського управління закладом, адміністрація університету тісно співпрацює з усіма гро� мадськими організаціями та студентським самоуправлінням. Особлива увага при цьому, приділяється співпраці з найбільш масовими організаціями університету – профспілковою організацією студентів (яку очолює доцент Станіслав Цибін) та профспілковою організацією викладачів і співробітників, високу місію керівництва якою ми черговий раз одноголосно делегували шановному професору Івану Тихоновичу Гор� бачуку. Принципово і відповідально пройшли вибори нового студентського ректора. Пози� тивним при цьому є те, що студенти організу� вали цей процес абсолютно самостійно. Жод� ного тиску з боку керівництва Інститутів чи ректорату не застосовувалось. Студентським ректором обрано студента третього курсу Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Сергія Зайченка. Ми вітаємо ново� го ректора й бажаємо йому плідної співпраці. Сьогодні треба опрацювати нові підходи та моделі співпраці з молоддю. Вони – студен� ти – стали іншими. Як і умови нашого життя. Очевидно, в найближчий час слід організувати загальноуніверситетський “круглий стіл”, де ці питання були б обговорені належним чином. Слова вдячності я хочу висловити вете� ранській організації університету. Як на мій погляд, її новий очільник Микола Кіт підхопив і розгорнув справу, започатковану, на жаль, уже покійним Миколою Рябухіним, підняв її на новий організаційний рівень. * * * Дозвольте коротко інформувати вас щодо ситуації, що склалась у частині фінансового, матеріально�технічного та адміністративно� господарського забезпечення діяльності уні� верситету. Загальні показники будуть детально вис� вітлені в опублікованому Звіті ректора. Обсяг фінансування � 253 653 тис. грн.; із загального фонду – 159 253,7 тис. грн.; із спе� ціального фонду – 94 400,0 тис. грн. Надхо� дження з Державного бюджету спрямовано на: виплату заробітної плати з нарахуваннями – 87 106,4 тис. грн.; оплату комунальних послуг – 8 453,1 тис. грн.; виплату стипендій та інших виплат – 58 541,5 тис. грн.; придбання продуктів харчування для сиріт – 3 250,8,0 тис. грн.; використання товарів і послуг – 1 901,9 тис. грн.; За 2014 р. отримано надходжень за спе� ціальним фондом – 94 400,0 тис. грн. Основ� ним джерелом надходжень до спеціального фонду в Університеті є платні послуги з підго� товки студентів, які становлять 80,5% від загальної суми надходжень. З урахуванням специфіки Інститутів своє� рідними передовиками у цьому плані є: Інсти� тут корекційної педагогіки та психології (директор академік Віктор Синьов); Інститут іноземної філології (директор професор Воло� димир Гончаров); Інститут педагогіки і психо� логії (директор – академік Володимир Бон� дар); Інститут мистецтв (директор – академік, Герой України Анатолій Авдієвський). Суттєво підняли власну економічну ефек� тивність інститути, які очолюють професори Ірина Загарницька, Богдан Андрусишин, Віта� лій Покась, Олександр Сушко, Микола Корець, Володимир Євтух. Усім працівникам університету надана матеріальна допомога на оздоровлення із загального фонду – у розмірі 2 357,7 тис. грн.; із спеціального фонду – 1 657,9 тис. грн. На виплату доплат до посадових окладів співробітникам університету за рахунок загального та спеціального фондів витрачено 27 187,7 тис. грн. Стипендію отримували 86,4% студентів. Значні кошти витрачались на вирішення соціальних програм за такими напрямками: надбавки і доплати до основного посадового окладу; матеріальна допомога на оздоровлен� ня; допомога при виході на пенсію; охорона праці та інші винагороди; допомога для ліку� вання у випадку тяжких захворювань; на похо� вання співробітників та їх близьких. Крім того, кошти було виділено на сана� торно�курортне лікування та оздоровлення; відпочинок співробітників, студентів та їхніх дітей; на оздоровлення на пільгових умовах в спортивно�оздоровчих закладах нашого уні� верситету (“Сула”, “Синевир”) та інших сана� торіях України. Для підвищення творчого розвитку спі� вробітників та студентської молоді в головно� му навчальному корпусі працюють “Мистецька вітальня”, Центр культури та мистецтв, в яких щотижня проводяться культурно�мистецькі заходи за участю студентів університету, а також студентів інших навчальних закладів. Загальнодержавний резонанс цим захо� дам надає присутність в університеті видатних митців світового рівня, особливо – Героя Укра� їни академіка Анатолія Авдієвського. На днях ми відкриваємо Студентську галерею, де будуть періодично виставлятись малярські праці наших талановитих студентів, роботи професійних художників, організову� ватимуться фотовиставки тощо. Ми пишаємося спортивними досягнення� ми наших студентів, особливо чемпіонами світу – борцями на поясах професора Арзюто� ва; чемпіонами України – дівчатами�баскетбо� лістками професора Рижова; володарями Кубка України – дівчатами�футзалівцями “НПУ�Беличанка”; хлопцями�футболістами, які стали переможцями першості Києва серед студентів. Високий резонанс має практична методика, що реалізується професором Дубогай. * * * Сучасний університет неможливий без широкоформатної цілеспрямованої роботи щодо забезпечення комфортних умов для навчання, праці та відпочинку. У звітному періоді постійну увагу було приділено госпо� дарчій діяльності, капітальному та поточному ремонту, збереженню та підтриманню в належному технічному стані університетсько� го майна та інфраструктури. Обладнано й відкрито аудиторії генія українського народу Тараса Шевченка; акаде� міка Миколи Ярмаченка; професора Григорія Волинки, академіка Арнольда Грищенка. Університетом у 2014 році всього придба� но матеріальних цінностей на загальну суму 679,6 тис. грн. У порядку благодійної допомо� ги на баланс університету за 2014 рік передано обладнання (комп’ютери, облад� нання для лабораторій, книги) на загальну суму 445 тисяч 107 грн. Проведено ряд заходів з енергозбере� ження, у результаті яких вдалося зекономити 1 750,0 тис. грн. на оплаті теплопостачання та 562,0 тис. грн. на оплаті електроенергії. В умовах фінансових та інших негараздів ми повинні навчитися заробляти і економити кошти. Уже в найближчий час необхідно запровадити ще більш дієві заходи з економії державних коштів; внести структурні зміни до штату; провести новий розрахунок навчально� го навантаження; переглянути порядок випла� ти надбавок; забезпечити економію енергоре� сурсів, запровадження енергозберігаючих технологій, бережне ставлення до майна та ін. * * * На завершення хочу інформувати вас про порядок і дату святкування 180�ї річниці з дня заснування університету. Урочисте засідання відбудеться 23 квітня 2015 року. Всі ви отримаєте запрошення. Десятки і сотні викладачів, співробітників і сту� дентів – переможців у різних галузях життя та праці – будуть відзначені державними нагоро� дами та галузевими відзнаками. Митці універ� ситету подарують нам святковий концерт. Залежно від загальної ситуації в країні буде визначено місце і характер святкування цієї поважної дати. Дякую за увагу”. 3 �Інтерв'ю до ювілею ВІКТОР СИНЬОВ: Зустрівши директора Інституту корекційної педагогіки та психо� логії академіка Віктора Синьова, ви можете бути впевнені, що почу� єте живу думку, яка упродовж дня не залишить ваш розум в спокої. Віктор Миколайович вміє професійно, творчо й виважено підійти до справи – будь це адміністративне, наукове, викладацьке або ж жит� тєве питання. Бажання осягнути світ і активна рефлексія лежать в основі успіху талановитого випускника Драгомановського університету, відомого українського вченого у галузі корекційної педагогіки, юридичної та спеціальної психології, заслуженого юриста України, заслуженого професора НПУ, дійсного члена НАПН України, професора, доктора педагогічних наук Віктора Миколайовича Синьова. “Вчитель�особистiсть i професiонал, до якого батьки iз задоволенням вiдводили б своїх дiтей. Такою була i залишається основна суть нашого унiверситету” “Наша діяльність ґрунтується на таких загальних цінностях, як Віра, Надія, Любов, а також їх матір – Софія, тобто мудрість” «Імідж нашої професії піднявся, і студенти з більшою повагою ставляться до самих себе» – Вікторе Миколайовичу, роз� крийте, будь ласка, особливості спеціальностей, яким навчають в Інституті корекційної педагогіки та психології, який Ви очолюєте. – Серед дітей та дорослих, на жаль, трапляються випадки серйозно� го порушення розвитку, що впливає на процес їх соціалізації. Здебільшого, у звичайному варіанті навчання ці пору� шення не піддаються корекції. Дослі� дження показують, що якщо така дитинка просто гратиметься разом з усіма іншими, то вважати, що вона спонтанно вирівняється і засвоїть на належному рівні людську культуру буде неправильно. Це не може відбу� тися само по собі, а потрапляючи до звичайної загальноосвітньої школи або дитячого садку, ці діти, як правило, не розвиваються належним чином. Мені й іншим фахівцям�дефектологам дуже хочеться професійно, із засто� суванням спеціальних тонких техноло� гій допомогти розвиватися таким дітям. Крім того, існує ймовірність сер� йозного ускладнення ситуації розвитку без корекційного психолого�педаго� гічного супроводу. Зважаючи на це, і потрібна особлива педагогічна і науко� ва спеціальність – корекційна педаго� гіка. Вона спрямована на розвиток і соціалізацію дитини, яка потребує особливої допомоги, її входження в суспільство, оволодіння соціальними цінностями і ролями. Протягом своєї історії ця спеціальність називалась по� різному: лікувальна педагогіка, медич� на педагогіка, соціальна педіатрія, дефектологія. Головною залишалась суть: «лікування» має здійснюватися не суто медичним, а шляхом психоло� гічного та педагогічного впливу. І чим раніше така допомога буде надавати� ся, тим вона буде ефективнішою. Для того щоб працювати з особливою дитиною, потрібні знання зі спеціаль� ної психології, спеціальної педагогіки, спеціальних методик тощо. Тим біль� ше, що категорії таких дітей різнома� нітні: суттєві порушення сенсорних процесів, мовлення, інтелекту, емоцій� но�вольової сфери, функцій опорно� рухового апарату тощо. Для кожної такої дитини є специфіка роботи з нею, і вчитель�дефектолог її повинен знати. Сьогодні ж українській корекційній освіті і науці можуть заподіяти шкоди, викресливши її з переліку самостійних 4 люблю. Видатні люди і керівники! Але, як на мене, коли Віктор Петрович Андрущенко очолив наш університет, то для студентів і викладачів підтвер� дилась думка італійського мислителя Нікколо Макіавеллі, що керівником має бути філософ. Віктор Петрович не про� сто глибокий знавець філософії, а філософ по життю і професійний мислитель, який вже зробив значний внесок у розвиток національного і між� народного престижу університету, і вірю, що він гідно продовжуватиме це на благо викладачів і студентів, спи� раючись на традиції української філо� софської школи, за Григорієм Сково� родою – філософії серця! “Я поставив перед собою завдання показати, що ми є одним з найiнтелектуальнiших пiдроздiлiв унiверситету” спеціальностей. Виникло враження, що вчителю достатньо розповісти, що існують такі діти і їм просто потрібно приділити більше уваги. Але що з ними робити і як працювати – не зрозумієш, вивчаючи педагогіку для роботи зі зви� чайними дітьми. – Чому, на Вашу думку, скла� лось таке хибне ставлення до корекційної освіти? – Справа в тому, що демократична держава декларує і має реалізувати кредо: “Усі мають рівні права”. У тому числі і на якісну освіту. Сьогодні можна почути, що направляючи дитину з патологічними особливостями розвит� ку до спеціальної школи, ми її тим самим ізолюємо від нормальних дітей, утискаємо її право бути такою, як інші. Було б чудово, якби взагалі таких дітей не було, тоді всі могли б навчатись в рівних умовах, але ми не можемо бажане видавати за дійсне. В історії різних країн були моменти, коли забо� роняли цю галузь науки, інколи навіть вважаючи її псевдонаукою. Вже були часи, коли стверджували, що всі діти рівні і здорові. Мені складно знайти додаткові аргументи для підтверджен� ня або спростування цієї думки. Але наука, практика і саме життя показу� ють, що це не відповідає дійсності. – Розкажіть, будь ласка, як змі� нився Інститут корекційної педаго� гіки та психології з 2003 року, з часу, коли Ви його очолили? – Всі показники свідчать про те, що Інститут за цей час наростив потужності. Це підтверджують пере� моги в щорічному університетському рейтингу, розширення міжнародної співпраці, збільшення дипломованих вчених серед викладачів, призові місця студентів на олімпіадах та актив� на участь у конференціях тощо. Коли я очолив Інститут, серед викладачів було лише 48 відсотків докторів і кандидатів наук, нині – близько 80! Тоді було лише два доктори наук, а зараз – тринад� цять. Тоді в структурі діяло лише три кафедри, нині – шість. Це пов’язано з відкриттям нових спеціальностей і спеціалізацій. Тоді жодної спецради не було, навіть кандидатської, тепер – активно працюють дві докторські. У 2003 році я поставив перед собою завдання показати, що ми є одним з найінтелектуальніших підроз� ділів університету. До речі, зміна назви була однією з моїх пропозицій. Ми вилучили з назви слово «дефектологіч� ний» і замінили на «корекційну освіту». Це більш відповідає сутності тієї спра� ви, якій себе присвячують наші випу� скники. Тобто, акцент не на випра� вленні окремих вад, які є у особи, а на поліпшенні процесів розвитку і соціалі� зації. Мені здається, за цей час підняв� ся імідж нашої професії і студенти почали з більшою повагою ставитись до самих себе. Тоді коштів наш нав� чальний підрозділ практично не заро� бляв, зараз інститут – один з найрен� табельніших в університеті. – А як, на Вашу думку, змінився університет з часів Вашого сту� дентства? Не говорячи про зміну ідеологічної парадигми. – Змінилась політична ідеологія у вигляді комуністичної складової, але ціннісний стержень університету зали� шився. Це формування і підготовка Вчителя з великої літери. Вчитель� особистість і професіонал, до якого батьки із задоволенням відводили б своїх дітей. Такою була і залишається основна суть Драгомановського уні� верситету. Зараз, безумовно, акцен� туємо увагу на всебічно якісній підго� товці вчителя для України і Європи. Щодо розвитку навчального закла� ду загалом, то мені, звичайно, є з чим порівнювати. Не розповідатиму зараз про всіх ректорів, яких я знав, а це – світла їм пам’ять – Марія Максимівна Підтиченко та Олексій Корнійович Романовський, а також Микола Івано� вич Шкіль, якого я дуже шаную і – На Вашу думку, якими рисами має бути наділений вчитель�дефек� толог? – Він має бути наділений низкою особистісних якостей. По�перше, слід бути оптимістом. Такий вчитель пови� нен вірити, що від його роботи за� лежить доля людини і його кваліфіко� вана допомога набуває справді доле� носного значення. Водночас він пови� нен бути реальним оптимістом і розу� міти, що в разі порушення біологічних основ функціонування людини виника� ють певні обмеження в розвитку. Але він повинен вірити, що розвиток зав� жди можливий, так само як і соціаліза� ція. По�друге, вчитель�дефектолог повинен бути терплячим. Якщо здоро� ві діти можуть швидко засвоїти матері� ал і навчитись його застосовувати, то в роботі з дитиною, яка має особливі освітні потреби, слід докласти значно більше цілеспрямованих зусиль. Вчи� телю�дефектологу потрібно знати закономірності реагування такої дити� ни на педагогічний вплив. Ось вона може активно працювати, а в якусь мить раптово «випасти» з процесу. Не через брак бажання, а тому що не може. Це, наприклад, називається “охоронне гальмування”. Якщо цього не знати, а лише висувати вимоги до дитини, то наслідком може стати нер� вово�психічний зрив. Тут важливо до� тримуватись деонтологічного принци� пу “не нашкодь”. По�третє, а може, й по�перше, у вчительському серці має бути особлива любов. Це складна, від� повідальна, але дуже гуманна профе� сія, яка, ще раз підкреслю, потребує спеціальної освіти. Я б сказав, що наша діяльність ґрунтується на таких загальних цінностях, як Віра, Надія, Любов, а також їх матір – Софія, тобто мудрість. – В концепції освіти лежить ідея ідеалу людини. Як Ви думаєте, чи актуальна нині ця ідея, зважаючи на людську розчарованість в автори� тетові? – В освіті, в цілому – у вихованні як суспільній функції, – цей ідеал нікуди не зник і не зникне. Відповідаючи на ваше складне запитання, скажу, що для мене ідеалом є людина як носій моральних і естетичних, духовних яко� стей. Тобто людина, яка проповідує добро, порядність, совість, красу, людина, яка розуміє і відчуває, що до інших потрібно ставитись так, як хочеться, щоб поставились до тебе, крізь віки була і є ідеалом. Ця ідея лежить в основі педагогіки. БЕРЕЗЕНЬ 2015 �“ДАВАЙТЕ ПОМІРКУЄМО РАЗОМ!” – А хто для Вас особисто є ідеа� лом? – Я сказав би, що матір. Не можу цього довести, бо вона померла, коли мені було дев’ять років, але відчуваю це серцем. З точки зору поєднання поряд� ності, добра, відданості роботі і сім’ї, ідеальним для мене є батько. Є в мене ідеал керівника і друга, але не стану називати конкретні імена. Хоча одне все ж таки назву… Десь у середині сімдеся� тих років ми з моєю дружиною Женею – тепер вона доктор психологічних наук, професор Синьова Євгенія Павлівна – працювали разом в Інституті педагогіки АПН України. Женя мене молодша на вісім років, і тоді вона вступала в партію (не називатиму яку, тоді була лише одна партія), а я вже був партійцем з чималим стажем. Так от, у Жені на партбюро запитали: “Хто для вас є ідеалом комуні� ста?”, а вона відповіла (думаю, що напівжартуючи): “Мій чоловік!”. Хочу зараз, майже через сорок років, їй від� дячити і скажу так: “З точки зору гармо� нійності поєднання краси, розуму, доб� роти, терпіння, для мене ідеал – моя дружина!”. – Чи були випадки розчарування в ідеалах? – До мого оточення не закрадались зрадники, тому пощастило. Та й я нікого особливо не ідеалізував. Хоча трапля� лись випадки, що на когось ображався, але думаю, що може і я в чомусь був винен в цих ситуаціях. “Ми є армією добра” – У грудні відбувся “круглий стіл” “Релігія і освіта в сучасній Україні” за участі Святійшого Патріарха Київ� ського і всієї Руси�України Філарета, співорганізатором якого Ви були. Скажіть, будь ласка, які аспекти роз� мови Вам і студентам вашого Інсти� туту здалися найбільш значимими? – Слід відзначити, що Святійший Патріарх добре знається на проблемах людей з особливостями розвитку. Під час круглого столу він згадував біблійні історії і факти, які стосуються таких людей, зокрема з глибокими вадами зору. Для наших студентів важливо було почути з вуст Патріарха Філарета про можливість і важливість надання допо� моги людям, які її потребують. На жаль, за браком часу мені не вдалось постави� ти, скажімо, таке запитання: “Що робити матері, коли в неї народилась і зростає дитина з важким порушенням мовлення. Куди їй йти? До церкви чи до логопе� да?”. Мені цікава взаємодія церковного і світського інструментарію допомоги. Вже після зустрічі довго міркував і знай� шов для себе таку відповідь: потрібно навідатись і до церкви, щоб Бог як головний творець допоміг, і до логопеда звернутись, який зможе допомогти, керуючись знаннями. Цей “круглий стіл” ми разом з директорами Інституту філософської освіти і науки та Інституту педагогіки та психології організували як дискусійну платформу взаємозацікавлених фахів� ців. Релігія і освіта – чим вони схожі, а чим відрізняються в сучасній Україні? На мою думку, в їх основу покладена боротьба за красиву щасливу людину, якій притаманна совість. Робота свяще� ника і педагога спрямована на утвер� дження добра, тому ми всі разом є армі� єю добра, якій протистоїть зло у вигляді невихованої людини. Ми єдині з Цер� квою в боротьбі за Людину з великої літери. Слід згадати слова Святійшого Патріарха Філарета: “Ми знаємо, чому потрібно навчити людину з точки зору етики, а ви, педагоги, знаєте як це зро� БЕРЕЗЕНЬ 2015 бити. Тому ми маємо це робити разом”. Це провідний стержень круглого столу. – Ви щойно сказали про боротьбу за людину, але ж вона потребує ути� сків. Відомі сучасні письменники брати Капранови говорять, що толе� рантність суттєво заважає людині, адже тоді вона поступається наглій людині. Як Ви ставитесь до толе� рантності? – На цю тему є багато мудростей. З дитинства пам’ятаю байку Езопа: Одного разу посперечались сонце і вітер про те, хто сильніший. Вітер ска� зав: “Я сильніший і доведу це. Бачиш он там старого в плащі? Б’юся об заклад, що мені швидше вдасться змусити його зняти плащ, ніж тобі”. Таким чином сонце зайшло за хмаринку, а вітер почав дути. Але чим сильніше він дмухав, тим щільніше старець притискав до себе плащ. Вітер стих і припинився. Тоді сонце виглянуло і, добродушно посмі� хаючись старому, направило на нього свої промені. Незабаром старому стало спекотно, і він зняв плащ. Так сонце виграло в суперечці з вітром. Я більше двадцяти років працював в системі МВС, зокрема в інституті, який готував співробітників для пенітенці� арної системи. Тоді переконався, що людина, навіть в дуже складних умовах позбавлення волі, потребує, перш за все, гуманного ставлення. Перспектив� ніше йти до людини з добром, вірою, довірою в її можливості. Це допоможе встановити більшу контактну взаємо� дію. У цьому полягає мудрість педагогі� ки, але, на жаль, це не завжди можливо. Я впевнений, що толерантність, терпи� мість, доброзичливість – це потужні людські сили, але припускаю, що вони не абсолютні. Толерантність має межі. Якщо потрібно висловити принципову позицію, то треба розуміти, що зі злом не завжди вийде боротись м’якими і добрими методами. Згадаймо мудрість основоположника вчення про стрес Ганса Сельє: прагнучи завоювати серця якомога більше людей і знайти більшу кількість друзів, не заводьте дружбу зі скаженим собакою. Антон Макаренко проголошував такий педагогічний принцип: “Як можна більше вимогливості і поваги до люди� ни”. Я дозволив собі трохи переставити слова: “Як можна більше поваги і вимо� гливості до людини”. На першому плані, на мій погляд, має лежати повага до осо� бистості, а коли вона увійшла в контакт, то тоді можна висувати і вимогливість. Поєднання поваги до особистості і вимо� гливості, що не виключає покарання, сприяє утвердженню толерантності. – Розкажіть, будь ласка, про Вашу роботу в системі МВС. – Безпосередньо із засудженими я не працював, але багато бував в коло� ніях. Я навчав людей, які повинні боро� тись зі злочинністю, психологічній та педагогічній культурі, адже суть пенітен� ціарної системи полягає в тому, щоб людина розкаялась у скоєному вчинку. Тому до таких людей потрібно «стукати» і до серця, і до розуму. Потрібно прово� дити дискусії і обґрунтовувати, адже людині не скажеш “роби так, бо це добре”. У цьому випадку потрібно гово� рити: “Давайте поміркуємо разом”. Ми використовували в навчальному процесі різні цікаві і на той час інноваційні мето� ди навчання, серед них, зокрема, ділові ігри, коли моделюються конкретні служ� бові ситуації. Частина слухачів викону� вала роль режимників, інша – виховате� лів, дехто ж “грав” засудженого. Ми роз� бирали гострі неоднозначні ситуації, які вимагали розумного і правильного рішення. У березнi академiк Вiктор Синьов святкує 75�рiччя – Яке цікаве кредо ви щойно ска� зали: “Давайте поміркуємо разом”… – На мою думку, це кредо повинно бути в центрі сьогоднішньої педагогіки. Виступаючи на нашій Вченій раді, я якось зауважив, що викладач не пови� нен боятись відповіді: “Я не знаю. Давайте поміркуємо разом і знайдемо рішення”. Якщо викладач робить вигляд, що все знає, і дає безапеляційні відпові� ді, то він або не щирий, або занадто великої думки про себе. “Главное – относиться друг к другу, как друг – к другу” – Серед Вашого кола є як науков� ці, так і творчі люди. З ким саме у вас склалась міцна дружба? – На жаль, багато моїх найближчих друзів вже пішли з життя. Це і мої колиш� ні студенти, які, до речі, є випускниками нашого університету: генерал�полков� ник Володимир Льовочкін, полковник, професор Олександр Сєвєров. В цьому ряду і талановиті митці – великий компо� зитор і співак Микола Мозговий, відо� мий конферансьє Олексій Попов, для яких я писав репертуар. В нашому спіл� куванні багато чого було побудовано на гуморі. Мабуть, що без нього, то і не було б такої щирої дружби. Деякі спога� ди відображені у віршах у моїй книзі «� Мои друзья от А до Я». Взагалі думаю, що можна написати окремі мемуари про наші зустрічі і жарти. Серед всіх моїх дотепностей най� більш вдалою вважаю фразу, яку потім мої друзі часто повторювали. Скажу російською мовою, бо при перекладі вона втрачає зміст: “Главное, относить� ся друг к другу, как друг – к другу”. Вона наче проста, але стала крилатою. – Який вчинок є незвичним для Вас, але ви його зробили і нині диву� єтесь самі собі? – Я не завжди поводив себе так, як би хотілося, тому є вчинки, які не відпо� відають моїй сутності. Це і щодо близь� ких, і щодо колег, особливо зважаючи на те, що я працював на різних адміністра� тивних посадах. Якщо про конкретні речі, то я не очі� кував від себе, що зможу написати кан� дидатську дисертацію протягом одного року після вступу до аспірантури. Не очі� кував, що швидко – одразу після органі� зації НАПН України – стану її членом�ко� респондентом НАПН України, а через рік мене оберуть її дійсним членом. Мабуть, інколи люди вірили в мої здібності біль� ше, ніж я сам. Не очікував, що у 75�річно� му віці зможу обігравати в настільний теніс діючих молодих спортсменів. – Чи є щось, чого Ви не вмієте робити, але хочете навчитися? – Було б добре поновити те, на що був спроможним в молодості, але з часом втратив. Наприклад, поновити гру на гітарі. На жаль, одного разу зламав палець і вже не можу грати, хоча люди казали, що в мене це добре виходило. Також хотів би, щоб писалось легко і мудро як раніше. Якщо мудрість втрача� ється не так швидко, то легкість і нат� хнення можуть зникнути. Взагалі, як ска� зав Бернард Шоу, коли був у віці: “Я не мрію і не благаю стати молодим, я хочу старіти далі”. Так само і я міркую. Хотів би ще багато років старіти, але так, щоб це було непомітним і не обтяжливим для інших. – Яку найкращу і найгіршу пораду Вам доводилося чути? – Найкраща порада, яка запам’ята� лась, пролунала з вуст мого батька. Він вичитав це у письменника�класика Костянтина Паустовського і якось про� цитував в якості поради: “Довольство� ваться и наслаждаться малым”. Тоді він мав на увазі те, що запити повинні бути розумними, адже це відрізняє духовну людину від невігласа. Це позитивний бік цієї поради. Але ж водночас є народний жарт, що скромність – найкоротший шлях до невідомості. Так що і ця мудрість, як все у житті, є суперечливою. Погані поради можна знайти в пар� тійних лозунгах і, скажімо, в кодексі будівника комунізму. “Хто не працює – той не їсть!”, “Працювати з повною від� дачею сил!” – такі формальні заідеологі� зовані заклики є негуманними, шкідли� вими для здоров’я людини, підміняюсь справжні цінності. Найкращими порада� ми для мене є заповіді Христа – не ство� ри кумира, не вбий, не вкради та інші. – Яким Ви хочете запам’ятатись? – Коли батькові було вісімдесят років, то ми вирішили відзначити його ювілей в Будинку актора. Тоді, вже буду� чи академіком, професором, заслуже� ним юристом, відомим естрадним авто� ром, я сказав, що серед усіх моїх харак� теристик найголовніше і найприємніше для мене, коли говорять: “Це Вітя Синьов – син Миколи Синьова”. Не стало батька серед живих, але ця інтен� ція не змінилась. Хотів би, щоб і мої діти та онуки�правнуки, учні та інші ще довго не забували моє ім’я. Звичайно хотів би запам’ятатись як вчений. Недаремно ж стільки всього написано і досліджено. Хотілося б, щоб “жили” мої тексти як поета і прозаїка. До речі, згадувану книжку “Мои друзья от А до Я” один мій приятель презентував в США, і з нею ознайомився Євген Євту� шенко, який сказав, що її написав справжній поет. І це через 57 років після того, як мої тоді студентські вірші про� читав в газеті “Педагогічні кадри” сла� ветний Максим Рильський і сказав про мене: “Талановитий хлопець!”. Хочу запам’ятатися як киянин, як громадя� нин нашої великої і вічної України. Хоча серед моїх близьких і далеких родичів з боку мами, яка народилась у Ржищеві, гімназію закінчила у Києві, де працюва� ла все життя в театрах та на естраді, були москвичі – актор Леонід Леонідов та поет Павло Леонідов, славетний Володимир Висоцький, великий укра� їнсько�єврейський класик Шолом� Алейхем, а з батьківського боку – ціла низка відомих Нижегородських купців та промисловців, а також навіть повол� зький розбійник ХVІІІ століття Макар Синьов, про якого писали книжки. Але це вже окрема історія… Спілкувався Сергій РУСАКОВ Світлини Владислави Ритченко із архіву ІКПП 5 �Тиждень мистецтв ЗУСТРічі�ОДКРОВЕННЯ, ЗУСТРічі�ДИСКУСії “ТИЖДЕНЬ МИСТЕЦТВ” в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова цього навчального року відбувся вже увосьме. Кож� ної осені цикл заходів організовується Інститутом філософської освіти і науки, тому має культурологічно�мистецьку спрямованість. Протягом тижня в аудиторіях п’ятнадцятого поверху проходять майстер�класи, творчі зустрічі, лекції, презентації тощо. Організатори “Тижня мистецтв” говорять, що довго розмірковували, чи проводити захід цьогоріч, адже напружена соціально�політична ситуація і зміна графіку в навчальному процесі суттєво відобразились на форматах університетських заходів. Проте все�таки теми і смислові ноти, які лунали з вуст гостей, виявились важливими для осмислення ситуації, що склалась в країні. Це були зустрічі�одкровення, зустрічі�дискусії, під час яких всі мали змогу вільно висловити свою позицію, поділитись думками. Пропонуємо вашій увазі фотоогляд і відгуки студентів на зустрічі з відомими гостями. Творча зустріч з телеведучим, шоуменом Юрієм Гор� буновим – Олександр Ошурко: “Горбунов вважає, що ми є творцями як проблем, так і успіхів. Хоч деякі глобаль� ні події в нашому житті й передбачені, але, за його висло� влюванням, на перехресті ми самі тиснемо на гальма, коли спрацьовує світлофор. Слід не забувати керувати своїм життям, тому що ніхто крім нас цього не робитиме”. Майстер�клас фотографа Ігоря Гайдая – Катерина Носова цитує відомого фотомайстра: “Успіх – це обра� ти той напрямок, який є саме твоїм. І в цьому напрямку слід рухатись, хоча б по одному кроку в день”. Майстер�клас фотографа Віктора Марущенка – Грачова Катя наводить цитату фотографа: “Якщо фотограф зміг підійти максимально близько до об’єкта, то це хороший фотограф”. Вікторія Пономаренко: “Треба ставити макси� мальні задачі. Головне – вміти мріяти і правильно мрії переводити в цілі. Для цього потрібно щось робити, не можна сидіти склавши руки” Творча зустріч з композитором Володимиром Бистряковим – Вікторія Пономаренко: “Він – та людина, яка вчить любити своє життя. Навчає посміха� тися в кожній незрозумілій ситуації. Його творчість захоплює, а головне його завдання в житті – навчати людей любити життя так, як любить він своє” Згадуючи зустріч, Олек� сандр Ошурко відзначив, що Володимир Бистряков та його дружина щиро розва� жали студентів піснями з мультфільмів, до яких гість написав музику. Це всім відомі “Петрик П’яточкін”, “Острів скарбів”. Але най� більше мені сподобалось виконувати дитячу пісеньку, де ми всі могли і погавкати, і понявкати”. Творча зустріч із заслуженим артистом України Анатолієм Гнатюком – Таня Оберемок згадує слова відомого артиста: “Кажуть, що у людини щодня тра� пляється до ста можливостей змінити своє життя. Ми можемо піти за натовпом, а можемо все�таки змінити своє життя і перегорнути новий аркуш”. Юлія Пятковська: “Його щирість була в усьому – у поставі, у жестах, погляді, манері говорити. Анатолій Васильович поділився секретами успіху: мріяти, завжди мати надію і наполегливо працювати” Майстер�клас Аліси Якубович “Тревел�журналі� стика” – Вікторія Пономаренко цитує Алісу: “Все життя на колесах. Щаслива, що подорожі – частина роботи” Вікторії Гаган було цікаво дізнатися про важливі аспекти створення таких телепроектів, як, наприклад, тревел�шоу “Орел і решка”: “Аліса акцентувала увагу на тому, що сьогодні чекає телеглядач, як не проґавити повз себе унікальні моменти та як вірно подати сюжет!” Майстер�клас дизайнера Віктора Анісімова – Викладач Лілія Дерман відзначила, що Віктор легко знайшов мову із аудиторією і це дало змогу студентам ставити запитання, відповіді до яких не знайдеш у підручнику. Дизайнер розповідав історії з особистого життя, говорив про власну творчість, давав корисні поради у сфері дизайну молодим спеціалістам. Студен� тів приємно порадувало, що дизайнер сам розробляє ескізи для власних колекцій, що сьогодні є не завжди звичною практикою. Дизайнер виймав з кишень чеки, на яких були його маленькі ескізи. Творча зустріч з шоуменом, стилістом Даниїлом Грачовим – Анастасії Димчук запам’талось, що гість намагався навчити, щоб “ми не боялися людей і вміли заявити про себе. Для цього потрібно ходити на різно� манітні кастинги, відпрацьовувати свій шарм у бесідах, вміти показати себе гідно на співбесіді”. Юлія Власюк: “Данило підкреслив, що повинна бути мода на здоров’я, а не на певний тип фігури чи поведінки” Цікаво знати Доведено: мистецтво лікує психіку Щоб поліпшити свій психологічний стан, не обов’язково вдаватися до традиційної терапії. Британські нейробіологи з’ясували, що альтернативою медичної допомоги в таких випадках може стати відвідування картинної галереї. Вони дійшли висновку про унікальний вплив на психіку шедеврів світового живопису. Під час експерименту добровольці розглядали роботи Сандро Боттічеллі, Клода Моне і Джона Констебля. Після перегляду було проведено сканування їх мозку. Встановлено, що відбулася активізація тих самих ділянок мозку, які активізуються і в стані закоханості. Аналіз крові також показав підвищення рівня гормону дофаміну, який пов’язаний із задоволенням і приємними відчуттями. Таким чином, загальне самопочуття людей покращилося. Джерело: http://likuemo.in.ua/ 6 БЕРЕЗЕНЬ 2015 �Вітаємо Тижневику “Освіта” – 75 У березні виповнюється 75 років Всеукраїнсь� кому громадсько�політичному тижневику “Освіта” – газеті�літопису; багаторічній інформаційній платформі освітянської галузі; виданню, яке про� тягом всіх років існування піднімає на своїх шпальтах питання, які турбують вчителів, педаго� гів, студентів. Березневого дня 1940 року вийшов перший номер тижневика, який донині посідає чільне місце в житті освітян і допомагає читачам орієнтуватись у сучасних тенденціях. Колектив університетської багатотиражки “Педагогічні кадри” вітає редакцію тижневика з ювілеєм і, разом з побажаннями великих накладів, дякує за плідну співпрацю, яка існує між виданнями. Ольга Коноваленко � Вже у січні цього року в тижневику “Освіта” було головний редактор зазначено, що окрім спілкування через газетні тижневика шпальти, багато читацьких конференцій проводилось у Колектив газети редакції кожній з областей України, в педагогічних університе� “Освіта” тах і коледжах. “Особисте спілкування з вами під час “круглих столів”, зустрічей з журналістами та героями публікацій допоможе пере� горнути освітянські, педагогічні події великого відрізка ХХ століття і вже півтора десятиліття нинішнього. Адже за сторінками “Освіти”, краще ніж за будь�яким іншим джерелом, можна аналізувати історію і практику української педагогіки”, – підкреслюється у зверненні редакції газети. “Освіта” у всі часи не просто відображала життя школи. Вона активно втруча� лась у нього і як провідник передового педагогічного досвіду, і як організатор без� лічі важливих акцій, заходів, справ. А що вже до захисту соціальних прав праців� ників галузі, то газеті доводилось виступати і в ролі блискучого адвоката, і тре� тейського судді, і щирого порадника�наставника. Газета постійно піклується про авторитет учителя. Більш ніж півстоліття “Освіта” була єдиним в Україні масовим часописом, що оперативно висвітлював діяльність усієї нашої галузі. Але найяскравіша сторінка Сторінки тижневика завжди відкриті діяльності газети розпочалася з відновленням Україною своєї незалежності. У 1992 році відбувся всеукраїнський конкурс на кращу концепцію видання та пер� для авторських думок. Ця позиція видання соналію головного редактора, у якому зголосилися взяти участь 18 професійних пов’язана з життєвим принципом журналістів. Перемогу у конкурсі, як відомо, здобула парадигма демонополізації головного редактора правди, дискусійності, критичності, сміливості у висвітленні подій і проблем. Її ми намагаємось гідно тримати. Колективу редакції в роки незалежності України вда� лося об’єднати освітян, усю педагогічну громадськість навколо відродження української мови, національного виховання, становлення державницького світогляду підростаючих поколінь. “Освіта” стала творчою лабораторією для дискусійного відпрацювання і впровадження нових педагогічних технологій, трибуною для вчених, політиків, духівників, яким не байдужа доля нашої зміни. Часопис опікується розвитком економічного мислення молоді. Об’єднує навколо себе усіх патріотів нашої незалежної держави. Сторінки тижневика “Освіта” часто називають кардіограмою освітянської галузі. Вони справді відображають і події, і постаті, які впливають на рівень української освіти. Ювілей газети неодмінно стане стимулом до глибокого обговорення проблем, до нових пошуків і нових досягнень. Наукова конференція з педагогічної творчості Національний педагогічний універ� ситет імені М. П. Драгоманова та кафе� дра педагогічної творчості запрошує до участі у ІІ Всеукраїнській науково� практичній конференції “Педагогічна творчість, майстерність, професіона� лізм: проблеми теорії і практики підго� товки та перепідготовки освітянських кадрів”, яка відбудеться 19�21 травня 2015 р. у м. Києві. Тематичні напрями роботи конфе� ренції: � Генезис ідей педагогічної май� стерності, творчості, професіоналізму у вітчизняній та зарубіжній освітній тра� диції. Теоретико�методологічні засади педагогічної майстерності, творчості, професіоналізму. Проблеми майстерності, творчо� сті, професіоналізму у руслі модерніза� ції підготовки педагогічних кадрів в умовах інтеграції у світовий освітній простір. Сучасні технології та науково�ме� тодичний супровід креативно�профе� сійного розвитку особистості педагога. Інноваційний потенціал евристич� ної освіти. Педагогічна практика в системі формування вчителя�професіонала. Педагогічна творчість, майстер� ність, професіоналізм у викладанні психолого�педагогічних та фахових дисциплін. Професійно�творча самореаліза� ція педагога у сучасній навчально�ви� ховній практиці роботи з дітьми та молоддю. Педагогічне дорадництво у вітчиз� няному та зарубіжному освітньому просторі. Подробиці – на офіційному сайті кафедри: http://www.pedtvor.npu.edu.ua/ Відзнака драгомановців Рейтинг “Кращі освітяни 2014 року” Щороку Всеукраїнський громадсько�політич� ний тижневик “Освіта” публікує список кращих освітян за версією читачів. Як і всі двадцять попе� редніх років, серед лауреатів рейтингу відзнача� ють і викладачів Драгомановського університету. Пропонуємо вашій увазі цьогорічний список пере� можців�драгомановців. Віктор АНДРУЩЕНКО, ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, за сподвиж� ництво у виробленні стратегії, визна� ченні засобів формування української національної патріотичної еліти та забезпечення соціальних ліфтів для талановитої молоді визнаний кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. Тетяна АНДРУЩЕНКО, завідучач кафедри етики і естетики НПУ імені М. П. Драгоманова, Людмила ВОВК, завідучач кафедри теорії та історії педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова, за цикл публікацій “Педагогічне шев� ченкознавство” в медіа та видання окремого навчального посібника з цієї актуальної проблематики визнані кра� щими освітянами року, лауреатами відзнаки “Народ мій завжди буде”. Олена БИКОВСЬКА, ректор Інсти� туту екології, економіки і права, за сподвижництво в організації волон� терського руху визнана кращим осві� тянином року, лауреатом відзнаки “Малиновий дзвін душі”. Микола БОЙчУК, професор НПУ імені М. П. Драгоманова, за ентузіазм і наполе� гливість у впрова� дженні абсолютно нових для українсь� кого простору методик розвитку особи� стості визнаний кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. БЕРЕЗЕНЬ 2015 Анатолій ВИСОЦЬКИЙ, директор Інституту української філології та літе� ратурної творчості ім. Андрія Малишка, за сподвижництво в організації мас� штабних меморіальних заходів з наго� ди 200�ліття Тараса Шевченка, які осучаснили, модернізували, наблизи� ли до молоді геніальну спадщину про� рока, визнаний кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Народ мій завжди буде”. Володимир ГОНчАРОВ, директор Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова, за новатор� ство у реформуванні засад підготов� ки вчителя іноземної мови для суча� сної школи визнаний кращим освітя� нином року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. Наталія ДЕМ’Я� НЕНКО,завідувач кафедри педагогіки і психології вищої школи НПУ імені М. П. Драгоманова, за новаторство в організації в межах міжнародних освіт� ніх форумів фахових дискусій та кру� глих столів, присвячених проблемам трансформації ідеї і моделювання уні� верситету у світовому освітньому про� сторі, визнана кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. Володимир ЄВТУХ, директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій НПУ імені М. П. Драгоманова, за сподвижництво у розбудові актуальних фахових спря� мувань педагогічної освіти, розвитку викликаних часом нових педагогічних спеціальностей та спеціалізацій визна� ний кращим освітяни� ном року, лауреатом відзнаки “Лиш Храм збудуй”. Олег ПАДАЛКА,перший проректор з організації навчально�виховної роботи і економіки НПУ імені М. П. Драгомано� ва, за сподвижництво у забезпеченні студентам комфортного рівня навчан� ня, проживання та оздоровлення виз� наний кращим освітянином року, лау� реатом відзнаки “Лиш Храм збудуй”. Віктор СИНЬОВ, директор Інституту корекційної освіти НПУ імені М.П. Драго� манова, за сподвижництво у підготовці кадрів вищої кваліфікації для наукового напрямку “інклюзивна освіта” визнаний кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”. Олександр СУШКО, директор Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова, за сподвижниц� тво в оновленні змісту історичної освіти, організацію авторських колективів для написання майбутніх правдивих підручників з історії Укра� їни визнаний кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Народ мій завжди буде”. Олексій ТИМОШЕНКО, директор Інституту фізичного виховання і спорту НПУ імені М. П. Драгоманова, за нова� торську розробку технології оцінюван� ня здоров’я учнів визнаний кращим освітянином року, лауреатом відзнаки “Народ мій завжди буде”. Марія ЧАБАЙОВ� СЬКА, доцент кафедри мов та методики викладання в початковій школі Інституту педагогіки і психології НПУ імені М. П. Драгоманова, за публікації з про� блематики початкової освіти та форму� вання українського патріотизму у молод� ших школярів визнана кращим освітяни� ном року, лауреатом відзнаки “Малино� вий дзвін душі”. Марія ШЕРЕМЕТ, заступник дирек� тора Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгома� нова, за сподвижництво у підготовці навчальних програм, підручників і посібників для школярів з особливими потребами визнана кращим освітяни� ном року, лауреатом відзнаки “Мали� новий дзвін душі”. 7 �На злобу дня Відкрита лекція на тему: “Проблеми торгівлі людьми: шляхи протидії” Нещодавно з ініціативи викладачів кафе� дри кримінального права та процесу в Інсти� туті політології та права відбулася відкрита лекція на тему: “Проблеми торгівлі людьми: шляхи протидії”. Лекцію читали головний оперуповноважений департаменту по боротьбі з незаконною торгів� лею людьми МВС України підполковник міліції Тарас Іванович Бондарина і координатори по пре� вентивній роботі міжнародної громадської орга� нізації “А 21” Саченко Юлія Юріївна і Костюк Дарія. Зокрема, підполковник міліції Т. І. Бондарина ознайомив студентів з проблемою торгівлі людь� ми в Україні, ілюструючи свою доповідь презента� цією, прикладами з життя, кримінальною стати� стикою та документальним фільмом. Представники міжнародної громадської організації “А 21” Ю. Савченко і Д. Костюк проін� формували учасників заходу про основні групи ризиків та забезпечили студентів наочними пам’ятками щодо запобігання торгівлі людьми. Доповідачі звернули увагу на основні причи� ни поширення торгівлі людьми в Україні: високий рівень зовнішньої трудової міграції і нерегульова� ної міграції; велика кількість осіб, уразливих до торгівлі людьми (осіб, схильних погодитися на ризиковані пропозиції щодо роботи за кордо� ном); недостатній рівень розуміння того, що Весняна творчість Львівський Я мріяв закохатися у Львові. (У Львів я був закоханий раніше). І, звісно, чув, але не вірю більше, Що львівські пані – дуже гонорові. Є різні пані – не у місті справа: Хтось любить мокко, хтось цінує латте. У місті Левів у аристократів Незмінно популярна зранку кава. І свіжий ранок із дощу та квітів, Кав’ярні, де шпилі, мов парасолі… Я марив закохатися у Львові, В одному з романтичних міст у світі! А нині – тішусь. Бо у мене ти є. І сам себе піймав тепер на слові: Я мав би закохатися у Львові, Та познайомив все ж таки нас Київ! кожен може постраждати від торгівлі людьми, а також розуміння ризиків, пов’язаних з сумнівни� ми пропозиціями щодо роботи за кордоном. Також доповідачами були названі основні країни, в які найчастіше потрапляють жертви від торгівлі людьми: Російська Федерація, Турецька Республіка, Чеська Республіка, Польська Респу� бліка, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Феде� ративна Республіка Німеччина, Італія, Греція. До факторів, що сприяють розповсюдженню такого ганебного явища, доповідачі віднесли: зацікавленість іноземних роботодавців в дешевій робочій силі; відсутність єдиних критеріїв кла� сифікації поняття “трудова експлуатація”; про� блема підтвердження самого факту експлуатації на стадії документування злочинних дій; неефек� тивність діючих норм законодавства у протидії новим злочинним схемам; відсутність судової практики з розгляду кримінальних справ тощо. Наостанок хочеться подякувати доповідачам, присутнім та організаторам лекції за інформатив� ність і актуальність. Варто відмітити, що даний захід був активно прийнятий усіма учасниками, викликав жваве обговорення серед доповідачів, викладачів кафедри кримінального права та про� цесу та студентів інституту, також була висловле� на думка про необхідність та доцільність схожих заходів для кращої інформованості молодого покоління про загрози та виклики сьогодення. Ти якось сказала мені: – Ти ж поет? Ми давно знайомі, А ти досі не спромігся написати Хоча б коротенького вірша про мене! Я промовчав тоді…. Зім’яв чимало аркушів усередині себе, Перш ніж щось народити. Однак, довго не виходило так, Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 21�23 листопада 2014 року під час офі� ційного візиту до Нау� ково�навчального цен� тру “Синевир” Націо� нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, що в Колочаві, ректор вишу Віктор Андрущен� ко разом з першим проректором з органі� зації навчально�виховної роботи та економіки Олегом Падал� кою, радником з міжнародних питань Миколою Бойчуком та директором НПП “Синевир” Миколою Дербаком відкрив там ще один корпус. Щороку в Науково�навчальному центрі “Синевир” Національно� го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, що розта� шований на території НПП “Синевир”, більше сотні студентів мають можливість пройти практику, досліджуючи багатий природний мате� ріал. Так свої теоретичні знання закріплюють на практиці майбутні біологи, географи, екологи, менеджери з туризму. Наступного року керівництво вишу планує розширити контингент студентів�практи� кантів, долучивши до їх кількості ще й істориків, журналістів, філоло� гів та ін. Новозбудований корпус, урочисто відкри� тий нещодавно ректо� ром НПУ, забезпечить можливість спільного перебування такої кіль� кості студентів. Він роз� рахований на 32 особи та оснащений усім необхідним для ком� фортного проживання і навчання молоді. Можливості Центру щодо організації навчання студентів таким чином суттєво зросли. Також у рамках проектів університету до весни тут планують звести ще кілька будиночків, облаштувати фут� больне, волейбольне і баскетбольне поля та тенісний корт. Ірина Мотишина В с е с в і т Як я того хотів. І справа не в тому, що розбігалися слова. У іншому. Про тебе не писати, тобою – жити треба! Насолоджуватися, Коли ти сонна в моїй футболці Йдеш умиватися; Обіймати і гладити, Коли почуваєш себе Маленькою дівчинкою; Благословити й відпустити, Коли хочеш завіятися з подругами. А по поверненні – Міцно стиснути в обіймах, Щоб відчувала: як же я скучив! І повір мені, скільки б я ще Не списав усередині себе паперу – Не зможу передати інакше Як саме й чому я тебе люблю… *** Всередині мене зминаються аркуші… Іванна Стеф’юк Відкрито ще один корпус у “Синевирі” Особливості Є у тебе одна особливість – Уміння передбачати минуле. Я свідомо мовчу про те, що було – Ти вкрай уважна. А настане час – я розкажу тобі Що пережив раніше. І проситиму усіх янголів, Щоб до ранку Вони стерли цю розповідь З твоєї пам’яті. Бо ти переживатимеш, Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua л ю б о в і Уточнюватимеш, мовчатимеш… Коли я дійду до часу, Де я створював тебе у думках, Промальовував Твоє обличчя, характер, душу – Ти заснеш. Найцікавіше я розкажу тобі у сні… Про те, що в минулому житті Уміння передбачати минуле – Було моєю особливістю. *** Їй Богу, тримався б ти далі від неї. Вона>то й не відьма, та має зелені очі. Коли заговорить – здається, пророчить, І здавна всі прагнуть дружити з її ріднею. Людей не боїться, їм дивиться прямо в душу. Вогонь її друг, вода їй диктує молитви. Навчилася чути, однак ще боїться любити. І ти ще не визрів. Тож краще б її не рушив! У ній океан ховає таємні глибини, У серці у неї є зменшений Всесвіт любові. Їй треба любити. Ці істини зовсім не нові, Та ще важливіше, щоб спершу її полюбили! Тому так як є, тебе попереджую, друже: Або з головою – або все ж тримайся подалі. Щасливі жінки у любові, підступні в печалі, Святі у коханні і дуже нещасні у тузі! *** Благослови, Господи, Того чоловіка, Який ніжно цілує тебе сонну, Готує сніданок, Стіл накриває зранку. Пробачає образи, Посиденьки у подруг, Флірт з іншими чоловіками, Шкідливі звички, Складний характер, Любов до істерики… Дай сили, Господи, Тому чоловікові, Який носить тебе на руках, Береже сон, Здійснює давні мрії, Дарує соняшники (Улюблені квіти), Купує сигарети, Хоча сам не курить. Убережи, Господи, Такого чоловіка Від ранньої старості, Кращої жінки, іншої країни, Нових друзів, Допоки він щасливий, Відчуває палку любов І вірить у те, що Благословить Господь Такого чоловіка, Який ніжно цілує тебе сонну І йде готувати сніданок... Олександр КОЗИНЕЦЬ, поет, викладач Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2015 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1647) (січень-березень 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1647) (січень-березень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/210 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f0ceacf45fb3d804ed69b6f5d06174b0.pdf 3329fbb81ee2212b0a84248917d3af2a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1654) (січень 2016 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1654) СІЧЕНЬ 2016 РОКУ Фотофакт НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Концерт у шпиталі 22 грудня 2015 року ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова академік Віктор Андрущенко виступив зі звітною доповіддю за 2015 рік перед колективом під час засідання представників трудового колективу університету. З повним текстом виступу ви можете ознайомитись на офіційному сайті університету. Благодійна акція “Подаруй світло” 20 ГРУДНЯ студенти Інституту української філоло� гії та літературної творчості імені Андрія Малишка – уча� сники благодійної акції “Подаруй світло” – запалили вогники щастя й радості в очах 13 чудових діток, які про� живають у дитбудинку сімей� ного типу “Моя родина”. У дитячому будинку “Моя родина” живуть щирі й талановиті дітлахи віком від 6 до 13 років. Усі вони мають гарні мрії й світлі бажання, які не завжди, на жаль, збу� ваються через брак коштів та відсутність батьків. Малюки дуже привітні. З блиском в очах вони зустрічають кож� ного, хто приходить до них у гості, і відразу запрошують до гри. Дітки веселі й дуже активні, вони вміють танцю� вати, співати, малювати, а ще вони вміють любити зов� сім чужих людей. Щиро й по�справжньому. Вони не скаржаться на старенький одяг, поламані іграшки чи відсутність айфонів, айпедів, гаджетів. Найстарша вихованка дитбудинку розповіла нам: “Учора, в день Святого Миколая, у мене витягли в транспорті теле� фон. Я дуже плакала, бо знаю, що новий мені куплять не скоро. Мені його зовсім не шкода, шкода тих фото� графій, які там залишилися”. Ці діти не вміють бути злими, вони тішаться най� меншим, що мають, і вдячні за будь�яку допомогу чи підтримку. Їм зовсім не потрібні дорогі подарунки, вони потребують уваги й турботи. Завдяки спільним зусиллям сайту Healthnews, ГО “Інфекційний контроль в Україні” (1 100 грн.), студент� ської газети “Сьоме небо”, студентської ради Інститу� CТУДЕНТИ Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драго� манова виступили з концертом перед пораненими бійцями у військовому шпиталі на Печерську. Для поранених з діаг� нозом “посттравматичний стресовий розлад” народна пісня – кращі ліки, ніж заспокійливі пігулки. “Психічний стан бійців досить важкий – вони замкнуті у собі, похмурі, сумні... Це було видно й відчутно одразу. Аж десь після третьої пісні почали потроху посміхатися й навіть кричати “класно!”, – говорить завідувачка кафедрою теорії та історії музики, професор С. Ю. Коробецька – Завершився кон# церт піснею про Марусю (“Розпрягайте, хлопці коней”), яку співали вже хором майже усі бійці. Ось справжні уроки патріотизму, і не потрібні слова. Для бійців – це бальзам на їхні душі. Сподіваємось ще прийти до них – порадувати й полікувати”. Офіційно ту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка (НПУ імені М. П. Драгоманова) (3 156 грн.) було зібрано 4 256 грн., які були витрачені на: книги від видавництва А�БА�БА�ГА�ЛА�МА�ГА (13); 2 енциклопедії; 2 коробки пазлів; настільну гру; фрук� ти: банани, мандарини, апельсини, ківі, печиво, горі� шки; солодощі: зефір у шоколаді, мармелад, еклери, ранкові сніданки, печиво, соки. Також дітки отримали чудові книги від сучасної української письменниці Олександри Орлової та ілюстратора цього видання Христини Сьомової “Подорож до країни Мурвіль”. Свято вдалося! Віримо, що світлі вогники в дитячих душах не згаснуть, незважаючи ні на що! Тетяна КРИСЮК, головний редактор студентської газети “Сьоме небо” 22 ГРУДНЯ минулого року на засіданні представників трудового колективу Національного педагогічного універ� ситету імені М. П. Драгоманова було обговорено і затвер� джено нову редакцію Статуту Університету (Код ЄДРПОУ 02125295), протокол № 2 від 22 грудня 2015 року. Зверта� ємо увагу читачів, що на офіційному сайті університету http://npu.edu.ua/ розміщено нову редакцію Статуту для ознайомлення та внесення пропозицій усіх членів трудово� го колективу. �Нові звершення Ювілей ВІТАЄМО Биковську Олену Володимирівну із присвоєнням почесного звання “Заслужений діяч науки і техніки України”! УКАЗОМ Президента Украї� ни “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України” за знач� ний особистий внесок у держав� не будівництво, соціально�еко� номічний, науково�технічний, культурно�освітній розвиток Української держави, справу кон� солідації українського суспіль� ства, багаторічну сумлінну працю Олені Биковській присвоєне почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”. На своїй сторінці у мережі “Фейсбук” Олена Биковська подя� кувала за підтримку і співпрацю: “20 років в науці і освіті пролетіли дуже швидко…. А 15 років назад, саме у цей день, 31.01, у своєму педагогічному університеті – НПУ імені М. П. Драгоманова – я захистила кандидатську дисертацію “Трудове виховання в поза� шкільних закладах у сучасних економічних умовах”. Через 7 років після кандидатської, у 33 роки, – захист доктор� ської дисертації “Теоретико�методичні основи позашкільної осві� ти в Україні”. Далі – габілітація у Республіки Польща і наукова, організацій� на, педагогічна, волонтерська, громадська діяльність у співпраці з високопрофесійними колегами з України та інших держав. Надзвичайно дякую вам і сподіваюсь на наше подальше спів� робітництво задля розвитку освіти і науки, суспільства і нашої дер� жави України, яка відзначає своє 25�річчя Незалежності у 2016 році, та інших держав”. Кращий адвокат в Україні! 24 ГРУДНЯ 2015 року відбувся Всеукраїнський незалежний публіч� ний конкурс “АДВОКАТ РОКУ – 2015”, в якому здобула перемогу кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного та трудового права, доцент Дубчак Леся Сергіївна. Співробітники кафедри цивільного та трудового права, деканат факульте� ту політології та права, студенти та викладачі факультету вітають Лесю Сергіївну та бажають їй творчих злетів, натхнення та підкорення нових висот! Вітаємо з 80�річчям Володимира Івановича Бондаря 22 січня відзначив 80�річчя вчений�педагог, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений пра� цівник освіти України, декан факультету педагогіки і психології, завідувач кафе� дри психології і педагогіки Володимир Іванович БОН� ДАР. У 1961 р. Володимир Івано� вич з відзнакою завершив нав� чання на педагогічному факуль� теті Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького за спеціальністю учитель�дефектолог спеціальної школи та вчитель 1�4 кл. масової школи. З 1961 по 1964 рр. пра� цював викладачем кафедри дефектології КДПІ імені О. М. Горького, а з 1964 р. він – аспірант відділу дефектології Науково�дослідного інституту педагогіки УРСР. У 1969 р. захи� щає кандидатську дисертацію. У 1973 р. – доцент кафедри педа� гогіки КДПІ імені О. М. Горького, також з цього року працює заві� дувачем кафедри педагогіки Центрального інституту вдоско� налення вчителів Міністерства освіти УРСР. В цей період роботи нагороджений відзнакою “Отличник просвещения СССР”. У 1987 р. отримує науковий ступінь доктора педагогічних наук, починає працювати на посаді завідувача кафедри педа� гогіки та методики початкового навчання, нагороджений медал� лю А. С. Макаренка. Почесне вчене звання професора при� своєно у 1988 р. У 1992 р. стає деканом педа� гогічного факультету; нагоро� джений відзнакою “Відмінник освіти України”. Активна наукова робота відзначена НАПН Украї� ни, до якої Володимира Бондаря у 1994 р. обрано членом�корес� пондентом, а у 1999 р. – дійсним членом. Володимир Іванович стає членом бюро відділення теорії та історії педагогіки НАПН України. У 2000 р. Указом президента України присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти України”. З 2001 р. завідує кафедрою психології та педагогі� ки, у цьому ж році рішенням Ради фонду інтелектуальної співпраці “Україна – ХХІ століття” Володи� миру Івановичу присуджена пре� мія імені В. Вернадського. У 2006 р. Володимиру Бон� дарю присвоєно звання заслу� женого професора НПУ імені М. П. Драгоманова, він нагоро� джений золотою медаллю “К. Д. Ушинський” НАПН України, золотою медаллю “В. Д. Сухом� линський” МОН України. Володимир Іванович Бон� дар – автор понад 130 наукових праць, зокрема: “Дидактика: ефективні технології навчання студентів”, “Управлінська діяль� ність директора школи: дидак� тичний аспект”, “Теорія і техно� логія управління процесом нав� чання в школі”, “Дидактика” та інші. Під керівництвом В. І. Бонда� ря захищено 40 докторських і кандидатських дисертацій з про� блем дидактики, теорії та мето� дики професійної освіти. Володимир Іванович Бон� дар – вчений�педагог у галузі дидактики й педагогічної освіти. Під його науковим керівництвом розроблені та впроваджені в практику роботи вищих педаго� гічних навчальних закладів Украї� ни галузеві стандарти вищої освіти зі спеціальностей “Почат� кове навчання”, “Дошкільне виховання”, модульно�рейтинго� вої технології вивчення дидакти� ки; навчальні посібники з дидак� тики, теорії та технології упра� вління процесом навчання в школі, написані В. І. Бондарем, широко використовуються у вищих навчальних закладах України. Нагороджений орденом “За заслуги III ступеня”, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та медаллю “Україна”, відзнакою НАН України “За про� фесійні здобутки”, медаллю “Григорія Сковороди” НАПН України, орденом Святого Рівно� апостольного князя Володимира Великого II ступеня, орденом Кавалера “Геродота Гелікарнась� кого”. Вітаємо з 65�річчям професора Івана Івановича Дробота 18 січня відзначив 65�річчя док� тор історичних наук, професор, ака� демік�секретар АН вищої школи України, заслужений діяч науки і тех� ніки України, декан факультету філо� софської освіти і науки, завідувач кафедри історії та філософії історії Дробот Іван Іванович. Трудова, наукова і організаційна робота Івана Дробота вже сорок років пов’язана з нашим університетом. У 1977 р. Іван Іванович з відзнакою завер� шує історично�педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького. Пройшов шлях від асистента (сумісника) кафедри історії КПРС (1978–1981), аспіранта кафедри, одночасно викладача (суміс� ника) кафедри історії КПРС (1981–1984), викладача, старшого викладача кафе� дри (1984–1989), доцента цієї кафедри (1989–1995), доцента, професора, заві� дувача кафедри історії України (нині кафедри історії та філософії історії) (1995 – донині). І. І. Дробот – голова спе� ціалізованої вченої ради Д 26.053.02 у НПУ імені М. П. Драгоманова (2004 – 2 донині), заступник, член спеціалізованих вчених ради з культурології, релігієзнав� ства, філософії (у різні роки). Викладацьку, наукову діяльність успішно поєднує з адміністративною: заступник декана дефектологічного факультету (1985–1991), заступник декана філологічного факультету (1994–1996), декан факультету укра� їнської філології (1997–2002), прорек� тор університету з навчальної роботи гуманітарних факультетів (2002–2003), проректор університету з гуманітарної освіти та соціальної політики (2003–2007), декан факультету філо� софської освіти і науки (з 2005 р.). Коло професійних інтересів: історія Другої світової війни, питання українсь� кої державної соборності, суспільно�по� літичної думки в Україні та міжнародне життя, проблеми гуманітаризації педа� гогічної освіти та історії української культури. Засновник і керівник наукової школи “Історія української державності та суспільно�політичного життя в XX ст.”. Автор більше 200 наукових, науково�ме� тодичних праць. Підготував чотирьох докторів і 17 кандидатів історичних наук. Нагороджений низкою державних, профільних і університетських відзнак і нагород: орден “За заслуги” ІІІ ступеня (2004), медалі “Захиснику Вітчизни”, “За працю і звитягу” (2015); почесні звання: “Заслужений діяч науки і техніки України” (2004), “Відмінник освіти Укра� їни” (1996). Має дві Подяки Київського міського голови (2005, 2006); знаки МОН України “Петро Могила”, “За нау� кові досягнення”, Почесну грамоту МОН України, нагороди Української право� славної церкви Київського патріархату: ордени Рівноапостольного князя Воло� димира Великого ІІ, ІІІ ступеня (2003, 2013), орден святих Кирила і Мефодія (2006), святого Миколи Чудотворця (2008); пам’ятний знак “Вірність та честь” ІІ ступеня (Служба зовнішньої розвідки України, 2015); лауреат осві� тянських відзнак “Лиш храм збудуй” (2009), “Залиш мені в спадок думку най� вищу” (2011); громадських акцій “Флаг� мани освіти України” (2010), “Науковці України – еліта держави” (2011), почесні імена України “Еліта держави” (2011), “Україна й українці – цвіт нації, гордість країни” (2013); номінант Енциклопедії персональної серії “Who is Who в Украї� ні” (випуск 2012), має ряд інших відом� чих, громадських, університетських нагород, зокрема найвищу нагороду НПУ імені М. П. Драгоманова – золоту медаль НПУ імені М. П. Драгоманова “Михайло Петрович Драгоманов. 1841–1895 рр.” (2011 р.). СІЧЕНЬ 2016 �25�річчя кафедри педагогічної творчості РЕТРОСПЕКТИВА, СЬОГОДЕННЯ ТА ПОДАЛЬШИЙ ПОСТУП Перша в Україні та на пострадянському просто� рі кафедра педагогічної творчості Національного педагогічного університету імені М. П. Драгомано� ва у канун 180�ліття університету відзначила своє 25�річчя. Заснування кафедри педагогічної творчості було зумо� влено необхідністю демократизації та гуманізації суспіль� ства й освіти, оновлення наукових підходів до розуміння сутності педагогічного мистецтва, посиленням інтересу дослідників до вивчення неформалізованих явищ і проце� дур у педагогічній професії, зокрема розвитку педагогічної інтуїції, виникнення станів творчого натхнення вчительсь� ких кадрів, їх здатності до педагогічної імпровізації, виро� блення нестандартних педагогічних рішень, створення педагогічних інновацій тощо. Першим завідувачем кафедри стала кандидат педаго� гічних наук, старший викладач Світлана Олександрівна Сисоєва, нині – доктор педагогічних наук, професор, член� кореспондент НАПН України. Запровадження на всіх факультетах і педагогічних спеціальностях інституту викла� дання навчального курсу “Основи педагогічної творчості вчителя”, підготовка навчального посібника, програми дис� ципліни й методичних рекомендацій до його вивчення, роз� гортання профільних наукових досліджень сприяло дина� мічній трансформації започаткованих курсів з педагогічної творчості та майстерності у нормативну навчальну дисци� пліну педагогічної підготовки фахівців освітньо�виховної сфери різноманітних профілів та спеціальностей, а кафе� дра педагогічної творчості набула загальноінститутського статусу. Новаторська ідея створення кафедри педагогічної творчості та запровадження у навчальний процес іннова� ційного для вищої педагогічної школи курсу з основ педаго� гічної творчості знайшли послідовників, чимало педагогіч� них навчальних закладів також розпочали викладання цієї дисципліни, а у Сумах, Глухові та Умані було відкрито однойменні кафедри педагогічної творчості. Активні наукові пошуки і досягнення викладачів кафе� дри у створенні оригінальних педагогічних концепцій, тео� рій, технологій завершилися успішним захистом докторсь� ких (С. О. Сисоєва, 1997; Н. В. Гузій, 2007) та кандидатських (Л. І. Даниленко, 1994; О. І. Виговська, 1995; Р. Х. Вайнола, 1998; Т. В. Шестакова, 2006, Т. Г. Калюжна, 2011) дисерта� цій, заклавши фундаментальне наукове підґрунтя для роз� будови й подальшого вдосконалення змісту та технологій викладання навчального предмета з основ педагогічної творчості та майстерності. Сьогодні кафедра педагогічної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова суттєво зміцнила свій кадровий потен� ціал і перетворилася на потужний, широко знаний в Україні та за її межами науково�методичний центр, в якому плідно працюють лише кадри вищої кваліфікації – доктори та кан� дидати наук, професори, доценти і старші викладачі. Майже двадцять років кафедру очолює Наталія Василівна Гузій – доктор педагогічних наук, професор, академік Ака� демії вищої школи України, дійсний член Міжнародної ака� демії акмеологічних наук, академік Української академії акмеології, автор понад 250 науково�методичних праць. До свого 25�річчя кафедра педагогічної творчості підій� шла із вагомим творчим доробком, що налічує понад 500 науково�методичних праць загальним обсягом близько 1000 д.а., з них за останні п’ять років підготовлено близько півтори сотні видань обсягом близько 400 д.а., у тому числі підручники та посібники з грифом МОН України, зарубіжні видання (монографії, статті), публікації у провідних віт� чизняних фахових виданнях. Особливу роль у науковій та організаційно�гро� мадській роботі кафедри відіграє регулярне видання протягом багатьох років фахового збірника наукових праць з профільної проблематики кафедри “Творча осо� бистість учителя: проблеми теорії і практики”. У його опу� блікованих 35 випусках успішно акумулюються результа� ти пошуково�дослідницької роботи науковців, що сприяє зміцненню професійних контактів з провідними фахівця� ми, науковими осередками та творчими колективами науково�педагогічних установ України та близького зару� біжжя. При кафедрі функціонує докторантура та аспірантура зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти, успішно проводиться підготовка нової генерації кадрів вищої кваліфікації, захищаються докторські та кан� дидатські дисертації. Інтенсивно формується оригіналь� на наукова школа акмеологічних засад професійного зростання фахівців різноманітного профілю, яку очолює завідувач кафедри, доктор педагогічних наук, професор Н. В. Гузій. Наукові здобутки фахівців кафедри становлять той фундаментальний базис, на якому відбувається організа� ція навчально�виховного процесу у вищій педагогічній школі – модернізація концептуальних засад, змісту нав� чального курсу загальнопедагогічної підготовки студен� тів бакалаврату “Основи педагогічної творчості та май� стерності” та технологій його вивчення як центрального напряму діяльності кафедри, що полягає у її незмінному виконанні загальноуніверситетських функцій. За ці роки створено солідне методичне забезпечення цієї дисциплі� ни, що налічує понад півсотні профільних навчальних СІЧЕНЬ 2016 Колектив кафедри педагогічної творчості видань: розроблено чотири покоління базових навчальних програм (проф. Н. В. Гузій), останні з яких є вдалою спро� бою інтеграції ідей педагогічної творчості й майстерності як самодостатніх і разом з тим взаємопов’язаних феноменів та технологій; з грифом МОН України видано хрестоматію “Педагогічна творчість і майстерність” (проф. Н. В. Гузій), посібник “Основи професіоналізму викладача вищої школи” (проф. Н. В. Гузій), посібник “Розв’язання педаго� гічних задач” (доц. Л. О. Мільто), кафедральний курс лекцій з основ педагогічної творчості та майстерності (проф. Н.В. Гузій, доц. В. М. Гореєва, доц. Л. О. Мільто, ст. викл. В. Х. Сидоренко, доц. Т. В. Шестакова); опубліковано різно� манітні методичні посібники, глосарій, робочий зошит, рекомендаційний бібліографічний покажчик, рекомендації та матеріали до вивчення окремих тем курсу, проведення лекцій, семінарів та лабораторних занять, тести, матеріали до практики тощо. Специфіка викладання навчального курсу з основ педагогічної творчості та майстерності, його цільова орієн� тація та змістовне наповнення вимагають широкого запро� вадження сучасних технологій вузівського навчання, на що постійно спрямовується увага викладачів кафедри і що органічно входить до кола їх наукових інтересів та висвітлю� ється в публікаціях, доповідях тощо. Це – контекстне та інтерактивне навчання, професійні тренінги та вправи�мі� кровикладання, навчально�творчі проекти, педагогічні ігри, вирішення педагогічних задач, професійно�педагогічні дебати, діагностичні процедури вимірювання професійно важливих педагогічних якостей за допомогою ЕОТ та ін. На кафедрі розроблено і впроваджено положення про оригі� нальну систему модульно�рейтингового контролю за вив� ченням курсу студентами всіх форм навчання, що передба� чає посилення відповідальності студентів за результати своєї навчальної діяльності, збільшення питомої ваги само� стійної роботи студентів, їх участі у НДР, підготовці різнома� нітних навчально�творчих продуктів, проведення конкурсів педагогічної творчості та майстерності тощо. Провідні фахівці кафедри успішно керують кваліфікаційними дослі� дженнями магістрантів, роботою наукових студентських гуртків та проблемних груп. Крім нормативної дисципліни “Основи педагогічної творчості і майстерності” на кафедрі у різні роки викладалися спецкурси актуальної тематики, як� от: “Сучасні педагогічні технології” (проф. Н. В. Гузій, доц. В. В. Пилипчук, доц. Т. В. Шестакова), “Вступ до педа� гогічної професії”, “Основи професіоналізму викладача вищої школи” (проф. Н. В. Гузій), “Основи професійно�пе� дагогічного самовдосконалення” (доц. Т. В. Шестакова), “Розв’язання педагогічних задач“ (доц. Л. О. Мільто), “Куль� тура педагогічної взаємодії” (ст. викл. В. Х. Сидоренко), “Основи інноваційної діяльності вчителя”, “Управління екс� периментальною діяльністю в закладах освіти” (проф. Л. І. Даниленко) та ін., кожен з яких забезпечений відповід� ною науково�методичною базою. У сучасних умовах роз� ширення можливостей студентів вільного вибору навчаль� них дисциплін кафедра розробила та пропонує студентам для вивчення новітні курси педагогічного спрямування з акмеології, андрагогіки, педагогічної інноватики, комуніка� тивної культури вчителя�вихователя, основ педагогічного професіоналізму та ін. Крім навчальної роботи зі студентами кафедра активно залучає зацікавлену студентську молодь до наукових пошу� ків, участі у наукових конференціях, підготовки друкованих праць. Добре зарекомендували себе щосеместрові міжін� ститутські конкурси наукових робіт студентів. На підтримку ініціативи педагога�новатора Ш. О. Амонашвілі кафедра організувала університетський конкурс на кращий твір про педагогічну професію. Важливим акцентом у роботі кафедри є пропаганда серед майбутніх учителів зразків новаторського педагогіч� ного досвіду, оволодіння студентами методикою та техно� логією його вивчення і впровадження. Особливо яскравою подією став проект “Творчі майстерні педагогів�новаторів”, у межах якого було проведено творчі зустрічі колективу уні� верситету з визначними освітянами Шалвою Амонашвілі, Миколою Гузиком, Ганною Сазоненко, Миколою Палтише� вим. Логічним продовженням цих заходів стало започатку� вання проекту, присвяченого народним вчителям України. Значущим для університету і педагогічної громадськості стала участь кафедри у проведенні Міжнародного форуму акмеологічних навчальних закладів (Київ, 2010 р.). Неабия� кий інтерес студентів викликають засідання постійно дію� чого круглого столу “На шляху до педагогічної творчості, майстерності, професіоналізму” за участю переможців конкурсів “Вчитель року”, презентації творчих лабораторій учителів�майстрів, науково�методична допомога школам, коледжам та гімназіям столиці та області. У канун 25�річного ювілею кафедра педагогічної твор� чості активно розбудовує нові вектори свого подальшого розвитку. Її колектив став переможцем у конкурсі проектів наукових досліджень і розробок МОН України та виборов право на здійснення кількарічного фундаментального дос� лідження “Акмеологічні засади професійної підготовки освітянських кадрів у системі неперервної педагогічної освіти”. Напередодні цього ювілейного року кафедра педа� гогічної творчості набула статусу випускової, започаткував� ши новітню в Україні магістерську програму з підготовки педагогічних працівників за спеціальністю “Дорадництво”, яка передбачає здобуття кваліфікацій консультанта з дорадництва у сфері освіти, методиста, викладача загаль� нопедагогічних дисциплін. Майбутня професійна діяльність таких фахівців, вельми затребуваних у розвинутих країнах Заходу, полягає у наданні кваліфікованих консультативних педагогічних послуг; підготовці та експертизі методичного забезпечення академічної галузі; науково�методичному супроводі педагогічних інновацій; організації науково�ме� тодичної роботи педагогічних працівників тощо. Перший випуск фахівців з педагогічного дорадництва підготовле� ний на основі вперше створених на кафедрі стандартів вищої освіти, оригі� нальних навчальних планів та програм, профільних авторських посібників та методичних рекомендацій (проф. Н. В. Гузій, проф. В. І. Саюк, доц. Д. В. Щербина, доц. Т. І. Бурлаєнко, доц. К. В. Гораш, ст. викл. О. А. Мозго� ва, ст. викл. І. В. Рашковська). Реалізуючи стратегічні завдання інноваційного розвитку університету щодо підготовки креативного вчителя� творця, втілюючи думку�настанову його ректора акад. В. П. Андрущенка про те, що педагогічна творчість – це і минуле, і сучасне, і майбутнє універси� тету, це – веління часу, якого потребує епоха, колектив кафедри педагогічної творчості прагне нових здобутків, вибудовує нові перспективи розвитку, залишаючи незмінними такі корпора� тивні цінності, як творча атмосфера, постійний науково�методичний пошук, готовність підкорювати нові акме�вер� шини у своїй професійній діяльності. Викладачі кафедри на творчій зустрічі з педагогом%новатором Ш. О. Амонашвілі (Київ, 2009 р.) Наталія ГУЗІЙ, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної творчості 3 �ОЛІМПІЙСЬКІ ТРАДИЦІЇ “ЛЮБОВІ ДО МУДРОСТІ” ЯК СВІДЧИТЬ історія, перші Олімпійські ігри відбу� валися не тільки як спортивні змагання, а і як конкурс найкращих учених і митців, що теж були учасниками Олімпіади. Саме під час такого суперництва автори читали глядачам ігор свої твори, презентували дослі� дження. Серед учасників і переможців Олімпійських ігор були відомі античні науковці та мислителі, зокрема Демосфен, Демокріт, Платон, Арістотель, Сократ, Піфагор і Гіппократ. У період між відродженням Олім� пійських ігор і тридцятими роками ХХ століття, як вва� жали організатори перших Олімпіад за часів П’єра де Кубертена, справжні олімпійці мали бути сильними не тільки тілом, а й могутніми, гармонійними своїм духом, творчістю та інтелектом. Заохочення молоді до креативного і критичного мислення для популяризації філософської освіти – саме такою була мета освітянського змагання, яке організували Національний центр “Мала академія наук України” спільно з Інститутом філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Дра� гоманова. Філософія в Україні не є обов’язковим шкільним предме� том, але сучасна соціокультурна ситуація актуалізує її важливість як для особистісного розвитку, так і для суспільства. Чим раніше молода людина поринає у процес філософування, тим більше шан� сів, що вона оволодіє навичками критичного мислення і буде, за словами організаторів, “мати смі� ливість користуватися власним розумом”. Юних філософів привітали керівник НЦ “МАН” Оксен Лісовий, директор Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова Іван Дробот, координатор олімпіади Надія Адаменко і член журі, доктор філософських наук Андрій Баумейстер. Участь в олімпіаді взяв 21 учень 8–9�х (перша віко� ва група) і 53 школярі 10–11�х (друга вікова група) кла� сів загальноосвітніх закладів. Конкурсною роботою було філософське есе – невеликий за обсягом і само� стійний за змістом письмовий твір із чітко вираженою авторською думкою, розгорнутий у формі розповіді з метою обґрунтування і демонстрації власної точки зору на певне явище чи предмет. Теми есе торкалися різних сфер життя, індивіду� ально�психологічного аспекту багатьох соціальних явищ. Приміром, яким має бути справедливе суспіль� ство? Чи мають гуманітарні науки бути комерційно успішними? Якщо нема Бога, то все дозволено? Від� повіді на такі питання людство шукало століттями. Були і сучасні теми, наприклад, як гаджети змінюють наше ставлення до інших людей і світу. Поки школярі філософували, вчителі, які супрово� джували своїх підопічних до Києва, ознайомлювалися з інноваційними педагогічними формами роботи з учнями. Для них організатори влаштували освітню майстерню “Філософія для дітей”. Після двогодинного написання конкурсної роботи на олімпійців чекав “День філософії – 2015”. Так називалася спільна програма сту� дентів Інституту філософської осві� ти і науки НПУ імені М. П. Драгома� нова та учасників олімпіади. Філо� софські диспути студентів, викла� дачів чергувалися з піснями, тиша залу під час виступу спікерів змі� нювалася сміхом на вдалі дотепи юних коментаторів. Завершився вечір спільною розмальовкою вікон арт�простору “SKLO” гуманітарного корпусу НПУ імені М. П. Драгоманова. Драгомановці на Форумі “Idea F” Тест�драйв професії HR�менеджер 17 ГРУДНЯ 2015 року відділ професійно�кар’єр� ної орієнтації та праце� влаштування Національ� ного педагогічного універ� ситету імені М. П. Драго� манова взяв участь у Все� українському Форумі “Idea F”, організованому Міністерством молоді та спорту України спільно з Київським молодіжним центром зайнятості. Представник відділу Войтюк Ірина та студенти університету мали можливість оцінити кращі досягнення молоді у галузі реалізації соціальних проектів та отримати консультації з питань вирішення самозайнятості, соціального стано� влення та розвитку молоді. 16 ГРУДНЯ студенти та викладачі Інституту управління та економіки освіти стали учасниками майстер�класу з HR�менеджменту, який провела відомий бізнес�тренер Марія Шевченко. Викладачі і студенти, учасники Школи бізнес�тренерів дізналися і мали змогу спробувати себе в ролі менеджера з персоналу, а от стати їм чи ні – це питання наступних тренінгів з цієї тематики, які пообіцяла і в подальшому проводити Марія Шевченко. Сергій КУТНЯКОВ Анонс конференції Важливо КАФЕДРА культурології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова запрошує взяти участь у Міжнародній науковій конференції “Інноваційні технології в культурній галузі”, яка відбудеться 7 квітня 2016 р. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 Тематичні напрями конференції: – Демократизація культурного процесу і нові форми інтелектуальної праці. – Гуманітарні технологіі в соціально�економічному розвитку суспільства. – Культурні практики повсякденності і формування творчих індустрій. – Інформаційні технології у культурній галузі. – Особливості професійної освіти у сфері творчих індустрій. – Нові освітні стратегії сучасності. – Сектор “нових медіа”: медіапростір як культурний простір. – Інновації в культурі як фактор особистісного росту. – Культурна економіка як “економіка переживань”, “економіка знань”, “економіка послуг”. – Туризм як глобальна технологія культурної індустрії. – Гейміфікація і культура. – Смарт�суспільство. Детальна інформація: http://ifon.npu.edu.ua Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua ДО УВАГИ СТУДЕНТіВ+КОНТРАКТНИКіВ! Змінилися реквізити для оплати навчання. Доводимо до вашого відома НОВІ РЕКВІЗИТИ. Отримувач платежу: НПУ імені М. П. Драгоманова Назва установи банку: ДКСУ м. Києва Рахунок отримувача: 31252276113601 Код отримувача: 02125295 Код банку: 820172 Вид платежу: За навчання в НПУ імені М. П. Драгоманова, прізвище, ім’я та по�батькові студента Код платежу: 25010100 Втрачений студентський квиток № КВ9913124, виданий на ім’я Сапожинсь� кої Світлани Сергіївни, вважати недійсним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. СІЧЕНЬ 2016 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1654) (січень 2016 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1654) (січень 2016 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2016. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/216 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова