43 6 413 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/4e88edf5486c8974c6da5f1f8040cbd8.pdf de47100b7df943255e596210193d75fa Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1614) КВІТЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Європейська якість освіти ІСТОРИЧНЕ ПОКЛИКАННЯ Націо% нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова полягає, насамперед, у підготовці висококвалі% фікованого, духовно багатого, ідейно і морально високого учителя, який забезпечить всебічну підготовку людини (дитини) до самостійного тру% дового життя, сформує її знання, сві% тогляд, ціннісні орієнтації, вміння нав% чатися протягом життя, прагнення і здатність до творчої самореалізації. Наш університет є загальновизна% ним лідером педагогічної освіти Укра% їни. Історія його становлення та розвитку, сучасні методи організації навчально%виховної діяльності, досвід підготовки педагогічних кадрів – без% цінне надбання української педагогі% ки. Корисним він є і для педагогічних закладів Європи. Дотичність до цього досвіду облагороджує, звеличує кож% ного, хто прагне стати вчителем. Ректор Віктор АНДРУЩЕНКО, член%кореспондент НАН України, академік НАПН України, доктор філософських наук, професор Фото О. Цибін М І С Т Е Р Н П У: В П Е Р Ш Е , Н А Ж И В О , З Х А РА К Т Е Р О М 5 квітня 2011 року в гуманітарному корпусі Драгомановського університе� ту вперше за 176�річну історію університету відбувся конкурс “Містер НПУ”. Переповнена зала, глядачі приходили й приходили, групи під� тримки намагались перекричати одне одного, жива музика на сцені, яка запалювала всіх до танців… Все це та ще багато іншого запов� нило залу Драгомановського уні� верситету на один вечір. І на бага� то місяців залишило позитивні враження. Кожен претендент гідний першого місця, та перемо� жець може бути лише один. Дуже цікавою виявилась кон� цепція конкурсу. За задумом орга� нізаторів захід мав стиль 30�х років ХХ століття. Стиль учасниками було втілено на 99,99%: одяг, атмосфера, поведінка. Родзинкою “Містера” стала жива музика, яка звучала під час більшої частини виступів. Тому захід став не лише конкурсом, а й справжнім концертом. Атмосфера в залі пану� вала доброзичлива, і студентство щиро вболівало за своїх “донів” (так ведучі називали конкурсантів). Серед конкурсів, де учасники мали проявити свою чоловічність, характер та здібності, були: танок свінгу, конкурс армреслінгу та показ талантів. Цікаво, що змагання відбувалось не тільки на сцені, а й в залі серед глядачів, які хотіли перекричати вболівальни� ків інших інститутів. Кожен з учасників мав бажання перемоги, а вболівальники зрозуміли, що потрібно підтримувати своїх представників якомога гучніше. Після всіх змагань журі, яке складалось виключ� но з жінок, проголосило, що переможцем став сту� дент фізико�математичного інституту Ігнат Попов, який на конкурсі талантів довів глядачів до ейфорії прочитавши вірш Сергія Єсеніна, а потім виконавши пародію на пісню про Артура Пірожкова. “Містер НПУ” став черговим заходом Студентської Ради НПУ і продемонстрував, як можна якісно і гідно проводити заходи. В черговий раз можна було переконатись в обдарованості наших студентів та їхній креативності. Людмила СИСОЄВА Життя інститутів Потенціал Продовжуючи тему Мета Драго� мановського університету Точність не виключає творчісь Студенти, викладачі та соціальні мережі стор. 2 стор. 3 стор. 4 �Новини Потенціал СТАТУС ДОСЛІДНИЦЬКОГО – МЕТА РОЗВИТКУ ДРАГОМАНОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ у соціальному світі на межі ХХ і ХХІ століть, що охопили усі сторони його життєдіяльності і закономірно призвели до актуалізації в свідомо� сті світової спільноти проблем осві� ти як головної умови прогресивно� го розвитку країни у третьому тися� чолітті, отримали своє адекватне віддзеркалення в університетській освіті, яка з часу виникнення пер� ших університетів знаходилася на вершині освітньої ієрархії. Головне призначення універси� тетів у всі часи полягало у збагачен� ні наукового знання, залученні до культури у вихованні інтелектуаль� ної еліти держави і суспільства, під� тримці наукових академічних тра� дицій. Це є закономірний продукт появи і сталого функціонування нації�держави, що сформувалась на основі національного чинника або одноіменної культури. Тому всі університети фактично були істин� но національними, навіть без офі� ційного надання їм цього статусу з боку держави. Головне призначення уні� верситетів у всі часи поляга� ло у збагаченні наукового знання, залученні до культу� ри у вихованні інтелектуаль� ної еліти держави і суспіль� ства, підтримці наукових академічних традицій. Однак сучасна глобалізація та інформатизація диференціює і фрагментує університетську сферу. На арену швидко прориваються якісно нові форми буття цього соціального інституту: автономні, підприємницькі, дослідницькі, при� ватні, корпоративні, міжнародні, змішані (наприклад, україно� польський), дистанційні, віртуальні та інші їх різновиди, що сегменту� ються у специфічні американські, європейські, релігійні, східні і захід� ні зразки. З цього далеко не повного переліку форм життєдіяльності уні� верситетів нашому навчальному закладу є сенс рухатись до набуття статусу дослідницького університе� ту. Це обумовлено сформульова� ною ще у 2003 році ректором уні� верситету членом�кореспондентом НАП України і академіком НАПН 2 України В. П. Андрущенком і реалі� зованою нашим колективом уні� кальної ідеології модернізації ВНЗ, що за останні сім років дала змогу нам подвоїти організаційний і нав� чально�виховний потенціал Драго� мановського університету. Сьогодні НПУ імені М. П. Драго� манова є сучасною розгалуженою науковою і освітянською устано� вою. Університет має позитивну тенденцію до інтеграції фундамен� тальної науки і навчального проце� су, що є однією з головних вимог до дослідницького університету. В уні� верситеті сформувалися і стало функціонують 34 науково�педаго� гічні школи, за розробками яких здійснюється навчально�методич� на діяльність у дошкільній, початко� вій, середній і частково у вищій лан� ках національної системи освіти. Сьогодні Драгоманов� ський університет є суча� сною розгалуженою науко� вою і освітянською устано� вою. Професори і викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова забезпе� чують національну середню освіту авторськими підручниками і посіб� никами за всіма напрямами середньої освіти, виконують екс� пертизу майже всієї навчально�ме� тодичної літератури в крані, що претендує на надання грифу МОН України, очолюють науково�мето� дичні ради та робочі групи з роз� робки державних стандартів, колектив університету має тісні виробничі зв’язки з профільними науковими установами НАН України і НАПН України, щорічно проводить десятки міжнародних наукових і науково�практичних конференцій, є співзасновником низки технологіч� них парків, зокрема “Наукові і нав� чальні прилади”. В університеті стало функціонує 21 спеціалізована рада із захисту докторських і кандидатських дисер� тацій при нормативі мати 15. У структурі аспірантури і докторанту� ри відкрито 101 спеціальність при нормі 70. Поріг кількості аспірантів та докторантів у 500 осіб драгома� новці перевищили щонайменше у два рази. Сьогодні у магістратурі, аспірантурі і докторантурі ВНЗ нав� чається 145 іноземних громадян при нормативі не менше 50 осіб. Захист докторських і кандидатських дисер� тацій за п’ять останніх років при нор� мативі відповідно 50 і 300 сягає 80 і 500. Щорічно в університеті захища� ється близько 200 дисертацій, з них біля двох третин – для інших ВНЗ України, Польщі, Білорусії, Литви та інших країн. Викладачі університету щорічно захищають 10�15 докторсь� ких 50�55 кандидатських дисерта� цій, що свідчить про стале якісне наукове забезпечення підготовки кадрів вищої кваліфікації. Обсяг власного фінансування наукових робіт університету стано� вить понад 25 млн грн при нормати� ві не менше 15 млн грн на рік. Тіль� ки наукових видань, внесених до переліку ВАК України, при нормати� ві 10, вітчизняний центр педагогіч� ної науки має 28, а Наукова бібліо� тека – більше ніж 1,5 млн примірни� ків літератури, що також значно перевищує нормативні вимоги. У 2009 році, наприклад, видано 2630 наукових публікацій загальним обсягом 5780,15 д. арк. Видавниц� твом університету за цей час вида� но: підручників – 78, посібників – 307, монографій – 33, збірників наукових праць – 76. Середня кіль� кість наукових статей у фахових виданнях, які входять до міжнарод� них науково�метричних баз даних за останні 5 років, при нормативі 150 щороку сягає понад 200. Нау� ковці університету виконують 14 наукових проектів міжнародного значення. Середня кількість нау� кових статей у фахових виданнях, які входять до міжнародних науково�ме� тричних баз даних за останні 5 років, при нормативі 150 щороку сягає понад 200. Порівняння досягнутих універ� ситетом якісних і кількісних показ� ників у науковій і освітянській діяль� ності з вимогами Кабінету Міністрів України до дослідницьких універси� тетів засвідчує, що наш ВНЗ не тіль� ки відповідає цим вимогам, а й у багатьох випадках значно перевер� шує формалізовані нормативи. Отже, для реалізації цієї перс� пективної для ХХІ століття корпора� тивної мети у нас є відповідні інструменти, що вже задіяні у цьому напрямі. По�перше, потужний кадровий склад професорсько�ви� кладацького корпусу, що сьогодні працює у флагмані вітчизняної педагогічної освіти. По�друге, накопичений досвід наукової, нав� чально�виховної і методичної робо� ти у сфері педагогічної науки і осві� ти. По�третє, відповідний стан і позитивні тенденції у розбудові інфраструктури ВНЗ, мається на увазі збагачення функцій Наукової бібліотеки і корпоративного видав� ництва, реалізація унікального про� екту “Електронна педагогіка”, напрацьована методика підготовки кадрів, що обслуговують програм� ний і апаратний комплекс сучасних заходів освіти і науки у структурі системи вищої професійної освіти країни, Європи і світу. Це живить нас творчою енергією і спонукає до активних дій. Відкрита лекція 22 березня 2011 року відбулась відкрита лекція викладача Лайела Кауффмана (США) для студентів спеціальності “Сурдопедагогіка” ІКПП НПУ ім. М. П. Драгоманова. Л. Кауфман висвітлив питання історії становлення системи допомоги людям з обмеженими можливостями, в тому числі – з вадами слуху, в США, законодавчої бази, навчання осіб з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзії та безперервної освіти в США, методичні аспекти розробки індивідуальних планів (IEP) та програм для навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзії. Візит до Китаю З 28 лютого по 6 березня поточного року делегація НПУ імені М. П. Драгоманова у складі першого проректора університету професора Володимира Беха, директора Інституту соціології, психології та управління професора Володимира Євтуха, директора Інституту природничо-географічної освіти та екології професора Віталія Покася перебувала у Цанчжоуському професійно-технічному університеті (КНР). Відбулось два засідання державної екзаменаційної комісії, у ході яких, крім драгомановських викладачів, взяли участь представники Міністерства освіти Китайської Народної Республіки. Атестовано бакалаврів з менеджменту організацій, менеджменту туризму та майбутніх вчителів хімії. Мистецька освіта Нещодавно на засіданні ректорату було проаналізовано і позитивно оцінено роботу кафедри образотворчого мистецтва НПУ імені М. П. Драгоманова. Викладачі кафедри організовують свою діяльність відповідно до твердження філософа Ясперса: “Університет є всесвітом наук у триєдності освіти, дослідження і культури”. Співпраця кафедри образотворчого мистецтва з відомими в Україні та за її межами митцями позитивно впливає на формування професійної компетентності майбутніх випускників НПУ імені М. П. Драгоманова. Так, наприклад, у березні 2010 року було проведено майстер-клас видатного художника України Івана Марчука. Студенти-художники із захопленням сприйняли розповідь про знаменитий “пльонтанізм” І. Марчука, що став творчою візитівкою майстра. Презентація книги 18 березня 2011 року у залі засідань ректорату Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулась презентація наукових видань кафедри управління та євроінтеграції Інституту соціології, психології та управління, зокрема колективних монографій “Саморегуляція соціально! го організму країни” та “Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства”. Авторський колектив молодих науковців продовжує науково-пошукову роботу у сфері дослідження “Державно-громадське управління освітою”. Григорій ВОЛИНКА, проректор з наукової роботи КВІТЕНЬ 2011 �З виступу на конференції трудового колективу Українська мова – найбільша національна святиня українського народу Вельмишановний Вікторе Петровичу! Шановні президіє, присутні! Спливло перше десятиліття ХХІ століт� тя, а мовне питання хвилює, турбує, непоко� їть нас, тому що воно є невичерпним (та й ситуація нині є складною), бо й до сьогодні земля, планета, людство не дали такого художника, такого артиста, такого митця, який би спромігся змалювати мову. Отже, ми, як люди усномовної професії, покликані серцем, обов’язком не лише пропагувати усе прекрасне, що є в науці, культурі, а й стояти на сторожі слова і “як парость вино� градної лози, плекати мову”. Ми маємо про� пагувати правильне ставлення до мови, позаяк у нашому вжитку ми здебільшого зустрічаємося з двома мовами. До речі, наші студенти нині вивчають іноземні мови, і це прекрасно – це знамення часу, це під� твердження того, що нині студенти прагнуть до всього кращого і пам’ятають ту істину, що скільки ти знаєш мов, стільки разів ти люди� на. Я повинна сказати, що таких диваків, які б не знали російської мови, які б віднікува� лися від неї чи зневажали, таких я не зустрі� чала. Але, на превеликий жаль, таких дива� ків, які зневажливо ставляться до українсь� кої мови, зустріти можна. Від чого це? Де вони беруться? Від чого це у нас, крім цих двох мов, які я назвала, є ще третя мова – скалічена, суржикована, абракадабрена. Не українська вона і не російська. Бо там поло� вина або третина українських слів і полови� на або третина російських. Оце те, з чим вже зовсім ніколи, ніяк і ніде не можна мири� тися, бо ні про яку культуру мовлення, ні про яке мистецтво ораторське, ні про яку лек� торську майстерність говорити не можна, коли не будемо долати ось цих покручів, мовних динозаврів. Бачте, справа тут серйозна! Через те ми повинні мати не менш серйозну методо� логічну платформу, з якої будемо виходити в усіх наших подальших міркуваннях, в усіх наших викладах. А така платформа уже обґрунтовано висловлена в доповіді ректо� ра університету, професора Віктора Петро� вича Андрущенка: “Знати українську мову треба як отченаш”, а це, як на мене, озна� чає, що українське слово сприймаємо як одухотворену сутність. Розвиваючи думку Віктора Петровича, мушу продовжити, шановні добродії, що: 1) українська мова – найбільша націо� нальна святиня українського народу; вона вимагає до себе священного ставлення; 2) так, як будь�яка мова для будь�якого народу, українська мова – це атрибут суве� ренності, державності, подібно до того, як атрибутом є прапор, герб, славень держави; 3) українська мова – це та мова, якою існує література, яка залишена такими велетнями людського духа, як гігант Шев� ченко Тарас, як титан Франко Іван, як велет – незрівнянний ні з ким, ніде і ніколи – Укра� їнка Леся; 4) на землі немає поганих народів, отже, немає поганих мов, проблема лише в тому, як ми нею володіємо, чи шануємо слово. Поет�філософ Максим Рильський сказав: “Кожне слово – це людина”, а Стані� славському спотворені слова нагадували скалічених людей. Він говорив: “Коли я чую слова з неправильно вимовленими звука� ми, мені уявляються люди з повикручувани� ми руками, ногами, сплющеними головами тощо”. А що ж нам робити? З цим треба, без� перечно, повсякдень, повсякчас боротися скрізь і завжди. Треба нашим студентам прищеплювати, на яку б тему не читали лек� цію, смак до доброї мови, до гарного слова, до вдалого порівняння. Шановні добродії, ми маємо пам’ятати, що для нас мова – не тільки засіб спілкуван� ня, не тільки окраса лектора, а добра мова – це наш робочий інструмент. Це той засіб, яким ми щодня впливаємо на мозок, на душу, на розум і на почуття студентів. Ми не повинні заплямувати тієї мови, якою ми послуговуємося, щоб ми не збіднили її, а навпаки, щоб збагатили своїм розумом, своєю любов’ю. Треба зробити так, щоб усе те, що зри� нає з наших уст, було дійовим і було прийня� тим у розумінні прекрасного і розумного. Це, звичайно, вимагає і правильного сло� вовживання, правильного наголошення, правильної дикції, артикуляції. Звичайно, не на користь цьому зняття державного вступ� ного іспиту до аспірантури та кандидатсь� кого з української мови, бо не всі здобувачі вчених ступенів володіють українською мовою ґрунтовно. Але вже добре, що дер� жавні мужі писали диктант з української мови та не скасували конкурс на кращого викладача української мови. З життя інститутів Світлана ШЕВЧУК, професор, завідувач кафедри культури української мови, заслужений працівник освіти України Самоврядування ТОЧНІСТЬ НЕ ВИКЛЮЧАЄ ТВОРЧІСТЬ засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики; В. Є. Лашкарьов – першовідкривач фізичних ефектів, які були покладені в основу напівпровідникових технологій і мiкроелектронiки. Ці люди зробили великий внесок в науку, а зараз, своїми здобутками, вони стимулюють студентів до отримання знань найвищого рівня. Загалом, специфіка фізико-математичного інституту полягає у тому що світ сприймається в різноманітних обчисленнях, розрахунках. Але нам пощастило довідатись, що наші фізики та математики – це ще й повна скарбниця талантів. Дирекція та студенти не тільки мають високі наукові досягнення в галузі фізики, математики та методики їх навчання, а ще у творчому плані. Наприклад, нещодавно чоловіки дуже незвичайно привітали жінок свого інституту зі святом весни, підготувавши книжку з власними віршами. Таким чином вони приємно вразили та залишили гарну згадку на довФото О. Цибін гий час. Ось, наприклад, вірш М. В. Працьовитого: Як структурний підрозділ Драгомановського університету фізико-математичний факультет був створений на початку 1934-35 навчального року, тому даний підрозділ має давню і багату традицію. На четвертому поверсі центрального корпусу нас вразив дизайн частини поверху, який нагадує нам старовинний Київ. Виявляється, багату історію можна і, головне, потрібно підкреслювати неординарним інтер’єром та галереєю відомих вчених з галузі. Серед них: М. В. Остро! градський – видатний математик, автор 40 праць з математичного аналізу, математичної фізики, технічної механіки; В. М. Глушков – автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп’ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни; С. П. Корольов – вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів; М. М. Боголюбов – математик і механік, фізик-теоретик, Сирий гойдає вітерець Чагарники і вмерлі трави. Уже ввірвавсь весни терпець, Збігають дні до переправи. Залита повінню ріка, Не видно їй кінця і краю, Усе біжить, вода стіка, І я своє бажання маю. В чоботях хочеться піти До мовчазного нині лісу, Свій перший пролісок знайти І знять з очей зими завісу. Але повернемось до найбільшого (як в прямому, так і в переносному значенні) об’єкта нашого зацікавлення – конструкції, що знаходиться при вході в корпус і яка тягнеться зі стелі до першого поверху. Виявляється, такий пристрій використовується для навчальної праці і символізує інтеграцію таких наук, як фізика, математика, астрономія. “Це маятник Фуко, винахід відомого французького фізика Жана Бернара Фуко, який демонструє обер/ тання Землі навколо своєї осі, – пояснює нам М. В. Працьовитий. – Пристрій являє собою масивний вантаж на тросі довжиною в три/ ОБ’ЄДНУЮЧИ ЗУСИЛЛЯ НАУКОВОЇ МОЛОДІ 2011 рік проголошений в університеті роком освіти і науки. На початку лютого в уні� верситеті проходила традиційна звітно�науко� ва конференція викладачів “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету”. Продовженням науково�осві� тянського місяця в Інституті української філо� логії стало створення 9 лютого 2011 року з іні� ціативи завідувача кафедри історії та етнопо� літики, члена�кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Дани� ленка Віктора Михайловича Наукового товариства студентів та аспірантів кафедри історії та етнополітики НПУ імені М. П. Дра� гоманова (НТСА КІЕ НПУ). ВІДВЕРТО кажучи, причиною написан! ня стала незвична конструкція, яка нещо! давно з’явилась в центральному корпусі. Пояснити, для чого саме вона, ніхто з дже! рел газети не зміг. Лише показували пальцем у гору, маючи на увазі дирекцію Фізико!ма! тематичного інституту. Тому ми несподівано і завітали в гості до Миколи Вікторовича Працьовитого, директора ФМІ. КВІТЕНЬ 2011 І насамкінець, у нашому університеті завдяки виваженій, мудрій мовній політиці керівництва і особисто Віктора Петровича, я глибоко переконана, ніяких перешкод, спротиву українській мові не буде, адже усі заходи щодо функціонування української мови безапеляційно підтримуються Вікто� ром Петровичем. Крім цього, Віктор Петро� вич до ювілею М. Драгоманова запропону� вав видати накладом університету моногра� фію “Відомий і невідомий М. Драгоманов”, де буде розділ “Питання мови у світоглядній концепції Михайла Драгоманова”. Користуючись нагодою, я би хотіла звернутися до Віктора Петровича з прохан� ням: підтримати і започаткувати видання словників того чи іншого фаху, щоби відро� дити мовні скарби українського народу, відродити питомі українські слова, щоби зрушити цілі пласти лексики, аби ми взріли свої глибокі корені, розпізнали генетичні коди на серцевині націодерева і вдихнули в себе євшан тожсамості. Йдеться про праві� чні українські назви, ну, наприклад, видів спорту: Баскетбол – кошівка Бобслей – санкарство Гімнастика – руханка Теніс – сітківка Є такий вираз: “Аби слово не потерпа� ло, його треба проказувати”. Вивчаймо, любімо, говорімо українською. Фото І. Мороз надцять метрів, закріпленою на опорі за допо/ могою горизонтального підшипника, що дає можливість коливання маятника в будь/якій вертикальній площині. В результаті обертан/ ня Землі площина коливання маятника повіль/ но обертається відносно покажчиків на земній поверхні”. Також директор ФМІ підкреслив, що ідея відобразити зміст інституту, де панують фізика та математика, була давно. І ось, завдяки сприяння ректорату, вдалося здійснити давню мрію. Провівши лише годину в ФМІ, можна дізнатись багато цікавого та незвичайного. Інститут – це не лише навчання і наука, але й дух, що єднає різні покоління. Бажаємо студентам та дирекції залишатись такими всебічно талановитими людьми, якими вони проявили себе при нашій зустрічі. Від редакції. Газета “Педагогічні кадри” буде рада відвідати і дізнатись і про Ваш інститут! Цією публікацією ми лише відкриваємо серію статей про маловідомі, але цікаві сторінки з життя навчальних підрозділів. Певні, що Вам є про що розповісти всьому університету! Катерина КУЩІЄНКО НТСА КІЕ НПУ – самоврядна органі� зація студентів, аспірантів, докторантів, які навчаються або завершили навчання у Націо� нальному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. Метою діяльності НТСА КІЕ НПУ є об’єднання зусиль науко� вої молоді задля якісного розвитку науки в межах університету та держави; допомога осо� бам, які навчаються, у їхньому розвитку як науковців, творчих та цілісних особистостей. Було обрано Правління НТСА КІЕ НПУ у складі голови (аспірант Іван Коваль$ чук), заступника голови (аспірант Алла Петрова), секретаря (аспірант Альона Сеник). Членами НТСА КІЕ НПУ, окрім зазначених вище, стали аспіранти Н. В. Бул$ гакова, А. Д. Гудим, Т. М. Леонтьєва, А. Б. Мельник, О. А. Подобєд; асоційова� ними членами – доктори історичних наук О. А. Коляструк та О. А. Мельничук, кан� дидати історичних наук В. Ф. Лисак, О. В. Огієнко, О. А. Прохоренко та С. В. Стельникович, аспірант Л. М. Ха$ лецька. НТСА КІЕ НПУ запрошує до своїх лав студентів та випускників Інституту українсь� кої філології НПУ імені М. П. Драгоманова, які бажають займатися науково�дослідною роботою. Олена ПОДОБЄД 3 �Читач продовжує тему СТУДЕНТИ, ВИКЛАДАЧІ ТА СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ОДНЕ з поширених питань, яке можна почути сьогодні будь�де – ви є на “Фейсбуці”, в “Однокласниках”, “В контакті”, в “Твіттері” тощо? Більшість молоді (а інколи й старші люди) одразу скажуть, що так. У кожного там своє віртуальне життя: друзі, відео, фото, нотатки… Відкриваємо будь�яку мережу й бачимо: сьогодні хтось відзначає день народження, відпочиває на морі, святкує корпо� ратив чи якось інакше проводить своє дозвілля – а завтра фотосвітлини постфактум у соціальних мережах. Більшість користувачів кинеться коментувати їх. Згодом усе осяде, при� забудеться… Потім будуть інші фото, інші події – і так до нес� кінченності. Спілкування в Інтернеті носить більш формальний характер, часто спрощує ділові відносини, бо ті, хто є в друзях, мають доступ до твого приватного життя. “І до чого тут соцмережі?” – запитаєте. Та ні до чого, допоки одного дня не побачиш у тих самих мережах пропози� цію “додати до друзів” своїх студентів. Але чи може бути таке спілкування в Інтернеті між викладачем та студентом? Техніч� них проблем організувати його немає. Усе абсолютно реально, адже Інтернет – штука соціальна і не обмежує нікого ані за віком, ані за соціальним статусом. А як щодо проблем етичних? Чи доречно викладачеві спіл� куватися зі студентами в соцмережах? Один із варіантів – “так”! У цьому є переваги. Досить зруч� но і швидко: треба щось повідомити студенту – відкрив Інтер� нет, зайшов на сторінку, написав повідомлення – готово. Не витрачаєш гроші з телефона, можеш дізнатися про студента багато інформації: його адресу, номер мобільного, захоплен� ня, можеш проглянути альбоми, а інколи – прочитати у стату� сі, як він старанно сьогодні готується до пар, щоб завтра отри� мати гарну оцінку. Проте вдень, коли студенти ще мають бути на заняттях, у вільний від роботи час заходиш на свою сторін� ку і бачиш онлайн того студента, який вчора вчив твій предмет, але чомусь сьогодні не з’явився в університеті. Проглядаєш новини й читаєш вже інший статус: “Життя прекрасне, коли добре виспишся! Всім гарного дня!”, або ж повідомлення про іспит, який сьогодні складала одна зі студенток: “Здала в N... екзамен без напрягу! Дякую тобі, моя люба шара!”. Інший варіант – “ні”! Не має викладач спілкуватися зі сту� дентами в соцмережах. Потрібно передати інформацію – для цього є електронна пошта, якої абсолютно достатньо для ситу� ативного спілкування “викладач–студент”; є телефон – можна й перетелефонувати чи просто наступної пари повідомити про все необхідне. І не буде знати студент, чим жив кожен з нас до того, як почав викладати, чим живе зараз, які фільми дивиться, яку музику слухає, що пишуть на “стіні”. Навіть сама форма запиту у всіх соцмережах майже однакова: “бажаєте додати до друзів?”. Ні, не бажаю! Хто сказав, що це мої друзі? Це мої сту� денти! У викладача також є свої захоплення, звички, різні фотографії. Їх можна й видалити, щоб студенти не бачили. Але навіщо? Це ж спогади, приємні миті життя. А якщо виникло бажання викласти нові фото з відпочинку – то є абсолютно сві� доме розуміння того, що їх можуть бачити всі, хто є в друзях чи навіть будь�хто з мережі, якщо альбоми відкриті для всіх кори� стувачів. Довідка: Хтось порадить викладачу створити Соціальна мережа або окрему сторінку для спілкування зі студен� соцмережа – ресурс у мережі тами, хтось додавати� Інтернет, що забезпечує ме лише старост груп, зареєстрованих користува� хтось створить окрему категорію для студен� чів усіма можливим засобами тів, де він є курато� для взаємодії одне з одним сторінки, ром... Варіантів може (персональні бути безліч. чати, блоги та ін.), це Але може бути й структура, що базується на по�іншому. Є викладачі людських зв’язках або ж вза� з багаторічним досві� ємних інтересах. У ролі дом роботи, котрі сві� домо спілкуються зі інтернет�сервісу соцмережа студентами у соцмере� може розглядатися як плат� жах або просто дода� форма, за допомогою якої ють до друзів, щоб люди можуть здійснювати бачити, яка талановита зв’язок між собою та групу� молодь, чим вона живе, ватися за специфічними щоб самому йти в ногу з часом, радіти пре� інтересами (Блог). красному молодому (Цит. за джерелом Нові й актуалі� поколінню! Адже як не крути – викладач нав� зовані слова та значення: словникові чає студента, а сту� матеріали (2002–2010) / кер. проекту і відп. ред. О. М. Тищенко, авт. колектив: дент – викладача. Можна бути авто� В. О. Балог, Н. Є. Лозова, Л. О. Тименко, ритетним для студен� О. М. Тищенко [Інститут української мови НАН України]. – К., 2010.– 163 с.) та, спілкуючись з ним в соцмережах, десь разом сходити на ціка� вий мистецький захід, а можна відмовлятись від інтернет�комунікації, спілкуватися винятково формально та не відчувати при цьому жодних незручностей і залишатися авторитетним й надалі. Не завоюєш дешевої довіри лише тим, що додаси когось до друзів чи прагнутимеш спілкуватися більш ситуативно. Нас цінують за людські якості, професіоналізм, у першу чергу. Тож право кожного, яким бути зі студентами (і якими бути студентам), адже всі ми знаємо різних особистостей і можемо самостійно обрати: “відхилити” чи “додати” до друзів заявку у соцмережі. Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Студентство вшанувало пам’ять 29 СІЧНЯ 2011 РОКУ викладачі, аспіранти та студенти Інституту філософської освіти та науки разом із київськими письменниками та інтелігенці" єю взяли участь у Всеукраїнській акції вшанування героїв Крут. Запросив студентство до поїздки відо" мий письменник, видавець та друг Сергій Пантюк. Молодь приєдналася до заходів вшанування загиблих, відвідала меморіальний музей, присвяче" ний Події, читала поезію, присвячену полеглим у бою. Було відзначено на велику кількість людей, які приїхали вшанувати пам’ять і покласти квіти до стели, зведеної на честь студентів. Та були й момен" ти, що обурили, а саме – велика кількість політичної символіки. Дорогою до Києва в автобусі велись жваві розмови щодо героїзму молоді 1918"го року. Більшість з тих, хто поїхав, відвідали знане історич" не місце вперше і відзначили його важливість та символічність, наголошувалось на важливості відві" дин Крут – місця загибелі трьохсот молодих людей. Адже Крути – це національна історія. За висловом одного зі студентів, пізнання і усвідомлення подвигу юнаків є найкращою пошаною найвищої жертви. Українці мають пам’ятати про вчинок студентів, які віддали своє життя за Батьківщину. І не лише в майбутньому, а й зараз; робити все можливе для того, щоб подібних нерівних воєн, між дорослими та дітьми, не виникало, адже миру війною не здобу" деш. Націю повинні об’єднувати не різні кольори партійних прапорів, а національні ідеали та цінно" сті. Кожен свідомий український школяр чи студент має хоч один раз у житті помолитись в Крутах! ДОРОГОЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ Пісня приносить найвищу радість – радість творчості. Вона є самобутнім про� явом світового мистецтва, величчям худож� ніх неповторних образів, філософських суджень, ліричного настрою, ритмічних форм та засобів, незліченною кількістю і багатством мелодій. Таким сподвижни� ком і виконавцем народної пісні є Мико� ла Никипорович Яре� тик, “феномен” якого формувався і виріс на благодатній, щедрій українській землі, яка народжувала і продов� жує народжувати пре� красні “солов’їні голо� си”. Не стала винятком рідна мальовнича Синява Рокитнянсько� го району на Київщині. Поталанило Мико� лі в шкільні роки з першим учителем співу та музичного супроводу (людина від Бога – відмічає Микола), таланови� тим виконавцем, музикантом�педаго� гом, художнім керівником багатьох творчих колективів, врешті, істори� ком – Володимиром Андрійовичем Пустовітом. Саме він помітив природ� нє обдарування хлопця, залучив до співу в шкільному, а потім сільському хорі, прищепив закоханість до народ� них музичних інструментів. Від Воло� димира Андрійовича Микола вперше почув співучий голос сопілки, бандури, мелодичні переливи баяна. Природна краса голосу, який поступо� во мужнів і набирав сили, породжувала надію навчатись вокалу, удосконалювати пісенну музичну творчість. Внутрішня потреба співу привела Миколу до Київського культосвітнього учи� лища на диригентсько�хорове відділення, де з’явилася можливість професійно шлі� фувати свій голос. Педагогічний колектив училища мав чудових аматорів хорового співу, музичного виконання. Серед них були майстри хоро� вої справи – Ганна Михайлівна Пархоменко, гри на музичних інструментах – Володимир Павлович Тітов, вокалу – Л. А. Блінова, про Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 яких тепла згадка залишилася у Миколиній пам’яті назавжди. Навчаючись співу, Микола опановує гру на баяні, продовжує шліфувати свій “голосовий інструмент”, тренує дихання шляхом спеціальних вокальних вправ, удосконалює вокально�виконавчу техніку, відпрацьовує чистоту і точність звукови� мови, вивчає пісенну народну творчість. Поступово Микола вивчає і поповнює репертуар української народної пісні, заглиблюється у зміст пісні, яка призначе� на нести людям радість і творчість у життя. “Народна пісня, – відмічає Микола, – не розрахована на естрадне виконання. Її глибина і зміст, засіб висловлення думок, почуттів, призвана, так би мовити, на одну людину, найти таку людину, дійти до серця кожної – велике і складне завдання”. Микола пам’ятає настанови педагога з вокалу: “У народній пісні – глибина пережи� вань, задушевна мелодійність, ніжність, безкраї простори. Важливо все це відчути і примусити слухача співпереживати”. Так Микола осягав світ народних пісень, наповнених самобутністю, природ� ною неповторністю, квітковими барвами, духмяністю вишневих садків, а ще й мате� ринською тугою та любов’ю, якій мало землі і неба, яка переповнює людську душу і серце. Після закінчення культосвітнього учи� лища М. Яретик працює художнім керівни� ком різножанрових колективів на підприєм� ствах Києва та області, виступає з сольни� ми номерами української народної пісні, з власним музичним супроводом баяна, що підкреслює оригінальність, емоційність, виразність, вільність і широту звучання, природну силу і легкість, її красу. З роками напрацьовується репертуар народної пісні. Миколу не задовольняє тіль� ки виконавська практика. Знаючи безліч народних пісень, Микола із однодумців, майстрів музичного жанру, створює ансамбль української пісні “Чумацький шлях” (1991 р). Організований з артистів професіона� лів, ансамбль став пропагандистом укра� їнської народної пісні, примножуючи і зве� личуючи її неоціненний скарб – багатовіко� ву пісенну культуру. Своїм слухачам артисти доносять мелодійність української пісні, любов до рідного слова (все іде від слова, це русло, по якому тече музика), що назби� рало на своїй віковій дорозі. Пісні: чумацькі й козацькі, давні й сучасні, сумні й веселі, глибокі, як пам’ять, багатогранні, як душа самого народу. Сивими століттями вимірюється вік народних, козацьких пісень. Не минає заці� кавленість до них і в сьогоденні. У концерт� ній діяльності “Чумацького шляху” Микола Никипорович репрезентує слухачам такі пісні, як: “Їхав козак з України”, “Над річкою бережком”, “Повіяв вітер степовий”, “Пасла дівка лебеді”, “Ох і не стелися хрещатий барвінку”, “Стоїть козак на чорній кручі” та багато інших народних пісень. Деякі з них вперше виконуються “Чумацьким шляхом”. Окрім пісенної творчості, Микола Яре� тик удосконалює себе як педагог. Він орга� нізовує в Інституті історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова співочий гурт “Золоте Перевесло”, який користується повагою серед слухачів, пропагує українсь� ку народну пісню серед студентської моло� ді університету та за його межами. Півстоліття віддає свій голос, душу і серце пісенній справі Микола Яретик. У виповнені його шістдесят бажаємо “лицарю української пісні” творчої наснаги, здоров’я, солов’їного співу та подальшої пропаганди української народної пісні на благо славет� ного українського народу. Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua Микола КОТ Ольга ГОНЧАР, студентка І курсу Ювілейна дата ПЕРША ЛЮДИНА В КОСМОСІ 12 квітня – Всесвітній день авіації та космо� навтики – пам’ятна дата, яка устано� влена на знак пер� шого польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року, тобто півсто� ліття тому, радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі “Восток” уперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин. Встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1962, у СРСР відзначався як День космонавтики. В Україні 12 квітня відзначається як День пра� цівників ракетно�космічної галузі України. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1614) (квітень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1614) (квітень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/174 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/097403312c382effb88bab106bcfe2c5.pdf d437a32ecfe9d0590e5cd9032ea0244e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1624) (квітень 2012 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1624) КВІТЕНЬ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА –¿Ÿ»… —“”ƒ≈Õ“ –Œ ” ñ 2012 9 КВІТНЯ 2012 РОКУ відбулася зустріч ректора Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктора Андру� щенка з переможцями рейтингу “Кращий студент року – 2012”. Обго� ворювали досягнення і мрії на майбутнє. Хоча, як не дивно, мрії майже в усіх співпали – наукова стежка. Поспілкуватися з кращими студентами 2012 року також прийшли перший проректор університету Володимир Бех, перший проректор з організації навчально&виховної роботи і економіки Олег Падалка, проректор з наукової роботи Григорій Волинка, проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій, директор Інституту дистанційного навчання Анатолій Кудін, голова профкому викладачів та співробітників Іван Горбачук, директор Інсти& туту магістратури, аспірантури і докторантури Володимир Савельєв, сту& дентський ректор Микола Давидюк та головний редактор університетсько& го часопису Сергій Русаков. Рейтинг “Кращий випускник” ефективно діє вже багато років в нашому університеті, і його курує відділ виховної роботи. Кожної весни в навчальних підрозділах університету висувається по кілька кандидатів на конкурс. Це мають бути магістранти, що мають наукові публікації, відмінники навчання та активісти. Після цього в інститутах відбувається голосування, де і визнача& ється переможець рейтингу. Всі переможці матимуть можливість поспілкуватись з видатними поста& тями України, що є знаними у світі. Крім того, зазвичай випускники разом з керівництвом вишу і викладачами їдуть влітку до Європи на ознайомлення з культурним багатством світу. Багаторічний досвід показує, що більшість переможців рейтингу залишаються вірними університету і обирають науково& педагогічний шлях – вступають до аспірантури, стають викладачами&дослід& никами і успішними лідерами в своїй галузі. Нагорода Профспілкове навчання УНІВЕРСИТЕТ ВИБОРОВ ЗОЛОТУ МЕДАЛЬ Золота медаль у номінації “Профорієнта� ційна робота серед молоді” цього року заслужено належить НПУ імені Михайла Драго& манова. Саме такої нагороди удостоївся уні& верситет на XXI Міжнародній виставці “Освіта та кар’єра – 2012”, що відбулася в Києві 29& 31 березня у Національному центрі ділового та культурного співробітництва “Український Дім”. Профорієнтаційна робота серед молоді у Драгомановському університеті входить до пріоритетних завдань навчального закладу, про які дбає кожен інститут зокрема та універ& ситетський колектив в цілому. Безперечно, досягнення у цій сфері вимірюються не лише нагородами, але й реальною кількістю студен& тів вишу, його популярністю серед випускників і абітурієнтів. Подібна відзнака цієї роботи на міністерському рівні – свідчення хороших результатів і високих успіхів. НАЙКРАЩИЙ ДОСВІД ДЛЯ ВИШІВ У НПУ імені Михайла Драгоманова відбувся семінар� навчання голів первинних профспілкових організацій сту� дентів “Організація профспілкового навчання”. Відкрив семінар з побажаннями плідного діалогу й мудрих рішень ректор НПУ Віктор Андрущенко. Академік розповів про давню історію Драгомановського університету, його поступовий, але впевнений розвиток, мрії й плани на майбутнє і щодо вихо& вання нового вчителя ХХІ століття, і щодо еволюційних змін у педагогічній сфері взагалі. “Людина повинна бути красивою в усіх відношеннях, а вчитель тим більше, бо зазвичай саме на вчителя й рівняються школярі. Він для них є прикладом та ідеалом для наслідування, а тому мусить бути духовно й інтелектуально бага� тою, фізично розвиненою особистістю, – стверджує Віктор Петрович, – про це в Драгомановському університеті дбають і викладацький колектив, і члени студентської профспілки”. Приєднався до теплих слів академіка й голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь. Пан Олександр, окрім привітань, зробив ще й чудовий подарунок для драгомановців – путівки на оздоро& влення влітку для малозабезпечених та тих, хто потребує цього. Далі учасників семінару чекала безпосередня робота. Деле& гати університетів Києва почули доповідь голови первинної профспілкової організації студентів НПУ Станіслава Цибіна про структуру профкому університету, завдан& ня та основні напрямки діяльності. Спеціалісти сту& дентського профкому НПУ презентували гостям і уча& сникам Школи профактиву 2010, 2011 та 2012 з їх реа& ліями і перспективами, продемонстрували можливо& сті міжнародної співпраці, яка вже практикується у Драгомановському виші, розповіли про мотиваційні стимули у профспілковій роботі. Бажаючі мали змогу відвідати тренінг від голови профбюро студентів Інституту педагогіки та психології НПУ Марини Кліщевської “Організація профспілко& вого навчання”, подискутувати й повчитися досвіду один в одного. Людмила КУХ, світлини Сергія САВЧЕНКА Потенціал Ювілей Соціальні мережі Зустріч з наставниками Справа честі Інтерв’ю з викладачами стор. 2 стор. 5 стор. 7 �Потенціал університету ЗАПИТАННЯ�ВІДПОВІДІ Газета “Педагогічні кадри” про� довжує публікувати відповіді ректо� ра Віктора Андрущенка на запитан� ня, які ставляться на сайті www.avp.npu.edu.ua. Добрий день! Шановний ректоре, хочеться конкретики. Скажіть, будь ласка, екзамен “автоматом” все�таки можна буде отримати чи ні? Адже наші дирекції повідомили про те, що екзамен має здаватись письмово. Марія. Шановна Маріє! Розумію, що сьогодні це питання дуже турбує студентів. Я вва& жаю, що складання іспитів письмово – ціл& ком допустима форма контролю в універси& теті. Для викладачів і керівництва навчаль& ного закладу важливо, щоб студент проде& монстрував хороші результати під час нав& чання, тобто пріоритетнішою є якість знань, а не сама форма їх контролю. Водночас варто зважити й на те, що є в університеті ряд дисциплін, з яких іспити інакше, ніж усно, просто неможливо провести. Але я впевнений, наші студенти справляться з усіма формами контролю. Шановний Вікторе Петровичу! У нас в університеті є чудова астрономічна обсерваторія, але ремонтувати її ніхто не збирається. Я вже скоро закінчу уні� верситет, а вона так і не працює. Чи пот� рібна обсерваторія університету? Василь, студент фізмату. Дякую, Василю, за запитання. Розумію Ваше занепокоєння, але можу запевнити, що найближчим часом обсерваторія буде повністю відновлена. Більш того, нещодав& но ми налагодили тісну співпрацю з Голов& ною астрономічною обсерваторією Націо& нальної академії наук України. Її директор Ярослав Яцків – почесний доктор нашого університету – люб’язно зголосився допо& могти з технічним найновішим обладнанням університетської обсерваторії. Впевнений, для студентів це буде неабияким подарун& ком. Шановний Вікторе Петровичу, наш університет – найкращий педагогічний виш України, але ж чому тоді викладач, старший викладач або доцент, профе� сор отримують таку “найкращу” заробіт� ну платню у 1500�2500�3000 грн. У Києві за ці копійки складно навіть вижити. Викладач. Розумію занепокоєння викладачів щодо цього питання. Та, на жаль, заробітна палата у державних закладах встановлюється дер& жавою. Усі викладачі і працівники Націо& нального педагогічного університету імені Михайла Драгоманова – талановиті науков& ці і педагоги, справжні фахівці своєї справи. Усвідомлюючи, що часто заробітна плата драгомановців не відповідає їх інте& лектуальному вкладу у свою роботу, ми пла& нуємо для співробітників різноманітні над& бавки від 30 % до 50 %. Якщо Ви особисто з якоїсь причини не отримуєте такої надбав& ки, то зверніться з відповідною заявою до директора інституту чи до мене особисто. Впевнений, ми це питання залагодимо. До того ж сподіваюся, що з отриманням університетом статусу дослідницького й заробітна плата наших педагогів зросте. Працюймо, і спільними зусиллями ми всьо& го досягнемо. Слава Україні, Вікторе Петровичу! Чи отримають стипендію за червень цього� річні випускники нашого університету? Героям Слава! Запевняю вас, шановні студенти, стипендію за червень усі отрима& ють. Шановний Вікторе Петровичу! Чи хотілося б Вам зараз опинитися на сту� дентській лаві? Знову лекції... Знову семінари... Знову сесія.... І чому? Дякую! Денис. Хороше запитання, Денисе. Звичайно, мені дуже хотілося б повернутися в студент& ські роки. Лекції, семінари, сесія – це все другорядне, а от друзі, молодість, перспек& тиви – головне, що залишається у пам’яті на все життя. Тому ще раз його відчути дуже хочеться. Цінуйте й ви свою молодість, живіть повним життям. 2 ЗУСТРІЧ З МУДРИМИ НАСТАВНИКАМИ 4 КВІТНЯ 2012 РОКУ відбулася зустріч ректора Віктора Андрущенка та вчених&академіків вишу. На розмову зібрали& ся доктор філологічних наук, професор, академік Національ& ної академії педагогічних наук України Любов Мацько, док& тор педагогічних наук, професор, член&кореспондент НАПН України Ольга Ярошенко, доктор фізико&математичних наук, професор, академік НАПН України Микола Шут, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Віктор Синьов, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Мирослав Жалдак, доктор педагогічних наук, про& фесор, академік НАПН України Володимир Бондар, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Віталій Бондар і перший проректор з економіки та організації нав& чально&виховної роботи НПУ Олег Падалка. внутрішнє бажання й покликання, і інколи може не вистачати єдиного поштовху, підказки, у якому напрямку йти, на що звернути увагу, що доопрацювати. Авторитетними наставни& ками і вчителями у цьому для молодих науковців можуть стати саме академіки, метри сучасної науки, які фактично й симво& лізують цю ж науку в її різних іпостасях. Попереду ще багато роботи, але шлях подолає лише той, хто йде Науковці обговорили повсякденні питання життя університету Зокрема особливу увагу Віктор Петрович зосередив на проведенні спільно з іншими науковими структурами педаго& гічного лекторію за життєписом і діяльністю видатних поста& тей в українській педагогічній науці, а також організації акаде& мічного лекторію з проблем гуманітарного розвитку “Націо& нальний культурно&освітній продукт: реалії та перспективи”. Другим аспектом розмови стало ще й інтенсивне залу& чення до наукової і дослідницької роботи молоді, студентів і аспірантів університету, адже юні драгомановці мають велике Конференція Актуальні проблеми практичної психології 29 БЕРЕЗНЯ 2012 РОКУ в Інституті педагогіки і психоло& гії НПУ імені М. П. Драгоманова з успіхом відбулась Всеукра& їнська науково�практична конференція “Актуальні про� блеми практичної психології”. Вона була організована на честь 20&річчя кафедри психології і педагогіки, яку очолює видатний педагог, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту педагогіки і психології НПУ імені М. П. Драгоманова Володимир Бондар. Відкрив конференцію академік Володимир Бондар. Вітальне слово від ректорату передав проректор Богдан Андрусишин. У науковому заході брали активну участь аспі& ранти та науковці з різних вишів України, а також студенти психологічних спеціальностей. Позитивне враження на уча& сників конференції справили виступи сучасних психологів та науковців, зокрема: академіка, доктора психологічних наук, професора Івана Беха, кандидата психолологічних наук, директора Українського науково&методичного центру практич& ної психології і соціальної роботи Віталія Панка, академіка НАПН України, доктора психологічних наук, професора Тама� ри Яценко. Особливим досягненням у роботі конференції, окрім сек& ційних засідань, учасники вважали майстер&класи, присвячені новітнім технологіям та сучасним методам практичної психо& логії. Серед них особливо запам’яталися майстер&класи ака& деміка Тамари Яценко, професора Каліфорнійського універ& ситету Юрія Медвін, віце&президента Професійної Асоціації Дитячих Аналітичніх Психологів Інни Кирилюк, тренера Київ& ського Гештальт Університету Михайла Фризюка, арттера& певта та гештальттерапевта Ірини Шульженко�Клочан. Загалом конференція “Актуальні проблеми практичної психології” пройшла у теплій та дружній атмосфері і справила приємне враження на всіх гостей Інституту педагогіки і психо& логії НПУ імені М. П. Драгоманова. Єгор КУЧЕРЕНКО, викладач кафедри педагогіки і психології Детально поважним зібранням було обговорено й питан& ня вектора розвитку цілого університету, який за стільки років уже перетворився на одну велику родину, тому його пріорите& ти стали особистими пріоритетами кожного драгомановця. Отримання статусу дослідницького, про що вже так давно йде мова на всіх нарадах і конференціях, – справді є одним з най& важливіших майбутніх завдань. Університет розвивається кожного дня, нарощує свій і інтелектуальний, і технічний потенціал, тому таке бажання колективу є закономірним. Зви& чайно, попереду ще багато роботи, але шлях подолає лише той, хто йде. На пам’ять про зустріч та для розширення особистих бібліотек академіки отримали від ректора у подарунок два його останні чи не найпопулярніші видання “Світанок Європи” та “Україна розділена в собі: від Леонідії до Вікторії”. Як роз& повідають науковці, це для них стало особливим приємним сюрпризом. Людмила КУХ, прес�служба університету Корекційна освіта ВІДБУЛАСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ОЛІМПІАДА 29�30 БЕРЕЗНЯ 2012 року в Інституті корекційної педагогіки та психології відбулася VІІІ Всеукраїнська студентська олімпіада зі спеціальності “Корекційна освіта (за нозологіями)” (з міжна& родною участю). Цьогоріч, окрім учасників з різних куточків України, а саме університетів Києва, Львова, Полтави, Бердянська, Сум, Слов’янська, Херсону, Одеси, на Олімпіаду завітали представники з Московського міського педагогічного університету, Новосибірсько& го державного педагогічного університету, Ленінградського дер& жавного університету ім. О. С. Пушкіна (Росія); Білоруського дер& жавного педагогічного університету ім. М. Танка (Республіка Біло& русь); Павлодарського державного педагогічного інституту, Казах& ського національного педагогічного університету імені Абая (Респу& бліка Казахстан); Кишинівського педагогічного університету ім. Іоана Крянге (Республіка Молдова). З вітальним словом на відкритті Олімпіади виступив директор Інституту корекційної педагогіки та психології академік Віктор Синьов. Програма Олімпіади складалася з двох конкурсних днів. Першого дня учасники писали тестові завдання, а другого – відбу& вався захист конкурсних творчих робіт учасників. Ніхто з учасників не залишився поза увагою. Окрім призових місць, були визначені окремі номінації, тож кожний студент повер& нувся додому натхнений новими знайомствами, атмосферою здо& рової конкуренції з бажанням наступного року повернутися знову вже на ІХ Олімпіаду, яка наступного року, сподіваємось, отримає статус Міжнародної. Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач кафедри логопедії Світлина Юлії КОВАЛЬЧУК КВІТЕНЬ 2012 �Нові формати STEP IN A WORLD C U LT U R E A N D S C I E N C E Сучасний світ вимагає, щоб студент знав іноземні мови на високому рівні, тому вища школа шукає нові форми підготовки фахівців. З весняного семестру в Інституті філософської освіти і науки для студентів третього курсу дис� ципліна “Культурологія” викладається інозем� ною мовою. Наш університет є одним серед перших в Україні, хто проводить подібний нав� чальний експеримент. Сучасність диктує нові вимоги у підготовці вчи& телів, адже для компетентності потрібно мислити глобально. Для цього слід мати зв’язок зі світом: читати актуальні джерела іншими мовами, спілкуватися з іноземними колегами. Тому в університеті впро& ваджується подібний формат викла& дання. “Для цього відібрані виклада� чі, які добре володіють іноземною мовою та мають відповідні сертифі� кати, – говорить директор Інституту філософської освіти і науки профес& ор Іван Дробот, – також важливо, щоб вони розуміли суть Болонсько� го процесу, місце університету в освітньому просторі, роль філософії і культурології в сучасному світі”. Одна з перших, хто погодився на ініціативу, доцент кафедри куль& турології Ольга Кирилова, здобувала освіту на магістерській програмі Кембриджського універси& тету, тому систему англомовного викладання знає на професійному рівні. “У цьому випадку йдеться аж ніяк не про “переклад” вже наявного, розробленого курсу іноземною мовою, а фактично про розробку всього англомовного курсу “з нуля”. Переконана, що подібний за змістом курс міг би викладатися і в західних університетах, особливо в англо�амери� канській академічній традиції”, – говорить пані Ольга. Викладач Анна�Марія Басаурі також погоди& лась взяти участь у пілотному проекті, адже вже мала схожий досвід з релігієзнавством. “З релігієз� навством при адаптації проблем не було, оскільки більшість сучасних текстів не перекладено ані укра� їнською, ані російською. З культурологією було Дозвілля складніше. Навіть переклад назви дисципліни вже є проблемним, адже в англомовному світі більш роз� повсюдженими є Cultural Studies, які за своїм пред� метом дослідження відрізняються від більш попу� лярної в нас культурології як Culturology”. Студентка Єлизавета Кисельова задоволена участю у спецгрупі, але нарікає на складність у сту& діюванні. “Виникають проблеми з англійською мовою, ледь не з першої хвилини. Пощастило тим, хто практикував її після школи. Думаю, що потрібно вводити такі курси з першого курсу, тоді буде ефек� тивніше”. Цю думку підтвердив професор Іван Дробот: “Існує проблема воло� діння іноземною мовою самими студентами. На жаль, рівень знань не завжди достатній для сприйман� ня матеріалу і проведення семінар� ських занять, тому будемо посилю� вати підготовку в цьому напрямі. Крім того, на мою думку, слід впро� вадити англомовні спецкурси за профільною спеціальністю”. Крім того, існує проблема з утриманням уваги аудиторії, адже форма потокових лекцій у цьому випадку є неефективною. “Тримати аудиторію в умовах розмови іно� земною мовою вкрай важко, адже рівень знань в усіх різний”, – говорить старший викладач Ірина Хромець, яка також бере участь в експерименті. А Ольга Кирилова підкреслює: “В англомовному гуманітарному просторі лекція ніколи не є моноло� гічною, вона завжди передбачає і дискусію, і окре� мо відведений період запитань�відповідей”. У сучасному світі володіння іноземною мовою є вагомим кроком до сучасних знань, а також можли& вістю стажування за кордоном, спілкування з коле& гами без мовного обмеження. Англійською мовою студенти вивчатимуть не лише культурологію, але й інші дисципліни. Вже з наступного року в ІФОНі читатиметься ряд курсів іноземною мовою кафе& драми філософії та філософської антропології. Міжнародна співпраця У НПУ ПЕРЕБУВАЛА Д Е Л Е ГА Ц І Я І З ТА Л Л І Н Н А 29 березня відбулася зустріч делегації з Талліннського універ& ситету, який радо запрошує наших студентів на стажування. До уні& верситету імені М. П. Драгоманова завітали: ректор Талліннського університету, про& фесор Тійт Ланд, координатор з між& народних зв’язків Тійна Мае, мене& джер з проектів щодо розвитку спів& праці Мааріка Мійл, директор Катери& нинського коледжу Талліннського уні& верситету Ольга Пастухова. Гості з Естонії не лише презентували власний університет, але й поспілкувалися з проректорами університету та очільниками інсти& тутів, намітивши шляхи співпраці між двома навчальними заклада& ми. Одними з найцікавіших стали галузі мистецтвознавства, педа& гогіки, дистанційної освіти. Також між двома інституціями були під& писані відповідні домовленості. Наступною на черзі стала зустріч безпосередньо зі студентами університету, мультимедійна презен& тація для них та консультації щодо закордонного навчання і стажу& вання з боку іноземних фахівців і проректора з міжнародних зв’яз& ків НПУ Володимира Лавриненка. Тетяна ЖУЛКЕВСЬКА Світлина Юлії КОВАЛЬЧУК Клуб веселих і кмітливих ЩИРИЙ ДРАГОМАНОВСЬКИЙ ГУМОР Студенти Драгомановського університету вміють як пра� цювати, так і відпочивати. Останнє робиться гуртом і весело, адже щовесни в нашому виші проводиться гра, яка об’єднує мільйони людей по всьому світі – “Клуб веселих і кмітливих”, фінал якого відбувся 4�го квітня. Сергій РУСАКОВ ШАХОВИЙ МАГ 14 БЕРЕЗНЯ 2012 РОКУ на зборах любителів гри в шахи і шашки при НПУ імені М. П. Драгомано& ва створена нова добровільна громадська органі& зація “Шаховий маг”. Головою Ради ШШК обрали КМС України з шахів співробітника університету Леоніда Дробота. Основна мета і завдання ство& рення організації: – налагодження нав& чально&виховного процесу серед студентів по цим спортивним дисциплінам; – виявлення сильніших спортсменів і підвищення їх спортивної кваліфікації; – формування складу збірних команд НПУ імені М. П. Драгоманова для участі в чемпіонатах Украї& ни і інших змаганнях висо& кого рангу. Спільно з СК “Олімп” 27&29 березня було прове& дено Перший чемпіонат на першість університету з шахів серед чоловіків (студентів, викладачів, співро& бітників). У нововідкритій спортивній кімнаті гурто& житку № 3 проходив фінал, у якому змагалися по коловій системі десять сильніших спортсменів. Першим офіційним чемпіоном НПУ імені М. П. Драгоманова з класичних шахів став майстер ФІДЕ, викладач кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки Сергій Ставрояні, який одержав дев’ять перемог в дев’яти турах. Він нагороджений шаховою статуеткою, медаллю і дипломом Першого ступеня. Два спортсмени наб& рали по 7,5 очок. Лише майстерність та багаторіч& ний досвід допомогли КМС Леоніду Дроботу в додатково призначеній партії перемогти супер& ника і стати другим при& зером. Третє місце у сту& дента фізико&математич& ного інституту Юрія Гор& бового. Призери чемпіо& нату нагороджені меда& лями і дипломами відпо& відних ступенів. Проведені шахові турніри – передноворіч& ний на “Кубок ректора” 2011 року та Перший чемпіонат НПУ з шахів 2012 року – дадуть змогу визначити склад збірних команд університету і їх участь у подальших змаганнях першості України. Всі проведені заходи допоможуть налагодити нав& чально&спортивну роботу з шахів та шашок в кож& ному підрозділі університету. У фіналі за переможне місце змагались жартами три команди: “Халтура” (Інститут філософської освіти і науки), “Лореаль&тидиш” (збірна інститутів) і “Автомат” (Інститут історичної освіти). Газета “Педагогічні кадри” виступила інформаційним партнером заходу. З великим відривом перемогла команда Інституту історичної освіти “Автомат”. Історики з першої хвилини були спрямовані на перемогу – всі жарти були виконані на високому рівні. Слід зазначи& ти, що якщо сьогодні екрани телебачення перенасичені “чорним” та “злободенним” гумором, то Драгомановський КВК відрізняється своїм щирим, відкритим і чистим гумором, що не зменшує кількість посмішок серед глядачів у залі. Останні, до речі, із задоволенням ходять на університетський КВК. Наприклад, в залі була присутня потужна студентська підтримка студентів&істориків, яка своїми гучни& ми оплесками додала команді “Автомат” сили і впевненості. Цікаво, що за інформацією прес&служби університету, у фіналь& них змаганнях не змогла взяти участь одна з найсильніших команд КВК Драгомановського університету – команда “Рецидивісти”, що могла б стати історикам сильним конкурентом на шляху до перемоги. Та все ж на “якби…” не доводиться покладатися. Вже другий за нав& чальний рік, після футбольного, Кубок ректора відправляється на вулицю Освіти, 6. Людмила БИСТРОВА�ДРОБОТ Інформація “ПК” Світлина Юлії КОВАЛЬЧУК Більш творчо, креативніше і фартовіше 28 БЕРЕЗНЯ відбувся гала�концерт фестивалю “ФАРТ”. У цей день на сцену актової зали гуманітарного корпусу вийшли фіналісти фестивалю, які продемонстрували високий рівень своєї художньої самодіяльності. Відзначимо сучасний формат заходу, адже відбір переможців здійснюється в кожній номінації в окремі дні професійним журі. Це дає потенціал фестивалю на подальші роки, адже сьогодні саме така організація заходів приваблює молодь. Під час кастингів моло& ді таланти могли отримати професійні поради і відточити свою майстерність. Адже навіть під час конкурсів педагогічна домінанта в нашому університеті не дає про себе забувати. Світлини з концерту і імена переможців ви можете знайти на університетському сайті www.npu.edu.ua. КВІТЕНЬ 2012 3 �Інтерв’ю ОЛЬГА КОНОВАЛЕНКО: “Лиш гарні ноти у стосунках” Події педагогічної галузі висвітлює не так бага� то видань, але саме тижневик “Освіта” є справ� жнім дискусійним майданчиком для педагогів, студентів, учнів і батьків. Читачі тижневика назива� ють його “мудрою газетою” і “голосом освітянсь� кої честі”. Протягом багатьох років тижневик очо� лює ОЛЬГА КОНОВАЛЕНКО, яку люблять і поважа� ють в університеті. – Ольго Степанівно, розкажіть, будь ласка, про своє дитинство. – Моє дитинство було світлим, сповненим дивовижних вражень від спілкування з природою виняткової краси. Я виросла на берегах річки Гірський Тікич. Саме у моєму селі Буки (це Маньківський район Черкащини) наша річка зі спокійної лісо&степової перетворюється на гірську. Її тісно обступають високі, стрімкі скелі. В тих місцях вона співає, дзвенить, виблискує білим шумом. А де скелі розступа& ються – плесо всіяне округлими гранітними валунами, між якими річка також виграє і виспівує. Улюбленим заняттям дітвори молодшого віку було в Буках перестрибувати цим камінням з одного берега на інший. У мене було три молодші сестри і пару десятків вірних подруг та друзів. У кожної вікової категорії від малюків до підлітків і вже дорос& лих є там свої улюблені місця для купання й засмаги. Одне краще іншого. Мабуть, тому я дуже рано почала писати вірші. Але перший надрукований у районній газеті вірш був присвячений не природі, а моїм вчителям. До речі, я не лише в школі, але й вдома знаходилась серед вчителів. Мої і батько, і мама, і бабуся, і тітка були педагоги, працювали в школі. Їх дуже любили учні. Кожен був особи& стістю. Батько – географ, крім того що немало часу очо& лював школу, любив водити учнів у подорожі&екскурсії берегами Тікича. Мама – біолог, захоплювалась висадкою клумб, вирощуванням квітів, шкілок, ділянок. Бабуся, Ніна Миколаївна, вела молодші класи, керувала хором і учи& тельським, і дитячим, ставила навіть з першокласниками захоплюючі п’єски. – Коли ви зрозуміли, що хочете стати журналіст� кою? – У нашій сім’ї традиційно передплачували велику кількість періодики. Статті з газет і журналів часто викори& стовувались як аргумент чи доведення у якомусь профе& сійному з’ясуванні. Фахові видання допомагали моїм батькам у підготовці до уроків. А ще доводилось чути, як когось десь захистила газета. Або: “ну тут уже треба звер& татись по допомогу до газети”. Чи: “от коли б приїхали з газети”… Тому я дуже рано відчула авторитет друкованого слова. У ті часи він справді був неабияким. Коли йшлося про справедливість, засобами преси можна було реально допомагати людям. Аж тут Маньківська районка оприлюд& нила мої вірші. Почали з райцентру надходити вітальні поштівки від завідувачки відділу листів районної газети Раїси Ломачинської. Вона запропонувала мені розповіда& ти у прозовій формі про шкільне життя. Пізніше стала юнкором і “Молоді Черкащини” і “Молоді України”. Писала про те, як мої однокласники допомагали у прокладанні бруківки між селами, як ми виїздили з концертами на польові стани під час жнив, про людей і події в селі і школі. Згодом редакції почали навіть замовляти мені певні теми. Тому вже школяркою мала багато публікацій. – Ваші колеги і друзі відгукуються про вас як про патріотично налаштовану людину. Звідки у вас цей життєвий принцип? – Мабуть, генетично. По материнській лінії ведеться рід інтелігенції, які займались просвітництвом. Той же Мак& сим Іванович Мережинський, один з братів мого прадіда, під час вінчання Лесі Українки і Климентія Квітки тримав над головами вінець у Деміївській церкві. Був особистим лікарем Лесі. Став пізніше професором, видатним хірур& гом. Його новаторські наукові праці “Случай из мышечной пластики”, інші і сьогодні зберігаються в Державній медич& ній бібліотеці України. Леся для Максима Івановича влас& норуч вишила сорочку білим по білому… Про кожного з моїх предків можна писати романи. Вони були людьми обов’язку, людьми&місіонерами, що жили не для себе. Я пам’ятаю, як принесла поштарка роман&газету і бабуся Ніна Миколаївна першою прочитала Солженіценський “Один день Ивана Денисовича”. Для неї це було як висо& кий, особисто їй вручений орден, як ковток після спраги. Неймовірне, важке було у неї життя дружини “ворога наро& ду”. Але вона залишалась завжди доброю і світлою. Пере& 4 конана, що найважливіше, щоб людина не озлобилася на світ, незважаючи ні на що. Моя бабуся була вірною собі і дуже любила дітей. У неї завжди був найкращий клас. У її учнів були завжди найкращі почерки, її школярики декла& мували напам’ять цілі поеми. Родина батькової мами – міцні козаки Руденки. У 1929 році зазнали розкуркулення і висилки до Сибіру. Моя бабуся Оляна Митрофанівна зали& шилась живою тільки тому, що вийшла заміж за незамож& ника – мого дідуся Якима Трохимовича Варича. Історію нашої родини, як і історію України, “не можна читати без брому”. Звідси, напевно, і всі наші життєві принципи. Тож потрібно бути оптимістами. – Ви навчались у 70�х роках, це теж були непрості часи, особливо зважаючи на професію яку ви вибра� ли. – Це дійсно був складний період. На початку 70&х років суспільство налаштувалось на відкритість. В цей період в Україні пожвавився внутрішній національн&визвольний рух. Слідом за шістдесятниками продовжували писати твори дисиденти, користувався популярністю “самвидав”. Вий& шов на екрани “Білий птах з чорною ознакою”. Ми мали в рукописах вірші Ліни Костенко, Василя Симоненка, декла& мували їх. Проте, в цей же час, “державна машина” уважно за нами спостерігала. Якось нашу однокурсницю Раю Сидоренко, яка нелегально всього лиш друкаркою прац& ювала в журналі В’ячеслава Чорновола у 1974 р., відрах& ували з університету. Ми майже всім курсом ходили проси& ти за неї. Та незважаючи на те, що вона була відмінницею, її все ж не допустили до захисту дипломної роботи. Влада знаходила різні форми покарання людей, і нам за грома& дянську позицію теж знаходили спосіб відплати. Скажімо, я диплом з відзнакою отримала, а ось направлення – ні. А отже, була позбавлена права на отримання квартири. З “вільним” дипломом ми мали самостійно шукати роботи, прописки. Це було вкрай складно. Або ось прямо під час лекції у 1972 р. заарештували у нас на очах молодого викладача логіки, якого дуже любили студенти, Василя Лісового. Він відсидів багато років, а повернувся з таборів хворим, але все одно сильним духом. – Але ви знаходите такий час, не дивлячись на те, що окрім своїх службових обов’язків маєте цілу низку громадських. Адже працюєте і заступником голови Всеукраїнського педагогічного товариства імені Григорія Ващенка, і членом правління Спілки викладачів вищої школи та науковців України, Творчої спілки учителів України, цілого ряду інших громадсько�культурних об'єднань. Окрім редагування шанованої “Освіти” ви заснували газету “Український вчений”, видавниче товариство “Школяр”, вашому авторству належить такий новаторський різновид навчальної літератури як газета�підручник. Що є джерелом потужної творчої енергетики? – Якщо шукаєш, бачиш і знаходиш. Якщо працюєш, & обов’язково матимеш результат. І, найперше, це мабуть добрі взаємини з людьми, які оточують. Адже “Школяр” виник тому, що потрібно було допомогти видати написане викладачами і вчителями, а в прокрустове ложе газетних сторінок не могло вміститися. Це і збірки поезії, і монографії, і навчальні посібники. “Український вчений” виник тому що серед авторів “Освіти” завжди велика кількість науковців зі специфічною проблематикою. На той час така трибуна їм була потрібна. Товариством Ващенка ми створили редакційну раду завдяки якій в науковий обіг України прийшли видані нами шість томів творів цього видатного українця. Газета&підручник також була викликана часом. Потрібно було оперативно подати школам зовсім нову навчальну інформацію. Скажімо про голодомор 1932–1933 років. Ми здійснили два потужних випуски. При тиражі “Освіти” у 1993 році 109 тисяч кожна школа отримала цю інформацію. Таким же шляхом відбувалось і з іншою тематикою. Цю нішу сьогодні вже заповнив, безперечно, Інтернет. Але класичну друковану газету Інтернет не витіснить, як кіно і телебачення не замінило театру. – Як ви вперше познайомились з Драгоманов� ським університетом? – Я змалечку знала цей виш, бо його випускником був мій батько. Одна з трьох моїх сестер – Людмила, практич& но в той же час, коли я навчалась в Київському університе& ті імені Тараса Шевченка, закінчувала Київський педагогіч& ний. До речі, теж з відзнакою. Вона розповідала про викла& дачів, студентське дозвілля, мені імпонувала атмосфера цього навчального закладу. А коли мене запросили нев& довзі на роботу в газету “Радянська Освіта”, та ще й одра& зу у відділ ВУЗів, я часто писала про кафедри, факультети, вчених, педагогів. У 1990 році у ректора Миколи Івановича Шкіля виникла цікава ідея експерименту “Довіра”, що був спрямований на підтримку престижу вчительської праці та на залучення на навчання педагогічно обдарованої молоді. Це дуже масштабний проект співпраці інституту і газети. Спочатку створювався Список кращий учителів України, яким надавався статус “Довіра”. Найдемократичнішим шляхом, з допомогою листів до редакції у довільній формі від учнів, від батьків, від методобєднаннь, навіть від шкіль& них адміністрацій. Головне, з обґрунтованими поданнями. Газета в середині червня друкувала цей Список. І вже коли розпочинався прийом документів від абітурієнтів, вчителі, які отримали статус “Довіра”, писали направлення&реко& мендації своїм випускникам на навчання в цей ВУЗ. Але саме тим, у кого, на їх переконання, є схильність до педа& гогічної діяльності. Адже визначити це під силу спостере& жливому оку вчителя в процесі виховання дитини. Таких юнаків і дівчат зараховували на відповідні факультеті в результаті співбесіди. Головним важелем цієї справи була гласність. Якщо під час першої сесії студент отримував хоча б одну трійку, вчителя на наступний рік позбавляли статусу “Довіра”. Усі сесії таких студентів висвітлювались на сторінках газети. Зараховані за “Довірою” студенти показували ґрунтовну підготовку і бажання працювати в школі. І що ж? Дуже малий відсоток вчителів втрачав ста& тус, і то лише в перші роки. Далі кожен учитель, що отри& мав “Довіру”, настільки відповідально ставився до права рекомендувати, що раз на кілька років направляв одного випускника, але вже справді обдарованого. Микола Івано& вич Шкіль і декани, виступаючи на сторінках “Освіти”, називали зарахованих за “Довірою” золотим запасом і дуже високо оцінювали як профналежних. Коли універси& тет очолив Віктор Петрович Андрущенко, експеримент “Довіра” було підсумовано схвалено і переведено в про& граму “Довіра”. Лише зовнішнє незалежне оцінювання змусило цю програму призупинити. Але практика свідчить – схильність до педагогічної діяльності має бути визна& чальною при доборі в педуніверситети. Уніфікація на знан& ня дат і фактів тут не зовсім доречна. Тому сподіваюсь, що на цей спільний проект Драгомановського університету і тижневика “Освіта” іще чекає ренесанс. З Віктором Петро& вичем Андрущенком в університет прийшли новаторські форми навчальної і наукової діяльності, тому на сторінках тижневика “Освіта” дебютувала дуже популярна і цікава рубрика “У флагмані вищої педагогічної школи України”. Сьогодні у Драгомановському університеті атмосфера воі& стину університетська. Різностороння творчість, яка об’єд& нує як студентів, так і викладачів. Драгомановський універ& ситет демонструє високу європейськість. Тут для кожного створено грунт, щоб відбутися. — Які ваші плани на найближчий час? – Щодо співробітництва з Драгомановським універси& тетом, то сподіваюсь, що поновить діяльність “кафедра на виробництві” на базі нашої редакції для студентів спе& ціальності “видавнича справа та редагування”. Вважаю, що це плідний взаємозбагачуючий проект і для тижневика “Освіта”, і для університету. Маю намір підготувати і прочи& тати студентам, які вивчають педагогіку, наскрізні спецкур& си “Освітянська періодика як джерело нових знань” та “Медіаосвіта – невід’ємна складова сучасної дидактики”. Продовжу в редакції індивідуальну роботу зі студентами& драгомановцями, які мають хист до репортерської діяль& ності чи художнього слова. Щодо особистого, то нині верстається кілька моїх кни& жок. Вони не є зовсім новими, але значно доповнені і реда& говані. Одна з них – це книжка нарисів, яка виросла із попе& редньої збірки “Бджола любові потребує”. Після першого видання у 1998 році було багато написано і надруковано в газеті про цікавих особистостей, тому виникла ідея про нову книжку. Спочатку вона мала робочу назву “Сучасни& ки”. Але потім, аналізуючи зміст, я перейнялася тим, що сучасники – це всі. І позитивні, порядні, і ті, хто не зовсім такий. А мої ж герої – унікальні. Тому, в кінцевому варіанті, книжка носитиме назву “Коло людей вражаючої порядно& сті”. Бо найважливішою рисою всіх героїв моїх нарисів – педагогів, студентів, учнів – є висока людська порядність. Це буде об’ємна книжка, яка, сподіваюсь, стане корисною і цікавою читачеві. І, найголовніше, – намагатимусь, щоб цікавою і необхідною для педагогів залишалась “Освіта”. Спілкувався Сергій РУСАКОВ КВІТЕНЬ 2012 �Ювілей С П Р А В А Коли б ми врешті позбавились знеособлення! Вчила держава, перемагала держава, будувала держава. Коли б! Тоді ми прочитали б імена тих перемог, будов, відкрит� тів. Адже все рукотворне в цьому світі – справа конкретних людей. Одержимих, наполегливих, силь� них. І знати їх – також справа честі. Одне з таких імен – ОЛЕГ ПАДАЛКА. Вчений, педагог, патріот. Родовід його – славний. Тому цілком під& свідомо, але повсякчас керується одним – бути гідним своїх витоків, дідів&прадідів і, зви& чайно, батьків. Звідси така самодостатність і така врівноваженість. Дідусь Іван – мамин батько, викладав у його рідному селі Горобіївці математику. Мав яскравий педагогічний талант, досконало володів таїнами найшанованішого шкільного предмета, майстерно передавав їх дітям. Був уособленням справжнього сільського інтелі& гента. Олегові не довелося з ним спілкувати& ся. Поліг Іван Побідаш на фронті. Але ті, кого він навчав, отримали від нього таку життєву формулу істинності, такий алгоритм поряд& ності, завдяки яким вони вже ніколи не могли стати заложниками обставин. Напевно, й те, що старше покоління Горобіївців зовсім абстраговано все&таки бачило в Олегові від& світ Івана Пилиповича Побідаша, вплинуло на його долю. Мешканці тієї ж рідної Горобіївки в Сріблянському районі на Чернігівщині, де виростав, де відбувались перші і головні побачення з дійсністю, встановили пам’ятник його другому дідусеві – Федоту Григоровичу Падалці, батькові його батька… Олег це ніко& ли не афішує. Такий характер. А дід же був у селі організатором, господарем, хазяїном. Ці якості безслідно не зникають, лише відточу& ються і стають яскравіші в наступних поколін& нях. Головне, щоб не переривалась ниточка духовного зв’язку між ними. У долі малого горобіївського хлопчика Олежика Падалки цим передавачем і обере& гом, уособленням людських чеснот стала бабуся Євдокія, мамина мама, дружина шанованого всіма односельцями вчителя математика, вдова фронтовика. Сьогодні з висоти прожитого і вже власного досвіду спілкування з онуками Олег Семенович розу& міє, що домінантою унікальної особистості бабусі Євдокії була любов, яка в кожній іпо& стасі робила її надзвичайною. Найбільше вражала Олега в бабусі любов до знань, до традицій. Вона тримала в пам’яті більше трьохсот віршів і могла в слушну хвилину зачитати потрібний. Знала безліч пісень. А в родині грали на багатьох інструментах, співа& ли, відділяючи тим непосильну фізичну працю, нужденність побуту від високості духу. Бабусю надзвичайно вивищувала внутрішньо іпостась дружини вчителя. Шкода, що сьо& годні дівчатка не мріють вийти заміж за вчи& теля. І причин на те дуже багато. В ті ж далекі роки це було предметом гордості. І Євдокія Іванівна, одружившись, намагалася разом зі своєю мамою перебрати на себе усі госпо& дарські турботи, аби тільки дорогому Іванові вистачало часу на читання, перевірку зоши& тів, підготовку до уроків. Адже він – Учитель. А вона безмежно кохає його. Сама ж бабуся Євдокія з молодості навчилась добре шити і в ті часи була в селі не менш шанованою і зат& ребуваною людиню. До неї звертався в Горо& КВІТЕНЬ 2012 біївці майже кожен. Приймала людину сер& дечно, намагалась задовольнити бажання і особливості. Сьогодні цій професії дали гучні найменування дизайнера, модельєра, а тоді вона просто розуміла, що дуже потрібна, людям бо готового одягу не продавали. А щоб вижити, ще тримала немале господар& ство, встигала погодувати, повичищати, під& стелити, напоїти, обсапати, скопати, подої& ти… А в душі – неповторність поезії, дореч& ність моменту для вірша або час для цілої легенди&оповіді, та велика мрія, щоб донечка Вірочка пішла татовим шляхом, щоб також стала вчителькою. А вона зростає дуже допи& тливою, старанною і доброю. Материна мрія стає її власною метою. Тож закінчивши школу, вступає до Ніжинського учительського інституту, по закінченню якого повертається вчителювати в Горобіївку. Розумна, красива, інтелігентна і своя. Село від Віри Іванівни, звісно ж, в захопленні. Тому й пару чекати не довелося, втратив серце за нею достойний місцевий юнак, добився права на руку і серце. Молодих Падалок, Семена й Віру, обєднувала не лише відданість рідному краю. Вони стали колегами&вчителями і все життя далі сіяли вічне поруч, пліч&о&пліч. А первіст& ком їхнім став Олег – дитина любові і безмеж& них сподівань. Вдома зростав в атмосфері педради, постійного навчання. Бо мама вступила ще і на історичний факультет Харківського універ& ситету. Роки дошкілля для Олега асоціюва& лись з постійними маминими сесіями, підго& товкою до них, проводами й зустрічами. А в той час уроки народної педагогіки надавала Олегові бабуся. Під її опікою поглинав світ природи з його чіткими законами і взає& мозв’язками. Бабуся володіла ними, як піа& ніст&віртуоз клавішами інструмента, підси& люючи увагу, занурюючи у спогад, розгор& таючи краєвид. Поява сестрички Аллочки не ослабила міцного духовного контакту Олега з бабусею, вона з такою ж ніжністю продовжу& вала переливати в його свідомість вічність. З портретами, сюжетами, колізіями. Якось торкнулась Олегового чола і тихо мовила: “Вихори в тебе такі ж, як на чубі Івана”. І хлоп’яча свідомість розшифрувала: “Ти про& довжувач високовольтної лінії роду”. Ось мама закінчила історичний факуль& тет Харківського університету і паралельно набула доброго педагогічного досвіду. Її творчому вчительському масштабу Горобіїв& ська школа стала затісною. Батьки з сестрич& кою Аллою переїздять у велике село Озеряни Варвинського району. Там народжується Олегів брат Сергій. А Олег залишається з бабусею Євдокією в Горобіївці. Не тільки тому, щоб не було їй самотньо, хоча і тому. На нього відтоді покладалась більш ніж відпові& дальна місія. Щоденно з Горобіївки в Озеря& ни, а це 9 кілометрів, він несе молоко для брата. Тільки&но бабуся видоїть корову, злад& нає Олегові ношу, і він вирушає в путь. Тоді, в 1964 році, коли й за кукурудзяним хлібом сто& яли безкінечні черги, та лише за талоном можна було отримати кілограм манки для немовляти, Горобіївська корова, бабуся і надійний транспортувальник молока Олег дали можливість родині пережити нужду. Кожну грудочку по шляху від Горобіївки до Озерян і від Озерян до Горобіївки вивчили напам’ять його ноги. Непогода не бралась до уваги. Єдине поняття – “треба” – керувало хлопчиною і залишилось життєвим кредо назавжди. Крізь призму часу гіркі моменти зсілися на дні пам’яті, а світлі і приємні від безмежного спілкування сам на сам з лугами, перелісками і глибокими далями живуть у серці завжди. Школу закінчив вже в Озерянах. Про вибір шляху дискусій і бути не могло. Як бать& ко Семен Федотович, як мама Віра Іванівна – лише в педагогіку. І першою сходинкою до професії стало для підлітка Олега Падалки Прилуцьке педучилище. На вибір вплинуло те, що добра слава линула про училище в окрузі, а вирішальною стала можливість жити в Прилуках у своєї тітки. Училище вразило юнака. Рівень викла& дання, порядок, інтелектуально високі, багаті духовно викладачі. Котелевець Василь Ілліч, Лоскутов Василь Миколайович, Ткаченко Василь Микитович. Багатьох з них він вважає взірцевими й сьогодні, хоча довелося близь& ко співпрацювати з зірками педагогіки, і не лише України. А директор училища Яковенко Василь Іванович полонив юнака мистецтвом Ч Е С Т І об’єднувати спільною справою, запалювати інтерес новизною. Олег в училищі активіст, відмінник, організатор. Але характер!.. Дідів& ські гени нуртують. Математик, інтелігент делікатний толерант по Івану Побідашу і борець за справедливість, революціонер, нестримний у відстоюванні правди по Федо& ту Падалці в одній особі призводять до склад& ностей і перипетій. Замість того щоб спокійно отримати диплом з відзнакою і їхати продовжувати нав& чання до інституту, Олег Падалка неприми& ренно відстоює право друга, юнака з неза& можної родини, у протистоянні з прокурорсь& ким синком із самого Чернігова. Інцидент. І відзнаку скасовано. Направлення в школу на Сумщину. Чи жалкує? Нітрохи. Адже довів справжню вартість справжньої дружби. А крім того, отримав неповторну школу педаго& гічного становлення. Васильківська школа в Лебединському районі за сьогоднішніми мірками виявилася б опорною. А що – сильною, з традиціями. Молодого вчителя праці педколектив зустрів увагою, щиро. А побачивши, який він беруч& кий і відповідальний, довантажили фізикою, гуртками. Олег Семенович надихався дові& рою. Переповнювало його душу бажання привнести в шкільний уклад своє, нове, свіже. Разом з учнями конструює стенди, влаштовує цікаві виставки школярських поробок. З Лебединського райво у Василь& ківську школу на уроки молодого вчителя привозять членів усього методоб’єднання вчителів праці. Олег Семенович вперше ста& вить власне педагогічне авторське завдання& проблему: “А чому б школа не давала своєму випускникові не лише атестат про знання, але й перший фах?”. Авторитет молодого вчителя росте. Колеги&педагоги сприймають його як рівно& го, а в багатьох питаннях дослухаються. Адже свіжий погляд, передова думка. Йому ком& фортно у Васильківській школі. Імпонує серцю живописна Сумщина. Хто зна, можли& во з часом він перетворив би цю географічну назву на педагогічну Мекку. Можливо, їхали б до Олега Семеновича звідусіль переймати досвід. І пустив би він тут коріння, і був би щасливим. Та призов до армії розвертає життєву ситуацію на сто вісімдесят градусів. Юнак йде на службу, а демобілізувавшись, вирішує продовжити навчання. Зупинятися на досягнутому йому не дозволяє унікаль& ний авторитет мами – вчителя&методиста, вчителя&наставника, улюбленого вчителя сотень школярів, і найголовніше – вчителя, що дає глибокі знання. Радиться з татом, радиться з мамою, звіряє плани з чистими споминами про діду& ся Івана Пилиповича, вчителя математики. Перемагає те, що глибоко в серці. Йде на фізмат. У Київському педагогічному інститу& ті його студентське життя відрізнялось від життя однокурсників, що прийшли після школи. Диплом педагога і володіння спе& ціальними знаннями, досвід викладацької роботи, армійський вишкіл та ще й певна різниця у віці одразу долучили юнака до сту& дентського самоврядування, до профспіл& кового активу. А коли поширився рух сту& дентських комендантів, кандидатуру Падал& ки визначили і працівники деканату, і захо& плені дівчатка&однокурсниці, і юнаки зі сту& дентських збірних з футболу, тенісу, шахів, до яких Олег входив як надійний боєць. Комендантівські будні, коли немає над загалом вікового підвищення, коли твоє слово має важити багато, але не переважи& ти параметрів товариських взаємин, не вия& витись зверхнім або наказовим. Випробу& вання волі. Випробування такту. Він не зір& вався у прірву банальщини з вискоко натяг& нутого шпагата довіри. Пройшов ним струн& ко і чітко, вникаючи в обставини, розбираю& чись в ситуаціях, заглиблюючись у чиїсь проблеми, але його гуртожиток був затиш& ним, чистим, без правопорушень, з цікавим дозвіллям і приємним відпочинком. І все паралельно, з серйозним навчанням на дуже серйозному факультеті. Старшокурс& ником Олега навіть запросили попрацювати помічником проректора з адміністративно& господарської роботи. Де лишень не дово& дилось бувати, з ким знайомитись і спілку& ватись. Навіть заступник міністра народної освіти УРСР Віктор Пантелійович Шепотько звернув увагу на розсудливого студента з економічним мисленням. А тим часом студент пережив шален& ство пристрасного захоплення дивовижною дівчинкою з педфаку. Запала в душу інтелі& гентністю, зовнішнім аристократизмом, смаком і зачіскою, як у його мами. Танюша відповіла взаємністю. Склалася молода сту& дентська сім’я. Прекрасному випускникові, юному голові сімейства дають прекрасне напра& влення в Броварський район, дуже близько від Києва, ставка фізика в Заворичській середній школі. І можливо, тут розквітнув би його педагогічний талант. Своїм професій& ним авторитетом мама – Віра Іванівна Падалка – підтримала сина&колегу, дала кілька цікавих настанов. Обіцяла відвідати і проаналізувати синові уроки. Вони розуміли одне одного з півслова. А іноді варто було і самого лише погляду, щоб отримати відпо& відь на тривогу чи проблему. І можливо, зго& дом перетворив би перспективний вчитель на педагогічну Мекку Заворичську школу. Та його величність випадок вирішив всі питан& ня. Педінституту було відведено територію та відкрито фінансування на спорудження спортивного комплексу. Проректор з адміні& стративно&господарської роботи, людина в літах, помічником у якого донедавна пра& цював Олег Падалка, вів справу, скажімо, – розмірено. А майбутні вчителі не мали обладнаних приміщень для занять фізкуль& турою і спортом. За планом будова мала стати до ладу через п’ять років. Досвідчений застміністра Шепотько шукав можливостей пришвидшити строки. Він добре розумів, що тут варто поклада& тись на людський фактор, тому і звернувся до ректора Миколи Івановича Шкіля: “А при& дивіться&но до оцього хлопця, що помічни& ком проректора працює. От його б зараз призначити на цю посаду. Я бачу, що в нього вийде. Він підніме будову, бо має хист. Це може розв’язати проблему. Призначте його на посаду проректора. – Та ні, Вікторе Пантелійовичу, він для такої посади ще сирий, – засумнівався рек& тор. – І все таки, – не здавався Шепотько, – Що ви втрачаєте? А я відчуваю, що йому це підсилу. Микола Іванович не приймав спонтан& них рішень. Але, обдумавши поради, при& став до пропозиції. В Київському педінсти& туті з’явився зовсім молодий проректор. І результат не змусив себе чекати. Замість п’яти років, всього через один, спортком& плекс вже вводили в дію. Це був перший солідний атестат Олега про майстерність організатора, думаючого і шукаючого керів& ника з нестандартним мисленням, з еконо& мічним мисленням і психологічним, індиві& дуальним підходом до зайнятих певною справою людей. Пізніше з Миколою Івановичем Шкілем вводив у дію Олег Семенович Падалка бага& то важливих об’єктів. Нині в Драгоманов& ському університеті керівник нової генера& ції, європейських масштабів бачення Віктор Петрович Андрущенко. Він одразу оцінив Олега Падалку як сучасного лідера. Покла& дається на нього у прогностичних пробле& мах і перспективних проектах. З посади проректора призначив на новий об’єм і вищий ступінь – першого про& ректора університету. Університету, який постійно росте, і не лише в гору і вшир, сті& нами та обладнанням. Він росте духовно та інтелектуально. А спрямовують це зростан& ня нащадки істинних педагогічних династій. Олег Падалка – один з них. Людина вчинку, керований відвагою і водночас делікатністю, що живе по совісті без очікування на славу. Її сповна спізнав у попередніх поколіннях. А синам Ігорю та Роману передав вну& трішню потребу честі. І хоча в професійному вимірі вони сьогодні не займаються педаго& гікою, впевнений – кожен з них робить свою справу з честю. А серед їхніх дітей хтось неодмінно ще обере педагогічну стежку. Ольга КОНОВАЛЕНКО, головний редактор тижневика “Освіта” 5 �Інтерв’ю МИКОЛА КОТ: “НЕ ПРІЗВИЩЕ ЛЮДИНУ ПРИКРАШАЄ, А ЛЮДИНА – ПРІЗВИЩЕ” Знайти в університеті людину, яка б не знала Миколу Кота, складно. Він вміє сказа� ти добре слово другу, колезі, студенту. Кожна зустріч з ним – це свято і яскравий штрих до буднів, сповнених роботою. У квітні Микола Кот святкує 70�річчя. Газета “Педагогічні кадри” не може оминути юві� лей одного з найзавзятіших і вірних дописувачів універси� тетської багатотиражки. Вже більше ніж сорок років Микола Захарович пише цікаві і творчі статті в наш часопис. – Миколо Захаровичу, розка� жіть, будь ласка, як Ви потрапили в Драгомановський університет? – Після закінчення Жукинської середньої школи вступив до Київ& ського культосвітнього училища. За направленням комсомолу мав нав& чатися на хоровому відділенні. Та коли склав всі екзамени на “відмін& но” і лише один на “добре”, склалась дивна ситуація: мене не хотіли зараховувати. Тому через певний час вступив на відділ духових інструмен& тів. Отримавши диплом, рік працю& вав у Києво&Святошинському район& ному відділі культури Київської обла& сті. У цей час для галузі культури виділяли вкрай мало грошей, мені і довелось піти працювати на завод. Вступив на вечірнє відділення Київ& ського державного інституту культу& ри і мистецтв імені О. Є. Корнійчука на бібліотечний відділ. Розуміючи, що потрібна фундаментальна освіта, через рік вступив ще до одного вишу – Київського державного педагогіч& ного інституту імені М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова) на ста& ціонар дефектологічного факультету. Почав отримувати стипендію у роз& мірі 40 крб. Але у 27 років мене викликали на службу в армії. Повер& нувшись через два роки, поновився в інституті. – І відтоді повністю “порідни� лись” з університетом? – Так. Повернувшись з армії, повністю занурився в навчання на дефектологічному факультеті. Брав активну участь у художній самодіяль& ності, став дописувачем університет& ської газети “Педагогічні кадри”. У мене було захоплення фотографува& ти, тому багато світлин розміщували& ся у цьому часописі. З часом мені запропонували очолити кінофотола& бораторію. Пропрацювавши чотири роки, став завідувачем лабораторії технічних засобів, брав активну участь у будівництві гуртожитків, спортивного корпусу та ін. Згодом пройшов за конкурсом на кафедру олігофренопедагогіки дефектологіч& 6 ного факультету на посаду асистен& та. З часом успішно захистив канди& датську дисертацію з проблеми під& готовки вчителя професійно&трудо& вого навчання для допоміжних шкіл під керівництвом академіка Віктора Синьова. Нещодавно випустив нав& чальний посібник “Теорія і методика виховної роботи”. До речі, вечірній факультет теж пізніше закінчив. – У вас дуже цікаве прізвище. Розкажіть, будь ласка, про його походження, чи вплинуло воно на ваш характер? – Щодо походження, то тут складно однозначно відповісти. У нас майже все село мало це прізви& ще. Чесно кажучи, я в молодості його навіть соромився. Та хтось мені ска& зав “Не прізвище людину прикра& шає, а людина – прізвище”. Тоді в мене повністю змінилося ставлення до прізвища, себе та й світу загалом. У 60&х рр. досліджував і з’ясував, що людей з прізвищем Кот в Україні небагато. Хоча пізніше по життю зустрічав і відомих особистостей з таким прізвищем. – Миколо Захаровичу, розка� жіть, як ви познайомились з дру� жиною? – Повернувшись з армії, я осе& лився у гуртожитку на вул. Гоголів& ській. Кімнати були переповненими, та жили дружно. Якось була моя черга прибирати, і, зібравши білизну, я спу& стився у підвал до пра& цівниці гуртожитку. Але там були лише три дів& чинки. Я їм залишив білизну і попросив зайти в кімнату і повідо& мити, коли повернеться працівниця. У кімнаті, якось забувши про речі, сів обідати, аж тут вбі& гає дівчина і нагадує мені. Зрозумів, що вона мені подобається. Одного разу зустрів її в коридорі і запросив у кіно, а вона нічого не відповіла. Наступно& го разу знов запрошую, а вона ска& зала, що запитає дозволу в матері. Через кілька днів знов її зустрічаю і запитую “Що мама відповіла?”. “Мама дозволила”, – відповідає. Тоді я її вже остаточно запросив в кіно, і ми з Наталею до сих пір разом. Дру& жина захистила кандидатську і пра& цює нині доцентом в Інституті розвитку дитини НПУ імені М. П. Дра& гоманова. У 1974 р. в нас народилась донька, а через п’ять років народив& ся син. Донька навчалась на природ& ничо&географічному факультеті нашого університету і зараз працює в туристичному бізнесі, син – майор СБУ. Крім того, зростає онук – Наза& рій Кот. Йому три роки. – Яке місто для Вас близьке за духом? – Для мене кілька міст є близьки& ми. Звичайно, це Київ, який сподо& бався ще під час шкільних екскурсій, коли ми приїжджали в столицю. А також Одеса і Львів. Пам’ятаю, як я мріяв відвідати Одесу, тому напро& сився поїхати і зробити фоторепор& таж студентської практики. Таким чином у 1972 р. вперше побував в Одесі. Назву також Чернігів і Харків. Дуже гарні і вражаючі міста. – Яка пісня для вас найбільше значить? – Безперечно, це пісня “Рідна мати моя”. Зі шкільної лави вона для мене багато що означала. – Чим Ви сьогодні займає� тесь, окрім викладання? – У профкомі викладачів відпові& даю за культурно&мистецький напрям. Проводимо екскурсії Украї& ною. Зараз, на жаль, через фінансо& ву кризу екскурсій стало менше, але восени чи весною обов’язково виїж& джаємо. Зі студентських часів брав активну участь у раді ветеранів. Я був їхнім постійним супутником. Вони мене вважали “бойовим другом”, і я до сих пір беру участь у їх раді. Важливу роль для мене відіграє газе& та “Педагогічні кадри”, до якої регу& лярно пишу статті. – Вас знають як енергійну людину. Поділіться, будь ласка, рецептом завзятості. – Я виріс на Десні. І вся та енер& гія природи і річки жевріє у мені все життя. Коли дуже втомлююся на роботі, то їду на малу батьківщину. Там буквально за кілька годин стає краще, відновлюються сили. Чисте повітря, мальовнича природа і співи. Пісенна творчість місцевих мешкан& ців з дитинства мене вражала, зро& став під мелодію українських пісень, які залишилися в наших серцях назавжди. Це була неймовірна краса, яка дала мені заряд на все життя. Також на мене суттєво впли& нула одухотворена атмосфера Киє& во&Печерської Лаври, де я провів чотири роки свого життя, навчаю& чись у культосвітньому училищі. Науково)практична конференція “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” Саме під такою назвою відбулася XIV Міжнародна науково&практична конференція 20&21 березня у м. Києві. Це авторський проект молодіжного об’єд& нання “Євроклуб”, незмінним очільником якого висту& пає доктор соціологічних наук О. М. Дікова�Фавор� ська. Організаторами конференції виступили “Євро& клуб” та Інститут соціології, психології та управління НПУ імені М. П. Драгоманова На адресу оргкомітету надійшло понад 200 робіт, з яких рекомендовано до друку та видано в збірці наукових праць 127. Соціоло& ги з України, Білорусі, Росії, Німеччини, Індії, Півден& ної Африки представили своє бачення проблем, що були запропоновані для обговорення. На пленарному засіданні виступили як провідні вчені&соціологи: В. Б. Євтух, О. М. Балакірєва, Н. В. Коваліско, Г. П. Мозгова, Вальтер Шпехт, О. М. Дікова�Фаворська, так і молоді науковці: О. О. Стрельник, І. С. Нечитайло, О. В. Хижняк, Пінар Керібар. З привітальним словом виступила радник Пред& ставництва Європейського Союзу з питань преси та інформації Вікторія Давидова, яка розкрила підхід європейських інституцій до забезпечення рівних можливостей громадян. Відкрив роботу конференції Б. І. Андрусишин – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, проректор з навчально&мето& дичної роботи НПУ імені М. П. Драгоманова. Він при& вітав учасників конференції та наголосив на тому, що молодь потребує уваги соціологів, психологів та соціальних працівників, адже саме вона має забезпе& чити підтримку управлінських рішень та стати підгрун& тям в розробці ефективної молодіжної політики. Робота конференції відбувалась у творчій та демократичній атмосфері, що сприяло конструктив& ному пошуку відповідей на актуальні проблеми суча& сної молоді. Д. М. Дікова�Фаворська, кандидат соціологічних наук Добра справа “ДИТИНСТВО: КРОК У МАЙБУТНЄ” – Які ваші плани на найближ� чий час? – У посібнику, який я нещодавно випустив, описана теорія виховання, ще маю бажання написати практичні поради, методичні рекомендації до курсу “Теорія і методика виховної роботи”. Також обов’язковою для мене є активна участь у громадсько& му житті університету. Ще хочеться побачити світ, як люди живуть в інших країнах, а також мрію побачити дорослим онука Назара. – Ваші побажання читачам. – Душею і серцем тягніться до студентства. – Дякуємо за інтерв’ю. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Наталії ГРЕСЬКО Упродовж березня& квітня 2012 року студенти Інституту розвитку дитини НПУ імені М. П. Драгома& нова взяли активну участь у Всеукраїнській благо� дійній акції “Дитинство: крок у майбутнє”. Як відомо, сіяти зерно добра – головне покликання педагога. Результати про& ведення акції засвідчили, що студенти ІРД мають велике добре серце – серце доброчинне! Мета акції – привернути увагу молоді до реалій життя дітей у складних умовах сьогодення, активізу& вати громадянську позицію українського студентства, сприяти задоволенню духовних потреб дітей, які поз& бавлені батьківського піклування, дітей&інвалідів та дітей з неблагополучних, багатодітних та малозабез& печених сімей, запалити серця громадян України вог& ником Любові, навчитися бути небайдужими до про& блем обездолених дітей, подарувати увагу та тепло дітям, слугувати гідним для наслідування прикладом іншим людям, які прагнуть творити добро. КВІТЕНЬ 2012 �С О Ц і А Л Ь Н і М Е Р Е Ж і ГАЗЕТА “Педагогічні кадри” продовжує тему соціальних мереж та їх взає� Сьогодні публікуємо серію інтерв’ю Сергія Русакова з викладачами нашо� модію з педагогікою і вихованням. Протягом минулого року ми підіймали її в го університету. Ми прагнули дізнатись, як вони використовують соціальні матеріалах “В контакте без контакту” Єгора Кучеренка (№ 10, грудень 2011 � мережі, чи листуються зі студентами і як вони ставляться до них взагалі. р.), “Студенти, викладачі та соціальні мережі” Олександра Козинця (№ 4, кві� Якщо у вас є роздуми на тему соціальних мереж і ви хочете ними поділи� тень 2011 р.), “Троянський кінь соціальної мережі” Сергія Русакова (№ 1, тися – запрошуємо вас на сторінки нашого видання. січень 2011 р.). “ГАРНА МОЖЛИВІСТЬ ПОЧУТИ СТУДЕНТА” – Як давно ви зареєстровані в соціальній мережі? – Одразу, як отримав розповсюдження в Україні “ВКонтак& те”. Спочатку обережно ставився до соціальних мереж, оскіль& ки вони оприлюднюють багато інформації. Але потім, спілкую& чись з молоддю, зрозумів, що це гарна можливість почути сту& дента, розповісти, якою справою займаєшся, що бачив, де був, які роботи написав. Персональний сайт нібито потужні& ший для того, щоб представити особистість в Інтернеті, але соцмережа більш динамічна. Якщо мені потрібно когось знай& ти чи поспілкуватись з кимось – головне, щоб ця людина була в “онлайні”, і за лічені секунди вже встановлено зв’язок. Володимир Бех, – Тобто вас зацікавила мобільність, оперативність, професор, доступність… перший проректор – Так. Також я б додав, що це гарна іміджева річ. Якщо сту& денти хочуть з тобою спілкуватися, вони тобі довіряють, можуть на рівні звернутися до тебе, то це дуже зручно. – Ви спілкуєтесь зі студентами “ВКонтакте”? – Так. Якщо є можливість привітати з днем народження, коли висвічується нагадуван& ня. Інколи студенти ставлять запитання майже про всі складові нашого драгомановсько& го життя. – Ви особисто ведете сторінку? – Сторінку у соціальній мережі я веду самостійно. Якщо з сайтом мені допомагають, бо потрібно праці перевести в pdf&формат і завантажити їх, то “ВКонтакте” – особисто. Це як мобільний телефон, лише побудований на інших принципах. – Але ж це скорочує певну дистанцію між студентом і викладачем з погляду класичної педагогіки. Постає, наприклад, питання субординації. – Знаєте, я така людина, у якої немає проблем у спілкуванні. По&перше, я не дозво& ляю собі “фамільярничати” зі студентами. По&друге, якщо є якась “революційна” пропо& зиція, то одразу викидаю в спам. І більше її немає. – Як ви ще використовуєте соцмережі? – Все ж ставлюсь до них обережно. З одного боку, вони роблять добру справу стосов& но презентації у віртуальному просторі. Ти стаєш доступний будь&якому користувачу. Якщо, наприклад, взяти Skype, то я спокійно спілкуюся з викладачами з інших країн. Дві клавіші натиснув – і я, наприклад, уже розмовляю з нашим представником у Китаї. Також мене часто саме у соцмережах знаходять друзі, з якими колись спілкувався у Москві, Софії, інших містах. Але не варто цим захоплюватись. Вважаю, що якщо вже зареєстрований “ВКонтакте”, то цього достатньо. Є внутрішнє відчуття неспокою. Через такі мережі можуть проникнути в твої картки, мобільний телефон, і це насторожує. Наприклад, до сайту “Одно& класники” ставлюсь обережно і на всі пропозиції не відповідаю. Друзі хай вибачають. Якщо хочуть мене знайти, то краще електронною поштою та на особистому сайті. “СПІЛКУВАННЯ НІКОЛИ НЕ БУВАЄ БАГАТО” – Ірино Віталіївно, ви лише нещодавно зареєструвались в соціальній мережі. Що спонукало вас до цього? – Учасником соціальних мереж я є з березня 2011 р. Термін досить незначний. Зареєс& трувалася у “Фейсбуці” та “ВКонтакте”. Все вийшло спонтанно і особисто мною не планува& лося. На пошту надійшло якесь запрошення, я клікнула раз&другий, а далі – я зареєстрова& на у ФБ. А у ВК змушена була це зробити, оскільки не могла без сторонньої допомоги вхо& дити в групу театру “Вавилон”. Все дуже і дуже банально. Зареєструвавшись, зрозуміла, що це має ряд своїх переваг. По&перше, це щось зовсім нове і незвідане. Просто цікаво. По& друге, це нові можливості, які треба навчитися з розумом використовувати. По&третє, це форма дуууже своєрідного, але симпатичного спілкування. Про недоліки поки що говорити не хочеться. Вони є, але з ними боротися дуже просто – не заходити в соціальні мережі. Та й годі. – У вас в “друзях” є сту� денти. Чи спілкуєтесь з ними в онлайні? І як ставитесь до такого рівня спілкування? – Я не хочу брати це слово в лапки. Так, друзі є. Як “ВКон& такте”, так і у “Фейсбуці”. До речі, деякі з них зареєстрували& ся в ФБ за моєю порадою і не шкодують про це. Спілкуюся в онлайні. Зро& зуміло, що коло такого спілку& вання, якщо йдеться про регу& лярність, обмежене – 6&7 дописувачів. Але й з іншими обмінюємося коментарями та посиланнями. Ставлюся до цього абсолютно нормально. Онлайн&спілкування дозво& ляє максимально швидко обмінюватися інформацією. Окрім цього, таке спілкування стає до певної межі (а її зав& жди, цю межу, навіть при особистому спілкуванні, визна& чає старший!) неформальним і невимушеним. Залиша& ється повага, але зникає офіційність. Мій співрозмовник у онлайнівському режимі може мені сказати про себе чи свої проблеми те, що ніколи не сказав би віч& на&віч. До мене зверта& ються за порадою, Ірина Савченко, пишуть про свої успіхи чи доцент, директор невдачі, просто діляться Центру культури і думками. Спілкування мистецтв ніколи не буває багато, особливо якщо йдеться про нашу професію. – У соцмережі розміщується й особиста інформа� ція. Чи не боїтесь її оприлюднювати перед великою віртуальною аудиторією? – Я не оприлюднюю інформацію, якої соромлюся або яка б могла бути використана проти мене. Це якщо йдеть& ся про фото. Все, що пишу у коментарях, можу повторити будь&де і будь&коли. Адже пишу тільки те, за що не сором& но і у що вірю. В цілому, я людина достатньо відкрита для загалу. Вважаю, що це одна із професійних рис і професією зумовлена. “ВАЖКО ЛИШАТИСЯ ЛЮДИНОЮ У ФУТЛЯРІ” – Ольго Олексіївно, як давно ви зареєстровані в соціальній мережі? І що вас спонукало до цього? – Я зареєструвалася кілька років тому, але лише остан& ні два роки є активним користувачем. Стимулювала участь у міжнародних конференціях та літніх школах, що збільшує кількість контактів та породжує необхідність поширювати інформацію стосовно різних заходів. – У вас у “друзях” є студенти. Чи спілкуєтесь з ними в онлайні і як ви ставитесь до такого спілкування? – Спілкування зі студентами “ВКонтакте” – одна з Ольга Кирилова, головних причин “укорінення” викладачів у цю соціальну мережу. Насамперед, через зручність та швидкість переда& доцент чі інформації: як навчальної, так і загальнокультурної (сто& кафедри совно заходів наукових, мистецьких). Навчальну інформа& культурології цію для групи можна “вивісити” в “статус”, у “нотатках” – питання до семінару чи заліку, або ж оцінки з предмету, не чекаючи їх оголошення на занятті, створити групу з окремого предмету. Консультувати онлайн стосовно курсо& вих чи дипломних також зручно. На якісь додаткові події (лекції зарубіжних лекторів, кінолекторії) найзручніше запросити через “Зустрічі” у соцмережі. Тому таке спілку& вання, насамперед, оперативне й суттєво полегшує життя і мені, і студентам... у ряді аспектів. – Чи траплялися якісь прецеденти, що виходили з ряду традиційного спіл� кування “викладач – студент”? Якщо так, то як ви реагували? – Дивлячись, наскільки вузько трактувати межі подібного спілкування... Я вважаю, що сама специфіка моєї спеціальності полягає у тому, щоб неформальне зацікавлене спілкування, обговорення болючих екзистенційних тем, обмін “позапрограмною” інформацією наукового чи мистецького характеру стали цілком нормальними, а без КВІТЕНЬ 2012 цього академічна комунікація є просто неповною: “завдання дав – завдання отримав”. Тому й “неформально” спілкуюся, вітаю зі святами і приймаю вітання, іноді коментую фото і відповідаю на коментарі. А “лізти в душу” одне одному ні я, ні студенти ніколи не намагалися. – Раніше в Європі викладачі жили в університетському містечку і молодь у будь�яку мить могла звернутись до викладача. Виходить, що соціальні мережі дають нам цю можливість сьогодні. Але це дещо суперечить традиційній педа� гогіці... – Я сама свого часу жила у подібній системі, бо Кембріджський університет до сьогоднішнього дня за цією системою працює і індивідуальна робота викладача зі студентом відбувається в режимі супервізій: викладач має години консультацій у себе в коледжі (а не на кафедрі), і студент може прийти детально поговорити не лише про свою роботу, але й про свої проекти чи проблеми, більш або менш академічні... Оскільки ми живемо в мегаполісі і такої можливості у нас немає (і сам статус індивіду& альної роботи, будемо щирими, не визначений чітко) – то “ВКонтакте” надає саме таку можливість... – У соціальній мережі крім студентів ви ж ще спілкуєтесь зі своїми друзя� ми, знайомими. Чи не заважає тоді “дружба” зі студентами особистому спілку� ванню? Наприклад, не всі фотографії можна розмістити. – Завдяки мережі ми живемо у культурі суспільної відкритості, тому нині важко лишатися чеховським вчителем – “людиною у футлярі”. Все одно про людину знати& муть більше, ніж те, що вкладається у рамки якогось там уявного “образу педагога”. Мені по&людськи приємно бачити осмислені коментарії до фото, хай навіть і дуже неформальних, а от нова схема мікроблогу все ж спонукає до стриманості і змушує не всі стихійні настрої виливати “ВКонтакте”, особливо негативні, пов’язані з роз& дратуванням. Хай краще мікроблог буде джерелом корисної інформації для студен& тів і тільки! 7 �Слово головного редактора Краще і частіше 9 квітня на ректораті заслуховувалось питання сто& совно видавнично&редакцій& ної діяльності в університеті і газети “Педагогічні кадри” зокрема. Ректорат високо оцінив роботу університетського часопису. Говорилось про те, що газета стала більш аде& кватно відповідати сьогодніш& нім запитам колективу. Інфор& мація, що висвітлюється в газеті, стала більш доступною і різноманітнішою. Редакція газети у свою чергу висло& влює подяку всім, хто підтри& мує нас. Ми цінуємо кожну думку і пропозицію, яка до нас надходить. Творення газети є процесом постійним і безпе& рервним – відвідування захо& дів, збір інформації, написан& ня і редагування статей, про& фесійна верстка, якісний друк. Приємно знати, що уні& верситет має потребу в газеті і зацікавлений в її розвитку. Ректор університету академік Віктор Андрущенко висловив ініціативу, щоб університетсь& ка багатотиражка стала вихо& дити двічі на місяць. Це потре& бує з нашого боку створення іншої організації процесу створення газети, над чим ми починаємо працювати. Крім того, це змінить смислові акценти в газеті, адже ми змо& жемо подавати інформацію більш своєчасно і більше орі& єнтуватись на анонси конфе& ренцій, культурно&мистецьких заходів тощо. Сподіваємось, що вже в новий навчальний рік ми увійдемо з новим принци& пом роботи. Також уже у травні стане відомо, хто став цьогорічним переможцем конкурсу “Доти& ком пера”. Призовий фонд конкурсу є одним з найбіль& ших в університетських захо& дах, тому до нього звернена велика увага і покладаються великі сподівання як від ректо& рату, так і від редакції газети. Вже скоро члени журі визна& чаться з найкращими, на їхню думку, матеріалами в газеті за цей навчальний рік. У склад журі, нагадую, увійшли Григо& рій Волинка, Володимир Погребенник, Ірина Савченко, Людмила Кух, Микола Дави& дюк, Сергій Русаков. Саме від них залежить, хто ж отримає матеріальну винагороду. Крім того, переможці конкурсу отримають грамоти на урочи& стому засіданні Вченої ради університету наприкінці року. Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Гордість університету ФОТО)ФART СВІТ ЗДІЙСНЕНИХ МРІЙ Нещодавно в університеті пройшов фестиваль�конкурс аматорського мистецтва “Фart”, у рамках якого відбувся конкурс фоторобіт, найцікавіші з яких публікуємо в газеті. Більше світ� лин можна переглянути за адре� сою: http://vk.com/club35409008 Олена Обух “Краплі ніжності” Нещодавно в одній з теле& передач відо& мий українсь& кий психолог& тренер сказав наступне: “Ми живемо в світі здійснених мрій”. Цю думку він аргументу& вав тим, що всі сучасні здобут& ки є втіленням мрій і фантазій наших поперед& ників. Стів Джобс, наприклад, мріяв про те, щоб його комп’ютерна фірма була популяр& ною, тому, докладаючи усі зусилля, досяг цього. Маргарита Боришовець “Magic Winter” Вікторія Тищук “Мій спокій” Марина Сороколіт “Віддзеркалення” Навесні цього року здійснилася мрія Надії Каламеєць. У січневому номері газети “ПК” були розміщені її авторські роботи і текст, де Надія розповідає про бажання ілю& струвати книжки. Вже навесні вийшла книжка поезій “Шоколадні вірші про кохання”, де особливу роль відіграють саме роботи нашої талановитої випускниці. Вітаємо Надію із вті& ленням мрії! Віримо, що це лише перший крок у її становленні як художниці. Обіцяємо стежити і повідомляти читачів газети про нові звершення художниці. Освітянський пантеон П І Ш О В У В І Ч Н І С Т Ь Ф Р О Н ТО В И К НЕЩОДАВНО, у березні 2012 р., на 91&му році життя пішов у небуття ВАСИЛЬ ПАВЛОВИЧ РОКИТКО. Перестало битися серце ветерана війни і праці, доцента кафедри політичної економії (економічної теорії) Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині НПУ імені М. П. Дра& гоманова), де він працював та навчався в аспі& рантурі з 1952 р. і до виходу на пенсію. Народився Василь Павлович 2 лютого 1922 р. в с. Приборськ Іванківського району Київської області. Після закінчення середньої школи в 1939 р. навчався в Черкаському педа& гогічному інституті на фізико&математичному факультеті. У 1940 р. добровільно з другого курсу вступив до Балканського училища зеніт& ної артилерії, яке достроково закінчив у 1941 р. з присвоєнням звання “лейтенант”. З жовтня 1941 р. по 1945 р. брав участь у Великій Вітчизняній війні. Перебуваючи на Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua фронті у діючій армії, обіймав посади команди& ра взводу, командира мінометної та гаубичної батарей, заступника командира полку з арти& лерії, командира окремого зенітно&артиле& рійського дивізіону. В. П. Рокитко воював на Південному, Калінінському, Західному, Другому Білоруському, Першому та Другому Прибал& тійських фронтах. Війну закінчив у 1945 р. на березі Балтійського моря після взяття м. Кенігсберг у званні “майор”. Був двічі пора& нений. Після демобілізації в 1945 р. став студен& том юридичного факультету Київського націо& нального університету імені Т. Г. Шевченка. У 1951–1952 рр. працював у Вищій партійній школі при ЦК КП України викладачем політичної економії. Згодом навчався в аспірантурі Київ& ського педагогічного інституту імені О. М. Горь& кого. Після закінчення аспірантури і до виходу на пенсію працював у цьому ж інституті. У 1958 р. захистив дисертацію і одержав науко& вий ступінь кандидата економічних наук, а у 1960 р. йому було присвоєно звання доцента. Мав 35 наукових праць. Проводив велику громадсько&політичну роботу. Був співавто& ром у підготовці матеріалів для багатотомно& го видання історії міст та сіл України, постій& ним лектором Київського обкому партії, брав участь у проведенні навчально&методичних семінарів та конференцій учителів, господар& ського активу. Нагороджений орденами “Червоної зірки”, “Великої Вітчизняної війни І ступеня”, “Богдана Хмельницького” та багатьма медалями, в т.ч. “За взяття Кенігсберга”. Мав відзнаку “Відмін& ник народної освіти”. Пішов у вічність фронтовик, захисник Віт& чизни, ветеран праці, невтомний вихователь студентської молоді, учасник підготовки вітчиз& няних кадрів, соціально активна, чуйна і добра людина. Вічного спокою Вам, дорогий Василю Пав& ловичу. Ви назавжди залишитесь у нашій пам’яті. Із співчуттям, ректорат, рада ветеранів війни і праці, профкоми викладачів і співробітників та студентів, колектив кафедри економічної теорії, колеги, друзі Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. КВІТЕНЬ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1624) (квітень 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1624) (квітень 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/186 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e46cfa7c0ae5e048786ad339faf2fe6c.pdf 6f7b3561886245aec8689ed955d30c0f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1632) (квітень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1632) КВІТЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Гала�концерт ФАRTуємо! 17 квітня 2013 року у виші відбулася зустріч переможців рейтингу “Кращий студент – 2013” з академіком, засновником гуманної педагогіки Шалвою Амонашвілі Офіційно Відбулась зустріч у Посла Німеччини в Україні 25 КВІТНЯ 2013 року ректор Національного педа� гогічного університету імені Михайла Драгоманова мав офіційну зустріч з Надзви� чайним і Повноважним Послом, д�ром Крістофом Вайлем. Мета візиту – узгодження деталей поїзд� ки української делегації ректорів педагогічних уні� верситетів для участі у ІІ Форумі Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи у Франкфурті�на� Майні. У програмі з’їзду плану� ється обговорення та прийняття стратегіч� ного документу – аксіологічної платформи підготовки нового Вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття – Педагогічної Консти� туції Європи. Цей документ підтримали представники країн – членів Асоціації, а його текст попередньо було схвалено на засідан� ні Президії Асоціації у жовтні минулого року в Празі. Посол Німеччини в Україні д�р Крістоф Вайль висловив свою підтримку в організації цього заходу та всіляке сприяння в його про� веденні. Віктор Андрущенко натомість підкре� слив важливе значення проведення з’їзду саме в Німеччині та стратегічне завдання документу в об’єднанні зусиль європейсь� ких країн задля підтримки престижу Вчите� ля, підвищення духовного потенціалу Євро� 18 квітня 2013 року в Національному педаго' гічному університеті імені Михайла Драгома' нова відбувся феєричний гала'концерт фестивалю “Фарт”. Цьогоріч переможців визначали у номінаціях “Художнє слово”, головни� ми призерами якої стали Ірина Кукурудза (лауреат ІІІ ступеня), Богдан Кучер (лауреат ІІ ступеня) та Вік� торія Хоменко (лауреат І ступеня); “Хореографія”, в якій нагороди отримали Вікторія Тищук (за кращий сценічний образ), Анастасія Пінчук (за відданість фестивалю), звання “Надії фестивалю” отримали “Містери іноземної філології”. Головними призерами номінації “Хореографія” стали: колектив “Резонанс” Інституту розвитку дитини (лауреати ІІІ ступеня), Лілія Філіц (лауреат ІІ ступеня), Олена Обух (лауреат ІІ ступеня), пара Дарії Кісєль та Сергія Міщенка (лауре� ати І ступеня). У номінації “Вокал” свою перемогу вибороли Яна Саць (лауреат ІІІ ступеня), Іван Рубаненко (лауреат ІІ ступеня), Анна Якушко (лауреат ІІ ступе� ня), Олександр Козинець (лауреат ІІ ступеня), Євгенія Хміль (лауреат І ступе� ня). Гран�прі ж отримала солодкоголоса Тетяна Хомич. Відкриттям конкурсу аматорів став Олександр Міронов. Жоден призер не залишився без подарунків. Всі отримали грошові нагоро� ди, а комусь пощастило на путівку на море або квиток на танцювальний фести� валь. І глядачі, і учасники, і організатори отримали величезне задоволення від проведеної роботи, а також від її результатів. Тож поФARTувати вдалося дуже добре. Бажаємо всім успіхів у наступному році! Римма ГОЛІНКО, прес�служба університету З турботою про довкілля ДРАГОМАНОВЦІ ОРГАНІЗУВАЛИ СУБОТНИК пи, тісної взаємодії ментальностей і культур країн європейського простору. “Духовне підґрунтя формує насамперед Вчитель, – зазначив Віктор Петрович, – тому підготовка такого вчителя на єдиній цінніс� ній платформі має стратегічне значення. Проект передбачає поглиблення співпраці на освітньому континенті, розвиток акаде� мічної мобільності студентів і викладачів, створення спільних додатків до програм та книг для читання для студентів, а в недале� кому майбутньому – заснування Континен� тального педагогічного університету на терені однієї з європейських країн”. Зустріч пройшла у теплій атмосфері довіри, толерантності й розуміння. Людмила КУХ, прес�секретар ректора НПУ Потенціал Студенти й викладачі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова 20 квітня 2013 року дружно зібралися на загальноуніверситетський суботник з метою санітарного очищення, благоустрою та озеленення території, приміщень університету після зимового періоду експлуатації. Були прибрані вул. Пирогова, вул. Івана Франка, вул. Освіти, вул. Тургенєв� ська, вул. Воровського, вул. Саратівська, 20, вул. Автозаводська, 47, вул. Л. Курбаса, 2а, вул. Тимошенко 2ж, вул. Малиновського, 6, вул. Космічна, 8; 8а; 8б; 8в та частина бульвару Т. Шевченка. Студенти провели санітарні очистки навчальних і жилих корпусів та їх прилеглих територій, потурбувалися про квітники й озеленення біля будинків, підготували ґрунт до посіву квітів, освіжили дерева, пофарбували фасади та паркани. Також за власною ініціати� вою драгомановці приве� ли до порядку спортивні майданчики й зони відпо� чинку, посприяли озеле� ненню й поліпшенню сані� тарного стану схилів оз. Кирилівське. Суботник вдався на славу, а головне, що всі поверталися в домівки втомлені, але щасливі. Прес�служба університету Історія університету Інтерв’ю В ногу з часом крокуємо Володимир Дорошкевич Школа трудового гарту і дружби стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Університетське життя В ІНСТИТУТІ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ОБРАЛИ ДИРЕКТОРА НЕЩОДАВНО в Інституті іноземної філології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова відбулося переобрання директора навчального підрозділу. Про роботу звіту� вав попередній директор Інституту Володимир Гонча' ров, який очолює навчальний підрозділ з 1997 року, фактично з часу його заснування як окремого. Відкрив засідання ректор університету, академік Віктор Андрущенко, охарактеризувавши Інститут іно� земної філології як модерний науково�навчальний центр педагогічної освіти, де оволодіння іноземними мовами задовольняє не лише освітні та соціокультурні потреби держави, а й забезпечує полікультурний міжна� родний діалог, що особливо актуально для людини гло� балізованого інформаційного суспільства, можливості якої обмежуються сьогодні лише незнанням іноземних мов. “Я з особливим щемом ставлюся до цього Інституту, – зауважив очільник НПУ, – зважаючи на його глибоке коріння, поважну історію і особливо теперішню напру� жену працю згуртованого колективу викладачів, бажан� ня вчитися студентів. Саме ви великою мірою формуєте імідж університету в очах іноземців, що перебувають в Україні. Ваші здібності вже високо оцінила влада й гро� мадськість під час проведення Євро�2012 у Києві, Форуму міністрів освіти і науки європейських країн та інших знакових подій. Тому для Драгомановського вишу Висловлюючись на підтримку свого директора, колектив зазначав про потужний розвиток Інституту присутність у його складі такого потужного Інституту – знаковий аргумент його престижу”. Про велику роботу, здійснену в Інституті протягом останніх років, говорив і його директор: “Завдяки злаго� дженому й креативно налаштованому колективу уже десяток років Інститут іноземної філології забезпечує формування освіченої, гармонійно розвиненої особи� стості, здатної до постійного оновлення набутих знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально�культурній сфері, технологіях, системах управління та організації праці в умовах рин� кової економіки”. Знання іноземної мови прокладає стежину в царину світової культури, дає можливість педа� гогу повести по ній своїх учнів, виховати в них розуміння інших народів, толерантне ставлення та повагу до них. Володимир ГОНЧАРОВ В останні роки в Інституті модернізовано навчальний процес В останні роки справді в Інституті модернізовано навчальний процес шляхом впровадження кредитно� модульної системи, налагоджено моніторинг якості освіти, відкрито кілька нових спеціальностей, де тепер Вчена рада З А С И П АТ И П Р І Р В У МІЖ ТЕОРІЄЮ І ПРАКТИКОЮ СУЧАСНЕ гіперглобалізоване суспільство з неабиякою охотою й активністю зараз готує тала� новитих теоретиків у найрізноманітніших галузях у той час, коли найбільше цьому ж самому суспіль� ству не вистачає фахівців�практиків. Величезна прірва між теорією і практикою, яка щороку лише поглиблюється, врешті�решт загрожує цивілізації абсолютною відірваністю наукового знання від його ж застосування в житті, тобто фактично від того, до чого воно й покликане. Гостро ця проблема звучить для усіх закладів освіти України, особливо це стосується вищої школи, яка безпосередньо готує фахівців. Тради� ційно таке питання постає й на засідання Вченої Ради Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Нещодавно члени Ради розглядали на порядку денному про органі� зацію практичної підготовки в Інституті філософсь� Проф. І. І. Дробот охарактеризував види й методики кої освіти і науки НПУ. Доповідав директор Інститу� проведення практик в Інституті ту, доктор історичних наук, професор Іван Дробот. Безпосереднім аспектом аналізу стало “зану� Іван Дробот детальніше охарактеризував види й рення” особистості в реальний виробничий процес, методики проведення практик в Інституті від культуро� пізнання його зсередини у всій повноті виробничої дій� логічної і до власне навчальної педагогічної. В основу сності, що відбувається саме під час практичного вико� кожної покладена радикальна модернізація цієї складо� ристання здобутих знань. вої навчально�виховного процесу, що закликає до “Фундаментальною здатністю фахового освітяни� самоствердження студента в новій статусно�рольовій на, як і будь�якого іншого спеціаліста, є прагнення до позиції професіонала. самоосвіти, розширення власного світоглядного гори� Усі інститути НПУ теж активно впроваджують оно� зонту, – переконаний ректор вишу академік Віктор влені форми практик, розширюючи за нормативною Андрущенко, – а тому для Драгомановського універ� базою їхні часові рамки, дають змогу студентам відчути ситету забезпечення систематичної непереривної й себе повноцінним учасником великого дійства під послідовної практики – одне з першочергових зав� назвою “професійна діяльність”. Це вже досить велика дань”. Саме через практику, за словами очільника, жменя зусиль, кинутих для подолання прірви між теорі� майбутні фахівці входять у систему людських відносин, єю і практикою. формують у собі громадянські якості, виховують почут� тя відповідальності не лише за свою роботу, колектив і Людмила КУХ, організацію, в якій працюють, але й за суспільство зага� прес�служба університету лом. А педагоги – це майбутня еліта країни. 2 студенти вивчають китайську, японську, італійську, іспансь� ку і арабську мови. Створено унікальний у своєму роді Мультимедійний центр “LogoStar” з найновішим тех� нологічним оснащенням і широкими можливостями для навчання студентів та забез� печення їх навчально�дослід� ної роботи. Елементи щоденного розвитку Інституту іноземної філології ще можна довго перелічувати, але досить вдало про них сказали самі Володимир Гончаров студенти. Висловлюючись на очолює навчальний підтримку свого директора, підрозділ з 1997 року голова студентської проф� спілки Інституту, студентка Анна Ярощук, наголосила: “Наш директор живе життям кожного студента, порівну розділяючи наші успіхи й невдачі, вболіваючи за нашу успішність та повчаючи нас мудро будувати власну долю. Володимир Іванович – приклад для кожного студента Інституту іноземної філо� логії, і ми вдячні йому за це”. Позитивні відгуки про керівництво підрозділом висловили й професорсько�викладацький склад, від імені якого виступила викладач кафедри романо�гер� манської філології Олена Томко. “Найприємніше усві� домлювати те, що завдяки Володимиру Івановичу усіх співробітників Інституту дотепер не полишає відчуття радості, з яким ми йдемо на роботу, тому що у його особі бачимо не просто керівника, а колегу, товариша, Людину з великої літери, душа якої відкрита усім”, – заз� начила Олена Ігорівна. Врешті після таємного голосування одноголосно новим директором Інституту іноземної філології обрано Володимира Гончарова. Вітаємо Володимира Івано� вича і бажаємо натхнення і нових звершин у професійній діяльності! Людмила КУХ, прес�служба університету Вітаємо! ПЕРЕМОЖЦІ'ФІЛОЛОГИ ЩОРОКУ драгоманов� ці – студенти Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ беруть участь у найпре� стижніших міжнародних конкурсах з української мови та літератури. Нещо� давно вихованці Інституту стали переможцями Між� народного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (Анастасія Поліщук, студентка ІІІ курсу, перше місце на Все� українському етапі конкур� Анастасія Поліщук су) та Всеукраїнського етапу Міжнародного кон� перемогла в конкурсі імені курсу імені Тараса Шев� Петра Яцика ченка (Алла Костовська, студентка ІІІ курсу, ІІ місце). Вітаємо студентів і бажаємо подальших навчальних, наукових та особистих звершень! Алла Костовська виборола ІІ місце КВІТЕНЬ 2013 �Потенціал В Н О Г У З Ч А С О М К Р О К У Є М О ЯКЩО вам скажуть, що бібліотека переживає важкі часи, бо на зміну прийшли нові технології і електронні книги, – не вірте! Бо бібліотека ніколи не буде забута, поки є люди, які несуть світоч знань. Раритетна книга відкриє вам такі таємниці, які ви не знайдете ніде. Та навіть саме спілку� вання з такою книгою підносить вас на таку височінь, якої ви ніколи не досягнете, працюючи в Інтернеті. А ще –живе спіл� кування з досвідченими бібліотекарями, які все життя при� святили книзі і знають великі таємниці пошуку цікавого і пот� рібного. Крім того, бібліотека удосконалює свою роботу, переходить на нові форми обслуговування, і саме головне – робить все можливе, щоб читачу було затишно і зручно. У залі іноземної літератури У залі враховано всі сучасні вимоги Дякуючи ректору університету Віктору Андрущенку, який звик з дитинства шанувати книгу, бо виріс в родині вчи� телів, проректорам та активній позиції директора бібліотеки Людмили Савенкової, бібліотека не тільки живе в універ� ситеті, а й постійно змінює і своє обличчя, і внутрішній потенціал. Вона набуває нового статусу не лише в межах університету столичного вишу, а й в очах міжнародної спіль� ноти, бо ми наближаємося до кращих зразків обслугову� вання читача на європейському рівні. Доказ цьому – нещодавно відкритий осучаснений ком� плекс в гуманітарному корпусі, який вражає і сучасним дизайном, і комп’ютеризованими залами, і куточками від� починку з м’якими меблями та картинами студентів відділу образотворчого мистецтва Інституту педагогіки та психоло� гії. Зручні диванчики примостилися біля стін. Все – срібля� стого кольору, і таке враження, ніби ти знаходишся десь у музеї чи палаці. Роздивляєшся картини майбутніх художни� ків, а поки що студентів Г. Оксанича (“Весняний пейзаж”), С. Бедрика (“Пейзаж з квітами”), І. Бебеса “Медовий спас”), – і думаєш: яка ж все�таки наша молодь талановита! Наше завдання – вчасно помітити і підтримати талант. В оновленій бібліотеці кожен відвідувач зможе знайти собі заняття до смаку: чи знайомитися з книгами у вільному доступі, чи працювати в лабораторії для виготовлення Виставка студентських картин розміщена в холі цифрових освітніх ресурсів, чи переглянути вже підготовле� ні мультимедійні матеріали, чи просто у затишному спокій� ному місці готуватись до семінару, писати курсову, диплом� ну, кандидатську чи докторську дисертацію. Близько 80�100 користувачів можуть працювати одночасно, не заважаючи один одному. Порадує відвідувачів і те, що вони зможуть залишати свої речі у спеціальних скриньках, а самі спокійно працювати. Кожен, хто переступить поріг одного із трьох залів, буде задоволений, бо на нього чекають досвідчені бібліотекарі, які можуть не тільки підказати, як знайти потрібну літерату� ру, а й допоможуть скористатися технічними послугами. Відвідувачі матимуть можливість читати електронні книги і раритетні видання, сучасну періодику і книги іноземною мовою. А для викладачів взагалі море зручностей, яких вони не знали раніше при опрацюванні необхідної для них літера� тури. Технічні засоби прийдуть на допомогу замість звичної ручки, можливе спілкування зі студентами у мережевому комп’ютерному класі. Тепер студенти мають новий сучасний комплекс Бібліотека зможе надати можливість проводити міжна� родні семінари, симпозіуми й конференції. Для цього ство� рено всі умови: круглі столи, мультимедійний проектор, затишок та зручність. Досягненням університету стало відкриття загальноуні� верситетського мультимедіа�центру, до якого входять комп’ютерний клас, підключений до Інтернету, лекційна мультимедійна аудиторія на 45 студентських місць та 4 місця для президії, інформаційна система для організації відеоінтернетконференцзв’язку, лабораторія для вигото� влення цифрових освітніх ресурсів і серверна кімната. Технічне забезпечення центру складають мережевий клас “тонкий�товстий” клієнт з 20 машин і акустичної гар� нітури, чотири сервери, апаратно�програмний комплекс для організації відеоконференцзв’язку, мультимедійний проектор, плазмова панель, акустична система, інтерак� тивна дошка та екран. Технічне забезпечення центру допоможе і бразильським студентам, які зможуть навча� тися в нашому вузі дистанційно. Це царина проректора� директора Інституту дистанційного управління Анатолія Кудіна. Радіючи новому, директор наукової бібліотеки Людми� ла Василівна говорить: “34 роки свого життя я віддала бібліотеці, знаю всі тонкощі роботи, маю практичний досвід і тому мріяла, щоб не просто в бібліотеці зробити поточний ремонт чи бібліотечний комплекс, а створити інформацій� но�бібліотечне середовище, яке буде комфортне і для сту� дентів, і для викладачів, і для всіх користувачів, які звертати� муться по допомогу. Саме дякуючи злагодженій роботі адміністрації, інженерному складові, будівельникам, фінан� совій службі та напруженій праці бібліотекарів гуманітарно� го корпусу вдалося досягти мети. В своїй роботі ми викори� стовуємо і традиційні форми, і запроваджуємо нове, як у Європі. Ми пропагуємо і електронний каталог, і репозита� рій. Статті наших науковців можна прочитати і за кордоном, поділитися враженнями, запропонувати свої нові педагогіч� ні ідеї”. Звертаюся до бібліотекаря Ольги Василівни із запитан� ням: “Що у вас нового з’явилося у роботі?”. У відповідь чую: “Все по�новому. Зручно, практично. Є більше можливостей працювати. Ми самі навіть себе почуваємо по�новому. Нам подобається, що і студенти ведуть себе по�новому, у них з’явилося почуття гордощів за надані зручності. Столики розраховані на одного читача, стелажі розташовані так, щоб у вільному доступі кожен міг скористатися необхідним. Навіть освітлення денне і світове доповнює гармонію зруч� ності, скляна перегородка допомагає відтінити вдало піді� браний бежевий колір стін”. В розмову включається завіду� вач відділу Світлана Олександрівна: “А ви звернули увагу на копії документів, які знаходяться в нішах? Ось “Ізборник Святослава”, далі “Іпатіївський літопис”, вже відома нам “Повесть временных лет” та інші дорогі нам реліквії. А щоб могли прочитати ці святі письмена, продумали освітлення, і виникає таке враження, ніби ми перегукуємося з часом”. А я стою і думаю: як добре, що наші сучасні комп’ютер� ні діти зможуть доторкнутися до давнини, пройнятися тим духом, відчути, що і вони причетні до історії нашої культури. Не знаю, як хто, а я, коли тримаю в руках книгу давніх авторів, відчуваю духовний зв’язок з автором і пишаюся, що такі люди жили в нашій державі і залишили своїм потомкам неоціненні скарби. Хотілося б, щоб студенти нашого університету не про� сто навчалися, а черпали зі скарбниці мудрості найкращі зразки індивідувальної та колективної творчості, щоб вони знали, що час навчання в університеті – це найщасливіший період, коли до твоїх послуг надбання тисячі поколінь. Не втрачайте жодної хвилини! Вас чекають нові відкриття! Людмила БИСТРОВА – ДРОБОТ, провідний бібліотекар залу інформаційно�пошукових систем Все для успіху 4 книжки і комп’ютери поряд Читають всі Шукайте газету 20 числа кожного місяця: – у книжковому кіоску головного корпусу – на спеціалізованих розкладках у вашому навчальному корпусі Електронний варіант газети ви можете завантажити на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри” З питань розміщення інформації про ваші заходи та події звертайтесь за телефоном (044) 234�75�87 або електронною поштою gazeta@npu.edu.ua КВІТЕНЬ 2013 3 �Вступна кампанія 2013 ЗАПРОШУЄМО В УНІВЕРСИТЕТ ВАШОЇ МРІЇ! 16 березня 2013 року в Націо' нальному педагогічному університеті відбувся день відкритих дверей! Це щорічне свято для майбутніх абітурієнтів та їх батьків, адже передбачає не лише поширення інформації про правила всту� пу і можливості навчання в Драгоманов� ському виші, але й безпосереднє знай� омство з флагманом педагогічної освіти в Україні і одним із провідних вищих нав� чальних закладів на теренах Європи. Ще до офіційного початку в холі цен� трального корпусу абітурієнти та їх бать� ки мали змогу ознайомитися з предста� вленими Інститутами. В актовому залі гостей вітав камер� ний оркестр Інституту мистецтв під керівництвом Василя Федоришина. Відкрив офіційну зустріч з ректором та директорами Інститутів народний ама� торський колектив “Купава” під керівниц� твом Євгенії Чугунової. Ректор університету Віктор Андру' щенко у вступному слові розповів про можливості, переваги й достоїнства педагогічної професії, висловив впевненість в тому, що кожен присутній в залі пам’ятає свою першу шкільну вчи� тельку, пригадуючи її лише теплими сло� вами, та зазначив, що у Драгоманов� ському виші готують найкращих спеціа� лістів у галузі педагогіки. Вже традиційним став і приїзд на День відкритих дверей поважних гостей. Цьогоріч серед запрошених вітали май� бутніх абітурієнтів начальник відділу моніторингу вищої освіти Міністерства освіти і науки України Микола Фоменко та голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь. Гості поба� жали усім випускникам і абітурієнтам визначитися з омріяною професією та обов’язково бути успішними у своїй галузі. Пан Яцунь вручив почесні грамоти ректору вишу Віктору Андрущенку і голові студентської профспілкової орга� нізації НПУ Станіславу Цибіну за плідну й інтенсивну співпрацю. Концерт�вшанування СПІВОМ РОЯЛЮ – ДО ГЛИБИН ДУШІ ТА ПАМ’ЯТІ ДО РОКОВИН Великого східнояпонського земле' трусу, що став неймовір' ним випробуванням не тільки для східного світу, а й для усієї планети, Укра' їнсько'Японський Центр НТУУ “КПІ”, Національний музей імені Тараса Шев' ченка та Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова об’єдналися задля ушану' вання жертв страшної тра' гедії. 2 березня у зал Націо� нального музею Тараса Шев� ченка було не так і просто потрапити. Зібралося дуже багато бажаючих послухати і побачити відому японську піаністку Чісато Кусунокі, яка відвідала Київ і в цей вечір подарувала усім при� сутнім безліч приємних хви� лин виконанням творів відо� мих композиторів, що вихо� дили з�під її тендітних рук. Вступна і заключна нота концерту лунали у багатого� лосому виконанні камерно� го оркестру Інституту мистецтв драгомановського університету під керівниц� твом диригента професора Василя Федоришина. Всі, хто завітав на захід, мали Концерт приурочений до вшанування памяті жертв східнояпонського землетрусу Чісато Кусунокі та камерний оркестр Інституту мистецтв 4 Катерина ЕСМАНОВА, студентка ІІ курсу . Фото автора. Концерт�реквієм “ЧОРНОБИЛЬ – МОЛОДЬ БУДЕ ПАМ’ЯТАТИ” “…Ми довго будем пам’ятати, і вам забути не дамо” – саме під таким гаслом 22 квітня 2013 року в Національному будинку органної та камерної музики пройшов концерт�реквієм, присвя� чений 27�й річниці аварії на ЧАЕС. Дійство відбулось завдяки авторам проекту Олександру Рябеці та Василю Федоришину за дружньої співпраці Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та Всеукраїнської громадської орга� нізації “Асоціація “Афганці” Чорнобиля”. Ініціатором заходу є Драгомановський університет Захід розпочався з ушанування пам’яті і покладання квітів Відповідальний секретар Приймаль� ної комісії Тарас Оліфіренко у своєму виступі розповів, як вступати та які тер� міни подання документів, запросив до аудиторій, де цього дня працювали дирекції усіх інститутів і де можна було поспілкуватися з директорами та про� фесорсько�викладацьким складом. Студентський ректор Микола Дави' дюк чітко підкреслив, що в Драгоманов� ському університеті “вище студента тіль� ки сонце”! Олександра ДУДКО світлини Юлії КОВАЛЬЧУК змогу почути безсмертні твори Й. С. Баха, Ф. Шопена, С. Рахма� нінова, М. Скорика, Т. Такеміцу. Аудиторія високо оцінила талант і професійність всіх виконавців, які заради високої мети, як культур� ної, так і гуманної, зібрались у залі музею Т. Г. Шевченка і презентува� ли гостям концерт класичної музики. Після виступу піаністку Чісато Кусунокі поважні гості заходу від� значили несподіваним подарун� ком за талант, небайдужість, від� даність музиці і прихильність до нашої країни. Численні поцінову� вачі таланту Чісато та пересічні слухачі мали можливість поспілку� ватися з відомою піаністкою, отримати автографи і фото. Дуже приємно, що присутні� стю на чудовому концерті класич� ної музики ми здатні віддати дани� ну ушануванню трагічно загиблих внаслідок землетрусу. Залишаєть� ся тільки подякувати організато� рам та виконавцям за свято мело� дій і почуттів, адже тільки музика, і особливо класична, не забута сто� річчями, здатна викликати настіль� ки глибоку гамму переживань. Уже вкотре студенти й викладачі�драгомановці, почесні гості збираються в однин час в одному місці задля вшанування пам’я� ті жертв Чорнобиля. Адже ця страшна трагедія не пройшла ні для кого непоміченою. Багато екологічних наслідків техногенного характеру вона залишила по собі. Багато людей, які працювали на реакторі, та просто жителів померли. А Чорнобиль зробили зоною відчуження. Катастрофа вважалась найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС “Фукусіма�1”. Відкрила концерт заслужена артистка України неперевер� шена Ніна Матвієнко. Гість з Англії Алан Саттон виконав “Пре� людію” Г. Хоуеллса на органі. Також низку творів на органі зіграв Володимир Кошуба. На концерті виступала японка Чіса� то Кусунокі, яка виконала твори Ф. Шопена, М. Скорика, Й. Баха на фортепіано. У програмі були задіяні: Національний академічний заслуже� ний український народний хор імені Г. Верьовки (художній керів� ник – Герой України, народний артист України, лауреат Націо� нальної премії імені Т. Шевченка, професор, проректор�дирек� тор Інституту мистецтв НПУ Анатолій Авдієвський), хор реген� тів Інституту мистецтв Національного педагогічного університе� ту імені М. П. Драгоманова (художній керівник і диригент – заслу� жений діяч мистецтв України професор Дмитро Болгарський), симфонічний оркестр Київського інституту музики імені Р. М. Глі� єра (диригент – Володимир Заводіленко), камерний оркестр Інституту мистецтв НПУ (художній керівник та диригент – заслу� жений діяч мистецтв України професор Василь Федоришин). Пам’ятаємо минуле заради майбутнього! Олександра ДУДКО, прес�служба університету Учасники концерта4реквієма КВІТЕНЬ 2013 �Інтерв’ю Володимир ДОРОШКЕВИЧ: “ХТО ПІДІЙДЕ ДО ТВОРЧОСТІ СЕРГІЯ ЄСЕНІНА З РОЗУМОМ, ОТРИМАЄ СПРАВЖНЮ НАСОЛОДУ” Викладачі Драгомановського вишу у наукових та творчих пошуках викладаються на повну силу. Одним з таких прикладів є професор кафедри філософії Володимир ДОРОШКЕВИЧ, який нещодавно видав працю (у співавторстві) про славнозвісного Сергія Єсеніна. – Володимере Олек� сандровичу, нещодавно вийшла у співавторстві ваша книжка, присвячена творчості Сергія Єсеніна. Розкажіть, будь ласка, про неї детальніше чита� чам газети. – Ця книжка написана мною у співавторстві з Аллою Дубенюк і є абсолют� но новим прочитанням твор� чого життя Сергія Єсеніна. Зміст, який був “прочита� ний” нами, виявив новий підтекст у його поезії, що змінює погляд на його буття в Радянському Союзі, його життя і думки. Загалом при Радянському Союзі він прожив лише вісім років, тому мало відомо про його ставлення до встановлення нової влади. Хоча саме це ставлення пов’я� зане з бурхливим початком його творчої діяльності і таким сумним завершенням. За офіційною версією Сергій Єсе� нін, картаючи себе за неправильний образ життя, покінчує з собою. Але це не так, як виявилось. Про це свідчить без� посередньо його поезія, яка створювалась протягом 1921–1925 рр. Вона і показує неправильність офіційної версії кінця життя видатного поета. – І що ми можемо прочитати між рядками? Що сталося? – Сергій Єсенін, починаючи з 1920 року, чітко став в опозицію до більшовицького режиму. Він це приховував від влади саме своїм, так би мовити, хуліганством. Саме тоді він вдається в розгул, про що пише у віршах. Таким чином, йому вдавалося приховувати свою позицію до влади і до її вождів, з якими він був особисто знайомий. Єсенін постав як людина�патріот, яка говорить, що народ нічого не бачить, але бачить він, тому він буде кричати за народ до кінця. Завершилось це тим, що влада перестала давати свободу слова поету, бо зрозуміла, чим це їй загрожує. Саме тоді кінець творчості Сергія Єсеніна для нього став передбачуваним. – Ваша праця називається “Кто заказал убийство Сергея Есенина?”. Що ви саме маєте на увазі – смерть у фізичному плані чи у морально�духовному згасанні? – У сучасному погляді на Єсеніна переважає думка, що він був непричетним до політики. Але ж в його творчо� сті ми можемо переконатись у зовсім протилежному. Наприклад, уривок з поеми “Гуляй�поле” називається “Ленін”. Там є цікаві слова: Ужель я сплю и вижу сон, Что с копьями со всех сторон Нас окружают печенеги? Не сон, не сон, я вижу въявь, Ничем не усыпленным взглядом, Как, лошадей пуская вплавь, Отряды скачут за отрядом. Поема написана у 1924 році, і ми можемо бути пере� конаними, що в ній описуються тогочасні політичні події. Але ж зрозуміло, що він не міг прямо писати про них. Тобто, тут прозора алюзія на політичні процеси. В цей період творчості Єсенін скептично ставився до більшо� вицької влади, і вона це відчула. Особливо гостро це від� чув Сталін в поемі “Цветы” у тому ж 1924 році: Октябрь! Октябрь! Мне страшно жаль Те красные цветы, что пали. Головку розы режет сталь, Но все же не боюсь я стали. Цветы ходячие земли! Они и сталь сразят почище… Сталь… Саме від цього слова пішов псевдонім Джуга� швілі, який відомий як “Сталін”. В той час про це знали всі. Псевдонім пішов з філософської публіцистичної праці Леніна “Матеріалізм і емпіріокритицизм” 1909 року, де автор пише, що марксизм твердий як сталь. – Але ж критичне ставлення до тогочасної влади було і в інших поетів і представників творчої інтеліген� ції… – Відмінність в тому, що Єсенін був поетом “від сохи”, а, наприклад, поети Срібного віку представляли собою інтелігенцію. Сергій Єсенін представляв в поезії мужицьке селянство і був його союзником. Він був першим народ� Профорієнтаційна робота Університет на ярмарку вакансій 24 квітня 2013 року у Київському палаці дітей та юнацтва про� ходив інтегрований профорієнтаційний інформаційно�масовий захід для цьогорічних випускників ЗОШ, незайнятого населен� ня та роботодавців “Будуємо кар’єру разом!”, організато� ром якого є Київський міський центр зайнято� сті. Серед учасників заходу були 15 нав� чальних закладів м. Києва, поміж яких і Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації Національного педаго� гічного університету імені М. П. Драгоманова. Інститут лише протягом чотирьох останніх років підготував понад 5 тисяч кваліфікованих спеціалі� стів серед безробітних за професійними програма� ми “Іноземна мова (англійська, німецька, польсь� ка)”, “Менеджмент готельного господарства та приватного туристичного бізнесу”, “Кадровий менеджмент”, “Вступ в мале підприємництво”, “Основи підприємницької діяльності”, “Юридична психологія”, “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності з курсом ділової іноземної мови”, “Орга� нізація обліку і аудиту суб’єктами економіки та під� приємництва”, “Персональний комп’ютер для бух� галтера”, “Психологія менеджера”, “Діловодство з курсом іноземної мови”, “Управління бізнес�проек� тами” тощо. Учасники ярмарку змогли вибрати майбутню професію, поспілкуватися з представниками робо� тодавців, отримати безкоштовні послуги з питань працевлаштування, взяти участь у семінарах та майстер�класах від фахівців різних галузей. КВІТЕНЬ 2013 ним поетом, і його всі чули, тому він представляв небезпе� ку для влади за що його і позбавили по звірячому життя. Цікаво, що його вбивця чекіст Агранов навіть одержав прізвисько “Вбивця поетів”, бо саме він вбив Гумільова, Єсеніна, Маяковського. – Чому ви зацікавились саме творчістю Сергія Єсеніна? Він вам близький? – Зацікавився, бо це справді геніальний поет. Мене цікавлять в літературі особистості, які самі себе створили. Одним з таких російських письменників і поетів, напри� клад, є Олександр Грін. У квітні 1924 року він зустрічався з Сергієм Єсеніним. Вважаю, що це була зустріч опозиціо� нерів до більшовицької влади, бо Грін теж негативно до неї ставився. Я досліджував творчість Гріна, і тому спорідне� ність цих двох фігур мене зацікавила, і виявилось, що недарма. Володимир Дорошкевич – співавтор нової праці про Сергія Єсеніна – Про кого ви плануєте ще дослідити? – Я думаю про Антона Чехова. Зараз на кафедрі філо� софії ми досліджуємо підтекст п’єси “Вишневый сад”. Це остання п’єса перед смертю письменника, і її можна роз� глядати як його заповіт. У чому полягав цей заповіт? Це питання нас вкрай зацікавило, і сподіваємось, що вдасть� ся знайти на нього відповідь. Наостанок хотілося сказати, що Сергій Єсенін є інте� лектуальним поетом, і хто підійде до його творчості з розу� мом, отримає справжню насолоду і розуміння життя. – Дякую вам за розмову. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Студентська олімпіада НОТАТКИ ПРО ОЛІМПІАДУ З ФІЛОСОФІЇ Квітень. Ранок. Луганськ зустрі' чає нас приємним теплим вітерцем та безхмарним небом. Зійшовши на перон, ми побачили групу усміхне' них молодих людей, які тримали в руках плакат з написом “Інститут філософії і психології”. Це були далівці – студентський актив, який супроводжував іногородніх студен' тів, котрі прибували на олімпіаду. Цього року II тур Всеукраїнської олімпіади з філософії та релігієзнав' ства відбувався у Східноукраїнсько' му національному університеті імені Володимира Даля. Після знайомства зі далівськими студентами драгомановська делегація у складі трьох осіб – викладача та двох студентів – попрямувала в університет на пленарне засідання – так розпочався перший день олімпіади. Після засідан� ня учасники олімпіади відвідали універ� ситетський музей ім. В. Даля, де змогли ознайомитися з історією, досягнення� ми та напрямками діяльності універси� тету. На другий день студентам були запропоновані теми для написання творчих робіт на вибір – шість тем з релігієзнавства та шість з філософії. За словами одного з членів журі – в цей час по аудиторії немов би витав дух знань. Після написання робіт студенти, зібравшись за обідом, жваво обговорювали обрані теми, ділились враженнями. Скільки емоцій! Скільки думок, які хочеться висловити! Олім� піада – це, перш за все, можливість дізнатися, чим займають� ся твої колеги з інших університетів, які їх наукові інтереси, та поділитися своїми філософськими вподобаннями. Далі спіл� кування продовжувалося під час відвідання художньої галереї та виставки воскових фігур міфологічних істот Давньої Греції, Риму та Єгипту, яка проходила у краєзнавчому музеї. Наступного дня відбувався захист написаних робіт – для виступу відводилось п’ять хвилин, потім студенту ставили питання інші учасники олімпіади. Жодна з допо� відей не залишилась не обговореною – учасники ствили питання, дискутували. “Круглий стіл” проходив в легкій, невимушеній атмосфері. Того ж дня студенти мали можливість подивитись місто Луганськ, а ввечері піти в театр на виставу “Сяйво Монмартру” Імре Каль� мана. Найурочистіша мить – повідомлення результатів та вручення нагород. Але жива і радісна атмосфера мину� лого дня змінилась якоюсь дивною тишею – в очах уча� сників читався сум через те, що все закінчилось. Дехто вже сидів з валізами. В аудиторію ввійшли члени жюрі, промовили привітання та нагородили переможців. Кожен з учасників отримав сертифікат про участь в олімпіаді, призери були нагороджені дипломами. Драгомановці довели свій високий рівень в цьому форумі кращих студентів�фі� лософів України: Наталія Пархоменко, студентка 4 курсу спеціальності “Релігі� єзнавство”, отримала диплом ІІ ступеню в номінації “Релігієзнавство”, Антон Лемпій, магістрант спе� ціальності “Філософія”, увій� шов в десятку кращих в номі� нації “Філософія”. Побажавши один одно� му успіхів та обмінявшись контактами, ми роз’їхались – кожен в своє місто. Чотири дні промайнули як одна мить, залишивши по собі тільки приємні враження: цікаві доповіді, організоване дозвілля, об’єктив� ність журі, небайдужість студентського активу, який завжди був готовий допомогти. Головна цінність олімпіади в тому, що вона одночасно збирає таку кількість людей зі схожими інте� ресами, мотивуючи їх до наукових пошуків та відкриттів. Наталія ПАРХОМЕНКО, студентка ІV курсу ІФОН 5 �Студентське свято Студентське свято МІСТЕР ІНСТИТУТУ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ 2013 К А Н Т Р І ' К РА С У Н Я Хто сказав, що на філологічному факультеті хлопці – рідкість? Так, в нас їх мало, але ж вони у нас найкращі, найкрасивіші, найталановитіші, ми цінуємо кожного з них. Нещодавно в житті кожного студента Інституту іно' земної філології настав момент, коли він мав довести, що є найкращим. Саме кращих красенів нашого інституту об’єднав найчоловічніший захід цього року – конкурс “Містер Інституту іноземної філології 2013”, який пройшов 21 березня в актовій залі гуманітарного корпусу. Це було свято сильних та красивих, креативних та артистичних. До участі в конкурсі було залучено 10 студентів інсти� туту, які постали на сцені в незвичних образах, які б най� краще охарактеризували їхню особистість. Хтось був чоловіком�джентельменом Джеймсом Бондом, хтось таємничим Джокером, був і сміливий Гаррі Поттер, і легендарний розпусник Дон Жуан, і футболіст. Довелося хлопцям випробувати й свій розум. Під Номінанти на звання Містера час інтелектуального конкур� су вони показали, що не лише Інституту іноземної філології красиві, а й кмітливі. Так, їх рятувала саме кмітливість та харизматичність, навіть коли учасники не знали від� повіді на запитання обраної ними теми, вони викручувалися як могли, жартували, грали з глядачем. Адже питання були курйозні, з родзинкою. У перерві між конкурсами виступила чарівна першокурсниця Ксенія Пугачо' ва з піснею “Parti pour zouker”, яка ще раз довела, що в нашому інституті нав� чаються не просто красиві й талановиті дівчата, вони ще й розумні, вільно воло� діють іноземними мовами, артистичні та бадьорі. І знаєте, якими б не були результати цього конкурсу, хлопці самі зізналися, що для них це не важливо. Головне, що вони знайшли один одного, за час підго� товки до заходу вони стали однією командою, справжніми друзями, а не конку� рентами. А це і є головною ідеєю подібних заходів. Відразу видно, що організато� ри доклали чимало зусиль. Робота студентського самоврядування й має бути спрямована на те, щоб згуртовувати колективи, розвивати здібності студентів поза заняттями. Інакше навчання було б не таким цікавим. Ну і нарешті, найголовніше – оголошення результатів конкурсу. І як кажуть у нас в інституті: “Переможців не судять”. Отже, окрім того, що всі конкурсанти отримали номінації, було обрано призерів. Другим віце�містером став студент 32 п групи Руслан Майданік, першим віце�містером – студент 202 ан Олек� сандр Богуславський, який також отримав приз глядацьких симпатій за резуль� татами інтернет�голосування. Містером ІІФ 2013 став неймовірно позитивний Артем Савченко, студент 22 п. Всі конкурсанти та переможці отримали чудові призи. Оксана ЧЕРНУХА, студентка ІV Інституту іноземної філології 21 березня в актовому Закінчився конкурс нагородженням залі центрального корпусу учасниць та вручення їм титулів: “Міс проходило свято краси – ніжність” – Олена Гулієва, “Міс грація” “Міс Інституту природничо� – Анна Подольська, “Міс посмішка” – географічної освіти та еко� Юлія Довгій, “Міс глядацьких симпатій” логії 2013 р.” – “Красуня в – Вікторія Барабаш, “Перша віце�міс” стилі кантрі”. Тема дещо – Неоніла Ковалик, титул “Міс ІПГО та специфічна, але цікава. Всі екології 2013 р.” отримала Ольга Чор' звикли, що конкурси краси нобров, студентка 36 ГП групи. Дівчина мають солодкувато�роже� виступила з такими словами: вий відтінок, та дівчата “Раніше я ніколи не брала участі в довели, що справжні дівча� подібних конкурсах. Не дивлячись на те, та різносторонні і обдаро� що були і пропозиції, і бажання, але зав� вані. жди не вистачало впевненості в собі та У конкурсі взяло участь рішучості. Хоча в глибині душі дуже хоті� шість дівчат, які предста� лося стати кращою, але все�одно ця Переможниця вляли І�ІІІ курси. Вони мали перемога стала для мене приємною змогу показати себе гляда� несподіванкою. Хочу сказати, що всі дів� конкурсу Міс ІПГОіЕ чам та суддям в таких кон� чата�конкурсантки вродливі, розумні та курсах: представлення, вихід в костюмах у стилі талановиті, і кожна з них гідна була перемоги! кантрі, конкурс талантів, кулінарії, запитань, Взагалі конкурс подарував мені не тільки титул вихід у вечірніх сукнях. Міс Інституту 2013, але й незабутні емоції підго� Під час виходу дівчат в костюмах у стилі товки до конкурсу та самого виступу. Чесно кантрі ведучі звернули увагу, що з’явилося це кажучи, хотілося б пережити ці відчуття ще не модне поняття на Дикому Заході за часів ковбо� один раз! А для тих дівчат, які вагаються, чи їв, лихих розбійників і працелюбних фермерів. брати участь в подібних конкурсах, можу сказа� З одного боку – це зовсім піжонський стиль з ти одне – ризикуйте, вірте в себе і перемога капелюхом, порваними джинсами і гостровер� буде за вами!” хими шкіряними чобітьми, а з іншого – це роз� Окрім дівчат�учасниць чудовий настрій гля� кіш шкіри, краса і сільський затишок. Всім було дачам дарували студентки ІПГО та екології, які надзвичайно цікаво побачити, що вибрали для виконували популярні пісні, зачаровували своїм себе красуні. вокалом і дарували посмішки оточуючим, а У конкурсі талантів учасниці найповніше саме: Аліна Отрошок, Катерина Сирник, розкрилися, показали себе і завоювали при� Людмила Паламарчук та Мар’яна Крюкова. хильність суддів та глядачів. Адже кожна дівчи� Свято краси пройшло в незвичному фор� на по�своєму талановита. Одна захоплювала маті, але від того воно ще більше сподобалося своїм голосом, інша причаровувала погляди глядачам. До нових зустрічей на Дикому Заході! неймовірним танцем. Одна з учасниць навіть продемонструвала власні малюнки. В кулінарному конкурсі дівчата повинні Ірина ТАРАНОВСЬКА, були не тільки смачно приготувати страви, але голова Студентської ради й так оформити, щоб їх було шкода їсти. Інституту природничо�географічної Вихід у вечірніх сукнях неймовірної краси: освіти та екології під пісню Coldplay – Paradise дівчата у супрово� ді своїх кавалерів дефілювали та зачаровували око ніжним вальсом. Екскурсія НАПІЙ ЯК СПІЛЬНА МОВА У світі існує велика кількість мов, і щоб їх осяг� нути, навряд чи вистачить життя. Проте водночас існує певна символічна система, яку зрозуміє майже кожен. Яскравим прикладом є зображення Мерилін Монро, Чарлі Чапліна, Че Гевари. Це стосується не лише особистостей світового зна� чення, але й брендів. Перелік останніх можна перелічувати годинами, проте в перших рядках буде стояти назва бренду “Кока�Кола”. Цей напій не є випадковим, адже його знає 98% населення світу. Завітавши в якусь країну без знання місцевої мови, ви все одно зможете порозумітись, бо смак і якість цього напою усюди однаково на високому рівні. 20 березня студенти та викладачі Інституту іноземної філології відвідали завод з виробництва Біля заводу улюбленого напою цього світового бренду. Незважаючи на зовсім не весняну погоду, студенти були в захваті від подоро� жі. З допомогою першокласного екскурсовода відвідувачі змогли дізнатися історію розвитку корпора� ції: від маленької крамнички до компанії, прибутки якої оцінуюються біліонами. Слід звернути увагу, що музей оформлений за останнім словом технологій, тобто можна відчути історію на дотик. Окрім цього, музей продемонстрований виставкою еволюції пляшок цієї компанії. Цікаво те, що деякі варіа� ції з’являлись лише на певний короткий термін, передумовою цього були Олімпійські ігри, чемпіонати з футболу та інші події. Ця тенденція стосується і рекламних приводів. Переглянувши сторінки розвитку Коли, студенти ознайомилися з яскравими короткометражними фільмами, які використовували в різних краї� нах світу в як реклама. Наступною зупинкою була власне техно� логічна сторона виробництва напою. Всіх при� сутніх здивувало, як з маленької пробірки утворюється двохлітрова пляшка, а також те, що перевірка якості продукції проводиться кожні три хвилини. Наостанок хотілось би відзначити, що майбутні філологи були в захваті від екскурсії – крім частування смачними напоями та пода� рунками, екскурсанти отримали чимало пози� тиву та заряд енергії. Кожен екскурсант отримав по пляшечці напою 6 Вікторія ПОПОВА, студентка І курсу Інституту іноземної філології. Фото автора Студентське самоврядування В ІФОНІ ВІДБУЛИСЬ СТУДЕНТСЬКІ ВИБОРИ НЕЩОДАВНО в актовій залі гумані' тарного корпусу відбулася звітно' виборча конферен' ція органів студент' ського самовряду' вання Інституту філософської осві' ти і науки. Під час заходу зі своїми доповідями виступили голови органів студентсько� До студентського самоврядування в го самоврядування, ІФОНі ставляться з увагою і повагою які складали повно� важення – Наталія Ляшенко (студентське профбюро) і Павло Селіванов (Студентсь� ка рада). В обговоренні звітів взяли участь студенти ІІІ курсу Ольга Гончар та Катерина Приймак, студенти ІV курсу Марія Розпутна та Ірина Чукань. Всі виступаючі схвалили роботу Студентської Ради та студентського профбюро. Своє бачення перспектив розвитку студентського самоврядування та настанови висловили директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дробот, заступник директора Інституту доцент Надія Адаменко та редактор газети “Педагогічні кадри”, викладач кафедри культу� рології Сергій Русаков. Після підрахунку лічильною комісією студентського волевия� влення головою студентського профбюро було обрано студента І курсу спеціальності “Філософія” Романа Ячменьова, а головою Студентської Ради – студентку ІІ курсу спеціальності “Культуроло� гія” Анну Яценко. Модератором виборів був викладач кафедри філософської антропології Антон Дробович. Студентські вибори стали початком нового етапу в історії Інституту філософської освіти і науки, який має низку цікавих моло� діжних проектів (“Перший християнський князь”, “Тиждень мистецтв”, “Глобус”, “Щоденник”, “Педагогічний дует” та ін.), і немає жодних сумнівів, що цей період буде ще більш потужним за попередній. Альона СОКУРЕНКО, студентка ІІ курсу Інституту філософської освіти і науки КВІТЕНЬ 2013 �Історія університету Ш К О Л А Т Р У Д О В О Г О ГА Р Т У І Д Р У Ж Б И У 2012 році виповнилося 50 років з часу органі' зації перших студентських будівельних загонів у УРСР, які відігравали важливу роль у формуванні не одного покоління молоді в другій половині ХХ ст. Започатковано цей рух було 7 червня 1962 р. Серед студентів завжди були такі, що наприкінці навчального року змінювали конспекти на робочу робу і вирушали в компанії друзів працювати та заробляти якусь копійчину. Після 1954 р., коли розпочалось освоєння степів Казахстану та Сибіру, студенти вже організовано виїжджали на цілину. Проте такі “виїзди” організовувалоися переважно завдяки ініціативі та енту� зіазму комсомольських активістів і не були масовими. Саме починаючи з 1962 р. рух набуває масового характеру, коли починають формуватися студентські загони з конкретно визначеними будівельними завдан� нями та об’єднаними в одну структурну одиницю. Студентські будівельні загони стали справжньою школою життя для молодих людей, трудового гарту, дружби і товариства, в них відбувалося соціальне стано� Об’єкти побудовані студентським будівельним загоном КДПІ ім. О. М. Горького (командир 4 Реєнт О.П.) Іван ДРОБОТ: “НА ПЕРШОМУ МІСЦІ ЗАВЖДИ БУЛА РОБОТА” Директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дро' бот три рази був бійцем студентського будівель' ного загону КДПІ імені О. М. Горького: 1974 р. – Нефтеюганськ; 1975 р. – на будівництві Байкало' Амурської магістралі (БАМ); 1976 р. – Чукотка. – Якими мотивами Ви керувалися вступаючи до студбудзагону? – Матеріальний чинник (самоутримання та допомога батькам), крім цього – це було досить престижно (це був суспільний феномен). – Як Ви можете охарактеризувати роль студбудзагону інституту в сту� дентському будівельному рухові м. Києва? – У своїй категорії, тобто з вишів небудівельного профілю, на рівні м. Києва – один з кращих студентських будівельних загонів, неодноразово нагороджувався високими грамотами, зокрема, Перехідним Червоним прапором!!! Обласні та міські студентські будівельні загони КДПІ ім. О. М. Горького також не відставали та посідали перші�другі місця у соціалістичних змаганнях! – Яку назву мав Ваш студбудзагін? – Загони мали назви, пов’язані зі специфікою вишу, і в тому числі факультету – “Буревісник”, “Історик”, “Славутич” та ін. – У будівництві яких об’єктів Вам довелось брати участь? – Студентські будівельні загони працювали на будівництві: спортивного ком� плексу – Нефтеюганськ, теплової електростанції та будинків для місцевого насе� лення на Чукотці, виконували підсобні роботи на БАМі. – Як організовувався побут та дозвілля у студбудзагоні? – На першому місці завжди була робота! Робота! Й ще раз робота! Вечорами полюбляли збиратися біля вогнища, де співали пісні під гітару, влаштовували різні конкурси та забави. Святкували дні народження бійців. Проте найбільшим святом був “День бійця студентського будівельного загону” – це був офіційний вихідний, організовувалася концертна програма, проводилися екскурсії, де ми мали змогу ознайомитися з місцевим колоритом та традиціями! – Які труднощі виникали у діяльності студбудзагону? Як розв’язувались проблеми життя та діяльності будзагону? – Труднощі звичайно що виникали, але вони мали локальний характер (зде� більшого побутового характеру) і не впливали на роботу загону. Варто відзначити й професійний відбір кадрів – випадкових людей у загоні не було! – Яку роль у житті та діяльності будзагону відігравали компартійні орга� ни та комсомольська організація? – Вони відігравали ключову організаційну роль при формуванні будівельного загону (вони його вели від початку його формування до завершення виконання робіт). – Які найбільш яскраві події з життя студентських будівельних загонів Вам запам’ятались? – Кожний виїзд був особливий, кожний день, проведений у будівельному загоні, особливий. Але найбільше запам’яталися велич природи тих регіонів Радянської держави, де працювали, – а це і велич Іртишу та Єнісею, незабутні вра� ження залишилися від побаченого криголаму, що доставляв провізію у Далекий Сибір. Але ніщо не може порівнятися із враженнями, отриманими від побаченого цвіту тундри. Приємні спогади залишилися й від спілкування з місцевими жителя� ми, особливо чукчами! – Яку роль відіграв у Вашому житті досвід, здобутий у будзагоні? – Досвід, отриманий у студбудзагонах, допомагає й досі, зокрема у спілку� ванні зі студентами. – Чи вважаєте Ви необхідним поновлення студентського будівельного руху в рамках університету, міста, країни? – Звичайно, було б добре – це надало б молодій людині можливість пройти школу трудового виховання й сприяло б подальшій професійній підготовці та під� готовці до “дорослого” життя. влення особистості молодої людини, майбутнього фахівця�організатора і керівника трудового колективу. З молодих фахівців, які набули досвід роботи в сту� дентських загонах, порівняно швидко виростали профе� сійні керівники трудових колективів, організатори виробництва. Учасники та організатори студентських загонів ставали перевіреним кадровим резервом для радянсько�партійних органів, громадських організацій та підприємств народного господарства. Студентські будівельні загони були важливою фор� мою залучення студентів до трудової і соціально�корис� ної праці, органічно поєднували в собі процес вироб� ництва з процесом навчання та виховання, сприяли усвідомленню майбутніми спеціалістами необхідності суспільно�корисного служіння інтересам суспільства і держави. Патріотичний рух студентських будівельних загонів увійшов в історію Країни Рад як важливе суспіль� не явище, досвід якого має неперевершене значення і для незалежної України. Микола ГОЛОВКО: “КОЖНИЙ ДЕНЬ У ЗАГОНІ БУВ ОСОБЛИВИМ” У будзагонах активну участь брав Микола Голов' ко, студент історичного факультету КДПІ імені О. М. Горького (1973–1978 ' рр.), сьогодні – доктор істо' ричних наук, професор, професор кафедри зовніш' ньої політики і дипломатії Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України. – Якими мотивами Ви керувались, вступаючи до студбудзагону? – На перший план виходила матеріаль� ний чинник, адже праця у будівельному загоні була високооплачуваною (врахо� вуючи, що мені вже було за двадцять, вже якось потрібно себе матеріально забезпе� чувати); крім того, це було дуже популярно і гордо – носити звання бійця студентсько� го будівельного загону! – Як Ви можете охарактеризувати роль студбудзагону в студентському будівельному рухові м. Києва? – Студентські будівельні загони КДПІ імені О. М. Горького завжди були на пере� дових позиціях у будівельному русі м. Києва, і це враховуючи, що виш мав непрофільний статус, такі результати досягалися насамперед самовідданою працею студентів та вмілим керуванням. – Яку назву мав Ваш будзагін? – Загін мав назву “Сокіл – 75” – Хто був командиром та комісаром загону? – Загін очолював студент другого курсу історичного факультету Д. Моголі� вець, а комісаром загону був я. – У будівництві яких об’єктів Вам довелось брати участь? – Загін працював на будівництві хлібо� комбінату у Читинській області. – Як організовувався побут та доз� вілля у будзагоні? – Побут та дозвілля організовували самі для себе – починаючи від пісень біля вогнища і закінчуючи різними спільними заходами з місцевими жителями на місці дислокації. – Які труднощі виникали у діяльності студбудзагону? Як розв’язувались про� блеми життя та діяльності будзагону? – Найбільша трудність, яка виникала, – це здолати фізичне навантаження пов’яза� не з виконанням будівельних робіт, змуси� ти себе кожного ранку підійматися й вико� нувати одну й ту ж роботу (працювали практично без вихідних). Але тут були й свої плюси – студент оволодівав навиками будівельних робіт (іншими словами кажучи – навичками робітничих професій). – Яку роль у житті та діяльності будзагону віді� гравали компартійні орга� ни та комсомольська організація? – Комітети КПРС здій� снювали загальне керування студентськими будівельни� ми загонами в цілому, а комітети комсомолу Інститу� ту були безпосередніми організаторами студентсь� кого будівельного загону – підбирали командира і комі� сара загону, забезпечували контроль за укладанням договорів на виконання будівельних робіт між загоном та господарською організа� цією, здійснювали дистанційне керівниц� тво загоном. – Які найбільш яскраві події з життя студентських будівельних загонів Вам запам’яталися? – Сон – після тяжкого робочого дня! Звичайно, що насамперед це незабутні враження, отримані від знайомства з при� родою краю, де працював загін, а також від знайомства з місцевими жителями (вони переважно досить лояльно ставилися до студентів). Взагалі кожний день, проведе� ний у студентському будівельному загоні, був особливий! – Назвіть здобутки Вашого будзагону. – Загін було нагороджено грошовими преміями та грамотами Київського місько� го комітету комсомолу. – Які позитивні та негативні сторо� ни Ви можете виділити в роботі сту� дентських будівельних загонів педін� ституту? – Негативних сторін було не так бага� то, а от позитивних набагато більше, зокрема хоча б те, що студентський буді� вельний загін після повернення на місце формування обов’язково здійснював фінансову допомогу та брав шефство над дитячими будинками, дитячими садками та ін. І це було досить престижно, крім того, була гордість за таку роботу! – Яку роль відіграв у Вашому житті досвід, здобутий у студбудзагоні? – Допоміг оволодіти робочою професі� єю (яка є в пригоді нині), а також сформу� ватися як молодому спеціалісту, дав уміння приймати рішення у самих екстремальних ситуаціях, брати відповідальність за їх виконання. – Чи вважаєте Ви необхідним поно� влення студентського будівельного руху в рамках університету, міста, країни? – Без сумніву, що так! Це надасть молодій людині необхідну трудову підго� товку для дорослого життя! Але чи можли� во у наш час подібне організувати? Думаю, важко буде, але можливо! Шпальту підготував Роман РАЛКО КВІТЕНЬ 2013 7 �Презентації Студентська творчість “ЩОДЕННИК. RE MAKE” ВИЙШОВ У ЛЮДИ МІЖ КНИЖКОВИХ поличок відбулася презентація унікального молодіжного проекту “Щоденник. Re: make”. 20 лютого в київській книгарні “Є” важко було знайти вільне місце. Гості�читачі прийшли, щоб познайомитись з авторами літературно� мистецького проекту Олександром Козинцем та Сергієм Русаковим. Адмі� ністрація “Є” гостинно запросила їх роз� повісти про своє далеко не пересічне видання. Молоді та креативні викладачі Націо� нального педагогічного університету вже видають не першу книгу в такому форматі. Але вперше подібний проект виходить у Перформанс театру “Вавилон” широкий продаж. Без пафосу, але прид� безпосередньо в залі бати “Щоденник. Re: make” можна по всій Україні в мережі книгарень “Є”. Не з книгою єдиною прийшли драго� мановці до публіки. Знайомство потен� ційних читачів з виданням розпочалося з постановки “Рімейк” народного театру “Вавилон”. Мистецькі сюрпризи цим не закінчилися, варто відмітити й живе виконання пісні від дівочого гурту “Miss five”. Ексклюзивно слова до треку “Щоденник” написала Вікторія Петрик разом з Олександром Козинецем. Книжка “Щоденник. Re make” – вели� ка робота. На такий висновок наштовхує сама кількість авторів книги – 85 пись� менників: як починаючі, так і достатньо відомі. Присутні на презентації мали змогу познайомитись лише з деякою частиною київських дописувачів. Ана� стасія Осипенко, Тетяна Чернега, Марія Ткаченко, Світлана Лобанова, Єлизавета Полич та інші прочитали частинку своїх текстів. Кожен глядач зміг оцінити талант до пера цих дівчат. Протягом презентації п’ятеро смі� ливців спробували втілити ідею “Щоден� ник. Re make” – написати історію першо� го побачення прямо під час презентації. Такий собі літературний флеш�моб поті� шив своїм експромтом та надихнув одного з присутніх на критику. Зі слів чоловіка, який представився Анатолієм, ідея нового видання особи� сто для нього не викликає інтересу і пока� Пісня “Щоденник” від співочого бенда “Miss Five” зує сучасний стан культури, яка на його думку перебуває в жалюгідному стані. Саме 100 відсотків”. Для Олександра, як він зазна� цей коментар став тим каменем спотикання, чив, це не просто праця: “Для мене це можли� який спровокував думки та висновки – а що ж вість реалізувати себе і як автора текстів, і як насправді є цей літературно�мистецький про� літературного менеджера. Робота складна, цікава, яка загартувала. Неоціненний досвід ект? Кандидат філологічних наук Ірина Савчен' спілкування з творчими людьми і чудова ко поділилась своїм баченням книги, вона можливість робити те, без чого не уявляю своє порівняла її із притчею: “Дві жаби і горщик з життя – літератури”. На філософській ноті і в роздумах про молоком”: “Можна повторити долю жабки, яка склала лапки й пішла на дно – тобто нічого не видання завершилась презентація книжки робити, а можна активно збивати молоко, аж “Щоденник. Re make”. Чи варто очікувати до появи масла. Власне, це видання і є велика наступного – тут відповідь однозначна: “Я не хочу більше щоденників. Навіть власного”, – й активна праця, яка заслуговує на повагу”. Для автора ідеї та упорядника книги Олек� сказав Олександр Козинець. Проте нових про� сандра Козинця видання не просто проект, а ектів, не менш креативних та цікавих, очікувати дитина, яку він виношував не один рік: “Однієї від дуету Козинця & Русакова варто. ночі, у листопаді 2007 року, мені не спалося, а в P.S. Хто ще не придбав “Щоденник. Re думках складалася концепція проекту. Я встав із ліжка, ввімкнув світло, взяв аркуш і почав її make”, найближча книгарня “Є” знаходиться за прописувати. Ураховуючи, що спочатку був адресою: вул. Лисенка, 3. проект “Щоденник”, а згодом “Щоденник. Re Юлія КАПШУЧЕНКО make”, то концепцію вдалося реалізувати на Пропонуємо вашій увазі фототворчість студентки ІІІ курсу спе' ціальності “Культурологія” Сазонової Антоніни. Ось що сама автор' ка говорить про свої світлини: “Хто я”? Цим питанням задається кожна людина, що абстрагується від дзеркала соціуму і дивиться в себе, стираючи всі візуальні оболонки. Рефлексуючи, я знаходжу в собі чорну порожнечу, на якій світло пише мені листи. Без темряви світло являє собою tabularasa у безмежній нес� кінченності. Так само темрява без світла є вакуумом. Про що пише світ� ло? Світло пише про темпоральність хронотопу, про смерть і життя миті у суб’єктивному просторі. Мені важлива глибина, а не яскравість, лише світло і темрява, чорне і біле. Хто я? Я лише чорний папір, що прагне світ� ла Софії. Фотопрогулянка бульваром ПРОФЕСОРСЬКО�ВИКЛАДАЦЬКИЙ склад та студенти Інституту педагогіки і психо� логії висловлюють щирі співчуття директорові, академіку Бондарю Володимиру Івано� вичу у зв’язку з втратою дружини СВІТЛАНИ ПИЛИПІВНИ, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН України. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Світлина Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. КВІТЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1632) (квітень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1632) (квітень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/195 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/05b744c15e9c5965a2d7ee36810ee872.pdf d7e3eea624e3e591d6bd65e2be75bacb Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1637) (грудень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1637) ГРУДЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця Вітальне слово ректора Вельмишановні драгомановці! Прийміть найщиріші вітання з новим роком та Різдвом Христовим! Невпинно плине час, змінюється світ, і разом з ним змінюємось ми. Кожен новий рік приносить нові надії і сподівання, з кожним новим роком ми стаємо досвідченішими і мудрішими. Вірю, що 2014 рік додасть нам творчої енергії, подарує радість зустрічей та відкриттів, перемог і досягнень, стане щедрим на здоров’я, посмішки, затишок, добробут, буде позначений новими здобутками. Відтак бажаю вам доброго здоров’я, втілення в життя мудрих ідей і сміливих планів, творчих перемог, професійних осяянь, гідних друзів та надійних колег, а головне – розуміння близьких людей. З новим роком і Різдвом Христовим! У грудні в університеті відбулось відкриття виставки Петриківського розпису. Визначальними рисами розпису, що відрізняють його від інших подібних видів малярства, є техніка виконання, візерунки, їх кольори та біле або світло/жовте тло. 5 грудня 2013 року Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Про відкриття виставки читайте на другій сторінці газети. Ваш ректор Віктор АНДРУЩЕНКО Конкурс З турботою про інших У ДРАГОМАНОВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ СВЯТКУВАЛИ МИКОЛАЯ Щороку 19 грудня, коли право� славна Україна святкує і вшановує пам’ять Святого Миколая (за юліансь� ким календарем), а українці вночі кла� дуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причет� ність до цього, для того, щоб малеча вірила у чудо, звершуване святим Миколаєм, драгомановці продовжу� ють чудову традицію вітання усіх сту� дентів з цим чудовим святом. Кожного року керівний склад та професорсько�викладацький колек� тив вишу у день Святого Миколая вітає тих студентів, які позбавлені батьківської ласки й тепла. Подарун� ки від рідної альма матер отримали близько 200 студентів� сиріт. Силами самих дра� гомановців і Центру культури і мистецтв НПУ вдався теплий різ� двяний концерт. А при� ємні мелодії на мить перенесли всіх присут� ніх у дитинство й казку. “ДОТИКОМ ПЕРА” 2013–2014 Н.Р. Редакція газети “Педагогічі кадри” повідомляє про проведення в 2013– 2014 н.р. загальноуніверситетського кон� курсу “Дотиком пера”. Конкурс на створення кращої авторської роботи, що буде опублікована протягом нав� чального року в університетській багатотираж� ці, проводиться з 2001 року і спрямований на підтримку творчих здібностей і соціальної під� тримки студентів. За результатами конкурсу буде визначено переможців, які будуть нагороджені трьома преміями: 1 місце – 1 000 грн., 2 – 800 грн., 3 – 500 грн. Визначатиме переможців авторитетне журі: Григорій Волинка – проректор з наукової роботи НПУ імені М. П. Драгоманова, голова журі; Микола Давидюк – студентський рек� тор; Людмила Кух – начальник прес�служби, поетеса; Володимир Погребенник – заві� дувач кафедри української літератури НПУ імені М. П. Драгоманова, професор; Сергій Русаков – редактор газети “Педагогічні кадри”, відповідальний секретар конкур� су; Ірина Савченко – директор Центру культури і мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова. Прес�служба університету Фото Ірини ТИЩУК Актуальні зустрічі Ювілей Нові видання Студенти поспілкувалися з Віце"прем’єр" міністром України Презентація монографії Віктора Акуленка Інтерв’ю з Таїсою Лисянською стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Турбота РЕКТОР СПІЛКУВАВСЯ З ДРАГОМАНОВЦЯМИ В СТУДЕНТСЬКИХ АУДИТОРІЯХ Зустрічі ректора та студентів Національного педагогічного уні� верситету імені Михайла Драгоманова – не дивина у виші. Вони відбуваються досить часто й присвячені найрізноманітнішим питанням побутового й навчального життя спудеїв. Очільник уні� верситету часто приймає драгомановців у власному кабінеті. 25 листопада 2013 року Віктор Андрущенко завітав до студентів на заняття в аудиторії. Для початку, безперечно, проаналізувати відвідуваність навчальних занять студентами. По�друге, побажати їм вдалої заліково�екзаменацій� ної сесії, що ось�ось розпочнеться в інститутах. Але поруч із приємними темами довелося обгово� рити й не зовсім приємні. Це стосується зокрема прикрого випадку з поже� жею в щиторозподільній кімнаті гуртожитку № 7. Мешканці студмістечка були занепокоєні тим, що сталося, й буквально заси� пали свого ректора запи� таннями. За словами Вікто� ра Петровича, зараз ведеться внутрішнє розслі� дування причин загорання й уже завершується лікві� дація наслідків. Студенти благополучно повернулися до своїх помешкань, а нав� чально�виховний процес в Інститутах відновлено пов� ністю. “Що стосується без� печності проживання у гур� тожитках, ви і ваші батьки можуть бути впевнені: адміністрація університету і я особисто докладемо усіх зусиль, аби мінімізува� ти ризики й уберегти життя кожного драгомановця”, – запевнив студентів ректор. Усім, хто постраждав під час пожежі, хто має забиття й синці, надихався диму, Віктор Петрович поо� біцяв посприяти у путівці до університетських баз відпочинку на екологічно чисті території. Гуртожиток РЕКТОР ЗУСТРІВСЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ – МЕШКАНЦЯМИ ГУРТОЖИТКУ № 5 Зі студентами – меш� канцями гуртожитку № 5, адміністрацією студмі� стечка та директорами інститутів, чиї вихованці проживають в гуртожитку, зустрівся ректор Націо� нального педагогічного університету імені Михай� ла Драгоманова Віктор Андрущенко. Очільник вишу має хоро� шу звичку періодично відвідувати своїх студентів у гуртожитках, розмовляти про побутові питання, особливо перед холодами. До того ж минулої ночі невідомі особи намагалися проникнути у п’ятий гуртожиток, провокували студентів на неправомірні дії, ламали двері і вривалися до кімнат. Перелякані драгомановці все ж змогли зорганізуватися, викликати органи правопорядку та змусити злов� мисників залишити приміщення гуртожитку. Турбуючись про безпеку й здоров’я своїх студентів, ректор в черговий раз закликав драгомановців бути дуже пильними, ні в якому разі не піддаватися на провокації та цінувати своє життя. Віктор Петрович запевнив студентів, що жод� них репресій до них через їх політичні чи інші погляди не буде застосовано. “Драгомановці – високоінтелігентні особистості, які мають власні позиції, впо� добання і право твердо їх відстоювати, – зазначив очільник, – хтось йде на Май� дан, хтось приходить на заняття, і тому ми повинні забезпечити нормальне функціонування університету згідно з навчальним графіком”. Долучилися до розмови й перший проректор з організації навчально�ви� ховної роботи і економіки Олег Падалка, директори Інституту філософської освіти і науки та Інституту корекційної педагогіки і психології Іван Дробот і Вік� тор Синьов, директор студентського містечка Олександр Баранов та сту� дентський ректор Микола Давидюк. За спільним погодженням для уникнення в майбутньому подібних неприєм� них ситуацій було вирішено налагодити чергування хлопців�активістів зі сту� дентського самоуправління у гуртожитках у вечірню годину. А ще на завершен� ня розмови Віктор Андрущенко попросив усіх студентів зателефонувати своїм батькам і заспокоїти їх, запевнивши, що з їх дітьми усе гаразд. Прес�служба університету 2 Разом з тим очільник звернувся до драгомановців з проханням теж з обе� режністю ставитися до власної безпеки, не нехтувати правилами охорони праці і життя, турбуватися про своїх колег, співмешканців, однокурсників та бути свідомими й активними учасниками уні� верситетського життя, щоб назва “Дра� гомановська родина” була не лише кри� латим найменуванням. “Усі, хто живуть у гуртожитку, – це велика й дружна сім’я, де кожен мусить піклуватися про інших”, – переконаний Віктор Петрович. Попереду усіх меш� канців чекають тренувальні заняття з пожежної безпеки й евакуації та відпо� відна модернізація усіх систем життєдіяльності сту� дентського містечка. Ще одним актуальним питанням стали бурхливі соціально�по� літичні події в Україні. Молодь масово виходить на вулиці, таким чином демонструючи власну суспільну позицію. Драгомановський універси� тет, як один із прогресивних у своєму часі, підтримує осо� бистісне волевиявлення кож� ного громадянина держави, вільної й розумної людини. Університети такого зразка завжди залишаються поза політикою, бо є центрами наукової й дослідницької сфери, бо зрощують високо� інтелектуальну особистість. “Ніколи в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгома� нова не буде репресій щодо політичних чи якихось інших вподобань студента, – наголосив Віктор Андрущенко. Єдине, що турбує усіх ваших наставників і мене зокрема, – це ваше життя й здоров’я, бо ми відповідаємо перед вашими батька� ми. Тому закликаю, шановні студенти: бережіть себе, турбуйтеся про своє здо� ров’я та не будьте надто безпечними, що притаманне вашому віку”. Ректор побажав студентству хорошого навчання й мудрих рішень та сказав, що вірить у них і щиро поважає їхню думку. У очільника заплановано ще кілька зустрічей зі спудеями до початку заліково�екзаменаційної сесії та кілька розмов у плані студентського побуту. Людмила КУХ, прес�секретар ректора Культура ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ ПЕТРИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ НЕЩОДАВНО в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгомано� ва Віце�прем’єр�міністр України Олександр Вілкул відкрив виставку Петриківського роз� пису, що ще в червні цього року експонувалася у штаб�квартирі ЮНЕСКО в Парижі та була внесена ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини людства. “600 експертів із 95 країн світу взяли участь у роботі сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, на якій було ухвалено це рішення, – зазначив Віце� прем’єр�міністр, – Петриківка стала брендом не тільки України, але й світу”. Саме Олександр Віл� кул протягом трьох років був керівником проекту з розвитку та підтримки Петриківського розпису і досі докладає чимало зусиль для популяризації цього виду мистецтва. Зокрема, зараз реалізують� ся спеціальні освітні програми у дитячих садочках, школах і університетах Дніпропетровщини, запро� ваджено єдиний регіональний урок з навчання школярів. У Дніпропетровському училищі культури навіть відкрита кафедра Петриківського розпису. А Міжнародний фестиваль�ярмарок, присвяче� ний цьому виду мистецтва, “Петриківський дивоцвіт” вже давно збирає умільців з усього світу. Ідея розміщення експозиції саме в Драгомановському університеті з’явилася під час зустрічі студентів з Віце�прем’єр�міністром. Експозицію з теплом прихистила Наукова бібліотека вишу в одному з читальних залів, де вона буде відкрита для відвідувачів протягом п’яти днів. “Усій Драгомановській родині надзвичайно приємно, що виставку Петриківського розпису вперше після внесення його ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини людства в Києві презентують саме в храмі педагогічної освіти й науки, – зазначив під час відкриття ректор університету Віктор Андрущенко, – я дуже хочу, аби з цим неповторним народним мистецтвом познайомилися в першу чергу наші студенти”. Очільник вишу зауважив, що для студентів педагогічної альма�матер, особливо що стосуєть� ся вихованців Інституту мистецтв НПУ, така виставка буде ще й своєрідним навчально�практичним інструментом для близького знайомства з народним ремеслом, глибшого усвідомлення націо� нальних традицій, ментальнісних рис свого народу. Таким чином під час відкриття організатори й гості виставки разом з Віце�прем’єр�міністром та ректором університету завершили розпис 5�метрової дерев’яної ложки в Петриківському стилі. Керівник Національного проекту “Книга рекордів України” Ігор Підчібій зафіксував новий рекорд “Найбільший предмет мистецтва Петриківського розпису в Україні”. Ректор, викладачі й студенти НПУ ще раз подякували Віце�прем’єр�міністру за честь розмі� щення експозиції саме в Драгомановському університеті та запросили Олександра Вілкула у Дра� гомановську родину для зустрічей, спілкування зі студентами. Прес�служба ГРУДЕНЬ 2013 �Актуальні зустрічі ЗІ СТУДЕНТАМИ ЗУСТРІЛАСЬ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ОЛЕНА ЛУКАШ “Для українського уряду завжди пріоритетом була і є національна та економічна безпека держави”, – наголоси� ла міністр та запевнила студентів, що розвиватися і про� гресувати потрібно кожному й щодня не відносно когось чи чогось, а заради самих себе. Майбутній шлях України – це шлях розвитку й покращення, переконана Олена Лукаш. Кілька разів пані міністр наголосила, що позитивна й яскрава енергетика молоді, яку вони особливо зараз демонструють, говорить лише про щасливе майбутнє України, а тому дуже важливо сучасному студентству від� повідально й неупереджено ставитися до суспільно�полі� тичних подій у державі, зважено аналізувати факти й аргу� ментовано відстоювати свою позицію. Однією з головних проблем у цьому питанні, на думку гості, є недостатня поінформованість молодого покоління про реалії тих чи інших процесів, нюанси угод. Щодо цього, за дорученням ректора НПУ Віктора Андрущенка в університеті планують реалізувати своєрідний всеобуч студентства у питаннях соціально�політичної, правової, економічної сфер суспільства посередництвом запро� шення на публічні лекції до вишу експертів у відповідних галузях. Поміж питань євроінтеграційного шляху України, сту� денти цікавилися безпосередньо роботою Міністерства юстиції, можливістю проходження там практики та реалі� зації себе в юриспруденції. Після низки питань і відповідей студенти одноголосно запросили Олену Лукаш до великої Драгомановської родини. Віктор Андрущенко вручив міністру відповідну відзнаку та посвідчення зі сподіваннями на майбутні зустрічі й розмови. 28 листопада 2013 року Міністр юстиції України Олена Лукаш зустрілась зі студентами Національно� го педагогічного університету імені Михайла Драго� манова. Під час зустрічі йшлося про євроінтеграційні процеси в Україні, ступінь готовності нашого суспіль� ства до підписання угоди про Асоціацію, причини призупинення підписання угоди тощо. Драгомановці зустріли міністра з хлібом на рушнику та спілкувалися у дружній дискусійній атмосфері. Зокре� ма, у залі засідань Вченої Ради університету зібралося більше сотні студентів, що навчаються за філологічними, правознавчими, математичними й природничо�геогра� фічними спеціальностями, а також студентський актив, викладачі й дирекція інститутів. Спілкуючись з молоддю, міністр юстиції запевнила студентів, що євроінтеграційний курс розвитку України залишається незмінним і підтвердила свою одностайність з думками студентів щодо європейської інтеграції Украї� ни, а також детальніше розповіла про сам процес підго� товки проекту угоди про Асоціацію та виконання Україною плану дій з членства відповідно до вимог європейської спільноти. Олена Леонідівна пояснила, що рішення уряду є частиною переговорного і закономірного процесу на шляху до євроінтеграції і дозволяє проаналізувати усі супровідні переваги та ризики від цього. Більшість драго� мановців вперше з’ясували для себе те, що в угоді зага� лом не згадується про перспективи України стати членом Євросоюзу, а сам документ, розрахований на десять років, ґрунтується на економічній інтеграції та політичній асоціації. Розвіялась і впевненість деяких студентів у обов’язковому безвізовому режимі з країнами Євро� пейського Союзу для українців після підписання угоди, адже про це теж нічого не сказано в документі. Прес�служба НПУ імені М. П. Драгоманова СТУДЕНТИ ЗУСТРІЛИСЯ З ВІЦЕ�ПРЕМ’ЄР�МІНІСТРОМ УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДРОМ ВІЛКУЛОМ МІНІСТР СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ НАТАЛІЯ КОРОЛЕВСЬКА ЗУСТРІЛАСЬ ІЗ ДРАГОМАНОВЦЯМИ Студенти Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова отримали можливість поспілкуватися з Віце�прем’єр�міністром України Олександром Вілкулом. Зустріч відбулась 5 грудня 2013 року, де зокрема аналізувалася сучасна суспільно�політична ситуація в Україні, студентський погляд на ці події. Віце�прем’єр�міністр зазначив, що його принциповою позицією є відмова від насилля і засудження будь�якого його прояву. Він детальні� ше розповів про свої принципи зай� матися практичною євроінтеграцією. За словами пана Вілкула, євроінте� граційний шлях України повинен бути заснований на європейських цінно� стях, серед яких: толерантність, вмін� ня вислухати один одного і знайти компромісне рішення. З цим погоди� лися і студенти Драгомановського університету. Молодь цікавилася стратегічними питаннями міжнарод� ної політики держави, даючи й свої оцінки деяким аспектам. Загалом зустріч пройшла у теплій атмосфері плідного діалогу. Віце�прем’єр�мі� ністр був приємно вражений освіченістю й високим рівнем знань та громадською позицією драгомановців. 12 грудня 2013 року зі студентами й викладачами Національного педаго� гічного університету імені Михайла Драгоманова зустрілась Міністр соціальної політики України Наталія Королевська. Серед актуальних тем спілкування виділялися питання щодо Євроінтеграційного курсу України, тен� денцій і пріоритетів сучасної соціальної політики в Україні. Разом з ректором Драгоманов� ського вишу Віктором Андрущен� ком Наталя Королевська оглянула університет, поспілкувалася з директорами інститутів і студентським активом. Загалом зустріч тривала більше години та пройшла у товариській атмосфері діа� логу. Міністр відповіла на запитання, які хвилювали молодь, зокрема, щодо можливо� сті проходження практики студентами Інституту соціальної роботи та управління на базі Міністерства соціальної політики. За домовленістю було вирішено підготувати проект угоди щодо проходження практики і таким чином налагодити тісне співробіт� ництво між міністерством та університетом. Прес�служба університету Фото зі сторінки Олександра Вілкула у мережі Фейсбук Читають всі Шукайте газету 20 числа кожного місяця: – у книжковому кіоску головного корпусу – на спеціалізованих розкладках у вашому навчальному корпусі Електронний варіант газети ви можете завантажити на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри” З питань розміщення інформації про ваші заходи та події звертайтесь за телефоном (044) 234�75�87 або електронною поштою gazeta@npu.edu.ua ГРУДЕНЬ 2013 3 �Наукова конференція У К Р А Ї Н С Ь К А Р Е Г І О Н І К А У К О Н Т Е К С Т І Д І А Л О Г У К У Л ЬТ У Р 8�9 листопада 2013 року в рамках VI міжнародного форуму “Простір гума� нітарної комунікації” за підтримки інсти� туту культурології Національної академії мистецтв України, Інституту філософсь� кої освіти і науки Національного педаго� гічного університету імені М. П. Драгома� нова, Національного інституту стратегіч� них досліджень при Президентові Украї� ни, Української асоціації культурологів відбулася Всеукраїнська науково�теоре� тична конференція з міжнародною уча� стю “Українська регіоніка у контексті діа� логу культур: теоретичний та прикладний виміри”. В рамках роботи трьох секцій зі своїми доповідями виступили викладачі, доценти, доктори, кандидати наук, про� фесори. Академік Іван Бех Пленарне засідання відкрив перший виступив на пленарному проректор університету професор Володи� засіданні мир Бех, який зазначив важливість теми конференції для української наукової спіль� ноти і суспільства загалом. Директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дробот привітав всіх присутніх учасників конференції і зау� важив щодо великої кількості студентів в залі, що свідчить про великий потенціал теми. Метою гуманітаріїв було звернути увагу на сучасний стан суспільства та освіти в контексті діалогу культур. Засобом розкриття цих питань на основі конкретних прикладів стала регіоніка. Як зазначила під час пленарного висту� пу професор Галина Мєднікова, сьогодні регіоніка є контекстом існування універсального. Кожен регіон виражає свої індивідуальні особливості, на основі вивчення яких ми можемо робити висновки про основні загальні тен� денції розвитку культури у співвідношенні з діалогом культур. Міжнародна науково+практична конференція С М І Й Т Е С Я Н А У руслі відзначення декади українсь� кої писемності в Інституті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка 15 листопада 2013 року відбулася Міжнародна науково� практична конференція “Від Івана Вишенського до Остапа Вишні та Павла Глазового: розвиток гумору та сатири в літературі”, приурочена нещодавньому ювілеєві нашого славного випускника П. Глазового. Хоча День сміху в нашій країні зазвичай святкують першого квітня, все ж ніхто не заперечуватиме, що сміх – найкращі ліки, а гумор подовжує життя. Про те, що сміх – справа серйозна, наголосив, відкриваючи конференцію, директор Інституту українсь� кої філології та літературної творчості імені Андрія Малишка професор Анатолій Висоцький, підкресливши, що здоровий сміх – запорука здорового суспільства. Актуальність конференції не викликає запе� речень, адже український народ завжди вмів посміятися із себе, з іронією дивитися на цей світ. Так сенс сміху розумів і наш випускник, один із класиків української національної сміхової культури Павло Гла� зовий, творчість якого не втратила ні своєї свіжості, ні, на жаль, актуальності, тому й залишається цікавою сучасному читачеві, а сам сміхотворець став справді народним і широко улюбленим письменником не лише в Україні, але й далеко за її межами. З оголошення привітання учасникам кон� ференції від ректора Національного педаго� гічного університету імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка та побажання плідної праці конференції розпочав свій виступ про� ректор Богдан Андрусишин, підкресливши, що гумор – одна з ментальних рис українців. Теплими спогадами про спілкування та 4 З Д О Р О В ’ Я ! співпрацю з Павлом Глазовим поділився Герой України, Народний артист України, про� фесор кафедри української літератури Ана� толій Паламаренко, котрий вказав на орга� нічний зв’язок та спадкоємні риси сміхотвор� чості П. Глазового і його вчителя Остапа Вишні. У своїй коротенькій промові пан Пала� маренко виокремив специфічні риси гумору Глазового та зачепив проблеми сучасної гумористики, яка й сьогодні має потужні перс� пективи. Свій виступ народний артист ілю� стрував читанням гуморесок П. Глазового, чим не лише потішив драгомановців та гостей нашого університету, але й підкреслив нега� тивні явища нашого життя, сучасне станови� ще української культури та мови. Своїми думками про тяглість української літературної гумористики і сатири поділився з присутніми завідувач кафедри української літератури проф. Володимир Погребенник, а професор Національного університету біо� ресурсів і природних ресурсів України С. С. Кіраль ознайомив із невідомими сторін� ками життя і творчості П. Глазового, які він від� найшов в архівах українського гумориста. У конференції взяли участь представники таких ВНЗ України, як Бердянський держав� ний педагогічний університет, Національний університет біоресурсів і природокористуван� ня України, Херсонський державний універси� тет, Мелітопольський державний педагогіч� ний університет, а також університети міст Рівного, Вінниці, Переяслав�Хмельницького, Миколаєва, Глухова, Івано�Франківська, Чер� кас, всі члени кафедри української літератури та науковці Польщі й Білорусі. Завершилася наукова дискусія конфе� ренції ухвалою�пропозицією проводити її на постійній основі (раз у два роки), запровадити у навчальний процес спецкурс, присвячений гумору і сатирі. Відкриття конференції Директор Інституту проблем вихо� вання НАПН України академік Іван Бех порушив питання діалогу культур у кон� тексті нашої психодидактики, звернув увагу на єдність самоосвіти і діалогу культур, кроскультурний і транскуль� турний діалог. Іван Дмитрович актуалі� зував питання формування теоретичної свідомості молоді, звернувши особли� ву увагу на проблеми переходу молоді від теоретичного знання до практичних дій. Науковцями було констатовано, що гуманітарна наука сьогодні дещо від� стає від світу, що динамічно розви� вається. Культура розвивається за своїм внутрішнім іманентним зако� ном. Сьогодні має місце криза культу� ри. Ми живемо в час виснаження тра� дицій. Щоб рухатися по лінії фронту, ми маємо безперервно мислити. Нам потрібна активно утверджувальна стратегія щодо сприйняття інших культур для того, щоб і надалі зберіга� ти свою культур ідентичність. Яна СТУПАК, студентка ІІ курсу Інституту філософської освіти і науки Студентські виступи 200+річчя Кобзаря ВІДВІДАЛИ ЗНАМЕНИТУ ГОРУ КОБЗАРЯ У рамках величезної всеукраїнської програми святкування двохсотріччя з дня народження Тараса Шевченка, під знаменням якого проходитимуть 2013 і 2014 роки, студенти й викладачі Національного педагогічного універ� ситету імені Михайла Драгоманова затіяли масу своїх акцій і урочистих заходів. Так, у жовтні драгомановці здійснили поїздку до Канева на знаме� ниту гору Кобзаря, щоб “в сім’ї великій, в сім’ї вольній новій” згадати Генія української культури. Як розповідають студенти: “Було надзвичайно цікаво і незвично знаходитися саме на цій знаменитій горі, про яку так часто нам доводилося чути і читати; стоя� ти біля справжнього сина неньки України, відчувати себе як ніколи причетними до цієї особистості. Була якась таємнича атмосфера давнини під час підйому на гору Тараса. Опинившись на вершині, ми ніби перенеслись у “Заповіт” Шевченка: перед нами відкривався вид на “лани широкополі”, “Дніпро”, “кручі”, за якими весь час слідкував вічний погляд поета”. Тут же, на могилі Тараса Шевченка, драгомановці читали його вірші. Всі мов� чки слухали поезію і здавалося, що й сам Тарас тихо стоїть серед молоді і про щось думає. Читання розпочалося із “Заповіту”, виголошеного хором, а потім слу� хали “Причинну”, “Сон”, “Тече вода з�під явора”, а також “Думи” у музичному вико� нанні. Всі, хто декламував, отримали книжечку з кількома поезіями Шевченка на згадку про цей візит. Після того студенти відвідали музей Тараса Шевченка, де послухали про твор� чий і життєвий шлях поета. Там була представлена велика різноманітність картин Шевченка, адже він був не тільки неперевершеним поетом, але й талановитим художником. Драгомановці дізналися багато подробиць із життя митця, краще зрозуміли його натуру, захоплювалися безмежним співчуттям поета до кріпаків. Також почули про жінок у житті Тараса і його нездійснену мрію про сімейне щастя. Похід до музею збагатив уявлення молоді про особистість поета. Після того гості відвідали “Тарасову світлицю” – перший народний музей Коб� заря. Почули вражаючу історію про те, як Іван Олексійович Ядловський жив у цій хатині і півстоліття вірно охороняв могилу Тараса Шевченка. З великою любов’ю доглядав він і Тарасову світлицю. Завжди підлога в ній була застелена травою, на стіні � віночки з польових квітів, калина. Кожного, хто заходив до Тарасової світли� ці, Іван Олексійович тепло зустрічав, знаходячи для людей щирі слова, розповідав їм про Тараса Шевченка, читав його “Кобзар”. Окремим поетовим шанувальни� кам, які прибували з далекої дороги, він навіть надавав нічліг у своїй хатині. Ядлов� ський ніколи не полишав могилу Шевченка, але одного разу йому довелося поїха� ти на гостину, і Тарас явився Івану уві сні і запитав, чому той його залишив. З тих пір Ядловський вже нікуди не від’їжджав. “Ця історія демонструє, з якою повагою люди ставляться до Тараса Шевченка, як його шанують, люблять”, – розповідають драгомановці. Тож поїздка до Канева стала не лише цікавою, пізнавальною та виховною, але й творчою, культовою у плані розкриття талан� тів сучасної молоді, її духовного багатства, спонукала до самоу� свідомлення та само� пізнання. Вл. інф. ГРУДЕНЬ 2013 �Презентація Віктор АКУЛЕНКО: “Питання охорони культурних цінностей завжди було вартим уваги в міжнародному праві” Українська культура багата своєю спадщиною – безліччю традицій, усною та письмовою творчістю, пам’ятками архітектури, і все це проходить крізь віки. Та чи зав� жди ми зберігаємо цей неоціненний спадок? Чи дбаємо ми про збереження нашої культури? Про захист пам’яток? Адже багато чого наш народ втрачає, не усвідомлюю� чи цього. Руйнуються будівлі, зносяться історичні пам’ятники, безцінні скарби пере� ходять до рук іноземних країн. А чи завжди люди знають, як правильно зберегти ті культурні цінності, які належать нашій державі? Адже багато чого було вже втрачено. Для того щоб збільшити рівень освіченості грома� дян з цих та багатьох інших питань, вийшла друком монографія “Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України”. Презентація книги відбулася 9 грудня, за день після знесення пам’ятника В. І. Леніну, що свід� чить про актуальність розгляду проблеми охорони пам’яток культури. Автром книги є Віктор Акуленко – відомий фахівець з міжнародного права у сфері охоро� ни культурних цінностей, педагог, публіцист, доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права НПУ імені М. П. Драгоманова, провід� ний науковий співробітник відділу міжнародного права і порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної Академії Наук Укра� їни. Вчений добре відомий на теренах не лише України, а й в Росії, Азейрбайджані, Молдові та інших країнах. Ця книга стала підсумком його багаторічної діяльності на ниві правової охорони пам’яток культури. Докторська дисертація з цієї проблематики була захищена ще в 1991 році. Саме завдяки Віктору Івановичу, його науковим пра� цям (а їх більше 250) в Україні сформувалася наукова школа Міжнародного права охорони культурних цінностей, було захищено декілька потоків презентації цієї тематики. З книги читач може довідатися про основні етапи ста� новлення Міжнародного права охорони культурних цінно� стей, міжнародне співробітництво країн в цій сфері, проа� налізувати нормативно�правову базу, що стосується цієї галузі міжнародного права. Питання охорони культурних цінностей розглянуто під кутом зору практики України та інших країн СНД. Монографія є дуже важливою, корисною з історичної точки зору і відкриває можливості подальшої наукової діяль� ності. Адже та нація, яка не дбає про свою культурну спадщи� ну, не має і перспективи розвитку світлого майбутнього. Сама книга є чудовим прикладом того, як слід друкувати наукову працю: структу� ра монографії методологічно чітко побудована, всі теоретичні дані спираються на історичні факти, в додатках наведено матеріали про повернення певних культурних цінностей на територію нашої держави. На презентацію книги були запрошені знайомі, учні та колеги Віктора Івановича, а також видавець книги, яка зауважила, що дуже приємно видавати книгу людини, яка є фундатором наукової галузі в Україні, яка закохана в свій предмет. “Цікаво було видавати разом книгу ще й тому, що автор відслідковував процес зародження книги на кожному етапі, переймався і оформленням, і відображенням змісту. Я переконана, що цю книгу має тримати в своїй колекції кожна людина, яка цінує свою історію та збирає власну бібліотеку”. З доповіддю виступила Олена Давиденко, магістр права, яка представила Інсти� тут політології та права НПУ імені М. П. Драгоманова. “В презентованій книзі послі� довно висвітлюються найбільш актуальні та складні проблеми культурних цінностей. А сам розвиток культури неможливо уявити поза контекстом правових норм культур� них цінностей. Так, як культура не може існувати без народу, так і народ не може існу� вати без культури. А подальший розвиток культури, її генезис не може існувати без правової охорони культурних цінностей. Підвищення національної свідомості безпо� середньо пов’язано зі зверненням до національного історичного минулого. Не можна не погодитися з думкою автора про те, що питання охорони культурних цінностей зав� жди було вартим уваги в міжнародному праві. Праця має не лише теоретичну цінніс� ність, вона є історичним внеском у розвиток формування сучасного розуміння ролі та значення охорони культурних цінностей. Читання цієї книги принесе читачеві не лише естетичне задоволення, а й професійне та духовне збагачення. Вона стане в пригоді як студентам та аспірантам, так і пересічному читачеві”. На зустрічі також був присутній проректор з науко� во�методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ імені М. П. Драгоманова Богдан Іванович Андрусишин, який разом з іншими привітав Віктора Івановича з виходом в світ нової книги. Віктор Іванович Акуленко відомий також як публі� цист, член Наукової спілки журналістів України. Його перу належать публіцистична книга “На перехресті закону і совісті” (2001) і документально�художня книга “Відлуння пам’яті: назад у майбутнє” (2008). В прозових творах представлений багатий матеріал історії на зрізі радянської та пострадянської України. Автор пропустив описані події через серце та душу. Ці книги адресовані молодому поколінню, аби воно не повторило помилок минулого. Оксана ЧЕРНУХА Міжнародна співпраця 200+річчя від дня народження Т. Шевченка РОЗРОБЛЕНО ПЛАН ЗАХОДІВ СВЯТКУВАННЯ До великої програми святкуван� ня 200�річчя з дня народження Т. Шевченка, що запланована в Укра� їні на виконання Указу Пре� зидента від 11 квітня 2012 року, Національний педа� гогічний університет імені Михайла Драгоманова долучається власним планом заходів. За сло� вами ректора вишу Віктора Андрущен� ка, подія такого масштабу не може оминути Драгома� новський універси� тет, що сповідує посту� лати великого Кобзаря. Зокрема в НПУ у березні 2014 року збира� ються провести урочистості з приво� ду відзначення ювілею у Національній філармонії України, а також провести низку науково�практичних викла� дацьких і студентських конференцій, присвячених вивченню творчості і спадщини Кобзаря у контексті розвитку української культури та мистецтва ХІХ – початку ХХІ століть. Серед власне студентських пропози� цій щодо святкувань були ідеї прове� дення Шевченківських читань та нав� чального лекторію “Шевченко в мистецтві і літературі”. Продовжується і прекрасна тра� диція Драгомановського університе� ту щодо відкриття іменних аудиторій в інститутах вишу. Наразі планують ГРУДЕНЬ 2013 відкрити аудиторію “Шевченко у світі” на восьмому поверсі Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малиш� ка. Вчені НПУ презентують колективу університету низку наукових і навчальних видань, пов’язаних з дослі� дженням життєвого й твор� чого шляху Кобзаря, а також бібліографічний покажчик. Центр культури і мистецтв вишу та аматор� ські колективи запропо� нували декілька мистецьких імпрез, а любимий драгоманівцями студентський театр “Вави� лон” готує вистави за мотивами творів генія української літератури. Повний план заходів можна переглянути в дирекціях інститутів та в активістів Студентської Ради НПУ. Творчість Т. Г. Шевченка відкрила новий, вищий етап у розвитку укра� їнської культури, стала її світанком і великим розвоєм. На постулатах Кобзаря виховуються усі покоління драгомановців, росте Драгоманов� ська родина, тому для студентів і викладачів НПУ імені М. П. Драгома� нова ювілей – одне з найвеличніших свят, тим більше, що воно співпадає ще й з 180�річчям самого навчально� го закладу. ВІЗИТ РОБОЧОЇ ГРУПИ ДО ЛАТВІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Робоча група Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій на чолі з директором Інституту професором Володимиром Євтухом відвіда� ла Латвійський університет з нагоди 30�річчя Департаменту освіти Латвії. Під час запланованої поїздки була проведена зустріч із деканом факультету педагогіки, психології та мистецтва професором Андрісом Грінфілдсом, у ході якої обговорю� вались питання нових стандартів з кредитно�модульної системи, магі� стерської програми “Педагогіка вищої школи”, яку впроваджують згі� дно з новими стандартами Болонсь� кої системи освіти професори Лат� війського університету Ірена Жогла, Рудіте Андерсоне, Луція Рутка, Аіда Крузе, Занда Рубене. 25 листопада відбулася зустріч із ректором Вент� спілської вищої школи Гітою Ревалде. ВВШ тісно співпрацює з міжнародними проектами, що дає можливість повного оснащення аудиторного фонду для забезпечення навчального процесу згідно з новими європейськими стандартами. Подальша співпраця Інституту соці� ології, психології та соціальних комунікацій з Вентспілською вищою школою дасть можли� вість вивчити сучасні напрями та тенденції в освіті. Ірина ЗАЇНЧКІВСЬКА gazeta@npu.edu.ua Ви можете надіслати матеріали, світлини, коментарі та пропозиції на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. Про заходи вашого навчального підрозділу, переможців та лауреатів різних конкурсів, твор� чість студентів і викладачів повинен дізнатись весь університет! Прес�служба університету 5 �Інтерв’ю з випускником В’ячеслав ВАСИЛЬЧЕНКО: “Літературний бруд можна легко обминати” Випускники Драгомановського універси� тету славляться своїм креативним підходом до роботи і є відомими в різних галузях. Одним з таких драгомановців є В’ячеслав Васильченко, нині – український письменник, журналіст, науковець і педагог. – Розкажіть, будь ласка, про свої студентські роки. Ви навчались в роки здобуття незалежності України. Як ця подія була сприйнята студентами нашого університету? Як позначалось це на нав� чальній діяльності? – Я вступив до тоді ще КДПІ ім. Горького 1987 року, після служби в армії. Там пройшов серйозну школу. Був заступником командира взводу. Часто виконував його обов’язки. Хоч взвод наш – військовий оркестр у підмо� сковному містечку Клин, але ним теж треба було коман� дувати, а не тільки диригувати. Радянський Союз тоді саме конав, серйозно агоні� зуючи. Ми відстежували кожну новину, бо розуміли: почалися серйозні зміни. І все це епохальне перевтілен� ня відбувалося перед нашими очима. Раділи, що Украї� на розпочала шлях до вільного життя. Холодним душем стали події серпня 1991 року, коли в Москві сталася спроба державного перевороту (сумнозвісний ДКНС із Янаєвим на чолі, у якого тряслися руки). Почалися реальні труднощі, проблеми із продуктами, “руїна”. Але ми розуміли, що нове будується непросто. Тому й посміхалися майбутньому. І вірили, що воно буде краще. Не знаю… Як на мене, мрії збулися. Але у кожно� го своя шкала для оцінок. У 1990�1991 навчальному році, будучи студентом 4�го курсу стаціонару, я пра� цював на повну ставку вчителя української мови і літе� ратури 254�ї школи. У другу зміну. І все встигав. І сесії на відмінно складав. Правда, траплялися курйозні момен� ти. Пригадую, відпрацьовував пропущене заняття з російської літератури (“Собаче серце” Булгакова) у тро� лейбусі. Решта пасажирів, гадаю, одержали не менше задоволення, ніж ми з Ганною Василівною Ляшенко… Так що я в ті буремні часи і навчався, і навчав. Дехто ж із одногрупників кидався в “бізнес” (у тогочасному розу� мінні), дехто планував еміграцію… Але жили всі на під� несенні. І про навчання не забували… – Які лекції і яких викладачів принесли вам най� більше користі для професійної діяльності? – Мені пощастило навчатися у метрів (хоча не думаю, що нинішній студент�драгомановець скаже, що йому “не пощастило”). Але тоді було саме так. Практич� но кожен наш викладач – це ім’я у славістиці, автор виз� начних наукових праць. Цим людям шана і доземний уклін. Шкода, багатьох уже немає… Ми вчилися у них всьому, помічали особливості їхніх манер у спілкуванні, одязі, подачі матеріалу. Поряд зростали молоді, учо� рашні випускники… Не буду називати прізвищ, тому що це займе багато місця. Та й пропустити когось боюся. Не хочеться ображати. Але скажу одне: всі мої виклада� чі були Особистостями. І дали мені багато. Навіть викладач історії КПРС… Щоправда, не можу не згадати Петра Івановича Орлика (1929–1993) – відомого укра� їнського літературознавця, доктора філологічних наук, професора. Петро Іванович викладав у нас українську літературу, а пізніше став моїм науковим керівником. Писати прозу я почав у студентські роки, а до того бавився поезією, мав газетні публікації. І першу рецен� зію (вона й зараз зберігається в моєму архіві) одержав саме від пана Орлика. Схвальну, до речі. А підготовлена спільно дипломна робота “Жанр поеми у творчості Євгена Плужника” блискуче захищена на кафедрі літе� ратури і одержала заслужене “відмінно”. Та ще й – як бонус – рекомендацію до аспірантури. Але, опинившись за розподілом на кафедрі стилістики, я надав перевагу аспірантурі мовознавчій. Де підготовкою моє кандидат� ської керував академік Арнольд Панасович Грищенко. Це були світлі люди, земля їм пухом. Цієї світлості я нав� чався у них насамперед… До речі, головного героя професора Богдана Лисицю я вигадав саме в студентські роки (правда, був тоді нинішній професор�детектив усього лиш учораш� нім випускником). І чим би ще й займалися майбутні філологи, як не написанням літературних творів на лек� ціях? Один писав вірш, а інший одразу ж – пародію. Потім мінялися ролями. Таке було веселе і творче життя. – Ви є одним з експертів конкурсу “Коронація слова”. Багато студентів філологічного підрозділу мріють написати якісну і цікаву книжку. Що поради� те молоді як не просто теоретик�експерт, а й пись� менник? – Так. Поряд з тим, що двічі лауреат, цього року виступив ще й у ролі експерта. Але обрав номінацію “Кіносценарії”, адже сам був конкурсантом у “Романах”. Це дуже цікава робота. Ти бачиш конкурс із середини. І 6 стає видно, як усе від� бувається принаймні на рівні експертів. Що ж до письмен� ництва, то тут не все так просто. Адже написати якісний текст – завдання непросте. І щоб тебе “визнали за письмен� ника”, багато механіз� мів мусять спрацюва� ти. Усі знають афо� ризм Цицерона про те, що поетами наро� джуються, а оратора� ми стають. Як на мене – письменником треба і народитися, і стати. Народитися з іскрою Божою, а роздмухати її наполегли� вою й постійною працею. Письменництво – теж реме� сло. Фах. Йому треба навчатися. Щоб бути професіона� лом. І, звісно, цікавим читачеві. Тому, повторюсь, мало одержати з народженням письменницький талант. Його треба розвинути та озброїти навичками письма. Для цього слід постійно вчитися. На книгах класиків, суча� сників, успішних авторів (тих, кого читають, а не хто одержує великі гонорари, хоч це теж важливо). Знай� омитися з порадами маститих. Випробовувати сили у конкурсах. Старанно готуватися до написання книжки. Збирати матеріали. Продумувати епізоди. Виписувати персонажів. Придивлявся до життя. Воно, до речі, непо� ганий співавтор. Пиріг спекти простіше, ніж вибитися в “помічені” членами журі. Та й читачами. Серед тисяч конкурентів… Хоч пиріг – теж річ непроста. В усякому разі – для мене. Але коли вже твоїм “пирогом” Форум видавців “смакує”, починаєш розуміти, що дещо тобі вдалося. І можеш окрилено продовжувати. – Як вам вдається писати і художню прозу, і наукові тексти, які відрізняються стилістикою? – Спочатку було непросто. Науковість тиснула на художність. І перший опублікований роман (“Гаудеамус” у виконанні смерті”) це засвідчив, хоч багатьом читачам і сподобався. Я побачив це і почав активніше працюва� ти. Але зараз уже навчився якісно перевтілюватися. Ось – я доцент кафедри журналістики, автор понад півтора десятка навчальних посібників та майже ста наукових статей, а ось – письменник. Просто навчився проводи� ти чітку межу. А те, що писав наукові тексти, звісно ж, допомогло “виписатися”, перейти зі словом на дружнє “ти”. З іншого боку, я ж за розподілом опинився на кафедрі стилістики рідного вишу. Там колеги, і насампе� ред Любов Іванівна Мацько, взялися робити з мене і викладача вищої школи, і стиліста. Гадаю, їм це чудово вдалося. Та й сам зараз навчаю стилістики майбутніх журналістів. – Чому обрали працювати саме в жанрі детек� тиву? – Гадаю, з детективом ми йшли один одному назу� стріч. В Аркадія Адамова є книга “Мій улюблений жанр – детектив”. Шкода, що він її написав. У тому сенсі, що я теж хотів би це зробити. Бо готовий під цими словами підписатися всіма літерами свого прізвища. Я справді дуже люблю цей жанр. “Закохався”, коли в дитинстві прочитав про Шерлока Холмса. І – на все життя. Адже детектив – це практично вершина людського генія. Часто не будучи професіоналом, детектив, помітивши те, чого не помітила решта, робить правильні висновки. І все складається в цілісну картину. Він виступає таким собі чарівником. Хоча насправді спирається на звичай� ну, навіть елементарну, логіку. І – нічого крім неї. А чари – то лише зовнішній ефект. До того ж, сам люблю розга� дувати всілякі таємниці. Жанр детективу видається лег� ким, коли читаєш талановитий текст. Наприклад, зараз читаю романи француза Фредеріка Дара. Все легко, цікаво. Коли ж пишеш – тут уже з’являється маса перешкод. Тому що мусиш не просто розповісти історію (як це відбувається у будь�якому іншому жанрі), а витримати канони. Власне, втиснути свою розповідь у їхнє прокрустове ложе (у найкращому розумінні). Але такі перешкоди – навпаки гартують. Ти мусиш придума� ти історію так, щоб і читач повірив, і не міг відірватися від тексту, і на останній сторінці все ювелірно зійшлося. Тому підготовка не завадить. І серйозна – у тому числі. Раніше, ще будучи студентом, я почав працювати над вивченням теорії детективу. Не припинив цього й зараз. І вже даю поради, публікуючись у чоловічому глянці “52”. Але свої сюжети я вигадую. Хоч коли носив форму підполковника міліції, доводилося і стріляти (в тирі), і статути вчити, і закони, і фізпідготовкою серйозно зай� матися. І спілкуватися з оперативниками. І читати таєм� ні документи (мав тоді допуск до держтаємниці). Однак у романах надаю перевагу певній казковості. Детектив – це, насправді, міська казка. Людині хочеться бути зачарованою казкою, а не читати сухі протоколи допитів та оглядів місць злочину. Але це – суто моя думка. І я не претендую на її абсолютність. – Так і хочеться поставити питання про “плани на майбутнє”, але ж знаю, що як фаховий стиліст, та ще й учень Любові Мацько, точно виправите. – Так, планів на минуле бути не може. Це правиль� но. Отже, які плани? Прагнутиму неможливого, щоб одержати максимум. Інакше життя втрачає неповтор� ний шарм. Воно ж – наче глина. Що виліпимо – те й матимемо… Якось одній знайомій я пообіцяв, що ще напишу 70 книжок. А обіцянки я звик завжди виконува� ти… Серед планів – закінчити й захистити докторську, яка практично написана. А ще… Дописати роман про нові пригоди Богдана Лисиці, розпочати черговий, оформити задуми наступних… Головне – щоб фарби друкарської вистачило. – А що порадите читачеві? Йому нелегко сьо� годні. Він часто брудниться, беручи до рук книги деяких сучасних, так би мовити, “письменників”. – Читачеві літературний бруд можна легко обмина� ти. Не голосуй за нього гаманцем. Тоді й відмиватися не треба… Загалом, кожне літературне ім’я – це певний “бренд”. Якщо тобі поталанило знайти “свого” автора, який сподобався, у текстах якого тобі легко, комфорт� но, відстежуй наступні книжки, читай інтерв’ю, статті його і про нього. Формуй свій читацький смак. Ну а щодо тих, хто вже ускочив у халепу… Що ж, треба від� хреститися від негативу та шукати чисте й світле. Повір� те, воно є. І в українських книжках. І в українському житті. Варто лише захотіти знайти – і обов’язково знай� деш. – Ваші побажання Драгомановському колективу. – Хочу побажати сили та стійкості. Цей шанований колектив завжди був сильним. Пам’ятаю добре, коли сам був його часточкою (спочатку – як студент, а потім – і як викладач). А ще – побажаю Сонця. Сонця над голо� вою. Сонця в думках. Сонця ув очах. Сонця у словах. Сонця у роботі. І – у… гаманцях. Гадаю, це нікому не завадить. Спілкувався Сергій РУСАКОВ ГРУДЕНЬ 2013 �Інтерв’ю Таїса ЛИСЯНСЬКА: “В центрі моєї уваги завжди була практична підготовка майбутнього вчителя” 10 грудня свій 70�річний ювілей від� святкувала професор кафедри психології Таїсія Лисянська. Адміністративну роботу і наукові розвідки Таїсія Миколаївна пов’язує із особистісним зростанням. Вона не зупиняється на досягнутому і завжди ставить до себе високі вимоги як в роботі, так і житті. – Доброго дня, Таїса Миколаївно. На сьогодні Ви – відомий серед викладаць� кого та студентського кола психолог, кан� дидат психологічних наук та професор. Тож все своє професійне життя Ви при� святили психології, про яку мріяли з юнацьких років. Чому саме ця наука так захопила Вас? – Я пам’ятаю, що з дитинства старші люди викликали в мене великий інтерес. Хоча мені було й незручно, але дуже хотілось на них подивитись, і від цього я отримувала задоволення. Якось вдома на полиці знайшла книжку Бориса Теплова “Психология”, яка мене заці� кавила. Хоч і навчалась тоді у восьмому класі, та перечитуючи зміст різних описів психічних процесів і явищ, я цими темами захопилася. Тому захотілось більш глибоко розібратись в усіх прочитаних темах. – Певний час Ви працювали в школі вчителем початкових класів. Чи було це визначним чинником вибору майбутньої тематики наукової діяльності? Адже Ви досліджували мислення учнів молодшого шкільного віку. – Після школи склалося так, що вчитель фізики, який викладав в моїй школі, одружи� вся з дівчиною, яка працювала вчителем початкових класів у селі Нововоскресенське, що знаходилося за 50 км від нашого міста. Він забрав її до міста, а на її місце запропону� вав взяти мене, оскільки знав мене як сумлін� ну ученицю. Мене відправили до Херсонсь� кого інституту підвищення кваліфікації. Після цього навчання стояла велика праця: спілку� валась з колегами, вивчала методику викла� дання математики, читання, української мови. Проводила й уроки фізичної культури, малювання, співів. Так минуло два роки. У той час була настанова, щоб випускни� ки не поспішали йти до вищих навчальних закладів, не відпрацювавши за обраною спе� ціальністю принаймні рік�два. Далі я виріши� ла наполягати на вступі до вишу. У Запорізь� кому педагогічному інституті лише другий рік функціонував педагогічний факультет, де готували викладачів педагогіки та психології. Незважаючи на конкурс одинадцять чоловік на місце, я пройшла. Це був новий факультет, тому на роботу запрошували спеціалістів з усього колишнього Радянського Союзу, серед них було багато цікавих викладачів, і ми з задоволенням навчалися. – Розкажіть про шлях своєї викла� дацької діяльності. – Після закінчення педагогічного інститу� ту я отримала призначення викладача Лиси� чанського педагогічного училища, де про� працювала вісім років. Викладала педагогіку та психологію на відділенні початкових класів і дошкільного виховання. З деякими своїми вихованцями я зустрілася вже тут, в універси� теті. Одна з них стала доктором психологіч� них наук, завідувачем кафедри психології. Звичайно ж, це був чудовий досвід, проте я мріяла про вступ до аспірантури. Здала кандидатський мінімум з іноземної мови та філософії в Луганському педагогіч� ному інституті і в 1974 році приїхала на вступ до Києва. Взагалі, я приїхала в Науково�дос� лідний інститут, але сталося так, що через раптову смерть батька я запізнилася на вступ в аспірантуру до цього інституту. І зовсім випадково, йдучи бульваром Тараса Шев� ГРУДЕНЬ 2013 ченка, я зустріла голову державної комісії, викладача нашого теперішнього Національ� ного педагогічного університету, а тодішньо� го Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. Він запитав, чому я тут. Пояснила про запізнення на екзамен, а він каже, що триває прийом до аспірантури в інституті імені Горького. Тож я з тими доку� ментами прийшла на кафедру психології. І пройшла по конкурсу! Я була дуже щаслива, адже мріяла про психологію. Через те із задоволенням працювала над кандидатсь� кою дисертацією, апробування якої відбува� лося в лабораторії особистості та мислення, якою завідував Григорій Силович Костюк в Науково�дослідному інституті. У цьому інсти� туті я успішно захистила дисертацію в 1979 році. Через кілька років стала доцентом і намагалася не зупинятися на досягнутому. Мені хотілося допомогти студентам у засвоєнні дисципліни, тому намагалася викладати матеріал у зручній формі, щоб сту� денту і легко, і зрозуміло було. Через це робила спроби писати власні посібники, брала участь у підготовці підручників. – Серед Ваших робіт багато пов’яза� них з педагогічною психологією. Чи пояснюються це тим, що Ви працюєте саме в педагогічному навчальному закладі? – Це і тому, що я працюю в педагогічно� му виші, і тому, що я мала до вступу в аспіран� туру досвід роботи в школі і в педагогічному училищі. Майбутній вчитель має навчитися аналізувати уроки, робити їх розвивальними. Саме через це мені хотілося оживити і зроби� ти ці сцени, картини уроків в свідомості сту� дентів, коли я пояснюю. Тому, зокрема, я писала посібники з педагогічної психології. – Ви навчали вже не одне покоління студентів. Які помітні відмінності між сучасними студентами й тими, які навча� лися, скажімо, 10 чи 20 років тому? – Я б не сказала, що є помітна відмін� ність. Я вважаю, що і зараз, і двадцять років тому до нашого університету приходили здібні до навчання люди. Рідкісні випадки, коли якось важко їм було сприймати нав� чальний матеріал. Але те покоління, двад� цять років тому, було соціально зрілішим, вони почували себе з перших курсів більш відповідальними й дорослими. Сучасна аудиторія має певну специфіку, але не має ніякого негативного відтінку. Вони сприйнятливі, чутливі до нового, цікавого матеріалу, і в мене не виникає труднощів в організації уваги на парах. Можливо, сама специфіка предмету така, що викликає увагу. Адже психологія – це наука про нас самих, а через те, коли ми викладаємо її, студенти, звичайно ж, знання примірюють до себе, ста� ють уважнішими. Хочеться, щоб вони мали більш виражену відповідальність. Хоч я й враховую їхні інтереси, все ж наполягаю, що весь матеріал з навчальної дисципліни треба знати. – Яким чином змінюється методика Вашої роботи зі студентами різних поко� лінь? – По�перше, я завжди стою на таких позиціях, що чим більше аналізаторів брати� ме участь у засвоєні навчального матеріалу, тим засвоєння буде більш продуктивним. По�друге, я пам’ятаю про єдність першої та другої сигнальної системи в мисленнєвій діяльності студентів. До кожної теми в мене зібраний матеріал у схемах, у таблицях, з їх допомогою я систематизую знання учнів, наводжу порядок у цих знаннях, адже годин відведено небагато. Вчу також структурувати теми. Методика, можливо, й змінюється, але саме ось ці характерні риси моєї роботи залишаються. – Чи часто звертаються студенти за особистими порадами? – Так, звертаються багато. І на заочній формі навчання більше, ніж на стаціонарній. Можливо, це тому, що на стаціонарі в нас більше часу і я встигаю на прикладах дати відповіді навіть у процесі навчання. В нас є кабінет психологічної служби, і я маю можли� вість відповідати на запити студентів. А заоч� ники мають менше годин, “відірвані” від нас, коли приїжджають на сесію, підходять з різ� ними питаннями, не дають і на перервах перепочити. – У Вас є праці щодо родинного вихо� вання. Чи застосовували Ви теоретичні знання при вихованні своєї доньки, при спілкуванні з родичами та друзями? – Звичайно ж, так у нашій родині вже заведено. Я четверта в сім’ї, в нас переважно всі лікарі – сім осіб по батьковій лінії. Вдома, як ми звичайно звертаємося до лікарів з кож� ного фаху щодо здоров’я, так само до мене приходять з приводу виховання і навчання своїх дітей. І їхні діти вже звертаються до мене з різних питань. Звісно, що я всіх кон� сультую, пояснюю, беру участь у вихованні дітей своїх сестер і брата. Діти не завжди слухають батьків, а коли я намагаюсь переко� нати з певним індивідуальним підходом, то мене краще розуміють. Мої знайомі також часто приходять за порадами. Приватною практикою я не займаюся, на це не вистачає часу та відсутня правова основа. – І все�таки, що більше до вподоби – займатися ґрунтовною теоретичною роботою чи застосовувати знання на практиці? – І практика цікава, і теорія. Але оскільки я вже увійшла більш в теоретичну сферу психологічних знань, то звичайно, що вона в мене домінує, хоч я й не виключаю практики використання психологічних знань. Дуже б хотіла побувати на різних тренінгах і в школах практичної психології. Але на все це не вистачає часу, адже викладацька діяльність вимагає багато часу та зусиль. Практичні курси я не читаю. Так вже склалося з прихо� дом до університету, я розпочала з викладан� ня таких курсів, що не є практичними. В пси� хотерапії, у психокорекції вже сьогодні є тре� нінги, багато різних технік, а раніше їх не було, вони виникали вже за період моєї викладацької діяльності. – В своїх роботах Ви описуєте психо� логію педагогічної діяльності та особи� стість вчителя, в центрі Вашої уваги є практична підготовка майбутнього вчите� ля. Як Ви гадаєте, чи володіють випускни� ки нашого університету тими здібностями та вміннями, які необхідні для роботи з сучасними учнями? – Досвід роботи в університеті переко� нав мене, що ми готуємо хороших майбутніх вчителів, які добре знають свій предмет. В кожному нашому інституті є настільки фахові люди, що інколи мені навіть хотілося б піти і послухати їхні лекції. Настільки цікавий склад викладачів у кожному нашому інституті! А от де формується наш студент як особистість – про це думаю, і повертаюсь до цього, і обго� ворюємо це питання на кафедрі. Ми намага� ємось зробити кожну пару професійно зорі� єнтованою, але чогось тут не вистачає. І я прийшла до висновку, що нам треба будува� ти досвідну форму підготовки майбутнього вчителя, тобто, щоб з першого курсу майбут� ній вчитель був залучений до базової школи. До такої школи, яка б мала справді зразки вчительських особистостей. І нехай студент першого курсу буде перебувати там, скажімо дві години, один день на тиждень. Нехай ця практика буде пасивною, але він буде бачити зразки роботи таких особистостей, спостері� гати, як працюють вони щоденно. А в універ� ситеті ми будемо професійно зорієнтовани� ми лекціями й практичними заняттями пере� віряти їхнє розуміння суті вчительської осо� бистості й допомагати їм розібратись у цьому. От тоді вони б ставали саме тими осо� бистостями, якими вони мають бути. До наших стін ми запрошуємо й Амонашвілі, й багато інших цікавих педагогів та психологів. Але якби ми мали можливість з першого курсу співдіяти студентам з особистістю вчи� теля, мені здається, що навчання було б значно кращим. – Багато праць надруковано у співав� торстві з відомими професорами психо� логії – Скрипченком Олександром Васильовичем, Долинською Любов’ю Василівною, Зелінською Тетяною Мико� лаївною та іншими. Як вам вдається про� тягом років триматися дружнім творчим колективом? – Це переважно мої колеги по кафедрі, і ми багато років працюємо разом. Олександр Васильович Скрипченко – мій керівник дисертації. Я майже всю свою трудову діяль� ність йшла поруч з ним і багато взяла від свого вчителя. Ми добре розуміли один одного з напівслова, швидше й інтенсивніше вдвох працювали. Ми з Олександром Васильовичем давно вирішили написати посібник “Психологічний аналіз уроку”. Майбутній вчитель має навчи� тись аналізувати урок. Оскільки у нас немає практики аж десь до третього�четвертого курсу, на четвертому курсі студенту треба давати цей урок, хоча спочатку треба бачити цей урок, аналізувати його, а вже потім са� мому стояти на тому місці і перевіряти себе: чи відповідаю я тим параметрам, яких пот� рібно дотримуватися на кожному занятті. Потім ми ще разом добирали до цього посіб� ника практикум, де ми намагалися відтвори� ти картинки уроків, щоб учні вчилися їх аналі� зувати. Через те, що ми працюємо тривалий час разом, в такому дружньому колективі на кафедрі, ми є співдумцями у розв’язанні як практичної, так і теоретичної чи методичної проблеми. Ми об’єднуємося і пишемо разом. Звичайно ж, підручник написати можна й одній людині, але в нас було обмаль часу. Оскільки після розпаду Радянського Союзу підручники несли комуністичні гасла та ідеологію, нам хотілося якомога швидше дати в руки студенту підручники, які б більше відповідали сучасним вимогам життя, сучасній ідеології, політиці в нашій країні. І мені здається, що нам вдалося це зробити. – Сьогодні важко не запитати про від� ношення до політичної ситуації в столиці. Які моделі поведінки можете порекомен� дувати сьогоднішнім студентам? Звісно, що ми належимо до суспільства, і всі події, що відбуваються, кожного з нас тривожать і хвилюють. Хочеться, щоб розбу� дова демократії в нашій країні йшла все інтенсивніше. Я думаю, що немає нічого страшного в тому, що люди виходять на Май� дан і заявляють свою позицію. Єдине, що не треба їм нав’язувати ось цих позицій, вони мають визначатись самі, й не можна пере� творювати заняття у формування цих пози� цій. Необхідно розвивати їх інтелект, розши� рювати світогляд, говорити про цінності нашої спільноти. І рухатися до цілей суспіль� но визначеними шляхами. А розбудовувати демократію незаконними шляхами – це лише на шкоду нашій державі. В психології є тема “Психологія волі”, де я говорю студентам, що мета кожного з нас � бути особистісно відповідальною людиною, що свобода волі не абсолютна. Вона полягає в тому, що ми маємо право визначитись у межах дозволів суспільства, і бути відпові� дальною за свою позицію. Саме в цьому полягає наша воля. Якщо ж йти всупереч цін� ностей суспільству, цю людину можна оха� рактеризувати, як негативної спрямованості, оскільки робити все, що я хочу і як я хочу, – не є волею. Треба вміти сказати собі “не можна”, “ось такі шляхи можливі”. – На цей час Ви маєте більше 200 нау� кових праць, керуєте аспірантами. Чи можете поділитися планами на майбутнє? Завжди дуже хотілося допомогти сту� дентові стати хорошим фахівцем. Нам з колегами боляче було дивитися, що ми ніби ж працюємо не гірше інших, а коли студенти приходять з практики, то приносять неповні завдання, виконані ними. І ми вирішили їм допомогти, створивши журнали практики для 4 та 5 курсу, де сам журнал покроково веде студентів у виконанні завдань практики. Ми ставимо запитання та просимо дати свою відповідь, підкріплюючи фактами, які практи� канти спостерігали на уроках. Студенти вва� жали, що здати матеріал з професійних предметів важливіше. Підготовка звітних матеріалів забирає багато часу, студенти втомлюються, і на психологію залишається обмаль зусиль. Нам хотілося, щоб вони краще орієнтувалися в матеріалі з психології. І мені здається, ми цього домоглися, оскільки вони при захисті знають, що вони писали, розповідають, де вони ці факти брали. Пла� нів, звичайно, багато, от якби тільки здоров’я і життя дозволило їх реалізувати! Спілкувалась Оксана ЧЕРНУХА студентка V курсу Інституту іноземної філології 7 �Ювілей ІНЖЕНЕР – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ПРОФЕСІЯ, ЦЕ – СТАН ДУШІ В народі кажуть, що кожна професія – від Бога, якщо Ці ж елементи були використані і в гуманітарному корпусі при створенні справжньо� працює професіонал. Тож і потрібно розкрити свої здібності го сучасного бібліотечного комплексу та комп’ютерних залів, які вражають сучасним так, щоб вони приносили користь і тобі особисто, і підпри� дизайном, куточками відпочинку з м’якими меблями, картинами студентів відділу обра� ємству, де ти працюєш, і державі. Такий підхід сьогодні до зотворчого мистецтва та інституту педагогіки та психології. своєї справи – це основа успіху. Треба бути справжнім май� Працює Віктор Іванович в університеті з 1987 року, і за цей період його інженерний стром своєї справи, а коли досягнеш певних висот, то тобі відділ виріс у справжнє адміністративно�господарське управління. А це велика відпові� довірять одну із важливих ділянок виробництва. дальність – керувати таким загоном працівників і вникати у кожну проблему та успішно її Сьогодні головною рисою кожного працівника повинно виконувати. Віктору Івановичу це вдається, бо його підтримує і у всьому допомагає пер� бути захоплення своєю справою, вміння втягуватися повні� ший проректор з економіки та організації навчально�виховної роботи доктор педагогіч� стю в свою роботу, мати творчу одержимість, працелюб� них наук, професор, заслужений працівник освіти України Олег Падалка, з яким його ність, увагу, чіткість, широту думки, сміливість у прийнятті єднає багаторічна спільна праця. За ці роки вони навчилися розуміти один одного і дові� рішень, схильність до аналізу складних явищ. ряти у справах, і на період щорічної відпустки проректор Олег Семенович залишає гос� Всі ці риси є у головного інженера НПУ імені М. П. Дра� подарство на головного інженера Віктора Вереса. А це неабияка честь. Разом обговорю� гоманова – “Відмінника освіти України”, заслуженого буді� ють питання про ремонт чи реконструкцію навчальних та спальних корпусів, про підго� вельника України Віктора Вереса, який працює в НПУ імені товку гуртожитків та університетських корпусів до нового навчального року, про внесен� М. П. Драгоманова 26 років і нещодавно відсвяткував своє ня змін до удосконалення бази відпочинку “Сула”. А нещодавно відкрили ще нову базу в 65�річчя. Карпатах “Синєвір”, де не лише студенти природничо�географічного зможуть проходи� Віктор Іванович пройшов складний і тернистий шлях. За його плечима і вечірня ти свою практику, а й будуть оздоровлюватися і студенти, і викладачі, і співробітники уні� школа, і ПТУ, і служба в лавах Радянської Армії, і Інститут народного господарства імені верситету. Віктор Іванович з гордістю розповідає: Д. С. Коротченка, і будівельний технікум, і робота токарем на заводі. Він працював і інже� “Останнім часом зроблено реконструкцію гуртожитку, який розташований на вулиці нером�механіком, і старшим інженером�будівельником, і старшим прорабом, і началь� Освіти № 6, капітальний ремонт в Інституті мистецтв, зроблена надбудова в гуманітар� ником цеху, але перемогла любов до будівельної справи. ному корпусі (15 поверх, 4 поверх – бібліотека), зроблено надбудову для інсти� Вже після закінчення престижного інституту він закін� туту другої вищої освіти, реконструкцію спортивного залу в Інституті фізичного чив ще й будівельний технікум, бо ця справа була найбіль� виховання і спорту. Ми пишаємося і нашим гардеробом європейського рівня. ше йому до душі, бо саме в цій галузі він зміг розкрити себе, Радіємо, коли вдається створити комфортні умови для студентів, бо це їх внести, як він говорить, родзинку, бо цим він живе і завжди другий дім, де вони проведуть 5 років свого життя, і хотілося б, щоб залишили� жив, бо не відноситься формально до справи, а шукає все ся приємні спогади про роки навчання в університеті. Наші гуртожитки нові і нові способи, як поліпшити господарське життя інсти� посідають завжди призові місця серед гуртожитків вищих закладів Києва. Пра� туту, як зробити життя студентів і працівників затишнішим, вда, хотілося б побудувати ще житло, щоб вільніше студентам було в кімнатах і красивішим, змістовнішим. щоб ми могли задовольнити всіх наших студентів та співробітників. Тож і не дивно, що народжуються фантастичні ідеї – і на Але, звичайно, головне в моїй роботі – це люди, з якими я працюю. Кожен з місці колишнього господарського двору виростає чудова них заслуговує на високу оцінку, бо вони працюють старанно, на совість. Я облагороджена площадка, де можуть відпочити під час радий, що в нашому колективі хороші, дружні відносини, є взаємозамінність, ми перерви і студенти, і працівники університету. Тут же є співпереживаємо один за одного і допомагаємо у скрутну хвилину. А якщо чудова сцена, де можна проводити різні міні�концерти: поступив сигнал про який�небудь недолік, то реагуємо на нього і намагаємося читати поезії, грати, співати, танцювати. А на час вступної ліквідувати без великої шкоди для нашого виробництва”. кампанії двір перетворюється на місце відпочинку для абі� Про Віктора Івановича і його відділ йде добра слава і, зокрема, колеги гово� турієнтів та їх батьків. рять, що він – людина великої душі, справжній трудівник, закоханий у свою Віктору Івановичу до вподоби вносити зміни у проекти справу, хороший організатор, завжди іде назустріч, ніколи не відмовить, завжди різних забудов. Зокрема, у читальному залі № 2 милує око допоможе і дуже відповідальний. Саме такі люди і є гордістю нашого універси� сонячний дах, який зроблено за його пропозицією. Цю тету, і нехай доля дарує нашому ювіляру ще багато років плодотворної праці і новацію оцінили і студенти під час проведення заходу “Ніч в міцного здоров’я для здійснення його задумів і планів. бібліотеці”, коли до них заглядали зорі, а містичні герої Під керівництвом Віктора Вереса Миколи Гоголя промовляли зі сторінок старовинних видань Людмила БИСТРОВА�ДРОБОТ, проводяться технічні роботи та художніх фільмів. провідний бібліотекар залу інформаційно�пошукових в універсиеті систем Наукової бібліотеки НПУ Спортивне життя ГОТУЄМОСЬ ДО ШАХОВОГО ТУРНІРУ Свято краси Вже стало традиційним проводити перед святом Нового року наприкінці грудня з ініціативи очільника університету Віктора Андру� щенка “Кубок ректора” з шахів. У минулому році в цьому турнірі взяли участь не тільки студенти та викладачі всіх підрозділів нашого університету, а й запрошені гості з Між� народного університету розвитку людини “Україна” та Харківського національного університету імені В. Каразіна. У цьому навчальному році теж успішно проходить підготовка до шахового турніру. Цьому сприяють попередньо проведені змагання серед хлопців та дівчат. Змагання проходили в новоствореній спортив� ній кімнаті в гуртожитку № 7 за адресою вулиця Космічна, 8�а. Найактивнішу участь взяли студенти Фізико�математичного інститу� ту, Інституту інформатики, Інституту корекційної педагогіки та психології, Інституту соціології, психології та управління, Інституту розвитку дитини. Після напруженої боротьби переможцями стали: серед хлопців – Юрій Горбовий, Олександр Янюк, Юрій Мокрушин; серед дівчат – Анастасія Йосифович, Надія Рожко, Наталя Кахно. Вони нагородже� ні медалями та Грамотами спортивного клубу “Олімп”. Слід відзначити, що в квітні цього року драгомановці взяли активну участь в суддівській колегії у першому Всеукраїнському турнірі з актив� них шахів серед працівників освіти та науки України. Із 8 суддів 6 пред� ставників НПУ імені М. П. Драгоманова: старший викладач Інституту інформатики Сергій Оніщенко, студент першого курсу Інституту інфор� матики Віталій Малий, студент фізико�математичного інституту Юрій Горбовий, студентка третього курсу Інституту соціальної роботи і управління Анастасія Йосифович, провідний бібліотекар залу інформаційно�пошукових систем наукової бібліотеки Людмила Бистрова�Дробот, волонтер від НПУ імені М. П. Драгоманова, а нині інструктор зі спорту спортивного клубу “Олімп” кандидат у майстри спорту з шахів Леонід Дробот. Всі вони відзначені грошови� ми преміями та нагороджені почесними грамотами ЦК профспілок науки та освіти України. Готуючись до нових змагань, спортсмени�студенти удосконалюють свої навички з шахів на тренувальних занят� тях, які проводяться в спортивній кімнаті на 5 поверсі гуртожитку № 7 в зручний для студентів час. Сподіваємось, що і в цьому році наші шахісти не підведуть і покажуть хороші результати. КРАСУНЯ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ 3 грудня в приміщенні головного корпусу НПУ імені М. П. Драгоманова відбувся конкурс краси “Міс Інституту соціальної роботи та управління”. Відбулося чудове свято краси, креативності та яскра� вих емоцій. Всі учасниці чудово проявили себе та змогли показати свої найкращі якості та таланти, а також уміння орієнтуватися в поставлених завданнях. Учасниць конкур� су підтримували друзі, рідні та знайомі, – в залі панувала атмосфера привітності, глядачі активно підтримували уча� сниць, тим самим надаючи їм впевненості. Але звичайно, що перемогла лише одна, і це – Анна Калініченко. Віце�міс – Христина Ліщинська. Щиро вітаємо переможницю та всіх учасниць конкурсу та бажаємо їм наснаги та сил для майбутніх здобутків! Олександр ПИТОМЕЦЬ, директор спортивного клубу “Олімп” НПУ імені М. П. Драгоманова Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ГРУДЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1637) (грудень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1637) (грудень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/201 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6937abbd8f0409e889263bc2f8cfb348.pdf 8218beb9d955d7694a4ac0cb97edb945 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1653) (грудень 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1653) ГРУДЕНЬ 2015 РОКУ Фотофакт НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА УГОДА іЗ СУМСЬКИМ ПЕДАГОГічНИМ Під час засідання Вченої Ради в НПУ імені М. П. Драгоманова підписали угоду про спі� вробітництво із Сумським державним педа� гогічним університетом імені А. С. Макарен� ка. Свої підписи на документі поставили рек� тори Віктор Андрущенко та Юрій Лянной. За словами Віктора Петровича, співпраця між двома педагогічними університетами, що вже започаткована набагато раніше, матиме новий виток розвитку в аспекті обміну науко� вими і методичними розробками, стажуван� ням викладачів та студентів. Прес�служба університету С Т РАТ Е Г і Ю У НПУ ОБГОВОРЮВАЛИ Н А Ц і О Н А Л Ь Н О ! П АТ Р і О Т И ч Н О Г О 16 ГРУДНЯ 2015 року у Національному педагогічно� му університеті імені М. П. Драгоманова відбулося спільне засідання Асоціації ректорів педагогічних уні� верситетів України та Президії Національної академії педагогічних наук України, де розглядали питання про виконання Указу Президента України № 580/2015 від 13 жовтня 2015 року “Про Стратегію національно�патріо� тичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки”. Більше десятка академіків НАПН України на чолі з Президентом Василем Кременем висловили спільну думку щодо актуальності питання, особливо в реаліях сьогодення. “Проблема обумовлена як загальноцивілізаційними аспектами розвитку, так і, на жаль, конкретними укра� їнськими умовами. По�перше, на хвилі глобалізаційних процесів з'явились ідеї про те, що держава й держав� ність відступають на другий план та втрачають деякі свої функції, – розповідає Василь Кремень. – Але це не означає, що зменшується роль держави і національно� патріотичного виховання, адже глобалізація – це не тіль� ки те, як ми звикли раніше думати, зближення народів, їх економік, інформаційного простору, але й загострен� ня конкуренції між державами і націями у цілому ряді сфер”. На думку академіка, першість у такій кон� куренції зможе отримати та нація, що вия� виться найбільш згуртованою та об'єднаною навколо своїх традицій. І відповідно така дер� жава зможе забезпечити кращий рівень життя для своїх громадян і розвиток своєї країни. До того ж якщо розглянути конкретні українські сучасні реалії, то питання про національно�патріотичне виховання стає не лише актуальним, але й вкрай важливим для збереження нації і державності загалом. “І справа тут далеко не лише в подіях, що сьо� годні відбуваються в зоні АТО, чи в окупації Криму. Трагедія України в тому, що за 25 років незалежності ми так і не змогли напрацювати єдину духовну основу української нації та нівелювати ті відмінності в культурних традиціях, зов� нішньополітичних орієнтаціях і навіть ментальнісних характеристиках, що виникли в результаті історичної розшматованості України поміж різними дер� жавами”, – переконаний Василь Кремень. Вчені погодилися з тим, що події на сході України стали своєрідним докором усім освітя� нам за цю несформовану досі національно�па� тріотичну й духовну платформу. “Не варто спрощено й прямолінійно трак� тувати національно�патріотичне виховання, – зазначив ректор НПУ Віктор Андрущенко, – як це завжди відбувалося раніше. Сьогодні ми повинні розуміти, що це комплекс спільних дій усіх сфер і галузей суспільства. Хоча безумов� но, що головна функція національно�патріо� тичного виховання падатиме на плечі освітян і найбільше – звичайного вчителя. Наше зав� дання на сьогодні – сформувати й представити глибокі концептуальні й теоретичні засади, на яких будуватиметься національне патріотичне виховання”. ВИХОВАННЯ До обговорення питання приєднався заступник Міністра освіти і науки України Андрій Гевко, який висловив своє глибоке зацікавлення питанням в аспекті виховання нового вчителя з новими духовними й інте� лектуальними запитами. Із доповідями та вітальними словами до присутніх звернулися начальник відділу національно�патріотично� го виховання Міністерства молоді та спорту України Микола Ляховець та начальник відділу гуманітарної політики Міністерства оборони України Олексій Сергі! єнко. Серед учасників заходу виступили 25 ректорів педагогічних університетів з усієї України, директори середніх навчальних закладів Києва та директор Коно� топської школи № 7 із Сумщини Сергій Пустовойт, що розповів про експериментальні класи богунівців у школі із посиленим національно�патріотичним вихованням. Результатом довгого засідання та обговорення під час круглих столів стала Резолюція�звернення учасників спільного засідання Асоціації ректорів педагогічних уні� верситетів Європи та Президії НАПН України з пропози� ціями. �Міжнародна конференція “ЩО ОСМИСЛЕННЯ ТАКЕ ГОЛОДОМОР ? УКРАїНСЬКОГО ГЕНОЦИДУ ” “ФОРМУЛА ГРОМАДЯНИНА ЄВРОПИ” 22 жовтня 2015 року у стінах Hotel Ramada Encore м. Києва відбулася Міжнародна конференція “Формула гро! мадянина Європи”, організаторами якої стали Центр дітей та молоді Литви та Інститут екології економіки і права. Цей проект реалізовувався з квітня по листопад 2015 року. Учасниками проекту були: Центр дітей та молоді Литви, Націо� нальний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова та Інститут екології економіки і права м. Києва. Конференція була заключним етапом двостороннього лито� всько�українського проекту. Її метою стало обговорення можли� востей молодої людини брати участь у суспільному і політичному житті своєї країни і Європи. Також учасники мали змогу продемон� струвати переваги євроінтеграції та окреслити ініціативи, реалізо� вані у ході проекту. Пізнавальною частиною конференції став поділ учасників на робочі групи, в яких відбулося обговорення сучасних проблем суспільства з литовськими керівниками. Всі присутні отримали безцінний досвід від спілкування, адже мали змогу побачити та оцінити сучасні проблеми молодої люди� ни європейської держави. Абітурієнт – 2016 2 ГРУДНЯ 2015 року до Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова завітав Роман Сербин, канадський істо� рик та політолог українського походження, професор Кве� бекського університету у Мон� реалі. Його лекція “Що таке голодомор? Осмислення укра� їнського геноциду” була зовсім не схожою на звичайні лекції, адже була активною, “живою”. Відбувся певний діалог між істо� риком та студентами, виклада� чами. Роман Сербин розповів про ст. 2 Конвенції ООН про запобі� гання злочину геноциду і пока� рання за нього, навів приклади геноциду (закцентував увагу на тому, що “геноцид – це груповий мор”), закцентував увагу при� сутніх на різниці між “національ� ним” та “етнічним”, докладно розповів про Рафаеля Лемкіна, який уперше вжив термін “гено� цид”. Також Роман Сербин пре� зентував книгу “Радянський геноцид в Україні”, яка перекла� дена 28 мовами. Власне, книгу складає доповідь Р. Лемкіна про геноцид української нації, що вчинив комуністичний режим. Було цікаво слухати про� фесора ще й тому, що він розпо� вів про своє життя у Канаді. Дів� чатам особливо було приємно бути на лекції, адже від профе� сора Романа Сербина повсяк� час лунали компліменти щодо їх чарівних усмішок та знань з істо� рії, географії. Основною тезою лекції стали слова історика про те, що “голод не є голодомором у буквальному значенні, а найго� ловнішою частиною геноциду”. Ця теза є по�особливому акту� альною у наші дні, адже трагічні сторінки історії повинен пам’я� тати кожен свідомий громадя� нин своєї Батьківщини. Зустріч завершилася подя� кою Романові Сербину за ґрун� товну доповідь і колективним фото на згадку. Світлана ГРИГОР’ЄВА РЕЙ СІРАТОРІ: “Якщо хочете розвивати країну, робіть акцент на більше бюджетне асигнування в добробут та освіту населення” Відсвяткували День відкритих дверей 5 ГРУДНЯ 2015 року університет гостинно запросив до себе в гості випускників середніх шкіл та їхніх батьків для знайомства з провідним педагогіч� ним вищим навчальним закладом України. З майбутніми вступника� ми поспілкувався рек� тор НПУ Віктор Андру! щенко, проректорсь� кий корпус та директо� ри інститутів. Вітання молоді передали від Міністерства освіти і науки України, Націо� нальної академії педагогічних наук, Малої академії наук та Проф� спілки освітян. Знаково, що кожен учасник Дня відкритих дверей в цей день отримав “Запрошення на навчання у 2016 році з правом першо� чергового зарахування”. Цього року у Дні відкритих дверей в НПУ взяли участь учні з Київської, Черкаської, Чернігівської, Сумської, Кіровоградської, Волинської, Вінницької, Закарпатської, Полтавської, Луганської, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Львівської та Запорізької областей. Прес�служба університету 24 ЛИСТОПАДА 2015 року Національний педагогічний університет імені М. П. Драгомано� ва вже вдруге в цьому році відвідав знаний уче� ний�політолог, дослідник у галузі теорії демокра� тії, президент Інституту політичних досліджень в Японії (IPSJ), професор Рей Сіраторі. За сприяння керівника Інституту політології та права Б. І. Андрусишина та голови кафедри політичних наук О. В. Бабкіної викладачі та студенти інститу� тів іноземної філології та кафедри політичних наук були ознайомлені з особливостями після� воєнної політичної трансформації Японії. Професор Р. Сіраторі протягом фактично півторагодинної лекції акцентував увагу слухачів зустрічі на важливих для його країни особливо� стях трансформації Японії після Другої світової війни. Сучасні тезиси поважного професора полі� тології навіть сьогодні, у вирії непересічних війсь� кових подій на українському Донбасі, зберігають свою актуальність для українців. Власне, проф. Сіраторі зазначив, що після Другої світової війни Японія, по�перше, за Кон� ституцією не мала права на організацію наземних та морських воєнних сил, а по�друге, за його сло� вами, “Японії пощастило, що США взяло її під свою “безпекову парасольку”; по�третє, сама Японія вирішила акцентувати всі свої зусилля на утвердження справжньої демократії, на відміну від країн�сусідів – Кореї та Філіппін. Важливою деталлю промови проф. Рея Сіра� торі були тезиси, присвячені висвітленню моде� лей розвитку Японії, які були чинні до і після Дру� гої світової війни. Зокрема, він стверджував, що до моделі розвитку його батьківщини входять загалом чотири компоненти: багатство, держав� ний устрій, НТР та мілітаризм. Різниця довоєнної і післявоєнної моделі розвитку Японії полягає у пріоритетності в державному розвитку акцентів щодо НТР та мілітаризму. Так, в довоєнні та війсь� кові часи Японія використовувала модель, за якої левова частка державних фінансів інвестувалася в сприяння мілітаризму та воєнщини, а от вже після поразки в Другій світовій війні Японія зміни� ла трансформаційний курс, зробивши пріорите� том НТР, державний устрій, а вже потім міліта� ризм. Відповідно й до сьогодні японський уряд дотримується курсу розвитку країни і послаблен� ня асигнувань бюджету на армію. Хоча, що цікаво, професор Сіраторі звернув увагу, що треба пам’ятати про наступну диспро� порцію – держава вкладає інвестиції або в добро� бут громадян країни, або у виробництво, тут має місце пріоритет. Що ж стосується питань держав� них інвестицій в сфери, що складають основу моделі розвитку тієї ж Японії, то за словами японського політолога, асигнування бюджету країни на освіту, НТР та добробут населення мають складати 30% від загалу. На завершення професор Рей Сіраторі висловив побажан� ня Україні, зокрема звернув увагу, що по�перше, Україні варто системніше апелювати до світової спільноти по усесторон� ню допомогу, а по�друге, світ має зрозуміти, що в Україні є чинна демократична влада, яка здатна на проведення реформ. Лише в такому разі світ буде готовий сприяти Україні у вирішенні її поточних державних викликів. Інф. кафедри політичних наук 2 ГРУДЕНЬ 2015 �Драгомановські митці у Вільнюсі ЗВАЖАЮЧИ на довгі роки співробіт� ництва та виконання взаємовигідних і розвиваючих освітніх і культурних проек� тів, Національний педагогічний універси� тет імені М. П. Драгоманова та Лито� вський едукологічний університет про� довжують активно розвивати співробіт� ництво у найрізноманітніших галузях. Цього року литовські колеги запросили драгомановців як єдиних іноземних гостей до участі у VIII студентському фестивалі народної музики “LINKMINKI� MOS” (“СНІЖИНКА”). НПУ представляли студентський хореографічний ансамбль “Горицвіт” (керівник Марина Савчук) та квартет аспірантів НПУ, артисток Націо� нального заслуженого народного хору імені Г. Г. Верьовки (керівник Зіновій Корінець) Центру культури і мистецтв НПУ. “Я переконаний, що це велике щастя для сту� дентів нашого університету – мати можливість виступати на міжнародних сценах, побачити іншу країну, познайомитися з її культурою, мистец� твом, ментальністю, – наголосив ректор НПУ Вік� тор Андрущенко, благословляючи юних драгома� новців на поїздку. – Такі поїздки знакові і знамену� ють товариські стосунки між університетами наших країн і нашими народами”. Великі вітання і вдячність за участь у фестива� лі разом із нагородами передав на Україну ректор Литовського едукологічного університету Альгір� дас Гайжутіс: “Ми цінуємо наше співробітництво і прагнемо його розвивати й надалі, особливо що стосується обміну освітніми програмами, досві� дом і науковими розробками”. Безумовно, найбільше задоволення отрима� ли самі студенти, адже по�справжньому вразили литовців професійною вправністю (як не для про� фесіоналів) виконання хореографічних і вокаль� них композицій. Для Вільнюса це була екзотика, і тепер частинка України поселиться і в їхніх душах. Окрім безпосередніх концертів, артисти НПУ взяли участь у прямому ефірі телевізійної переда� чі “Duokim garo” на Центральному телебаченні столиці Литви. “А музи не мовчать” “А МУЗИ НЕ МОВЧАТЬ” – мистецький проект, який започаткува� ла доцент кафедри методики викладання російської мови та світо� вої літератури Оксана Бицько. Студенти ІV курсу долучилися до створення позакласних патріотичних виховних заходів. Ми, українці, непереборні, сильні, вільні, незалежні. Ми, сту� денти, не залишаємося осторонь подій у країні й намагаємося долучити до благодійних національно�патріотичних заходів усіх небайдужих людей. На сході України воюють наші герої, а на мир� ній території живуть люди, які лишаються надійним тилом для військових. Головне – залишатися людиною: чесною, справедливою, небайдужою. Ми – майбутні вчи� телі, і тому розробка мистецьких позашкіль� них заходів – цінне вміння, за допомогою якого ми навчимо дітей любити, співпережива� ти, відчувати. Прес�служба університету ІХ “Тиждень мистецтв” “ТАЄМНИЧІСТЬ СИМВОЛІВ” МИКИТИ СТОРОЖКОВА 23 листопада в арт!просторі “SKLO” НПУ імені М. П. Драгоманова відркрилась персо! нальна виставка Микити Сторожкова “Таєм! ничість символів”. Подія проходила в рамках ІХ “Тижня мистецтв”, що став чудовою тради! цією Інституту філософської освіти і науки для всього Драгомановського університету. Поглянувши на картини, напевно, кожен поду� мав щось подібне до: “Та я так само вмію. Теж малював таке у дитинстві”. А хтось не лише поду� мав, але й висловив це під час відкриття виставки. Але це одна з характерних рис сучасного мистец� тва: всі так само щось можуть, але чомусь не роблять. А Микита Сторожков не просто зробив, а ще й насмілився презентувати свій творчий доро� бок на широкий загал. І, не будемо сперечатись, справив позитивне враження на гостей арт�про� стору своїми роботами. Всі роботи виконані у східному стилі і пред� ставляють собою відносно великі полотна, що повністю розписані ручкою різними знаками, символами, візерунками та написами. Деякі роботи оформлені в чорно�білій кольоровій гаммі, деякі мають вкраплення яскравих елементів. Але всі вони, безперечно, справляють непереверше� не враження. Дивитись здалека чи розглядати кожну лінію зблизька – не важливо, адже в будь� якому випадку кожен відвідувач відчув містич� ність, що йде від кожного малюнку. Так, можливо, ми малювали щось подібне, але чи вкладали ми якийсь сенс у ці завитки? Навряд. А у Микити все точно навпаки. Художник почав малювати свої перші роботи близько десяти років тому в зошитах, на клапти� ках паперу. Сторожков стверджує, що коли малює, перебуває у стані, схожому до трансу; він не знає на початку роботи, що буде представляти собою кінцевий результат. Він говорить, що просто малює те, що бачить у своїй свідомості. У роботах багато різномовних знаків східних культур, біль� шість з яких автор не вчив – в цьому і таїться місти� ка. А багато деталей, які окремо навряд чи несуть якесь смислове навантаження, в поєднанні уосо� блюють в собі щось глибоке і філософське. Так, хтось може стверджувати, що техніка виконання недосконала, але чи має це значення, якщо не можеш відірвати погляду і припинити роздивлятись кожну дрібницю? Знаєте, це саме той момент, коли чим довше ти спостерігаєш, тим більше ти бачиш. Ми можемо навіть нехтувати тим сенсом, яким наділяє свою творчість автор, в будь�якому випадку ми побачимо щось своє. Але побачимо точно. І ще однією цікавою рисою, як на мене, є те, що цю виставку можна інтерпретувати як певний спосіб медитації. Коли роздивляєшся роботи, то поринаєш у них з головою, а зго� дом і у свою свідомість. Ти стежиш за трансформаціями ліній, і саме тому, що зображення очевидне в окремих деталях і зовсім неоче� видне загалом, починаєш шукати якийсь сенс, а згодом переходиш на свої власні думки, переживан� ня та почуття. Виставку “Таємничість симво� лів” Микити Сторожкова недо� статньо просто окинути оком, її потрібно відчути, пропустити через себе і свою свідомість, і тоді відкриється неосяжний світ мистецтва. Ку р с ю н о г о п а т р і о т а 17 ЛИСТОПАДА 2015 року у конференц�залі Наукової бібліоте� ки НПУ імені М. П. Драгоманова відбулась презентація навчально� го посібника для молодшого та середнього шкільного віку “Курс юного патріота”, автором якого є Максим Колесніченко, заснов� ник Інституту саморозвитку людини “САМРІТІ”, практикуючий психолог, автор “Програми терапії роду”. Ініціатором презентації, краще сказати – обговорення перших результатів втілення курсу в середній школі № 200 м. Києва, є директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій, доктор історичних наук, про� фесор Володимир Євтух. Максим Колесніченко представив курс, його мету, завдання, педагогічно�виховний аспект, координатор програми Леся Іванівна Шавловська розповіла про експеримен� тальне втілення проекту у школі № 200 м. Києва; після перегляду фільму – інтерв’ю з одним із школярів – до обговорення долучи� лись Олена Матвієнко, професор кафедри педагогіки та методи� ки початкового навчання, викладачі та студенти Інституту соціоло� гії, психології та соціальних комунікацій, Інституту розвитку дитини НПУ імені М. П. Драгоманова, співробітники Наукової бібліотеки. Владлена ГЕРАСИМЕНКО ГРУДЕНЬ 2015 3 �Вітаємо Сердечно вітаємо Тетяну Андріївну із ювілеєм! Ми поважаємо Вас як люди� ну, що талантом і багаторічною невтомною працею досягла вели� ких успіхів у науково�педагогічно� му житті України. Бажаємо Вам – науковцю, керівнику кафедри – міцного здо� ров’я та оптимізму, наснаги для реалізації задуманих планів і про� довження наукових пошуків. Хай усі Ваші ідеї втілюються у життя, здійснюються мрії, неприємності оминають Вас, а все найцінніше, що є у Вашому житті, збережеться на довгі роки. Нехай панує мир та спокій у Вашій душі, серце радіє від любо� ві дорогих Вам людей. Бажаємо, щоб радість, тепло,щастя й добро завжди були з Вами, Вашими рід� ними і близькими! Колеги Спортивне життя Я К П Е Р Е Ж И Т И С Т Р Е С : 1 0 П О РА Д П С И Х О Л О ГА ЧАСОМ сучасний світ – це море стресогенних чинників, у якому легко потонути, якщо не вмієш рятуватись самостійно. Інформаційний шум у ЗМІ, професійне вигорання, економічна криза, різні типи психологічної залеж� ності – все це зумовлює щоденний стрес – руйнівний та небезпечний. На жаль, цей стан стає звичним, і між собою ми звикли називати його буден� ністю. Для полегшення стресових пере� живань та розвитку стресостiйкостi ми рекомендуємо: 1. Зупинитись. Це означає, що Єгор КУЧЕРЕНКО , практичний психолог, хоча б на хвилину варто зробити паузу в фiзичних дiях, думках, зупиняючи кандидат психоло� внутнiшнiй дiалог та тiлеснi рухи. Ця гічних наук, доцент зупинка схожа на спокiйний пошук вiд� повiдей на запитання: “Що саме вiдбу� вається зi мною тут i тепер? Як нази� вається те, що я переживаю? Що дiється навколо мого тiла? Наскiль� ки менi загрожує небезпека в даний момент в конкретному мiсцi?”. Зупинитись – означає перевести подих, тобто дихати на повнi легенi, рiвномiрно, споглядаючи за процессами вдиху та видиху. Перевести подих – означає змiнити режим дихання на такий, що звiльняє тiло вiд напруги. 2. Згадати або уявити стан спокою, впевненостi, емоцiйного благополуччя. Все, що пов’язано з позитивними переживаннями, вартує уваги та уяви. Просто уявiть, що з вами уже вiдбувається те, що вам необхiдно саме зараз, або згадайте приємнi переживан� ня. Попередньо потренуйте свою уяву, викликаючи спонтаннi образи спокою, впевненостi, зiбраностi. Не має значення, чи будуть вашi уявлюванi переживання тiєi ж iнтенсивностi, як у тих, якi ви реально переживали. Головне – надати можливiсть нервовiй системi та органiзму загалом налаштуватись на iнший рiвень функ� цiонування – без стресу. Цю рекомендацiю можна здiйснювати одразу пiсля першої. 3. Прокидайтесь i засинайте повiльно й тихо. Зранку хвилин десять медитуйте у лiжку, виконуючи попередню рекомендацiю. Перед засинанням – так само. Не має значення, який тип медитації вам до вподоби. Бажано медитувати без стороннiх звукiв; або нав� паки – концентруйтесь на них, щоб швидше увiйти в стан самозосе� редження. Головне – не заснути зранку вдруге пiсля медитації; для цього можна займати положення сидячи або не заплющувати очей. 4. Звільнити себе хоча б на один день від пустих розмов. Хтось із класиків дуже влучно помітив, що нудний стан найбільше викликає той, хто говорить без кінця�краю. Прислухайтесь до своїх пережи� вань після розмови з друзями чи знайомими, які постійно жаліються або говорять про щось пусте. Як правило, це виснаження, напруга чи гнів. А тому не кажіть і не слухайте жодних скарг, а також розмов про погоду, політику, економіку й новини! 5. Навчитись їсти вчасно і зупинятись, коли відчуваєте насиче� ність. Така порада важлива для тих, хто в стресових ситуаціях “заї� дає” негативні емоції або має звичку до щоденного переїдання. Почуття насиченості – це основна ознака того, що голод зник. “Схо� піть” це почуття найближчим часом, коли почнете їсти, щоб в май� бутньому точно знати, що означає “я не голодний”. Так само запи� тайте себе двічі, чи насправді ваш організм хоче кави, солодощів та інших “перекусів”. Їсти треба вчасно і рівно стільки, скільки потрібно для насичення! 6. Не читати і не слухати новин хоча б один день на тиждень. Спробуйте і подивіться, що з вами буде. Якщо стан інформаційного дефіциту ви переживаєте спокійно – це норма, якщо – роздратова� но, то співчуваємо: у вас інформаційна залежність. Дайте відпочинок для мозку і послухайте приємну музику замість інформації, яка може виявитись найсильнішою отрутою. 7. Дихати свіжим повітрям. Будь�якої пори року і щодня дихайте на повну і рівномірно. Дихальні вправи корисні у поєднанні зі спор� том, прогулянками та медитацією. Головне – “видихати” напругу в стресових обставинах і “вдихати” спокій і впевненість. Спершу тре� нуйтесь уявно, щоб згодом довести до автоматизму умовний рефлекс, коли дихання заспокоює. 8. Нікуди не поспішати, щоб встигнути прожити цілу мить, а не ціле життя за одну мить. Нас часто напружують думки про майбутнє, про надмірні очікування від себе та своєї діяльності, про постійне невдо� волення тим, що вже маємо, про докори сумління тощо. Жити треба “тут і тепер”, а не “там і тоді” 9. Займатись тим, що приносить задоволення. Творчість, спорт, хобі, а також улюблена робота можуть бути тим, що ви насправді здійснюєте вимушено. Запитайте себе: “Я цього насправді хочу чи мені потрібно цього хотіти?”. Стрес часто виникає тоді, коли ми діємо всупереч своїм істин� ним бажанням. На жаль, ми так звика� ємо до певних видів діяльності, що не можемо усвідомити, яке задово� лення вони нам приносять. Крім того, існує ілюзорне задоволення, яке маскує страх, тривожність, почуття провини, образи тощо. Пошукайте свої справжні бажання та приховані емоції. 10. Не намагатись шукати щастя. Щастя – це не мета. Це лише зворотний емоційний зв’язок з реальністю про те, що мета досягну� та. Якщо з вами все гаразд, то актуальний стан щастя лише засвід� чує, що на даний момент ви розвиваєтесь. Навряд чи щаслива людина постійно відчуває емоцію радості чи ейфорію (це ненор� мально). Щастя мінливе! Ми щасливі тоді, коли переживаємо те, що переживаємо насправді. Навіть уявивши себе в майбутньому, коли ваша мета досягнута, реальність потребує ваших змін, щоб щастя було реальним. Після цих змін ви можете поставити іншу мету і досягнути іншого щастя. Повторити щастя неможливо! Фото на згадку ФОТОФАКТ 5 ГРУДНЯ пройшов чемпіо� нат Києва зі спортивного та бойового самбо. Студенти Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М. П. Драго� манова взяли участь у цих зма� ганнях та здобули нагороди. Так, чемпіонами Києва з бойо� вого самбо стали студенти 1 курсу Артем Довгаль (60 кг) та Іван Гайдай (70 кг), бронзову медаль здобув Владислав Кучинський. Вітаємо з першою перемо� гою наших студентів та їхнього тренера, ст. викладача кафедри олімпійського і професійного спорту Володимира Йосипо! вича Дідковського! Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 УЖЕ ПІВРОКУ в університеті функціонує арт� простір “Sklo”. Проект адміні� струє ініціативна група, в яку вхо� дять студенти різ� них інститутів. Мета арт�просто� ру: створити плат� форму для розви� тку кожного. Восе� ни цього року куратори отрима� ли університетсь� ку відзнаку “Кра� щий мистецький проект”, а у грудні проект висунуто на міжуніверситетську премію “Studway awards 2015” у номінації “Кра� щий відкритий університетський простір”. За півроку існування в арт�просторі відбулася низка мистецьких виставок, наукових конференцій, майстер�класів, кінопоказів, творчих зустрічей. Гасло проекту: “Найкраще для твоїх ідей”. Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua При вивченні природничих дисциплін першо� курсники природничого відділення педагогічного факультету проводять велику кількість лаборатор� них та практичних робіт. У цьому – запорука міцно� го засвоєння предмету. На фото: практичну роботу з неорганічної хімії проводять в.о. доцента А. Шаповалов та студентка Н. Шклярова. Фото Миколи Кота. “Педагогічні кадри”, 5 квітня 1972 р. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ГРУДЕНЬ 2015 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1653) (грудень 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1653) (грудень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/215 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/84b28bbc9073e7e6b46ec189128c1ab2.pdf 531ebdd28af49126525c6888b853e1af Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/12">Педагогічні кадри. 2010 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1609) ЛИСТОПАД 2010 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА МИСТЕЦЬКЕ ЗВЕРШЕННЯ ДРАГОМАНОВЦІВ В ІТАЛІЇ РЕКТОРАТ Національного педагогічного універси � тету імені М. П. Дра го ма но ва привітав з перемогою студентів Інституту мистецтв, що у жовтні цього року взяли участь у ХХ Між на родно му конкурсі�фестивалі баянно�акордеонного виконавського мистецтва “Pre � mio della citta Lanciano”, що відбувся в італійському місті Ланчіано. Конкурс зібрав під свої знамена більш ніж 300 відо� мих, знаних у всьому музичному світі майстрів та молодих виконавців із Італії, Німеччини, Великої Брита � нії, Фінляндії, Португалії, Китаю, Чехії, Литви, Росії та інших країн. До складу української делегації, що нараховувала 36 виконавців, увійшли троє виконавців Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгома но ва. Рішенням інтернаціонального журі конкурсу їх виступ оцінено наступним чином: – волода рем Гран�прі визнано Дениса Тилько (клас професора А. А. Семеш ка); – лауреатом першої премії став Максим Грузинський (клас професора А. А. Семеш ка); – третьої премії удостоєна Анна Деркач (клас старшого викладача В. І. Скрип чен ка). Щиро вітаємо лауреатів Ланчіано, їх наставників та батьків! ВІДКРИТО НОВИЙ НАВЧАЛЬНО�АУДИТОРНИЙ КОМПЛЕКС ДНЯМИ в Драгомановському університеті відбулось введення в експлуатацію нових аудиторій (15 аудито� рій загальною площею близько 350 кв. м.), підготовлених у результаті надбудови над четвертим поверхом цен� трального корпусу. В аудиторіях будуть проводитись заняття слухачів новоствореного Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації. Як підкреслив ректор університету академік В. П. Андрущенко, епоха інформаційних революцій вимагає періо� дичного оновлен� ня раніше здобутих знань, навчання впродовж життя, ово� лодіння майстерністю навчатися самостійно. У підготовці вчителя цей сегмент має зайняти гідне місце. Університет має готувати до нього майбутніх педагогів, а також допо� магати учителям старшого віку в засвоюванні новітніх знань і професій, здобути і використати можливість підви� щення власної компетентності, конкурентоздатності, досягнення успіху. gazeta@npu.edu.ua Ви можете надіслати матеріали, світлини, коментарі та пропозиції на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. Про заходи вашого навчального підрозділу, переможців та лауреатів різних конкурсів, творчість студентів і викладачів повинен дізнатись весь університет! ВІТАЄМО!!! Колектив студентів, виклада� чів та співробітників Національ� ного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова сердечно вітає із обранням в ака� деміки Національної академії педагогічних наук України доктора педагогічних наук, професора Глузмана Олександра Володимировича та доктора фізико�математичних наук, професора Шута Миколу Івановича. Із обранням у члени�кореспонденти Національної ака� демії педагогічних наук України вітаємо – доктора філо� софських наук професора Бондаренка Віктора Дмитро� вича, доктора педагогічних наук професора Падалку Олега Семеновича та доктора філософських наук про� фесора Суліму Євгена Миколайовича. Зичимо Вам нових досягнень, успіхів та перемог, козацького здоров’я, невичерпної енергії, всіляких гараз� дів. Нехай примножуються Ваші здобутки на благо про� цвітання нашої України! історія подія слово першокурсника Вшанування пам ’ яті студентів Європейська молодь за світ... Університет – школа життя стор. 2 стор. 3 стор. 4 �Студентські ініціативи Ювілей Вітаємо з 20�річчям!!! КОЛЕКТИВ університету щиро вітає кафедру істо� рії України Інститу� ту історичної освіти з її 20�річчям! У переддень незалежності нашої держави кафедра стала першою в Україні кафедрою історії України у вітчизняних педа� гогічних вишах. З того часу вона пройшла славний шлях розвитку і самовідданого служіння Вітчизні. Кафедра зіграла вирішальну роль у переході інших кафедр на викладання історії України з національних позицій і нових методологічних підходів. Програми, підручники і посібники чле� нів кафедри стали своєрідним дороговказом для більшості викладачів�українознавців, які бажали працювати на благо України. Кафедра підготувала сотні й сотні фахівців з історії України, які в різних сфе� рах діяльності примножують славу нашого уні� верситету. Широко знана кафедра і своєю позицією у поши� ренні історичної правди в нашому суспільстві. Знач� ний резонанс серед громадськості мали проведені кафе� дрою конференції про Богдана Хмель� ницького, добу гетьмана Івана Мазепи, місце Києва як сто� лиці давньоруської держави у слов’янсько� му світі. Бажаємо колективу подальших успіхів у підготовці висококваліфікованих фахів� ців�істориків, справжніх українських патріотів, готових до самовідданої праці в ім’я майбутнього України. Колектив університету ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ СТУДЕНТІВ 17#го листопада 2010 року ми святкуємо Міжнародний день сту� дента. Цього дня відбулося вшанування загиблих і репресованих студентів. Місцем проведення вшанування обрано Посольство Чехії в Україні як символ студентських повстань проти окупантів у Празі 1939 року. Ініціатор акції – Студентська рада університету. Для тих, хто звик святкувати День студента у клубах і пабах, слід нагадати, що це свято встановлене на згадку про чеських студентів�па� тріотів, розстрі� ляних гітлерівця� ми 17 листопада 1939 року. Тоді багато керівників Союзу студентів Чехословаччини були заарештовані німецько�фашистською окупаційною владою й розстріляні. Більше тисячі студентів і викладачів ВНЗ відправлені до концтаборів, а ВНЗ закриті. Драгомановські студенти зібра� лись біля центрального корпусу уні� верситету і дружньою громадою вирушили до посольства – Згадуючи сумні події цього дня, студенти нашого університету вшанують пам’ять своїх “колег”. Хочеться сподіватися, що студенти інших вузів також підтримають цю акцію, адже це день солідарності студентів ВНЗ всіх країн світу, – розповідає заступник голови Студентської ради Дмитро Стретович. Прес�центр університету ²ñòîòíèé êðîê äî ðîçâèòêó ïðàêòè÷íî¿ þðèäè÷íî¿ îñâ³òè СУЧАСНА освіта має гаранту� вати випускнику�правнику його конкурентоспроможність у профе� сійній сфері; конкуренція випу� скників вищих навчальних закладів на ринку праці зумовлює підви� щення вимог до їхньої кваліфіка� ції, знань та практичних навичок. Саме тому освітня діяльність у вищій школі дедалі більше орієнту� ється на практичну підготовку сту� дентів; практичній складовій відво� диться особлива увага під час скла� дання навчальних планів, розробки робочих навчальних програм, організації аудиторних занять. Відповідно пріоритетними в системі сучасної вищої юридичної освіти стають інтерактивні методи� ки навчання. Вони передбачають співпрацю викладачів зі студента� ми, де викладач виступає в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу, учасники спільно моделюють ситуації, вирі� шують проблеми, обмінюються інформацією, оцінюють результа� ти, аналізують моделі поведінки. Саме з метою активізації нав� чального процесу, запровадження сучасних технологій навчання у вигляді ділових ігор в Інституті політології та права створено нав� чально�методичну лабораторію “Зал судових засідань” – модель реального залу, в якому прово� дяться засідання суду з розгляду цивільних, господарських, адміні� стративних, кримінальних справ. Його головне призначення – про� ведення семінарських, практичних занять у формі рольових ігор, імі� тації судового засідання, моделю� вання ситуацій. Зал може бути ефективно використано для прове� дення імітаційних занять з цивіль� ного, господарського, адміністра� тивного та кримінального процесу. Організація таких занять дозво� лить студентам зануритися в модель реальної життєвої ситуації, побачити і продемонструвати, як саме норми права застосовуються на практиці, здобути конкретні навички практичної діяльності. Зокрема студенти в змозі побачити і безпосередньо взяти участь у таких практичних видах діяльно� сті, як підготовче засідання суду, розгляд цивільного (господарсько� го, третейського) спору або адміні� стративної чи кримінальної справи по суті, дослідження доказів у суді, зокрема й допит свідків, пода� ча клопотань і заяв, судові дебати, оголошення судового рішення (ухвали, постанови, вироку), роз� гляд справи в апеляційній чи каса� ційній інстанції тощо. Проведення таких занять забезпечуватиме зміцнення знань та набуття навичок їх практичного застосування також з таких дисци� плін, як цивільне право, господар� ське право, фінансове, трудове, земельне, сімейне, адміністратив� не, конституційне, кримінальне право. Мистецька компонента Основною метою занять в залі судових засідань є набуття студен� тами�юристами навичок роботи з нормативно�правовими актами, юридичними документами, спілку� вання з людьми тощо в умовах, що наближені до типових ситуацій їхньої майбутньої професійної діяльності. Організація таких занять виконує низку функцій. По�перше, сприяє формуванню таких прак� тичних навичок студентів, як пошук, правильне тлумачення і застосування положень законо� давства; складання документів правового характеру; надання ква� ліфікованих юридичних висновків; юридично правильна кваліфікація фактів та обставин; прийняття пра� вових рішень та вчинення інших юридичних дій відповідно до зако� ну; визначення адекватної міри від� повідальності; застосовування необхідних заходів щодо відно� влення порушених прав особи; здійснення юридичної експертизи нормативно�правових та індивіду� альних правових актів тощо. По� друге, забезпечує формування основних комунікативних навичок фахівця: планування діяльності, управління часом; робота з право� вими базами даних; постановка питань; аргументація позиції; публічні виступи; встановлення та підтримка контактів; використання різних мов і техніки спілкування тощо. По�третє, ділова гра допома� ВИСТАВКА КАРТИН ЗА ІНІЦІАТИВИ ректора НПУ імені М. П. Драгомано� ва академіка Віктора Андрущенка у центральному корпусі університету відкрито експозицію картин, які було розміщено за підтримки народного депутата Укра� їни Петра Ющенка. Професорсько�викладацький склад та студент� ство Національного педагогічного університету крас� но дякують ректорові та меценату за надану можли� вість ознайомитись з творами художнього мистецтва під час навчання. 2 гає студентам наочно побачити прогалини у власних знаннях з пев� ної дисципліни й відповідно моти� вує до роботи по здобуттю нових знань. По�четверте, вона дозволяє задіяти не лише інтелект, розум студента, але і його емоції, вольові якості, характер, тобто виявляти себе як цілісну особистість, що врешті підвищує ефективність нав� чання. Проведення занять у формі ділової гри також сприяє розвитку навичок критичного мислення, від� працюванню різноманітних варіан� тів поведінки у проблемних ситуа� ціях, набуттю досвіду спостере� ження та коментування, демон� страції навичок, демонстрації типових помилок, діагностиці та оцінюванню ефективності навчан� ня. Студенти – учасники ділової гри здійснюють самооцінку, спо� стерігають за діями своїх колег, коментують їх з юридичної точки зору. Своє значення в цьому віді� грає моделювання типових поми� лок, які у подальшому коментують� ся й оцінюються студентами. Зав� дяки цьому вони набувають також досвіду конструктивної коректної критики, спілкування у складних ситуаціях і, як наслідок, через нав� чання інших досягають найвищого ефекту самонавчання. Виконуючи ті чи інші ролі, сту� денти формують і демонструють власні навички, напрацьовують індивідуальну манеру професійної поведінки. При цьому вони викори� стовують відомий їм досвід з нав� чальної та наукової літератури, досвід, одержаний в процесі орга� нізації інших видів навчальних занять. Загальною ж метою ділової гри у “Залі судових засідань” є формування і демонстрація алго� ритму поведінки в типових ситуа� ціях у професійній діяльності юри� ста. Завдяки рольовим іграм здій� снюється контроль за опануванням навчальним матеріалом, виявля� ються прогалини у знаннях, визна� чаються способи їх самостійного поповнення студентами, планують� ся напрями індивідуально�кон� сультативної роботи викладача. Отже відкриття “Залу судових засідань” в Інституті політології та права стало істотним кроком впе� ред на шляху сучасних реформ вищої освіти в НПУ імені М. П. Драгоманова у світлі імпле� ментації в навчальний процес положень Болонської декларації, підвищення якості юридичної осві� ти, зростання конкурентоздатно� сті наших випускників та зміцнення авторитету нашого університету в системі вищої освіти України. Світлана ШИМОН, завідувачка кафедри цивільного та кримінального права Літературна студія запрошує всіх, хто відчуває в собі талант, окриленість духу і нестримне бажання осідлати його величність “Слово”. Запрошуємо щочетверга о 12:30 в гуманітарний корпус (аудиторія 8�4) на засідання університетської літературної студії. Керівник – відомий український поет, академік, народний артист України Андрій Демиденко. ЛИСТОПАД 2010 �Студентське самоврядування Діалог культур СТУ ДЕНТСЬКА РАДА НПУ ПРОВЕЛА УКРАЇНО�ГРУЗИНСЬКИЙ САМІТ З 8 по 14 листопада делегація викладачів та студентів Драгоманов� ського університету брала участь у Міжнародній економічній школі у філії університету в Празі. У вільний час організатори запропонували уча� сникам школи екскурсії старим містом та до Карлових Вар. Несподіваним, але приємним сюрпризом стала можливість поїхати до Відня та здійснити прогулянку центральними вулицями міста, відвіда� ти музей сучасного мистецтва, скуштувати каву по�віденські та смачний штрудель. 11�15 жовтня проходив Студентський україно� грузинський саміт з питань становлення студентсь� кого самоврядування на пострадянському просторі у сучасних геополітичних умовах. Організатор саміту – Студентська Рада НПУ імені М. П. Драгоманова. У рамках проекту відбулись робочі зустрічі пред� ставників студентського самоврядування Сухумсько� го державного університету (Тбілісі, Грузія) зі Сту� дентськими Радами Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України “КПІ”, Національного авіаційного університету. Також делегати мали спільні засідання із Українською Асоціацією Студентського Самоврядування, Всеукра� їнською Студентською Радою при МОН України тощо. 13 жовтня у конференц�залі Посольства Грузії в Україні за участі Посла Григола Катамадзе учасники саміту підписали “Меморандум про співпрацю”. За словами Голови Студентської Ради НПУ імені М. П. Драгоманова Миколи Давидюка, документ під� писали з метою зміцнення партнерських взаємовідно� син та підтримки постійного діалогу між Україною та Грузією. “Наші університети домовилися проводити постійні зустрічі для обговорення стану та динаміки розвитку студентського самоврядування у наших краї� нах, – розповідає Микола. – Окрім того, ми плануємо реалізовувати спільні проекти, адже міжнародна спів� праця є важливою для розвитку університету”. Григорій Бліадзе, президент студентського само� врядування Сухумського державного університету, також наголосив на важливості україно�грузинської співпраці і підкреслив, що Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова є надійним партнером у цій справі. Дмитро СТРЕТОВИЧ, заступник голови Студентської Ради ЄВРОПЕЙСЬКА МОЛОДЬ ЗА СВІТ БЕЗ НАСИЛЛЯ «Хто не пам’ятає свого минулого, той приречений пережити його ще раз» В ОСТАННІ роки в усіх країнах ми спостеріга� ємо за багатьма проявами расизму, антисемітизму та дискримінації, які призводять до насильства. Дедалі більше виправданими стають ізоляція та вороже ста� влення до того, кого вважають чужим через те, що він бідний, іноземець або сповідує іншу віру. Такі явища примушують зупинитися та замислитися. У вересні викладачі та студен� ти Інституту соціальної роботи та управління Національного уні� верситету ім. М. П. Драгоманова як представники України, а також молоді люди з Чехії, Угорщини, Румунії, Росії, Словаччини, Італії, Німеччини, Грузії (понад 600 осіб) зібралися у Кракові. Понад тися� чу молодих людей – студентів вузів та учнів старших класів – з різних країн Східної Європи брали участь у “паломництві” до Аушвіца в рамках другого міжна� родного конгресу “Європейська молодь за світ без насильства”, щоб сказати, разом об’єднавшись в одному з найбільш промовистих в історії Європи місці – Освенцімі: “ні” расизму, антисемітизму, антициганізму, які мають місце і в наш час. ЛИСТОПАД 2010 ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТЕЖКАМИ Готуючись відвідати польський концтабір в Ауш� віц�Біркенау (польською Освенцім�Бжезінка), ми розуміли, ця поїздка для нас дасть можливість здій� снити переоцінку власного життя, адже тільки повер� нувшись до витоків великого зла, його коріння можна зрозуміти, яким чином понад 65 років тому расизм, ксенофобія та антисемітизм змогли стати основою для реальної політичної програми під час Другої сві� тової війни 1941–1945 рр., реалізація якої зустріла на своєму шляху незначні перепони. Ми хотіли глибше зрозуміти трагедію, яка від� булася в Аушвіц�Біркенау (польському Освенцімі), а також навчитися змінювати наші ідеї та почуття. Тому що існує потреба у побудові бар’єра насиль� ству, який ми можемо збудувати в нашому розумі і серцях. Ми кажемо “ні” расизму та антисемітизму, дискримінації та насильству, щоб ніколи наші ідеї, ворожа поведінка – ці жести щоденної зневаги не стали іскрою для розпалу вогню ненависті, який в будь�який момент може поглинути суспільство. Ми здійснили цей особистий шлях пліч�о�пліч. Нас багато і ми різні, з різних країн, але ми зібрали� ся на конгресі всі разом, щоб довести – можна жити в мирі, можна будувати світ без конфліктів, в якому знайдеться місце для всіх. Ми залишали Краків з вірою в те, що за будь�яких умов перемо� же повага до гідності кожної людини, право кожної людини на вільний пошук істини та право кожного на умови гідного людини життя. Ми хочемо пам’ятати! Хочемо пам’ятати, але для того, щоб коли� небудь в черговий раз зло не запа� нувало, як це сталося для мільйо� нів невинних жертв нацизму… Щодня світ кидає нам виклик вибору шляху, що змінює не лише нас, а ще й тих, хто поруч. Що робимо сьогодні – те чекає на нас завтра! Дана ГОДЛЕВСЬКА, кандидат педагогічних наук Про спілкування у неформальних умовах та європейський устрій життя приємно нагадують пам’ятні фотографії та пережиті емоції. Такі поїздки розширюють світогляд студентів, сприяють додатковому осми� сленню переваги євроінтеграції України в сфері освіти та яскраво демон� струють необхідність академічної мобільності студентства загалом. Юлія НЕЧИПОРЕНКО, відділ міжнародного співробітництва Прес,центр інформує Міжнародний досвід 30 ЛИСТОПАДА – 1 ГРУДНЯ 2010 року в Національному педа� гогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбувся міжнарод� ний семінар на тему “Використання інформаційних технологій у розвитку міжкультурних комунікативних навичок учнів при викла� данні історії”. У ролі організаторів семінару виступили Рада Європи, Міністерство освіти і науки України, Інститут історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова та Всеукраїнська Спілка викладачів суспіль� них дисциплін та громадянської освіти. У заході взяли участь експер� ти Ради Європи, представники Міністерства освіти і науки України, керівники освітніх закладів, викладачі провідних педагогічних універ� ситетів, вчені�педагоги, методисти, вчителі. Семінар проводився у рамках програми, що реалізується Радою Європи та Європейським Союзом – “Заохочення культури прав люди� ни в Україні та Південному Кавказі”, і мав на меті ознайомити присут� ніх з європейським та вітчизняним досвідом підготовки вчителів істо� рії до використання ІКТ, проаналізувати сприятливість впливу інфор� маційних технологій на розвиток міжкультурних комунікативних навичок учнів, спільними зусиллями визначити шляхи опанування учнями навичок, необхідних для самостійної роботи з ІКТ та ін. Вирі� шення зазначених питань сприятиме формуванню якостей конкурен� тоспроможного фахівця та вихованню інформаційної культури май� бутніх учителів, що набуває особливої актуальності в сучасному інформаційному суспільстві. Гордість університету КОЛЕКТИВ Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова пишається випускником університету Субо� тенком Дмитром Анатолійовичем, який здобув почесне звання лауре� ата І премії на V Міжнародному конкурсі “Учитель музики ХХІ ст.” імені Д. Б. Кабалевського. Конкурс відбувся 24�25 листопада 2010 року на базі Російського державного педагогічного університету імені О. І. Герцена (м. Санкт�Петербург). У своїй презентації на тему “Народна пісня в українській сучасній естрадній музиці” Д. А. Суботенко показав усю красу і неповторність народної пісні – потужного засобу виховання й духовного збагачення людської душі. Колектив студентів, викладачів та співробітників вітає перемож� ця, бажає йому плідного професійного шляху, подальших творчих зле� тів і надалі з гідністю нести почесне ім’я випускника Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова! 3 �Нагальні роздуми Слово першокурсника ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ про те, що змінило світ. Війни, повстання, великі історії кохання, соціальні мережі змі� нили світ. За сучасни� ми мірками сім років – це вже дійсно істо� рія, елементи драми ми також знаходимо у фільмі: у завер� шальній сцені хло� пець, за словами журналістки Лідії Маслової, “з’яв� ляється полоне� ним Інтернету, що залипнув на одній�єдиній сторінці – на тій сторінці його минулого реального життя, яку йому давно слід було б перегорнути”. Соціальні мережі подібні на Троянського коня, який виглядає по одному, а всередині несе з собою інше. Соціальні мережі спочатку пропонували пошук однокласників та спілку� вання, сьогодні вони перетворились у середо� вище для постійного перебування. На сайті можна спілкуватись та навіть вчитись, вони перетворились на гарний пошуковий сервер, де можна віднайти корисну і рідкісну інформа� цію доступним та швидким чином. Журналіст Пітер Треверс відзначив акту� альність для нинішнього покоління того, що завершує фільм, а саме “образ самотнього Марка, який сидить перед мерехтливим екра� ном і прикидається, ніби не самотній”. Дані роздуми є незвичними для освітянсь� кої галузі, але вони показують нові виклики, які виникають перед нами та сприяють переосми� сленню багатьох феноменів, акцентуванню уваги на нових тенденціях, що впливають на культуру та суспільство, а значить, і студентсь� ку молодь. ВОСЕНИ цього року від# булась пре# м’єра кіно# стрічки, яка захопила увагу більшості сту# дентів. Це не дивно, адже більша частина молоді зареєс# трована в Інтер# нет#мережах, де можна спілкува# тись, знайомитись і навіть вчитись. “Соціальна мережа” – фільм 2010 року, з приводу якого професійні критики англомовного світу винесли стовід� сотково позитивний вердикт. Нашу увагу привертає не лише прем’єра фільму, а й те, що жанр фільму був сформульо� ваний як “історична драма”. Зазвичай в істо� ричній драмі йдеться про життя й діяльність державних діячів, полководців та інших істо� ричних осіб, наприклад “Володимир” Феофана Прокоповича, “Йосип Патріарх” Лаврентія Горки, у кінематографі це безперечно “Гладі� атор”, “Троя”, “Адмірал”, “Хоробре серце”, “Страсті Христові” тощо. Про що ж розповідає “Соціальна мережа”? У 2003 році у студента Гарвардського універси� тету Марка Цукерберґа народжується ідея створення сайту, що дозволяє сформувати рейтинг студенток. Це відбувається одразу після того, як його залишила дівчина. Так з часом з’являється сайт “Facebook”, який впро� вадив у світ соціальні мережі, які спрямовані на побудову співтовариств в Інтернеті для людей зі схожими інтересами і діяльністю. Якщо раніше історичною драмою були фільми, що розповідали про війну, історії роз� риву між поколіннями, конфлікти між різними прошарками населення, то сьогодні, як бачи� мо, це може бути історія студента, який сім років тому створив сайт. Незмінне одне: вони Тетяна ВАКУЛЕНКО, студентка І курсу ВИЩЕ, ТОЧНІШЕ, БИСТРІШЕ НАШ УНІВЕРСИТЕТ багатий на наукові, творчі та спортивні здобут� ки. Серед останніх надбань у спортивній сфері є перемога у чемпіонаті України з боротьби на поясах Алиш, де взяла участь збірна команда НПУ імені М. П. Драгоманова. Перші місця здобули студенти Костянтин Тарасов, Юрій Сирий, Іван Туряниця, Валерій Комар, Андрій Куник, Костянтин Коптєв, Ірина Приходько. До перемоги команда дійшла завдяки постійній та наполегливій роботі тренерів Г. М. Арзютова, Д. М. Лахно, П. І. Чіжа# єва. У чемпіонаті взяли участь спортсмени з 12 областей України (чоловіки та жінки), 169 найкращих спортсменів України. Це дуже вагома заявка на участь збірної команди НПУ імені М. П. Драгоманова в студентській Всесвітній універсіаді 2013 року в м. Казані (Татарстан, Росія). Геннадій АРЗЮТОВ, завідувач кафедри фізичного виховання, олімпійських та масових видів спорту В атаці чемпіон України Іван Туряниця (ІПП) Чемпіон України Андрій Куник (ІПСУ) виконує кидок через груди 4 ЯКЕ МІСЦЕ посідає університет у нашому житті? Перебуваю� чи в черзі під час вступної компанії, я постійно ставила собі це питан� ня. Придивляючись тоді до багатьох невідомих людей, чула уривки розмов про університет, лекції, семінари тощо. Щось незвідане чека� ло на мене попереду, але точно усвідомила: не відчути всього цього на собі, не потрапити у вир студентського життя – буде великою втра� тою. Знайомство з університетом починається з розмови під час оформлення документів. І саме в цей момент я близько доторкнулась до Університету, моїм враженням не було меж. Спілкуючись зі сту� дентами, які допомагали приймальній комісії, я відчувала себе частинкою цієї великої родини. Тоді стало зрозуміло, наскільки є важливим, щоб поруч були люди зі спільними інтересами. У голові не було думок, що я хочу опинитись в іншому університеті чи в іншому інституті. Це було нове і дивовижне. Я могла голосно і з упевненістю сказати, що почуваю себе на своєму місці. Почалось навчання. Разом з величезною кількістю цікавих речей почалися й перші складнощі. Основою будь�якого успіху є настрій у колективі. І якщо він недоброзичливий, то все йде шкереберть. Але прийшовши в аудиторії на заняття, я відчула підтримку і турботу. Після перших же занять, довгого сидіння у бібліотеці та пошуку пот� рібної інформації в Інтернеті почалось переосмислення деяких життє� вих цінностей. Життя предстало в особливих аспектах. Університет – школа життя. Знаходячись під постійним впливом величезної кількості нової інформації, ти маєш ризик зламатися, а можеш, подолавши все (втому, невпевненість, незнання), стати знач� но сильнішим. Формується характер і закладаються важливі цеглин� ки у життєві орієнтири. Що дає нам університет? Безперечно, це можливості розвитку, пізнання, самодослідження і, врешті�решт, саморозкриття. Навчання в університеті спрямоване розкрити в нас особистість. Навчаючись в університеті лише три місяці… Ні, я не скажу, що він показав мені більше, ніж я дізналася раніше. Але, перебуваючи тут уже три місяці, я можу однозначно сказати, що це дало мені біль� ше, ніж все моє перебування у школі. Не можна просто прийти та просидіти на парах, а після дзвінка просто піти. Цим хочеться дихати. І це дихання, переповнюючи груди, втягує мене… Це ціле маленьке життя, і в певну мить розумі� єш: це все, що в тебе є. Моє навчання в університеті надихає мене на нові звершення, і я щаслива, що це має місце у моєму житті. Сергій РУСАКОВ Фоторепортаж Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. УНІВЕРСИТЕТ – ШКОЛА ЖИТТЯ Контратакує чемпіон світу Кирил Сорокотяга Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ�30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239�30�85, факс 234�75�87, e�mail: gazeta@npu.edu.ua Президент Федерації України Дмитро Лахно нагороджує Костянтина Тарасова (ІФВіС) Чемпіон України Юрій Сирий (ІФВіС) Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е�mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД 2010 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2010 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1609) (листопад 2010 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1609) (листопад 2010 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2010. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/169 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова