42 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/24e4b3d5ff03a6ba0ef17bff021cc1d3.pdf fb37bf2a7679e326d4e11ec4d04ecfad Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1623) БЕРЕЗЕНЬ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Пам’ять ЛЮБОВІ, ТВОРЧИХ ЗЛЕТІВ, НЕВИЧЕРПНОЇ НАСНАГИ! Березень і розмова про ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Від усього чоловічого колективу Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова щиро вітаю вас, наші любі жінки, зі святом Весни! Ви ñ берегині сімейного вогнища, оточуєте нас завжди турбо& тою і ласкою; майстрині в педагогічній галузі, бо робите неоці& ненний внесок у процес виховання та інтелектуального стано& влення нового покоління. За своїм божественним покликанням ви творите життя, надаєте йому високого змісту та краси. Тож хай легкими будуть ваші думки, добром та здоровíям повертаються усі ті блага, якими ви наповнюєте довколишній світ! Любові, твор& чих злетів, невичерпної наснаги! 14 БЕРЕЗНЯ в Національ� ному педагогічному універси� теті імені М. П. Драгоманова відбулось вшанування творчо� сті поета Тараса Шевченка. В актовій залі гуманітарного корпусу зібрались студенти, викладачі і гості університету. Захід складався з двох частин – вступних слів шанова� них гостей і мистецького виступу народного аматорського сту� дентського театру “Вавилон” спільно з народним ансамблем “Купава”. Відкрила захід художній керівник театру “Вавилон” доцент Ірина Савченко, яка зауважила, що Тараса Шевченка “кожен читає по�своєму і в ньому шукає частин� ку себе”. З вступними словами до студентів звернулись Герой України, почесний профес� ор університету, поет Іван Драч, старший науковий співробітник Інституту літератури НАН України Сергій Гальченко та директор Інституту української філології НПУ імені М. П. Драгоманова професор Анатолій Висоцький. Глядачі в залі були приємно вражені простотою виступу театру “Вавилон”, та в той же час душевною ліричністю. Такою і є творчість Тараса Шевченка – ментально близь� кою українцю, але глибока і прониклива для читача. З повагою, Ваш ректор Віктор Андрущенко Довірливе спілкування Фото Ірини ТИЩУК ЗУСТРІЧ НЕФОРМАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ЩОБ ВИСЛОВИТИ наболіле та обговорити нагальні питання загаль� ноуніверситетського характеру, студенти НПУ імені Михайла Драгома� нова звертаються безпо� середньо до ректора свого вишу Віктора Андрущенка. 12 березня відбулась зустріч ректора з студакти� вом університету. Причи� ною та головним акцентом чергової подібної зустрічі стало активне функціону� вання офіційного персонального сайту рек� тора та блогу у соціальній мережі. Хоч і не в офіційному форматі, але роз� Для того щоб Вас почули, варто прийти і сказати про свої проблеми керівництву ваших інститутів, мені особисто. Ви можете писати на мій сайт, приходити до кабінету, бо лише разом ми подолаємо всі труднощі й негаразди Віктор АНДРУЩЕНКО мова склалася серйозною. На основі осо� бливої студентської активності в Інтернет� мережі на сайті і блозі ректор розділив свій виступ на п’ять тематичних блоків, відпові� даючи на найболючіше: так звані прояви хабарництва, нетеплі умови навчання і про� Домовленості РЕКТОР ЗУСТРІВСЯ З ПЕРШИМ УКРАЇНСЬКИМ КОСМОНАВТОМ живання у зимовий період, складнощі з улаштуванням харчування студентів та чимало інших. Неординарним було те, що ректор не просто відповідав на конкретні питання. Це була лише постановка проблеми, вихід з якою шукали спільно і керівник, і студент� ство. У молоді були свої ідеї і пропозиції, Віктор Петрович розповідав про можливо� сті цього навчального закладу. Одним з акцентних питань Віктора Петровича до студентів стала їх активність щодо участі в житті інститутів і університету загалом. Молодь має великий вплив на функціонування навчального закладу, тому мусить його використовувати, беручи участь у засіданнях Вчених рад та піднятті важливих для себе питань. Прес�служба університету Фото Олександри Новіки Синевир 14 БЕРЕЗНЯ 2012 року ректор НПУ імені Михайла Драгоманова, академік Віктор Андру� щенко зустрівся з першим космонавтом неза� лежної України, народним депутатом Леонідом Каденюком і Президентом Малої академії наук, народним депутатом Станіславом Довгим. Обговорювалася можливість зустрічей видатно� го космонавта зі студентами університету. За словами Леоніда Костянтиновича, він із задоволенням поспілкується з молоддю та послухає думки майбутнього покоління щодо перспектив розвитку держави, української освіти і науки. Велике враження на космонавта справили високі досягнення науковців НПУ, успіхи і здобут� ки студентів�драгомановців, особливо тих, хто навчається за фізико�математичними та природ� ничими спеціальностями, цікавиться астрономі� єю і в недалекому майбутньому понесе знання з цих дисциплін у шкільні класи. Як зауважив пан Каденюк, саме завдяки цьому досі живе й розвивається космонавтика в Україні. Віктор Андрущенко розповів гостю про широкі міжнародні зв’язки університету, одні з найпотужніших в Україні наукові школи та талановитих юних вчених�драгома� новців, на що Леонід Каденюк відповів пропозицією заснувати премію його імені для талановитих студентів, що займаються науковими дослідженнями в галузі точних наук. Зустріч із першим космонавтом України напередодні Дня космонавтики стане для студентства НПУ найкращим подарунком, а подієва канва квітня 2012 поповниться ще однією неординарною подією. Прес�служба університету Позанавчальна розмова Фотопортрет Запрошуємо до Карпат Ірина САВЧЕНКО : “Людська природа потребує любові і сердечності” Близнюки університету стор. 3 стор. 6 стор. 7 �Нові формати Студент запитує – ректор відповідає Вже більше місяця працює особистий сайт ректора університету Віктора Андрущенка. Поява сайту пов’язана з потребою почути голос студентства, тому серед тради� ційних рубрик “Життєвий шлях”, “Фотогалерея” важливе місце посідає рубрика “Питання – відповіді”, яка спрямо� вана на діалог між керівником вишу і молоддю. Сайт http://avp.npu.edu.ua за місяць роботи перегляну� ло приблизно дві тисячі відвідувачів, більше ніж на п’ятдесят запитань вже можна прочитати відповідь, а якщо маєте гос� тру потребу поставити своє запитання, то можете це зроби� ти. На сайті також оперативно оновлюються новини, які пов’язані з університетом і діяльністю Віктора Петровича як ректора, філософа, вченого. До речі, в одній з соціальних мереж діє персональна сторінка Віктора Андрущенка. Вона вже довгий час зареєстрована, але лише зараз є активною. Ректор самостійно веде сторінку і читає надіслані повідо� млення. Кожен може написати повідомлення ректору Віктору Андрущенку, звернутись із запитанням стосовно навчального процесу, Болонського про% цесу, гуртожитку, конфліктів з викладачами. У соціальній мережі і на сайті кожен може написати пові� домлення Віктору Петровичу, звернутись із запитанням сто� совно навчального процесу, Болонського процесу, гурто� житку, конфліктів з викладачами тощо. На сайті навіть є деякі питання особисто� го характеру: студенти цікавляться кумиром Вік� тора Петровича, його мріями та ін. Якщо в соціальній мережі ви можете напря� му поставити запитання, то на сайті діє інший принцип. Сайт побудова� ний на принципі анонім� ності, тому запитання проходять модерацію. Хоча за словами керівника прес�служби університету, за час роботи сайту ще не було ситуацій, коли доводи� лось блокувати повідо� млення через некоректність чи ще з якихось причин. Зага� лом кожен день повний перелік запитань, які поставили Вік� тору Андрущенку, зранку потрапляє на стіл ректора, який дає відповіді на запитання. Оформленням і публікацією від� повідей на сайті займається прес�секретар Людмила Кух. Зазначимо, що в соціальних мережах вже давно існують різні групи, які об’єднують студентство. В них молодь обмі� нюється інформацією та враженнями про універ� ситет, повідомляють одне одного про події. Напри� клад, у березні найбільше відвідувань мала група “Благодійний аукціон побачень заради Володи� мира Росенка”. Також в телевізійній соціальній мережі діє офіційна група університету, де студенти мають можливість заван� тажувати відео стосовно вишу. Ц е н т р к о м п ’ю т е р и з а ц і ї т а інформаційного забезпечення У РИТМі ВИМОГ чАСУ НЕЩОДАВНО в НПУ імені Михайла Драгомано� ва відкрили одне з примі� щень Центру комп’юте� ризації та інформаційно� го забезпечення. Ректор університету Віктор Андрущенко подя� кував усім працівникам та керівництву, яке особливо долучилося до створення і налагодження Центру. Серед ентузіастів – пер� ший проректор вишу з еко� номіки та організації нав� Високе володіння чально�виховної роботи комп’ютерними технологіями Олег Падалка, директор – вимога для драгомановців Центру комп’ютеризації та інформаційного забезпе� чення Сергій Яшанов, голова Профкому викладачів і співробіт� ників Іван Горбачук та чимало інших, які доклали максимум зусиль, щоб подібний підрозділ функціонував на найвищому рівні. За словами ректора вищого навчального закладу, для уні� верситету такого рівня, як НПУ імені Михайла Драгоманова, з його широкою технічною забезпеченістю Центр комп’ютериза� ції – незамінна річ. Віктор Петрович окреслив значення цього підрозділу у міжнародному контексті підготовки сучасного фахівця світового рівня, відвівши йому завдання забезпечення однієї з трьох вимог, що ставиться сьогодні перед спеціалі� стом, – високе володіння комп’ютерними технологіями. Центр комп’ютеризації НПУ повинен стати зв’язковою ланкою у підго� товці студентів; навчити їх сприймати техніку не як чергову роз� вагу, а як потужний інструмент, що сприяє розвиткові інтелекту. Прес�служба університету 2 Сергій РУСАКОВ З М І Н Ю Є М О Запитання – відповіді Вікторе Петровичу, скажіть, будь ласка, для того щоб жити влітку в гуртожитку, сту� дентам, обов’язково працювати в приймаль� ній комісії або у штабі “Абітурієнт”? Інакше нас не поселять? Інна. Відповідаючи на ваше запитання, хочу запев� нити, що дозволити проживання в гуртожитку на літній період я можу лише в індивідуальному порядку за вагомих обставин і потреб. Доброго дня. Мене турбує їдальня в гума� нітарному корпусі. Відсутність повноцінних здорових страв – це не єдина її проблема. Ціни вищі, ніж в центральному корпусі. Вар� тість чаю (за моїми підрахунками) в 5�6 разів перевищує собівартість. Подібне запитання з приводу їдалень в універ� ситеті вже було попередньо на сайті. Я висловив свою думку щодо цього, та додам, що в кафе, яке знаходиться в гуманітарному корпусі нашого уні� верситету, невдало побудований менеджмент. Все більше ми наближаємося до думки, що пот� рібно запровадити своєрідні дотації для таких закладів харчування, що відповідно сприятиме й здешевленню страв для студентів. Думаю, з вересня ми цю роботу налагодимо. Що ж до меню та його корисності чи шкоди здоров’ю, то я переконаний, що тут варто врахо� вувати окремі побажання самих студентів. Це буде на користь у першу чергу їдальні та її праців� никам і, звісно, драгомановцям. Питання, безперечно, болюче, тому будемо намагатися вирішити його якнайшвидше. Шановний Вікторе Петровичу, ким Ви мріяли стати в дитинстві і чи збулася ваша мрія? Дякую. Приємно, що ви цікавитесь. Дякую, Денисе, за запитання. З дитинства я мріяв, звичайно, про великі перспективи. Спочатку хотів бути геологом, із задоволенням наспівував пісню “Мы геологи оба с тобой”. Коли навчався у технікумі, мріяв працювати інженером�техніком на великому під� приємстві. Служба ж в армії внесла свої корективи. Там я познайомився з декількома випускниками універ� ситетів, з їх уст почув про філософію. А прочитав� ши книгу Евальда Ільєнкова “Про ідоли та ідеали”, зрозумів, що моє місце на філософському факультеті. Тому можна твердо сказати – мрія збу� лася. А К Ц Е Н Т И НЕЩОДАВНО ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко перері� зав стрічку біля Інституту магістратури, аспірантури і докторантури. Директор Володимир Савельєв та співробітники підрозділу тепер працюватимуть у новому приміщенні. У вступному слові Віктор Петрович “роз� шифрував” відкриття цього Інституту як зміну акцентів у роботі цілого університету. “� Якщо раніше ми більшою мірою готували бакалаврів та спеціалістів, – відзначив ака� демік, – то тепер мусимо зосередити свою увагу на підготовці магістрів, кандидатів і док% Крок на шляху до статусу дослідницького торів наук”. На думку Віктора Андрущенка, той об’єм� для НПУ ще одним вагомим кроком на шляху до ста� ний потенціал професорів і академіків, яким володіє тусу дослідницького і безумовно втіленням головної НПУ імені Михайла Драгоманова, потрібно викори� стратегії навчального закладу. стовувати якнайактивніше для підготовки нового А у студентів вишу, за словами керівництва, з’я� покоління вчених і дослідників, до того ж на найвищо� вилася чудова можливість практично безперешкодно му світовому рівні. Відкриття такого підрозділу стало втілювати у життя всі свої дослідницькі і наукові ідеї. МЕМОРІАЛЬНИЙ БУМ 12�16 березня в НПУ імені М. П. Драгома� нова відбувся тижневий цикл лекцій москов� ського культуролога Олексія Васильєва “Memory studies: культурна, соціальна істо� рична пам’ять. “Парадиґма пам’яті” в суча� сному гуманітарному просторі”. “Memory studies” – один із найактуальніших напрямків культурологічних досліджень в сучасній Європі, що тільки започатковується на постра� дянському просторі. Дослідження колективної (соціальної, культурної, історичної) пам’яті стали місцем зустрічі соціологів, істориків, психологів, соціальних (культурних) антропологів, літерату� рознавців, фахівців в області теорії масових кому� нікацій і т.д. Цікаво, що в університетах України поки що не читаються окремі курси з проблематики "студій пам'яті" і студенти та викладачі Драгомановсько� го університету є одними з перших, хто зацікавив� ся новим дослідженням. БЕРЕЗЕНЬ 2012 �Синевир Запрошуємо в Карпати Минулого року в Міжгірському районі Закарпат� ської області, на території Національного природ� ного парку “Синевир” відкрито нову базу для нав� чально�польової практики студентів, ведення нау� ково�дослідних робіт та відпочинку співробітників університету. Необхідно відзначити велику і плідну роботу, виконану за короткий проміжок часу особисто ректором універси� тету, академіком НАПН України Віктором Андрущенком, першим проректором з економіки та організації навчаль� но�виховної роботи, професором Олегом Падалкою та головним інженером Володимиром Вересом щодо будівництва, реставрації навчальних і житлових примі� щень та благоустрою бази, де проходитиме навчально� польова практика студентів та відпочинок. Нещодавно з метою налагодження функціонування оздоровчої бази її відвідав профспілковий актив універси� тету під керівництвом голови профкому викладачів, про� фесора Івана Горбачука. Природа та історія НПП “Синевир” надзви% чайно цікаві й здавна приваблюють науковців – біологів, краєзнавців, вітчизняних та зарубіжних туристів. Складно коротко охарактеризувати унікальну, диво� вижну природу, легендарну історію та привабливість цього краю. Вся територія, на якій розташований “Сине� вир”, охоплює близько 41 тисячі га. Серед них понад 28 тисяч га – ліси у верхів’ях Тереблянської долини та на схилах Горганського високогір’я. Це унікальна перлина Українських Карпат з казковою природою, багатим, різноманітним рослинним і тварин� ним світом, мальовничими краєвидами, мінеральними джерелами, дзвінкими струменями гірських потоків, п’ян� ким, чистим, свіжим повітрям смерекових лісів, неповтор� ними краєвидами на схилах гір, пагорбів та полонин. А серед усього височіє найвища гора – Стримба заввишки 1719 м над рівнем моря. На території НПП “Синевир” велика кількість озер та маленьких озерець. Але унікальним витвором природи, оспіваним у легендах, є Синевирське озеро (989 м над рівнем моря), яке в народі називають “морським оком”. Відповідно до Рамської конвенції озеро визнане водно� болотним угіддям міжнародного значення. Природа та історія НПП “Синевир” надзвичайно цікаві й здавна приваблюють науковців – біологів, краєзнавців, вітчизняних та зарубіжних туристів. У різні пори року милують око барви тутешніх краєвидів. На території функ� ціонують екологічні стежки (“Музей лісоплаву”, “Дике озеро”, “Колочава”, “Синевирське озеро”, “Урочище Красний�Синевирське озеро”, “Гедешова”), науково�піз� навальні стежки (“Кичера”, “Березовець”) та 8 туристсь� ких маршрутів. Серед багатого різноманіття рослин цього краю є й рідкісні та зникаючі види, що занесені до Червоної книги України (баранець звичайний, сосна кедрова європейсь� ка, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфеля, лілія лісова, родіола рожева, любка дволиста, росичка круглолиста тощо). Серед рідкісних видів тварин на території “Синевиру” зустрічаються рись, кіт лісовий, барсук, бурозубка альпійська, орел�беркут, глухар та інші. Надзвичайно цікавою є історія цього краю: єдиний в Європі музей лісоплаву, ряд архітектурних пам’яток, військово�оборонна система фашистсько�німецької армії та її союзників – “Лінія Арпада”, з потужними підземними бункерами, сховищами та надземними бетонними проти� танковими пірамідними спорудами, що досягали 120 км завдовжки. Видатний банківський працівник, депутат Верховної ради України, уроженець с. Колочава С. Аржевітін засну� вав у цьому селі, що належить до НПП “Синевир”, перший в Україні музей просто неба під назвою “Історія верхо� винського села”, який охоплює 10 приміщень і докумен� тально відображає освіту, культуру, духовність і побут Шана ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ БУЛО НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ, ЯКЕ КЛИКАЛО НА ПОДВИГ ІСТОРИЧНО склалося, що 23 лютого в нашій країні вшановують та вітають всіх чоловіків, незалежно від того, на військовій службі вони чи ні. Адже, так чи інакше, кожен з них – захи� сник Батьківщини, своєї родини, батьків, дітей та дружини. Для кожного з нас це свято позначене своїм зна� ченням, настроями та почут� тями. Тому в цей день студен� ти Інституту корекційної Рада ветеранів зі студентами педагогіки та психології і Інститут політології та права вітали ветеранів Великої Вітчиз� Ми є свідками радикальних змін, які відбу% няної війни, всіх хто причетний до цього великого ваються в нашій країні та далеко за її межами, свята. З привітанням та словами щирої вдячності але не можна забувати, відкидати все те, що звернулася до ветеранів студентка ІКПП Євгенія цьому передувало. Священною є пам’ять про Хміль. Вона заспівала пісню “Ветеранам минув� нашу Перемогу і про тих, хто її виборював і шей войны”. Після неї музичний подарунок пролу� платив найдорожчою ціною. нав від студентки ІПП Галини Чиж. З авторськими Іван ПОЛОВИНА віршами та вітаннями виступили студенти Оксана Власюк, Анастасія Голіжевська, Микола Пили� Під документальні кадри кінострічки голова пенко, Альона Чміль та Леся Ющенко. Ради ветеранів, полковник у відставці Микола “У цей святковий день ми вітаємо наших доро% Аркадійович Рябухін розповів, що фронтове життя гих ветеранів війни, усіх військових, які стоять на – це велика фізична і моральна напруга. “Ми рідко захисті миру і служать справі посилення безпеки та робили землянки, ночували у виритих наспіх окопчи% зміцнення обороноздатності нашої Батьківщини”, – ках, накрившись плащ%палаткою, а попереду займа% привітав ветеранів Дмитро Карпусь та запросив до ла позиції й так само мерзла наша піхота…”. виступу професора Івана Половину. Іван Петрович Заключним акордом зустрічі, стали пісні у зазначив, що ми повинні пам’ятати, якою ціною нам виконанні Олексія Лизогуба “В землянке” та дісталась перемога над ворогом в ті часи. “Катюша”, які активно підтримали всі присутні в У своєму виступі полковник у відставці Євген залі. Федорович Безродний сказав: “Почуття патріо% Історія нашого народу вкрай непроста, але в тизму було наріжним каменем, яке кликало на усі часи у нас були свої герої, подвиг яких ми подвиг звільнення Батьківщини від окупантів, хоч повинні шанувати і пам’ятати. Бажаємо всім, щоб ні кров і смерть були поруч, але на це ми не звертали ви, ні ваші рідні не знали лихоліття війни. уваги. Були страшні бої, що завдавали поранень і контузій радянським солдатам, забирали життя фронтовиків та водночас наближали Велику Пере% Микола КОТ могу”. БЕРЕЗЕНЬ 2012 мешканців села у різні епохи, за різних державних режи� мів. Сьогодні на територія НПП “Синевир” – широке поле для навчання та екологічного виховання студентів – біоло� гів, екологів, географів та туристів�краєзнавців. Викладачі Інституту природничо�географічної освіти та екології розробили план науково�дослідної і туристсько�краєзнав� чої роботи на найближчі 3 роки, до реалізації якого залуча� тимуться студенти під керівництвом досвідчених науков� ців. Ректорат університету роглядає новостворену базу навчально�польової практики студентів на території НПП “Синевир” як ще одну науково�дослідну лабораторію, яка сприятиме кращому пізнанню природи цієї унікальної території, формуванню у студентської молоді почуття патріотизму, екологічної культури, духовності у спілкуван� ні з природою. Важливе завдання покладається на розроблення плану та способів його реалізації щодо максимального використання новозаснованої навчальної, наукової та оздоровчої бази протягом усього року, адже на ній ство� рюються сприятливі умови для навчання студентів безпо� середньо в природі, оздоровлення працівників та студен� тів, проведення підготовчих курсів до навчання у вищих навчальних закладах, проведення наукових конференцій, семінарів, форумів та з’їздів. Василь БРОВДІЙ, професор, відповідальний за науково�дослідну роботу на базі НПП “Синевир”. Фото автора. Школа студентського самоврядування ВДРУГЕ І ЕФЕКТИВНІШЕ Нещодавно в НПУ імені М. П. Драгоманова відбувся освітній проект “Школа студентського самоврядування”. Головним завданням заходу стала підготовка активної молоді для ефективної діяльності у студентській громадсь� кій роботі. За словами організатора “Школи студсамоврядування” Євгенії Єрмо� лаєвої, захід проводиться другий рік поспіль і активно підтримується ректо� ром. На відміну від минулорічного заходу, цього року тренінги відвідує набагато більше людей. Незважаючи на те, що тренінги проводяться вдень після пар, в них бере участь близько 50 студентів. “Наша мета, – говорить Євгенія, – знайти активних людей і спрямувати їх потенціал для роботи в студентському самоврядуванні. Хочеться, щоб молодь постійно розви% валась і їх робота приносила користь як їм самим, так і університету”. Спрямовувати енергію молодих і У тренінгах взяло участь талановитих у потрібне русло взялися близько 50 студентів досвідчені представники студентсь� кого самоврядування, більшість з яких у свій час стали засновниками Студентської Ради університету: аспірант і голова СР Микола Давидюк, викладач і аспірант Сергій Русаков, викладач і аспірант Олександр Равчев, студентка і сертифі� кований тренер ООН Марія Придьма та інші. Відвідавши одне з занять, ми переконались у обдарованості моло� ді, що ходила на заняття. Наприклад, Кирило Кухельний пише вірші, цікавиться сучасними технологіями, Катерина Кущієнко професійно займається мистецтвом фотографії, а Михайло Матвійчук сказав, що пишається багатою фантазією. Всі студенти бажають активно долучи� тись до роботи в студентському самоврядуванні, хоча і розуміють, що це відповідальна діяльність. Наталія Ющенко сказала, що основною метою було правильно використати час і отримати досвід. Та основне, наголошує голова СР Микола Давидюк, це повністю вкладати себе у справу і відчайдушно вірити в успіх. Протягом п’яти днів “Школи студсамоврядування” студенти могли дізнатись, як ефективно реалізувати проекти, оформити документа� цію, навчились основам ділового спілкування. Крім того, і це, мабуть, головне – це нові знайомства і підготовка нової команди Студентської Ради. Юлія ГОРБАНЬ 3 �Інтерв’ю “БУДЬ�ЯКУ ОЛЕКСАНДР СУШКО: ПРОБЛЕМУ СУчАСНОСТі МОЖНА ченням ректорату мав поєднувати викла� дацьку роботу з адміністративною діяль� ністю. З 1985 р. працював деканом істо� ричного факультету, а з 2004 р. – директо� ром Інституту історичної освіти НПУ імені У КВІТНІ директор Інституту істо� ричної освіти Олександр Сушко свят� куватиме 65�ліття. Напередодні свята ми навідались до професора і погово� рили про життєвий шлях Олександра Олександровича та значення історич� ної освіти в сучасності. – Олександре Олександровичу, чому Ви обрали спеціальність саме історика? Чим був викликаний Ваш вибір? – Одразу хочу зауважити, я обрав не спеціальність історика, а фах вчителя історії. На мій погляд, це дещо різні речі. Стародавні римляни не дарма казали, що історія – вчителька життя. І цього ніхто не заперечує, бо багатющий досвід минулих поколінь завжди дає можливість тверезо оцінювати життя, шукати шляхи розв’я� зання життєвих проблем, будувати плани на майбутнє. І це стосується не лише осо� бистого життя, це торкається усього сус� пільства. Я б сказав, що будь�яке питан� ня, будь�яку проблему сучасності можна вирішити і розв’язати, вивчивши досвід вітчизняного і світового минулого, уза� гальнивши і творчо застосувавши його у сучасних умовах. Але мало знати минуле, мало бути носієм знань про узагальнений досвід людства. Треба вміти ще й донести цей досвід до нинішньої генерації укра� їнських громадян. І, в першу чергу, до молоді. Саме тому, гадаю, я і став вчите� лем історії. І удвічі щасливіший, що нав� чаю майбутніх вчителів історії в Україні. Відкриваючи Міжнародну конференцію – Ви пройшли шлях від студента до директора Інституту, професора. Як би Ви охарактеризували свій шлях? – Закінчив середню школу у м. Бояр� ка, згодом навчався на історико�педаго� гічному факультеті Київського державно� го педагогічного інституту імені О.М. Горького. Пройшов школу чудових викладачів – професорів М. Д. Березов� чука і В. Ю. Ніколаєнка, доцентів Г. В. Січ� каря і М. Ф. Александри. Займався науко� вою роботою, брав участь у республі� канських та університетських студентсь� ких конференціях. Після закінчення інсти� туту працював на посаді вчителя і вихова� теля школи�інтернату № 24 м. Києва, а згодом повернувся до рідного навчально� го закладу. На факультеті працював і лаборантом, і викладачем, а після захисту дисертації обійняв посаду доцента кафе� дри історії СРСР і УРСР. Згодом за дору� 4 Зустрічі з відомими діячами в Інституті історичної освіти ВИРіШИТИ” – Такими ж, як і всі студенти України. Розумними, гарними, креативними, опти� містично налаштованими. До речі, сьо� годні історія приваблює не лише хлопців, а й дівчат. Принаймні, сьогодні в Інституті студенток більше. Між іншим, питання про посилен� ня інтересу представниць прекрасної статі до історич� ної науки зараз є предметом спеціального вивчення фахівців інститутської кафе� дри методики викладання суспільних дисциплін і ген� дерної освіти. – Які б Ви назвали сти� мули для абітурієнтів всту� пати на історичний факультет? років Інститут готував вчителів історії для середніх загальноосвітніх шкіл, спеціалі� зованих гуманітарних освітніх закладів, викладачів ВНЗ та науковців академічних і профільних науково�дослідних ВНЗ. Водночас, універсальна фахова підготов� ка, здобута його вихованцями, дозволя� ла їм виконувати обов’язки керівників шкіл, працювати в архівах, органах дер� жавної влади і управління, політичних і громадських організаціях, інших освітніх, виховних, краєзнавчих і туристичних закладах. У зв’язку із зростанням соціальної ролі історичної освіти в умовах сьогодення завдання історичних факуль� тетів педагогічних ВНЗ розширюються і зростають. Проте сьогодення, як це не прикро зауважити, засвідчує ознаки падіння престижу професії вчителя, а отже і вищої педагогічної освіти. Фах педагога�істо� рика залишається актуаль� ним і затребуваним суспіль� ством, але зацікавленість абітурієнтів ним дещо зни� жується. Саме тому вважаю, що одним з ефективних шляхів підвищення пре� стижності професії вчителя історії, посилення його кон� курентоспроможності на віт� чизняному ринку освітніх послуг може стати лише подальша спеціалізація базового історичного фаху та розширення його профе� сійної основи. Водночас ця Разом з керівництвом університету фахова підготовка повинна мати виражену методичну – Розвиток української держави у спрямованість, озброюючи випускника ХХІ столітті, формування громадянського педагогічного університету сучасними суспільства, вирішення проблем еконо� освітніми технологіями передачі історич� мічного, соціального та культурного них знань, вмінь і навичок їх використан� життя можуть ґрунтуватися лише на ня. основі всебічного вивчення досвіду – Наскільки сьогодні є попит на минулого, його творчого узагальнення і випускників історичних факультетів? використання в умовах сучасності. Саме – Як і завжди, попит і державне замо� це зумовлює якісне оновлення змісту і влення на вихованців і виучеників Інсти� соціального призначення історії, яка сьо� туту історичної освіти виявляють і нав� годні набуває значення практично спря� чальні заклади, і громадсько�політичні мованої науки, покликаної озброїти нову інституції держави. Браку замовлень по генерацію українських громадян прак� державному розподілу Інститут не відчу� тичними, виваженими попереднім досві� ває. дом людства здобутками і знаннями. До – Які ваші плани на найближчий того ж історія продовжує виконувати час? функцію формування у молоді почуття – Завершити багаторічну працю над високого патріотизму, громадянської монографією з історії Великої Вітчизня� самосвідомості, любові до рідної мови і ної війни. Надалі посилювати конкурен� відданості Вітчизні. Протягом останніх тоспроможність Інституту на ринку освіт� М.П. Драгоманова. У травні 2004 р. захи� стив докторську дисертацію на тему «Ста� новлення та функціонування приватного підприємництва в Україні у період НЕПу (1921 – 1928 рр.) – історико�теоретичний аспект», а згодом здобув вчене звання професора. – Хто для Вас у житті і науці є авто� ритетом? – Взагалі, наука не визнає авторите� тів, оскільки вони обмежують творчу і пошукову діяльність. Інша справа, що були і сьогодні є люди, які дійсно для мене становили справжній взірець як вчителя, так і науковця. Це і мій перший декан – Григорій Васильович Січкар, і науковий керівник – Михайло Васильович Коваль. А взагалі, я й сьогодні прагну вчитися у своїх колег, викладачів університету та Інституту. Значною мірою на стиль роботи і поведінку адміністратора впливає і керівник установи – ректор університету академік Віктор Петрович Андрущенко. Принаймні більшість моїх колег вважає, що особисті якості ректора університету, поставлені ним амбітні цілі і ритм життя та праці впливають і на роботу директора, і на діяльність колективу Інституту історич� ної освіти в цілому. – Як, на ваш погляд, викладання історії не історикам перегукується з позицією університету загалом? У чому тут завдання, адже це ж не просто для загального розвитку студентів? – Історія у суспільстві завжди викону� Олександр Сушко прийшов в інститут уже сформованою особистістю. вала унікальну соціально�виховну функ� цію формування у молоді почуття патріо� Стрункий гарний хлопець одразу привернув до себе увагу. Олександр був тизму, громадянської самосвідомості, головним редактором стінної газети історичного факультету, де ми разом любові до рідної мови і відданості Вітчиз� навчались. Крім того, в ті роки завдяки його старанням багато було ні. У сучасній Україні ця функція особливо зроблено для табору «Берізка». Тоді на істфаці навчались хлопці, які вже актуальна. Знання історії власної Батьків� прийшли після армії і виробництва, тому вони чітко знали, для чого їм щини – це не лише уявлення про її славне навчання. Пам’ятаю, коли Олександр проходив коридором, то всі дівчата минуле. Це і знання про те, якими зусил� факультету зітхали. Але обраницею стала його однокурсниця Світлана. лями, якою важкою працею, біллю і втра� тами здобувалась українська незалежна Іван ДРОБОТ, держава, можливість її громадянам віль� но жити, працювати і здійснюватись як директор Інституту філософської освіти і науки, професор особистість у сучасному світі. Гадаю, що саме у цьому призначен� ніх послуг України за рахунок поліпшення ня історії як загальногу� якості навчання, зростання кваліфікації манітарної дисципліни у викладацького колективу, подальшої вищих навчальних закла� фахової спеціалізації випускаючих дах. Зокрема, я особисто кафедр. викладаю історію Вітчиз� – Що Ви б могли сказати про газе� няної війни. І хочу, що і ту «Педагогічні кадри»? мої студенти, і їх майбутні – Професійно налаштований фахо� учні завжди пам’ятали вий часопис із своєчасною подачею акту� про людей, які їм дали альної інформації. Рідна, корисна і ціка� право на життя і особи� ва університетська газета. стісну реалізацію у ХХІ – Ваші побажання читачам газети. столітті. – Викладачам – гарних студентів, а – Якщо ми говори� студентам – гарних вчителів. мо про молоде поколін� ня, то якими є студен� Підготував Сергій РУСАКОВ ти�історики? Чому істо� рія приваблює більше Інститут вже чотири рази отримував хлопців? Кубок ректора з міні%футболу БЕРЕЗЕНЬ 2012 �Інтерв’ю ВОЛОДИМИР ГОНЧАРОВ: “МЕНі ПОЩАСТИЛО З чАСОМ” У БЕРЕЗНІ відзначає 60�ліття директор Інституту іноземної філо� логії НПУ імені М. П. Драгоманова, професор Володимир Гончаров. У переддень ювілею ми попросили Володимира Івановича відповісти на кілька запитань. – Володимире Івановичу, що впли� нуло на формування вашого характе� ру? – Мені пощастило з часом. Я прийшов у цей світ в пору змін. Відчув на собі, як людина може впливати і покращувати обставини, стосунки, взаємини, умови. Мені пощастило з моєю малою батьківщи� ною. Криниці, джерела... Вони стали чистими символами Білорусі. Вони іденти� фікують Білорусь у світі, вирізняють її народ безпосередністю, відкритістю, щирістю і справжньою глибиною почуттів. Уся моя рідня – це люди, що випромінюють доброту, що трудяться для інших і отриму� ють від цього насолоду. Серед них завжди почуваєш себе у безпеці, захищеним, ото� ченим турботою і добротою. – А якими за вдачею, ким за профе� сіями були ваші батьки? – Я дякую долі за своїх батьків. Іван Данилович і Євдокія Платонівна, мої диво� вижні, ідеальні тато і мама. Вони ніколи не повчали мене. Але тим, як жили, показали, що все залежить від самої людини. Від її порядності, від працелюбності, від готов� ності допомагати іншим, брати на себе від� повідальність, від сміливості втручатись у складні ситуації і не лишатись осторонь проблем. Вони просто на собі, на своїх долях показали мені, як важливо казати правду у вічі, не шукати обхідних шляхів. Моя матуся Євдокія Платонівна – саме втілення усіх наших національних чеснот. Непосидюча, роботяща, ласкава і красива. У моєї мами, скільки себе пам’ятаю, ще з ранніх літ і аж донині – голубі очі. Справді, кольору неба, кольору льону, який цвіте. І цей мамин теплий�теплий, дивовижно красивий погляд випромінює ніжність. – В чому полягало родинне вихо� вання у вашій сім’ї, на що спиралося? – Коли ми з сестричками Валюшою і Лєною були малими, у нашій затонулій в лісах та пущах Слободі – зовсім невеличко� му селі – кожен, незалежно від віку, мав обов’язки. І на городі, і біля курей, качок, гусей, пасли кіз. Щоб сім’я виживала, тру� дитися мусили всі. Мамі доводилось зали� шати садибу майже на цілий день, бо робо� та експедитора була, як зараз кажуть, – ненормованою. А коли працювала продав� цем, то також потрібно було і відповідаль� ність особливу виявляти, і зосередженість, і спостережливість. Та мамині службові обов’язки ніколи не обмежували її у дуже щирій, світлій приязні, у любові до нас. Підходить до двору – враз пригорне, обніме, притулить до себе. І перш ніж спи� тати, чи справилися з завданнями, чи всіх напоїли, чи нарвали трави та накришили домашнім тваринам їсти, обов’язково ціка� виться – чи дужі�здорові, чи не сварилися між собою, чи мирно гуляли з сусідськими дітьми… БЕРЕЗЕНЬ 2012 – У той час не було можливості готу� вже й обирай, що до вподоби. Мій призов вати дітям якісь улюблені страви, аби батька не розчарував. Коли дізнався, що лиш не голодні… служитиму у прикордонних військах, охо� – І хоч асортимент продуктів був більш ронятиму кордон, – аж прибодрився. Як ніж стандартний, наша матуся одну лише отримував подяки з армії за мою відмінну картоплю могла приготувати багатьма службу, дуже радів. А я старався, бо розу� способами, надзвичайно смачно. Ну і мів – для батька це найкращий із подарун� питає, чи сподобалось. Ми дякуємо й від� ків. чуваємо, що перепитує нас мама не для красного слівця. Їй справді була важлива наша оцінка. Бо, мабуть, ще більше, ніж нас, вона хотіла вразити смачненьким бать� ка. Набирала йому їсти якось благоговійно, миску ставила обережно і аж світилася від� даністю. А батько, сівши за стіл, ніби скидав з плечей усю втому свого шоферсько� го дня, усю напругу рук від керма вантажівки, від корби, якою заводив громихаючий і чадючий мотор, хвалив вечерю, хвалив маму, підба� дьорював нас. Нам з сестричками було особливо приємно відчувати Отримання відзнаки від ректора університету оту невидиму зовні взаєм� ність чи навіть ідилію у стосун� ках між татом і мамою. Навіть ще тим – Для вас, як я відчула, особливе дитячим сприйняттям ми відчували, що значення має батьківський авторитет? далеко не в кожному домі живе між бать� – Мій батько, з найперших моїх дитя� ками таке бережне піклування одне про чих уявлень про подвиг, – уособлював одного, така делікатність, така глибоко подвиг. У кожній родині, у кожному серці народна вихованість. Були періоди, коли тоді ще жевріли незагоєні рани війни – і мама брала на себе обов’язки лише каліцтва, й хвороби, і смерті. Таких фрон� ведення дому. Адже троє дітей, постійний товиків, як батько, – сильний, молодий, з дефіцит змушували все необхідне для руками й ногами, з пристрастю перема� життя створювати руками у своєму під� гати труднощі, як перемагали ворога, собному господарстві. Іноді в селі казали було у нашому селі не дуже багато. А ще ж “сидить вдома”, особливо не заглиблюю� майстерність водити полуторку! Хлопчаки чись у зміст вислову. А наш батько вну� з усієї Слободи збігались подивитись, як трішньо відчував несправедливу семанти� він в гімнастерці і кирзових чоботях впра� ку цієї фрази. І завжди при нагоді підкре� вно керує такою шаленою технікою. Моє слював: “Наша мама одна обходить усіх дитяче сердечко переповнювала в такі нас. Мама трудиться й на городі, й в хаті. хвилини гордість. Мої друзі знали про Мама нас опікує”. геройство мого батька. Знали, що на фронт він пішов у сімнад� цять. По суті ще підлітком. Знали про чотири поранен� ня мого батька. І головне, знали про те, що саме він, їхній односелець Іван Дани� лович Гончаров, дійшов з боями аж до самого Берлі� на і зустрів Перемогу біля Рейхстага. Та батько і в той період, і до сьогодні не любить воєнного пафосу. Війну завжди сприймав як горе. Та коли хоче наголосити на якійсь життєвій ситуації, підкреслити її серйозність, Нарада з завідуючими кафедрами наводить для прикладу воєнний епізод. І стає все так вмотивовано, так – Ваші батьки десь навчались, зримо, так чітко і зрозуміло, що, як мали професії? кажуть, дискусії недоречні. – Звичайно, що коли б не такий лихолі� – Тепер напевно намагаєтесь бать� тній воєнний час, не такий важкий в мате� кам віддячити за любов і правильне ріальному і побутовому плані й наступний, виховання? Що для них є подарунком вони обоє – і тато, і мама – навчались би, від вас? після школи отримали б ціка� ві професії. Дуже допитливі обоє, істинно мудрі, а крім того – носії живих народних традицій, в яких сконцентро� вана правда життя. Напевно, саме тому їхнє подружнє життя до сьогодні таке спра� ведливе і правильне. Мабуть завдяки цьому вони досі – в парі, удвох, разом. Батькові й мамі дуже хотілось, щоб ми отримали добру освіту. Але батько не міг навіть уявити, щоб його син та не пройшов строкової служби у Збройних Силах Разом зі студентами держави. Відслужиш, а тоді – Безперечно, що подарунками для батьків стали наші сім’ї, наші дипломи, робота й родинна злагода, а потім – онуки, а врешті й правнуки. Ми з особливим щастям усією вели� кою родиною відзначили дванадцять років тому «золоте весілля» моїх тата і мами. І найбільшим подарунком для нас стала їхня взаємна невгасима любов. Відтоді кожен їх спільний рік сприймаємо золотим. – Мабуть і завдяки такій глибокій шані до традиції вам в інституті вдаєть� ся запровадити стільки новизни? – Можливо. Але інститут справді постійно у пошуку, постійно оновлюється. Паралельно з традиційними – англійсь� кою, німецькою, французькою, іспанською – готуємо фахівців з турецької, японської. Ще одну кафедру загального мово� знавства і германістики було створено ось 1 вересня 2011 року. Головне спрямування кафедри – забезпечити якісну підготовку майбутніх вчителів та викладачів, де прак� тична та теоретична підготовка посідають найважливіше місце. Кафедра забезпечує викладання тео� ретичних дисциплін з “Історії англійської мови”, “Теоретичної фонетики”, “Теоре� тичної граматики”, “Лексикології”, “Стилі� стики” та “Ділової іноземної мови”, а також практичні курси англійської та німецької мов як другої іноземної. Викладачами створено чимало підруч� ників та навчальних посібників з англійсь� кої мови для студентів інституту. У навчаль� ному процесі викладачі кафедри викори� стовують новітні методики викладання іно� земних мов, принципи науковості, об’єк� тивності, наступності, системності. З вересня 2011 року кафедра започат� кувала новий проект – підручник “Англійсь� ка мова за модульно�рейтинговою техно� логією навчання”. З нагоди відкриття кафедри було ство� рено Мультимедійний центр, який отримав назву “LogoStar”. Тут Інтерактивна дошка об’єднує в собі простоту звичайної мар� керної дошки з можливостями комп’юте� ра. У комбінації з мультимедійним проек� тором стає великим інтерактивним екра� ном, одним дотиком руки до поверхні якого, можна відкрити будь�який комп’ю� терний додаток й демонструвати потрібну інформацію. Програмне забезпечення інтерактив� ної дошки дозволяє студентам засвоювати інформацію через аудіальний, візуальний та кінестетичний канали сприйняття.Наш мультимедійний центр – приклад сучасних інтерактивних технологій, який дозволяє кожному студенту інтуїтивно обирати най� більш зручний для себе спосіб сприйняття інформації. Для того щоб викладачі Інституту могли ефективно використовувати інте� рактивну дошку на своїх заняттях, ми спільно з Інститутом новітніх технологій в освіті провели науково�методичний семі� нар “Застосування мультимедійних засо� бів в процесі навчання іноземній мові у вищій школі”, де викладачі мали змогу нав� читися використовувати інтерактивні тех� нології в навчальному процесі. На підтвер� дження цього учасники семінару отримали відповідні сертифікати. Оскільки це нова і досить складна сучасна техніка, викладачі вже протягом трьох місяців розробляють спеціальні про� грами відповідно до тих дисциплін, які вони викладають та апробовують їх під час своїх занять, а саме – під час викладання практичного курсу англійської та німецької мов, теоретичних дисциплін, а також для наукової роботи студентів. – Володимире Івановичу, нехай успіх і далі супроводжує вас у житті. Адже великі справи завжди роблять хороші люди. Спілкувалась Ольга КОНОВАЛЕНКО, головний редактор тижневика “Освіта” 5 �Позанавчальна розмова ІРИНА САВЧЕНКО: “Людська природа потребує любові і сердечності” Довідка Савченко Ірина Віталіївна Народилася в Чернігові в сім’ї педагогів у квітні 1962 року. Одружена, має сина й онука. У 1983 р. закінчила з відзнакою Київський державний педагогічний інститут імені М. Горького. Доцент кафедри української літератури НПУ імені М. П. Драгоманова; кандидат філологічних наук; директор Центру культури і мистецтв, художній керівник і режисер сту� дентського театру “Вавилон”. З 2002 р. бере участь у проведенні Всеукраїнського кон� курсу знавців української мови імені Петра Яцика, а з 2010 р. – у Всеукраїнському конкурсі Тараса Шевченка. Нагороджена нагрудним знаком “Відмінник освіти” та медаллю ім. А. С. Макаренка. Представляти Ірину Савченко не потрібно, бо її добре знає колектив університету. Вона є випускницею нашого вишу і повністю відда� на драгомановським традиціям. Крім того, вона є ініціатором багатьох нововведень, за якими наш університет пізнають по всій Укра� їні – фестиваль вертепів “Різдвяна зірка”, Народний театр “Вавилон” та ін. Нині під її керівництвом готується перший в Україні фестиваль аматорських шкільних театрів. У квітні Ірина Савченко святкуватиме свій ювілей, тому напередодні свята ми завітали в гості. – Ірино Віталіївно, на які б запитання Ви б не відповідали? – На питання неетичного характеру. Це питання, що пов’язані з моїми колегами. А для мене особисто немає речей, які б викликали неетичні питання. – Ви вважаєте себе публічною людиною? – На сьогоднішній день я є публічною людиною в університеті і в “обмежених” театральних колах Києва. – Публічність заважає вашій роботі? – Ні. Вона допомагає, адже змушує дисциплінува� тись як самій, так і моєму оточенню. – Команда Ірини Савченко – хто це? – Чесно кажучи, я не люблю слово “команда”, бо воно наближає до спорту і змагальності. Але якщо від� повісти на запитання, то це люди, які працюють у Цен� трі культури і мистецтв, колектив, що працює зі мною в театрі “Вавилон”, і ті, хто дотичний до просвітницької, культурної, творчої роботи, яку я веду. – Як Ви будуєте стосунки з людьми? – У житті керуюся двома речами: довіра і чес� ність. Я завжди налаштована на те, що людина за своєю природою є позитивною. Якщо мої сподівання не виправдовуються, то я відсторонююсь і зводжу спіл� кування до мінімуму. – Який стиль Вам ближчий – Антона Макаренка чи Василя Сухомлинського? – Відповім однією історією. Нещодавно я була при� сутньою на перегляді екзаменаційних фільмів студентів університету імені І.К. Карпенка�Карого. Серед фільмів один був про вчительку фізики. Фільм знімали, поки її учні писали тести. В цей час вона дістала нотатник і зачитала на відеокамеру наступну фразу: “Добре слово і револьвер може зробити набагато більше, ніж одне добре слово. Автор: Аль�Капоне”. (Посміхається). Тому вважаю, що стиль роботи полягає у розумному поєднанні. Людська при� рода потребує любові і сердечності, але в той же час має бути чинник, що дисциплінує і обмежує. – Три роки тому ви стали директором ЦКМ. Чому ви погоди� лись на цю посаду? – Знову відповім одним прикла� дом. На цей раз з біографії Олексан� дра Довженка, який пояснював, чому він став кінорежисером. Одного разу він потрапив на знімальний майдан� чик і побачив, що режисер робить з акторами. Не маючи режисерської підготовки і освіти, Олександр Петрович зрозумів, що знає, як зро� бити краще. Він побачив помилки режисера і кардинально змінив своє життя. 6 – Важко було адаптуватися до нової посади? – Так. Це інший розпорядок дня, інша форма спіл� кування з людьми, адміністрування. Директорська посада вимагає не тільки творчості, але і вміння вирі� шувати різні питання – психологічного, організаційно� го, господарчого характеру. Не казатиму, що в мене все добре виходить. Я знаю свої больові точки. Зага� лом я пішла на посаду директора ЦКМ не тільки розу� міючи, що знаю “як”, але ще й тому, що це гарний жит� тєвий досвід. Вважаю, що у людини наступають такі періоди, коли їй потрібен зовсім інакший досвід, ніж той, який вона має. “У житті керуються двома речами: довіра і чесність” – Ірино Віталіївно, ким для вас є “вавило� няни”? – Як би просто це звучало, але вони є членами моєї сім’ї. Вони не мої діти, але кожен з них – частинка мене. У нас все побудовано так, що це не просто репетиції і виступи. Ми разом ходимо на екскурсії, спільно читаємо книжки, переглядаємо фільми, обмінюємось позитивною і негативною енергією. Я їм потрібна, щоб дати пораду, так само і вони потрібні мені. Коли мені дуже погано, то вони лікують одним своїм існуванням. – Чи змінилась ваша мотивація роботи з теат� ром за ці десять років? – Спочатку це був клуб за інтересами. Відповідно і я ставилась до нього легше. Умовно кажучи, якщо людина в дитинстві не догралась у ляльки, то вона це зробить пізніше. Те, що я колись не зіграла, не зроби� ла, я реалізувала в театрі. Можна сказати, що все це стало ретранслятором моїх бажань, комплексів. – Ви використали інших? – Виходить, що так. Але життя на цьому базується. Хтось когось використовує, але питання полягає у тому, як це зробити. Мені здається, що я тут була чес� ною. Вони брали від мене стільки ж, скільки я брала у них. Сьогодні це стало більше, ніж просто гра. Не хочу бути пафосною, але для мене зараз “Вавилон” � кон� цепція життя. – Ви схильні до депресії? – Так, як і кожен Овен (посміхається). Але за остан� ні три роки в мене не було депресій. Я живу в такому темпі, коли постійно потрібно приймати рішення. Маю бути в психологічному і фізичному тонусі. – Чого у Вас більше – директор ЦКМ, режисер чи викладач? – Складно відповісти, але, мабуть, все ж таки біль� ше вчителя. Вчителя, який інколи вчить не стільки пред� мету, скільки тому, як треба говорити, писати, сидіти, спілкуватись, розказує, що є добре, а що погано. – Який у Вас розклад дня? – Якщо немає першої пари, то прокидаюсь о шостій ранку. О дев’ятій я вже у ЦКМ. Тут розклад буду� ється залежно від обставин. Інколи спокійно займа� ємося організаційною роботою, а інколи проводимо кілька університетських заходів за день. О четвертій � репетиція театру. Вона триває десь до дев’ятої вечо� ра. Вдома я після десятої. Спати лягаю не пізніше два� надцятої. – Якими були ваші студентські будні? – Насиченими, адже в нас була комсомольська організація. Вона все вирішувала і систематизувала наше життя. Я не прихильник тої ідеології, але вона привчала до системної роботи. На всілякі дурощі про� сто не залишалось часу. Колишня система формувала відчуття відповідальності. Також я була учасницею сту� дентського театру, яким керувала Алла Капська. – Які у Вас плани на найближчий час? – Я живу за філософією малих справ, тому гло� бальних планів не будую. – Але ж все велике складається з малих частин, до чогось ви ж прагнете… – (думає, а тоді посмі% хається) Прочитати все непрочитане. Хай буде так. – Як філолог ви точно маєте що сказати про газету “Педагогічні кадри”. – Газета змінюється, і це тішить. Добре, що ми маємо газету з такою істо� рією. Ми навіть за матері� алами газети намагались відтворити історію ЦКМ. “Живу за філософією Сьогодні “Педагогічні малих справ” кадри” вже більш презен� табельна газета. Вона стала більш адаптованою до читача, перестала бути таким собі “Урядовим кур’єром” Драгомановського університе� ту. Якщо вона і далі буде так розвиватись, то стане лакмусом, за яким університет вимірюватиме свою діяльність і визнача� тиме пріоритети. На газету покладені великі завдання. – Ваші побажання читачам. – Студентам побажаю знайти справу, яка стане справою їхнього життя. Викла� дачам – здоров’я, розумних і талановитих студентів. А також внутрішньої молодості і пам’яті про себе в молодості. – Дякуємо за цікаву і відверту роз� мову. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Вікторії ТИЩУК “Вони є членами моєї сім’ї” БЕРЕЗЕНЬ 2012 �Близнюки університету Газета “Педагогічні кадри” упроваджує фотопроект “Близнюки університету”. Протягом цього навчального року ми записували інтерв’ю і фотографували близнят, які навчаються в нашому університеті. Ми вирішили дізнатись, як їм разом навчаються, чим схожі і відмінні близнята та поцікавитись їх життєвими планами. Якщо разом з вами навчаються близнята, то повідомте це в редакцію газети, і ми завітаємо у вашу академічну групу. Сьогодні перед вами дві пари сестер, з якими спілкувався Сергій РУСАКОВ, фотографії – Катерини КУЩІЄНКО. СЕСТРИ КІРЄЄВИ: ЗАВЖДИ Є СВОЄ “Я” Аня і Аліна народились в м. Конотопі. Разом зроста� ли і разом нині навчаються на ІV курсі на спеціальності “Культурологія”. Дівчата до 7 класу ходили в однаково� му одязі, “потім ми почали одягатись по�різному, адже хочеться вирізнятись”, – говорять дівчата. Аліна. В дитинстві мріяла стати моделлю. “В дитинстві з подружкою навіть влаштовували у дворі показ моди”, – з усмішкою згадує дівчина. Аліна – активна і непосидюча. З сестрою могла не просто посваритись, а й почати боротись: “Матір тепер жартує, що боялась залишити нас вдома самих”. Цікаво, що незважаючи на характер, у дівчини дріб� ний і спокійний почерк. “У школу ми йшли разом, але коло спілкування було різне”. Аліна в школі завжди сиділа право� руч, сестра – ліворуч. Школа, де навчались дівчата, має укладений договір з Драгомановським університетом, тому сестри поступали через дистанційні курси. “Роль у вступі зіграли батьки. Вони не хотіли розділяти нас. Київ для нас був незнайомим містом, і на думку батьків, так було безпечніше”. Минулого року дівчата пройшли відбір у “Школу вожатих” і їх хотіли поставити працювати в один загін, але дівчата заперечили. “Дратує те, що якщо ми однакові, то інші думають, що ми повинні постійно бути разом”. Хоча сестри зізнались, що одна одній не наб� ридають, незважаючи на те, що і нині часто сваряться. Сьогодні обидві дівчини лише нав� чаються. “Складно суміщати навчання і роботу, – говорить Аліна. – Хочеться гарно навчатись, а робота від цього, на жаль, відволікає. Про майбутнє складно сказати, бо не знаємо, що нас чекатиме на п’ятому курсі – один чи два роки нав% чання”. Аня. Аня – старша сестра і дорослі� ша на півгодини. Ким хотіла стати в дитинстві – не пам’ятає, але переконана, що це було пов’язано з творчою галуззю. Дівчина спо� кійна за характером, а от почерк має розмашистий, хоча в школі був “спокійний”, як у сестри. “% Ми різні, наші друзі про нас говорять так: одна – мир, друга – війна”. Одного разу у школі перед уроком з української літератури дівчата помінялись місцями. Аню викликали прочитати напам’ять вірш. Після уроку дівчата знову сіли на звичні місця. Наступним уроком за розкладом була математика, але вчитель захворів і на заміну прийшла… вчителька з української літератури. Цього разу вона вирішила послухати вірш з вуст другої сестри. Візуально дівчат в той день вчителька не відрізнила і Ані довелось вдруге розповідати той самий вірш. В університеті дівчатам не доводилось “заміняти” одна одну. Хоча одна викла� дачка лише в день екзамену зрозуміла, що дівчат двоє. “Часто бачимо близнюків з дуету Анна%Марія. У них однаковий стиль. А нам так не хочеть% ся. Так, у нас є схожі речі, але за кольорами вони можуть відрізнятись. А от постіль у нас одна% кова”, – говорить Аня. Навчання зараз інтенсивне, і у дівчат не вистачає часу для гуляння. “Ми наче разом ходи% мо, але все ж і по окремості. Навіть у кімнаті разом рідко знаходимось, не часто спілкуємось одна з одною. У нас навіть ліжка в різних кутах кімнати стоять”. Група, в якій навчаються дівчата, дружна і активна. “При вступі в університет нам сподоба% лась саме культурологія. І ми не шкодуємо про вибір”. СЕСТРИ ТИМОЩЕНКО: РІЗНИЦЯ В ОДНУ ХВИЛИНУ Сестри народились у Києві. Закінчили середню школу № 235 імені В. М. Чорновола. Сьогодні Марія і Наталія навчаються в Інституті інформатики на спеціальності “Економічна тео� рія”. Обидві дівчини танцюють з чотирьох років і люблять мандрувати – побували у Фінляндії, Швеції, Польщі, Угорщині та в багатьох містах Росії. Наталія. Досягає поставлених цілей, чітко знає, чого бажає. “Якщо їй не подобається людина, то вона обмежує своє спілкування з нею”, – говорить за сестру Марія. У дев’ятому класі дівчина складала екзамен з біології за сестру. “Викладачка ще відзначила, що обидві дівчини добре знають предмет”, – згадують дівчата. Наталія хотіла вчитись в університеті МВС на… слідчого, та її переконали, що таку спеціальність слід опановувати в більш дорослому віці. “Вирішили, що хочемо навчатись в НПУ імені М. П. Драгоманова. Хотіли вчитись разом, тому довго обирали спе% ціальність. Врешті%решт подали документи і поступили в Інститут інформатики”. В однаковому одязі сестри ходили до 12 років. Жартують, що з точки зору дівчини так навіть зруч� ніше, адже мають вдвічі більше гардеробу. Але якщо Наталя любить більш діловий стиль, то Маша віддає перевагу джинсам і футболкам. Перебуваючи кілька років тому в літньому таборі, дівчата познайомились з хлопцями�близнятами, які також відпочи� вали. Та зав’язати серйозні стосунки не вдалось. Марія. Творча людина, якій подобаються танці і співи. Тому мріяла вчитись на хореографа, та батьки вмовили поступати на більш серйозну спеціальність. “Хоча я все одно з часом піду вчитись на хореографа”, – зізнається дівчина. Характер у дівчини більш поблажливий, ніж у сестри. Тому вона вміє згладжувати гострі моменти. Маша – старша сестра. Вона народилась раніше… на одну хвилину. Обидві дівчи� ни навчаються добре, хоча на відміну від сестри, Марії складніше йдуть точні науки. Навчатись разом дівчатам подобається, бо відчувають підтримку одна одної. “Коли була посвята в студенти, то спочатку ніхто не помітив, що ми близнята. Ми були одя% гнені по%різному, мали різні зачіски, тому в Інституті подумали, що ми просто маємо однакові прізвища”. Хоч дівчата і сваряться, та говорять, що вже через п’ять хвилин спілкуються, наче нічого і не траплялось. “Одного разу сестра поїхала з батьком на дачу, то я скучила за нею уже за дві години і взялась телефонувати їй”. Красуня університету ВАЛЕРІЯ СЕРДЮК: “ М о р а л ь н е п і д п и л ю в а н н я п і д б о р і в б у л о . . . ” МИНУЛОГО РОКУ Валерія Сердюк перемогла в конкурсі “Красуня університету”. Сьогодні дівчина навчається вже на ІІІ курсі Інституту корекційної педагогіки та психології. Молода, творча, не боїться критики та самостійно може визнати помилки – такою постала перед нами переможниця конкурсу. – Валеріє, розмова буде присвячена твоїй перемозі на конкурсі краси в нашому університету. Як ти стала його учасницею? – Все почалося з перемоги на конкурсі “Міс ІКПП”: як його переможниці мені надійшла пропозиція спробувати свої сили на університетському рівні. – Цікаво, що стало поштовхом для того, щоб взяти участь у конкурсі краси? – Коли я тільки стала студенткою університету, мені наснився сон, що я отримала титул “Красуня університету”. Вже на другому курсі, дізнавшись про конкурс краси в Інституті корекційної педагогіки і психології, та згадавши сон – сміливо пішла записуватись в учасниці. І, як бачите, не даремно. Хоча під час підготовки до нього щось не виходило, інколи опускалися руки, та мене дуже підтримувала родина, тому не хотілося їх розчаровувати. Саме це мене змусило пройти шлях до кінця! – Цей конкурс став важливим для тебе? Чому ти навчилась? – Мені стала зрозуміла одна істина – послухай інших та зроби по�своєму (посміхається). Я навіть після перемоги брала участь у київському конкурсі краси, де зайняла друге місце. Зазначу, що там конкурс відрізнявся від подібних конкурсів краси. Там була більше ставка на інтелект, та учасниці довели, що краса – це не лише параметри 90�60�90. Після конкурсу до мене підходили учасниці і запитували, чи я брала участь у БЕРЕЗЕНЬ 2012 подібних конкурсах раніше. Зізнались, що бачили мою впевненість і силу. Після цього чергового тріумфу прийшов час представити НПУ на конкурсі “Студ�міс Київщина”. Я підійшла до цього з великою відповідальністю, усі сили вкладала в підготовку, усім серцем жадала переможного місця, але журі не внесло мене в трійку лідерів. Я отримала титул “Міс креативність”. Тоді для мене це здалося ганебною поразкою, але потім зрозуміла, що перемога – це не головне. У кожної з учасниць – своя перемога. Моя була в очах пів сотні драгомановців, які зайняли половину приміщення “Арени” і за чисельністю конкурували лише зі студентами Києво�Могилянської Академії, а за активністю рівних нашим не було. Такої ідтримки, як тоді, – я ще ніколи не відчувала в житті! А отримати титул “Міс креативність” виявилось навіть краще за корону. – Глядачі “Красуні університету” запам’ятали тебе по творчому конкурсу, де ти грала на флейті. Чи складно було готуватися? Хто тобі допомагав? – Після прийняття рішення щодо участі в конкурсі я почала шукати костюми та партнера для танцю. Взагалі я не надто добре танцюю, багато хто закидав, що в мене не вийде. Моральне підпилювання підборів було, та після довгих тренувань все чудово вийшло. Щодо виступу з флейтою, то це мій коронний номер. Я з дитинства вчилася грати на ній. Але для виступу самої гри мені здалося недостатньо, тому вийшло театралізоване дійство. Хочу подякувати своїм друзям, які допомагали мені та вірили в мене. – Що б ти побажала майбутнім учасницям конкурсу краси? – Ніколи не здавайтесь і йдіть завжди до кінця. Ніколи не бійтеся критики, вона буває дуже корисною! І найголовніше: ніколи не сумнівайтеся в своїх силах, якщо ви чогось дійсно хочете – ви зможете! Спілкувалась Тетяна ВОЙТОВИЧ 7 �Слово головного редактора ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УНІВЕРСИТЕТУ Нещодавно довелось роби� ти персональний перелік публі� кацій і виявилось, що одна з перших моїх публікацій в газеті “Педагогічні кадри” вийшла у червні 2007 року. Відтоді спів� праця з багатотиражкою стала неодмінним елементом моєї діяльності в університеті. За цей час вийшло ряд ста� тей про заходи і події, які відбу� вались в Драгомановському житті. Деякі з них зайняли чіль� не місце і перетворились на традиції, а деякі повністю зни� кли через плин часу. Але в будь� якому разі маю за честь, що про них дізнавались саме з моїх матеріалів. Завдяки цим публікаціям я познайомився з університетсь� ким життям і людьми, які тво� рять історію нашого вишу. Нині, вже як редактор газети, маю можливість безпосередньо спілкуватись з цими людьми. Особливо радію, коли це спіл� кування відбувається напере� додні їхніх ювілеїв. Під час спілкування з ювіля� рами, проймаючись тією енер� гією, якою вони живуть, виникає ще більша шана до їх здобутків і напрацювань. Вони стали наставниками для великої кіль� кості випускників НПУ імені М. П. Драгоманова. Останні, в свою чергу, маючи власні сім’ї вчать тим самим принципам, які були закладені університет� ськими викладачами. Переконаний, що нові випу� ски газети займуть гідне місце в історії університету та освітньої галузі загалом. Через певний час до багатотиражки звертати� муться як до “енциклопедією університету”, в яку вписано те, що не можна знайти в інших довідниках. У найближчих випусках ви зможете прочитати інтерв’ю з Ольгою Коноваленко, Галиною Мєдніковою, Олегом Падал� кою, Станіславом Цибіним, Миколою Котом. Це люди, які люблять університет і яких люблять в університеті. Дякує� мо нашим співрозмовникам за співпрацю. Ваш голос важли� вий для університетського колективу, думки надихають колег, а досвід відіграє важливу роль для молоді. І саме ваш голос, думки і досвід нині впи� суються в нову “енциклопедію університету”. Якщо раніше університет� ські багатотиражки були офіцій� ним органом ректоратів і єди� ним інформаційним каналом, то сьогодні ці функції більше вико� нує Інтернет і суперничати з ним немає сенсу. Тому ми оби� раємо напрям створення суча� сної енциклопедії університету. Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Нагородження Т у р н і р Поезія п о е т і в НЕЩОДАВНО в книгарні “Є” відбулось нагородження переможців Всеукраїнського студентського поетичного конкурсу “Турнір поетів”, до якого долучились студенти і викладачі нашого вишу. У конкурсі взяли участь близько 400 учасників, які представляли всі регіо� ни України. Найкращі твори відбирало журі, до складу якого входили доктор філологічних наук, про� фе�сор кафедри зару� біжної літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Іван Мегела, видат� ний поет Іван Андру� сяк, автор знаменито� го українського роману “Кляса” Павло Воль� вач, автор проектів “Щоденник”, “Re: make щоденник”, поет, викладач НПУ імені М. П. Драгоманова Олександр Козинець, викладач кафедри культурології НПУ імені М. П. Драгоманова, головний редак� тор газети “Педагогічні кадри” Сергій Русаков. Переможці читали свої твори, і не лише ті, що пода� вали на конкурс, а й нові. Члени журі ділилися своїми враженнями, говорили ком� пліменти, часом й критику� вали. Зокрема, Іван Мегела та Сергій Русаков підкресли� ли, що в багатьох авторів забагато суму і розчарувань, хоча авторам не більше 25 років. Тож радили більше радіти життю і кохати! Драгомановський уні� верситет та газета “Педаго� гічні кадри” впровадили спеціальну номінацію “Симпатія газети”, яку виборола студентка НТУУ “КПІ” Наталя Боровик. Наталії було урочисто вручено грамоту від ректора університету професора Віктора Андрущенка та подаровано книжку “Протуберанці слова”, упорядником якої є поет�пісняр Андрій Деми� денко. Олександр КОЗИНЕЦЬ Фото Тетяни Медведєвої Освітянський пантеон Наталя БОРОВИК НТУУ КПІ Молюся на дощ Молюся на дощ сьогодні. Молюся на дощ. Звідусіль оточена кілометрами сонячних променів. Поміж сотень будинків, вулиць і площ я сама вже готова стати частиною повені. По бруківці розлитись холодом, стежкам остудити шал. Затопити це місто, по вінця, холодною зливою, в сніжки хмарами гратися серед рідких дзеркал, малювати у небі веселку. Смішною і вередливою. Молюся на дощ сьогодні. Одна із небагатьох. Звертаюсь по допомогу до сивих хмар. Бо серед усіх здобутків, розсіяних між епох, колись саме в дощ найбільше згубилося моїх чар. *** Загратили очі собі і вуха, у рамки вписались, в закони і правила. А в житті одна лиш важлива наука – та, що в серці рубці зоставила. Виріж, будь ласка, мене із рамок, якщо я зранку сама забуду. Бери різак і приходь на сніданок% обріжем нитки всім лялькам вуду. Лишали собі лише чорне і біле. Дарма! То робота дурна і неправильна. Ходімо з веселкою гуляти Києвом, своїми мріями розганяти марево. Шанувати життя беззлісно і віддано, малювати під зливою кольоровими фарбами. Давай радіти,поки не пізно нам, допоки нас іще в кут не загнано. Давай на кавалки разом розіб’ємося, щоб потім яскравими пазлами гратися. Всьо буде чьотко, якшо не зіп’ємося. Та ми не прості, щоб так легко здаватися. Тобі для щастя не треба замок? Мені ж достатньо і незабудок.. А! Ще виріж, будь ласка, мене із рамок, якщо я зранку сама забуду. ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ 3 БЕРЕЗНЯ 2012 РОКУ на 74�му році пішов з життя завідувач кафедри олімпійського та професійного спорту Інституту фізичного виховання та спорту Націо� нального університету імені М. П. Драгоманова, док� тор педагогічних наук, професор ЮРІЙ ТИМОФІЙОВИЧ ПОХОЛЕНЧУК. Перестало битися серце людини з великої літери – авторитетного вчено� го, справжнього педагога, мудрого керівника і настав� ника, великого життєлюба, який 45 років, сповнених самовідданої творчої праці, віддав університету. Життєвий шлях Юрія Тимофійовича – зразок людської гідності, добропорядності, відданості справі, вміння толерантно працювати з людьми. Понад 40 років Юрій Тимофійович очолював кафедру фізичного виховання та спорту, що нині має назву олімпійського та професійного спорту. Юрій Тимофійович Похоленчук народився 17 жовтня 1938 р. у м. Смо� ленськ (Росія). Початок Великої Вітчизняної війни він зустрів з матір’ю, Вірою Іванівною Філатовою під бомбардуваннями у Прибалтиці, де в штабі льотно� го полку служив його батько – Тимофій Юхимович Похоленчук. Середню освіту Юрій Тимофійович отримав в Київській школі № 27, вищу освіту – в Національному інституті народного господарства. В 1962 р. закінчив Київ� ський державний інститут фізичної культури і спорту, де отримав спеціаль� ність тренера�викладача зі спортивних ігор. Кандидатську дисертацію з біо� логічних наук захистив у Прибалтиці, де існувала відома тоді наукова школа зі спортивної медицини з питань вивчення впливу високих навантажень на організм спортсмена у великому спорті. З 1967 р. Юрій Тимофійович Похоленчук працював в Київському педа� гогічному інституті імені М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова), де з 1971 р. керував колективом кафедри фізичного виховання і спорту. Увесь час безупинно займався наукою – опублікував більше 100 наукових та нау� ково�методичних праць. Докторську дисертацію на тему “Оптимизация тренировочного процес� са спортсменок с целью повышения спортивного мастерства и сохранения здоровья” Юрій Тимофійович захистив у 1993 р., результати роботи над якою втілив у свою подальшу практичну діяльність у Федерації волейболу СРСР (у складі Комплексної наукової групи), а потім у Федерації волейболу України. Юрій Тимофійович був постійним учасником наукового й суспільного Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua житті університету, міста, держави. В різні роки очолював науково�методич� ні комісії, був головою науково�методичної комісії з фізичного виховання Міністерства освіти України, членом Республіканської комісії з фізичного виховання молоді ВНЗ України, членом Президії науково�методичної комісії з фізичного виховання при секторі фізичного виховання Міністерства освіти України, головою науково�методичної ради з фізичного виховання ВНЗ м. Києва при міськспорткомітеті, членом Міжнародної Академії зі спортив� ної науки (з настільного тенісу), дійсним членом наукового комітету ITTF (міжнародна федерація з настільного тенісу), членом Міжнародної Асоціації світових чемпіонатів. У 1992–1995 рр. очолював Федерацію настільного тенісу України, і в той період збірна команда України з настільного тенісу досягла найкращих результатів на Чемпіонаті Світу в Тяньзіне (Китай). За активну роботу в науково�методичних Радах при Міністерстві освіти і науки України та колишнього СРСР нагороджений Почесними грамотами Спорткомітету СРСР та України, в різні роки нагороджений грамотами та дипломами ITTF, Європейського Союзу зі спортивної науки, грамотою посла України в Китайській Народній Республіці. Нагороджений медалями Олім� пійського національного комітету Італії, федерації настільного тенісу СРСР, медалями ITTF. У 2010 р. отримав почесне звання “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”. Юрій Тимофійович був прескрасним сім’янином – чоловіком, батьком, братом, дідусем. Створивши сім’ю у 1974 р., допоміг дружині Людмилі у ста� новленні її як ученого в Національній Академії наук. Синові Сергію дав можливість здобути вищу економічну освіту. Сергій, як і батько, став почес� ним мисливцем України. Його онучки стали дарують радість всій родині. Юрій Тимофійович підтримував родину у всіх починаннях, допомагав кожно� му мудрим словом та справами. Сьогодні у його родині безмежна скорбота. Глибокої втрати зазнав Інститут фізичного виховання та спорту – всі, хто знав професора Похоленчука Юрія Тимофійовича, любили і поважали його за чуйне ставлення до колег та студентів, велику душевну щедрість, без� крайню доброту, чесність і відкритість, справедливість, мудрість та опти� мізм. У ці скорботні дні висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близь� ким Юрія Тимофійовича. Віднині його вже немає з нами, але пам’ять про нього, його посмішка, мудре слово та розумні добрі очі назавжди залишать� ся в наших серцях... Колектив Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М. П. Драгоманова Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1623) (березень 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1623) (березень 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/185 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0e469e7c06f1241b8070cc0d51714f74.pdf 198b88d94dcdda6d6517dd8c430d703b Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1631) (березень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1631) БЕРЕЗЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Конференція ДОРОГІ ЖІНКИ! В Е Л Ь М И Ш А Н О В Н І Н А Ш І Д РА Г О М А Н О В К И ! Від щирого серця прийміть від усього чоловічого колективу НПУ імені М. П. Драгоманова теплі вітання у Міжнародний жіночий день – 8 БЕРЕЗНЯ. Дякуємо вам за те, що щодня сповнюєте наше життя красою, любов’ю й сонячним благословенням. Без блиску ваших очей і ніжності сердець довколишній світ був би сірим і сумним. Дякуємо вам за вашу щоденну невтомну працю, терпіння й розуміння. Хай до віку збуваються усі ваші мрії, серце повниться життєвою енергією, оптимізмом і вірою в щасливе майбутнє! Здоров’я вам, любові й довгих<довгих років життя! З повагою, ваш ректор ВІКТОР АНДРУЩЕНКО УПРАВЛІНСЬКІ КОМПЕТЕНЦІЇ ВИКЛАДАЧА ВНЗ Вчена рада Л Ю Д И М І Ж П Л А Н Е Т Н О Г О М А С Ш ТА Б У 15 березня 2013 року на Вченій Раді Національного педагогічного університету імені Михайла Драго8 манова мантії і дипломи Почесних професорів вишу вручили особи8 стостям, які вже давно виходять за межі планетного про них мислення, – космонавтам Ульріху Вальтеру та Леоніду Каденюку. Ідея обрати німецького і українсь� кого космонавтів Почесними профе� сорами Драгомановського вишу з’яви� лася у студентів після блискучої лекції пана Ульріха, що відбулася майже рік тому, коли професор Технічного універ� ситету м. Мюнхен завітав у НПУ на запрошення Президента Малої акаде� мії наук України, друга Драгоманов� ського університету Станіслава Довго� го. Керівництво з ентузіазмом сприйня� ло цю пропозицію студентів, і ось бере� зень став знаменним у значенні “кос� мічного” місяця для драгомановців. Посол наголосив на великому значенні діяльності Ульріха Валь� тера загалом і обрання його Почесним професором НПУ зокрема для розширення і погли� блення співробітництва між Німеччиною та Україною. Станіслав Олексійович теж висловив своє захоплення поді� єю, бажаючи драгомановцям використовувати кожну можливу нагоду спілкування з цими людь� ми, титанами наукових знань і життєвого досвіду. Німецький космонавт і вче� ний приїхав до України з дружи� ною пані Вальтер і у своєму виступі подякував усім присутнім за неймовірні враження і емоції від церемонії нагородження, що залишаться у його серці назав� жди. Під аплодисменти залу він пригадав першу зустріч зі сту� дентами та ту молоду особу, яка запропонувала обрати пана Уль� ріха у Почесні професори. Тра� дицією для НПУ є періодичні лек� ції від його Почесних, у когорту яких тепер увійшов і Ульріх Валь� тер, тож драгомановці з надією чекатимуть наступних його при� їздів і незабутніх зустрічей. Під враженнями від події залишився й український космо� навт, Герой України Леонід Каде� нюк. За кілька хвилин свого виступу він поділився із драгома� новцями своїми емоціями, які пережив під час польоту в кос� мос, і підтвердив, що з радістю зустрічатиметься зі студентами й викладачами. Ульріх Вальтер і Леонід Каде� нюк – нам дуже близькі, як би тому не дивувалися інші, особи� стість маленької дитини, її вну� трішній світ – це теж космос, в якому мусить розібратися Вчи� тель, справжній і талановитий. Віктор АНДРУЩЕНКО Привітати з такою поважною поді� єю у житті Ульріха Вальтера і Леоніда Каденюка до університету завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні пан доктор Крі8 стоф Вайль, Президент Малої акаде� мії наук України, доктор фізико�мате� матичних наук, професор Станіслав Довгий, керівник Відділу культури, освіти і меншин Посольства Дірк Лехельт та керівник Інформаційного центру ДААД Флоріан Кюхлер. Пан 14815 березня 2013 року в Націо8 нальному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова проходила Міжнародна науково8практична конфе8 ренція “Управлінські компетенції викладача вищої школи”, що зібрала довкола своєї тематики десятки вітчизня� них і закордонних вчених у галузі менед� жменту, педагогів, теоретиків і практиків. Організатором заходу виступила кафедра інновацій та інформаційної діяль� ності в освіті Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації НПУ. На трьох секціях науковцями обгово� рювалися питання компетентнісного наповнення професійної діяльності викла� дача, участь викладачів в управлінні осві� тою та самоменеджмент педагога вищої школи. Аналізувалося формування упра� влінської культури викладача як необхідна передумова його ефективної професійної діяльності. Вченими презентувався світо� глядний фундамент системи управлінсь� ких компетенцій педагога, філософські засади розробки загальної теорії упра� вління та аксіологічні засади самооргані� зації викладача. Детально розглядалися усі без винятку види компетенцій педагога ВНЗ, їх інформаційне поле та моделі фор� мування. Людмила КУХ, прес�служба університету Потенціал Студентське життя Інтерв’ю Проект заради Європейського майбутнього Ольга Сухомлинська Ми дебютуємо – за нами майбутнє! стор. 2 стор. 5 стор. 7 �Потенціал ПРОЕКТ ЗАРАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАЙБУТНЬОГО 11 березня 2013 року в Колонному залі імені М. Лисенка Національної філармонії України Асоці8 ацією ректорів педагогічних університетів Європи та Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова було презентовано проект Педагогічної Конституції Європи для іноземних дипломатичних представництв в Україні та гро8 мадськості держави. Поява такого проекту вперше на європейських і сві� тових теренах сколихнула зарубіжжя, незважаючи на те, що це лише перший етап втілення Педагогічної Консти� туції Європи. Як повідомили члени Асоціації, затвер� дження документу після його доопрацювання і внесення пропозицій усіх членів АРПУ Європи, науковців і педаго� гів планується у травні цього року на другому Форумі Асоціації у Франкфурті�на�Майні. Драгомановський колектив підтримує проект Педагогічної Конституції Почесні гості заходу позитивно прийняли драгомановську ініціативу того чеського педагога Яна Амоса Коменського, педа� гогічні здобутки німецького мислителя Фрідріха Дістер� вега, знаменитого французького просвітителя Жан�Жа� ка Руссо, російського письменника і педагога Льва Тол� стого, грузинського педагога Шалви Амонашвілі, мудрого білоруського мислителя Скорини, багатьох інших оригінальних вчителів людства, представників практично всіх європейських народів. Основу Педаго� гічної Конституції Європи складають надбання українсь� кої педагогіки, четвірка педагогів якої – Микола Пиро� гов, Костянтин Ушинський, Антон Макаренко і Василь Сухомлинський – справедливо входять у дев’ятку най� видатніших педагогів світу”, – наголосив Президент Асоціації. “Цей дуже амбітний, на погляд багатьох, проект спрямований на зміцнення і розвиток єдиного Євро� пейського дому, поглиблення взаємодії і співпраці народів європейського простору як умови забезпечен� ня гідного місця Європи у глобальній світовій конкурен� ції народів і культур, – розповідає Президент Асоціації, академік Віктор Андрущенко. – Миролюбство і права людини, демократія і співпраця, екологічна безпека і солідарність – ось основні цінності, на яких будуються мости у майбутнє”. Славетний хор імені Г. Верьовки виконав пісні європейських країн Гармонійним і цілком виправданим стало завершен� ня презентації святковим концертом Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки під диригуванням генерального дирек� Педагогічна Конституція Європи встановлює принципи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність та визначає загальний механізм підготовки вчи� тельських кадрів. Разом до спільної мети Перед презентацією для іноземних дипломатичних представництв в Україні та громадськості держави Власне, презентував поважним гостям Конституцію Віктор Петрович, зосереджуючи свою увагу на науково� му педагогічному підґрунті її побудови. “Наш проект побудований на базових цінностях, сформованих євро� пейською філософією, педагогікою і культурою впро� довж усієї її історії. Ми спирались на творчість знамени� і радник, спеціальний уповноважений Прем’єр�міністра України Анатолій Толстоухов. До того ж, як пояснили організатори, Педагогічна Конституція Європи, презентована на заході, є лише частиною великого проекту, який готує Асоціація і Дра� гомановський університет на чолі з Віктором Андрущен� ком. Загалом він передбачає п’ять етапів, в яких запла� новано розробку спільних програм магістерського рівня (або рекомендацій�додатків до навчальних програм) “Новий вчитель XXI століття”, видання уніфікованих підручників, які б зняли протиріччя у трактуванні спірних питань європейської історії та сьогодення та створення врешті “Європейського континентального педагогічно� го університету” (на території однієї з країн – членів Асо� ціації), який стане самостійним навчальним закладом нового покоління. “Ми сподіваємося на те, що майбутні випускники Континентального університету стануть модераторами європейських цінностей, єдності Євро� пейського дому, порозуміння та співпраці”, – зауважує Віктор Петрович. Розповів академік і про те, що ідея такого масштабу зароджувалася в Драгомановському виші як флагмані педагогічної освіти вже давно та проектувалася на вико� нання рішень Форуму міністрів Європейських країн, що проходив у Києві 23 вересня 2011 р., та завдань, поста� влених у доповіді Міністра освіти і науки України Дми� тра Табачника “Школа ХХІ століття: “Київські ініціати� ви”. Сам проект покликаний об’єднати університети педагогічного профілю задля розробки єдиної педаго� гічної стратегії, її реалізації з урахуванням особливостей національних культур і характерів народів європейсько� го простору та виховання нового вчителя для об’єднаної Європи. Не випадково авторами проекту стали Віктор Андрущенко, Моріц Гунцінгер і Альгірдас Гайжутіс. Зі словами підтримки і реалізації проекту виступив Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Борис Захарчук, Президент Національ� ної академії педагогічних наук України Василь Кремень Віктор АНДРУЩЕНКО тора і художнього керівника, Героя України Анатолія Авдієвського. Хор виконав народні пісні країн – засно� вниць Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи, серед яких були грузинські, чеські, іспанські, білоруські, російські, молдавські і литовські мелодії. Народна пісня, в якій сяє душа нації, її ментальність і духовність, виражаються найчистіші національні і загальнолюдські цінності, що не втрачають своєї ваги протягом усієї історії людства, виявилася одним із ваго� мих аргументів, що кликав до єднання європейських країн. Зрозумілі й близькі кожному мелодії створили особливу атмосферу в залі, надавши новому проекту шарму високої духовності й миролюбства. Людмила КУХ, прес�служба університету Читають всі Шукайте газету 20 числа кожного місяця: – у книжковому кіоску головного корпусу – на спеціалізованих розкладках у вашому навчальному корпусі Електронний варіант газети ви можете завантажити на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри” З питань розміщення інформації про ваші заходи та події звертайтесь за телефоном (044) 234�75�87 або електронною поштою gazeta@npu.edu.ua 2 БЕРЕЗЕНЬ 2013 �Проект ПЕДАГОГІЧНА КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПИ ПРЕАМБУЛА Об’єднавчий процес народів і культур, що розгортається на теренах Європи, потребує формування сучасного суб’єкта європейської життєдіяльності – людини, здатної до співжиття у суспільстві без насильства, у мирі і злагоді, за принципами гуманізму, милосердя, справедливості і свободи. Реалізація цієї історичної місії неможлива без вчителя – ключового суб’єкта змін. Навчаючи дітей, формуючи їх світогляд і культу� ру, учитель виховує у молодого покоління здатність жити і працювати в умовах полікультурної взаємодії народів євро� пейського простору. Європейська спільнота, виплекана на демократичних традиціях відкритості та довіри, постала перед необхідністю їх збереження та захисту в умовах сучасних викликів – міжна� родного тероризму, расової та релігійної нетерпимості. Загроза моральної деградації людства, інспірована втратою духовності, постає сьогодні співрозмірною із загрозою вичер� пання природо�ресурсного потенціалу планети, ядерної чи екологічної катастрофи, розгортання інших глобальних про� блем сучасності. На цьому фоні відбувається загрозливе зни� ження суспільного статусу вчителя як провідника демократич� них ідей та високої моралі. Протистояти цьому процесові може і повинен кожен, кому не байдуже майбутнє його дітей і онуків. Справедливим є й те, що найбільш ефективно означену історичну місію може вико� нати вчитель, підготовка якого в дусі сучасного європейського світогляду й системи провідних цінностей є першочерговим і найбільш відповідальним завданням європейського об’єд� навчого процесу. У ході історичного розвитку європейська педагогіка сформувала спільну платформу цінностей, актуальну для всіх країн і народів континенту. Провідними серед них є людино� центризм, толерантність, миролюбство, екологічна безпека, дотримання прав людини, солідарність. Підготовка педагогів за єдиною шкалою загальнолюдських цінностей й з урахуван� ням національних особливостей є тим головним остовом, нав� коло якого мають здійснюватись модернізаційні та інноваційні процеси педагогічної освіти у європейському просторі. Суча� сний європейський вчитель покликаний знайти відповіді на виклики епохи й повернути учнівську і студентську аудиторію в лоно класичного наукового знання, високої культури, соціаль� но�практичного досвіду поколінь, загальнолюдських соціо� культурних цінностей, духу гуманізму і людинолюбства. Підготовка вчителя, який відповідає стандартам профе� сійних компетенцій ХХІ ст., – історична місія педагогічних уні� верситетів, реалізація якої передбачає здійснення відповідних організаційних, змістовних і методологічних трансформацій. Основи цього процесу закладені Лісабонськими домовлено� стями (1997 р.) щодо визнання кваліфікацій у галузі вищої освіти та Болонськими деклараціями стосовно “єдиних пра� вил” організації університетської освіти у європейському освітньому просторі. На часі створення та прийняття документу, який легітимі� зує ціннісну основу учительської справи. У ролі такого доку� менту пропонується “Педагогічна Конституція Європи”, роз� роблена професорами Віктором Андрущенком (Україна) – Моріцем Гунцінгером (Німеччина) – Альгірдасом Гайжутісом (Литва) для застосування у межах Асоціації ректорів педагогіч� них університетів Європи. РОЗДІЛ 1 Стаття 1.1. Педагогічна Конституція Європи (далі – Кон� ституція) є документом, який визначає принципи та методоло� гію філософії та політики процесу підготовки сучасного педа� гога для об’єднаної Європи ХХІ століття. Стаття 1.2. Конституція встановлює засади узгодженої трансуніверситетської політики в галузі педагогічної освіти, регламентує педагогічну діяльність, визначає порядок форму� вання, організації і діяльність ключових ланок загального механізму підготовки педагогічних кадрів, врегульовує суб’єкт�суб’єктні відносини в системі педагогічної освіти країн європейського простору. Стаття 1.3. Норми Педагогічної Конституції, маючи інте� граційний характер, можуть бути адаптованими до педагогіч� них традицій та національної освітньої політики кожної з країн, що її приймають. Стаття 1.4. Принципи та норми Конституції мають поза� партійний характер і не підлягають ідентифікації з ідеологічни� ми засадами будь�якої політичної партії. РОЗДІЛ 2 Педагогічна освіта у Європейському просторі Стаття 2.1. Педагогічна освіта є системою навчально�ви� ховної діяльності, спрямованої на підготовку педагогів – до� шкільної, початкової та середньої освіти, викладачів професій� них навчальних закладів та педагогічного персоналу закладів додаткової освіти та виховання, професійною діяльністю яких є навчання та виховання дітей, учнівської та студентської молоді. Стаття 2.2. Серцевиною педагогічної підготовки є фор� мування особистості вчителя – людини високого рівня освіти, загальнокультурної підготовки, високих духовних і моральних якостей, здатного до навчання та виховання дітей, молоді та студентів відповідно до вимог ХХІ століття. Стаття 2.3. Основи педагогічної освіти європейського простору закладені в епоху античності. Їх загальнолюдський гуманістичний зміст шліфувався в процесі історичного схо� дження країн Європи сходинами прогресу. Кожна з наступних епох – Середньовіччя і Відродження, Реформація і Просвіт� ництво, Нові часи і Класична епоха – послідовно формувала модель педагогічної освіти як освіти гуманістичної, креатив� БЕРЕЗЕНЬ 2013 ної, людино� і культуротворчої. Стаття 2.4. Фундаторами європейської педагогічної освіти визнані такі знамениті педагоги, як Джон Локк (Велика Британія), Марія Монтессорі (Італія), Фрідріх�Адольф�Віль� гельм Дістервег (Німеччина), Йоганн Генріх Песталоцці (Швейцарія), Лев Толстой (Росія), Ян Амос Коменський (Чехія), Жан�Жак Руссо (Франція), Антон Макаренко, Микола Пирогов, Василь Сухомлинський, Костянтин Ушинський (Україна – Росія). Стаття 2.5. Сучасний контекст європейської педагогічної освіти визначається гуманістичними нормами, що утверди� лись у європейському просторі у ролі загальнолюдських сен� совизначальних принципів. РОЗДІЛ 3 Зміна філософської парадигми організації та змісту педагогічної освіти в контексті викликів глобалізованого світу Стаття 3.1. Конституція базується на загальній філософії освіти, спадкоємно вбирає в себе всі прогресивні інновації, апробовані народами і культурами європейського простору впродовж їх історичного поступу. Разом з тим, вона є філо� софсько�педагогічним відлунням “духу сучасної епохи”, що реалізується в поточному часі і просторі. Стаття 3.2. Зміст філософії педагогічної освіти визнача� ють наукові досягнення у розумінні природи та сутності люди� ни, її буття у світі природи та культури, виробництва та спожи� вання, політичних та соціокультурних відносин, морально� естетичного виміру, а також раціонально осмислені результа� ти соціальної практики. Стаття 3.3. В центрі змісту педагогічної освіти знаходять� ся питання виживання людства, формування людини як осо� бистості у контексті загроз, сформованих глобальними про� блемами минулого в період розвитку індустріалізму та науко� во�технічного прогресу. Новітній зміст педагогічної освіти формують відповіді на аналогічні питання, поставлені такими світовими процесами, як глобалізація та інформаційна рево� люція. Стаття 3.4. Стрижньовою основою змісту педагогічної освіти є відповідь на потребу збереження людської цивіліза� ції. Стаття 3.5. Зміст педагогічної освіти підпорядковується потребі формування у вчителя здатності навчити своїх учнів жити разом у сучасному глобалізованому світі, постійно від� творювати і вдосконалювати умови гідного існування людини; забезпечення їх вільного спілкування в системі відносин ста� лого людського розвитку. РОЗДІЛ 4 Філософсько8методологічні принципи педагогічної освіти Стаття 4.1. Принципами педагогічної освіти є фундамен� тальні положення, що визначають побудову, функціонування та розвиток системи педагогічної освіти у європейському про� сторі. Стаття 4.2. Основними серед них є принципи: людино� центризму; науковості; доступності; системності; практики; індивідуального підходу; творчості; академічної автономії; креативності та інноваційного розвитку. Стаття 4.3. У своїй сукупності та взаємодії принципи складають методологічну основу педагогічної діяльності всіх навчальних закладів, науково�методичних установ, науково� виробничих підприємств, державних і місцевих органів упра� вління освітою та самоврядування в галузі освіти незалежно від форми власності та підпорядкування. РОЗДІЛ 5 Ціннісна платформа педагогічної освіти Стаття 5.1. Педагогічна освіта має ціннісний характер. Стаття 5.2. Ціннісну основу педагогічної освіти склада� ють норми, вироблені європейською спільнотою впродовж її історичної еволюції. Стаття 5.3. Педагогічні цінності мають деідеологізований і департизований характер. Стаття 5.4. Основними педагогічними цінностями є: толерантність, демократія, миролюбство, екологічна безпека, права людини і солідарність. Підготовлений на такій ціннісній основі, новий вчитель повинен бути здатним до “стирання” образу іншого як “ворога”; формування толерантності, зваже� ності і миролюбності; утвердження екологічного світогляду; виховання поваги до прав людини, демократії і солідарності. Стаття 5.5. Означені цінності, пронизані духом толерант� ності, – діяльнісної ідеології європейської спільноти, – у своїй взаємодії формують духовну платформу, на якій базується підготовка нового вчителя в країнах європейського простору. Стаття 5.6. Загальноприйнята духовна платформа педа� гогічної освіти не обмежує духовну свободу народів євро� пейського простору; вона може бути доповнена власними цін� ностями або ж надбаннями, запозиченими з культурного про� стору сусідніх народів. РОЗДІЛ 6 Основні компетенції європейського вчителя Стаття 6.1. Головним завданням підготовки нового вчи� теля є формування здатності (компетенцій) до практичної навчально�виховної дії на основі засвоєних знань, з певним умінням застосувати отримані знання в практичній діяльності. Стаття 6.2. Основними компетенціями, якими повинен володіти вчитель XXI століття, є: 1) компетенція науковця�дос� лідника; 2) інформаційна компетенція; 3) мовна компетенція (сучасний учитель має вільно володіти кількома європейськи� ми мовами); 4) адаптивна компетенція (учитель має бути адаптованим до сучасних реалій); 5) комунікативна компетен� ція (сучасний учитель повинен бути психологом, соціальним працівником); 6) здатність навчатися протягом життя. Стаття 6.3. Професіоналізм та здатність до його творчої трансформації в духовний світ дитини – найважливіша компе� тенція нового учителя. Стаття 6.4. Високий професіоналізм і компетенції учите� ля спрямовуються на формування повноформатного суб’єкта європейського процесу – людини глибоких знань і культури, носія гуманістичної філософії, світогляду і моралі, національ� них і загальнолюдських цінностей, на виховання вмінь, потре� би і прагнення їх реалізації в європейському і світовому життє� вому просторі. РОЗДІЛ 7 Провідні педагогічні технології Стаття 7.1. Ефективність діяльності педагога безпосе� редньо залежить від володіння механізмами та способами донесення змісту освіти до тих, хто навчається. Останнє пов’я� зується з так званими педагогічними технологіями – сукупні� стю процедур, засобів та способів вирішення педагогічних завдань, які застосовуються у певному алгоритмі. Стаття 7.2. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування визначаються змістом навчального предмету, загальними принципами педагогічного процесу, надбаннями культури та соціальної практики. Стаття 7.3. Педагогічні технології не підлягають догмати� зації; в основі їх застосування – право вільного вибору учите� ля, заснованого на його педагогічній майстерності та творчо� сті. Стаття 7.4. Педагогічні технології, що здійснюються з використанням власних наукових досліджень педагога, із застосуванням інформаційних засобів, мовних стратегій та дискурсних прийомів, визначаються “високими педагогічни� ми технологіями”. Стаття 7.5. Високі педагогічні технології забезпечують інноваційний характер розвитку педагогічної освіти, ефектив� ність навчально�виховної діяльності педагога. РОЗДІЛ 8 Практика в системі підготовки нового вчителя Стаття 8.1. Основою ефективності педагогічного про� цессу є педагогічна практика, що проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на суча� сних підприємствах і в організаціях різних галузей господар� ства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління. Стаття 8.2. Педагогічна практика має діяльний (трудо� вий) і предметний характер, є джерелом (і механізмом) освоєння соціального і педагогічного досвіду, постає у ролі критерію істини педагогічного процесу. Стаття 8.3. Практика забезпечує “занурення” особисто� сті в реальний виробничий процес, пізнання його не тільки ззовні, тобто на основі теоретичних знань, але й з середини, у всій повноті виробничої дійсності, конкретики, життєвості. Поза практикою підготовка майбутніх фахівців є явищем не� можливим. Вчителем, вихователем, наставником людина стає не тоді, коли вона освоїла певну суму знань, які має пере� дати учню, і навіть не тоді, коли вона оволоділа відповідними навчально�виховними методиками чи технологіями, а насам� перед тоді, коли вона зрозуміла життя таким, яким воно є, від� чула його справжність, виховала в собі якості неприйняття, відторгнення фальшу, упевнилась у своїй правоті як провідни� ка життєвої справедливості. Стаття 8.4. Сучасність вимагає радикальної модернізації практичної підготовки майбутнього вчителя, забезпечення її безперервності і послідовності впровадження таких її видів, як: а) ознайомча практика; б) культурологічна практика; в) виховна практика; г) навчальна практика; д) переддиплом� на (предметна) практика. Стаття 8.5. Особливе навантаження покладається на громадянську практику майбутніх педагогів; вона має наскріз� ний характер і здійснюється протягом всього процесу їх підго� товки; її головна мета – ввести майбутнього фахівця в систему суспільних відносин, сформувати громадянські якості, убез� печити вчителя від “споглядального” ставлення до життя, сформувати його активну громадянську позицію. РОЗДІЛ 9 Академічна мобільність учителя Стаття 9.1. Характерною особливістю становлення та функціонування нового учителя є високий рівень його акаде� мічної мобільності – здатності адекватно лабільно реагувати на зміни педагогічної реальності, знаходити відповіді на виклики епохи, пересуватись у педагогічному просторі відпо� відно до завдань, актуалізованих державною освітньою полі� тикою, або ж у відповідь на зміну життєвих обставин. Стаття 9.2. Академічна мобільність утримує учителя у тонусі готовності до змін державної освітньої політики, потребує підвищення рівня його адаптивних можливостей, формує платформу креативності, творчого підходу до педаго� гічної справи. Стаття 9.3. Академічна мобільність сприяє формуванню кроскультурних цінностей учителя, толерантності, налаштова� ності на співпрацю. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Європейські об’єднавчі процеси потребують якнайшвид� шого очищення, відродження гуманістичних сутностей, повернення їх у соціальний простір. Останнє має виконати учитель, підготовлений за єдиною шкалою базових кроскультурних цінностей, вироблених євро� пейською спільнотою в процесі її історичної еволюції. 3 �До 100�річчя від дня народження Марії Підтиченко ЖІНОЧА СПРАВА: У КУЛУАРАХ ОСВІТИ Матеріал приурочено до 100�річчя від дня народження Марії Максимівни Підтиченко – громадського і державно� го діяча, дійсного члена Академії педа� гогічних наук СРСР, учасниці Великої Вітчизняної війни, талановитого педа� гога, ректора Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині – Національний педагогічний університет ім. М. П. Дра� гоманова) у 1956–1970 роках. Її б варто зарахувати до тих жінок зі сві� товим ім’ям, які своїм життям і громадською діяльністю доводили й продовжують доводи� ти, що не існує розмежувань між жіночою і чоловічою справою, є лише загальнолюдсь� ке високоморальне покликання, здійснюва� ти яке життєво необхідно. У 2012 р. виповнилось 100 років від дня народження Марії Максимівни Підтиченко – громадського і державного діяча, дійсного члена Академії педагогічних наук СРСР, уча� сниці Великої Вітчизняної війни, талановито� го педагога, ректора Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині – Національний педагогічний універси� тет імені Михайла Драгоманова) у 1956�1970 роках. Марія Максимівна Підтиченко народи� лася у 1912 році на Слобожанщині. По закін� ченні харківської середньої школи у 1930�му році обрала навчання на історичному факультеті Харківського інституту народної освіти (у 1933 р. вишу було повернуто статус Харківського державного університету). Надзвичайно енергійна, комунікабельна, високої працездатності, наполеглива, често� любна, з ранньої юності вона – лідер і нат� хненний організатор громадського і комсо� мольського життя студентського колективу. Навчання юній Марії давалося з легкістю, тому багато ще займалася шефською робо� тою: працювала у селі на збиранні урожаїв, допомагала у місцевих виборах та культур� но�просвітницькій роботі. Так склалося за бажанням самої молоді, що студенти�комсомольці були першими в оборонно�масовій роботі: вивчали військову техніку, парашутизм, стрілкову і медсе� стринську справу. Велика потреба в освіче� них, відданих Батьківщині спеціалістах гос� тро відчувалася у сферах культури, науки, освіти. М. М. Підтиченко з чоловіком Ю. В. Зарубою, журналістом і письменником Студентка Марія від початку вирізнялася поміж своїх коліжанок умінням чітко мисли� ти, яскраво і образно висловлювати власну думку. Вона майстерно володіла великими аудиторіями слухачів на мітингах, вітчизня� них і міжнародних конференціях. Напевно, вже з того часу у дівчини почав проявлятися талант оратора. У 1934 році юна випускниця починає власну педагогічну діяльність: викладає сус� пільні науки та марксистсько�ленінську філо� софію у вишах Дніпропетровська. У 1939 році Марію Максимівну вже обрано секрета� рем Дніпропетровського обкому комсомолу, а в 1940 році на ХІІ з’їзді комсомолу України вона – секретар ЦК ЛКСМ України з пропа� ганди. Стрімкий ріст і на громадській і на 4 феміністські, пацифістські, антивоєнні жіночі організації всього світу. Марія Максимівна працювала разом із Ежені Коттон, Цолою Драгойчєвою, Долорес Ібарурі, Зінаїдою Гагаріною, Ганною Караваєвою, Ніною Попо� вою та багатьма іншими відомими представ� ницями жіночих організацій світу. Слабка половина людства впевнено виступала проти атомного, бактеріологічного і хімічно� го озброєння. Вони щиро вірили у мирне спі� віснування держав з різним соціальним устроєм, без фашистських настроїв. Марія Максимівна стала активним орга� нізатором і учасником паризьких і празьких Конгресів. У 1958 році вона – член делегації жінок України на сесії Генеральної Асамблеї ООН в Сполучених Штатах Америки. Пізніше – одна із засновників і керівників (у 1947 р.) Київської міської, а згодом і республіканської організацій Товариства “Знання”. студентів почали розглядати як важливу ланку загальної підготовки майбутнього вчи� теля. Кафедри педагогіки і психології, мето� дики викладання математики і фізики (про� фесори С. А. Литвинов, Д. Ф. Ніколенко, М. М. Миронов, Г. Г. Кордун, І. Є. Шимансь� кий, В. П. Дущенко та інші) працювали над поглибленням навчальних спеціальностей. Велика кількість методичних посібників, виданих досвідченими педагогами�методи� стами інституту; базові школи; запрошення досвідчених вчителів, директорів шкіл для читання лекцій студентам з питань педаго� гічного досвіду; численні поїздки до Пав� лиської школи талановитого педагога�гума� ніста Василя Сухомлинського – це дієві кроки, організовані ректоратом для практич� ного оволодіння професією вчителя. З метою залучення студентів до педаго� гічної діяльності активно запроваджувалася безвідривна педагогічна практи� ка – участь студентів у різних М. М. Підтиченко, ректор КДПІ видах позашкільної виховної імені О. М. Горького (1956–1970 рр.) роботи з учнями у групах подов� женого дня, керівниками гуртко� вої і секційної роботи, в дитячих кар’єрній драбині тим не менше не давався літніх таборах відпочинку. Практи� легко. Особливо це стосувалося складних ка наближала студентів до умов воєнних років. Але вперта й цілеспрямована майбутньої педагогічної діяльно� Марія Підтиченко поставила собі за мету – сті. ніколи не здаватися і не покладати рук навіть У 60�ті роки розгортаються під найсильнішим тиском долі. З початком міжнародні зв’язки інституту: Великої Вітчизняної війни сотні тисяч щирих обмін досвідом, навчальними патріотів добровільно стали воїнами Черво� програмами, методичною літера� ної Армії, понад десять тисяч – діяли у під� турою, дружніми візитами. Гостя� пільних обкомах і райкомах ЛКСМУ. Секрета� ми інституту були освітянські ріат ЦК ЛКСУ, у складі якого на той час прац� делегації з Великої Британії, Спо� ювала і Марія Максимівна, був бойовим шта� Еженні Коттон і Марія Підтиченко лучених Штатів Америки, Румунії, бом: очолював утворення комсомольського Німеччини, Польщі, Чехословач� підпілля і молодіжних партизанських з’єд� Згодом про всі життєві перипетії, дій� чини та інших країн. З офіційними і дружніми нань у ворожому тилу, організовував випуск газет і листівок, які розповідали про військо� ства світового масштабу, на яких була при� візитами у складі урядових делегацій Марія вий стан країни. Інформаційні повідомлення сутня, Марія Підтиченко розповідатиме у Максимівна відвідала багато країн. У творчому доробку Марії Підтиченко розповсюджували серед населення, підні� студентських аудиторіях. Очі молоді, що із маючи віру у перемогу над ворогом і закли� захватом слухатимуть лекції видатної жінки, з’явилися наукові праці з психолого�педаго� надихнуть пані Марію на науково�педагогіч� гічних проблем вищої школи і педагогічної каючи до опору окупантам. теорії, суспільно�політичного життя країни і Молодь на чолі з ЦК ЛКСМУ стала осно� ну роботу. міжнародного жіночого руху. У колективі з вою більш як мільйонної 1957 року відновлено видання інститутської армії ополченців. Ком� газети “За педагогічні кадри”, з’явився сомольці були там, де музей “Історія КДПІ імені О. М. Горького”. країні загрожувала най� Під умілим керівництвом Марії Макси� більша небезпека. мівни в інституті працювали відомі у педаго� Секретарі ЦК ЛКСМУ гічних колах наукові школи професорів працювали у жорстоко� М. О. Давидова, В. П. Дущенка, Д. Ф. Ніко� му режимі військового ленка, Д. О. Тхоржевського, І. Є. Шимансь� часу: їх можна було кого, І. І. Пільгука, А. П. Медушевського, зустріти в областях, М. Я. Брицина, В. Д. Войтушенко, Ю. Коби� серед комсомольців і лецького та багатьох інших талановитих молоді підприємств, в науковців. колгоспах і навчальних У 1970 році Київський державний педа� закладах, серед воїнів і гогічний інститут імені О. М. Горького був партизан, на комсо� нагороджений Почесною грамотою Прези� мольських активах і дії Верховної Ради УРСР за великі заслуги в численних мітингах. підготовці висококваліфікованих педагогіч� Після визволення них кадрів. України за заслуги у На загальних зборах Академії педаго� справі організації молоді 1945 рік. Франція, м. Лілль. Виступ на мітингу гічних наук СРСР у 1968 році за активну України на активну організаційну, наукову, навчально�педаго� боротьбу проти фашист� Вже у 1947 році вона захистить дисерта� гічну діяльність Марію Максимівну обрано ських загарбників багато комсомольських керівників було відзначено урядовими наго� цію, а у 1948–1950 та 1954–1956 роках дійсним членом Академії педагогічних наук родами. Марія Підтиченко увійшла до числа викладатиме суспільні науки, завідуючи СРСР. Окрім того, встигала Марія Максимівна тих, хто твердо відстоював мир власної дер� кафедрою у Київському державному інститу� жави, тому не випадково удостоїлась Ордену ті театрального мистецтва імені І. К. Карпен� трудитися й на політичній кухні, у 50–70�х Червоної Зірки (1945 р.), Ордену Вітчизняної ка�Карого. Найпочеснішою справою за свід� роках працювала депутатом Київської місь� війни ІІ степені, медалі “За доблесну працю у ченнями колег Марії Максимівни для неї кої Ради народних депутатів. Поряд з війсь� Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, а стало ректорство у Київському державному ковими нагородами велика організаційна, громадська, пропагандистська, науково�пе� пізніше – Почесного Знаку Радянського Комі� педагогічному інституті імені О. М. Горького. Післявоєнний період характеризувався дагогічна діяльність Марії Максимівни від� тету ветеранів війни і партизанського руху. Згодом ще буде багато ювілейних медалей гострою недостачею педагогічних кадрів для значена високими урядовими нагородами: до річниць Перемоги і відзначень свят шкіл в країні, тому відбудовувалась народна двома орденами Трудового Червоного Пра� Радянських Збройних Сил, але ті найперші, освіта. В педагогічному інституті відкривали� пору, орденом “Знак Пошани”, Почесним ся нові факультети: природничий, іноземних Знаком Радянського комітету ветеранів мабуть, були найвагомішими. Повоєння – новий період життя і діяль� мов, дефектології. Активно почало працюва� війни, Почесними Грамотами Президії Вер� ності Марії Максимівни. У 1944–1946 та ти вечірнє відділення. Вийшов новий “Закон ховної Ради УРСР, медаллю “А. С. Макарен� 1950–1954 роках Підтиченко працює секре� про школу”, і в атмосфері творчого пошуку ко” та багатьма іншими. Та, як вважала й сама ректорка, справа тарем Київського міськкому партії з питань колектив досвідчених і визнаних в країні пропаганди, активно повертаючи з воєнного викладачів інституту під керівництвом Марії зовсім не у нагородах, а у тому натхненні і забуття промислові підприємства і гро� Максимівни спрямував свої зусилля на оно� життєтворчих силах, які черпала Марія Мак� мадські організації. Натхненно, з властивою влення змісту навчального процесу, наси� симівна у рухливому молодому житті інститу� їй енергією Марія Максимівна бере участь в чення активними формами, методами, засо� ту. З цього жила й заради цього творила. організації Міжнародної Демократичної бами навчання. Постійно впроваджувалися Надзвичайно мудра й дивовижно красива, Федерації жінок. У 1945 році вона увійде в Іні� нові, активні й ефективні ідеї та форми робо� сміливо талановита й цілеспрямована осо� ціативний комітет зі створення МДФЖ та ти, залучалися технічні засоби навчання, бистість цієї жінки сьогодні уже надихає Президію цієї структури, де представлятиме програмоване навчання, посилювалося сві� молодь. тоглядне спрямування профілюючого пред� інтереси СРСР. Саме антифашистський комітет жінок мета, велика увага приділялася вивченню Наталя ТАРАСОВА, СРСР був складовою цієї міжнародної орга� мов та літератур, у тому числі й української. Людмила КУХ нізації, яка об’єднала у своїх рядах активні Зусиллями ректорату педагогічну практику БЕРЕЗЕНЬ 2013 �Актуальне інтерв’ю Ольга СУХОМЛИНСЬКА: “Школа зараз не посідає вагомого місця у житті дитини” Його педагогічні практики вико8 ристовують у всіх країнах світу, за теоретичними розробками навчають майбутніх педагогів, видають книж8 ки та ставлять за приклад. Як збері8 гаються педагогічні засади в родині Сухомлинських, як оцінюють освітні інновації та на що рекомендують звернути увагу – в ексклюзивному інтерв’ю викладача Драгоманов8 ського вишу Антонові Дробовичу для ІА “Наголос” з дійсним членом Національної академії педагогічних наук України, доктором педагогічних наук, професором Ольгою Сухом8 линською. – Ольго Василівно, як Ви вважаєте, чим відріз� няється сучасний український педагог від педагога Радянської України? – Якщо говорити про останній період, перед розпа� дом Радянського Союзу, то педагоги були досить різні. Якась частина пішла у педагогіку співробітництва, об’єднувались в громадські організації, у педагогіку творчості (на чолі із Олександром Захаренко) і, звісно, значну частину складали функціонери і ретранслятори. Взагалі в нашій професії це часто траплялося, коли вчи� тель ретранслював підручник, не думаючи, чи правиль� ний цей підручник, що там записано. Загалом же, укра� їнський радянський педагог був більш компетентний і професійно краще підготовлений. Вчителі більше чита� ли навчально�методичну літературу, не забували про твори для розвитку педагогічного світогляду. Більше того, педагоги часто передплачували серйозні літера� турно�публіцистичні видання, такі, наприклад, як “Новый мир”, де публікувались останні новинки. Зага� лом, педагоги були менш меркантильними. Вчитель не перебував у постійних роздумах про городи, дачі, заро� бітки, а більше думав про виховання своїх учнів. Думаю, що в цьому плані порівняння не на користь сучасного вчителя. Зрештою, в ті часи існував досить потужний учи� тельський рух. А чи є сьогодні в Україні учительський рух? Чи можна говорити про злагодженість та солідар� ність українських педагогів? Учительство було досить політично та соціально активне наприкінці 80�х років та на зорі незалежності України. Зараз це не настільки помітно, хоча формально збереглися деякі об’єднання, асоціації, наприклад, керівників шкіл, ліцеїв і гімназій. Однак, як не прикро, та вони стали придатком державних структур і ніякої влас� ної позиції, як правило, не висловлюють. – Що ж змінилося за ці роки? Чи далеко пішла українська педагогіка за останні 20 років? – За ці роки українська педагогіка позбавилася від� чуття меншовартості. Раніше все було зав’язано на Москві, а зараз ми бачимо самостійний розвиток, нова� торські ідеї, маємо можливість переймати та осмислю� вати західний досвід. До недавнього часу мені подоба� лося те, що не було втручання у зміст освіти. За часів перших наших президентів було так, що педагогічні про� блеми вирішувалися на професійних рівнях, у такий спосіб реалізовувався і зміст освіти. Зараз відбувається втручання у зміст освіти, що не є добрим знаком. Осо� бливо це відчувається у суспільно�гуманітарних пред� метах. До чого це може призвести, ми знаємо, напри� клад, за Оруелом. Адже учителю, школі належить вели� ка роль у суспільному житті. Здається, Бісмарку припи� сують вислів “Битву при Самдовій виграв прусський вчитель”. Ми знаємо, що можна отримати, якщо вихову� вати у відповідному дусі змалку… – У зв’язку з цим, невже сучасна система освіти не може виховати “Громадянина” з великої літери? – Враховуючи той факт, що фінансування шкіл здій� снюється на місцевому рівні, то, як то кажуть, “хто пла� тить, той і замовляє музику”. Більше того, запевняю Вас, якщо директор школи комуніст, то діти там будуть піонери. Якщо ж директор віруюча людина, то в школу будуть ходити священики. І не тільки церковники основ� них конфесій, але і менш відомих релігійних рухів. А там, де в області, районі або на рівні директора, учителя школа бере участь у громадських проектах, наприклад, “Європейський вибір”, “Ми – громадяни України”, там проводиться велика робота з формування сучасного громадянина, незалежно від регіону. Однак школа зараз не посідає вагомого місця у житті і дитини. Її вплив значно зменшився. Більшого ж значення набули суспільні комунікації та інформаційні БЕРЕЗЕНЬ 2013 технології. Поки що в нас є відносно вільна преса, тому діти можуть читати різні думки, знайомитися з матері� алами з Інтернету, а також виїжджати за кордон, бачити, як там живуть, брати участь в програмах за обміном тощо. Загалом, це дуже добре поз� начається на молоді. Загалом вважаю, що наша молодь хороша і громадсько�свідо� ма. – Продовжуючи попе� реднє запитання: чи вда� лося Україні подолати в освіті авторитарність, суб’єкт�об’єктність, ідеологічну обумовленість змі� сту освіти? – Перш за все, в нашій педагогіці, які б підходи не панували, завжди зберігається певна дистанція між учнем та учителем. Думаю, що навіть при пануючій осо� бистісно�орієнтованій парадигмі є достатньо вчителів, які тримають клас суто авторитарно. Стиль же викла� дання дуже залежить від, як я вже згадувала, директора, колективу педагогів школи та психолого�емоційних осо� бливостей вчителя. – Ви говорите про зміст освіти і про підходи до виховання. А які найбільш значущі проблеми суча� сного шкільництва Ви можете виокремити? – Першою проблемою, однозначно, можна назвати перенасиченість змісту освіти. Такої кількості навчаль� них предметів, які кожного року або змінюються, або додаються, немає, мабуть, ніде в цивілізованому світі. Друга проблема витікає з першої – ми поводимо себе в освіті так, наче ми дуже багата країна. Ми рівняє� мось на найбагатші країни, але ж по факту – ми бідні і не маємо засобів для такого. Нам, як то кажуть, слід “по одежке протягивать ножки”. Тому обов’язковою має бути не 11�річна освіта, а 9�річна, а далі – як хто хоче. Хтось отримуватиме робітничий фах, а хтось буде далі вчитись у школі. Задекларувавши обов’язкову 11�річну освіту, ми, фактично, зробили обов’язковою вищу осві� ту. І це за умови, що немає серйозної системи відбору. От мій онук, наприклад, два роки назад закінчив школу і всі без винятку його однокласники, як би погано хто не вчився, стали студентами. Такого в нормальних країнах не буває. Звісно, буває, що всі пробують вступати до вишу, але в інших країнах здійснюється жорсткий відсів уже в процесі навчання. Третя проблема – ми мало приділяємо уваги пере� вірці того, якою насправді є наша освіта. У нас відсутній моніторинг. Вважаю, що варто на деякий час призупини� ти новації, інновації і тверезо оцінити освітню реаль� ність. Наприклад, треба визначити, яка у нас мовна гра� мотність, математична грамотність. Тобто встановити реальний рівень людського розвитку. Ми не беремо уча� сті ні в міжнародних вимірюваннях, ні в проектах, що здійснюються в межах держави. Наприклад, Росія обов’язково бере участь у них, а ми – ні. І це при тому, що якість освіти у нас з кожним роком падає. – Як Ви оцінюєте введення і практику ЗНО? – Думаю, що це був позитивний крок. Без сумніву. Однак вважати, що це панацея, не зовсім правильно. Окрім того, ми не відпрацювали цей механізм до кінця. Наразі виходить, що школа втратила свою значущість як загальнокультурний, загальноосвітній феномен. Ні для кого не секрет, що діти в старших класах не вчаться і не займаються своїм розвитком, а готуються до здачі ЗНО. Зокрема це стосується учнів випускних класів. Останні� ми роками я спостерігаю не дуже добру тенденцію – завищення балів атестату. Вчителі, з меркантильних причин, завищують оцінки випускникам, щоб вони мали більший загальний бал (ЗНО + середній бал атестату, – Ред.) при вступі до вишів. Батьки просто купують ці оцін� ки. А загалом, ЗНО – це хороша ідея, але, як завжди, маємо проблеми з реалізацією, накладається, так би мовити, українська специфіка. Безсумнівним позитивом введення ЗНО є те, що здібні, талановиті діти, особливо з села, які добре вчилися у школі, отримали можливість вступити до нормального вишу без хабарів. До введен� ня ЗНО це було практично неможливим. – Згадуючи про Вашого батька Василя Сухом� линського, чи бачите Ви сьогодні в Україні фахівців, які б могли претендувати на звання народного педагога, працювали б на дуже високому рівні, як колись сам великий український педагог? – Дуже багато зараз таких директо� рів і вчителів, котрі добре працюють. Наприклад, є такий дуже талановитий директор школи Петро Лосюк в При� карпатті. У нього діти вивчають народні ремесла, поєднують навчання, працю і мистецтво. От нещо� давно пішов із життя прекрасний педагог, народний учитель, директор Сахнівської загальноосвітньої школи Черкаської області Олександр Захаренко. Багато у нас таких гідних людей. – А якщо говорити про визначних теоретиків, таких як Песталоцці чи Коменський… – Українська земля багата такими особистостями, але все ж вона їх народжує не так часто. Думаю, що ось� ось уже і з’явиться хтось такого рівня. Ще почекаємо (сміється). – Наскільки дієвою та застосованою є спадщи� на Василя Сухомлинського у ХХІ столітті? Тільки теоретичні чи й практичні моменти теж приверта� ють увагу сучасних вчителів, викладачів? – Сьогодні ідеї та концепції Василя Сухомлинського надзвичайно широко застосовуються у дошкільній осві� ті. Це стосується напрацювань із розвитку мислення, мовлення… Є навіть цілі дитячі садочки, які працюють за системою Сухомлинського. Він написав багато художніх мініатюр – оповідань, притч, казок, замальовок, в яких закладений педагогічний та дидактичний сенс. Зараз у світі досить поширена освітня програма під назвою “Філософія для дітей”, яку запровадив американець Метью Ліпман. Навіть до неї включили казки Василя Сухомлинського. Це не дивно, адже саме філософсько� педагогічне переважає у художній спадщині Сухом� линського. Його дуже турбувала проблематика освоєн� ня дитиною світу, вироблення світогляду, моральності. В його спадщині багато справжнього гуманізму. Не про� сто загальних фраз, а порад по роботі із розумово від� сталими дітьми, учнями із фізичними вадами або просто психологічно складними. Ми навіть книжку нещодавно випустили – “Обережно: дитина!”, в якій зібрали усі твори й уривки з творів Василя Олександровича, де йдеться про обережний, зважений підхід у роботі зі складними дітьми. Ще, принагідно, можна згадати про інклюзивну освіту, яка стає нині популярною. Так от, Сухомлинський ще в 60�х роках говорив про спільне навчання звичайних дітей та дітей із певними вадами. – Яку пораду Ви б могли дати сучасним батькам, котрі віддають дитину в школу/ виш? – Ооо… Не люблю давати якісь поради. Можливо, лише одне скажу – любити дітей. Не кидати їх напризво� ляще, не залишати їх на самоті зі своїми проблемами. Не сподіватися на школу, державу тощо. Треба намага� тися зрозуміти дитину навіть тоді, коли ти її не розумієш і не зовсім поділяєш її захоплення. Впевнена, що тільки любов може зробити людину людиною. Це можу сказа� ти як педагог, мама і бабуся. – Дякую за цікаву розмову. Антон ДРОБОВИЧ, викладач кафедри філософської антропології НПУ імені М. П. Драгоманова Світлини Івана ЄРОХІНА 5 �Позанавчальна розмова ТЕПЛА ЧИ М’ЯКА, ПОЕТ ЧИ ВИКЛАДАЧ? Сьогодні у рубриці “Позанавчальна розмо8 ва” історія професора кафедри культурології БІЛЬЧЕНКО Євгенії Віталіївни. Однак все, про що йтиме далі мова, – швидше спосіб життя, аніж хобі. Та як не скажи, суть незмінна: поезія – невід’ємна частина її буття в стінах універси8 тету та поза ними. – Я так розумію, “великих грошей” поезія не – Яка мова вам ближча? Не осуджують Вас, що приносить? Ви, викладач Національного педагогічного універ� – Знову таки, не люблю, коли поет репрезентує пое� ситету, пишете здебільшого російською? зію як ремесло. Поет повинен мати руки й ноги, щоб – Я – маргінал. Такий собі свідомий номад і апологет заробляти на життя. Поетичною творчістю нині багато дружби народів. У розмові з націоналістами я – космо� не заробиш, взагалі її комерційного зиску іноді ледве політ, з космополітами – націоналіст. Як писав наш вистачає, щоб покрити оренду за зал. Гонорари теж не є живий класик Євгеній Олександрович Євтушенко: “Ты – джерелом виживання. Єдиний вихід – стати арт�мене� вечно третий, ты ни с кем, над схваткой” (Цитата з джером, зробити поезію справою організації фестива� поеми “Голуб в Сантьяго” – О.К). Навіть докторську – Євгеніє Віталіївно, як давно Ви пишете? лів чи видавництв, тоді можна на цьому заробити, але я дисертацію захистила з проблеми діалогу як царства – Пишу з моменту початку письма. Звісно не письма цим займатися не маю бажання і прагма� спілкування між Я, Ти і Третім, – як такого, але, майже за Жаком Дерріда, здається, що тичного хисту. мабуть, підібрала тему під самоза� писати почала раніше, ніж говорити усно. Як навчилася – Чи допомагає творчість у викла� спокоєння. Я – свідома українка, шкрябати літери на картоні – записала якийсь віршик дацькій роботі, чи, навпаки, заважає? духовною малою вітчизною вважаю про пролісок. Як зараз пам’ятаю, зеленим фломасте� – Творчість допомагає викладати, бо Західну Україну, але при цьому своє ром. Нині знайшла і, дивно, – це мене не дуже розчули� будь�яка творчість перетворює вчителя з найбільше визнання як поет здоб� ло. Ніби стало соромно. Один з героїв Мілана Кундери дидактичного опудала на екзотичного ула на Донбасі і в Криму. Маю так само знайшов свій юнацький щоденник і порвав ельфа за кафедрою. Чи може творчість близьких товаришів з Московсько� його, комплексуючи за своє хлоп’яче минуле. Я, звісно, заважати викладанню? Ну, якщо зважити, го патріархату. Українську відчуваю віддала той милий аркушик родині на зберігання, але що під час семінару починають складати� мовою мук мого дитинства, щось на “рву” себе ранню – особливо тінейджерського періоду – ся вірші у голові, то так, але, гадаю, це не зразок ностальгічного поклику з доволі часто. проблематично. (Тут посміхнувся вже я – лісу. Російську мову вважаю мовою – Євгенія Більченко – більше поет чи викладач? О.К. ). Страшніше, коли, навпаки, викла� своєї особистої думки і свого осо� – Тут немає ступенів порівняння. Зрозумійте мене дацька робота заважає творити – до того бистого почуття, що є джерелами правильно, я не ухиляюся від відповіді, намагаючись ж, творити не тільки у поезії, але й у сам� творчості. Улюблена лінія у філосо� знайти рятівний баланс для слабкодухих. Це просто дві ому викладанні, коли рутина витісняє фії – російське православ’я. Дивно, різних якості, не порівнювані речі, як тепле та м’яке. творчий початок з усього, що робиш. написала з десяток більш�менш Поет – органічно�фізіологічна функція єства. Викладач – Слава Богу – я усвідомлюю, що це дійсно читабельних поезій українською, ремесло, професія. Улюблена, обрана як сковородинів� велика милість Його, – що моя викладаць� які не вважаю надто талановитими. ська “сродна праця”, – за покликанням. Обрана, до речі, ка робота, яка забирає у мене дуже бага� Фестиваль Але вони виграли престижний кон� як єдине діло, яке не заважає писати, ба навіть сприяє то сил, не заважає моїй творчості. Я взага� “Каштановий дім” в Києві курс. Це доводить, що конкурси у письму. Поезія не може бути улюбленою справою, лі не знаю, чи здатна будь�яка цікава робо� нас відіграють посередність. Ні, оскільки це ані справа, ані дозвілля – нічого з того, що та заважати поету бути поетом, якщо людина пише у мене не засуджують за мову. Мовне питання – взагалі пов’язане із статусно�рольовою позицією. Для мене це метро, у вбиральні тощо. штучне і надумане. процес дихання. Але якщо мене запитають “хто я” десь – Якщо стане вибір між літературою та викла� – До якої течії Ви себе б віднесли у сучасній посеред вулиці чи за кавою, – миттє� данням, то куди підете? українській літературі? ва ідентифікація! – скажу: “Поет” – Класне запитання. У літерату� – Російськомовний поет�патріот України, маргінал (тому і викладач, тому і все решта). ру… Скоріше так, якщо буде вибір академічної закваски, хіппі з претензіями доктора куль� – Яке найважливіше для Вас на між викладанням і можливістю писа� турології. сьогодні досягнення у літературі? ти ручкою на папері (забороняли ж – Чи варто бути поетом (письменником)? – Коли мені кажуть про “дося� таке у тюрмах), оберу можливість – Якщо можете не писати, не пишіть. Слава – ефе� гнення”, хочеться хапатися за пісто� писати, бо без цього я помру. Але мерна жадана ілюзія, а боляче буває дуже і дуже. якщо буде вибір між викладанням і лет (жартує). Не тому, що їх нема, а можливістю брати участь у богемній тому, що не знаю, що вважати такими. Спілкувався тусовці, що нині модно називається З точки зору соціуму – маю низку Олександр КОЗИНЕЦЬ “сучлітпроцесом”, оберу не “суч…”, а перемог на міжнародних літератур� викладання. них конкурсах, слемах, дуелях тощо, – Ким мріяли стати з дитин� маю три літературних збірники ства: поетом чи викладачем? (останній – у співавторстві з поетом – “Космонавтом” (Сміється). Юрієм Крижановським), мене знають Поетом не мріяла, бо ми вже домо� БІЛЬЧЕНКО Євгенія Віталіївна. Народилася та і читають у мережі і поза нею. От ноут� вилися, що людина не може мріяти, живе у Києві. бук виграла у Донецьку, який тут же як їй рухати щелепами під час жуван� У 2002 році закінчила Київський національний шваркнула об київський асфальт під ня чи ребрами під час дихання. Смак університет культури та мистецтв (спеціальність час жвавої суперечки. Але вважаю, до викладання прийшов із самим “Культурологія”). що найважливіше досягнення – це те, викладанням, коли відчула спорідне� У 2006 році захистила кандидатську дисерта8 що зуміла не вляпатися у жодну хал� ність викладання акторству і взагалі цію на тему “Педагогічні погляди Климента Смо8 епу на зразок структури, сили, партії Виступ у кафе “Диван” артистизму. Якщо серйозно, мріяла лятича в контексті діалогу культур”, ставши кан8 та спілки і зберегти здатність говори� таки стати актором. Мабуть, ця мрія дидатом педагогічних наук. ти правду у поезії. нині намагається втілитися зразу у трьох опосередкова� Доцент кафедри культурології Інституту філо8 – Отже, Ви не є членом Національної Спілки них публічних видах діяльності: викладацькій (викладач софської освіти та науки Національного педагогіч8 письменників України? – це любов, акторство плюс знання), декламаційній і ного університету імені М. П. Драгоманова. – Відмовилася. Мала з десяток можливих рекомен� власне театральній (пробуємо зі своєю арт�групою Нещодавно захистила докторську дисертацію дацій, всяких побрехеньок, вже почала кудись подавати “Бенд МеТа” робити літературні спектаклі). “Культурологічний дискурс філософії діалогу: на свідоцтво, потім відкликала. Щось “перемкнуло” у – Що б Ви порадили почитати студентам? Чужий. Інший. Ближній. Третій”. голові, і я подумала: “Більченко, куди ти лізеш?” Може, – Ох… Я й так їх “дістаю”. Але наразі скажу те, чим Член Редакційної колегії Міжнародного літера8 ще полізу, хто знає, мені пропонують. Це як хабар – якби хворію зараз. Мілана Кундеру – всього – пізнього, ран� турно8мистецького журналу “Ренесанс” (Київ). не пропонували, а ви не брали б, то нема чим гордити� нього, чеського, французького, особливо роман “Жарт” Публікувалася в журналах “Золотой век”, “Ренес8 ся. Я жартую (сміється). та “Вальс на прощання”. Прекрасна його одна з останніх санс” (Київ), “Art8ШУМ”, “Літера_Dnepr” (Дніпро8 – Чи слідкують Ваші студенти за Вашою творчі� речей – книга “Незнання”. Залюбки порадила б перечи� петровськ), “Склянка часу” (Канів – Менхенгла8 стю? тати Володимира Маяковського. По�новому допомагає дбах), “Дети Ра” (Москва), “Зинзивер” (Санкт8Пе8 – Сподіваюся. Принаймні, на своїх концертах я їх дивитися на еротизм Чарльз Буковськи. Одна з улюбле� тербург), “Писатель. XXI век” (Санкт8Петербург), іноді бачу і коментарі на сторінках соціальних мереж них книг – Кен Кізі “Політ над гніздом зозулі”. І, звісно, “Дарьял” (Владикавказ) та інших. лишають. Я терпіти не можу, коли користуються своїм мої “сакральні” автори – Чехов та Селінджер. Окремі твори друкувалися в альманахах службовим статусом чи посадою, скликаючи студентів “Сучасний Ренесанс”, “Каштановий дім” (Київ), на “обов’язковий” концерт. Я цього не роблю, Бог сві� “Крила” (Луганськ), “Пушкинское кольцо – 2010” док. Єдиний виняток – в Острозі, моїй певного роду (Черкаси), в антологіях “Пушкінська осінь в Одесі духовній вітчизні, коли чудовий друг і поет Анатолій Кри� – 2009”, “Ми пам’ятаємо ... (194582010)”. ловець влаштував мій концерт перед студентами спе� Україномовні твори публікувалися в журналах ціальності “Літературна творчість”. Я пішла на це, бо “Золота доба”, “Ну що б, здавалося, слова ...” була спокуса виступити перед майбутніми поетами – (Київ), “Просто неба” (Львів), в альманахах “Вито8 щось на зразок майстер�класу. А так, я даю концерти у ки” (Острог), в антології “Літпошта (збірка моло8 рок�клубах, арт�кафе, фестивальних майданчиках. Були дої поезії, і не тільки...)”. випадки безоплатних виступів у монастирі, психлікарні, Автор збірок поезії “Моя революція” (2009), будинку для ветеранів. Вважаю, що платні виступи у “Жесть” (2010), “Олександрія – 208” (2010, у спі8 кафе – це нормально, адже людей не зганяють з пари вавт. з Ю. Крижановським). “на бал”: вони просто приходять туди й платять гроші за Вірші автора в перекладі на українську мову виступ артиста – не викладача, який пише вірші, а саме В. Богуславської опубліковані в антології “А укра8 поета. Поезія – це дихання, а от виступ – це вже праця, їнською – так” (2010). подібна до лекції, тож за працю треба платити. Я ж сама плачу, якщо концерти моїх улюблених авторів платні. Читання поезії на Першому з’їзді поетів Але на свої концерти пускаю усіх, хто й не має коштів. Довідка 6 БЕРЕЗЕНЬ 2013 �Рецензія Студентське життя СЕРІЯ “АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУМКИ” СМАЧНОГО, ШАНОВНІ ДРАГОМАНОВЦІ! Як і обіцяв для студентів ректор Національного педагогічного універси8 тету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, у виші в цьому навчально8 му році запрацював навчально8вироб8 ничий комплекс “Студентська їдальня”, який забезпечуватиме якісне й порівня8 но недороге харчування для усіх драго8 мановців. 28 лютого 2013 року Віктор Петрович урочисто перерізав стрічку біля дверей першої студентської їдальні у головному корпусі університету, де вже застав перших “дегустаторів” смачної кухні. Про те, що вона дійсно смачна, ректор дізнався якраз від самих студентів, та й сам вирішив спро� бувати, замовивши собі звичайний сту� дентський обід. Загалом меню в таких їдальнях оновлю� ються щодня і приблизно складаються з перших страв, що у фінансовому плані кош� тують від 4 до 7 грн. за порцію; других страв, куди можна обрати котлету, биток, смажену рибу, запечене м’ясо та гарнір на свій смак: від звичайної гречки до овочево� го рагу. Це обійдеться у 10�12 грн. Для тих, хто полюбляє більш легке харчування, кухарі пропонують широкий список легких салатів і закусок. Для ласунів у меню тістеч� ка, торти, пиріжки та великий асортимент соків і компотів. Подібні відділення “Студентської їдаль� ні” відкриваються в усіх навчальних корпу� сах НПУ, розраховані на студентів та викла� дачів вишу. Як пообіцяло керівництво, до кінця навчального року усі драгомановці харчуватимуться здорово й дешево. СЕРІЯ, яка пропонується читачу, включає в себе філософські твори українських мислителів минулого. В рамках цієї серії планується перевида� ти найбільш цікаві та оригінальні твори видатних представників української філософської думки ХVІІІ, ХІХ, початку ХХ ст. Зокрема, планується перевидати праці представників романтизму та епохи Просвіти, а саме Я. Козельського, П. Лодія, Й. Шада та ін. Також будуть перевидаватись найбільш значні твори професорів філософії Київ� ської духовної академії, таких як П. Авсенєв, Д. Богдашевський, С. Гогоць� кий, В. Екземплярський, В. Карпов, П. Кудрявцев. Й. Міхневич, Ор. Новиць� кий, П. Ліницький. Крім того, в рамках серії вийдуть твори представників університетської професійної філософії, таких як В. Зеньковський, О. Гіля� ров, О. Козлов, Я. Колубовський, Г. Челпанов. Зокрема, вже у 2012 та на початку 2013 рр. філософська громадськість України мала змогу ознайомитись з 1�м томом праць П. П. Кудрявцева (1868–1940), 1�м томом праць П. І. Ліницького (1839–1906) та 1�м томом праць В. М. Карпова – професорів філософії Київської духовної академії другої пол. ХІХ – початку ХХ ст. (Див.: П. П. Кудрявцев. Сочинения : в 2 т. / под ред. А. Г. Волкова, авт. вступ. ст. Н. Г. Мозговая. – Мели8 тополь : Издательский дом МГТ, 2012. – (Серия “Антология украин8 ской мысли”). – 332 с.; П. И. Линицкий. Сочинения : в 5 т. / ред. А. Г. Волков, авт. вступ. ст. Н. Г. Мозговая. – Мелитополь : Издатель8 ский дом МГТ, 2012. – (Серия “Антология украинской мысли”). – 455 с. ; В. Н. Карпов. Сочинения в 3 т. / ред. Н. Г. Мозговая, А. Г. Вол8 ков, авт. вступ. ст. Г. А. Поперечная. Мелитополь : Издательский дом МГТ, 2013. – (Серия “Антология украинской мысли”). – 355 с. Необхідність такої серії зумовлена тим, що до сьогодні більшість праць українських філософів означеного періоду лишається абсолютно невідо� мою широкому загалу науковців. Руйнація національної культури, яка від� булась у першій половині ХХ ст., вимагає сьогодні від нас активної її розбу� дови. Саме цим пояснюється актуальність видання робіт українських філо� софів минулого, адже вони складають золотий фонд національної культу� ри України, і ознайомлення з їх творчим спад� ком сприятиме процесові фор� мування у май� бутніх поколінь національної гідності та самоідентифіка� ції. Прес�служба університету Григорій ВОЛИНКА, проректор з наукової роботи, професор Студентське життя МИ ДЕБЮТУЄМО – ЗА НАМИ МАЙБУТНЄ! Harlem Shake від ІПП Студентство активно перевтілювалось в різні образи 26 лютого в гуманітарному корпусі НПУ імені М. П. Дра8 гоманова пройшов загальноуніверситетський фестиваль8 конкурс “Дебют першокурсника”, який організували Сту8 дентська Рада та Центр культури та мистецтв. Кожен з уча8 сників фестивалю намагався зробити свій виступ не схожим на інші, хоча деякі ідеї інколи були схожі. Але, як кажуть, “генії мислять однаково”. Зала була заповнена ще за півгодини до початку концерту, а глядачі все приходили і приходили. Студенти не хотіли йти і тому в очікуванні виступів команд своїх інститутів розміщувались біля сцени, між рядами тощо. Після кожного виступу зала буквально вибухала шквалом оплесків та позитивних емоцій. Під час фести� валю студенти підтримували одне одного, адже драгомановці – одна велика родина! Інститут політології та права у гумористичній формі показав боротьбу “Білого та Чорного”, використавши як основу казку Лью� іса Керрола “Аліса в Країні Чудес”. Особливо запам’яталися такі персонажі, як Чеширський Кіт та Капелюшник, їх фрази студент� ство одразу підхопило і почало цитувати після заходу. Інститут мистецтв довів, що вони й справді професіонали, дивитись їх танці – насолода. Тим паче номер був підготовлений з ноткою гумору і сприймався легко. Інститут іноземної філо� логії можна сміливо назвати майстрами імпровізації – вони підготували творчий і музичний номер, який викликав цікавість у глядачів. Студенти Інституту перепід� БЕРЕЗЕНЬ 2013 Оплески глядачів готовки та підвищення кваліфіка� ції вже детально вивчили всі аспекти студентського життя, тому зробили виступ у форматі новин. Після виступу всіх інститутів журі підрахувало оцінки і оголо� сило переможців: – третє місце посіли одразу два інститути – Фізико�матема� тичний та корекційної педагогіки та психології. Перші вразили своєю згуртованістю і продемон� стрували це в своєму музично� провокативному перформансі зі склянками. Другі показали нам історію Луї Брайля – творця відо� мого шрифту для слабозорих; – друге місце зайняв Інститут політології та права. Студенти висвітлили інтернет�тенденції, показавши усім, що вони йдуть у ногу з часом; – перше місце виборов Інститут філософської освіти і науки! Філософи, не роблячи від� ступу від своєї майбутньої спе� ціальності, зобразили боротьбу добра і зла – світлого і темного, змішавши класику та сучасність. Щиро вітаємо призерів та учасників заходу! Студентство вкотре довело, що воно вміє як навчатись, так і проводити куль� турно�мистецькі заходи. Сьогод� нішній дебют першокурсників на сцені є запорукою нових перемог у майбутньому. Богдана ШУЛЬГА, студентка І курсу Інституту корекційної педагогіки та психології 7 �До дня 8�го березня ОЛЕКСАНДР КОЗИНЕЦЬ Автор поетичних, прозових, публіцистичних текстів; літературно�ми� стецьких проектів “Щоденник”, “Щоденник. Re: make”, літературно� екологічного проекту “ПРОдайте їсти”; музи� кант. Пише вірші з 10 років. Публікувався у різних збірках, в літературних журналах та альманахах “Холод� ний Яр” (Черкаси), “Дніпро” (Київ), “Склянкачасу” (Канів), “Літіум”, “Ліра” (Хмельницький), “Філео+Логос” (Жито� мир), “Березіль”, (Харків), “Дзвін” (Львів), інших. Перемо� жець рейтингу тижневика “Освіта” “Освітянин року – 2012” за реалізацію проекту “Щоденник. Re: make”. Викладач та аспірант кафедри логопедії Національ� ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 3. Матерів Наші сльози… І руки, мов кремом намащені… Ви поїдете, Та схід сонця ми разом бачимо. Ви на відстані… І здається, так важче нам… Та любов до дітей – Поза виміром, часом, В Б А Г А Т О З Н А Ч Н О С Т І. Ви поїдете, і здається, Не скоро будете. Сійте світло вже дітям своїм (Вам же є кому!) Жінка – сходинка, жінка – схованка І пробудження Невідомого, неповторного, Н Е В І Д’ Є М Н О Г О. Невідомого, невід’ємного, Себто вічного. Те, що хибне – водночас є істинним. Матір, жінка, кохана, подруга, дівчина… Всепроникна, розумна, а значить – В О І С Т И Н А! *** Триптих (мамі, мами, матерів) 1. Мамі Кажуть, молитви Отцям не всесильні. Лиш віра й любов З дитинства тримають фундамент. Чи плакали очі? – Вони голосили! Що хочуть додому, на землю праотчу, До мами… Ми вічності й часу Намиста позичили вдосталь, Щоб душі споріднені Грілись любов’ю не марно. Я знову приїду додому Як син чи як в гості, Як давній твій друг, А значить, як син (бо до мами). Хай вечір до ніг тобі вклониться Співом і словом. Я можу розвіяти сумніви та хвилювання. Блаженна і світла (бо матір – основа), В якій – мої злети, З якої – мої починання. 2. Мами Не чути крику… Біль… Різке світло… Чому він мовчить? Ох, нарешті заплакав! – Подайте мені Мого вже дорослого сина. Так, вже дорослого! …він ще у лоні сказав слово “мама”! Вона Жодного разу нІкому Не казала про біль. Проте, Кожного разу ДушА боліла сильніше. Вона Жодного разу нІчого Не скаже й тобі, хіба що споКійно нАпише про тебе віршик. ЗаЖурені очі ходитимуть тІнню вночі. Нічого Не вдієш… В думКах: “І не кращА, й не гірша” Лиш свіЖе “курли” білоснІжних весняних ключів Їй з Неба відправить: “Ти – жінКа, ти – матір, Ти – іншА” *** Молишся тихо і спиш спокійно. Пізно. Самотньо. І холодно. В тебе у серці народжена двійня, Його подарунок: два голуби. Мріяла раєм прогріти свій закрам, Вечір побачити в зорях. Холодно. Темно. Місяць заплакав. Вікна про вічність говорять. Тінню ходитимуть заспані рими, Біль відведуть від ікони. Зустріч завершена... Два пілігрими В серці утворюють коло. Тобі вище Розкидаєш вбрання по чужих темно�сірих кутках І, неначе вдова, знов голосиш про листя і осінь. Окуляри нові, захищають надійно твій страх. Окуляри чужі, як і ти – запозичена зовсім. Не своя, не така, не ребро. Запікає палітра малюнки. Ти не чуєш тепер. Знов агов? Ти не хочеш несправжніх стосунків. Ще не час або вже не формат. І на сукнях твоїх витанцьовують миші. Феромони з вином розмішали п’янкий аромат. Третій поверх... Його... А тобі?.. Тобі – вище!.. *** Старезна баба сновигає в осінь. Сухі гілки їй сипляться під ноги. Вона іде, і ноги в неї босі, Вона іде у пошуках дороги. Ціпок під руку. Розв’язавши вузлик, Окраєць хліба дістає тремтяче. Ковтає сльози та у рот беззубий Кладе той хліб, жує і тихо плаче. Опало листя… Ліс стрічає снігом. Вона спинилась, їй забракло сили. Таки дійшла. Усе навколо біле… Старезна баба знов мала дитина. Любов’ю… Вона буде йому Марією Коли ввечері прийде Мариною Він покличе її Наталею А вже зранку розбудить Ольгою Вона вдень відгукнеться Катею Своїм друзям назветься Сашею На роботі залишиться Вірою Хоч колеги зовуть її Надею Але вкотре… не буде…. …Любов’ю Фотопрогулянка бульваром Фотофакт 1 березня 2013 року в Інсти8 туті фізичного виховання та спорту Національного педа8 гогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулося урочисте відкриття аудиторії імені доктора педагогічних наук, професора Юрія Тимофі8 йовича Похоленчука. На заході були присутні про� ректор університету з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання Анатолій Кудін, дирек� тор Інституту фізичного виховання та спорту Олексій Тимошенко, колеги та друзі Юрія Тимофійови� ча, який понад 40 років очолював кафедру фізичного виховання та спорту, що нині змінила назву на кафедру олімпійського і професійного спорту Інституту фізичного виховання та спорту НПУ. Світлина Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1631) (березень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1631) (березень 2013 року) газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/194 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/20f78f5d0f22d0f1010c7150333dc2df.pdf 1d93b2436a11da0dc2ba072f368e5051 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1637) (листопад 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1637) ЛИСТОПАД 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця Драгомановці написали диктант національної єдності 12 листопада 2013 року в рамках 7�го “Тижня мистецтв” відбулася зустріч з народною артисткою України Ніною МАТВІЄНКО. Спілкування з Ніною Митрофанівною стало незабутньою подією місяця для студентів і викладачів університету. Спів відомої української співачки поєднався з роздумами мудрої жінки, тому зустріч не залишила байдужим нікого. ДРУЖНО викладачі та студенти НПУ імені Михайла Драгоманова 11 листопада 2013 року писали диктант національної єдності. Це уні� кальна акція, яку Національна радіокомпанія України започаткувала ще у 2000 році. Відтоді щороку українці – від великого до малого – можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, наскіль� ки добре знають рідну мову, а ще – продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово; хто хоче, щоб українці спілку� валися українською мовою і зберегли її для нащадків. Цьогоріч до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності в Інституті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка долучилися доктор філологічних наук, професор, академік НАПН України Любов Мацько, директор Інституту педагогі� ки та психології, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Володимир Бондар, директор Інституту корекційної педа� гогіки і психології, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Віктор Синьов, проректор з навчально�методичної роботи гуманітарних інститутів, директор Інституту політології та права, доктор історичних наук, професор Богдан Андрусишин, викладачі та студенти Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, а також аспіранти�іноземці. Для драгомановців цей важливий захід – реалізація політики уні� верситету, який 2013/2014 навчальний рік проживає з ідеєю розвит� ку національної духовності й мови, проголошеною Віктором Андру� щенком. Цей національний диктант студенти й викладачі НПУ при� святили 180�річчю університету та 200�річчю з дня народження Вели� кого Кобзаря. Прес�служба університету Визнання ВЧЕНИМ НПУ МІНІСТР ВРУЧИВ ДЕРЖАВНІ ПРЕМІЇ 25 жовтня 2013 року Міністр освіти і науки України Дмитро Табач� ник вручив дипломи та медалі лау� реатів Державної премії України в галузі освіти в номінації “Наукові досягнення в галузі освіти” авторам циклу наукових праць “Філософія освіти: пошук пріоритетів” за Ука� зом Президента України № 543/2013 від 4 жовтня 2013 року. Серед творців відомого семитом� ника – доктор філософських наук, про� фесор, член�кореспондент Національ� ної академії наук України, дійсний член Націо� нальної академії педагогічних наук України, рек� тор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко; доктор філософських наук, професор, дійсний член Національної академії наук України, дій� сний член Національної академії педагогічних наук України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський; доктор філософських наук, про� фесор кафедри Київського національного уні� верситету імені Тараса Шевченка Володимир Ільїн; доктор філософських наук, професор, дій� сний член Національної академії наук України, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень; доктор історичних наук, доцент, директор Інсти� туту магістратури, аспірантури і докторантури Співпраця Національного педагогічного універси� тету імені М. П. Драгоманова Володи� мир Савельєв; доктор філософських наук, професор, член�кореспондент Національної академії педагогічних наук України, перший заступник Міні� стра освіти і науки України Євген Сулі� ма; доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри Дніпропетровсько� го національного університету імені Олеся Гончара Максиміліан Шепє� лєв. У написаних працях увага авторів концентрується на проблемах філософії освіти, модернізації української освіти в контексті вимог Болонського процесу; стратегії розвитку вищої педагогічної освіти та підготовки вчителя в умовах демократичних та ринкових перетво� рень, глобалізації і становлення інформаційного суспільства. Глибоко аналізуються об’єднавчі процеси на європейському континенті, обґрун� товуються шляхи запобігання цивілізаційних конфліктів світового масштабу засобами освіти та виховання молодого покоління на єдиній цін� нісній платформі. Загалом, як зазначив Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, семитомник подає матрицю функціонування й майбутнього розвитку освітньої галузі України, до того ж в контексті світових перетворень. Людмила КУХ, прес�служба університету Кафедра культури української мови Нові формати Угода з історичним характером Утвердження рідної мови VII тиждень мистецтв стор. 3 стор. 5 стор. 6�7 �Наука У ПОЛЬЩІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КНИГУ ВІКТОРА АНДРУЩЕНКА ВІДОМА книга ректора НПУ імені Михайла Драгоманова, Пре� зидента Асоціації ректорів педаго� гічних університетів Європи, докто� ра філософських наук Віктора Андрущенка “Світанок Європи” вийшла в перекладі англійською мовою. Презентація видання V. Andrushchenko “The Dawn of Euro� pe: The Problem of Formation of a New Teacher for the United Europe of the XXI Century” відбулася в Польщі під час V Наукового українсько� польського форуму. Книга, яку англійською мовою вже давно чекала європейська нау� кова спільнота, побачила світ вдру� ге в Кракові за сприяння польських колег та зазнала деяких змін. Книгу можна знайти в Україні та в Польщі. Новини підрозділів ОДНОГОЛОСНО Минулого року в НПУ імені Михайла Драгоманова його очіль� ник урочисто перерізав стрічку біля дверей нового Інституту, який отри� мав амбіційну назву Інституту магі� стратури, аспірантури і докторанту� ри. У жовтні цього року одноголо� сно на засіданні Вченої ради підрозділу переобрали директора. Ним став доктор філософських наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі освіти Воло� димир Савельєв. Інститут об’єднав навколо себе потужне коло вчених – від молоді й до сивочолих академіків. А відпо� відно його кадровий склад являє собою когорту постатей всеукра� їнського і світового значення в галу� зі науки. Про це зазначив під час засідання Вченої ради ректор НПУ Віктор Андрущенко. “Попереду ще чимало роботи, але вдалий початок – це вже хороша її частина, – зауважив очільник вишу, – тому я переконаний, що результати не примусять себе чекати”. Перше, що поставили на порядку денному, – перспективи розвитку міжнародних програм навчання магістрів у контексті імплементації Педагогічної Консти� туції Європи та реалізації планів мобільності студентів і аспірантів Драгомановського вишу. Колектив Інституту вже розпочав активну роботу в цьому напрямку. Тож вітаємо Володимира Леоні� довича з обранням та бажаємо творчих успіхів і натхнення для роботи! Міжнародна науково�практична конференція “ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ: ФІЛОСОФІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА” 23 жовтня 2013 року в Національному педагогічному універ� ситеті мені Михайла Драгоманова відкрили першу Міжнародну науково�практичну конференцію “Освітня політика держави: філософія, методологія, практика”, організовану за сприяння Міністерства освіти і науки України, Національної академії педа� гогічних наук України та Асоціації ректорів педагогічних універси� тетів Європи. Науковий захід має на меті аналіз стратегічних пріоритетів розвит� ку державної політики в галузі освіти, аспектів удосконалення відповід� ної нормативно�правової бази та філософської парадигми організації і змісту освіти в контексті викликів глобалізованого світу. З конструктивною доповіддю перед учасниками конференції виступив Перший заступник Міністра освіти і науки України, доктор філософських наук, професор Євген Суліма. Зокрема посадовець зосередив свою увагу на сучасному стані освітньої системи України та її місці серед освітніх систем світу, зауваживши, що українським освітянам вда� ється сьогодні працювати на конкурентоспроможно� му високому рівні в єдиному освітньому просторі світу. Частково це зумовлено тим, що Міністерство освіти і науки України виступає за розвиток власне національних освітніх надбань та водночас перей� мання кращого європейського досвіту в цій галузі. Цьому сприяє широке поле міжнародного співробіт� ництва в аспекті виконання спільних міжнародних наукових проектів, міжнародних обмінів студентами та аспірантами вищих навчальних закладів, залучення до викладання вчених зі світовими іменами. До прикладу, сьогодні Україна виконує найбільше, а зокрема 60, науково� освітніх проектів за програмою Tempus спільно з країнами європейсь� кого простору. Така діяльність сприяє обміну досвідом між державами, особливо зваживши на глобалізацію сучасного світу. У цьому ж ключі три роки поспіль виконується Програма, ініційова� на Прем’єр�міністром України Миколою Азаровим про стажування кращих українських аспірантів у відомих вищих навчальних закладах світу. На нових умовах здійснюється виконання Стипендійної програми академічних обмінів імені Фулбрайта, де Україна має можливість само� стійно визначати пріоритетні для держави напрями таких обмінів, на свій розсуд обирати кращих науковців і виші для навчання за кордоном. За дорученням Президента України Віктора Януковича започаткована Програма “Інтелектуальне майбутнє України”, що сприятиме підтримці обдарованої молоді держави. Під час виступу Євген Миколайович також звернув увагу присутніх і на важливі питання в освітній політиці України, які ще потребують детального обговорення та доопрацювання. Це питання автономії вищих навчальних закладів та зокрема наповнення економічним змі� стом перспективи автономії; створення широких можливостей для мобільності студентів, які повинні мати змогу отримувати варіативну частину навчального матеріалу як у ВНЗ, так і за його межами; вра� хування запиту від роботодавців як одного з основних камертонів розвитку економіки держави; впровадження національної рамки квалі� фікацій. “Вищі навчальні заклади сьогодні повинні стати не просто “храма� ми науки”, але перш за все науковими бізнес�центрами, де тісна взає� модія науки і бізнесу дає змогу вченим втілювати власні ініціативи й роз� робки, необхідні для економіки держави”, – наголошує Перший заступ� ник Міністра. Сучасна освітня політика держави, за словами високопосадовця, спрямована на об’єднання зусиль освітян, “концентрації” науково�педагогічних шкіл, педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах з метою приведення українських ВНЗ до європейсь� ких норм. Разом з тим Євген Миколайович окреслив перед науковцями те коло прак� тичних питань в галузі освітньої політики, що потребують фахового розгляду й аналізу, побажавши учасникам конференції плідної й активної роботи. З вітальними словами до гостей звер� нувся й очільник Національного педагогічно� го університету імені Михайла Драгоманова, Президент Асоціації рек� торів педагогічних університетів Європи та співавтор відомого в Україні видання “Освітня політика”, доктор філософських наук, професор Вік� тор Андрущенко. Віктор Петрович закцентував увагу на важливості проведення такого заходу в стінах педагогічного флагмана країни, який також став базою для створення Асоціації ректорів педагогічних універ� ситетів Європи і Педагогічної Конституції Європи. Чимало доповідей, вже заявлених у програмі конференції, налаштовують на думку про якісний і перспективний результат роботи. До того ж серед учасників чимало молоді, а це говорить про актуальність теми й відповідний резо� нанс у суспільстві. Слова вітання та підтримки від Національної академії педагогічних наук України висловив академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Микола Євтух. Вчений розповів про наукові аспекти розгляду проблематики конференції науковцями НАПН України та їх здобутки в теоретичній сфері освітньої політики. Захід відбувався в університеті протягом 23�24 жовтня та включав засідання кількох науково�практичних секцій і круглих столів. За резуль� татами обговорень було прийнято резолюцію конференції. Людмила КУХ Міжнародний науково�практичний семінар Полікультурна освіта в ХХІ столітті 13�14 листопада 2013 року в Націо� нальному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся Міжнародний науково�практичний семі� нар “Полікультурна освіта в ХХІ столітті: створення партнерства в школах при викладанні та вивченні історії”, що органі� зований за сприяння Міністерства освіти і науки України, Ради Європи, Всеукраїнсь� кої спілки викладачів суспільних дисци� плін і громадянської освіти та НПУ імені М. П. Драгоманова. Захід відкрив заступник Міністра освіти і науки України Борис Жебровський, поба� жавши учасникам плідної та взаємокорисної роботи. За словами високопосадовця, семі� нари подібного формату не дивина для укра� їнської освітньої галузі, оскільки відбувають� ся систематично за різними тематичними напрямками та націлені на зацікавлення не лише науковців, але й практиків, педагогів шкіл, вчителів, а Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова став хорошою платформою для здійснення таких заходів. “Нам особливо важливо почути думку закордонних експертів щодо тих чи інших складних моментів у навчально�вихов� ному процесі, – наголошує Борис Михайло� вич, – і відповідно до цього реалізовувати власні напрацювання та розробки”. Перед учасниками семінару виступили зокрема старший викладач історії та грома� дянської освіти Університету західної Англії Дін Смарт з доповіддю “Як викладати істо� рію в багатокультурних класах, використо� вуючи інклюзивні підходи”. Викладач педагогічного факультету Мальтійського університету Йозанна Велла поставила перед учасниками проблему “Чи може викладання історії змінювати ставлен� ня учнів? Історична освіта і проблема ісламофобії”. Викладач інституту підготовки вчителів Університету прикладних наук в Амстердамі Хуб Отес виступив з презентацією “Якими компе� тенціями та ресурсами мають володіти вчителі для роботи в полікуль� турному середовищі”. Загалом тематика семінару об’єднува� ла питання на кшталт: чи повинна історія національних громад викладатися як части� на основної програми або як окрема тема програми; які теми сучасної програми з історії можуть бути використані у викладан� ні та вивченні багатокультурності; як залу� чити батьків до викладання та вивчення багатокультурності: навчальні програми та позакласні заходи; чому для підготовки вчителя історії необхідно включати до нав� чальних програм питання багатокультурно� сті й чимало інших. Як зазначила керівник освітніх програм з історії в Раді Європи Тетяна Мінкіна�Міл� ко, семінар “Полікультурна освіта в ХХІ сто� літті: створення партнерства в школах при викладанні та вивченні історії” – це частина трирічної узгодженої програми�дії між Україною та Радою Європи, яка реалізуєть� ся вже другий рік поспіль та має на меті формування моделей побудови освіти у полікультурному світі. Історичні дисципліни у цьому контексті мають особливу вагу, оскільки закладають основи формування людської особистості. Робота в цьому напрямку ведеться й Асоціацією ректорів педагогічних універси� тетів Європи, що задекларовано Педагогіч� ною Конституцією Європи. Про це розповів президент Асоціації, ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко. Модель розвитку мультикультурної освіти передбачає реалізацію цілей паритетного виховання національної самосвідомості і толерантного ставлення до інших культур, переконані науковці. Саме таким чином вдасться забезпечити мирне, толерантне співжиття суспільства. Міжнародний семінар тривав протягом 13�14 листопада та включав роботу в секціях, практичне відвідування учасниками середніх навчальних закладів і презентацію результатів обговорення. Людмила КУХ, прес�служба університету Прес�служба університету 2 ЛИСТОПАД 2013 �Наукова робота Співпраця УГОДА З ІСТОРИЧНИМ ХАРАКТЕРОМ 7 листопада 2013 року у Націо� нальному педагогічному університеті відбулась подія, що назавжди буде вписана на сторінки не лише історії вишу, але й історії педагогічної дер� жавної справи. Флагман педагогічної освіти і науки України та київська гім� назія № 143 уклали взаємовигідну угоду про співпрацю. Документи під� писами скріпили ректор НПУ Віктор Андрущенко та директорка гімназії Світлана Тросюк. Драгомановський університет уже досить давно позиціонує себе як ком� плексний заклад з підготовки фахівців�пе� дагогів для роботи в навчально�виховних закладах усіх рівнів освітньої системи. Відповідно до цього виш має чимало укла� дених договорів з дошкільними, шкільни� ми, позашкільними та професійно�техніч� ними навчальними закладами. На базі цих структур студенти�драгомановці прохо� дять практику, організовують науково� практичні семінари й симпозіуми. “Пріоритет тісного переплетення теорії і практики в навчальному процесі – одна з головних стратегічних ліній Драго� мановського університету, що пронизує усе навчання наших студентів від першо� го і до останнього курсу”, – про це зауважив Віктор Андрущенко під час зустрічі з адміністрацією гімназії в залі ректорату НПУ. Віктор Петрович переконаний, що справжнього Вчителя, педа� гога, шкільного психолога можна виховати лише в шкільній аудито� рії, тобто під час практики, живого спілкування з учнями, заслужени� ми вчителями, педколективом. Зважаючи на це, керівництво НПУ намагається налагодити тісну співпрацю з кращими школами й гім� назіями України. “Ми – престижний елітний університет, ім’я якого голосно звучить на європейській освітній арені, який вже починає задавати тон розвитку світової педагогічної галузі, і відповідно у нас навчаються кращі студенти, яким ми повинні забезпечити євро� пейські умови навчання, врахувавши усі складові здобуття такої освіти, – наголошує ректор, – тому й серед нових наших партнерів з’явилася одна з найпотужніших київських гімназій – гімназія № 143”. За словами Віктора Петровича, побувавши в гімназії, він був глибоко вражений масштабами її розвитку відповідно до вимог сучасності й глибоким потенціалом подальшої еволюції. У структурі закладу діють 9 методичних кафедр за різними напрямками й дис� циплінами, на основі яких і можна налагодити реальну співпрацю з відповідними інститутами й кафедрами НПУ. Також у гімназії функ� ціонують близько тридцяти факультативів і гуртків, що реалізують позашкільну освіту для своїх учнів. Це ще один вектор хорошої спів� праці для Драгомановського вишу. Ректор Андрущенко відзначив, що укладання угоди з гімназією № 143 спрямоване на виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича “Діти – майбутнє України” про збереження і роз� ширення мережі позашкільних навчаль� них закладів (центрів, гуртків, секцій тощо). Минулого року в університеті від� крилась перша в Україні кафедра поза� шкільної освіти, яка здійснює підготовку фахівців для роботи у позашкільних нав� чальних закладах. Гімназія № 143 може стати хорошим майданчиком для прак� тичної підготовки кадрів у цьому напрям� ку, обміну досвідом, створення фахових навчальних програм, планів, методичних рекомендацій. Про етапи становлення і розвитку свого навчального закладу розповіла директор гімназії Світлана Тросюк. Гостя висловила сподівання на плідну роботу, зокрема, що стосується наукової підтримки навчального процесу, адже педагоги закладу в першу чергу практики, яким інколи досить складно віднайти, освоїти та ввести до робочих програм інноваційні методики, що розробляються вченими�педагогами, науково�дослідни� ми інститутами, академіями. “Коли ж вдасться налагодити безпосередню роботу у площині Вчитель – Науковець, – переконана Світлана Дмитрівна, – діяль� ність педагога в гімназії отримає зовсім інші якісні характеристики”. За розпорядженням ректора університету за підписаною уго� дою будуть створені робочі групи у виші, що опрацьовуватимуть напрямки співробітництва відповідно до суміжних дисциплін. Це стосується у першу чергу фізико�математичних, філологічних та історичних наук, викладання іноземних мов, фізичної культури і здо� ров’я, налагодження практичної взаємодії у сфері позашкільної освіти. Провівши кілька розмов із викладачами гімназії, директори інститутів НПУ уже запланували спільні семінари і зустрічі кафедра� ми та адміністративними корпусами. Як зауважив радник ректора Драгомановського вишу, доктор філософських наук, професор Микола Бойчук, це ще один крок вищої освіти у напрямку до звичайного вчителя, учня, школи; реаль� не поєднання теорії і практики, що не пишеться на папері, а здійсню� ється в шкільному класі, посеред дітей. Кожен студент мусить відчу� ти безпосередньо на собі атмосферу й дух школи. Гості університету оглянули аудиторії і відділи Драгомановсько� го вишу, поспілкувалися зі студентами, почули їхні думки щодо суча� сного педагога. Вчителі були глибоко захоплені картинними галере� ями НПУ, зокрема портретною виставкою почесних професорів та докторів університету. Людмила КУХ, прес�секретар ректора НПУ імені М. П Драгоманова УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ МДУ ІМЕНІ М. В. ЛОМОНОСОВА 23 жовтня 2013 року кафе� дрою філософії освіти Москов� ського державного університету імені М. В. Ломоносова (Росія) була проведена науково�прак� тична конференція “Возрасты образования: социальное и лич� ностное измерения”, в якій взяв участь викладач НПУ імені М. П. Драгоманова С. О. Тере� пищий з доповіддю “Цілі безпе� рервної освіти”. Із змістовними доповідями виступили декан філософського факультету МДУ імені М. В. Ломо� носова, член�кореспондент РАН В. В. Миронов, завідувач кафедри філософії освіти МДУ імені М. В. Ломоносова Є. В. Бризгалі� на, директор інституту соціології освіти РАО М. В. Кларін. Серед тем, які викликали значний інте� рес учасників конференції, були проблеми нових суб’єктів освіти, виклики для освітньої теорії і прак� тики, процедури вимірювання трансформацій освіти, проблеми сучасного підлітка і його ідеалів, стратегії загальної освіти та есте� тичні комунікації підлітків у мережі Інтернет та багато інших. З детальною інформацією про кон� ференцію та її програмою та збір� кою матеріалів конференції можна ознайомитись на сайті філософ� ського факультету МГУ імені М. В. Ломоносова Фото з офіційного сайту МДУ Підтримка молоді ДРАГОМАНОВЦІ ОТРИМАЛИ СТИПЕНДІЇ ВІД БЛАГОДІЙНИХ ФОНДІВ Щороку кращі студенти Національного педаго� гічного університету імені М. П. Драгоманова отри� мують іменні стипендії Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова та Всеукраїнської громадської організації “Асоціація “Афганці Чорно� биля”. Цей рік не став виключенням. Визначення переможців в одинадцяти номінаціях відбулося 12 листопада 2013 року в конференц�залі центрального корпусу університету на засіданні комісії з визначення переможців, до складу якої увійшли пред� ставники засновників благодійного фонду, громадської організації та університету. Кожен із претендентів на стипендію продемонстру� вав присутнім у залі студентам та членам стипендіальної комісії мультимедіапрезентацію про себе. З�поміж сорока кандидатів комісія обрала найкращих шляхом таємного голосування. Отже, протягом 2013–2014 навчального року іменні стипендії Міжнародного благодійного фонду імені ЛИСТОПАД 2013 М. П. Драгоманова та Всеукраїнської громадської орга� нізації “Асоціація “Афганці Чорнобиля” отримуватимуть такі студенти університету: – за відмінні успіхи у навчанні – Дарміць Юлія (Інститут управління та економіки освіти); – за наукові досягнення – Горб Альона (Інститут управління та економіки освіти); – за творчі досягнення – Хомич Тетяна (Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка); – за мистецькі здобутки – Симчера Анастасія (Інститут мистецтв); – за активну участь у розбудові студентського сам� оврядування – Єрмолаєва Євгенія (Інститут корекцій� ної педагогіки та психології); – за високі спортивні досягнення – Романенко Ірина (Інститут іноземної філології); – за активну участь у спортивно�масовій роботі – Костючик Сергій (Інститут природничо�географічної освіти та екології); – за відмінні успіхи у навчанні (Всеукраїнська гро� мадська організація “Асоціація “Афганці Чорнобиля”) – Черчук Надія (Фізико�математичний інститут) та Дера Ольга (Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка); – за творчі досягнення (Всеукраїнська громадська організація “Асоціація “Афганці Чорнобиля”) – Свіщо Ярослав (Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка); – за спортивні досягнення – Ільченко Владислав (Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка); – за активну участь у громадському житті універси� тету – Прищепа Наталія (Інститут інформатики). Міжнародний благодійний фонд імені М. П. Драго� манова та Всеукраїнська громадська організація “Асоці� ація “Афганці Чорнобиля” щиро вітають переможців та запрошують усіх студентів драгомановського універси� тету поборотися за стипендії Фонду в наступному нав� чальному році. Додаткову інформацію про стипендії Фонду можна дізнатись на сайті університету www.npu.edu.ua, у заступників директорів інститутів з виховної роботи та у координатора Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова професора Сущенко Людмили Петрівни (тел. 486�16�98). Людмила СУЩЕНКО, координатор Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова 3 �Пам’ять Співчуття ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ВИЗВОЛИТЕЛЯМ СТОЛИЦІ Колектив НПУ імені Михайла Драгоманова висловлює глибоке співчуття рідним та близьким із приводу тяжкої втрати – смерті ветерана Другої світової війни, Героя України, генерал�майора, професора НПУ імені М. П. Драгоманова Берез� няка Євгена Степановича. Раптово обірвалося життя доброї, чуйної людини, славетного героя своєї країни, здібного організатора, принципово� го, талановитого педагога, який присвятив своє життя рідному народу. Сумуємо та поділяємо важ� кий біль втрати з рідними й близькими незабут� нього Євгена Степановича. Драгомановська родина У листопаді 2013 року Україна відзначає 70�ту річницю визволення Києва від фашистських загарбників у Другій світовій війні. Разом з усією країною із сумом і сльозами на очах, тих, хто ніколи не повернувся з боїв, і тих, хто поруч, ще живий, ще розпо� відає про ті страшні лихоліття, згаду� вала велика Драгомановська родина урочистостями в головній актовій залі університету. Ініціаторами заходу стали самі студенти й викладачі, ректорат вишу та Рада ветеранів НПУ імені М. П. Драгоманова. Спудеї пом’яну� ли загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіалу. На сцену піднімалися сивочолі ветерани, розповідали про пережи� те, згадували найдрібніші деталі, і з кожним виступом, з кожним словом перед гостями й присутніми, наче в До 70�річчя визволення Києва від фашистських загарбників ЗУСТРІЧ ВЕТЕРАНІВ ЗІ СТУДЕНТАМИ Битва за Дніпро стала прикладом масового і швидкого форсування одні� єї з найбільших рік Європи за короткий час. Незабутнім для Киян став день 6 листопада 1943 року, коли війська Пер� шого Українського фронту визволили сто� лицю України місто Київ від фашистських загарбників під командуванням генерала Миколи Ватутіна, який вирішив силами 7 армій форсувати одночасно Дніпро в межах від Києва до Черкас. Під час битви за Дніпро уперше радянські танкісти подолали річку Десна під водою. Це трапилось після захоплення Лютіжського плацдарму в районі селища Літки, де танкістам генерала А. Г. Кравченко, було поставлене завдання подо� лати річку Десну вброд. Законопативши у бойових машинах щілини паклею, яка була просочена солідолом, закріпивши вихлопні труби бре� зентовими рукавами, танкісти вели під водою танки за допо� могою переговорних пристроїв. Майже 60 бойових машин подолали перешкоду за вісім годин. В директиві Ставки від 3 листопада підкреслювалось, що Київський плацдарм має важливе історичне значення для вигнання фашистів з Правобережної України. За мужність і відвагу при форсуванні Дніпра в районі Києва 418 воїнів стали Героями Радянського Союзу. За форсування Дніпра Президія Верховної Ради Радянсь� кого Союзу в період від 16 жовтня 1943 року до 22 лютого 1944 року видала 15 указів про присвоєння генералам, офі� церам, сержантам і рядовим звання Героя Радянського Союза в такому формулюванні: “За успішне форсування річки Дніпро, закріплення плацдарму на Західному березі Дніпра і проявленні при цьому відвагу і геройство” 2438 чоловікам присвоєно високе звання Героя”. Це була єдина масова наго� рода за одну операцію за період Великої Вітчизняної війни. Незабутнім для Киян став день 6 листопада 1943 року, коли війська Першого Українського фронту під командуван� ням генерала Ватутіна Миколи Федоровича визволили сто� лицю України від фашистських загарбників. Страшний період окупації Києва тривав 778 днів. Дорогою ціною заплатили визволителі. Понад 200 тисяч бійців Червоної Армії поклали своє життя за Українську столицю. За мужність і героїзм при визволені Києва було нагороджено орденами та медалями 17 тисяч бійців і командирів, а 668 з них стали Героями Радянсь� кого Союзу, 32 з них були киянами. Цій знаменній даті визволення Києва від фашистських загарбників була присвячена зустріч студентів Інститутів корек� ційної педагогіки та психології і політології і права з учасниками Великої Вітчизняної війни: полковником у відставці Є. Ф. Без� родним, членами Ради ветеранів університету Р. А. Юровою, М. З. Ком, І. Т. Тригубом, Є. О. Перепелицею. З вуст студентки ІV курсу Інституту корекційної педагогіки та психології Діани Чендей пролунало звернення Президії Верховної Ради, Раднаркому і ЦК КП(б)У до українського народу в зв’язку з визволенням Києва від фашистських загарбників від 6 листопада 1943 року за № 79: “Золотоверхий Київ, славну і древню столицю України, сьогодні, 6 листопада 1943 року, було визволено. Героїчна Червона Армія штурмом очистила місто від німецьких загарб� ників. Благовісним звоном лине ця радісна звістка по всій українській землі, по всій нашій радянській Вітчизні, по всьо� му світу. Київ знову став вільним, радянським. Вільною, радянською стане скоро вся наша мати – Україна. За її волю б’ються, не шкодуючи крові і життя, вірні її сини. 4 Пліч�о�пліч з ними за волю України б’ються безстрашні воїни великого російського народу – наші брати і друзі. За волю України б’ються всі наро� ди радянські: білоруси і каза� хи, грузини і узбеки. Слава Героям – визволителям Києва, матері наших міст, святині всіх радянських народів…” До ветеранів зі словами вітання звернувся Ігор Апон� чук (студент Інституту політо� логії та права) – “У день золо� тої прозорої осені до вас всіх звертаємось, діти й дорослі: залиште на хвильку щоденні турботи з собою побудьте в глибокій скорботі, згадайте, вклоніться ви прадідам вашим живим ще й полеглим в двобої звитяжнім, усім, хто кував перемогу й загинув за тебе, за мене й за всю Україну, згадай їх усіх – замордованих, вби� тих – і гідно живи їх життям недожитим”. Про героїчний шлях командуючого 1�м Українським фронтом Генерала армії М. Ф. Ватутіна розповіла студентка 4 курсу Віолета Незус Інституту корекційної педагогіки та психології – “Його ім’я, ім’я прославленого полководця, назавжди увійшло в історію Великої Вітчизняної війни. Війсь� ка під його командуванням вели кровопролитні бої від Сталін� града, Курської дуги до звільнення Києва та України від фашистських загарбників”. Під час розповіді на екрані демон� струвались кадри документальної стрічки про життєвий та бойовий шлях М. Ф. Ватутіна. У своєму виступі член Ради ветеранів університету пол� ковник у відставці Є. Ф. Безродний розповів про нелегкий бойовий шлях до Берліна, несучи на плечах кулемет, який нещадно громив фашистів у їх логові. Студенти та ветерани також мали можливість ознайоми� тись із документальною стрічкою про Героя Радянського Союзу, випускника КДПІ Горького (нині – НПУ імені М. П. Дра� гоманова) Федора Жарчинського. Сьогодні ми, викладачі і студенти, щиро вітаємо ветера� нів Великої Вітчизняної війни – всіх, хто кував перемогу – із 70�річчям визволення столиці України міста Києва, зичимо міцного здоров’я, щастя, любові, радості та благополуччя, сімейного затишку та тепла. Вічна слава Героям Дніпра! Пам’ять про ваш подвиг збе� режеться навіки! старому чорно�білому кіно про війну, з’являлися й зникали страшні карти� ни військових дій. Перший проректор університету Володимир Бех звернувся до молоді з надією й вірою, щоб ніколи більше мирне небо над нашою дер� жавою не захмарилося новими кон� фліктами й негараздами. Саме суча� сній молоді лягає на плечі завдання збереження того вистражданого миру. Приємним музичним обрамлен� ням заходу стали вокальні компози� ції творчих колективів Центру культу� ри і мистецтв Національного педаго� гічного університету імені Михайла Драгоманова, присвячені військовій тематиці. Прес�служба університету Активна позиція РАДА ветеранів активно співпрацює з усіма підрозділами університету. Відбува� ються зустрічі ветеранів зі студентами, про� водяться круглі столи, активізувалась патронажна служба з допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойо� вих дій, ветеранам праці університету. За активну роботу в справі патріотично� го виховання студентської молоді актив Ради був відзначений почесними грамота� ми міської організації та грамотами район� ної організації Ради ветеранів. Є. Ф. Без� родному вручено відзнаку “Почесний вете� ран міста Києва”, також відзначені Почесни� ми грамотами О. В. Поланов, І. П. Поло� вина, В. М. Синьов, Р. А. Юрова. В. К. Крементуло, крім грошової винаго� роди, відзначена Грамотою університету у зв’язку з 90�річчя від дня народження. Ректором університету премією та матеріальною допомогою було відзначено 16 осіб – ветеранів війни та праці. Під час урочистостей 6 листопада був організований похід студентів до пам’ятни� ка “Вічного вогню” під керівництвом члена Ради ветеранів Т. Я. Василенко. З нагоди відзначення цих дат Профко� мом та Радою ветеранів університету була організована екскурсія до Корсунь�Шев� ченківського музею Великої Вітчизняної війни, де учасниками було виконано тема� тичний концерт для співробітників історич� ного та музею Корсунь�Шевченківської битви. Микола КОТ, голова Ради ветеранів НПУ імені М. П. Драгоманова ЛИСТОПАД 2013 �Інститут соціальної роботи і управління “НАЗУСТРІЧ ЛЮДЯМ” – професійно, творчо та за покликом душі! 31 жовтня – 8 листопада в Інституті соціальної роботи і управління відбувся цикл заходів під назвою “Назустріч людям”. Починаючи з наймолодших – першокурсників – і закінчуючи найдос� відченішими – майбутніми магістрами, – всі були цілком та повністю задіяні в активній співпраці з населенням. 29 жовтня 2013 року студенти 15 СРМ під керівництвом куратора групи викладача Д. Д. Бибик відвідали дошкільний навчаль� ний заклад № 17. Студенти вирішили прове� сти зустріч в ігровій формі, залучали вихо� ванців до навчально�ігрової програми “Піз� най себе – пізнай навколишній світ”. 11 СППП та 12 СППЗ разом з наставниками Г. О. Костюшко та О. Ю. Міхеєвою задіяли роботу волонтерського загону “Трудовий десант” на базі центру народознавства “Мамаєва слобода”. Під керівництвом викладачів кафедри соціально�правового захисту новачками інституту – 11 СППП, 12 СППЗ, 13 СРПП, 15 СРМ та 14СРПЗ – було проведено такі соціальні акції: “Право� ва держава – українцям”, “Живи з правами”. 30 жовтня в межах організації Тижня соціального працівника студенти 2 курсу Інституту соціальної роботи та управління (24 СРПП, 25 СРПЗ, 26 СРМ) разом з О. П. Патинок відвідали Територіальний центр соціального обслуговування Голосіїв� ського району м. Києва. Метою студентсько� го візиту було проведення концертного захо� ду “Свято української пісні” для клієнтів цієї установи. Вже 24 жовтня у Видубицькому мона� стирі 31 СППП група на чолі з В. В. Вареніч провела благодійну акцію “З добром у серці”. Не оминули студенти і міський центр крові, акцентуючи увагу громадян на донор� ській проблемі в Україні. А разом з А. І. Год� левською 31 СППП та 32 СППЗ провели ігротеку “Щасливе дитинство” в Реабіліта� ційному центрі Оболонського району, даючи змогу дітям не обмежувати власні бажання та насолоджуватися чудовою порою – дитинством. 33�СРПП група відвідала разом з викладачем кафедри “Теорії та технології соціальної роботи” І. Е. Артеменко реабілі� таційний центр при міській психіатричній лікарні ім. Павлова. Студенти мали змогу поспілкуватися з фахівцями, оглянути при� міщення центру та задіяти власні сили в русло підтримки нужденних. В спеціалізованій школі № 43 студенти 4 курсу та викладач І. А. Ясточкіна провели благодійну акцію “Долоньки доброти”. Але не лише в бік молодшого покоління була спрямована діяльність юних студентів – со� ціальних працівників. Представники групи 45 СРПЗ під керівництвом О. В. Ковальчук провели міні�лекцію для людей похилого віку на тему знання власних прав та уміння користуватися ними, а студенти з 14 СРПЗ провели акцію на вулицях Києва “Назустріч літній людині”, виділяючи окреме місце увазі та турботі про літніх людей. Більш науково підійшли до завдання 46 СРМ на чолі з викладачем А. Ф. Приходько, які провели соціальне опитування на тему платних соціальних послуг та представили на засі� данні “круглого столу” для студентів резуль� тати та висновки. Найстарші представники студентського колективу Інституту соціальної роботи та управління – 5мСП – разом з викладачем Н. О. Мирошніченко взяли участь в заході “Єдина родина”, що проводився на базі Батьківського клубу самодопомоги для при� йомних батьків. За ініціативи О. Б. Мельничук та групи 5мСП було проведено “круглий стіл” на тему “Технологічний аспект соціально�педагогіч� ної діяльності”. В обговоренні взяли участь спеціалісти Святошинського районного у місті Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та студенти Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгоманова. Окрім практичної діяльності та можли� вості проявити власний потенціал та ініціа� тиву, студентам Інституту соціальної роботи та управління була надана можливість наб� ратись досвіду у вже сформованих компе� тентних спеціалістів. У рамках лекційної частини Тижня соціального працівника В. Б. Синяковою була проведено дискусія “Роль та значення зв’язків з громадськістю та соціальної реклами в практиці соціальної роботи” для студентів 4 курсу. За ініціативи доц. Г. А. Дьоміної та групи 5мСРПП в дошкільному навчальному закладі № 648 відбулася психолого�педаго� гічна бесіда з дітьми�дошкільниками в групі “Світлячки”. 2 листопада 2013 проходила акція на тему “Не відвертаємося від них” на підтрим� ку ВІЛ�позитивних людей. Студенти розпо� відали перехожим особливість поширення ВІЛ�інфекції та розвіювали міфи, надавали інформацію і закликали всіх до толерантно� сті, співчуття та підтримки. 29 жовтня 2013 р. на базі Шевченків� ського районного в місті Києві центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді фахівцем із соціальної роботи Я. О. Нудь� гою був проведений майстер клас “Сучасні технології соціальної роботи з багатодітни� ми сім’ями” – керівник доц. І. Б. Савель� чук –для студентів�практикантів Інституту соціальної роботи НПУ імені М. П. Драгома� нова. Учасники мали можливість дізнатися, як проводиться соціальна робота з багато� дітними сім’ями в цьому центрі, про специ� фіку роботи з різними категоріями, та про� явити ініціативу у власних пропозиціях та рекомендаціях, опираючись на вже набутий раніше досвід. Майстер�клас “Реформування системи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: “плюси” та “мінуси” до Дня соціального пра� цівника відбувся 01.11.13 на кафедрі теорії та технології соціальної роботи Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені Драгоманова. Майстер�клас провела доцент кафедри, кандидат педагогічних наук Н. Ф. Романова. Під час роботи обго� ворювалися питання становлення, розвитку та реформування соціальних служб для сімї, дітей та молоді в Україні. Учасниками зустрі� чі стали студенти 3 курсу, майбутні соціальні працівники та викладачі кафедри. У зустрічі взяла участь соціальний працівник Київсько� го центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді І. В. Цісар, яка розповіла про основні напрямки соціальної роботи після реформування системи соціальних служб. Захід пройшов в інтерактивній формі, всі учасники залучалися до обговорення про� блем та шляхів їх вирішення. Активно, енергійно, а найголовніше – дієво проминув тиждень соціального пра� цівника в Інституті соціальної роботи та управління цього року. Відзначення такого свята на державному рівні – справедлива пошана за щоденну та таку важливу спра� ву – розв’язання соціальних проблем насе� лення. Студентський колектив приєднуєть� ся до всіх привітань. Ми щиро зичимо кож� ному із вас, працівників соціальної сфери, міцного здоров’я, злагоди, звершення заду� мів, невтомного творчого пошуку та подаль� ших успіхів у поліпшенні соціального захисту населення! Дар’я БИБИК Кафедра культури української мови У Т В Е Р Д Ж Е Н Н Я 2 листопада 2013 року кафедра культури українсь� кої мови провела в ННПУ імені М. П. Драгоманова вели� ке свято рідної мови – Всеукраїнську науково�практич� ну конференцію “Українська мова вчора, сьогодні, зав� тра в Україні і світі”. Ця подія була присвячена Дню української писем� ності та мови, а також 200�літтю від дня народження Тараса Шевченка – “нашого дорогого скарбу, коштов� ного самоцвіту українського”. Тому захід розпочався з пісні “Мова єднання” студентки Інституту мистецтв Юлії Кренько. З великим чуттям слова – ваговитого, літературного, продуманого, насиченого, що проникає в саму душу, – звер� нувся до учасників свята ректор НПУ імені М. П. Драгомано� ва, академік НАПН України, член�кореспондент НАН Украї� ни, доктор філософських наук, професор Віктор Андру� щенко, який докладно розповів про роль мови у професій� ній діяльності педагога. Віктор Петрович зауважив, що в педагогічному університеті всі без винятку студенти мають знати й послуговуватися українською літературною мовою. Вела конференцію завідувач кафедри культури укра� їнської мови, професор, академік АНВО України Світлана Шевчук. Вона вміло, доречно цитувала вислови про укра� їнську мову перед кожною доповіддю. Прозвучала пісня у виконанні бандуристів під орудою заслуженого артиста України Валентини Петренко, якій потім ректор вручив подяку за дбайливий розвиток творчих здібностей студентів і неоціненну допомогу в підготовці та проведенні конференції. З цікавою доповіддю виступила студентка IV курсу Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Анастасія Мірошніченко “Болять мені Шевченкові слова”. Вона зробила практичний аналіз “золотого 20�книжжя” (йшлося про 1�й том 20�томного тлу� мачного словника української мови). Потім учасники свята переглянули презентацію “Тарас Шевченко”, а Виноградова Габріель прочитала вірш “Зоре моя вечірняя”. Напередодні свята було проведено загальноуніверси� тетський конкурс “Знавець української мови”, у якому взяли участь 46 студентів. I місце посіли Тригуба Олена (Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка), Зубрейчук Олена (Інститут соціальної роботи та упра� вління), Крамаренко Людмила (Інститут управління та економіки освіти). ЛИСТОПАД 2013 Р І Д Н О Ї II місце – Шевчук Зоряна (Інститут політології та права), Коркодим Ольга (Інститут соціальної роботи та управління). III місце – Стуженко Владислава (Інститут філософсь� кої освіти та науки), Андреєва Тетяна (Інститут іноземної філології), Кулумбегова Інга (Інститут іноземної філології). Нагороджував переможців та призерів грамотами та цінними подарунками проректор з навчально�методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ імені М. П. Драгомано� ва, доктор історичних наук, професор Богдан Андруси� шин, який потім виступив з доповіддю “Мова як один із атрибутів держави”. Після нагородження прозвучала пісня “Україна – ромашковий край” у виконанні тріо “Зірнички”. З цікавою доповіддю “Іноземні інтернет�ресурси з вив� чення української мови” виступив проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання НПУ імені М. П. Драгоманова, доктор фізико�математичних наук, про� фесор Анатолій Кудін. Під час свята прозвучала пісня “Повій, вітре, на Вкраїну” у виконанні студента Інституту мистецтв Богдана Котляра. Зі змістовними доповідями виступили також голова осередку “Просвіта” НПУ імені М. Драгоманова, академік АН ВО України, кандидат фізико�математичних наук, про� фесор Іван Горбачук та професор кафедри сучасної укра� їнської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік АН ВО Украї� ни, доктор філологічних наук Юрій Мосенкіс. М О В И Попри всі наймодерніші й швидкісні інформаційні системи, основною одиницею інформації залишається живе людське слово, яке несе в собі не лише зміст і значен� ня, але й духовну енергію, оскільки його носієм є людина як духовна істота. Уже кілька років поспіль у святковому заході бере участь доктор філологічних наук, професор кафедри української мови НПУ імені М. П. Драгоманова Олександр Леута, який цього разу виголосив доповідь “Сучасні комунікативні тех� нології та мовознавство”. Нову періодизацію інформаційного суспільства обґрун� тував кандидат історичних наук, старший науковий співро� бітник Інституту журналістики Київського національного уні� верситету імені Тараса Шевченка, член Національної спілки журналістів України Іван Забіяка. У конференції брали участь викладачі, аспіранти та сту� денти багатьох навчальних закладів України. Після перерви відбулися секційні засідання за такими напрямками: сучасні питання мовної політики та мовної культури в Україні; мова як чинник національної самоідентифікації; українська мова: стан і перспективи розвитку; аспекти професійної комуніка� ції в Україні і світі; актуальні проблеми текстології, дискурсо� логії, прагмалінгвістики. Крім того, дискусії про мову відбу� валися на круглому столі “Актуальні проблеми мовлення студентів вищих навчальних закладів”. Загалом конференція привернула до себе увагу викла� дачів і студентів як можливість обговорити актуальні про� блеми розвитку мови. До конференції видано науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова (збірник наукових праць з проблем лінгвістики, пов’язаних з висвітленням тео� ретичних та науково�методичних проблем історії, розвитку та функціонування української мови). Готується видання збірника наукових робіт студентів та викладачів за результа� тами роботи конференції. На сьогодні вже чимало зроблено задля утвердження на загальнодержавному рівні рідного нашого слова, піднесен� ня його статусу та поліпшення функціонування. Проте нез� рівнянно більше треба ще нам зробити! Адже доля нашої мови, так само, як і всієї Української держави, залежить тільки від нас самих, від нашої духовної висоти, патріотизму, національної свідомості. Віримо в роз� квіт нашої рідної мови і своєю діяльністю наближуймо його, продовжуймо свій історичний хід із рідним словом на вустах! 5 �Нові формати VIІ ТИЖДЕНЬ МИСТЕЦТВ. ЗУСТРІЧІ, 11�15 листопада на арт�поверсі “15” гума� нітарного корпусу Національного педагогічно� го університету імені М. П. Драгоманова від� бувався VIІ “Тиждень мистецтв”. Цей захід, спрямований на ознайомлення молоді з най� кращими сучасними мистецькими надбання� ми України, а також її активне долучення до культуротворчого процесу сьогодення, щоріч� но організовує Інститут філософської освіти і науки. Відкриття і перші враження Розпочався VIІ “Тиждень мистецтв” захоплюючими творами світової класичної музики, – традиційно захід відкриває камерний оркестр Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, професора Василя Федори� шина. Також серед музичних привітань пролунали пісні у виконанні студентів Інституту мистецтв Юлії Крень� ко, Дмитра Воронова, виступив баяніст Орест Ори� щук і вперше на “Тижні мистецтв” був колектив банду� ристів Інституту мистецтв. Органічним доповненням до всіх виступів став перформанс на тему кохання, органі� зований арт�групою “Порив”, учасниками якої є сту� денти Інституту філософської освіти і науки. З вітальни� ми словами до присутніх звернулися: директор Інститу� ту філософської освіти і науки, доктор історичних наук, професор Іван Дробот, доктор філософських наук, професор Галина Мєднікова та куратор VIІ “Тижня мистецтв”, головний редактор газети “Педагогічні кадри”, кандидат філософських наук Сергій Русаков. Тиждень мистецтв – це актуальна культурологічна призма, яка збирає у своє� му фокусі кращих представ� ників української мистецької спільноти: письменників, художників, журналістів, спі� ваків, арт�критиків. Своєю появою перший день його роботи ознаменував відо� мий музикант, дизайнер та галерист Павло Гудімов. Прочитавши спудеям�дра� гомановцям лекцію “Мистецтво всюди”, митець показав слухачам ледь вло� вимі грані дотику буденного Авторська лекція життя з простором, де воно Павла Гудімова перетворюється на сам� обутній мистецький акт. Протягом лекції музикант разом зі слухачами досить довго рефлексували над темою “Що являє собою сучасне українське мистец� тво?”. “Слов’янський світ існує в полі, в якому функціонує культура ХХІ століття, – робить висновок Павло Гуді� мов. – Це простір між естетикою та антиестетикою, гордістю та соромом”. На прикладі фотографій десят� ків вулиць та місць, які ми оминаємо щодня, навіть не замислюючись, лектор наочно продемонстрував сту� дентству, як можна шукати “незвичайне у звичайному” та яким чином вдало розставлене сміття на смітнику може перетворитися на інсталяцію, варту музею мистецтва Метрополітен у Нью�Йорку. Загалом, спілку� вання драгомановців з Павлом Гудімовим пройшло в невимушеній та дружній атмосфері, сповненій жагою до пізнання, яскравими емоціями та актуальними питаннями. Слід зазначити, що вже в перший день студенти і викладачі відзначили цікавість виставки картин визна� ного художника Миколи Мамчура і студентської інста� ляції “Шевченкова читальня”. До драгомановців завітала народна артистка України Ніна Матвієнко Другий день 7�го “Тижня мистецтв” Інституту філо� софської освіти і науки порадував драгомановську спільноту зустріччю із українською співачкою, народ� ною артисткою України, Героєм України, членом спілки кінематографістів України і просто чудовою жінкою Ніною Матвієнко, а також поетичним вечором “Записки талановитих людей”, у рамках якого пока� зали свої таланти студенти і викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова. 6 Зустріч з Ніною Матвієнко відбувалася в надзвичай� но теплій, майже сімейній, атмосфері. Першими слова� ми, які сказала співачка, вийшовши на сцену, були: “Спі� ваючи, мабуть, вже розучилася говорити, адже спіл� куюся з глядачем піснею”. Та все ж під час зустрічі Ніна Митрофанівна довела, що здатна доторкнутися до струн душі не лише піснею, а й мудрим барвистим сло� вом. Вона поділилася з присутніми своєю життєвою позицією. Звертаючись закликами до молодого поко� ління, яке склало більшість присутніх, співачка гово� рить: “Завжди пам’ятайте про те, що ви особистість, не забувайте цього протягом всього життя. Не перетво� рюйтеся на стадо, яке затопче увесь ваш запал ініціа� тивності, тобто затопче у вас Людину”. Також видатна артистка давала поради щодо кар’єри, порівнюючи її з самопізнанням: “Не заточуйте свою сутність в клітку, пізнавайте її, викопуйте назовні, і тільки в результаті зрозуміння власного “Я” ви зможете успішно реалізу� вати свої потенціали”. В свою чергу зал активно ставив запитання, на які артистка з радістю відповідала. професора Івана Дробота, “увійшовши до зали однією людиною, вийшов – іншою”. Питання самореалізації 13 листопада 2013 року, тобто третій день робо� ти VII “Тижня мистецтв”, став яскравим прикладом успішної реалізації особистості в сучасному суспільстві. Цього дня до НПУ імені М. П. Драгоманова завітали представники абсолютно різних полюсів культурного життя нашої країни: відкривав лекторій культовий укра� їнський письменник Любко Дереш, надалі нитку сту� дентської уваги перехопив ведучий радіопрограм Дми� тро Чекалкін, а завершував ще один мистецький день у житті університету києвознавець Сергій Савченко. Творча зустріч з письменником Любком Дерешем пройшла в невимушеній, але в водночас інтелектуаль� ній атмосфері, що залишила простір для роздумів та діалогу. Говорили про безліч речей: літератор розпові� дав про творчий шлях власного становлення та про те, як бухгалтер та оператор�психотехнік перетворився врешті�решт на письменника Любко Дереша, піднімали питання масової літератури та її відображення у свідо� мості людини ХХІ століття, розмірковували над призна� ченням особистості письменника у сучасному суспіль� стві. Ключовою ж темою розмови, яку запропонував сам літератор, стало питання авторства та творчості як філософського явища. Разом з Любком Дерешем слу� хачі роздумували над проблемами людини як творця культури, а саме: “Наскільки ми можемо творити? Чи належить людині те, що вона створила? Чи несемо ми моральну відповідальність за те, творцем чого ми стали?” Між присутніми зав’язалась палка дискусія, висновком з якої стала фраза письменника: “Я давно утвердився в думці, що автор – це скоріше медіум, що транслює певні ідеї”. В Драгомановському університеті поважають і люблять Ніну Матвієнко Розмова співачки плавно переходила з однієї теми в іншу, перепліталась із мелодійною українською піс� нею, була щедро приправлена влучними жартами і обрамлена яскравою емоційністю. Ніна Матвієнко подарувала кожному присутньому в залі частинку себе, ділячись своєю глибокою патріотичністю, духовністю і щирістю. Таким чином, зустріч з Ніною Митрофанівною однозначно змусила задуматися над простою, але разом з тим найважливішою мудрістю життя. На цьому другий день 7�го “Тижня мистецтв” не завершився, з настанням вечора студентство занури� лося у глибини поезії, відриваючись від рутинної буден� ності. Ініціатором заходу виступив студент І курсу Дми� тро Лебединський, який і взяв на себе роль ведучого “Записок талановитих людей”. Відкрила вечір поезії Євгенія Чугуй, яка зачарувала присутніх своєю ритміч� ністю та гармонійністю. Успішно продовжила вступ Дар’я Устименко, для якої цей захід став творчим де� бютом, вона вирізнилася справжністю поезії, що слово за словом відкривала для слухача свій глибокий та чут� тєвий світ. Потім естафету перехватив Сергій Міщен� ко, який довів, що спроможний розбавити барвами будь�який сірий день і сіру людину, емоційність і яскра� вість його слова не залишає нікого байдужим. Наступ� ною до публіки звернулась Альона Мазуренко, вона змусила слухачів розчинитися в атмосфері своєї філо� софської думки. Продовжила творчий вечір Катерина Есманова, яка вразила інтимністю і надзвичайною мелодійністю поетичного слова. Олександр Козинець своєю поезією огорнув присутніх романтично�лю� бовною тематикою. Наступною виступила Оксамитка Блаженська, в поезії якої переплелись рима, артистичність, емо� ційність і навіть танець. І завершила дійство Мари� на Єщенко, яка показала глядачу широкий діапазон своєї поетичної творчості, від жартівливого віршика до серйозної, зрілої пое� зії. Під час заходу глядачі мали змогу ставити запи� тання. Загалом поетичний Вітальне слово вечір відбувся в теплій, організатора зустрічі дружній атмосфері і зали� шив по собі лише позитив� професора Івана Дробота ні емоції. Отже, другий день “Тижня мистецтв” порадував духовною зустріччю з великою українкою Ніною Матві� єнко і студентським літературним вечором. Без сумні� вів, кожен, хто брав участь у заходах цього дня, за сло� вами директора Інституту філософської освіти і науки Вперше до університету завітав відомий письменник Любко Дереш Органічно доповнив враження від третього дня “Тижня мистецтв” кіноактор, ведучий радіопрограм та підприємець Дмитро Чекалкін. Разом з шоуменом спудеї роздумували над проблемами діалогу “Захід – Схід”, феноменом осмислення культурного коду Сходу в полі сучасної культури, говорили про паремійний міні� мум української та арабської мов та як ці універсалії ста� ють відображенням свідо� мості людини в певну епоху. Ще однією темою, яку активно обговорювали присутні, стала тема необхідності професії учи� теля як такої та проблеми ефективності навчання майбутніх українських фахівців. “Студент – це не склянка, яку потрібно наповнити, а факел, який потрібно запалити”, – під� креслив Дмитро Чекалкін. Приємний сюрприз чекав на драгомановців наприкін� ці зустрічі, адже найбільш Дмитро Чекалкін разом зі активним слухачам радіо� ведучий презентував диск з студентами осмислював сучасний код культури афоризмами на всі випадки життя. Завершувала третій день “Тижня мистецтв” цікава екскурсія “Київ мистецький”, організатором якої став києвознавець, автор проекту “Анатомія міста” Сергій Савченко. Розгулюючи територією “київської Швейца� рії” (маршрут пролягав через вулиці Олеся Гончара, Чапаєва, Ярославів Вал, Володимирську, Золотоворіт� ську та Велику Житомирську вулицю), юні дослідники Києва ознайомились із найцікавішими архітектурними пам’ятками міста часів ХІХ – початку ХХ століття, а також з відомими арт�об’єктами, що роблять обличчя міста каштанів цікавим та самобутнім. ЛИСТОПАД 2013 �ЧІ, ДИСКУСІЇ, ТВОРЧИЙ ЗАРЯД НА РІК Зустрічі, дискусії, іронія Початок четвертого дня 7�го “Тижня мистецтв” Інституту філософської освіти і науки перевершив очіку� вання багатьох, хто уявляв собі Юрія Макарова виключно фахівцем у телеіндустрії. Його імпровізовано� досвідна промова несла в собі захоплення життям та його відтінками, випромінювала неперевершену здат� ність не озиратися у минуле. Юрій Макаров вразив своєю інтелектуальністю і професійністю Юрій Макаров постав перед студентами як неймо� вірно затятий оптиміст і відчайдушний патріот; кожна думка щодо суспільно�культурної ситуації України знай� шла своє обґрунтування та довіру у студентів. Один з пунктів розмови був присвячений презентації нещодав� но виданої авторської книги “За чверть десята”, у котрій розкривається конфлікт радянського покоління та суча� сного. “Люди мого віку говорять однаковими словами з молоддю, але їм потрібен перекладач, щоб одне одно� го розуміти”, – стверджує письменник. Але Юрій Воло� димирович певен, що “питання” батьків та дітей виріши� ти можливо, і намагається цьому сприяти. Наприкінці зустрічі гість підкреслив, що його телеві� зійна кар’єра залишилась позаду, і побажав кожному, хто розпочинає певну справу, створювати команду, кот� рій можна довіряти, – тільки тоді фраза “все буде гаразд” матиме не просто крилате значення. Творча самореалізація та прибуток – це речі, які, здавалося б, достатньо важко поєднати. Зазвичай доводиться робити вибір. Про правильний вибір та його реалізацію нам гово� рила Ірина Славінська – літератор, ведуча, викла� дач�філолог. Філософія тут виявилася досить діюча та зрозуміла всім: праця – запорука успіху. Все можливо, до всього пот� рібно прагнути. “Самов� досконалюватися бажано вже сьогодні: ввечері зна� Ірина Славінська ходимо собі роботу та розповіла про професійну стаємо в декілька разів більш незалежними, ніж ви реалізацію гуманітарія є зараз”, – наголосила Ірина у своєму виступі, за що отримала оплески вдячної публіки. “Питання розподілу часу на роботу та хобі, творчість – це справа особиста; розставляти пріорите� ти треба самостійно”, – відповідала на запитання ауди� торії гостя “Тижня мистецтв”. Сучасна українська література останнім часом набуває нових контурів. В’ячеслав Васильченко, гість четвертого дня “Тижня мистецтв”, особисто закінчував НПУ імені М. П. Драгоманова, тому зустрічі з ним чека� ли з неабиякою цікавістю. Письменник поділився з усіма присутніми деякими своїми здобутками, відкрит� тями та спогадами. Наприклад, в розумінні В’ячеслава Миколайовича не існує розуміння слова “натхнення”. Він стверджує наступне: “Це слово вигадали ледацюги, щоб якось покрити свою безмежну лінь; чекати цього нахнення можна скільки завгодно; ти хочеш – ти робиш”. Окрім питань творчих, було обговорені питання соціально�економічного становища країни та питання подальшого розвитку. Четвертий день 7�го “Тижня мистецтв” завершився концертом “Вечір іронічної поезії”. Перед студентами і викладачами виступили відомі брати Капранови, Сер� гій Пантюк, який своєю експресією запалив аудиторію, Келя Ликеренко, котра гармонійно вписалася у чолові� чу команду, Артем Полежака, який висвітлив тему побутових проблем, та Олекандр Ірванець – легенда іронічної поезії. Слід сказати, що глядачі поділились на дві частини – одна потрохи залишала актову залу гума� нітарного корпусу, не витримуючи правдиво іронічного бачення світу артистами, інша – була захоплена. Спра� ЛИСТОПАД 2013 вді, коли ще таке послухаєш? В історії “Тижня мистецтв” і Драгомановського уні� верситету цей день закарбується як насичений зустрі� чами, низкою дискусій і, врешті�решт, четвер з “перчин� кою”. Завершальний день Вечір іронічної поезії Микола Мамчур – художник, чиї яскраві картини протягом тижня експонувались на арт�поверсі “15” гуманітарного корпусу. Слід зазначити, що заради зустрічі зі студентами Микола Сергійович спеціально приїхав до Києва з Тернополя. Митець підкорив серця студентів своєю щирістю й відвертістю, коли розповідав про свій тернистий, проте яскравий шлях становлення як професіонала. Микола Мамчур порадив займатися улюбленою справою і обов’язково спортом, а також похизувався своєю відмінною фізичною формою. Митець підкупив слухачів відданістю своїй країні: “Мені хотілося, щоб було зрозуміло, що роботи створені укра� їнцем, хотілося проявити себе як національну одиницю. Образотворче мистецтво – мистецтво міжнародне. Дуже добре, коли, не знаючи мови, можна спілкуватися картинами”. Зустріч із талановитим художником прой� шла у надзвичайно теплій та дружній атмосфері. П’ятий день роботи 7�го “Тижня мистецтв” 15 листопада став справжньою перлиною для поцінову� вачів образотворчого мистецтва. До нашого університету завітали: майстер фотографії Олексій Сінельников, художники Володи� мир Кузнецов і Микола Мамчур, арт�куратор Костянтин Дорошен� ко. День розпочався із майстер� класу з фотографії Олексія Сінельникова на тему “Буденна фотографія”. З першої ж секунди розмови стало зрозуміло, що перед студентами виступає людина небайдужа до своєї спра� ви. Талановитий фотограф давав практичні поради починаючи від композиції та закінчуючи вибо� ром фотоапарату. Приємним доповненням стала демонстрація фотографій з приватної колекції Олексія. Майстер фотографії завершив розмову словами: “Успіхів вам, гарних кадрів, та пам’ятайте, що правила потрібні Вечірня екскурсія мистецьким Києвом для того, аби їх порушували з розумом”. Післямова Культурологічна дискусія “Митець, куратор і глядач. Культурологічно�мистецькі заходи, які відбулися Реалії українського сучасного мистецтва” за участі арт� протягом 11�15 листопада 2013 року, пожвавили життя куратора Костянтина Дорошенка, художника Воло� драгомановської молоді і надали можливість познай� димира Кузнецова та професора Галини Мєднікової омитися з неординарними особистостями, чий життє� нікого не залишила байдужим. Володимир Кузнецов вий досвід захоплює та надихає. Останній день 7�го розповів слухачам про становлення та роботу київської “Тижня мистецтв” не поставив крапку в культурній художньої групи “РЕП” (Революційно�експерименталь� ейфорії, це лише трикрапка. ний простір), активним учасником якої є сам Володи� “Тиждень мистецтв” відкрив шлях до самореалізації мир. Паралельно студенти мали змогу ознайомитись з та самовдосконалення, заряду енергії та творчості сту� творами художника, які, за словами Галини Мєднікової, дентам вистачить на весь навчальний рік. Про це свід� мають соціально�критичний характер. Художник, у свою чить низка вдячних коментарів в соціальних мережах: чергу, пояснив неможливість існування мистецтва без Світлана Лапа, студентка ІІ курсу Інституту філо� Творча зустріч з Миколою Мамчуром, художником, чиї картини гостювали в університеті соціуму та політики: “Політика – відношення між людь� ми”. Костянтин Дорошенко – куратор сучасного мистецтва, арт�критик та медіаменеджер – визначив основні засади своєї роботи: “Куратор, перш за все, працює з твором мистецтва та його контекстом. Основ� ним завданням є створення діалогу між твором мистец� тва та соціумом. Критика ж – це просто аналіз реально� сті”. Отже, культурологічна дискусія захопила не лише її безпосередніх учасників, а й слухачів, які виявили інте� рес до модерного мистецтва. софської освіти і науки: “Дякую ІФОНу за довгоочікува� ну, неймовірну зустріч з Ніною Митрофанівною Матві� єнко! Миті буденності з такими постатями роблять сту� дентів щасливішими, добрішими, щирішими й патріо� тичнішими!” Наталія Миронова, студентка І курсу Інституту філософської освіти і науки: “Серед усього хаосу це єдине, що дозволяє триматися на ногах. ІФОН, я люблю тебе!” Анастасія Саланатіна, студентка І курсу Інституту філософської освіти і науки: “Цей тиждень мистецтв просто “зносить мені дах”. Стільки зустрічей, емоцій і знайомств! Стільки щирих, добрих і неймовірних людей!” Оксана Чернуха, студентка V курсу Інституту іно� земної філології: “Гарний вечір гарної іронічної поезії. Брати Капранови реально круті. Тепер в мене є і їхня книжка з автографами”. Юлія СУХЕНКО, Тетяна ОВЧАРЕНКО, Дмитро ЛЕБЕДИНСЬКИЙ, Поліна ЦУКАНОВА Фото Катерини НОСОВОЇ, Олександра КИСІЛЯ, Геннадія ЛЕВІТА 7 �Красуня інституту Ініціативи СВЯТО ВРОДИ І ОСВІЧЕНОСТІ ЦЕРЕМОНІЯ “CLIO AWARDS 2013” НЕЩОДАВНО відбуло� ся нагородження “Clio Awards 2013”, приурочене Дню освітянина. Ця урочи� ста подія сталася у стінах Інституту історичної осві� ти Національного педаго� гічного університету імені Михайла Драгоманова. Варто зазначити, що захід відбувався вперше, але організатори (студентсь� ка рада Інституту історич� ної освіти) запевнили, що нагородження стане щорічним. Нагородження почалося на 20 хвилин пізніше через погодні умови – надворі падав сніг, і всі чекали, поки він скін� читься. Але в аудиторії була тепла атмосфера: грала кла� сична музика, під дією освіт� лення переливалася червона доріжка, якою викладачі йшли за своїми нагородами. Подію відкрив чудовий вальс у вико� нанні студентів. Перед цере� монією відбулося нагоро� дження медалями працівника освіти викладачів: В. Й. Борисенка, М. Ю. Виговського, М. А. Журби, Т. А. Стоян, П. М. Чернеги, Г. В. Стрельсько� го, Ю. Б. Гончар, О. Ю. Осмоловської, К. П. Двірної, К. О. Кудрик, А. С. Карпенко та деяких студентів. Перейдемо безпосередньо до нагородження. У голосуванні, яке відбувалося у соціальних мережах, брали участь виключно студенти Інституту історичної освіти. Студенти віддавали голоси за своїх улюблених викладачів у 16 номінаціях. У перервах між нагоро� дженнями глядачів розважали вокальні виступи сту� дентів. Першою номінацією стало визначення “Педагога року”, таким студенти визнали Романа Бабенка. До речі, цікавий факт, що через любов до предмету “Історія стародавнього світу”, лекції з якого читав саме Роман Вікторович, він став фаворитом майже у всіх номінаціях. У номінації “Ікона стилю” першість здобула Світлана Зубченко. Наступною була номінація “Світоч науки”, у якій переміг Олександр Потильчак. “Лектором року” було визнано Сергія Осмоловського. “Кращим молодим викладачем року” став почесний голова студентської ради Інституту історичної осві� ти – Андрій Андрєєв. Наступною була номі� нація “Жартівник року”, переможцю якої гравці команд КВН Інституту запропонували взяти участь в іграх цього сезону. Переможцем став Ігор Вєтров. Справжнім “Патріотом року” було виз� нано Петра Чернегу. Ростислав Сегеда став переможцем у номінації “Викладач студентських симпатій”. Директор Інсти� туту Олександр Сушко переміг у номінації “Про� фесор року”. “Зірками кафедр” стали: кафедра всесвітньої історії – Оксана Черевко; кафедра історії України – Володимир Борисенко; кафедра істо� рії та археології слов’ян – Руслан Шишкін; кафедра методики та викладання – Ніна Загребельна; кафе� дра джерелознавства та СІД – Ігор Вєтров; кафе� дра етнології та краєзнав� ства – Геннадій Стрельсь� кий; кафедра міжнародного туризму та гуманітарних дисциплін – Ірина Дзубленко. В останній найпочесні� шій номінації “Зірка Інституту історичної освіти” пере� можцями, тобто зірками, стали Михайло Журба та Микола Виговський. Хочеться подякувати організа� торам за прекрасне дійство. Ми всі сподіваємося, що церемонія нагородження “Clio Awards” стане доброю традицією в Інституті історичної освіти та пошириться на інші інститути Національного педагогічного універ� ситету імені Михайла Драгоманова. Прес�служба університету 1 листопада 2013 року вперше відбулося свято краси в Інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації. За звання “Міс Інституту 2013” змагалося чотири красуні – кожній з претенденток було запропоновано втілити образ свого кумира, зробити “візитівку”, розповісти про свою мрію та продемонструвати талант. Ведучими вечора були чарівна Марія Кривець і справ� жній джельтенмен Мушег Циронян. Незважаючи на п’ят� ницю, в актовій залі головного корпусу зібрались студенти Інституту, які активно підтримували конкурсанток. В журі увійшли справжні поціновувачі жіночої краси – професори Володимир Ісаєнко і Галина Нестеренко, доценти В’яче� слав Тимохін і Андрій Уліщенко, викладач та журналіст Сер� гій Русаков та студент Олександр Болконський. Конкурсанткою від І курсу стала Ольга Яровецька. Вона обрала собі образ стрункої і витонченої Барбі. Оля з’явилася на сцені з футляра для ляльки. Також вона розпо� віла про свої мрії, зіграла на фортепіано. Фото з її презен� тації нікого не залишили байдужими, адже дівчина на них сміливо заявляла про себе як про переможницю конкурсу. Другий курс представляла Анна Шекеня. Дівчина вті� лювала образ всім відомої няні Мері Поппінс. Аня підкори� ла усіх своєю щирістю та невимушеністю. Про свою мрію вона розповіла авторським віршем, в якому зізналась, що прагне кар’єри документознавця. Талант показувала у пісні, відповідної своєму персонажу, – з парасолькою та енергійними танцями. Третій курс спостерігав за участю у конкурсі одразу двох своїх колежанок: Марії Соколенко та Анни Титоренко. Марія обрала образ милої та привітної української дів� чини. Розповідь про її мрію торкнулась глибин душі гляда� чів і розчулила. Її танок, напевно, запам’ятався кожному, адже вона не тільки танцювала, а й одночасно з цим готу� вала. Це було справжнє видовище. Анна не потребувала якогось образу, адже вона вже відчуває себе зіркою. І не без підстав, ми неодноразово бачили її обличчя на екрані телевізора. У візитівці вона від� крила таємницю, що її слабкістю є спортивні авто, у мрії вона закликала усіх відмовитись від соціальних мереж і спілкуватися в реальному житті, а свій талант показала через уміння готувати суші. Хто ж став переможницею? На переконання директо� ра Інституту професора Володимира Ісаєнко переможця� ми є всі учасниці конкурсу. Та бажану корону отримала сту� дентка ІІ курсу Анна Шекеня. Свято вдалося, адже атмосфера протягом всього заходу була дружня та позитивна – глядачі провели цікавий вечір п’ятниці, а конкурсантки отримали справжнє задово� лення від участі. Євгенія Біляєва Фотофакт Фото на згадку Якби всі його вихованці прийшли навідати свого посрібленого сивизною наставника, то прийняти їх всіх разом він просто не зміг би… Ні�ні, гостям він радий, але ж… Де розмістити такий легіон? У всьому нашому інституті не найдеться стільки приміщень і аудиторій. Вихованців у нього тисячі… Свій перший крок на вчительську стежку Степан Андрійович Литвинов зробив ще до революції. І з того часу, ось вже 54 роки, він віддає своє серце най� благороднішій, найпочеснішій справі – вихованню молодого покоління. На фото: проф. С. А. Литвинов приймає гостей – піонерів однієї з київських шкіл. “Педагогічні кадри”, 16 вересня 1970 року. Фото Василя Тимошенка Соціальна робота – це мистецтво налагоджувати зв’язки між людьми. День працівника соціальної сфери – професійне свято, яке по праву належить тим, хто виявляє милосердя, створює добро не тільки зі службового обов’язку, а й за велінням совісті та покликом душі. У першу неділю листопада в Україні, згідно з Указом Президен� та України від 13.04.1999 № 374/99, відзначають День працівника соціальної сфери. В рамках свят� кування довгоочікуваної події в Інституті соціальної роботи та управління з 31 жовтня по 8 листопада 2013 року проводився захід “Назустріч людям”, насичений позитивом, подіями та людьми. Фото Василя Тимошенка Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1637) (листопад 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1637) (листопад 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/200 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5e837359693f595d339bda2d64abb0c8.pdf 66e72d23fc1b5a18facfef24e3114280 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1652) (листопад 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1652) ЛИСТОПАД 2015 РОКУ Кадр місяця НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Вітаємо Драгомановська родина вітає свого ректора, акаде� міка Віктора Андрущенка з поважною нагородою, гро� мадською відзнакою – Срібною медаллю “Василь Зень� ковський” за значний особистий внесок у розвиток філо� софської науки. Щиро бажаємо Віктору Петровичу нових перемог і здобутків! Виставка “Освіта та кар’єра – День студента 2015” У НПУ імені М. П. Драгоманова привітали молодь з Днем студента, як завжди, не лише на словах. Ректор та проректори вручали драгомановцям дипломи і сертифікати стипендіатів та лауреатів загальноуніверситетського конкурсу кращих студентів за кількома номінаціями. Матеріальні заохочення спудеям вручали також голова Профспілки студентів Станіслав Цибін та голова Правління ВГО "Асоціація "Афганці" Чорнобиля" Олександр Рябека. С НЕЗАБАРОМ В УНіВЕРСИТЕТі ВіДКРИєТЬСЯ ВОРКСПЕЙС Що таке Faraday? Воркспейс, який незабаром відкриється в головному корпусі НПУ. Завдяки адміністрації університету та інженерному відділу старе під� вальне приміщення вдалось “реанімувати”. Ми плануємо відкрити для студентів місце, де завжди можна відпочити, поспілкуватися, попра� цювати, повчитися, знайти нові знайомства та відвідати корисні івенти. Коли він запрацює? Наявність приміщення – це замало для запуску повноцінного про� екту. Для створення комфортних умов необхідно наповнити його різни� ми класними штуками. Для цього ми залучаємо різноманітних спонсо� рів та шукаємо допомоги у студентства. Відписуйте в пабліку в соціаль� ній мережі, якщо маєте бажання долучитись. Чим нас буде більше, тим швидше закінчиться робота. Чому така назва і лого? У підвальних приміщеннях НПУ майже немає зв’язку, прям як у клітці Фарадея. Кольорові елементи на лого обігрують сходинки до воркспейсу. Студенти і викладачі Національного педагогічного універси� тету імені М. П. Драгоманова взяли участь у міжнародній спеціалі� зованій виставці “Освіта та кар’єра – День студента 2015”, що від� бувалася 12�14 листопада 2015 року у приміщенні Національного центру ділового та культурного співробітництва “Український дім”. Відвідувачі виставки, яка сьогодні є найбільшим заходом в Україні, що присвячений вищій освіті, мали можливість отримати інформацію про наш університет, дізнатися про спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців, та особливості навчаль� ного процесу в НПУ імені М. П. Драгоманова. Лідерство Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова у розвитку педагогічної освіти було високо оці� нено журі виставки. Наш університет нагороджено дипломом гран�прі у номінації “Інноваційний розвиток освіти та сучасні педа� гогічні технології”. Дебют Першокурсника – 2015 НАПРИКІНЦІ листопада відбувся загальноуніверситетський захід “Дебют Першокурсника”, який організовувала Сту� дентська рада НПУ. Зазначимо, що всі команди гідно представили свої інститути, виступи вирізнялись творчим підходом. І це не дивно, адже цьогорічною темою заходу став кінематограф. Отже, переможцями стали: І місце – Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка; ІІ місце – Інститут філософської освіти і науки; ІІІ місце – Інститут педагогіки та психо� логії; Кращий трейлер – Інститут іноземної філології; Кращий актор – Максим Мальований (ІУФ); Краща акторка – Надія Орлова (ІІФ). Вітаємо переможців і всіх учасників з чудовим заходом! �Він заповів довіру і духовність ПІШОВ у кращі світи, зали� шивши нам нетлінні заповіти і своїм життям, і своєю творчістю, Великий Українець Микола Іва� нович Шкіль. Той, хто пекучим болем написав і залишив нам навіки у своїх “Недовезених соняшниках” відверту оцінку�ви� рок радянській системі як систе� мі каторжної праці, нескінченних злиднів, холоду, голоду, без� прав’я і обману. Хоч система робила все, щоб витравити з його сирітської душі українство. Він практично три десятиліт� тя очолював головний, найбіль� ший наш педагогічний виш. Нерідко люди за таким, схо� жим на вівтар, фасадом посад, відзнак і звань стають замкнено недосяжними, велично недо� ступними. Вагомість справ й гра� нична зайнятість виокремлюють їх життя, навіть схематизують. І вони вже не дуже охоче пустять вас до своїх приймалень. А щоб до своїх душ?!. А Шкіль пустив. У душу, в хату, в час. У той свій храм з синівської любові, з загострено� го почуття людяності, з жаги довіри, із потреби творчості, хисту до логіки й порядку цифр, потреби співробітництва й під� тримки. Беззастережно весь свій внутрішній світ простягнув нам: беріть, дивіться, прислухай� тесь. Мало хто до нього брався воскресити для нащадків правду і справжність непростого часу, закамуфльованого у дзвінке радянське геройство, за яким крилося важке і нужденне життя, несправедливості. Він показав нащадкам, що люди у тому відретушованому житті щодня складали іспити… на людяність. Часто провалювали іспити на людяність… перед його ж дитя� чими очима. І він доніс ті перші відкриття до всіх, хто здатен співпереживати. Свідченням, доказом він залишив нам свою автобіографічну повість “Недо� везені соняшники”. Як редактора, мене запиту� вали: яка ж ідея книг, новел Шкіля, до чого закликав він своєю творчістю? Відповідала так: він просить нас за будь�яких обставин не падати, лишатися людьми. Він вчить визначати прі� оритети. Він перший дуже тонко, але й голосно порушив глобаль� ну педагогічну цілину, назва якій – синівська етика і синівська моральність. Ми не вчимо ні в яких фор� мах, як бути справжнім Сином і що таке синівська вірність, синів� ська любов. Його книжки “Недо� везені соняшники” і “Глід” – це кращі хрестоматії з майбутніх і навчальних дисциплін, і тем нау� кових досліджень – з основ патріотизму. Бо якщо ти не зда� тен бути сином, все решта – фальш. Він оголив палку святу любов всупереч наступаючому споживацтву. Він крізь рядки і дуже делі� катно нам натякнув, чи ви запи� 2 тували своїх учнів: які очі в твоєї мами? Який голос? Або чим ти порадував свою матусю? Бо від готовності відповісти на ці питан� ня залежить все. М’якими фар� бами простого слова він вима� лював образ українки – гарної, як зоря, талановитої і мудрої вод� ночас. Бо таких, як його мама – Христя, що народила восьмеро дітей, що овдовіла, і як мільйони інших у наших тихих селах, про� довжуючи копати буряки, зако� пували свій Божий дар і свою долю, було чимало. Вони в собі несли код генія народу, де поруч з мудрістю – щирість і щедрість. “Там матір добрую мою, ще молодою у могилу нужда та праця положили”, – ці слова Шевченка через півтора століття з не меншим болем повторював вже про самого себе Микола Шкіль. Але хлопчина – круглий сирота не виріс, як того домага� лася влада, – яничаром. Він переповів нащадкам про все. І про Градиськ, як топили тисяча� ми мобілізованих українців, і про День Перемоги. Шкілю боліло, якщо хтось перетвориться на сторожа стола, на носія посади, на чвань� ка. Він їх одразу бачив, відчував. Його життя у педагогіці було під� порядковане спробам олюднити офіційщину. Він першим з поса� довців за Союзу пустив під офі� ційний дах “педагогіку співробіт� ництва” Амонашвілі; Лисенкова, Ільїн, Захаренко, Шаталов отри� мали в очолюваному ним закладі нетрадиційну, неформальну – вільну кафедру педтворчості. Кафедру, яка працювала на викладача, озброюючи його новітніми педагогічними підхо� дами до справи навчання і вихо� вання, вносячи в широкий науко� вий вжиток поняття суб’єктності учня, індивідуалізації впливу на дитину, враховуючи її персональ� ні психологічні і фізичні особли� вості. Та задумана і ефективно втілена Шкілем у життя вільна кафедра педтворчості стала для відповідного етапу розвитку нау� ково�педагогічної думки віхою далеко не вузівського масштабу. Лекції метрів нового мислення проходили в актових залах, які були широко відкритими не лише для своїх студентів. Учні педучи� лищ, педкласів, аспіранти уні� верситетів протискались у пере� повнені приміщення: вбирали, всотували те нове. А Шкіля продовжувала непо� коїти проблема суспільно�педа� гогічна – як талановиту, педаго� гічно обдаровану дитину вберег� ти від формальностей, випадко� востей, бюрократизму при вступі до педагогічного закладу? Як виявити в абітурієнті те обдаро� вання?! Чому лише вищому нав� чальному закладові надавалося безапеляційне право виголошу� вати вердикт у цьому кардиналь� ному питанні? З погляду Шкіля, кращим союзником інститутській приймальній комісії мав ставати у цьому саме вчитель. І не будь� який, а той, що навчав, вихову� вав, спостерігав становлення школяра, переконався у його схильності до роботи з дітьми. Так розпочався експеримент “Довіра”. Микола Шкіль був перекона� ний, що масштабності експери� менту може надати лише тандем із пресою. Широка гласність, повна відкритість, загальне опо� віщення убезпечать від зловжи� Академiк Б. Є. Патон вручає премiю iмені академiка М. М. Крилова, 1982 р. Вручення першокурсникам студентського квитка, 1995 р. Лекція з математичного аналізу вань, закличуть до спів� праці вчительські кадри, що географічно віддалені, неспроможні через відста� ні до систематичного і системного спілкування з інститутом. Так наша газе� та стала партнером про� відного педагогічного інституту України у пошуку вчительських талантів, у пошуку обдаровань май� бутніх освітян. Створювався банк даних про вчителів, які не лише дають глибокі знання і прекрасне виховання, але й готують собі гідних колег, піклуються про професій� ну зміну. Стали студента� ми педвузу сотні кращих абітурієнтів з найвіддале� ніших куточків, які за суб’єктивними обстави� нами мали піти іншим фаховим шляхом і бути втраченими для галузі. Немало з них в силу того ж таки суб’єктивізму залишилося б без вищої освіти. А завдяки “Довірі” вони захищали дисертації, очо� лили педагогічні колективи, вчать дітей бути щасливими. Експеримент “Довіра”, подолав� ши десятилітній рубіж, перетво� рився на Програму “Довіра”, яка в кінці дев’яностих років увійшла до правил прийому педунівер� ситету імені М. П. Драгоманова і надала їм індивідуального, осо� бистісного, оригінального змі� сту. Спрага новизни – одна з головних рис Миколи Івановича Шкіля. А ще – відчуття новизни. За гамірливістю поширень кри� кливих починів та ініціатив він дуже чітко передчував їх трафа� ретність. І навпаки: у тихому дос� віді ентузіаста – потенціал могут� ніх наслідків. Він був незрушно традицій� ний – у відстоюванні рідномов� них святостей. І був би, скажімо, гуманітарієм – логічно. А мате� матику охороняти мову в складні часи, коли з народів творили “общность”, та ще й крізь призму саме математики? Аналогів негусто. Він же осяг: якщо вже сам переступить ту риску, якщо сам напише і дозволить видава� ти підручники для вузів з матема� тики на “общепринятом”, – усі онімієм. Йому стає сміливості й снаги, протидіючи нищівному політичному пресингу, писати, видавати, перевидавати укра� їнською “Вищу математику”, поширювати і відстоювати прин� цип в стані реакції, серед прис� пішників і запопадливих підспіву� вачів владі. Що допомогло і під� тримало? Століття роду, відчуття корін� ня і усвідомлення: я – син свого народу! Ми, в суті, – дуже пра� вильний народ. І наші звитяги в стократ переважають всі спроби чужих зазіхань. За всім непра� ведним – чатує мить відплати. Філософ�керівник, митець і вчений – усе життя він відкривав духовні острови. Шукав опор для гідності, проходив складний шлях боротьби заперечень до істинного, знову ж – материнсь� кого, згідно з чим немає кращого від заповідей, від духовності. Шкіль, ректорат і вчена рада переглядали навчальні програми усіх факультетів. Вводили до них і релігієзнавство. А на соціально� гуманітарному факультеті ввели релігієзнавство як нову педаго� гічну спеціальність. Університет вперше з�поміж інших вишів про� вів науково�практичні конферен� ції з Українською православною церквою Київського патріархату, на багатьох з яких виступав сам Патріарх Святійший Філарет. Сьогодні душа Миколи Іва� новича полинула на небеса молити за Україну, його найпа� лкішу любов. В математиці Шкіль був тво� рецем�романтиком. В літературі – математиком. Його твори витончено чітко вигострювали емоцію. І точно влучатимуть в серце ще багатьох поколінь. Ольга КОНОВАЛЕНКО, головний редактор тижневика “Освіта” На вiдпочинку разом з дружиною Катериною Тодосiївною, Трускавець 1980 р. ЛИСТОПАД 2015 �ГАРМОНЬ (уривок з книжки Миколи Шкіля “Недовезені соняшники”) У вікнах ще й не починає сіріти, як об’їждчик уже гупотить своїм конем попід хату. Виганяє тіток на буряки. Піч, на якій я лежу, тремтить. Мені чомусь у такі хвилини здається, що вона може провалитися, і я впаду на черінь, прямо туди, де мама вже приставили куліш, щоб нам з Василем було що вдень їсти. Тремтить разом з піччю і хатніми стінами моя мама, швидко бере в сінешньому кутку сапу – та й за двері. Думає, що я сплю, і не хоче мене збудити. А я зовсім не сплю, і серце моє трі� понеться від жалю. Бо у мами так болять ноги і така задуха. А їм же цілісінький Божий день не розігнути спини під пекучим сонцем. І тільки увечері, коли сонце сяде за лісосмугу, я зда� леку почую маму. Я розрізняю її голос з�поміж голосів інших сапальниць, що повертаються з поля і... співають. “Усі гори зеленії, тільки одна чорна, Та, де сіє вдова бідна...” І знову моє мале серце зат� ріпоче і зайдеться жалем. Буває, заплачу. Що така в моєї мами тяжка доля. Красуня, як світ ясний, а нещасна, як ніч темна. Мені так хочеться пора� дувати вас, матусенько. Я поприбирав, повимітав, навіть призьбу підвів для краси рудою глиною. На кладовище збігав, нарвав васильків, застелив долівку, щоб пахло. Зварив кар� топлі і банячка обгорнув ряд� ном, щоб тепла була. А на столі поставив у маленькому горнятку букетик із сокирок і ромашок. І я чекаю. Та, не стримавшись, біжу назустріч. Інші хлопчики чогось соро� мляться. Йдуть з великими парубками до колоди. Туди, де грає гармонь. А я ні. Підбіжу, притулюся до маминої вицвілої кофти, а вони пригорнуть мене і проведуть своєю загрубілою долонею по моїй маленькій голівці від чубчика й до потили� ці. Затишно стає і добре. – Втомились? – я до мами. А у відповідь лише посміш� ка, тепла і... сумна. Жіночий спів перекриває вечірнє витинання гармоні. І натомлені сапальниці замовкають. – Не голодний? – мама до мене. Кручу головою, мовляв, “ні”. І прислухаюся туди, до вигона, де вже збираються підлітки. Моя мама – от не відаю, звідки це, – вміють читати мої думки, а може, навіть не думки, а мої потаємні мрії. Закортить чогось. А мама вже знає. І почи� нає журитись, як би те здійсни� лося. А потім ми вже вдвох обмірковуємо, будуємо плани. Все більше про те, як буде, коли я виросту та вивчуся, бо зараз така бідність і безпросвітність, ЛИСТОПАД 2015 що мріяти про щось на ближній час ми собі не дозволяємо. Хоч у нас аж шість рук. І ні ми з бра� том Василем, ні матуся не при� сідаємо. Адже колгосп нічого не дає на трудодень. Тієї осені було видали по мішку борошна, а під зиму сказали, що неправильно порахували, що зайве передали і треба частину повернути. Скільки сліз виплакали мамині очі, та таки понесли назад до комори дві торбини. Зимували ми в холоді та ще й без хліба... Звідки мама довідалась, що я мрію про ту гармонь? Про те, щоб і самому сидіти на колоді та грати. А довкола усі дівчата, і хлопці, і танці, і пісні... Та й усі щоб до мене: “Миколо, а давай� но такої...”. Або коли мама виве� дуть “Усі гори...” чи “Із�за гори Кам’яної...”, а я прямо вдома підхопив би гармонню... – Миколо, а що як пристара� тися нам за цей рік на гармонь? – Мам! – притуляюсь до їхнього рясного рукава і ховаю у ньому пришаріле обличчя. – Звідки нам? Я й не хочу... Та звідки ж? За такою утаємниченою розмовою, ми й не вчуваємось, як відстаємо від гурту... – Адже корова цієї зими подарує нам бичечка. От вигля� ди його, випаси, а під наступну зиму продамо, то, може, й вистачить на гармонь.. Хіба ж що, як без батька, то вже не так, як у людей? Виберемось, синку, із злиднів, от побачиш. І таки правда. Потепліло, з’явився у нашому подвір’ї бичечок. Життя моє відтоді геть змінилося. Я не просто догля� дав, я плекав свого маленькою вихованця. Припинав серед найкращої трави. І як тільки спасе навколо себе, переганяю на свіже місце. Як ляже спочи� вати, вичісую й вичухую, гладжу. А він зіпнеться на ноги і своїм мокрим носом до руки чи облич� чя тицяє. Вдячний. Росте мій бичок, як з води. А я вже чую, як у зимовій дзвінко� сті лунатиме над степом моя гармонь. Мама вже ділилася з сусіда� ми: – Микола гратиме. Слух у нього відмінний і голос�то про� різується неабиякий. Не буде йому рівного на весіллях та й так... А мені, коли побачать, як вожуся з бичечком, не раз пов� торять: – Музика, синку, поможе і в горі, і в радості. Дивись, як зараз бідує люд. Усі босі, голод� ні. А заграє гармонь – наче враз у раю. А ти гратимеш дуже гарно. – Я вже пробував, мам. Виходить. – Ти будеш людиною. Тільки в мене до тебе, Миколо, одне прохання. Як виростеш, не забу� вай про Василя, і якщо будеш собі шити костюма, то поший і йому. Нового. З себе не давай. А зразу для нього, нового... І хоті� лося б мені, аби носив ти костю� ми лише двох кольорів – синій і сірий. Так чомусь мама люблять ці кольори. А чому? Запитати не насмілююсь, і залишається для мене це загадкою. – Ми будемо завжди усі разом, мамо. І з Вами. Будемо працювати, і стане легше. Голо� дівка колись закінчиться, кол� госп не все відбиратиме... А сам з подивом обводжу свої худі, аж синюваті рученята. Чому мама думає, що я буду дужчий від Василя? І ведуть вони все своєї: – Куди з моїм здоров’ям та з цією підневільною роботою про далеке життя думати? А Василь же каліка... То ти і грай, і вчись, і співай. Господь тобі поможе на ноги зіп’ятись. – Мам, я буду завжди про Вас з Василем піклуватися... ...Як надійшла осінь і мама ходила вже копати буряки, зав� жди у мішку для бичечка кілька гарних коренів принесе. А я йому стружу. Їсть і росте ще швидше. В силу вбивається. Міцним стає. “Запряжуть тебе скоро в гарбу, друже мій, і возитимеш ти сіно, коноплі, ці ж буряки, а я за твою силу, в ласці нагуляну, куплю гармонь. Грати� му і звеселятиму людям душу”. Коли взялись приморозки, прийшов до нас дядько Тимо� фій, тітки Марини (маминої сестри) чоловік. – Ну що, Миколо, пора по твою музику в Семенівку рушать. Викохав ти свого воляку гарно. Тож в неділю, ні світ ні зоря, женемо ми з дядьком Тимофієм бичка в Семенівку продавати. Дорогою перебалакали геть про все. І про неправди війни. А дядькові було про що розпові� сти. Він брав участь і в першій, і в другій світових війнах. І в пер� шій, і в другій потрапляв у полон та працював у одного й того ж бауера в Німеччині. Дядько вва� жав, що не тільки німці винні у нашому горі, у війні, у великих втратах, а що й наші начальники також. Він вважав, що без нужди загубили життя не лише мого батька, а й багатьох фронтови� ків. А міг би батько зараз шити чоботи людям, робити добро. І ми б не ходили в дірявих та ще й на зміну. Ет, нічого людина у нас не значить... Хоч в мирний час. Хоч у воєнний. Вище людського життя, вище людського здо� ров’я наші правителі завжди чомусь ставлять якісь завдання. Підбадьорив мене дядько Тимофій, що гратиму, та й буду далеко від тих усіх завдань, пла� нів, постанов, через які тільки сиріт більшає в селі... За час подорожі з Бурбина до Семенівки, слухаючи дядька і розмірковуючи над усім, що він скаже, я намагаюся також розв’язати в умі ще й задачу з фізики, яку учитель задав на неділю найкмітливішим. Задача така – жонглер кинув догори м’яч. Як тільки м’яч почав пада� ти, він підкинув догори другий. Питається, на якій висоті зустрі� нуться м’ячі. Спочатку було боязко навіть навернутись до цієї задачі. Адже в умові ніяких вихідних даних: ні мас, ні часу польоту цих м’ячів, ні з якою швидкістю вони рухалися… І все ж, між мріями про гармонь та бідканням про людське без� прав’я, мої думки завертали до розуміння чудодійної сили мате� матики. Я складав одне за дру� гим рівняння з тих, бодай неві� домих величин, заганяв у систе� ми, виключав з одного рівняння та підставляв у інші. І їх, цих рів� нянь, трималося у голові нема� ло. І врешті�решт допоміжні параметри, якими рівняння були заповнені, взаємно знищилися, а окремі з них виключилися. І залишилося лише те числове значення, яке й треба було знайти. Співставив подумки, з відповіддю збіглося. Відчув у душі велику радість... Підстриб� нув, засміявся. Дядько помітив, що я іноді ніби виключаюся, стаю неуваж� ним до його життєвої оповіді. Але питань не ставить. Він же знає, що завтра дуже рано мені треба у Худоліївку йти, до школи, а з Семенівки поверне� мося пізно ввечері. Уроків уже не буде коли робити. Нехай думає про своє, про щось не менш важливе... Та й не переби� ває моїх думок... Не перепитує про дивакуваті реагування на його щиру сповідь... Нарешті – базар. Торгували� ся ми недовго. Бо таки гарну худобу вивели на людські очі. Продали бичка. Поплескали його по�дружньому: іди, прац� юй. А самі – по гармонь. Дядько про життя більше нічого не каже. Тільки стиха так: – Ну, тепер ти, як чоловік при грошах, сам приймай мудре рішення. Де ці гармошки прода� ються, ми зараз напитаємо. Затис я гроші в кулаку. Серце чомусь розкалаталось. Таких грошей я зроду не бачив, не те що в руках не тримав. Тепер гратиму, матиму власну гармонь. Буду усім потрібний. Коли це в ряду, повз який ми проходимо підтюпцем, – продає один чоловік чоботи. Подивився я на них. Зупинивсь. Помацав. Ще раз в умі перелічив свої гроші. – Ану, давайте, дядьку, мені дві пари чобіт. – А де це ти на них настарав� ся? Я ж без грошей хоч і дітям, але чобіт не роздаю. Це велика, хлопче, праця. Розтуляю кулака, простя� гаю. – Дві пари. Собі і братові беру. Сам заробив. Дядько Тимофій аж завмер. Стоїть позад, не втручається. А коли вже чоботи були у моєму мішку, твердо вимовив: – Мудро ти зробив, Миколо. Мудро. Зима попереду важка. Ну що з тої музики? А так вже не померзнете. … Як переступили ми вдома поріг, поставили мішок на лаві, мама підійшли, пригорнули мене: – А ну ж, синку, спробуй як виходитиме. – Я не купив гармоні, мамо. Вони аж сіли. – Подивіться, – розв’язую мішка, дістаю чоботи. Ставлю на лаву. А мама – в сльози. – А як же тепер гармонь? Тепер не гратимеш... Сльози котились і котились їхнім обличчям – чи то від горя, що я не гратиму, чи то від радо� сті, що не мерзнутимемо ми в ноги, чи від розпачу, що я так зарання став дорослим. Так досі і не знаю, від чого... Довідка МИКОЛА ІВАНОВИч ШКІЛЬ – відомий учений у галузі математи� ки і педагогіки, відомий громадсь� кий діяч України. Народився 13 грудня 1932 року в с. Бурбине Семенівського району Полтав� ської області. 1955 р. – закінчив Київський державний педагогіч� ний інститут ім. О. М. Горького. Доктор фізико�математичних наук, професор, дійсний член Ака� демії педагогічних наук України, дійсний член Академії наук вищої школи України. 1973–2003 рр. – ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, з 2003 р. – радник ректора НПУ імені М. П. Драгоманова, завіду� вач кафедри математичного ана� лізу. Лауреат Державної премії в галузі науки й техніки за цикл підручників: “Вища математика” (� у трьох книгах), "Математичний аналіз" (у двох частинах) (1996 р.), премії імені М. М. Крилова Націо� нальної академії наук України за вагомий внесок у розвиток аналі� тичних і асимптотичних методів розв'язання диференціальних, інтегральних та інтегродиферен� ціальних рівнянь (1995 р.), премії імені В. Вернадського Фонду інте� лектуальної співпраці України ХХІ ст. (2003 р.), премії імені М. В. Остроградського Націо� нальної академії наук України (2004 р.). Заслужений діяч науки й тех� ніки України, іноземний член Російської академії освіти. Амери� канський біографічний інститут поіменував М. І. Шкіля почесним титулом "Людина року" (1999 р.), почесний академік Міжнародної кадрової академії, президент Товариства культурних зв'язків "Україна – Казахстан". М. І. Шкіль очолює Всеукра� їнське методичне об'єднання розвитку шкільної математичної науки зі створення та видання підручників для учнів загально� освітніх шкіл і середніх спеціаль� них навчальних закладів, входить до складу редколегій журналів “Український математичний жур� нал”, “Нелінійні коливання”, “Рідна школа”; член правління Київсько� го математичного товариства. Член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидат� ських дисертацій у галузі психоло� го�педагогічних наук НПУ імені М. П. Драгоманова. Результати досліджень М. І. Шкіля представлено у більш ніж 400 наукових працях, зокрема в 10 монографіях, 30 підручниках і навчально�методичних посібни� ках, 26 іноземних виданнях. Серед його учнів 31 кандидат і 3 доктори наук. Найважливіші праці – “Асим� птотические методы в теории линейных дифференциальных уравнений” (монографія у співав� торстві у 1967 р. була перевидана у США); “З любов'ю до професії” (у співавторстві). Відзначений нагородами: кавалер орденів “За заслуги” І, ІІ, ІІІ ступенів, орден “Ярослава Мудрого” V ступеня, “Знак Поша� ни”, “Дружби народів”, медаль “За доблесну працю”, “Ветеран праці”, “М. В. Остроградського – 200 років”, почесні грамоти Пре� зидії Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Почес� на відзнака Президента України. лауреат премії “Засвіти вогонь – 2000”, Диплом кращого освітяни� на року – 2001. 3 �Нові формати Наукове життя університету УКРАЇНСЬКА МОВА ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА В УКРАЇНІ І СВІТІ 10 листопада 2015 року кафедра культури української мови провела в НПУ імені М. П. Драгоманова щорічну Всеукраїнську науковоDпрактичну конференD цію “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі”. З вітальним словом від ректорату звернувся до учасників конференції проректор з наукової роботи університету, доктор фізико�математичних наук, професор Григо� рій Торбін, який з великим чуттям слова розповів про роль мови у сучасному суспіль� стві для студентів і майбутніх педагогів в контексті збереження національної єдності в українській державі та побажав учасникам заходу плідної роботи. Вела конференцію завідувач кафедри культури української мови, професор, академік АН ВО України Світлана Шевчук. Цитовані нею вислови про українську мову, український народ та українську державу вміло й доречно доповнювали виступи учасників заходу. У конференції взяв участь голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, народний депутат багатьох скликань Павло Мовчан, який виголо� сив змістовну доповідь “Мова як визначальний чинник національної ідентичності”. Були присутні інші члени Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевчен� ка: доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Георгій Філіпчук, який привернув увагу присутніх до проблеми української мови і націєтворчості; голо� ва Луганського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка, заслужений працівник освіти України Володимир Семистяга виголосив доповідь “Стан та розвиток української мови на теренах Луганщини в ХХ–ХХІ ст.”, яка надзвичайно зацікавила учасників конференції. У своїй доповіді “Проблеми правопису нових складних слів” завідувач відділу гра� матики української мови Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська ознайомила присутніх з найактуальнішими, найскладнішими питаннями сучасного українськомовного вжитку, мовної практики: українського новітнього словотворення, слововживання та правопису. З великим зацікавленням вислухали присутні доповідь “Ознаки стійкості і пози� тивних змін у розвитку сучасної української мови” завідувача кафедри стилістики української мови Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова, дійсного члена НАПН України, доктора філо� логічних наук, професора Любові Мацько. З цікавою доповіддю виступила студентка 4�го курсу Інституту української філоло� гії та літературної творчості імені Андрія Малишка Оксана Семенишин “Лінгвокультур� ні концепти “воля/свобода (liberty/ freedom)” – репрезентатори національної самоіден� тифікації”. Вона наголосила, що посттоталітарні суспільства намагаються осмислити своє минуле і сьогодення не в ідеологічних вимірах, а крізь призму буття народу, усві� домлення ним своєї ролі і місця в конкретній історичній ситуації. Пошуки глибин укра� їнської самобутності є способом ідентифікації нації серед інших світових культур. Загалом конференція привернула до себе увагу викладачів і студентів як можли� вість обговорити актуальні проблеми розвитку мови. До конференції видано програ� му і готується видання наукового часопису НПУ імені М. П. Драгоманова (збірник нау� кових праць з проблем лінгвістики, пов’язаних із висвітленням теоретичних та науко� во�методичних проблем історії, розвитку та функціонування української мови), а також збірника наукових робіт студентів та викладачів за результатами роботи конфе� ренції. Кафедра культури української мови ФОТОФАКТ Віддали шану жертвам голо� доморів в Україні і студенти та викладачі Інституту політології та права, які відвідали офіційні захо� ди з приводу сумних роковин. Викладач Михайло Ярошенко за� значив, що на заняттях зі студента� ми проводиться аналіз історії укра� їнської державності і події ХХ сто� ліття для студентів є найбільш вра� жаючими. “Занурюючись в їх дета� лі, молодь по�іншому починає розуміти сьогодення Батьківщи� ни”, – підкреслює викладач. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 В ІФОНі відбулась культурологічна конференція 5 ЛИСТОПАДА в арт�просторі “Sklo” Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулась Всеукраїнська науково� практична конференція “Ціннісні зміни молоді і сучасні форми культуротвор� чості”. Захід, який мав на меті осми� слити нові процеси соціокультурної реальності, став продовженням мину� лорічної конференції “Філософія і релі� гія в просторі сучасної культури”, але водночас він започатковував традицію проведення конференцій нового куль� турологічного напряму. Представники кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова, які організували конференцію, відкрили захід презентацією наукового видання “Культурологічний альманах”. Як зазначили організатори, під час формування аль� манаху і програми конференції був здійснений строгий відбір учасників. Організатори також вказали, що у майбутньому об’єм альманаху буде збільшено, а відбір тез буде ще більш строгим для того, щоб результати конференції мали високу наукову ефективність. Суть кон� цепції організаторів конференції полягає, по�перше, у тому, щоб розвинути дослідження тих сучасних культурологічних проблем, які отримують особливу увагу у зарубіжних наукових колах, а у нас доволі часто розглядаються лише побічно. По�друге, принцип тематичної кон� ференції повинен сприяти якісним науковим дискусіям, оскільки діалог між учасниками буде поєднуватись через спільність наукового інтересу. Актуальність теми конференції проявилася вже на пленарному засіданні, оскільки допо� віді таких науковців, як Галина Мєднікова, Ірина Бондаревська, Ольга Копієвська, Тарас Лютий, були сприйнятті аудиторією зі значною увагою і викликали багато додатко� вих питань. А робота у секціях, у свою чергу, спричинила наукові дискусії. Одним із головних питань цього заходу було співвідношення ціни і цінності твору мистецтва у сучасній культу� рі. Крім цієї проблеми, серед доповідей на конференції можна виділити наступні направлен� ня: філософське осмислення сучасних телесеріалів та кінофільмів, культуротворчі можливо� сті Інтернету, видозміну мистецтва у медійну епоху та інші. Як підсумок можна зазначити, що Всеукраїнська науково�практична конференція “Цін� нісні зміни молоді і сучасні форми культуротворчості” відбулася на високому організаційно� му та науковому рівні, а також виконала значну комунікаційно�освітню функцію, оскільки від� булись дискусії між знаними і молодими науковцями, професорами і аспірантами, виклада� чами і студентами. Євген ВОРОЖЕЙКІН Фото Катерини Носової Драгомановці вшанували пам’ять жертв Голодомору 28 ЛИСТОПАДА Україна і світ вшановували пам’ять жертв Голодомору – штучного голоду в Україні 1932–1933 рр. Мільйони загиблих, тисячі ненароджених, понівечені людські долі, вис� нажена душа українського народу – це безпрецедентний злочин у світовій історії, масштаб якого важко осягнути і неможливо зрозуміти. До скорботних заходів з ушанування пам’яті жертв страшного геноциду активно долучились студенти Національного педагогічного універ� ситету імені М. П. Драгоманова. Зранку на Михайлівській площі дирекція Інституту соціальної роботи та управління спільно з фахівцями відділу молодіжної політики управління у справах сім’ї, молоді та спорту КМДА ініцію� вали молодіжну акцію “День пам’яті”. Більше ста студентів НПУ імені М. П. Драгоманова та Київ� ського університету НАН України поклали квіти та запалили лампадки біля Пам’ятного знаку жер� твам Голодомору 1932–1933 років в Україні, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання. Пізніше – хода до Алеї Героїв Небесної Сотні, де молодь поклала червоні квіти на знак вша� нування пам’яті, що назавжди залишиться невимовним болем українців. У скорботному мов� чанні згадали чисту жертву Небесної Сотні, тих, хто віддав своє життя за солідарність і грома� дянську відповідальність. Попри негоду, спудеї з цікавістю заслухали розповідь проректора з соціально�гуманітар� них питань Київського університету НАН України Галини Левківської про спустошуючий голод. Й не тільки фізично смертельний, адже перед тілесним голодом українці переживали голод духовний, коли руйнували церкви, скидали хрести, забороняли українську мову та культуру… Фінальним акордом заходів стало загальнонаціональне запалення свічок, викладених у формі Герба України – Тризуба на Майдані Незалежності в пам’ять Героїв України, полеглих на Майдані, та всіх невинно загиблих жертв. Символічно, що пам’ять про Голодомор, про Майдан, про сучасні виклики нас об’єднує. Об’єднує й дає життя. Апріорно, за умови знання історії, якою б вона не була гіркою та важкою, адже тільки знаючи правду минулого, ми зможемо захистити Україну в майбутньому… Керівництво університету щиро дякує усім студентам, що долучились до акції, а студент� ському самоврядуванню Інституту – за активну допомогу в організації заходу. Заступник директора з виховної роботи Інституту соціальної роботи та управління Анастасія ЛЯДНЕВА Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД 2015 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1652) (листопад 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1652) (листопад 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/214 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/2f12deee10055ee9e6bdd3e7dde9b968.pdf 4fd205f757472e76ecdbbc7854068c57 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3�4 (1645�1646) ЛИСТОПАД�ГРУДЕНЬ 2014 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця Студентська рада Ректор зустрівся зі студентськими лідерами 3 грудня 2014 року у рамках святкування відбувся “круглий стіл” з питань релігії та освіти. В обговоренні окресленої проблематики взяли участь Предстоятель УПЦ Київського Патріархату Патріарх Філарет, ректор НПУ Віктор Андрущенко, ректор Київської православної богословської академії митрополит Епіфаній. Фото прес'служби КПБА Міжнародна співпраця У Варшаві ректори ВНЗ України, Польщі та Німеччини підписали угоду про співпрацю Ректор Віктор Андрущенко та проректорський кор� пус НПУ імені М. П. Драгоманова 10 грудня 2014 року зустрівся з новою командою Студентської Ради вишу на чолі з новообраним головою Сергієм Зайченком. Зустріч носила робочий характер в аспекті планування діяльності на найближче майбутнє. Віктор Петрович поцікавився, які креативні проекти пла� нує до втілення в життя студентський загал. Зокрема те, що стосується міжнародних обмінів, активного студентського спілкування, комунікативних зв’язків між студентським сам� овпорядкуванням НПУ та інших країн Європи. Ректор запро� понував влаштувати кілька поїздок до провідних світових уні� верситетів для ближчого ознайомлення та спроб втілення окремих елементів студентського самовпорядкування в НПУ. У найближчий час проректори запропонували молоді продумати організацію телемосту між ВНЗ різних країн, як це вже неодноразово реалізовувалося драгомановцями. “За допомогою новітніх технологій комунікації ви можете влаштувати своєрідний вебінар з друзями й колегами з Польщі, Литви, інших держав, – резюмував ректор. – Адже дистанційна онлайн%конференція – це зараз дуже зручно й малозатратно, особливо в сучасних складних фінансових умовах. Зокрема, в такому ключі можна обговорити й реалі% зацію європейського вектору нашого університету на сту% дентському рівні”. Молодь підтримала пропозиції своїх педагогів, особли� во в плані забезпечення позитивного іміджу університету, відстоювання його інтересів на усіх рівнях. Ще раз Віктор Петрович нагадав про один з головних принципів життєдіяльності для кожного студента�драгома� новця – це навчання і наукова робота. “У першу чергу ми турбувалися й будемо турбуватися про якість навчання наших студентів, підвищення їх інтелектуального рівня. Ви – студентські лідери, з вас беруть приклад всі інші, то ж ви мусите бути кращими і у власному навчанні та науковій роботі”, – закцентував ректор. 14�15 грудня 2014 року ректор НПУ імені М. П. Драгоманова професор Віктор Андрущенко взяв участь у тристоронній зустрічі Конференції ректорів академічних шкіл Польщі, Конференції ректорів Німеччини і Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Захід відбувався у Варшаві за підтримки Міністерства науки та вищої освіти Польщі і Федерального міністерства освіти і наукових досліджень. Прес�служба університету Вітчизняні заклади вищої освіти представляла делегація Спілки ректорів ВНЗ України у складі президента Спіл� ки, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, першого віце�пре� зидента Спілки, ректора Національного педагогічного імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка, ректора Хар� ківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віля Бакірова, ректора Національної металургійної акаде� мії України Олександра Величка, ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігоря Коцана, ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Степана Мельничука, ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України Станіслава Ніколаєнка, ректора Київського університету імені Бориса Грінченка Віктора Огнев’юка, голови Громадської ради при МОН України Галини Усатенко і ректора Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Михайла Згуровського. Урочисте відкриття заходу привітали виступами президент Конференції ректорів академічних шкіл Польщі Веслав Банись, віце�президент Конференції ректорів Німеч� чини Джоана�Елеонора Вебер, президент Спілки ректорів ВНЗ України Леонід Губер� ський, ректор Варшавського університету Мартін Пались, віце�міністр науки та вищої освіти Польщі Д. Налец, Посол Німеччини в Польщі Рольф Нікель і Посол України в Польщі Андрій Дещиця. Ключовим моментом зустрічі стало підписання Угоди про співпрацю між Спілкою ректорів вищих навчаль� них закладів України і Конференцією ректорів Німеччини, у рамках якої передбачено стимулювання і коорди� націю співпраці вищих навчальних закладів України і Німеччини; здійснення діяльності, спрямованої на ство� рення ефективної та інтегрованої системи народної освіти; розвиток вищої освіти, науки і культури в країні й за кордоном; здійснення діяльності, скерованої на формування європейського освітнього і наукового просто� ру; написання спільних грантів у рамках програми Європейського Союзу “Горизонт 2020”. Прес�служба університету Фото: http://science.univ.kiev.ua/ Інноваційні підходи у формуванні сучасного вчителя стор. 3 Спогади Інтерв’ю Науковий семінар Віталій Хромець: “Сучасний університет може вибудовуватися лише в поліфонії” стор. 5 Вертаючи із вирію літа стор. 7 �Анонси конференцій Всеукраїнська науково� практична конференціяна тему “Наукові та соціально�економічні проблеми розвитку Національ� ного природного парку “Сине� вир” присвячена 180�річчю Національного педагогічного уні� верситету ім. М. П. Драгоманова і відбудеться 17�19 червня 2014 року у НПП “Синевир”. Конференція працюватиме за такими напрямками: дослі� дження рослинного світу; дослі� дження тваринного світу; еколо� гічні проблеми регіону; краєз� навство і туризм; соціально�еко� номічні проблеми регіону; сус� пільно�політичні проблеми регіону. Заявки на участь у конфе� ренції та наукові статті прийма� ються до 10 травня 2015 року на адресу оргкомітету:. Матеріали конференції будуть опубліковані в журналах вишу “Біологія” та “Географія і сучасність”. ІІ Міжнародна науково� практична заочна конферен� ція “Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики” Інститут філософської осві� ти і науки та Інститут педагогіки і психології НПУ імені М. П. Дра� гоманова запрошують молодих вчених, аспірантів та студентів взяти участь у ІІ Міжнародній науково�практичній заочній кон� ференції “Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики”. Матеріали конференції будуть опубліковані у науковому виданні “Гуманітарний кор� пус” (випуск 4). Збірці при� своюються ISBN, УДК, ББК. Обов’язкові примірники надси� лаються до Книжкової палати України та провідних бібліотек країни. Заявки на участь прийма� ються до 27 квітня 2015 р. Детальніше: http://ifon.npu.edu.ua/ua/ До 50(річчя кафедри культурології ПОЄДНАННЯ 50�РІЧНОЇ ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ були професори, доценти, аспіранти і сту� 7�8 листопада в Національному педа� денти. гогічному університеті імені М. П. Драго� Релігійна тематика була розглянута у манова відбулась Всеукраїнська науко� доповідях кандидата філософських наук, во�практична конференція з міжнарод� доцента кафедри культурології НПУ імені ною участю “Філософія і релігія в просто� М. П. Драгоманова, куратора Відкритого рі сучасної культури”. Ця конференція архіву українського медіа мистецтва Пру� стала вирішенням одразу декількох денко Яніни Дмитрівни та кандидата філо� цілей: з одного боку – це була можливість софських наук, доцента ЧНПУ імені Т. Г. Шев� обговорити важливі питання, пов’язані з ченка Кислого Анатолія Олександровича. сучасною культурою, а з іншого – святку� Яніна Дмитрівна у своєму виступі на основі вання 50�річчя кафедри культурології історичного і сучасного ракурсу показала, Інституту філософської освіти і науки. що такі протилежні на перший погляд понят� Саме це поєднання визначного історич� тя, як “релігія” і “техніка”, насправді дуже ного минулого і сучасних можливостей часто співіснують разом, доповнюючи і про� стало провідною темою конференції. Проректор з наукової роботи Г.М. Торбін довжуючи один одного. Анатолій Олексан� Так, зокрема, на цей аспект вказували на вітає учасників конференції і викладачів дрович у своїй доповіді виділив релігію як пленарному засіданні проректор з наукової кафедри культурології з ювілеєм основу формування освітнього ідеалу. Його роботи НПУ імені М. П. Драгоманова про� позиція викликала багато питаннь у студен� фесор Торбін Григорій Мирославович, тів, які хотіли зрозуміти, яким чином сьогодні директор Інституту філософської освіти і можлива реалізація такої ідеї. науки професор Дробот Іван Іванович, Іншою темою, яка також викликала бага� радник ректора з міжнародних питань, заві� то дискусій, була тема, пов’язана з гендер� дувач лабораторії “Інноваційні методи реабі� ною і феміністичною теоріями. Розгляд цього літації” професор Бойчук Микола Андрійо� напрямку розпочала своїм виступом старша вич і завідувачка кафедри культурології викладачка кафедри культурології Монахо� доцент Котлярова Тетяна Олександрівна. ва Наталія Вікторівна. У своїй доповіді вона Серед головних тез, які озвучили, слід виді� вказала на важливість феміністичної теорії, лити акцент про тривалу і цікаву історію яка за допомогою сумніву виводить на новий кафедри, видатних науковців, які працювали вимір дослідження істини. Та головна її увага і досі працюють на кафедрі. Зокрема не один була зосереджена на проблемі нестачі фемі� раз згадувалось ім’я професора Заковича ністичної теоретично�методологічної бази у Михайла Миколайовича. Також були сучасному українському культурологічному акцентовані і сучасні аспекти, що дають кафедрі упевнено дивитись в майбутнє: від� Виступи учасників культурологічної секції просторі. Надалі ця тематика була продов� жена доповідями аспіранток і студенток значено про молодість викладацького скла� мали актуальний і прикладний характер Інституту філософської освіти і науки, які у ду, середній вік якого приблизно дорівнює своїх виступах головну увагу направили на 38 рокам, а також про те, що на кафедрі працює наймолодший доктор культурології в Україні – професор Біль� жіночі мистецькі практики. Цей аспект розглядали: Буланова�Дувал� ко Людмила Федорівна, Зубатенко Тетяна Валеріївна, Корнєєва ченко Євгенія Віталіївна. Основною аудиторією і учасниками конференції були представни� Тетяна Олександрівна, Носова Катерина Олександрівна. Значна частина конференції була присвячена сучасній популярній ки академічних кіл, що займаються дослідженнями в галузі філософії, культурології та релігієзнавства, а також студенти і аспіранти профіль� культурі. Найбільшої уваги цим питанням приділили студенти ІІІ курсу Інституту філософської освіти і науки: Парадзінська Дар’я Олегівна, них спеціальностей. На пленарному засіданні також виступила з доповіддю доктор Пятковська Юлія Вікторівна, Ступак Яна Олександрівна, Ткачук філософських наук, професор кафедри культурології Мєднікова Наталія Миколаївна, Хоменко Глеб Володимирович. І хоч в деяких Галина Сергіївна. Вона вказала на те, що філософування стає сутніс� моментах давалось взнаки, що студентам не достає теоретичної бази ною ознакою сучасності, а також звернула увагу на те, як і чому це від� для повного розкриття теми, проте їм вдалося добре визначити бувається. Доповідь Галини Сергіївни стала певною теоретичною основну проблематику, було видно, що вони прагнуть максимально основою до наступних виступів, які були спрямовані на осмислення розібратись у сучасних культурних тенденціях. Як підсумок, можна зазначити, що Всеукраїнська науково�прак� філософських і релігійних проблем у візуальних образах сучасної куль� тична конференція з міжнародною участю “Філософія і релігія в про� тури. На пленарному засіданні також розглянути інші проблемні поля. сторі сучасної культури”, яка була приурочена до 50�річчя кафедри Наприклад, доктор культурології, професор кафедри культурології культурології, відбулася на високому організаційному та науковому Більченко Євгенія Віталіївна у своїй доповіді звернулась до сучасної рівні. На конференції було піднято багато гострих, складних питань, української літературної сфери, де на прикладі поезії Сергія Жадана тому доповіді учасників конференції викликали зацікавлення слухачів та жваві дискусії серед присутніх. показала альтермодерну модель інтертекстуальності. Подальші виступи проходили вже у форматі окремих секцій. Най� Євген Ворожейкін більшої активності набула культурологічна секція, серед учасників якої Науково(практична конференція РІДНА МОВА – МАТИ ЄДНОСТІ, БАТЬКО ГРОМАДЯНСТВА І СТОРОЖ ДЕРЖАВИ 11 листопада 2014 року кафедра культури українсь� кої мови провела в НПУ імені М. П. Драгоманова щорічну Всеукраїнську науково�практичну конференцію “Укра� їнська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі”. З вітальним словом звернувся до учасників конференції ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, академік НАПН України, член�кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко, який переконливо обґрунту� вав роль мови для майбутніх педагогів, а також для захисту державності та незалежності України. Вела конференцію завідувач кафедри культури українсь� кої мови, професор, академік АН ВО України Світлана Шев� чук. Цитовані нею вислови про українську мову, український народ та українську державу вміло й доречно доповнювали виступи учасників заходу. Почесним гостем Всеукраїнської конференції цього року був голова , президент , керівник політико�правового упра� вління Меджлісу кримськотатарського народу, депутат багатьох скликань Чубаров Рефат Абдурахманович, який виступив із доповіддю “Мова і нація”. У конференції взяв участь та виступив з цікавою та змі� стовною доповіддю Павло Мовчан, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, народний депутат України багатьох скликань, лауреат. З цікавою доповіддю виступила студентка ІІІ�го курсу Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Олена Семенишин “Проблема вивчення української мови у вищих навчальних закладах”. Вона запро� понувала збільшити кількість годин на вивчення української мови за професійним спрямуванням та ввести курс “Укра� їнська наукова мова” для магістрів. Уже кілька років поспіль у святковому заході беруть участь Анатолій Кудін, проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання НПУ імені М. П. Драгома� нова, директор Інституту інформатики, доктор фізико�мате� 2 матичних наук, професор, який виступив зі змістовною допо� віддю “Україномовні навчальні ресурси Інституту інформати� ки”; Іван Забіяка, кандидат історичних наук, старший науко� вий співробітник Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, журналіст, доповідь якого “Що робити з російською мовою в Україні?” викликала дискусію. Обговорення мовних питань відбувалося під час засідання круглого столу “Націо� нально�патріотичні засади сучасного мовного простору”. Із доповідями виступили також Іван Заєць, український політик, народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань; Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, про� фесор, академік НАПН України; Іван Ющук, кандидат філоло� гічних наук, професор кафедри Київського міжнародного уні� верситету; Олександр Пономарів, український , перекла� дач, публіцист, громадський діяч, кафедри мови та стилістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, академік , заступник голови ; Володимир Василенко, доктор юридич� них наук, професор НУ “Києво�Могилянська академія”; Іван Горбачук, голова осередку “Просвіта” НПУ імені М. П. Драго� манова, академік АН ВО України, кандидат фізико�матема� тичних наук, професор; Юрій Мосенкіс, професор кафедри сучасної української мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, академік АН ВО України, доктор філологічних наук; Богдан Андрусишин, проректор з навчально�методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ імені М. П. Драгоманова, доктор історичних наук, професор; Олександр Леута, док� тор філологічних наук, професор кафедри української мови НПУ імені М.П. Драгоманова. Напередодні конференції було проведено загальноуні� верситетський конкурс “Знавець української мови”, у якому взяли участь студенти різних Інститутів. І місце посіли Швець Катерина (студентка Інституту філософської освіти і науки), Ковтун Наталія (студентка Інституту корекційної педагогіки та психології), Якуша Вікто� рія (студентка Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка). ІІ місце – Негольшова Анжеліка (студентка Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка), Турченко Юлія (студентка Інституту соціології, психології і соціальних комунікацій), Кияниця Катерина (студентка Інституту соціології, психології і соціальних кому� нікацій). ІІІ місце – Дудка Олександра (студентка Інституту соціальної роботи та управління), Кузнецова Анастасія (сту� дентка Інституту політології та права), Петренко Марія (сту� дентка Інституту іноземної філології). Нагороджував переможців та призерів грамотами і цінни� ми подарунками ректор університету Віктор Андрущенко. Після нагородження наймолодші знавці української мови – діти викладачів кафедри культури української мови: Олек� сій Попов, Єлизавета Дияк, Єлизавета, Габріель та Веро� ніка Виноградови – прочитали “віночок поезій” “Наша рідна українська мова”. Студент І�го курсу Інституту корекційної педагогіки та психології Кузін Олег продекламував “Молитву про мову”. Під час свята прозвучали музичні твори у виконанні сту� дентів Інституту мистецтв акордеоністки Аліни Скобун та бандуристки Тетяни Цехмейструк. Конференція привернула до себе увагу не лише викла� дачів і студентів, а й пересічних громадян України, які отримали можливість висловитися з проблем функціонуван� ня української мови. До конференції видано науковий часо� пис НПУ імені М. П. Драгоманова (збірник наукових праць з проблем лінгвістики, пов’язаних з висвітленням теоретичних та науково�методичних проблем історії, розвитку та функціо� нування української мови). Готується видання збірника нау� кових робіт студентів. Кафедра культури української мови ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 �Єдина Україна Духовна освіта У Н П У в і д б у в с я к р у гл и й с т і л за участі Патріарха Філарета 3 грудня 2014 року у рамках святкування 50�річчя кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки відбувся кру� глий стіл “Релігія та освіта в сучасній Україні”. Організаторами зустрічі виступили директори Іван Дробот (Інститут філософської освіти і науки), Віктор Синьов (Інститут корекційної педагогі� ки та психології), Володимир Бондар (Інститут педагогіки та психології). Відкрив круглий стіл ректор НПУ Віктор Андрущенко словами важливості поєднання людськості й духовності, що й закладено в темі заходу. “Ще Альфред Уйатхед казав, що релігійна та світська науки йдуть до однієї мети різними шляхами. Але ми певні, що добро завжди пере% магає зло, як казав Патріарх Філарет. Ми, як педагоги, маємо передати це кожному студенту, що стане легшим у співпраці з богословською ака% демією”, – наголосив Віктор Петрович, таким чином анонсувавши підпи� сання угоди про співпрацю між Драгомановським університетом та Київ� ською православною богословською академією, розташованою на тери� торії Михайлівського монастиря. Віктор Андрущенко вручив високу відзнаку Предстоятелю УПЦ Київ� ського Патріархату Патріарху Філарету – медаль “Драгомановська Ректор університету родина”, а також книги про історію й наукові школи НПУ імені М. П. Дра� нагороджує Патріарха гоманова. Філарета медаллю Після підписання угоди зі словами вдячності “Драгомановська родина” й сподівання на плідне співробітництво до колективу Драгомановського вишу звернувся ректор Київської православної богословської академії митрополит Епіфаній. Митрополит відзначив ту хорошу роботу, що триває між закладами вже не перший рік. Чимало семіна� ристів отримали другу вищу освіту у стінах уні� верситету Драгоманова. “Наша співпраця почалась вже давно, а зараз тільки закріпи% лась підписами на папері. Новий закон про релігійні освітні заклади дає нам багато можливостей. Якраз зараз ми проходимо про% цедуру ліцензування, що сталась і завдяки ста% ранням НПУ ім. Драгоманова. Це неодноразо% ві конференції з цієї проблематики, за що ми дуже вдячні”, – зауважив ректор. Про тісну співпрацю світської і духовної Студенти та викладачі могли ставити запитання освіти, а відповідно й співпрацю, закріплену на папері, між двома вищими навчальними закла� учасникам круглого столу дами у своїй промові наголосив Патріарх Філарет. “Спільне між світською наукою та релігією полягає в тому, що і священики, і педагоги будуть виховувати людей. І людей варто ростити в дусі правди та чесності, щоб вони несли правду іншим. Наші заклади хоч і різні, але істина одна. Нез% мінна саме та істина, яка відкрита Богом. Неправда несе смерть, ми ж мусимо виховуватись в дусі пра% вди”. Істинні й мудрі слова Патріарха запали в душі освітянам. Його Святість висловив сподівання на створення у недалекому майбутньому власної богословської традиції, розвитку богословської науки, удосконалення навчально�методичної бази з богословських дисциплін. Підписана угода розширює можливості щодо створення та реалізації багатьох проектів і спільних програм двох навчальних закладів. Тож попереду ще чимало нових круглих столів і наукових конферен� цій та семінарів. Науковий семінар Текст прес�служби НПУ Фото прес�служби КПБА У НПУ обговорювали інноваційні підходи у формуванні сучасного вчителя 16 грудня 2014 року в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драго� манова відбувся науковий семінар “Тран� сцендентальний підхід у формуванні вчителя XXI століття”. Метою зібрання викладачів і студентства стало ознайомлення слухачів з новітніми методами та підходами у форму� ванні майбутнього фахівця з урахуванням розробок у галузі медитації та обговорення актуальності таких підходів. Серед поважних науковців на семінарі висту� пили проректор з наукової роботи НПУ Григорій Торбін, директор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Анатолій Висоцький, директор Інституту соціальної роботи та управління Алла Ярошенко, заступники директорів інших підрозділів вишу, а ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 також професор НПУ, завідувач Науково�дослід� ної лабораторії інноваційних технологій в реабілі� тації людини Микола Бойчук, лікар�невропато� лог, рефлексотерапевт, керівник клініки “Аюрведа 192” Віктор Мацишин та інші. Учасники розповіли про своє бачення впрова� дження інноваційних технологій у навчанні та сам� опізнанні майбутніх учителів. Конструктивно подискутували стосовно методів впровадження технологічних новинок у навчальний процес. Як запевняють організатори – працівники Науково�дослідної лабораторії інноваційних тех� нологій в реабілітації людини, подібні семінари стануть традиційними в університеті задля детального з’ясування аспектів нововведень в освітній сфері для розвитку особистості та усе� стороннього бачення й розуміння нею навколиш� нього простору. Маскувальна сітка для бійців АТО від драгомановців “Допоможемо, чим зможемо!” – ось основне гасло студентів Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгомано� ва. Від найменших – першокурсників і до старших курсів, усі активно долучилися до доброї справи – плетіння маскувальної сітки для війсь� кових АТО. Зранку та до вечора, весь вільний час руки студентів були зайняті активною роботою. “Дорогі хлопці, чоловіки, брати, друзі та просто знайомі в люті, холодні дні борються за нашу Батьківщину, за наші землі, за нашу Україну. На них чекають теплі домівки, рідні люди та усі небайдужі громадяни країни. Кожне серце, яке б’ється, кожна душа, яка не стала осторонь цього лиха для нас всіх, намагається хоч якось, хоч чимось допомогти та підтримати наших героїв”, – розповідають сту� дентки Інституту. День за днем сітка ставала все більша та більша. Також осторонь не стали й викладачі інституту, зокрема в плані організаційної та мате� ріальної підтримки. Клопітка робота дала свій результат. Та це не єдиний подарунок солдатам. Зовсім скоро День Святого Миколая, тому студенти вирішили порадувати їх смачними гостинця� ми. Допомагали хто чим міг. Величезна маскувальна сітка та солодкі пакунки з гарними фото та листами�побажаннями сьогодні відправи� лися Новою поштою в зону АТО. Вони потребують нашої підтримки та розуміння. Ми можемо допомогти: гарними словами та побажаннями, молитвами та вірою в те, що все буде добре. Профспілка інформує У НПУ відбулась звітно�виборча профспілкова конференція Наприкінці грудня 2014 року в актовій залі центрального кор� пусу НПУ імені М. П. Драгомано� ва відбулась звітно�виборча профспілкова конференція. За рішенням колективу головою первинної профспілкової органі� зації працівників НПУ обрано завідувача кафедри методології та методики навчання фізико� математичних дисциплін у вищій школі, професора Івана Горбачука. Делегати конференції на чолі з ректором вишу Віктором Андру� щенком заслухали звіт про роботу профспілкового комітету за період з березня 2010 року по грудень 2014 року, звіт ревізійної комісії за період з березня 2010 р. по гру� день 2014 р. Окрім голови Профкому співробітників обрали також Профспілковий комітет, ревізійну та мандатну комісії, делегатів на конференцію Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України та затвердили Положення про “Первинну профспілкову організацію НПУ імені М. П. Драгоманова”. Прес�служба університету gazeta@npu.edu.ua Редакція газети “Педагогічні кадри” запрошує до актив� ної співпраці викладачів, студентів та співробітників універ� ситету! Про переможців та лауреатів кон� курсів, заходи вашого підрозділу, твор� чість студентів і викладачів повинні знати читачі університетської багатотиражки! Матеріали, світлини, коментарі та пропозиції надсилайте на елек� тронну скриньку газети “Педаго� гічні кадри”. 3 �Авторська думка “МОВА – ТО СЕРЦЕ НАРОДУ: ГИНЕ МОВА – ГИНЕ НАРОД” Дії особистості та її народу головно ґрунтуються на мові, якою народ думає. Доля мови формує долю народу. Аналізую� чи цю тезу на тлі сучасних суспільно�полі� тичних процесів, позначених втратою націо� нально�мовних пріоритетів, варто пригада� ти вислів: перемогу здобуває не сила рук і не досконалість зброї, а сила духу. «Тому й очевидно, що теперішня духовна криза – це насамперед криза українського мовоми� слення, а боротьба за мовне звільнення є не чим іншим, як боротьбою з тоталітаризмом. Позаяк природа обрала боротьбу як шлях удосконалення мови (розумій: самого буття), то боротися – або пропасти; або демонструвати дух як найважливішу народ� ну окремішність у мовній екзистенції – або розчинитися в комусь (Ірина Фаріон). Щоби ТЕМА про мову та її значення в житті народу невичерпна. До цієї теми звертають� ся майже всі, хто стоїть в обороні України і сьогодні за неї в одвіті. Процеси відроджен� ня української мови набрали потужних обер� тів і їх вже годі спинити. Мовна ситуація в сучасній Україні поступово змінюється. Дехто стверджує, що після Революції гідно� сті українською заговорили 50% населення. Нарешті українці зрозуміли, що вони не мен� шовартісні, не обділені долею, вони мають уболівати за державу і плекати українськість, щоби збудувати самостійну, неподільну, недоторканну, соборну і заможну державу. Українськість має ґрунтуватися на знан� ні мови титульної нації. Володіння нею – це обов’язок усіх українців, бо наша рідна мова – красива, багата і мелодійна, її треба берегти і шанувати. Українська мова – це найміцніший ґрунт для виховання націо� нально свідомого громадянина, сильного характеру. Мова берегла і береже душу й дух нашого люду міцніше за будь�які гарма� ти, є найнадійнішим прихистком від мораль� ного звиродніння та духовного здичавіння, від розпорошення поміж іншими етносами. Вона є джерелом рішучості українців в обстоюванні зневажних національних прав і нині своєю непереможною силою підносить дух і гідність її носіїв – зокрема українських солдатів, які кладуть своє життя на вівтар служіння рідному слову, рідній мові. А вона їх “і лікує, й оберігає, й застерігає. На перший погляд, це нібито приховані істини, вони комусь можуть видатися дивними. Проте ті, хто цікавиться мовою й серйозно вивчає її, знаходить цьому наукове підтвердження. Рідна мова – найкоштовніший скарб, най� цінніший набуток і наймогутніший оберіг. Вона возвеличує людину, рятує її від духов� ної глупоти – найстрашнішої невиліковної хвороби, що сплоджує перевертнів і від� ступників” (Микола Степаненко). Незаперечними цінностями сучасної мовної політики в Україні повинні бути такі настанови Івана Огієнка: “Без добре виробленої рід� ної мови немає всенародної свідо� мості, без такої свідомості немає нації, а без нації – немає державно� сті як найвищої громадянської орга� нізації, в якій вона отримує найпов� нішу змогу свого всебічного розвит� ку й виявлення”. страждань, а насамперед активною дією: щонайактивніше послуговування нею в щоденному вжитку, органічне звернення до неї як до єдиного джерела вияву своєї осо� бистості. Ми прагнемо бути цивілізованим, куль� турним народом, пориваємося ввійти до сім’ї країн Європи, де поціновують головну ознаку держави і державності – мову. Тож починаймо працю – осягаймо безмежні оке� ани рідної мови, шукаймо в ній точні кон� струкції і докладні українські форми, загли� блюймося в рідномовну стихію, бережімо рідну мову від кривд і наруги, від забуття і зрадництва, від засмічення і спотворення. Доля нашої мови, так само як і всієї держави Україна, залежить тільки від нас, від нашого патріотизму, національної гідності. Нам усім Виконання державного гімну на відкритті конференції у 2014 р., організатором якої є кафедра культури української мови не розчинитися в комусь, українська мова має бути не лише святковим атрибутом (відома істина: мова – визначальний атри� бут нації та держави), що його дістають зі сховів із нагоди якихось урочистотей, а щоденним знаряддям роботи нашого розу� му й серця, формою прояву інтелектуальних здібностей та творчих сил, усієї нашої духовної сутності. Що більше пригноблена нація, то важливіша мова, вона стає твор� цем майбутнього. Без найменшого сумніву, мову, державну, рідну, має захищати, сприя� ти її розвитку та розквіту держава, зокрема її адміністрація та військо. Унікальність і фено� менальність нинішньої ситуації полягає в тому, що не держава стоїть на сторожі укра� їнської мови, а саме мова репрезентує всі можливості для відродження держави – України. У часи війни українська мова є єди� ним об’єднавчим чинником, що долає кор� дони і єднає націю духовно. У цьому контек� сті О. Федик зазначає: “Українська мова уні� кальна в тому, що вона вийшла за межі своєї власної системи, вона переросла саму себе як національний феномен і знакова етноси� стема і набула значення та вартости як мета явища, що перекриває инші ознаки нації, замінює відсутність держави…” (Оксана Федик). Саме тому ми мусимо утверджувати рідну мову не розпачливим голосінням над її гіркою долею, не обрахунками її кривд і слід пам’ятати про свої рідномовні обов’яз� ки, які випрацював свого часу Іван Огієнко. Його “Рідномовний катехізис” має стати нині концептуальним статутом мовної полі� тики й мовної освіти задля забезпечення державності українського народу, вихован� ня національно�патріотичних почуттів. Саме сьогодні важливо повернутися до Огієнко� вих “Десяти мовних заповідей свідомого громадянина”: Мова берегла і береже душу й дух нашого люду міцніше за будь�які гармати, є найнадійнішим прихи� стком від морального звиродніння та духовного здичавіння, від розпо� рошення поміж іншими етносами. 1) Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. 2) Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ. 3) Літературна мова – головний рушій розвитку духовної культури народу, то най� міцніша основа її. 4) Послуговування лише суржиком над� звичайно шкодить культурному об’єднанню нації. 5) Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідо� мою нацією. 6) Для одного народу мусить бути тільки Кожен наш співвітчизник має усвідомити силу української мови, її першорядне зна� чення в процесах розбудови національної держави, її вагу в духовному бутті всього українського народу й кожного з�посеред нас зокрема. “Слово – це Божа матеріяліза� ція світу з першопочатком у ньому самому (себто у Богові). Через Слово постала Люди� на, Народ, Нація, Держава. Однак, отримав� ши цей найвищий дар, себто духовну мате� ріялізацію у слові, людина здебільшого пере� творює мову на банальний засіб спілкуван� ня, зрештою, як і життя – лише на факт існу� вання з малими чи великими матеріальними потребами. Через те тільки у руках великої людини слово сильніше за меч, а відтак лише в руках сильної влади воно, наче клей, з’єд� нує малі й великі країни. Отож, мова і життя у визначальному – тотожні” (Ірина Фаріон). Дитячі виступи між доповіддями учасників конференції 4 одна літературна (державна) мова й вимова, тільки один правопис. 7) Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працюва� ти над удосконаленням своєї літературної мови. 8) Стан літературної мови – то ступінь культурного розвою народу. 9) Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літератур� ної мови. 10) Кожен свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу (Іван Огієнко). Отже, головним стрижнем концепції мовної освіти Івана Огієнка є оволодіння кожним громадянином соборною літера� турною мовою, охороняючи честь рідної мови як свою власну. Рідномовна політика є надзвичайно важливою для українського народу, її мусять підтримувати всі громадя� ни України. «Знання рідномовних обов’язків сильно підносить національну свідомість, а вона – найкращий ґрунт для знання і розвитку соборної літературної мови» (Іван Огієнко). Іван Огієнко ґрунтовно виписав засоби родинного виховання (“домашньої цер� кви”), надаючи великого значення впливу й прикладу батьків на формування світогляду і національно�патріотичних почуттів памо� лоді: – Виховуйте своїх дітей тільки рідною мовою, бо тільки вона дасть їм найбільше духовних цінностей. – Пам’ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, що панує в вашій родині. – Найцінніший ґрунт на духовне вихо� вання сильного характеру – то рідна мова. Пильнуйте ж виховувати такі потрібні для нації сильні характери, виховуючи дітей тіль� ки рідною мовою. – Особа, що не зросла на рідній мові, загублена для нації, бо ціле життя буде без� батченком, і справи рідної нації будуть їй чужі. – Коли батьки соромляться своєї рідної мови, ціле життя соромитимуться її їхні діти, а тим стануть чужі для свого народу. – Коли маєте змогу, виховуйте дітей своїх тільки соборною літературною мовою, бо вона одразу защіплює їм почуття єдності народу й дає найбільше духовних цінностей. – Пильнуйте, щоб діти ваші читали книжки, писані тільки соборною літератур� ною мовою. – Пильнуйте всіма силами, щоб перша мова вашої дитини була справді матірна – своя рідна. – Не забувайте, що дитина вважатиме тільки ту мову за рідну, якою говоритиме перші п’ять років свого життя. – Хто не говорить рідною мовою й не знає своєї соборної літературної мови, той ніколи не буде правдивим патріотом для свого народу. – Дитина, вихована нерідною мовою, ніколи не буде для свого народу національ� но сильною й морально міцною. – Кожний батько, особливо інтелігент, мусить говорити в своїй родині тільки літе� ратурною мовою, мусить вияснювати родинні гасла та обов’язки, завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям і зав� жди вимагаючи від них уживати чистої мови. – Кожний батько, свідомий своїх націо� нальних обов’язків, повинен скласти для своєї родини бібліотечку з найкращих творів українського письменства. У цій книгозбірні конче мусить бути й рідномовний журнал. – Кожний батько повинен завжди пам’я� тати, що найголовніший учитель рідної мови для своїх дітей – то він сам зі своєю дружи� ною. Світлана ШЕВЧУК, завідувач кафедри культури української мови, кандидат філологічних наук, професор ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 �Інтерв’ю Віталій Хромець: “Сучасний університет може вибудовуватися лише в поліфонії” Спеціально для читачів газети “Педаго� гічні кадри” ми взяли інтерв’ю у модерато� ра “круглого столу” “Релігія та освіта в сучасній Україні”, відомого релігієзнавця, кандидата філософських наук, доцента кафедри культурології Віталія Хромця. В розмові Віталій Леонідович деталізував умови договору і його значення для світсь� кої і релігійної освіти. – Віталію Леонідовичу, якими є умови угоди, підписаної 3 грудня під час круглого столу “Релігія та освіта в суча� сній Україні”? – Після ухвалення нового Закону “Про вищу освіту” 6 вересня 2014 року підписан� ня цієї угоди стає абсолютно нетривіальною подією, тобто, відповідно до нового Закону та його перехідних положень, духовні нав� чальні заклади (надалі ДНЗ. – Г.Ц.) стають суб’єктом освітнього процесу. До цього паралельно існували дві системи освіти, умовно назвемо їх світська та духовна. Світ� ська система освіти регулювалася закона� ми “Про освіту” та “Про вищу освіту”. Духов� на система освіти регулювалася законом “Про свободу совісті та релігійні організа� ції”. Фактично ці системи освіти не перети� налися. У кращому випадку викладачі з світ� ської системи освіти могли викладати в ДНЗ, але не навпаки. Викладачі ДНЗ не мали права викладати у світських навчаль� них закладах (надалі СНЗ. – Г.Ц.) через від� сутність дипломів державного зразка. Від� тепер ДНЗ будуть проходити процедуру ліцензування та акредитації, що дозволяє їм отримувати можливість видавати дипло� ми державного зразка, щоб випускники цих навчальних закладів могли офіційно праце� влаштовуватися на всій території України. Це дозволяє їм читати курси з основ хри� стиянської етики в школі, визнаний диплом державного зразка з семінарії уможливлює вступ на магістерські навчальні програми або в закордонні навчальні заклади. Маючи диплом магістра, людина може вступати до аспірантури або до закордонних НЗ, пра� цювати в міністерських комісіях або чинов� ником, має можливість змінити фах через систему перепідготовки. Це відкриває цілий спектр можливостей для випускників ДНЗ. Київська православна богословська академія (КПБА) однією з перших стала на шлях проходження процедури ліцензування та акредитації: 6 вересня 2014 закон набув чинності, а вже 8 вересня КПБА подала лист про ліцензування в МОН. Фактично, може� мо констатувати, що КПБА стає флагманом, який торує шлях і показує іншим ДНЗ, яким чином можна пройти цей шлях. Підписання угоди відкриє можливості обміну навчально�методичним забезпечен� ням. Уможливлюється забезпечення циклу дисциплін – педагогіка, психологія, методи� ки викладання, історія української культури, філософія – силами викладачів НПУ. І, нав� паки, у ректора на цій зустрічі виникла ініціа� тива, щоб богословські дисципліни пропо� нувалися студентам НПУ. Хто їх повинен викладати?! Виникає потреба в тому, щоб залучати викладачів КПБА до читання цих курсів. В контексті нового закону з’являють� ся реальні можливості реалізувати спів� працю, бо відповідно до нього протягом 6 місяців повинні бути підготовлені підза� конні акти щодо питань нострифікації або визнання документів про вищу освіту, нау� ковий ступінь та вчені звання, які отримані в ДНЗ. Після проходження цієї нострифікації особи, які мають документи з ДНЗ, прирів� нюються до фахівців, котрі пройшли підго� товку у світських закладах вищої освіти. Новий закон дозволяє абсолютно повноцін� но організувати співпрацю між навчальни� ми закладами, де НПУ і КПБА стають рівно� правними суб’єктами взаємодії. Ця спів� праця вимальовується як взаємовигідна: кожен навчальний заклад вирішує або посилює свої перспективні норми за раху� нок інших навчальних закладів, тому питан� ня, які стосуються взаємодії освіти і релігій, відповідно до нового закону і підписаної угоди, стають абсолютно реальними і виз� начаються як перспективні. На цьому “кру� глому столі” прийняли рішення, що між НПУ та КПБА буде випрацюваний кален� дарний план, який визначить порядок заходів, що наповнять змістом майбутню співпрацю. Ректор НПУ і його святість Філарет підтвердили, що ці наміри є щири� ми, а тому вони готові їх втілити у життя. – Цей “круглий стіл” належить до серії заходів, присвячених проблемі запровадження релігійної освіти, і про� водився з метою зафіксувати вже прой� дений шлях щодо ліцензування і акреди� тації. Яким чином відбувається процес ліцензування і акредитації, які вимоги і стандарти висуває держава до ВДНЗ? – Проголошувався принцип номіналь� ної можливості проходження ліцензування ВДНЗ. Перша вимога від церков – їхні ДНЗ повинні залишитися в підпорядкуванні релі� гійних центрів, тобто над ДНЗ повинні здій� снювати керівництво засновники, а саме церкви. Це означало б наступні обмеження для МОН: не визначати, хто буде керівни� ком ДНЗ, непідконтрольність кваліфікації викладачів ДНЗ. Друга вимога: ДНЗ мають зберегти свою специфіку навчальних закладів, які готують, в першу чергу, май� бутніх священнослужителів. З іншого боку, потрібно випрацювати процедуру, яка б визнала освітню діяльність цих навчальних закладів з можливістю видачі дипломів дер� жавного зразка. Що було напрацьовано в підзаконних актах? Якщо ДНЗ дозволяється проходжен� ня ліцензування, то в кадровому складі по� трібно зазначити викладачів, які мають дер� жавний диплом. Це означало, що більшість викладачів мали б бути звільнені, на що церкви не могли погодитися. Тому був прийнятий слушний компромісний варіант, який формулюється таким чином: при про� ходженні ліцензування магістратури, аспі� рантури, докторантури в галузі богослов’я дипломи викладачів ДНЗ визнаються і при� рівнюються до державних дипломів. Під� креслимо: лише якщо це ліцензування стосується напряму “богослов’я”. Період дії таких принципів буде тривати, доки викла� дацький склад ВДНЗ повністю не почне складатися зі спеціалістів з державними дипломами. Але якщо ДНЗ захоче відкрити в себе підготовку з напряму “Педагогіка” чи “Психологія”, чи з будь�якого іншого напрямку, то він має виконати всі вимоги МОН. Виключення стосуються тільки напря� му “богослов’я”. Коли ми говоримо про під� готовку ліцензійно�акредитаційної справи, всі інші вимоги мають бути виконані в пов� ному обсязі: навчальні програми, пакети білетів, міжнародна співпраця, наявність аудиторій, комп’ютерів, медичних пунктів, бібліотечного фонду і тощо. – Щодо перехресного вступу: коли бакалаври богослов’я вступатимуть до магістратури ВНЗ, тоді вони матимуть загальну гуманітарну підготовку? – Зараз законом повністю скасовані як нормативні всі соціо�гуманітарні предмети. Це є виклик для відповідних кафедр. Якою має бути підготовка богословів поза кон� текстом профільних предметів, поки що обговорюється, невідома структура нав� чального плану. За старим стандартом на такі предмети дається 25�30 кредитів. Не може бути людина фахівцем в одній сфері, не маючи певного широкого світогляду, тому, скоріш за все, ось ця загальногумані� тарна складова залишиться. А якою вона має бути в підготовці богословів, відповідно до нового закону, буде визначати сам ДНЗ. ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 немає великої проблеми. Але є ментальний аспект всього цього питання: якщо в університетах немає кафедри богослов’я, тут ми і надалі продовжимо рухати� ся в радянському тренді, згідно з яким у світському навчальному закладі не може бути бого� слов’я, бо ж освіта відділена від релігії. Це виглядає нелогічно, сюрреалістично, не відповідає реальності зарубіжних євро� пейських університетів. Бого� слов’я, поряд з іншими універси� тетськими науками, займає таке В обговоренні проблематики взяли участь ж саме чільне місце, як психоло� гія, педагогіка, культурологія з Предстоятель УПЦ Київського Патріархату відповідними кафедрами. В Патріарх Філарет і ректор НПУ поліфонії університетських наук і ім. М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко кафедр богослов’я повинно зай� няти гідну позицію – не вищу або Держава повністю дистанціюється від змі� нижчу, а відповідну. сту підготовки фахівця певної галузі. Тут – Виникає питання, у порівнянні з забезпечується університетська автономія, якщо НЗ робитиме щось не те, тоді він втра� культурологією і мистецтвознавством, чатиме абітурієнтів. Це, можливо, ідеалізо� що є світськими науками, які ґрунтують� вана модель. Підготовка навчального плану ся на загальногуманітарних принципах повинна погоджуватися, напрацюватися з об’єктивності тощо, богослов’я ґрунту� урахуванням думки роботодавця, ДНЗ це ється на певній релігійній традиції. На зробити дуже легко: в їх випадку робото� яких засадах богослов’я буде присутнє в давець і є утримувачем НЗ. Тут проблем не університеті? – Це теж треба залишити на вибір сту� буде. – Як я розумію, навчаючись в бака� дента. Наприклад, пропонується курс лавратурі, студент може вибирати з “Соціальне вчення православної церкви”, варіативної частини ті предмети, які який читає доцент, кандидат богословських будуть відповідати його вибору магі� наук з КПБА. І студент записується на курс, це його вибір. Студент розуміє, яку дисци� стратури? – Це, до речі, також одна із можливих пліну вивчатиме, у викладача якої конфесії сфер співпраці між НПУ і КПБА, бо студент, навчатиметься. – Тобто це сторонній щодо НЗ навчаючись на богослова в семінарії, яка є моноспеціальним НЗ, може проходити викладач? Яким чином він афілійований небогословські модулі в НПУ з приписуван� з університетом? – Якщо ми говоримо про створення ням цих предметів у диплом. Створювати і утримувати велику кафедру соціо�гумані� кафедри чи факультету, то потрібно прагну� тарних дисциплін для ДНЗ досить пробле� ти до конфесійного балансу. Цей викладач матично і невигідно. Тобто, в ідеалі, такі сту� приходить як штатний працівник, його оби� денти�богослови зможуть отримувати май� рають студенти, тоді він на наступний рік нер (miner) завдяки співпраці з класичними працює, якщо ні, тоді він йде. Тут вже нада� університетами. Це стає абсолютно реаль� ється конкурентне поле для конфесійних но завдяки цьому закону і цій співпраці. До богословів, тому що студенти будуть визна� речі, новим законом передбачається отри� чати, хто буде працювати. Є години – рек� мання другої спеціальності, майнера. тор підписує контракт з викладачем, немає Наприклад, в університеті Дарема (Durham) – не підписує. – Це буде кафедра з викладачами дуже популярним є отримання спеціально� сті “богослов’я ++” (право, філологія і т.д.), різних конфесій, чи має бути факультет з що має велику, просто шалену популяр� кафедрами від різних конфесій? – Ідеальна модель – це існування ність. – Другий блок питань стосується факультету, але в наших умовах це мало того, що в ДНЗ забезпечуються читання реалістично. Факультет створюється за курсів загальногуманітарного блоку наявності 3 кафедр, на кожній – не менше 5 силами світського навчального закладу, штатних викладачів, котрі мають бути у нашому випадку НПУ. Як можливий забезпечені годинами. В межах кафедр зворотній рух, тобто формування і функ� богослов’я створюються секції. Відповідно ціонування богословських курсів у світ� – православна, католицька, протестантська ському НЗ? Фахівці КПБА можуть викла� секції. Вони очолюються поважними бого� словами, які приймаються відповідною кон� дати в НПУ богословські курси? – Так, викладачі можуть викладати, фесією. Завідувач кафедри є компроміс� подібно до сумісників у НПУ, після нострифі� ною фігурою для всіх. Може бути і почерго� кації їх дипломів. Це стане можливим, коли ве керування кафедрою. – Останнє питання в цій зустрічі: чи богословські дисципліни ввійдуть у варіа� тивну частину за вибором студента, і тоді передбачаються подібні угоди з іншими вони будуть вписуватися у вкладиш дипло� релігійними навчальними центрами? – Якби запитали мою думку, то я б мів студентів НПУ. Це не просто спорадичні несистемні види співпраці. Не забуваймо, радив підписати низку угод з провідними у що богослов’я як наука дає можливість під� своїх конфесіях богословськими навчаль� готовки спільних монографій, проведення ними закладами України: Київською духов� конференцій, друк наукових видань. Випу� ною академією і семінарією, Українським скник семінарії зможе друкуватися в універ� католицьким університетом, Українською ситетському збірнику як кандидат бого� євангельською теологічною семінарією, слов’я, тому що його документ пройшов Інститутом релігійних наук св. Томи Аквінсь� державну нострифікацію. Він зможе посту� кого. Неможливо і непотрібно віддавати пати в докторантуру НПУ, бути членом ради перевагу якісь з юрисдикцій, це ні до чого тощо. Це справді відкриває величезне поле хорошого не призведе, хіба – до профана� ції, бо сучасний університет не може вибу� співпраці в науковій сфері. – Якщо це рух назустріч, навіщо тоді довуватися по вертикалі, лише в поліфонії. – Дякую, Віталіє Леонідовичу, за в світському НЗ богословські структури, такі як кафедри чи факультеті? ДНЗ не цікаву розмову. Бажаю успіхів в налаго� дженні зв’язків між світськими та духов� відкривають кафедри інших напрямів? – Ось тут є два варіанти відповіді. З ними навчальними закладами! прагматичної точки зору немає потреби: Спілкувався богослов’я розвивається лише в ДНЗ. Їх фахівці приходять до університету, щоб Геннадій ЦЕЛКОВСЬКИЙ розповісти про богослов’я, і вони оформля� Фото прес�служби КПБА ються як сумісники, погодинники на якусь кафедру – культурології або філософії. Тут 5 �Авторська думка У рефератів є альтернатива? Довідка про автора: Юрій Коноваленко закінчив юридичний факультет Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. За першою освітою – магістр права. Спеціалізація: правове регулювання економіки. За дру� гою вищою освітою, яку здобув у НПУ імені М. П. Драго� манова, – магістр з педагогіки вищої школи. Нині – аспі� рант кафедри педагогіки і психології вищої школи НПУ ім. М. П. Драгоманова та асистент цієї кафедри за суміс� ництвом. Суспільство еволюціонує постійно і невпинно, а сус� пільні інституції зі своїми устоями і статутами лише намагаються його наздоганя� ти. Їхня неповороткість, а головне, заорганізованість саме і створюють різноманіт� ні гальма чи загати. Їх дово� диться пересилювати, дола� ти, оминати, або й, як варіант, – не помічати. У вищій школі сьогодні одним з таких атрибутів став реферат. Зі способу організації самостійної роботи студента чи перевірки його знань реферат перетворився на зразок форма� лізму, яким грішать студенти – з одного боку, а викладачі –з іншо� го, роблячи вигляд… Саме роблячи при тому серйозний вигляд. Мені також у студентські роки довелось подавати десятки різноманітних рефератів, нама� гаючись в інтернетівські шабло� ни вносити певну ретуш відпо� відної специфіки. Але десятки моїх однокласниць і одноклас� ників, що навчались в універси� тетах різного профілю і для яких я особисто знаходив в мережі та роздруковував необхідні їм роботи, – нічого до них не дода� вали і також отримували потрібні їм оцінки. На викладацьку роботу мене привело високе стремління стати для студентів і другом, і прикладом. Семінарські заняття з пятикурсниками�магістранта� ми підтвердили мої внутрішні поривання. Це моє. Мені вдаєть� ся розкрити і викликати аудито� рію на дискурс і створити атмо� сферу, в якій студент висловлює власні міркування і відстоює власну позицію. Переді мною начитані, глибоко мислячі осо� бистості. Я поважаю цих моло� дих людей і відчуваю взаємне ставлення. Та ось надійшов і завершальний етап нашого семестрового спілкування. За навчальним планом це реферат. І… о, бумеранг! На моєму столі тека роздрукованих і акуратно підшитих, без будь�якого особи� стісного втручання текстів зі сві� тової мережі. Як же так?! Де відбувся збій? Чим я дав привід фактично для неповаги до себе? Чи моїм студентам байдужа повага до них з боку викладача? На якому етапі наших взаємин виник привід для фальшу? Напевне, кожен з нас вніс сюди власну частку вини. Але не тільки. Проблема, напевне, полягає і в невідповідності навчальних планів до сьогоднішніх реалій. У нас зберігається серед варіантів самостійної роботи – реферат. А він вже втратив навчальні та нау� кові сенси, як для розвитку знань, так і для науково�пошуко� вої роботи. Для переважної біль� шості українських викладачів 6 перевірка рефера� ту зводиться до того, щоб визначи� ти, чи студент під час його підготовки читав та вносив редагування в структуру вже завантаженої гото� вої роботи, чи подав її на перевір� Підготовка до семінару ку викладачу як спосіб здобути жовтні 2014 в українській Вікіпе� оцінку, а не знання. Та й з науко� дії, в середньому: вої точки зору, що дає універси� – щосекунди переглядалося тету справді якісний реферат, 34 сторінки; справді сильна, ґрунтовна нау� – кожні 15 секунд здійсню� кова спроба студента? Поки що валося нове редагування; – лише свідчення його знань. – кожні 8 хвилин створюва� Потім – два роки в архіві, і в лася нова стаття. макулатуру. Або, якщо викладач Був досягнутий рекорд відві� помітить цікавинку в роботі, – дуваності у 89 мільйонів пере� порадить студенту її опублікува� глянутих за місяць сторінок.” ти у фаховому виданні або галу� Щоб зрозуміти масштаби зевій пресі. сайту та всю величність проекту, Одним з виходів з цієї сумної треба знову звернутись до ста� в даний час ситуації пропоную тистики електронної бібліотеки не ігнорувати сучасні технології Вікіпедія. За даними її підрозділу та зміни в суспільстві, адже ці “ВікіВісника”, в цілому “З почат� фактори еволюціонують вслід за ку існування української Вікіпедії світом і кожен з нас долучається в ній здійснено 15 мільйонів до цього в своєму дозвіллі та редагувань. Ювілейне редагу� інших галузях життя. Отже я вба� вання зробив у статті “Чемпіонат чаю можливість осучаснити України з футболу 2014–2015: На викладацьку роботу мене привело високе стремління стати для студентів і другом, і прикладом архаїчний вид контролю. Пере� творити його на справді актуаль� ну сьогодні справу. Як саме? Замінити підготовку реферату на створення статті для відкритої електронної бібліотеки Wikipea� dia (далі – Вікіпедія). Адже сьогодні за допомогою відкритої електронної бібліотеки Вікіпедія більшість студентів готується до практичних занять, семінарів, лабораторних робіт, учні готуються до уроків, звичай� ні люди знаходять потрібну їм інформацію та збагачують свій освітній та інтелектуальний рівень. За даними Вікіпедії, тіль� ки за жовтень 2014 року україно� мовна версія ресурсу стала 16�ю в світі, що в свою чергу відобра� жається в наступних цифрах “У друга ліга” користувач Lexusuns. Як зазначено на його сторінці користувача – він із міста Кре� менчук. Загалом цей користувач зробив 77 101 редагування в українській Вікіпедії і 5 241 реда� гування в англійській.” Керуючись вище поданими цифрами, можна зрозуміти, що українські користувачі є надзви� чайно активними не тільки в сфері використання інформацій� ної бази електронної бібліотеки Вікіпедія, а й в її створенні та редагуванні. А п’ятнадцять міль� йонів створених або редагова� них статей є цьому прекрасним підтвердженням. У свою чергу, додавши до цієї цифри можливу кількість студентів, яких би вищі навчаль� ні заклади могли б спрямувати на написання статей у Вікіпедію для загального користування, замість роботи на університет� ський архів, можна було б спра� вді перевести цей вид навчаль� ного контролю на науковий рівень. Адже студент вже не дозволив би собі халтурити, як це відверто відбувається сьо� годні. Він справді займався б дослідницькою діяльністю і вни� кав у проблематику наукового пошуку, до якого намагається залучити його ВНЗ, викладач та програма дисципліни, яку він вивчає. Також мотивуючим факто� ром могло б стати і розуміння студентами того, що їхня праця буде загально відкритою, що її результати зможуть побачити, або й оцінити, абсолютно всі. Таким чином, студентів справді почала б цікавити думка викла� дача стосовно їхніх робіт. Адже прізвище кожного було б також розміщене в статті, що наклада� ло б певну відповідальність на автора та створювало б взаємо� повагу в суб’єкт�суб’єктних від� носинах студент – викладач та викладач – студент. Повернемось до статистики: “За підсумками місяця українсь� ка Вікіпедія – з рекордним показником 89 млн перегляну� тих сторінок. За рік число пере� глянутих протягом кожного місяця сторінок виросло на 16%.” Ці цифри є найкращим підтвердженням затребуваності ресурсу. Адже, якщо й далі про� довжувати доведення мовою цифр, то щонайменше кожен українець двічі скористався українською версією електрон� ної бібліотеки Вікіпедія. Матеріально�технічна база для заміни традиційних рефера� тів створенням статтей для Вікі� педії давно існує. Навіть у най� віддаленіших селах та містечках країни. Про вищі навчальні заклади мова не йде. Адже кожен з них має відповідне комп’ютерне устаткування та вихід в мережу Інтернет. Але й необхідність комп’ю� терного обладнання в наш час перестає бути умовою запрова� дження нової системи. Бо частка переглядів з мобільних пристро� їв складає вже 20% від середньомісячного перегляду статтей. Це показує, що 19 млн переглядів ресурсу відбувається з мобільних телефонів, смартфо� нів та планшетних комп’ютерів. І відсоток цей дуже швидко зрос� татиме. Адже і Президент Поро� шенко заявив про необхідність якнайшвидшого старту зв’язку стандартів 3G та 4G в Україні. Звісно, що дехто з читачів може сприйняти мої пропозиції за якийсь черговий “велосипед”, які у нас “винаходять” без числа. Та на користь запропонованого вже можна навести успішно реа� лізовані ініціативи у цьому напрямку з практики діяльності конкретних ВНЗ, де самостійно впроваджують таку систему і вже замінили реферати напи� санням статтей для Вікіпедії. Так, ще в минулому році в Національному технічному уні� верситеті “Харківський політех� нічний інститут” було підписано меморандум про співпрацю між НТУ “ХПІ” та громадською орга� нізацією “Вікімедіа Україна”. Ректор НТУ “ХПІ” професор Л. Л. Товажнянський, проректор з науково�педагогічної роботи, професор В. О. Кравець, про� фесор Т. В. Данько, а також координатор “Освітньої програ� ми Вікіпедії” у м. Харкові С. Д. Петров, про що розповіда� лось у ЗМІ, уклали договір, де йдеться, що для студентів та аспірантів НТУ “ХПІ” створюва� тиметься альтернатива само� стійної форми роботи у вигляді написання та поліпшення статей в українській Вікіпедії. Це є головною ідеєю освіт� ньої ініціативи громадської орга� нізації “Вікімедіа Україна”, яка отримала назву “Освітня про� грама Вікіпедії”. Також між сто� ронами було узгоджено прове� дення навчальних семінарів для викладачів, студентів та аспіран� тів університету, мета яких – нав� чання основ редагування Вікіпе� дії, консультації з механізмів реалізації проекту та технічної підтримки окремого спеціально� го проекту, створеного в укра� їнській Вікіпедії – проект: НТУ “ХПІ”. У свою чергу, Національний технічний університет “ХПІ” буде надавати консультаційну допо� могу членам громадської органі� зації “Вікімедіа Україна” та іншим вікіпедистам з питань різних галузей науки, а також сприяти� ме інформаційному наповненню Вікіпедії статтями та зображен� нями про університет, його підрозділи, про відомих викла� дачів і випускників. “Ця освітня ініціатива дозво� ляє ХПІ зробити свій внесок у розвиток всесвітньої енциклопе� дії”, – зазначив координатор “Освітньої програми Вікіпедії” у м. Харкові С. Д. Петров. А за словами ректора НТУ “ХПІ”, про� фессора Л. Л. Товажнянського, ця угода стала наслідком проек� ту, який успішно реалізовувався в НТУ “ХПІ”. За його результата� ми двадцять двоє студентів�ма� гістрантів факультету “Бізнес та фінанси” створили або поліпши� ли 23 статті в україномовному розділі Вікіпедії. “Наша спів� праця з “Вікімедіа Україна” сприятиме підвищенню рівня знань студентів та аспірантів, а для викладачів Вікіпедія стане інструментом для оцінки критич� ного мислення студента та аспі� ранта”, – зазначає професор Л. Л. Товажнянський.” І по країні таких прикладів не мало. Тож саме зараз, коли всту� пив у дію новий закон Україн “Про вищу освіту”, постає зав� дання перетворити поодинокі спроби вищих навчальних закладів привести свої навчальні вимоги і засоби їх досягнення у стандарти української освіти та підтвердити це відповідними інструктивними документами. Щоб сьогоднішній студент, а він дуже розумний і критично мислячий, відчував коефіцієнт корисної дії своєї навчальної діяльності. Тоді і потреба у викладачеві�наставнику, і ста� влення студента до нас отрима� ють новий глибокий зміст. Юрій КОНОВАЛЕНКО, аспірант кафедри педагогіки і психології вищої школи ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 �Спогади В Е Р Т А Ю Ч И І З В И Р І Ю 2 листопада 2014 року пішов з життя доктор філологічних наук, професор, заслужений пра� цівник культури і освіти, письменник�літерату� рознавець, художник, визначний громадсько� політичний та державний діяч, ректор Драгома� новського університету (1970–1973 рр.) Олексій Корнійович Романовський Пропонуємо вашій увазі уривок з книжки “Олексій Романовський: віхи життя (до 90�річчя) від дня народження”, що безсумнівно збереже в пам’яті нащадків ім’я цієї визначної людини та непересічної творчої особистості. Зміцнюючи матеріально�технічну базу 1 липня 1970 року стало переломним етапом у моєму житті. Несподівано мене запросили до Міні� стерства освіти. У кабінеті міністра за приставним сто� Вікнами – до сонця. Так зводилась 15'поверхова лом вже сиділи його заступники П. В. Миргородський і споруда Палацу Знань, 1971 р. С. Т. Завало. Міністр Петро Платонович Удовиченко без будь�яких попередніх розмов сказав: “Ми тут поради� лись і вирішили призначити вас ректором Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. Ось уже і наказ підписав... Так що відмовлятися наче вже й пізно”. І усміхнувся. – За довіру дякую... але ж я тільки затіяв будівниц� тво у себе. Що ж буде там? – запитав я (О. Романов% ський в цей час очолював Київський педагогічний інститут іноземних мов і став організатором нового навчального корпусу – редакція газети). “Там будівництва вже ніхто не зупинить, а ось тут треба починати негайно – а ви в цьому вже маєте дос� від. То, значить, поїхали?... Ми вас представимо”. О 14�й годині в залі засідань вже сиділи всі члени Вче� ної ради. Промову міністр почав з того, що днями, після дощів, у приміщенні інституту впала стеля, зруйнувало� ся кілька великих аудиторій. “Ганебно господарюєте, товариші! Тому ми вирішили запропонувати вам вашо� Ректорат педінституту імені О. М. Горького, 1973 р. го ж випускника О. К. Романовського – хай попрацює на свою Аlmа Маtеr”. У залі зависла тиша. “То яка ваша думка?” – цікавиться міністр. Слово взяв професор�математик М. О. Давидов – “Що ж це, товаришу міністре, за мода така стала – рек� торами нам призначають то істориків, то філософів, а тепер – філолога пропонуєте. А в нас головна ж спе� ціальність –математика, фізика. Коли ж до них черга дійде?” Про себе я подумав: було б добре, коли б завали� ли... Та після Давидова виступили професори П. К. Волинський і А. Л. Медушевський та ще кілька членів Ради на підтримку пропозиції міністерства. За призначення проголосували одностайно. Почалися нові митарства. До початку нового 1970–1971 навчального року залишилося рівно два Розмова про відновлення традиційного кольору місяці. На капремонт міністерство виділило лише 100 приміщення педінституту по вулиці Пирогова, 9. тисяч карбованців, а реально потрібно не менше 400 З професорами М. Бриціним (ліворуч) і тисяч. Звертаюсь в Держплан – відмовляють, але запевняють: якщо використаєте свої 100 тисяч, відразу М. Ярмаченком (праворуч), 1970 р. ж профінансуємо всі наступні роботи. Т. М. Шашло, Ю. С. Кобилецький, М. Я. Бріцин, Капремонтом намічалося повністю замінити ста� А. П. Грищенко, В. З. Смаль, С. А. Литвинов, А. Г. Сліса� рий дах, стелі, зруйновані аудиторії, ліквідувати ренко, Г. В. Січкар, М. Д. Березовчук, Т. Г. Тригуб, численні перегородки, відновити всі аудиторії і рекреа� Є. В. Коршак, М. Д. Ярмаченко, М. І. Шкіль, В. І. Бондар, ції – повернути їм первісний вигляд, обладнати їдальню К. М. Турчинська, Г. П. Бевз, Л. І. Мацько, П. П. Хропко, і гардероби у напівпідвальних приміщеннях, провести П. К. Волинський, І. І. Пільгук, Д. Ф. Ніколенко, капітальний ремонт аудиторій і службових кімнат, О. Г. Мороз, В. І. Гончаров, М. І. Жолдак, М. Н. Шеремет, повернути первинний колір зовнішнього вигляду примі� Ю. П. Гудзь, О. В. Киричук, С. Д. Максименко, А. Г. Кон� щення. форович, З. І. Слєпкань, В. П. Дущенко, В. М. Бенюмов, Для ремонту було залучено понад 200 професійних Д. Я. Шелухін, В. М. Синьов, М. В. Левченко, М. І. Бой� будівельників, на допомогу щодня виділялося 50 сту� ко, О. В. Кокойло і багато інших. Прихід здібної молоді дентів. Ремонт контролювали партком і профком інсти� до керівництва кафедрами, факультетами, іншими туту. Перший тиждень липня тут трощили перегородки, підрозділами інституту вніс творчий новаторський дух. звільняли дахи від піску та сміття. Військові вантажівки Сьогодні багато з них стали вже академіками, доктора� щохвилини вивозили десятки тонн сміття. Будівельни� ми наук, професорами, директорами інститутів, дека� ки повністю замінили старий дах на залізобетонні кон� нами факультетів, завідуючими кафедр. струкції по всьому периметру приміщення. 25 серпня Взаємна довіра і порозуміння в колективі сприяли студенти, разом із будівельниками, востаннє мили поліпшенню навчально�виховної, наукової і господар� вікна, відмивали підлоги, підмітали подвір’я. Були пов� ської діяльності інституту. З’явилося чимало нових ністю замінені меблі, придбано новітнє обладнання. підручників, навчальних посібників, колективних праць. Класні дошки замінені на скляні. Придбаний новітній Життя вимагало поліпшення матеріально�технічної електронний мікроскоп і ще багато чого. Міністерство бази. Значно зросло число студентів, у зв’язку з від� забезпечило фінансування, і старий корпус засяяв криттям нових факультетів і кафедр виникла потреба всією первозданною красою. нових службових і навчальних приміщень. Заняття від� Так, перший іспит було складено. 1 вересня 1970 бувалися у дві з половиною зміни. Не вистачало місць у року у відновленому корпусі розпочалися заняття. гуртожитках. Наступним кроком було кадрове питання. 1971 рік. Розпочалося спорудження чотирнадцяти� Ректорат домігся відновлення ліквідованих істо� поверхового навчально�лабораторного корпусу по вул. ричного і природничо�географічного факультетів. Було Тургенівській, 8/14, спортивного комплексу та двох запрошено для роботи на цих факультетах висококва� багатоповерхових гуртожитків на лівому березі Дніпра. ліфікованих фахівців з Академії наук УРСР, сільгоспака� Виконання будівельно�монтажних робіт було покладе� демії, інших ВНЗ України. Ряд підрозділів очолили но на один із кращих трестів “Київміськбуду” (керуючий маститі вчені старшого покоління та молоді, здібні нау� – Герой Соціалістичної Праці Свєчніков). Студенти і ковці. Назву лише декого з них, це: І. Є. Шиманський, викладачі поруч із будівельниками працювали на цих ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 Л І Т А важливих об’єктах. Вагому організаторську і виховну роботу серед викладачів при розбудові інституту здій� снювали: партком (В. Ю. Ніколаєнко, Б. О. Лобовик), профком викладачів (Д. О. Тхоржевський, М. Ф. Філо� неко, І. Т. Горбачук) та студентів (В. В. Левченко, О. В. Кокойло). Із завершенням будівництва проблема мате� ріально�технічного забезпечення ВНЗ була знята на багато років. Епохальною подією в житті нашого інституту стала Міжнародна конференція ректорів педагогічних інсти� тутів�партнерів СРСР – НДР та інших соціалістичних країн, яка відбулася 17�23 вересня 1973 року. На кон� ференцію прибули ректори педагогічних ВНЗ України, Росії, Німеччини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Монгольської Народної Республіки та Угорщини. Заслухано 23 доповіді з важливих проблем національ� ної специфіки педагогічної діяльності ВНЗ, міжнарод� них зв’язків і співробітництва, зокрема питань освіти, виховання, підвищення якості підготовки учителів і розвитку педагогічної науки. У конференції взяли участь міністр освіти СРСР М. О. Прокоф’єв, заступник голови Ради Міністрів України академік П. Т. Тронько, міністр освіти України О. М. Маринич, заступник міністра освіти НДР Є. Мах� ачек, представники партійних, профспілкових, комсо� мольських організацій. Нове призначення 14 жовтня 1973 року Указом Президії Верховної Ради УРСР мене призначено міністром культури Украї� ни. Постало питання: кому очолити інститут? Здібних працівників було чимало. Та мені запам’я� тався закид професора М. О. Давидова, і саме тепер можна рекомендувати математика – проректора з нау� кової роботи, молодого, енергійного і вимогливого, вже доктора математичних наук – Миколу Івановича Шкіля. Мою пропозицію прийняли і міністерство, і керівні органи. І мені нині приємно усвідомлювати, що тодішні прожекти і задуми про розвиток ВНЗ підхопили і про� довжили дужі руки молодого колеги Миколи Івановича Шкіля, котрий потім понад тридцять років очолював цей навчальний заклад і привів його до статусу Націо� нального університету. В успіхах цього прекрасного ВНЗ я бачу звитяжний труд моїх побратимів – доброчесних, невтомних драго� мановців, котрі, не шкодуючи часу і здоров’я, трудили� ся заради слави і зростання свого навчального закла� ду. А сьогодні спрямовують усі зусилля на підготовку сучасного учителя – висококваліфікованого, здатного формувати національно свідоме підростаюче поколін� ня, розвивають і збагачують педагогічну науку. Спостерігаючи за роботою проректорів в обох ВНЗ, я дбав про них, як про своїх наступників. З цією метою на час відпусток або службових відряджень надавалась можливість кожному “спробувати ректор� ського хліба”. Доручення були важливі, пов’язані часті� ше з адміністративною та господарською діяльністю. Це стало у пригоді В. О. Лебедєвій, котра більше року виконувала обов’язки ректора, М. І. Шкілю, а пізніше й Г. І. Артемчуку, який ось уже понад два десятиліття успішно очолює КНЛУ. Життя невпинно рухається вперед: зростають параметри і завдання освітніх установ у нових соціаль� но�економічних відносинах. Педагогічна освіта, пря� муючи в європейське співтовариство, вимагає модер� нізації і створення нової філософії вирішення стратегіч� них, тактичних і своїх власних завдань. У цих умовах на старт виходять молоді, дужі люди з новим світобаченням і світосприйняттям. Підтвер� дженням цього є прихід у педагогічний ВНЗ відомого вченого, педагога�новатора, академіка НАПН України професора В. П. Андрущенка. Саме йому належить дослідження історії заснування і шляхів розвитку Київ� ського Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Дбаючи про дальший розвиток матеріально�технічної бази і поліпшення добробуту колективу, він заснував благодійний фонд імені М. П. Драгоманова. Його багатий досвід і невсипуча енергія, його робота разом зі своєю командою відомих учених�ентузіастів – проректорів: В. П. Беха, Г. І. Волинки, П. В. Дмитренка, І. І. Дробота, Р. М. Вер� нидуба, А. П. Кудіна, О. С. Падалки, спираючись на досягнення і традиції свого потужного професорсько� викладацького колективу, дають могутній імпульс і від� кривають широкі перспективи розвитку цього славет� ного флагмана педагогічної науки. Про пост міністра культури я ніколи не мріяв і діз� нався про це за кілька днів до виходу Указу Президії Верховної Ради. 7 �Освітянський пантеон Вдячність учителю! Пішла у Вічність світла, інтелігентна, справедлива і надзвичайно добра Люди� на. Міністр культури України, ректор двох відомих в державі ВУЗів, управлінець, письменник – це для широкого суспіль� ного загалу. Хто ж мав щасливу можли� вість бачитись, спілкуватись, співпрац� ювати з Олексієм Корнійовичем, назав� жди залишився зачарованим його вишу� каним, мудрим словом, позитивним поглядом Людини, яка знала життя з гли� бини. Для нас, молодих викладачів, студен� тів�горьківців початку 1970�х, ректор Романовський запам’ятався перш за все як Великий Будівничий. Прийнявши педінститут імені М. Горького не у най� кращому матеріальному стані, Олексій Корнійович з перших тижнів розробив концепцію розбудови навчальних корпу� сів, бібліотек, спортивно розважальних площ тощо. Через досить короткий час ректорське бачення перспективи інсти� туту, ідеї були сприйняті кожним студен� том, викладачем, співробітником. Його зусиллями, енергією, авторите� том був “відвойований” будівельний май� данчик для зведення сьогоднішнього гуманітарного корпусу по вул. Тургенів� ській, придбаний навчальний корпус по вул. Воровського, де розмістились істо� ричний та дефектологічний факультети, майданчик для будівництва у майбутньо� му спортивного комплексу і т.д. В житті кожного із нас, як і багатьох колег, Олексій Корнійович відіграв дуже важливу особистісну роль. А ще не могла була пройти непоміче� ною його турбота про студента. Для Олексія Корнійовича кожний студент був колегою, партнером у вирішенні будь�я� кої справи. До студентів він звертався тільки на Ви. Такі люди – місіонери поси� лаються на землю (народжуються) для вирішення проблем надзвичайного вимі� ру. Але, на жаль, все це в минулому. Наша Вам вдячність і шана! Директор Інституту корекційної педагогіки і психології, академік Віктор Синьов, першокурсники 1972 року, тепер директор Інституту філософської освіти і науки, професор Іван Дробот, директор Інституту іноземної філоло� гії, професор Володимир Гончаров Пам’ятаємо! Любимо! Сумуємо! 2 листопада 2014 року на 97 році життя помер відомий державний діяч, літературознавець, перекладач, почес� ний професор НПУ імені М. П. Драгома� нова, доктор філологічних наук, про� фессор Олексій Корнійович Романов� ський. Романовський О. К. народився 18 лю� того 1918 року в с. Талова Балка Світло� водського району Кіровоградської області. Трудову діяльність розпочав у 1934 році вчителем російської мови та літератури в с. Талова Балка. У час Другої світової війни брав участь у боях на Південно�західному фронті. У 1951 році закінчив Київський педагогічний інститут ім. О. М. Горького, у 1958 р. – Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Понад п’ятнадцять років О. К. Рома� новський був на партійно�політичній і про� пагандистській роботі: працював у Пен� зенському обкомі партії, керівником полі� твідділу Південно�Західної залізниці, був секретарем Київського міськкому Компар� тії України. З 1963 року перейшов на науко� во�педагогічну роботу: працював старшим науковим співробітником та вченим секре� тарем Інституту літератури ім. Т. Г. Шевчен� ка АН України, ректором Київського дер� жавного педагогічного інституту іноземних мов, ректором Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. Протягом чотирьох років обіймав пост міні� стра культури України (1973�77 рр.), потім Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 повернувся на посаду ректора Київського державного педагогічного інституту іно� земних мов, де після виходу на пенсію працював професором�консультантом. На посаді ректора Київського гуманітарного інституту керував діяльністю цього приват� ного вищого навчального закладу. О. К. Романовський був членом Прези� дії Українського комітету захисту миру, депутатом Верховної Ради України, членом Спілки письменників України, багато років очолював Спілку ректорів вищих навчаль� них закладів міста Києва. Автор понад 200 статей з питань теорії та історії літератури, освіти та культури. Його перу належать монографії: “Із історії підготовки Першого Всесоюзного з’їзду письменників” (1958), “Знаменна віха” (1965, 1970), “Партія веде” (1967), “Літера� тура Ленінського гарту” (1969, 1973, 1979), “Жизнь во имя будущего” (1984). Член Спілки письменників України, заслужений працівник народної освіти України, заслу� жений працівник культури України, почес� ний доктор Київського державного лінгві� стичного університету, почесний професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Нагороджений орденами “Знак поша� ни” (1961 р.), “Трудового Червоного Прапо� ра” (1971, 1976), “Вітчизняної війни” ІІ сту� пеня (1985 р.), “Дружби Народів” (1986 р.), “Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня (1999 р.), “За заслуги” ІІІ ступеня (2008 р.) та 19 медалями, а також золо� тою медаллю ”Борцю за мир” (1970); Почесними Грамотами Верховних Рад України (1988), Естонії (1974) та Білорусії (1975). Світла пам’ять про Олексія Корнійовича Романовського – невтомного трудівника, добро� зичливу й порядну людину – збережеться у серцях багатьох людей, які мали щастя особи� стого з ним спілкування. Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Поціновувач думки Передчасно пішов із життя талановитий вчений і педагог. Колеги по кафедрі назива� ли його “українським Сократом”, студенти, які любили цікаві розмови, завжди затриму� валися після занять для розмови з ним. Він мав власний погляд на сучасні процеси і ділився ним з оточуючими. Тридцять років свого високого натхнення присвятив Драго� мановському університету. Це професор кафедри філософії Володимир Дорошке� вич. За базовою освітою він був фізиком�теоре� тиком. Але у 1968 році отримав запрошення від професора Олександра Шугайліна в аспіранту� ру з філософських проблем природознавства у Київському університеті імені Шевченка. Само� стійно захистив тему “Гносеологічний аналіз поняття “феноменологічна теорія” у фізиці”. З Драгомановським університетом познайомив� ся, коли працював у відділі наукових досліджень освітянського міністерства. Коли зіткнувся з інститутом імені Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова), полюбив його і душею, і розумом. Туди його запросили викладачем. І саме там сталось його становлення як філософа. На кафедрі філософії діяла відома наукова школа професора Григорія Волинки “Історична еволюція світової і вітчизняної філософії в освітньому кон� тексті”. Напрям, який в ній представляв Володимир Дорошкевич, – дослідження античної філософії, а саме – вивчення постаті Геракліта. Антична філософія зага� лом залишається загадкою для сучасного покоління. Як в той давній час міг ста� тись такий потужний спалах розуму і інтелекту? Дорошкевич наголошував: “Про сьогоднішній інформаційний простір не виникає питань, а от щодо Античності – їх безліч. Адже досягнення античних філософів можна порівняти з сучасними. І це незважаючи на те, що умови були первісними, але результати вражають”. Тому він і зацікавився цією темою і запитанням “Який зміст вкладали перші філо� софи у свої твори?”. Став розробником авторських концепцій. Нещодавно ним з колегами була видана книжка, де вперше у світовій філософії викладено філо� софський погляд на сон і введено поняття “Інтелектуальний сон”. Говорив, що зможемо використати цю концепцію на практиці. Його підхід до викладання змінюється лише з новим поколінням. Іноді повто� рював: “Нинішнє покоління більш оперативне – життя різноманітне, тому і пот� рібно бути оперативним. Для покоління, що входить у буремне життя, це є пози� тив. Молодь готова до цієї швидкості, а якщо молодь готова до неї, то чому б і ні. Є певні виклики часу, і на них слід відповідати. Виклики змінюються, і в них пот� рібно орієнтуватись. Молодь в цьому бездоганна. Досліджуючи проблему часу, я лише переконався, що майбутнього ніхто не знає і всі футурологічні передбачен� ня є дуже суб’єктивними. Адже завжди присутній елемент спонтанності. Все в людині буде ґаразд, якщо вона буде готовою до несподіваного”. Вважав, що філософ має допомагати у виборі шляху для найбільш оптималь� ного життя. Що філософ потрібен саме в цьому. Особливо зважаючи на моло� дість нашої держави. Що філософія напрацювала стільки ідей, що тепер має ста� вати практичною. Це її наступний крок до зближення з дійсністю. До останніх днів працював над проблемою часу. Філософія не змогла поки що дати відповіді на запитання: що таке час? В чому його зміст? Як він впливає на людину як суспільну істоту? Шукав формулу вирішення цих питань. Радив сучасним студентам… досліджувати і самих себе. Бо стан самопізнан� ня дуже корисний. Старшому поколінню радив бути більш гуманним. Вважав, що з часом в людині все закріплюється, вона вкорінюється, досвід застигає, забу� вається власний шлях, і вона стає більш жорсткою, нетерпимою, лає молодь. Потрібно давати молоді більше свободи. А якщо даєш пораду, то інколи слід говорити “не знаю”. Молодь, якщо їй так скажуть, сама розбереться і навчиться. Молоді було цікаве саме його “не знаю”, або саме його пояснення. Студенти сумують. Таких світлих і самодостатніх людей не вистачає. Не вистачає в цілому суспільстві. А от йому – аскету, вистачало всього. І невеликої зарплати, і не дуже міцного здоров’я. Він жив духовністю і наукою, молоддю, творчістю. Цього йому доля не пошкодувала. Хоч у ранньому дитинстві позбавила батька, славетного українського літературознавця, через сталінський арешт. І приклеївши на всі дитячі і юнацькі роки ярлик “сина ворога народу”. Це не озлобило душу дивовиж� ної людини – Володимира Олександровича Дорошкевича. Нині його душа у кращих світах. Але залишене ним тут, на землі, житиме в душах дуже багатьох і передаватиметься новим поколінням. Колектив кафедри філософії Колектив Інституту філософської освіти і науки Втрачений студентський квиток КВ № 09550693 Баковської Оксани Володимирівни вважати недійсним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/209 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/ed748f18c3947c2edc13da7797bf7034.pdf f789a5f31582c5f5c627211794accf47 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/12">Педагогічні кадри. 2010 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1608) ЖОВТЕНЬ 2010 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ТВОРИМО МАЙБУТНЄ НАУКИ 20 ЖОВТНЯ 2010 р. відбулася зустріч з питань наукової співпраці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова із гімназією “Міленіум” № 318 Солом’янсь" кого району м. Києва. Учні київської гімназії плідно працюють над своїми першими науковими доробками, майже півсотні шко" лярів готують статті для Малої академії наук України з матема" тики, фізики, гуманітарних та природничих наук. У цій серйозній справі, звичайно ж, не обійтись без керівника, тому, окрім педа" гогів гімназії, науковій молоді допомагатимуть представники професорсько"викладацького складу НПУ імені М. П. Драгома" нова. Настановча рада відбулась у досить теплій атмосфері, зустріч очолили Міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоу� хов, ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко та директор гімназії Людмила Порох, яка в свою чергу розпові" ла про феномен талановитості власних вихованців, адже кон" курсний відбір у навчальний заклад відсутній і вступити може будь"яка дитина, що мешкає в Солом’янському районі міста Києва. Гімназія співпрацює уже з вісьмома київськими університе" тами, тепер і з педагогічним, де педагоги високого рангу навчать вчити, мислити, творити. Євгенія КЛИМЕНКО, прес�служба НПУ імені М. П. Драгоманова ПЕДАГОГІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 27 ЖОВТНЯ 2010 р. відбув� ся офіційний прийом ректора Національного педагогічного університету імені Михайла Дра� гоманова академіка Віктора Петровича Андрущенка пред� ставників іноземних держав та дипломатичних місій в рамках Міжнародної науково�практич� ної конференції “Наукова еліта як соціально�економічний фактор розвитку держав в умовах глоба� лізації”, що пройшла у стінах нашого університету 26�29 жов� тня 2010 р. Для майбутнього педагогіч� ної науки зустріч завершилась продуктивно – було підписано Договір про наукову співпрацю між Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгомано# ва (Україна) і Ярославським державним педагогічним університе# том імені К. Д. Ушинського (Росія). Договір передбачає взаємини в процесі наукової співпраці: обмі� ну знаннями, позиціями, інформацією, навчальними програмами в галузі освіти, соціальної педагогіки і шкільної педагогіки. Договір передбачає розробку спільних досліджень і проектів у галузі освіти, а також навчальних матеріалів, які можуть бути використані в обох навчальних закладах. Дана домовленість передбачає взаємодію не лише в науковому, але й в культурному обміні і сприятиме обміну між студентами, аспірантами, викладачами для ознайомлення з практикою педаго� гічної роботи, обмін спеціальною літературою, журналами і книга� ми, видання збірок наукових і науково�методичних робіт тощо. Євгенія КЛИМЕНКО, прес�служба НПУ імені М. П. Драгоманова Домовленості досягнуто ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З 18 до 24 жовтня 2010 р. делегація Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відві� дала Італію, а саме універси� тет м. Падуа, з метою підпи' сання договору про співро' бітництво, запланованого у травні цього року під час візиту італійських колег до НПУ імені М. П. Драгоманова. Падуанський університет (іт. Universita degli Studi di Pado� va) – один з найстаріших уні� верситетів Європи та Італії, від� критий у Падуї в 1222 році. Девіз – Universa universis pata� vina libertas (“Свобода Падуї, загальна і для всіх”). Драгомановську делега� цію, до складу якої увійшли: директор Інституту соціології, психології та управління Євтух Володимир Борисович, директор Інституту іноземної філології Гончаров Володи' мир Іванович, вчений секре� тар університету Уваркіна Олена Василівна, завідувач кафедри етики та естетики Андрущенко Тетяна Іванівна, – гостинно зустріли Падуанські колеги: декан Факультету педагогіки Джузеппе Мічелі, голова комісії з міжнародних зв’язків Факультету педагогіки Маттео Сантіполо, делегат з міжнародного співробітництва з країнами Східної Європи уні� верситету м. Падуа Анна Рурач, вчений секретар уні� верситету м. Падуа. Студент – і в Італії студент! подія подія подія Нагородження найкращих Туристичний фестиваль Виставка драгоманов� ських художників стор. 2 стор. 3 стор. 3 �НАГОРОДЖЕННЯ НАЙКРАЩИХ СТАЛО доброю традицією щорічно нагороджувати кращих студентів уні� верситету завдяки зусиллям президента Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова Віктора Петровича Андрущенка та меценатів, зокрема Голови правління Всеукраїнської громадської організації “Асоціація “Афганці Чорнобиля” народного депутата Олександра Григоровича Рябеки. Цього разу урочисте засідання Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова, яке відбулося 5 жовтня 2010 року, було приуро' чене до 169'ї річниці з дня народження патрона нашого університету Михайла Петровича Драгоманова. Усі студенти, які успішно навчаються, є активними у громадському житті університету, мають творчі здобутки чи видатні успіхи у спорті та спортивно�ма� совій роботі, одержали можливість отримати стипендію Міжнародного благо� дійного фонду імені М. П. Драгоманова. Серед багатьох претендентів шляхом відкритого голосування у вирі палких студентських дебатів було обрано кращих з найкращих. РОЗБУДОВА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ педагогічному університе� ті імені М. П. Драгоманова відбулися установчі збори Української Асоціації культурологів (УАК). Подія про� ходила в рамках III Міжнародного наукового форуму “Простір гуманітарної комунікації: інституалізація ака� демічної спільноти” і зібрала представників 18 регіонів України. Одними з провідних ініціаторів створення УАК є науковці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, де діє кафедра культурології, заснована для підготовки фахівців з культурології та релігієзнавства. Головною метою УАК учасники установчих зборів визначили консолідацію професійних культурологів України, формування відповідного наукового середовища, створення єдиного парадигмального поля культурології. Серед студентів, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, пере' можцями стали: – у номінації “За відмінні успіхи у навчанні”: Савчук Вікторія (Інститут корекційної педагогіки і психології) – І місце; Гладун Сергій (Інститут мистецтв) – Диплом ІІ ступеня; Корчак Лариса (Інститут української філології) – Диплом ІІІ ступеня; – у номінації “За творчі досягнення”: Скуміна Оксана (Інститут української філології) – І місце; – у номінації “За активну участь у громадському житті університету”: Корчак Лариса (Інститут української філології) – І місце; Гаврилова Інна (Інститут іноземної філології) – Диплом ІІ ступеня; Віценко Олексій (Інститут історичної освіти) – Диплом ІІІ ступеня; – у номінації “За високі спортивні досягнення”: Хоменко Анатолій (Інститут фізичного виховання та спорту) – І місце; Волківська Діана (Інститут соціальної роботи та управління) – Диплом ІІ ступеня; Фомішева Ірина (Інститут природничо�географічної освіти) – Диплом ІІІ ступеня. Стипендію Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгома' нова за І місце та дипломи ІІ і ІІІ ступеня отримали: – у номінації “За відмінні успіхи у навчанні”: Козак Яна (Інститут природничо�географічної освіти) – І місце; Пафик Сергій (Фізико�математичний інститут) – Диплом ІІ ступеня; Самодерженкова Олена (Інститут мистецтв) – Диплом ІІІ ступеня; – у номінації “За наукові досягнення”: Туренко Віталій (Інститут філософської освіти і науки) – І місце; Годлевська Вікторія (Інститут педагогіки і психології) – Диплом ІІ ступеня; Іващенко Анастасія (Інститут інформатики) – Диплом ІІІ ступеня; – у номінації “За творчі досягнення”: Фелоненко Роман (Інститут української філології) – І місце; Бабіч Аліна (Інститут корекційної педагогіки та психології) – Диплом ІІ сту� пеня; Іванченко Ольга (Інститут філософської освіти і науки) – Диплом ІІІ ступеня. – у номінації “За мистецькі здобутки”: Тилько Денис (Інститут мистецтв) – І місце; Антонюк Світлана (Інститут гуманітарно�технічної освіти) – Диплом ІІ сту� пеня; Шаровська Маргарита (Інститут корекційної педагогіки і психології) – Диплом ІІІ ступеня; – у номінації “За високі спортивні досягнення”: Тарасов Костянтин (Інститут фізичного виховання і спорту); Білошицька Катерина (Інститут розвитку дитини) – Диплом ІІ ступеня; Косяк Тетяна (Інститут природничо�географічної освіти) – Диплом ІІ сту� пеня; – у номінації “За активну участь у спортивно�масовій роботі”: Цапліна Марина (Інститут політології та права) – І місце; Андрєєв Андрій (Інститут історичної освіти) – Диплом ІІ ступеня; Лопирєва Марина (Інститут соціальної роботи та управління) – Диплом ІІІ ступеня. – у номінації “За участь у розбудові студентського самоврядування” Стретович Дмитро (Інститут української філології) – І місце; Обідін Роман (Фізико�математичний інститут) – Диплом ІІ ступеня; Артемчук Едуард (Інститут інформатики) – Диплом ІІ ступеня. Тож бажаємо студентам�переможцям нових звершень. Міжнародний бла� годійний фонд імені М. П. Драгоманова продовжуватиме і надалі свою благодій� ну діяльність, не зважаючи на складну ситуацію у державі. Запрошуємо усіх тих, хто не брав участі у конкурсі на стипендію Фонду цього року, спробувати позма� гатися за нагороду у наступному році. Ми також глибоко вдячні усім, хто працює разом з нами і підтримує нас. Наша спільна діяльність є вкрай важливою, бо завдяки їй людина кожного дня стає кращою. Разом ми можемо зробити більше! Тож запрошуємо усіх і кожно� го до спільної праці заради величної і благородної справи – благодійності і взає� модопомоги. Людмила СУЩЕНКО, координатор Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова 2 Президентом Української Асоціації культурологів обрано доктора історичних наук, професора Василя Шейка. Він є ректором Харківської державної академії культури, головою експертної ради з культурології та мистецтвознавства Вищої атестаційної комісії України. Віце�президентами Української Асоціації культу� рологів стали голова Державного комітету України у справах національностей та релігій, академік Юрій Богуцький, директор Інституту філософії ім. Г. С. Ско� вороди НАН України, академік Мирослав Попович, професор кафедри культурології Національного педа� гогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор філософських наук Галина Мєднікова. Першим масштабним заходом представників ново� створеної Асоціації стала участь у проведенні I Міжна� родної науково�практичної конференції “Культуроло� гія в просторі гуманітарної комунікації”, яка відбулася наступного дня після установчих зборів УАК. Ця кон� ференція стала першим за всю історію України фору� мом, присвяченим винятково культурології в країні. На базі видання Інституту культурології Націо� нальної академії мистецтв України “Культурологічна думка” розглядається створення друкованого органу Української Асоціації культурологів. Також має від� критися веб�сайт Асоціації, видавництво та інші інсти� туції. Протягом двох місяців Українська Асоціація куль� турологів проходитиме офіційну реєстрацію в держав� них органах для набуття статусу юридичної особи. Крім того, стоїть завдання упорядкувати осередки УАК і роз� планувати єдину роботу Асоціації. Сергій ШТЕЙНІКОВ Срібна зустріч фізматівців ЧЕРЕЗ 65 років після закінчення Великої холоду. Студенти навіть склали пісні про збиран" Вітчизняної Війни та 25 років закінчення фізмату ня цибулі. І багато грамот і подяк, які тоді привіз 6 липня цього року зібралися на ювілейну зустріч студентський загін за зразкову працю і художню випускники спеціальності “Математика та інфор" самодіяльність. Із спогадами виступили також матика” 1985 року. Завдяки старості потоку викладачі доценти Л. І. Дюженкова, Барановській Світлані та активістам Панталі Т. В. Ломаєва, В. І. Мельник, А. В. Кухар. Наталії, Ковальчуку Валерію та іншим із У своїх виступах колишні студенти з великою чотирьох академічних груп вдалося зібрати у рід" вдячністю згадували студентські роки, високий ній 448"й аудиторії 27 колишніх фізматівців. рівень викладацького складу та ґрунтовні мате" Ювіляри поділилися спогадами про чудові роки матичні знання, одержані у вузі. Студентка Люся навчання у Київському педуні" верситеті. На зустріч, як годиться, запросили виклада" чів, хоч не всі з них могли при" бути. Студенти вшанували пам’ять викладачів, хто вже відбув у вічність: професорів З. І. Сліпкань, М. Я. Ляще! нко та інших. Староста потоку надала слово професору М. В. Пра! цьовитому з проханням розпо" вісти про зміни, адже факуль" тет з того часу набув іншого статусу, ставши інститутом. Микола Вікторович детально розповів про успіхи і нові зав" дання, що стоять перед колек" тивом Інституту, про визначні Випускники фізмату 1985 р. успіхи у науковій роботі. Потім Світлана надала слово проф. Н. В. Ткаченко, яка колись у них була Ременюк навіть заспівала пісню про цибулю, яку заступником декана і читала курс лінійної алге" тоді склали студенти у Снігурівському районі. бри. Надія Василівна згадала завдання, які цей Згадалися концертні поїздки народного хору курс успішно розв’язував від першого до остан" “Барвінок” до Дрогобича та інших місць України, нього курсу. Першим серйозним випробовуван" у яких активну участь брали тепер відомі вже ням для 200 першокурсників 1980 року була вчителі математики Юхим Рабінович, Ліда поїздка у Миколаївську область на збирання Цедик та багато інших, які зберегли любов до цибулі у складі студентського загону, керівником народної пісні і залюбки заспівали студентських якого була вона як заступник декана факультету. хорових пісень. Інші студенти також розповіли Цибулева плантація знаходилася у Снігурівсько" про непростий шлях перебудови, який торкнувся му районі і була під подвійним врожаєм кавунів та кожного з них. Не всі студенти залишилися прац" цибулі. До жовтня кавуни вже були зібрані, і зби" ювати за спеціальністю. Дехто виїхав на роботу рали лише цибулю. На полі залишилося ще бага" за кордон. Серед випускників є директори шкіл, то кавунів, і було дозволено їх їсти досхочу. То ж вчителі математики вищих категорій. Є і бізнес" якість кавунів врешті стала визначатися за зву" мени. Всі студенти висловили безмежну вдяч" ком тріску при падінні кавуна на землю! Згадали ність за гарну підготовку на фізматі. прекрасні студентські концерти, несподівані жовтневі заморозки у дерев’яних будиночках літ" Надія ТКАЧЕНКО, нього табору та придуманий спосіб зшивання доктор філософії, професор матраців та вкривання ними для порятунку від ЖОВТЕНЬ 2010 �Подія ТУРИСТИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ “…Нас кличе у мандри дорога, Грає чарівна струна, У променях сонця ранкових Ця пісня для тебе луна…” САМЕ з цією піснею сту� дентська команда НПУ імені М. П. Драгоманова Інституту природничо�географічної а освіти та екології кафедри в о н ома і г туризму вийшла на лісову а р . П. Д естивал сцену, даруючи усім щиру М і н ф іме ки” на пісню, гарний настрій та позитивні У П Н ни емоції. анда вні варе м о К ндрі Команда “Мандрівні вареники” вдруге стала уча� “Ма сником молодіжного фестивалю туристичної пісні “Бабине літо”, який був присвячений Всесвітньому дню туризму. Фестиваль відбувся наприкінці вересня у мальовничому куточку біля с. Вере� щиця на території Яворівського національного природничого парку Львівської області. Обов’язкова програма фестивалю включала три пісні: авторську, туристичну та українську народну. Уважне та доброзичливе журі також оцінювало розробку емблеми, назву команди та презентацію, студентський анекдот і розповідь�бувальщину “Як сту� денти у похід ходили…”. Старання, наполегливість і творчі здібності принесли команді друге місце, а у номі� нації розповідь�бувальщина “Як студенти у похід ходили…”. їй не було рівних, драгома� новці піднялись на першу сходинку пошани. Цю перемогу здобули: Бурлака Олексан' дра, Грама Ольга, Естріна Вероніка, Зінченко Ольга, Кулініч Ірина, Кудояр Євген, Мельник Юлія, Сердюк Марина, Ступак Катерина, Черний Артем, Шершньова Наталія. Після підбиття підсумків і нагородження переможців організатори пригощали всіх туристичними стравами. У дружньому колі учасників лунали туристичні та українські пісні, звучали студентські жарти, проводились жартівливі конкурси а забави. Наступного дня команда вирушила на екскурсію старовинним і загадковим містом Лева. До Києва везли не тільки перемогу та призи, а й приємні спогади, чарівний дух фестивалю, що так наповнює та гріє душу, робить цей світ кращим і щасливішим. Лариса БАРТОШ, викладач кафедри туризму, керівник команди ВІТАЄМО Жадька Віктора Олексійовича, завідувача кафедри журналістики НПУ імені М. П. Драгомано� ва, доктора філософських наук, професора, який удостоєний Почесним дипломом та золотою медаллю Київської спілки журна� лістів України “Незалежність” за вагомий внесок в українську журналістику. НАМ Є ЩО СКАЗАТИ! ВСЕРЕДИНІ жовтня в Інституті соціальної роботи та управління відбулася зустріч, на яку усі чекали з нетерпінням, яка відкрила правду на деякі речі, які могли знати тільки ВОНИ! Викла" дачі та студенти… Дебати з викладачами, ось на яку подію чекали усі, ось що було найбільш грандіозною подією Інституту… І це сталося… Вони зустрі" лися… Дебатування відбулися за цікавим форма" том Теда Тернера, який поширений в США серед учасників Національної ліги дебатерів. Особливостями даного стилю є те, що в них дебатери намагаються говорити повільніше, Учасники проекту майже не використовуючи жаргону або профе" “Дебати з викладачами” сіональної мови, теорії аргументації та інші спе" ціальні знання, а замість цього учасники повин" готуються до виступу ні більшу увагу приділяти стилю та способу виступу. Це робить даний формат досить дина" мічним. Учасники даної гри поділяються на pro (ствердження) та contra (заперечення). Перед початком команди підкидають монетку і переможець обирає, чи буде він у команді “про”, чи “контра”, і чи буде першим чи останнім промовцем. Також між промовами є “перехресний вогонь” – це раунд запитань, який робить гру гострою та пікантною, адже питання, які ста" вляться, провокують людину мислити критично та швидко. Але найцікавішою є тема, яку обрали для обговорення, а саме: “Чи повинна бути мате" ріальна відповідальність за пропущені заняття у ВНЗ”. Актуальність теми пов’язана з розроб" кою законопроекту для внесення змін у Закон України “Про вищу освіту”, що пов’язаний з оплатою освітнього процесу. Тому кожний отримає можливість з’ясувати для себе це питан" ня у вигляді цікавого інтерактиву гри “дебатів”. Процес дискутування був дуже гострий та насичений суперечками, адже ця тема боліла як викладачам, так і студентам, адже на момент проведення дебатів ще не було відомо оста" точної реакції на Постанову Кабінету міністрів. Дебатерами було висловлено безліч ідей, які пролили світло на дану проблему. Супереч" ки, які виникли в ході гри, були досить суттєвими, а коментарі – влучними. Викладачі показа" ли себе з якнайкращої сторони, хоч вони і не є професійними дебатерами, грали на такому рівні, що найдосвідченіші гравці могли б тільки позаздрити! Дівчата, які розділяли викладачів на «два фронти», відстоювали свою позицію дуже пере" конливо, сміливо брали на себе відповідальність у команді з викладачем та звісно мали змогу познайомитися з ним поближче в ході підготовки до раунду. Пройшло це все за ідеєю дебатного клубу Інституту соціальної роботи та управління “Шалена бджілка”, який таким чином вирішив привітати викладачів з їх професійним святом, святом працівника освіти! Подивитися на цю зустріч зібрався майже весь інститут, і недаремно, адже це було дуже яскраво та незабутньо. Усі учасники цього заходу отримали у подарунок фірмові подарунки клубу, а глядачi підсолодили свою насолоду перегляду гри “Дебати” смачними бджілками"цу" керочками. Захід відбувся на “ура”, і ми сподіваємося, що це стане доброю традицією в Інституті соціальної роботи та управління, тому що це унікальна можливість побути на рівні з виклада" чами, отримати їх досвід та поділитися частинкою себе, показати, що і нам є що сказати… Руслана ПАСІЧНЯК, викладач кафедри психології Інституту соціальної роботи та управління Анастасія КОВАЛЬОВА, студентка Інституту соціальної роботи та управління Освіта ВИСТАВКА ДРАГОМАНОВСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ В ІНСТИТУТІ педагогіки і психології пройшла виставка О. Красноголовця), батик О. Кияниці “Дерево дипломних робіт цьогорічних випускників кафедри образо� життя”, гобелени Ю. Гуріної та О. Кабіної (клас творчого мистецтва (ауд.11�7, 11�6, 11�10 гуманітарного Л. Плазовської), ілюстрації до книги Р. Баха магі� корпусу НПУ імені М. П. Драгоманова). Було представлено стра К. Удодова (клас доцента Національної ака� творчі роботи бакалаврів кафедри та спеціалістів і магі� демії образотворчого мистецтва і архітектури стрів першого випуску, освітньо�кваліфікаційний рівень І. Кириченка), іконопис “Благовіщення” У. Бебес яких було успішно акредитовано в червні цього року. Трид� (клас О. Красноголовця), ізонитка О. Рибак (клас цять вісім молодих випускників презентували свої художні І. Соломко), повстяна інтарсія “Місто” Ів. Торчило здобутки в різних сферах образотворчості – скульптурі, (клас Л. Цебенка). Багатоплановими є і настроєві станковому живописі, книжковій графіці, декоративно� характеристики творів – від відчуття ніжного спо� прикладному мистецтві. Серед них – три випускники, що глядання людського обличчя в “Портреті сестри” отримали дипломи з відзнакою: Оксанич Ганна, Курінсь' І. Замачковської до монументльного погляду на ка Наталя, Гуріна Юлія. Від� навколишній світ в пейзажі Г. Оксанич. гуки відвідувачів про виставку Державна комісія особливо відзначила сповнену складних роздумів про сучасне Ю. Жигун. “Квіти” були схвальними та захопли� вими. Так, професор кафе� буття людини композицію “Демон” дри живопису Національної Т. Сирого (клас В. Карпенко), а також Г. Оксанич. “Сосни” академії образотворчого мистецтва і архітектури народ� насичену архаїчною радістю природного ний художник України Ф. Гуменюк і експерт Міністерства зростання декоративну роботу “Частинка освіти і науки України професор кафедри графічного сонця, схована у плід” Н. Курінської (клас К. Шалварової). Відвідувачів дизайну Національної академії керівних кадрів культури і виставки зацікавили також крос�культурні екскурси молодих митців – жагучо� мистецтва М. Солом’яний були єдині в своїй думці, що дикі “Африканські мотиви” Н. Горбачук, медитативний досвід китайських численна сім’я українських педагогів поповнилась моло� сувоїв у “Квітах” Ю. Жигун, клімтівські спокуси “Декоративного натюрморту” дими талановитими вчителями і викладачами образо� О. Юрченко. На виставці було представлено також роботу “Тибет” першого творчого мистецтва, за чию майбутню професійну долю випускника кафедри з Китаю Веня Хайпеня (клас В. Гармати). можна бути спокійним. Наш університет може пишатись своїми талановитими випускниками, Виставка дипломних робіт розкрила широкий спектр перед якими відкриті творчі простори цілого життя. зацікавлень молодих художників: станковий олійний живопис Д. Вернигора “Сутінки” (клас В. Труша), скуль� Ірина СОЛОМКО, О. Юрченко. “Натюрморт” птурний рельєф В. Розсуканого “Фентезі” (клас викладач кафедри образотворчого мистецтва ЖОВТЕНЬ 2010 3 �Подія Студентська творчість Серйозно та відповідально займаючись науковою діяльністю, Ірина Єжель, магістрантка Інституту при� родничо�географічної освіти та екології, пише літера� турні твори, завдяки чому отримує численні здобутки. Ірина нагороджена дипломом за ІІ місце у номінації “Декламування літературних творів іноземною мовою”. У 2007 році Ірина нагороджена дипломом і премі� єю за найкращу публікацію в нашій газеті за підбірку віршів “Волошки в небі”. Літературний Що? Де?_нник ДОВГООЧІКУВАНИЙ жовтневий вечір!.. Вечір, якого чекали три роки як мінімум 63 учасники літературно�мистецького проекту. “Щоденник” – літературно�мистецький проект, який об’єднав три провідні виші України: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет імені Вади� ма Гетьмана. Але основна частина роботи лягла все ж на плечі студентів і викладачів нашого Драгомановського університету, адже саме в його стінах у листопаді 2007 року і виникла ідея, а у травні 2008 року була про� ведена презентація першої частини проекту. У книжці вміщені тексти сту� дентів і викладачів таких навчальних підрозділів: Інститут філософської освіти і науки, Інститут корекційної педагогіки та психології, Інститут іно� земної філології, Інститут соціології, психології та управління, Інститут педагогіки та психології, Інститут української філології, Інститут політоло� гії і права. Тому не дивно, що в цей вечір у книгарні “Є” був аншлаг, кни� Письменники, викладачі та гарня була вщент заповнена учасниками проекту, прихильниками та студенти під час презентації поціновувачами суча� сного українського слова. На презентації організатори проекту ніби прокрутили ретроспективу трьох років життя, прокоментували, що їм дав “Щоденник”, озвучили свої спостереження та висновки. Письменник Сергій Пантюк розповів про дві категорії людей – тих, що скиглять, і тих, що працюють і щось змінюють (до другої він зарахував і організаторів проекту), про те, що не боїться “привести в літературу моло� дих письменників”. Лариса Денисенко пригадала своє студентське життя, геометрію, шкільний щоденник (приємно, що дизайн нашого “Щоденника” не лише у неї викликав ностальгічні спогади чи аналогію з чимось дорогим серцю). Анатолій Дністровий згадував історію свого шкільного кохання, ділився думками, що бачить в майбутньому “Щоден� ник” справжнім альманахом! Усі троє письменників, що були на презента� ції, відзначили наступне: проект масштабний і вдало організований. Перформанс студентів Дехто з присутніх очікував більшого пафосу, дехто – іншого формату, але організатори намагалися створити відчуття домашнього затишку, про� стоти і легкості. За відгуками гостей, це справді вдалося. Літературні розмови про проект вдало розбавили перформансом арт�групи “Стрім”, невимушеним спілкуванням та автограф�сесією, яка тривала за часом майже стільки, як сама презентація. “Щоденник” завершено, робота зроблена чимала! Усі книжки продано. До речі, наклад в 300 примірників, виданий за підтримки президента Фонду сприяння розвитку мистецтва, президента благодійної організації “Центр практичної філо� софії” А. В. Толстоухова, розійшовся миттєво! На жаль, не всім бажаючим дісталась омріяна книжка. Тому сьогодні можу порадити одне – незабаром всі тексти будуть опубліковані в Інтернеті. А також усі коментарі та відгуки, рецензії, фото та відео з презентації вже викладені на блоґ проекту. До нових зустрічей! Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Рецензія “ЖЖ“ У ФОРМАТІ КНИЖКИ Щоденник. Літера# турно#мистецький про# ект. – К. : Вид#во Євро# пейського університету, 2010. – 144 с. Книжка “Щоден� ник” у певному сенсі є незвичайним виданням. З одного боку – це звіт літературно�мистецько� го проекту, а з іншого – повноцінна художня проза, яка впорядкована в одній збірці. Одразу на що слід звернути увагу – це цікава та нестандартна концепція. За задумом авторів проекту, перед учасника� ми була поставлена вимога: “Кожен знає лише один роз� діл твору (у першій частині), окреме речення (в другій) чи слово�узагальнення (в третій частині)”. Загалом, така літературна забавка�ланцюжок є не першою в історії культури, але авторам молодіжного проекту вдалось сформулювати сучасну концепцію, де головними геро� ями стали Він, Вона, Кохання, Час та Тіло. Учасники проекту – молоді філософи, педагоги, журналісти, психологи, економісти та визнані майстри пера. Тобто люди, які відображають світосприйняття сучасної людини. Загалом 78 текстів збірки були ство� рені протягом трьох років 63�ма дописувачами, серед яких як студенти київських вишів, так і відомі письмен� ники: Сергій Пантюк, Ірен Роздобудько, Андрій Любка, Мар’яна Савка, Анатолій Дністровий, Лариса Денисенко, Оксана Забужко, Андрій Кокотюха. ВІД РЕДАКЦІЇ: Я сиділа замислившись, Намагалась придумати Щось серйозне і стримане, Щоб сказати тобі, А тоді посміхалася, Бо мені не вдавалося Сумувати і плакати, Доки поряд є ти. Я думками ділилася, Ми сміялися голосно, Ми сміялися радісно, Аж дрижали шибки. Ми тоді посміхалися, Бо мені не вдавалося Сумувати і плакати Доки поряд є ти. Я сиділа замислившись, Тобі в очі дивилася. Твої очі світилися Від ясної мети. Я тобі посміхалася, Бо мені не вдавалося Сумувати і плакати, Доки поряд є ти. За гілку зачепилася І платтячко порвала. Зашию я хутесенько, Щоб матінка не знала. Біжу бігом стежиною Боюсь, що будуть лаять. Бігом зашию дірочку, Гарненько залатаю, Шмигну повз матінку у дім Легким котячим кроком… Але так швидко бігла я, Що впала ненароком. І треба, щоб зустрівся той Камінчик на дорозі! Коліно збила. Боляче… І бігти я не в змозі. І я додому, плачучи Тихенько шкандибала. А матінка хутесенько Усе забинтувала, Поцілувала лагідно І витерла сльозинки, І ніжно так промовила: “Не плач, моя дитинко”. І не було так боляче, Як соромно вже стало, І я сказала: “Матінко, Я платтячко порвала”. Й заплакала. А матінка: “Не плач, моя дитино. То – не страшне. А головне – Хай не болить коліно”. Антон Корнілов сьогодні є студентом ІІ курсу спе� ціальності “Філософія”. Перші проби пера у хлопця відбулись рік тому під впливом особистого життя та певних молодих філософських роздумів над буттям людини. У його творах ми можемо простежити лінію кохан� ня, розчарування, боротьби. Твір, який виноситься на розсуд читачів, більше відноситься до художньо�со� ціального есе. ЖИТТЯ ТРИВАЛІСТЮ 65 ОДИНИЦЬ ЧАСУ Твір присвячується усім небайдужим до життя немовлят. Це есе є повністю вигаданим. Будь�який збіг з реальністю є цілком можливим. Моє життя, як і ваше, почалося з кохання. Так, я бу(в; ла) очікуваною дитиною, але прожив я недовго – усього 65… Народжували мене у пологовому будинку №Х. Я тісно пов’язан(ий; а) зі своєю мамою, тому коли боліло їй, мені також боліло. Я відчува(в; ла) її страждання, коли вона мене народжувала. Це дуже боляче. Тебе немов відривають від чогось знайомого, прекрасного, теплого і ніжного, того, у чому ти протягом дев’яти місяців жив. Я дуже хоті(в; ла) полегшити страж� дання своєї мами, і як тільки я про це подума(в; ла), мене осліпило світлом, надзвичайно яскравим. Я крича(в; ла)… мені незатишно. Але раптом все минулось. Я заспокої(вся; лась). Мама теж. Усе наче добре… Життя промайнуло перед моїми очима надзвичайно швидко. Народив� ся я хлопчиком. Мені дали ім’я. Я ріс, вчився, пізнавав цей світ, перші роз� чарування (у мене забрали іграшку), перші перемоги. Я розвивався: пішов у дитячий садок, завів друзів (тоді вони були справді друзями). Потім школа: перші двійки та п’ятірки, перші синці, перші досягнення. Я не був першим, просто для мене це було вперше. Кохання, ще кохання, інститут, робота, весілля, діти, діти, ще робота, і онук! Я бачу торт із написом “65 років моєму дідусеві”, я плачу не від горя, а від щастя, бо це і є справжнє щастя. Так, я з гордістю промовляю: “Я ЩАСЛИВИЙ”… я в ейфорії, це мій своєрідний наркотик, я в екстазі, я… я… потребую води, хоча ні – повітря, повітря, ПОВІТРЯ… пізно. Вони плачуть, я дивлюсь на них. Вони не розуміють, що я тепер віль� ний, хоч радше був би закутий разом з ними. НАЗАВЖДИ. Я не можу без вас. Це – нечесно. Моє життя, як і ваше, почалося з кохання, але закінчилось воно страж� данням. Моє життя промайнуло, як блискавка під час грози. Я нічого не встиг. Я… а що я? Мене немає, хоча ні, пам’ять про мене є. Отже… Я існую!!! Мааааааааааамооооооооооооо, я живий!!! Подивіться хоч хтось на мене!!! Я тут! Люди! БЛАГАЮ ВАС!... Не чують. За своє життя я нічого не встиг, бо прожив я недовго – усього 65 секунд. Сергій РУСАКОВ ОГОЛОШЕННЯ Університетська багатотиражка “Педагогічні кадри” відновлює свою роботу після тимчасової перерви. Матеріали, які за цей час були передані до редакції, обов’язково будуть переглядатися і поступово розміщуватись на сторінках нашого видання. Обіцяємо інформувати читачів про найголовніші події, які відбуваються у житті Драгомановського університету, анонсувати про цікаві та важливі заходи, друкувати різноманітні рецензії, відгуки тощо. Також залишається улюблена багатьма читачами рубрика привітань зі святами та ювілеями. Чекаємо на нові матеріали! Ви завжди можете їх занести до редакційного відділу або надіслати електронною поштою на адресу: gazeta@npu.edu.ua Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 З літературної точки зору до “Щоденника” як книжки є кілька зауважень – наявність слабких текстів, не завжди зрозумілий “меседж” авторів. Проте видання вийшло візуально дуже привабливим і дійсно молодіж� ним. Проектам подібного типу, маємо зазначити, це не часто вдається. Книжка (як і сам проект) цінна своїм внеском до української культурологічно�літературної ниви. “Щоденник” виражає сучасну тенденцію у світорозу� мінні людини, показує те, що вона є вільною у власному вираженні думок, прагне відкритості концепцій. Автори збірки в своїх есеях переосмислюють, переорієнтовують загальноприйнятий традиційний погляд на ключові теми нашого буття. Концепцію проекту високо оцінив Юрій Андрухо# вич. Рік тому письменник дізнався про “Щоденник” і з зацікавленістю проглянув тоді ще рукописи та дав коментарі. Пан Юрій зауважив, що в проекті присутні сильні та цікаві учасники, які при бажанні та наполегли� вості зможуть досягти літературних висот. Андрій Кокотюха, автор післямови до книжки, влучно порівняв її з комп’ютерними “Живими Журна� лами”. В чомусь це порівняння яскраво ілюструє видан� ня: “обмін світоглядними фішками, інтимними відчут� тями того, що бачиш довкола і чого не знаходиш там”. Але “Щоденник” пропонує щось більш приємне для читача: “літературний, а швидше – мистецький проект, оформлений у вигляді паперової книжки… живе”. А читачам та їхнім друзям пропонується діалог з учасниками, їхніми записами, та головне – кожен в пев� ній мірі сам може стати його учасником. Вірш про мою маму Пісня Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua Інститут філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова проводить ліцензування спеціальності 8.020101 “Культурологія” (напрям “Культура”). Здокладноюінформацієюможна ознайомитися насайтіwww.npu.edu.ua у розділі “Ліцензування”. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЖОВТЕНЬ 2010 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2010 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1608) (жовтень 2010 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1608) (жовтень 2010 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2010. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/168 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова