42 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d38cfe23bc751fe8903313299f667b50.pdf 05540f5725033bb68f3a3e51ab280100 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. Спецвипуск (квітень 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text СПЕЦВИПУСК Квітень 2015 ГАЗЕТА Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Заснована у жовтні 1929 року Вітальне слово ректора УНІВЕРСИТЕТУ ПРЕСТИЖУ – 180 РОКІВ Н аціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова– один з найпрестижніших вишів Києва, поважний і добре знаний вищий навчальний заклад на просторах Європи та світу, який декларує значимість професії педагога, Вчителя як провідника і вихователя майбутньої еліти держави. 180-річна присутність університету у педагогічному просторі України дає нам право на високу оцінку пройденого шляху, визначення місця і ролі університету в системі освіти держави, Європі і світу. На сьогодні стратегічні цінності Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова – людиноцентризм, єдність національних і загальнолюдських пріоритетів, академічна чесність, пріоритет науки, відповідність якості освіти європейським освітнім стандартам, пріоритет молодіжної політики та демократизації управління. Ми – лідери сучасної педагогічної освіти України. За нашими напрацюваннями здійснюється не тільки навчально- Н аука і освіта сьогодні є двома важливими і взаємозалежними прискорювачами інноваційного розвитку української держави. Співпраця НАН України та НПУ імені М. П. Драгомано- УНІВЕРСИТЕТ В ЦИФРАХ виховний процес у дошкільних, шкільних та позашкільних закладах освіти, але й підготовка Його Величності Вчителя – головного провідника особистості у великий світ національної і загальнолюдської культури. Віктор Андрущенко, ректор НПУ імені М.П. Драгоманова, академік ва є зразком успішної і взаємовигідної діяльності, яка отримала нові імпульси після прийняття Закону України «Про вищу освіту» та підписання угоди про участь України у Програмі Євросоюзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Хай Ваш досвід і професіоналізм, величезний педагогічний та науковий потенціалі надалі служитиме зміцненню та розвитку нашої держави! Борис Патон, Президент Національної академії наук України Ц е свято не лише для Вашого університету, а й для усієї української освітньої галузі, на чий розвиток і розбудову спрямована багаторічна праця усього Вашого колективу. Ваші наукові досягнення, знані на європейському просторі, переконливо свідчать, що Ви творчо формуєте основу української науково-педагогічної інтелігенції. Ми цінуємо величезний внесок колективу університету в розвиток вітчизняної та світової науки і освіти, у формування потужної державотворчої плеяди провідних учених, талановитих педагогів. Сергій Квіт, Міністр освіти і науки України В изнання й славу університету примножують люди з високим професійним потенціалом, творчим мисленням та відповідальним ставленням до справи. Виважена державницька позиція, сумлінна праця й майстерність драгоманівців, усвідомлення відповідальності за навчання і виховання нового покоління громадян, здатного змінювати майбутнє своєї країни і своє життя на краще, сприяють утвердженню високих критеріїв національної освіти. Нехай кипуча енергія й надалі спонукає до сміливих задумів, життєво важливих проектів і наукових перемог, а досвід стане рушійною силою на шляху інноваційного розвитку суспільства в ім’я людини та нашої держави! Василь Кремень, Президент Національної академії педагогічних наук України �Історія університету ДУХОВНИЙ ПАТРОН УНІВЕРСИТЕТУ ВИТОКИ І 180-РІЧНИЙ ПОСТУП Н аціональний педагогічний університет з гордістю носить ім’я видатного мислителя і вченого зі світовим ім’ям, одного з найвідоміших українських громадських діячів та письменників ХІХ століття – Михайла Петровича Драгоманова. Історик, філософ, соціолог, політик і громадський діяч, культуролог, релігієзнавець, етнолог і літератор – далеко не повний список зацікавлень Михайла Драгоманова, що демонструють наукові і публіцистичні праці вченого. Ідеї Михайла Драгоманова не тільки витримали іспит часом, а й прислужилися новим часам і будуть корисними майбутнім поколінням. Ідейна спадщина вченого – орієнтир, який вказує дорогу до майбутнього студентам та викладачам нашого університету, служить запорукою їхнього людинолюбства та духовного поступу. Н аціональний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова – один із найстаріших в Україні державний вищий педагогічний навчальний заклад IV рівня акредитації. Відкритий 21. 11 (4. 12). 1834 р. при Університеті Св. Володимира як інститут казеннокоштних студентів. За загальним Статутом Російських Імператорських університетів (1804)— педагогічний інститут. Будинок І. Ю. Корта на Печерську, де у 1834 році знаходились аудиторії Інституту казеннокоштних студентів Університету Св. Володимира, який розпочав підготовку світських Будинок І.систематичну Ю. Корта на Печерську, де у 1834 році вчителівІнституту на Київщині знаходились аудиторії казеннокоштних студентів Університету Св. Володимира, який розпочав систематичну підготовку світських вчителів на Київщині У 1860 р. на базі ліквідованого Педагогічного інституту були створені Університетські педагогічні курси, пізніше– Вищі жіночі курси. З 1905 р. тут розпочали роботу вечірні жіночі курси, а згодом – жіночі курси іноземних мов. Будинок по Фундуклеївській (нині Б. Хмельницького), 51, в якому до 1913 р. Будинок по Фундуклеївській знаходилися Вищі жіночі курси(нині Б. Хмельницького), 51, в якому до 1920 р. на основіВищі історико-філо1913 р. знаходилися жіночі курси логічного, фізико-математичного факультетів ліквідованого Київського університету, Київських вищих жіночих курсів, Київського учительського інституту, Київського Фребелівського педагогічного інституту та інших просвітницьких закладів створено Київський інститут народної освіти (КІНО) ім. М. Драгоманова. З 1936 по 1991 pp. він існував як Київський державний педагогічний інститут ім. О. Горького. У Будинок Комерційного інституту, який було передано Київському державному педагогічному Будинок Комерційного інституту, який було передано інститутові Київському державному педагогічному інститутові З 1991 pp. Університет йменується як Київський державний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова. У 1993 р. інститут було перейменовано в Український державний педагогічний університет ім. М. Драгоманова. У 1997 р. Указом Президента України навчального закладу надано статус національного. У різний час тут викладали відомі науковці: С. Ананьїн, В. Артоболевський, А. Астряб, Б. Букреєв, М. Василенко, О. Гіляров, Д. Граве, М. Грищенко, О. Грушевський, М. Даденков, Г. Де-Метц, С. Драгоманов, С. Єфремов, М. Зеров, Й. Косоногов, Г. Костюк, М. Крилов, А. Кримський, О. Музиченко, О. Оглоблін, Г. Павлуцький, О. Покровський, О. Раєвський, П. Тутковський, О. Фомін, М. Холодний, С. Чавдаров, Я. Чепіга, В. Чехівський та ін. Нам – 180 років! Н аціональний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова розпочав історію свого розвитку у 1834 році і по праву є флагманом педагогічної освіти України. Сьогодні університет веде підготовку кадрів із 106 спеціальностей, які охоплюють педагогічний спектр, а також такі необхідні сучасному суспільству спеціальності як екологія, соціальна робота, правознавство, політологія, економічна теорія, культурологія, дизайн, переклад, туризм, менеджмент, соціологія, психологія. За час свого функціонування в аудиторіях університету пройшли підготовку більш як 170 тисяч педагогів та вихователів, які працювали та працюють нині в усіх навчальних закладах України та за її межами. Майже 20 відсотків нинішніх педагогічних працівників держави є випускниками нашого славетного ВНЗ. Університет славиться своїми науковими здобутками та традиціями. Перед нашими студентами відкриті широкі перспективи наукової діяльності. Є аспірантура з 64 спеціальностей та докторантура з 30 спеціальностей, в яких навчається близько 800 аспірантів та 70 докторантів, функціонує 21 спеціалізована вчена рада по захисту докторських та кандидатських дисертацій. Значна кількість випускників магістратури стають аспірантами Національної академії наук України, з якою університет розвиває плідну співпрацю; отримують гранти урядів інших країн для навчання в аспірантурі та проходження стажування в закордонних університетах. До структури нашого університету також входять коледжі, гімназії, ліцеї, інститути, філія в Празі та спільний Українсько-американський інститут «Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні» НПУ імені М.П. Драгоманова має розгалужену мережу співробітництва з провідними вищими навчальними закладами і науковими установами США, Італії, Словаччини, Болгарії, Китаю, Росії, Білорусії, Казахстану та інших країн. Фактично університет став визнаним центром міжнародних освітніх і наукових зв’язків. Щороку близько 150 викладачів і студентів НПУ проходять стажування в зарубіжних вишах - партнерах, освітніх і дослідницьких центрах. Понад 600 викладачів і студентів університету щорічно беруть активну участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, круглих столах та інших наукових і науково-практичних заходах. Важливим напрямком діяльності університету є підготовка фахівців для зарубіжних країн. Нині в університеті навчається близько 500 студентів із 26 країн. До послуг студентів — 8 навчальних корпусів, 7 гуртожитків, найбільша серед вищих педагогічних закладів України бібліотека, мультимедійний центр електронного навчання, потужна електронна бібліотека, сучасний спорткомплекс із плавальними басейнами та ігровими майданчиками, де проводяться міжнародні змагання з різних видів спорту, Центр культури та мистецтв з відомими самодіяльними колективами, а також комп’ютерні класи, їдальні, буфети, спортивно-оздоровчі табори. Приблизно щомісяця у виші відкриваються нові мультимедійні центри, читальні зали, удосконалюється матеріально-технічна база, розширюється база джерел фінансування. Справжнього розвитку набуло студентське самоврядування; створено студентський ректорат, активно працює обраний студентський ректор Сергій Зайченко. Започатковано та здійснюються багато університетських проектів: «Тиждень мистецтв», «Студентська республіка», КВК, спортивні турніри, благодійні ярмарки. Налагоджена співпраця з Європейським молодіжним парламентом та представництвом ООН В Україні. Найбільш активні студенти отримують надбавки до стипендії, а найбільш талановиті — іменні стипендії та відзнаки. В Драгомановському університеті працюють такі відомі українські митці: Герой України, академік НАПН України, народний артист України, професор Анатолій Авдієвський; Герой України, народний артист України, професор Анатолій Пала- маренко; Герой України, народний артист України, професор Мирослав Вантух; поет-пісняр, заслужений діяч мистецтв України, професор Андрій Демиденко, народна артистка України, професор Тамара Стратієнко та ін. Гордість університету М. О. Максимович – ректор університету Св. Володимира і директор Педагогічного інституту Ординарний професор філософії О. М. Новицький, який читав майбутнім учителям педагогіку Ординарний професор філософії О. М. Новицький, який читав майбутнім учителям педагогіку М ЗНАЧЕННЯ НАУКОВОГО НАБУТКУ Б « атько» нашого університету належить до знакових постатей українського громадсько-культурного і наукового життя, плеяди світочів українства, слов’янства і вселюдства, до апостолів правди і науки. Учитель істини і речник свободи думки, віри, слова, він залишив тривкі сліди в українській та європейській історичній і філологічній науках, у філософії й педагогіці, політології і культурології, журналістиці й публіцистиці. Філософські пошуки М. Драгоманова не лиш узагальнювали наявний досвід, але й спрямовували його в прийдешнє людства, в яке він, європейський мислитель-інтелектуал і вчений-енциклопедист, був задивлений. Учитель Франка й Лесі Українки, один із найбільших вільнодумців і речників толерантності у Росії, працюючи для „поступу України” та її визволу від неволі, зазнав тяжких випробувань долі. Так, він, хто всіляко сприяв розвитку вільної думки в Росії, сам мусив шукати сприятливіших обставин для праці в Західній Європі, але при тім відкрив для неї Україну. М. Драгоманов повертав Україну в європейський контекст, сприяючи подоланню набутих під царями комплексів хуторянства і меншовартості. Стрижень його дiяльностi І.Франко визначив як пропаганду iдеї нацiональної окремiшностi України, тієї необхiдностi, щоб українська iнтелiгенцiя служила українському народовi своєю iнтелiгентнiстю, тобто своїм розумом, наукою. М. Драгоманов – гуманіст, носій незвично високої моральної й інтелектуальної культури, синтетик-шукач всесвітньої правди, спільної всім націям, громадянин європейської держави духа, засновник ОХОРОНЕЦЬ СВІЧАДА ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕДАГОГІКИ української інтелектуальної і критичної думки, речник прогресу людини й громади, європейського конституціоналізму, ідеї національної окремішності українців та великого майбутнього національного святощу – української мови, поборник гідного місця України у концерті європейських народів. М. Драгоманов еволюціонував від світового полікультурництва до принципового україноцентризму, бо завше був палким прихильником “розвиття народного українського почуття і народної української літератури” на всіх теренах силоміць роз’єднаної батьківщини, культурного єднання Наддніпрянщини та західноукраїнських земель. Багатогранна постать ученого-поліґістора й адепта культурницької спрямованості життєтворчості самобутня тим, що він став у зрілому віці європейської слави істориком і фольклористом, явив як історик зарубіжної й української культури чітко визначену систему поглядів та оцінок, хист ерудованого рецензента і завзятого полеміста, зокрема при визначенні шляхів розвою українського письменства. Воно цікавило Драгоманова не тільки як красна словесність, а й як яскравий вияв української національної культури, код рідного художнього менталітету та як суспільний феномен. Учений пов’язував зі свободою слова, наукової та педагогічної творчості, безперешкодним культурним розвитком України взаємопізнання інтегральних її частин, силоміць розподілених між Росією й Австро-Угорщиною, піднесення визвольних устремлінь. Він бачив культуру, зокрема письменство, потужною підоймою у встановленні суспільної справедливості, історичному й освітньому розвитку, у сатиричній компрометації сил реакції – „внутрішніх турків” самодержавної імперії. Значення доробку Драгоманова-«культурника» й поліґістора переоцінити важко, адже мислитель випередив свою епоху як історіософ, розбив провінційної «невіжости границі» (І. Франко), познайомив світ із забутої в центрі Європи Україною, поглибив культурологічну парадигму європейської науки у вивченні всесвітньої, у т.ч. української, історії, народної творчості, літератури від давнини до свого часу, обстояв громадсько-культурні й політичні права бездержавних народів. У ХХІ ст. набули нової актуальності заповіти М. Драгоманова зміцнювати національну свідомість громадян держави, розбудовувати демократичне суспільство, дбати про свободу особистості, місцеве самоврядування, давати відсіч російському панславізму. Володимир Погребенник, професор, доктор філологічних наук огутня й неординарна, складна й суперечлива постать вченого Михайла Петровича Драгоманова завжди була у центрі громадського й культурного життя українського народу у Російській імперії. Людина широких інтересів і глибокої ерудиції, Михайло Драгоманов викликав захоплення та повагу сучасників. Щирий демократ та гуманіст, він понад усе ставив інтереси людини, її свободу і права, національні інтереси рідного народу. Михайло Петрович став видатним вченим-істориком і філософом, етнографом і фольклористом, літературознавцем і культурологом. Значну увагу він приділяв справі видання українських авторів, які потрапляли у немилість до чиновників різного ґатунку у Російській імперії тільки за те, що були українцями і не цуралися рідної мови і культури. Михайло Драгоманов був талановитим народним просвітителем Ректор В.П. Андрущенко і онука М.П. Драгоманова і наставником цілих поколінь молодих вчених та педагогів. Сильний духом, він став ідейним натхненником багатьох великих українців, зокрема Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова та інших. Сьогодні невтомний охоронець свічада вітчизняної педагогіки є кумиром і наставником для 30 тисяч студентів, що сумлінно здобувають вищу освіту у справжньому соборі знань – Драгомановському університеті. Віктор АНДРУЩЕНКО, ректор НПУ мені М.П. Драгоманова Науково-педагогічні школи С ьогодні в університеті працює когорта відомих вчених і педагогів, функціонує 40 науково-педагогічних шкіл, авторитет яких поширюється далеко за межі освітнього простору України. Представниками науково-педагогічної школи члена-кореспондента НАН України, академіка НАПН України В. Андрущенка, зокрема, розроблені змістовні і методичні параметри таких курсів, як «Соціальна філософія» та «Філософія освіти». Науковці й педагоги школи академіка Л. Мацько та професорів М. Плющ, С. Шевчук, академіка сформували комплекс змістовного і методичного забезпечення вивчення в школі та вищих навчальних закладах освіти української мови. Відомою і шанованою в Україні є фізико-математична школа академіка НАПН України М. Шкіля, члена-кореспондента НАПН України М. Шута, професорів М. Працьовитого, Ю. Кондратьєва, Г. Торбіна. Стратегами розвитку та викладання філософських і соціально-політичних дисциплін у вищих закладах освіти забезпечили представники науково-педагогічних шкіл професорів О. Бабкіної, В. Беха, В. Бондаренка, М. Заковича, Н.Мозгової та ін. Основи сучасної дидактики вищої школи закладені представниками науково-педагогічних шкіл академіків НАПН України В. Бондаря, М. Жалдака, професора Л. Вовк. Сучасний авторитет має науково-педагогічна школа академіка НАПН України, професора В. Синьова, представниками якої (професори Є. Синьова, Л. Фомічова, Л. Шеремет та ін.) сформовані науково-методичні засади корекційної педагогіки та психології. Широко відомими в Україні та далеко за її межами є здобутки сооціолого-етнополітичної школи член-кореспондента НАН України В. Євтуха. Не менш відомою в державі є науково-педагогічна школа мистецького виховання особистості, основи якої закладені академіком НАПН України, Героєм України А. Авдієвським, професорами А. Болгарським, А. Демиденком, З. Корінцем, А. Пономаренком, Т. Стратієнко, В. Федоришиним та іншими видатними митцями, які працюють в університеті. Головні методики фізичної реабілітації учнів і студентів, викладання курсів фізичного виховання, організація та проведення спортивно-масової роботи в школі та ВНЗ розроблені та впроваджуються представниками науково-педагогічних шкіл таких авторитетних докторів наук, професорів як В. Астафьєв, Г. Арзютов, О. Дубогай, Л. Сущенко, О. Тимошенко та ін. Серед талановитих педагогів і вчених, доробки науково-педагогічних шкіл яких розгортають знаннєво-пошукове, дослідницьке поле освіти, хотілося б назвати істориків – професорів І. Дробота, В. Борисенка, О. Сушка; природничників – В. Бровдія, В. Покася; психологів і соціальних педагогів – А. Капську, Н. Дем’яненко; викладачів іноземних мов – професорів В. Гончарова, Ю. Романовську. �ЧОМУ Я ЛЮБЛЮ НПУ? С відченням ефективності роботи науковців, викладачів університету є відгуки студентів. Спеціально для випуску газети ми провели в соціальних мережах опитування серед молоді. Студенти в один голос сказали: любимо! Л юблю НПУ за те, що люди йдуть туди tabula rasa, а випускаються збагачені знаннями та мудрістю. Люблю за ранкову тісноту в ліфті й за те, що все ж є справжні друзі, які попри все про- пустять тебе вперед, коли ти запізнюєшся на першу пару. Люблю за друзів, веселий деканат і за спеціальність, на якій навчаюсь; за викладачів, які викладаються на повну і хвилинкою гумору роблять надзвичайно крутими навіть виснажливі пари. Люблю за 12 поверх і сонячні аудиторії в гуманітарному корпусі, а ще люблю НПУ, бо це ж педагогічний і це благородно! Катерина Деревецька Н ПУ... Мабуть, це доля. Багато разів мірку- Н ПУ? НПУ! Тому що професійний колектив, тактовні та справедливі викладачі, які чесно оцінюють студентів та підтримують в наших починаннях! Людмила Філіц Ч ому НПУ?! Хто ставить такі запитання? Голос викладача Л юблю Драгомановський університет за знайомство з людиною, яка навчила мене любити світ символів Григорія Сковороди – Івана Зязюна. Світла пам’ять! Люблю НПУ за зустріч з науковцями, які змінили мій світогляд: Юрій Чорноморець, Денис Брильов, Віталій Хромець, Тарас Борозенець. Працюючи в НПУ, маю можливість займатися діяльністю, яка додатково збагачує мене і, сподіваюся, країну: поезія, публіцистика, громадська ак- вала: чи я на своєму місці, чи саме тут я отримаю знання, навички, досвід. І кожного разу переконуюся, що я саме там. Люблю НПУ за зустріч з чудовими людьми. Це потужна школа життя. Я дуже вдячна долі за можливість реалізуватись як успішна студентка і активний громадський лідер. Аліна Марценюк Бо НПУ – найкращий серед педагогічних університетів! Бути педагогом – моє покликання! Я це вирішила ще у дитячому садочку, коли сварилася на ляльок. Добре, що в НПУ навчили, що до дітей інакше треба ставитися... Добровольська Валерія Голос випускника тивність, волонтерство. Люблю університет за студентів, які стали для мене життєво орієнтованою ціннісною платформою. Серед них юнаки і дівчата, які для мене втілюють моральний приклад. Олена Ломачинська – випускниця Драгоманівського вишу, яка написала дипломну роботу з творчості Сергія Єсеніна, нині – медсестра-доброволець, поранена, врятувала життя двох українських бійців. Катерина Приймак – бакалавр, нині працює волонтером в зоні АТО. Самуїл Проскуряков – активіст Майдану, під час якого отримав серйозний опік, зразок бунтівної чесності, як і я сама. Наталія Ляшенко – мій аспірант і особистий друг, втілення душі. Євгенія Більченко, доктор культурології, професор Газета Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Педагогічні кадри» Свідоцтво про реєстрацію КІ № 30 від 27.01.94 р. Я люблю НПУ за три важливі речі в житті: тут я зустрів свою дружину (це кохання), отримав улюблену роботу (це «сродна праця» за Г. Сковородою) та Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Дизайн, верстка Віталій Мохонько Адреса: м. Київ -30, вул. Пирогова, 9. редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85 e-mail: gazeta@npu.edu.ua постійно змінююсь в умовах викликів сучасного студентства (це вода, в яку двічі не увійдеш – треба плисти щоразу по-новому). П’ятнадцять років мого навчання та роботи в НПУ – епохальний час досвіду та самореалізації. Далі буде. Єгор Кучеренко, випускник, нині – доцент, кандидат психологічних наук чий потенціал. Чудовий викладацький колектив ділиться не тільки знаннями, а й життєвим досвідом. Завдяки підтримці. Лілія Філіц С тудентські роки – найкращий період життя. Молоді, розумні, творчі, креативні, повні сил люди в нашому НПУ мають можливість показати свої таланти, реалізувати свій твор- Обрав НПУ за прикладом друзів-студентів і радий, що прислухався до їх порад! Для мене важливо реалізовуватись у творчому напрямі, і університет сприяє цьому в повній мірі. Драгомановський університет став логічним і емоційним продовженням мого становлення. В декількох реченнях на це питання не відповісти. Н ПУ це не просто навчальний заклад, це в першу чергу це рідний дім, який навчає і ставить на ноги, соціалізує та випускає у життя. Дім який завжди чекає своїх дітей і двері якого ніколи не зачиняються. І уже майже два століття, університет відкритий для своїй випускників та нових студентів. Складні економічні та політичні умови інколи перешкоджали розвитку нашого закладу, але потужний професорсько-викладацький склад, адміністрація, студенти та випускники завжди сприяли Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова м. Київ -30, вул. Пирогова, 9. e-mail: npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Дмитро Лебединський його становленню. Драгоманівський дух, це в першу чергу жага свободи, інакомислення та європейські цінності. Останні роки діяльності нашого університету, наукові напрацювання, міжнародні контакти та повсякденна діяльність, говорять про те, що НПУ шукає своє місце на глобальній педагогічній карті, адже віковий досвід, інноваційні підходи та бажання активно цьому сприяють. Микола Давидюк, випускник Наклад 1000 примірників Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Використано фото https://vk.com/insta_npu, http:// firstua.com/, http://kpravda.com/ � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. Спецвипуск (квітень 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. Спецвипуск (квітень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/221 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5d573c829073589b3cb1820cf614c390.pdf e810e5dc47b78bb32ca38a1f62e33711 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Володимир Погребенник: науково-педагогічний ужинок</h4> PDF Text Text Науково-педагогічний ужинок Володимира Погребенника (до 70-річного ювілею) �Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, з 2003 по 2022 рік – завідувач кафедри української літератури, Відмінник освіти України (1999), Заслужений діяч науки і техніки України(2008), віце-президент ГО «Національна академія вищої освіти України», лауреат Всеукраїнської премії імені І. Огієнка в галузі освіти (2010), лауреат загальнонаціональної акції “Флагман освіти і науки України”(2013) та ін. �Педагогічно-філологічна династія Батько — Федір Петрович Погребенник (1929-2001) Мати — Ярослава Михайлівна Погребенник (Базник) (1931-2010) Дід — Михайло Якович Базник (1889-1976) �Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка Кандидат філологічних наук (1982): Поезія Лесі Українки і фольклор (на матеріалі ліро-епічних поем псьменниці) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.03 ; 10.01.09. Київ, 1982. 27 с. Доктор філологічних наук (1992): Українська поезія кінця XIX – початку XX століття і фольклор: до проблеми естетичної співдії індивідуальної поетики і народних традицій : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.03 ; 10.01.09. Київ, 1992. 32 с �8У(075) П 43 Погребенник, Володимир Федорович. Українська література кінця XI - початку XX ст. : наук. вид. / В. Ф. Погребенник. - Київ, 1998. - 88 с. 8У П 43 Погребенник, Володимир Федорович. Фольклоризм української поезії (остання третина XIX - перші десятиліття ХХ століття) : монографія / В. Ф. Погребенник ; Міністерство освіти і науки України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ : Юніверс, 2002. - 158 с. �Фонд Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова представляє наукові роботи Володимира Погребенника часів приходу до університету (тоді КДПІ ім. О.М. Горького) Погребенник В. Ф. До проблеми фольклоризму творчості Лесі Українки : (на матеріалі поеми "Вілапосестра") // Художньо-естетичний аналіз творів української літератури : збірник наукових праць. - Київ : КДПІ, 1981. - С. 66-71 Погребенник В. Ф. Поезія Лесі Українки і фольклор // Традиції і новаторство в українському літературному процесі : збірник наукових праць. Київ : КДПІ, 1983. С. 127-135 �Науковий профіль автора: Google scholar — 85 робіт 158 цитувань h-індекс 6 Праці, що індексовано в Web of Science та Scopus: Syniavska, Lesia, Viktoriia Kolkutina, and Volodymyr Pohrebennyk. 2020. “TextTransforms – the Communicative Paradigm Basis of a Literary Work” // WISDOM. № 15 (2). P. 56-67. DOI: https://doi.org/10.24234/wisdom.v15i2.367. Kolkutina, Viktoriia, Lesia Syniavska, Volodymyr Pohrebennyk, Tetiana Kornisheva, and Natalia Iaremchuk. 2020. “Literary Hermeneutics in The Context of Natiosophic Ideas” // WISDOM. № 16 (3). P. 41-52. DOI: https://doi.org/10.24234/wisdom.v16i3.394. Chernysh, Anna, Larysa Horbolis, and Volodymyr Pohrebennyk. 2021. “Literary Studies and Psychoanalysis: Methodological Aspects of Interaction” // WISDOM. № 18 (2). P. 6-16. DOI: https://doi.org/10.24234/wisdom.v18i2.481. �8У2(075) О-54П Погребенник, Володимир Федорович. Слово-зброя. Література у творчому набутку Романа Олійника-Рахманного (публіцистика, есеїстика, літературознавство) / Володимир Погребенник. - Київ : Ковчег, 2003. - 256 с. 8У1(075) П 43 Погребенник, Володимир Федорович. Кастальське джерело: українська література кінця ХІХ - початку ХХ століття : посібник для учнів, абітурієнтів, студентів і вчителів: в 2 кн. / В. Ф. Погребенник. - Київ : Освіта України, 2007. �8У2 П 43 Погребенник, Володимир Федорович. Антитоталітарний дискурс української прози ХХ століття: трагедія голодомору : Монографія / В. Ф. Погребенник, Н. М. Тимощук. - Вінниця, 2007. - 208 с. 002 П 43 Погребенник, Федір Петрович. Український раритет. Періодичні, продовжувані видання і неперіодичні збірники XIX-XX ст. (1846-1986) / Ф. П. Погребенник, В. Ф. Погребенник. - Дрогобич : Коло, 2011. - 300 с. �Погребенник В. Ф. Левко Боровиковський. Микола Костомаров. // Історія української літератури : (перші десятиріччя XIX століття) : підручник для філологічних факультетів педагогічних інститутів. Київ : Либідь, 1992. С. 354-372, 389-414 �Погребенник В. Ф. Драматургія. Леся Українка. Осип Маковей // Історія української літератури кінця XIX - початку ХХ століття : підручник для студ. педін-тів спец. №02.19.00 "Українська мова і література". Київ : Вища школа, 1991. С.61-84, 85-159, 182-199. �Погребенник В. Ф. Огляд української поезії кінця XIX — початку XX ст. Микола Вороний. Богдан Лепкий. Олександ Олесь // Історія української літератури. Кінець XIX - початок ХХ ст. : підручник для студ. вищ. навч. закладів : у двох книгах. Кн. 2. Київ : Либiдь, 2006. С.248-283, 284-314, 315-359, 360-399 �Погребенник В. Ф., Дубина М. І. Українська національна ідея — як первень розвитку держави у художній літературі XIX-XX ст. // Гуманітарні та ресурсні проблеми національної безпеки України [Текст] : монографія / Академія наук вищої освіти України ; авт. кол.: М. І. Дубина [и др.]. - Київ : Експрес-Поліграф, 2011. - С. 126-164 Погребенник, В. Ф. Неофольклоризм поезії ранніх українських модерністів (Осип Маковей, Василь Щурат, Агатангел Кримський) // Міфологія і фольклор. №1. 2009. С. 50-59 �8У1 С 17 П Погребенник Володимир Федорович. Володимир Самійленко : до 125-річчя від дня народження / В. Ф. Погребенник ; [ред. А. В. Жихорська] ; Товариство "Знання" Української РСР. - [Б. м.] : Київ, 1988. - 48 с. 8У1 У 45 П Погребенник, Володимир Федорович. Народною творчістю натхненна : до 120-річчя дня народження Лесі Українки / В. Ф. Погребенник ; Товариство "Знання" Української РСР. - Київ : Знання, 1990. �Погребенник В. Ф. Новаторське енциклопедичне спілкування з фольклором Івана Франка // Іван Франко у творенні української національної ідентичності. Київ, 2016. - С .185-195 Погребенник В. Ф. Передмова // Український подвижник і літератор: до 150-річчя від дня народження Володимира Леонтовича : біобібліографічний покажчик. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. �Погребенник В. Ф. Літературознавство Михайла Драгоманова // Драгоманов, Михайло Петрович. Із наукової спадщини : вибрані праці : у 2 кн. Кн. 2. Літературознавство. Мемуари. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016.- С .3-47 Погребенник В. Ф. Михайло Драгоманов як літературознавець // Драгоманов - філолог : каталог виставки до 185-річчя від дня народження Михайла Петровича Драгоманова. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. - С. 5-10 �Андрущенко В. П., Погребенник В. Ф. Михайло Драгоманов: постать в інтер’єрі часу // Драгоманівська Шевченкіана : драгоманознавчі студії та бібліографічні розвідки до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. С. 5-21 Погребенник В. Ф. Михайло Драгоманова як шевченкознавець // Драгоманівська Шевченкіана : драгоманознавчі студії та бібліографічні розвідки до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. С. 51-64 �Андрущенко В. П., Погребенник В. Ф. Велич Михайла Драгоманова // Драгоманов М.П. Вибрані праці : у 3 т. Т. 1. Кн. 1. Історія. Педагогіка. Публіцистика. Київ, 2006. С. 3-14. Погребенник В. Ф. Об’єктивний тип епічного мислення В.Леонтовича (на матеріалі повісті “Рer pedes apostolorum”) // Слово і час. № 2(554). 2007. С.27-31 �Андрущенко В. П., Погребенник В. Ф. Михайло Драгоманов — відомий і невідомий (переднє слово) // Відомий-невідомий Михайло Драгоманов : науковий збірник до 170-річчя від дня народження М. П. Драгоманова. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. С. 3-17 Погребенник В. Ф. Михайло Драгоманов як літературознавець: українське й інші письменства у рецепції вченого // Відомийневідомий Михайло Драгоманов : науковий збірник до 170-річчя від дня народження М. П. Драгоманова. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. С. 86-114 �Погребенник В. Ф. Європейська вишуканість естетизму художньої прози Михайла Коцбинського // Українознавчий альманах. Вип. 11. Київ, 2013. - С. 122-125 Погребенник В. Ф. Михайло Драгоманов і Леся Українка: результативність ідейнотворчого спілкування // Перші міжнародні драгомановські читання : матеріали (30 вересня - 2 жовтня 2003 року). Вип. 1. Київ, 2003. С. 180-185 �Погребенник В. Ф. Угорщина в літературній і науковій спадщині Івана Франка // Літературознавчі студії : збірник наукових праць. Вип. 1 (62). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2022. С. 119-133 Погребенник В. Ф. Творчість Івана КарпенкаКарого у науковому сприйнятті Івана Франка // Літературознавчі студії : збірник наукових праць. Вип. 1 (60). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2021. С. 186-198 �Погребенник В. Ф. Від контроверсійності до інтегративності: парадигма "релігійне нерелігійне" у художньому світі Івана Франка // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). Вип. 12. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2019. C. 48-53 Погребенник В. Ф. Літературознавча рецепція Івана Франка постаті й творчості Оноре де Бальзака // Оноре де Бальзак: грані, інтерпретація, Україна : збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 220-річчю з дня народження письменника (Бердичів,15-16 травня 2019 р.). Київ : Людмила, 2019. - С. 168-174. �Погребенник В. Ф. Самобутність літературного неофольклоризму поезії Петра Карманського // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : збірник наукових праць. Вип. 23. - Ужгород, 2018. С. 270-273 Погребенник В. Ф. Українська поезія середини XIXпоч. XX ст. як оформлювач державницької нації // Україна в етнокультурному вимірі століть : збірник наукових праць. Вип. 7. Українська нація у боротьбі за збереження ідентичності й відродження державності (1917-2017 рр.). До 100-річчя УНР. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. С .295-305 �Погребенник В. Ф. Значення наукового набутку Михайла Драгоманова. // Педагогічні кадри. Спецвипуск. Вересень, 2015. С. 4 Погребенник В. Ф. Велич Шевченка // Педагогічні кадри. № 7 (1641). Березень, 2014. С. 3 �Повний перелік робіт Володимира Федоровича — у новому бібліографічному покажчику 8У(01) П 43 Володимир Федорович Погребенник : біобібліографічний покажчик : до 70річчя від дня народження та 45-річчя науково-педагогічної діяльності в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова / Міністерство освіти і науки України, Український державний університет імені Михайла Драгоманова ; упоряд. Н. І. Тарасова ; наук. ред. І.М.Ліпницька. - Київ : Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>А́ктори науково-освітнього простору Університету</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2023- Subject The topic of the resource освіта наука педагогіка Україна Український державний університет імені Михайла Драгоманова Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/3 Description An account of the resource Цифрова колекція, що акумулює інформацію про важливі наукові доробки та праці науковців Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Колекція представляє результати наукових досліджень, сприяє популяризації академічного доробку університетської спільноти та забезпечує відкритий доступ до значущих наукових напрацювань. Персоналія Інформація про особистість. Прізвище Погребенник Ім'я Володимир По батькові Федорович Дата народження 1954 Місце народження Чернівці Рід діяльності освіта наука філологія історія української літератури Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Володимир Погребенник: науково-педагогічний ужинок</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-03-28 Subject The topic of the resource освіта філологія українська література педагогіка Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Науково-педагогічний ужинок Володимира Погребенника (до 70-річного ювілею) / Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова ; укладач Михайло Безсмертний. - Київ, 2024. Description An account of the resource Віртуальний біобіблографічний покажчик видань доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Володимира Федоровича Погребенника. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/222 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Безсмертний, Михайло (укладач) видатні науковці вища освіта наукова діяльність освіта педагогіка Українська література Український державний університет імені Михайла Драгоманова філологія https://libdc.udu.edu.ua/files/original/cab658d5d7804fc9d36ef8e85e3baf7e.pdf 0eeef22e94979634b97f2954542bae5f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1">Книжкові виставки</a> PDF Text Text Україна – етнокультурна мозаїка �902.7(03) Є 27 Євтух, Володимир Борисович. Етнічність : енциклопедичний довідник / В. Б. Євтух ; [Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Центр етноглобалістики]. - Київ : Фенікс, 2012. - 395 с. - URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/ /123456789/731 �902.7 E 84 Ethnicity: Ukrainian perspectives : general introduction / scient. ed.: V. Yevtukh, V. Petryk. - Warsaw ; Kiev, 2013. - 149 p. �14 Е 88 Етнічність. Культура. Історія : соціально-філософські нариси : [колективна монографія] / Національна академія наук України, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди ; [відп. ред. В. Б. Фадєєв]. - Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2019. - 271 с. �316 Є 27 Євтух, Володимир Борисович. Етносуспільні процеси в Україні: можливості наукових інтерпретацій / Володимир Євтух. - Київ : Стилос, 2004. - 242, [1] с. �316 Є 27 Євтух, Володимир Борисович. Етносоціологія: довідник / В. Б. Євтух ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут етнічних, регіональних та діаспорознавчих студій, Центр етноглобалістики. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. 203 с. - URL: https://enpuir.npu.edu.ua/ /handle/123456789/5776 �316(Укр)(075) Н 49 Нельга, Олександр В'ячеславович. Українська етносоціологія : навчальний посібник. Ч. 1 / О. В. Нельга. - Київ : Персонал, 2015. - 540 с. �316(03) Е 88 Етнічні спільноти України : довідник / Ін-т етнічних, регіональних та діаспорознавчих студій, Центр етносоціолог. та етнополіт. досліджень ін-ту соціології НАН України ; [голов. ред. В. Б. Євтух]. Київ : Фенікс, 2001. - 251, [1] с. �316 М 48 Мельник, Світлана. Етнічне та мовне розмаїття України : Аналітичний огляд ситуації / С. Мельник, С. Черничко ; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Закарпатський Угорський ін-т ім. Ф. Ракоці II. - Ужгород : ПоліПринт, 2010. - 164 с. �32(Укр) М 58 Міжнаціональні відносини і національні меншини України : стан, перспективи [Текст] / за ред. Р. Чілачави ; [упоряд. : Р. Чілачава, Т. Пилипенко ; худ. оф. Ж. Присяжної]. - Київ : Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2004. - 384 с. �316 Є 27 Євтух, Володимир Борисович. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції... [Електронний ресурс] / Володимир Євтух. Електронні текстові дані. - Київ : [б. в.], 2000. - 238 с. - URL: https://enpuir.npu.edu.ua/ /handle/123456789/940 �39(075) М 15 Макарчук, Степан Арсенійович. Історико-етнографічні райони України [Електронний ресурс] : навч. посібник / Степан Макарчук ; М-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. Львів : ЛНУ, 2012. - 352 с. �9(Укр)(075) К 84 Крупник, Любов Орестівна. Історія України: формування етносів, нації, державності : навчальний посібник / Л. О. Крупник ; Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ : Центр учбової літератури, 2009. - 216 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item /UKR0000574 �902.7 У 45 Україна й українство в етнокультурних процесах: концептуальні узагальнення : [монографія] / [В. Д. Баран [та ін.]] ; М-во освіти і науки України, Наук.-досл. ін-т українознавства. Київ, 2018. - 303 с. �902.7 С 43 Скляр, Володимир Миколайович. Етнічний склад населення України: 1959-1989 рр.: етномовні наслідки російщення / Володимир Скляр. Київ : Просвіта, 2008. - 392 с. �9(Укр) К 65 Консолідація українства в постколоніальну добу : монографія / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Центр українознавства ; [за заг. ред. М. І. Обушного]. - Київ : [Педагогічна думка], 2019. 390 с. �е-ресурс Д 44 Діалектика національногромадянського і етнічного в українському соціумі [Електронний ресурс] : монографія / В. О. Котигоренко (керівник, наук. ред.) [та ін.] ; Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса, 2023. 641 с. - URL: https://ipiend.gov.ua/ �902.7 С 91 Сучасна етнічна структура українського суспільства: теоретичні та практичні аспекти : [матеріали доповідей учасників Круглого столу, присвяченого вирішенню проблемних питань розбудови українського суспільства, 28 листопада 2008 року] / Держ. комітет України у справах національностей та релігій ; [Відп. за вип.: О. Н. Саган, Т. І. Пилипенко]. Київ, 2008. - 128 с. �32 Є 57 Єльнікова, Марія Миколаївна. Етнічний контекст толерантності українського суспільства : [монографія] / М. М. Єльнікова ; [рец.: Л. І. Лойко, В. П. Бех]. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. - 178 с. �316 Є 27 Євтух, Володимир Борисович. Іммігранти у контексті етнонаціональних процесів / В. Б. Євтух, Г. О. Кісла, Л. В. Савенкова ; [Центр евалюації науково-освітніх та соціальних програм]. - Київ : Інтерсервіс, 2020. - 191, [1] с. - URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/ /123456789/30547 �9(Укр) С 53 Снайдер, Тімоті. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999 / Тімоті Снайдер ; [Пер. з англ.: А. Котенко, О. Надтока ; наук. ред. К. Диса] ; [Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Центр європейських гум. досліджень]. - Київ : Дух і Літера, 2017. - 460 с. �Н 75 Новородовський, Валерій Вікторович. Національні меншини України в політичних процесах (1945-1991): науковий дискурс [Електронний ресурс] : монографія / Новородовський Валерій Вікторович ; Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. - Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020. 152 с. - URL: https://ipiend.gov.ua/ �32(Укр) Н 35 Національні меншини України в політичних процесах XX-XXI століть: стан і проблеми дослідження / [В. О. Котигоренко [та ін.] ; Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса. - Київ : ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2020. - 622 с. �902.7 М 57 Міграції в історії і етнічних процесах України [Електронний ресурс] : Одеські етнографічні читання / М-во освіти і науки України, Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечникова, Іст. ф-т, Каф. археології та етнології України, Історико-етнографічний комплекс "Фрумушика-Нова" ; [ред. колегія: В. Г. Кушнір (наук. ред.) [та ін.]. Одеса : ОНУ, 2017. - 398 с. - URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item// ukr0000022981 �316 Є 27 Євтух, Володимир Борисович. Структурування ідентичностей у пограничному просторі Карпатського регіону : монографія / Володимир Євтух, Богданна Гвоздецька ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. І.Франка. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. - 160 с. �32(Укр) З-18 Закарпаття в етнополітичному вимірі : монографія / [М. Панчук [та ін.]] ; Нац. акад. наук України, Ін-т політ. та етнонац. дослід. Київ, 2008. - 682 с. - URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/ /uploads/2018/07/zakarpat.pdf �9(Укр) У 45 Україна-Угорщина: спільне минуле та сьогодення : матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 14 - 16 квітня 2005 р.) / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; [Відп. ред. В. А. Смолій]. Київ, 2006. - 276 с. �9(Укр) Р 15 Радевич-Винницький, Ярослав Костянтинович. Неукраїнці, яким вдячна Україна / Ярослав Радевич-Винницький. – Львів : Апріорі, 2015. - 535 с. �34(Укр) Б 43 Беліцер, Наталя. Кримські татари як корінний народ: історія питання і сучасні реалії : посібник для тих, хто прагне з'ясувати / Наталя Беліцер ; Інститут демократії імені Пилипа Орлика. - Київ : ДП "Національне газетножурнальне видавництво", 2018. 167, [1] с. �е-ресурс С 92 Схід і Південь України: час, простір, соціум [Електронний ресурс] : в 2-х т. Т. 1 / Національна Академія наук України (Київ), Інститут історії України ; відп. ред. В. А. Смолій ; наук. керівник Я. В. Верменич. - Київ : Інститут історії України НАН України, 2014. - 378 с. - URL: http://resource.history.org.ua/ �е-ресурс К 82 Крим від античності до сьогодення [Електронний ресурс] : історичні студії / Національна академія наук України, Інститут історії України ; [відп. ред. В. Смолій]. - Київ : [б. в.], 2014. 708 с. - URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ /ulib/item/UKR0002895 �УФ Л 38 Легенды караимов Крыма / Авт.-сост. Л. И. Редькина. Евпатория : [б. и.], 2000. - 95 с. �9(Укр) Г 80 Греки на українських теренах : нариси з етнічної історії : Документи, матеріали, карти / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Центр. держ. архів вищ. органів влади та управління України ; [ред. колегія В. Смолій [та ін.]]. - Київ : Либiдь, 2000. 488 с. �316 Ш 51 Шестакова, Катерина Юріївна. Етнічна ідентифікація і мовні практики румуномовного населення Чернівецької області (соціологічна інтерпретація) / Катерина Шестакова ; Міністерство освіти і науки України, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2020. - 159 с. �9(Укр)(075) С 82 Сторінки єврейскої історії України : навчальний посібник для учнів ліцеїв / [Нац. ун-т "КиєвоМогилянська академія", Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Центр єврейської освіти України] ; [Упоряд.: Н. Риндюк, Т. Бородіна]. Київ : Дух і Літера, 2018. - 293 с. �9(Укр) П 76 Примост, Валерій. Єврей - це фах : нариси історії євреїв в Україні / Валерій Примост ; [худож. А. Василенко ; ред. Ю. Олійник]. - Київ : Темпора, 2017. - 615 с. �9(Укр) Є 22 Єврейські адреси України : путівник / Нац. Ун-т "Києво-Могилянська академія", Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства ; упорядкування текстів: Маргарита Єгорченко, за участі Ірини Берлянд та Ігоря Винокурова. Київ : Дух і Літера, 2020. - 650 с. �32(Укр) С 90 Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст [Електронний ресурс] : монографія / [А. Ю. Подольський [та ін.] ; Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. - Київ : [ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України], 2022. 376 с. - URL: https://ipiend.gov.ua/ �9(Укр) К 93 Куронь, Яцек. Поляки та українці: важкий діалог / Яцек Куронь ; [редактор-упорядник Іза Хруслінська ; переклад: А. Павлишин, В. Павлів, В. Каденко]. 2-ге вид. - Київ : Дух і Літера, 2019. 263 с. �9(Укр) К 17 Калакура, Олег Ярославович. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті / Олег Калакура ; [наук. консультант М. І. Панчук] ; Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса. - Київ : Знання України, 2007. - 507 с. - URL: https://ipiend.gov.ua/ �9(Укр) С 17 Самойленко, Григорій Васильович. Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (XVII-XXI століття) : [монографія] / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Ніжин, 2019. 210 с. �902.7 П 75 Прикмети та забобони ромів Закарпаття / Є. Навроцька [та ін.]. - Ужгород : Видавництво Олександра Гаркуші, 2017. - 35 с. �9(Укр) І-90 Історія німців України : матеріали всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 3 березня 2017 року / Нац. акад. наук України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса, Рада німців України, «Міжнародне товариство німців УкраїниВідергебурт». - Київ : [б. в.], 2017. 150 с. - URL: https://ipiend.gov.ua/ �9(УКР) В 42 Видатні болгари в історії України : [книга присвячена 1150-річчю Великоморавської місії Святих братів Кирила та Мефодія] / [ред. колегія В. І. Попик [та ін.] ; авт.уклад. Г. Б. Мунін]. - Київ : Кондор, 2013. - 255 с. �9(Укр) К 44 Киссе, Антон Иванович. Возрождение болгар Украины : [очерки] / А. И. Киссе. - Одесса : Optimum, 2006. - 288 с. �32 Н 53 Непочуті голоси - проблеми імміграції, прав і свобод людини в Україні : проект "Надати голос тим, хто не має права голосу: опитування етнічних (нетрадиційних) меншин в Україні з метою вивчення їх потреб" / Східно-європейський ін-т розвитку ; ред. О. Шталлєнберг ; пер.: О. Якунчикова, Ю. Павлюк, А. Красільчук. - Київ : Сфера, 2008. 99 с. �316 З-19 Закордонне українство: сутність, структура, самоорганізація : підручник для студентів вищих навчальних закладів / В. Б. Євтух [та ін.] ; за ред. В. Б. Євтуха ; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, Нац. акад. держ. управління при Президентові України, Центр сучасного суспільствознавства. Київ : Альтерпрес, 2011. - 304 с. �9(Укр)(075) Д 27 Дейнега, Ірина Іванівна. Закордонні українці : навчальнометодичний посібник для слухачів системи післядипломної освіти з курсу "Історія української культури" / І. І. Дейнега, І. М. Вановська ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017. 121 с. �32(075) Д 58 Довідник міжетнічної толерантності / Міжнарод. фонд "Відродження", Буковинський політол. центр, Наук.дослідн. ін-т європейської інтеграції та регіональних досліджень, Чернівецький нац. Ун-т імені Юрія Федьковича ; ред. А. М. Круглашов ; упоряд. Н. Ю. Ротар. - Чернівці : Букрек, 2011. - 230 с. �З фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова URL: https://lib.npu.edu.ua/ Укладач віртуальної виставки — Михайло Безсмертний � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Книжкові виставки</h4> Description An account of the resource Віртуальні книжкові виставки з фондів Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource Створення: 2013-12-21 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1 Subject The topic of the resource Рекомендаційна бібліографія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Україна - етнокультурна мозаїка</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-02 Subject The topic of the resource етнографія культура історія народи України Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Україна - етнокультурна мозаїка / Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова ; укладач Михайло Безсмертний. -Київ, 2024. Description An account of the resource Віртуальна виставка видань з фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/223 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Безсмертний, Михайло (укладач) етнографія історія культура народи України https://libdc.udu.edu.ua/files/original/7c10acb20ee4a8149f92d36a54a4a68e.pdf 599bfa5e3c8259dd53dd52c1a08b641c Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА п е д а г о г і ч н і К А Д РИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІ Ї КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 18 (8 7 ) 16 в е ресня 1959 року СЕРЕДА Ціна 15 коп. У НОВОМУ РОЦІ— ПРАЦЮВАТИ ПО-НОВОМУ Розпочався новий навчальний рік. Цей рік є першим роком перетворення в ж иття закону про перебудову системи народ­ ної освіти. Колективом нашого педаго­ гічного факультету вже чимало зроблено в цьому напрямку. З о ­ крема, опрацьовані нові на­ вчальні плани, які передбача­ ють поліпшення підготовки фа­ хівців різних профілів у нашо­ му інституті. Кафедрами педа­ гогічного ф акультету перегля­ нуті та перероблені програми майже з усіх дисциплін. Відпо­ відно до вимог нового закону збільшено кількість годин для проведення педагогічної практи­ ки з відривом і без відриву від занять. Переглянуто наукову тематику, проведено реорганіза­ цію кафедри спецпедагогіки. На факультеті створено вечірній відділ, який готуватиме вчите­ лів 1 —4 класів та працівників дошкільних установ. Проте, ще великі і невідклад­ ні завдання стоять перед нами у 1 9 5 9 — 1960 навчальному ро­ ці. В першу чергу потрібно ство­ рити більш сприятливу н а­ вчально - м атеріальну базу на факультеті: розпочати ен ергій­ ну роботу по створенню нового кабінету методики початкової освіти та нового великого роз­ ділу «Переддошк ільне вихован­ н я » у дошкільному кабінеті. Почесну с праву навчання, ви­ ховання молодих будівників ко­ мунізму партія довірила нам. Це високе довір’я партії зобо­ в’язує нас постійно і наполегли­ во працювати над підвищенням ідейно-теоретичного рівня ви­ кладання лекційних курсів, про­ ведення семінарських і прак­ тичних занять. У новому навчальному році дальшого поліпшення і активі­ зац ії потребують різні форми зв ’язку навчального процесу з школою, налагодження система­ тичного контакту в роботі між викладачами факультету і учи­ телями шкіл та працівниками дошкільних установ, проведення широких заходів педагогічної пропаганди серед громадськості та батьків. Ці завдання повин­ ні стати основним змістом на­ шої навчальної роботи протягом всього навчального року. Для більш успішної організації на­ вчального процесу дуже важли­ во вже з перших днів нового року створити обстановку не­ терпимості до пропусків занять студентами, рішуче підносити проти цього ганебного явища голос громадськості, вживати Вони с т а л и студентами 150 юнаків і д ів ч ат розпочали П. П. Галагана, В. М. Котлову, свій перший студентський рік в М. Г. Чумака, В. С. Шекеру. З перших же днів занять для аудиторіях ф ізико-матем атично­ ор­ г о і щ о й н о від кри того інженер­ с тудентів-першокурсників н о-педагогічного ф акультетів. ганізовано допомогу. Так, ка­ Б ли зьк о ста з них прийш ли в федра математичного аналізу і інститут з промисловості, сіль­ геометрії (завідуючий кафедрою ського господарства, з лав Р а ­ професор С. Ф. Фещенко) орга­ дянської А рм ії і Ф лоту. Ц е гід­ нізувала консультації з матема­ не поповнення наш их ф акульте­ тики за програмою середньої тів. 14 осіб — члени і кандида­ ш коли, виділивши для цієї ро­ ти в члени К ПРС, близько 130 боти таких викладачів як до­ цент П. Й. Коваль, В. М. Кот­ - члени ВЛКСМ. Серед першокурсників-в ироб­ лова, Я. В. Хромой, М. І. ничників багато є таких, що Ш кіль. Перші курси фізико-матема­ склали вступні екзам ени на «відмінно» і «добре», незваж а­ тичного та інженерно-педагогіч­ ючи на тривалу перерву в на­ ного факультетів в цьому році вчанні. Це пресовщ иця Т. Х ра­ почали працювати за новим н а ­ менко, робітниця друкарні вчальним планом. Згідно цього Т. Біляк, колгоспник І. Ш апо­ плану більше уваги буде приді­ ренко, доярка О. О стапен к о , лятись практичній підготовці столяр М. Семене ць, ш оф ер М. студентів. Так, студенти інже­ Пантелєєв, електрослю сар С. нерно-педагогічного факультету Войцеховський, демобілізовані і відділу фізики ф ізико-матема­ воїни Радянської А рм ії В. М і­ ти чного факультету один день коленко, І. Ш евченко, О. Годи­ на тиждень працюватимуть в на­ на, І. Погорілий та багато ін­ вчальних майстернях. Для цих ж е спеціальностей введено но­ ших. Заняття на перших курсах вий курс — загальна хімія. обох ф акультетів розпочались Більш е часу відведено на прак­ першого вересня рівно о 9 годи­ тичні заняття студентам-матема­ тикам. ні ранку. Навчальний рік розпочався. Для читання лекцій і прове­ дення практичних зан ять на Є всі підстави сподіватись, що самостійній перших курсах каф едри інсти­ при повсякденній туту виділили досвідчених ви­ роботі, при сумлінному відвіду­ к ладачів — доцентів Л. П. Т ен ­ ванні лекцій наші першокурс­ дереса, П. Р. Чамату, О. Т. Ч а­ ники зможуть виправдати висо­ лого, П. Й. Коваля, кандидатів ке звання радянського студента. Г. КОРДУН, наук Я. В. Хромого, В. М. К у ­ заступник декана фізикохар, В. П. Степенно, М. І . математичного факультету. Шкіля, старших викладачів різні форми впливу до поруш­ ників трудової дисципліни. Немає ніякого сумніву в то­ му, що новий навчальний рік стане роком дальшого поліп­ шення змісту навчання, підви­ щення його ідейно-теоретичного рівня, роком успішного розв’я­ зання завдань, що стоять перед вищою школою на сучасному етапі. Д. ШЕЛУХІН, декан педагогічного факультету. ВСЕСВІТНЬОІСТОРИЧНА П Е Р Е М О Г А РАДЯНСЬКОГО Н А Р О Д У 12 вересня 1959 року в Радянському Союзі здійснено другий успішний пуск косміч­ ної ракети. Пуск ракети проведено з метою дослідження космічно­ го простору при польоті до Місяця. 14 вересня, в 0 год. 2 хви­ лини 24 секунди за москов­ ським часом друга радянська космічна ракета досягла по­ верхні Місяця. Вперше в іс­ торії здійснено космічний по­ літ з Землі на інше небесне тіло. На ознаменування цієї видатної події на поверхню Місяця доставлено вимпели з зображенням герба Радян­ ського Союзу і написом «Со­ юз Радянських Соціалістич­ них Республік. Вересень, 1959 рік». Досягнення Місяця радян­ ською космічною ракетою є видатним успіхом науки і техніки. Відкрито нову сто­ рінку в дослідженні косміч­ ного простору. Палкий привіт студентампершокурсникам — майбут­ нім майстрам педагогічної справи! Перша зустріч з викладачами Актовий зал інституту — тра­ диційне місце для проведення найбільш цікавих заходів: на­ рад, конференцій, зустрічей, концертів, вечорів тощо. І не дивно, що саме тут вирішили зібратися на свою першу зуст­ річ студенти-першокурсники і викладачі. З нетерпінням чекали цього дня вчорашні абітурієнти. Скільки тривог, скільки напо­ легливої праці залишилось по­ заду! Різними шляхами йшли вони до інституту. У одних за плечи­ ма нелегка служба солдата, дру­ гі принесли з собою пахощі до­ зрілих хлібів, треті встигли вне­ сти свій вклад в семирічку у ву­ гільних шахтах, четверті..., але зрештою не так важливо, хто де працював. Найголовніше те, що наше нове поповнення прийшло з самої гущі трудового життя і прийшло тому, що відчуло гост­ ру потребу в підвищенні знань. Такий закон нашого прекрасно­ го життя: не заспокоюватися на досягнутому. Опанував спеці­ альність — не зупиняйся, йди вперед, твори, вчись. Для цьо­ го у нашій країні є всі можли­ вості: технікуми, школи, курси, інститути, університети, акаде­ мії. А що ж чекає на новому шляху? Чим наповнюватиметься життя в інституті? Як прово­ дить своє дозвілля студентська молодь? Ці і багато інших не менш важливих питань хвилюва­ ли першокурсників перед почат­ ком першого студентського ро­ ку. Щоб розв'язати їх, вони і прийшли в актовий зал напере­ додні першого дзвінка. Але не тільки молодь зібра­ лась у цей день в залі. При­ йшли сюди і викладачі. Що ж привело їх сюди? Невже і Олек­ сандра Григоровича Кириченка, одного з найдосвідченіших мо­ вознавців, скроні якого вже давно вкрила сивина, цікавлять ті самі питання? А професор Петро Костянтинович Волин­ ський — автор багатьох мону­ ментальних літературознавчих праць — про що він говоритиме з цими юнаками і дівчатами, які тільки-но почнуть оволоді­ вати основами наук? Прийшла на цю зустріч і доктор педаго­ гічних наук професор Тетяна Федорівна Бугайко і багато ін­ ших викладачів, які не одне де­ сятиліття свого життя присвя­ тили вихованню майбутніх педа­ гогів. На трибуну один за одним піднімаються промовці. І ди­ ректор інституту Марія Мак­ симівна Підтиченко, і заві­ дуючий кафедрою психології Дмитро Федотович Ніколен­ ко, і завідуючий кафедрою методики математики Іван Єв­ генович Шиманський, і сек­ ретар комітету ЛКСМУ Олег Семко — всі вони щиро вітали першокурсників з високим зван­ ням радянського студента. У виступах старших товаришів бу­ ло висловлено багато конкрет­ них побажань, порад. Виступаю­ чі викладачі наголошували на тому, що успіхи у навчанні при­ йдуть тільки тоді, коли студен­ ти будуть наполегливо оволоді­ вати основами наук... І знову поздоровлення, і зно­ ву побажання... Хороше поповнення прийшло до нас. Великі завдання стоять перед ними і в навчанні, і в ком­ сомольській роботі, і в спорті, і в художній самодіяльності, і в суспільнокорисній праці. Вели­ кі надії покладаємо ми на них. Щасливої дороги вам, наші до­ рогі друзі! Ю. ПОЛУДНЕНКО. Студенти V курсу мовно-літературного факультету свій останній навчальний рік роз­ почали з проведення педагогічної практики. На фото: група дівчат з українського відділу перед від’їздом в м. Запоріжжя при­ йшла до одного з найдосвідченіших викладачів факультету — доцента кафедри української мови Бориса Миколайовича Кулика на консультацію. Фото М. Шуряка. �Один з п’ятдесяти Шалений вітер носився по по­ лю, зі злістю вдаряв по елект­ ричних проводах, які враз заво­ дили лише їм зрозумілу мело­ дію, сіпав за поли старенького піджака, робив спробу жбурну­ ти в обличчя Григорію пригорщ колючого снігу. Але Григорій не закривався. Хай січе, а він однак на зло всім буде ходити цією засипаною по коліна сні­ гом стежкою, буде учитись. На­ перекір всім: і степовому гуль­ тяєві-вітру, і товаришам, об­ личчя яких розпливалися в глузливій посмішці, і їй, що, мабуть, не зрозуміла тоді його... Говорила: — Хоч і вдасться закінчити десять класів, однак засохнеш у своїй МТС. Зараз скільки та­ ких з середньою освітою... — А я в інститут поступлю. — Та ти ще й восьмий не за­ кінчив, а вже про інститут мрі­ єш. Не бачити тобі його, як власних ушей. А дома матір: — Хуртовина яка... Не йшов би. Та й взагалі, яка то наука: весь день на роботі, а ввечері — в школу, та ще хоч би дома, а то за п’ять кілометрів ходити. — Ви ж самі учили, що тре­ ба бути стійким, наполегливим у досягненні своєї мети. Я твер­ до вирішив, — сказав Григо­ рій, похапцем складаючи в портфель книги. — Та дивись... Я хочу як краще... Тяжко на серці. Та не зара­ диш зараз його нічим. Тільки думки, важкі, неспокійні від пережитого, роїлися в голові, тривожили свідомість. Багато зрозумів тоді. Мабуть, вперше задумався над майбутнім. Григорій любив роботу ме­ ліоратора. Хоч вона й важка, але завжди вабила, захоплюва­ ла його, і він горів бажанням ще краще працювати, хотілося віддавати свою молоду кипучу енергію, зробити щось хороше для полегшення праці. В нього всього сім класів, значить, потрібно учитись. Та це не так просто. В селі лише семирічка, а роботу не покинеш, бо домашні умови не досить втішні. Крім стареньких бать­ ків, ще сім братів та сестер, і він — найстарший. Тому з охо­ тою записався у восьмий клас вечірньої школи, що відкрила­ ся тоді у районному містечку Макарові. Крім Григорія Мудрака, по­ дібний шлях до інституту і в Тимошенка, шахтаря з Донба­ су, і у В. Прасол, С. Булуй і багатьох інших. Їх — п’ятдесят на українсь­ кому відділі юнаків і дівчат, за­ смаглих під степовим сонцем, загартованих у труді, змужні­ лих, випробуваних труднощами. Їм — гідне місце в інституті. П. ІГНАТЕНКО, студент І курсу мовнолітературного факультету. ДОБРЕ ПОПРАЦЮВАЛИ Надзвичайно організовано і дружно пройшов недільник по впорядкуванню будинку і по­ двір’я в гуртожитку № 1. Ще з восьмої години ранку члени студради почали готувати необхідні інструменти і знаряд­ дя. Кожен член студради відпо­ відав за певну ділянку роботи. Ось і дев’ята година. Линуть звуки бадьорої музики. В кімна­ тах, в коридорах незвичайне по­ жвавлення— всі поспішають на заздалегідь відведені місця ро­ боти. Скрізь — в коридорах, на подвір’ї і навіть на горищі чути веселі пісні, жарти. Сумлінно, з юнацьким завзяттям прибира­ ють студенти свій гуртожиток, щоб приємно було і вчитись і відпочивати. На спортивному майданчику, де роботою керує член студради С. Порязєв, невтомно трудяться мешканці четвертої, шостої, два­ дцять першої і тридцять другої кімнат; в коридорах хазяйнують дівчата з шістдесятої та шіст­ десят третьої кімнат. Особливо старанно попрацювали Л. Кос­ тира, В. Кириченко, Н. Осипо­ вич, В. Черен, Г. Стротієнко, В. Репецький, І. Левандовський, В. Співак, В. Кагановський. Не відставали від старших товари­ шів і першокурсники В. Качко, О. Юхновськнй, В. Никоненко, В. Джемелійський, А. Колісник, М. Пантелєєв. Вони добре по­ працювали на горищі, в читаль­ ному залі і на спортивному май­ данчику. Звичайно, важко перерахува­ ти всіх тих, хто добре попрацю­ вав на цьому недільнику — їх дуже багато. Всім їм хочеться з великою вдячністю сказати: — Хороші ви, трудолюбиві. друзі! М. МАНДЗЮК, редактор стінгазети «За культурний побут». Е к с к у р с ія в колгосп Нарешті наша мрія здійсни­ лася. Не так давно група на­ ших студентів побувала в кол­ госпі «У країна» с. Т арасівки, Київської області. Тут нас зустріли секретар партійної організації тов. Пока­ таєв та колгоспники. Тов. Покатаєв розповів нам про структуру колгоспу, його матеріально-технічну базу, про життя і працю членів колгоспу. Хоч ми і не студенти сіль­ ськогосподарської академії, але нас цікавить життя колгоспу, тому що у нас, в Чехословаччи­ ні, засновуються сільськогоспо­ дарські артілі по прикладу кол­ госпів в СРСР. Тому, щоб к р а ­ ще пізнати структуру сільсько­ господарського виробництва в Радянському Союзі, ми поста­ вили багато питань, на які тов. П окатаєв дав докладні, конкретні відповіді. Після розмови з ним ми огля­ нули господарство колгоспу. По­ бували в корівнику, на птахо­ фермі, в коморах і складах. Нам сподобалися добре до­ глянуті сади й городи артілі; не обминули ми і колгоспної тех­ ніки, більшість якої артіль придбала на власні кошти. Розмовляли ми з багатьма колгоспниками, які нам дуже багато цікавого розповіли про своє ж иття. Це все н а нас спра­ вило дуж е сильне враження. Н ам усім хочеться щиро по­ дякувати нашому агітатору П. М. Кульчицькій за органі­ зацію цікавої, повчальної екс­ к у р сії в колгосп. Ян ПРИГАНЦ, студент V курсу мовнолітературного факультету. Гуртки чекають на вас У наступному році в Москві відбудеться декада україн­ ської літератури і мистецтва. Весь український народ го­ тується до цієї знаменної події. Д екад і передуватимуть районні, міські, обласні та республіканський огляди ху­ дожньої самодіяльності. В зв ’язк у з цим при клубі на­ шого інституту створюються великі колективи художньої самодіяльності, якими керуватим уть досвідчені викладачі. В найближчий час починають працю вати такі гуртки: ін­ ститутська хорова капела, хореографічний, художнього читання, оперна студія, духовий оркестр, естрадний ан­ самбль. Кращим з цих колективів буде надано право за­ хищати честь інституту на районному огляді художньої самодіяльності, який відбудеться у листопаді цього року. Обов’язок кожного студента — зробити все від нього залежне для того, щоб наш і колективи добре підготували­ ся до цього відповідального екзамену. Співайте ті, хто вмію ть співати! Танцюйте ті, хто мо­ жуть танцювати! Грайте на музичних інструментах, пи­ шіть пісні, вірші, інтермедії. Цінна пропозиція, порада — це теж дійова допомога. Тільки зусиллям и всього колекти­ ву можна досягти успіхів. Л. ПАВЛОВ. ЗАПОВІТНА М РІЯ ЗДІЙСНИЛАСЯ Майстри учбових майстерень В. Гончар і Р. Захарченко за комплектуванням нових таблиць, які будуть використовуватись студентами під час роботи в майстернях. В дитинстві її називали не­ посидою. Така собі звичайна: кострубате волосся, вилицюва­ те личко, але навіть хлопці по­ важали метке, гостре на слово, худорляве дівча. Аж до сьомо­ го класу здавалося, що вона не росте. А там комсомольський комітет, робота молодшої піо­ нервожатої, щоденне, кропітке навчання. — Таке мале, а хоч би тобі захекалось,— говорили вчителі, спостерігаючи гарячкуватий по­ гляд, швидку ходу і нетерплячі жести Раї. І була ще художня знавці. Він у числі перших по­ Словацький до української істо­ ляків визнав право українського р ії та ф о л ь к л о р у . Народні пісні народу на незалежний політич­ він вваж ав «підвалиною л і т е р а ­ ет проніс через усе своє життя. ний розвиток. Як і кращі пред­ тури майбутнього». Повідомля­ Де б не бував Словацький: в ставники польської еміграції ючи про успіх у к р а їн с ь к о ї пісні Парижі чи в Женеві, в Лондоні (Т. Кремповецький, С. Ворцель, в Парижі (у п е р е к л а д а х В. Со­ Словацький вінського), Словацький п р о си в чи в арабських країнах,— він С. Гощинський), матір надсилати йому мало-відо­ завжди носив у своєму серці зі­ відстоював ідею дружби сло­ мі народні пісні з нотами. гріті любов’ю картини рідного в’янських народів. В єдності В поемі «Беньовський» він з за ­ краю. Немов передрікаючи свою дій польського і українського долю емігранта, в листі від 17 народів він вбачав запоруку пе­ хопленням писав про українські березня 1831 р. він писав: ремоги над чорними силами мо­ думи та історичні пісні. Не «Моя кохана мамо, чудову краї­ нархічної й клерикальної реак­ дивно, щ о українська тематика з самих початків органічно вві­ ну залишив я і, мабуть, уже ні­ ції. йшла в творчість поета. 17-річ­ Ще в роки свого перебуван­ коли до неї не повернуся». Але ний студент Віленського універ­ ня на Волині й Поділлі, під час поет ще не раз повертався на ситету пише в дусі народної подорожі по Україні 1827 ро­ батьківщину своїм вогненним творчості «Українську думу». ку, коли він побував в Одесі словом, палким закликом до ре­ Цей ранній твір поета дуже Тульчині й Умані, Словацький волюційної боротьби. близький до балади Т. Г. Шев­ вивчав життя нашого народу, Ю. Словацький був не тільки ченка «Причинна». Словацько­ цікавився піснями і переказами співцем природи «волинської Швейцарії», далеким від знан­ про героїчне минуле, особливо му належить ціла низка творів, ня «політичних стосунків на про Хмельниччину і Коліїв­ присвячених Україні: «Пісня козацької дівчини» (1829), Україні», як це любили писати щину. «Змій» (1831), «Король Ляда­ З великою любов’ю ставився польські буржуазні літературо­ ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ І УКРАЇНА У вересні минуло 150 років з дня народження одного з най­ видатніших польських поетів Юліуша Словацького. За рішен­ ням Всесвітньої Ради Миру ця дата, відзначається всім про­ гресивним людством. Поряд з духовними скарбами, витворени­ ми генієм М. Коперніка, А. Міцкевича, Ф. Шопена, твор­ чість Ю. Словацького становить національну гордість поляків. Народився С л о в а ц ь к и й у м. Кременці на Україні в ро­ дині професора ліцею. Майбут­ ній поет зростав серед україн­ ського народу, вивчив його спі­ вучу мову, назавжди покохав мальовничу волинську природу. В Кременці пройшло його ран­ нє дитинство. Навчаючись у Вільно в гімназії, а згодом в університеті, Словацький при­ їжджав до Кременця на вака­ ції. Чутливе поетичне серце вражали своєю красою блакит­ ні кременецькі гори, заквітчані левади, сріблясті хвилі Ікви, солов’їний спів і ніжна, нерідко сумна українська пісня, яку Юліуш чув з уст подільських селян-кріпаків с. Верхівки, де він бував під час канікул, і від коханої матері, яка любила на­ співувати народні мелодії у су­ проводі фортепіано. Пісня про­ мовляла про героїчне минуле народу, про гірку долю закрі­ паченої України... Спогади ди­ тинства і юності Словацький втілив потім у кращих своїх творах, зокрема в поемі «Годи­ на роздумів». Образ «чудового родинного міста» Кременця по­ самодіяльність. Здавалось, що ка... І знову робота, повторення оповідання Горького «М ати напівзабутого матеріалу, підго­ зрадника» ніхто в світі не міг тов к а до вступу в педінститут. виконати краще за неї. Але ар­ Зап овітна м рія вчитися на педа­ тисткою, на велике здивування гога стала дійсністю. Рая Ма­ товаришів, вона не стала. нойлова — студентка факуль­ Чому я хочу бути вчите­ тету по підготовці вчителів мо­ лем? — одного разу запитала лодших класів. сама себе, а потім вирішила пе­ Т ак мало прожито, а л е в сер­ ревірити, наскільки реальна ця ці повно щ астя — вона збирає мрія. І ось вона — старша піо­ його по дорогах юності, впевне­ нервожата однієї з святошин­ но крокую чи в світле, трудове ських шкіл. Аж сльози стояли майбутнє. на очах, коли вперше відчула, В. ВАШ КУЛАТ, як потяглись до неї діти. А тут студент мовно-літературного хвороба, яка прикувала до ліж­ факультету. �В О Д Н О М У З КУ ТО ЧКІВ з о о п а р к у . ВІ РНІ ДРУЗІ Три роки тому я тяжко захворів на серйозне уск ­ ладнення після поранення, яке я одержав на фронті під час Великої Вітчизняної війни. А до хвороби я працював вчителем і заочно вчився в Кам'янець-По­ дільському педагогічному інституті. Лікують мене в Київському госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни. Незважаючи на хворобу, тут же в госпіталі я про­ довжую заочно вчитися. Це можливо тільки в нашій країні, де людину не залишають в біді, де в неї зав­ жди знайдуться справжні, вірні друзі. Екзамени і заліки в мене приймають викладачі Київського педагогічного інституту імені О. М. Горь­ кого. Д о мене приїжджають заступник директора по заочному навчанню О. Білий, завідуючий кафедрою російської літератури Л. Карлов, методистка А. Ма­ лярчук, викладачі Р. Сидоренко, Ю. Полудненко, В. Калюжна, О. Кардаш, В. Моренець, Ф. Грім, П. Хропко та інші. Велике спасибі вам, вірні друзі! («В е ч ір н ій ВІРШІ рантів. Доброю традицією, що встановилася в інституті, є ви­ дання тематичних збірників на­ укових праць аспірантів. Нещодавно з ’явився 31-й том «Наукових записок», присвяче­ ний проблемам українського і російського мовознавства та ук­ раїнської і російської літера­ тури. ПОЧАТКІВЦІВ С ім ’я комсомольська Сім’я комсомольська! Родина палка! Як цвіт, незвичайна, як дружба, багата... В моєму ти серці живеш отака, — Н а слово скупа і у праці завзята. Тобою пишалися змалку, як діти. Горіл и у нас, як веселки, краватки. Сьогодні нам разом з тобою радіти, Косити пшеницю і ставить палатки, І сісти навколо багаття рудого, І мріять, що місто збудуєм тут нове, І більше для мене не треба нічого, Моя Комсомоліє, сестра чудова!... НАША ЮНІСТЬ Наша юність лебедям и білими І орлами у високості смілими Понад світом крила поздійм ала, Їй земного п ростор у замало. І вона, гаряча, невсидюча, Досягти планет спішить крізь тучу. Їй не треба гіда й маяка: Наша юність з прадіда така. З Т ОБО Ю Я... Земляцтво в гості мене просить, -Чекай учителем, земля! Іван ШІСТКА, студент І курсу мовнолітературного факультету. З тобою я, мій інституте, І з вами, д р у зі всі м ої. Проте не в зм озі позабути Далекі села і гаї, Де праця шириться у осінь, Де скоро будуть весілля; ви» (1832), «Ян Казимір» (1839), «Беньовський» (1841 — 1846), «Срібний сон Саломеї» (1843 — 1844) та ін. Звертаю­ чись до історичних сюжетів, Словацький, як і К. Рилєєв, А. Міцкєвич, Т. Шевченко, хо­ тів на прикладі героїчного ми­ нулого виховувати у сучасників дух протесту проти колоніаль­ ної політики самодержавства. З симпатією писав польський поет про російських дворян­ ських революціонерів-декабри­ стів (драми «Ангеллі», «Фан­ тазій»). У поемі «Беньовський» він дав високу оцінку гайдама­ цькому рухові XVIII с т., як ру­ хові гноблених проти гнобите­ лів, осудивши тих польських письменників, що дивилися на гайдамаччину, як на «безчин­ ства хлопів». Україна у Слова­ цького виступає переважно з означеннями «невесела», «смут­ на манеру письма Марка Вов­ чка, дає слушні методичні вка­ зівки. Три статті збірника присвя­ Так, питанням українського дань» Марка Вовчка, показую­ чені проблемам російського мо­ мовознавства, зокрема синтакси­ чи, що видатна письменниця вознавства. Так, В. Калюжна сові, присвячені статті В. Вой­ широко використовувала в своїх говорить про роль порядку слів цехівської і Г. Довженко. В. творах лексику розмовнонарод­ при стилістичному виділенні ви­ ну і фольклорну, переважно пі­ Войцехівська розглядає висвіт­ значень (на матеріалі романа лення придієслівного керування сенну. Стаття Н. Яценко «Су­ М. Шолохова «Тихий Дон»). у вітчизняній мовознавчій літе­ спільно - політична лексика в Стаття К. Павлової характери­ ратурі, систематизує погляди художніх творах П. А. Грабов­ зує деякі особливості мовного видатних лінгвістів XIX—XX ст. ського» цікава і конкретними стилю публіцистичних творів У статті Г . Довженко зроблено прикладами, і влучними спосте­ О. М. Горького радянського пе­ ряд спостережень над порівняль­ реженнями дослідниці про роз­ ріоду, а Н. Нечаева аналізує ними синтаксичними конструк­ ширення поетом української су­ якісні прислівники в російських ціями в сучасній українській лі­ спільно-політичної лексики за повістях XVIII ст. тературній мові. Наведені чис­ рахунок інших шарів. Серед статей аспірантів ка­ Звертають на себе увагу стат­ ленні приклади дозволили авто­ федри російської літератури ви­ рові зробити висновок, що по­ ті, присвячені літературознав­ діляються дослідження Ю. По­ рівняльні конструкції з синтак­ чим проблемам. М. Гнатюк роз­ лудненка «Розвиток російського сичного погляду можуть бути і глядає фольклорну основу пози­ мореплавства і морська тема в членами простого речення і під­ тивних образів поеми Т. Г. російській дожовтневій літера­ рядними порівняльними речен­ Шевченка «Гайдамаки», пока­ турі» та І. Баранова «Україн­ зує, що поет переніс у свій твір нями. фольклорну оцінку гайдамаків ська тема в художній творчості С. Регушевський опублікував як героїм визвольної боротьби. Короленка 80-х років». Стаття цікаву своїм фактичним мате­ В. Олійник зробив спробу систе­ І. Баранова, зокрема, цікава ріалом статтю «Граматична матизувати вислови про літера­ тим, що на конкретному мате­ термінологія в наукових і пуб­ туру Степана Васильченка й да­ ріалі піднімає питання росій­ ліцистичних працях І. Я. Фран­ ти характеристику його літера­ сько-українського літературного ка». Він на конкретних прикла­ турно-критичних поглядів. Оби­ єднання. Л. Сухоставська, розглядаю­ дах показав, що хоч у І. Фран­ дві статті відзначаються само­ ка й немає повного комплексу стійністю дослідження, сві­ чи роман Н. Златовратського «Устои», робить наголос на се­ лінгвістичних термінів, бо в ньо­ жістю матеріалу. лянській темі, а О. Саушкін го немає спеціальних праць з Л. Качуренко в своїй статті звертає головну увагу на такий граматики і фонетики, проте в робить аналіз ранніх оповідань засіб створення образу в трило­ його наукових і публіцистичних І. Микитенка. В. Шишло дослі­ гії О. Толстого «Ходіння по му­ творах, в його листах вживаєть­ дження присвятила визначенню ках», як портрет. ся значна кількість мовознавчих центральної теми довоєнної Як бачимо, проблематика термінів. творчості С. Скляренка. збірника досить широка. Хоч і Питанням лексики й фразео­ Стаття І. Проценка — «По­ не завжди всі питання розкриті логії української літературної вість Марка Вовчка «Карме­ мови присвячено дві статті. люк» у 8 класі» — цікава і для з всебічною глибиною, але стат­ Н. Титаренко аналізує лексику істориків літератури і для мето­ ті дозволяють говорити про те, і фразеологію «Народних опові­ дистів, зокрема вчителів серед­ що молоді науковці сумлінно підходять до опрацювання неви­ н ьої школи. Автор докладно ха­ світлених тем. рактеризує образ борця за на­ ри Словацького «Гімн», «Ку­ П. ХРОПКО. родні інтереси, звертає увагу лик». Своїм революційним словом Ю. Словацький заслужив пова­ гу багатьох поколінь. Він був, за словами Ів. Франка, «улюб­ леним поетом молоді, володарем її дум і почуттів». Незадовго до смерті Словацький радо спри­ йняв звістку про революційні події в Європі 1848 р., а у вір­ ші «І вийдуть сто робітників» привітав майбутні виступи про­ летаріату. ...З кожним днем все міцні­ шою стає дружба соціалістичної Польщі і Радянської України. Ця монолітна дружба вільних народів — славний пам’ятник кращим синам минулого, які ві­ ками мріяли і боролись за єди­ ну братерську сім’ю слов’ян­ Весело і змістовно провели свої літні канікули студен­ ських народів. ти інституту. На фото ви бачите студенток III курсу до­ шкільного факультету на Дворцовій площі в Ленінграді. М. ГНАТЮК. Молодь У нашому інституті на бага­ тьох кафедрах щ ороку закінчу­ ють навчання в аспірантурі м о­ лоді науковці найрізноманітні­ ших фахів. Керуючись постано­ вами XXI з ’їзд у партії, який по­ ставив перед радянською ви­ щою школою високі завдання підвищення науково-теоретично­ го рівня молодих спеціалістів, кафедри дбають про підготуван­ ня і публікацію окремих розді­ лів дисертаційних робіт аспі­ на», «заж урена». Навіть небо її нахмарене, мглисте. А ле Слова­ цький вірив, що народ розвіє пітьм у неволі, що «Україна ко­ лись воскресне» (поема «Вац­ лав»). То була віра великого друга України в майбутнє на­ шого краю. Б агатьм а мотивами і темами творчість Словацького перегу­ к у є т ь с я з поезією Т. Г. Ш ев­ ченка. Польський поет високо оцінював волелюбну вдачу ук­ раїнського народу. Твори Юліуш а Словацького вже давно стали близькими ук­ раїнському читачеві. Перш і пе­ реклади на українську мову йо­ го поем «Батько зачумлених» і «У Ш вейцарії» здійснив у 1876 р. західноукраїнс ь к и й поет І. Верхратський. М. Ста­ рицький на початку XX ст. ви­ брав для перекладу і популяри­ за ц ії найбільш революційні тво­ С. ГРУХОВСЬКИЙ . студент-заочник IV курсу, інвалід І групи. Київ» від 9 вересня 1959 року). звітує �У минулому навчальному ро­ ці студентами кіноаматорами під керівництвом викладачів ка­ федри навчального кіно було заснято короткометражний кі­ нофільм, в якому відбиті різно­ манітні сторони інститутського життя. На фото: викладач кафедри навчального кіно Д. Ляшенко і студент педагогічного факульте­ ту В. Орловський за монтажем кінофільму. Фото М. Шуряка Праця, СПОРТ, відпочинок якому теж працювали наші сту­ денти. З новими силами, добре від­ почивши, ми повернулись в рід­ ний інститут. Тут на нас чека­ ють не менш захоплюючі спра­ Ш істдесят спортсменів інсти­ туту відпочивали влітку в спор­ ви. тивному оздоровчому таборі. А . СЬОМ ИК, Тут вони мали змогу удоскона­ студент IV курсу фізиколити свою спортивну майстер­ математичного факультету ко, а серед дівчат — Т. В а­ ність, набратися сил д л я нових вирішальних спортивних по­ сильчук. Вівся щоденник походу, єдинків. В таборі працю вали сек ц ії знайшлася робота і фотолю­ легкої атлетики, гімнастики, бителям. Хибною стороною походу, фехтування, плавання тощо. незважаючи на хороші ре­ Баскетболісти мали змогу по­ зультати, є його поспішна знайомитися з грою збірної підготовка. І тому до м ай­ команди республіки з баскетбо­ бутнього двотижневого похо­ ла, яка тренувалась в таборі, ду, що заплановано провести готуючись до поїздки на ІІ наступного літа, треба почи­ спартакіаду народів С РС Р. нати готуватися зараз. С ек­ Активну участь взяли наші ція продовжує свою роботу. спортсмени в міжтабірній спар­ Вже провадяться тренування такіаді. З а час перебування в на Дніпрі. таборі 10 студентів навчилися Парусний спорт — важкий плавати. і дуже цікавий вид спорту. Та не тільки спортом займа­ Він не тільки тренує мус­ лися наші товариші. Щ е перед кули, але й виховує інші ко­ від’їздом всі були готові до рисні якості: волю до пере­ праці. Більшість наших студен­ моги, стійкість у переборенні тів відпрацювала по 80 годин. перешкод, вміння орієнтува­ Види робіт були різні: впоряд­ тись у обстановці. Тільки кодували території табору та вперёд, навіть проти вітру — спортивних майданчиків, буду­ таке основне прагнення вали причал, холодильник тощо. спортсме на-шлюпочни ка . Кожен з нас мав змогу добре В. МАЛОГОЛОВЕЦЬ. відпочити. В нашому розпоря­ студент ф ізико-м ате ма­ дженні було більше 20 човнів, тичного факультету. телевізор, танцювальний май­ данчик, систематично демон­ струвалися кінофільми. Перед нами виступили члени товари­ В канікулярний період не ства по розповсюдженню науко­ вих і політичних знань з лек­ припиняла занять секція спор­ ціями на етичні, політичні та тивної гімнастики ( т р е н е р Б. Р о знюк). естетичні теми. Працював гур­ Н а фот о : студентка II к у р ­ ток художньої самодіяльності, в су Є. Бондарчук на тренуванні. На шлюпках по Д ніпру В цьому році значно по­ жвавішала свою роботу сек­ ція морських шлюпок, органі­ зована при комітеті ДТСААФ інституту. Наприкінці 1958— 59 навчального року секція мала три команди — дві ж і­ ночі і одну чоловічу, які бра­ ли активну участь спочатку в районних змаганнях, а потім і в міських міжвузізських. Всі команди були нагородже­ ні дипломами I та II ступеня Сталінського райкому ДТСААФ. Комітетом ДТСААФ інсти­ туту на кошти, виділені профкомом в порядку наго­ роди кращій команді за хо­ роші досягнення в змаган­ нях, в серпні місяці був орга­ нізований і проведений п’яти­ денний похід па шлюпках під парусами вверх по Дніпру. Мету походу визначила йо­ го назва: спортивно-оздоров­ чий, агітаційно-пропаганди ­ стський. Ця назва себе ви­ правдала. Члени секції знач­ но підвищили свою спортив­ ну майстерність, ширше оз­ найомились і укріпили свої навички в управлінні морсь­ кою шлюпкою та її парусним озброєнням. Незважаючи на брак часу, відведеного на підготовку по­ ходу і на відсутність деяких членів секції, похід на двох ялах розпочався вчасно. Прохолода ночі, вартуван­ ня біля вогнища, задимлена їжа, розбивка палаток, силь­ ний зустрічний вітер, незвич­ ні команди, швидке і чітке їх виконання — все це підтри­ мувало бадьорий настрій, ви­ магало суворої дисципліни і, безсумнівно, надовго зали­ шиться в пам’яті учасників шлюпочного походу. Під час походу були про­ ведені змагання між коман­ дами ялів. На пологому бе­ резі Дніпра в невеличкій балці були проведені змаган­ ня з стрільби з малокалібер­ ної гвинтівки. Чемпіоном се­ ред хлопців став В. Климен­ Мистецтво — це м ир На фото: учасниці шлюпочного П Р О Цікавий випадок стався у Лайнінгу (Мічіган). У шлунку вбитого бика було знайдено багато різних предметів: ав­ томобільну шину, гумову ля­ льку, ланцюжок для ключів, пластмасову сумку, розбиту пляшку, штучні зуби. Найбільш цікаве озеро в світі, щодо складу води, зна­ ходиться на Кілдійському острові у північній частині СРСР. Вода його поділяєть­ ся на 5 шарів. Перший шар — прісна вода, яка утворюється від танення В С Е походу біля будинку інституту. П О ТР льодовиків та внаслідок ат­ мосферних опадів, заселена звичайними рибами — меш­ канцями прісної води. Дру­ гий шар — вода солонува­ та, заселена медузами та ра­ коподібними. В третьому ша­ рі — з морською солоною во­ дою — живуть дрібні мор­ ські риби, актинії та морські зірки. В четвертому шарі — з водою червоного кольору — живуть численні бактерії. П’ятий шар містить у собі сірководень. За найстарішу квітку О Х У можна вважати троянду в німецькому місті Гілдесхейм. Вік троянди визначено у 800— 1000 років. Троянда продовжує цвісти. Недалеко від Калінінграда буде споруджено перший ра­ дянський океанський аква­ ріум, який буде штучним резервуаром для вивчення океанських риб та тварин. Цей акваріум буде складати­ ся з 50 басейнів, які мати­ муть мікроклімат, подібний природним умовам різних морів і океанів земної кулі. Мир! Це заповітне слово близький і дорогий наш ій сучас­ ності. Віками буде звуч ати його сьогодні на устах мільйонів, у серці кожної простої людини. неповторна «апостольська» му­ Людство сповнене надій. І неви­ зика в серцях мільйонів людей. падково всі народи вітають по­ Вона буде відкривати нашим м’якшення «міжнародного кл і­ нащ адкам зм іст ж иття, віру в повної насолоди мату», вітають, зокрема, зуст­ мож ливість річі глав двох наймогутніших всіма його принадами. К оли я слухав концерт д л я держав— СРСР і США, що ма­ ють відбутися у вересні — жов­ ф ортепіано, скрипки і віолонче­ тні цього року. Радісно відміти­ лі з оркестром Бетховена у ви­ ти, що організація двох взаєм­ конанні американських митців, них виставок в Москві і Нью- в моїй уяві виникали картини Йорку, без сумніву, дала свої безхмарного, синього, весняно­ позитивні наслідки. А культур­ го неба, сяйво сонця, цвітіння ний взаємообмін і обмін тури­ і пахощі квітів, радісні обличчя стами! Все це якось зближує людей. І по асоціації в п ам 'яті країни, розбиває криги льоду, виникли слова талановитого р а ­ що утворились за останні 15 дянського поета В. М аяковсь­ кого: «Ж иття — п рекрасн е». років. Хочу розповісти про визнач­ Цим же ствердженням пройня­ ну подію в культурному житті тий і весь твір генія музики. Ідучи з концерту, я думав: столиці України — виступ Ньюдля чого народам війна? Чи не Йоркського симфонічного орке­ кращ е сказати словами з дев’я ­ стру. тої симф онії Бетховена так: Нещодавно мені довелось «Обійміться, мільйони! слухати в майстерному виконан­ Досить сліз, досить горя!». ні цього колективу твори видат­ О. ЛУТОВ, них композиторів XIX і XX сто­ студент мовно-літературного літь, а саме: Бетховена, Р а в е ­ факультету. ля, Берліоза, Стравинського, Чайковського і Ш остаковича. Бетховен — найвидатніший з В. о. редактора П. ХРОПКО. композиторів XIX століття — � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 18 (87) (16 вересня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-22 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 18 (87) (16 вересня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; в. о. редактора П. Хропко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/224 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (в. о. рекактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/2658430825a2bf77489517318caefa05.pdf ba0fdb5b8266ddcbc3d0aa9ccfb09b74 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року) PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! п е д а г о г іч н і ЗА КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО ДНІ ПЕРЕМОГ І ВЕЛИКИХ НАДІЙ Вересневі дні 1959 року на все життя запам’ятаються не тільки нашими сучасника­ ми, а й наступними поколін­ нями: це були дні торжества людської думки, дні, коли особливо, надзвичайно гордо зазвучало слово «Людина». 14 вересня, в 0 годин 2 хви­ лини 24 секунди за москов­ ським часом радянська кос­ мічна ракета досягла поверх­ ні Місяця. Вперше в історії людства здійснено космічний політ з нашої планети на ін­ ше небесне тіло. Як і всі радянські люди, студенти, аспіранти, викла­ дачі й професори нашого інституту законно гордяться величним подвигом перш ої в світі країни соціалізму, грандіозними досягненнями найпередовішої науки. Р а­ дянські вчені, інженери, ро­ бітники, виховані й керовані славною Ленінською партією комуністів, першими прокла­ ли шлях у Всесвіт, першими донесли в інші світи горді вимпели з зображенням гер­ ба СРСР. Здійснилася пре­ красна мрія передових умів людства. Не дивно, що весь світ гаряче аплодує радян­ ському народові - перемож­ цеві. Вересневі дні 1959 року — це вихід у морське плавання полярного гіганта, першого в світі атомного криголама, що на своєму борту несе горде, крилате ім ’я нашого велико­ го вчителя — Володимира Ілліча Леніна. Події осені 1959 року зо­ лотими літерами будуть з а ­ писані на скриж алях історії. Вони запам’ятаю ться люд­ ством ще й тому, що співпа­ ли з історичним візитом Го­ лови Ради Міністрів Союзу РСР Микити Сергійовича Хрущова в Сполучені Штати Америки. Немає зараз на земній кулі такого куточка, такого міста й села, де б лю­ ди різного віку, національ­ ності, проф есії не прислуха­ лися до повідомлень про мі­ сію дружби і миру високого радянського гостя. Серця всіх трудящих зігріті світ­ лою надією на можливість повного роззброєння, відвер­ нення воєн на вічні часи. Колектив інституту одно­ стайно схвалює миролюбні слова Глави Радянського уряду, я к и й в ід імені всього нашого народу заявив з ви­ сокої трибуни Генеральної А самблеї О рганізації Об’єд­ наних Націй: «Мета нашої внутрішньої політики єдина і полягає вона в тому, щоб створити життя, гідне най­ кращих ідеалів людства. Наш семирічний план прой­ нятий духом миролюбності, піклуванням про благо і щастя народу». Для щ астя народу! Для блага людини! — ось мета м ісії М. С. Хрущова. І де б не побував у ці дні—на пар­ тійних і комсомольських зборах, на проведенні політ­ інформацій в академічних групах, з ким би не зустрів­ ся — скрізь відчуєш гаряче схвалення великої місії, славетних починань невтом­ ного борця за мир — доро­ гого М. С. Хрущова. Ми успішно будуємо ко­ муністичне суспільство. Нам не потрібні війни. Ми праг­ немо жити в мирі з усіма людьми на землі, прагнемо будувати і творити, відкри­ вати. І тому природно, що всі радянські люди одно­ стайно приєднуються до слів товариша Хрущова: «Голов­ не, чого ми повинні досяг­ ти,— це забезпечити мирні умови життя для всіх людей на землі». Ми цього хочемо. І так буде! П. ХРОПКО. Все ширше використовують студенти-практиканти можливості навчального кіно на уроках фізики, мови, л і­ тератури. Н а ф о т о : студентка V курсу мовно-літературного факультету Г. Матюша, готуючись до уроку з російської літератури, переглядає діафільм «Життя та творчість О. М. Горького». Рік видання 4-й № 19 (88) 30 вересня 1959 року СЕРЕДА Ціна 15 коп. Н а благо лю дства Роки, що минули з дня за­ кінчення другої світової вій­ ни, характеризуються напруже­ ною боротьбою народів усього світу за тривалий і міцний мир. На чолі цієї боротьби стоїть могутня країна соціалізму — Радянський Союз. Завдяки наполегливим і по­ слідовним зусиллям СРСР, який у своїй зовнішній політиці керується принципами мирного співіснування, лід «холодної війни» почав танути. Це потеп­ ління міжнародного клімату не може не радувати простих лю­ дей земної кулі. Саме тому во­ ни з таким ентузіазмом, надією вітали місію миру глави Ра­ дянського уряду — Микити Сергійовича Хрущова до Спо­ лучених Штатів Америки. Історичний виступ М. С. Хру­ щова в ООН, нові конкретні пропозиції Радянського уряду щодо загального і повного роз­ зброєння, відверті розмови з президентом США Д. Ейзен­ хауером, що дали можливість знайти спільність у поглядах на дальший розвиток взаємовідно­ син між двома великими краї­ нами світу,— все це хвилює і сповнює надіями серця мі­ льйонів трудівників нашої пла­ нети. Разом з усіма миролюбними людьми ми — викладачі і сту­ денти складаємо щиру подяку нашому урядові і особисто М. С. Хрущову за турботу про долю всіх чесних людей світу. Л. КАРЛОВ, зав. кафедри російської і зарубіжної літератури. Сьогодні р о зп о ч и н а є р о б о т у X IV звіт н о-ви борн а комсо­ м ольська конф еренція ін ст и ­ т ут у. Баж аємо у с п іх ів її учасни кам ! Мрія— праця— успіх Вперше я переступила поріг інституту чотири роки тому на­ зад. Ще зовсім дівчинкою, щойно закінчивши десятирічку, бігла я по сходах поверхів, від­ шукуючи кімнату, де засідала приймальна комісія. Серце стукотіло швидко, швидко. Як вирішить комісія?! Приймуть чи ні? Та ось на дошці об’яв з ’я­ вився список абітурієнтів, яким з причин конкурсу відмовлено в прийомі. В очах потемніло, коли побачила своє прізвище. Що буду робити, як жити да­ лі? Було страшно, адже остан­ ні р оки в десятирічці я мріяла про інститут, тільки про інсти­ тут. Відчаю моєму, здавалось, не буде краю. Та все вирішилось через кілька днів. У відділі кадрів судомеханічного заводу відпо­ віли, що приймуть мене робіт­ ницею в цех. І ось я на заводі. Спочатку все було важким і незрозумі­ лим, та згодом звикла і до шу­ му верстатів, і до виробничих нарад, і до комсомольських рейдів. Кожен день приносив щось нове. З гордістю в серці я вливалась у робітничий ко­ лектив, що заповнював вулицю після сьомої години ранку. А вечорами бігла в клуб на репе­ тиції художньої самодіяльності. А восени на звітно-виборних комсомольських зборах мене було обрано секретарем завод­ ського комітету ЛКСМУ. Нові справи, нові труднощі— в ливарному цеху комсомольці не виконують план, в інстру­ ментальному — кожен день по­ рушення дисципліни, в меха­ нічному — погано з спортом. Та комітет комсомолу піді­ брався бойовий, витримали труднощі. А скільки радощів було, коли приймали мене до лав Комуністичної партії! Лише одна мрія залишалася нездійсненою. Адже я хочу бу­ ти вчителькою, обов'язково вступити до педагогічного ін­ ституту. Любов до літератури переда­ ла мені моя старенька вчитель­ ка, яку я все частіше й частіше згадувала. Це вона відкрила мені цілий світ поетичних об­ разів, навчила любити Пушкіна і Лермонтова, Горького і Мая­ ковського. А ще через декілька місяців я вже працювала в райкомі комсомолу. Робота мені дуже подобалась. І ось мрія моя здійснюється: бюро Подільсько­ го райкому комсомолу м. Києва вручає мені комсомольську пу­ тівку для вступу в педагогічний інститут ім. Горького. Склавши екзамени, я знову стою біля тієї ж самої дошки об’яв приймальної комісії. За­ раховано! І знову серце моє б’ється швидко, на цей раз від щастя. Я буду вчителькою! Як хороше жити в такий час, коли здійснюються мрії людей, коли кожній молодій людині відкриті двері для праці і на­ вчання! Н. ЧЕРКАСЬКА, студентка І курсу мовнолітературного факультету. Кращі виробничники— студенти вузів послані промисловими підпри­ Як відомо, за останні роки ємствами, будовами і радгоспа­ було проведено ряд заходів по У РАДІ МІНІСТРІВ СРСР ми на навчання у вузи і техні­ найширшому залученню до ву­ куми, виплачується стипендія зів і технікумів молоді, яка має за рахунок цих підприємств. практичний досвід. До числа їх У постанові Ради Міністрів Розмір стипендії встановлюєть­ належать першочергове зараху­ вання до вузів і технікумів осіб СРСР вказується, що на на­ ся на 15 процентів вище від з стажем практичної роботи не вчання у вузи і технікуми по­ звичайної державної стипендії, менше двох років, широкий силаються передовики виробни­ що виплачується студентам ву­ розвиток вечірньої і заочної цтва, найбільш підготовлені і зів і учням середніх спеціаль­ вищої і середньої спеціальної здібні, які мають не менше двох них учбових закладів. освіти, запровадження додатко­ років стажу практичної роботи. Надається право промисло­ вих пільг для студентів, що на­ Добір і посилку на навчання вим підприємствам, будовам, вчаються без відриву від вироб­ здійснюють керівники підпри­ радгоспам і колгоспам направ­ ємств, правління колгоспів і ляти осіб, які навчаються у ву­ ництва, та інші. Все це дістало повне громадські організації. Канди­ схвалення радянської громад­ датури, які посилаються на на­ зах і технікумах без відриву вчання у вузи і технікуми, ши­ від виробництва, для навчання ськості. з відривом від виробництва на З метою дальшого поліпшен­ роко обговорюються на вироб­ старші курси стаціонарних уч­ ничих нарадах і зборах робіт­ ня: якості підготовки спеціа­ лістів з вищою і середньою ників підприємств, на засіданнях бових закладів. Студенти і уч­ спеціального освітою і підви­ правлінь колгоспів, загальних ні, переведені на навчання з щення рівня ідейно-виховної зборах колгоспників і в громад­ відривом від виробництва, за­ роботи серед студентів і учнів ських організаціях. Відряджен­ безпечуються стипендією у вка­ Рада Міністрів Союзу РСР ви­ ня робітників, колгоспників і заних вище розмірах. знала за доцільне, поряд з іс­ службовців на навчання у вузи Участь промислових підпри­ нуючим порядком комплекту­ і технікуми повинно бути захо­ ємств, будов, радгоспів і кол­ вання вищих і середніх спеці­ дом заохочення їх за високі госпів у комплектуванні вузів альних учбових закладів, на­ показники виробничої роботи. і технікумів і в підготовці спе­ правлення безпосередньо про­ Особи, яких посилають про­ ціалістів для своїх підприємств мисловими підприємствами, бу­ мислові підприємства, будови, сприятиме зміцненню зв’язку довами і радгоспами працюю­ радгоспи і колгоспи на навчан­ вищих і середніх спеціальних чої молоді на навчання у вузи і технікуми з тим, щоб стипен­ ня, складають вступні іспити у учбових закладів з життям, дії студентам і учням виплачу­ встановленому правилами при­ дальшому розвиткові і вдоско­ вались організаціями, які їх йому порядку і користуються наленню системи вищої і се­ командирували, а спеціалісти, правом першочергового поза- редньої спеціальної освіти в що закінчили вуз чи технікум, конкурсного зарахування у ви­ країні і забезпеченню кращої поверталися на роботу в те під­ щі і середні спеціальні учбові практичної і теоретичної підго­ приємство, яке направляло їх заклади. товки спеціалістів, що випуска­ на навчання. Усім встигаючим учням, які ються. �ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Гот уйт есь у п о х ід ! До нових успіхів 1 жовтня починається на­ вчальний рік у системі партій­ ної освіти. Партійна організа­ ція інституту організовано про­ вела укомплектування гуртків і теоретичних семінарів для ви­ кладачів та адмінтехперсоналу інституту. В цьому році в інституті пра­ цюватимуть теоретичні семіна­ ри з філософії на педагогічно­ му, мовно-літературному та фі­ зико-математичному факульте­ тах, семінари з політекономії та історії КПРС на педагогічному і фізико-математичному факуль­ тетах, а також на кафедрі фіз­ виховання, гуртки по вивченню поточної політики. До керівництва гуртками та семінарами залучені кращі про­ пагандисти (Табачников, Готт, Петришина, Лещенко, Репухо­ ва, Чередник, Мосціпан, Шлях­ тер та інші), які мають вели­ кий досвід пропагандистської роботи. Значну допомогу в організа­ ції і проведенні занять у систе­ мі партійної освіти подадуть нові підручники: «Основи мар­ ксистської філософії», «Політ­ економія», «Історія Комуністич­ ної партії Радянського Союзу» та «Основи марксизму-ленініз­ му», який незабаром вийде ма­ совим тиражем. На педагогічному факультеті більшість викладачів залучені до теоретичного семінару на те­ му «Основи марксистсько-ленін­ ської теорії комуністичного ви­ ховання». Заняття цього семі­ нару будуть організовані за програмою, розробленою ка­ федрою філософії Академії су­ спільних наук при ЦК КПРС та Інститутом теорії і історії педагогіки Академії педагогіч­ них наук РРФСР. Особливістю роботи в систе­ мі партійної освіти є те, що во­ на буде тісніше пов’язана з ак­ туальними питаннями, висуну­ тими сучасністю. Заняття теоретичних семіна­ рів з історії КПРС плануються так, щоб переважну більшість часу відвести на вивчення післяжовтневого періоду історії нашої партії. Робота теоретичних семінарів з питань марксистської філосо­ фії і політичної економії зорі­ єнтована на більш грунтовне вивчення філософських і еко­ номічних проблем, висунутих практикою комуністичного бу­ дівництва в нашій країні і бу­ дівництва соціалізму в країнах народної демократії, практикою сучасного суспільного розвитку. Все це дає підставу сподіва­ тися, що робота в системі пар­ тійної освіти буде проводитись ще успішніше, ніж у минулому навчальному році. О. КАРДАШ. Переведення гуртожитків і учбового корпусу на самообслу­ говування, праця на будівництві, в сільському господарстві — все це зближує навчання з життям, допомагає виховувати у сту­ дентів любов до фізичної праці. В цю важливу роботу включи­ лись і студенти-першокурсники. Н а ф о т о : студенти-фізики за впорядкуванням гуртожитку. Туристські подорожі і походи все ширше входять у студентське життя. Ініціаторами цього захоплюючого виду спорту на нашому педагогічному факультеті стали студентки теперішнього III курсу дошкільного відділу. У цьому році вперше, не т ільки на факуль­ теті, а й в інституті, було організовано турист­ ський похід по Чорноморському узбережжю Кавказу за маршрутом Сочі — Мацеста — Хо­ ста — Адлер — Гагри — озеро Ріца — Гу­ даута — Новий Афон — Сухумі — Сочі. За організацію походу взялись студентки Н. Адамчук. Л. Смирнова, Т. Полоз, Н. Ко­ вальчук, Л. Форманюк, В. Філоненко і Н. Костенко. Підготовча робота була розпочата заздалегідь. Кілька разів уточнювався марш­ рут, всім хотілося побачити якомога більше. Треба було все передбачите адже ми йшли у похід без путівок, самодіяльно. Саме тому нас дуже хвилювало питання — де зупинятися на ніч (у нас навіть не було палаток). Але все вирішилось вже потім, під час по­ ходу. Ночували ми і в школах, і на пляжі, і, навіть, в кузові автомашини. Важко переоцінити значения туристських походів. Вони розвивають такі важливі якості людини, як самостійність, витривалість, напо­ легливість у досягненні поставленої мети. По­ ходи приносять не тільки враження, радість, але й розширюють кругозір, виховують почут­ тя дружби, товариства, естетичні смаки, зба­ гачують людину знаннями. Так, наприклад, в Сочі ми відвідали дендрарій, в Хості — сам­ шитовий гай, в Сухумі — Ботанічний сад і мавпячий розплідник, піднімалися на гори Ор­ лині скелі і Ахун, спускалися в ущелини, ба­ чили водопади, милувалися неповторною кра­ сою озер Ріца і Голубого. Під час цієї незабутньої подорожі наші сту­ денти ближче познайомилися з багатющою флорою Кавказу. Ми знаємо тепер, яку роль у чотири команди, які брали участь у міських і районних змаганнях. За одержані перші місця 14 членів команд наго­ роджені дипломами 1-го ступе­ ня. Члени ДТСААФ інституту брали участь у змаганнях по троєборству, зайнявши 2-ге міс­ це. Найкращі результати пока­ зали. студенти І. Сергієнко, В. Лушпей і викладач М. Соло­ м’яний. За активну участь у робо­ ті ДТСААФ були винесені на дошку пошани товариші Л. Цмох, В. Матушинська, М. Солом’яний, О. Мішина, І. Маркуш, А. Марченко, І. Рябоконь, В. Лушпей, О. Слива та інші. Заслуговує вивчення і поши­ рення досвід роботи авіамо­ дельного гуртка (староста Л. Цмох). Гуртківці оволоділи теоретичними знаннями, прак­ тичними навичками та органі­ заційними уміннями. Члени цьо­ го гуртка О. Слива, О. Се­ мешко, Л. Цмох, Т. Кулик і Г. Грицай в минулому навчаль­ ному році керували шкільними авіамодельними гуртками. Їх вихованці — учні брали участь Н а ф о т о : учасниці туристського походу на горі Орлині скелі. Але, на жаль, інститутська частина ч лен ів комітету організація ДТСААФ не позба­ Д ТС А А Ф ін сти туту не працю­ вилася в своїй роботі і ряду н е­ вали протягом р о к у , а зараз, не доліків. Так, хоч ми маємо не­ дочекавш ись перевиборів, зо­ погану матеріальну базу для всім усунулись в ід покладених нам не вд а­ на них обов’язків (С. П ерфіло­ у трьох міських та заочних рес­ мотоспорту, публіканських авіамодельних лось відновити роботу мо­ ва, С. Р ибалко, А. Сердюк, змаганнях. Керівники цих гурт­ тосекції. Досі не відновле­ А. Лутов). ків були нагороджені грамота­ но роботу парашутного гурт­ Комсомольська організація ка, хоч в інституті є чима­ інституту категори чн о відмов­ ми, а учні — дипломами. Популярним видом спорту се­ ло студентів-парашутистів, які л я ється від б уд ь-якої участі в ред професорсько-викладацько­ служили в десантних військах. організ а ц ії оборонно-спортивн ої Погано поставлена пропаган­ роботи серед студентів. До цьо­ го складу став стрілецький с порт. У минулому році вперше да серед членів ДТСААФ (від­ го часу н е в ж и то н ія к и х заходів в інституті були організовані повідальний Б. Єремєєв), в щодо к о м со м о л ьц ів — членів стрілецькі змагання серед ви­ зв’язку з чим роботою в секці­ комітету Д Т С А А Ф . я к і безвід­ кладачів. У двох змаганнях (з ях та гуртках охоплена лише повідально с т ав л я т ь ся до дору­ студентів. ченої справи. пістолетів та гвинтівок) взяло незначна частина Ще не всі студенти та викла­ участь понад 60 осіб. З метою поліпшення роботи В результаті цих змагань 8 дачі є членами ДТСААФ. інститутської о р ган ізац ії викладачів виконали спортивні На педагогічному факультеті Д ТСА А Ф на нашу дум ку, слід норми ІІІ-г о розряду з стріль­ було залучено до організації змінити структуру керівного би. За ці успіхи республікансь­ ДТСААФ — 96 процентів сту­ органу ДТСА А Ф , створивши кий комітет ДСТ «Буревісник» дентів, на фізико-математично­ загальноінститутський комітет з нагородив інститутське спор­ му факультеті — 85, на мовно- 8 — 9 осіб, на факультетах — тивне товариство дипломами літературному — 79, професор­ бюро з 5 осіб, а в академічних сько-викладацького складу та групах — уп овноважених по II-го та III-го ступенів. оборонно-сп ортивній роботі. У цьому навчальному році в адмінтехперсоналу — 75. інституті для переможців зма­ Партійні і комсомольські ор­ На фізико-математичному і гань з шлюпочного веслування мовно-літературному ф акульте­ ганізації факультетів п і н ови було організовано п’ятиденний тах та серед адмінтехперсоналу взяти в свої руки керівництво шлюпочний похід по Дніпру. ще не ліквідована заборгова­ оборонно-спортивною роботою За час походу студенти А. Ва­ ність у сплаті членських внес­ скеровуючи її на подолання на­ сильчук (педагогічний факуль­ ків за 1959 рік, незадовільно явних недоліків. тет), В. Малоголовець (фізико- здійснюється робота по прийо­ М. РЯ Б У Х ІН , математичний факультет) оволо­ му в члени ДТСААФ студентів голова комітету ДТСАА Ф діли уміннями і навичками уп­ 1-х курсів. інституту. равління парусними ялами. Причиною недоліків є те, що Це —справа громадськості Одним із провідних завдань ДТСААФ є розгортання спор­ тивної роботи по оволодінню військово-прикладними знан­ ня ми, по підготовці спортсме­ нів-розрядників. З метою під­ несення оборонно-масової робо­ ти серед студентів, професор­ сько-викладацького складу та адмінтехперсоналу в минулому навчальному році комітет ДТСААФ інституту накреслив і здійснив ряд заходів. Згідно плану комітету ДТСААФ в інституті розгорну­ лась активна робота гуртків та секцій. Студентка V курсу фі­ зико-математичного факуль­ тету В. Матушинська організу­ вала парашутний гурток і осо­ бисто підготувала до стрибків з літака 18 студентів. Активну участь у роботі гуртка брали студентки Т. Зимогляд, В. Та­ раненко, З . Абрамович, які добре засвоїли теоретичний курс і оволоділи технікою стрибків з літака. Добре працювала секція шлюпочного веслування. Ке­ рівник її член комітету ДТСААФ інституту А. Марчен­ ко за короткий час підготував народному господарстві відіграю ть такі поро­ ди дерев, як самшит, бук. З Сухумі в Сочі ми пливли на теплоході «А бхазія». Милуючись панорамою узбереж­ жя, з завмиранням серця впізнавали ми місця які щойно пройшли. Саме найдорожче в наш ій к р аїн і — люди. Подорожуючи, ми кращ е взнали ж иття і труд нашого народу. Всюди ми бачили працьови­ тість і сердечність простої людини, завжди зустрічали на своєму ш ляху людей, готових допомогти нам в скрутну хвилину. Назавжди ми зап ам ’ятаємо просту жінку-росіянку, яка довідавшись, що нам немає де переночувати в Гаграх, не вагаючись, н а д а л а в наш е розпо­ рядження веранду свого будинку. Цей похід залиш ив н езаб у тн і враження. Треба сподіватися, що тури зм посяде почес­ не місце в усій виховній і спортивно-масовій роботі, буде в нашому ін ституті традицією. Організацію ц ієї роботи повинні очолити спортклуб, каф едра ф із виховання і спорту і комітет ЛКСМУ. Необхідно вж е за р а з придба­ ти все необхідне для походів: р ю кзаки , палат­ ки (на 2 —4 особи), взуття, костю ми. Назустріч туристам, звичайно, підуть і д и рекц ія, і гро­ мадські організації. Зараз у студентів гаряч а пора: розпочались семінарські і практичні зан яття, ал е це не за­ важає ентузіастам з педагогічного факультету готуватися до наступних походів. Ми з радістю приймемо в свої р я д и всіх тих, хто захопиться цим корисним і цікавим видом спорту і відпочинку. Готуйтесь до походів, товариш і студенти, загартовуйте себе, вивчайте нашу прекрасну, і неосяжну Вітчизну! О. МІШ ИНА, викладач, керівник походу. �Працьовита, талановита молодь прийшла цього року в інститут. В попередньому номері газети ми вже розпо­ відали про нове поповнення нашої студентської сім’ї. За проханням читачів продовжуємо цю цікаву розмову. Цього разу надаємо слово першокурсникам — сту­ дентам мовно-літературного факультету. Н. Черкаська розповідає про те, скільки зусиль, скільки наполегливої праці доклала вона для того, щоб поступити саме в наш педагогічний інститут (стор. 1). А от І. Шістка, Г. При­ ходько, О. Боровко і В. Гринько виносять на суд громад­ ськості свої вірші. Будемо сподіватись, що їх приклад наслідують і інші товариші. Чекаємо від вас нових творчих подарунків до Де­ кади українського мистецтва і літератури у Москві. Г. ПРИХОДЬКО ПОВЕРТАЮТЬ ПТАХИ... Дівчині з сел а Є одна нескошена долин а Заховалась в золоті жита; Є в селі хорошая дівчина — Працьовита, скромна і проста. Ні, вона не дуже і красива, А така, яких багато є, Та чомусь дівчина соромлива Трьом хлопчинам спати не дає. Майже непомітна на гулянці (Десь стоїть спокійно в стороні), Та поглянь, яка вона у ланці, Позмагайся з нею в навчанні! Розлилася радість по країні, Зашуміли молоді жита, Є в селі проста собі дівчина, Та душа у неї золота. Понад шляхом — віти тополині І рядок біленьких чистих хат... Ти врожайна, земле Україно, На хороших отаких дівчат! У останню хвилю Не потисла й руку... Хлипав сумно вітер: Віщував розлуку. З а ліси глухії, За моря далекі М рії золотії Занесли лелеки. Поверніть ж е знову, Птахи вільнокрилі, Вітрову розмову, М рії сиротливі. На любов-кохання Вже нема надії: Розметали зрання Вітри-вітровії Повертають птахи... Геть, думки-приблуди! Скільки сили в змаху. Скільки сонця всюди! Першокурсникам З різних усюд З'їхались тут, Щоб поступити в інститут, Хлопці хороші, хлопці путящі: І бувалі, і роботящі. В кожного ще не зійшли мозолі, В декого й зморшка лягла на чолі. Друзі хороші, хлопці прості! Різні дороги — в єдиній п уті. Той, що недавно виводив покіс, Запах лугів у столицю приніс, Го лосом твердим, дзвінким, мов метал. Весело другий мене привітав. З різних усюд З’їхались тут, І поступили в інститут. Хлопці хороші, хлопці путящі, Хлопці зібрались — з кращ их кр ащ і! В. ГРИНЬКО І. Вовком голодним Завила зима. В хаті стар ен ьк а, Як палець сам а. Матір солдата Туга обійма Вісток від сина Давно вже нема. Вийде із хати, На шлях погляда, Біля порога Шукає сліда. Вернеться знову, Повертають птахи З далі-небосині... Я гамую спрагу, Набираюсь сили. Буду я любити Жито буйнолите, Осені багряні Скарби-самоцвіти. І струмки веселі, Й дерева плакучі, І сільські оселі, І Дніпрові кручі. Буду я любити, Буду я кохати. Буду я берізку В лісі цілувати. П О Е М А канадський робітничий поет-комуніст. Д Р У З І НАТХНЕННЯ Д А Ю ТЬ В НАС РУКИ ДЛЯ КОРИСНИХ СПРАВ В нас руки для корисних справ: Ціною мозолів Омріяний віками рай Ми створили на землі. Звучав щоб молот мирним боєм. У полі плуг орав, Брати, відмовимось від зброї — Давно уже пора! В нас руки для ніжніших справ: Поколисать дитя, Старим і немічним людям Полегшити життя. Хай зникне страх перед війною, Спаде з плечей гора. Брати, відмовимось від зброї — Давно уже пора! В нас руки для чудових справ: У кожного із нас Бажання цінності творить Вогонь ще не погас. Хай кожен справу благородну Для себе вибира. Брати, відмовимось від зброї — Давно уже пора! Переклав з англійської П. СОКОЛОВСЬКИЙ, випускник інституту. В БУДНИ в х о д я т ЧУДЕСА Я вам, скажу, что нету чуда, Но в будни входят чудеса, Когда простые наши люди Штурмуют фактом небеса. И, кажется, подать рукою До самой дальней из планет. Порукой этому — живое; Земное чудо на Луне. И. КРУК. В ГОРОД ПРИШЛА ВЕСНА Весна побеждает. И вот уже скоро Поэтам прибавится дел. Сняв зимнюю шубу, каштановый город Весеннее платье одел. Удары мяча на площадках зеленых Звучат, словно радостный зов. И возле почтамта все больше влюбленных, Следящих за стрелкой часов. Еще не слышны соловьиные трели, Но шире раскройте окно! Пусть хмурится тучами небо в апреле, На сердце весна все равно! В. СИНЕВ, студент III курса педфака. Син!.. Дочекалась! Завила зима. В хату він входить: Сина чекає — Дужий, здоровий А сина... нема. Орден на грудях, Діти у лісі Сам чорнобровий. К аш кета знайш ли, Сніг на кашкеті В хату старенькій Струшує хутко: його принесли. — Матінко, мамо, Тулить каш кета Сива голубко! До серця вона: Води принесе. Сльози втирати — В мого Олекси Часом забуде: Візьме хустину: «Чи все, чи не все?..» Така ж голова. — Вже повернувся ти Грубу затопить, Вірю Олекса Синку мій, сину! Ж аринка впаде, Живий ще десь є. Пиймо, синочку, Каже сусідка: К уля ворожа За зустріч таку: — Хтось в гості його не проб'є!! — Далі б, здоров’я приде. Візьме з полиці Тобі повіку. Вишневий напій: В гості заходять Раптом проснулась. — Знаю, синочку: Старі і малі. Ш укає — дарма, Улюблений твій. Люблять Оксану Хата, як пустка, Ставить вечерю, Всі люди в селі. Нікого нема. Дві ложки кладе — Щ иро говорять Вовком голодним їж а Оксані Поміж собою: Завила зима, На душ у не йде. Ділиться кожний Сина чекає — З нею бідою. Спати, не ляж е, Лиш снився... нема. Тільки в Оксани Простеле рядно: Найбільше біди: — Може він прийде III. Хто при хворобі Постука в вікно. Подасть їй води? Син не вернувся. II. Внуки принесли б Кінчилась війна. Радість в хатину. Гордо про сина Ранком заснула, Де ж забарився ти. Згадає вона. Не роздягалась. Сину мій, сину?! Завжди до бою Син їй наснився. Вовком голодним МА Т И Ніч всіх сповила І кожний вж е спить, Лиш хвіртка ста р а Все скрипить і скрип и ть Ночі як море, Привиддя та сни. Давно це було, Ще у роки війни. Гарно ж як, чудово. Скільки сонця всюди! І щось ніжне, нове Так бентежить груди... О. БОРОВКО ДЖО УОЛЛЕС, Був він готовий. Серце комбата Закрив собою. Був переможцем Завжди і всюди — Куля ворожа Вдарила в груди... Вірний в Олекси Друг фронтовий В його уяві Олекса живий. Мертвого виніс З-під кулемету, Ніс з медсестрою, Ніс до намету. Кров на шинелі. Кров на ліщині, Віддав він себе Своїй Батьківщині. IV. Слава героям Вічно була, Матері — двічі За сина-орла. Матір героя Знає країна, Знає за працю, Півроку минуло, як в школі Останній дзвінок наш дзвонив. Мій друг Володимир у полі Конем управляє стальним. Подруга Тамара в майстерні І кроїть, і шиє — краса! То школа дала їм майстерність; Умій працювати і сам. Пригадую радісних друзів, Не знаючих в праці знемог. И натхненно навчаюсь у ву зі,— Прибуде в село педагог. Наша юність Веселістю сія чарівно, щиро. Завзято у науку порина. Іде вперед, як птах, лишивши вирій, Летить туди, де вже буя весна. О юність, ти в досягненні безмежна, В коханні чиста-чиста, як кришталь, Розумна, працелюбна, незалежна,— Тебе такою весь народ віта. І скоро, скоро людство буде свідком, Участь в цьому юність буде брать, Коли на місяць в чудеса-розвідку Радянські люди вперше полетять. Чому ж моєму серцю не радіти: Працюй, співай, люби, дружи! Як гарно у радянськім нашім світі Життям юначим повнокровним жить! З ЛІТНЬОГО ЗОШИТА І луги я люблю, і гаї, і хмаринки. Через поле не йду, не зробивши зупинки. Замилуюсь-заслухаюсь мовою поля. Мов до мене ото обзивається доля. Та привільна така, та ваблива-ваблива. Наче дівчина юна, душею красива. І. ШІСТКА БЕЗ СПОКОЮ Я не хочу спокою, не хочу,— Я доріг рівненьких не люблю. Крутояри, гори напророчу, Буду падать, все ж таки зборю. І щасливий, радісний борнею В неспокійнім золоті — житті, Я кажу, що краще жить з землею, Ніж в кімнатнім тішитись житті. На Луне — Советская звезда. Не грустите, Штаты,— не беда! Давайте мы не будем опасаться, С войной покончим раз и навсегда, Подумать и решить: в труде соревноваться. Вот это — да! В. ВАШКУЛАТ, студент IV курса факультета языка и литературы. Знає за сина. Вовком голодним Хай виє зима, В нашій країні Вона не сама, йдуть піонери — Знають дорогу. Квіти саджають, Миють підлогу. Сад посадили їй комсомольці, Зміна надійна, Славнії хлопці. В хату заходить Сільський голова, Завжди питає: — Чи маєш дрова? Як воно в хаті, Бува не тече? — Крівля, як крівля. Піч варить, пече. Ось листоноша, Мчить він до хати, Лист від комбата Їй прочитати. Шлють подарунки, Шлють телеграми — Мати солдатська Багата синами. Пише з Тбілісі Друг Сваркадзе: В тітки Оксани Був він два рази. В тітки Оксани Буде він жити, Буде за сина — Годі тужити! Слава героям, Вічно хвала. Матері — двічі За сина-орла. �Журнал і його друзі—студенти КОММУНИЗМ Перед нами найновіший лип­ нево-серпневий номер двомі­ сячника «Радянське літературо­ знавство», що видається Інсти­ тутом літератури ім. Т. Г, Шев­ ченка Академії наук УРСР та Спілкою письменників України. Як і попередні номери цього журналу, він зацікавлює кож­ ного сумлінного філолога — вчи­ теля і студента — і всіх, хто стежить за розвитком літерату­ рознавчої думки на Україні. Журнал «Радянське літера­ турознавство» — єдине на Ук­ раїні періодичне видання, що в центрі своєї уваги ставить ви­ світлення проблем науки про лі­ тературу. Почав виходити він порівняно недавно — близько трьох років тому. За період з часу заснування журнал заво­ ював значний авторитет серед своїх читачів. Про це свідчать численні відгуки про журнал — на читацьких конференціях, у пресі, в листах до редакції. Особливою популярністю ко­ ристується журнал серед сту­ дентів-філологів. І це зрозумі­ ло. Журнал систематично вмі­ щує на своїх сторінках матеріа­ ли з питань літератури, які за­ цікавлюють майбутніх фахівців. Ось і зараз, в останньому но­ мері «Радянського літературо­ знавства» є цілий ряд статей, повідомлень і публікацій, що безперечно привернуть їх ува­ гу. Відкривається номер стат­ тею Л. М. Новиченка «Про ба­ гатство художніх форм і стилів у літературі соціалістичного реалізму». Вона, як бачимо уже із заголовка, присвячена важ­ ливому питанню. Стаття спря­ мована проти недругів нашої літератури, творчим методом якої є соціалістичний реалізм. Поруч з статтею Л. Новичен­ ка в першому розділі журналу «Теорія та історія літератури» вміщено статтю Н. Вишневської, яка не так давно закінчила ас­ пірантуру при кафедрі україн­ ської літератури нашого інсти­ туту. Тема статті «Творчість П. Тичини 30-х років і росій­ ська література». Вона дає чи­ мало нового і цікавого матеріа­ лу для вчителя літератури, а також і для тих, хто збирається ним бути. В цьому ж розділі вміщено ще р яд важливих на­ укових розвідок, — зокрема стаття професора нашого ін­ ституту І. І. Пільгука «Шев­ ченківські традиції в сатирі Ю. Федьковича» і стаття П. П. Пономарьова «Проблема реа­ лізму в літературно-критичних працях Лесі Українки». Як ба­ чимо, теми всіх щойно згаданих статей мають безпосереднє від­ ношення до курсу історії укра­ їнської літератури, який ви­ вчається в середній школі. Звичайно, це не значить, що всі інші матеріали журналу зовсім не цікаві, скажімо, для вчителя літератури. Ні. Якщо він сумлінно ставиться до своїх обов’язків, йому необхідно по­ стій но збагачувати свої знання, вивчати літературний процес і в ширину і в глибину. І саме в цьому йому допоможе «Ра­ дянське літературознавство». Тут регулярно в окремому роз­ ділі вміщуються літературні портрети досі ще маловідомих або уже чомусь несправедливо забутих діячів української лі­ тератури. В четвертому номері журналу читач знайде, скажі­ мо, добре написаний Ю. Синь­ ком портрет колись популярної письменниці Любові Олексан­ дрівни Яновської (1861 — 1933 рр.). Окремий розділ журнал при­ свячує питанням історії укра­ їнської журналістики. В його липнево-серпневому номері опу­ бліковано дослідження про ві­ домий у свій час перший на Україні сатирично-гумористич­ ний журнал «Шершень», на сторінках якого виступали І. Франко, Леся Українка, О. Маковей, М. Чернявський, О. Пчілка, О. Олесь, І. Стешен­ ко, Ф. Красицький та ін . Зараз, як відомо, співробіт­ ники Інституту літератури АН УРСР працюють над створен­ ням десятитомної історії укра­ їнської літератури. В цій робо­ ті подають їм допомогу літера­ турознавці всієї республіки. Виступаючи, зокрема, на сто­ рінках «Радянського літерату­ рознавства», вони висловлюють свої міркування про те, як кра­ ще висвітлити літературний процес на Україні, розв’язати ті чи інші методологічні, стильові, видавничі проблеми. Так, в останньому номері в роз­ ділі «Дискусії та обговорення» опублікована велика стаття С. М. Шаховського «З потоку літературного життя». Автор її наголошує на потребі глибшого вивчення не лише найвидатні­ ших чи принаймні широко відо­ мих діячів літератури кінця XIX — початку XX століття, а і всієї маси її творців, поетів різ­ ної міри талановитості й обда­ рованості. Значне місце в журналі по­ сідає розділ «Публікації та по­ відомлення». Тут вміщуються досі ще невідомі матеріали з історії літератури. Навіть побіжний розгляд од­ ного лише номера журналу дозволяє зробити висновок про те, що він може бути поставле­ ний серед найнеобхідн іших по­ сібників студента - філолога. Звичайно, зараз важко зустрі­ ти такого студента, який би ні­ коли ще не тримав у руках цього журналу, не цікавився його змістом. Але біда в тому, що це досі носить нерідко ли­ ше епізодичний характер. Іно­ ді доводиться чути скарги, що в бібліотеці не можна як слід ознайомитись із новим журна­ лом, оскільки він постійно бу­ ває «на руках». Зважаючи на це, хотілося б порадити нашим студентам придбати «Радянське літерату­ рознавство» для своїх бібліо­ течок (передплатна ціна на нього порівняно невисока — 36 карбованців на рік). Цей журнал може і повинен ближ­ чим часом зайняти своє місце на полицях особистих бібліотек студентів-словесників і всіх, хто прагне глибше вивчити літера­ туру. І. МАРЧЕНКО. возводить МОЛОДЫМ! 1. Лети в поднебесье, Задорная песня, В рядах комсомольских бригад. За каждое дело Возьмемся умело, Для нас на пути нет преград. Наш долг благороден и труден — Всегда в жизни первым быть. Клянемся, друзья, что по-ленински будем Учиться, работать и жить. Пролунав останній дзвоник. Заняття за­ кінчено, але трудове життя інституту про­ довжується. В ці годи­ ни особливо людно в кабінетах і читальних залах. З о с е р е д ж е н о працюють студенти і в кабінеті креслення. Н а ф о т о : студен­ ти 22-ої групи матема­ тиків В. Маматов і З . Дмитрюк за підго­ товкою дом аш н ьо го завдання з креслення. Дирекція, партійна та профспілкова організації інсти­ туту з глибоким сумом сповіщають про те, що 30 вересня після тяжкої хвороби помер один з найстаріших виклада­ чів завідуючий кафедри методики фізики, професор БАБЕНКО ОЛЕКСАНДР КАЛІСТРАТОВИЧ і висловлюють своє щире співчуття родині покійного. Винос тіла з приміщення інституту 1 жовтня о 14 год. 30 хв. До уваги студентів-філологів Журнал «Радянське літературознавство» висвітлює проблеми теорії, історії літератури та літературної кри­ тики, естетики соціалістичного реалізму, історії театру і кіно, питання творчих взаємин української літератури з іншими літературами народів СРСР та зарубіжними лі­ тературами. У кожному номері «Радянського літературознавства» вміщуються невідомі матеріали з української, російської та інших літератур, бібліографічні списки й довідники найрізноманітнішого характеру, рецензії на літературо­ знавчі праці, широкі інформації про літературознавче життя у всіх областях України. ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «Радянське літературознавство». Журнал виходить 6 раз на рік. Передплатна ціна на рік — 36 крб., на півроку — 18 крб. Передплату можна оформити в бібліотеці інституту. ДО ДЕКАДИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА І ЛІТЕРАТУРИ У МОСКВІ ПРИПЕВ. Над страной клич несется все шире По просторам бескрайним, родным: «Коммунизм — это молодость мира И его возводить молодым» (2 раза). Неодноразово писалося в нашій газеті про колонку з питною водою, що знахо­ диться поблизу 44-ої аудиторії. Багато води витекло за цей час з горезвісної колонки. Витекло, але, як кажуть, у рот не попало. Проте наших господарників це мало турбує. Мовляв, є питання більш важливі. Це вірно, але навіщо ускладнювати питання з трьома ковтка­ ми води? Подивіться на знімок: цим дів­ чатам не так легко утолити спрагу. Ф О т о о Б в и н у в А Ч Е н н я 2. Для нас, молодежи, Нет в мире дороже Великого дела борцов. Клянемся трудом неуставным умножить Традиции наших отцов. Мы будем к победе стремиться, Кровь юных сердец горяча, Мы будем, мы будем упорно учиться, Мы помним завет Ильича. ПРИПЕВ. 3. Пылает над нами Великое знамя. Мы славим Отчизну свою. И Павка Корчагин В ударных бригадах Шагает в едином строю. В Москве, Бухаресте и Праге С огнем комсомольским в груди В рядах молодых комсомолец Корчагин, Как знамя, всегда впереди. ПРИПЕВ. 4. Мы Родины славой Гордимся по праву И нами Отчизна горда: Для счастья народа Мы строим заводы, В сибирской тайге города. Уверенно мы к коммунизму Прямою дорогой идем. Мы песнями славим родную Отчизну, Мы партии славу поем. ПРИПЕВ. Слова и музыка Т. СЛЕПКО, концертмейстера танцевального коллектива. Заст. редактора П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-30 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/225 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. рекактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e7229498d947b3f9bfe4c67574983c54.pdf f412ac813f727772cb5fd8bf411ddb65 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text ПЕДАГОГІЧНА РАДА РЕСПУБЛІКИ 14 жовтня розпочав свою роботу II з'їзд учителів рес­ публіки. Це знаменная подія не тільки в житті великої сім’ї педагогів, але й всього українського народу. За три десятиліття, що відділяють нас від І респуб­ ліканського з ’їзду вчителів, наша школа і педагогічна наука пройшли великий шлях і внесли значний вклад у справу виховання підростаючого покоління в дусі відданості всеперема­ гаючим ідеям марксизмуленінізму. Другий з ’їзд зі­ брався в знаменні для на­ шої країни дні — дні підго­ товки до святкування 42 ро­ ковин Великої Жовтневої соціалістичної революції, в дні великого творчого підне­ сення трудящих на честь Грудневого Пленуму ЦК КПРС, який стане ще однією історичною віхою в літописі боротьби і перемог героїчно­ го радянського народу. Останній рік був особливо знаменним для розвитку ра­ дянської школи. Історичні рішення XXI з ’їзду КПРС та «Закон про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток систе­ ми народної освіти в СРСР» стали величною програмою дій для радянської школи. З кожним днем ми переко­ нуємось у мудрості вжитих партією заходів до поліп­ шення роботи школи. Ї ї тіс­ ний зв'язок з життям забез­ печить всебічний розвиток нашої молоді, допоможе їй вийти з школи не білоруч­ ками, а підготовленими до трудової діяльності, до ак­ тивної участі в будівництві комунізму. Ми можемо вже говорити про деякі успіхи у справі перебудови системи народної освіти. В республіці ство­ рюється система загально­ освітньої трудової політех­ нічної восьмирічної школи, Н А ШІ особлива увага приділяється поліпшенню навчання і ви­ ховання у школах робітничої та сільської молоді, закін­ чується обговорення програм для цього нового типу шкіл, причому, враховуючи спе­ цифіку роботи шкіл робітни­ чої та сільської молоді, для них створюються спеціальні програми. Ці та ряд інших питань, пов'язаних з завданнями пе­ ребудови системи народної освіти, є головним предме­ том дискусії на республікан­ ському з ’їзді вчителів. Питання, які вирішуються з’їздом, повинні стояти в центрі уваги педагогічного і студентського колективу на­ шого інституту. Адже успіхи в роботі школи в значній мі­ рі залежать від того, як буде допомагати їй педагогічна наука. В інституті відкрито новий інженерно - педагогічний фа­ культет, вечірній відділ по підготовці вчителів І —IV класів, кафедри працюють над новими шкільними про­ грамами, підручниками, ме­ тодичними розробками з окремих предметів — все це перші кроки у виконанні ве­ личних накреслень партії. Але вчителі нашої респуб­ ліки чекають більш дійової допомоги від кафедр інсти­ туту і особливо від кафедр педагогічних наук, які по­ винні безпосередньо займа­ тися питаннями навчального та виховного процесу в се­ редній школі. А поки що ці кафедри не повністю задо­ вольняють зростаючі вимоги шкіл, що відзначалося на республіканській сесії з пи­ тань розвитку педагогічної науки в Українській РСР. Треба сподіватися, що II з ’їзд учителів України викличе творче піднесення серед співробітників кафедр нашого інституту і пожва­ вить їх теоретичну і прак­ тичну роботу. Г О С Т І У Ч А С Н И К И З ’Ї З Д У В ІН С Т И Т У Т І Другий республіканський рів у нашому інституті. з'їзд учителів України при­ У складі делегації — на­ вертає увагу всієї учитель­ чальник Краківського шкіль­ ської громадськості не тіль­ ного кураторію (установа ки нашої республіки, але й типу нашого облВ Н О ) Б о ­ майстрів педагогічної спра­ леслав Білецький, директор інституту в ви братніх радянських рес­ учительського публік, а також країн народ­ Кракові Ян Вардак, дирек­ музичної ної демократії. Серед гостей тор Краківської з ' їзду — працівники народ­ школи Юліус Вебер. Працівників народної осві­ ної освіти Російської Ф едера­ ції, Білорусії, М олдавії, Гру­ ти Польської Народної Р ес­ зії, Вірменії, Казахстану, публіки особливо цікавили прибалтійських республік, питання перебудови системи освіти в нашій країні. Це й колеги з братньої Польщі. Наші польські друзі вико­ не д ивно, адж е польські пе­ ристовують своє перебуван­ дагоги уважно слідкують за ня у К и є в і д л я б і л ь ш г л и б о­ переходом нашої школи на навчання, кого вивчення системи народ­ одинадцятирічне ної освіти в Українській досвідом виробничого вихо­ учнів, створенням РСР. Під час перерв у роботі вання з’їзду вони відвідують серед­ шкіл-інтернатів. У жвавій і невимушеній ні школи, науково-дослідні інститути педагогічного цик­ розмові з директором інсти­ лу, районні і міський відділи туту, з деканами та завідую­ чими кафедрами польські народної освіти. 15 жовтня гості з Польщі гості одержали вичерпні від­ знайомилися з питаннями повіді на численні запитання підготовки вчительських кад­ щодо перебудови роботи ін­ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! п е д а г о г іч н і ЗА К АДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 20 (89) 17 ж овтня 1959 року СУБОТА Ціна 15 коп. З ’їзд учителів Української РСР Перший рік фактичного здій­ снення мудрих накреслень Партії про перебудову школи ознаменувався важливими по­ діями: науковою сесією з пи­ тань розвитку педагогічної на­ уки на Україні та з'їздом учи­ телів УРСР. 12 жовтня в Києві закінчила роботу наукова сесія з питань розвитку педагогічної науки в Українській РСР. В ній взяли участь вчені України і братніх республік, викладачі шкіл і ву­ зів, керівники підприємств, бу­ дов, колгоспів. Учасники сесії відзначили, що постанова ЦК КП України «Про стан і заходи дальшого розвитку педагогічної науки в Українській РСР» є практичною програмою для ба­ гатотисячного колективу вчите­ лів, наукових працівників, за­ кладів народної освіти респуб­ ліки. Вона служить справі даль­ шої мобілізації їх сил на доко­ рінне поліпшення навчально-ви­ ховної роботи в школах, зміц­ нення зв'язку навчання і вихо­ вання з суспільнокорисною пра­ цею учнів, підвищення ролі школи в усій творчій діяльності радянського народу, спрямова­ ній на виконання грандіозних накреслень семирічного плану. У здійсненні реформи школи і історичних рішень XXI з'їзду КПРС та Закону про школу, го­ ворили учасники сесії, особливо велика роль належить педаго­ гічній науці. За останні роки вчені-педагоги і вчителі респуб­ ліки провели певну роботу по розробленню окремих питань теорії і практики навчання і виховання дітей, створенню під­ ручників і посібників для шкіл, вивченню і узагальненню пере­ дового педагогічного досвіду. Проте, в республіці все ще по­ мітне відставання педагогічної науки від завдань комуністич­ ного виховання молоді. Школа сміливо пішла вперед шляхом перебудови навчання і вихован­ ня, відзначалось на науковій сесії, а значна частина педаго­ гів-учених залишилась на рівні вчорашнього дня, тому школа не дістає належної практичної допомоги в боротьбі за підви­ щення якості знань, поліпшення трудового, морального та есте­ тичного виховання учнів, в під­ готовці їх до практичної діяль­ ституту в зв’язку з новим З а ­ коном про школу. Директор інституту М. М. П ідтиченко ознайомила поль­ ських колег із загальною структурою інституту, розпо­ віла про створення нових — інженерно-педагогічного і ве­ чірнього факультетів, про нове у проведенні педагогіч­ ної практики. Доценти С. Литвинов та Д . Ніколенко розповіли поль­ ським друзям про принципи та методи проведення педа­ гогічної практики в школі і на виробництві. Болеслава Білецького за­ цікавили питання про зв’я­ зок навчання у школі і в інституті з життям: — Як інститут готує вчи­ телів, як поєднується викла­ дання теоретичних дисциплін з практикою життя? Яку до­ помогу одержують молоді ро­ бітники і селяни, що давно закінчили школу, при вступі ності в народному господарстві та наближення школи до життя, до виробництва. Щоб успішно здійснити перебудову системи народної освіти, говорили про­ мовці на сесії, треба мобілізу­ вати всі сили вчителів і педаго­ гів-учених республіки на вели­ ку творчу роботу в боротьбі за реалізацію рішень партії і уря­ ду про школу. Яскравою сторінкою ввійде в літопис радянської школи на Україні з ’їзд учителів Україн­ ської РСР, який розпочав свою роботу 14 жовтня в столиці УРСР. До нього привернута ува­ га широких трудящих мас, які гаряче зацікавлені в успіш­ ному розв'язанні завдань пере­ будови народної освіти на Ук­ раїні. Скликаний в знаменний час, коли трудящі нашої Вітчизни з небувалим творчим піднесенням борються за виконання семиріч­ ного плану, розгорнутого будів­ ництва комунізму, з'їзд має на­ самперед озброїти вчителів яс­ ним розумінням великої мети та історичного значення пере­ будови школи, найтіснішого зв’язку її з завданням побудо­ ви комунізму в нашій країні. Обговорення на з’їзді акту­ альніших питань перебудови, узагальнення думок і пропози­ цій щодо удосконалення нових навчальних планів і програм загальноосвітніх шкіл усіх ти­ пів, методів навчання і вихо­ вання, опрацювання питань співвідношення загальної, по­ літехнічної і професійної осві­ ти в середній загальноосвітній школі та шляхів поліпшення підготовки учнів до практичної діяльності, підвищення рівня ко­ муністичного виховання дітей та молоді — все це мобілізує зусилля працівників народної освіти республіки на боротьбу за успішне втілення в життя рішень XXI з'їзду партії та З а ­ кону про школу. Перебудова школи — це глибокий і складний процес, який вимагає, щоб кожний учи­ тель, щоб кожен педагог-уче­ ний пройнявся почуттям нового, наполегливо оволодівав ленін­ ським стилем у роботі, завжди відчував свою високу моральну відповідальність за розв’язання завдань перебудови, щоб у всіх учительських колективах була створена атмосфера творчої праці і виробничого піднесення, щоб кожний крок роботи шко­ ли, учителя був співзвучним тим великим звершенням, які здійснює наш народ під керів­ ництвом Комуністичної партії. З ’їзд учителів України про­ йшов під знаком рішучого підне­ сення роботи по вивченню, уза­ гальненню і популяризації пе­ ребудови школи. Делегати з ’їз­ ду на основі узагальнення кра­ щого досвіду накреслили шля­ хи зміцнення співдружності школи й сім'ї, що є однією з ос­ новних умов успіху в навчанні та вихованні учнів, завдання дальшого розгортання і підви­ щення рівня пропаганди педаго­ гічних знань серед населення. З'їзд учителів УРСР викли­ кав небувалу творчу активність усіх працівників народної осві­ ти республіки, він продемон­ струє їх монолітність, згуртова­ ність, безмежну відданість рід­ ній Комуністичній партії — натхненнику і організатору всіх перемог радянського народу. Невідкладним завданням про­ фесорсько - викладацького та студентського складу нашого педагогічного інституту є гли­ боке вивчення матеріалів з’їзду учителів та наукової сесії з пи­ тань розвитку педагогічної на­ уки на Україні, широка популя­ ризація цих матеріалів серед трудящих і максимальне поліп­ шення наукової, учбової й ви­ ховної роботи в нашому інсти­ туті. Великим піклуванням партії і уряду, всенародною шаною оточений в нашій країні учи­ тель. Роль його у вихованні підростаю чого покоління в усьому громадсько-політичному житті піднесено нині на небу­ валу височінь. У відповідь на це піклування працівники на­ родної освіти, вчителі і профе­ сорсько-викладовський склад пе­ дагогічних інститутів віддадуть свої сили, весь свій хист і по­ лум'я серця благородній справі виховання дітей у комуністич­ ному дусі. Г. ПРОКОПЕНКО, кандидат педагогічних наук, доцент. до педагогічного інституту? лених пунктах кураторію. Після півторагодинної бе­ На ці запитання було дано сіди Болеслав Білецький та докладні відповіді. Керівник Краківського Ян Вардак оглянули кабіне­ шкільного кураторію поді­ ти і лабораторії мовно-літе­ лився думками про поста­ ратурного т а педагогічного новку заочного навчання у факультетів, ознайомилися з польських педвузах. Вияви­ роботою виробничих майсте­ лося, що в цій галузі роботи рень. А директора музичної і в них і в нас є багато спіль­ школи Юліуса Вебера, зви­ чайно, зацікавила робота ного. — У нас теж так! І ми так кафедри музики і співів. При прощанні були вис­ робимо! — можна було чути ловлені побажання глибше з обох боків. Болеслав Білецький розпо­ зміцнювати контакти між вів, що у педагогічних вишах польським та українським Краківського кураторію роб­ учительством, зокрема між ляться спроби посилати ви­ педагогами Кракова та Киє­ кладачів в усі ті школи, де ва, регулярно обмінюватися працюють їхні студенти-за­ науковою інформацією з пи­ очники, для проведення з тань розвитку педагогічної ними бесід і консультацій, науки, а також налагодити для ознайомлення з умовами обмін делегаціями виклада­ їх праці і життя; але прак­ чів і студентів педвузів. І. КРУК, тично, як відзначив Б. Біле­ цький, здійснювати це дуже старший викладач кафедри російської та зарубіжної важко, бо вчителі-заочники літератури. працюють майже в усіх насе­ �На інженерно-педагогічному КОМСОМОЛЬСЬКЕ життя Ініціативі і завзяттю— дорогу! Світле приміщення актового Цю пропозицію підтримала і залу заповнили 3 55 делегатів студентка мовно-літературного від усіх факультетів інституту. факультету Л. Іванова. ІЗ ЗАЛУ XIV ЗВІТНОКомсомольці зібралися на свою Студент фізико - математич­ 14 конференцію, щоб підвести ВИБОРНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ного факультету В. Клименко підсумки роботи організації за присвятив свій виступ питанням минулий рік, накреслити плани спортивно масової роботи. на майбутнє. Він відзначив, що є такі сту­ XIII з ’їзд ВЛКСМ, як пер­ денти, З доповіддю про роботу орга­ які скептично ставляться першочергове завдання комсо­ нізації виступив секретар комі­ до занять спортом, дивляться тету ЛКСМУ О. Семко. Він від­ мольських організацій, поста­ на нього, як на розвагу. Це від­ значив, що комітет, комсомоль­ вив завдання активної участі в носиться в першу чергу до сту­ ські бюро факультетів і курсів їх роботі з піонерськими орга­ д ентів старших курсів. Комітет вважали головним завданням нізаціями. Дитячі установи — не зумів поставити як слід організації — високу успіш­ це наше виробництво, і студен­ спортивну роботу, а наслідком ність і зразкову дисципліну, то­ ти нашого інституту підтриму­ цього є те, що спортом в інсти­ му й спрямовували свою роботу ють постійний зв'язок з ними. туті займається лише половина в цьому напрямку, боролись за Так, протягом року в школах студентів. втілення в життя закону «Про міста працювало піонервожати­ Секретар бюро ЛКСМУ мов­ зміцнення зв'язку школи з ми понад 200 студентів. Вони но - літературного факультету Для здійснення політехнічно­ проводили з піонерами найрізно­ життям і дальший розвиток Л. Семена розповіла про недо­ го навчання в школі потрібні манітнішу роботу і разом з тим системи народної освіти в набували відповідних практич­ ліки і труднощі в роботі, ніби­ добре підготовлені викладачі. СРСР». то викликані тим, що не досить Багато уваги було приділено них навичок. вдале підібралося бюро, члени З цією метою в нашому інсти­ Наші студенти постійно зв’я­ якого студентам перших курсів, 72 не мали відп овідного до­ туті вперше в м. Києві органі­ проценти з яких прийшли у вуз зані з підшефними організація­ свіду комсомольської роботи. ми. 185 комсомольських агіта­ з підприємств, колгоспів. Для В. Козаченко, що виступив зовано інженерно-педагогічний ознайомлення їх з інститут­ торів працювали на виборчих пізніше, спростував це. Він від­ факультет. ським життям були проведені дільницях, де читали лекції, значив, що невтішна робота фа­ Перед нами, студентами цьо­ вечори, зустрічі з старшокурс­ влаштовували бесіди, поясню­ культетського бюро не в тому, го факультету, стоїть важливе никами та професорсько-викла­ вали виборцям історичні рішен­ що там були недосвідчені ком­ дацьким складем. Прочитана ня XXI з’їзду КПРС, організо­ сомольці. Навпаки, вони були і почесне завдання прищеплю­ доцентом Д. Ф. Ніколенком вували вечори відпочинку, не­ хороші, активні, тільки Л. Се­ вати в майбутньому дітям тру­ лекція про самостійну роботу дільники, за що в деканати мена та О. Семко не змог­ дові вміння й навички. Тому ми над матеріалом допомогла сту­ надходять численні подяки. А ли як слід організувати їх. самі перш за все повинні вдо­ дентам краще засвоювати прой­ влітку на підприємствах будів­ Вони не опиралися на актив, а дене. За звітний період значно ництвах, сільському господар­ це привело до зривів у роботі сконалити свої трудові профе­ сії, працюючи на токарних, підвищилась успішність студен­ стві, дитсадках працювало 616 комсомольської організації. тів. Всі ці заходи сприяли по­ комсомольців, якими було від­ фрезерувальних і інших верста­ В. Шабаров і інші виступаю­ 14 799 робочих кращенню роботи першокурс­ працьовано а т х, які є в наших виробничих чі говорили про незадовільну днів. ників. роботу громадського харчуван ­ м айстернях. Важливу роль у підготовці В цілому по інституту успіш­ Л. СИДОРЕНКО, спеціа­ ня, про недоліки в самообслуго­ ність складає 98,8 процента. висококваліфікованих лістів відіграють наукові гурт­ вуванні в гуртожитках і крити­ Найвища успішність — 99 про­ студент І курсу інженернокомітет, який мало ціка­ центів на педагогічному фа­ ки. В минулому році їх працю­ кували педагогічного факультету вився цією справою. культеті, де секретарем бюро вало 18. Добре проводилися за­ Педагог — благородна і по­ В. Бондар. Тут з 318 комсо­ няття в гуртках молекулярної чесна ця професія — виховання мольців є 55 відмінників на­ фізики, російської мови, мето­ людини! Якщо студенти діста­ вчання, а в першій групі IV дики математики. Комітет слід­ нуть хороші знання, набудуть Н а ф о т о зверху вниз: кував за їх роботою, допомагав курсу спецвідділу студенти вча­ відповідних навичок педагога, майстер І. Т урчак перевіряє ться тільки на «відмінно» і у налагодженні зв’язків і обмі­ то «добре». Це наслідок того, що ні делегаціями з іншими ву­ жай.буде великий і щедрий уро­ розміри виготовленого сту­ академічна і виховна робота зами. дентом Л. Сидоренком цирку­ Про це говорили О. Корній­ В доповіді самокритично бу­ цього курсу поставлена на на­ ля; В. Д ж емелинський за лежний рівень, тут є енергійний ло підкреслено, що комітет чук (студент педагогічного фа­ виготовленням наочного при­ комсомольський актив, який зу­ ЛКСМУ, комсомольський актив культету). А. Сьомик (студент мів по-справжньому організува­ у своїй роботі дуже мало вико­ фізико-математичного факуль­ ладдя. На ниж ньому знімку таку важливу тету), О. Онищенко (студентка ти, активізувати роботу кожного ристовували ви бачите студента В. Кири­ зброю в боротьбі з недоліками, мовно-літературного факульте­ студента. ченка за розміткою деталей ту) та інші промовці. Добра успішність і на мовно- як преса. циркуля. Цю роботу він ви­ До цього часу на низькому літературному факультеті, гір­ На конференції також висту­ ша — на фізико-математично­ рівні стоїть культурно-масова пили: секретар Сталінського конує точно і ш видко. Адже му. В багатьох групах цього та оборонно-спортивна робота. РК ЛКСМУ І. Солдатенко, се­ в минулому В. Кириченко факультету збори проводились Хоч, правда, було й проведено кретар партійного бюро інститу­ рідко, комсорги до них не готу­ чимало цікавих вечорів, концер­ ту О. Павелко, директор інсти­ розмітч ик 6 р о зр я д у . За тру­ вались, а тому проходили вони тів, різних культопоходів у му­ туту М. Підтиченко. дові успіхи його ім 'я неодно­ формально, абияк, що не могло зеї, театри, проте в цій справі Враховуючи недоліки, вказа­ сприяти поліпшенню успішності є ще багато недоліків, на які ні виступаючими, конференція разово виносилось на дошку і дисципліни. Так, в II групі і вказували в своїх виступах прийняла розгорнуте рішення, пошани підприємства. фізиків 14 комсомольців одер­ делегати конференції. спрямоване на поліпшення ком­ І. Толстихін (педагогічний сомольської роботи. жали «двійки». Це наслідок того, що бюро факультету, кур­ факультет) зазначив, що голов­ Фото М. Ш уряка До нового комітету обрано 13 су мало приділяло уваги цій ний недолік у культурно-масо­ кращих енергійних юнаків і дів­ групі, незадовільно була постав­ вій роботі — це відсутність ма­ лена тут індивідуальна робота. совості. Він звернувся до сту­ час. Багато місця і часу в акаде­ дентів з закликом взяти актив­ мічній роботі студентів займає ну участь у роботі гуртків ВІСТІ З П РА КТИ КИ педпрактика, під час якої пере­ художньої самодіяльності, в віряються теоретичні знання, підготовці до декади україн­ набуті на лекціях та семінар­ ської літератури і мистецтва в ських заняттях. Москві. Він висунув пропози­ Проведена практика III, IV, цію, щоб з цих існуючих гурт­ Минув тиждень з того дня. 4-го розряду. Значних успіхів тов. С тепенко, м а й с т р и інстру­ V курсів показує, що наші сту­ ків художньої самодіяльності як студенти-фізики з 31 та досягли, працюючи на ф резер­ денти добре підготовлені до ро­ створити один міцний загально­ 32 груп розпочали виробничу ному верстаті, В. Лещенко і м ен тал ь н и х ц ех ів тт. Ж ерно­ клєєв і Бедрицький. боти в школах, добре володіють інститутський колектив і приді­ З . Богдан. О. Порязев і С. Ю р­ практику на промислових під­ методикою свого предмета. лити йому максимум уваги. Н ещ о д авн о д и р е к ц ія К В Р З ченко з успіхом оволодівають п р о в е л а з п р а к ти к ан т а м и нара­ приємствах міста. Як же проходить виробниче спеціальністю слюсаря. Д уж е д у, на я к ій б у л и в и к р и ті недо­ С К Л А Д навчання і чого навчились прак­ сумлінно ставиться до нової л ік и в п р о вед ен н і виробничої справи — виготовлення монта­ п рактики та н а к р е с л е н о заходи тиканти? НОВООБРАНОГО КОМІТЕТУ ЛКСМУ жу електрощита — практикант­ по їх усуненню . Перший день практики був 1. О. Семко — секретар комітету. ка Солохненко. присвячений вивченню техніки 2. Л. Недбайло — заступник секретаря, відповідаль­ Було виріш ено д л я більш Практика наших товаришів грунтовного о зн а й о м л е н н я з з а ­ безпеки і ознайомленню з під­ на за організаційний сектор. не обмежується лише роботою водською технікою ч астіш е зм і­ приємством. 3. А. Решетняк — заступник секретаря, відповідаль­ на за політвиховний сектор. На Київському вагоноремонт­ на робочих місцях. Студенти нювати робочі м ісця і н а д ав а ти 4. Л. Гиренко — відповідальна за пресу. ному заводі студенти працюють сполучають практичну роботу з практикантам більш е сам остій ­ 5. М. Кириленко — відповідальний за оборонно-спор­ в інструментальному і в вагон­ підвищенням свого теоретично­ ності при роботі н а м еталооб­ тивну роботу. ному цехах, в депо ім. Андрєє­ го рівня. Так, інженер по під­ робних вер статах . К р ім того, 6. О. Саєнко — відповідальна за сектор трудового ва в інструментальному, зва­ готовці кадрів Г. Резнік провів виріш ено провести одноденний виховання. рювальному, механічному, елек­ з студентами бесіду про різні в и їзд на Д В Р З д л я ознайомлен­ 7. Н. Бажюк — відповідальна за шефську роботу. тромеханічному, ковальському і методи електрозварювання з ня з ливарним виробництвом і 8. І. Харченко — відповідальна за академічну роботу. інших цехах. Ми з радістю по­ ілюстрацією цих методів. роботою конвейєра. Говорячи про перші успіхи 9. О. Крицька — відповідальна за сектор обліку. відомляємо колектив інституту Н абуті навички і вм іння на­ 10. В. Підопригора — відповідальна за піонерську ро­ про те, що всі студенти-практи­ наших студентів, слід мати на ш і студенти з успіхом переда­ боту. канти ставляться до своїх обо­ увазі, що у великій мірі ці ус­ дуть у майбутньому своїм уч­ 11. В. Петров — в’язків з великою зацікавлен­ піхи обумовлені справжнім пі­ ням. 12. Л. Іванова — ністю. Так, студенти Олександр клуванням про нас керівників к. я н к о в с ь к и й, відповідальні за культурно - масову Архипенко і Анатолій Маков­ підприємства. Нашою роботою Г. Р Е ЗН ІК . роботу. ський, працюючи на токарних постійно цікавляться начальник Л. Б О Р Е ЙКО, 13. Т. Величко — відповідальна за побутовий сектор. верстатах, виконують виробничі КВРЗ тов. Крупський і голов­ студенти-практиканти. завдання за нормами токарів ний інженер депо ім. Андрєєва перш і враже н н я �Педагогічна практика без відриву від навчання У 1959— 1960 навчальному рішеннями ХIII з ’їзду ВЛКСМ, році, як один із заходів реалі­ затвердженням ступенів у систе­ зації рішень XXI з'їзду КПРС мі роботи з піонерами. про дальше поліпшення підго­ Важливим видом виховної ро­ товки вчителів, до навчальних боти є також керування учнів­ планів педагогічних інститутів ськими гуртками, яких у школі внесено новий вид педагогічної є достатня кількість. Робота в практики, який має своїм зав­ гуртках дає можливості для ви­ данням включити студентів І — явлення дитячих інтересів і роз­ IV курсів до безпосередньої витку їх творчості й ініціативи. участі у виховній роботі в шко­ Нарешті, вихователь, як відо­ лі. Це практика тривалого ти­ мо, повинен турбуватися і про пу — вона провадитиметься на якість навчання своїх вихован­ протязі всьо го року і без відри­ ців. Треба навчитись умінню ву від навчальних занять. вчасно і тактовно допомогти уч­ Під час цієї практики студен­ ням, що відстають у навчанні. ти виконуватимуть обов'язки Регулярно треба бувати у сі­ класних керівників. м'ях учнів, щоб з їх батьками Всім відомо, який великий порозмовляти - і про успіхи їх інтерес становить собою робота дітей, і про зриви у навчанні класного керівника, скільки тут і поведінці. відкривається можливостей уві­ Звичайно, не можна передба­ йти в життя наших дітей, вивча­ чити всіх видів виховної робо­ ти їх не по підручниках, не за ти серед дітей. Життя школи конспектами л екц ій , а в безпо­ може підказати ще багато ін­ середньому житті. ших. Головне, щоб наш студент Кожному з студентів-практи­ широко і раціонально викори­ кантів надаю ться широкі мож­ став усі можливості для того, ливості випробувати і удоско­ щоб стати умілим вихователем налити свої вміння в найрізно­ учнів радянської школи, зав­ манітніших формах виховної жди підходити до своєї справи роботи. творчо, як справжній «інженер Треба під керівництвом до­ людських душ». свідчених вихователів навчити­ Зар аз на безвідривну вихов­ ся провадити цікаві і доступні ну практику вийшли треті кур­ для дітей політінформації, бесі­ си. Вони вже знайшли свої міс­ ди на етичні теми, зуміти ви­ ця в колективах учнів: прова­ кликати у підлітків задушев­ дять політінформації, бесіди, ність і відвертість в обговорен­ екскурсії, колективне відвіду­ ні різних питань комуністичної вання кіно, допомагають клас­ м оралі і культури поведінки зо­ ним керівникам чергувати, ви­ крема. Випробувати свої сили в вчають плани виховної роботи, організації дозвілля, ранків, ве­ знайомляться з правилами ве­ чорів, присвячених різним зна­ дення учнівських щоденників менним датам, допомогти в ор­ пожвавлюють роботу редколегій ганізації екскурсій, походів, стінгазет, дехто вж е почав ке­ брати участь у суспільно-корис­ рувати гуртком. ній праці, яку проводять наші Робота розгортається. Неза­ школи, а також піонерські і баром на педпрактику підуть комсомольські організації. другі курси. Важливу галузь виховної ро­ Побажаємо ж нашим вихо­ боти, яку студенти теж повинні ванцям успіхів у набутті вмінь вивчити і брати в ній активну складного мистецтва, яким є ви­ участь, становить піонерська ховна робота серед дітей і під­ та комсомольська робота в ш ко­ літків. лі. Ця галузь виховної роботи Доцент С. Л ИТВИН ОВ. на даному етапі збагатилася те НЕ пухом, ером ап 1. З двох душових, якими користуються наші спортсмени, працює лише одна, але й вона, за недоглядом інститутських слюсарів, знаходиться в антисанітарному стані. У такій грязюці можуть добре себе почувати... лише пацюки. 2. Студенти фізико-математичного факуль­ тету Е. Андрющенко, В. Верютіна, Є. Висо­ цька, О. Мох, Л. Арістархова, Є. Бородавка, Л. Євсєєва, М. Ремізовська, В. Кухарева до цього часу ще не ліквідували академзаборго­ ваності. 3. Чим доросліша людина, тим вона дисциплінованіша і культурніша. Але, як кажуть, нема правил без винятку. Лише цим можна пояснити той факт, що студенти IV курсу мовнолітературного факультету (рос. відділ) «атакували» аудиторію № 70, в якій ще не закінчилась лекція з зарубіжної літератури. Ц е т еж с п р а в а ком сом олу Цей випадок трапився 8 жовтня після закінчення пер­ шої лекції в аудиторії № 70. Щоб бути більш точними, ска­ жемо, що не після закінчення, а в той момент, коли пролунав дзвінок. В цей час в аудиторії студенти першого курсу мовнолітературного ф акультету слу­ хали лекцію викладача зару­ біжної літератури Ф. С. Гріма. Не встиг викладач закінчити останнє речення, попрощатись із студентами, як двері аудито­ рії з гуркотом розчинились і на порозі з'яв и л ась велика група студентів IV курсу того ж мов­ но - літературного факультету. Не звертаючи ніякої уваги на викладача, на студентів, які не встигли вийти з аудиторії, чет­ вертокурсники, перекидаючи стільці, штовхаючи один одного, кинулись за столи. Ми може б і не розповідали про цей випадок, коли б він був тільки «випадком». Спиніть у коридорі інституту будь-якого студента і запитайте його, чи знає він, як треба себе поводити, як треба ставитись до того соціалістичного майна, яким ми безкоштовно користує­ мось і на ремонт якого витра­ чається дуже багато державних коштів. В першу хвилину він зніяковіє, а потім обуриться, мовляв, питає такі дурниці. А послідкуйте за його поведін­ кою і ви переконаєтесь, що йо­ му далеко до справжньої куль­ турної людини. Ну, скажіть, хіба може куль­ турна людина розгулювати ко­ ридорами і навіть аудиторіями інституту, не скидаючи голов­ ного убору? Саме це явище днями ми спостерігали в кабі­ неті креслення. А хіба можуть культурні люди нівечити парти, столи, залишаючи на них свої прізвища, імена. Щ о це — ба­ ж ання прославитися, чи своє­ рідна розвага під час лекцій? Студенти-філологи пам’ята­ ють, як довго ремонтували ка­ бінет літератури. Там проведе­ но капітальний ремонт примі­ щення, повністю змінено експо­ зиції, поставлено нові більш зручні шафи для зберігання книг, відремонтовано меблі. На все це витрачено тридцять ти­ сяч карбованців. А зайдіть в цей кабінет зараз. Щойно від­ ремонтовані столи мають досить непривабливий вигляд. Майже на половині з них обідрано лі­ нолеум. І ц е зробили студенти, точніше — студенти-філологи. Це далеко не повний перелік фактів,які свідчать про те, що час вже оголосити рішучу бо­ ротьбу тим, хто заважає нам працювати і відпочивати, хто ганьбить честь нашого столич­ ного вузу. Дивує те, що майже не трап­ ляється таких випадків, коли викладач, помітивши студента в головному уборі, зробив би йо­ му зауваження. Більше того частина наших викладачів є тут своєрідним ««прикладом». Прізвища? За ними далеко хо­ дити не слід. Постійте п'ять хвилин у коридорі і вони бу­ дуть. Це не значить, звичайно, що в нашому колективі немає справжніх носіїв високої куль­ тури. Їх дуже багато і саме на них треба рівнятись. Чому, наприклад, тим же студентам-філологам не зібра­ тись і не поговорити відверто на етичні теми. Кому як не комсомольській організації ви­ ступити застрільником цієї ду­ же потрібної і корисної спра­ ви? Проте ні комітет ЛКСМУ, ні комсомольські бюро факуль­ тетів і курсів не дбають посправжньому, щоб наші студен­ ти не тільки добре вчилися, але щоб і своєю поведінкою, поводженням з оточуючими підтверджували, що вони з честю носять звання студента столичного педінституту. Ю. ПОЛУДНЕНКО. 4. Довго чекали мешканці гуртожитку № 1 спортивного майданчика, а коли його зроби­ ли, то виявилась і справжня мета їхнього чекання: вискочи­ ли добрі хлопці на майданчик, як вдарили чобітками з підків­ ками та черевиками з гвіздоч­ ками, то з того майданчика тільки ямки й залишились. Місячник КНИГИ У нашій республіці зараз проходить місячник книги, при свячений 42-м роковинам Ве­ ликої Жовтневої соціалістичної революції. У цей місячник ак­ тивно включилися студенти на­ шого інституту. У кожній групі в ці дні можна спостерігати жваву торгівлю книгами. Бага­ то студентів поповнили свої особисті бібліотечки творами політичної і художньої літера­ тури, підручниками та наукови­ ми посібниками. К. ПЕТРЕНКО. �Справи пішли краще Кілька років підряд гурток української літератури і літе­ ратурна студія працювали окре­ мо. Відомо, що така розбіж­ ність у роботі, в зв'язку з не­ великою кількістю членів цих об’єднань, мала негативний вплив на їх роботу. Цього року весною відбулося злиття гурт­ ка і студії. Справи пішли кра­ ще. Тепер — це просто літера­ турний гурток, на заняттях яко­ го кожного разу розглядаються паралельно питання суто науко­ ві (читання рефератів, допові­ дей, обговорення новинок літе­ ратури) і студійські (творчі зві­ ти молодих поетів і прозаїків). Звичайно, це починання поки що нове і не завжди вдається налагодити тісний контакт у де­ яких питаннях — організацій­ них і творчих. Важливо одне: студентам подобається такий метод роботи. Зросли ряди гуртківців — цього року до них влилося мо­ лодше покоління з числа пер­ шокурсників. Серед них ми мо­ жемо назвати Г. Приходька, І. Шістку, О. Боровка, П. Ігна­ тенка та інших, які дебютували своїми віршами у попередньому номері нашої багатотиражної газети. Наприкінці минулого на­ вчального року кілька засідань гуртка було присвячено роз­ глядові доповідей Н. Ковтонюк («Фольклорна основа повісті М. Коцюбинського «Тіні забу­ тих предків») і інших, а разом з тим пройшло обговорення вір­ НАШ календар ПРАПОР шів наших початківців В. Ваш­ чості з життям, одночасно від­ кулата, В. Шарапи, В. Татає­ значаючи неабияку поетичну ва. За останніх два місяці від­ форму, важливі знахідки авто­ булося кілька засідань гуртка, ра в пейзажній ліриці. Зворуш­ робота якого проходить під ке­ ливими були побажання не за­ рівництвом Ю. С. Кобилецько­ хоплюватися римованою ритори­ го і обраного бюро. З самого кою, шукати близькі нашому початку діяльність гуртківців життю теми, наполегливо вчи­ спрямовується в двох напря­ тись. мах: на підготовку до відзна­ Гурток в найближчому май­ чення 100-річчя і дня смерті і бутньому збирається глибше 150-річчя з дня народження ознайомитись з матеріалами Т. Г. Шевченка, що відбудуть­ журналу «Радянське літерату­ Тісний, але затишний, святко­ який виступав під № 5. його ся в 1961 і 1964 роках, та в рознавство», обговорення якого во прикрашений спортзал ін­ сильні бокові подачі і влучні за­ напрямі підготовки до участі в відбудеться в нашому інституті ституту. Сюди на відкриття 12 верш альні удари раз у раз до­ декаді українського мистецтва в листопаді місяці цього року. комплексної спартакіади при­ сягають цілі. Це до деякої міри та літератури, що в 1960 році Напередодні святкування 42 ро­ йшли студенти всіх факульте­ допомогло команді фізико-мате­ проходитиме у столиці нашої ковин Великого Жовтня гурт­ тів. 7 година вечора. Всі не­ матичного факультету активізу­ батьківщини — Москві. ківці обіцяють написати вірші, терпляче поглядають на двері, ватись і виграти другий період. Студентами І— III курсів вже Дуже цікаво у винятково го­ я к і будуть розглянуті на одно­ де повинні з ’явитись учасники обрано теми майбутніх рефера­ строму темпі проходив третій, параду... тів. Серед них багато цікавих, му з засідань. Кращі з них бу­ вирішальний період. Рахунок Та ось і вони. Наповнюючи наприклад: «По місцях «Живо­ дуть надруковані в святковому зал свіжістю, веселими усміш­ швидко зростає — 14 : 14, писної України» Т. Г. Шевчен­ номері нашої газети. 1 5 :1 5 , 1 6 :1 6 . Росте напру­ ками, повз глядачів легко кро­ Багато роботи попереду! На­ ка», «Опис пам’ятників Т. Г. кують 80 юнаків і дівчат — ження і на трибунах. В залі все лагодити чіткість і плановість, Шевченкові», «Кінодраматургія струнких, мускулистих, загорі­ частіше чути підбадьорюючі ви­ О. Довженка», «Сучасна укра­ доводити свої починання до кін­ лих, у червоних, голубих і зеле­ гуки «болільників», неприємний їнська пісня» та інші. Важли­ ця, виховувати у студентів лю­ них майках. для гравців свисток судді. Ні во, що написані за обраними бов до літератури, збільшити одній з команд не вдається на­ До учасників параду звер­ темами праці, будуть, разом з приплив молодих, обдарованих тається голова спортклубу Л. тим, зараховуватись як курсові юнаків і дівчат у гурток — Філіпова. Від імені дирекції і роботи. ось завдання, які потрібно ви­ кафедри фізвиховання і спорту Н а останньому засіданні над­ рішити найближчим часом. Чи­ вона поздоровляє спортсменів з звичайно жваво, при великій ак­ малу роль у цьому повинно ві­ відкриттям спартакіади і ба­ тивності студентів, було обго­ діграти комсомольське бюро жає їм успіхів. ворено поезії В. Гринько, сту­ мовно-літературного факульте­ Право підняти прапор спар­ дентки І курсу українського ту, що до цього часу не приді­ такіади надається кращим відділу, відомої читачам нашої ляло потрібної уваги такій спортсменам інстититу— студен­ газети як автора великого вір­ важливій ділянці роботи. там фізико-математичного фа­ ша «Мати». Давно не було в культету Дін і Тертичній і Ми­ П. ОРЛИК, інституті чогось подібного! Про­ хайлові Кириленку. аспірант кафедри сто і щиро вказували товариші Потім були вручені призи української літератури. на недостатній зв'язок її твор­ командам-переможницям рози­ грашу кубку інституту з волей­ бола серед перших курсів ф і­ зико-математичного і педагогіч­ ного факультетів. Першими в боротьбу всту­ пають волейболісти. В ній бе­ руть участь 10 команд: 4 чоло­ вічих і 6 жін очих. Запеклий розгорнувся м іж композитора і залишив глибо­ Шопен — творець геніальних поєдинок довго захопити ініціативу. Та командами мовно-літературного кий слід у його творчості. полонезів, мазурок, експром­ ось, нарешті, точний і сильний «Він був повен одним почут­ тів, ноктюрнів, прелюдій, яскра­ і фізико-математичного ф а ­ удар В. Харченка і рахунок тям, найблагороднішим із всіх вих блискучих вальсів. культетів. змінено — 18 : 16. земних почуттів — любов'ю до 17 жовтня 1849 р. великий Колектив фізико-математич­ В напруженій боротьбі коман­ вітчизни»,— писав про Шопена польський композитор та піа­ ного факультету укомплектова­ да мовно-літературного ф акуль­ Ференц Ліст. ніст помер. Серце полум'яного ний з числа студентів перших тету виграла цей вирішальний Музична спадщина великого патріота зберігається в одному курсів. Тому й н е дивно, що в період і разом з-тим зустріч. композитора дуже багата. Він із варшавських костьолів. них ще немає достатньої зігра­ Змагання тривають. залишив більш ніж двісті фор­ У Польщі у 1843 р. було ності. Відчувається хвилювання тепіанних п'єс, з яких нам доб­ споруджено пам’ятник Шопено­ спортсменів, нерішучість при П. ІГНАТЕНКО, ре відомий славнозвісний рево­ ві з ініціативи відомого росій­ завершальних ударах. Непогану наш кор. люційний етюд, геніальне скер­ ського композитора Балакірєва. спортивну техніку в цьому ко­ Н а ф о т о : момент підняття цо. Під впливом поем Міцкєви­ Шопен вмер, але його нат­ лективі показав К. Москалю к, прапора спартакіади. ча «Конрад Валленрод» і «Сві­ хненна музика живе в серцях СПАРТАКІАДИ П ІДН ЯТО! Фр е Де р і к Ш оп ен 17-го жовтня минає 110 ро­ ків з дня смерті Фредеріка Шопена — великого польського композитора і піаніста. Музика Шопена в своїй ос­ нові глибоко демократична і справді народна. В. В. Стасов говорив, що «могутня нота польської національності, нена­ ситна, пристрасна прив'язаність до своєї Батьківщини ніколи не зникали в ньому і залишили величаву, глибоку рису в його творах». 1 березня 1810 році в Же­ лязовій Волі народився майбут­ ній великий польський компо­ зитор. Дитинство та юнацькі роки Шопен провів у Варшаві, де він здобував музичну освіту. Вже у вісім років Фредерік бе­ ре участь у концерті. Перший твір його — це фортепіанний полонез, який він написав у 1817 році. В 1826 році Шопен вступив у Вищу школу музики. В той час видатний педагог Ельснер так оцінював здібності свого учня: «Національна само­ бутність поряд з високими дум­ ками є його оригінальною ри­ сою». Шопен пристрасно лю­ бив народну пісню, народне са­ мобутнє мистецтво. Творчість Шопена зросла на благодатному грунті польського мелосу. У 1829 р. він закінчує курс Ви­ щої школи і виїжджає з Поль­ щі на гастролі. А в 1830 р. на батьківщині великого польсько­ го композитора у Варшаві від­ булося повстання пригніченого народу. Цей справедливий ви­ ступ народу глибоко вразив тезянка» створено дві музи­ мільйонів людей усього світу. А. ЛУТОВ, кальні балади. Шопену також належить балада для Голосу студент II курсу мовноз фортепіано — «Лісовий цар». літературного факультету. Студенти IV курсу фізико-математичного факультету під час екскурсії на Виставку передового досвіду в на­ родному господарстві УРСР. Радимо і вам, шановні читачі, побувати в цьому містечку. Це дуже корисно. Ш ан овн і в и к л а д а ч і і а с п ір а н т и ! Читайте щомісячний ж урнал «ВЕСТНИ К ВЫ СШ ЕЙ ШКОЛЫ» — орган Міністерства вищ ої і середньої спе­ ціальної освіти СРСР. У журналі висвітлюються актуальні проблеми даль­ шого розвитку вищої освіти, розповідається про досвід вузів по перебудові навчально-виховної і наукової роботи на основі поєднання навчання з суспільнокорисною працею. Читач знайде тут статті з питань підготовки педаго­ гічних кадрів, історії вітчизняної педагогічної думки, дізнається про новини навчальної літератури, познайо­ миться з зарубіжною вищою школою. У «Вестнике высшей школы» співробітничають про­ відні вчені, працівники громадських організацій. Журнал «Вестник высшей школы» можна передпла­ тити в будь-якому поштовому відділенні, а також у гро­ мадських розповсюджувачів преси. Передплатна ціна — 60 крб. на рік. Не забудьте передплатити журнал «ВЕСТНИК ВЫС­ ШЕЙ ШКОЛЫ»! Редактор І. КРУК. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 20 (89) (17 жовтня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-30 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 20 (89) (17 жовтня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/226 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова