42 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/671597049ac454d7116b96b7a08cc996.pdf 2cc26a19081412d4d79218cf408300ac Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/12">Педагогічні кадри. 2010 рік</a> PDF Text Text 175�річчю університету присвячується ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 1 (1605) СІЧЕНЬ 2010 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Нехай не гасне зірка... КОЖНИЙ ЮВІЛЕЙ – це не лише привід згадати про події минулих літ. Це можливість, доторкнувшись до літописних сторінок, глянути на історію нашої Вітчизни із сучасних пози) цій. Минувшина зобов’язує нас активно думати і дбати про своє сьогодення і майбуття... Найбільший та найпотужні) ший педагогічний заклад Украї) ни – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгома) нова святкує 175 років з моменту заснування. Віктор Андрущенко, ректор університету Довгий час вважалось, що університет функціонує з 1920 року, коли рішенням Управління вищих шкіл м. Києва на базі університету Св. Володимира, Вищих жіночих педагогічних курсів та деяких інших педагогіч) них закладів було створено Київський інститут народної освіти (КІНО), якому було присвоєно ім’я видатного мислителя і педагога, філософа і етнографа Михайла Драгоманова. Насправді ж опрацьовані архівні документи та мате) ріали засвідчують, що історичний шлях флагмана педаго) гічної освіти розпочався набагато раніше, а саме з 4 груд) ня 1834 року, коли на базі університету Св. Володимира було організовано Інститут казеннокоштних студентів як самостійний підрозділ для підготовки вчительських кадрів та державних службовців. Для них було затвер) джено особливий навчальний план, особливі умови утри) мання, передбачена відповідальність за відпрацювання в навчальних закладах після закінчення інституту. Лекції для них читали університетські викладачі. Окрім обов’язкових предметів, що вивчались у тогочасній вищій школі, студенти новоствореного закладу освоюва) ли курс педагогіки, писали випускні роботи, проходили педагогічну практику. Це вирізняло їх серед студентсько) го загалу, надавало особливий статус і значимість. За довгі роки свого існування університет підготував більш як 170 тисяч педагогів і вихователів, які працюва) ли і працюють нині практично у всіх навчальних закла) дах України й далеко за її межами. Разом з глибокими знаннями майбутні педагоги виховували в собі високі духовні чесноти, насамперед – віру, надію, любов. Серед випускників)драгомановців є видатні педагоги і вчені, державні діячі і політики, працівники освіти і науки, поети і письменники, відомі спортсмени і музи) канти, діячі культури і мистецтва. У різні історичні часи вищий навчальний заклад для підготовки вчительських кадрів, спадкоємцем якого став Національний педагогічний університет імені М. П. Дра) гоманова, мав різну назву, структуру, співіснував у скла) ді університету Св. Володимира або виходив за його межі. Однак він не лише ніколи не переривав підготовку вчительських кадрів, а навпаки – постійно нарощував її у відповідності з потребами практики. Незалежно від ста) тусу вчительського інститу) ту, в ньому працювали ті ж самі університетські викла) дачі; навчання здійснювалось за ними ж розробленими про) грамами й апробованими тех) нологіями. Інститут ніколи не переривав педагогічну традицію Київської (уні) верситетської) педагогічної школи й навіть в роки тимчасово) го (1919–1933 рр.) закриття про) довжував функціонувати у примі) щенні головного (червоного) кор) пусу Університету, готуючи фахівців з педагогічних та інших спеціальностей. Все це дає підстави для виснов) ку про тяглість освітянсь) кої (педагогічної) історії, спадкоємність підготовки педагогічних кадрів на Київ) щині, а головне – про те, що університет Св. Володимира (пізніше – Київський дер) жавний університет імені Т. Г. Шевченка, а ще пізніше – Київський національний університет імені Т. Шевченка) є справжнім прабатьком Педагогічного університету. Університет Св. Володими) ра дав путівку в життя Педагогічному інститутові такою ж мірою, як і сучасному Національному медичному уні) верситету імені Богомольця, Національній обсерваторії, іншим навчальним і науковим закладам держави. Нині в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова навчається більш ніж 30 тисяч студентів з усієї України та різних країн світу. Універси) тет веде підготовку кадрів із 106 спеціальностей. У його структурі – 20 інститутів, 105 кафедр, працюють 1500 викладачів, серед яких 42 дійсні члени і члени)кореспон) денти різних академій наук, 232 доктори наук, професори та 625 кандидатів наук, доцентів, понад 50 заслужених працівників освіти, науки і техніки та інших галузей народного господарства, 12 народних і 7 заслужених артистів України. Останніми роками НПУ імені М. П. Драгоманова утвердився як загальновизнаний лідер педагогічної осві) ти України. Історія його становлення та розвитку, суча) сні методи організації навчально)виховної діяльності, досвід підготовки педагогічних кадрів – золотий фонд української педагогіки. Тож щиро вітаю драгомановців з їх святом – 175)річ) ним ювілеєм! Нехай ніколи не гасне зірка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова на теренах Українського освітнього простору! Лише розкві) ту і талану бажаємо його видатним починанням! �Історичний поступ ПИТАННЯ ПРО ВІДКРИТТЯ університету в Києві вкотре було порушено на початку 30�х років XIX століття. Придушивши польське пов� стання 1830–1831 рр., царизм змінив політику щодо Правобережної України. Було ліквідовано Кременецький ліцей та Віленський університет, на матеріальній і кадровій базі яких мав початко� во існувати майбутній університет у Києві. У 1833 році Міністерству народної освіти, яким керував тоді граф С. С. Уваров, було дане доручення царя терміново розробити проект ста� туту майбутнього університету. Звичайно ново� створюваний навчальний заклад мав беззасте� режно керуватися типовим статутом імператор� ських університетів. 15 липня 1834 р. (за ст. ст.), саме в день Св. Володимира Великого, відбувся урочистий акт відкриття університету. На початку липня 1834 р. професора кафедри ботаніки Московського університету Михайла Олександровича Максимовича (1804–1873) було переведено до Києва і упродовж 1834/35 навчаль� ного року він виконував обов'язки ректора і декана історико�філологічного відділення єдино� го в університеті філософського факультету. До цього ректорські обов'язки покладались на вихо� ванця Київської академії і директора Першої гім� назії історика Максима Берлинського (1764–1848). Кременецький ліцей У 1834–1835 рр. університет розміщувався у трьох найнятих будинках в Липках на Печерську. Свій перший академічний рік університет Св. Володимира розпочав 28 серпня 1834 р. Тоді в його складі було 62 студенти, понад півтора десятка викладачів, здебільшого колишніх учите� лів розформованого Кременецького ліцею. Про� тягом 1834/35 навчального року функціонував лише один філософський факультет, з історико� філологічним і фізико�математичним відділення� ми, та "особливий виховний заклад" � Інститут казенних студентів. Свою особливу регіональну місію університет здійснював згідно із своїм "особливим" статутом 1833 р., котрий діяв аж до 1842 р. Незважаючи на відсутність словосполучення "Педагогічний інститут" у тимчасовому проекті статуту Київського університету, університет інституціалізує покладену на нього функцію вчи� тельської підготовки у формі "особливого вихов� ного закладу", відкритого 21 листопада 1834 р. (за ст. ст.). Заклад цей є, безумовно, непересіч� 2 перетвореннях відіграв ним. По�перше, він дав можли� Микола Іванович Пирогов вість університетові сконцен� (1810�1881), який був попечи� трувати увагу на своїх ключо� телем Київського навчально� вих функціях, властивих го округу з 1858 по 1861 р. закладам університетського Знаковою для НПУ імені типу, – навчально�науковій, М. П. Драгоманова як спад� адміністративній, політичній, коємця Педагогічного інсти� культурній тощо. По�друге, туту є та обставина, що у цей заклад започаткував на 1863 р. по закінченні універ� Київщині систематичну вищу ситету зі ступенем кандидата світську педагогічну освіту, до Вищих педагогічних кур� яку сьогодні очолює його пря� сів вступив Михайло Драго� мий спадкоємець – Національ� манов (1841–1895). ний педагогічний університет Як уже зазначалось, імені М. П. Драгоманова. Вищі педагогічні курси при Умови формування кон� університеті мали готувати тингенту казеннокоштних сту� вчителів лише для державних дентів для Педагогічного училищ. У 1859 р. за підтрим� інституту були особливими. Олександр Максимович ки М. І. Пирогова на Київщи� Вступ до нього збігався як із Максимович ні з ініціативи групи студентів проходженням абітурієнтом (1804–1873) університету, до якої входив вступних випробувань із загальних предметів гімназич� ного курсу, так і з жорстким відбором за націо� М. П. Драго� манов, почи� нальними та віросповідальними ознаками. Студенти Педагогічного інституту, на відміну н а є т ь с я від інших студентів університету, перебували на с т р і м к е повному пансіоні і під жорстким наглядом п о ш и р е н н я інспектора, якого призначав сам міністр, і двох " н е д і л ь н и х помічників інспектора, яких призначав шкіл". Але вчителів попечитель округу. У червні 1842 р. університет вселяється к а т а с т р о � не в нову будівлю на Володимирській; набирає фічно чинності новий Статут університету. В вистачає. Т о м у ньому підтверджується і закріплюється статус Педагогічного інституту, який і в п і д г о т о в к а новому Статуті віднесений до "особливих п е д а г о г і ч � закладів при Університеті Св. Володимира". них кадрів В середині сорокових років число сту� знову повер� дентів Педагогічного інституту збільшуєть� тається до Микола Іванович Пирогов ся і у 1847 р. досягає 41 особи. У 1850 р. при університе� інституті відкривається кафедра педагогі� ту Св. Воло� (1810–1881) а ки, на яку призначається випускник Київ� димира, ської духовної академії 1837 р., ординар� Вищі жіночі ний професор і доктор філософії Сільвестр курси у 1878 р. стають самостійним навчальним закладом. Сільвестрович Гогоцький (1813–1889). Фундатором курсів у Києві по праву вважа� 3 1855 р. на російському троні владарює цар Олександр II. Відбуваються ліберальні пере� ється С. С. Гогоцький. Курси спочатку розміщу� творення, що зачепили і Київський університет та вались на розі Бібіковського бульвару та Тимофі� його Педагогічний інститут. Велику роль у цих ївської вулиці в будинку М. Д. Фромета (нині тут знаходиться УВІР МЗС України). Пізні� ше, у XX ст., означені курси називались "Жіночим університетом Св. княгині Ольги". Вищі жіночі курси дуже сприяли задоволенню потреб шкіл Київщини у вчителях історії, літератури, математи� ки, фізики. Проте ще до їх відкриття існував значний незадоволений попит новостворюваних училищ щодо вчителів географії і порівняльного народознав� ства. Тому підготовкою вчителів географії і компаративного народознавства поча� ли опікуватись громадські організації. Ще на початку 1870�х років коштами Університет Св. Володимира. Початок ХХ ст. Південно�Західного відділення Російсь� кого географічного товариства та за сприяння двох активних діячів товари� СІЧЕНЬ 2010 �педагогічного університету ства – М. П. Драгоманова і П. П. Чубинського – було засновано Географічний інститут. У 1906 р. відновлюється прийом слухачок до Вищих жіно� чих педагогічних курсів у м. Києві. Вищі жіночі педагогічні курси продовжували традиції підготовки вчительських кадрів, закла� дені Педагогічним інститутом Київського уні� верситету Св. Володимира, й у 1920 р. увійшли до КІНО імені М. П. Драгоманова, їх історію слід вважати складовою частиною історичної еволюції Національного педагогічного універси� тету імені М. П. Драгоманова. Тим паче, що саме вони стали основою його педагогічного факуль� тету. У вересні 1907 р. Київське товариство трудо� вої допомоги для інтелігентних жінок відкрило один із найунікальніших вищих жіночих педаго� гічних навчальних закладів в Україні – Фребелів� ський педагогічний інститут. Першим директором Фребелівського педаго� гічного інституту було обрано доктора медици� ни, професора, завідувача кафедри нервових хвороб Київського університету І. О. Сікорсько� го (1842–1919). У 1909 р. в Києві таки засновується Учи� тельський інститут. Перші учительські інститути в Україні – Феодосійський (1872), Глухівський (1874) створювались після трансформації педа� гогічних інститутів при університетах у зовнішні педагогічні курси. Їхньою метою була підготов� ка вчителів для повітових шкіл, які за шкільним статутом 1872 р. перетворювалися у міські школи. Директором Київського учи� тельського інституту став К. М. Щербина. З жовтня 1910 р. в Києві відроджується недержавний вищий педаго� гічний заклад � Географічний інститут. 14 серпня 1920 р. Учи� тельський Михайло Петрович інститут закри� Драгоманов вається, слухачі (1841–1895) 1�го і 2�го курсів переходять до Інституту народної освіти імені М. П. Драгома� нова. В кінці 1917 р. в часи правління Української Центральної Ради, а згодом – Гетьманату утво� рюється Київський український народний уні� верситет, який у 1918 р. стає державним і співіс� нує в одному приміщенні з університетом Св. Володимира. Згодом вони об'єднуються в єдиний Київський університет з двома відділеннями � українським і російським. Реформу педагогічних навчальних закладів радянський уряд Росії запроектував ще в 1919 р. У 1920 р. виходить Статут інститутів народної освіти. Цього ж року 15 липня відкривається Київський інститут народної освіти. "Институт Народного Образования им. М. П. Драгоманова в Киеве (улица Короленко, быв. Владимирская, № 58) существует с 15�го июля 1920 года, будучи преобразован из Киевского университета, осно� ванного в 1834 году. При преобразовании, кроме университета, в институт были влиты Киевские Высшие Женские Курсы, Киевский державный украинский университет, Учительский институт, Фребелевский институт и Географический институт, а с осени 1921 года – еще временные Педагогические курсы и часть Народного уни� верситета – Политехникума". Ректором у 1921–1924 рр. був суспільство� знавець М. І. Лобода. У 1924–1925 рр. ректором інституту був О. О. Карпенко. У 1925–1929 рр. ректором КІНО був професор С. М. Семко�Ко� зачук. Першим директором Київського інституту соціального виховання (1930 р.) став Микита Минович Грищенко. Так 1933 року утворився Київський педаго� гічний інститут. У червні 1936 р. йому присвоєне ім'я О. М. Горького. І лише у 1991 р. – інституту повертають ім'я М. П. Драгоманова. 1993�го на основі педагогічного інституту створюється Київський державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, якому у 1997 році нада� ють статусу Національного. Редколегія √‡ÎÂ¡ ÂÍÚÓ≥‚ Перший директор Київського інституту соціального виховання (1930–1934) Микита Минович Грищенко (1900–1987) 15 січня 1951 року Івана Демидовича Золотоверхого (1905–1978) призначають директором Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (1951–1956) СІЧЕНЬ 2010 Керівник Педагогічного інституту народної освіти ім. О. М. Горького (1937–1938) Олексій Михайлович Філіппов (1902–1995) З 1956 по 1970 рік Педагогічний інститут ім. О.М.Горького очолювала Марія Максимівна Підтиченко (1912–1991) У 1946 році директором Педагогічного інституту ім. О. М. Горького (1946–1951) призначається Павло Романович Чамата (1898–1969) У липні 1970>го Олексій Корнійович Романовський (р.н. 1918) був призначений ректором Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького Микола Іванович Шкіль (р.н.1932) очолював Київський державний педагогічний університет ім. О. М. Горького з 1973 по 2003 рік 3 �У н і в е р с и т е т н Інститут розвитку дитини Інститут корекційної педагогіки та психології Інститут політології та права Інститут соціології, психології та управління Інститут педагогіки і психології Інститут мистецтв Інститут гуманітарно�технічної освіти Інститут фізичного виховання та спорту Інститут історич Інститут соціаль 4 СІЧЕНЬ 2010 �а к а р т і К и є в а Інститут іноземної філології Інститут філософської освіти і науки Інститут української філології Інститут фізико�математичної освіти Інститут дистанційного навчання Інститут інформатики Студентський гуртожиток № 8 по вул. Космічній Інститут природничо�географічної освіти та екології чної освіти ьної роботи та управління СІЧЕНЬ 2010 5 �С ь о г о д е н н я Стату с дослідницького – мета розвитку драгомановського університету у незалежній Україні КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ у соціальному світі на межі XX і XXI століть, що охопили всі сторони його життєдіяльності і закономірно призвели до актуалізації в свідомості світової спільноти проблем освіти як головної умови прогресивного розвитку країни у третьому тисячолітті, отримали своє адекватне віддзеркалення в університетській освіті. Головне призначення університетів у всі часи полягало в збагаченні наукового знання, залученні до культури у виробництві інтелектуальної еліти держави і сус) пільства, підтримці наукових академічних традицій. Однак сучасна глобалізація й інформатизація диференцює і фрагментує уні) верситетську сферу. На арену швидко прориваються якісно нові форми буття цього соціального інституту: автономні, підприємницькі, дослідницькі, приватні, корпо) ративні, міжнародні, змішані (наприклад, україно)польський), дистанційні, вірту) альні та інші їх різновиди, що сегментуються у специфічні американські, євро) пейські, релігійні, східні і західні зразки. З цього далеко не повного переліку форм життєдіяльності університетів нашо) му навчальному закладу є сенс рухатись до набуття статусу дослідницького універ) Володимир Бех, ситету. Це обумовлено сформульованою ще у 2003 році ректором університету чле) перший проректор ном)кореспондентом НАН України і академіком АПН України В. П. Андрущен" ком і реалізованою нашим колективом унікальної ідеології модернізації ВНЗ, що за останні сім років дала змогу нам подвоїти організаційний і навчально)виховний потенціал драгомановського універси) тету. У рік свого 175)річчя НПУ імені М. П. Драгоманова є сучасною розгалуженою науковою і освітянською установою. Університет має позитивну тенденцію до інтеграції фундаментальної науки і навчального процесу, що є однією з голов) них вимог до дослідницького університету. В університеті сформувалися і стало функціонують 34 науково)педагогічні школи, за розробками яких здійснюється навчально)методична діяльність у дошкільній, початковій, середній і частко) во у вищій ланках національної системи освіти. Професори і викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова забезпечують національну середню освіту авторськими підручниками і посібниками за всіма напрямами середньої освіти, виконують експертизу майже всієї навчально)мето) дичної літератури в країні, що претендує на надання грифу МОН України, очолюють науково)методичні ради та робо) чі групи з розробки державних стандартів, колектив університету має тісні виробничі зв’язки з профільними наукови) ми установами НАН України і АПН України, щорічно проводить десятки міжнародних наукових і науково)практичних конференцій, є співзасновником низки технологічних парків, зокрема “Наукові і навчальні прилади”. Науковці універ) ситету виконують 14 наукових проектів міжнародного значення. Порівняння досягнутих університетом якісних і кількісних показників у науковій і освітянській діяльності з вимо) гами Кабінету Міністрів України до дослідницьких університетів засвідчує, що наш ВНЗ не тільки відповідає цим вимогам, а й у багатьох випадках значно перевершує формалізовані нормативи. Отже, для реалізації цієї перспективної для XXI століття корпоративної мети у нас є й відповідні інструменти, що уже задіяні у цьому дійстві. По)перше, потуж) ний кадровий склад професорсько)викладацького корпусу, що сьогодні працює у флагмані вітчизняної педагогічної освіти. По)друге, накопичений досвід наукової, навчально)виховної і методичної роботи у сфері педагогічної науки і освіти. По)третє, відповідний стан і позитивні тенденції у розбудові інфраструктури ВНЗ, мається на увазі збагачення функцій Наукової бібліотеки і корпоративного видавництва, реалізація унікального проекту “Електронна педагогіка”, напрацьована методика підготовки кадрів що обслуговують програмний і апаратний комплекс сучасних заходів освіти і науки у просторі нашого університету. По)четверте, місце нашого університету в структурі системи вищої професійної освіти країни, Європи і світу. Це живить нас творчою енергією і спонукає до активних дій. Феномен на укової школи НЕЗАПЕРЕЧНИМ ФАКТОМ, що пояснює здобутки і авторитет драгома) новського педуніверситету, є факт існування у виші наукових шкіл, де вимо) гливо і філігранно налагоджена наукова співпраця викладачів, аспірантів і сту) дентів з усіх галузей науки. П’ять років тому ми мали честь підготувати і видати першу в педосвіті України книгу про наукові школи НПУ імені М. П. Драгоманова. Окрім іншо) го, вона викликала у громадськості досить багато питань – і уїдливо скептич) них, і серйозно)теоретичних: а чи маємо ми підстави зрощений природознав) ством концепт “наукова школа” застосовувати у гуманітаристиці? Довели, що маємо, оскільки, по)перше, цей концепт ще наприкінці 50)х років ХХ століття зробився загальнонауковим, по)друге, тоді ж з’ясувалося, що уповання на “точ) ність” природничо)математичних наук як на їх сутнісно специфікуючу рису має рівно стільки ж підстав, скільки й точність у гуманітаристиці. З одного боку, всі “точні науки” базуються на абсолютно неточних, у кращому випадку – просто правильних суб’єктивних допущеннях і конвенціях. З іншого, вияви) лась на порядок вища складність об’єктів гуманітаристики, недоступних нія) ким математично точним описам і вимірюванням. А наприкінці ХХ століття Григорiй Волинка, було визнане існування у кожній з них наукових шкіл як осередків відтворен) проректор ня продуктивної наукової суб’єктивності. Спробуємо окреслити зміст загальнонаукового поняття “наукова школа”. з наукової роботи По)перше, наукова школа – це не кафедра. Це добровільне об’єднання фахівців, яких зблизила взаємна симпатія (співвідчуття творчих можливостей кожного члена спільноти) і певний клас задач, цікавих кожному. По)друге, на відміну від формальних колективів з визначеними функціями і винагородами, в науковій школі домінує принципово непрагматична мотивація і мобіль) ність функцій. Лідером може виявитися зовсім не той, кого призначило керівництво. Непрагматизм, розкутість стосунків, рівність учасників, творчо)ігрова атмосфера зближує зміст поняття, що розглядається, з давньогрецьким “схоле” (дозвілля, вільний час для насолод, час, не наповнений вимушеною і сторонньо мотивованою працею). По) третє, наукова школа – це наявність спільно виробленого зразка (парадигми) методологічних підходів до обраного класу задач, із завжди новою, точною “підгонкою” і модифікацією традиційних методів. Немає такої модифікації у відповідності з новими задачами, – немає школи ні в природознавстві, ні в гуманітаристиці. По)четверте, школа – це продукція – оригінальна, відмінна від аналогів, придатна до застосування і незалежної верифікації. Дослідницькі спільноти із щойно позначеними рисами є в НПУ імені М. П. Драгоманова. Їх небагато. Але ними представлена майже кожна галузь універсуму знань, що складають духовний світ нашого університету. Перелічимо провідні галузі в університеті, в межах яких існують незаперечні наукові школи: біологічні науки, економіко)управлінські, етносоціологічні, інформатично)технологічні, історичні науки, корекційна педагогіка і психологія, метематика, мистецтвознавство, педагогіка з методиками навчання, політологія, соціальна педагогіка, фізика, філологія, філософія. 6 На фото. Сюжет на сайті Інтернет>каналу “www.8ka.com.ua” про робочу зустріч організаторів Інтернет>телебачення зі студентським активом НПУ імені М. П. Драгоманова і проректором з дистанційної освіти та інноваційних техноло> гій навчання Анатолієм Кудіним Вища освіта XXI століття СТРАТЕГІЧНИМ напрямом розвитку університету на шляху становлення його як сучасного європейського університету є впровадження у навчальний процес електронних засобів навчання та високих інформаційних технологій. У 2008–2009 навчальному році у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова завершено перший етап проекту “Електронна педагогі� ка”, метою якого є створення сучасного інформаційно1освітнього середовища університету на основі новітніх інформаційно1комунікаційних технологій. У про1 екті беруть участь усі інститути та 95% кафедр університету. Метою другого етапу проекту “Електронна педагогіка” (2009–2012 н.р.) є підвищення якості надання освітніх послуг в університеті шляхом активного впровадження інноваційних технологій навчання і засобів електронного навчан1 ня в реальний навчальний процес. Другий етап охоплює більш тривалі і глибинні види діяльності ВНЗ – організацію підготовки спеціалістів в університеті на рівні державних стандартів. Ми визначились, що у нашому навчальному закладі дру1 гий етап буде охоплювати три напрямки діяльності університету: організація самостійної роботи студентів стаціонару; організація дистанційної форми нав1 чання для осіб, що навчаються без відриву від виробництва; впровадження ІКТ у виховному процесі. Перший напрямок має на меті: – упродовж 2009–2012 років перевести самостійну діяльність студентів ден1 ної форми усіх спеціальностей, враховуючи специфіку підготовки, на електронні технології організації навчальної діяльності; – протягом 2009–2012 н.р. провести через курсову підготовку з питань ово1 лодіння технологіями виготовлення і демонстрації електронних засобів навчан1 ня весь навчально�допоміжний персонал кафедр усіх інститутів; – з 2010 року включити до програми підготовки всіх магістрів незалежно від спеціальності бакалаврату цикл курсів дисциплін з питань сучасних інформацій1 но1комунікаційних технологій у навчанні; – впродовж 2009–2011 років реалізувати можливість повного доступу сту1 дентів денної форми навчання до цифрових освітніх ресурсів Інтернету на тери1 торії навчальних корпусів, в тому числі за Wi1Fi технологіями; – до 2010 року забезпечити загальноуніверситетський ЦВСЕН НПУ імені М. П. Драгоманова (вул. Пирогова, 9) апаратурою для проведення навчальних занять за розкладом (іноземні мови, політологія) у формі відеоінтернет1конфе1 ренцій; – відкриття у кожному навчальному корпусі загальноуніверситетських мультимедіа центрів електронного навчання багатофункціонального призначен� ня, які використовуватимуться як читальний зал електронної бібліотеки, відео1 конференц1зал для проведення викладачами кафедр усіх інститутів лекцій з використання ІКТ, цифрова мовна лабораторія, клас для комп’ютерного моніто1 рингу знань студентів; – упродовж 200912011 років створити в кожному студентському гуртожитку електронний читальний зал – бібліотеку електронних цифрових ресурсів на базі рідкокристалічних е1книг eBook. Другий напрямок проекту “Електронна педагогіка” відноситься до впрова1 дження в університеті електронних систем навчання осіб без відриву від вироб1 ництва (заочна форма). Основна проблема, на розв’язання якої направлений цей пункт проекту, – це низька якість традиційної заочної освіти. Тоді, можливо, треба відмовитися від заочної форми навчання? Думаємо, що ні. Неконтрольована і швидка зміна ринку професій вимагатиме постійної перекваліфікації дорослих, сімейних людей, які не можуть навчатися стаціонарно. Невипадково у болонських доку1 ментах мова йде лише про дві форми навчання – стаціонарну і дистанційну. В університеті створена вся необхідна нормативно1правова база і відповід1 на інфраструктура: діють відповідні відокремлені структурні підрозділи – локаль1 ні центри дистанційного навчання. Сформовано творчі колективи для вигото1 влення дистанційних курсів, до складу яких входять 28 викладачів та веб1дизай1 нери Центру впровадження електронних систем навчання університету. Плану1 ється курсова підготовка мережевих викладачів кафедр інститутів пілотних спе1 ціальностей з видачею відповідного сертифіката. Закінчується створення програмного продукту власного виробництва – апаратно1програмного комплексу “Електронний деканат”. Закуплено спеціальні програмні продукти для виготовлення комплексу, а група програмістів, які ство1 рюють комплекс, пройшла відповідну курсову підготовку у навчальних центрах Microsoft. Планів багато, серед них – провести реорганізацію на двох пілотних спе1 ціальностях. Створити в регіонах (м. Лубни, м. Добромиль, м. Славутич, м. Гур1 зуф, м. Євпаторія, м. Прага) локальні центри дистанційного навчання на пілотних спеціальностях. Відкрити нові регіональні локальні центри дистанційного нав1 чання університету. Залучити до пілотних спеціальностей інші спеціальності заочної форми навчання. У реалізації третього напрямку бере активну участь студентське самовря1 дування як один з головних елементів життя університету. Цей напрямок реалі1 зовується в інноваційному проекті “Інтернет1телебачення”, метою якого є ство1 рення у телевізійному просторі інформаційного Інтернет1каналу, контент якого розробляють і готують студенти. Цей проект об’єднує близько 10 вищих нав1 чальних закладів м. Києва і має стати важливим елементом виховного процесу творчої молоді у нашому університеті (див. фото). Виконання саме таких інноваційних завдань в повному обсязі дасть можли1 вість нам переконливо стверджувати: НПУ імені М. П. Драгоманова – сучасний європейський університет. Анатолій Кудін СІЧЕНЬ 2010 �у н і в е р с и т е т у Вектори інноваційного розвитку НАЦІОНАЛЬНИЙ педагогічний універ1 ситет імені М. П. Драгоманова планомір1 но реалізує комплексну програму модер1 нізації навчально1виховного процесу з метою створення якісно нової системи випереджувальної підготовки та перепід1 готовки висококваліфікованих конкурен1 тоспроможних фахівців, здатних успішно працювати на рівні сучасних освітніх тех1 нологій. Зроблено рішучі кроки в організації навчального процесу щодо адаптації національної педагогічної освіти до осо1 бливостей європейського й світового співтовариства, забезпечення академіч1 ної мобільності та „вільної траєкторії” нав1 Григорій Бойко, чання студентів, зберігаючи традиційно начальник навчально>ме> високий рівень фундаментальної підго1 тодичного управління товки майбутніх фахівців, власне бачення шляхів вирішення проблем, напрацюван1 ня і доробки. Визначальним на шляху забезпечення гарантованого рівня підготов1 ки фахівців є створення в університеті системи моніторингу якості освіти як постійного, систематичного збору та аналітичної обробки інформації про навчально1виховний процес з метою визначення оптимальних шляхів підвищення якості освіти. Наступне приєднання до Європейської системи оцінки якості освіти вимагає більш широкої участі Драгомановського уні1 верситету в роботі профільних міжнародних організацій. У Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова створено ефективну освітню інфраструктуру, яка дозволяє успішно форму1 вати вектори інноваційного розвитку педагогічної освіти України, забезпе1 чує лідерські позиції з розробки та запровадження новітніх освітніх техно1 логій, інтернаціоналізацію освітньої діяльності університету. «УНІВЕРСИТЕТ – ЦЕ ЗАВЖДИ СТУДЕНТСТВО…» Драгомановський університет має велику родину чисельністю більше тридцяти тисяч чоловік. Основна її частина – студентство. За своєю природою студентська молодь динамічна, бурхлива, здатна до поступу та нових ідей. Наш університет рясніє більше ніж 30�ма тисячами особистостей. Студент – це особистість, що формується. Це майбутнє країни та її потенціал. Та молодь, уже перебуваючи в стінах вишу, відчуває свою потребу в реалізації. Саме таким центром об’єднання є студентське самоврядування. Студентське самоврядування стає місцем зустрічі однодумців і не тільки. Кожен має власну думку та прагне довести її до відома інших, намагається її здійснити. Цим студентське самоврядування захоплює на довгі роки – змушує недосипати ночами, створювати нові проекти, домовлятися з колегами. Дає можливість вчитись та жити. Воно стає моделлю дорослого, серйозного, професійного життя в усіх його проявах. Студентське самоврядування сьогодні у нашому університеті пред� ставлене такими структурами як студентський профком, Студентська Рада та Наукове товариство студентів і аспірантів. Усі ці структури та їх діячів драгомановська родина добре знає та сміливо на них поклада� ється. Та у рік 175�річчя Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова виникає бажання помандрувати часом. Адже цей зріз часу – неймовірна кількість подій, імен, традицій... Вважається, що покоління змінюється кожні двадцять�двадцять п’ять років. Це означає, що приблизно сім�дев’ять поколінь змінилось в університеті. Цікаво, чим захоплювалась молодь у 1859 році? А в 1979 році? Єдине, що можемо точно стверджувати, що студентські об’єднання існували увесь час, молодь завжди згуртовувалась. Вини� кали різноманітні братства й осередки. До їхнього числа належала й людина, чиє ім’я носить наш університет. Михайло Драгоманов уже студентом брав участь у діяльності різноманітних гуртків, був гро� мадським діячем, активно цікавився літературною діяльністю. Мабуть, подорож у часі була б довгою, але віримо, що цікавою. Ми б зустріли безліч людей, мали б змогу спостерігати за десятками тисяч людських доль. Побачили перші зустрічі з майбутніми друзями на усе життя, перші посмішки від кохання, роки праці та науки, сльози з різних причин. Бо університет – це завжди студентство. А воно різне. Але завжди молоде і справжнє, живе та неординарне! Сергій Русаков СІЧЕНЬ 2010 НАЦІОНАЛЬНЕ виховання є одним із головних пріоритетних і органічних компонентів розвитку освіти у сучасній Україні. Наша мета – формування нового покоління фахівців, всебічно розви� нених, здатних успішно працювати в нових динамічних умовах, брати на себе професійну відповідальність, забезпечувати якісний рівень освіти, конкурувати на ринку праці України та сучасної Європи. У зв’язку з цим ми продовжуємо глибоку та системну розбудову сту� дентського самоврядування універ� ситету. Домінує ідея єдиної корпора� тивної культури вузу, політики парт� нерства та участі студентів у життє� Виховуємо громадянина Відділом виховної роботи уні� верситету (завідувач Наталія Ігна� товська) створена “Школа молодого лідера”, завдання якої – формування наукового світогляду і політичної культури особистості, її ціннісних орієнтацій і моральних характери� стик, становлення громадянина – трудівника, патріота, провідника національних і загальнолюдських цінностей. Реалізація виховного процесу здійснюється шляхом формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на народній естетиці та кращих надбаннях цивілізації, виробленні умінь власноруч примно� жувати культурно�мистецьке над� бання народу, відчувати і відтворю� вати прекрасне у повсякденному житті. Значних успіхів у цьому досяг Центр культури та мистецтв на чолі із Іриною Савченко. Нині студентам університету створені всі необхідні умови для занять у 20 колективах художньої само� діяльності (з них 2 мають звання народних). Слід заува� жити, що нав� чально�виховний процес в універ� ситеті, побудо� ваний на украї� нознавчій осно� ві, сприяє роз� витку духовного світу, національ� ної свідомості особистості. А організаційно� Народний аматорський театр “Вавилон” педагогічна система вихов� дає змогу безпосередньо спілкувати� ної роботи із студентами, управління ся з найвидатнішими представниками нею і практичне забезпечення ґрун� сучасного українського суспільства туються на основі впровадження дер� Мирославом Поповичем, Леонідом жавної мови, національних і загаль� Кравчуком, Миколою Мозговим, нолюдських цінностей в усі сфери Віталієм Кличком, Святійшим діяльності університету. діяльності університету. Розвиваєть� ся навчально�виховний формат у векторі – самоосвіта, самовихован� ня, самоконтроль. Студентська рада Національно� го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (голова – Микола Давидюк) сьогодні – це понад 600 активістів студентського самовряду� вання, що разом складають одну з найпотужніших в Україні команд з розбудови ідеї демократизації вищої освіти. Саме Відділ виховної роботи та Студентське самоврядування універ� ситету стали ініціаторами рейтинго� вого оцінювання навчальної та поза� навчальної діяльності студентів, а згодом і рейтингу діяльності настав� ників академічних груп, рейтингу на кращу групу, курс, гуртожиток. Щорічно переможці рейтингу “Кращий студент університету” ста� ють учасниками безпрецедентної культурно�освітньої програми, яка Патріархом Київським і всієї Русі� України Філаретом та іншими. Най� кращих університет залишає на своїх кафедрах. Порівняно з минулими роками кількість фахівців вищої кваліфікації в університеті збільшилася майже на 40%. На наш погляд, така позитивна динаміка є результатом вдалої кадро� вої стратегії, дії механізмів кар’єрно� го росту викладачів та використаних мотиваційних чинників. Суть страте� гії полягає в тому, що в першу чергу ми орієнтуємося на власний науково� педагогічний продукт. За допомоги Студентського сам� оврядування з 1�го курсу студент� ство привчається до розумної і здо� рової конкуренція – однієї з голов� них умов підвищення якісного рівня освіти, а також свого власного інте� лекту. Створена система психологічно� го та педагогічного впливу на особи� стість студента, мета якої – форму� вання прагнення до здорового спосо� бу життя, відповідального батьків� ства, безпечного материнства, здат� ності протистояти асоціальним яви� щам. В контексті цього проводяться регулярні заходи з пропаганди здо� рового способу життя і запобігання негативним явищам із застосуванням креативних методів їх проведення та залученням громадських і молодіж� них організацій. Університетський спортивний клуб “Олімп” (директор – Олександр Питомець) орієнтує молодь на творче засвоєння фізичної культури як впо� рядкованої системи впливу на інте� лектуальну, емоційно�вольову і прак� тичну діяльність людини. Це дає змогу говорити про фізичне вихован� ня як про важливий засіб формуван� ня особистості, громадянина і май� бутнього фахівця, цілеспрямований педагогічний процес залучення сту� дентської молоді до цінностей загальнолюдської фізичної культури та відродження національних тради� цій. Керівництво університету на чолі з ректором Віктором Андрущен� ком докладають усіх зусиль для того, щоб виховна робота в університеті здійснювалася послідовно, фунда� ментально і якісно, опираючись на потужний історичний досвід вузу та професійні традиції, підпорядковую� чись загальним тенденціям перебу� дови системи вищої освіти України. Особисто Віктор Петрович – провід� ник глибокої консолідації студент� ства та професорсько�викладацько� го складу у єдину академічну спіль� ноту, об’єднану спільною мораллю та ідеями. Юрій Маленовський, заступник першого проректора з виховної роботи У тісній співдружності з ректоратом діє Рада ветеранів університету, яку з 1997 року очолює полковник у відставці Микола Рябухін (ліворуч) 7 �С ь о г о д е н н я ІНТЕЛЕКТ ВСІХ КРАЇН ОБ’ЄДНУЄТЬСЯ ОСНОВНОЮ тенденцією розвитку сучасного інформаційного суспільства є його глобалізація. Гло� балізація стирає межі між країнами, висуває на перший план економічний розвиток. Освіта в світі тепер все більше розглядається не лише як спо� сіб розвитку особистості, а й як один з факторів виробництва, від якого за� лежить його продуктивність. В результаті зазначеного проце� су посилюється рух до міжнародної інтеграції в цілому, а отже і вищої освіти зокрема. Як відомо, в Європі інтеграція в сфері вищої освіти набу� ла форм Болонського процесу. Вже понад 40 європейських країн, вклю� чно з Україною, є його учасниками. Одна з цілей міжнародної спів� праці – підвищення кваліфікації про� фесорсько�викладацького складу. Щороку понад 50 професорів і викла� дачів університету проходять стажу� вання в зарубіжних партнерських вузах, освітніх і дослідницьких цен� трах. Щомісяця в університеті прохо� дить дві�три міжнародні конференції або семінари. Важливе місце в програ� мах міжнародної співпраці універси� тету займає участь в діяльності між� народних об’єднань в галузі дослі� джень, вивчення і викладання педаго� гічних дисциплін – таких, як Євро� пейська асоціація педагогічних уні� верситетів, Академічна Мережа Цен� Делегація нашого університету в гостях у Гродненського державного університету (Білорусь) Активним учасником Болонсько� го процесу є й НПУ імені М. П. Драго� манова, який нині відзначає 175�ту річницю від дня свого заснування. Університет зберігає і нарощує свій авторитет і конкурентоспроможність не лише в Європі, а й у світі. Свідчен� ням цього є понад 60 міжнародних угод, які уклали інститути університе� ту з найвідомішими закордонними університетами і науковими центра� ми. Серед них такі всесвітньо визнані університети, як 1�ий Римський уні� верситет “Ла Сап’єнца” (Італія), Національний університет імені Капо� дістріана в м. Афіни (Греція), Ліса� бонський університет (Португалія), університет Альберти (Канада), Віль� нюський педагогічний університет (� Литва), Педагогічний університет імені Комісії Народної Освіти (Поль� ща), Московський державний лінгві� стичний університет (Росія) та інші. тральної та Східної Європи. Наш університет зайняв активну позицію щодо сприяння закордонним партнерам у вивченні української мови студентами та викладачами. Так, завдяки спільним зусиллям Інституту української філології та Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова при Московсько� му державному лінгвістичному уні� верситеті (Росія) було створено Центр україністики. Вже відбулося два випуски студентів зі знанням української мови. Ряд викладачів нашого університету ввійшли до скла� ду робочої групи з написання першо� го в Російській Федерації навчально� методичного комплексу з української мови. Нещодавно підписано угоду з Лісабонським університетом (Порту� галія) про участь викладачів нашого університету в створенні та роботі курсів слов’янських мов. В університеті започатковано 14 міжнародних проектів, зокрема “Вдосконалення багатогалузевих під� ходів до профілактики ВІЛ/СНІД серед молоді України” спільно з представництвом Європейської комі� сії в Україні; проект розвитку дистан� ційної освіти спільно з університетом м. Умеа (Швеція) та інші. Особливої уваги заслуговує проект “Інклюзивна освіта для дітей з вадами розвитку в Україні”, який виконується Інститу� том корекційної педагогіки і психоло� гії спільно з Університетом Едмонтон (Канада). Завдяки такій довгостроко� вій співпраці ми прогнозуємо ство� рення в недалекому майбутньому міждержавних університетських нау� ково�дослідницьких центрів, які можуть стати транснаціональними освітніми майданчиками “економіки знаннь”. Як відомо, Болонська реформа наполягає на необхідності “п’ятої свободи”, а саме “свободи руху знан� ня”, яка серйозно підвищує автоно� мію студента – зокрема географічну автономію. Завдяки гармонізації освітніх рівнів та системи взаємозалі� ку кредитів студент зможе формувати свою освіту між кількома університе� тами. Більшій мобільності наших сту� дентів сприяють їх стажування в про� відних вищих навчальних закладах Європи. Так, приміром, вже три роки поспіль студенти Інституту іноземної філології упродовж семестру прохо� дять стажування в Краківській педа� гогічній Академії (Польща). В свою чергу стіни нашого університету від� криті для студентів з інших країн. Підтвердженням зростаючого авто� ритету НПУ імені М. П. Драгоманова на міжнародній освітянській арені є тенденція щорічного збільшення кіль� кості іноземних студентів. Нині в уні� верситеті різними формами навчання охоплено понад 400 іноземних сту� дентів із 28 країн світу. Отже, навчання, стажування та дослідницька робота за кордоном збагачують індивідуальний досвід викладачів і студентів, надають їм можливість дізнатися більше про інші моделі створення та поширення знань, даєють змогу їм розширити мережу своїх контактів та спілкуван� ня. Саме на досягнення цих цілей і спрямована міжнародна діяльність нашого університету. Володимир Лавриненко, проректор з міжнародних зв’язків СВІТОВА освітня практика свідчить, що якісний рівень осві1 ти забезпечується через моніто1 ринг як систему збирання, опрацьовування та розповсю1 дження інформації про освітню систему для безперервного від1 стеження її стану і прогнозу розвитку. В нашому університеті з іні1 ціативи і за завданням ректора Віктора Андрущенка з 2005 року запроваджено моніторинг якості освіти. Під терміном “моніторинг” ми розуміємо постійне та систематичне зби1 рання і опрацьовування дослід1 ницькими методами інформації Петро Дмитренко, директор Центру моніторингу якості освіти Моніторинг як механізм управління якістю освіти про навчально–виховний про1 цес і пов’язані з ним сфери діяльності університету з метою визначення і реалізації опти1 мальних шляхів підвищення яко1 сті освіти майбутніх фахівців. “Оцінювання навчальних досягнень студентів” у повному обсязі, тобто як процес і результат цього процесу, ми розглядаємо і реалізуємо як складову частину моніторингу якості освіти. Для забезпечення моніто1 рингу якості освіти в НПУ імені М. П. Драгоманова здійснено ряд організаційних заходів, зокрема, створено загальноуні1 верситетську та інститутські групи моніторингу якості освіти; Науково1методичний центр моніторингу якості освіти як структурний підрозділ універси1 тету тощо. Основними формами моні1 торингу якості освіти в нашому університеті є: декади інститутів (факультетів); проведення від1 критих занять; взаємовідвіду1 вання занять; контрольні відві1 дування занять посадовими особами; ректорські і директор1 ські контрольні роботи; форми поточного і підсумкового кон1 тролю якості підготовки майбут1 ніх фахівців тощо. Безпосереднім виконавцем у моніторингу і забезпеченні якості освіти є професорсько – викладацький склад університе1 ту загалом і кожний член колек1 тиву зокрема. Керівники кафедр та інших структурних підрозділів організовують реалізацію полі1 тики і стратегії університету в забезпеченні якості навчання шляхом ефективного викори1 стання наявних ресурсів, аналі1 зу і вдосконалення механізмів забезпечення якості освіти на основі інструктивно – методич1 них рекомендацій. Досвід впровадження моні1 торингу в НПУ імені М. П. Драго1 манова показує, що в результаті успішність в університеті є вели1 чиною практично стабільною. Вона коливається в інститутах між 99% і 82%: вищі показники на спеціальностях гуманітарно1 го профілю, нижчі – на спеціаль1 ностях природничо1математич1 ного профілю. Музей історії університету На першому поверсі центрального корпусу знаходиться музей історії нашого уні� верситету, куди кожного року приходять першокурсники ознайомитися з минулим своїх інститутів та факультетів. Основним призначенням музею є зібрання та збереження пам’яток минулих років, відомості про викладачів і студентів нашого навчального закладу. У зв’язку з цим хочеться ще раз закликати керівників наших інститутів допомог� ти музею із зібрання різноманітної інформації про наших викладачів і співробітників. Бо минуть роки і, на жаль, ми не зможемо згадати всіх, хто з нами працював. Працюючи завідувачкою музею, мені доводиться звертатися до київських архі� вів, але отримати необхідні довідки не так просто. Й не раз в архівах відповідали, що вони мають лише ту інформацію, яку свого часу їм надавали самі навчальні заклади. А як приємно було в Історичному архіві м. Києва тримати в руках і читати лист Михайла Петровича Драгоманова. Ось його копія: “Его превосходительству, Господину попечителю Киевского Ученого Окру� га, Действительному Статскому Совітнику и кавалеру Осбору Осдоровичу Витте 8 Окончившего курс в университете С. Владимира Михайла Драгоманова Прошение В настоящем академическом году я окончил курс в университете Св. Вла� димира на историкофилологическом факультете, и право получить стипендию. Тепер я желаю поступить в педагогический курс по предмету истории. Потому покорнейше прошу Ваше Превосходительство сделать распоряжение о приня� тии меня в число кандидатов�педагогов. Документы мои находяться в Правле� нии Университета Св. Владимира Михаил Драгоманов (подпись)”. Отже, подивимося навкруги, в очі одне одному і будемо разом робити історію нашого університету імені такої великої людини, як Михайло Драгоманов! Світлана Мазко, завідувачка музею СІЧЕНЬ 2010 �у н і в е р с и т е т у НАЙВАЖЛИВІШІ ЗДОБУТКИ Профспілкова організація університету, можна вважати, веде свій історичний відлік з 15 липня 1920 року, коли фор) мально через об’єднання студентів кількох навчальних закла) дів було створено Київський інститут народної освіти (КІНО) імені Михайла Драгоманова. У профспілці КІНО в 1925/1926 н.р. 268 її членів мали стаж перебування від 1 до 3)х років. Це може бути підставою вважати, що профспілка драго) мановського інституту, ймовірно, була створена саме в 1922 році. Досвід діяльності профспілки КІНО у 20)ті роки є окремою сторінкою літопису історії сучасної профспілки НПУ імені М. П. Драгоманова. Профспілка робітників освіти (РОБОС) КІНО віддзеркалює загальні тенденції суспільно)політичних процесів, особливості профспілкового будівництва у ВНЗ та основні функції осві) тянських профспілок. Розв’язувались питання розвитку системи народної освіти, запровадження загальнообов’язкового початкового навчання, повна і остаточна ліквідація неписьменності, виховання і навчання дітей трудящих, утримання шкіл та дитячих будинків, професійно)технічна освіта робітників тощо. Діяльність профспілкової організації університету за час її існування можна умовно поділити на два періоди. Перший (1920–1990 рр.) характеризувався ідеоло) гічними компартійними установками та практичними діями щодо вдосконалення організації праці і соціалістичного змагання, ефективного використання обладнання, впровадження в практику передо) вого досвіду, охорони праці та техніки безпеки, організації культпоходів, відзначення радянських свят. Другий період, що охоплює роки розпаду СРСР та стано) влення молодої незалежної української держави, докорінно змінив роль і завдання профспілки. Разом з утвердженням приватної власності, змінами сус) пільного ладу та переходом до ринкових відносин почалося різке розшарування на багатих і бідних, несправедливий пере) розподіл спільно набутого народного багатства, неконтрольо) вана “прихватизація”. Слід було по)новому будувати стратегію і тактику взаємостосунків не лише з адміністрацією універси) тетів, а й з виконавчою владою держави взагалі. Статус проф) спілки значно зріс – вона стала єдиним колективним громадсь) ким органом, який зобов’язаний був захищати правові, соціаль) но)економічні, трудові і громадські права освітян в цілому та кожного її члена зокрема. Зросла і роль колективних договорів. Профспілковий комітет ППО НПУ імені М. П. Драгома) ƒ‡„ÓχÌÓ‚Ò¸Í≥ ‚ËÔÛÒÍÌËÍË За усі роки існування нашого навчального закладу з його стін вийшло в світ понад 150 тисяч випускників. Не всі з них стали вчителями – хтось пішов у науку, на адміністративну роботу, здобув іншу професію. Де б вони не працювали, чим би не займались, завжди вирізняються відповідальністю, благородством, окри� леністю, романтичністю, закоханістю у свою справу... Університет пишається і тими випускниками, які досягли певних висот, зробивши успішну кар’єру, і тими, хто віддав 35 і більше років вчительській професії. Тому у листопаді 2007 року багатотиражка НПУ ім. М. П. Дра� гоманова “Педагогічні кадри” започаткувала рубрику “Драгомановські випускники”. За час, що минув, на шпальтах газети майже в кожному номері подавалася інформація про випускників Драгомановського університе� ту і його попередників – Київського державного педагогічного інституту ім.О. М. Горького, КІНО ім. М. П. Драгоманова. Читачі мали змогу ознайомитись з долею таких випускників університету, як Іван Гор$ бачук, Микола Шкіль, Любов Мацько, Дмитро Сергієнко, Андрій Малишко, Микола Шут, Ярослава Побережна, Павло Полянський, Валентин Зайчук, Володимир Бондар. Подаємо фото 1978 року, на якому застигла мить випуску тодішнього фізико�математичного факультету нашого університету. На світлині серед випускників можна побачити Олега Падалку, нинішнього проректора з економіки та організації навчально�виховної роботи, Володмира Баштового, начальника відділу організації наукових досліджень. нова нового періоду веде свій відлік з 1 листопада 1991 року, і після вже чотириразового свого переобрання працює в малоз) міненому складі й донині. Які ж наші найважливіші здобутки? Головне – це збереження у непростих умовах профспілки як організації та її щорічне кількісне зростання. Вдалося відстоя) ти мотивацію бути членом профспілки. Не менш важливою є здобута протягом багатьох років праці і захисту спільних інтересів довіра членів профспілки до профспілкового комітету і його керівництва. Надзвичайно цінуємо взаєморозуміння, яке склалося, і прагнемо працювати адекватно. Окрім виконання щоденних справ і вирішення проблем кожного члена профспілки, у співпраці з ректоратом намагаємося розглядати більш загальні питання: збереження національних тра) дицій і здобутків у процесі реформування освіт) ньої галузі, належного фінансування, правового і соціального захисту, створення позитивного морально)психологічного клімату, безпеки жит) тєдіяльності і охорони здоров’я, санаторного лікування та оздоровлення на базах відпочинку тощо. Крім проблем сьогодення ми також прагнемо пізнати минуле. Нині члени профспілки працюють в архівах, шукаючи матеріали для написання історії профспілкової організації університету. Вже вий) шли друком дві обширні статті під авторством доцента Катерини Двірної. До 175)річного ювілею університету профспілкова організація працівників підходить з вагомими здо) бутками, які будуть достойно відзначені на рівні всіх структурних підрозділів. Іван Горбачук, голова профспілкового комітету університету Нам є чим гордитися До 175�річного ювілею Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Інститут фізичного виховання та спорту підійшов, як добре відомий і визнаний в Україні навчально�науковий центр з підготовки фахівців в галузі фізичного виховання та спорту. В Інституті гармонійно поєднуються процеси підготовки кадрів, фунда� ментальних і прикладних науково�дослідних робіт, проведення спор� тивно�масових і фізкультурно�оздоровчих заходів серед молоді та різ� них груп населення міста Києва. Інститут має потужний кадровий потенціал, серед яких 10 про� фесорів, міцну сучасну спортивну навчальну базу. Все це свідчить про те, що Інститут фізичного виховання та спорту достойно зустрічає ювілей університету, з гордістю оглядаючись на минуле, цінуючи нинішнє та з оптимізмом споглядаючи в майбутнє. Олексій Тимошенко, директор інституту Спортивні трофеї милують око... СІЧЕНЬ 2010 9 �З хрестомітії педагогічної підготовки вчителя НАУКОВИМ дослідженням і педа) гогічній підготовці як напрямкам діяль) ності, що розвиваються, властива само) рефлексація, що слугує надійним інстру) ментарієм забезпечення неперервного сходження. В різні історичні періоди предметом спеціального розгляду педа) гогіки були проблеми наукової обґрун) тованості досліджень, виявлення перс) пективності, констатації місця і ролі в системі споріднених гуманітарних наук, філософії та ін. Інституційно етапи педагогічної підготовки вчителя співвідносяться з історією Києво)Могилянської академії, з діяльністю гімназійної освіти, започат) куванням в 1834 році педагогічної підго) товки у відкритому в структурі універ) ситету Св. Володимира Педагогічному інституті. Але освітній простір характе) ризується не лише датами, документами, фактами про створення відповідних закладів, а й успадкованими вітчизняни) ми педагогічними, науковими, професій) ними реаліями, зверненням до духовно) моральних, історико)національних осо) бливостей, з’ясування проблем підготов) ки і діяльності вчителя як носія знань і культури, інтеграції педагогічної науки і практики педагогічної підготовки. У галузі педагогічної підготовки на вітчизняному і світовому рівні сьогодні актуалізується проблема співвідношен) ня педагогіки і філософії. У контексті підготовки майбутнього вчителя в Національному університеті імені М. П. Драгоманова завершується трива) лий період визначення цієї проблеми, створено інститут філософської освіти і науки, кафедру соціальної філосо) фії та філософської освіти, якою керує ректор університету В. П. Андрущенко. Опрацьо) вується науковий напрям методології педагогічної науки в контексті змісту підго) товки вчителя кафедрами філосо) фії (Г. Волинка, Н. Мозгова), теорії та історії педагогіки (Л. Вовк), культуроло) гії (В. Бондаренко). Вагомі напрацюван) ня до проблеми мають кафедри педагогі) ки і психології вищої школи, соціальної педагогіки та ін. Предметом досліджен) ня істориків педагогіки стає багатомір) ний і неоднозначний педагогічний про) цес з’ясування реалій, визначених незал) ежними від політичної та ідеологічної кон’юнктури показниками. При цьому важливою залишається історична відпо) відність традиційних, загальнолюдсь) ких, національних, професійних цінно) стей людини як найвищої міри добра, істини, свободи. У 30)ті роки ХІХ ст. у Київському університеті Св. Володимира викладан) ня педагогіки, психології, методик про) водилося з урахуванням існуючих тра) дицій педагогічної підготовки в Києво) Могилянської академії, оскільки читали курси її випускники і діячі – зазвичай магістри або професори філософії та богослов’я. В матрикулі правил для студентів і слухачів університету Св. Володимира, підписаному ректором М. Максимови) чем, вказувалось на необхідність дотри) мання “чистой и непорочной нравствен) ности”. Гуманістичні педагогічні цінно) сті, декларовані філософами, випускни) ками і викладачами Києво)Могилянсь) кої академії в аудиторіях Педагогічного інституту, формувалися в умовах тодіш) нього суспільства. Відомий діяч О. Новицький, відрефлексовуючи стан адміністративної сваволі, практичній діяльності, в теоретичних працях, викла) дацькій роботі він орієнтував на істин) ність педагогічних цінностей. У своїй діяльності він приділяє увагу висвітлен) ню педагогічного процесу в університеті та навчальних закладах Києва на різних етапах, характеризує управлінську діяльність освітою у Києві. Київська академія, її прогресивні представники надали професійної спря) мованості педагогічній практиці і думці Києва. З 1850 р. педагогіка була введена в систему університетської освіти як самостійний предмет. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Педагогічні кадри». Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 10 Розмежування змісту викладання філософських і педагогічних наук у 1877 р. надало нового імпульсу педаго) гічній підготовці і педагогічному проце) су в Києві. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. знову позначилися спробами філософсь) кого обґрунтування виховання й освіти, що зберігало інтерес до методології педа) гогіки, педагогічної антропології в пізні) ший період, точніше – у 20)ті роки ХХ ст. Усвідомленню цінностей освіти сприяли компаративістські досліджен) ня, присвячені західним філософським і педагогічним концепціям. У 1920 р. у структурі Київського Інституту Народної Освіти (КІНО) для забезпечення педагогічної підготовки майбутніх вчителів було створено цикло) ву комісію з педагогіки. Її працівники забезпечували викладання педагогічних дисциплін (система освіти, дидактика, система соціального виховання, педагогі) ка колективу, організація установ соціаль) ного виховання, дитячий рух, педагогічні течії, історія педагогіки). Цього ж року її було реорганізовано у кафедру. На ній реалізовувались нау) ково)теоретичні здобутки, напрацьовані на перших в Києві кафедрах педагогіки (кафедра Імператорського університету Святого Володимира – 1861 р., Фребе) лівського інституту та інших закладів, спадкоємцями яких став КІНО). Антропологічність педагогіки, сформована у змісті педагогічної підго) товки в Київському університеті, від) дзеркалювалась у працях, навчально)ме) тодичній діяльності Степана Андрійови) ча Ананьїна (1874–1942), професора, завідувача кафедри педагогіки КІНО (1920–1925), декана факультету. С. А. Ананьїн – відомий вчений, педагог, психолог, випускник Київського універ) ситету (1905), автор курсу лекцій з педа) гогіки “Педагогіка” (1917), “Педагогіч) ного словника)довідника” у двох части) нах (1910), праць “Дитячі ідеали” (1911), “Нариси з педагогіки середньої школи” (1924), “Історія педагогічних течій”, “Курс лекцій з педагогіки” (1959). С. А. Ананьїн як завідувач новоствореної на основі циклової комісії кафедри педа) гогіки читав авторські курси лекцій з дидактики, загальної педагогіки, з основ) них напрямів сучасної педагогіки, дитя) чої психології. В 1922 р. він став ініціато) ром, організатором і керівником семіна) ру з педології при КІНО, функціонуван) ня якого, на думку вченого, мало погли) бити вивчення студентами та всіма бажаючими актуальної на той час науки. У 1920 р. в організаційному коміте) ті зі створення КІНО працював також Яків Феофанович Чепіга (1875–1938) – видатний педагог, психолог, громадсь) кий діяч. Як професор кафедри педагогі) ки, він викладав курси педагогічних і соціально)педагогічних дисциплін. Працював з відомими педагогами В. І. Помагайбою, Г. М. Іваницею, В. М. Догою, Б. С. Манжосом, О. К. До) рошкевичем, К. Ф. Лебединцевим та ін. Вони в 1938 р. були звинувачені у ство) ренні в КІНО антирадянської націоналі) стичної організації, яка пропагувала націоналістичні погляди серед виклада) чів та студентів. У 1917–1920 рр. разом з іншими представниками української інтелігенції Яків Феофанович брав активну участь у створенні підручників для української національної школи. У видавництві “Українська школа” під рубрикою “Українська педагогічна бібліотека” виходили посібники Я. Ф. Чепіги для вчителів. У 20)ті роки в структурі кафедри педагогіки КІНО працював Олександр Федорович Музиченко (1875–1940) – фахівець з дидактики та методики, керуючи водночас трудовою школою № 43 м. Києва, читав курс “Зразкові школи на Заході і в Америці”. За участі О. Ф. Музиченка були вироблені засади національної школи періоду незалежно) сті України – “План управління освітою в Україні”, “Проект єдиної школи на Вкраїні”, що втілювалися в підготовку вчителя (1919). Його ініціативи про кон) структивно)творче використання над) бань зарубіжної педагогіки, концепції комплексного підходу були спрямовані і на вдосконалення педагогіки, як нав) чальної дисципліни. Педагогічна підго) товка реалізувалася з орієнтацією на українознавство, краєзнавство. О. Музи) ченком в процесі багаторічної практики, творчого пошуку були розроблені нова) торські підходи до уроку, які стали над) банням змісту педагогічної практики. З 1922 по 1934 р. у складі кафедри педагогіки працює і читає лекції з педа) гогіки та історії педагогіки – Генна) дій Євгенович Жураківський (1894–1955), доктор педагогічних наук, професор, член)кореспондент АПН РСФСР (1945). Випускник Київського університету (1919) і організатор першої вітчизняної кафедри історії педагогіки в КДУ імені Т. Шевченка, Г. Жураків) ський структурує курс історії педагогіки, забезпечуючи належну науковість, світо) глядність, змістовність. У процесі викладання історії педа) гогіки в педуніверситеті, роботи з моло) дими науковцями Г. Є. Жураківський опрацьовує і проблеми педагогічної діяльності викладача вищої школи, спе) цифіку роботи над дисертаційними дос) лідженнями, зокрема, з історії педагогі) ки. Сучасному молодому викладачеві нашого університету не завадило б знати, який тривалий шлях розвитку пройшла дидактика вищої школи, зокре) ма метод лекції, як структуротворча основа “університетської педагогіки”. До проблеми ефективності, успішності результатів лекції, методики підготовки та читання лекційного курсу зверталися неодноразово професори кафедри педа) гогіки, спадкоємцями досвіду яких є сьо) годні ми . Г. Є. Жураківський вважав, що лек) ція наукового працівника, вважав профес) ор, може вважатись вищим рівнем доско) налості, якщо сприйматиметься аудиторі) єю, як “окремий мистецький твір”. На прикладі історії педагогіки, як норматив) ного курсу, Г. Жураківський вибудовує ідею застереження мислення слухачів від такого стану, коли “послідовність слів замінює в свідомості (слухача) послідов) ність понять і студент набуває лише своє) рідного уміння “говорити більше, ніж спроможний обдумати”. Працюючи на кафедрі педагогіки в КІНО, Г. Є. Жураківський разом із О. М. Астрябом, Г. Г. де Метцем, О. Ф. Музиченком та іншими виклада) чами засновує методичне консультацій) не бюро, покликане розв’язувати педаго) гічні проблеми, що виникали у працівни) ків освіти в процесі роботи. Одним із завдань була перебудова системи педаго) гічної освіти. З цього погляду цікавою є стаття “Проблема побудови курсу “Система народної освіти” в педвиші” (1927), де автор розглядає зміст, місце серед інших навчальних курсів та дисци) плін та методику викладання складного інтегративного курсу, який охоплював історію проблеми загальноосвітньої школи в ХІХ та в ХХ ст., інформацію про системи освіти зарубіжних країн. Науко) ва спадщина Г. Є. Жураківського періо) ду КІНО є цікавим джерелознавчим матеріалом, цінним засобом поглиблен) ня історико)педагогічних знань. Педагогічні дисципліни читав Микита Минович Грищенко (1900–1987) – перший ректор Київ) ського інституту соціального вихован) ня (1930), пізніше – директор Науково) дослідного інституту (НДІ) дефектоло) гії і НДІ педагогіки України (1948–1957), завідувач кафедри педа) гогіки КДУ в 50)70)х рр., автор понад 250 наукових праць, заслужений діяч науки УРСР (1969). Наукові інтереси видатного діяча педагогічної науки в Україні М. М. Грищенка були широко плановими і різнобічними. Історик)пе) дагог, відомий фахівець у галузі органі) зації народної педагогіки, він разом з іншими сподвижниками, зокрема з В. К. Майбородою, В. Л. Омельянен) ком, О. Г. Морозом опрацював новий напрям педагогічної науки – дослі) Редактор Олена Гончаренко, літ. редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ*30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239*30*85, факс 234*75*87, e*mail: RV_221A@meta.ua дження проблем педагогіки вищої школи. Також керував перебудовою навчального процесу, зорієнтованістю на напрямки підготовки майбутніх пра) цівників сфери соціального виховання. У 1929–1939 рр. професором кафе) дри був заслужений працівник освіти Сава Христофорович Чавдаров (1892–1962), також випускник Київ) ського університету (1917), автор більше 200 праць з проблем дидактики, методи) ки, історії педагогіки. Зокрема, С. Х. Чавдаров – один із упорядників першого видання українською мовою творів К. Д. Ушинського, автор моногра) фій “Принципи радянської дидактики”, “Педагогічні ідеї Тараса Григоровича Шевченка.” Очолював авторський колектив першого україномовного підручника “Педагогіка”, був директо) ром НДІ педагогіки України, досліджу) вав спадщину класиків вітчизняної та зарубіжної проблеми дидактики, форму) вання наукового світогляду, педагогіч) ної майстерності. З 1944 р. кафедрою загальної педа) гогіки керує відомий український педа) гог, професор Микола Федорович Даденков (1885–1955) – автор першого підручника з історії педагогіки України (1947). Водночас із діяльністю на кафе) дрі, М. Ф. Даденков очолював відділ історії педагогіки НДІ педагогіки Украї) ни, розробляв проблеми дидактики та естетичного виховання. З 1951 до 1968 р. кафедру загальної педагогіки очолював професор Степан Андрійович Литвинов (1898–1982), док) тор педагогічних наук (1970), професор, заслужений працівник вищої школи УРСР (1975). Він один із авторів підруч) ника “Педагогіка” (1940), монографії “Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР (1917–1967)”, “Хре) стоматії з історії вітчизняної педагогіки” (1959). З 1968 до 1985 р. посаду завідувача кафедри обіймав професор Василь Заха) рович Смаль (1930–1987) – проректор педагогічного інституту, дослідник про) блем теорії та історії педагогіки, автор публікацій про педагога)гуманіста В. О. Сухомлинського, один із організа) торів та упорядників п’ятитомного видання “Вибраних педагогічних творів” у Києві і тритомника в Москві (1976). Василю Захаровичу належить понад 100 наукових праць. Він один із авторів підручника “Історія педагогіки” (1973), “Хрестоматії” з історії дошкільної педа) гогіки (1974). З 1984 до 1994 р. кафедру очолював професор Яків Іванович Бурлака, автор понад 100 публікацій з проблем дидак) тики середньої і вищої школи. Найваго) міші праці: “Бесіда як метод навчання” (1961), “Проблема удосконалення нав) чального процесу в педагогічному вузі” (1975). В контексті концепції майбутнього університету – переорієнтація на науко) во)навчальний заклад (автори науково) організаційної версії – ректор В. П. Андрущенко, проректор з наукової роботи Г. І. Волинка, перший проректор В. П. Бех, проректор з економіки та орга) нізації навчально)виховної роботи О. С. Падалка) –при кафедрі теорії та історії педагогіки працюють дві наукові школи, чотири науково)навчальних лабораторії (на громадських засадах). Навчальну лабораторію з економічної освіти та управління очолює доктор педагогічних наук, професор, проректор університету О. С. Падалка. На виконання науково)навчально) го проекту “2008–2009 н.р. – рік мовних стратегій”, ініційованого і очолюваного ректором університету, член) кореспондентом НАН України В. П. Андрущенком, академіком АПН України, у межах науко) вого поля кафедри та інститу) ту іноземної філології прово) диться дослідження (керівник професор Л. П. Вовк) з проблеми інте) грування змісту та методів педагогічної і фахової підготовки майбутніх вчителів іноземної мови. За науково)методичною версією професора Л. Вовк, за участі професорів О. Падалки, В. Гончарова (директора інституту іноземної філоло) гії), викладачів, аспірантів підготовлені посібники: “Українсько)англійський словник навчально)педагогічних понять та термінів” (К., 2005), “Українсько)ні) мецький словник та навчально)педаго) гічних понять та термінів” (К., 2007); “Українсько)французький словник нав) чально)педагогічних понять та термінів” (К., 2007). У контексті діяльності культурно) освітнього центру “Освітянська ініціати) ва” та відділу краєзнавства НАН Украї) ни виконувався науково)практичний проект “Краєзнавчо)педагогічний туризм у вихованні національної свідо) мості” (Л. Вовк, В. Обозний). На кафедрі ведеться підготовка кадрів вищої кваліфікації за спеціально) стями: 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки, 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти, 13.00.07 – теорія та методика виховання, 13.00.09 – теорія навчання. Вища школа характеризується потребою конкретизації педагогічних тенденцій – змін цілепокладання у напрямку гуманізації, культурологічно) сті навчання, пріоритетності освітніх траєкторій у самоосвіті, зорієнтованості на технологізацію, комп’ютеризацію навчання, неперервність поповнення знань. Протягом останніх 20)ти років при кафедрі захищено понад 200 докторсь) ких та кандидатських дисертації. Вихованці кафедри теорії та історії педагогіки викладають у вищих навчаль) них закладах України, очолюють профе) сійні педагогічні заклади, працюють у державних управлінських структурах. Випускники аспірантури і докторантури працюють у ВНЗ країн колишнього СРСР, у Болгарії, Польщі, Китаї, на Кубі. За підсумками 2008–2009 н. р. кафедра посіла друге місце в рейтингу кафедр університету. 175)річчя універ) ситету кафедра теорії та історії педагогі) ки святкує разом із науковцями, які нав) чалися в аспірантурі та докторантурі, разом з студентами та магістрами, які одержали нагороди ректора за науковий пошук. Кафедрі теорії та історії педагогіки, першій в категорії вищих педагогічних закладів із започаткування підготовки кадрів вищої кваліфікації (1924), ректо) ром В. П. Андрущенком доручено розпо) чати серію круглих столів – наукових зустрічей з випускниками аспірантури і докторантури. Метою зустрічі будуть не лише спогади про кращі роки – зустрічі з джерелами науки. Злітаються випускники кафедри – аспіранти і докторанти – з усіх куточків України, далекого і близького зарубіж) жя до своїх наукових наставників, щоб святкувати 175)річчя університету. Як підкреслив ректор, член)кореспондент НАН України, дійсний член АПН Укра) їни, В. П. Андрущенко, наші зустрічі – це своєрідний звіт перед провідним закла) дом, його професорами про посіяні і вирощені зерна педагогічної науки і практики. Людмила Вовк, завідувач кафедри теорії та історії педагогіки, Олег Падалка, проректор з економіки та орга0 нізації навчально0виховної роботи Щиро дякуємо всім, хто допомагав нам у ство* ренні цього святкового номера газети. Редакція Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е*mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. СІЧЕНЬ 2010 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2010 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1605) (січень 2010 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-07 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 1 (1605) (січень 2010 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Олена Гончаренко. - Київ, 2010. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/165 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Гончаренко, Олена (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5dca2284c42fda6ea56d37d32a31386d.pdf 9e4c6b58b176746cb4f34b8111f476af Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/11">Педагогічні кадри. 2008 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 11 (1593) листопад 2008 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА Ювілей підрозділу КАФЕДРІ ГЕОГРАФІЇ УКРАЇНИ ТА ТУРИЗМУ 15 РОКІВ Напередодні святкування 15�річчя кафедри географії Украї� ни та туризму Інституту природничо�географічної освіти та екології наш кореспондент зустрівся з Василем Ковтуном завідувачем кафедри, яку він очолює з часу її створення, щоб взяти інтерв'ю. Нижче подаємо стислі виклади їхньої розмови. Запитання: Які особливості визна� чають становлення та сучасну струк� туру кафедри? Відповідь: Кафедра географії України та туризму сьогодні є одним з найпотужніших підрозділів Інституту природничо�географічної освіти та екології НПУ імені М. П. Драгоманова, який очолює професор В. П. Покась. Створена в 1993 році в структурі при� родничо�географічного факультету, тепер Інститут природничо�географіч� ної освіти та екології, кафедра геогра� фії України та краєзнавства (її попе� редня назва) була першою серед гео� графічних кафедр вищих вузів Украї� ни, що спеціалізуються у напрямку поглибленого і поєднаного вивчення географії України краєзнавства та туризму, здійснює науково�методичну підготовку педагогічних кадрів для школи та фахівців туристської діяль� ності для соціальної сфери. З.: Чим пояснити відкриття не педагогічної спеціальності "туризм" у структурі НПУ імені М. П. Драгомано� ва? В.: Актуальність впровадження в структуру навчального процесу універ� ситету і, зокрема, Інституту природни� чо�географічної освіти та екології під� готовки фахівців спеціальності "туризм" обумовлюється тим, що туризм в Україні як у всьому світі пере� творився в одну із найприбутковіших і найдинамічніших галузей господар� ства. Щорічно Україну, відвідують понад 5 млн іноземних туристів. Враховуючи швидкі темпи розвитку, туристська індустрія України вже сьо� годні потребує відповідного кадрового забезпечення фахівцями спеціальності "туризм". У зв'язку з акредитацією нової спе� ціальності "туризм" рівня фахової під� готовки "Бакалавр" та ліцензуванням у 2008 році рівня фахової підготовки "Магістр" на кафедрі відбулися якісні зміни як у структурі навчального про� цесу, проведенні технологічних прак� тик, так і у формуванні фахового кон� тингенту студентів. Підготовка фахів� ців спеціальності "туризм" в Інституті природничо�географічної освіти та екології проводиться з 2004 року. За даною спеціальністю сьогодні навча� ється 187 студентів денної форми, з них 86 � за контрактом та 90 � заочної форми. Чисельність штатного та пра� цівників за сумісництвом науково�пе� дагогічного, допоміжного персоналу складає більше 20 осіб. З.: Які головні напрями спеціалізації визначають підготовку майбутніх фахівців на кафедрі географії України та туризму? В.: Кафедра здійснює підготовку фахівців за спеціальностями "геогра� фія", кваліфікація � вчитель�географії та "туризм", кваліфікація � менеджер туристської індустрії. Відповідно нав� чально�методична робота забезпечу� ється викладанням базових географіч� них курсів: "Економічна географія України" (доценти В. В. Ковтун та Л. А. Покась), "Фізична географія України" (ст. викл. В. В. Головко), "Соціальна географія України" (ст. викл. Л. В. Шандибіна), "Основи ана� літичної геополітики", "Теоретичні проблеми сучасної географії" (проф. А. В. Степаненко); краєзнавчо�турист� ських дисциплін � "Краєзнавство і туризм", "Методологія та організація наукових досліджень", "Шкільний туризм" (проф. В. В. Обозний), "Між� народний туризм", "Сільський зелений туризм" (доц. Л. В. Головко), "Безпека туризму", "Регіональна політика розвитку туризму в Україні" (проф. О. О. Бейдик), "Логістика в туризмі", "Міжнародний туристичний бізнес" (проф.І. Г. Смирнов), "Ринок тури� стичних послуг" (проф. О. О. Любіце� ва) та ін. Кафедра забезпечує проведення географічно�краєзнавчої, навчальної туристської та виробничої практик сту� дентів в межах України на туристських підприємствах та агенціях на підставі офіційно укладених угод (в поточному році започатковується практика сту� дентів за кордоном). З метою удоско� налення навчальної географічної і туристсько�краєзнавчої практики; роз� ширення студентської пошуково�дос� лідної роботи з проблем регіональної історії, географії, культури; викори� стання краєзнавства як засобу вихо� вання культури міжетнічного спілку� вання; розгортання туризму тощо � кафедра протягом 15 років підтримує тісні зв'язки з регіональними організа� ціями та установами. Один із багатьох прикладів тісної співпраці кафедри географії України та туризму з Жито� мирським науково�краєзнавчим това� риством дослідників Волині свідчить участь викладачів кафедри і студентів у роботі науково�практичних конфе� ренцій � "Велика Волинь: минуле і сучасне", "Житомир в історії Волині і Полісся", "Духовні витоки Поділля: творці історії краю", "Звягель древній і вічно молодий", "Малинина у просторі і часі", "Житомирщина крізь призму століть", "Національні меншини Пра� вобережної України: теорія і суча� сність". Кафедра географії України та туризму має відповідну матеріально� технічну базу і кадрове забезпечення, залучає до викладання фахових базо� вих курсів фахівців професорсько�ви� кладацького складу провідних універ� ситетів м. Києва та Національної ака� демії наук України, що відповідає вимогам підготовки фахівців даних спеціальностей. Викладачами провід� них курсів підготовлено 40 навчальних програм, видано цілу низку навчальних посібників з навчальних дисциплін. З.: Як здійснюється науково�мето� дична діяльність кафедри географії Ук� раїни та туризму? В.: Наукова діяльність кафедри здійснюється за визначеною і апробо� ваною тематикою досліджень: "Страте� гія природно�техногенної безпеки України та її регіонів" і "Стратегія розвитку туристської освіти і діяльно� сті в Україні". Зокрема в контексті останньої завершується виконання наукового проекту "Краєзнавство і туризм у навчально�виховному процесі школи і педагогічного університету" (керівник �проф.В. В. Обозний). Кафе� дра здійснює науково�методичне керів� ництво діяльністі секції "Географія і геологія" Малої академії наук при Київському палаці дітей та юнацтва, а також підтримує творчі зв'язки з Національним еколого�натуралістич� ним центром учнівської молоді, науко� вими центрами НАН та навчальними закладами України. З.: Вирішення яких основних питань ви пов'язуєте з подальшим розвитком кафедри? В.: Подальший розвиток кафедри пов'язується з наступною акредита� цією спеціальності "туризм" на освіт� ньому рівні магістр (до 1 липня 2009 року) і розвитком міжнародного спі� вробітництва в галузі підготовки фахівців туристської індустрії; органі� заційно�фінансовим забезпеченням та методичним удосконаленням прове� дення географічно�краєзнавчих польо� вих, виробничо�технологічних практик студентів спеціальності "туризм" в установах та підприємствах туристсь� кої галузі; створенням комп'ютерного класу, мультимедійної лінгафонної лабораторії, навчальних лабораторій: туристська агенція, лабораторія�го� тель, лабораторія�побутово�харчовий комплекс; організацією методичного кабінету, екскурсійної та музейної справи; забезпеченням новітнього кар� тографічно�геодезичного устаткування та сучасного туристського споряджен� ня; поповненням бібліотечного фонду новими літературними джерелами фахових та періодичних видань спе� ціальності "географія" та "туризм"; проведенням ремонту навчальних при� міщень кафедри та аудиторій. Розмову вела О. Костенко. �Ректорат На Вченій раді У ДОСКОНАЛЕНО ЧИННУ СИСТЕМУ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ В чена рада університету своє чергове засідання провела 30 жовтня ц.р. Головував пер� ший проректор університету проф. Володи� мир Бех. Володимир Павлович виконав при� ємну місію � вручив Почесну грамоту МОН України кафедрі теорії і методики навчання фізики і астрономії з нагоди її 55�річчя. Диплом вченого звання професор вручено В. Кузьменко, доцента � Ю. Маленовському та іншим. Ольга Ярошенко також отримала з рук В. Беха Почесну грамоту МОН України. Затим члени Вченої ради майже одноголосно висунули кандидатури Віктора Андрущенка та Віктора Бондаренка для уча� сті в конкурсі на заміщення вакантних посад дійсних членів та членів�кореспондентів НАН України. Вчена рада слухала перше питання порядку денного "Підсумки державної ате� стації студентів у 2008 р. та шляхи її удос� коналення", яке доповів проректор з нав� чально�методичної роботи проф. Роман Вер� нидуб. Заслухавши та обговоривши цю доповідь, Вчена рада університету констату� вала, що в НПУ імені М. П. Драгоманова успішно функціонує система державної ате� стації випускників, яка включає комплекс� ний кваліфікаційний екзамен, державні екза� мени з основної та додаткової спеціально� стей, захист дипломної чи магістерської роботи. У 2008 році державні іспити склада� ли 1474 бакалаври, 784 спеціалісти і 419 магі� стрів. Усього допущено до державних іспитів 2653 студенти. Склали державні іспити 1456 бака� лаврів, з них на "відмінно" � 548 (37,2%), на "� добре" � 684 (46,4%), на "задовільно" � 224 (15,2%). Незадовільних оцінок 3 (0,2%). Абсо� лютний показник успішності бакалаврів складає 99%, показник якості залишився на рівні минулого року і складає 84%. З 774 спеціалістів державні іспити склали 774 особи, з них: на "відмінно" � 254 (32,4%), на "добре" � 156 (19,9%), на "відмін� но" та "добре" � 171 (21,8%), на змішані оцін� ки � 150 (19,4%), тільки на "задовільно" � 43 (5,5%). Незадовільних оцінок немає. Абсо� лютний показник успішності спеціалістів � 99%, показник якості � 74%, що менше, ніж у минулому році на 1,5%. Традиційно найкращі результати державної атестації в магістратурі. З 417 магістрів на "відмінно" склали 307 (73,4%), на "відмінно" та "добре" � 54 (12,9%), на "добре" � 30 (7,6%), на змішані оцінки � 19 (4,6 %) і на "задовільно" � 6 (1,5%). Абсолютна успіш� ність магістрів становить 99%, показник яко� сті зменшився майже на 2% і складає 93%. У 2008 році планувалося до захисту 288 дипломних і 419 магістерських робіт. Захищено 287 дипломних робіт, з них на "від� мінно" � 172 (60%), на "добре" � 94 (33%), на "задовільно" � 21 (7%). Захищено 417 магістерських робіт, з них на "відмінно" � 373 (90%), на "добре" � 31 (7%), на "задовільно" � 13 (3%). І хоча залишається невирішеним питання впровадження європейських норм оцінювання (ECTS) професійної компетент� ності в структуру атестаційних вимог до випускників освітньо�кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" та "магістр", та протягом 2007/2008 н.р. випусковими кафедрами уні� верситету вдосконалено чинну систему дер� жавної атестації випускників освітньо�квалі� фікаційного рівня "бакалавр" шляхом роз� робки програм кваліфікаційних екзаменів відповідно до вимог кредитно�модульної системи організації навчального процесу. Потому з доповіддю "Результати прийому студентів у 2008 році" виступив перший проректор університету проф. Воло� димир Бех. Попередні результати прийому студентів на перший курс читайте у вересне� вому номері газети за цей рік (стор. 2). Насамкінець засідання рада затвер� дила план роботи університету на 2008/2009 навчальний рік. А ще слухалося про відкрит� тя докторантури на кафедрі германського та порівняльного мовознавства, про рекомен� дацію до нагород � завідувача кафедри істо� рії України Володимира Борисенка до при� своєння звання "Заслужений діяч науки і техніки України"; завідувачку кафедри культури української мови Світлану Шевчук до нагородження орденом "Княгині Ольги" ІІІ ступеня; завідувачку господарством гур� тожитку № 3 Віру Бовт до нагородження Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України; про присвоєння звання почесного доктора НПУ ім. М. Драгоманова � директору Інституту філософії ім. Г. Ско� вороди НАН України Мирославу Поповичу та директору Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України Юрію Шемшу� ченку; про рекомендацію проф. Григорія Панченка на здобуття Державної стипендії для видатних діячів освіти України. Вчена рада затвердила Положення про загальноуніверситетський літературний конкурс, Положення про Інститут перепід� готовки та підвищення кваліфікації; звіт одержувача гранту Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених Олени Биковської; теми докторських і кандидатських дисертацій тощо. Вчена рада рекомендувала на при� своєння вчених звань професора � Г. С. Грибенюка, Ю. О. Шклярського та П. В. Кутуєва, а доцента � Т. В. Гончарову, Л. М. Панченко, Р. В. Бабенко, О. С. Кра� сноголовця, О. В. Уваркіну, Д. О. Ляшенка, О. Т. Шевченка, Т. О. Бодрову, І. А. Гладку та Л. Л. Макаренко. О. Гончар. З НАГОРОДОЮ ! Вітаємо краєзнавця, письменни� ка, доктора філософських наук, професора Національного педагогіч� ного університету ім. М. П. Драгома� нова Віктора Жадька з присуджен� ням йому обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича! 2 С В Я Т О Н Е З А Г О РА М И НА ПОЧАТКУ листопада в ректораті відбулася оперативна нарада, одне з питань порядку денного якої було присвячено ходу підготовки до святкування 175!річчя універ! ситету. Інформував присутніх ректор, акаде! мік АПН України Віктор Андрущенко. До відзначення 175!ої річниці вузу залишилося не так вже багато часу, тому слід активізувати підготовку до урочи! стостей, зауважив Віктор Петрович. Необхідно представляти до нагород тих, хто вніс значний вклад у розвиток уні! верситету протягом останніх 5!ти років, не залишаючи поза увагою ні молодь, ні ветеранів (відповідальні ! директори інститутів). Дуже важливо підготувати до ювілею якісну друковану продукцію: матеріали про кожний інститут (директори інститу! тів), історичний нарис про університет: від створення КІНО до теперішнього часу (Г. Волинка, І. Дробот, С. Цибін), книги: про професорів (В. Бех) та "Нау! кові школи НПУ ім. М. Драгоманова" (Г. Волинка, О. Уваркіна). Варто підготувати стенди!плакати, які презентуватимуть найголовніші дося! гнення університету за останні 5 років (А. Кудін, В. Баштовий). Серед нагаль! них завдань і питання щодо збільшення площі (О. Падалка, І. Горбачук) і ство! рення нової концепції (В. Бех) музею навчального закладу. На початок грудня заплановано про! вести нараду з приводу проекту" 175 книг до 175!річчя університету" (Г. Волинка) і створити експертну групу у складі 5 осіб (М. Шкіль, І. Горбачук, Л. Мацько, В. Бондар, М. Рябухін) з метою здій! снення аналізу підготовлених матеріалів. Завершуючи розгляд питання, В. Андрущенко наголосив, що Націо! нальний педагогічний університет ім. М. Драгоманова проводитиме презентації навчального закладу як в Україні, так і за кордоном і під час цих заходів демонстру! ватиметься фільм про університет, стен! ди!плакати, поліграфія... Отже, шити, білити ! завтра Велик! день! О.Г. ПОЗДОРОВЛЯЄМО З ЮВІЛЕЄМ! Відомий український вчений�дефектолог, ветеран освіти вищої школи Марія Аврамівна Савчен� ко, колишній викладач дефектологічного факультету (нині – Інститут корекційної педагогіки і психології) нашого університету, відзначила 3 листопада 2008 року свій 80�річний ювілей. Народилась Марія Аврамівна на Чернігівщині, в с. Дробишеве, що поблизу старовинного Новгород� Сіверського. У цьому місті пройшло дитинство, підліт� ком вона пережила німецьку окупацію, тяжкі повоєнні часи. Має статус учасника Великої Вітчизняної війни. У 1948 році вступила на дефектологічний факультет КДПІ ім. О. М. Горького і з відзнакою закін� чила його у 1952 році. За направленням чотири роки працювала у Тимківській школі для глухих дітей вчите� лем, завучем, директором. Під час роботи вчителем під� готувала підручник з української мови для 6�го класу школи для глухих дітей, який згодом неодноразово перевидавався. Після перепрофілювання школи переїхала до м. Києва, де обіймала посаду інспектора�методиста Міністерства освіти України, а також працювала логопедом. З 1958 року почалася викладацька та наукова діяльність на дефектологічному факультеті. Ювіляром пройдена певна послідовність службових сходинок від асистента до доцента. У 1970 році Марія Аврамівна захистила кандидатську дисертацію на тему: “Недо� розвинення фонематичного сприймання в учнів допоміжних шкіл, що мають дефекти зву� ковимовляння”. Продовжуючи вивчати цю проблему, здійснювала керівництво досліджен� нями студентів, роботою наукового гуртка логопедії. Під її керівництвом захистила канди� датську дисертацію з логопедії Р. А. Юрова, нині також ветеран університету. М. А.Савченко опублікувала більше 60 наукових праць – статтей, методичних посібників, програм, підручників. Серед них самостійно та в співавторстві такі, як “Методи� ка виправлення вад вимови в учнів молодшого шкільного віку, “Вчимося говорити і читати”, “Буквар” тощо. М. А. Савченко – співавтор підручників з української мови для глухих учнів (4�6 класів), що неодноразово перевидавалися. Упродовж тривалого часу була членом нау� ково�методичної комісії з логопедії при Міністерстві освіти СРСР. Її посібники для логопедів і зараз є настільними книгами багатьох педагогів, що працюють з дітьми у дитячих садках та школах. Протягом 34 років роботи викладачем, доцентом кафедри сурдопедагогіки і лого� педії Марія Аврамівна Савченко готувала дефектологічні кадри для спеціальних шкіл, викладала на курсах в інститутах підвищення кваліфікації, її випускники нині працюють в уні� верситетах, очолюють кафедри у різних педагогічних вузах України. Для багатьох випу� скників та співробітників університету Марія Аврамівна лишається прикладом відповідаль� ного та творчого ставлення до роботи. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, вона не втрачає інтересу до справи, якій віддано багато років, консультує студентів, вчителів, підготувала для перевидання свої посібники. Щиро вітаємо Марію Аврамівну з ювілеєм! Бажаємо міцного здоров’я, довгих років життя та творчої наснаги! Колектив Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім. М. П. Драгоманова. ЛИСТОПАД 2008 �Започатковується новий конкурс ЗАПРОШУЄ ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ ЛіТЕРАТУРНА СТУДІЯ університету діє вже багато років. Архіви зберігають число університетської багатотиражки, з якої випливає, що і в 1929 році студенти нашого вузу тяглися до поезії, незважаючи ні на що. З навчального закладу вийшла у великий творчий світ ціла когорта визначних письменників. Серед них / А. Малишко, Л. Забашта, П. Глазовий, Ф. Маківчук, М. Нагнибіда, М. Познанська, М. Пригара, М.Олійник та ін., які всіляко сприяли творчому зростанню між студійців. Першим керівником літстудії був талановитий письменник, Герой Радянського Союзу Юрій Збанацький. З 1996 року літстудію очолює відомий поет, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат багатьох міжнародних конкурсів професор Андрій Демиденко. Літстудія запрошує до своїх лав усіх, хто почуває в собі потяг до красного письменства, хто любить розкривати і творити таємниці слова, в кого живе окриленість і романтизм. Засідання літературної студії університету відбуваються щочетверга о 14/00 в аудиторії 8/4 гуманітарного корпусу, що на вул. Тургенєвській, 8/14. Пропонуємо кілька поезій керівника літстудії Андрія Демиденка. Листолет з позолотою Осіння сага Забреду, де озера не збуджені, Де світання й дерев срібний стан, І вслухатимусь в тишу, як в музику � В повнозвучний і мудрий орган. Князює вересень. Вже скоро жовтень у екстазі. В осіннім стишенні природи Так гулко чуть перебіги хвилин. Вдовіє ліс. Мертвіють броди. У вирій мчать пташині оди. Природи сповнена зажурених таїн. В осіннім стишенні природи � Куди не кинь, Куди не плинь, � Так гулко чуть перебіги хвилин!... І зводить обрій, як поет, Собі черлений грот. І лист кружляє, як сонет, На золотаві клавіші Осінніх нот. Збирає осінь ікебану! Забреду в листолет з позолотою, Захлинуся розмаєм весни. Буде тиша в мені � стоголосою! І почую оркестр тишини. Забреду я від себе й від гомону, Хмільну річку у брід перейду. Полікую себе тиші мовою � І у тишу лицем упаду! Оркестр природи Дуби шумлять валторнами, Берізки � арфами, Сосновий бір � скрипалів унісон. Їхня музика міниться барвами. Їх талант � як веселка з небесних вікон. Природа � мій оркестр, Моя жива симфонія. Я тут живу. Я тут люблю. І не нудьгую тут ніколи я! Природа � мій оркестр. З вересня 2008 року започат � ковується загальноуніверситетський літе� ратурний конкурс, який проводиться з метою виявлення і підтримки молодих літе� ратурних талантів України серед майбутніх педагогів�драгомановців, що, в свою чергу, сприятиме поглибленому індивіду� альному вивченню студентами рідної мови та літератури. Конкурс проводиться двічі на рік: наприкінці першого семестру (грудень) та наприкінці другого семестру (квітень). Конкурс проводиться кожного нового навчального року, починаючи з поточного. Учасники мають право на влас� ний розсуд обирати тему творчої роботи відповідно до загальної теми конкурсу. Вимо ги до оформлення матеріалів, які подаються на конкурс: літературні твори, мають бути новими, написаними державною мовою, поданими з урахуванням сучасних вимог українського правопису, в кількості 4�х примірників, (шрифт �Times New Roman, розмір 14 через 2 інтервали). Номінації конкурсу: за кращий вірш; за краще опові� дання;за кращий гумористичний твір. Для відзначення переможців встановлюються такі грошові винагороди: перша премія � 1000 грн, друга премія ñ 750 грн , третя премія � 500 грн. Фотографії переможців та їхні твори буде надруковано в університетсь� кій газеті ìПедагогічні кадриî, у Збірнику студентської творчості та на сайті Націо� нального педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Преміювання здійснюва� тиметься після погодження з ректором університету протоколу з підсумками результатів проведеного конкурсу, підпи� саного членами та головою журі. До складу журі увійшли: Голова журі ñ відомий український поет, лауреат міжнародних премій, народний артист А. Демиденко України, заслужений діяч мистецтв України, професор, керівник літературної студії НПУ імені М.П. Драгоманова / Андрій Деми / денко. Члени журі: Висоцький А.В. / дирек/ тор Інституту української філології НПУ імені М.П. Драгоманова; Мацько Л.І. � завіду� вач кафедри стилістики української мови Інституту української філології; Гон чарен ко О.В. � редактор газети ìПедагогічні кадриî; Студенти університету. Фотоетюд В. Тимошенка У нас в гостях газета “Драгоманівка” НА ПОРОЗІ 10,РІЧЧЯ У ПРАЦЯХ Василя Сухомлинського є чимало думок щодо значення книжок у виховному процесі дитини. У книзі «Народження громадянина» автор, спостерігаючи за життям тих родин, у яких виховува� лися підлітки, що скоїли злочин чи правопорушення, зауважував: в цих сім’ях не було навіть невеличкої бібліотечки. А в «Ста порадах учителю» наголошував, що навіть коли ваше село віддалене на тисячі кіломе� трів від культурних центрів, «але якщо у вас панує книжка, ви можете працювати на тому ж рівні педаго� гічної культури і досягти тих же результатів, що і в центрі». Перефразовуючи Сухомлинського додамо: в школі, і особливо в сільській, на жаль, може багато на що не вистачати грошей, проте треба знайти можли� вість аби в освітньому закладі виходила друкована або стінна газета, журнал. Так, приміром, засновуючи у 1998 р. в гімназії НПУ ім. М. П. Драгоманова газету «Драгоманівку», редколегія ставила собі за мету за допомогою азів жур� налістики, особливо під час створення чергового номе� ра газети, навчити учня товаришувати, відстоювати власну позицію, із захопленням братися до будь�якої роботи. Хіба такі людські якості не знадобляться у житті? Шановні читачі, спробуємо крізь призму юнко� рівських публікацій, які побачили світ на шпальтах «Драгоманівки», окреслити ті питання, які непокоять сучасну молодь. А бентежить дітей, передусім, те, що деякі батьки намагаються перевиховувати їх «негуман� ними» методами. Скажіть, хіба буде якийсь позитивний ефект від того, щоб поставити доньку�підлітка навко� лішки, та ще й крупи накидати, аби було не лише морально, а й тілесно боляче? – запитувала редакція своїх читачів. Як зізнався один юнак, коли він покара� ний, батьки його примушують слухати пісні несимпа� тичної йому співачки. Ще один хлопець, скаржився, що ЛИСТОПАД 2008 його під час «виховного» процесу примушують мити посуд. Він, звісно, це робить, але уявімо: у майбутньо� му, коли його дружина попросить помити посуд – хто зна, якою буде реакція. Юнкори запитали у одного гімназиста: коли отримуєш невисокі бали, тебе б’ють ремінцем? А у від� повідь почули: «Як ви собі це уявляєте? Мені 16�ть років, а мене б’ють?!» На знімку: Наталя Драгоманова-Бартай завітала до редакції газети “Драгоманівка” І справді, чи можна бити дитину, яка сама вже вміє заробляти гроші? Як і більшість ЗМІ “Драгоманів� ка” також висвітлювала тему зайнятості неповнолітніх. Амбіційна прогресивна молодь ще зі шкільної лави дбає про своє майбутнє. Що вона для цього робить? Намагається підробляти. Один із героїв нарису учень Дмитро у вільний від навчання час працював топ�мо� деллю: “Цією справою, – розповідає він, – я займаюся не стільки заради грошей, скільки заради спілкування, корисних зв’язків. Учитися і дотримуватися умов кон� тракту дуже важко. Втім, якщо я буду навчатися у ВНЗ на контрактній основі, то я вже матиму для цього певні заощадження”. Проте є і такі діти, які попросту забули, що їхній першочерговий обов’язок – навчання. Щоб з’яс� увати, чи всі учні пам’ятають про те, що зранку треба йти до школи, юні журналісти і репортери вирішили провести журналістське розслідування і тому пішли на...базар. Так на Ірпінському базарі, поруч із бабусями, які продавили овочі, стояв школяр, який продавав яблука. Щоб хлопчик не злякався розпитувань�пасток на предмет з’ясування, чому, мовляв, він не у школі, репортери поцікавилися у нього: “Ми хотіли б купити 2 кг яблук, але у нас не вистачає грошей. Ти завтра про� даватимеш яблука? – Ну, тіпа, да! Але завтра я прий� ду трішечки пізніше, бо за розкладом у мене перший урок музика, другий фізкультура, – пояснив хлопчик. – А чому зараз не у школі? – Тому що сьогодні нецікаві уроки. Та й взагалі, рахувати, писати я вже вмію, а щодо всіля� ких задачок, то вони мені не потрібні. Краще я тут зароблятиму гроші, аніж у школі нудьгуватиму”. Шкода, але за браком місця ми не в змозі роз� повісти про всі найцікавіші публікації, акції, конкурси, які в різні роки з’являлися на шпальтах газети. Заува� жимо лише, що у «Драгоманівці» немає заборонених тем. Єдина вимога – матеріали мають бути не тільки сміливими, а й відповідати всім нормам професійної етики журналіста. Насамкінець нагадаємо, що, навчаючись у Пол� тавській гімназії, Михайло Драгоманов редагував гім� назійну газету. І хто знає, якби не ця творча старан� ність, праця, чи знали б ми сьогодні М. Драгоманова як видатного українського публіциста. Дорогі наші юні і дорослі читачі! Залишайтеся і надалі з «Драгоманівкою»! Світлана Бартошко, заступник головного редактора газети «Драгоманівка», член НСЖ України. Фото автора. 3 �Подорожник МИ, ХОРТИЦЯ, КАМ'ЯНА МОГИЛА І ЗАПОРОЖСЬКА СІЧ Драгомановці у стін Мелітопольского державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького ВРАНЦІ 10 жовтня з Києва виїхав комфортабельний автобус, на борту якого красувалося "Вла� дислав", і взяв курс на Бориспіль. Салон автолайнера було заповнено майже на сто відсотків пасажира! ми. Це студенти, викладачі і спі! вробітники та профспілкові акти! вісти Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгома! нова здійснювали екскурсійну поїздку. На меті було ознайомити! ся з історичними і природними геологічними пам'ятками півдня України, а також зустрітися зі сво! їми колегами із Запорізького та Мелітопольського педагогічних університетів. Володимир Погребенник, професор. Вважаю, безсумнівно, доцільним організувати такі цікаві і насичені екскурсіями поїздки для нашого загалу, котрий, на жаль, захоплюється біль! ше чужими країнами, а свою Батьківщину знає недостатньо. Хортиця справила велике враження. Цей парк природи можна порівня! ти з англійськими ландшафтними пам’ятками паркової архітектури. Кам’яна Могила – витвір природи і часу, який захоплює своєю загадко! вістю і неповторністю. Очолювали драгомановську громаду перший проректор універ! ситету Володимир Бех та голова профкому Іван Горбачук. За музич! ний супровід відповідали: Ніна Загребельна, голова профбюро Інституту історичної освіти, доцент, керівник і солістка аматор! ського ансамблю української пісні "Чумацький шлях", лауреат багатьох міжнародних фестивалів, студент 3!го курсу Інституту мистецтв Олексій Лизогуб (керів! ник ! доцент Павло Ковшар) і доцент Інституту корекційної педа! гогіки і психології Микола Кот. Тепла осіння погода, пристойна Організаційна нарада траса, зручні крісла, знайомі щем! ливі мелодії, які награвав Олексій на баяні, чудові краєвиди за вікнами ! ось що супроводжувало наші мандри. Слід віддати належне колегам із Запоріжжя та Мелітополя ! зустрічали вони нас щиросердно, створили прекрасні умови для відпочинку, смачно годували, знайомили з цікавими історични! ми пам'ятками. У нас була можливість подивитися бій дра! гомановського професора, відо! мого боксера Віталія Кличка і порадіти його перемозі. Цікавою і пізнавальною була екскурсія залами Історичного музею Запо! рожської Січі. Відвідувачів вра! зили численні музейні скарби, стенди зі зброєю і речами побуту козаків. До речі, слід зазначити, що Дарунки драгомановців мелітопольцям поїздку було сплановано і органі! Олена Міненко, голова студентського профкому Фізико,математичного інституту Відвідуючи такі пам’ятки, виникає бажання ще більше пізнавати і вив! чати історію своєї країни. Мене вразили і острів Хортиця, і Дніпрогес, і, особливо, Кам’яна Моги! ла! Це – диво! Звертаюсь до молоді: мандруйте Україною, бо це – клас! Відкриваєш для себе стільки цікавого. сягала 18!20 м, а ширина ! 3!3,5 м. Основа чайки ! корпус з дубових дощок. На човні було два керма (на кормі й на носі), 20!30 весел і щогла. Чайка була легкою і швидкохідкою, на ній запо! рожці ходили по Дніпру, Дунаю, Бугу, Чорному і Азовському морях… Не перебільшуючи, тут кожен з нас мав змогу доторкнутися до історії ХVI!XVII століть, віддаючи належну шану тим, хто боронив нашу землю від ворогів, хто поклав своє життя задля незалежності України. Нарешті ми в музеї "Кам'яна могила". "КАМ'ЯНА МОГИЛА" ! це останець піскових відкладів Сарматського моря міоценової (рання епоха неогену) епохи (25 млн років тому) в заплаві річки Молочної, поблизу м. Мелітополя (с. Терпіння) Запорізької області, де у 1890 році відкрито стародавні наскельні малюн! ки, які є видатною пам'яткою первіс! ного мистецтва на території України і Європи. Це кам'яний пагорб висотою у 12 м, плити якого під впливом води та вітру набули дивовижних обрисів. На багатьох з них можна побачити від! битки рослин та молюсків Сарматсь! кого моря. Упродовж років в пагорбі утворювалися печери і гроти, які ста! родавні люди використовували як свя! тилища. Кам'яна-Могила Існують версії, що тутешні нас! кельні написи були першими зразками писемності людства: деякі вчені дотримуються гіпотези, що мелітопольські петрогліфи на півто! ри!дві тисячі років давнішні за всесвітньо відомі месопотамські глиняні дощечки… На жаль, швидкоплинність часу і звичка до довготривалих трапез не дозволила нам познай! омитися з усією програмою свята на Хортиці ! ХІІ Міжнародного фестивалю козацьких бойо! вих та традиційних мистецтв імені Анатолія Єрмака "Спас". Та все ж ми насолодились духом свята, скуштували козацького кулішу (щоправда, його не всім вистачи! ло), придбали оригінальні сувеніри, подивились показові виступи шкіл бойових мистецтв, козацький герць на конях і … традиційний бій свята ! "лава на лаву"… Поверталися додому обвітрені хортицьким вітром, що повівав з Дніпра, веселі, збуджені, оздоро! влені позитивною аурою Запорізь! кого краю, натхненні цікавими зустрічами і щирим прийомом запо! ріжців і мелітопольців. І ці емоції Лине пісня... вилилися у творчість. Так, так ! у творчість. А як ще можна назвати той концерт, який тривав 8 годин і яким порадували нас моло! ді драгомановці. Чим ближче під'їжджали ми до Києва, то з більшим завзяттям співали дівчата і юнаки, ще з більшою майстерністю грав Олексій на баяні, і в унісон вторив йому Микола Заха! рович на бубні… Мабуть не було серед екскурсантів таких, хто не радів поїздці на о. Хортицю і Кам'яну могилу, хто не дякував профкому і ректорату університету за можливість познайомитись з неві! домими і маловідомими сторінками історії нашої Батьківщини. *** ДОБРУ справу зробили ректорат і профком університету, організувавши цікаву поїздку до Запорізької області. Слід нанизувати одну добру справу до іншої так, щоб між ними не було про! міжку. Ця мудра думка майнула в голові Марка Аврелія, римського філософа 2 ст. н. ери. Як на мене, вона має глибокий сенс. О. Г. ВІТАЄМО! ШАНОВНІ ІМЕНИННИКИ, Дубчак Л. С. – начальник юридичного відділу; Шабатура Т. С. – началь! ник планово!економічного відділу; Радченко В. В. – завідувач кафедри економічної теорії; Ладиченко Т. В. – завідувач кафедри методики викладання історії та суспільно!політичних дисциплін; Борисенко В. Й. – завідувач кафедри історії України, Даниленко В. М. – завідувач кафедри історії та етнополітики; Карпенко О. Г. – в.о.завідувача кафедри теорії і технології соціальної роботи, зовано виключно ентузіазмом Володимира Павловича Беха, який за тиждень відвідав Запорізь! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ВАС! кий і Мелітопольський педагогічні університети та узгодив з їхніми ректорами питання мешкан! Ректорат, профкоми викладачів, співробітників і студентів та редакція ня, харчування і організації дозвілля для представників столичних освітян. Ми не відкриємо великої таємниці, якщо нагадаємо, що народився Володимир Бех на Запоріжжі, вчився і прац! “Педагогічних кадрів” бажають вам творчого натхнення у вашій невтомній праці, ював там до 2003 року і мав за плечима Вищу Комсомольську школу при ЦК ВЛКСМ. Його рясних здобутків, міцного здоров’я, великого людського щастя. Здійснення всіх комсомольський вишкіл відчувався в організаційних моментах наших мандрів і у вирішенні тих задумів, незгасимого прагнення працювати в ім’я процвітання України. проблем, що несподівано виникали на нашому шляху… Відвідали ми і реставраційний павільйон пам'яток судноплавства козацької доби, що прохо! дять музеєфікацію. Одна з них ! бойовий човен запорожських козаків (чайка), довжина якого 4 ЛИСТОПАД 2008 �До 175,річчя університету РОБОС В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20,Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ ПРОФСПІЛКА РОБОС (робіт� ників освіти) проходила тяжкий шлях свого становлення в зазначений період. Важливий вплив на її створення та діяльність мали суспільно�політичні процеси, що відбувалися в період націо� нально�визвольних змагань в Україні упродовж 1917�1920 років. Непослідовність Центральної Ради, Гетьманату Скоропадського та Директорії щодо ролі, місця та участі профспілок в економічному і суспільно� політичному житті, ідеологічне проти� стояння та встановлення більшовицько� го режиму в Україні призвело і до реор� ганізації профспілкової системи в ціло� му за зразком компартійного апарату. Ще з І�ої Всеукраїнської кон� ференції профспілок, що відбулася 21 травня 1918 року і де були представни� ки від 311 профспілок, в профспілково� му русі утверджувались гасла демокра� тичної держави, незалежність профру� ху від партії та держави. Курс найвищо� го органу, що обрала дана конферен� ція, – Центральну Раду профспілок України (Уцентропроф), зустрів шалену протидію з боку більшовиків та органів Радянської влади. Протягом 1919�1920� х років партія більшовиків розгорнула активну кампанію проти незалежного профспілкового руху в Україні, застос� увавши низку організаційних, ідеологіч� них та карально�репресивних заходів. Вже в травні 1919 року відбувся І�ий Всеукраїнський з’їзд профспілок. Було створено замість Уцентропрофу Пів� денне Бюро ВЦРПС, роботою якого керувала Москва. Ці об’єктивні чинники суттєво впливали на організаційну будову, функційну діяльність, адже профспілки в Україні відходили від своєї природної функції захисту найма� ного працівника і переймалися функція� ми виробничими та організаційними. Політичні процеси та ідеоло� гічне протистояння в Україні призводи� ли і до утворення “жовтих” профспі� лок. Для прикладу можна назвати “кір! стовський рух”, який виник в період денікінщини і служив не найманим пра� цівникам, а денікінській владі. В 20�і роки в Україні пройшли хвилі антименшовицьких репресій, політичні суди над політичними діячами, серед яких були представники та керів� ники профспілкових осередків, прибіч� ники незалежного профспілкового руху. Ці об’єктивні чинники не могли не вплинути на кількісні показники проф� спілкових організацій в Україні. Кіль� кість профспілок суттєво зменшилась. Початок 20�х років був склад� ним у вузівському профспілковому будівництві. В цілому на 1920 рік в Україні діяло 20 профспілок. Матеріали архіву Київської області переконують, що на 7 червня 1920 року існувала Спіл� ка робітників шкіл, куди входило 8 осе� редків . “На даний час службовці нав� чальних закладів об’єдналися у 6 проф� спілок, які нараховували 1500 чоловік. Єдиної освітянської профспілки ще не існує”. Підтвердженням цьому є архів� ний документ від 5 серпня 1920 року: “В Наробраз тов. Любченко. Согласно Постановления Южбюро ВЦРПС Пре� зидиум Совпрофа приступил к кон� структивной организации бюро по соз� данию Союза работников просвещения и социалистической культуры”. На 27.09.1920 року, в доку� менті, що був надісланий у вищі проф� спілкові інстанції, вказувалось, що “оргкомітет працівників освіти створе� но в складі 18 чоловік”. Протягом 1921� 1922 років створювалися низові осе� редки, визначалися домінуючі напрями їх роботи тощо. Як засвідчують архівні документи на 1 грудня 1922 року вже існувала система місцевих комітетів профспілки РОБОС (робітників освіти) м. Києва, загальна кількість яких на той час складала 23. Працівники місцевко� му організовувалися за виробничою ознакою в середньому близько 2000 чоловік у кожному і об’єднували одно� рідні заклади, беручи до уваги терито� ріальну близькість. Серед вказаних вище 23 комітетів у складі місцевкому № 2 ВІНО налічувалося 158 членів, у № 3 Кооперативного технікуму та Кооперативного інституту – 180 чоло� вік. Місцевком Політехнічного інститу� ту, до якого входили Робфак КПІ та Профшкола КПІ мав назву місцевком № 11 і налічував 200 чоловік. Найбіль� шу кількість членів містив комітет № 14, куди входили Медінститут, Клініко� фармакологічна школа і Клінічний інститут, – 560 чоловік. Пройшов етап організаційного становлення місцевком Екскурсія до Вінниці. Садиба М. Пирогова. Голова профкому І. Т. Горбачук та проф. Вінницького педуніверситету В. М. Андріанов оформляють екскурсійні документи. 1998 рік. № 15 Академії наук, куди увійшло 320 осіб. Деякі комітети залишалися на ста� дії формування та становлення: це місцевком № 23, куди входили Консер� ваторія, Академія Мистецтв, Художній технікум та ін., складав лише 150 чоло� вік і організаційно утверджувався. З того часу і надалі проходив також процес створення профспілкових організацій (профячеєк), який був вкрай непростим. На початок 20�х років сфор� мувалися галузеві профспілки. Так, галузь сільського господарства охо� плювала профспілка Робземліс, інду� стріальний напрям представляли 12 профспілок, найбільш масовими з яких на січень 1921 року були металісти – 108860 чоловік, будівничі – 39473, хар� човики – 66552 та ін. Транспорт та зв’я� зок представляли 4 профспілки, серед яких наймасовішою була профспілка залізничників – 193936 чоловік. Профспілка РОБОС предста� вляла робітників освіти, робітників розумової праці, однак, як переконують статистичні документи першої половини 20�х років ХХ ст., до даного напрямку входили також профспілки Медсан� ПОШАНУВАННЯ ВЕТЕРАНІВ В АКТОВОМУ залі гуманітарного корпусу відбулася зустріч студентів інститутів корекційної педагогіки і психології, іноземної філології та політології і права з ветеранами Великої вітчизняної війни Миколою Рябухіним, Миколою Котом і чле% ном Ради ветеранів НПУ ім. М. П. Драгоманова Віктором Дрижако% вим, а також стипендіаткою імені Ф. Жарчинського Аллою Гайваронською. Заходи було приу% рочено до 65%ої річниці визволен% ня Києва від фашистських загарб% ників. Активну участь у підготовці та проведенні зустрічі взяли заступни% ки директорів інститутів з виховної роботи % Людмила Чепурна, Ната% лія Христевич, Анна Карнаух. На фото: директор Інсти% туту корекційної педагогіки і психології Віктор Синьов вітає ветеранів. ЛИСТОПАД 2008 друк, Робіс, Радторгслужбовців. На 1 січня 1921 року чисельність профспілки РОБОС вже складала 76266 членів. У наступні роки спостерігалась певна ста� більність у її кількісному складі: 1 січня 1922 року – 89981 член, 1 січня 1923 року – 89638, 1 січня 1924 року – 89873, 1 січня 1925 року � 97433 члени. При профспілці РОБОС ство� рювалися секції наукових працівників (СНП). Перша така секція виникла у Харкові у вересні 1921 року, а вже у грудні цього року Південбюро приймає рішення про створення ще трьох секцій при Київському, Одеському та Катери� нославському губвідділах РОБОС. Київська секція наукових працівників була найчисельнішою. 1�3 лютого 1925 року відбув� ся І�ий Всеукраїнський з’їзд наукових працівників, де було представлено близько 2,5 тис. вчених. На з’їзді було створено керівний орган � Всеукраїнсь� ке центральне бюро СНП, головою якого обрано академіка Д. І. Багалія. Аналізуючи статистичний матеріал, можна стверджувати, що членство у секціях наукових працівни� ків, які входили до профспілки РОБОС, постійно зростало і на 1927 рік мало становити 3559 осіб – 79,8% всіх нау� ковців України. До середини 20�х років були створені та активно функціонували райкоми РОБОС (Обухівський, Василь� ківський, Бориспільський, Броварський, Брусилівський, Рогозівський, Кагар� лицький, Димерський, Таращанський, Переяславський та ін.). Місцевкоми РОБОС діяли також в трудових школах м. Києва та в інших населених пунктах. Діяльність райкомів яскраво відтворю� ють їх місячні звіти. Так, у звіті Борис� пільського райкому РОБОС з 1 січня по 1 липня 1926 року є наступна інформа� ція: райком охоплює школи, сади, інші дитячі заклади. Працюють у профспілці 81 робітник і 8 безробітних. Ведеться тарифна робота, соціальна, культурно� масова, робота з страхування працюю� чих тощо. Переяславський райком РОБОС об’єднував на той час 56 установ і проводив відповідну роботу. Отже, аналізуючи архівні та статистичні матеріали, слід зробити наступні висновки: профспілка РОБОС пройшла етап створення та організацій� ного становлення в період з вересня по грудень 1920�го року; на її становлення негативно впливало ідеологічне проти� стояння, боротьба між представниками незалежного профруху та носіями ідео� логії партії РКП(б); профспілка РОБОС була створена зверху з ініціативи ком� партійного керівництва; починаючи з 1921 року і по 1923 рік утверджується організаційна будова, а також система діяльності профспілки РОБОС по всіх регіонах України (місцевкоми, секції, районні осередки тощо); профспілкова статистика переконує, що членство у профспілці постійно зростає, а форми та методи роботи вдосконалюються відповідно до тогочасного історичного розвитку; негативними тенденціями в той період була політизація профспіл� кової роботи, недостатнє фінансування та утримання профспілок, а також включення вузівських профспілок РОБОС до індустріального напряму в зв’язку з реорганізаційними хвилями у вузах України в першій половині 20�х років; негативно впливали на суспільно� політичне життя в Україні, економічний стан та діяльність профспілок наслідки політики “воєнного комунізму” протя� гом 1919�1920�х років, а також голод 1921�1923 років, який став страшним лихоліттям особливо для освітян та творчої інтелігенції. Катерина Двірна, доцент Інституту історичної освіти. ВІДЛУННЯ ФЕСТИВАЛЮ ТУРИЗМ і подорожі – поняття нероздільні. Саме тому студенти спеціальності «туризм» та викладачі кафедри географії України та туризму В. М. Цвігун та Л. П. Бартош відвідали Міжнародний молодіжний фестиваль туристичної пісні «Бабине літо». Цей захід приурочений до Всесвітнього дня туризму. Фестиваль відбувся на території Яворівського національного природничого парку (НПП) у Львівській області, в мальовничому куточку Розточанського краю поблизу с. Верещиця. Команда НПУ ім. М. П. Драгоманова Інституту природничо�географічної освіти та екології «Мандрівні вареники» вперше стала учасником туристичного дійства. Студенти та викладачі виявилися справжніми туристами: у кедах�скороходах, у дощовиках, з важкими ранцями за плечима, озброєні добрим настроєм, молодечим запалом, студентськими жартами та піснями. Ось і результат: друге місце фестивалю, перемога у номінаціях «Найкраща команда» та «Найкраще виконання української пісні»! Студент четвертого курсу Павло Положивець переміг у конкурсі «Парубок Розточчя». А це імена наших переможців: Віта Карпенко, Юлія Данич, Таня Войтович, Оля Сидоренко, Крістіна Кароян, Світлана Басюк, Вадим Пилипенко, Денис Драгоміров, Василь Мельник, Павло Положивець, Цзя Сяо Чень, Ши Жуїнь, Таня Грешнякова, Оксана Онопрійчук, Софія Пономаренко, Артур Іванюк, Максим Швець. Дійство відбувалося у лісі на імпровізованій сцені просто неба, на березі мальовничого озера. По закінченні першого дня фестивалю усі ми відпочивали біля дружньої студентської ватри, а організатори пригощали приготованими на вогнищі справжніми туристичними стравами. Ще довго звучали студентські жарти, бриніли струни гітари, лунали понад соснами українські пісні. Усіх об’єднали акорди фестивалю! Наступного дня команда оглянула найцікавіші куточки Яворівського НПП. Ми ознайомилися з сакрально�архітектурним ансамблем Страдецької гори – печерним монастирем ХІІ століття, відвідали еколого� пізнавальну стежку Івана Франка та мальовничі Чорні озера, побували у Львові. Ось і повернення додому. Але команду «Мандрівні вареники» знову кличе туристична дорога, задушевна пісня і дим вечірнього багаття! Адже наш девіз – Гей, хлопці, дівчата! В мандрівку ми йдемо, Ми радість, ми сонце З собою несемо! Вікторія Цвігун, керівник команди, викладач кафедри географії України та туризму. 5 �Спортивні новини Поетичний дебют ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ ТУРНІР З ДЗЮДО ЗА ІНІЦІАТИВИ Москов� ського Вищого технічного уні� верситету імені М. Е. Баумана в зв’язку з 55�річчям розвитку самбо і дзюдо в університеті в столиці Росії – Москві, в спор� тивному клубі імені Г. К. Шуль� ца з 2�го по 4 листопада прово� дився перший Міжнародний сту� дентській турнір з дзюдо. На турнір було запрошено найсильніші студентські клуби Російської федерації, України та інших країн СНД, які активно розвивають цю спортивну боротьбу. Команда дзюдоїстів НПУ довж 3�4 років цілес� прямовано формував� ся спільни� ми зусилля� ми ректо� рату універ� ситету на чолі з Вік� т о р о м Андрущен� ко, дирек� т о р а м и інститутів, Інститутом фізичного Студентська команда з дзюдо готується до турніру (Крим) виховання та їта управління), Ярослав Кули, спорту на чолі ковський, Владислав Зем, з директором бицкий, Олександр Козак О л е к с і є м (Інститут фізичного виховання Тимошенко та та спорту), чемпіони України к а ф е д р о ю Володимир Квартич та Леонід ф і з и ч н о г о Рябчун (Інститут фізичного в и х о в а н н я , виховання та спорту) та інші. Спортсмени Драгоманов� олімпійських та масових ського університету продемон� видів спорту стрували високі моральні якості на чолі з її та добру спортивну підготовку. завідувачем На рахунку команди 1�е, 2�е, 3� Г е н н а д і є м е, 5�е та 7�е місця. І як підсумок А р з ю т о в и м . успішного виступу – перше Перше місце наше До речі всі командне місце. Вітаємо! імені М. П. Драгоманова під члени команди керівництвом заслужених тре� мають високі нерів України Геннадія Арзю, досягнення і в това та Дмитра Лахно була боротьбі на гідно представлена на цих пре� п о я с а х . С е р е д стижних змаганнях. них чемпіон Серед учасників команди світу Валерій лише два студента першокурс� Комар (Фізико� ники мали розряд кандидатів в м а т е м а т и ч н и й майстри спорту. В команді були інститут), чем� також майстри спорту, майстри піони та призери спорту міжнародного класу та Є в р о п и заслужений майстер спорту, Костянтин Коп, двократний чемпіон Європи, тєв, Кирил учасник трьох всесвітніх Олімпі� С о р о к о т я г а Команда НПУ ім. М. П. Драгоманова ад Геннадій Білодід. (Інститут соці� переможець студентського турніру Такий склад команди упро� ології, психологі� ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Приємно повідомити вам найостанніші новини зі світу спорту. Мого колегу, і завідувача кафедри фізичного виховання, олімпійських і масових видів спорту , заслуженого тренера України професора Геннадія Арзютова обрано секретарем Всесвітнього Комітету з боротьби на поясах Алиш. Цьому комітету FILA доручила проведення всіх офіційних змагань в світі: чемпіонати Європи, світу, кубки світу, Всесвітні ігри. Ми, члени виконкому Федерації України з боротьби на поясах, від душі поздоровляємо Геннадія Миколайовича і бажаємо йому великих успіхів на новій посаді. Користуючись нагодою хочу привітати мого колегу викладача кафедри біологічних основ фізичного виховання і спортивних дисциплін, аспіранта професора Г. М. Арзютова. Дмитра Лахно з присвоенням йому почесного звання “Заслужений тренер України з боротьби на поясах” і побажати подальших успіхів у тренерській роботі. Звичайно, не можу не привітати Інститут фізичного виховання і спорту з появою новоспеченого майстра спорту міжнародного класу Ірини Пріходько (ІІ курс, 27JОС), а також Інститут соціології, психології і управління – там це почесне звання отримав чемпіон Європи Костянтин Коптев (ІІІ курс, СУJ32). Так тримати, драгомановці! Павло ЧіЖАЄВ, заступник завідувача кафедри фізичного виховання, олімпійських і масових видів спорту зі спортивної роботи, чемпіон світу з греко"римської боротьби, майстер спорту СРСР міжнародного класу. Газета Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова «Педагогічні кадри». Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 6 Редактор Олена Гончаренко, літ. редактор Павло Гвоздецький, комп’ютерний набір Т. Меркулова, І. Крисак, верстка Тетяна Ветраченко. фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м.Київ�30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239�30�85, факс 234�75�87, e�mail: RV_221A@meta.ua „ТИ ЖИВЕШ У МІСТІ, ДЕ НЕ ВИДНО НЕБА...” ЄВГЕНІЯ ЧУГУЙ 1989 року народження, м. Лубни. Дитинство – класичне для тих, хто народився в період перелому систем: дитсадок, школа, і пошук. Пошук себе і себе у світі. Олімпіади, конкурси, самодіяль! ність... Займалася графікою, живописом. Це – і зараз зі мною. 2007 року вступила до НПУ ім. М.П. Драгоманова, Інститут cоціології, психології і управління на спеціальність „Психологія”. Глибоко залежна від мистецтва (! у різних його проявах і напрямках), боюсь, що невиліковно. Поезією захопилася ще у школі. Друкувалася в газетах „Лубенсь/ кий вісник”, „Лубенщина”, місцевій літературній газеті „Ліра”. *** Ти був проти. Не треба – тішусь, Ніч просуне крізь мене пальці. І частково заповнить нішу Недостатньої кількості грації. *** Мені на литаврах заграйте, Хай світ стрепенеться звіром. І я приєднаюсь до зграйки Залежних від світла ліри. *** Параліч натовпу невдах Паплюжить власну недоречність, Не треба думати, що вдав, Що це найвдаліше із зречень. *** Трильярди запалених згадок І матриці душ полонених. Ти знов не даси собі ради, Ти знову невизнаний геній. Що подумки пише про віру, (а кров між пальців запечена), останній занедбаний лірик з обличчям – надгробком приречення. *** Я світлом запечена тінь. Твоїм запечена словом. Я світло залежності, втім... Всі дні позичені совам. Дивися в куток темнезний, – Портретне сходство не сховане. Дивися, мовчи... не щезни!.. Всі дні позичені совами. *** Скелети у шафі покірні, А я лиш пісок на сходах, Я став на дві чверті вірним, Та й то – лише вітру зі сходу. *** Вас було двоє, тому, Вас було двоє завжди. Вас було двоє, давши Корінь іще одному. Вас було троє – ні, Вас була сотня з лишком Масок безкрилих і пішки, Що поневолюють дні... ЗУСТРІЧ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ВІТАЛЬНІ НАУКОВА бібліотека університету підготувала цікаву презентацію унікального видавничого проекту “Запізніле вороття”. Провела її заступник директора бібліотеки Галина Шаленко. Запросили автора цього унікального канадсько�українського видавничого проекту – професора Миколу Тимошика – члена Національної спілки письменників і журналістів України, завідувача кафедри Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, людину, яка отримала право на першодрук творів Івана Огієнка (митрополита Іларіона) з канадських рукописних фондів. Наукова спадщина І. Огієнка – поета, прозаїка, мовознавця, політолога і теоретика канонічного права, історика і філософа, перекладача Біблії, � є цілою епохою в українській духовній культурі. Студенти інститутів української філології та фізико� математичного були дуже зацікавлені запропонованими книгами І.Огієнка: „Слово про Ігорів похід”, „Богдан Хмельницький”, „Українська церква”, „Рятування України”, „Українська церква за час Руїни: 1657�1687”, “Свята Почаївська лавра”, „Історія українського друкарства”, „Запізніле вороття.Сер.2: Зарубіжні першодруки”, упорядником і автором передмови яких є М. Тимошик. Презентацію відвідав директор Інституту української філології професор Анатолій Висоцький. Микола Тимошик презентував вісім томів видавничого проекту “Запізніле вороття” та люб’язно передав їх до фондів нашої бібліотеки. Н. Тарасова. Видавництво НПУ ім.М.П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е�mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Видрукувано у друкарні НПУ імені М.П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. ЛИСТОПАД 2008 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2008 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 11 (1593) (листопад 2008 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-07 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 11 (1593) (листопад 2008 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Олена Гончаренко. - Київ, 2008. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/164 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Гончаренко, Олена (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/ceb7e57ce0399de1455b87769fc744c3.pdf 7e99a9a50390d4c10f71357daf904f1a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Сучасна українська проза</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1">Книжкові виставки</a> PDF Text Text Сучасна українська проза Художнı твори письменникıв, що користуються найбıльшою популярнıстю серед наших читачıв �У А 66 Андрухович, Софія Юріївна. Сьомга: роман / Софія Андрухович. - 2-ге вид. Київ: Нора-Друк, 2015. - 349 с.: іл. - (Читацький клуб). - ISBN 978-966-8659-53-9 У В 48 Винничук, Юрій Павлович. Аптекар: роман / Юрій Винничук. - Харків: Фоліо, 2016. - 443 с. – ISBN 978-966-03-7366-2 �У В 48 Винничук, Юрій Павлович. Діви ночі / Юрій Винничук. - Харків: Фоліо,2016.-313 с. – ISBN 978-966-03-7552-9 У Д 36 Дереш, Любко. Голова Якова: алхимическая комедия / Любко Дереш; [пер. с укр. З. Баблояна]. Харьков;Белгород: Клуб семейного досуга, 2013. - 240 с.- ISBN 978-966-14-5807-8 �У Д 36 Дереш, Любко. Культ: роман / Любко Дереш. - Харків: Фоліо, 2017. - 219 с. – ISBN 978-966-03-7788-2 У Ж 15 Жадан, Сергій Вікторович. Господь симпатизує аутсайдерам: 10 книг віршів / Сергій Жадан. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015.- 507 с. – ISBN 978-966-14-9200-3 �У Ж 15 Жадан, Сергей Викторович. Ворошиловград: роман / Сергій Жадан. -Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015.-317с. - ISBN 978-966-14-8785-6 У2 З-12 Забужко, Оксана Стефанівна. Книга буття. Глава четверта: повісті / Оксана Забужко. Київ : Факт, 2008. - 164 с. (Поза фокусом).ISBN 978-966-359-273-2 �У З-12 Забужко, Оксана Стефанівна. Музей покинутих секретів: роман / Оксана Забужко.–Вид.2-ге,доп.-Київ: Факт,2010. -830с. - ISBN 978-966-359-293-0 �У І-78 Ірванець, Олександр Васильович. Очамимря: Повість та оповідання / Олександр Ірванець. - Київ: Факт, 2003. 184 с. - (Exceptis excipiendis). – ISBN 966-8408-02-0 У І-78 Ірванець, Олександр Васильович. Рівне / Ровно (Стіна): нібито роман / Олександр Ірванець. - Харків: Фоліо, 2010. - 219 с. - (Графіті). – ISBN 978-966-03-5107-3 �У К 59 Кокотюха, Андрій Анатолійович. Аномальна зона: роман / Андрій Кокотюха. 2-ге вид. - Київ: Нора-Друк, 2017. - 254 с. (Морок). – ISBN 978-966-8659-63-8 �У К 59 Кокотюха, Андрій Анатолійович. Мисливці за привидами / Андрій Кокотюха. Київ: Грані-Т, 2008. - 75 с. - (Дивний детектив-08). – ISBN 978-966-465-143-8 �У К 59 Кокотюха, Андрій Анатолійович. Вигнанець і грішниця: роман / Андрій Кокотюха. - Харків: Видавництво "Vivat", 2020. - 300 с. - (Художня література). - ISBN 978-966-942-957-5 У К 59 Кокотюха, Андрій Анатолійович. Вигнанець і навчена відьма: роман / Андрій Кокотюха. - Харків: Видавництво "Vivat", 2020. - 300 с.-(Художня література).– ISBN 978-966-942-956-8 �У К 59 Кокотюха, Андрей Анатольевич (1970). Легенда о безголовом: роман/Андрей Кокотюха; [пер. с укр. Андрея Климова]. -Харьков; Белгород: Клуб семейного досуга, 2017. - 236 с. – ISBN 978-617-12-1561-0 У Л 63 Лис, Володимир Савович. Століття Якова: роман/Володимир Лис; передм. О. Забужко. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. - 240 с. - (Коронація слова). ISBN 978-617-12-1700-3 �У Р 64 Роздобудько, Ірен Віталіївна. Тут і тепер: роман / Ірен Роздобудько. -Київ: Нора-Друк, 2016. - 347 с. (Читацький клуб).ISBN 978-966-8659-83-6 У Р 64 Роздобудько, Ірен Віталіївна. Я знаю, що ти знаєш, що я знаю: роман/Ірен Роздобудько. - 2-ге вид. Київ: Нора- Друк, 2016. - 236 с. (Читацький клуб). ISBN 978-966-8659-62-1 �У Т 16 Талан, Світлана Олегівна. Замкнене коло: роман/Світлана Талан. -Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. -320 с. – ISBN 978-617-12-2273-1 У Ш 37 Шевченко, Наталка. Усе в шоколаді / Наталка та Олександр Шевченки. - Київ: Грані-Т, 2008.-166 с.-(Дивний детектив-08). ISBN 978-966-465-199-5 �У Ш 66 Шкляр, Василь Миколайович. Чорний ворон: роман / Василь Шкляр. Київ: Ярославів вал, 2009. - 356 с. – ISBN 978-966-2151-25-1 �Представленı книги та ıншı лıтературнı твори ви можете отримати в гуманıтарному корпусı Унıверситету у вıддıлı художньої лıтератури Наукової бıблıотеки (аудиторıя 4-3) �З фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Укладач віртуальної виставки завідувач сектора відділу обслуговування читальних залів Ірина Бабій � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Книжкові виставки</h4> Description An account of the resource Віртуальні книжкові виставки з фондів Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource Створення: 2013-12-21 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1 Subject The topic of the resource Рекомендаційна бібліографія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Сучасна українська проза</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-01-31 Subject The topic of the resource українська література українська проза популярна література 21 ст. Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Сучасна українська проза : художнı твори письменникıв, що користуються найбıльшою популярнıстю серед наших читачıв / Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова ; укладач віртуальної виставки завідувач сектора відділу обслуговування читальних залів Ірина Бабій. - Київ, 2024. Description An account of the resource Віртуальна виставка видань з фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. https://libdc.udu.edu.ua/files/original/fe9147ad48c34196871a0e698c5632d8.pdf 73cb4feef44615363baf41b9201e19b9 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Україніка психолого-педагогічна, XIX століття</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1">Книжкові виставки</a> PDF Text Text Ucrainica psychologiae pedagogicaeque, Saeculum XIX = Україніка психологопедагогічна, XIX століття �Україніка (лат. Ucrainica), також українознавство, україністика — міждисциплінарна галузь гуманітарних знань, орієнтована на вивчення політичної, культурної, історичної, наукової проблематики України, її території, а також життя української діаспори за кордоном �На початку XIX ст. на землях під владою Російської імперії книги друкувалися лише російською і церковнослов'янською мовами. В друкарні Харківського університету, заснованій 1805, друкувався перший в Україні журнал "Украинский вестник"(1816–19). Від 1835 діяла друкарня Київського університету. Крім Києва, Харкова і Одеси, центрами друкарства були Чернігів і Полтава. На 1897 було 22 друкарні в Києві, 55 – в Одесі, 27 – у Харківській губернії, 27 – у Волинській. Більшість з них залишались малопотужними і виготовляли головно газети та журнали, оголошення й інші замовні матеріали. Найбільші друкарні зосереджувалися в: Києві – С.Кульженка, І.Самоненка, Є.Череповського, О.Коваленка, Ф.Іогансена; в Одесі – Є.Фесенка, в Полтаві – К.Маркевича. Власники цих друкарень також були книговидавцями-підприємцями. Часто видавничу діяльність вели книгарі. �Федір (Франц Карл) Олександрович Йогансон (1851-1908) — книготорговець, у 1874 році заснував у Києві “Южноруське видавництво Ф. А. Йогансона”. Займався видавництвом української літератури попри заборону, видавець першого українського видання “Кобзаря” Т. Г. Шевченка. 15 Р 49 Рибо, Теодюль. Психологія чувствъ : переводъ съ французскаго / Т. Рибо, профессора въ Collège de France и редактора Revue philosophique. Кіевъ-Харьковъ : Южно‑русское книгоиздательство Ф. А. Іогансона, [1897] (Тип. С. В. Кульженко). - [2], 378, X с. �Імператорський університет Святого Володимира, Київ (1833-1917) — другий університет на частині території України під владою Російської імперії. Попередник Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Українського державного університету імені Михайла Драгоманова 37(09) К 63Я Янъ Амосъ Коменскій (1592-1670) : Чтенія Ф. Л. Яреша и А. І. Степовича въ торжественномъ собраніи Кіевскаго славянскаго благотворительнаго общества, состоявшемся 15-го марта 1892 г. въ память трехсотлетія рожденія Я. А. Коменскаго. - Кіевъ : Типографія Императорскаго университета Св. Владиміра, 1892. - [2], 65 с. �Михайло Флегонтович ВладимирськийБуданов (1838-1916) — історик, ординарний професор Київського університету, головний редактор Київської археографічної комісії (18821916). 9(Укр) В 57 Владимірскій-Будановъ, Михаил Флегонтович. Исторія Императорскаго университета Св. Владиміра. Т.1. Университетъ Св. Владиміра въ царствованіе Императора Николая I Павловича. - Кіевъ : въ типографіи Императорскаго университета св. Владиміра, 1884. [4], 674, XLII, IV с., �Олексій Микитович Гіляров (1856-1938) — письменник, філософ, педагог, професор Київського університету у 1891-1930х рр. Організатор, перший академік-філософ Всеукраїнської академії наук. 15 Г 50 Гиляров, Алексей Никитич. Гипнотизмъ по ученію школы Шарко и психологической школы (1881-1893). - Кіевъ : Типо-литографія Императорскаго университета св. Владиміра, 1894. - [2], VIII, 400 с. �Колегія Павла Ґалаґана — приватна чоловіча гімназія у Києві (1871-1917), відкрита громадським діячем і меценатом Григорієм Павловичем Ґалаґаном. Василь Петрович Клячин (1858-після 1910) — історик, приват‑доцент Київського університету, викладач і вихователь колегії Ґалаґана (1894-1909), Першої київської гімназії (з 1909), жіночого інституту. 37(09) К 52 Клячин, Василий Петрович. Ранній немецкій гуманизмъ и просвещеніе въ Германіи в XV в. : Речь, произнесенная на торжественномъ акте Коллегіи 1 окт. 1895 г. Кіевъ : Типографія И. И. Чоколова, 1895. 23 с. �Маркелін Олексійович Олісницький (1848-1905) — богослов, викладач, професор Київської духовної академії. 37(075) О-53 Олесницкий, Маркеллин Алексеевич. Курсъ педагогики : Руководство для женскихъ институтовъ и гимназій, для высших курсовъ и для всехъ занимающихся воспитаніемъ детей. Вып. 2. Теорія обученія. - Кіевъ : Типографія Т. Г. Корчакъ-Новицкаго, 1887. - [2], IV, 280 с. �Іван Олексійович Сікорський (1842-1919) — психіатр, психолог, професор Київського університету, батько авіаконструктора Ігоря Сікорського. 15 С 35 Сикорскій, Иван Алексеевич. Сборникъ научно-литературныхъ статей по вопросамъ общественной психологіи, воспитанія и нервно-психической гигіены : Въ пяти книгахъ. Кн. 5. Новейшая медицина и врачи. - Кіевъ-Харьковъ : Южно-русское книгоиздательство Ф. А. Іогансона, [1900] (Тип. С. В. Кульженко). - [4], 234 с. �Георгій Іванович Челпанов (1862-1936) — психолог, філософ, логік, професор Київського університету (1892-1907), керівник психологічної семінарії при університеті (1897-1907). 1 Ч-38 Челпанов, Георгий Иванович. Проблема воспріятія пространства въ связи съ ученіемъ объ апріорности и врожденности. Ч. 1. Представленіе пространства съ точки зренія психологіи. - Кіевъ : Типо-лит. Высоч. утв. Т-ва И. Н. Кушнеревъ и К°, въ Москве. Кіевское отделеніе, 1896. - XV, 387 с. �Київський навчальний округ — навчально-адміністративна одиниця в Російській імперії, створена 1832 року, один з 19 навчальних округів. Об'єднував навчальні заклади Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської і Полтавської губерній. Існував до грудня 1917 року, допоки Українська Центральна Рада не припинила діяльність навчальних округів на території УНР. 37(09) У 91 Учебный отделъ Парижской выставки 1900 года по отчетамъ и заметкамъ преподавателей Кіевскаго учебнаго округа / Подъ редакціей помощника попечителя П. П. Извольскаго и директора Кіев. 1-й гимназіи И. В. Посадскаго. - Кіевъ : Лито‑типографія Т-ва И. Н. Кушнеревъ и К, 1900. - 394, II с. �Імператорський Харківський університет (1805-1917) — перший університет на частині території України під владою Російської імперії. Попередник Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Петро Захарович Тимошенко (поч. XIX ст.після 1870) — педагог та методист, випускник Харківського університету, викладач 3-ї Харківської чоловічої гімназії, інституту шляхетних дівчат, Харківської Маріїнської жіночої гімназії. 371 О-95 Очерки науки о воспитаніи. Ч. 1. Педагогика / Состав. П. Тимошенко. - Харьковъ : въ Университетской типографіи, 1866. - [2], IV, VI, 254 с. �Анна Карлівна РозальонСошальська (Розельон, Розаліон) (1831-1902) — беллетристка, перекладачка, дитяча письменниця, одна з перших лікарок Полтавщини. Освіту отримала за кордоном. 15 М 83 Моссо, Анджело. Страхъ = (La Paura) / Angelo Mosso ; переводъ съ итальянскаго женщины-врача А. К. Розельонъ-Сошальской. - Полтава : Типографія наследн. Н. Пигуренко, 1887. [2], 247 с. �Михайло Іванович Демков (1859-1939) — педагог, теоретик, історик педагогіки, випускник Ніжинського ліцею, Київського університету, викладач у Чернігівській жіночій гімназії, Глуховському вчительському інституті, у радянський час — в Прилуцькому педагогічному технікумі. 37(09) Д 30 Демков, Михаил Иванович. Исторія русской педагогіи. Ч. 1. Древне-русская педагогія (Х-XVII вв.). - 2-е изд., испр. С.-Петербургъ : Изданіе автора, 1899. - XVI, 310 с. �Яків Миколайович Колубовський (1863між 1929 і 1941) — педагог, філософ, історик філософії, випускник колегії Ґалаґана (1882), її директор (1918-1920), викладач Глухівського і Ніжинського інститутів народної освіти. 15 Г 45 Гефдингъ, Харальд. Очерки психологіи, основанной на опыте / переводъ съ немецкаго подъ редакціею Я. Колубовскаго. - 2-е рус. изд. съ значит. доп. и изм. - С.-Петербургъ : Типографія Министерства путей сообщенія (т‑ва И. Н. Кушнерев и К°), 1896. - VIII, 389 с. �Костянтин Дмитрович Ушинський (18231871) — видатний педагог і правознавець, випускник НовгородСіверської гімназії, один із засновників педагогічної науки та народної школи, автор підручників для початкового навчання. 37(09) У 94 Ушинский, Константин Дмитриевич. Собраніе педагогическихъ сочиненій Константина Дмитріевича Ушинскаго. [Т. 1]. С.-Петербургъ : Типографія А. М. Котомина, 1875. - [4], II, 624 с. �371 У 94 Ушинский, Константин Дмитриевич. Человекъ какъ предметъ воспитанія : Опытъ педагогической антропологіи. Т. 1. - 7-е изд., напеч. безъ переменъ со 2-го изд., испр. самимъ авторомъ. - С.-Петербургъ : Типографія Н. А. Лебедева, 1890. - [2], VII, [1], XLI, [1], 499 с. �«Мистецтво виховання — це мистецтво розвитку свідомості і волі...» К. Ушинський «Людина як предмет виховання» - opus magnum Костянтина Ушинського. 371 У 94 Ушинский, Константин Дмитриевич. Человекъ какъ предметъ воспитанія : Опытъ педагогической антропологіи. Т. 2. - 3-е изд. С.-Петербургъ : Типографія А. М. Котомина, 1873. - [2], X, IV, 434 с. �371 У 94 Ушинскій, Константин Дмитриевич. Руководство къ преподаванію по "Родному слову". Ч. 1. Приложеніе къ первому и второму году "Родного слова". - 13-е изд. С.‑Петербургъ : Типографія И. П. Попова, 1877. - 100 с. �37(09) У 94П Песковскій, Матвей Леонтьевич. К. Д. Ушинскій, его жизнь и педагогическая деятельностъ : С портретомъ Ушинскаго, гравированнымъ въ Лейпциге Геданомъ. С.‑Петербургъ : Типографія Ю. Н. Эрлихъ, 1893. - 80 с., �37(09) У 94П Памяти Константина Дмитріевича Ушинскаго : По случаю 25-тилетія со дня кончины К. Д. Ушинскаго : (21-го декабря 1870 г. - 21 декабря 1895 г.). - С.-Петербургъ : Типографія Высочайше утвер. товарищества "Общественная польза", 1896. - [8], 212 с. �Христина Данилівна Алчевська (1841-1920) — педагогиня, організаторка народної освіти Іван Іванович Іванов (1862-1929) — історик, літературознавець Ігнатій Миколайович Потапенко (18561929) — письменник та драматург 37(09С) В 11 Въ пользу воскресныхъ школъ [Текст] / Ажеровъ, Алчевская, Бальмонтъ [и др.]. Москва : Изданіе редакціи журнала "Русская мысль", 1894. - [4], 277 с. �На виставці представлено видання з фонду рідкісних видань Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова URL: https://lib.npu.edu.ua Укладач віртуальної виставки Михайло Безсмертний � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Книжкові виставки</h4> Description An account of the resource Віртуальні книжкові виставки з фондів Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource Створення: 2013-12-21 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1 Subject The topic of the resource Рекомендаційна бібліографія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Україніка психолого-педагогічна, XIX століття</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-01-16 Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Україніка психолого-педагогічна, XIX століття / Наукова бібліотека УДУ імені Михайла Драгоманова ; укладач віртуальної виставки М. Безсмертний. - Київ, 2024. Description An account of the resource На віртуальній виставці представлено видання з фонду рідкісних видань Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Безсмертний, Михайло (укладач) Subject The topic of the resource педагогічні видання психологічні видання видавнича справа України 19 століття україніка Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/162 19 століття видавнича справа України педагогічні видання психологічні видання україніка https://libdc.udu.edu.ua/files/original/fd4659e9b95ef059fef73725aecc034b.pdf 06e2ec4bfeaf192d075b17700c143b14 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Євтух Володимир Борисович</h4> PDF Text Text У 2023 році відзначив свій 75 ювілей відомий вчений, політичний і громадський діяч Володимир Борисович Євтух �Володимир Євтух – професор кафедри соціології та публічних комунікацій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, радник ректора, професор соціології, доктор історичних наук, членкореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Doctor Honoris Causa Латвійського університету (Рига, Латвія), Doctor Honoris Causa Східноєвропейського університету імені Лесі Українки (Луцьк, Україна), Почесний професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, державний службовець I рангу, дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу. Володіє українською, англійською, німецькою, італійською, французькою, новогрецькою, польською, російською мовами �Володимир Євтух народився 14 липня 1948 року у смт. Зарічне Зарічненського (нині – Вараського) району Рівненської області. У 1971 році закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). За фахом – іноземні мови; захистив дипломну роботу з філософії. Кандидат історичних наук - 1975, захищено дисертацію на тему «Асиміляційні процеси та їх вплив на культуру української етнічної групи США і Канади (1945-1970 роки). Доктор історичних наук (1989), захищено дисертацію на тему «Сучасні буржуазні концепції етносоціального розвитку США і Канади (критичний аналіз)». Член-кореспондент НАН України (1992). �Стаж науково-педагогічної діяльності 50 років. Працював науковим співробітником, завідувачем відділу, керівником центру у наукових установах НАН України: Інститут історії України, Інститут всесвітньої історії, Інститут соціології (1974-1995); заступником директора з міжнародних зв’язків Інституту соціології НАН України (1991-1995). Декан Факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20012007). Професор соціології Вищої школи імені Богдана Янського (Варшава, Польща) (2006-2013). Працює в УДУ імені Михайла Драгоманова (раніше – НПУ імені М. П. Драгоманова). Професор, декан факультетів (2007-2023); нині професор кафедри соціології та публічних комунікацій, радник ректора. Проректор з інноваційної діяльності та науково-освітніх студій НПУ імені М.П. Драгоманова (2007-2008). Радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2008). �В Україні опубліковано 388 праць Володимира Євтуха: монографій – 40 (індивідуальних – 15, у співавторстві – 5, колективних - 20), навчальних видань – 9, статей – 146, публікацій в енциклопедичних виданнях – 91, публіцистика – 13, тези наукових доповідей – 12, повідомлення – 9, передмови до видань – 9, рецензії – 20. За кордоном та іноземними мовами – 61 у таких країнах, як Австрія, Білорусь, Грузія, Киргизія, Латвія, Німецька Демократична Республіка, Польща, Росія (до 2014), Румунія, Угорщина, США, Федеративна Республіка Німеччини, Франція, Хорватія. За даними Каталогу on-line бібліотечного комп’ютерного центру OCLC World Cat Identities 58 праць, опублікованих у 79 виданнях 4 мовами, можна віднайти у 312 бібліотеках світу (2018). �Цитування – 1684 Індекс Хірша – 20 i10-Індекс – 44 Nota bene: 450 прочитань, цитувань семи статей (в Греції, Індонезії, Італії, Канаді, Латвії, Новій Зеландії, Польщі, Німеччині, Росії, Таїланді, Туреччині, Угорщині, Україні, Філіппінах, США ….): The Dynamics of Interethnic Relations in Crimea, 1995. Race and Inequality in Post-Soviet Transitions, 2004. Polyethnicity. The Willey Blackwell Encyclopedia of Race, Ethnicity and Nationalism. 1-3. – Oxford, 2016. Ukrainian Ethnos as a Complex Socio-Cultural Phenomenon, 2018. Immigrants in Society: Challenges for Education in Ukraine and Latvia, 2019. Contents of Social Cohesion: Key Accents of Contemporary Scientific Discourse in Three Social Spaces, 2022. Intercultural Education as a Factor of Realization of the Rights of People, 2023. ����Володимир Євтух брав участь у 77 конференціях в Україні: Брюховичі, Житомир, Запоріжжя, Кам’янець-Подільський, Київ, Луганськ, Луцьк, Львів, Одеса, Партеніт, ПереяславХмельницький, Поляна/Колочава (Закарпатська область), Рівне («Червона калина), Тернопіль, Харків, Ужгород, Чернівці, Чернігів, Ялта; та у 145 за кордоном: Австрія, Азербайджан, Аргентина, Бельгія, Білорусь, Греція, Данія, Естонія, Ізраїль, Італія, Латвія, Литва, Марокко, Молдова, Німеччина, Норвегія, Польща, Росія (до 2014), Румунія, Словаччина, Сполучені Штати Америки, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія. �Презентації, що підготовлені та проведені Володимиром Євтухом: «Центр евалюації науково-освітніх та соціальних програм», Переяслав- Хмельницький, квітень 2015. «Етносоціологічна школа професора Володимира Євтуха», Львів, жовтень 2015. Від викладання до навчання: підручник контекстуального навчання «Етносоціологія», Кам’янець-Подільський, жовтень 2015. «Етноенциклопедія: науково-освітній Інтернет-проект», Київ, 2015. «Культурні права в українському поліетнічному просторі: засади і практики», Київ, листопад 2017. «Українська діаспора у міжнародних комунікаціях (Магістерська програма контекстуального навчання)», Київ, 2018. «Структурування міжкультурного діалогу: можливості українського етнополітичного простору (концепт до дискусії)», Київ, лютий 2018). «Russians (Russkiye) in Ukraine: Mythicizing the Myth», Нью‑Йорк, 2012). «Evaluation as an Invitation to Democracy – Building Evaluation Discourse», Варшава, травень 2015. «Polyethnicity of Ukrainian Society: Historical Reminiscences and Present Time. Modus Vivendi», Київ, квітень 2016. «Perspectives of Srtucturing of Intercultural Education in Ukraine», Бєлосток, травень 2016. «From Teaching to Learning: Presentation of Contextual Manual», Рига, червень 2017. «Сultural Security System in Ethnic Diverse Society: Prospects for Ukraine», Краків, вересень 2017). «Cultural Rights in Ethnically Diverse Society: Prospects for Ukraine», Київ, листопад 2017). «National Minorities in Ukraine: The Path to the Rights», Відень, грудень 2017). «Ethnic Entrepreneurship in the Social Space of Polyethnic Countries: Concepts, Structure, Functioning», Рига, березень 2017. «Intellectual Infrastructure at the University: Ukrainian Perspective, Warsawa , 2018. Презентації доступні: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/2696 �Лекції у зарубіжних університетах та наукових установах: Брауншвейзький інститут педагогіки (Брауншвейг, Німеччина – німецькою мовою), Вища школа імені Богдана Янського (Варшава, Польща – польською/англійською мовами), Гайльдерберзький університет (Гайльдерберг, Німеччина німецькою мовою), Дюссельдорфський університет (Дюссельдорф, Німеччина – німецькою мовою), Інститут підвищення кваліфікації професійно-технічної освіти Швейцарії (Цюріх, Швейцарія німецькою мовою), Коледж професійної підготовки (Нікосія, Кіпр – новогрецькою мовою), Латвійський університет (Рига, Латвія – англійською мовою), Люблінський католицький університет (Люблін, Польща), Мюнхенський університет імені Максиміліана (Мюнхен, Німеччина – німецькою мовою), Нью-Йоркський міський університет (Нью Йорк, США – англійською мовою), Регенбурзький університет (Регенсбург, Німеччина – німецькою мовою), Рурський університет (Бохум, Німеччина – німецькою мовою), Софійський університет Святого Климента Охридського (Софія, Болгарія – англійською мовою), Центр безпеки і співробітництва Стенфордського університету (Сан Франціско, США – англійською мовою), Трірський університет (Трір, Німеччина – німецькою мовою), Університет міста Касабланка (Касабланка, Марокко – французькою мовою), Університет міста Констанц (Констанц, Німеччина – німецькою мовою), Університет прикладних наук (Франкфурт-на-Майні, Німеччина – німецькою мовою), Університет штату Айова (Айова-Сіті, США – англійською мовою), Центр дослідження імміграції Університету штату Міннесота (Міннеаполіс, США – англійською мовою), Чікагське бюро Енциклопедії Української Діаспори (Чікаго, США – українською мовою), Ягеллонський університет (Краків, Польща – англійською мовою). �Володимир Євтух є засновником етносоціологічної наукової школи. У її рамках проведено 12 засідань (2008-2023). Вибране: «Диверсифікація етнічностей у Криму: компоненти, структурування, взаємодія» (Кримський гуманітарний університет, Ялта, 2012). «Ethnicity in the Framework of Intercultural Communication» (Jagiellonian University, Krakow, 2012). «Етнічність і педагогіка (Etniskumus un pedagogika)» (Латвійський університет, Рига, 2012). «Етнічність у діаспорних спільнотах» (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – Чернівці, Україна; Сучавський університет імені Штефана чел Маре – Сучава, Румунія; 2013). «Етнічність у динаміці соціальних просторів: контенти, впливи, висліди» (Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київ, 2023». За консультуванням і керівництвом В. Євтуха захищено: 4 докторські та 15 кандидатських дисертацій, зокрема 2 іноземцями. �Громадські та політичні активності Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986). Член правління Українського відділення Товариства СРСР – Канада (1989- 2007). Член Дорадчої ради Європейського форуму міграційних досліджень (Бамберг, Німеччина) (1992-1998). Голова комісії із зарубіжних зв’язків Республіканської асоціації українознавців (1992-1993). Президент Республіканської асоціації українознавців (19931995). Член Президії Міжнародної асоціації україністів (1993-1996). Заступник Академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права (1995-1997). Член Відбіркового комітету Фонду МакКартурів (США) (19931995). Заступник Головного редактора «Енциклопедії Української Діаспори», Чікаго/Київ. Міністр, Голова Державного комітету України у справах національностей та міграції (1995-1997). Заступник Голови комісії у справах осіб, депортованих за національною ознакою (1996-1997). Член Ради з мовної політики при Президентові України (19961997). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці, в Республіці Мальта (за сумісництвом), перший Посол України у Найяснішій Республіці Сан-Марино (за сумісництвом) (1997-1999). Член Правління Соціологічної асоціації України (з 2000). Голова Ради громадських організацій національних меншин при Президентові України (2000-2002). Голова експертної ради ВАК України із філософських, політичних та соціологічних наук (2001-2006). Учасник Помаранчевої революції (2004-2005). Член експертної групи Комітету ООН по опустелюванню (2005). �Член робочої групи з питань національних меншин Центральної Європейської ініціативи (Трієст, Італія). Експерт Механізмів людського виміру ОБСЄ (2007-2013). Член науково-експертної колегії з проблем соціальноекономічного розвитку при Кабінеті Міністрів України (20082010). Учасник 25-ого Економічного Форуму (Криниця Здруй, Польща, 2015). Учасник супроводжувального івенту Засідання голів Ради міністрів країн-членів ОБСЄ (2017). Голова Експертної ради з питань етнополітики при Міністерстві культури та інформаційної політики України (2017-2019). Член секції з присудження премії Президента України молодим вченим Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 2017). Головний редактор, член редколегії наукових журналів (у різний час): «Вища освіта України», «Евалюація: наукові, освітні, соціальні проекти», «Київська старовина», «Міждисциплінарні дослідження складних систем» (Київ, Україна); «Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент», «Українська діаспора» (Чікаго/Київ), «Jagіellonian Cultural Studies» («Politeja») (Краків, Польща), «Pedagogija un skolotaju izglitiba (Pedagogy and Teacher Education)» (Рига, Латвія). �Почесний гість штату Місьойнес (Аргентинська Республіка, 1997). Почесний гість міста Посадас (Аргентинська Республіка, 1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Лауреат премії імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004). Лауреат Премії імені М.С. Грушевського НАН України за цикл праць з історії і теорії етносоціології (2005). Почесний професор (Professor Honoris Causa) Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2010). Почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2014). Почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Латвійського університету (Рига, 2014) �Пам’ятна медаль Держави Ватикан з нагоди VIII-ої річниці Понтифікату Павла II (1999). Відзнака регіонального відділення Олімпійського комітету Італії (1999). Грамота Італійського відділення ЮНІСЕФ (1999). Орден «За заслуги III-го ступеня» (2004). Почесна грамота Соціологічної асоціації України за успіхи в розвитку соціологічної освіти (2004). Премія імені М.С. Грушевського НАН України (2005). Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни» (2008). Золота медаль Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «М.П. Драгоманов. 1841-1895» (2008). Медаль НПУ «175 років» (2010). Орден «За заслуги II-го ступеня» (2010). Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня Української Православної Церкви Київського Патріархату (2010). Орден Святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Київського Патріархату (2013). Грамота Ректора Латвійського університету (Рига, Латвія, 2013). Орден Святого Георга Європейського Ордена Дому ГабсургівЛотарингів (Відень, Австрія, 2015). Орден Святого Архістратига Михаїла Української Православної Церкви Київського Патріархату (2016). Медаль НПУ «За наукові досягнення. Психолого-педагогічні науки» (2016). Пам’ятна відзнака «На честь 100-річчя Національної академії наук України (2018). Подяки Ректора НПУ імені Михайла Драгоманова, УДУ імені Михайла Драгоманова (2019, 2023). Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2021). Cross of the Order of Merit for International Cooperation (2013). ���Література про Володимира Євтуха Бойко В. І. І майбутнє дихає минулим. Трибуна. 1991. №1. С. 19-21. Українські історики. Вчені Інституту історії України : Бібліографічний довідник. Київ : Інститут історії України НАН України. 1996. С. 80. Хто є хто в Україні: біографічний словник. Українська академія наук національного прогресу, Інститут гуманітарних досліджень. Київ, 1997. С. 88. Хто є хто в українській політиці. Київ, ТОВ «К.І.С.», 1998. С. 124-125. Вчені інституту історії України : бібліографічний довідник. Серія «Українські історики». Випуск 1. Київ : Інститут історії України НАН України, 1998. Хто є хто в Україні: 5000 біографічних довідок відомих державних та громадських діячів. Київське наукове товариство ім. Петра Могили. Київ, 2001. Етнополітологія в Україні. Становлення. Що далі? Київ : ІПІЕНД, 2002. Українські історики XX століття : бібліографічний довідник. Серія «Українські історики». Випуск 2. Частина 1. Київ-Львів, 2003. С. 112. Шкляр Л. Євтух Володимир Борисович. Політологічний словник. Київ : МАУП, 2005. С. 285-286. Євтух Володимир Борисович. Енциклопедія історії України. Т. 3. Е-Й. Київ : Наукова думка, 2005. С.103. Ковальчук О. О., Попок А. А. Євтух Володимир Борисович. Інститут історії Національної Академії Наук. 1936-2006. Київ, 2006. С. 429-434. Скрипник Г. Етносоціологічна школа Володимира Євтуха: академічний проект структурування наукової галузі. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2008. № 2. С. 37-43. 60-років члена-кореспондента НАН України В. Б. Євтуха: Вісник НАН України. 2008. № 7. С.67. 60-років Володимиру Борисовичу Євтуху. Форум націй. 2008. 06/73. Яковенко Юрій. Вітаємо Володимира Борисовича Євтуха. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2008. № 3. С. 220‑221. �Євтух Володимир Борисович. Біографія у хронології. URL: http://www.dovidka.com.ua/user/?code=41657 Євтух Володимир Борисович – український історик, соціолог, етнолог, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України. URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Українські_історики Етносоціологічна школа. Засновник і керівник – Євтух Володимир Борисович. Наукові школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 2009. С. 158-172. Андрущенко В. Драгоманівські наукові школи: факти і проблеми. Пам’ять століть. 2009. № 5-6 (вересень-грудень). С. 42-43. Андрущенко В. Наш університет. Київ, 2009. С. 291. До 25-річного ювілею професійної соціологічної освіти в Київському національному університеті. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. 2010. С. 5. Русаков Сергій. Європейське співробітництво. Педагогічні кадри. 2010. № 3. С. 1. Євтух Володимир Борисович. Біографія. Вісник НАН України. 2008. № 7. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/kiev_old/evtukh.html Володимир Борисович Євтух. Бібліографічне видання. Київ : Академвидав, 2010. 454 с. Володимир Євтух у інформаційно-комунікаційному просторі: наукові та політико-громадські активності // Уклад. Л. Савенкова, В. Крячко. Київ: Фенікс, 2012. 248 с. Євтух Володимир Борисович. Соціальна психологія в Україні. Київ: Талком, 2019. С. 128-130. Володимир Євтух = Volodymyr Yevtukh. Міждисциплінарні дослідження складних систем. 2019. Номер 14. С. 26-31. Володимир Борисович Євтух. Бібліографічний покажчик. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. 99 с. Countries of the World and Their Leaders. 1997. URL: https://books.google.com.ua/books?id=5VYwAQAAIAAJ P. 136. Colombo G. Who’s who in Italy. Vol. 3. 2000. P. 2135. Droga do Europy. Opinie ukraińskich elit. Warszawa : Fundacja im. Stefana Batorego, 2004. S. 232. URL: http://www.batory.org.pl/doc/droga.pdf �Ethnic Policy Herald. 2005. Issue No 1(23). Jewtuch Volodymyr. European forum for migration studies «Migration Policies – a Comparative Perspective». EFMS Foundation Symposium, Bamberg 25.11.–28.11.1993. P. 18. Keesing’s record of world events. Vol. 41. Longman, 1995. URL: https://books.google.com.ua/books?id=nhQMAQAAMAAJ Buongiorno P. Oggi Kiev. Domani Mosca? Panorama. 2004. 13 dicembre. Studierende «Die Ukraine als Aus-, Einund Rückwanderungsland», Zentrum für Konfliktforschung und Institut für Soziologie der Philipps-Universität Marburg. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>А́ктори науково-освітнього простору Університету</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2023- Subject The topic of the resource освіта наука педагогіка Україна Український державний університет імені Михайла Драгоманова Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/3 Description An account of the resource Цифрова колекція, що акумулює інформацію про важливі наукові доробки та праці науковців Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Колекція представляє результати наукових досліджень, сприяє популяризації академічного доробку університетської спільноти та забезпечує відкритий доступ до значущих наукових напрацювань. Персоналія Інформація про особистість. Прізвище <h4>Євтух</h4> Ім'я <h4>Володимир</h4> По батькові <h4>Борисович</h4> Дата народження 1948 Місце народження смт. Зарічне Зарічненського (нині – Вараського) району Рівненської області Рід діяльності соціологія історія освіта педагогіка Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Володимир Борисович Євтух</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-01-05 Subject The topic of the resource освіта наука педагогіка соціологія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Володимир Борисович Євтух / Наукова Бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. - Київ, 2023 Description An account of the resource Віртуальний біобібліографічний покажчик видань професора кафедри соціології та публічних комунікацій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Володимира Борисовича Євтуха. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/161 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова видатні науковці вища освіта наука наукова діяльність педагогіка соціологія УДУ імені Михайла Драгоманова Україна Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/93eee4b4ec73ab36636497280311946d.pdf cb5ceaf98d753186a7b7e8b03376099b Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Євтух Володимир Борисович – соціолог, історик, почесний професор</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1">Книжкові виставки</a> PDF Text Text Євтух Володимир Борисович – соціолог, історик, почесний професор �Професор кафедри соціології та публічних комунікацій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, радник ректора, професор соціології, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Doctor Honoris Causa Латвійського університету (Рига, Латвія), Doctor Honoris Causa Східноєвропейського університету імені Лесі Українки (Луцьк, Україна), Почесний професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. �Володимир Євтух з відзнакою закінчив факультет романо-германської філології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1971). Alma mater В. Євтуха – Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка В 1975 – кандидат історичних наук: Асиміляційні процеси та їх вплив на культуру української етнічної групи США та Канади (1945-1970 роки) : дис. … канд. іст. наук / Володимир Борисович Євтух ; Інститут історії АН Української РСР. – Київ, 1975. – 187 с. В 1989 – доктор історичних наук: Сучасні буржуазні концепції етносоціального розвитку США і Канади (критичний аналіз) : дис. … докт. іст. наук. / Володимир Борисович Євтух ; Київ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 1988. – 388 с. �Науково-педагогічна діяльність Володимира Євтуха Науковий співробітник - Інститут історії АН України - Інститут соціально-економічних проблем зарубіжних країн АН України - Інститут соціології НАН України - Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України - Інституту соціальної та політичної психології АПН України Проректор - НПУ ім. М. П. Драгоманова Декан - КНУ імені Тараса Шевченка - НПУ ім. М. П. Драгоманова Професор - КНУ імені Тараса Шевченко - Вища школа ім. Б. Яновського, Варшава - ХНУ ім. В. Н. Каразіна - НПУ ім. М. П. Драгоманова �Публікаційна активність  Володимир Євтух – автор 388 робіт українською та 61 роботи іноземними мовами, зокрема монографії, навчальні видання, статті, рецензії, енциклопедичні публікації.            Роботи було опубліковано у 14 країнах світу, серед них: - Україна - Латвія - США - Франція - ФРН �Володимир Євтух : профіль науковця https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=dJvzwXcAAAAJ Топ-5 робіт за версією Google Академії: Загальна кількість цитувань: 1684 H-індекс: 20 I10-індекс: 44 �Вибрані роботи Володимира Євтуха Євтух, Володимир Борисович. Помаранчевий дух свободи: епізоди української осені 2004 року. Київ ; Херсон : Айлант, 2005. 150 с. Євтух, Володимир Борисович. Етнічність. Енциклопедичний довідник. Київ : Фенікс, 2012. - 395 с. �Євтух В. Етнічний ренесанс: випадковість чи закономірність? Всесвіт. 1990. № 7. С. 147-151. Євтух В. Про федерацію, суверенітет та інші проблеми: розмова з професором Цюріхського університету Стефаном Куксом. Всесвіт. 1991. № 4. С. 222-224. �Євтух В. Етнічна меншина: поняття, ознаки, функції. Філософська і соціологічна думка. 1994. № 1/2. С. 159-175. Yevtukh V. Der Orange Geist der Freiheit: Profil und Motive der Revolutionsbewegung. Zur Anatomie der Orange Revolution in der Ukraine. Wechel des Elitenregimes oder Triumf des Parlamentarismus? Stuttgart: ibidem-Verlag, 2005. S. 15-41. �Євтух В. Етносоціологія у черзі за визнанням: перед порогом, на порозі, поза ним. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Випуск 15. Харків, 2009. С. 100-108. Yevtukh V. Intercultural Dialogue: Efficient Construct of the Integrative Development of Polyethnic Societies. Politeja. 2012. № 2/ (20/1). Pp. 111-131. �Yevtukh V. Russkiye in Ukraine: Myths versus Realities or Vice Versa. Ethnicity: Ukrainian Perspective. General Introduction. Warsaw: 2013. Pp. 89-103. Поліетнічність як конструкт modus vivendi. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2014. № 4. С. 133-155. �Yevtukh V. «Ukrainians Abroad» in Context of the Concept of an Entire Ukrainian Ethnos. Contemporary Problems of Social Change: Polish and Ukrainian Experience. Kyiv, 2015. Pp. 15-33. Євтух В. Наукові школи у контексті дослідницьких просторів: змагання міфів і реальностей. Галузеві соціології в умовах глобальних змін і суспільних трансформацій. Київ: Каравела, 2017. С. 69-83. �Yevtukh V. Ukrainian Ethnos as a Complex Socio-Cultural Phenomenon. Interdisciplinary Studies of Complex Systems. 2018. Number 13. Pp. 41-56. Yevtukh V. Cultural Security in Ethnic Diverse Society: Challenges for Ukraine. Jagiellonian Ideas Towards the Challenges of Modern Time. Kraków: 2018. Pp. 249-279. �Євтух В. Евалюація: пролегомени до системного знання, яке «може постати як міждисциплінарна наука». Гілея. Науковий вісник. Філолсофські науки. Політичні науки. 2021. Випуск 163 (№ 6-7). С. 18-37. Євтух В. Мультикультурна/міжкультурна освіта: зарубіжний досвід та перспективи для України. Вища освіта України. 2021. № 4 (83). С. 13-34. �Щодо повного переліку праць див.: Євтух В. Феномен університету в освітньому просторі: традиції перед сучасними викликами. Освітній дискурс. Випуск 39 (1-3). 2022. С. 7-25. Володимир Борисович Євтух : біобібліографічний покажчик. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. – 99 с. �Володимир Борисович Євтух – учасник численних конференцій (77 в Україні, 145 за кордоном). На слайді представлено: Посвідчення учасника презентації «National Minorities in Ukraine: The Path to the Rights» (Cупроводжувальна подія «Динаміка інтеграції» під час Засідання Ради міністрів ОБСЄ, Відень, Австрія, грудень 2017). Посвідчення учасника 25-го Економічного Форуму (Криниця Здруй, Польща, 2015). �Етносоціологічна школа професора Володимира Євтуха У рамках школи впродовж 2008-2023 року проведено 12 засідань в Україні, Польщі, Латвії, Румунії. За консультуванням і керівництвом В. Євтуха захищено: 4 докторські та 15 кандидатських дисертацій, зокрема 2 іноземцями. �Громадська та політична активність • • • • • • • • • • • • • • • • Міністр, Голова Державного комітету України у справах національностей та міграції (1995-1997). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці, в Республіці Мальта (за сумісництвом), перший Посол України у Найяснішій Республіці Сан-Марино (за сумісництвом) (1997-1999). Радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2008). Член Дорадчої ради Європейського форуму міграційних досліджень (Бамберг, Німеччина) (1992-1998). Президент Республіканської асоціації українознавців (1993-1995). Член міжнародної асоціації україністів (1994-1996). Заступник Академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права (1995-1997). Член Відбіркового комітету Фонду МакКартурів (США) (1995-1997). Член Правління Соціологічної асоціації України (з 2000). Голова Ради громадських організацій національних меншин при Президентові України (2000-2002). Голова експертної ради ВАК України із філософських, політичних та соціологічних наук (2001-2006). Член робочої групи з питань національних меншин Центральної Європейської ініціативи (Трієст, Італія). Експерт Механізмів людського виміру ОБСЄ (2007-2013). Член науково-експертної колегії з проблем соціально-економічного розвитку при Кабінеті Міністрів України (2008-2010). Голова Експертної ради з питань етнополітики при Міністерстві культури та інформаційної політики України (2017-2019). Головний редактор, член редколегії наукових журналів (у різний час): «Вища освіта України», «Евалюація: наукові, освітні, соціальні проекти», «Київська старовина», «Міждисциплінарні дослідження складних систем» (Київ, Україна); «Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент», «Jagіellonian Cultural Studies» («Politeja») (Краків, Польща), «Pedagogija un skolotaju izglitiba (Pedagogy and Teacher Education)» (Рига, Латвія). �Почесні звання і нагороди Володимир Євтух – учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС (1986); почесний гість штату Місьйонес та міста Посадас (Аргентина, 1997); учасник Помаранчевої революції (2004) �Орден за заслуги II-го ступеня (2010) Грамота про присвоєння звання Заслуженого діяча науки і техніки України (1999). �Про Володимира Євтуха …в університеті сформувалась унікальна етносоціологічна дослідницька спільнота,.. яку привабив … науковий і організаційний талант, найвищий ґатунок загальної і професійної культури, рівень особистості д. і. н. Володимира Борисовича Євтуха. В. Андрущенко, Г. Волинка. Драгомановські наукові школи: факти і проблеми. // Пам’ять століть. № 5-6. 2009. С.42. Усі ці роки, починаючи від часу, коли Володимир Борисович очолював Міністерство України у справах національностей та міґрації, ми завжди відчували його дружню підтримку, послуговувалися професійними порадами й експертними оцінками, читали його нові публікації. Президія Конґресу національних громад України. // Газета Конгресу національних громад України. №06/73. 2008. �…Професор Володимир Євтух є одним з ініціаторів формування та розвитку вітчизняної етносоціології, яка переростає з цікавого дослідницького напряму у повноцінну, самодостатню галузь української соціології та міждисциплінарних соціогуманітарних досліджень. …Професор … сьогодні є серед українських авторів (у соціогуманітарних науках) чи найбільш цитованим зарубіжними дослідниками етнонаціональної проблематики. Ганна Скрпник. Етносоціологічна школа Володимира Євтуха: академічний проект структурування наукової галузі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2008. № 2. С. 37-43 �Yevtukh Volodymyr, (SE), diplomat bom Rivne (Ukraine), July 14, 1948 a.: c/o Ambasciata dell'Ucraina, Via Guido d'Arezzo 9, 1-00198 Roma. Colombo G. Who's who in Italy. Vol. 2, 2000 Wołodymyr Jewtuch – ur. 1948, doktor nauk historycznych, dziekan Wydziału Socjologii i Psychologii Uniwersytetu im. T. Szewczenki w Kijowie, członek-korespondent Ukraińskiej Akademii Nauk, przewodniczący Rady Przedstawicieli Organizacji Społecznych Mniejszości Narodowych Ukrainy … Autor ponad 200 publikacji z dziedziny stosunków etnicznych, migracji i polityki narodowościowej. Droga do Europy. Opinie ukraińskich elit. – Warszawa: Fundacja im. Stefana Batorego, 2004; Kijów: Międzynarodowa Fundacja „Odrodzenie”, 2004 �Євтух Володимир Борисович // Професори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : біобібліографічний довідник 1944-2009 рр. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. С. 171-172. Етносоціологічна школа. Засновник і керівник – Євтух Володимир Борисович // Наукові школи НПУ імені М. П. Драгоманова. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. С. 158-172. �Євтух Володимир Борисович. Траєкторії обставин та власної долі. Плідне сплетіння. Київ, 2018. - 311 с. Євтух Володимир Борисович. П’ять років потому: висліди наукових пошуків. Одеса : Олді+, 2023. 419 с. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Книжкові виставки</h4> Description An account of the resource Віртуальні книжкові виставки з фондів Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource Створення: 2013-12-21 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1 Subject The topic of the resource Рекомендаційна бібліографія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Персоналія Інформація про особистість. Прізвище Євтух Ім'я Володимир По батькові Борисович Дата народження 1948 Місце народження смт. Зарічне Зарічненського (нині – Вараського) району Рівненської області Рід діяльності освіта педагогіка соціологія історія Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Євтух Володимир Борисович – соціолог, історик, почесний професор</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-01-05 Subject The topic of the resource освіта педагогіка соціологія історія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Євтух Володимир Борисович – соціолог, історик, почесний професор / Наукова Бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. - Київ, 2023. Description An account of the resource Віртуальний біобіблографічний покажчик видань професора кафедри соціології та публічних комунікацій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Володимира Борисовича Євтуха. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/160 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова вища освіта історія педагогіка соціологія Україна