41 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/24f5ea712376e25884f81366d2a37ec2.pdf d9ecf5e9f577f0f8d7a5217181ab7a12 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1630) (лютий 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1630) ЛЮТИЙ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Кадр місяця Вітаємо РЕКТОРОВІ ВРУЧИЛИ ДИПЛОМ DOCTOR HONORIS CAUSA 26 лютого відбувся загальноуніверситетський фестиваль�конкурс “Дебют Першокурсника”, переможцем якого став Інститут філософської освіти і науки. На світлині студенти 12 групи спеціальності “Філософія”, що здобули перемогу, та їх студентський куратор. ТРЕНІНГ ІЗ КОПІРАЙТИНГУ 18 та 20 лютого на запрошення Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України головний редактор газети “Педагогічні кадри” Сергій Русаков взяв участь у тренінгу “Основи копірайтингу в громадських організаціях”. Тренінг прово$ дила коуч міжнародного класу Еліна Слободянюк. Загалом у захо$ ді взяло участь близько двадцяти київських профспілкових активі$ стів, що працюють у сфері мас$медіа. Впродовж двох днів інтенсивної роботи учасники дізнались основи написання креативних текстів, методів комунікації між авто$ ром і читачем, створювали власні тексти і лозунги під час практич$ ної частини. Окрім того, учасники тренінгу навчились трансформо$ вувати пасивний лексичний запас у активний та шукати альтерна$ тивні методи вираження думки. Учасники тренінгу отримали сертифікати за підписом тренера Еліни Слободянюк та голови КМОППОіНУ Олександра Яцуня. СТАРТУВАВ СТУДЕНТСЬКИЙ СОЦІАЛЬНО,ПОЛІТИЧНИЙ ТУРНІР З метою забезпечення участі НПУ імені М. П. Драго, манова у Міжнародній конференції на тему “Місія України у сучасному світі”, яка відбудеться 29 берез, ня 2013 року у Національному університеті “Острозь, ка академія”, у Драгомановському виші стартував соціально,політичний турнір “Місія України у сучасно, му світі”. Студентські команди будуть змагатися між собою з 11 лютого до 25 березня 2013 року. Серед органі$ заторів заходу – Громадське об’єд$ нання “Україна Сла$ ветна”, ректорат Національного педагогічного уні$ верситету імені М. П. Драгоманова, Студентська рада НПУ, кафедра упра$ вління, інформацій$ но$аналітичної діяльності та євро$ інтеграції Інституту управління та еко$ номіки освіти НПУ. Honoris Causa (з латини – “Заради поша$ ни”) – почесний титул, котрий надається людині не на підставі захисту дисертації, а за його великі особисті заслуги перед наукою чи культурою. Метою присвоєння цього звання є відзначення осіб, які зробили значний внесок у розвиток науки і поширення знань, а також сприяли науковому співробітництву та вста$ новленню міжнародних зв’язків вищого нав$ чального закладу. Це означає також, що університет вважає за велику честь ввести його володаря до свого професорсько$викладацького складу. Церемонія нагородження цим почесним титулом ще одного сподвижника науки й осві$ ти – ректора Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, академіка Віктора Андрущенка – відбулася нещодавно у Східноєвропейському націо$ нальному університеті імені Лесі Українки. На запрошення керівництва й студентства СНУ у Луцьку побувала делегація Драгома$ новського вишу на чолі з очільником Віктором Петровичем та у складі першого проректора з організації навчально$виховної роботи та еко$ номіки Олега Падалки, академіка, директора Інституту соціології та соціальних комунікацій Володимира Євтуха і голови Профкому спі$ вробітників НПУ Івана Горбачука. Віктор Петрович познайомився і поспіл$ кувався зі студентами Лесиного вишу, із зах$ ватом оглянув навчальні аудиторії, виставкові стенди та поділився досвідом власного викладання. На пам’ять ректор подарував для бібліо$ теки СНУ свої книги “Світанок Європи” та “Україна розділена в собі: від Леонідії до Вік$ торії”, а ще пообіцяв волинським науковцям 100 книг від вчених$драгомановців і власні 1$2 лекції щорічно для студентів. Долучитися до інавгураційної церемонії та привітати зі Стрітенням Господнім завітав митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Прес�служба університету Вчена рада Історія університету Студентське життя Дві сутнісні сили життя університету Місце, де творяться традиції Головна кафедра стор. 2 стор. 4 стор. 6 �Вчена рада ДВІ СУТНІСНІ СИЛИ ЖИТТЯ УНІВЕРСИТЕТУ 21 лютого 2013 року. Урочисте засі, дання вченої Ради Національного педаго, гічного університету імені Михайла Дра, гоманова. Академічні мантії. Величний і голосний Національний заслужений ака, демічний український народний хор імені Г. Верьовки на чолі з Анатолієм Авдієв, ським. Класична музика і квіти. У Драго, мановському виші панує святкова атмо, сфера. У “почесні” приймають Миросла, ва Вантуха і Анатолія Конверського. був дуже розчулений: “Для мене велика честь отримати таке високе звання, бо щиро пере# конаний в тому, що Вчитель, який виходить зі стін Драгомановського університету, – геній сучасної педагогіки. Честь йому і хвала”. У своїй недовгій, але пройнятій любов’ю і вдячністю промові пан Вантух висловив почуття гордості й впевненості у завтрашньо$ му України, якщо на його сторожі будуть зав$ жди вихованці НПУ. У другій частині засідання ректор пред$ ставив до вручення титулу Почесного доктора Драгомановського вишу талановитого філо$ софа, логіка, методолога сучасної науки, ім’я якого лунає у світових академічних колах, а тепер і НПУ матиме можливість доторкнутися до цього метра наукового знання, Анатолія Конверського. Вчений подякував за честь долучитися до Драгомановської родини і вже зробив пер$ ший подарунок – 50 примірників свого підруч$ ника “Логіка”, який тепер розташується на полицях Наукової бібліотеки НПУ імені $ М. П. Драгоманова. Ректор університету, академік Віктор Андрущенко відкриває засідання Засідання відкриває ректор університету, академік Віктор Андрущенко. І поміж усіх сказаних слів вухо вдячного слухача ловить знову крилату фразу з вуст філософа: “Наука і мистецтво, мистецтво і наука – дві сутнісні сили нашого життя – у долі людини завжди повинні йти поруч. Особливо це стосується еліти нашого суспільства, тобто професорів, доцентів, аспірантів, студентів, усієї акаде# мічної університетської когорти, якій завтра будувати майбутнє. Сьогодні ми побачимо яскравий приклад того, як поєднуються в житті драгомановців мистецтво і наука”. Ці дві одвічні сутності на засіданні Вченої ради 21 лютого уособлювали саме Мирослав Вантух і Анатолій Конверський. Отримавши з рук професури і керівниц$ тва академічну мантію та диплом Почесного професора університету, Мирослав Вантух Людмила КУХ, прес�служба університету ВАНТУХ Мирослав Михайлович Мирослав Вантух – добре відома особистість української культури Наука – це не просто покликання Анатолія Конверського, але його життя Народився 18 січня 1939 року в с. Великосілки Кам’янко – Бузь$ кого району Львівської області в хліборобській родині. Український хореограф, генеральний директор – художній керівник Національного заслуже$ ного академічного ансамблю танцю України імені П. Вірського, директор хореографічної школи при НЗААТУ ім. П. Вірського; голова Всеукраїнської хореогра$ фічної спілки; президент Міжна$ родного фестивалю$конкурсу дитячих колективів народного танцю, член$засновник Академії мистецтв України, народний артист України, професор, Герой України. Все своє життя Мирослав Вантух присвятив мистецтву. І сьогодні продовжує творити в ім’я України. Саме завдяки М.Вантуху ансамбль танцю Украї$ ни і сьогодні сприймається всім світом як високохудожній мистецький колектив. КОНВЕРСЬКИЙ Анатолій Євгенович Народився 15 вересня 1948 р. у с. Горишківка на Віннич$ чині в родині вчителів. 1971 року закінчив філософський факультет Київського державного універси$ тету ім. Т. Г. Шевченка, а в 1974$ му – аспірантуру на кафедрі логі$ ки. Працюючи в університеті, Анатолій Євгенович подолав шлях від викладача до декана філософського факультету. Доктор філософських наук, академік Національної академії наук України, декан філософсько$ го факультету Київського універ$ ситету імені Тараса Шевченка, автор підручників “Логіка” (який витримав понад 5 видань), “Логі$ ка для юристів”, співавтор низки підручників з філософії, політоло$ гії, методології наукових дослі$ джень, кількох наукових праць, серед яких монографії “Пробле$ ма обґрунтування в логіці та методології науки”, “Теорія та її обґрунтування”. Музичне вітання від славетного хору імені Г. Верьовки ПІДСУМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 2012 РОКУ 5$6 лютого 2013 року на базі структурних підрозділів університету – інститутів, факультету та загальноунівер$ ситетських кафедр – відбулися засідання щорічної звіт$ но$наукової конференції викладачів, докторантів і аспі$ рантів “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету”. Участь у конферен$ ції брали професори, викладачі, аспіранти і співробітни$ ки кожної з кафедр. 5 лютого відбулися пленарні засідання по інститу$ тах. Зі звітом про науково$дослідну роботу викладачів за 2012 рік виступили директори інститутів. Було пові$ домлено присутніх про результати наукових досліджень за звітний період. Особлива увага приділялась завдан$ ням викладачів щодо поліпшення якості фахової підго$ товки, більш ефективного використання результатів наукової діяльності викладачів у навчальному процесі, а також ролі науково$академічної мобільності студентів у здобутті якісної професійної освіти. Про особливості запровадження у навчальний процес наукових доробків кафедр наголошувалось у доповідях викладачів інститу$ тів, зокрема Інституту розвитку дитини, Фізико$мате$ матичного інституту, Інституту політології та права, а також Інституту природничо$географічної освіти та еко$ логії. Роботу пленарних та секційних засідань відвідали проректор з наукової роботи професор Г. І. Волинка та співробітники відділу аспірантури і докторантури. Пленарні засідання деяких інститутів відвідали гості. Серед гостей Інституту гуманітарно$технічної освіти був запрошений директор інституту перепідго$ товки та підвищення кваліфікації, професор, доктор біологічних наук, завідувач кафедри освіти дорослих В. М. Ісаєнко, директор центру позашкільної роботи Святошинського району м. Києва Н. І. Савенко. Серед запрошених науковців інституту фізичного виховання та спорту був проректор з дистанційного навчання, доктор фізико$математичних наук, профес$ ор А. П. Кудін. 2 Як результат пленарного засідання інституту гумані$ тарно$технічної освіти була підписана угода про спільну діяльність між інститутом та Центром позашкільної роботи Святошинського району м. Києва за участю директора цього центру Н. І. Савенко. В обговоренні доповідей виступили проф. М. С. Корець, проф. І. Г. Трегуб, доц. Г. С. Зікій, доц. Д. В. Лебедєв. На засіданні кафедри зоології було зазначено, що за результатами науково$дослідної роботи викладачів під$ готовлено до видання підручник “Еволюційне вчен$ Офіційно ня”(проф. В. М. Бродвій) та видано навчальний посіб$ ник і лабораторний практикум з курсу “Агроекологія” (доц. О. Т. Лагутенко), навчальний посібник “Щоден$ ник польової практики з біогеографії” (доц. Т. М. Нестека). Були також представлені доповіді директорів та викладачів інститутів, які присвячені актуальним питан$ ням освіти та науки, після яких відбулися дискусії з про$ блемних питань, озвучених в доповідях. 6 лютого були проведені секційні засідання за окре$ мими програмами. Зі вступним словом виступили заві$ дуювачі кафедр. На кожній з кафедр були представлені і обговорені доповіді викладачів та аспірантів. Деякі доповіді супроводжувалися візуальним рядом за допо$ могою комп’ютерів та діапроекторів. Після завершення виступів усіх учасників конферен$ ції було проведене підсумкове обговорення. Завідувачі кафедр підвели підсумки науково$звітної конференції викладачів, відзначили актуальність проблематики нау$ кових доповідей та окреслили перспективи подальших досліджень на кафедрах. Можна виокремити роботу Фізико$математичного інституту. Конференція була проведена на високому рівні, забезпечена абсолютна явка професорсько$ви$ кладацького складу. Директором інституту була пред$ ставлена вичерпна інформація про роботу інституту, що супроводжувалася презентацією з наведенням конкретних даних у таблицях та графіках. Підсумовуючи вищесказане, зазначимо: щорічна звітно$наукова конференція викладачів, докторантів і аспірантів “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” відбулась на високо$ му рівні у всіх структурних підрозділах університету. Викладачами підведені підсумки роботи, які обґрунто$ вані в когорті однодумців, що задають параметри розвитку і прогнозують результати науково$дослідної роботи університету. Тетяна КОВТУН ЛЮТИЙ 2013 �Презентація ЖИТТЯ НА БЛАГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ У київському вида, вництві “Криниця” в серії видань “Бібліоте, ка Шевченківського комітету” нещодавно вийшла книга “Мае, стро Анатолій Авдієв, ський. Портрет хору з мозаїки” авторства відомого українського письменника, хореогра$ фа і театрального крити$ ка Володимира Корній$ чука. Презентація ново$ го видання зібрала усіх охочих ще раз насолоди$ тися талантом великого маестро Авдієвського та його дітища – Національ, ного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки. Колеги й друзі, серед яких такі метри мистецтва й культури, як Борис Олійник, Мирослав Вантух, Микола Луків, а також народні й заслужені артисти України, мистецтвознавці, музичні критики, зірки теле$ бачення, науковці й педагоги та, звісно, вихованці, сту$ денти очолюваного Анатолієм Тимофійовичем Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, принесли квіти й теплі слова на адресу маестро. Від імені Драгомановського вишу митця вітала ціла плеяда колег. “Ми щиро раді й гордимося тим, що маємо честь працювати пліч#о#пліч з генієм української народної музики Анатолієм Авдієвським, – наголосив перший проректор університету Володимир Бех, – “На сторінках книги читач зустрінеться зі спогада# ми видатних оперних співаків, які свого часу починали творчий шлях у прославленому на всіх континентах хоровому колективі: народних артистів України, лауре# атів Національної премії імені Тараса Шевченка Мико# ли Кондратюка, Героїв України Дмитра Гнатюка, Євге# нії Мірошниченко, Ніни Матвієнко; диригентів народ# ного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Віктора Гуцала та народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, академіка, Героя України Євгена Савчука”. Тетяна Майданович, з передмови до книжки Потенціал Як запевнив автор, попереду “новий том” книги про метра музики і, мабуть, ще не один. Прес�служба університету Вітаємо! НАРАДА ВІДПОВІДАЛЬНИХ РЕДАКТОРІВ НАУКОВИХ ЧАСОПИСІВ НПУ Нещодавно в Національному педагогічному уні, верситеті імені Михайла Драгоманова відбулась нарада відповідальних редакторів наукових часопи, сів вишу, яка мала на меті роз’яснення роботи бібліогра$ фічних та реферативних баз даних і інструментів для від$ стеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Завдяки розпорядженню Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України сучасні українські науковці все більше почали звертати увагу та цікавитися цими базами не просто для знаходження найновішої інформації за своєю тематикою у популярних наукових часописах, але й для публікації власних статей. Редактори розглядали й вивчали кілька різних баз. Однією з найпопулярніших у світі є база даних Scopus, яка позиціонується видавничою корпорацією Elsevier як найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публі$ кацій. Згідно з оголошеною стратегією, вона має стати найбільш повним та вичерпним ресурсом для пошуку наукової літератури. Драгомановський університет уже давно вий# шов за межі вітчизняного інформаційного просто# ру, і тому драгомановці повинні навчитися пра# цювати з іноземним інформаційним полем. Віктор АНДРУЩЕНКО Ще однією серед гігантів є й база даних наукового цитування Web of Science, яка складається з трьох розді$ лів: Science Citation Index Expanded (База природничих наук) – 5 866 журналів (глибина пошуку з 1945 р.), Social Sciences Citation Index (База суспільних наук) – 1 747 жур$ налів (глибина пошуку з 1956 р.) та Arts and Humanities Citation Index (База з мистецьких та гуманітарних наук) – 1 135 журналів (глибина пошуку з 1975 р.). Відповідальні редактори університетських часописів ознайомилися з базовими критеріями оцінювання видан$ ня експертною радою Scopus, серед яких – вимога щодо того, щоб видання мало англомовну назву та публікувало англомовні версії рефератів всіх наукових статей (оціню$ ється якість англомовних рефератів); повні тексти статей можуть публікуватися будь$якою мовою. До того ж нові ЛЮТИЙ 2013 тому бажаємо вам, пане Анатолію, ще довгих#довгих років життя на благо мистецтва України”. Загалом книга стала ще одним чудовим надбанням у книгозбірні української культури й мистецтва, адже складається з художньо$документальних розповідей про видатного хормейстера сучасності, педагога, ком$ позитора, лауреата Національної премії України, Героя України, народного артиста України Анатолія Авдієв$ ського, котрий, починаючи з 1966 року, очолює Націо$ нальний заслужений академічний український народ$ ний хор імені Григорія Верьовки. Варто згадати, що книга “Маестро Анатолій Авдієв$ ський. Портрет хору з мозаїки” Володимира Корнійчука містить численні фотоілюстрації, на яких відображено гастролі уславленого колективу до найвіддаленіших країн світу, зустрічі з уславленими корифеями українсь$ кої сцени, а ще репродукції афіш з репертуаром хору імені Григорія Верьовки, ескізи декорацій тощо. Видан$ ня випущено за бюджетною програмою “Українська книга – 2012” на замовлення Державного комітету теле$ бачення і радіомовлення України. випуски повинні виходити з регулярністю не менш ніж 1 раз на рік. Чималу роль відіграє якість видання, його авторитетність: в тому числі, репутація комерційного видавця або наукового товариства; різноманітність місць роботи авторів; міжнародний науковий авторитет провід$ них членів редколегії та різноманітність місць їхньої робо$ ти (серед іншого, враховується цитованість членів редко$ легій та авторів журналів у виданнях, що вже індексують$ ся Scopus). До таких критеріїв також відноситься популярність та доступність: в тому числі, кількість посилань на видання у базі даних Scopus; кількість установ, що передплачують видання; бази даних інформаційних агрегаторів, у яких вже індексується видання; кількість запитів на включення видання до Scopus. Політика видання повинна передба$ чати певну форму контролю за якістю публікацій (напри$ клад, наукове рецензування). Обов’язковим також є те, що часопис повинен мати власний веб$сайт з англомовними версіями сторінок (оцінюється якість головної сторінки видання); наявність на веб$сайті повних текстів статей не є обов’язковою вимогою, але це бажано для забезпечення можливостей безшовного переходу зі сторінок у Scopus до сторінок повних текстів статей (“View at Publisher”). Наукові видання Національного педагогічного універ$ ситету імені Михайла Драгоманова в найближчому май$ бутньому теж планують тісну співпрацю з цими базами даних. ВИДАЛИ “КВИТКИ У ЖИТТЯ” В Інституті розвитку дитини Національного педагогічного університету імені Михайла Дра, гоманова 5 лютого відбулося офіційне вручення дипломів випускникам заочної форми навчання освітньо,кваліфікаційного рівня “Магістр”. Великий давньоримський мислитель і ритор Цицерон колись сказав: “Не досить оволодіти пре# мудрістю, треба також уміти користуватися нею”. Знаменита теза про невід’ємність теорії і практики у житті, професійній діяльності, світоглядних постула$ тах витримала віки й актуальна досі. Жити у такій єдності, а отже, й у гармонії з собою і світом навчили$ ся випускники ІРД. Попереду в них ще широке море з назвою “Життя”. У добру дорогу! Хай усе буде у великій долі: і шторми, і штилі, але пам’ять хай зберігає лише при$ ємні враження. Пам’ятайте: двері рідної альма$ матер для вас, шановні драгомановці, завжди відчи$ нені, а ваші викладачі завжди готові допомогти пора$ дою і щирим словом! Прес�служба університету Прес�служба університету 3 �Студентське життя МІСЦЕ, ДЕ ТВОРЯТЬСЯ ТРАДИЦІЇ Екскурсія до Палацу Шенборнів. 2013 р. Карнавал. 2010 р. Катання на лижах. 2006 р. Катання на сноуборді. 2013 р. Доброю традицією драгомановців є щорічний відпочинок під час зимових канікул в мальовничому куточку нашої країни на слав, ній Свалявщині. Саме там знаходиться улюблене місце відпочинку наших студентів – санаторій “Сонячне Закарпаття”. Цього року в лютому ми відсвяткували п’ятнадцяту річницю нашої дружби, яка має свою історію та багаторічні традиції. У 1998 році під керівництвом регіонального директора молодіжного центру праці НПУ імені М. П. Драгоманова, студента соціально$гумані$ тарного факультету Олександра Кулінченка (нині – проректор Академії водного транспорту України) на оздоровлення вирушила перша група студентів. Тоді ніхто не здогадувався, що звичайний на перший погляд санаторій стане справжнім місцем паломництва для драгомановців. Мальовнича краса гірських схилів, мелодійний шум струмочків та неве$ личкої річечки, що протікає поряд, надзвичайно п’янке повітря – все це створює атмосферу затишку та комфорту і надихає на нові звершення. І що особливо приємно – нам завжди раді в цих краях. Особливе піклуван$ ня відчувається зі сторони адміністрації санаторію, а також головного лікаря – Івана Немеша, завдяки якому наші студенти мають змогу не тільки оздоровитися, а й розвиватися творчо та навіть відкривати в собі нові таланти. За ці 15 років у драгомановців склався цілий ряд традицій, без яких “Сонячне Закарпаття” уже неможливо уявити. Обов’язковою у перші дні відпочинку є піша прогулянка до “поляни кохання”, – власне, так її назва$ ли самі студенти. Звідси відкривається неймовірно чарівна панорама на навколишню місцевість. Традиційним є також проведення трьох тематичних вечірок, які щоро$ ку різні. Креативні студенти університету, профспілкові активісти заздале$ гідь готуються, продумують та організовують за підтримки ППО студентів НПУ імені М. Драгоманова та адміністрації санаторію стилізовані вечірки. Обов’язково вони проходять у закритому форматі та мають свій дрес$код. Незмінним залишається вечір в українському стилі, обов’язковими атри$ бутами якого є вишиванка та рідна пісня. У проведенні цього вечора активну участь бере Центр культури та мистецтв та вокальний ансамбль “Купава”. Метою проведення заходу є відродження та популяризація укра$ їнських народних традицій, української пісні. Атмосфера тут завжди панує надзвичайна, а енергетика від запального танцю та рідної пісні зашкалює! Щорічним подарунком від “Сонячного Закарпаття” є цікаві екскурсії видатними історичними місцями краю. Студенти нашого університету мають можливість познайомитися з унікальними пам’ятками, відвідати фортецю в Чинадієво, Замок Паланок в Мукачево, Ужгородський замок, санаторій “Карпати”, святі місця краю, термальні купальниці тощо. Для молодої людини важливий активний відпочинок, і в “Сонячному” є всі умови його реалізувати. Це – ковзанка, гірськолижні спуски, що розта$ шовані поряд із санаторієм, де драгомановці і вперше стають на лижі, і встановлюють власні рекорди зі швидкісного спуску на лижах та санчатах. Санаторій також радо приймає наших добрих друзів з ближнього зарубіжжя – студентів Московського енергетичного інституту, які приєдну$ ються до драгомановців уже п’ятий рік поспіль. Цього року групу студентів з МЕІ очолив голова Профкому студентів Сергій Земнухов. Приємно від$ значити, що студенти$енергетики цікавляться історією краю, підтримують наші традиції та приймають активну участь у проведенні вечірок. Поїздка у “Сонячне” – це чудова можливість оздоровитися цілющою мінеральною водичкою. Варто зазначити, що процедури тут здійснює ква$ ліфікований медперсонал, тому вони приносять лише задоволення і користь. Студенти щиро вдячні за це головному лікарю санаторію Івану Немешу, який з батьківською турботою ставиться до них, сприяє в органі$ зації лікування та відпочинку. Цього року численна родина драгомановців відвідала “Сонячне Закарпаття” уже вп’ятнадцяте. Проте викладачі та студенти, які вже приїж$ джали сюди, завжди знаходять тут щось нове. Бувалі відпочивальники кажуть, що це схоже на хворобу, адже вони хочуть повертатись сюди ще і ще. Не вперше відвідує цей край і людина, під батьківською опікою якої пройшли незабутні десять днів у Закарпатті – голова ППО студентів НПУ імені М. П. Драгомагова Станіслав Цибін. Ось як Станіслав Григорович відгукується про цей відпочинок: “Той, хто хоча б один раз там побував, заражається “небезпечним вірусом”, отримує залежність від цього краю та тих прекрасних людей, які там живуть, на ту прекрасну воду, повітря та атмосферу. Я невимовно щасливий, що колись, у далекому 1998 році, наш університет поєднав свою долю з Закарпаттям”. Ювілейний заїзд відзначився вечірками – в голлівудському стилі церемонії “Оскар”, піжамною та українською. “Сонячне Закарпаття” – це не просто санаторій, це місце, де тво$ ряться традиції, поєднуються долі. Це місце, яке надовго залишиться у серці, бо приїжджають сюди у найщасливіші роки свого життя – роки сту$ дентства. А ці незабутні десять днів – це маленьке життя, яке хочеться проживати неодноразово. 4 Оскарівська церемонія. 2013 р. Голови ППО студентів НПУ і МЕІ Оскарівська церемонія. 2013 р. Перша делегація москвичів. 2009 р. Ольга МІНЕНКО, Тетяна ХОМИЧ Московська делегація разом з драгомановцями. 2013 р. Олександр Кулінченко � засновник традиції. 2009 р. Оскарівська церемонія. 2013 р. Стиляги. 2012 р. Школа. 2012 р. Студенти Інституту мистецтв. 2010 р. ЛЮТИЙ 2013 �Ювілей V I V A 19 лютого 2013 р. у Національно, му педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбулося вшанування 65,річного ювілею літе, ратурної студії НПУ, де свого часу нав, чався й український поет,пісняр Андрій Малишко. Сьогодні студія носить ім’я поета, так само як і Інсти, тут української філології та літератур, ної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова, а очо, лює літературну студію відомий поет, пісняр Андрій Демиденко. Поезія… Чи не вона пробуджує все найкраще, що було закладене богами в людині, і підносить її на неосяжні просто$ ри Духу? Поезія… Чи не вона допомагає нам бачити красу світу цього, сповнюючи його особливим сакральним змістом? Поезія… Чи не її магічні слова окриляють наші душі в миті радості та гоять їх у хви$ лини печалі? Відомий російський поет М. О. Некрасов свого часу говорив: “У душі кожної людини є клапан, що відкри# вається тільки поезією”. І саме НПУ імені М. П. Драгоманова допомагає його від$ крити! Одухотвореністю ліричного слова в той день було просякнуте все – натхненні вірші поетів, що злітали зі сцени, очі гля$ дачів, які із запалом ловили їх піднесену силу, сама атмосфера Альма$матер. Тор$ жество, якого з нетерпінням чекав кожен драгомановець, супроводжувалось пре$ зентацією творчого доробку літературної студії під назвою “Протуберанці слова”. Ця віршована збірка, що невтом$ П О Е З І Я ! Сьогодні літературну студію очолює поет�пісняр Андрій Демиденко ною працею створювалась протягом багатьох років, того вечора стала загаль$ ним центром уваги, надихала та заворо$ жувала присутніх. Ведучими святкування тріумфу поезії стали народні артисти України – Тамара Стратієнко та Андрій Демиденко. Саме вони, як ніхто інший, змогли провести присутніх до незглиби$ Віктор Андрущенко – автор ідеї і співупорядник книжки Протуберанці слова мого світу вивершеного слова, передати всю чарівність його найтонших відтінків. З вітальною промовою звернувся до ювілярів ректор НПУ імені М. П. Драгома$ нова, академік Віктор Андрущенко. “Наш університет, – говорить Віктор Петрович, – це університет талантів від першого й останнього викладача до пер# шого й останнього студента. Але остан# ніх немає, є лише перші. І літературний клуб імені А. С. Малишка тому неабияке підтвердження!” Велика кількість гостей зібралася в той день, аби привітати літстудійців з днем народження. Це народний вокаль$ ний ансамбль “Купава”, народний ама$ торський театр “Вавилон” та скрипаль світового класу Петро Мовчан. Чарівни# ми піснями порадували поетів та їх гостей заслужений артист України Петро Мрежук, фіналістка шоу “Голос країни” Ангеліна Моняк та тріо тенорів у складі Олега Філіпенка, Сергія Гурця та Івана Коренівського. З хвилюючими словами співпережи$ вання за долю літературної студії зверну$ лися до привідців торжества поет Іван Драч, академік НАПН України, співголова наглядової ради вишу Анатолій Тол, стоухов, народний артист України Ана$ толій Паламаренко. У промові кожного з них відчувалася пульсація справжнього душевного слова, що зробило свято по$ сімейному теплим та щирим. Особливої уваги того вечора заслу$ говувала публіка, що зійшлася розділити з ювілярами невимовні радощі святку$ Довірливе спілкування вання. Запал глядачів, їх бурхливі емоції та аплодисменти, що лунали вслід кож$ ному продекламованому віршу, додавали неабиякої наснаги митцям та сповнюва$ ли атмосферу заходу магнетизмом пра$ вдивої любові до поетичного слова. Літературна студія імені А. С. Малиш$ Поет Іван Драч пророкує довгі роки плідної роботи літстудії ка… Вона творила нові життя, що з нестримною силою виражались у віршах її вихованців, допомагала вчитись пре$ красному, шукати в звичайному незви$ чайне… Ось уже цілих 65 років... Хотілося б побажати цьогорічним ювілярам твор$ чих злетів, запаморочливого успіху та натхнення! Viva поезія! Юлія СУХЕНКО, студентка Інституту філософської освіти і науки Вітаємо ВЕСНЯНІ ВІДПОВІДІ І НАСТАНОВИ ВІД РЕКТОРА Весняний семестр у Драгомановському університеті Крім цього, ректор поставив ряд питань, які залишаються розпочався із зустрічі ректора університету та прорек, відкритими, і керівництво вишу саме на студентство поклада$ торського корпусу зі студентами. 18 лютого в головному ється у їх вирішенні: “Чому навчати більше – теоретичній чи корпусі університету у вже традиційно довірливому фор, практичній частині?”, “Чи потрібно давати більше аудиторних маті відбулось спілкування керівництва вишу і молоді, під занять, чи краще залишати більше часу на самоопрацювання час якого були порушені гострі питання, серед яких якість матеріалу”. освіти, умови навчання, участь у соціально і культурному Участь у соціально,політичному процесі. Починаючи житті країни. цей блок, ректор поставив запитання, хто читав На початку зустрічі ректор проекти Закону України “Про освіту”. В залі університету академік Віктор замайоріло лише кілька рук. Віктор Петрович Андрущенко окреслив суча$ наголосив, що приймаючи життєве рішення, слід сний стан університету і зау$ бути знайомим з різними поглядами і вміти їх важив, що сьогодні навчаль$ сприймати. Це показує силу особистості і її про$ ний заклад знаходиться на фесіоналізм. Тому Студентській раді університету етапі інтенсивного розвитку. було доручено створити робочу групу і провести Тому не дивно, що виникають ознайомлення із законопроектами і винести своє різні погляди на те чи інше судження щодо них. нововведення і лише спільни$ Віктор Андрущенко наголосив на тому, що в ми зусиллями студентства і університеті дбають про всебічний розвиток керівництва можна знайти молоді і цінують громадянську позицію кожного. Керівництво університету довіряє ефективну форму, яка пра$ “Участь у соціально$політичному процесі є важли$ студентству цюватиме на користь драго$ вою частиною нашого життя, але слід манівців. бути обачним, не дозволяти маніпу$ Якість освіти. На сьогоднішній день лювати собою, не піддаватися на різ$ питання якості освіти є пріоритетом для номанітні провокації”, – підкреслив університету. Пошук нових форм навчан$ ректор університету. ня, нарощення інтелектуального потенціа$ Участь у культурному житті. На лу вишу, поєднання досвіду викладачів зі думку ректора університету, студент$ стажем і креативні ідеї молодих колег – ство стало менше відвідувати куль$ все це сьогодні є реаліями Драгоманов$ турні події столиці. “Нещодавно я був ського вишу. на творчому вечорі Анатолія Палама# Питання якості освіти є об’ємним, і ренка і, озираючись, побачив у залі ректор присвятив його розгляду половину лише кілька наших студентів”, – роз# зустрічі. Це було пов’язано з кількістю повів Віктор Петрович. Ректор зазна$ Студентство отримало відповіді на питань, які надійшли на персональний чив, що сьогодні в університеті роз$ хвилюючі питання сайт Віктора Андрущенка щодо особливо$ квітло насичене культурне життя і стей Болонського процесу. Відомо, що в університеті діє 200$ велика кількість драгомановців беруть участь в ньому, проте бальна система оцінювання, коли студент під час навчання слід відвідувати якомога більшу кількість подій культурного набирає половину балів, а другу половину – під час екзамену. життя Києва, адже це підвищує загальний рівень людини. Це викликало ряд запитань від студентів, які не розуміють Загалом зустріч виявилась цікавою і динамічною. Студент$ доцільності цього. Така система оцінювання, на думку ректо$ ство змогло отримати відповіді на питання, які хвилюють, і навіть ра, “йде на зустріч” студентству, адже дає певний запас балів дізнатись фрагменти з власного студентського життя ректора, і можливість підвищити свою оцінку. Проте було вирішено про які він розповів у цей день. Завершилась зустріч настановою створити робочу групу для дослідження цього питання. Крім Віктора Петровича, що слід постійно працювати над самовдос$ системи оцінювання, вона має з’ясувати ефективність різних коналенням і ніколи не зупинятись на досягнутому. форм екзаменів. В університеті було запроваджено письмову форму екзаменів, та через це неодноразово підіймалось Сергій РУСАКОВ питання щодо більшої доцільності усного екзамену. ЛЮТИЙ 2013 Колектив Первинної профспілко, вої організації студентів Національно, го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова щиро вітає з юві, лейним днем народження головного бухгалтера студентського профкому Катерину Миколаївну БУШУ. Вельмишановна Катерино Микола$ ївно! Прийміть найщиріші вітання з наго$ ди Вашого ювілею! Ваш життєвий і трудовий шлях, про$ фесіоналізм, багаторічна послідовна і наполеглива праця зробили вагомий внесок у розвиток профспілкового сту$ дентського руху. Ми пишаємось тим, що нам випала можливість працювати з Вами і досягати разом професійних висот. Нехай доля шле Вам добро і щастя, міцне здоров’я та достаток, а віра, надія та любов будуть вірними супутниками на Вашому життєвому шляху. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає Вас від негараздів та приносить тільки позитивні емоції. Зичимо Вам довгих років життя, наповнених творчістю і натхненням, великого людського щастя, благополуч$ чя та вічної душевної молодості! З повагою, колектив Первинної профспілко� вої організації студентів НПУ імені М. П. Драгоманова 5 �Історія університету Г О Л О В Н А Нещодавно у видавництві “Освіта України” вий, шла книга “Історія та сьогодення Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова”. Задум її створення виник давно, а втілити омріяне у життя вдалося у 2010 році, коли університет готувався до святкування 170,ї річниці з дня народження Михайла Драгоманова. Директор бібліотеки Людмила Савенкова підтрима$ ла ідею створення книги, незважаючи на те, що це була копітка робота. У архівах збирали матеріал не лише про нинішніх працівників, а й про тих, хто трудився в далекі довоєнні та післявоєнні роки. Основою ж стали спогади ветеранів бібліотеки. Тепер читачі зможуть прослідкувати шлях розвитку книгозбірні від бібліотеки педагогічних кур$ сів при університеті Святого Володимира (1834 р.) до однієї з найбільших наукових бібліотек педагогічних уні$ верситетів України. У вступному слові до книги ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, док$ тор філософських наук, академік Віктор Андрущенко наголосив: “Серед найцінніших надбань людської цивілі# зації особливе місце належить книзі. Вона – джерело знань і просвіти. Вона – наймогутніший заряд духовності, основа інтелектуального і естетичного збагачення нації. Увібравши в себе найкраще з накопиченого віками, книга є не лише генератором знань, а й рушійною силою подальшого розвитку суспільства, спрямованого на твор# чість, служіння Добру та Істині”. Високо оцінив ректор роботу співробітників бібліотеки, які об’єднані єдиним почуттям великої поваги до Книги та читачів. Становлення книгозбірні почалося з п’ятитисячного книжкового фонду. У різні роки до бібліотеки університету надходили окремі видання з Психологічної семінарії при університеті Св. Володимира, педагогічного музею Київ$ ського Ученого округу, бібліотеки Кам’янець$Подільського Українського університету, духовних семінарій, академій та приватних книжкових колекцій. У фондах бібліотеки збереглися раритетні видання ХІХ століття, серед яких – перше видання “Кобзаря” Т. Г. Шевченка, збірки творів великого поета, видані у Санкт$Петербурзі в 1883, 1886, 1899 рр.; прижиттєві видання Івана Франка “Апокрифи і легенди” у чотирьох томах (Львів: 1896, 1899, 1902, 1906); “Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ” (за редакцією М. С. Грушевського, А. Е. Кримського, 1914); “Собрание сочинений” ректора університету Св. Володимира і одночасно позаш$ татного директора Педагогічного інсти$ туту М. О. Максимовича (1876–1880 рр.) і багато інших цікавих книг. За бажання кожен студент, аспірант, докторант чи працівник університету може ознайомитися з унікальним фондом педагогічної, психологічної, природничої, фізико$математичної, соціально$гуманітарної, філологічної, художньої, довідко$ вої літератури, з виданнями нашого університету. Сьогодні бібліотечний фонд налічує понад 1 мільйон 235 тисяч примірників з різних галузей знань. Читачі мають змогу скористатися дисертаціями, які захищені в нашому університеті (їх близько трьох тисяч) та документами, які представлені на локальних елек$ тронних носіях. Серед викладачів вишу склала$ ся добра традиція: примірник щойно виданої книги – в дарунок читачам наукової бібліотеки. Осо$ бливий вклад у поповнення фонду бібліотеки внесли ректор універси$ тету Віктор Андрущенко, перший проректор Володимир Бех, про$ ректор з наукової роботи Григорій Волинка, професор кафедри філо$ софії Наталія Мозгова, директор Інституту соціології, психології, управління Володимир Євтух, завідувач кафедри стилістики укра$ їнської мови Любов Мацько. Поповнили фонд бібліотеки й видання з власної книгозбірні Почесного ректора універ$ ситету Миколи Шкіля. Кандидат філософських наук Володимир Дорошкевич подарував науковій бібліотеці книги М. П. Драгоманова та статті$розвідки про літератур$ но$критичну діяльність Великого українця з бібліотеки свого батька Олександра Костьовича, професора Київ$ ського інституту народної освіти імені М. П. Драгоманова, відомого українського літературознавця і критика. Власну бібліотеку професора Петра Орлика презентувала його дружина Марія Орлик. Збагатили книжковий фонд і книги вченого$педагога, 6 К А Ф Е Д Р А колишнього завідувача кафедри педагогіки університету Олексія Мороза, які люб’язно надала в користування читачам бібліотеки родина вченого. Це його авторські роботи, література з педагогіки та психології, художні твори вітчизняних та зарубіжних письменників. Бібліотека не лише поповнює свої фонди, а й за під$ тримки адміністрації вишу, ректора університету Віктора Андрущенка та всіх господарчих служб змінює свій есте$ тичний вигляд. Так, у 2009 році з’явилася можливість виділити в окре$ мий фонд рідкісні видання XVIII – початку XX століття, від$ крито новий читальний зал № 2, де також можуть пра$ цювати аспіранти, докторанти, здобувачі. Тут проводяться лекції, консультації та семінарські заняття, зустрічаються гості з далекого та близького зарубіжжя. Нове видання “Історія та сьогодення Наукової бібліо$ теки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова” представляє інформаційно$пошуко$ вий апарат бібліотеки: традиційні, карткові та електронні каталоги і картотеки. На початок 2010 року карткові ката$ логи та картотеки налічували понад 2 мільйони 200 тисяч основних і додаткових бібліографічних записів. Електрон$ ний каталог, започаткований у 1992 році на базі автоматизованої бібліотечно$ін$ формаційної системи ИРБИС, відображає книжкові надходжен$ ня, автореферати дисертацій, періодичні видання, повнотек$ стові документи. Загалом це понад 390 тисяч записів. Для оперативного поінформуван$ ня читачів у бібліотеці функціо$ нує “Бібліокур’єр”. Найприємнішим для храните$ лів книг є обслуговування читачів. Бібліотека НПУ – це розгалужена струк$ тура обслуговування професорсько$викла$ дацького складу, докторантів, аспірантів та студентів уні$ верситету. Читачами бібліотеки є понад 20 тисяч студен$ тів, викладачів, аспірантів. Щодня бібліотеку відвідують понад 2 тисячі, а за рік – більше 651 тисячі користувачів. Кількість виданих за рік книг перевищує 1 мільйон примір$ ників. До того ж бібліотека передплачує близько 300 назв періодичних видань, а обмінний фонд налічує 2 тисячі 649 документів. Видання, що зібрало історію бібліотеки, містить також бібліографію друкованих праць колективу починаючи з 1958 р. Безперечний інтерес викликають копії титульних сторінок і маргіналії та печатки раритетних видань з фонду бібліотеки. З великою повагою до працівників бібліотеки як нинішніх, так і колишніх, складено біографічний словник. Читачі дізнаються про тих керівників, які стояли біля витоків формування бібліотеки у 1920–1953 рр. і доклали багато зусиль, щоб бібліотека стала такою, якою ми бачи$ мо її сьогодні. Це В. Кордт, І. Ребельський, Ц. Рабінович, М. Мороховська, Д. Серветник, М. Лукаш. Двадцять чоти$ ри роки кермувала книгозбірнею Ганна Севастянівна Разумова, вмілий керівник, талановитий організатор. Шістдесят років свого життя віддала бібліотеці Ельга Татарчук, яка завжди була еталоном інтелігентності, високої культури, ерудиції та відданості бібліотечній спра$ ві. Славні традиції своїх попередників продовжує сьогодні молодь, яка працює, використовуючи сучасні інформацій$ ні технології у своїй роботі. Нове видання – це значний вклад в історію не лише бібліотеки, а й нашого університету, який має високий ста$ тус одного з провідних педагогічних вишів України. Багато зусиль і праці доклали укладачі видання: директор бібліо$ теки, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України Людмила Савенкова, завідувач інформаційно$бібліографічного від$ ділу, відмінник освіти України Наталія Тарасова, почес$ ний директор бібліотеки, відмінник народної освіти Украї$ ни Ельга Татарчук. Копітку роботу з літературного редагу$ вання взяла на себе завідувач відділу каталогізації, відмін$ ник освіти України Л. Стеблина. Час рухається невпинно, і комп’ютеризація освітньої галузі докорінно змінює ритм життя та діяльності колекти$ ву бібліотеки, висуває нові вимоги до професійного рівня її персоналу. До звичних бібліотечних технологій обслуговування читачів додалися нові – із застосуванням автоматизова$ них інформаційно$пошукових систем, штрих$кодуванням фонду, новими формами обслуговування з використан$ ням пластикових читацьких квитків. Бібліотека використовує найкращий досвід вітчизня$ них та зарубіжних книгозбірень для створення гнучкої, орі$ єнтованої на читача бібліотеки з максимальним викори$ станням інформаційних технологій. Для досягнення ефективної роботи бібліотеки ство$ рюються належні умови праці. Так, у читальному залі № 1 та в новоствореному № 2 у відкритому доступі предста$ влені словники, енциклопедії, інша довідкова література з різних галузей знань. У читальних залах організован авто$ матизовані робочі місця для користування Інтернетом. Є можливість використовувати електронні видання, повно$ текстові документи, електронні часописи, енциклопедичні та довідкові книги. Передбачається розширення засобів інформування професорсько$викладацького складу і студентів про нові надходження до бібліотеки. Це дасть змогу використову$ вати нові джерела для підвищення свого професійного і фахового рівня. Історія наукової бібліотеки – це історія духовності уні$ верситету, і головне її завдання – не лише навчати, а й виховувати нове покоління справжніми патріотами Украї$ ни, високими професіоналами і педагогами нової доби. Людмила БИСТРОВА�ДРОБОТ, співробітник Наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова ЛЮТИЙ 2013 �Міжнародна співпраця НА ВОДОХРЕЩА У БУДАПЕШТ ма важливість акції 1919 року для єдності України та боротьби за її незалежність. Анатолій Висоцький вручив відзнаки Патріар$ ха України і Всієї Русі блаженнішого Філарета Надзвичайному і Повноважному Послу України в Угорщині Юрієві Мушці, керівництву діаспорних організацій та ознайомив присутніх із наказом ректора НПУ Віктора Андрущенка про нагоро$ дження Повноважного Посла України в Угорщині пана Юрія, представників українських організацій 18,21 січня 2013 року делегація НПУ у складі директора Інституту української філології та літера$ турної творчості імені А. Малишка Анатолія Висоцького, заступників директора Валентини Шемет і Інни Ліпницької, колективу народного самодіяльного ансамблю “Купава” під керівництвом Євгенії Чугунової та священика Київської право$ славної духовної академії, кандидата богословських наук о. Романа Маланяка взяла участь в організації та проведенні святкування Водохреща на запро, шення Самоврядування українців Уйпешта міста Будапешт. Делегацію НПУ імені М. П. Драгоманова радо вітали Голова Європейського конгресу українців, перший заступник голови Світового конгресу укра$ їнців, голова Товариства української культури в Угорщині Ярослава Хортяні, голова Самовряду$ вання українців Уйпешта Єлизавета Ладані, голо$ ва Самоврядування українців міста Сегед Наталка Шайтош та численна громада наших земляків в Угорщині. Традиційне урочисте святкування Йордана (так називають це свято угорські українці) відкрилося з привітання українців за кордоном Президента Украї$ ни, котре зачитав Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Юрій Мушка. У своєму виступі Посол також нагадав про ще одну важливу подію в житті українців – День соборності України, адже цього року українці відзначають 94$ту річницю символічної злуки УНР та ЗУНР, підкресливши зокре$ пешті на нещодавно перейменованій площі імені нашого великого поета, та до пам’ятника жертвам голодомору в Україні 1932–1933 рр. Візит до Будапешта був плідним не лише для зміцнення культурних зв’язків між українцями різних країн та материковою Україною, але й для розвитку міжнародних наукових зв’язків Національного педа$ гогічного університету імені М. П. Драгоманова з освітніми закладами світу, зокрема Сегедським нау$ ковим університетом, де вже понад десять років викладають українську мову викладачі кафедри української мови (викл. Н. Ханикі, на та доцент І. Багмут), та осередком Європейської асоціації викладачів укра$ їнської мови і літератури у самоврядуванні українців в Угорщині. Голова Європейського конгресу україн$ ців Ярослава Хортяні висловила подяку делегації Національного педагогічного уні$ верситету імені М. П. Драгоманова від українських організацій в Угорщині та спо$ дівання на подальшу плідну співпрацю з нашим університетом. Інститут української філології та літературної творчості імені А. Малишка в Угорщині Ярослави Хортяні, Єлизавети Ладані, Наталки Шайтош високими нагоро$ дами Національного педагогічного універси$ тету імені Михайла Драгоманова за багато$ річну співпрацю з нашим університетом у галузях культури і науки. Цьогорічне святкування Йордана надов$ го залишиться в пам’яті наших земляків вра$ жаючим виступом колективу народного самодіяльного ансамблю “Купава”, у вико$ нанні якого прозвучали колядки, щедрівки, українські народні пісні, що викликали звору$ шливу реакцію української громади. Програма святкування передбачала не лише зустрічі з нашими земляками в Угор$ щині, але й покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку, що знаходиться в Буда$ Міжнародний чемпіонат ТАНОК У РИТМІ СТРИБКА НЕЩОДАВНО у спортивному комплексі НПУ сників довірено вимогливому та справедливому журі, імені М. П. Драгоманова відбулися грандіозні зма, що представляли Україну, Польщу й Угорщину. Кожна гання – ІІ Міжнародний чемпіонат з Джампстайлу танцювальна постановка не була схожа на іншу, кожен JTP WORLD CUP – 2012. учасник намагався показати якусь свою фішку виступу, Організатором кубку виступив Дитячий Народний використовували навіть акробатичні трюки. У перервах художній колектив “Спортивно$танцювальний ансамбль між змаганнями конкурсанти активно розминалися, “Пульс”, де керівником гуртка з джампстайлу є студент повторювали композиції свого танцю. Командна під$ 4$го курсу Інституту гуманітарно$технічної освіти Шка$ тримка допомагала учасникам зібратися та показати поїд Андрій – учасник кількох танцювальних конкурсів якнайкращі результати. Щирі емоції вирували у залі НПУ імені М. П. Драгоманова, призер багатьох всеукра$ змагань. їнських та міжнародних зма$ гань з джампстайлу. Загалом на змаганнях було більше 200 учасників, що представляли різні куточ$ ки України, а також Росію, Польщу, Угорщину, Італію. Для учасників з різних міст, областей, країн ця подія – це можливість зустрітися, поспілкуватися, обмінятися досвідом, себе показати і на інших подивитися. Цей захід є доказом того, що джамп$ стайл виходить за межі on$li$ ne існування (як це було кіль$ ка років до цього). Змагання проходили у кількох вікових (від 12 до 25 років) та професійних категоріях: “джуніор”, “меді$ ум”, “профі”. Чемпіонат про$ ходив за чітким попередньо встановленим регламентом і правилами. Оцінювання уча$ Учасники Міжнародного чемпіонату з джампстайлу ЛЮТИЙ 2013 За результатами цього конкурсу до переліку влас$ них досягнень Андрій заслужено додав ще дві нагороди: срібну медаль за дуетний виступ JTP$brothers у парі зі своїм братом Максимом та срібну медаль у соло$висту$ пі в категорії “профі”. На змаганнях Андрій достойно представив не тільки свій танцювальний колектив АСТ “Пульс”, але й всю Україну! Вітаємо Андрія з черговим успіхом організації та участі у змаганнях з джампстайлу! Вл. інф. Джампстайл (англ. Jumpstyle) – танцювальний і музичний стиль, який поширений в Європі в останні роки, в основному в Нідерландах, Бельгії, а також на півночі Німеччини та Франції. Танці проходять під енергійну елек$ тронну музику, кожен танцюрист на свій манер в ритм музики здійснює рухи, схожі на стрибки, за що стиль і отримав свою назву (jump – “стрибок” в перекладі з англійської). Якщо тан$ цюристів декілька, то вони не повинні торкатися партнера. Вітаються несин$ хронні дії різними танцюристами. Джампстайл з’явився в 1997 році в Бельгії. Вікіпедія 7 �Стежками Батьківщини Студентська творчість “НАС КЛИКАЛА В МАНДРИ ДОРОГА…” Замками, замками, зам, ками… Як же чудово подо, рожувати, відкривати для себе нові горизонти, знахо, дити місця, куди хочеться повернутися ще, хочеться пройтись вже знайомими стежками і потонути в осені… Студенти Інституту інозем$ ної філології звикли до подоро$ жей. Вони частенько мандру$ ють рідною країною, та й чужи$ ми. І ця осінь не стала виклю$ ченням. Спочатку бажаючі відвідали дендропарк Софіївка, справжню перлину України, одне з 7 її чудес. Зовсім нещо$ давно – повернулися з казково$ го міста Лева, завітавши до трьох замків на його околицях. А в останні вихідні осені милу$ валися містом, що часто називають “Квіткою на камені”. Саме тієї прохолодної осінньої пори студентів$першачків, студентів старших курсів, випускників інституту та викладачів об’єднала жага до історії, до пізнання спад$ щини народів, що колись заселяли рідну кра$ їну. Екскурсія до Кам’янець$Подільського тривала два дні, за які вдалося відвідати багато історичних місць. А почалося все з візиту до ще одного з “7 чудес України” – Хотинської фортеці, що знаходиться на схи$ лах давнього Дністра. Сьогодні до фортеці входять десятки гектарів, які не мають кори$ сті – ними гуляє вітер. А раніше вся місцевість була забудована спорудами господарського призначення. Залишився лише замок, пере$ ступивши поріг якого, ми поринули в давню епоху. Уявили собі навісні сади, фонтани, доторкнулися до вже замурованих арок кня$ жого двору. Відчули запах турецької кави. Між частинами двору, будівлями порушена гармонія, адже споруди не раз будували, укріплювали, штурмували, захоплювали та включали в свої володіння давньоруські князі, молдавські господарі, польські королі, укра$ їнські гетьмани, турецькі султани, російські та австрійські полководці. І кожен народ вносив сюди щось своє, колоритне. Фортеця витри$ мувала багато атак, захищала свій народ, гні$ тила ворогів. Сьогодні це окраса місцевості, колись – гарант безпеки. Мабуть, єдиною згадкою функцій будівлі сьогодні є красно$ мовна назва найближчого села Атаки. Кида$ ється в око поблизу біл$борд з написом “Край, де варто жити”. Далі за маршрутом ми вирушили на пішохідну екскурсію по Кам’янець$Подільсь$ ку. Місто вразило мене своєю різноманітні$ стю. Здавалося б, звичайне маленьке містеч$ ко, типовий районний центр. Але воно має багато особливостей. Ну, по$перше, в ньому найбільша частка студентів (22 тисячі на 103 тисячі населення). По$друге, його історія заз$ нала багато змін. В місті проживали різні Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 народи, споруджували різноманітні будівлі, більшість яких по собі залишили лише згадки – закидані землею фундаменти. На жаль, держава не виділяє кошти на їх реконструк$ цію. Студенти$історики самостійно відкопу$ ють їх, а багатії добудовують будівлю за знай$ деним фундаментом. Головна умова – щоб новобудови були саме в тому стилі, в якому були колись, щоб фасади точно відтворюва$ ли план фундаменту. Місто поділено на 7 кварталів, в кожному проживала окрема нація. Кожен має свою специфіку, архітекту$ ру. Ми пройшлись єврейським, польським, українським, російським кварталами. Багато в місті соборів та костелів. З собору Олексан$ дра Невського донісся до нас запах справ$ жніх воскових свічок. Костели вражають своєю еклектичністю, вони поєднують різні форми, напрямки, течії архітектури. Як, в принципі, і все місто. Не менш за будівлі вражає тутешня природа. Колись, 15$ 20 млн років тому, у цих місцях було море, яке залишило по собі згадку – Дністровський каньйон, який мов прорізає місто, відкри$ ваючи нам його серце та річку Смотрич, що обтікає все місто. Наша мандрівка першого дня закінчилася відвіданням замка, справжньої окраси міста, що сяяла теплим приємним світ$ лом. Збудований він був ще литовцями для захисту від воро$ гів. Недаремно він вражає своєю могутністю, адже для укріплення каменів використовували суміш з яєць та кісток тварин, а такі будівлі справді довговічні. Сьо$ годні він має багату архітектуру та історію. Як на мене, жодний витвір архітектури не зрівняється з творіннями природи. Природа ж не має приладів, засобів праці. Не має нічо$ го допоміжного. Вона просто творить. Ми відвідали одне з її “творінь”. Я б навіть сказала – шедеврів. А саме – кришталеві печери, розташовані на Тернопільщині. Колись там протікала річка, яка вимила химерні образи тварин на стінах. Самі ж стіни дійсно, мов всипані кришталем, виблискують у світлі прожекторів. Гадаю, це ідеальне місце не лише для відкриттів спелеологів, а й для всіх Томів Сойєрів нашого часу. Особисто я хотіла б зайнятися там якимось видом мистецтва, щоправда, ще не вирішила, яким саме. Атмосфера там надихає, спонукає до творчості. Там вічна темрява, тиша, спокій. Це не можна описати – це потрібно відчути. Це місце, куди хочеться повернутися. А можливо, ми ще колись повернемось туди. До тих печер. До того міста. До того каменю, на якому квітка. Пропонуємо вашій увазі поетичний дебют Даринки КУРБАНОВОЇ, студентки ІІ курсу Інституту української мови та літературної творчості імені А. Малишка. Ось що вона говорить про свою творчість: “Для мене вірш – це можливість висловитися. Якщо чесно, я ніколи не намагалася вкладати в поезію філо# софські теми, тим більше зачепити якісь проблемні питання. Ні, навпаки, – я пишу про одне. Кохання. Я люблю простоту. До того ж, мене ніколи не вчили, “як правильно писати”. Що відчуваю, те й переношу на папір. Можливо, ви запитаєте: “Чому пишеш?”. Відпо# вім: бо живу. І відчуваю. Всередині душі”. ну ось і все, здається так, ну ніби... вимкнули все світло. це шостий день. це середа. попереду ще ціле літо. Скачет время по секундной стрелке туда#сюда, неделя, месяц, год. Лежат пионы в нежно#белой ленте, Лежат цветы у моих ног. помада. губи. руки. смак. смак щастя в тебе на обличчі. я цілувала ці уста. я їх чекала. цілу вічність. С тобою, милый, всегда так сладки Яркий закат, бледный рассвет, и жаркий день у озера на кладке, и завтрак, ужин и обед. хилила голову на мужні плечі. тонула в поглядах очей. я посміхалась. кожен вечір. та що там вечір, – кожен день. С тобой мне не страшны фантомы, С тобой – улыбка до ушей, Твои глаза, как океан, – бездонны, Твоя душа родна моей душе. і ось він – час той. сутеніє. обійми щирі, без прикрас. ти обіймав тоді востаннє. тоді жила останній раз. Я без ума... твоя недавняя щетина приятна так моей щеке... Я – обожаю каждую твою морщину, ты – любишь родинку, что на моём плече. тепер цілую силуети. що маю я? усе впусту. пишу заїзжені куплети. і наче мертва... а живу. Нам не нужны ни горы страсти, ни много слов, ни суеты. Мы просто слеплены из счастья Ты – это я, я – это ты. Фотофакт В Каневі на Тарасовій горі відбулося вручення премії 2012 року Міжнарод$ ного культурно$наукового фонду Тараса Шевченка “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля” , де серед зару$ біжних номінантів лауреа$ том став і доктор філософ$ ських наук, професор Націо$ нального педагогічного уні$ верситету, завідувач кафе$ дри журналістики Інституту української філології письменник Віктор Жадько. Премію Віктору Олексійовичу присуджено за багаторічну пошукову краєзнавчу та просвітницьку працю на ниві української культури, численні наукові та художні книги, роботу автора$упорядника Універсальної енциклопедії “Черкащина”, як фахівцю в галузі шевченкознавства, меценату, який поширює матеріали про Тара$ са Шевченка в Україні і за кордоном, за нові його знахідки з життя та творчості Коб$ заря. Фотопрогулянка бульваром Оксана ЧЕРНУХА Світлина Ірини ТИЩУК Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛЮТИЙ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1630) (лютий 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1630) (лютий 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/193 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/7de98fb4fd9b4ad8697b49ca4b4992bb.pdf ce1ea7db14fb00527cec342731b20ec1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1636) (жовтень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1636) ЖОВТЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця Вітальне слово Шановні освітяни! Щиро вітаємо вас із професійним свя� том – Днем працівників освіти, – яке об’єднує всіх тих, хто відкриває нам двері у великий світ знань, науки, мудрості. Бажаємо вам успіхів у благородній педагогічній діяльності, нових творчих знахідок, міцного здоров’я, натхнення, енергії та людської поваги. Нехай ніколи не згасає світло душі і тепло вашого серця до улюбленої професії. Хай кожен ваш день повниться новими радостями та перемогами! З повагою, ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор АНДРУЩЕНКО У жовтні 2013 року ректорат НПУ імені Михайла Драгоманова, Студентська Рада та Студентсь� ка профспілкова організація університету підписали тристоронню угоду про співробітництво, за умовами якої відбувається узгодження усіх правил функціонування та життєдіяльності студмістечка НПУ. Роль модератора в цих процесах, за словами ректора Віктора Андрущенка, відіграє саме студентство. Вітаємо! Д Е Р Ж А В Н А Колектив Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова вітає команду авторів циклу наукових праць “Філософія освіти: пошук пріорите� тів” з присудженням Державної премії України в галу� зі освіти 2013 року в номінації “наукові досягнення в галузі освіти”. Семитомник отримав державне визнання! УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 543/2013 Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2013 року На підставі подання Комітету з Державної премії України в галузі освіти постановляю: 1. Присудити Державні премії України в галузі освіти 2013 року: – у номінації “наукові досягнення в галузі освіти” за цикл наукових праць “Філософія освіти: пошук пріоритетів”: АНДРУЩЕНКУ Віктору Петровичу – докторові філософських наук, професорові, члену9кореспондентові Національної академії наук України, дійсному члену Національної акаде9 мії педагогічних наук України, ректорові Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. ГУБЕРСЬКОМУ Леоніду Васильови9 чу – докторові філософських наук, профе9 сорові, дійсному члену Національної академії наук України, дійсному члену Національної академії педагогічних наук України, ректоро9 ві Київського національного університету імені Тараса Шевченка. П Р Е М І Я ІЛЬЇНУ Володимиру Васильовичу – докторові філософських наук, професорові кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка. КРЕМЕНЮ Василю Григоровичу – докторові філософських наук, професорові, дійсному члену Національної академії наук України, дій9 сному члену Національної академії педагогічних наук України, прези9 дентові Національної академії педагогічних наук України. САВЕЛЬЄВУ Володимиру Леонідовичу – докторові історичних наук, доцентові, директорові Інституту магістратури, аспірантури і док9 торантури Національного педагогічного університету імені М. П. Дра9 гоманова. СУЛІМІ Євгену Миколайовичу – докторові філософських наук, професорові, члену9кореспондентові Національної академії педагогіч9 них наук України, першому заступникові Міністра освіти і науки Укра9 їни. ШЕПЄЛЄВУ Максиміліану Альбертовичу – докторові політич9 них наук, професорові, завідувачеві кафедри Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. 2. Установити розмір Державної премії України в галузі освіти на 2013 рік двісті тисяч гривень кожна. 3. Державному управлінню справами забезпечити виплату грошової частини Дер9 жавної премії України в галузі освіти. 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. РЕКТОРУ ВРУЧИЛИ ДИПЛОМ DOKTORA HONORIS CAUSA Драгомановська родина щиросердно вітає свого лідера – ректора Національного педагогіч� ного університету імені Михайла Драгоманова Віктора Андру� щенка – з черговою високою від� знакою. Почесний Сенат Держав� ного Педагогічного Університету імені Іона Крянге в Кишиневі (Молдова) нагородив Віктора Петровича дипломом та академіч� ною мантією Doktora Honoris Causa. Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ 4 жовтня 2013 року Науковий форум Ювілей Інтерв’ю Українсько� польська освітня співпраця Віталій Бондар: від шахти до академії Двічі ювіляр стор. 2 стор. 4 стор. 6 �Конференція Сверстюк Євген: “Лекторів було багато, а вчителів – мало” 2 жовтня 2013 року в стінах гуманітарного кор� пусу НПУ імені М. П. Драгоманова відбулася кон� ференція, що була організована ініціативною гру� пою “Першого грудня”. Темою зустрічі моральних авторитетів сьогодення зі студентством НПУ стала “Освіта в Україні: творення суспільного замовлення”. Під час виступів доповідачів висвіт� лювались основні засади Української хартії вільної людини. Наріжними каменями Хартії є, свого роду, десять заповідей сучасної, свідомої, гуманної людини – гро� мадянина своєї країни. Ними є: бути вільною люди� ною; бути українцем; бути активним громадянином; любити; мислити; бути господарем; бути лідером; бути відкритим суспільством; бути успішною держа� вою; бути учасником демократичної спільноти наро� дів. Відомі інтелектуали вважають: поки освітня система закрита до потреб людини і світу, доти її продуктом буде особистість без цінностей. Тому суспільство не має права залишатися байдужим у справах освіти чи відда� вати освітню реформу на відкуп владі. Загалом, чимало принципів, про які говорили, вже викладено й обґрунтовано вченими з Драгомановського університету та інших вищих навчальних закладів Євро� пи у нещодавно прийнятій Педагогічній Конституції Європи. Президент Асоціації ректорів педагогічних уні� верситетів Європи, що стала ініціатором Конституції, Віктор Андрущенко зазначає, що підготовка нового Вчителя повинна вестися на загальнолюдських гуман� них принципах толерантності, миролюбства, екологіч� ної безпеки. Вступне слово конференції взяв проректор з науко� во�методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ Бог� дан Андрусишин, котрий поділився своїми поглядами на професіоналізм сучасного вчителя. Першим виступав Євген Сверстюк. Він розпочав доповідь із відомого нам афоризму: “вчитись, вчитись і вчитись”. Доповідач повідав студентам багато цікавої інформації про діяльність та погляди Михайла Драгома� нова на процес навчання. Особливу увагу у виступі пана Сверстюка привернуло порівняння й суголосся сучасної навчальної системи й радянської. “Мені завжди в житті бракувало вчителя. Лекторів було багато, а вчителів – мало”, – поділився з нами Євген Сверстюк. Наступним виступив Вадим Скуратівський, котрий оживив аудиторію своєю жвавою манерою читання лек� цій. Пан Вадим поділився своїми знаннями про терни� стий шлях системи освіти в Болгарії, наголосив на доступності інформації для сучасної молоді. Кардинал Любомир Гузар висловив думку про нагромадження інформації та її тиск на сучасну молодь; про те, що зараз молоді люди знають біль� ше, ніж 50 років тому знали люди середнього віку. Ініціативна група “Першого грудня” переконана: “Ми будуємо те, що уявляємо. Виховання та освіта — першооснова для будь�яких змін у нашій країні”, – йдеться у преамбулі до позиції ініціативної групи “Освіта в Україні: творення суспільного замовлення”. Лілія Гриневич почала доповідь з характеристи� ки фінської системи освіти. Розповіла про те, що викладається, як функціонує, як оцінюється на ринку праці Фінляндії, адже вчитель є носієм культурних цінностей і саме від нього залежить культурне май� бутнє держави. І, нарешті ж, під завісу конференції Данило Луб� ківський та Богдан Андрусишин підбили підсумки з усього вищесказаного та привітали студентство із прий� дешнім Днем учителя. Ініціативна група також висловила моральну солі� дарність з усіма українськими освітянами, науковцями, вчителями і викладачами, які працюють по честі і совісті в теперішніх складних умовах: “Маємо разом сформу� вати реальне суспільне замовлення на якісну освіту. Наша спільна воля здатна змінити країну”. Загалом говорячи, конференція була цікавою та повчальною. Особливу увагу варто приділити поповнен� ню знань студентів про Михайла Драгоманова та роль учителя у формуванні майбутнього нашої великої дер� жави. Юрій КОНОНЧУК, прес"служба університету Науковий форум “Українсько�польська освітня співпраця – зразок академічного співробітництва” Так висловився ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, Президент Асоціації ректорів педагогіч� них університетів Європи, академік Віктор Андрущенко під час виступу на V Науковому форумі “Польща – Україна. Інтердисциплінар� ність педагогіки та її субдисципліни”, що відбувся 24�26 вересня 2013 року в Кракові. Ректор Драгомановського університету відвідав Краків у складі української делегації науковців на чолі з Президентом Національної академії педагогічних наук України, доктором філософських наук Василем Кременем. Серед гостей з України також були присутні спеціальний уповноважений Прем’єр�міністра України, доктор філо� софських наук Анатолій Толстоухов, ректор Інституту екології, еко� номіки і права, доктор педагогічних наук Олена Биковська та інші. Захід був присвячений аналізу інтердисциплінарності педагогіки як науки, її розгалуженням в сучасності, переплетенням з іншими нау� ками. Зокрема, зважаючи на інформаційне глобалізоване сьогодення часто доводиться працювати науковцям�педагогам на перетині чи стику різних наук і дисциплін, що призводить, безумовно, до появи Педагогічна Конституція Європи встановлює принципи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність та виз� начає загальний механізм підготовки вчительських кадрів, а її положення мають відкритий характер та можуть бути адаптовані до національних осо� бливостей і педагогічних традицій країн. Віктор Андрущенко нових тем і ідей розвитку педагогіки, її трансформації та інтерпретації. Незважаючи на все це, у Європі вже добре відома та визнана Педа� гогічна Конституція Європи – стра� тегічний проект, спрямований на зміцнення і розвиток єдиного Євро� пейського дому, поглиблення взає� модії і співпраці народів європейсь� кого простору як умови забезпечен� ня гідного місця Європи у глобальній світовій конкуренції народів і куль� тур. Детальніше про цей документ польським колегам розповів Віктор Андрущенко – один з авторів Кон� ституції. Давня історія співпраці України та Польщі на ниві освітньої й науко� вої педагогічної діяльності зберігає пам’ять про багато спільних вдалих проектів і про� грам. Рівень такого співробітництва по праву можна вважати зразковим для академіч� ної співпраці. Звісно, Польща не єдина країна, з якою налагоджені такі активні зв’язки в Драгомановському університеті, але вона є однією з країн – лідерів інтенсивного співробітництва. Прес"служба університету Читають всі Шукайте газету 20 числа кожного місяця: – у книжковому кіоску головного корпусу – на спеціалізованих розкладках у вашому навчальному корпусі Електронний варіант газети ви можете завантажити на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри” З питань розміщення інформації про ваші заходи та події звертайтесь за телефоном (044) 234�75�87 або електронною поштою gazeta@npu.edu.ua 2 ЖОВТЕНЬ 2013 �РЕКТОР ЗУСТРІВСЯ ЗІ СТУДЕНТСЬКИМ АКТИВОМ Вперше в новому 2013/2014 навчально� му році у вересні відбу� лася зустріч ректора НПУ імені Михайла Дра� гоманова Віктора Андрущенка зі студент� ським активом та обго� ворення планів щодо святкування у 2014 році 180�річчя університету. Безумовно, частково програму заходів уже запропоновано для розгляду, але, на переконання ректора, тут дуже важливо врахувати думки й пропозиції студентів. Зокрема, активісти запропонували організувати такий собі своєрідний загаль� ностудентський фестиваль, запросити спудеїв з усієї України, та й не тільки України, зважаючи на широкі міжнародні зв’язки університету. За словами драгомановців, формат такого заходу слід обрати розважальним, аби дещо відійти від концепції офіціозу, що буде присутній на урочистостях держав� ного рівня у палаці “Україна”. Таким чином, студенти теж зможуть запам’ятати свято на все життя, а також продемонструвати свої вмін� ня та таланти друзям і колегам з інших вишів. Серед пропозицій студентства також аргументувалося проведення студентської наукової конференції, випуск кількох наукових збірників із публікаціями молодих науковців. Ці ідеї підтримав і присутній на зустрічі співголова Наглядової ради НПУ Анатолій Толстоухов, висловивши бажан� ня сприяти студентству у реалізації пропозицій. Як зауважив Анатолій Володимиро� вич, саме студентство задає тон розвитку всього університету і відповідно від нього повинна йти переважна більшість хороших та позитивних ідей. Ректор у свою чергу пообіцяв студентам, що їх пропозиції будуть розглянуті та включені до плану заходів, а зустрічі з ректоратом вишу стануть частішими. Прес"служба університету Конференція П О Ш И Р Е Н Н Я Кожний із нас в повсякденному житті може зустріти особистість з порушеннями мовлення. Більшість людей рідко замислюється – чому так від� бувається, що людина говорить неправильно, однак знає: варто звернутися до логопеда – і недо� ліки мовлення будуть виправлені. В більшості випадків подолати нескладні порушення вдається повністю. А як бути, якщо індивід взагалі не говорить і в перспективі не зможе оволодіти мовленням? Для цього у світі існують спеціальні засоби – альтерна� тивна та допоміжна комунікація (міжнародна абре� віатура ААС). З метою поширення знань про ААС в Україні і допомоги батькам та спеціалістам, що працюють з поширення знань про ААС нерозмовляючими діть� ми, влітку 2013 року Інститут корекційної педагоіки та психології спільно з ВГО “Українська асоціація корекційних педагогів” та ВГО “Національна Асам� блея інвалідів України” вперше в Україні провели ІХ Східно� та Центральноєвропейську Регіо� нальну конференцію з проблем альтернативної та допоміжної комунікації. Ця конференція тра� диційно проходила в країнах ЄС, а проведення її в Україні було ініційовано західними колегами. У роботі конференції взяли участь представники 11 країн світу, серед яких Україна, Росія, Білорусь, Швеція, США, Польща, Молдова, Норвегія, Угор� щина, Румунія, Великобританія. З усіх куточків України завітали до НПУ корекційні педагоги, нау� ковці та батьки проблемних дітей. Загалом кіль� кість учасників була понад 400 осіб. Презентація З Н А Н Ь П Р О Зацікавлення конференцією було дуже величезне, адже окрім нагальних тем – про взаємозв’язок ААС та розвитку мовлення (Сті� вен Тетчнер, Норвегія), про допомогу батькам у сексуальному вихованні нерозмовляючих дітей (Софія Кальман, Угорщина), про жесто� ву комунікацію для розвитку мовлення дітей з синдромом Дауна (Андрій Савицький, Украї� на), становлення системи використання ААС в Україні (Інна Марченко, Україна), про особли� вості використання ААС з особами з афазією (Ірина Мартиненко, Україна) – було проведе� но чимало цікавих майстер�класів: з Бліссим� воліки (Маргарета Йонісче, Швеція), з органі� зації занять з навчання комунікації (Тетяна Грудко, Білорусь), з діагностики комунікатив� ної поведінки дітей з порушенням навичок вер� бального спілкування (Катерина Сороко, Білорусь). Одним з найважливіших досягнень конференції стала виставка обладнання ААС фірм�виробників – з Чехії, Польщі, США, Шве� ції та Великобританії. Схвальні відгуки про конференцію дирек� тор Інституту академік Віктор Синьов та заступник директора професор Марія Шере� мет продовжують отримувати й досі, адже наш університет показав високий європейський рівень в організації такого масштабного захо� ду! Урочисте відкриття конференції Академік Віктор Синьов з професором Аурелією Раку з Молдови А А С Олександр Козинець, викладач кафедри логопедії Стівен Тетчнер (Норвегія) та Ірина Мартиненко (Україна) РОЗВІДКА ВІД НЕБАЙДУЖИХ НАУКОВЦІВ У вересні відбулась презентація колективної монографії “Правова спад� щина козацько�гетьмансь� кої держави (1648 – 1764 роки)”, авторами якої є Олексій Бубела, Володи� мир Маковський та Михай� ло Ярошенко. Під час презентації Воло� димир Маковський поділив� ся думкою, що українці повинні боятися лише самі себе. “На початку 90�х років мені потрібно було визначатись з Автори презентованої темою дисертації, бо праці попередня втратила свою актуальність. Тому я почав розробляти те, що цікаво в першу чергу самому, – зізнався Володимир Іванович. – Поставив собі низку запитань: Чи мали ми само� стійну державу? Що втратили? На яких підставах розбудовуємо і навіщо взагалі це треба? Таким чином поступово зібрав близько двохсот джерел. Дійшов для себе наступного висновку, який і висвіт� лив у своїй частині презентованої книжки: на жаль, ні поляки, ні турки чи татари, ні московський цар чи шведський король не були більшими ворогами для нашої державності, ніж ми самі. Там, де три козаки ЖОВТЕНЬ 2013 – два гетьмани: лівобережний і правобережний. Сьогодні, на жаль, відбувається те саме. Люди не чують одне одно� го і дбають лише про себе. Сподіваюсь, що читачі нашої книжки змінять цю ситуацію. Як заради себе, так і задля країни”. Михайло Ярошенко підкреслив, що виданню моно� графії передував великий об’єм роботи, ретельно аналі� зувались українські та іноземні наукові джерела. Наукова праця рецензувалась фахівцями з Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Націо� нальної Академії Служби безпеки України та була реко� мендованою до друку кафедрою правознавства Інституту політології і права НПУ імені М. П. Драгоманова. Завідувач Під час презентації на кафедрі правознавства кафедри правознавства, доцент, кандидат філософських наук Іван Салтовський як автор передмови зазначив, що книжка має прояснити “білі плями” в українській історії та надасть можливість всебічного розуміння складних дер� жавотворчих процесів від Богдана Хмельницького до Кирила Розумовського. “Мета нашої праці – популяриза� ція ідеї козацтва та її правової спадщини, – говорить Михайло Ярошенко. – Видання монографії ми приурочи� ли до 365�річчя відновлення української державності та національно�визвольної війни”. Завершив презентацію наукової розвідки Олексій Бубела, який зазначив, що і в історії, і в сучасній ситуації можна віднайти приводи для суму, але все одно над голо� вами українців сяє сонце, яке дає насущний хліб. “Нехай це буде прикладом бути небайдужим. Коли людина стає байдужою, то вона втрачає свій внутрішній стержень, – наголосив Олексій Іванович. – Всі хочуть, щоб діти були кращими, але це залежить від нас, нашої діяльності”. У колективній науковій розвідці досліджуються осо� бливості козацького (звичаєвого) права часів національ� но�визвольної війни, укладення договорів між Україною та Російською імперією, правові засади гетьманського упра� вління, ліквідація правових норм української автономії – Гетьманщини, поглинання та уніфікація українських земель в складі Російської імперії, введення загальноім� перського законодавства на теренах лівобережних земель. Сергій РУСАКОВ 3 �Інтерв’ю ВІТАЛІЙ БОНДАР: ВІД ШАХТИ ДО АКАДЕМІЇ – Сьогодні у вас ювілей. За пле" чима – відстань у 75 років. А з чого все починалося? Яким було дитин" ство майбутнього академіка? – Дитинство моє було, як у всіх дітей. У нас була велика сім’я, однак на фронті загинув мій батько і два мамині брати. Пізніше померла й мама. Їй було лише 35 років, а мені – 10. Тож виховува� ли мене дідусь Лука та бабуся Катерина. Як і інші діти, я ходив до школи, робив уроки, займався спортом і працював у колгоспі. Головне – я не почувався сиро� тою. То був час, коли люди були дуже людяні, не виділялись одне від одного одягом, харчами. Майже всі діти до жов� тня босі ходили на навчання. У нас в селі була лише початкова школа (1�4 класи), а обов’язковою була семирічна освіта. Щоб її отримати, я ходив пішки за 5 кілометрів щодня. Іноді брели по пояс в багнюці, але все рівно йшли вчитися. Як тільки довчився до 7 класу, в цій же школі відкрили десятиріч� ку, тож я закінчив 10 класів і став випу� скником першої 10�річки. Моєю мрією було після 7 класу піти в ПТУ (раніше вони називались фабрич� но�заводські училища). Мене туди як сироту взяли б поза конкурсом. Я пішов би вчитися в училище, там би й жив, отримав би гарну професію. І доля моя могла б бути зовсім іншою, тим паче, що мій дідусь мене на це спрямовував. Але все склалося інакше. – Ваш трудовий шлях розпочи" нався з роботи на шахті. Розкажіть про цей період. І як потім сталося, що ви стали дефектологом? – Справа у тому, що паспорт тоді жителям сільських місцевостей не вида� вали. Його могли отримати лише люди з міста. Тож можливості працювати в іншому місці у мене не було. Всіх нас чекав колгосп. Умови в колгоспі були тяжкі, а платили за це копійки. Та я втра� тив таку “можливість”, бо подовжив нав� чання до 10 класу. І після школи (в 1956 році) одного разу, будучи в райцентрі в Черкасах, я побачив рекламний щит, на якому було написано: “Комсомольці! Їдьте на відбудови шахт Донбасу!”. А внизу – адреса, куди звертатися. Я одразу туди й пішов. Заходжу до кабіне� ту, а мене й питають: “Ти комсомолець?” “Ні, – кажу”. “Тоді ми зараз тебе й прий� мемо!”. Так я став комсомольцем, мені дали комсомольський білет та путівку на шахту. Через кілька днів прийшов час від’їжджати. Я потрапив на роботу в місто Сталіно (стара назва Донецька). Оскільки мені тоді ще не було 18 років, то мені, як неповнолітньому, не дозво� лили працювати в шахті, а запропонува� ли місце роботи в будівельному загоні, який зводив котеджі для шахтарів. Та через рік, в 1957 році мене забра� ли в армію у Закавказький військовий округ, в місто Тбілісі. У 1960 я демобілі� зувався. І постало питання: що робити далі? На той час вже померли дідусь і бабуся. Старший брат Володимир загі� тував мене поступити в КДПІ імені Мак� сима Горького на дефектологічний від� діл педагогічного факультету. Брат переконував мене, що то найкращий факультет, що там працюють висококва� 4 ліфіковані викладачі, що там гарні умови. Взагалі тоді така просвітницька робота проводилася серед молоді, осо� бливо серед хлопців, бо після війни не було чоловіків у школах. У результаті такої “агітації” в моїй групі майже 50% були хлопці. Це 18 юнаків. І всі вже після армії. В гуртожитку жило нас четверо в кімнаті, з яких потім двоє стали академі� ками – я і Сергій Максименко. Частина з одногрупників – полковниками, партій� ними працівниками, докторами наук. Чому саме дефектологія? Бо я знав, що після закінчення я зможу працювати в школі�інтернаті, а це було мені близь� ким і по духу, і по іншим внутрішнім переконанням. – Ваш рід славетний, а дідусь і бабуся заслуговують глибокої поша" ни, адже виховали двох чудових ака" деміків – Віталія та Володимира Бон" дарів. Володимир Іванович – стар" ший, тож, мабуть, постійно піклував" ся про свого молодшого брата? – Професійне становлення брата відбулося дуже рано. Після семирічки він пішов навчатися в педучилище в місті Золотоноші. Тож бачились ми рідко, Практично лише на літніх канікулах та на свята. Звісно, як старший брат, він і радив мені, як чинити краще. Після закінчення педучилища Володя вчите� лював у Катеринополі. Нас доля звела лише тоді, коли я прийшов з армії. Брат взяв мене під свою опіку і далі, так би мовити, я йшов по його слідах: він захи� стив кандидатську дисертацію, згодом – я захистив кандидатську; він захистив докторську, пізніше – я став доктором наук. Брат був для мене стимулом, при� кладом і постійно не давав розслабляти� ся, щоб я міг розвиватися професійно. Був у нас один цікавий випадок. І я, і Володя одночасно подали документи на обрання нас академіками. І нас обох на одних і тих же зборах таємним голосу� ванням обрали дійсними членами АПН України. Це був перший випадок в історії педагогічної науки України, що двоє братів стали одночасно академіками. – Розкажіть трохи про свою сім’ю, про дружину, про те, чим є для вас родинне коло. – На 2 курсі навчання в гуртожитку на дискотеці я познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Людмилою Білик, тоді ще студенткою 1 курсу фіз� мату. З того часу і по сьогодні ми разом. Через 4 роки, а саме в 1965 році, ми одружились, в 1970 році в нас народи� лася донька Владлена, а в 1981 – донька Катерина. Обидві доньки одружені. Я пишаюся ними і радію тому, якими гар� ними людьми вони виросли. Є ще й онучка. Також вже одружена. Доньки пішли по моїх, педагогічних, стопах, а от внучка обрала собі економічну кар’єру. – У вашому житті був період, коли ви працювали на Кубі. Що вхо" дило у ваші обов’язки і чи сумували ви тоді за Україною, які переживання були в душі? – У 1972 році мене запросили туди поїхати консультантом з проблем спе� ціальної освіти. Повагавшись, я все ж прийняв пропозицію, і разом з дружи� ною та донькою (їй тоді було 2 роки) ми поїхали на Кубу. В мої обов’язки входи� ло консультувати працівників Міністер� ства освіти Куби з питань спеціальної освіти, допомагати розвивати спеціаль� ні школи, розробляти навчальні програ� ми та готувати вчителів для їх впрова� дження. В той період я об’їздив всю Кубу, побував майже у всіх спеціальних закладах. Пробув там 1,5 роки, але кож� ного дня думав про Україну. Звісно, на Кубі були українці, крім мене, але мені дуже бракувало рідної землі. Вона мені снилася ночами. Я страшенно скучав за домом. – Знаю, що в молодості ви дуже захоплювалися шахами. Що ще вас приваблювало раніше і що сьогодні? – Не тільки шахами. Хоча це була моя улюблена гра. Ще я займався лег� кою атлетикою, мав гарні показники у стрибках у висоту, по штовханню ядра. У школі грав у волейбол, а в інституті виступав за волейбольну команду факультету. – Зараз ваша наукова діяльність пов’язана з проблемами інтегрова" ної освіти. Чому саме інтегроване навчання? – Пройшло майже 90 років з того часу, коли дитячі будинки для безпри� тульних та дефективних дітей були реорганізовані у спеціальні школи�ін� тернати. За цей час в Україні відбулися кардинальні зміни у політичному, еконо� мічному, соціокультурному житті сус� пільства, активно формується нове розуміння світу як співтовариства, поз� бавленого будь�якої дискримінації осіб з інвалідністю чи порушеннями у розвитку за будь�якими ознаками. За цих умов школи�інтернати (хоча вони й далеко не вичерпали свій потенціал) на недостатньому рівні готують випускни� ків до соціалізації в суспільстві. Виникає гостра потреба в проведенні серйозних реформ у галузі спеціального навчання. Одними локальними змінами тут не обійтися. Проведений нами порівняльний аналіз розвитку сучасної спеціальної освіти в Європі та Україні підтверджує, що вагомих результатів у розв`язанні проблеми соціальної інтеграції випу� скників досягають ті країни, які не тільки створюють оптимальні умови дітям для рівного доступу до якісної (інклюзивної) освіти, а й створюють умови для вибору інших форм навчання. Декларація без� межних прав у сфері освіти, не підкрі� плена відповідними соціальними стан� дартами, належним фінансуванням реформаторських дій, спеціально підго� товленими кадрами та не підтримана громадськістю, веде до підміни реаль� ної інклюзії формальним (насильниць� ким) переведенням дітей зі спеціальної школи в масову, де лише окремі діти з порушеннями розвитку можуть одержа� ти повноцінну освіту і розвиток. А це уже є порушенням прав більшості таких дітей, яким така освіта є недоступною. У цьому контексті перед сучасною педагогічною наукою стоїть завдання розробити, апробувати і впровадити такий оптимальний особистісно�орієн� тований маршрут, який би забезпечував кожній дитині з порушеннями у розвитку (включаючи й глибоко розумово відста� лих дітей) можливість одержати якісну освіту, доступну її пізнавальним можли� востям. На наш погляд, зберегти досяг� нутий сучасною спеціальною школою високий рівень диференційованого спе� ціального навчання (на рівні початкової, неповної середньої чи середньої освіти) можна шляхом впровадження концепції освітньої інтеграції, що передбачає створення при масовій школі системи паралельних диференційованих класів для дітей з різними навчальними здібно� стями. – Які ваші плани на майбутнє? – Я мрійник і оптиміст. Тому завжди планую свою роботу не тільки на близь� ку, а й далеку перспективу. Хочу, щоб Україна стала асоційованим членом Європейського Союзу, тоді не буде перешкод для вивчення зарубіжного досвіду освіти, щоб наш університет одержав статус навчально�дослідниць� кого закладу, щоб реформи, які прово� дяться в освіті, мали фінансову підтрим� ку держави та громадськості, щоб життя українського народу було наближено до європейських стандартів. Спілкувався Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач кафедри логопедії Біографічна довідка БОНДАР Віталій Іванович Народився 20 жовтня 1938 року в смт Нова Водолага на Харківщині. Закінчив дефектологічне відділення Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (1965 р.), аспірантуру Науково9дослідного інституту дефектології АПН СРСР у Москві, де захистив кандидатську дисертацію (1971 р.). Повернувшись до Києва, продов9 жив педагогічну діяльність. 1972–1974 рр. – радник міністра освіти з питань спеціаль9 ного навчання на Кубі. 1975–1986 рр. – працював на дефектологічному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького доцентом кафедри олігофренопедагогіки, заступни9 ком декана та деканом факультету. Обій9 мав посаду завідувача лабораторії оліго9 френопедагогіки Науково9дослідного інституту педагогіки УРСР. Там захистив докторську дисертацію (1992 р.). 1993–2009 рр. – обирався директором Інституту дефектології АПН України (тепер Інститут спеціальної педагогіки НАПН України). В цьому ж році став про9 фесором. Голова спеціалізованої Ради в Інститу9 ті спеціальної педагогіки із захисту канди9 датських і докторських дисертацій (1995–2009 рр.), член Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педаго9 гічних та психологічних наук України (з 2001р.), голова науково9методичної комісії МОН України з питань дефектології (1993–2009 рр.), головний редактор жур9 налу “Дефектологія” (1995–2009 рр.), дій9 сний член АПН України (з 1999 р.), член міжвідомчої координаційної ради Кабінету Міністрів України з питань ранньої соціальної реабілітації дітей9інвалідів (2002 р.), член Президії АПН України (2003–2011 рр). У 2009 році на запрошення ректора НПУ імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка та академіка Віктора Синьо9 ва, Віталій Бондар очолив науково9дослід9 ний центр інклюзивної освіти при Інститу9 ті корекційної педагогіки та психології (зараз – Навчально9методичний центр освітньої інтеграції), де плідно працює й сьогодні, поєднуючи організаційні та нау9 ково9методичні функції з викладацькою діяльністю. Більше 25 років Віталій Бондар спів9 працює з багатьма ВНЗ України, спеціаль9 ними навчальними закладами, Міністер9 ством освіти і науки України, налагоджує міжнародну співпрацю, зокрема з Укра9 їнським центром засобів розвитку Коле9 джу імені Грента Мак Юена та університе9 том провінції Альберти в Канаді, з Акаде9 мією спеціальної педагогіки в Польщі. Завдяки унікальним розробкам акаде9 міка в сфері професійно9трудової підготов9 ки та адаптації дітей з особливостями пси9 хофізичного розвитку, близько 70% випу9 скників спеціальних шкіл9інтернатів для розумово відсталих дітей працевлаштову9 ються, працюючи в реальних умовах сус9 пільного виробництва, підвищують свою професійну майстерність і стають корис9 ними суспільству, а не поповнюють ряди дітей9інвалідів, які отримують пенсію по лінії соцзабезпечення. Автор понад 300 наукових праць, мето9 дичних посібників, оригінальних навчаль9 них програм і підручників для дітей з осо9 бливостями психофізичного розвитку. Найбільш відомими працями за останні роки є: “Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці” (2005); “Історія олігофренопедагогіки” (2007); “Фізика: Підручник для 7 класу допоміжної школи” (2008). “Психолого9педагогічні основи розвитку дітей в системі М. Монтессорі” (2009); Особливості формування трудової компетентності розумово відсталих учнів” (2010); “Дефектологічний словник” (2011). Нагороди: заслужений працівник народної освіти, відмінник освіти України, нагороджений медалями “К. Д. Ушинсько9 го”, “Гетьмана Мазепи”, Золотою медаллю “Григорія Сковороди”, “Михайла Петрови9 ча Драгоманова 1841–1895 рр”, Почесними грамотами Верховної Ради України, МОН України, НАПН України. Почесний про9 фесор Кам’янець9Подільського національ9 ного університету імені Івана Огієнка, Донбаського державного педагогічного університету. ЖОВТЕНЬ 2013 �Ювілей С п р а в ж н я Січень 2013 р. 1 листопада 2013 року святкує свій 90�й рік народження Валентина Костянти� нівна Крементуло, доцент кафедри російської та зарубіжної літератури, кан� дидат філологічних наук, ветеран праці, учасниця бойових дій Великої Вітчизняної війни. Проте ці сухі “довідникові” рядки приховують біографію дивовижної люди� ни. У свої 90 років – це молода сучасна жінка, яку цікавлять події в Україні і світі, яка ревно відстоює свої політичні погляди. Вона пише літературознавчі статті, і їх дру� кують в університетських збірках. Разом з тим, вона з цікавістю дивиться сучасні шоу�програми, висловлюючи і захоплен� ня, і влучні саркастичні зауваження. Доля подарувала їй зустрічі з видатними людьми. Вона товаришувала з відомим російським письменником Федором Абрамо� вим. Її науковим керівником був академік О. І. Білецький, а опонентом на захисті дисер� тації – М. Т. Рильський. Володимир Сосюра присвятив їй невеличкий віршик. Їй симпати� зували корифеї української культури, і чолові� ком став видатний український композитор Микола Дремлюга. Її обличчя майже не торкнулися зморшки. Жодних “бабусиних” хустинок – вона завжди вбрана у капелюшок і на вигляд має “трохи за шістдесят”. От якби ж то не інвалідність та дві палички, що гальмують її активне життя. А голос, голос! Дзвінкий, не рипить по�старечо� му. Та це вже завдяки генам. Народилася Валентина Крементуло в селі Лосинівка Ніжинського району. Її дід по бать� ковій лінії, грек за походженням, був вправним ковалем, людиною сумлінною і відповідаль� ною: якщо обіцяв виконати замовлення в пев� ний час, то міг зробити на день раніше, але не пізніше. За свою роботу правив недешево. Та до нього йшли селяни, бо якщо “дід Студуло” зробить рало, то це – на віки. Після дідової смерті від голоду у 30�ті роки саме його хату, яку він покрив залізом, забрали під сільраду. Так “вшанували” його добросовісну працю. Добрий і набожний дід ревно зберігав еллінсь� кі традиції, молився виключно грецькою мовою. Мати Валентини, Єфросинія Марківна, походила з селянської родини, яка володіла 20 гектарами землі і вважалася заможною. Насправді, “заможність” була примарною: в сім’ї підростало семеро дітей, і всі, від малого до старого, мали працювати на землі, бо інак� ше не вижити. За тією роботою ніхто й світа білого не бачив, тож і не до навчання було. Лише Проня після закінчення школи сказала, що хоче вчитися далі. Її та старшу сестру бать� ко відвіз на навчання до швачки. Та Єфросинія втекла і категорично заявила, що хоче вчитися “наукам”. Батько змушений був віддати її до фельдшерсько�акушерської школи. Наступ� ною сходинкою став Одеський фармакологіч� ний інститут, який Єфросинія Марківна закін� чила перед війною, маючи на руках двох дітей. Вона єдина з усіх братів і сестер отримала вищу освіту. Натомість, всі діти з батькової родини закінчили вищі навчальні заклади і досягли соціальних висот. Дядько Валентини пра� цював директором школи, тітка – завучем, інший дядько обіймав високу посаду в Міні� стерстві сільського господарства, а двоюрід� ний брат був ученим секретарем Інституту кібернетики. Батько Валентини, Костянтин Михайло� вич, мав професію картографа�геодезиста. ЖОВТЕНЬ 2013 Працював дуже ретельно і прискіпливо, при складанні карт похибку в півміліметра вважав великою помилкою і вимагав все переробля� ти. Красень�грек, він пишався своїм еллінсь� ким походженням і мав шляхетні звички: любив білі костюми, капелюхи, різьблені тро� стини, грав у преферанс, знав напам’ять бага� то віршів та поем і читав їх уголос. Однак на заваді шлюбу Костянтина і Єфросинії стали обидві сім’ї. Батьки матері вважали родину батька бідною, безземель� ною. А сім’я батька була проти шлюбу через невідповідність культурних традицій. Примі� ром, якщо в родині матері на стіл ставився один горщик для всіх, то в сім’ї батька кожен їв з окремої тарілки, і перед обідом обов’язково читали молитви. Та вперті закохані все ж побралися. Вони доповнювали один одного, поєднавши грець� кий раціоналізм, твердість, вимогливість, вишуканість і українську лагідність, душе� вність, емоційність, доброту. Згодом свекруха не могла собі уявити кращої невістки, ніж Єфросинія, та полюбила її більше за рідних дочок. Війна розкидала батьків по фронтах. У липні 1941 року сімнадцятирічна Валя разом із матір’ю, старшим лейтенантом медичної служби, у складі військової частини вирушила на фронт. Найважчий період припав на кінець 1941–1942 рр. у Поворіно – там була справжня “м’ясорубка”. Валентина фасувала ліки, ван� тажила на машини важкі ящики з ліками у пляшках, часом супроводжувала цей вантаж на передову лінію фронту, попадала під обстріл, була поранена. Уламок снаряду в нозі й досі болем нагадує про війну – його не� можливо було видалити, не зачепивши нерво� вих тканин. У 1943 році В. Крементуло вступила на слов’янське відділення Ленінградського дер� жавного університету, який на той час знахо� дився в евакуації у Саратові. Після зняття бло� кади навесні 1944 року весь персонал ЛДУ разом зі студентами вирушив до Ленінграда. Їхали п’ять днів, голодували, бо пайок видали лише на два дні. У Ленінграді студентам доводилося не тільки вчитися, але й працювати: розвантажу� вали набережну біля університету, передаючи важке каміння один одному, і тільки раділи, що тоді вже не було того голоду і холоду, який переслідував усіх у Саратові. На філологічному факультеті вчилися майже одні дівчата, та часом їх посилали на Карельський перешийок вантажити величезні балки соснового лісу у відкриті товарні вагони. Всі працювали з вели� ким запалом, бо вважали це справою держав� ного значення. На другому курсі навчання з’явився новий студент – Федір Абрамов і став помітною осо� бистістю на факультеті. Демобілізований після поранення, він завжди носив гімнастерку і шинель – іншого одягу не було. Невисокого порівняно зросту, худорлявий, з уважним, вдумливим поглядом, Федір Абрамов привер� тав увагу всіх, хто його бачив. Вечорами часом він влаштовував цікаві обговорення нових творів російських пись� менників. На ці диспути нікого не треба було агітувати, бо було цікаво. Не дивно, що у нього закохалися майже всі студентки. Та Федір Абрамов звернув увагу на Валентину Кремен� туло – красиву мовчазну дівчину, яка вирізня� лася серйозністю і глибиною. З нею цікаво було розмовляти, і вони потоваришували. Однієї новорічної ночі Федір розповідав Валі про рідний край – про північ і її природу. Він так красномовно і так емоційно описував краєви� ди, що Валентині здавалося – вона бачила на власні очі ті ліси, ті поля, відчувала пахощі трав і чула голоси лісу. Вона розуміла, що Федір Абрамов вже тоді був талановитим письмен� ником. Цікаво, що його критичні зауваження стосовно стилю дипломної роботи Валентини виявилися не менш вагомими та слушними, ніж поради наукового керівника. В. Кременту� ло на “відмінно” захистила свою дипломну роботу на тему “Зображення Грюнвальдської битви у Яна Длугоша, Ігнатія Крашевського та Генрика Сенкевича”. Російський письменник Федір Абрамов все життя листувався з Валентиною Кремен� туло, дуже цінував її враження від своїх творів. А в одному листі він, визнаний майстер слова, написав: “Хіба я можу так поетично висловлю� ватись, як ти”. Листи Ф. Абрамова зберігають� ся в архіві В. Крементуло. Після закінчення Ленінградського універ� ситету Валентина переїхала в Київ і вступила ж і н к а ! до аспірантури в Київський державний універ� ситет ім. Т. Г. Шевченка. Її батьки тоді мешкали по вулиці Леніна, 70, поруч з “письменницьким будинком”. Будівлі мали спільну арку�вхід у двір, тож В. Крементуло часто бачила багатьох українських письменників та поетів, з кимось по�сусідськи віталася, а її рідний брат товари� шував з Богданом Рильським. Згодом, після закінчення аспірантури, коли В. Крементуло працювала редактором у Київському Держлі� твидаві, їй по роботі довелося спілкуватися з П. Тичиною, В. Сосюрою, О. Гончаром, Т. Масенком, О. Кундзічем та ін. Найемоційні� шим був Володимир Сосюра – він так щиро радів, коли зустрічав Валентину. І одного разу, усміхаючись до неї, промовив: “Карі очі, карі очі україняться, руси коси, руси коси комсомо� ляться”. Валентина Костянтинівна з чоловіком. 1956 рік. Керівником В. Крементуло по аспірантурі був видатний літературознавець О. І. Білець� кий, академік, директор. Його літературознав� ча спадщина дуже багата і яскрава. Та справ� жнім подарунком долі було слухати його лекції і просто спілкуватись з ним. В. Крементуло з великою вдячністю і теплотою згадує свого керівника: “У О. І. Білецького була якась осо� блива привабливість. Його душа була чуйна до усього прекрасного і дуже молода. Ті, хто знали Олександра Івановича і його сім’ю, говорили, що він здається молодшим за свого сина – професора Київського університету, мовознавця, людини солідної, спокійної. Натомість Олександр Іванович був повний наснаги, захоплювався театром, написав кіль� ка п’єс для дітей і став одним з організаторів першого в Україні дитячого театру. Завжди натхненний, особливо коли розповідав про те, від чого був у захваті: “Індійські легенди! Ара� бські сказання!”. Все це не стосувалося теми моєї дисертації, але слухати і дивитися на Олександра Івановича в цей час було захо� плююче. Особливо цікавою була його неве� личка лекція про історію написання Пушкіним вірша “Я помню чудное мгновенье”. Скільки б я не слухала цей виступ (а я слухала його разів зо три, в основному в бібліотеках), він звучав по�різному. І справа тут не в змісті, а в тих почуттях Олександра Івановича, які передава� лися слухачам, в його особливому піднесенні, яке відчувалося, в його інтерпретації цієї, зда� валося б, зрозумілої теми. О. І. Білецький ніби переносив слухача в ту атмосферу, якою жив Пушкін, закохавшись у А. Керн”. Треба віддати належне допитливості В. Крементуло – коло її зацікавлень не обме� жувалося лише темою дисертації: “Шевченко і польська література”. Валентина Костянтинів� на з інтересом відвідувала лекції відомого мовознавця Л. А. Булаховського і була у захва� ті від його занять з історії чеської мови. І, зви� чайно ж, вона не пропустила жодного виступу М. Т. Рильського про А. Міцкевича. У 1955 році В. Крементуло успішно захи� стила кандидатську дисертацію. Її опонент, Максим Тадейович Рильський, у своєму відгу� ку високо оцінив дисертацію і рекомендував текст до друку. Його рукописний відгук також зберігається в архіві В. Крементуло. Під час навчання в аспірантурі в колі дру� зів Валентини Костянтинівни з’явилися моло� ді, але вже відомі українські композитори В. Кирейко, М. Дремлюга, П. Майборода. І у 1955 році В. Крементуло стала дружиною Миколи Дремлюги. Їх шлюб був і творчим сою� зом. В. Крементуло розширювала поетичні горизонти свого чоловіка. Можливо, дякуючи і її поетичним захопленням, М. Дремлюга напи� сав романси на вірші та сонети Мікеланджело, Ф. Петрарки, В. Шекспіра, П. Ронсара, Х. Хіме� неса, П. Елюара, А. Міцкевича. Варто зазначи� ти, що у творчому доробку композитора понад сто романсів, шість симфоній, симфонічні кон� церти, поеми, увертюри і перший в історії української музики концерт для бандури і сим� фонічного оркестру. М. Дремлюга дуже ціну� вав думку дружини стосовно своїх музичних творів. Стримана в емоціях В. Крементуло не висловлювала бурхливо свого захвату, тож її тихе схвальне “Добре!” було для чоловіка на вагу золота. З 1956 року і до виходу на пенсію В. Кре� ментуло працювала в Київському державному педінституті (нині Київський державний педа� гогічний університет ім. М. Драгоманова). Але краще “почути голос” самої Валентини Костянтинівни: “Роботи було багато, адже нас було тільки двоє викладачів із зарубіжної літе� ратури. Отже, доводилося розробляти і читати всі періоди. Від самого початку мені доручили викладати зарубіжну літературу кінця ХІХ ст. і ХХ ст. Цей курс неохоче брали викладачі – підручника з цього періоду ще не видали, а творчість поетів і письменників вимагали подавати, керуючись настановами комуні� стичної партії. Численні комісії з кафедр марк� сизму�ленінізму, суспільних наук часто роби� ли зауваження, що я на своїх лекціях із зару� біжної літератури не показую роль радянської ідеології. Це приголомшувало і заважало працювати. Я намагалась донести суть творів, оминаючи ідеологічні штампи, заохочувала студентів до самостійних роздумів. Із теплим почуттям згадую, як студенти слухали мої лек� ції про творчість А. Міцкевича. Мені здавалося, що я пробудила в них інтерес до цього велико� го поляка. Поза семінарами вони ділилися зі мною своїми враженнями, своїм захопленням “Жан�Крістофом” Ромена Роллана, поемами “Пан Тадеуш”, “Конрад Валенрод” А. Міцкеви� ча. А виступ однієї студентки заочного відділу мені запам’ятався на все життя. На одному з колоквіумів визвалася відповідати студентка з останньої лави і почала тихо, спокійно говори� ти. Я була зачарована! І не тому, що почула вдумливу розповідь, розумну і цікаву. Я була вражена її прекрасною вимовою – це була справжня співуча українська мова, якої я не чула не тільки під час навчання в Ленінграді, але й за час роботи у Києві. Враження від мови цієї студентки в мене залишилося на все життя. В подальшому, коли доводилося виїж� джати зі студентами в колгосп, я із захоплен� ням слухала виконання народних пісень сту� дентками українського відділу. В цих піснях розкривалася душа українського народу, його кращі риси”. Вихід В. Крементуло на пенсію вивільнив час для написання статей. 21 сторіччя стало особливо плідним для В. Крементуло. Її дослі� дження творчості А. Міцкевича, Ю. Словацько� го, зв’язків Т. Шевченка і української школи польських романтиків видані в наукових збір� ках Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. За останні роки в журналах і збірках було надруковано більше 10 наукових праць В. Крементуло. Вона і зараз працює над статтею “Шевченко і польські діячі національ� но�визвольного руху”. Можливо, саме напи� сання статей дозволило їй зберегти свіжий розум. А напередодні свого 90�річчя – замови� ла собі джинсову куртку! Це ще один секрет молодості. Можна сказати, що Валентина Костянти� нівна веде активне соціальне життя. З нею ціка� во спілкуватися людям будь�якого віку. Вона дарує оточуючим свої знання, читаючи напам’ять уривки з “Іліади” Гомера, вірші Верле� на, Аполлінера, Уолта Уїтмена, розказуючи про зарубіжних письменників. Вона невгамовна. В останні роки доля не була прихильна до В. Крементуло, однак вона не скорилася хво� робам і стійко перенесла онкологічну опера� цію, два інсульти, злам обох ніг, що змусило її спиратись на 2 палички. Та не кожна молода людина має таку жагу до життя, таку наснагу жити. Любі студенти, коли на свято 9 травня ви побачите жінку з орденом і медалями, яка гордо йде по червоній доріжці до перших рядів актового залу, спираючись на одну (тільки одну) паличку, знайте, це вона – Валентина Крементуло. Марія ДРЕМЛЮГА, кандидат мистецтвознавства 5 �Ювілей СЛОВО ПРО ВИЧТЕЛЯ: ДВІЧІ ЮВІЛЯР – ПРОФЕСОР КОЛЯДА ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ 2013 р. доктор історич� них наук, професор, про� фесор кафедри методики навчання суспільних дисци� плін і гендерної освіти Інсти� туту історичної освіти Націо� нального педагогічного уні� верситету імені М. П. Драго� манова Коляда Ігор Анатолі� йович відзначив, як він сам прокоментував, два маленькі ювілеї: 45�річчя від дня народження та 20�ліття науково�педагогічної діяль� ності. Ігор Анатолійович добре відомий у наукових та осві� тянсько�педагогічних колах, користується авторитетом серед вчителів, студентів, громадськості, справжній това� риш та вчитель життя для учнів, які за доброго наставництва професора займаються науковою та педагогічною діяльні� стю, а своїми успіхами багато у чому завдячують його пора� дам, підтримці. Коляда Ігор Анатолійович народився 28 липня 1968 р. у містечку Тараща Київської області у родині міліціонера Коляди Анатолія Марковича та медичного працівника Коля� ди Анастасії Максимівни. З дитинства Ігоря Анатолійовича оточували мальовнича природа Київщини, опіка люблячих батьків, гарна домашня бібліотека. Історія захоплювала ювіляра ще з юного віку, любов до неї йому привили його шкільні вчителі історії: Тетяна Олек� сандрівна Лисенко та Віктор Дмитрович Мельниченко. Учень Таращанської школи № 1 не тільки проявляв особли� ві успіхи у вивченні предметів гуманітарного циклу, але й активно долучався до громадської, науково�пошукової роботи. Зокрема, він очолив раду музею історії школи, а результати проведеної ним кропіткої пошукової роботи по збору свідчень і спогадів старожилів міста, вчителів та учнів школи, фотокарток, інших документів і досі зберігаються у фондах та експозиції музею. Коли постала необхідність вибору майбутньої професії, то випускник 10 класу Коляда Ігор довго не вагався, обрав� ши за майбутній фах педагогіку й історичну науку. Найбільш адекватно задовольнити свої інтелектуальні потреби та отримати професію вчителя юнак зміг у Київському держав� ному педагогічному інституті імені О. М. Горького. Згадуючи про свою альма�матер, майбутній професор зазначає, що він вступив до інституту імені О. М. Горького (1985 р.), а закінчив державний університет імені М. П. Драгоманова (1992 р.), засвоївши найкращі традиції двох епох навчаль� ного закладу. На роки навчання на першому курсі історичного факультету КДПІ імені О. М. Горького припадає і його дебют наукової діяльності, залученням до якої він завдячує канди� дату історичних наук, доценту кафедри історії СРСР та УРСР Кравченко Надії Михайлівні та старшому викладачу Павелко Людмилі Олексіївні. Саме у перший рік навчання з’являєть� ся і перша наукова публікація студента І. Коляди, присвяче� на діяльності на Таращанщині у буремному 1917 р. петро� градського революціонера О. Михайлова. Після другого курсу прийшов час служити у Збройних Силах. Армійський досвід не став зайвим у житті Ігоря Ана� толійовича. Військовий вишкіл та дисципліна дозволили загартувати тіло і дух, зміцнити характер, наполегливість, вдосконалити навички самоорганізації та стратегічного мислення. Командування запримітило рядового І. Коляду і рекомендувало обрати його на посаду секретаря комітету ВЛКСМ військової частини. Отримані навики у публіцистиці секретар комітету ВЛКСМ І. Коляда не раз використовував на сторінках армійської преси. Діяльність ватажка армійсь� кої молоді відзначена нагородами ЦК ВЛКСМ та ЦК ЛКСМ Білорусії, командуванням Білоруського військового округу. Звільнився у запас Ігор Анатолійович у званні старшини. І хоча під час військової служби Ігор Анатолійович не розлучався з книгами, після повернення в університет дове� лося багато чого наздоганяти. Результатом наполегливості у навчанні та самоосвіті стала перемога на Всесоюзній олімпіаді “Молодь і Науково�технічний прогрес” (1991 р.) з педагогіки на п’ятому курсі та почесне друге місце, яке довелось виборювати у представників з Росії, Казахстану, Білорусії, Молдови, Литви. Ще зі студентських років Ігор Анатолійович розпочав свою педагогічну діяльність. Під час практики директор Українського коледжу В. М. Хайруліна запросила молодого студента 4 курсу попрацювати вчителем історії у старших класах. І після закінчення навчання Ігор Анатолійович про� довжував ще сім років працювати вчителем історії. Історичний факультет, за його словами, став справ� жньою науковою та професійною школою. З вдячністю він згадує своїх наставників: доц. Н. Кравченко, доц. П. Нікола� єнко, доц. М. Александру, доц. В. Самойленко, ст. викл. Л. Лєбєдєву, проф. М. Журбу, доц. І. Ганжу, доц. Г. Січкаря, проф. М. Березовчука, ст. викл. І. Мазура, проф. М. Вигов� ського, проф. А. Трубайчука, доц. Крижанівську, доц. Л. Денесяко, доц. В. Сидоренко, проф. С. Осмоловського, доц. Л. Таран, доц. С. Голованова, проф. М. Головка, доц. Г. Стрельського, проф. О. Гоша, доц. О. Ільїна, доц. О. Вла� сенко, доц. Цвікальську, доц. Н. Загребельну, доц. Ф. Ковальчука. У 1992 році кандидат педагогічних наук, доцент Чернен� ко Світлана Володимирівна, за підтримки та згоди декана історичного факультету професора Сушка Олександра Олександровича, запросила випускника з досвідом педаго� гічної діяльності І. А. Коляду на посаду викладача відновленої кафедри методики викладання історії. На той час в Україні тільки відбувалося становлення вітчизняної історичної науки, розроблялася концепція безперервної історичної освіти для середньої школи (ювіляр виступив одним із авторів першого її проекту), складалися відповідні програми, катастрофічно не вистачало підручників та методичного забезпечення. Перед ученими та методистами постав величезний об’єм роботи, частину якої взяла на себе кафедра методики викла� дання історії Державного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Не полишився осторонь цієї роботи і молодий викладач. Авторству Ігоря Анатолійовича належали перші в Україні розробки тестових завдань для випускників шкіл (1993 р.), посібники з історії України, всесвітньої історії та правознавства, посібники�довідники для вступників до вищих навчальних закладів, методичні посібники для вчите� лів, не кажучи вже про численні методичні розробки, хресто� матії, робочі зошити та дидактичні матеріали для учнів. Якщо лише приблизно порахувати видані різними видавництвами навчальні та навчально�методичні посібники за авторством Коляди Ігоря Анатолійовича протягом 1990�х років, то їх наклад становить близько одного мільйона одиниць. Та, мабуть, всі ті, хто навчався та працював у 1990�ті роки, пам’ятають тонкі, але надзвичайно змістовні видання з абсо� лютно новими для пострадянського простору методичним апаратом, стислістю та доступністю навчального матеріалу. За порадою проф. Т. Ладиченко декан підготовчого від� ділення ст. викл. М. І. Кравчук залучає досвідченого вчителя, фахового методиста до викладання слухачам педагогічних класів та підготовчого відділення (де він пропрацював 15 років). Саме в Інституті дистанційного навчання (дирек� тор проф. А. П. Кудін) І. А. Колядою вперше в Україні було розроблено і апробовано комп’ютеризовану систему тестової перевірки освітніх досягнень слухачів з історії Укра� їни та всесвітньої історії. Методична робота, яка відбирала левову частку часу, не заважала науковій діяльності молодого викладача. Протя� гом 1992–1996 рр. навчався у аспірантурі без відриву від виробництва на кафедрі загальної історії. Був стипендіатом Кабінету Міністрів України (1993–1996 рр.). У 2002 році Ігор Анатолійович захищає кандидатську дисертацію “Негативістська опозиція Новому курсові та методи її нейтралізації адміністрацією Ф. Д. Рузвельта” (науковий керівник д. істор. наук, професор Ігор Антонович Хижняк), у 2004 році отримує вчене звання доцента та, не� зважаючи на численні запрошення перейти працювати у комерційні структури, продовжує роботу на улюбленій кафедрі рідного університету. При надзвичайно напруженому графіку викладацької роботи в НПУ імені М. П. Драгоманова, громадській актив� ності І. А. Коляді знадобилося лише 8 років, аби написати та захистити докторську дисертацію “Українська інтелігенція в Росії: суспільно�політична та соціально�культурна діяльність (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)” (науковий консуль� тант д. істор. наук, проф., член�кореспондент НАН України Олександр Петрович Реєнт). У 2013 році Ігор Анатолійович отримує диплом профе� сора кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти і надалі продовжує займатися науковою, науково�методичною та педагогічною діяльністю. Перед ним відкрилися можливості сформувати власну історичну та методичну школу. Протягом 20 років в Інституті історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова І. А. Коляда розробив навчальні програ� ми і викладає ряд вузівських курсів. Серед них: “Шкільний курс “Історії України” та методика його викладання”, “Теорія та методика навчання правознавства”, “Теорія та методика навчання країнознавства”, “Шкільний курс “Історія світової культури” та методика його викладання” та інші. Він керує педагогічною практикою студентів, під його керівництвом пишуться та захищаються надзвичайно актуальні та науко� ємні магістерські та кандидатські дисертації; професора І. А. Коляду не раз запрошували офіційним опонентом на захисти наукових дисертацій. І якщо не всі освітяни, пов’язані з викладанням історії у школах та ВНЗ України, знають Ігоря Анатолійовича особи� сто, то його прізвище й інтелектуальний доробок загально� відомі. Окрім усього іншого, професор Коляда є провідним фахівцем з розробки та експертизи завдань для ЗНО з істо� рії України, всесвітньої історії УЦОЯО. Протягом 15 років виконує обов’язки голови та члена предметної комісії істо� ричної секції Малої академії наук України, виступає членом журі краєзнавчо�туристичних зльотів учнівської молоді, з 2011 р. є членом Правління Національної спілки краєзнавців України. І. А. Коляда – член редколегії провідних фахових журна� лів: “Історія в школі”, “Історія в сучасній школі”. Подвижницька наукова й освітньо�педагогічна діяль� ність, активна участь у громадській роботі відзначена рядом нагород: нагрудним знаком МОН України “Відмінник освіти України” та нагрудним знаком “Петро Могила”, подяками міністра освіти. Науковий доробок професора І. А. Коляди об’ємний, різноплановий і продовжує зростати. На сьогодні його авторству належить 3 монографії (23, 25 друк. арк.), 60 нав� чально�методичних видань для учнів і студентів, 11 навчаль� но�методичних комплексів для вчителів, 2 шкільних підруч� ника, 6 навчальних підручників для ВНЗ, 7 навчальних про� грам, 7 науково�популярних книг, 55 наукових, 77 науково� методичних, 15 науково�популярних статей. Розраду та відпочинок Ігор Анатолійович знаходить у колі родини та друзів, надзвичайно полюбляє подорожува� ти історичними місцями України, Європи, країнами СНД. Вітаючи з прекрасним ювілеєм, хочемо сказати: за всі роки, що ми знайомі з д. істор. н., професором І. А. Коля� дою, ми бачили чимало його перемог і звершень, він завжди з честю виходив з найбільш важких життєвих ситуацій і не забував допомогти вийти з них і друзям. Бажаємо довголіття, міцного здоров’я, та щоб попере� ду завжди було трішки більше, ніж пройдено. Вчитель"методист Ліцею № 303 м. Києва Черниш Олексій (випуск 1999 р.) вчитель вищої категорії, зав. науково"методично" го центру м. Бровари Мартенко Олена (випуск 2001 р.) канд. істор. наук Корольов Геннадій (випуск 2006 р.) канд. істор. наук Кирієнко Олександр (випуск 2008 р.) канд. істор. наук Милько Володимир (випуск 2009 р.) Наші іменинники Галина Іванівна Шаленко, а з нею і колеги з Науко� вої бібліотеки університету святкують ювілей свого проф� спілкового лідера, відмінника освіти України, члена проф� кому університету, організатора, натхненника й доброго наставника багатьох професійних справ колективу. Понад тридцять років, по закінченні історичного факультету Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка, Галина Іванівна працює в колективі педаго� гічного університету. Як заступник директора бібліотеки – засновує “Літературну вітальню” для студентів, якою пройшло багато відомих письменників і митців України, з метою пропаганди книги організовані зустрічі в студент� ських групах з науковцями і цікавими особистостями кра� їни. Понад 15 років за її піклуванням читачі отримують бібліотечну інформаційну газету “Бібліокур’єр”. А щорічні, організовані Галиною Іванівною у Всеукра� 6 їнський день бібліотекаря, екскурсійні поїздки по Україні назавжди залишаються у пам’яті колег: в них і пізнання нових міст, чудових дендропарків країни, і зустрічі з колегами українських вузів. Вміння Галини Іванівни спілкуватись з оточуючими, пропускаючи хвилі людських турбот крізь любляче серце, і світле позитивне світобачення, як магніт, завжди притя� гує колег. Щирість і терпіння, надзвичайна працездатність, високий рівень компе� тентності й професіоналізму дозволяє Галині Іванівні Шаленко кожну справу, якою піклується, робити якісно, творчо, яскраво. Зичимо Вам, шановна Галино Іванівно, міцного здоров’я, щастя, добробуту, неви� черпної енергії, творчого натхнення, здійснення Ваших задумів і планів та незгасного прагнення працювати! З великою повагою і за дорученням колективу Наукової бібліотеки завідувач інформаційно" бібліографічного відділу Наталія ТАРАСОВА ЖОВТЕНЬ 2013 �Інтерв’ю Кучеренко Єгор: “Щодня відкриваю нове в психологічній науці!” Кучеренко Єгор Валерійович – кандидат психологічних наук, про" фесійний психотерапевт і коуч, автор тренінгових програм із засто" суванням психосинтезу та розвивального коучингу, викладач психо" логії. Досліджує теорію інтегративної психології, впроваджує альтер" нативні форми навчання практичних психологів, працівників освіти та студентів психологічних спеціальностей методам немедичної психо" терапії та психоконсультування. За версією Міжнародного Швейцарського видавництва “Who is Who Verlag fur Personenenzyklopadien AG” Є. В. Кучеренко належить до числа успішних українців 2013 року в галузі психологічної науки. – Ви поєднуєте викладання психології і психотерапію – наскільки близькі ці сфери діяльності? – Ці сфери практично різні за метою і змістом. Єдине, що їх поєднує, це величез� на глибина практичного матеріалу, яким можна легко насичувати зміст викладання психологічних дисциплін. Так студенти швидше відчувають вашу компетентність. Уже п’ятий рік поспіль я надаю психотерапевтичну допомогу, яку здійснюю на засадах інтегративного підходу. Саме тому моє викладання наслідує процес психотерапії, запозичуючи від нього спонтанність, невимушеність, емоційність та найголовніше – життєвість, а не суцільну теоретизацію, як було на початку моєї кар’єри. – У цьому році ви очолили громадську організацію “Академія розвитку психологічної науки і практики”. Якою саме діяльністю займається організація? – Ця громадська організацію здійснює, насамперед, просвітницьку роботу в 28 жовтня святкуватиме 30�річчя старший закладах освіти, де працюють практичні психологи, організовує майстер�класи з пси� викладач кафедри психології і педагогіки, кандидат хоконсультування та психотерапії для студентів, здійснює фахові дослідження, а психологічних наук Єгор Кучеренко. Ми знаємо також сертифікацію психологів за різними професійно орієнтованими рівнями підго� Єгора Валерійовича як вимогливого, але справед� товки (психолог�коуч, психолог�гіпнотерапевт тощо). Також ми працюємо над випу� ливого викладача, з почуттям гумору та глибокою ском збірника наукових праць “Гуманітарний корпус”, перший випуск якого вийде на емпатійністю, тому завітали на розмову напередод� початку нового року. До реалізації наших завдань на громадських засадах долучились ні особистого свята. більше п’ятиста українських психологів�практиків, науковців та студентів. Також ми – Чим був викликаний ваш інтерес до психології, активно співпрацюємо з українськими та російськими вишами. коли обирали цей фах? – Ви розробили і впровадили у вітчизняну практику такі навчальні психоло" – Інтерес до психології був у мене з дитинства, коли гічні курси, як “Розвивальний коучинг” і “Психосинтез як метод психотерапії”. я із щирою цікавістю виявляв спостережливість за емо� Розкажіть, будь ласка, про них детальніше. ціями та поведінкою людей, вмів швидко вловити осо� – У курсі “Розвивальний коучинг”, який ми пропагуємо в системі навчальних май� бливості їх мовлення та ходи. У дитячому садочку я захо� стер�класів, інтегровано класичний коучинг з психотерапевтичними техніками. Коу� плювався пародіями на відомих людей і знайомих. З чинг прийшов у психологічну практику в 70�х роках минулого століття зі сфери спорту того часу залишаюсь досить спостережливим і легко і давно застосовується в психологічному консультуванні, тренерстві та психологічній ідентифікуюсь до співрозмовника. Так я навчився вико� корекції. Метод розвивального коучингу експериментально досліджено у поєднанні з ристовувати тоді ще невідомі для мене психологічні класичним психосинтезом – італійським напрямом психотерапії, який виник більше вміння на практиці. Тепер досліджую психологічні про� ста років тому і зарекомендував себе в США та Європі як ефективний метод психоло� блеми як науковець з великим задоволенням та захо� гічної допомоги та розвитку особистості. В світі пленням. Вважаю, що ця наука найбільш практична існують понад 50 інститутів та центрів психосин� серед усіх інших для кожної людини на кожен день. тезу, а в Україні – поки що жодного. – Як складався ваш викладацький шлях, чому – П’ять років тому ви презентували обрали саме цю професію? першу частину свого роману “Ілюзії життя”. – Мій викладацький шлях почався одразу після Коли читачам чекати на продовження роману роботи шкільним психологом, яка надала мені вели� і що в ньому висвітлите? чезний досвід. Я здобув його методом проб і помилок. – Моя проза – це тогочасний виклик неспра� Це навчило мене вчитись у практиці, а не постійно ведливості та суцільному безладдю в нашому готуватись до неї абстраговано. Коли у 2006 році я суспільстві. На ці речі я вже не жаліюсь: з ними прийшов до директора Інституту педагогіки і психоло� тільки борюсь. Сьогодні навколо мене інші люди, гії академіка Володимира Івановича Бондаря, то нага� і про них так, як 5 років тому про своє оточення, я дав йому, як рік тому він на камеру бажав нам (випу� вже не напишу. Я готую до друку навчальні посіб� скникам) захистити кандидатську дисертацію, а потім ники, так що чекайте на них (посміхається). докторську. От я і прийшов до нього – викладати і зай� – У цьому році ви одружились. Як зміни" матись наукою, не маючи жодного сумніву в своєму лося ваше життя? виборі ні наукового керівника, ні теми дослідження. – Моє життя змінилось абсолютно у всіх його Спочатку викладав соціальну психологію, згодом проявах: сім’я стала найбільшим досягненням педагогічну, експериментальну та диференційну. У нашого з дружиною кохання. Тут важко додати Після інтерв’ю Єгор Кучеренко провів майстер�клас 2011 році під керівництвом мудрої наставниці, про� конкретних слів, є тільки сильні почуття і сила. фесора Юлії Олексіївни Приходько я успішно захи� Сила кохання. стив кандидатську дисертацію, в якій реалізував свої перші наукові запити. – Чим для вас є Драгомановський університет? – Ви молодий, проте вже маєте достатній досвід у викладанні. Що поради" – Драгомановський університет – це 13 років мого життя, про які можна і сказати, те іншим молодим викладачам для роботи зі студентами? і написати тисячі сторінок. Це і моя рідна кафедра, на якій я працюю, і давні друзі, з – Я викладаю восьмий рік і раджу бути постійно уважними до студентів, досягнен� якими разом учився, і все те, що додає мені творчої наснаги. Так як тринадцятирічний ня яких стануть стратегією вашого професійного розвитку, яку б дисципліну ви не Шевченко “пас ягнята за селом”, так і я – працюю в університеті натхненно та уважно. викладали. З огляду на те, що викладати психологію досить важко, а студенти зміню� Щодня відкриваю нове в психологічній науці! ються як світ, необхідно гнучко корегувати методологію викладання від пари до пари. – Ваші побажання Драгомановському колективу. Не користуйтесь методами, які вкотре не працюють в конкретній аудиторії. Застосо� – Насамперед, бажаю всім нам міцного здоров’я, любові і взаємопорозуміння. вуйте інші, щоб не витрачати час на марні дидактичні дії відповідно до вашої ідеальної Будьмо щасливі! моделі викладання. Змініть модель і працюйте легше. Сергій РУСАКОВ Анонс П Р А В Д А І С Т О Р І Ї – Н А Й Д О Р О Ж Ч А 21�27 жовтня 2013 р. в НПУ імені М.П. Драгоманова відбудеться VI Між� народний науковий форум “Простір гуманітарної комунікації”. Метою Форуму є надання загальної платформи для проведення наукових заходів (конференцій, семінарів, відкритих лекцій і тощо) соціо�гуманітарного профілю. Цього року в рамках наукового форуму відбудуться такі заходи: · ІІ Міжнародна науково�практична Інтернет�конференція “Актуальні проблеми гуманітарних наук у дослідженнях молодих науковців”; · Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю “Становлення та розвиток вітчизняної богословської освіти і науки (до 1025�річчя хрещення Русі)”; · семінар “Релігії сучасності: Церква Ісуса Христа святих останніх днів”; · “круглий стіл” “Філософські традиції Польщі та України: актуальні проблеми дос� лідження”; · Всеукраїнський конґрес вчителів предметів морально�духовного спрямування; · Другий Міжнародний арт�фестиваль “Одна маленька свічка”; · науковий семінар “Дизайн як засіб комунікації”; · “круглий стіл” “Проблеми дослідження історії радянського релігієзнавства”; · Cемінар на тему: “Католицька моральна теологія та проблеми сучасної філософії”; · “круглий стіл” на тему: “Розвиток філософської антропології в Україні (кін. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)”; · ІІ Всеукраїнська науково�теоретична конференція з міжнародною участю “Істо� ричний дискурс гуманітарного простору”; ЖОВТЕНЬ 2013 · ІІІ Міжнародний науково�практичний семінар ““Філософія для дітей” і діалог дорослих: шляхи перетину в освіті”; · Всеукраїнська науково�теоретична конференція з міжнародною участю “Укра� їнська регіоніка у контексті діалогу культур: теоретичний та прикладний виміри”; · загальноуніверситетська науково�практична конференція студентів “Етико� естетична традиція вітчизняної культури”. Вся інформація про заходи Форуму розміщена на інтернет�сторінці. Інформацій� ні партнери заходу: тижневик “Освіта”, газета “Педагогічні кадри”. 7 �Культурологічна практика Педагогічна практика Щ о д е н н и к Традиційно щовесни студенти третього та четвертого курсу НПУ імені М. П. Драгоманова проходять пропедев� тичну і виробничу педагогічну практику в школах міста Києва. Студенти Інституту іноземної філології, які проходили прак� тику в ліцеї № 157, залишили відгуки про перші спроби вчителювання протягом педагогічної практики цих двох курсів. Обговорення в учительській Для кожного з нас практика залишила свій слід в серці. Це незабутні спогади, які ми хотіли б зберегти в щоденнику нашої пам’яті. Ірина Кукурудза, нині студентка 5 курсу: “Педагогічна практика у цьому ліцеї не тільки подарувала мені приємні враження від перебування в школі та близького спілку� вання з дітьми, але й перенесла мої спогади у власне дитинство. Студентство настільки чудова пора, що я й не думала, що засумую за шкільними роками. Практика нагадала мені, наскільки особливе місце у житті люди� ни посідає школа. Тут проходить дитинство, тут ми зростаємо, тут ми, без перебільшен� ня, готуємось до самостійного життя, тут закладаються основи подальшого саморо� звитку. Практика дала мені можливість ще раз усвідомити, наскільки відповідальна і прекрасна місія вчителя – вести дитину від дитинства у дорослість”. Наталя Заїка, однокурсниця Ірини: “Практика – це прокидатися рано�вранці і йти на урок. Практика – це уроки, які, порівняно з парами, летять дуже швидко. Практика – це галасливі, рухливі й постійно усміхнені діти. Практика – це повернення в ту атмосферу, яку за три роки вже трішки забув. Практика – це проведення першого уроку, коли ти уже не учень і звертаються до тебе “Наталя Володи� мирівна”. Практика – це той період, який назавжди залишиться на сторінках щоденни� ка мого життя”. Клименко Жанна Валентинівна, док" тор педагогічних наук, професор кафе" дри методики викладання російської мови та світової літератури. А для наших студентів – чуйний методист: “Вже доб� рою традицією стало проходження практики нашими студентами в ліцеї № 157. Цього року тут свої сили спробували 9 студентів, які працювали вчителями англійської мови та світової літератури в 5�10 класах. Значну допомогу у викладанні літератури їм надава� п а м ’ я т і ли досвідчені вчителі Яковенко Надія Василівна та Трутень Ірина Іванівна, які своїми мудрими порадами та теплим словом завжди підтримували початківців. Багатьом із практикантів вдалося провести цікаві уроки та позакласні заходи, захопити учнів своїми творчими знахідками. Двоє з них – Чернуха Оксана та Цимбал Ганна – стали пере� можцями загальноінститутського конкур� су на кращий урок зі світової літератури. Обидві студентки виявили міцні філологічні знання, педагогічні вміння, креативність та прагнення використовувати сучасні підходи до викладання словесності. Цікаво, що наші практиканти відвідували уроки світової літератури Калюжної Люд� мили Володимирівни – магістра Інституту іноземної філології, яка продемонструвала ґрунтовну літературознавчу та методичну підготовку. Прикметно, що і пропедевтичну, і виробничу практику Людмила Володимирів� на свого часу пройшла в названому ліцеї, куди згодом і була запрошена на роботу. Щиро вітаємо молоду вчительку з успішним стартом, а наших практикантів – з не менш успішним проходженням педагогічної прак� тики! Анна Кравченко, учениця 7 класу. Від" гук про студентку"практикантку Анну Мороз: “Мені сподобалися уроки з Анною Ярославівною тому, що вона ставить цікаві запитання, дає різноманітні завдання (кро� сворди), надає учням можливість висловити думку до кінця”. Олександра Гришина, учениця 10 класу. Відгук про студентку"практикантку Оксану Чернуху: “Вона підбирає цікавий матеріал до уроку та гарно володіє ним, зро� зуміло пояснює тему, легко знаходить спіль� ну мову з учнями. Я вважаю, що в майбутньо� му вона зможе стати гарним вчителем світо� вої літератури”. Що може бути краще за щирі слова подяки від учнів? Адже головне те, що їм подобалися наші уроки, що вони розгледіли в нас добрих вчителів, які вже готові до спів� праці з школярами. Тому чотири роки в уні� верситеті пройшли не даремно. Коли я йшла на практику, в голові виникло вічне питання: бути чи не бути? Судилося мені стати вчите� лем чи я обрала невірний фах? Саме прак� тична діяльність допомагає перебороти вагання і прийняти правильне рішення. Коли в останній день, після прощання зі своїм 10 класом, до якого вже так звикла, йшла зі школи, то з очей текли сльози, стан душі в ту мить просто неможливо описати словами. Мабуть, це і є свідченням того, що я готова стати вчителем, що я обрала вірний шлях. І не лише я, а й всі ті, хто не розчарувався в своєму майбутньому після виробничої педа� гогічної практики. Оксана ЧЕРНУХА, студентка V курсу Інституту іноземної філології 3 жовтня 2013 року в акто� вій залі гуманітарного корпусу НПУ імені Михайла Драгомано� ва відбувся інтелектуально� розважальний конкурс “Містер університету 2013”. Цього року захід відбувся у форматі пере� втілення хлопців у супергероїв, тому перед глядачами виступа� ли Халк, Бетмен, Росомаха, Супермен, капітан Україна, Залізна людина, Зелений ліх� тар, Спайдермен, Тор. Пере� можцем став Артем Сала� стельник (Інститут мистецтв), віце�містером університету – Сергій Залевський (Інститут філософської освіти і науки), третє місце вибороли Ігор Клименко (Інститут інформатики) та Олександр Богуславський (Інститут іноземної філо� логії). 8 В НПУ імені М. П. Драгоманова навчальна культурологічна практика з’явилася не так давно – лише декілька років назад. Із самої назви вже зрозуміло, що практика передбачає і теорію, тобто є продовженням вивчення і засвоєння студентами курсу “Історія української культури”, способом зануритися глибше і відчути суть української культури. Постає питання: навіщо студентам вивчати такі дисципліни, як “Культуроло� гія” або “Історія української культури”? Знання, які студенти отримують під час вивчення цих дисциплін, сприяють глибшому розумінню культури, толерантному ставленню до представників різних народів і можуть бути корисними у різних ситуаціях: людина будь�якої професії може планувати свою роботу в тій чи іншій країні, прораховувати ті чи інші методи взаємодії, подачі інформації, не будучи представ� ником культури цього народу. Що ж до навчальної культурологічної практики, то вона є відображенням теорії. Хіба можна знати ботаніку, ніколи не побачивши квітів, пілотом – не тримаючи кермо літака? Однозначно, що ні! Що ж дає ця практика студентам, які знаходяться на межі самовизначення? Оскільки ця практика проводиться в рамках вивчення “Історії української культури”, то першою яскравою постаттю в історичному плані буде Т. Г. Шевченко. У рамках цієї дисципліни ми, студенти, відвідали Національний музей імені Тараса Шевченка. Цей митець являє собою своєрідну ікону українського народу, що часто викликає радикальні, максималістські суджен� ня: одні його боготворять, інші – зневажають. Екскурсія до цього музею дає змогу отримати інформацію, знання, які дозволяють адекватно оцінити його значення для українців та укра� їнської культури. Тут же можна згадати й про “Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні”, який яскраво відображає ментальність і характер українців, виявляє причини появи певних принципів взаємодії з іншими народами, стереотипів відносно власне українського народу. Цей меморіал також сповіщає нам про значення символізму в нашій історії і культурі, напри� клад: птах, що вириває свої крила з каменю, в який був замурований; хрести; янголи�ворота� рі тощо. Ця інформація змушує замислитися над долею нашого народу і усвідомити себе його частиною. Збагаченню знань про свій рід, народ, етнос дають й театри. Є “класичні” театри (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Національний ака� демічний театр російської драми імені Л. Українки, Навчальний театр при Київ� ському Національному уні� верситеті театру, кіно і теле� бачення імені І. К. Карпенка� Карого та інші) і “сучасні” (Київський академічний “Молодий театр”, Театр�сту� дія імпровізації “Чорний ква� драт”). Відвідуючи вистави в “класичних” театрах, можна зануритись у минулі часи, у життя наших предків, у вир традицій, відчути себе, знову ж таки, невід’ємною частиною цього дій� ства. “Сучасні” ж театри відображають сьогодення: нинішні питання, сучасні інтерпретації проблем минулого тощо. Якщо вже стала мова про сучасність, то треба згадати й виставкові центри, такі як: Pinchu� kArtCentre, M17, Bottega та інші. Звертаючи увагу на PinchukArtCentre, варто зауважити, що там часто проходять виставки відомих митців, що мають світове визнання. Це не лише карти� ни, це й інсталяції, й скульптури, короткометражні фільми, діафільми тощо. Екскурсія здиву� вала виставкою братів Чемпенів “Курча”. Їх роботи викликають неоднозначні реакції: від нестримного реготу до стану повного шоку і жаху. Однією з найяскравіших і найсильніших робіт стала інсталяція “Усе зло світу”, де було відтворено усе жахіття, збочення та жорстокість, на які може бути здатна людина, потворність війни, голод, насилля, і врешті�решт смерть. Чемпени зображають в інсталяції те, як ми живемо, те, якими ми є, що ми бачимо щодня, але не помічаємо. На мою думку, епатажність відкриває очі. На цьому зіграли брати Чемпени, але зрозуміють їх не усі, як і багатьох інших митців. Аби підвести підсумки, хочу наголосити, що культура полягає не лише у стандартному понятті мистецтва, а й у більш широкому: це і знаряддя праці, і предмети побуту, і традиції, і особливості життєдіяльності та взаємодії з іншими народами, і життєві цінності. Тож яке зна� чення має культура і навіщо ми знайомимося з нею на практиці? Навчальна культурологічна практика абсолютно необхідна! Так, так, так! Ця програма передбачає розширення знань, ознайомлення не місцевих студентів з містом, зародження почуття самосвідомості, виявлен� ня нових способів самовираження, розуміння оточуючого світу, можливість передбачати події, тенденції розвитку тощо. Врешті�решт, це й отримання задоволення від краси. Тож варто бути вдячними за цю можливість! Любов КАЧУР, студентка ІІ курсу Інституту корекційної педагогіки та психології Фотофакт Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. ВІДОБРАЖЕННЯ ТЕОРІЇ Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Фото на згадку Закінчивши школу – ти ще на роздоріжжі. Вступив до вузу – визначив вже головну мету свого життя. І тому 1 вересня для наших першо� курсників – найщасливіший, найрадісніший день: вони знайшли своє покликання, вони зро� били перший крок на шляху до мрії. Студент�першокурсник педагогічного… Непомітно спливуть роки, і через кілька сонячних вереснів ось ці юнаки і дівчата знову йтимуть з підручниками. На цей раз до школи, щоб навчив� шись, – учити. На фото (зліва направо): першокурсники дефектологічного та історичного факультетів Наталя Селезньова, Михайло Журба, Олександр Олійников, Борис Телешов, Таліна Даруга. Фото В. Сокура “Педагогічні кадри”, 2 вересня 1970 р. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЖОВТЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1636) (жовтень 2013 року)</h4> Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1636) (жовтень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/199 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e0cf4619d62d12f7de42e82943f323e1.pdf 6d2db728fcea2551be5bca3920d0dc3f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1644) ЖОВТЕНЬ 2014 РОКУ Вітальне слово Вельмишановні освітяни, дорогі драгомановці! Щиро вітаю вас із професійним, світлим, натхненним святом – Днем освітянина! ПЕДАГОГ – це не просто професія. Це поклик серця, потреба душі, невтомна щиросердна праця на благо рідного народу, усієї людської цивілізації. Бути педагогом – це завжди велике щастя, дарунок долі і разом з тим надзвичайна відповідальність за майбутнє своєї країни. Ви, шановні педагоги, здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх учнях. Кожній молодій людині разом із неоціненним скарбом високої освіченості, багатої духовності та прагнення змінювати на краще своє життя й життя своєї країни Ви передаєте частинку й свого серця. Мабуть, тому пам’ять про першого вчителя, мудрого наставника, тала) новитого педагога живе, як незгасима свіча, крізь роки й століття всу) переч подіям буремної історії. У Драгомановському університеті готу) ють саме такого окриленого творчого педагога. Тож висловлюю вам, вельмишановні драгомановці, сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість, знання, любов. Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх ваших починаннях вірними супут) никами стануть успіх і удача! З повагою, ваш ректор Віктор Андрущенко НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Драгомановці допомагають дітям учасників АТО Співробітники кафедри позашкільної освіти Національного педагогіч) ного університету імені М. П. Драгоманова спільно з Інститутом екології економіки і права, українськими та литовськими партнерами організува) ли поїздку до Литви українських дітей, батьки яких є учасниками АТО на сході України. “Це ще один благодійний і тепер уже міжнародний проект від Драгомановського університету, що має на меті підтримку та допомо� гу постраждалим під час бойових дій у Донецькій та Луганській областях”, – зазначає ректор університету Віктор Андрущенко. 24 жовтня 2014 р. у Посольстві Литовської Республіки в Україні від) бувся прийом Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Респу) бліки в Україні Пятрасом Вайтєкунасом організаторів акції та українських дітей, які їдуть на відпочинок у Вільнюс. “Ми хочемо показати цим дітям, що вони не самотні у своїй біді. Сьо� годні це потрібно як ніколи. Сподіваємося, що нові знайомства, враження та емоції хоча б на деякий час допоможуть учням забути про страшні події, які відбуваються в Україні”, – розповідає Надзвичайний і Повноваж) ний Посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтєкунас. Поїздка відбувається в рамках освітньо)патріотичної акції “Єднаймося в славетній родині!” – об’єднання освітян, державних і громадських діячів, вчених, митців, журналістів, меценатів, молоді і дітей з України та інших держав світу заради України, її майбутнього. Патріотичний ярмарок від драгомановців 1 ЖОВТНЯ 2014 року майже цілий день в холі гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова шумів благодійний патріотичний ярмарок “Єдина Країна”, орга) нізований за підтримки Профкому студентів та Центру культури і мистецтв вишу. Від смаколиків до виробів і прикрас ручної роботи – все можна було знайти тут. “Запропонували таку ідею самі студенти, – розповідає голова Студентської профспілкової організації НПУ Станіслав Цибін, – та й реалізували її вони. Кажуть, до третьої ночі у гуртожитках готу� валися, а сьогодні всі у вишиванках прийшли”. Ярмарок перетворився на справжнє свято з куль) ками в кольорах державного прапора і українською музикою. Ідея загалом повністю благодійна, адже виру) чені кошти будуть направлені в Головний військово) медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний госпіталь” для поранених військовослуж) бовців, які брали участь у бойових діях на сході України. На продаж драгомановці пропонували приго) товані власноруч страви: патріотичні канапки, національні вареники, тістечка, торти, млинці. Усім охочим заплітали коси, презентували віночки власної роботи, запрошували на фотосесію. Тут можна було придбати книги, що драгомановці – і студенти, і викладачі – принесли з особистих бібліотек, прикраси й побутові речі, які молодь робить самотужки. За символічні кошти можна було придбати жовто)блакитну стрічку чи зробити тату хною. А ще усіх бажаючих пригощали трав’я) ним закарпатським чаєм з медом. Завдяки благодійному ярмарку “Єдина країна” вдалося зібрати 10 600 гривень. Завдяки благодій) ним внескам студентів університету на лікування та реабілітацію постраждалих в АТО зібрано 15 922 гривні. Загальна сума – 26 522 гривні. 8 жовтня 2014 року представники студентської профспілки та студенти університету відвідали Головний військово)медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний госпіталь” в місті Києві. Делегація НПУ в Сполучених Штатах Америки НЕЩОДАВНО з офіційним візитом делегація Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова на чолі з про) фесором Миколою Бойчуком перебувала в Сполучених Штатах Америки, знайомлячись з навчальним досвідом в Maharishi University of Management. Зовсім нещодавно в Драгомановському виші з’явилася навчаль) но)наукова лабораторія Інноваційних технологій в реабілітації в Інсти) туті фізичного виховання та спорту. У контексті завдань і функцій лабораторії – системне створення, експерименти та апробація нау) кових, науково)технічних та соціально значущих нововведень, умов їх забезпечення та впровадження. “Тісні контакти з Maharishi University of Management відкрива� ють шляхи впроваджен� ня абсолютно нових для українського простору методик розвитку осо� бистості, – розповідає Микола Андрійович, – їх досвід дуже цінний для нас з огляду на його швидке розповсюджен� ня світом та доведену ефективність. Звісно, ми не копіюємо, поки лише знайомимось, але плануємо на цій основі запропонувати влас� ні науково�методичні розробки щодо оздоровчих та лікувальних ефектів трансцендентальної медитації з метою збереження, зміц� нення й відновлення здоров’я наших студентів та всіх, хто має відно� шення до освітньої сфери”. Під час зустрічі з керівництвом Maharishi University of Management вчені з НПУ обговорили умови можливої майбутньої угоди та співпра) ці на рівні науковців, обміну науково)освітньою літературою, навчаль) ним та практичним досвідом. Прес�служба університету Прес�служба університету �До 200�річчя з дня народження Кобзаря У НПУ з’явиться нова кафедра З МЕТОЮ вдосконалення підготовки студентів з питань цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності в Національному педагогічному університеті з’явиться нова загальноуніверситетська кафе) дра. З 1 листопада 2014 року почне функціонувати кафедра цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності. Про це повідомив ректор НПУ Віктор Андрущенко під час зустрічі зі співробітниками кафедри медико)біологічних і валеологічних основ охорони життя та здоров’я Інституту педагогіки і психології НПУ. Саме з цієї кафедри переве) дуть декілька доцентів та про) фесорів. Відповідний наказ уже підписаний ректором. Поява кафедри, звісно, обумовлена ще й складними соціополітичними проблемами в Україні та численними запи) тами студентів щодо покра) щення їх знань і навичок у питаннях цивільного захисту населення. ФІЛОЛОГИ4УКРАЇНІСТИ4ДРАГОМАНОВЦІ ВІДКРИЛИ АУДИТОРІЮ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 20 жовтня 2014 року в Інституті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ відбулася знаменна подія – відкрит4 тя аудиторії імені Тараса Шевченка в рік святкування 2004річчя з дня наро4 дження генія. Урочиста подія відбувалася з усіма почестями: вельмиша4 новні гості, серед яких був і ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, академік Віктор Андрущенко, студенти в національних костюмах, українські пісні. Директор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, професор Анатолій Висоцький наголосив: “200�річчя з дня народження Шевченка – одна з найважливіших подій 2014 року. Відкриття цієї аудиторії – важливе явище, особливо для студентів, адже саме їм будувати нашу країну, українську школу, пресу – наше майбутнє”. Урочистості стали справжнім святом для університету. Блакитну, як безхмарне небо, святкову стрічку разом із ректором мала за честь перерізати Юлія Кириленко, студентка 3 курсу, воло) дарка першої премії конкурсу на кращий літературний твір на честь 200)річчя від дня народження Тараса Шевченка за поезію “Лист до Шевченка”. Також Юлія Кириленко разом із Іваном Киричевським, студентом 5 курсу, переможцем Міжнародного мовно)літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, нагоро) дженим стипендією імені професора Петра Орлика, на честь відкриття аудиторії імені Т. Шевченка поклали квіти до пам’ятника Т. Шевченкові. Анатолій Васильо) вич виголосив вступну промову, опісля передав слово директорові Центру куль) тури і мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова, доценту кафедри української літе) ратури Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Ірині Савченко для презентації аудиторії. “Ми довго думали, як найкраще оформити аудиторію. Було вирішено ство� рити макети на основі триптиху Т. Шевченка, написаного у 1856 році, – “Доля”, “Муза”, “Слава”. На колажах до поетичних доробків також додано живописні праці митця”, – закцентувала Ірина Віталіївна. Ректор університету Андрущенко Віктор Петрович зауважив: “День народження Шевченка – подія світового зна� чення, адже Тараса Григоровича люблять і шанують не лише в Україні, а й у всіх куточках світу. Університет пишається тим, що тепер має таку прекрасну ауди� торію з іменням українця, що був не просто особистістю, а геніальною люди� ною!”. Першу лекцію про Т. Шевченка в новій світлиці прочитав шановним гостям і студентам Герой України, професор Анатолій Паламаренко, а народний вокальний ансамбль “Купава” виконав пісню)гімн “Думи мої, думи мої” на слова Кобзаря. Усі присутні слухали виконавців стоячи, а на очі наверталися сльози. Аудиторія імені Тараса Шевченка в Інституті української філології та літера) турної творчості імені Андрія Малишка стане мистецькою вітальнею, а також осередком студентської творчості, натхнення. Марія БУР’ЯН, студентка ІУФтаЛТ У НПУ відбулась Вчена Рада 29 ЖОВТНЯ 2014 у Національному педаго) гічному університеті імені Михайла Драгома) нова відбулось чергове засідання Вченої Ради. На порядку денному розглядали питання розвитку наукової діяльної в Інституті соціоло) гії, психології та соціальних комунікацій у кон) тексті забезпечення якості підготовки фахівця, загалом про стан і перспективи науково)дос) лідної діяльності вишу. Проводили підсумки державної атестації якості підготовки випускників у 2014 році. Також обговорили проект Статуту Студентського наукового товариства імені Григо) рія Волинки НПУ та Положення про Студентську гвардію університету. Добра справа від драгомановців РЕЗУЛЬТАТОМ різноманітних благодійних акцій та проектів у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова стала чимала зібрана сума – близько 70 тис. грн. Співробітники і студенти університету вирішили допомогти цими коштами Ірпінському військовому госпіталю, який приймає наших поранених на Сході бійців. Зокрема частину грошей витрачено на придбання безтіньової операційної лампи моделі F500, яка була так потрібна хірургам загальнохірургічної клініки госпіталю під час операцій. Лампа використовується для освітлення робочого поля в медичних установах. Вона об’єднує пере) ваги сучасних безтіньових опера) ційних ламп, забезпечуючи якісну оптичну систему. Форма і діаметр F500 рефлектора створюють без) тіньовий ефект. Це значно допо) може в роботі лікарям, що ряту) ють життя захисникам України. Решту грошей було витрачено на ліки для поранених бійців та про) дукти харчування. Прес�служба університету 2 Нові формати Студенти Інституту соціальної роботи та управління знайшли засіб від стресу 24 вересня 2014 року за підтримки директора Інституту соціальної роботи та управління Алли Ярошенко у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбувся захід, присвячений унікальній методиці, що дозволяє розвинути можливості людини, – трансцендентальній медитації. Відкриту лекцію прочитав лікар4невропатолог, лікар Аюрведи, вчитель тран4 сцендентальної медитації Віктор Мацишин. Відкриваючи захід, Алла Олександрівна наголосила, що сьогодні емоційний стан населення нашої країни, а відтак і клієнтів соціальної роботи, потребує нового підхо) ду, який допоміг би, в першу чергу, знімати тривогу, стрес, напруження, а по)друге, міг би активізувати розумові можливості людини, змусивши мозок працювати ефек) тивніше. “Саме такою методикою, актуальною, як ніколи, є трансцендентальна меди� тація, що на рівні підсвідомості людини здатна навіть блокувати залежності людини: наркотичну, алкогольну, тютюнову, що додатково розширює спектр її застосування у соціальній роботі”, – наголосила пані директор. Упродовж години студенти поринули у найцікавіший світ – світ людських думок, й отримали відповіді на безліч питань, що турбують людство: як позбутися психосома) тичних захворювань, шкідливих звичок, підняти рівень творчих здібностей та навіть підвищити здатність до навчання. Цією методикою користуються у всьому світі, і вона має підтверджені наукою суттєві результати, що покращують життя людини. Наступне занят) тя вже сплановано у найближчий час, і саме на ньому сту) денти оволодіють методикою покра) щення функцій нер) вової системи, адже вона надзвичайно близька для праців) ників соціальної сфери у кризовий для країни час. Прес�центр Інституту ЖОВТЕНЬ 2014 �Новини підрозділів Новітня історія університету – це етап його розбудови в усіх напрямках діяльності ДРАГОМАНОВСЬКИЙ університет – центр сучасної якісної освіти та собор знань для десятків тисяч студентів – активних, свідомих, змотивованих, що переступили поріг альма) матері за покликом наповненого добротою та теплом серця. Враховуючи зростаючі потреби абітурієнтів у отриманні сучасної вищої освіти, Драго) мановський університет постійно крокує в ногу з часом, запроваджуючи інновації в навчаль) но)вихований процес, удосконалюючи метод підго) товки висококваліфікованого фахівця. Цього навчаль) ного року НПУ ім. М. П. Драгоманова відзначатиме 180)річчя від дня свого заснування. Далекого 1834 року на базі університету ім. Св. Володимира було організовано вчительський інститут, де розпочали навчання майбутні педагоги. Підготовка вчителів була багатопрофільною і здій) снювалась безперервно. Спочатку у складі інституту були шкільний та дошкільний факультети, а 1921 року їх було реорганізовано у факультети професійної освіти та соціального виховання. У 1933 році факуль) тет соціального виховання було перетворено на Київ) ський педагогічний інститут, що з 1936 по 1991 рік носив ім’я О. М. Горького. Час спливав. Після здобуття Україною незалеж) ності колектив ВНЗ посилено працював над рефор) муванням навчального процесу, акцентуючи увагу на широкому впровадженні демократич) них принципів в освіту. 17 вересня 1991 року Київському державному педагогічному інсти) туту було повернено ім’я Михайла Петровича Драгоманова; 1993 р. – інститут реорганізова) но в Український державний педагогічний університет, а 11 липня 1997 року – Указом Пре) зидента України педагогічному університету надано статус Національного. Новітня історія університету – це етап його розбудови в усіх напрямках діяльності та становлення в ролі наукового центру сучасної вищої педагогічної освіти України. Підсумки щорічних традиційних педагогічних обжинків колективу НПУ підтверджують, що Драгома) новський університет з року в рік продовжує створювати всі необхідні умови для розвитку обдарованої молоді, здобуття нею якісної освіти європейського рівня, з якої і розпочинаєть) ся успішний професійний шлях кожного. Нещодавні бурхливі події у вимірі динамічного політичного розвитку України кінця 2013–2014 років вимагали особливого прояву загальнокультурної освіченості та реалізації відповідальної громадянської позиції кожним українцем. На майданах країни за право на європейське і повнодемократичне майбутнє України чи не найбільш активно боролися сту) денти саме Драгомановського університету. Безумовно, основу демократичних перетворень і реформ в Україні, що тривають і на даному етапі, складають знання і навики громадян щодо участі в управлінні країною. Тому зараз швидко зростає запит на новітню науково)популярну інформацію, особливо у галузі політичних наук. Політичні знання закладають основи потенційного розвитку громадянських якостей, політичної культури, патріотичної позиції людини, а знання переваг свобод демо) кратії – основи суспільного благополуччя. Швидко реагуючи на запити суспільства та приурочуючи свою роботу до відзначення 180)річчя НПУ ім. М. П. Драгоманова, колектив кафедри політичних наук прийняв активну участь у підготовці та написанні нового навчального енциклопедичного словника)довідника “Політологія”. Це доробок, що охоплює близько 800 понять, над яким сумлінно працювала науково)педагогічна громада України. Колектив кафедри політичних наук представлений роботами О. В. Бабкіної, І. М. Варзаря, Ю. І. Волощук, О. Я. Волянюк, В. П. Горбатенка, І. А. Горбатенко, Г. І. Зеленько, М. А. Остапенко, Л. М. Радченко та ін. Особлива цінність презентованого енциклопедичного видання в тому, що поряд з ком) плексним аналітичним охопленням базових термінів політичної науки довідник концепту) ально та оригінально розкриває зміст нових понять політології. Сутнісне дослідження кате) горій новітнього політологічного лексикону, в свою чергу, дає широке уявлення про дося) гнення сучасної світової та вітчизняної політичної науки, визначає її поступ у всьому розма) їтті сучасних наукових напрямків. Окрім того, вперше в цьому енциклопедичному виданні представлена інформація про базові кафедри політології та політичних наук ВНЗ України. Серед означених кафедр чільне місце посідає кафедра політичних наук Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова – як одна із найбільш потужних та таких, що інтенсивно розвиваються. Колектив саме цієї кафедри стояв біля витоків становлення та інституціоналізації вітчизняної політичної науки. Кафедра політичних наук НПУ імені М. П. Драгоманова утворилась на базі кафедри соціально)політичної теорії в 1991 році як кафедра політології та соціології. З 1993 року кафедру очолює перший доктор політичних наук в Україні, професор, академік Академії політичних наук України, відмінник освіти України О. В. Бабкіна. У 2003 році кафедру політо) логії та соціології реорганізовано й утворено кафедру політичних наук, яка є випусковою та займається підготовкою студентів відділення “Політологія”. Кафедра політичних наук є структурним підрозділом Інституту політології та права, який здійснює підготовку фахівців освітньо)кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “магістр”, “спеціа) ліст”. Науково)педагогічний склад кафедри налічує 26 викладачів, з яких 11 мають ступінь доктора наук, професора (О. В. Бабкіна, В. М. Бебик, І. М. Варзар, В. П. Горбатенко, М. А. Дмитренко, Г. І. Зеленько, М. А. Остапенко, С. О. Телешун та ін.), а 9 – ступінь кандида) та наук, доцента (О. Я. Волянюк, І. А. Горбатенко, С. Ф. Джердж, А. А. Карнаух, І. І. Климкова, В. В. Ко) зьма, О. В. Поляков, Л. М. Радченко та ін.). З 1996 року на кафедрі було від) крито аспірантуру за спеціальностя) ми 23.00.01 – теорія та історія полі) тичної науки, 23.00.02 – політичні інститути та процеси, а у 2004 році – аспірантуру та докторантуру за спе) ціальністю 23.00.03 – політична куль) тура та ідеологія. Завдяки роботі у Національному педагогічному універ) ситеті імені М. П. Драгоманова спе) ціалізованої вченої ради Д. 26.053.12 із захисту дисертацій, яку очолює О. В. Бабкіна, з 2008 по 2013 рр. було захищено 63 кандидатських та 10 докторських дисертацій, підготовле) них на базі вищих навчальних закла) дів різних регіонів України (Запоріж) жя, Луцьк, Вінниця, Суми, Миколаїв, Кіровоград, Київ, Чернівці та інші). ЖОВТЕНЬ 2014 104річний ювілей ІЕЕП З НАГОДИ 10)річного ювілею Інституту екології, економіки і права та 180)ї річни) ці від створення Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулася молодіжна освітньо)патріотична акція “Єднаймось в славетній родині!”. Цей урочистий захід зібрав дуже багато людей, серед яких і учені, і педагоги, гро) мадські і політичні діячі, артисти, дитячі і молодіжні колективи. Офіційну частину захо) ду відкрила Биковська Олена Володимирівна – доктор педагогічних наук, ректор Інституту екології, економіки і права. Також з привітаннями виступили професор Андрущенко Віктор Петрович – академік НАПН України, член)кореспондент НАН України, доктор філософських наук; професор Кремень Василь Григорович – пре) зидент НАПН України, академік, доктор філософських наук; Толстоухов Анатолій Володимирович – доктор філософських наук, академік НАПН України, громадський і політичний діяч. Було сказано багато теплих слів підтримки та побажань подальшого вдоскона) лення. За внесок у розвиток освіти і науки були вручені нагороди, подяки та “Патріо) тичні серця” на підтримку єдності нашої країни. Привітали красивою українською піснею і танцями талановиті молодіжні та дитя) чі колективи “Сонечко”, “Первоцвіт”, “Сонях”, “Пульс”, “Ладоньки”, народні артисти України – Володимир Талашко, Наталя Бучинська. На кафедрі політичних наук сформовано науково)теоретичну та педагогічну школу “Концептуальні засади розвитку політичних наук”. З 2008 року видається кафедральний Науковий часопис “Політичні науки та методика викладання соціально)політичних дисци) плін”, що визнаний фаховим з політичних наук. На базі кафедри неодноразово проводили) ся Всеукраїнські студентські олімпіади з політології, міжнародні науково)практичні конфе) ренції. Викладачі кафедри беруть активну участь у написанні підручників “другого поколін) ня”. У 1997 році авторський колектив кафедри підготував і видав один з перших в Україні підручник “Політологія” за редакцією О. В. Бабкіної та В. П. Горбатенка та “Політологічний енциклопедичний словник” за редакцією Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка та ін. Лише за останні 5 років на кафедрі видано близько 600 одиниць наукової продукції. Зокрема, за 2013–2014 навчальний рік вийшли друком моно) графії викладачів кафедри політичних наук на актуальну тема) тику: М. А. Остапенко “Політичний плюралізм: нестабільність демократії та пошуки соціальної рівноваги” та О. Я. Волянюк “Суспільна пам’ять і політика: мистецтво можливого”. Випускники кафедри політичних наук працюють у орга) нах державної влади та місцевого самоврядування, політич) них партіях, громадських організаціях, на викладацькій робо) ті. Увесь колектив кафедри докладає максимум зусиль для побудови якісного та цікавого навчально)виховного процесу для студентів)драгомановців. Адже ґрунтовно вивчивши основи політології, випускник, зрештою, зможе відчути себе повноцінним творцем справжньої демократії, і саме від про) яву його громадянськості залежатиме, яким буде майбутнє наступних поколінь. Інна Андріївна СЕМЕНЕЦЬ�ОРЛОВА, кандидат політичних наук 3 �Рецензія У НПУ відбувся вечір пам’яті Анатолія Солов’яненка 21 ЖОВТНЯ 2014 в затишній читальній залі Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбувся вечір пам’яті Анатолія Солов’яненка. Камерно й по)дружньому тепло зазвичай відбуваються у виші такі дійства. Студенти і викладачі переглянули документальний фільм про всесвітньо відо) мого українського співака, доповнюючи атмосферу вір) шованими рядками й чуттєвою музикою. Теплі слова вдячності на адресу організаторів висло) вила дружина артиста Світлана Солов’яненко. Долучилися до заходу також директор Інституту соці) ології, психології та соціальних комунікацій Володимир Євтух, почесний професор НПУ, гість з Німеччини Моріц Гунцінгер, завідувач кафедри етики та естетики Драго) мановського вишу Тетяна Андрущенко, директор Нау) кової бібліотеки Людмила Савенкова, співробітники і студенти. gazeta@npu.edu.ua Редакція газети “Педагогічні кадри” запрошує до активної співпраці викладачів, студентів та спів) робітників університету! Про переможців та лауреа) тів конкурсів, заходи вашого підрозділу, творчість студентів і викладачів повинні знати читачі університетської багатоти) ражки! Матеріали, світлини, комен) тарі та пропозиції надсилайте на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 ОБРАНІ СЕРЕД видань, що підготовлені до 180)річного ювілею університе) ту, надійшли до Наукової бібліотеки і займають сьогодні значне місце в читацьких інтересах, – нова книга письменника, доктора філософсь) ких наук, професора, завідувача кафедри журналістики Віктора Жадька “Обрані педагогікою: художньо)документальні нариси” [Київ, 2014. – 608 с.]. Вперше в Україні комплексно художньо)доку) ментальними засобами розповіда) ється про тих, хто стояв у витоків створення нашого університету, великих освітян, які просвітили нам шлях у педагогіку. Це видання – початок копіткої творчої роботи, результатом якої стане оповідь про талановитих педагогів, засновників й організаторів педагогічної освіти України – відомих професорів, які читали та йдуть і тепер у студентсь) кі аудиторії з лекціями та проводять практичні і семінарські заняття з майбутніми вчителями країни. Істо) рію вузу створювали науковці)по) движники, що очолювали педаго) гічне навчання в університеті Св. Володимира, а згодом КІНО, КДПІ імені О. М. Горького і продов) жують славні педагогічні традиції в Національному педагогічному уні) верситеті імені М. П. Драгоманова. Книга професора В. О. Жадька складається з двох розділів. В пер) шому вміщено нариси про педаго) гів, які навчали майбутніх вчителів у 1834–1991 роках: Астряба Олек) сандра Матвійовича – талановито) го методиста)математика; Брици) на Михайла Якимовича – мово) знавця, доктора філологічних наук, професора, який досліджував істо) рію лексики східнослов’янських мов, говори російської мови; Бугая Аркадія Сильвестровича – матема) тика, кандидата педагогічних наук, дослідника Змійових валів; Бугайко Тетяну Федорівну – літературо) знавця, доктора педагогічних наук, фундатора методики викладання української літератури, першого професора в Україні; Волинського Петра Костянтиновича – педагога, ученого)україніста, доктора філо) логічних наук, професора; Граве Дмитра Олександровича – матема) тика, творця першої великої мате) матичної школи в Україні, академі) ка АН України; Давидова Миколу Олексійовича – математика, док) тора фізико)математичних наук, професора; Єфремова Сергія Олександровича – громадсько)по) літичного і державного діяча, літе) ратурного критика, історика літе) ратури, академіка; Жовтобрюха Михайла Андрійовича – мовознав) ця, доктора філологічних наук, про) фесора; Зерова Миколу Костянти) новича – педагога, літературознав) ця, поета, аналітичного критика, полеміста, лідера “неокласиків”, майстра сонетної форми і перекла) дача античної поезії; Ковалевсько) го Олександра Онуфрійовича – біо) лога і ембріолога; Кордиша Леона Йосиповича – фізика)теоретика; Косоногова Йосипа Йосиповича – фізика, геофізика, метеоролога, доктора наук, професора, академі) ка ВУАН; Костюка Григорія Силови) ча – психолога, педагога – профе) Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua ПЕДАГОГІКОЮ сора; Максимовича Михайла Олек) сандровича – педагога, вченого) енциклопедиста, історика, філоло) га, філософа, етнографа, ботаніка, поета зі старшинського козацького роду на Полтавщині; Медуше) вського Андрія Петровича – мово) знавця, педагога, доктора філоло) гічних наук, професора; Ніколенка Дмитра Федотовича – психолога, організатора психолого)педагогіч) ної освіти, професора; Новицького Ореста Марковича – педагога – філософа, першого професора філософії університету Св. Володи) мира; Пирогова Миколу Івановича – хірурга і педагога, засновника атласа топографічної анатомії людини, засновника військово) польової хірургії, який започатку) вав використання анестезії при оперативних втручаннях; Підтичен) ко Марію Максимівну – ректора КДПІ імені О. М. Горького у 1956–1970 рр.; Хропка Петра Пана) совича – філолога і педагога, док) тора філологічних наук, профе) сора. У другому розділі, “Подвижни) ки педагогіки”, розповіді про наших талановитих сучасників: про Андрущенка Віктора Петровича – ректора Національного педунівер) ситету імені М. Драгоманова; Авді) євського Анатолія Тимофійовича – керівника хору імені Г. Верьовки; Андрусишина Богдана Івановича – вченого)педагога, доктора істо) ричних наук; Висоцького Анатолія Васильовича – директора Інституту української філології і творчої май) стерності імені А. Малишка; Волин) ку Григорія Івановича – доктора філософських наук, професора, проректора університету; Горбачу) ка Івана Тихоновича – педагога)фі) зика, академіка АН ВО України; Грищенка Арнольда Панасовича – мовознавця, доктора філологічних наук, професора, академіка АПН України; Загарницьку Ірину Іванівну – директора Інституту розвитку дитини; Кобилецького Івана Спи) ридоновича – педагога і письмен) ника, якому В. Сосюра присвятив вірш “Любіть Україну”; Козачук Ганну Олександрівну – педагога) мовознавця, професора; Коршака Євгена Васильовича – педагога)фі) зика; Майбороду Василя Калени) ковича – доктора педагогічних наук, професора, академіка АН ВО України; Мацько Любов Іванівну – академіка АПН України, педагога) мовознавця; Мірошниченко Лесю Федорівну – педагога)методиста, філолога; Орлика Петра Івановича – педагога; доктора філологічних наук, проректора; Падалку Олега Семеновича – проректора універ) ситету; Плющ Марію Яківну – мовознавця, педагога і методиста; Покася Віталія Петровича – дирек) тора Інституту природничо)геогра) фічної освіти та екології; Половину Івана Петровича – доктора геогра) фічних наук, професора; Рогову Павлу Іванівну – директора бібліо) теки імені В. Сухомлинського; Татарчук Ельгу Володимирівну – бібліотекознавця; Швеця Василя Олександровича – математика–пе) дагога; Шкіля Миколу Івановича – колишнього ректора університету (1973–2003 р.); Ярошенко Ольгу Григорівну – вченого)хіміка, члена) кореспондента НАПН України. Дуже рідко можна зустріти такого роду скарб, адже він містить таку величезну кількість потрібної інформації, якій можуть позаздри) ти більшість видань. Кожна персо) налія книги вибрана недаремно. Всі люди з величезним досвідом, котрим автор бажає поділитися з читачами. Ніхто не залишиться байдужим, починаючи від пересіч) ного студента, закінчуючи амато) рами та досвідченими педагогами. Багато хто може подумати, що це звичайна книга, але автор вклав в неї душу, починаючи від першої сторінки і до останньої. Цитати, які присутні в кожному розділі, хочеть) ся запам’ятати, фото роздивлятися та перечитувати нариси знову і знову. Віктор Олексійович легко, з використанням незліченної кілько) сті метафор та епітетів розповідає про своїх героїв, до кожної персо) налії відношення особливе, індиві) дуальне, що дозволяє йому довіри) тися та поринути серед сторінок цього видання. Історіями життя педагогів, якими збагачене видання, живе й діє наш університет, адже минуле є невіддільною частиною нашого майбутнього. І знання з його історії є не тільки запорукою обізнаності, а й перспективою вчитися і продов) жувати працю на педагогічних теренах. Мені особливо приємно, що я мала велику честь перебувати в стінах Національного педагогічно університету ім. М. П. Драгомано) ва, навчатися на працях цих видат) них діячів і залишилася працювати тут, чим можу з впевненістю пиша) тися! Тепер з гордістю можу каза) ти, що я – з когорти драгомановців, я – маленька частинка вже нової історії нашого університету! Марія МАРЧЕНКО, магістр Інституту іноземних мов, вчитель гімназії, бібліограф Наукової бібліо� теки університету Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЖОВТЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року)</h4> Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/208 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/2faf03e4b72f606b1b371a6c7c0012bd.pdf e3ab348ce36eb7f933ef15f4e04eefe7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1651) (жовтень 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1651) ЖОВТЕНЬ 2015 РОКУ Кадр місяця НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Вітаємо! ВЕЛИКА Драгомановська родина вітає ректора Віктора Андрущенка з високою дер� жавною нагородою за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, під� готовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм – орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 567/2015). Пишаємось і глибоко шануємо Віктора Петровича та бажаємо нових перемог. Драгомановська родина Довідка: 18 вересня 2015 року НПУ імені М. П. Драгоманова відвідала делегація видатних вчених з Японії, серед яких учений!політолог, знаний дослідник у галузі теорії демо! кратії, президент Інституту політичних досліджень в Японії (IPSJ), професор Рей Сіраторі. За сприяння Малої академії наук України та Президента академії, вченого і політика Станіслава Довгого гості університету познайомилися з вишем та висло! вили своє захоплення рівнем організації навчання і якістю освіти. За рішенням Вченої Ради вишу пана Сіраторі обрали Почесним доктором НПУ. В З нагоди 180�річчя урочистій церемонії засіданняНПУ Вченої ради взяв участь Національний заслужений академічний український народний хор України імені Г. Г. Верьовки під керівництвом Героя України, проректора!директора Інституту мистецтв НПУ Анатолія Авдієв! ського. Артисти вітали японського вченого гімном Японії. Орден князя Ярослава Мудрого — дер жавна нагорода України для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначну благодійниць ку, гуманістичну та громадську діяльність. УРОчИСТЕ ВіДКРИТТЯ VI НАУКОВОГО ФОРУМУ “УКРАїНА – ПОЛЬЩА 2015” 14 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ відбулося урочисте від* криття VI форуму українських і польських науковців “Освіта для сучасності” в Національній філармонії України за участю голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілії Гриневич, заступника Міністра освіти і науки України Максима Стріхи, президента НАПН України Василя Кременя, ректора Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка та більш як 40 науковців зарубіжних країн. Василь Кремень, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич, заступ� ник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, віце�президент Комітету педагогічних наук Польської академії наук, проректор з науки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжегожевської у Варшаві, інозем� ний член Національної академії педагогічних наук Украї� ни Стефан Квятковскі, голова наукового товариства “Польща�Україна”, директор Інституту педагогіки Ака� демії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжегожевської у трих економічних, політичних та соціокультурних нега раздів, які переживає українське суспільство, до нас приїхали друзі – справжні академічні партнери, – наго� лосив Віктор Петрович. – Впевнений, що нинішній захід подарує нам низку продуктивних ідей, поглибить спів працю в контексті розвитку єдиного Європейського Дому”. Польські вчені зазначили про вагомість наукового форуму, що має вже дводесятилітню історію, не лише в науковій сфері педагогічної науки, а й з огляду на розви� Захід організовано під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та із залученням установ та організацій при Міністерстві освіти і науки України, що знаходяться у сфері управління МОН Украї� ни, наукових установ Національної академії педагогіч� них наук України Комітетом педагогічних наук Польської академії наук та Національним педагогічним університе� том імені М. П. Драгоманова. З вітальним словом до учасників Форуму та почес� ного зібрання звернулися президент НАПН України Варшаві, іноземний член Національної академії педаго� гічних наук України Франтішек Шльосек. Лілія Гриневич виголосила вітання Голови Верховної ради України Володимира Гройсмана на адресу Фору� му. Максим Стріха передав вітання українським і польським науковцям від Міністерства освіти і науки України. Ректор Драгомановського університету Віктор Андрущенко закцентував на особливому значенні Фору� му для вищої школи та держави загалом. “В умовах гос ток суспільства майбутнього, у постановці його про� блем і спільних зусиллях у їх розв'язанні. Класичним святковим концертом привітали інозем� них гостей заслужені і народні артисти України � викла� дачі Драгомановського університету та Національний заслужений академічний український народний хор України імені Г. Г. Верьовки на чолі з Героєм України Ана� толієм Авдієвським. Прес�служба університету �VI УКРАЇНО*ПОЛЬСЬКИЙ ФОРУМ “ О С В І ТА Д Л Я С У Ч А С Н О С Т І ” Василь КРЕМЕНЬ: “Майбутній фахівець мусить бути розвиненою самодостатньою особистістю” НА БАЗІ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова протягом 14�16 вересня відбу� вався VI Українсько�польський форум “Освіта для суча� сності”, організований Національною академією педаго� гічних наук України і Комітетом педагогічних наук Польсь� кої академії наук. Протягом трьох днів в аудиторіях універ� ситету кипіли обговорення та дискусії, що торкалися, зокрема, таких актуальних проблем, як освіта в сучасних умовах ринкової економіки і розвиток професійної кар'є� ри, інформаційно�комунікаційні технології в освіті. Під час пленарних засідань головували доктор педа� гогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, ака� демік�секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало і доктор наук (хаб.), професор, іноземний член НАПН України, дирек� тор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві, голова Наукового товариства “Польща – Україна” Франтішек Шльосек, а також доктор хабілітований, професор звичайний, почес� ний доктор НАПН України, директор Інституту педагогіки Вищої гуманістично�економічної школи у Влоцлавку Зиг� мунт Вятровський. На першому пленарному засіданні із доповіддю “Освіта, особистість і соціальний поступ” виступив прези� дент НАПН України Василь Кремень. Василь Григорович зазначив: “Розвиток техніки й технологій суттєво розши рив і динамізував інформаційно комунікативне середо вище, в якому живе сучасна людина. Щоденно людина вступає в безліч різноманітних контактів. І для того щоб бути самою собою, а тим більше ефективно діяти в суча сному світі, людина має адекватно почувати себе в кож ному із цих контактів, зберігаючи власну тотожність. Вона має бути розвиненою самодостатньою особистістю, здатною бути самостійним і відповідальним суб'єктом сучасного інформаційно комунікативного середовища”. "Глобалізація – це не лише зближення націй, народів, утворення спільного економічного просто ру, єдиного неба тощо, а нерідко – загострення суперництва, а то й протиборства народів. Особли во це відчувають народи, які відносно недавно поновили власну державність і стали суб'єктами світового простору. Це стосується й України, яка піддана навіть прямій агресії – з боку Росії". Василь Кремень 16 вересня на третьому пленарному засіданні VI Укра� їнсько�польського форуму “Освіта для сучасності” про законодавчі ініціативи у сфері освіти у контексті євроінте� грації України доповіла голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Лілія Михайлівна зауважила, що саме цього дня відбудуться комітетські слухання з обговорення проектів законів Укра� їни щодо наукової та науково�технічної діяльності. Зако� нопроекти пропонують різні моделі реформування сфер управління, фінансування та євроінтеграції української науки. Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти запропонувала науковцям форуму долучи� тися до обговорення реформування освітньої галузі Укра� їни та надіслати свої науково�методичні рекомендації до Комітету. Ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко виголосив на пленарному засіданні доповідь про статус і функціональ� не визначення філософії у педагогічному процесі. “Я роз глядаю філософію як один з головних способів духовно практичного освоєння світу, який забезпечує теоретично обґрунтовану відповідь на питання про мету і смисл життя, щастя і шляхи його досягнення, створює теоретич ну основу для формування життєвих цінностей та ідеалів, – резюмував Віктор Петрович. – Спроби вилучення філо софії із сфери педагогічної діяльності є злочином не тіль ки перед власним народом, але й перед людством”. Високими нагородами Драгомановського універси� тету та Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи, яку очолює Віктор Андрущенко, було нагородже� но голову Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілію Гриневич, Президента НАПН України Василя Кременя та польських колег і друзів вишу. За рішеннями VI Українсько�польського форуму “Освіта для сучасності” планується проведення спільних досліджень, міжнародних і національних конференцій та методологічних семінарів, видання наукових і науково� методичних праць, а також підручників і навчальних посіб� ників. Проведення наступного VIІ Форуму українських і польських науковців організатори збираються провести у вересні 2017 року в Республіці Польща. Прес�служба університету Віктор АНДРУЩЕНКО: “Польща – наш пріоритетний стратегічний партнер” САМЕ про це заявив ректор Національного педагогіч� ного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андру� щенко 15 вересня 2015 року під час прес�конференції українських і польських науковців, що відбувалась в уні� верситеті в рамках VI Українсько�польського форуму “Освіта для сучасності”. Медійників педагогічного та осві� тянського спрямування цікавив у першу чергу розвиток співпраці України та Польщі в аспекті наукової педагогіки та її практичної реалізації. Учасниками і гостями прес�конференції від України стали: Василь Кремень, доктор філософських наук, про� фесор, дійсний член НАН України і НАПН України, Прези� дент Національної академії педагогічних наук України, президент Товариства “Знання” України; Віктор Андру* щенко, доктор філософських наук, професор, член�ко� респондент НАН України, дійсний член НАПН України, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, президент Асоціації ректорів педаго� гічних університетів Європи; Неля Ничкало, доктор педа� гогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, ака� демік�секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України; Лариса Лук'янова – доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту педаго� гічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Від Республіки Польща – Франтішек Шльосек, про� фесор, доктор хабілітований, голова наукового товари� ства “Польща�Україна”, директор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжегожевської у Варшаві, іноземний член Національної академії педаго� гічних наук України; Стефан Квятковскі, професор зви� чайний, доктор хабілітований, віце�президент Комітету педагогічних наук Польської академії наук, проректор з науки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжего� жевської у Варшаві, іноземний член Національної академії педагогічних наук України; Зигмунд Вятровскі – профе� 2 “На цьому форумі під час пленарних засідань я почув дуже багато нових серйозних ідей і проектів, запропонованих нашими зарубіжними колегами щодо розвитку педагогічної науки. Цікавим зокре ма для мене є вивчення теми праці як основи фор мування і розвитку особистості і майбутнього фахівця, яка висловлена паном Шльосеком. У нас вже традиційно усталилися тривалі й міцні акаде мічні стосунки з польськими вищими навчальними закладами. Ми тісно співпрацюємо з ректором Яном Лащиком, вивчаємо спільні питання в контек стах програм Асоціації ректорів педагогічних уні верситетів Європи, працюємо над ціннісною плат формою підготовки нового вчителя для європейсь кого освітнього простору. Тому Польща наш стра тегічний партнер уже кілька років, і ми поки не пла нуємо це змінювати”. Віктор Андрущенко сор звичайний, доктор хабілітований, директор Інституту Вищої Економічно�Гуманістичної Школи, Вроцлав; Таде� уш Александр � професор звичайний, доктор хабілітова� ний, керівник секції андрагогіки Польської Академії наук. Співпраця НАПН України з Комітетом педагогічних наук Польської академії наук на виконання положень від� повідної Угоди є багатоаспектною і взаємовигідною. Нау� ковими установами НАПН України укладено угоди про співпрацю з вищими навчальними закладами та науково� дослідними інститутами Республіки Польща, на виконан� ня положень яких здійснюються наукові дослідження за такими напрямами: філософія розвитку освіти і педагогіч� ної науки в умовах євроінтеграційних процесів; методоло� гічні засади розвитку громадянського суспільства; патріо� тичне виховання учнівської і студентської молоді; педаго� гіка праці; педагогіка неперервної професійної освіти; педевтологія; освіта дорослих; порівняльна професійна педагогіка тощо. “В Україні зараз відбувається реформування освіт ньої галузі. Польща як стратегічний партнер для нас важлива, бо з таким реформуванням йшла перед нами. До того, вона в найбільшій мірі відгукнулась на заклик та стала на захист інтересів України, стабільно і послідовно виказує свою дружню підтримку щодо нашої держави на європейському просторі, – наголошує Президент НАПН Василь Кремень. – Польські і українські народи почувають себе не тільки як сусіди, але як добрі сусіди”. Вдячне слово за глибоку довіру до університету, що проявилася в обранні НПУ базою проведення Форуму, висловив НАПН України та Польській стороні ректор Дра� гомановського вишу Віктор Андрущенко. Прес�служба університету ЖОВТЕНЬ 2015 �“ Ж А Н Н О , З 8 ПО 10 ВЕРЕСНЯ 2015 р. у гумані� тарному корпусі була представлена інсталяція відомої української художниці та скульпторки Жанни Кадирової. Худож� ниця обрала в ролі інституції�партнера для втілення свого мистецького задуму саме наш навчальний заклад, тому впер� ше Драгомановський університет став однією з локацій Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва. Задум проекту незвичний, сміливий та навіть зухвалий за своїм змістом. Пропонуємо поглянути на нього очима глядача. Перед входом в актову залу на ваші очі надягають пов'язку і проводять в про� сторе приміщення. Кожен крок ви відчу� ваєте, бо не знаєте, що оточує, ви не бачите нічого, окрім темряви, що додає відчуття тривоги, у деяких – навіть страху. За той час, поки глядач долає шлях від дверей актового залу до необхідного місця, в голові виринають образи, ситуа� ції, побоювання, а емоції досягають най� вищого напруження. І ось ви опиняєтесь на потрібній точці на самоті. Можна зні� мати пов'язку з очей… Вас засліплює світло прожекторів, і ви бачите більше двох сотень облич, які дивляться із зали. Наче звучить звично, але це не просто обличчя живих людей, це дві сотні портретів. На стільцях розта� шовані картини, погляд яких направле� ний лише на вас. Ви опиняєтесь посеред сцени на загальному огляді. Відвідувач не знав, що на нього очікує, тому не встигає підібрати доречну емоцію, як ми зазви� чай робимо це у житті. Найчастіше в залі лунало: “Ох!”, “Вау!” та “Яка краса!”. Все чесно і щиро, саме на це спрямований ефект несподіванки. В І Д К Р И Й Н А М З�за лаштунків починають лунати опле� ски, і відвідувач проекту перетворюється з гля� дача на актора, який відіграв виставу. Емоції переповнюють і поєдну� ються у щось неймовір� не: страх і задоволення від завершення очіку� вання, сум'яття та захо� плення. Перед очима не сотні портретів, а одна велика мозаїка. Після розуміння, що саме від� булось, ви йдете зі сцени під оплески і повертаєтесь у буденне життя, але відчут� тя тріумфу назавжди залишиться. Ідея проекту зародилась у Жанни Кадирової давно, близько десяти років тому, і за цей час була втілена кілька разів в рамках різних виставок. Але як окрема інсталяція і в такому масштабі � вперше. Картини різних українських художників минулого та сучасності були привезені з Національного художнього музею України, Національного музею Івана Гончара, анти� кварних салонів, приватних колекцій. Єди� ним критерієм відбору для художниці було наближення зображення до природного розміру людини, аби створити реалістич� ний ефект наповнення залу глядачами. На портретах можна розгледіти різних діячів культури, політики, освіти та простих людей � в різних ситуаціях, в різних епохах. Всі пози та повороти голів підібрані з такою точністю, що погляд “глядачів” направлений саме на те місце на сцені, де стоїть “актор”. О Ч І ! ” Головна ідея проекту полягає у думці, що між людиною та мистецтвом існує взаємодія. Не лише людина впливає на мистецтво, а й воно в такій же мірі, якщо не більше, впливає на неї. Не лише люди� на має право споглядати та оцінювати, але й її споглядають та оцінюють. Людина міняється місцями з мистецтвом, що має змусити замислитись над сучасною куль� турою та її місцем у житті кожного з нас. Проект став однією з визначних мистецьких подій, яка відбулась у нашому університеті. Він відкрив нам шлях у мистецьку спільноту, адже ми виступили у ролі локації для міжнародного бієнале. Але найголовніше, що він залишив у сер� цях та свідомості глядачів. Вважатимемо це чудовим початком навчального року, який буде насичений яскравими подіями та культурними проектами, що не змо� жуть залишити нас байдужими. Владлена ГЕРАСИМЕНКО Коментарі Проект Жанни Кадирової сподобався своєю емоційною наповненістю. Коли на сцені знімають пов'язку і ти бачиш сотні очей, що уважно дивляться на тебе, це одразу при� голомшує. Вже потім починаєш вирізняти очі таких великих постатей як Т. Шевченко, М. Драгоманов, щасливі і сумні обличчя суча� сників, людей радянського періоду, людини� павука. Весь світ культури разом приходить в сьогодення, і відчувається своє власне життя в історії та культурі. Я була на відкритті головного проекту ІІ Киівського бієнале, і ні один твір не мав такого емоційного впливу, як проект Жанни Кадирової, що відбувся в нашому університе� ті і дав можливість багатьом студентам зами� слитися над сучасним мистецтвом. Після проекту одна зі студенток виявила бажання писати курсову, а інша – наукову статю з про� блем сучасного мистецтва. Велика подяка Сергію Русакову за організацію цього заходу. Галина Мєднікова, доктор філософських наук, професор “Кожен переживав цей перформанс по�своє� му. Найбільше запам'ята� ла одну дівчину. Коли вона побачила всі ці “погляди”, то спершу заціпеніла, а потім обережно почала ходити сценою і розгляда� ти кожне обличчя, боячись пропустити якийсь вираз обличчя чи, може, навіть емоцію картини. І весь цей час у неї тремтіли руки. Вона довго не виходила і це, мабуть, перша людина, якій я сказала, що ми маємо обме� ження в часі. І це було казати жахливо”. Діана Павловська, студентка, волонтер проекту “Проект Жанни Кадирової змусив мислити так, що попе� редні уявлення про мистецтво розвіялись. На їх місці народились нові думки та ідеї. Вона змусила бачити пре� красне в буденному, навчила бачити в темря� ві, зробила так, що ми стали частиною цього мистецтва. Часом ми не помічаємо краси, яка постій� но дарує відчуття неперевершеності і постій� но на нас “дивиться”. Жанна зробила нас частинкою цієї краси і дала можливість відчу� ти себе по�новому. Не забувайте про те, що ви – творці всього чарівного довкола, а Жанна просто нам про це нагадала і зробила це, як завжди, розкішно!” Вікторія Пономаренко, студентка Анонс конференцій Кафедра культурології запрошує взяти участь у Всеукраїнській науково� практичній конференції “Ціннісні зміни молоді і сучасні форми культуротворчо� сті”, яка відбудеться 5 листопада 2015 р. Рубіж ХХ�ХХІ століття ознаменувався сут� тєвими змінами у соціокультурній реаль� ності та світосприйнятті, що суттєво ЖОВТЕНЬ 2015 вплинули на трансформацію культури. Сформувалося нове покоління молоді, яке називають “міленіалами” (покоління “ЯЯЯ”). Дослідники відзначають такі їх риси як нарцисизм і політичний конформізм, але водночас звертається увага на креа� тивність, що знаходить свій прояв в різ� них формах культури. Прийом заявок та тез до 23 жовтня 2015 року. Детальніше на сайті: http://www.npu.edu.ua/ ІV міжнародна науково*практична інтернет*конференція Інститут педагогіки і психології та Інститут філософської освіти і науки та НПУ імені М. П. Драгоманова запрошують взяти участь молодих вчених, аспірантів та студентів у ІV міжнародній науково�прак� тичній інтернет�конференції “Актуальні проблеми гуманітарних наук у досліджен� нях молодих науковців”, яка відбудеться 25�27 листопада 2015 р. Заявки на участь приймаються до 23 листопада 2015 р. Детальніше на сайті: ifon.npu.edu.ua 3 �Сприяємо у виборі першого робочого місця Відділ професійно*кар'єрної орієнтації та працевлаштування Навчально*ме* тодичного центру Національного педагогічного університету імені М. П. Драгома* нова сприяє майже стовідсотковому працевлаштуванню молодих фахівців на робочі місця за набутими спеціальностями. Випускники*драгомановці мають можливість ще під час свого навчання бути абсолютно впевненими щодо своєї майбутньої роботи за спеціальністю. Враховуючи вимоги нового Закону України “Про вищу освіту” щодо державної гарантії створення рівних можливостей для вибору місця роботи та виду трудової діяль� ності з урахуванням здобутої вищої освіти й суспільних потреб, а також високі стандар� ти сучасного ринку праці в умовах складної політичної та економічної ситуації в країні, надзвичайно важливим напрямом роботи університету є сприяння забезпеченню випу� скників університету першим робочим місцем. Організаційно�методичне та практичне забезпечення цієї діяльності в університеті покладено на відділ професійно�кар'єрної орієнтації та працевлаштування Навчально� методичного центру, який проводить пошук потенційних роботодавців в державних і приватних освітніх закладах (установах, організаціях, підприємствах), укладає з ними договори про співпрацю, формує та оновлює бази даних можливих варіантів першого місця роботи випускників університету. Співробітниками відділу постійно здійснюється моніторинг сайту Державного центру занятості Міністерства праці та соціальної політи� ки України з метою вивчення попиту на педагогічні й непедагогічні спеціальності. Крім цього, відділ координує роботу підрозділів університету з питань сприяння працевлаш� туванню. Результати роботи відділу протягом 2014–2015 н.р. щодо формування бази даних потенційних роботодавців узагальнено можна представити наступним чином: Результати працевлаштування випускників НПУ імені М. П. Драгоманова 2015 р., які навчалися за кошти фізичних та юридичних осіб У червні�серпні 2015 року робота відділу була спрямована на сприяння працевлаш� туванню студентів НПУ імені М. П. Драгоманова та надання консультацій щодо вірного документального оформлення на роботу та отримання статусу молодого фахівця. При цьому відділ продовжує співпрацювати з управліннями та відділами освіти України та іншими потенційними роботодавцями над створенням нової бази робочих місць випу� скникам 2016 року. Так, з офіційними зверненнями потенційних роботодавців до відділу протягом серпня 2015 н. р. звернулося: Важливим результатом роботи відділу професійно�кар'єрної орієнтації та праце� влаштування є налагодження багаторічного тісного співробітництва з Департаментом освіти і науки, молоді та спорту України в місті Києві, Київської міської державної адмі� ністрації та Департаментом освіти і науки Києвської обласної державної адміністрації, іншими управліннями та відділами освіти України, а також з Управлінням професійно� технічної освіти м. Києва, відділами кадрів вищих навчальних закладів усіх рівнів акре� дитації, бібліотеками, музеями м. Києва та іншими установами. Відділом відпрацьова� но практику особистих звернень роботодавців (директорів шкіл, керівників дошкільних навчальних закладів, приватних установ, соціальних служб тощо) до університету щодо цільового працевлаштування випускників університету у відповідні установи педагогіч� ного та непедагогічного спрямування, що сприяє майже стовідсотковому працевлаш� туванню молодих фахівців на робочі місця за набутими спеціальностями. Результати працевлаштування випускників НПУ імені М. П. Драгоманова 2015 р., які навчалися за кошти державного бюджету Отже, університет не лише готує висококваліфікованих фахівців для розвитку держа� ви, а й сприяє у виборі першого робочого місця за сучасними вимогами студента та випускника. Протягом 2014/2015 навчального року за зверненнями студентів відділом професій� но�кар'єрної орієнтації та працевлаштування було направлено до потенційних робото� давців 3561 студент, з яких: – 1916 студентів, які навчалися за кошти державного бюджету; – 1645 студентів, які навчалися за кошти фізичних та юридичних осіб; – 1500 студентів, які навчалися за педагогічними спеціальностями і 2061, які навча� лися за непедагогічними спеціальностями. Члена Ради ветеранів НПУ привітали з 90*літтям СТУДЕНТИ і ВИКЛАДАЧІ Національного педагогічного університету імені М. П. Драго� манова привітали з 90�літтям і 50�річчям роботи в університеті члена Ради ветеранів НПУ, ветерана Другої світової війни, профе� сора Євгена Федотовича Безродного. У знак подяки за віддану працю драгомановці вручи� ли Євгену Федотовичу найвищу нагороду НПУ – Золоту медаль Михайла Драгоманова – та подякували за чесність і вірність вчительській професії. До Державної комісії з сприяння у працевлаштуванні випускників були також числен� ні звернення й випускників, які навчалися за кошти фізичних та юридичних осіб. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Втрачений студентський квиток, виданий на ім'я Сидорчук Анастасії Олександрівни, вважати недійсним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЖОВТЕНЬ 2015 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1651) (жовтень 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1651) (жовтень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/213 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/bf37c58ab83c6cff0a4664c92910c52f.pdf 2a4eaa5fa45e0869c1e7cfd743868a80 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/12">Педагогічні кадри. 2010 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1607) ВЕРЕСЕНЬ 2010 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова ñ НАШ УНІВЕРСИТЕТ ОСВІТЯНСЬКИЙ рік у Драгомановському університеті цього року розпочався 31 серпня, коли за тра# дицією відбувається Посвята в Першокурсники. У черговий раз відбулось поповнення родини драгоманов# ців, першокурсники з перших днів змогли відчути вагому науково#дослідну базу, сучасний підхід у викладан# ні, професійність та майстерність педагогів університету та їх європейську орієнтацію, теплу атмосфе# ру провідного педагогічного університету країни. Уже з перших хвилин урочистостей в Палаці мистецтв “Україна” кожен першокурсник мав змогу зро# зуміти, що він вступив до “Нашого університету…”. Саме так називає Національний педагогічний універ# ситет імені М. П. Драгоманова Віктор Петрович Андрущенко, його дбайливий очільник. Всередині Палацу мистецтв “Україна” було чутно привітання зі святом та побажаннями вдалого нав# чального року. Першокурсники радісно зустрічають своїх колишніх однокласників, які також вступили до педагогічного вишу. Викладачі та студенти старших курсів теж традиційно приходять на свято – після літніх канікул та відпусток це чудовий стимул до активного творчого початку навчального року. Хоча не слід приховувати, що це чудовий спосіб згадати свій перший курс, перше знайомство з університетськими друзями. Після привітань гостей та вручення символічного студентського квитка лунає клятва першокурсника Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, де є чудові слова: “Обіцяємо знайти шлях до дитячого серця завдяки палкій любові, вічному неспокою, мудрій книжці і творчому пошукові. Перед батьками, нашими наставниками та викладачами стати гідними величі духу Тараса Шевченка та Михайла Драгоманова, палкості слова Лесі Українки і Ліни Костенко, мудрості Михайла Грушевського та Володимира Великого, професійної одержимості Софії Русової та Василя Сухомлинського”. В залі знову всі підводяться для виконання одвічного студентського гімну “Гаудеамус”. Після офіційної частини настала концертна програма. І це лише перший день у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, перший день в університетській родині. Попереду на першокурсників чекає навчання та нове життя з новими радощами та турботами. Попереду поступове зростання ще одного молодого покоління... Але це попере# ду, а в цей день у них свято… Сьогодні в номері: подія Збори трудового колективу стор. 2 подія Шляхами Драгоманова стор. 5 Привітання з новим навчальним роком У житті кожного українця буває свято Першого верес� ня. Це особливий день, наповнений очікуваннями, радістю, надіями і приєм� ними клопотами, це свято кожного з нас. Учні, сту� денти, батьки та вчителі об’єднуються в цей день з єдиною метою – уві� йти у світ знань і від� криттів. Від імені бага� тотисячного колективу та від себе особисто щиро вітаю першокурсників зі вступом до драгоманов� ської родини! Наш університет на всьому своєму шляху був і залишається флагманом у підготовці педагогів для шкіл України та багатьох зарубіжних країн, у формуванні високоосвіченої нації. Тож нехай навчання в університеті буде наполегливим, конструктивним та творчим, а свята – радісними і незабутніми! Шановна драгомановська громада! Прийміть найщиріші вітання зі святом Дня знань та побажан� ня подальшого розвитку та процвітання нашої уні� верситетської домівки, здоров’я, щастя, плідної роботи та здобутків кожному члену нашого колек� тиву! Завжди з вами ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Петрович Андрущенко ЗБОРИ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ ДНЯМИ відбулось засідання представників ради трудового колективу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, де на порядку денному одним із пунктів було питання про вибори ректора. Заявки на дану посаду подало два кандида� ти: виконуючий обов’язки ректора НПУ імені М. П. Драгоманова Андрущенко Віктор Петрович та проректор НПУ імені М. П. Драгоманова з наукової роботи Волинка Григорій Іванович. У своєму виступі В. П. Андрущенко позначив про� граму перспективи розвитку університету до 2025 року, стержнем якого є входження університету в європейський простір і здобуття НПУ статусу одного із найкращих університетів в Європі. Підтримуючи пропозицію Віктора Петровича, Г. І. Волинка підкре� слив її переконливість та реалістичність і, враховуючи можливості, свою кандидатуру на посаду ректора зняв з розгляду. Всі виступаючі в обговоренні також підтримали діючого ректора. Таємне голосування засвідчило абсолютну під� тримку В. П. Андрущенка – із 443 голосів “за” прого� лосувало більшість (99,5% присутніх). Висловивши слова вдячності присутнім на засі� данні керівникам держави та Міністерству освіти і науки України, новообраний ректор пообіцяв, що всі пункти заявленої програми розвитку університету, а також настанови, озвучені під час засідання трудово� го колективу, зобов’язується виконати. Євгенія Клименко подія Студентська наука стор. 5 �ЗМІ про нас ЩОБ ЗВІРИТИ КУРС І… ЩОБ ОСВІДЧИТИСЬ В ЛЮБОВІ У ДРАГОМАНОВСЬКОМУ університеті для Віктора Петрови ча Андрущенка це вже друге про� ходження крізь “голгофу” виборів ректора. Сім років тому він приніс цьому велетенському високому� дрому колективу нові ідеї, цікаві перспективи, сприяв розгортанню яких переконливо доведена нау кою і перевірена практикою. Подібна установка була дале ко не випадковою. Нав’язуючи ілюзійну, хибну з наукової точки зору, антинародну в своїй сутно сті ідеологію, партія й уряд нав ряд чи хотіли бачити у вчителі гуманітарної аури. Науковці і викладачі головної педагогічної школи країни пройнялись перед� чуттями можливого. Підтримали кандидати у свої лідери. Пройня� тий почутим і знаючи цю постать в інших іпостасях: першого заступ� ника міністра освіти і науки Укра� їни, директора�фундатора Інсти� туту вищої освіти Академії педа� гогічних наук, бажаючим увійти в команду перспективного керівни� ка був без перебільшення кожен драгомановець. Колектив під егі� дою цієї дуже делікатної, інтелі� гентної і далекоглядної людини перейнявся реалізацією накре� слень. Структура університету здо� була нових обрисів. Відкривались інститути, раніше не притаманні педагогічній галузі, а тепер просто необхідні. Змінювалися уже існуючі, що поставали на базі факультетів. Віктор Петрович, як глибокий науковець, як вчений, дослідник і фаховий філософ вно� сив, чи може навіть насаджував внутрішню потребу працівників займатися справжньою наукою. Він переконував: “Довгий час вва жалось, що педагог (вихователь) має бути насамперед і в основно му провідником знання, здобуто го іншими науковцями, і не біль ше. Зайняття наукою вважалось справою необов’язковою, а може і навіть зайвою, такою, що відво лікає вчителя від основного покликання навчання та вихован ня підростаючого покоління. Десятки і сотні, якщо не тисячі вчителів уважно конспектували твори тодішніх класиків, перепи сували в свої зошити наявні знан ня, гіпотези та концепції, ство рені, як правило, вченими науко во дослідних інститутів, переда вали їх учням, особливо не зами слюючись над глибиною, доказові стю, істинністю. “Золотим пра вилом дидактики” вважалась норма та можливість викори стання у навчальному процесі тільки тих знань, істинність науковця, який би сам міг докопатись до істини й пере дати її дітям. Їм потрібен був простий вихованець, вихователь, пропагандист. Звісно, закликів щодо науко вого, творчого підходу до справи навчання та визнання молоді було немало. Лукав ство тоталітарної системи не має меж. У дійсності ж, органи управління освітою так майстерно обмежували свободу вчителя формальни ми інструкціями, втягували його в бездумну і непотрібну “писанину” (ведення щоден ників, створення логічної карти уроку, побудови структурно логічних схем тощо), “забивали” постій ними нарадами та перевірками, що на науковий пошук, творчість чи навіть на просту самостій ність у вчителя не доставало ні часу, ні здоров’я, ні бажання”. Андрущенко спробував про� вадити таку організаційну систе� му, щоб цей час і здоров’я, і бажання у працівників Національ� ного педагогічного університету з’явились. Для цього він запропо� нував колективу вишу якіснішу форму міжособистісних стосун� ків. Атмосфера поваги, доброзич� ливості, безконфліктності прони� зала взаємини. Прикладом служив сам, особисто. І – прийнялось. Відступали й зникали такі типові для переважно жіночих колекти� вів протиріччя і суперечності. Виз� рівала і об’єднувала колектив вза� ємність, усвідомлення спільної справи. І разом з тим, відокремлю� валась індивідуальність педагогів, незамінність кожного, яскравість таланту, майстерності чи досвіду. Посилили свою продуктивність університетські наукові школи. Паралельно з виданням чисельних монографій, підручників і нав� чальних посібників викладачі і студенти отримали можливість видати власні літературні твори. Об’єднала драгомановську спіль� 2 ноту Андрущенкова ідея встано� влення істинного літочислення університету. Віктор Петрович переконував і доводив: “У різні історичні часи вищий навчальний заклад для підготовки вчительсь ких кадрів, спадкоємцем якого став Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, мав різну назву, структуру, спі віснував у складі універси тету Св. Володимира або виходив за його межі. Однак він не лише ніколи не перери вав підготовку вчительсь ких кадрів, а навпаки – постійно нарощував її у від повідності з потребами практики. Незалежно від статусу вчительського інституту, в ньому пра цювали ті ж самі універси тетські викладачі; навчан ня здійснювалось за ними ж розробленими програмами і апробованими технологія ми. Інститут ніколи не няли і самооцінку університету, і його статус у державі. Це також сприяло втіленню якісно нових проектів у широкому міжнародно� му співробітництві, розгортанні спільних досліджень і впрова� дженню технологій і програм з підготовки фахівця для ряду країн, стаціонарне та на дистан� ційній основі. Сім років за кермом педагогіч� ного гіганта у постійному стані творчості, у постійній готовності боронити “від приниження чи руй� нації втілюваних в полотно куль� тури гуманістичних пріоритетів” зріднили Віктора Андрущенка з колективом, відкрили подальші перспективи можливого. І тому він вирішив йти на другий ректор� ський термін. Найперше, через внутрішню потребу здійснити і реалізувати те, що вимагає біль� шого часу, триваліших термінів. І, звісно, враховуючи настрої і прохання колег. Інший на його б місці сприй� няв ці вибори як організаційний ків чи господарників, досвідчених чи перспективних. А вибори у вищій школі прийшли до нас у перебудовані часи другої полови� ни 80�х. Іноді вони були захопли� вішими від футбольних баталій, що все одно не скрізь сприяло подоланню виборності формаль� ної, до якої призвичаїв більшість суспільства радянський “одоб� рямс”. Та саме дійові особи цього публічного заходу, тобто претен� денти, кандидати, яким би актив� ним чи інертним не був загал, зде� більшого визнають, що отримаємо на повірку: істинне волевиявлення чи байдуже виконавство умовних статистів, передбачуване, неці� каве, запрограмоване. Тому силь� на особистість, людина покликана зреалізувати високоморальні, духовні плани і проекти ніколи не припуститься формальності. У Національному педагогіч� ному університеті імені М. П. Дра� гоманова вибори відбувались істинно. Два авторитетних претен� денти, зустрічі в підрозділах, від� верте обговорення належного, можливого і бажаного. І, врешті, конференція трудового колективу. Після того як доповів свою програму Андрущенко, дру� гий претендент – проректор Гри� горій Волинка знімає свою канди� датуру. Але полеміка триває. Виступають десятки авторитетних професорів, серед них члени Наглядової ради університету Анатолій Толстоухов, Василь Кремень та попередник на ректор� ській посаді Микола Шкіль. Беруть слово один за одним рядо� ві викладачі. Кожен підіймається на трибуну конференції зі своїм баченням та аргументами. А скла� дається цілісна картина нового переривав педагогічну тра дицію Київської (універси тетської) педагогічної школи і навіть в роки тим часового (1919–1933 рр.) закриття продовжував функціонувати у примі щенні головного (червоно го) корпусу Університету, готуючи фахівців з педаго гічних та інших спеціаль ностей. Все це дає підста ви для висновку про спад коємність підготовки педагогічних кадрів, а головне –про те, що уні верситет Св. Володимира (пізніше – Київський дер жавний університет імені Т. Г. Шевченка, а ще пізні ше – Київський національний уні верситет імені Т. Шевченка) є справжнім прабатьком Педагогіч ного університету. Університет Св. Володимира дав путівку у життя Педагогічному інститу тові такою ж мірою, як сучасно му Національному медичному уні верситету імені Богомольця, Національній обсерваторії, іншим навчальним і науковим закладам держави”. Істинне коріння, справжні витоки і відновлений родовід під� атрибут. Андрущенко – як звірку курсу, як спосіб пересвідчитись в істинності атмосфери, яку творив інтелектом і серцем, як перевірку готовності колег до критичного мислення, яке наполегливо під� тримував у них, як потребу у від� вертості. Вибори, з його погляду, – кращий спосіб самоаналізу. А крім того, для українського сус� пільства вибори і виборність при� таманні ще з гетьманських часів. Сьогодні ми звикли обирати владу. Високу чи місцеву, політи� цивілізаційного простору, щиро� сті і добра. І розумієш, що прий� шли учасники не лише, щоб вико� нати місію, але й… щоб освідчи� тись у любові справжньому енту� зіасту і майстерному керівнику. Вони хочуть працювати саме під його началом. Це і засвідчило таємне голосування. Ольга Коноваленко, головний редактор тижневика “Освіта” ВЕРЕСЕНЬ 2010 �З НАГОДИ ЮВІЛЕЮ О. Г. ЯРОШЕНКО ЧУДОВОЇ осінньої пори святкує свій день народження Ольга Григорівна Ярошенко, цієї осені – ювілейний. Майже сорок років віддано роботі на педагогічній ниві. За цей час вона 11 років пра$ цювала учителем хімії та заступни$ ком директора з навчально$вихов$ ної роботи; була аспіранткою, молодшим, старшим та провідним науковим співробітником Науково$ дослідного інституту педагогіки АПН України, старшим виклада$ чем, доцентом, а згодом завідува$ чем кафедри методики викладання природничо$географічних дисци$ плін та охорони природи, докто$ ранткою НПУ імені М. П. Драго$ манова, стала професором та заслу$ женим працівником освіти України. Роки невтомної праці, тісний зв’язок зі школою забезпечили їй визначні успіхи у створенні підруч$ ників для сучасної середньої школи. З$під її пера вийшли 6 кращих підручників (2 з природознавства та 4 з хімії) для учнів загально$ освітніх навчальних закладів укра$ їнською, російською, угорською, польською, румунською, кримсь$ ко$татарською мовами, загальний наклад яких сягає 1 млн 200 тис. примірників; 40 навчально$мето$ дичних посібників для вищих педа$ гогічних навчальних закладів та загальноосвітніх навчальних закла$ дів, які стали дороговказом у про$ фесійному житті вчителів, книгами знань для студентів та учнів. Вона автор двох одноосібних та трьох колективних монографій. Учительське покликання з роками не втрачає особистої зна$ чущості для Ольги Григорівни. Тож доктор педагогічних наук, професор, член$кореспондент НАПН України дотепер суміщає викладацьку діяльність в НПУ імені Драгоманова з роботою учи$ теля природознавства і хімії спе$ ціалізованої школи № 200 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Києва. А ще – це привітна жінка з красивими очима, які є дзеркалом її щедрої, переповненої любові до природи, людей, педагогічної про$ фесії душі. Вона завжди готова прийти на допомогу колегам, дати слушну пораду студентам. Її талант створювати атмосферу доб$ розичливості, конструктивності та діловитості, потужну селянську працездатність цінують і поважа$ ють всі, хто хоч раз мав з нею справи. Школа для професора Яро$ шенко є творчою лабораторією, де народжуються та проходять апро$ бацію її наукові ідеї. Те, про що викладач розповідає студентам на заняттях, вона демонструє їм на своїх уроках. Як наслідок, майбутні учителі хімії та біології Національ$ ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова дають високу оцінку викладацькій діяль$ ності свого наставника, створеним нею навчально$методичним ком$ плектам з хімії для учнів 7$10 класів (кожен комплект – це програма, підручник, робочий зошит з друко$ ваною основою, зошит для прак$ тичних робіт і тематичного контро$ лю знань учнів, збірник завдань і вправ), відзначають її професіона$ лізм, здатність організовувати нав$ чання учнів та студентів як цікавий процес, сповнений продукування нових ідей, нестандартних рішень, шанобливого ставлення до тих, хто навчається. Не випадково у 2008 році їй першій дісталася номінація “Кращий викладач року”. З теплотою і вдячністю Ольга Григорівна говорить про своїх нау$ кових наставників – керівника кан$ дидатської дисертації Момот Люд$ милу Людвиківну і наукового кон$ сультанта докторської дисертації Ніну Миколаївну Буринську, – чий талант і професіоналізм допо$ могли їй, зрілому вчителю, стати вченим, дослідником актуальних проблем дидактики, теорії та мето$ дики навчання хімії, долучитися до підготовки наукових кадрів. Під її керівництвом підготовлено та захищено 15 кандидатських дисер$ тацій; 5 аспірантів зараз викону$ ють дисертаційні дослідження. З 2005 р. завдяки старанням О. Г. Ярошенко та під її голову$ ванням в НПУ імені М. П. Дра$ гоманова розпочала роботу спеціа$ лізована вчена рада К 26.053.11 – перша в Україні спеціалізована вчена рада із захисту кандидатсь$ ких дисертацій з теорії та методики навчання хімії, біології, географії. Завдяки діяльності ради науковий потенціал держави поповнили здо$ бутки близько 40 кандидатів наук із зазначених спеціальностей, тоді як у радянський час їх були одини$ ці. У різні роки Ольга Григорівна брала участь у роботі спеціалізова$ них вчених рад із загальної педаго$ гіки та історії педагогіки, з теорії та методики професійної освіти в НПУ імені М. П. Драгоманова. Їй постійно доручають опонувати захисти дисертацій спеціалізовані вчені ради з усієї України. Сьогодні успішно функціонує наукова школа ювіляра. Її основни$ ми напрямками діяльності є вив$ чення та узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів; розробка питань організації нав$ чальної діяльності учнів; пошук шляхів удосконалення методичної підготовки сучасного вчителя в умовах кредитно$модульної органі$ зації навчання; зміст та методика навчання природознавства і хімії у загальноосвітніх навчальних закла$ дах, методики викладання хімії у вищих педагогічних навчальних закладах. Вагомий внесок у розбудову шкільної освіти вчитель$практик і науковець Ольга Григорівна Яро$ шенко зробила, працюючи в комісії Науково$методичної ради (хімія) з питань освіти МОН України, беру$ чи участь у створенні Державного стандарту базової і повної середньої освіти, проведенні конкурсів “Учи$ тель року (номінація “хімія”), з 1999 по 2003 рік виконуючи обов’язки відповідального секрета$ ря Фахової ради з ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів за напрямом 0101 “Педа$ гогічна освіта”. З 2002 року вона – член експертної комісії з освіти ДАК України, з 2005 р. – член Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогіки і психології в Україні. Тож побажаємо Вам значних досягнень у праці, завершити те, що вже започаткували, й приступа$ ти до нових наукових розвідок, пропонувати нові методичні рішен$ ня, оскільки все, що ви створили, затребуване у практиці навчання студентів і учнів, становить неабия$ кий інтерес для учителів. Усіляких людських гараздів, міцного здоров’я, жіночого щастя, сімейного затишку, добробуту та звершення всіх сподівань, шановна Ольго Григорівно! Колеги та друзі СВІТОЧ ДЕФЕКТОЛОГІЧНОЇ НАУКИ Достижение высших добродетелей есть цель человека. Достижение их не должно ставить себе никаких пределов. Г. С. Сковорода СЕРЕД ВИДАТНИХ вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері психоло" гії та корекційної педагогі" ки ім’я доктора педагогіч" них наук, професора, ака" деміка НАПН України, заслуженого юриста Укра" Академіку їни Віктора Миколайови В. М. Синьову – 70 ча Синьова посідає одне з визначних місць. Дослідницька діяльність В. М. Синьова плекалася під керівництвом чудового вченого і педагога Григорія Митрофановича Дульнєва. Вона увібрала в себе мудрість видатних дефектологів світового простору, учнів і послі" довників Л. С. Виготського, а саме: Т. О. Власової, Ж. І. Шиф, І. М. Соловйова, М. С. Певзнер, Р. М. Боскіс, С. О. Зикова, О. І. Дячкова та інших, а згодом всі надбан" ня передались студентам В. М. Синьова; сьогодні це ака" деміки АПН України Іван Бех, Віталій Бондар, Сергій Максименко, відомі доктори наук; професори Борис Андрієвський, В’ячеслав Засенко, Юрій Максименко, Людмила Фомічова, Марія Шеремет, Євгенія Синьова; державні діячі Григорій Максименко, Володимир Льо" вочкін та ін. В. М. Синьов є прекрасним продовжувачем, а в багатьох питаннях фундатором системи дефектоло" гічної науки як в Україні, так і далеко за її межами. ВЕРЕСЕНЬ 2010 За новаторське керівництво у сфері психолого"педа" гогічної науки, продуктивно"педагогічну, організаторсь" ку та викладацьку діяльність В. М. Синьов неодноразово був відзначений на найвищому державному рівні. Під керівництвом В. М. Синьова були успішно захи" щені кандидатські дисертації аспірантами з України, Молдови, Білорусі. Разом з учнями були проведені ґрун" товні дослідження з проблем спеціальної дидактики та методики географії, трудового навчання, образотворчого мистецтва, мови, історії у допоміжній школі; був дослі" джений корекційний потенціал методів навчання і вихо" вання учнів з вадами розумового розвитку. Результатом цих досліджень стала монографія “Корекція інтелектуальних вад в учнів допоміжної школи” (М., 1988), яка отримала авторитетну оцінку віт" чизняних і міжнародних авторитетів в галузі спеціальної психології та корекційної педагогіки. В. М. Синьовим уперше визначаються глибинні вимоги до питання відкритої системи розвитку особисто" сті в інтегрованому, інклюзивному, корекційному нав" чанні та вихованні учнів з проблемами психофізичного розвитку. Зібрано об’ємний науковий експериментальний матеріал для докторської дисертації. Надруковані моно" графічні роботи та статті, багато з яких було перевидано в інших країнах, принесли Віктору Миколайовичу між" народне визнання як провідного вченого в галузі оліго" френопедагогіки, а також провідного фахівця з проблем виховання і перевиховання молоді з порушенням соціальної поведінки. Особливо слід відмітити важливість підходу Віктора Миколайовича до удосконалення навчально"виховного процесу, велику активність його у справі підготовки май" бутніх спеціалістів"дефектологів, організації наукових досліджень студентів та педагогічного процесу Інституту корекційної педагогіки та психології. Як авторитетного фахівця в галузі корекційної педа" гогіки та спеціальної психології, досвідченого майстра та організатора вищої педагогічної освіти, у вересні 2003 року Віктора Миколайовича було запрошено на посаду директора Інституту корекційної педагогіки та психоло" гії НПУ імені М. П. Драгоманова (перейменованого шля" хом реорганізації дефектологічного факультету), з “…яким пов’язані найкрасивіші студентські роки та спо" гади, десятиріччя професійного життя…”. Крім вищезазначеного, слід доповнити творчий пор" трет Віктора Миколайовича як талановитого автора багатьох телевізійних та естрадних програм, текстів інтермедій, фейлетонів, пісень, які виконували славетні артисти минулого та сьогодення – Юрій Тимошенко та Юхим Березін, Юрій Багатіков, Микола Мозговий, Тетяна Цимбал, Анатолій Литвинов, ансамблі “Кобза”, “Червона рута”, “Очима молодих” та ін. Науково"педагогічну, організаторську діяльність Віктор Миколайович поєднує із судійством національної категорії з настільного тенісу ЄВІУС; він є президентом Української федерації з цього виду спорту; завзятий шахіст, піаніст, бард, виконавець ліричних пісень. Таким є неповний перелік творчих можливостей академіка Вік" тора Миколайовича Синьова. Свої думки про науково"творчу, педагогічну діяль" ність висловлюють колеги по роботі, в різних сферах діяльності. Доктор психологічних наук В. С. Медведєв: “В його особі поєдналися індивідуальна, наукова майстер# ність, організаторські здібності, блискучий талант педа# гога, мистецтво надихаючого керівництва учнями…”. В. М. Синьов єдиний серед вітчизняних юридичних психологів та педагогів носить високе звання “Заслуже" ного юриста України”. Микола Кот, доцент НПУ імені М. П. Драгоманова 3 �ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ НАУЦІ І ОСВІТІ ПРИКЛАДОМ невтомного, сумлінного природолюба, багатогранності наукових інтересів, відданості людям, науці, освіті і суспільству може служити життєвий і твор� чий шлях видатного вченого�біолога, зооло� га, ентомолога, еколога і громадського діяча, доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, відмінника освіти України, дійсного члена Української екологічної академії наук, ака� деміка Академії наук вищої школи, завідува� ча кафедри зоології НПУ імені М. П. Драго� манова Василя Михайловича Бровдія, який днями відзначає своє 75�річчя і 53 роки нау� ково�педагогічної діяльності. Народився В. М. Бровдій 15 червня 1935 р. в селі (сьогодні це місто, районний центр) Іршава Закарпатської області. Був третьою дитиною в сім’ї, яка проживала в приватній сільській хатині на краю села. Отримавши атестат зрілості, в 1952 р. юнак без будь�яких вагань поступає на біо� логічний факультет Ужгородського держав� ного університету. З перших років навчання в університеті бере активну участь у роботі студентського зоологічного гуртка, в гро� мадській, культурно�масовій і спортивній роботі. Студентські наукові пошуки В. Бровдія завершились блискучим захистом у 1957 р. дипломної роботи на тему “Червець і щитів� ки (Ccovidea) Закарпаття”. В дипломі випу� скника університету в графі “спеціальність” зазначено “біолог�зоолог, вчитель біології і хімії середньої школи”, що й послужило путівкою в життя. В 1957–1958 рр. В. М. Бровдій працює за призначеням вчителем біології та хімії середньої школи с. Дорожів�1 Дублянського району колишньої Дрогобицької (нині Львів� ська) області, виконує обов’язки класного керівника 9�го класу. Його обирають ком� соргом школи, згодом – головою профспіл� кової організації, призначають керівником районно�методичного об’єднання з біології та хімії. Протягом 1958–1960 рр. на запрошення ректорату Ужгородського державного уні� верситету працював на медичному факульте� ті асистентом кафедри нормальної анатомії людини. У 1960–1961 рр. був призначений відпо� відальним секретарем Закарпатської обла� сної філії Українського товариства охорони природи і сприяння розвитку природних багатств при АН УРСР, якої раніше практич� но не існувало. В. М. Бровдієм разом з того� часним доцентом (згодом професором) кафедри ботаніки УжДУ В. І. Комендарем проведено велику організаційну роботу з налагодження діяльності обласної, район� них, міських та первинних осередків цієї організції. У своїх публікаціях в газеті “Закарпатська правда” під назвою “Чому міліють річки?”, “Збережемо природу Кар� пат”, “Багно під захист!” та ін. В. М. Бровдій і В. В. Комендар закликали до збереження природи рідного краю, заборони суцільного вирубування лісів та руйнування заповідних ділянок, припинення надмірного забруднен� ня навколишнього природного середовища. Згодом, за період навчання в аспіранту� рі та роботи на посадах молодшого, старшо� го і провідного наукового співробітника про� тягом 1961–1987 рр. В. М. Бровдій широко розгорнув свою наукову діяльність. Широ� комасштабні експедиційні дослідження фауни, систематики, екології, біогеографії та філософії комах фітофагів всіх регіонів України, Молдови, Білорусі, багатьох обла� стей Росії, Кавказу, республік Закавказзя та ін. дозволили накопичити багатий фактич� ний матеріал для підготовки серії фундамен� тальних монографій видання “Фауна Украї� ни” та довідників у галузі захисту рослин від шкідливих видів комах, які лягли в основу його докторської дисертації (1985 р.). У 1987 році В. М. Бровдія обрано за кон� курсом на посаду завідувача кафедри зооло� гії Педагогічного Інституту ім. О. М. Горько� го (нині НПУ імені М. П. Драгоманова). Працюючи на цій посаді і враховуючи сучасні завдання щодо перебудови національної системи освіти, науковець і педагог свою нау� кову ерудицію і талант педагога спрямовує на підготовку до видання підручників, нав� чальних посібників, програм, дидактичних матеріалів з біології, зоології та екології. Професор В. М. Бровдій – автор близь� ко 300 наукових і науково�методичних праць, серед яких понад 30 підручників, нав� чальних посібників та навчальних програм для вищих навчальних закладів і загально� освітньої школи. Популярністю серед осві� тян користуються підручники та навчальні посібники “Охорона природи”, “Екологія людини”, “Біологія. Тварини”, “Екологічні проблеми України”, “Енергетичні закони екології”, “Системоутворюючі закони еко� логії”, “Закони екології (соціально�еконо� мічні, геофізичні і геохімічні)”, “Проблеми еволюції організмів”, “Еволюція організмів”, “Біологічний захист рослин”, “Закони еколо� гії” та ін. В. М. Бровдій підготував для системи освіти і наукової роботи 8 кандидатів і 1 док� тора наук. Він виконує велику громадську роботу: багаторічний член кваліфікаційних вчених рад з присвоєння наукових ступенів доктора і кандидата наук із зоології та мето� дики навчання біології, хімії та географії (заступник голови), член науково�методич� них рад МОН України з біології та екології, був членом експертної ради ВАК України з біології та екології, а також Національної комісії з питань Червоної книги України, членом Всеукраїнської ради з проблем еко� логічної освіти учнівської молоді, виконує обов’язки головного редактора журналу “Науковий часопис НПУ імені М. П. Драго� манова. Серія 20. Біологія”, наукового кон� сультанта Верховної ради України з екополі� тики та ряд інших доручень, є членом редко� легій ряда наукових журналів. В. М. Бровдій протягом багатьох років є головою комісії МОН України з акредитації вищих навчальних закладів за спеціально� стями “біологія” та “екологія”. Сьогодні наш ювіляр у розквіті своїх творчих сил, сповнений енергії, творчих задумів, оптимізму та романтики. Це надто скромна, чуйна людина, завжди готова прий� ти на допомогу всім, хто до неї звертається. Бажаємо Василю Михайловичу міцного здоров’я, подальших успіхів у науковій і педагогічній діяльності, підготовці наукових і науково�педагогічних кадрів на благо наро� ду України. За дорученням колективу кафедри зоології доценти Н. П. Чепурна та О. В. Пархоменко ЗІ СЛАВНИМ ЮВіЛЕЄМ!!! “І недаремно я спішив у цей далекий Світ”... Ці слова із пісенного вірша Миколи Луківа з повним правом може сказати про себе кандидат педагогічних наук, професор, заслужений працівник культури України, від% мінник освіти України Сергій Семенович Горбенко, який відзначив свій 60%річний юві% лей. Про здобутки славного ювіляра яскраво засвідчує його біографія, в якій відобразили% ся найяскравіші миті пройденого шляху: поступ і боротьба, знакові зустрічі та доле% носні рішення. Червоною ниткою крізь слав% ні віхи проходить ідея – залишити на життє% вій дорозі добрий слід. Це – сенс благород% ного буття і багатогранної діяльності Сергія Семеновича як людини, педагога, науковця. Сергій Семенович Горбенко народився на Черкащині в селі Шендерівка Корсунь% Шевченківського району в багатодітній сім’ї робітників Семена Лаврентійовича та Одар% ки Миколаївни Горбенків. Сергій з дитинства був надзвичайно допитливим і з великим задоволенням нав% 4 чався у музичній школі, любив музикувати, співати, акомпануючи собі на баяні, форте% піано. Старанний учень оволодів також грою на досить складному інструменті – контраба% сі. А баянні дуети та тріо за участю Сергія неодноразово ставали лауреатами дитячих обласних музичних конкурсів. Після успішного закінчення Уманського музичного училища з двох спеціальностей (баян і хорове диригування) та служби у лавах Радянської Армії Сергій уже зрілим юнаком вступає на музично%педагогічний факультет Київського педагогічного інститу% ту імені О. М. Горького (нині Інституту мистецтв Національного педагогічного уні% верситету імені М. П. Драгоманова). З самого початку навчання в Інституті за підтримки докторів мистецтвознавства, про% фесорів В. Н. Золочевського та О. Ю. Пе% тровського талановитий студент веде актив% ну дослідницьку роботу і невдовзі стає голо% вою студентського наукового товариства. У 1977 р. випускник%відмінник обира% ється на посаду асистента кафедри методи% ки музичного виховання та хорового диригу% вання. А коли до керма кафедри у 1980 році запрошується народний артист СРСР, лау% реат державної премії ім. Т. Г. Шевченка Анатолій Тимофійович Авдієвський, Сергій Семенович призначається його заступником (1985 p.). Ці обов’язки він виконує до сьо% годні. На початку педагогічної діяльності осо% бливий вплив на молодого викладача у фор% муванні його професійних і наукових інтере% сів мала завідувач лабораторії естетичного виховання, науковий співробітник Інституту педагогіки АПН УРСР Т. І. Цвелих. Під її керів% ництвом він навчається в аспірантурі (1981–1984 pp.) та захищає кандидатську дисертацію на тему “Морально%естетичне виховання підлітків засобами народної художньої творчості” (1985 p.). Наш ювіляр – невтомний працівник, вимогливий педагог, серйозний дослідник% науковець, який і дотепер вірний головному гаслу свого життя – “Ні дня без науки”. Своє мудре 60%річчя С. С. Горбенко зустрічає, маючи серйозний науково%педагогічний доробок: він є автором більше ніж 100 науко% вих праць із проблем музичної освіти, серед яких п’ять навчальних посібників, дві моно% графії, методичні рекомендації, навчальні програми, статті. Під його керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій, значна кількість магістерських робіт. Його лекції відзначаються змістовністю, логічні% стю, динамізмом, довершеністю, високим науково%методичним рівнем. Педагогом започатковано такі навчальні курси, як “Дитяче хорове виховання в Україні”, “Історія гуманізації музичної освіти”, “Педагогічні технології музичного навчання і виховання”. С. Горбенко є автором низки навчаль% но%методичних посібників, присвячених актуальним питанням теорії та практики вокально%хорової роботи з учнями загально% освітніх навчальних закладів: “Дитяче хорове виховання в Україні” (1999 p.), “Українська дитяча хорова література” у 2%х частинах (2002 p., 2004 р.). У названих роботах значне місце приділяється розробці засобів форму% вання морально%естетичної спрямованості співацької діяльності учнів, її організації та змістовому наповненню, в тому числі репер% туарній політиці, практичним рекомендаці% ям. Посібники вміщують цікаво поданий істо% ричний матеріал про життя і творчість кра% щих українських композиторів. Вагомим результатом плідної науково% педагогічної діяльності С. С. Горбенка став навчально%методичний посібник для студен% тів вищих педагогічних навчальних закладів “Історія гуманізації музичної освіти дітей шкільного віку” (2007 p., 2008 p.), побудова% ний за модульно%рейтинговою системою навчання. Науковцями визнано, що у посіб% нику вперше в Україні цілісно і системно дос% ліджено процес розвитку вітчизняної та зарубіжної освіти з позицій особистісно%орі% єнтованого підходу. З позицій сучасної педа% гогічної науки автором всебічно розкрито теоретичну й практичну значущість реаліза% ції концептуальних засад гуманізації музич% но%освітнього простору, визначено організа% ційні умови та засоби педагогічної підтримки творчих здібностей та музичних досягнень учнів. Усі книги, автором яких є С. С. Горбенко, відзначаються актуальністю порушених питань, системним викладенням інформації, вмілим оперуванням цікавими мистецько% педагогічними фактами та історичними матеріалами. За 33 роки роботи на кафедрі методики музичного виховання Сергій Семенович під% готував до професії учителя сотні студентів. Він, як мудрий наставник та талановитий керівник, впевнений, що відчуття відпові% дальності перед собою та колегами, праце% любність, професійне ставлення до своїх обов’язків, любов до людей – якості, які виховуються у майбутніх учителях тільки особистим прикладом викладача. Прийміть, шановний Сергіє Семеновичу, наші щирі вітання, якими ми засвідчуємо повагу до Вас за високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовід% даність, за добро серця і щедрість душі. Бажаємо Вам здоров’я, родинного благопо% луччя та невичерпної наснаги. МНОГАЯ ЛІТА!!! Викладачі та студенти Інституту мистецтв ВЕРЕСЕНЬ 2010 �Свято студентської науки УЖЕ ВШОСТЕ Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драго% манова став центром проведення II туру Всеукраїнської студентської олімпіади з міжнародною участю зі спеціальності “Корекційна освіта (за нозологіями)”. Ушосте на початку квітня аудиторії інститу% ту наповнюються урочистою атмосферою молодої наукової думки, сміливих ідей, перших творчих злетів. За результатами першого туру олімпіа% ди, проведеного в усіх педагогічних універ% ситетах України, де готують студентів зі спеціальності “Корекційна освіта”, було відібрано найкращих студентів, які й пред% ставляли свої навчальні заклади в II турі Всеукраїнської олімпіади. Інститут корекційної педагогіки та психології урочисто зустрічав 21 студента з різних регіонів України – з Києва, Лугансь% ка, Херсона, Львова, Бердянська, Сум, Слов’янська, Кам’янця%Подільського, Пол% тави, та 10 учасників з%за кордону – з Мінська (Білорусь), Санкт%Петербурга та Новосибірська (Росія). Змагання, що мало визначити найздіб% ніших та найталановитіших, розпочалося. VI Всеукраїнську студентську олімпіаду з міжнародною участю відкрила заступник директора Інституту корекційної педагогіки та психології, доктор педагогічних наук, професор Марія Купріянівна Шеремет, яка привітала учасників з перемогою в пер% шому турі олімпіади та побажала подаль% ших перемог у чесному товариському зма% ганні. Успіхів та творчого натхнення студен% там побажали начальник відділу міжнарод% ної співпраці та європейської інтеграції Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова доц. І. В. Марти$ ненко та вчений секретар ради науково% технічної творчості студентської молоді Інституту корекційної педагогіки та психо% логії доц. О. Б. Качуровська. Конкурсна програма II туру олімпіади розпочалася з виконання студентами тестових завдань, що ставили за мету виз% начити рівень їхньої теоретичної підготовки та компетентність у питаннях корекційної педагогіки й спеціальної психології. Після двох годин напруженої тиші коридори Інституту знову наповнилися веселим сту% дентським гомоном. Жваво обговорювали завдання, цікавилися відповідями товари% шів, дискутували з деяких питань. У цьому невимушеному спілкуванні між студента% ми, що кілька днів тому навіть не знали один одного, зароджувалися дружні та нау% кові стосунки, що, без сумніву, матимуть добру перспективу свого розвитку. А щоб ці стосунки були міцнішими, сту% дентська рада та викладачі Інституту корекційної педагогіки та психології органі% зували для учасників олімпіади автобусну екскурсію Києвом, яку проводив ст. викла% дач кафедри логопедії С. І. Корнєв, вечір знайомств у кафе університетського студ% містечка і прогулянки містом, які підготува% ли заступник директора з вихованої роботи Л. Г. Чепурна та студенти А. Поліщук, Ю. Сергєєва, О. Козинець, О. Сіренко. Другого конкурсного дня олімпіади всі чекали з хвилюванням, адже традиційно він був присвячений захисту конкурсних робіт, які підготували всі учасники олімпіади. Кожен розумів, що цей етап, безумовно, є найважливішим та найвідповідальнішим. Адже на суд поважного журі та своїх това% ришів учасники, можливо, вперше виста% вляли результати власних наукових дослі% джень. Серед них були і вже завершені нау% кові роботи магістрантів, і перші спроби наукових досліджень студентів молодших курсів – учасників студентських наукових гуртків. Та, попри побоювання, презентація конкурсних робіт пройшла у теплій добро% зичливій атмосфері. Кожну працю, що відображала власні наукові доробки сту% дентів, зустрічали з інтересом та повагою як з боку журі, так і з боку самих учасників. Про це, зокрема, свідчили численні запи% тання молодих науковців та надзвичайно вдумливі та аргументовані відповіді на них. Приємно було спостерігати, як у стінах найстарішого навчального закладу України в галузі корекційної педагогіки та психоло% гії зароджувався вогонь майбутніх науко% вих досягнень, культури спілкування, нау% кового дискутування, як молодь, що робить перші кроки в науці, демонструє високу відповідальність у проведенні наукових досліджень, як по%новому, оригінально та сміливо вона підходить до вирішення най% складніших питань корекційної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку. Безумовно, найбільш хвилюючим моментом олімпіади стало підведення її підсумків. Стомлені, але щасливі й звору% шені учасники олімпіади чекали оголошен% ня результатів. Компетентне журі у складі доц. В. В. Тищенко (Національний педагогіч% ний університет ім. М. П. Драгоманова), проф. С. Ю. Коноплястої (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драго% манова), доц.О. М. Паламар (Національ% ний педагогічний університет ім. М. П. Дра% гоманова), доц. Ю. О. Бистрової (Луганський державний університет ім. Т. Г. Шевченка), доц. О. В. Ревуцької (Бердянський державний педагогічний уні% верситет), доц. Н. В. Манько (Херсонсь% кий державний університет), доц. Н. В. Пахомової (Полтавський національ% ний педагогічний університет ім. В. Г. Коро% ленка) після детального аналізу результатів першого та другого конкурсного днів під% вело підсумки II туру VI Всеукраїнської сту% дентської олімпіади з міжнародною участю та визначило її переможців. VI Всеукраїнська студентська олімпіа% да з міжнародною участю зі спеціальності “Корекційна освіта (за нозологіями)” закін% чилась, але сподіваємося, що досвід нау% кової співпраці, дружби та взаємодопомо% ги, який здобули учасники, стане їм у наго% ді на складному, але цікавому, захопливому і непередбачуваному шляху до вершин наукового пізнання. Владислав Тищенко, доцент кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології ШЛЯХАМИ ДРАГОМАНОВА Зберімося, браття, в сім’ю рівноправну І крикнем на братньому пиру: Що хочем для себе й для цілого світу Ми волі, освіти і миру! М. П. Драгоманов Національний педагогічний університет, що носить ім’я видатного діяча і науковця, щороку обирає найкращих серед своїх вихованців. Переможців щорічних рейтингів уні� верситету не оминають гідні заохочення для подальшої творчості та плідної праці. Так, наприклад, цьогорічні кращі випускники разом зі студентською збірною університету з міні�футболу серед чоловіків отримали можливість відвіда� ти “другу батьківщину” свого одвічного наставника Михайла Драгоманова. Саме Драгоманова запросив перший народний уряд Болгарії після звільнення від османського іга. Звільнений з посади приват�доцента Київського університету, де він ВЕРЕСЕНЬ 2010 СВпадІнституті щина історичної освіти 10 лютого 2010 р. МУЗЕЄМ БІЛЬШЕ! Ювілей університету – важлива подія у житті нашого навчального закладу. Керівництво та кожен структурний підрозділ університету на своєму рівні намага лися підготуватися та відзначити цю подію. Відкриття кабінету3музею М. П. Драгоманова в Інституті історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова Інститут історичної освіти взяв активну участь в урочистостях, присвячених 175�річчю створення університету. Було проведено конференції та круглі столи на тему життя, діяльності та наукової спадщини М. П. Драгоманова, розроблено та впровадже� но у навчальну програму інституту новаторський курс “Історія НПУ імені М. П. Драго� манова”, що вже другий рік читається студентам�історикам. Побачив світ шостий випуск Наукового часопису НПУ імені М. П. Драгоманова (серія 6: історичні науки), присвячений науковому осмисленню численного творчого доробку вченого. Ще однією подією на відзначення ювілею в Інституті історичної освіти стало від� криття кабінету�музею, присвяченого М. П. Драгоманову. За рішенням Вченої ради уні� верситету в 2008 р. було розпочато його створення викладачами кафедри історії Укра� їни, адже саме історикам до снаги відновити історичну справедливість, увічнити діяння та імена наших славних попередників. Тим більше, кабінет�музей на базі Інституту істо� ричної освіти має особливу дидактичну функцію для виховання майбутніх педагогів� істориків у дусі гордості і поваги до мислителя європейського рівня. Робота над створенням експозиції тривала понад рік. Особливих зусиль у створен� ні музею доклали завідувач кафедри історії України професор В. Й. Борисенко, доцент К. П. Двірна, ст. лаборант К. М. Кінаш. Повну підтримку у своєму починанні колектив кафедри отримав від ректорату університету (ректор В. П. Андрущенко, перший про� ректор В. П. Бех, проректор О. С. Падалка). Нарешті, після довгих архівних пошуків, опрацювання виявленого матеріалу, дис� кусій про оформлення експозиції, переживань щодо якості змісту стендів, у відремон� тованому приміщенні кабінет�музей запрацював. Оформлена цікава підбірка матеріалів та документів про життя та науково�громадську діяльність нашого великого вченого. Експонати кабінету�музею поділені за тематичними напрямками. Окремі з них присвячені дитячим та юнацьким рокам життя М. П. Драгоманова, його навчанню в Київському університеті Св. Володимира. На інших ми бачимо Драгоманова вже як викладача університету. Підібрані матеріали висвітлюють сторінки громадсько�полі� тичної діяльності вченого, аналізують наукову та науково�видавничу спадщину мисли� теля. Цікаву інформацію містять експонати, присвячені батьківщині М. П. Драгомано� ва м. Гадячу, його родині та однодумцям. Кабінет�музей відкрив ректор університету професор В. П. Андрущенко, який відзначив його високий рівень та побажав йому успішної пропаганди науково�теоретичних надбань мислителя, чиє ім’я носить наш уні� верситет. Тож запрошуємо всіх, хто цікавиться минулим, відвідати кабінет�музей М. П. Драгоманова кафедри історії України Інституту історичної освіти. Володимир Борисенко, завідувач кафедри історії України Інституту історичної освіти верситетами. Шуменський універси� тет – університет з традиціями та авторитетом у країні і за кордоном в освітньому процесі, з сучасними умо� вами навчання, науково�дослідної та творчо�мистецької діяльності. Спе� ціальності університету – гуманітарні, природні, математичні, педагогічні та технічні науки. Драгомановські вихованці за короткий тижневий термін встигли увібрати досвід болгарських колег, залишити часточку своїх думок і вдо� сталь насолодитись мальовничими краєвидами курортної Варни, порто� вого Бургасу та закарбувати у калей� доскопі вражень монументальний Несебр. Заряджені оптимізмом та освітянським натхненням, вони готові творити, любити і розвивати світ. викладав всесвітню істо� рію, по Емському акту 1876 року, без права якої б то не було державної служби в межах Російської імперії, Михайло Петрович змуше� ний був залишити Україну і виїхати з родиною в емігра� цію. Про високий авторитет Драгоманова в Болгарії свідчить те, що йому запро� Під час виробничої практики в Болгарії понували стати ректором Вищої школи. Виробнича практика студентів НПУ імені М. П. Драгома� нова на теренах Болгарії влітку відбулась за підтримки Шуменського університету імені Єпископа Костянтина Пре� Євгенія Клименко, славського в рамках договору про співробітництво між уні� прес3центр НПУ імені М. П. Драгоманова 5 �Тобі, першокурснику Освітянський пантеон Читальний зал соціально�політичної літератури Під час роботи ЗДАЄТЬСЯ, це було лише вчора, але пролетіло, як весняний вітер, двадцять років. Дійсно, в цьому році читальному залу соціально"політичної літератури виповни" лося двадцять років. Історія бібліотеки пов’язана з іменами Е. В. Татарчук, О. С. Баркіна, Л. Г. Гусє вої, Т. М. Дударенко, Л. М. Колбешевої, Н. В. Краснокутської, О. В. Поживілової, Н. Г. Терещенко та ін. Сьогодні читальний зал є справжнім центром з вивчення соціально"політичної літератури. У фонді залу представлені видання із соціально"гуманітарних наук: філософії, соціології, економіки, права, етики, естетики, культурології, релігієзнав" ства. Зал завжди заповнений читачами, і студенти із задоволенням працюють у ньому. Працівники читальної зали вихова" ли не одне покоління студентів, які прихо" дять, радяться, дослуховуються до порад, сміливо обговорюють поточні події. Вони мають активну життєву позицію, небайдужі до політичного, суспільного життя України. У цьому заслуга сумлінних працівників залу, які заслуговують на добрі слова і подяку. Ці слова подяки стосуються і про" відного бібліотекаря Л. В. Турченкової. У залі функціонують дві постійно діючі виставки нових надходжень: “Нові журна" ли”, “Нові книги”, “Нова література з полі" тології”, “Нові юридичні журнали”, “Нові надходження з економічної теорії” та інші. Оформлюються тематичні виставки: “Соборна Україна”, “Верховна Рада – меха" нізм державної влади”, “Правова система України”, “НАТО і Україна”, “Україна і СОТ”, “Економічні системи сучасності”, “Моральні цінності людини” та ін. Щорічно оформлюється від 60 до 90 виставок. Традиційним у роботі читального залу стало проведення оглядів"бесід, які стосу" ються літератури з філософії, політології, риторики, економічної теорії, соціології, культурології, релігієзнавства для студен" тів усіх курсів, особливо першокурсників. Ці огляди"бесіди і лекції проводяться перед тим, як приступити до вивчення відповід" ного нового предмету. Викладачі кафедри філософії професори Н. Г. Мозгова, Ю. О. Федів, викладачі Т. П. Глушко, В. Є. Владимиренко, Б. К. Матюшко та інші вирішили, що обов’язково потрібно проводити перше заняття в спеціальному залі, де студенти мали б можливість ознай" омитися з обсягом тієї літератури, з якою будуть працювати під час вивчення філосо" фії. У бесідах підкреслюється, що прагнен" ня стати не тільки освіченою, а й сучасною людиною не може здійснитися без вивчен" ня філософії. Філософія – це та сфера людського знання, яка є не тільки атрибу" том цивілізації і культури, а й тією духов" ною силою, своєрідним “інтелектуальним магнітом”, до якого прагне кожна особи" стість. У своїй цілісності філософія уосо" блює мудрість і знання, віру і розум, дух і душу. Велику увагу приділяють якості літе" ратури, яка використовується у навчально" виховному процесі. Вивчаються і оператив" но виконуються запити читачів. Викладачі кафедр соціально"політич" ного профілю постійно дбають про попов" нення книжкового фонду і періодичних видань читального залу і дарують свої видання. Особливо допомагають в цьому проректор університету професор Г. І. Во" линка, професори Б. І. Андрусишин, О. В. Бабкіна, В. Д. Бондаренко, І. М. Ва рзар, О. П. Гош, М. М. Закович, Г. С. Мєд" нікова, Н. Г. Мозгова, Ю. О. Федів, доцен" ти В. О. Дорошкевич, Т. А. Котлярова, викладачі Т. П. Глушко, В. В. Козьма та інші. 6 Ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, член(кореспондент НАН України, академік НАПН України, професор, доктор філософських наук В. П. Андрущенко Герой України, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка професор А. Т. Авдієвський Герой України, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка професор М. М. Вантух Герой України, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка професор А. Н. Паламаренко Професори НПУ імені М. П. Драгоманова В. П. Бех, А. Г. Болгарський, В. І. Бондар, І. Т. Горбачук, Т. М. Гримальська, А. П. Демиденко, І. І. Дробот, З. М. Корінець, О. С. Падалка, В. М. Синьов, М. І. Шкіль Студентська творчість Студенти вітають працівників з Днем бібліотеки Працівники читального залу удоскона" люють інформаційно"довідковий апарат. Значний вклад по введенню інноваційних технологій в роботу читального залу зроби" ла директор бібліотеки Л. В. Савенкова. Через автоматизоване робоче місце органі" зовано доступ усіх бажаючих до баз даних електронного каталогу бібліотеки, повно" текстових баз даних університету, створе" них у рамках проекту “Електронна педагогі" ка”, до мережі Інтернет. Передплачено доступ до бази даних “Право”. На кафедрах політології, соціології, культурології значна кількість підручників переведена в елек" тронний варіант (зав.кафедрами О. В. Баб" кіна, К. О. Ващенко). В залі є актив, який постійно допомагає працівникам зали (ремонт книг, господар" ські роботи тощо). Це Русаков Сергій, Вол ковський Володимир, Дробович Антон, Бойчук Каріна, Ківа Катерина та інші. Приємно, коли на випускних вечорах студенти Інституту філософської освіти і науки, Інституту політології та права висловлюють слова подяки на нашу адресу, а це – найвища нагорода для нас, заради неї ми й працюємо. Тетяна Гром’як, завідувачка читального залу соціально�політичної літератури Загублений студентський квиток, виданий на ім’я Бурбели В’ячеслава Миколайо( вича, вважати недійсним. Загублений студентський квиток, виданий на ім’я Мироненко Юлії Миколаївни, вважати недійсним. Загублений студентський квиток, виданий на ім’я Новік Ірини Ігорівни, вважати недійсним. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. КОЛЕКТИВ Національного педагогічного універси� тету імені М. П. Драгоманова глибоко сумує з приводу передчасної на 63�му році життя смерті Миколи Петро( вича Мозгового – кандидата мистецтвознавства, про� фесора, завідувача кафедри теорії та методики вокалу нашого університету, народного артиста України, видатного українського композитора і співака. Майже сорокарічний творчий шлях М. П. Мозго� вого привів його до вершин пісенного мистецтва. Його високопоетичні твори, натхненні любов’ю до людей, рідної землі, оспівують найвищі вічні цінності – Пра� вду, Красу, Вірність. Класикою світової пісенної музики стали відомі далеко за межами України твори Миколи Мозгового – “Мій рідний край”, “Минає день, минає ніч”, “Мате� ринська любов”, “Знов я у гори іду”, “Солдат” та інші, які виконували Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Таїсія Повалій… Але найкращим виконавцем власних пісень був сам Микола Петрович. Свій талант він щедро віддав учням – студентам, аспірантам НПУ імені М. П. Драгоманова, де майже 10 років керував кафедрою вокалу, став професором, захистив кандидатську та підготував до захисту док� торську дисертацію, зарекомендував себе висококва� ліфікованим педагогом і вченим. У наших серцях назавжди залишиться світлий образ видатного митця і вчителя, чудо� вої людини, вірного друга, великого патріота України Миколи Петровича Мозгового. Висловлюємо щирі співчуття дружині Миколи Петровича Віолетті Борисівні, молодшій сестрі Галині Петрівні, доньці Олені Миколаївні, онучкам Зої та Жені, його близьким і друзям. Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ�30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239�30�85, факс 234�75�87, e�mail: RV_221A@meta.ua Яскравий поетичний талант Аліни Харченко виявляється в оригінальних красивих віршах, які вона дарує слухачам та читачам студентської газети “Молодіжний меридіан”. Аліна презентує поетичні рядки до виховних заходів, що проводяться в Інституті розвитку дитини; дарує відкриття дивослова для своїх друзів та викладачів. Пропонуємо Вам познайомитися з поетичним доробком талановитої студентки та пережити позитивні миті долучення до прекрасного. Усе починається з любові! ...У веселім вихорі буття Із гамми музики з’явилося – життя! Вдихнуло радості, безмежні звуки нові – Краса душі родилася з любові... Народжується так кохання у тобі, У пристрасній духовній боротьбі! Метеликом мрійливим в дивну мить... Воно зриваеться, тріпоче і летить... Із серця вирветься в примхливий білий світ... Усе вкриває навкруги чарівний цвіт... Дзвіночком – задзвенить, струною – заспіва, Знайде найкращі, найпестливіші слова... Довершеність народиться в основі, У жесті, погляді і посмішці, і мові, Блаженством накрива в зірковій круговерті, Відмітки ставить долею не стерті... Бринить, одвічне, у святім покрові – В житті – все починається з любові! Недовіра убила кохання... присвячується С.Д.М. Недовіра убила кохання Однієї погожої днини: То страшний був, жорстокий, стражденний І нерівний то був поєдинок... І кохання, навколішки впавши, Порятунку благало у Бога, Свої сльози воно утирало І молилося скупо, убого... І...затихло... І вкрила та тиша Увесь світ, навіть небо та зорі, Недовіра – кохання убивши – Упилася в невтішньому горі... Ти – захисник! Простий хлопчина – іскорки в очах, Тобі безстрашний подвиг сниться в снах. Де – доблесть чоловіка, славою століть, Тебе так вабить, кличе кожну мить! Сумуєш ти, що в тихий, мирний час, Випробувань немає – повсякчас. Не бійся – виявляти співчуття, І доброту – цей ідеал життя, Даруй терпіння щиро, від душі, Коханій прочитай свої вірші! До подвигу готовий ти, це знай! Потрібно буде – захистиш свій край! Не пройдеш, коли чинять поряд зло, Це в серці, в генах так закладено було! Від батька – діда, сотні поколінь: Надійність, витривалість в боротьбі, Непримиримість до несправедливості Й любов – усе це сконцентровано в тобі! Хоробрість, мудрість, розум, сила, честь І мужність, як одна із граней харизми. Ти – захисник життя, землі, дітей! Ти – чоловік, ти – захисник Вітчизни! Аліна Харченко , студентка ІI курсу Інституту розвитку дитини Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е�mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ВЕРЕСЕНЬ 2010 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2010 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1607) (вересень 2010 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-07 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1607) (вересень 2010 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2010. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/167 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/40e3ea11a4898c2c0978344965e0c534.pdf 64ee5aecd0e010ce6c856cd2bcef49cb Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1613) БЕРЕЗЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Новій весні – бути! Коли Бог створив жінку, то зачаровано завмер, щоб помилуватися своїм творінням… Жінка – найпрекрасніше створіння, ніжна й тендітна, мов весняна квітка; жадана і вірна подру � га, дорога і рідна дружина, мати, бабуся, берегиня роду, муза митця, лагідна й поступлива. Заради жінки, в ім’я жінки, з ім’ям жінки у цьому світі, під цим небом вершаться і героїчні звер � шення та щоденні справи, і найбільш непередбачува � ні події, які змінювали і змінюють історію. Час здатен змінювати все! Сучасне суспільство стрімко розвивається, швидко змінює пріоритети, що нівелюють не тільки уявлення про жінку, а втрачають Її з підкреслено жіночими рисами та відповідним призначенням – бути матір’ю�берегинею. Час здатен змінювати все! Зараз весна і жінка стає ще привабливішою, ще більш жаданою і чарівною, більш захопливою і доброю. Весняний настрій красить жінку, надає їй без � межності і неосяжності. Радіймо! Творімо! Бо прийшла весна! Живі� мо і посміхаймося, бо весна завжди в жінках. Бо жінка – це квіти, подих, дивування, підтримка, надія і безперервне бажання діяти. Новій весні – бути!!! Марія РОЗПУТНА (фотоколаж Ірини Мороз) ЗАСІДАННЯ АСОЦІАЦІЇ РЕКТОРІВ Співпраця 24 ЛЮТОГО 2011 року в Національно� му педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбулось засідання Асо� ціації ректорів Європи, за ініціативи Прези� дента Асоціації, ректора університету В. П. Андрущенка. У засіданні брали участь Перший заступ� ник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Є. М. Суліма, Президент Націо� НОВІ ДОМОВЛЕНОСТІ 24 ЛЮТОГО 2011 р. відбулась зустріч ректора Драгомановського університету В. П. Андрущенка та ректора Орловського державного університету Ф. С. Авдєєва, на якій було відзначено спільну зацікавленість у навчальних, професійних, навчально#ви# робничих та культурних галузях. Значну увагу було приділено питанню розвитку та пошуку нових способів співробітництва, тому результатом переговорів стало підписан# ня спільної угоди, яка зобов’язує сторони сприяти обміну знаннями, професійним умін# ням та навичкам у сферах освіти, наукових досліджень та обміну викладачами та студен# тами. нальної академії педагогічних наук України В. Г. Кремень. На порядку денному розглядалися питання про створення нової концепції педагогічної освіти України та про завершення роботи над 25�томним виданням “Вища педагогічна освіта і наука в Україні: історія, сьогодення та перспективи розвитку”. пам’ять трудовий колектив освітянський пантеон Поступ університету Відкрито музей Миколи Мозгового Воїн. Педагог. Патріот стор. 2 стор. 3 стор. 4 �СИСТЕМНІСТЬ І НЕЗВОРОТНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО ПОСТУПУ УНІВЕРСИТЕТУ 2 березня 2011 року у стінах Національного педагогічного університету імені М. П. Драгома� нова відбулась конференція трудового колективу, на порядку денному якої розглядались питання розвитку університету та план роботи на майбутні сім років під керівництвом ректора В. П. Андру� щенка. У присутності Президії конференції, ректора� ту, делегатів із кожної структури університету ректор В. П. Андрущенко проголосив свою допо� відь, озвучені цілі якої є визначальними для Дра� гомановського університету на наступне семиріч� чя, і беззаперечно, є основою стратегії розвитку нашого вишу. Традиційно, поза планами розвитку усієї системи закладу загалом, ректором було визначено ряд завдань для кожного підрозділу зокрема. Тому пропонуємо вашій увазі основні тези доповіді ректора В. П. Андрущенка для ефек� тивного ознайомлення та впровадження. Вельмишановні колеги! Дозвольте висловити вам сердечну вдячність за підтримку під час обрання мене на посаду ректора на наступний термін. Ваша одностайність була позитивно сприй� нята керівництвом галузі й послугувала під� ставою для підписання контракту терміном на сім років. Цей термін ми повинні використати для подальшого нарощування потужностей уні� верситету; ввести його у європейський освітній простір, набути в ньому статус про� відного університету педагогічного профі� лю. Не стану приховувати, завдання склад� не і надзвичайно амбітне. Але воно нам ціл� ком під силу. Такий колектив, як наш, має унікальний шанс заявити про себе на міжна� родному рівні, утвердитись у ролі кращо� го педагогічного університету не тільки України, але й Європи. У свій час ми з Вами прийняли рішення щодо збереження педагогічного профі� лю університету й, незважаючи на серйоз� ні вкраплення на підготовку фахівців за таким спеціальностями, як екологія і туризм, філософія і соціологія, соціальна робота і правознавство, продовжували нарощувати потужності традиційно педаго� гічних напрямів – готувати майбутніх вчите� лів. Як на мій погляд, педагогічні напрями мають залишитись основними і в наступно� му семиріччі. Саме для їх забезпечення ми будемо віддавати основні кошти, методичне, мате� ріальне і кадрове забезпечення, підпоряд� ковувати видавничу справу, діяльність спе� ціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Особливо це стос� ується вчителів з фізики, біології, інформа� тики і математики. Професія вчителя вічна, як світ. Зміню� ється виробництво, політика, культурні прі� оритети, міждержавні і міжнародні контак� ти. Незмінною залишається тільки потреба підготовки людини до життя, потреба у вчи� телеві, який введе дитину у країну знань, сформує її світогляд і ціннісні орієнтації, від� повідні компетенції і навички практичної діяльності. І оскільки це так, то висновок напрошується сам по собі: ми маємо залишитись педагогічним університе� том, але університетом кращим у віт� чизняному і європейському вимірах, готувати такого вчителя, до якого тягнуться діти, якого поважають батьки, і яким пиша� ється суспільство і держава. Це і є тим основним завданням, на виконанні якого ми маємо зосередити всі наші зусилля. Здійснити його непросто. Традиційні підходи і технології підготовки вчителя практично вичерпали свій позитивний потенціал. Нові часи делегують нові викли� ки, потребують відповідей як у змістовному, так і в методико�технологічному та органі� заційному планах. Ми маємо забезпечити європейську якість вищої педагогічної освіти, розповсю� дити цей досвід на всі педагогічні універси� тети України. Його виконання покладає забезпечення ряду позицій. Перше. Забезпечення навчального процесу фундаментальним науковим підґрунтям. Наш університет має стати дослідницьким. У цьому напрямі вже багато зроблено. Достатньо поглянути на порів� няльну таблицю, підготовлену відповідно до вимог Кабінету міністрів до дослідницьких університетів, щоб переконатись у нашій високій науковій спроможності. Але цього недостатньо. Ми – університет педагогіч� ний, а тому маємо подолати хибну уяву про педагогів як трансляторів усталеного знан� ня. Ми маємо зміцнювати традиційні й ство� рювати нові наукові школи, дослідницькі центри, лабораторії. Потрібно посилити співпрацю з відповідними підрозділами Національної й педагогічної академій. Смі� ливо і наполегливо входити в тимчасові ака� демічні авторські колективи. Вести дослід� ницьку роботу і залучати до неї студентів. 2 У кожному Інституті має бути створений науково�дослідницький центр, а в його структурі – дослідницькі лабораторії і творчі колективи, затверджена тематика дослі� дження, укладені угоди про співпраці з ака� демічними науковими установами, гранти донорських фондів та угоди про співпрацю із зарубіжними партнерами. Подібну перео� рієнтацію навчально�виховного процесу ми будемо стимулювати фінансово і організа� ційно. Нехай це звучить жорстко, але з цього дня надбавки до заробітної плати будуть надані лише педагогам�науковцям, які ведуть дослідницьку роботу і мають нау� ковий результат. Вони ж будуть позачергово переводитись на більш високі посади й нау� кові звання. Те ж саме стосується студентів�випу� скників, які претендують на навчання в магі� стратурі. Майбутній науковець має проде� монструвати свої дослідницькі здібності, перебуваючи на студентській лаві, надати опубліковані тези чи статтю, або ж, у край� ньому випадку, ввійти в програму й виступи� ти з повідомленням на науковій конференції чи семінарі. Дехто може висловити сумнів відносно ефективності дослідницької діяльності сту� дентів. Я б не поспішав це робити. Як відо� мо, основні ідеї народжуються у молодих головах. Скажімо, операційні системи для персональних комп’ютерів, які дали життя компаній “Майкрософт”, Біл Гейтс і Стів Балмер придумали ще в студентські роки. Далі – більше: Стів Возняк (українець за походженням) і Стів Джобс у студентському віці створили перші комп’ютери “Макін� тош”. Майкл Цукерберг – студент Гарвар� ду – розробив соціальну мережу “Фейсбук”, а молоді випускники Стенфордського уні� верситету Біл Гюлет і Девід Паккард розро� били технології, які дали старт всесвітньо відомій компанії “Гюлет�Паккард”. То ж чому ми не довіряємо нашим студентам? Я доручаю проректору з науки профе� сору Григорію Волинці і його заступнику професору Григорію Торбіну розробити відповідні положення й заходи щодо науко� вих досліджень, створення молодіжних нау� кових колективів, впровадження результатів у практику. Друге завдання також продиктоване розвитком сучасної інформаційної револю� ції. Мова йде про розробку та впроваджен� ня в навчальний процес новітніх інфор� маційних технологій. Сьогодні важко уявити не тільки керів� ника, але й простого співробітника, які б не мали комп’ютера, не освоїли електронних технологій. Досить потужно володіють комп’ютерами й сучасні школярі. На жаль, вчитель є коли б чи не “основним аутсайде� ром” щодо застосування інформаційних технологій. Навчання у більшості шкіл, осо� бливо сільських, здійснюється за застаріли� ми методиками й за допомогою обшарпаної дошки і крейди. Ми, драгомановці, маємо покласти край цій небезпечній рутині, налагодити процес підготовки нового вчителя як носія новітніх технологій, методик, інформації. Зроблено у цьому напрямі немало. В уні� верситеті створено відповідний Центр, встановлене новітнє обладнання, підгото� влена низка підручників, налагоджене дистанційне навчання, а головне – налаго� джена підготовка кадрів, здатних до вико� нання поставленого завдання. Відзначу тут подвижницьку роботу проректора Анатолія Кудіна, першого проректора Олега Падалки, співробітників Інституту дистан� ційного навчання, служби комп’ютерного забезпечення університету. Спираючись на зроблене, слід присту� пити до другого, а з часом – третього етапу реалізації проекту “Електронна педагогіка”. Інформаційними технологіями мають воло� діти кожен викладач і кожен випускник уні� верситету. Третього не дано і не може бути! Проректорів О. Падалку і А. Кудіна прошу уточнити Програму інформатизації універ� ситету, передбачити в ній створення Інфор� маційного центру в гуманітарному корпусі, а також в Інститутах соціології, психології та управління, розвитку дитини, соціальної роботи та управління, гуманітарно�техніч� ному інституті, студентських гуртожитках. Третє завдання модернізації педаго� гічної освіти в університеті обумовлене необхідністю активного дискурсу з так зва� ним позанауковим знанням, ірраціональ� ною складовою соціального досвіду. Огуль� не заперечення такого досвіду, практикова� не школою ХХ століття, відчутного ефекту не мало. У школі учень чув одне, а вдома йому говорили про інше. Щоправда, сьогодні навіть у школі він може ознайомитись з основами християнської моралі, основними підвалинами віри, релігійної духовності. В Росії, скажімо, відкрито говорять про участь представників традиційних релігій у підго� товці вчителів та навчальних посібників, про включення до програми загальноосвітньої школи так званої релігійної культури тощо. Очевидно, подібна тенденція буде посилюватись. А якщо додати до цього роз� маїття політичних та культурологічних пози� цій, точок зору та цінностей, які попри зако� ни проникають у сучасну школу, то стане ясним: без додаткової й особливої підго� товки вчителю в сучасній школі робити нічого. Тож за якими програмами і технологія� ми ми маємо готувати вчителя, здатного із терпінням і повагою сприймати позанауко� ве, політичне чи культурологічне знання й одночасно слугувати провідником знання наукового, вивіреного, практичного? На мою думку, ми маємо озброїти вчителя тех� нологіями дискурсу, який допоможе учню чи студенту самостійно визначатись у потоці інформації, відокремлювати зерна від пле� вел, відстоювати власну точку зору. Четверте завдання розгортається як завдання оволодіння кожним студентом рідною й однією�двома іноземними мовами, зокрема англійською. У свій час володіння англійською біль� шості з нас зводилось до лукавої фрази – “володію за допомогою словника”. Ми начебто й вивчали іноземну, але вивчали так, що не знали її. Останнє обумовлювало нас на своєрідну “соціальну німоту”, відсто� ронювало від світу, зупиняло міжнародне спілкування і співпрацю. Нині без знання іноземної, особливо англійської мови, в світі робити нічого. І першим цей штучно створений “мовний бар’єр” має подолати вчитель. А ми з вами просто зобов’язані створити всі необхідні умови для вивчення іноземної, розпочи� наючи від рівня читання текстів до вільного спілкування. Особливе навантаження у цьому зв’яз� ку покладається на Інститут іноземної філо� логії. Я прошу директора Інституту, профес� ора Володимира Гончарова у двохтижне� вий термін внести розгорнуті пропозиції. П’яте завдання може бути сформульо� ваним як завдання наближення навчання до практики. Ми маємо готувати вчителя, вмотивованого для роботи в школі, націле� ного на школу, такого вчителя, роботу в школі який розглядає як своє внутрішнє покликання. Мова йде про модернізацію практич� ної складової навчального процесу, вмоти� вовану ринково�демократичними перетво� реннями. Досвід роботи кращих університетів світу дає підстави для впровадження такої схеми практичної підготовки майбутнього вчителя: 1 курс – ознайомча практика (1 місяць в школі, без відриву від навчання; 2 курс – культурологічна практика (без відриву від навчання, в канікулярний період, відвідування культурно�мистецьких закладів Києва, України, провідних держав Європи і світу); 3 курс – виховна практика (в період літніх канікул, 1�2 місяці, виховна робота з дітьми в таборах відпочинку); 4 курс – педа� гогічна практика (1 місяць з відривом від навчання, в загальноосвітній школі); 5 курс – переддипломна практика (4�5 місяців, з відривом від навчання, написання магістер� ської роботи, її публічний захист). Майбутній вчитель має бути готовим до роботи в школі дразу ж після завершення навчання. Він має знати сучасну школу, всі її плюси і мінуси, досягнення і суперечності, вміти вирішувати нагальні проблеми школи, нести до неї передові знання і технології. У своїй промові в день святкування Дня злуки України наш Президент Віктор Федорович Янукович поставив перед нау� ковцями завдання: забезпечити єдність і взаємодію чотирьох складників: науки і біз� несу, освіти і виробництва. Це завдання має бути центральним і для нас. Ми маємо забезпечити його виконання модернізацією всього навчально�виховного процесу, дося� гненням європейської якості педагогічної освіти й отриманням статусу дослідницько� го університету. Організація і контроль за практичною складовою навчально�виховного процесу покладається на заступника першого прорек� тора професора Володимира Сергієнка. Шановні колеги! Перебіг подій семирічного штибу передбачити важко, а може, й неможливо. Нові роки сформують нові виклики до освіти і вчителя. Ми ж маємо їх вчасно розпізнава� ти і формувати належні відповіді. І все ж довготривалий прогноз також має своє евристичне і мобілізаційне зна� чення. Наступні роки мають бути наповнені системною роботою і зростанням універси� тету загалом і його кожного підрозділу, зокрема, за такою умовною схемою: 2010/11 – рік знань і науки (Г. Волинка, Г. Торбін) 2011/12 – рік високих технологій (Р. Вернидуб, А. Кудін) 2012/13 – рік розвитку автономії та демократизації управління (В. Бех, В. Сергі� єнко) 2013/14 – рік ринкових трансформацій (О. Падалка) 2014/15 – рік освітніх інновацій (Б. Андрусишин, А. Кудін) 2015/16 – рік європейських стандартів (В. Лавриненко) 2016/17 – рік лідерства у європейсько� му освітньому просторі (В. Андрущенко) Уже в перший рік, нарощуючи наукові розробки університету, ми маємо здобути статус університету дослідницького. Другий рік має стати роком введення в експлуатацію комп’ютерної зали на 300 місць (надбудова над приміщенням їдальні по вул. Тургенєвській), створення нового покоління електронних підручників, розроб� ка відповідних методик, завершення проек� ту “Електронна педагогіка”, започатковано� го нами двома роками раніше. В третій рік ми маємо утвердити тео� ретично й методично обґрунтувану, прак� тично вивірену систему державно�гро� мадського управління навчальним закла� дом, розгорнути студентське самоуправлін� ня, підвищити роль профспілкової організа� ції, спілки ветеранів, інших громадських організацій. Четвертий рік має підтягнути кожен підрозділ і університет загалом до рівня їх самоокупності; п’ятий – роком паспортиза� ції інноваційних проектів. Відповідність діяльності університету всім нормам європейської освіти і набуття університетом статусу кращого педагогіч� ного університету в Європі мають забезпе� чити два завершальні роки нашого семи� річного циклу. Гасло “Європейська якість освіти” має стати сенсом життєдіяльності кожного студента, викладача, співробітника університету. Шановні колеги! Українське прислів’я скептично нага� дує: “Плани, вироблені на печі, в дорогу не годяться”. Але ж і без планів майбутнє не наближається. Зважаючи на те, що кожен з наступних років сформує особливі виклики, слід бачити головне – системність і незво� ротність педагогічного поступу університе� ту, його людиноцентристську ідеологію, інноваційно�науковий характер розвитку і, як блискуче обгрунтував академік Василь Григорович Кремень, утвердження філо� софії української національної ідеї у вітчиз� няному і європейському соціокультурному просторі. Підготовка майбутнього вчителя є осо� бливо важливим завданням держави і сус� пільства. Згадаймо слова знаменитого канцлера Німеччини Отто Бісмарка відно� сно ролі вчителя у зміцненні держави і розвитку суспільства. На жаль, наше сус� пільство до них ставиться якщо й не скеп� тично, то у всякому разі, без належної від� повідальності. Університет має змінити це ставлення, переконати кожного в тому, що вчитель є головним суб’єктом всіх суспільних перемін саме тому, що він готує майбутнє покоління, яке йде на зміну нинішньому. Від якості роботи вчителя абсолютно залежить май� бутнє нації, народу і культури. Наш універ� ситет має очолити процес відродження соціального статусу вчителя, його належної підготовки до виконання своєї благородної місії. Це нам під силу, і я впевнений, наш колектив гідний тих високих завдань, які ставить перед нами Президент України, Верховна Рада і Уряд. На завершення доповіді дозвольте висловити подяку нашій профспілковій організації і її лідеру – шановному Івану Тихоновичу Горбачуку за сприяння у розвитку університету і захист співробітни� ків, викладачів, студентів. Слова вдячності я адресую нашій ветеранській організації на чолі з почесним професором, полковником Миколою Аркадієвичем Рябухіним. Сер� дечну вдячність висловлюю нашим студен� там і їх лідерам Миколі Давидюку і Стані� славу Цибіну. Дякую всім директорам, завідуючим кафедрами, викладачам, спі� вробітникам і студентам за розуміння та підтримку. Дякую за увагу! БЕРЕЗЕНЬ 2011 �Конференція Студентська наука 15 РОКІВ НА СЛУЖБІ ВІТЧИЗНІ 23 ЛЮТОГО відбулась Міжнародна нау# кова конференція “Суспільство: історія, сучасність, культура”, присвячена 15#річчю журналу “Пам’ять століть”. Конференція підіймала питання історії, культури України, розвитку філософської думки, історії та сучасності громадсько#релігійного життя в Україні. Відкриваючи конференцію, ректор уні# верситету В. П. Андрущенко зазначив, що ювілей журналу збігається з 20#річчям незал# ежності України, тому інтерес до історії є надзвичайно великим. “Історія – це наше життя. Тому розмова про історію повинна бути відкритою для обговорення серед вче� них, письменників, публіцистів”, – зазначив ректор. Далі слово взяли президент університету “Україна” П. М. Таланчук та голова Плат# форми “Діалог Євразії” В. І. Сергійчук, які у своїх вітальних словах відзначили особливу роль А. В. Денисенка, непересічну постать, професіонала, інтелектуала, який є головним редактором журналу і доклав багато сили для утвердження журналу. В. П. Бех, який, до речі, є шеф#редактором журналу, проци# тував слова класика: “Нещасливий той, хто дивиться на історію очима сусідів” та від# значив, що Драгомановський університет має за честь підтримувати журнал і докладе мак# симум зусиль для його розвитку. Голова Українського інституту націо# нальної пам’яті В. Ф. Солдатенко у своєму виступі зупинився на розгляді феномену пам’яті і її значенні, а от директор Інституту українознавства при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту П. П. Кононенко виголосив сміливу думку щодо переймену# вання журналу в “Пам’ять тисячоліть”. Пояснив він тим, що історія України є вели# кою і відзначив характерну рису для сьогод# нішнього українця: “…ми повинні знати, що десь відбувається, а про себе забуваємо”. Цікавим також виявилось співпадіння дати проведення конференції з Днем захи# сника Вітчизни, і багато присутніх відзначи# ло, що науковці відіграють важливу роль у захисті Вітчизні. “Саме науковці сьогодні є захисниками соборності, єднання та розвитку країни”, – зазначив під час виступу М. Г. Железняк, директор Інституту енци# клопедичних досліджень НАН України. “Журнал має виражене українське націо� нальне державницьке обличчя і повинен стояти на даній позиції”, – підсумував дану тему директор Інституту філософської осві# ти і науки І. І. Дробот. Загалом на конференцію надійшло біль# ше 70#ти статей, і всі вони будуть видані в нових числах журналу “Пам’яті століть”. Сергій РУСАКОВ Ініціативи Вшанування пам’яті 9 БЕРЕЗНЯ, у 1978му річницю з дня народження Тара8 са Шевченка, у Каневі були покладені квіти на могилі відо8 мого поета. У заході взяли участь голова профспілкової організа# ції університету, професор І. Т. Горбачук, директор Інсти# туту політології та права, професор Б. І. Андрусишин та голова Студентської ради університету М. Давидюк. Під час покладання квітів драгомановці зазначили, що роль Тараса Шевченка в історії української держави та самоідентифікації нашого народу є й залишається надзви# чайно важливою. ВІДКРИТО МУЗЕЙ МИКОЛИ МОЗГОВОГО НА КАФЕДРІ теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв у лютому за всебічного сприяння ректорату університету відбулось урочисте відкриття аудиторії#музею, присвяченої життю та творчості Миколи Мозгового. Микола Петрович Мозговий – народ� ний артист України, видатний співак та ком� позитор, який присвятив усе своє життя популяризації української пісні – понад 10 років був завідувачем кафедри теорії та методики постановки голосу, професором, виховав не один випуск наших студентів. Очолюючи Український мистецький фонд імені В. Івасюка, був організатором двох між� народних пісенних фестивалів�конкурсів молодих виконавців – “Пісня буде поміж нас” (м. Чернівці) та “Море друзів” (м. Ялта). З 2005 року Микола Петрович – генеральний директор Національного палацу мистецтв “Україна”. У липні минулого року серце митця зупинилося. Неперевершений маестро, патріот, щирий друг, вчитель з тих, яких згадують все життя – так говорять про цю непересічну особистість нашого сучасного мистецтва. Ідея створення аудиторії�музею Миколи Мозгового належить керівництву університе� ту. “Ми всі проходили його практику співу, захоплювалися піснями, мелодикою, мане� рою виконання. Микола утверджував БЕРЕЗЕНЬ 2011 національну ідею через пісню, виховував почуття патріотизму, любові до рідної землі”, – зазначає ректор Віктор Андру# щенко. Розпорядницею музею стала його уче� ниця Євгенія Проворова, нині доцент кафе� дри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв. За сприяння дружини покійного Віолетти Борисівни було створено меморіальну експозицію: нагороди, дипломи, концертні костюми, особисті речі, фотографії з усіх періодів життя і творчості митця, збірка публікацій у пресі (його власних та про нього), автореферат дисертації та монографія, трудова книжка та багато іншого. Атмосферу присут� ності створює рояль Миколи Петровича, на якому він грав понад 20 років та створював свої пісні. У подальших планах натхненників музею – укласти аудіо� та відеотеку, пов’яза� ну з життям і творчістю Миколи Мозгового. Аудиторія�музей постійно відкрита для відвідування, практичних занять зі студентами та зустрічей друзів та колег Миколи Мозгово� го. Маємо надію, що з кожним роком колек� ція особистих речей маестро буде зростати, поповнюватись і пам’ять про народного арти� ста не згасатиме. ПРОДОВЖУЄМО ТРАДИЦІЇ НАУКОВЦЯ Створити світ набагато простіше, ніж зрозуміти його. Анатоль Франс ДОТОРКНУВШИСЬ до чогось гарячого, людина одразу інстинктивно відсмикує руку. Її змушує зробити це елементарне відчуття болю. Доторкнувшись до невідомого – ми маємо декілька варіантів поведінки: жахнутися – і в кущі, або здивуватися – і дослідити! Один – шлях у небуття, інший – шлях дослідника, шлях розвитку, шлях прогресу. Наукове дослідження світу передбачає пошуки відповідей на поставлені життям, часом, суспільством питання. Жодна людина не може жити без спілкування з іншими, не маючи певних знань про світ, про саму себе. “Пізнай самого себе” – цей вислів припису� ють Сократові, що жив ще у V сторіччі до н.е. З тих пір минули тисячі років, але і сьогод� ні одне з найважливіших завдань, що стоїть перед людством, це дати відповідь на запи� тання: “Хто ми? Що ми? Що нам робити?”. Прагнучи пізнати самих себе, глибинні дже� рела власного існування, ми пізнаємо світ, з уявлень про світ починається найбільш загальне пізнання себе як частинки цього світу. У процесі розвитку людського пізнання змінюється й поглиблюється розуміння світу, щодня відбуваються зміни, і наші сьогод� нішні знання видаватимуться неповними, недосконалими, можливо наївними майбутнім поколінням. Наука – певний соціальний інститут, утворений спілками вчених вже протягом двох тисячоліть, і являє собою не лише відношення вченого до пізнаваної ним дійсності, але й певну систему взаємозв’язків між членами наукового товариства. У науці існує свій специфічний образ життя, свій неординарний метод мислення, свій непередбачуваний світ норм та цінностей, світ дивовижних результатів і відкриттів. Світ науковця наповнений як творчим пошуком, так і щоденною працею, досить тру� домісткою і, на перший погляд, незбагненно неосяжною. Талант “спокійного” ставлення до невизнання, до взаємовідносин між колегами у спільній праці, до критичної суспіль� ної думки, яка лише “вибиває з колії”, вироблюється з роками, а сили йти до мети треба брати лише із власної досконалості, власної силі волі і визнання власної працеспромож� ності, і можливо, геніальності. Від вченого завжди вимагається підтвердження своєї професійності, яке здійснюється системою об’єктивної оцінки роботи. Через наукові публікації та всезагальне визнання. Діяльність вченого стимулюється і оцінюється не лише матеріальними здобутками, але й різноплановими ступенями, званнями, нагоро� дами, досягненнями учнів, здатних до творчого продовження і розвитку ідей вчителя та створення власних концептуальних ідей і реалізації власного наукового потенціалу. Мета науковців не лише наукові відкриття, розробка нових методів дослідження, впровадження теоретичних ідей у практичну діяльність, а і популяризація наукових знань, підтримка молодих і талановитих, створення умов для подальшого розвитку нау� кової думки (бажана і державна підтримка). Життя у науці – це постійна боротьба різноманітних думок, напрямків, боротьба за визнання робіт, боротьба задумів і ідей, фантазій і ідеалів, цінностей і теорій. Лише духовно багаті особистості здатні мріяти і фантазувати, не лише пізнавати світ, а й пере� творювати його. Науковець – знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує винятково наукові методи. А чи готові ми, сучасні студенти, до наукової діяльності, чи здатні ми акумулювати і осмислювати багатовіковий досвід науковців, чи достатньо в нас бажання, терпіння, працездатності і любові до знань, щоб розвивати науку, зберігаючи найкращі традиції та, не порушуючи зв’язок поколінь, продовжувати шлях дослідника життя? Сучасна освіта надає широкі можливості для наукової діяльності студентству, це і робота у різноманітних наукових товариствах, це і участь у наукових конференціях, спіл� кування, досвід, знайомства і звичайно ж, можливість проникнутись духом ученості і причетності до наукової спільноти. Тож, створюючи власний гармонійний внутрішній світ, продовжуючи власний духов� ний розвиток, давайте не будемо замикатися у собі, приховуватись у своєму світі від життя. Тож будемо розвиватись і розвивати науку. Чи зможемо ми бути науковцями? Покаже час. А зараз сподіваємось на підтримку і віру у молодь ХХІ століття. Марія РОЗПУТНА, студентка ІІ курсу До ювілею М. П. Драгоманова РОЗКРИВАЮЧИ БАГАТОГРАННУ ОСОБИСТІСТЬ 2011 РІК сповнений ювілейних дат та річниць. Вартими особли� вого вшанування цього року є сімейна плеяда видатних інтелектуа� лів українського суспільства Лесі Українки та Михайла Драгомано+ ва. Цього року виповнюється 140 років з дня народження Лесі Укра� їнки, а також 170 років з дня народження її рідного дядька Михайла Петровича Драгоманова. З нагоди останньої події 10 лютого 2011 року Верховна Рада України прийняла постанову про урочисте відзначення на держав� ному рівні 170�ї річниці з дня народження видатного українського письменника, публіциста, історика, громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова. У постанові ВР прописані наміри здійсни� ти впорядкування вулиць, яким присвоєно ім’я Михайла Петровича; забезпечити організацію тематичних виставок та показів тематичних теле� та радіопередач, присвячених життю та діяльності видатного вченого та громадського діяча. Серед іншого в постанові йдеться про необхідність сприяти виданню повного зібрання праць Михайла Драгоманова та спогадів про нього. Гарна перспектива, оскільки інтелектуаль� на спільнота давно відчула брак “свіжої” інформації про Драгоманова. Маємо на увазі той пласт матеріалів, який досі залишається архівним надбанням. А тому у проекті створення повного зібрання творів Михайла Драгоманова, на нашу думку, слід звернути особливу увагу на малорозтиражований аспект життя та творчості мислителя — епістолярний жанр, через який більш глибоко розкривається його багатогранна особистість. Багато з програмових творів Драгоманова написані у формі листів, а полеміці, що зазвичай розгорталася на шпальтах газет, завжди передував виклад думок у рядках листуван� ня з редакцією чи опонентами, а іноді й з друзями. Після смерті Михайла Драгоманова його ідейний послідовник Михайло Павлик створив зібрання листів, написаних до Драгоманова, а Іван Франко зібрав та видав листи, написані самим Михайлом Драгомановим до галицької спільноти. На даний момент епістолярна спад� щина Драгоманова здебільшого залишається вкритою архівним пилом, що не сприяє кращому та об’єктивнішому розумінню поглядів мислителя. А отже, масштабне відзначення ювілейної річниці Михайла Драгоманова є вдалою наго� дою черговий раз познайомити українське суспільство з його видатним представником. Ольга КАЗЄВА Ірина МОРОЗ 3 �ВОЇН. ПЕДАГОГ. ПАТРІОТ Життєвий шлях справжнього педагога, патріота нашої держави, ветерана Великої Вітчизняної війни, одного із фундаторів історичного факультету – НІКОЛАЄНКА ВАСИЛЯ ЮХИМОВИЧА НАРОДИВСЯ 1 серпня 1919 р. в селянській сім’ї в с. Кожанка Фастівського району Київської області. Після закінчення Кожанської середньої школи юнак навчався на річних курсах учителів історії при Київському державному університеті імені Т. Г. Шев� ченка, потім працював учителем історії у Мартусів� ській неповній середній школі Бориспільського райо� ну на Київщині. Перед війною. Василь Ніколаєнко (справа) з товаришем У грудні 1939 р. був призваний до лав Червоної Армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. З першого до останнього дня блокади Ленінграда був активним учасником фронтових подій. Мав кілька поранень та контузій. Як армійський політпрацівник Василь Юхимо� вич пройшов бойовими дорогами визволення Поль� щі, розгрому вели� ких груп фашист� ських військ у Східній Прусії і Східній Помера� нії. Особливо важкі бої були за Цеханув, Шптет� гін, Грауденц, Данціг, Кенігс� берг. Василь Юхи� мович у складі групи офіцерів штабу 2�гої удар� ної армії брав участь у прийомі капітуляції м. Грайсфальд. У 1946 р. після демобілізації В. Ю. Ніколаєнко став студентом З Ленінградського фронту. Київського педа� 1942 рік. гогічного інститу� ту імені О. М. Го� рького. На першому курсі у 1947 р. його обрали головою студентського профко� му, а в 1948 р. секретарем комітету ком� сомолу. Проходячи військову службу в армії, Василь Юхимович набув досвіду роботи з людьми, а як викладач і науковець фор� мувався у прекрасному науковому колек� тиві інституту. Закінчивши інститут і аспірантуру, Василь Юхимович працював у науково� дослідному Інституті педагогіки стар� шим науковим співробітником. Протя� гом ряду років Василь Юхимович оби� рався секретарем парторганізації. З часом Василь Юхимович повернув� ся до Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького доцентом кафедри історії КПРС. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 1966–1972 рр. обирався секретарем парткому. ність, принциповість, Велика партійна організація інституту дбала про доброзичливість і вдосконалення навчально�виховного процесу підго� людяність. товки вчителів, особливо велика увага приділялась З 1992 р. Василь вихованню патріотизму студентської молоді. Юхимович вийшов на 1976–1983 рр. очолював історичний факультет. У пенсію, але продовжу� той час факультет посідав перші місця з навчально� вав працювати як виховної, наукової та громадської діяльності. заступник голови Ради Водночас з викладацькою і адміністративно�гро� ветеранів, брав активну участь у патріотичному вихо� мадською діяльністю Василь Юхимович багато уваги ванні студентської молоді Національного педагогіч� приділяв науковій роботі. Понад 50 його праць прис� ного університету імені М. П. Драгоманова, передаю� вячені розвитку і досягненням освіти, культурному чи свій непересічний життєвий і педагогічний досвід. будівництву Третього лютого 2011 року на 92 році життя пере� України, серед стало битися серце Василя Юхимовича. них найвідомі� У хвилини прощання лунав гімн його перемож� шими є: ної країни – той, що ціною неймовірних зусиль зни� “Розвиток щила фашизм, звільнила народи світу, підкорила кос� народної осві� мос і виховувала справжніх героїв. ти на Україні в Педагог і старший товариш, ветеран Великої Віт� роки першої чизняної війни, доцент, кандидат історичних наук, п’ятирічки почесний професор Національного педагогічного уні� 1928–1932 рр.”, верситету імені М. П. Драгоманова – Ніколаєнко “В. І. Ленін про Василь Юхимович назавжди залишиться в серцях культурну студентів і викладачів університету. революцію та її здійснення на Україні”, “Хре� стоматія з істо� Ректорат університету, рії вітчизняної Рада ветеранів, педагогіки” (у дирекція Інституту історичної освіти співавторстві), “Хрестоматія з марксистсько� ленінської педагогіки” та інші. За сумлінну викла� дацьку і наукову діяль� ність та активну участь у громадсько�політич� ному житті колективу Василь Юхимович у 1971 р. був нагородже� ний орденом “Знак Пошани”. За участь у бойових діях і самовіддану тру� дову діяльність В.Ю.Ні� колаєнко нагороджений трьома орденами Віт� Засідання Ради ветеранів за участі ректора університету чизняної війни І та ІІ академіка В. П. Андрущенка ступенів, двома ордена� ми “Червоної Зірки”, орденом “Богдана Хмельницького”, багатьма медалями, зокрема, “За оборону Ленінграда”, “Перемога у Великій Вітчиз� няній війні над Німеччиною”, “За взяття Кенігс� берга”, “Ветеран праці”, а також почесним знаком Âàñèëü Þõèìîâè÷ ͳêîëàºíêî, ÿê íàì, éîãî ó÷íÿì, “Відмінник народної освіти”, численними почесни� çäàâàëîñü – áóäå çàâæäè. ² ó öüîìó áóëà âåëèêà ïðàâäà. Ó ми грамотами. За тривалу сумлінну працю отри� öüîìó ïåðåêîíóâàëè éîãî ñëîâà, â÷èíêè, âïåâíåíà õîäà, мав подяку і цінний подарунок від Київського ïîãëÿä. Éîãî, ïåðåêîíàíèé, í³õòî ³ í³êîëè íå áà÷èâ ÿê міського голови, а Вчена рада присвоїла звання ïðîõà÷à, ðîç÷àðîâàíîþ ëþäèíîþ. Íàø Ó÷èòåëü áóâ îñîпочесного професора університету. áëèâèì. ß ìàþ ïðàâî òàê ãîâîðèòè ïðî ñòàðøîãî òîâàðèВ. Ю. Ніколаєнко користувався в колективі øà, ÿêîãî çíàþ áåç ðîêó 40 ë³ò. авторитетом, його поважали за чесність, поряд� Òàê ïîòð³áíî áóëî ðîçïîðÿäèòèñÿ äîë³, ùî íàø³ æèòòºâ³ ñòåæêè âåñü ÷àñ ïåðåòèíàëèñü, ³ ç ÷àñîì âèðîáíè÷³ âçàºìîñèìïàò³¿ ïåðåðîñëè ó ñïðàâæíþ äðóæáó. Éîãî æèòòºâå êðåäî – éòè ç äîáðîì íàçóñòð³÷ ëþäÿì – áàçóâàëîñü íà ïîâàç³ äî ñâî¿õ áàòüê³â, äðóç³â, ñòóäåíò³â, ðîäèíè. Îñîáëèâå ñòàâëåííÿ áóëî ó Âàñèëÿ Þõèìîâè÷à äî ñâî¿õ áîéîâèõ ïîáðàòèì³â, ôðîíòîâèê³â. Öå ëþäè ç îñîáëèâîãî ò³ñòà. Ô³ëîñîô³ÿ âî¿íà-ïåðåìîæöÿ çàâæäè áóëà ç íèì. Êðàñèâà, íàäçâè÷àéíà ëþäèíà… Ïåðåæèëà ãîëîä, ïåðåìîãëà ôàøèçì, â³äáóäóâàëà êðà¿íó ó ï³ñëÿâîºíí³ ðîêè ³ ïðèñâÿòèëà ñåáå íàéá³ëüø ñâ³òë³é ³ ïîòð³áí³é ëþäÿì ãàëóç³ – îñâ³ò³. Òèñÿ÷³ ó÷í³â âêëîíÿþòüñÿ Âàì çà äîáðî, çàñ³ÿí³ Âàìè ñïðàâåäëèâ³ñòü, ÷åñí³ñòü ³ ïîðÿäí³ñòü. ß çàâæäè áóäó âäÿ÷íèé Âàì, Ó÷èòåëþ, çà îñîáèñòó ïðèõèëüí³ñòü äî ìåíå ³ ì ñ³ì’¿. Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua ÏÀÌ’ßÒ² Ó×ÈÒÅ Ëß ²âàí ÄÐÎÁÎÒ, äèðåêòîð ²íñòèòóòó ô³ëîñîôñüêî¿ îñâ³òè ³ íàóêè, ïðîôåñîð Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1613) (березень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1613) (березень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/173 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова