39 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/649c017d90b46468b94e3744d12f071d.pdf 168b4d74f888ec3efe9f01ccf83e1ec7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ Р ІК видання 4-й № 26 (95) 22 грудня ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО 1959 року В ІВ Т О РО К Ціна 15 коп. НА ШЛЯХУ ПЕРЕБУДОВИ і для вихователів го відділу педагогічного факуль­ Дубовик) тету. В них передбачається за­ Шевченківського району м. Киє­ безпечення належної практич­ ва та буде проводити в січні і ної підготовки студентів. На пе­ лютому місяці для вихователів Української Р С Р про заходи по дагогічну практику з відривом і дитячих садків Києво-Святошин­ дальшому розвитку дитячих до­ без відриву від навчання відво­ ського району. Члени кафедри Студенти фізико-математичного ф акультету за підго­ шкільних установ і поліпшенню диться 42 тижні. Практика в ди­ читають лекції для вихователів товкою до екзаменів. виховання та медичного обслу­ тячих садках і яслах починаєть­ дитячих садків. Так, прочитана говуваний дітей дош кільного ві ­ ся з другого курсу, і на протязі лекція на тему: «Планування та ку свідчать про те, щ о настав всіх наступних років навчання облік виховної роботи в дитячо­ час рішуче і докорінно перебу­ студенти один день на тиждень дувати не лише систему навчан­ проводять роботу в дитячому му садку» для вихователів ди­ Закон про зміцнення зв’язку зборах питання про збільш ення ня в школі в напрямку набли­ садку. Це дає можливість сту­ тячого садка № 59, ряд лекцій ження ї ї до життя, а ле й усю дентам добре вивчити роботу ви­ з малювання в дитячому садку школи з життям накладає вели­ вимог до знань студентів під систему виховання нашого під­ хователя, завідуючого дитячим для вихователів дитячого садка кі обов’язки і на студентів. Це час заліків і екзаменів, бо саме ростаючого покоління ш ляхом садком та старшого вихователя. № 115 та інше. вони повинні набути глибокі через посилення вимог вияв­ У плані наукової роботи ка­ охоплення єдиним педагогічним В навчальний план введено курс впливом на дітей у державних педіатрії та практику студентів федри основне місце відведено знання й уміння, щоб стати ляється турбота про майбутніх виховних закладах від дня їх у яслах, збільшена кіл ькість го­ написанню підручників для сту­ майстрами комуністичного ви­ вихователів підростаючого по­ народження д о повноліття. За дин і на інспекторсько-методич­ дентів вузів та посібників для ховання, гідними нашої епохи. коління. цією постановою дитячі садки ну практику, студенти будуть вихователів дитячих садків. Турботою про забезпечення Комуніст Л . П . Тендерес, а та ясла о б ’єднуються в єдину Велику увагу приділяє кафед­ глибоких знань студентів були проходити місячну практику по також інші комуністи вказува­ дошкільну установу ясла-садки. ра питанню піднесення якості На чолі цих установ будуть організації і керівництву кол­ викладання предметів та прове­ пройняті відкриті партійні збо­ ли на те, що на ф акультеті за­ госпними дитячими садками і стояти люди з вищою освітою. вимогливості прояв­ яслами. Кафедра також розро­ дення практичних занять. З ри, що відбулися 15 грудня на ниження Ця постанова і закон про била програму та плани всіх ви­ цією метою в цьому навчально­ педагогічному факультеті. До­ ляється в організації опіки над школу та розвиток педагогічної дів педагогічної практики, але, м у році було проведено чотири які виявляють науки ставлять конкретні й важ­ на жаль. М іністерство освіти відкритих лекції та практичні повідач Д. Я. Ш елухін, а та­ студентами, ливі завдання і перед кафедрою ніяк не збереться ї ї розглянути заняття з наступним обговорен­ кож ті, що виступали в ході об­ слабкі, неглибокі знання. Зани­ дошкільної педагогіки. Ці зав­ та затвердити. ням на кафедрі, застенографова­ говорення, вказували на те, що, ження вимогливості виявляєть­ дання полягають у необхідності Останнім часом на кафедрі но та прорецензовано три лекції готуючись гідно зустріти на­ ся також і в тому, щ о іноді розробки ряду нових проблем членів кафедри, заслухано та­ ступний Пленум ЦК КП РС , оцінка знань робиться лише за дошкільної педагогіки, написан­ розроблені проекти програм з кож плани окремих лекцій та студенти педагогічного факуль­ усіх спеціальних курсів, в про­ знання програмового матеріа­ ня підручників та перебудови практичних занять, обговорено підготовки кадрів з вищою спе­ грами введені нові теми, зв’яза­ тету наполегливо працюють над л у без урахування знань першо­ питання самостійної роботи сту­ ні з вихованням дітей переддо­ ціальною освітою. дентів з дошкільної педагогіки вивченням першоджерел. Бага­ д ж ерел, без урахування прак­ шкільного віку. Кафедра дош кільної педагогі­ Кафедра встановила тісний та методики художнього вихо­ то студентів активно виступає тичних навичок тощо. Ось чому ки уже проводила і проводить на семінарах і практичних за­ збори констатували необхід­ зв’язок з досвідченими праців­ ваная. роботу по виконанню цих зав­ Все це тільки початок тієї ве­ няттях. ність проведення найближчим дань. Так, кафедра брала актив­ никами дош кільних закладів мі­ ну участь в розробці нових на­ ста Києва, щ о значно вплинуло ликої роботи, яка стоїть перед Проте у підготовці до зимо­ часом виробничої наради, на вчальних планів для д ош кільно­ на якість педагогічної практики кафедрою у зв’язку з перебудо­ вої екзаменаційної сесії є ряд якій потрібно обговорити з ви­ студентів. З початку цього на­ вою роботи в галузі підготовки питання методики вчального року при кафедрі пра­ кадрів та підвищення якості ви­ перешкод. З окремих спеціаль­ кладачами цює семінар з образотворчої ді­ кладання основних курсів і про­ них предметів немає необхідної проведення заліків і екзаменів. яльності для вихователів дитя­ ведення практичних занять. кількості підручників, а відпо­ Ця необхідність обумовлена чих садків, у яких проходять Особливо важливим питанням є відні кафедри ще не потурбу­ ще й тим, що на ф акультеті практику студенти (дитячі сад­ питання росту кваліфікації ч ле­ 9 грудня відбувся пленум ки № № 115, 71, 2, 59, 137, нів кафедри, написання канди­ вались про забезпечення цими працює багато молодих викла­ кафедр мовно-літературного фа­ 164, 31, 33). Семінар працює датських дисертацій та зб іль­ підручниками кабінетів. Роботу дачів, які не мають досвіду. культету. Доповідь доктора пе­ кожний тиждень по 2 — 3 годи­ шення друкованої продукції кабінетів необхідно п еребуду­ В рішенні партійних зборів дагогічних наук, професора ни. Вихователі не тільки слуха­ членів кафедри. ва ти в напрямі максимального намічено ряд заходів щодо Т. Ф. Б угайко була присвячена ють лекції, але й набувають забезпечення умов для підго­ створення підсумкам Республіканської на­ практичних навичок: малюють, сприятливих умов О. Л Е Щ Е Н К О , ради з питань педагогічних на­ ліплять і т. ін. Такий же семінар товки студентів. для підготовки до зимової екза­ член кафедри дошкільної ук і Другого з’їзду вчителів Ш ироко обговорювалось на менаційної сесії. проводить кафедра (викладач педагогіки. України. Доповідач докладно зупинив­ ся на тих питаннях, що стояли в центрі уваги делегатів учи­ одночасно викладаючи україн­ вить, дасть прямування пошу­ тельського з'їзду, звернувся до ську літер атур у і виконуючи з кам, благословить на важкому викладачів факультету із за­ 1935 року обов'язки доцента ш ляху науки, педагогічної пра­ кликом налагоджувати тісні в Харківському педагогічному ці. Багато з нас відчули тепло­ зв’язки з масовою школою. його і забуваєш про все: ми­ інституті. Доповідь викликала жваве ту його слів, були обдаровані луєшся зовнішнім виглядом, обговорення. Завідуючий ка­ У 1939 році І. І. П ільгук за­ дбайливою лагідністю Івана чіткістю висловлених думок, федрою української мови доц. Івановича, щоб потім зробити хистив кандидатську дисерта­ красою і щирістю почуттів. А. П. Медушевський зупинився на важливому питанні підготов­ Так, саме красою, що йде від цію на тему «Народнопоетична свої перші кроки в майбутнє. З року в рік праця — довга, ки вчителів для шкіл-інтерна­ природності і простоти, які за­ основа творчості Т. Г. Ш евчен­ тів, підкресливши необхідність к а », і з цього часу творчість кропітка, переборення трудно­ чаровують мимохіть і назавжди. залучення кращих учителів безсмертного Кобзаря стає ос­ щів — ось основа його досяг­ цих шкіл для читання спеціаль­ Звичайна в нього біографія. новним об’єктом досліджень нень. них курсів студентам факуль­ Батьківщиною Івана Івановича вченого. тету. Треба шукати такі форми Визначний педагог і відомий Пільгука є село Решетилівка, роботи, які б допомагали зміц­ Потім — роки Вітчизняної літерат ур ознавець — яке щасли­ Полтавської області, де він на­ ненню зв’язків інституту з шко­ війни, робота викладачем у мі­ ве поєднання в одній людині та­ лою. На думку доц. Б. М. Ку­ родився в сім’ї малоземельного стах Куп'янську, Уф і, старшим ких широких за обсягом знань лика, на факультеті слід ввести селянина. Спочатку вчився в співробітником інституту л іт е­ і педагогічної майстерності про­ спецсемінар з методики мови й сільській школі, а потім на дво­ літератури. ратури А Н У Р С Р — аж до фесій! Літературна і педагогіч­ річних педагогічних курсах. Доц. Ф. М. Поліщук вказав 1949 року, коли І. І. Пільгук на громадськість України може Після перемоги Великої Жовт­ на важливість ознайомлення став працювати в нашому пишатися тим, що в ї ї середо­ невої соціалістичної революції студентів з усіма формами й інституті. На цей час він вже вищі зросла і плідно працює методами роботи у школі. Доц. брав участь у боротьбі з німе­ мав біля 80 опублікованих л і­ така обдарована людина. Д. П. Шутенко звернув увагу цькими загарбниками як черво­ тературознавчих праць. З-під на поліпшення естетичного ви­ Ш істдесят літ. Пройдено чи­ ний партизан, працював у орга­ його пера з ’ являються літера­ ховання майбутніх учителів. малий ш лях на життєвій ниві. нах радянської влади на селі, турні портрети українських пи­ Кафедрам спеціальних предме­ Іван Іванович П ільгук, Б ули визначні успіхи, трапля­ тів, відзначив доц. Ф. Ф. Бу­ До Вас сьогодні щирий гук: вчителював, був організатором сьменників, виходять з друку лися і невдачі, але не вгасають гайко, слід більше працювати На славному цім рубеж і сільськогосподарських коопера­ підручники для середньої шко­ творчі пошуки вченого і педа­ Нехай не буде Вам межі, над теоретичним озброєнням тивів, комун, колгоспів. У цей ли, а в 1957 році — велика гога. Іван Іванович невтомно студентів. Про шефську допо­ Нехай ширяє творчий л іт же час був співробітником об­ монографія «Ш евченко — ос­ І після шістдесяти літ. могу школам з боку кафедр го­ п рацює, щоб збагатити україн­ ласної газети «Радянське се­ новополник української літера­ ворив декан факультету доц. Юрій К О Б И Л Е Ц Ь К И Й . ську літературу новими серйоз­ л о » , в редакцію якої й перехо­ тур и », що стала основою його А. К. Данилюк. В обговоренні ними дослідженнями, виховати доповіді взяли також участь Високий, міцної постави, тем­ дить працювати в 1929 році. докторської дисертації, яку для нашої Батьківщини не одне проф. п. К. Волинський і доц. новолосий, з слідами сивини, З 1932 по 1935 рік Іван Іва­ Іван Іванович захистив у тому покоління вчителів. Б . П. Страхов. чоловік. Неквапні рухи, розм і­ нович навчається в аспірантурі ж році. Щ астя ж Вам, успіхів, доб­ На пленумі кафедр також бу­ рена тональність голосу, опро­ спочатку при інституті літера­ Він завжди в оточенні моло­ рого здоров’я, шановний профе­ ло обговорено питання про під­ аспірантів, соре, дорогий учителю! отовку до зимової екзамена­ мінююча посмішка в глибині тури, а потім при Харківсько­ ді — викладачів, г ційної сесії. державному університеті, студентів. І порадить, і випра­ виразних сірих очей. Слухаєш му П. О Р Л И К . Постанови Центрального Ко­ мітету К П Р С і Ради Міністрів С Р С Р та Центрального Коміте­ ту КП України і Ради М іністрів Напередодні екзаменів Цінні пропозиції ШІСТДЕСЯТ ЛІТ �НЕЗАБАРОМ СЕСІЯ Партійні збори, які нещодав­ но відбулися на фізико-матема­ тичному факультеті, відмітили, що в підготовці студентів до зимової екзаменаційної сесії є ряд недоліків. На факультеті є ще 9 сту­ дентів, які не ліквідували ака­ демзаборгованостей минулої сесії, а на інженерно-педаго­ гічному відділі затримується ви­ конання робіт з креслення, та на п’ятих курсах фізиків і ма­ тематиків — захист курсових робіт. Проведені колоквіуми на інженерно - педагогічному від­ ділі показали, що біля 20 про­ центів студентів відстають. Товариші, що виступали, під­ креслювали необхідність пар­ тійному бюро і деканату, перш за все, організувати інди­ відуальну допомогу кожному з цих студентів. Не все гаразд на факультеті з навчальною дисциплиною. Лише 31 група математиків за один тиждень має 88 пропусків лекцій без поважних причин. Приблизно таке ж становище і в 22 математичній, 21 фізичній групах. Деканату факультету потрібно посилити боротьбу з порушниками навчальної дис­ ципліни. В. РОКИТКО. Ми готуємося стати вихова­ телями дитячих садків, методи­ стами, інспекторами. З курсу дошкільної педагогіки, методи­ ки рахунку, рухливих ігор, пси­ хології ми одержуємо глибокі знання. Є в нас і курс образо­ творчої діяльності, де, крім тео­ ретичних знань, ми повинні на­ бути навичок і умінь виготов­ ляти іграшки, малювати, ліпи­ ти, конструювати. А л е на цей курс відведено дуже мало часу, і тому у нас відчувається деяке розходження теорії з практи­ кою. Нам прочитали курс ліплен­ ня, але з цього великого курсу у нас було проведено лише чо­ тири практичні заняття. Ми не змогли виліпити і половини дами Радянського Союзу і Че­ того, що потрібно за програ­ мою. А не кожен з нас має та­ хословаччнни. кі здібності, щоб вчити наших Й . С ІРК А , дітей, не набувши достатніх студент V курсу мовнонавичок в інституті. Можна ба­ літературного факультету. чити таку картину, коли після десятої години вечора студенти III курсу сидять у гуртожитку і малюють, вирізують, ліплять. Для того, щоб виготовити всі альбоми, які конче необхідні бу­ дуть у подальшій роботі, ми ви­ трачаємо дуже багато часу. Добре було б, якби хоч полови­ ну цієї роботи ми робили під час лекцій, де б могли одержа­ ти і допомогу викладача. В Е Ч І Р ДРУЖ БИ На закінчення місячника че­ хословацько-радянської дружби 12 грудня в нашому інституті відбувся вечір дружби. Зал інституту заповнили сту­ денти, викладачі, працівники інституту. На вечорі були при­ сутні представники Чехослова­ цької республіки: генеральний консул Чехословаччини в Киє­ ві Р. Шміц та чехословацькі студенти, які навчаються у ву­ зах м. Києва. Викладачі і студенти у своїх виступах говорили про дружбу між народами Радянського Со­ юзу і Чехословаччини, яка сво­ їми коріннями сягає в далеку давнину. А ле найбільше загар­ тувалася і зміцніла ця дружба під час другої світової війни, про яку виступили із своїми спогадами командир партизан­ ського загону «Родина» в Че­ хословаччнні О. Горницький та учасниця партизанського загону радистка О. Луньова. Про розвиток і зміцнення дружби між нашими народами після другої світової війни го­ ворили письменники О. Полто­ рацький та Б. Буряківський, які нещодавно відвідали Чехо­ словаччину. Бурхливими оплесками зу­ стріли присутні появу на три­ буні тов. Р. Шміца, який роз­ повів про досягнення Чехосло­ ваччини на шляху будівництва соціалістичного суспільства та виступи чехословацького сту­ дента Ш. Мурги і студента на­ шого інституту А. П рокопенка. Після урочистої частини від­ бувся великий концерт, в яко­ му взяли участь студенти педа­ гогічного інституту та чехосло­ вацькі студенти. Цей вечір є ще одним яскра­ вим доказом палкої, непоруш­ ної дружби між братніми наро­ Це дуж е важ ливо Наші побажання Адж е з цього розд ілу немає ніякої методичної літератури, нам доведеться користуватися лише тим, щ о ми одержимо в інституті. Л ек ц ії з розділу об­ разотворчої діяльності прохо­ дять цікаво, ми набуваємо цін­ ні для нас навички і уміння, але за такий короткий час ви­ кладач не в силі передати нам свої знання. А як важливо д ля вчителя, щоб він умів виразно, красиво читати. На жаль, у нас цей курс читається незадовільно. Ми не одержуємо ні достатніх теоретичних знань, н і практич­ них навичок. А ми повинні не тільки самі вміти красиво чита­ ти, а й навчати цьому дітей. Ба­ жано, щоб цей к урс на дош кіль­ ному відділі читала людина — не тільки знавець своєї спра­ ви, а й така, що знає особли­ вості дошкільного віку, знайо­ ма з роботою дошкільних уста­ нов. Не можна уявити собі, в якому становищі буде студент, на долю якого випаде читати Теор ети ч н і знання і практич­ ні навички з радіотехніки не­ обхідні кож н ом у вчителеві фі­ зики і виробничого навчання, оскільки значення радіоелектро­ ніки і автоматики в у с іх галу­ зях народного господарства на­ ш ої країни день у день зростає С лухаю чи л е к ц ії і відвідуючи лабораторні заняття з ц іє ї дис­ ципліни, студенти набувають необхідний м інімум знань з ра­ діотехніки. Протягом циклу л а ­ бораторних занять кожний сту­ ден т-фізик сам остійно складає підсилювач н и зьк о ї частоти простий ламповий радіопри­ ймач. Студенти, які бажають найрізноманітніш у радіоапара­ туру: приймач і на електронних лампах і н а нап івпровіднико­ вих приладах, радіовузли ш кіль­ ного типу, осцилограф , схеми цей курс у педагогічному учи­ автоматики і т. ін. лищі. С еред цікавої апаратури, яка А . БО ГУШ , збудована або виготовлення Л. ГИ РЕН К О , якої перебуває в ста д ії завер­ А . РЕ Ш ЕТ Н Я К , шення, с л ід назвати, таку: ки­ студенти III курсу ДО­ шеньковий радіоприймач на Ш К ІЛЬН О ГО відділу педа­ напівпровідникових приладах гогічного факультету. (студент II курсу Ю. Р о лль), Комітет звітує 14 грудня відбулася звітновиборча конференція Д Т С А А Ф Виступає генеральний консул інституту. Доповідь про роботу Чехословацької Республіки в товариства зробив голова комі­ Києві Р. Р. Шміц. тету М. Рябухін. На конферен­ ції виступили Б. Єремєєв, А. Кагановський, Бескопиль­ ний та ін. Судруга м У нас начинается утро, А скоро у вас рассвет, Здравствуй, далекий судруг, Прими мой братский привет. Желаю тебе отваги И настоящей славы На фабриках златой Праги, В шуме цехов Братиславы. Я верю в твои удачи: Мы — комсомольцы с тобой! Дружба крепка, а значит — Выигран будет бой, Бой за мирное счастье, За самую светлую жизнь, За братское соучастье,— Бой за социализм! Вижу в веселом смехе я, Как солнце встает из мрака. «Честь праци!», юная Чехия! «Честь праци!», друзья — словаки! В . ТАТАЄВ, член гуртка української літератури. Доповідач та виступаючі під­ дали суворій критиці діяльність членів комітету А . Сердюка, А. Лутова, Запари та звернули увагу на те, що комітет прово­ див недостатню роботу по залу­ ченню студентів і співробітни­ ків інституту до роботи в сек­ ціях, туристських походах, май­ же зовсім не велась робота в гуртожитках інституту. Конференція затвердила рі­ шення комітету про створення на факультетах бюро Д Т С А А Ф , зобов’язала новообраний комі­ конструювати і будувати ск лад ­ ніш у радіоапаратуру, працюють за індивідуальними планами в радіотехнічному гуртку, де во­ ни виготовляю ть і настроюють літака, стрілецьких змагань з м/к пістолета і гвинтівки. Конференція обрала новий склад комітету: Биковцев Ю. — голова комі­ тету. Богмат В. — заступник го­ лови комітету. Боровко О. — член комітету. Василенко Е. — скарбник Єремєєв Б. — член комі­ тету. Кириченко Л. — секретар ко­ мітету. Тхоржевськнй Д. — член ко­ мітету. Шевцов В. — член комітету. Шкардун В. — заст. голови комітету. Якубова А. — член комітету. К. Я Н К О ВС ЬК И Й . портативний м а г н і т о ф он (І. Ш кур ап ет, 5 курс), підсилю­ вач з ф азочутливим детектором для автоматичного регулятора (Ю. Р о л л ь , М. С овков, 2 курс) мотальний верстат д ля намоту­ вання котушок 2 курс). (В . Сафат, Особливо ініціативним і до­ свідченим радіоаматорам є член радіотехнічного гуртка студент другого к ур су Ю. Р о л л ь , який виконав чим ало цікавих радіо­ технічних робіт. Свій досвід він передає учням, керуючи радіотехнічним шефній школі. гуртком у під­ Є. К Р А В Ч У К , викладач фізико-метама­ тичного факультету. З С Л О В АМ И п о д я к и Шановний Юрію Свиридови­ сані ними книги і підручники. Каж уть, щ о в мене приємна тет ширше проводити агітацій­ чу! Довго вагалася, писати чи но-пропагандистську роботу се­ ні, адже у Вас кожна хвилина українська мова (чого я за со­ на обліку. бою н ік оли не помічала) і що ред сутдентів та співробітників Насамперед мені хочеться це не дивно, адже я перебува­ інституту по поширенню війсь­ відзначити, що вчителі і учні ла м іж викладачам и і методи­ кових знань, по проведенню школи з великою пошаною став­ стами столичного вузу. Тепер масових оборонно - спортивних ляться до нашого інституту, м ені кращ е вмерти, ніж згань­ заходів — шлюпочних походів, до його викладачів, яких їм н і­ бити себе в роботі. А все ж стрибків з парашутної вишки та коли не доводилося бачити. З може бути... нашого інституту, крім мене, Ш кола наш а щ е не пра­ тут нікого немає. Директор, ко­ цює — д обуд ов ується. А до ли мова йде про інтернат, зав­ цього часу їзд и ли на семінари жди цікавиться моєю думкою в Сталіно, Ж данов, працювали (ти ж, мовляв, закінчила сто­ в колгоспах, а останні кілька личний вуз), сподівається, що я днів навіть дрова заготовляли буду працювати найкраще, а в для інтернату. Вільний час проводжу по-різ­ мене (не буду приховувати) хви­ Співає секстет ра­ лювання від цього не змен­ ному: читаю, в ч уся грати в ша­ шується. Що, як не справлюсь? хи, малюю, навіть вірші почала дянських і чехослова­ Одного разу я навіть сказала складати. Д уж е сумую за Києвом, за напівжартома , нап івсерйозн о: цьких студентів нашо­ «Якщ о з роботою не справ­ інститутом. Все стало таким люсь, прошу не вважати це ти­ рідним... А скільки спогадів го інституту. повим явищем у підготовці вчи­ залишилося на все життя. Фото М. Шуряка. П ередавайте привіт Андрію телів у Київському педінсти­ Петровичу Медуш евському, туті». Петрові Костянтиновичу Во­ Коли я сказала вчительці української мови, хто у нас линському і всім іншим викла­ читав лекції, то заздрощам не дачам, що підготували нас для було меж. Розпитували про педагогічної роботи. зовнішній вигляд викладачів, З повагою до Вас про вік, а особливо про напи­ У . РО ГО ВИ К. �Після трудового дня— за парти Вечір... Давно вже закінчи­ лись лекції, студенти стаціона­ ру заповнили читальний зал, кабінети. А в цей час в ауди­ торіях і лабораторіях готую ть­ ся до занять інш і студенти — студенти вечірнього ф ак ульте­ ту, які прийшли н а заняття після напруж еного трудового ни, використовує відповідний дентками дошкільного відділу науково-популярний кінофільм. Моргуновою і Оринянською. Борючись за високу якість З поважних причин вони не мо­ знань студентів, викладачі жуть відвідувати занять, але стежать за тим, щоб у сі теми своєчасно не подбали про те, і розділи, винесені на практич­ щоб надіслати у деканат відпо­ ні і семінарські заняття; були відні документи. Староста ж належ но опрацьовані студента­ групи т. Сніжківська обмежила ми. Так, викладач історії свої функції реєстрацією про­ ДНЯ. К П РС П. М. Федченко, крім пусків у журналі і щотижневих Згідно ріш ень п а р тії і уряду семінарських занять, проводить рапортах. Хто ж, як не старо­ в цьому році в ін сти туті почав індивідуальні бесіди, на які ста, повинен би занепокоїтись, працювати вечірній факультет, викликає студентів, що про­ подзвонити на місце роботи цих який складається з двох відді­ пустили заняття або не опра­ товаришів, піти з подругами до лів: підготовки вчителів І — IV цювали тих чи інших першо­ них додому, з ’ясувати причини, класів і працівників дошкіль­ джерел. дати відчути людині, що ї ї ро­ До деякої міри здійснюється ботою і життям цікавиться ко­ них установ. Розум ію чи всю важливість контроль і за роботою виклада­ лектив. На жаль, такі факти цієї форми навчання і прагну­ чів. Систематично стежить за непоодинокі. чи допомогти працівникам на­ читанням курсу і проведенням Деякі старости вважають, родної освіти у підвищенні їх семінарських занять з історії що, не зробивши в журналі по­ педагогічної майстерності, при­ КП РС керівник кафедри доцент мітки про прогул товариша, во­ ймальна комісія подб ала про те, Л . П. Тендерес. Кафедра е л е ­ ни цим самим допомагають йо­ щоб у першу чергу були при­ ментарної математики (керівник му. Ведмежа це послуга, за яку йняті ті, хто безпосередньо доцент І. Є. Шиманський) про­ потім ніхто добрим словом не працює в ш кільних і дош кіль­ вела відкриту лекцію з ариф­ згадає. Адже, попереду екза­ них установах. Внаслідок про­ метики (викладач М. А . Сав­ менаційні сесії, державні екза­ веденої роботи 75 процентів з ченко), неодноразово відвідува­ мени і найголовніше — са­ числа прийнятих на перший ла заняття, як і проводить ви­ мостійна, складна творча робо­ курс працюють за фахом. кладач Д. І. Л я ш енко, завідую­ та по вихованню дітей, нашої Керівництво інституту своє­ ча кафедрою навчального кіно1 зміни. Саме там пригодиться часно подбало про аренду до­ кандидат технічних наук Т. В. те, чого навчишся у вузі. Ось даткового приміщення (школа Абрамова. Допомагають у робо­ чому свої відносини студенти № 30), кафедри виділили ви­ ті вечірнього відділу декан пе­ повинні будувати на взаємопо­ кладачів, на св о їх засіданнях дагогічного факультету доцент вазі, товариській взаємодопомо­ обговорили і затвердили робочі Д. Я . Ш елухін, завідуючий ка­ зі і принциповій критиці і само­ плани, складені з урахуванням федрою спецпедагогіки доцент критиці. Насамперед це сто­ специфіки роботи вечірнього Г. 3. Івашина. 13 листопада пи­ сується старост груп і курсів— факультету. Адж е студенти тання роботи вечірнього фа­ студентських ватажків і поміч­ приходять в інститут всього чо­ культету слухалося на засідан­ ників деканату. тири рази на тиждень і навча­ ні Вченої ради Інституту. Щ е багато треба нам працю­ У с і ці заходи, безперечно, вати в справі удосконалення на­ ються чотири години в день. Такий розподіл часу створює сприяють підвищенню якості в ших навчальних планів. Члени відповідні умови д ля самостій­ читанні лекційних курсів і в Вченої ради під час обговорен­ проведенні практичних занять, ня питання про роботу вечір­ ної праці студентів. Крім лекційної роботи, в на­ поліпшенню трудової дисциплі­ нього відділу с праведливо вка­ вчальних планах велике місце ни як серед студентів, так і се­ зували на неправильний розпо­ посідають практичні і семінар­ ред викладачів. діл часу з окремих дисциплін Як не прикро, але не можна (історія К П РС), на те, що в на­ ські заняття, особливо з таких предметів, як історія КП РС , замовчати ті недоліки, які за­ вчальних планах, зовсім відсутні анатомія і ф ізіологія людини, важають високоякісній підготов­ предмети, які відіграють важ­ українська мова тощо. ці вчителів і вихователів. ливу роль у формуванні есте­ Як справедливо відзначалося тичних якостей радянських пе­ Прагнучи до того, щоб лек ­ ції і практичні заняття якнай­ на засіданні Вченої рада, на ве­ дагогів (українська і російська більше сприяли засвоєнню сту­ чірньому факультеті мають міс­ літератури тощо). дентами програмового матеріа­ це пропуски студентами лекцій Виконуючи рішення Вченої лу, викладачі в своїй роботі і практичних занять без по­ ради, відповідні кафедри по­ широко використовують наочні важних причин та запізнення. приладдя, наявну апаратуру, Окремі студенти мають багато винні найближчим часом пере­ навчальне кіно. Так, напри­ пропусків і не інформують де­ глянути існуючі навчальні пла­ клад, викладач анатомії М. М. канат про причини, які заважа­ ни, насамперед, проект плану Кагановська, пояснюючи сту­ ють їм виконувати студентські дошкільного відділу, внісши ту­ дентам будову організму люди­ обов’язки. Так трапилося з сту­ ди певні корективи. Слід сподіватися, що кафед­ ри більш е допомагатимуть ви­ кладачам, які працюють на ве­ чірньому факультеті, більш систематично контролювати­ муть їх роботу. Не за горами перша в житті студентів вечірнього факульте­ ту залікова сесія. Чи всі умови ми створили для того, щоб сту­ денти успішно склали заліки? Мабуть, ні. Заняття по анатомії і фізіології людини. Ці к а в и й На засіданні літера­ письменник бореться турного гуртка обгово­ за душ у людини, роз­ краще розподілити свій час тощо. Серйозні претензії у студен­ тів вечірнього факультету до комсомольської організації ін­ ституту. Ні комітет Л К С М У , ні факультетські бюро педагогіч­ ного і мовно-літературного фа­ культетів навіть не поцікавили­ ся тим, хто вчиться на вечірньо­ му факультеті. Комсомольська організація факультету журналістики Київ­ ського університету виступила з цінним починанням: допомага­ ти в навчанні студентам вечір­ нього відділу як під час екза­ менаційної сесії, так і в між­ сесійний період. Нашим комсо­ мольцям слід було б підхопити цей почин, поширити його в стінах інституту. А необхідність в такій допомозі є. Адже серед студентів є такі, які мають до­ сить довгу перерву в навчанні. Окремі студенти (наприклад, М. Ш упик, І. Шатіна) ніколи раніше не вивчали української мови, і зараз їм дуже важко. Саме студенти мовно-літератур­ ного факультету повинні при­ йти їм на допомогу. В той же час в такій співдружності бу­ ла б певна користь і для сту­ дентів стаціонару. Адже біль­ шість з тих, що вчаться на вечірньому факультеті, має уже певний досвід виховної і викладовської роботи, і їх по­ ради з окремих питань були б корисними для колег, які тіль­ ки готуються до праці у школі чи дитячому садку. Чомусь наші комсомольці не запрошують студентів вечір­ нього факультету на свої вечо­ ри відпочинку, не залучають їх до роботи в гуртках художньої самодіяльності, у спортивних секціях, тобто не дбають про те, щоб вони жили повнокров­ ним студентським життям. Робота на вечірньому фа­ культеті тільки розгортається, тому саме зараз слід докласти всіх зусиль для того, щоб про­ водилась вона на високому ідей­ но-теоретичному і організацій­ ному рівні. Це і буде конкрет­ ним кроком до втілення В Ж ИТ­ ТЯ «Закону про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи на­ родної освіти в С Р С Р ». Ю. ПО ЛУДН ЕН КО , зав. вечірнього відділу. Б удьте уважними на вулиці! Як не дивно, але порушення правил вуличного руху допу­ скають і студенти вищих учбо­ вих закладів. Вони добре знають про те, де можна і д е не можна переходи­ т и вулицю, як користуватися комунальним транспортом, яка небезпека їм загрожує при по­ руш енні встановлених правил. Незважаючи на це, студентів можна бачити в усіх випадках порушень правил: висять на підніжках, задніх буферах і виступах трамваїв і тролейбу­ сів , заходять через передні і виходять через задні двері, пе­ ребігаю ть проїжджу частішу ву­ л и ц і перед транспортом, який швидко рухається і т. ін. Таких прикладів можна на­ вести багато. Ось деякі з них. Студент К Д У І. Горбош на проспекті 40 років Жовтня вчепився до заднього буфера [тролейбуса. Штанга, що зірва­ л а с я , вдарила його по голові і завдала йому тяжких пошко­ джень. Студент інституту цивільного повітряного флоту А . Туренко виїхав на обочину дороги, пере­ кинувся з моторолером і дістав поранення. Студент технологічного ін­ ституту В. Гранкін спробував перейти проїжджу частину ву­ л и ц і по ходу руху автомашини, був збитий нею і дістав перелом ноги. Таких трагічних випадків могло і не бути, якби студенти не забували і завжди пам’ята­ ли про виконання правил без­ пеки вуличного руху. Студен­ там необхідно нагадувати один одному про виконання цих пра­ вил і не дозволяти окремим по­ рушникам ігнорувати їх. Студенти повинні не тільки самі виконувати правила руху, а й зупиняти тих пішоходів, які п орушують ці правила. Тільки спільними зусиллями н аселення, членів дружин по охороні громадського порядку і працівників м іліц ії ми зможемо навести порядок на вулицях міста і забезпечити безпеку руху транспорту і пішоходів. Д Е Р Ж А В Т О ІН С П ЕКЦ ІЯ м. КИ Є В А. Студенти майже позбавлені можливості користуватися кабі­ нетом іноземної мови, який останнім часом працює в одну зміну, і студенти вечірнього факультету не можуть туди по­ трапити навіть під час акаде­ мічних занять з іноземної мови. Чекають студенти кваліфіко­ ваної поради від наших досвід­ чених педагогів про те, як слід працювати над першоджерела­ ми, як конспектувати лекції, як д и с п у т весь час напружує ува­ гу. А л е , на його думку, рювалось оповідання криває прекрасні д у ­ образ О лесі слід було Микити Шумила « Я шевні якості наш ої мо­ б глибше розкрити, хо­ твій брат». На це об­ лоді, вчить «б у т и л ю ­ тілося б, щ об ця пре­ говорення було запро­ диною на повну силу красна душею героїня шено автора твору. У душ і». твору залиш илася ж и­ вступному слові доцент В обговоренні твору вою. На дум ку сту­ кафедри української взяли участь ряд сту­ літератури Ю. С. Ко­ дентів українського і дентки V кур су 3, Р а ­ дько, оповідання нага­ билецький к о р о т к о російського відділів. дує твір М. Ш олохова ознайомив студентів з Всі, хто виступав, від­ творчістю письменника. значали, що оповідан­ «Д о л я лю дин и», чарує своєю красою образ На прохання присутніх ня читається з захоп­ Олени Романець. Сту­ автор твору розповів ленням, його образи дентка V курсу 3. Ого­ читачам про свою робо­ наче вихоплені з жит­ родник вважає, щ о в ту над оповіданням, тя, глибоко зворушу­ оповіданні окремі ма­ про реальні події, які ють. Особливо вража­ ловідомі слова треба лягли в основу напи­ ю ть страждання, які замінити більш загаль­ сання твору, та прото­ випали на долю радян­ Образ типи його героїв. ських лю дей в роки новживаними. Олесі, на дум ку сту­ Н аш ар адянська л і­ війни. дентки II курсу А . Цетература, - говорить Так, студент V кур­ л ік а ,— ідеал душ евної письменник, — н о с ій високої комуністичної су Й . Сірка говорить, краси. що оповідання йому моралі, ч есності, лю­ дуж Оповідання виклика­ е сподобалось, роз­ ло захоплення серед дяності. Радянський виток подій у ньому студентів. М ’яка, л і­ рична, співуча мова, любовно змальовані об­ рази, благородні вчин­ ки позитивних геро­ їв — все це полонить душу читача. На про­ тивагу буржуазній мо­ ралі з ї ї законом «л ю ­ дина людині вовк», цей твір стверджує на­ шу радянську мораль, де людина людині брат і ДРУГ. На закінчення дис­ путу виступив автор. Він подякував студен­ там за їх зауваження і поради, відповів на ряд запитань, поділив­ ся творчими планами на майбутнє. М. П А З Я К , аспірант кафедри української літератури. І взимку чудово у Ботанічному саду. Фото М, Ш ур яка. �Перебудова шкільної освіти у відповідності з рішеннями X X I з ’їзду КПРС і Законом, прий­ нятим Верховною Радою С РС Р і Верховною Радою У Р С Р , ставлять перед педагогічними учбовими закладами завдання дальшого поліпшення підготов­ ки вчителів, здатних забезпе­ чувати виховання підростаючо­ го покоління в дусі комуністич­ ної моралі. У підготовці вчи­ теля найважливішим є його психологічна готовність до пе­ дагогічної праці. Вона вияв­ ляється в прагненні до навчан­ ня і виховання дітей, в любові до цієї справи. Така готовність до педагогічної діяльності в своїй основі має педагогічне по­ кликання, але вирішальну роль у її формуванні відіграє педа­ гогічна підготовка вчителя. Щоб правильно організувати підготовку вчителя, необхідно мати на увазі ті морально-пси­ хологічні якості особистості, які забезпечують успіх його праці. Серед цих якостей на­ самперед потрібно зважати на педагогічні здібності. Як і всі інші спеціальні здібності, вони своєю основою мають такі якості особистості, як здат­ ність до напруженої праці, ши­ рота пізнавальних інтересів і прагнення до знань, уміння по­ єднувати теорію з практикою, високий рівень розвитку мо­ ральних почуттів, комуністична спрямованість тощо. Однак лише цих якостей не­ достатньо, щоб забезпечити ус­ піх у педагогічній діяльності. У здібностях радянських учите­ лів і вихователів профілюючи­ ми є педагогічне виявлення знань, моральних і емоційновольових якостей, психологічна спостережливість учителя та розуміння ним психічних якос­ тей і станів дитини в динаміці їх розвитку і вияву, нахил до психологічного аналізу навчаль­ них і виховних ситуацій, інте­ рес і схильність до навчання і виховання дітей та інше. Формування педагогічних здібностей потребує від студен­ та не лише глибоких звань сво­ го предмета і педагогічної на­ уки, а й тривалої роботи з дітьми, постійного вдумливого аналізу своїх педагогічних дій. Педагогічні здібності висту­ Учитель — професія творча пають у тісному зв'язку і взає­ модії з фаховими, педагогічни­ ми і методичними знаннями. Майстерність учителя і вихова­ теля полягає в його здатності в навчально-виховній роботі з дітьми педагогічно оперувати своїми знаннями і вміннями. У зв’язку з цим часто пору­ шується питання про те, що о провідним у підготовці вчителя: вивчення спеціальних дисцип­ лін (мови, історії, математи­ ки, літератури та інших пред­ метів), чи педагогічних (психо­ логії, педагогіки, шкільної гігіє­ ни, методики). А ле така поста­ новка питання є формальною. Педагог, незалежно від своєї спеціальності, повинен мати ши­ року ерудицію в усіх галузях науки, техніки і мистецтва і особливо глибоко знати свій предмет і любити його, бо тіль­ ки за такої умови він зможе на­ вчати дітей і виховувати їх сво­ їми знаннями. Кого ж готує пе­ дагогічний інститут на своїх мовно-літературному, фізикоматематичному, біологічному, історичному та інших факуль­ тетах? Мовника? Літератора? Фізика? Ні, він готує педаго­ га — викладача мови, літерату­ ри, фізики і т ін. А літератор і педагог-викладач літерату­ ри — це не одне і те ж. Про­ сто літератор не завжди може бути вчителем літератури. К. Д. Ушинський дуже переконливо сказав, що «не всякий, хто знає предмет (хіба трудно його зна­ ти!), здатний бути вчителем. Великої енергії і великих нави­ чок потребує сумлінне виконан­ ня цієї роботи». Щоб стати вчи­ телем, вказує він, необхідно зійти до потреб учня, загляну­ ти в його душу. Спеціалістові в тій чи іншій галузі науки, який не збираєть­ ся навчати дітей, без педагогіч­ них знань обійтися можна. Знання ж свого предмета в учителя повинні бути педагогіч­ но спрямовані. Їх треба пода­ вати в дохідливій для дитини формі, так, щоб цими знання­ ми забезпечити всебічний розу­ мовий розвиток дитини і досяг­ ти певних результатів у мо­ ральному вихованні. Отже, формування педагога-майстра— справа набагато складніша, ніж оволодіння певним предметом. Педагогічне оволодіння знан­ нями, здатність робити їх до­ хідливими для дитини, швид­ кість орієнтації в педагогічній ситуації, знаходження засобів впливу на дитину, педагогічний такт учителя тощо, потребують від учителя і вихователя мисте­ цького володіння навчально-ви­ ховними засобами і самим со­ бою. Видатні педагоги-майст­ ри — К. Д. Ушинський, Н. К. Крупська, А . С. Макаренко та інші вказували, що педагог по­ винен бути артистом. «Педагог не може не грати »,— говорить Макаренко. Він говорить про себе, що став майстрам тільки тоді, коли навчився говорити «Іди сюди» з 15— 20 відтінка­ ми, коли навчився давати 20 нюансів у постановці обличчя, фігури, голосу. Оволодіти мистецькою стороною педаго­ гічної діяльності нелегко. Для цього потрібні не лише ар­ тистичні здібності, а й тривала практика в ш колі і в позашкіль­ них дитячих установах. У зв’яз­ ку з цим безвідривна і відривна практика студентів у школі на­ буває дуже великого значення. Студентові треба довго і напо­ легливо вчитися «гр а ти » педа­ гогічні ролі, щоб стати справж­ нім педагогом. Майстерність учителя, особ­ ливо його педагогічний такт, не­ сумісні з трафаретністю педа­ гогічних дій. Індивідуальний підхід до дитини у навчанні і вихованні є однією з основ май­ стерності вчителя. Важко собі уявити кількість можливих ва­ ріантів індивідуального підхо­ ду. Методика предмета чи ви­ ховної роботи може дати лише найбільш типове, загальне, а на основі цього типового учи­ тель повинен в кожному окре­ мому випадку навчання і вихо­ вання дітей виявити свій окре­ мий, індивідуальний підхід до дитини. Такий підхід до дити­ ни чи дитячого колективу по­ требує від педагога глибокого знання дітей і чуття дитини, чуття класу, колективу, чуття міри своїх педагогічних дій Секція настільного тенісу є наймолодшою в нашому інсти­ Саме тому формування пе­ туті. Початок ї ї роботи відно­ дагога-майстра є справою не ситься до 1957 року, коли в лише викладачів педагогічних змаганнях на першість вузів дисциплін, а й викладачів-пред­ міста інститутська команда те­ метників. Викладаючи старо­ нісистів посіла скромне 11 міс­ слов’янську мову, теоретичну це. Заняття секції були введе­ фізику чи аналітичну геомет­ ні в розклад, а перший, хоч і рію, викладач педінституту по­ невеликий, успіх підбадьорив винен озброїти студента — спортсменів. майбутнього педагога не лиш е Пройшло небагато часу, і вже теоретичними знаннями, а й по­ в цьому році інститутські тені­ казати йому, як він, навчаючи систи завоювали друге місце, дітей, повинен буде використо­ поступившись тільки перед три вувати ці знання, щоб розви­ разовим чемпіоном Києва — вати їх розум і здібності і од­ командою К Т І ХП. ночасно виховувати їх. Домоглися певних успіхів і Питання розвитку у дітей думки, формування матеріа­ окремі учасники секції. Норма­ розряду виконали лістичного світогляду, любові тиви III до праці; волі і хаарктеру — Д. Тертична, С. Бєлов, Г. Ко­ все це повинно бути предметом валевський, І. Сірка, другороз­ кожного уроку: і при поясненні рядниками стали П. Косорото­ коефіцієнту корисної д ії теп­ ва, Д. Розенберг, а В. Синьов, лових машин, і при розгляді б і­ зайнявши четверте місце на нома Ньютона, і при відміню­ чемпіонаті У Р С Р , став першо­ ванні прикметників, і при ви­ розрядником. Популярність секції зростає, вченні творчості Пушкіна. Ми але стіл для ігор, що є в залі, усвідомлюємо всю складність не може задовольнити спорт­ такого педагогічного аспекту сменів. Кафедрі фізвиховання і кожного уроку з кожного учбо­ спорту потрібно потурбуватися вого предмета, а л е якщ о ми не про ракетки і сітки. Треба зва­ навчимо наших студентів саме жити й на те, що федерація так підходити до викладання спорту С Р С Р на своїй конфе­ свого предмета і вони в фізиці ренції винесла рішення про за­ бачитимуть лише фізику, а в л і­ тературі лише літературу і вва­ провадження настільного тенісу жатимуть, що аналіз літер атур­ і популяризацію його серед шко­ ного твору або мистецьке вмін­ лярів. Настільний теніс може іпо­ ня читати картину є основним винен стати в інституті одним у підготовці вчителя-ф ілолога, із провідних видів спорту, щоб то ми не можемо бути впевнені у 1960 році наші спортсмени в тому, щ о підготували їх як стали першими ракетками мі­ педагогів навіть тоді, коли вони ста серед студентів. А можли­ й добре складуть екзамени з вості для цього в дружньому психології чи педагогіки і на «в ід м ін н о» дадуть практичні колективі секції тенісистів, без­ сумнівно, є, треба тільки біль­ уроки з свого предмета. Отже, у підготовці наших ше допомагати йому. Ю. Ю ЦЕВИЧ. студентів, що обрали собі про­ М Е Т А М О Р Ф О З А У природі спостерігаються різні перетворення, раптові, до­ корінні зміни, які дістали назву метаморфоз. До цього ми дав­ но звикли і сприймаємо ці яви­ ща більш-менш спокійно. І зовсім інша справа, коли це стосується людей, зокрема студентів нашого інституту. Приміром, навчаються студент­ ки протягом п ’ яти років, носять батьком і матір’ю визначені прізвища— і раптом... з’ являєть­ ся зовсім інше, незнайоме, чу­ же нам, але найдорожче для тієї, що придбала його. Це, так би мовити, в порядку речей, новина, з якою потім всі осво­ юються і не турбують себе зайвими розмовами. Скажемо більше: приємна новина! Буває і інше: студент кілька літ підряд мав довгі-предовгі хвости, не отримував стипен­ дії, про нього згадували всі громадські організації як про ледаря і нездару... І ось він «виправився» — у його матри­ кулі засіріли «трійки». Радо­ щів повна жменя. Трохи інше трапляється з І. Толстихіним. Хто не знає його, незамінимого конфе­ рансьє, веселого, кмітливого, красномовного, коли він із сце­ ни, поривно відкидаючи пасма білявого чуба назад, легко і не­ вимушено називає черговий но­ мер того чи іншого самодіяль­ ного виступу наших студент­ ських колективів. І зовсім інше бачимо на лекції чи семінарі: там Ігор, здебільшого, коли приходиться відповідати, мов­ чить, червоніє, стає якимсь не­ помітним, аж сумно дивитися на нього. Неприємна метамор­ фоза чи прикре непорозуміння? А ле бувають і трагікомічні, докорінні, висловлюючись мо­ вою науки, перетворення. Два роки ми звикли бачити студент­ ку педагогічного факультету Л. Розовіну чорнявою, голубо­ окою, чарівно-привабливою. А на третій — очам не віриться: замість чорнявої скромної го­ лівки... з ’явилась погано скла­ дена скирта житньої соломи. Де й поділися рожеві уста — замість них вималювалася ве­ Настільнийтеніс лика червоно-фіолетова пляма, що спотворює все обличчя. А якщо додати ще загальний туалет: в обтяжку чорна сукня (замість дівочої рожевого або блакитного — під колір очей), бурячково - фіолетовий колір нігтів на руках — то диву даєшся: звідки така метамор­ фоза? А б о ще — дівчата при­ ходять в інститут з скромно за­ плетеними косичками, та яко­ гось дня ми бачимо зачіску під бокс. Не зразу й впізнаєш та­ ких, особливо коли дивитись в потилицю: чи хлопець чи, може, дівчина. Врешті напрошується думка: хто ж винуватий в цьому — сама студентка (а в нас не одна вона така) чи весь колектив інституту, що або не звертає на це уваги і терпить в своєму се­ редовищі таких людей, не при­ ймаючи жодних заходів вихов­ ного порядку до них. Чому та­ ка байдужість? фесію педагога, нерозривно поєднується оволодіння ними знань з фахових дисциплін і формування їх як майбутніх пе­ дагогів-майстрів своєї справи. Д. НІКОЛЕНКО, кандидат педагогічних наук. цькому педагогічному видавни­ цтві. З великим захопленням слухала молодь про успіхи че­ хословацького народу у будів­ ництві соціалізму. Зріст про­ мислового виробництва, коопе­ рування сільського господар­ ства, досягнення в усіх галу­ зях культури є незаперечним доказом того, що Чехословач­ чина успішно будує нове життя. Нещодавно в студентському З кожним днем росте й зміц­ гуртожитку по Бехтеревському нюється дружба країн соціа­ провулку відбулася лекція на лістичного табору, що свідчить тему «Спогади про Чехословач­ про його непереможність і пе­ чину», яку прочитав старший реваги соціалістичного ладу над викладач кафедри філософії загниваючим світом капіталіз­ О. Д. Кардаш. Він розповів му. студентам педагогічного і мов­ У гуртожитках нашого інсти­ но-літературного факультетів туту читають лекції, проводять про своє дворічне перебування бесіди також інші викладачі — в одному з міст братньої нам Д. Ф. Ніколенко, Г. І. Проко­ країни — Братиславі, де йому пенко. довелося працювати в Слова­ О. ПЕТРЕНКО. У гуртожитку Не шануємо ми молодість і красу наших дівчат! На катку, залитому студентами Іван Ш Е Р Ш Е Н Ь . гуртож итку № 1. Ф о т о Л . С ібало. Редактор О. КАРДАШ. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 26 (95) (22 грудня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-05-02 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (95) (22 грудня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/231 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/75bfb8d94930ac8cad04bd03d38a5f0f.pdf 4d41c86177017ba08057bdf583443a0a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Рік видання 4-й П Е Д АГ О Г ІЧ НІ № 27 (96) ЗА КАДРИ 31 грудн я ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО 1959 року ЧЕТВЕР Ц ін а 15 коп. З НОВИМ РОКОМ! Минають останні дні 1959 року — славного першого року семирічки. Скільки но­ вих заводів, фабрик, домен, шахт збудував наш народ, які величезні його досягнен­ ня в сільському господарстві, науці, культурі! Як виріс міжнародний авторитет на­ шої Батьківщини, зміцнила­ ся єдність Комуністичної партії і народу! Ніколи ще наша країна перемігшого со­ ціалізму не була в такому розквіті творчих сил, на та­ кому могутньому піднесенні. Побудова комунізму — ось найближча програма партії і всіх народів СРСР. Пленум ЦК КПРС, що про­ ходив в останній тиждень перед Новим роком, підвів підсумки праці радянського народу в справі зміцнення соціалістичного сільського господарства, дав конкретну програму дій для радянсько­ го народу. Все прогресивне людство з М. ПІДТИЧЕНКО. надією дивиться на нашу Вітчизну і на весь могутній соціалістичний табір — оп­ лот миру і безпеки народів усього світу. Поїздка М. С. Хрущова в США на запро­ шення президента Д. Ейзен­ хауера ще більше зміцнила впевненість народів світу у збереженні міцного, трива­ лого миру на землі. Новий рік! Підводячи під­ сумки зробленого в минуло­ му році, радянські люди мо­ жуть з гордістю сказати: так, це був рік великих перемог. Запуск штучних супутників Землі, першої міжконтинен­ тальної ракети, спуск на во­ ду атомохода «В. І. Ленін» демонструє перед усім сві­ том величезні переваги со­ ціалістичної системи над за­ гниваючим капіталістичним ладом. Ми пишаємося своєю Вітчизною, де вперше вос­ Студентська карнавальна 60- й 60-й... Вот и он пришел... Искрометучий, радостный, как свет. Пришел, чтоб навсегда решилось — «Нет!» — Всем царствам угнетения и зол. Пора! Мы ждем. Так пусть же будет он Великим утверждением Чтоб чаще вспоминалась радость дней И чтоб забылось горькое «солдат». Чтоб превратился мир в жасминный сад, В раздолье бесконечное полей... И чтоб когда-то наших внуков род, Читая гордый памятник побед, Весны. Нашел бы среди многих Пусть никогда кровавый бред войны Не повторит минувшей бойни стон. торжествувала правда ленін­ ських ідей! Наша радянська молодь росте без страху за завтраш­ ній день, впевнено і наполег­ ливо торує шлях в комуні­ стичне майбутнє. Закон про зміцнення зв’язку школи з життям є живим втіленням турбот Партії й Уряду про нашу підростаючу зміну. У відповідь на батьківське піклування Партії і Уряду студентська молодь нашого інституту домоглася значних успіхів у навчанні і суспіль­ нокорисній праці. Наша країна одержить гідне попов­ нення армії вихователів під­ ростаючого покоління. З Новим роком Вас, това­ риші, друзі! Нехай 1960 рік буде роком нових, ще біль­ ших перемог усього радян­ ського народу, хай і далі міцніє наша Батьківщина і весь могутній табір соціаліз­ му. Щастя вам, успіхів! лучших лет: XX век, 60-тый год. Н. КОСТЕНКО. Мавкн-красуні казкові Радо прилинули в зал. Гей, новорічннй чу... Юно . . . Хто. .. �Підсумки і плани 1959 рік був для нас з Фе­ дором Федоровичем роком ці­ кавої і напруженої роботи. В педагогічній науці і в жит­ ті школи відбулися за цей рік знаменні події. Постанова ЦК Комуністичної партії України про стан і заходи до дальшого розвитку педагогічної науки в УРСР, республіканська сесія в справі педагогічних наук, 2-й з’їзд учителів УРСР схвилюва­ ли всю педагогічну громадсь­ кість, ще з більшою силою при­ вернули її увагу до питань пе­ ребудови школи в світлі рішень XXI з’їзду КПРС, на основі За­ кону про зміцнення зв’язку школи з життям. Разом з іншими товаришами ми працювали над актуальними проблемами сучасної методики викладання літератури. На се­ сії з питань педагогічної науки і на поширеному засіданні від­ ділу методики літератури Нау­ ково-дослідного Інституту педа­ гогіки з участю представників братніх республік я зробила до­ повідь про основні проблеми розвитку методичної науки. На 2-му з’їзді вчителів УРСР до­ повідала про принципи побудови програм з літератури для 8річної та 11-річної школи. Разом з Федором Федорови­ чем ми склали нову програму з методики викладання літера­ тури для педагогічних інсти­ тутів, програму з літератури для середньої школи, написа­ ли у співавторстві з П. Д. Мис­ ником експериментальний під­ ручник з української радянсь­ кої літератури для 10-го класу середньої школи. Багато уваги потребувала від нас популяризація нових Учитель вчителів ів н о м і р н о , без зайвого ному. Викладання її в педаго­ піднесення в голосі літ­ гічному інституті має свою Р ня людина ділиться з студента­ ми, майбутніми учителями, сво­ їм багаторічним досвідом роботи в школі, вузі, розповідає про свою працю, наукові досліджен­ ня з методики викладання мате­ матики. Читаючи курс лекцій, проводячи семінарські заняття або керуючи педагогічною прак­ тикою — завжди Іван Євгено­ вич Шиманський намагається глибоко поєднати теоретичні знання з практичними навичка­ ми, необхідними для його уч­ нів—студентів інституту—в їх майбутній учительській діяль­ ності. Кандидат педагогічних наук, доцент І. Є. Шиманський поряд . . . і виховною ро­ . . . актуальні зав­ . . . життя. У . . . праць 20 . . . Одна з ве­ . . . специфіку. Саме розкриттю цієї специфіки і присвячує ба­ гато своїх зусиль Іван Євгено­ вич. Кафедра методики математи­ ки під його керівництвом прово­ дить зараз наукові дослідження з галузі методики викладання математики у восьмирічній шко­ лі. Не одна сотня вчителів серед­ ніх шкіл — колишні учні Івана Євгеновича. Під його науковим керівництвом кілька з них за­ кінчили аспірантуру і захисти­ ли кандидатські дисертації. Всі вони працюють у вузах, а дехто завідує кафедрами в педінсти­ тутах нашої Республіки. Іван Євгенович — член Вче­ ної Ради інституту, член екс­ пертної комісії Міністерства ос­ віти УРСР. Він виступає з до­ повідями перед учителями; не­ рідко Іван Євгенович — доро­ гий гість студентів у гуртожит­ ку. Бажаємо Вам і в Новому 1960 році ще більших успіхів у нау­ ковій і педагогічній роботі, у благородній справі виховання радянської молоді. П. КОВАЛЬ. Плавим сталь, будуємо мартени, Стоїмо в шахтарському строю, У труді гарячім і натхненнім Батьківщину славимо свою. засад методики серед учителів. Ми зробили ряд доповідей для вчителів Києво-Святошинського, Обухівського, О х т и р с ь ко г о районів, на семінарах учителів Києва та Київської області. За минулий рік ми підготували й опублікували в журналі «Літе­ ратура в школі» три статті про наближення викладання літера­ тури до вимог нашої сучасності. У наступному, 1960 році, ми плануємо підготувати до пере­ видання курс методики викла­ дання літератури для педагогіч­ них інститутів, видати книгу методичних нарисів «Україн­ ська література в школі». Як і в 1959 році, ми трима­ тимемо тісний зв’язок з учите­ лями-словесниками УРСР. Заслужена вчителька шкіл УРСР, доктор педагогічних наук, професор Т. Ф. БУГАЙКО. КАНДИДАТСЬКІ ЕКЗАМЕНИ СКЛАДЕНО Закінчується 1959 рік. При­ гадуємо, як рік тому ми при­ йшли в аспірантуру. Тоді все здавалося дещо незвичним — і нові умови праці, і списки ре­ комендованої літератури з різ­ них предметів. Кафедра мето­ дики фізики все зробила для того, щоб допомогти нам. І ось ми з радістю можемо відзначи­ ти, що наша праця не пропала даром — всі екзамени з канди­ датського мінімуму складені на «відмінно». Крім того, розроб­ лені проспекти наших дисерта­ цій, продовжується збирання матеріалу по темах. У 1960 році ми розпочнемо писати свої дисертації — пер­ ші наукові праці. Сподіваємось, що Новий, 1960 рік принесе нам радощі перших успіхів на науковій ниві . О. БУГАЙОВ, А. КАРНАУХ, аспіранти. Багато радощів приносять ді­ тям зустрічі з ї х шефами — студентами педагогічного фа­ культету нашого інституту. Їм можна розповісти про свої успі­ хи і невдачі, розучити з ними нові пісні, танці і навіть... по­ грати у веселу, життєрадісну гру—«кішки-мшшш». На фото: «Як правильно працювати над студенти спецвідділу в гостях у книгою», «Духовна краса лю­ дітей Боярського дитячого бу­ динку. дини» та ін. Велике значення у навчанні має товариська взаємодопомога. Комуністи і комсомольці нашо­ го відділу, які добре розуміють те чи інше питання (Осташевсь­ кий, Безкопильний, Пасовий, Остапенко), завжди охоче допо­ магають своїм товаришам. Зараз наближається зимова екзаменаційна сесія. Щоб здати екзамени, потрібно докласти ве­ ликих зусиль. Студенти інже­ нерно-педагогічного факультету старанно готуються до цього ви­ пробування, але ще мало, на жаль, можна бачити їх у кабі­ нетах і в читальні. . . . що зда­ ... добрими по­ . . . перша в житті сесія . . . НА ПОРОЗІ 1960-го Стоячи на порозі Нового ро­ ли, члени кафедри проф. Піль­ ку, критично оглядаєш усе, що гук, доц. Походзіло, проф. Во­ зробив за минулий рік, оціню­ линський працювали в 1959-му єш, чи йшов ти в ногу з актив­ і працюватимуть у 1960-му ро­ ними будівниками комунізму. ці над застосуванням їх до но­ 1959-й рік був роком великих вих шкільних програм. звершень для радянського на­ 1959-й рік знаменний для ка­ роду, роком серйозної перебудо­ федри тим, що ми всім ко­ ви радянської школи. В світлі лективом взялися за здійснення цих звершень і цієї перебудови своєї давньої мрії — написан­ оцінюєш і свою роботу. Кафедра української літера­ ня підручника з української лі­ тури, разом з іншими кафедра­ тератури для педагогічних ін­ ми, зробила в 1959-му році но­ ститутів та університетів. У вий крок у вихованні вчитель­ 1960-му році ми збираємось по­ дати до видавництва перший ських кадрів для радянської том підручника і підготувати школи. рукопис другого. Моя участь у Ми вдосконалювали свої створенні цього підручника як курси лекцій, все більше вво­ одного з авторів і відповідаль­ дячи студентів у глибини того ного редактора буде досить матеріалу, який вивчається в значною. школі, розвиваючи в них інте­ Я особисто зустрічаю Новий рес до самостійного аналізу ху­ рік з книгою «Теоретична бо­ дожніх творів і вміння викону­ вати цю творчу роботу. Я осо­ ротьба в українській літерату­ бисто скеровував свої зусилля рі (перша половина XIX ст.)», на поліпшення методики семі­ яка недавно вийшла в Держліт­ нарських занять. На стаціонарі видаві. Це плід моєї кількаріч­ і на заочному відділі, як мені ної роботи. В 1960-му році я здається, наслідки цього вже в сподіваюсь дати студентам кни­ певній мірі відчутні. Члени ка­ гу — «Вступ до літературознав­ федри підтримала ці пошуки і ства» (курс лекцій), яку я під­ ми спільними зусиллями поліп­ готував і подав до видавництва «Радянська школа». шуємо цю методику. Вся наша кафедра в 1960-му Наша кафедра допомагала у році буде готуватися також до створенні нових програм з ук­ гідної зустрічі і участі у від­ раїнської літератури для серед­ значенні в 1961 році ювілею ве­ ньої школи. Сподіваємось, що ликого народного поета України наші пропозиції про їх поліп­ Т. Г. Шевченка. шення були корисними. Як авто­ ри підручників з української Професор П. ВОЛИНСЬКИЙ. літератури для середньої шко­ Ювілей І. І. Пільгука 2 6 грудня відбулося об’єдна­ І. І. Пільгука в галузі украї н ­ не засідання Вчених Рад Київ­ ської фольклористики. ського державного педагогічно­ Старший науковий співробіт­ го інституту імені О. М. Горь­ ник інституту літератури кого та Інституту мистецтво­ ім. Т. Г. Шевченка О. Засенко знавства, етнографії і фолькло­ розповів про вклад ювіляра у ру АН Української РСР, при­ радянське шевченкознавство. свячене 60-річчю з дня народ­ Декан філологічного факуль­ ження і 40-річчя педагогічної і тету КДУ ім. Т. Г. Шевченка наукової діяльності професора, А. Іщук привітав І. І. Пільгука доктора філологічних наук Іва­ від імені багатотисячного колек­ на Івановича Пільгука. тиву університету, З доповіддю про життєвий і З привітанням виступили та ­ творчий шлях ювіляра виступив кож: декан мовно-літературного завідуючий кафедрою україн­ факультету А. Данилюк, член ської літератури професор кафедри української літератури П. Волинський. Він охарактери­ Ю. Кобилецький, завідуючий ка­ зував Івана Івановича як видат­ ного радянського вченого і пе­ федрою психології Д. Н іко­ УНДІ П дагога, який збагатив українсь­ ленко, заввідділом К. Сторчак, студентки Л. Нед ­ ку літературу важливими до­ байло і О. Тишкова і інші. слідженнями з творчості І. Кот­ Потім були зачитані численні ляревського, М. Шашкевича. телеграми і привітальні листи Т. Шевченка, Марка Вовчка, від установ, видавництв, редак­ С. Руданського, Ю. Федьковича, цій і окремих осіб, що надій­ М. Кропивницького, виховав шли на адресу ю віляра. для радянської держави чималу На закінчення із теплим сло­ кількість учителів, молодих на­ вом подяки виступив І. І. Піль­ уковців. У своєму привітанні кандидат гук. філологічних наук Ф. І. Лавров Ю вілярові були піднесені бу­ відзначив плідну діяльність кети квітів, подарунки. �Літературна сторінка * ПЕРВЫЙ УРОК * О жизнь ! — извечное движенье — Ты отдаешь нам тайны века. Умри неверия презренье Перед твореньем человека! Нам жить, чтоб коммунизм воздвигнуть, Нам прошлого громаду сдвинуть! Нет! Лучше, вспыхнув раз, погибнуть, Чем, хоть звездой, но вечно стынуть! Н. СВЕТЛЯНКА. * * На широкім бульварі Шевченка Інститут педагогів стоїть. «Ранок добрий, дівчино Олен ко, Ти в столицю приїхала жить?...» «Так, приїхала», мовить несміло Степовичка, висока, струнка. Відшуміла весна, відш уміла, Ти ж лишилась і в зиму така — Русокоса, в розцвіченій шалі, З авторучкою й пачкою книг; У очах — дорогому криш талі Бачу радість, веселощі, сміх... Як це добре, чудово, дівчино! Як це добре, краса степова! Хай щастить тобі, люба! Щоднини Нехай сонце твій шлях осява. І. ШІСТКА * * Коли тебе хто в танець просить, Мені доводиться чекати... Самотньо, боляче, к урноса, Бо я не вмію танцювати. І заздрю я тоді без міри, — Ну чим же я на всіх не схожий? Звичайний хлопець — трохи лірик, А танцювати ось не можу. І кожен раз міцніше сталі Собі даю зрадливе слово; Затанцювати в цьому залі... І все повторюється знову. Минули дні, студентські роки, Ми завжди поряд, русокоса. Та знову я втрачаю спокій, Коли тебе хто в танець просить. О. ПЕТРЕНКО. Первый твой практический урок. Сорок восемь глаз настороже. Пять минут назад звонил звонок — Пять минут учительских уже... За тебя волнуются девчата, Нежные сокурсницы твои. «Так ли я веду себя как надо?» В девичьих глазах вопрос стоит. Очевидно, так, раз даже строгий Виды повидавший методист, Улыбаясь сдержанно немного, Отложил для замечаний лист; Очевидно, так, раз дети в классе Отвечают все наперебой. Тронуты умеренною лаской И волнуясь, кажется, с тобой. Ты мечтала раньше об уроках— Вот сбылась заветная мечта. Выбрала хорошую дорогу; Стала педагогом неспроста!.. Сколько было первого волненья. Но весь мир хотела б ты обнять После окончанья обсужденья, — «Пять!». В. ТАТАЕВ МОЛОДІ СТЬ Райдугою глянула барвисто, Цвітом у садочку заквітчалась, Полилась у луг струмочком чистим, Дівчиною тепло засміялась. Люди кажуть; так приходять весни Повнощасні у поля і села; Я ж кажу; то молодість чудесна Йде до мене по землі веселій. МРІЯ Без картуза, із чемоданом. Всміхнувшись від душі весні. Юнак іде колгоспним ланом,— А в серці — юності пісні. Селом, що на сади багате, До школи вулиця веде. З дворів вискакують хлоп’ята — Сказали ж їм : учитель йде. Бадьорий, впевненості повен, Несе він до дітей нове... Це майбуття моє чудове Вже зараз у душі живе. О. БОРОВКО В НІЧ ПІД НОВИЙ РІК * * Хвиля котиться, Хвиля піниться, Хвиля хлюпає Між корінь, А Десна моя Аж проміниться Лугом, нивою В далечінь. Хвиля котиться, Хвиля піниться, Грає іскрами Голосна. Щось в житті моїм Переміниться, Бо вже двадцять літ, Бо весна. Хвиля котиться, Хвиля піниться, Чайка падає До води... Хтось привидиться, Хтось зустрінеться, Розлита мене Про сади. Хвиля котиться, Хвиля піниться. Я іду собі В степ одна... Щось в житті моїм Переміниться, Бо вже двадцять літ, Бо весна. В. гринько. Литературная карусель (Эпиграммы) А. ПРОКОФЬЕВУ Только сердце песней тронь, С юной М узой нету сладу: Сорок лет поет про Л аду Ленинградская гармонь. Мы довольны от души — Песни очень хороши! В. БОКОВУ Виктор Боков, нет упреков К вам, как к автору стихов. ...Но как критик Виктор Боков Безусловно, не таков!.. А. РАСКИН У Эпиграммы сочной краски Нам, конечно, по душе. По талантливости Раскин Внук француза Беранже. Б. СЛУЦ КОМ У Напечатал в «Знамени» Новый цикл стихов И себе прибавил Множество грехов... К. СИМ ОНОВУ Написан им роман О мертвых и живых, Но как поэт давно Надолго он затих. И я хочу спросить: Средь мертвых иль живых Находиться сейчас Его неспетый стих?.. Л . М АРТЫ НОВУ У «Л уком орья» дуб зеленый, З НОВИМ РОКОМ! З Новим роком —хай тост продзвенить У щасливу і радісну мить, Коли дружно і як з братом брат, Від Камчатки до синіх Карпат Наші люди із світлим чолом Стануть всі за святковим столом. Коли голос пророчий Кремля Облетить ріки, гори, поля. Новий рік... Славний сонячний час — В комунізм веде Партія нас. М. НАДБУЖАНСЬКИЙ. ти... — захвилювався Василь. билося на чоло русяве волосся. — Я дзвонив у трест радгос­ — Не може бути, — відпо­ вів Микола, але відчув, як хви­ пів, вони виїхали ще о 12 годи­ А Василеві пригадалося ча­ люваяня товариша передається ні. Але ти не хвилюйся, Зою, (Нарис) рівне місто над Дніпром. Зараз і йому. — Якби перескочити все буде добре. Молодь уже сопки, а там — 20 кілометрів зібралась? — чомусь запитав Лише о 12 годині Василеві мабуть, сестри прибирають і... дома. директор. вдалося виїхати з Караганди. ялинку, прикрашають іграшка­ На столі стояв годинник, Тимчасом хуртовина посилю­ Сидів у кабіні «Летючки» по­ ми, а менший брат стрибає на­ валась і, коли під’їхали до со­ який показував без 20 хвилин руч З МОЛОДИМ, я к і ВІН , водієм вколо неї. 12, і всі зрозуміли, наскільки Миколою Медвєдєвим, який пра­ Потім згадав, як у березні пок, — засвистіла, завила хи­ цював шофером у радгоспі «Ки­ проводжали їх з комсомольсь­ жим звіром. Здавалося, що небо було недоречним це запитання ївський» і одночасно завідував кими путівками на цілину, як десь прорвалось, і сніг густою директора. — Перший цілинний Новий гаражем. Назустріч бігли один вперше їхали на машинах з об­ лавиною хлинув на землю. Ма­ за одним телефонні стовпи, з а ­ ласного центра в степ. ...Їхали шину кидало то в один, то в рік і враз... — сказала Зоя. На лишалися позаду риж уваті т а ­ без кінця. І раптом зупинилися другий бік, і Василь зрозумів, її обличчі відбивався розпач, і здавалося, що в цю хвилину, як­ буни нехворощі, а попереду, серед степу. З передньої маши­ що збилися з дороги. Закривши обличчя шарфами би була на самоті, вона розпла­ вздовж і впоперек, скільки сяг­ ни зіскочив Ігор Іванович Не­ не око, розкинулась засніжена вінчаний і проголосив урочисто: і насунувши шапки на самі калася б, як дитина. Десь під вікном почулося гу­ очі, друзі взялися за руки і степова далечінь. — Ось, друзі, і приїхали! вирушили в дорогу. діння тракторів, і до кімнати Нема кращого шляху, я к Тут буде наш а резиденція. Сильний пронизливий вітер зайшло кілька трактористів. шлях додому. Відкинувшись на Прокинувся степ від дзвінких — Ми готові, Ігоре Іванови­ свинку сидіння, Василь погля­ голосів, а до вечо р а виросли тут шарпав комбінезони, засліп­ дав на Миколу, якому слухняно палатки, в яких розмістилися лював очі снігом. Припікав мо­ чу. роз. Буран сильнішав. Зоя, а за нею і всі дівчата, підкорялася машина, і відчував Раптом Микола засміявся і міцніше закутавшись, першими задоволення, що вони вже, н а ­ перш і 120 к омсомольців-трак то­ решті, в дорозі, що рівномірно ристів, шоферів, комбайнерів, показав на бороду, утворену рушили до дверей... Майже 4 години минуло з то­ працює двигун і, як підрахував будівельників. Потім... Завітне від замерзаючої пари. Але коли товариш, рівно о 8 годині вечо­ керм о трактора і хвилююча уро­ звернув увагу на себе, то по­ го часу, як Василь з Миколою, ро будуть дома з друзями зу ­ чиста церемонія прокладання бачив таку ж білу снігову боро­ залишивши автомашину, бороли­ стрінуть новий 1956 рік—цей перш ої борозни. А на плугах — ду, яка відтягувала шарфик. ся з степовим бураном. Перема­ волж анка Зоя, русява, з приєм­ Обом стало незручно і сумно... гаючи втому, вони йшли і йшли, перший рік на цілині. ...Директор радгоспу, вже долаючи крок за кроком. Відчу­ А яка ялинка! —мимоволі ним засмаглим обличчям, тонки­ вихопилось у Василя. — Зн а­ ми смужками темних брів, ниж­ немолода людина, дивився у вали, що сили вичерпуються, єш, Колю, скільки мені дове­ че яких — великі, сині, як вра­ вікно, за яким шаленіла хурто­ хотілось, врешті, примиритися з вина, і схвильовано барабанив цією грізною степовою стихі­ лося воювати за неї в Караган­ ніш ні роси, чудові очі. А втім, Василь по-справжньо­ пальцями по столу. До кімнати єю... ді? Ціла проблема. Правда не­ — Вогні! — раптом радісно величка, соснова. Бачив — у му їх не розгледів, бо коли ще і зайш ли обсипані снігом комсо­ вигукнув Василь. — Наші, ки­ мольці. клубі стоїть, прибрана дівчата­ щ е р аз хотів зміряти поглядом — Щ о ж робити, Ігоре Іва­ ївські! ми? Красуня! їх бездонну глибочінь, вона зав­ Микола напружено глянув новичу, — стиснула руки на Микола вже бачив той омрія­ жди відводила їх десь убік. в далечінь. Крізь непроглядну ний вечір у клубі, танці, при­ З имові сутінки в степу опус­ грудях розгублена дівчина в темінь ночі і заметіль ледь ви­ вабливі дівочі усмішки і на­ каю ться рано і досить швидко. темносиньому пальті й білій разно пробивались тьмяні вог­ плетеній хустці, з -під якої ви­ тиснув на педалі. — Коли б ще не забуксува­ Златых стихов у дуба тьма. Мартынов словом утонченным Волнует поросли ума. В стихах мелодия приятна И даже кое-что понятно... А. Ж АРО ВУ Написано с жаром Им множество книг, А ныне А. Ж аров Главою поник... Ужели забыты Былые года, Военные битвы, Морская вода?.. М. СВЕТЛОВУ Нам приятно было снова Встретить имя М. Светлова, Так как всем, без лишних слов, Мил талантливый Светлов!.. С. МАРШ АКУ Что ни день и что ни шаг Нам встречается Маршак. В детстве — сказки, позже — были, Их, конечно, не забыли Те, кто чтит из года в год Бернса дивный перевод И желает Маршаку Много счастья на веку. Евг. ЕВТУШЕНКО З а циклом цикл, З а томом том: «А что потом? А что потом»? Ведь обо всем уже сказал, Пересказал, недосказал И недодумал обо всем «А что потом? А что потом»? Ты в «модных» ходишь до поры. Но вырос ты из детворы, Перед тобой вопрос ребром: «А что потом? А что потом»? В. ТАТАЕВ. — ники. Це комсомольці радгоспу виїхали на розшуки товаришів... Василь сидів у тракторі і від­ чував тепло Зоїних рук. А во­ на, люба, хороша дівчина, диви­ лась у почорніле лице Василя і вже не відводила свого погля­ ду вбік, як раніше. Дивилась турботливо, з тривогою, чи, бува, не обморозився... За якийсь час трактор зу­ пинився біля новозбудованого клубу, і Василь з Миколою по­ пали в дружні обійми товари­ шів. І запах різних духів, змі­ шаний з бензином пропахлих комбінезонів, був для хлопців якимсь особливо приємним і бентежним. Василь дивився на ялинку, що виблискувала різнокольоро­ вими вогнями, на молодь, ра­ дісну, схвильовану, урочистощасливу, на Зою, привітну і не­ звичайно рідну, і йому хотілося крикнути на весь клуб: — Друзі, які ви хороші, дру­ зі! Студент першого курсу, сек­ ретар комсомольської організа­ ції мовно-літературного факуль­ тету Василь Дорохов на хвилин­ ку замовк, потім додав: — Завжди, коли приходить Новий рік, мимоволі пригаду­ ється радгосп «Київський», який тепер нараховує більше 5 тисяч новоселів, пригадуєть­ ся та пам’ятна новорічна ніч у степу, невеличка соснова ялин­ ка і прості хороші друзі — ці­ линники. Петро ІГНАТЕНКО, �Новорічні Задача перша: На комсомоль­ ських зборах IV курсу спецвід­ ділу були присутні секретар комсомольського бюро педаго­ гічного факультету, комсорг групи і три студенти. Визначи­ ти процент відсутності на збо­ рах комсомольців, коли відомо, що в групі 25 комсомольців. Задача друга: Нашим студен­ там до початку занять, щоб роз­ дягтись, шість разів на тиждень невистачає по 5 хвилин. На скільки діб треба збільшити Новий, 1960 рік, щоб позбути­ ся цього лиха? Задача третя: Протягом двох років на кафедрі музики на­ шого інституту працювало 262 викладачі. Скільки годин пере­ бував у середньому на роботі кожен з них? Задача четверта: На к он­ сультпункт у Старченково ви­ їхали три викладачі, а студен­ задачі тів з’явилося два. Визначити процент корисної дії від тако­ го консультпункту, якщо враху­ вати, що викладачі витрачають на поїздку по 86 карбованців і по 24 години. Задача п’ята: Один метр до­ ріжки-килимка коштує 65 кар­ бованців. Довжина коридору 25 метрів. Яку суму грошей повин­ на виділити господарча частина для придбання доріжки, щоб не витягати її сувоями кожного ра­ зу з усіх кабінетів на випадок приїзду гостей та свят? Задача шоста: В їдальні на­ шого інституту 15 столиків. Скільки треба затратити мила, гарячої води, робочих рук, щоб змити з них бруд, який назби­ рався протягом 1959 року? Кращі відповіді будуть від­ значені в наступних номерах на­ шої газети. Автор задач—Іван Шершень. УВАГА! УВАГА! Кафедра педагогіки вислов­ лює щиру подяку прибиральни­ ці редакції журналу «Дошкіль­ не виховання», яка розшукала в архіві рукопис дисертації «Пи­ тання виховання в творчості О. М. Горького». Сумна історія цієї дисертації: два роки читалася вона редак­ тором журналу доц. Цвелих Т. І. і так непрочитаною й опинилася в архіві. * * З Нового 1960 року, після довгої перерви, відновлює свою роботу стрілецька секція викла­ дачів. * * Поздоровляємо педагогічний факультет з народженням нових кафедр — дошкільної педаго­ гіки, дефектології і педагогіки та методики початкової освіти; фізико-математичний факультет — з створенням кафедри вироб­ ничого навчання. * * Виявила бажання скласти за­ лік з креслення студентка фі­ зико-математичного факультету Цвілій Л., який тягнеться за нею хвостом з весни 1959 року. * * Студентки-фехтувальниці, які програли в цьому році кубок ім. О. М. Горького команді ін­ ституту фізкультури, обіцяють повернути його на змаганнях, які відбудуться в квітні місяці 1960 року. * * Господарча частина нашого інституту рішуче заявила, що в 1959 році проведено останній ремонт душових. * * Сподіваємось, що спортивні змагання з баскетболу, як і з во­ лейболу, проходитимуть весною на відкритому спортивному май­ данчику. ТЕЛЕГРАМИ «ЇЖАКОВІ» педагогічного крп так тримати крп біль­ ше уваги мовному оформленню газети крп уникайте бага­ тослів’я невиразних текстовок крп «ЇЖАКОВІ» фізико-математичного крп не забувати про існування на факультеті «хвостистів» ледарів про­ гульників крп зробити газету одномовною крп «ДЯТЛОВІ» Художника вам треба, У птиці дзьоб великий, (Поетів повно там!) Та тільки без пуття. Байок, дотепних віршів Нудна, дрібна газета, І влучних епіграм. Далека від життя. Справи гардеробні... Вечір мав бути хорошим. Ще б пак! Виступатимуть такі відо­ мі сатирики, як С. Олійник, Ю. Кругляк, М. Білецький, С. Маківчук, І. Манжара, П. Шабатин і інші. Чому не пі­ ти!? Звісно, підем. Але да­ вайте спочатку роздягнемося, бо некультурно ж так заходити до порядних людей. Ми настроєні на веселий лад. Привітно посміхаючись, подаємо своє пальто гардеробниці. — Ви куди? На вечір? — пи­ тає вона, зовсім не жартуючи. Ваша посмішка набирає ще більших розмірів. Вам хочеть­ ся, щоб і гардеробниця посміх­ нулася. — Ну, звичайно! Отут ви припустили страшен­ ну помилку. Навіщо ж так не­ обережно підтверджувати? — На вечір ми не роздягає­ мо! Вашу посмішку наче коров а язиком злизала. — Це ж чому? — А тому, що ми не зби­ раємося сидіти до 12-ої години! — Вас ніхто не зобов'язує сидіти до 12-ої. Побудьте до де­ сятої. А пальто візьміть, будь ласка. — Нічого не вийде! Сам т. Тюриков наказав не прийма­ ти. — Ну, досить. — Ви берете ініціативу в свої руки. — Я ні­ чого не знаю і знати не хочу. Відповідальність за пальто л я ­ гає повністю на вас, — рішуче кажете ви і кладете пальто й кепку на стілець за бар’єром. — Я його вішати не буду! — чуєте навздогін. Це добре, що ви так відважно зробили. Але ж більшість сидітиме у верхньому одязі. Ви роздяглися. Зараз пе­ ред сатириками стоїть нелегке завдання: розсмішити вас. Чи розсмішать? Ще й як! Але ви думаєте про інше: як могла така поважна людина, як наш вельмишановний помічник директора по господарчій части­ ні, давати подібні розпоряджен­ ня? А, може, це гардеробниці роблять наклеп на нього? Бойова нічия Цікава товариська зустріч відбулася днями між шаховими командами нашого і Одесько­ го педагогічних інститутів. У команді гостей виступало по5 шахістів першого і другого роз­ рядів. У одеситів особливо ви­ ділявся гострою комбінаційною грою їх капітан, першорозряд­ ник Футіран. Тому великий інтерес викликала його зустріч з нашим другорозрядником, сту­ дентом фізико-математичного факультету М. Шкуратовським Шкуратовський розіграв так звану атаку Земеша. Його про­ тивник обрав староіндійський захист. Партія проходила на­ пружено. Після розміну фігур виявилось, що Шкуратовськи й має деяку перевагу. Він сміли­ во повів атаку на короля і ря­ дом тактичних ударів змусив одесита на 43 ході здатися. Кращих індивідуальних ре­ зультатів у матчі досяг студені мовно-літературного факультету В. Яременко, який приніс нашій команді 2 очка. Дводенна товариська бороть­ ба двох студентських колекти­ вів, що проходила гостро і на пружено, закінчилась внічию Рахунок — 10:10. В. НОВОСІЛЬСЬКИЙ, Г. ЦЕИТЛІН, студент III курсу фізикоматематичного факультету. студент II курсу фізикоматематичного факультету. Кросворд БОРЕЦЬ ЗА ВОЛЮ І ЩАСТЯ НАРОДУ (До 125-річчя з дня народження Марка Вовчка) Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких Людей неситих. З такими словами звертав­ ся до української письменниці Марка Вовчка великий поет Тарас Шевченко, називаючи її своєю донею. Вона була «вели­ кою силою», «ясною зорею на­ шого письменства», «що з ве­ ликим блиском явилась на на­ шім духовнім обрії», писав про Марка Вовчка видатний україн­ ський поет Іван Франко. В творах Марка Вовчка зву­ чить, за словами Івана Франка, «глибока і чиста, мов слюда, любов до всіх покривджених і гноблених». Під впливом навколишньої дійсності, російських револю­ ціонерів-демократ ів — Герце­ на, Чернишевського, Добролю­ бова та безсмертного Шевчен­ ка — формується передовий світогляд письменниці. В своїх «Народних оповідан­ нях», що вийшли збіркою в 1857 році на українській мові, а в 1859 р. з передмовою І. С. Тургенєва — на російській, Марко Вовчок відтворює жах­ ливі картини життя закріпаче­ ного люду. «Народні опові­ дання» мають виразний анти­ кріпосницький характер. Це на­ че живі малюнки гіркої долі кріпака. Марко Вовчок стверд­ жує, що основним ворогом лю­ дини-трудівника є ненависне кріпацтво. Повні благородства і принад­ ної душевної краси героїні «На­ родних оповідань». Вони без­ межно-ніжні, ласкаві матері, вірні в коханні дівчата, щирі сердечні подруги, добрі, любля­ чі сестри. Та над усіма ними висить чорна тінь кріпацтва, яка руйнує їхнє щастя. Подібні мотиви розробляє письменниця і в оповіданнях, написаних російською мовою і об'єднаних в збірку «Рассказы из русского народного быта». Ще яскравіше виявився про­ тест проти гноблення в повісті «Інститутка» (образи Назара, Прокопа, Катрі), який вилива­ ється в оповіданні «Кармелюк» в грізну помсту народного мес­ ника над панами. В повістях російською мовою «Записки причетника», «Глу­ хой го родок», «Теплое гнездыш­ ко», «В глуши» Марко Вовчок змальовує образи нових людейреволюціонерів-різночинців, які зв’язують своє життя з бороть­ бою проти самодержавства. Твори Марка Вовчка — це великий стогін народу, його скарги на гнобителів і одночас­ но страшний проклін засновано­ му на неправді існуючому ладо­ ві. Марко Вовчок — видатний майстер художнього слова. Мова ції», в них відчувається, за сло­ зрівнянно мелодійна. І. С. Тур­ генєв писав, що твори Марка Вовчка «сповнені особливої наївної краси і поетичної гра­ ції», в них відчувається, за сло­ вами М. О. Добролюбова, «чи­ ста і свіжа поезія». Простота, ніжність, поетична краса — не­ від'ємні риси стилю Марка Вовчка. Її схвильована, часто наповнена тугою й сумом або романтично піднесена, нерідко пісенна мова зворушує до гли­ бини душі читача. Невтомна діяльність Марка Вовчка та безсмертні твори ставлять її в один ряд з най­ видатнішими письменниками-гу­ маністами світу. Пам'ять про Марка Вовчка свято шанує народ. її твори ви­ даються всіма мовами народів СРСР і багатьма мовами за­ рубіжних країн. Художня спад­ щина письменниці дорога ра­ дянським людям. Вона збагачує скарбницю української класич­ ної літератури немеркнучими перлинами художнього слова. М. ПАЗЯК. По горизонталі: 5. Твердження, що потребує доведення. 6. Махове колесо. 9. Лінія перетину двох площин. 10. Рухома частина елек­ тродвигуна. 14. Відрізок прямої в колі. 15. Тригономет­ рична функція. 16. Пристрій для виміру, що перевіряє вертикальне положення тіла. 19. Спосіб практичного ви­ конання чого-небудь. 20. Звук певної висоти. 21. Англій­ ський вчений-фізик. 24. Детермінант. 25. Сторона прямо­ кутного трикутника 29. Основоположник термодинаміки 30. Одиниця тиску. 31. Двочлен. 36. Вид зв’язку. 37. Оди­ ниця теплоти. 38. Нахил. 41. Знак однієї з арифметичних дій. 42. Деталь, що з’єднує поршень з валом двигуна. 43. Лінія в трикутнику. 44. Пряма, що має одну спільну точку з кривою. По вертикалі: 1. Метод розв’язування геометричних задач, що грунтуєть­ ся на принципі паралелізму. 2. Одиниця струму. 3. Нега­ тивний електрод. 4. Частина гучномовця. 7. Трьохелек­ тродна лампа. 8. Точка перетину відображених променів. 11. Автор «Теорії геометричних побудов». 12. Поривистий круговий рух вітру. 13. Поняття кількості. 17. Одне з ос­ новних понять в математичному аналізі. 18. Об’єктивна реальність, яка існує незалежно від людської свідомості. 22. Поверхня. 23. Одиниця потужності. 26. Радіоактивний елемент. 27. Зв’язок і співвідношення яких-небудь явищ об’єктивної дійсності, виявлені в певному порядку. 32. Один з основоположників класнчної механіки. 3 3 . Ви­ датний французький математик. 34. Німецькийвченийматематик. 35. Вимір. 39. Пряма, що перетинає коло. 40. Множина прямих, що виходять з однієї точки. 2 8 . М іс­ це, яке не має виміру. Склав студент II курсу фізико-математичного факультету М. СОЛОВЕЙ. Редактор О. КАРДАШ. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 27 (96) (31 грудня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-05-02 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (96) (31 грудня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/232 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d7f71337c989f2dafdad3e768dbb8960.pdf aa7f5d356b43e3fdc200b6c28e417e43 PDF Text Text �Конституція України : станом на 25 жовтня 2021 року (відповідає офіційному текстові). - Київ : Центр учбової літератури, 2021. 65 с. �Політична система України: конституційна модель та політичні практики : монографія / [Г. І. Зеленько та ін.]. - Київ : ІпіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2023. - 536 с. �Скрипнюк, Олександр Васильович. Конституція України та її функції: проблеми теорії та практики реалізації : монографія : до десятої річниці прийняття Конституції України. - Київ, 2005. - 167 с. �Конституція Української Республіки — Конституція Громадянського Суспільства : [проект за громадською ініціативою] / підгот.: Є. Ґолибард [та ін.]. - Київ : Фенікс, 2015. - 132 с. �Зубков, Сергій Костянтинович. Події, що змінили Україну : науково-популярна література / С. К. Зубков, В. Л. Карнацевич, А. Ю. Хорошевський. - Харків : Факт, 2013. - 383 с. �Vivat, Ukraina! : у трьох томах. Т. 1. Від Декларації про державний суверенітет України до Конституції України / [упоряд.: В. І. Севастьянов, Н. К. Севастьянова]. - Київ : ТОВ "СІК ГРУП УКРАЇНА", 2015. - 783 с. �Стрілько, Валентина. Стати народом. - Київ, 2019. 503 с. �Білий, Олег Васильович. Воля до ідентичності. Розбудова держави і стратегії легітимації = The Will to Identity State Building and Strategies of Legitimation. Київ : Академперіодика, 2017. 213 с. �Войтенко Ю. Українське конституцієтворення: історичний досвід та політичні реалії // Наукові записки з української історії. Випуск 24. - ПереяславХмельницький, 2010. С. 144-149. �Конституції і конституційні акти України: історія і сучасність : [збірник до 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України] / Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2-ге вид. Київ, 2006. - 309 с. �Томенко, Микола Володимирович. Україна: історія Конституції : [навчальний посібник]. Київ : Генеза, 2015. - 143 с. �Козаченко, А. І. Історія розвитку конституціоналізму в Україні : навчальний посібник. Полтава : Астрая, 2020. 217 с. - URL: http:// pli.nlu.edu.ua/wp-content/up loads/2020/03/ Козаченко-А.І.-Історія-розви тку-конституціоналізму-в-Ук раїні1. pdf �Гультай, Михайло Мирославович. Історичні витоки вітчизняного конституціоналізму: звичаї, традиції, пам'ятки права та філософські концепції : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2017. 239 с. �Шаповал, Володимир Миколайович. Виконавча влада (теоретичний і конституційний аспекти). - Київ : ФОП Москаленко О. М., 2016. 79 с. �Бутирська, Тетяна Олександрівна. Теоретико-методологічні основи державного будівництва : монографія / Тетяна Бутирська, Дмитро Дзвінчук. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2017. - 175 с. �Конституційне право України : підручник для студентів вищих навчальних закладів / [уклад.: В. В. Коцкулич, В. В. Джуган]. - Ужгород : Гельветика, 2018. - 408 с. �Савчин, Михайло Васильович. Порівняльне конституційне право : [навчальний посібник]. - Київ : Юрінком Інтер, 2021. - 327 с. �Совгиря, Ольга Володимирівна. Конституційне право України. Повний курс : навчальний посібник / О. В. Совгиря, Н. Г. Шукліна. - Київ : Юрінком Інтер, 2021. - 554 с. �Шаповал, Володимир Миколайович. Феномен конституційного права : монографія. - Київ, 2017. - 422 с. �Худояр, Леся Вікторівна. Принцип рівності в європейській та українській конституційній традиції XVIIIXX століть : монографія. Київ : Талком, 2023. - 690 с. �Шаповал, Володимир Миколайович. Конституційний контур парламенту : посібник для народних депутатів України. Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2019. - 116 с. �Шаповал, Володимир Миколайович Основи конституціоналізму: (нариси з історії, теорії і практики). - Київ : Мишалов Д. В., 2021. 116 с. - URL: https://rpr.org.ua/wp-content /uploads/2021/07/constitutio nalism-210611060522.pdf �Федоренко, Владислав Леонідович. Питання теорії конституційного права і модернізації Конституції України : [збірник наукових праць]. Київ : Ліра-К, 2013. - 189 с. �Бакка, Тамара Володимирівна. Громадянська освіта : інтегрований курс, рівень стандарту : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / Т. В. Бакка, Л. В. Марголіна, Т. В. Мелещенко. - Київ : Оріон, 2018. 240 с. �З фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова URL: https://lib.npu.edu.ua/ Укладач віртуальної виставки — Михайло Безсмертний � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Книжкові виставки</h4> Description An account of the resource Віртуальні книжкові виставки з фондів Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource Створення: 2013-12-21 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1 Subject The topic of the resource Рекомендаційна бібліографія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource З Днем Конституції України! Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-06-28 Subject The topic of the resource Конституція право Україна Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. З Днем Конституції України! / Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова ; укладач Михайло Безсмертний. -Київ, 2024. Description An account of the resource Віртуальна виставка видань з фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Безсмертний, Михайло (укладач) https://libdc.udu.edu.ua/files/original/a823672eff0281664e6c85b7c83ccf64.pdf 61cfcaf545e6d936082035a460706770 PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А п едагогічн і КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 1— 2 ( 98) 14 с іч н я 1960 року ЧЕТВЕР Ціна 15 коп. НАВЧАТИСЯ І ВЧИТИ дентів багато цікавих прийомів проведення уроків. Подібні від­ гуки зафіксовані в протоколах педагогічних рад і по інших школах. Зокрема слід відзначити уро­ ки студентів: Перевертайло, Студенти українського відді­ Івахно, Донченко, Татаєва (1 лу, що проводили практику в школа-інтернат), Шастун, Валь­ школах-інтернатах № 4 (Дар­ ченко, Бойко (106 школа), Де­ ниця) і № 6 (Пуща Водиця), м’яненко, Коваленко, Вовк брали активну участь у розв’я­ II. Унаочнення. (6 школа-інтернат), Косюк, Ко­ занн і питання, над яким зараз валенко, Редько (63 школа), працюють педагогічні колекти­ Практиканти широко викори­ Боримчук, Ісайко (33 школа), ви цих шкіл: про ліквідацію стовували на уроках різні види Андрущенко, Ківа (165 школа). шкідливого розриву в роботі унаочнення: на уроках з мови— IV. Проте... вчителя й вихователя, про по­ таблиці, відповідне розміщення єднання цих обов’язків у руках матеріалу на класній дошці (з Безперечні успіхи в оволо­ однієї людини (учитель-вихова­ використанням кольорової крей­ дінні навчальною роботою в га­ тель). Група студентів у школі ди), на уроках літератури — лузі викладання мови та літе­ № 6 активно працювала разом портрети письменників, ілю­ ратури, які виявили наші сту­ з колективом учителів під час страції до творів, репродукції денти на протязі педагогічної проведення експерименту, пред­ на споріднену тему. Студентки практики, проте, не повинні по­ метом якого є раціональна ор­ Шишкова й Сторожук, що від­ слаблювати нашу увагу до сер­ ганізація самостійних занять бували практику в шк олі-інтер­ йозних недоліків у підготовці учнів. Студенти Дем'яненко, наті № 2, провели, наприклад, студентів. Коцюба, Суховій проводили цікаві уроки з ілюстраціями по Насамперед ці хиби помітні в здвоєні уроки відповідно до твору Панаса Мирного «Моро­ тому, що переважна більшість програми цього експерименту й зенко» (кольорову ілюстрацію практикантів має недоліки в ус­ аналізували наслідки занять. вони виготували самі, збільшив­ ній мові, які полягають у пору­ Студенти російського відділу ши малюнок з підручника). В шенні орфоепічних норм укра­ їнської (і відповідно — росій­ проходили практику в школах ряді шкіл використовувалися ської) мови. масового типу. сучасні екранні засоби унаоч­ Істотним недоліком є й те, Відповідно до програми педа­ нення. Студенти Івахно, Дон­ що студенти мало відвідували гогічної практики, студенти IV ченко, Перевертайло (школа-ін­ уроки вчителів, особливо з ін­ курсу повинні дати 6 —8 залі­ тернат № 1), розповідаючи уч­ шого фаху, і, отже, не викори­ кових уроків з мови та літера­ турного читання, а студенти ро­ ням біографію І. Я. Франка і стали повністю тих можли­ сійського відділу, крім того, розбираючи з ними оповідання востей, які давала практика для 3 —4 уроки співів. Фактично «Історія кожуха», .використали всебічного вивчення досвіду кожен студент уроків з мови та епідіаскоп. Бронська та Кім школи, для ознайомлення з кра­ літератури дав значно більше. (135 школа) організували к іно­ щими зразками педагогічної Адміністрація школи охоче до­ урок по вивченню біографії майстерності. Недоліком у виховній роботі ручала нашим студентам засту­ Горького в V класі. Студентка є невміння практикантів володі­ пати хворих учителів. Студенти Білоцерковець супроводила ви­ ти музичним інструментом. вчення байок Крилова демон­ вели ці уроки за шкільною про­ грамою, сумлінно до них готу­ страцією діафільмів (23 школа). Доцент Ф. БУГАЙКО. валися і виправдовували вияв­ Число таких прикладів можна лене довір'я. В. Яременко, на­ помножити. Здається, все ясно, але зу­ приклад (2 школа-інтернат), стрітись з викладачем, тим III. За міцні знання. більше з агітатором, не зава­ дав 31 урок, заступаючи учите­ дить. І не обов’язково у дні, Дуже цінним у навчальній л я 8 — 10 класів. визначені для консультацій. роботі, яку проводили наші У підготовці до уроків прак­ Можна й раніше. тиканти виявили значну само­ студенти, є їх турбота про сві­ Н а ф о т о : викладач М. Я. стійність, намагалися позбутися домі і міцні знання учнів. Сту­ Плющ проводить консультацію студентами III курсу україн­ схеми у побудові уроку. Це від­ денти приділяли багато уваги зського відділу в кабінеті мови. тому, щоб не переносити центр значали й учителі шкіл. Так, уваги на домашні завдання, на­ учителька 63 школи М. Ф. Лев­ вчати учнів на уроці. На уро­ ченко у виступі на підсумковій ках застосовувалися різні фор­ педагогічній раді відзначила ми самостійної роботи учнів, вміння студентів активізувати різні прийоми закріплення на­ клас, встановити контакт з уч­ вчального матеріалу. Крім того, нями, забезпечити на уроках в школах-інтернатах студенти належну дисципліну й робочу відвідували години с амопідго­ обстановку. товки, стежили за тим, як го­ Учителька цієї ж школи тують учні уроки, навчали їх О. П. Цокол заявила, що прак­ раціональним прийомам запа­ тика не пройшла безслідно і м’ятовування, роботі з підруч­ для неї: вона запозичила в сту­ ником тощо. І. Експерименти, творчість Сподівання виправдалися Скільки було розчарувань, хвилювань. Ми в школі спосте­ рігали роботу вчителя і раніше, але лише на практиці відчули, що означає бути вчителем-де­ фектологом. Все те, про що го­ ворилось на лекціях, ожило рап­ том у свідомості, стало таким ясним. Так, наприклад, на лек­ ціях ми багато разів чули про індивідуальний підхід, але ли­ ше тут, на практиці, ми зрозу­ міли, наскільки глибоко треба знати дітей, особливості кож­ ного. Велику допомогу нам по­ давали вчителі, в яких ми про­ ходили практику. Багато уваги приділяли нам методисти К. М. Турчинська, Т. К. Ульянова, Н. Ф. Засенко, М. Д. Ярмачен­ ко. Вони допомагали вивчати дітей, вказували на недоліки в роботі, виправляли їх. Багато чому навчились ми, але ще більше потрібно навчи­ тися в майбутньому. М. МАНЗЮК, студ. IV курсу педаго­ ГІЧНОГО Факу л ь т е т у . Гаряча пора! Студентки V курсу мовно-літературного факультету українського відділу Н. Русан, Л. Климчук, Л. Фалінська готуються до екзамену з української літе­ ратури. Перший екзамен 6 січня в 31 групі III курсу фізико-математичного факуль­ тету відбувся перший екзамен. Студенти складали його з пред­ метів опору матеріалів, теорії механізмів. Важливо, що на протязі року, коли вивчалися ці дисципліни, студенти, крім занять, відвідували залізничні майстерні, проводили лабора­ торні роботи, випробовуючи ма­ теріали на тиск, згин, розрив. Таким чином, теоретичні знан­ ня систематично перевірялися на практиці. Допомогли у за­ кріпленні матеріалу і консуль­ тації викладача Н. Шпильової. Із дев’ятнадцяти студентів групи семеро одержали відмін­ ні оцінки, восьмеро — «добре», один — «задовільно». Прикро, що студенти О. Павленко і А. Маковський виявилися недо­ статньо підготовленими і скла­ Надійна Виносимо щиру подяку сту­ дентам І курсу спецвідділу Т. Зінченко, Л. Горбатюк, М. Кучерявій, О. Бесараб та Т. Разумовій за організацію тан­ цювального колективу учнів 4-а та 4-б класів 91 середньої шко­ ли Сталінського району, за ро­ боту з піонерами. Незважаючи на деякі труд­ нощі в організації самодіяльно­ го колективу учнів, переобтяже­ ність екзаменами та іншою роботою, згадані студентки, особливо Т. Зінченко, приділи­ ли екзамени з великими труд­ нощами, а один студент не з’я­ вився. Змістовні, вичерпні відповіді на запитання, поставлені в бі­ летах, дали М. Подоляк, В. Ле­ щенко, Л. Дренова, В. Козій і інші. Вони швидко, без поми­ лок розв’язали задачі, спроек­ тували і розрахували схеми ме­ ханізмів, вірно визначили опір. Тому й не було до них додат­ кових запитань. У 32 групі фізиків того ж курсу результати значно кра­ щі — там з 20 студентів від­ мінні і добрі оцінки одержали 17 осіб. Особливо слід від­ значити сумлінну працю А. Бо­ рейка, Л. Швецової, Е. Бур­ фана. О. АРХИПЕНКО, студент 31 групи фізиків. зміна ли багато часу, енергії підготов­ ці танцювального колективу до виступів на Новорічному вечо­ рі та під час зимових канікул. Радіємо з того, що на зміну нам прийдуть у школи такі пре­ красні кадри — енергійні, пра­ цьовиті, здібні молоді вчителі, що добре знають і люблять ді­ тей та школу. М. ШЕКЕРА, вчителька 4-а класу, І. ЛОМОНОСОВА, вчителька 4-б класу 91 школи. �Те пл а з у с т р і ч Цей вечір був трохи незви­ чайним. Актовий зал інституту заповнили студенти педагогічно­ го факультету, вчителі спеці­ альних шкіл і їх вихованці — учні спецшкіл. Ще за годину до початку вечора біля актово­ го залу інституту і особливо в аудиторії № 39 було велике по­ жвавлення. Це студенти дефек­ тологічного відділу з великою цікавістю розглядали виставку робіт учнів спецшкіл м. Києва. Виставка добре розповідає про багатогранну діяльність учнів. Дуже приємно усвідомлювати що діти з недоліками в загаль­ ному розвитку добре вміють шити, в’язати, вишивати, вироб­ ляти взуття, столярні і полігра­ фічні вироби. Це ще раз під­ креслює, що в результаті на­ вчання і наполегливої праці вчителів діти спецшкіл — глу­ хонімі і розумово відсталі — можуть брати активну участь у житті нашої країни, своєю пра­ цею приносити користь людям. Багато ми чули про перебу­ дову школи, про наближення її до життя, про методи і специ­ фіку роботи в школах. Але од­ не — почути про все це на лек­ ції, прочитати в газеті, а зовсім інше — почути про це від лю­ дей, які по 3 0 —40 років тру­ дяться на педагогічній ниві. Вечір зустрічі з заслуженими вчителями спецшкіл відкрито. В Один за одним на трибуну під­ німаються вчителі Р. А. Овдієн­ ко, А. П. Лагун, О. Дудкіна, В. Плита, М. Доброволенко, А. Кремінський, Л. Могилів­ ська. З увагою слухають студенти своїх старших порадників, лю­ дей з досвідом, які починали вчителювати ще в перші роки Радянської влади і були свід­ ками всіх тих змін, які відбу­ лися в системі навчання і вихо­ вання глухонімих і розумово відсталих дітей. Праця дефек­ толога хоч і важка, але почес­ на, тому треба переборювати ті труднощі, які будуть зустріча­ тися в роботі. З трибуни в зал летять слова вчителів спецшкіл про те, що «працювати нелегко, але там, де немає труднощів, не­ цікаво». І, дійсно, це так. Тіль­ ки тоді відчуваєш насолоду, ко­ ли після кропіткої праці бачиш її хороші наслідки. Багато цін­ них порад почули студенти від учителів. Були поради і кафед­ рі спецпедагогіки відносно під­ готовки студентів до проходжен­ ня практики. Зокрема вказува­ лось, що потрібно більше звер­ тати уваги на курс постановки звуків глухонімих дітей. Сту­ денти почули про роботу лого­ педа, про значення цієї роботи і її благородну мету. Після ви­ ступів учителів і студентів учні спецшкіл показали свої досяг­ чом у Недавно студенти III курсу педагогічного факультету II групи спецвідділу гаряче обго­ ворювали питання про те, «Що таке щастя?». Слова «щастя», «щасливий» і близькі їм можна часто почути з уст нашої сту­ дентської молоді, ці ж слова знаходимо у висловах визнач­ них письменників, прославлених і звичайних людей нашої Віт­ чизни. «Якщо особисте займає в лю­ дини величезне місце, а суспіль­ не — крихітне, тоді розгром особистого життя — майже ка­ тастрофа. Тоді у людини постає питання: «Для чого жити?» Це питання ніколи не постає пе­ ред бійцем», писав М. Остров­ ський. В. Чкалов бачив своє щастя там, де важко і цікаво. У чому ж полягає щастя лю­ дний? Кожен із студентів ви­ словлював свою думку про щастя, прагнув сказати і про пережите ним особисто, згада­ ти епізоди з свого життя, коли він почував себе щасливим. У нення в художній самодіяль­ ності. Зал неодноразово вибухав оплесками. Виявляється, що учні спецшкіл добре вміють співати, танцювати і читати вірші. Глядачі нагороджували оплесками танцюристів школи глухонімих, які майстерно ви­ конали матроське «Яблучко», «Угорський танок» та «Чеську польку». Надовго запам'ятаєть­ ся цей вечір. Адже тут зустрі­ лось кілька поколінь вчителів, щоб об'єднати свої зусилля у вихованні і навчанні наших ді­ тей і вивести їх на широкий шлях життя. Наших дітей ви­ ховує сім’я і громадськість, піонерська та комсомольська організації, наше життя. Однак не можна забувати про ту вели­ ку роль, яка належить в цій справі вчителю. Особисті якості мають вирішальне значення у формуванні характеру учня, у визначенні його майбутнього. Тому нам, майбутнім сурдопе­ дагогам і олігофреноп едагогам, треба багато працювати, набу­ вати все нових знань і розши­ рювати свій світогляд, щоб на­ буті знання потім уміло переда­ ти учням. М. МАНЗЮК, Л. РАДЯНСЬКА, студентки IV курсу спецвідділу педагогічного факультету. Гості нашого інституту Делегація вчених Польської Народної Республіки в гостях на фізико-математичному факультеті. Декан педагогічного факультету Д. Я. Ш елухін роз­ мовляє з членами делегації працівників народної освіти Угорщини. щ астя ? багатьох студентів таким щас­ ливим епізодом у житті був, зо­ крема, вступ до педагогічного інституту. Дехто розповідав, як він про­ тягом трьох років прагнув ста­ ти студентом педагогічного ін­ ституту. І от успішне складан­ ня екзаменів і зарахування до вузу — було справжнім щастям такого студента. «Коли я про­ читала своє прізвище у списку зарахованих на І курс,— гово­ рить студентка Смирнова,— я не повірила своїм очам. Я про­ сила товаришів уважно пере­ глянути список, чи справді моє прізвище серед зарахованих. А стати вчителькою я мріяла з дитинства». Хвилювало студен­ тів і майбутнє. В чому далі по­ лягатиме їх щастя? Всі уявля­ ють собі щастя в праці на ко­ ристь суспільства. Суспільнокорисна праця на благо Вітчиз­ ни — обов’язкова умова даль­ шого післявузівського життя, отже, складає їх щастя. А яке ж місце посяде в жит­ ті талант, любов, родинне бла­ гополуччя? Що головне у щасті людини: успіхи в роботі чи удача в осо­ бистому житті? Одні висловлювали думку, що головне у особистому щасті людини — це кипуча робота. Якщо людина знаходить в ро­ боті повне моральне задоволен­ ня, значить — вона щаслива. Інші студенти, які зовсім не погоджувалися з цим, ставили питання: чому ж деякі жінки, Декан мовно-літературного факультету А. Данилюк наприклад, домашні господар­ знайомить завідуючого кафедрою музики Кишинівського ки, хоч і не виконують ніякої педагогічного інституту ім. Крянге В. І. М унтяна з кабі­ громадської роботи, не вважа­ нетом звукозапису кафедри музики. ють себе нещасними. Вони, оче­ видно, вбачають своє щастя в любові до дітей, чоловіка. То­ ТРОХИ ЛІРИКИ му, чи не головне у щасті лю­ дини те, як складається її ро­ динне благополуччя і любов? СТУДЕНТКА Це питання продовжують об­ Я п іду собі житом густим, говорювати студенти III курсу. Ты даже в письмах нежных Грунтовою дорогою, не просила А яка Ваша думка, товариші? Переповнене серце моє Хоть словом незначительным Тихим сумом, тривогою... О. БЛИК. помочь. Я світанок стрічав голубий Піснею стоголосою, Скажи мне, мама, где нашла ты Замовкав солевей-дрі ботун, силы, Я прощавсь з русокосою. Чтоб все несчастья в жизни Ти на ш лях зустрічати ішла, превозмочь? В ніч грозову не спала. Де ж поділась любов твоя, Зустріч викладачів Приеду очень скоро непременно, Як студенткою стала?! спеціальних шкіл та Чтоб вновь сидеть с тобой Ти листів не читаєш моїх — дитячих садків — ко­ наедине, Я щоденно тобі пишу. лишніх студентів на­ Може, ти полюбила кого, С отличным другом, верным То признайся, тебе прошу? шого інституту — з и бессменным, студентами. Чи рук мозолястих сором, С душою, преданной навеки А я ж тебе так люблю! Н а ф о т о : Л. Мо­ мне. Я в голосі кожнім дівочім скаленко, V курс, Р. Твій голос, як пісню, ловлю. Кулик, I курс, вчителі И хочется сказать тебе, родная: Чи кучері в мене не буйні, Л. Вавіна, Р. Супрун, Спасибо за нелегкий женский Чи в танок не плавно веду? В. Заїка. труд! Люблю... Ненавиджу?! Смотрю в глаза твои и понимаю, Кохаю! Шукаю, як полем іду... За что Отчизну матерью зовут! МАМА В. т ат а е в В. ГРИНЬКО. �На Усунути розрив з а о ч н о м у... Семирічний план розвитку народного господарства СРСР накреслив дальше розширення сітки шкіл-інтернатів, які за кілька років своєї роботи пока­ зали вже значні позитивні ре­ зультати. Однак система робо­ ти в цих школах нового типу потребує вивчення і, звичайно, вдосконалення. Мовно-літературний факуль­ тет на своєму українському від­ ділі готує для шкіл-інтернатів вихователів, викладачів мови та літератури. Але чомусь, як це сталося з випускниками мину­ лого навчального року, ці дві спеціальності розділяють — од­ них послали тільки викладача­ ми з фаху, інших (і таких пе­ реважна більшість) — тільки вихователями, при тому в І— IV класи. Цей розрив неви­ правданий. Адже він створює непотрібні ускладнення в сто­ сунках між вчителями-предмет­ никами і вчителями-вихователя­ ми. Правда, перебуваючи на практиці, студенти виступають там у ролі і викладачів і вихо­ вателів. Тим більш прикро, що на ділі вони їдуть за призна­ ченням, маючи іншу перспек­ тиву. Міністерству освіти УРСР необхідно подбати про те, щоб у цьому навчальному році та­ ких випадків не траплялося — одержуючи дві спеціальності, студент повинен і працювати за ними в майбутньому, коли стане вчителем. І. ГОЛУБЕНКО, аспірант кафедри методики літератури. Кр а щ і з кращ их Закон про зміцнення зв'язку школи з життям поставив нові, більш серйозні, завдання і перед системою заочної освіти. Дещо змінилися програми, збільшилися вимоги. Тому ве­ ликої праці, систематичного і наполегливого оволодіння предметами з фаху потребує чер­ гова зимова екзаменаційна сесія. Для студентки дошкільного відділу педагогічного факуль­ тету І. Товстокорої, як і для багатьох її товаришів, це перша сесія, але в заліковій книжці у неї тільки «добре» і «відмінно». Працює вона вихователем дитячого садка № 58 у місті Запоріжжі. Н а ф о т о : студентка І. Товстокора за підготовкою до заліку з історії КПРС. ЯК Я вчився БІГАТИ НА КОВЗАНАХ ОПОВІДАННЯ У червні місяці 1959 року був проведений другий огляд студентських наукових робіт НСТ вищих учбових закладів Київської, Вінницької, Жито­ мирської, Хмельницької, Чер­ каської та Чернігівської об­ ластей. В цьому огляді, як і в попе­ редньому, взяло участь НСТ і нашого інституту. Огляди є серйозною перевір­ кою наукового рівня та акту­ альності робіт, виконаних сту­ дентами, і тому закономірно, що комісія огляду в своєму на­ казі відзначає кращі з кращих. На другий огляд було надіс­ лано 312 студентських науко­ вих робіт від 325 вищих учбо­ вих закладів. Роботи були пред­ ставлені від 550 наукових гурт­ ків, в яких брало участь 11 ти­ сяч студентів. НСТ нашого інституту наді­ слало на огляд 17 кращих робіт членів НСТ від 14 наукових гуртків. Наказом по Міністерству ви­ щої освіти Української РСР за № 214 проведено підсумки огляду. В числі інших нагороджено грамотами Міністерства чотири роботи студентів нашого това­ риства. Нагороджені такі роботи: 1. «Художньо - образотворчі прийоми в роботі В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокрити­ цизм» як засіб боротьби проти ревізіонізму» Л. Грекова. 2. «Оптичні властивості де­ яких напівпровідників» — на­ укова праця студентів Ю. Рудь і М. Кириленко. 3. «Формування у глухоні­ мих учнів молодших класів мо­ ви як засобу спілкування (з до­ свіду Харківської, Київської та Миколаївської шкіл глухоні­ мих)» — студента Г. Петруш. 4. «Демонстрації по темі «Електромагнітні коливання і хвилі» в курсі фізики середньої школи з саморобними прилада­ ми» — студентів Г. Давидюк і А. Золотаревського. На першому огляді (1958 р.) було також нагороджено чотири роботи наших гуртківців. Добре, що ми не здали позицій мину­ лого року, хоч і можна було до­ сягти значно більших успіхів. Не можна не відзначити ус­ піху, якого домоглись наші фізики, бо дві нагороди з чоти­ рьох одержали саме вони. У нас є всі можливості домогтись ще кращих результатів на на­ ступному, третьому огляді, який відбудеться в червні 1960 р. раз — вправо,ніг не піднімай — Ура-а! — закричав Толя так високо! Граб, влітаючи в кімнату з Мою появу на катку зустрі­ Я старанно виконую інструк­ швидкістю метеора. Він у нашій кімнаті найтемпераментніший ла схвальними вигуками юрба ції мого вчителя. Кожен рух (спить біля теплової батареї), і хлопців, які курили, сміялися, вимагає виключної уваги і ав­ томатизму. Раптом моя нога по­ ми спочатку не здивувались, а може, заздрили мені. потім подумали: «Або лотерей­ — — Вони, очевидно, прийняли трапляє між його ноги... Гм, ний білет виграв, або листа мене за майстра спорту, — із за­ колесо історії. з дому отримав». У руках він доволенням і одночасно з болем Ми лежимо недалеко від бас­ подумав я. тримав невеликий пакунок. кетбольного стовпа. Природно, Я зробив два кроки з дуже що я знизу. Борис — зверху, — Дали ковзани! На кафедрі фізкультури. Сорок четвертий великим кутовим відхиленням. упершись лівою ногою в мій розмір. Ледве виплакав. Ви мо­ За третім — мене сильно ки­ живіт, робить критичні заува­ жете поки що використовувати, нуло вперед, потім — назад. ження: — Не намагайся переставля­ а мені треба заскочити в полі­ Та я встояв на ногах. На катку технічний,— сипав швидко і не­ стало тихо-тихо. Я величаво від­ ти ноги, ніби їх в тебе не дві, кинув голову і з презирством а чотири. Треба бігти так, щоб терпляче Толя. — Я перший, — крикнув подивився на всіх: «Ну, що?»... ніг майже не було видно. Кри­ і зробив четвертий крок. На ла, крила повинні бути,— па­ Саша. цьому мій тріумфальний хід за­ тетично вигукує він. — Я другий! — Боря, встань зараз же з — Я третій, — пролунало кінчився. Хитнувшись вліво і описавши непередбачену мною живота, мені боляче. майже одночасно. дугу правою ногою, я віртуозно Боляче? — з сарказмом На одних ковзанах втрьох ще впав плечима на лід. запитує Борис. — Мистецтво ніхто не бігав. Кидати жере­ Багатоголосий сміх покотився як і всяке мистецтво, ви­ бок — занадто примітивно. Ми дев’ятим валом до корпусу гу р ­ їзди, А. КОНФОРОВИЧ, магає терпіння. «Геній — це не любимо багатослів’я, а тому тож итку і проник, напевне, в се­ терпіння», казав хтось з класи­ голова НСТ інституту. сіли за шашки. Я завжди хи­ редину його. ків. Я придумав новий метод зуюсь десь вичитаним афориз­ — Так в тебе ж малі ковза­ навчання! мом: «Кому везе в грі, тому не ни! Ми знову їдемо. везе в коханні». Якщо ви мене — Де там малі, сорок че­ Тепер він попереду, а я, вхо­ падаю... і піднімаюсь уже не вився на всі боки, а коли па­ зрозуміли, то вам стане ясно, твертий! — розсердився я. дав, то голубі мої очі дивились пившись руками за його пояс, так сміливо. що я програв, отже, скористаю­ — Я думаю, що йому треба в голубе небо. Це була дивна Знову сміх. повторюю кожен Борисів рух. ся ковзанами третім. Я зібрав свою волю в кулак, Боря починає махати руками спершу навчитись їхати назад, гармонія, чудернацьке сплетен­ ...Сиджу в читальному залі хоч, правда, в руки було холод­ і ногами. Я заплющую очі... а потім уже вперед, — каже ня неживої природи з людиною. гуртожитку і дивлюся на каток. но і її нелегко втримати, зробив Відпочивати підкочувався до — Ми, як маленький паро­ Євген. Невеличний майданчик з усіх знову крок. Перший, третій, воз,— десь здалеку долітає го­ Я підозріло дивлюсь па ньо­ баскетбольного с т о в п а .О ве­ боків обнесений парканом, по­ п’ятий, шостий! Ні, п’ять, бо на лос товариша. У ньому стільки го. Він тільки в цьому році за­ ликий, могутній! Ти один — середині закопаний баскетболь­ шостому кроці я знову впав. теплоти і сердечності, що хо­ кінчив десятирічку і тому не моя надія і опора! Залишилось ще 15 хвилин. вний стовп, на якому хтось по­ знає життя так, як Сашко або Навколо кружляли, викидали четься співати. чепив табличку з акуратним ногами хитромудрі па юнаки і Р-р-раз... Секунди падіння. я... При падінні я розбиваю ру­ Краще кінець, хоч і з муками, написом: «Місце для куріння». дівчата. Я почав, лежачи, ана­ Земля крутиться. Паркан бі­ ку і закривавленим кулаком ніж муки без кінця. Я зійшов з катка. Навздогін пролунало А льоду — кіт наплакав. жить, біжить, але тільки-но я махаю до нього: лізувати своє падіння. — Ти дивись мені, зелена «ура». Біля входу зустрів зна­ Я дивлюся на постаті ковза­ Ясно, що ковзани були вели­ стукнувся об землю, як він зу­ йому дівчину, яка... ну, ви мене нярів, на мовчазні, кривобокі кі і не мали бажання виконува­ пинився ...Боря стоїть оддалік душа! розумієте, звичайно. Євген тікає в кімнату. дерева в парку, а десь у глиби­ ти мої вказівки, і в цьому я не і пояснює «глядачам» причину — Ти вже закінчив? Толя Граб перев’язує мені мого падіння: ну мого серця закрадається ти­ винен. — Так. хими, несмілими кроками страх. — Я повернув, а він їхав не руку і одночасно радить: Три чверті площі всього кат­ — Ти намагайся їхати не по — А я перший раз тільки ка займав лід — насторожений, в такт зі мною і налетів на кругу, а по прямій — від пар­ йду. беручкий, хтивий, він аж пі­ грунт. — Я також був перший раз. — Налетів! Це він про ме­ кана до стовпа. В твоєму роз­ нився від злості, плакав неве­ — І багато разів ти впав? не,— зауважую я, немов проси­ порядженні ще півгодини... О четвертій годині п' ятна­ личкими кусочками снігу. До наючись. Це звучить як попередження. Я ніколи не люблю підносити мене підійшов Боря Штарк, дцять хвилин я вже в кімнаті. Хлопці ПІШЛИ. себе на недосяжну височінь. Боря підходить до мене, в хлопець. — Хлопці, а ви знаєте, що я єхидний До паркана я обов’язково не­ Перш за все — скромність. його погляді — співчуття і ка­ — Побачив би тебе наш ма­ ніколи не стояв на справжніх тематик Яків Сидорович, він би м’яна рішучість будь-що навчи­ доїжджав. Майже інстинктивно І я сказав: ковзанах, у дитинстві пробував сказав, що ти — ілюстрація до ти мене. я вважав за краще падати біля — Один раз тільки впав, бігати на власних, зроблених з монотонної функції, яка обме­ нього. Їхати в зворотний рейс уявляєш собі. — Поїдемо? Вона пішла. В мені заговорив мідних трубок... — Ні, — відповідаю з гід­ було не легше. жена зверху. Кожного разу я норовив ко­ голос совісті і я крикнув: Це нічого,— сказав Са­ ністю я, — сам буду. — Не смішно, — спробував — Людо, я забув, я впав два ш Я от плавати — а не захищатись я найбільш вжива­ Піднімаюсь і їду. Біля пар­ го-небудь збити з ніг, потім сам в К м ів, а навчився.— л е І нвін почав . кана стоять всі жильці нашої швидко схоплювався, вишукано, рази!.. ним і безглуздим аргументом. Вона заглянула в мої голубі кімнати: Сашко Клен, Толя елегантно подавав руку. розповідати чи не в сотий раз — Все це було б смішно, відому нам історію. Потерпілий піднімався, а я правдиві очі і сказала: якби не було так сумно,— про­ Граб і Євген Таран. Перший з Увійшов Володя Кучма з ков­ цитував Боря.— А знаєш що? подивом дивиться на мене і втрачав рівновагу і падав зно­ — Це не має значення... і, ву. занами в руках. По його роз­ Давай я тебе буду вчити їздити. каже: крім того, я все бачила через Часто я їхав легко, невиму­ В — Хто ж так їздить. Голов­ червонілому обличчю видно, що вікно. Й К Ь С ІО Н Д И Р .П — Прийнято одноголосно, — не — сміливість, сміливо треба шено, в моїх руках граціозності хлопець одержав велику насо­ я подаю Борі руку. було, ой, було... Зухвало ди­ лоду. — Ну, давай, раз — вліво, їхати. Я сміливо їду, сміливо �чину прибували селяни для на­ бування досвіду інтенсивного ведення сільського господарст­ У нашому інституті є непога­ ва, а з Чехословаччини у Львів — для роботи в українських на традиція, за якою всі студен що вважати Каткова представ­ това­ ти, що вивчають курс навчаль­ ником цілої Росії, це значить сільськогосподарських О. КАРДАШ не мати найменшого уявлення риствах. Немаловажне значен­ ного кіно, складають державні ня в цьому відношенні мала ко­ про Росію і смертельно обража­ лонізаторська діяльність чехів екзамени і одержують кваліфі­ ти значну частину російського і словаків, які створили у Во­ кацію кінодемонстратора. Цього суспільства». линській губернії царської Ро­ року 167 студентів з усіх фа­ ченка, забороняючи поширення З праць Івана Франка чеська сії цілі села, зберегли в них його творів, чеська громад­ культетів (сім академічних ськість давала високу позитив­ і словацька громадськість одер­ чеський устрій життя, способи груп) вже одержали право кори­ жала цінні безпосередні відо­ ну оцінку політично загостре­ обробітку землі, що не могло не ній поезії великого сина укра­ мості про життя, культуру і вплинути на загальне піднесен­ стуватися фільмотекою кафед­ особливо літературу братнього їнського народу. Цілий ряд пе­ ня культури землеробства в цій ри навчального кіно нашого рекладів творів Т. Г. Шевченка українського народу, з якою губернії. на чеську та словацьку мови і була не лише мало обізнана, Число поборників чехослова­ інституту та фільмофондом кі­ нарисів про його життя і твор­ але яка досі була їй май­ цько-української дружби на по­ нокабінету Міністерства освіти чість є яскравим свідченням то­ же недоступною. І. Франко зро­ чатку XX ст. зростає за раху­ для проведення виховної робо­ го, як високо чехи й словаки бив надзвичайно багато для нок великої кількості (біля цінили нашого великого співця. того, щоб познайомити свій на­ 500 осіб) львівських студентів, та в школах. Заслуговує на увагу той факт, род з культурою і політичним які під тиском національного Життєва потреба мати цю що саме в 1876 році, коли цар­ життям чеського і словацького гніту і цькувань з боку поль­ кваліфікацію підтверджується народів. Завдяки зусиллям ське самодержавство видало го­ ських шовіністів змушені були резвісний «указ» про заборону І. Франка, з ’явилося в світ ба­ залишити Львівський універси­ тим, що цього року до нас при­ української літератури, в Празі, гато українських перекладів з тет і перейти в інші європей­ йшли на екзамени студенти п’я­ в друкарні Ржегоржа, виходить чеської та словацької літера­ ські університети, в тому числі того курсу педагогічного фа­ двотомне найповніше на той час тур; починають з ’являтися і і Празький. культету та вчителі, які, закін­ самостійні українські дослід­ видання «Кобзаря» Шевченка, В цей період у Моравії в до якого ввійшли також і полі­ ження, рецензії і замітки про 1910 р. з'являється в перекла­ чивши інститут, у свій час не тичні поеми. чеську і словацьку літератури ді на чеську мову перша збірка Поряд з оповідань Михайла Коцюбин­ складали відповідного екзамену. Проте посилені репресії про­ і життя взагалі. ти діячів української літерату­ І. Франком на перекладацькій ського, яка знайомила чеську До кінця семестра студенти, ри не могли не відбитись і на ниві з чеської і словацької мов громадськість з першою росій­ вивчаючи другу частину кур­ чехословацько - українськ и х (зокрема поезії) багато зробив і ською революцією, зривала ма­ Павло ску з лібералів і реакціонерів су — методику використання зв’язках. Після смерті Шевчен­ революціонер-демократ ка в історії цих зв’язків знахо­ Грабовський та інші. В 1909 р. та закликала до революційної екранних засобів унаочнення димо лише імена двох представ­ в Києві виходить дослідження боротьби. ознайомлюються з фільмотекою ників Наддніпрянської Украї­ В. Доманицького «Словаки, їх Початок XX ст. був ознаме­ кафедри, навчаються давати пе­ ни — Степана Руданського і життя і національне відроджен­ нований і поглибленням теат­ Михайла Старицького. ня», яке разом з статтями ральних зв’язків. У 1907 р. дагогічну оцінку діафільма м, На кінець XIX — початок Франка і В. Гнатюка про сло­ М. Садовський в Києві здійс­ діапозитивам, кінофільмам та XX ст. припадає діяльність од­ ваків, їх культуру сприяло нив уперше постановку чеської ного з найвизначніших пред­ дальшому поглибленню знань народної опери «Продана наре­ розробляти уроки і виховні по­ ставників чехословацько-укра­ українців про своїх слов’ян­ чена». Успіх цієї опери частко­ заурочні заходи з використан­ їнських зв’язків — Івана Фран­ ських братів. На сторінках ук­ во обумовлений тією допомо­ ням навчального кіно. ка. Великий Каменяр виступив раїнських журналів з’являють­ гою, яку подав у підготовці й як продовжувач шевченківських ся статті П. Соботки про Яна постановці опери чеський дири­ Т. АБРАМОВА, революційно - демократ и ч н и х Неруду, Ржегоржа — про Свя­ гент Густав Єлінек. завідуюча кафедрою традицій в розумінні слов’ян­ топлука Чеха, Гейна — про рух (Далі буде). навчального кіно. ської єдності. Надзвичайні здіб­ так званої «Омладіни», а одно­ ності Івана Франка, його ен­ часно з цим на сторінках чесь­ циклопедичний розум дозволили кої та словацької преси друку­ внести йому великий вклад у ються статті і дослідження дальший розвиток українсько- Франка, Гнатюка та інших ук­ чехословацьких зв’язків. Він раїнських діячів. виступив не тільки як непере­ Розширюються взаємні візи­ вершений перекладач і критик, ти різних представників з Га­ але і як один з перших дослід­ ників цих зв’язків. Велика за­ личини в Чехію і навпаки, які слуга Івана Франка полягає у сприяли дальшому зміцненню тому, що він у цілому ряді ста­ чехословацько - українськ и х тей з революційно-демократич­ зв’язків. Цьому також у значній них позицій орієнтував чехів і мірі служило дедалі міцніюче між українсь­ словаків лише на прогресивні співробітництво кою і чехословацькою пресою. явища української та росій­ На сторінках різноманітних пе­ ської літератури. «Зрозумійте, ріодичних друкується панове чехи,— писав він у ст. ряд статей івидань заміток про укра­ «До відома панів чехів» життя, а також перекла­ (1887 р.), — що коли хочете їнське різних творів художньої лі­ єднатися з Росією, то, якщо не ди тератури — Шевченка, Фран­ втратили людської гідності, мо­ ка, Лесі Українки, Василя Сте­ жете це зробити тільки з тією фаника та інших. Посилюється благороднішою частиною росій­ обопільний інтерес до народної ського суспільства, словом, з Продовжуються заняття в спортзалі, н а фото: Ржегорж і Л. Куба зби­ Росією І. Тургенєва, Салтико­ пісні. члени секції художньої гімнастики на тренуванні. рають і публікують записи ук­ ва, Чернишевського, Добролю­ бова, Пісарєва і т. д., а не з Ро­ раїнських народних пісень. Дальшому поглибленню чехо­ сією Мещерського, Суворіна і 7 січня минуло 50 років з Каткова. Знайте, що слова словацько-українських зв’язків дня народження (1910) К. С. сприяла та обставина, що із «Катков», «Катковщина», вжи­ Заслонова, видатного керівника ваються в Росії як зневага... і Західної України в Чехословач­ партизанської боротьби в Біло­ русії. Велика (продовження) В історії чехословацько-ук­ раїнських зв’язків визначне місце належить і Людовіту Штурові, який виявляв інтерес до народної творчості слов’ян­ ських народів і українського зокрема. Словом і ділом Л. Штур сприяв розвитку за­ хідноукраїнського національно­ го життя, а також популяризації української літератури на Сло­ ваччині. Завдяки його зусиллям альманах Головацького «Вінок русинам на обжинки» знайшов багато читачів на Словаччині. 50—70 рр. XIX ст. наповню­ ють чехословацько-українські зв’язки новим соціальним змі­ стом. Посилення національного гніту в Галичині після 1848 р., а також жорстоке переслідуван­ ня проявів українського націо­ нального життя з боку царсько­ го самодержавства призвело до розуміння соціальної обумовле­ ності національного питання. Це не могло не накласти свій від­ биток на чехословацько-україн­ ські зв’язки. Носіями цих зв’язків тепер стають представники револю­ ційно-демократичного напряму, зокрема Т. Г. Шевченко і Йо­ зеф Вацлав Фріч. Живим вті­ ленням цих зв’язків є поетична присвята «Послання славному Шафарикові» та поема «Єре­ тик» Шевченка і смілива стаття Фріча «Хай живе Україна!». Глибокий інтерес співця укра­ їнського народу Т. Г. Шевчен­ ка до чеського народу, його культури взагалі і літератури зокрема, до його історії і особ­ ливо його волелюбних прагнень підсилювався болючим усвідом­ ленням того важкого соціально­ го і національного гніту, під яким знаходилась рідна йому Україна. Саме це й надихну­ ло Шевченка створити поему «Єретик», яка є одним з най­ кращих поетичних творів у сві­ товій літературі про великого чеського мученика-борця Яна Гуса і найяскравішим виявом чехословацько-українського єд­ нання. Не менш важливе зна­ чення мало знамените «Послан­ ня славному П. І. Шафарико­ ві», яке є символічним доказом братерського ставлення велико­ го Кобзаря до чехів і словаків. На фоторепродукції авто­ графу цієї поеми Шевчен­ ка його друг Василь Біло­ зерський дописав: «Оповідають свідки, що Шафарик, читаючи оце послання Шевченкове, пла­ кав вдячними сльозами». Тому не випадково, що вже з 1848 р. передові діячі чехословацької літератури намагалися сплатити українському співцеві свій ве­ ликий борг. В той час, коли царське самодержавство жор­ стоко переслідувало Т. Г. Шев­ ЖИТТЄВА ПОТРЕБА і сторія о с ь в о н и які Звичайні собі студентки. На­ вчаються п'ятий рік в інститу­ ті, комсомолки. Здавалося, що й друзі вони непогані. Проте, обмовимось, якось не звертав на них ніхто особливої уваги. Вчаться, дисципліновані нена­ че: стипендію одержують, член­ ські внески платять, ну чого б тут ще особливого від них ви­ магати? І раптом така непередбачена інститутською програмою обста­ вина — ремонт. Звичайно, ре­ монтували аудиторію робітни­ ки, вони ж полагодили парти, а прибрати після всього деканат фізико-математичного факуль­ тету вирішив силами студентів. Кожній групі відведено окрему ділянку роботи, призначено термін виконання. Разом з де­ каном і викладачами студенти виносять з приміщення тріски, сміття, замітають, миють підло­ гу. Активно включилися в цю роботу і п’ятнкурсннкн. Про­ те — не всі. Н. Теличенко, Н. Уманську, І. Полич ми зу­ стріли, коли вони виходили з інституту. На запитання, чому вони залишили роботу, була одностайна відповідь: — Ідемо клопотатися про вчасне виконання замовлення у фотографію — нам це дозволив групорг. Перевіряємо. Виявляється, неправда. На другий день, після взаємних дорікань і пробачень, вони пообіцяли працювати з групою. І що ж — втекли, га­ небно, як дітлахи, ховаючись від усіх. Ніхто, правда, їх не наздоганяв — обійшлися без них і на цей раз. Втретє зустріч з ними була досить неприємною. Дівчата без зайвих коментарів заявили, що прибирання в аудиторіях — не їх справа, бо це, бачите, не личить п’ятикурсникові, а далі: «Взагалі, чого ви від нас хоче­ те, обридли нам ваші дорікан­ ня!». Ось у чому справа! Пізно, дуже пізно ми пізнали ваші сі­ ренькі, нікчемні душі. Тепер приходять на згадку й інші дрібніші факти: то на лекції не з’являлися, то запізнювалися, не виконували як слід комсо­ мольські доручення — ціла су­ ма дрібних порушень, які вва­ жалися колись за звичайні не­ доречності. Тоді все пояснюва­ лося якоюсь причиною, але те­ пер не віримо — і тоді обдурю­ вали! І хочеться продовжити думку: а чи поїдуть вони за призначеннями за межі Києва? Впевнені — не захочуть, зроб­ лять усе, щоб залишитися біля пап і мам. Проте, будемо мати це на увазі. Отаке трапляється. Кажуть: краще пізно, як ніколи. Дійс­ но, добре, що ми розпізнали їх хоч на п'ятому курсі. Тут мало обурюватися — потрібно щось робити. Мимо цього не має пра­ ва пройти комсомольська орга­ нізація. ІВАН ШЕРШЕНЬ. Дорога кожна хвилина! Треба переглянути ще раз конспекти, неодноразово звернутись до першоджерел. І дуже добре, коли з тобою товариш. НАМ ПИШУТЬ Справедлива вимога Ми, студенти вечірнього від­ ділу факультету дошкільної пе­ дагогіки, вважаємо, що бібліо­ тека інституту повинна бути найближчим часом забезпечена підручниками і посібниками з дитячої літератури. Справа в тому, що нам краще користува­ тися літературою бібліотеки інституту, в якому ми навчає­ мось, ніж відшукувати її в ін­ ших бібліотеках міста. Студенти вечірнього відділу — 26 підписів. З А С Л О Н О В В далекій Орші на вокзалі Вітчизни зоряної син Заслонов став на п ’єдесталі, Спинивши часу сивий плин. Він день і н іч — безперестанку, Як ешелони йдуть і йдуть Крізь перегони, полустанки, Їх проводжає в далеч—путь. Під рельс, коліс ритмічний цокіт, Гудків шалений перегук, Комбриг, кремезний і високий, їм надає порив — снагу. Проходять, мчаться ешелони Людський колишеться прибій. Від України тут, Заслонов. Я низько кланяюсь тобі. О. ПЕТРИК. Колектив інституту вислов­ лює глибоке співчуття спів­ робітниці газети « З а педаг о­ гічні кадри» Сопільню к Ла­ рисі Тихонівні з приводу смерті її матері СОПІЛЬНЮК Євдокії Семенівни. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 1-2 (98) (14 січня 1960 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-08-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 1-2 (98) (14 січня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/234 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/c33e5073ef76279682f3ece9bcb57807.pdf 65dbe425ec9c0a537ab2c122c3b85db2 PDF Text Text КРАЩЕ ГОТУВАТИСЯ ДО ЕКЗАМЕНІВ! У читальному залі, в кабіне­ тах і аудиторіях в ці дні від­ чувається особливе напруж ен­ ня: кожен із студентів р е т е л ь ­ но готується до останніх екза­ менів. На педагогічному ф акультеті вже багато груп ск лали екзаме­ ни. Загальна картина р е зу л ь т а ­ тів не зовсім задовольняє: з ’я­ вилося багато задовільних оці­ нок. А це свідчить про те, що не всі студенти з усією серйоз­ ністю поставилися до свого без­ посереднього обов'язку. Ось факти. На V курсі спецвідділу сту­ денти склали екзамени з історії сурдопедагогіки і олігофренопе­ дагогіки. Дуж е прикро, щ о дві студентки (Л . Чехівська і Г. Слободняк) одерж али незадо­ вільні оцінки. Недостатньо під­ готувалася до екзамену і М. Тихомирова, яка склала екза­ мен на «за д ов ільн о». І, навпаки, дуже приємне враження залиш или своїми змі­ стовними і глибоко продумани­ ми відповідями студентки Р. Утвенко, руш. О. Лобко, Т. Пролетарі всіх країн, єднайтеся! П оля­ Взагалі група, яка складала екзамен з олігофрено педагогі­ ки, виявила високі знання — там немає жодної задовільної оцінки. На IV курсі спецвідділу сту­ денти склали теоретичний курс викладання мови в спецшколах. У підготовці до цього екзаме­ ну студенти використали набуті в школах практичні знання, в результаті чого екзамен всі склал и на «відм ін но» і «д обр е». педагогічні З А ОРГАН ПАРТБЮРО Д ИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Конкретні заходи ІIIкурсуфізичноговідділу), ( 100 ) 22 січня 1960 року П ’Я ТН И Ц Я Ц ін а 15 коп. Викладачі Г. Сюсюра, І. Мос­ ципан під час екзаменаційної сесії на заочному відділі прочи­ тали доповіді, лекції, провели бесіди з метою поглибленого вивчення студентами важливих накреслень партії в галузі сіль­ ського господарства. Викладачі І. Мосципан, В. Рокитко, П. Федченко та ін­ ші виїхали у села Київської об­ ласті з метою пропаганди рі­ шень грудневого Пленуму ЦК КПРС. Для справи миру 3. Виходячи з того, що основ­ Четверта сесія Верховної ним виробництвом для педінсти­ Ради С Р С Р п'ятого скликання, тутів є середня школа, домог­ що відбулася цими днями, за­ тися переключення роботи ка­ слухала і обговорила доповідь федр суспільних наук на це ви­ голови Ради Міністрів Союзу робництво шляхом залучення РСР, першого секретаря ЦК їх до керівництва виховною ро­ КП РС М. С. Хрущова «Р о з ­ ботою студентів у школах, на зброєння — шлях до зміцнен­ вивчення і узагальнення викла­ ня миру і забезпечення дружби дання в середній школі історії, між народами». З почуттям Конституції С РС Р і У Р С Р , кур­ гордості за свою Батьківщи­ су основ політичних знань, ви­ ну — твердиню миру в усьому ховної роботи; світі — слухали ми доповідь 4. Укомплектувати кафедри М . С. Хрущова. Ми, студенти, суспільних наук кадрами, що як і всі радянські люди, впев­ здатні творчо викладати основи нені в тому, що скорочення Наш кореспондент відвідав яка систематично пропускала фізико - математичний факуль­ лабораторні заняття з фізики, тет і мав розмову з деканом дуже запустила матеріал з усіх О. П. Сергуновою. На запитан­ академічних предметів. Не див­ ня «Що ви можете сказати про но, що вона до цього часу не результати перших екзаменів розрахувалася із заліками з по­ на факультеті?» тов. Сергунова літекономії, креслення, загаль­ відповіла так: н ої фізики. А що вона думає — Хороше враження справ­ робити далі? ляє підготовка до екзаменів Студентам, що забули про студентів інженерно-педагогіч­ свої обов’язки перед громад­ ного відділу. Виявляється їх ськістю, слід б у ло б узяти при­ наполеглива праця протягом клад з таких товаришів як М. семестру. Мазурмович та А . Іщенко, які, Дуже добре розпочали зимову навіть будучи прикутими тяж­ сесію студенти - фізики 1 гру­ кою хворобою до ліж ка, напо­ пи IV курсу, які вчасно скла­ легливо борються за оволодін­ ли всі заліки і два перших ек­ ня знаннями. замени провели без єдиної по­ Д о студентки А . Іщенко ви­ середньої оцінки. Слід відзна­ кладачі приходили приймати чити глибокі з н а н н я , грунтовні екзамени у Ж овтневу лікарню, відповіді т ак и х студентів, як і складає вона їх лише на В. К о н с т а н т и н о в а , Ю. Рудь. « д о б р е » . З 2-ї групи ведуть перед Л . Б і­ Чи не заслугов ує цей прояв ла, Л. Кіраковська, М. Кири­ вели кої волі до перемоги над ченко, А. Середній. Непогано труднощами на велику повагу проходять екзамени і в 1-й гр у ­ і наслідування?!». пі II курсу фізиків. Зовсім протилежне враження Редакція газети «З а педаго­ справляє хід за лік ів та екзаме­ гічні кадри» вважає, що комсо­ нів на II курсі фізиків: в 1-й мольська, профспілкова органі­ групі з 27 осіб не здали екза­ зації і вся громадськість фа­ культету в найближчий час ви­ менів з фізики 7 студентів. Дивує нас також студент являть причини погіршення у с­ пішності в деяких групах, а та­ Р. Довженко (1 група II к у р су кож окремих студентів та допо­ математичного від ділу), який в можуть виправити їх у майбут­ минулому виявив себе здібним , ньому, висвітливши це через серйозним студентом, а в ц ьо ­ нашу пресу. Крім того, цікаво було б роз­ му семестрі не склав двох з а л і­ повісти студентам нашого інсти­ ків (іноземна мова і ф ізвихо­ туту про те, яку товариську до­ вання) і не приступив щ е до помогу в навчанні і в мораль­ ному відношенні надають ком­ складання екзаменів. Зовсім погані с прави у сту­ сомольці факультету студент­ кам М. Мазурмович та А . Іщ ен­ дентки С. Салахненко (2 група ко. 3 -4 Рішення Пленуму— в маси Рішення грудневого Пленуму ЦК К П РС з питань сільського господарства знайшли широкий відгук серед колгоспників, ро­ бітників, інтелігенції, всіх тру­ дящих Радянського Союзу. Викладачі, студенти нашого інституту з великим інтересом стежили за роботою Пленуму, а зараз ретельно вивчають йо­ го матеріали. Агітатори систе­ матично знайомлять студентів 2. Періодично відряджати ви­ своїх груп з питаннями, які роз­ Старанніше готуймося, това­ кладачів суспільних наук на в’язувалися на Пленумі. риші! довготермінову пропагандист­ Л. Р А Д Я Н С Ь К А , студ. IV курсу спецвідділу. ську роботу в колгоспи, радгос­ пи, на виробництво; Деякі підсумки № КАДРИ Втілюючи в життя Постанову А л е не можуть задовольнити ЦК К П РС «Про завдання пар­ наслідки екзамену з психопато­ тійної пропаганди в сучасних л о гії на II курсі спецвідділу. умовах», партійне бюро інсти­ Студентка Н. Фарба склала туту намітило ряд конкретних екзамен незадовільно, студент заходів: В. Скоморовський відповів на 1. Широко обговорити поста­ «зад овільн о». Сім студентів нову на засіданнях кафедр і на­ цього ж кур су склали екзамен креслити заходи до перебудови з української мови на «задо­ їх роботи; вільно». Екзамен з арифметики на І курсі педагогічного фа­ культету. Відповідає студентка Л. Височина. Рік видання 4-й марксизму - ленінізму, прищеп­ лювати студентам любов до ви­ Одностайне схвалення вчення революційної теорії. Од­ ночасно поліпшити індивідуаль­ Людей — повен зал. Викла­ ну і колективну роботу кафедр дачі, студенти, працівники ін­ щодо піднесення наукового рів­ ституту. Тихо, урочисто, і тіль­ ня і педагогічної майстерності ки слова промовців з трибуни відлунюють у серцях одностай­ всього складу; ним ехом. — Так, — думає ко­ 5. Протягом березня — квіт­ жен за М. М. Підтиченко, — ня 1960 р. перевірити і обгово­ нам не треба війни, бо ми бу­ дуємо комунізм. Ми — сильні рити на засіданні партійного як ніколи, нам не страшні під­ бюро інституту звіт про роботу ступи ворогів, бо з нами правда ленінських ідей. кафедри філософії; Професор П. К. Волинський 6. Провести пленарне засі­ від імені колективу інституту з дання кафедр гуманітарних словами подяки звертається до і Кому­ наук з метою обговорення зав­ Радянського уряду ністичної партії, які послідовно дань, які випливають з поста­ і неухильно проводять у життя нови Ц К К П РС . політику миру і безпеки між 636 документів В. І. Леніна Вийшов у світ підготовлений до друку Інститутом марксиз­ му-ленінізму при ЦК КП РС і виданий Держполітвидавом X X X V I ленінський збірник. До нього входять 636 раніше не опублікованих документів Во­ лодимира Ілліча, написаних ним у період з березня 1917 по січень 1923 року. Матеріали збірника — плани статей і виступів, проекти по­ станов, начерки, конспекти і тези з різних питань, а та­ кож листи, телеграми, запи­ ски — відображають діяльність В. І. Леніна, як вождя Кому­ ністичної партії і трудящих мас, організатора і керівника першої в світі Радянської соціа­ лістичної держави. Велике місце у книзі займа­ ють листи, телеграми і розпо­ рядження періоду іноземної во­ єнної інтервенції і громадян­ ської війни. Вон и характеризу­ ють керівництво глави Радян­ збройних сил С Р С Р — це но­ вий конкретний внесок нашої країни у справу захисту миру і безпеки народів світу, який ще більше зміцнить довір’я і любов прогресивного людства до Радянського Союзу. Цим рі­ шенням, яке затвердила сесія Верховної Ради, звільнюються нові, додаткові людські резер­ ви, необхідні для успішного ви­ конання семирічного плану, для побудови комунізму. Від усієї душі вітаємо рішен­ ня рідної Партії і Уряду. П. ІГН А ТЕ Н К О . розгромом сил іноземної воєн­ ної інтервенції і внутрішньої контрреволюції, зміцнення тилу Радянської держави. Матеріали збірника ха­ рактеризуть к е р і в н и ц т в о В. І. Леніна справою відбудови промисловості і транспорту, електрифікації країни. У книгу ввійшли матеріа­ ли, що показують керівництво В. І. Леніним національною політикою Комуністичної пар­ тії, його боротьбу за згуртуван­ ня і чистоту рядів партії, зміц­ нення ї ї зв ’язків з масами, Значним є число документів про миролюбиву зовнішню по­ літику радянської держави. Во­ ни характеризують безустанну боротьбу великого вождя трудя­ щих за мир, за мирне співісну­ вання Радянської Росії і капі­ талістичних країн. Величезна більшість доку­ ментів друкується за рукопи­ сами. народами.— Я шість років був військовим, — говорить він, — і розумію, з якою радістю сол­ дати і офіцери Радянської А р­ мії повернуться до мирної пра­ ці на благо рідної Вітчизни. — Учи телі— люди мирної пра­ ці. До неї наполегливо готує­ мося ми, майбутні радянські педагоги, — говорить студентка III курсу Л. Скиданова. Гордістю за свою Батьківщи­ ну, вірою в силу радянського народу і його Комуністичну партію були сповнені слова до­ цента І. Є. Шиманського. — Хай живе мир в усьому світі! — таке одностайне схва­ лення учасників мітингу, при­ свяченого обговоренню «Закону про нове значне скорочення збройних сил С Р С Р » та «Звер­ нення Верховної Ради С Р С Р до парламентів і урядів усіх дер­ жав світу». В. ТИ М О Ш ЕН КО , Книга-фотоальбом За рішенням Міністерства освіти Української Р С Р ство­ рюється книга-фотоальбом «П ро школу і вчителя УРСР» на матеріалах життя і праці викладачів та студентів нашого інституту. Маючи обсяг у 3 0 — 40 фотознімків з відповідними текстами, він відобразить на­ вчально-виховну, наукову, ме­ тодичну роботу факультетів і кафедр, умови праці й побуту студентів, комсомольське, проф­ спілкове життя, успіхи колекти­ вів художньої самодіяльності, спортивну роботу нашого інсти­ туту. А льбом створюється до на­ ступної Декади української лі­ тератури і мистецтва в Москві і буде виданий масовим тира­ ж ем к іл ь к о м а мовамисвіту. �ТРОХИ ІСТОРІЇ При інституті створено технічно обладнані майстерні. Все це забезпечує можли­ Київський державний педаго­ гічний інститут імені О. М. вість підготовки молодих радян­ Горького — один з найбільших ських педагогів на високому вищих навчальних педагогічних ідейно-науковому рівні. закладів на Україні. Інститут засновано в 1920 р. під назвою Київський інститут народної освіти. Тоді інститут мав два факультети: факультет професійної освіти («п роф ос») і факультет соціального вихован­ ня (« с оцвих»). У 1930— 31 навчальному р о­ ці на базі Київського інституту народної освіти утворено було три Інститути: інститут профе­ сійної освіти, інститут соціаль­ ного виховання та фізико-хімі­ ко-математичний інститут. У 1933— 34 навчальному ро­ ці інститут соціального вихо­ вання було перейменовано в Український педагогічний інсти­ тут, який мав тоді відділи: ма­ тематичний, фізичний, хімікобі ологічний, мовно - літератур­ ний, історичний, географічний, педагогічний, дошкільний, де­ фектологічний і позашкільний. У 1934 р. Український педа­ гогічний ін сти тут реорганізова­ У 1960 р оц і стаціонарний і заочний відділ інституту ви ­ пустить: на мовно-літератур­ ному факультеті 406, на ф і­ зико-математичному — 219, на педагогічном у — 103 вчи ­ телі. Ц е будуть спеціалісти української та р осій ськ ої м о­ ви і літератури, сп івів і в и ­ хователі шкіл-інтернатів, м а­ тематики і креслення, фізики і основ виробництва. Життя потребує від педагогів умінь викладати у школі не ли ­ ше основи наук, але й прище­ пити учням такі уміння й на­ вички, які підготували б їх до суспільнокорисної праці зразу ж після закінчення школи. в Київський державний педа­ гогічний інститут. Того ж року інститутові присвоєно ім'я ве­ ликого пролетарського письмен­ ника Олексія Максимовича Горького. На час свого 25-річчя інсти­ тут підготував і випустив понад 16 тисяч висококваліфікованих учителів. зал. І тепер ми здаєм о екзамени не гірше інших, хоч всі ми мали велику перерву у навчанні. Турбуючись про те, щ об ви­ пускники з цього ф акультету відповідали тим вимогам, які ставляться до сучасної школи, ті, набула художня самодіяль­ ність — з учасниками ї ї пра­ цюють багато фахівців мисте­ цтва. цювати на цей факультет кра­ щих викладачів: Я. В. Хро­ мого викладача вищої матема­ тики, доцента О. Т. Чалого — викладача креслення і нарисної геометрії, доцента Б. Р. Пивова­ рова— викладача праці і загаль­ нотехнічних дисциплін та ін. Практичні заняття в майстер­ нях проводить досвідчений май­ Свою практику студенти про­ стер І. К. Турчак. Т у т ми на­ водять не тільки в Києві, але Перша група на екзамені з буваємо практичних навичок й в школах багатьох областей математичного аналізу має такі України — там вони безпосе­ результати: з 24 осіб п’ятеро праці, прийомів, що стане необ­ редньо засвоюють набуті в ін­ хідним в нашій роботі. склали на «відмінно», сім — на «д обре» і десятеро — на «з а ­ ституті теоретичні знания. Ці­ довільно». Правда, вкралися й каво і змістовно проводять своє дві «двійки», які, звичайно, по­ дозвілля студенти — для цього винні бути в найближчий час створені всі МОЖ ЛИВОСТІ. ліквідовані. У другій групі на екзамені з О. П ЕТРЕН КО . нарисної геометрії з 25 студен­ тів 8 одержали відмінні оцінки, 13 — добрі і решта — «зад о­ вільно». Початок непоганий. Є повна впевненість у тому, що через п’ять років у школу прийде на­ дійне поповнення педагогів, У цьому році ми закінчуємо здатних успішно викладати ос­ інститут. П ’ять років напруже­ нови виробництва. ної праці пролетіли дуже швид­ З . А Б О Л ІХ ІН А . ко — незабаром самостійна ро­ НЕ ПОМИЛИЛИСЯ У Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького навчається 1355 студентів, а разом із студен­ тами вечірнього та заочного від­ ділу — понад 4 тис. осіб. них пр едм ет ів , читальний лізувався з рядів Радянської Численні наукові гуртки фа­ культету дають можливість сту­ А р м ії. Звичайно, щ о на легкість я дентам широко виявити свої на­ не розраховував і розум ів, що хили і здібності в усіх галузях в інституті зустрін еться багато філологічних знань. До послуг студентів дбайливо обладнані труднощів. кабінети, просторі, світлі ауди­ З великою чуйністю віднісся торії. Широкого розмаху на фа­ до нас колектив викладачів, до­ культеті, як і в усьому інститу­ помагаючи наверстати забуте. щоб майбутні вчителі праці бу­ ли майстрами своєї справи, ди­ рекція інституту послала пра­ Практика і теорія но Значна частина студентів — молодь, що має стаж практич­ ної роботи. Так, наприклад, з числа молоді, прийнятої до вузу в 1959— 60 н. р., 72 проценти— виробничники. Це колишні слю­ сарі, токарі, доярки, юнаки, де­ мобілізовані з рядів Радянської А рм ії і Військово - Морського Флоту. Навчанням студентів в інсти­ туті керують 5 професорів, 77 доцентів і кандидатів наук та 67 викладачів. Для забезпечення навчально­ го процесу інститут має чудові аудиторії, лабораторії, кабіне­ ти, обладнані наочним прилад­ дям та спеціально підібраною літературою, бібліотеку, яка нараховує 352 тис. книг з різ­ новищі. Таку дійову допомогу студентам - першокурсникам з інженерно - педагогічного відді­ лу надає аспірант першого року навчання М. Земляний, який теж навчався в нашому Інсти­ туті, прийшовши на перший курс після демобілізації з Р а ­ дянської Армії. Він проводив групові й індивідуальні консуль­ тації, якнайдохідливіше роз’яс­ нював кожне складне, незрозу­ міле питання. Нерідко на допомогу студен­ там приходив і викладач Я. В. Хромой. І ось — перші екзамени... Результати наполегливої робо­ ти студентів і викладачів ви­ явилися неабиякими. Радянський уряд і Кому­ ністична партія втілили ці зав­ дання в рішеннях X X I з ’їзду та в Законі про перебудову народ­ ної освіти. І ось у нашому інституті ор­ ганізовано інженерно-педагогіч­ ний відділ на фізико-матема­ тичному факультеті, який буде готувати вчителів виробничого навчання з спеціальностей: хо­ лодна обробка металів та радіо­ техніка. Студенти, які набува­ ють ці спеціальності, одержать грунтовні знання з дисциплін, що викладаються у технічних вузах. Крім того, вони про­ слухають курси педагогіки, психології, шкільної гігієни, навчального кіно, спеціальних методик, пройдуть неодноразово педагогічну практику в школах, тобто одержать ті знання та на­ вички, яких так бракує досвід­ ченим майстрам та інженерам, що зараз працюють у школі без педагогічної освіти. Цього року до інституту на інженерно - педагогічний відділ прийшло поповнення виключно з тієї молоді, яка вже має де­ який життєвий досвід: працюва­ ла на виробництві, служила в Радянській А рм ії — народ серйозний, працьовитий. А л е перші тижні занять показали, що багатьом студентам бракує теоретичних знань, які особли­ во необхідні для засвоєння та­ ких предметів, як математич­ ний аналіз, нарисна геометрія тощо. Як же боляче було іноді цим старанним хлопцям, що не все те, що так добре пояснює викладач Я. В. Хромой, було зрозуміле для них. Щ о робити? Та в такі хвилини не треба роз­ гублюватися. Адж е завжди знайдеться старший товариш, що допоможе в скрутному ста­ У 1959 роц і викладачами і аспірантами інституту ви да ­ но наукової п роду к ц ії (м о н о ­ граф ії, підручники, п осібн и ­ ки, брош ури, статті) в кіль­ кості понад 320 друкованих аркушів, в тому числі понад 90 друкованих аркушів пла­ н ової. бота вчителя спеціальної шко­ ли. Н елегко доведеться нам працювати, бо наша спеціаль­ Наш факультет матиме два напрямки спеціалізації — хо­ лодна обробка металів і радіо­ техніка. Обидва напрями дуже цікаві, і кожен з нас уже поду­ мав над тим, яку він набувати­ ме спеціальність. ність має дещо специфічне, адже ми матимемо справу з уч­ нями, в яких наявні дефекти мови, слуху. Щ е на практиці ми пересвідчили ся, що такі ді­ ти, п іс л я відповідної роботи з ними, маю ть всі підстави стати Я радий, що вчусь на ф акуль­ теті, у якого таке велике май­ бутнє, радий, щ о ми будемо Ніколи ще педагогічний ін­ його першими випускниками. ститут не готував інженерів-пе­ Б. О С Т А Ш Е В С Ь К И Й . дагогів. А в цьому навчально­ му році, керуючись рішенням уряду про перебудову школи, при нашому інституті б у л о від­ крито інженерно - педагогічний факультет. Цей факультет від­ різняється в ід усіх ІНШИХ сво­ єю «м олодістю » і тим, щ о на Мовно-літературний факуль­ ньому вчаться тільк и ті, хто тет має два відділи: української вже працював у народному гос­ мови і літератури, який готує подарстві. Т у т колиш ні токарі, викладачів широкого профі­ повноцінними громадянами слюсарі, шахтарі, трудівники лю - української мови і літе­ ш ої країни. Багато чого тут колгоспних ланів, демобілізова­ ратури та вихователів шкіл-ін­ лежатиме від нашої любові ні воїни. Я, наприклад, демобі­ тернатів; російської мови й л і­ своєї справи. Ні, ми нітрохи Наймолодш ий НАШ Ф АКУЛЬТЕТ на­ за­ до не помилилися, обравши собі фах чів російської мови й літерату­ дефектолога. Наша праця ко­ рисна, потрібна, а це найваж­ ри та викладачів співів. ливіше. На ф акультеті працюють такі широко відомі професори, як В. БОРЦОВ. Т. Ф. Бугайко, П. К. Волин­ ський, І. І. П ільгук , а також до­ тератури, який готує виклада­ В інституті п рацю є 22 ка­ центи Б. М. К улик, А. П. Ме­ федри, які об' єднують у своє­ душевський, Ю. С. Кобиле­ му складі 181 особу — про­ цький, Л. М. Карлов, Ф. Ф. Бу­ фесорів, доцентів, кандида­ гайко, багато молодих виклада­ тів наук, викладачів, аспі­ рантів. чів. �Ця висока оцінка не тільки викликає почуття радості і за­ доволення, а ле й багато до чо­ го зобов’ язує, адже до респуб­ Комсомольська сім’я В кабінеті мовознавства О пів на дев’яту ранку по ко­ ліканського огляду, який вирі­ шить питання про те, чи буде ридорах інституту чути дзві­ наш інститут представлений на нок— починається робота в кабі­ Декаді української літератури нетах. Ось заходять студенти і мистецтва в Москві, залишило­ до кабінету мовознавства, щоб ся небагато часу. взяти підручники для практич­ Все залеж ить від нас, това­ них занять. Це книжки А. А. риші студенти. Москаленка, С. Д. Никифорова, Л. К РАВ Ч УК , учасниця хорової капели. С. П. Обнорського з текстами з старослов’янської мови, О. І. Безпалька і інших — для робо­ У х у д о ж н ій самодіяльності ти з історичної граматики укра­ інституту беруть участь до їнської мови, посібники Гвоз­ 400 студентів у с іх факульте­ дьова, Чередниченка — з сучас­ тів, я к і об'єдную т ься у 8 ко­ них мов (російської, україн­ лективів. Багатогранним життям живе дружна інститутська комсомоль­ ська сім’я. Ранок. Тиша сповнює примі­ щення інституту. Та всюди в тиші цій відчуваєш пульс на­ пруженої праці. Прислухай­ тесь, і ви почуєте голоси викла­ дачів, лекції яких уважно слухають студенти; включено численні прилади в лаборато­ ріях: тут перевіряється достовір­ ність того, про що дізнався ко­ жен на лекціях, прочитав у під­ ручниках; і лише в учбових майстернях панує «робочий ш ум» — тут працюють майбут­ ні викладачі ручної праці, сто­ лярної, слюсарної, токарної справи, виготовляють наочні по­ сібники майбутні викладачі ма­ тематики. ської). Після лекцій студенти знов Життя вимагає Мрія здійснюється Стати вчителем літератури, філологом було моєю дав­ ньою м рією . М ож е, вона з’явилася під впливом учи­ телів ще в ш колі, може, під впливом читання худож ньої літератури, але я твердо вирі­ шив вступити на цей ф акуль­ тет. Працюючи два роки в ра­ йонній газеті після закінчення середньої школи, я старанно готувався до вступу в інститут. Продовжував багато читати, на­ віть сам став пробувати перо. І ось уже півроку я — студент. Минає перша сесія — і я все більше переконуюся: професія обрана вдало, бо праця мовни­ ка, словесника, вихователя шкіл-інтернатів м ені по душі. Вона надзвичайно цікава й по­ чесна. І. Ш ІС Т К А , заходять в кабінет, щоб викона­ ти завдання з мови. Я вже четвертий рік навча­ Цікаво давати відповіді на юся на фізико-математичному запитання про те, яких синоні­ факультеті (відділ фізики). За мів краще вжити в заданому ці роки одержав чимало знань, навичок, які будуть так необ­ тексті, як визначити походжен­ хідні нам, майбутнім учителям. ня фразеологічних зворотів. На тему про фразеологічні Наш відділ готує спеціа­ Ось і останній дзвоник... Та лістів з фізики і основ вироб­ звороти написано багато — це ще чимало справ у кожного із ничого навчання. Нам прочита­ книги С. Максимова, Л. Успен­ студентів. Поспішають в школи но курси з ряду технічних дис­ ського та інші. Багато уваги по­ піонерські вожаті, керівники циплін: опору матеріалів, тех­ требують від студентів курсові шкільних гуртків. Пройде неба­ гато часу, і в класах пролунають нології матеріалів, технічної роботи: треба переглянути жур­ піонерські пісні, музика, з’яв­ механіки та інших. За роки пе­ нали, щоб знайти літературу, ляться цікаві прилади, моделі ребування в інституті ми пра­ літаків, кораблів, радіоприйма­ вибрати з творів потрібні ілю ­ чі; навіть шкільні радіовузли цювали кілька місяців на заво­ виготовлять дитячі руки під ке­ дах, проходячи виробничу прак­ страції, підготувати висновки. рівництвом своїх старших това­ Мова Франка, Коцюбинсько­ ришів. тику, були нерозривно зв’язані з школою. го, Пушкіна, Шолохова ших письменників нобарвна. З та ін­ багата, різ­ літератури наші студенти вчаться використову­ вати безцінні скарби людської мови. Щ одо обладнання кабінету, то потрібно звернути увагу на ряд портретів наших лінгвістів студент І к у р с у мовнолітературного ф акультету. Ломоносова, Буслаєва, Восто­ кова і інших. На стендах бачи­ Кожен з нас має права кіно­ мо зразки малюнків про історію демонстратора, більш ості при­ виникнення мови. Історія роз­ своєно третій або четвертий витку письма — дуже цікава розряд слюсаря, токаря чи фре­ наука, і культурній людині по­ зерувальника. Під керівницт­ трібно з цією наукою бути озна­ вом досвідчених с пеціалістів на ф акультеті ведеться вивчення йомленою. Кабінет мовознавства облад­ автомобіля та трактора. Б іль ­ ш ість із нас весною буде наний всіма необхідними по­ складати екзамен на одержан­ ня прав шофера. Разом з тим, Висока оцінка зобов ’язує сібниками дає змогу й літературою. студентам до глибшого опанування на­ укою, теорією і практикою ко­ муністичного виховання. А в цей час просторий акто­ вий зал сповнюють чарівні зву­ ки народної пісні. Тут готуєть­ ся до виступів хоровий колек­ тив інституту, проводять черго­ ві репетиції учасники україн­ ського вокально-інструменталь­ ного ансамблю, працює студія художнього слова. Є чим горди­ тися художній самодіяльності інституту: хоровий колектив, український вокально - інстру­ ментальний ансамбль та декіль­ ка індивідуальних виконавців завоювали право на участь у республіканському огляді - кон­ курсі самодіяльних колективів, присвяченому Декаді україн­ ського мистецтва в Москві. Де­ сятки концертів провели само­ діяльні колективи інституту в підшефних дитячих закладах, на фабриках і заводах Києва, в радгоспах і колгоспах. І ще чимало цікавих зустрічей з ді­ тьми, працівниками ланів і про­ мислових підприємств чекає на них. Хорошу згадку залишать про себе молоді студентські руки. Сотні тисяч годин відпрацьова­ но на різних громадськокорис­ них роботах. Ї х праця в зелені площ і вулиць чудового міста, в нових житлових будниках, при­ міщеннях дитячих закладів, в піонерських таборах і турист­ ських базах. Не менш цікаво і відпочива­ ти уміють студенти. Назавжди кожному запам’ятаються за­ пальні диспути, зустрічі з пое­ тами, композиторами, кращими вчителями шкіл, передовиками виробництва, зарубіжними дру­ зями, походи по історичних МІС­ ЦЯХ, веселі студентські вечори. Неможливо розповісти про все, чим живе студентство нашо­ го інституту. І все це вируюче життя пронизано одним великим завданням, яке ставить кожен з нас — виховати в собі риси справжнього педагога, виховате­ ля поколінь будівників майбут­ нього, щоб працею своєю висло­ вити глибоку вдячність за ту ра­ дість і щастя, яке дає нам Ра­ дянська Батьківщина, Кому­ ністична партія. ...А ось уже вирушає в чер­ говий рейд бригада громадсько­ го контролю. Порядок на вули­ цях красеня-міста має бути зразковим — така мета ї ї по­ чесної роботи. Не припиняється життя і в стінах інституту. Розпочали за­ няття в гуртках члени науково­ го студентського товариства. Питання виховання підростаю­ чого покоління, методики викла­ дання тих чи інших предметів, питання розвитку марксистської Комсомольська організа­ науки, сучасні проблеми фізики ція інституту нараховує в і математики — все цікавить допитливу студентську молодь. своєму складі 1260 комсо­ І не просто цікавить — це шлях мольців. С и л а , к р а с а Це глибоко кожен з нас вивчає курс сіль­ ознайомитись з історією рідної ськогосподарських машин. мови, досконало вивчити її Таким чином, закінчивши ін­ особливості. ститут, ми зможемо передати О. ЧЕПУР. всі набуті знання учням, стати 12 січня 1960 р ок у в примі­ фахівцями своєї оправи. щенні Р е с п у б лік а н с ь к о ї ф іла р ­ монії від бувся м іський о гл я д М. КИ РИ ЛЕ Н К О , колективів х у д о ж н ь о ї самоді­ IV курс, 42 група фізиків. яльності Києва. Н а цьому о гл я ­ ді були представлен і і два ко­ лективи наш ого ін сти туту, хо­ У науковому студентсько­ му товаристві інституту на 1959 р ік взяло участь 352 студенти, які працювали в 19 гуртках. рова капела (керівник О. Пет­ ровський) та у к р аїн ськ и й во­ кально - інструм ентальний ан­ самбль (керівники Л . Є втуш ен­ ко, В. Лапченко). Ж ю р і огляд у, поряд з іншими кращими ко­ лективами, відзначило чи м алі досягнення худож ньої самоді­ яльності нашого інституту, ви­ сунувши обидва колективи на республіканський огляд. 1200 студентів є членами Д С Т «Б уревісник». З них охоплено спортивною робо­ тою 732 особи, які прово­ дять заняття у 12 спортив­ них секціях. У 1959 році підготовлено 4 спортсмени першого, 59— другого, 116— третього спортивних розря­ дів. Н а спартакіаді вузів м. Києва спортивний колек­ тив інституту зайняв I I I м іс­ це. Воєнно-спортивною робо­ тою в Д Т С А А Ф займаються до 1500 осіб. Вони працюють у 7 секціях. �НАШ СУЧАСНИК Він народився сто років тому і стоїть серед імен тих, кого людство називає своїми вічними супутниками. Ім’я його особли­ во дороге для всіх тому, що Антон Чехов, наслідуючи кла­ сичні традиції російської літе­ ратури, розкрив перед всім людством духовний лад людей свого краю, ствердив непоборне прагнення людства до прекрас­ ного, чистого, світлого життя. від нас Чехова. Не віддалили тому, що він був великий художник, який ненавидів всі форми і види насильства та рабства. Він висміяв самодержавне мракобісся чиновників, свавіл­ ля поліцаїв і боягузтво інтелі­ гентів. Він засудив російську азіатчину, що виховувала хамів і рабів. Та чи не найстрашніше зло він вбачав у міщанстві, обива­ тельщині, яке вихолощувало в людині ї ї людські якості, пере­ творювало людину на свиню, як це описано в оповіданні «Крижовник», або робило з лю­ дини червонопикого язичеського Приклад біографії Чехова, бога, яким став Старцев, герой подібно до біографії М. Горько­ оповідання «Ионыч». го, показує, як наперекір всіля­ Чехов розвінчував пошлість кому приниженню сильна нату­ в самих найменших ї ї проявах ра сміл иво пробивала собі доро­ і незаперечно довів, що сите, гу і не тільки перемагала пере­ спокійне міщанське життя — шкоди, але й залучала інших в чи не найбільший злочин. На коло своєї діяльності, закли­ матеріалах російської провінці­ каючи змінити життя людства. альної обивательщини Чехов Тому кожне нове покоління — змальовує конфлікти світового і у нас, і у всьому світі — ба­ значення. чить в Чехові свого сучасника. А л е основною темою Чехова Чехов увійшов у нашу свідо­ мість не тільки як письменник. Він сприймається нами як лю ­ дина такої високої духовної краси, що саме вже і м’я Чехова служить мірило м високих мо­ ральних якостей людини. За час, який відділяє нас від Чехова, трапилося багато: про­ летарська революція, соціа­ лістичні перетворення Росії. Люди пережили дві світові вій­ ни, розщепили атом, послали в космос ракети. Чехов жив по той бік великих і грізних по­ дій. Він їх передчував, але не діждався. Він писав про будні: про розпад життя поміщиків і була тема краси. Стремління до прекрасного в житті — ось лейт­ мотив його творчості. Він спі­ вець не смеркання, а світанку. В печальних його оповіданнях завжди сміло звучав заклик до перебудови життя. Зробити соціальну дійсність такою ж прекрасною, як краса природи, розкріпостити людину, дати можливість розвиватися її твор­ про дикі звичаї темного селян­ чій активності — ось до чого ства, про самовідданих лікарів кликав Чехов. І образи його по­ і мрійників-студентів, про бід­ зитивних героїв, таких як Д и­ них вчителів і ситих пошляків- мов, Пісоцький, були запорукою чиновників, про провінціальну цієї перебудови. нудьгу і столичну суєту,— про Вся Росія, вся земля повинні життя, як воно йшло з дня в стати квітучим садом! Ці слова день. І побачив він це життя звучать як музика, а музику так, неначе в нього було не людина завжди слухає з насоло­ двоє, а тисячу очей, навіки за­ дою. фіксувавши силу-силенну різ­ Ось тому Чехов — гордість і них типів тодішньої Росії, по­ слава наша, ось тому сторіччя казавши болі і радості багатьох з дня народження його — свя­ людей. то радянського народу. І хоча життя тепер змінило­ ся, але ці зміни не віддалили В. ВОЙТУШ ЕНКО. І коли я тебе навчу як слід сидіти за столом!? Фото М. Шуряка. Великий реаліст (до 30-річчя з ДНЯ см ерті Панаса М ирного) В історії української л іт е р а ­ різном анітних форм і засобів у св оєрід н ом у баченні світу. Завдяки тому, що Панас тури X IX ст. одне з чільни х ти п ізац ії; в його творах органіч­ Мирний стояв на позиціях пере­ но п оєдную ться авторська мова місць посідає видатний народ­ дової л ітер а ту р и , він зумів у і мова героїв, ш ироко вжива­ ний письменник, револю ціо­ св оїх творах подати повноцінні ю ться вн утріш ні м онологи. нер-демократ Панас Мирний Звернувш ись д о теми ж иття ж иттєві образи представників (Панас Якович Рудченко). Ви­ ступивши послідовним продов­ села, зокрема в пореф ормений у к р а їн ськ о го дожовтневого су­ жувачем ідейно-творчих принци­ період, Панас М ирний у св оїх сп ільств а . Письменник не тіль­ пів Шевченка і Марка Вовчка, монументальних романах « Х іб а к и викривав, він і утверджу­ органічно сприйнявши основні ревуть воли, як я сла п о в н і? », в ав пози тивн і начала у громад­ Це позитивне засади революційно - демокра­ «П о в ія », повістях «Г о л о д н а с ь к о м у ж и тт і. М и рн и й бачи в і стверджував тичної естетики, Мирний підніс в о л я », «Л и х о давнє й сьогочас­ н а са м п ер ед в образах молоді з українську літературу на но­ н е » та ін. створює ш ироку пано­ проте­ вий, вищий ступінь розвитку. раму життя р ізн и х верств і ста­ н а р о д у — селянських стан тів, ін т е л іге н т ів - демокра­ Його художня творчість спря­ нів українського суспільства. мувала українську прозу на Важливо підкреслити й те, тів. шлях творення нових ж анрів— що в творчості прозаїка зна­ В ір н іс т ь ж иттєвій правді, за­ соціально-психологічного рома­ йшла широке в тілен н я естетич­ хи ст ін т е р е с ів народу, віра в на й повісті, на ш лях глибо­ на концепція українського со­ зав тр аш н ій д ен ь країни, висо­ кого і всебічного розкриття бур­ ціального романа. Мирний і тут ка м и стец ьк а доверш еність — жуазного суспільства. виступає новатором; це нова­ в ц ь о м у п о л я га є той вклад, що Початок худож ньої творчості торство полягає в умінні прони­ його зробив письменник-реаліст Панаса Мирного припадає на кати в суть громадських явищ у скарбницю у к р а їн с ь к о ї літе­ середину 60-х років, хоч п уб лі­ сучасності, у підкресленні тен­ ра тури . кації перших його творів з ’яви­ денцій П. Х Р О П К О . суспільного розвитку, лися дещо пізніше. Особливо плідними у творчій біограф ії письменника були 70— 80-і роки. 1. Онуфриев Е. П., «Встречи 7. В аси льев А . Н ., «Е с т ь та­ Вже перші сповідання Пана­ с Ленины м», М., 1959. кая пар тия», роман, М., 1959. са Мирного «Л и хи й поплутав» 2. Мошняга Є. І., «Б іл ь ш о ­ 8. Ч ехов М . П., «В о к р у г Ч е­ і « П ’яниця» відзначалися го­ вики Харкова в Ж овтневій ре­ хова. В стречи и вп ечатлени я», стротою постановки соціальних волюції (лютий 1917 р. — М ., 1959. питань, реалістичністю відтво­ лютий 1918 р .)», X., 1959. 9. Иванов В . Г ., «Р а зв и ти е и рених ситуацій, переконливістю 3. Андреев А . Д., «О снов­ воспитание познавательны х ин­ художніх образів; вже тут яс­ ные законы и категории мате­ тересов старш их ш кольников», краво намітився нахил автора риалистической диалектики», Ленинград, 1959. до розкриття внутрішнього сві­ М., 1959. 10. Петльований В. I., «А м і­ ту героїв. 4. Єришев А . А ., «Р е л и ги о з ­ г о », роман, К ., 1959. З кожним новим твором не­ ное сектантство и его сущ­ 11. Симоненко I. П ., «П о езі я змінно поширюється коло інте­ ность», К., 1959. Робер та Б е р н с а », Вид-во А Н ресів, тем і проблем письменни­ 5. Каждан А . П., «К ак чело­ У Р С Р , К ., 1959. ка, удосконалюється його х у ­ век создал бога?», М ., 1959. 12. «О б у ч е н и е р уч н ом у труду дожня майстерність. Реалізм 6. «Н овое о героях Красно­ в начальной ш к о л е », Учпедгиз. Панаса Мирного все тісніше й дона», М., 1959. М., 1959. тісніше зв'язується з реалізмом М. Гоголя, М. Салтикова-Щед­ ріна, Г. Успенського. Україн­ ський письменник прагне до Вийшли з друку Заплановано комітетом Наближаються зимові кані­ кули. Багато студентів поїде до­ дому, щоб відпочити, набратися нових сил для роботи у майбут­ ньому семестрі. Чимало з них читатимуть лекції, проводити­ муть бесіди по матеріалах груд­ невого П ленум у ЦК К П РС , Постанови Ц К К П Р С «П р о зав­ дання партійної пропаганди в сучасних ум овах», по доповіді М. С Хрущова на четвертій се­ сії Верховної Ради С Р С Р , до­ помагатимуть батькам у їх ро­ боті. Для студентів-киян і тих, хто залишається в Києві, комітет комсомолу намітив багато ціка­ вих заходів. Т ут і екскурсії по історичних місцях Києва разом з студентами Луцького, Сталін­ ського, Вільнюського і Москов­ ського педагогічних інститутів, і туристські походи в Закар­ паття та Ленінград і Москву, лижні вилазки, масові виходи на ковзанку, культпоходи в те­ атри і кіно. Під час канікул від­ будуться матчов і зустрічі з во­ лейбола, баскетбола, настільно­ го теніса. Канікули закінчаться вели­ кими студентськими святами, що відбудуться на початку II семестру в Голосієво на те­ риторії Виставки передового до­ свіду народного господарства. О. СЕМ КО, секретар комітету Л К С М У . Пора і на л и ж і! І. Ш ІС Т К А З нових віршів Яка різниця, де буде стріча,— Чи під дубами, чи край воріт... Яка різниця, чи ти покличеш— І я до тебе прийду в одвіт... Чи я під вікна прийду хатини І буду стукать, щоб вийшла ти. Яка різниця, скажи, дівчино?.. Адже нам разом з тобою йти Не вечір теплий, весняний, гожий... Й тоді не б у д е р ізн и ц і, ні!.. Впадеш, підняти тебе я зможу. В біді я б у д у — і ти м ен і Даси м аленьку, та м уж н ю руку І я на зем лю ступ лю тверду. К о ли ми разом, н у ... щ о нам Якесь дівча і голосно і чисто Сміялось так, мов жайворон дзвенів. За вікнами ж в сн ігу біля стім місто, Високі шапки строгих яворів. Мені згадався березень, топ олі... І, ск іл ьк и зір ся га є ,— далина. Т а к е ж дівча см іялося у полі, Ч у д о в е й ніж не, як сама весна. А де воно? Д е мешкає — не знаю.. Іск ряться золотом сніги. Я так б е зм ір н о, молодо кохаю Т ой образ с в іт л и й, дорогий. Про хлопця-спортсмена ти пишеш в газету. Епітет шукаєш ясний. Тобі він потрібен дзвінкий, як монета, І ніжний, як к віти весни. І знайдеш ти за с іб художній, товариш, — П ромовлять слов а, як живі, Вже нарис написано. Ти ж усе мариш, Ти нариси пишеш нові. муки?!.. І ти щ асли ва, і я росту! Редактор О. К А Р Д А Щ . � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 3-4 (100) (22 січня 1960 року) Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 3-4 (100) (22 січня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/235 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/99abfb10a18713e77800182efdc44d4e.pdf 04b28c89d09111ba654f6167ac038ff1 PDF Text Text ������������������������������������ Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/20">Рідкісні видання</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Рідкісні видання</h4> Description An account of the resource Під час процесу ретрокаталогізації фонду рідкісних видань бібліотеки було знайдено багато видань, електронних версій яких у світових зібраннях досі не існує. З метою надання до них вільного доступу усім зацікавленим особам було започатковано цей проєкт. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Creator An entity primarily responsible for making the resource Бузескул, Владислав Петрович (1858-1931) Title A name given to the resource <h4>Школьное дело у древних греков по новым данным</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-08-29 Subject The topic of the resource Стародавня Греція освіта школознавство Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource російська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Школьное дѣло у древнихъ грековъ по новымъ даннымъ / Проф. В. Бузескулъ. - [Харьков] : Издательство "Союз" Харьковскаго кредитнаго союза кооперативовъ, 1918 (Харьков : Тип. Т./Д. А. М. Суханов и А. М. Иванов). - 32 с. ; 21 см. - (Культурно-историческая библіотека / Под ред. проф. Д. И. Багалея). Description An account of the resource Цифрова копія примірника прижиттєвого видання українського історика античності, академіка ВУАН (1925). Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/236 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Багалій, Дмитро Іванович (1857-1932), редактор серії освіта Стародавня Греція школознавство