39 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/3329348fb66c469f848e5d6336e3dadd.pdf 17f7ec531fab948f8ceea86eec90f2c2 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1640) (лютий 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 6 (1640) ЛЮТИЙ 2014 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Пливе кача по Тисині, Ой, пливе кача по Тисині. Мамко моя, не лай мені, Мамко моя, не лай мені. Ой, як же мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти на моїм серцю лежав. Залаєш ми в злу годину, Ой, залаєш ми в злу годину. Сам не знаю, де погину, Сам не знаю, де погину. Пливе кача по Тисині, Ой, пливе кача по Тисині. Мамко моя, не лай мені, Мамко моя, не лай мені. Погину я в чужім краю, Погину я в чужім краю. Хто ж ми буде брати яму? Хто ж ми буде брати яму? Виберут мі чужі люде, Ой, виберут мі чужі люде, Ци не жаль ти, мамко, буде? Ой, ци не жаль ти, мамко, буде? “Гей, пливе кача по Тисині…” – лемківська тужлива народна пісня. Пісня у записі “Піккардійської терції” звучала під час прощання із загиблими героями Майдану. ДЕНЬ ЖАЛОБИ В НПУ: НА СВІТЛУ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ МАЙДАНУ 25 ЛЮТОГО 2014 РОКУ професорсько�викла� дацький і студентський колектив НПУ імені Михай� ла Драгоманова вшановували світлу пам’ять заги� блих у жорстоких протистояннях останніх місяців в Україні. Драгомановці принесли квіти, свічки й свої щирі серця, аби пом’янути тих, хто віддав життя, відстоюючи своє право на мирну, справедливу, чесну долю своєї держави й народу. Цьогоріч Драгомановському вишу виповню� ється 180 років. Але з часу свого заснування стіни цього навчального закладу не знали більш жаліб� ної й сумної події, яка відбувалась у “Студентсько� му дворику” цього дня. Сцену увінчали державний і університетський прапор із чорними стрічками і, здавалось, не вистачало зовсім слів для висло� влення усього смутку, який зібрався в душах моло� ді й викладачів. Говорили тільки мокрі очі. Заспокійливу молитву прочитав проректор Київської духовної семінарії, протоієрей Олек� сандр Трофимюк. І для усіх живих і загиблих пролунала “Молитва за Україну” у виконанні Націо� нального заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки. Слова співчуття й шани висловив ректор вишу Віктор Андрущенко, зазначивши, що тепер перед драгомановцями постає головне завдання глибокої консолідації народу задля збереження національної цілісності й територіальної єдності держави. “Попереду у нас багато праці, мобіліза� ція усієї миротворчої енергії, мудрості й добра на благо України”, – зазначив ректор. На його голо� сне “Слава Україні!” прозвучало ще гучніше “Геро� ям слава!” Рейтинг Інтерв’ю з випускником Звітно�наукова конференція Кращі освітяни Олена СЕРДЮК: “Всі, хто переступає поріг Софії, не роблять це випадково” Єдність навчання і наукових досліджень стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Відверта розмова Анонс ЗАПРОШУЄМО НА ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ! ШАНОВНІ АБІТУРІЄНТИ, учні та їх батьки, запрошуємо ближче познайомитися з Національним педагогічним універси� тетом імені Михайла Драгоманова! У цьому році нам виповню� ється 180 років! А 15 березня 2014 року зранку ми відчиняємо двері “альма матер” для кожного, хто бажає завітати в гості. Оберіть найкраще майбутнє собі та своїм дітям з дипломом Драгомановського вишу! Приєднуйтесь до сучасної Драгома� новської родини! “ РЕКТОР ЗУСТРІВСЯ ЗІ СТУДЕНТСЬКИМ АКТИВОМ 24 лютого 2014 року ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Дра; гоманова Віктор Андрущенко зустрівся зі сту; дентським активом та порозмовляв з молоддю про сучасну ситуацію в країні та функціонуван; ня університету. Очільник і студенти ділилися власними поглядами щодо революційних подій в державі та обговорили завершення заліково;екзаменаційної сесії у виші. За словами Віктора Петровича, стабілізація соціально�політичної атмосфери в суспільстві після жорстких протистоянь тепер вимагає глибокої кон� солідації народу задля збереження національної цілісності й територіальної єдності держави. Мобілізація миротворчої енергії усіх гро� мадян України, особливо студентської моло� ді, що буде націлена на працю на благо свого народу, – ось головна мета кожного українця. Віктор АНДРУЩЕНКО Вчена рада ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У ВІДОКРЕМЛЕНОМУ СТРУКТУРНОМУ ПІДРОЗДІЛІ УНІВЕРСИТЕТУ 30 січня 2014 року в Національному педагогічному уні; верситеті імені Михайла Драгоманова відбулось засідання Вченої Ради вишу. На порядку денному розглядалося забез; печення якості підготовки фахівців у відокремленому струк; турному підрозділі університету “Вище професійне учили; ще” та чимало іншого. Після виступу директора Вищого професійного училища Миколи Бахтіна Вчена Рада університету відзначила якісну робо� ту підрозділу та визначила шляхи подальшого розвитку, зокрема ліцензування нових робітничих професій, серед яких “офіціант”, “бармен”, “покоївка”, “адміністратор”, “оператор комп’ютерного набору”, “секретар керівника” та інші. Заплановано розробити заходи щодо оновлення матеріально�технічного оснащення нав� чальних лабораторій, класів та майстерень відповідно до сучасно� го рівня забезпечення навчального процесу. Ще одним питанням порядку денного став підсумковий аналіз науково�дослідної роботи викладачів за держбюджетною та госпдоговірною тематикою за 2013 рік. Члени Вченої Ради відзна� чили, що у минулому році до виконання 12 держбюджетних робіт було залучено 116 осіб, а створена колективами наукова продукція відзначається високим науковим і методичним рівнем. Віктор Петрович подякував студентству, яке мудро й впевнено публічно продемонструвало свою європейську громадянську позицію і разом з тим не полишило університету, засвідчуючи якість і високий рівень власних знань. На думку очільника, такий інтелектуальний потенціал потрібен народу держави і його щасливому майбутньому. Разом з тим особливу подяку ректор висловив усім драгомановцям, які потурбувалися про власну безпеку й безпеку своїх друзів, колег, знайомих, адже життя людини – найвища цінність нації, і покликання кожного – берегти це. Що ж стосується графіку чергувань, запрова� дженого у навчальних корпусах і гуртожитках уні� верситету, – він залишається стабільним і поклика� ний мінімізувати найменшу небезпеку, що може загрожувати драгомановцям. Вкотре Віктор Петро� вич попросив студентів з розумінням поставитися до цього та долучитися до таких чергувань. Першо� му проректору з організації навчально�виховної роботи і економіки університету Олегу Падалці доручено найближчим часом провести заняття з евакуації у гуртожитках. “Саме безпека наших викладачів і студентів, аспірантів і співробітників залишається головним пріоритетом вишу”, – наго� лосив ректор. Віктор Петрович гостро засудив жорстокі роз� гони мирних протестувальників під час проти� стоянь в столиці, з сумом і болем разом зі студен� тами згадав про загиблих Героїв Майдану. 25 люто� го у виші планується провести жалобні заходи і пом’янути світлу пам’ять загиблих. Нам треба так консолідуватися сьогодні, щоб ми з вами виступали як єдина велика Драгомановська справжня родина, яка пова� жає і захищає людину, особистість, дбає про її права. Віктор АНДРУЩЕНКО Серед студентів Драгомановського універси� тету теж є постраждалі, що весь цей час перебува� ли на Майдані. На щастя, хоч і поранені, вони живі, і університет дбає про їх якнайшвидше видужуван� ня. Розмова велася також і про недопустимість в університеті будь�яких переслідувань студентів за їх політичні чи інші переконання. Усім, хто не зміг вчасно скласти заліково�екзаменаційну сесію, її терміни були подовжені, для студентів організовані додаткові консультації. Врешті в кінцевому підсум� ку головним фактором оцінки на іспиті стала якість знань студента, що й було в НПУ завжди прерогати� вою. Студенти натомість подякували ректору за щиру бесіду й розуміння, особливу турботу й без� пеку, якою були оточені протягом останніх місяців. Прес�служба університету Вчена рада ДРАГОМАНОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОГОЛОШЕНО ТЕРИТОРІЄЮ БЕЗ КОРУПЦІЇ 27 лютого 2014 року в Національному педагогічному університеті відбулось робо; че засідання Вченої Ради університету. На порядку денному розглядали питання про результати зимової заліково;екзаменацій; ної сесії 2013/2014 навчального року, про участь студентського самоврядування у розвитку університету та аналізували вико; нання рішень Вченої Ради НПУ. Активне обговорення членів Ради викликала й доповідь Вчено� го секретаря університету Олени Уваркіної про роботу спеціалізо� ваних вчених рад вишу. У 2013 році в НПУ їх працювало 14 у галузі педагогічних, психологічних, філологічних, філософських, політич� них та історичних наук. Як відзначила Вчений секретар, у порівнян� ні з 2012 роком загальна кількість захистів зменшилась, але збіль� шилась кількість захистів докторських дисертацій. Драгомановці вирішили перебудувати роботу спецрад на основі їх економічної доцільності з метою підвищення економічної ефективності, а також зорієнтувати їх діяльність на внутрішні потреби університету. Особливу увагу варто звернути головам спецрад на якість підготовки дисертаційних досліджень, сприяти опу� блікуванню аспірантами й докторантами наукової продук� ції, зокрема у наукових виданнях зарубіжних країн. Віктор АНДРУЩЕНКО, ректор університету Окрім цього Вчена Рада вишу розглянула питання про при� своєння звань “Почесний доктор НПУ” видатним вченим світу; про рекомендацію до нагородження почесними званнями викладачів НПУ; про затвердження тем кандидатських і докторських дисерта� цій та чимало іншого. Тиждень тому ми з вами прокинулися в зовсім іншій країні. В країні, де для того, щоб щось справді змінити на краще, потрібно померти. В країні, де люди поклали свої життя не для того, щоб стати героями, а для того, щоб всі ми могли жити у вільному демократичному суспільстві. І якщо зараз ми з вами не скори� стаємося наданим нам шансом, – це означа� тиме, що герої померли дарма. Якщо ми не викорінимо зі стін нашого університету таке ганебне явище, як корупція, значить – герої померли дарма! З виступу студента на Вченій Раді З доповіддю щодо здійснення студентського самоврядування у виші та його ролі у функціону� ванні університету загалом виступив голова сту� дентського профкому Станіслав Цибін. Також у засіданні взяли участь студентський актив НПУ, формальні та неформальні лідери, активісти Майдану. Студенти висловилися щодо збіль� шення впливу студентського самоврядування на навчально�виховні процеси в університеті, Відсьогодні кожен, хто дасть або візьме хабар, перебуватиме під персональним контролем і обов’язково понесе за це відповідальність! З виступу студента на Вченій Раді активної участі молоді у функціонуванні вишу. Зокрема з пропозиціями до делегатів вченої Ради звернувся член Ради ВО “Майдан” Ілля Кротенко. Результатом обговорення стало ого� лошення Національного педагогічного універси� тету імені Михайла Драгоманова територією без корупції. Драгомановці запропонували впрова� дити низку заходів, які б викорінили таке ганеб� не явище у кращому педагогічному виші країни та попередили появу можливих інцидентів. Прес�служба університету Прес�служба 2 ЛЮТИЙ 2014 �Нові формати ЗАСІДАННЯ РЕКТОРАТУ УНІВЕРСИТЕТУ 10 лютого 2014 року традиційно новий навчальний семестр розпочався із засідання ректорату Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. На порядку ден; ному проректори, директори інститутів, керівники підрозділів розглядали питання запровадження у вищих педа; гогічних навчальних закладах спеціалі; зації “Позашкільна освіта”, діяльність Наукової бібліотеки університету у цифрову епоху та аналізували стан про; форієнтаційної роботи у виші. У Драгомановському університеті з 2012 року функціонує кафедра позашкіль� ної освіти, яка зокрема реалізує навчаль� но�виховну, методичну й наукову діяль� ність. Про це та інші дотичні питання допо� віла на засіданні завідувач кафедри, док� тор педагогічних наук, професор Олена Биковська. Створення кафедри саме в НПУ загалом відобразило загальну тен� денцію розвитку позашкілля, потребу у підготовці фахівців для позашкільних нав� чальних закладів та історичну місію універ� ситету, в якому за архівними даними у 20–30�х роках ХХ століття функціонував позашкільний відділ. На сьогодні працівниками кафедри здійснюється викладання кількох спеціалі� зованих дисциплін в Інститутах НПУ, підго� товлено збірник навчальних програм для студентів спеціалізації “Позашкільна осві� та”, рекомендований Міністерством осві� ти і науки України. Активно ведеться співробітництво з Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти та відділом поза� шкільної освіти, виховної роботи та захи� сту прав дитини МОН України. Відпрацьовано основні напрями спів� праці з позашкільними навчальними закладами України і Києва, зокрема в організаційному, науковому і методичному напрямках. Серед них – Центр позашкіль� ної роботи Святошинського району м. Києва, Центр творчості дітей та юнацтва “Шевченківець”, Рівненський міський Палац дітей та молоді тощо. Розширено співробітництво з Центром позашкільної роботи Святошинського району м. Києва, де реалізується проект “Центр підтримки і науково�методичного супроводу діяльно� сті позашкільних навчальних закладів”, проводяться відкриті семінари�тренінги. Тісна робота налагоджена з Малою академією наук України щодо участі учнів у Всеукраїнському конкурсі�захисті науково� дослідницьких робіт учнів – членів МАН за секцією “Педагогіка” з підготовкою науко� вих праць за тематикою позашкільної осві� ти. І під час самого засідання ректор уні� верситету Віктор Андрущенко підписав угоду з Президентом МАН України Стані� славом Довгим, що передбачає ще більш тісну взаємодію двох структур. Розширено міжнародне співробітниц� тво НПУ щодо професійної підготовки май� бутніх педагогів у сфері позашкільної осві� ти, адже співробітники кафедри є членами Європейської асоціації організації вільного часу дітей та молоді. Ведеться широке співробітництво з вищими і позашкільними навчальними закладами Республіки Поль� ща, Російської Федерації, Словацької Рес� публіки, Чеської Республіки тощо. За словами Віктора Андрущенка, варто ще більш конкретно посилити увагу щодо підготовки кадрів у галузі позашкілля. Зокрема, запропоновано створити Міжуні� верситетський координаційний центр під� готовки педагогів для позашкільної освіти. У планах – проведення на базі НПУ Міжна� родного освітнього конгресу з питань позашкілля та чимало іншого. Директор Наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова Люд� мила Савєнкова презентувала колективу інформаційну роботу бібліотеки із забезпечення навчаль� но�виховної та науково�дослідниць� кої роботи вишу, зокрема опанування сучасних методів роботи із цифровою інформацією. За словами Людмили Василівни, віртуальна складова інформаційно�бібліотечного середо� вища Наукової бібліотеки НПУ об’єд� нує електронний каталог з понад 650 тисячами записів; власний веб�сайт із сервісом віртуальної довідки та електронної доставки документів, віртуальними книжковими виставка� ми; блоги у соціальних мережах та власно генеровані повнотекстові електронні ресурси: електронні колекції рідкісних видань, бібліогра� фічні посібники тощо. За результатами доповіді пожва� вилось обговорення питання керів� ництвом вишу. Були запропоновані нові підходи в інформаційному забезпеченні, опрацюванні й оци� фруванні документів із фонду рідкіс� них видань. Як зазначив ректор НПУ Віктор Андрущенко, варто кожному науковцю університету надати ваги власній присутності у мережі Інтер� нет, виходячи таким чином на міжна� родний рівень цитувань, входячи до провідних наукометричних баз даних. Тут потрібно, на думку Віктора Петровича, збільшити не лише кіль� кість англомовних публікацій, але й підвищити їх якість. Ще одне питання на порядку денному – профорієнтаційна робота в університеті, особливо в контексті підготовки до Дня відкритих дверей. Зі слів доповідача, відповідального секретаря Приймальної комісії Тараса Олефіренка, така робота у виші ведеться протягом усього навчального року. Значно поглибилася співпраця із середніми нав� чальними закладами, педагогічними коле� джами Києва і України загалом. У планах – проведення предметних олімпіад та творчих конкурсів для учнів і випускників шкіл, організація опитування “Освітні очікування абітурієнтів”, вигото� влення та розповсюдження інформаційно� рекламного буклету НПУ та чимало іншого. Робота у такому контексті вже відпрацьо� вана на кількарічному досвіді й отримає деяке оновлення й модернізацію відповід� но до сучасних запитів абітурієнтів. Прес�служба Рейтинг К Р А Щ І О С В І Т Я Н И Всеукраїнський громадсько�політичний тижневик “Освіта” вже традиційно опублікував рейтинг ста кращих освітян 2013 року, визна� чений опитуванням читачів газети. До списку потрапили й чимало викладачів Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Зокрема у номінації “Засвіти вогонь” відзначено ректора вишу академіка Віктора Андрущенка за сподвижництво у ство� ренні та підписанні “Педагогічної Конституції Європи”. У номінації “Лиш Храм збудуй” відзначено першого проректора з організації навчально�виховної роботи і економіки Олега Падалку, директора Наукової бібліотеки університету Людмилу Савенкову, директора Інституту корекційної педагогіки і психології академіка Вік� тора Синьова, директора Інституту іноземної філології Володимира Гончарова та завідувача кафедри позашкільної освіти, ректора Інституту екології економіки та права Олену Биковську, У номінації “Народ мій завжди буде” дипломи отримали співголова Наглядової ради НПУ, Президент Національної академії педагогічних наук України академік Василь Кремень, завідувач кафедри стилістики української мови академік Любов Мацько та директор Інституту історичної освіти Олександр Сушко. Лауреатами номінації “Засвіти вогонь” також стали директор Інституту філософ� ської освіти та науки Іван Дробот, професор університету Наталія Мозгова та заві� дувач кафедри педагогіки і психології вищої школи Наталія Дем’яненко. Завідувача кафедри теорії та історії педагогіки Драгомановського вишу Людми� лу Вовк удостоєно диплому у номінації “Залиш мені в спадщину думку найвищу”. Колектив НПУ імені М. П. Драгоманова щиро вітає своїх колег з почесними від� знаками й бажає нових успіхів на тернистій освітянській ниві. ЛЮТИЙ 2014 СТАРТУВАВ ПРОЕКТ “ЕЛЕКТРОННИЙ ІНСТИТУТ” Цього місяця в Національ� ному педагогічному універси� теті імені Михайла Драгомано� ва запустили пілотний проект Інституту інформатики “Елек� тронний інститут”, який має на меті підвищення якості надан� ня освітніх послуг студентам Інституту інформатики всіх форм навчання на основі мобільних інформаційно�кому� нікаційних технологій. Головна сторінка віртуального навчаль� ного середовища “HomeWorks” Інституту інфор� матики – www.ant3dstudio.com. Проект дозволяє студенту 24 години на добу 7 днів на тиждень навчатися і спілкува� тися на навчальні теми з одно� літками й колегами; викладачу – організовувати високоефек� тивну індивідуальну самопідго� товку студентів, у тому числі автоматизованими засобами навчання, а дирекції Інституту – здійснювати автоматизова� ний міжсесійний контроль виконання навчального плану. З дошки оголошень у кор� пусі Інституту справді зникли розклади занять, адже тепер кожен студент зможе перегля� нути їх у зручний час і зручному місці на власному гаджеті. Також драгомановці�інформа� тики отримали можливість від� кривати електронні курси усіх навчальних дисциплін, пере� глядати навчальний матеріал, який викладається конкретно� го тижня, і навіть проходити у визначені терміни заплановане віддалене тестування. Ще кіль� ка опцій стосується перегляду особистої успішності у журналі оцінок та спілкування з друзя� ми у спеціальному чаті. Звісно, проект лише наби� рає обертів і ще проходитиме експериментальні випробу� вання, але студенти вже задо� волені. Автори і розробники віртуального навчального середовища (директор Інсти� туту інформатики, проректор з дистанційної освіти А. П. Кудін, заступник директора Інституту інформатики з ІТ Г. В. Жабєєв, програмісти П. Босок, Р. Ко� валь, Р. Печкур) зазначають, що ще виношують кілька ідей щодо його удосконалення, які збираються втілити в життя. За інформаційними техно� логіями сьогодні майбутнє. Як зауважує ректор університету Віктор Андрущенко: “Оцінюючи найбільш вагомі зміни в освіті за останні 15 років, можна від� значити, що абсолютна біль� шість з них пов’язана з резуль� татами упровадження комп’ю� терних технологій у навчаль� ний процес”. Прес�служба університету 3 �Профорієнтаційна робота Фотозвіт ЙДЕМО В ШКОЛУ! ВРУЧЕННЯ ДИПЛОМІВ 9 лютого 2014 р. відбулась робоча зустріч директора Інституту філософської освіти і науки Івана Дробота з директором спеціалізованої школи № 41 м. Києва Оленою Онаць. Під час зустрічі обговорено сучасний стан вищої та середньої школи, особливу увагу зосереджено на формах співпраці між викладачами універси; тету і вчителями школи. Професор Іван Дробот розповів про особливості підготовки сучасного фахівця з філософії, культуро� логії і дизайну і про те, яким чином університет сприяє самореалізації молодої людини. “Ми пра� цюємо над повним розкриттям як природних, так і набутих в школі здібностей, – підкреслив Іван Іванович. – Це можна проілюструвати заходами Інститу� ту, біля витоків яких знаходяться студенти, – “Тиждень мистецтв”, “Фестиваль релігійного мистецтва”, газета “Глобус” та ін.”. Олена Онаць розповіла про сучасні інтерактивні шкільні заняття і специфіку роботи з сьогоднішнім учнем, також продемонструвала результати авторських досліджень, які показують запити школярів щодо майбутнього професійного вибору. Останнє стало предметом тривалого обговорення, адже може допомогти налагодженню ефективної профорієнтаційної роботи, яку проводять викладачі Інсти� туту. За результатами зустрічі маємо домовленості про проведення низки спільних заходів: урок�пре� зентація ІФОНу для учнів 10�х і 11�х класів, урок за методикою “Філософія для дітей”, культурологічний брейн�ринг між учнями та студентами ІФОНу та спільний концерт до Дня Перемоги. Наприкінці зустрічі Олена Онаць провела оглядову екскурсію по шкільному музею 56�ї гвардійської танкової бригади 3�ї гвардійської танкової армії, який з 2005 року має статус “Зразковий”. 6 лютого 2014 року о 10.00 в Інституті розвитку дитини відбулося офіцій� не вручення дипломів випускникам заочної форми навчання ОКР “Магістр” (1,5 р.н.), на якому був присутній про� ректор з міжнародних зв’язків, доцент кафедри управління та євроінте� грації, кандидат історич� них наук Володимир Лавриненко. Сергій РУСАКОВ Міжнародні зв'язки ЗУСТРІЧ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ ІКПП З ПРЕЗИДЕНТОМ СПІЛКИ ЛОГОПЕДІВ ПОЛЬЩІ 13 лютого 2014 року на базі Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драго� манова відбулася зустріч викладачів та студентів Інституту корекційної педагогіки та психології з пре� зидентом (та його заступником) Спілки логопедів Польщі. Під час зустрічі гості розповіли про підготов� ку логопедів в Польщі у ВНЗ та деякі проблеми в цьому процесі, поділилися своїми враженнями про рівень підготовки логопедів в Україні, обмінялися досвідом організації та методики діагностики дітей раннього віку. Зустріч пройшла цікаво та змістовно. Міжнародні зв’язки РОЗГОРТАЄ ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩА ЛІНГВІСТИЧНА ШКОЛА В ПОЛЬЩІ Вже вдруге студенти та викладачі Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету імені Михайла Драго� манова відвідали Вищу лінгвістичну школу у м. Ченстохов (Польща). Європейський тиждень, що тривав 20�26 січня 2014 року, був проведений в рамках реалізації дидактичної програми “Подвійний диплом”. Метою цього проекту є реалізація дистанцій� ного навчання та здобуття паралельно диплому європейського зразка студентами українського вишу. Драгомановці відвідали лекції, тренінги та майстер�класи польських викладачів, зокрема “Тренінг з персональної ефективності”, “Базові знання про залежності”, “Особливості плануван� ня та реалізації регіональних і європейських про� ектів”, “Корисні компетенції при будуванні кар’є� ри” тощо. Особлива увага також приділялася практичним заняттям з польської мови. Студенти та викладачі Національного педаго� гічного університету висловлюють вдячність організаторам за гостинність, теплий прийом та організацію навчання, а також з нетерпінням чекають поїздки на Літню школу. 4 Науковий потенціал СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНО;ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦЕНТРУ “МІЖНАРОДНА ОСВІТА” Рішенням Вченої ради НПУ імені М. П. Драгомано� ва на базі Інституту магі� стратури, аспірантури і док� торантури створено нав� чально�дослідницький центр “Міжнародна освіта”. Метою діяльності Цен� тру є об’єднання зусиль науковців різних галузей (політологів, соціологів, економістів, філософів, істориків, педагогів тощо) для організації та коорди� нації наукових і прикладних досліджень у галузі освіти та освітньої політики; гло� балізації та демократизації та їх впливу на освітній про� стір. Центр створений на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгомано� ва та Університетом Квінз (Онтаріо, Канада). Нові видання “ГУМАНІТАРНИЙ КОРПУС” У січні 2014 року вийшла в світ збірка “Гуманітарний корпус. Випуск 1” за матеріалами ІІ Міжнародної науково�практичної інтер� нет�конференції “Актуальні проблеми гуманітарних наук у дослі� дженнях молодих науковців” (22 жовтня – 17 листопада 2013 року; співорганізатори – Інститут філософської освіти і науки, Інститут педагогіки і психології Національ� ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та ГО “Академія розвитку психологічної науки і практики”, м. Київ). У працях аспірантів, студентів та молодих вчених з України, Росії та Білорусії висвітлено актуальні теоретичні та прикладні проблеми психології, філософії, історії, педагогіки, а також представлено міждисциплінарні пошуки та здо� бутки. Із збіркою можна ознай� омитись у Науковій бібліотеці НПУ імені М. П. Драгоманова та на сайті http://arpnp.in.ua/ima� ges/news/doc/Gumanjitar� nij_korpus.pdf ЛЮТИЙ 2014 �Інтерв’ю з випускником Олена СЕРДЮК: “Всі, хто переступає поріг Софії, не роблять це випадково” СОФІЯ КИЇВСЬКА – вічна праоснова для самоі� дентифікації кожного українця, еталон колористики і пропорції, гармонії і краси. Вона постійно поруч, близько і в той же час незнана, невідома, відсутня у життєвому горизонті багатьох. Завдяки співробітни� кам заповідника “Софія Київська”, які йдуть в ногу з часом, Софія займає своє місце у віртуальному про� сторі, через новітні технології вона йде назустріч до людей. Це в черговий раз підкреслює її надчасовість, надпросторовість, а отже вічність і нетутешність, про� тиставлення рутинному і дріб’язковому. Генеральним директором заповіднику “Софія Директор заповідника Київська” є на сьогодні корифей музейної та пам’ятко� Софія Київська Олена Сердюк охоронної справи, успішний науковець, сердечна і від� вже у дев’ятому класі була дана своїй справі жінка – Олена Сердюк. Приємно додати, що Олена Михайлівна є випускницею нашої учасницею археологічного Alma mater. Про свою професійну ниву та сьогоденні гуртка історичного турботи пані Олена щиро ділиться в інтерв’ю для газе� факультету нашого вишу ти “Педагогічні кадри”. – Пані Олено, якими були сходинки Вашого професійного зростання? З чого починався науково�творчий шлях? – До Педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині НПУ ім. Драгоманова) я потрапи� ла досить рано. У дев’ятому класі я стала учасницею археологічного гуртка історичного факультету. Гуртком керувала напрочуд талановитий науковець, відомий український археолог, історик�славіст Надія Михайлівна Кравченко. Глибоке враження справила на мене участь у моїй першій археологічній експедиції до м. Обухів. Тут ми досліджували слов’янські пам’ятки, знахідки часів зарубинецької та черняхівської культур, ранньо� слов’янські пам’ятки. Членом гуртка я була близько десяти років і стільки ж – учасницею Обухівської експедиції. Вже на четвертому курсі через інтерес до пам’яток Київської Русі я розпочала роботу в Софійському музеї, а саме – в Андріївській церкві, де досліджувала ікону, і перша моя стат� тя була присвячена іконографії, зокрема сюжетам семи церковних таїнств. У неповні 27 років я була призначена завідувачкою Музею архітектурної кераміки, який фактично треба було створювати з нуля, без жодних матеріалів і колекцій. У поле цієї тема� тики потрапило моє дисертаційне дослідження. Зокрема, це історична забудова м. Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.: печі і каміни, київська цегла, натурні дослідження, експедиції. Наприклад, печі і каміни Будинку митрополита на території “Софії Київської” представля� ють частину цієї роботи. Наукове дослідження архітектурної кераміки спонукало опанувати цей вид ремесла і на практиці. Тож тепер я – ще й реставратор кераміки. Пізніше отрима� ла запрошення перейти до Управління охорони культурної спадщини м. Києва, де отрима� ла призначення директора київського науково�методичного центру. Це був 1996 р. Поча� лися великі відбудови: Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор. Саме тоді я збирала колекцію раритетів Михайлівського монастиря, що стало основою для створен� ня музею, що існує нині. У 2001 р. очолила Інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури. Брала участь у державних програмах по дерев’яних храмах, замках України, вивчала істо� ричні міста України Києва, Одеси, Чернівців… Займалася заповідниками “Хортиця”, “Хер� сонес”, “Канів” та іншими. Готувала пам’ятки для подачі до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Два об’єкти, якими я займалася, – “Дерев’яні храми Карпатського регіону” і “Херсонес Таврійський” 23 червня 2013 року було взято під захист ЮНЕСКО. У 2000 році мені пропонували посаду директора Національного заповідника “Софія Київська”, але тоді я займалася поверненням музейних колекцій Михайлівського монасти� ря, відтворенням собору і морально не могла залишити цю роботу. На часі було багато актуальних проблем, як, наприклад, повернення фрески Михайлівського монастиря з Ермітажу і ряду інших. – Олено Михайлівно, що стало предметом Вашого дисертаційного дослідження? – Тема моєї дисертації – інтердисциплінарна, зокрема, знаходиться на межі архітекту� ри, мистецтва та історії. Це дослідження присвячене житловій забудові Києва другої поло� вини ХІХ – початку ХХ ст. Захищалася у Центрі пам’яткознавства Інституту історії НАН Укра� їни. Результатом роботи стала монографія “Київське житло другої половини ХІХ – початку ХХ століття”. – Ваша участь у гуртку нагадує сьогоднішню участь молоді у дослідницькій роботі Малої академії наук. – Абсолютно. Моя колега Олена Миколаївна Кухарська, також вихованка гуртка Н. М. Кравченко, тепер сама готує дітей в МАН, свого роду продовжує традицію. Ми, вихо� ванці Надії Михайлівни Кравченко, не перестаємо нею захоплюватися. Свою монографію я теж присвятила дорогому мені Вчителю. Вона виховала цілу наукову школу, багато учнів її нині працюють в Інституті історії та Інституті археології НАН України. – Ви давно працюєте в Заповіднику. Як складається Ваш діалог з Орантою? Які Ваші особисті переживання у спілкуванні зі святинею? – Це спілкування є безперервним упродовж багатьох років. Усі, хто переступає поріг Софії, не роблять це випадково. Хто приходить, той залишається. Люди працюють тут ціле життя – 30�40 років. Де б я не працювала, я завжди була пов’язана з нею на духовному, сві� домому, підсвідомому рівнях. Я завжди до неї зверталася. Тоді не прийнято було молити� ся. Я ніколи не афішувала своїх релігійних почуттів. У мене не було такого, що я була не віруюча і стала віруюча і різко почала ходити до церкви. Це моя робота, це частина мого життя, я себе від нього не відділяю. Сьогодні Софійський собор переживає величезний ризик і той наступ агресивний, який існує в міському середовищі, яке його оточує. Я особисто дуже гостро відчуваю неро� зуміння значущості цієї пам’ятки. Ось це мене пригнічує. І нерозуміння унікальності цього об’єкту в цілому в місті, в державі і в суспільстві. Думаю про заходи, які ми повинні здійсни� ти, скільки дасть Бог служити, і працювати, щоб максимально убезпечити історичну і сак� ральну національну спадщину. Оцей момент постійно присутній, я ловлю себе на ньому і думаю, як якісь речі зробити найвдаліше, прискорити, вирішити. Такі проблеми мене осо� бисто дуже хвилюють. Коли ми приїздимо до Відня, то перше, що ми бачимо, – це обличчя Моцарта, яке нас зустрічає і супроводжує всюди. У нас, українців, це ж образ Софії, образ Софійського інтер’єру, мозаїк. А він відсутній у візуальному просторі міста Києва. Ви ніде його не зустрі� нете: ні в магазинах, ні на вокзалах, ні в аеропортах. А саме він має скрізь звучати, бути присутнім як ідея, як підтекст, як знак Божий. – Олено Михайлівно, як виглядає міжнародна співпраця на сьогодні? Чи спосте� рігається підвищений інтерес і пієтет з боку Франції як країни, де Анна Ярославна є знаковою постаттю в історії? ЛЮТИЙ 2014 – Знакових постатей насправді є набагато біль� ше, ніж Анна Ярославна, Королева Франції, – це те, що у нас лежить на поверхні. Адже так само було ще дві дочки і сини князівські – зна� чущі в історії, як сам Ярослав чи Інгігерд. Були Київські митрополити… Міжнародна співпраця музеїв сьогодні в Україні не має системного характеру. Ви десь почули мої думки і тему наступної виставки “Три королеви”, яку ми хоче� мо провести у 2015 р. У Собор святої Софії — християнський собор в центрі 2013 р. після проведення Києв Київської Русі. Одна з найголовніших наукової конференції християнських святинь Східної Європи “Софійські читання” разом із археологом Михайлом Сагайдаком ми висадили троянду, сорт якої був спеціально виве� дений у Франції і називається ANNA REGINA (ANNE DE KIEV) і має білий цвіт. Вона висадже� на перед центральним входом “Софії Київської”. На свято цвітіння троянди цього року ми плануємо захід, щоб увічнити пам’ять про цю видатну жінку, і надалі це буде поглиблювати� ся. Ми будемо здійснювати таку промоцію. – Яку співпрацю могла б запропонувати “Софія Київська” студентам�гуманіта� ріям? – Напевно, що тільки археологам. Ми плануємо відкривати якомога більші території для дослідження. Наша територія, я люблю говорити, подібна до римського форуму – тут ніколи не відкривалися пам’ятки для їх музеєфікації та подальшого огляду, і ми плануємо це робити. А така річ фахово цікава, звісно, археологам. Студентам�гуманітаріям – архітекторам, художникам, мистецтвознавцям – може бути цікавою участь у наших дослідницьких та соціальних проектах. Зізнаюся відверто, нам сьогодні набагато цікавіше працювати з дитячою ауди� торією. Нам цікаво працюва� ти з Малою Академією Наук. Студентська аудиторія більш визначена, а діти… Вони ще пізнають світ. Оранту має відкрити для себе кожен українець, а для цього треба хоча б раз побачити її особисто. Олена СЕРДЮК – Сьогодні музеї світу стали альтернативними освітніми майданчиками із залученням найнові� ших технологій. Як “Софія Київська” йде сьогодні до відвідувача? Що пропонує? – Відвідувачу Заповідник пропонує різні формати спілкування. Крім звичайних екскурсій пропонуємо відкриті лекції, концерти, тематичні виставки, май� стер�класи. Для дітей пропонуємо знайомство з пам’яткою у форматі квесту. Досвід показує, що не тільки дітям, а й самим дорослим, які беруть з дітьми в цьому участь, це надзвичайно цікаво. Здійснюємо ґрунтовні видання монографій, присвячені пам’яткам Заповідника. Зокрема, в минулому році на грант аме� риканського посольства, вперше після 1966 р., вида� ли монографію про унікальні Михайлівські мозаїки. Також маємо цікавий сувенірний ряд, цілу розро� блену цікаву програму від шовкових хустинок з орна� ментами до парасольок, ювелірних виробів та інших аксесуарів. Новою гордістю Заповідника є те, що ми предста� влені в міжнародному проекті Google Art Project, а також – наш нещодавно презентований освітній про� ект “Від уявного до реального. Віртуальна подорож по Софії Київській” у форматі 3D (http://sophia�vr.com/), реалізований у партнерстві з “GetPano” і журналом “Музейний простір”. Це нове обличчя і взагалі прорив у музейному просторі України. Проект дає можливість продемонструвати, що Софія диктує нове ставлення до себе, відкриває новий зміст, “соціалізується”. Вір� туальному відвідувачеві у вільному доступі відкрито 56 елементів Софії з коментарями та описами. Такий формат відкриває багато можливостей для знайом� ства і вивчення унікальної пам’ятки. Однак не стом� лююся повторювати, що пам’ятка особлива. Спра� вляє незабутнє враження тільки тоді, коли бачиш її на власні очі, відчуваєш, переживаєш її силу і вічність… – Дякую Вам за розмову! Спілкувалась Юлія КРАВЧЕНКО, доцент кафедри культурології Довідка СЕРДЮК Олена Михай; лівна – український історик, музейник. Випускниця НПУ імені М. П. Драгоманова. Генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” від 2012 р. Історик, кандидат історичних наук. Заслужений працівник культури України, член голов� ної ради Українського товари� ства охорони пам’яток історії та культури, член Національної Спілки художників України, голова Київської міської орга� нізації товариства охорони пам’яток історії та культури, віце�президент Українського національного комітету Міжна� родної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS). Автор монографії “Київ� ське житло другої половини ХІХ – початку ХХ століття” і численних наукових публіка� цій. Фахівець з проблематики вартісної оцінки об’єктів куль� турної спадщини – один з авторів методики оцінки пам’яток. Координатор міжна� родних та вітчизняних про� грам з дослідження та ство� рення проектів консервації, реставрації, реабілітації пам’яток історії та культури. Консультант методичних роз� робок у пам’яткоохоронній справі. 5 �До 30-річчя кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ ТА КАФЕДРА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН І ГЕНДЕРНОЇ ОСВІТИ ІНСТИТУТУ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ НПУ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА: ДОСВІД СПІВПРАЦІ Інтелектуальне історичне спів; товариство утворює різні форми комунікації, інтелектуальної взає; модії, інформаційного обміну іде; ями, символами, ідеологіями, текстами, програмами, думками. Історія не тільки має вироблятися в науково;дослідних установах, “унормовуватися” всередині про; фесії історика, зберігатися у нау; кових томах, але й передаватися в адаптованих формах наступним поколінням. В історії України ми знаємо десятки прикладів того, як різноманітні державні інституції та громадські науково�корпо� ративні об’єднання (Одеське товариство історії та старожитностей, Київська археографічна комісія, Південно�захід� ний відділ Російського географічного товариства, НТШ, ВУАН) взаємодіяли через особистісні контакти та цілеспря� мовану політику держави з освітніми установами, передаючи останнім науко� вий продукт для навчання прийдешніх поколінь. Сьогодні не випадково у нашій державі освіта і наука об’єднані в одному міністерстві, яке проводить політику на активізацію взаємодії та співпрацю між ВНЗ та академічними інститутами НАН України. Попри деякі суспільні нарікання на те, що існування академічних інститу� тів – це пережиток радянського часу, що варто об’єднати вузівську й академічну науку, співпраця і взаємодоповнення між освітніми та науковими інституціями є дієвими, мають значний потенціал та прекрасні результати. Яскравим прикла� дом такого успіху є багаторічна спів� праця, що склалася між кафедрою мето� дики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова та Інститутом історії України НАН України. Одним із напрямків такої співпраці стала діяльність, пов’язана з підвищен� ням кваліфікації, стажуванням, науковим керівництвом та науковим консультуван� ням співробітників кафедри з написання кандидатських та докторських дисерта� цій (зокрема, кандидатської дисертації Загребельної Ніни Іванівни (“Громадські гуманітарні організації в Україні у роки Першої світової війни”, 2004 р.) та док� торської дисертації Коляди Ігоря Анато� лійовича (“Суспільно�політична діяль� ність української інтелігенції в російській імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.”, 2010 р.). Відділ Всесвітньої історії та міжнародних відносин Інституту історії України НАН України (зав. відділом д. істор. наук, проф. С. В. Віднянський) надавав фахові консультації з написання кандидатської дисертації викладачу кафедри, аспіранту Інституту історичної освіти Мелещенко Тетяні Володимирівні (“Вацлав Гавел і його роль у державо� творчих процесах Чехословаччини”, 2010 р.). Вченою Радою Інституту історії України НАН України були розглянуті та рекомендовані до видання монографії Н. І. Загребельної та І. А. Коляди. Активна участь викладачів кафедри у наукових проектах Інституту історії Украї� ни, зокрема у підготовці наукових статей до фахових видань наукових праць Інсти� туту історії України НАНУ, стала ще одним пріоритетним напрямком співпраці нау� ковців і викладачів вищої школи. Так, професора кафедри І. А. Коляду було залучено до членства у редколегії та написання одного з історичних нарисів нещодавно випущеного фундаменталь� ного видання “Велика війна (1914–1918) і Україна” (2013 р.). У тісній співпраці з викладачами кафедри було здійснено реалізацію видавничого проекту видав� ництва “Фоліо” по підготовці книг науко� во�популярного характеру із серії “Видатні українці” (О. Реєнт, І. Коляда. Україна між світовими війнами (1914� 1939). Події. Люди. Документи: Нариси історії. (К., 2004), О. Реєнт, І. Коляда. Усі гетьмани України (Харків, 2008); І. Коля� да, В. Милько. Кирило Розумовський (Харків, 2012), І. Коляда, О. Кирієнко. Михайло Коцюбинський (Харків, 2012). Не менш важливим аспектом нашої співпраці є залучення кафедрою методи� ки навчання суспільних дисциплін і ген� дерної освіти до співавторства та науко� вого редагування фахівців Інституту істо� рії України НАН України при написанні шкільних підручників та посібників, мето� дичних рекомендації для вчителів. Актив� ну діяльність у цьому напрямку прово� дить завідувачка кафедри, професор, канд. істор. наук, заслужений працівник освіти України Ладиченко Тетяна В’яче� славівна. Вона є автором підручників із Всесвітньої історії для 10 та 11 класів, які проходили експертизу та рецензувалися в Інституті історії України НАН України. У свою чергу фахівці нашої установи нео� дноразово здійснювали наукову експер� тизу та рецензування науково�методич� них розробок викладачів кафедри. Поряд із цим викладачі кафедри під керівниц� твом зав. кафедри Т. Ладиченко надають науково�методичні консультації та орга� нізовують апробації підручників та посіб� ників з історії для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, підготовлених спі� вробітниками Інституту історії України НАН України. Важливим аспектом нашої співпраці є обмін науковими виданнями, взаємо� допомога у комплектуванні бібліотечних фондів. У міру можливостей Інститут історії України намагається передавати кафедрі методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти та бібліотеці Інституту історичної освіти свої наукові роботи, зокрема такі фундаментальні видання, як “Енциклопедія історії Украї� ни”, “Історія українського селянства у 2 тт.”, “Політичний терор і тероризм в Україні”, “Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси. У 2 кн.”, “Велика війна (1914–1918) і Україна” та ін. Наукові та науково�мето� дичні роботи кафедри та Інституту істо� ричної освіти НПУ імені М. П. Драгомано� ва поповнюють відповідно фонди нашої наукової бібліотеки. Досить часто кафе� дра МНСДІГО організовує презентації наукових видань Інституту історії України для студентської молоді, влаштовує зустрічі з провідними вченими нашої установи. Регулярно відвідують Інститут історичної освіти такі вчені, як О. Гуржій, Г. Касьянов, О. Лисенко, В. Марочко та ін. Робота з обдарованою учнівською молоддю також протягом цих років не полишалась осторонь уваги як науковців Інституту історії України НАН України, так і провідних методистів кафедри (проф. Тетяни В’ячеславівни Ладиченко, проф. Ігоря Анатолійовича Коляди, доц. Ніни Іванівни Загребельної, доц. Тамари Володимирівні Бакки). Зокрема, вона знайшла свій яскравий вияв у спільній роботі предметних комісій, рецензуванні науково�дослідних робіт учнів – членів МАН, оцінювання публічного захисту учнівського наукового доробку на заключному Всеукраїнському конкурсі учнівських науково�дослідних робіт уча� сників Малої академії наук України. Саме завдяки досвіду та активності завідувачки кафедрою методики навчан� ня суспільних дисциплін і гендерної осві� ти проф. Т. В. Ладиченко на базі Інституту історії України НАН України або із залу� ченням його співробітників було органі� зовано та проведено цілий ряд наукових конференцій, семінарів, “круглих столів” щодо актуальних проблем створення підручників, методики подання навчаль� ного матеріалу, особливостей викладан� ні історії у школах та ВНЗ України. Стала доброю традицією регулярна участь співробітників кафедри у роботі наукових конференцій, що проводяться в Інституті історії України НАН України, та залучення до них студентів Інституту історичної освіти. З ініціативи профе� сорсько�викладацького складу кафедри студенти взяли активну участь у наукових конференціях, що проходили в стінах нашої академічної установи (“Сарбеїв� ські читання”, “Війна 1812 р. і Україна”, “Декабристські читання”, “Перша світова війна і Україна” та ін.). Багато таланови� тих студентів отримали змогу виступити з високої наукової трибуни, апробувати свої перші наукові доробки. Прагненням досягати високого нау� кового рівня є практика викладачів кафе� дри подавати на рецензування до Інсти� туту історії України НАН України бака� лаврські та магістерські роботи, виконані на кафедрі. Наукові співробітники, і у т. ч. відділу, який я очолюю, констатували новизну та високий науковий рівень цих робіт. Багато випускників магістратури кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти у різні роки стали аспірантами нашого Інституту (Ген� надій Корольов, Ігор Мельничук, Олек� сандр Куриленко, Олександр Кирієнко, Володимир Милько, Сергій Микитчук, Микола Бех), підготували та захистили кандидатські дисертації, деякі з них і нині досить успішно працюють на посадах наукових співробітників у відділах історії України ХІХ – поч. ХХ ст. (О. Кирієнко, В. Милько), історії Української революції 1917–1921 рр. (Г. Корольов), новітньої історії та політики (В. Тищенко). Нині нав� чання в аспірантурі продовжують Маєв� ський Олександр, Ямцун Євген, Черниш Олексій. Закінчили написання кандидат� ських дисертацій та готуються до захисту Бех Микола, Микитчук Сергій, Черниш Олексій. Разом із тим, аналізуючи тридцяти� літній період історії та діяльності кафе� дри методики навчання суспільних дис� циплін і гендерної освіти, десятиліття її співпраці з Інститутом історії України НАН України, можемо намітити подальші перспективи нашої співпраці: організація науково�дослідницької практики магі� странтів в Інституті історії України НАН України; співпраця з Національною спілкою краєзнавців по дослідженню історії рідного краю; творчі лабораторії та майстер�класи з методології дослід� ницької роботи зі студентами; проведен� ня відкритих лекцій науковими співробіт� никами, спільних виїзних засідань. Отже, 30�літній ювілей колективу кафедри, який нині очолює професор, канд. істор. наук. Т. В. Ладиченко, є не тільки рубежем для підведення певних підсумків, але й орієнтиром для напрям� ків співпраці між нашими науковими, нау� ково�методичними співтовариствами. Олександр РЕЄНТ, член�кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Анонси А ЯКИЙ ТВІЙ ШЕВЧЕНКО?... ДЕНЬ КАР’ЄРИ “ДЕСЯТІ ЮРИДИЧНІ ЧИТАННЯ” У програмі заходів, присвячених відзначенню 200�ліття з дня народження Тараса Шевченка, заплано� ваних у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, акцетовано увагу на активній участі студентської молоді. Чимало наукових і культур� них подій зініційовані саме студентами. Серед таких і конкурс на кращу творчу роботу “Мій Шевченко”. Запрошуємо до участі усіх драгомановців. У Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова 20 березня з 9:00 до 17:00 години відбува� тиметься виставка роботодавців “День кар’єри”. Кожен сту� дент матиме нагоду познайомитись і поспілкуватись з робото� давцем. Тому запрошуємо продемонструвати свої вміння та випробувати власні можливості! Організаторами виставки виступають Відділ професійно� кар’єрної орієнтації та працевлаштування, Інститут філософ� ської освіти і науки та Центр працевлаштування “Імпульс”. Метою виставки є сприяння у працевлаштуванні студентів та випускників університету, налагодженні діалогу між студентом�випускником та потен� ційним роботодавцем; допомога у виборі студентом місця стажування та практики; поширення інформації про сучасний стан ринку праці України та м. Києва. Запрошуємо вас взяти участь у Міжнародній нау� ковій конференції “Десяті юридичні читання. Юридич� на освіта і наука в Україні: традиції та новації”, яка від� будеться 10�11 квітня 2014 р. в НПУ імені М. П. Драго� манова, де планується присутність кращих представ� ників наукової еліти з провідних вищих навчальних та наукових закладів України та зарубіжжя. Організатори конференції: Національний педаго� гічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Київський університет права НАН України, Центр пра� вової освіти і науки, громадська організація “Феміда”. Інформаційний лист можна завантажити на сайті Інституту політології та права: http://www.ipsp.npu. edu.ua/ 6 ЛЮТИЙ 2014 �Звітно-наукова конференція викладачів, аспірантів і докторантів університету “Є ДН і СТЬ НАВ ч АННЯ і НАУКОВИХ ДОСЛ і ДЖЕНЬ Інститут іноземної філології 11 лютого 2014 року в Інституті іноземної філології була організована та проведена звітно� наукова конференція викладачів, аспірантів і док� торантів університету. Робота конференції тра� диційно відбувалася у формі пленарного засідан� ня та засідання наукових секцій. З привітальним словом до учасників конференції звернулася заступник директора Інституту іноземної філоло� гії з наукової роботи проф. Т. С. Толчеєва. На конференції були заслухані такі наукові доповіді: “Європа очима М. С. Гумільова: лінгво� імагологічний аспект” (Л. П. Іванова, д. філол. н., проф.); “Моделювання елементів лінгвістичної компетенції в підтримуваних комп'ютером нав� чальних комплексах” (А. А. Зернецька, к. пед. н., доц.); “Специфіка наукових досліджень структур знакової репрезентації етномовної свідомості” (Т. С. Толчеєва, д. філол. н., проф.); “Особливо� сті ранніх оповідань А. Чехова” (О. П. Охріменко, к. філол. н., доц.). Наступним етапом конференції була робота в секціях, залежно від напряму досліджуваної тематики. Всього працювало 11 секцій за різними напрямами. На кожній секції були дуже цікавими та актуальними доповіді, і відповідно кожна з них була підставою для запитань та обговорень досліджуваної теми. Інститут педагогіки і психології 5 лютого відбулася звітно�нау� кова конференція в Інституті педа� гогіки і психології. Перед учасника� ми конференції представили звіт про наукову роботу за 2013 рік (професор, доктор педагогічних наук, заступник директора з науко� вої роботи та міжнародних зв'язків О. В. Матвієнко). На пленарному засіданні виступили: академік, професор, доктор педагогічних наук, дирек� тор Інституту педагогіки і психоло� гії В. І. Бондар з темою “Адаптив� на функція навчання та її реалізація у процесі фахової підготовки студентів”; професор, доктор педагогічних наук, завіду� вач кафедри практичної психології О. Я. Митник з темою “Засоби формування про� фесійної компетентності практичного психолога у процесі навчання у педагогічному ВНЗ”; доцент кафедри медико�біологічних і валеологічних основ життя та здоров’я В. О. Гаврилюк з темою “Навчання фізичної культури з елементами таеквандо для учнів 8�9 класів загальноосвітньої школи”; професор, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри мови та методики викладання в початковій школі Г. В. Семерен; ко з темою “Я на сторожі коло їх поставлю слово” (200 років славетному генієві слова); професор, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки і мето� дики початкового навчання І. М. Шапошнікова з темою “Спеціалізовано�професійні компетенції у структурі освітньо�професійної програми підготовки фахівців”. Інститут політології та права На виконання розпоряджен� ня ректорату НПУ імені М. П. Драгоманова від 10 січня 2014 р. “Про проведення звітно� наукової конференції викладачів, аспірантів і докторантів універси� тету за підсумками наукових дос� ліджень 2013 р.” в Інституті полі� тології та права з 4 по 6 лютого 2014 р. відбулася звітно�наукова конференція “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” за під� сумками наукових досліджень 2013 р. На конференції було роз� глянуто ряд цікавих і актуальних питань сучасної правової і педагогічної науки. На пленарному засіданні виступили: доктор педагогічних наук, професор А. А. Булда з доповіддю “Мультикультурна освіта в процесі викладання суспіль� ствознавчих дисциплін – проблеми та перспективи”; доктор політичних наук, про� фесор І. М. Варзар з доповіддю “Теоретико�ідеологічні рефлексії з приводу май� данової революції 2013–2014 рр. в Україні”; кандидат юридичних наук, доцент Л. С. Дубчак з доповіддю “Права та свободи людини в умовах дії надзвичайного стану”; кандидат юридичних наук, професор Р. С. Огірко з доповіддю “Права і свободи людини в просторі культурної та політико�правової традиції”; кандидат юридичних наук, доцент Л. А. Кушинська з доповіддю “Правовий звичай як джере� ло сучасних правовідносин в Україні”; кандидат політичних наук, доцент С. П. Дми; тренко з доповіддю “Прагматизм як ідеологічна орієнтація у політиці”; викладач кафедри освітньої політики О. О. Субіна з доповіддю “Роль ігрових технологій при вивченні курсу “Освітня політика”. Інститут філософської освіти і науки Звітна науково�практична конференція в Інституті філософської освіти і науки відбулась 5 лютого 2014 року. Пленарне засідання було відкрито з доповіді, яка під� водила підсумки наукової роботи викладачів, докторантів та аспірантів Інституту та окреслювала шляхи активізації наукової роботи в 2014 році (заступник директора з наукової роботи і міжнародних зв'язків професор Л. В. Долинська). ЛЮТИЙ 2014 – ГОЛОВНИЙ ПРИНЦИП УН і ВЕРСИТЕТУ ” На пленарному засіданні було заслухано наступні доповіді: “НДР викладача як основа його професіоналізму” (І. І. Дробот, директор Інституту філософської осві� ти і науки, доктор історичних наук, професор), “Духовна спадщина Тараса Шевчен� ка у формуванні етико�естетичної культури студента (до 200�річчя від дня наро� дження Кобзаря)” (Т. І. Андрущенко, завідувач кафедри етики та естетики, доктор філософських наук, професор), “Візуальний поворот як інтерпретативна парадигма культурологічних та мистецтвознавчих досліджень” (Ю. Г. Легенький, завідувач кафедри дизайну і реклами, доктор філософських наук, професор), “Симуляція та редукція як механізми моделювання медіа�іміджу Чужого в сучасній культурі” (Є. В. Більченко, доктор культурології, професор), “Модель формування потреби у здоровому способі життя у майбутніх вчителів” (О. В. Строяновська, кандидат психологічних наук, доцент). Після перерви відповідно до програми конференції науковці продовжили робо� ту по секціям. Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій 5 та 6 лютого 2014 року відбулась звітно;наукова конференція викладачів, аспірантів і докторантів Інституту соціології, психології та соціальних комуні; кацій за підсумками наукових досліджень 2013 року під назвою “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету”. Конфе� ренція була присвячена 200�річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. На пленарному засіданні було заслухано наступні доповіді: “Соціологічні дослі� дження стану та динаміки розвитку країни” (В. Б. Євтух, професор, доктор історич� них наук, член�кореспондент НАН України, завідувач кафедри соціології, директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій); “Радикальні зміни гро� мадської думки в Україні” (С. О. Штепа, кандидат політичних наук, професор, заві� дувач кафедри соціальних та публічних комунікацій); “Польські етнічні студії: осо� бливості сприйняття українців, росіян” (Г. О. Кісла, кандидат філософських наук. професор кафедри соціології); “Структурні компоненти громадської активності як психологічного феномену” (О. М. Равчев, аспірант кафедри теоретичної та кон� сультативної психології); “Психологічні особливості Я�концепції як чинника копінг� стратегій майбутніх психологів” (Д. Д. Отич, викладач кафедри соціальної психо� логії та психотерапії); “Ціннісні детермінанти розвитку професійного мислення майбутніх психологів” (Ю. В. Романова, ст. викладач кафедри політико�психоло� гічних проблем суспільного розвитку). Інститут соціальної роботи та управління Пленарне засідання відкрив проректор з наукової роботи НПУ ім. М. П. Драгоманова проф. Г. І. Волинка, який звернувся до присутніх з вітальним словом. Із доповідями на пленарному засі� данні виступили директор Інсти� туту соціальної роботи та упра� вління, проф., д. ф. н. А. О. Яро; шенко “Реалізація проекту подвійні дипломи Інституту соціальної роботи та управління НПУ ім. М. П. Драгоманова”, Н. Б. Отрешко, д. с. н., профе� сор кафедри соціальної політики “Соціальна політика ЄС та України: порівняльний аналіз”, к. п. н., ст. викладач В.Б. Синякова "Підготовка майбутніх соціальних працівників до здійснення соціального супроводу обдарованої дитини з особливостями психофізичного розвитку", к. п. н., доцент кафедри соціальної педагогіки О. В. Вакуленко “Упра� влінська культура керівника освітнього закладу як соціально�педагогічний чинник впливу на здоров'язберігаюче середовище”, В. В. Зеленін, к. психол. н., доцент кафедри галузевої психології та психології управління “Коучинг в сучасній освіті: психолого�педагогічні моделі відродження таланту”. Після перерви відповідно до програми конференції науковці продовжили робо� ту по секціям. Інженерно;педагогічний інститут 5 лютого в Інженерно�педагогічному інституті пройшла звітна науково�практич� на конференція викладачів. У заході взяли участь науковці, викладачі та аспіранти інституту. Учасників конференції привітав директор Інституту проф. М. С. Корець та у звітній доповіді розповів про здобутки у науково�дослідницькій роботі виклада� чів інституту. Відмітив успіхи у зростанні наукових кадрів за минулий рік, накреслив перспективні напрямки наукового пошуку. На результатах та перспективі ліцензу� вання інституту в своїй доповіді зупинився доц. Д. Е. Кільдеров. Окремі питання стандартизації та уніфікації в освіті були розглянуті в доповіді доц. Т. Б. Гуменюк. Після обговорення доповідей конференція продовжила свою роботу у секціях. Шпальту підготовлено на основі матеріалів, які викладені на офіційних сайтах навчальних підрозділів НПУ імені М. П. Драгоманова. gazeta@npu.edu.ua Редакція газети “Педагогічні кадри” запрошує до активної співпраці викладачів, студентів та співро� бітників університету! Про переможців та лауреатів конкурсів, заходи вашого підрозділу, творчість сту� дентів і викладачів повинні знати читачі університет� ської багатотиражки! Матеріали, світлини, коментарі та пропозиції надси� лайте на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. 7 �Канікули ОЗДОРОВЛЕННЯ В ЗАКАРПАТТІ ТРАДИЦІЙНО під час зимових канікул студенти Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова здійснюють мандрівку до чарівного краю Сваляв� щини. Саме там знаходиться санаторій “Сонячне Закарпаття” – найулюбленіше місце відпочинку драгомановців. Не став винятком і цей рік, в якому відзначили 16�річчя дружби між студентами університету і санаторієм “Сонячне Закарпаття”. Сімдесят студентів та аспірантів НПУ імені Михайла Драгоманова протягом десяти днів оздоровилися у санаторії. Також до дра� гомановців приєдналися студенти Москов� ського енергетичного інституту. Надзвичайно насиченим та різноплано� вим видався відпочинок: оздоровлення та відвідування процедур поєднувалося з екскурсіями до історичних і природних пам’яток Закарпатського краю. Мальовнича краса гірських схилів, мело� дійний шум струмочків та невеличкої річеч� ки, що пробігає поряд, надзвичайно п’янке повітря створюють атмосферу затишку та комфорту, надихають на нові звершення. Місцевість, де знаходиться санаторій, сла� виться джерелами корисної мінеральної води. Цілюща водичка покращує не тільки стан здоров’я, а й піднімає настрій. І, що особливо приємно, нам завжди раді в цих краях. Піклування відчувається з боку адміністрації санаторію, а також від Обличчя університету Жанна ВАСИЛЬЄВА: “Слід вміти залишатися собою” СТУДЕНТИ гурто� житку № 5 з радістю показують перепуст� ку співробітникам і впевнені в їх турботі. Жанна Васильєва, яка вже шість років працює вахтером, повністю присвячує себе молоді. Як і теперішня, її попе� редня робота була тісно пов’язана з людьми. Раніше Жанна Миколаївна працювала началь� ником цеху в редакції. Спілкування заряджає її життєво необхідною енергією, яку вона одразу дарує оточуючим. Зранку проводжаючи студентів на пари, Жанна Миколаївна завжди поціка� виться, як справи, запитає, чи тепло вдяглися, щоб не змерзли, та побажає вда� лого дня. Її безпосередність у спілкуванні викликає прихильність. Щирість і повага – це те, що Жанна Миколаївна поважає в людях. На запитання “Щоб Ви хотіли побажати читачам?”, відповіла, що слід вміти залишатися собою в будь� якій ситуації, адже видаючи себе за іншого, можна прожити чуже життя. Богдана ШУЛЬГА, студентка Інституту корекційної педагогіки та психології Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua головного лікаря – Івана Немеша, завдяки якому наші студенти мають змогу не тільки оздоровитися, а й розвиватися творчо та навіть відкривати в собі нові таланти. Протягом 16 років у драгомановців сформувалися свої традиції, що роблять відпо� чинок ще цікавішим. Однією з таких традицій є проведення трьох тематичних вечірок. Креативні студенти університету, профспілкові активісти заздалегідь готуються, про� думують та організовують за підтримки ППО студентів НПУ імені М. П. Драгоманова та адміністрації санаторію стилізовані вечірки. Обов’язково вони проходять у закритому фор� маті та мають свій дрес�код. Незмінним залишається вечір в українсь� кому стилі, обов’язковим атрибутом якого є вишиванка та рідна пісня. У проведенні цього вечора активну участь бере Центр культури та мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова, вокальний ансамбль “Купава”. Так популяризу� ються українські народні традиції, українська культура. Сонячне Закарпаття – це край, який надов� го залишиться у серці, якщо завітати сюди у найщасливіші роки свого життя – роки студент� ства. А ці незабутні дні – це маленьке життя, яке хочеться проживати неодноразово. Студенти НПУ імені М. П. Драгоманова Фото на згадку Ходіння на лижах – цікавий вид спорту і прекрасний засіб оздоровлення: він зміцнює серце, нервову систему, надає людині бадьорості. У нашому інституті є всі умови для систематичних занять: кваліфіковані тренери, належний інвентар; поряд – чудові місця, де завжди можна потренуватися. Зима в цьому році дуже примхлива. Але дні, коли випадав сніг, кафедра фізкультури вміло використовувала для тренувань. На минулому тижні ми складали залік з ходіння на лижах. Кращі результати показали Н. Богуш, Т. Бердник, В. Орловський, А. Барсук. Фото і текст Є. Білевича, студента І курсу педагогічного факультету. Газета “Педагогічні кадри” 8 березня 1958 року, № 5 (52) Втрачений студентський квиток студентки Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова, виданий на ім’я Гричанюк Яни Валеріївни, вважати недій; сним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛЮТИЙ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1640) (лютий 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 6 (1640) (лютий 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/203 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e667dd79499de2f285451e5a11f7af25.pdf f445483d227f575daa3cb630a3dfabdc Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1641) (березень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 7 (1641) БЕРЕЗЕНЬ 2014 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця Звернення ректора ШАНОВНі ДРУЗі! Студенти Драгомановського університету приєдналися до численних патріотичних акцій, що проходять в Україні, ініціативою власного флешмобу “Україна єдина!”. 27 березня 2014 року студенти Інституту корекційної педагогіки та психології вишикувалися у внутрішньому дворику вишу, відтворивши національну символіку своєї Батьківщини з написом “Україна”. Дякую вам за вашу турботу про колег5студентів, які зараз навчаються в Автономній Республіці Крим. Ми переймаємося їх долею і, звичайно, не залишимо без захи5 сту з боку університету. На сайті Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова розміщена інформація про безумовний перевід усіх бажаючих студентів5кримчан до Драгомановського вишу на будь5яку спеціальність за спро5 щеною процедурою. Така процедура не передбачає дозволу з боку адміністрації кримського закладу освіти, а також погодження з Міністерством освіти і науки України. Наше Міністерство офіційним листом від 24.03.2014 № 1/95174 розширює автономію закладу освіти і дозволяє вирішувати ці питання в інтересах студентів. Запевняю вас, що кожен студент буде захищеним і під5 триманим. У свою чергу прошу вас своїми студентськими каналами пояснити нашим кримським колегам, що наш освітній простір є відкритим для кожної людини. І неза5 лежно від перебігу політичних подій ми продовжуємо нада5 вати освіту відповідно до європейських стандартів. Ваш ректор Віктор АНДРУЩЕНКО УНІВЕРСИТЕТ ПРОВІВ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ 15 березня 2014 року в Національному педа� гогічному університеті імені Михайла Драгомано� ва приймали майбутніх абітурієнтів та їх батьків. Традиційно відбувся березневий загальноунівер� ситетський День відкритих дверей. До головного корпусу вишу з’їхалися випускники шкіл з усієї України. Звично цей день в НПУ розпочинається підне� сеним настроєм, приємною музикою та посміш� ками. “Кожен, хто хоч раз переступає поріг Дра� гомановського університету, на все життя інфіку� ється вірусом інтелекту, добра й любові до науки, педагогічної праці”, – наголошує ректор вишу, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України Віктор Андрущенко. Саме в такій атмосфері проводять п’ять років свого навчання драгомановці, а потім ще часто повертаються на цей поріг уже аспірантами, кандидатами й докто� рами наук, великими вченими, заслуженими вчи� телями, політиками й письменниками. Детальніше і конкретніше всі охочі могли поспілкуватися з кожним директором обраного ними Інституту, дізнатися про правила прийому, можливості навчання, перспективи отримання диплому та працевлаштування. Прес�служба університету Велич Шевченка Малярство Тараса Шевченка Космос Тараса Шевченка стор. 3 стор. 4�5 стор. 6 �УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ 200�РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В НПУ У Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова продовжує реалізову� ватися програма заходів, присвячених відзначенню 200�річчя з дня народження генія української культу� ри Тараса Шевченка. 13 березня 2014 року відбули� ся великі урочистості з цієї нагоди в актовій залі гуманітарного корпусу вишу. Студенти й професура НПУ разом співали “Заповіт” та “Реве та стогне…”. “Велич Великого Кобзаря словами охопити важко, а може, й неможливо, – зазначив під час відкриття заходу ректор університету Віктор Андрущенко, – Ми ж вша� новуємо його як мислителя, який заклав основи світо� глядно�смислового каркасу української національної культури; як генія, який, за словами Оксани Забужко, “тримає над нами небо”; як пророка, який виховує любов до батьків і Батьківщини, розгортає горизонти нашої національної ідеї”. Віктор Петрович переконаний, що саме геній Шевченка пророкує українцям їх спільну долю, вказує шлях, але йти треба нам. Хороша, добра й чесна праця завжди дає хороші плоди. Це й засвідчили урочистості. Актова зала й фойє навчального корпусу не змогли умістити усіх бажаючих долучитися до святкового дійства. Серед поважних запрошених – відомі письменники Борис Олійник, Андрій Демиденко, діячі культури й мистецтва Тамара Гримальська�Стратієнко, Андрій Паламаренко, Герої України Анатолій Авдієвський, Мирослав Ван� тух, вчена еліта держави, професура й студентство. На захід завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Його Високопо� важність Пан Ейнулла Ядулла оглу Мадатлі та секре� тар Посольства пан Руслан Гурбанов, директор Департаменту у справах релі� гій та національностей Міністерства культури України Володимир Юшке� вич, Президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, друзі уні� верситету з Німеччини: почесний про� фесор зі зв’язків з громадськістю та комунікації, доктор, власник компанії GFI GmbH Communications Морітц Гун� цінгер, почесний професор кафедри промислового дизайну факультету комп’ютерних наук та інженерії Універ� ситету прикладних наук Стефан Шуп� бах, радник консультативної ради ком� панії Swarovski Limited Partnership та радник Ради компанії Swarovski, Почес� ний Генеральний Консул, сенатор Адальберт Лота та інтернет�маркето� лог в Українсько�американському гуманітарному інституті “Вісконсинсь� кий міжнародний університет (США) в Україні” Ларс Хоффман. Тут можна було переглянути картини Тараса Шев� ченка, виставку яких люб’язно організувала Мала ака� демія наук України спільно з дизайн�студією. Це стало своєрідним прологом до презентації унікального науко� во�освітнього порталу “Тарас Шевченко”, що нещодав� но з’явився в мережі Інтернет. Ініціатором створення порталу виступили Мала ака� демія наук України на чолі з Президентом Станіславом Довгим й Інститут обдарованої дитини НАПН України. У подальшому до роботи були залучені Інститут літерату� ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національний музей Тараса Шевченка, Національний педагогічний універси� 2 тет імені Михайла Драгоманова, Інститут телекомунікацій та глобального інформацій� ного простору НАН України, Інститут кібер� нетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Національний технічний університет “Київ� ський політехнічний інститут” та ін. Протягом семи місяців більш як тисяча спеціалістів збирали і опрацьовували матеріали з різних джерел. До створення порталу долучилися науковці, юристи, програмісти, музейні пра� цівники, дизайнери, школярі тощо. Драгомановці внесли свою лепту у фор� мування й наповнення ресурсу. Це виклада� чі та співробітники Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, Інституту філософської освіти і науки, кафедри етики та естетики вишу, Центру культури й мистецтв НПУ й чимало інших. Сайт не лише об’єднує усю можливу інформацію про Великого Кобзаря, але й реалізовує ще низку сервісів, які дозволять працювати із накопиченою базою даних (знань), таких як: мапа відображення місць, пов’язаних із життям та творчістю Тараса Шевченка, географічних місць, пов’язаних із його ім’ям, маршрутів, можливість читати рукописи в оригіналі та з транскриптом тек� стів, ТаймЛайн. У розділі “відеоматеріали” користувач може переглянути відео, починаючи з часів німого кіно. Як приклад – фільм про відкрит� тя пам’ятника Тарасу Шевченку на початку ХХ століття в Москві. Також портал інтегрова� ний із соціальними мережами, що дає можливість користувачам спілкуватися та обмінюватися думками безпосередньо на порталі. Презентував гостям портал Президент Малої академії наук Станіслав Довгий. За словами пана Довгого, на сайті предста� влено більше 20 000 відцифрованих оригі� нальних сторінок рукописів Тараса Шев� ченка, архівні документи, що стосуються життя і творчості поета, спеціально розро� блено 24 3D�тури музеями та визначними місцями, пов’язаними з особою Кобзаря, художні, документальні фільми, теле� і радіопередачі, пісні на вірші Шевченка. Усім охочим доступна для перегляду відцифрована оригінальна малярська спадщина художника у кількості 800 творів, з яких детально описано 335 малярських творів. Драгомановцям було наочно про� демонстровано геніальність Шевченка�ху� дожника, адже збільшення його робіт у десятки разів показало, що твір не лише не втрачає своєї художньої вартості, але й стає ще кращим. Виявилося, за словами експертів, що на одному ква� дратному міліметрі картини художник зумів покласти кілька десятків мазків. Для того часу і його технічних засобів – це просто вражаюче. Розміщені на ресурсі матеріали зібрані експертами МАН з 50 населених пунктів, 30 вулиць, 90 закладів та установ, які носять ім’я або мають стосунок до особи� стості Тараса Шевченка. Окрім того, на порталі можна знайти інформацію про 900 пам’ятників Тарасу Шевчен� ку, встановлених на території України, та понад 100 пам’ятників, вулиць та закладів, названих на честь Коб� заря за кордоном. Ресурс адаптований для людей із вадами зору. У май� бутньому планується супроводжувати сайт основними мовами світу, до прикладу такими, як російська, англійсь� ка, французька, італійська, польська, німецька, китайсь� кою, японська тощо. Після офіційної презентаційної частини відбулася церемонія нагородження відзнаками “Тарас Шевченко” учасників і творців порталу. За плідну й клопітку роботу Драгомановська родина нагородила Золотою медаллю Михайла Драгоманова Станіслава Довгого та запропону� вала йому стати Почесним доктором університету. Високі нагороди за патріотизм, любов і працю на благо українсь� кої культури вручив ректору Віктору Андрущенку та Прези� денту МАН Станіславу Довгому Борис Олійник. Поет зачи� тав кілька рядків зі своєї поезії та закликав українців бути вірними своїй державі. Прем’єрою нової поезії вразив глядачів і поет�пісняр Андрій Демиденко. Його “А на Хрещатику, а на Груше� вського / Ранком і в ночах холодно й грізно. / А на Хреща� тику, а на Грушевського / Стогнуть люди. Стогне залізо…” проймали до сліз кожного, хто це чув. Апогеєм заходу, що примусив цілісінький зал співати і слухати стоячи, був виступ Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки. Голосно лунав у залі “Реве та стогне Дніпр широкий”, велично підносився до стелі “Заповіт” Кобзаря, солов’їно звучав його “Садок вишневий коло хати”, грізно гудів “Холодний Яр” у виконанні Героя України Анатолія Паламаренка… А завершили вечір прості й горді слова з уст Віктора Андрущенка “Слава Україні!”, на що драгомановці голосно відповідали “Героям Слава!”. Людмила КУХ, прес�служба університету БЕРЕЗЕНЬ 2014 �В Е ТАРАС ШЕВЧЕНКО – це поет – національ� ний пророк, голос народного сумління, духов� ний батько українства, творець традиції літе� ратурної праці як подвигу, заклику, пророцтва. Найпереконливішу оцінку величі Шевченка дав Франко: “Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим”. Твор� ча велич митця полягає у тім, що неповторний світ поета наскрізь перейнятий ідеями волі, добра і справедливості, релігійним чуттям, є людиноцентричним і найтісніше пов’язаним з історією. Неоціненна спадщина Кобзаря – це національна святиня, Новий Заповіт українсь� кому народові і вселюдству. Тарас Шевченко, народившися на княжій Звенигородщині, волею провидіння поєднав у собі східно� й західноукраїнську кров (від матері Катерини Бойко, рід якої походив із Карпат). Тобто він був рокованим стати вели� ким співцем нової, вільної української родини і великим соборником. У Вільно 16�літнім юнаком, закоханим у молоду модистку Ядвіґу, він під час повстання поляків усвідомив найви� щу гідність, із якою народ зривається з рабсь� ких колін виборювати волю і долю, що згодом перейшло у творчість. Дивна сила генія: закинутий долею в темне царство кріпаччини, що вбивало у зародку всякий вияв хисту, всякий порив до розумового розвитку, – Тарас Шевченко тяж� ким зусиллям вибився на світ божий, самоу� ком поповнив нестачу освіти і залишив потом� ству найвищі зразки творчої мислі. Увесь гніт віку впав на його голову. Вийшовши з просто� го народу, він не відвернувся від його злигод� нів, а й багатьох інших повернув обличчям до нього, заставив полюбити його і співчувати його горю. Північна столиця не стала в біогра� фії Шевченка, на відміну від Гоголевої, місцем зросійщення. Дуже селянське здоров’я духу гайдамацького нащадка спричинилося до того, що Петербург стимулював “його потуж� ну національну суть” (Є. Маланюк). На крилах волі він перелетів із брудного ширяєвського піддашшя у чарівні зали Академії мистецтв, став одним із улюблених учнів Брюллова, врешті став першим у Росії академіком гравю� ри. Творча велич митця виявилась у тім, що він став геніальним синтетиком – поетом у малярстві й найкращим художником у красній словесності. Шевченків світогляд набув рис ренесан� сного “людиноцентризму” – гуманістичної філософії, що ставить людину в центр світу, підпорядковує її потребам культуру, природу. Ідея свободи людини і нації запалила в твор� чості Шевченка, страшного всякій антиукра� їнській владі, втім нинішній із донецького поля, “непереможне сонце волелюбства” (М. Рильський). Митець був оригінальним мислителем, що заснував у літературі тради� цію самозреченої любові до України, виступив речником довічних істин, що не завше покри� валися християнським ідеалом, розкрив про� тилежність “духа істини” й російських поряд� ків. Розпізнавши добре самодержавну дій� сність, Шевченко визнав її аморальною, вин� ною в несправедливостях і нещастях народів. Навіть припустив: найкраще державі було б не мати ніякої політики. “Пізній” Шевченко моли� товно вимріював настання на землі золотого віку доби братолюбія, “єдиномислія” україн� ців. Митець відкидав усілякі зло і “моральну гидоту”, до котрої зараховував і дрібноту людських пристрастей, і рабську покірність лицарських нащадків у ярмі, лакейство і без� божництво матеріалістичних “напівлюдей”. Поряд із кодексом правди наймаркантнішою темою творчості Т. Шевченка стали “антропо� центрична релігійність” (Дм. Чижевський), патріотична свідомість і національна воля. Ще у передмові до “Кобзаря” (1847) Шевченко наголосив етноментальну окремішність укра� їнців, визначив культурну програму нації: “А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по�своєму, а ми по�своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди”. Так він ядерно протиставився тодішнім нашим письменникам, що вважали себе “сынами отчизны общей”. Гідну українську душу батька Тараса мучила “велика туга”: всі народи друкують літературу, “а в нас нітелень. Чого ж ви так, братія моя? Може злякались нашествія іно� племінних журналістів?.. Вони кричать, чом ми по�московській не пишемо? А чом москалі самі нічого не пишуть по�своєму, а тілько переводять, та й то чорт зна по�якому... Кри� чать о братстві, а гризуться, мов скажені соба� БЕРЕЗЕНЬ 2014 Л И Ч Ш ки. Кричать о единой славянской литературе, а не хочуть і заглянуть, що робиться у слов’ян”. Тож Шевченко запорукою успішного розвитку нашої культури засадничо виставив її укра� їнськість і рідномовність, відпорність на чужі впливи. Велич Шевченка виявилася й у тому, що задовго до доби модернізму він культивував як серцевинне поняття своєї естетики – Красу. Сприйняти її, нетлінну, як вияв божої благода� ті, писав він, не дано матеріалістичній “напів� людині”. Засобом осягнення нездеформова� ної краси, що ошляхетнює душу, є на його думку природність, одухотвореність, правди� ва простота. В церковних співах Т. Шевченко любив мотиви, які підносять угору серця. Коб� зарські думи високо ставив за те, що вони під� несені, прості й прекрасні. Не визнавав солод� кавості й розманіженості в мистецтві, проти� ставляв їм Плутарха і лицарський епос В. Скотта. Він відкинув як неприродні й антие� стетичні вияви візантійсько�суздальського схематизму ікони церкви св. Юрія в Нижньому Новгороді, архієрейську великодню службу в Кремлі – невідповідні, на його думку, ідеї добра і чистоти, гармонії та красі справжнього християнства. Критичне ставлення до маляр� ського академізму мюнхенської і російської шкіл було у Шевченка викликане ненатураль� ною малопривабливістю “парсун”, дистанці� йованістю від “живого усміхненого мистец� тва”. У власній поезії ці естетичні настанови втілились у віднайденні в людині (ясна річ, гідній і гармонійній) краси до меж божествен� них, у Богові – рис людського; у пошуках пра� вди в людині й світі. Його перша збірка “Кобзар”, за словами П. Тичини, “внутрішнім змістом своїм без краю величезна”; вона “своєю появою гранді� озне зрушення зробила в літературі”, спричи� нила зміни “в нашій історії, у всьому житті нашому”. Відважно експериментальна, твор� чість Шевченка охопила думкою козацьку славу і могили минулого, перспективу розпря� млення рідним народом, як Яремою Галай� дою, вільних крил. Вона стала “запаленням того поетичного світла, при якім зробилося видно по всій Україні, куди... кожен мусить простувати” (П. Куліш). Шевченко створив власну, найпродуктивнішу, традицію на заса� дах творчої індивідуалізації Біблії, фольклору, національної історії, натхнення і творчої фан� тасмагорії. У період “трьох літ” до них додала� ся критика морального ренегатства, дійшли апофеозу українське слов’янофільство (“Єре� тик”), згодом підхоплене М. Драгомановим, романтичний націоналізм (“Великий льох”, “Розрита могила”), сатиричні інвективні обер� тони митця (“Гоголю”, “Сон”, “Кавказ”), тема харизматичності материнства�подвигу (“Най� мичка”). Так Шевченко своєю вогненною поетичною правдою переділив усіх українців “на живих і мертвих” (П. Куліш). У його серці акумулювалось горе за Україну цілих століть: він так живо відчув недолю Батьківщини, як мало хто відчуває сучасність, як влучно писав М. Чалий. У цьому – нев’януча велич Поета. З пісків Азії екс�солдат Шевченко повер� нувся дочасно зістареним. Утратив здоров’я, але не чоловічу хоробрість, потужний дух, силу національної опірності. Про це говорять епістола до кубанського козачого отамана Я. Кухаренка, якому Шевченко гостро дорік� нув за єдиний русизм у листі (той, мовляв, “дощенту побусурменився”); а ще свідчення художника Г. Честахівського, який занотував слова Тараса: “А поганець�москаль топче його (український народ. – В. П.) личаком калюжним і сам не знає, паскуда, яке добро нівечить”. Зважимо й на Шевченкову науку українцям: “сонний мозок ваш зводить на вас і весь козацький народ горе й веде до згуби. Самі підставляєте москалеві ноги, щоб наді� вав вам важкі пута, залізні кайдани, й гнете шиї, щоб запрягав вас у віковічную цугу. Ось підождіть трошки, тільки дайтеся москалеві запрягти вас в шори та в вбори, а тоді вже, поки світа сонця, він буде вашим погоничем, а ви – поводарі чужого тягла”. Громадянська поезія Шевченка остан� нього періоду показує: поет над усе прагнув відродження, оновлення батьківщини. На� тхненний пророк�візіонер, він провістив у передсмертному вірші “Бували войни й війсь� ковії свари...” крах російського царату і звіль� нення України від колоніального ярма. А щоб так і сталося, Шевченко не тільки гартував пророче слово, а й уклав український “Буквар”. Виданий на початку 1861 р., він випередив час етнодидактичною єдністю морального, етичного, релігійного виховання й освіти у найтіснішому зв’язку з національ� Е В Ч Е Н ною традицією, наголосив: “Чи є що краще, лучче в світі, / Як укупі жити, З братом добрим добро певне / Пожить, не ділити?”. “Буквар” став “дорогоцінною лептою у справу націо� нального відродження” (П. Зайцев), ознаме� нував перевагу добротворящої Книжки над революційною сокирою, й у цьому теж поля� гає велич Т. Шевченка. Після виходу “Букваря” Шевченко плану� вав видрукувати арифметику, етнографію і географію ціною п’ять копійок, “а історію, тіль� ки нашу, може вбгаю в 10 копійок. Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике б само зробилося”. Як бачимо, він добре розумів важливість “малих справ”, озброюючи народ безцінними знаннями, та прямий зв’язок цих справ із реалізацією великого діла визволення України. І у цьому вбачаємо велич Шевченка. Та хворе серце генія навіки зупинилося в Петербурзі вдосвіта 26 лютого (ст. ст.) 1861 р. Миттєва смерть спостигла його на порозі майстерні, до якої він спускався зі спальні. Тут додамо: власного помешкання академік гра� вірування не мав, та людиною зовсім бідною не був. Серед описаного тоді майна – кишень� ковий золотий годинник фабрики Тобіаса, інші коштовні вироби, гравюри, в т. ч. оригінал Рембрандта, одяг “малороссийский муж� ской”, меблі, посуд, приладдя для малювання і гравірування, навіть жіночі й дитячі речі. Та найбільшою коштовністю, успадкованою не лише братами, стали безцінні художні твори Шевченка, його малярські роботи, високий лет думки. Так, велич письменника бачимо вже у тому, що він поставив два прості запи� тання: “Коли ж життя і чому не тепер?” та “� Чому ви продовжуєте жити так, як живете?”, відповідь на які шукаємо досі. Домовину покрили червоною китайкою – “заслугою козацькою”, та вона у день похорон потемніла під сніговим дощем, наче знаме� нуючи безрадісну смерть на чужині у холодній казенній хаті. Відданням останньої шани тому, хто вчив “правди святої животворящої”, стали промови над труною, велелюдні прощання з тим, чиє тіло не виявило ознак тління при від� критті свинцевої труни! У Києві, біля церкви Різдва Христового, прощальне слово про тер� нисту долю кожного, хто стає служити наро� дові, виголосив М. Драгоманов. А 22 травня прах Шевченка впокоївся на Чернечій горі біля Канева, доставлений туди на руках місцевої молоді. Ця висока могила – символ і святиня, куди триває народна проща, навіть за воєн і окупацій. Майже такі могили у пам’ять Проро� ка насипав народ у 1914 рік сторіччя Шевчен� ка, втім у моєму рідному прикарпатському містечку Косові. Жоден інший геніальний письменник не витворив такого культу, як Шевченко серед українців, – утім Р. Бернс серед шотландців. Велич митця, актуальність його спадщи� ни прекрасно oсловив Іван Франко: він був, “немов великий факел з українського воску, що світиться найяскравішим і найчистішим вогнем європейського поступу. Факел, що освітлює цілий новітній розвиток української літератури”. Новаторською стала і наукова рецепція М. Драгоманова Шевченка як епо� хального прояву в історії громадської думки на Україні завдяки ідеалам “волі та науки”. Кобзар піднесений на високий п’єдестал як один із небагатьох, які “будили людські почуття та гидоту до насильств чоловіка над чоловіком в одну з найтяжчих епох нашої історії”. У баченні Драгоманова республіка� нець і демократ, речник козацького сепара� тизму від Росії Шевченко, який був “і душа� чоловік, і великий розум, і глибоко громадсь� кий чоловік”, найдалі пішов у думках про національну “волю держави і громади, своєї породи й країни”. Об’єктивне зіставлення Драгоманова ідейних засад Пушкіна і Шев� ченка – на користь другого, що не оспівував царських воєначальників�загарбників, а, навпаки, зумів по�людськи поставитись і до “диких черкесів” (“Кавказ”), і до “жидівки” (У Вільно, городі преславнім”). А “Гарячі думи” і “біблейсько�революційний містицизм” Шев� ченка стали для Драгоманова доказом того, що й українські традиції “можуть жити обік з луччими ідеями віку нашого”. На гідних переємників Тарасової кобзи зросли Степан Руданський і Василь Стус, Бог� дан Лепкий і Василь Симоненко, Леся Україн� ка і Ліна Костенко, гроно інших співців. Вели� чезною є перекладна й оригінальна Шевченкі� ана, творена багатьма мовами світу, та в жод� ній європейській мові нема слів, щоб переда� ти український Дух, який Шевченко зробив безсмертним. На жаль, у ХХ ст., крім пошан� ної, тієї, що визнає велич Ґенія, оформилися й К А профанні тенденції – намагання скинути Шев� ченка з п’єдесталу (футуристи), “спрямити” й баналізувати (фальсифікації радянської доби) чи й спаплюжити національну святиню, Слово і Долю найбільшого з українців (спекуляції борзописців). Наприклад, один такий “жов� тий” писарець�брехунець із, очевидно, знена� видженим ним за “хохляцтво” прізвищем Бузина, в “інтелектуальному триллері” “Вур� далак Тарас Шевченко” між іншим кидає йому тяжке звинувачення у расизмі й ксенофобії. Так, Шевченка, приятеля негритянського тра� гіка Айри Олдріджа, який і намалював його (дещо дивно для расиста, чи не так?) ошель� мовано на підставі рядків “Кавказу”, свідомо висмикнутих з контексту та потлумачених перекручено. Ось вони: “Продаєм / Або у карти програєм / Людей… не негрів… а таких / Таки хрещених… но простих”. А ось і їх інтер� претація: Тарас, мовляв, не вважає негрів за людей, а отже він – увага, бімба! – справжні� сінький расист. Відповідь на це почнемо з того, що не слід ототожнювати мовну партію збірних сил російського самодержавства, звідки висмикнуто цитату, з “голосом” і свідо� містю автора. Такі речі мав би знати, апелюю� чи до художнього тексту, і недовчений журна� ліст. Цитований монолог саморозкриття, що непомітно переростає у самовикриття сил царської реакції, жодною мірою не відбиває світоглядних переконань Кобзаря, симпатика визвольних рухів усіх народів, підписанта про� тестного листа проти єврейських погромів у Росії. Ці рядки й увесь фрагмент тексту є в дій� сності критичним оскарженням існуючих практик потоптання людських прав кріпаків у тій самодержавній Росії, в яку закоханий липо� вий “шевченкознавець” Бузина. Фраза “Людей… не негрів…” (і далі) коректно прочи� тується так: білі кріпосники у Росії програють у карти не чорношкірий люд, як плантатори у США, а своїх�таки земляків, посполитих хри� стиян. Тобто люди для Шевченка – це і чорні кольором шкіри язичники, і засмаглі українсь� кі кріпаки, підданці панів, і навіть самі білошкі� рі пани, яких і намагався усовістити поет. То хто тут расист, хто аболіціоніст? Насправді творчість митця є “величний храм Любові до сім’ї людської” (В. Самійлен� ко), що “належить всій Україні і буде промо� вляти за неї вічно” (П. Куліш), естетичний екс� перимент, що випередив свій час. У дзеркалі поезії Шевченка постають “прадідів битви за нашу свободу, / Лицарська смерть у нерівнім бою, / Славні обличчя героїв народу, / Що захищали країну свою. / Знали звитяжці єдину лиш долю – / Муку у царстві снігів чи пісків, / Що гартувала їх силу і волю / В чеснім борін� ні за землю батьків. // Так пломеніють для кож� ного серця / В сагах священних далеких віків / Горді наймення козацьких нащадків, / Подвиг твоїх і моїх земляків. / Ймення того, хто здійняв переможно / Жовто�блакитне зна� мено до зір, / Нам забувати з тобою не можна – / Тарас це Шевченко, поет�проводир”. Тож, підсумуємо, велич митця полягає у тому, що його спадщина – це “велика книга мудрості, книга любові до України” (В. Стефа� ник). Його висока художність належить періо� дові вищої культурної цивілізації вселюдства. І який ревний жаль, що ми ніколи не побачимо цю людину, яка прорвалася до самої серцеви� ни таїни і спалахом геніального хисту висвіт� лила громаддя пітьми й глибину світлої радо� сті від мрії про оновлення світу. Він, Деміурґ, створив свій неповторний світ, з людьми, що існують не лише у міфах і легендах, а й часі, просторі, історії. Цей світ – із власною архітек� турою й релігією, з рослинами й тваринами, це цілий океан, яким можна плисти до нових відкриттів і незнаних обріїв: Необхідно пливти, адже navigare necesse est! Володимир ПОГРЕБЕННИК, доктор філологічних наук, професор 3 �М А Л Я Р С Т В О Тетяна АНДРУЩЕНКО, доктор філософських наук, професор МАЛЯРСЬКА СПАДЩИНА Шевченка зав� жди бачилася крізь призму його поетичного генія. Його поетична сила і національний авторитет, історичні умови формування укра� їнської історії, що потребувала поета – гла� шатая нації, певною мірою відводили на дру� гий план його малярську спадщину. Історія створення колекції, що довгий час була роз� порошена, перебувала у приватних збірках, зрештою, майже повністю сконцентрована у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, але в силу специфіки збереження гра� фічних робіт залишається майже недоступ� ною для широкого глядача, поглиблює цю тенденцію. Лише, мабуть, сучасники органіч� но сприймали його за соціальним статусом вільного художника, який заробляє гроші своїм мистецьким ремеслом, бачили оригі� нали його робіт, що і робило їх розуміння мистецтва художника більш адекватним і гли� боким. Шевченків друг і ініціатор викупу з крі� пацтва художник Іван Сошенко взагалі вва� жав, “що якби він покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, як поетом”. Сьогодні малярство Шевченка з одного боку сприймається із захопленням як спад� щина національного пророка, з іншого – бачиться як щось застигле академічне вто� ринне. В обох випадках відчутний політизова� ний просвітянський присмак. Серйозні моно� графії про малярську спадщину Шевченка загалом не зруйнували ці суспільні кліше. Довгий час точилися дискусії – який талант Шевченка є вагомішим чи потужнішим. За� звичай віддавали пріоритет поетичному генію, що виходить за межі національної культури, адже малярський талант майстра має більш локальний характер, хоча обидва вони повністю підпорядковані його найбіль� шому почуттю – любові до України, його най� вищому мистецькому призначенню – любові до людини – “торжества і вінця Божественної краси”. І саме всеохопність і глибинність від� творення життя у всіх його глибинних зв’язках вимагає цілісного підходу до поетичної та малярської спадщини митця. Здавалось би при всій простоті і хресто� матійності творчість Шевченка все ж залиша� ється елітарною у сучасній культурі, оскільки вимагає підготовленого реципієнта. Тому дане видання допоможе скласти власний погляд на малярський талант Шевченка, зро� зуміти етапи його зростання, пошуку власно� го стилю, збереження традицій і новаторство в живописному мистецтві. В альбомі мистецькі твори структуровано за такими розділами: автопортрети, портрети, жанрові твори, пейзажі – розташованими у хроноло� гічному порядку, що дає змогу простежити зростання художника у певному малярсько� му жанрі, його новаторство і здобутки. Намагаючись зрозуміти феномен Шев� ченка – художника, його твори часто порів� нюють з роботами А. Дюрера, Рембрандта, шукають подібності з російськими художни� ками О. Кипренським, П. Соколовим, Шев� ченковим ім’ям починають історію новітньої російської гравюри, проводять паралелі з творчістю засновників національних шкіл Східної Європи. Сьогодні Шевченка визнають не лише як майстра модерного поетичного вислову, а й як основоположника новітнього гравіруваль� ного мистецтва у Східній Європі, художника, який стояв біля витоків українського жанру і який впритул підійшов до імпресіоністичного живопису, випередивши французів на ціле десятиріччя. Хоча життєві обставини не дали 4 на повну силу розкритися його малярському хисту, але оглядаючи його мистецький доро� бок, новаторство у багатьох художніх галузях та вплив на подальший розвиток національ� ного мистецтва, його називають одним з найвизначніших майстрів ХІХ ст. Вже перші його акварельні роботи у рисувальних класах “Товариства заохочення художників” відкривали шлях з кріпацької неволі, а з 1838 року його твори експонували� ся на виставках у Петербурзькій Академії мистецтв, купувалися впливовими людьми, в тому числі і членами царської родини. Тричі за художні успіхи Шевченко нагороджувався срібними медалями (1839, 1840, 1841), а по закінченні Академії мистецтв (1838–1845) він одержав звання некласного художника. Його прагнення продовжити шліфування майстер� ності за кордоном і, зокрема, в Італії, не було реалізовано спочатку за браком коштів, а потім через арешт у справі Кирило�Мефоді� ївського братства напередодні запланованої поїздки у Варшаву через Німеччину до Італії. Після заслання він знову повертається до Академії, де за успіхи у гравірувальному мистецтві одержує звання першого в Росії академіка з гравірування і як наслідок –право на неспадкове дворянство, від якого відмо� вляється. Автопортрет, 1840 “Здавалось би при всій простоті і хрестоматійності творчість Шев� ченка все ж залишається елітар� ною у сучасній культурі Шевченко залишив понад 1200 творів – малюнки, акварельний та олійний живопис, гравюри, ілюстрації до книжкових видань, є свідчення про його іконопис, заняття скуль� птурою. Шевченкові поетичні і прозові твори, щоденник, епістолярна спадщина розкрива� ють його естетичні і мистецькі уподобання, свідчать про митця тонкого, вимогливого, зі сміливим і самостійним поглядом на світові мистецькі явища. Більша частина його малярства (близько 800 творів) зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Його твори є також у збірках музеїв На пасіці, 1843 Києва, Львова, Харкова, Одеси, Канева, в а самі твори ожили, наповнені повітрям. У музейних і приватних колекціях Москви, цій перемозі молодого живописця особли� Санкт�Петербурга, Казахстану, Польщі, ве місце належить картині “На пасіці”, яку США. називають серед найвищих здобутків укра� Мистецьку спадщину Шевченка за часом їнського побутового жанру першої полови� виконання поділяють на три періоди: від пер� ни ХІХ ст. Якби доля Шевченка склалася ших до академічних робіт і до заслання (1830� інакше і його пошуки у малярстві не були 47), твори заслання (1947�57) і роботи, ство� перервані засланням, а він мав змогу, як і рені після нього (1957�61). Така періодизація планував, поїхати в Європу, світ говорив би дає змогу охопити всю велич і багатогранну про нього, принаймні, як про одного з родо� спадщину митця, але водночас утруднює начальників імпресіонізму. У картині “На спостереження розвитку певного жанру та пасіці” художник відмовляється від умовно� особливостей зростання художника у ньому. го “академічного” колориту, – натомість Перші акварельні портрети з натури, вводить справжню палітру спекотного літ� серія малюнків на історичні теми дали змогу нього дня. Відчуття простору, м’якого пові� молодому Шевченку вступити одразу до тря майстер передає через великі світло� четвертого (а їх було шість) академічного тіньові співвідношення і тонкі зміни світло� класу. А акварельні копії з Карла Брюллова сили кольорів. Тут світло живе своїм жит� “Перерване побачення”, “Сон бабусі та онуч� тям, мерехтить – переливається навколо ки”, власні композиції “Жінка в ліжку”, “Натур� предметів і персонажів. Імпресіоністичні ниця”, портрети А. І. Лагоди, П. М. Соколов� ефекти освітлення зустрічаються в його ського, “Невідомої в намисті” свідчать, що роботах “Повідь”, “Казашка Катя”, “Далі� Шевченко не лише досконало оволодів аква� сман Мула Аул’є”, портретах П. Закрев� рельною технікою, але в його віртуозних, ського, І. Лизогуба, Кейкуатової та ін. пишних і одночасно тонких і вишуканих аква� Великім успіхом Шевченка�живописця релях дихає трепетне життя. Секрети олійно� була й серія олійних портретів, виконаних в го живопису для нього відкрилися не так Україні, – Пантелеймона Куліша, Платона і швидко. Він учився наполегливо і мав здат� Ганни Закревських, Терезії Маєвської, Йо� ність осягати глибинну суть речей, якою при� сипа Рудзинського, Олександра Лук’янови� рода наділяє лише геніїв. У його літературно� ча. Є свідчення, що Шевченко виконав біля епістолярній спадщині згадуються сотні імен і двох десятків замовних портретів і заробіток явищ світової культури, що, помножені на був таким значним, що він планував поїздку в національне мистецьке чуття, сформували Італію власним коштом. У жіночих портретах величний, ні на кого не схожий мистецький Шевченко вже уникає контрастності і будує феномен. У творчості Шевченка своєрідно, образ на загальному зм’якшенні кольорових і залежно від мистецького матеріалу і умов світлових переходів. У них немає зовнішніх створення, поєднуються елементи класициз� ефектів, це продумані, вишукані і по� му, романтизму, реалізму, символізму, мистецьки прості полотна. Якщо в портреті народної творчості, часом не вписуючись у Г. Закревської ще присутнє активне червоне звичні хронологічні рамки, а передбачаючи тло, ефектні коштовні сережки, жагучий мистецькі відкриття. погляд синіх очей, то у портреті Маєвської Перша живописна спроба Шевченка – при збереженні звабливого прийому чорної “Автопортрет” 1840 р. – була настільки вда� оксамитової стрічки на жіночій шиї образ лою, що стала хрестоматійним уявленням подано ще лаконічніше, глибше і більш арти� про митця. Бездоганність пропорцій, міцне стично. Легка усмішка на вустах, ледь помітні скульптурне моделю� смішинки в очах схо� вання, вправність у кон� плюють тонкий момент трастному композицій� мінливості буття. При ному і світло�колірному зовнішній подібності рішенні виявили компонування обох мистецьку зрілість портретів їх технічне художника і задеклару� виконання дуже різ� вали людину втаємни� ниться між собою. Гла� ченого геніального деньке письмо з лісиру� обдарування. ваннями і бліками, зітка� Особливе місце в не з уривчастих енергій� його спадщині нале� них мазків на портреті жить картині “Катери� Маєвської та широкі, з на”, що давно вже живе м’якою моделюючою своїм окремим пластикою, насичені мистецьким життям. Її кольором у портреті глибинність і багатоша� “Ганни вродливої”. Тут ровість спричинюють немає “душевної часом аж до протилеж� дистанції”, художник них оцінок і тлумачень. повністю розчиняється Академічна композиція, у своїй моделі, в яку був м’яке пастозне письмо пристрасно закоханий і з тонким класичним якій присвятив незрів� лісируванням зіштовху� няні перлини любовної ються із мисленням, лірики. При всій скуль� Портрет Г. І. Закревської, 1843 притаманним українсь� птурності моделювання кому народному живо� портрет дає дивне від� пису, із прагненням у межах академічних при� чуття іконописної площинності. Любляче�від� йомів дати соціально�побутовий жанр. Цей критий за пеленою сльози погляд “чорних аж шедевр – складне поєднання певної умовно� голубих” очей ніби виводить зображення з сті психологічних характеристик, одночасно полотна до глядача. глибокої трагічності та щирості почуттів, Це був подальший крок живописця, за ретельної жорсткості в академічно визначе� яким слідували портрети 1847 року – Іллі них межах кольору і світлотіні, й одночасно Лизогуба, княгині Кейкуатової – його художня великої сміливості та внутрішнього протесту вершина в олійному живописі, і його лебеди� проти академічних меж. Шевченко мало ілю� на пісня, обірвана засланням. стрував свої літературні твори, тонко відчу� Під знаком певної імпресивності, що ваючи, що певна думка чи емоція підвладні охоплює лише коротку мить душевного лише поезії. Відомо, як критикував його стану, сприймається портрет Й. Рудзинсь� П. Куліш, коли Шевченко не зумів дослухати� кого, з його діагональною композицією, що ся до суворого внутрішнього естетичного ніби виростає з правого нижнього кута цензора в роботі над картиною “Катерина”. (подібна композиція вже застосовувалася Але ця робота вже наголосила на складній художником у створенні образу офіцера в метафоричності його пластичної мови, яка картині “Катерина”). А низька точка огляду може одночасно нести і надчасовий зміст, моделі в композиційній побудові портретів вивищуючи мистецькі образи до символів і І. Лизогуба та кн. Кейкуатової надають пор� архетипів. Судячи з подальших кроків живо� третованим особливого пієтету та іконопис� писця, його не вповні задовольняла картина, ності. Вже звичне для Шевченка розміщен� він прагнув навчитися малювати справжні ня світла і тіні, тонка узгодженість кольору, почуття, справжнє сонце і повітря, так, як умів сяючі світлові та колористичні контрасти в вже це робити акварельними фарбами. портреті І. Лизогуба свідчать про вправного Лише з приїздом на Україну в 1843 р. сонце колориста. Вершиною колористичного ося� засвітило в його роботах справжнім блиском, гнення Шевченка є портрет кн. Кейкуатової. БЕРЕЗЕНЬ 2014 �Т А Р А С А Романтичний, легкий, мрійливий, він чарує таємничо�інтимним золотавим світлом. У портреті немає ефектних прикрас, лише тонке брюссельське мереживо і ошатна золотава наколка у волоссі, що пишною бах� ромою спадає на тендітні плечі, але стільки розлито світла, такі невловимі переливи кольорів, що попри холодний загальний тон портрет випромінює особливу ніжність і тепло. Він ніби світиться зсередини чистим золотавим духовним світлом. Часом говорять про наслідування Шев� ченком свого вчителя Карла Брюллова, але тут принципово інше трактування образу – камерна інтимність – на противагу піднесеній офіціозності і парадності, інший характер сприйняття і трактування людини, свій влас� ний художній стиль і своя життєва філософія. Дещо різниться мистецькій підхід худож� ника в одній з його олійних робіт – портреті В. П. Кочубея (1859). Він цікавий спробою живописця з позицій сучасного петербурзь� кого малярства, одночасно цитуючи укра� їнський парсунний живопис, подати історич� ний образ, свою власну оцінку українського політичного діяча. Десятирічне заслання позбавило Шев� ченка олійних фарб, але його акварелі вже міцно тримали той колористичний трепет життя і звабу живого сонця, що дозволяли називати митця одним з кращих рисувальни� ків в Росії. Портрет Є. В. Кейкуатової, 1847 Часто Шевченка називають насамперед портретистом, настільки значуща у кількісно� му і мистецькому планах його художня спад� щина. Він створив понад 150 портретів. Знач� ну частину складають камерні акварельні і олівцеві зображення, що стали новим яви� щем у розвитку портретного жанру на Украї� ні. Вже перші його роботи визначили компо� зиційну схему портрета, естетичний ідеал художника. Здебільшого погрудні, часом поколінні, анфас, спочатку на білому, пізніше на тонованому тлі; акварельні, олівцеві, – усі вони проникнуті настановою К. Брюллова – пізнавати “внутрішню” людину, людину в єдності з цілим світом. Особлива романтич� ність та інтимна камерність портретів увираз� нює суто Шевченків антропоцентризм, його переконання, що осяяне щастям людське обличчя є найвищою цінністю на землі. Попри романтизм художника тут помітний реалістичний підхід до натури, рух компози� ційної та пластичної виразності через спро� щення і лаконічність виразу. За основними стильовими ознаками портрети Шевченка можна назвати романтико�реалістичними, де образна переконливість ґрунтується на відтворенні духовної сутності моделі згідно з ідеалом гармонійної людини. До акварельної техніки у портреті Шев� ченко вдається аж до 1850 року. Він не вико� ристовує багато кольорових поєднань, але тонка градація і тональна розробка їх ство� рює враження вишуканого багатства колори� ту. Художник ліпить форму великими площи� нами, світлом виявляє лише колірні градації костюма і натякає на оточення; часом пере� дача типового ніби затіняє індивідуальне у моделі. Але одночасне прагнення передачі неповторного характерного в людині є вели� чезним кроком в художньому осягненні осо� бистості, в завоюванні традицій європейсь� кого портрета. Гармонійність зовнішнього БЕРЕЗЕНЬ 2014 Ш Е В Ч Е Н К А вигляду і внутрішнього стану моделі досяга� ється чіткою ритмізацією лінійних абрисів і колірних співвідношень. Так, як, наприклад, у портретах невідомих у блакитній, бузковій сукнях, портретах родини Катериничів, пор� третах Олени Бларамберг, Андрія Племянни� кова та ін. Умови заслання змушували Шевченка виборювати право на творчість: “Найбільше мені мук завдає, що малювати мені не дозво� ляють”. І це цілеспрямоване і пристрасне прагнення творити попри заборону набуло воістину героїчного характеру. По закінченні акварельних фарб, які переслав друг А. Лизогуб і які Шевченко “перевертав по тричі цілуючи всяку фарбоч� ку”, художник звернувся до сепії, яку сам виготовляв з чорнильної залози морських каракатиць. Його сепійні портрети органічно пов’язані з образною системою живописних творів. Проте техніка сепії вимагала кон� трастнішої передачі освітлення, чіткішого ліплення форми і відповідала зростаючим реалістичним запитам художника, що давали змогу глибше проникнути у внутрішній стан людини. Його моделі зображалися у конкрет� ній ситуації, за певною справою – портрети Л. С. Алексєєва, Хоми Вернера, подружжя Бажанових. У жорстких умовах заслання Шевченко зумів цілеспрямовано і продумано компонувати невеликі твори, що відбивали час і характер його життя, людей, з якими його зводила доля. Він став основоположни� ком своєрідного документалізованого живо� писного твору – “Шевченко малює товари� ша”, “Шевченко серед товаришів”, “Казар� ма”, “Байгуші” та ін. Шевченко започаткував також портрет� ний рисунок в українському мистецтві, якому традиційно більш притаманний живописний портрет. До заслання він мало користувався лише олівцем, хоча і тут досяг значних успіхів – автопортрети 1843, 1845 років, портрети Андрія Лизогуба, Юлії Сребдольської. На засланні – автопортрет 1847 року, портрети Іраклія Ускова, Катерини Бажанової. Але осо� бливої сили техніка рисунка олівцем набула у портретах після заслання. У них потяг до інти� мізації образу, камерності, що відповідало вимогам пізнього класицизму – бідермайеру, виявився найяскравіше. Їх швидке односеан� сне виконання обумовлювало невимушену живість і експресивність, тонку атмосферу душевного життя. Світло не відіграє тут помітної ролі, натомість використовуються різні градації штриха і віртуозність лінії, тяжін� ня до тонового поєднання зображення і тла посередництвом густих штрихів у верхній частині композиції. Виразні психологічні характеристики художнику особливо вдаєть� ся втілити у портретах П. А. Овсянникова, М. С. Щепкіна, М. О. Северцева, М. М. Лаза� ревського. Введення в рисунок на тоновано� му папері італійського олівця і крейди ство� рювало додатковий ефект у тонально�про� сторовій побудові композиції. Шевченко знову тяжіє до живописності, знову формо� творчу роль починає відігравати світло – пор� трети подружжя Якобі, Михайла та Марії Мак� симович, Ликери Полусмакової. Лише гли� бинне знання життя, притаманне справжнім геніям, мистецька віртуозність, відшліфована скупими умовами заслання, дала змогу ска� зати про людину із силою, рівною його слову. Олівцеві портрети 1856�59 рр. не лише утво� рюють цілісний етап у розвитку портретної творчості Шевченка, але свідчать про нього як про найсильнішого майстра у цій галузі тогочасного російського мистецтва. Значне місце в портретному мистецтві художника посідають офортні портрети Ф. П. Толстого, П. К. Клодта, І. І. Горностаєва, автопортрети у шапці і кожусі, зі свічкою (1860 р.) та ін. Останні, як і серія інших авто� портретів, створюваних протягом всього життя, складають своєрідний образотворчий щоденник – “коли слова кам’яніють”, життє� пис великої людини, генія, таїну якого і міць ми ми прагнемо прочитати. Безпристрасно фіксує останній автопортрет 1860 р. без� жальні сліди тяжкої недуги і душевну втому, повільно змиваючи образ текучістю нестійких асфальтних фарб і зупиняючи на порозі віч� ності. Загалом, портретний доробок Шевченка дозволяє говорити про значний крок в укра� їнському мистецтві першої половини ХІХ сто� ліття у подоланні парадної пишномовності і скутої форми, у зміцненні реалістичного сприйняття натури. Його моделі немов осяя� ні внутрішнім світлом, що досягається проду� маною системою світлових і колірних акцен� тів, органічним входженням моделі в простір. Емоційну сторону романтичної концепції осо� бистості в його портретах суттєво визначає українська образотворчість, фольклор, з їх надзвичайною життєздатністю, спрямовані� стю до свободи, до розкутості почуттів. Особливості національного світовідчуття Шевченка яскраво виявилися у його пейзаж� ному мистецтві. Пейзажі становлять майже половину його художнього доробку. Власне, пейзаж у Шевченка з’являється в Україні, і першою називають роботу “У Києві”, що увій� шла до альбому офортів “Живописна Украї� на”. Цей альбом, попри великий задум, мав лише перший випуск з шести офортів, але молодий художник вперше талантом маляра, різцем художника явив світові свій народ, свою Україну, те, що вже зробив своїм “Коб� зарем” – “народ навдивовижу оригінальний, земля прекрасна, і усього цього ще не бачи� ли очі освіченого люду”. З офортних листів постають чарівні українські краєвиди, давні архітектурні пам’ятки, народні звичаї, фоль� клор – “Треба любити й пишатися найкра� щою своєю матір’ю. І я, яко син її великого сімейства, служу. Якщо не ради добра для нього явного, то, принаймні, для слави імені України”. Портрет І. І. Лизогуба, 1846547 Тарас Шевченко мало ілюстру� вав свої літературні твори, тонко відчуваючи, що певна думка чи емоція підвладні лише поезії Вже перші його краєвиди виконані легко, мінімальними технічними засобами, сприй� маються як “інтимні шкіци для себе”. Тонке око художника безпомилково передає різ� ницю енергійного контуру правобережного краєвиду і м’якого лівобережжя “Чигирин з Суботівського шляху” та “Воздвиженський монастир у Полтаві”. Останній сприймається не як деталь чи просто архітектурний об’єкт, а як логічне завершення композиції, її духовне осердя, “вертикаль, по якій наша душа ніби сполучає земне існування з небесним”, дає відчуття надчасності і безмежності та осо� бливого розуміння краси у відповідності з пантеїстичним сприйняттям світу. Таке ж від� чуття всеосяжності і антропоцентризму ство� рюють його барвисті, повнокровні, у повній гармонії з людським існуванням види Почаїв� ської Лаври. Його краєвиди Канева, Корсуня, Межиріччя, Черкас, зрештою, його символіч� на “Тополя” є, без перебільшення, узагаль� нюючим візуальним образом України. А неве� личка робота “В Лихвині” з хаткою над став� ком – генетичне продовження життя народ� ної картинки у бездоганній професійній ком� позиції. Українським краєвидам Шевченка внутрішньо притаманні такі особливості національного світогляду, як романтична схвильованість, емоційність, тяжіння до епіч� них узагальнень – “На Орелі”, “Урочище Білик”. Вони часто виступають на межі жан� рової композиції, що також значною мірою обумовлене особливостями сприйняття дов� кілля – “В Решетилівці”, “Селянське подвір’я”. Зачарований Києвом, його величними круча� ми, тони і лінії яких нагадували Шевченкові могутні акорди Гайднової ораторії “Створен� Портрет Маєвської, 1843 ня світу”, він малює “Золоті ворота”, “Києво� Печерську Лавру”, “Аскольдову могилу”, “Костьол у Києві”. Його пейзажні малюнки дуже коштовні, тонкі твори мистецтва, де кожна деталь зану� рює у поезію пластичної краси. “Без розумно� го розуміння краси” неможливо розпізнати у дрібному листочку велич природи, а справ� жнє захоплення нею приходить лише з “гли� боким розумінням краси, безкінечності, симетрії і гармонії в природі” – вважає Шев� ченко. Ці естетичні засади митця, що дозво� ляють зануритися у глибини буття, є ключем до розуміння його краєвидів, які часто за силою мистецького узагальнення не поступа� ються його поетичному таланту. В українських пейзажах вражає те, чого Шевченко досягне на засланні – уміння у невеликому творі міні� мальними засобами передати неосяжність простору, широку панораму, що збігає до самого обрію. Тонке графічне виконання, моделювання об’ємних відтінків форми часом лише товщиною та світлосилою олівцевої лінії нагадує малюнки Дюрера чи давніх китайців. Шевченків талант пейзажиста розвинув� ся на засланні, де він виконав понад 400 аква� релей, сепій, олівцевих малюнків. Значна частина їх була зроблена під час Аральської експедиції, в якій Шевченко виконував роль художника�документаліста. Вражає уміння майстра передати стрімкий високий берег моря і скрупульозно відтворити його геологіч� ну структуру, напоєні сонцем далечінь і спокій моря під великим простором неба – “Крутий берег Аральського моря”, “Мис Бай�Губек”, “Місячна ніч на Кос�Аралі”, “Шхуни біля форту Кос�Арал”. У роботах каратауської експедиції Шевченко також одночасно виступає як уче� ний дослідник і натхнений художник. Він уміє передати геологічну будову гір, рельєф місце� вості, особливості природи, безмежність про� стору і прозорість повітря, давні пам’ятки матеріальної культури – “Вид на Кара�Тау з долини Апазир”, “Туркменські аби в Кара� Тау”. Вперше у професійному мистецтві Шев� ченко зображує життя казахів – “Тріо”, “Пісня молодого казаха”, “Казашка Катя”. Тут не лише безпосереднє відтворення побуту, а й декоративність в організації композиції, подо� лання зовнішньої динаміки, ретельне випису� вання другорядних деталей, в чому опосе� редковано відбився характер народного уяв� лення про красу. Рембрандтівське мислення і моделювання світлом, найтонші нюанси сіро� коричневої сепії створюють багатство живо� писного відчуття, і тому ці роботи сприйма� ються як станкові полотна. Слідуючи за викри� вальним живописом Хогарта, повчальними народними картинками, Шевченко створює свою сатиричну, “приноровлену до сучасних звичаїв”, “Притчу про блудного сина”, загад� ковість і метафоричність якої асоціативно нагадує офорти Гойї. Завершальним могутнім акордом худож� ника звучить його офортне мистецтво, що вві� брало в себе весь професійний і життєвий досвід, всеперемагаючу волю до творчості. Його офорти не лише дали звання академіка, а й принесли славу кращого офортиста в тогочасному мистецтві. Його офортний “Автопортрет зі свічкою” сприймається нині символічно і загадково, лише на мить висвічуючи таїну величі генія, вимагаючи такої ж відвертості і душевної чистоти. 5 �К О С М О С Юрій ЛЕГЕНЬКИЙ, доктор філософських наук, професор ГЕНІЙ Шевченка уособлює цілу епоху вже зовсім іншого антропологізму, ніж сковоро� динський. Масштаб всесвіту душі розширюється до романтичного універсуму. З Т. Шевченком від� кривається стихія народного шару буття, відкривається доля української ментальності взагалі, приреченої бути “заблокованою” (за Л. Костенко), “захованою” в глибинах невимовленого і неви� раженого світу. Наше завдання – взяти фраг� мент творчості поета, художника і спробувати реконструювати цілі� сність твору епохи, цілісність кос� мосу ХІХ ст. української культури. Цілком зрозуміло, що це буде теж естетична, більше художня реконструкція, ніж наукова побу� дова. Ми візьмемо переяслав� ський період Шевченка, де поет був двічі, де фактично створив образи останніх років життя. Це є кризова, складна, драматична частина творчого доробку, в якій світ зібрався, згорнувся до крап� ки “Заповіту”, до темряви офор� тів, історичних драм�поем. “Офорт” ми розуміємо не у тра� диційному мистецтвознавчому визначенні техніки�жанру, а, ско� ріше, як поетичний світло�космос образоутворення буття. У Переяславі мало що зміню� ється. Саме тому тут є унікальна можливість увійти в той час, від� чути образи “Заповіту”, “Кавка� зу”, “Наймички”, що були написа� ні в хаті А. Козачківського. Обра� зи й зараз живуть у цих стінах, навколо гармат і музейних вітрин (зараз в домі існує історичний музей), їм тісно між скла й заліза. Але що робити, як вже півстоліття Переяслав чекає на свій музей, і хтозна, коли дочекається. Усі академічні літературо� знавці вбачають Шевченка в затвердженій цією фундовною наукою еволюційній низці змін його творчості. Шевченко як романтик – початок будь�якої студії. Закінчують народними мотивами. Трапляється, що з них починають, а романтизм уже ніби вводить селянина і кріпака в сві� товий контекст. Усе це академічні вигадки. Таку схему “еволюції” можна застосувати до кого зав� годно. Ми будемо входити в образний світ Шевченка з гори� зонту шляху, вже окресленого Сковородою. Вони обидва є ман� дрівниками великої української душі. Рембрандтівський світлотон Якщо шлях у Сковороди пові� тряний, то у Шевченка – залитий слізьми, кров’ю і потом. Перея� славський період – сутінки твор� чості поета. Сутінки – теплі літні вечори, ніби намальовані олій� ною фарбою. Сутінки живописні, яскраві, світлоносні. Хто не читав “Наймичку”, і хто не плакав у кінці! Візьміть, перечитайте. Сльози поллються самі собою, якщо ви нормальна людина... Катарсис відбувається космічний, веле� тенський. Людина входить у про� стір поеми, як у храм. Два твори, що змальовують образ прощання з Землею, матір’ю, і твір із іншого строю, іншого настрою й культурної реальності. Ніби писали дві людини, в різні роки, в різних інтер’єрах різних хат. Але в цілому це один “сковородинський” світ, “святковий мир”, – тільки вміще� ний в обшир однієї душі. Тут існує не повітряна конструкція сково� родинського космосу, а світ у душі поета, яка сама є Космос. Душа не витримала... Розір� валася. Сковородинський інфаркт міокарда, який легко розвіювало повітря шляху, тут переріс в якусь хронічну хворобу – рембрандтівський світлотон, коли сутінки душі перетворюють� ся на освітлений нею чорний про� стір. Якщо в академії у Брюллова Шевченко�художник ліпить тіло живописного рельєфу зі світла, то в офортних листах і поезії цього часу його субстанцією стає чорна прірва, Велике Ніщо – чор� нота Космосу, яку він намагаєть� ся освітлити. Намагається, і надривається... Дуже далекі, дуже різні світи. Вічний чорний холодний Кос� мос – і одна краплинка гарячої, змученої душі. Чорне, рельєфне, лінійне тіло космосу в офорті роз� квітає, як застигла магма, що породжує глуху ніч, яку він мабуть підглядів в Переяславі. Біле тут безтілесне, пустотне. Це якесь намагання чорноти з’їсти білий світ, подолати світло темрявою. У Рембрандта такого не було. Такого не було й у Сковороди. Замість язичницьких по суті, нео� платоністичних сонячно�повітря� них конструкцій у Шевченка панує якийсь універсальний скептицизм, трагізм та есхатоло� гізм. “Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкі� ля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає... одно зацвіло. А друге зав’яло, навіки зав’яло...” Хронотоп універсуму тут існує за домінантою часу. Світ чітко локалізований і обмежений рамками гайдамацького світу, героїчного руху в історії українсь� кого народу. Це есхатологія хри� стиянська, де час має кінець, де все нарешті сходиться, перетво� рюється на зовсім непозитивне, страшне, чорне Ніщо. Все зникло навіки. Ніхто не може збагнути, де воно... Оживлення минулого пере� творюється на величезну гру з тінями, з силуетами, чорними постатями, що мають ім’я, істо� рію, статуру. Постать є чорним скульптурним Космосом, який так блискуче доніс до очей офорт. Панує пустеля. Чорна діра. Прір� ва Космосу, в якій можна побачи� ти і пустелі “моголів”, і киргизь� кий степ, і степ український, який змарнів, вигорів вщент і лякає дітей тріщинами мертвої Землі. Т А Р А С А Він був самотньою людиною. Більш самотньої душі навіть не було в Україні. У кожному творі він іде до свого дитинства, в кожно� му повороті свого нетривалого життя він намагається зафіксува� ти й повернути до себе цінності рідної оселі. Час нещадно скошує всі мрії. Образ Косаря�Смерті ходить за поетом і розмахує косою над петербурзькою бру� ківкою, поки не затискує Його в кут. Час поета особистісний, час художника традиційно�безосо� бистісний, хронотоп Шевченка нагадує мікельянджелівські фре� ски, де простір не витримує мук руху титанічних тіл, а час вивіль� нюється від всього тілесного. Стає часовістю вічного буття, віч� ного страждання, надриву, муки й туги. Він мріяв повернутися в те, що минуло. Ні, він не хапався за хвилину на західний фаустів� ський манер. Він просто йшов своїм шляхом. Йшов у дитинство. І “заповіт”, і “Наймичка” – це віхи на цьому шляху. Всеєдність Сковороди – повітряне Ніщо – стає всеєдністю побаченого дитиною�поетом світу, який вже є безтілесний, як минуле Світло, й рельєфний, скульптурний, як чорне тло глухо� го космічного простору. Чорне тло “Гайдамаків”, твору “Три літа” не є барочно�парсунним освіт� ленням темного тіла�ландшафта, з якого світло витягає, на глядача постаті. Одягти костюм історії на образи “Гайдамаків” не можна. Вони поза історією. Вони всі з субстанції дитинства, оповідань діда та усної легенди, що була почута в сяйний яскравий день на галявині. А зараз ніч... Зараз тем� рява... І цей світ сяє вночі буття як рембрандтівський офорт, як метафізика вічного світла духу. Синестезія творчості Субстанція сутінок породжує хиткі повітряні постаті, але вони так залиті слізьми, потом і кров’ю, що людина сприймає їх за саму реальність. Легко обду� рюється. Та вона б і рада обдури� тися. Існування в сутінковому Космосі шукає собі будь�якого виходу. Це не катастрофізм, немає тут і екстазу. Це живопис словами, який на зразок магії “Слова о полку Ігоревім” уже є більший за слова, стає світлонос� ною дійсністю, слізьми, що оми� вають все в космічному катарси� сі. Земля – чорна випалена пустеля Шевченкового Космосу – ковтає ці сльози і не може наси� титися. Сліз стільки, що вони ста� ють пам’яттю, каменем, скуль� птурою. Христологічні мотиви Шев� ченка теж вимальовуються на тому самому тлі. Його Христос – це сам поет часів дитинства, якого розіп’яло Життя й який все бачить в чорно�білому кольорі. Чудово, але в христологічному циклі менше сліз, жадоба катарсису відпадає сама собою. Сонячність образу висушує сльози, вогонь займає місце води в ієрархії кос� мічної гри. Цікаво, що природа відступає. Ховається за людину. Це світ людей. Моральні відноси� ни заперечують естетичні. Якою ж може бути естетика, коли краса вирощує своє коріння з чистого небуття, з чорного ніщо. Ш Е В Ч Е Н К А Спів�буття існує як мораль� ний світ, де “іншим”, вічним двій� ником мистецького “Я” стає “Я” світу дитинства, в якому, як в оке� ані, відобразилося Все. Це дуже нагадує “Наркісса” Сковороди, де “самозакоханість” є ембле� мою естетичного суб’єкта. У Шевченка цей суб’єкт драмати� зований у часі, між обома части� нами “Я” існує межа, прірва, небуття, ніщо – та субстанція, з якої Шевченко вироблює образи свого Космосу. Метафізика “Іншого” в мистецькому світі Шевченка над� звичайно самодостатня. Йому майже не потрібен ніхто. В рекрутчині одна лише захалявна книжка стає свідком цієї чудової діалектики самороздвоєння та самопоєднання в одній окремій самотній душі. Тому такі складні естетичні реконструкції творів поета, вони існують майже без естетичної дистанції, перетворю� ються на всесвітню етику, Але Шевченко переяслав� ських сутінків – це не весь Шев� ченко. Спочатку він купався в сонячному повітрі, злітав як птах (поема “Сон”), напоювався про� міннями світла. Тут його легко порівнювати з Байроном, Міцке� вичем, навіть Данте. Шевченко цього періоду будує твір�храм і малює на ньому величезні фре� ски. Вглядіться в світ вступу до поеми “Сон”. Поет рівень за рів� нем проходить всі східці образ� ного осягнення світу. А коли світ стає вже нестерпно реальним, перетворюється на якийсь уні� версальний міф – усе оживає, й на очах у читача брат починає “гострити ніж на брата”, – поет застосовує відомий прийом романтиків: знижує протиріччя, робить все “помилкою” свідомо� сті банкетуючого. Це, як у раннього Мікелан� джело. Вся стеля замальована, розпис сходить на східці, люди оживають, але вистачить лише одного повороту голови – і роз� пису немає, – він залишається десь там угорі, в умовному іде� альному світі. Щоб з’явився “Страшний суд” з його варіація� ми однієї постаті (читай – одного “Я”), яка вже й насправді вихо� дить у реальний простір, потрібні були груди мармуру, які обробив майстер і які стали стіною на шляху до свого “Я”. У Шевченка такою стіною став киргизький степ з його захалявною книжкою. Пройшовши шлях всесвітньої літератури, осягнувши масштаб характерів Байрона (“Тризна”, “Титарівна”), Міцкевича (“Сон”, “Кавказ”), Шекспіра (“Титарів� на”), віддавши данину Данте (порівняйте Беатріче з Оксаноч� кою), Гете (порівняйте Маргариту з Катериною), поет повернувся в дитинство. На беріг рідної Хати... В цьому й є його непозбутня народність як свідомий вибір. Синестезія (почуттєва тотож� ність зорових, словесних, істо� ричних, ліричних та інших обра� зів) у Шевченка створюється зав� дяки внутрішній тотожності всьо� го сутого душі людини. Світ його творів е одна почуттєва тканина могутнього катарсису – очищен� ня завдяки сльозам Землі, завдя� ки універсальній сугестії лірично� го твору. Є ще один цвяшок космосу Шевченка, який не можна обійти. Поет сльоз, який перетворив їх на очищувальну космічну стихію, відтворив і своєрідний сміховий світ. Це не байка Сковороди, не форма, не сюжет або засіб вира� ження. Це й не лише іронія романтиків, яку він так майстерно використовував для зниження протиріч світу. Ні! Це Внутрішній сміх, який дуже нагадує філософ� ський сміх Володимира Соловйо� ва. Це внутрішнє провокування святинь, їх тінь (сміх) – чорна, космічна – висвітлює чистоту сльози як вічну космічну субстан� цію. Якщо пошукати аналогів у культурі, найближчим буде сміхо� вий світ Стародавньої Русі. Сміх юродивого, який говорить чисту правду, але борониться сміхом, оскільки знищать. Цей сміх, мабуть, народився після зіслання, після жаху рекрут� чини. Але він дав поету мудрість мовчання, паузи, інтонування. Є цей сміх й в христологічному циклі. Це особлива тема. Особли� ве складне завдання інтерпрета� ції. Ми зараз прощаємося зі сві� том Шевченка, який є Космос душі, є світлотоном рембрандтів� ських сутінок, що перетворюють� ся на моральний катарсис співчут� тя і співстраждання до людини. Антропологізм як мистецький і філософський принцип Ми спробуємо поміркувати, вже залишивши мистецькі твори (оскільки “холодіє розум”, як казав поет), яку цілісність культу� ри репрезентує тільки�но замальований образ. Логіка поєднання Сходу і Заходу тут стає банальним синтезом, долею хисту нижчого рангу. Як ніхто Шевченко демонструє, що твір мистецтва стає “більшим” за культуру, що його породила, – стає естетичним Всесвітом. Діа� лектика культуротворчості пере� ростає на діалектику взаємодії. Мистецький витвір як цілі� сність культури дає модель іде� ального, гармонійного (яким би драматичним він не був) світу, побудованого на підмурках Добра і Краси. Геній Шевченка став національним – і всесвітнім одночасно – виміром для великої плеяди людей духа як XIX ст., так і століття XX. Доробок І. Франка, Лесі Українки, В. Вернадського, М. Грушевського, В. Винниченка, Д. Чижевського... підтверджує цю думку. Шевченко – поет і художник – носив в душі філософські проз� ріння, які теж відіграли свою роль у духовному середовищі культу� ри. XIX ст. виробило особливий тип естетичного узагальнення дійсності – “діалектику душі” (Г. Гачєв), яка вирішувала проти� річчя світу в межах однієї душі. “Всесимпатія” (Т. Манн) роман� тичної душі у Шевченка була кор� доцентричним співчуттям світу. Світ вбачався в душі, але ж і душа була його центром. Д. Чижевський назвав таку позицію “антропоцентризмом”. Людина тут центр усього буття, цілого світу природи, культури, історії. Але це, скоріше, вже відо� мий нам сковородинський “антропологізм”, який драмати� зується автором і універсалізу� ється. Цей тип антропологізму стає більш екзистенційним, поз� бавляється холодного неоплато� ністичного космізму та емблема� тизму бароко. Душа співчуває буквально всьому в цьому світі, кожній людині з її важкою долею. “Не як епічний історик�поет підходить Шевченко до минуло� го, – пише Д. Чижевський, – його притягає не найбільш чуже, своє� рідне, далеке від сучасності, як це найчастіше буває в “історич� них письменників”. Ні! Його епос з повним правом можна назвати “ліричним”. В минулому він бачить не ідеї, сили події, а людей, живих, конкретних людей, що “стогнуть у кайданах” і стогнуть так само, як стогнуть вони і зараз”. Минуле космізується, стає ліричним всесвітом. Теперішнє зображується яскравими кольо� рами олійної фарби. Майбутнє (“Заповіт”) – чорним і білим світ� лотоном офорту. Легенький Ю. Г. Ескіз до розпису в Переяславському музеї, полотно, темпера, 1988 р. 6 БЕРЕЗЕНЬ 2014 �У С В І Т І Т А Р А С А РОЗДУМИ над “Кобзарем” розпочалися десь перед вибухом чорнобильського реактору. Тільки що народилася донька Анна, і я з колискою проводив багато часу у дворі. Тут вперше зробив начерки до ілюстрацій. Переживши жах брехні і блуду партійних чиновників навколо трагічної події ХХ століття, вже в Переяславі знов звернувся до поезії Шевченка. В той час я розписував кобзарський музей. Зробив ескізи для великих офортів. Вже перший прогон свідчив, що потрібно доводити дошки. Проте вони і досі не пішли в друк, хоча я ретельно опрацював їх “сухою гол� кою”. Чому я їх не надрукував – не знаю. Мене захоплювали офорти Шевченка, які спонукали до втечі в якусь безодню, майже первинну темряву буття, за Діонісієм Ареопагітом. Поетика моїх офортів була близькою до стилю модерн. Це і вносило розлад в почуття. В ті часи темперою на папері зробив три десятки “есеїв” у фарбах, хоча ескізів було більше, ніж за сотню. Все думав, як їх “завершувати”, адже після того, як вони пролежали два десятиліття, зрозумів, що завершувати не потрібно. Мова поеїзії і мова фарб�ритмів схожі. Зараз, коли я готував фото з цих робіт для альбому, старі ескізи “дочорнобильського” світу стали знов актуальними. Надіюся втілити їх в життя, як і надрукувати офорти. В ті часи ми вечорами мріяли з Михайлом Івановичем про нові музеї. Особли� во хотілося зробити музей писанки. Не судилося. Зараз зі студентами намагаємо� ся осмислити ландшафт скансену на Тарасовій горі як своєрідний ленд�арт, адже нелінійна архітектура ще не стала звичною для сучасних експозиційних інсталяцій. Образи Тараса Шевченка, як і образи Катерини Білокур, стали для мене взір� цем і надією на майбутнє. І досі не віриться, що Михайло Іванович покинув цей світ. Без нього дім Козачківського, де довгий час був його кабінет, став іншим. Дух Шев� ченка нібито стоїть на порозі цього дому�музею. Ш Е В Ч Е Н К А Великий льох. "Ми тепер душі, а не люди. / А відціля видніше буде...". Юрій ЛЕГЕНЬКИЙ, Художник, культуролог, педагог Гайдамаки. "Поцілуйте мене, діти, / Бо не я вбиваю, / А присяга". Махнув ножем – / І детей немає!" Катерина. “Єсть на світі доля, / А хто її знає? Єсть на світі воля, / А хто її має?” Думка. “Тяжко5важко в світі житти / Сироті без роду...” Наймичка. “Розвернулося весілля. / Музикам робота...” Сон. “Приснилось диво / Чудне якесь!.. таке тілько / Снилося юродивим...” БЕРЕЗЕНЬ 2014 7 �Студентська думка Новини підрозділів МИСТЕЦЬКІ ГРАНІ СВІТОГЛЯДУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 13 березня в Інституті філософської освіти і науки відбулась лекція завідувача кафедри етики і естетики, доктора філософських наук, профе� сора Тетяни Андрущенко про творчу спадщину Тараса Шевченка. Тетяна Андрущенко – визнаний фахівець з вище� зазначеної теми – володіє унікальними матеріалами про життя і творчість Тараса Шевченка. Тетяна Іванів� на тривалий час працювала у Національному музеї Тараса Шевченка науковим співробітником, прой� шовши всі посадові сходинки, була призначена заступником генерального директора з наукової роботи. Як науковець і педагог, Тетяна Андрущенко опублікувала книгу наукових статей “Святеє сонечко загляне”. Студенти та викладачі Інституту філософської освіти і науки обговорили мистецькі грані світогляду Тараса Шевченка. Серед багатьох цікавинок зустрічі стало акцентування уваги на значення 13�го березня (день проведення лекції). На основі архівних матеріа� лів Тетяна Андрущенко реконструювала цей день в різні роки життя Тараса Шевченка. Лектор звернула увагу, що нині цитувати Шев� ченка модно, тому творчість генія українського слова переживає нову хвилю популярності. Але, підкресли� ла Тетяна Андрущенко, слід бути обережним і не впа� дати в поверхневі сенсації, якими рясніють ЗМІ. Чи був Шевченко гульвісою? Чиєю дитиною він був? І скільки дітей мав сам? Журналісти часто намагають� ся зробити легку рекламу на поверхневих поглядах на творчість Тараса Шевченка. Проте справжній патріот зуміє розгледіти всю велич Великого Українця. “Для пізнання Шевченкової творчої спадщини слід бути підготовленим”, – підводячи підсумок лекції, зазначи� ла Тетяна Андрущенко. Лекція Тетяни Андрущенко стала однією з низки заходів ІФОНу до 200�річчя від дня народження Тара� са Шевченка. Нагадаємо, що раніше в Інституті була представлена інсталяція “Шевченкова читальня”, під� готовлено відеоролик “Садок вишневий коло хати”, який наразі має близько 7 тисяч переглядів в Інтерне� ті, студенти�культурологи проходять навчальну прак� тику в Національному музеї Тараса Шевченка, Сту� дентська рада святково прикрасила портрет Кобзаря в головному корпусі університету, проведено творчий захід “Вечірній Кобзар”. В найближчому майбутньому плануються урочисті засідання кафедри, де студенти і викладачі декламуватимуть улюблені уривки з твор� чості Кобзаря, поїздка по Шевченківським стежинкам та ін. Сергій РУСАКОВ ШЕВЧЕНКО/MANIA Студенти та викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова до 200�річчя від дня народження Тараса Шевченка відвідали виставку “ШЕВЧЕНКО/MANIA”, яка проходила в Національному культурно�мистецькому комплексі “Мистецький Арсенал”. Виставка дозволяє по�новому поглянути на життя і творчість Великого Українця. Молодь відвідувала виставку в позанавчальний час і залишилась задоволеною від побаченого. На наше прохання студенти І курсу поді� лились враженнями. Наталія Миронова, студентка І курсу: “Пізнавальними для нас були не лише роботи митця, але й розмі� щені поряд матеріали, якими користувався Тарас Шевченко, – одяг, фарби тощо. Не можна не звернути увагу на відеоінсталяцію, яка доводить акту� альність творів Тараса Шевченка у наші часи. Режисер Сергій Проскур� ня розробив проект “Наш Шевченко” – 365 відеосюжетів, де школярі, студенти, вчителі, митці, журналісти, люди різних соціальних та вікових середовищ декламують Шевченкові поезії. Не залишило байдужою і перехопило подих відео, на якому читає уривок з “Кавказу” загиблий під час протестів у Києві Сергій Нігоян. Окрема подяка викладачу А. Е. Дробовичу, разом з яким ми отри� мали нагоду на власні очі побачити проект “ШЕВЧЕНКО/MANIA”. Після відвідання “Арсенала” група була під впливом позитивних емоцій, бо дотик до творчості Великого українського генія нікого не залишив байдужим”. Влада Герасименко, студентка І курсу: “Найвища майстерність, яка втілена в роботах Тараса Шевченка, – це вміння поєднати прості й окремі лінії в єдине ціле, в зображення, яке зачаровує. Пейзажні та портретні композиції висвітлюють події з його життя і розповідають про людей, з якими товаришував Шевченко. Окрім офортів та малюнків, ми змогли переглянути фотографії Тараса Григоровича, які зроблені в різні роки його життя. Відчути дух тієї епохи та самого письменника допомогли його особисті речі, напри� клад, сорочки та палітра з пензлями. Велике враження справила серія картин українського пенсіонера Федіра Кучера. Низка картин, які на перший погляд здаються однакови� ми, але детально розглянувши їх, починаєш помічати суттєві відмінності. Цікавою для нас виявилася “Стіна пророка”, на якій всі охочі могли залишити свої думки та побажання. Таким чином можна було зробити свій внесок в загальну експозицію. Ми не стали винятком і не втратили такої можливості. Приємною несподіванкою стала зустріч з Героєм України, поетом Борисом Олійником, який відвідав виставку в той же день, коли і наша група”. Це лише частинка студентських вражень від проекту “ШЕВЧЕНКО/MANIA” Всі інші думки та безпосередньо поезія Великого Українця лунають протягом року в аудиторіях Національного педагогіч� ного університету імені М. П. Драгоманова. Сергій РУСАКОВ Новини підрозділів ШЕВЧЕНКО В СВІТІ, ШЕВЧЕНКО ДЛЯ СВІТУ У рамках програми святкування 200�річчя від дня народження Т. Г. Шевченка Науковий відділ Студентсь� кої ради провів студентську конференцію “Шевченко в світі, Шевченко для світу”. 11 березня студентська конференція об’єднала шану� вальників Шевченка, які зібралися, щоб розповісти про Тараса, продемонструвати цікаві факти, показати незвичні сторони цієї багатогранної особистості, поділитися своїми переживаннями та зачитати власні переклади віршів поета. Захід недаремно мав назву “Шевченко в світі, Шевченко для світу”: обираючи її, організатори прагнули поєднати темати� ку зустрічі зі своєю спеціальністю. Є багато перекладів його поезії, які стали шедеврами літератури. Кожен перекладач вносить щось своє в доробок про Шевченка, його поезія звучить по�різному з різних вуст, в кожного він свій. 9 березня, на Шевченковому віче, що від� бувалося на Майдані Незалежності, прозвучали з вуст іно� земних представників та Послів держав кращі переклади польською, японською, англійською, французькою, італійсь� кою та іншими мовами. І це вражає. Наш інститут також долучився до цієї нелегкої, але ней� мовірно цікавої праці – перекладу віршів Тараса. Напере� додні святкування річниці серед студентів проходив конкурс на авторський переклад поезії Кобзаря. Оскільки, це тяжка праця, учасників конкурсу було небагато – лише троє. Остапенко Ян з 43пнінв групи продекламував власний переклад віршів “Ой маю, маю я оченята” та “Реве та стогне Дніпр широкий” англійською та німецькою мовами. “Ой маю, маю я оченята” Oh, I have, I have eyes, No one, my mummy, to look at, No one, darling, to look at, Oh, I have, I have little arms, No one, my mummy, to hug, Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 No one, darling, to hug, Oh, I have, I have little legs, But no one, my mummy, to dance with, And no one, darling, to dance with. **************************** Oh, Ich habe, habe ich die Augen, Niemand, Mutti, anschauen, Niemand, Herzchen, anschauen, Oh, ich habe, habe Hдndchen, Niemand, Mutti, umarmen, Niemand, Herzchen, umarmen Oh, ich habe, habe FьЯen, Und, Mutti, mit niemandem tanzen, Und, Herzchen, mit niemandem tanzen. “Реве та стогне Дніпр широкий” Der breite Dnepr brьllt und stцhnt, der bцse Wind heult, Er beught die hohen Weiden herunter und hebt die Wellen hoch. Und der blasse Mond zu diser Zeit Schaut er ab und zu hinter der schwarzen Wolke. Wie ein Boot auf den blauen Meer, Taucht er bald auf, und bald ein. Die Hдhne haben noch nicht zum dritten Mal gekrдcht, Es hut noch niemand irgendwo gesprochen, Die Eulen riefen im Wald, Die Esche дchzt von Zeit zur Zeit. Оксана Головій, студентка першого курсу спеціально� сті “Переклад”, інтерпретувала вірш “Туман, туман доли� ною” англійською мовою. Mist, mist by the vale, Good to live with kin. And even better by the hill With a youthful yokemate. Oh, I’ll go by the shady holt, Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Looking for my dear spouse. “Where are you? Where are you,please, give a respond! Come, my heart, snuggle up. Come, my heart, make the love And we will go to marry, So as father and mother won’t know, Where we will pass the night.” But got married, hid, Though we didn’t love each other. It’ll be lighter living lonely, Than with you be broken newly. Фіщук Аліна, студентка 202 ан групи продемонструва� ла власний переспів поезії “Не тополю високую” англійсь� кою мовою. I see not a poplar high grows I see not a poplar high grows, And bending by the wind, I see the lonely girl, who I suppose Trampling on her fate and asking me How awful is her fate? She wishes better to drawn in the sea. What a tender feeling to date, But she does not know anything about it. She wants to be sweetly kissed, She wants to be simply embraced But there is one more thing to wish What is going on then? The girl then tells her loving Mom She is being scared, and has never Loved somebody, near or far, She begs to feel it forever and ever. Оксана ЧЕРНУХА, студентка Інституту іноземної філології Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 7 (1641) (березень 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 7 (1641) (березень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/204 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/06a4444505c0e80148db63d22be283ec.pdf 57d4ce1345175d3ed4874a3c55ff53f3 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. [Спецвипуск] (15 березня 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ 15 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Слово ректора Шановні абітурієнти! Національний педагогічний університет імені Михайла Драгома� нова відчиняє перед вами свої двері. Тут ви не просто здобудете нові знання та отримаєте диплом фахівця, але й матимете унікаль� ний шанс відкрити власний потенціал та самореалізуватися. Для наших студентів читають лекції кращі вчені України та Євро� пи, академіки, народні і заслужені артисти, письменники. Драгома� нівці проходять стажування у десятках країн світу, здобувають пре� зидентські гранти, виграють міжнародні конкурси. А випускники нашого вишу – найкращі фахівці�педагоги, новатори на освітянській ниві. Реалізовуйте й ви власні мрії, приєднуйтеся до дружньої драго� манівської родини! З повагою ректор університету член�кореспондент НАН України, академік НАПН України,професор Віктор Андрущенко Університет здійснює підготовку фахівців за 37 напрямами, 110 спеціаль� ностями та спеціалізаціями, серед яких весь спектр педагогічних спеціаль� ностей, а також: � � � � � � � � екологія дизайн туризм спорт переклад психологія менеджмент соціологія � соціальна допомога � державне управління у сфері освіти � економічна теорія � соціальна робота � правознавство � політологія � документознавство та інформацій� на діяльність. Підготовка здійснюється за такими формами навчання: � денна � заочна � дистанційна � вечірня � екстернатна � паралельна за освітньо�кваліфікаційними рівнями: “Бакалавр” “Спеціаліст” “Магістр” Підготовка у магістратурі здійснюється за унікальними дослідницькими програмами. У складі університету функціонує 20 інститутів, де працюють всесвітньо відомі вчені, видатні діячі науки, культури та освіти, серед яких більше 270 докторів наук, професорів та 700 кандидатів наук, доцентів і навчається близько 36000 студен� тів. До послуг студентів університету 8 навчальних корпусів, 7 комфортабель� них гуртожитків, унікальні бібліотеки, читальні зали, сучасна комп’ютерна техні� ка, навчально�наукові лабораторії, обсерваторія, спортивний комплекс, ігрові та тренажерні зали, басейни, студентський і спортивний клуби, 2 спортивно�оз� доровчі бази. �До 180�річчя НПУ імені М. П. Драгоманова ДОНЕДАВНА вважалось, що історія нашого університету веде відлік від 15 липня 1920 р., коли формально утворився Київський інститут народної освіти (КІНО), що також носив ім’я М. П. Драгоманова. Але історико�педа� гогічні розвідки останнього десятиріччя, поглиблене вивчення відповідних архів� них документів та матеріалів, проведені дискусії, наукові конференції та Круглі столи дають підстави для твердження, що вказана дата є формальною й фаль� сифікованою. Вона не враховує того факту, що створення КІНО мало більш глибоке історичне підґрунтя, уособлене в організаційних та інституційних формах систематичної підготовки світських вчителів у Києві, започаткованої ще у 1834 році Педагогічним Інститутом при Київському університе� ті Св. Володимира. Останній породив низку вищих Київських педагогічних навчальних закладів, наступність і спадкоємність еволюції яких до 1917 року жорстко контролювалась і забезпечувалась Міністерством народної освіти Російської імперії. У 1920 році КІНО успадкував приміщення, професорсько�викладацький склад, бібліо� теки і традиції підготовки вчительських кадрів Київського університету св. Володимира, Київського учительського інституту, Київських Вищих жіночих курсів, Фребелівського інсти� туту дошкільної підготовки тощо. Тобто він став прямим наступником Педагогічного інсти� туту при Університеті св. Володимира, спадкоємцем якого сьогодні є Національний педа� гогічний університет імені М. П. Драгоманова. Тому датою заснування НПУ вважається 21 листопада (4 грудня за новим стилем) 1834 року. У короткому викладі історія розвитку нашого університету має такий вигляд: 4 грудня 1834 р. /новий стиль/ Фактичне відкриття при Київському університеті Св. Володимира “особливого виховного закладу” – Педагогічного інституту;травень 1835 р. Випуск першої групи вчителів�екстернів, які пройшли атестацію в Педагогічному інституті; 1858 р. Перетворення Педагогічного інституту у Вищі дворічні педагогічні курси при Університеті Св. Володимира;1863 р. Створення на їх основі самостійного навчально� го закладу – Київських Вищих педагогічних курсів; 1867 р. Відтворення Вищих педагогічних курсів при Університеті Св. Володимира, їх співробітництво із “зовнішніми” курса� ми;1909 р. Перетворення Київських Вищих педагогічних чоловічих курсів в Учительський інститут; 1920 р. Включення Університету св. Володимира, Вищих жіночих курсів (Універ� ситету св. Ольги), Учительського інституту та інших закладів до Київського інституту народ� ної освіти імені М. П. Драгоманова;1933 р. Перетворення КІНО імені М. П. Драгоманова в Київський педагогічний інститут імені О. М. Горького (з 1936 р.); 1991 р. Створення на цій основі Київського Державного педагогічного університету та повернення йому імені М. П. Драгоманова;1997 р. Надання Університетові статусу Національного. Відновлення дійсної історії становлення та розвитку вищої педагогічної освіти та її ліде� ра Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова є нагальною потре� бою українського національного відродження, утвердження української державності, пов� новажного входження вітчизняної освіти до європейського освітнього простору як освіти глибоко історичної, фундаментальної, високоякісної, а відповідно й конкурентноздатної. Перелік тестів ЗНО для вступу на навчання на основі загальної середньої освіти Основні терміни вступної кампанії 2014 року 2 БЕРЕЗЕНЬ 2014 �С В І Т О Ч Н А У К И Михайло Драгоманов… Що ж одразу спадає на думку? Учитель істини і речник свободи думки, віри, слова, справжній учений�поліґіс� тор. Ім’я Михайла Драгоманова можна знайти в усіх енциклопедіях та довідниках історії, філософії, філології, фольклористики, політології. Він також залишив тривкі сліди у культурології, журналістиці, економіці й публіцистиці. “Перший українець у Європі”, – так називали М. Драгоманова його сучасники. І це справедливо. Він відтворював українську культуру, ґрун� тував українську освіту і виховання як загальноєвропейські цінності. Він блискуче знав латину латину, давньогрецьку, декілька європейських мов, читав Гомера в оригіналі й спонукав до цього своїх учнів. Нещодавно відбулось святкування 170�річчя від дня народження великого українця. До цієї дати університет провів низку заходів як українського так і міжнародного рівнів, адже закладена М. П. Драгома� новим та його видатними послідовниками, зокрема Іваном Франком та Лесею Українкою, ідео� логія українського національно�культурного і освітньо�виховного творення є стрижньовою в сучасній діяльності нашого навчального закладу. Про Михайла Драгоманова видані чисельні дослідження, однак і на двадцятому році незал� ежності України все�таки він залишається ще недооціненим і недостатньо знаним як на його батьківщині, так і у світі. І це при тому, що Драгоманов, без перебільшення, – ключова, знакова фігура українського суспільного, наукового і громадсько�культурного життя 60–90�х рр. ХІХ ст. Він належить до когорти тих світочів українства, чиї ідейні впливи продовжуються і нині. Михай� ло Драгоманов є символом України, який повертає народ і культуру до власних історичних коре� нів, батьківських традицій, ідентичності й ментальності та одночасно вводить українців у лоно європейської цивілізації. З повагою ректор Віктор АНДРУЩЕНКО ІДЕЯ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРИЧНЕ ПОКЛИКАННЯ Національного педагогічного університету імені М. П. Драго� манова полягає,насамперед, у підготовці висококваліфікованого, духовно багатого, ідейно і морально високого учителя, який забезпечить всебічну підготовку людини (дитини) до самостійного трудового життя, сформує її знання, світогляд, ціннісні орієнта� ції, вміння навчатися протягом життя,пра� гнення і здатність до творчої самореалізації. Такого вчителя, до якого хочуть привести свою дитину татко і мама, називають “гар� ним”. І це – зрозуміло і справедливо. Гарний вчитель подарує дитині свої знання і досвід, культуру і мораль, віру, надію і любов, а голов� не – сердечність,з якими він йде по своїй жит� тєвій ниві. Він сформує у неї велике людино� любство, повагу до батьків і Батьківщини, до людини праці, обдарує чеснотами й гідністю, на яких базується цивілізаційний спосіб жит� тя,що називається культурним. І в майбутньо� му, незалежно від того, які гаразди чи нега� разди зустрінуться їй на великому життєвому шляху, ця дитина завжди залишиться Люди� ною, яка захистить та підтримає батьків і Бать� ківщину, вшанує цінності української культури, віддасть належне друзям, іншим народам і культурам. Саме такий гарний учитель є золотим фондом народу і держави. Підготувати такого вчителя далеко не просто. Не кожен здатен бути вчителем. Не в кожного вистачить терпіння й наснаги, щоб пройти університетський педагогічний цикл, освоїти ті фундаментальні надбання науки і культури, педагогічної й виховної практики,за допомогою яких плекається особистість. Не кожен зможе зайти до класу і побачити там здібних, талановитих, добрих, перспективних діток, викликати до себе довіру, не зрадити її впродовж життя, а головне – виховати, сфор� мувати індивідуальності, характери, особи� стості своїх учнів. Учитель – це людина особливого складу � добра, справедлива, щедра, талановита... Таку ж вдачу він виховує у своєму учневі. І для цього потрібне неабияке терпіння. Адже кожен учень – це унікальна особистість, яка має свої власні суперечності зі світом, свій особистий характер, з яким треба рахувати� ся. Будь�яке насильство над ним зустрічає шалений опір. І навпаки, доброта й тепло, з якими вчитель розраджує ці суперечності, формують у дитини відповідні духовно�мо� ральні якості. Учитель – це фундаментальні знання, гли� бокі і широкі, причому не тільки зі свого пред� мету, але й загалом. Адже учень може поста� вити будь�яке запитання. І вчитель має,якщо й не досить ґрунтовно відповісти на нього, то, принаймні, окреслити ті сфери знання, в яких слід шукати істину. БЕРЕЗЕНЬ 2014 Учитель – це загальна культура і мораль, до якої дитина має тягнутись, як до сонечка. Сучасність щодо культури виявляється неми� лосердною. Нищівним є її вплив і на мораль. Усі ми якось непомітно стаємо заручниками негараздів, що із сфери матеріального буття поступово переповзають у наш дух, структуру мислення, психологію, морально�естетичні почуття та переконання. Вчитель постає як останній форпост опору цим негараздам. Він є нині останньою надією на добро, яке має утвердити людство. Учитель – це творчість і постійний пошук нового, жадобою до яких він має вразити учня. Щоб той став творчою особистістю. Щоб його життя не перетворилось на рутину. Щоб в очах дитини засвітилася іскорка потре� би пізнання нового й незвіданого. Учитель – це джерело національного й загальнолюдського досвіду, батьківських тра� дицій, мовної культури, естетичного сприй� няття дійсності. Учитель – це патріот власної держави, який продукує творців матеріальних і духов� них цінностей українського народу. Одноча� сно,він є громадянином світу, який утверджує загальнолюдські цінності і пріоритети, фор� мує культуру міжнародного співжиття з урах� уванням етнічних, релігійних (чи конфесій� них), майнових, культурних та інших відмінно� стей. Саме такого вчителя готує – навчає і вихо� вує – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Наш університет є осередком наукового пошуку і залучає до нього студентську молодь. Він має визнані в Україні та європейському освітньому просторі науково�педагогічні школи, які зрощують май� бутні педагогічні таланти. В університеті домі� нують високі педагогічні технології, сформо� вана струнка система виховання та самовихо� вання студентської молоді, демократичне самоуправління, належна організація нав� чально�виховного процесу. Керівників нашого університету – дирек� торів та ректорів різних історичних часів єднає одна загальна риса – любов до людини, без� межна відданість педагогічно�освітянській справі, пріоритету національних і загально� людських цінностей в їх поєднанні на теренах навчально�виховного процесу, організації та управління навчальним закладом. В останні роки університет утвердився в якості загальновизнаного лідера педагогічної освіти України. Історія його становлення та розвитку, сучасні методи організації навчаль� но�виховної діяльності, досвід підготовки педагогічних кадрів �золотий фонд українсь� кої педагогіки. Корисним він є і для педагогіч� них закладів Європи. Дотичність до цього дос� віду звеличує кожного, хто прагне стати вчи� телем. Довідка Драгоманов Михайло Петрович (30 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавська область – 2 липня (20 червня) 1895, Софія) – український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознав� ець, фольклорист, громадсь� кий діяч. Один із організато� рів “Старої громади” у Києві. Доцент Київського універси� тету (1870–1876). Після звіль� нення за політичну неблаго� надійність емігрував до Женеви, де очолював осере� док української політичної еміграції (1876–1889). Про� фесор Софійського універси� тету (1889–1895). Батьки М. Драгоманова, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. “Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інте� лектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і бороть� би...”, – згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчав� ся в Гадяцькому повітовому училищі, де, з�поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії. Це були часи накопи� чення знань, розширення поля інтересів, захоплення новітніми політичними течіями. М. Драгоманов вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспря� мованістю, працьовитістю, освіченістю. Його сестра Ольга (майбутня пись� менниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки) згадувала, що “книжок... Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів середніх шкіл пізніших часів... здивувались би, почувши, що між тими авто� рами були й такі... як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо”. Восени 1859 року М. Драгоманов вступає на історико�філологічний факультет Київського уні� верситету. Тут у нього з’являються значно ширші і більші можливості вдоско� налювати свою загальну освіту, повніше і живіше знайомитися з тими сус� пільними і політичними процесами, що постійно зароджувалися у неспокій� ному студентському середовищі. Університет тих часів являв собою один із найважливіших осередків наукового, культурного і громадського життя. Значною мірою це була заслуга попечителя цього закладу, славетного хірур� га М. Пирогова, який «допустив у Києві de facto академічну свободу, схожу на європейську». М. Драгоманов намагався встигати й органічно поєднувати процес навчання з практичною громадською роботою, на яку підштовхували розбуджені загальною ситуацією політичні настрої. Етапним у справі становлення М. Драгоманова як політичного і гро� мадського діяча став його виступ над труною Тараса Шевченка у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори. Слова, сказані тоді ще юним промовцем: “Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець”, – виявилися пророчими. У 1863 році М. Драгоманов стає членом Громади. Ці об’єднання виникали як форма пробудження свідо� мості національної інтелігенції до пізнання української літератури, історії, культури, народного побуту, права. Пізніше у 70�х рр. з’явилися нові, молоді Громади, в статутах яких уже стояло питання про “самостійне політичне існу� вання” України з “виборним народним правлінням”. З середини 60�х років становлення М. Драгоманова як ученого відбувається у тісному взаємозв’яз� ку з його публіцистичною діяльністю. По суті, в цих роботах М. Драгоманова – історичних, етнографічних, філологічних, соціологічних — мимоволі відбу� вається зміщення акцентування на політичне підґрунтя означуваного питан� ня. У 1871 році Київський університет відряджає М. Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів. Особливе місце в політично�публіцистичній діяльності М. Драгоманова посі� дає Галичина. Він був одним з перших, хто намагався розбудити галицьке громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості. Трирічне закордон� не турне М. Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого. Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з наочним західноєвропейським досвідом. Наступ реакції, повторне запрова� дження утисків проти відроджуваних проявів української культури змусили М. Драгоманова виїхати за кордон і стати політичним емігрантом. Восени 1875 року Михайло Петрович через Галичину та Угорщину вирушає до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, започатку� вати випуск української газети. Прогресивний громадсько�політичний збір� ник “Громада” М. Драгоманов створив у Женеві восени 1876 р. Було видано п’ять томів збірника. Головна тема “Громади” – дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь досво� боди і рівності серед світової спільноти. З другої половини 80�х рр. М. Дра� гоманова запрошують до співпраці ряд провідних видань Галичини. Стано� влення і розвиток радикальних рухів у Західній Україні, за свідченням І. Франка, стало останньою і, мабуть, найбільшою радістю в житті Драгома� нова. У 1889 році Михайла Петровича запрошують на кафедру загальної істо� рії історико�філологічного факультету Софійського університету Болгарії. Ім’я М. Драгоманова асоціювалося в свідомості прогресивної громадськості з боротьбою слов’янських народів за свободу, автономію, братерство. Виважений і проникливий політик М. Драгоманов мучився тією задушли� вою атмосферою у суспільстві, що склалася на теренах Російської імперії у ставленні до національних меншин. Це був період перед черговим тотальним наступом на вільнолюбний настрій народу. “Пригнічений стан духу значною мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні”, – так свідчила Леся Українка про останні дні життя М. Драгоманова. Тимчасо� ві поліпшення загального стану сприяли сплескам творчого піднесення, але несподівана смерть від розриву аорти 20 червня1895 року обірвала життя великого вченого і громадського діяча. Похований М. Драгоманов у Софії. 3 �Чому саме Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова? ГОРДІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ Серед почесних професорів універ� ситету – колишні президенти Украї� ни Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, Рудольф Шустер – колишній президент Словаччини, Хансюрген Досс – колишній депутат німецького парламенту, Морітц Хунцінгер – всесвітньо відомий спеціаліст з паблік рілейшнз, Президент НАН Украї� ни Борис Патон, Президент НАПН України Василь Кремень, Герої України поети Іван Драч та Борис Олійник, Віталій та Воло� димир Кличко – всесвітньо відомі боксе� ри – чемпіони світу, Ліна Костенко – відо� ма поетеса та ін. КРАЩИЙ СТУДЕНТ В університеті щорічно проводиться огляд�конкурс “Кращий студент” – системна програма, яка проводиться з метою визначення кращих студентів�ма� гістрів університету – майбутніх фахівців педагогічної справи, спроможних до нау� кового пошуку, які зробили особистий внесок у піднесення престижу професії вчителя, у розвиток авторитету універси� тету, підтримки обдарованих і таланови� тих студентів, стимулювання розвитку їх творчого потенціалу. ЛІДЕРСЬКИЙ СТАТУС Лідерський статус університету в системі педагогічної освіти і науки Украї� ни забезпечують близько 1500 викла� дацьких кадрів, серед яких майже 250 докторів наук, професорів, 630 кандида� тів наук, доцентів, 25 академіків НАПН України. Нині в університеті навчається близько 36 тис. студентів, понад 2 000 докторантів, аспірантів та здобувачів нау� кових ступенів. НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Наукова бібліотека університету забезпечена літературою для ефективно� го навчання. Загальна кількість примірни� ків на 1 січня 2012 р. – 1.234.132. У своїх книжкових зібраннях бібліотека має рари� тетні видання XIX cт. Зберігається особи� ста бібліотека професора П.І.Орлика (1415 прим.). У фондах бібліотеки збері� гається 3260 дисертацій, захищених в університеті. Бібліотека щорічно перед� плачує понад 380 назв періодичних видань. Всі бажаючі можуть завітати на сайт бібліотеки www.lib.npu.edu.ua НАУКОВИЙ ЦЕНТР В університеті функціонують відомі у європейському просторі науково�педаго� гічні школи, за розробками яких здійсню� ється практично вся педагогічна освіта нашої держави. Університет перетворив� ся на науковий центр сучасної вищої педагогічної освіти України. НАЙКРАЩІ ГУРТОЖИТКИ У 2012 р. відбувся конкурс огляд гур� тожитків київських університетів. За результатами якого гуртожиток № 8 НПУ імені М. П. Драгоманова посів І місце, а гуртожиток № 5 виборов бронзу, посівши ІІІ сходинку рейтингу. СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ Університет має власні їдальні, буфе� ти, спортивно�оздоровчі бази “Сула” на Полтавщині, “Берізка” на Київському морі та “Синєвир” на Закарпатті. У таборі “Сула” щорічно відпочивають близько 250 викладачів та 500 студентів. СУЧАСНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС В університеті постійно оновлюється інфраструктура. Нещодавно у НПУ відкри� ли цілий осучаснений комплекс, до якого входять два нові комп'ютеризовані читальні зали Наукової бібліотеки з від� критим доступом для книг, загальноуні� верситетський мультимедіа�центр та кон� ференц�зала для прийому іноземних делегацій та роботи з іноземною літерату� рою. МИСТЕЦЬКЕ ЖИТТЯ НПУ імені М. П. Драгоманова – це один з найпотужніших в українському та європейському освітньому просторі осередок національно�патріотичного, художньо�естетичного та духовного виховання молоді. В університеті ство� рені всі умови для занять у 20 колекти� вах художньої самодіяльності. СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ У НПУ імені М. П. Драгоманова з метою представництва та захисту прав та інтересів студентів активно працює студентське самоврядування – Студент� ська Рада, первинна профспілкова орга� нізація студентів та Студентське наукове товариство. Студенти входять до Вченої ради університету та інститутів, тому сту� дентська думка враховується при прий� нятті всіх важливих рішень. СПОРТИВНЕ ЖИТТЯ Фізичне виховання і спорт розгляда� ється в університеті як важлива складова всебічного розвитку особистості майбут� нього фахівця. Драгомановський універ� ситет має власний спорткомплекс з пла� вальними басейнами та ігровими май� данчиками, де проводяться міжнародні ігри з різних видів спорту. НОВІ ФОРМАТИ Драгомановський університет практи� кує сучасні нестандартні формати навчан� ня. Серед таких заходів є освітньо�музич� ний цикл “Перший християнський князь”, особливістю якого є абсолютно новий і до цього не практикований в Україні формат проведення: лекційний текст чергується з музичним та вокальним супроводом. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. [Спецвипуск] (15 березня 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. [Спецвипуск] (15 березня 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/205 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6040b1cd77680b36fe5e160171d764cb.pdf 6032649fa53911bae6374f98797d16b3 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 8 (1642) (квітень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/16">Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 8 (1642) КВІТЕНЬ 2014 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця РЕКТОР ЗУСТРІВСЯ З НОВИМ ПОКОЛІННЯМ НАУКОВЦІВ�ДРАГОМАНОВЦІВ 28 квітня 2014 року ректор Національного педаго� гічного університету імені Михайла Драгоманова, ака� демік Віктор Андрущенко зустрівся зі студентами�пе� реможцями Всеукраїнського туру конкурсу студентсь� ких наукових робіт з природничих, технічних та гумані� тарних наук, який проводився під егідою Міністерства освіти і науки України, та їх науковими керівниками. 11 квітня 2014 року в Національному педагогічному університеті імені Михайла Петровича Драгоманова відбувся гала�концерт щорічного Міжуніверситетського фестивалю�конкурсу аматорського мистецтва "Фарт" ФІОЛЕТОВИЙ ДЕНЬ В НПУ отримали брошури з інформацією про першу допо� могу у разі необхідності людям�епілептикам, та фіо� летові стрічки, які на знак солідарності й розуміння кріпили на одяг. З роздатковим матеріалом допоміг у проведені акції “Фонд батьків дітей�аутистів”. За словами самих драгомановців, епілептики нічим не відрізняються від інших. Медицина не сто� їть на місці, і ліки дають змогу таким людям не відчу� вати себе обділеними у чомусь. Їм дуже потрібне наше розуміння, підтримка й увага. Кожен свідомий громадянин повинен мати хоча б трішки інформації, щоб у разі необхідності надати першу допомогу. Будьте солідарними! Олександра ДУДКО, прес�служба університету ЩОРОКУ 26 березня відзначається Всесвітній день солідарності з людьми, хворими на епіле� псію. На жаль, сьогодні ця недуга вражає людей все більше і більше. Студенти Національного педагогічного університету імені Михайла Драго� манова, а зокрема Інституту корекційної педагогі� ки та психології, які за фахом вчаться працювати з такими дітками й дорослими людьми, зініціювали акцію на підтримку хворих на епілепсію “День фіо� летової стрічки”. Драгомановці, не на жарт стурбовані ситуа� цією в суспільстві, вирішили провести своєрідний “лікнеп” з наданням першої допомоги у гуманітар� ному корпусі університету, що на вулиці Тургенів� ська 8/14, та у навчальному корпусі на вулиці Освіти, 6. Там вже старалися студенти Інституту соціальної роботи та управління. Всі бажаючі Вчена рада Цьогоріч студенти Національного педагогічного універ� ситету імені М. П. Драгоманова вибороли дев’ять призових місць. Кілька днів тому на засіданні Вченої Ради вишу призе� рам вручили срібні медалі Михайла Драгоманова та відзна� ки “Драгомановська родина” від університету, грамоти й фінансові заохочення. Сьогоднішня зустріч передбачала детальніше знайом� ство з молодими науковцями та їхніми майбутніми пошука� ми. Віктор Андрущенко глибше дізнавався про кожну пере� можну роботу, актуальність і новизну її теми та відзначав неабияку вагомість результатів досліджень. Ректор і прорек� тори університету високо оцінили здобутки студентів і подя� кували їм та їх науковим керівникам за достойне предста� влення вишу і наукових шкіл НПУ на всеукраїнському рівні. Звісно, поважні вчені побажали молоді не зупинятися на досягнутому й продовжувати дослідження та будувати свою наукову кар’єру. “Я бачу, як ви всі закохані в науку, і мені приємно це від� значити, – наголосив ректор, – але ще важливіше, щоб ви змогли зосередити навколо себе й іншу молодь вишу, стати такими своєрідними міні�центрами наукового мислення кожного інституту, який представляєте”. Науковий шлях – це складна клопітка робота, що не кожному під силу, але саме в університеті є неабияка можливість відкрити у кожному вміння і талант до цього, переконаний Віктор Петрович. Популяризувати престиж сучасного науковця повинна саме молодь, яка здатна стати джерелом нових ідей, натхненни� ком нестандартних думок і тез. Адже в сучасну епоху саме інтелект є рушієм прогресу цивілізації. Новини підрозділів Інтерв’ю Почесні професори університету Олена Онаць: “Сучасний вчитель – це носій змін” Я люблю Україну стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Зустрічі ЗІ СТУДЕНТАМИ НПУ ЗУСТРІЛАСЬ ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО 8 квітня 2014 року зі студентами Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова зустрілась відомий політичний діяч, Прем’єр�мі� ністр України у 2005, 2007–2010 рр. Юлія Тимошенко. Спілкування пройшло у форматі “запитання – відповідь”. Такий відкритий діалог дав змогу студентам отримати відповіді і пояснення на злободенні питання молоді. Вже на початку зустрічі Юлія Тимошенко аргументувала свій вибір саме Національ� ного педагогічного університе� ту імені Михайла Драгоманова, його студентського й викла� дацького складу для спілкуван� ня. За словами Юлії Володими� рівни, зараз у країні, якщо не стоїть, то повинно стати пріори� тетом виховання нової людини, яка через серце пропускає все і будує новий світ. Саме педагоги стоять у витоків такого вихован� ня, забезпечують його протя� гом усього життя людини, готу� ють нову еліту держави. “На ваші плечі лягає питання виховання нової людини. Вона мусить бути перш за все люди� ною, яка не сприймає подвійні стандарти. Це мусить бути люди� на, яка розрізняє добро і зло”, – наголосила Юлія Тимошенко, вва� жаючи завдання виховання люди� ни одним із ключових аспектів реформування держави. “Драгомановці – це велика педагогічна родина, яка працює на благо Його Величності Вчите� ля, – зазначив під час зустрічі рек� тор університету, академік Віктор Андрущенко, – і тому наша велика мрія і завдання – підняти соціальний статус вчителя, імідж цієї професії в нашій державі”. Для цього, на думку Віктора Петровича, потрібні спільні зусилля і громадян країни, і педагогів�науковців, і влади. Тому підтримка для сільсь� кого вчителя з боку державних провладних політиків особливо важлива й необхідна. За переконаннями екс�прем’єр�міністра, в Україні загалом потрібно змінити сто� сунки між людиною, громадянським суспільством і всією машиною влади. А молодь у такій системі повинна брати участь в управлінні країною. “Я вважаю, що тільки люди, які мають інтелект, знання, бажання і волю навести порядок в державі, можуть все змінити через своє право брати участь в реальному управлінні”, – наголосила Юлія Тимошенко. Студентство активно включилося до діалогу та цікавилося здебільшого питаннями, що турбують усю молодь країни: щодо фінансової підтримки студентів з боку держави, першого робочого місця, можливості працевлаштування за спеціальністю за конкурен� тоспроможну платню й чимало іншого. Юлія Тимошенко підтримала ідею студентів щодо розробки законопроекту про перше робоче місце, у роботі над яким візьме участь ініціативна група молоді. Прес�служба університету ДРАГОМАНОВЦІ ПОСПІЛКУВАЛИСЬ З ЕКС�ГОЛОВОЮ СЛУЖБИ ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ УКРАЇНИ МИКОЛОЮ МАЛОМУЖЕМ 16 квітня 2014 року студенти Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова мали можливість поспілкуватися з кандидатом у Президенти України, екс�головою Служби зовнішньої розвідки України, гене� ралом армії Миколою Маломужем. Відкриваючи зустріч, ректор Драгомановсько� го університету Віктор Андрущенко зауважив, що теперішня напружена ситуація на сході і півдні України кожного грома� дянина змушує шукати відповіді на чимало болю� чих запитань. Микола Григорович – один з тих, хто чи не найбільше поін� формований та може дати чіткі й достовірні від� повіді. Це ще одна можливість для молоді об’єктивно оцінювати події в державі та у міжнародному просторі. Спілкуючись з молоддю, Микола Маломуж особливий акцент зробив на вихован� ні нової людини для нового суспільства, яке сформувалося протягом останніх місяців в Україні. Така особистість мусить стати носієм високоморальних культурних цінно� стей. На думку пана Маломужа, це забезпечить гармонійний розвиток суспільства й держави. Адже в усіх суспільних сферах повинні працювати лише професіонали. За такими професіоналами слід йти до університетів, де найпрогресивніші наукові школи, що забезпечують поступ цивілізації, та, безумовно, молодь, яка не лише її рушій, але й основа. Загалом найбільше студентство цікавили питання щодо антитерористичної кам� панії на сході України, ескалації конфлікту та можливих загроз початку війни. Генерал висловив свої думки з цього приводу і запевнив, що за умови певних чітких і правиль� них дій українських силовиків, спільних дипломатичних зусиль є велика можливість уникнення військового бойового конфлікту. Що стосується безпосе� редньо педагогічної і вчительсь� кої сфери України, пан Маломуж відзначив великий поступ драго� мановців на світових теренах створенням та реалізацією Педа� гогічної Конституції Європи. У свою чергу кандидат у Президен� ти України взяв зобов’язання перед майбутніми педагогами докласти усіх зусиль для підняття престижу й соціального іміджу професії Вчителя в сучасному суспільстві. Співпраця Н А Г О Р О Д И Л И До 200�ліття від дня народження Т. Шевченка Інститут української філології та літературної твор� чості імені Андрія Малишка Національного педаго� гічного університету імені Михайла Драгоманова спільно з Малою академією наук (МАН) учнівської молоді Київської області оголосив конкурс науково� дослідних та творчих робіт “Тарас Шевченко – володар у царстві духу” серед учнів навчально�ви� ховних закладів Київської області. 8 квітня в актовій залі гуманітарного корпусу НПУ відбулося нагородження понад 40 переможців МАН Київської області в номінаціях “Літературознавство”, “Літературна творчість” та “Образотворче мистецтво”. Майбутніх науковців привіта� ли голова Президії Малої академії наук учнівської молоді Київської області про� фесор Володимир Сергієн� ко, в. о. директора Київсько� го обласного комунального позашкільного навчального закладу “Мала академія наук учнівської молоді” Тетяна Петровська, викладачі кафедри української літера� тури Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка та образотворчого мистецтва Інституту педаго� гіки та психології. Незважаючи на юний вік, члени МАН мають за плечима 2 М А Н і в ц і в невеличкий досвід наукової роботи. Вони репрезенту� вали тези своїх робіт та уривки власних літературних творів. Завідувач кафедри української літератури про� фесор Володимир Погребенник відзначив найкра� щих, запевнив усіх в тому, що досвід написання науко� вих робіт стане дуже вдалою платформою для наступ� них звершень, а також вказав на переваги та недоліки всіх проаналізованих ним робіт, аби в подальшому уча� сники тільки вдосконалювались. Також переможцям було запропоновано опубліку� вати тези своїх наукових робіт в щорічному студентсь� кому науковому збірнику. Та йшлося не тільки про науку, а й про мистецтво. МАНівців привітали камерний оркестр під керівництвом професора Василя Федоришина, ансамбль “Купава” та студентський театр “Вавилон”, який презентував актуальну виставу за мотивами твору Тараса Шевченка “Кавказ”, а також студентка ІІ курсу Інституту українсь� кої філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Юлія Писаренко музичною композицією. Після завершення програми школярам та майбут� нім абітурієнтам провели невеличку екскурсію поверха� ми університету та відповіли на всі запитання щодо нав� чання та студентського життя драгомановців. Споді� ваємося побачити талановитих МАНівців наступного року вже на студентських лавах у затишних аудиторіях Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. КВІТЕНЬ 2014 �Гордість Вчена рада РЕКТОРИ З ПОЛЬЩІ ТА БОЛГАРІЇ СТАЛИ ПОЧЕСНИМИ ПРОФЕСОРАМИ УНІВЕРСИТЕТУ ДРАГОМАНОВКА – УЧАСНИЦЯ ПАРАОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР У СОЧІ На урочистому засіданні Вченої Ради Національного педагогічного уні� верситету імені Михайла Драгомано� ва 17 квітня 2014 року у присутності поважних вчених, академічного корпу� су вишу мантії і дипломи Почесних професорів вручили ректору Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гже� гожевської у Варшаві Яну Лащику та ректору Софійського університету імені Климента Охридського Івану Ілчеву. Засідання відкрив очільник Драго� мановського університету, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко. Ректор привітав акаде� мічну спільноту, викладачів і студентів НПУ, поважних гостей з Франції, Почесного сенатора Укра� їнського вільного університету, почесного професора в галузі зв’язків з громадськістю та комуні� кації Моріца Гунцінгера (Німеччина), Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Красіміра Неделчева Мінчева зі святом – обранням у Почесні двох великих науковців, поважних педагогів з дружніх нам країн, друзів і партнерів університету, які вже кілька років поспіль підтримують прекрасні стосунки з українськими освітянами, забезпечують тісне співробітництво між викладацьким і студентським колективами навчальних закладів. У традиції драгомановських Вче� них рад таке засідання відкриває сту� дентським гімном “Гаудеамус” Націо� нальний заслужений академічний український народний хор імені Григо� рія Верьовки під диригуванням худож� нього керівника, Героя України, народ� ного артиста України, проректора�ди� ректора Інституту мистецтв НПУ Ана� толія Авдієвського. Під загальні оплески мантію й диплом ректор і студенти НПУ одягну� ли доктору природничих наук, дипло� мованому фізику, астронавту, ректору Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві Яну Лащику. Слова вітання пану Лащику від усієї педагогічної спільноти України, від Національної академії педагогіч� них наук України в особі Василя Кременя висловила учений секре� тар НАПН України, доктор педагогіч� них наук, професор Неля Ничкало. У власній доповіді Почесний про� фесор Ян Лащик подякував драгома� новцям за надану йому честь, за тісне співробітництво, що вже протя� гом довгих років налагоджене між двома університетами, і з цього часу стане ще більш плідним та результа� тивним. У Варшаві давно дуже ціну� ють українських вчених�педагогів, особливо професорів і наукові школи Драгомановського вишу. Чимало наукових проектів, що виконуються спільно колегами з Польщі і України, мають результати міжнародного масштабу і рівня. Драгомановці запросили пана Лащика частіше навідуватися до Києва та в НПУ, прочитати кілька публічних лекцій для студентів і викладачів університету, адже для драгомановців це буде справжня честь. Ще одну мантію та диплом Почесного професора вручили талановитому історику держав� ницького значення, який докладає чимало зусиль для розвитку болгарської освітньої системи, підняття престижу вченого на світовому просторі, ректору Софійського університету імені Кли� мента Охридського Івану Ілчеву. Слова вдячності і вітань пану Ілчеву висловила доктор філологічних наук, професор, академік Любов Мацько. У програмі співробітництва між двома університетами Любов Іванівна досить часто відвідувала Болгарію та саме Софійський університет. За словами академіка, навіть у архі� тектурі цього прекрасного вишу збереглася часточка душі великого патрона Драгомановського університету Михайла Драгоманова. За збереження пам’яті українського культуротворця, гро� мадського діяча Драгоманова українські педагоги безмежно вдячні своїм болгарським колегам. Іван Ілчев детальніше розповів Драгомановській родині про освіту в Болгарії, труднощі й пере� моги навчального закладу, який сам очолює, подякував за надану йому честь бути причетним і входити до відомої вже на світовому освітянському просторі Драгомановської родини. Пан Ілчев побажав педагогам з НПУ багато сил життєвих і творчих нових перемог, здобутків, осягнень, адже, на думку болгарського ректора, в українців ще все попереду і, якщо працювати і вірити, то все обов’язково вдасться. Найщирішими й найприємніши� ми подарунками для гостей стали пісні рідною мовою у виконанні вели� кого народного хору імені Г. Верьов� ки. Одухотворені й задоволені члени Вченої Ради та гості залишали залу й обіцяли обов’язково приїхати знову з лекціями та науковими проектами. 7 квітня 2014 року в Інституті корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгомано� ва відбулася зустріч з чудовою дівчиною, спортсменкою, членом збірної України з біатлону, учасницею Параолімпійських ігор в Сочі, студенткою ІV курсу ІКПП Ольгою Прилуцькою. Дівчина розповіла про свою спортивну кар`єру. Ольга виступала в складі української збірної з біатлону. Незважаючи на значні вади зору, студентка йшла до перемоги й зайняла почесне 4 місце. До бронзи не вистачило лічених хвилин, оскільки перед самим стартом отримала травму ноги. Але, як кажуть спортсмени, головне увійти в першу шістку. До великого спорту дівчина потрапила не так давно. Професійно займається спортом майже 5 років. Ще зі школи Оля мріяла пов`язати своє життя з музикою. Вокал, фортепіано, гітара та інші музичні інструменти опа� нувала, але все�таки спорт переміг. Спортсменка встигає і навчатися, і тренуватися. Адже дирекція Інститу� ту завжди ставиться з розумінням до захоплень студентів і, звичайно ж, під� тримує їх. З перемогою студентку привітав директор Інституту, доктор педагогіч� них наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, заслужений юрист України Віктор Синьов. Від дружнього колекти� ву Інституту вручив спортсменці золоту прикрасу на щастя та квіти. І, зви� чайно ж, побажав не опускати руки, а йти далі до визначеної мети. Прийшов привітати спортсменку й директор спортивного клубу “Олімп” НПУ, доцент Олександр Питомець. Доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри тифлопеда� гогіки Євгенія Синьова побажала Ользі ще багато перемог, адже вона як ніхто знає про проблеми порушення зору і розуміє всі складності, пов’язані з цим. Не залишився осторонь Інститут фізичного виховання. Його представи� ли досвідчені викладачі: професор, завідувач кафедри фізичного виховання і спорту Олександра Дубогай та старший викладач Олена Булейченко підтри� мали параолімпійку, адже в спорті вони майже все життя і зна� ють вагу і цінність кож� ної медалі. Увесь колектив уні� верситету вітає драго� мановку, бере з неї приклад та бажає нових і нових успіхів! Олександра ДУДКО, прес�служба університету Презентації Творча зустріч з арабським письменником 16 квітня 2014 року в Інституті іноземної філології відбулася зустріч з арабським письменником, мандрівником, професором та засновником Цен� тру дослідження арабської та ісламської цивілізації – Абдульрахманом Мах� муд Аль Махмудом. На зустрічі, яка проходила арабською мовою, були при� сутні студенти 1�3 курсів Інституту іноземної філології, які вивчають арабську мову, та всі бажаючі. Було презентовано навчальний посібник “Класична арабська література”. Книга привернула увагу студентів�сходознавців та спонукала до активного спілкування з автором. Філологи охоче ставили запитання про творчість пись� менника та культурну спадщину його народу. Абдульрахман Махмуд Аль Мах� муд поділився своїми найкращими враженнями про Україну, розповів про свої плани. Професор Абдульрахман запропонував студентам�арабістам творчу спів� працю – написати статті арабською мовою про українських письменників. Ці матеріали буде опубліковано в його новій книзі про Україну. Наприкінці зустрі� чі письменник подарував студентам навчальні книги з авторським підписом. У відповідь студенти інституту подарували гостеві книгу про наш університет. Микита КОРНІЄНКО, студент ІІІ курсу Інституту іноземної філології Людмила КУХ, прес�служба університету КВІТЕНЬ 2014 3 �Гран#прі ТРИ ЮВІЛЕЇ Й ОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ 20 березня 2014 року у гуманітарному корпусі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулася Всеукраїнська наукова конференція “Українська мовна особистість”. Кон� ференцію організовано Інститутом української філо� логії та літературної творчості імені Андрія Малишка до 200�річчя від дня народження Тараса Григорови� ча Шевченка, 25�річчя кафедри стилістики українсь� кої мови та ювілею завідувача кафедри, академіка Любові Мацько. Ректор університету академік Віктор Андрущен� ко від імені усіх освітян привітав з ювілеями кафедру стилістики української мови та її очільницю�ювілярку Любов Мацько – академіка НАПН України, доктора філологічних наук, професора. “Драгомановський університет пишається такими вченими й академіка� ми, як Любов Іванівна, – зазначив ректор. – Ми щасливі, що маємо можливість працювати поруч із Вами, вчитись у Вас, наслідувати Вас”. Віктор Петрович відзначив досягнення науково� дослідної школи функціональної лінгвістики укра� їнської мови та лінгводидактики і методики викла� дання української мови в основній та старшій ланках середньої школи й у вищій школі, керівником якої з 1988 року є Любов Мацько. Подякував за усі наукові праці, книги, підручники й посібники, якими пані Любов збагатила ниву української мовознавчої науки. Від колективу НПУ за рішенням Вченої Ради Любов Іванівну нагородили Золотою медаллю Михайла Драгоманова та Подякою ректора вишу. Із вітальним словом виступили також перший проректор університету з навчально�виховної робо� ти та економіки, член�кореспондент НАПН України, професор Олег Падалка, проректор з начально� методичної роботи гуманітарних інститутів, профе� сор Богдан Андрусишин. Від імені Інституту соці� ології, психології та соціальних комунікацій привітав Уже всьоме колоритна Одеса приймала талантів на Міжна� родному фестивалі�конкурсі “Sunny Fest”. Цього року конкурс проходив з 27 по 29 березня. За підтримки голови ППО студен� тів НПУ імені М. П. Драгоманова Станіслава Цибіна спробувати свої сили та захистити честь рідної альма�матер поїхали і ми – Народний вокальний ансамбль “Купава”. кафедру член�кореспондент НАН України, профе� сор Володимир Євтух. Увесь колектив кафедри отримав теплі вітання від колег, зокрема від завідувачів кафедр (профе� сора М. Я. Плющ, професора С. В. Шевчук, про� фесора О. О. Ісаєвої, професора Л. Ф. Мірошни� ченко). Особливо приємною була увага до наукових здобутків кафедри відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України. Зокрема з побажанням подальших наукових злетів виступила керівник відділу – доктор філологічних наук, професор, член�кореспондент НАН України Світлана Єрмоленко. Давню дружбу кафедри стилістики української мови з кафедрою сучасної української мови Інститу� ту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка засвідчив її керівник – доктор філологічних наук, професор, видатний поет Анато� лій Мойсієнко. До вітань приєднались поет�пісняр Андрій Демиденко, завідувач кафедри української мови Київського університету імені Бориса Грінчен� ка Станіслав Караман, завідувач лабораторії нав� чання української мови, професор Ніна Голуб та інші. Віктор Жадько відзначив здобутки кафедри у вивченні мови і стилю творів Тараса Григоровича Шевченка. Конференція пройшла у піднесеній атмосфері любові й поваги до української мови, культури, традицій рідного народу. Серед когорти поважних вчених�мово� знавців яскраво виділялося й коло молоді, що вже впевнено демонструє свої здобут� ки під керівництвом мудрих вчителів. Колектив кафедри стилістики української мови ІУФтаЛТ імені Андрія Малишка Нові формати Місяць менеджменту НАЙЯСКРАВІШОЮ подією цієї весни в Інституті управлін� ня та економіки освіти став “Місяць менеджменту”, який три� вав 4 тижні: з 01.04.2014 до 25.04.2014. Протягом цього часу студентам випала унікальна можливість не лише поглибити свої теоретичні знання в області управління, а й поспілкувати� ся з видатними “практиками” менеджменту та взяти участь у ряді цікавих конкурсів. Стартував проект із проведення олімпіади з менеджмен� ту для студентів 4�5 курсів. Щотижня студентам пропонува� лися кращі книги видатних практиків управлінської думки, презентувалися біографії найвідоміших фахівців менеджмен� ту та аналітиків, таких як Стів Джобс, Коімбатур Крішнарао Прахалад, Стівен Кові, пропонувалися пізнавальні фільми тощо. Цікавою особливістю “Місяця менеджменту” стало те, що в ньому із задоволенням брали участь як українські, так і іноземні студенти з Китаю. Крім того, було організовано зустріч із топ�менеджерами К. Дєєвою (директором з персоналу ПАТ “OTIS” Україна), Д. Дідо (фінансовим директором ПАТ “OTIS” Україна) та О. Блавдзевич (віце�президентом Українського союзу про� мисловців і підприємців), які в рамках коротких презентацій із задоволенням ділилися досвідом зі студентами та відповіда� ли на усі їх запитання. У насичений графік студентів входили конкурс “Краща інсталяція менеджменту”, кінопанорама короткометражних фільмів про управління, виставки “Франчайзинг в Україні”, круглий стіл “Сучасні тенденції менеджменту”, брейн�ринг, ділова гра із засадами метафоричного менеджменту, “день навпаки” та інші не менш цікаві заходи. Нам же вдалося поспілкуватись з одним із організаторів “Місяця менеджменту”, заступником директора з організа� ційно�виховної роботи Інституту управління та економіки осві� ти – Брязкун Валентиною Вікторівною. – Отже, Валентино Вікторівно, в історії нашого моло� дого інституту практика проведення місяця менеджмен� ту є абсолютно новою. Як виникла ідея проведення тако� го масштабного проекту? – Насправді в нашому Інституті уже доброю традицією 4 “Зал проводжав оваціями…” стало проводити тижні, присвячені різноманіт� ним темам. А оскільки заходів було заплановано дійсно багато, то ми вирішили провести цілий місяць менеджменту. Так ми не лише звільнили студентів від надмірного навантаження, адже навчальний процес ніхто не відміняв, а й змогли втиснути у щільний графік усе задумане. Впродовж двох запеклих конкурсних днів на сцену вийшло близько 50 колективів та сольних виконавців. Учасники змагались у найрізноманітніших жанрах: хореографічному, вокальному, інстру� ментальному, театральному. Весь наш колектив з нетерпінням чекав на гала�концерт, що мав стати справжнім апогеєм конкурсу. Саме тут повинні були визначити найкращих у своїх жанрах. Нашій радості не було меж, коли ми дізнались, що стали окрасою фестивалю�конкур� су “Sunny Fest” 2014 і отримали найвищу нагороду – Гран�прі. Зал проводжав нас оваціями. Та ці чудові дні в Одесі не були б такими, якби не підтримка і теплий прийом зі сторони первинних профспілкових організацій сту� дентів ОНУ імені І. Мечникова та Одеського політехнічного універси� тету. Вони зробили все, щоб ми почували себе як удома. Окрім кон� курсної програми, ми встигли побувати в наймальовничіших куточках Одеси та побачити багато цікавого. Дякуємо за незабутні враження усім тим, хто підтримав нас у ці дні. Маємо надію, що і надалі будемо радувати небайдужих своїми перемогами. – Організація такого масштабного заходу вимагає хорошої, злагодженої роботи цілого колективу. Чи є у Вас команда однодумців, котра допомагала Вам в орга� нізації місяця менеджменту? – Звичайно, самостійно керувати подібним проектом надзвичайно важко. Проведенням “Місяця менеджменту” ми займались разом з колегами Я. М. Курган, заступником директора з наукової роботи та міжнародних зв’язків, та Н. Ю. Луценко, а також нам допомагали студенти Інституту. – Які найважчі моменти чи перешкоди траплялись Вам на шляху організації проекту? – Мабуть, єдиною перешкодою стала відсутність фінан� сування проекту, але у нас було надзвичайно велике бажання створити щось нове та оригінальне, тому спільними зусилля� Тетяна ХОМИЧ ми ми досягли надзвичайних результатів, а завдяки потужній підтримці студентів будь�які перешкоди зводились нанівець. – Як оцінюєте проведення місяця менеджменту загалом? Усе пройшло відповідно до задумів? – Усі заплановані заходи було проведено на високому рівні. Звісно, були деякі труднощі з організацією зустрічей з топ�менеджерами, адже вони надзвичайно зайняті люди, і інколи в останній момент доводилося вносити зміни у роз� клад та переносити презентації, але уміння швидко реагувати в кризових ситуаціях – це те, чого ми в першу чергу навчаємо наших студентів, тому вчасно зреагувати та відкоригувати напружений графік вдавалося завжди. – Які із проведених заходів, на Вашу думку, вияви� лись найбільш яскравими та особисто Вам запам’ятали� ся найбільше? – Місяць видався справді насиченим, і цікавого було багато. Особисто мені, мабуть, найбільше запам’ятається ділова гра з засадами метафоричного менеджменту. Вона настільки сподобалась учасникам, що із відведених на неї 3 годин часу було проведено аж 5, і навіть після того студенти не хотіли розходитися по домівках. – Насамкінець, чи не бажаєте поділитися планами на майбутнє: чи очікувати любителям менеджменту подібних заходів у наступному році? – Поки планувати щось конкретне рано, хоч задумів є безліч. Наразі ми провели опитування, опрацьовуємо фідбек від студентів Інституту. Набиратимемось вражень та ідей і в наступному році обов’язково організуємо ще масштабніший проект. – Дякуємо Вам за розмову! Ірина ДАРМІЦЬ КВІТЕНЬ 2014 �Інтерв’ю ОЛЕНА ОНАЦЬ: “Сучасний вчитель – це носій змін” Олена Онаць за роки роботи стала відомим фахівцем з питань шкільної освіти. Після спілкування з Оленою Миколаївною стає зрозумі� ло, що школа живе не таким спокій� ним життям, як здається на перший погляд. – Олено Миколаївно, розпочати роз� мову хотілося б з популярної нині теми – освітній менеджмент. Більше десяти років тому ви стояли у витоків одного з перших в Україні проектів, спрямованого на втілення в практику цього питання. – В Україні директор школи – це посада, а не професія. Протягом довгого часу на цю посаду призначали кращого вчителя. Але не кожен вчитель�професіонал може стати ефективним директором, управлінцем, менеджером та лідером колективу. Курси та школи резерву керівників, які працюють у регіонах України, роблять певний внесок у підготовку директора школи до управлінської діяльності, але це не фахова підготовка, яка підкріплюється і знаннями, і відповідними документами, і рівнем заробітної плати. Адже директору необхідно вільно володіти упра� влінськими компетенціями, бути майстром� управлінцем, швидко та ефективно вирішу� вати різнопланові питання, підтримувати доброзичливу атмосферу у колективі, ство� рювати комфортні умови для реалізації інно� ваційно�творчого потенціалу вчителів та учнів закладу. Саме фахова професійна упра� влінська підготовка може забезпечувати ефективну діяльність директора школи, яка допоможе успішно виконувати модернізовані та, власне, й традиційні управлінські функції. У світі давно переконалися, що директор школи є ключовою фігурою в освіті і в школі, тому дуже важливо, що необхідність профе� сійної управлінської підготовки зрозуміли насамперед керівники навчальних закладів. Більше десяти років тому Асоціація керівників шкіл України (яку я маю честь очолювати про� тягом багатьох років) спільно з провідними українськими науковцями та разом з Асоці� ацією керівників шкіл Голландії та вченими Амстердамського університету у 2000– 2003 р. реалізували українсько�голландсь� кий проект “UDEM” – “Україна – Нідерланди. Освіта і менеджмент”. Результатом роботи став модернізований навчальний план підви� щення кваліфікації керівників шкіл, навчаль� ний посібник “Освітній менеджмент”, а також “Базовий стандарт професійної діяльності директора школи”, який на той час був лише в п’яти країнах Європи. У цьому документі є відповіді на три важливих питання: “Що треба зробити, щоб стати директором?”, “Як стати успішним директором?”, “Для чого це потріб� но робити?”. Стандарт є мірилом професій� них сил та потенційних можливостей тих, хто збирається стати директором школи, він є мотиватором для особистісного та профе� сійного зростання керівника через три основні складові, а саме: знання, вміння, професійна готовність і культура. При підго� товці навчального посібника було опрацьова� но велику кількість джерел, але готових від� повідей відразу не було. Тоді разом з голлан� дськими колегами ми почали проводити нео� дноразові мозкові штурми (називали цей процес “розхитуванням човника”). Ми зрозу� міли, що кожен має пропустити все через своє внутрішнє усвідомлене “я”. Створений нами навчальний посібник не просто адапто� ваний до українських реалій, він спеціально спрямований на особливості управлінської діяльності українського директора школи. Найбільшу увагу приділено таким важливим питанням: бачення стратегії та розвитку; керівництво і моніторинг освітнього процесу; мотивація та управління персоналом; упра� вління розвитком та фінансами; управління якістю освіти, маркетинг та зв’язки з гро� мадськістю; психолого�управлінське кон� сультування; питання внутрішньої і зовніш� ньої комунікації, яка, до речі, для європейців не була настільки актуальною. В наших реа� ліях керівнику слід уміти переконати не лише шкільний колектив, а й зовнішнє освітньо� культурне середовище, вище керівництво, батьків, громадськість. На завершальному етапі проекту в укра� їнській магістратурі з’явилась спеціальність “Керівник навчального закладу”, і тому ми вважаємо, що це сталося багато в чому зав� дяки нашій праці. КВІТЕНЬ 2014 “Самопізнання”, “Психогім� настика”. У 5� 9 класах : “Суб’єкти ринку”, “Раціо� нальна поведінка”, “Еконо� мічні системи”, “Людина і світ професій”, “Психогім� настика”, “Особистісна готовність до вибору про� фесії”. 10�11 класи вивча� ють спецкурси та факуль� тативи: “Людина і праця”, “Самодіагностика профілю майбутньої професії”, “Побудова кар’єри”, “Гро� мадянська освіта”, “Основи інтелектуальної власності”, “Ділова англійська”, “Краї� нознавство”, “Англійська література” та інші. Школа підключена до мережі Інтернет та Всеукраїнської мережі “Щоденник.ua”. Учні беруть активну участь у всеукраїнських та міжна� родних конкурсах, олімпіа� дах, фестивалях, конфе� ренціях, ділових іграх, брейн�рингах, різноманіт� них заходах учнівського самоврядування, проектах тощо. У школі ефективно працюють клуби, гуртки, секції: “Колаж” ЦТ “Шев� ченківець”, “Цікава астро� номія”, Євроклуб, спортив� ні танці, баскетбол, футбол, хор, карате. Ще з 1967 року в школі працює музей 56�ї навчатись упродовж життя. Сучасні загально� освітні навчальні заклади, виконуючи соціальне замовлення, висувають високі вимоги до змісту професійної діяльності та особистості педагога. Підготовка у вищому навчальному закладі дає можливість отрима� ти лише базовий рівень професійної компе� тентності, тому саме в школі відбувається становлення вчителя, формування його про� фесійної психолого�педагогічної компетент� ності. Велика роль учителя полягає в тому, що він має бути тим, хто “веде” (адже саме таке перше пояснення поняття “педагог”). Усі його ролі перелічити важко. Він є суб’єктом соціально�педагогічних реформ, розробни� ком і керівником навчально�виховних проек� тів, лідером, діагностом, консультантом і організатором навчально�пізнавальної діяль� Учасниця Парламентських слухань ності учнів. Функцій у школі у нього дуже бага� то: вчитель�предметник, класний керівник, керівник гуртка чи клубу, культорганізатор. А часто і мама чи тато, і нянька, і психолог, і друг… Кажуть, що професія вчителя дається від бога, а решта професій – похідні від неї. Ціл� ком з цим погоджуємося. При таких вимогах надзвичайно важливим для кожного вчителя, а особливо молодого, є атмосфера у нав� чальному закладі, сприятливий мікроклімат, підтримка адміністрації та колег, культура міжособистісного спілкування, і це вже зав� дання адміністрації школи та педагогічного колективу. Справжні вчителі люблять свою професію і багато працюють над собою, здій� снюють дослідно�експериментальну пошу� кову роботу, працюють у творчих групах, методичних об’єднаннях тощо. Така наша Олена Онаць очолює школу понад 20 років доля або, як ми кажемо, спосіб життя. До речі, у нашому колективі є – Сучасні учні сприймають все по�ін� цікаві напрацювання, які шому. Як на виклики часу відповідає сприяють розвитку профе� школа? сійної компетентності вчите� – Цілком погоджуюсь, що сучасні діти все ля,його особистісного зро� сприймають по�іншому, і про це необхідно стання, педагогічної май� знати кожному вчителю і директору школи. стерності, за такими темами: Ми намагаємося орієнтуватися у своїй діяль� “Роль професійної компе� ності на чотири складові сучасної освіти, що тентності вчителя у форму� визначені ЮНЕСКО. Перша складова – вчити� ванні громадянської культури ся. Це означає, що школа повинна вчити учнів”; “Формування науково� дитину вчитися. Акцент робиться на мотивації методичної та педагогічної до пізнання та самопізнання, розвиток кри� культури керівника і вчителя”, тичного мислення та інтелекту, уміння пра� “Концепція професійного цювати в команді, здатність спілкуватися іно� саморозвитку молодого вчи� земними мовами з метою ефективної комуні� теля”, “Методика і програми кації. Друга складова – бути, вона означає спостереження психологіч� формування особистісного ставлення до них процесів на уроці та ана� всього, це поведінка, організаційні та життєві На уроці з профорієнтації ліз уроків” та інші. В багатьох цінності. Третя складова передбачає форму� сучасних школах велика вання активної життєвої позиції, відповідаль� увага приділяється проектній ності, моральності. Четверта складова – жити. діяльності, ми також це Це означає – жити і працювати разом, у спів� широко практикуємо. Коли праці, у партнерській взаємодії. Виховання на дитина під керівництвом учи� загальнолюдських цінностях, для більшої теля, а потім і самостійно моральності суспільства, збереження куль� готує та захищає проект, то турної світової і національної спадщини, парт� вона набагато глибше вивчає нерство між школами ставлять перед суча� і засвоює матеріал. Вагомою сною школою глобальні завдання: школа стає є роль учителя, але його головним чинником у вирішенні питання жит� сприйняття сучасними дітьми тєздатності нашої цивілізації в умовах швид� тільки тому, що вчитель стар� кого технологічного прогресу. І це не пусті ший і має освіту, так просто слова. У Європі дуже популярний лозунг: не відбувається. Нині вчи� “Думай глобально! Дій локально!”. Таким він тель повинен довести своє має стати і в нас. право знаходитись в класі. Що конкретно робимо? Для забезпечен� Діти цінують цікавих та інте� ня викликів часу у школі поглиблено вивча� Школа живе не таким спокійним життям, лектуальних, тому вчителю ється англійська мова, з другого класу – як здається на перший погляд важливо не лише знати свій російська, з п’ятого класу – німецька. Відпо� предмет, а й вміти його пода� відно до Державного стандарту цього нав� чального року інформатику почали вивчати гвардійської танкової бригади, який дав ти. Нещодавно шестикласники повідомили учні другого класу. (Раніше вивчалась лише в путівку в життя таким нині відомим журналі� мені свій висновок про молодого вчителя, десятому і одинадцятому класі). Крім того, в стам, як Сергій Рахманін та Віталій Портніков. який нещодавно почав працювати у нашій – Зараз робиться акцент на техніці, школі. Вони сказали, що вчитель знає пред� програмі курсу трудового навчання теж передбачені інформаційно�комунікаційні тех� але чи не втрачається важливість ролі мет, але ще немає досвіду викладання, “не вміє вчити”. Хоча їхню думку можна вважати нології, а в старшій школі з’явився новий вчителя? – Сучасний вчитель – це носій освітніх і дещо суб’єктивною, але варто замислитись і предмет – “Технології”. Проектується розви� вально�виховний зміст навчання, спрямова� суспільних змін. Роль учителя, а скоріше ролі, керівництву школи, і вчителю. Діти люблять, ний на розумовий, духовний, фізичний, пси� є сьогодні надзвичайно важливими. Держава коли вчитель не лише освічений, а й гарний, хічний, соціальний, громадянський, підпри� та суспільство висувають до сучасного вчите� як зовнішньо, так і внутрішньо. Важливо, щоб ємницький, особистісний розвиток, підготов� ля високі вимоги, це спонукає його до само� з ним можна було поспілкуватись про щось ку дітей та учнівської молоді до професійного розвитку, самовдосконалення, до пошуку додатково, крім предмета. Хоча важливо не самовизначення і вибору майбутньої успіш� нових форм роботи, нових технологій, форм і втратити межу – стосунки не мають звестись ної професії: 1�4 класи – розвиток навичок методів роботи, побудови партнерських від� до панібратства, повинна залишитись самопізнання та професійних орієнтирів носин “рівний�рівному”. Звичайно, хотілося дистанція. Особливо це стосується молодих школярів; 5�8 класи – діагностика та навчан� б, щоб і турбота держави по відношенню до учителів. Те, що пробачається старшому вчи� телю, наприклад, менторський тон чи заува� ня професійному самовизначенню в підлітко� вчителя була адекватною. Сучасний учитель повинен не тільки ження, молодому вчителю діти не пробачать. вому віці; 9�11 класи – особистісна готовність – Дякую за розмову! до вибору професії. Крім обов’язкових пред� вміти оперувати власними знаннями. Він метів, у початковій школі інтегровано вивча� повинен бути готовим змінюватися сам, при� ються: “Будь розумним і кмітливим”, “Пізнай стосовуватися до нових потреб ринку праці, Спілкувався себе”, “Сенсомоторика”, “Гімнастика для рук оперувати і управляти інформацією, швидко Сергій РУСАКОВ і очей”, “Партнерство”, “Ділове спілкування”, приймати рішення, активно й творчо діяти, 5 �УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ РОМАН Редакція газети “Педагогічні кадри” провела акцію “Університетський роман”. За її умовами слід було подати свою романтичну історію, яка пов’язана з університетом. Публікуємо найкращі тексти і світлини, які були надіслані. Також нагадуємо, що всі надруковані сту� дентські роботи беруть участь в конкурсі на створен� ня авторської роботи “Дотиком пера”. Результати конкурсу будуть оприлюднені в червні цього року. О Д И Н Д Е Н Ь ВИЙШЛА з університету на вулицю. Під ногами легко похрускує вже останній у цьому році сніг, рюкзак б’ється об спину в такт крокам, а у вухах волає Oasis “Rock’n’Roll Star”. Завжди любила такі хвилини, коли в голові ще невизначений план дій, що робити з часом, який ти нахабно викроїв з учбового розкладу, а з горла вири� вається легеньке медитативне підмугикування в такт музиці. Відчула знайоме дзижчання в кишені, з теле� фонної трубки долинає вислуханий десятками ночей голос і знайомий до болю, до мікротонально� сті. “Хей, привіт! Ти де зараз? Я в головному корпу� сі”. Вітання шукачам пригод: остаточний курс обра� но, тримайте штурвал міцніше, натягніть нарешті шапку на вуха і прямуйте в бік будівлі на розі буль� вару Шевченка та вулиці Пирогова, а далі стежки реальності вже самі кудись завертатимуть. Чимчикую знайомими коридорами до цен� трального холу. Люди, люди. У більшості допитли� вий та трохи заклопотаний вираз на обличчі. Набив� ши сумку конспектами та наполовину зім’ятими пачками цигарок, вони все кудись прямують, шука� ють чогось. А я шукаю тебе. Вловлюю периферій� ним зором знайомий силует на диванчику зліва. І все ж дещо в цьому світі лишається незмінним, наприклад єгипетські піраміди чи твоє постійно ску� йовджене волосся. Потроху підкрадаюся: чудовий момент застати тебе зненацька, допоки ти читаєш. Здається, Гессе цього разу, чи ні? Підходжу впритул, злегка пхаю твою ногу своєю. У відповідь зустрічаю осяйливу посмішку, точно так, як рік тому, коли ми пробирались крізь снігові замети під час першого знайомства. “То куди подамося?” – допитуюся, паралельно падаючи в м’які лапи дивану. “Підемо пити каву, а далі вже щось придумаємо”. Хапаєш мене за руку й тягнеш до кавового автомату. Мені завжди подобалося, як ти тримаєш мою долоню: достатньо сильно, але в той же час якось м’яко та по�домашньому тепло. Першого разу ти взяв мене за руку, коли допомагав мені спускатися слизькими схода� ми на виході до Північної платформи на вокзалі. З того часу не відпускав жодного разу. Я навіть час пам’ятаю: 20:30, ще десять хвилин лишалося до відправлення мого потя� гу. Та й важко було не запам’ятати, коли у мене серце стрибало в горлі. Автомат повільно наповнює паперову ємність чимось, що зветься “Ірландське віскі”. Ти сам обрав його, швидко тицьнувши пальцем на першу�ліпшу кнопку, допоки я тільки тягла свою руку до панелі. У цьому увесь ти – безлімітне постачання несподі� ванок на цілий день, навіть якщо це стосується таких дрібниць, як вибір кави. Нехай так. Новий досвід – завжди новий досвід, якщо не помиляюсь, Coldplay про щось таке співали. Повільно тягнемо трохи обважнілі від втоми ноги на четвертий поверх. Крок, крок, крок. Ти без упину про щось теревениш, а я ледь стримуюся, аби не приснути зі сміху й не порозливати каву по всіх усюдах. Опускаємося на лавку біля вікна – один з тих зручних спостережних пунктів, з яких ти можеш без жодних перешкод споглядати перехожих на вулиці, а по той бік скла про це не матимуть жодної здогадки. На декіль� ка хвилин наступає тиша, що подеколи переривається чиїмось покашлюванням у найближчій аудиторії. Інколи ти просто замовкаєш, зачудований потоком життя, що, здається, нестримно просочується крізь кожну пору твого тіла. В такі моменти най� краще затамувати дихання та помовчати, аби відчути сповна цілісність моменту. Добре, що ти це розумієш. Добре, що я це розумію. Саме тому, тихо посьорбуючи каву, ми дивимось на засніжених людей за вікном, подеколи обмінюючись поглядами. З Ж И Т Т Я Я давно звикла, що ми мислимо в одній площині. Спочатку це було приємною несподіванкою, наразі перетворилось на константу. У знайомих частенько округлю� ються очі, коли ми завершуємо речення один за одного, я ж здебільшого в такі моменти посміхаюсь або ж лишаюсь інертною, як графітний електрод. Хоча, зізна� тись чесно, подеколи це дратує, коли я перебуваю в лихоманці народження ідеї, а ти приходиш і буквально зриваєш її у мене з язика. Від реакції з мого боку, вартої пера ранніх оповідань Кінга, мене утримує глибоке дихання та лічба. Я вдихаю на повні груди й рахую до десяти. Я рахую до двадцяти. Я рахую до тридцяти. З стану легкого заціпеніння та споглядання в одну точку мене витягує звук глухих кроків поруч. Купка сту� дентів (з вигляду першокурсників) рішуче тупцює в пошуках необхідної аудиторії. Я, трохи нахмурившись, проводжаю їх поглядом, й ти це помічаєш. Що там казав Фромм? Коли ти любиш одну людину, ти зобов’язаний любити все людство. О’кей, я і буду любити, лише б воно не заважало ділити цей момент з тобою. Ти розповідаєш мені про Французьку революцію, заповнюючи прогалини десь в моїй черепній коробці, бо здебільшого зі шкільного курсу історії за той період я ніц не пам’ятаю. Хоча виклад історії саме у твоєму варіанті робить її достобіса привабливою, адже кожна дата та кожен факт обов’язково доповнені жартом, будь то від� криття Америки чи смерть Папи Римського (за смішки над останнім щиро каюся, хоча, по правді кажучи, смерть завжди здавалась мені чимось безглуздим та комічним). У цьому увесь ти – безлімітне постачання несподіванок на цілий день, навіть якщо це стосується таких дрібниць, як вибір кави. Здається, час оселився десь у паралельному Всесвіті відносно того місця, де ми перебуваємо. Я не відчуваю його. Так, дзвенить дзвінок, відмірюючи огризки розмі� ром у годину двадцять, за вікном сонце хилить промені до обрію, люди поруч прихо� дять та йдуть, але це відбувається ніби поза вакуумом, в якому я означила нас з тобою. Подумки порівнюю створену в мозку ізольовану систему з язичницьким колом, яке наші пращури креслили, аби вберегтися від злих духів. Цікава аналогія, треба якось записати до нотатника, хоча… Від чого мені оберігати нас з тобою? Зда� ється, що ні від чого, хоча всередині щось зхворено ворушиться та гризе, бо подеко� ли те, що виникло між нами, бачиться мені настільки крихким та тендітним, що не під� дається означенням класичної фізики. Ми розмірено теревенимо, а ти торкаєшся моєї руки, гладиш волосся, вичеплюєш нанометри субстанції всередині, що подеколи називають душею, і сповнюєш її умиро� творенням, зцілюєш. Я полегшено й втомлено зітхаю, немов все життя до того я несла камінний хрест на особисту Голгофу – і саме зараз, саме в цю хвилину це завершилось і отримало сенс. І я знову відправляюся в далеку гавань споконвічних людських пошу� ків, аби щоразу знаходити омріяний спокій разом з тобою. Напевно, це саме те, що зветься… Юлія СУХЕНКО, студентка ІІІ курсу ДОЗВОЛЬТЕ ОДРУЖИТИСЯ ДЕСЯТИЙ рік навчання у школі став переламним у моєму житті. Змінилось ставлення до творчості, освіти, громадської діяльності. А головне, що змінилось ставлення самого до себе. Будівля Палацу дитячої та юнацької творчості стала важливим місцем моєї реалізації, і не тільки. Чому саме вона? Бо я займав посаду голови районної ради старшокласників і часто там бував. Виходячи з того, що більшість нашої команди є випускниками, було вирішено провести вибори у лідерський склад самоврядування. Тоді все й почалося. Тоді я познай� омився з чудовою дівчиною. Вона прийшла вчасно. Попроха� ла мене провести її до актової зали, де й проходив сам кон� курс, який виявився для неї нескладним. Далі – спільна праця, юнацький гумор, ліричні прогулянки, цілковите розуміння одне одного, пригоди, ентузіазм, котрий став удвічі сильні� ший. Пройде зовсім мало часу з моменту першої зустрічі, як багато хто почне називати нас “президентською родиною”, керуючись в цьому нашими шкільними посадами. Багато в чому в своїй поетичній і журналістській діяльності я також зав� дячую їй. Наше спілкування славиться різноманітністю, обго� 6 ворення проблемних питань сприяють появі нових неочікува� них думок та вчать прислуховуватись до слів іншого. Після спільних двох щасливих років важливим кроком був саме вступ до вищого навчального закладу. Ми переймалися тим, що подальше навчання може нас роз’єднати, але Інститут філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова допо� міг в цій ситуації. Шкільні спогади залишили нам більше, ніж фрагментарні уривки, а цілі на майбутнє допомагають ще міц� ніше цінувати одне одного, сприяючи спільно втілювати заду� мане та бути відвертими. В житті справді відбувається все в поспіху, але, як не дивно, в нашому випадку це на краще. “Я кохатиму завтра сильніше, а сьогодні як востаннє”, – цей вига� даний і, на перший погляд, парадоксальний вислів характери� зує моє ставлення до Іванни Балик. Саме вона є моєю єдиною супутницею і коханою. Іванно, кохаючи тебе, я щасливий. Сьогодні я обійму тебе так, як ще ніколи раніше, і прошепчу на вухо, що завтра кохати� му ще більше і ніколи не розчарую. Дмитро ЛЕБЕДИНСЬКИЙ, студент І курсу КВІТЕНЬ 2014 �Новини підрозділів Фотопривітання Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ Студенти Драгомановського університету вирізняються творчим підходом до подій, тому до Дня всіх закоханих під� готували фотопривітання. Студенти ІІ курсу Катерина Носо� ва (фотограф) та Вікторія Хоменко (художник) зробили серію світлин, які показують почуття і емоції молоді. Студенти Інституту управління та економіки освіти Національного педаго� гічного університету імені М. П. Драгома� нова вирішили підтримати усіх українців у висловлені своєї любові до Батьківщи� ни, патріотичного духу й національної свідомості. В Інституті з’явилася “Стіна любові до України”, прикрашена вигото� вленими власноруч українськими дівочими віночками, стрічками й фото зі студентських флешмобів. А дівчата� студентки тепер красу� ються на парах у виши� ванках. Приурочили все це до Тижня укра� їнської мови і культури в Інституті. ЯК ДРАГОМАНОВЦІ КАЛИНУ САДИЛИ… Цієї суботи студенти та викладачі Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного універси� тету імені Михайла Дра� гоманова біля гуманітар� ного корпусу вишу, наче в пісні співається, поса� дили калину. Ініціатором заходу виступила Сту� дентська рада, яка приу� рочила акцію до 200� ліття від дня народження Тараса Шевченка та 9�річчя Інституту філо� софської освіти і науки. Завершуючи урочи� сту подію, бо в українсь� ких традиціях – це одна з найсвятковіших церемоній, директор Інституту, професор Іван Дробот побажав усім студентам процвітання і любові. “Калина символізує красу і силу, – підкреслив очільник Інституту. – Вона є символом єднання українського народу, що нині так потрібно кожному з нас”. ДРАГОМАНОВЦІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА 3 квітня 2014 року українці відсвят� кували 96 річницю від дня народження Олеся Терентійовича Гончара. Тради� ційно у цей день поціновувачі творчості зібралися в парку біля пам’ятника письменнику. Вшанувати пам’ять прийшли студенти, зокрема й магі� странти Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, письменники�спілчани, сім’я Олеся Терентійовича та просто небай� дужі люди. До слова запрошували Михайла Слабошпицького, Петра Кононенка, Оксану Кобелецьку – доцента кафе� дри української літератури Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, та інших спілчан, а також лауреаток літе� ратурної премії імені Олеся Гончара – студенток університету імені Т. Г. Шев� ченка. Слово від студентства мала Вікторія Осіпова, магістрантка ІУФ та ЛТ імені Андрія Малишка. Письменники згадували Олеся Терентійовича як письменника, коле� гу, друга, громадянина�патріота… Про минуле, сьогодення і майбутнє, про неймовірний внесок Валентини Дани� лівни Гончар, завдяки якій були опублі� ковані щоденники письменника, про долю України… “Гончар був нашою українською совістю, закутою, але совістю!” КВІТЕНЬ 2014 7 �Освітянський пантеон Л Ю Д И Н А 17 КВІТНЯ пішов з життя мудрий керівник, талановитий вчений, педагог від Бога, настав� ник, глибокий життєлюб, добрий друг, заслужений діяч науки і техніки, ака� демік Української акаде� мії політичних наук, док� тор філософських наук, проректор з наукової роботи НПУ імені М. П. Драгоманова, заві� дувач кафедри філософії Інституту філософської освіти і науки ВОЛИНКА ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ. Григорій Іванович народився 1 травня 1949 р. у місті Ніжин Чернігівської області в сім’ї робітників Волинки Івана Тихоновича і Любові Дмитрівни. Після восьми кла� сів Ніжинської середньої школи № 1 вступив до Київ� ського електромеханічного технікуму залізничного транспорту, пройшов армійську службу. Випускник Київ� ського національного університету імені Тараса Шев� ченка (1976), аспірант філософського факультету (1976–1979). З листопада 1979 р. працював в Націо� нальному педагогічному університеті імені М. П. Драго� манова (тоді Київський державний педагогічний інсти� тут імені О. М. Горького) на посадах асистента, старшо� го викладача, доцента, професора. З 1989 року очолю� вав кафедру філософії, у вересні 2003 р. призначений на посаду проректора університету з наукової роботи та міжнародних зв’язків. Доктор філософських наук (1989 р.), професор (1991 р.), академік Української академії політичних наук (1997 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2000 р.). Кандидатська дисертація Г. І. Волинки “Діа� лектико�матеріалістичні основи стиля мислення суча� сної науки” (1980 р.) присвячена онтологічним і методо� логічним засадам стилю мислення в природознавстві ХХ століття. Докторська “Соціально�практична функція матеріалістичної діалектики”, захищена у березні Андрій ДЕМИДЕНКО, відомий український поет, народний артист України, академік, професор А НА ХРЕЩАТИКУ, А НА ГРУШЕВСЬКОГО... І І Беркути в небі – у повен у розмах! Вивчають польотів граматику. А на Грушевського, на Хрещатику Безкрилі круки, Скувавши бронею душу й руки, Їхні ганьблять імення... А на Хрещатику, а на Грушевського Ранком і в ночах холодно й грізно. А на Хрещатику, а на Грушевського Стогнуть люди. Стогне залізо. А на Хрещатику, а на Грушевського Не чеканять паради. А на Хрещатику, а на Грушевського Стоять барикади. Гримлять барикади! Розділивши собою Грядуще і суще. А на Хрещатику, а на Грушевського В парадних будинків Обпалені скроні. А на Хрещатику, а на Грушевського Асфальти й бруківки, Залиті смертю і кров’ю. А на Хрещатику, а на Грушевського Новітні центуріони — Муштровані чорні менти — Стріляють в свободу! Вбивають свободу! Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Б Л А Г О Р О Д Н О Ї 1989 року, стосувалась історії і теорії діалектичного дис� курсу та соціально�практичних функцій діалектики. Після отримання диплома доктора філософських наук (1989 р.) і призначення на посаду завідувача кафедри філософії керував аспірантами і консультував докторантів. Понад п’ять років Г. І. Волинка входив до експертної ради ВАК України, був членом спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій при НПУ імені М. П. Драгоманова і КНУ імені Тараса Шевченка. З 2004 р. увійшов до складу Громадської колегії при Голові ВАК України. У 2006 р. призначений головою спеціалізованої вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова по захисту дисертацій з філософсь� кої антропології, філософії культури та історії філософії. Професор Григорій Волинка більше тридцяти років присвятив вихованню і навчанню студентів Драгоманов� ського університету. За роки наукової, викладацької, творчої роботи закарбував своє ім’я в історії вітчизняної і світової філософської думки. Григорій Іванович цінував спілкування і поважав чес� ність. Для нього не були важливі посади і звання спів� розмовників, передусім слід вміти бути Людиною. Для Григорія Івановича це була важлива цінність, на яку він звертав увагу своїх колег, однодумців, студентів і аспі� рантів. Не слід боятись своїх недоліків, слід остерігатись власної обмеженості і ледачості. За його глибоким переконанням, найгірше, що може вчинити людина сама собі, це припинити ставити запитання і зупинитись у розвиткові, перестати цікавитись світом. Професор у вільній сократичній манері за кілька хвилин розмови міг порушити звичне для співрозмовника бачення світу і показати нові ракурси осмислення буття. Кожен день людина повинна навчатись чомусь новому, таким прин� ципом керувався Волинка Григорій Іванович. Як для викладача і дослідника його улюбленою темою була середньовічна філософія, пояснювати яку для студентів було великим задоволенням. Незважаючи на зайнятість на посаді проректора, постійною науко� вою роботою, він знаходив час для роботи зі студентами та аспірантами. Двері його кабінету завжди були відкри� ті для спраглих до філософії в її істинному значенні. Філософія для професора Григорія Івановича – це стиль В гідність людини! В гідність народу! Чорні в них душі, як чорні в них свити. І страшно не вмерти — Страшно так жити! І страшно не вмерти — Страшно так жити І на Хрещатику. І на Грушевського. І по всій Україні. І як безсмертя прапор. Як нескорений заповіт. Над Українським Євромайданом Білим голубом Правди Мажористі ноти розлітаються в світ, Серцем добуті із старих фортепіано... 19.02.2014 р. ІІ А на Хрещатику, а на Грушевського Бути музиці рано! А на Хрещатику, а на Грушевського Сльоза не загоїть рани. А на Хрещатику, а на Грушевського Тіла хлопців наших Гріє холод бетонних плит. А на Хрещатику, а на Грушевського Смертю смерть поправши І передавши врятований ранок Нам у спадок на цій землі, Небесна Сотня Небесним Чумацьким Шляхом, Як на пост – Вирушає у вічний політ! О країна, цілована Богом... 21.02.2014 р Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Д У М К И життя, спосіб мислення, щоденна робота. Любов і мудрість для професора були не пересічними поняття� ми. Своїм ставленням до життя він підтверджував важливість філософського світосприйняття і духу. Саме завдяки його наполегливій роботі було підго� товлено 15 кандидатських і 5 докторських дисертацій, які є взірцем філософської висоти. Саме завдяки ста� ранній роботі професора Григорія Волинки кафедра філософії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова набула нового звучання на сві� тових і вітчизняних теренах. Під його опікою кардиналь� но змінилась проблематика кафедральних наукових досліджень. Вони все тісніше пов’язувались із питання� ми духовних засад розбудови держави, із світоглядни� ми запитами вищої педагогічної освіти, з історією віт� чизняної і зарубіжної філософії. Під керівництвом професора Григорія Волинки працювала група вчених, які повернули історичну пра� вду щодо дати заснування Драгомановського універси� тету, адже “ідея університету” для Григорія Івановича була так само важливою, як і філософія. Університет і філософія, на думку вченого, тісно вза� ємопов’язані, і однією з його мрій було створення філо� софського навчального підрозділу в Драгомановському університеті. 2005�й рік став роком здійснення цієї мрії, і Григорій Іванович із завзяттям починає працювати зі студентами напряму “Філософія”. Цей період став важливим для його учнів і послідовників, які і далі про� довжуватимуть велику справу великого Вчителя – нести світло знання світові. Григорій Іванович залишається в пам’яті студентів, аспірантів, вихованців та колег як мудра, чесна і поряд� на людина, авторитет якої є прикладом життєвого шляху. Професорсько�викладацький та студентський колектив Інституту філософської освіти і науки сумують і співчувають рідним і близьким Григорія Івановича. Викладачі та студенти Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова Творчість викладачів СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У краю чорнобривців і м’яти, Ніжних мальв, гаїв і дібров Ріс хлопчина, й турботлива мати Дарувала йому всю любов. Та нестерпна панська неволя Забирала всі сили й красу У сестер, що сивіли від горя, І у матері, що стaріла з жалю. Як хотілось йому, ще малому, Бути вільним, немов сизий птах, Полетіти у світ, де ніколи Він не знатиме, що кріпак. Та куди б не закинула доля Його у далекі краї… Він вірив, що скінчиться неволя І порвуться кайдани тяжкі. Кобзарем його величають, Сином мужнім і духом міцним, Що оспівував у своїх творах Рідний край, і матусю, і дім. Не зламали його ті тортури, Що ганьбили рідний народ. Руйнував він Словом всі мури, Вселяв дух до жадaних свобод. Лілія ГОЛОВКО, доцент кафедри туризму ІПГО та екології Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. КВІТЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013/2014 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 8 (1642) (квітень 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 8 (1642) (квітень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/206 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/3e0b4597a259395fc0830f7d36e0c80d.pdf f1e8fb4ab7eb0f158fdd645f5359a6f0 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1643) (вересень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 1 (1643) ВЕРЕСЕНЬ 2014 РОКУ СИМВОЛ ВІЧНОСТІ ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ Студенти і викладачі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова розпочали новий навчаль) ний рік епохальною подією. 3 вересня 2014 року на території навчального закла) ду, поміж кількома корпусами на вулиці Тургенівська, 11, поблизу Інституту мистецтв встановили пам’ятний знак у вигляді козацького хреста, присвячений Героям Небесної Сотні. “Поява цього символу на території вишу – велика данина тим героям Украї" ни, молодим студентам, нашим ровесни" кам, які віддали своє життя на вівтар української свободи і справедливості, – розповідають студенти�драгомановці. – Ми ніколи цього не забудемо, бо могли бути на їхньому місці. Куля снайпера могла поцілити й у нас”. Саме студенти й викладачі, що про� водили дні й ночі на Євромайдані, стали ініціаторами появи пам’ятки. Ідею актив� но пропагував і підтримував член Нагля� дової Ради НПУ, президент Малої акаде� мії наук України Станіслав Довгий. Саме за його сприяння було здійснено проек� тування та будівництво пам’ятки у вигляді козацького хреста. “Не випадково обрано саме таку ідею втілення пам’ятника, оскільки він симво" лізує вічність тієї історичної події, що ми гордо йменуємо Революцією Гідності, вічність подвигу загиблих у ті жахливі дні, – коментує ректор університету Віктор Андрущенко. – Це символ свободи, перемоги українського духу, торжества людських чеснот віри, надії і любові до своєї Батьківщини”. Освячення хреста та панахиду провів особисто Предстоятель Української Пра� вославної Церкви Київського Патріархату Патріарх Філарет. “Зараз наші кращі сини з усієї України віддають свої життя на теренах Донбасу. Вони віддають їх за нас, за своїх батьків та майбутні поколін" ня, за державу та культуру, за Україну. Вони готові віддавати життя, бо подолали свій страх, що раніше зробили люди на Майдані”, – зазначив під час відкриття Патріарх Філарет. Глава УПЦ КП називає агресорів – Росію та її керівництво – новими каїнами: “Якщо вони йдуть на вбивство, то мусять знати, що з ними трапиться потім. Україна ж – на боці пра" вди, а тому з нами Бог. Нехай ті каїни тря" суться, як колись син Адама. Перемога буде за нами. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!” Дружнім хором гуло “Героям слава!” у від� повідь між корпусами Драгомановського уні� верситету. Невеличка Тургенівська умістила величезну кількість студентів, викладачів, про� фесорського складу 35�тисячного вишу у вишиванках та з квітами, а також незліченну кількість митців, громадських діячів України, представників наукових, культурних, релігій� них кіл різних конфесій. На церемонії відкриття виступив також український поет, державний і громадський діяч, Герой України Іван Драч, який закликав молодь держави мудро й розважливо здій� снювати кожен свій наступний крок, щоб усе ж нова Україна збулася, щоб геройський подвиг кожного з Небесної Сотні не був даремним. До слів митця долучилася й народний депутат України, голова Комітету ВР з питань освіти Лілія Гриневич, закцентувавши увагу на особливій відповідальності кожного україн� ця за майбутнє його Батьківщини, що було виборене такими жертвами, за яке досі наші бійці кладуть голови на Сході. Лілія Михайлів� на наголосила й на вагомій ролі педагогів, Його Величності Вчителя у творенні того май� бутнього, виховання духовності й патріотично� сті у маленьких українців. НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ПЕРШОВЕРЕСНЕВІ ПОСВЯТИ Першого вересня актова зала Національного педагогічного універ) ситету імені М. П. Драгоманова об’єднала студентів Інституту мистецтв, Інституту політології та права, Інституту соціології, психоло) гії та соціальних комунікацій та Інституту соціальної роботи та упра) вління у єдиній вельми важливій справі – урочистій посвяті першокурс) ників. Подібні посвяти й урочистості відбулися в усіх інститутах вишу. Студентів Інституту природничо�географічної освіти та екології разом з директором привітав ректор вишу Віктор Андрущенко. Очільник НПУ поба� жав молоді невтомного прагнення до знань, натхнення на працю, яка тепер їх чекає, задля реалізації себе, побудови свого щасливого майбутнього. Оскільки країна в ці дні бореться за незалежність і суве� ренітет, свята були наповнені духом патріотизму. Церемонія розпочалася з виконання гімну України; це нагадало усім при� сутнім, що саме з національного самоусвідомлення починається рух уперед. Зі святом студентів�першо� курсників привітав проректор з навчально�методичної роботи гуманітарних інститутів, дирек� тор Інституту політології та права професор Богдан Андрусишин, який наголосив: “Це особливе свято для мільйонів сімей, першокласників, батьків і, звичайно, студентів. Я щиро вітаю вас із тим, що цей день настав, і бажаю самореалізуватися, отримати гарну професію, щоб стати вільними і неза" лежними, як Україна!”. Також Богдан Іванович побажав усім першокурсникам високих балів, нових перемог та миру в кожну родину. Затамувавши подих, студенти приймали вітання від Героя України, народного артиста України та Росії, академіка, професора Мирослава Ван) туха, промова якого була оповита любов’ю справжнього патріота що, дивля� чись у вічі студентам, промовив: “Відвідавши 76 країн світу, говорю вам: любіть свою землю, вона того вартує, будьте гідними громадянами своєї країни і служіть своєму народові, – це велике покликання!”. Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспіль� ної моралі, професор Василь Костецький, вітаючи першокурсників, зазна� чив, що “…головне право – право знати, право на знання. А у стінах Драгома" новського університету розумієш, що знання повинні мати моральний зміст…”. І у підтвердження, що наш університет є центром морального формування сту� дентства, пан професор нагородив Почесними грамотами ректора універси� тету В. П. Андрущенка, проректора Б. І. Андрусишина, директора Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій В. Б. Євтуха, директора Інсти� туту соціальної роботи та управління А. О. Ярошенко та завідувача кафедри хореографії Інституту мистецтв М. М. Вантуха. Директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Воло� димир Борисович Євтух та директор Інституту соціальної роботи та управлін� ня Алла Олександрівна Ярошенко, вітаючи першокурсників, за давньою тра� дицією вручили першокурсникам символічний Студентський Квиток та Ключ від Знань. Традиційно свято інавгурації першокурсників завершилося гімном усіх студентів “Гаудеамус” З болем про трагічні події Євромайдану ще раз нагадала присутнім їх учасниця Роза Макух. По завершенні панахиди гості церемонії мали змогу покласти квіти до пам’ятного хре� ста. Усе дійство проходило у музичному супроводі Національного заслуженого акаде� мічного хору імені Г. Верьовки під керівниц� твом Героя України, генерального директора, художнього керівника і головного диригента, народного артиста України Анатолія Авдієв) ського. Артисти виконали Гімн України та ще кілька щемливих мистецьких творів, що до глибини душі проймали усіх присутніх. Прес�служба університету Фото: Українські національні новини Прес�центр Інституту соціальної роботи та управління та Прес�служба НПУ �П’ЯТЬ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ ПРОГРЕСУ На початку вересня цього року в Національному педагогічно) му університеті імені Михайла Драгоманова відбулось перше засідання Вченої Ради у новому навчальному році. Перед колега) ми виступив ректор вишу Віктор Андрущенко. Очільник окреслив минулорічні здобутки й перемоги драгомановців та запропону) вав стратегію розвитку вишу на наступний рік, яка отримала назву “П’ять кроків шляхом прогресу”. Детальніше про стратегію у виступі Віктора Петровича. “Шановні колеги! Минулий рік був важким, але конструктивним. Він здійснював� ся в умовах радикальних суспіль� них потрясінь і змін, вияву край� нього невдоволення, протистоян� ня, жертовного зіткнення людей на Майдані, зміни керівництва державою, анексії Криму та початку військових дій на півден� ному сході України. У цій складній ситуації драго� мановці – викладачі, співробітни� ки, студенти – витримали випробу� вання часом, виявили свою грома� дянську позицію, були активними учасниками Майдану і разом з тим утримували університет у тонусі його суспільного покликання. У цьому році наш університет увійшов у список кращих вишів країн СНД за версією Міжнарод� ного рейтингового агентства “Експерт РА”. Також ми посіли друге місце, пропустивши вперед лише КПІ, серед українських уні� верситетів за вебометричним рейтингом ВНЗ світу, який аналі� зує ступінь представлення в Інтер� нет�просторі. Навчальний процес відбував� ся без зривів. Сесійні перегони виявили високий рівень знань сту� дентів, відповідальність та вимо� гливість викладачів, високу орга� нізованість персоналу. Проведені наприкінці минуло� го навчального року так звані “Педагогічні обжинки” виявили високі досягнення колективу в усіх сферах життя університету і сус� пільства. Ми суттєво зростили якість освітніх послуг, наукову діяльність і міжнародні зв’язки, а головне – зберегли ту унікальну атмосферу людяності, поваги до людини як особистості, всебічної підтримки кожного, якій подиво� вуються наші колеги з інших уні� верситетів держави. Незважаючи на будь�які суспільні буреломи, цього принципу ми будемо дотри� муватись і надалі. Від імені керівництва універ� ситету всім вам висловлюю слова глибокої вдячності! * * * Перед університетом сьогод� ні стоїть низка першочергових і стратегічних завдань. Дозвольте окреслити їх у тому контексті, в якому вони увійшли у план поточ� ного року життєдіяльності універ� ситету. Я формулюю їх як “п’ять кроків шляхами прогресу”. * * * Перший крок вимальовується як завдання модернізації педаго� гічної освіти в контексті філософії нового закону “Про вищу освіту”, прийнятого Верховною Радою і підписаного Президентом Украї� ни наприкінці минулого навчаль� ного року. Загальний пафос цього 2 закону концентрується навколо поняття “якості освіти”. На підви� щенні якості педагогічної освіти мають бути зосереджені всі наші тактичні і стратегічні інновації. Прийняття нового Закону я розцінюю як глобальну перемогу нашого Міністерства, Комітету верховної Ради з питань освіти та науки, усього освітянського зага� лу вищої школи, наукової гро� мадськості. Ключовими у ньому є поняття “університетської автоно� мії”, “оптимізації навчального навантаження”, “збільшення част� ки годин самостійної роботи сту� дентів”, “активізації наукових дос� ліджень викладачів та студентів”, а головне – “контролю якості осві� ти”, яка має відповідати євро� пейським і світовим стандартам. Кожне з цих понять покладає на нас додаткову відповідаль� ність: – як реалізувати делеговану нам автономію; – за яким принципом ми маємо розпоряджатись заробле� ними коштами; – яким чином ми мусимо оптимізувати структуру управлін� ня університетом; – як урівноважити навчальне навантаження в умовах реального вибору студентами тих чи інших навчальних дисциплін… Питань більш ніж достатньо. Оскільки ж ми є лідером педаго� гічної освіти вітчизняного просто� ру, то маємо очолити процес роз� робки і апробації нових підходів, методики, методології та техноло� гій реалізації означених положень, особливо оцінки якості педагогіч� ної освіти та освітніх вимірювань. Першого проректора універ� ситету, професора Олега Падал) ку прошу сформувати відповідні робочі групи, визначити параме� три змін та внести відповідні про� позиції. Таке ж доручення у частині модернізації педагогічної освіти даю проректорам з навчальної роботи, професорам Роману Вернидубу та Богдану Андруси) шину, директорам Інститутів та завідуючим кафедрами універси� тету. До реалізації цього завдання прошу долучити наукові розробки колективу, очолюваного профе� сором Володимиром Сергієн) ком, здобуті у рамках виконання міжнародного проекту “Освітні вимірювання”. * * * Другий крок – це активна реа� лізація європейського вектора педагогічної освіти. Уже в цьому навчальному році ми маємо забезпечити не тільки входження університету у європейський і сві� товий педагогічний контекст, але й реальне визнання здобутків драгомановців у глобальних уні� верситетських рейтингах. У ситуації обмеженого фінан� сування основною умовою вирі� шення цього завдання є організа� ція, зібраність і висока відпові� дальність кожного на своєму робочому місці; змістовною осно� вою – зосередженість колективу на впровадженні ідей і принципів Педагогічної конституції Європи. Означений проект є не просто черговою нішею міжнародної співпраці педагогів; це – принци� пово новий поворот педагогічної теорії і практики, який формує їх новітню аксіологічну платформу освіти, забезпечує і вимагає зосе� редженості на цінностях, вкрай потрібних нашому збуреному сус� пільству. Філософський діагноз нашого часу засвідчує не просто кризо� вий характер духовного стану сус� пільства; серйозні люди говорять про катастрофічність, до краю якої залишився хіба що один крок. Здається, що політики, які розв’я� зують братовбивчі війни, зійшли з глузду. Війна, міжнародний теро� ризм, наркоманія, алкоголізм… Хто і якими засобами має покла� сти цьому край? Зрозуміло, ці питання належать до сфери висо� кої державної і міждержавної полі� тики. Але ж і “вода камінь точе”. Учитель разом з представни� ками культури, мистецтва, науки і духовенства має стати тим основ� ним збудником ціннісного переза� вантаження світу, який убезпечить його від розпаду й самознищення. Педагогічна конституція налаштовує нас на співпрацю заради майбутнього й на основі цінностей, які його забезпечують. Поширення ідей демократії, миролюбства, прав людини, еко� логічної безпеки, толерантності і солідарності є тим філософським стрижнем, за яким має розвива� тись педагогічна освіта у ХХІ сто� літті в Україні і країнах Європейсь� кого простору. А це означає, що міжнародні програми наукового, і морально� го, і фінансового змісту, підготов� ка бакалаврів і магістрів, наукове стажування за кордоном, залу� чення іноземних спеціалістів, між� народні наукові форуми та дослі� дження мають здійснюватись на конституційно визначеній аксіоло� гічній платформі. Переконати в цьому вітчизняну і європейську педагогічну і політичну громадсь� кість – наш високий обов’язок і честь. Проректора з наукової роботи професора Володимира Лаври) ненка прошу наприкінці вересня поточного року узагальнити й доповісти інформацію про кіль� кість і якість підготовлених заявок на здобуття відповідних грантів Інститутами і кафедрами універ� ситету, пропозицій щодо прове� дення міжнародних форумів, обміну викладачами та студента� ми, переформатування наукових часописів у відповідності із вхо� дженням у міжнародну метричну базу. * * * Третім кроком розвитку нашого університету у поточному році є завдання суттєвого поси� лення виховної роботи, особливо в частині патріотичного виховання студентської молоді. Минулий рік виявив високу патріотичну активність молоді. Наші студенти були на Майдані, чергували в навчальних корпусах і гуртожитках, забезпечували порядок у студентському містечку. Деякі з них добровільно вступили до лав Національної гвардії й дотепер знаходяться у зоні бойо� вих дій. Ми пишаємось нашими сту� дентами. Вони – найкращі. Однак це не означає, що виховну роботу слід кинути на самоплив і безкон� трольність. У всі часи і для усіх народів світу основним покликанням вчи� теля було, є і буде виховання осо� бистості, формування її світогляду та духовно�ціннісної платформи. Про це писав у свій час видатний чеський педагог Ян Амос Комен� ський. На цьому наголошували класики педагогічної справи Василь Сухомлинський та Антон Макаренко. В умовах цинічної й агресив� ної неправди, яка обвально нако� чується на нас з боку деяких засо� бів масової комунікації північного сусіда, треба інтенсифікувати спілкування зі студентами, виве� сти їх з поля маніпулятивної про� паганди, донести до них правду. А правдою є любов до нашої рідної України, прагнення захисту її кордонів, вигнання з її територій усякого роду найманців та теро� ристів, безумовне дотримання кожною особистістю власної від� повідальності на своєму робочо� му місці. Саме тут я дозволю собі тор� кнутись проблем організації сту� дентського самоуправління. Новий закон вимагає його суттє� вого зрощення. І це правильно. Студенти – такі ж громадяни, як і кожен з нас. Вони – суб’єкти нав� чально�виховного процесу і тому мають бути господарями вишу. Кожна пропозиція студентів має предметно розглядатись на вче� них радах чи кафедрах. Активний дискурс зі студентами я розгля� даю як конкретну відповідь універ� ситету на вимоги часу. Проректора з гуманітарної роботи професора Богдана Андрусишина разом з виховним відділом, громадськими організа� ціями та студентським самоупра� влінням прошу розробити й вине� сти на затвердження Вченої Ради університету розгорнуту Програ� му гуманітарної співпраці викла� дацького складу та студентської молоді, включити до неї скоорди� новані заходи, які проводяться Інститутами, кафедрами, студент� ським самоуправлінням. Особли� вий акцент прошу зробити на патріотичному вихованні молоді. * * * Четвертий крок розвитку уні� верситету позиціонується нами як завдання тотальної економії кош� тів та енергоспоживання. Ситуація в країні дуже і дуже складна. Попереду опалювальний сезон. Й ми маємо підтримати зусилля Уряду щодо тотальної економії коштів, енергії, ресурсів тощо. А це означає, що відповідні заходи мають бути розробленими кожною кафедрою, інститутом, кожним підрозділом університету. Кожному з нас, шановні коле� ги, потрібно виховати в собі почут� тя господаря власного дому. З нинішнього року відповідальність і контроль за станом справ в корпу� сах університету, гуртожитках, господарських приміщеннях покладається на тих, хто в них навчається, працює, проживає або відпочиває. Безособової від� повідальності не буває. Вільне “колгоспне життя” завершується. Нами підготовлено наказ рек� тора, яким визначається персо� нальна відповідальність керівного складу університету за стан справ у відповідних підрозділах. Пора� дившись з проректорами та директорами інститутів, я підпишу цей наказ уже в найближчий час. Нам треба упорядкувати й оптимізувати всілякі надбавки, преміальні, оздоровчі та інші витрати. Всі вони мають виплачу� ватись лише у разі нагальної й конкретної потреби, й за реальні, а не віртуальні досягнення. Говорити про це неприємно, але скажу: жодного відрядження за рахунок казни університету я не підпишу, а подання та прохання цього роду буду розцінювати як провокацію або ж підставу. Усім нам потрібно навчитись співпрацювати з бізнесовими структурами, міжнародними та вітчизняними благодійними орга� нізаціями, науковими товариства� ми. Досвід такої співпраці мають Інститути, які очолюють профе� сори Алла Ярошенко, Микола Працьовитий, Іван Дробот, ака� деміки Віктор Синьов та Воло� димир Євтух, ряд інших наших колег. Ми маємо прийняти відповід� ну Програму економного господа� рювання в університеті. Загальний контроль і відпові� дальність за виконання цієї Про� грами покладаю на першого про� ректора університету, професора Олега Падалку. Переконаний, кризова ситуа� ція є явищем тимчасовим. Рано чи пізно вона закінчиться. Ми ж маємо вийти з неї ще більш орга� нізованими, впевненими й перс� пективними. * * * Нарешті, п’ятим завданням є завдання активізації участі колек� тиву у всіх конструктивних ініціа� тивах держави і громадянського суспільства, особливо – столиці нашої Батьківщини, славетного історичного міста Києва. Ми йдемо назустріч 180�й річ� ниці з дня заснування університе� ту. Зрозуміло, в умовах військових дій пишні торжества проводитись не будуть. Однак навести перед� святковий порядок в університеті, здійснити своєрідний огляд досягнутого треба. Прошу, насамперед, завідую� чих кафедр провести своєрідну паспортизацію, з одного боку, досягнень в навчальній, виховній, науковій і громадській роботі, з другого – осмислити вузькі місця і суперечності, сформувати реаль� ну програму їх розв’язання. Шановні колеги! Початок навчального року – це не тільки свято, але й час осми� слення нових завдань, які стоять перед університетом. Основними серед них є робота зі студентами, як навчальна, так і виховна. До нашого вишу прийшла когорта молоді, вихідців із півден� но�східних областей України та з Криму. Прошу приділити їм осо� бливу увагу. Приймальна кампанія засвід� чила високий рівень популярності нашого університету. За кількістю поданих заяв абітурієнтами ми посідаємо 5�6 місце в державі! Й цю популярність треба підтверди� ти якістю навчального процесу, загальною організованістю і від� повідальністю. Це нам під силу. І ми це зробимо. Дякую за увагу”. ВЕРЕСЕНЬ 2014 �Трьохстороння угода на новий навчальний рік 23 вересня 2014 року драгомановці уро) чисто уклали нову трьохсторонню угоду про співробітництво між ректоратом Національ) ного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, профспілковою організацією студентів та Студентською Радою. Свої підписи на документі поставили ректор Віктор Андрущенко, голова Профко) му студентів Станіслав Цибін та в. о. студент) ського ректора Олександра Новик. Уже традиційно кілька років поспіль у вересні, на початку нового навчального року, в одному з гуртожитків Студмістечка НПУ відбувається свято підбиття підсумків великої кампанії поселення та підписання угоди про співпрацю на наступний рік. І варто зазначити, що це не лише перелік пунктів на папері, але дієвий і уже злагоджений механізм забезпечення повної життєдіяльності студмістечка, де головними господарями є студенти. Віктор Петрович подякував студентству й особливо мешканцям гуртожитків за напружену, але ефективну роботу під час поселення, толерантність і розуміння, з яким поставилися старшокурсники до молодших курсів. Незважаючи на деякі неузгодженості, все це вдалося залагодити завдяки хоро� шим людським стосункам і турботі один про одного. Саме так, переконаний ректор, повинна жити справжня родина. Невеликими грошовими преміями від профкому студентів були відзначені активісти, які працюва� ли під час поселення студентів, старости гуртожитків та голови профбюро. Також зі студентами щодо облаш� тування їхнього побуту поспілкували� ся перший проректор з організації навчально�виховної роботи і економі� ки Олег Падалка, проректор з нав� чально�методичної роботи гуманітар� них інститутів Богдан Андрусишин, директор Інституту природничо�гео� графічної освіти та екології Віталій Покась, радник ректора з міжнарод� них питань, професор вишу Микола Бойчук та директор Студмістечка Анатолій Луценко. Студенти подарували представ� никам ректорату святковий концерт у патріотичному національному стилі. Прес�служба університету Студенти ІФОНу НПУ відвідали переселенців зі Сходу Студенти)драгомановці чимало зусиль докладають задля допомоги нашій державі у її скрутний час. Організовуються благодійні вистави, ярмарки, зустрічі й квести. Молодь допомагає маленьким біженцям зі Сходу, відві) дує бійців у Київському військовому госпіталі. 26 вересня 2014 р. студенти І курсу напряму “Культурологія” Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університе) ту імені Михайла Драгоманова відвідали дітей біженців зі Східної України. Ось як самі студенти розповідають про це. “… Хоча ми зателефонували і попередили про свій приїзд, заздалегідь дізналися дорогу, без при� год не обійшлось. Приїхавши на станцію метро “Видубичі”, ми ще півгодини блукали місцевістю. Перехожі відправляли нас у різні боки, тому це ще лише більше нас заплутувало. Якщо бути чесними, то з великими сумками речей для дітей це було нелегко. Коли нарешті нам вдалося знайти потрібне місце, це, як ми і здогадувалися, була територія одного з київських заводів. Вже там нас зустрів координатор Ігор. Ось тут і розпочалось те, заради чого ми і їхали... Напевно, момент, який найбільше запам’ятається кожному з нашої групи, це коли діти, побачивши нас, радісно побігли назустріч. А хто ж з малечі не зрадіє, побачивши великі пакети з іграшками та цукер� ками? Але ми вирішили не просто передати речі та солодощі, а й створили спеціальну розважальну про� граму для дітей: пісні, конкурси з призами, відверті розмови про їхні мрії та побажання, які ми потім запи� сували на одному великому ватмані і закарбували добрі слова кольоровими відбитками дитячих долонь. Вдалося нам поспілкуватися й з батьками малечі. Дорослі переселенці дякують киянам за підтримку і увагу, кажуть, що приємно здивовані небайдужості великої кількості людей. “В ангарі вже стає прохолод� но, тому маємо потребу в теплих речах, – кажуть переселенці. Що робити взимку, поки не знаємо, деяким навіть немає вже і куди поверта� тись”. Такими є враження від поїздки до табору переселенців. Відчуття дивні і незрозумілі, бо в такій ситуації ми ще ніколи не бували. Зараз для нашого народу настали тяжкі загрозливі часи. Проте сьо� годні ми, як ніколи, почуваємо себе як одна нероздільна родина. Наша сила – в нашій волі та в підтримці тих, хто цього потребує. Не залишаймо один одного, буде� мо разом! І все буде добре”. Засідання Вченої Ради університету 25 ВЕРЕСНЯ 2014 року відбулося засідання Вченої Ради Національного педагогічного університету імені Михайла Дра� гоманова. Члени Ради затвердили План роботи університету на 2014/2015 навчальний рік за основними напрямами, а також розглянули результати прийому студентів у 2014 році. Заслухавши та обговоривши доповідь відповідального секретаря Приймальної комісії університету, доцента Тараса Олефіренка, члени Ради відзначили велику організаційну, рекламно�агітаційну та профорієнтаційну роботу. Також були затверджені положення про стипендії Міжна� родного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова студен� там НПУ та положення про стипендії МБФ імені М. П. Драгома� нова і Всеукраїнської громадської організації “Асоціація “Афганці Чорнобиля” драгомановцям”. Розглянули питання щодо створення загальноуніверситетської кафедри цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності у зв’язку з ситуацією, що склалася в Україні на південному сході та в Криму, і з метою удосконалення підготовки студентів з питань цивільного захисту населення і безпечної життєдіяльності. План роботи університету на наступний навчальний рік ухвалили відкритим, тобто таким, до якого ще можна вносити пропозиції та доповнення у зв’язку зі святкуванням 180�річчя вишу. Прес�служба університету Акція від філологів)україністів “Поділись теплом із солдатом” 26 ВЕРЕСНЯ 2014 року студенти Інституту української філо� логії та літературної творчості імені Андрія Малишка Національ� ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова орга� нізували благодійну фотозустріч у національному вбранні та з українською символікою “Поділись теплом із солдатом”. Ботанічний сад, що напроти центрального корпусу, замайо� рів вишивкою й прапорами, та найбільше захоплювала ідея: я – твоя частинка, Україно! Охочі похизуватися своїми вишиванка� ми зібралися, щоб нагадати – перш за все собі – хто ми, яке наше минуле. Фотозустріч була особливою передусім і тому, що передбачалося зібрані кошти віддати на підтримку лицарів сучасності, наших захисників, воїнів АТО. Фотозустріч не залишила нікого байдужим. У результаті вдалося зібрати чималу суму. Гроші ініціатори передадуть до Центру допомоги пораненим у Київському військовому госпіта� лі. Варто зазначити, що це не єдина ініціатива студентів Інсти� туту, спрямована на допомогу бійцям АТО. Студенти 3 курсу ІУФ та ЛТ імені Андрія Малишка Дар’я АНТИП ВЕРЕСЕНЬ 2014 3 �НА ДЕСЯТЬ ДНІВ ЛІТНЬОГО РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО�ОЗДОРОВЧІЙ БАЗІ “СИНЕВИР” 11)21 серпня 2014 р. на навчально)оздо) ровчій базі НПУ “Синевир” в с. Колочава від) бувся виїзний науково)практичний семінар “Інноваційні методи освіти. Розвиток творчих та інтелектуальних можливостей студентів у контексті трансцендентальної медитації” за участі студентів і викладачів Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Протягом десяти днів студенти та викладачі вишу дис� кутували про сучасні форми навчання, брали участь у низці “мозкових штурмів”, створювали проекти нових заходів, які можна реалізувати в ювілейному для універси� тету навчальному році. Особливе місце у програмі семіна� ру зайняли лекції про трансцендентальну медитацію Ген� надія Лук’янова, який розкрив основні аспекти цієї прак� тики. “Хвиля суспільного інтересу до техніки трансцен" дентальної медитації викликана, по"перше, радістю, яка помітна в житті людей, що її практикують, – підкреслює Геннадій. – По"друге, зростанням наукового визнання позитивного впливу цієї практики на всі аспекти життя людини”. Зацікавленість серед учасників викликав тренінг з психосинтезу доцента кафедри психології і педагогіки Єгора Кучеренка. “Усвідомлення власних бажань – це одна з головних умов досягнення суб’єктивної успішності, яка, на відміну від об’єктивної, визначається людиною за індивідуальними критеріями, а не соціально прийнятими стандартами щастя. На жаль, наші індивідуальні бажання часто бувають хибними, оскільки мають реальну життєву історію, яка зберігається у несвідомому і нагадує про себе через звичні “хочу, бо так треба хотіти”, – підкреслює Єгор Валерійович. Індивідуально для бажаючих можна було пройти майстер�клас з основ ораторського мистецтва журналіста та викладача Сергія Русакова. Літній науково�практичний семінар було підтримано ректоратом університету, а організаторами заходу стали кафедра фізичної реабілітації Інституту фізичного виховання і спорту та кафедра культурології Інституту філософської освіти і науки НПУ. Завдяки нетрадиційно� сті обраної теми семінару програма містила як навчаль� ну частину, так і культурологічну, краєзнавчу, спортивну. Вільний час протягом десяти серпневих днів для драго� мановців став часом майстер�класів, тренінгів, практик з медитації, екскурсій, походів, творчих вечорів, гри у волейбол і теніс та ін. Усі учасники заходу вперше відвідали як навчально� оздоровчу базу “Синевир”, так і село Колочава, тому приємно були вражені гостинністю. Аня Ткач, студентка напряму “Дизайн”, ділячись враженням, підкреслила, що коли будь�де в селищі говориш, що є представником Драгомановського університету, то місцеві мешканці проявляють ще більшу доброзичливість і повагу. Це під� твердив і директор університетської бази Анатолій Дербак: “Більшість діточок, які зростають в селищі, мрі" ють вступити саме до НПУ імені М. П. Драгоманова та із задоволенням спілкуються зі студентами та викладача" ми, бо поважають освіченість і вихованість драгоманов" ців. Для них кожна така зустріч сповнена новими сми" слами”. Окрім участі у науково�практичному семінарі, який щодня відбувався в першій половині дня, учасники активно брали участь у культурологічний частині заходу. Студенти та викладачі відвідали скансен “Старе село”, Церкву Святого Духа, меморіал “Воїнам�інтернаціоналі� стам”, історико�військовий музей “Лінія Арпада”, музей “Колочавська вузькоколійка”. Також особливо драгома� новців зацікавила екскурсія в музеї “Чеська школа” і “Радянська школа”. “Ці два музеї цікаві як з педагогічно" го, так і з культурологічного погляду, – говорить студент� ка напряму “Культурологія” Юлія Пятковська. – У музе" ях представлені архівні документи, які дають можли" вість ознайомитись зі специфікою освітянської галузі в Закарпатті у першій половині ХХ століття. Наприклад, я дізналась, що одиниця була найвищою оцінкою в чесь" ких школах. Неймовірно!”. Не оминули учасники і краєзнавчі акценти: окремий день було виділено для поїздки пам’ятками архітектури Закарпаття, зокрема всі мали змогу відвідати Палац графів Шенборнів, Замок Сент�Міклош, Замок Паланок. Науково�практичний семінар був спрямований на глибоку рефлексію учасників, які зможуть у своїй про� фесійній діяльності використати набуті знання і реалізу� вати нові ідеї. Якщо культурологів зацікавили музеї, а дизайнерів – можливість практичної реалізації творчих проектів у селі Колочава як туристичному центрі Закар� паття, то голова Студентської ради Інституту соціальної роботи та управління Аліна Марценюк зізналась, що її вразив час, проведений у реабілітаційному центрі буро� го ведмедя. “Для мене це стало часом для роздумів, – говорить Аліна. – Зустріч з тваринами, які постраждали від рук людини, змушує по"іншому подивитись на світ”. Підводячи підсумки, можна сказати, що сьогодні молодь обирає активне дозвілля, і літо є чудовим часом як для відпочинку, так і для самопізнання. Ця особли� вість враховується керівництвом Драгомановського уні� верситету. Літній виїзний науково�практичний семінар було реалізовано завдяки ректору університету, акаде� міку Віктору Андрущенку. Університет загалом у рам� ках наукових пошуків і поважних вчених, і молодих нау� ковців підтримує сучасні методи в освіті, тому семінар про інноваційність в освіті сам по собі і став такою інно� вацією. Сергій РУСАКОВ У Науково�навчальному центрі “Синевир” організували свято для дітей На території Національного природного парку “Синевир” влітку відпочиває та оздоро) влюється багато дітей з різних куточків Украї) ни. Цьогоріч на території парку, а саме у Нау) ково)навчальному центрі “Синевир” Націо) нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, оздоровлюються близько сотні дітей з п’яти областей України. Відпочивають діти за рахунок організаторів – Церкви Різдва Христового та Асоціації “Духовне відродження” (м. Київ). Днями організатори проекту разом із директо� ром ННЦ “Синевир” Анатолієм Дербаком вирі� шили влаштувати свято, на яке запросили близько двадцяти дітей з сіл Колочава та Синевирська Поляна. Концертна програма та різноманітні роз� ваги неабияк захопили як місцевих дітей, так і гостей краю. Проте найбільше вдячна була малеча за отримані подарунки від організаторів проекту. Пакунки вручали пастор Церкви Різдва Христового Петро Шокун, директор спортивного табору Світлана Федорценко, координатор благодійного руху “Мені не байдуже” Роман Голованов, тренер, капелан FCA Ukra� Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 ine Павло Рошков, партнер проекту, підприємець з м. Берегове Наталія Габор. “Дякуємо вам за цінні подарунки та гарне свято для наших дітей, – каже голова села Синевирська Поляна Юрій Горват. – Ми раді вітати гостей, а особливо дітей, Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua у наших краях. Сподіваємося, відпочинок у нас запам’ятається вам надовго”. “Ми вдячні вам за те, що закарпатська земля гостинно прийняла нас і дала змогу відпочити та оздо" ровитися. У вас мальовнича природа і прекрасні люди. Бажаємо вам миру, процвітання і всього най" кращого”, – привітала присутніх директор спортивно� го табору Світлана Федорценко. Особливу подяку висловили організатори табору за сприяння в органі� зації відпочинку та співпрацю ректору Драгоманов� ського вишу Віктору Андрущенку, першому прорек� тору з організації навчально�виховної роботи і еконо� міки Олегу Падалці та директору НПП “Синевир” Миколі Дербаку. Від імені Національного педагогічного університе� ту імені М. П. Драгоманова дітей привітав віршем старший викладач вузу Галуза Микола Федорович та заспівав пісню “Чом, чом, земле моя” заслужений артист України Ходоров Ярослав Миколайович. Марія ШЕТЕЛЯ, фахівець зі зв’язків з громадськістю та ЗМІ НПП “Синевир” Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ВЕРЕСЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1643) (вересень 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 1 (1643) (вересень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/207 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e0cf4619d62d12f7de42e82943f323e1.pdf 6d2db728fcea2551be5bca3920d0dc3f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1644) ЖОВТЕНЬ 2014 РОКУ Вітальне слово Вельмишановні освітяни, дорогі драгомановці! Щиро вітаю вас із професійним, світлим, натхненним святом – Днем освітянина! ПЕДАГОГ – це не просто професія. Це поклик серця, потреба душі, невтомна щиросердна праця на благо рідного народу, усієї людської цивілізації. Бути педагогом – це завжди велике щастя, дарунок долі і разом з тим надзвичайна відповідальність за майбутнє своєї країни. Ви, шановні педагоги, здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх учнях. Кожній молодій людині разом із неоціненним скарбом високої освіченості, багатої духовності та прагнення змінювати на краще своє життя й життя своєї країни Ви передаєте частинку й свого серця. Мабуть, тому пам’ять про першого вчителя, мудрого наставника, тала) новитого педагога живе, як незгасима свіча, крізь роки й століття всу) переч подіям буремної історії. У Драгомановському університеті готу) ють саме такого окриленого творчого педагога. Тож висловлюю вам, вельмишановні драгомановці, сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість, знання, любов. Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх ваших починаннях вірними супут) никами стануть успіх і удача! З повагою, ваш ректор Віктор Андрущенко НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Драгомановці допомагають дітям учасників АТО Співробітники кафедри позашкільної освіти Національного педагогіч) ного університету імені М. П. Драгоманова спільно з Інститутом екології економіки і права, українськими та литовськими партнерами організува) ли поїздку до Литви українських дітей, батьки яких є учасниками АТО на сході України. “Це ще один благодійний і тепер уже міжнародний проект від Драгомановського університету, що має на меті підтримку та допомо� гу постраждалим під час бойових дій у Донецькій та Луганській областях”, – зазначає ректор університету Віктор Андрущенко. 24 жовтня 2014 р. у Посольстві Литовської Республіки в Україні від) бувся прийом Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Респу) бліки в Україні Пятрасом Вайтєкунасом організаторів акції та українських дітей, які їдуть на відпочинок у Вільнюс. “Ми хочемо показати цим дітям, що вони не самотні у своїй біді. Сьо� годні це потрібно як ніколи. Сподіваємося, що нові знайомства, враження та емоції хоча б на деякий час допоможуть учням забути про страшні події, які відбуваються в Україні”, – розповідає Надзвичайний і Повноваж) ний Посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтєкунас. Поїздка відбувається в рамках освітньо)патріотичної акції “Єднаймося в славетній родині!” – об’єднання освітян, державних і громадських діячів, вчених, митців, журналістів, меценатів, молоді і дітей з України та інших держав світу заради України, її майбутнього. Патріотичний ярмарок від драгомановців 1 ЖОВТНЯ 2014 року майже цілий день в холі гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова шумів благодійний патріотичний ярмарок “Єдина Країна”, орга) нізований за підтримки Профкому студентів та Центру культури і мистецтв вишу. Від смаколиків до виробів і прикрас ручної роботи – все можна було знайти тут. “Запропонували таку ідею самі студенти, – розповідає голова Студентської профспілкової організації НПУ Станіслав Цибін, – та й реалізували її вони. Кажуть, до третьої ночі у гуртожитках готу� валися, а сьогодні всі у вишиванках прийшли”. Ярмарок перетворився на справжнє свято з куль) ками в кольорах державного прапора і українською музикою. Ідея загалом повністю благодійна, адже виру) чені кошти будуть направлені в Головний військово) медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний госпіталь” для поранених військовослуж) бовців, які брали участь у бойових діях на сході України. На продаж драгомановці пропонували приго) товані власноруч страви: патріотичні канапки, національні вареники, тістечка, торти, млинці. Усім охочим заплітали коси, презентували віночки власної роботи, запрошували на фотосесію. Тут можна було придбати книги, що драгомановці – і студенти, і викладачі – принесли з особистих бібліотек, прикраси й побутові речі, які молодь робить самотужки. За символічні кошти можна було придбати жовто)блакитну стрічку чи зробити тату хною. А ще усіх бажаючих пригощали трав’я) ним закарпатським чаєм з медом. Завдяки благодійному ярмарку “Єдина країна” вдалося зібрати 10 600 гривень. Завдяки благодій) ним внескам студентів університету на лікування та реабілітацію постраждалих в АТО зібрано 15 922 гривні. Загальна сума – 26 522 гривні. 8 жовтня 2014 року представники студентської профспілки та студенти університету відвідали Головний військово)медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний госпіталь” в місті Києві. Делегація НПУ в Сполучених Штатах Америки НЕЩОДАВНО з офіційним візитом делегація Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова на чолі з про) фесором Миколою Бойчуком перебувала в Сполучених Штатах Америки, знайомлячись з навчальним досвідом в Maharishi University of Management. Зовсім нещодавно в Драгомановському виші з’явилася навчаль) но)наукова лабораторія Інноваційних технологій в реабілітації в Інсти) туті фізичного виховання та спорту. У контексті завдань і функцій лабораторії – системне створення, експерименти та апробація нау) кових, науково)технічних та соціально значущих нововведень, умов їх забезпечення та впровадження. “Тісні контакти з Maharishi University of Management відкрива� ють шляхи впроваджен� ня абсолютно нових для українського простору методик розвитку осо� бистості, – розповідає Микола Андрійович, – їх досвід дуже цінний для нас з огляду на його швидке розповсюджен� ня світом та доведену ефективність. Звісно, ми не копіюємо, поки лише знайомимось, але плануємо на цій основі запропонувати влас� ні науково�методичні розробки щодо оздоровчих та лікувальних ефектів трансцендентальної медитації з метою збереження, зміц� нення й відновлення здоров’я наших студентів та всіх, хто має відно� шення до освітньої сфери”. Під час зустрічі з керівництвом Maharishi University of Management вчені з НПУ обговорили умови можливої майбутньої угоди та співпра) ці на рівні науковців, обміну науково)освітньою літературою, навчаль) ним та практичним досвідом. Прес�служба університету Прес�служба університету �До 200�річчя з дня народження Кобзаря У НПУ з’явиться нова кафедра З МЕТОЮ вдосконалення підготовки студентів з питань цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності в Національному педагогічному університеті з’явиться нова загальноуніверситетська кафе) дра. З 1 листопада 2014 року почне функціонувати кафедра цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності. Про це повідомив ректор НПУ Віктор Андрущенко під час зустрічі зі співробітниками кафедри медико)біологічних і валеологічних основ охорони життя та здоров’я Інституту педагогіки і психології НПУ. Саме з цієї кафедри переве) дуть декілька доцентів та про) фесорів. Відповідний наказ уже підписаний ректором. Поява кафедри, звісно, обумовлена ще й складними соціополітичними проблемами в Україні та численними запи) тами студентів щодо покра) щення їх знань і навичок у питаннях цивільного захисту населення. ФІЛОЛОГИ4УКРАЇНІСТИ4ДРАГОМАНОВЦІ ВІДКРИЛИ АУДИТОРІЮ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 20 жовтня 2014 року в Інституті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ відбулася знаменна подія – відкрит4 тя аудиторії імені Тараса Шевченка в рік святкування 2004річчя з дня наро4 дження генія. Урочиста подія відбувалася з усіма почестями: вельмиша4 новні гості, серед яких був і ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, академік Віктор Андрущенко, студенти в національних костюмах, українські пісні. Директор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, професор Анатолій Висоцький наголосив: “200�річчя з дня народження Шевченка – одна з найважливіших подій 2014 року. Відкриття цієї аудиторії – важливе явище, особливо для студентів, адже саме їм будувати нашу країну, українську школу, пресу – наше майбутнє”. Урочистості стали справжнім святом для університету. Блакитну, як безхмарне небо, святкову стрічку разом із ректором мала за честь перерізати Юлія Кириленко, студентка 3 курсу, воло) дарка першої премії конкурсу на кращий літературний твір на честь 200)річчя від дня народження Тараса Шевченка за поезію “Лист до Шевченка”. Також Юлія Кириленко разом із Іваном Киричевським, студентом 5 курсу, переможцем Міжнародного мовно)літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, нагоро) дженим стипендією імені професора Петра Орлика, на честь відкриття аудиторії імені Т. Шевченка поклали квіти до пам’ятника Т. Шевченкові. Анатолій Васильо) вич виголосив вступну промову, опісля передав слово директорові Центру куль) тури і мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова, доценту кафедри української літе) ратури Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Ірині Савченко для презентації аудиторії. “Ми довго думали, як найкраще оформити аудиторію. Було вирішено ство� рити макети на основі триптиху Т. Шевченка, написаного у 1856 році, – “Доля”, “Муза”, “Слава”. На колажах до поетичних доробків також додано живописні праці митця”, – закцентувала Ірина Віталіївна. Ректор університету Андрущенко Віктор Петрович зауважив: “День народження Шевченка – подія світового зна� чення, адже Тараса Григоровича люблять і шанують не лише в Україні, а й у всіх куточках світу. Університет пишається тим, що тепер має таку прекрасну ауди� торію з іменням українця, що був не просто особистістю, а геніальною люди� ною!”. Першу лекцію про Т. Шевченка в новій світлиці прочитав шановним гостям і студентам Герой України, професор Анатолій Паламаренко, а народний вокальний ансамбль “Купава” виконав пісню)гімн “Думи мої, думи мої” на слова Кобзаря. Усі присутні слухали виконавців стоячи, а на очі наверталися сльози. Аудиторія імені Тараса Шевченка в Інституті української філології та літера) турної творчості імені Андрія Малишка стане мистецькою вітальнею, а також осередком студентської творчості, натхнення. Марія БУР’ЯН, студентка ІУФтаЛТ У НПУ відбулась Вчена Рада 29 ЖОВТНЯ 2014 у Національному педаго) гічному університеті імені Михайла Драгома) нова відбулось чергове засідання Вченої Ради. На порядку денному розглядали питання розвитку наукової діяльної в Інституті соціоло) гії, психології та соціальних комунікацій у кон) тексті забезпечення якості підготовки фахівця, загалом про стан і перспективи науково)дос) лідної діяльності вишу. Проводили підсумки державної атестації якості підготовки випускників у 2014 році. Також обговорили проект Статуту Студентського наукового товариства імені Григо) рія Волинки НПУ та Положення про Студентську гвардію університету. Добра справа від драгомановців РЕЗУЛЬТАТОМ різноманітних благодійних акцій та проектів у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова стала чимала зібрана сума – близько 70 тис. грн. Співробітники і студенти університету вирішили допомогти цими коштами Ірпінському військовому госпіталю, який приймає наших поранених на Сході бійців. Зокрема частину грошей витрачено на придбання безтіньової операційної лампи моделі F500, яка була так потрібна хірургам загальнохірургічної клініки госпіталю під час операцій. Лампа використовується для освітлення робочого поля в медичних установах. Вона об’єднує пере) ваги сучасних безтіньових опера) ційних ламп, забезпечуючи якісну оптичну систему. Форма і діаметр F500 рефлектора створюють без) тіньовий ефект. Це значно допо) може в роботі лікарям, що ряту) ють життя захисникам України. Решту грошей було витрачено на ліки для поранених бійців та про) дукти харчування. Прес�служба університету 2 Нові формати Студенти Інституту соціальної роботи та управління знайшли засіб від стресу 24 вересня 2014 року за підтримки директора Інституту соціальної роботи та управління Алли Ярошенко у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбувся захід, присвячений унікальній методиці, що дозволяє розвинути можливості людини, – трансцендентальній медитації. Відкриту лекцію прочитав лікар4невропатолог, лікар Аюрведи, вчитель тран4 сцендентальної медитації Віктор Мацишин. Відкриваючи захід, Алла Олександрівна наголосила, що сьогодні емоційний стан населення нашої країни, а відтак і клієнтів соціальної роботи, потребує нового підхо) ду, який допоміг би, в першу чергу, знімати тривогу, стрес, напруження, а по)друге, міг би активізувати розумові можливості людини, змусивши мозок працювати ефек) тивніше. “Саме такою методикою, актуальною, як ніколи, є трансцендентальна меди� тація, що на рівні підсвідомості людини здатна навіть блокувати залежності людини: наркотичну, алкогольну, тютюнову, що додатково розширює спектр її застосування у соціальній роботі”, – наголосила пані директор. Упродовж години студенти поринули у найцікавіший світ – світ людських думок, й отримали відповіді на безліч питань, що турбують людство: як позбутися психосома) тичних захворювань, шкідливих звичок, підняти рівень творчих здібностей та навіть підвищити здатність до навчання. Цією методикою користуються у всьому світі, і вона має підтверджені наукою суттєві результати, що покращують життя людини. Наступне занят) тя вже сплановано у найближчий час, і саме на ньому сту) денти оволодіють методикою покра) щення функцій нер) вової системи, адже вона надзвичайно близька для праців) ників соціальної сфери у кризовий для країни час. Прес�центр Інституту ЖОВТЕНЬ 2014 �Новини підрозділів Новітня історія університету – це етап його розбудови в усіх напрямках діяльності ДРАГОМАНОВСЬКИЙ університет – центр сучасної якісної освіти та собор знань для десятків тисяч студентів – активних, свідомих, змотивованих, що переступили поріг альма) матері за покликом наповненого добротою та теплом серця. Враховуючи зростаючі потреби абітурієнтів у отриманні сучасної вищої освіти, Драго) мановський університет постійно крокує в ногу з часом, запроваджуючи інновації в навчаль) но)вихований процес, удосконалюючи метод підго) товки висококваліфікованого фахівця. Цього навчаль) ного року НПУ ім. М. П. Драгоманова відзначатиме 180)річчя від дня свого заснування. Далекого 1834 року на базі університету ім. Св. Володимира було організовано вчительський інститут, де розпочали навчання майбутні педагоги. Підготовка вчителів була багатопрофільною і здій) снювалась безперервно. Спочатку у складі інституту були шкільний та дошкільний факультети, а 1921 року їх було реорганізовано у факультети професійної освіти та соціального виховання. У 1933 році факуль) тет соціального виховання було перетворено на Київ) ський педагогічний інститут, що з 1936 по 1991 рік носив ім’я О. М. Горького. Час спливав. Після здобуття Україною незалеж) ності колектив ВНЗ посилено працював над рефор) муванням навчального процесу, акцентуючи увагу на широкому впровадженні демократич) них принципів в освіту. 17 вересня 1991 року Київському державному педагогічному інсти) туту було повернено ім’я Михайла Петровича Драгоманова; 1993 р. – інститут реорганізова) но в Український державний педагогічний університет, а 11 липня 1997 року – Указом Пре) зидента України педагогічному університету надано статус Національного. Новітня історія університету – це етап його розбудови в усіх напрямках діяльності та становлення в ролі наукового центру сучасної вищої педагогічної освіти України. Підсумки щорічних традиційних педагогічних обжинків колективу НПУ підтверджують, що Драгома) новський університет з року в рік продовжує створювати всі необхідні умови для розвитку обдарованої молоді, здобуття нею якісної освіти європейського рівня, з якої і розпочинаєть) ся успішний професійний шлях кожного. Нещодавні бурхливі події у вимірі динамічного політичного розвитку України кінця 2013–2014 років вимагали особливого прояву загальнокультурної освіченості та реалізації відповідальної громадянської позиції кожним українцем. На майданах країни за право на європейське і повнодемократичне майбутнє України чи не найбільш активно боролися сту) денти саме Драгомановського університету. Безумовно, основу демократичних перетворень і реформ в Україні, що тривають і на даному етапі, складають знання і навики громадян щодо участі в управлінні країною. Тому зараз швидко зростає запит на новітню науково)популярну інформацію, особливо у галузі політичних наук. Політичні знання закладають основи потенційного розвитку громадянських якостей, політичної культури, патріотичної позиції людини, а знання переваг свобод демо) кратії – основи суспільного благополуччя. Швидко реагуючи на запити суспільства та приурочуючи свою роботу до відзначення 180)річчя НПУ ім. М. П. Драгоманова, колектив кафедри політичних наук прийняв активну участь у підготовці та написанні нового навчального енциклопедичного словника)довідника “Політологія”. Це доробок, що охоплює близько 800 понять, над яким сумлінно працювала науково)педагогічна громада України. Колектив кафедри політичних наук представлений роботами О. В. Бабкіної, І. М. Варзаря, Ю. І. Волощук, О. Я. Волянюк, В. П. Горбатенка, І. А. Горбатенко, Г. І. Зеленько, М. А. Остапенко, Л. М. Радченко та ін. Особлива цінність презентованого енциклопедичного видання в тому, що поряд з ком) плексним аналітичним охопленням базових термінів політичної науки довідник концепту) ально та оригінально розкриває зміст нових понять політології. Сутнісне дослідження кате) горій новітнього політологічного лексикону, в свою чергу, дає широке уявлення про дося) гнення сучасної світової та вітчизняної політичної науки, визначає її поступ у всьому розма) їтті сучасних наукових напрямків. Окрім того, вперше в цьому енциклопедичному виданні представлена інформація про базові кафедри політології та політичних наук ВНЗ України. Серед означених кафедр чільне місце посідає кафедра політичних наук Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова – як одна із найбільш потужних та таких, що інтенсивно розвиваються. Колектив саме цієї кафедри стояв біля витоків становлення та інституціоналізації вітчизняної політичної науки. Кафедра політичних наук НПУ імені М. П. Драгоманова утворилась на базі кафедри соціально)політичної теорії в 1991 році як кафедра політології та соціології. З 1993 року кафедру очолює перший доктор політичних наук в Україні, професор, академік Академії політичних наук України, відмінник освіти України О. В. Бабкіна. У 2003 році кафедру політо) логії та соціології реорганізовано й утворено кафедру політичних наук, яка є випусковою та займається підготовкою студентів відділення “Політологія”. Кафедра політичних наук є структурним підрозділом Інституту політології та права, який здійснює підготовку фахівців освітньо)кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “магістр”, “спеціа) ліст”. Науково)педагогічний склад кафедри налічує 26 викладачів, з яких 11 мають ступінь доктора наук, професора (О. В. Бабкіна, В. М. Бебик, І. М. Варзар, В. П. Горбатенко, М. А. Дмитренко, Г. І. Зеленько, М. А. Остапенко, С. О. Телешун та ін.), а 9 – ступінь кандида) та наук, доцента (О. Я. Волянюк, І. А. Горбатенко, С. Ф. Джердж, А. А. Карнаух, І. І. Климкова, В. В. Ко) зьма, О. В. Поляков, Л. М. Радченко та ін.). З 1996 року на кафедрі було від) крито аспірантуру за спеціальностя) ми 23.00.01 – теорія та історія полі) тичної науки, 23.00.02 – політичні інститути та процеси, а у 2004 році – аспірантуру та докторантуру за спе) ціальністю 23.00.03 – політична куль) тура та ідеологія. Завдяки роботі у Національному педагогічному універ) ситеті імені М. П. Драгоманова спе) ціалізованої вченої ради Д. 26.053.12 із захисту дисертацій, яку очолює О. В. Бабкіна, з 2008 по 2013 рр. було захищено 63 кандидатських та 10 докторських дисертацій, підготовле) них на базі вищих навчальних закла) дів різних регіонів України (Запоріж) жя, Луцьк, Вінниця, Суми, Миколаїв, Кіровоград, Київ, Чернівці та інші). ЖОВТЕНЬ 2014 104річний ювілей ІЕЕП З НАГОДИ 10)річного ювілею Інституту екології, економіки і права та 180)ї річни) ці від створення Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулася молодіжна освітньо)патріотична акція “Єднаймось в славетній родині!”. Цей урочистий захід зібрав дуже багато людей, серед яких і учені, і педагоги, гро) мадські і політичні діячі, артисти, дитячі і молодіжні колективи. Офіційну частину захо) ду відкрила Биковська Олена Володимирівна – доктор педагогічних наук, ректор Інституту екології, економіки і права. Також з привітаннями виступили професор Андрущенко Віктор Петрович – академік НАПН України, член)кореспондент НАН України, доктор філософських наук; професор Кремень Василь Григорович – пре) зидент НАПН України, академік, доктор філософських наук; Толстоухов Анатолій Володимирович – доктор філософських наук, академік НАПН України, громадський і політичний діяч. Було сказано багато теплих слів підтримки та побажань подальшого вдоскона) лення. За внесок у розвиток освіти і науки були вручені нагороди, подяки та “Патріо) тичні серця” на підтримку єдності нашої країни. Привітали красивою українською піснею і танцями талановиті молодіжні та дитя) чі колективи “Сонечко”, “Первоцвіт”, “Сонях”, “Пульс”, “Ладоньки”, народні артисти України – Володимир Талашко, Наталя Бучинська. На кафедрі політичних наук сформовано науково)теоретичну та педагогічну школу “Концептуальні засади розвитку політичних наук”. З 2008 року видається кафедральний Науковий часопис “Політичні науки та методика викладання соціально)політичних дисци) плін”, що визнаний фаховим з політичних наук. На базі кафедри неодноразово проводили) ся Всеукраїнські студентські олімпіади з політології, міжнародні науково)практичні конфе) ренції. Викладачі кафедри беруть активну участь у написанні підручників “другого поколін) ня”. У 1997 році авторський колектив кафедри підготував і видав один з перших в Україні підручник “Політологія” за редакцією О. В. Бабкіної та В. П. Горбатенка та “Політологічний енциклопедичний словник” за редакцією Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка та ін. Лише за останні 5 років на кафедрі видано близько 600 одиниць наукової продукції. Зокрема, за 2013–2014 навчальний рік вийшли друком моно) графії викладачів кафедри політичних наук на актуальну тема) тику: М. А. Остапенко “Політичний плюралізм: нестабільність демократії та пошуки соціальної рівноваги” та О. Я. Волянюк “Суспільна пам’ять і політика: мистецтво можливого”. Випускники кафедри політичних наук працюють у орга) нах державної влади та місцевого самоврядування, політич) них партіях, громадських організаціях, на викладацькій робо) ті. Увесь колектив кафедри докладає максимум зусиль для побудови якісного та цікавого навчально)виховного процесу для студентів)драгомановців. Адже ґрунтовно вивчивши основи політології, випускник, зрештою, зможе відчути себе повноцінним творцем справжньої демократії, і саме від про) яву його громадянськості залежатиме, яким буде майбутнє наступних поколінь. Інна Андріївна СЕМЕНЕЦЬ�ОРЛОВА, кандидат політичних наук 3 �Рецензія У НПУ відбувся вечір пам’яті Анатолія Солов’яненка 21 ЖОВТНЯ 2014 в затишній читальній залі Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбувся вечір пам’яті Анатолія Солов’яненка. Камерно й по)дружньому тепло зазвичай відбуваються у виші такі дійства. Студенти і викладачі переглянули документальний фільм про всесвітньо відо) мого українського співака, доповнюючи атмосферу вір) шованими рядками й чуттєвою музикою. Теплі слова вдячності на адресу організаторів висло) вила дружина артиста Світлана Солов’яненко. Долучилися до заходу також директор Інституту соці) ології, психології та соціальних комунікацій Володимир Євтух, почесний професор НПУ, гість з Німеччини Моріц Гунцінгер, завідувач кафедри етики та естетики Драго) мановського вишу Тетяна Андрущенко, директор Нау) кової бібліотеки Людмила Савенкова, співробітники і студенти. gazeta@npu.edu.ua Редакція газети “Педагогічні кадри” запрошує до активної співпраці викладачів, студентів та спів) робітників університету! Про переможців та лауреа) тів конкурсів, заходи вашого підрозділу, творчість студентів і викладачів повинні знати читачі університетської багатоти) ражки! Матеріали, світлини, комен) тарі та пропозиції надсилайте на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 ОБРАНІ СЕРЕД видань, що підготовлені до 180)річного ювілею університе) ту, надійшли до Наукової бібліотеки і займають сьогодні значне місце в читацьких інтересах, – нова книга письменника, доктора філософсь) ких наук, професора, завідувача кафедри журналістики Віктора Жадька “Обрані педагогікою: художньо)документальні нариси” [Київ, 2014. – 608 с.]. Вперше в Україні комплексно художньо)доку) ментальними засобами розповіда) ється про тих, хто стояв у витоків створення нашого університету, великих освітян, які просвітили нам шлях у педагогіку. Це видання – початок копіткої творчої роботи, результатом якої стане оповідь про талановитих педагогів, засновників й організаторів педагогічної освіти України – відомих професорів, які читали та йдуть і тепер у студентсь) кі аудиторії з лекціями та проводять практичні і семінарські заняття з майбутніми вчителями країни. Істо) рію вузу створювали науковці)по) движники, що очолювали педаго) гічне навчання в університеті Св. Володимира, а згодом КІНО, КДПІ імені О. М. Горького і продов) жують славні педагогічні традиції в Національному педагогічному уні) верситеті імені М. П. Драгоманова. Книга професора В. О. Жадька складається з двох розділів. В пер) шому вміщено нариси про педаго) гів, які навчали майбутніх вчителів у 1834–1991 роках: Астряба Олек) сандра Матвійовича – талановито) го методиста)математика; Брици) на Михайла Якимовича – мово) знавця, доктора філологічних наук, професора, який досліджував істо) рію лексики східнослов’янських мов, говори російської мови; Бугая Аркадія Сильвестровича – матема) тика, кандидата педагогічних наук, дослідника Змійових валів; Бугайко Тетяну Федорівну – літературо) знавця, доктора педагогічних наук, фундатора методики викладання української літератури, першого професора в Україні; Волинського Петра Костянтиновича – педагога, ученого)україніста, доктора філо) логічних наук, професора; Граве Дмитра Олександровича – матема) тика, творця першої великої мате) матичної школи в Україні, академі) ка АН України; Давидова Миколу Олексійовича – математика, док) тора фізико)математичних наук, професора; Єфремова Сергія Олександровича – громадсько)по) літичного і державного діяча, літе) ратурного критика, історика літе) ратури, академіка; Жовтобрюха Михайла Андрійовича – мовознав) ця, доктора філологічних наук, про) фесора; Зерова Миколу Костянти) новича – педагога, літературознав) ця, поета, аналітичного критика, полеміста, лідера “неокласиків”, майстра сонетної форми і перекла) дача античної поезії; Ковалевсько) го Олександра Онуфрійовича – біо) лога і ембріолога; Кордиша Леона Йосиповича – фізика)теоретика; Косоногова Йосипа Йосиповича – фізика, геофізика, метеоролога, доктора наук, професора, академі) ка ВУАН; Костюка Григорія Силови) ча – психолога, педагога – профе) Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua ПЕДАГОГІКОЮ сора; Максимовича Михайла Олек) сандровича – педагога, вченого) енциклопедиста, історика, філоло) га, філософа, етнографа, ботаніка, поета зі старшинського козацького роду на Полтавщині; Медуше) вського Андрія Петровича – мово) знавця, педагога, доктора філоло) гічних наук, професора; Ніколенка Дмитра Федотовича – психолога, організатора психолого)педагогіч) ної освіти, професора; Новицького Ореста Марковича – педагога – філософа, першого професора філософії університету Св. Володи) мира; Пирогова Миколу Івановича – хірурга і педагога, засновника атласа топографічної анатомії людини, засновника військово) польової хірургії, який започатку) вав використання анестезії при оперативних втручаннях; Підтичен) ко Марію Максимівну – ректора КДПІ імені О. М. Горького у 1956–1970 рр.; Хропка Петра Пана) совича – філолога і педагога, док) тора філологічних наук, профе) сора. У другому розділі, “Подвижни) ки педагогіки”, розповіді про наших талановитих сучасників: про Андрущенка Віктора Петровича – ректора Національного педунівер) ситету імені М. Драгоманова; Авді) євського Анатолія Тимофійовича – керівника хору імені Г. Верьовки; Андрусишина Богдана Івановича – вченого)педагога, доктора істо) ричних наук; Висоцького Анатолія Васильовича – директора Інституту української філології і творчої май) стерності імені А. Малишка; Волин) ку Григорія Івановича – доктора філософських наук, професора, проректора університету; Горбачу) ка Івана Тихоновича – педагога)фі) зика, академіка АН ВО України; Грищенка Арнольда Панасовича – мовознавця, доктора філологічних наук, професора, академіка АПН України; Загарницьку Ірину Іванівну – директора Інституту розвитку дитини; Кобилецького Івана Спи) ридоновича – педагога і письмен) ника, якому В. Сосюра присвятив вірш “Любіть Україну”; Козачук Ганну Олександрівну – педагога) мовознавця, професора; Коршака Євгена Васильовича – педагога)фі) зика; Майбороду Василя Калени) ковича – доктора педагогічних наук, професора, академіка АН ВО України; Мацько Любов Іванівну – академіка АПН України, педагога) мовознавця; Мірошниченко Лесю Федорівну – педагога)методиста, філолога; Орлика Петра Івановича – педагога; доктора філологічних наук, проректора; Падалку Олега Семеновича – проректора універ) ситету; Плющ Марію Яківну – мовознавця, педагога і методиста; Покася Віталія Петровича – дирек) тора Інституту природничо)геогра) фічної освіти та екології; Половину Івана Петровича – доктора геогра) фічних наук, професора; Рогову Павлу Іванівну – директора бібліо) теки імені В. Сухомлинського; Татарчук Ельгу Володимирівну – бібліотекознавця; Швеця Василя Олександровича – математика–пе) дагога; Шкіля Миколу Івановича – колишнього ректора університету (1973–2003 р.); Ярошенко Ольгу Григорівну – вченого)хіміка, члена) кореспондента НАПН України. Дуже рідко можна зустріти такого роду скарб, адже він містить таку величезну кількість потрібної інформації, якій можуть позаздри) ти більшість видань. Кожна персо) налія книги вибрана недаремно. Всі люди з величезним досвідом, котрим автор бажає поділитися з читачами. Ніхто не залишиться байдужим, починаючи від пересіч) ного студента, закінчуючи амато) рами та досвідченими педагогами. Багато хто може подумати, що це звичайна книга, але автор вклав в неї душу, починаючи від першої сторінки і до останньої. Цитати, які присутні в кожному розділі, хочеть) ся запам’ятати, фото роздивлятися та перечитувати нариси знову і знову. Віктор Олексійович легко, з використанням незліченної кілько) сті метафор та епітетів розповідає про своїх героїв, до кожної персо) налії відношення особливе, індиві) дуальне, що дозволяє йому довіри) тися та поринути серед сторінок цього видання. Історіями життя педагогів, якими збагачене видання, живе й діє наш університет, адже минуле є невіддільною частиною нашого майбутнього. І знання з його історії є не тільки запорукою обізнаності, а й перспективою вчитися і продов) жувати працю на педагогічних теренах. Мені особливо приємно, що я мала велику честь перебувати в стінах Національного педагогічно університету ім. М. П. Драгомано) ва, навчатися на працях цих видат) них діячів і залишилася працювати тут, чим можу з впевненістю пиша) тися! Тепер з гордістю можу каза) ти, що я – з когорти драгомановців, я – маленька частинка вже нової історії нашого університету! Марія МАРЧЕНКО, магістр Інституту іноземних мов, вчитель гімназії, бібліограф Наукової бібліо� теки університету Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЖОВТЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року)</h4> Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/208 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова