39 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/8a57548b2ca11afb37b6dcc43d9dc4df.pdf 805e7611e8bec7d0fa4067e81c3588c0 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 1 (1621) СІЧЕНЬ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Вітаємо з новим роком! Шановні колеги, дорогі друзі! Дозвольте привітати вас з яскравими зимовими святами: Новим 2012 роком та Різдвом Христовим! Напередодні цих улюблених та очікуваних свят ми традиційно підбиваємо підсумки і будуємо плани на наступний рік. 2011 рік був для нас нелегким, але динамічним і плідним, адже наші спільні досягнення та здобутки, під" тримка освітянських реформ міжнародною спільнотою, успіхи вихованців навчальних та спортивних закла" дів, перемоги учнів і студентів у різних конкурсах та змаганнях – яскраві тому свідчення. Впевнений, що в новий рік ми входимо з гордістю та оптимізмом, адже на прапорі Міністерства осві" ти і науки, молоді та спорту було й буде лише одне гасло – “Якість освіти”. Завдяки спільним зусиллям Президента України, Парламенту, Уряду, МОНмолодьспорту, освітян, науковців, спортсменів, представників громадських організацій – усіх небайдужих до долі дітей, студентства та молоді, багато чого вже здійснено, але ще більше необхідно буде реалізувати. Маю надію, що й наступного року результати нашої з вами щоденної невтомної праці стануть надійним фундаментом для розвит" ку освіти, науки, молоді та спорту. Бажаю, щоб наші професійні досягнення стали запорукою щасливої долі кожної дитини, родини та всього народу України. Сподіваю" ся, що кожного з нас Господь винагородить за віддану працю, примножить здоров’я, благословить родинним щастям та добробутом. Зичу успіхів у навчанні й роботі, вдалих стартів та блискучих перемог, здійснення професійних планів і заповітних мрій. Нехай 2012 рік виправдає всі ваші надії та сподівання, принесе добро, радість, підтримку рідних і близьких, а новорічні свята напов" нять ваші серця світлими почуттями – віри, надії та любові. З повагою та найщиріщими вітаннями, Міністр освіти і науки, молоді та спорту Д м и т р о Та б а ч н и к Шановні студенти, викладачі, співробітники, уся велика Драгомановська родино! Щиро та сердечно вітаю вас з Новим роком і Різдвом Христовим, святами, які у пахощах ялинки та сяйві прикрас об’єднали найкращі сподівання і мрії з традицією підбивати підсум" ки й аналізувати перспективи. Завдяки вашій самовідданій праці та щирій відповідальності університет утвердився в ролі лідера педагогічної освіти України, отримав європейське виз" нання. Разом ми продовжуємо нарощувати свої інтелектуальні позиції на всеукраїнському та світовому рівні. Відтак бажаю вам доброго здоров’я, втілення в життя мудрих ідей і сміливих планів. Хай прийдешній рік принесе добробут і радість, буде багатим на любов, вірних друзів та нові успіхи на благо України! З повагою, ректор НПУ імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко Конкурс “ Д О Т И К О М Університетська газета “Педагогічні кадри” і ректорат оголошує конкурс “Дотиком пера” на кращу авторську роботу, що буде опублі� кована в газеті. За підсумками конкурсу переможці будуть нагоро� джені трьома преміями: 1�е місце – 1 000 грн., 2�е – 800 грн., 3�е – 500 грн. Хто може взяти участь? Студенти та аспіранти НПУ імені М. П. Драгоманова. Що для цього зробити? Створити авторську роботу (стаття, репортаж, науко� ва розвідка, фотографія тощо) та подати в редакцію газети “Педагогічні кадри”. Зверніть увагу, що в конкурсі беруть участь лише роботи, що будуть опубліковані в газеті, тому подана робота має відповідати концепції видання. Хто оцінює роботи? Оцінює подані роботи журі, до складу якого входять: Волинка Григорій – проректор з наукової роботи НПУ імені М.П. Драгоманова, Форум П Е Р А ” голова журі; Давидюк Микола – студентський ректор; Кух Людмила – керівник прес�служби, поетеса; Погребен� ник Володимир – завідувач кафедри української літе� ратури НПУ імені М. П. Драгоманова, професор; Руса� ков Сергій – редактор газети “Педагогічні кадри”, від� повідальний секретар конкурсу; Савченко Ірина – директор Центру культури і мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова. Коли будуть оголошені результати? Наприкінці навчального року журі пере� глядає всі випуски газети “Педагогічні кадри” і оголошує результати. Є ще запитання? Роботи на конкурс та запитання ви можете надсилати на електронну скриньку gazeta@npu.edu.ua. Детальніше з положенням конкурсу ви можете ознайомитись на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри”. Враження Свято мистецтва Екологічна культура в Україні 10�річчя театру “Вавилон” Ніч у бібліотеці стор. 3 стор. 4 стор. 6 �Офіційно СХВАЛЕНО ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЇ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020 20 грудня 2011 р. за участю Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Сулі� ми в Національному університеті “Юридична акаде� мія України імені Ярослава Мудрого” (м. Харків) від� булося виїзне засідання Президії Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Захід відкрив Президент Спілки, ректор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський. З привітальним словом до керівників вищих навчальних закладів України звернувся Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма. Євген Миколайович наголосив на здобутках остан� нього часу у сфері освіти і науки, зокрема, що сто� сується Закону про освіту та Національної рамки ква� ліфікацій, розповів про перспективи подальшої робо� ти за всіма напрямами освітянської галузі. З доповіддю “Про проект Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року” виступив Перший віце�президент Спілки ректорів вищих нав� чальних закладів України, ректор Національного педа� гогічного університету імені М. П. Драгоманова Вік� тор Андрущенко, зазначивши, що проект є сучасним і дуже актуальним. За словами ректора, він відріз� няється своєю логічністю, послідовністю і довершені� стю. Однак існує низка зауважень, які потребують врахування. Здебільшого це стосується архітектоніки підрозділів, соціальної адресності положень, допов� нення основних принципів, на яких базується Концеп� ція, тощо. Під час обговорення проекту виступили Перший віце�президент Національної академії правових наук Украї� ни Олександр Петришин, ректор Таврійського національ� ного університету імені В. І. Вернадського Микола Багров, ректор Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” Василь Тацій, ректор Хар� ківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віль Бакіров та інші. Їх зауваження і пропозиції стосувалися посилення у Концепції компоненту, пов’язаного з правом, екологічною культурою, соціальним захистом. Проект Концепції гуманітарного розвитку України був Вчена рада 2 Прес*служба університету Зустріч з митцями АКАДЕМІЧНІ МАНТІЇ Н А П Е Р Е Д О Д Н І Н О В О Г О РО К У 26 ГРУДНЯ 2011 р. на Вченій раді університету відбулось вручення академічних мантій відомим драгомановцям, які творять сьогодення і майбут� нє нашого вишу. Диплом Почесного професора НПУ імені М. П. Драгоманова отримала професор кафедри методики викладання української мови та літератури Тамара Стратієнко�Гримальська, диплом Заслуже� ного професора університету – Мирослав Жалдак. Історична подія для Драгомановського вишу відбулась в урочистій передноворічній атмосфері. На Вченій раді у н і в е р с и т е т у, крім членів ради, були присутні почесні гості та колеги по роботі “іменинників”, як назвав Тамару Миколаївну і Мирослава Іва� новича ректор університету Вік� тор Андрущен� ко. Музичне при� вітання профе� сорів пролунало від Національно� го академічного народного хору імені Г. Верьовки. Першою отримала академічну ман� тію і одвічну перепустку в університет народна артистка України, професор Тамара Стратієнко�Гримальська. Віктор Андрущенко у вступному слові зазначив: “Про Тамару Миколаївну можна говорити годинами, днями. Нею милуються наші студенти на посвяті в першокурсники, нею захоплюється вся країна. Тамара Гримальська знаходить такі слова, що всередині все огортається любов’ю. Знаходить, бо черпає їх з життя”. Тамара Стратієнко�Гримальська після отримання відповідної атрибутики подякувала колективу університету і зіз� налась: “Доля подарувала життя, яке сповнене роздумами, хвилюваннями, зустрічами. І саме НПУ імені М. П. Драго) манова подарував незабутні хвилини радості і натхнення. Бути професором такого славного університету для мене честь”. Наприкінці промови Тамара запропонований з метою визначення принципів та пріори� тетів, обґрунтування соціально�економічних та соціокуль� турних основ гуманітарного розвитку України як необхідної передумови реалізації потенціалу кожного її громадянина, забезпечення конкурентоспроможності держави і нації в сучасному світі. Учасники зібрання схвалили запропонований проект Концепції, наголосивши все ж на внесенні низки пропозицій та зауважень до тексту документа. Миколаївна побажала всім присутнім і всьому колекти� ву університету, щоб все задумане – здійснилось, а “дорога стелилась добром!”. Академічну мантію та диплом “Заслуженого про� фесора” отримав Мирослав Жалдак – доктор педаго� гічних наук, професор, академік АПН України, заслуже� ний діяч науки і техніки. Мирослав Іванович пройшов в університеті великий шлях – від асистента до академі� ка, адже працює в НПУ імені М. П. Драгоманова з 1962 р. За цей час довкола вченого сформувалась когорта молодих дослідників і утворилась наукова школа. Досвідчений вче� ний підготував 31 канди� дата наук та 12 докторів. Як зізнався Віктор Андрущенко, Мирослав Іванович займає особли� ве місце в ієрархії про� фесорів нашого універ� ситету. “Він постійно працює – видає моно) графії, посібники, зай) мається науковою робо) тою з молодими вчени) ми, читає лекції. Дослі) джує значення інформа) ційної культури майбут) нього вчителя. Миро) слав Жалдак – заснов) ник і організатор Інсти) туту інформатики НПУ імені М. П. Драгоманова. Він працює там, де роз) гортається інформацій) ний простір держави, а це в наш час так важливо і актуально”. Мирослав Іванович після вручення мантії і перепустки подя� кував за високу оцінку результатів роботи. Побажаємо “іменин� никам” творчої наснаги, довгих років роботи як в університеті, так і в євро� пейському освітньому просторі. Сергій РУСАКОВ ТЕ, ЩО НЕ ВИМІРЮЄТЬСЯ НА ТЕРЕЗАХ Напередодні Нового року ректорат університе� ту запросив на товариську зустріч майстрів музи� ки, слова, співу й танців вишу – таланти НПУ. Океан теплих слів і щирої вдячності доповнювався особи� стими спогадами, враженнями й емоціями. “Я не знаю, чи існують сили “потойбічні” й “поцей� бічні, – зізнався ректор університету Віктор Андру� щенко, – якось їх так прийнято ділити в історії людсько� го досвіду, але коли слухаєш надзвичайний спів Народ� ного хору імені Верьовки чи милуєшся танцювальними постановками ансамблю імені Вірського, видається, що ті потойбічні сили існують. Бо якимось дивом через пісню, музику, танець переливаються у нашу душу. І коли відбувається цей перелив, який часто теоретики кличуть катарсисом, – людина переповнюється доб� ром. Добро ж не має меж”. Про мистецтво як категорію, яка не вимірюється фізичними чи якимись іншими подібними величинами говорили й Великі. Анатолій Авдієвський подякував за теплий прийом і щирі слова, пригадав свої перші кроки, родину, життя якої освітлювала українська пісня. Миро� слав Вантух повідав, що найдорожче для творця й художника, звичайно, приємне щире слово: “Потрібно мати дар Божий, щоб відчути, почути іншу людину. Вік) тор Петрович його має. Він велика особистість і незрів) нянний талант, а організація, якою б вона не була, там, де є справжня особистість і талант, у всьому досягати) ме успіху”. Слова вітання з нагоди новорічних і різдвяних свят драгомановцям висловив і співголова Наглядової Ради університету Анатолій Толстоухов, якого теж можна сміливо зараховувати до талановитої когорти пісне� творців. На завершення ректор вишу закликав усіх у новому році частіше відкривати свої серця та впускати туди мистецтво. Прес*служба СІЧЕНЬ 2012 �Науково!практичний форум ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В УКРАЇНІ: З ЧОГО ВАРТО ПОЧИНАТИ Науково�практичний форум “Стратегія розвитку екологічної осві� ти в Україні”, що відбувався 21 грудня в НПУ імені Михайла Драгоманова, зібрав видатних науковців найрізно� манітніших галузей освіти. Президентом Асоціації екологів вищих навчальних закладів обрано Анатолія Толстоухова Підготовка фахівця�еколога чи не най� актуальніша в атмосфері загальноцивіліза� ційної екологічної проблематики. І якщо зважити, що Європа та світ активно взялися за вирішення таких гострих питань, то в України, на жаль ще все попереду. Аби виховати достойне екологічно свідоме май� бутнє покоління, варто починати уже із сьо� годнішнього дня і не лише розмовами, переконані експерти в галузі, що зібралися на Форум. Ідея організації такого заходу не випад� ково належить Інституту екології, економіки і права та НПУ імені М. П. Драгоманова. Охоче долучилися до проведення Націо� нальний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, Всеукраїнська екологічна ліга, Національний центр “Мала академія наук” України. Таким чином, орга� нізаторам вдалося поєднати різні суспільні інституції у роботі над екологічними про� блемами. Присутні на Форумі представники Адмі� ністрації Президента, Верховної Ради, Кабі� нету Міністрів, зокрема Міністерства еколо� гії та природних ресурсів України і Міністер� ства освіти і науки, молоді та спорту, мали можливість поспілкуватися з науковим загалом, очільниками громадських органі� зацій, науково�дослідних центрів, журналі� стами. Результати ж у такому випадку мали змогу залишитися не лише на рівні теоре� тичного обговорення, але й практичного втілення. Акцентом діалогу учасників Форуму стало визначення стратегії розвитку еко� логічної освіти і загалом, як анонсувалося ініціаторами, – створення Асоціації еколо� гів вищих навчальних закладів. “Подія досить визначна в українському суспіль) стві, – наголосив ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, – тому особливо важливо, щоб ця Асоціація об’єднала в собі співпрацю та взаємодо) повненість наукових установ і органів влади, навчальних закладів та громадсь) ких організацій. І Драгомановський виш і Інститут екології, економіки і права здатні забезпечити таку роботу при бажанні усіх складових процесу”. Віктор Петрович переконаний, що такі взаємні зусилля, звичайно, не можуть передбачати швидко� го результату, адже розраховані на довгос� трокову перспективу, але єдино правильні і дієві. Ті покоління екологів, які вдасться під� готувати сьогодні, забезпечать ланцюгову реакцію у формуванні екологічної свідомо� сті і культури майбутнього України. Міністром екології та природних ресурсів України Миколою Злочевським. Вітання від урядовців сприяли активному налашту� ванню роботи Форуму, як і офіційний лист з побажанням плідного діалогу від Президен� та України Віктора Януковича. Ідея організації Форуму належить Інституту екології, економіки і права та НПУ імені М. П. Драгоманова Підготовка фахівця*еколога – одна з найактуальніших нині Екологічна проблема не має кордонів, тому варто об’єднувати) ся не лише суспільству в межах країни, але й світовій спільноті, а подібні заходи стануть хорошим поштовхом до цього. Про критерії роботи, що врешті відіб’ються на усіх українцях і жителях пла� нети загалом, говорив радник Прем’єр�мі� ністра України, академік НАПН, доктор філософських наук, професор та співголова Наглядової Ради Драгомановського універ� ситету Анатолій Толстоухов. Учений дово� лі давно займається екологічною пробле� матикою, тому закцентував свою увагу на глобальних міжнаціональних зв’язках. Анатолій Толстоухов Погодився з професором і народний депутат України, академік НАПН, член�ко� респондент НАН, доктор фізико�матема� тичних наук Станіслав Довгий. Нардеп зауважив, що специфіка екологічної сфери поєднує у собі не лише природничі аспекти, але й економічні, правові, педагогічні. Їх слід враховувати при розгляді таких про� блем. Станіслав Олексійович приїхав на Форум відразу після засідання в Кабміні, де спілкувався з Міністром освіти і науки, молоді та спорту Дмитром Табачником і Станіслав Довгий: “Специфіка екологічної сфери поєднує у собі не лише природничі аспекти” Людмила КУХ Прес!служба інформує Конференція Дистаційні форми у дії! ПРОЦЕСИ, які відбуваються у соціальному середовищі, утворюють низку проблем, що постають культурним викликом до освітян�практиків й науково�педагогічних працівників мистецької і музично�педагогічної галузей України, зумовлюючи спрямованість професійного зростання викладачів музичного мистецтва. Обговоренню шляхів їх вирішення було присвячено Всеукраїнську дистанційну науково�практичну конференцію “Професійний розвиток викладача музичного мистецтва: тра� диції, новації, перспективи”, ініційовану кафедрою педагогічної творчості на чолі з Н. В. Гузій, доктором педагогічних наук, професором. Конференція відбулася 17 листопа� да 2011 року. Проблематика професій� ного розвитку викладача вищої школи і дистанційна форма обговорення і вирі� шення програмних питань конференції – актуальні, модернові та перспективні наукові вектори, реалізовані в Україні на базі Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова за підтримки В. П. Андрущенка, ректора, доктора філософських наук, академіка НАПН України, члена�кореспондента НАН України, професора. Підготовка до конференції тривала майже півроку. Її співор� ганізатором виступив Мелітопольський державний педагогіч� ний університет. У плідній співпраці з його керівником – В. В. Молодиченком, доктором педагогічних наук, профес� ором і колективом науково�педагогічних працівників факультету мистецтв та художньої освіти; викладачами кафедри педагогіч� ної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова; старшим лаборан� том К. В. Бабко було проведено багато організаційних заходів, зумовлених завданнями пошуку нових форм акмеологічної під� тримки наукового зростання викладача вищої школи, специфі� кою інформаційного і технологічного забезпечення конференції. Серед мистецьких і музично�педагогічних вишів України науково�практичний online�обмін досвідом пройшов першу і успішну апробацію. У результаті запропонована проблематика і розроблена програма зібрала на участь у конференції понад 125 заяв від представників професійно�педагогічної, музично� педагогічної і мистецької галузей з різних регіонів України. СІЧЕНЬ 2012 “Стратегія розвитку екологічної освіти є надзвичайно актуальним питанням як з професійної, так і організаційної точки зору, адже Положення про Державну інспекцію навчальних закладів України передбачає одним з основних завдань моніторинг якості освіти та її розвитку, вне) сення пропозицій щодо вдосконалення як законодавства, так і організації навчально) го процесу”, – висловив думку перший заступник Голови Державної інспекції нав� чальних закладів України Юрій Дудник. Знаково, що до роботи Форуму долучи� лася й молодь. У ході засідання було відзна� чено дипломами й подарунками перемож� ців першого етапу Всеукраїнської олімпіади з екології, що проводилася на базі Інституту екології, економіки і права під опікою ректо� ра Олени Биковської. Олена Володими� рівна, як одна з представників наукової спільноти, що дуже ревно вболіває за еко� логію в Україні, запевнила про всю можливу допомогу з боку Інституту екології, економі� ки й права, яка знадобиться поважним гостям для втілення запланованого Фору� мом. Підсумком проведеної зустрічі стало рішення про створення Асоціації екологів вищих навчальних закладів. А Президентом потужної організації одноголосно обрано Анатолія Толстоухова. Серед них – зрілі науковці�педагоги (5 академіків, 19 докторів наук, професорів), 64 кандидата наук, доценти, аспіранти, вчи� телі музичного мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів, концертмейстери. Усі зареєстровані на форумі конференції мали змогу ознай� омитись з вітальним словом програмного комітету – В. П. Ан� друщенка, В. В. Молодиченка, Н. В. Гузій; анотаціями, тезами та текстами доповідей провідних науковців педагогічних і мистецьких центрів більшості регіонів України (С. С. Горбенко, Н. П. Гуральник, Л. О. Базиль, Л. М. Ва� силенко, А. В. Козир, О. М. Олексюк, В. Ф. Орлов, О. М. Отич, Г. М. Падалка, О. Є. Реброва, О. М. Семеног, М. О. Со� ва, Т. П. Танько, О. П. Щолокова, Д. Г. Юник та інші); оцінити зміст презен� тованої монографії Н. А. Сегеди, канди� дата педагогічних наук, доцента, докто� ранта кафедри педагогічної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова “Професійний розвиток викладача музичного мистецтва: історія, методологія, теорія”; обговорити експериментальні пошуки творчих лабо� раторій, презентовані аспірантами МДПУ імені Богдана Хмельницького Ю. С. Яко� влевою і С. В. Чирковою; встановити відкритий online�діалог з авторами публікацій, відновити наукові зв’язки з однодумцями й водночас демократично спілкуватись з опонентами. Результатом роботи конференції стала ухвала програмного партнера�експерта конференції – Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН, очолюваного І. А. Зязюном, доктором педагогічних наук, професором, дійсним членом НАПН України. Її зміст консолідує представників професійної викладацької і музично�педагогічної спільноти у забезпеченні естетичної потреби суспільства у педагогічному супроводі художньої освіти людини крізь життя, що робить її активною, творчою і щасли� вою. З усіма матеріалами конференції можна ознайомитись на її форумі за електронною адресою www.pedtvor.npu.edu.ua. Наталія СЕГЕДА, фото Анни ФОРИС НОВІ НАВЧАЛЬНІ АУДИТОРІЇ 19 грудня, у День Святого Миколая, свої двері для спудеїв відчинили п’ять нових навчальних аудиторій та лабораторія в Інституті перепідготовки і підвищення ква� ліфікації НПУ. Зі словами подяки до керівництва і колективу уні� верситету звернувся директор підрозділу Володимир Ісаєнко, відзначаючи, що ректор та проректори вишу завжди виважено й мудро підходять до вирішення нагальних питань, сприяють і душевною підтримкою, і фінансовою. Ректор НПУ Віктор Андрущенко з особливим енту� зіазмом відкривав новенькі аудиторії саме в цьому Інституті. “Одним із пріоритетних завдань нашого нав) чального закладу є підготовка кваліфікованих педагогіч) них кадрів на усіх освітніх рівнях. Зараз в Україні досі залишається незаповненою ніша щодо забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогів вищої школи. Саме Драгомановський університет як флагман педагогічної науки повинен взяти на себе цей аспект роботи, – переконаний Віктор Петрович, – тому НПУ розширюється, розвиває свої потужності. Це зако) номірно”. Цього ж дня відбулося й урочисте відкриття відре� монтованого гардеробу для працівників та студентів головного корпусу університету. У результаті відновлю� вальних робіт приміщення набуло європейського вигля� ду. Особливою прикметою стала зручність та мобіль� ність шафок і дзеркал у новому гардеробі. 3 �Свято мистецтва 10 річчя будівництва славного міста Вавилон Яскраво. Настільки яскраво, що будь*яка його вистава супроводжується феєрверком емоцій. Незабутньо. Настільки, що пам’ятаєш до дета* лей усі свої порухи, коли був присутнім при тому, як творилося істинне мистецтво. Чуттєво. До того, що відчуваєш навіть мікроча* стинками свого єства кожне сказане слово, кожен подих, що злітає зі сцени. І глибоко. Настільки, що зачіпає до болю твоє серце, стискає його, а потім віддається пульсом у скронях. Зі сцени в той вечір пролунало багато вітань. І всі їх вдячно приймала “несамовита жінка, що створила неса� мовитий театр”, – художній керівник “Вавилону” Ірина Савченко. У ті свят� кові хвилини вона розповідала гляда� чам про все: про те, як твориться диво під назвою вистава, про те, як у пере� ходах та на підвіконнях народжуються ідеї, як проходять сповнені мистецтва будні. Коли ж її запитали – для чого їй усе це? Для чого їй “Вавилон”? Вона відповіла: “Для того, аби в житті було щось головне, щоб життя не пройшло даремно”. Цей театр уже 10 років створює нові життя, що непов* торно втілюються у героях його вистав, об’єднує долі, “Вавилон” – це вистави, фестивалі, гра, сміх, сльози, дружба... допомагає вчитись прекрас* ному, знаходити у звичайному незвичайне… Ірина Савченко і її “Вавилон” Усі ці епітети можна продовжувати довго, але засто� сувати їх можна тільки для означення народного театру “Вавилон”. Ось уже десять років, як йому вдається зачіпа� ти найсокровенніші глибини людської душі, витягуючи звідти на сонячне світло тільки найкраще, справжнє. Дуже часто на його виставах можна побачити сльози, сміх… Без фальші. Можливо, так стається, бо в героях вистав, тала� новито зіграних акторами�вавилонянами, люди впізнають себе, а тому збрехати емоційно “Вавилону” означає збре� хати самому собі. І хоча кажуть, що театр – це обман, лицедійство, але про “Вавилон” навряд можна сказати подібне. Кожна його вистава – це десятки справжніх жит� тів, які майстерно проживають на сцені протягом десяти років. Для того, аби в житті було щось головне, щоб життя не пройшло даремно. Ірина Савченко 13 грудня відбулося святкування ювілею народного театру “Вавилон”. Усмішки, вітання, торт. Усе, як і нале� жить імениннику. Свято, яке схвилювало увесь універси� тет того вечора, допомогло зібрати під одним дахом вели� чезну драгомановську родину. Аж диву даєшся, наскільки він об’єднав людські серця за десятиріччя. Випускники з неприхованими сльозами радості на очах приходили і дивувалися, наскільки змінився їх рідний театр за цей час. У кожного по�різному склалося життя, але, незважаючи на все, люди часто згадують те місце, де були по�справжньо� му щасливі, де знайшли себе. У цьому випадку легенда про Вавилонську вежу, що роз’єднала людей, – неправда. Дивлячись на сповнені радості очі, можна констатувати факт, що вона згуртовує серця, робить їх єдиним цілим. “Вавилон” – це можливість зробити світ трішечки яскравішим Свято у той день було дійсно святом. Це відчувалося в усьому – в самій обстановці, у хвилюванні присутніх, у яскравих та креативних костюмах акторів. І звичайно ж, глядачі протягом усього вечора не переставали зізнавати� ся “Вавилону” у своїх почуттях, адже: “Якщо говорити про театр, то або освідчуватися йому в кохані, або мовчати”. Несподіванкою, приготованою іменинником для публіки, став показ першої дії п’єси Миколи Куліша “Хулій Хорина”, прем’єра якої відбудеться навесні. Після того, як зал насміявся від душі над долею Хуліо Хорини, ну і зви� чайно ж піддався неабиякому зацікавленню, що є гаран� том успішного показу цієї вистави весною, на сцені зій� шлося два покоління вавилонян – перше, яке свого часу дебютувало з цією виставою, й сучасне. Актори розчулено дивилися одне на одного, сміялися, порівнюючи свою гру, а дехто з них виявилися навіть дечим… схожими! Ще одним сюрпризом для глядачів була демонстрація першо� го промо�ролику, який нещодавно з’явився на офіційному сайті “Вавилону”. Цей театр уже 10 років створює нові життя, що непов� торно втілюються у героях його вистав, об’єднує долі, Уривок з вистави «Хулій Хорина» допомагає вчитись прекрасному, знаходи� ти у звичайному незви� чайне… Хочеться побажати побільше успіхів у поєднанні з творчими злетами, очей, сповне� них сліз вдячності, про� цвітання, наснаги, ну і звичайно ж – натхнен� ня! Від щирого серця ВІТАЄМО! Happy Birthday, Dear… Юлія СУХЕНКО Фото Ірини ТИЩУК Серед натхненників театру – Володимир Талашко Гастролі “Вавилон” на “Тэатральном куфари” НАРОДНИЙ аматорський студентський театр “Вавилон” представляв НПУ імені Михайла Драгоманова на VІІІ Міжнародному фестивалі студентських театрів “Тэат� ральны куфар – 2011” у Мінську. Фестиваль проходив у столиці Республіки Білорусь та став заключним акордом циклу театральних заходів, присвячених 90�річчю створення Білоруського державно� го університету. Участь у міжнародному кон� курсі взяли близько 29 студентсь� ких театрів із 16 країн світу, серед яких Росія, Україна, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Хорватія, Словенія, Німеччина, Нідерлан� ди, Бразилія, Ізраїль, Марокко, Грузія та інші. Народний студентський театр “Вавилон” – неодноразо� вий учасник міжнародних конкур� сів і фестивалів, що вже добре відомий на теренах України свої� ми оригінальними постановками й майстерною акторською грою. У Мінську “Вавилон” предста� вив на суд глядачів виставу 4 “Повернення в нікуди” від автора Лесі Дем� ської та режисерів Ірини Савченко й Альони Шашко. Виз� начали переможців високоповажне журі у складі видатних режи� серів і акторів з усього світу. За кілька конкурс� них днів завдяки напруженій, але това� риській атмосфері фестиваль перетво� рився на одну велику святкову дію, де, подібно до давніх містерій, відсутній докладний поділ на акторів і глядачів. Драгомановці знайшли безліч нових друзів, а власний досвід попов� нили новими враженнями, приємними спогадами й корисними ідеями. Бо ж сьогоднішні студенти – це громадяни світу з широкою мобільною мультикультурною діяльністю, коли тісно поєднується національне й уні� версальне. СІЧЕНЬ 2012 �Інтерв’ю ВОЛОДИМИР ДОРОШКЕВИЧ: “Все залежить від допитливості!” Студенти, які люблять цікаві розмови, зав� жди затримуються після занять для розмови з ним. Він має власний погляд на сучасні проце� си і ділиться ним з оточуючими. Сьогоднішній наш співрозмовник уже 28 років працює в Дра� гомановському університеті і незабаром свят� куватиме 70�річчя. Про студентську молодь, сучасність і майбутнє спілкуємось з профес� ором кафедри філософії Володимиром ДОРОШКЕВИЧЕМ. “Є певні виклики часу, і на них слід відповідати” – Володимире Олександровичу, ким ви є за базовою освітою? – Фізиком�теоретиком. Але у 1968 р. отримав запрошення від професора Олександра Шугайліна в аспірантуру з філософських проблем природознав� ства у Київському університеті імені Т. Шевченка. Самостійно захистив тему “Гносеологічний аналіз поняття “феноменологічна теорія” у фізиці”. З Драго� мановським університетом я познайомився, коли працював у відділі наукових досліджень в Міністерстві освіти і науки. Керував науковою роботою у педагогіч� них інститутах. Коли зіткнувся з інститутом імені Горь� кого (нині НПУ імені М. П. Драгоманова. – авт.), полю� бив його і душею і розумом. З часом мене запросили сюди викладачем. І саме тут сталось моє становлення як філософа. – Які теми вас цікавлять як філософа? – Варто сказати, що на кафедрі філо� софії діє відома наукова школа професора Григорія Волинки “Історична еволюція сві� тової і вітчизняної філософії в освітньому контексті”. Напрям, який я в ній предста� вляю, є дослідження античної філософії, а саме – вивчення постаті Геракліта. Напри� клад, з професорами Григорієм Волинкою і Наталією Мозговою опубліковано дослі� дження “Чи були Кант, Гегель, Ніцше делоськими нирцями у витлумаченні Гера� кліта Темного?”. Антична філософія зага� лом залишається загадкою для сучасного покоління. Як в той давній час міг статись такий потужний спалах розуму і інтелекту? Про сьогоднішній інформаційний простір не виникає питань, а от щодо Античності – їх безліч. Адже досягнення античної філо� софії можна порівняти з сучасними. І це незважаючи на те, що умови були первіс� ними, але результати вражають. Тому я і зацікавився цією темою і запитанням “Який зміст вкла� дали перші філософи у свої твори?”. – Ви є розробником авторських концепцій. Розкажіть, будь ласка, детальніше. – Нещодавно нами була видана книжка, де вперше у світовій філософії викладено філософський погляд на сон і введено поняття “Інтелектуальний сон”. Сон рані� ше досліджувався як чуттєве явище, але чи бере інте� лект в ньому участь? Чи сон дотичний до розумової діяльності? Чи інтелект дотичний до сну? Такі запитан� ня ми поставили з професором І. Купріяновим, видат� ним письменником і філософом із Запорізького націо� нального університету. Виявилось, що у світовій філо� софії немає відповідного дослідження. Хоча ця тема турбувала Геракліта, Сократа, Аристотеля, Декарта, Локка та ін. Наприклад, у Геракліта третина фрагмен� тів, що збереглися, присвячені сну. Нам же вдалось довести, що сон дотичний до розумової діяльності і якщо їх поєднати, то відкривається цікавий аспект кар� тини світу. – Як ми можемо використати цю концепцію на практиці? СІЧЕНЬ 2012 Дорошкевич Володимир Олександрович Народився у 1942 р. Закінчив середню школу № 92 в м. Києві. У 1965 р. закінчив фізичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Служив у лавах Радянської Армії. У 1973 р. закінчив аспірантуру філософського факультету, де і захистив кандидатську дисерта� цію у 1975 р. Далі робота в Міністерстві освіти і науки, а з 1983 р. і по наш час працює на кафедрі філософії НПУ імені М. П. Драгоманова. – Ви коли�небудь зустрічались з поняттям “нове”? Як з’являється новий досвід, нові думки? Ми довели, що “нове” з’являється в інтелектуальному сні – сні без сновидінь і викликів чуттєвості. У дослідженні ми при� водимо приклади з життя відомих людей, наприклад, Дмитра Менделєєва, якому його славетна таблиця прийшла в інтелектуальному сні. Художнику Рафаелю образ Мадонни теж з’явився у такому ж сні. Якщо вва� жати, що сучасний розвиток суспільства заснований на інноваціях і слід осягнути механізми виникнення цього нового, то це вже і є актуальність та практичність подібного дослідження. – Володимире Олександровичу, чи змінились студенти за час вашої роботи в університеті? – Не хочеться будь�яке молоде покоління порівню� вати. В кожного є свої переваги і недоліки. Але скажу, що сучасні студенти у порівнянні, наприклад, зі студен� тами 80�х років є більш допитливими і розкутими. А ці елементи у навчанні дуже потрібні. Так само, як і дис� ципліна. Якщо їх немає – навчання нівелюється як про� цес, а з ними – процес йде на виріст. – Сучасні технології змінили ваш підхід до викладання? – Ні. Мій підхід до викладання змінюється лише з новим поколінням. Олександр Пушкін написав “Здра� вствуй, племя / Младое, незнакомое!...”. З кожним поколінням змінюється і методика викладання. А до технічних новацій ставлюсь прохолодно, навіть з Інтер� нетом ніколи не мав справи. Віддаю перевагу книжці, і в цьому я “класик”. – Сьогодні література стала більш доступною. Як це вплинуло на якість досліджень, освіти? Колектив кафедри філософії – Все залежить від допитливості. Молодь розвиває її в інформаційному полі дуже швидко. Наше покоління було більш консервативним – зміни відбувались, а ми не встигали за ними. А нинішнє покоління більш опера� тивне – життя різноманітне, тому і потрібно бути опе� ративним. Для покоління, що входить у буремне життя, це є позитив. – Але деякі футурологи говорять, що це все не призведе ні до чого хорошого. Якщо машина на шосе їде занадто швидко, то можна втратити керування… – Думаю, що футурологи помиляються. Все за� лежить від людини, інтелекту, її духовного стану. А якщо вона готова до цієї швидкості, а молодь готова до неї, то чом би й ні. Є певні виклики часу, і на них слід відповідати. Виклики змінюються, і в них потрібно орі� єнтуватись. Молодь в цьому бездоганна. Досліджуючи проблему часу, я лише переконався, що майбутнього ніхто не знає і всі футурологічні передбачення є дуже суб’єктивними. Адже завжди присутній елемент спон� танності. Все в людині буде ґаразд, якщо вона буде готовою до несподіваного. Тут слід згадати Геракліта: “Хто не чекає несподіваного, той не знайде потаємно� го”. Молодь готова до сприйняття нового, і тому може знайти відповіді на велику кількість питань сьогодення. – Яке місце, на вашу думку, зараз займає філософія в нашому суспільстві? – Філософія в її чистому вигляді є рушійною силою культури і суспільства. Цю думку висловив ще Платон. Без інтелекту не можна здійснити культуру, адже вона охоплює життя і робить його гідним людини. Для цього потрібні творчість і інтелект. – Чим сьогодні має займатись філософ? – Випускаючись з університету, філософ має бути радником для людей. Допомагати у виборі шляху для найбільш оптимального життя. Філософ потрібен саме в цьому. Особливо зважаючи на молодість нашої дер� жави. “Філософ має бути радником для людей” ПРО ГАЗЕТУ “ПЕДАГОГічНі КАДРИ”: Я давно читаю газету “Педагогічні кадри”. В ній друкуються цікаві матеріали, і за останній рік видання стало ще кращим – воно стало доступнішим за змістом, з’явились новації. Хочу порадити долучати ще більше молоді до роботи над газетою, тоді вона стане ще потуж* нішою. – З ким із філософів ви б поділилися думками? – Мені до вподоби стиль Рене Декар� та. Коли я читав його біографію, то в одно� му місці він написав: “Я втік з Франції у Нідерланди. Там люди демократичні… Ти живеш сам по собі і твориш”. І, як бачимо, творити йому вдалось на славу! Так само зробив і Геракліт. Знайшов місце на горі і творив. Стиль один і той же в обох, хоча різні епохи. І зараз якщо філософи хочуть досягти вершин, то мають вміти усамітню� ватись. Бо в іншому випадку займатимуть� ся бізнесом, а він складно сумісний з філо� софською творчістю. – Сучасна філософія має бути більш теоретичною чи практичною? – Філософія наробила стільки ідей, що вона має ставати практичною. Це її наступний крок до зближення з дійсністю. – Які у Вас плани на найближчий час? – Нині працюю над проблемою часу. Філософія не змогла поки що дати відпові� ді на такі запитання: що таке час? в чому його зміст? Всі знають фразу “Немає часу”, але що ж вона означає? Всі живемо в часі, але ж яку суть він має? Як він впливає на людину як суспільну істоту? Потрібно шукати чітку формулу вирішення цих питань. Були спроби по�різному підійти. Наприклад, матеріа� лізм вирішив це питання наступним чином: “Час – форма буття матерії”. І думав, що вирішив питання. Проте виявилось, що це неправильно. – Ваші побажання читачам газети. – Геракліт сказав, що він досліджував самого себе. Я б радив сучасним студентам робити те ж саме. Стан самопізнання самого себе дуже корисний, і коли людина заглиблюється в себе начебто зі сторони, то вона зможе в будь�якій ситуації поводитися розважли� во. Старшому поколінню порадив би бути більш гуман� ним. З часом в людині все закріплюється, вона вкорі� нюється, досвід застигає, забувається власний шлях і вона стає більш жосткою, нетерпимою, лає молодь. Потрібно давати молоді більше свободи. А якщо даєш пораду, то інколи слід говорити “не знаю”. Молодь там, де їй так скажуть, сама розбереться і навчиться. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Ірини МОРОЗ 5 �Ювілей ЖИТИ НЕ ДЛЯ СЕБЕ КОЛЕКТИВ Наукової бібліотеки та ветерани праці і війни університету вітають з 90�річчям учасника бойових дій Великої Вітчизняної війни, ветерана праці університету, Відмінника освіти України, завідуючу бібліотеки НПУ 1954–1977 рр. Ганну Севастянівну Разумову. “Живе лиш той, хто не живе для себе” – писав Василь Симоненко. Людина, щедра душею, з доброю енергією, дотепна, не байдужа до всього й усіх, хто її оточують, Ганна Севастянівна не тільки є сучасницею подій останнього століття, а й активно брала в них участь. Вона народилася в с. Гуменно на Вінниччині. Батьки – вчителювали, зго� дом переїхали у Ново�Псковський район Луганщини. По закінченні середньої школи вступила до Харківського педагогічного інституту, але навчання перервала війна. Після навчання в школі медсестер була направлена на фронт – в медсанбат 10�ї стрілецької бригади Пів� денно�Західного фронту, пізніше працюва� Враження ла у Воронезькому шпиталі. У виз� воленій Україні продовжила нав� чання на педагогічному факультеті в Харківському і Київському педаго� гічних інститутах, отримала диплом педагога�психолога. У роки відбудови країни, рідно� го міста, інституту, створення бібліотечного фундаментального фонду проявилися яскраві риси її особистості як лідера. Доля Ганни Севастянівни тісно пов’язана з колективом бібліотеки НПУ: із 1951 розпочала трудову діяльність у бібліотеці КДПІ імені О. М. Горького, а в 1954 році стала керівником підрозділу. Неабиякі організаторсь� кі здібності і невтомна праця Ганни Севастянівни дали змогу за корот� кий час заснувати новий читальний зал з відкритим доступом до літе� ратури для самостійної роботи сту� дентів, читальний зал для аспіран� тів і викладачів інституту, добре оснащені читальні зали в гуртожит� ках, значно покращити матеріальну базу бібліотеки. Щоб навчити студентів�початківців вмінням знайти потрібні підручники, журна� ли, газети у численному фонді бібліотеки, Ганна Севастянівна особисто проводила бесіди з першокурсниками з основ бібліо� графії і роботи з книгою, розповідала про інформаційні ресурси вузівської бібліотеки і провідних бібліотек країни, запровадила міжбібліотечний абонемент, який дозволяв отримувати книги з бібліотек у межах краї� ни. За сприянням Ганни Севастянівни було розпочато велику краєзнавчу роботу в інституті: облік, реєстрацію, систематиза� цію і видання бібліографічних покажчиків друкованих праць викладачів і співробітни� ків, що працюють в інституті, яка продовжу� ється і в ці роки. На основі цих матеріалів останніми роками підготовлено також десятки біобібліографічних покажчиків серії “Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова”. Велику увагу Ганна Севастянівна приді� ляла фаховій освіті співробітників, науковій організації праці, професіоналізму, тому що вважала: бібліотекар – людина високої еру� диції, комунікабельності, здатна в умовах щоденної рутинної праці бути привітною, уважною і на десятки запитів читачів на день: “Дайте книгу…” або “Мені потрібно…” терміново знайти відповідь і допомогу, запропонувати щось з нових надходжень. Вона впевнена: якщо вимагаєш від когось щось, то насамперед ти повинен мати це мірило в собі. У бібліотеці постійно вивчались читацькі інтереси студентів всіх спеціальностей, були розроблені рекомендаційні покажчики з тематики, що вивчали або чим цікавились студенти. Ганна Севастянівна, завжди привітна, бадьора, – людина над* звичайної енергії і працьовитості. Їй притаманні тонке відчуття слова, гли� боке розуміння значення книги взагалі і нав� чальної книги для студента і науковця. Тому багато уваги Ганна Севастянівна приділяла комплектуванню бібліотеки – щорічні надхо� дження 45�50 тисяч видань з педагогіки, психології, методики викладання окремих дисциплін в школі і вузі, природничих і гума� нітарних дисциплін, художньої літератури, а також проблемам організації і збереження майже 800�тисячного в сімдесятих роках фундаментального книжкового фонду. За участю Ганни Севастянівни і праців� ників бібліотеки в інституті проводились авторські літературні зустрічі з видатними українськими письменниками О. Гончаром, М. Нагнибідой, В. Собко, Л. Первомайсь� ким, П. Воронько, А. Малишко, П. Глазовим, В. Коротичем та багатьма іншими. Ганна Севастянівна зробила вагомий внесок в організацію і створення довідково� бібліографічного апарату бібліотеки: гене� рального алфавітного каталогу, оновлення систематичного каталогу і систематичної картотеки статей за бібліотечно�бібліогра� фічною класифікацією. Вона організувала оптимальну систему обліку, індексації і збе� реження документального фонду бібліоте� ки, заснувала науково�методичну роботу для мережі педвузівських бібліотек України, була членом Міжвузівської секції директорів бібліотек Києва, членом Вченої ради КДПІ ім. О. М. Горького і очолювала Бібліотечну раду, у складі якої були провідні науковці інституту. Ганна Севастянівна, завжди привітна, бадьора, – людина надзвичайної енергії і працьовитості, з високим авторитетом в колективі, чудовий організатор і лідер гро� мадських організацій інституту 60–70�х років: член жіночої Ради району, очолювала профспілкову і партійну організації підрозді� лу, була секретарем Художньої ради, вибор� чої дільниці інституту тощо. Бібліотека 70�х років – один з кращих підрозділів інституту, нагороджена почесни� ми грамотами і преміями. Колектив завдя� чує Ганні Севастянівні за виховане ціле покоління бібліотечних кадрів, які успішно і натхненно працюють вже не один десяток років. Вона є прикладом для молодих і молодших, вважають ветерани Наукової бібліотеки. Ганна Севастянівна особисто проводила бесіди з першокурсни* ками з основ бібліографії і роботи з книгою, розповідала про інфор* маційні ресурси вузівської бібліо* теки і провідних бібліотек країни. За сумлінну і багаторічну працю Ганна Севастянівна мала величезну кількість подяк, грамот і нагород, серед яких “Захи� сник Вітчизни”, “За перемогу над Німеччи� ною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, “60 років Перемоги над фашистською Німеччиною”, “За сумлінну працю”, медаль імені А. С. Макаренка, “Ветеран праці”, “Відмінник освіти України” та інші. Ганна Севастянівна – добра господиня у власній садибі: невтомною працею випле� кала чудовий фруктовий сад, виховала дітей, внуків і правнуків. Тож бажаємо великій трудівниці ще багато плідних років життя. Із роси й води! Наталія ТАРАСОВА, завідувач відділу Наукової бібліотеки НІЧ У БІБЛІОТЕЦІ В ніч з 9 на 10 грудня студенти і викладачі Драгома� новського університету мали змогу провести ніч у цен� тральному корпусі НПУ імені М. П. Драгоманова. Цією нагодою скористались студенти Інституту філософської освіти і науки, Інституту української філології та Інституту соціальної роботи та управління. Об’єднав усіх в цю ніч Микола Гоголь. фесор Галина Крюкова провела лекцію щодо Мико� ли Васильовича і його твор� чості. Несподіванкою для всіх стала екскурсія до архіву книгозбиральні від директо� ра бібліотеки Людмили Савенкової. Учасникам “Ночі в бібліотеці” на мить привідкрили завісу фондів бібліотеки, де зберігаються Читання поезії Знайомство з фондами бібліотеки Вітальне слово директора бібліотеки Захід розпочався зі вступного слова директорки нау� кової бібліотеки НПУ Людмили Савенкової, потім про� Аромат кави, вогники свічок, “Вій” на екрані, м’які крісла та зручні подушечки створили містич* ну та водночас затишну та теплу атмосферу в ніч* ному читальному залі. Особисто мені “Ніч у бібліо* теці” подарувала приємні емоції, нові знайом* ства, неочікувані враження та цікаві спогади. Орися БІЛЕЦЬКА, студентка 6 Нічний шаховий турнір книжки, серед яких трапляються справжні раритети. Сту� денти спустилися гвинтовими сходами на два поверхи вниз та блукали серед поличок, вщент заповнених рари� тетними виданнями. Мені було цікаво взяти участь у цьому заході. Особливо приємне враження на мене справили працівники бібліотеки, які нами опікувались. Із задоволенням послухала вірші Людмили Бистро* вої*Дробот. На мою думку, вона відчула та пропу* стила крізь себе багато емоцій і наповнила ними власну поезію. Катерина КОРЖАН, студентка Далі дивились фільми “Вій”, “Вечори на хуторі близ Диканьки”. Дивились як радянські екранізації, так і суча� сні. О першій годині ночі зачитували вірші, які найбільш припали до душі, о третій – малювали стінгазети на тему гоголівських фільмів. Вранці, вже коли всі збирались додому, організатори запросили весною на “Ніч у бібліотеці – 2”. Цього разу всіх об’єднає Михайло Булгаков. Ольга ГОНЧАР СІЧЕНЬ 2012 �Екскурсія МАНДРИ КИЄВОМ 23 грудня 2011 р. студенти ІІІ курсу Інституту іноземної філології здійснили надзвичайно ціка� ву та захоплюючу екскурсію Києвом, яку з раді� стю провела викладач кафедри російської літе� ратури Галина Крюкова. “Те, що я вам сьогодні встигну показати, – це про) сто мій Київ, це місто, яке я люблю і непогано знаю,” – такими словами Галина Василівна звернулась до студентів під час екскурсії, яка розпочалась неподалік від метро “Університет” і тривала близько двох годин. Під час екскурсії сту� денти дізнались чимало цікавого про визначні місця Києва, такі як Володимир� ський собор, Київський міський будинок учителя, Національну оперу України, Золоті Ворота, Софіївський собор, пам’ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський Золотоверхий собор, Шоколадний будиночок, Монумент Незалежності, Жовтневий палац (у приміщенні якого колись знаходився Київський інститут шляхетних дівчат), Маріїнсь� кий палац, Будинок із химерами, Драматичний театр ім. Івана Франка, Національний музей “Меморіал пам’яті жертв голо� доморів в Україні”, Національний культурно�мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал”, а також оглянули Києво�Печерську лавру, архітектурний ансамбль якої скла� дався протягом майже дев’яти століть та відобразив розви� ток культури і духовності, зміну різноманітних напрямків у мистецтві. На початку екскурсії драгомановці разом із Галиною Василівною перегорнули кілька сторінок із життя Михайла Опанасовича Булгакова. Письменник завжди знаходив щось особливе в Києві, щось таке, чого не було ні в якому іншому місці на Землі. Булгаков дуже добре знав своє рідне місто, про що свідчить детальний опис маршруту головного героя першого роману Михайла Булгакова “Біла гвардія” Олексія Турбіна, яким студенти прослідували разом з Галиною Васи� лівною – від Будинку вчителя до приміщення Гуманітарного корпусу Університету (на той час Олександрівської гімназії), проїхали неподалік вулиці Миколи Лисенка (в романі – Театральної вулиці), що знаходиться позаду Оперного театру: там, у колишньому магазині мадам Анжу “Паризький шик”, розташовувався штаб дивізіону. Слідом за головним героєм ми повернули від Золотих Воріт на Володимирську і опини� лись на Малопідвальній вулиці (в романі – Мало�Провальна). Освітянський пантеон 29 грудня 2011 р. на 73 році пішов із життя професор кафедри теорії та методики навчання при� родничо�географічних дисциплін Мороз Іван Васильович. Мороз Іван Васильович народився 10 січня 1939 року у селі Лисинці Староко� стянтинівського району на Хмельниччині. Свій трудовий шлях І. В. Мороз розпочав у 1957 році, працюючи вчителем біології, хімії та трудового навчання. Згодом у 1961 році очолив педагогічний колектив однієї зі шкіл Рівненської області, працював учителем біо� логії та інспектором шкіл Ізяславського районного відділу народної освіти Хмель� ницької області. У 1966 році закінчив Київ� ський університет імені Т. Г. Шевченка за спе� ціальністю “Біолог�фізіолог і біохімік рослин. Учитель біології та хімії”. З 1967 року – аси� стент кафедри ботаніки Тернопільського педагогічного інституту. З 1969 по 1972 рік навчався в аспірантурі Інституту ботаніки АН УРСР, після закінчення якої у 1973 році успіш� но захистив кандидатську дисертацію та СІЧЕНЬ 2012 Проїжджаючи старовинною вуличкою, неначе потрапили назад у минуле – шум машин, сірий асфальт, будинки похму� рих кольорів, – третьокурсники ненадовго перенеслись в один з кульмінаційних моментів роману, коли поранений Олексій Турбін неочікувано знайшов порятунок у будинку нез� найомої йому жінки на ім’я Юлія Рейсі. Софіївська площа, яка була наступним етапом екскурсії, зачаровувала своєю про� сторістю, стриманим, але вишуканим оздо� бленням. Оглядаючи Собор Святої Софії, який за свою багатовікову історію пережив і навали ворогів, і пограбування, і руйнування, і перебудови, та архітектурний ансамбль монастирських споруд на його подвір’ї, неможливо було не відчувати нестримну гордість за все те, що відбувалося тут багато століть тому. Галина Василівна розповіла чимало цікавого про головну вулицю країни – Хрещатик. До кінця X ст. ця місцевість, як і весь Хрещатик, звалася Перевісещем і являла собою лісові хащі. За часів Русі у джерелі, що протікало через Хрещатий яр, хрестили дітей князя Володимира Великого, а в 988 поблизу нього відбулося історичне хрещення киян. Відтоді певний час вся довколишня місцевість, включаючи сьогодні Поштову площу, мала назву Хрещатицьке урочище. Вже наприкінці XIX століття на горі над яром заклали сад Купець� кого зібрання (теперішній Хрещатий парк). Сьогодні в самому серці Хрещатого яру знаходиться головна площа країни – Майдан Незалежності – візитна картка сучасного Києва. Основна частина нашої екскурсії пройшла в історичному місці і сучасному районі Києва – Печерську. Продовжили подорож студенти, поїхавши найчарівнішою парковою сму� гою Києва, де розташований Маріїнський палац, побудова� ний в середині XVIII ст. Бартоломео Растреллі. Фінальною нотою печерської симфонії була вражаюча панорама Києва з оглядового майданчика Хрещатого парку. Протягом екскурсії Печерськом драгомановці оглянули величні архітектурні спо� руди XIX – початку XX століття (Шоколадний будиночок, буди� нок Лібермана, Дім з химерами), будівлі адміністративного значення (Адміністрація Президента України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів) і, звичайно ж, Маріїнський палац, Лялько� вий театр, монумент Арка Дружби Народів, Національну філармонію України, а також Український дiм, в якому сьогод� ні проводяться різноманітні виставки та презентації, а в XIX столітті на цьому місці розташовувався перший українсь� кий театр. Особливо всіх вразив один з найбільш незвичай� них шедеврів київського модерну – Будинок з химе� рами – пов’язаний з ім’ям архітектора Владислава Городецького. Свою назву будинок отримав через скульптурні прикраси, тематика яких – тваринний наземний та підводний світи, казкові та міфічні істоти. Незважаючи на свою відносну молодість, ця будівля стала однією з найвідоміших пам’яток Києва. Не останню роль у тому, що ця споруда набула величез� ної популярності і визнання, відіграли й легенди, які від самого початку овивали будинок. Найпоширені� шою серед них є легенда, за якою донька архітектора Владислава Городецького втопилася у Дніпрі (за іншою версією – у Середземному морі) чи то через нещасне кохання, чи ще з якихось інших причин. Батько побудував на честь доньки будинок, убран� ство якого символізувало б підводне царство. А ще Галина Василівна розповіла про одну із візитних карток Києва – славнозвісні Київські фонта� ни, встановлені в центрі міста ще в 1898–1900 рр. На жаль, сьогодні їх залишилось лише сім, один з п’яти найбіль� ших студенти оглянули на початку екскурсії у сквері неподалік від Золотих Воріт. Наприкінці екскурсії студентам розповіли про історію Площі Перемоги, яка виникла ще у середині XIX століття як базарна площа. Також площа мала неофіційну назву Єврейський базар або Євбаз. Під час екскурсії третьокурсники дізналися багато нового і цікавого про місто, оглянули чимало визначних і цікавих місць, таємниці яких з радістю відкрила чудовий викладач, справжній майстер своєї справи і просто чудова людина Галина Крюкова. Вона показала “свій Київ”, який зачарував усіх неповторною єдністю ландшафту та архітектури. Ця подорож назавжди залишила незабутні враження у серцях драгомановців! Тетяна ЖУЛКЕВСЬКА, прес*служба університету НА 73�МУ РОЦІ… здобув науковий ступінь кандидата біологіч� них наук. З 1972 по 1977 рік працював на посаді старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії біохімії Миронівсько� го НДІСН пшениці. З 1978 по 1986 рр. – директор Республіканського науково�мето� дичного кабінету педагогічних закладів Міні� стерства освіти УРСР. А з 1986 року – доцент кафедри ботаніки, кафедри психології та педагогіки початкового навчання Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1994 році очолив кафедру методики викладання природничо�географічних дис� циплін, яка під його керівництвом перетвори� лася на провідний науково�методичний центр підготовки майбутніх учителів біології, географії та хімії. Щорічно за ініціативи та під керівництвом І. В. Мороза прово� дилися Всеукраїнські науково� практичні конференції та семіна� ри для вчителів біології, хімії, гео� графії, методистів, аспірантів та викладачів методики навчання природничих дисциплін. З його ініціативи у 1997 році на кафедрі відкрито аспірантуру зі спеціаль� ності “Теорія та методика нав� чання (біології, хімії, географії)”, а у 2006 році докторантуру зі спе� ціальності “Теорія та методика навчання (біології)”, де успішно здійснюється підготовка науко� во�педагогічних кадрів для про� відних наукових та освітніх закла� дів України. Під керівництвом професора І. В. Моро� за підготовлено понад 10 кандидатів наук. Впродовж багатьох років Іван Васильо� вич був членом науково�методичної комісії з біології МОН України, головою та заступни� ком голови Науково�методичної ради універ� ситету, членом Вчених рад НПУ та Інституту природничо�географічної освіти та екології, членом спеціалізованої вченої ради із захи� сту кандидатських дисертацій, віце�прези� дентом Малої Академії наук та заступником голови координаційної методичної ради з проблем екологічної освіти при МОН України. За час наукової та педагогічної діяльності І. В. Морозом опубліковано понад 160 науко� вих і навчально�методичних праць, серед яких навчально�методичні посібники, моно� графії, довідники. За його редакцією видано перший і єдиний в Україні навчальний посіб� ник “Загальна методика навчання біології”. Професором І. В. Морозом створено навчально�методичні комплекси дисциплін “Ботаніка з основами екології” та “Методика навчання біології”, до яких увійшли: програ� ми, навчальні посібники, лабораторні практи� куми, методичні рекомендації, щоденники педагогічних практик. Наукові праці Івана Васильовича добре відомі як вчителям�практикам, так і методи� стам�дослідникам: “Матеріали комплексної системи управління якістю підготовки спеціа� лістів у педагогічних інститутах. У трьох частинах” (1983), “Географія рослин з осно� вами ботаніки” (1991), “Структура диплом� них, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту” (1997), “Словник�довідник з біології” (2001), “Квалі� фікаційні роботи” (2002), “Педагогічна прак� тика студентів у загальноосвітніх навчальних закладах” (2003), “Форми і методичні прийо� ми навчання біології: 7 кл.” (2001), “Форми і методичні прийоми навчання біології: 6 кл.” (2003), “Магістерська робота у педагогічному вузі” (2006), “Позакласна робота з біології (2008), “Наукове дослідження: курсові, дипломні, магістерські роботи” (2010). За вагомі педагогічні досягнення Іван Васильович нагороджений знаком “Відмін� ник народної освіти”, медаллю А. С. Мака� ренка. У 1997 р. він був обраний Соросів� ським професором. У листопаді 2007 року за значний особи� стий внесок та вагомі досягнення у трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю про� фесору Морозу Івану Васильовичу Указом Президента України присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти Украї� ни”. Студенти і викладачі університету запам’ятають Івана Васильовича як вимогли� вого та відповідального педагога, глибоко порядну і доброзичливу людину, справжньо� го Вчителя з великої літери. Колектив університету, колеги висло� влюють щирі співчуття рідним і близьким Івана Васильовича Мороза. Ректорат університету, дирекція Інституту природничо* географічної освіти та екології, кафедра теорії та методики навчання природничо* географічних дисциплін 7 �Слово головного редактора ГАЗЕТА ЯК КАДР З ЖИТТЯ Протягом минулого року ми вдвічі збільшили обсяг газети. Цей крок редакції газети викли� каний потужною роботою всьо� го колективу Драгомановського університету та прес�центру зокрема. В нашому університеті відбуваються унікальні для освітнього простору заходи. Найбільш значні і яскраві з них потрапляють на шпальти газе� ти. Статті доповнюються якісни� ми і “живими” світлинами, коментарями провідних спеціа� лістів, що сприяє кращій ілю� страції насиченого і активного життя нашого вишу. Газета “Педагогічні кадри” має концепцію, яка визначена самою назвою багатотиражки. Назва “Педагогічні кадри” може тлумачитись з двох різних пози� цій. Перша – це люди, що пра� цюють в освітній системі, друга – миті, які хочеться зберегти у пам’яті чи на фотографіях. Поєднання цих двох значень і є сутністю газети. В університеті працюють цікаві і неординарні постаті, які мають що сказати вголос, думки яких цікаво почути. В цьому номері такими постатями є Ганна Разумова та Володимр Дорошкевич. Про їхні життєві принципи, діяльність, врешті� решт, роздуми ви можете ознайомитись на сторінках газети. В минулих номерах ми давали розгорнуті матеріали про Миколу Заковича, Валенти� на Соловієнка та інших. Це люди, які творять наш універси� тет, розвивають науку і нашу країну. Фотографія може вислови� ти більше за слова. Це підтвер� джується світлинами, які ілю� струють в цьому номері матері� ал про ювілей театру “Вавилон”, “Ніч у бібліотеці”, у попередніх номерах – святкування ювілею Івана Драча, “Тиждень мистецтв” та інші. Ретельний відбір фотографій та якісна поліграфія сприяють посилен� ню візуалізації матеріалів. Таким чином ми вхоплюємо миті з життя нашого вишу. Такою нам бачиться і втілю� ється в дійсність концепція газети. Цікаво, що вона впису� ється у сучасні тенденції, які панують у ЗМІ. Про це писалось в минулому номері. На прохання читачів повер� таємо рубрику “Творчість”. За� звичай подібні рубрики містять поезію чи прозу, та в цьому номері подаємо картини Надії Каламеєць, а незабаром – фотографії Антоніни Сазонової. Дякую всім, хто підтримує нововведення у газеті. Віримо, що зміни йдуть на користь виданню. Особлива подяка ректорату за підтримку у відновленні конкурсу авторської роботи “Дотиком пера”. Чекаємо на ваші відгуки і пропозиції. Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Студентська творчість Сьогодні в рубриці “Студентська творчість” представлені роботи Надії КАЛАМЄЄЦЬ, сту� дентки Інституту педагогіки та психології. Не будемо оцінювати її роботи – залишимо це на ваш розсуд, дорогі читачі! Для кращого знайом� ства з авторкою розміщуємо есе про життя та творчість Надії. Я побачила світ сонячного травневого дня у Києві, з того часу травень для мене – осо� бливий час свободи та натхнення, а Київ – най� дивовижніше місце у світі. З самого дитин� ства найважливішою справою стало малю� вання. Скільки шпалер було замальовано, скільки паперу! Все, що мені було потрібно до семи років, – це моє затишне місце на підвіконні зі стопками паперу та ручкою�олів� цем. Можна було сіда� Внутрішній світ Його Токамі ти на “ручку” крісла, класти лікті на підвікон� ня, а ноги опинялися біля теплої батареї. У цьому місці фан� тазія, що величезним потоком протікала у голові, виливалась на папір. Але в школі я просто навчалася та займалася спортом. У тринадцять років зацікавилась психологією, і з того часу почалося безупинне “копання в собі”. Так у дев’ятому класі я твердо вирішила стати психологом, пішла у психоло� гічний гурток до Палацу Піонерів на різні тренінги та курси. І через два роки одного дня раптом зрозуміла, що для того, щоб жити повноцінно, необхідно дозволити собі розкритися та виразити все, що я хотіла сказати світові. Отак у 16 років мені наснився натхненний сон. Прокинув� шись вранці, я просто взяла фарби та намалювала його. Так одна за одною почали створюватися картини. Після школи все пішло як заплановано: вступила “до лав” практичних психологів НПУ імені М. П. Драгоманова, продовжуючи малювати для себе. Психологія допомогла мені розкритися, дістатися до джерела натхнення десь глибоко всередині та вивільнити його. Важливим був момент, коли я зрозуміла: “Не важливо, скільки тобі років, не важливо, чи є в тебе художня осві� та. Якщо є бажання творити, необхідно негайно цим зайнятися, бо творчість – це життя”. Були і кризові етапи, допома� гала підтримка друзів та батьків. Ще більшому розкриттю осо� бистості сприяло знайомство з театральним гуртом Fighting Drea� mers. Так у моєму житті з’явився театр. Ми ставили різні спектаклі, грали в рольові ігри, наш режисер проводив акторські репетиції. Зараз не можу уявити себе без театру так само, як і без малюван� ня. Серед інших захоплень – музика, гра на різноманітних інструментах, танці, східна культу� ра та філософія. А ще я мрію ілюструвати книги. Ліс Шоколадний кіт і молочний Кавовий дощ Добра справа Сон у чашці чаю Спортивне життя У НАЙКРАЩИХ ТРАДИЦІЯХ БЛАГОДІЙНИЦТВА І ГАРНО, І ЗДОРОВО Традиція меценатства і благодійництва для студентів і викладачів Націо� нального педагогічного університету імені Михайла Драгоманова не нова та й цілком звична. Глибокі звичаї милосердя і любові, на яких зросла Драгоманов� ська родина, досі рясніють у стінах вишу. 5�6 грудня 2011 року у драгомановців з’явилася ще одна можливість допо� могти дітям та дорослим з порушеннями психофізичного розвитку, беручи участь у благодійній акції “Подаруй серце дитині”, присвяченій Міжнародному Дню інвалідів, яку організував Інститут корекційної педагогіки та психології. Символічно “подарувати своє серце дитині”, або хоч би частинку його, міг кожен бажаючий, придбавши роботи дітей з порушенням психофі� зичного розвитку, виготовлені ними власноруч під керівниц� твом волонтерів Інституту корекційної педагогіки та психології у реабілітаційному центрі “Джерела”. Замість благодійного вне� ску учасники могли залишити побажання у вигляді напису на Свято руху краси і здоров’я в НПУ імені Михайла Драго� манова зібрало 14 грудня 2011 р. у спортзалі близько сотні вболівальників. Для драгомановців це вже звичний вну� трішньоуніверситетський “фестиваль”, де можна провести час із приємністю та користю. Серед прихильників здорового способу життя виявило� ся й чимало викладачів вишу. Представники інститутів НПУ прийшли подивитися на своїх вихованців, порадіти за них та побажати перемоги. Від імені ректора університету уча� сників та присутніх привітав проректор з навчально�мето� дичної роботи гуманітарних інститутів Богдан Андруси� шин, побажавши товариських перемог. Слова Богдана Іва� новича дивовижним чином справдилися: азарт, посмішки, шалений ритм танців і непереможна Дружба. Збірні інститутів�учасників отримали кубки у найрізно� манітніших номінаціях. Адже поважне журі враховувало все: від яскравих костюмів і точного виконання обов’язкової та довільної програм конкурсу до активності та креативу уча� сників. Різноманіття в насичену програму внесли показові виступи вихованців київських шкіл та гімназій. Діти проде� монстрували професійні номери та вразили присутніх чудо� вими акторськими здібностями. Прес*служба маленьких паперових сердечках. Приємно, що стенд із побажання� ми поповнювався з кожною хвили� ною, а бажаючих були цілі шеренги. Одним із учасників акції став ректор НПУ імені М. П. Драгомано� ва Віктор Андрущенко, який теж придбав собі на згадку роботи дітей реабілітаційного центру. Усі ж зібрані кошти за два дні акції були передані у реабілітацій� ний центр “Джерела”. Євгенія ЄРМОЛАЄВА Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. СІЧЕНЬ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1621) (січень 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 1 (1621) (січень 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/183 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6ccdb719e9853fc2189df7c37dd511f6.pdf a88f9d0a90afa53a23e456571bc574b7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Зовнішня політика незалежної України: історія і сучасність</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1">Книжкові виставки</a> PDF Text Text ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ �9(Укр)(075) Д 39 Дещинський Л. Є. Міжнародні відносини України: історія і сучасність : навчальний посібник для студентів і курсантів вищих і середніх навчальних закладів, учнів гімназій. Ч. 1 / Леонтій Дещинський, Анатолій Панок. - Львів : Бескид Біт, 2002. 224 с. - ISBN 966-96071-4-0 �9(Укр)(075) Д 39 Дещинський Л. Є. Міжнародні відносини України: історія і сучасність : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Ч. 2 / Л. Є. Дещинський . - Львів : Бескид Біт, 2004. – 318, [1] с. - ISBN 966-8450-078 �327(075) Б 82 Борисова О. В. Зовнішня політика України: історія та сучасність : курс лекцій / О. В. Борисова. - Київ : Кондор, 2017. - 341 с.- ISBN 978-617-745848-6 �327(09)(075) К 95 Кучик О. С. Зовнішня політика України : навчальний посібник / О. С. Кучик, О. А. Заяць. - Київ : Знання, 2010. - 572 с. - ISBN 978-966-346-713-9 �9(И)(075) М 25 Марущак М. Й. Історія дипломатії ХХ століття : курс лекцій : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / М. Й. Марущак .- Львів : Бескид Біт, 2003. - 304 с. - ISBN 966-8450-03-5 �327(075) Ч-37 Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України : підручник для студентів вищих навчальних закладів / Людмила Чекаленко. - Київ : Кондор, 2011. 290 с. - ISBN 978-966-351-335-5 �327 У 45 Україна на міжнародній арені : збірник документів і матеріалів 1991-1995 рр. : у 2 кн. Кн. 2 / Міністерство закордонних справ України ; [відповідальний редактор Г. Й. Удовенко]. - Київ : Юрінком Інтер, 1998. - 496 с.- ISBN 966-7302-33-4 - ISBN 966-7302-36-9. �327(06) У 45 Україна дипломатична = Diplomatic Ukraine : науковий щорічник. Вип. 23 / [автори проєкту: А. Денисенко, В. Туркевич, П.Кривонос ; головний редактор: В. Власенко]. - Київ , 2022. - 487 с. - ISSN 2707-7683. ISBN 978-617-8240-01-1 �327(06) U31 Ukraina Dyplomatychna : Scientific Yearbook. Vol. 12 / Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, Diplomatic Academy at the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine ; [comp. L. Guberskiy [et al.] ; ed. A. Denysenko]. – Kyiv, 2011. - 1039 p. - Текст англ. мовою. - ISBN 966-7522-07-5 �327(075) А 86 Артьомов І. В. Актуальні проблеми зовнішньої політики України : навчальний посібник / І. В. Артьомов - Ужгород, 2021. - 674 с. - ISBN 978-617-7825-51-6 . �327(075) А 43 Актуальні проблеми зовнішньої політики України = Actual Problems of Foreign Policy of Ukraine : навчальний посібник-хрестоматія / І. В. Артьомов, А. А. Артьомова. – Ужгород, 2021. - 318 с.- ISBN 978-6177825-52-3 �327 Г 13 Газін В. П. Актуальні проблеми сучасності: історія, світова політика / В. П. Газін. - Київ : Слово, 2009. - 424 с. - ISBN 978-966-194-017-7. �327 У 45 Україна у світових та регіональних інтеграційних процесах: проблеми визначення стратегії : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / [ред. Б. І. Гуменюк [та ін.]]. - Київ : Демід, 2008. - 320 с. - ISBN 966-719613-5. �327 В 41 Вибрані проблеми сучасної української зовнішньої політики і політики у сфері національної безпеки : [збірка наукових праць] / Європейська фундація "Діалог" ; [за заг. ред. С. Тецлава]. - Київ, 2004. - 228 с. �327 А 65 Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією / О. М. Андрєєва.- Київ : Парламентське видавництво, 2009. - 360 с.- ISBN 978966-611-681-2 �327 У 45 Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин = Ukraine and the World : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 21-22 квітня 2021 року / [Ред. колегія: М. М. Поплавський [та ін.]]. - Київ , 2021. 330 с. - ISBN 978-966-602-328-8 �327 У 45 Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього / Керівник авторського колективу і науковий редактор доктор історичних наук, професор А. І. Кудряченко. - Київ : Фенікс, 2009. - 544 с. - ISBN 978-966651-774-9 �327 Л 64 Литвин В. М. Україна: Європа чи Євразія? / Володимир Литвин ; [за загальної редакцією В. А. Смолія]. - Київ : ЛіТерра, 2004. - 512 с. : іл. - ISBN 96696137-3-6 �327 М 99 Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки : збірник наукових праць. Вип. 9 / Відповідальний редактор С. В. Віднянський. - Київ , 2000. - 318 с. ISBN 966-02-1743-9 �327 М 23 Мандрик М. В. Український геополітичний чинник у зовнішньополітичній стратегії зарубіжних країн: Історичний контекст (кінець 1920-х 1945 рр.) / Марія Мандрик ; Київський національний університет ім. Т. Шевченка.- Київ ; Чернівці : Книги-ХХІ, 2010. - 576 с. - ISBN 978966-2147-95-7 �327 М 58 Міжнародне співробітництво Україна - ЄС [Текст] = International Cooperation Ukraine - EU / [Автор-упорядник В. Болгов ; відп. за вип. І. Болгов]. - Київ , 2007. - 79 с. : кол. іл., фот. кол. - ISBN 978-966-8153-24-2 �327 К 65 Копійка В. В. Україна та Європейський Союз / В. В. Копійка, В. А. Манжола, Н. М. Весела. - К. : Знання, 2012. - 78 с. ISBN 978-966-346-828-0 �327 М34 Матеріали міжнародної науковопрактичної конференції " Пріоритетні питання плану дій Україна-ЄС" 10 листопада 2005 р. /Ком. Верховної Ради України з питань Європ. інтеграції, Британська Рада в Україні. - Київ , 2006. - 98 с. - ISBN 966-8163-08-7 �327 М 23 Манжола В. А. Європейська безпека і Україна / В. А. Манжола, О. Л. Хилько. - Київ : Знання, 2010. - 85 с. - ISBN 978-966346-828-0 �327 У 45 Україна на шляху до Європи / Упоряд. В. Шкляр, А. Юричко. Київ : Етнос, 2006. - 496 с. - ISBN 966-522-104-3 �327 К 65 Копійка В. В. Європейський союз: досвід розширення і Україна / В. В. Копійка. - Київ : Юридична думка, 2005. - 448 с. - ISBN 966-8602-15-3 �327(075) У 45 Україна в міжнародних організаціях : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ю. І. Макар [та ін..] Чернівці : Прут, 2008. - 880 с. - ISBN 978-966-560-419-8 �327(075) К 95 Кучик О. С. Україна в міжнародних організаціях : підручник / О. С. Кучик. - Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2014. - 411 с. - ISBN 978617-10-0039-1 �327 Є 24 Європейська та євроатлантична інтеграція України: стан і перспективи реалізації (2014-2022 рр.) = European and Euro-Atlantic Integration: State and Implementation Prospects (2014-2022) І. В. Артьомов, С. В. Віднянський, І. Я. Тодоров, П. В. Токар. - Ужгород : [ДВНЗ "УжНУ"], 2022. - 282 с. - ISBN 978-617-8046-73-6 �327 У 45 Україна - НАТО: майбутнє в руках минулого = Ukraine - NATO: the future depends on the past / відп. викон. Л. Поляков. - Київ : Заповіт, 2004. - 176 с. - ISBN 9667272-57-5 �327 В 41 Вибрані основоположні документи НАТО та Україна - НАТО / [Ред. В. Недашківський]. - Київ : Інсайт+, 2006. - 95 с. : іл. - ISBN 978966-2015-00-3 �327 О-51 Окремі аспекти відносин Україна – НАТО : коротко про головне / [Ред. В. Недашківський]. Київ : Інсайт+, 2006. - 24 с. : іл. - ISBN 978-966-2015-01-0 �327 Г 94 Гуменюк Б. І. Із щоденника посла України : Київ - Нікосія - Київ / Борис Гуменюк. - Київ , 2021. - 206, [1] с. : фот. кол. ;- (Україна дипломатична ; вип. 20). - ISBN 978-617-95108-1-6 �327 Г 94 Гуменюк Б. І. Слово - зброя дипломата [Текст] = Tie Word is tie Diplomat's Weapon / Борис Гуменюк. - Київ : ДП "ГДІП", 2022. - 63 с. : іл. (Україна дипломатична ; вип. 23). ISBN 978-617-95108-8-5 �327(06) А 43 Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць. Вип. 63. Ч. 2 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин ; за редакцією Л. В. Губерського. - К. , 2006. - 286 с. – (Європейські дослідження). �327 Р 83 Руденко Г. М. Представництва іноземних держав в Україні (статус, протокол, обслуговування, законодавчі акти) / Г. М. Руденко ; [загальна редакція П. О. Кривонос] ; Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв. - Київ : Планета, 2004. - 351 с. �327 К 65 Консульська служба України: становлення та розвиток / [за редакцією Г. М. Перепелиці]. - Київ : Логос, 2018. - 439 с. : іл. - ISBN 978617-7446-73-5 �327(075) К 60 Колісниченко-Братунь Н. Р. Співробітництво дипустанов з діаспорою : посібник з практичної дипломатії / Н. Р. КолісниченкоБратунь ; Дипломатична академія України. - Київ : ДЕМІД, 2002. - 100 с. (Бібліотека Дипломатичної академії України) �327 П 84 Процеси євроінтеграції в Україні та Польщі: точка зору громадських організацій : матеріали до семінару представників регіональних засобів масової інформації / Упоряд. В. Г. Лавриненко ; пер. з пол. К. Пентелюк. - Київ : Вальд, 2003. - 84 с. �327 С 72 Співробітництво України та Німеччини : парламентські слухання 16 листопада 2005 р. / Верховна Рада України, Комітет з питань Європейської інтеграції. Київ, 2006. - 143 с. - ISBN 966-8163-079 �327 Г 18 Гамор Ф. Україна - Румунія: мости народної дипломатії : нотатки з нагоди 20-річчя участі Союзу українців Румунії та Карпатського біосферного заповідника в процесі розвитку українсько-румунської транскордонної співпраці на Мараморощині / Федір Гамор. Львів : Растр-7, 2018. - 361 с. : іл. ISBN 978-617-7726-07-3 �32 П 63 Построение демократий: Украина и Япония : помощь Украине в деле демократизации со стороны Японии в 2015 году / под редакцией Р. Сиратори, М. Розумного, К. Хасимото.- Киев : Феникс : НИСИ, 2016. - 625 с. - ISBN 978-966-136-316-7 �327 У 45 Українсько-австрійські зустрічі = Ősterreichisch – ukrainische Begegnungen / [вступне слово В. Д. Хайм]. - Львів : ВНТЛ-Класика, 2011. - 346 с. - ISBN 966-8849-46-9 �327 У 45 Українсько-польські відносини в умовах гібридних загроз безпеці [Текст] = Stosunki polsko-ukraińskie w warunkach hybrydowych zagrożeń bezpieczeństwa / Київський національний університет імені Тараса Шевченка ; Факультет політології Університету Марії КюріСклодовської в Любліні ; наук. ред. Валентина Балюка, Миколи Дорошка. - Київ : Ніка-Центр ; Люблін : Видавництво УМКС, 2019. 279 с. - ISBN 978-966-521-734-3 �327 М 75 Молодий будівничий України. № 36 : збірник матеріалів ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів "Європейський шлях розвитку України як запорука формування ціннісних орієнтирів української молоді", 20 квітня 2016 року : у 2 т. Т. 1 / Київський міжнародний університет ; [ред. колегія: А. І. Некрич [та ін.]]. - Київ : КиМУ, 2016. - 300 с. �32(Укр) М 58 Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи/ за редакцією Р. Чілачави. - Київ : Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2004. - 384 с. - ISBN 966522-113-2 �327 К 28 Касьянова М. М. Українці в міграційних процесах східної Європи в умовах постбіполярної трансформації міжнародної системи / Марина Касьянова. - Вінниця, 2017. - 517 с. : іл. - ISBN 976-785-8306-41 �� Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Книжкові виставки</h4> Description An account of the resource Віртуальні книжкові виставки з фондів Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource Створення: 2013-12-21 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1 Subject The topic of the resource Рекомендаційна бібліографія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Зовнішня політика незалежної України: історія і сучасність</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource зовнішня політика України міжнародні стосунки України дипломатія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Зовнішня політика незалежної України: історія і сучасність / Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова ; упорядники зав. відділом обслуговування історико-соціальних факультетів О. В. Гуськова та зав. сектором обслуговування А. Р. Долинська. - Київ, 2024. Description An account of the resource Віртуальна виставка видань з фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/182 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Гуськова О. В. (упорядник) Долинська А. Р. (упорядник) дипломатія Євроінтеграція зовнішня політика України міжнародні стосунки України Україна - НАТО https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e2dbf6a900ec7b72b25881035810fd0a.pdf c4456bb8ead7558b6ddc5c4c648181f1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 10 (1620) ГРУДЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Є В Г Е Н С УЛ І М А : “ К О Ж Е Н З В А С – Ц Е О Б Л И Ч Ч Я Д Е Р Ж А В И ” ПЕРШИЙ заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євген Суліма поспілкувався зі сту� дентами Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Молодь мала можливість безпосередньо поставити запитання Євгену Миколайовичу про наболіле, поради� тися і в результаті конструктивного діалогу знайти від� повіді на численні проблеми молоді. Пан Суліма розповів студентам про роботу Міні� стерства освіти і науки, молоді та спорту України, висло� вив думку щодо перспективної діяльності студентського активу у сучасному вищому навчальному закладі, зав� дань та креативних ідей студентських профспілок. На думку Першого заступника міністра, сьогодні профспіл� кові організації студентів – це потужні носії модерних пропозицій, тому повинні забезпечувати хорошу комуні� кацію з адміністраціями вищих навчальних закладів. Ще один з напрямків роботи активістів студентсько� го самоврядування – турбота про якість збереження освітніх послуг. Євген Миколайович переконаний: в сучасних ринкових умовах молодь мусить відстоювати своє місце у суспільстві, а тому повинна турбуватися про власне здоров’я, навчання, роботу. “Студент сам зацікавлений у тому, щоб отримати хороший диплом, згодом влаштуватися на достойну роботу, створити власну сім’ю та реалізуватися у житті, – констатує пан Суліма, – але варто пам’ятати, що турбуватися про це теж повинен студент. Держава дає можливості, потріб! но ваше бажання”. Цікавилися студенти й напрацьованим робочою гру� пою проектом нової редакції Закону України “Про вищу освіту”, до розробки якого було залучено широке коло експертів, зокрема представників Національного Тем� пус�офісу в Україні, а також представників студентських та молодіжних організацій. Як повідомив Перший заступник Міністра, законо� проектом передбачено підвищення рівня студентської стипендії до прожиткового мінімуму; гарантовану дер� жавою практику в Україні та можливість стажування за кордоном; а також незмінну плату протягом усього тер� міну навчання для студентів�контрактників. Новою редакцією Закону України “Про вищу освіту” суттєво демократизовано процес управління системою вищої освіти та розширено автономію вищих навчальних закладів. Конструктивно Євген Миколайович відповідав й на питання молоді, що стосувалися цілком побутових про� блем – умов проживання в гуртожитку, розширення спортивних зацікавлень серед студентства, проблем санітарно�профілактичного оздоровлення. “Кожен з Вас – це обличчя держави”, – резюмував Перший заступник міністра та побажав студентам весь час самовдосконалюватися, вчитися, займатися наукою й щоразу відкривати для себе нові горизонти. Ректор вишу Віктор Андрущенко подякував поваж� ному гостю за візит й чудове спілкування, запрошуючи пана Суліму до наступних зустрічей, адже таке взаємо� розуміння, яке продемонструвала сьогоднішня розмо� ва, – це шлях до нових напрацювань і проектів. З ІМЕННИМИ СТИПЕНДІЯМИ ІЗ ВДЯЧНІСТЮ 17 ЛИСТОПАДА керівництво Національного педагогічного університету імені Михайла Драго� манова вручило студентам іменні стипендії. Для спудеїв це було чи не найвизначнішою подією дня. Їх зусилля у навчанні, науці, спорті, мистецтві, їх активність та сильна громадська позиція, що сьо� годні творить імідж університету, були визнані, та ще й матеріально відзначені. Іменну стипендію ректора НПУ на 2011/2012 навчальний рік призначено 28 студентам з усіх інститутів вишу. 26 спудеїв отримуватимуть у цьому нав� чальному році стипендію імені Михайла Петровича Драгома� нова та стипендію Героя Радянського союзу Ф. І. Жар� чинського. Окрім того, набага� то більшій кількості студентів стипендії вручать директори їхніх інститутів на Вчених Радах. ПОДЯКУ керів� ництву та студентам НПУ імені М. П. Дра� гоманова від імені киян висловив голова Київської міської дер� жавної адміністрації. Адже драгомановці внесли й свою лепту у перемогу команди Києва у проекті “Май� дан’s. Другий сезон”, довівши своїми танцювальними вміннями високий патріотизм, працелюбність і старанність, любов до рідного міста й держави. Олександр Павлович побажав драгомановцям нових творчих успіхів і досягнень на благо України. Конкурс Фоторепортаж Шана Майже оскарівська церемонія “Сивим конем слово грає” VI “Тиждень мистецтв” стор. 4 стор. 5 стор. 6 �Міжнародний науковий форум В УНІВЕРСИТЕТІ РОЗГЛЯДАЛИ РЕАЛЬНІСТЬ ЯК КОМУНІКАЦІЮ ВЧЕТВЕРТЕ у Національному педагогічному універ� ситеті імені Михайла Драгоманова відбувся Міжнарод� ний науковий форум “Простір гуманітарної комуніка� ції”, організаторами якого виступили Драгоманов� ський університет та Міністерство освіти і науки, моло� ді та спорту України. Григорій Волинка: “Будь�яка гуманітарна взаємодія – це взаємодія, де превалює духовність” 28�30 жовтня на базі Інституту філософської освіти і науки НПУ було урочисто відкрито ІV Міжнародний форум “Простір гуманітарної комунікації”. “Він стане платфор! мою для втілення безлічі наукових і освітніх проектів на між! народному рівні”, – висловив свої переконання один з ініціа� торів події, директор Інституту філософії і освіти Іван Дро� бот. Як модератор зустрічі Іван Іванович передав гостям вітання від ректора університету та побажав приємного і плідного спілкування. Форум є унікальним явищем у науковому світі, бо син� тезує в єдине різноманітну тематику та форми зустрічей вчених. Цьогоріч тут представлено три конференції, два круглих столи, теоретичні і практичні семінари та семінари� дискусії. На пленарному засіданні форуму його назву та орі� єнтовну загальну тематику спробував пояснити присутнім відомий філософ, академік, проректор з наукової роботи Драгомановського університету Григорій Волинка. Вчений зосередив увагу на абстрактному означенні понять і термі� нів, які зрештою виявились близькими та зрозумілими й людям далеким від науки. Особливий акцент, як зауважив Григорій Іванович, полягає в тому, що будь�яка гуманітарна взаємодія – це взаємодія, де превалює духовність. Прорек� тор запропонував учасникам і гостям глибше придивитися до поняття “духу”, що існує, здавалось би, на рівні з поняття� ми “психіки”, “підсвідомості”, тим не менше, відіграє чималу роль в житті пересічної людини і у праці всесвітньо відомого науковця. Ще однією ниткою духовності, що пронизала цей науко� вий захід, стала участь у ньому дослідників з Інституту релі� гійних наук Св. Томи Аквінського, Понтифікального універ� ситету Іоанна Павла ІІ в Польщі, Синодальної біблейсько� богословської комісії в Росії, Духовної семінарії Церкви Адвентистів Сьомого Дня в Україні та багатьох інших релігі� єзнавчих кафедр та інституцій. Вітальне слово організаторам та учасникам форуму надіслав Митрополит Київський і всієї України, предстоя� Наука тель Української Православної Церкви Володимир, в якому охрестив форум інтелектуальним, переконаний в тому, що саме золотоверхий Київ надихне вчених до нових інтелекту� альних злетів і творчих здобутків. Представити свої доповіді та поспілкуватися на диску� сійних столах до Києва приїхали науковці з десяти країн світу, серед яких Італія, Іспанія, Сполучені Штати Америки, Корея, Фінляндія, Росія та інші. Свої подяки за ідеї та органі� зацію висловили ректор Понтифікального університету Томи Аквінського “Анджеликум”, секретар Міжнародної тео� логічної комісії Мореро Шарль, заступник директора з нау� кової роботи Російського інституту культурології Олексій Васильєв, завідувач відділу історії філософії України інсти� туту філософії імені Г. Сковороди НАН України Сергій Йо� сипенко, директор Інституту синергійної антропології РАН Сергій Хоружий та інші. Від імені Першого заступника Міністра культури та туризму Юрія Богуцького подяку керівництву Драгоманов� ського університету склав ректор Харківської державної академії культури, президент української асоціації культуро� логів Василь Шейко, який, між іншим, не вперше присутній на Форумі та високо оцінює його ріст організаторський та інтелектуальний. Протягом трьох днів учасники могли почути виступи вчених світового рівня, що стосувалися актуальних проблем культурознавства й культурфілософії, феномену ісихазму, гострих питань гармонізації міжрелігійних стосунків в Украї� ні. Глибокі дискусії в наукових колах викликав міжнародний семінар “Пізнаючи надприродне: шляхи філософії релігії”. На ньому чи не найповніше було представлено позиції суча� сних філософів з Росії, Америки, Польщі, Фінляндії. Врешті діалог вийшов досить конструктивним, а учасники дійшли спільного консенсусу. ПГК � унікальний міжнародний захід Та все�таки найохочіше студенти й викладачі заповню� вали аудиторії, де планувалося проведення науково�прак� тичного семінару “Філософія для дітей: міркуємо сумніваю� чись”. Стереотипи сучасного, особливо українського сус� пільства довго не впускали в обіг поняття “філософії для дітей”. Коли шлях було відкрито, одними з перших вивчати й впроваджувати його почали драгомановці. Цьогорічний семінар представив українську та американську практики проведення занять за методикою “Філософія для дітей”. 29 жовтня бажаючі мали змогу відвідати майстер�клас Форум не скидав обертів протягом усіх трьох днів Поміж філософської та культурологічної тематики на Форумі гості й учасники могли поспілкуватися за круглим столом щодо актуальних проблем сучасного прочитання Михайла Драгоманова. Зустріч вийшла на диво у дусі НПУ – багато тез, ідей, проектів у формі повноцінної дискусії. Зго� дом обговорення продовжилось 30 жовтня під час так зва� них міждисциплінарних заходів та вільної комунікації між учасниками. Однією із приємних новинок Форуму стала презентація книги Віктора Бондаренка та Богдана Андрусишина “Державно�церковні відносини: історія, сучасний стан та перспективи розвитку”, на яку з нетерпінням чекав науковий світ, а ще більше – студентство. Як розповів один з авторів, проректор НПУ професор Андрусишин, видання ґрунтуєть� ся на авторських курсах та являє собою цілісний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. Окрім цієї гості мали можливість придбати й інші книги різної тематики, адже фойє першого поверху головного корпусу НПУ прихи� стило безліч книжкових стелажів від видань різних універси� тетів, до яких, до речі, складно було пробитися за натовпа� ми студентів. Форум не скидав обертів протягом усіх трьох днів. Уча� сники спілкувалися різними мовами у коридорах, аудито� ріях, на сходах. Загалом університет перетворився на між� національну арену для комунікації, тому можна з упевнені� стю стверджувати – все�таки на спілкування людство при� речене. Людмила КУХ Фото Світлани Войцеховської КОНФЕРЕНЦІЯ, ЯКА НЕ МАЄ АНАЛОГІВ НАЧЕ на Сорочинський ярмарок, 18�19 жовтня 2011 року до нашого універ� ситету тягнулися дороги люду з усіх окраїн, хуторів, міст і містечок Батьківщини, та ще й з�за кордону на визначальну подію – І Між� народну науково�практичну конферен� цію “Актуальні проблеми логопедії”, Організовували конференцію Інститут корекційної педагогіки та психології спільно з ВГО “Українська асоціація корекційних педагогів”. Конференцію логопедичного спряму� вання такого масштабу в незалежній Украї� Цілі, поставлені організаторами конфе! ні проводили вперше. Тому й не дивно, що ренції, були досягнуті. Кожен учасник взяв вона стала свого роду звітом вітчизняних для себе багато корисного і цікавого. Неви! науковців перед нашими практиками та мушена дружня атмосфера конференції в колегами з�за кордону, адже всі ми маємо черговий раз підтвердила, що адміністра! багато спільних проблем, які й досі залиша� ція і наукові співробітники Інституту корек! ються відкритими у навчанні та вихованні ційної педагогіки та психології НПУ імені осіб з порушеннями мовлення. Навіть після Драгоманова відкриті до діалогу й співпра! Конференції директор Інституту академік ці, завжди готові надати методичну і прак! Синьов Віктор Миколайович та завідувач кафедри логопедії професор Шеремет тичну допомогу. Марія Купріянівна отримували сотні Наталія МАЙСТРЕНКО, схвальних відгуків та щирі слова вдячності голова районної психолого7медико7 за практичну спрямованість заходу та акту� педагогічної консультації альність озвучених проблем. Загалом у конференції взяли участь Оболонського району м. Києва понад 400 учасників з України, Швеції, Росії, Білорусії, Молдови. За два дні, крім пленар� них та секційних засідань, на яких були представлені доповіді визнаних метрів, докторантів, аспірантів та практиків, було проведено науково�практичний семінар з проблем афазіології (проводив професор Стокгольмського університету Магнус Магнуссон) та 15 майстер�кла� сів з актуальних проблем логопедії (свою майстерність показали фактично всі викладачі кафе� 2 доктора філософії Кйонсанського національного універси� тету (Корея), Віце�президента Міжнародної ради з “Філосо� фії для дітей” Джінван Парка. Професор поділився вражен� нями про Україну: “У вашій державі це перший науковий захід, присвячений проблемам філософської освіти дітей, і вже досить великий крок у цій галузі. Моя методика ґрунту! ється на сократичному підході до навчання. Сподіваюся, вона стане корисною на сьогоднішньому Форумі. Я переко! наний, що національна специфіка мислення українців та глибока педагогічна база, яку ви маєте у своїй науці, сприя! тиме виробленню оригінальної методики навчання дітей філософії, а цей семінар буде хорошою традицією обміну досвідом між країнами, тому особливо вдячний керівництву й організаторам”. дри логопедії та гості зі Швеції, Росії, Білорусії). Кожен учасник мав можливість обрати майстер� класи за власними уподобаннями, починаючи від проблем комплекс� ної діагностики та корекції мовлен� нєвого розвитку дітей, закінчуючи новітніми технічними засобами навчання, інноваційними логопе� дичними технологіями, викори� станням логопедичного масажу та засобів психотерапії в роботі лого� педів. До участі у заході та актив� них діалогів змогли долучитися усі бажаючі, висловити свої пропози� ції й побажання. Робота виявилася дуже плідною та результативною, а гості від’їжджали з Києва з цінним досвідом, приємними враженнями, новими науковими та методичними посіб� никами. “Будь!яка конференція – чудова можливість для професійного спілкування, – ділиться своїми враженнями учасниця конференції Наталія Баль, кандидат педагогічних наук, доцент факультету спеціальної освіти Білоруського державного педагогічного університету імені Мак� сима Танка. – Чудовою особливістю вашої конференції були її тематика і проблематика, що дозволили об’єднати “логопедичне співтовариство багатьох країн і оцінити внесок як вчених, так і практиків у збереження, зміцнення і розвиток системи логопедичної допомоги. Важли! вим було й те, що на конференції активно обговорювалися проблеми вивчення мовних розла! дів з позиції інших наукових дисциплін: нейробіології, психології тощо. Такий міждисциплінар! ний підхід допомагає побачити нові ресурси у традиційній логопедичній практиці”. Такі відгуки зібрала конференція. Але загальна суть така: конференція дійсно була очіку� ваною, корисною і змістовною. Хто був – той підтвердить, хто не встиг – той ще матиме такий шанс у майбутньому. І ми там були, квас, мед куштували, як це трапляється у Сорочинцях, і нових вражень отримали багато, дивилися й слухали інших, та й себе показали! Владислав ТИЩЕНКО, доцент кафедри логопедії, Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач кафедри логопедії ГРУДЕНЬ 2011 �Потенціал Кафедра освітньої політик и У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ АЛГОРИТМІ МЕТА Драгомановського університе� ту – отримати статус дослідницького – врешті окреслилася в реальних діях. Хоча, як з’ясувалося 7 листопада на “кру� глому столі”, присвяченому цій тематиці, драгомановці вже чимало зробили, аби ідея про дослідницький виш не була виключно віртуальною. Юрій Кондратьєв презентував досвід німецького дослідницького університету Створення та активне функціонуван� ня десятків науково�дослідних лаборато� рій, центрів, шкіл, глибока проблематика та практичне виконання магістерських робіт у всіх інститутах Національного педагогічного довели – це хороший осе� редок всесвітньо визнаної наукової думки, яка еволюціонує дедалі інтенсив� ніше. Зустріч директорів інститутів та заві� дувачів випускових кафедр, модерато� ром якої виступив директор Інституту магістратури, аспірантури і докторантури Володимир Савельєв, стала ще вагомі� шою, бо предмет її задали вчені, що практично працювали у дослідницьких університетах за кордоном. Зокрема, про очевидні та приховані перешкоди на шляху до рівня дослідницького для викладачів НПУ розповів доктор фізико� математичних наук, завідувач відділу математичної фізики, професор Націо� нальної академії наук України та Біле� фельдського університету в Німеччині Юрій Кондратьєв. Науковець для при� кладу графічно презентував учасникам досвід функціонування німецького дос� лідницького університету. Це стало пока� зовим для Драгомановського вишу, бо у представленій системі взаємодопов� нююче поєднувалися власне дослідниць� ка та дидактична педагогічна складові. Це неабиякий момент у випадку дра� гомановців, адже створити дослідниць� кий університет у вищому навчальному закладі з технічно�інженерним профі� лем – це одне. Інша справа – втілити таку ідею щодо вишу, який спеціалізується швидше на підготовці кадрів для гумані� тарної сфери, зокрема педагогів. Тому одну з вирішальних ролей тут відіграє специфіка університету. Для того щоб не стикнутися у майбутньому з низкою про� блем, варто вже сьогодні вивчити осо� бливості дослідницького елементу в педагогічному навчальному закладі, переконаний професор. ковий клуб”. Професорка не лише 15 років працювала у дослідницькому навчальному закладі в Нью�Йорку, але спробувала втілити подібну ідею у Націо� нальному університеті “Києво�Моги� лянська академія”, помилки й прорахунки пройшла на особистому досвіді. Тому пропонувала викладачам�драгоманов� цям реально подивитись на речі та впев� нитися, що будь�яка справа залежить від власних зусиль і бажання. Пані Шульга запевнила: “Освітяни самі повинні готувати активне прогресив� не дослідницьке середовище. Воно ніко� ли повністю не залежатиме від владних структур, адже поштовх і мотивація роз� починаються у першу чергу з освітньої наукової сфери”. РОЗШИРЮЄМОСЯ Дослідницький університет – важлива і приваблива річ, хоч би тим, що він змінює акценти функ! ціонування навчального закладу. На такій зміні ґрунтується розви! ток суспільства, тому для України розпочнеться підготовка не про! сто професіоналів, а високоінте! лектуальних фахівців. Григорій ВОЛИНКА, проректор з наукової роботи, професор Інший доповідач, запрошений керів� ництвом НПУ, Наталя Шульга зосереди� ла увагу присутніх на внутрішній мотива� ції колективу до прагнення закріпитися у статусі дослідницького. Наталя Іванівна – науковець зі світовим ім’ям у галузі моле� кулярної біології, професор Рочестерсь� кого університету у Сполучених Штатах Америки і виконавчий директор гро� мадського об’єднання “Український нау� Драгомановці готові до нового кроку в роботі Круглий стіл “Дослідницький універ� ситет”, за словами першого проректора Володимира Беха, – одна з кількох сходи� нок на шляху до омріяного статусу. Наступним кроком стане ще одна зустріч, що являтиме собою презентацію двох програм дослідницького характеру у галузі біології та менеджменту. До обго� ворення запрошено науковців із 40 вишів України. Драгомановці сподіваються на плідну розмову й на те, що лише балачка� ми це не завершиться. ДРАГОМАНОВСЬКИЙ університет щора� зу збільшує можливості навчання для своїх студентів. Кроком до реалізації таких страте� гічних планів стало відкриття в університеті 3 листопада 2011 р. кафедри освітньої полі� тики, що готуватиме фахівців у цій галузі. Урочисту стрічку перерізали ректор вишу Віктор Андрущенко та завідувач новоство� реної кафедри, доктор філософських наук, професор Євген Суліма. За словами Віктора Петровича, така структура в університеті – результат втілення кількох ідей щодо розвитку освітньої політи� ки в Україні. До того ж на молодий таланови� тий колектив кафедри покладається велика відповідальність за організацію роботи, під� готовку навчально�методичних матеріалів. Новоспечений завідувач відразу ж по від� критті взявся за роботу та люб’язно запро� сив колег зайняти свої службові місця. Затишна аудиторія на чотирнадцятому поверсі гуманітарного корпусу НПУ ожила й активно включилася у навчальний процес. Прес7служба університету Людмила КУХ Дебют Першокурсника – 2011 Ш О У 1 ГРУДНЯ в актовій залу гуманітарного корпусу відбув� ся загальноуніверситетський “Дебют Першокурсника 2011”. Це стало шоу під номером один цієї зими і шоу номер один за довгий час за кількістю учасників, емоцій і тривалістю концерту. Вперше за тривалий час в університеті відбувся 4,5 годинний концерт, який ні на мить не залишав байду� жими його учасників і глядачів. Вразила старших драго� мановців і кількість учасників “Дебюту першокурсника”. Зібрати всі навчальні підрозділі в один концерт чи свято є складним завданням – навчання в різні зміни, в різних корпусах не сприяє цьому. Проте організаторам “Дебюту Першокурсника” це вдалось. Участь в конкурсі�огляді взяло участь 13 інститутів: історичної освіти, мистецтв, політології і права, фізико�математичний, української філології, іноземної філології, філософської освіти і науки, гуманітарно�технічної освіти, корекційної педаго� гіки і психології, соціальної роботи і управління, розвитку дитини, педагогіки і психології, соціології психології і ГРУДЕНЬ 2011 № 1 управління. Кожен інститут намагався представити якомога біль� шу кількість талантів, і це їм вдалось. Визначило перемож� ців журі, яке уважно і відповідально поставилось до свого завдання. Приз “Глядацькі симпатії” після довготривалих опле� сків отримав Інститут політології і права. Саме за них най� більше вболівали глядачі. Третє місце в огляді�конкурсі “Дебют Першокурсника” посів Інститут мистецтв. Під час свого виступу студенти представили різні види і жанри мистецтва – танці, спів, циркове і акробатичне мистецтво, КВК. Закінчували де� бютувати номером, який залишиться у пам’яті надовго – виконанням народного танку під сучасну музику. І хоч вони посіли третє місце, та за кількістю балів вони не набагато відстали від “срібла”. Друге місце отримали першокурсники з Інституту гуманітарно�технічої освіти. Їх виступ став одним з найяс� кравіших – вдалі костюми, добірні жарти, харизматичні актори�студенти. Родзинкою виступу став ведучий, який оголошував номера нестандартно складеними віршами. Перше місце в загальноуніверситетському “Дебюті Першокурсника 2011” отримав Інститут корекційної педа� гогіки і психології. Це була безперечна перемога, адже глядачі аплодували стоячи вже під час самого виступу. Студенти змогли представити свою спеціальність, талант і, головне, частинку душі. Переможці показали, якими нас� правді мають бути люди – добрими, щирими і толерантни� ми одне з одним. Вітаємо всіх переможців конкурсу! Вітаємо всіх уча� сників! Глядачі дякують вам за справжнє студентське свято, яке ви подарували в цей день! Стіни нашого університету скучили за таким запалом і емоціями. Сподіваємось, що ви зможете передати всю цю атмосферу і студентський драйв у навчальні аудиторії університету. Сергій РУСАКОВ 3 �Конкурс “Слово про мого першого вчителя” ÿ…Δ≈ Œ— ¿–≤¬—‹ ¿ ÷≈–≈ÃŒÕ≤fl Урочистий концерт нагородження переможців Першого Всеукраїнського конкурсу на кращий літературний твір “Слово про мого першого вчителя”, що відбувся 15 листопада у НПУ імені М. П. Драгоманова, справді дещо ски7 дався на світову церемонію вручення Оскара. їй новенький ноутбук, книги та солодощі. Юна дипло� мантка поділилася своїми враженнями: “Я дуже щасли! ва, що мою роботу оцінило журі, а найбільше вдячна своїй вчительці. Без неї у мене нічого б не вийшло”. Наставниця Єви Ірина Миронюк отримала “Подяку рек� тора НПУ імені М. П. Драгоманова”. І хоча справа полягала не у червоній доріжці, зірках світового масштабу та яскравих фотосесіях, але за ідей� ною та емоційною наснаженістю захід не поступався оскарівському. Варто відзначити, що й тут були свої зірки й кумири, а спалахи фотокамер учасників та гостей, мабуть, тішили навіть більше, ніж голлівудських знаме� нитостей на відомій церемонії. Єва ПАТРІЧА, переможниця Анатолій Толстоухов нагороджує лауреатів конкурсу та їх наставників У актовій залі університету великого Драгоманова зібралися поважне керівництво, студенти, викладачі, вчителі та учні – учасники й лауреати літературного кон� курсу, започаткованого ректором НПУ Віктором Андру� щенком. Масштаб церемонії визначила її тематика. Наче мимовільно змагання задало тон розмові. Про про� Я дуже щаслива, що мою роботу оцінило журі, а найбільше вдячна своїй вчительці. Віктор Андрущенко нагороджує переможницю конкурсу науки Київської обласної державної адміністрації Віктора Бутника отримали першокурсниця Інституту історичної освіти НПУ Вікторія Левченко, студентка третього курсу Інституту української філології Марія Зарінова. Учителька української мови й літератури Нововодолазь� кої школи Харківської області – лауреат ІІІ премії конкур� су – Оксана Степаненко удостоїлась однієї з найвищих нагород університету – “Срібної медалі М. П. Драгома� нова”. Диплом ІІ ступеня та сертифікат на літнє оздоро� влення голова Профкому студентів університету Стані� слав Цибін вручив першокурснику Інституту історичної освіти НПУ Артему Оніщишину. Срібну позицію посіла також учениця 3�А класу Сіверської загальноосвітньої школи Донецької області Катерина Додонова. Голова Київської міської організа� ції Профспілки працівників освіти і науки України Олек� сандр Яцунь подарував школярці персональний ноутбук. Справжнім сюрпризом заходу стала маленька збірка вір� шів Катерини, яку вона презентувала ректору НПУ. Гості ж заходу мали нагоду почути твір, що виборов диплом ІІ ступеня, з уст авторки. На церемонії також було відзначено ще десятки лау� реатів, вручено понад двадцять подяк, грамот, величез� ну кількість подарунків. Теплими словами та відзнаками прийшли привітати учасників академік�секретар Націо� нальної академії педагогічних наук України Микола Євтух, голова Шевченківської у м. Києві районної адміні� страції Сергій Зимін та інші поважні гості. Щирі слова подяки за творчість і майстерність кон� курсантам висловив співголова Наглядової Ради універ� ситету Анатолій Толстоухов. Майже всі лауреати отри� мали від Анатолія Володимировича подарункові видання проекту “Україна. Історія великого народу”. Спеціальні призи та відзнаки були вручені від Київського міського голови, Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, університетської газе� ти “Педагогічні кадри”. Наставники талановитих учнів отримали персональні “Подяки ректора НПУ імені М. П. Драгоманова”. Спеціальний приз від газети “Педагогічні кадри” Переможці конкурсу Подарунок від Сергія Зиміна блеми вчителя, педагогічної професії, школи, які зовсім нещодавно обговорювалися на Міжнародних самітах і форумах в Україні за участі міністрів освіти європейських країн, ректорів педагогічних університетів Європи, заго� ворили діти, студенти, вчителі. Тільки форма викладу набула художнього забарвлення. За словами голови журі конкурсу, українського поета, народного артиста України Андрія Демиденка, жанрова різноманітність творів, поданих на конкурс, заповнювала всі щаблі в системі літературознавства. З�понад 1360 робіт було складно виокремити навіть фіналістів. Та все ж до друго� го туру пройшли 63 літературні творіння. Виявилося, що віковий діапазон учасників обіймав конкурсантів від 7 до 80 років. Жанрова різноманітність творів, поданих на конкурс, заповнювала всі щаблі в системі літе! ратурознавства. Андрій ДЕМИДЕНКО, голова журі Це не єдиний аспект, що вирізняв конкурс із�поміж сотень подібних. Як розповів заступник голови організа� ційного комітету, проректор з навчально�методичної роботи гуманітарних інститутів, професор Богдан Андрусишин, його географія охопила майже всі області України, а значення та мета виходили далеко за кордони нашої держави. Протягом дев’яти місяців, що відбувався конкурс, журі у складі відомих письменників Бориса Олійника, Івана Драча, артиста Анатолія Паламарен� ка, профе�сорів Любові Мацько, Марії Плющ, Воло� димира Погребенника та інших намагалося урівнова� жити права усіх конкурсантів. Врешті дипломи ІІІ премії конкурсу з рук начальника Головного управління освіти і 4 Гран�прі конкурсу та диплом переможниці отримала одна з найменших конкурсанток, учениця 2�А класу Донецького багатопрофільного ліцею № 124 Єва Патрі� ча. Ідейний натхненник змагання Віктор Андрущенко привітав талановиту донеччанку з перемогою, вручивши Увінчався урочистий захід, наскрізь присвячений першій вчительці, музичними композиціями, спогадами тепер уже великих українських мужів про своє учнівство та першого вчителя, що вказав правильну дорогу в житті. Нагороди отримувати, звичайно, приємно, але, як зауважили поважні гості, найбільшими нагородами для кожного вчителя стане ось такий художній твір на його честь, написаний його ж учнем. Організатори висловили сподівання, що конкурс стане традиційним, а невдовзі набуде масштабу міжна� родного, стверджуючи величність вчительської професії в усі віки в усіх народів. Людмила КУХ ЩОБ КРАЩЕ ВЧИТИ ГЕРМАНІСТИКУ 5 ГРУДНЯ 2011 р. після офіційного перерізання червоної стрічки ректором Національного педагогічно� го університету імені Михайла Драгоманова Віктором Андрущенком Інститут іноземної філології НПУ попов� нився ще однією кафедрою. Студентам Інституту іноземної філології пощасти� ло: широкі можливості навчання в Україні та за кордо� ном, талановиті педагоги й науковці, чудо� ва технічна база. А тепер охочі детальніше зайнятися германістикою мають хороший шанс консультуватися у спеціалістів ново� створеної кафедри загального мовознав� ства та германістики. Викладання дисци� плін тут забезпечують 15 науковців, серед яких доктор філологічних наук, професор та завідувач кафедри Тетяна Толчеєва, кандидати філологічних наук, доценти та старші викладачі. Фахівці ведуть курси з “Історії англійсь� кої мови”, “Теоретичної фонетики”, “Теоре� тичної граматики”, “Лексикології”, “Стилі� стики” та “Ділової іноземної мови”, а також практичні курси англійської й німецької мов як других іноземних. У 2011 р. кафедра започаткувала новий проект – підручник “Англійська мова за модульно�рей� тинговою технологією навчання” (для рівня B1 / за заг. ред. проф. Т. С. Толчеєвої ). Ректор вишу побажав колегам натхнення та творчих успіхів у роботі. ГРУДЕНЬ 2011 �“СИВИМ КОНЕМ” СЛОВО ГРАЄ ЩЕ НЕ СТИХЛИ емоції і враження у студентів та викладачів Драгомановського університету від зустрічі з поетесою Ліною Костенко, як знову – нова зустріч з кла� сиком української літератури, неординарним поетом, перекладачем, політиком – Іваном Драчем. Велика зала гуманітарного корпусу була переповнена. З нетерпін� ням чекали зустрічі з поетом. Велика честь для нашого університету, що саме у нас згодився поет провести презентацію своєї нової збірки “Сивим конем”. Поет не любить ювілеїв, але вони приходять, і якщо є що сказати читачу, то він дарує своє сокровенне. Дарував свої вірші Іван Федорович щиро і від душі, і цього разу – і його розуміли, бо він дуже сучасний і зро� зумілий представникам різних поколінь. Його поезії не можна читати легко, бо в них біль Чорнобиля і відгомін військових лихоліть, стогін приро� ди, яку ми бездумно нищимо, і вболівання за загублене покоління, і віра в нове прийдешнє незалежної України, за яку він боровся і бореться протягом усього свого життя. Микола Жулинський вітає ювіляра Вистава театру “Вавилон” 75�ліття ювіляра урочисто було відзначено в університеті справді – талант, а таланти – це обранці Бога, і вони не потребують вихваляння, за них говорить слово, яке вони ставлять, як говорив Т. Г. Шев� ченко, “на сторожі”. Олесь Довгий акцентував увагу слухачів на тому, що для кожного учасника святкового дій� ства ця година – унікальна, бо спілкуємося з живим класиком української літератури. Є поети, з творів яких не зможеш вибрати і цитати, а от рядки поезії І. Драча хочеться вивчати, пов� торювати, використовувати у розмові, бо краще не скажеш. Можливо, сьогодні, коли йдуть такі складні процеси в суспільстві, не всі тягнуться до поезії. Можновладці не люблять поетів за гос� тре, дошкульне слово, а людям простим не зав� жди по кишені томик віршів, та і проблеми часто Поет зачитує вірші з нової збірки Для слухачів приємною несподіванкою була зустріч з сином відомої художниці Алли Горської та Віктора Зарецького, директором музею “шестидесятників” Олексієм Зарецьким. Він образно сказав, що Муза не тільки часто навідується до знаменитого поета, а і надовго затримується. І тоді народжуються незвичайної глибини і мудрості рядки, які хочеться перечитувати знову і знову. Таїсія Зарецька в своєму виступі наголосила, що Івана Драча ми повинні сприймати як діяча міжнародно� го рівня, бо його знають у світі, оскільки він ще і очолює організацію “Україна – світ”. Він єднає світ, допомагає осягнути велич української культури, літератури, роз� криває наш народний геній. Задушевним був і виступ представниці видавництва “Фоліо” Тетяни Чорнух, яка підкреслила, що для видав� ництва велика честь друкувати збірки відомого поета Івана Федоровича Драча. Їх уже вийшло чотири і є надія, що і надалі автор співпрацюватиме з “Фоліо”. Поет був зворушений і від одержаної нагороди, яку отримав з рук ректора В. П. Андрущенка, і виставою, яку поставив театр “Вавилон”, і чудо� вими піснями у виконанні учениці Ніни Матвієн� ко Руслани Лоцман та народного ансамблю уні� верситету “Купава” (солістка Тетяна Хомич). Поет познайомив слухачів з поезіями, які ще ніде не друкувалися, і студенти та викладачі університету стали першими критиками поетичного надбання автора. Автограф поета з побажаннями став найкращим подарунком для присутніх. Від усієї душі хочеться сказати: не сивим конем душа Ваша їздить “від хати до хати, від листка до листка”, а грає всіма барвами весел� ки, тільки кольори та відтінки різні, як і наше невгамовне, але таке цікаве життя. Одну з перших своїх збірок він назвав “Соняшник” – і вона сколихнула всю Україну. Він і сам, як соняшник, повний зерна правди, справедливості, добра, ніжності. Зустріч пройшла на одному диханні. Було справжнє єднання залу і поета. На кожну про� читану поезію – реакція залу і бурхливі оплески. Як ведеться, свято відкрив господар дому: ректор університету Віктор Андрущенко. Заду� шевними, теплими словами Віктор Петрович привітав ювіляра і побажав йому всіляких гараздів у житті та творчості. Він знайшов дуже влучні по�філософськи слова, що ювіляр свят� кує “перше середнє повноліття”, високо оцінив творчий доробок поета і наголосив, що багато� темність творчості поета – це вміння бачити світ у всіх його проявах. В його поезії звучить Ювіляр вражений любов’ю молоді до поезії любов до неньки –України, до матері, до землі, де народився, і мрія – бачити свій народ в красі, таланті, достатку. На вечір прибули також близькі друзі Івана Федоро� вича: Олекса Довгий, Микола Жулинський, Віктор Зарецький з дружиною Таїсією, Петро Перебийніс, Іван Гамкало. Кожен з них відзначав, яку велику роль у їхньо� му житті зіграла зустріч з поетом і як збереглися відно� сини на все життя, бо бути поруч з Іваном Федорови� чем – це не лише велике щастя, а і велика наснага. Микола Жулинський у своєму виступі наголосив, що поет І. Ф. Драч – це епоха української культури, літера� тури, політики. Його творчість – це справді спалах фено� мена. Він був у перших лавах борців за незалежну Укра� їну, і сьогодні він реактивно спілкуються з часом, з добою. Він буває іронічний, скептичний, саркастичний, але він любить свій час, людей і мріє про позитивні зміни для прийдешніх поколінь. Він не лише вміє критикувати Людмила Ювіляр і керівництво вишу уважно дивляться когось, він себе не шкодує і не ображається, коли його БИСТРОВА7ДРОБОТ студентські виступи критикують і роблять різні закиди, бо знає головне: він Фото Катерини Кущієнко служить громаді, Україні, і дай, Боже, частіше всім зустрічатися на таких зібраннях і знаходити найкращі житейські їх захоплюють. Але хочеться вірити, що слова, щоб оцінити вклад в нашу українську літературу молоде покоління педагогів розкриє перед учнями улюблених поетів. Творчість І. Драча – багатогранна. Він справжню красу української літератури, і в ній чільне поет, кіносценарист, перекладач, автор статей, які при� місце займе постать І. Ф. Драча. І ми пишаємося тим, свячує своїм побратимам по перу. Спілкуючись з інши� що і в далекій Македонії поезію нашого ювіляра ми поетами, він сам зростає і возвеличує слово. люблять і знають. Лауреат премії імені Т. Г. Шевченка Петро Перебий� Народний диригент Іван Дмитрович Гамкало зга� ніс, давній приятель і побратим по перу, сказав, що ім’я дував, як 50 років тому його вразив молодий студент І. Ф. Драча добре відоме не лише в Україні , але і за її Іван Драч. Він був захоплений його сміливістю, глиби� межами. І ми всі сучасники – свідки магії не лише твор� ною поглядів, вмінням висловлювати чітко свою думку. чості поета, а і його особистості. Про нього можна ска� Як і тоді, від нього віє аура могутньої українськості. І по зати, що він людина історії, слова і народу. праву ми можемо назвати сьогоднішній ювілей поета Як правильно сказав ректор В. П. Андрущенко, І. Драча класичним. Крім того, хотілося відзначити, що І. Ф. Драч – “весь народний”, бо йому близькі його болі, він дуже захоплюється музикою Вагнера, що так страждання і поривання до кращого майбутнього. допомагає в творчості. Студенти радіють збірці з авторським підписом Крім того, справжній поет не потребує слави, бо він ГРУДЕНЬ 2011 5 �Фоторепортаж ГОЛОВНА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКА ПОДІЯ УНІВЕРСИТЕТУ “Головна культурно7мистецька подія університету” – це не голосна назва, це правда, яка характеризує “Тиждень мистецтв” уже 5 років поспіль! Саме у 2006 році вперше відбулося культурно7мистецьке свято в Драгомановському уні7 верситеті, й з того часу воно не втрачає своєї актуальності. 14718 листопада 2011 року Інститут філософської освіти і науки провів VІ “Тиждень мистецтв”. Перший день VІ “Тижня мистецтв” розпочався з лекції братів Капранових на тему “10 законів віртуальної публіци� стики”. Також відомі письменники поділи� лися зі студентами досвідом написання різноманітних текстів. Після цього відбу� лась творча зустріч з народним артистом України Борисом Вознюком, який зупи� нився на розгляді стану театрального мистецтва. “Завжди потрібно бути у тону! сі, навіть якщо ти зараз не зайнятий у роботі, але варто залишатись у професії”, – закликав Борис Леонідович, звертаю� чись до молоді. У той же день до молоді завітав Ілля Ноябрьов, який привідкрив таємниці вітчизняного телебачення. єв. З непідробним захва� том слухали присутні ціка� ву розповідь становлення життєвого і творчого шляху такої непересічної особистості. Людина, яка назавжди й безповоротно закохана у професію акто� ра, розповіла, як це важливо в житті – любити свою професію. Третього дня вперше Драгомановський універ� ситет відвідала відома письменниця і співачка Ірена Карпа. зупинятись!”. Присутнім дівчатам вона порекомендувала прочитати книжку К. П. Естес “Та, що біжить з вовками”. “Життя дуже коротке, і кожна секунда важлива”. Такими словами з буддизму закінчилась зустріч з Іреною Карпою. 17 листопада, тобто четвертий день роботи VI “Тижня мистецтв”, став яскравим Професори Галина Мєднікова і Василь Федоришин відкривають VІ “Тиждень мистецтв” Вперше Драгомановський університет відвідала Ірена Карпа прикладом багатома� нітності культури. Паралельно з прочитанням мело� дійних віршів Роман Кухарук наголошу� вав на важливості самореалізації можливостей моло� дих людей у сучасно� му суспільстві. “Міні� мум комплексів – максимум самореа� лізації” – основна Анжеліка Рудницька розповіла Давид Бабаєв із задоволенням відповідав формула успіху про шоу�бізнес і свої шкільні роки на всі запитання студентів поета. Приємний сюр� приз чекав на присут� ніх в кінці зустрічі. Найбільш активним студентам Роман Кухарук подарував свою збірку віршів “Прощальне вино”. Антін Мухарський пре� зентував культурологічний проект “Союз вольних художників”. “Ми намага! ємось привести людину в “культурний шок”. Таким чином включається внутріш! ня психомоторика людини і досягається мета – людина входить у поле сучасного мистецтва”. Брати Капранови завжди бажані лектори в універсиеті Борис Вознюк розповів про театральне мистецтво Другий день VI “Тижня мистецтв” зібрав ще більше слуха� чів і пройшов не менш вдало. Актуальна на сьогодні тема “втрати часу” стала основним мотивом творчої зустрічі студентів з письменником Тарасом Антипо� вичем. Цю проблему найбільш яскраво розкрив молодий автор у своїй новій книзі “Хронос. Історія одного винаходу”, презентація якої відбулася в рамках VI “Тижня мистецтв”. У надзвичайно теплій та дружній атмосфері пройшло спілкування спудеїв з Анжелікою Рудницькою. Співачка не захотіла обмежуватися певною темою, й тому говорили абсолютно про все: від кумедних випадків, які трапляються на телемайданчику, до шкільних спогадів. “Ви не повірите, та я абсолютно щасливий!”. – саме з такими словами звернувся до молодого покоління народний артист України Давид Баба� 6 Ілля Ноябрьов розповів про сучасне телебачення Пані Ірена провела інтерактивну лек� цію: “Мистецтво як вираження колектив� ної свідомості”, поділилася своїми вра� женнями про сучасне мистецтво: “Я не розумію концепції мистецтва заради мистецтва. Навіщо читати десять сторі! нок концепції, щоб осягнути твір мистец! тва?”. Наприкінці лекції Ірена Карпа почала давати поради молоді: “Вірте в те, що ви робите щось дивовижне! Завжди будуть ті, хто скаже: “Не вийде”. Головне – не колись прийде час, і за все доведеть! ся відповідати!”. Лекція з фотомистецтва, прове� дена Сергієм Щелкуновим, була ко� рисною тим, хто не уявляє своє життя без світлин. Молодий митець розповів про загальні принципи фотомистецтва, механізм роботи апаратури, а також важливість гри фотографа зі світлом. Ілона Довгань провела майстер�клас У п’ятницю відбулись дві останні зустрічі у рамках “Тижня мистецтв”. Оби� дві були спрямовані на розвиток оратор� ських умінь студентів. З майстер�класом “Мистецтво інтерв’ю” перед молоддю виступила Ілона Довгань, яка розповіла про помилки, які роблять початківці�жур� налісти, та як їх уникати. Відома телеве� дуча детально зупинилась на психологіч� ному бар’єрі у тележурналістиці та його подоланні. Використо� вуючи візуальний матеріал й про� водячи різні вправи з аудиторією, студенти збагатилися знаннями у незвичній для драгомановців галузі. Після цього перед студента� ми і викладачами виступив тре� нер Назарій Боярський, який провів майстер�клас “Основи ораторського мистецтва”. При� сутні мали змогу не просто почу� ти, яким чином потрібно будувати свої виступи, але й попрактикува� тись. Вручення грамоти від ректора “Тиждень мистецтв” – це університету Антіну Мухарському модерний культурний фокус, який Антін Мухарський детально зупинив� збирає довкола себе прогресивних діячів ся на небезпечному впливі телебачення. культури й мистецтва, молодь, що прагне “Не будьте біомасою!” – попередив усіх не просто пізнати, але й творити. Свято присутніх відомий шоумен. “Телебачення залишилось у пам’яті і великій кількості прагне лише зомбувати суспільство. світлин, деякими з них ділимось на Взагалі, світ прагне підпорядковувати шпальті газети. людину тваринному існуванню”. Наприкінці зустрічі Антін Мухарський привітав присутніх з Днем студента. Сергій РУСАКОВ, Юлія СУХЕНКО “Життя дуже складна “штука”, і поки у вас Фото Світлани Войцеховської, немає дружин, чоловіків, тещ і, головне, Катерини Кущієнко, Наталії Нос обов’язків, – насолоджуйтесь! Але ГРУДЕНЬ 2011 �До 80+річного ювілею Валентина Соловієнка КОЖНА МИТЬ ЖИТТЯ ПРИСВЯЧЕНА ПСИХОЛОГІЇ ВПЕРШЕ опинився Валентин Соловієнко у стінах педагогічного університету ще у 1952 р., коли вступив на перший курс педагогіч� ного факультету Київського дер� жавного педагогічного інституту імені О. М. Горького. На факультеті у той час викладали такі корифеї психології, як Г. Костюк, П. Чамата, Д. Ніколенко, які й заклали у допи� тливого та жвавого Валентина інте� рес до науки та любов до психоло� гії, що триває усе життя. У 1956 році Валентин Олексан� дрович закінчив навчання, отри� Валентин Олександрович мавши диплом з відзнакою та спе� ціальність викладача педагогіки і Соловієнко – відомий психолог, психології. Після цього викладав науковець, викладач психологію у Немирівському педу� чилищі, що на Вінничині. Потім навчався в аспірантурі НДІ психології, а з 1960 року Валентин Соловієнко викладає у КДПІ імені О. М. Горького. Пра� цювати починав на прославленій, відомій у межах всього колишнього СРСР кафедрі психології, де викладали вже тоді відомі вчені О. Скрипченко, Т. Кон� З однокурсниками біля стін стантинова, Н. Курило, О. Кульчицька, Н. Пічко, М. Ярославський та інші. Ще педагогічного інституту імені зовсім молодий тоді Валентин зумів не загубитися серед видатних науковців О. М. Горького, 1953 р. та виробити свою наукову й життєву позицію. У 1970 році успішно захистив кандидатську дисерта� Валентин Соловієнко – чудовий оратор, автор багатьох наукових праць, глибокий цію та отримав пропозицію очолити кафедру психології в Інституті удосконалення. Погодився на це лише після знавець різноманітних галузей психології наполегливого прохання міністерства. Але недовго витри� мав на керівній посаді та без рідного інституту і вже через два роки повернувся на свою кафедру. У той час його колегами по роботі стали Л. Долинська, Л. Подоляк, Т. Лисянська, П. Шевченко, М. Левченко, В. Власенко. Чудовий оратор, автор багатьох наукових праць, гли� бокий знавець різноманітних галузей психології – Вален� тин Олександрович найбільше уваги присвятив курсу методики викладання психології, яку майстерно читає багато років. Завжди готовий до імпровізації, експромту, підтримки уваги студента, вчений розпочав здійсню� вати особистісно�орієн� товане викладання тоді, коли про це ще ніхто не говорив. Він виховав багато поколінь виклада� З дітьми під час літньої практики, 1955 р. чів психології, які запро� ваджують розроблені ним підходи до викладання психології у школах, педагогічних коледжах та вишах України. В усьому: поведінці, судженнях, питаннях, діях, вчин� ках, і, звичайно, ставленні до людей простежується справжній фахівець, психолог, який усе життя несе знання, добро й тепло у людські душі. “Я не ставлю двійок. Двійка не має виховного впливу, – частенько каже Вален� тин Олександрович, – Мотивація! Ось що повинно стимулювати студента до опану! вання змісту”. Незвичайна особистість, в якій тісно Відвертий, щирий – та вод7 переплітаються протилежності, що й ночас у чомусь таємничий робить його одночасно загадковим та відкритим. З безмежним почуттям гумору – та одночасно серйозний. Іронічний та прискіпливий у ставленні до себе, й доб� росердечний до інших. Вдумливий та зосереджений, хоч інколи по�вченому роз� сіяний. Чутливий, уважний до усього, та одночасно спокійний. Його завжди все навколо цікавить. Напевно, саме допитливість та небайдужість – провідні риси його особистості, які й стали визначальними на життєво� му шляху. І дотепер, продовжуючи славні традиції людинознавства, закладе� ні вченими, з якими йому пощасти� ло спілкуватись, дружити та прац� ювати, Валентин Олександрович є зразком порядності, щирості, без� доганної чесності, відповідального ставлення до життя, оточуючих людей, науки. Він є носієм тих віч� них цінностей, які мають перейти у Під час роботи на Вінничині, 1957 р. спадок майбутнім поколінням викладачів�драгомановців від їх учителів. Дорогий Валентине Олександровичу, вітаємо Вас із визначним ювілеєм! Бажа� ємо міцного здоров’я, нових звершень та багато�багато років активного й плідно� го життя! Прес+служба університету інформує К РА С У Н Я серед красунь 7 ГРУДНЯ 2011 р. дружні колективи мешканців драгомановських гуртожитків обирали з�поміж своїх дівчат найгарнішу. П’ять претенденток демонстру� вали гостям і глядачам свої таланти, ораторські здібності та дефілювали Студентською вітальнею протягом п’яти конкурсних турів. Ініціатором свята став актив гуртожитку № 5, що забезпечив організацію заходу, медійний, музичний супровід та подарунки переможницям. На справжню концертну програму захід перетворили вокальні виступи талановитих драгомановців. Корону “Красуні гуртожитку 2011” виборола Камілла Якубець, студентка Інституту корекційної педагогіки та психології. За словами переможниці, яка хоч і не ратувала “за мир у всьому світі”, особли� во вдячна улюбленому університетові та дирекції інституту за чудову атмосферу навчання і дозвілля, що панує у навчальному закладі. Колектив НПУ імені М. П. Драгоманова, кафедра теоретичної та консультативної психології Інституту соціології, психології та управління ГРУДЕНЬ 2011 7 �Слово головного редактора ЗМІНА АКЦЕНТІВ За останній рік часопис “Педагогічні кадри” почав виходити на якісно новий рівень: з газети, де розміщу� валася лише офіційна інфор� мація і звітні матеріали, вона перетворилася на справжнє дзеркало драгомановського життя. Запроваджено нові руб� рики, які стали популярними і збирають позитивні відгуки. “Позанавчальна розмова” відкриває перед нами завісу, за якою приховується доз� вілля й життєві уподобання викладачів та студентів за лаштунками університету, показує наших колег та дру� зів у незвичайних ракурсах. Рубрика “Нагальні роздуми” піднімає на шпальтах газети теми, які нині є вкрай акту� альними, бо відбивають виклики перед педагогікою і вихованням. Також уже півроку як газета є вільною для заван� таження на головному сайті університету. Сьогодні повністю зміни� лись акценти в подачі інфор� мації у ЗМІ. Якщо раніше зображення ілюструвало текст, наразі текст доповнює зображення. Цією концепці� єю керуємось і ми у підготов� ці газети. Статті про посвяту в першокурсники, Форум ректорів педагогічних уні� верситетів Європи, відкрит� тя НСК “Олімпійський” та визволення України під час війни 1941–1945 рр. подані з посиленою візуалізацією. Протягом року газета виступила інформаційним партнером найбільш знако� вих подій університету: Форум ректорів Європи, Форум “Простір гуманітарної комунікації”, VІ “Тиждень мистецтв”, “Танці з виклада� чами”, “Красуня університе� ту” та ін. Ми відкриті до спів� праці з організаторами кон� ференцій, круглих столів, концертів тощо. Сучасний підхід у подачі матеріалів сприятиме більш ефективно� му фідбеку (зворотному зв’язку) подій. У цьому навчальному році вже відбулись зустрічі зі студентським активом. За запрошенням самих студен� тів разом з керівницею прес� центру Людмилою Кух відві� дуємо зацікавлених у творчій співпраці спудеїв. Ці зустрічі вже дають результати, вда� лось залучити до роботи найбільш відповідальних і креативних студентів. Університет нарощує свої потужності, газета про� сто не має права “відстава� ти”. Зі зміною парадигми освіти змінюються й акценти в університетській газеті. Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Читач продовжує тему “В КОНТАКТЕ” БЕЗ КОНТАКТУ, або Про соціальні мережі у педагогічному спілкуванні ВІДОМО, що спілкування зі сту� дентами в мережі Інтернет стало модним соціаль� но�психологічним явищем серед сучасних викла� дачів. Зокрема, схильність до вір� туального обміну думками, ідеями та враженнями зі своїми наступни� Єгор КУЧЕРЕНКО, ками має місце викладач кафедри психоло7 серед викладачів нашого універси� гії і педагогіки тету. Однак опо� середковане спілкування в соціальних мережах має свої як “за”, так і “проти”. Почнемо з добрих новин. Більшість моїх колег�психологів одностайно стверджують, що соціальні сайти позитивно впливають на наших студентів. Для них екран монітора стає джерелом альтернативного навчання, нових знайомств, генератором свіжих ідей, засобом самовираження, втечею від невиз� наченості та самотності тощо. При цьому неформальне спілкування зі студентами розкриває перед нами особисті проблеми, індивідуальні відмінності та творчі можливо� сті майбутніх фахівців. У результаті вільного обміну повідомленнями та коментарями викладач має змогу поглибити свої знання щодо соціальних умов розвитку особистості майбутнього професіонала, його індивіду� альних відмінностей, мотивації навчально� професійної діяльності тощо. Така поінфор� мованість дозволяє викладачеві удоскона� лити педагогічний процес на основі особи� стісно�зорієнтованого та індивідуалізовано� го навчання. Тобто спілкування в Інтернет� просторі може оптимізувати педагогічну діяльність. Наприклад, один із найпоширені� ших соціальних сайтів “В контакте” уможли� влює таке педагогічне спілкування, в якому обом користувачам Інтернету – студенту та викладачу – можна легко та невимушено подолати психологічні перешкоди на шляху до взаємопорозуміння. Вони досягають не тільки емоційного благополуччя під час спіл� кування, але й реалізовують головну мету цього процесу – навчаються та розвивають� ся внаслідок активної взаємодії як рівно� правні суб’єкти соціальної комунікації. Саме тому в роботі викладачів соціальні сайти дозволяють не тільки презентувати свій осо� бистісний портрет професіонала, але й вста� новити опосередкований контакт зі студен� том з безпосередніми педагогічними зав� даннями – навчити, виховати та розвинути. Тепер про неприємні речі. Кожен з нас зауважить, що Інтернет�спілкування може призвести до синдрому Інтернет�залежно� сті, який полонить користувачів у “мереже� вому павутинні”. Погоджуюся з тим, що вір� туальне спілкування зі студентами часто виходить за межі педагогічного і стає авто� матичним клацанням по клавіатурі та мишці. Цей “автоматизм” загрожує і студентам. Таким чином спілкування в мережі перетво� рюється на негативну звичку, яка щоденно забирає безліч часу і не має позитивних наслідків для його учасників, окрім безпред� метного обговорення несуттєвих дрібниць. Подібний “контакт” перестає бути цілеспря� мованим та поступово втрачає ознаки етич� ного унормування. Проте не варто розгля� дати проблему взаємосприймання співроз� мовників в Інтернет�спілкуванні як педаго� гічну або ж етичну: вона більшою мірою відображає недоліки віртуального обміну інформацією для будь�яких користувачів, а не тільки студентів та їх наставників. Загалом, жодна система соціальної комунікації, окрім спілкування “віч�на�віч”, не замінить глибини та ефективності педагогічного впливу, що відбу� вається в умовах аудиторної та індивідуальної роботи зі студента� ми. Крім того, лише безпосереднє спілкування з викладачем дозво� ляє студенту гармонізувати з ним ділові стосунки як запоруку власно� го професійного зростання та осо� бистісного розвитку. Як бачимо, педагогічне спілкування в Інтернеті має як свої переваги, так і недолі� ки. Від себе хочу побажати успіху та взаємо� порозуміння всім колегам та студентам, які, цінуючи живе спілкування, реєструються у соціальних мережах з метою поліпшення взаємин на тлі здобування вищої професій� ної освіти та здійснення педагогічного покликання. Великого покликання! Як користуються соціальними мере� жами викладачі університету і чим вони для них є? Читайте у наступному номері “ПК” інтерв’ю з провідними викладача� ми вишу. Нові формати ХОЧЕШ ГРАТИ – ШУКАЙ ДЕБАТИ! НЕЩОДАВНО Інститут соціальної роботи та управління провів захід, який зібрав креативну молодь з усього уні� верситету. Уперше в університеті відбулась “Дебатна школа”. Першого дня тривав п’ятигодинний тре� нінг, де учасники дізнались про дебати як освітню технологію, як обмін думками між двома сторонами на актуальну тему. Дос� відчені тренери Назарій Боярський, Вале� рія Гантова та Анастасія Ковальова пояс� нили суть і структуру гри, звернули увагу учасників школи на важливі аспекти, необхідні для дебатування. “Хочеш грати? Шукай дебати! Мені сподобався професійний підхід до тренінгової системи та безпосе! редньо гра”. Катерина ГАВІЛЕЙ, учасниця Тренінг був скерований на розвиток комунікативних здібностей студентства: навчання ораторської майстерності, вміння переконувати, працювати в команді, безкон� фліктно вирішувати важливі питання, фор� мувати соціально активну життєву позицю. Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Наступного дня розпочалась практика. Результатом трьох раундів став фінал, у якому брали участь 4 команди: “Дабл Ю” (Юлія Затонська, Юлія Колачик), “Я вражена форматом події. Одразу видно, що організатори постарались на славу!” “Ромашки” (Марія Базилевіч, Анастасія Йосифович), “Окраїна” (Орися Білецька, Наталія Сукач) та переможці – ВКІ (Анато� лій Глущенко й Ляна Пленокосова). Топ� спікером “Дебатної школи” стала Анастасія Йосифович. Усі учасники отримали сертифікати й призи. Юлія ЗАТОНСЬКА, учасниця Крістіна БОЧКАРЬОВА Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ГРУДЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 10 (1620) (грудень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 10 (1620) (грудень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/181 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/1e27fc21c2ae67eb48023a0c3f734f00.pdf c4be00407c24d63875e26d5cf577f18e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 9 (1619) ЛИСТОПАД 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА 17 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТУДЕНТІВ Шановні студенти! Щиро вітаю вас з Міжнародним студентським днем! Студентська пора – це час пошуку, розвитку, становлення. Наш університет дає молодій людині безліч можливостей для самореалізації. Серед нашої студентської спільноти є переможці і лауреати численних міжнародних та всеукраїнських подій – уча% сники науково%практичних конференцій, інтелектуальних конкур% сів, літературно%мистецьких проектів, спортивних змагань. Різ% носторонність, освіченість, цілеспрямованість драгомановської молоді радує і захоплює, дає наснагу для роботи всього колективу університету. Студентське самоврядування НПУ неодноразово перемагало у міських оглядах і конкурсах, демонструючи високий рівень культу% ри й свідомості нашої молоді. Імена драгоманівців відомі серед сту% дентських і викладацьких колективів університетів України і Європи, завдяки наполегливій роботі з молоддю викладачів, кура% торів. Дякую всьому професорсько%викладацькому колективу за мудру і ґрунтовну працю. Студентські ініціативи завжди сприяли появі нових винаходів, відкриттів, звершень. Вірю, що студенти нашого університету, обравши стежку педагога і вчителя, зуміють запилити вогник у серцях і душах своїх вихованців. Вітаю зі святом! З повагою, ректор університету, доктор філософських наук, професор, член%кореспондент НАН України, академік НАПН України Віктор АНДРУЩЕНКО ВІТАЄМО! Ректор НПУ імені М. П. Драгоманова акаде� мік Віктор Андрущенко отримав Почесну відзнаку Української Ради Миру “Орден Миру” І ступеня за вагомий внесок у справу збереження справедливо� сті, гуманізму, миру й зла� годи у світі, високопрофе� сійну та самовіддану працю на благо Батьківщини й утвердження слави України на міжнародній арені. Драгомановці щиро вітають свого лідера! ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ! Congratulations on the Anniversary! Gratulation zum Jubilдum! Bon Anniversaire! РЕКТОРАТ університету, колектив відділу міжнародного співро� бітництва та євроінтеграції, редакція газети “Педагогічні кадри” віта� ють проректора з міжнародних зв’язків, кандидата історичних наук, доцента Володимира Григоровича Лавриненка з 60�річчям. Мудрий керівник, спеціаліст високого класу, доброзичлива та толерантна особистість, Володимир Лавриненко активно працює над проблемами євроінте� грації українського освітнього простору. Колектив університету високо цінує внесок Володи� мира Григоровича у налагодження міжнародних зв’язків нашого університету і його визнання за кордоном. Володимир Григорович показує приклад відданості справі, наполегливості та відповідаль� ності. Професійні якості доповнюють доброзичливість та принциповість, щирість та надій� ність. Бажаємо міцного здоров’я, стійкості духу та сімейного благополуччя! Міжнародний семінар Свято Шана Про минуле і майбутнє Визволення України День студента стор. 2 стор. 4 стор. 8 �МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР ПРО МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ 18�19 ЖОВТНЯ у стінах НПУ імені М. П. Драгомано� ва відбувся Міжнародний семінар, присвячений викла� данню чутливих проблем в історії у мультикультурному аспекті. Ініціаторами заходу стали Департамент загаль� ної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Директоратом з освіти і мов (Відділ історичної освіти) Ради Європи, Драгомановський університет та Всеукраїнська Спілка викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти. На фоні загальної глобалізації мультикультурність сучасного суспільства є чи не найголов� нішою ознакою та звісно фактором напруження у світі. Вчені доводять, що мультикультурність ХХІ століття суттєво відрізняє цю епоху від попередніх. Це зокрема стосується різноманітних про� тиріч, породжуваних нею на світогляд� но�цілісному, комунікаційному, побуто� вому рівнях. Тісно до цього примикає й історичний аспект. Досі людство не може знайти оптимальних шляхів без� конфліктного потрактування різноманіт� них епізодів світової історії. Ця пробле� ма лягає не тільки на плечі істориків� науковців, але й входить до навчальних завдань істориків�вчителів. Кроки у вирішенні такої проблема� тики здійснюються завдяки спільним зусиллям українських вчених�педагогів та експертів Ради Європи. Міжнародний семінар “Викладання чутливих проблем в історії у мульти1 культурному контексті” покликаний не лише запропо� нувати сучасним вчителям історії методичні рекоменда� ції та розробки за вибраною тематикою, але й забезпе� чити взаємообмін досвідом між освітніми системами різних країн. Розпочинаючи семінар, заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Борис Жебровський зізнався, що його сприйняття такого роду заходу з пози� ції високого чиновника – це звичайна буденна робота, але Борис Жебровський – учитель�історик, не хотів би пропустити жодної доповіді на цьому семінарі. “Та все ж повертаючись до позиції високого чиновника, найбіль� ше бажання, щоб усі виступи знайшли своє практичне втілення у вітчизняній школі”, – зауважує Борис Михай� лович. Заступник міністра розповів учасникам про недавні проекти й заходи у сфері освіти України, спрямовані на формування єдиного освітнього простору Європи. Це зокрема прийняття Київського комюніке на Форумі міні� стрів освіти європейських країн, що відбувався у Києві, а також З’їзд ректорів педагогічних університетів Євро� пи, зініційований ректоратом Драгомановського універ� ситету і безпосередньо Віктором Андрущенком. Й одна, й інша подія – вагомі кроки у напрямку формуван� ня щасливого майбутнього для людської цивілізації, доки окремі амбіційні чиновники ще лаються за минуле. Борис Михайлович і сьогоднішній семінар назвав зв’яз� ковою ланкою у ланцюзі створення єдино� го простору. Загалом у програмі семінару перед� бачається розгляд низки питань, пов’яза� них з оптимальним вирішенням чутливих моментів при викладанні історії у мульти� культурному класі, підбір відповідних дже� рел і методик, використання нових техно� логій у роботі з учнями. Свої думки з цього приводу висловили професори та експер� ти Сусанна Попп (Німеччина), Айен Філ1 ліпс (Велика Британія), Луїза Де Бівар Блек (Португалія), Джим Косем (Велика Британія), вітчизняні науковці, серед яких представник Дипломатичної Академії Міністерства закордонних справ України професор Михайло Кирсенко. Гостям також було презентовано студентський проект на тему “Ми різні – ми рівні”, ске� рований на формування міжетнічної толерантності. За словами одного з організаторів наукової імпре� зи, заступника голови Відділу історичної освіти Ради Європи Тетяни Мінкіної1Мілко: “Акцент заходу – поєд� нання інтелекту й бажання науковців, доброї волі чинов� ників та усіх ланок формування історичної свідомості людини, куди входять школа, сім’я, університет, засоби масової інформації, громадські мистецькі організації”. Рада Європи активно співпрацює з українськими вчени� ми й представниками міністерств, що пов’язано з голо� вуванням України у Комітеті міністрів Ради Європи. З боку нашої держави провадиться ефективне реагування на виклики сьогодення, що доводить проведення й цього семінару. Як зазначив на відкритті заходу перший проректор НПУ імені Михайла Драгоманова Володимир Бех, це була розмова не тільки про принципи й методики нав� чання. Суть виявилась набагато глибшою: “Жодні нові технології не будуть працювати, поки вчитель сам не окреслить для себе принципи навчання, а за кожним принципом безпосередньо стоять цінності. Бо ж принцип – лише інструмент дії”. Драгомановський університет завжди з приємністю приймає зарубіжних науковців, демонструє свої дося� гнення, ділиться досвідом. Обговорення висуненої на семінарі тематики безумовно отримає практичне вті� лення, а встановлення дружніх зв’язків між експертами започаткує плідну співпрацю. Людмила КУХ, прес�служба університету ВІН НЕ МАЄ АНАЛОГІВ В УКРАЇНІ НА БАЗІ Фізико�математичного інституту НПУ імені М. П. Драгоманова функціонує уні� кальний Науково�методичний центр суча� сних засобів навчання, де з найновішим німецьким обладнанням працюють науковці, аспіранти, вчителі. Ми звикли, що педагогічні виші покликані у першу чергу готувати вчителя – достойного наставника для майбутнього покоління. Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова вперто доводить соціуму, що переймається не тільки власне методичними проблемами. Драгомановці науковообґрунтовано вирішують психологіч� ні, соціальні, філософські питання сучасної освіти у глобальному контексті і разом з тим не забувають про дріб’язкові, здавалось би, аспекти роботи маленької школи, вчителя, учня. Завдяки подібним прагненням у стіни Драгомановського університе� ту потрапило обладнання для лабораторних та практичних шкільних і вузівських робіт визнаної на світовому ринку німецької компанії “PHYWE”. Ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко з ентузіаз� мом поставився до пропозицій відкрити в університеті окрему лаборато� рію для демонстрації установок. Науковці Фізико�математичного інститу� ту вишу довгий час вивчали досвід функціонування такого структурного підрозділу в навчальних закладах Росії та інших країн світу, розробили низку напрямків його роботи і можливості, які б він відкрив для вчених, студентів, обдарованої молоді природничо�математичних нахилів. Врешті у травні 2011 р. за участі представників німецької компанії�вироб� ника “PHYWE”, російських колег з фірми “Резонанс” драгомановці пере� різали урочисту стрічку, що знаменувало відкриття на базі Фізико�мате� матичного інституту НПУ Науково�методичного центру сучасних засобів навчання. “Ця структура не має аналогів в Україні, – запевняє директор Центру Тарас Олефіренко. – До нас часто приїздять науковці з усієї України, щоб попрацювати з такими новітніми приладами, переконатися, що й для українців це цілком реально”. Сьогодні у Науково�методичному центрі зосереджено близько 40 сучасних уста� новок для навчання у загальноосвітній школі за трьома напрямками – фізика, хімія, біо� логія, та для значно ширшого спектра вищих навчальних закладів – від екології і аграрної промисловості до медицини. Німецька якість усього обладнання підкріплюється особли� 2 вою безпекою у використанні, чого вартий хоча б один приклад того, що у відкритому доступі тут розташовується рентгенівська установка, з якою можуть без спецодягу працювати навіть школярі. Окрім того, пан Олефіренко розповів і про деяку універсальність кожного приладу й повну укомплектованість, що особливо актуаль� но в учнівській аудиторії. Усі прилади легко під’єднуються до персо� нального комп’ютера та вже оснащені необхідним програмним забезпеченням. Результат роботи школяр відразу бачить на моніто� рі у вигляді схем, графіків, таблиць. Це економить час та зусилля дослідника, розширює можливості варіацій досліду. “Щодня ми приймаємо відвідувачів з різних навчальних закла� дів, вчителів�предметників, демонструємо прилади учням і студен� там. Зокрема, зараз вибудовується план�графік відповідних зустрі� чей, у нас працюють аспіранти і магістранти над власними наукови� ми роботами, – зауважує директор Центру. – Важливий елемент роботи нашої структури – це безумовно співпраця з талановитою молоддю, школярами, що готують науково�дослідні роботи у структурі Малої академії наук України і потребу� ють такого обладнання для власних експериментів. І можна лише уявити, що означає для майбутнього фізика, біолога, хіміка, а теперішнього школя� ра попрацювати за такою установкою – враження залишаються на все життя”. Завдання і мрія кожного науков� ця, викладача�драгомановця – опти� мально якісні і безпечні умови навчан� ня та виховання майбутнього поколін� ня українців. Шкільна освіта як базис подальшого розвитку особистості просто змушена відповідати новітнім умовам життя, але йти до цього варто послідовно та виважено. Створення Науково�методичного центру суча� сних засобів навчання в педагогічному університеті – вже суттєвий крок до розвитку загальної і вищої освіти. Попереду багато роботи, але початок – це вже півсправи. Прес�служба університету ЛИСТОПАД 2011 �Наука Із вражень про Школу молодого філософа 20�25 ЧЕРВНЯ 2011 р. в Москві та Підмосков’ї проходила “Школа молодого філо� софа: Філософія. Політика. Культура”, що була присвячена 20�й річниці створення СНД. У роботі школи взяли участь студенти, аспіранти та викладачі філософії з Росії, України, Республіки Білорусь, Азербайджану, Вірменії, Таджикистану. Організатора� ми школи стали “Міждержавний фонд гуманітарної співпраці держав – учасниць СНД” та Інститут філософії Російської Академії Наук. Українська делегація на чолі із професорами Є. К. Бистрицьким та В. А. Мала1 ховим складалась із двох аспірантів Інституту філософії НАН України (Ю. Г. Слуцька, В. П. Волковський), трьох аспірантів філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка (І. А. Ковальчук, В. В. Машкін, Г. В. Мороз) та двох аспірантів Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова (А. Е. Дро1 бович, Є. М. Шушкевич). Приємно, що окрім аспіран� тів нашого університету у роботі школи взяв участь випускник Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова, а нині аспірант Інституту філо� софії НАН України В. П. Волковський. Це демонструє якість підготовки фахівців�філософів в нашій alma mater, а також їх ентузіазм щодо актуальних філософських проектів. Протягом роботи школи фахівці з філософії різних поколінь і держав брали участь у “круглих столах” та прослухали ряд академічних лекцій, що охопили широ� кий спектр філософської проблематики – від “Політики і моралі: уроки Аристотеля” (академіка А. А. Гусейнова) до “Партикуляризму та універсальності культурної іден� тичності” (професора Є. К. Бистрицького). Варто відзначити, що школа була покликана не тіль� ки створити майданчик для наукової комунікації та обмі� ну думками відомих філософів з СНД, але й передати досвід молодим дослідникам. Тут були присутні слухачі шкіл молодого філософа, які проводились ще в часи СРСР. Зараз це досвідчені науковці, слово яких багато важить в гуманітаристиці та академіч� ному житті (професори С. А. Нікольський, В. М. Межуєв, Е. Ю. Соловйов, Є. К. Бистрицький, В. А. Малахов), але колись вони самі були молодими, допитли� вими студентами та аспірантами, що вправлялись у філософії і переймали досвід від старших колег на подібних школах. З перших днів вдалося виробити вдалий формат комунікації учасників, при якому дискусії, обговорення і навіть полеміка відбувалися без озирання на наукові ступені та вчені звання, а тільки на силу аргументів й переконливість. Єдине обмеження – пова� га до співбесідника і вихованість полемістів. Велике значення мало неформальне спілкування, обговорення доповідей та лекцій в кулуарах. Особливий резонанс викликали виступи Р. Г. Апресяна, Н. О. Кутузової, Є. К. Бистрицького, О. О. Кара1Мурзи, І. Р. Мамед1заде, В. М. Межуєва, Е. Ю. Соловйова, П. Д. Шозімова та Е. Г. Ордуханяна. Саме завдяки відкритості, взаємній повазі та відсутності ієрархічного бар’єру між учасни� ками вдалося обговорити складні теми, які пов’язані із національними ідентичностями країн колишнього СРСР, проаналізувати акту� альні політичні проблеми, роль СНД у справі міжкультурної комунікації, питання ідейної спадщини та культурної повноцінності й само� бутності країн – учасниць СНД. Обговорення часом досягало нечуваної для наукових заходів гостроти та емоційності, але взаємна повага і симпатія учасників один до одного стали кра� щим запобіжником конфліктів та неприємних ситуацій. Дійсним шедевром школи став міжкультур� ний вечір, на якому представники всіх делегацій та приймаючої сторони влаштували концерт художньої самодіяльності. Лунали пісні та вірші, задавали настрою запальні східні танці та декла� мації. При цьому професори та досвідчені нау� ковці не поступались аспірантам та студентам у силі виступів та відвертості виявлення емоцій. За підсумками роботи школи можна впевнено сказати, що науковці країн – уча� сниць СНД можуть порозумітись і знайти дійсно ефективні механізми взаємодії, на відміну від політиків, яким ще слід повчитися стриманості, простоті та готовності досягати згоди. Антон ДРОБОВИЧ, викладач кафедри філософської антропології Інтерв'ю ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ З ФІЛОСОФСЬКИМ УХИЛОМ ТАМАРА ЯЦЕНКО – фахівець у галузі глибинної психології Сучасне суспільство в його прагненні до інтеграції і налагодження міжнаціональ� них стосунків в кінцевому результаті пере� конується у важливості для людини саморе� алізації, що передбачає самопізнання. У такому випадку, аби перейти до проблем соціуму, варто почати з людини та її вну� трішніх суперечностей. Наука психологія, яка намагається допомогти людству у вирі� шенні цих питань, вже давно розширює межі співпраці з гуманітарними та точними науками. Сьогодні існують центри та лабо� раторії, де теоретична база передбачає перетин різних галузей знань на засадах взаємодоповнень. Про створення подібної наукової лабо� раторії на базі НПУ імені М. П. Драгоманова розповіла академік Національної академії педагогічних наук України, доктор психоло� гічних наук, професор кафедри психології РВНЗ “Кримський гуманітарний універси� тет” Тамара Яценко. – Пані Тамаро, Ви є визнаним фахі� вцем у галузі глибинної психології, очо� люєте Науково�дослідний центр глибин� ної психології в Кримському гуманітар� ному університеті, як так трапилось, що прийшли до філософського осмислення психологічної проблематики? – Я вже більше 30 років займаюся гли� бинною психологією. Це те, до чого психо� логи відносяться з осторогою. Глибинна ЛИСТОПАД 2011 психологія враховує цілісність психічного в єдності свідомого з несвідомим. На моє переконання, саме такою повинна бути практична психологія. Наші розробки носять як науково�теоретичний, методоло� гічний, так і практичний характер. Адже, як кажуть, немає нічого практичнішого, як хороша теорія. Хорошою є та теорія, яка впродовж тривалого часу створювалась спіралеподібно – “від теорії до практики і навпаки”. Разом з тим можна зауважити: науковий аспект йде за розв’язанням прак� тичних задач, інакше – це б було порушен� ням службової етики практикуючого психо� лога. Більш ніж тридцятилітня практична робота, яка піддається узагальненням, врешті обумовила філософське її осми� слення в напрямі теорії пізнання психічного, що досі є нерозкритим. Від розв’язання цієї проблеми залежать конкретні методики і сам характер підготовки практичних психо� логів. Віктор Андрущенко працює у галузі філософії освіти, і це безпосередньо пере� тинається з особистими зацікавленнями професійного практичного психолога, який тяжіє до філософського осмислення емпі� ричного матеріалу в ракурсі предмету пси� хічного пізнання; проблеми адекватності методів пізнання феномену психічного в його об’єктивній реальності існування. Усі словники подають психічне як “суб’єктив� ний образ об’єктивного світу”. Разом з тим, ніхто ніколи не ставить питання: чим зада� ється цей суб’єктивізм сприйняття реаль� ності в його індивідуальній неповторності? Ми ж відносимо цю проблему до централь� них в створюваній науково�дослідній лабо� раторії глибинної психокорекції. – Центр, який Ви очолюєте, уже добре відомий в Україні завдяки суттє� вим здобуткам у сфері глибинної психо� логії. Тепер подібну лабораторію Ви плануєте створити на базі НПУ імені Михайла Драгоманова. Чи не дублюва� тимуть ці структури одна одну? – Дослідження, які ми проводимо в Нау� ково�дослідному центрі в КГУ, не мають вираженого філософського ракурсу осми� слення корекційних процесів та їх результа� тів. У Національному педагогічному універ� ситеті, з одного боку, передбачається роз� ширення та поглиблення психокорекційної практики на засадах розробленої нами пси� ходинамічної теорії, з іншого – ставиться завдання філософського осмислення при� роди та закономірностей, на яких ґрунту� ється така практика. Коло інтересів торка� ється як педагогічного ракурсу психокорек� ційної практики, так і проблем оптимально� го виховання молоді, що упереджувало б потребу в психокорекції. Словом, лабора� торія глибинної корекції зорієнтована на поліпшення якості підготовки психологів� практиків на відповідних факультетах Дра� гомановського університету, що готують психологів. – Тамаро Семенівно, таким чином, у цій лабораторії зможуть працювати не лише аспіранти та науковці вишу, але й студенти? – Так, студенти у першу чергу матимуть змогу безпосередньо знайомитися з живим процесом глибинної корекції з людиною, власне проходити глибинну психокорекцію, що є передумовою професійного успіху практичного психолога. Ми уже кілька років тісно співпрацюємо з НПУ імені М. П. Драго� манова. Мені довелося неодноразово, як члену експертної ради ДАК і члену Вищої атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, співпрацювати з викладачами та студентами, проводити показові заняття. Маємо багатолітній досвід спільного проведення семінарів та конфе� ренцій з практичних та методологічних про� блем практичної психології. – А чому Ви обрали саме Драгома� новський університет? – З цим університетом у мене давні зв’язки. Я проходила тут стажування (1969 р.), потім ще три роки аспірантури під керівництвом професора Дмитра Ніколен1 ка, взаємна робота з професорами Любов’ю Долинською, Володимиром Бондарем, Віктором Синьовим та ін. В останні роки мене захоплює науковою гос� тротою проблеми широта й всеохопність філософії освіти, що розробляє академік Віктор Андрущенко. Глибоко вразила його доповідь на зборах НАПН України не лише ораторською досконалістю, але й адекват� ністю постановки освітянських та психоло� гічних проблем вузівської підготовки молоді до професійної діяльності. Відчуваю вну� трішню потребу в такій співпраці, яка вже на сьогодні має реальний результат – вихід посібника “Теорія і практика глибинної пси� хокорекції”, де Віктор Петрович виступив укладачем. Я все більше усвідомлюю, що мої бага� толітні напрацювання потребують філософ� ського осмислення та узагальнення, тому перспективи вбачаю в інтеграції науково� філософської думки. – Як Ви вважаєте, що це дасть для майбутніх вчителів, педагогів? Навіщо їм вивчати глибинну психологію? – Педагогічний ракурс проблеми мето� дів підготовки майбутніх учителів до спілку� вання з учнями забезпечує глибинна психо� корекція – це доведено мною ще в доктор� ській дисертації, яка була захищена при Драгомановському університеті (1989 р.). У контексті підготовки майбутніх практичних психологів метод глибинної корекції забез� печує особистісну психокорекцію на заса� дах вивчення майбутнім фахівцем власної внутрішньої суперечливості психіки; ознай� омлення з адекватними методиками піз� нання цілісної психіки в її свідомих та несві� домих виявах; опанування інструментовкою використання метафорично�візуалізованих засобів глибинного пізнання у відповідності з образністю мови несвідомого, що спира� ється на архетипну символіку, колективне несвідоме. Методологічний аспект дослідження глибинної корекції найбільш влучно презен� тують методи психоаналізу комплексу тематичних малюнків; психоаналіз пред� метних моделей, використання казки, каменів, іграшок з метою полегшення про� цесів корекції та проективної ідентифікації. Сподіваюся, що лабораторія глибинної пси� хокорекції, відкриття якої санкціоноване ректором НПУ імені М. П. Драгоманова, внесе оживлення в теорію, методологію та інструментально�методичні аспекти стано� влення професіоналізму практичного психолога. Глибинна психокорекція вира� жає інтегративну сутність психодинамічної теорії в її методологічному та практичному вираженні, що не може залишити байдужи� ми професійно зорієнтованих майбутніх психологів�практиків та педагогів. – Тамаро Семенівно, дякую за при� ємну та цікаву розмову. Розмовляла Людмила КУХ 3 �М И Й Ш Л И К Р І З Ь З ГА Р И Щ А І Л Ю Т Ь В И З В О Л Я Т И У К РА Ї Н У СЕРЕД ПОДІЙ XX століття найтрагічнішими слід вва� жати жорстокі бої проти гітлерівської агресії спочатку на кордонах, а потім – і на просторах колишнього Радянсько� го Союзу. Захисники Вітчизни проявили тоді небачений до цього у світовій історії героїзм, самовідданість і самопо� жертву. На бій з ворогом за покликанням душі й серця ста� вали поряд із воїнами у партизанських загонах підлітки, юнаки і дівчата, жінки і діти. Фронт і тил у цілковитій єдно� сті до останнього подиху протистояли ворожій навалі. Однак під натиском переважаючих фашистських армад героїчні захисники рідної землі змушені були відступати, і чимало із них знайшли упокій в братських могилах. Фашистська армія окупувала територію в 1 млн 880 тис. кв. км з населенням 80 млн чоловік. Найбагатші простори центральних чорноземних районів Росії й Украї� ни з розвиненою промисловістю та сільським господар� ством, працьовитим народом опинилися під гнітом гітле� рівських завойовників. Командування терміново перекинуло 3�тю гвардійсь� ку танкову армію, 1�й гвардійський кавалерійський кор� пус, три стрілецькі дивізії з Букринського на Лютезький плацдарм. Визволення Києва покладалось на 60�ту армію під командуванням генерала І. Черняхівського та 38�му (генерал�полковник К. С. Москаленко). Координацію бойових дій фронтів здійснював легендарний Г. К. Жуков. “Даёшь Киев!” 1943 Нашим арміям протистояли 12 піхотних та дві танкові дивізії. Від Гостомеля до Вишгорода глибина оборони дося� гала 14 км, з протитанковим ровом та мінними полями. нято над Ужгородом – центром Закарпаття. Ця дата є Днем визволення України від фашистських загарбни1 ків. У боях за Україну регулярній армії допома� гали понад 500 тисяч народних месників, об’єднаних у 70 загонів. 60 українських партиза� нів відзначено високим званням Героя Радянсь� кого Союзу. 86 жінок України стали Героями Радянсь� кого Союзу. Серед них – славні підпільниці Украї� ни Лариса Ратушна, Ніна Сосніна, Ляля Убийвовк, Люба Шевцова, Уляна Громова, санітарки Марія Боровиченко, Марія Щербаченко, Галина Автоматниця. 1942 р. Петрова та ін. Героїчні подвиги захисників Вітчизни назавжди увійшли до літопису історії Великої Вітчизняної війни. Відвойовані міста Київ, Одеса, Севастополь, Керч стали містами�героями. Мужність нашого народу ущент розвіяла гітлерівські ілюзії щодо генерального плану “Ост”. Колгоспниця села Високе Харківської області О. Конохіна з дітьми Віктором, Іваном, Володимиром та Миколою біля спаленого німцями дому Доля української нації вирішувалася у битвах 1941–1945 рр. Розгром фашистів під Москвою у грудні 1941 – січні 1942 рр. став відліком визволення окупованих фашистами земель. Міфу про непереможність гітлерів� ської армії не стало. Вид Хрещатика в Києві після відступу фашистів 3�го листопада командуючий фронтом М. Ватутін від� дав наказ про наступ на Київ північної групи військ. У ніч з 5�го на 6�те листопада столицю України було визволено від фашистських загарбників. Битва за Дніпро і Київ про� демонструвала усьому світові могутню силу Радянської армії, дружбу і взаємодопомогу наших народів. За форсування Дніпра, героїзм у боях на плацдармах 2605 солдатів, сержантів, офіцерів та генералів було удо� стоєно звання Героя Радянського Союзу. Із них 1838 росіян, 434 українців, 47 білорусів, 30 грузинів, 49 татар, 28 казахів, 27 узбеків та представники інших націй. Партизани на переправі. Україна 1942 р. І насамкінець кілька слів про нашу історію. Доля укра� їнського народу залежала від бойових дій Радянської армії на фронтах Великої Вітчизняної війни та від наших пере� мог. Без цієї Перемоги не було б України як соборної незалежної держави, не було б української нації як етноіс� торичної спільноти. Радянська армія за підтримки союз� ників врятувала світ від коричневої чуми – фашизму, а вирок Нюрнберзького процесу засудив фашизм навічно, без термінів давності. Героїчний подвиг радянських воїнів навічно залиша� ється в пам’яті мільйонів чесних людей. Багато синів і Україна Гітлер наказав будувати неприступну лінію оборони – “Східний вал”. Та було вже пізно. Після жорстоких боїв під Курськом радянські війська з боями переслідували воро� га, притискаючи його до Дніпра. П’ять фронтів при актив� ній допомозі партизанів та місцевого населення у вересні захопили 23 плацдарми. Майдан Попереду була Київська стратегічна наступальна опе� рація. У битві за місто командування Воронезького фрон� ту основним визначило Букринський плацдарм, але такі спроби перемогти були недосяжними: втратилась рапто� вість наступа, ворог зумів зміцнити оборону. Окрім того, рельєф місцевості позбавляв можливостей широкого застосування танкових з’єднань. 4 Ворог сподівався зупинити пере� можний наступ наших фронтів. У боях наші війська оточували і знищували великі угруповання фашистів, але 80�тисячна армія гітле� рівців була розгромлена у Корсунь�Шевченківській, Кіро� воградській, Ровно�Луцькій, Нікопольсько�Криворізькій, Проскурівсько�Чернівецькій, Умансько�Ботошанській, Поліській, Кримській, Львівсько�Сандомирській, Ясько� Кишинівській, Східно�Карпатській операціях, що вивели наші війська на державний кордон. 81го жовтня 1944 року з боями визволено останнє українське село Лавочне Дрогобицької (нині Львів1 ська) області, а 27 жовтня прапор перемоги було під1 дочок нашої Вітчизни віддали своє життя в ім’я свободи й незалежності України, в ім’я життя сучасних і наступних поколінь. Пам’ять про них житиме у віках. Микола Рябухін, учасник оборони і визволення Києва та України від фашистських загарбників, полковник у відставці, доцент ЛИСТОПАД 2011 �Моя професія: педагог чи редактор ? НЕЩОДАВНО Студентська рада Інституту української філології провела конкурс до Дня вчителя на тему: “Моя професія: педагог чи редактор?”. Серед журі, у складі якого були як і викладачі, так і студенти старших курсів, визначення кращого тексту викликало бур� хливе обговорення. Але все ж перше місце виборола студентка І курсу Наталія Кривко (103 УА група), друге і третє місце відповідно зайня� ли студенти ІІ курсу (206 УРед група) Анастасія Поліщук і Ольга Дера. Усі інші студенти отримали грамоти за участь у кон� курсі. Мета конкурсу була пов’язана з тим, щоб зрозуміти світовідчуття студента, який здобуває освіту, зрозуміти, ким же він хоче стати і що повинен для цього зробити. Ольга ДИВНИЧ МОЯ ПРОФЕСІЯ ВЧИТЕЛЬ! За вікном світить вересневе сонечко… А біля одного з них сидить із мрійливим поглядом маленька дівчинка… Задивляється на тих першокласників, які маленьким, але швидким кроком прямують десь у сторону школи. На голові у дівчаток величезні білосніжні бантики, що граються з промінчиками сонця, а у хлопців за плечима – вели� чезні ранці. Всі вони прямують на зустріч із новим життям. Лише та маленька дівчинка за віконечком чекала, коли ж прийде її час… І ось знову вересневий сонячний ранок, але за вікном вже немає тієї мрійливої дівчинки. Спитаєте – де? А ось там, з усіма першо� класниками, прямує десь у сторону школи… Ні, вона не така, як ті, що йшли поряд. Вона відрізнялась: у неї був найкращий ранець, найбільші бантики та найгарніший букет лілій. Так, вона вже першокласниця, вона прямує до нового життя, на яке так чекала… Так і ми колись пішли у нове життя. Мали цілі, яких досягали; мали негаразди, перешкоди, які долали; мали успіх та радіс� ні миті на своєму шляху. І напевно, якби не наша “друга мама” – ми не були б такими, Наталія КРИВКО якими ми є зараз. Щире, любляче серце, добру душу, вміння спілкуватись з оточуючими, терпіння, любов до дітей, розуміння – всі ці риси повинен мати вчитель. Тому ця професія не з легких! Але Життя клекоче, і вирує, і кипить, ж ні! Це не професія – це … призначення! Адже Події, люди, кіпи документів. бути вчителем дано не кожному… Він навчає Мій мозок тиждень вже не спить. нас культурі, охайності, працелюбності, любові Мільйони, сотні в голові моментів: до оточуючих та дає нам мудрі настанови для життя. Тому багато чому ми повинні завдячува� “Статті до завтра треба здати, ти саме вчителям, які вели нас за руку ці нелегкі На кілька заходів з’явитись, роки у доросле життя. Особисто я вдячна за те, Пошту нарешті розібрати, що вчителі поселили у моєму серці любов до Рукопис книжки продивитись...” науки. Тепер і я хочу дарувати іншим дітям ті цінні скарби, що колись подарували мені. Звіс� І поринаю у роботу з головою! но, бути вчителем нелегко, але я з нетерпінням Щось правлю, щось пишу і щось читаю, чекаю, коли ж настане той час, щоб попрямува� Кудись зриваюсь! Й все це за собою. ти назустріч новому життю, про яке я мріяла Вечері, зустрічі, знайомства... багатьох вже знаю. кожного вересневого ранку, коли загадковим поглядом дивилась на своїх наставників… Мені б іще кілька годинок у добі, Тому й тепер я мрійливо дивлюсь у майбут� Бо планів СТІЛЬКИ, що не все встигаю. нє та сподіваюся, що колись хтось із величез� Й якщо вже розібратися в собі: ним букетом лілій наївним дитячим поглядом Із радістю таке життя я обираю. буде дивитись на мене… Ольга ДЕРА ОЛІМПІЙСЬКИЙ НАСТРІЙ ДЛЯ ДРАГОМАНОВЦІВ 8 жовтня цьогоріч відбулось урочисте відкриття НСК “Олімпійсь1 кий”, яке, за сприяння Київської міської ради і ректорату університету, змогли відвідати і викладачі та студенти нашого вишу. Враженнями від головної спортивної події осені 2011 року поділилася студентка І курсу Анна ЯЦЕНКО. Напередодні відкриття НСК “Олімпійський” телебачення транслювало запис гумористичної передачі “Вечірній квартал” піврічної давності. Суть жартів коміків зво� дились до готовності нашої країни до “Євро�2012”, адже на той момент Львівський стадіон являв собою рівнину, київським НСК їздили трактори та бульдозери, був лише стадіон “Донбас�Арена”. Не дивлячись на запевняння, які постійно лунали зі ЗМІ, що стадіон відкриють восени 2011 і він буде гідною ареною фінального матчу під час Євро�2012, все одно відчувалася тривога. Те, що побачили глядачі 8 жовтня, приємно вразило. Перед очима височіє оно� влений, прекрасний спортивний комплекс європейського зразка. Це справді арена світового масштабу. Відчувалася робота багатьох тисяч людей, що злагоджено, швидко та якісно виконали свою роботу. Глядачів зустрічали волонтери, які допомагали орієнтуватися, та міліціонери. У повітрі відчувалося приємне хвилювання, очікування феєрії. Настала довгождана мить. Глядачі услід за прожекторами звернули свої погляди на поле, де почалось шоу – дивовижна містерія про заснування Києва, стародавню історію України: у човні припливли легендарні засновники міста – футбольне поле перетворилось на Дніпро. Далі ми стали свідками становлення держави, коли укра� їнцям довелось захищатися від іноземної навали, що символізувало триголове чудо� висько. Бойові сцени супроводжувалися вогняним шоу та піротехнічними ефектами. 70�тисячний стадіон неодноразово вибу� хав аплодисментами. Захоплювали гігантські барабани й трембіти, унікальні трюки італійських цир� кових артистів, які “запустили” з висоти на поле м’яч “Євро–2012”. Після цього на сцену вийшли три українські топ�співачки, які заспівали українські хіти: Гайтана, Ані Лорак, Таїсія Повалій. Під кінець своїм “гарячим” виступом публіку запалювала Шакіра. Завершив програму дивовижний феєрверк, який можна було спостерігати в усіх прилеглих до стадіону районах. У людській пам’яті є такі моменти, які ніколи не забудуться. Відкриття оновлено� го НСК “Олімпійський” тепер назавжди залишиться одним з найяскравіших моментів життя українців. Мабуть, побува� ти на заході подібного рівня – відкритті нової “гордості України” – вдається лише кілька разів за життя. І саме з такої події розпочалося моє студентство в НПУ імені Серед волонтерів М. П. Драгоманова – Олімпі знань! були наші студенти Драгомановці раділи квиткам на Олімпійський стадіон ЛИСТОПАД 2011 5 �Нагальні роздуми БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС: інший кут зору Євгенія БІЛЬЧЕНКО, доцент кафедри культурології ОСТАННІМ часом все більше дово� диться чути про прогресивність новітніх тенденцій модернізації нашої консерва� тивної системи освіти, як�от “гуманіза� ція”, “гуманітаризація”, “діалогізація”, “культурологізація”, “демократизація” і т. д. Педагоги сперечаються про визна� чення і розмежування значень цих термі� нів, про їх смислові відтінки і специфіку застосування у тому чи іншому контексті. Все це, звичайно, з одного боку, непога� но, бо свідчить про бажання реформува� ти застарілу “замкнуту” структуру, на яку в нас давно перетворилася освітня цари� на, але, з іншого боку, бажання часто залишаються бажаннями, а спроби – лише відчайдушними спробами. Справді, від нарощування конотацій вихідне затемнення сенсу не змінюється. Навпа� ки, чим більше теоретичних розробок педагогічного та філософсько�освітнього характеру з’являється в освітньо�акаде� мічному дискурсі, тим більше стає зрозу� мілим, що ці тенденції у переважній біль� шості випадків виявляються скоріше уто� пічними умоглядними схемами, які зане� покоєний розум викладача намагається накинути на реальну – далеку від доско� налості – виховну практику. Звичайно, скептицизм, що звучить у попередньому абзаці, не може не викли� кати у вдумливого читача сплеску пози� тивних/негативних емоцій. З автором можна захоплено погоджуватися або ж ні, але від нашої радості чи обвинувачень суть справи не змінюється, оскільки мова йде не про особисті амбіції чи упере� дження, а про об’єктивні факти системи освіти. Справді, чи так кардинально вона змінюється, “йдучи в ногу”, хай і в “куль� гаву ногу”, з інформаційним суспіль� ством, як нам того хочеться? Та й чи пот� рібно вітчизняній освіті “вистрибувати” із себе, наздоганяючи “прогресивний” Захід? Ці та інші питання щиро бентежать 6 вашого покірного слугу вже багато років, хоча не завжди є можливість вільно висловитися про них. Зазначена збенте� женість і спонукала автора до написання цієї скромної розвідки. Як правило, в сучасному педагогічно� му середовищі концентрованим екстрак� том зазначених вище тенденцій руху освіти до цінностей “людини”, “культу� ри”, “діалогу культур”, “самоуправління” і т. п. (ряд можна продовжувати до нескін� ченості) вважається система цінностей та освітня технологія, пропоновані Болонськими реформами. При цьому багато освітян сперечаються про іденти� фікацію статусу Болонського феномену. Чи є він процесом – динамічним явищем становлення чогось, що тільки формується? Чи є він застиглою у своїй довершеності світо� глядно�технологічною системою? Чи тим та іншим одночасно? Чи продиктований Болонський процес/си� стема виключно акаде� мічними – неупередже� ними у своєму альтруї� стичному бажанні нав� чити краще – ініціатива� ми міністрів освіти західних країн? Чи Болонський феномен є виразником більш гли� боких прихованих полі� тичних інтересів дер� жавних еліт відповідних регіонів, і якщо, не дай Боже, так, то чи не є Болонський процес черговим привидом агресивного “дяді Сема”, який через проект глобаліз� му/мультикультуралізму намагається обплутати слов’янські землі інформацій� ними тенетами євро�американських стандартів? Якщо Болонський процес є ідеологічним проектом америкоцентриз� му або європоцентризму, чому, скажімо, його не підтримали окремі провідні краї� ни Заходу, наприклад, Німеччина, цілком задоволена своєю класичною гумболь� дтівською системою освіти? Наявність подібних суперечок свід� чить про те, що ми маємо справу ніби з двома Болонськими процесами: реаль� ним, ще не до кінця нами й ними вивче� ним, освітнім рухом та ідеальним міфо� логічним утворенням, яке радше є куль� турним смислом, ментальною установ� кою, мисленнєвим стереотипом, аніж дійсним фактом. Наявність такої “семан� тичної”, так би мовити, сторони Болонсь� ких реформ змушує нас виокремити деякі складові цього міфологічного ком� плексу, які ми хочемо запропонувати вашій увазі. Як відомо, формулою будь� якого міфу є ритуальне твердження, що сприймається як сакральне і відтворю� ється спільнотою у стані емоційного нат� хнення. Соціальні міфи є прямим продов� женням традиційних архетипів, і для них, як і для оповідей наших далеких предків, притаманне прагнення виголошувати надособистісні істини позитивно�колек� тивістського, ура�оптимістичного ґатунку на кшталт: “Наші ракети найдосконаліші у світі!” або “Ми побудуємо дещо довжи� ною у п’ять за всього чотири/три/два/ один!” Складова перша: “МИ ВТІЛЮЄМО В ЖИТТЯ БОЛОНСЬКІ ДЕКЛАРАЦІЇ!” На наш погляд, доцільно розмежовувати тексти Болонських угод як вияв соціаль� но�філософської теорії, не позбавленої водночас політичного підґрунтя; реальні освітні дії з їх реалізації, до яких вдаються представники західних країн, та ту прак� тику кредитно�модульної системи, що склалася у вітчизняному освітньому про� сторі. Навіть найдосконаліші за ступенем благості і гуманності ідеї піддаються пев� ному викривленню при їх практичній реа� лізації, і варто згадати думку великого діалектика Гегеля, який говорив про тра� гедію “метаморфози гуманізму” у світо� вій історії внаслідок викривлення гумані� стичних ідей їх практичними інтерпрета� торами. Механізм же міфу якраз і засно� ваний на повному обожненні теорії і прак� тики, внаслідок якого ідеальна норма переноситься на побутову, і дійсність під� мінюється ілюзією великого “наративу”: “Те, що є, – найкраще: кращого бути не може!”. Складова друга: “РАХУЄМО БАЛИ!”. В освітній практиці можна спо� стерігати вельми поширену редукцію: зведення суті і цілей Болонського проце� су до кредитно�модульної технології, що своєю упертістю нагадує звичку здійсню� вати судження про ціле за його части� ною, яку виявляє обмежений розум людини в печері. Остання, хапаючись за вухо схованого у темряві слона, вигукує: “Це велике опахало!” (притча Румі), вия� вляє типові вади редукціоністської логі� ки. У цьому випадку модульно�рейтинго� ва система моніторингу і підрахунку – всього лише зовнішнє, “машинне”, тех� нократичне вираження Болонського про� цесу, інструмент упровадження його основної ідеї – забезпечення міграцій студентської молоді на основі рейтингів поточного та підсумкового контролю. Між тим, як саме ця “головна мета” най� частіше залишається не виконаною, бо продовжити навчання вінницькому сту� денту, скажімо, в Сорбонні на основі отриманої ним тут модульно�рейтингової картки все ще, за винятком випадків дуже рідкісної фортуни обміну кадрів, – залишається проблемою, чи не так? У результаті засіб перетворюється на само� ціль і доводиться до абсур� ду, викликаючи стан невро� зу у студентів, для яких математична гонитва за балами починає перевищу� вати реальний зміст та інте� рес до навчання. Складова третя: “ВПЕРЕД, ЗА ЄВРОПОЮ, У СВІТЛЕ МАЙБУТНЄ!” Як відомо, в основі цінностей Болонської декларації лежить типово західна лібе� ральна доктрина полікуль� турності, що є наслідком прогресу глоба� лізації. Ця доктрина майстерно балансує на межі між прагненням до тотального синтезу, притаманного глобалізму, і пра� гненням до диференціації та іронічної релятивації, притаманної для проекту мультикультуралізму як антиглобалістсь� кого руху. Тяжіючи до євро�американсь� ких стандартів (логоцентризм), ідеологія Болонського процесу позірно сприяє спі� вробітництву різних освітніх систем, але метою такого співробітництва оголошує космополіта… у межах Європи (!). Тобто виявляє виразне етнокультурне тяжіння до романо�германського культурно�ан� тропологічного типу. Питання полягає у тому, чи відповідає цей ідеал – повністю відповідає! – потребам та інтересам української, ширше, слов’янської мен� тальності. Аж ніяк не намагаючись тут підтримати ані великоросійських консер� ваторів, ані ультранаціоналістичні сили, ані будь�які інші тенденції “антизахідни� ків”, тим не менш хочеться запитати: може, здорова доза “слов’янофільства” допоможе нам зберегти свою ідентич� ність? Адже й сам затуманений нашими історичними комплексами Захід, звички якого ми звикли чи сліпо копіювати, чи агресивно відкидати, діє подібним же чином. Євроінтеграція, зрештою, стала міфом есхатологічного руху до царства загального благоден� ства, тож варто замислитися над її наслідками, особливо у системі освіти, яка через ідеї управляє соціумом. Це не озна� чає, що треба впадати у крайно� щі шовіністичного панславізму і об’єднуватися проти “гнилого” світу Європи. Але ставитися до зовнішніх інновацій селективно і критично нам не завадить. Отже, маємо справу з трьо� ма складовими Болонського процесу як культурного смислу: міф про самоцінність форми, міф про якісну перевагу інозем� ного, міф про єдність ідеалу й дійсності. Водночас усі ми розу� міємо, що утопія, ксенофілія, абсурдний технократизм, буду� чи міфологічними утвореннями, формується не на порожньому місці, а на грунті викривлених реальних подій. Безу� мовно, Болонська система – подія, і нас� лідки її можуть бути непередбачуваними для нас як для учасників міжнародних культурних процесів. Якщо ми будемо відгороджуватися від неї або намагатися боротися з удаваним привидом “дяді Сема”, це призведе тільки до поглиблен� ня нашої внутрішньої слабкості. І так уже образливо бачити реальний зміст так званого “патріотичного” виховання у кон� сервативній системі освіти, що дуже часто обертається нав’язливим у своїх захопленнях шароварами етнографічним пейзанством, про небезпеку якого попе� реджав ще Михайло Драгоманов, гово� рячи, що українська інтелігенція ризикує представити національне виключно як народне, сільське, фольклорне. Але при усій ціннісній повазі до коріння – міфопо� етичної культури – кожен народ повинен мати і пропагувати високу елітарну міську культуру професіоналів. Питання полягає лише у тому, щоб, не впадаючи в анекдотичне хуторян� ство і залишаючись відкритими сві� тові, не втратити своє “право бути собою” (вираз професора Віктора Малахова) – немодне тихе право від� даності принципам і переконанням серед бурхливого потоку рекламних брендів, соціальних міфів, рецептів порятунку, швидкоплинних закликів йти кудись – аби не за внутрішнім голосом духу. Вибачте за пафос. ЛИСТОПАД 2011 �Особистість в історії педагогіки Н О В АТО Р П Е Д А Г О Г І Ч Н О Ї Д У М К И Микола Пирогов – видатний педагог�просвітитель, організатор народної освіти, громадський діяч, почесний член і почесний доктор багатьох українських та іноземних університетів XIX ст., творча спадщина якого увійшла в скарбницю вітчизняної педагогіки. З юнацтва у М. І. Пирогова форму� ється науковий погляд на проблеми нав� чання й виховання. Систематично, нев� пинно й з винятковим терпінням він докладає зусиль задля розквіту науки і культури, створення сприятливих умов для функціонування середньої школи, яка, на його думку, повинна розвиватися на основі широкої диференціації знань та формувати загальнолюдську освіту, навички, необхідні або для ведення про� фесійної діяльності, або для правильної організації домашнього господарства й виховання дітей. Вчитися і жити є одне і те ж. М. Пирогов У цьому М. Пирогов бачив здатність шкіл відповідати запитам сучасного сус� пільства: “Ми маємо багато таких дітей, які через несприятливість і недолік мате� ріальних засобів не можуть довго вчити� ся і просяться скоріше в практичне життя”. Він вказував, що суспільство не повинно бути байдужим до успіхів і нев� дач виховання та зобов’язане коригувати його поступовий хід. Свої головні педагогічні ідеї, погляди на значення, завдання освіти у вихованні молодого покоління Микола Іванович зосереджував у сфері навчання і вихо� вання, тобто проблематики самого життя, смислу життя людини та її покли� кання, шляхів і засобів навчання й вихо� вання молоді. Як гуманіст М. Пирогов висловлював концепцію нової шкільної системи, доступної і єдиної для дітей різного віку і всіх станів. Педагог прагнув здійснення загального початкового навчання усіх класів та національностей, в яких кожна дитина могла б здобути освіту відповідно до своїх здібностей і матеріальних можливостей батьків, що було кроком уперед і забезпечувало доступ до освіти дітям з непривільованих верств. Він вважав, що загальна освіта має забезпечити формування подальших якостей людини. Особливими аспектами М. Пирогов називав переконання сло� вом і особистим прикладом, створення атмосфери поваги і довір’я між виховате� лем та учнем, бо у школі виховання повинно засновуватись на моральній довірі й повазі, які спрямовують людину на служіння цивілізації. У переконанні вчений вбачав єдність слова і діла, бажання трудитися в ім’я майбутнього, навчати любити прекрасне, турбуватися про сучасне і майбутнє, прагнути до само� вдосконалення. Головним у дітей, на його думку, є моральне виховання, вироблення стійких моральних переконань, здатності до самовдосконалення, завдяки чому виро� бляються справжні якості людини. Основою виховання моральності в людині М. Пирогов вважав християнство і наполягав на необхідності релігійного виховання дітей з раннього дитинства, бо майбутнє людини значною мірою за� лежить від її вихованості. Тільки той осягав істину, хто уважно вивчав природу, людей і самого себе. М. Пирогов Виховання – це вироблення у дитини розуміння речей оточуючого суспільного світу, поступового усвідомлення добро� ти, моралі, високого власного покликан� ня у життєвому просторі. У кожній роботі вченого можна від� найти глибокі, оригінальні думки, поради й практичні вказівки. Обрані ним питання й характерні рішення відкривають педа� гогам найважливіші сторони корекційно� виховної роботи в школі. М. Пирогов пропонує ідею якості колективного виховного впливу на осо� бистість учня, згуртованості педагогів у цьому напрямі. У такий спосіб довільний вплив педагогів отримує не тільки єдність, але й природно більшу різнобіч� ність і глибину виховного впливу на учня. Він вимагав від педагогів “під час обговорення кожного вчинку” не фор� мального юридичного відношення до учнів, а “свідомого вникнення в ті обста� вини”, якими викликається поведінка. З цією метою Микола Іванович пропонував вихователям ведення “книжкових журна� лів”, де б вони позначали з належними подробицями виховні моменти з учнями, і тільки для себе. М. Пирогов ставив перед педагогами основне завдання в мистецтві виховання – вивчати своїх учнів та індивідуалізувати виховний вплив на учня, адже щоб осуджувати дитину – необхідно бачити її внутрішню сторону, її духовний світ. Ідеї гуманістичної освіти домінували в педагогічній системі М. Пирогова. Працюючи попечителем Київського нав� чального округу, М. Пирогов закликав педагогів, батьків до благодійництва й вияву милосердя у відношенні до дітей. Найвищий талант легко осоромиться, якщо занадто самовпевнений захоче з пер% шого разу змінити свої сили в такій справі, яка вимагає величезних попередніх відо% мостей, зрілості розуму в судженні і досвіду в житті. М. Пирогов Він один з перших педагогів�мисли� телів вказував на нерозривність навчан� ня й виховання. Шкільне навчання повин� но бути обов’язково виховуючим, інакше воно виявиться неповноцінним. Кожен педагог повинен виконувати функції вихователя. Якщо вчитель досконало володітиме методами викладання, між ним та учнем зародиться тісний мораль� ний зв’язок, взаємна довіра, розуміння справи. Вчитель завжди стане авторите� том для своїх учнів. У власних настановах М. Пирогов рекомендував вихователям долучатись до світового педагогічного досвіду, вико� ристовувати у викладенні рідну мову. Особливого значення вчений надавав сімейному вихованню, що є тією сходин� кою, з якої починає формуватись майбут� ня людина; на якій будується подальша шкільна освіта. Головне призначення матері – бути готовою до виховання своєї дитини. Легко знаходити спільну мову, налаштовувати на самовдоскона� лення. Цим М. Пирогов підкреслює висо� ку оцінку природної сутності жінки як матері й наставника. Особливу важли� вість материнської виховної роботи вче� ний вбачає у догляді за дитиною, викори� станні ігрової діяльності. Таким чином, мати постає “головним зодчим суспіль� ства”. Вся адміністративно�педагогічна й літературна діяльність М. Пирогова була для нього не тільки службовим обов’яз� ком, а й справою честі. Він вніс в теорію і практику вітчизняної педагогіки само� стійну, осучаснену систему народної освіти, незалежної від зарубіжного впли� ву, уважно й чутливо ставився до дітей, глибоко та вдумливо враховував особли� вості мислення, емоційно�вольової сфери молоді, а в його працях закладені основи гуманного розумного відношення до дітей, поєднаного з глибокою вірою в шляхетність юнацької душі. У вихованні дитини, – зауважував М. Пирогов, – необхідні щирість і правдивість настав� ника, його любов і повага. Цим ідеї Мико� ли Івановича співзвучні ідеям корифеїв самостійної педагогічної думки – Л. М. Толстого, К. Д. Ушинського. Особисто Микола Іванович був зраз� ком у ставленні до дітей та молоді, пова� зі до них. Тому своєю діяльністю Микола Іванович залишив незгасаючий слід світ� лого прикладу всім, хто знав його особи� сто, вивчав його педагогічні твори. Зробіть так, щоб покаран% ня за проступок було не зовні, а усередині винного – і ви дій% дете до ідеалу морального виховання. М. Пирогов Микола Іванович Пирогов, до того ж, геніальний хірург і анатом, блискучий клі� ніцист, неперевершений експеримента� тор, автор багатьох наукових творів, методів дослідження і лікування, видат� ний педагог і організатор. У його працях, листах, заповітах була глибока віра в людину, її високу значи� мість у житті. Микола КОТ Освітянський пантеон НАШ УНіВЕРСИТЕТ, кафедра медико�біологіч� них та валеологічних основ охорони життя та здо� ров’я глибоко сумує з приводу смерті 1 серпня 2011 року ветерана праці, кандидата медичних наук, доцента кафедри Сікала Вадима Миколайо� вича. Тяжка хвороба позбавила життя світлу чудову людину, чуйного вихователя, гарного лікаря. Сікал Вадим Миколайович народився 11 липня 1934 р. в м. Красний Луч Ворошиловградської області у сім’ї службовців. У 1956 р. закінчив Київ� ський медичний інститут з відзнакою. З 1956 р. по 1960 р. працював лікарем в Донецькій області. З 1960 по 1975 рр. працював молодшим науковим співробітником Київського науково�дослідного інституту фармакології та токсикології. Мав понад 40 друкованих праць. З 1962 по 1975 рр. працював на курсах цивільної оброни та медичної підготовки при педагогічному інституті імені О. М. Горького. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1990 р. отримав звання доцента. У системі вищої освіти працював на кафедрі медико�біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров’я з 1975 по 2011 рр. З 1988 р. працював на посаді доцента кафедри медичної підготовки та цивільної оборони. ЛИСТОПАД 2011 Впродовж 36 років активної сумлінної праці в НПУ імені М. П. Драгоманова В. Сікал брав активну участь у житті університету. Неодноразово виконував функції головного санітарного лікаря в студентських сільськогосподарських загонах. Прово� див активну санітарно�просвітницьку роботу серед студентів, зокрема в період епіде� мії грипу. Сікал Вадим Миколайович є співавтором типової навчальної програми з безпеки життєдіяльності та цивільного захисту населення, затвердженої Міністерством освіти та науки України. Брав участь у розробці стандарту вищої освіти з безпеки життє� діяльності. За роки праці в університеті отримав відзнаку “Відмінник охорони здоров’я” (1986 р.), грамоту НПУ імені М. П. Драгоманова (1995 р.), медаль НПУ імені М. П. Дра� гоманова за особистий вагомий внесок у розвиток університету (2010 р.). У житті В. Сікал був прекрасним сином, люблячим чоловіком, чуйним батьком, дуже скромною, простою, інтелігентною людиною, яка керувалася правилом: “за добро добром платять”. Світла пам’ять про чудову, принципову, відповідальну людину, прекрасного педа� гога Сікала Вадима Миколайовича залишиться назавжди у серцях тих, хто його знав. Колектив Інституту педагогіки та психології, кафедри медико�біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров’я 7 �Слово головного редактора ГАЗЕТА В СУЧАСНОСТІ Драгомановський універ� ситет сьогодні займає важли� ве наукове і соціально�куль� турне місце на освітянській карті України і Європи. Ці слова можна підтвердити рів� нем проведених заходів в сті� нах нашого вишу. Зустрічі, що проводяться в університеті, за зізнанням гостей, вражають своїм роз� махом, глибиною і різносто� ронністю. Не буде перебіль� шенням сказати, що наш уні� верситет приймає шанованих і цікавих гостей ледь не щодня. Офіційні делегації з Європи та інших куточків земної кулі, виз� нані світом і Україною лектори, а також представники інтелі� генції, митці, письменники, політики, що прагнуть поділи� тися досвідом і знаннями з молоддю столичного вишу. Щодня в різних навчальних підрозділах університету від� буваються наукові лекції, май� стер�класи від провідних фахівців, творчі зустрічі з представниками інтелігенції, спортивні змагання, різнома� нітні конкурси, впроваджують� ся нові ініціативи і проекти. Перераховувати напрямки заходів не будемо, бо вони охоплюють всі галузі людської діяльності. Зрозуміло, що з такою кількістю заходів зростає і кількість новин. Сьогодні працює головний сайт універ� ситету і сайти інститутів, де оперативно викладаються анонси подій і новини. Остан� нім часом спостерігається спалах студентської активно� сті на теренах Інтернет�про� стору: створено сайт Студент� ської ради, блоґ Інституту філософської освіти і науки, онлайн�видання «Газета Укра� їнських Філологів» та ін. Зав� дяки ним можна дізнатись про студентське життя в універси� теті і за його межами. Незважаючи на зростання ролі Інтернету, значення дру� кованих видань не змінюєть� ся. Нині змінюється концепція видань, форма подачі інфор� мації, але друкована газета була і є основним джерелом важливих новин. У цьому році газета “Педа� гогічні кадри” святкує 55�річчя з відродження після війни. Газета пройшла через випро� бування викликів часу і вибо� рола гідне місце у житті універ� ситету, ставши важливим інформаційним каналом, середовищем для комунікації студентів і викладачів. Чекаємо на ваші статті! Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ, головний редактор газети Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Все тільки починається НУ ОТ І ВСЕ, позаду шкільні роки і безтур� ботне дитинство, а попереду – доросле життя. Кожен називає цей етап по�різному: нова сторінка, студент� ські роки, молодість і т.д. Але з впевненістю Марія КЛЮЧКО, можна сказати, що це є шанс. Шанс стати яскра� студентка вими особистостями, І курсу влаштувати долю, обра� Інституту ти вірний шлях, бути філософської гідними Людьми. освіти і науки Студентські роки – особливий час у житті кожного чи звичайна необхідність для молоді? Ти йдеш до вищого навчального закладу, обираєш професію, мрієш, як через п’ять років тебе визнають най� кращим і ти врешті�решт отримаєш свій диплом. Саме тоді зрозумієш насправді, чому декілька років тому ти переступив цей поріг і чого ти досягнув. Так, безумовно, головна мета – здобу� ти освіту. А ще з’являються нові друзі, знайом� ства, мрії, успіхи, досягнення і перемоги. Усі ці складові зроблять тебе щасливим, і ти усвідо� миш, якими важливими були студентські роки. Сьогодні ми – першокурсники. Не знаємо, що чекає попереду, навіть не уявляємо, як то воно – бути студентом. Ми щасливі, молоді, перспективні, розумні, цілеспрямовані, і головне – усвідомлюємо, чого хочемо. Звичайно, пере� ляк був неймовірний, коли ми слухали перші лекції, де розповідали, як варто старанно та сум� лінно готуватися до семінарів, та ще й відповіда� ти на них без конспекту. Гадаєте, нас злякала ця вимога? Ні, слово “семінар”!!! Звучить смішно, але ж ми першокурсники. Згодом, дякуючи кураторам, ми роззнайомились. Нам, до речі, пощастило, адже маємо гідних наставників, які не дадуть спіткнутися на старті і підкажуть, як йти до фінішу. Зараз ми звикаємо до нового життя. Хтось знайшов своє місце у театральних гуртках, хтось поповнив лави Студентської ради, хтось приєд� нався до редколегії. І вже нам легше і цікавіше. Вже траплялися “студентські приколи”, яких ще буде, впевнена, вели� ка кількість за кілька років. Ми чекаємо першої сесії, щоб нарешті стати справ� жніми студентами. Ми не просто віримо, а переконані, що вона буде успішною для кожного з нас, бо ми найкращі, адже вчимося у найкращому виші. Вже не боїмося, бо маємо до кого звернутися у разі потреби. Ми щасливі, бо ВСЕ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ… Студентські роки Студентські роки… Що це? Лекції, семінари, постійні підготовки до занять? А може, це веселощі, друзі, безтурботність? Або доросле життя, робота, яку треба поєднати з навчанням? У кожного студентське життя проходить по� різному. У когось особисте життя заважає нав� чанню, в інших навчання забирає весь час. Але у кожного є сесія, яку треба складати, викладачі, з якими потрібно порозумітися, й університет, диплом якого згодом потрібно отримати. Вище� сказане пов’язує всіх студентів та робить їх про� блеми схожими, такими, що вирішувалися бага� то років тому й будуть вирішуватись і в далекому майбутньому. Студентські роки сповнені мріями, споді� ваннями, вірою в те, що життя складеться успіш� но. Але водночас – це фундамент майбутнього. І від нього часто залежить все, що буде потім – у дорослому житті. Ми, студенти, часто не хочемо думати про те, що потрібно зараз піклуватись про кар’єру, працювати, аби отримати хороші бали, шукати перспективи для розкриття своїх можливостей. Здається, що все ще так далеко, що потім якось само собою складеться. Часто відкладаємо на останній день, щоб побільше взяти від життя, провести його якомога яскравіше. А як правильно? Як потрібно провести ці роки? Навчаючись? Розважаючись? Якщо нав� чаючись, то можна побудувати гарну кар’єру, добитися успіху на професійній ниві, але пропу� стити всі ті переваги, які дає молодість і безтур� ботність. Якщо ж постійно веселитися, то можна зібрати поважний багаж вражень, які грітимуть серце, але не скласти підґрунтя для успішного майбутнього. Вважаю, потрібно все поєднувати. Легко сказати – важко зробити. Ось як згадує власні студентські роки Анна Бокоч, колишня студентка: “Кожна людина інди� відуальна, і в кожного погляди на життя студент� ське і життя розваг різні. Хтось, як прийнято висловлюватися, “заучка”, а хтось хоче пізнати всі радощі. Особисто про себе можу сказати, що я зуміла все це поєднати”. Навчаючись, поступово розумієш, що дитя� чі роки все більше й більше віддаляються. Тепер лише від нас залежить наше майбутнє. Що пот� рібно робити? Відповідь проста: вчитись, розви� ватись і працювати. Не думайте, що часткова зайнятість заважатиме навчанню. Ні, навпаки. Можна відкрити свої здібності, набути безцінно� го досвіду, впевненості і, що найголовніше, точно зрозуміти – чим найбільше хочеться зай� матися, що краще за все виходить. Адже часто Н о в а ПРОКИНУЛАСЯ зранку й зрозуміла – щось зміни� лося. Ні, всі речі на своїх місцях, годинник йде, вітер тривожить листя за вікном. Та все одно, щось не так, як вчора. Зміна ця спочатку лякала, потім викликала необхідність розібратися: що ж все�таки сталося? Сьогодні зранку ведуча новин на одному з телека� налів промовила: “Доброго ранку всім тим, хто зараз прокидається разом із нами! Цей день вітає нас вра� Катерина нішніми променями вересневого сонця і осінньою піс� ЕСМАНОВА, нею першого дзвоника, адже сьогодні День Знань!”. студентка Хвилини на годиннику не барилися, стрілки підга� І курсу няли мене, треба було встигнути до першої пари. До Інституту моєї найпершої лекції. Таке нове та незвідане почуття, української купа питань, відповідь на які потрібно шукати самостій� філології но. Що чекає мене за тими дверима, які труднощі, які люди? Хто тепер супроводжуватиме мене по життю, йтиме пліч�о�пліч? Чи витримаю я, чи зможу? З роздумів мене вихопила посмішка диктора, він прощався з телегляда� чами, промовивши: “Ще раз вітаю вас, сьогодні перше вересня, перший день осені”. От воно, виявляється, що! І легка внутрішня радість, і смуток охопили відразу. І тривога, і всі почуття, що прийшли з цим відкриттям, в той ранок, були новими, були невідомими. Треба ж таке, от і осінь, � думалося. Ще місяць тому здавалося: вона ніколи не наступить, не змінить жахливу літню спеку своєю живою прохолодою. Але ось цей день прийшов, і треба прийня� ти цю зміну з гідністю, і з упевненістю рушити новими шляхами. Пані Осінь, цю оду я присвячую Вам. Тільки Ви з такою майстерністю заспокоюєте літній шал і ставите все на свої місця. Тільки Ви даруєте місту, Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ+30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239+30+85, факс 234+75+87, e+mail: gazeta@npu.edu.ua буває так, що на певну спеціальність вступають через її престижність, поради батьків, викладачів, а зовсім не тому, що вона є найкращою Анастасія для реалізації свого ЙОСИФОВИЧ, потенціалу. студентка Один знайомий ІІ курсу розповідав мені, як Інституту закінчив виш, пішов соціальної працювати за обра� ною спеціальністю і роботи і управління зрозумів, що вона йому не підходить. Довелось все кинути і почати навчання спочатку. Цього разу він займатиметь� ся тим, що подобається. У результаті було витрачено шість років. Переконана, що ми не можемо витрачати дорогоцінний час. Потрібно перевіряти, чи у правильному напрямку руха� ємось. Кар’єра починається не з дати видачі диплому, а вже сьогодні, тому й дбати про неї потрібно саме зараз! Студентські роки не повторюються, а якщо й повторюються (наприклад, коли у зрілому віці захочеться здобути ще одну вищу освіту), то вже не будуть такими. Сьогодні ми – молоді, повні мрій і сподівань. Може, дещо наївні, але по� справжньому вірні собі. о с і н ь в котре я так закохана, ці чудові вбрання, ці барви, які не залишають байду� жими. Дощ прогулявся зранку моєю вулицею, і тепер мене огортає свіже, прохолодне, приємне повітря, а земля, по якій я йду, дихає росяною чисто� тою. Я прокидаюся з першими променями сонця, дивлюся у вікно і бачу результат Вашого панування, точність Вашого мистецтва, дует краси і сти� хії, все те, що Ви так вдало в собі поєднуєте. Володарко холодного сонця, Ви даруєте спокій, даруєте сили на прохо� дження і здолання нових перешкод. Ви забираєте все те з нашого життя, що збиває нас зі шляху, що розкачує і робить нестійкими; тільки Ваш вчительсь� кий вплив народжує в нас мудрість – саме тоді, коли ми потребуємо цього. Як легко любити Вас, Осінь. Як взагалі легко і приємно любити щось вічне, незмінне: Батьківщину, природу, класику. Те, що ніколи не зрадить і не зникне. Все може минути в якийсь момент, залишивши втрату і розчаруван� ня. Але три осінні місяці – одні з тих єдиних, даних нам, маленьких світів, котрі не залишать темних спогадів. Ви створили новий етап життя, нову вічність, і хто знає, чи закінчиться вона через три місяці, чи пізніше, чи взагалі ніколи. Ця вічність тим цінна для всіх нас, що дає змогу почати все спочатку. Доробити відкладені справи, сказати несказані слова, розпочати те, що здавалося нездійсненним. І ось сьогодні, покінчивши зі всіма справами, я беру книжку, вдягаюся тепліше і займаю в парку, що біля будинку, вільну лавку. Свіже повітря наси� чує мене, я читаю, насолоджуюся новою, улюбленою порою року. Іноді, якась невідома сила охоплює мене, тривожить. Через секунду все вщухає, знову стає спокійніше, і ось востаннє проноситься щось крізь мене, лиш прошепотівши: “Неможливе можливо”. І я точно знаю, чиє це послання. Це була вона, це завжди вона, моя Осінь. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е+mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 9 (1619) (листопад 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 9 (1619) (листопад 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/180 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/2768087486877d9a3dd5698b85cb6394.pdf 68bf20a9be161ffb966cd2ec7ba1150e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ ДАЙДЖЕСТ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ЛІНА КОСТЕНКО: “ П О В И Н Н А Б У Т И Г У М А Н І ТА Р Н А АУ РА Н А Ц І Ї ” 20 вересня 2011 року Ліна Костенко стала почес� ним професором НПУ імені Драгоманова. О 14�00 почалася урочиста Вчена рада, на якій поетеса виступила перед студентами та викладачами. “Педагогічні кадри” публікують інавгураційну промову Ліни Костенко, тези з виступу професора Володимира Погребенника та враження присутніх. Знаю, що маю вам щось ска� зали. Колись я в Києво�Моги� лянській академії зробила допо� відь про гуманітарну ауру нації. Минуло одинадцять років, а гуманітарної аури так і нема. Я скажу вам сьогодні те, що мені здається вкрай важливим. Є проблеми та питання, про які хочеться дискутувати. А є про� блеми, про які навіть і говорити не хочеться. І про одну з них нам треба разом подумати. ЛІНА КОСТЕНКО – Як ви знаєте, панує думка, почесний професор університету мовляв, зараз головне – еконо� міка: дешевий газ, добробут Я ВДЯЧНА за велику честь бути народу, а потім розпочнеться роз� почесним професором Національ� квіт культури. Неправда. Згадайте, ного педагогічного університету коли створювалися великі твори. Не імені М. П. Драгоманова. Я вчилась тоді, коли художник чи письменник тут, тільки тоді він називався Педін� перебував у найкращому становищі. ститут. Тоді не йшлося про те, що я Згадайте, Сервантес писав свого стану професором. Пам’ятаю, як з “Дон Кіхота”, живучи в трактирі з вікон аудиторії було видно Володи� ласки трактирника, який його під� мирський собор. Я слухала дзвони тримував і сам від того падав у бор� Володимирського собору, і це за гову яму. А в нас все чекають, що радянських часів! Мені ще тоді Азаров зробить економіку, і все роз� викладач з марксизму�ленінізму цвіте. Це не так. Повинна бути гума� поставив “трійку”. Це була моя нітарна аура нації. Вона не вирішує єдина “трійка” в житті. А восени я всіх суспільних, соціальних про� просто тікала з лекцій. Тікала в Бота� блем, але дає той ушляхетнюючий нічний садок і збирала красиве осін� образ нації, що не соромно з’явити� нє листячко. ся у світі. Колись я говорила студен� Думаю, що між Педінститутом там, що ця гуманітарна аура є, але імені Горького та НПУ ім. Драгома� насправді її досі немає. Одним із нова – велика різниця. Тут казали, найяскравіших спектрів цього ушля� що він вільний від ідеологічних хетнюючого образу є література. облуд. Я думаю, що це справді так. І Моя постійна ідея�фікс: література – я вважаю за честь бути професором та високовольтна лінія духу, яка про� цього університету. Думаю, що сьо� ходить крізь віки. Донька Оксана у годні сама я вчилася б у такому уні� мене десь знайшла рядок, що то – верситеті добре і не тікала із занять. високовольтна лінія Голгоф. Теж Так я відчуваю. правда. Тому що люди, котрі по� Драгомановці уважно слухають Поетесу справжньому присвячують себе культурі рідного народу, які знають, що роблять, часом за це розплачу� ються життям. Ще одне – рух опору. Загадай� те, що Камю сказав: “Світ ділиться навпіл – на чуму та на її жертв”. Наш людський обов’язок – не стати на бік чуми. Давайте згадаємо, коли в Україні був справжній рух опору. Він був ще в часи Шевченка. І цю висо� ковольтну лінію духу підняли “шіст� десятники”. Ось про них я і розкажу. явище лише українське. От зараз ділять літературу на шістдесятників, сімдесятників, вісімдесятників, дев’яностників, двотисячників... А далі що? Одним вистачає рік�два, щоби спалахнути, а іншим – і життя зама� ло. Мікеланджело у свої 89 років ска� зав, що пізнав у мистецтві тільки ази. Геній завжди пізнає тільки ази і саме під кінець життя. Не вірте рубрикації десятиліть. Не можна міряти літера� туру десятиліттями. Талановиті люди з “вісімдесятників” можуть бути корисними і в 2012 році. В кож� ному поколінні є різне. І в теперішніх поколіннях так само. Тому я би радила оперувати іншими поняттями. Краще оперуйте поняттями “плеяда” чи “когорта”. Ми і стали шістдесятниками, тому що були когортою. Між собою ми були об’єднувані спільними цінно� стями та взаємоповагою. Я не знаю другого такого покоління. Ну може Вручення мантії почесного професора університету Ліні Костенко Цей рух опору ми хотіли пере� дати наступним поколінням. Голов� не, щоб було кому його передавати. Але ж ви знаєте, що зараз відбу� вається в культурі. Панує комерціа� лізація, що не сприяє створенню гуманітарної аури духу. Я читаю сучасні дослідження і не розумію, чому дослідники не бачать суті явища “шістдесятників”. От я недав� но в “Смолоскипі” читала дослі� дження про те, чи “шістдесятники” були бунтом поколінь, чи викликом часу. Але це і не те, і не те. Ви не жили в той час і не уявляєте, що це було неможливим. Як писав Василь Стус, була “малесенька шопта”. То вже потім історія нас рубрикувала як шістдесятників. Ми тоді були молоді і не знали, що ми “шістдесятники”. Не можна саморубрикуватися, не можна самим давати собі звання. Так було і з “Розстріляним Відро� дженням”, вже потім їх так назвали. Саме такі люди несли високоволь� тну лінію духу. “Шістдесятники” – це ще Київська школа, ну може ще вісімдесятники. А далі такого вже не було. Треба, щоб у вашому середо� вищі з’явилася когорта... Нормальному письменнику треба народитися талановитим. От народилася талановита людина – і пиши собі. В Україні все ускладню� ється: режими всілякі й мова, за яку треба боротися. “Язык, – казав Горь� кий, – это первоэлемент литерату� ры”. А українцям потрібно боротися за свій перший елемент. Я думаю, що шістдесятники багато зробили саме для цього. Вони боролися та писали. А ще серед них були пере� кладачі – Лукаш, Кочур. Це знову питання щодо когорти. Вони зроби� ли величезну справу для української мови. В радянські часи боролися, рятували мову. Певно ж, не для того, щоб нині її спускали на російський мат. Може, хтось думає, що це епа� тажно, цікаво. Але це нецікаво. Я вам скажу, що все починається з солі� дарності, а не з епатажу і скандалів. Справжні справи починаються із солідарності та поваги один до одного, чого тепер немає. Коли шістдесятники несли свою високовольтну лінію духу, хтось помер, хтось не витримав. Це вда� рило по їхній особистій долі та твор� чості. Але не треба їх судити. Треба думати. Треба бути глибшими та поряднішими. Не треба засмічувати суспільство ворожістю. Насамперед слід думати, а то сьогодні такі швид� кі присуди. Давайте будемо глибши� ми і поряднішими. Даль казав: “Чая в своем противнике порядочного человека”. Коли сперечаєтесь з кимсь, сподівайтесь, що він – чесна людина. Якщо ж ні, тоді вже ставте на місце й боріться. Бо не варто сус� пільство засмічувати ворожістю. Що ж вийшло? Шістдесятники працювали та боролися, мали дуже важку долю. Але коли прийшов час передати високовольтну лінію духу, настав інший час. Її ніхто не взяв. Настав час інший. Але ж який інший? Подумай� те?! Уже постала омріяна держава. Чому держава, за яку покладено стільки людських життів, замість справжнього ставлення до себе отримала пофігізм?! Чому, сказати б, був перекривлений Сосюра, який написав вірш “Любіть Україну”? Комусь він здався смішним, і пере� кривили: “Любіть Оклахому”. Долю� билися Оклахому. Ну, і що? Думаю, вас, молодих, це не зачепило, тому що істина прокладає шлях крізь покоління й віки. От коли шістдесят� ники прийшли, то між ними і 20�ми роками був провал – соцреалізм. Ми ж шукали ті 20�ті роки і з ними поєд� налися. Зараз між нами й наступни� ками теж провал, тому що не люби� мо матерщину і комерціоналізм. Я чогось сподіваюся, що саме ваша генерація цю естафету прийме. Вона вже зовсім інша. Помітила, що їй не потрібні погані напрацювання. Але зараз потрібне щось справжнє. Талановиті люди це зроблять. Не злюбили і Василя Симонен� ка, який писав, що “вибрати не можна тільки Батьківщину”. Один письменник написав, а може, десь купити собі батьківщину. Для того, щоб купити нову, стару доведеться продати. Так нечесно. Я не знаю, хто придумав, що у 1960�ті роки була “відлига”. Тоді була “кузькіна мать”. Але сонячна енергія молодих талановитих людей все те перепалювала. Хочу нагадати вам, що один кавказець сказав, що можна прожи� ти без вугілля, але не можна прожи� ти без гідності. Можу нагадати і біло� гвардійського генерала Корнілова, який також сказав: “Я ничего не боюсь, кроме позора России”. Коли у нас з’являться люди, які нічого не боятимуться, крім ганьби України, тоді буде Україна. Я сподіваюся, що це будете ви, молоді. Життя університету у фотографіях Більш детально читайте у жовтневому номері “Педагогічні кадри” �Фоторепортаж О Б РА Л И В І Ч Н У П Р О Ф Е С І Ю Вітали драгомановців з новим навчаль" ним роком відомі митці та інтелігенція Укра" їни. На свято завітали письменники Борис Олійник і Іван Драч, заступник голови Київ" ської міської державної адміністрації Леонід Новохатько, голова Шевченківської район" ної у місті Києві державної адміністрації Сер" гій Зімін, директор Українського центру оці" нювання якості освіти Ірина Зайцева. Ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко висловив упевненість у тому, що в педагогічний виш прийшла гідна молодь: “До нас прийшла молодь, яка достойно зарекомен� дувала себе на шкільній лаві, витримала тестові й фахові випробування, співбесіди, підтвердила готовність до здобуття університетської освіти. Левова частка молоді, яка знаходить� ся у залі, свідомо та цілеспрямовано обрала для себе вічну професію і має намір стати Вчителем”. А для підго� товки вчителя, за словами Віктора Петровича, університет має все необхідне: “… світлі аудиторії, “Голос країни” Тоня Матвієнко комп’ютерні класи, комфортні гурто� вітає першокурсників житки, а головне – прекрасних викла� дачів, які, виконуючи настанови видатних педагогів минулого – К. Ушинського, М. Пирогова, А. Макаренка, В. Сухомлинського, – серце віддають дітям, молоді та студентству”. Настанови і привітання першокурсники приймали й від Президента Націо� нальної академії педагогічних наук України, голови наглядової ради університету Василя Кременя: “Школа може бути сучасною тоді, коли буде сучасним вчитель. Тож ваше навчання повинне бути творчим. Ви маєте піти далі, ніж ваші вчителі… Лише ваше серце, ваша людяність, любов до дитини допоможе зробити вам це… Майбутнє і освіти, і країни буде залежати від вас!”. Студентськи квитки Драгомановського уні� верситету цього року отримали 2880 першокурс� ників. Старші драгомановці передали першокурс� никам символічні Ключ до Знань і Студентський квиток. За доброю традицією університету, пер� ший курс дружно склав клятву студента�драгома� новця, пообіцявши “бути вірним високому покли� канню вчителя”. Катерина Порохняк Фото Вікторія Сапата Запальні танці і співи від заслуженого артиста України Анатолія Гнатюка Гопак від ансамблю імені Вірського Проф. Г. І. Волинка передає ключ від Знань Привітання поважних гостей Для драгомановців співає народна артистка України Ніна Матвієнко Європейський досвід ЩЕ ОДИН КРОК ДО СПІВПРАЦІ ДЕЛЕГАЦІЯ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова у складі ректора Віктора Андрущенка, проректора з міжнародних зв’язків Володимира Лавриненка, директора Інституту соціології, психології та управління Володимира Євтуха та директора Інституту іноземної філології Володимира Гончарова разом з екс" президентом Леонідом Кравчуком взяла участь у святкуванні 20"річчя незалежності України у Франкфурті"на"Майні. Тепла зустріч та гостинні прийоми стали запорукою укріплення дружніх стосунків між двома державами, нала� годження тісніших культурних і наукових зв’язків. Леонід Макарович та Віктор Петрович виступили на урочистому вечорі з вітальними промова� ми та вдячністю за проведен� ня таких заходів німецькою стороною. Ректор НПУ звернув осо� бливу увагу на плідну спів� працю вищих навчальних закладів України та Німеччини, що вже давно презентувала високі результати. За вагомий особистий внесок у розви� ток міжнародного співробітництва у цій сфері та у зв’язку з 20�річчям незалежності України він нагородив орденами вишу Президента Німецько�українського товариства економіки і науки Ганса"Юргена Досса та професора Моріца Гунцінгера. Програмою офіційного візиту були передбачені зустрічі української делегації з президен� том Гьоте університету, професором Вернером Мюллером"Естерль, що зокрема включали обговорення можливих напрямків співробітництва. Німецька сторона зацікавилась науковими розробками вчених НПУ імені М. П. Драгоманова у галузі підготовки педагогів, які займають� ся реабілітацією, адже драгомановці славляться потужними науковими школами Віктора Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 2 Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ+30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239+30+85, факс 234+75+87, e+mail: gazeta@npu.edu.ua Синьова та Володимира Бондаря. Вагомою, на думку обох сторін, стане співпраця універ� ситетів у сфері математики, і великий досвід Гьоте університету з цієї дисципліни буде поштовхом до інновацій у галузі на Україні. У рамках співпраці передбачається обмін викладачами та студентами, підготовка спіль� них студентських наукових робіт, що особливо важливо для нашого університету. Німецькі колеги погоджуються навіть фінансувати переклад та видавництво кращих наукових дослі� джень наших спудеїв. А також це хороша перспектива майбутнього стажування українських вчених у наукових структурах Німеччини. З цікавістю німецькими науковцями була сприйнята пропозиція Віктора Петровича, що сто�сувалася підготовки нового вчителя ХХІ століття для об’єднаної Європи. Вони погодились відвідати Україну та взяти участь у Форумі ректорів. Цікавлячись структурою та методикою управління освітніми закладами Німеччини, українська делегація зустрілась з керівником департаменту Міністерства освіти землі Гессен Даніелем Кофером. Зокрема, хорошим здобут� ком стане запозичення німецького досвіду систем і шляхів фінансування навчальних закла� дів, підтримки наукових галузей. Німецькі коле� ги готові сприяти драгомановцям у налагоджен� ні зв’язків з дослідницьким педагогічним інсти� тутом у Франкфурті, науковими центрами і лабораторіями. За словами професора Володимира Євту� ха, такий офіційний візит української сторони – перший, але дуже вагомий крок до співпраці. Наступним етапом стане укладання листів�про� позицій, чимало зустрічей і обговорень, а головне – підписання договору. Освітній досвід європейських країн – це довговіковий здобуток, і особливо приємно, що ми знайшли підтрим� ку та розуміння у німецьких колег, адекватне сприйняття нашого прагнення співпраці, особли� во на рівні президента і ректора університету. Людмила КУХ Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 100 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е+mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ДАЙДЖЕСТ � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. Дайджест (жовтень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. Дайджест (жовтень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/179 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/07ce0b62362e05c75df07e27ce81f3f8.pdf c9fd5def07732fd945d3887a51206b03 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 8 (1618) ЖОВТЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ЛІНА КОСТЕНКО: “ П О В И Н Н А Б У Т И Г У М А Н І ТА Р Н А АУ РА Н А Ц І Ї ” 20 вересня 2011 року Ліна Костенко стала почес� ним професором НПУ імені Драгоманова. О 14�00 почалася урочиста Вчена рада, на якій поетеса виступила перед студентами та викладачами. “Педагогічні кадри” публікують інавгураційну промову Ліни Костенко, тези з виступу професора Володимира Погребенника та враження присутніх. Знаю, що маю вам щось ска� зали. Колись я в Києво�Моги� лянській академії зробила допо� відь про гуманітарну ауру нації. Минуло одинадцять років, а гуманітарної аури так і нема. Я скажу вам сьогодні те, що мені здається вкрай важливим. Є проблеми та питання, про які хочеться дискутувати. А є про� блеми, про які навіть і говорити не хочеться. І про одну з них нам треба разом подумати. ЛІНА КОСТЕНКО – Як ви знаєте, панує думка, почесний професор університету мовляв, зараз головне – еконо� міка: дешевий газ, добробут Я ВДЯЧНА за велику честь бути народу, а потім розпочнеться роз� почесним професором Національ� квіт культури. Неправда. Згадайте, ного педагогічного університету коли створювалися великі твори. Не імені М. П. Драгоманова. Я вчилась тоді, коли художник чи письменник тут, тільки тоді він називався Педін� перебував у найкращому становищі. ститут. Тоді не йшлося про те, що я Згадайте, Сервантес писав свого стану професором. Пам’ятаю, як з “Дон Кіхота”, живучи в трактирі з вікон аудиторії було видно Володи� ласки трактирника, який його під� мирський собор. Я слухала дзвони тримував і сам від того падав у бор� Володимирського собору, і це за гову яму. А в нас все чекають, що радянських часів! Мені ще тоді Азаров зробить економіку, і все роз� викладач з марксизму�ленінізму цвіте. Це не так. Повинна бути гума� поставив “трійку”. Це була моя нітарна аура нації. Вона не вирішує єдина “трійка” в житті. А восени я всіх суспільних, соціальних про� просто тікала з лекцій. Тікала в Бота� блем, але дає той ушляхетнюючий нічний садок і збирала красиве осін� образ нації, що не соромно з’явити� нє листячко. ся у світі. Колись я говорила студен� Думаю, що між Педінститутом там, що ця гуманітарна аура є, але імені Горького та НПУ ім. Драгома� насправді її досі немає. Одним із нова – велика різниця. Тут казали, найяскравіших спектрів цього ушля� що він вільний від ідеологічних хетнюючого образу є література. облуд. Я думаю, що це справді так. І Моя постійна ідея�фікс: література – я вважаю за честь бути професором та високовольтна лінія духу, яка про� цього університету. Думаю, що сьо� ходить крізь віки. Донька Оксана у годні сама я вчилася б у такому уні� мене десь знайшла рядок, що то – верситеті добре і не тікала із занять. високовольтна лінія Голгоф. Теж Так я відчуваю. правда. Тому що люди, котрі по� Драгомановці уважно слухають Поетесу справжньому присвячують себе культурі рідного народу, які знають, що роблять, часом за це розплачу� ються життям. Ще одне – рух опору. Загадай� те, що Камю сказав: “Світ ділиться навпіл – на чуму та на її жертв”. Наш людський обов’язок – не стати на бік чуми. Давайте згадаємо, коли в Україні був справжній рух опору. Він був ще в часи Шевченка. І цю висо� ковольтну лінію духу підняли “шіст� десятники”. Ось про них я і розкажу. явище лише українське. От зараз ділять літературу на шістдесятників, сімдесятників, вісімдесятників, дев’яностників, двотисячників... А далі що? Одним вистачає рік�два, щоби спалахнути, а іншим – і життя зама� ло. Мікеланджело у свої 89 років ска� зав, що пізнав у мистецтві тільки ази. Геній завжди пізнає тільки ази і саме під кінець життя. Не вірте рубрикації десятиліть. Не можна міряти літера� туру десятиліттями. Талановиті люди з “вісімдесятників” можуть бути корисними і в 2012 році. В кож� ному поколінні є різне. І в теперішніх поколіннях так само. Тому я би радила оперувати іншими поняттями. Краще оперуйте поняттями “плеяда” чи “когорта”. Ми і стали шістдесятниками, тому що були когортою. Між собою ми були об’єднувані спільними цінно� стями та взаємоповагою. Я не знаю другого такого покоління. Ну може Вручення мантії почесного професора університету Ліні Костенко Цей рух опору ми хотіли пере� дати наступним поколінням. Голов� не, щоб було кому його передавати. Але ж ви знаєте, що зараз відбу� вається в культурі. Панує комерціа� лізація, що не сприяє створенню гуманітарної аури духу. Я читаю сучасні дослідження і не розумію, чому дослідники не бачать суті явища “шістдесятників”. От я недав� но в “Смолоскипі” читала дослі� дження про те, чи “шістдесятники” були бунтом поколінь, чи викликом часу. Але це і не те, і не те. Ви не жили в той час і не уявляєте, що це було неможливим. Як писав Василь Стус, була “малесенька шопта”. То вже потім історія нас рубрикувала як шістдесятників. Ми тоді були молоді і не знали, що ми “шістдесятники”. Не можна саморубрикуватися, не можна самим давати собі звання. Так було і з “Розстріляним Відро� дженням”, вже потім їх так назвали. Саме такі люди несли високоволь� тну лінію духу. “Шістдесятники” – це Фоторепортаж ще Київська школа, ну може ще вісімдесятники. А далі такого вже не було. Треба, щоб у вашому середо� вищі з’явилася когорта... Нормальному письменнику треба народитися талановитим. От народилася талановита людина – і пиши собі. В Україні все ускладню� ється: режими всілякі й мова, за яку треба боротися. “Язык, – казав Горь� кий, – это первоэлемент литерату� ры”. А українцям потрібно боротися за свій перший елемент. Я думаю, що шістдесятники багато зробили саме для цього. Вони боролися та писали. А ще серед них були пере� кладачі – Лукаш, Кочур. Це знову питання щодо когорти. Вони зроби� ли величезну справу для української мови. В радянські часи боролися, рятували мову. Певно ж, не для того, щоб нині її спускали на російський мат. Може, хтось думає, що це епа� тажно, цікаво. Але це нецікаво. Я вам скажу, що все починається з солі� дарності, а не з епатажу і скандалів. Офіційно Справжні справи починаються із солідарності та поваги один до одного, чого тепер немає. Коли шістдесятники несли свою високовольтну лінію духу, хтось помер, хтось не витримав. Це вда� рило по їхній особистій долі та твор� чості. Але не треба їх судити. Треба думати. Треба бути глибшими та поряднішими. Не треба засмічувати суспільство ворожістю. Насамперед слід думати, а то сьогодні такі швид� кі присуди. Давайте будемо глибши� ми і поряднішими. Даль казав: “Чая в своем противнике порядочного человека”. Коли сперечаєтесь з кимсь, сподівайтесь, що він – чесна людина. Якщо ж ні, тоді вже ставте на місце й боріться. Бо не варто сус� пільство засмічувати ворожістю. Що ж вийшло? Шістдесятники працювали та боролися, мали дуже важку долю. Але коли прийшов час передати високовольтну лінію духу, настав інший час. Її ніхто не взяв. Настав час інший. Але ж який інший? Подумай� те?! Уже постала омріяна держава. Чому держава, за яку покладено стільки людських життів, замість справжнього ставлення до себе отримала пофігізм?! Чому, сказати б, був перекривлений Сосюра, який написав вірш “Любіть Україну”? Комусь він здався смішним, і пере� кривили: “Любіть Оклахому”. Долю� билися Оклахому. Ну, і що? Думаю, вас, молодих, це не зачепило, тому що істина прокладає шлях крізь покоління й віки. От коли шістдесят� ники прийшли, то між ними і 20�ми роками був провал – соцреалізм. Ми ж шукали ті 20�ті роки і з ними поєд� налися. Зараз між нами й наступни� ками теж провал, тому що не люби� мо матерщину і комерціоналізм. Я чогось сподіваюся, що саме ваша генерація цю естафету прийме. Вона вже зовсім інша. Помітила, що їй не потрібні погані напрацювання. Але зараз потрібне щось справжнє. Талановиті люди це зроблять. Не злюбили і Василя Симонен� ка, який писав, що “вибрати не можна тільки Батьківщину”. Один письменник написав, а може, десь купити собі батьківщину. Для того, щоб купити нову, стару доведеться продати. Так нечесно. Я не знаю, хто придумав, що у 1960�ті роки була “відлига”. Тоді була “кузькіна мать”. Але сонячна енергія молодих талановитих людей все те перепалювала. Хочу нагадати вам, що один кавказець сказав, що можна прожи� ти без вугілля, але не можна прожи� ти без гідності. Можу нагадати і біло� гвардійського генерала Корнілова, який також сказав: “Я ничего не боюсь, кроме позора России”. Коли у нас з’являться люди, які нічого не боятимуться, крім ганьби України, тоді буде Україна. Я сподіваюся, що це будете ви, молоді. Постать Обрали вічну професію Європейський Форум ректорів “Наука і викладання – це спільне” М. З а к о в и ч стор. 2 стор. 4, 5 стор. 6 �Фоторепортаж О Б РА Л И В І Ч Н У П Р О Ф Е С І Ю Вітали драгомановців з новим навчаль# ним роком відомі митці та інтелігенція Укра# їни. На свято завітали письменники Борис Олійник і Іван Драч, заступник голови Київ# ської міської державної адміністрації Леонід Новохатько, голова Шевченківської район# ної у місті Києві державної адміністрації Сер# гій Зімін, директор Українського центру оці# нювання якості освіти Ірина Зайцева. Ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко висловив упевненість у тому, що в педагогічний виш прийшла гідна молодь: “До нас прийшла молодь, яка достойно зарекомен� дувала себе на шкільній лаві, витримала тестові й фахові випробування, співбесіди, підтвердила готовність до здобуття університетської освіти. Левова частка молоді, яка знаходить� ся у залі, свідомо та цілеспрямовано обрала для себе вічну професію і має намір стати Вчителем”. А для підго� товки вчителя, за словами Віктора Петровича, університет має все необхідне: “… світлі аудиторії, “Голос країни” Тоня Матвієнко комп’ютерні класи, комфортні гурто� вітає першокурсників житки, а головне – прекрасних викла� дачів, які, виконуючи настанови видатних педагогів минулого – К. Ушинського, М. Пирогова, А. Макаренка, В. Сухомлинського, – серце віддають дітям, молоді та студентству”. Настанови і привітання першокурсники приймали й від Президента Націо� нальної академії педагогічних наук України, голови наглядової ради університету Василя Кременя: “Школа може бути сучасною тоді, коли буде сучасним вчитель. Привітання поважних гостей Тож ваше навчання повинне бути творчим. Ви маєте піти далі, ніж ваші вчителі… Лише ваше серце, ваша людяність, любов до дитини допоможе зробити вам це… Майбутнє і освіти, і країни буде залежати від вас!”. Студентськи квитки Драгомановського уні� верситету цього року отримали 2880 першокурс� ників. Старші драгомановці передали першокурс� никам символічні Ключ до Знань і Студентський квиток. За доброю традицією університету, пер� ший курс дружно склав клятву студента�драгома� новця, пообіцявши “бути вірним високому покли� канню вчителя”. Катерина Порохняк Фото Вікторія Сапата Запальні танці і співи від заслуженого артиста України Анатолія Гнатюка Гопак від ансамблю імені Вірського Проф. Г. І. Волинка передає ключ від Знань Для драгомановців співає народна артистка України Ніна Матвієнко Європейський досвід ЩЕ ОДИН КРОК ДО СПІВПРАЦІ ДЕЛЕГАЦІЯ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова у складі ректора Віктора Андрущенка, проректора з міжнародних зв’язків Володимира Лавриненка, директора Інституту соціології, психології та управління Володимира Євтуха та директора Інституту іноземної філології Володимира Гончарова разом з екс# президентом Леонідом Кравчуком взяла участь у святкуванні 20#річчя незалежності України у Франкфурті#на#Майні. Тепла зустріч та гостинні прийоми стали запорукою укріплення дружніх стосунків між двома державами, налагодження тісніших культурних і наукових зв’язків. Леонід Макарович та Віктор Петрович виступили на урочистому вечорі з вітальними промовами та вдячністю за проведення таких заходів німецькою стороною. Ректор НПУ звернув особливу увагу на плідну співпрацю вищих навчальних закладів Укра� їни та Німеччини, що вже давно презентувала високі результати. За вагомий особистий вне� сок у розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері та у зв’язку з 20�річчям незалежно� сті України він нагородив орденами вишу Президента Німецько�українського товариства еко� номіки і науки Ганса#Юргена Досса та професора Моріца Гунцінгера. Програмою офіційного візиту були передбачені зустрічі української делегації з президен� том Гьоте університету, професором Вернером Мюллером#Естерль, що зокрема включали обговорення можливих напрямків співробітництва. Німецька сторона зацікавилась науковими 2 розробками вчених НПУ імені М. П. Драгоманова у галузі підготовки педагогів, які займають� ся реабілітацією, адже драгомановці славляться потужними науковими школами Віктора Синьова та Володимира Бондаря. Вагомою, на думку обох сторін, стане співпраця універ� ситетів у сфері математики, і великий досвід Гьоте університету з цієї дисципліни буде поштовхом до інновацій у галузі на Україні. У рамках співпраці передбачається обмін викладачами та студентами, підготовка спіль� них студентських наукових робіт, що особливо важливо для нашого університету. Німецькі колеги погоджуються навіть фінансувати переклад та видавництво кращих наукових дослі� джень наших спудеїв. А також це хороша перспектива майбутнього стажування українських вчених у наукових структурах Німеччини. З цікавістю німецьки� ми науковцями була сприйнята пропозиція Вік� тора Петровича, що сто� сувалася підготовки ново� го вчителя ХХІ століття для об’єднаної Європи. Вони погодились відвідати Укра� їну та взяти участь у Форумі ректорів. Цікавлячись структу� рою та методикою упра� вління освітніми закладами Німеччини, українська делегація зустрілась з керівником департаменту Міністерства освіти землі Гессен Даніелем Кофером. Зокрема, хорошим здобут� ком стане запозичення німецького досвіду систем і шляхів фінансування навчальних закладів, підтримки наукових галузей. Німецькі колеги готові сприяти драгомановцям у налагодженні зв’язків з дослідниць� ким педагогічним інститутом у Франкфурті, науковими центрами і лабораторіями. За словами професора Володимира Євтуха, такий офіційний візит української сторони – перший, але дуже вагомий крок до співпраці. Наступним етапом стане укладання листів�про� позицій, чимало зустрічей і обговорень, а головне – підписання договору. Освітній досвід європейських країн – це довговіковий здобуток, і особливо приємно, що ми знайшли підтрим� ку та розуміння у німецьких колег, адекватне сприйняття нашого прагнення співпраці, особли� во на рівні президента і ректора університету. Людмила КУХ ЖОВТЕНЬ 2011 �Урочисте засідання Вченої ради університету Природа несподіваних тріумфів І в епіцентрі логіки і стресу де все змішалось – рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже. Ліна Костенко 20 ВЕРЕСНЯ 2011 року Національний педаго� гічний університет імені М. П. Драгоманова приймав у своїх стінах тріумфуючу поетесу – Ліну Василівну Костенко. У своєму вступному слові ректор університету, академік Віктор Андрущенко, привітав драгоманов� ців із тим, що до його родини приєднався такий зна� ний і талановитий майстер слова, як Ліна Костенко. Віктор Петрович розповів про те, яким сьогодні є університет, про важливість підготовки вчителя, а також зазначив цінність поезії у формуванні особи� стості. Кілька годин черга за автографом Поетеси Наступною була доповідь професора Володимира Погре� бенника, який не тільки виголо� сив заслужені авторкою пеани та проаналізував її твори з точки зору літературознавця, але і спро� бував встановити місце авторки у Ліна Костенко кожному приділила час сучасній українській культурі. Доповідь була академічно виваже� і поспілкувалася ною і ґрунтовною. Присудження звання почесного професора в НПУ імені М. П. Драгоманова має особливу церемонію. Після доповіді про внесок Ліни Василівни в українську та європейську літературу було оголошено біографічну довідку про лауреата, а перший проректор університету, профе� сор Володимир Бех, оголосив про одноголосне рішення Вченої ради університету – обрати Ліну Василівну Костенко почесним професором. В цей момент зала вибухнула оваціями. Жодного разу за останні роки так гаряче не вітали гості, студенти і викладачі новообраного почесного професора. Згода Ліни Костенко прийняти академічну мантію була не тільки честю для неї, але і причиною щирої радості драгомановців. Під час виголошення інавгураційної промови Ліна Костенко говорила просто і щиро. Вона згадувала, як вчилась у Київському педагогічному інституті імені О. М. Горького. Пізні� ше, в кулуарах, поетеса з жалем згадувала про не найкраще становище тодішньої філологічної науки, яка перебувала під сильним впливом вчення академіка М. Я. Марра (тоді ще підтриму� ваного Й. В. Сталіним). Поетеса чесно зізналась, що в роки навчання ніщо не свідчило про те, що бути їй колись тут професором. Втім, Ліна Василівна додала, – “я бачу, що зараз університет імені Драго� манова звільнений від ідеологічних облуд, і думаю, що тут би я навчалась”. Оцінюючи суча� сні тенденції розвитку України, професорка зазначила, що не можна чекати, поки настане лад в економіці, а потім займатись культурою. Розвивати культуру і мову слід завжди, зараз і негайно. Більше того, Ліна Костенко навела приклад М. Сервантеса, який працював у злиднях, і зазначила, що генії творять не тоді, коли все добре, а часто навпаки. Тут прига� дується уривок вірша “Посвята” із поеми Івана Франка “Лісова ідилія”, скерованого проти поглядів М. К. Вороного: …Ах, друже мій, поет сучасний – Він тим сучасний, що нещасний. Поет – значить, вродився хорим, Болить чужим і власним горем… Лейтмотивом доповіді став заклик до створення і підтримки “гуманітарної аури нації”, якої, на думку поетеси, досі нема. Одним із прикладів вдалої робо� ти над постанням цієї аури були шістдесятники. Вони були справжньою “високовольтною лінією духовності”, невтомно працювали і рішуче опирались несправедливості і деградації національної культури, зазначи� Президія урочистого засідання ла пані Костенко. На завершення своєї лаконіч� Вченої ради університету ної, але змістовної доповіді Ліна Василівна сказала, що їй прикро через те, що ніхто так і не зміг підхопити справу шістдесятни� ків, але вона сподівається на сьогоднішнє покоління, – “Коли з’являться такі люди, які нічого не боятимуться, крім ганьби України, тоді все у нас буде добре”. Виступ завершився тим, що весь зал аплодував стоячи. Після душевного виступу директорки видавництва “Либідь” Олени Бойко, яка назвала урочистість “сімейною реліквією” для університету та кожного присутнього, і слів вдячності доньки поетеси професорки Оксани Пахльовської, і по�азіатськи велеречивого виступу Вале� рія Шевчука, перед поетесою за автографами вишикувалась довжелезна черга читачів, яка не спадала кілька годин. Післямова. Коли закінчилась черга із прихильників Ліни Василівни і найвитриваліші поча& ли збиратись додому, я стояв і дивився на сильну, але втомлену жінку. Мені майнула думка, що ось так сьогодні закінчилась історія, яка почалась наприкінці сорокових років минулого століт& тя у повоєнному радянському Києві. Колишня студентка пройшла довгу дорогу життя і повер& нулась в свою оновлену альма&матер уже не замріяною дівчинкою, яку навчають, що таке мова і література, а поважною професоркою з добрими очима, яка сама стала еталоном мови і літе& ратури. Всі її знають, визнають талант і радіють з того, що вона хоч на кілька годин стала частинкою їх життя. І це був тріумф. Вже Рим не тріумфує, як колись, але все ще є на світі сила, яка повертає все на свої місця і віддає належне гідним цього. Антон ДРОБОВИЧ, викладач кафедри філософської антропології ЗАВТРА ЧЕКАЄ ВАШИХ НАТХНЕНЬ! СЬОГОДНІШНЯ літературна презентація бачиться вельми промовистою подією: доня учительської родини зі Ржищева, колишня студентка Київського педінституту, а тепер найулюбле� ніша письменниця нашого народу повернулась у альма�матер. Так живий символ гідності України, високого обдаровання укра� їнської жінки�мисткині, громадського діяча�непристосуванця, Ліна Василівна злучилася з душею педагогічного вишу, звільне� ного від облудних ідеологем і розправляючого крила для лету у високе українсько�європейське небо. Крім того, шановна гостя – справжня драгомановка, духовна спадкоємиця батька нашого університету, в чому переконує її непримиренне неприйняття всілякої облуди й брехні, задивленість у краще прийдешнє людини, народу і вселюдства, зведення у творчості золотих мостів зрозуміння між цивілізаціями, народами та культурами, гострота публічних іронічно�сатиричних компрометацій режим� но�владних аберацій. І творчістю, вельми багатою, починаючи з шістдесятницької доби, на ревеляційні мистецькі осяги�відкриття, й мужньою та гідною громадською поставою, опозиційністю до влади, уересе� рівської, компартійно�української й сучасної, чорнобильськими сторінками життєтворчості Ліна Василівна присвятилася неви� мовно тяжкому завданню: щоб “зацвіли обличчя, острахом не стерті”. Поставила, неначе віща Кассандра в оточеній зусібіч Трої, своє слово на службу надтяжкому завданню: “виколупува� ти” свій народ із льоду мерзлоти тоталітаризму й деморалізації, зі стану нидіння на дні замулених чи забетонованих криниць духовності. Являю ідеали краси й добра через багатство епох і культур, висвічую дефекти гуманітарної аури власної нації, “вівос воко” – кличу живих, – тих, що тримають в Україні передній фронт лінії оборони” – буджу свідомість і гідність (утім нонкон� формістським мовчанням, відмовою від найвищих нагород із рук недостойних), пропікаю краян соромом навіть засобами фантасмагоричних убивчих візій, як статті до 20�річчя незалеж� ності “Равнєніє на трибуну”, – такий спектр осмислення чи й протиборства дійсності не одне десятиліття викликає подив і захоплення сучасників. Ще у поемі “Зоряний інтеграл” (однойменна книжка 1962 р. була заборонена) Ліна Костенко інкримінувала псевдодержав� ній дійсності УРСР умирання “матері поезії” свого народу. Кон� текстуально це сама вітчизна, бо далі пишеться про девальвацію пойменування: “Все називається Україною – / Універмаг, ресто� ран, фабрика. / Хліб український, телебачення теж українське...”, “І тільки мова чужа у власному домі”. Далеко ж ми зайшли з того часу – універмаг став “шопінґ молом”, ресторан і фабрика зни� кли, хліб став соціальним і тому глевким, охрещене національ� ним телебачення перебивається російськими кримінальними ЖОВТЕНЬ 2011 серіалами, а мова усе ще чужа, ба й витіснювана “згори” – та чи ж у власному домі? Тодішня влада за подібні рядки високого літературного ґатунку вустами секретаря партії з ідеології “нєудобозабиває� мого” Скаби, що й по смерті неусипно стереже на Байковому цвинтарі Максима Рильського з сусідньої могили, оголосила творчість Ліни Костенко формалістичними вивертами, що буцімто ідейно та художньо знецінюють поезію, і так подала сиг� нал репресаліям. Тим�то – у відповідь – вістря слова�зброї Ліни Костенко, гартоване режимною облогою, стало ще гостріше спрямоване проти ворогів і манкуртів, що тешуть труну “трагіч� ній” і “безсмертній” Україні, її автентичному духові та криштале� вій мові. Осердям презентованої сьогодні вишукано виданої збірки “Річка Геракліта” є тонко прочутий і філігранно проведений мотив релятивності часу. Як сказав названий мудрий геллін, “Панта реі” (“все йде, все минає”), в одну й ту ж воду, за великим Леонардо да Вінчі, не вступиш двічі, не вернеться вона, як еле� гійно зітхнув українець Леонід Глібов у знаменитій “Журбі”. Щедрим і багатоманітним є літературне спілкування май� стра, що перетворює “Річку Геракліта” й інші збірки на своєрід� ний поетичний травелоґ – інтелектуальну й “осердечену” ман� дрівку часами, епохами й землями: Елладою й Італією, Сицилі� єю, опущеною у море, як кораблик із долонь Вседержителя, Ґоґенівським Таїті, Венецією й Київською Ведаецією, Світязем і карпатським дивокраєм денцівок і трембіт, українським Приа� зів’ям. А ще – це рафінуючі душу нації мандри культурами і мистецтвом інших народів, що породжують інноваційність про� читання “світових” образів Джоконди і Гамлета, цариці Савської й королеви Ядвіґи, Сольвейг та Ікара, старозаповітних персона� жів, як у маленькому шедеврі афористичності: “Любов підкра� лась тихо, як Даліла, / А розум спав, довірливий Самсон”. Широка амплітуда психологічних станів (“Смертельний падеграс”), розкішне “олітературення” т. зв. “віґілійних” (“Свят Вечір”) та оновлених фольклорних мотивів (“Українське альфре� ско”, “Три принцеси”), продуктивне культивування засобів умов� ності, несподіваних пуантів іронічного письма (“Флейта Афіни”) посприяло розпросторенню у збірці себевиявів ліричного мовця, зростанню психологічної й художньої пружності, парабо� лічності думок. Якщо мудрий народ майя, подейкують, колись назвав поезію крижаним вітром із обителі богів, то музі Ліни Костенко приступні всі тони аполлонівської кіфари – від теплого леготу самобутніх віршів про природу, культуру, красу – й до гнів� ного борвію сатиричних інвектив. Мов піфія з каменю Омфалос, Ви, Ліно Василівно, прорікаєте не обігові, а остаточні істини, – й горе тим, хто не дослухається до них... Ліну Костенко знають у Драгомановському університеті і радіють з того, що вона хоч на кілька годин стала частинкою життя кожного, хто був присутній на зустрічі Кажуть, що у деяких американських університетах автори� тетні майстри слова – глибокі мислителі – деколи дають згоду бути кимось на зразок ідейно�моральних наставників студентів, формують молодь своїми добірними думками. Мріємо бачити Вас у такій іпостасі для п’ятикурсників Інституту української філології, та не сміємо просити про це, бо усвідомлюємо – “істи� на печальна: життя зникає, як ріка Почайна”, а Ваш дорогоцінний час належить усій Україні, світові, літературним Пропілеям! Уклінна подяка Вам за творення нового піткання краси, за те, що десятиліттями Ви задовольняли потребу душі у творчості як молитві! Завтра чекає Ваших натхнень! Володимир ПОГРЕБЕННИК, професор, доктор філологічних наук Зачитуюся Ліною Костенко – Й історія прадавня з попелу встає, Читаю “Марусю Чурай” й “Берестечко” – І серце кров'ю підпливає вже моє. О, як багато треба знати, Щоб так писати щиро й від душі, І освятити слово “Україна – мати” Й за ним на прю сто літ іти. Слова несказані Вами вже сказанні, Їх виплекали в купелі давно. Ви зустрічали їх завжди ізрання, Й завжди писали, щоб там не було. Ви заспівали "Пісеньку з варіаціями", Її вже підхопило і село. Ви – совість і душа української нації, У нас таких ще не було. Лариса БИСТРОВА?ДРОБОТ 3 �ЄВР ОПЕЙСЬКИЙ ФОР УМ РЕК ТОРІВ 15�17 вересн СТВОРЕНО АСОЦІАЦІЮ РЕКТОРІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ЄВРОПИ 15�17 ВЕРЕСНЯ 2011 р. у Національному педагогічному уні� ний часопис “Європейські педагогічні студії”, що консолідува� верситеті імені Михайла Драгоманова проходив Європейський тиме досвід європейських країн та забезпечуватиме його розпов� Форум ректорів педагогічних університетів. До вишу з’їхалися сюдження. делегації з 11 країн Європи. Понад 30 очільників вітчизняних педа� Планується, що журнал виходитиме мовою країни, яка курува� гогічних університетів з усіх куточків України (Ніжин, Миколаїв, тиме проект, але із розширеним додатком текстів англійською Ужгород, Луцьк, Одеса, Переяслав�Хмельницький, Тернопіль, мовою. Також видання матиме й електронну версію для загально� Суми, Черкаси, Луганськ, Глухів, Ізмаїл, Житомир, Херсон, Меліто� доступного користування, а перший номер відобразить матеріали поль, Чернігів, Умань, Рівне, Дрогобич, Кіровоград, Вінниця та ін.) засновницького засідання Форуму та утверджений Статут Асоці� приєдналися до участі у Форумі. ації. Поважне зібрання розглядало нагальні питання педагогічної До Президії новоствореної Асоціації ректорів педагогічних уні� освіти, що вже давно постали перед сучасним суспільством. верситетів Європи загальним голосуванням було обрано ректора Об’єднавчі процеси, що відбуваються на теренах Європи, потре� НПУ імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка, ректора Біло� бують нового, підготовленого суб’єкта – людини, здатної до руського державного педагогічного університету імені Максима сприйняття інших культур і ментальностей, яка б могла легко зна� Танка Петра Кухарчика, ректора Вільнюського педагогічного уні� ходити шляхи до співпраці між народами. верситету Альгірдаса Гайжутіса, ректора Кишинівського педаго� Це завдання у всі часи гічного університету імені Іона покладалося на плечі вчителя, Крянге, віце�ректора з розвит� який повинен підготувати май� ку інвестицій Університету бутню людину на новій цінніс� “Гоце Дельчев” Кіріла Барба# ній платформі толерантності, рєєва, ректора Педагогічного солідарності, на засадах демо� університету Комісії Народної кратії, екології і права. Сьогод� Освіти в Кракові Міхала Сліву, ні вчитель стає тією духовною ректора Московського місько� основою, на якій і здійснюєть� го педагогічного університету ся педагогічний процес в усіх Віктора Рябова, ректора Ака� країнах Європейського про� демії спеціальної педагогіки стору. імені Марії Гжегожевської у Висловити повну підтрим� Варшаві Яна Лащика та рек� ку з боку Національної академії тора Харківського національ� педагогічних наук України уча� ного педагогічного університе� сникам Форуму на засідання ту імені Г. Сковороди Івана Уч а с н и к и з б о р і в А с о ц і а ц і ї р е к т о р і в завітав Президент НАПН Прокопенка. Представниками педагогічних університетів Європи Василь Кремінь. Пан прези� країн європейського простору дент подякував за турботу, яку виявляють до проблеми підготовки визначено науковців, присутніх на засновницькому засіданні. вчителя у світі представники різних країн. “Це стосується підготов� Також Асоціація матиме три віце�президенти – Міхала Сліву, ки людини до життя в нових умовах інноваційного типу прогресу, Віктора Рябова та Петра Кухарчика. Виконавчим директором коли динаміка змін набуває незнаного раніше руху, і освіта повин� призначено проректора з міжнародних зв’язків НПУ Володимира на дати можливість особистості не тільки засвоїти основну суму Лавриненка. знань, але й виробити вміння до здобуття знань як риси способу Президентом Асоціації одноголосно обрано лідера серед рек� життя сучасної людини”, – переконаний Василь Григорович. торів педагогічних університетів, достойного учня Михайла Драго� Сьогодні процес будь�якої держави залежить не лише від вну� манова Віктора Андрущенка. трішніх зусиль країни, але й від того, на якому рівні її громадяни Також на засіданні було прийнято проект звернення до Міні� зможуть співпрацювати з іншими націями і народами. Людина стрів освіти, Парламентаріїв і Урядів європейського простору про майбутнього повинна стати глобалістською людиною, а це ще підтримку школи педагогічної освіти та підготовки нового вчителя одне із завдань освіти, тому подібне міжнародне співробітництво для об’єднаної Європи ХХІ століття. має особливе значення тепер. Представники європейських країн Усі учасники Форуму з ентузіазмом поставились до створення мали можливість висловити власні гіпотези щодо цього, поділити� такої організації, розуміючи нагальність її функцій. За словами Вік� ся педагогічним досвідом своїх навчальних закладів. Поважні про� тора Петровича, сучасний світ розвивається дуже напружено, а фесори з Литви, Македонії, Німеччини, Грузії, Чеської Республіки, ринкові стосунки охоплюють людину прагматизмом. Незважаючи Росії та Білорусі внесли пропозиції щодо удосконалення підготов� ж на все це, головними суспільними цінностями залишається ки вчителя для європейського освітнього простору ХХІ століття в духовність і мораль. Якщо ж людство почне працювати лише зара� аспектах міжкультурного та регіонального співробітництва, іннова� ди грошей та влади – цивілізація втратить своє людське обличчя. ційних методик і моделей. “Історична місія вчителя і ректора педагогічного університету – Завдяки конструктивним діалогам та плідній співпраці учасни� зберегти це людське, духовне обличчя цивілізації, – зауважує Вік� ків Форуму 16 вересня було створено Асоціацію ректорів педа# тор Андрущенко, – тому мусимо об’єднати свої зусилля”. гогічних університетів Європи та засновано науково�педагогіч� ЖИТИ ЗА ПОСТУЛАТАМИ ДРАГОМАНОВА В НПУ імені Михайла Драгоманова втретє пройшли Драгомановські читання, що кожного року збирають найвідоміших науковців у різно� манітних галузях науки з цілого світу. І невідомо, чи то постать великого мислителя щораз зму� шує вчених замислюватися над його постулата� ми, а щирих громадян – за цими постулатами жити. На пленарному засіданні виступили ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, доктор філософ� ських наук, професор, академік Віктор Андру# щенко, академік�секретар НАПН України, док� тор філософських наук, професор Ольга Сухомлинська, доктор філологічних наук, про� фесор Володимир Погребенник, доктор істо� ричних наук, професор Богдан Андрусишин та інші поважні науковці. У рамках “Драгоманов� ських читань” працювали наступні секції: “Михайло Драгоманов у контексті педагогічної думки ХІХ–ХХ ст.”, “Філософський та культуро� логічний аспект у творчій спадщині М. Драгома� нова”, “Етнополітичні, історичні та соціальні дослідження у творчості М. Драгоманова”, “Українська словесність у спадщині М. Драго� манова”, “Освітні вимірювання та технології в умовах інтеграції освітніх систем і теоретична спадщина М. Драгоманова”. Виступає видатний педагог Ш. Амонашвілі Як зауважив на відкритті конференції рек� тор вишу Віктор Андрущенко, завдяки таким заходам для світу відкривається обличчя “веле� та думки, педагогічної дії, державотворчих про� цесів. Діалоги навколо особистості Драгомано� ва вибудовують конструктивні місточки в наше сьогодення, бо проблем, особливо щодо модернізації педагогічної освіти, дуже багато”. Віктор Петрович переконаний, що вивчення досвіду та спадщини українських подвижників� мислителів, у числі яких чи не першим стоїть і Михайло Драгоманов, дасть сучасним науков� цям відповіді на питання, особливо актуальні сьогодні. Та й чи ж треба виокремлювати тут сфери й галузі, до яких дотичний Драгоманов. І культура, й освіта, й політика осмислені в його науковому доробку, а за цим спадком треба виховувати нові покоління, оновлюючи свідомість українців. 170�РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА Ректор університету Віктор Андру� 15 ВЕРЕСНЯ велика родина Національного педагогіч� ного університету імені М. П. Драгоманова, закордонні гості щенко, що став ідейним натхненником – учасники Європейського форуму ректорів педагогічних святкувань, подякував шановним гостям за університетів та поважна громадськість Києва святкували увагу до постаті Михайла Драгоманова та 170�річчя від дня народження великого Українця – Михайла висловив сподівання на те, що такі зустрічі кожного разу все більше і більше відкрива� Драгоманова. тимуть для Найщиріші слова поваги українців і та визнання на честь мудрого світу мис� вчителя лунали в залі Націо� лителя і нальної опери України імені Виступає голова громадсько� Т. Г. Шевченка. Доповідь “Сві� Верховної Ради го діяча, Ректор університету В. П. Андрущенко това велич Михайла Драгома� який стіль� розповідає про велич М. П. Драгоманова нова” виголосив голова Вер� Володимир Литвин ки років був ховної Ради України, доктор приречений на забуття. історичних наук, академік НАН України Володимир Литвин. Урочисте засідання завершилось концертною програмою у Серед присутніх на зустрічі особливо приємно було бачити виконанні найповажніших художніх колективів України, Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту мистецьким талантам яких подивувався б і Михайло Драгоманов Євгена Суліму, що зачитав вітальний адрес від Президента Укра� – Національного заслуженого академічного українського народ� їни Віктора Януковича, а також співголову Наглядової ради уні� ного хору України імені Григорія Верьовки (художній керівник і верситету, доктора філософських наук Анатолія Толстоухова. головний диригент – Герой України, народний артист України, Анатолій Володимирович виголосив привітання для колективу лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, про� вишу з нагоди ювілею М. Драгоманова від Прем’єр�міністра Урочисті заходи до ювілею М. Драгоманова фесор, академік Анатолій Авдієвський) та Національного заслу� нашої держави Миколи Азарова. Подарунком для усіх присутніх відбулись в залі Національної опери України женого академічного ансамблю танцю України імені П. Вірського стала й участь у заходах класика української літератури, видатно� імені Т. Шевченка (художній керівник – Герой України Мирослав Вантух). го поета Бориса Олійника. 4 ЖОВТЕНЬ 2011 �ІВ ПЕ ДАГОГІЧНИХ УНІВЕР СИТЕТІВ есня 2011 р. ВІТАЄМО Ректора НПУ імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка з обранням Президентом Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи. Університет пишається своїм лідером! Книга, що знаменує початок нової педагогіки ПІСЛЯ “Сутінків Європи” Освальда Шпенглера ця книга на зміну песи� мізму та драматизму несе суспільству світлу ідею можливостей позитив� них змін і трансформацій, перспектив активного втручання у цивілізаційні процеси. “Світанок Європи” Віктора Андрущенка, ще навіть поки лежав у дру� карні, отримав розголос серед наукової громадськості, особливо напере� додні славнозвісного Європейського Форуму ректорів педагогічних університетів. Проблематика, якої торкається автор, до болю актуальна для сучасного освітнього суспільства, і не лише України. Європейські вчені в галузі педагогіки, соціології, менеджменту відкриють для себе у цій монографії небачену кількість тез, наукових гіпотез, оригінальних авторських думок, що вже давно заслуговують на глибокі розвідки. Зокрема у книзі аналізується перебіг об’єднавчих процесів на теренах Європи, суперечності та перепони на цьому шляху, можливості їх уникнення та мінімізації засобами навчання й виховання. Під� креслюється, що головним суб’єктом і провідником цього процесу постає вчитель. Віктор Петрович обґрунтовує необхідність формування нового вчителя на платформі загальнолюдських цінностей. Одинадцять розділів книги присвячені розгляду парадигми європейськості в Україні, функціонуван� ня освіти в глобалізованому світі. Тут зібраний не лише неоціненний досвід великих педагогів і мисли� телів, але й деталізовано перспективи застосування цього досвіду в майбутньому, бо ж лише будуючи педагогічну науку на класичному фундаменті, можна не переживати за стійкість споруди. Така книга стане неоціненним подарунком не лише для вчителів, педагогів, соціологів, але й для політиків, істориків, філософів, для звичайних студентів, пересічних громадян, які себе усвідомлюють щирими українцями на світовій арені. “ВІДОМИЙ#НЕВІДОМИЙ” СВЯТКУВАННЯ 170�річчя від дня народження Михайла Драго� манова увінчалися популяриза� цією цієї постаті на державному рівні. Видатні науковці, письмен� ники, представники бізнесу і влади визнали особистість Михайла Петровича як Вчителя всього українського народу. Національний педагогічний університет його імені подарував громадськості надзвичайний подарунок – ювілейний збірник на пошану визначного вченого “Відомий#невідомий Михайло Драгоманов”, що побачив світ у видавництві вишу. Книга умістила статті та роз� відки, присвячені різним граням Проректор життєдіяльності й наукової спад� проф. Г. І. Волинка щини М. П. Драгоманова. Пропо� презентує книжку “Відомий? новані дослідження, що належать Невідомий Драгоманов” перу відомих українських вчених, у сукупності відтворюють непро� минальне науково�творче осмислення Драгоманова як історика, літературознавця, педагога, культуролога й релігієзнавця, філосо� фа, політолога й політика, правознавця і суспільствознавця, еконо� міста, публіциста, редактора, видавця тощо. У виданні можна знайти статті таких відомих учених, як Віктор Андрущенко, Володимир Погребенник, Любов Мацько, Марія Плющ, Юрій Шемшученко, Володимир Бех, Володимир Бори# сенко, Володимир Денисенко та багато інших. Ювілейний збірник став ще однією сходинкою до привідкриття завіси, за якою стільки років переховували це величне ім’я. Можли� во, нові покоління нарешті зовсім по�іншому сприйматимуть Михайла Драгоманова, заповнивши усі білі плями його життєпису й громадської діяльності. ПЕРШОМУ УКРАЇНЦЮ ЄВРОПИ Під час покладання квітів М. П. Драгоманову 10 ВЕРЕСНЯ відбулось покладання квітів до пам’ятника видатного історика, філософа, культуролога та громадського діяча України Михайла Петровича Драгоманова. Акція, ініціатором якої стала Студентська рада Інституту філософської освіти і науки, була присвячена 170�річчю від дня народження Михайла Драгоманова. До заходу вшанування пам’яті “першого українця в Європі” приєднався ректор університету академік Віктор Андрущенко та проректор з навчально�методичної роботи професор Роман Вернидуб. Про постать Михайла Драгоманова, а також його суспільну роль у житті нашого народу розповів викладач кафедри культурології, редактор газети “Педагогічні кадри” Сергій Русаков. Покладання квітів студентами і викладачами Інституту філософської освіти і науки відкрило ряд заходів до ювілею Михайла Драгоманова, чиє ім’я носить наш славний університет. Юлія СУХЕНКО Ректор розповідає студентам про М. Драгоманова Шпальту підготувала Людмила КУХ, керівниця прес�служби університету. Фото: Тарас Бондаренко ЖОВТЕНЬ 2011 5 �Постать МИКОЛА ЗАКОВИЧ: “Наука і викладання – це спільне” З іменем Миколи Михайловича Заковича пов’язані плідні дослідження з проблем культури та релігієзнавства. Він першим теоретично обґрунтував необхідність вирізнення і всебічного дослідження святково�обрядової сфери культури народу, вия� вив закономірну залежність звичаїв, свят і обрядів від типу соціальних відносин, особливості їх розвитку. Цим було відкри� то новий напрямок досліджень у галузі філософського аналізу культури. 12 серпня Микола Михайлович відсвяткував 80�річчя. Вчений люб’язно погодився розповісти про своє життя газеті “Педаго� гічні кадри”. – Миколо Михайловичу, вітаємо Вас з Днем народження. Хай доля дарує Вам довге здоров’я і наснагу в роботі зі студентами! Миколо Михай� ловичу, як нам відомо, за спеціальні� стю Ви вчитель фізики. Розкажіть, будь ласка, як з фізика Ви стали філософом та релігієзнавцем? – Ви очолювали кафедру 20 років. Скажіть, будь ласка, коли ви прийшли працювати, вона йменувалась кафе� дрою наукового атеїзму, етики і есте� тики, на початку 90�х з вашої ініціати� ви її перейменували на кафедру куль� турології. У той час культурологія не була такою популярною, як сьогодні, чому була обрана саме вона? – Наша кафедра була створена у 1964 р., я прийшов в університет у 1983 р., тобто кафедра працювала довгий час до мене. Завідувачем тоді був Борис Лобовик – талано� витий вчений�філософ. Коли він перейшов працювати в Інститут філософії, завідува� чем призначили мене. Кафе� дра культурології спершу нази� валась кафедрою наукового атеїзму, етики і естетики. У 1985 р. її перейменовано на Проф. М. М. Закович дає настанови викладачам – Трудову діяльність я розпочав у загальноосвітній середній школі вчите� лем, викладав фізику у 9�х і 10�х класах. Такий тоді був порядок – вчителів було мало, тому повинні були відпрацювати після інституту. Згодом змінив вчительсь� ку роботу на комсомольську, а потім – на партійну. Я працював керівником лектор� ської групи, постійно спілкувався з викла� дачами, які приїздили читати лекції. Через деякий час перейшов на науково� дослідну роботу в Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Академії наук України, де працював старшим науковим співробіт� ником, завідувачем відділу інституту в м. Івано�Франківську. Пізніше призначили на посаду завідувача сектору філіалу Ака� демії суспільних наук у м. Києві, а захи� стивши докторську дисертацію у 1983 р., я став завідувачем кафедри у Київському державному педагогічному і н с т и т у т і ім. О. М. Горько� го (тепер Націо� нальний педаго� гічний універси� тет імені М. П. Драгома� нова). – Хто впли� нув на ваше становлення? – Я навчався у Москві. Там і Підручник за дисертацію редакцією проф. захищав, а в М. М. Заковича, Київ приїхав який витримує вже як зрілий вже 10?те перевидання релігієзнавець. Що ж до мого формування як філософа, то тут велику роль відіграли колишній директор Інституту філософії АН України Володимир Шинкарук і Миро� слав Попович – нинішній директор. Три� валий час я з ними працював. 6 – Ви підтримуєте зв’я� ДОВІДКА: зок з ними? – Аякже, ми підтримує� ЗАКОВИЧ мо найтісніші зв’язки. Микола – Хтось з ваших вихо� ванців сьогодні працює в Михайлович університеті? Народився – Так, це Віталій Хро� 12 серпня 1931 р. мець, нині він заступник в селі Кутище завідувача кафедри культу� рології. Слід згадати також Т л у м а ц ь к о г о Івано& Тараса Борозенця, Світлану району Хрипко, Юлію Корнійчук. Ф р а н к і в с ь к о ї Загалом через мої настано� області. Вчений, педагог, громадський діяч України. ви “пройшла” більша части� Філософ, релігієзнавець, доктор філософських наук на кафедри. (1983), професор (1984). Заслужений діяч науки і – Чим для вас є Драго� техніки України (1992). мановський університет? Автор понад 190 праць, серед них 11 моногра& – Це вагома навчальна і фій, відомих в Україні і за її межами. наукова установа. Тут я не Професор М. М. Закович визнаний одним із про& тільки викладаю, а й пишу відних науковців і фахівців у викладанні культуро& підручники, наукові праці. – Над якою темою ви логії, релігієзнавства, етики і естетики. За його працюєте зараз? участю розроблено концепцію і визначено зміст – Тема одна і та ж сама, культурологічних дисциплін, що викладаються у але акцент залежить від вишах, під його авторством і науковим керівниц& ситуації. Релігієзнавство – твом складено нові програми, підготовлено і видано це наука, яка більш�менш нові підручники і навчально&методичні посібники, стабільна. – До того ж Ви ведете що здобули загальноукраїнське визнання. наукову школу під назвою “Культурологія як чинник формування не захищав її як дисертацію. Це була лише особистості, наукова та релігійна кар� книжка. Її видали накладом 24 тисячі при� тина світу”? Як ви поєднуєте релігієз� мірників, і вона розійшлась в усі республі� ки. А вже у 80�ті роки я продовжив тему навство і культурологію? – Вони чудово поєднуються, бо релігі� обрядовості. – Які у Вас плани на найближчий єзнавство – частина культурології, воно час? посідає в ній вагоме місце. Це і є мій своє� – Для мене наука і викладання – це рідний внесок. спільне. За моїми книжками навчаються багато студентів Тому в планах на най� ближчий час – підготувати і видати збірку “Релігієзнавство у ВНЗ”. Для мене Драгоманов� ський університет – це вагома навчальна і наукова установа. Колектив кафедри культурології кафедру історії і теорії релігії та вільно� думства, етики і естетики. З 1991 р. у зв’язку з розширенням кола дисциплін вона отримала нову назву – кафедра культурології. Це з погляду того, що кафе� дра була дуже великою – 22 викладачі, і ми відкрили цю нову дисципліну. Її стали вивчати всі студенти усіх факультетів уні� верситету. На мій погляд, одним з най� актуальніших є питання релі� гійної ситуації: як вона розви� ватиметься у ХХІ столітті? І саме науковцям слід шукати відповідь на це питання. – Які особисті здобутки для вас є найвизначнішими? – Найвизначнішими здобутками для мене є дві книжки – “Релігієзнавство” та “Українська і зарубіжна культура”. І зви� чайно ж це вихованці, яких вдалося підго� тувати – 28 кандидатів і 11 докторів наук. – В СРСР була заборона релі� гії, але люди тягнулися до неї… – Я не поділяю думки, що в СРСР діяла заборона релігії чи церкви. Церква була і є. Володимирський собор, Лавра як стояли на місці, так і стоять досі. Щоправда, функції цер� кви тоді звужувалися. Питання було поставлене так: є віруючі – нехай вони ходять, моляться, виконують обряди, немає віруючих – нехай з ними працює церква. Заборони ж як такої не було. Комсомолець міг йти до церкви як спостерігач, якщо ж ста� вав учасником церковного обряду – парторганізація вже розглядала його справу. – Ви одним з перших розглянули традиції і обряди, їх взаємозв’язок із соціальними стосунками. Розкажіть, будь ласка, детальніше. – Чесно кажучи, я не хотів брати цю тему для дослідження. Але так трапилося, що я став третім дослідником у СРСР, хто серйозно над нею працював – що таке обряди? чому вони існують в різних релі� гіях? Тоді ця тема виявилася вдалою. Але я – Ваші побажання студентам, викладачам, читачам газети. – Бажаю утвердитися в науковій робо� ті. І соціологам, і політологам, і релігієз� навцям, і іншим науковцям. Знайдіть свою тему і розробляйте її. Особливо це поба� жання релігієзнавцям, адже сучасна релі� гійна ситуація в Україні складна. Якщо на початку ХХ століття можна говорити зде� більшого лише про православ’я, то зараз важко говорити про один напрям. Сьогод� ні функціонує більше 130�ти релігійних Завжди спраглий до роботи і радий зустрічам з колегами напрямків та рухів, і їх треба досліджувати. Якщо ж говорити про весь світ, то це ще більше релігійних течій і спрямувань. Питання релігійної ситуації, на мій погляд, сьогодні є одним з найактуальніших – як вона розвиватиметься у ХХІ столітті? І саме науковцям слід шукати відповідь на це питання. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Ірини МОРОЗ ЖОВТЕНЬ 2011 �Позанавчальна розмова “СПОКІЙНО ЖИТИ – НЕ ЦІКАВО!” “Педагогічні кадри” впрова# джують нову рубрику – “Поза# навчальна розмова”. Її героями будуть викладачі, які мають активне життя і різноманітні хобі. Спробуємо дізнатись, чим ще цікавляться драгомановці. Сьо# годнішній герой не захотів роз# голошувати своє прізвище та ім’я, але це справжня людина, яка працює в нашому універси# теті. Світлини є лише ілюстра# тивним матеріалом до інтерв’ю. Олександр КОЗИНЕЦЬ МУДРЕЦІ стародавнього світу стверджували: справ� жнє багатство людини – у її внутрішньому світі. Головне, аби вистачало часу на розви� ток цього світу, – зауважують сучасники. “Якщо бажання є – то й час буде!” – переконує мене викладач нашого універси� тету, який окрім того, що є авторитетом серед студентства, має досвід роботи на радіостанції. Оскільки він побажав зали� шитись інкогніто, хай це буде історія про одного реального героя. – Як Ви потрапили працювати на радіо? – запитав я його. Посміхнувшись, той відповів: – Минулої осені я працював з однією з українських співа� чок. Допомагав їй покращити вимову. Ми бачилися майже щодня на одній з радіостанцій. Там є студія звукозапису. Наші заняття оплачував продюсер співачки, який є власником цієї студії та одночасно співпродюсером радіостанції. Він і обмо� вився про те, що їм потрібен ведучий для однієї з нічних пере� дач. Мені запропонували пройти співбесіду – я погодився. Але після того все ніби й затихло. Проте через місяць мені зателефонував продюсер співачки і запросив на фінальний кастинг. Його я пройшов вдало і почав працювати на радіо. Десь три з половиною місяці працював… – А пам’ятаєте свій перший прямий ефір? – (Сміється.) Так, пам’ятаю. Спочатку було три пілотних випуски, в записі, а четвертий ефір був наживо. Якраз тоді в гостях у нас був Олександр Пономарьов. – Не страшно було? – Звісно, страшно! Але ведуча�партнерка дуже підтриму� вала, тому було цікаво, але й хвилювався дуже – слухали ж близькі та знайомі. Я лише кільком сказав, а вони вже під час ефіру всіх своїх друзів пообдзвонювали – таке собі “сарафанне радіо” вийшло. Потім пошкодував про те, що сказав їм про ефір. – Хто з відомих людей, окрім Пономарьова, ще був у Вас у гостях? – Ані Лорак, “Друга ріка”, Потап з Настею, інші… Усіх не згадаю. Мав бути і Григорій Лепс – у нього якраз на той час був концерт у Києві, але в останній момент зустріч зірвалася. – Яким був формат передачі? – Ми запрошували гостя, який мав брати участь в обговоренні щоразу нової відомої казки, сюжет якої ми “підганяли” під теперішню ситуацію в країні. Тобто ми обігрували іменами казкових героїв політичних та інших діячів, не називаючи їх, але говорили так, що можна було легко зрозуміти, про кого йде мова. Хоча й був заздалегідь підготовлений сценарій, але рідко його дотримувались, бо зірки приїздили на ефір просто перед передачею, тому не мали часу читати сюжет, який їм пропонують. То й виходило десь 40% за сцена� рієм, все інше – імпровізація. – Чи не заважало радіо Вашій викладацькій діяль# ності? – Якраз тоді у мене були пари в другу зміну, тому скрізь встигав, хоча відіспатися майже не виходило: додому повер� тався після ефіру о четвертій ранку, а з восьмої – вже був на У Н І К А Л Ь Н А В И С Т А В К А НЕЩОДАВНО на території Софії Київської відбулось відкриття вистав� ки “Шевченківський район в історії державотворення України”, на урочисте відкриття якої запросили і університетську газету “Педагогічні кадри”. Виставка представляє собою зібрання унікальних документів та експонатів з приватних колекцій і музейних збірок, пов’язаних з Шев� ченківським районом. Відкрита напе� редодні 20#ї річниці Незалежності України, виставка планується бути постійно діючою і поповнюватиметь� ся новими артефактами. Шевченківський район – серце Києва, колиска української держав� ності. Його Історія тісно пов’язана як з історією створення самого міста, так і з історією державотворення дав� ньоруської держави – Київської Русі. Головні події славної історії України, пов’язані з боротьбою за створення незалежної Держави, про� ходили саме в межах Шевченківського району. За його вулицями, майданами та будинками можна вив� чати боротьбу за незалежність, народження, стано� влення, розквіт, занепад та відродження України як держави. Саме на території району закладались під� валини національної самосвідомості українського народу, тут виношувалися ідеї незалежності у Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Драгоманова, Миколи Пирогова та ін. Сьогодні Шевченків� ський район є центральним районом столиці, тут розмі� щена велика кількість адміні� стративних будівель, науко� вих установ, культурно�ми� стецьких закладів, він займає чільне місце у суспільно�полі� тичній та економічній діяль� ності громадян. Освітній і науково�дос� лідний потенціал району представляють широко відо� ЖОВТЕНЬ 2011 мі і знані не тільки в Україні, а й за її межами установи і університети, серед яких і Національний педа# гогічний університет імені М. П. Драгоманова. Заснований у 1834 році в лоні Університету Св. Володимира, Педагогічний уні� верситет пройшов довгий і супе� речливий шлях зростання та розвитку. Зі стін університету вий� шла плеяда української інтеліген� ції, яка відіграла важливу роль у становленні як Шевченківського району, так і України. Зі здобуттям Незалежності наш університет одним з перших почав викладати історію України з національних позицій і нових методологічних підходів. А сьогодні це колиска української педагогіки, що отрима� ла світове визнання. Представлені на виставці експонати є чудовим ілюстративним матеріалом для розуміння історії, культури та сучасності Батьківщини. Сергій РУСАКОВ Фото автора ногах. Ще й маленька дитина – самі розумієте... – А якою була реакція дружини на Ваші “нічні зміни”? – Спочатку було цікаво обом. Але потім її почала напружу� вати моя відсутність вдома, адже на тиждень було по три ефіри. Я йшов на пари, повертався о двадцятій, а о двадцять другій вже треба було виходити, щоб хоч за годи� ну до ефіру приїхати в студію і підготу� ватися. – Чи впізнавали Вас студенти? – Так. Одна навіть прямо на парі спитала, чи то насправді був я. (Посмі� хається). Довелося зізнатися. Згодом ставало цікавіше: пара розпочиналася з того, що “ми Вас чули по радіо”. Осо� бливо після передачі з Потапом та Настею. Формат передачі був таким, що доводилося жарту� вати, відпускати такі репліки, яких ніколи не дозволяю собі в університеті, тож студентам кортіло процитувати мене чи якось прокоментувати деякі з висловлювань. Це створювало для мене певний дискомфорт. Але згодом звик. І вони зрозу� міли, і я призвичаївся. – Які враження у Вас від цієї роботи? Чому пропра# цювали так недовго? – Враження приємні. Хоча були і не дуже вдалі ефіри, але спілкування з зірками поза ефіром часто було набагато при� ємнішим і цікавішим. Чому пішов? – Одна з причин – мало приділяв уваги дружині та дитині, інша – часті безсонні ночі за невелику платню. – Не шкодуєте? Чим для Вас був цей період життя? – Ні, не шкодую. Це була можливість самореалізації, спіл� кування з відомими людьми, яких за інших обставин лише чуєш чи бачиш на екрані. І найважливіше – це досвід. – Що спонукало Вас до викладацької роботи? – Викладачем себе довгий час не уявляв. Навіть бажання не було. Активно займався спортом і хотів реалізувати себе там. Вже досяг рівня май� стра спорту міжнародного класу з греко�римської та вільної боротьби, був у збірній України. Проте серйозна травма завадила спортивній кар’єрі. – А зараз, окрім викладання, ще чимось хочете займатися чи вже займаєтесь? – У мене є потреба всебічної реалізації. Під лежачий камінь вода не тече. Вже маю деякі замальовки, але поки розповідати не буду – я забо� бонний (посміхається). Займатися чимось одним все життя – не моє. Я змінював багато видів діяль� ності, це тільки додавало інтересу. І якщо чесно, то спокійно й не хочеться жити. Не цікаво! Літній відпочинок М І С Ц Е , К У Д И Х О Ч Е Т Ь С Я П О В Е Р ТАТ И С Я КОЖНОГО літа драгомановці – студенти, аспіранти та викладачі університету мають можливість відпочивати на спортивно#оздоров# чій базі “Сула”, що поблизу міста Лубни Полтавської області. Вона розташована за кілометр від міста біля багатовікового лісу поруч з річкою Сулою та курганом Лиса гора. Так уже ведеться: пра� цюєш цілий рік, щоб потім кілька тижнів провести “по� особливому”. І так важливо, щоб на душі після відпочинку ставало легко і всі пережи� вання й негаразди йшли геть. Оскільки важливі в описі вра� жень далеко не факти, а емо� ції, розповім, яким був відпо� чинок по�драгомановськи особисто для мене. Я потрапила в “Сулу” цього року вперше, за рекомендаціями та запро� шенням бувалих драгомановців. І не розчарувалась. 14 днів з дружньою компанією біля чистої річки Сули, з півкілометровими запливами та купан� нями, вечорами бесідами біля вогнища на Лисій горі, підготовкою і друком студентського журналу, “японською вечіркою”, змаганнями “ботанів”, їздою на конях, новими знайомствами, іграми “Твістер” і “Мафія”, волейбо� лом, триразовим харчуванням, екскурсіями, прогулянками на катамаранах – стали для мене неповторною сторінкою мого літа. У комплекс “Сули” входять одно� та багатокімнатні будиночки, їдаль� ня, медпункт, кіноклуб, спортивний майданчик, тенісний корт, альтанки. Традиційна програма відпочинку – екскурсії Лубенщиною (Свято�Преоб� раженський (Мгарський) монастир, Інститут лікарських рослин, Гоголів� ські місця тощо). Лубни – місце, яке дарує можливість залишити позаду усе, що не дає спокою в Києві, де переповнюєшся новими силами й завзяттям. Поруч з базою знаходиться багатовіковий ліс, річка та курган, що має назву “Лиса гора” й охороняється державою як пам’ятка культури. Це потужна енер� гетична точка, і варто лише з нею спілкуватися, як відчуєш гармонію з природою. Кожному важливо усвідомити, що є люди, які тебе цінують і чекають; місце, куди тебе невимовно тягне, і ця сила тяжіння часто і є тією частиною тебе, яка прагне відпустки, кількох тижнів свободи від суєти, часу блажен� ства, шалених ідей та неймовірних чуттєвих вражень. “Сула” – місце, куди хочеться повернутись. Ірина МОРОЗ Фото автора 7 �Л Е К Ц І Я На Говерлі зібрані землі Твої, Україно! Напис на стелі, що знаходиться на Говерлі Ідея сходження на Говерлу виникла давно, а ідея проведення лекції на найвищій точці України – минулоріч. Тому 11#16 серпня 2011 р., в період канікул та відпусток, було вирішено “вирватись” із міської повсякденності, випробувати й пізнати себе, а також відпочити на природі. Ідея знай# шла підтримку у викладачів, аспірантів, студен# тів та випускників Драгомановського університе# ту, а саме Інституту філософської освіти і науки й Інституту української філології. Пропоную читачам прочитати дорожні нотат# ки, які писались упродовж походу. День 1 Вранці приїхали до Івано�Франківська. Поснідавши у затишній вареничній, вирушили електричкою до м. Ворохта. Приміські потяги нас здивували. На відміну від звичних київ� ських електричок, вони мають лише чотири вагони, які зсереди� ни дерев’яні і за розміром менші. Загалом електричка нагадала нам київську дитячу залізницю, тому й сприйняли її як атрак� ціон. Від Ворохти автомобілем доїхали до с. Дземброня. Місця� ми дорога була настільки вузькою, що фраза Сашка Зрума “уявіть, що ми їдемо краєм п’ятиповерхового будинку” змусила нас дещо запанікувати. Від Дземброні і почалась наша “екологічно�інформаційна стежинка” (так було написано на дощечці). Через 10 хвилин жарти припинились, усі вже йшли мовчки. Стало зрозуміло, що легко не буде: рюкзаки важкі, сонце безжальне, а загальна дов� жина маршруту в 43 км (!!!) приголомшувала нашу уяву…. Сьогодні йшли не багато, вже за кілька годин розклали табір, розпалили багаття і повечеряли. Хлопці знайшли в лісі білі гриби, а Оксана Соколова – різні кущі, з гілочок яких зва� рили смачний фруктовий чай. Неподалік жили пастухи, тому за 6 грн за літр (ціни як у столиці!) купили свіже молоко. Настрій бойовий. Усі засинають задоволеними. Н А Г О В Е Р Л І запізненням на три години. Сьогодні маємо підкорити Говерлу! В Інтернеті прогноз погоди був таким: “Протягом усього дня погода залишатиметься хмарною. Майже весь час буде йти дощ, уночі на короткий час опади припиняться”. Такий прогноз був на всі дні походу, та насправді погода була сприятливою – сонце частіше ховалось за хмарами, не було ані дощу, ані спеки… Дорога виявилась простішою, ніж учора, але все одно довгою. Рюкзаки не ставали легшими, а під час нового підко� рення чергової вершини одній дівчині стало погано, і Сашко Зрум ніс два рюкзаки. Є ще справжні козаки в Україні!.. Поступово, та наполегливо ми наближались до Говерли (2061 м). І хоч ми її бачили здалеку ще о першій годині дня, та під� нялись лише о сьомій вечора. Емоцій було багато! Говерла – найвища точка України. Один з символів нашої держави. Кожен українець має хоч раз у житті відвідати це місце. Цікаво, що на горі знаходиться скульптурна композиція, що символізує українську державність, та мармурова стела, в якій закладені капсули із землею з усіх регіонів України. Говерла… Не віримо своїм очам, але на горі є невелика ятка, де про� даються сувеніри – магнітики на холодильник, медалі з напи� сом “Говерла 2011”. Ціни від 25 до 40 грн. Також продають гарячий чай за 5 грн. Не втримуємось і витрачаємо частину стипендій і зарплат на найвищій точці України. Всі одразу почали писати смс та телефонувати родичам і друзям: “Алло, я дзвоню з найвищої точки України! Все гаразд. Скучаю за тобою!!!”. Почалась фотосесія, записали відеозвернення до драго� мановської громади (дивіться у соціальних мережах), і незва� жаючи на те, що сонце заходило за обрій, ми здійснили те, чим керувались на початку – лекція на Говерлі. На жаль, через брак часу лекція “Містичне богослів’я” (від викладача кафе� дри філософської антропології Антона Дробовича) та “Нестандартність мислення в освіті” (від автора цих рядків) були скороченими… Табір ми поставили біля підніжжя гори. Говерла, мабуть, додає наснаги, бо ми ще довго спілкуємось біля багаття. День 2 Як же холодно виходити о сьомій годині ранку з намету! Але краєвид карпатських гір та туману, що розтікається ними, змушує забути про температуру! Незважаючи на ранній підйом, з табору вийшли на дві години пізніше запланованого. Мабуть, винен сніданок – рис з тушонкою та білими грибами… Павло Селіванов, наш провідник і водночас голова Сту� дентської ради ІФОН, попереджав, що другий день буде най� складнішим. Сьогодні ми підіймались і йшли гребенем Чорно� гірського хребта, 12 км “вгору�вниз�вгору” стали справжнім випробуванням. За день ми підкорили гору Дземброня (1877 м над рівнем моря), г. Менчул (1998 м). На жаль, через брак часу не встигли піднятись на г. Піп Іван (2028 м), де знаходяться роз� валини обсерваторії першої половини минулого століття… Дорогою зустрічаються й інші туристи. У горах прийнято вітатись, та на “Добрий день” у відповідь частіше чуємо привіт� нє “Сzesc” (польське “привіт”). А де ж українці?... Коли почало сутеніти, ми ще йшли. До стоянки, за словами бувалих туристів, які зустрілись дорогою, було “понти” (для нас це вийшло кілька годин дороги). Лише о дев’ятій годині ми підійшли до озера Бребенескул – найбільшого високогірного озера України (1801 м), де і розклали табір. Швидко поверечерявши, всі розійшлись по наметах. Зав� тра продовжуємо похід. День 4 День розпочався з хрестоматійної фрази “Знову гори…”. Але сьогодні це була гора – символ країни!... Сьогодні був поставлений новий рекорд пізнього виходу з табору – лише о 13:30 ми вирушили в дорогу. Через це ми не встигли піднятись на г. Петрос. Виявляється, що Говерла є заповідником і потрібно заплатити гроші за вхід/вихід. Ціна 40 грн, та ми домовляє� мось по 10 грн з людини. Сподіваємось, що гроші підуть на прибирання і захист території… Сьогодні дорогою зустрічається більше людей. Темп був жвавий, тому до стоянки дійшли вчасно. Поруч знаходилось поселення з вівчарами, тому забезпечення молоком знову є. Також вдалося поговорити з ними, вони жалілись на те, що туристи залишають після себе багато сміття (це правда, доро� гою ми бачили великі купи сміття, що ніяк не додавало гордо� сті за наших попередників). Цікаво, що на зиму пастухи зали� шають хату відчиненою і всередині залишають дрова, але минулого року хтось спалив половину хати і втік…. Дорога сьогодні була легкою, та втома дається взнаки. Треба лягти якомога раніше. День 5 День 3 Відкривши застібку намету і озирнувшись, я промовив: “Знову гори…”, на що всі із розумінням посміхнулися. Стоянка була біля озера, тому найвідчайдушні (темпера� тура води десь +12°С) покупалися. Зі станції ми вийшли із Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Фінішна пряма до “цивілізації”. Через урочище Козме� щик йдемо до селища Лазещина. Там є залізнична станція і кіоски, де можна купити якусь їжу. Придбали солодку воду, але вона нам не до вподоби – звикли до джерельної води… Попри виснаженість через п’ятиденний похід, провели екологічну акцію в с. Лазещина. Прибрали залізничну стан� цію та територію довкола. Керувались тим, що через цю стан� цію проїжджає більшість іноземців, тому нам стало соромно за те, які враження можуть залишитись у туристів під час очі� Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ+30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239+30+85, факс 234+75+87, e+mail: gazeta@npu.edu.ua кування потяга на брудному вокзалі. Ініціатором виступив Антон Дробович, більшість активно підтримала пропозицію. Взагалі станція здивувала не так кількістю сміття, як від� сутністю працівників і пристойних оголошень. Віконце біле� терки було замкненим, лише приклеєне оголошення, написа� не від руки, що квитки можна придбати у провідників. Ще нижче на стінці хтось з попередників залишив повідомлення, що у провідника квитки не можна купити. Нас це не дуже порадувало, тому було вирішено доїхати найближчою елек� тричкою до Яремчи. Там знаходиться більш цивілізований вокзал, є світло і працівники “Укрзалізниці”. Забираємо з собою і групу поляків, які також сьогодні спустились з Говер� ли. Приїжджаємо в Яремчу о десятій вечора, але потяг до Іва� но�Франківська лише о третій годині ночі. Попереду безсон� на ніч. День 6 За сьогоднішню ніч ми втомились більше, ніж під час схо� дження на гору. З цим погодилась вся наша група. Довелось довго чекати на потяг до Івано�Франківська. За цей час ми познайомились з польськими студентами. Цікаво було поспілкуватись з колегами з Євросоюзу. Дізнались багато нового про їхню освітню систему. Незважаючи на пізній (чи може вже ранній) час, загальний вагон потяга (інших квитків не було) був вщент заповнений людьми. Дві години, і вже на світанку ми у “Франику” (так молодь називає місто). Ще дві години на вокзалі: дехто намага� ється хоч трохи поспати, дехто просто дивиться, як оживає вулиця за вікном… О восьмій годині ранку снідаємо у вареничній, тій самій, що і перед початком походу. Нас впізнають і дозволяють зали� шити рюкзаки, поки ми гуляємо містом. “Франик” нам показує Іринка Бочар – знайома Антона Дробовича. Часу було небага� то, і весь центр не встигаємо подивитись, та вражені великою кількістю книгарень і кованих скульптур на вулицях, сідаємо на потяг до Львова… Три години, що ми провели в дорозі, були використані для сну (їдемо в плацкарті, можемо дозволити собі лягти і відпочи� ти) або для детального ознайомлення з книжками, що придба� ли. Ольга Гончар, студентка, що закінчила перший курс культу� рології, купила книжок приблизно на 400 грн. Львів зустрічає нас короткочасним і приємним дощем. Далі йдемо гуляти містом. Морозиво, молочні коктейлі, гамбургери, сандвічі – “відводимо душу” після походу. Далі – виключно львівське меню: кава, яблуко по�віденьськи, медівка, канапки. Цим містом можна довго прогулюватись, та квитки на потяг змушують йти до вокзалу (трамваї у місті не ходять через реконструкцію вулиць, маршруток не видно, і загалом за ці дні ми звикли до піших прогулянок)… Потяг. Ліжко. Сон. День 7 Київ. Робимо світлину на пам’ять. Всі хлопці неголені, осанка стала більш правильною. Дівчата в очікуванні гарячої води вдома та зустрічей з подружками. Виснажені. Щасливі. Післямова Гори навчають, адже людина під час кількаденного походу має можливість зрозуміти себе, коли долає нові вершини, несе важкий рюкзак, допомагає іншим дійти до мети. Саме в такі миті можна побачити справжню сутність людини, а головне – міжособистісні стосунки. І хоча маршрут походу виявився складнішим, ніж всі очікували, та згуртованість групи перемо� гла, кожен набув ще більшої віри у власні сили та друзів. Знаменним для нас стало і те, що ми підкорили Говерлу напередодні 20�річчя Незалежності Батьківщини. Знаходя� чись на вершині цієї гори, відчуваєш, як зникають всі політичні та економічні негаразди, хочеться думати лише про єдність і красу нашої країни. Як добре, що ми вже 20 років можемо буду� вати молоду та величну державу! Сергій РУСАКОВ Фото Ірини Мороз, Оксани Соколової Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е+mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЖОВТЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 8 (1618) (жовтень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 8 (1618) (жовтень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/178 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова