28 6 409 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0f81db39ecc1a4bb0da6acd41203bb24.pdf f8b040ce7ae7fff997ed52bb48d79763 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ ЛЮДИ НАШОГО ВУЗУ З А ПЕДАГОГІЧНІ К А Д Р И ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 28 (496) Середа, 16 вересня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. Ленінський залік продовжується ДО НОВИХ РУБЕЖІВ т и ч н о ї роботи по о р г а н іза ц ії та проведен н ю Л ен ін ського за л ік у п ри ком ітеті к ом сом олу ін сти ту ту ств о р е н і атестац ій н і ком ісії, до складу яких в в ій ш л и в ет е р ан и п ар тії і ком сом олу, п р ед с та в н и к и п артій н ого та ко м со м о л ь сь ко го а к ­ тиву, ад м ін істрац ії, к ращ і п р о п а ­ гандисти, агітатори . Л ен ін ськи й за л ік за в е р ш у є т ь с я В сесою зним и к о м со м о л ь сь к и м и зб орам и , н а я к и х о бговорю ю ться п ідсум к и XXIV з ’їзд у КПРС, в и з н а ­ ч а ю т ьс я за в д а н н я к ом сом олу по ви кон ан н ю його р іш е н ь. Збори п ідводять т а к о ж п ідсум к и в и к о ­ н а н н я ко м со м о л ь ц ям и і молоддю с о ц зо б о в 'я з а н ь на ч е с ть XXIV з ’їзд у КПРС. К ом сомольцям , я к і в ід зн а ч и л и ся У п е р іо д п ід го то в к и та п р о в ед ен ­ зал іку, в р у ч а є т ь с я зн а ч о к н я Л ен ін сь к о г о за л ік у кож ен з вЦКході ВЛКСМ «Л ен ін ськи й зал ік ». н а с п о в и н ен постійн о п а м ’я тати Такі в загальних рисах ор­ п ро ті в и сокі вим оги, які с та в и ть п а р т ія і ком со м о л п еред м олод­ ганізаційні моменти і програм­ дю . сту д е н т ст в о м . А вони такі: по­ і с тій н о о в о л о д іва ти м ар к си стськ о - ні уваги щодо підготовки л е н ін с ь к о ю теорією , добре зн ат и проведення Ленінського заліку. н а й в а ж л и в іш і п а р тій н і докум енти, А тепер про практичну ді­ я к і в и зн а ч а ю т ь п е р сп ек т и в и р о з­ в и т к у наш ого с у сп іл ь с тв а ; н а п о ­ яльність нашої комсомоли на легливо о в о л о д івати зн ан н ям и ; даному етапі. У нашому інсти­ в з я т и з о б о в ’я з а н н я до XXIV з ’їз ­ туті підготовка до Ленінського ду КПРС, з ч е с тю в и к о н а ти ці зо ­ б о в 'я з а н н я ; п ід в и щ у в а т и бойови- заліку назустріч XXIV з ’їзду тість своєї’ к о м с о м о л ь с ь к о ї о р га н і­ КПРС розпочалась комсомоль­ за ц ії, зм іц н ю в а т и ди сц и п л ін у, с у м ­ ськими зборами на філологіч­ л ін н о в и к о н у в а т и д оруч ен н я о р га ­ н із а ц ії, в у с ь о м у п р о я в л я ти ініці­ ному факультеті, що відбулися а ти в у : зв іт у в а т и п е р е д своєю ор­ З вересня. г а н іза ц ією , п е р е д стар ш и м и товаСтуденти 42-ї групи укра­ р н ш а м и -к о м у н іс та м и п р 0 в и к о н ан ­ н я за п о в іт ів Л ен ін а, про успіхи в їнського відділу, кращої групи п р а ц і і н а в ч а н н і, досягнуті на факультету, виступили на цих ч е с т ь XXIV з ’їзд у КПРС; глибоко в и в ч а т и м а т е р іа л и XXIV з ’їзду зборах ініціаторами починання, КПРС, в и з н а ч и т и свою кон кретн у яке заслуговує всілякого схва­ у ч а с т ь у в и к о н а н н і його ріш ень. лення; «XXIV з ’їзд КПРС зу­ Л е н ін с ь к и й з а л ік проходить в у с іх к о м с о м о л ь с ь к и х ор ган ізац іях стрінемо тільки «відмінними» і к р а .н и з с е р п н я 1970 року по к в і­ «добрими» показниками у на­ т е н ь 1971 р о к у в два етапи. вчанні». Ініціативу правофлан­ П ер ш и й е т а п за к ін ч у єт ь с я 2 ж о в т н я 1970 р о к у до 50-річчя п р о ­ гових навчання було підтрима­ м о в и В. І. Л ен ін а на III з ’їзд і но. В похід проти «трійки» ви­ РКСМ «Про з а в д а н н я спілок м оло­ рушає весь факультет. ді». З а к ін ч у є т ь с я він В сесою зним Відбулися комсомольські Л е н ін с ь к и м у р о к о м «П о-ленінськи в ч и т и с я к о м у н ізм у » . Згідно р іш е н ­ збори і на інших факультетах. н я ЦК ВЛКСМ 3-го ж о втн я 1970 Цікавою і наснажуючою була р о к у буд е п р о в е д е н о В сесою зний к о м со м о л ь сь к о -м о л о д іж н и й субот- розмова істориків. Цей факуль­ ник. тет в інституті наймолодший, Д ругий етап за в е р ш у є т ь с я у к в іт н і 1971 рок у. П ротягом друго­ але це не заважає йому бути комсомольського го е т а п у н еобхідн о підвести під­ заспівувачем с у м к и в и к о н а н н я к ом сом ольцям и життя інституту. На рахунку т а м ол оддю с в о їх зо б о в 'я з а н ь , мо­ істориків немало корисних б іл із у в а т и м ол одь на ви кон ан н я 9 г ас л а: «П ер етв о р и м о кож ен перед- справ. з 'їз д ів с ь к и й д е н ь у ден ь ударн ої Взяти хоча б шефську робо­ п р а ц і і відм ін н ого н авчання». О дне з н а й в а ж л и в іш и х за в д а н ь ту. Шефство тут не обмежуєть­ ц ь о го е т а п у — допом огти студ ен ­ ся епізодичними «наїздами» в т а м у с п іш н о в и к о н а ти п е р е д з’їзд ів с ь к і зо б о в 'я з а н н я , а к т и в ізу в ат и село. Студенти встановили по­ т р у д о в у т а гром адськ о-п ол іти чн у стійні зв’язки з Ксаверівською а к т и в н іс т ь ко м со м о л ьц ів, дом огти­ середньою школою Васильків­ ся, щ о б к о ж е н з н и х ви в чав м а р к ­ району, Бобрицькою с и с т с ь к о -л е н ін с ь к у теорію в тіс­ ського н о м у з в ’я з к у з ж и тт я м . Для п р а к ­ школою Бориспільського райо­ Згідно постанови ЦК ВЛКСМ пропонується продовжити Все­ союзний Ленінський залік під девізом «Ми справі Леніна і партії вірні»-. Мета заліку — ще вище підняти ■ політичну, трудову і громадську активність кожного комсомольця, Піднести роль і відповідальність всіх ком­ сомольських організацій інсти­ туту за участь у господарсько­ му, культурному і державному будівництві, мобілізувати ком­ сомольців і молодь на гідну зу­ стріч XXIV з ’їзду КПРС. ВІ ДГОМІ Н ЗОРЮ ЗУСТРІЧАЛИ У ПОЛІ У стінах нашого інституту вперше був сформований крим­ ський будівельний загін. Не вагаючись, разом з своїми по­ другами я записалась до цього загону. І ось — Крим з його палю­ чим сонцем. Почалися трудові будні. Невтомно, з завзяттям працю­ вали хлопці й дівчата на помі­ дорних плантаціях, на виноград­ никах, в саду, на будівництві телятника та консервному за­ воді. ну, школою № 153 міста Киє­ ва. У Ксаверівці, наприклад, студенти 21-ї групи ведуть уч­ нівський гурток поширеного ви­ вчення історії, у Бобрицькій — студент 22-ї групи Володимир Самчук веде гурток «умілі ру­ ки». А крім цього — участь у всіх шкільних заходах, лекції, концерти. На історичному факультеті постійно шукають (і знахо­ дять!) нові форми комсомоль­ ської роботи. Взяти зокрема проведення комсомольських зборів. У чергу дня комсомоль­ ських зборів, крім поточних справ, часто включається обго­ ворення життя і діяльності ви­ датних педагогів, діячів Кому­ ністичної партії (збори, присвя­ чені роковинам з дня наро­ дження Н. К. Крупської, Ф. Е. Дзержинського тощо). Це при­ дає зборам небуденний харак­ тер, сприяє професійній підго­ товці майбутніх істориків, ак­ тивізує практичну діяльність. Багато уваги приділяють іс­ торики навчанню. На першому місці у них самостійна робота. З поля зору при цьому не ви­ падає жоден студент. («Жодно­ го пасивного на семінарії»). Ми сказали лише про один факультет. Але не мало по­ вчального у процесі складання Ленінського заліку було нагро­ маджено і на інших факульте­ тах. Наше завдання тепер — не .«розгубити» досягнутого, ви­ вчати і поширювати кращий досвід. Не можна обминати і недо­ ліків. Одним з них є те, що на комсомольських зборах по­ декуди беруться неконкретні зобов’язання, виражені в за­ гальних формуліровках. Проти цього потрібно повести рішучу боротьбу. Треба звернути ува­ гу і на те, щоб вивчення лені­ нізму нашими студентами було тісно пов’язане з практичною участю у громадському житті інституту, факультету, групи. М. ЛЕВЧЕНКО, секретар комітету ЛКСМУ інституту. Якби всі його вихованці прийшли навістити свого посрібленого сивизною наставника, то прийняти їх всіх padoni він просто не зміг би... Ні-ні, гостям він радий, але ж... Де розмістити такий легіон? У всьому нашому ін­ ституті не знайдеться скільки приміщень і аудиторій. Ви­ хованців у нього тисячі. Свій перший крок на вчительську стежку Степан Анд­ рійович Литвинов зробив ще до революції. І з того часу, ось вже 54 роки, він віддає своє серце найблагдроднішій, найпочеснішій справі — вихованню молодого покоління. Понад ЗО років із них він готує вчителів для радянської, школи, працюючи в педагогічних вузах. За невтомну діяльність і плідні наукові пошуки педа­ гог-ветеран неодноразово нагороджувався урядовими на­ городами, відзнаками. Проф. С. А. Литвинов І сьогодні на передньому краї педагогічної науки. Свій багатющий до­ свід, свою любов до справи, якій присвятив все життя, він щедро передає студентам — своїй зміні. НА ФОТО: проф. С. А. ЛИТВИНОВ приймає гостей — піонерів однієї з київських шкіл. Фото В. Химошенка. ЛЕНІНСЬКИЙ УРОК (Рекомендації по проведенню) Д ля підготовки і проведення Всесоюзного Ленінського уроку «По-ленінськи вчитися комунізму» в кожній академгрупі повинна б у­ ти створена спеціальна група або штаб на чолі з комсоргом. Готуючись до уроку, комсо­ мольці вивчають виступ В. І. Л е­ ніна на III з 'їз д і РКСМ , конспек­ тують працю В. І. Леніна «За­ вдання спілок м олоді». Поряд з вивченням праці В. І. Леніна ко­ жен комсомолець повинен взяти найактивнішу участь у суспільнокорисній діяльності. Комсомольські групи до ру­ чають кільком ком сомольцям п ід­ готувати реферати з проблем, ви­ сунутих Леніним на з 'їз д і. Роботи ці повинні містити в собі цікаві цифри, факти. Доцільно також підготувати декілька доповідей з історії III з ’їз д у та виступу на ньому В. І. Леніна. Разом з підготовкою конспек­ тів і реф ератів реком ендується силами комсомольців академгру- ТРУДОВОГО І не тільки працювали. Ми побували у Севастополі,^ де ко­ жен камінь є свідком мужності моряків та жителів міста. На Сапун-торі хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих. Не раз зустрічали оплесками інститутських артистів трудів­ ники ланів, говорили щире «дя­ кую» за подаровані пісні. У загоні діяв комсомольський прожектор, випускалися стін­ газети,, бойові листки. Часто на політінформаціях розгорались дискусії, і тоді відбувалися жаркі словесні бої. ...Вечорами над селом линуть задушевні українські пісні, чути голос баяна. Довго ще не роз: ходяться дівчата. А завтра зо­ рю вони знову зустрінуть в вали бетон. Працювали подеко­ полі. Надія ПЛОТНИКОВА, ли по дві зміни підряд. І здали студентка дефектологіч­ все-таки елеватор раніше стро­ ного факультету. ку: 15 серпня замість 26 за планом. Було у нас немало трудно­ щів, але ніщо не може зрівня­ тися з радістю від того, що твоїми руками збагачується на­ ша земля. Цю радість не мож­ на уявити, її треба пережити Загін «Україна-70», у якому самому. Треба було бачити, як мені довелося працювати, був закінчивши елеваторську ве­ комсо­ сформований на основі всіх бу­ жу, хлопці з ударної заспівали дівельних загонів, що приїхали мольської бригади з України на будови цілинно­ «Інтернаціонал». Гордо і муж­ як го краю. Працювали ми на бу­ ньо злетів він над степом дівництві елеватора в місті Ар­ гімн комсомольській звитязі. Ю. КОВАЛІВ, кадии студент філологічного фа­ Ми витягували елеваторську культету. вежу, в’язали арматуру, зали­ і Гімн комсомольській звитязі пи створити фотовиставку про III з ’їз д РКСМ або організувати вечір зустрічей з ветеранами ком­ сомолу. Зр о зум іло , що академгрупа м о ­ же не обмежувати себе тільки цими завданнями, а виявляти біль­ шу винахідливість та ініціативу. Коли буде визначена тема уро­ ку, доповідач, потрібно скласти розгорнутий план. Цей план зі списком рекомендованої літера­ тури необхідно розповсюдити се­ ред комсомольців з тим, щоб об­ говорення на уроці було цікавим і плідним. І тоді як наслідок уро­ ку народиться конкретна програ­ ма дій колективу, в реалізації якої візьм е участь кожний член ВЛКСМ . Тоді знаменний день 2-го жовтня стане важливим рубежем у підготовці до другого Всесоюз­ ного Ленінського заліку, ще більш активною і успішною буде наша участь у всенародному русі за гідну зустріч X X IV з ’їз д у КПРСІ КОМІТЕТ КОМСОМОЛУ. ЛІ ТА НА БУД О ВА Х КИЄВА Ще не минуло й тижня піс­ ля літньої екзаменаційної се­ сії, як студенти будівельного загону дефектологічного фа­ культету дружно вийшли на бу­ дівництво Київського житлово­ го масиву — розпочали свої трудові канікули. Бійці нашого загону внесли вагомий вклад у дострокову здачу об’єктів для трудящих столиці України. Всіх робіт ви­ конано на суму 11.160 карбо­ ванців. Показник непоганий! Найкращих успіхів у роботі досягла бригада 22 групи. М. МАЗУР, студент дефектологічного Факультету. �У НІМЕЦЬКИХ КОЛЕГ ЦЬОГО літа група студентів нашого інституту побувала в гостях у своїх колег — студен­ тів Лейпцігського педінституту в НДР, Цікавий, змістовний ві­ зит тривав близько місяця. Зав­ дяки щирості гостинності друзів кияни мали змогу зачерпнути багато нового і корисного для .майбутньої педагогічної діяль­ ності. Вони познайомились з постановкою роботи в Лейпцігському педінституті, з функці­ ями організації вільної німець­ кої молоді. . Наші студенти відвідали шко­ лу, дитсадок, деякі інститути. Багато користі принесли пос­ ланцям з України і уроки ні­ мецької мови, проведені викла­ дачем лейпцігського інституту. Та найбільше, мабуть, запали в душу дні, проведені в горах Тюрінгії — в піонерському та­ борі виробництва «Вісмут». Спілкування з німецькими во­ ЗДІЙСНИЛАСЯ М Р І Я Останнім часом до редакції надходять листи від першо­ курсників. Основна думка у них — радість від того, що став студентом, що здійснила­ ся жаданна мрія. Немало теплих слів говорять першокурсники про майбутню професію... Отже, вибір правильний. За­ лишається побажати нашому поповненню працьовитості і на­ полегливості на шляху до здійс­ нення мрії. + У Києві багато вузів... Чому я вступив до педагогічного? Насамперед, на мій вибір по­ значився вплив матері — вчи­ тельки. З її розповідей я зро­ зумів, яка це необхідна і по­ чесна професія. Два роки са­ мостійної праці на виробництві наочно показали мені настіль­ ки в наш час необхідні глибо­ кі знання в усіх галузях на­ родного господарства. Шлях до висот знання вказує школа. Павло ПАРХОМЕНКО, студент фізико-математичного факультету. Валентина САВИЦЬКА, студентка дефектологічно­ го факультету. • Вітання, вітання, вітання! Отже, я студентка КДПІ. Школа приваблює мене. Учи­ тель — це найсвітліше, най­ дорожче у кожної людини піс­ ля матері. Учителем може бу­ ти тільки той, хто любить ді­ тей, хто не шкодує ні сил, ні енергії для благородної справи виховання юних членів суспіль­ ства. Велике бажання набути гли­ боких знань, щоб потім переда­ вати їх іншим, і привело мене до педагогічного. Люба ЛОЗОВИЦЬКА, студентка фізико-математичного факультету. • На фото справа (зверху вниз): 1. Група студентів нашого ін­ ституту у місті Лейпцігу. Скіль­ ки побачено, скільки почуто цікавого! Йде жвавий обмін враженнями, у якому бере участь 1 керівник групи О. І. Бугайов (крайній справа). 2. Відвідини дитячого садка. 3. Дні України в місті Лейпцігу. Концерт піонерівтельманівців у парку ім. Кларн Цеткін. На фото вгорі зліва: Дрезденська картинна гале­ рея. Біля «Сікстннської мадон­ ни». Микола БОРОВКО, студент IV-ro курсу філологічного факультету ПІСНЯ ПРО НАШ ІНСТИТУТ Юне серце обняв смутку лагідний легіт, Білим співом сузір'я каштанів цвітуть, А будівля дзвінка найдорожча для мене Кличе радо в широку омріяну путь. ПРИСПІВ: в дитинство несхибно прямії, з дитинства прості, як слова. дитинства — осонцена мрія, про вас мені ніжно співа. У вальсі веселім кружляють дівчата — У вирій летять молоді вчителі. Магелани наук, їм завжди починати Всі дороги дитинства на рідній землі. ПРИСПІВ. Ранком світлим ясним у далекій окрузі Розпочнеться в житті твій найперший урок. Пригадаються лави студентської друзі І в дорогу важку опромінений крок. ПРИСПІВ. II літа побредуть ніжним вереснем синім. Відлетять журавлі і повернуться знов, Та завжди моє серце гаряче нестиме Ту омріяну мить і до тебе любов. олон к а п ершокурсника жатими, обмін досвідом... Не можна не згадати без теплої по­ смішки «розмови» з дітьми: хто — по-німецькн, хто — по-російськи... Веселі ігри, танці, трива­ лі походи в гори... А далі були ще 1 Дрезден, і мальовнича Сак­ сонська Швейцарія, 1 трагічний Бухенвальд, і величний Веймар, чудовий Майсен, красень Бер­ лін. Але найголовніше, що запа­ м'ятається назавжди, — це щире гостинне ставлення до нас німецьких товаришів, які допомогли на місяць забути, що ти не вдома, а в гостях, все­ лити у серце надію, що дружні потиски рук, приязні посмішки, якими нас скрізь зустрічали і проводжали, і надалі зали­ шаться найпереконливішим свідченням відвертості і міцної дружби. ВІТРИЛА Дороги Дороги Дороги І серце К ЙДІТЬ ДО НАС, ДОПИТЛИВІ Пропонуємо увазі читачів нові- вірші членів літературної студії інституту. Віра ДОБРОВОЛЬСЬКА, студентка ІІ-го курсу філологічного факультету ДІВЧАТА Щедрий вечір вийняв срібного окрайия Тихим паркам із прихованими парами, А дівчата над конспектами схиляються, А дівчатам вісімнадцять незабаром. їм назавтра так багато треба вивчити, їм не можна відірватися нітрохи. Десь неоновою заполоччю вишиті Стихлі вулиці чекають на закоханих. Манить вечір зашарілими проспектами, Тож не раньте серця спраглого докором, Що, лишивши недовивчені конспекти, Юність весело вистукує підборами. Десь під кленами губитимуть зажуру, Може долю в щемнім шепоті стрічатимуть... Ви не сердьтеся, будь ласка, тьотю Шуро, Цього вечора запізняться дівчата. А за північ, коли марить ніч напатлана В сонних вулицях, неону смутком вишитих, Довго-довго ще в гуртожитку не спатимуть, Бо назавтра так багато треба вивчити. — Вчителька з неї буде сер­ йозна, висококваліфікована, — такої думки про Валентину Мацько, студентку 4-го курсу філологічного факультету, і ви­ кладачі, і студенти. Цю характеристику Вален­ тина «заробила» успішним на­ вчанням, сумлінністю, ввічли­ вістю, скромністю. Зараз студентка на завер­ шальній педагогічній практиці, успішно оволодіває практични­ ми навичками роботи в школі. Фото В. Тнмошенка. ВИКЛАДАЧАМ НА ФАКУЛЬТЕТАХ (КАФЕДРАХ) У СПРАВАХ ПЕРЕДПЛАТИ ПОТРІБНО на ф ізико-математичному ф а­ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТАКИХ культеті — Борис Косолапов, на ТОВАРИШІВ: Ш ановні товариш і — викладачі, ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ПЕРЕДПЛАТУ ф ілологічном у — Людмила Лук'яНемирівська, П. Лучицький — фіВ ІНСТИТУТІ студ е н ти , аспіранти, лаборанти, нова, на педагогічному — Л ю д­ РОЗПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА У СТУДЕНТІВ ПЕРЕДПЛАТУ ПРИЙМАЮТЬ: Від партком у — А . Лукаш енко, співробітники . адмінгоспчастини! Розпочалася передплата газет від ком ітету Л К С М У — Г. Наум ен­ та ж ур н а лів. Тож вже сьогодні і ко Завідую ча пунктом передплати не п ізн іш е подум айте над тим, що б у д е те читати у 1971 році. — С . Котляренко. мила Клепачевська, на історич­ ному — Віктор Даниленко, на д е ­ ф ектологічном у — Ярослава Бабінець, на музично-педагогічному —• Анатолій Доріченко. зико-математичний ф акультет; В. Сокур — філологічний ф-т; М. Буркатівська, Л, Ж ербіна — музично-педагогічний ф -т; Т. Куренкова — деф ектологічний ф -т; В. Молдован — каф едри суспіль­ Друзі-перш окурсникиІ Вже м и­ нули перш і дні вашого студент­ ського ж иття, ви вступили в но­ вий, сповнений таємниць світ на­ уки. А ле крім м атеріалу, який вам викладають на лекціях, необхідні й систематичні самостійні заняття, особливо д л я тих, хто обрав своєюмайбутньою проф есією м атема­ тику. На ф ізико-математичному ф акультеті є багато гуртків, у яких вам допомож уть розвинути свої математичні здібності, розібратись в найновіших і найважливіших проблемах, що стоять зараз пе­ ред математикокз, навчать само­ стійно вести наукову роботу. О д ­ ним із таких гуртків є гурток еле­ ментарної математики, яким ке­ рує досвідчений викладач, доцент кафедри математики В. М. Кухар. У гуртку елементарної м атема­ тики ви будете займатись питан­ нями, які пов’язані з вашою май­ бутньою працею в школі. Ви дізнаєтесь багато ц ікаво го -з жит­ тя і діяльності видатних м атема­ тиків, розберетесь з таємницями математики тисячолітньої давно­ сті і сучасності. Під керівництвом досвідчених викладачів ви будете займатися самостійно науковою працею, кращ і роботи членів гуртка будуть рекомендовані на наукову студентську конф ерен­ цію. Кр ім цього гурток організовує математичні зустрічі-КВН , вечори відпочинку. Тож приходьте до нас у гур ­ ток, ми будем о раді вітати вас— майбутніх членів наукового сту­ дентського товариства. Г. ГАБОВИЧ, голова гуртка елементарної математики. них наук; С . Ільїна — каф едра іноземних мов; і. Ш иманська — каф едра п едаго гіки; Л. Граб — каф едра до ш кільно ї педагогіки; Т. Левківська — каф едра початко­ вого навчання; Л. Гомоля — ка­ ф едр а психології; В. Рознюк — каф едра ф ізичного виховання. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (496) (16 вересня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 28 (496) (16 вересня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/137 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/fad8b21cb59937cc6e69b549183eda8f.pdf bbeed19d354f61aeb677fe65a81d5d33 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ 1 жовтн я —п очат ок з а ня т ь у м е р е ж і п арт освіт и З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 29 (497) Середа, 23 вересня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. СТУДЕНТ, СТУДРАДА, ГУРТОЖИТОК Закінчилися звітно-виборні збори студрад гуртожитків. Добре попрацювала студрада гуртожитку № 1 (голова студради студент 4-го курсу фізнко-математнчного факультету Є. Ннкитюк). У соціалістичному змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна гуртожиток № 1 виборов пер­ ше місце. Доводиться робити закид студрадам гуртожитку № 2 (го­ лова — студент 4-го курсу де­ фектологічного факультету . О. Повнцький) і гуртожитку Кз 4 (толова — студент 4-го курсу філологічного факультету І. Ярмак). Органи студентсько­ го самоурядування цих гурто­ житків працювали не система­ тично, не виявляли ініціативи, робота велася тільки під «на­ тиском». З досвіду роботи відповідального за академгрупу Тож, не зайве буде нагадати новообраним членам студрад ще раз про їхні обов’язки. Студ­ рада — це громадський орган самоуправління, що втручаєть­ ся в усі сфери життя студентів у гуртожитку. В тісному контак­ ті з громадськими організація­ ми факультетів студради покли­ кані організовувати і проводи­ ти в гуртожитках ідейно-вихов­ ну, культмасову та спортивномасову роботу. Студрада безпо­ середньо на місці вирішує по­ бутові питання, займається по­ селенням студентів, дбає про чистоту і санітарний стан у гур­ тожитках, слідкує, щоб меблі, кульгінвентар, кухні, душові, пральні і сушилки та інші до­ поміжні приміщення були в на­ лежному стані. Студради повин­ ні організовувати ремонтні бригади і допомагати силами студентів у проведенні ремонт­ них робіт у гуртожитках. Студрада — повний господар у гуртожитку, Про це не пот­ рібно забувати. Вона стане та­ кою тільки при умові, якщо го­ лови студрад правильно розпо­ ділять обов’язки між своїм ак­ тивом і будуть контролювати роботу комісій. Певна річ, ро­ боту в гуртожитках важко уяви­ ти без допомоги деканатів, профспілкових і комсомольсь­ ких бюро факультетів. Першочергове завдання ново­ обраних студрад — негайно включитись у соціалістичне змагання за кращий гуртожи­ ток, яке проводиться в нашому інституті на честь XXIV з’їзду КПРС. О. кокоило, голова профкому інституту. несхибний дороговказ Наша партія постійно приді­ ляє велику увагу Ідейному ро­ сту комуністів, політичному ви­ хованню трудящих мас, вбачаю­ чи в цьому міцну основу усліхів у комуністичному будівни­ цтві. Нинішній навчальний рік у мережі партійної освіти — це рік ленінського ювілею, рік XXIV з ’їзду КПРС. Природно, творче опанування ленінізмом, глибоке вивчення творів В. І. Леніна, документів партії і на­ далі буде головним у вихован­ ні комуністів. Разом з тим, у новому навчальному році при поглибленому вивченні комуні­ стами маркснзму-ленінізму по­ силюється увага до вивчення актуальних питань економічної політики партії, проблем підви­ щення ефективності суспільно­ го виробництва. Важливе зав­ дання нового навчального року ,— дальше підвищення загаль­ ної теоретичної підготовки на­ ших кадрів, а відтак всіх кому­ ністів. Стрижнем всієї пропа­ гандистської роботи в Інституті буде вивчення теоретичної спад­ щини В. І. Леніна, вивчення і роз’яснення рішень і матеріалів XXIV з'їзду КПРС і XXIV з ’їз ­ ду КП України, мобілізація сту­ дентів та викладачів на їх ви­ конання. У нашому інституті вже ба­ гато років існує стала організа­ ційна структура ланки марксист­ сько-ленінської освіти комуніс­ тів, комсомольців, безпартійних, яка охоплює всіх викладачів, аспірантів, лаборантів та обслу­ говуючий персонал. Великим ав­ торитетом користуються у слу­ хачів керівники цих проблем­ них, методологічних семінарів та гуртків поточної політики. Серед них професори П. К. Во­ линський, Д. Ф. Ніколенко, до­ центи Г. 3 . Івашина, І. А. Табачніков, Д. Я. Шелухія, О. Д. Кардаш та багато інших викла­ дачів — справжніх майстрів пе­ реконливого пропагандистського слова. Велика група комуністів на­ шого інституту працює керівни­ ками районних семінарів пропа­ гандистів у м. Києві й області. Це проф. П. І. Бакуменко, до­ центи Б. М. Пішоха, Є. Ф. Безродний, Г. П. Лещенко й ін. Відчутну допомогу у справі партнавчання одержує партійна організація Інституту і від на­ ших шановних ветеранів С. А. Литвинова, М. С. Терещенка, Є. Ю. Кастеллі, В. В. Брик, Г. В. Сюсюрн. Всі воші активно працюють у системі політичної освіти. Оцінюючи досягнення мину­ лого навчального року в мережі партосвітн і розпочинаючи рік новий, партійний комітет інсти­ туту складає подяку кращим активістам політнавчання і за­ кликає викладачів та співробіт­ ників інституту ще наполегливі­ ше оволодівати теорією марк­ снзму-ленінізму з тим, щоб на­ буті теоретичні знання були мо­ гутнім актнвізатором, несхиб­ ним дороговказом практичної діяльності. А. ЛУКАШЕНКО, член парткому. СПИРАЮЧИСЬ НА СТУДЕНТСЬКУ САМОДІЯЛЬНІСТЬ А. б у г а й , доцент кафедри елементарної математики. Д вадц ять тр е тя груп а м а тем атиків... Ні на п е р ш о м у, ні на д р у г о м у к у р с і я не вів і не вед у у них навчальну р о б о ту . Це, з р о з у м іл о , с п о ча тк у ускл а д н ю в а л о наш е спілкування. П роте с ь о го д н і, на д р у г о м у кур сі, м и п р а ц ю с м о як д р у ж н и й , хоч д е ­ щ о і запальний кол ектив. У р о б о т і а гіта то р у багато залеж ить в ід вд а ло го початку, від в ір н о ї п е р ш о ї «ноти». П очинаю чи р о б о т у з гр у п о ю я к агітатор, я нам агався враховувати баж ання студ е нтів, їх м о ж л и в о сті, о п и р а ти ся на са м о діяльн ість к о ж н о го . Які ц е дало п р актичні наслідки? М и н у л и й навчальний р ік гр у п а закін чи ла без д війо к, п о л ов ин а гр у п и виявила в ід м ін н і та д о б р і знання. За час, щ о м ин ув з п о ч а тк у н а ш о го знайомства, м и від від а ли м узе й Л е н і­ на, іс то р и ч н и й м у з е й , м узе й у к р а їн с ь к и х ко ш то вн о сте й, за п о ­ в ід н и к К и с в о -П е ч е р с ь к о ї лаври, Б отанічний сад А Н УРСР, Вид у б е ц ь к и й м о н а сти р , Китасв то щ о . — У 1970— 71 н а вч а льн ом у р о ц і, як і в п о п е р е д н ь о м у , в о с н о ­ ву н а ш о ї р о б о т и з н о в у п о кл а д е н о са м о д ія л ь н ість . Вона себе ви пр а вд о вує. На о с та н н іх к о м с о м о л ь с ь к и х з б о р а х гр уп и , наприклад , гар я ­ че о б го в о р ю в а л о с я питання п р о те, я к д о м о гти ся то го , щ о б к о ж е н с туд е нт н а ш о ї гр уп и був не тіл ьки д о б р и м знавцем м а ­ тем атики і м е то д и к и м атем атики, а й л ю д и н о ю о с в іч е н о ю у п о в н о м у р о з у м ін н і слова, з ш и р о к и м ко л о м ін те р есів. Д е які к о м с о м о л ь ц і висло влю ва ли навіть п о б а ж а н н я, щ о б матем ати­ кам читалися л е к ц ії з іс т о р ії, р а д я н с ь к о ї та з а р у б іж н о ї л іте р а ­ ту р и . А л е це справа, я к-то ка ж уть, не від нас залеж ить. С ту­ д ен ти внесли нем а ло й таких п р о п о з и ц ій , я кі м о ж н а р е а л із у ­ вати власним и силам и при п ід т р и м ц і певних інститутських о р ­ га н із а ц ій . Н а й ц ік а в іш і з них: о р га н із а ц ія систем атичних е кс­ к у р с ій по Києву з тим, щ о б за час навчання о зн а йо м итися з у с і­ ма м у з е я м и та визначним и м іс ц я м и Києва; о р га н ізо в а н е в ід в і­ д ува н н я та п е р е гл я д найкр а щ и х ф іл ь м ів з наступним о б го в о ­ р е н н я м ; і, звичайно, — п о д о р о ж і, п о д о р о ж і, п о д о р о ж і... В ід­ від а ти Т р и п іл л я , Канів, Умань, Т ро стя н е ц ь. П ід час зим ових к а н ік у л п о б ува ти в М о с к в і, а п о тім у Л е н ін гр а д і. Ухвалили вж е те п е р з к о ж н о ї с ти п е н д ії виділяти п е вн і сум и для далеких е к с к у р с ій . Група о д н о с та й н о виріш ила, щ о ко ж е н студ ент п ід го тує д о ­ п о в ід ь п р о о д н о г о з видатних р а д я н ськи х або з а р уб іж н и х м а­ те м а тиків, схвалила п р о п о з и ц ію ви готови ти (ф о то гр а ф іч н им с п о с о б о м ) д л я к о ж н о го студента а льбо м видатних м атем ати­ ків, ім е н а яких з у с тр іч а ю ться у ш кіл ь н ій п р а кти ц і, Та ко р о тки х б іо гр а ф іч н и х в ід о м о сте й п р о к о ж н о го з них. Таке м атем атичне д о с ь є, я к щ о й о г о почати готувати з студ е нтських р о ків , б е з­ п е р е ч н о , п р и с л у ж и ть с я к о ж н о м у в м а й б утн ій пр а ктич ній р о ­ б о ті. В е л ики й ін те р е с викликала в студ е нтів п р о б л е м а З м ійових валів. Т аєм н иц я цих гр а н д іо зн и х с п о р у д с и в о ї давнини, р о б о ­ та, щ о п р и в е д е н а м н о ю сп ільн о з д о б р о в іл ь н и м и п о м ічн ика м ис туд е н та м и , ч и с л е н н і наш і п о хо д и — все це заслуговує о к р е ­ м о ї б іл ь ш в и ч е р п н о ї р о зм о в и на н а л е ж н о м у н а уко во м у р івн і, і то м у , щ о б не впасти у п о ве р хо вість, в ід кл а д е м о ї ї д о наступ­ н о го р а з у . А за р а з лиш е п р о виховний, так би мовити, б ік справи. П о х о д и по валах не були л е гк и м и п р о гул я н ка м и . Д о в о д и ­ л о с я п р о с т е ж у в а т и їх у чуд о ви х лісах і лугах, але д о в о д и ло ся д о л а ти й б о л о та , йти багато к іл о м е т р ів п о ля м и . Та й п огод а не за вж д и сприяла походам . Бували д о щ і, ро си, б е з д о р іж ж я . Все б ул о . А л е м о ло дь н іко л и не падала д ухо м , і-с ь о го д н і з не м е н ш о ю н а п оле гливістю п р о д о в ж у є с в о ї по ш уки. Н а го р о д о ю нам були п р е к р а с н і д ні, х о р о ш і сте ж ки, н евим овна краса нав­ к р у ги . Це о куп а л о не легкі кіл о м е тр и , н о ч ів л і під від к р и ти м н е б о м , в а ж кі р ю кза ки . А як о ц ін и ти те, щ о дали ц і п о хо д и для душ і?! С туденти бачили на власні о ч і всю н е о зо р ість , кр а су і багатство р ід н о ї Б атьківщ ини, велич ї ї істо р ії, від давали ш ану сво їм п р е д к а м і батькам , щ о в усі часи б о р о н и л и р ід н у зем л ю . На все ж иття з б е р е ж у ть м о ї вихованці (вони це ств е р д ж у ю ть сам і) з га д ку п р о п о хо д и по валах і б а га тю щ і а льбом и цих п о хо дів. Немає сум н ів у, щ о п р а ц ю ю ч и в ш колах, с ь о го д н іш н і д р у го к у р с н и к и п е р ед а д уть ці тр а д и ц ії м о л о д ш ій з м ін і. С п р а ве д ли во сті ради треба сказати, щ о не всі студенти б е ­ р уть участь у походах. На заваді стаю ть і м а теріал ьні м ір к у ­ вання, і д о м а ш н і справи. А ле такі студенти, як О . Сахно, О . С І- (Закінчення на 2-ій стор.). ВЕЧІРНЯ РОЗМОВА Багаття щедро розбризкує нав­ кіл мерехтливі відблиски. І від цього сивизна літньої людини спалахує мідь-золотом, а слова набуваю ть особливої урочистості 1 проникливості. — Ось ти, — він почергово звертається до моїх подруг. — ти будеш хорошим директором шко­ ли,,, — А з тебе,,, 3 тебе неодмінно вийде чудовий учитель. Навіть заелутеинй.,. Ця вечірня розмова зап ам ’ята­ лась чомусь найбільше. Аркадій Сільвестровнч говорив тоді про майбутнє кожного з нас. Ми слу­ хали, мов зачаровані, бо кому ж не хочеться забігти в ж итті на­ перед 1 подивитися на своє завт­ ра? За час наш их спільних походів переговорено багато: про майбут­ ню роботу, про друж бу — про життя. Аркадій Сільвестровнч вміє повернути кожну тему так, що ти неодмінно повіриш у свої сили, захопиш ся якою сь новою ідеєю, і найсміливіш а мрія стане близь­ кою і реальною , тільки «треба ду­ же й дуже багато працювати. З молодих літ. Все життя». Розповідає про себе. Про ціка­ ві випадки з своєї педагогічної діяльності, ділиться досвідом. Він хоче, щоб ми цікавились всім, що робиться в світі, щоб вчились ці­ кавитись, бо людина, байдужа до всього, безмірно себе обкрадає. Захопленності улюбленою спра­ вою ми вчимося у нього постійно. Нас враж ає його цілеспрямова­ ність: більше десяти років працю ­ вати над однією проблемою (Змійові вали) не в кожного виста­ чить снаги. Вчимося у нього вмін­ ню розподіляти свій час так, щоб на все його вистачало, вмінню працю вати над книгою, У перші ж дні нашого знайом­ ства ми побували в нього дома. З цього почалось наше захоплення цією людиною. Величезна бібліоте­ ка, експонати і знахідки, яким по­ заздрить будь-який музей, поря­ док, що панує скрізь і в усьому... Навіть не вірнлось, що все це можна зробити самому. Він любить молодь, він сам ідо молоді назустріч. Ніколи но від­ городж ується б ар ’єром вченості, хоч знає дуж е багато. І молодь теж тягнеться до нього. Для нас він приклад у всьому, Ольга СІРЕНКО. Від Імені групи. �ДВА СВІТИ-ДВІ ЮНОСТІ М арсель. П ам ’я т н и к морякам, щ о не п овернулися з плавання. М е н ш е тр ьо х тисяч кіл о м е тр ів р о з д іл я ю ть М оскву і П ариж . М е н ш е чо тир ьо х год ин достатньо д ля того, щ о б потрапити у зовсім інш ий світ, ре клам о ван и й б у р ж у ­ а зн о ю п р о п а га н д о ю як світ с п р а в ж н ь о ї д е м о к р а тії, абсолю тно р івн и х м о ж ливо сте й , п о вн о го д о ­ статку. ...М енш е ч отирьох год ин п е р е ­ бування на б о р г у ч у д о в о го ІЛ-62, і група р адянськи х тур и стів з У к­ р а їн и стала гостям и В ід д іл у у н і­ ве р сите тського та ш кіл ь н о го ту­ р и з м у Ф р а н ц ії. П р о гр а м а п р и й о м у п е р е д б а ч а ­ ла о знайом лення з істо р и ч н и м и м ісц я м и П а риж а та п ів д е н н о ї Ф р а н ц ії і вщ ерть була заповнена е кскур сія м и д о багатьох с о б о р ів , ц е р ко в , палаців, м узе їв. П е р е д б а ­ чалися навіть в ід від ува н н я п о гр е ­ бів ф ір м и Калвет, д е в и р о б л я ю ть ­ ся чуд о ві б у р гу н д с ь к і вина (б іл ь ­ ше ста назв), е кс к у р с ія д о М о ­ н ако та М о н те -К а р л о , знайом ство з атом ним заводом . М и побачили (для б іл ь ш о го зна­ йом ства п о тр іб н о хоча б два р о ­ ки) славетні Н о тр -Д а м д е Гард у М а р се л і, Л увр Н о тр -Д а м д е П арі, З го д и (К о н к о р д ) і З ір ки та Є н ісе й ­ ські поля м іж ними, М о н м а р тр та Ейф елеву ве ж у, майдани Бастілії, I I И, третьокурсники, вегулаєш мо у відповідальну стадію навчання. Досі ми мали справу із загальноосвітніми предмета­ ми, тепер у нас майже всі спецпредмети', які вимагають і особ­ ливого професійного чуття і, в м іл о го і та кто вн о го п ід х о д у вчи* перш за все, — сумління. Не з теля. Учитель м о ж е д о с я гти у с п і­ усіх цих предметів є підручни­ ху, тільки о зб р о їв ш и сь усім а м е ­ ки, тому кожне слово, пропуще­ тод ам и, засобам и впливу на інте­ не під час лекції, стає на вагу екзаменів. Це лект, е м о ц ії і во льо ву сф е р у уч ­ золота під час нів, які є в арсеналі суч а сн о ї відчували і до нас, попередні м е то д и ки . У п о с іб н и к у п р актично курси, і не хотілося б припусти­ п оказано багатство м е то д и ч н и х тися їхніх помилок. Отже, від­ засобів, яким и м о ж е ко р и стув а ­ відування всіх без винятку за­ тися вч и те л ь-істо р и к. О со б л и в у нять для нас дуже насущне. Про це та про інші студент­ ува гу п р и д іл е н о в « М е то д и ц і говорили ми на викладання іс т о р ії У к р а їн с ь к о ї ські оправи РСР» р о зв и тко в і іс то р и ч н о го м и с­ своїх зборах. Говорили по щи­ рості, не для протоколу. Всі лення учн ів, з б у д ж е н н ю їх тв о р ­ задоволені системою занять, ч о ї д ум ки. що буде невдовзі впроваджена, М а те р іа л п о сіб н и ка р о з п о д іл е ­ коли й поточні оцінки студента н о за ур о ка м и в ід п о в ід н о п р о г ­ будуть у всіх на виду. Адже не рам и, щ о д у ж е зр уч н о д л я вчите­ може не турбувати таке стано­ ля. М о ж л и в и й х ід у р о к у ви світ­ вище, коли студент протягом лю ється в кіл ько х варіантах, з року відверто... байдикує, і ли­ ур а хува н н ям конкретних ум ові ше з наближенням сесії захо­ р о б о ти ,— насам перед , р ів н я п ід ­ джується вчити «все підряд». го то в ки учнів. Д о к о ж н о го занят­ Чи варто говорити, що від такої фільтрації знань тя п о д а н о н е о б хід н и й д о д а тк о в и й прискореної у голові, м а те р іал, д о б р а н о б іб л іо гр а ф ію , корисний «осадок» р е к о м е н д о в а н о р із н о м а н ітн і на­ вельми і вельми незначний: все вивчене поспіхом забувається о ч н і п о сібн ики. вже на другий день після екза­ М ова книги — образна, д о х ід ­ мену. Тож, не випадково про лива, проста. У виклад д о р е ч н о подолання цієї штурмівщини вкл ю ч а ю ться ур и вки з н а р о д н о ї ми вирішили говорити на почат­ тв о р ч о сті, з х у д о ж н ь о ї л іте р а ту­ ку навчального року: перед ек­ ри, посилання на тво р и ж и в о п и ­ заменами буде вже пізно... Відверта розмова зайшла на су, кін о , гра ф іки, скул ьп тур и . Ц е дозвілля... Про п о си л ю є загальний е м о ц ій н и й то н зборах і про НА ОЗБРОЄННЯ с т у д е н т і в -іст ориків Ц ь о го р о к у новий м е то д и чн и й п о с іб н и к о д е р ж а л и вч и те л і-іс то р и к и , і на ц е м и зве р та єм о ува ­ гу с ту д е н т ів іс то р и ч н о го ф а кул ь­ те ту . Ц е « М е то д и ка викладання іс т о р ії У к р а їн с ь к о ї РСР», написана М . М . Л и с е н к о м , зав. с е к то р о м м е т о д и к и іс т о р ії та сусп іл ь ств о ­ знавства Н а у к о в о -д о с л ід н о го ін ­ с ти ту ту п е д а г о гік и УРСР. Х о ч с туд е н ти істф акту буд уть ви вчати м е т о д и к у — н а уку про в и к л а д а н н я іс т о р ії— на 3 -м у к у р ­ с і, та в ж е ц ь о го р о к у вони в ід ­ в ід а ю ть ш к о л у, сп о сте р іга тим уть у р о к и к р а щ и х учителів. Д о ц ь о го с л ід п р и го ту в а ти ся , хоча б у за-> га л ь н и х р и с а х по зн ай о м итися з м етодикою . Та, вр е ш ті, к н и гу М . М . Л и с е н к а п р о сто ціка во п о ­ ч ита ти. Вона — значне явищ е в м е т о д и ч н ій н а у ц і. ) К у р с іс т о р ії У к р а їн и виклад а­ єтьс я в ш к о л і як частина іс т о р ії СРСР. М . М . Л и се н ко радить вв о ­ д и т и те м и з іс т о р ії УРСР у за­ га л ь н и й к у р с так, щ о б уч н і у с в і­ дом или н а ц іо н а л ь н у с п е ц и ф іку іс т о р и ч н о г о р о з в и т к у н а ш о ї р е с ­ п у б л ік и , ї ї д е р ж а в н е м іс ц е в к о ­ л і ін ш и х б р а т н іх р е с п у б л ік і, р а ­ зом з ти м , з р о з у м іл и : іс то р ія У к р а їн и — н е в ід 'є м н а складова ч а с ти н а іс т о р и ч н о г о ж иття всіє/ Р а д я н с ь к о ї к р а їн и . Ц е з а га р то в ує у ч н ів д л я а к т и в н о ї п р о т и д ії у с я ­ к и м п р о я в а м б у р ж у а з н о ї ід е о л о ­ г ії, зокрем а б у р ж у а з н о -н а ц іо н а ­ л іс т и ч н о ї. У в е с ь п о с іб н и к сп р я м о в а н о так, щ о б д о п о м о г т и вчите ле ві за б е з­ п е ч и ти з д о б у т т я уч н ям и м іц н и х с и с т е м а т и ч н и х знань, ф о р м у в а н ­ н я в них м а т е р іа л іс т и ч н о го с в іт о г­ ляду й нань. к о м у н іс т и ч н и х А втор виход ить з розум ова д ія л ь н іс т ь е м о ц ій н е п ід д а є т ь с я переко­ дум ки, щ о уч н ів і їх ж иття — процес, к е р ів н и ц т в у п р и який ум ові ін ш і п а м 'я тн і м ісц я ф р а н ц у з ь к о ї столиці. Н е без тр уд н о щ ів п отрапили д о б уд и н о ч ка -м узе ю В. І. Л е нін а на вулиці М ар і-Р о з (наш гід п р о ньо ­ го не знала), поклали ч е р в о н і гво з­ д ики д о Стіни К о м ун а р ів, на М о ­ гилу М о р іс а Тореза, д о п а м 'я тн и ­ ків ж ертвам Р авенсбрука, Б ухенвальда-Д ори, М аутхаузе н а . Ми навіть не м огли п р ип устити , щ о через кілька днів е кстр е м істи з а н тико м ун істич н ої о р га н із а ц ії «М олода р е во л ю ц ія » п о -в а р в а р ськи зруйную ть і м узе й В. І. Л е ­ ніна, і м о ги лу во ж д я ф р а н ц узь ки х ком уністів, осквернять п а м ’ ять к о ­ м ун а р ів . Хотілося б знати, чи за­ лишилася табличка на р о го в о м у б уд ин ку, де чиєю сь р у к о ю а ку­ ратно п е р е кр е сл е н о «вул. М а р іРоз» і написано «Ленін»? Наша група побувала т а к о ж у Д іж о н і, Л іоні, Н іц ц і, Каннах, М а р ­ селі, Екс-ан-П ровансі, А в е н ь о н і, Валенсії та багатьох ін ш их м істах і м істечках, про їхавш и 2600 к іл о ­ м етрів. І всю ди нас зн а йо м ил и з м инулим Ф р а н ц ії, п р о п о н ув а л и побути в мессі в честь свята Ре­ м у чи паски. Е к скур сії ж на за во ­ ди, еле ктр остан ц ії чи ф а б р и ки велися у таком у те м п і, який, на жаль, позбавляв м о ж л и в о с т і ви­ слухати від п о відь на поста вле н е питання, без п о сп іху в р уч и ти су­ венір тощ о. Ми знайомилися з іс т о р іє ю Ф р а н ц ії і водночас п р и н а йм е н ­ ш ій на го д і пізнавали ї ї с ь о го д н і, намагалися заглянути у ї ї завтра. А щ е цікавилися « р ів н и м и м о ж ­ ливостями» м о ло д их ф р а н ц у з ів . С праведливості ра ди тр е б а ска­ зати, щ о у Валенсії м іс ц е в и м в ід ­ д іленням Ю Н ЕС К О була вла ш то ­ вана зустріч із м о л о д д ю . Важко говори ти п р о д ія л ь н ість о р га н іза ц ії, з пр е д ста вн и кам и я к о ї ми вели р о зм о ву. Вона о б ’єд нує близько 12 тисяч ю н а ків і дівчат, серед яких Є І М О Л О Д І р о б ітн и к и , і студенти сіл ь с ь к о го с п о д а р с ь к о го л іц е ю , зд е б іл ьш о го а ф р и ка н ц і за п о хо д ж е н н я м . К е р івн и к її, Ж а к Л а­ п о сіб н ика , сп р ия є ви хова нн ю в уч н ів високих по чуттів п а тр іо т и з ­ м у, св ід о м о сті сво го гр о м а д я н с ь ­ к о го о б о в 'я зку. П о сіб н и ко м М . М . Л исе н ка вж е к о р и стую ть ся в ш колах уч и те л і* істо р и ки . Вони знаходять там д о ­ ц іл ь н і п р а кти ч н і р е к о м е н д а ц ії і — щ о н а й го л о в н іш е — п р и н ц и ­ п о ві те о р е ти ч н і п о р ад и . хо р о ш а і своєчасна. Книга Ґ. ШИМАНСЬКА, кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки. В. Л О Б О Д А , доцент кафедри української мови. тает, визначив основне с п р я м у ­ вання д ія л ь н о с ті о р га н із а ц ії п р и ­ бл изно такі — М и не визнаєм о ні п о л ітик* них, ні ку л ьту р н и х м е ж -між л ю д ь ­ ми. Головне для нас — д р у ж б а . ...Найперш е, щ о б е р е л ю дина в ід суспільства — ц е знання. П р а ­ во на о світу — одн е з найгум анніш их і найпочесніш их. І не ви­ падково нас цікавить сучасна си­ стема освіти у Ф р а н ц ії, з о кр е м а п ід го то в к а спеціал істів се р е д н ь о ї і ви щ о ї ква л іф іка ц ії. — К ож ен ф ранцуз, починаю чи з 6 -р іч н о го віку, повинен навча­ тися, — пояснив представник М і­ ністерства -о с в іти . — О б о в 'я з к о ­ вим навчанням о хо п л ю ю ться всі діти д о 16 р о к ів . — К о м у належ ать школи? — 70 тисяч початкових ш кіл з ко н тин ген то м близько п ’ яти м іл ь ­ й о н ів учнів належать д е р ж а в і. Щ е б л изько о д н о го м ільйона дітей навчаються в 11 тисячах приватних ш кіл. У к р а їн і ф у н к ц іо н у ю ть п 'ять ти­ сяч так званих м атеринських ш кіл, д е виховую ть 600 тисяч д і­ тей від д вох д о шести р о к ів , го ­ тую ть їх д о навчання в д ва н а дц я­ то м у класі. С е р е д н ю о с в іту та ко ж м о ж н а зд об ути в д ер ж а в ни х ліцеях або ж у м ун іцип а л ьн их та приватних кол едж ах. Тут навчається м олодь в ік о м від 11 д о 18 р о к ів . Батьки не платять за навчання дітей у д е р ж а в н и х ш колах д о 14 р о ків. Здається, все н е погано — на­ вчання о б о в ’ язкове, д о 14 р о к ів бе зко ш то вне . А л е ж чо м у то д і та­ кий великий від сів учнів? С ередню ш колу з д ип л о м о м , щ о дає п іл ьги п ри влаш туванні на р о б о ту , д оз в о л я є без вступних іспитів стати студентом , з а к ін ч у ­ ють 25— 30 п р о ц е н тів тих, щ о д і­ йш ли д о ви п у с к н о го класу. П рав­ справжнє дозвілля, достойне молодої людини, яка скоро за­ кінчить вуз. Не гаяти марно до­ рогоцінного часу, не розміню­ ватись на дрібниці в особистому житті. Як «контрзахід» проти цього запланували спільні похо­ ди до театрів, у музеї, виріши­ ли своїми силами прочитати ці­ каві доповіді, провести диспути. До ювілею інституту зробило подарунок... Який? Нехай поки­ БАЙДУЖ ИХ НЕ БУЛО що це буде нашим невеличким «секретом». Комсомольський актив групи уважно прислухався до кожної пропозиції, а тому складений план роботи протягом нового навчального року припав всім до душі. А це одна із умов то­ го, що й виконуватись він буде успішно, бо що подобається всім, те й робиться всіми знач­ но охочіше. Найголовніший пункт у на­ шім плані — навчання: вчити­ ся тільки на «відмінно» та «добре». Наші успіхи в оволо­ дінні знаннями будуть скром­ ним внеском у загальнонарод­ ну справу підготовки до XXIV партійного з’їзду. В. КОЖЕВНИКОВА, студентка 32 групи педа­ гогічного факультету. Спираючись на студентську самодіяльність (Закінчення. Поч. на 1-ій стор.). р е йко , О . Савицька, Н. С изонтова, В. Гончарук, Н. К остю к, ви­ ко р и сто вую ть к о ж н у м о ж л и вість для участі в них. Д у ж е часто д о нас п р иєд ную ться й студ е нти інш их груп . Багато задуш евних б е с ід від б у л о с я в нас біл я вечірніх багать. Саме в таких ум о ва х н а й кр а щ е р о з к р и ва ю ть с я л ю ди, в такі год ини вони н а й кр а щ е сп р и й м а ю ть все, щ о йде від д уш і. П р о йш о в ш и з сво їм и студ е нтам и багато к іл о м е тр ів , о б го в о ­ р и вш и з ними бе зліч р із н и х тем , я щ е і щ е раз п е р е к о н у ю с ь , яка цікава наша радянська м о л о д ь, і го р д іс тю сповню ється се р ц е , щ о у на дій ні р у к и п е р е д а єш сво ю справу. да, частина ю наків і д івчат к о р и ­ стую ться пр а во м од р уж ув а тися у 16 р о к ів . — Розум ієте, вважаю ть, щ о ви­ п ускн ий екзам ен д у ж е у с к л а д н е ­ ний. П ід го то вка д о нього вим агає багато часу. Н е р ід к о складаю ть й о го не в р ік закінчення ш коли, а на тр е тій чи четвертий р ік . Та й р е п е ти то р а н е р ід к о треба б най­ няти... С п е ц іа л істів з ви щ о ю о с в іто ю готую ть уніве р сите ти й сп е ц іа л ь­ ні те хн ічн і, гум ан іта р н і, с іл ь с ь к о ­ го с п о д а р с ь к і, п е д а го гіч н і, м и сте ­ цтвознавчі інститути та к о л е д ж і. Нам р о з п о в ід а л и багато ц ік а в о ­ го про П аризький університет, -найстаріший і найбільш ий з -п о м іж 17 ф р а н цузьких ун іве р сите тів. На й о го п ’ яти ф акультетах зараз на­ вчається 40 п р о ц е н тів студ ентів у с іє ї Ф р а н ц ії. О р га н ізо ва н ий він щ е в XII с то р ічч і. Д о складу Па­ р и з ь к о го уніве р сите ту ввійш ла С о р б о н н а — найстаріш ий уч бо вий заклад, з яким пов'язана вся іс то ­ р ія ф р а н ц у з ь к о ї культури, науки й освіти. С о р б о н н а була заснова­ на щ е 1253 р о к у Р. С о р б о н о м — д у х ів н и к о м к о р о л я і спочатку б у ­ ла п р и тул ко м для бідних виклад а­ чів та студентів, щ о вивчали б о ­ го с л о в 'я . П ізн іш е вона стала ш к о л о ю для п ід го то вк и д у х о в е н ­ ства. Тут у 1469 р о ц і вп е р ш е в Ф р а н ц ії з ’ явилося к н и го д р у к у в а н ­ ня. Тепер у С о р б о н н і р о з м іщ е н і л і­ те р а тур н и й і п р и р о д н ич ий ф а кул ь­ тети П а р и зько го ун іверситету, а та к о ж б іл ьш е со р о ка інститутів і наукових це н тр ів, серед яких в і­ д о м і інститути ф р а н ц у з ь к о ї р е ­ в о л ю ц ії, р е л ігії, психо л о гії, суча с­ них м іж н а р о д н и х відносин то щ о . У С о р б о н н і вивчають с л о в 'я н ­ ські м о ви (і се р е д них у к р а їн с ь ­ ку), готую ть спеціалістів р о с ій с ь ­ к о ї м ови та л ітератури, щ о п о д е ­ куди викладається у ф р а н ц у з ь­ ких ш колах. (Д алі буде). ЦІКАВЕ ПРО СТУДЕНТІВ ** Н У М ІЗМ А Т У Сергія Аушева, студента 34 групи дефектологічного факуль­ тету є одна давня пристрасть— заняття нумізматикою. Збирати монети він почав ще в дитинст­ ві. Якось до його рук потрапила цікава знахідка. Барельєфне зображення голови, латинський шрифт... Щоб розгадати таєм­ ницю Сергієві довелося зверну­ тись до спеціалістів-нумізматів. І виявилося, що це була .монета Римської імперії. Саме ця зна­ хідка наштовхнула його до колекціюваяня монет різних епох і країн. Вже більше десяти років юнак поповнює свою колекцію. У його багатющому «арсеналі» знаходяться дуже рідкісні мо­ нети, котрих не мають навіть найбільші музеї України. А скільки цікавого можуть розповісти Сергійові монети!.. Тут і монети Ольвії, і Римської імперії, і Золотої Орди, 1 Ки­ ївської Русі, і епохи Відроджен­ ня, — всього у колекції студен­ та нараховується понад півтори тисячі монет, які є свідками всіх формацій, котрі пережило люд­ ство. Валентин САКУН, студент дефектологічного факультету. СТУДЕНТСЬКИЙ ГУМОР — Кажуть, що розум дає ма­ ти, а не інститут. — БідолахаІ Ви, мабуть, ви­ росли сиротою.' * * * Двійочника гризла совість, але він був їй не по зубах. * * * А що, якби підручникам на­ дати форму шпаргалок, можли­ во тоді вони студіювалися б більш старанно. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (497) (23 вересня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 29 (497) (23 вересня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/138 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/7d70d81ada484492eaf8fb23b606826c.pdf 194174dcd5c2bec61ee48efc0ba005c1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text П ролет арі в с іх кр а їн , єднайтеся! З А П ЕД А ГО ГІЧ Н І К А Д Р И ОР ГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 30 (498) Середа, 30 вересня 1970 року. Ціна 1 коп. Р ік видання 15-й. БУТИ В АВАНГАРДІ Днями відбулося засідання кафедри історії КПРС. Члени кафедри обговорили і взяли со­ ціалістичні зобов’язання на честь XXIV з’їзду нашої пар­ тії. Доценти і викладачі кафед­ ри В. Ніколаєнко, Г. Лещенко, А. Сапожніков, Н. Носкова розповіли про пропаганду рі­ шень липневого (1970 р.) Пле­ нуму ЦК КПРС і липневого Пленуму ЦК КП України, про велике творче піднесення, зв’я­ зане з розгортанням соціалістич­ ного змагання на честь XXIV з ’їзду. Всі члени кафедри од­ ностайно схвалили постанову ЦК КПРС «Про організаційнополітичні заходи в зв’язку з ініціативою трудящих по роз­ гортанню соціалістичного зма­ гання за гідну зустріч XXIV з’їзду КПРС». У передз’їздівсикий період викладачі кафедри будуть не­ впинно працювати над підви­ щенням якості навчального процесу; у лекціях і на семі­ нарських заняттях домагатись найповнішого і творчого вико­ ристання ленінської теоретич­ ної спадщини; брати активну участь у науково-методичній та громадсько-політичній роботі; розширювати шефські зв’язки з школами, з трудящими міста Києва і області. Всі ці аспекти діяльності знайшли своє відо­ браження у взятих зобов’язан­ нях. Крім цього, кожний ви­ кладач визначив для себе ін­ дивідуальну програму дій. До­ цент Г. Лещенко, наприклад, зобов’язалась закінчити роботу над докторською дисертацією, доцент В. Ніколаєнко—закінчи­ ти написання розділу дисерта­ ції і т. д. Вже сьогодні члени кафедри приступили до виконання своїх зобов’язань. Лекції, бесіди, проведення факультативних за­ нять з учнями шкіл, безпосе­ реднє спілкування з трудящи­ ми — такі основні форми про­ пагандистської роботи виклада­ чів. У підшефних Тетіївському і Володарському районах дня­ ми побував аспірант І. Довгаль. Мета поїздки — роз’яснення рішень липневого Пленуму, чи­ тання лекцій для партійно-гос­ подарського активу. Аналогіч­ ну роботу з старшокласниками шкіл Києва проводять Н. Нос­ кова та М. Іванців. Велику до­ помогу надають наші виклада­ чі Радянському райкому КП України. Доцент Г. Лещенко днями прочитала тут лекцію, аспіранти М. Скопець, Б. П’ясецький керують школами ком­ сомольської освіти при райко­ мі. Велику роботу проводять- ви­ кладачі кафедри і в стінах ін­ ституту. Готується наукова кон­ ференція, присвячена XXIV з ’їзду КПРС. На цьому теоре­ тичному форумі студенти І—II курсів, члени гуртків історії КПРС, виступлять з доповіддями, у яких розкриють і уза­ гальнять підсумки роботи пар­ тії за період «від з’їзду до з ’їзду». Немало належить по­ працювати нашій кафедрі над оформленням нової ленінської аудиторії. Постійну увагу ми приділяє­ мо роботі кабінету історії КПРС. Тут виготовлені нові стенди, які висвітлюють діяль­ ність партії з 1921 року до наших днів. До XXIV з ’їзду підбираються нові матеріали, журнальні і газетні статті, фо­ то. Відразу ж -після з ’їзду ви­ рішено виготовити стенд «Рі­ шення XXIV з’їзду —• в дію». Кожен член нашої кафедри докладає всіх сил, щоб бути в авангарді передз’їздівського змагання, яке набуває дедалі ширшого розмаху в інституті. П. БАКУМЕНКО, зав. кафедрою історії КПРС, професор. Хто хоч раз слухав пісні у виконанні Олександра Кокойла, той віддасть належ не і його красивом у голосу, і високій май­ стерності та «професіоналізму» виконання. Олександр обіймає в інституті неспокійну і клопітливу посаду — очолює студен тську профспілку. Однак, при всій завантаженості громадською діяльністю , не забуває і про свою давню супутницю — пісню. — Закоханий у пісню зм алку... Особливо люблю пісню на­ родну, — так він каж е про себе. Любов до пісні Олександр «довів» ще в студентські роки, навчаючись у наш ому інституті і беручи участь у художній самодіяльності, і тепер, чи не кожне Інститутське свято під­ тверджує вірність його слів: Олександр незмінний учасник концертів художньої самодіяльності. У його репертуарі — у країн ські та російські народні пісні, романси, арії з опер. О. Кокойло неодноразово захищ ав честь інституту на респ ублікан ськи х та обласних конкурсах худож­ ньої самодіяльності, має багато дипломів і почесних відзнак. На концерті, присвяченому 50-річчю нашого інституту, ми знову почуємо його голос: за р а з Олександр працює над нови­ ми пісенними творами. і На ф о то : співає О. К о н о й л о . З а високу успішність підвищився процент успішності на факультеті (95% проти91% у зимову сесію). І все ж успішність на факуль­ теті жадає бути -значно кращою. 32 студенти, які не склали літню сесію,— це велике число. Із них 29 ще й досі не ліквіду­ вали академзаборгованість. Не­ покоїть нас і те, що більше по­ ловини студентів мають по од­ ній, а то і більше задовільних оцінок. Тут ще багато роботи і ка­ федрам, і комсомольській орга­ нізації, 1 деканату. Треба повес­ ти рішучу боротьбу проти пору­ шення трудової дисципліни окремими студентами: пропуски занять, запізнення. Частіше Ми, студенти-дефектологи, гор­ ді за наших радянських вчених, які зробили ще один крок в ос­ воєнні космосу. Приємно і радіс­ но було читати повідомлення ТАРС про завершення ви­ значного космічного експе­ рименту. <гЛуна-16», взявши зразки породи, успішно призем­ лилася. Ще кілька років тому цей факт міг послужили сюжетом захоп­ люючої казки: людина, знаходя­ чись на Землі, простягає руку у космос і дістає звідти шматочок Місяця... А сьогодні... Сьогодні — це реальність. Ми висловлюємо ' щире захоп­ лення досягненням радянських вчених, яке яскраво продемон­ струвало силу нашої науки і тех­ ніки. Ми, студенти, у цьому успі­ хові вбачаємо новий здобуток на­ ЛЮДИ Н А Ш О ГО ІНСТИТУТУ Вісті з факультетських парторганізацій На відкритих .партійних збо­ рах фізико-математичного фа­ культету викладачі і студенти підвели підсумки навчально-ви­ ховної та науково-дослідної ро­ боти за минулий рік. У своїй доповіді декан фа­ культету професор М. І. Шкіль відмітив, що колектив фа­ культету успішно виконав підвищені зобов’язання, взяті на честь 100-річчя з дня народ­ ження В. І. Леніна. - Значна робота проведена ка­ федрами з питань модернізації лекційних курсів, посилено кон­ троль за самостійною роботою студентів, значно збільшилася кількість студентів, що вчаться на «відмінно» і «добре», дещо ПИШАЄМОСЬ! викликати студентів, які не встигають, на Індивідуальні консультації, на засідання ка­ федр, комсомольського бюро, викладачам вести ретельний облік відвідування їх занять студентами. Зараз на факультеті створена рейдова бригада на чолі з ко­ муністом О. В. Войцехівським. Сприяти успішній роботі цієї бригади повинні всі комуністи факультету. Треба посилити 1 ідейно-ви­ ховну роботу з студентами в позалекційний час: викладачам, зокрема агітаторам, слід часті­ ше бувати в гуртожитку і на кутках, де живуть студенти. Значних успіхів досягнуто Фото В. Т и м о ш ен ка . колективом факультету і в нау­ ковій роботі. В ювілейному році викладачами написано ряд мо­ нографій, підручників, посібни­ ків, захищено дисертацій тощо. В обговоренні доповіді декана взяли участь викладачі і студенти-комуністи. На жаль, на цих важливих відкритих партійних зборах ду­ же мало було студентів-комсомольців та безпартійних викла­ дачів. Навіть завідуючі матема­ тичними кафедрами не знайшли за потрібне взяти активну участь в обговоренні підсумків роботи за минулий рік і накрес­ ленні завдань - на навчальний рік, що тільки розпочався. На зборах одноголосно прий­ нято нові соціалістичні зобов’я­ зання на честь XXIV з’їзду КПРС. В. КУХАР, доцент кафедри елементар­ ної математики. роду, керованого Комуністичною партією. Немає сумніву, що наша наука і техніка примножить зу­ силля в здійсненні нових завдань по дальшому освоєнню космосу на благо нашої Вітчизни, в інте­ ресах всього людства. Тетяна ГОРІШНЯК, Микола КНИР, студенти дефектологічно­ го факультету. ДО ЛЕНІНСЬКОГО УРОКУ ГОТОВІ 2 жовтня минає 50 років з дня проголошення В. І. Леніним промови «Завдання Спілок мо­ лоді». Ця промова стала програ­ мою діяльності радянської мо­ лоді на довгі роки. Незмірно зростає її значення й сьогодні — в період розгорнутого будів­ ництва комунізму. Про те, як готуються до цієї знаменної дати в житті комсосомолу студенти педагогічного факультету, розповідає комсо­ мольський активіст Л. Клепачевська. # 'Ф # Готуючись до перегуку поко­ лінь радянської молоді, комсо­ мольці педагогічного факульте­ ту активно включились у робо­ ту. Наше основне завдання — добре вчитись, і ми докладаємо всіх зусиль, щоб перший етап Всесоюзного Ленінського заліку завершити з найкращого успіш­ ністю. Більшість комсомольців уже грунтовно вивчили, глибо­ ко продумали і мають конспект полум’яного звернення вождя до молоді на III з ’їзді комсомо­ лу. Пройшло півстоліття з тих пам'ятних часів. Та й зараз ми вчимось у Леніна жити. Саме про те, як ми втілюємо заповіти Ілліча в наше радянське сьо­ годні, міг і скажемо в своїх ре­ фератах, які ми готуємо до Ле­ нінського уроку. Тематика їх різноманітна: «Ленін про кому­ ністичну мораль», «Ленін про непримиренність буржуазної і пролетарської ідеологій», «Мі­ щанство — наш ворог і сьогод­ ні» тощо. В цих рефератах — і ленін­ ські заповіти, і звіт про їх ви­ конання ветеранам партії і ком­ сомолу, яких ми запросили, щоб розділити радість урочистих хвилин. Нещодавно на нашому фа­ культеті. були проведені комсо­ мольські збори. Виступи Н. Должикової,* О. Шведової, В. Чепакової, Н. Карети, С. Карандашової підтвердили, що кожен комсомолець розуміє, що Ле­ нінський урок — це не фор­ мальність, а важливий момент у житті кожного, це рапорт ком­ сомолу. Батьківщині, Леніну, народу про досягнуте і, разом з тим, накреслення на майбут­ нє. * Л. КЛЕПАЧЕВСЬКА, член комсомольського бю­ ро педагогічного ф-ту. CTAPO CTA Ганна Буртова — староста 42-ї групи педагогічного фа­ культету. Вона і на­ дійний помічник деканату, і доб­ рий товариш студентам. Аня у групі користується авторитетом і повагою. Вона принципова лю­ дина. Горою стоїть за групу, але й вимагає багато. І має на це право. За всі роки навчання в інституті у Г. Буртової — жодної четвірки в заліковій книжці. Вона організатор всіх захо­ дів у групі. Тримає тісний зв’я­ зок з комсоргом, профоргом. Аня, зрештою, просто хороша людина: ніколи не покине това­ риша в біді, свої знання не три­ має під замком, а охоче ділить­ ся з іншими. Ленінський стипендіат, ком­ сомольський активіст, староста групи — такими студентами як Ганна Буртова можна пишатися. В. КОЖЕВНИКОВА, студентка педагогічного факультету. �Д О З О Р Е Ц Ь ЛИСТОК КОМІТЕТУ НАРОДНОГО КОНТРОЛЮ РАДЯНСЬКОГО РАЙОНУ № 9 ( 26 ) У КОМІТЕТІ НАРОДНОГО КОНТРОЛЮ На серпневому засіданні КНК Радянського району обго­ ворювалося питання про вико­ нання Указу Президії Верхов­ ної Ради СРСР від 12 квітня 1968 року «Про порядок роз­ гляду пропозицій, заяв та скарг громадян» в Ж ЕК 404 і 407. Як встановлено комісією, ке­ рівництво Ж ЕК 404 (т. Пет­ рова) і 407 (т. Тютюнник) не задовольняють справедливих вимог мешканців і своєчасно не розглядають скарг. Окремі працівники ЖЕК 404 і зокре­ ма начальник т. Петрова про­ являють безтактність до гро­ мадян і до членів групи народ­ ного контролю. А в ЖЕК 407 навіть не було встановлено ящика для пропозицій та скарг У висновках комісії відзна­ чається, що начальникам ЖЕК необхідно уважно вивчати при­ чини, котрі породжують будьякі скарги, повсякчас підвищу­ вати вимогливість до своїх під­ леглих і звітуватись про робо­ ту з пропозиціями, заявами та скаргами на зборах мешканців будинків. Групи народних дозорців Ж ЕК 404 і 407 не використо­ вують свого права, даного їм Положенням про органи народ­ ного контролю, і не заслухо­ вують осіб, які допускають по­ рушення державної дисципліни, бюрократизм, тяганину, не при­ тягають винних до відпові­ дальності. Районний комітет народного контролю за безвідповідальне ставлення до розгляду заяв громадян і за грубощі началь­ нику ЖЕК 404 т. Петровій ого­ лосив сувору догану, а на­ чальнику ЖЕК 407 т. Тютюн­ нику зробив зауваження. У рішенні КНК відзначено також, що групам народного контролю при ЖЕКах необхід­ но звернути увагу на розгляд скарг і заяв громадян началь­ никами ЖЕК та їх підлеглими. Техніки-оглядачі, в свою чер­ гу, повинні в спеціальних жур­ налах робити відмітки про ви­ конану роботу. На засіданні комітету було розглянуто також питання про поганий стан справ у Київсько­ му зоопарку, зокрема в садовопарковій секції, якою керував М. Сорока. Остання перевірка показала, що садово-паркова секція не виконує основних своїх функцій по забезпеченню квітами території зоопарку. Парникове господарство має запущений вигляд, не ведеться облік вирощуваних квітів. По­ ганий догляд за квітами привів до того, що розсада почала ги­ нути. З ’ясувалося і те, що роз сада квітів продається сторон­ В похід за ефективність виробництва ДОЗОРЦІ АВІАЗАВОДУ Л ист ЦК КПРС, Ради Міні­ стрів СРСР, ВЦРПС та ЦК ВЛКСМ «Про покращення ви користання резервів виробницт ва та посилення режиму еконо­ мії в народному господарстві» народні контролери Київського авіаційного заводу поклали в основу своєї діяльності. Тут розроблено заходи щодо режи­ му економії, виконання яких забезпечує кожному цеху чи відділу можливість поліпшення організації виробництва, підви­ щення продуктивності праці і збереження матеріальних і тру­ дових ресурсів. Систематичний контроль за виконанням цих заходів взяли на себе народні дозорці. Відпо­ відальні за це члени бюро гру­ пи народного контролю запи­ сують у щоденники груп зав­ дання. А групи чи пости цехів, одержавши конкретні завдання, виконують їх і періодично зві­ тують перед бюро ГНК. При обговоренні матеріалів грудневого (1969 р.) Пленуму ЦК КПРС та листа ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ народні контро­ лери спільно з своїми колекти­ вами в цехах і відділах внесли 1512 пропозицій. На основі цих пропозицій було розроблено загальнозаводські заходи. Виконуючи рішення грудне­ вого (1969 р.) Пленуму ЦК КПРС, партійні та профспілко­ ві організації цехів та відділів при безпосередній участі на­ родних контролерів добились певних результатів в економії виробничих ресурсів. Так, на­ приклад, за 8 місяців цього року заощаджено: чорних ме­ талів — 50,5 тонн, кольорових . — 27,7 тонн, палива (умовно­ го) — 89 тонн, електроенергії — 846 тисяч кіловат-годин. У вересні спільно з пред­ ставником парткому було про­ ведено рейд, який ставив за нім особам, нібн-то з метою рен­ табельності секції. Але ж ви­ трати секції значно переви­ щують прибутки. Так, на 1970 рік витрати складають 39,1 тис. крб., а прибутки — всього 16,1 тис. крб. За безгосподарність у роботі і зловживання, зокрема про­ даж квітів, комітет народного контролю усунув М. Сороку від посади. Директору. зоопарку т. Шер­ шуну за безконтрольність ого­ лошено сувору догану. Групі народного контролю зоопарку (голова А. Сабірова), необхідно надалі звернути ува-' гу дозорців на активізацію ро­ боти і вжити всіх заходів для поліпшення роботи садово-пар­ кової секції. Широко практи­ кувати висвітлення в стінній пресі своєї діяльності, надава­ ти гласність всім заходам, які проводить ГНК зоопарку. Перевіривши обслуговування населення в ресторанах, кафе і робітничих їдальнях Радян­ ського району, комітет народ­ ного контролю констатував: незважаючи на те, що ще в квітні було вказано IV тресту їдалень на недоліки в роботі багатьох підприємств громад­ ського харчування, керівництво тресту так І не вжило істотних заході1; по наведенню порядку. Внаслідок цього повторюються грубі порушення. В першу чергу це стосується кафе «Ласточка» та їдалень 476 і 495. Тут не дотримую­ ться санітарних правил: посуд миється погано, прибори не сте­ рилізуються, хлорний режим недостатній, не працюють холо­ дильники. В асортименті страв немає тістечок і холодних заку­ сок, вибір гарячих страв обме­ жений. Аналіз проб страв по­ казав, що при закладанні про­ дуктів порушуються встанов­ лені норми. Крім того, в кафе «Ласточка» обраховують покуп­ ців. Технічний нагляд здійснює­ ться погано: гирі і ваги з про­ строченим часом клейма, що дає можливість обважувати по­ купців. мету перевірку виконання за­ ходів по використанню резер­ вів виробництва і посиленню режиму економії. Під час пе­ ревірки з’ясувалося, що групи і пости дозорців приділяють цьому важливому питанню пов­ сякденну увагу. Найкращих ре­ зультатів доеягли цехові групи народних контролерів, які очо­ люють тт. М. Манжула, В. Москалюк, В. Корабльов, Г. Саль­ ников, М. Мацук та інші. Народні дозорці, контролюю­ чи виконання заходів, під час рейдів виявляють окремі недо­ КУТОЧОК «КОМСОМОЛЬСЬКОГО ліки. Так, за їхніми сигнала­ ми було змінено режим роботи складу головного енергетика, що був незручний для спожи­ вачів. Інші приклади. Вантаж, що прибув на завод, був кину­ тий просто неба, поки вирішу­ Будується наше місто. З кож­ валось питання, куди його по­ днем все красивішими стають діти. Народні контролери рішу­ ним наші вулиці. Відчиняють свої двері че втрутились у цю справу і нові, добре обладнані ма= питання було вирішене негай­ газини.світлі, Кожний з нас хоче, щоб но. Значні кошти були таким продавці були ввічливими, а тор­ чином збережені. За сигналом говельні зали світлими і добре, зі ГНК було усунуто недоліки в смаком оформленими, щоб віт­ оформлені документації на яскраво і дотепно рекламу­ одержання матеріальних цінно­ рини вали різноманітні товари. стей, які могли привести до На жаль, так буває не завжди. розкрадань. Крім того, народні дозорці разом з дружинниками Щоб переконатися в цьому заві­ та охороною заводу провели тайте у невеликий магазин «Про­ рейд по виявленню розкрадань довольчі товари» № 12, що міс­ матеріальних цінностей в одно­ титься у будинку по Бульвару му з цехів заводу. В результа­ Шевченка, 36. В день дає він ті цієї перевірки було збере­ 2,5—3 тис. крб. виручки. Міг би, жено для заводу матеріальних за твердженням директора ма­ цінностей на суму 8500 карбо­ газину, давати і більше, — 4—5 тисяч крб. та вся справа у примі­ ванців. щенні, в умовах праці. Зараз народні контролери Невеликий торговельний зал, авіазаводу, готуючись гідно зустрінути XXIV з’їзд КПРС, що вже давним-давно потребує капітального ремонту, і який ба­ роблять свій повсякденний вне­ чив у себе в гостях не одну авто­ сок в справу боротьби за еко­ ритетну комісію й начувався про номію і бережливість, в справу розумні конструкторські рішення, успішного завершення п’ятиріч­ і до цього дня перебуває у «со­ ного плану. лодкій» напівдрімоті підлоги і Такі ж- порушення правил торгівлі виявлено і в ряді ін­ ших підприємств громадського харчування. Комітет народного контролю за повторне порушення правил радянської торгівлі в їдальнях 476 і 495 зауважив завідуючій т. Юдіній. Суворо попереджено виконуючу обов'язки завідую­ чої кафе «Ласточка» т. Міщенко, завідуючу їдальнею 450 т. Чаковську та їдальні 497 т. Новікову за факти обважу­ вання, недодачі продуктів у блюда і за безконтрольність ро­ боти буфетів при їдальнях. Директорам їдалень 420 (т. Рудой), 455 (т. Кудряшову), 438 (т. Третякову) і кафе 968 (т. Озимковському)- теж було вказано на допущені порушен­ ня правил радянської торгівлі. Комітет народного котролю звернув увагу керівництва IV тресту їдалень (т.т. Триденська, Шерстяк) на неефективність застосовуваних ними заходів по вихованню кадрів і недостатній контроль за діяльністю підпри­ ємств громадського харчу­ вання. Групі народного контролю тресту (голова т. Кудряшов) слід посилити контроль за ді­ яльністю їдалень і кафе, звер­ нувши увагу на дотримання правил санітарного режиму і правил радянської торгівлі. Останнім слухалося питання про заготівлю овочів. Перевір­ кою було встановлено, що ке­ рівництвом оптово-роздрібної контори «Головплодоовочторгу» і районною плодобазою про­ ведено певну роботу по пере­ робці і заготівлі ранніх овочів та підготовці продукції на зи­ мове зберігання. Але з запланованої до- за­ солки 1000 тонн огірків засоле­ но лише 910 тонн. Є великі простої автотранспорту, від­ сутня тара під огірки, * склади для збереження картоплі та ін­ ших овочів знаходяться в неза­ довільному стані і майже не підготовлені до прийомки про­ дукції на зимове збереження. Все це свідчить про незадо­ вільну роботу плодобази, яка фактично самоусунулась від за­ возу фруктів, овочів, ягід для реалізації в магазинах. А ті ма­ шини, що їздять за межі облас­ ті з метою закупки фруктів та овочів, доставляють продукцію в магазини, минаючи плодобазу. Товарознавці плодобази в свою чергу не беруть участі в питаннях постачання магазинів продукцією. На засіданні КНК відзначалася і низька дисциплі­ на праці на плодобазі. Комітет народного контролю звернув увагу оптово-роздріб­ ної контори «Головплодоовочторгу» та плодобази на виявле­ ні недоліки і зобов’язав в найкоротший термін їх ліквідувати. ПРОЖЕКТОРА» КІШКА... НА СЛУЖБІ «РАЙГАСТРОНОМТОРГУ» А. ЛЕПШЕИ, голова ГНК КАЗу. стилажів, що вже давно згнили. І хоча персонал магазину чимало Комуніст Яків Мусійовнч Л ю АТП 09101 — вміло поєднує виробничу і гро­ мадську роботу. Машина, на якій він працює, пройшла мільйон кі- • лометрів без капітального ремон­ ту. Колектив 5-ої колони обрав Яківа Любарського головою групи народного контролю. б а р сь к и й — водій Після перевірки ЧЕРСТВІ ДУШІ Учасник громадянської війни та інвалід Великої Вітчизняної війни тов. Гольдройз 111. Д., що мешкає по Бульвару Шевченка 36, кв. 22, звернувся до районного комітету народного контролю зі скаргою на бездушне ставлення до нього з боку працівників Райжитлоуправління Радянського району. На жаль, мусимо констатувати, що факти, як кажуть, відпові­ дають дійсності. Ще у середині лютого ц. р. тов. Гольдройз подав до Райвиконкому заяву з прохан­ ням відремонтувати його кварти­ ру. Більше місяця потрібно було заступникові начальника РЖУ тов. Городинському, щоб повідомити заявника, що його квартира буде відремонтована під час ремонту всього будинку № 36. Ремонт кзартир у цьому будин­ ку в основному вже зроблений. Що ж стосується квартири тов. Гольдройза, то роботи по вста­ новленню в ній ванни, умивальни­ ка та обладнанню санвузла вико­ нані з порушенням технічних умов, не вирішено питання опа­ лення приміщення і забезпечення гарячою водою. Адже недарма інженер РЖУ тов. Круглова за­ бракувала виконані роботи, скла­ ла ескіз-варіант обладнання сан­ вузла і вручила цей ескіз госпо­ дарю квартири. Було це ще 2 квітня ц. р. Отже пройшло вже шість місяців та, не дивлячись на нескінченні клопо­ тання тов. Гольдройза, справа ні­ як не зрушиться з місця. Ми вважаємо, що винуватці цієї обурливої історії, люди, що показали черствість своєї душі, повинні бути притягнуті до відпо­ відальності, а витрати за роботи, що потребують... переробки, тре­ ба віднести на їх рахунок. Одночасно вважаємо за необ­ хідне звернути увагу працівників РЖУ на те, що в квартирі ветера­ на двох воєн велика вологість; квартира потребує ретельного об­ слідування і ремонту, бо зараз вона непридатна для мешкання сил витрачає на те, щоб відвою­ вати у запущеності хоча б трохи магазинної площі, майже всі йо­ го зусилля пропадають даремно через вперту неувагу до цієї тор­ говельної точки з боку «Райгастрономторгу», який, до речі, місти­ ться майже поряд з магазином. Якщо на неувагу свого безпо­ середнього начальства працівники магазину можуть скаржитись, то вже пацюків звинувачувати в не­ достатній увазі — не можна. їх штаб-квартира розташована пря­ мо в допоміжних приміщеннях, а у торговельному залі вони не з’являються хіба що тільки під час чергувань виписаної з іншої установи кішки... Та, погодьтеся, що кішка та ще й не своя, це не О. ДЕРИБАС, вирішення проблеми. зав. бюро скарг КНК; Коли ж, нарешті, «РайгастроЛ. ТАРНОПОЛЬСЬКИИ, номторг» знайде можливість при­ позаштатний інспектор вести в порядок приміщення ма­ КНК, інженер-будівельннк. газину № 12? Відповідь на це питання хотіло­ Номер «Дозорця» підготував ся б вмістити вже в наступному позаштатний сектор інформації номері «Дозорця». Радянського районного КНК. О. козловськии, нач. штабу «КП» ського району. Радян­ Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (498) (30 вересня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 30 (498) (30 вересня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/139 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/83e3cba94b359ab297b2730b46fb4c27.pdf 6f26fa79d0d864e565dbdaf34bae6694 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЛЮДИ НАШОГО ІНСТИТУТУ З А педагогічні КАДР И О Р ГА Н Р Е К ТО Р А ТУ, П АР ТК О М У, КОМ ІТЕТУ Л К С М У, М ІСЦ Е В КО М У Т А П РОФ КОМ У КИЇВСЬКОГО Д ЕРЖ АВН ОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІН С ТИ ТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. Ціна 1 коп. № 31 (499) Середа, 6 жовтня 1970 року. До і після зборів У 1951 р о ц і в и п у с к н и к с іл ь с ь к о ї д е с я т и р іч к и М и к о л а Ш к іл ь в п е р ш е п е р е с т у п и в п о р іг К и їв с ь к о г о п е д а г о г іч н о г о ін с т и т у т у Ч и д у м а в т о д і в ч о р а ш н ій д е с я т и к л а с н и к , щ о че р е з к іл ь н а р о ­ к ів с т а н е п р о ф е с о р о м с т о л и ч н о го в у з у і я к д е к а н о ч о л и т ь н а й ­ б іл ь ш и й й о г о ф а к у л ь т е т — ф із и к о -м а т е м а т и ч н и й ? Д у м к и у х л о п ц я б у л и з н а ч н о с к р о м н іш і: ви тр им ати кон­ к у р с , з д о б у т и о с в іт у ... П р е т е н д е н т ів на з в а н н я с т у д е н т а б ул о б а г а т о . С еред н и х нем ало й в и п у с к н и к ів м іс ь к и х ш к іл . М о ж л и ­ во , У д е к о г о з н и х , я к г о в о р я т ь , є « в п л и в о в і д я д і» ... А в н ьо го ? Б а т ь к о з а г и н у в щ е у 1944 р о ц і на ф р о н т а х В е л и к о ї В іт ч и з н я ­ н о ї в ій н и , зго д о м пом е рла і м а т и . Є д и н а н а д ія — т іл ь к и на се ­ бе, є д и н і й о го п о м іч н и к и — з н а н н я та ж а г у ч е п р а гн е н н я в ч и ­ тись. Т а к и м і з а п а м ’я т а в с я в и к л а д а ч а м с т у д е н т М и к о л а Ш к іл ь — з д іб н и й д о н а у к и , ж а д іб н и й до з н а н ь , п р а ц е л ю б . П іс л я з а к ін ч е н н я ін с т и т у т у — а с п ір а н т у р а . П р о ф е со р С. Ф . Ф е щ е н к о не м іг н а х в а л и т и с я т а л а н то м і п р а ц ь о в и т іс т ю с в о г о а с п ір а н т а . А для М. І. Ш к іл я к а н д и д а т с ь к а д и с е р т а ц ія — ц е л и ш е п о ч а т о к н а у к о в о ї д ія л ь н о с т і. В и к о н у ю ч и в е л и к у а к а д е м іч н у , в и х о в н у і а д м ін іс т р а т и в н у р о б о т у , М . І. Ш к іл ь н а п и с а в д о н т о р с ь к у д и с е р т а ц ію і д остро­ ково з а х и с ти в її. У с іч н і л е н ін с ь к о г о ю в іл е й н о г о року в ін о д е р ж а в в ч е н и й с т у п ін ь д о к т о р а ф із и к о -м а т е м а т и ч н и х н а у к , а в к в іт н і — з в а н н я пр о ф е со р а . П о н а д 40 н а у к о в и х р о б іт на р а х у н к у М. І. Ш к іл я . С еред н и х ф ун д а м е н та л ь н а ко л ективна праця, написана ни м разом з С. Ф . Ф е щ е н н о м і Л. Д. Н и к о л е н к о : « А с и м п т о т и ч е с к и е м е т о ­ ды є те о р и и л и н е й н ы х д иф ф ере нц иа л ьны х ура вн е н и й » (« Н а у ­ к о в а д у м к а » , К., 1966), я к а п е р е к л а д е н а в к іл ь к о х к р а їн а х , з о ­ крем а в С Ш А . М и к о л і Ів а н о в и ч у о д н а к о в о б л и з ь к і і га р м о н ія а с и м п т о т и ч ­ н и х р о з в ’ я з к ів д и ф е р е н ц іа л ь н и х р ів н я н ь , і бурхливе ж и ття с т у д е н т ів . З а в ж д и у творчом у неспокої і пош уках проф . М . І. Ш к іл ь д о к л а д а є б а га то з у с и л ь , щ об к о л е к т и в ф із и к о -м а т е м а т и ч н о г о ф а к у л ь т е т у , я к и й в ін о ч о л ю є , з ч е с тю з у с т р ів X X IV з ’ їз д К П Р С . На ф о т о : читає лекцію доктор фізико-математичних наук, декан фізико-математичного факультету професор М. І. Ш к іл ь . Фото В. Т и м о ш е н к а . О сін ь. Ж о вто б а р в н е листя вистилає ш лях д о інституту. А я все щ е д у м к а м и повертаю сь до літа. А д ж е скіл ьки побачено, п е р е ж и то , с к іл ьки незабутніх з у с тр іч е й ! Щ е в тр а вн і нам, студентам іс то р и к а м , б ул о за п ропоновано 550 у ш и ри н у — о ц е й усе на­ ше « володіння». Голий степ, на я к о м у немає ж о д н о го д е р е в ­ ця, я кщ о не рахувати тр ьо х м е тр о ви х акацій, щ о не д аю ть зо в сім тін і. Будівель те ж н і­ яких, к р ім д вох п о хм ур и х ка­ зем атів, щ о їх п о буд ува ли щ е Про те, яким повинен бути гуртожиток, говорили на звіт­ но-виборних зборах студент­ ської ради мешканці гуртожит­ ку № 2. Цей гуртожиток у конкурсі до ленінського ювілею посів одне з останніх місць серед гур­ тожитків інституту. Успіхи мож­ на було б бачити значно кращи­ ми, якби студрада, проводячи певну ідейно-політичну та куль­ турно-масову роботу, не випус­ тила з виду такого дуже важ­ ливого питання, як контроль за санітарним станом. У виступах промовців були й інші серйозні претензії до студради, до мешканців гуртожит­ ку. Взяти поселення... До остан­ нього часу гуртожиток був не заселений повністю. — І це тому, — говорить де­ кан дефектологічного факульте­ ту доц. К. Турчинська, — що студрада заздалегідь, тобто ще у травні, не склала списки студентів, котрі мають засели­ ти гуртожиток у новому на­ вчальному році... Студрада, профспілкове бю­ ро факультету вирішили, як бачимо, перекласти клопоти з поселенням на плечі деканату. Але ж це не що інше, як само­ усунення від своїх безпосеред­ ніх обов’язків, і, якщо хочете,— безпорадність перед вирішен­ ням найпростіших питань. (До речі, самостійності, Ініціативи бракує й студрадам інших гур­ тожитків: все' чекають «керів­ них вказівок» та підштовху­ вань «згори»). Комендант гуртожитку В. По­ пов слушно, на мій погляд, по­ ставив питання про економію електроенергії та води. Питання може здатися декому дрібничковим, а саме слово «економи­ ти», — чи не архаїзмом: в наш час, мовляв, говорити про якийсь літр води, чи зайвий ват на лічильнику... Копійки... А що б сказали ці студенти, якби ці копійки йшли з їхньої, а не державної кишені? Гадаю дуже хутко змінили б свою думку. Про дбайливе ставлення до соціалістичного майна говорив і голова профкому інституту О. Кокойло. Вирішено створити у гуртожитку постійну бригаду по лагодженню меблів (стільців поза всім) і підпорядкувати «ремонтників» студраді. Звітно-виборні збори меш­ канців гуртожитку були прин­ циповою і корисною для всіх розмовою, що, безперечно, до­ поможе новообраній студраді господарювати краще. До скла­ „ГОВОРИТЬ ДЕФФАК...“ Право підготувати і провести першу радіогазету було надано кращій групі факультету — 22-ій. Присвятили її першокурс­ никам. З привітанням і загальним оглядом справ факультетських виступила декан факультету Клавдія Михайлівна Турчинсь­ ка. Потім слово бере комсорг кращої групи Галина Цобко Вона розповіла про життя гру­ пи, поділилася досвідом навчан­ ня, адже цій групі є чим пиша­ тися: у групі десять відмінників і жодного трієчника. — Увага, увага, говорить деффак!.. — цими словами роз­ почала своє життя радіогазета нашого факультету, перший ви­ пуск якої відбувся днями. Спо­ діваємось, новостворений радіовісник пустить глибоке коріння у факультетське життя (цього прагнуть його організатори), а поки що мова про перший ви­ пуск. про Ш м ід та , і том у зр о зум іл о , яке хви лю ва н н я і сум охопили -н а с з д р узя м и , коли ми стояли на ц ь о м у хв и л ю ю ч о м у м ісц і. Так, багато їх, відом их і н е в і­ д о м и х ге р о їв , щ о своїм ж и т ­ тям заплатили за наше щ асли­ ве сьо го д н і. А л е ніхто і н іщ о РОБІНЗОНАДА УГЛИБ ВІКІВ взяти участь в а р хеологічни х е к с п е д и ц ія х А Н УРСР. Баж аю ­ чих з д ій с н и ти за хо п лю ю чі м а н д р ів к и у гл и б віків вияви­ лось нем ало. Я та щ е д в о є д івчат з наш о­ го к у р с у — Тетяна Б ілобловська і О л ьга Б огданова — о б ­ рали е к с п е д и ц ію на о стр ів Бе­ р е за нь (П ів н іч н е П ричорно­ м о р 'я , М и к о л а їв с ь к а область). І ось п е р ш е знайом ство з о с тр о в о м . Ц ей бе злю д н ий кл а п тик з е м л і, який від д іл я ю ть від м а те р и к а 12 км м о р я , стане н а д о в го н а ш им д о м о м , і м и — ч л ен и а р х е о л о гіч н и х е ксп е д и ­ ц ій — є д и н і тут м е ш ка н ц і. 1300 м у д о в ж и н у і м е тр ів д о 1-ї с в іто в о ї війни ца р ські ін ­ ж е н е р и , які п е р е тв о р и л и Б е ре ­ зань на а р ти л е р ій ськи й п о л і­ гон. П о с е р е д и н і о стр о ва н е в е ­ личкий маяк. А л е не ц е біл ьш за все вр а ­ зило на о стр о в і. На кр а ю с к е ­ лі, щ о зривається у м о р е , не ­ м ов би парус, на п овн ен и й віт­ ром , стоїть па м 'я тн и к. На ц ь о ­ м у м ісц і в 1906 р о ц і був р о з ­ стріляний р а зо м з тр ьо м а то ­ вариш ам и по р е в о л ю ц ій н ій б о ­ р о ть б і п о л ум 'я н ий і н е с к о р е н ний «адм ірал п о вста л о го р е в о ­ л ю ц ій н о го Ч о р н о м о р сь ко го ф лоту» лейтенант П етро Пет­ р о в и ч Ш м ід т. К ож ен з нас багато читав не забуто. І навіть тут, на клап­ ти ку зем лі п о се р е д м о р я , де лиш е два м іс я ц і на р ік п р а ­ ц ю ю ть а р хе о л о ги , Батьківщ ина і вдячні н ащ ад ки увіковічнили сво їх ге р о їв . ...Почалися важ кі тр уд о в і б уд н і. М а й ж е ц іл ко м ізольова­ ні м о р е м в ід усього світу ми працю вали, вчились, д руж ил и. Було ва ж ко , ін о д і не вистачало п р о д уктів , води, бурям и зноси­ ло палатки, а в д ощ не було в них сухо го м ісц я . Не легш е б у ­ ло і на р о зко п ка х. П роте нами б ул о з р о б л е н о немало. Було розкрито сім квадратів п ло ­ щ е ю 5 X 1 0 м і глибиною 2,5— З м. М и д осл ід ж ува л и ста р о ­ давнє гр е ц ь к е м істо -п о л іс. Там, на глибині 1,5 м, наш им п о гл я д а м н е сп о д іва н о в ід к р и ­ лась тр агічна картина п охован­ ня во їн ів , щ о загинули в б о ю за часів К и ївсько ї Русі. Д о б р е збе р е гл а ся залізна збр о я на­ ших п р е д к ів -р у с и н ів : м е чі, н о ­ ж і, стріли. А н е вд о взі війна, вж е остан­ ня — Вітчизняна, зн о ву нагада­ ла нам, щ о не тіл ьки у сиву д а в н ин у гинули р о с ій с ь к і л ю ­ ди , в ід с то ю ю ч и с во ю зе м л ю і сво ю незалеж ність. М и знахо­ дили багато патронів, оско л ків гранат і навіть снаряди. А ле го ­ л овним в наших пош уках б у ­ ло не це. Були в ід к р и ті залиш ­ ки стін п'яти буд іве л ь, які в ід ­ носились д о V I— V ст. д о н. е. О д на кладка була о с о б л и во ц і­ ка во ю : у два ряди лежали гл ад ко о б р о б л е н і ка м е н і, в щ і­ лини м іж якими н е м о ж л и в о на­ віть п р о сунути л езо но ж а . П ід ц іє ю кл а д к о ю стояли два гле­ чики, із залиш кам и тр уп о сп а лення. Р озкрила нам й ін ш і свої таєм ниці б е резанська земля. Залиш ки к е р а м іки III— II ст. до н. е., д у ж е р ід к а д л я Березані Рік видання 15-й . гуртож и ток р ід н и й — дім ду студради ввійшло 13 осіб, а ватажком її став студент де­ фектологічного — Микола Ма­ зур. Після зборів робота студради значно пожвавилась. Став тісні­ шим зв’язок з комсомольським бюро факультету. Члени бюро Віктор Поминальний та Ва­ лентин Степанець цікавляться санітарним станом у гуртожит­ ку, контролюють відвідування студентами занять тощо. Од­ ним словом, стали не гостями, а помічниками гуртожитку. І са­ нітарний стан у гуртожитку покращився. Регулярно прово­ дяться санітарні рейди. Як зраз­ кові можна назвати кімнати №№25, 28а, ЗІ, 32 та інші. За­ раз у гуртожитку обладнується сушилка для білизни, планує­ ться створення кімнати, яка конче потрібна студентам для підготовки до семінарських за­ нять. Враховуючи недогляди ми­ нулого року, нова студрада і громадськість дефектологічно­ го факультету докладають всі зусилля для того, щоб зробити свій гуртожиток найкращим з-поміж інших. Валентин С А К УН , студент дефектологічного факультету. Про те, як краще організува­ ти робочий день студента розпо­ вів студент ІІІ-го курсу Ленін­ ський стипендіат Валентин Сте­ панець. Хочеться ще відмітити тих, хто брав участь у підготов­ ці газети. Це — викладач Л. Стожок, студенти Г. Цобко, М. Тимошенко, О. Балабушка, М. Томілова. Завдяки їхнім зу­ силлям радіопередача вийшла змістовною, зацікавила студен­ тів. Петро МЕДВЕДЬ, студент дефектологічного факультету. м онета — ас, кістяний п е р ­ стень, кіл и ки (м иски з підстав­ ками), ам ф о р и — всього не пе ­ р е л ічиш . А ще д у ж е цікава знахідка була у наш их л е н ін ­ гра д ських ко л е г з Е р м іта ж у — пластина із ста р о д а вн ім латин­ ським текстом . П оки щ о зм іст ї ї залиш ається та єм н и ц е ю , але с к о р о й вона б уд е розгадана. Стане в ід о м о ю щ е одн а сто­ р ін к а іс т о р ії лю дства. Наша е к с п е д и ц ія за кін чи ­ лась. П о ве р та ю ч и сь д о навчан­ ня, ко ж е н з нас д ум ав : який цікавий і за га д ко вий світ, у я к о м у м и ж и в е м о , ск іл ь к и нер о з к р и ти х щ е таєм ниць він у с о б і м істить (і скіл ьки р о бо ти для іс то р и к ів !), я к щ о навіть не ве л ичкий клаптик зем лі, за­ губл е ни й у м о р і, м іг п о д а р у ­ вати нам стіл ьки щ асливих зна­ хід ок... ...О сінь. Ж о в те листя висти­ лає к ил им о м наш у д о р о г у до інституту. А м и з д р у з я м и вже м р іє м о про участь у нових е ксп е д иц ія х, п р о н ові пр игод и і м а ндри. Михайло РА Ш ТА Н О В , студент ІІ-го курсу істо­ ричного факультету. �ЗУСТРІЧ З АКТИВОМ Два світи— дві юності (Закінчення. Початок у № 29 нашої газети) ву йдеться п р о гр о ш і, а плата за навчання зростає. Якщ о щ е т о р ік вона становила о д н у тисячу, то — М адм уазель Ф рансуаза, к о го те п е р — 1500 ф ранків. П івтори ти­ з р о сій сь ки х письм енників ви вж е сячі ф ранків тільки за від від ува н ­ вивчали? — запитували ми н а ш о ­ ня занять, кор истува н н я б іб л іо те ­ го гід а Ф рансуазу С е р кін е, щ о к о ю та м е ди чн е обслуговування. вж е три р о к и студ ію є р о с ій с ь к у С тип е н д ія м и в університетах за­ л іте р а тур у і розм овляє, хоч і з бе зп е чую ться 5— 20 п роцентів, великим нап руж ен н я м , п о -р о с ій с ь - у гуртож итка х м о ж у ть прож ивати ки, не більш е 10 п р о ц е н тів ю наків і — Д о сто єв сько го , Толстого... д івчат. Це д ані щ о д о П а р изько го П уш кіна... університету. У біл ьш ості ж вузів — А радянських? гур то ж и тк ів взагалі немає, а сту­ — Д е я кі твори В олод им ира д ен ти найм аю ть кутки на приват­ М а я к о в с ь к о го , а щ е Єсеніна... них квартирах чи м еш каю ть у Такі ж питання ми поставили і найдеш евш их готелях. п е р е д п р о ф е со р о м р о с ій с ь к о ї л і­ те р а тур и М и к и то ю Струве, з яким «випадково» гід познайом ила нас у м істе ч ку М ім оза. — в и в ч а єм о класиків. І д е щ о н а йкр а щ и х радянських п и сьм е н ­ н иків. — Перш за все ми хотіли б бачити у вашій особі надійних помічників, — звертається до присутніх ректор інституту проф. О. Романовський... На зустріч з ректором зібра­ лися старости, комсорги, проф­ орги всіх академічних груп пер­ ших курсів — ті, кого товариші по навчанню наділили відпові­ дальністю і своїм довір’ям. Ком­ сомольські і профспілкові акти­ вісти наймолодшого в інститу­ ті курсу поділилися думками і планами на майбутнє, запевни­ ли адміністрацію, що докладуть всіх зусиль для успішного нав­ чання і зразкової поведінки. Ця зустріч, тепла, задушевна, не­ вимушена, запам’яталася кож­ ному надовго. У п е р е л ік у «найкращих» ім ен б ул и в о сн о вн о м у прізвищ а, в ід о ­ м і р а д я н с ь к и м лю дям із п о в ід о м ­ лень п р о суд над ідейним и зр а д ­ никам и. С е р е д них не було п р із ­ вищ а ні Го р ько го , ні Ш о л о хо ва . — А які твори р е ко м е н д ую ться студентам п р ограм ою ? — не за­ сп о ко ю ва л и ся ми. — П р о я ку п р о гр а м у ви пи­ таєте? Я не знаю, щ о там вим ага­ ють ваші п р о гр а м и . ви явля ється , пр о ф е со р н іяких п р о гр а м не визнає, та їх і немає, в ін читає студентам, щ о захоче і як він сам знайде п о тр ібн им . ...П ід го то вка технічних к а д р ів п р о в о д и ть с я як на ф акультетах то ч ни х і п р и р о д н ич их наук в у н і­ верситетах, так і в сп е ціа лізо ва ­ них інститутах. Н аукові і н а уко во те хн ічн і кадри вищ ої кв а л іф іка ц ії го тую ться та к о ж у ста Г р а н д -ко ледж ах, (70 з них д ер ж а в ні, ін ш і належ ать пром исловим м о н о п о ­ ліям , ц е р кв а м тощ о). О к р ім то го, в ід о м і у Ф р а н ц ії галузеві акаде. м ії, Національна ко н се рв а то рія м истецтв і рем есел. Н аціональний м узе й п р и р о д н и ч о ї істо р ії, щ о та­ к о ж готую ть кадри наукових п р а ­ ц ів ни ків. Н айбільш ою ж н а уко в о ю уста н о в о ю є Інститут Ф р а н ц ії — національна академ ія наук р е с ­ п уб л іки. — На філологічний я поступила за другим разом. . А якби вступні склалися нещасливо, поступала б і втретє. Бо дуже люблю літературу... Це першокурсниця філологічного Тетяна Косянчук... Як до­ каз своїм словам Таня прочитала присутнім щирі проникливі вірші Сосюри, свого поета-улюбленця. Фоторепортаж В. Т и м о ш е н к а . Наші ювіляри: 70 літ— не старіст Ь Нещодавно колектив кафедри елементарної математики і ме­ тодики математики інституту тепло відмітив 70-річчя з дня народження старшого викладача кафедри, заслуженої вчительки школи УРСР О. С. Боришполець. Понад ,50 років віддала Оль­ га Сергіївна благородній справі народної освіти. Немає, напев­ не, жодної ланки у системі ос­ віти, де б вона не працювала — і в початковій школі, і в стар­ ших класах середньої школи, і в педагогічному інституті. За 20 років роботи в Київсь­ кому педагогічному інституті через дбайливі руки Ольги Сер­ гіївни пройшли сотні і сотні вчи­ телів. В останні роки багато з них уж е як слухачі курсів під­ вищення кваліфікації вчителів сіли за парти, щоб почути ще раз від своєї вчительки про пе­ ребудову системи математичної освіти, про перехід початкових класів на нові програми і під­ ручники з математики. За самовіддану працю Ольга Сергіївна нагороджена значком «Відмінник народної освіти», медаллю «За доблесну працю в Великій Вітчизняній війні» та медаллю імені К. Д. Ушинського. Але найвищою нагородою для себе вона завжди вважала теплі І щирі побажання, які їй шлють щоразу усно 1 в листах та телеграмах численні учні, її колеги, друзі. Побажаємо ж шановній Ользі Серпіївні з нагоди її славного ювілею міцного здоров’я на довгі роки, багато сил, бадьоро­ сті і успіхів у благородній поаці. Викладачі та співробіт­ ники кафедри елементар­ ної математики. Від ycЬoгo серця 3-го жовтня кафедра педагогі­ ки вшанувала заслужену вчитель­ ку УРСР Поліну Іванівну Островську з нагоди її 60-річчя. В особі нашого ювіляра ми бачимо лю ди­ ну, що завжди самовіддано слу­ жить Вітчизні, щ едро віддає їй, свою невичерпну енергію, глибокі знання, полум’яне горіння свого серця. Працюючи в довоєнний період у В сь о го у вищих учбових закла­ дах навчається пр иблизн о триста тисяч студентів, багато їх та ко ж у л іц е я х та коледж ах. Х то ж ід е в студенти, а о то ж і який соціальний склад студ е нт­ ства, щ о в неабиякій м ір і мас визначати суспільне ж иття країни? Це питання ставилося п ри к о ж н ій з у стр іч і, і в ід п о від і були м а й ж е о дноти пни м и: — Хто закінчив ш колу із д и п ­ ло м о м і баж ає вчитися д алі. Х то закінчує у сп іш н о ш ко лу, нам пояснили. А хто ж ті, щ о б а ­ ж аю ть вчитися? І чи досить о д н о ­ го бажання для зд об уття в и щ о ї осв іти? Ц і питания для сп ів б е с ід н и к ів виявилися складніш и м и: тут зн о ­ школах Києва, вона невтомно озб­ роювала учнів знаннями, ви хову­ вала їх полум’яними патріотами Країни Рад. У роки Великої Вітчизняної вій­ ни Поліна Іванівна очолювала партійну організацію військового госпіталю, зігрівала материнським піклуванням поранених бійців. А потім партійна робота в П одільсь­ кому районі Киёва у важкі пово­ єнні роки... Тривалий час Поліна Іванівна очолювала Київський міський від­ діл народної освіти, завдяки її невтомній діяльності на цій поса­ ді зміцніла навчально-матеріальна база шкіл, підвищився рівень на­ вчально-виховної роботи в школах та дитячих дошкільних закладах столиці України. Тепер П. І. Островська працює завідуючою кабінетом педагогіки при нашій кафедрі, забезпечує ка­ бінет всім необхідним для успіш­ ного вивчення студентами педаго­ гічних дисциплін. Від усього серця вітаємо Полі­ ну Іванівну, бажаємо їй міцного зд ор ов’я, великого щастя, нових трудових успіхів. Колектив кафедри педа­ гогіки. освіти зацікавлений у перш у ч е р ­ гу студент. Д е р ж а ва ж не бере на себе якихось з о б о в ’ язань за­ б е зп е чи ти р о б о т о ю всіх випускни­ ків, вона п р о с то наймає н е о б х ід ­ них сп е ц іа л істів. Ф ір м и й інш і п р и ­ ватні о р га н із а ц ії проводять та кі ж о п е р а ц ії або самі готую ть для се­ бе н е о б х ід н і кадри. Щ о б з д об ути університетський д и п л о м , н е о б х ід н о подолати чима­ ло п е р е ш к о д , ф ін а н со ві б а р ’єри, а н е р ід к о — п р о с то вистояти. Ви­ стояти п р оти спокуси л е гк о го ж и т­ тя: надзвичай н о багато віл ьн о го часу у студента. О собл иво після тр е ть о го р о к у навчання, коли за­ к ін чу ю тьс я те о р е ти ч н і курси і р о з ­ п о чи н аю ться п р актика чи с та ж у ­ вання, сам остійна підго то вка , р о ­ бота над п р о е к то м . Багато хто не витрим ує. У п е р ш у ч е р гу — д ів ­ чата. Великий від сів студентів. Д и п л ом зд об ува ю ть м енш е п о л о ­ вини ви пускн и ків . П оповню ється а р м ія «вічних студентів». — ...М о сьє п р о ф е со р , як вчається наша Ф рансуаза? на­ — Запитайте, хай сама скаже... Хоч правда, їй тепер вчитися н і­ коли. Вони все м іти н гую ть. Бачи­ те, п р и ж и л и с я д е я к і ідеї... і ваші теж . «Геть репресії — фашизацію! Звільнити з тюрем маркснстівленінців». — Цей плакат закли­ кає проти терору фашистської хунти у Греції. Подібні політич­ ні гасла ми зустрічали у Фран­ ції на кожному кроці. Молода Франція бореться. Н ем ає н іч о го д и в н о го , щ о серед б а ж а ю ч и х зд о б у ти ви щ у освіту зо в с ім небагато д іте й р о б ітн и к ів і сіл ь с ь к о го с п о д а р с ь к и х п р а ц івн и ­ ків. Так, у Сансьє — о д н о м у з на­ уко ви х ц е н тр ів С о р б о н н и серед 700 студентів — всього 55 дітей р о б ітн и к ів . У П а р и з ь к о м у у н ів е р ­ ситеті (п о в то р ю є м о , тут навчається 40 від со тків студентства Ф р а н ц ії) їх не біл ьш е 10 п р о ц е н тів. К р ім цього, ун іве р сите ти, як і л іц е ї та к о л е д ж і, не забезпечую ть сво їх ви пускн и ків р о б о то ю . Влаш­ тування на р о б о т у без від п о відн и х р е к о м е н д а ц ій , се р е д яких найсоп ід н іш о ю є становищ е батьків у суспіл ьстві, — справа нелегка. Заклопотані й к е р ів н и к и у н ів е р ­ ситетів: д е р ж а в а не в з м о з і ство­ р ити в учбових центрах н е о б хід н у м ате р іал ьну базу. Тут зовсім неза­ довіл ьн ий а уди то р ни й ф онд, не ви­ стачає спеціал істів. У С орбонні а у д и т о р ії те п е р стали настільки тісним и, щ о під час л екцій сту­ денти стоять у пр о ход а х, а більш щ асливі сидять на п ід в іко н н я х і навіть на шафах. К о л и бачиш це, згад ую ться р о з ­ м о ви наших студентів п р о так зва­ не «вільне» від від ува н н я л екцій. А д ж е нем ало з них «заздрять» с в о їм з а р у б іж н и м рове сн ика м . А заздрити, здається м е н і, н ічо м у : не від добра воно, «вільне» в ід ­ відування. А д ж е у зд об утті ви щ о ї Гострий Так, ф р а н ц у з ь к і студенти м іт и н ­ гую ть. Вони виступаю ть проти п ід в и щ е нн я плати на навчання, за д е м о к р а ти з а ц ію й о го . Багато — проти війни у В’ єтнамі та на Близь­ к о м у С ход і. С пілка с ту д е н тів-к о м у н іс тів (о д ­ на з чо ти р ьо х о р га н із а ц ій н о са­ м о стійн их с п іл о к Руху К о м ун істич ­ н о ї м о л о д і) м о б іл із о в у є м о л о д ь Ф р а н ц ії на б о р о ть б у за м ир і р о з ­ зброєння, за ство р е н н я в Є в р о п і системи к о л е к ти вн о ї безпеки, ви­ ступила о д н и м із о р га н із а то р ів п ід го то в к и і п р о ве де н н я загаль­ н о н а ц іо н а л ь н о ї м а н іф е ста ц ії п р о ­ тесту проти а гр е с ії С Ш А в Ін д о ­ китаї. М о л о д а Ф р а н ц ія м іти н гує. І хай с ьо го д н і чиясь «коричнева» р у к а пиш е: «М олода р е в о л ю ц ія » — п р о ти к о м у н із м у » і о бм альовує б уд ин ки з н а ко м ф ранцузьких фа­ шистів, багато л о з у н гів закликаю ть: «Голосуйте за Ф КП», «З упинити ф аш изм», і п о р я д з'явл яю ться р ід ­ ні всім тр у д я щ и м с віту наші серп і м олот. Нехай д е я к і с ь о го д н і запитую ть: «Н евж е ви вірите, щ о ф р а н цузь­ кі ю наки п ід уть за комуністам и?», а ін ш і п е р ер и ва ю ть виступ к е р ів ­ ника гр у п и р а д я н с ь к о ї м о л о д і р е п ­ л іка м и: « З н ову політика... Ми о б ій д е м о с я без ц ь о го » , хай о к ­ р е м і не р о з у м ію ть , щ о таке Ра­ дянський С о ю з, хто такий Л енін, одначе у ж е зараз о р га н із а ц ія Ру­ ху К о м у н іс ти ч н о ї м о л о д і о б ’єднує б іл ьш е 80 тисяч ю н а к ів ; д івчат Ф р а н ц ії. Ц е — сила. їм належить завтра Ф р а н ц ії. В. ЛОБОДА, доцент кафедри україн­ ської мови. сигнал „А ЩО ЗРОБИТЕ ВИ?“ Пишу вам, щоб поділитися вра­ женнями від роботи на кагатах ваших студентів. Насамперед, х о ­ чу висловити подяку студентам І курсу відділу російської мови і літератури. Під керівництвом д о ­ цента В. Рінберг впни повністю виконали поставлене перед ними завдання. '• Ц ього не скажеш про студентів музично-педагогічного ф-ту. їх там було майже дві групи, люди це молоді і фізично здорові, про­ те від роботи вони відмовились. Причина? На їх думку (д о неї приєднується і керівник групи вик­ ладач Красс), фізична робота їм протипоказана, бо, мовляв, вони створені для музики. Якщо гово­ рити конкретно, то студенти зая­ вили, що перебирання картоплі зі­ псує еластичність їхніх пальців, які їм потрібні для гри на музінструментах. Може, це й так, але ж навіщо тоді цих студентів при­ силати д о нас? Можна ж було цю «проблему» вирішити в інсти­ тутіІ Нам же довелося спостері­ гати, як студенти-музиканти цілий день палили вогнище, ламали тин, та ще й насміхалися над тими, хто працює. Ніякі слова на біло­ ручок і порушників трудової дис­ ципліни не вплинули. Мені здається, що з цим мири­ тися не можна. Комсомольське бюро чи комітет комсомолу му­ сять розібратись у цьому і пока­ рати винуватих. Ми з свого боку зробили дуоісе просто: не видали їм довідки про роботу. А що зро­ бите ви? Напишіть нам. В. КОНОНЕЦЬ, зав. буртовою дільницею плодоовочевої бази Ра­ дянського Р Х Т м. Києва. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 31 (499) (6 жовтня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 31 (499) (6 жовтня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/140 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/de3034e7b0d6d92c04f297bbf6fa2d45.pdf 8eff87524d4396420bd74e075207dedc Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text У ПАРТКОМ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДР И ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 33 (501) Середа, 21 жовтня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. НОВІ ОБРІІ НОВОЇ КАФЕДРИ Відкриття ново? кафедри — завжди велика -подія для інститу­ ту. Кафедра теорії та історії музи­ ки, 29-та кафедра нашого інститу­ ту, — розпочала свою роботу 1-го вересня цього року в період підготовки до наступного з’їзду КПРС. Це й визначало в повній м ірі наші плани і -нашу діяльність в даний період. Новостворена кафедра серед педагогічних інститутів республіки — одна з перших. Тї головним зав­ данням е налагодження і вдоско­ налення викладання циклу історико-теоретичних дисциплін на висо­ кому професійно-науковому рівні. З метою успішної роботи кафед­ ра затвердила конкретний план на наступний рік. Для поглиблення змісту навчального процесу пе­ редбачається широке використан­ ня різноманітних технічних засо­ бів, а саме: звукообладнання ве­ ликих аудиторій для ілюстрації музики під час лекцій історикотеоретичного циклу; демонстрація уривків з учбових фільмів; про­ слухування музики з використан­ ням системи навушників, за допо­ могою Яких одночасно працювати­ муть до 20 студентів. Викладачі кафедри разом з деканатом готу­ ють обладнання студії для запису курсових хорів, оркестрів та ок­ ремих виконавців. п и та н ь о р г а н іза ц ії н ау к о в о -д о сл ід ­ н о ї роб о ти , я к н а п р и к л ад : в и в ч е н ­ н я ста н у голосового а п а р а т у та до сл ід ж ен н я п ри род и обертон ової будови м узи ч н ого звук у, в и зн а ч е н ­ н я чи сто ти ін тон ув ан н я і ч а с т о т ­ н ої х а р а к т е р и с т и к и тем брів т а ін. Д ля ц ього м ає бути в и к о р и с та н а в ідп овідн а р ад іо-техн ічн а а п а р а т у ­ ра: елек тр о н н о -п р о гр ам у ю ч а м а­ ш и н а, ауд іограф , стробоскоп , імп у л ь н и й сти м ул ятор, осц и л о гр аф , еп ідіоск оп т а ін. Викладачі кафедри теорії та іс­ торії музики взялись до здійснен­ ня ще однієї кропіткої та важли­ вої справи. Абітурієнти Київської області, що вступають на музич­ но-педагогічний факультет нашого інституту, не завжди мають достат­ ні знання з музично-теоретичних дисциплін. Зважаючи на це, наша кафедра організувала в кількох школах області лекції та семінари з питань історії та теорії музики, що допоможе майбутнім абітурі­ єнтам краще підготуватись до вступних іспитів у наступному шкільному році. Крім роботи за учбовим пла­ ном, із студентами ведеться позалекц/йна індивідуальна робота: під керівництвом досвідчених викла­ дачів молоді науковці виступають з доповідями на засіданнях Науко­ вого студентського товариства, Гуртка сучасної музики, які пра­ цюють при кафедрі. велику шефську роботу прово­ дять працівники кафедри на гро­ мадських засадах. Протягом ро­ ку за спеціальним планом Облас­ ного інституту вдосконалення ква­ ліфікації вчителів викладачі ра­ К а ф ед р а т е о р ії т а історії м узи к и зом із своїми студентами висту­ н а к р е с л и л а т а к о ж р я д заходів з патимуть з змістовними лекціями- Д ЕВІЗ - ГОРІННЯ Четверту осінь починають ра­ зом студенти 42-ої групи україн­ ського відділу філологічного фа­ культету. І хоч цього року педаго­ гічна практика «розкидала» всіх по школах області, віддаль — не перешкода для дружби. Бо спіль­ ний знаменник цієї дружби — ко­ рисні справи. Комсомольці і під час практики не відчахнулись від громадського життя факультету, інституту, як це буває іноді. Про це свідчить хо­ ча б той факт, що група одна з перших в інституті передплати­ ла газети та журнали. У цьому за­ слуга комсорга групи Миколи Часника, старости Володимира Присяжнюка. Роботи зараз багато у кожного, всі зайняті. Адже практика — один з найважливіших моментів нашого навчання. Та які б не були заклопотані і завантажені робо­ тою четвертокурсники, все ж вони знаходять час для того, щоб зі­ братись всім разом, обговорити цікаву статтю, чи подивитись ра­ зом фільм. Було так і цього разу. У суботу всі з’їхались до гурто­ житку. Розповідали про практику, про свої успіхи і невдачі, ділили­ ся думками щодо майбутнього. І Володя Присяжнюк запропону­ вав: — Майже всі ми на практиці в селах. Знаєте, на нас дивляться, як на людей, що несуть щось концертами в школах і педучили­ щах Київської області, постійно ке­ рують роботою музичного лекто­ рію в Київській експериментальній середній школі N2 153. З метою вивчення передового педагогічного досвіду та його по­ дальшого використання в нашо­ му інституті працівники кафедри теорії та іс гор її музики вивчати­ муть роботу аналогічних кафедр Московських педагогічних інститу­ тів імені В. І. Леніна та імені Гнесіних, Тбіліського університету. Нова кафедра почала свою ро­ боту в передз'їздівському році, і в свої плани включила підвищені соціалістичні зобов'язання на честь славного свята — домогти­ ся в 1970/71 навчальному році якісного поліпшення успішності студентів з музично-теоретичного циклу; підготувати студентські до­ повіді на теми: «Образ В. І. Леніна в піснях для дітей українських ра­ дянських композиторів», «Радян­ ський народ — будівник комуніс­ тичного суспільства»; оформити стенд-виставку «Керівна роль ко­ муністичної партії в розвитку ук­ раїнської радянської музики» та ін. Отже, визначені завдання, на­ креслені плани та нові творчі ру­ бежі. З справжнім запалом взя­ лися за роботу працівники ка­ федри. Вони не пошкодують сил і енергії для того, щоб взяті зо­ бов’язання виконати з честю. О. НЕЗОВИБАТЬКО, завідуючий кафедрою теорії та Історії музики, заслужений артист УРСР, доцент. Партком Інституту обговорив питання про стан роботи гурто­ житку фізнко-математнчного факультету, та про роботу з студентами філологами, які про­ живають на кутках. Доповідали В. Харчук, член парткому, та заступник секретаря партбюро філологічного факультету М. лющ. Питання важливі, 1 в їх П обговоренні виступили М. Д. Ярмаченко, Г. В. Січкар, В. Ю. Ніколаєнко, О. І. Бугайов та Інші. Встановлено, що певна робота у гуртожитку ведеться, але ні планів роботи, ні належного по­ рядку в гуртожитку № 1 поки що немає. Проведено лише один вечір «Осінній бал», але й він не зовсім вдався: було запроше­ но надто багато людей, есте­ тичний рівень був невисокий. Так само бажав кращого 1 ро­ бота на кутках з студентами фі­ лологічного факультету. Мало знати хто 1 скільки живе на кут­ ках, — важливо проводити там дієві виховні заходи. Партійний комітет вказав, що партбюро обох факультетів повинні зроби­ ти все необхідне, щоб найближ­ чим часом можна було звітувати про конкретні досягнення на цій ділянці роботи. О. ПЕТРЕНКО. У СТУДЕНТСЬКІ Й ПРОФСПІЛЦІ 16-го жовтня в актовому за­ лі інституту зібралися 527. де­ легатів — тут проходила звітновиборна конференція профспіл­ ки студентів. Профком інституту звітував про свою роботу протягом 196970 навчального року. Було об­ рано новий склад профкому та ревізійної комісії. Широкий діапазон питань, які порушили студенти і викла­ дачі в обговоренні звітної допо­ віді. Це питання дальшого під­ Завітаймо в цю групу нове. Адже ми з Києва, майбутні учителії У хліборобів незабаром свято — День працівника сільсько­ го господарства. То ж давайте їх поздоровимо. І знаєте чим? Підго­ туємо концерт. — Добре було б, — підтрима­ ли товариші. Сказано — зроблено. Після су­ перечок «як», «що», «де» склали програми. Всі бажали виступити перед трудящими полів. Місцем концерту обрали село Мотижин, Наближається свято Жовтня. В цьому році колектив Інститу­ ту разом з тим відзначатиме й Іншу дату — 50-р1ччя нашого вузу. Про завдання, які стоять перед комуністами у зв’язку з цим, говорив ректор Інституту О. К. Романовський. Підготовка до свят зараз роз­ почалася. Будинок інституту буде відповідно оформлено, за­ вершується ремонт приміщення головного корпусу, готується ці­ кава програма святкувань, які планується провести 5 листопа­ да у Жовтневому палаці культутури. Особливу увагу партійні 1 профспілкові організації фа­ культетів повинні звернути на оформлення святкових колон: виготовити нові повтори, потур­ буватись про квіти; одним сло­ вом, внести у цю справу щось своє — тут широке поле для творчості та ініціативи. Звичайно, певні труднощі у передсвятковий період відчу­ ваються, але спільними зусил­ лями господарників та при до­ помозі студентів багато «вузь­ ких місць» уже ліквідовано. Напередодні свята зусилля колективу Інституту повинні бу­ ти спрямовані на підвищення рівня навчально-виховного про­ цесу. Це стосується проведення практичних 1 семінарських за­ нять, відвідування, консульта­ ційної роботи. Навчанням, від­ мінною поведінкою, активною участю в громадській роботі, — ось чим насамперед повинна звітувати молодь Інституту 53-м роковинам Великого Жовтня. Мекарівського району. З хвилюванням під’їжджали ми до Мотижина. Страшнувато було: а раптом ніхто не прийде. Проте хвилювались даремно. О 20-ій го­ дині вечора до клубу набилось стільки народу, що стояли навіть у вестибюлі. Тепло прийняли колгоспники виступи Віктора Олисенка, який виступив з читанням гуморесок, бурхливими оплесками дякували присутні Людмилі Лелюшкіній за виконання українських народних пісень, тріо дівчат у складі Л. Лелюшкіної, Н. Войтушенко, Л. Олій­ ник. Замріяно слухали трударі ча­ рівну пісню сопілки у виконанні Віктора Терещенка. Концерт за­ тягнувся допізна. Хлібороби були вдячні студентам за приємний відпочинок, запрошували приїзди­ ти ще. До цього переліку тих корис­ них справ, які записали на свій рахунок студенти групи останнім часом, залишається лише додати, що всі у групі добре вчаться. Так 11 студентів мають лише відмінні оцінки, немає у нас кожного трієч­ ника. Комсомольці готуються гід­ но зустріти XXIV з’їзд партії, скрізь і всюди бути першими. У навчанні й відпочинку наш де­ віз — комсомольське горіння. студентка культету. Надія РАГОЗІНА, філологічного фа­ вищення успішності, спортіївна робота, побут, дозвілля. — Профспілка Існує не тіль­ ки для того, щоб збирати внес­ ки і надавати матеріальну до­ помогу студентам, — говорить у своєму виступі голова проф­ бюро філологічного факультету Микола Кириленко. — Наша робота повинна бути багатогран­ ною і змістовною, сягати всіх глибин студентського життя. На конференції виступили член обкому профспілки М. П. Шевченко, ректор інституту О. К. Романовський та інші ви­ кладачі і гості. Конференція пройшла під гаслом гідної зу­ стрічі березневого XXIV з ’їзду КПРС та відзначення 50-річчя нашого інституту. В. ГОРБАЧ. АДРЕСА-ФУРСИ Група студентів випускного V курсу фізико-математичного факультету проходить педагогіч­ ну практику у середній школі села Фурси — найбільшій 1 чи не найкращій із сільських шкіл на Білоцерківщині. Колектив школи прийняв до себе студентів як повноправних членів. І це не дивно. Адже 1 викладачі — Л. Г. Руденко, Т. Ф. Чуприна, А. І. Шенгур, І директор школи В. А. Семененко — випускники фізико-мате­ матичного факультету. Адміні­ страція школи потурбувалася і про побутові умови практикан­ тів. Всі вони живуть у шкільно­ му гуртожитку. Практика завершується. Сту­ денти відвідують уроки учите­ лів, допомагають класним керів­ никам у виховній роботі з уч­ нями, вже пробували свої сили у ролі викладачів. Наш кор. �ПО СЛІДАХ СТАРОДАВНІХ К У Л Ь Т У Р Х о ч « іс т о р ія і не п о в т о р ю є т ь с я » , але н іщ о в іс т о р ії не з н и к а є і не п р о п а д а є б е з с л ід н о . У ц ь о м у з м о г ­ л и п е р е к о н а т и с я н а ш і п о ч а т к ів ц ііс т о р и к и , с т у д е н т и н а т о й ча с І к у р с у , щ о в л іт к у 1970 р . п р о х о д и ­ л и п о л ь о в у а р х е о л о г іч н у п р а к т и к у . П ро це вон и і р о зказую ть сьо­ г о д н і н а с т о р ін к а х н а ш о ї га з е т и . Р о з к а з у ю т ь в ід в е р т о п р о т р у д н о щ і і п р о р а д іс т ь в ід к р и т т я , р о з к а з у ­ ю т ь з г о р д іс т ю за с в о їх т о в а р и ш ів , щ о з у м іл и п о д о л а т и т р у д н о щ і, не р о з гу б и в ш и п р и ц ьом у ні бадьо­ р о с т і, н і з а в з я т т я , н і г у м о р у . Я к к е р ів н и к п р а к т и к и я х о ч у с к а з а ­ т и , щ о. це б у в д р у ж н ій , п р а ц е з д а т ­ ний колентив. Я каж у — колек­ т и в , хо ч на час п р а к ти к и студ е н­ т и к у р с у р о з ’їх а л и с я у р із н і к у ­ т о ч к и У к р а їн и , в ід Ч е р н іг ів щ и н и д о Ч о р н о г о м о р я і Д у н а ю . Це б у л и о к р е м і г р у п и , я к і з б е р іга л и т р а ­ д и ц ії, в и р о б л е н і в є д и н о м у і з г у р ­ тованом у кол екти ві пе рш окурсни­ к ів . Н и ж ч е й де р о з п о в ід ь п р о р о ­ б о т у і ж и т т я н а ш о г о о с н о в н о го за ­ г о н у , щ о п р а ц ю в а в у П о д н іп р о в ’ ї, н а К и їв щ и н і, д о с л ід ж у ю ч и па м ’ я т ­ к и р а н н ь о с л о в ’ я н с ь к о ї доби, в и к о ­ н у ю ч и ти м сам им наукове зав­ д а н н я щ одо р о з ш и р е н н я дж ерело­ з н а в ч о ї бази іс т о р и ч н о ї науки. З м іс т у ц іє ї р о б о т и п о в н іс т ю в ід п о ­ в ід а є і н а з в а , п ід я к о ю в ів с в о ю р о б о т у ц ей к о л е к т и в — Ранньос л о в ’ я н с ь к и й а р х е о л о г іч н и й з а г ін К Д П І ім . О. М . Г о р ь к о го (Р А З — 70). Н. К Р А В Ч Е Н К О , к е р ів н и к а р х е о л о г іч н о ї п р а к ­ ти ки , кандидат іс т о р и ч н и х наук. * * * Відверто кажучи, до того, як ми стали студентами першого курсу історичного факультету, мало хто з нас мав чітке уяв­ лення про археологію. Дехто вважав, що археологи шукають старі дивовижні предмети. Ін­ ші уявляли собі археологію, як щось пов’язане з розкопками... курганів з золотом. Хоч ми всі, вступаючи на • історичний фа­ культет, віддано любили істо­ рію, але якось ніколи серйоз­ но не замислювалися, звідки черпають автори підручників та історичних книжок свої знання історичних фактів, як створює­ ться історична наука. Теоретичні знання ми одержа­ ли на лекціях. І спочатку навіть не сподівалися, що невдовзі не тільки побачимо на практиці весь процес розшуків і одер­ жання речових історичних дже­ рел, але й самі станемо актив­ ними розвідниками минулого, що нам пощастить не тільки брати участь у розкопках, але й відкрити нові археологічні па­ м’ятки, в тому числі і такі, що викликають особливий інтерес у вчених — пам’ятки, що нале­ жать давнім східнослов’янським племенам III—УІІстоліть. Це була захоплююча, хоч і не дуже легка подорож у мину­ ник III—IV століття нашої ери (так звана черняхівська культу­ ра) і відкрите нове поселення, до цього ще не відоме в науці. Дата його тоді не була встанов­ лена точно за браком матеріалу. Тепер ми мали дослідити ці па­ м’ятки. Розпочалися трудові будні. Важка фізична праця і пошук ле. Як вона розпочалася, що ми зустріли на цьому шляху, як витримали цей іспит — розпо­ вімо далі. йшли пліч-о-пліч. Перші дні бу­ ли найважчі. Але всі ми пам’я­ тали: труднощі існують для то­ го, щоб їх долати. І ось нарешті перші відкрит­ тя як винагорода за всі зусилля. На стародавньому могильнику були відкриті поховання, що відносяться до III—IV ст. н. е. Обережно розчищаємо знахідки: керамічний кубок з темної лискованої глини, бронзові защіп­ ки, фібули, намистини. Обереж­ но! Всі речі повинні залишатись на місці перш, ніж ми візьмемо їх із землі разом з антрополо­ гічним матеріалом. Все це по­ винно бути зафіксовано на фото і кіноплівці, кресленниках. Цю роботу виконуємо ми самі: на­ поготові з планшетом і метром стоїть Наташа Кошарна. Люба Клепіковська і Михайло Раштанов вже націліли свої кінока­ мери. Хвилюються, чи вийде все гаразд. Після знахідки ми вже більш впевнено йдемо на розшуки «свідків» далекого минулого. Вивчаємо кожну, на перший по­ гляд незначну, прикмету, не за­ лишаємо поза увагою жодного фрагменту кераміки. Водночас з розкопками ведуться й інші роботи. Василь Харчук з своєю групою проводить опит населен­ ня. Роз'яснює те, що ми роби­ мо, намагається одержати ціка­ ву для нас інформацію про дав­ нину. На розшуки слов'янсько­ го поселення вирушає ще один загін у складі 5 —6 розвідників. Якщо перший день вони уваж­ * * * Для нас, істориків першого курсу, весняна сесія н е.закін ­ чувалася в аудиторіях інститу­ ту. До кінця семестру ми ще мали пройти польову практику з археології. Роз’їхалися в різні куточки України, брали участь в багатьох експедиціях Інститу­ ту археології Академії наук УРСР. Але, нам студентам, особливо радісно було усвідом­ лювати, що буде вести свою ро­ боту і окремий археологічний загін КДПІ. Ранньослов’янський археологічний загін КДПІ імені О. Горького — так вирішено було назвати нашу експедицію, з огляду на цілі і завдання, що стояли перед нами. Розпочали роботи в середині червня. Нас було більше 30-ти. Місцем проведення робіт бу­ ло село Дерев’яне Обухівського району, що у 5-ти кіломет­ рах від Дніпра. Це мальовничий куточок нашої землі, який ще й досі зберігає віковічний ма­ люнок ландшафту, хоч зовсім поряд вже димлять труби Три­ пільської ДРЕС! Ще весною, ко­ ли на полях тільки-но була проведена оранка, наші загони розвідників побували в цьому районі разом з Надією Михай­ лівною Кравченко, нашим ви­ кладачем археології. Тоді були обстежені поселення і могиль­ МІ СТО ЮИОСТІ З автра, 22 ж о в т н я , м и н а є 100 р о к ів в ід д н я н а р о д ж е н н я р о с ій ­ с ь к о г о п и с ь м е н н и к а Ів а н а О л е к с і­ й о в и ч а Б у н ін а . В о с е н и м и н у л о г о р о к у в ід б у л а с я п е р ш а В с е с о ю з н а н а у к о в а к о н ф е р е н ц ія б у н ін о з н а в ц ів , у я к ій в з я л и у ч а с т ь і в и к л а ­ д а ч і н а ш о г о ін с т и т у т у Ю . 3. Я н к о в с ь к и й т а І. Г. П а н ч е н к о . К о н ф е р е н ц ія п р о х о д и л а в с т а р о ­ в и н н о м у м іс т і Є л ь ц і, з я к и м п о ­ в ’яза ни й п о ча то к ж и ттє в о го ш ля­ х у Б у н ін а . С ь о го д н і ми в м іщ у є м о з а м іт к у п р о п а м ’я т н і б у н ін с ь к і м іс ц я у м . Є л ь ц і, я к у л ю б ’ я з н о н а д іс л а в р е д а к ц ії к о л и ш н ій в и к л а д а ч Єлец ь к о г о п е д ін с т и т у т у , н и н і п е н с іо ­ нер Ф. Ф. Р уднєв. Ласкава річечка Єльчик. Гро­ маддя величного Вознесенського кафедрального собору. Контраст приземкуваних будиночків і високоглавих церков і дзвінниць. Пе­ ред Буніним розкривали свій зміст пам’ ятники і легенди, що сторожко зберігали прадавню іс­ торію Російської держави. Ожива­ ли сиві часи, коли Єлець ставав на герць з Батиєм, а пізніше — Та­ мерланом. Єлець назавжди ввійшов у ху­ дожній світ Буніна. І причиною цьому не тільки історія міста. У Єльці Іван Олексійович пережив злет свого першого сильного і ви­ могливого почуття кохання до Варвари Пащенко. Ця біографіч­ на подробиця може й не варта бу­ ла б уваги, якби Варвара Пащен­ ко не стала прототипом одного' із найяскравіших жіночих образів Буніна, образу Ліки із «Життя А р­ сеньева». Зберігся червоний будинок ж і­ ночої гімназії (нині тут міститься Єлецький педінститут). Цю гім­ назію закінчила Варя Пащенко. Образ ще однієї бунінської герої­ ні можна вважати почерпнутим із життя єлецьких гімназисток. Це — гімназистка Оля Мещерська із чудового оповідання «Легкий по­ дих». У Єльці бережливо зберігають пам’ять про письменника. На фа­ саді гімназії висить меморіальна дошка, що розповідає про навчан­ ня тут І. Буніна, М. Пришвіна, Н. Семашка. Всередині цього бу­ динку, де тепер розмістилася 1-ша середня школа, є літературний куточок, присвячений Буніну. Один з відділів міського краєзнавчого музею також відведений матеріа­ лам про І. О. Буніна, * * * Неширока вимощена цеглою ву­ лиця. Вона більше схожа на алею, тому що вздовж неї виструнчились двома рядами гінкі тополі. Тут сто­ їть великий дещо суворий двопо­ верховий будинок — приміщення колишньої чоловічої єлецької гім­ назії, в стінах якої понад чотири роки учився майбутній письмен­ ник. І сьогодні ця жовта будівля з просторим кам’яним подвір’ям, із звивистими чавунними сходами всередині переносить нас в ті да­ лекі часи, коли 80 років тому при­ ходив сюди вразливий підліток Ваня Бунін, син збіднілого дворя­ нина з хутора Бутирки Єлецького повіту. Певна річ, допитливому хлопчи­ ні не могло подобатись казенне навчання в гімназії, де викладачі відзначались міщанським закутко­ вим мисленням. У 1900 році в опо­ віданні «Над містом» Бунін згадує гімназію як місце, «де гинуло на­ ше дитинство, сповнене мріями про подорож і, про героїзм, про самовіддану дружбу, про птахів, рослин і тварин, про заповітні кни­ ги!». Якщо навчання у гімназії не ва­ било Буніна, то багато цікавих, не­ забутніх вражень давало йому м і­ сто. Іван любив гуляти по Єльцу і його околицях. Ф. РУДНЄВ. \На комсомольській орбіті Нещодавно комсомол Білору­ сії відзначав своє 50-річчя. На це свято до Мінська з ’їхалнся студенти багатьох педагогічних вузів країни — Московського, Ленінградського, Орловського... Гостювала у своїх старих друзів, студентів Мінського педінститу­ ту, і комсомольська делегація нашого вузу. Про цю поїздку розповідає секретар комітету комсомолу педагогічного ф-ту Н. Должикова. Урочистий пленум в актовому залі Мінського педінституту з нагоди 50-річчя ЛКСМБ... Ба­ гато теплих слів було сказано в адресу комсомольців Білорусії. Від імені студентів КДПІ ім. Горького білоруських друзів по-, здоровив член комітету комсо­ молу Григорій Науменко. А потім ми були присутні на відкритті пам’ятника героїні Вітчизняної війни Тамарі Галобурді. Делегації педвузів покла­ ли квіти на Кургані Слави. Назавжди в нашу пам’ять врі­ залось відвідання села Хатині, де фашисти спалили живими 149 чоловік, в тому числі 76 ді­ тей. Хатинь зникла з лиця зем­ лі... Серед лісу, який, здається, з тих пір так і стоїть у сумнім ПОДЯКА «Дирекція середньої школи № 150 просить Вас оголосити по­ дяку Смалю Василю Захаровичу за добре виховання дочки, учени­ ці 10-го класу, яка успішно закін­ чила чверть і бере активну участь у житті школи». —- Подібних лис­ тів від керівництва шкіл, де вчать­ ся діти наших викладачів, на ад­ ресу нашого інституту приходить немало. їх також одержали остан­ но придивлялися до місцевості і вивчали підйомний матеріал, то вже на другий день загін по­ вернувся із «здобиччю». Натра­ пили на залишки глинобитного житла. Щурф, що було закла­ дено в цьому місці дозволив одержати дуже цікавий кераміч­ ний комплекс знахідок. Ці зна­ хідки дозволили датувати посе­ лення у межах III—IV—VII століть нашої ери. Із лекцій археології ми вже довідалися, що в науці ще й до­ сі не вирішене остаточно питан­ ня про походження і- ранню іс­ торію східних слов’ян. Деякі до­ слідники намагаються пов’яза­ ти з слов’янськими племенами III—IV пам’ятки черняхівської культури. Але останнім часом відкрита нова група пам’яток, що більш достовірно пов’язує­ ться із стародавніми слов’яна­ ми. Відкриття слов’янського по­ селення є певним внеском у ви­ вчення цієї проблеми. Отже, на­ ша перша зустріч з археологією пройшла для нас з очевидною користю. Тепер ми не тільки на практиці засвоїли деякі історич­ ні факти, але й добре знаємо, як добуваються історичні дже­ рела. День за днем проходив у на­ пруженій роботі. І ось минули наші три археологічні тижні. В майбутньому нам ще треба буде опрацювати матеріал, заверши­ ти роботу над любительським фільмом, підготуватися до звіт­ ної конференції. Але вже на­ прикінці експедиції кожен із нас усвідомлював, що робота на практиці була не лише серйоз­ ним випробуванням наших творчих можливостей, ініціати­ ви, працездатності, але й закрі­ пила наші знання з археології, збагатила практичними уміння­ ми і навичками дослідження, збирання і опрацювання мате­ ріалу. Ці навички повинен бра­ ти з собою у самостійну путь ко­ жен історик. О. ВОВК, В. ДАНИЛЕНКО, студенти II курсу історич­ ного факультету. У ДРУЗІВ ІЗ М І Н С Ь К А мовчанні, — велика поляна. На ній чорні обгорілі димарі. Це все, що залишилось від спаленої Хатині. На тих місцях, де колись сто­ яли будинки хатннців, зараз підносяться 26 обелісків, що нагадують димарі. На них дзво­ ни. Це — хатинський набат. Лі­ том і зимою, вдень і вночі, сьо­ годні і в віках буде його чути. Всіх нас зворушив напис на «Вінку пам’яті»: «Люди добрі, пам’ятайте: ми любили життя 1 Батьківщину d вас, дорогі. Ми згоріли живими в вогні. Наше прохання до всіх: нехай траур 1 печаль перетворяться в муж­ ність і силу, щоб змогли увіковічнитн ви мир і спокій на зем­ лі, щоб ніде ніколи у вихорі пожеж життя не вмирало». І молодь присягає партії, на­ роду, що вона зробить все, щоб на землі не було горя 1 сліз. Ми пробули в Мінську 5 днів І дуже здружились з своїми мінськими колегами. Хочеться побажати їм продовжувати ге­ роїчні справи своїх попередників-комсомольців. Ще о шкільні роки студені дефектологічного факультету Микола Тимошенко почав від­ відувати аероклуб ДТСААФ: його захопив авіамоделізм. Юнак неодноразово виступав на республіканських і всесоюз­ них змаганнях з цього цікаво­ го виду спорту, був удостоєний звання чемпіона СРСР. І сьо­ годні М. Тимошенко продовжує займатись «малою авіацією». Він громадський інструктор з авіамоделізму, влітку вів гур­ ток у піонерському таборі. Ці навички, безперечно, прислу­ жаться студенту в майбутній педагогічній діяльності. НА ФОТО: Микола Тимошен­ ко. ПІД ТУРГАЙСЬКИМ Н Е Б О М Більше 75 проц. складу, бійців цілинного студентського будівель­ ного загону було з фізико-математичного факультету. Випробувати свої сили, внести свій (для декого й перший!) матеріальний вклад у будівництво комунізму в нашій країні, романтика подорожей і праці — ось що кликало їх в загіні Загін «Дніпро-70» працював у радгоспі «Буревісник» Наурзумського району Кустанайської облас­ ті. Будували ми в основному бу­ динки для мешканців селища. За­ гоном було освоєно 141.000 крб. по капітальному будівництву і ре­ монту. Працювали ми скільки вистачачало вміння і фізичних можливос­ тей, бо потреба в житловій площі була дуже велика, і не раз дово­ дилося чути слова щирої подяки від жителів та дирекції радгоспу за хорошу працю. За успіхи, до­ сягнуті в будівництві, були наго­ роджені грамотами студенти на­ шого факультету П. Пильтяй, В. Щербина, Ю. Кононенко, В. Костюченко. Але ми не тільки добре пра­ цювали! Чудові концерти, фут­ больні і волейбольні зустрічі з місцевими командами, вечори від­ починку біля багаття під зоряним тургайським небом — все це за­ пам’ ятається надовго. І. КАЛИТА, студент V курсу фізико-математичного факультету. Н. ДОЛЖИКОВА. БАТЬКАМ нім часом Л. / . Заскалена, стар­ ший лаборант кафедри фізвиховання, Є. А. Білевич, ст. викладач кафедри олігофренопедагогіки, та інші. Ректорат, місцевком інституту складають подяку цим виклада­ чам, які є зразком не тільки на роботі, а й у сім’ї, і бажають їм дальших успіхів у справі вихо­ вання. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (501) (21 жовтня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (501) (21 жовтня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/141 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/232805076a775d47d4e0365589b03b1e.pdf 0ebcdad20c2c4405779cd91a8b6e9891 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Хай ж иве 53-я р іч н и ц я Великої Жовтневої соціалістичної революції! Спеціальний номер газети, присвячений 53-й річниці Великого Ж овт ня т а 50-річчю інституту Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. №№ 34—35 (502—503) Середа, 4 листопада 1970 року. СВІТЛО Ціна 2 коп. Рік видання 15-й. жовтня Кожна з роковин Великої Жовтневої соціалістичної рево­ люції — це наше свято і наш екзамен перед історією. А для молоді — це ще й час зістав­ ляти свою юність з молодістю своїх батьків і дідів, з життям тих, хто із зброєю в руках захи­ щав владу Рад, голодував, вми­ рав від тифу, пройшов тяжкі фронти громадянської війни з високою мрією про світ вільний і справедливий. Герої Жовтня, великий Ленін відкрили нам світлин шлях у но­ ву ашуху, вони подарували нам Революцію — щоб ми її про­ довжували. Вони створили нам Радянську державу — щоб ми в ній господарювали. Керований славною ленінською партією радянський народ вивів відста­ лу колись Росію в число найпередовіших країн світу. Віль­ ний союз братніх народів, мо­ гутня індустріальна держава з високоорганізованим сільським господарством, з передовою на­ укою і розквітлою багатонаціо­ нальною культурою — такими стоїмо ми сьогодні перед усім людством, відзначаючи 53-ю річницю Великого Жовтня. Революція — це спалах, под­ вигу цвіту суспільства, моло­ дого його покоління. Юність на­ шої країни д ал а, неперевершені зразки мужності І героїзму, вір­ ності великим ідеалам, самовід­ даності у втіленні їх у життя. Молоде покоління, яке виросло вже при Радянській владі, на всіх етапах нашого поступаль­ ного шляху вперед завжди пе­ реконливо доводило, що воно дбайливо несе через роки і де­ сятиріччя вогонь революційних традицій. Так, ми маємо чим гордитися перед усім світом! Нова, вільна, окрилена людина, господар влас­ ної долі, будівник нового світ­ лого життя — народжена Жовт­ нем, випестована Великою Ре­ волюцією. Це вона розщепила атом, це вона сьогодні штурмує космос! Жовтень ознаменував поча­ ток нової ери. Його незгасне сяйво — у всіх наших починан­ нях! Його зорі осявають наш шлях до світлого майбутнього — Комунізму. ЮН А К И І Д І В Ч А Т А ! Н А П О Л Е Г Л И В О О В О ­ ЛОДІВАЙТЕ МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКОЮ Т Е ОР І ЄЮ , В ИС ОТ А М И НАУКИ, Т Е Х Н І К И І К УЛЬТУРИ! Б У Д Ь Т Е В І Р Н И М И Л Е Н І Н С Ь К И М З А П О ВІ Т А М , АКТИВНИМИ БУДІВНИКАМИ КОМУНІЗМУ! ВІТАЄМО! ДОРОГІ ДРУЗІ, ГОРЬКІБЦІ! ВІД У СІЄЇ ДУШІ ВІТАЄ­ МО ВАС 3 53-ю РІЧНИ­ ЦЕЮ ВЕЛИКОГО ЖОВТНЯ ТА 50-РІЧЧЯМ РІДНОГО ІНСТИТУТУ. БАЖАЄМО ВАМ НОВИХ УСПІХІВ У ВЕЛИКІЙ і п о ч е с н ій СПРАВІ ВИХОВАННЯ БУ­ ДІВНИКІВ КОМУНІСТИЧ­ НОГО СУСПІЛЬСТВА. МІЦНОГО ВАМ ЗД О ­ РОВ'Я, УСПІХІВ, ЩАСТЯ В ОСОБИСТОМУ ЖИТТІ. Ректорат, партком, комітет комсомолу, профком, місцевком. ХВИЛЮЮЧЕ СВЯТО 50-річний ювілей Київського державного педагогічного інсти­ туту ім. О. Горького для мене особисто таке ж хвилююче свя­ то, як і 150-річний ювілей Ні­ жинського педінституту ім. М. Гоголя, що відзначався не­ давно. Якщо Ніжинський педа­ гогічний інститу дав мені осві­ ту, то інститут імені Горького дав мені перший поштовх до духовного зросту як письмен­ ника. Кілька років викладацької роботи, керівництво літератур­ ною студією інституту, яка ста­ ла і для мене великою школою літературної праці, допомогли мені твердо стати на ноги, при­ лучитися до письменницької ді­ яльності. І тому для мене Київський педагогічний інститут назавжди залишився рідним і дорогим. У дні славного 50-річного юві­ лею сердечно вітаю і поздоров­ ляю викладачів, студентів та ви­ хованців інституту, нове поко­ ління літстудійців. Бажаю всім великого людського щастя і ус­ піхів у навчанні та праці. Юрій ЗБАНАЦЫШИ, письменник, Герой Радян­ ського Союзу. У ДРУЖНІЙ СІМ’Ї Із закликів ЦК КПРС до 53-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. ПРАПОРИ По краплі з серця — всі на прапори, Щоб не линяло їх червоне значення. Під ними ми навчились говорить, Під ними сіять і стріляти навчено. По краплі з серця — всі на прапори! Над братськими схиляймо їх, як рапорт. Було і буде — хто в борні згорить — Життя його підносимо на прапор. По краплі з серця — всі на прапори! Вколисуйте дітей під прапорами, Щоб чорні й білі з ранньої пори Червоними росли пролетарями. По краплі з серця — всі на прапори! Чохли під ноги, сумнів 1 вагання. Всесвітній ритм, комуністичний ритм, Останній бій — вселюдські дні світання. Михайло КЛИМЧУК, випускник філологічного факультету. У дружній студентській сім ’ї нашого ін сти туту наполегливо оволодівають вчительським фахом представники багатьох республік і національностей. З великими успіхами у навчанні і громадській роботі зустрічаю ть 53-ю річницю Великого Жовтня і 50-річний ювілей ін сти туту студенти-історики. Є в цьому немала за сл у га комсомольської^ організації ф акультету, яку очолює Віктор Даниленко. Принциповий, ініціатив­ ний юнак вміє запалити комсомольців новим починанням, повести за собою. Сам комсорг — приклад у всьому: відмінно вчиться, бере активну участь у роботі НСТ. НА ФОТО: комсорг історичного ф акультету Віктор Даниленко, Н А ФОТО: посланець сонячного Узбекистану, відмінниця навчання, староста IV спецгрупи філологіч­ ного ф акультету Дилбар Хасанова. �КДПІ сьогодні В інституті працює і вчиться понад 300 комуністів, які за­ безпечують авангардну роль у справі виховання вчительських кадрів. Понад 2 тисячі осіб нараховує у своїх лавах комсо­ мольська організація інституту. П Р А Ц І В Н И К И О СВІ ТИ! В Д О С К О Н А Л Ю Й Т Е Н А Р О Д Н У О СВІ ТУ І К О М У Н І С Т И Ч Н Е В И Х О ­ ВАННЯ П І Д Р О С Т А Ю Ч О Г О П О К О Л І Н Н Я ! Із закликів ЦК КПРС до 53-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. У стінах КДПІ імені О. М. Горького працює понад 100 вихо­ ванців інституту. Серед них академік Г. С. Костюк, професори М. А. Жовтобрюх, А. П. Медушевський, Д. Ф . Ніколенко, С. Ф. Фещенко, Н. І. Пшеничний, О. К. Романовський, М. Д. Ярмаченко, М. І. Шкіль, доценти Л. О. Біятенко, Я. Ф. Д ер­ кач, А. Г. Деркач, Г. Г. Кордун, А. В. Михалевський, В. Ю. Ніколаєнко, А. Д. Очеретиий, М. Я. Плющ, М. Ф. Поліщук, М. У. Походзіло, Л. М. Проколієнко, Г. В. Січкар, В. С. Савенко, Г. В. Содоль, П. П. Хропко, зав. аспірантурою В. С. Парасунько та ін. П’ять вихованців інституту — Герої Радянського Союзу. Це Г. Брик, Ф. Жарчинський, О. Тканко, С. Микало, Т. ІІІашло. Більше ЗО педагогів, яким присвоєно звання Заслуженого вчителя УРСР, одержали свій перший гарт у стінах нашого інституту. Серед них — Г. Нестеренко, В. Іваненко, Г. Міхненко — Герої Соціалістичної праці. Всього в інституті на 28 кафедрах працює близько 300 штат­ них викладачів. В тому числі академіки М. М. ПІдтиченко, О. Р. Мазуркевич, С. М. Черніков, Н. С. Крутікова, 18 профе­ сорів і докторів, 171 доцент І кандидат, майже сто асистентів і викладачів. Вони ведуть складну І різноманітну навчальну, наукову і громадську роботу. Інститут мас різноманітні художні колективи. Значною по­ пулярністю серед студентської молоді І трудящих Київщини користується народна самодіяльна хорова капела (художній керівник — заслужений артист УРСР, заслужений діяч куль­ тури УРСР, в. о. професора Петровеький О. Ю.|, вокально-хо­ реографічний ансамбль «Барвінок» (художній керівник — за­ служений артист УРСР, доцент Незовибатько О. Д.|, симфо­ нічний оркестр (художній керівник — заслужений артист УРСР, в. о. доцента Рязанцев В. М.|, факультетські хори (жіночі, чо­ ловічі, мішані), оркестри народних інструментів, духовий ор­ кестр, вокальні та інструментальні ансамблі, чимало таланови­ тих солістів. Герой Соціалістичної Праці Варвара Павлівна Іваненко — одна з тих уславлених наш их вихованців, якими по праву може пиш ати ся інститут. Вона читає історію у Київській середній шнолі Ne ЗО. її урони відзначаються справжнім хистом і високою педагогічною май­ стерністю. Варвара Павлівна завжди з вдячністю згадує роки навчання у на­ шому інституті, Що дав їй нрила для творчого злету. НА ФОТО: В. П. Іваненко з своїми учнями-п’ятикласникам и. В Інституті працює 63 наукових гуртки, які охоплюють біль­ ше половини наявного складу студентів. Кращі студентські ро­ боти щороку направляються на всесоюзні, республіканські та міські конкурси, друкуються о наукових збірниках. У науковій роботі беруть участь всі кафедри нашого інституту. Значне місце посідає при цьому написання під­ ручників та посібників як для середньої школи, так 1 для педагогічних інститутів республіки. Тільки в минулому, 1969 році, було написано викладачами 10 підручників для середньої школи 1 11 підручників для педагогічних вузів (зокрема п’ятитомник «Історія української літератури»). Викладачами інституту за минулий рік надруковано 353 наукові роботи загальним обсягом 807,7 друкованих аркушів. 50 років тому, в буремні дні громадянської війни, був створе­ ний Київський інститут народної освіти. У його складі був і фа­ культет соціального внховаїгня, три відділи якого — шкільний, дошкільний та лікувально-педа­ гогічний — стали основою і прообразом нашого сьогодніш­ нього інституту. У 1930 році за постановою РН К УРСР цей фа­ культет було перетворено на ін­ ститут, якому через 6 років бу­ ло присвоєно ім’я Олексія Мак­ симовича Горького. З а півстолітню історію свого існування наш Інститут з неіеликого факультету перетворив­ ся в один з провідних вищих педагогічних закладів України, у справжню кузню педагогічних і наукових кадрів. Понад ЗО тисяч висококваліфікованих спе­ ціалістів для масових і спеці­ альних шкіл, дошкільних закла­ дів, вузів і наукових уставов підготовлено за цей час у ного стінах. Наш столичний інститут аає славну історію, чудові традиції, які творилися і примножували­ ся разом з формуванням радян­ ської педагогічної науки. З йо­ го кафедр читали свої лекції такі відомі педагоги і вчені, як М. К. Грунськнй, М. П. Крав­ чук, Г. Г. де-Метц, С. X. Чавдаров, П. П. Филнпович, 0. W. Астряб, М. Я. Калнновнч, С. І. Маслов, О. М. Русько, М. Ф>. Даденков, О. К. Бабенко, Є. Ц. Кирилюк та багато інших. Се­ ред вихованців інституту — по­ над ЗО заслужених вчителів школи, п’ять Героїв Радянсько­ го Союзу, три Герої Соціалістич­ ної Праці, понад 20 членів Спіл­ ки письменників України, зок­ рема А. С. Малишко, Л. І. С.чілянський, В. С. Швець, Ф. Д. Крнвін та інші. Понад 400 вихо­ ванців інституту — викладачі вузів України. У ювілейний рік на 6 факуль­ тетах стаціонарного і заочного відділів інституту навчається Протягом ювілейного 1970 року вже захищено науков­ цями інституту 2 докторських 1 8 кандидатських дисер­ тацій. ЙМЕННЯ НАМ-ГОРЬКІВЦІ Майбутня професія вимагає від учителя фізики вміння доснонало демонструвати фізичні явища і закономірності. Разом з іншими вик­ ладачами прищеплення цих навичон студентам-фізикам успіш но здійснює завідувач нафедри методики фізики доц. О. І. Бугайов. Крім навчальної роботи О. І. Бугайов бере антивну участь у громадськім житті Інституту, не перший рін обирається секретарем партбюро фізино-математичного ф акультету, НА ФОТО: доцент О. І. Бугайов. Біля тридцяти п'яти років наш інститут носить ім’я буревісника революції Олексія Максимовича Горького. За цей час немало зроблено у справі вивчення і по­ пуляризації творчості великого пролетарського письменника. Крім викладання обов'язкового програмового матеріалу, виклада­ чі інституту, а також аспіранти пишуть наукові роботи, виступа­ ють з доповіддями на наукових конференціях, читають лекції для трудящих міст і сіл, для учителів та школярів. У цій справі чи не найбільше зробила, як і належить, кафедра російської та зарубіжної літератури. Плідно трудиться над вивченням творчості письменника завідуючий кафедрою І. Т. Крук. Свого часу він успішно захистив кандидатсь­ ку дисертацію з горьківської теми, в 1968 році в товаристві «Знанняь вийшла його брошура «Горький і Україна». Великий інтерес до творчості Горького виявляв такоок доцент кафедри Д. П. ІЛутенко. Телегля­ дачам республіки запам'ятався, певне, цикл лекцій про буревісни­ ка, який читав у 50-х роках до­ цент кафедри Л. М. Карлов. Успішно досліджують творчість Горького і викладачі інших ка­ федр. Якщо брати .повоєнні роки, то тут слід назвати доц. М. А. Євсєєва (кафедра методики мови), проф. Ю. С. Кобилецького та доц. Ф. М. Поліщука (кафедра укра­ їнської літератури). Вагомий внесок у загальну справу вивчення та популяризації творчості М. Горького зробили ка­ федри педагогіки та психології. Помітний слід у <ггорьківськім до­ робку.» викладачів інституту зали­ шили доповіді професора М. Ф. Даденкова про педагогічні ідеї і професора Г. С. Костюка про пси­ хологічні ідеї Горького. У вінок шани і всенародної лю­ бові до Горького було «вплетено» колективом нашого інституту не­ мало добрих справ у ювілейному горьківському (1968) році, коли наша країна відзначала 100-річчя з дня народження письменника. Викладачі та студенти нашого вузу свято шанують пам’ять про Буревісника революції, ім’я якого, каоїсучи образно, гордо майорить на прапорі інституту. Л. ЛЕВАНДОВСЬКИИ, ст. викладач кафедри ро­ сійської та зарубіжної лі­ тератури. На дефектологічному та педагогічному ф акул ьтетах студенти крім інших лекційних курсів оволодівають також навичками з образо­ творчого мистецтва. їм читається нурс малювання з методикою вик­ ладання. Найбільш вправні художнини беруть акти вн у участь У оформленні святкових ф акультетськи х колон, випусну стіннівон тощо. НА ФОТО: ст. винладач кафедри початкового навчання, педагогічних наун, художник М. А. Кириченко проводить з студентами. іандидат заняття М. М. ГРИЩЕНКО. Перший директор Інституту соціального виховання (1930— 1934 роки), заслужений діяч на­ уки УРСР, доктор педагогічних; наун, професор. Микита Мнновнч очолює нині кафедру педа­ гогіки КДУ ім. Т. Шевченка. З нагоди ювілейних урочистостей в нашому інституті він шле свої нанщнріші побажання новому поколінню горьківців — викла­ дачам і студентам, яким випала честь «проводжати» Київський педагогічний у друге півстоліт­ тя. �ВІРНІСТЬ ТРАДИЦІЯМ майже 7 тисяч студентів і 95 аспірантів. В інституті працює професорсько-викладацький ко­ лектив у складі понад 300 осіб, який успішно навчає і виховує нові кадри радянського вчитель­ ства. 61,8 процента викладачів — дипломовані. Серед них ака­ деміки Г. С. Костюк, О. Р. Мазуркевнч, М. М. Підтиченко, члени-кореспонденти АН У РС Р Н. С. Крутікова, С. М. Черніков, професори П. К. Волинсь­ кий, 0. М. Давидов, П. І. Б аку­ менко, Ю. С. Кобнлецький, Б. С. Кобзар, А. П. Медушевський, С. Ф. Фещенко, Г. М. Удови­ ченко, І. Є. Шиманськнй, М. І. Шкіль, М. Д. Ярмаченко та ін­ ші. Кожен випуск інституту в ос­ танні роки — це 600 фахівців радянської освіти. Близько 50 докторських і кандидатських дисертацій захищається тепер в інституті щорічно. Ректорат, партійна, профспілкова 1 комсо­ мольська організації все більше уваги приділяють ідейному, мо­ ральному, естетичному і фізич­ ному вихованню студентської молоді. Розширюється і зміцню­ ється матеріально-технічне ос­ нащення факультетів та кафедр. Значними успіхами на всіх ділянках роботи зустріли пра­ цівники інституту 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Значно підвищилася успішність студентів, нових рубежів досяг­ ти науковці кафедр, пожвави­ лась гурткова робота, художня самодіяльність, певних успіхів досяглн спортсмени інституту. Півстолітній ювілей інституту студенти, викладачі, адміністра­ тивно-технічний персонал зуст­ річають з новим піднесенням, готуючись гідно зустріти XXIV з’їзд Комуністичної партії, з впевненістю, що завдання, по­ ставлені перед працівниками ви­ щої освіти, будуть успішно ви­ конані. З історією нашого Інституту пов'язано немало славетних імен видатних вчених. Одні з них працювали в інституті в пер­ г. с. КОСТЮК. Перший завідувач кафедри психології інституту (1930— 1932 рр.) дійсний член АПН СРСР, доктор педагогічних на­ ук, професор. Нині Григорій Силович працює директором на­ уково-дослідного Інституту пси­ хології УРСР, Наша комсомольська організація міцніла й розвивалася ра­ зом з інститутом, у якому ми вчимося сьогодні. Якщо у 1923 році комсомольський осередок інституту на­ раховував всього . 14 комсомольців, то сьогодні у наших лавах 2.223 члени Ленінської Спілки. Велика організація — великі 1 завдання, що стоять перед нею. У своєму повсякденному житті нове покоління комсомольців інституту не раз переконливо під­ тверджувало вірність героїчним традиціям своїх попередників: впертих і беручких до науки робітфаківців, мужніх оборонців Вітчизни у роки Великої Вітчизняної війни, наших вихованців, відзначених Золотими Зірками звитяги і праці. Найкраще за нас, комсомольців ювілейного 1970 року, роз­ повідають наші справи. Комсомольська організація сьогодні — це 336 відмінників навчання, це більш як тисячна армія моло­ дих науковців — гуртківців НСТ; це трудові семестри, у яких за покликом серця щорічно беруть участь сотні юнаків і дівчат; це численні колективи художньої самодіяльності, що допома­ гають кожному якнайповніше виявити свої здібності; це — .ве­ лика шефська робота в школах області і будинкоуправліннях міста, у дитячих кімнатах міліції, яка допомагає кожному ви­ значити своє громадське обличчя. Студенти-комсомольці інституту завжди прагнуть бути у вирі життя, бути гідними високого звання молодих будівників комунізму. Всі комсомольці інституту — учасники Всесоюзного Ленінського заліку, який завершиться у березні — квітні 1971 року і буде нашим звітом XXIV з ’їзду КПРС. Під девізом: «Жити, вчитись і працювати по-ленінськи» проходить огляд сту­ дентських академічних груп на кращу Ленінську групу інсти­ туту. Всі комсомольці взяли на себе конкретні зобов’язання ус­ пішно навчатись, брати активну участь у громадсько-корисній праці. Вся робота на факультетах, в академгрупах ведеться сьо­ годні під девізом: кожному студентові — комсомольське до­ ручення. У кожній справі, яку б ми не зачинали, наша комсомолія високо тримає марку столичного педінституту, є надійним по­ мічником ректорату і партійного комітету у вирішенні почесного завдання: виховувати майбутніх учителів глибоко відданими справі партії, Леніна, справі комунізму. М. ЛЕВЧЕНКО, секретар комітету ЛКСМУ інституту. КДПІ. ПОРІВНЯЙМО... Перший випуск інституту відбувся у 1923 році. Тоді диплом вчителя одержали 14 осіб. У 1941 році — п’ят­ сот дев’яносто. У 1970 — ти­ сяча чотириста сімдесят. За 50 років інститут підготував для країни понад ЗО тисяч вчителів, працівників ідо­ шкільних установ, вчених. * * Кафедри інституту в після­ воєнний період випустили 382 аспіранти, підготували біль­ ші роки його заснування, інші плідно працюють й понині. Сьогодні, в день ювілею ін­ ституту, ми з гордістю називає­ мо їх імена: О. М. 1962 рр.). А С ТРЯ Б (1879 — Заслужений діяч наук УРСР, відомий методист-математик. Багато років очолював у нашо­ му інституті кафедру методики математики, що носить нині йо­ го ім’я. ше 20 докторських і понад 250 кандидатських дисерта­ цій. Якщо в 1945 році в ін­ ституті лише 15 процентів ви­ кладачів мали вчені ступені і звання, то тепер вони скла­ дають 61,8 процента. Інститу­ тові надано право приймати до захисту докторські і кан­ дидатські дисертації з 15 спе­ ціальностей. За останні роки на Вчених радах інституту щорічно захищається близько 50 дисертаційних робіт. Київському педагогічному інсти­ туту ім. О. М. Горького сповнило­ ся 50 років. Півсторіччя майже збігається з моїм навчанням і пра­ цею в інституті; 1921— 1924 рр. — студентські роки, 1927— 1930 рр.— аспірантура в Інституті народної освіти, спадкоємцем якого є наш інститут, а з 1930 року — праця на кафедрі психології в Інституті соціального виховання, перетворе­ ного незабаром в педагогічний ін­ ститут. Двадцяті роки — це роки бо­ ротьби за радянську вищу школу, роки мужніння радянської освіти, її становлення Великий Жовтень широко від­ чинив двері вищої школи перед робітничою і селянською молод­ дю. Важко описати, з якою жадо­ бою молодь шукала знань, штур­ мувала фортеці науки. І краща прогресивна частина викладачів йшла нам назустріч, навчала нас учитися, віддавала нам свої знан­ ня. Хоч відвідування лекцій було тоді не обов’язковим, — Лави в аудиторіях на лекціях, місця в кабінетах, у .лабораторіях були за­ повнені. А під час прилюдних лекцій, диспутів і дискусій най­ більші аудиторії не вміщали ба­ жаючих послухати, подискутувати. А які гарячі, запальні були висту­ пи! І попереду завжди були ком­ сомольці, члени партії. Вони керу­ вали, спрямовували, організову­ вали прагнення молоді до знань, до нового марксистського їх ро­ зуміння. Характерною особливістю на­ вчання в ті роки була самостій­ ність студентів. Нас ніхто не спо­ нукав до занять. Хочеш здобути вищу освіту — вчись. Ленінський заповіт молоді — вчитися — був керівною спонукою, життєвим кредо кожного. Учитися хотіли всі. До вищої школи йшли за знання­ ми, а не з якихось інших мотивів. А вчитися було важко. Держа­ ва ще неспроможна була забезпе­ чити студентів стипендіями, кни­ гами, як це є зараз. Багато сту­ дентів недоїдали, але сиділи в біб­ ліотеках, розшукували підручни­ ки, вчилися і працювали — ван­ тажниками вартовими—хто де міг улаштуватися, а науки не залиша­ ли. При підготовці до екзаменів конспекти лекцій не були в моді — кожний читав рекомендовані підручники і посібники. Бувало й так, що до іспиту треба було оп­ рацювати не одну, а декілька книг, і опрацьовували. Широко практикувалася товариська взає­ В ТІ ДАЛЕКІ PОКИ... модопомога. Книга не залежува­ лася у студента — кожний пам ятав, що на неї чекає товариш. Повних курсів, передбачених програмами, нам не читали. Пред­ метом лекцій були основні, про­ відні теми, на яких професори розкривали глибину науки, її пер­ спективи, учили шукати в ній істот­ не. Пригадується, як критично ста­ вилися наші вихователі до легко­ важного- захоплення студентами випадково прочитаним, а ще біль­ ше — хизування своїми знаннями. Запам’яталося, як одному студен­ тові, який заявив, після лекції ”з філософії, що зрозумів усе у «Пролегоменах» їм. Канта, профе­ сор Гіляров із здивуванням ска­ зав: «А я дванадцять разів уже прочитав «Пролегомени» і нічо­ гісінько в них не зрозумів.,.». У стінах інституту нас учили по­ в’язувати теорію з практикою школи. Викладачі інституту сміливо бра­ лися за розробку складних теоре­ тичних проблем. Разом з стар­ шими товаришами у наукових по­ шуках брали участь і ми, сту­ денти. Особливо глибокий слід зали­ шили заняття в психолого-педагогічному семінарі підвищеного ти­ пу. Його завдання в основному бу­ ли тими ж, що й завдання теперіш­ ніх студентських наукових гуртків, Участь у роботі семінару була добровільною. Керівництво ним здійснював колектив викладачів. Особливо багато уваги нам при­ діляв проф. Й. Б. Селіханович, Члени семінару студіювали, ре­ ферували і жваво обговорювали класичну і нову психологічну та педагогічну літературу. Швидко пролетіла нелегка, але щаслива пора студентського жит­ тя. Не всі тодішні задуми, праг­ нення і мрії молоді міг задоволь­ нити інститут. Але він дав основне — прищепив любов до праці, до дітей, школи, навчив відшукува­ ти нові ідеї в навчанні і вихован­ ні. Завжди з вдячністю згадується той молодий тоді наш інститут. Д. НІКОЛЕНКО, зав. кафедрою психології. Галерея Іменитих К. М. ГРУНСЬКИИ (1872 — 1951 рр.). Один з перших деканів інсти­ туту. Завідувач кафедри укра­ їнської мови. У 20—40 роки він опублікував понад 40 науко­ вих праць. О. К. БАБЕНКО (1881 — 1959 рр.). Заснував та незмінно завіду­ вав кафедрою методики фізики нашого інституту. Один із осно­ воположників української нау­ ково-методичної школи у галузі викладання фізики. Його перу належать понад 100 наукових праць. С. X. ЧАВДАРОВ (1892 — 1962 рр.). Заслужений діяч науки УРСР. Автор підручників для загально-освітньої школи та ін­ ститутів, полишив після себе багато наукових праць з теорії та історії педагогіки. Працював на кафедрі педагогіки нашого інституту. �В і тила р Микола БОРОВКО, член літстудії Інституту ТЮМЕНЬ Де хант 1 старий віками ставив верші В зелену магму вранішніх боліт, Похмурий день, на верховіття спершись, Гасив слова його німих молінь. Де розсікав навпіл прадавню тишу Зітрухлий стовбур падаючих древ, і) Ханти — місцеве населення. Ніна ГАВРИЛЮК, випускниця українського відділу філологічного факультету ПРО ЩО ШЕПОЧУТЬ ТРАВИ НАД ДНІПРОМ... Про що шепочуть трави над Дніпром У літню ніч, коли навколо тиша, Коли земля на повні груди дише, Про що шепочуть трави над Дніпром? Там молодий геолог карту вишив Слідами незагнузданих джерел. Гарячий червень вогнятисто дише ■ І міць юначу, мов струну натяг. Вростають в небо вежі нафтовишок, Що б’ють снагою трудових звитяг. І вже де схід ласкавив переліски І тишу рвав гвинтами вертоліт Горять багаття, наче обеліски Сердець юначих сімдесятих літ. Прислухайся: ти чуєш голоси З окопів, бліндажів Ідуть крізь роки, Тривожать тишу спалахи грози І по піску полки карбують кроки. Вони крокують в ніч — двадцятилітні — І сходять на гранітні п’єдестали, Щоб нам засяяли вогні досвітні «Стоять на смерть!» — святу присягу склали. Про Про Про Про що шепочуть трави над Дніпром? ясні зорі і безхмарне небо, мир шепочуть трави над Дніпром, заповітне, що народам треба, Д Зоя ПИВОВАР, * член літстудії інституту. * * * Ти не прийшов, А осінь зло сміялась Із сліз моїх, по-весняному теплих, Ти не прийшов, І стежка до порогу іВкосичилась для тебе в терни. Ч Я знаю, — Ще весна розсипле чари Й заголубіє ніжний килим з рясту, Я вірю: У твоєму серці ще не вмерло Кохання, — Мій світанок ясний. Відомі українські радянські письменники, вихованці літературної студ ії інсти туту підтримую ть і сьогодні дружні творчі зв’язки з рідним інститутом, з новим поко­ лінням літстудійців. НА ФОТО: письменники Юрій Збанацьний і Василь Швець на засіданні літературної сту д ії (зліва): свої вірш і читає член літературної с ту д ії студентка Лідія Люлька (справа). організовано дві бригади, які пра­ цювали на будівництві укріплень по річці Ірпінь: одна бригада скла­ далась з співробітників, а друга— відділ інституту на повну потуж­ з студентів. На чолі першої брига­ ність почав працювати з 1937— ди був автор цих рядків. Бригади змагались між собою, працювали 1938 навчального року. іКоли розпочалася війна, в ін­ скільки могли. Та скоро всіх нас ституті у розпалі була державна покликав фронт. II екзаменаційна сесія. Пам’ятаю, як Війна вже йшла на спад, пере­ ми, викладачі, зібралися 23 червня 1941 року в аудиторії на четвер­ можно завершувалася. 18-го січня тому поверсі (вікнами на бульвар 1944-го року після демобілізації Шевченка) і розпочали екзамен з я прибув до Києва. 20 січня був основ геометрії. Цей екзамен ча­ виданий наказ Міністерства освіти сто переривався: зчинялася рап­ про відновлення роботи інституту. деякі викладачі, том шалена стрілянина по воро­ Повернулись жих літаках, і ми — всі члени ко­ з’явились перші студенти. Мінімісії разом з студентами — під­ стерство розпорядилося, щоб роз. бігали до вікон спостерігати за почати заняття з студентами при результатами обстрілу. Таким був будь-якій їх кількості на курсі. На четвертому курсі математичного останній передвоєнний екзамен. Багато викладачів і студентів- відділу, наприклад, на початку за­ горьківців взяли в руки зброю, нять був всього... один студент, щоб боронити рідну Вітчизну, ін­ але заняття відбувались. Потроху ші вийшли на будівництво укріп­ кількість студентів зростала. Умо­ лень навколо Києва. Із співробіт­ ви праці були дуже важкі. В ін­ ників *і студентів інституту було ститутських аудиторіях і коридо­ «НАШ РІДНИЙ ЮВІЛЯР» і У довоєнні роки інститут був спочатку розташований у тій не­ великій частині теперішнього на­ шого будинку, де працює літфак, а у всьому будинку працювали чотири інститути: педагогічний, гірничий, сільськогосподарський і будівельний. В 1935-му році по­ стало питання про розширення приміщення для педінституту. В тому ж році за постановою Уряду було виведено з Києва гірничий інститут і сільськогосподарський інститут. їх приміщення передано нашому інституту. До самої Великої Вітчизняної війни і в перші роки після закін­ чення її в складі інституту були та­ кі факультети: фізико-математич­ ний, географічний, історичний, лі­ тературний і дефектологічний. Був і вечірній відділ і деякий час — учительський інститут. Заочний рах гуляв вітер, шибок не було. Вся робота зосереджувалась у тій частині, де заразі літфак. Але й там в аудиторіях не всі вікна були засклені. Бувало, коли надворі па­ дав сніг і знімався вітерець, то в аудиторії теж літали сніжинки. В ті роки опалення не працювало, та й електричне освітлення було не завжди. Взагалі умови праці як для ви­ кладачів, так і для студентів були важкі, але у всіх нас було високе творче піднесення: наша славна армія переможно просувається на захід, інститут відновлює свою ро­ боту... Ми, кому першим довелося починати роботу в повоєнному ін­ ституті, ні на хвилину не сумніва­ лись у тому, що швидко зарубцюємо рани війни, зробимо інститут ще кращим, ніж він був, — таким, яким він є сьогодні, наш рідний ювіляр. І. ШИМАНСЬКИЙ, зав. кафедрою елементарної математики І методики, про­ фесор. Слово про інститутські газети У нашому Інституті в 1935 — 36-у роках виходила багатоти­ ражна газета «За комуністичне виховання». Коли говорити про Історію Інститутської друкова­ ної періодичної преси, то слід сказати 1 про газету «Кузня ос­ віти», що виходила в другій по­ ловині 20-х років у ІНО 1 ви­ світлювала життя колективу фа­ культету соціального виховання, із якого пізніше виділився наш вуз у самостійний заклад. Та газета «За комуністичне вихо­ вання», так би мовити, «суто наша», і тому на ній варто зу­ пинитись більш докладно. Всього рік виходила багато­ тиражка. Всього 36 номерів по­ бачили світ, з яких рівно поло­ вина збереглася у газетному від­ ділі Центральної наукової біб­ ліотеки АН УРСР. Але й з них довідуємося про деякі сторінки життя 1 діяльності колективу інституту в 1935— 1936-ому ро­ ках. У номерах газети можна від­ шукати найрізноманітніші мате­ ріали, які розповідають про на­ вчання та працю всього колек­ тиву Інституту, про комуністич­ не виховання учительських кад­ рів. Характерно, що в газеті майже зовсім не знайдеш мате­ ріалів, які б так чи інакше не були б зв’язані з педінститутом. У газеті широко висвітлюва­ лася партійно-комсомольська робота, а також навчально-ви­ ховна, культурно-масова, обо­ ронно-спортивна тощо: знаходи­ мо тут різноманітні за змістом і розміром матеріали: від вели­ ких проблемних статей з питань вчительської професії до коро­ теньких, у кілька рядків пові­ домлень про новини вузівсько­ го життя. Знайомлячись з пожовклими сторінками газети, бачимо, що вона була надійним помічником ректорату і парткому у розв’я­ занні головного завдання, яке стояло на черзі дня перед на­ шим вузом — дати країні висо­ кокваліфікованих педагогів, в яких мала потребу радянська школа. Кращі традиції своєї попе­ редниці продовжує розвивати і наша багатотиражка «За педа­ гогічні кадри», перший номер якої вийшов 13 вересня 1956 року. Редакторами газети у свій час були П. її. Хропко, О. Д. Кардаш, П. І. Орлик, І. Т. Крук, Ю. 3. Янковський, П. Р. Ігнатенко. Напередодні святкування 50річчя нашого інституту газета відзначила свій скромний юві­ лей — вийшов 500-й її номер. За підсумками огляду-конкурсу багатотиражок міста Києва га­ зета Київського педінституту названа у числі кращих і від­ значена Почесною грамотою Київського міськкому КП Укра­ їни та Обласного відділення Спілки журналістів УРСР. 0. ПЕТРЕНКО. ІСТОРІЯ... © На основі розпоряд ження № 38 Управління вищих шкіл м. Києва і 1920 році створюється Ін ститут народної освіти — один з 244 вузів молодо’: Радянської країни. В скла ді цього інституту працював факультет соціального ви ховання, з якого й починав свою діяльність нині Існую чий педагогічний інститут. © У березні 1923 року в інституті створюється ком сомольський осередок, яки! тоді налічував 14 членів : кандидатів ВЛКСМ. ЗО членів і кандидатів > члени партії працювало і навчалося в той час на фа культеті. © На основі постанов* РНК УРСР від 11 серпня 1930 року створюється Київський інститут соціаль­ ного виховання. Першим директором ін ституту соціального вихо вання був професор Мики­ та Минович Грищенко. В цей час в Інституті створюється чимало нових кафедр, зокрема, психології української літератури, ро­ сійської літератури, матема­ тики і фізики, якими керу­ вали професори Г. Костюк, Ф. Филипович, Є. Перлін, Г. Де-Метц, академік АН УРСР М. Кравчук. Профе­ сори М. Даденков, П. Во­ линський, С. Чавдаров, П. Чамата, Б. Кулик, Т. Бугайко, І. Шиманський та інші видають свої пер­ ші підручники для шкіл та вузів. 0 В 1933 році інститут було перейменовано в Київ­ ський педагогічний інститут, який мав тоді такі факуль­ тети: фізико-математичний, природничий, мовно-літера­ турний, історичний, геогра­ фічний і педагогічний. © Знаменною подією в житті колективу інституту було присвоєння йому іме­ ні О. М. Горького (28 черв­ ня 1936 р.). Тоді ж були відкриті нові факультети і відділення, встановлено три горьківські стипендії, відкрито ас­ пірантуру з ряду спеціаль­ ностей. © Гітлерівська навала пе­ рервала роботу нашого ву­ зу. Працівники та вихованці інституту зі зброєю в руках стали на захист Вітчизни. Про героїзм горьківців в гріз­ ні роки війни красномовно розповідають фотографії, га­ зетні вирізки, цікаві доку­ менти, представлені в музеї історії інституту. 0 У 1946 році в Інсти­ туті була створена літера­ турна студія. Очолив її Юрій Збанацький. Нині бе­ руть участь у великому лі­ тературному процесі понад 20 відомих письменників, наших випускників. Це чле­ ни Спілки письменників СРСР та УРСР — Любов Забашта, Марія Познанська, Ліна Костенко, Василь Швець, Павло Глазовнй, Микола Равлюк, Федір Маківчук, Володимир Омельтенко, Фелікс Кривін, Во­ лодимир Вільний та багато інших. Художнє оформлення номера М. нириченка та М. Тимошенка, ф отоілю страції В. Тимошенна. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34-35 (502-503) (4 листопада 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34-35 (502-503) (4 листопада 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/142 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова