22 6 454 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f377dcd54176ef36f9997d05586b0f47.pdf 981c77d3ae31226e16a8c795008ccf2e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text До свята Великого Жовтня залишилось 12 днів ЧИМ В И З У С Т Р ІЧ А Є Т Е З Н А М Е Н Н У Д А Т У ? Пролетарі всіх країн, єднайтеся! СЬО ГО Д НІ в н а ш і й газеті : З а д а г о г іч н і К А Д Р И 25 п * ЗВІТУЮТЬ КОМУНІСТИ - 2 стор. * СКРОМНИЙ ТРУДІВНИК — 1 стор. * Я К У КНИГУ ВИ ПРИДБАл и ПІД ЧАС МІСЯЧНИКА КНИГИ?— 3 стор. В е Ж ОВТНЯ 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО 1917-1957 До н 40-річчяВ ел икого Ж о втня Дух Трипілля, дух свободи, Що од Леніна у нас, В лавах дужого народу Не захмарив, не загас... (П. Усенко). ОГУТНІЙ, широкий, вічно стрімкий по­ т ік в золотих берегах. Над водою і бе­ регами — блідосиній шовк осіннього неба пронизаний сонячними ниточками летючого павутиння. Понад хвилини стрімливо носить­ ся вільна чайка, вище — срібнокрилий «ИЛ-14», а ще вище, десь у космосі, мчить над планетою гордість і радість радянської людини-трудівника, перший у світі штучний супутник Землі. По Дніпру весело біжать два білосніжних катери. «Реве та стогне Дніпр широкий...» — лунає з одного. «Ой, Днипро, Днипро, ты ши­ рок, могуч...» — як відповідь долітає з дру­ гого. Молоді, сильні голоси належать юнакам і дівчатам, які заповнили палуби катерів. Це студенти нашого інституту (а їх біля трьох­ сот) їдуть на екскурсію в Трипілля — на місце вічної комсомольської слави. Майбутні вчителі милуються мостами, пароплавами, мальов­ ничими берегами з новобудова­ ми, лісами, пляжами — всією величною панорамою Дніпра, А м добровільно взяли в руки зброю. їх бойовим девізом став лозунг: «Якщо революція за­ кликає вмерти,— вмри: так по­ трібно для спільної справи». І вони з честю виконали за в ­ дання партії, виконали свій ком­ сомольський обов’язок. М. Ратманський, Л. Аронова, Н. Болонський, М. ГІолонський, Є. Косой. М. Городецький, Н. Орликова та інші сміливо всту­ пили з нерівний бій з бандита­ ми. Особливо відзначився муж­ ністю та героїзмом взвод, очо­ люваний політруком Дубовим. Він першим вдерся на околицю Трипілля і, з допомогою всього загону, захопив його. Але бандити, отямившись, почали стягувати сили і зайня­ ли вигідні позиції на оточую­ чих село висотах. Почався смер­ тельний бій, який тривав цілу ніч і весь наступний день. Перший удар прийняла на себе передова застава, яку очо­ лював Михайло Ратманський. ...Мужньо захищають рідну зем­ святе почуття великої любові до лю юні патріоти. Але все мен­ Батьківщини і лютої ненависті ше й менше залишається боє­ до її ворогів! припасів, рідіють ряди героїв. В уявленні присутніх вини­ М. Ратманський, залишившись кають образи героїв, про яких один, останньою кулею вразив себе... Студент Михайло Антонюк з непокритою головою завмер бі­ ля пам'ятника. Він, у минуло­ му фронтовик, добре уявив собі картини бою. Може, саме на цьому місці від удару ворожого багнета комсомолець Сидоренко не міг битися з ворогом рука­ ми. Тоді він зубами схопив бан­ дита за ногу, звалив його, пі­ дім’яв під себе, вп’явся у воро­ же горло... СЛ А В А ЯКИЙ .В ЦЕЙ Ч у д еС Н И Й Ж О ВТНе ВИЙ здається особливо ласка­ вим і привітним. Але не для всіх і не завжди був таким Дніпро... Через годину кораблі при­ швартувались біля високих, ле­ гендарних трипільських бере­ гів. У суворому мовчанні стоять біля пам’ятника героям, над кручею, Ігор Толстихін, Петро Нестерук та їх друзі. Неначе і вода почорніла, і небо насупи­ лось. Ось він — Дніпро, що поховав у своїй безодні, біля сорока років тому, таких же, як і вони, юнаків і дівчат, захис­ ників Радянської влади. Чийсь приглушений голос ти­ хо декламує: Немає для того загину, хто чесно ішов проти мли. В борні за свою Батьківщину ви юне життя віддали. Дивились ви гордо і сміло в обличчя катів навісних і, з вірою в правеє діло, схвильовано розповідає свідок не видали друзів своїх... «трипільської трагедії», учи­ Ніхто навіть не ворухнувся, тель Григорій Васильович Гар­ не оглянувся на того, хто де­ кавенко. їх було близько 400 чоло­ кламував. Тільки дужче вида­ лися вилиці, щільніше стисну­ вік — червоноармійців 2-го Ки­ лися зблідлі губи. Відчувається, ївського караульного полку. Р і­ Київського губкому Що в цю мить кожен, не вагаю­ шенням чись, пішов би на подвиг в ім 'я партії 25-го липня 1919 року щастя, миру, свободи... І хай в вони були направлені на бо­ серці кожного юнака, кожної ротьбу з бандою Зеленого. В дівчини, які пережили цю хви­ складі полку знаходився загін комсомольців, які лину, назавжди зостанеться це київських день Ціна 15 коп. НАШІ КРАЩІ ЛЮДИ І ч № 28 ( 40) ГЕРОЯМ! Біля льоху, де катували по­ лонених, міцно взявшись за руки, стоять подруги-першо­ курсниці Люся Гіренко і Валя Рудик. Вони дуже когось нага­ дують. Так! Смуглява, серйоз­ на Люся — Улю Громову, а бі­ лява, жвава Валя — Любу Шев­ цову. І, повірте, ця схожість не лише зовнішня. Їх комсомоль­ ські серця сповнені рішучості, і якщо буде потрібно, вони по­ вторять безсмертний подвиг своїх старших бойових подруг. А хіба Громова і Шевцова були першими? Тут, у Трипіллі, ком(Закінчення на 4 стор.) ЛЮДЯНИЙ, ПРОСТИЙ, СКРОМНИ Й П ро сти й , звичайний, з першого знайомства близький і задушевний чоло­ вік. Ледь помітною усміш­ кою, ЛЮДЯНИМ і бистрим по­ глядом опромінить вас — і надовго. Справді, люди, що його оточують, а особливо аспі­ ранти, переконуються в цьо­ му зразу. Він завжди в русі, чимось заклопотаний, чогось домагається, когось шукає, а зрештою цього вимагає по­ сада вченого секретаря на­ укової частини. Аж дивно трохи стає, коли в цій по­ спішній і невідкладній робо­ ті він знайде хвилину і то­ бі: дасть довідку, а то просто скаже кілька теплих слів. І знову робота. Є якась вірту­ озність у цій зайня­ тості, невідкладних кло­ потах про людей, його пунктуальність стала звичкою, щирість і без­ посередність вражають не раз, а доброта ледь прим­ ружених очей підбадьорює. Почавши дев’ятнадцяти­ річним юнаком свій трудовий шлях як вчитель школи лік­ непу ще в 1921 році, продов­ живши його в дитбудинку, семирічній школі та педаго­ гічних курсах, Василь Семе­ нович Парасунько в 1929 ро­ ці став випускником одного із перших випусків нашого інституту. Пройшло багато часу. З тих пір довелося перемінити чимало посад, побувати в різних кінцях України, Сою­ зу і світу, воювати з фаши­ стами. Багато довелося по­ бачити, довгий життєвий шлях позаду, та скрізь това­ ришів і близьких вражала оця сумлінність у виконанні будь-якої дорученої справи, чесність і терпеливість у до­ сягненні мети, болісне спри­ ймання невдач. Вчитель, студент, науко­ вий співробітник, секретар наукового товариства, лек­ тор, механік-буровик, викла­ дач інституту, зв’язківець і розвідник, працівник му­ зею — скрізь Василь Семе­ нович вкладав творчий по­ рив, натхнення, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, ко­ ли цього вимагала загальна справа. І пригадуючи свій життєвий шлях, Василь Се­ менович не пишається собою, бо робив те, що було потріб­ но, бо інакше не могло бу­ ти — так працювали і пра­ цюють мільйони скромних радянських трудівників. Ще будучи студентом, Ва­ силь Семенович .відзначався серед своїх товаришів на­ стирливістю і цілеспрямова­ ністю в роботі. Почавши свої студії над українськими і кубанськими говірками, зби­ раючи діалектологічний ма­ теріал, молодий науковець опублікував декілька праць у студентському науковому журналі «Кузня осв1ти». З тих пір він до­ кладає багато зусиль для розвитку такої цікавої галузі мо­ вознавства. як діалек­ тологія. Студенти мовно-літе­ ратурного факультету надовго збережуть вдячність Василеві Семе­ новичу за ту неоціниму 1 терплячу допомогу, яку він подавав їм у перших са­ мостійних спробах з діалек­ тології. Працюючи довгий час завідуючим кабінету мо­ ви, він допомагав учасникам експедицій у відборі, шліфу­ ванні зібраного матеріалу. І досі зберігаються десятки студентських зошитів з ма­ теріалами говірок, виправле­ них і впорядкованих його дбайливою рукою. Важка, кропітлива, почесна робота! Кілька років тому Василь Семенович закінчив вечірній університет марксизму-лені­ ніз му. Він продовжує напо­ легливо працювати в галузі лінгвістики, його праці з етимології і питань зв’язків деяких слів української і ро­ сійської мови, надруковані в Наукових записках інститу­ ту, вражають доказовістю і простотою викладу, сумлін­ ним опрацюванням матеріа­ лу, різносторонньою компе­ тентністю в питаннях мови. — Спокійний, витрима­ ний, товариський,— кажуть про нього товариші. — Людяний, простий і скромний,— додамо ми, і це не буде перебільшенням. П. ОРЛИК. �ЗВІТУЮТЬ ЗАМІСТЬ ОГЛЯДУ С Т ІН Н О Ї ПРЕСИ КОМУНІСТИ В обстановці ділової критики 2 1 -го жовтня відбулися звіт­ но-виборні -партійні збори мовнолітературного факультету. Звіт про роботу партійного бюро зробив секретар т. Шутенко. За звітний період партбюро виконало велику роботу. На його засіданнях ставилися і об­ говорювалися важливі питання учбово-виробничої, наукової та ідейно-виховної роботи. В ре­ зультаті спільних зусиль парт­ бюро і комсомольської органі­ зації успішність студентів фа­ культету, порівнюючи з мину­ лими роками, поліпшилась і складає зараз 99,6 процента. Агітатори груп знайомили студентів з найважливішими подіями в житті нашої країни і за рубежем. Добре працювали агітатори тт. Медушевський. Кириченко та інші. Тов. Шутенко зупиняється також на недоліках, які мали місце в роботі партбюро і всієї партійної організації факульте­ ту. Так, зокрема, на початку цього навчального року не були проведені партійні збори. Пога­ но велась виховна робота в гур­ тожитках. Помічається спад культурно-масової роботи серед студентів. Поволі йде перебудо­ ва викладання нових дисциплін. Звіт партбюро викликав жва­ проте в ідейно-виховній роботі ве обговорення. є ряд недоліків. Немає гнуч­ Тов. Кобилецький вказав, що кості в проведенні різних за­ в звіті не було висвітлене таке ходів; в роботі з студентами ще важливе питання, як керівна наявний формалізм. роль комуністів у виробничому — За загальними заходами процесі. В зв’язку з наближен­ ми не бачимо живих людей,— ням 40-х роковин Великої говорить т. Поліщук.— Пога­ Жовтневої соціалістичної рево­ но, що викладачі зустріча­ люції треба було більше сказа­ ються із студентами тільки ти про наші досягнення, відзна­ на лекціях і мало ведуть роз­ чити ту велику наукову і гро­ мов з ними поза лекціями і в мадську роботу, яку провадять гуртожитках. Треба поліпшити кафедри і окремі працівники. умови для самостійної роботи Питанню ідейно-виховної ро­ студентів. боти серед студентів присвяти­ Тов. Волинський підкреслив, ла свій виступ т. Слободінська. що в роботі партбюро є певні Вона вказала, що на цій ділян­ зрушення: налагоджено зв'язок ці роботи партбюро не викори­ з комсомольськими організація­ стало всіх своїх можливостей. ми, краще ведеться наукова ро­ В ідейно-виховній роботі з сту­ дентами велику роль повинна ві­ бота. Але партбюро не виявило дігравати література, а викла­ належної оперативності у ком­ дачі ще не прищепили їм плектуванні штатів, мало зай­ справжньої любові до літера­ малось роботою окремих викла­ тури. Погано відвідують студен­ дачів і аспірантів. Форми агіта­ ційної роботи у нас ще одно­ ти політзаняття та загальні манітні, мало проводиться дис­ культурно-масові заходи. путів тощо. Про недоліки ідейно-виховної В новообраний склад партбю­ роботи серед студентів говори­ ро входять тт.: Поліщук, По­ ли тт. Медушевський, Дани­ ходзіло, Даннлюк, Крук, Табач­ люк та інші. ніков. Секретарем партбюро об­ Тов. Поліщук відзначив, що раний т. Поліщук. хоча партбюро приділяло увагу Л. КАЧУРЕНКО. підготовці вчителів-словесників, 15-го жовтня відбулися звіт­ но-виборні збори парторгані­ зації фізико-математичного фа­ культету. В звітній допові­ ді секретар партбюро т. Пет­ ришина відмітила, що робота парторганізації в 1956/57 на­ вчальному році була направле­ на як на поліпшення навчальновиховної, так і політмасової ро­ боти на факультеті. За цей пе­ ріод значно поліпшилася полі­ технічна підготовка майбутніх вчителів фізики і математики, створено нові кабінети (креслен­ ня, електро- і радіотехніки і ін.), придбано багато приладів, ма­ шин, механізмів і верстатів. Але успішність студентів факульте­ ту залишилася на рівні минулих років. Це ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТИМ, ЩО значно збільшилась вимогли­ вість до знань студентів. Партбюро факультету своє­ часно не організувало контроль за виконанням прийнятих рі­ шень; внаслідок цього на 15.X 21 чол. мали академзаборго­ ваність; погано проводилася та­ кож робота у гуртках худож­ ньої самодіяльності, не приділя­ лося достатньої уваги питанням оборонно-спортивної і шефської роботи тощо. У своїх виступах товариші піддали гострій критиці недолі­ ки в роботі партбюро факуль­ тету. Декан факультету т. Сергу­ нова звернула увагу на те, що досі є ще академборжники, що 7 випускників (відділ фізи­ ки) не склали державних екза­ менів. Це свідчить про погану самостійну роботу студентів. Великим недоліком в органі­ зації роботи факультету по по­ літехнізації навчального проце­ су є відсутність кафедри основ виробництва і лабораторії опо­ ру матеріалів, теорії машин і механізмів, кабінету енергети­ ки і т. п. Питанню організації нових кабінетів і поліпшення політех­ нічної підготовки студентів при­ святив свій виступ т. Чумак. Товариші Вознюк, Гуменний, Кубрушко особливу увагу в сво­ їх виступах приділили питан­ ням організації самостійної ро­ боти студентів і підвищенню трудової та навчальної дисцип­ ліни на факультеті. У СІТЦІ На мовно-літературному фа­ культеті сітка партійної освіти організовано розпочинає свою роботу. Більшість викладачів беруть участь у теоретичних се­ мінарах з філософії і естетики, деякі вивчають класичні твори марксистської літератури са­ мостійно. Семінар, яким я керую, охоп­ лює 22 чол., з яких 12 — члени КПРС. В склад семінару вхо­ дять такі викладачі, як доценти Медушевський, Кириченко, По­ ліщук, Воіітушенко, Кулик; кан­ дидати наук Кульчицька, Савен­ ко, Євсєєв, Сурова, Хропко і ряд Інших товаришів. Основний Про шефську роботу, зокрема допомогу школам Києво-Свято­ шинського району в обладнанні фізкабінетів, говорив т. Деркач. Тов. Мітюрьов зупинився на питаннях поліпшення роботи з студентами, організації кафед­ рами самостійної роботи студен­ тів і кращої підготовки їх для політехнічної середньої школи, зокрема звернувши увагу дека­ нату і партбюро факультету на необхідність якнайшвидшої ор­ ганізації кабінетів і лабораторій з політехнічних дисциплін. Секретар партбюро інституту т. Тендерес зосередив увагу парторганізації факультету на агітаційно-масовій роботі, під­ креслив необхідність тіснішо­ го взаємозв’язку з навчаль­ ною роботою та проведення рі­ шучої боротьби з пасивністю і байдужістю студентів до гро­ мадсько-корисної праці. По звітній доповіді і висту­ пах товаришів партійні збори прийняли відповідні рішення. Обрано новий склад партбюро факультету. Секретарем парт­ бюро обрано т. Кухар. Г. КОРДУН. Ці слова з жартівливої дитя­ чої пісеньки згадуються кожно­ го разу, коли заходиш на ту територію кафедри фізвихован­ ня, де стоять стенди. Рясніють яскраві заголов­ ки стінгазет: «Фехтовальщик», «Баскетболист», «Пловец»; ви­ сять клапті паперу, зіяють руді плями, на місці яких ко­ лись були фотографії... Здається, хороша справа стінна преса. Так, дійсно хоро­ ша, якщо нею займаються серйозно. Але цікаво, що відповість зав. кафедрою т. Речнць К. Р. на Д о р о г у Всього три номери « Колю ч­ ки-летучки» вийшло на педаго­ гічному факультеті, а її знає вже весь інститут. Сатиричний додаток до га зе ­ ти «Радянський педагог» вико­ нується на дошці різнокольоро­ вою крейдою, через кожних два — три дні поновлю ється і користується незмінним успі­ хом у глядачів-читачів, Прогульниця Л. Бордюкова, білоручка С. Озерова, ледар запитання читачів стінгазети: «Чому газета відростила таку велику бор оду»?... Не відпо­ вість нічого. Факт. Фактом є і те, що стінгазета розповідає про Першотравневі свята, закликає готуватися д о ... VI Всесвітнього фестивалю молоді... Так випускати газети не мож­ на. М оже, кращ е зовсім не бра­ тися за цю справу?! З таким ж е запитанням ре­ дакція звертається до редколе­ гій стінгазет «Красный Крест» і «Патриот Родины », які віта­ ють своїх читачів з святом... 8 березня. с а т и р і ! П. Існю к вагом о відчули на собі силу р а зю ч о ї сатири «Колюч­ ки», як а м етодом виконання на­ б лиж уєтьс я до широковідомих сати ри ч н и х вікон Т А Р С . Х орош у і ко р и сн у справу роз­ почали п а р тій н а і комсомоль­ ська о р га н іза ц ії педф аку, не­ зваж аю чи на скептицизм де­ як и х « е с те тів » . Це починання заслу го в у є всеб іч н о ї підтримки гром адськості. НАРАДА СТУДКОРІВСЬКОГО АКТИ ВУ 15-го жовтня в досвідом роботи, ви­ редакції газети «За словили р я д кон­ педагогічні кадри» кретних пропозицій відбулася нарада щодо п оліпш ення редакторів, членів якості ін сти ту т­ редколегій і корес­ ських с тін газет і пондентів стінгазет, додатків до них. присвячена питанню Виріш ено в се­ підготовки святко­ редині листопада вих номерів. провести сем інар Товариші, що ви­ членів ред кол егій , ступали, обмінялися де і п р о ан алізу вати с в я т к о в і номери га­ зет. Д у ж е прикро, що н а н а р а д у не з ’яви­ л ись представники г а з е т і бюлетенів, я к і випускаю ться на к а ф е д р і ф ізв ихован­ н я, хоч з а змістом і з а оф орм ленням ці газети залишають баж ати б агато кра­ щ ого. В позаурочний час Коли ми, студентипрактиканти, вперше, зустрілися з учителем фізики 25-ої середньої школи міста М. П уш ­ карьовим, то перш е, з чим він звернувся до нас, було прохання до­ помогти відновити ро­ боту шкільного р ад іо­ вузла. Ми з Б. С тадні­ ком охоче взял и ся за цю справу. Серед учнів 8-го класу, до якого ми були прикріплені, організу­ в ін ст и ту т і при допомозі членів вали радіогурток. Одним із з а в ­ р а д іо г у р т к а 8-го класу. дань гуртка було виготовлення В сі с ту д е н ти , які проходили підсилювача до ш кільного р а­ п р ак ти к у в 25 -й середній школі діовузла. під к е р ів н и ц тв о м П. Черняка, Викладач каф едри ф ізики в з я л и н а себе зобов’язання не І. Тичина дала нам дуж е хоро­ губити з в ’я з к ів з і школою і ре­ шу схему підсилю вача з м ін і­ гу л я р н о , р а з на місяць, бувати мальною кількістю деталей, по­ у с в о їх к л а с а х , проводити там тужністю в 1 0 — 12 ват. Д уж е виховну роб оту. велику допомогу подала нам М и з Б . Стадніком взяли два заняття. Для зручності слу­ інститутська лабораторія рад іо­ ш е ф с тв о н а д радіовузлом . хачів складено детальну бібліо­ техніки. графію творів М аркса, Енгельса Підсилювач був виготовлений О. БАГМЕТ. і Леніна, з точною вказівкою відповідних сторінок. Н А Ш І ГОСТІ Члени семінару, які входять в ПРАЦІВНИКИ ОСВІТИ ДВОХ РЕСПУБЛІК склад кафедри музики, будуть Нещодавно наш інститут ночого педінституту Л. В. вивчати основні проблеми мар­ відвідали працівники освіти Б атманова. ксистсько-ленінської естетики. двох братніх республік — Гості цікавились роботою Латвії та Киргизії; старший інституту; особливо великий Немає сумніву в тому, що інспектор по вузах М іністер­ ін терес вони виявили до по­ заняття будуть проходити орга­ ства освіти Латвійської РС Р становки політехнічного на­ нізовано і систематично і пода­ Г. Л. Маркушевич, директор вчання, до підготовки вчите­ дуть велику допомогу нашим Ризького педінституту Є. С. лів м узики і співів та вихо­ викладачам у практичній роботі Пурвінська, директор Лієпай­ вателів шкіл-інтернатів, а та­ кож до постановки естетич­ та в їх подальшому теоретично­ ського педінституту Я. ф . ного та атеїстичного вихован­ му зростанні. Бейхольд та заступник ди­ ня. І. КРУК. ректора Фрунзенського ж і­ І. ТАБАЧНІКОВ. ПАРТОСВІТИ склад семінару висловив ба­ жання вивчати роботи і вислов­ лювання класиків марксизмуленінізму, присвячені питанням мови і мислення. В зв’язку з цим розроблено відповідну те­ матику і вказано літературу для вивчення вибраних тем. На се­ мінарі вивчатимуться такі те­ ми: марксизм-ленінізм про похо­ дження мови і її роль у форму­ ванні мислення; класики мар­ ксизму-ленінізму про роль мови в процесі пізнання; класики марксизму-ленінізму про спів­ відношення мови і мислення; про форму і зміст мови. Кожній з цих тем буде присвячено по „ З отакою бород ою !.." �Визначному ра­ Наш дянському пись­ календар меннику с. я. Маршаку минає 70 років. З них п’ятдесят — при­ свячені літера­ турній діяльності. Дорослі читачі знають С. Мар­ шака як поета-лі­ рика (збірки: «Лі­ ричний зошит». «Години й хви­ лини» та інші), як автора блискучих сатиричних творів, спрямованих проти ворогів ми­ ру й соціалізму. Широко відомі також його майстерні поетичні переклади творів Шекспіра, Бернса, Гейне та інших класи­ ків світової літератури. Але найбільше знають С. Маршака і дорослі і юні грома­ дяни як чудового майстра тво­ рів для дітей. Справді, в твор­ чості для малюків, мабуть, най­ повніше виявилася його май­ стерність, висока поетична культура, творча винахідливість і своєрідність хисту. О. М. Горький справедливо назвав Маршака «талановитим і до­ свідченим працівником у галузі літератури для дітей». Починаючи з періоду заро­ дження радянської дитячої лі­ тератури, Маршак невтомно працює в ній як поет і драма­ тург, керівник дитячих журна­ лів, теоретик і критик дитячої літератури, добрий порадник молодих авторів, з якими він щедро ділиться своїм творчим досвідом. З творами Маршака діти зна­ йомляться у ранньому віці. Ще не знаючи прізвища поета, вони вже пам’ятають його дзвінкі, веселі загадки, вірші, забавні казки, легко уявляючи собі не­ складні картини близького їм світу: іграшки, свійських тва­ рин, природу. Почесне місце в творах для дошкільнят належить темі пра­ ці («Пошта», «Пожежа» й ін.). В самому ритмі цих віршів пе­ редається ритм праці ковалів, ДРУГ ДІТЕЙ ються, вчаться, грають у героїв («Війна з Д ні­ пром», «Балада про пам’ятник», «Пошта військо­ ва», «Крижаний острів», «Опові­ дання про неві­ домого героя», «Хто він?», «Ді­ ти нашого дво­ ДО МІ С Я Ч Н И К А КНИГИ Будьмо книголюбами На честь 40-річчя Великого Жовтня в нашій республіці роз­ почався місячник книги. Трудя­ щі міста і села зустріли цей важливий культурний захід як свою гаряче любиму справу, як радісне свято. Великий інтерес до благород­ ної справи розповсюдження кни­ ги в широких масах, справжня любов до друкованого слова є важливіш завоюванням Великої Жовтневої соціалістичної рево­ люції. Не тільки інтелігенція, а й робітники і колгоспники в на­ шій країні знають ціну книзі, розуміють її значення в по­ всякденному житті, люблять її. Студенти і викладачі нашого інституту, звичайно, не можуть залишити поза увагою мі­ сячник книги. Насамперед, треба домогтися, щоб кожний з нас придбав хоча б одну книгу під час місячника. Це тим біль­ ше необхідно, що наші видав­ ництва, готуючись до великого свята, випустили в світ десятки прекрасних книг. Нашим книголюбам можна порадити і тритомне зібрання документів і матеріалів «Вели­ ка Жовтнева соціалістична ре­ волюція на Україні», в якій до­ кладно висвітлено події з лю­ того 1917 по квітень 1 9 1 8 року. ра» та інші). Іноді поет переносить уяву читача в інший, чужий світ: у дожовтневу Росію («Билицянебилиця)», розкриваючи перед ним на конкретних образах, че­ рез співставлений двох проти­ лежних систем, перевагу соціа­ лістичного ладу над капіта­ лістичним. У сатиричному творі «Містер Твістер» Маршак би­ чує потворні риси світогляду й поведінки американського бур­ жуа. Твори С. Маршака захоплю­ ють дітей і виховують їх, бо поет, крім глибокого знання життя і досконалого володіння пером, крім щирої любові до дітей, добре знає особливості, запити, літературний смак ди­ тини. Маршак уміє говорити з діть­ ми забавно про серйозні речі. Він не нав’язує їм моралі, а дає мораль, зацікавлюючи дітей са­ мим предметом, темою твору. В поезії С. Маршака, в ного казках і п’єсах, написаних, за висловом В. Катаева, «чудовим простим і високим стилем», жи­ вуть великі гуманні почуття, юряча любов до Радянської батьківщини, до рідної мови. школярів, про «Правила для Все це жваво сприймають ма­ ленькі читачі, і на творах ви­ учнів» («Учневі на пам’ять»). Письменник горьківської шко­ датного письменника вчаться любити свою Вітчизну, любити ли, Маршак насичує свої твори людину — енергійного трудівни­ багатим змістом, в якому відби­ ка, будівника і творця нового то живі риси нашої радянської життя. Радянські педагоги, батьки і дійсності. В його творах діють радянські люди: будівники ве­ діти шанують С. Я. Маршака (Замість ликих споруд, захисники честі як друга і свого вірного поміч­ і незалежності Батьківщини, ника та бажають йому багатьох Буває любов з першого по­ відважні льотчики, героїчне років життя, творчої радісної гляду. Інколи вона триває все комсомольське плем’я, хоробрі праці. життя. Дещо подібне трапляєть­ партизани; діти, які розважа­ Ф. ГУРВИЧ. ся тоді, коли ми, з жадобою вчитуючись, одну за одною пе­ регортаємо сторінки нового ро­ мана В. Добровольського «На ту т. Ізюбенко і голові все життя». Порушуючи традицію, не бу­ студради т. Сологубу Під таким заголов­ 19-го жовтня дирек­ ти визнана правиль­ запропоновано „в най­ демо викладати в коротких ряд­ ком у попередньому но­ ція інституту разом з ною. ближчі дні виправити ках широкий зміст цього захоп­ мері газети було вмі­ партійним бюро прове­ Оскільки більшість становище, звернувши люючого твору. Зауважимо тіль­ щено статтю про недо­ ла нараду комендантів критичних зауважень у особливу увагу на спо­ ки, іцо автор книг «Троє в сірих ліки в наших студент­ гуртожитків і голів статті торкалась гурто­ рудження спортивного шинелях» і «Женя Маслова» студрад. Критика газе­ житку № 1, комендан­ майданчика. ських гуртожитках. в своєму новому творі поєднав знову яскравість словесних барв і гостроту сюжету. Про що б не писав Добро­ Кафедра російської і зарубіж­ вольський в новому романі — ної літератури — одна з про­ чи то про працю журналіста або філюючих на мовно-літератур­ думи директора школи, чи про ному факультеті. Перед її чле­ етичні проблеми або любов нами стоять відповідальні зав­ дев’ятикласників — скрізь він 16-го жовтня 1957 р. в Києві завжди саме тут можна спосте­ уміє внести щось нове, своє, ці­ можна було спостерігати раке­ рігати ракету і супутник. Ця дання в справі підготовки вчи­ каве. ту-носія і штучний супутник. За можливість залежить ще від телів-мовників, в справі даль­ Твір читається на одному даними преси, штучний супут­ співвідношення часу сходу чи шого розвитку радянської літе­ диханні. Можливо, причина в ник повинен був проходити над заходу Сонця в даному місці і ратурної науки. Саме тому тому, що тема нового романа і Києвом о 5 год. 12 хвилин за часу проходження супутника над останнє засідання Вченої Ради надто близька студентам пед­ московським часом, а ракета-но­ цією територією. Наприклад, вчителя. інституту і було присвячене інституту — робота сій — хвилин на десять раніше. у Києві 16-го жовтня супут­ Небо в цей час було част­ ник проходив о 5 год. 12 хв., аналізу роботи цієї кафедри. Готуючись до знаменної да­ ково вкрито негустими хмар­ а схід Сонця був о 7 г. 22 хв.; ти — 40-річчя Великої Жовтне­ до сходу залишалось 2 год. ками, а місцями — зовсім про­ зоре. Ракету помічено о 5 год. 10 хв.; було темно, але супут­ вої соціалістичної революції, гуртка (керівник — доцент ник і ракета, знаходячись ви­ члени кафедри проводять вели­ В. Войтушенко). З доповідями 1 хв. Вона проходила під зіркою альфа Великої Вед­ соко над Землею, вже були ку наукову, навчально-методич­ на засіданнях гуртка виступа­ ну і громадську роботу. медиці майже точно до бета освітлені Сонцем. ють не лише студенти, а й вчи­ 14-го жовтня у газеті було Великої Ведмедиці та далі, з На кафедрі створено автор­ телі київських шкіл. півночі на схід, але далі на вказано, що супутник проходить ський колектив на чолі з про­ Останнім часом кафедра ба­ схід йшли хмари різної густоти над Києвом о 22 год. 38 хв., а фесором Д. Чалим, який в спів­ гато уваги приділяє питанням з просвітами. захід Сонця в цей день був дружності з учителями росій­ методики проведення семінар­ Яскравість ракети приблизно о 18 год. 9 хв.; значить, після ської мови і літератури присту­ ських занять. З цією метою заходу Сонця пройшло 4 год. пив до складання підручника з влаштовуються відкриті семіна­ така ж, як альфа і бета Вели­ російської літератури для 8 — ри. які потім обговорюються на кої Ведмедиці, тобто другої ве­ 29 хв.; настала ніч не лише в 9 класів. засіданнях кафедри, стеногра­ Києві, а й високо над Києвом; личини. Враховуючи перевантаже­ фування тощо. супутник знаходився в земній ність лекційного курсу, кафед­ Не помітити ракету не мож­ Товариші, які взяли участь тіні. Це було затемнення супут­ ра вирішила ряд тем винести па в обговоренні звіту завідуючого на, якщо тільки небо безхмарне самостійне вивчення. Така фор­ і відомо, в якому напрямку тре­ ника, подібне до затемнення ма .роботи привчає студентів кафедрою доцента Л. Карлова, вказали і на ряд недоліків у Місяця. У таких випадках спо­ ба дивитися. більш творчо і глибоко вивчати роботі кафедри. Слід зазначити: якщо в газе­ стереження проводяться радіо­ програмовий матеріал. Доцент І. Пільгук відзначив, ті написано, що супутник про­ технічними засобами. Нові форми з’явились і в ро­ що хоч плани наукової роботи теслярів, листонош, і це ще більше захоплює дітей, викли­ кає любов до скромних трудів­ ників. Переступивши вперше поріг школи, діти вивчають вірш С. Маршака «Перше вересня», а пізніше — інші його твори про НА „Чи не дивно?" Я к треба спостерігати супутник ВСЕ і нові книги з .питань літерату­ рознавства, мовознавства, фізи­ ки, математики. Читачі можуть поповнити свої бібліотеки і прекрасною книгою О. Довженка «Зачарована Дес­ на», новим романом М. Стель­ маха «Кров людська — не води­ ця», щойно виданою збіркою поезій М. Рильського «Троянди і виноград». Новими виданнями випущені тритомні збірки тво­ рів П. Тичини і А. Малишка, двотомник І. Микитенка, роман «Людолови» 3. Тулуб. У пре­ красно виданій -двотомній збір­ ці «Українська радянська істо­ рико-революційна п’єса» зібра­ но найкращі драматичні твори про Жовтневу революцію і гро­ мадянську війну (серед них — п’єси А. Головка, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О. Корнійчука). Виходить у світ також чотири­ томна «Антологія української поезії», куди увійшли найкращі твори нашої поезії від Г. Ско­ вороди до наших днів. «Всім хорошим в мені я зо­ бов’язаний книгам»,— писав О. М. Горький. І хотілося б, щоб для кожного з нас книга стала такою ж життєвою потре­ бою, як і хліб, вода, повітря. П. ХРОПКО. ЖИТТЯ рецензії) прагнення юності, боротьба з труднощами життя, шляхи щастя. Можливо... Але робити певні висновки про твір в цілому, одразу ж після закінчення останнього розділу, важко. Перед нами, ніби живі, по­ стають майстерно виліплені ру­ кою митця образи Кості 1 Лялі, Сані і Жені. Ні, враження це — надовго, хороше враження! Книжку, прочитавши, відкла­ даєш з жалем, а це непоганий критерій. Скільки нового розповів ро­ зумний 1 веселий друг — пись­ менник Володимир Доброволь­ ський! Хочеться подякувати йому за це і порадити всім лю­ бителям літератури прочитати новий роман. Адже зустріч з вірним дру­ гом — любимою книгою — па­ м’ятається все життя! Читайте, друзі! В. ТАТАЄВ. ОБГОВОРЮЄТЬСЯ РОБОТА КАФЕДРИ ходить над даним місцем, то не В. БУЛГАКОВ. боті наукового продукція членів кафедри зай­ має ще незначне місце. Погано на кафедрі і з станом підготов­ ки докторських дисертацій. На засіданнях не практикується об­ говорення нових художніх тво­ рів. Не організовуються культ­ походи членів кафедри в теат­ ри, на виставки з їх наступ­ ним обговоренням. У своїй ро­ боті з студентами кафедра не використовує такої важливої форми виховної роботи, як дис­ пути. Ділове обговорення питання про роботу кафедри російської і зарубіжної літератури на за­ сіданні Вченої Ради інституту допоможе колективу кафедри усунути наявні недоліки 1 під­ студентського І виконуються, проте друкована нести роботу на вищий рівень. �ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ! (Закінчення. Початок на 1 стор.) сомолка-кулеметниця Н. Орли­ кова, залишившись одна з ку­ леметом (всі її товариші заги­ нули), продовжувала стійкий опір. Коли ж закінчились пат­ рони, бандити кинулись на дів­ чину. Але вона не розгубилася і останньою гранатою підірвала кулемет. Загинувши, комсомол­ ка поховала з собою декількох зеленівців. — Полонених били шомпо­ лами,— розповідає старий учи­ тель,— палили розпеченим залі­ зом, вирізували п’ятикутні зір­ ки на тілі; бандити всіма спо­ собами намагалися здобути дані про систему оборони Києва. Але герої вмирали мовчки... Тих, хто після нелюдських катувань за­ лишився живим, зв’язали ко­ лючим дротом по двоє і вивели на дніпровську кручу. «Хай живе партія і комсомол!», «Хай живе комунізм!» — лунало з обриву і знизу — від води. Берег очеретом Обгортає шпиль, Сутінками вечір Горнеться до хвиль. Ми з тобою, друже, На краго скали, Де вмирали мужньо Леніна орли. У останній ранок — Променям навстріч Впали, як титани, подолавши ніч. Розплелись дороги Так боролися І вмирали ваші старші брати 1 сестри — київ­ ські комсомольці. Горді і смі­ ливі, вони не боялися смерті і йшли в бій, сповнені відданості Радянській владі, твердо впев­ нені в перемозі комунізму. Во­ ни загинули, але перемогли. Своїм життям мужні герої за­ платили за ваше право на щасливе життя, на безхмарну юність... їх смерть — не тра­ гічна загибель, а перемога силь­ них духом... ...І знову в пам’яті виника­ ють вірші поета: Ні Трипілля, ні розстріл, ні бій, Білих армій багнет, гайдамацькі клинки Не спинили ходу молодих, що ішли нескоримо в віки. А. ДЯЧЕНКО. Фото В. Орловського. Від села на міст, Височіє строго Камінь-обеліск. Зорять над Трипіллям Комунізму дні, Грають сині хвилі, Плещуться вогні. Салютують пароплави, Віддають кінці, Лине гомін слави По Дніпру-ріці. О. ПЕТРИК. Фанти без коментарів В л а с н і ім е н а і їх П О Х О Д Ж Е Н Н Я У нашому громадському жит­ ті і в побуті є багато різних звичаїв, фактів, явищ, значення яких ми або зовсім не знаємо або маємо про них дуже повер­ хове уявлення. До їх числа, зо­ крема, належать і наші власні імена, що стали традиційними, бо протягом багатьох віків пе­ редаються від покоління до по­ коління. Власні імена, як-от: Іван, Марія, Степан, Катерина, Ми­ хайло, Маланка, Федір та ін.— стали для всіх звичайними, і рідко хто замислюється над пи­ таннями, звідки ці імена взяли­ ся, коли вони виникли і що во­ ни означають у перекладі на нашу мову. Тимчасом кожній культурній радянській людині, особливо педагогам, було б ду­ же корисно обізнатися з цим ПИШ УТЬ С лово з а т . Р е ч и ц ь ПРОБЛЕМА БЛІХ Один із професорів Ньюйоркського університету Ед­ мон Бентон працює нині над дуже важливою «науковою проблемою». Він вивчає, кого більше люблять блохи — чо­ ловіків чи жінок і чому вони вибирають ту чи іншу жерт­ ву. Зваживши на важливість роботи професора Бентона, керівництво університету ви­ ділило «дослідникові» спе­ ціальну стипендію на три роки. В наукових колах Нью-Йорка сподіваються, що, після вирішення «проблеми бліх», наука США зробить величезний крок вперед. Великою популярністю кори­ годин, чотири р а зи на тиждень. стується гімнастика в нашому А ле зав. каф едрою фізвихован­ інституті. Спортсмени-гімнасти ня при наш ом у інституті т. Ре­ не раз успішно захищали честь чиць К. Р ., н езваж аю ч и на не­ інституту на районних і м і­ одноразові вимоги я к відпові­ ських змаганнях. Наші гімнасти дального за від д іл ен н я спортив­ входять у п'ятірку найсильні­ ної гімнастики т. Н е р у с а Б. Г., ших вузівських колективів мі­ так і тренерів, н іяк не може ста. «викроїти» для тренувань збір­ Зараз у відділенні спортивної ної команди півтори години. гімнастики по програмі майст­ І треную ться гімнасти тричі на рів спорту тренуються А. Ма­ тиж день, по півтори години. тюша (III курс мовно-літератур­ Крім того, до цього часу не ви­ ного факультету). В. Ж урків­ ріш ено питання з спортивною ська (IV курс фізико-математич­ формою. З цього приводу сту­ ного факультету). денти навіть жартують, відзна­ До збірної команди гімнастів чаючи, що набагато легше ви­ інституту входять 11 спортсме­ конати другий спортивний роз­ нів, які тренуються по першо­ ряд, ніж одержати форму для му спортивному розряду, і 16 — тренувань. по другому. Серед .них слід від­ Тов. Речиць замість надання МАНДРІВКА НА РУКАХ значити Л. Барсукову, Л. Пиль­ діяльної допомоги гімнастам об­ Якийсь Зігфрід Віссенбернову, М. Тараненко, В. Ревуху. меж ується звинуваченням їх в гер із Зальцбурга заявив ко­ При наполегливих систематич­ «утриманських настроях», в той респондентові однієї відомої них тренуваннях ці товариші, час як спортформа на каф едрі є. австрійської газети, що він безперечно, досягнуть значних Н езрозуміло, чим керується вирішив пройти 300 км, які успіхів. т. Речиць у своєму ставленні відокремлюють його рідне Та, на ж аль, не можна не до тих чи інших спортсменів, місто від Відня. Здавалося б, сказати і про ряд недоліків, які але така «позиція», звичайно, що тут особливого. А особ­ заважають нормальній роботі не сприяє поліпшенню спортив­ ливе те, що винахідливий секції, знижують результатив­ ної роботи в інституті. австрієць поклявся пройти ність тренувань. Сподіваємося, що т. Речиць цю відстань... на руках. У до­ Згідно з наказом Комітету по все ж таки потурбується про розі він сподівається зібрати фізичній культурі і спорту при додатковий час для тренувань, а пожертвування на відкриття Раді Міністрів С РС Р спорт­ також про спортивну форму. будинку для психічнохворих смени, які тренуються по про­ Є. Ш АБОТЕНКО, осіб. студент IV курсу грамі майстрів спорту та по пер­ В Австрії ходять чутки, шому спортивному розряду, по­ мовно-літературного що Вассенбергер буде пер­ винні тренуватися не менше 3-х факультету. шим мешканцем майбутнього будинку для божевільних. ЛЕЖАЧИ В ТЕАТРІ Нью-йоркські газети не так давно повідомили про нове «досягнення» американ­ ського сценічного мистецтва. Щоб успішно конкурувати, один театр виявив незвичай­ ну винахідливість. Для при­ манки публіки він оголосив про своє нове «досягнення», яке полягає в тому, що в залі обладнано зручні місця для... лежання. Таке піклування про гля­ дачів позитивно позначилося і на доходах власників теат­ ру. Як пише газета, тепер місця в театрі охоче розку­ повуються (особливо в ті дні. коли немає видовищ). М. ЧУБАЧ НАМ Зв’язок з підшефними школами Вже два роки Київський дер­ жавний педагогічний інститут надає дійову допомогу в роботі вчителям Києво-Святошинського району. Особливо хочеться подякувати товаришам Д. М. Маєргойзу, А. С. Бугаю. Цього року буде працювати постійно діючий семінар для вчителів математики. Це дуже корисна і потрібна справа, вона допоможе нам у перебудові ро­ боти школи .в світлі вимог по­ літехнічного навчання. Хочеться побажати, щоб про­ тягом навчального року викла­ дачі інституту частіше бували в школах району з лекціями, бе­ сідами з математики. на світі, походять від бога. На­ Вторак, Третяк, Шостак. Відпо­ справді ж «християнські» імена відно до часу народження дава­ виникли і вживалися різними лись імена Зима, Лето, Мясоед, народами задовго до виникнен­ Неделя, Подосен і т. п. Були й ня християнської релігії: вони такі імена, які давались за на­ виникли ще в доісторичну туру, вдачу — Добриня, Ш уми­ епоху. Церква лише викори­ ло, Звонило, Злоба, Угрюм. стала старі імена, як і іншу Була невеличка група імен, які спадщину минулого, і постави­ вживаються ще й досі (Володи­ ла їх на службу своїм інтере­ мир, Людмила, Всеволод, Вяче­ сам. слав і інші). Як же виникли наші нинішні Чому ж зникла більшість власні імена в далекі, доісто­ старих руських імен і чому в ричні часи? нас переважають імена, запози­ Всі вони походять від загаль­ чені з інших мов? І те й друге них прізвиськ, які завжди дава­ трапилось внаслідок запрова­ лись людині за якісь к о н ­ дження християнства на Русі. к р е т н і зовнішні чи внутріш­ Християнське духівництво дов­ ні ознаки, за біологічні чи гро­ го боролося з різними «язиче­ мадські якості. У всіх народів ськими» звичаями на Русі, в у стародавні часи власні осо­ бисті імена мали конкретне зна­ тому числі з іменами, запрова­ чення. З історичних і фольклор­ джуючи скрізь н ові, християн­ них джерел відомі десятки й ські імена. Наші предки довго сотні таких руських імен. Зараз чинили опір духовенству, і по­ вони за рідким винятком не руч з християнськими іменами вживаються. Наведемо кілька вживали в побуті свої старі іме­ на. Християнські імена пошири­ прикладів: Первой, Первуша — першим лися лише в XIII ст. питанням хоча б у самих за­ гальних рисах. Багатьом здається, що у нас власних імен безконечно бага­ то — мабуть, тисячі. Насправ­ ді ж широковживаних імен всього кілька десятків, від сили сотня-дві. Серед уживаних зараз імен є частина нових, що з ’явилися за радянської дійсності. Але абсо­ лютна більшість наших імен є традиційними, бо дійшли до нас від дідів і прадідів. Старі імена були канонізовані церквою. У дожовтневі часи, крім зазначе­ них у церковному календарі, ніхто не смів вживати, вигаду­ вати нових імен. Всі ці кален­ дарні імена християнська церк­ ва запровадила на честь так званих «святих», і духівництво пояснювало, що імена, як 1 все народився в сім’ї і відповідно— (Далі буде). У нашій Горенській школі в минулому навчальному році студенти педінституту проходи­ ли педпрактику з фізики. Тре­ ба й надалі посилати студентів на практику не тільки в міські, а й у сільські школи, де буде працювати переваж на біль­ шість студентів після закінчен­ н я інституту. М. ПОТРАВНИЙ, учитель математики Горенської середньої школи. З ІНОЗЕМНОГО ГУМОРУ В КІНО. Він: Тобі зручно сидіти, люба? Вона: Так, милий, цілком. Він: Тобі добре видно? Вона: Д уж е добре. Він: Тоді д авай поміняємося місцями. НЕ ПОВЕЗЛО. 1- й студент: Т ак, значить, ти ще раз провалився на екзамені з фізики? Я к ж е це трапилося? 2- й студент: Розумієш , вона мені поставили ті ж самі пи­ тання, щ о і в перший раз. П О Ц ІЛ У Н О К В ТУНЕЛІ. Він: Л ю ба, якби я знав, що цей тунель такий довгий, я б обов'язково тебе поцілував. Вона: Я к, невж е це був не ти?-1 Д О БРИ Й ХЛОПЧИК. Мама (прочитавши синові сен­ тим ентальну історію): Ну, Джон­ ні, а ти б віддав свою любиму собачку цьому бідному хлопчи­ кові, у якого не було татка? ДжоннІ (судорожно прити­ скуючи до себе собачку): А мо­ же кращ е було б віддати йому татка? Заст. редактора П, ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/87 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0f81db39ecc1a4bb0da6acd41203bb24.pdf f8b040ce7ae7fff997ed52bb48d79763 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ ЛЮДИ НАШОГО ВУЗУ З А ПЕДАГОГІЧНІ К А Д Р И ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 28 (496) Середа, 16 вересня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. Ленінський залік продовжується ДО НОВИХ РУБЕЖІВ т и ч н о ї роботи по о р г а н іза ц ії та проведен н ю Л ен ін ського за л ік у п ри ком ітеті к ом сом олу ін сти ту ту ств о р е н і атестац ій н і ком ісії, до складу яких в в ій ш л и в ет е р ан и п ар тії і ком сом олу, п р ед с та в н и к и п артій н ого та ко м со м о л ь сь ко го а к ­ тиву, ад м ін істрац ії, к ращ і п р о п а ­ гандисти, агітатори . Л ен ін ськи й за л ік за в е р ш у є т ь с я В сесою зним и к о м со м о л ь сь к и м и зб орам и , н а я к и х о бговорю ю ться п ідсум к и XXIV з ’їзд у КПРС, в и з н а ­ ч а ю т ьс я за в д а н н я к ом сом олу по ви кон ан н ю його р іш е н ь. Збори п ідводять т а к о ж п ідсум к и в и к о ­ н а н н я ко м со м о л ь ц ям и і молоддю с о ц зо б о в 'я з а н ь на ч е с ть XXIV з ’їзд у КПРС. К ом сомольцям , я к і в ід зн а ч и л и ся У п е р іо д п ід го то в к и та п р о в ед ен ­ зал іку, в р у ч а є т ь с я зн а ч о к н я Л ен ін сь к о г о за л ік у кож ен з вЦКході ВЛКСМ «Л ен ін ськи й зал ік ». н а с п о в и н ен постійн о п а м ’я тати Такі в загальних рисах ор­ п ро ті в и сокі вим оги, які с та в и ть п а р т ія і ком со м о л п еред м олод­ ганізаційні моменти і програм­ дю . сту д е н т ст в о м . А вони такі: по­ і с тій н о о в о л о д іва ти м ар к си стськ о - ні уваги щодо підготовки л е н ін с ь к о ю теорією , добре зн ат и проведення Ленінського заліку. н а й в а ж л и в іш і п а р тій н і докум енти, А тепер про практичну ді­ я к і в и зн а ч а ю т ь п е р сп ек т и в и р о з­ в и т к у наш ого с у сп іл ь с тв а ; н а п о ­ яльність нашої комсомоли на легливо о в о л о д івати зн ан н ям и ; даному етапі. У нашому інсти­ в з я т и з о б о в ’я з а н н я до XXIV з ’їз ­ туті підготовка до Ленінського ду КПРС, з ч е с тю в и к о н а ти ці зо ­ б о в 'я з а н н я ; п ід в и щ у в а т и бойови- заліку назустріч XXIV з ’їзду тість своєї’ к о м с о м о л ь с ь к о ї о р га н і­ КПРС розпочалась комсомоль­ за ц ії, зм іц н ю в а т и ди сц и п л ін у, с у м ­ ськими зборами на філологіч­ л ін н о в и к о н у в а т и д оруч ен н я о р га ­ н із а ц ії, в у с ь о м у п р о я в л я ти ініці­ ному факультеті, що відбулися а ти в у : зв іт у в а т и п е р е д своєю ор­ З вересня. г а н іза ц ією , п е р е д стар ш и м и товаСтуденти 42-ї групи укра­ р н ш а м и -к о м у н іс та м и п р 0 в и к о н ан ­ н я за п о в іт ів Л ен ін а, про успіхи в їнського відділу, кращої групи п р а ц і і н а в ч а н н і, досягнуті на факультету, виступили на цих ч е с т ь XXIV з ’їзд у КПРС; глибоко в и в ч а т и м а т е р іа л и XXIV з ’їзду зборах ініціаторами починання, КПРС, в и з н а ч и т и свою кон кретн у яке заслуговує всілякого схва­ у ч а с т ь у в и к о н а н н і його ріш ень. лення; «XXIV з ’їзд КПРС зу­ Л е н ін с ь к и й з а л ік проходить в у с іх к о м с о м о л ь с ь к и х ор ган ізац іях стрінемо тільки «відмінними» і к р а .н и з с е р п н я 1970 року по к в і­ «добрими» показниками у на­ т е н ь 1971 р о к у в два етапи. вчанні». Ініціативу правофлан­ П ер ш и й е т а п за к ін ч у єт ь с я 2 ж о в т н я 1970 р о к у до 50-річчя п р о ­ гових навчання було підтрима­ м о в и В. І. Л ен ін а на III з ’їзд і но. В похід проти «трійки» ви­ РКСМ «Про з а в д а н н я спілок м оло­ рушає весь факультет. ді». З а к ін ч у є т ь с я він В сесою зним Відбулися комсомольські Л е н ін с ь к и м у р о к о м «П о-ленінськи в ч и т и с я к о м у н ізм у » . Згідно р іш е н ­ збори і на інших факультетах. н я ЦК ВЛКСМ 3-го ж о втн я 1970 Цікавою і наснажуючою була р о к у буд е п р о в е д е н о В сесою зний к о м со м о л ь сь к о -м о л о д іж н и й субот- розмова істориків. Цей факуль­ ник. тет в інституті наймолодший, Д ругий етап за в е р ш у є т ь с я у к в іт н і 1971 рок у. П ротягом друго­ але це не заважає йому бути комсомольського го е т а п у н еобхідн о підвести під­ заспівувачем с у м к и в и к о н а н н я к ом сом ольцям и життя інституту. На рахунку т а м ол оддю с в о їх зо б о в 'я з а н ь , мо­ істориків немало корисних б іл із у в а т и м ол одь на ви кон ан н я 9 г ас л а: «П ер етв о р и м о кож ен перед- справ. з 'їз д ів с ь к и й д е н ь у ден ь ударн ої Взяти хоча б шефську робо­ п р а ц і і відм ін н ого н авчання». О дне з н а й в а ж л и в іш и х за в д а н ь ту. Шефство тут не обмежуєть­ ц ь о го е т а п у — допом огти студ ен ­ ся епізодичними «наїздами» в т а м у с п іш н о в и к о н а ти п е р е д з’їзд ів с ь к і зо б о в 'я з а н н я , а к т и в ізу в ат и село. Студенти встановили по­ т р у д о в у т а гром адськ о-п ол іти чн у стійні зв’язки з Ксаверівською а к т и в н іс т ь ко м со м о л ьц ів, дом огти­ середньою школою Васильків­ ся, щ о б к о ж е н з н и х ви в чав м а р к ­ району, Бобрицькою с и с т с ь к о -л е н ін с ь к у теорію в тіс­ ського н о м у з в ’я з к у з ж и тт я м . Для п р а к ­ школою Бориспільського райо­ Згідно постанови ЦК ВЛКСМ пропонується продовжити Все­ союзний Ленінський залік під девізом «Ми справі Леніна і партії вірні»-. Мета заліку — ще вище підняти ■ політичну, трудову і громадську активність кожного комсомольця, Піднести роль і відповідальність всіх ком­ сомольських організацій інсти­ туту за участь у господарсько­ му, культурному і державному будівництві, мобілізувати ком­ сомольців і молодь на гідну зу­ стріч XXIV з ’їзду КПРС. ВІ ДГОМІ Н ЗОРЮ ЗУСТРІЧАЛИ У ПОЛІ У стінах нашого інституту вперше був сформований крим­ ський будівельний загін. Не вагаючись, разом з своїми по­ другами я записалась до цього загону. І ось — Крим з його палю­ чим сонцем. Почалися трудові будні. Невтомно, з завзяттям працю­ вали хлопці й дівчата на помі­ дорних плантаціях, на виноград­ никах, в саду, на будівництві телятника та консервному за­ воді. ну, школою № 153 міста Киє­ ва. У Ксаверівці, наприклад, студенти 21-ї групи ведуть уч­ нівський гурток поширеного ви­ вчення історії, у Бобрицькій — студент 22-ї групи Володимир Самчук веде гурток «умілі ру­ ки». А крім цього — участь у всіх шкільних заходах, лекції, концерти. На історичному факультеті постійно шукають (і знахо­ дять!) нові форми комсомоль­ ської роботи. Взяти зокрема проведення комсомольських зборів. У чергу дня комсомоль­ ських зборів, крім поточних справ, часто включається обго­ ворення життя і діяльності ви­ датних педагогів, діячів Кому­ ністичної партії (збори, присвя­ чені роковинам з дня наро­ дження Н. К. Крупської, Ф. Е. Дзержинського тощо). Це при­ дає зборам небуденний харак­ тер, сприяє професійній підго­ товці майбутніх істориків, ак­ тивізує практичну діяльність. Багато уваги приділяють іс­ торики навчанню. На першому місці у них самостійна робота. З поля зору при цьому не ви­ падає жоден студент. («Жодно­ го пасивного на семінарії»). Ми сказали лише про один факультет. Але не мало по­ вчального у процесі складання Ленінського заліку було нагро­ маджено і на інших факульте­ тах. Наше завдання тепер — не .«розгубити» досягнутого, ви­ вчати і поширювати кращий досвід. Не можна обминати і недо­ ліків. Одним з них є те, що на комсомольських зборах по­ декуди беруться неконкретні зобов’язання, виражені в за­ гальних формуліровках. Проти цього потрібно повести рішучу боротьбу. Треба звернути ува­ гу і на те, щоб вивчення лені­ нізму нашими студентами було тісно пов’язане з практичною участю у громадському житті інституту, факультету, групи. М. ЛЕВЧЕНКО, секретар комітету ЛКСМУ інституту. Якби всі його вихованці прийшли навістити свого посрібленого сивизною наставника, то прийняти їх всіх padoni він просто не зміг би... Ні-ні, гостям він радий, але ж... Де розмістити такий легіон? У всьому нашому ін­ ституті не знайдеться скільки приміщень і аудиторій. Ви­ хованців у нього тисячі. Свій перший крок на вчительську стежку Степан Анд­ рійович Литвинов зробив ще до революції. І з того часу, ось вже 54 роки, він віддає своє серце найблагдроднішій, найпочеснішій справі — вихованню молодого покоління. Понад ЗО років із них він готує вчителів для радянської, школи, працюючи в педагогічних вузах. За невтомну діяльність і плідні наукові пошуки педа­ гог-ветеран неодноразово нагороджувався урядовими на­ городами, відзнаками. Проф. С. А. Литвинов І сьогодні на передньому краї педагогічної науки. Свій багатющий до­ свід, свою любов до справи, якій присвятив все життя, він щедро передає студентам — своїй зміні. НА ФОТО: проф. С. А. ЛИТВИНОВ приймає гостей — піонерів однієї з київських шкіл. Фото В. Химошенка. ЛЕНІНСЬКИЙ УРОК (Рекомендації по проведенню) Д ля підготовки і проведення Всесоюзного Ленінського уроку «По-ленінськи вчитися комунізму» в кожній академгрупі повинна б у­ ти створена спеціальна група або штаб на чолі з комсоргом. Готуючись до уроку, комсо­ мольці вивчають виступ В. І. Л е­ ніна на III з 'їз д і РКСМ , конспек­ тують працю В. І. Леніна «За­ вдання спілок м олоді». Поряд з вивченням праці В. І. Леніна ко­ жен комсомолець повинен взяти найактивнішу участь у суспільнокорисній діяльності. Комсомольські групи до ру­ чають кільком ком сомольцям п ід­ готувати реферати з проблем, ви­ сунутих Леніним на з 'їз д і. Роботи ці повинні містити в собі цікаві цифри, факти. Доцільно також підготувати декілька доповідей з історії III з ’їз д у та виступу на ньому В. І. Леніна. Разом з підготовкою конспек­ тів і реф ератів реком ендується силами комсомольців академгру- ТРУДОВОГО І не тільки працювали. Ми побували у Севастополі,^ де ко­ жен камінь є свідком мужності моряків та жителів міста. На Сапун-торі хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих. Не раз зустрічали оплесками інститутських артистів трудів­ ники ланів, говорили щире «дя­ кую» за подаровані пісні. У загоні діяв комсомольський прожектор, випускалися стін­ газети,, бойові листки. Часто на політінформаціях розгорались дискусії, і тоді відбувалися жаркі словесні бої. ...Вечорами над селом линуть задушевні українські пісні, чути голос баяна. Довго ще не роз: ходяться дівчата. А завтра зо­ рю вони знову зустрінуть в вали бетон. Працювали подеко­ полі. Надія ПЛОТНИКОВА, ли по дві зміни підряд. І здали студентка дефектологіч­ все-таки елеватор раніше стро­ ного факультету. ку: 15 серпня замість 26 за планом. Було у нас немало трудно­ щів, але ніщо не може зрівня­ тися з радістю від того, що твоїми руками збагачується на­ ша земля. Цю радість не мож­ на уявити, її треба пережити Загін «Україна-70», у якому самому. Треба було бачити, як мені довелося працювати, був закінчивши елеваторську ве­ комсо­ сформований на основі всіх бу­ жу, хлопці з ударної заспівали дівельних загонів, що приїхали мольської бригади з України на будови цілинно­ «Інтернаціонал». Гордо і муж­ як го краю. Працювали ми на бу­ ньо злетів він над степом дівництві елеватора в місті Ар­ гімн комсомольській звитязі. Ю. КОВАЛІВ, кадии студент філологічного фа­ Ми витягували елеваторську культету. вежу, в’язали арматуру, зали­ і Гімн комсомольській звитязі пи створити фотовиставку про III з ’їз д РКСМ або організувати вечір зустрічей з ветеранами ком­ сомолу. Зр о зум іло , що академгрупа м о ­ же не обмежувати себе тільки цими завданнями, а виявляти біль­ шу винахідливість та ініціативу. Коли буде визначена тема уро­ ку, доповідач, потрібно скласти розгорнутий план. Цей план зі списком рекомендованої літера­ тури необхідно розповсюдити се­ ред комсомольців з тим, щоб об­ говорення на уроці було цікавим і плідним. І тоді як наслідок уро­ ку народиться конкретна програ­ ма дій колективу, в реалізації якої візьм е участь кожний член ВЛКСМ . Тоді знаменний день 2-го жовтня стане важливим рубежем у підготовці до другого Всесоюз­ ного Ленінського заліку, ще більш активною і успішною буде наша участь у всенародному русі за гідну зустріч X X IV з ’їз д у КПРСІ КОМІТЕТ КОМСОМОЛУ. ЛІ ТА НА БУД О ВА Х КИЄВА Ще не минуло й тижня піс­ ля літньої екзаменаційної се­ сії, як студенти будівельного загону дефектологічного фа­ культету дружно вийшли на бу­ дівництво Київського житлово­ го масиву — розпочали свої трудові канікули. Бійці нашого загону внесли вагомий вклад у дострокову здачу об’єктів для трудящих столиці України. Всіх робіт ви­ конано на суму 11.160 карбо­ ванців. Показник непоганий! Найкращих успіхів у роботі досягла бригада 22 групи. М. МАЗУР, студент дефектологічного Факультету. �У НІМЕЦЬКИХ КОЛЕГ ЦЬОГО літа група студентів нашого інституту побувала в гостях у своїх колег — студен­ тів Лейпцігського педінституту в НДР, Цікавий, змістовний ві­ зит тривав близько місяця. Зав­ дяки щирості гостинності друзів кияни мали змогу зачерпнути багато нового і корисного для .майбутньої педагогічної діяль­ ності. Вони познайомились з постановкою роботи в Лейпцігському педінституті, з функці­ ями організації вільної німець­ кої молоді. . Наші студенти відвідали шко­ лу, дитсадок, деякі інститути. Багато користі принесли пос­ ланцям з України і уроки ні­ мецької мови, проведені викла­ дачем лейпцігського інституту. Та найбільше, мабуть, запали в душу дні, проведені в горах Тюрінгії — в піонерському та­ борі виробництва «Вісмут». Спілкування з німецькими во­ ЗДІЙСНИЛАСЯ М Р І Я Останнім часом до редакції надходять листи від першо­ курсників. Основна думка у них — радість від того, що став студентом, що здійснила­ ся жаданна мрія. Немало теплих слів говорять першокурсники про майбутню професію... Отже, вибір правильний. За­ лишається побажати нашому поповненню працьовитості і на­ полегливості на шляху до здійс­ нення мрії. + У Києві багато вузів... Чому я вступив до педагогічного? Насамперед, на мій вибір по­ значився вплив матері — вчи­ тельки. З її розповідей я зро­ зумів, яка це необхідна і по­ чесна професія. Два роки са­ мостійної праці на виробництві наочно показали мені настіль­ ки в наш час необхідні глибо­ кі знання в усіх галузях на­ родного господарства. Шлях до висот знання вказує школа. Павло ПАРХОМЕНКО, студент фізико-математичного факультету. Валентина САВИЦЬКА, студентка дефектологічно­ го факультету. • Вітання, вітання, вітання! Отже, я студентка КДПІ. Школа приваблює мене. Учи­ тель — це найсвітліше, най­ дорожче у кожної людини піс­ ля матері. Учителем може бу­ ти тільки той, хто любить ді­ тей, хто не шкодує ні сил, ні енергії для благородної справи виховання юних членів суспіль­ ства. Велике бажання набути гли­ боких знань, щоб потім переда­ вати їх іншим, і привело мене до педагогічного. Люба ЛОЗОВИЦЬКА, студентка фізико-математичного факультету. • На фото справа (зверху вниз): 1. Група студентів нашого ін­ ституту у місті Лейпцігу. Скіль­ ки побачено, скільки почуто цікавого! Йде жвавий обмін враженнями, у якому бере участь 1 керівник групи О. І. Бугайов (крайній справа). 2. Відвідини дитячого садка. 3. Дні України в місті Лейпцігу. Концерт піонерівтельманівців у парку ім. Кларн Цеткін. На фото вгорі зліва: Дрезденська картинна гале­ рея. Біля «Сікстннської мадон­ ни». Микола БОРОВКО, студент IV-ro курсу філологічного факультету ПІСНЯ ПРО НАШ ІНСТИТУТ Юне серце обняв смутку лагідний легіт, Білим співом сузір'я каштанів цвітуть, А будівля дзвінка найдорожча для мене Кличе радо в широку омріяну путь. ПРИСПІВ: в дитинство несхибно прямії, з дитинства прості, як слова. дитинства — осонцена мрія, про вас мені ніжно співа. У вальсі веселім кружляють дівчата — У вирій летять молоді вчителі. Магелани наук, їм завжди починати Всі дороги дитинства на рідній землі. ПРИСПІВ. Ранком світлим ясним у далекій окрузі Розпочнеться в житті твій найперший урок. Пригадаються лави студентської друзі І в дорогу важку опромінений крок. ПРИСПІВ. II літа побредуть ніжним вереснем синім. Відлетять журавлі і повернуться знов, Та завжди моє серце гаряче нестиме Ту омріяну мить і до тебе любов. олон к а п ершокурсника жатими, обмін досвідом... Не можна не згадати без теплої по­ смішки «розмови» з дітьми: хто — по-німецькн, хто — по-російськи... Веселі ігри, танці, трива­ лі походи в гори... А далі були ще 1 Дрезден, і мальовнича Сак­ сонська Швейцарія, 1 трагічний Бухенвальд, і величний Веймар, чудовий Майсен, красень Бер­ лін. Але найголовніше, що запа­ м'ятається назавжди, — це щире гостинне ставлення до нас німецьких товаришів, які допомогли на місяць забути, що ти не вдома, а в гостях, все­ лити у серце надію, що дружні потиски рук, приязні посмішки, якими нас скрізь зустрічали і проводжали, і надалі зали­ шаться найпереконливішим свідченням відвертості і міцної дружби. ВІТРИЛА Дороги Дороги Дороги І серце К ЙДІТЬ ДО НАС, ДОПИТЛИВІ Пропонуємо увазі читачів нові- вірші членів літературної студії інституту. Віра ДОБРОВОЛЬСЬКА, студентка ІІ-го курсу філологічного факультету ДІВЧАТА Щедрий вечір вийняв срібного окрайия Тихим паркам із прихованими парами, А дівчата над конспектами схиляються, А дівчатам вісімнадцять незабаром. їм назавтра так багато треба вивчити, їм не можна відірватися нітрохи. Десь неоновою заполоччю вишиті Стихлі вулиці чекають на закоханих. Манить вечір зашарілими проспектами, Тож не раньте серця спраглого докором, Що, лишивши недовивчені конспекти, Юність весело вистукує підборами. Десь під кленами губитимуть зажуру, Може долю в щемнім шепоті стрічатимуть... Ви не сердьтеся, будь ласка, тьотю Шуро, Цього вечора запізняться дівчата. А за північ, коли марить ніч напатлана В сонних вулицях, неону смутком вишитих, Довго-довго ще в гуртожитку не спатимуть, Бо назавтра так багато треба вивчити. — Вчителька з неї буде сер­ йозна, висококваліфікована, — такої думки про Валентину Мацько, студентку 4-го курсу філологічного факультету, і ви­ кладачі, і студенти. Цю характеристику Вален­ тина «заробила» успішним на­ вчанням, сумлінністю, ввічли­ вістю, скромністю. Зараз студентка на завер­ шальній педагогічній практиці, успішно оволодіває практични­ ми навичками роботи в школі. Фото В. Тнмошенка. ВИКЛАДАЧАМ НА ФАКУЛЬТЕТАХ (КАФЕДРАХ) У СПРАВАХ ПЕРЕДПЛАТИ ПОТРІБНО на ф ізико-математичному ф а­ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТАКИХ культеті — Борис Косолапов, на ТОВАРИШІВ: Ш ановні товариш і — викладачі, ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ПЕРЕДПЛАТУ ф ілологічном у — Людмила Лук'яНемирівська, П. Лучицький — фіВ ІНСТИТУТІ студ е н ти , аспіранти, лаборанти, нова, на педагогічному — Л ю д­ РОЗПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА У СТУДЕНТІВ ПЕРЕДПЛАТУ ПРИЙМАЮТЬ: Від партком у — А . Лукаш енко, співробітники . адмінгоспчастини! Розпочалася передплата газет від ком ітету Л К С М У — Г. Наум ен­ та ж ур н а лів. Тож вже сьогодні і ко Завідую ча пунктом передплати не п ізн іш е подум айте над тим, що б у д е те читати у 1971 році. — С . Котляренко. мила Клепачевська, на історич­ ному — Віктор Даниленко, на д е ­ ф ектологічном у — Ярослава Бабінець, на музично-педагогічному —• Анатолій Доріченко. зико-математичний ф акультет; В. Сокур — філологічний ф-т; М. Буркатівська, Л, Ж ербіна — музично-педагогічний ф -т; Т. Куренкова — деф ектологічний ф -т; В. Молдован — каф едри суспіль­ Друзі-перш окурсникиІ Вже м и­ нули перш і дні вашого студент­ ського ж иття, ви вступили в но­ вий, сповнений таємниць світ на­ уки. А ле крім м атеріалу, який вам викладають на лекціях, необхідні й систематичні самостійні заняття, особливо д л я тих, хто обрав своєюмайбутньою проф есією м атема­ тику. На ф ізико-математичному ф акультеті є багато гуртків, у яких вам допомож уть розвинути свої математичні здібності, розібратись в найновіших і найважливіших проблемах, що стоять зараз пе­ ред математикокз, навчать само­ стійно вести наукову роботу. О д ­ ним із таких гуртків є гурток еле­ ментарної математики, яким ке­ рує досвідчений викладач, доцент кафедри математики В. М. Кухар. У гуртку елементарної м атема­ тики ви будете займатись питан­ нями, які пов’язані з вашою май­ бутньою працею в школі. Ви дізнаєтесь багато ц ікаво го -з жит­ тя і діяльності видатних м атема­ тиків, розберетесь з таємницями математики тисячолітньої давно­ сті і сучасності. Під керівництвом досвідчених викладачів ви будете займатися самостійно науковою працею, кращ і роботи членів гуртка будуть рекомендовані на наукову студентську конф ерен­ цію. Кр ім цього гурток організовує математичні зустрічі-КВН , вечори відпочинку. Тож приходьте до нас у гур ­ ток, ми будем о раді вітати вас— майбутніх членів наукового сту­ дентського товариства. Г. ГАБОВИЧ, голова гуртка елементарної математики. них наук; С . Ільїна — каф едра іноземних мов; і. Ш иманська — каф едра п едаго гіки; Л. Граб — каф едра до ш кільно ї педагогіки; Т. Левківська — каф едра початко­ вого навчання; Л. Гомоля — ка­ ф едр а психології; В. Рознюк — каф едра ф ізичного виховання. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (496) (16 вересня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 28 (496) (16 вересня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/137 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/c3f519448d968253187d9fafdd52a365.pdf c73c3e7e7a9eeb724c41f05c23b371bf Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (125) (21 жовтня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 29 (125) (21 жовтня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/280 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b9d6170fa80ac674965d6a76634d2663.pdf aecc34df472e0a7629ccb27e58a52243 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text СЛАВА ВЕЛИКОМУ ЖОВТНЮ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За п е д а г о г і ч н і ЛИСТОПАДА К А Д Р И 6 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО ІНСТИТУТ ДО 40-РІЧЧЯ Розірвавши кайдани капі­ талістичного рабства, Вели­ ка Жовтнева соціалістична революція відкрила необме­ жені простори для розвитку продуктивних сил суспіль­ ства, для небувалого розкві­ ту культури нашого народу. Революція соціальна поро­ дила революцію культурну. Завдання культурної рево­ люції — підготовка багаточисленних спеціалістів для всіх галузей народного гос­ подарства і культури — Ор­ ганічно входили ДО Ленін­ ського плану соціалістичної перебудови країни. В. І. Ленін відзначав, що потрібно взяти всю культу­ ру, залишену капіталізмом, критично осмислити все це і поставити на службу комуністичному суспільству. Уже з перших днів існу­ вання молодої соціалістичної держави Комуністична пар­ тія прийняла р яд соціально значимих заходів у справі перебудови і розширення н а­ родної освіти. Ще йде напружена боротьба з внутрішньою контрреволюцією та інозем­ ними інтервентами, а в краї­ ні створюється Надзвичайна комісія по ліквідації не­ письменності, відкриваються нові школи і вищі навчальні заклади. Велика увага звертається на підготовку і перепідготов­ ку вчителів. «Народний учитель,— го­ ворив В. І. Ленін,— повинен у нас бути поставлений на таку висоту, на якій в ін ні­ коли не стояв, не стоїть і не може стояти в буржуазному суспільстві». З перших років Радян- В. К. МІТЮРЬОВ, заст. директора інституту. ської влади починає форму­ ватися і Київський педаго­ гічний інститут. У липні 1920 р. була проведена ре­ організація вищих учбових закладів м. К иєва, в резуль­ таті якої н а базі Київського університету організовано Інститут народної освіти, (ІНО). Факультет соціально­ го виховання К иївськог о ІНО і послужив базою для створення Київського педа­ гогічного інституту. В той час навчальну робо­ жовтня через аспірантуру кадри для вузів. 232 молодих науковці закінчили аспірантуру на кафедрам нашого інституту. Тепер майже у всіх педаго­ гічних вузах Республіки можна з устріти колишніх аспірантів нашого інституту. В процесі культурної ре­ волюції зроста в і наш інсти­ ту т, поповнювався склад його професорсько-виклада­ ц ь ких кадрів. Якщо в 194 1 р. кількість професорів і до­ центів у колективі інституту складала 18,4 процента, то в 1957 р. відповідно 57,6 п роцєнта . У 27 томах «Наукових записок» та інших видання х викладачі інститу­ ту опублікували сотні на­ укови х праць, серед яких чимало посібників для вузів , підручників і методрозробо к для середньої школи. У цьому році ІНСТитут розпоча в підготовку вчителів ширОкоГО профілю. Розши­ рюючи свою матеріальну б а­ зу і нститут проводить знач­ ну р оботу по виконанню істо­ ричних р і ш е н ь XX з'їзду К П Р С про політехнічні на­ вчання , п р ацює над поліп­ ш е нням естетичногови хо­ ту факультет соціального виховання проводив в Учбо­ вому корпусі університету. Починаючи з 1929 р., цей факультет р еорганізується в Ін ститут соціального вихо­ вання, а в 1933 р. його пе­ рейменован о в педагогічний інститут. Він розміщувався тоді в приміще н н і коли ш н іх ж і ночих курсів по Ч ех ов­ ському завулку, а в 1934 р. перейшов у теперішнє при­ міщення. У 1923 р. факультет соц­ ви х у випустив перший загін учителів у КІЛЬКОСТІ 14 чо­ в а н н я с т у д е н т і в . ловік, а в ювілейному 1957 році, разом з заочни­ З у стрічаю ч и славний ю ві­ , колек т и в викладачів , лей ками, випущено 1230 учи те­ лів, тобто у 8 8 разів більше, а с п і рант ів, студентів і ад­ мінтехпра цівників інституту ніж під ч ас п ер ш о го випуску. докладає всіх зусиль, щоб За роки свого існування мати найкращі показники в інститут підготував 14 998 учителів, у тому числі за роботі та навчанні. післявоєнні роки — 10598. Розв’язуючи головне своє завдання — готуючи вчите­ лів для середньої школи — інститут продовжує готувати 1957 ропу СЕРЕДА № 2 9 (4 1 ) Ціна 15 коп. НА ВІД ЗН А КУ В Е Л И К О Ї Р ІЧ Н И Ц І На честь Великого Жовтня наказом дирекції за сум­ лінну працю винесено подяку з занесенням в особову справу викладачам, студентам та адміністративно-техніч­ ним працівникам інституту. Всього відзначено 281 чол. Серед них: професорсько-викладацького складу — 78 чол., студен­ тів – 121 чол., лаборантів — 25 чол., аспірантів — 7 чол., адмін тех персоналу — 30 чол., працівників бухгалтерії — 3 чол ., п рацівників бібліотеки — 5 чол., працівників друка р н і – 1 2 чол. Міністерство освіти У Р СР нагородило значком «Від­ мінник народної о світи" 7 працівників нашого інституту. Грамо тою Міністерства освіти нагороджено 17 чол. 7 чол . із адмінтехперсоналу представлені до нагоро­ дж ення преміями. ВЕТЕРАН ЖОВТНЯ РОЗО ПВІД А Є ... В ДНІ підготовки д о ве­ л и кого свята в академ­ групах під керівництвом агі­ таторів проводяться бесіди. Цікаво було проведено б е­ сіду 1 листопада в об’єдна­ ній групі студентів II курсу педагогічного факультету (відділ спецпедагогіки) та 1 курсу м овно-літературного факультету (укр. відділ). За ініціативою студентів II кур­ су п едф аку н а бесіду був з апрошений старий б і л ьшо­ в и к Віктор Микитович Шев­ ченко . .Шевченко — учас­ ов Т н и к боїв за Радянську вла­ ду в жовтневі дні 1917 ро­ ку; 2 6 років він перебував у лавах Радянської Армії, те­ пер — демобілізований, пен­ сіонер. Після вступного слова ви­ кладача М. Я. Плющ висту­ пив наш почесний гість. Його розповідь викликала великий інтерес. В. М. Шев­ ченко розповів про повстан­ ня арсенальців та бійців 3-го авіапарку в Києві у жовтні 1917 року та в січні 191 8 року. З хвилюванням, затаму­ вавши подих, вслухалися студенти в розповідь про зустрічі тов. Шевченка з В. І . Леніним — на військо­ вій нараді у 1917 р. у Мо­ скві, на зборах партактиву Бауманського району (м. Москва) у 1918 році та в 1921 році на конференції, напередодні X з ’їзду партії, коли В. І. Ленін виступив із доповіддю «Про продпода­ ток». Студенти щиро подякували В. М. Шевченку за цікаву і корисну розповідь і в знак пошани піднесли йому букет живих квітів. В. ШИША, студентка II курсу педфаку. �«Ми маємо право пиша­ тися і вважати себе ща­ сливими з того, що нам довелось першими звалити в одному кутку земної ку­ лі того дикого звіра капі­ талізм, який залив землю кров’ю, довів людство до голоду і здичавіння і який загине неминуче і скоро, хоч би якими по­ творно звірячими були прояви його передсмерт­ ного шаління». B. І. ЛЕНІН. ★ «Жовтнева революція одним ударом розірвала кайдани національного гноблення, перевернула старі відносини між наро­ дами, підірвала стару на­ ціональну ворожнечу, роз­ чистила грунт для співро­ бітництва народів і заво­ ювала руському пролета­ ріатові довір’я його іно­ національних братів не тільки в Росії, але і в Єв­ ропі й Азії». (Із резолюції XII з ’їзду РКП (б), 1923 р.). ★ «Жовтнева революція це не тільки наша рево­ люція, це революція, яка відкрила двері до свободи трудящим і пригнобленим всіх країн світу». C. М. КІРОВ. ★ «Гарматні залпи Жовт­ невої революції донесли до нас марксизм-лені­ нізм... Іти по шляху ро­ сіян — такий був висно­ вок». МАО ЦЗЕ-ДУН. ★ «Історія вчить також, що коли шлях до соціа­ лізму стане більш легким, то цим ми завдячуємо Ве­ ликій Жовтневій соціа­ лістичній революції, геро­ їзму і самовідданості тру­ дящих Радянського Сою­ зу, які примусили швидше обертатися колесо історії». МОРІС ТОРЕЗ. ★ «Ш лях, по якому ми йдемо, є шляхом, що його вказав всім народам Ве­ ликий Жовтень». А. НОВОТНИЙ. ★ «Саме Жовтнева рево­ люція відкрила всім шлях до соціалізму». ПАЛЬМІРО ТОЛЬЯТТІ. ★ «Велика Жовтнева со­ ціалістична революція, яка перемогла під прапо­ ром інтернаціональної єд­ ності трудящих і справила величезний вплив на жит­ тя всіх народів, стала все­ світньоісторичним торже­ ством ідей пролетарського інтернаціоналізму». Г. ГЕОРГІУ-ДЕЖ. ДО НОВИХ У СП І ХІ В ГОТУЄМО КАДРИ ФІЛОЛОГІВ 40-і роко­ Ж овтневої соціалістичної революції, ко­ лектив співробітників і студен­ тів фізико-математичного ф а ­ культету підсумовує науковопедагогічну діяльність, накрес­ лює плани дальшого поліпшен­ ня підготовки студентів. З творчим натхненням на факультеті тепер працюють п'ять професорів, понад три­ дцять доцентів і кандидатів наук. Велика науково-педагогічна робота колективу факультету характеризується такими дани­ ми. Тільки за післявоєнні роки факультет підготував стаціонар­ но і заочно біля двох тисяч вчителів фізики і математики, понад п’ятдесят кандидатів ф і­ зико-математичних і педагогіч­ них наук. Професорсько - викладацький колектив факультету опубліку­ вав дев’ять томів наукових записок, підготував чимало під­ ручників для середньої і ви­ щої школи. А. ДАНИЛЮК, Колектив фізико-математич­ декан факультету. ного факультету в день всена­ родного свята сповнений ріш и­ мості і надалі віддавати всі ФАКУЛЬТЕТ НАПЕРЕДОДНІ ЖОВТНЯ свої сили і знання на поліпш ен­ ЕДАГОГІЧНИЙ факультет ний та дошкільний. За час іс­ ня педагогічної підготовки м ай­ учителів радянської зустрічає 40-і роковини нування дефектологічного від­ бутніх школи. Г. КО РДУ Н , Великої Жовтневої соціалістич­ ділу (з 1920 по 1957 рр.) під­ заст. декана. ної революції значними успіха­ готовлено 578 дефектологів для ми. всіх типів спеціальних шкіл. Кафедри факультету зробили На відділі .навчаються 183 сту­ великий внесок у скарбницю денти. Б арельєф з па­ радянської педагогічної науки. Дошкільний відділ існує п’є-маше до 40Особливо відзначилась у цьо­ тільки 4-й рік. Тут навчаються річчя Великого му відношенні кафедра психоло­ 127 студентів. Ж овтня, викона­ гії. За роки Радянської влади Досягнуті успіхи зобов’язу­ ний студентами члени цієї кафедри написали ють всіх працівників та студен­ 11 курсу педаго­ 289 наукових праць. Серед нихтів факультету і надалі підтри­ гічного факульте­ 5 підручників, 12 брошур, 10 ту — В. Бонда­ дисертацій, 138 статей тощо. мувати кращі традиції, здобуті рем, О. Корнійчу­ Працівники кафедри педагогіки колективом за роки існування ком, П. Усенком. написали понад 200 наукових інституту. праць. Зараз на факультеті працю­ М. ЯРМАЧЕНКО, ють два відділи: дефектологіч­ в. о. декана факультету. ІЛЯ ПІВТОРИ тисячі вчи­ телів мови та літератури підготував за післявоєнні роки мовно-літературний факультет нашого інституту. Зараз на фа­ культеті навчається 390 юнаків та дівчат. З минулого навчального ро­ ку факультет почав готувати вчителів широкого профілю. Крім основної спеціальності, студенти українського відділу одержать додаткову — вихова­ теля шкіл-інтернатів, а росій­ ського — вчителя співів та му­ зики в середній школі. Тепер на факультеті є шість спеціальних кафедр, на яких працює чотири професори 1 док­ тори наук, 29 доцентів та кан­ дидатів наук. Широко відомі вчителям України наукові та методичні праці з питань мово­ знавства та літературознавства професора П. К. Волинсько­ го, доктора педагогічних наук Т. Ф. Бугайко, професора Д. В. Чалого, доцентів І. І. Пільгука, А. П. Медушевського, Б. М. Кулика, М. К. Тищенка, Ю. С. Кобилецького, Ф. Ф. Бугайка. Б Професорсько-викладацький колектив факультету багато уваги приділяє поліпшенню на­ вчальної та виховної роботи се­ ред студентів. 99,7 процента успішності по­ каз ав факультет під час весня­ ної екзаменаційної сесії мину­ лого навчального року. Це са­ мий високий показник за остан­ ні роки. Зросла кількість від­ мінників навчання, серед яких можна бачити імена таких студентів — громадських акти­ вістів, як Р. Палій, М. Кот, Н. Балабан, А. Прокопенко, Н. Коваленко, Л. Бойко, Н. Новицька, В. Шастун і ін. Зустрічаючи славний 40-літ­ ній ювілей нашої Радянської держави, професорсько-викла­ дацький та студентський колек­ тив мовно-літературного фа­ культету дає зобов’язання й надалі .невтомно працювати над поліпшенням підготовки моло­ дих педагогічних кадрів для нашої радянської школи. ЧИ З УСТРІЧАЮ вини Великої П ДО ПОВСТАННЯ! 10 РОЗГРОМУ корні­ П ІСЛЯ ловщини в країні швидки­ граді (23) жовтня у Петро­ відбулось історичне за­ сідання ЦК під головуванням т. Свердлова. В. І. Ленін ви­ ступив з доповіддю про по­ точний момент, де підкрес­ лив, що і внутрішня і міжна­ родна обстановка склалися так, що пролетаріат і бідняцьке се­ лянство можуть захопити вла­ ду, що зараз треба зосередити увагу на технічній підготовці повстання. ЦК визнав, що «збройне по­ встання неминуче і цілком на­ зріло», і запропонував усім ор­ ганізаціям партії керуватися цим положенням і тільки з цієї точки зору обговорювати й роз­ в’язувати всі практичні пи­ тання. ЦК обрав Політбюро на чолі з Леніним, яке керувало всією політичною роботою партії. За вказівкою В. І. Леніна ЦК ство­ рив при Петроградській Раді легальний штаб по підготовці і проведению збройного по­ встання — Петроградський Во­ єнно - революційний комітет (ВРК). До складу ВРК увійшли ми темпами наростала проле­ тарська революція, йшов про­ цес більшовизації мас, більшо­ визації Рад робітничих депу­ татів. У листах до Центрального, Петроградського і Московського Комітетів партії — «Більшови­ ки повинні взяти владу», «Мар­ ксизм і повстання» — В. І. Ленін писав, що в країні на­ зріли об’єктивні умови для збройного повстання, що тільки воно може розв’язати ту глибо­ ку революційну кризу, яку пе­ реживає країна. 7(20) жовтня В. І. Ленін при­ був у Петроград і оселився на Виборзькій стороні, на квартирі більшовички Маргарита Васи­ лівни Фофанової. З цієї квартири В. І. Ленін і керував всією діяльністю партії по підготовці повстання. Тут він написав свої листа до ЦК: «По­ рада стороннього», «Лист до то­ варишів більшовиків — учасни­ ків обласного з ’їзду Рад Пів­ нічної області» і інші, в яких всебічно обгрунтував необхід­ ність повстання та план взяття тт. Ленін, Свердлов, Буб­ більшовиками влади. нов, Дзержинський, Сталін, Урицький, Дибенко, Кривенко, Невський, Антонов-Овсєєнко, Чудновський; головою ВРК був т. Подвойський. 16 жовтня відбулася поши­ рена нарада ЦК РСДРП(б), на якій Ленін оголосив рішення ЦК від 10 жовтня, стисло оха­ рактеризував міжнародну, і вну­ трішню обстановку і зробив висновок: «Або диктатура корніловська, або диктатура проле­ таріату і бідніших верств се­ лянства». Декілька разів В. І. Ленін повторив: «Владу треба брати негайно, зараз же». Нарада цілком схвалила про­ позицію Леніна і дала ріш учу відсіч Зінов’єву і Каменєву, які твердили, що повстання прире­ чене на поразку. Був створений партійний центр по підготовці і проведен­ ню повстання, куди ввійшли тт. Бубнов, Д зерж инський , Свердлов, Сталін, Урицький. Партійний Центр став керівним ядром Воєнно-революційного Комітету. Тимчасовий уряд, попере­ джений про повстання статтею штрейкбрехерів Каменева і З і ­ нов’єва., надрукованою 18 ж овт­ ня в газеті «Новая ж изнь», ви­ рішив задушити повстання в його зародку. 24 жовтня Тим­ часовий уряд дав наказ Ставці КОРОТКО ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ ТОМ «Н аукових записок вийш ов з д руку. Збірник присвячений 40-річчю Вели­ кої Ж овтн евої соціалістичної револю ції. В ювілейному ви­ пуску надруковані статті проф есора О. М. Астряба, доцентів Т. М. Лещенко, О. П. Па велка, В. М. Коно­ валова, асп іран та В. Дуб­ чака та ін . * * * НОВА Л ІТ Е Р А Т У Р А одержана в кабінеті по­ літеконом ії. В еликим попи­ том у ч итачів користу­ ю ться перш і номери журна­ лу А к ад е м ії н аук СРСР «М ировая эконом ика и меж­ дународны е отнош ения», ста­ тистичні зб ірн и к и «Народне господарство Української Р С Р » , «П ром исловість Ук­ р а їн и за 4 0 років Радян­ ської влади». * * * КУТОЧОК СПОРТИВ­ Н И Х Д О С Я Г Н Е Н Ь факуль­ тету організовано в деканаті педф аку. Т ут м ож на побачи­ ти п ерехід н і вимпели, вруче­ ні ком ан ді баскетболістів і уч асн и кам кросу; призові кубки, завойовані легкоатле­ там и, баскетболістам и і гім­ настам и ф ак ультету. п ослати в П ітер вірні урядові вій ська, за к р и ти більшовицьку га зе ту « Р а б о ч и й путь», роз­ вести мости на Н еві і т. ін. Р е в о л ю ц ія вступила в кри­ тичний м омент. Д ізн авш и сь про це, В. І. Л енін н ап р ави в М. В. Фофано­ ву до В иборзького районного ком ітету з листом до Н. К. К рупської, в яком у писав, що з повстан н ям не м ож на зволіка­ ти ні години і щ о ввечері він прийде в С м ольний. В. І. Ленін двічі о д е р ж у в а в негативну від­ повідь щ одо переходу в Смоль­ ний. Т оді він сам пішов у Смольний, залиш ивш и записку: «П іш ов туди, куди ви не ХОТІЛИ, щоб я піш ов. До побачення. Ілл іч». В п а р и к у , з перев'язаною що­ кою, Л ен ін прийш ов у Смоль­ ний і очолив збройне повстання роб ітників, солдатів і матросів. Його геній дав натхнення бор­ цям за владу Рад. Під його м у д р им керівництвом соціа­ л істи чн а револю ція перемогла і від кр и л а нову еру в історії лю дства — еру краху капіта­ л ізм у , еру перемоги соціа­ л ізм у. Ф . СЛОБОДИНСЬКА, кан д и д ат історичних наук, �КОРОТКО С Л А В Н И Й Ю В ІЛ Е Й НА НИВІ ОСВІТИ І НАУКИ вимовляють З ім'яГОРДІСТЮ доктора педагогічних ша на Україні жінка — доктор С И Н СЕЛЯНИНА з Воли­ тинович працює у вищій школі, педагогічних наук. ні. він вирішив будь-що спочатку у Київському інститу­ наук Тетяни Федорівни Б угайУ своїх численних статтях і здобути освіту, осягнути все ті народної освіти, а потім в ко численні її вихованці, які книгах Т. Ф. Бугайко висвіт­ краще, створене розумом люди­ Інституті соціального вихован­ працюють у різних куточках лює різноманітні питання, по­ ни, щоб потім сторицею повер­ ня. Навчально-виховна робота нашої Республіки і далеко за в ’язані з викладанням україн­ нути його в маси, нести людям незмінно поєднується з науко­ її межами. ської і російської літератур у світло науки і освіти. вою. Спочатку Острозька гімназія, Сорок років Тетяна Федорів­ школі. В роки Великої Вітчизняної Велику наукову роботу т. Бу­ потім історико-філологічний Ін­ війни П. К. Волинський слу­ на невтомно і натхненно пра­ гайко поєднує з такою ститут у Ніжині — цює на ниві освіти, і жить при політчастині ж громадською. Вона— так починався шлях важко, звичайно, в ко­ запасного стрілецького член редколегії журна­ Петра Костянтиновича ротенькій статті розпо­ полку, а потім працює лу «Література в шко­ Волинського в науці. вісти про її велику і викладачем соціальноВеликий Жовтень лі», керівник студент­ економічного циклу в багатогранну науковоського наукового това­ навстіж розкрив двері педагогічну і громад­ училищі зенітної арти­ риства, керує метод­ школи — і середньої, ську діяльність. лерії. об’єднаннями підшеф­ і вищої — для робіт­ Після демобілізації Рано залишившись них шкіл, часто висту­ ничо-селянської моло­ П. К. Волинський пра­ без батька, дівчина зму­ Молодій Радян­ пає з доповідями перед ді. цює доцентом кафедри шена була працювати і ській республіці потріб­ вчителями. Все життя української літератури піклуватися про хвору ім. Горького. Поруч матір та брата. Але невтомна жа­ і праця Т. Ф. Бугайко є зраз­ ні були кадри, і П. Волинський КДПІ га до знань допомогла їй бли­ ком скромності, творчого дер­ розпочинає свою діяльність пе­ з інтенсивною навчально-ви­ дагога. Школа, відділ народ­ ховною й громадською ді­ скуче закінчити гімназію і пов­ зання. Напередодні свята від усієї ної освіти, Київський педтех­ яльністю, він веде велику на­ ністю присвятити себе любимій справі — педагогічній роботі. душі бажаємо дорогій Тетяні нікум — в різних місцях до­ укову роботу. Загальну схваль­ З жовтня 1917 року Т. Бугайко Федорівні багатьох років здо­ велося працювати молодому ну оцінку в літературознавстві починає працювати в початко­ ров’я, творчої праці на благо вчителеві. Але це були й роки дістала його сумлінна наукова нашої Вітчизни, яка виростила дальшого навчання, роки не­ праця про життя і творчість вих класах. впинного творчого зростання. І. П. Котляревського. Петро Багато сил і енергії вона від­ і виховала її. В. САВЕНКО. З 1929 року Петро Костян­ Костянтинович бере активну дає становленню радянської участь у щорічних шевчен­ школи, різко засуджуючи лю­ ківських конференціях, висту­ дей, які заважають розвитко­ паючи з науковими доповідями. ві нової школи, пропагують Він очолює секцію літератури відрив школи від політики. науково-методичної Ради при Стаття Тетяни Федорівни ОЗПОВІДАЮЧИ про кращих людей нашого інсти­ Міністерстві освіти УРСР. «Школа поза політикою — туту, не можна не згадати про Володимира Бонда­ А скільки часу віддає проф. брехня і лицемірство», надру­ ря—комсомольського ватажка педагогічного факультету. Волинський вихованню моло­ кована в 1923 р. в газеті Во­ Вперше я зустрівся з Володею на початку вересня дих науковців! линської округи «Радянське цього року. Він був відповідальним за фізкультурну 40 років наполегливої праці життя», викликала багато від­ роботу на факультеті. Коли б не відбувалися тренування, на ниві освіти й науки. Цю зна­ гуків учителів. Володя, незважаючи на обмеженість часу, завжди був менну дату зустрічає професор За бездоганну роботу в шко­ присутній на них. І не просто спостерігачем. у розквіті своїх творчих сил. лі Т. Ф. Бугайко, одній з пер­ По біговій доріжці біжить юнак. Рухи його рук Побажаємо ж йому радості й ших на Україні (в 1940 році), не зовсім правильні. Він добіг до фінішу і зупинився, по­ щастя, нових успіхів у його пло­ присвоєно звання Заслуженої тім, піднімаючи та опускаючи руки, повільно пройшовся дотворній роботі на благо Ра­ учительки шкіл УРСР. по стадіону. До юнака швидко підходить Володя. Між дянської Батьківщини. ними повішається жвава розмова. Юнак вдячним погля­ З 1939 р. Тетяна Федорівна П. ХРОПКО. дом проводжає Володю... працює в нашому інституті. Во­ Та Володя Бондар не тільки хороший порадник. Він на написала і успішно захисти­ сам непоганий спортсмен, і ще жодні інститутські зма­ ваН і ч н ла кандидатську і докторськугання не пройшли без ного участі. ВІЛЕЙНИЙ рік ознамену­ дисертації. Т. Ф. Бугайко пер­ На комсомольських зборах факультету товариші одно­ вався значними подіями. голосно обрали В. Бондаря секретарем факультетського Запущено міжконтинентальну бюро. І, незважаючи на те, що коло його обов’язків знач­ балістичну ракету; 4-го жовт­ но розширилось, роботи стало набагато більше, Володя ня запущено перший штучний встигає побувати скрізь. супутник Землі, а 3-го листопа­ СПРАВЖНІЙ І в навчанні В. Бондар не відстає — він сумлінний 1 да — другий. Все це зміг здійс­ дисциплінований студент. нити тільки Радянський Союз, Товариші щиро вітають Володю з святом і бажають ІЛИЧІ. Ясний липневий успіхів у навчанні, щастя в житті. день. У лісі чується сміх, народи якого під керівництвом співи. На галявині діти оточили М. ЮРЧЕНКО, Комуністичної партії 40 років студент І курсу педагогічного факультету. тоненьку, коротко острижену тому назавжди скинули ярмо дівчину. Це — вихователька капіталізму і встановили свою піонерського табору «Молодая гвардия» Ніна Дубіна. Кожний намагається стати ТОВАРИШ поближче до неї, першим роз­ повісти новину, порадитись, ви­ до себе. І коли потрібно було УДЕМО ВИ­ ім. Герцена. Там відвідування хорово­ рішити спірне питання. дати кандидатуру в комсомоль­ ВЧАТИ жесто­ вона ознайомилася го гуртка. Вони знають, що Ніна Сергі­ ське бюро факультету, всі одно­ ві знаки глухоні­ з роботою науко­ Побажаємо ж Кірі ївна кожного уважно вислухає, голосно обрали Ніну. І не по­ мих,— говорить сту­ вого дефектологіч­ дальших, ще кра­ дасть пораду. За що ж її люб­ милились. Третій рік вона вмі­ дентка. Всі вмить ного гуртка і зра­ щих успіхів у на­ лять і поважають діти?.. І чи ло поєднує активну роботу в притихли: адже так зу ж вирішила: тре­ вчанні, в громад­ тільки діти?.. бюро з відмінним навчанням. цікаво дізнатися, як ба організувати та­ ській роботі, радості ...Ось Ніна в оточенні сту­ До того ж Ніна — хороша можна жестами по­ кий гурток у нашо­ та щастя в житті. дентів: вона роз’яснює їм не­ спортсменка, учасниця худож­ яснити те чи інше му інституті. Обо­ зрозумілий матеріал. Спокійно ньої самодіяльності. в’язково! слово!.. Л. ТЕРТИЧНА, і терпляче пояснює вона кож­ Ця ідея сподоба­ студентка педфаку. Однією з перших вон а від­ Йде заняття на­ не питання — у кожній її від­ гукнулася на заклик ЦК ком­ укового студент­ лась і викладачам повіді відчувається бажання до­ сомолу допомогти цілинникам ського гуртка де­ К. Курчинську під­ помогти товаришу. Рудольф зібрати багатий врожай. За фектології. Веде тримав Людяна і чуйна, Ніна ніколи зразкову Генріхович Краєв­ роботу Н. Дубі­ його четвертокурс­ не відмовить у проханні. Такою на нагороджена значком ЦК ниця педагогічного ський. знаємо ми Ніну тепер, такою ВЛКСМ «За освоение целин­ факультету К. Курчинська — Кіра була вона і з перших днів на­ ных земель», відмінниця навчан­ Курчинська. вчання в інституті. ня. Знання у неї Чуйна, скромна і працьо­ Під час екскурсії глибокі, міцні. І на Після закінчення школи з зо­ вита, вимоглива до себе і в Ленінград (в чи­ все у неї вистачає лотою медаллю Ніна Дубіна до товаришів — ось яка наша слі кращих студен­ часу: і на проведен­ стала студенткою нашого інсти­ Ніна. тів) К. Курчинська ня занять в гуртку, туту. побувала в Ленін­ і на грунтовне ово­ Т. ЛЕВИЦЬКА, Уважна до товаришів, витри­ градському педаго­ лодіння навчальним мана і відверта, вона відразу ж студентка 31 групи і на гічному інституті матеріалом, завоювала загальну симпатію математиків. З ЛЮ БОВ’Ю ДО ПРАЦІ Р Ю Б Відмінниця-активістка Б УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ Вченої Ради інституту, при­ свячене 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції, відбулося 1 листо­ пада в актовому залі. З до­ повіддю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції на Україні» висту­ пила кандидат історичних наук доцент Г. П. Лещенко. Цікавим був виступ профе­ сора П. К. Волинського «Ук­ раїнське радянське літерату­ рознавство за 40 років». Про досягнення радянської пси­ хології та про розвиток пе­ дагогічної думки за роки Радянської влади розповіли доценти Д. Ф. Ніколенко та С. А. Літвінов. * 31 ЖОВТНЯ о 18-й годи­ ні 50 хв. аспіранти В. Чер­ | нявський, В. Дубчак, М. Мі­ няйлов та інші спостерігали в інститутській обсерваторії рух штучного супутника Зем­ лі, який є підтвердженням величезного росту вітчизня­ ної науки і техніки за 40 ро­ ків Радянської влади. * РОБОТИ членів кафедр української, російської і за­ рубіжної літератур виставле­ ні на стендах у кабінеті лі­ тератури. Книги і статті П. К. Волинського, І. І. Піль­ гука, Д. В. Чалого, Ф. М. Поліщука, Л. М. Карлова, В. Д. Войтушенко, І. Т. Кру­ ка, А. К. Даннлюка та Ін­ ших знайомлять відвідувачів виставки з друкованою про­ дукцією наших літературо­ знавців. * СТЕНДИ - ВИСТАВКИ «Великий Жовтень» та «Мо­ сква — столиця нашої Бать­ ківщини» організовані кабі­ нетом марксизму-ленінізму. іи сач владу — владу робітників 1 се­ лян. У цьому році народи СРСР, як і інші народи світу, країн народної демократії, і в тому числі народи Чехословаччини. радісно і урочисто відзначати­ муть 40-річчя Великого Жовтня. Після визволення Радян­ ською Армією моєї батьківщи­ ни, наш народ став на новий шлях, на шлях соціалізму. Світлим і заможним стало життя. Ми сповнені щирої по­ дяки Союзу РСР і його непере­ можній Армії. Ми, студенти, які приїхали з Чехословаччини, як і наші дру­ зі вдома, радісно зустрічаємо це велике свято. Ніхто з нас і ніколи не забуде слів К. Гот­ вальда, який, переходячи після визволення кордон Чехословач­ чини, сказав: «Як зіницю ока будемо берегти дружбу з Ра­ дянським Союзом. З Радян­ ським Союзом на вічні часи!». Ян ПРИГАНЦ. �ня будівництва башт для рефракторів, ми скоро прийшли до висновку, що наш інсти­ тут, внаслідок відсутності від­ критих ділянок землі, не має інших можливостей як бу­ ОПОВІДАННЯ А. ДЯЧЕНКО УРОК ПІ ДПІЛЛЯ ЦЕ ТРАПИЛОСЯ в липні А інші учасники хрестин, господи, прости і помилуй, но­ 1905 року в невеличкому зовсім тверезі, уважно слухали ворож деного младєнца, нарече­ селі, на Північному Кавказі. Во­ юнака у формі духовної сем і­ ного О лександром в пам’ять лосний підпільний комітет одер­ нарії. безврем енно усопшего Госуда­ жав директиву партійного цент­ — Мене послали до в а с ,— ря-батю ш ки... дувати башту в сучасній її кон­ ра, яку треба було негайно роз­ говорив він стиха,— з губерн­ — Ваш і благородія, прошу з струкції з обертним і розсув­ глянути і прийняти рішення по ського комітету Р осійської со­ нами за наслідника, мого пер­ ним куполом на даху будинку її виконанню. ціал-демократичної робітничої в іс т к а ,— низько вклонився ха­ інституту, з якого обрій був Але як зібратися? Де? В селі партії більшовиків. На порядок з я їн .— Ж інка! Закуски госпо­ майже весь відкритий. розташувалась особа сотня Ди­ денний став організований в ід ­ дам оф іцерам . Було вирішено будувати баш­ кої дивізії генерала Літвінова. ступ сил революції, щоб кращ е М олода хазяйка метнулася ту рефрактора на даху, на пе­ Сам генерал, розморений спе­ підготуватися до рішучого у д а­ за тарілкою смаженої риби. В рехресті двох внутрішніх капі­ кою, другий тиждень сидить у ру по царизму... хаті піднявся веселий п'яний тальних стін будинку. селі. Звичайно, шпиків та охо­ Представник центра говорив гармидер. Поблажливо ухмиля­ На нашу думку, коливання рони збільшилося значно. Як­ довго. Всі слухали, затам ував­ ючись, о ф іц ери випили і кину­ грунту, яких він набував вна­ що зібратися за селом, зразу ши подих. Іноді Петро Гнатович ли скл ян ки об підлогу. слідок вуличного руху авто­ викриють: комітет не малий — давав знак двом хлопцям— М ногая лета! — завив транспорту і трамваїв (тоді по дев’ять чоловік; у самому се­ зв’язківцям від загонів, і вони бульвару Т. Шевченка і Пиро­ лі — тим більше не вдасться: заводили на декілька хвилин околодочний, витріщивши очі. говській вулиці проходили трам­ слідкують за кожним двором, п'яний гамір, решта безладно їх — Ваш і благородія! Сідайте вайні колії), в першу чергу за кожною людиною. з нами! Б удьте ласкаві! підтримувала. І тут членові комітету вчите­ Раптом з вулиці пролунали ДЕНЬ 40-х РОКОВИН сприйматимуть зовнішні капі­ Квапливо оф іцери кинули на Великої Жовтневої соціа­ тальні стіни будинку. Порадив­ лю Петру Гнатовичу Зеленсько­ сердиті гортанні голоси, б р я з­ стіл в о зн аку своєї прихиль­ кіт шпор, лайка. Семінарист ності по четвертній і, підібрав­ лістичної революції минає 20 шись у цій справі з фахівцями му прийшла на думку ідея. ...Сімнадцятого липня, в не­ схопив з столу шматок ковба­ ши ш аблі, вислизнули з душної років з дня закінчення будів­ кафедр Київського політехніч­ ництва нашої астрономічної об­ ного інституту, в тому числі з ділю під вечір в хату молодо­ си і, впавши на коліна о т­ кімнати на вулицю. Вони були серваторії і передачі її в роз­ відомим професором І. А. Кірі­ го валяльника Юхима Олійника цю Стефану, захропів. Хтось впевнені у благонадійності ком­ порядження учбової частини єнком, ми прийняли їх пропози­ потяглися святково одягнені ро­ простягнувся посеред кімнати. панії. інституту. В той час закінчу­ цію щодо установки рефрактора дичі та знайомі; статечно про­ Хазяїн з усієї сили штовхнув Ч ерез д екіл ька хвилин на вався період великої рекон­ не просто на перехресті внут­ йшов отець Стефан разом із си­ під бік околодочного. Той спро­ ганку нова пара п'яних обійма­ струкції вищої школи. Партія рішніх капітальних стін, а на ном друга, що загинув під соння зарепетував шаленим го­ лася з околодочним, який роз­ вживала рішучих заходів, щоб спеціальний масивний пустоті­ Мукденом, семінаристом, який лосом, прийнявши з чиїхось по­ беш кетувався на всю вулицю, а вищі заклади готували дійсно лий зрізаний конус, змонтова­ напередодні приїхав з міста; служливих рук пляшку з го­ в кімнаті тривало обговорення ний на спеціальних войлочних струнко пропрямував, подзень­ рілкою: висококваліфіковані кадри. директиви центра... куючи шаблею по шпорах, око­ Для потреб учбового процесу прокладках. — За вір-ру, цар-ря і атєчеІнколи з вікон долітали голо­ Терміново завершувалися об­ лодочний наглядач Бородавкін. ство! Ур-ра! педінституту був замовлений си, дзенькіт пляш ок. «П ’яні» Скоро з хати Юхима залуна­ астрономічний рефрактор фірми лицьовувальні і монтажні ро­ вал ял и ся уж е і навколо будин­ — Ур-ра! — підхопили всі. ли нестройні голоси, серед боти. Наступив день 5 листопа­ Цейса та інші прилади. В ку, д еякі з них підіймалися і На порозі, відбиваючись від оформленні цих замовлень від да. Залишалось усім скласти яких чітко визначався бас око­ двох «п’яних», які настирливо зникали в темних вулицях. Ні­ УРСР, за дорученням Раднар- «державний іспит». Було вирі­ лодочного: лізли цілуватися, з ’явилися два хто не н аваж у в ав ся їх затриму­ Ска-ка-ал к-а-зак чер-рез кому, брали участь окремі чле­ шено провести випробування вати. Н а ган ку леж ало троє. офіцери з особої сотні. доли-и-ну-у, ни кафедри загальної фізики рефрактора під час його най­ Один, п ід ім ’ятий тушею около­ — Запрошуємо до столу! — Чер-рез кав-казские інституту, яку в той час очо­ більш відповідальної роботи по дочного, ледве стрим ую чи сміх, кинувся до них хазяїн. кр-рая-а!.. лював відомий вчений про­ фотографуванню зірок у най­ Шпиків та вершників з осо­ — Просимо! Сідайте! — за­ говорив товариш у, теж зв’язків­ більш несприятливих умовах фесор Г. Г. Де-Метц. цю: бої сотні, які шастали по вули­ гули гості. Незабаром стало відомо, що для нього. — От проклятий! Пудів на — Що це за п’янка? — гид­ Ніч випала з чистим прозо­ ці, брали завидки: добре справ­ німецька фірма відмовляється десять! В есь бік мені відда­ ляли хрестини у валяльника! ливо запитав старший офіцер, гарантувати точність роботи рим небом. Фотокасету на реф­ вив... А здорово Петро Гнато­ Ледве пізні літні сутінки але зразу ж заспокоївся, поба­ механізмів рефрактора без ракторі відкрито... Астрономи вич п ридум ав! Г лянь, Федько, вкрили село, на ганок виповзли чивши погони околодочного і укладення договору на його відмітили час експозиції. он вони, ф ар ао н и , огинаються.,. Нарешті потрібний час про­ двоє, трохи поборсалися і за­ хрест отця Стефана. установку фахівцями фірми. снули прямо поперек східців. Д ійсно, ш пики продовжували Отець Стефан, якого збудили В тодішній міжнародній ситуа­ йшов... Фотокасета закрита... В той же час у світлиці під об­ так само безцеремонно, як і з за зд р іс тю обходити веселий ції візит означених фахівців до Астрономи направляються в разами вже мирно хропів отець околодочного, намагався набути двір: з в ’яж и сь, мовляв, з п’я­ нашої країни був явно не ба­ фотолабораторію. Наступна пе­ Стефан, а за столом, встромив­ благопристойний вигляд і, при­ ними, сам н е радий будеш. ревірка фотознімків мікроско­ жаний. пом показала, що будівельники шись вусатою, червоною пикою тискуючи до товстого черева І вони, облизую чись, проходили Очолюваний Г. Г. Де-Метцем, д алі, ш укаю чи підпільний во­ в тарілку з холодцем, спав Бо­ голову семінариста, бурмотів: актив нашої кафедри вирішив і монтажники цілком справи­ родавкін. лосний ком ітет. — Здравіє новопрестав... відмовитися від них і з завдан­ лися зі всіма труднощами, які ням по установці рефрактора стояли перед ними. М. ГНАТЮК. Петро ОРЛИК. Хай живе Великий Жов­ справитися власними силами. В актив кафедри по розроб­ тень, який розкріпачив ро­ ці цього питання, крім нас зум людини, відкрив необмеже­ Вірлихою зветься висока могила Щ АСТЯ і Г. Г. Де-Метца, увійшов ні простори розвитку перед ра­ Насипана хто-зна коли, Народивсь я в люті під’яремні дні, наш астроном М. О. Рудський, дянською наукою. Напевне, востаннє розправивши крила. Говорила рідна матінка мені: лекційний асистент універ­ Лягли тут спочити орли. «Виростай же, сину, виростай, мужній, В. БУЛГАКОВ, ситету відомий оптик О. П. В гранітній скорботі схиливсь на коліна, Ти зазнаєш щастя на землі своїй...». К. ЯНКОВСЬКИИ. Шереметьєв. Вивчаючи питан­ Як символ їх волі, боєць. В серці материнськім є передчуття: Що путь їх пройшов від Дніпра до Берліна З Сходу завітало сонячне життя. Проніс теплоту їх сердець. Я в далекий Київ вчитися пішов Вирує кругом безконечне роздолля, Пострічав там друзів, пострічав любов. Буяють колгоспні поля, ...Промайне на схилах вікових Дніпра Борців за віками омріяну волю Неповторна, мила юності нора, Навіки забрала земля. Та життя цвістиме, як сади цвітуть,— Лягли України, Росії тут рядом Я піду з ним в ногу у щасливу путь. Безсмертні звитяжні сини, Спинися, прохожий, орлиний нащадок: За тебе померли вони! В. ШАРАДА. ОБСЕРВАТОРІЇ 20 РОКІВ В О ГО Л О Ш ЕН Н Я ДЛЯ УЧАСТІ В СВЯТКОВІЙ ДЕМОНСТРАЦІЇ ТРУДЯЩИХ студенти та співробітники збираються О 8 ГОД. РАНКУ 7 ЛИСТОПАДА В ІНСТИТУТІ. ПЕРШИМ в колоні інституту йде ФІЗИКОМАТЕМАТИЧНИЙ факультет, ЗА НИМ — МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ. ОФОРМЛЕННЯ КОЛОНИ: один ряд — червоні косинки, другий ряд — букети квітів ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ у повному складі йде в загальноміській колоні дружби народів. МНЕ РОВНО ДВАДЦАТЬ... Мне ровно д в а д ц а т ь ... Горы, воды Пройти бы вдоль и поперек, В такие б годы — в небосводы С летать орленком ... Ветерок И неба синь, и ш ирь просторов — Так землю всю: за пядью пядь — Н ет, не орлины м , птичьим взором,— А человеческим обнять. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/88 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/fad8b21cb59937cc6e69b549183eda8f.pdf bbeed19d354f61aeb677fe65a81d5d33 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ 1 жовтн я —п очат ок з а ня т ь у м е р е ж і п арт освіт и З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 29 (497) Середа, 23 вересня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. СТУДЕНТ, СТУДРАДА, ГУРТОЖИТОК Закінчилися звітно-виборні збори студрад гуртожитків. Добре попрацювала студрада гуртожитку № 1 (голова студради студент 4-го курсу фізнко-математнчного факультету Є. Ннкитюк). У соціалістичному змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна гуртожиток № 1 виборов пер­ ше місце. Доводиться робити закид студрадам гуртожитку № 2 (го­ лова — студент 4-го курсу де­ фектологічного факультету . О. Повнцький) і гуртожитку Кз 4 (толова — студент 4-го курсу філологічного факультету І. Ярмак). Органи студентсько­ го самоурядування цих гурто­ житків працювали не система­ тично, не виявляли ініціативи, робота велася тільки під «на­ тиском». З досвіду роботи відповідального за академгрупу Тож, не зайве буде нагадати новообраним членам студрад ще раз про їхні обов’язки. Студ­ рада — це громадський орган самоуправління, що втручаєть­ ся в усі сфери життя студентів у гуртожитку. В тісному контак­ ті з громадськими організація­ ми факультетів студради покли­ кані організовувати і проводи­ ти в гуртожитках ідейно-вихов­ ну, культмасову та спортивномасову роботу. Студрада безпо­ середньо на місці вирішує по­ бутові питання, займається по­ селенням студентів, дбає про чистоту і санітарний стан у гур­ тожитках, слідкує, щоб меблі, кульгінвентар, кухні, душові, пральні і сушилки та інші до­ поміжні приміщення були в на­ лежному стані. Студради повин­ ні організовувати ремонтні бригади і допомагати силами студентів у проведенні ремонт­ них робіт у гуртожитках. Студрада — повний господар у гуртожитку, Про це не пот­ рібно забувати. Вона стане та­ кою тільки при умові, якщо го­ лови студрад правильно розпо­ ділять обов’язки між своїм ак­ тивом і будуть контролювати роботу комісій. Певна річ, ро­ боту в гуртожитках важко уяви­ ти без допомоги деканатів, профспілкових і комсомольсь­ ких бюро факультетів. Першочергове завдання ново­ обраних студрад — негайно включитись у соціалістичне змагання за кращий гуртожи­ ток, яке проводиться в нашому інституті на честь XXIV з’їзду КПРС. О. кокоило, голова профкому інституту. несхибний дороговказ Наша партія постійно приді­ ляє велику увагу Ідейному ро­ сту комуністів, політичному ви­ хованню трудящих мас, вбачаю­ чи в цьому міцну основу усліхів у комуністичному будівни­ цтві. Нинішній навчальний рік у мережі партійної освіти — це рік ленінського ювілею, рік XXIV з ’їзду КПРС. Природно, творче опанування ленінізмом, глибоке вивчення творів В. І. Леніна, документів партії і на­ далі буде головним у вихован­ ні комуністів. Разом з тим, у новому навчальному році при поглибленому вивченні комуні­ стами маркснзму-ленінізму по­ силюється увага до вивчення актуальних питань економічної політики партії, проблем підви­ щення ефективності суспільно­ го виробництва. Важливе зав­ дання нового навчального року ,— дальше підвищення загаль­ ної теоретичної підготовки на­ ших кадрів, а відтак всіх кому­ ністів. Стрижнем всієї пропа­ гандистської роботи в Інституті буде вивчення теоретичної спад­ щини В. І. Леніна, вивчення і роз’яснення рішень і матеріалів XXIV з'їзду КПРС і XXIV з ’їз ­ ду КП України, мобілізація сту­ дентів та викладачів на їх ви­ конання. У нашому інституті вже ба­ гато років існує стала організа­ ційна структура ланки марксист­ сько-ленінської освіти комуніс­ тів, комсомольців, безпартійних, яка охоплює всіх викладачів, аспірантів, лаборантів та обслу­ говуючий персонал. Великим ав­ торитетом користуються у слу­ хачів керівники цих проблем­ них, методологічних семінарів та гуртків поточної політики. Серед них професори П. К. Во­ линський, Д. Ф. Ніколенко, до­ центи Г. 3 . Івашина, І. А. Табачніков, Д. Я. Шелухія, О. Д. Кардаш та багато інших викла­ дачів — справжніх майстрів пе­ реконливого пропагандистського слова. Велика група комуністів на­ шого інституту працює керівни­ ками районних семінарів пропа­ гандистів у м. Києві й області. Це проф. П. І. Бакуменко, до­ центи Б. М. Пішоха, Є. Ф. Безродний, Г. П. Лещенко й ін. Відчутну допомогу у справі партнавчання одержує партійна організація Інституту і від на­ ших шановних ветеранів С. А. Литвинова, М. С. Терещенка, Є. Ю. Кастеллі, В. В. Брик, Г. В. Сюсюрн. Всі воші активно працюють у системі політичної освіти. Оцінюючи досягнення мину­ лого навчального року в мережі партосвітн і розпочинаючи рік новий, партійний комітет інсти­ туту складає подяку кращим активістам політнавчання і за­ кликає викладачів та співробіт­ ників інституту ще наполегливі­ ше оволодівати теорією марк­ снзму-ленінізму з тим, щоб на­ буті теоретичні знання були мо­ гутнім актнвізатором, несхиб­ ним дороговказом практичної діяльності. А. ЛУКАШЕНКО, член парткому. СПИРАЮЧИСЬ НА СТУДЕНТСЬКУ САМОДІЯЛЬНІСТЬ А. б у г а й , доцент кафедри елементарної математики. Д вадц ять тр е тя груп а м а тем атиків... Ні на п е р ш о м у, ні на д р у г о м у к у р с і я не вів і не вед у у них навчальну р о б о ту . Це, з р о з у м іл о , с п о ча тк у ускл а д н ю в а л о наш е спілкування. П роте с ь о го д н і, на д р у г о м у кур сі, м и п р а ц ю с м о як д р у ж н и й , хоч д е ­ щ о і запальний кол ектив. У р о б о т і а гіта то р у багато залеж ить в ід вд а ло го початку, від в ір н о ї п е р ш о ї «ноти». П очинаю чи р о б о т у з гр у п о ю я к агітатор, я нам агався враховувати баж ання студ е нтів, їх м о ж л и в о сті, о п и р а ти ся на са м о діяльн ість к о ж н о го . Які ц е дало п р актичні наслідки? М и н у л и й навчальний р ік гр у п а закін чи ла без д війо к, п о л ов ин а гр у п и виявила в ід м ін н і та д о б р і знання. За час, щ о м ин ув з п о ч а тк у н а ш о го знайомства, м и від від а ли м узе й Л е н і­ на, іс то р и ч н и й м у з е й , м узе й у к р а їн с ь к и х ко ш то вн о сте й, за п о ­ в ід н и к К и с в о -П е ч е р с ь к о ї лаври, Б отанічний сад А Н УРСР, Вид у б е ц ь к и й м о н а сти р , Китасв то щ о . — У 1970— 71 н а вч а льн ом у р о ц і, як і в п о п е р е д н ь о м у , в о с н о ­ ву н а ш о ї р о б о т и з н о в у п о кл а д е н о са м о д ія л ь н ість . Вона себе ви пр а вд о вує. На о с та н н іх к о м с о м о л ь с ь к и х з б о р а х гр уп и , наприклад , гар я ­ че о б го в о р ю в а л о с я питання п р о те, я к д о м о гти ся то го , щ о б к о ж е н с туд е нт н а ш о ї гр уп и був не тіл ьки д о б р и м знавцем м а ­ тем атики і м е то д и к и м атем атики, а й л ю д и н о ю о с в іч е н о ю у п о в н о м у р о з у м ін н і слова, з ш и р о к и м ко л о м ін те р есів. Д е які к о м с о м о л ь ц і висло влю ва ли навіть п о б а ж а н н я, щ о б матем ати­ кам читалися л е к ц ії з іс т о р ії, р а д я н с ь к о ї та з а р у б іж н о ї л іте р а ­ ту р и . А л е це справа, я к-то ка ж уть, не від нас залеж ить. С ту­ д ен ти внесли нем а ло й таких п р о п о з и ц ій , я кі м о ж н а р е а л із у ­ вати власним и силам и при п ід т р и м ц і певних інститутських о р ­ га н із а ц ій . Н а й ц ік а в іш і з них: о р га н із а ц ія систем атичних е кс­ к у р с ій по Києву з тим, щ о б за час навчання о зн а йо м итися з у с і­ ма м у з е я м и та визначним и м іс ц я м и Києва; о р га н ізо в а н е в ід в і­ д ува н н я та п е р е гл я д найкр а щ и х ф іл ь м ів з наступним о б го в о ­ р е н н я м ; і, звичайно, — п о д о р о ж і, п о д о р о ж і, п о д о р о ж і... В ід­ від а ти Т р и п іл л я , Канів, Умань, Т ро стя н е ц ь. П ід час зим ових к а н ік у л п о б ува ти в М о с к в і, а п о тім у Л е н ін гр а д і. Ухвалили вж е те п е р з к о ж н о ї с ти п е н д ії виділяти п е вн і сум и для далеких е к с к у р с ій . Група о д н о с та й н о виріш ила, щ о ко ж е н студ ент п ід го тує д о ­ п о в ід ь п р о о д н о г о з видатних р а д я н ськи х або з а р уб іж н и х м а­ те м а тиків, схвалила п р о п о з и ц ію ви готови ти (ф о то гр а ф іч н им с п о с о б о м ) д л я к о ж н о го студента а льбо м видатних м атем ати­ ків, ім е н а яких з у с тр іч а ю ться у ш кіл ь н ій п р а кти ц і, Та ко р о тки х б іо гр а ф іч н и х в ід о м о сте й п р о к о ж н о го з них. Таке м атем атичне д о с ь є, я к щ о й о г о почати готувати з студ е нтських р о ків , б е з­ п е р е ч н о , п р и с л у ж и ть с я к о ж н о м у в м а й б утн ій пр а ктич ній р о ­ б о ті. В е л ики й ін те р е с викликала в студ е нтів п р о б л е м а З м ійових валів. Т аєм н иц я цих гр а н д іо зн и х с п о р у д с и в о ї давнини, р о б о ­ та, щ о п р и в е д е н а м н о ю сп ільн о з д о б р о в іл ь н и м и п о м ічн ика м ис туд е н та м и , ч и с л е н н і наш і п о хо д и — все це заслуговує о к р е ­ м о ї б іл ь ш в и ч е р п н о ї р о зм о в и на н а л е ж н о м у н а уко во м у р івн і, і то м у , щ о б не впасти у п о ве р хо вість, в ід кл а д е м о ї ї д о наступ­ н о го р а з у . А за р а з лиш е п р о виховний, так би мовити, б ік справи. П о х о д и по валах не були л е гк и м и п р о гул я н ка м и . Д о в о д и ­ л о с я п р о с т е ж у в а т и їх у чуд о ви х лісах і лугах, але д о в о д и ло ся д о л а ти й б о л о та , йти багато к іл о м е т р ів п о ля м и . Та й п огод а не за вж д и сприяла походам . Бували д о щ і, ро си, б е з д о р іж ж я . Все б ул о . А л е м о ло дь н іко л и не падала д ухо м , і-с ь о го д н і з не м е н ш о ю н а п оле гливістю п р о д о в ж у є с в о ї по ш уки. Н а го р о д о ю нам були п р е к р а с н і д ні, х о р о ш і сте ж ки, н евим овна краса нав­ к р у ги . Це о куп а л о не легкі кіл о м е тр и , н о ч ів л і під від к р и ти м н е б о м , в а ж кі р ю кза ки . А як о ц ін и ти те, щ о дали ц і п о хо д и для душ і?! С туденти бачили на власні о ч і всю н е о зо р ість , кр а су і багатство р ід н о ї Б атьківщ ини, велич ї ї істо р ії, від давали ш ану сво їм п р е д к а м і батькам , щ о в усі часи б о р о н и л и р ід н у зем л ю . На все ж иття з б е р е ж у ть м о ї вихованці (вони це ств е р д ж у ю ть сам і) з га д ку п р о п о хо д и по валах і б а га тю щ і а льбом и цих п о хо дів. Немає сум н ів у, щ о п р а ц ю ю ч и в ш колах, с ь о го д н іш н і д р у го к у р с н и к и п е р ед а д уть ці тр а д и ц ії м о л о д ш ій з м ін і. С п р а ве д ли во сті ради треба сказати, щ о не всі студенти б е ­ р уть участь у походах. На заваді стаю ть і м а теріал ьні м ір к у ­ вання, і д о м а ш н і справи. А ле такі студенти, як О . Сахно, О . С І- (Закінчення на 2-ій стор.). ВЕЧІРНЯ РОЗМОВА Багаття щедро розбризкує нав­ кіл мерехтливі відблиски. І від цього сивизна літньої людини спалахує мідь-золотом, а слова набуваю ть особливої урочистості 1 проникливості. — Ось ти, — він почергово звертається до моїх подруг. — ти будеш хорошим директором шко­ ли,,, — А з тебе,,, 3 тебе неодмінно вийде чудовий учитель. Навіть заелутеинй.,. Ця вечірня розмова зап ам ’ята­ лась чомусь найбільше. Аркадій Сільвестровнч говорив тоді про майбутнє кожного з нас. Ми слу­ хали, мов зачаровані, бо кому ж не хочеться забігти в ж итті на­ перед 1 подивитися на своє завт­ ра? За час наш их спільних походів переговорено багато: про майбут­ ню роботу, про друж бу — про життя. Аркадій Сільвестровнч вміє повернути кожну тему так, що ти неодмінно повіриш у свої сили, захопиш ся якою сь новою ідеєю, і найсміливіш а мрія стане близь­ кою і реальною , тільки «треба ду­ же й дуже багато працювати. З молодих літ. Все життя». Розповідає про себе. Про ціка­ ві випадки з своєї педагогічної діяльності, ділиться досвідом. Він хоче, щоб ми цікавились всім, що робиться в світі, щоб вчились ці­ кавитись, бо людина, байдужа до всього, безмірно себе обкрадає. Захопленності улюбленою спра­ вою ми вчимося у нього постійно. Нас враж ає його цілеспрямова­ ність: більше десяти років працю ­ вати над однією проблемою (Змійові вали) не в кожного виста­ чить снаги. Вчимося у нього вмін­ ню розподіляти свій час так, щоб на все його вистачало, вмінню працю вати над книгою, У перші ж дні нашого знайом­ ства ми побували в нього дома. З цього почалось наше захоплення цією людиною. Величезна бібліоте­ ка, експонати і знахідки, яким по­ заздрить будь-який музей, поря­ док, що панує скрізь і в усьому... Навіть не вірнлось, що все це можна зробити самому. Він любить молодь, він сам ідо молоді назустріч. Ніколи но від­ городж ується б ар ’єром вченості, хоч знає дуж е багато. І молодь теж тягнеться до нього. Для нас він приклад у всьому, Ольга СІРЕНКО. Від Імені групи. �ДВА СВІТИ-ДВІ ЮНОСТІ М арсель. П ам ’я т н и к морякам, щ о не п овернулися з плавання. М е н ш е тр ьо х тисяч кіл о м е тр ів р о з д іл я ю ть М оскву і П ариж . М е н ш е чо тир ьо х год ин достатньо д ля того, щ о б потрапити у зовсім інш ий світ, ре клам о ван и й б у р ж у ­ а зн о ю п р о п а га н д о ю як світ с п р а в ж н ь о ї д е м о к р а тії, абсолю тно р івн и х м о ж ливо сте й , п о вн о го д о ­ статку. ...М енш е ч отирьох год ин п е р е ­ бування на б о р г у ч у д о в о го ІЛ-62, і група р адянськи х тур и стів з У к­ р а їн и стала гостям и В ід д іл у у н і­ ве р сите тського та ш кіл ь н о го ту­ р и з м у Ф р а н ц ії. П р о гр а м а п р и й о м у п е р е д б а ч а ­ ла о знайом лення з істо р и ч н и м и м ісц я м и П а риж а та п ів д е н н о ї Ф р а н ц ії і вщ ерть була заповнена е кскур сія м и д о багатьох с о б о р ів , ц е р ко в , палаців, м узе їв. П е р е д б а ­ чалися навіть в ід від ува н н я п о гр е ­ бів ф ір м и Калвет, д е в и р о б л я ю ть ­ ся чуд о ві б у р гу н д с ь к і вина (б іл ь ­ ше ста назв), е кс к у р с ія д о М о ­ н ако та М о н те -К а р л о , знайом ство з атом ним заводом . М и побачили (для б іл ь ш о го зна­ йом ства п о тр іб н о хоча б два р о ­ ки) славетні Н о тр -Д а м д е Гард у М а р се л і, Л увр Н о тр -Д а м д е П арі, З го д и (К о н к о р д ) і З ір ки та Є н ісе й ­ ські поля м іж ними, М о н м а р тр та Ейф елеву ве ж у, майдани Бастілії, I I И, третьокурсники, вегулаєш мо у відповідальну стадію навчання. Досі ми мали справу із загальноосвітніми предмета­ ми, тепер у нас майже всі спецпредмети', які вимагають і особ­ ливого професійного чуття і, в м іл о го і та кто вн о го п ід х о д у вчи* перш за все, — сумління. Не з теля. Учитель м о ж е д о с я гти у с п і­ усіх цих предметів є підручни­ ху, тільки о зб р о їв ш и сь усім а м е ­ ки, тому кожне слово, пропуще­ тод ам и, засобам и впливу на інте­ не під час лекції, стає на вагу екзаменів. Це лект, е м о ц ії і во льо ву сф е р у уч ­ золота під час нів, які є в арсеналі суч а сн о ї відчували і до нас, попередні м е то д и ки . У п о с іб н и к у п р актично курси, і не хотілося б припусти­ п оказано багатство м е то д и ч н и х тися їхніх помилок. Отже, від­ засобів, яким и м о ж е ко р и стув а ­ відування всіх без винятку за­ тися вч и те л ь-істо р и к. О со б л и в у нять для нас дуже насущне. Про це та про інші студент­ ува гу п р и д іл е н о в « М е то д и ц і говорили ми на викладання іс т о р ії У к р а їн с ь к о ї ські оправи РСР» р о зв и тко в і іс то р и ч н о го м и с­ своїх зборах. Говорили по щи­ рості, не для протоколу. Всі лення учн ів, з б у д ж е н н ю їх тв о р ­ задоволені системою занять, ч о ї д ум ки. що буде невдовзі впроваджена, М а те р іа л п о сіб н и ка р о з п о д іл е ­ коли й поточні оцінки студента н о за ур о ка м и в ід п о в ід н о п р о г ­ будуть у всіх на виду. Адже не рам и, щ о д у ж е зр уч н о д л я вчите­ може не турбувати таке стано­ ля. М о ж л и в и й х ід у р о к у ви світ­ вище, коли студент протягом лю ється в кіл ько х варіантах, з року відверто... байдикує, і ли­ ур а хува н н ям конкретних ум ові ше з наближенням сесії захо­ р о б о ти ,— насам перед , р ів н я п ід ­ джується вчити «все підряд». го то в ки учнів. Д о к о ж н о го занят­ Чи варто говорити, що від такої фільтрації знань тя п о д а н о н е о б хід н и й д о д а тк о в и й прискореної у голові, м а те р іал, д о б р а н о б іб л іо гр а ф ію , корисний «осадок» р е к о м е н д о в а н о р із н о м а н ітн і на­ вельми і вельми незначний: все вивчене поспіхом забувається о ч н і п о сібн ики. вже на другий день після екза­ М ова книги — образна, д о х ід ­ мену. Тож, не випадково про лива, проста. У виклад д о р е ч н о подолання цієї штурмівщини вкл ю ч а ю ться ур и вки з н а р о д н о ї ми вирішили говорити на почат­ тв о р ч о сті, з х у д о ж н ь о ї л іте р а ту­ ку навчального року: перед ек­ ри, посилання на тво р и ж и в о п и ­ заменами буде вже пізно... Відверта розмова зайшла на су, кін о , гра ф іки, скул ьп тур и . Ц е дозвілля... Про п о си л ю є загальний е м о ц ій н и й то н зборах і про НА ОЗБРОЄННЯ с т у д е н т і в -іст ориків Ц ь о го р о к у новий м е то д и чн и й п о с іб н и к о д е р ж а л и вч и те л і-іс то р и к и , і на ц е м и зве р та єм о ува ­ гу с ту д е н т ів іс то р и ч н о го ф а кул ь­ те ту . Ц е « М е то д и ка викладання іс т о р ії У к р а їн с ь к о ї РСР», написана М . М . Л и с е н к о м , зав. с е к то р о м м е т о д и к и іс т о р ії та сусп іл ь ств о ­ знавства Н а у к о в о -д о с л ід н о го ін ­ с ти ту ту п е д а г о гік и УРСР. Х о ч с туд е н ти істф акту буд уть ви вчати м е т о д и к у — н а уку про в и к л а д а н н я іс т о р ії— на 3 -м у к у р ­ с і, та в ж е ц ь о го р о к у вони в ід ­ в ід а ю ть ш к о л у, сп о сте р іга тим уть у р о к и к р а щ и х учителів. Д о ц ь о го с л ід п р и го ту в а ти ся , хоча б у за-> га л ь н и х р и с а х по зн ай о м итися з м етодикою . Та, вр е ш ті, к н и гу М . М . Л и с е н к а п р о сто ціка во п о ­ ч ита ти. Вона — значне явищ е в м е т о д и ч н ій н а у ц і. ) К у р с іс т о р ії У к р а їн и виклад а­ єтьс я в ш к о л і як частина іс т о р ії СРСР. М . М . Л и се н ко радить вв о ­ д и т и те м и з іс т о р ії УРСР у за­ га л ь н и й к у р с так, щ о б уч н і у с в і­ дом или н а ц іо н а л ь н у с п е ц и ф іку іс т о р и ч н о г о р о з в и т к у н а ш о ї р е с ­ п у б л ік и , ї ї д е р ж а в н е м іс ц е в к о ­ л і ін ш и х б р а т н іх р е с п у б л ік і, р а ­ зом з ти м , з р о з у м іл и : іс то р ія У к р а їн и — н е в ід 'є м н а складова ч а с ти н а іс т о р и ч н о г о ж иття всіє/ Р а д я н с ь к о ї к р а їн и . Ц е з а га р то в ує у ч н ів д л я а к т и в н о ї п р о т и д ії у с я ­ к и м п р о я в а м б у р ж у а з н о ї ід е о л о ­ г ії, зокрем а б у р ж у а з н о -н а ц іо н а ­ л іс т и ч н о ї. У в е с ь п о с іб н и к сп р я м о в а н о так, щ о б д о п о м о г т и вчите ле ві за б е з­ п е ч и ти з д о б у т т я уч н ям и м іц н и х с и с т е м а т и ч н и х знань, ф о р м у в а н ­ н я в них м а т е р іа л іс т и ч н о го с в іт о г­ ляду й нань. к о м у н іс т и ч н и х А втор виход ить з розум ова д ія л ь н іс т ь е м о ц ій н е п ід д а є т ь с я переко­ дум ки, щ о уч н ів і їх ж иття — процес, к е р ів н и ц т в у п р и який ум ові ін ш і п а м 'я тн і м ісц я ф р а н ц у з ь к о ї столиці. Н е без тр уд н о щ ів п отрапили д о б уд и н о ч ка -м узе ю В. І. Л е нін а на вулиці М ар і-Р о з (наш гід п р о ньо ­ го не знала), поклали ч е р в о н і гво з­ д ики д о Стіни К о м ун а р ів, на М о ­ гилу М о р іс а Тореза, д о п а м 'я тн и ­ ків ж ертвам Р авенсбрука, Б ухенвальда-Д ори, М аутхаузе н а . Ми навіть не м огли п р ип устити , щ о через кілька днів е кстр е м істи з а н тико м ун істич н ої о р га н із а ц ії «М олода р е во л ю ц ія » п о -в а р в а р ськи зруйную ть і м узе й В. І. Л е ­ ніна, і м о ги лу во ж д я ф р а н ц узь ки х ком уністів, осквернять п а м ’ ять к о ­ м ун а р ів . Хотілося б знати, чи за­ лишилася табличка на р о го в о м у б уд ин ку, де чиєю сь р у к о ю а ку­ ратно п е р е кр е сл е н о «вул. М а р іРоз» і написано «Ленін»? Наша група побувала т а к о ж у Д іж о н і, Л іоні, Н іц ц і, Каннах, М а р ­ селі, Екс-ан-П ровансі, А в е н ь о н і, Валенсії та багатьох ін ш их м істах і м істечках, про їхавш и 2600 к іл о ­ м етрів. І всю ди нас зн а йо м ил и з м инулим Ф р а н ц ії, п р о п о н ув а л и побути в мессі в честь свята Ре­ м у чи паски. Е к скур сії ж на за во ­ ди, еле ктр остан ц ії чи ф а б р и ки велися у таком у те м п і, який, на жаль, позбавляв м о ж л и в о с т і ви­ слухати від п о відь на поста вле н е питання, без п о сп іху в р уч и ти су­ венір тощ о. Ми знайомилися з іс т о р іє ю Ф р а н ц ії і водночас п р и н а йм е н ­ ш ій на го д і пізнавали ї ї с ь о го д н і, намагалися заглянути у ї ї завтра. А щ е цікавилися « р ів н и м и м о ж ­ ливостями» м о ло д их ф р а н ц у з ів . С праведливості ра ди тр е б а ска­ зати, щ о у Валенсії м іс ц е в и м в ід ­ д іленням Ю Н ЕС К О була вла ш то ­ вана зустріч із м о л о д д ю . Важко говори ти п р о д ія л ь н ість о р га н іза ц ії, з пр е д ста вн и кам и я к о ї ми вели р о зм о ву. Вона о б ’єд нує близько 12 тисяч ю н а ків і дівчат, серед яких Є І М О Л О Д І р о б ітн и к и , і студенти сіл ь с ь к о го с п о д а р с ь к о го л іц е ю , зд е б іл ьш о го а ф р и ка н ц і за п о хо д ж е н н я м . К е р івн и к її, Ж а к Л а­ п о сіб н ика , сп р ия є ви хова нн ю в уч н ів високих по чуттів п а тр іо т и з ­ м у, св ід о м о сті сво го гр о м а д я н с ь ­ к о го о б о в 'я зку. П о сіб н и ко м М . М . Л исе н ка вж е к о р и стую ть ся в ш колах уч и те л і* істо р и ки . Вони знаходять там д о ­ ц іл ь н і п р а кти ч н і р е к о м е н д а ц ії і — щ о н а й го л о в н іш е — п р и н ц и ­ п о ві те о р е ти ч н і п о р ад и . хо р о ш а і своєчасна. Книга Ґ. ШИМАНСЬКА, кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки. В. Л О Б О Д А , доцент кафедри української мови. тает, визначив основне с п р я м у ­ вання д ія л ь н о с ті о р га н із а ц ії п р и ­ бл изно такі — М и не визнаєм о ні п о л ітик* них, ні ку л ьту р н и х м е ж -між л ю д ь ­ ми. Головне для нас — д р у ж б а . ...Найперш е, щ о б е р е л ю дина в ід суспільства — ц е знання. П р а ­ во на о світу — одн е з найгум анніш их і найпочесніш их. І не ви­ падково нас цікавить сучасна си­ стема освіти у Ф р а н ц ії, з о кр е м а п ід го то в к а спеціал істів се р е д н ь о ї і ви щ о ї ква л іф іка ц ії. — К ож ен ф ранцуз, починаю чи з 6 -р іч н о го віку, повинен навча­ тися, — пояснив представник М і­ ністерства -о с в іти . — О б о в 'я з к о ­ вим навчанням о хо п л ю ю ться всі діти д о 16 р о к ів . — К о м у належ ать школи? — 70 тисяч початкових ш кіл з ко н тин ген то м близько п ’ яти м іл ь ­ й о н ів учнів належать д е р ж а в і. Щ е б л изько о д н о го м ільйона дітей навчаються в 11 тисячах приватних ш кіл. У к р а їн і ф у н к ц іо н у ю ть п 'ять ти­ сяч так званих м атеринських ш кіл, д е виховую ть 600 тисяч д і­ тей від д вох д о шести р о к ів , го ­ тую ть їх д о навчання в д ва н а дц я­ то м у класі. С е р е д н ю о с в іту та ко ж м о ж н а зд об ути в д ер ж а в ни х ліцеях або ж у м ун іцип а л ьн их та приватних кол едж ах. Тут навчається м олодь в ік о м від 11 д о 18 р о к ів . Батьки не платять за навчання дітей у д е р ж а в н и х ш колах д о 14 р о ків. Здається, все н е погано — на­ вчання о б о в ’ язкове, д о 14 р о к ів бе зко ш то вне . А л е ж чо м у то д і та­ кий великий від сів учнів? С ередню ш колу з д ип л о м о м , щ о дає п іл ьги п ри влаш туванні на р о б о ту , д оз в о л я є без вступних іспитів стати студентом , з а к ін ч у ­ ють 25— 30 п р о ц е н тів тих, щ о д і­ йш ли д о ви п у с к н о го класу. П рав­ справжнє дозвілля, достойне молодої людини, яка скоро за­ кінчить вуз. Не гаяти марно до­ рогоцінного часу, не розміню­ ватись на дрібниці в особистому житті. Як «контрзахід» проти цього запланували спільні похо­ ди до театрів, у музеї, виріши­ ли своїми силами прочитати ці­ каві доповіді, провести диспути. До ювілею інституту зробило подарунок... Який? Нехай поки­ БАЙДУЖ ИХ НЕ БУЛО що це буде нашим невеличким «секретом». Комсомольський актив групи уважно прислухався до кожної пропозиції, а тому складений план роботи протягом нового навчального року припав всім до душі. А це одна із умов то­ го, що й виконуватись він буде успішно, бо що подобається всім, те й робиться всіми знач­ но охочіше. Найголовніший пункт у на­ шім плані — навчання: вчити­ ся тільки на «відмінно» та «добре». Наші успіхи в оволо­ дінні знаннями будуть скром­ ним внеском у загальнонарод­ ну справу підготовки до XXIV партійного з’їзду. В. КОЖЕВНИКОВА, студентка 32 групи педа­ гогічного факультету. Спираючись на студентську самодіяльність (Закінчення. Поч. на 1-ій стор.). р е йко , О . Савицька, Н. С изонтова, В. Гончарук, Н. К остю к, ви­ ко р и сто вую ть к о ж н у м о ж л и вість для участі в них. Д у ж е часто д о нас п р иєд ную ться й студ е нти інш их груп . Багато задуш евних б е с ід від б у л о с я в нас біл я вечірніх багать. Саме в таких ум о ва х н а й кр а щ е р о з к р и ва ю ть с я л ю ди, в такі год ини вони н а й кр а щ е сп р и й м а ю ть все, щ о йде від д уш і. П р о йш о в ш и з сво їм и студ е нтам и багато к іл о м е тр ів , о б го в о ­ р и вш и з ними бе зліч р із н и х тем , я щ е і щ е раз п е р е к о н у ю с ь , яка цікава наша радянська м о л о д ь, і го р д іс тю сповню ється се р ц е , щ о у на дій ні р у к и п е р е д а єш сво ю справу. да, частина ю наків і д івчат к о р и ­ стую ться пр а во м од р уж ув а тися у 16 р о к ів . — Розум ієте, вважаю ть, щ о ви­ п ускн ий екзам ен д у ж е у с к л а д н е ­ ний. П ід го то вка д о нього вим агає багато часу. Н е р ід к о складаю ть й о го не в р ік закінчення ш коли, а на тр е тій чи четвертий р ік . Та й р е п е ти то р а н е р ід к о треба б най­ няти... С п е ц іа л істів з ви щ о ю о с в іто ю готую ть уніве р сите ти й сп е ц іа л ь­ ні те хн ічн і, гум ан іта р н і, с іл ь с ь к о ­ го с п о д а р с ь к і, п е д а го гіч н і, м и сте ­ цтвознавчі інститути та к о л е д ж і. Нам р о з п о в ід а л и багато ц ік а в о ­ го про П аризький університет, -найстаріший і найбільш ий з -п о м іж 17 ф р а н цузьких ун іве р сите тів. На й о го п ’ яти ф акультетах зараз на­ вчається 40 п р о ц е н тів студ ентів у с іє ї Ф р а н ц ії. О р га н ізо ва н ий він щ е в XII с то р ічч і. Д о складу Па­ р и з ь к о го уніве р сите ту ввійш ла С о р б о н н а — найстаріш ий уч бо вий заклад, з яким пов'язана вся іс то ­ р ія ф р а н ц у з ь к о ї культури, науки й освіти. С о р б о н н а була заснова­ на щ е 1253 р о к у Р. С о р б о н о м — д у х ів н и к о м к о р о л я і спочатку б у ­ ла п р и тул ко м для бідних виклад а­ чів та студентів, щ о вивчали б о ­ го с л о в 'я . П ізн іш е вона стала ш к о л о ю для п ід го то вк и д у х о в е н ­ ства. Тут у 1469 р о ц і вп е р ш е в Ф р а н ц ії з ’ явилося к н и го д р у к у в а н ­ ня. Тепер у С о р б о н н і р о з м іщ е н і л і­ те р а тур н и й і п р и р о д н ич ий ф а кул ь­ тети П а р и зько го ун іверситету, а та к о ж б іл ьш е со р о ка інститутів і наукових це н тр ів, серед яких в і­ д о м і інститути ф р а н ц у з ь к о ї р е ­ в о л ю ц ії, р е л ігії, психо л о гії, суча с­ них м іж н а р о д н и х відносин то щ о . У С о р б о н н і вивчають с л о в 'я н ­ ські м о ви (і се р е д них у к р а їн с ь ­ ку), готую ть спеціалістів р о с ій с ь ­ к о ї м ови та л ітератури, щ о п о д е ­ куди викладається у ф р а н ц у з ь­ ких ш колах. (Д алі буде). ЦІКАВЕ ПРО СТУДЕНТІВ ** Н У М ІЗМ А Т У Сергія Аушева, студента 34 групи дефектологічного факуль­ тету є одна давня пристрасть— заняття нумізматикою. Збирати монети він почав ще в дитинст­ ві. Якось до його рук потрапила цікава знахідка. Барельєфне зображення голови, латинський шрифт... Щоб розгадати таєм­ ницю Сергієві довелося зверну­ тись до спеціалістів-нумізматів. І виявилося, що це була .монета Римської імперії. Саме ця зна­ хідка наштовхнула його до колекціюваяня монет різних епох і країн. Вже більше десяти років юнак поповнює свою колекцію. У його багатющому «арсеналі» знаходяться дуже рідкісні мо­ нети, котрих не мають навіть найбільші музеї України. А скільки цікавого можуть розповісти Сергійові монети!.. Тут і монети Ольвії, і Римської імперії, і Золотої Орди, 1 Ки­ ївської Русі, і епохи Відроджен­ ня, — всього у колекції студен­ та нараховується понад півтори тисячі монет, які є свідками всіх формацій, котрі пережило люд­ ство. Валентин САКУН, студент дефектологічного факультету. СТУДЕНТСЬКИЙ ГУМОР — Кажуть, що розум дає ма­ ти, а не інститут. — БідолахаІ Ви, мабуть, ви­ росли сиротою.' * * * Двійочника гризла совість, але він був їй не по зубах. * * * А що, якби підручникам на­ дати форму шпаргалок, можли­ во тоді вони студіювалися б більш старанно. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (497) (23 вересня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 29 (497) (23 вересня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/138 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/bdbf86c67720c9cd478da5f22ebd09de.pdf d0d52479b2ce839b8839a9fe3c064136 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/21"><span>За педагогічні кадри. 1961 рік</span></a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1961 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 3 (137) (20 січня 1961 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-11-20 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 3 (137) (20 січня 1961 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1961. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/295 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова