21 6 454 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6d6d8d87abb198267f66e2244b8881b5.pdf 053986284b96bcb704990afb38f5e0d1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАШІ ГОСТІ М ОВА Д Р УЖ И Б — Ми люди різних країн і навіть різних континентів,— сказав, вітаючи гостей, заступник директора інституту В. К. Мітюрьов.— У нас багато різного, але значно більше спільно­ го: ми виховуємо наших дітей, нашу молодь, і мета у нас одна — виховати гідних борців за мир. Колектив інституту бажає Вам на цій ниві діяльності великих успіхів! Ще перекладачі не говорили іспанською, індонезійською, англійською, індійською, французькою мовами, а посланці шумного Марселя, далекої Австралії, жаркої Індонезії, Арген­ тит, Уругваю і інших країн вже схвильовано посміхались, аплодували: вони зрозуміли не­ знайому мову, яка йшла від серця,— мову дружби. Вчителі початкових шкіл, які відвідали наш інститут, виявили велику увагу до організації на­ вчання в школах, технікумах, ву­ зах нашої країни, цікавились по­ бутом студентів, умовами праці викладачів, з великим інтересом знайомились з навчальними май­ стернями. кабінетами і лаборато­ ріями на фізико-математичному факультеті. їхня одностайна дум­ ка була висловлена керівником групи французьких вчителів — ди­ ректором школи Марселем Бен­ сом: і діти і молодь соціалістичної України мають всі можливості стати кваліфікованими будівника­ ми своєї батьківщини. Гості захоплено аплодува­ лиюним учасникам інститут­ ської самодіяльності, які за­ просили їх на свою репети­ цію. Літня вчителька з Чілі, Христина Еррера, сказала: — Чудесно! Якби я сама не бачила, як ці юнаки і дів­ чата тільки що бігли за ку­ ліси з книжками і конспек­ тами в руках, я б нізащо не повірила, що це не про­ фесіонали-актори. Зарубіжні гості розповіли багато цікавого про роботу вчителів у своїх країнах. Деякі з гостей, прощаю­ чись, залишили нашим сту­ дентам сердечні привітання. Ось одне з них: «Вчителі Латинської Аме­ рики, які познайомилися сьогодні з студентами Києва, передають їм сердечний при­ віт. Ми побачили цих сту­ дентів радісними, повними надій. Тому ми впевнені, що З педагогічні КАДРИ а ЗО ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ВЕРЕСНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 26 (38) Ціна 15 коп. Щоб було цікаво і весело їх чекає робота у світі щастя і справедливості, у світі ми­ ру і дружби На цьому шляху ми ще зустрінемося. До швидкої зустрічі. Уго Родрігес (Уругвай). Рауль Бесерре (Чілі), Еліза де Віго (Аргентина), Христина Еррера (Чілі)». Це мова миру і дружби. І щоб зрозуміти цю мову, не треба багато років її вивча­ ти. Слова серця запам’ятову­ ються швидко, міцно. І не дивно, що індійський учи­ тель Амаленду Гуха з Даррант-коледжа в Теджпурі, який трохи говорить росій­ ською мовою, на питання, де він вивчав її, відповів: — У Москві, на фести­ валі... А. ФРОЛОВ. На фото: вгорі гості серед студентів — учасників хору; внизу вчителі з Індії та Індо­ незії в кабінеті політеконо­ мії. Фото М. Шуряка. На звітно-виборних комсо­ мольських зборах фізико-мате­ матичного факультету, які про­ ходили 23 вересня, багато гово­ рилося про художню самодіяль­ ність. І це не дивно. Адже ор­ ганізація культурного і весело­ го дозвілля студентів — дуже важлива справа. За останній час факультет досяг значних успіхів у худож­ ній самодіяльності. Хто в Інсти­ туті не знає співаків Юрія Па­ січника, Валентину Музику, Людмилу Велику? Хто не за­ хоплювався майстерним читан­ ням Алли Єлісєєвої і грою бан­ дуриста Михайла Стешенка? З великим успіхом виступав 1 фа­ культетський естрадний ан­ самбль, а його найбільш актив­ ний учасник Леонід Павлов по праву був нагороджений путів­ кою на VI Всесвітній фести­ валь. Але чому ж найбільш го­ строю на зборах була критика на адресу художньої самоді­ яльності? Розпорошеність сил— ось відповідь на це питання 1 на питання, чому факультет, що зайняв перше місце в новоріч­ ному огляді художньої самоді­ яльності, змушений був задо­ вольнятися третім місцем на Першому інститутському фести­ валі. Замість того, щоб створи­ ти на факультеті повнокровні самодіяльні колективи, комсо­ На допомогу агітатору Загальноосвітня школа Української РСР Радянський народ і разом з ним братні народи країн соціа­ за 40 років лістичного табору, все прогре­ сивне людство в цьому році від­ значають славний ювілей — 40-річчя Радянської держави. 23 вересня відбулась зустріч викладачів І літехнічного навчання в радянській школі, Серед видатних успіхів і до­ співробітників інституту з англійським вче­ кількістю загальноосвітніх і спеціальних се­ сягнень, що їх здобув радян­ ним, професором Лондонського університету редніх шкіл на Україні. ський народ за сорок років сво­ Джозефом Лаурисом, який керує кафедрою Того ж дня викладачі нашого інституту, го існування, одне з найпочес­ порівняльної педагогіки однорічного інститу­ інституту іноземних мов, співробітники на­ ніших місць займає загально­ ту, що працює на базі Лондонського універ­ уково-дослідних інститутів педагогіки і психо­ освітня школа. ситету. За своїм ухилом цей інститут подіб­ логії з інтересом прослухали лекцію профе­ Тяжку спадщину залишив царський уряд у галузі народ­ ний до нашого інституту удосконалення вчи­ сора Лауриса «Система освіти Англії і Уельса ної освіти. До Великої Жовтне­ телів. і нові течії в цій системі». Після лекції він вої соціалістичної революції Професор Лаурис цікавився питаннями по­ відповідав на численні запитання присутніх. ледве чверть населення Украї­ ни вміла читати й писати, май­ же 80 процентів усієї кількості дітей шкільного віку були по­ збавлені можливості вчитися. Кожен студент на­ монгольська література вого, дізнались студен­ інституту Л. Тендерес За сорок років радянської ш о го інституту знає почала існування в ти мовно-літературного і завідуючий кафедрою про т е , що в далекій березні 1921 року, ко­ факультету під час зу­ російської літератури влади на Україні буйним цвітом Азії існує така країна, ли 17 партизан після стрічі з головою спіл­ Л. Карлов докладно розквітла українська культура, як Монгольська Народ­ звільнення від реакцій­ ки письменників МИР, розповіли посланцю національна за формою і соціа­ на Республіка. Знають них військ м. Антан- депутатом Великого на­ монгольського народу і про її столицю Булак склали першу родного хуралу т. Сен- про структуру інститу­ лістична за змістом. На всіх м. Улан-Батор, великий революційну пісню, яка ту, про роботу літера­ етапах розвитку нашої Радян­ промисловий, культур­ зараз широко відома в ге. Він познайомив сту­ турних кафедр. ської держави партія і уряд ні дентів з творами ви­ ний і адміністративний народній Монголії. На­ На згадку про цю на хвилину не зменшували своєї датних монгольських центр країни. вряд чи хто з наших письменників, прочитав пам’ятну зустріч т. уваги до питань шкільного бу­ Але мало хто знає Сенге на одному із дівництва. про те, що площа цієї студентів знає і про те. власні. збірників творів мон­ країни налічує значно що в монгольському З великим інтересом гольських письменни­ У 1919 році, в розпалі грома­ більше 1 млн. кв. км, в віршуванні римуються спостерігав т. Сенге ро­ ків, що знаходяться в дянської війни, VIII з’їзд партії той час як кількість на­ не останні, а перші боту наших студентів у нашій бібліотеці, по­ прийняв програму, яка точно селення не перевищує слова рядка. лабораторіях, кабіне­ ставив автограф. встановлювала завдання в галу­ цієї ж цифри. Мало хто Про все це і багато тах. знає і про те, що нова іншого, нового і ціка­ Секретар партбюро Ю . ПОЛУДНЕНКО. зі народної освіти. ЛЕКЦІЯ АНГЛІЙСЬКОГО ВЧЕНОГО З д а л е к о ї М о н го лії мольське бюро факультету на­ цілило групові організації на підготовку максимальної кіль­ кості номерів. Та кількість не перейшла в якість. Ніхто не до­ помагав духовому оркестрові, ніхто не подбав про створення драмгуртка, хоч розмови про це велись весь рік. Зник з про­ грам концертів веселий 1 гост­ рий студентський конферанс. Вечори самодіяльності стали су­ хими 1 одноманітними. В цьому навчальному році становище повинно докорінно змінитися. Секретар партбюро факультету П. В. Петришнна, комсомольці О. Болгар, О. Сем­ ко, Ю. Францев, Н. Басов­ ський та інші висловили на збо­ рах конкретні пропозиції, спря­ мовані на покращення роботи самодіяльності, зокрема, запро­ понували створити при культсекторі бюро невеличку комісію з 3 —4 чоловік, яка б збирала всі пропозиції комсомольців та матеріали для створення ЄДИ­ НОЇ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ПРО ГРАМИ. Зараз перед факультетом сто­ їть складне, але почесне зав­ дання — за короткий строк, що залишився до свята — 40-ї річниці Великого Жовтня — підготувати змістовну, цікаву і оригінальну програму худож­ ньої самодіяльності. Н. БАСОВСЬКИЙ. У перші ж дні свого існуван­ ня Радянська держава проголо­ сила основні принципи нової, радянської системи народної освіти, а саме: загальне обов’яз­ кове безплатне навчання, відо­ кремлення школи від церкви, активна участь трудящого на­ селення в розв’язуванні питань шкільного будівництва, право для всіх національностей навча­ тися на рідній мові. «Наша школа, — говорив Ленін, — повинна давати мо­ лоді основні знання, давати вміння виробляти самим кому­ ністичні погляди, повинна роби­ ти з них освічених людей. Вона повинна за той час, поки люди в ній вчаться, робити з них учасників боротьби за виз­ волення від експлуататорів». На основі розроблених і стверджених партією і урядом документів революційної пере будови школи («Положення про Єдину Трудову школу РРФСР» та основні принципи Єдиної Трудової школи) загальноосвіт­ ня школа на Україні докорінно змінила цілі, завдання J зміст навчально-виховної роботи. (Продовження на 3 стор.). �Н А З У С Т Р ІЧ ФАКУЛЬТЕТ Фізико-математичний факуль­ тет розпочав навчальний рік, коли вся наша країна готується до зустрічі знаменної дати — 40-річчя Великого Жовтня. У відповідності до рішень XX з’їз­ ду КПРС про запровадження політехнічного навчання та по­ станов Уряду про поліпшення наукової роботи у вищих учбо­ вих закладах, деканат факуль­ тету головну увагу звертає на дальший розвиток науково-до­ слідної роботи, на підвищення якості підготовки учителів ши­ рокого профілю, на покращення політехнічної підготовки вчите­ лів та Ідейно-виховної роботи серед студентів. Все це вимагає проведення великої організаційної та на­ уково-методичної роботи по до­ бору педагогічних кадрів, по вивченню нових навчальних пла­ нів 1 програм, по забезпеченню факультету матеріальною ба­ зою. Крім старих наших пра­ цівників, на факультеті в цьому році працюють професор В. П. Вельмін, доцент В. П. Білоусо­ ва. Кафедри факультету працю­ ють над погодженням окремих математичних та фізичних кур­ сів з дисциплінами політехніч­ ного циклу, над посиленням зв’язку інститутських курсів Із У шкільними. Деканат поставив питання перед дирекцією інсти­ туту 1 перед Міністерством осві­ ти УРСР про дозвіл організації кафедри основ виробництва. На факультеті широко роз­ горнута робота по створенню вузівських підручників. Окремі працівники факультету (доцен­ ти М. Ф. Кіраковський, О. Т. Чалий, В. М. Коновалов, І. Е. Шаманський та 1н.) написали підручники 1 частково здали їх до друку. Виконання нових учбових планів неможливе без утворен­ ня потрібної матеріальної бази. Ось чому ще в минулому році факультет розпочав (і продов­ жує зараз) велику роботу по створенню ряду кабінетів та лабораторій. На сьогодні вже утворено лабораторію електро­ техніки, кабінет вищої матема­ тики, кабінет графіки; закін­ чується організація типового ма­ тематичного та фізичного кабі­ нетів середньої школи. Факуль­ тет придбав деякі швидкодіючі математичні обчислювальні ма­ шини і розпочав роботу по створенню для студентів стар­ ших курсів семінару по їх ви­ вченню. Для поліпшення полі­ технічної підготовки майбутніх вчителів з минулого року впер­ ше запроваджено виробничу В Е Л И К О М У Ц І ДНІ Ж О В Т Н Ю Над чим працю ю ть члени кафедри фізики практику для студентів фізичної спеціальності, а студенти мате­ матичної спеціальності вперше Кафедра фізики існує з дня федрі працюють дві наукові ла­ в цьому році проходять педаго­ організації інституту. З а цей бораторії: тепло- та масообміну гічну практику з креслення. час на ній проведена велика ор­ і напівпровідників. На базі пер­ Ідучи назустріч 40-річниці ганізаційна, наукова та мето­ шої лабораторії співробітника­ Великого Жовтня, . факультет дична робота. ми і аспірантами підготовленоі проводить велику роботу в під­ З метою підвищення ідейно- надруковано 36 наукових робіт шефному Києво-Святошинсько­ теоретичного рівня лекцій на а також три кандидатських і му районі. Для вчителів під­ кафедрі систематично проводи­ одна докторська дисертації. шефних шкіл читаються лекції лась робота по переробці учбо­ О рганізація лабораторії на­ методичного характеру. півпровідників почалась у пер­ вих курсів у напрямі їх політех­ У підшефній МТС проводить­ нізації та більш глибокого ви­ шій половині 1956 року ся лекційна робота на теми: світлення проблем, що мають дружним колективом її пра­ «Про міжнародний стан», «Про велике загально-технічне зна­ цівників за цей короткий мирне використання атомної чення. Членами кафедри (В. К. час проведена велика робо­ енергії» та інші. Організовува­ Мітюрьовим, В. М. Коновало­ та по ї ї устаткуванню. Членами лися вечори художньої самоді­ вим, І. І. Тичиною) опрацьовано кафедри, я к і працюють у галузі яльності силами студентів фа­ і надруковано цикл лекцій з напівпровідників (доц. В. Коно­ культету. курсу загальної фізики та тер­ валов, аспірант В. Дубчак), на­ Непогано поставлена на фа­ модинаміки, в яких, поруч з ви­ писано і здано до друку дві на­ культеті організація художньої світленням теоретичного мате­ укові роботи. самодіяльності та спортивно- ріалу, показується взаємозв’я­ М етодична робота кафедри не оборонна робота. В IX інсти­ зок сучасної науки і техніки. обмеж ується стінами інституту, тутській спартакіаді факультет Наукова робота на кафедрі її співробітниками були запро­ зайняв перше місце. Зараз фіз­ поновані нові профілі підготов­ культурні колективи факульте­ проводиться, в основному, в ки педагогічних кадрів по спе­ ту наполегливо готуються до трьох напрямках: дослідження ціальності «Ф ізика та основи участі в X ювілейній спартакіа­ тепло- і масообміну в дисперс­ виробництва» і складені про­ них тілах; дослідження елек­ екти учбових планів з цих спе­ ді на честь великого свята. Колектив студентів і праців­ тричних і оптичних власти­ ціальностей, які були затвер­ ників факультету докладає всіх востей напівпровідників; роз­ джені М іністерством освіти зусиль, щоб гідно зустріти ве­ робка методики викладання УРСР д л я всіх педвузів Укра­ лике всенародне свято. окремих тем як у педінституті, їни. О. СЕРГУНОВА, В. МІТЮРЬОВ, так і в середній школі. декан фізико-математич­ зав. кафедрою фізики. Відповідно до цього при ка­ ного факультету. НАШІ ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ ОВОЛОДІЄМО другою спеціальністю У зв’язку з введенням полі­ технічного навчання в школах важливе місце серед навчальних предметів відводиться креслен­ ню. В цьому році студентам-ма­ тематикам вперше у педагогіч­ ній практиці нашого інституту довелося проводити уроки з креслення в школах. Цілком зрозуміло, що для студента, який готується дати перший в житті урок, дуже важливо побачити кілька уро­ ків досвідченого вчителя. На жаль, ми, суденти-прак­ тиканти Боярської школи, по­ збавлені можливості повчитися майстерності проведення уро­ ків з креслення, хоч 1 від­ відували їх у цій школі. Та на них нам довелося спосте­ рігати не стільки цінні, по­ вчальні прийоми і методи, скільки недоліки організаційно­ го і методичного характеру, які пояснюються в основному тим, що викладає креслення не ма­ тематик і взагалі не педагог, а людина, яка добре володіє тільки технікою креслярської справи. Наслідком цього є пов­ ний відрив у викладанні ма­ тематики і креслення, відсут­ ність зв’язку теорії з практи­ кою, недооцінка учнями такого важливого предмета, як крес­ лення. Ми переконалися, як важли­ во для нас оволодіти другою спеціальністю — учителя крес­ лення. Математика і креслення так тісно пов’язані між собою, що викладання їх у школі до­ цільно зосереджувати в одних руках — в руках учителя ма­ тематики, який повинен ще в інституті оволодіти і спеціаль­ ністю учителя креслення. Г. ГОШЛЯ. На фото: в кабінеті креслен­ ня; заняття проводить доц. М. Кіраковський. Більше трьох століть розви­ вається вища математика. Р оз­ в'язано задачі на обчислення довжини кривої лінії, площі криволінійної фігури, швид­ кості і прискорення нерівномір­ ного руху і багато інших, які не можна розв’язати засобами еле­ ментарної математики. Значний вклад у розвиток вищої матема­ тики внесли і наші вітчизняні вчені. Учитель математики в серед­ ній школі мусить глибоко ро­ зуміти ідейну сторону шкільно­ го курсу математики, а це мож­ ливо тільки на базі знання ви­ щої математики. Тому одним із питань, над яким працює колектив на­ укових працівників кафедри ма­ тематичного аналізу і геометрії, є методика викладання вищої математики в педагогічному інституті, зокрема: добір мате­ ріалу і спосіб його викладу, по­ годження у викладанні елемен­ тарної математики та фізики; ВОЇН, РОБІТНИК, СТУДЕН Т ми узнали його ім я, потім — С початку що він з 21 групи математиків. І ось, нарешті, перед нами висока людина з трошки насмішкуватими і водночас серйозними очи­ ма. Це — Андрій Григорович Конфорович. — Родом я з Київщини,—розповідає він.— Батьки мої — колгоспники. У 1932 році я пішов у школу. Та закінчити її не вдалося: почалась війна, село захопили фашистські за­ гарбники; про навчання нічого було й думати. 1943 рік приніс нам визволення. Разом з Радянською Армією я пішов на фронт. Почав війну в складі прославленої Кантемирівської танкової дивізії. В Польщі, в серпні 1944 ро­ ку, був поранений; після лікування і відпо­ чинку — знову фронт. У 1947 році А. Конфорович демобілізував­ ся. Країна швидкими темпами відбудовувала зруйновані заводи, фабрики, міста. Треба було братися за роботу. Працював Андрій Григорович простим робітником і одночасно навчався на курсах топографів. Працюючи після їх закінчення в проектному інституті, він часто замислювався: «Як бути із загаль­ ною освітою? Треба обов’язково одержати її». В 1956 році закінчив 10-й клас і подав доку­ менти на фізико-математичний факультет Ки­ ївського педінституту. — Чи міг би я ,— зауважує Конфорович,— син селянина-бідняка, навіть мріяти про на­ вчання в інституті, якби не радянська влада?! Зараз я на другому курсі. В навчанні у мене була велика перерва, і якби не допомога то­ варишів по групі, то хороших результатів я не досяг би. Адже одне «добре» серед «від­ мінно» — не такий уже поганий рахунок! За допомогу я дуже вдячний всій групі, особливо Ю. Боєвїй, Е. Мусіній, Д. Гладишко. З ар а з розпочався другий рік мого студентського життя. Сподіваюсь, що він буде не менш успішним, ніж минулий. Г. ДАВИДЮК. організація самостійної роботи студентів. За післявоєнний час професо­ ри С. Ф. Фещенко і І. М. Рапо­ порт захистили докторські ди­ сертації, виконали значний об’­ єм наукової роботи, чим внесли вклад у розвиток радянської ма­ тематики. Професор С. Ф. Фещенко розвинув асимптотичний метод інтегрування диференціальних рівнянь. Застосування цього ме­ тоду дало м ож ливість розв’яза­ ти одну із складних задач про розрахунок кан атів шахтних підйомних машин. Професор І. М. Рапопорт одержав чимало нових наукових результатів як в класичній тео­ р ії диф еренціальних рівнянь так і в гал у зі спектральної тео­ р ії диф еренціальних операто­ рів. Д оцент О. П. Сергунова і старший викладач В. М. Котло­ ва разом з викладачами Київ­ ського університету написали підручник з аналітичної гео­ метрії, який днями виходить з друку. Товариш і В. В. Іваненко. Я. В. Хромой і О. Т. Чалий за­ хистили кандидатські дисертації і успіш но працю ю ть над виго­ товленням навчальних посібни­ ків для студентів. С тарш ий викладач П. В. Гу­ менний опублікував статтю про наближ ене знаходження ком­ плексних коренів алгебраїчних рівнян ь. З а р а з він закінчує ро­ боту н ад кандидатською дисер­ тацією . З а післявоєнний час викла­ дачі каф едри опублікували по­ над 50 наукових робіт. За цей ж е період кафедрою (через ас­ п іран туру) підготовлено 12 на­ укових робітників. З них 8 захистили кандидатські дисер­ тації. П. КОВАЛЬ, д о ц е н т каф едри матема­ ти ч н ого аналізу і гео­ м е т р ії. �Н AМ П И Ш У Т Ь П опрацю вали Анатолий ДЬЯЧЕНКО Из летней тетради добре! Про поїздку у підшефний ки самі повинні вибрати собі колгосп на збирання врожаю бригади, в яких працюватимуть. яблук нас сповістили напередо­ Так і зробили. Бригадам, які дні. 22 вересня, у чудовий осін­ залишились без юнаків, допома­ ній день, ми, студенти-першо­ гали наші керівники В. Гали­ курсники мовно-літературного цький і О. Саушкін. факультету, зібралися на при­ Робота йшла ударно. Кол­ вокзальній площі, щоб звідси госпниці ледве встигали розгру­ дружно вирушити у пункт на­ жати корзини. шого призначення — м. Бояр­ Настала обідня перерва. Але ку. Настрій у всіх був бадьо­ для молоді обідня перерва це не рий, хоч ми і хвилювалися тро­ лише їжа 1 відпочинок, але й хи: а що як не справимось?!. Ігри, розваги. Як же, ви думає­ У вагоні електропоїзда було те, розважалися наші дівчата? весело: відчувалося, що їде мо­ Вони вирішили зайнятися... кін­ лодь! У Боярці нас тепло зу­ ним спортом. Якби ви, дорогі стріли представники колгоспу, читачі, бачили, як вони по черзі показали, де і як ми будемо демонстрували «клас» верхової працювати. Бригадир розповіла їзди!.. Конячки були смирними, нам, що основна галузь колгосп­ і наші «вершниці» себе чудово ного господарства — садівни­ почували. Правда, були момен­ цтво. Один тільки яблуневий ти, к оли хто-небудь з «амазо­ сад дає колгоспу 70 процентів нок» конвульсивно хапав, крім всіх прибутків! На нас чекали вуздечки, і гриву коня... довгі ряди низьких розложистих Після перерви ми з новою яблунь, обсипаних золотистими енергією взялися за роботу. На­ плодами. Наше завдання — зі­ слідки говорять за себе самі: брати яблука, що вже дозріли. ми зібрали 13 тонн яблук, пере­ Норма — 300 кг на чоловіка. виконавши норму на одну тонну Азартно, з піснями 1 жарта­ Приємно знати, що своєю ми, взялися ми до роботи. працею ми принесли (хай ма­ Працювали, розбившись на 8 леньку!) користь. Яблука, зібра­ бригад, по 5 чол. у кожній. ні лами, будуть відправлені на Організація цих бригад була крайню північ нашої Вітчизни. «важною» справою: кожній гру­ пі дівчат хотілося мати у себе Л. ІВАНОВА, хоч одного юнака (носити кор­ Г. ТЮТЮННИКОВА, зини), а їх у нас всього четве­ студентки І курсу мовноро! Нарешті вирішили, що юна­ літературного факультету. На IV конгрессе ВФДМ Р а зго в о р п о д н аш и м н е б о м Они идут по киевским бульварам, За руки взявшись, бродят над Днепром. О чём так много спорит эта пара? А коль молчат, то думают о чём? — Возьми меня с собой. — Я не имею права Тобою рисковать! — А говоришь — люблю... — Чудачка! Потому-то в этот ад кровавый Не едешь ты. Тебя же погублю Я там, пойми меня. — Мой милый, Тогда ты за меня начнешь врагов крушить С двойной, тройной, учетверённой силой. Я смерти не боюсь. — А может быть Убьют меня, останешься тогда ты Одна в чужом краю, от родины вдали... — Мне станут братьями твои друзья-солдаты, И место я займу твоё как дочь твоей земли... Но кто ж они, чьи помыслы так близки, А жизни — через штык колониальных рот? Она — француженка, известная артистка, А юноша — алжирский патриот. Не прощай, а до свидания! Улыбки, слёзы часты здесь, Летят слова по кругу. Как нужно при прощании: — Прощай! Пиши на свой Земной ведь шар, пожалуй, весь портрет! — Слетался на свидание. Кричит бразилец другу. И чтобы в памяти сберечь Об этой больше встрече, В свою вставляют гости речь Слова из нашей речи. «Товарищ», «Дружба», «Мир», «Привет!» — Загальноосвітня школа Української РСР (Продовження) за 40 років У березні 1920 року відбу­ лася перша Всеукраїнська на­ рада по народній освіті, яка за­ твердила «Схему народної осві­ ти УРСР». За цією схемою система народної освіти на Україні складалась з двох сту­ пенів загальноосвітньої школи: І ступінь — І—IV класи, II ступінь — V—VII класи і профшколи з дво- та трирічним навчанням. Пізніше загально­ освітня школа на Україні, так само як і в РРФСР, перетвори­ лась на дев’ятирічку і десяти­ річку. 30 червня 1924 року ВУЦВК, здійснюючи заповіти Леніна, ухвалив перший закон про те! щоб у найближчі роки всі діти віком 8—10 років були охопле­ ні мережею початкових шкіл. 5 серпня 1925 р. видано по­ станову ВУЦВК і РНК УРСР про запровадження з 1925— 1926 навчального року обов’яз­ кового навчання дітей, почи­ наючи з восьми років. Нар­ комосом УРСР було опрацьова­ но п’ятирічний план запрова­ дження загального навчання, потім його було перероблено на трирічний. З року в рік збільшувалась мережа шкіл і кількість учнів. У 1929 — 1930 навчальному році на Україні було майже 22 ти­ сячі шкіл, в яких навчалося до 3 млн. учнів. Успіхи, досягнуті на Україні в галузі розгортан­ ня народної освіти, дозволили здійснити загальне обов'язкове початкове навчання, а 14 серп­ ня 1930 року ВЦВК і PHК СРСР затвердили закон про здійснення загального обов’яз­ кового семирічного навчання в містах і робітничих селищах та 4-річного навчання на селі. Введення загальної обов'язкової освіти в країні було вирішаль­ ним кроком культурної револю­ ції. За роки радянської влади на Україні швидкими темпами роз­ ширювалася шкільна мережа: кількість семирічних шкіл збіль­ шилась майже в 28,4 разу, се­ редніх — в 10,9, □ а □ КОГДА ЦВЕТЕТ ТОПОЛЬ Посмотри: пушистым снегом Все бульвары замело. Кружат хлопья в буйном беге— Все кругом белым-бело. И итальянец молодой Лоб морщит от старания: Засверкали серебринки — «Прощай», синьор, не тот — В золотых твоих кудрях... другой Киев, словно на картинке Есть руски: В середине декабря! ДО-СВИ-ДА-НИ-Я!.. Нас пьянит в любой аллее Листьев, трав зеленый хмель, И сердцам, друзья, теплее В тополиную метель! Н аслідуй е т цей приклад Ч ас б у л о б розпочати роботу За рішенням партбюро інсти­ туту у нас повинен бути орга­ нізований огляд кінофільмів, присвячений 40-й річниці Жовт­ ня. Пройшов уже місяць на­ вчання, наближається свято, але жодного фільму досі не продемонстровано. Цікаво, коли думають розпо­ чати свою роботу правління клубу та кафедра навчального кіно? СПРАВЕДЛИВІ НАРІКАННЯ Днями відбулися загальні Проте, подібний стан не хви­ збори студентів і аспірантів лював і не хвилює ні адміні­ гуртожитку № 3, присвячені ви­ стративно-господарську частину, борам нової ради. ні місцевком, ні .профком інсти­ На зборах було відмічено ба­ туту. ч. гато прикрих недоліків. Так, Виступаючі висловили споді­ вже декілька місяців не працює вання, що нова рада (голова — радіола; не перший рік «вста­ молодий комуніст, аспірант новлюється» зовнішня антена т. Маркуш) працюватиме по-но­ телевізора: давно назріла необ­ хідність встановити в гуртожит­ вому і докладе зусиль, щоб лі­ ку телефон, обладнати душ, квідувати наявну безгосподар­ провести на третій поверх воду, ність і створити належні умо­ щоб не доводилося бігати за ви для життя, праці та відпо­ склянкою води з ІІІ-го на 1-й чинку мешканців гуртожитку. поверх, зробити вітрину для га­ зети і т. 1н. М. КУЗІЙ. Н а д іс л а н о на к о н к у р с Слідами наших виступів З перших днів навчання студенти IV-гo курсу (до­ шкільний відділ) правильно розподілили свій час. Особливо це відчувається у студентів, які живуть у 18-ій кімнаті гуртожитку № 2. Дівчата цієї кімнати встають о 7-ій годині ранку і о 7 год. 20 хв. виконують вправи ранкової гімнастики по радіо. Після зарядки вони обов’язково роблять холодне обтирання. Це зміцнює їх здоров’я, сприяє кращому сприйманню і засвоєнню про­ грамового матеріалу. Було б добре, якби всі наші студенти наслідували цей приклад. М. БУБЛИЧЕНКО. За сорок років виросла і кіль­ кість учнів у загальноосвітній школі. Так, в 1914 —1915 рр. в школах України налічувалось 2607,3 тис. учнів, в 1956— 1957 рр.— 5468 тис. За роки радянської влади значно зросла також кількість учителів у загальноосвітній школі: 70,8 тис. у 1914 — 1915 навчальному році і 3397 тис. у 1956 —1957 навчальному році. Радянська держава і Кому­ ністична партія приділяють ве­ лику увагу зміцненню навчаль­ ної та матеріальної бази за­ гальноосвітньої школи. Так, у 1928 році вона становила 73,5 млн. карбованців, а у 1957 році визначено за бюдже­ том 4,526 млн. крб., тобто в 55 разів більше. За роки радянської влади на Україні збудовано біля 7000 нових шкіл. У самому тільки Києві побудовано понад сто шкільних приміщень (відомо, що за 300-літній період царю­ вання династії Романових у Києві було збудовано лише 12 шкіл). Злочинний і віроломний на­ пад німецьких загарбників на нашу Батьківщину перервав творчу роботу радянського .на­ роду. Фашистські варвари руй­ нували наші фабрики, заводи, клуби, культурні і дошкіль­ ні установи. На Україні во­ ни знищили повністю 8018 та частково 10062 шкільних бу­ динки, спалили велику кількість книг та підручників. У тяжкі воєнні роки партія 1 уряд невтомно піклувалися про навчання і виховання дітей. Саме тоді урядом прийнято рі­ шення про організацію обліку дітей шкільного віку та поста­ нову про прийом у школи дітей з 7 років; встановлено п’яти­ бальну систему оцінки успіш­ «ФОТООБВИНУВАЧЕННЯ» Під таким заголовком був вміщений у 21 номері нашої газети (за 7 червня 1957 р.) ма­ теріал про те, що в навчальних майстернях не обладнано вми­ вальники. З того часу пройшло вже майже 4 місяці, але госпо­ дарська частіша інституту нія к не реагує на цей сигнал. Сподіваємось, що партійне бюро допоможе тов. Босенку зрушити, нарешті, з місця цю важливу справу. ності і поведінки учнів; екзаме­ ни на атестат зрілості; нагоро­ дження золотими і срібними ме­ далями учнів за високу успіш­ ність та відмінну поведінку. Всі постанови, прийняті урядом у воєнні роки, відіграли величез­ ну роль у дальшому зміцненні та розвитку загальноосвітньої школи. Радянська Україна, завдяки братерській допомозі інших ра­ дянських народів і, насамперед, великого російського народу, вигнала ворога з своєї землі і успішно залікувала рани, зав­ дані їй війною. Швидко відбу­ довуються школи, дошкільні 1 культурно-освітні установи. У 1945/46 навчальному році ме­ режа шкіл уже майже дорівню­ вала довоєнній і перевищувала мережу 1914 —1915 року на 2293 школи. В 1950/51 на(Закінчення на 4-й стор.) �Загальноосвітня школа Української PСP (Закінчення) за 40 років вчальному році в 31 055 шко­ лах Української РСР навчалося понад 6 мільйонів 800 тисяч дітей. На всіх етапах розвитку за­ гальноосвітньої школи партія і уряд, поруч з боротьбою за здійснення загального обов’яз­ кового навчання, за збільшення мережі шкіл, вела невпинну й наполегливу боротьбу за поліп­ шення якості навчально-вихов­ ної роботи, за піднесення ідей­ ного рівня у вихованні радян­ ської молоді. Історичні рішення ЦК ВКП(б) «Про початкову і середню шко­ лу» (1931 р.), «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» (1932 р.), «Про підручники для початкової і середньої школи в СРСР» (1934 р.), а також рішення «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів» допомогли вчителям і органам народної освіти викорчувати методичне прожектерство, що витікало з антиленінської теорії «відми­ рання школи», та шкідливі на­ слідки псевдонауки педології. На шлях нового широкого піднесення роботи загально­ освітню школу УРСР в після­ воєнні роки вивели історичні рішення XIX і XX з ’їздів КПРС та постанови ЦК КПРС про ідеологічну роботу. Однією з складових частин комуністичного виховання моло­ ді і підготовки всебічно розви­ нених активних будівників ко­ мунізму є політехнічне навчан­ ня і трудове виховання учнів­ ської молоді. За директивами XIX і XX з'їздів КПРС загаль­ ноосвітня школа приступила до здійснення загального обов’яз­ кового середнього і політехніч­ ного навчання. Проведена знач­ на робота по удосконаленню на­ вчального плану і складанню навчальних програм, спрямова­ них на успішне виконання по­ ставлених перед школою зав­ дань. Оглядаючи пройдений шлях розвитку загальноосвітньої шко­ ли на Україні, ми сповнюємося високим почуттям гордості за нашу країну, за наш радян­ ський народ, який під керівни­ цтвом Комуністичної партії по­ долав господарську і культурну відсталість минулого, побудував соціалізм, здійснив культурну революцію. Попереду — великі і складні завдання, визначені в рішеннях XX з'їзду КПРС. Немає сумні­ ву в тому, що численний загін учителів УРСР віддасть всі свої сили і знання для боротьби за дальший розвиток загально­ освітньої школи. Г. ПРОКОПЕНКО, кандидат педагогічних наук. Присвячуємо Уже десять років існує в на­ шому інституті хороша тради­ ція — проведення спартакіад з різних видів спорту. До участі у них залучається велика кіль­ кість студентів. IX традиційна комплексна спартакіада інституту проводи­ лась з дев’яти видів спорту, і в ній взяли участь 825 студентів. З них троє—виконали спортив­ ні норми І розряду; двадцять— II розряду і п’ятдесяту дев’ять — III розряду. Перемогу в ком­ плексному заліку одержав фізи­ ко-математичний факультет; II місце зайняв мовно-літератур­ ...що акула єдина твари­ на, яка ніколи не спить і перебуває у постійному русі? ...що люди з племені Чен у долині Кайпіпенді (Уруг­ вай) за все своє життя не ви­ пивають жодної краплі во­ ди?.. Вони п'ють лише ріди­ ну, яку одержують з куку­ рудзи. ...що племенем 99-ти нази­ вається плем’я, яке живе на одному з островів озера Ру­ славні й річниці ний факультет і III—педагогіч­ ний факультет. Інститутська спартакіада значно допомогла нам у підго­ товці до участі в спартакіаді вузів міста, в якій колектив на­ шого інституту виступив з 10 видів спорту, зайнявши II. міс­ це в другій групі вузів. X спартакіада присвячується 40-річчю Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. Це зо­ бов’язує фізкультурні колекти­ ви факультетів, Раду ДСТ і ка­ федру фізичного виховання ор­ ганізувати підготовку і прове­ дення спартакіади так, щоб ре­ зультати її були кращі за по передні. Систематичне, наполегливе тренування студентів — залог успіху X ювілейної спартакіа­ ди інституту. К. РЕЧИЦЬ. В цьому навчаль­ ному році погода як ніколи сприяла про веденню контроль­ них уроків і зма­ гань з плавання для студентів, які всту­ пили до нашого інституту. І тому, мабуть, традиційні змагання перших курсів були най­ більш численними. Добре зарекомен­ дували себе студен­ ти фізико-матема­ тичного і педагогіч­ ного факультетів. Вони вист авили най­ більшу кількість учасників, і їх групи вийшли на перші місця. Перше місце зай­ няла 1 група відділу спецпедагогіки (пе­ дагогічний факультет) — 28 очок; друге — 12 група фізиків (фізико-математичний факуль­ тет) — 21 очко; третє — 2 група фізиків — 23 очка. Найбільш цікавими були зма­ гання, які відбулися 8 вересня. Вони вимагали мобілізації всіх сил курсу. Цілком підготовле­ ними виявили себе студенти С. Лобань, Л. Розовина, Р. Ан­ дрієвська, М. Литвиненко, М. Нефедова (педагогічний факуль­ тет); Л. Головченко, С. Бонда­ ренко, В. Лещенко, О. Біляєва (фізико-математичннй факуль­ тет). Команда фізико-математично­ го факультету (А. Ткаченко, З. Ноганченко, С. Солохненко, А. Павленко, Н. Ніколенко, В. Більдій, Л. Головченко, С. Бон­ даренко, В. Лещенко, О. Біляє­ ва) заслужено зайняла І місце Команда педфаку зайняла II місце. Мовно-літературний факуль­ Днями радян­ Наш ський народ від­ календар значав 125-річчя з дня народження ви­ датного композито­ ра-класика Петра Івановича Ніщин­ ського. Ім’я компо­ зитора відоме широ­ ким колам населен­ ня не тільки нашої Батьківщи­ ни, а й за межами її. Славетний його хор «Закувала та сива зозуля» з музично-поетичної народної картини «Вечорниці», яка написана до п’єси Шевчен­ ка «Назар Стодоля», і сьогодні користуються незмінним успі­ хом. Народився П. І. Ніщинський 21 вересня 1832 року в селі Неменка, Київської губернії. Рано він залишився без бать­ ка. його мати, проста се­ лянка, прагнула дати синові освіту. З цією метою вона пе­ реїздить до Києва, де, працюю­ чи куховаркою, влаштовує си­ на спочатку в духовне училище, потім в семінарію. В ці роки проявляється великий хист май­ вертав героїчний епос, що яскраво оспівував бороть­ бу народів Укра­ їни та Росії про­ ти іноземних за­ гарбників. З 1870 року І . щи н с ь к и й він працює над обробками народ­ бутнього композитора до му­ зичного мистецтва. Маючи силь­ них пісень та пише власні З ’являються обробки ний голос і добре володіючи твори. ним, Петро Ніщинський бере народних пісень: «Козак Со«Байда», «Ой, гук, активну участь у різних хоро­ фрон», мати, гук» та інші. Велике вих колективах. Після закінчен­ значення для композитора мало ня Київської семінарії Ніщин­ ський завдяки своєму обдару­ його -знайомство з видатним ванню потрапляє до Греції. В українським драматургом М. Л. Афінах він здобуває вищу осві­ Кропивницьким, до п’єс якого ту, закінчивши філологічний та Петро Іванович писав музику. В 1875 р. Ніщинський пише богословський факультети уні­ верситету; пізніше захищає ди­ свою славетну музику «Вечор­ сертацію на ступінь магістра ниці», яка складається з семи наук. П. Ніщинський добре знав різних номерів. грецьку мову і, переїхавши зго­ Помер П. І. Ніщинський 4 бе­ дом в Росію, викладав її в міс­ резня 1896 р. в селі Вороши­ цевих гімназіях. Крім того, він лівці. виступав у пресі як літератур­ Л. ІВАХНЕНКО, ний критик і публіцист, викладав викладач кафедри музики. співи, перекладав, писав вірші й пісні. Увагу Ніщинського при­ Редактор І. КРУК. П . дольф у Кенії (Африка)? За останні 200 років це плем’я ніколи не мало більше від 99 жителів, тому що недостач ча їжі цього не дозволяє. ...що англійський лікар Джон Флойр (1649—1754) перший помітив, що пульс у людини не завжди однако­ вий?.. Для того, щоб виміряти пульс, він замовив собі го­ динник з спеціальною се­ кундною стрілкою. То був перший годинник з такою стрілкою, яка тепер є на всіх ручних годинниках. ...що найдовшим царюван­ ням в історії було царюван­ ня бірманського короля Мінді (1272 — 1385)?.. Він був коронований у семирічному віці і правив без перерви повних 106 років. СПОРТ тет виявився неспроможним підтримати торішні традиції і зайняв останнє місце (хоч ви­ ступала команда у повному складі). І. ГОНЧАР, О. КОРОПЕНКО, викладачі кафедри фізичного виховання. На фото: на дистанції сту­ дентка фізико-математичного факультету Л. Ткаченко; Л. Го­ ловченко після запливу; голов­ ний суддя змагань Ю. Биковцев вручає диплом переможця Л. Головченку. Фото В. Орловського. Н і � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/85 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/c1c1d52a8ff1f7feb5f02283258b919c.pdf e9fd766951f290a38647a6916187f824 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text З ПОЧАТКОМ НАВЧАННЯ, Д РУ ЗІ! Пролетарі в сіх країн, єднайтесяІ ЗА педагогічні КАДРИ ОРГAH PЕKТОPAТy, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 26 (494) Середа, 2 вересня 1970 року. ОТЖЕ, ДО ПРАЦІ! rJ A останні роки загально- Проф. О. К. РОМАНОВСЬКИИ, пектоп Інституту. ** освітня школа досягла нових важливих злетів. У школі сьогодні відбуваються радикаль­ ні зміни: перехід до загальної тичн е і с ем ін ар сь к е з а н я т т я п р о ­ середньої освіти, ускладнення і ходило творчо, р о зв и в а л о у к о ж ­ ного студен та здібності до гл и б о ­ «інтенсифікація» програм по­ кого а н ал ізу м атеріал у, с п р и ял о чаткової школи, організація ці­ ф орм уван н ю м іцних з в ’я з к ів т ео ­ лої низки різноманітних спец­ рії з практи кою ком у н істи ч н о го и ц тва і виховання н аш о ї шкіл, широке застосування тех­ будівн нічних засобів навчання. Все це молоді. Ми не м ож ем о п р и м и р и т и сь з ставить високі вимоги в першу тим, щ о д е я к а ч а с т и н а с ту д ен тів лиш е на «за; чергу до вчителя, бо за всіх цих (62 чол.) віч а65ть ся студен тів н а л ітн ій умов учитель у школі був, є і сдовільно» ес ії о д ерж ал и «н езадовільні» буде головним. оцінки. Т реба на ф акультетах у в аж н о р о зіб р а ти ся з цими л ю д ь­ Починаючи черговий навчаль­ ми и ти е ф ек т и в н и х за х о д ів ний рік, ми ні на хвилину не щ одоі в ж п ол іпш енн я їх успіш ності. повинні забувати тих високих вимог, які ставить перед нами життя ї в своїй повсякденній ді­ яльності неухильно ними керу­ ватися. «Ми» — це ті, хто сьо­ годні на студентській лаві, це— численний загін викладачів, — тих, хто покликаний вчити і гартувати майбутнього педаго­ га. І відрадно відзначити, що переважна більшість викладачів та студентів нашого інституту свідомі високих завдань, що стоять перед ними. Про це свід­ чать підсумки минулого 1969/70 навчального року, які були дня­ ми підведені на вченій Раді ін­ ституту. В минулому навчальному році колектив інституту спрямовував свої -зусилля на виконання ” По­ станови колегії Міністерства ос­ віти У РС Р від 17 грудня 1969 року іпро роботу нашого інститу­ ту. Над виконанням цієї Поста­ К аф ед рам слід к р ащ е о р ган ізу в а ти нови наїм доведеться немало по­ ін д и від у ал ьн у р о б о т у з с ту д е н ­ працювати і в цьому році. там и, н а д а в ат и їм п ов сяк д ен н у Характеризуючи наслідки ек­ доп ом огу в н ав ч ан н і. Д екан ам , з а ­ чим каф едрам и постійн о заменаційних сесій в цілому і квідую о н тр о л ю ва ти ідейний та н а у к о ­ рівень знань з окремих в о -теорети ч н и й р ів ен ь л екц ій , с е ­ дисциплін, можна сказати, що м ін а р с ь к и х т а л аб о р ат о р н и х з а ­ в и в ч ати і у д о ск о н ал ю вати студенти в основному глибоко нк рять. ащ и й досвід н ав ч ал ьн о -в и х о в н о ї оволоділи матеріалом. Особли­ роботи. во слід відмітити значне підви­ щення знань студентів з су­ Важливою складовою части­ спільних та профілюючих дис­ ною навчального процесу є си­ циплін. стематична копітка робота з З а р е з у л ь т а т а м и л іт н ь о ї е к з а ­ першокурсниками. На це ми м е н а ц ій н о ї с е с ії .п ерш ість у н а ­ найпильнішу вчанні трим ає д еф е к то л о гіч н и й повинні звернути ф акультет. (У сп іш н ість ск л а д а є увагу. В цьому році на 1 курс т у т 99,1 п р о ц е н т а .). З а д е ф е к то л о ­ стаціонару прийнято 625 осіб, г іч н и м й д е п е д а г о г іч н и й ф а к у л ь ­ третини т е т (97,7 п р о ц е н т а ), як и й , п о р ів ­ що складає більше контингенту студентів н ю ю ч и з н а с л ід к а м и зи м о в о ї с е ­ всього сії. д е щ о з н и з и в з а г а л ь н и й п о к а з­ стаціонарного відділу. Декана­ н и к у с п іш н о с т і: п о д а л ь ш і м ісця і громадським п о с ід а ю т ь ф іл о л о г и (97,3 п р о ц ен ­ там, партійним факультетів по­ та), з а н и м и — ф із и к и т а м ат е м а ­ організаціям т и к и ;(95,5 п р о ц е н т а ). У спіш н ість трібно зробити все належне для по ін с т и т у т у с к л а д а є 96,9 п р о ­ того, щоб наше поповнення як­ цента. Я к видно з наведених даних, найшвидше «акліматизувалося» у с п іш н іс т ь п о ф а к у л ь т е т а х і по в нових, докорінно відмінних від ін с т и т у т у в ц іл о м у дещ о п ід в и ­ школи умовах, І З ПОВНОГО Н а ­ щ и л а с ь . З р о с л и в о д н о ч а с і як існ і за навчання. п о к а з н и к и . Я к щ о в 1968/69 навч. пругою взялося р о ц і н а « в ід м ін н о » та «добре» Від перших (вдалих чи невда­ с к л а л и з и м о в у с е с ію 52.4 п р о ц е н ­ лих) кроків студента у вузі за­ т а . т о в з и м о в у с е с ію 1969/70 навч. успіхи. р о к у — 57 п р о ц е н т ів . На л ітн ій лежать його подальші с е с ії в ід п о в ід н о — 60 п роц ен тів Отже, наші витрати зусиль і п р о т и 49,9 п р о ц е н т ів . енергії, якими б значними вони Значно з б іл ь ш и л а с ь к іл ь к іс т ь швидко окупля­ в ід м ін н и к ів н а в ч а н н я і ти х. щ о не були, дуже н а в ч а ю т ь с я н а « в ід м ін н о » т а «доб­ ться. ре». Добре зробили на фізико-маУ н а в ч а л ь н ій р о б о т і ми, б е зп е ­ факультеті, за­ р е ч н о , д о м о г л и с я п е в н и х у с п іх ів . тематичному А ле ж и т т я в и м а г а є від^ н ас п р а ­ вчасно подбавши про організа­ ц ю в а т и щ е к р а щ е , п о с т ій н о у д о с ­ цію навчання першокурсників. к о н а л ю в а т и в сі ф о р м и н а в ч а л ь н о ­ Ще до початку навчального ро­ го п р о ц е с у . В ц ь о м у від н о ш ен н і у н а с щ е іМають м іс ц е іс т о т н і н е­ ку тут був розроблений план до­ занять. Призначені д о л ік и . Н е всі л е к ц ії ч и т а ю т ь с я даткових н а д о с т а т н ь о м у ід е й н о -т е о р е т и ч н о ­ відповідальні за цю справу з м у і н а у к о в о м у р ів н і. Ми щ е не числа досвідчених викладачів. д о м о г л и с я т о го , щ о б к о ж н е п р а к ­ Вимогливе і водночас уважне га доброзичливе ставлення до кожного — під таким кутом по­ винні бачити сутність своєї ро­ боти -з першокурсниками й дека­ нати інших факультетів. Ка­ федрам потрібно подбати, щоб з перших днів навчання залучи­ ти першокурсників до активної діяльності у студентських нау­ кових гуртках. У практичній діяльності про­ тягом навчального року нам до­ ведеться багато уваги приділяти організації та поліпшенню ідей­ но-виховної, ідеологічної робо­ ти. Обминаючи те безсумнівно позитивне і корисне, що досяг­ нуто колективом інституту в цьому напрямі, все ж доводи­ ться констатувати: ідейно-вихов­ на робота в академгрупах зали­ шає бажати багато кращого. Ми щ е не зн аєм о я к слід с т у ­ дентів. Ф акти поруш ен ня трудо­ вої ди сц и п л ін и , ам оральн і вчи нки, н и зь к а у сп іш н ість -ряду студентів — к р асн о м о в н е свідчення того, щ о м и не за в ж д и і не всі п р а ц ю є­ мо ц іл есп рям ован о, предм етно. Д еякі в и к л ад ач і взагал і в важ аю ть, щ о в и х о в у в ат и студентів, зу с т р і­ ч а т и ся з н и м и після лекц ій , в гу р ­ то ж и тк ах , на зборах, на е к с к у р ­ сіях, в м у зе я х — це с п р а в а а г іт а ­ тора. Т ака л ін ія поведінки п о­ м и л к ова і ш кідлива. Т оркаю ч и сь виховної роботи в гу р то ж и т к а х , м и ставим о в ел и кі вим оги в п ер ш у чергу до к о м со ­ м ол у і п роф сп іл к и . Треба, щ об ці сту д ен тсь к і о р ган іза ц ії сер й о зн о за й м а л и сь цією важ ливою д іл я н ­ кою с во єї роботи, а ректорат і п ар тк о м будуть доп ом агати і, зв и ­ чайн о, — вим агати . Велике значення у навчаль­ но-виховній роботі має естетич­ не і трудове виховання. Надто «модний» зовнішній вигляд окремих студентів, відсутність навичок культури поведінки, дисципліни, незнання еле­ ментарних основ естетики — з цими явищами ми зустрічає­ мось поки що на кожному кроці. Все це аж ніяк не личить май­ бутньому педагогові. Всім нам треба глибоко над цим замисли­ тись і зробити належні ви­ сновки. Естетичне виховання май­ бутніх вчителів має бути од­ ним із головних завдань на­ вчально-виховної роботи і зна­ йти належне відображення в на­ ших планах і головне — в діях. Не все гаразд і з трудовим вихованням студентів. Значна частина студентів протягом всього періоду навчання ніякої участі в трудовому житті не бе­ ре. І, мабуть, це не їх вина. Нам треба організувати трудове ви­ ховання так, щоб кожний сту­ дент за час навчання в інституті відпрацював не менше 300 го­ дин, і щоб облік відпрацьованих годин вівся у відповідному до­ кументі. Факультети повинні встано­ вити шефські зв’язки з підпри­ ємствами, колгоспами, радгос­ пами. Екскурсії на підприєм­ ства, в колгоспи, радгоспи та­ кож сприятимуть вихованню у студентів поваги до праці, до робітничого класу, працівників сільського господарства. (Закінчення на 2-Ій стор.). П РИ ВІ ТАННЯ ШАНОВНІ викладачі студенти, співро­ бітники інституту! Щиро віта­ ємо вас з початком навчання! У новому навчальному році — році ленінського ювілею та 50-річного ювілею нашого ву­ зу — бажаємо всім успіхів в оволодінні педагогічною спра­ вою, творчого зростання, Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. і ТОВАРИШІ — і міцного наукового здоров’я. РЕКТОРАТ, ПАРТКОМ, КО ­ МІТЕТ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМ ТА ПРОФКОМ ІНСТИТУТУ. СЕМЕСТР ТРУДОВИЙ Крим і Тюмень, Кустанай і Київщина — така «географія» студентських будівельних заго­ нів нашого інституту, що виїз­ дили влітку на новобудови. У цьогорічному третьому тру­ довому семестрі взяли участь біля 400 юнаків і дівчат — сту­ дентів всіх факультетів. Добрий слід полишили наші вихованці скрізь, де довелося їм працювати. Руками майбут­ ніх педагогів зведено немало житлових будинків, промисло­ вих та господарських об’єктів, врятовано від філоксери гекта­ ри кримських виноградників. Місцеве населення проводжало студентів на навчання сердеч­ ним «спасибі». Окрім своєї основної роботи студентські загони провели не­ мало масово-політичних заходів серед мешканців міст і сіл. Так в бійці Тюменського будівельного загону, незважаючи на труд­ ність роботи і складні кліматич­ ні умови, регулярно виступали перед робітниками з концерта­ ми художньої самодіяльності, лекціями на суспільно-політичні теми. Подібна робота проводи­ лася і в інших загонах. При Ку­ станайському загоні, крім цьо­ го, діяв піонерський табір-супутннк. Зараз бійці будівельних заго­ нів приступають до навчання. В комітет комсомолу надходять трудові рапорти від командирів загонів, і незабаром можна бу­ де назвати конкретні цифри — підвести остаточні підсумки сту­ дентського трудового літа. М. ЛЕВЧЕНКО, секретар комітету ЛКСМУ інституту. щасливу путь Закінчив школу — ти ще на роздоріжжі. Вступив до вузу — визначив вже головну мету свого життя. І тому 1 вересня для наших першокурсників — найщасливіший, найрадісніший день: вони знайшли своє покликання, вони зробили перший крок на шляху до мрії. Студент-першокурсник педагогічного... Непомітно спливуть роки, і через кілька сонячних вереснів ось ці юнаки і дівчата знову йтимуть з підручниками. На цеіі раз до школи, щоб навчившись, — учити. На фото (зліва направо): першокурсники дефектологіч­ ного та історичного факультетів Наталя Селезньова, Ми­ хайло Журба, Олександр Олійников, Борис Телешов, Тало­ на Даруга. Фото В. Сокура. �1 ВЕРЕСНЯ— ДЕНЬ ОСВІТИ Нові факультети: Вища школа готус спеціа­ лістів 325 профілів. М ай ж е три мільйони спеціалістів з вищою і середньою спеціальною осві­ тою зайнято нині в народному господарстві УРСР. * * * Професорсько - викладацький склад вищих учбових закладів налічує 41,1 тисячі осіб, серед яких 1.434 доктори і 13.947 кан­ дидатів наук, а у мистецьких учбових закладах працює 17.363 викладачів. Д о 757 технікумів . та учи­ лищ прийнято в цьому році 240 тисяч абітурієнтів. Вони набуватимуть знання із 378 спе­ ціальностей. * * і« В 1970 році до вузів респуб­ ліки вступило понад 153 тисячі осіб. Понад 8 тисяч — найкра­ щих найбільш підготовлених виробничників буде зарахована слухачами підготовчих відділів. * * * У вищих і середніх спеціаль­ них учбових закладах республі­ ки навчаються 4500 іноземних студентів, аспірантів і стажистів з 101 країни. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ * * * * * * В загальноосвітніх школах республіки вчиться зараз 7.551.000 учнів. Мільйонний за­ гін юнацтва здобуває освіту в школах робітничої молоді. У Ш КО ЛА Х Н А Ш О Ї РЕСПУБЛІ­ КИ ПРАЦЮ Є МАЙЖ Е ПІВМІЛЬЙОНА ВЧИТЕЛІВ. Лише за 1966— 1969 роки на Україні відкрито 63 середні уч­ бові заклади, які почали готу­ вати фахівців з 30 нових спе­ ціальностей. * * * З кожних 1000 чоловік насе­ лення республіки 26 мають ву­ зівський диплом. На кожні 10 тисяч чоловік припадає 74 ін­ женери проти 38 у США. ПОПОВНЕННЯ СОЦІАЛЬНИЙ «ПОРТРЕТ» ПЕРШОКУРСНИКА Бажання оволодівати спеці­ альностями педагога-історика, методиста піонерської роботи виявило близько 500 абітурі­ єнтів. На конкурсних екзаме­ нах відібрано 100 кращих. Се­ ред них — 44 хлопців і 54 дів­ чат, 10 комуністів і кандидатів в члени КПРС. Майже полови­ на вступників мають виробни­ чий стаж по 2 і більше років. Отже, нині на історичному фа­ культеті сьогодні навчається 207 студентів стаціонару і по­ над 150 студентів заочного від­ ділу. В перспективі це буде один з найбільших факультетів інституту, адже термін навчан­ ня на ньому п’ять років. Перші зустрічі з новим по­ повненням відбулися не тільки на вступних екзаменах, а й на ремонтних роботах в основному корпусі і приміщенні дефекто­ логічного ф-ту, де проходити­ муть заняття істориків. Наст­ З повною Україна нині — країна су­ цільної грамотності. Майже кожний четвертий мешканець республіки вчиться. Україна — республіка сту­ дентів. У 138 вузах вчаться 800 тисяч юнаків і дівчат. В рес­ публіці відкрито сім мистець­ ких вузів, два інститути куль­ тури. Тільки за останні роки по­ чали працювати Інститут наф­ ти і газу в Івано-Франківську, Кіровоградський інститут сіль­ ськогосподарського машинобу­ дування, Харківський інститут побутового обслуговув а н н я, Донецький музично-педагогіч­ ний інститут та Київський інсти­ тут культури. ІСТОРИЧНИЙ комуністи і комсомольці, активі­ сти, яким добре знайома громад­ ська робота. До складу комсо­ Право отримати квитки студен­ мольської організації інституту тів Київського педагогічного ін­ влилося 563 комсомольці. Серед ституту ім. О. М. Горького на прийнятих на 1-ші курси — 17 ко­ цьогорічних вступних екзаменах муністів. вибороли 625 студентів. ЯКІСТЬ ЗНАНЬ Які ж характерні риси для пер­ Хотілося б проаналізувати, хо­ шокурсників 1970 року? Всім їм притаманне прагнення до знань, ча б побіжно, якість знань абітунаполегливість, воля в досягнен­ рієнта-70 з окремих предметів, вказати у загальних рисах на не­ ні мети. підготовці вчорашніх Із загальної кількості зарахова­ доліки у них: чоловіків — 203 (34%), ж і­ десятикласників з тих чи інших нок — 394 (66% ), колгоспників предметів. (дітей колгоспників) — 137 (23% ), Ось що, наприклад, констатува­ службовців (дітей службовців) — ли члени приймальних комісій з 201 (33,6%). Робітники і колгосп­ української мови та літератури. знань української мови ники разом по факультетах скла­ Рівень дають: фізико-математичний — абітурієнтів дозволяє зробити за­ 61% , філологічний — 67%, істо­ гальний висновок: майже всі ви­ ричний — 69%, педагогічний — пускники середніх шкіл недостат­ 80% , дефектологічний — 73%, му­ ньо засвоїли основи граматичної структури мови. Слабким місцем зично-педагогічний — 54%За національним складом зара­ у підготовці абітурієнтів слід вва­ ховані на перший курс характе­ жати незнання точних визначень ризуються такими даними: укра­ ряду граматичних понять, а також їнців — 474, росіян — 99, євре­ відрив теорії мови від практики окремі теоретичні ї в — 17, інших національностей — (як правило, визначення не підкріплюються 7 осіб. За місцем проживання: киян — прикладами). Екзамени з літератури показа­ 186 осіб. Осіб, які постійно про­ живають в сільській місцевості--- ли, що значна частина випускни­ ків гірше знають давню літерату­ 293. О тж е,, нинішні першокурсни­ ру і краще — літературу радян­ ки — це робітнича і колгоспна ську та XIX століття, плутають ісмолодь, демобілізовані з лав торико-літературні факти, не вмі­ Радянської Армії, С е р е д зарахо­ ють аналізувати твори, визначити ваних на денну форму навчання жанр, розповісти про композицію більшість мають виробничий стаж твору. Частина студентів недостат­ (27% — по два і більше років). ньо обізнана з художніми текста­ Більшість першокурсників — ми. На опоряджувально-господар­ ських роботах в літній період працювало біля 200 студентівпершокурсників. Хлопці І дівча­ та з різних факультетів опоря­ джали учбові корпуси, гурто­ житки, їдальні, інститутське по­ двір’я та інші об’єкти — мили, чистили, прибирали, виконували допоміжні роботи. Окремі сту­ денти працюють і на самостій­ них ділянках. Так, наприклад, третьокурсники філологічного факультету В. Дубинський, І. Кустовський та інші обличко­ вують стіни плитами сухої шту­ катурки. Працьовитими і сумлінними показали себе студенти фізикоматематичного факультету Пет­ ро Лещенко, Григорій Красовнцький, Тетяна іПідлужна, Га­ лина Орленко; історичного — Євген Хохуда, Василь Науменко та багато інших хлопців і дівчат-першокурсників. Р. КРЮЧКОВА, ст. інженер інституту. Серйозні прогалини у вступни­ ків в підготовці з фізики та ма­ тематики. Якість знань навіть тих, що витримали конкурс, залишає бажати багато кращого. Почина­ ючи навчання у вузі, з першого дня їм потрібно буде багато і наполегливо працювати. Добрі знання показали абітурі­ єнти ня екзамені з історії СРСР. Переважна більшість вступників мають з цього предмету «5» і «4». Особливо багато таких абі­ турієнтів було на історичному фа­ культеті, що свідчить про пра­ вильний вибір майбутньої про­ фесії. Відрадним явищем на екзаме­ нах цього набору було помітне посилення уваги вступників серед­ ніх шкіл до оволодіння ленін­ ською теоретичною спадщиною. Багато з них добре обізнані з важливими статтями і промовами В. І. Леніна, зокрема з його ос­ танніми працями, в яких накрес­ лено план побудови соціалізму в СРСР. » Серед вступників 35 медалістів середніх шкіл, які успішно ви­ тримали вступні екзамени. Це студенти історичного ф-ту Віра Тарасенко, музично-педагогічно­ го — Ольга Безпала, фізико-математичного — Світлана Гришко, Лідія Ковтун, Федір Колесник та багато інших. В цілому на 1-ші курси ми при­ йняли хорошу молодь. Завдання деканатів і кафедр полягатиме в тому, щоб правильно організува­ ти роботу з першокурсниками і тим самим забезпечити успішне їх навчання в умовах вищої шко­ ли. В. БОНДАР, секретар приймальної комісії З 1 вересня у нашому ін­ ституті відкрилися два нові факультети — історичний та музично-педагогічний. Знаменно, що відбулося це в рік 50-річного ювілею на­ шого інституту. Ми попро­ сили деканів новоствореннх факультетів сказати кілька слів з цієї нагоди. рій першокурсників бадьорий. Вони сповнені щирого бажання у рік славного ленінського юві­ лею зробити все, щоб не посту­ питися по всіх показниках своїм попередникам — студен­ там 2-го курсу, які, як відомо, добре зарекомендували себе і в навчанні, і в громадсько-ко­ готують його зараз студенти рисній роботі. музично-педагогічного, серед Доцент Г. СІЧКАР, яких немало й першокурсників. декан історичного ф-ту. Факультет у новому навчаль­ ному році планує розширювати МУЗИЧНОшефські зв’язки з підприємст­ вами міста, сільськими школа­ ІІЕДАГОПЧНИЙ ми. Так, зараз ми проводжає­ Наш факультет готує вчите­ мо на педагогічну практику в лів музики і співів загальноос­ училища і школи Переяславта Богуславвітніх шкіл, викладачів педучи­ Хмельницького лищ з спеціальностей: диригу­ ського районів своїх четверто­ вання, фортеп’яно, скрипка, курсників. Починаючи новий навчаль­ баян. За право називатись сту­ дентом музпеду змагалося 116 ний рік, студенти музично-педа­ бажання абітурієнтів. Це випускники се­ гогічного сповнені редніх шкіл, педучилищ, му­ творчо і наполегливо оволоді­ зичних училищ, культпросвіт- вати музичним фахом. ніх училищ. З кращими з них О. ІОВСА, ви матимете нагоду познайоми­ декан музично-педагогічно­ тися 7 вересня на концерті, що го ф-ту. НА ЗАВЕРШАЛЬНУ ПРАКТИКУ Зараз в інституті на останню, завершальну практику пішли в старші класи середньої школи і педучилища понад 500 студентів 4-х, 5-х курсів. Вони складатимуть серйозний екзамен на педагогічну зрілість. На попередній практиці більшість студентів з відповідаль­ ністю і любов’ю поставились до роботи, наполегливо озброювали себе педагогічними навичками, їхні уроки були добре продуманими і цікавими, робота в школі давала їм велику моральну насолоду. Бу­ ли, проте, хоч і поодинокі, факти байдуокого ставлення до обов'язків практиканта. Значний недолік відчувався зо­ крема у проведенні виховної ро­ боти. Дехто ставився до неї як до другорядної. Робота з старшокласниками ви­ магатиме від студентів не тільки глибоких знань предмету, а й умін­ ня спілкуватись з учнівським ко­ лективом, виявляти інтереси і ду­ ховні запити допитливої молоді та цілеспрямовано виховувати її. По­ трібно тримати тісніший зв’язок з комсомольськими організаціями школи, з батьками учнів. Випускники нашого інституту, що збиралися в березні на тради­ ційну зустріч, наголошували на потребі краще готувати студентів до роботи класними керівниками. До цих зауважень вчителів варто прислухатись, адже наше завдан­ ня готувати фахівців, які б задо­ вольнили всі вимоги сучасної школи. Були недоліки і в навчальній роботі студентів. Вони пояснюва­ лись ще недостатнім умінням вес­ ти спостереження, аналізувати урок — основну форму навчальної роботи в школі з погляду психо­ логічного, дидактичного і мето­ дичного. Як результат таких недо­ ліків — уроки деяких студентів були одноманітними. Цим же по­ яснювалось те, що аналіз уроків частина студентів робила надто поверхово, некваліфіковано. На завершальній практиці і студентам, і методистам на це слід звернути особливу увагу. Тре­ ба більше вчитись не тільки в учителів школи, а й наполегливо студіювати методичну літературу. Перед виїздом на практику для всіх студентів були проведені настановчі конференції на кафед­ рах. Студенти забезпечені шкіль­ ними програмами, погрібною до­ кументацією. Після закінчення пе­ дагогічної практики на факульте­ тах будуть проведені підсумкові науково-методичні конференції, на яких студенти ділитимуться своїм педагогічним досвідом. В. ШЕВЧЕНКО, керівник педпрактики. ОТЖЕ, ДО ПРАЩ! (Закінчення. Поч. на 1-ій стор.). дів ати ністю ». Нам потрібно закріпити ту атмосферу творчого піднесен­ ня, яке було досягнуте в період підготовки та зустрічі ленін­ ського ювілею, зосередити ува­ гу на виконанні рішень XXIII з’їзду КПРС, грудневого (1969 р.), липневого (1970 р.) Пленумів ЦК КПРС, положень і висновків доповіді Генерально­ го секретаря ЦК КПРС Л. І. Брежнєва на урочистому засі­ данні ЦК КПРС, Верховної Ра­ ди СРСР і РРФСР, присвяче­ ному ленінському ювілею. На виконання цієї Постано­ ви і потрібно спрямовувати всі наші зусилля. Це — найперша програма дій на сьогодні і зав­ тра. Високі завдання, які ста­ вить перед педагогічними вуза­ ми партія і уряд, вимагають від кожного викладача і студента повної мобілізації всіх зусиль. Зрозуміло, в процесі практич­ ної роботи впродовж навчаль­ ного року нам доведеться зу­ стрічатись і з певними усклад­ неннями (великий обсяг ремонт­ них робіт, що ведуться зараз е інституті, територіальна «від­ межованість» факультетів то­ що). Але всі ці труднощі від­ ступлять перед працьовитими, дисциплінованими, сумлінними І наполегливими. Такими і хоті­ лося б бачити кожного члена нашого колективу. ...Новий навчальний розпо­ чався. Отже, до прації У П останові П олітбю ро ЦК КП У країн и від 11 серп н я 1970 ро к у «Про роботу п ед агогіч н и х ін сти ту­ тів У к р а їн сь к о ї РСР» за з н а ч а є ­ ться: «В наш ч а с еф ек ти вн о зд ій с­ ню вати н а в ч а н н я м ож е лиш е той учи тель, я к и й м ає ш ирокий по­ літичний к р угозір, високий н а у к о ­ вий і за га л ьн о к у л ь ту р н и й рівен ь, досконало володіє м арксистськолен ін ською теорією , глибоко зн ає основи і су часн и й стан ф а х о в и х і сум іж н и х о ними наук, добре р о зб и р аєть ся у за га л ьн ій і в ік о ­ вій психології та ф ізіології л ю ди­ ни, ви яв л яє постійне п рагн ен н я поповню вати свої зн ан н я, оволо­ педагогічною м ай стер­ Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (494) (2 вересня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (494) (2 вересня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/135 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/863cd9768261918fe6ccb891ac2b3410.pdf 31912a4819e597d527d481d08db026dc Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (123) (7 жовтня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (123) (7 жовтня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/278 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/469db3c4fc54f587e423cb442e7c6169.pdf 056b4085c485f00dfdb70b585ebe3a15 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! педагогічні К А Д РИ З а 14 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Ж ОВТНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 27 ( 39) Ціна 15 коп. Науковий геній радянської людини завойовує Всесвіт на Красній площі Першого В иступаючи травня 1935 року, великий основополож­ ник теорії міжпланетних подорожей К. Е. Ціол­ ковський говорив: «Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться лише через багато сотень літ. Але строки міняються. Я вірю, що багато з вас будуть свідками першої заатмосферної по­ дорожі». Пройшло менше чверті століття, і учні і по­ слідовники Ціолковського досягли нових вер­ шин у астронавтиці. 4 жовтня 1957 р. в Радянському Союзі за­ пущено перший у світі штучний супутник Землі. Споконвічна мрія людства про міжпланетні подорожі стає реальністю. Велика гордість проймає кожного з нас, бо запущено першого супутника Землі в нашій Радянській країні. Це грандіозний і немеркну­ чий у віках подвиг радянської науки. Це — найвеличніший вклад радянських учених, ін­ женерів у скарбницю світової науки. Радянська наука вийшла тепер на перше місце в справі пізнання властивостей косміч­ ного простору і вивчення обертання небесних тіл нашої сонячної системи. За останні роки радянські вчені не раз при­ водили у здивування світову громадськість своїми сміливими науковими дерзаннями і тех­ нічними досягненнями. Пуск першої В СВІТІ атомної електростанції, створення комфорта­ бельних пасажирських літаків типу «ТУ-104», «Україна», «Москва», найпотужніший у світі синхрофазотрон, створення міжконтиненталь­ ної балістичної ракети і, нарешті, успішний запуск штучного супутника Землі — ось дале­ ко не повний перелік епохальних відкрить на­ укового генія радянського народу. Шлях до цих і подібних відкрить був закладений у бу­ ремні дні Великого Жовтня. Соціалізм роз­ кріпачив життя народів, створивши найспри­ ятливіші умови розвитку наукової технічної творчості трудящих мас. Сорок років тому радянський народ про­ клав шлях людству до щасливого життя, сьо­ годні наш народ відкриває людству шлях у Космос, шлях до освоєння зоряного простору. Побудова і успішний запуск штучного су­ путника був би немислимий без високого рів­ ня розвитку ракетної техніки в СРСР. Щоб вивести супутник на орбіту потрібно було створити зверхшвидку ракету-носія, а та­ кож забезпечити супутник захисним при­ строєм. Цей останній виконаний у вигляді ко­ нуса Із спеціальних сплавів. Вага супутника 83,6 кг., діаметр поперечника кулі 58 см. Корпус тіла супутника виготовлено із сплавів алюмінію, поверхня відполірована. Всередині супутника розміщені радіопередаточні при­ строї і джерела їх живлення. Протягом певно­ го часу супутник посилатиме радіосигнали, які зараз успішно приймаються на Землі не лише радіопеленгаційними установками, але й ра­ діолюбителями. Можливі оптичні спостережен­ ня супутника (у бінокль, підзорну трубу), але для цього потрібно, щоб у земній атмосфері була добра видимість. Найкраще візуально спостерігати супутник у променях сходу або заходу Сонця. Трудність спостереження су­ путника посилюється ще й тим, що він має величезну швидкість обертання (понад 28 тис. км. на годину). Отже в межах видимої части­ ни неба він може спостерігатися одну хвили­ ну, а то й менше. До спостереження руху небесних тіл з такою візуальною швидкістю (в середньому близько одного градуса на се­ кунду) мало пристосовані наявні в більшості обсерваторій оптичні прилади. Найбільш на­ дійно дає про себе знати супутник по радіо­ сигналах, які можна приймати на Землі на віддалі до 10 тис. км. від супутника. Обертається супутник у верхніх шарах зем­ ної атмосфери на висоті 900—1000 км. Фор­ ма орбіти — еліпс, один із фокусів якого міститься в центрі Землі. Перигей орбіти су­ путника знаходиться у північній півкулі Землі, апогей — відповідно у південній півкулі. Фор­ ма орбіти увесь час змінюється і, напевне, буде наближатися з часом до кругової. З часом супутник перестань посилати ра­ діосигнали, оскільки виснажаться джерела енергії його передатчиків. Проте сам він, як показують розрахунки, буде тривалий час обертатися навколо Землі. Зараз поряд з су­ путником обертається навколо Землі ракетаносій. Завдяки різниці періодів обертання і різного ступеня гальмування в атмосфері Зем­ лі супутник, ракета-носій і захисний конус в один і той же момент можуть виявитися над різними точками земної поверхні. Запуск супутника і спостереження над ним дають можливість вивчати властивості іоно­ сфери, її хімічну структуру. Важливе значен­ ня це матиме для вивчення корпускулярної ра­ діації Сонця, первинного складу і варіації космічних променів, вивчення властивостей ме­ теорної матерії, що є у верхніх шарах атмос­ фери. Такі нові горизонти відкриває штучний супутник перед наукою і технікою. Перемогу радянського наукового генія в га­ лузі ракетобудування гаряче вітають наші дру­ зі за рубежем, які щиро радіють з успіхів нашої науки. Пріоритет Радянської країни в цій галузі змушена визнати навіть буржуазна преса. Ряд буржуазних газет на Заході відзна­ чають, що майже 90 процентів розмов про створення штучного супутника припадало на США, а 100 процентів практичної справи на­ лежить СРСР. Нашим ученим вдалося збу­ дувати супутник, який важчий проектованого на Заході майже у 8 разів, запущений він на висоту майже вдвоє більшу, ніж пеердбачалося на Заході. Це факт, який хоч і з скрежетом зубів, але змушені визнати імперіалістичні за­ правили. Радянські вчені ще раз продемонстрували всьому світові високий рівень соціалістичної науки, яка, як і всі наші досягнення, зростав під життєдайним світлом Великого Жовтня. Почнемо серйозну розмову — 38 років тому я закінчила гімназію. Здійснилося моє ба­ жання — стала вчителькою. Ми їхали 'працювати на село під лозунгом: «Засвічувати світ­ ло там. де багато темряви». Ми мали по сімнадцять доручень, та вони не страшили нас, бо років нам також було по сім­ надцять!.. Так розповідала вчителька Галина Михайлівна Остроушко на вечорі — зустрічі студентів мовно-літературного факультету з заслуженими вчителями рес­ публіки. Особливо цікавою і хвилюю­ чою була розповідь 75-річної вчительки К. Є. Поповкіної (ма­ тері письменника Є. Поповкіна i викладача нашого інституту Є. Ю. Кастеллі). На її долю ви­ пало не тільки вчитися в ста­ рії! дореволюційній школі, але ii працювати в ній. Які неви­ черпні можливості дав, які умо­ ви створив соціалістичний лад для радянського вчителя, можна бачити з її скромної розповіді про своє життя. Тільки людина сильної волі, настирливої вдачі, віддана своїй справі могла в 47 років вступити до інституту! Килина Євгеніївна Поповкіна у п'ятдесятирічному віці закінчи­ ла наш інститут і після цього ще 22 роки працювала в школі. Зустріч зі старшими вчителя­ ми не могла не надихнути нас на роздуми... А подумати є над чим! У нас умови незрівняно кра­ щі, ніж у наших старших колег. До наших послуг все, а от на­ строї часто зустрічаються зов­ сім інші: коли б доручення не було жодного (хоч років також 17—20), працювати щоб помен­ ше і як вийде; навіть на вечір зустрічі з нашими славними гостями прийшла незначна частина студентів. Створили в інституті універ­ ситет культури. Та (через па­ сивність студентів) його Існу­ вання було надто короткочас­ ним... Літературна студія організу­ вала зустріч з поетами 1 пи­ сьменниками-випускниками на­ шого інституту. Зустріч не від­ булася, бо запрошених прийшло більше, ніж тих, хто запрошу­ вав. Профспілкові збори перено­ силися кілька разів через не­ явку студентів. Майже 50 ком­ сомольців не з’явилося на факультетські комсомольські збори. Чи не час нашій газеті «За педагогічні кадри» почати сер­ йозну розмову про боротьбу з пасивністю, байдужістю, яка сьогодні є на факультеті при­ крим фактом?! Професія вчителя справді ча­ рівна. Учитель — людина твор­ ча, багата знаннями, активна в усіх сторонах життя. Безпереч­ но, що такі зустрічі дуже допо­ магатимуть нам. В. ЯРЕМЕНКО. Розпочали вивчення тез Готуючись до но­ вого навчального ро­ ку в системі партій­ ної освіти, партбюро фізико - математич­ ного факультету за­ здалегідь провело роботу по укомплек­ туванню сітки парт­ освітн. Група комуністів в складі 14 чоловік та 10 позапартійних викладачів будуть вивчати політеконо­ мію соціалізму в теоретичному семі­ нарі, керівником якого партбюро ін­ ституту виділило М. С. Сугоняко. Крім цього, для ла­ борантів організова­ но гурток по вивчен­ ню біжучої політики, керівником гуртка призначено Є. Я. Шляхтер. 3-го жовтня відбу­ лося перше заняття, на якому розпочало­ ся глибоке вивчення тез відділу пропа­ ганди і агітації ЦК КПРС 1 Інституту марксизму - ленініз­ му при ЦК КПРС про підготовку до 40-ї річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. П. ПЕТРИШИНА. По с т о р ін к а х вузівськ и х багат от upажок НОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ. У столиці Дагестану на базі педагогічного інституту імені Сулеймана Стальського відкрився державний універ­ ситет. В ньому будуть навчатися юнаки і дівчата 32 націо­ нальностей і народностей Да­ гестану. («За советскую науку»). «ІСТОРІЯ КОМСОМОЛУ ХАРКІВЩИНИ». На історичному факульте­ ті Харківського державного університету імені О. М. Горького створено автор­ ський колектив студентів для написання книги «Історія комсомолу Харківщини». («Харківський університет»), СТАДІОН ПОБУДОВАНИЙ. У Московському ордена Леніна енергетичному інсти­ туті силами студентів, спів­ робітників і Викладачів побудований стадіон. Він дасть можливість краще організувати учбово-трену­ вальну роботу бігунів, стри­ бунів у висоту і довжину. метальників. Спеціальні сек­ тори виділені для стрибків з жердиною і потрійного стриб­ ка з розбігу. На новому стадіоні буде також невелика механічна ковзанка. («Энергетик»). ЛІТНІ ЛИЖІ. Щоб досягти високих тех­ нічних результатів, лижнику необхідно тренуватися протя­ гом всього року, а зима в центральній смузі настає пізно і закінчується рано. Викладач кафедри фізич­ ного виховання і спорту Мо­ сковського лісотехнічного інституту В. Шперов скон­ струював лижі, які дозволя­ ють вивчати і удосконалюва­ ти техніку в літній період. Зроблені вони із звичайних лиж, але укорочені (зрізані носкова і п'яточна частини). Замість коліщат використані шайби для хокея. Лижа по­ ставлена на три таких коле­ са, причому переднє назад не обертається. («Советский лесоинженер)». �Звітує комсомольська юнь 9-го жовтня відбулась XII робітничого класу і ленінського Про контроль над виконан­ комсомольська конференція на­ комсомолу. ням рішень, про недостатній шого інституту. Культурно-масова робота ще зв’язок членів комітету з гру­ У звітній доповіді член не на висоті. Поряд з хороши­ пами говорили делегати конфе­ комітету комсомолу т. Щекоті­ ми, на сцені часто можна поба­ ренції тт. Решетняк (педфак). хіна дала аналіз роботи комсо­ чити недоброякісні, нецікаві но­ Сокур (фізматфакультет), Кот мольської організації інституту. мери. (мовно-літературний факультет). Недостатньо цікавився комі­ Толстихін (педфак). Керуючись у своїй роботі рі­ шеннями XX з'їзду КПРС, ком­ тет ЛКСМУ умовами життя сту­ Секретар бюро мовно-літера­ сомольці під керівництвом пар­ дентів у гуртожитку і на кут­ турного факультету т. Бойко тійної організації інституту ках, вчасно не надавав їм до­ присвятила свій виступ питанню провели значну роботу в спра­ помоги, не турбувався про по­ організації взаємодопомоги се­ ві підготовки висококваліфікова­ ліпшення умов життя. ред студентів. Вона також звер­ них радянських педагогів. Комітет комсомолу, факуль­ нула увагу делегатів на те, що В центрі уваги комсомоль­ тетські бюро недостатньо зай­ до 40-ї річниці Великого Жовт­ ської організації була політико- малися ідейним загартуванням ня залишилось небагато часу, і виховна робота. Для студентів молоді, залученням її до фізич­ тому треба негайно активізува­ були організовані щотижневі ної праці, а також мало навча­ ти роботу. політзаняття, читались лекції ли комсомольський актив, не Цікавим обіцяв бути виступ на загальнополітичні теми, в надавали йому повсякденної делегата мовно-літературного групах проводились тематичні практичної допомоги на місцях. факультету т. Шарапи. Але Комсомольська організація його критичні зауваження були збори та обговорення творів художньої літератури, статей мало приділяла уваги ро­ неконкретними, а тому і беззу­ молодіжних газет та журналів, боті ДСТ «Буревісник» та бими. зустрічі з старими більшови­ ДТСААФ, особливо упустивши Випускник інституту, колиш­ питання виховної роботи серед ній секретар комітету ЛКСМУ ками. Комітет комсомолу приді­ спортсменів. т. Власко детально зупинився * * ляв увагу боротьбі за ви­ на окремих питаннях роботи соку успішність і свідому дис­ У діловій атмосфері пройшло комсомольської організації ципліну студентів. Загальна обговорення звітної доповіді ко­ КДПІ. успішність по інституту скла­ мітету ЛКСМУ. — Щоб була робота,— наго­ дає 97,2 процента. В інсти­ Делегати конференції у своїх лошує він,— потрібна ініціати­ туті налічується 245 відмінни­ виступах розповіли про те, ва комсомольців, відповідаль­ ків навчання, 764 студенти що хвилює нашу молодь, щиро ність кожного за загальну спра­ склали екзамени на «добре» і і відверто вказали на хиби в ву. Членам комітету нелегко «відмінно». роботі комсомольської організа­ працювати без підтримки акти­ Комсомольська організація ції, внесли конкретні поради і ву. Тов. Власко говорить про те. приділяла чимало уваги студен­ пропозиції. Делегат фізико-математично­ що комсомольська організація там молодших, особливо перших курсів, знайомлячи їх з форма­ го факультету т. Болгар вказав приділяє мало уваги всебічному ми і методами громадської ро­ на недоліки у постановці куль­ розвиткові студентів. боти. З цією метою організову­ турно-масової роботи. Директор інституту т. ПідВін пропонує проводити об­ тиченко у своєму виступі за­ вались вечори-зустрічі з студен­ тами-старшокурсниками, відмін­ мін концертними програмами значила, що комсомольська никами навчання та з професор­ між вузами міста. організація проводила велику — Добре було б також,— до­ роботу в академгрупах у ідей­ сько-викладацьким складом. За звітний період значно по­ дає т. Болгар,— якби наші стар­ но-політичному вихованні сту­ ліпшилась робота наукових сту­ ші товариші-викладачі більше дентів і в організації та прове­ дентських гуртків, збільшилась цікавились життям студентів, денні художньої самодіяльності. кількість експериментальних допомагали їм, як робить це, Фестивальні вечори показали робіт та кількість студентів- наприклад, проф. М. М. Пе­ наявність талановитої молоді. рельмутер. гуртківців. Однак є багато і недоліків в Секретар бюро педагогічного роботі комітету ЛКСМУ та Комсомольці інституту про­ факультету т. Бондар говорить факультетських бюро. Серед вели велику шефську роботу в про те, що в комсомольській ро­ комсомольців є чимало не­ колгоспах і МТС Києво-Свято­ боті повинно бути більше по­ встигаючих. Є такі, напри­ шинського району та на інших рядку; комітет комсомолу пови­ клад, товариші, які при­ підшефних підприємствах. нен не тільки давати розпоря­ йшли з підприємств, мали пе­ Чимало комсомольців під час дження, але й контролювати їх рерву в навчанні; їм потрібно літніх канікул працювали в піо­ виконання. допомогти. Але є й такі, які не­ нерських таборах, де виявили На трибуні делегат мовно-лі­ свідомо відносяться до навчан­ себе вмілими організаторами тературного факультету т. Чен­ піонерської роботи і виховате­ чева. Вона від імені першокурс­ ня, погано себе поводять. Так, студенти Корнієнко і лями дітей. ників ділиться великою радістю. Гамарис (рос. відділ мовно-лі­ Аналізуючи культмасову ро­ — Збулись наші бажання і боту за звітний період, допові­ мрії: ми стали студентами тературного факультету) негід­ дач відзначила, що основна ува­ педінституту! І ми просимо, но себе поводили. Все це, на­ решті, закінчилось виключен­ га комсомольської організації щоб комсомольці-старшокурс­ інституту скеровувалась на за­ ники допомогли нам активне ням їх з інстититу. Комсомоль­ лучення студентів у гуртки і включитись у життя інституту. ська організація не виховувала цих комсомольців, не викривала колективи художньої самоді­ — На мою думку, основною їх обурливих вчинків. яльності, на організацію культ­ хибою в роботі комітету був У своєму виступ і секретар походів і дозвілля студентів. недостатній зв’язок з первин­ партбюро інституту т. Тендерес Поряд з цим, в роботі комсо­ ними організаціями,— говорить звернув увагу на необхідність мольської організації є ряд секретар бюро фізико-матема­ серйозних недоліків. Так, 33 тичного факультету т. Семко.— розвитку комсомольської ініціа­ комсомольці у весняну екзаме­ Плани роботи комітету зовсім тиви й активності на всіх ділян­ наційну сесію одержали незадо­ не були зв’язані з планами ни­ ках навчальної і виховної ро­ вільні оцінки. Комітет комсомо­ зових органів. Не проводились боти. Він закликав комсомоль­ ців взяти активну участь у від­ лу, бюро факультетів, активи школи активу. значенні великого свята Жовтня. груп послабили контроль за від­ На конференції виступив з відуванням лекцій, не притягу­ промовою секретар Сталінсько­ вали до відповідальності сту­ О Б ’ЯВ А РК ЛКСМУ т. Солдатенко. го дентів-прогульників. * * 15-го жовтня ц. р. о 14 год Мали місце недоліки у про­ Конференція прийняла роз­ в приміщенні редакції га­ веденні виховних заходів, які, горнуте рішення, в якому перед зети «За педагогічні кадри» як правило, готуються наспіх 1 новообраним комітетом комсо­ проводяться при малій явці сту­ (кімната 57) відбудеться на­ молу інституту поставлено ряд рада редакторів та членів дентів (політзаняття, лекції). редколегій стінних газет і конкретних завдань по усунен­ Комсомольська організація ню наявних недоліків. Рішення додатків до них. інституту недостатньо проводи­ На порядку денному—пи­ конференції націлює комітет ла роботу по підготовці до 40- тання підготовки ювілейних комсомолу на дальше поліпшен­ річчя Великого Жовтня, повіль­ номерів газет. ня всієї роботи. но перебудовує свою роботу в Конференція обрала новий Запрошується студкорів­ світлі рішень VII Пленуму склад, комітету. Секретарем ко­ ський актив. ЦК ВЛКСМ, недостатньо вико­ мітету комсомолу обрано т. РЕДКОЛЕГІЯ. ристовувала у виховній роботі Горбач, заступниками — тт. Янківську і Білого. революційні традиції партії, Лекційна пропаганда в інституті Колектив нашого інституту, ються також зустрічі студентів як і весь радянський народ, з з старими комуністами, з робіт­ великим трудовим піднесенням никами заводу «Більшовик». Д ля адміністративно-техніч­ готується зустріти 40-і роко­ вини Великої Жовтневої соціа­ ного персоналу інституту готу­ лістичної революції. Партійна ються лекції про міжнародне організація та дирекція інсти­ становище Радянського Союзу туту чимало зробили для успіш­ про соціалістичне ставлення ра­ ного проведення всенародного дянських людей до праці та свята. В інституті розроблено І Н Ш І . та затверджено розгорнутий В кінні ЦЬОГО МІСЯЦЯ будуть план проведення політико-ви­ проведені теоретичні конферен­ ховної роботи серед студентів, ції студентів усіх факультетів викладачів та адміністративно- та наукова сесія професорськотехнічного персоналу. В цьому викладацького складу, присвя­ плані передбачено провести як чені 40-річчю Великої Жовтне­ в масштабі інституту, так і на вої соціалістичної революції. В інституті готується там факультетах цілий ряд лекцій, бесід та вечорів, присвячених велика виставка, яка буде на­ висвітленню успіхів соціалістич­ очно показувати досягнення на­ ного будівництва в нашій краї­ шої Батьківщ ини в галузі роз­ ні, а також показу міжнародно­ витку радянської культури, зо­ го значення Великої Жовтневої крема, Київського педагогічно­ го інституту за роки Радянської соціалістичної революції. Студенти інституту вже про­ влади. Всі ці заходи, які проводять­ слухали змістовні лекції Г. П. Лещенко про перемогу Великої ся і будуть проводитись партій­ Жовтневої соціалістичної рево­ ними організаціями інституту та люції на Україні, Л. П. Тенде­ факультетів, спрямовані на по­ реса про перемогу Жовтневої ліпшення політико-виховної ро­ революції і соціалістичну пере­ боти в інституті. Але вже перші проведені будову сільського господарства, Ф. Л. Слободінської («Перемо­ лекції виявили і певні недолі­ га Великої Жовтневої револю­ ки. Хибою в проведенні лекцій, ції — початок нової ери в істо­ бесід є те, що не всі студенти рії людства»), Д. П. Шутенка та викладачі їх відвідують. («Герої громадянської війни в Серйозним недоліком лекційної російській художній літера­ пропаганди є також і те, що на факультетах мало ще практику­ турі»). З великим задоволенням про­ ються лекції, бесіди, які пока­ слухали студенти та професор­ зували б досягнення певної га­ сько-викладацький склад інсти­ лузі науки за роки Радянської туту доповідь М. М. Підтичен­ влади. До цього часу лише на ко «Тези до 40-річчя Великої педагогічному факультеті про­ Жовтневої соціалістичної рево­ читана лекція на тему: «Розви­ ток радянської педагогічної на­ люції та наші завдання». уки за 40 років». А на фізикоНезабаром для працівників математичному факультеті ще інституту буде прочитана ціка­ не тільки не прочитано, але на­ ва лекція про запуск в СРСР віть не заплановано лекцій. першого в світі супутника Зем­ які б висвітлювали досягнення лі, про походження життя на математики чи фізики за роки Землі. Для студентів будуть Радянської влади. прочитані лекції, проведені бе­ Партійному бюро потрібно сіди в академгрупах про куль­ терміново усунути недоліки в турну революцію на Україні, лекційній пропаганді на фізикопро Радянську Конституцію, математичному факультеті. про досягнення СРСР у галузі В. РОКИТКО. ракетобудування. Передбача­ О б го во р ен н я ва ж л и во го Кілька днів тому відбувся пленум кафедр мовно-літератур­ ного факультету, присвячений обговоренню виступів М. С. Хру­ щова з питань літератури і мистецтва. На пленумі були присутні ви­ кладачі, аспіранти, студенти. Проф. П. К. Волинський в своїй доповіді спинився на важ­ документа ливих питаннях розвитку радян­ ської літератури та мистецтва. Товариші, які взяли участь у обговоренні, підкреслили вихов­ ну роль літератури, говорили про обов’язок письменників пе­ ред народом. На пленумі виступив письмен­ ник Юрій Збанацький. Заняття в лабораторії Цікаво проходять ла­ бораторні заняття сту­ дентів 11-го курсу ма­ тематичного відділу в фізичній лабораторії. Н а ф о т о : викла­ дач К. П. Янковський пояснює студентам при­ йоми зважування та виміру тіл. �• 1917-1957 Д о 4 0 - р іч ч я B e л и к о г о Ж о в т ня , Обласні партійні центри на Україні в 1917 році ласті встановлено місто Харків, На час VI з’їзду партії на обласна газета більшовиків на­ Україні створено було два об­ звана «Донецький пролетарій», ласних партійних центри: Пів­ ЦК РСДРП(б) на чолі з денно-Західного краю в Києві і українських буржуазних націо­ В. І. Леніним систематично до­ Донецько-Криворізького басей­ налістів. помагав у роботі більшови­ ну в Харкові. Партійна конференція закін­ Обласна партійна організація чилася обранням обласного ко­ цьким організаціям України. Південно-Західного краю об'єд­ мітету партії в складі дев’яти В газетах більшовицьких орга­ нізацій України таких, як «Про­ нувала партійні організації чоловік. летарій» (Харків), «Голос со­ Правобережної України, Черні­ Одночасно з обласною конфе­ циал-демократа» (Київ), «Звез­ гівської та Полтавської губер­ ренцією Південно-Західного ній. Донецько-Криворізька — краю в м. Катеринославі з 13 да» (Катеринослав) та інших більшовиків Донбасу, Криворіж­ по 15 липня працювала облас­ регулярно публікувалися статті жя, Катеринослава та Харкова. на конференція РСДРП(б) До­ і промови В. І. Леніна, рішення Частина партійних організацій нецько-Криворізького басейну. VII Квітневої конференції, VI не входила в жодне обласне об’­ На ній були представлені 13 ор­ з’їзду РСДРП(б) та всі важливі єднання, наприклад. Миколаїв­ ганізацій (харківська — 2200 матеріали з «Правды». Тільки в газеті «Пролетарій» ська організація. Єдиного біль­ членів партії, катеринослав­ шовицького центра на Україні ська — 4000 членів партії, лу­ з березня по вересень 1917 ро­ в 1917 році ще не було. ганська — 2500, горлівська — ку було опубліковано понад 40 Напередодні VI з’їзду 1000, маріупольська та інші). промов і статей В. І. Леніна. По Конференція заслухала і об­ завданню ЦК РСДРП(б) на РСДРП(б) на Україні відбу­ Україні працювали такі видат­ лися обласні партійні конфе­ говорила такі питання: допові­ ні діячі Комуністичної партії, ді з місць. про поточний мо­ ренції. мент, про економічне станови­ як товариш Артем (Ф. А. Сер­ З 10 по 15 липня 1917 року ще в Донбасі та про партійне геев), К. Є. Ворошилов, Г. I. в Києві проходила обласна кон­ Петровський. ференція Південно-Західного будівництво в Донбасі. Більшовицькі організації Ук­ Доповідачі з місць вказува­ краю; на ній було представлено вісім організацій із загальною ли, що вплив партії більшови­ раїни підтримували тісний зв’я­ кількістю 7297 більшовиків. ків «росте в ширину і глиби­ зок з ЦК, вели з ним жваве ли­ Партійна конференція заслуха­ ну», прапор пролетарського ін­ стування. Велика робота більшовиків у ла доповіді з місць, звітну до­ тернаціоналізму залучає все повідь окружного партійного більше стійких борців-робіт­ масах і систематична допомога з боку ЦК сприяли поширенню комітету, доповідь про поточний ників. Економічне становище в Дон­ більшовицького впливу на маси момент та розглянула організа­ басі було важке, промисловці та бурхливому зростанню рядів ційні питання. Для поліпшення партійної ро­ почали похід проти робітників, партії. Якщо на час Квітневої боти в Південно-Західному краї влаштовували локаути. Створю­ конференції в країні було 80 конференція постановила: допо­ валася загроза всій промисло­ тисяч членів партії, то на час могти в роботі фабрично-завод­ вості країни, оскільки Донбас VI з’їзду партії — 240 тисяч. На Україні на час Квітневої ським комітетам, щоб вони ра­ мав вирішальне значення як ву­ конференції було 8 тисяч біль­ зом з профспілками встановили гільна база. «Тільки перехід влади до рук шовиків, а на час VI з’їзду пар­ робітничий контроль над вироб­ ництвом, підготувалися до пе­ робітників в союзі з селянською тії більше 33 тисяч. Найбіль­ ревиборів Рад робітничих і біднотою,— говорилося в рішен­ шою була партійна організація солдатських депутатів на міс­ ні конференції по поточному Донецько-Криворізької області, звільнити яка нараховувала 16 тисяч чле­ цях, посилили роботу серед моменту,— зможе батраків і бідняків, серед сол­ пролетаріат від хижацтва капі­ нів партії. датів у військових частинах. талістів, дати землю малозе­ Більшовицькі організації Ук­ Особлива увага зверталася 'на мельним селянам і ліквідувати раїни одностайно схвалили істо­ утворення і озброєння Черво­ імперіалістичну війну». ричні рішення VI з’їзду партії ної гвардії. Широко роз’яснюю­ Конференція обрала обласний і, керуючись ними, розгорнули чи ленінську національну полі­ комітет РСДРП(б) в складі п’я­ боротьбу за повалення диктату­ тику серед українських трудя­ ти чоловік. Секретарем Доне­ ри буржуазії, за встановлення щих, партійні організації сприя­ цько-Криворізького обкому пар­ влади Рад. ли звільненню революційних тії був обраний товариш Артем Г. ЛЕЩЕНКО, мас від впливу шовіністів і (Ф. А. Сергеев). Центром об­ кандидат історичних наук. ПО ІСТОРИЧНИХ МІСЦЯХ К и є в а Хороша осінь у цьому році. ніються корпуси «Ленкузні», а Привітно посміхається сонце, попереду, на вороному коні, виблискує золоте листя, пах­ ніби мчить нам назустріч Мико­ нуть свіжістю квіти. По-особли­ ла Щорс. Ми — на бульварі вому гарна і наша столиця Шевченка. — Почнемо екскурсію з Во­ восени. За роки навчання в інституті лодимирського собору,— гово­ рідним і дорогим став для нас рить екскурсовод... красень — Київ. Нам розповіли легенду про Мине небагато часу — ще назву міста, познайомили з пре­ один рік і наші випуск­ красними пам’ятниками архі­ ники роз’їдуться в різні кінці тектури, створеними відомими України, далеко від Києва. митцями Растреллі і МікешиБезліч спогадів нахлине тоді ним. Ми милувалися видами зі на кожного з нас, і серед схилів Дніпра, узнали про пла­ цих спогадів будуть — наші ни будов на майбутнє, про гід­ екскурсії по рідному місту. ропарк за Дніпром і багато ін­ Нещодавно студенти IV курсу шого. Древній і красивий Київ. Та дошкільного відділу у спеці­ альному комфортабельному ав­ чи все ми знаємо про історію тобусі здійснили екскурсію по свого міста, друзі? Київ був розміщений не лише історичних місцях рідного Києва,,. на трьох горах, які можна по­ Ось за вікном яскравим ки­ бачити і зараз за Андріївським лимом промайнула клумба на собором; місто було обгородже­ привокзальній площі; зліва вид- не кам’яною стіною, що була оточена глибоким ровом, напов­ неним водою. У місто можна було попасти тільки через Золо­ ті ворота. Ворота мають назву «Золотих» тому, що мідні пласти стулок були позолоче­ ними. З розвитком Київської Русі росло і наше місто, збільшува­ лась і кількість будов у ньому. Проте більшість з них загину­ ла у 1240 році під час монголь­ ської навали. Так, була зруйно­ вана Десятинна церква, най­ більша в Києві (вона мала 21 купол). Багато цікавого почули сту­ денти IV курсу про історію на­ шого чудового міста, та, на жаль, про все розповісти не­ можливо. Радимо вам всім, друзі, організувати таку ж екскурсію. Це необхідно, корис­ но і цікаво. В. ШАМРАЙ. Виктор ТАТАЕВ. Надіслано на конкурс Об этом буду петь я неустанно Об этом буду петь я неустанно. Да, горяча студенческая кровь! Под белым цветом киевских каштанов Мы встретим нашу первую любовь. И нам не скажут:— Любите вы мелко.. Любовь у нас, как радуга, ярка. И мы сумели б различить подделку, Не зная цен, не видя ярлыка. Мы поколенье смелого народа, Мы любим новь, и наша поступь новь. Любовь всегда была слепой от роду. Мы зрячей, зоркой сделали любовь! — — О С Е Н Ь -П О Р А ЗО Л О ТА Я Осень — пора золотая, Лучшее время года. Золотом светится чистый Ласковый девичий взгляд. Время студентов — золото, Время студентов — молодо, Время студентов любит, Время, как луч, летит. Видите, сколько золота Найдено с первого взгляда В Киеве нашем чудесном, В Киеве дорогом! И на бульваре Шевченко Листья лежат, как золото, И на Днепре от месяца Путь золотистый блестит. Значит, любить наш город Сильно и преданно надо, Сколько красивого, юного В городе старом моем! Золота в Киеве вдосталь: Есть Золотые ворота, Есть золотые косы У киевлянок-девчат. Рада– важливй керівний орган Вчена Рада Київського педа­ гогічного інституту в 1957 році вступила у відповідальний пе­ ріод. Підготовка всього колек­ тиву викладачів і студентів до всенародного свята 40-річчя Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції, поліпшення ідей­ ної і професійної спрямованості лекційних курсів на всіх фа­ культетах, грунтовна політех­ нічна підготовка студентів фі­ зико-математичного факультету, організація підготовки вчителів широкого профілю — це лише вузлові проблеми, які стоять перед педагогічним інститутом. Успішне розв’язання цих про­ блем є основним завданням усіх організацій інституту і в першу чергу — Вченої Ради. Виходячи з цього, планом Вченої Ради на І семестр 1957/58 навчального року пе­ редбачено такі питання, як під­ готовка до святкування 40-річ­ чя Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції, участь сту­ дентів в ідейно-виховній роботі, шефська робота інституту; ви­ кладання дисциплін політехніч­ ного циклу; науково-дослідна робота кафедр і викладачів тощо. Значне місце в роботі Вченої Ради посідає питання про реа­ лізацію наукових праць членів кафедр — видання наукових записок, лекцій, збірників, тез. проведення наукових конферен­ цій. Зрозуміло, що обговорення таких питань на засіданнях Вче­ ної Ради допомагає працівникам інституту неухильно поліпшува­ ти свою роботу, надавати їй більш широкого і глибокого змісту. Участь усіх викладачів і аспірантів у засіданнях Ради, присвячених питанням, які ма­ ють загальний інтерес, є своє­ рідною школою для них, допо­ магає піднятися вище вузьких особистих, кафедральних і, на­ віть, факультетських інтересів, допомагає і Вченій Раді більш грунтовно розв'язувати назрілі питання. Показовим щодо цього були питання: шефської роботи інсти­ туту, підсумків навчально-ви­ ховної роботи за 1956/57 1 зав­ дання на 1957/58 навчальний рік, які викликали значну ак­ тивність членів Вченої Ради та викладачів. Завдяки цьому бу­ ли знайдені правильні рішення. Проте, є дуже важливі питан­ ня, які ще не стали предметом обговорення на Вченій Раді. Так, ще мало ставиться на роз­ гляд проблемних питань, зв’я­ заних із завданням дальшого удосконалення як системи за­ гальної освіти в СРСР, так і підготовки вчительських кадрів. Зокрема залишається осторонь таке важливе питання, як під­ готовка до з ’їзду вчителів. Вче­ на Рада ще не поставила своїм завданням і обговорення роботи випускників інституту. У зв’язку з тим, що обсяг друкованої продукції кафедр значно зріс і Вчена Рада но завжди спроможна глибоко вникнути в суть тих праць, які подаються на затвердження, ма­ буть, було б доцільно виділити з членів Вченої Ради редакцій­ ну комісію, яка б займалася ви­ ключно цим питанням. Плануючи роботу Вченої Ра­ ди на II семестр поточного на­ вчального року, доцільно буде поширити коло питань, які бу­ дуть обговорюватися. Одночас­ но треба буде ще більше залу­ чати викладачів і аспірантів до активної участі в роботі Вченої Ради. А. БУГАЙ. �Чи н е д и в но? Вже другий місяць йдуть за­ році т. Босенку вказували на няття. Залишилися позаду непо­ те, що на кухні цього гуртожит­ розуміння з розкладом лекцій, з ку не працює електромотор вен­ аудиторним фондом. Учбовий тилятора. Зараз картина зміни­ процес проходить в основному лась: немає ні мотора, ні вен­ злагоджено і чітко. Для того, тилятора. На кухні невнстачає щоб студент міг успішно вчи­ столів для прасування білизни. тися, він повинен мати належ­ До речі, навряд чи зручно пра­ сувати там, де готують страви. ні побутові умови. Студенти в цьому гуртожитку Більшість студентів інститу­ ту живе в гуртожитках. Саме тільки можуть мріяти про під­ туди і пішли ми, щоб ознайо­ готовку до семінару в спокійній обстановці чи про організацію митися з побутом студентів. ...Заходимо до кімнати. На лекцій. Червоний куток цілком вікнах свіжі занавіски, квіти, занедбаний. Стеля протікає, на ліжках покривала, блищить меблі стоять у безпорядку, не­ натерта підлога. Це гуртожиток має жодної підшивки газет. На № 2. На кожному кроці відчу­ фоні всього цього безладдя вається, що тут як слід працює яскраво виділяється поламане, студрада, санкомісія. Студенти, без кришки піаніно. Не перший що мешкають тут, мають мож­ рік господарська частина обіцяє ливість і культурно відпочити, відремонтувати його. і готуватись до занять — до їх В гуртожитку багато хворих. послуг затишний зручний чер­ Тільки 4-го жовтня лікарі покла­ воний куток. ли в ізолятор 7 чоловік, а це Зовсім інша картина в гурто­ далеко не всі, хто потребував житку № 1. Уже у вестибюлі ізоляції. Незважаючи на спеці­ кидаються у вічі пожовклі клап­ альну постанову Київської мі­ тики паперу. Це накази від 20 ськради про дострокове вклю­ вересня та 1 листопада 1956 ро­ чення в дію опалення, 4-го ку. Навряд чи ці папірці змо­ жовтня про це тільки говорили, жуть зараз когось зацікавити. а кількість хворих зростала... У багатьох кімнатах немає Не перший рік на подвір’ї покривал, занавісок. З ’ясувало­ цього гуртожитку будується ся, що їх невистачає для всіх, спортивний майданчик, та робо­ і тому комендант т. Ізюбенко ти там непочатий край, а зима— видає їх у ті кімнати, які вва­ не за горами. жаються кращими за своїм са­ Невже наші господарники нітарним станом. Цікаво заува­ планують основні роботи прово­ жити, що графіки санстану кім­ дити тут взимку? нат заповнювались останній Недоліки в організації побу­ раз... 23 травня. ту студентів у гуртожитку № 1 Ще в минулому навчальному свідчать про те, що студрада, ХТО Вже третій рік науковий гурток російської мови випу­ скає свою стінну газету «Лингвист-кружковец». Газе­ та ця має розділ під назвою «Кто ответит?», в якому вмі­ щуються цікаві питання з лінгвістики. Оскільки ці пи­ тання можуть викликати ін­ терес не лише у лінгвістів, але й у представників інших спеціальностей, ми вирішили ПОРАДИ САДОВОДАМ очолювана т. Сологубом, і комендант т. Ізюбенко пустили цю важливу справу на само­ плив, не дбають про те, щоб гуртожиток став для студента рідним домом. Оточені піклуванням дружно­ го колективу працівників, жи­ вуть, як дома, студенти і аспі­ ранти в гуртожитку № 3. Але й тут немало прикрих недоліків. Затримка з опаленням привела до того, що кількість хворих збільшилась вдвоє. Влітку ніко­ ли було займатись ремонтом ві­ кон і тому тепер в деяких кім­ натах (на кілька тижнів) зняли на ремонт... кватирки! Гуртожиток продовжує бути відрізаним від зовнішнього сві­ ту. Телефону немає: за нього нікому подбати. Невеличке, затишне подвір’я не один раз за рік мешканці гуртожитку з любов’ю прибира­ ють, розбивають тут клумби, саджають дерева; спорудили на­ віть волейбольний майданчик. Але у другій половині літа і клумби, і майданчик... були завалені вугіллям. А сараї? Вони зайняті під гараж та кур­ ники мешканцями сусідніх бу­ динків. Чи не дивно? А втім, ні! До цього вже звикли 1, можливо, тому господарська частина не звертає уваги на та­ ке становище. Рейдова бригада газети «За педагогічні кадри»: М. БУБЛИЧЕНКО, A. ДЯЧЕНКО, B. ОРЛОВСЬКИЙ. В І Д П О В І С Т Ь ? час від часу вміщувати їх у загальноінститутській газеті, щоб познайомити з ними ширше коло читачів. Сьогодні пропонуємо пер­ ші три питання: 1. Які літери російського алфавіту зустрічаються у російських текстах частіше за інші; які—рідше за Інші? 2. Коли вперше в росій­ ській техніці з' явився термін «самольот?». 3. З якої мови пішло і яким чином утворилося сло­ во «зеніт»? Відповіді надсилайте до редколегії газети. Прізвища тих, хто відповість вірно, бу­ дуть надруковані в газеті. Н. СУРОВА, керівник наукового гуртка російської мови. Закладання плодоягідного саду Щоб успішно розви­ дити по обочинах саду. вати садівництво, треба Виноград при цьому ви­ хоч у загальних рисах саджують ближче до ознайомитися з його будівлі, а суниці садять агротехнікою. у міжряддях саду триСадити плодові дере­ стрічковими смугами ва і ягідні кущі можна на півтора метра від восени і весною. Осіннє дерев. садіння починають від Ями для осіннього часу масового опадання садіння треба копати листя з дерев і закін­ влітку, а для весняно­ чують до настання за­ го — восени. Розмір морозків. Весною слід ями: 1 метр завширшки садити зразу ж після і 60 сантиметрів зав­ відтавання грунту і глибшки. Землю при продовжувати до часу копанні ями з верхньо­ розкривання бруньок у го шару викидають на плодових дерев. один бік, а з нижньо­ Садіння дерев розпо­ го — на другий. чинається з планування За кілька днів до са­ ділянки. При плануван­ діння на дно ями наси­ ні треба стежити, щоб пають горбочком зем­ ряди були правильні і лю з верхнього шару. прямі. Відстань між ря­ До цієї землі корисно дами і рослинами в ря­ додати перегною на од­ ду для яблунь і груш— не молоде дерево 8 — 6 метрів. Для кісточко­ 10 кілограмів, а для вих порід — слив, ви­ одного куща ягідників шень, абрикосів від­ і на 2 кв. м. суниць — стань зменшують до 5 вечтверо менше, або метрів. таку кількість міне­ Для ділянки в шість ральних добрив: супер­ сотих гектара рекомен­ фосфату — 125 гр., ка­ дується такий асорти­ лійної солі — 40— мент: яблунь — 7, 60 гр., сірчанокислого груш — 3, слив, ви­ шень, черешень і абри­ косів — 10—15, ягід­ них рослин — порічок, малини, агрусу, полу­ ниць і винограду — 200—300 штук. Ягідники краще са­ амонію — 60—90 гр. Перед садінням у са­ джанців треба обірвати листя (якщо дерева са­ дять рано восени), обрі­ зати до здорової дере­ вини ушкоджені і хво­ рі корені, вмокнути корені у бовтанку води з глиною і приступати до садіння. Дерево треба садити так, щоб коренева ший­ ка була вища від країв ями на 3 —5 сантимет­ рів. При саДінні корені дерева розправляють у ямі по горбочку і ста­ ранно засипають їх пухкою, вогкою зем­ лею. Коли яма .запов­ нена, землю навколо дерева обтоптують но­ гою, щоб корені були добре обтиснуті. Після садіння роблять навко­ ло дерева лунку і по­ ливають водою по 2— З відра на кожне. Бокові гілки у поса­ джених дерев яблуні і груші обрізують на од­ ну третину, а централь­ ний пагін—на одну че­ тверту частину. У кі­ сточкових порід гілки у кроні підрізують напо­ ловину. Без підрізуван­ ня дерева гілки рости­ муть у довжину, не да­ дуть потовщення, мало утворять плодових бру­ ньок і надалі легк о можуть ламатися. Для приміської зони Києва рекомендуються такі сорти: яблуні — папіровка, боровінка, донешта, августовська (літні); анто­ новка звичайна, пепін шафранний, слов’янка (осінні); кальвіль сніго­ вий, пармен зимовий золотий, ренет Симиренко, Джонатан (зи­ мові); груші — іллінка, улюблена клана, глива українська, бере зимо­ ва Мічуріна; сливн — ренклод колгоспний, ренклод зе­ лений, венгерка зви­ чайна, ренклод рефор­ ма; вишні — шпанка рання, лотівка, родюча Мічуріна; персики — Київ­ ський ранній, серпне­ вий ранній Олександер. М. ПРИХОДЬКО, старший викладач КДПІ. Н а й м о л о д ш и й житель Всесві ту І зоря новітня наша Всесвіт освітила, Променем сягнула в голубу блакить. В Космосі планета нова — це науки сила. Скоро з Марсом люди будуть говорить! В. ШАРАПА. ФЕЙЛЕТОН. дерево не зрубай, а викорчуй Гниле Портрети їх ви знали. Обидва середнього росту. Тільки один — «крупної кості», широкоплечий, стат­ ний, гладко причесаний, доб­ ре вгодований, елегантно одягнений, рот трішки пере­ кошений гримасою байду­ жості («Плював я на все»). В одному куточку рота ци­ гарка, дим — носом. Це Вя­ чеслав Гамарис. Дуже любив спорт: хто більше з ’їсть (на здоров’ячко йому!), хто довше поспить (в цьому йому рівних не було), довше прогуляє. Любив і добре вмів плавати, особливо на практичних заняттях і на екзаменах. А другий — «дрібнішої кості», одягнений не так, об­ личчя худе, витягнуте, очі за­ спані, дивляться трохи з-під лоба, на голові кущ занедба­ ної рослинності; також завж­ ди з цигаркою і теж дим — носом. Комплекції не спор­ тивної, але спортивний пил мав; дуже любив позичати гроші. Позичав у кожного, віддавав тим, хто міг «потре­ бувати». Та ви вже здогадує­ тесь, хто він. Це Корнієнко Леонід. Обидва з російського відді­ лу мовно-літературного ф а­ культету (страх як не лю ­ били літератури, що, мабуть, їх і здружило). Жили в г у р ­ тожитку. Кімната № 8 — Га­ марис, через буфет кім ната № 12 — Корнієнко. П росипа­ лися десь о 12. В перші дні по стипендії йшли не на л е к ­ ції, а тратити гроші (старо­ ста не відмітить, комсорг мовчатиме, а профоргу і зов­ сім діла немає). П оверталися о першій ночі. Іноді пробува­ ли бешкетувати. А то С лавка помиє ноги, ляже отак «голі- черва» на ліжко, великими , пальцями ніг зірве з вікон занавіски, витре ноги і заспіва. Іноді для акомпанементу Слава кидав на підлогу гра­ фин або бив кулаком по шибці, і як продовження мо­ тиву бряж чали склянки. Але так було, коли був на під­ питку. А коли «божество Діо­ ніса» в нього не вселялося, тоді він вижимав стільці або ж розваж ався гантелями. Інколи приїздили тато — давали гроші, харчі і радили Г л я д и , д и т и н о , н е ба­ луйся, а то я ще з тобою зу­ мію поговорити! У чись , щоб, як я і мама, був учителем! А «дитина» не слухала і... балувалася. Б ула мама і в Льоні. Ди­ вилася І гірко плакала: — Я ж, сину, від себе ко­ пійки відриваю, щоб ти, як і я, був учителем, а ти п’єш! — Можеш не давати, пи­ тиму без твоїх копійок. І пив. Спочатку продав спортивний костюм, потім пальто... а таки пив. Так безжурно хлопці про­ ж или рік. Держава дала гур­ тожиток, стипендію, а на ек­ зам енах хлопці державі нічо­ го н е дали. Як каж уть в народі, що посіяв, те й пожинай. З гур­ тожитку їх «попросили» і стипендії позбавили, як зав­ жди з ледацюгами поступа­ ють. Заш уміли тоді і старо­ ста, і комсорг, і профорг під­ дакнув. Та вже було пізно. Хлопці «розважалися» далі і їх з інституту виставили. Зробили вірно. Але при­ кро, що так трапилося, Доб­ ре, коли це буде їм уроком на майбутнє. Василь ЯР. — К Р О С НА Ч Е С Т Ь Ю В ІЛ Е Ю Біг на середні і довгі дистанції — найбільш розповсю­ джений вид спорту. Він, як обов’язко­ вий норматив, вхо­ дить до комплексу ГПО. З метою популя­ ризації цього виду легкої атлетики з 1 жовтня в інститу­ ті проводиться крос, присвячений 40-й річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. На першому етапі (з 1-го по 20 жовт­ ня) змагатимуться групи. Другий етап, що проходитиме з 20 жовтня по 1 ли­ стопада, підведе під­ сумки змагань на першість інституту. І, нарешті, в змаган­ нях з 1-го по 5 ли­ стопада наша збірна команда захищатиме честь інституту в розиграші першості Сталінського райо­ ну. У змаганнях ві­ зьмуть участь усі студенти, яким за станом здоров’я не протипоказано за­ йматися цим видом спорту. У кросах на пер­ шість факультетів команда - перемож­ ниця визначається по найменшій кіль­ кості часу, показа­ ного десятьма кра­ щими учасниками. Команда - пере­ можниця фіналу Ін­ ститутських змагань визначається по 10 кращих учасникам згідно таблиці очок Всесоюзного коміте­ ту по фізкультуріі спорту 1956 року. Команда факуль­ тету, яка займе пер­ ше місце, буде наго­ роджена перехідним призом ради ДСТ «Буревісник», ДИ­ ПЛОМ ОМ 1-го ступеня і пам’ятним вимпе­ лом на честь Вели­ кого Жовтня. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/86 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/08935614d7b9056f129b415f8c94b631.pdf aa662c77dad35b853e4520c49ff74e74 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text ПОСВЯЧЕННЯ В СТУДЕНТИ Світлою радістю сповнені сер­ ця кожного з юнаків і дівчат, які заповнили актовий зал інститу­ ту. Зібралися ті, хто своїми знаннями завоював право стати студентом нашого столичного педвузу. Всіх їх, що з’їхалися з різних кінців України, об'єднує одне прагнення — оволодіти професією педагога. І одна ра­ дість іскриться з очей — вони стали студентами! •Право бути студентом завойо­ вано. Але пам’ятай, першокурс­ нику, що вступні екзамени — це лише перший бар’єр, який вда­ лося тобі подолати на шляху до здійснення своєї мети. Попереду — роки навчання, і ще багато доведеться попрацювати, щоб мати право переступити ""поріг школи як учитель. Повільно пливуть між рядами прапори інституту та комсомоль­ ської організації. їх несуть че­ рез зал кращі з кращих: відмін­ ники навчання, комсомольські активісти. Ректор інституту проф. О. К. Романовський знайомить першо­ курсників з професорсько-викла­ дацьким складом Інституту, роз­ повідає про багатогранне життя інституту, який святкуватиме незабаром своє п’ятидесятиріччя, вітає першокурсників з по­ свяченням в студенти. Схвильовано звучать слова провідних викладачів інституту, звернені до першокурсників. Майстри педагогічної справи проф. Д. Ф. Ніколенко_, заслу­ жений учитель республіки Г. В. Семенцова дають молодому по­ повненню товаристські поради. І не в одного юнака, не в одної дівчини, що за покликом серця присвятили себе благородній ро­ боті вчителя, виникло бажання бути схожими на кращих педа­ гогів — своїх наставників. Від імені випускників студент фізико-математичного ф-ту Геннадій Грищенко вручає першо­ курсникам символічний ключ від «храму науки». Першокурсники клянуться з гордістю нести прапор рідного вузу, множити славні традіщії колективу горьківців. Після урочистого церемоніа­ лу всі присутні у залі мали щас­ ливу нагоду познайомитись з не­ повторним мистецтвом польсь­ ких друзів, які завітали на свя­ то і дали чудовий концерт. З ці­ кавою концертною програмою виступили також студенти му­ зично-педагогічного факультету. Закінчилось свято. Гостями зайшли на нього першокурсни­ ки, а вийшли повноправними членами великої студентської сім’ї. Г. НАУМЕНКО, заступник секретаря комі­ тету комсомолу інституту. Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 2 7 (4 9 5 ) Середа, 9 вересня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. КЛЯТВА ПЕРШОКУРСНИКІВ Я, першокурсник Київського державного педагогічного ін­ ституту імені Горького, в знаменний для мене день посвячен­ ня в студенти — перед лицем своїх товаришів, перед виклада­ чами урочисто клянусь: Завжди бути гідним високого звання радянського студента, помножувати традиції і славу нашого інституту. КЛЯНУСЬ! Глибоко оволодівати теоретичними знаннями, практичними навичками, необхідними для роботи радянському вчителеві. КЛЯНУСЬ! Завжди бути гідним високого звання вихователя підростаю­ чого покоління, людиною, безмежно відданою Партії, народу, Батьківщіші, справі комунізму. КЛЯНУСЬ! Якщо я порушу цю клятву, нехай зневажають мене мої това­ риші та весь колектив інституту. НА ЗНАК НЕПОРУШНОСТІ ЦІЄЇ КЛЯТВИ Я ПЕРЕД ОПОВИТИМ СЛАВОЮ ПРАПОРОМ КЛЯНУСЬ! КЛЯНУСЬ! КЛЯНУСЬ! ЛЮДИ НАШОГО ВУЗУ ФІ ЗИК Я к н ауко вець Віктор Павлович Дущенко один з «найпро­ д у к т и в н іш и х » у нас викладачів: на його р ахун ку 120 друкова­ н и х н а у к о в и х робіт. І тому перш за все хочеться сказати про ньо го я к про вченого. Два роки том у доц. В. Дущенко очолив кафедру фізики на­ ш о го ін с т и т у т у . За цей час під його керівництвом було значно р о зш и р е н а те м ати к а досліджень, одержані важливі результа­ т и , що м аю ть велике значення Для народного господарства к р а їн и . Досвідчений ф ізи к плідно працю є з науковою молод­ дю . У нього багато аспір ан тів. П’я ть з них вже успіш но захи­ с т и л и ка н д и д атські дисертації, інш і заверш ую ть роботу над тем ам и Та й сам Віктор Павлович у невпинному зростанні, п ід г о т у в а в до з а х и с т у докторську дисертацію . Об’єкт його до­ сл ід ж е н н я — теп ло ф ізи ка. и НА ФОТО: завідую чий кафедрою фізики д оц . В. Д У Щ Е Н К О і асп ір ан т В. Л ЕВАНД ОВСЬКИ Й проводять досл ід ж е н н я в лабо рато р ії. _ . " Ф ото Ю. Порфиренка. АКТИВІСТ Спочатку він був старостою групи, потім членом комсомоль­ ського бюро курсу. Минуло не­ багато часу, і юнак очолив ком­ сомольську організацію дефек­ тологічного факультету. Ви здогадалися, певне, про кого йде мова: Валентин Степанець... Комсомольський активіст, від­ мінник навчання, Ленінський стипендіат. Не мислить юнак життя без комсомольської дія­ льності. І коли запитуєш його: «Що дає тобі комсомольська робота?», він відповідає: — Найперше і найголовніше: утвердження в правах громадя­ нина, активного будівника ко­ муністичного суспільства... І це не просто красиві загаль­ новживані слова. Для Валенти­ на це одна із складових його зростання як педагога-громадянина. Ось тут, в інституті, за студентською лавою, він освоює педагогічні науки. Юнак не помилився, що обрав собі бла­ городну і почесну, але й нелег­ ку роботу вчителя-дефектолога. Він любить дітей, і, безумовно, ще залишить свій добрий слід на ниві освіти. А сьогодні... Сьогодні його хвилює все: як ідуть справи у комсомольців, яка успішність' на факультеті, чи все гаразд у своїй групі. Цього неспокі­ йного вдачею хлопця вабить і науково-студентська робота, і заняття спортом, І театр. І всю­ ди він встигає. Цьому допома­ гає його комсомольське горін­ ня. В. САКУН, наш кор. Слово у філологів тверде Вже на третій день навчання всі студенти філологічного фа­ культету зібралися на свої пер­ ші в новому навчальному році комсомольські збори. Настрій у всіх піднесений, збуджений. Влітку формально всі були «ві­ дірвані» від своєї комсомольсь­ кої організації, але практично студенти не припиняли своєї ді­ яльності скрізь, де б не дове­ лося їм знаходитись, — в різ­ них куточках нашої неосяжної Батьківщини. Рідна Київщина, Крим, цілина, Сибір — все це маршрути канікул студентів-філологів. Тож, кожному хотілося розповісти про свої справи, по­ слухати розповіді своїх товари­ шів. Але найголовніше заради чого зібралися — повести діло­ ву розмову про навчання, роз­ ставити нові орієнтири в подаль­ шій комсомольській роботі. — Новий навчальний рік про­ ходитиме під девізом «Ми спра­ ві партії і Леніна вірні», — го­ ворить секретар комсомольської організації факультету Володи­ мир Веберов. — Це ставить ви­ сокі вимоги перед студентською молоддю. Ми повинні прикласти всі сили, щоб гідно зустріти XXIV з’їзд КПРС. З доповіддю про підсумки ми­ нулого навчального ро'ку висту­ пив декан факультету проф. Г. М. Удовиченко. Він відмітив у своїй доповіді, що колектив факультету досяг значних успі­ хів у навчальному процесі, ком­ сомольському житті та інших ас­ пектах діяльності. Якщо в зимову ексзаменаційну сесію процент успішності складав 95,7, то у весняну екза­ менаційну сесію, хоч вона була значно складнішою, він піднявся до 99,3 процента. Зараз на фа­ культеті 98 відмінників — зо­ лотий фонд факультету. , Порадували нас і випускни­ ки, які склали державні екзаме­ ни на «добре» і «відмінно». 13 ВАША з них одержали дипломи з від­ знакою. Флагманом у навчанні на сьо­ годнішній день є 42 група укра­ їнського відділу, яка склала вес­ няну екзаменаційну сесію без задовільних оцінок і в якій на­ раховується 11 відмінників на­ вчання. Відрадно й те, що за флагманом йде велика «ескад­ ра». Це 22 та 21 групи україн­ ського відділу, 42 група .росій­ ського відділу та інші студент­ ські колективи. Г. М. Удовиченко звернув увагу на діяльність академради, яку очолює Зоя Пивовар. На факультеті, як підкреслив допо­ відач, академрада повинна ви­ конувати роль студентського де­ канату. Найближчим часом пот­ рібно розгорнути діяльність НСТ, створити лекторську гру­ пу. В обговоренні доповіді взяли участь Пивовар Зоя, Рагозіна Надія. Секретар комітету ком­ сомолу інституту Михайло Лев­ ченко закликав комсомольців у всеозброєнні зустріти ленінсь­ кий урок. Комсомольці 42-ї групи ук­ раїнського відділу виступили із закликом до всіх студентів фа­ культету: «Зустрінемо XXIV з ’їзд КПРС без жодної «трій­ ки». Комсомольські збори під­ тримали ініціативу кращої гру­ пи факультету. У рішенні зборів записано: «Розпочинаючи перший етап ленінського заліку і йдучи на­ зустріч знаменній події в жит­ ті нашого народу — XXIV з ’їзду КПРС, комсомол факуль­ тету буде домотатися нових ус­ піхів у навчанні та ідейно-вихов­ ній роботі». І немає сумніву, що свою ви­ соку комсомольську обіцянку філологи виконають з честю. Слово у філологів тверде. Надія РАГОЗІНА, Віктор ОЛІЙНИК, студенти філологічного факультету. Г А З Е Т А Шановні друзі! Закінчилися канікули і ви знову сіли за сту­ дентські лави, щоб оволодіти професією педагога. Щосереди приходить у вашу групу газета «•За педагогічні кадри». Ред­ колегія газети намагається якнайповніше відображати життя студентського колективу. Але виконувати свою функцію газета може лише за вашою активною допомогою. Звертаємося до вас з проханням надсилати до редакції ма­ теріали з життя свого колективу. Спільними зусиллями зро­ бимо свою газету цікавою. Пишіть нам. РЕДКОЛЕГІЯ. �Поради першокурсникам Вчитися самостійно працювати у В. І. Леніна О дн е з найважливіших завдань, яке поставив В. І. Ленін перед м олоддю — оволодівати наукови­ ми знаннями. Без глибоких м іц ­ них знань не можна стати справ­ жнім ком уністом . Основне місце в оволодінні знаннями Володимир Ілліч відводив самостійній роботі. Щ е з ю нацьких років він від­ значався великим прагненням до знань, умінням працювати напо­ легливо, систематично, за певним планом. Так, уж е в шкільні роки Володимир Ульянов любив бага­ то читати. Будучи гімназистом, він встиг прочитати все цінне з револю ційно-дем ократичної пуб­ ліцистики, що було надруковано в Росії. У спогадах про шкільні роки Ілліча його брат Д . І. Ульянов пише, що Володимир завжди ста­ ранно готувався до занять, вчасно і якісно виконував шкільні завдан­ ня. Наприклад, коли давалося д о ­ до м у завдання написати твір, він зр азу ж п ісля оголошення теми приступав до його виконання. С кладав на аркуш і паперу план твору з вступом і висновками. П отім брав аркуш і паперу, згинав навпіл вздо вж і на полях зліва накреслю вав чернетку, простав­ ляючи циф ри, літери згідно складенного плану. Полоси справа за­ лишались чистими. Сюди він вно­ сив доповнення, пояснення, поп­ равки, а тако ж вказівки на літер а­ ту р у : дивись там-то, сторінка така-то. Поступово, день за днем праві полоси листа попереднього чер­ новика заповнювались цілим р я ­ дом пом іток, поправок, посилок тощ о. Потім незадовго до строку подачі твору, він писав весь твір начорно, справляючись з своїми помітками в різних книгах, які були приготовлені заздалегідь. П ісля цього залишалось тільки взяти чистий зош ит і переписати начисто готовий твір. Цей ф акт є д уж е повчальним і для нашої учнівської та студентсько ї м олоді. Навчаючись у Казанському уні­ верситеті, В. І. Ленін починає вес­ ти револю ційну роботу серед студентів. Його переслідую ть цар­ ські шпигуни і добиваю ться від­ числення з університету. А ле м о ­ лодий Ленін не складає зб ро ї. Він наполегливо працює над са­ моосвітою, продовжує вести р е ­ волюційну роботу в С ам ар і. Він самостійно вивчає універ ситет­ ський курс за юридичний ф а к у ­ льтет, добивається д о зво лу на складання екзам ену за універ си­ тет екстерном. І за короткий час, майже за один рік, Володимир Ульянов успішно опановує 4-х річ­ ний університетський курс, успіш ­ но складає екзам ени. З 33-х осіб, що складали екзамени, один лише він одержав диплом перш ого ступеня. Враж ає працьовитість В. і. Л е­ ніна під час заслання. За 3 роки перебування в засланні він напи­ сав понад ЗО д уж е важливих праць. «Він переглядав гори м атеріалу, — пише Н. К. К р у п с ь к а ,— читав (як і писав) надзвичайно швидко, але те, що хотів запам’ятати, ви­ писував собі в зошит... Якщо кни­ га належала йому, то він о бм еж у­ вався підкреслюванням, пом ітка­ ми на полях, а на обкладинці ви­ писував сторінку, підкреслюючи її однією або кількома рисками, дивлячись на важливість відм іче­ ного м ісця. Перечитував він і свої статті, робив і на них помітки, і те, що навело на яку-небудь д у м ­ ку, теж підкреслював і сторінку помічав на обкладинці. Так о р га­ нізовував Ілліч свою пам'ять». Ці слова ще раз підтверджую ть ха­ рактерні риси Володимира Ілліча: вимогливість до себе, прагнення вивчити питання в деталях. В минулому навчальному році в ін сти туті І в гуртож итках було обладнано 4 читальних зали з вільним доступом до лі­ тератури. З них: один зал в головному навчальному корпусі на 157 місць, другий — на дефектологічному ф акультеті на 56 місць і два в гур то ж и тках (на 86 місць). Створення чи­ тальних залів з вільним доступом до літератури сприяє по­ ліпшенню сам остійної роботи студентів. Уже в цьому на­ вчальному році передбачено створення сцеціалізованих чи­ тальних залів на філологічном у та фізико-математичному ф акультетах. НА ФОТО: студ енти знайомляться з виставною книг на ленінську тем атику, я к у підготували працівники інститутсьної бібліотеки. Ф ото В. Тимошенка. Цінна і повчальна книга Кожного року Радянська Армія одержує нове гідне поповнення — вихованців нашої школи. Перед школою стоїть відповідальне за­ вдання — підготовка всебічно розвинених людей, полум’яних патріотів Соціалістичної Вітчизни, готових до збройного захисту її священних кордонів, мирної твор­ чої праці. Тому дослідження ефективних методів, пропаганда і поширення передового педагогічного досвіду військово-патріотичного виховання школярів набувають першочерго­ вого значення. Нова праця Героя Радянського Союзу, кандидата історичних наук Тимофія Максимовича Шаиїла «Військово-патріотичне виховання шкільної молоді» і присвячена цій благородній справі. У книзі узагальнено кращий до­ свід передових шкіл і вчителів на­ шої республіки у здійсненні вій­ ськово-патріотичного виховання в процесі .вивчення основ наук і в позакласній роботі. На конкретному матеріалі автор захоплено розповідає про вихо­ вання молоді на героїчних рево­ люційних і бойових традиціях на­ шого народу. Відзначається, що виховання патріотичних почуттів у дітей слід починати з першого класу і поступово удосконалювати та урізноманітнювати систему, ви­ ховання протягом всього часу на­ вчання в школі. Т. /VI. Шашло детально і цікаво розповідає про роботу червоних слідопитів по вивченню бойового шляху і героїчних подвигів радян­ ських людей у роки Великої Віт­ чизняної війни, про створення кім­ нат бойової Слави, походи по міс­ цях боїв, зустрічі з ветеранами війни, використання творів літера­ тури, живопису, кіно, шефську ро­ боту з воїнами Радянської Армії, про яскраві шкільні свята і хви­ люючі традиції. Читач дізнається і про те, як поруч з вихованням в учнів пат­ ріотичних почуттів здійснюється їх фізичне виховання, озброєная необхідними знаннями і навичка­ ми з військової справи. Конспектування опрацьованої літератури у В. І. Леніна було своєрідним. Так, Крупська пише: «Якось переглядаючи мою бро­ ш уру «О рганізація самоосвіти», він сказав, що я неправа, коли говорю, що треба записувати саме необхідне, — у нього інший дос­ від». Цей досвід Леніна в кон­ спектуванні опрацьованої літер а­ тури полягає в тому, що він ви­ писував не лише ті факти, які йому потрібні зараз, а й ті, які будуть потрібні для дальш ої ро ­ боти. Ці факти він систематизував, співставляв з іншими. При нагро­ мадж енні нових ф актів, він знову повертався до них, розглядав їх у з в ’язку з новими ф актами, робив при цьому висновки і узагаль­ нення. Працюючи над книгою, В. І. Ленін вивчав не тільки данну кни­ гу, а й ті дж ерела, на які спирає­ ться автор книги. Він критично підходив до наведених автором фактів і висновків і завжди під­ креслював, що книги пишуть лю ­ ди, які захищають інтереси того чи іншого класу. Самостійно пе­ ревіряти ф акти, цифри, вивчати першоджереТїа~— було н евід'єм ­ ною рисою в роботі В. І. Леніна протягом всієї його революцій­ ної діяльності. У спогадах про невтомну р о зу­ мову працю вождя його сестра М арія Іллінічна пише: «Він все життя вчився, вивчив великих мислителів і живе життя, теорію і практику, факти і цифри», «вра­ жала наполегливість і акуратність, з якою Володимир Ілліч робив ту справу, за яку він брався. Це уміння працювати, ця наполегли­ вість зберігались у нього все ж иття». В. І. Ленін завдж ди сміявся з тих, хто боявся труднощ ів. «Труд­ не не є неможливе», — говорив завжди він. Виступаючи на III з 'їз д і РКСМ , В. І. Ленін закликав молодь вчи­ тись ком унізму, а це значить: «...взяти собі всю суму людських знань, і взяти так, щоб комунізм не був би у вас чимсь таким, що заучено, а був би тим, що вами самими продумане, був би тими висновками, які є неминучими, з точки зору сучасної освіти». Це заповідь нашій молоді, яка має бути законом ж иття. У дрімотливу ранкову тишу квапливо «втручаються» мело­ дійні звуки дзвінка. І слідом за ними по всьому табору вже роз­ кочується «Пісенька велосипе­ диста» — позивні-нашої «Беріз­ ки». Розпочинається новий день. Від крайнього будиночка до самісінької води — 95 кроків (рахував сам). Цієї відстані вповні вистачає, щоб струсити з себе залишки сну, підбадьори­ тись цілющим дніпровим повіт­ рям. С. Леваківська, Т. Лемешко, О. Бєлозьоров, а то й сам 'н а­ чальник табору М. Левченко ве­ дуть відпочиваючих на берег Ки­ ївського моря — зарядка! іПісля зарядки — мерщій до кухні. У шеф-кухаря Ф. Єремен­ ка вже все готове для смачного сніданку. Поснідали, а тепер турбота про «їжу»., духовну. Ра­ да табору намічає, що,‘ як і де буде проведено протягом дня. ” Цікавий кінофільм, зустріч КВК, передача по телебаченню, концерт художньої самодіяльно­ сті друзів з КДУ і військового училища, лекція на міжнародні теми, день Нептуна, випуск стін­ газети «Берізка» та сатирично­ го «Восьминога», чергова зуст­ річ збірних.команд з волейбола, футбола, греблі, настільного теніса, плавання тощо — відпочи­ ваючим нудьгувати не доводи­ лось. Кожен день був насиче­ ний цікавими змістовними захо­ дами, ініціаторами яких часто були самі відпочиваючі. За дві зміни роботи табору у ньому відпочило понад 300 сту­ дентів нашого та інших інститу­ тів. Побували н «Берізці» сту­ денти з Москви, Ленінграда, Че­ лябінська, Бухари. Завітали до нас і друзі із братньої Чехословаччини — студенти педінсти­ туту з міста Нітри. Зараз, коли прапор «Берізки» спущено до наступного літа, нам приємно відзначити, що популярність ін­ ститутського табору з року в рік зростає. Побудований працьови­ тими руками студентів, він роз­ О . ТА ТЕК К О , ростається, кращає, приваблює доцент каф едр и педагогіки. до себе чудовим своїм місцезна­ ходженням все нових і нових Автор підкреслює, що робота по шанувальників спорту та зміс­ військово-патріотичному вихован­ товного веселого відпочинку. ню може бути успішною тільки Сергій ЛЕВІЩЕНКО, при умові повсякденного керівни­ заступник начальника та­ цтва нею партійними організація­ бору по політичній роботі. ми, при поєднанні зусиль педаго­ гічних колективів, піонерської, # # '<• комсомольської організації, всієї громадськості. Цього літа я відпочивав в нашій У книзі досвідченого педагога, «Берізці». Сказати про це одним колишнього фронтовика, наведено словом? — Хороше, незабутньо, багато фактичних матеріалів і до­ захоплююче! Хочу висловити по­ кументів, що розкривають красу і і гадаю, до мене приєдна­ велич героїчних звершень радян­ дяку, ються м о ї товариші, насамперед ських людей у роки Великої Віт­ начальнику табору Михайлові Л ев­ чизняної війни. ченку, «замполіту» Сергієві ЛевіНова праця Т. М. Шаіила — щ енку. Вони завжди піднімали у заклик до творчого оволодіння на­ нас бадьорий настрій, керували ор­ бутим досвідом у справі військо­ ганізацією численних заходів. їх во-патріотичного виховання, до но­ вих пошуків у вихованні радян­ ми бачили і з лопатою в руках під ської молоді. Учителі шкіл з вдяч­ час трудо во ї години, і на волей­ ністю прийняли книгу на своє оз­ больному майданчику, і на ф ут­ больному полі — скрізь ми від­ броєння. І. РУДЕНКО, директор Боярської СШ № 1. ' ГУМ О Р «жодного дня БЕЗ РЕКОРДУ» вирішили ку. Тепер дини вони телевізора У нашій «Берізці» лекція!», відповів: «Дуже по­ трібні мені ваші лекції». студенти гуртожит­ РІДКІСНЕ ЯВИЩЕ щоденно по три го­ проводитимуть біля мали змогу спостерігати сту­ денти четвертого курсу: в ін­ «Рекорд» . ститутському корпусі заблукав і потрапив на лекцію їх одно­ ЛЕКЦІЇ ДУЖЕ ПОТРІБНІ Це ствердив студент С. Ми- кашник М. Гультіпаченко. Сту­ моходов, який на питання ви­ денти нагодували потерпілого кладача «Куди ви? Зараз же в буфеті і випустили на волю. чували плече старших .товаришів, «зарядж ались» невичерпною їх ­ ньою енергією . Хочеться подякувати також проф ком у, ректорату, парткому інституту, . викладачам каф едри фізвиховання, комендантові табо­ ру М. Крючкову — всім, хто по­ дбав про те, щоб створити чудові умови для оздоровлення і відпо­ чинку студентської молоді. Петро МЕДВІДЬ, студент дефектологічного факультету. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (495) (9 вересня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (495) (9 вересня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/136 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f17843fcddaaf426c3f128324eebe2a6.pdf 57a07cd067be897f65e74add015ab46c Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (124) (14 жовтня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 28 (124) (14 жовтня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/279 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова