61 6 454 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6bc4216bbf4a501121040c0530843ab5.pdf 611ca9a2969668efa2f83ed54eb9ad32 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text НАШОМУ ПІДШЕФНОМУ ЗАВОДОВІ -2 5 РОКІВ! Пролетарі в сіх країн, єднайтеся! Директорові 1-го Київського авторемонтного заводу Г. П. ЧИКАЛОВУ. За п е д а г о г іч н і КАДРИ 8 ЛЮТОГО 1958 року СУБОТА О РГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТЕТУ Л К С М У І П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е РЖ А В Н О ГО П ЕД АГО ГІЧН О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. ГО РЬК О ГО Славний 25 років відділяють нас від того дня, коли на терито­ рії 1-го Київського авторе­ монтного заводу було збудо­ вано перший корпус площею в 2500 кв. м, призначений для організації підприємства. Це підприємство налічувало тоді всього 9 металоріжучих верстатів і 75 робітників. Розвиток заводу можна розбити на кілька періодів. На першому етапі, який охоплює 1932— 1935 роки, капітальний ремонт автомо­ біля здійснювався бригадноіндивідуальним методом і зводився до розбору окремих вузлів, заміни деталей і на­ ступного їх збирання. Всі роботи при цьому виконува­ лися найпримітивнішим спо­ собом. Другий етап у розвитку за­ воду — з 1936 по 1941 рік— зв’язаний з частковою рекон­ струкцією заводу і характе­ ризується переходом на знео­ сібний ремонт автомобілів. У 1941 році завод уже яв­ ляв собою досить оснащене ремонтне підприємство, яке давало 2700 капітально від­ ремонтованих машин на рік. Під час Вітчизняної війни окремі цехи заводу знаходи­ лись у прифронтовій зоні, де, переборюючи великі трудно­ щі, поставляли продукцію для фронту. У перші післявоєнні роки зусилля всього колективу 3 50 № ( ) Ціна 15 коп. юві ле й Г. Ч И КАЛО В, директор заводу. були спрямовані на відбудо­ ву заводу, на ліквідацію на­ слідків фашистської окупа­ ції. В останні роки, у зв’яз­ ку з проведеною реконструк­ цією, завод значно змінився. Були введені в дію оснаще­ ні сучасними транспортнопідйомними механізмами, ме­ талоріжучим і пресовим об­ ладнанням цехи — механіч­ ний, розбірний, монтажний, моторний, автобусний, штам­ пувальний, гальванічний, а також цех по виготовленню деталей. На заводі є конвейє­ ри для складання автомобілів та двигунів. Введені в дію потокові лінії по литву ди­ зельних поршнів, механічної обробки поршнів та гільз для двигунів автомобілів МАЗ204 і ін. Кілька років тому на заво­ ді освоєно виготовлення над­ міцного магнієвого чавуну, з якого у нас відлнваються найбільш важливі автомо­ більні деталі (ресорні крон­ штейни, дизельні поршні і ін.). На інших заводах ці де­ талі виготовляються з ковко­ го чавуну. Впроваджується у виробництво процес виготов­ лення ряду деталей з відхо­ дів капрону замість кольоро­ вих металів. Налагоджено виготовлення кузовів для ав­ тобусів марки ПАЗ-651. За­ раз колектив заводу працює над створенням нової кон­ струкції автобуса вагонного типу. Перелічені заходи дали можливість довести випуск капітально відремонтованих автомобілів до 7450 на рік. За дострокове виконан­ ня спецзавдань команду­ вання в роки Вітчизня­ ної війни колективу заводу неодноразово присуджувався перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборо­ ни, а після війни — Ради Мі­ ністрів СРСР. Передові методи праці, ав­ томатизація виробничого про­ цесу на заводі привертають увагу товаришів з інших під­ приємств. До нас часто приїжджають представники з інших рес­ публік Радянського Союзу. Такі зустрічі (по обміну до­ свідом), безперечно, прино­ сять багато користі. У 1957 році у нас в гостях були працівники авто­ ремонтної промисловості Че­ хословацької республіки. Виконуючи історичні рі­ шення X X з’їзду партії, ми накреслили конкретні зав­ дання, виконання яких дасть можливість довести кількість капітально відремонтованих автомобілів до 10 000 на рік. Секретареві партбюро О. Ю. КРЮЧКОВУ. Голові завкому М. Г. САМ УСИКУ. Секретареві комітету ЛК СМ У В. 3. ЗЛАТОПОЛЬСЬКОМ У. В ід імені професорсько-викладовського складу, студентів та адміністративно-технічного персоналу К и ївськ ого Д ерж авного П еда гогічн ого Інституту ім. О. М . Горького щиро вітаємо колектив 1-го К и їв­ ського авторемонтного заводу з славним ювілеєм — 25-річчям заводу. Ш лях, пройдений вами за 25 років ,— це шлях напруженої творчої праці і виробничих перемог. Напівкустарна майстерня, якою був завод чверть століття тому, завдяки самовідданій праці радян­ ських людей, перетворилася в передове соціалістичне підприємство столиці України. Героїчна праця багатьох робітників та інженерів заводу в роки Великої Вітчизняної війни була в ід ­ значена високими урядовими нагородами. П ро славні діла заводського колективу говорять численні премії, перехідні прапори, якими нагоро­ дж увався колектив заводу за випуск надпланової продукції. Хай же досягнуті успіхи будуть стимулом до дальш ого зростання, д о зниження собівартості про­ дукції. М и впевнені в тому, що згуртований колектив 1-го К и ївськ ого авторемонтного заводу під керівни­ цтвом партійної орга ніза ції впише ще не одну слав­ ну сторінку в літопис трудової слави радянського народу. Бажаємо успіхів, друзі! Дирекція, партбюро, профком, комітет Л К С М У К Д П І ім. О. М. Горького. В авангарді— комуністи Комуністи завжди в авангар­ ді передовиків виробництва, вони показують зразки соціа­ лістичного відношення до праці. Партійна організація 1-го Київ­ ського авторемонтного заводу за 25 років виховала багатьох комуністів і безпартійних пере­ дови ків виробництва, які беруть активну участь у громадському житті заводу. Багато кадрових робітни­ ків, які працюють на заводі по 20 і більш е років, прийшли на завод комсомольцями і виросли у зрілих комуністів — передови­ ків виробництва. Це перш за все кращий газозварник міста Києва т. Бе л ько. Він працює на заводі 25 років. На заводі він вступив у ряди Комуністичної партії і з честю носить це високе звання. Товариш Белько бере активну участь у громадському житті заводу: вія секретар цехової партійної організації, член парт­ бюро заводу, його обрано депу­ татом міської Ради депутатів трудящих. У роки Великої Вітчизняної війни на завод прийшов працю­ вати т. Нікітін. За цей час він оволодів склад­ ною професією слюсаря по ре­ монту електроустаткування. Т у т же, на заводі, він був прийнятий до лав комуністів. Товариш Нікітін система­ тично виконує виробничі зав­ дання на 250— 300 процентів. Протягом кількох років т. Н і­ кітіна обирають членом завод­ ського комітету. Партійна організація заводу виховала і таких комуністів, знавців своєї справи, як слюсар-електрик Прохоров, сто­ ляри Мамеченко, Тимчен­ Колектив автобусного цеху освоїв новий автобус вагонного типу. На ф о т о (зліва направо): конструктор Л. Мартишок, бригадир В. Стаквель, началь­ ник цеху Г. Нечаев. На другому плані — члени бригади К. Єсман, Г. Хоменко і В. Лем­ барський за роботою. Фото М. Шуряка. ко, слюсарі Петровський, Ро­ зенцвіт, токар Симонов. Від комуністів не відстають і безпартійні передовики виробни­ цтва токар-раціоналізатор Гри­ шанов, токарі Галієв, Додонов, Гребенчук і багато інших. Добре працюють передовики виробництва молоді комуністи слюсар Козлов, слюсарі-елек­ трики Лазаренко, Томашев­ ський, електрик Уманець і ба­ гато інших. Учнем прийшов на завод В. Мазниченко, а зараз він — на­ чальник передового цеху по ре­ монту моторів. Безпартійний М. Томілло теж раніше був учнем, а зараз ви­ ріс до начальника передового на заводі механічного цеху. У минулому комсомольці, тт. Ройтман, Горін, Вернав­ ська стали комуністами — командирами виробництва. Партійна організація заводу широко підхопила і запровади­ ла у життя почин М. Мамая. Ініціатором використання почи­ ну М. Мамая була партгрупа слюсарно-пригоночного цеху на чолі з парторгом т. Розенцві­ том. Ряд комуністів і комсо­ мольців узяли на себе конкрет­ ні соцзобов’язання за прикла­ дом М. Мамая. Зараз партійна організація проводить велику підготовчу роботу до виборів у Верховну Раду С РС Р, а також по перетворенню в життя рі­ шень грудневого Пленуму ЦК КПРС про докорінне поліпшен­ ня роботи профспілкової орга­ нізації. Відмічаючи своє 25-річчя, партійна організація заводу по­ винна ширше розгорнути пар­ тійно-масову роботу і мобілізу­ вати колектив заводу на достро­ кове виконання виробничого плану 1958 року. О. КРЮЧКОВ, секретар партбюро заводу. �СЕРДЕЧНИЙ ПР ИВ І Т Наслідки творчої праці Кадровий майстер заводу Й. Баранчук за роки роботи на заводі виростив багатьох передовиків виробництва. Серед завдань, поставлених X X з’ їздом КПРС, найбільш важливим є підвищення продук­ тивності праці на основі запро­ вадження у .виробництво нової техніки та передових методів праці. Велику роль у виконанні цих завдань відіграють новатори виробництва. На заводі є немало активних раціоналізаторів. Досить ска­ зати, що кожний восьмий робіт­ ник є раціоналізатором. Тільки за останній, 1957 рік від раціоналізаторів виробни­ цтва надійшли 263 пропозиції, більша частина яких впрова­ джена у виробництво і дала економії понад 450 тис. карбо­ ванців. Завод по праву пи­ шається такими раціоналізато­ рами, як Г. Гришанов, С. Нікі­ тін, І . Прохоров, Подоль­ ський, І. Губка, С. Журавльов та багато інших. їх імена та досвід широко ві­ домі за межами нашого заводу. Так, токар Г. Гришанов вигото­ вив ряд швидкодіючих присто­ сувань, спеціальних комбінова­ них різців, які значно збільши­ ли продуктивність праці. Ряд раціоналізаторських про­ позицій, що забезпечують під­ вищення якості продукції та зниження її собівартості, вніс М. Білан. З 1931 року працює на заво­ ді контрольний майстер авто­ електроцеху Ю. Подольський. За 25 років він вніс чимало ра­ ціоналізаторських пропозицій, які дали заводу десятки тисяч карбованців економії. Сконстру­ йований та виготовлений ним прилад для перевірки покаж­ чика рівня бензину знайшов широке застосування на бага­ ю. Начальник передового заводі механічного цеху готовлення деталей М. м ілло підписує договір соціалістичне змагання. на ви­ То­ про МО Л О Д А Досвідчений автоелектри к Є. Головач працює на за­ воді з 1931 р. Тов. Головач передав свій досвід багатьом молодим робітникам. К о м с о м о л ь ц і п о переду ­ н З почуттям законної гордості ринченко і Анатолій Охріме зустрічає м олодь 25-річчя р ід ­ ко. П етр о продовжує свою осві­ ного заводу. Великий трудовий ту у вечірньом у автодорожному шлях пройдений нашим колек­ тех н ік ум і. І не один він. Всі ­ тивом, славні його виробничі к ом сом ольц і, дбаючи про зро продуктивності праці успіхи. І в них, безперечно, є стання ю частка сам овідданої праці ком­ систематично підвищують сво сомольців. У м инулом у н е в е л и ­ виробничу кваліфікацію, висту­ ка майстерня тепер перетвори­ паю ть з раціоналізаторськими лася в один з провідних у к р а ї­ пропозиціями. Так, за 1957 р, ні авторемонтних заводів. ними б у л о подано біля 60 про­ Постійно відчуваю чи батьків ­ позицій, що дало економічний ське піклування і підтрим ку еф ект в сум і понад 50 000 крб. старшого покоління робітників, Б е з відриву від виробництва зокрема старш ого майстра продовж ую ть свою освіту У ву ­ й . Баранчука, майстрів Ю. По­ зах і технікумах 25 комсомоль ­ дольського, Г. С амійленка, то­ ців, а у вечірніх школах - 36 каря Г. Гришанова, м олоді ро­ щ о складає більше половини бітники відповідаю ть на них ком сом ольської молоді заводу. трудовими подвигами. Всі вони О к р ем і товариші навчаютьсяна виконують свої змінні завдання п ідготовчих курсах при інсти­ на 13 0— 150 процентів. Д е с я т ­ тута х. Успіхи, досягнуті колективом ки м олодих робітників викона­ З а р а з молоді виробничники заводу за 25 років, є насампе­ ли план 1957 року до 40-річчя п ід хоп и ли патріотичний почин ред наслідком творчої праці Жовтня. М и к о ли Мамая. КомсомольціКращ і комсомольці-виробнич­ ск ла д а ч і Віктор Кравець і Ана­ наших раціоналізаторів, які внесли великий вклад у розви­ ники: токар Іван Герм анчук, то л ій Ш ляхтов зобов'язалися Л еон ід Ясин­ щ од ен н о встановлювати три ка­ ток продуктивних сил заводу, автоелектрик ський є прикладом д ля завод­ біни зам ість двох. Автоелектрик передової техніки і технології. Проте слід зазначити, що на ської м олоді. Вони не тільк и В іт а л ій Писанко тепер щоденно заводі є багато ділянок, де ра­ добре працюють, а й беруть а к ­ рем он тує зверх завдання три ціоналізаторська думка слабо тивну участь у громадському переpивники-ро зподілювачі. Т а к трудяться комсомольці розвинута, хоч резерви там ще житті заводу. Відм інно працює ф резер у­ завод у. Вони сповнені бажання далеко не вичерпані; особли­ во це стосується таких цехів, як вальниця Іра Хоменко, яка при­ разом з усім колективом до­ монтажний, кабінний, автобус­ йшла на завод після закінчен­ строково виконати план 1958 р ня середн ьої школи: вона — ак­ зустр іти новими успіхами 40ний. моторний. В цьому році партійній, КОМ­ тивна учасниця худож ньої с а ­ річчя В Л К С М . модіяльності. СОМОЛЬСЬКІй та проф спілковій Справжніми спеціалістами В. ЗЛАТОПОЛЬСЬКИЙ. організаціям слід приділити ще своєї справи є випускники ре­ секретар комітету ЛКСМУ більше уваги новаторам-раЦіо­ заводу. налізаторам і, розповсюджуючи місничого училищ а Петро Маїх досвід, домогтися того, щоб кожний робітник став раціона­ лізатором. тьох авторемонтних заводах України. Велику роль відіграє масова організаційно-технічна робота, яка проводиться з раціоналіза­ торами. Центром цієї роботи є технічний кабінет заводу. Тут проводяться наради з раціона­ лізаторами, демонструються м е­ тоди праці знатних новаторів, ведуться заняття по підвищен­ ню кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівни­ ків. На цих нарадах перед робіт­ никами заводу виступали відо­ мі новатори: Г. Борткевич. В. Колесов, П . Биков, В. Семін­ ський та інші. В свою чергу наші раціоналізатори виїжджа­ ли на інші заводи, де ділилися досвідом своєї роботи. С. В Е Р Н А В С Ь К А , старший технолог. З М ІН А Законною гордістю механіч­ ного цеху виготовлення дета­ лей є молоде поповнення робіт­ ників. що прибуло на виробни­ цтво пі сля закінчення ремісни­ чих училищ, шкіл Ф ЗН та з за­ гальноосвітньої середньої шко­ ли. З пошаною говорять у цеху про штампувальника В. Медвед­ ськoгo. Це справжній майстер своєї справи, передовик, що ви­ конує виробничі завдання на 250 — 300 процентів, йому зав­ жди доручають виконання най­ складніших замовлень, і завжди Василь з честю справляється з завданням. Із школи Ф ЗН прийшов на завод Микола Стриж. День у день перевиконуючи виробничі завдання, він одночасно багато працює над підвищенням своєї кваліфікації; так, вже на заво­ ді він освоїв роботу на верста­ тах різних призначень — зубо­ фрезерному, ш ліфувальному, зубодовбальному. Кваліфікований токар Мико­ ла Минько висунутий на поса­ ду майстра зміни токарної діль­ ниці, Роботу на заводі Микола успішно поєднує з навчанням: закінчивши вечірню середню школу, він вступив у К П І, де зараз і навчається. Комсорг цеху Іван Германчук теж користується пошаною се­ ред своїх товаришів. Токар-ра­ ціоналізатор, він скрізь і в усьому намагається поліпшити Якість продукції, не допустити браку. П ісля роботи його ча­ сто можна побачити в бібліоте­ ці заводу: постійне ознайомлен­ ня з технічною літературою, з новими журналами не тільки розширює кругозір юнака, а й допомагає застосовувати досяг­ нений науки й техніки безпосе­ Кадровий слюсар-мо­ редньо на виробництві. торист заводу К. Про­ Слід зазначити, що виробни­ ценко, який система­ чий колектив заводу одержав і тично виконує 2— З одержує гідне поповнення но­ змінних норми. вих спеціалістів, постійно виро­ Фото М. Шуряка. щує ту молоду зміну, якій на­ лежить майбутнє. М. ТО М ІЛЛ О , начальник механічного цеху виготовлення деталей. З а почином М и к ол и Мамая Патріотичний почин Героя С оціалістичної Праці М и коли Мамая знайшов широку п ід ­ тримку серед передовиків наш о­ го заводу. Перш ою виступила бригада В. Щ е р б а нюка в слю ­ сарно-комплек тув а льн о м у цеху, взявши зобов ’язання щ оденно давати понад план по одному комплекту гід р огальм і бен зо­ проводів, причому кожний д р у ­ А . Ш л я х т о в і В. Кравецьзо ­ б ов' я з а л и с я встановлюватит и р кабіни за м ість двох, а комсо м о ­ л е ць В. П исанко взяв зобо в 'я ­ зання зам ість п ’ятнадцяти ск ла ­ дати в день вісімнадцять пе ­ р ривників-розподілювачів. ніст завод у С. Плясун зобо в 'я ­ зався щ оденно збирати зам ість восьм и комплектів дверей д е в ’ять. гий понадплановий комплект випускати за рахунок зеконом ­ леного м атеріалу. За прикладом бригади В. Щ ербаню ка а н а ло­ гічні зобов’язання взяв слю сарскладач В. Ж уковський, який пообіцяв щ оденно складати ч о­ тири машини зам ість трьох. Слюсарі-складачі ком сом ольці М о ж н о б у л о б навести щен ­ е м а ло прикладів, як робітн к и наш ого заводу, відгукнувши ь с на п о ч ин Миколи Мамая, взя и л на себ е підвищені конкретнізо ­ бов' я за н н я по збільшеннюв ­ и р о б н и ч о ї продукції. ф . ТОРЧИНСЬКА економіст заводу Бригада слю cap ho- kom п л ек ту в а л ьного цеху першої на заводі підхопила почин М . М ам ая. Н а з н і м к у (злів а направо): бригадир В. Щербанюк члени бригади С. М аксим ен ко і М . Розенцвіт. Ф о т о М. Шуряка. �АВТОРЕМОНТНИКАМ! В Е Т Е Р А Н И Ми зустрілися з ни­ ми під час обідньої пе­ рерви. їхні трудові біо­ графії прості і бла­ городні, як благородна їх праця. Це робітникавтоелектрик Євге н Іванович Головач та слюсар моторного цеху Калістрат Титович П ро­ ценко. Обидва вони роз­ повіли, що на заводі працюють по 27 років, і пояснили, що хоч за­ воду лише 25 років, але кадри д ля нього готувались ще тоді, ко­ ли він тільки будував­ ся. — Обидва м и ,— го­ ворить т. Проценко,— закінчили Ф З У , і пер­ ша наша практика про­ ходила в напівкустар­ них майстернях. Обидва робітники за­ хоплено розповідають про те, як виріс завод за 25 років. Цифри — велика річ, і тому т. Г о л о ­ вач звернувся саме до них, щоб показати у с­ піхи заводу. — Ремонт машин,— пригадує в ін ,— прова­ дився на початку існу­ вання заводу в індиві­ дуальном у порядку: група робітників про­ тягом довгого часу ре­ монтувала одну авто­ машину. Місяць, а то півтора стояла маши­ на на ремонті! А те­ пер через кожних 40 хвилин всходить маши­ на, або 12 — 13 машин, за восьмигодинну змі­ ну. — А які зміни в мо­ торному цеху! — з гор­ дістю говорить К. Про­ ценко.— Ми тоді ви­ пускали 12— 15 дви­ гунів за місяць, а те­ пер за цей же час — близько семисот. Великий ш лях про­ йшов завод за чверть століття. В роки В ели­ кої В ітчизняної війни він обслуговував П ів­ денно-Західний фронт, З А В О Д У перетворившись у пере­ сувний авторемонтний завод. П ісля закінчен­ ня війни він знову « л і ­ кує» автомобілі дЛя народного господар­ ства. Завод є учасни­ ком Всесоюзної с іл ь ­ ськогосподарської ви­ ставки. З гордістю розпові­ дають ветерани заводу про своє рідне підпри­ ємство. І нічого дивно­ го немає в тому, що вони розповідають са­ ме про завод, а не про себе: адже без заводу, з яким зв’язане життя, вони себе й не уяв­ ляють. А є їм що про себе розповісти. Обидва во­ ни — і Є. Головач і К. Проценко — передови­ ки виробництва, оби­ два перевиконують нор­ ми на 300— 400 про­ центів. Обидва вони на­ городжені медалями «З а доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941— 1945 рр.», «З а оборону Сталін­ града», «З а перемогу над Німеччиною», а та­ кож медалями учасни­ ка ВСГВ. Зараз тт. Головач та Проценко борються за впровадження на заво­ ді почину бригади Ми­ коли Мамая. — Це, — говорить Євген Іванович, — дасть можливість збіль­ шити випуск продукції, підвищити її якість, до­ могтися економії мате­ ріалів, а значить — і зниження собівартості продукції. Так відгукуються ро­ бітники 1-го Київського авторемонтного заводу на патріотичні діла кра­ щих передовиків нашої країни, так йдуть в но­ гу з життям представ­ ники героїчного робіт­ ничого класу нашої країни. К. ІВАНЕНКО. Пристрасна закоханість у свою справу З начальником механічного цеху виготовлення деталей М и­ колою Мусійовичем Т о м ілло ми вперше зустрілися в кабінеті секретаря парторганізації заво­ ду. Розговорилися. Його життєвий шлях — це звичайний шлях простої люди­ ни, для якої всі шляхи в життя відкрила Радянська влада. Після закінчення у 1933 році школи Ф ЗУ при авторемонтно­ му заводі Микола Томілло за­ лишається працювати на під­ приємстві слюсарем. Це були не просто роки оволодіння Росте М. Том ілло і як вироб­ своєю спеціальністю — це бу­ ничник: бригадир слюсарної ла наполеглива робота над со­ бригади , диспетчер монтажного бою, над розширенням кругозо­ цеху, старший диспетчер заво­ ру, над збагаченням загально­ ду — ось віхи на його виробни­ освітніх знань. Б у ло іноді дуже чому ш ляху. Слід відзначити й важко, але перемогли наполег­ те, що Микола Мусійович брав ливість, воля, кипуча енергія діяльну участь у громадській М икола, не залиш аючи праці на роботі, працював, зокрема, ре­ заводі, одночасно здобуває се­ дактором заводської багатоти­ редню освіту у вечірній ш колі ражної газети «Авторемонт­ (причому, вчиться на «в ід м ін н о») ник». і вступає н а вечірній відділ ме­ Війна примусила перебудо­ ханічного ф акультету політех­ вуватись, працювати по-новому. нічного інституту. Весь заводський колектив ева­ Товариш , керівник Газозварка — спеціальність не з легких, але для Леоніда Архиповича вона стала улюбленою професією. Т у т і щоденне напруження, і змагання з товаришами, і творчий запал. 25 років роботи здружили його з заводом, зріднили. Т а й виросли, змі­ нялися обоє невпізнанно! І якщо на місці колишніх авторемонт­ них майстерень виріс сучасний великий завод з найновішим устаткуванням, то Л еон ід Архипович (колись рядовий робітник) теперь — секретар парторганізації цеху ремонту деталей, депу­ тат міськради. Робота майстра на заводі, евакуйованому в період Вітчиз­ няної війни на Схід, достойно оцінена державою — т. Белько нагороджений орденом «З н а к П ош ани» та медалями. Великих успіхів досяг Л е о н ід Архипович! А д ж е 2 5 0 — 300 процентів ви­ робітку — це значне трудове досягнення, добитися якого мож­ на тільки напруженою, працею. Святкуючи двадцятип’ятиріччя свого заводу, робітники мо­ жуть заслужено пишатися своїм товаришем і керівником. П. О РЛ И К . КАДРИ ВИРІШ УЮ ТЬ УСП ІХ СПРАВИ Прийшов я на за­ вод у 1931 році. Виробниче примі­ щення заводу скла­ далося тоді з тепе­ рішнього монтажно­ го і моторного це­ хів. Адміністратив­ ний корпус знахо­ дився у напівзруй­ нованому приміщен­ ні. Якість ремонту машин була низь­ кою: повний ремонт машини проводився на одному місці; груда людей (брига­ да) ремонтувала ма­ шину «на гла зо к ». Відсутність кваліф і­ кованої робочої сили затримувала роботу. Постало питання про створення учбо­ вого комбінату. З перших днів роботи мені довело­ ні майстерні бага­ тьох заводів У к р а ї­ ни. Чимало м оїх ко­ лиш ніх уч н ів — тока­ рів, слю сарів, фре­ зерувальників — те­ пер стали спеціалі­ стами своєї справи. Це В. Сухенко, О. Андрієнко, І. Бурий і ін. Зараз вони пе­ редають свій досвід і знання іншим. Н езабаром я йду на пенсію, проте не уявляю собі життя С лід відмітити, осторонь заводсько­ щ о цей учбовий ком­ бінат відіграв важ­ го колективу і, б е з­ й надалі ливу роль у забез­ перечно, печенні спеціаліста­ житиму його кипу­ ми не тільки нашо­ чим життям, й далі свій го заводу, а ле й ін­ передаватиму ших; його випускни­ досвід нашій талано­ ки були направлені в витій молоді. гаражі і авторемонт­ Й . БАРАНЧУК. ся стати інструкто­ ром токарної групи; інструктором слю ­ сарної групи був О. Зданович, який за­ раз працює в дефек­ ти рувальном у відді­ лі. Ч ер ез відсут­ ність приміщення д ля навчання занят­ тя проводились у спеціально відведе­ ному приміщенні на Червоній площ і, а практичні заняття— на заводі. куюється. Важко було всім, але особливо тим, кому до­ вірялися сотні людей. Як на­ чальник комплектувального (а потім монтажного) цеху т. То­ м ілло постійно дбав про безпе­ ребійну роботу заводу, про опе­ ративне виконання терміно­ вих завдань командування. До­ водилося часто переїжджати, знову й знову починати все на новому місці, але весь ко­ лектив Завжди з честю справ­ лявся з завданнями партії неодноразово завойовував пе­ рехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони С РСР, Зразу ж після звільнення Києва від фашистських загарб­ ників, у кінці 1943 року, завод повертається в рідне місто. Ми­ кола Мусійович Томілло, ке­ руючи різними цехами заводу, день у день дбає за відбудову, за поліпшення якості продукції. ПІКЛУЄМОСЬ ПРО ВИРОБНИЧНИКІВ Успіхи, досягнуті заводом за 25 років у галузі технічно­ го прогресу, політико-виховної і культмасової роботи, у поліп­ шенні побутових умов робітни­ ків заводу, є наслідком напо­ легливої роботи всього колекти­ ву під керівництвом партійної організації. Виробнича діяльність завод­ ського комітету— різноманітна, але особливо проявляється вона у розвитку соціалістичного зма­ гання. Понад 640 членів колек­ тиву є передовиками виробни­ цтва. Вони беруть активну участь і у громадському жит­ ті нашого заводу. Особливо великих успіхів до­ моглися передовики виробни­ цтва за 1957 рік. Робітники К. Проценко, Г. Гришанов, О. Лазаренко, В. Медведський ви­ конали кожний понад три річ­ них норми. Десятки передовиків вироб­ ництва занесені на дошку поша­ ни, у заводську книгу пошани, нагороджені почесними грамо­ тами. та значками відмінника соціалістичного змагання. Важливою ділянкою роботи профспілкової організації є пі­ клування про умови праці і життя робітників. Завком веде роботу по оздо­ ровленню робітників заводу. Ве­ лика увага приділяється житло­ вому будівництву. У 1956 році був збудований п’ятиповерховий будинок з площею 1800 кв. м. Зараз силами наших робітників будується тридцятиквартирний будинок. Одночасно йде підго­ товка до будівництва другого такого ж будинку. Грудневий Пленум ЦК КП РС поставив перед профспілками великі і важливі завдання. На­ ша організація повинна до­ класти всіх зусиль, щоб з честю виконати їх. Членам завкому слід приділяти більше уваги профоргам, передовикам вироб­ ництва; треба домагатися того, щоб наші соціалістичні зобов’ я­ зання були більш конкретними. Необхідно також більше займа­ тися розповсюдженням передо­ вого досвіду. Профспілки одер­ жали більш і права по забезпе­ ченню охорони праці і техніки безпеки. Треба повністю скори­ статися цими правами і зразко­ во виконати свої обов’язки. М. САМ УСИК, голова завкому. Кадровий робітник заводу Є. Подольський працює кон­ трольним майстром. Він — активний раціоналізатор. Кадровик заводу П. Пусто­ войтов на своєму робочому місці. Він виконує норми на 200— 250 процентів. Л. Белько працює на за­ воді з 1932 р. За високу майстерність йому присвоєно звання «Кращий автогенщик м. Києва». Виробничу ді­ яльність він поєднує з ак­ тивною громадською робо­тою В останній час М. М. Том іл­ ло керує механічним ц ехом ви­ готовлення деталей, який є пе­ редовим на заводі. Так, у 1957 році цех чотири рази за­ ймав перше місце і завойовував перехідний Червоний прапор заводу і двічі — друге місце. Цех зразковий і в розумінні культури виробництва — чи­ стота, порядок і біля верстатів, і взагалі на всій території цеху. І хоч зараз Миколі Мусійовичу вже за сорок, але враз или й нас його молодеча схвильова­ ність у розмові про цех, про завод, його пристрасна закоха­ ність у рідну справу, і ста­ ло на душі приємно і радісно, що в нас виросли так і люди. П. ХРОПКО. Н а ф о т о (зліва направо): передовики цеху виготов­ лення деталей — комсорг цеху токар І. Германчук, май­ стер М. Мінько, фрезерувальник М. Стриж І штампу­ вальник В. Медведський. Вони систематично виконують норми на 250— 300 процентів. �Центр культури заводу Будівництво нових цехів, збільшення числа робітників, культурні потреби людей, які працюють на заводі, вимагали створення свого, робітничого клубу. Організований він був у 1948 році. Таким чином, історія клубу невелика, але за цей час при ньому створився хороший ак­ тив, проводиться цікава і змі­ стовна робота. Заводська художня самоді­ яльність займає перше місце в Подільському районі столиці. Заводський хор, що налічує до 60 чоловік, у 1954/55 роках займав перше місце в районі, а учасники самодіяльності Г. Га­ новський, О. Говердовська, Н. Музиченко, Н. Майорова та інші були удостоєні права виступати у Москві. Міський огляд художньої са­ модіяльності, що проходив у грудні 1957 р., виявив здібності не тільки наших окремих вико­ навців, але й колективів. Ряд товаришів, а також духовий ор­ кестр і хор нагороджені грамо­ Заводська преса Все виробниче і гром адське О с о б л и в о дійовим і гострим тами Подільського райвикон­ змістовні, цікаві лекції відвідує життя заводського ко лек ти в у був сатиричний відділ газети. дуже незначна кількість робіт­ кому. протягом двадцяти п ’яти років З а р а з стінна газета має хоро ­ При клубі працюють гуртки ників. б у л о підпорядковане єдиній м е­ ший ш тат змінних редакторів. Погані справи і з приміщен­ хоровий, духових інструментів, ті — внести свій гідний вклад Вони ПО ч е р зі готують випуски. танцювальний, дитячий по кла­ ням д ля роботи гуртків: гурт­ у розвиток со ц іалісти ч н ої Б ать­ Ц е тов а р и ш і М. Калиниченко, су фортепіано, баяністів та ківці повинні задовольнятися ківщини. А . Г е л ь м а н , А . Гуревич, Ф. Тор ­ акордеоністів, а також гурток тільки однією кімнатою. Ми че­ Ц ій благородн ій справі с л у ­ чинська, В. Кауров, П. Підд у б ­ що дирекція заваду крою та шиття. В усіх цих каємо, ж ила і стін на преса. О рган гро­ ний, М . С луцький, М. Ульянов гуртках беруть участь біля 175 врахує наші труднощі і допомо­ м адських орган ізацій зав од у — і інш і. чоловік. же створити більш сприятливі стінгазета «А в т о р е м о н т н и к », щ о Звичайно, є ще багато недо­ При клубі регулярно читають­ умови для роботи. виходила раз на м ісяц ь, зав ою ­ л ік ів у р о б о ті заводської газе­ ся лекції і доповіді на різнома­ Завдання нашої заводської нітні теми, провадяться вечори громадськості — зробити к луб вала авторитет у к о лек ти в і. Г а ­ ти. а також і стіннівок. Так, не­ зета ш ироко п р оп а гу в а ла п е р е­ д оста тн ьо ведеться робота з роб­ відпочинку. До читання лекцій дійсно центром культури, ку­ дові досягнення перш их п ’яти ­ к о р ів ськ и м активом, мало роб­ залучаються члени Товариства ди з великою охотою йшов би для поширення політичних та кожний член нашого колективу. річок, зак ли к а ла к олек ти в до корів, н е завжди якісним буває нових усп іхів у праці, к р и ти к у­ х у д о ж н є оформлення газети. наукових знань, а також акти­ М . В А С И Л Е Н К О , в а ла н ед олік и в роботі. С ьо го д н і, у день СВОГОд ­ а в вісти партійної, профспілкової Розвиток заводу як п р о м и с л о ­ голова правління клубу. д ц я т и п ’ятиріччя, колектив заво­ та комсомольської роботи. вого підприємства, р іс т п а р тій ­ д у м о ж е з гордістю сказати: Хочеться, однак, відзначити ної ор ган ізац ії, р о зго р та н н я со­ « Т а к , наш а газета дійсно всі ці ряд недоліків у роботі клубу. ціалістичного зм агання в його р оки д опом агала нам, б у л а про­ Перш за все треба вказати на нових ф ормах зроби ли в узьк и м и п аганди стом , агітатором, колек ­ відсутність масовості в худож­ ти вни м організатором». рамки газети. "Ось ч о м у в ній самодіяльності. Чи нормаль­ 1937— 1938 роках р іш ен н я м А . ЗІНГЕР ним є те, що в танцювальному Недавно при нашому гурто­ партбюро заводу б у л о ств ор ен о гуртку беруть участь всього завод­ багатотиражну га зе т у « А в т о р е ­ 10— 12 осіб? І це в колективі, житку був створений ський тир, де щодня можна ба­ монтник» . який налічує багато робіт­ чити робітників та службовців Звільненим редактором г а з е ­ ників та службовців! стр іле­ ти був М. Т о м іл л о , який зар аз Прикро говорити і про те, що заводу — любител ів цького спорту. А л е це не ви­ працює начальником ц е х у ви го­ падкові гості тиру. Т ут прово­ товлення деталей. У роки В ітч и зн я н ої війни в дяться змагання між команда­ випускалися «Б о й о в і ми цехів. Перше місце у зимо­ цехах вих змаганнях зайняла коман­ ли стк и », щ о п р о с ла в л я л и бой о­ вий і трудовий ге р о їзм н а ш ого да розбірного цеху. На заводі організовано і заводу, закли кали до б іл ь ш ви­ 500, 800, 1500, 2000 м/хв, а в окремих випадках швидкість рі­ постійно дію чі курси шоферів соких показників праці в ім ’ я зання досягла 3000 м/хв. ІІІ класу. За 1957 рік підго­ перемоги. У травні 1955 року я, як товлено 34 шофери. П іс ля повернення в К и їв на представник заводу, був на Все­ Робітники та службовці за­ заводі знову, раз на м ісяц ь, по­ союзній нараді працівників про­ мисловості, яка проходила в воду беруть участь і в різнома­ чала виходити газета « А в т о р е ­ Москві. нітних спортивних секціях. Во­ м он тн и к », а в ц ехах— стіннівки. Звернення, прийняте на цій ни захоплюються футболом, во­ З 1948 року випуск газети став нараді до працівників промисло­ вості, викликало нове творче лейболом, шахами. Волейболь­ щотижневим. піднесення серед робітників за­ на команда заводу зайняла пер­ Робітни ки з різних питань воду. Особливо пожвавилась ра­ ше місце на відкритті літнього зверталися до газети і завж ди ціоналізаторська робота. сезону спортивного товариства одерж ували правильне р о з ’я с ­ В оголошеному конкурсі ра­ Н а п р и к ін ц і 1957 р. запрова­ ціоналізаторів та винахідників «Б уревісник», за що одержала нення, вичерпну відповідь. П ід д ж ен о У виробництво високо­ механічні цехи ремонту і виго­ вимпел, почесну грамоту, а ч ле­ рубрикою «С л ід а м и наш их ви­ п р о д у к ти в н у електроімпульсну товлення зайняли два перших ни команди були нагороджені сту п ів » та «Н а м п и ш уть» в га­ н а п л а в к у знош ен их шийок ко­ місця. л інчастог о вала. персональними грамотами. зеті д р укув али ся злобод ен н і ма­ Передовиків виробництва ці­ На з н і м и у: верстат для В. М ОЙСЕЙКІН. теріали. кавлять питання не тільки під­ наплавки. вищення продуктивності праці, але й питання економії матеріа­ ПРИВІТ лів та ін. Наприклад, раціона­ АВТОРЕМОНТНИКАМ лізаторські пропозиції С. Жу­ Літом, зимою, в дощ, завірю ху равльова і В. Буркота по об­ Заводу нині — двадцять п ’ять! Зміни чергуються — плине народ, садці ступиць коліс під підшип­ В чіткому ритмі, друже, послухай: Тих місць подільських не пізнать; ник — замість розточки і ви­ Дише завод. готовлення гільз, дають велику Де болота колись були, Так, чверть століття — велична дата, економію металу. Моя пропози­ Юності зоряний час. ція по використанню придатних Тепер машини загули. В нашу епоху — горду, крилату вінців з утильних блоків шесте­ рень коробки зміни передач да­ Бажаєм вам, робітники, Жити якраз. ла за 6 місяців біля двох тонн Зримими стали дні комунізму, Здоров’я, щастя у ж ит т і; економії легірованої сталі. Кріпне в майбутнє політ, Пропозиції раціоналізаторів Х а й будуть славними завжди слюсаря В. Бабича, токаря І. Авторемонтники! Р ід н а Вітчизна Чиродченка і інших принесли Робочі ру к и золоті! Ш ле вам привіт. також велику користь заводу. О. ПЕТРИК. М . Надбужанський. Г. ГРИШАНОВ. У вільний від р о б о т и час Використовуймо досвід передовиків Значних успіхів досягли пе­ редовики нашого заводу, поєд­ нуючи Ш в И Д К Іс Н е і силове рі­ зання. Під час роботи на великих швидкостях при збільшеній по­ дачі розрив між машинним і до­ поміжним часом збільшувався. Скорочення допоміжного часу було новим резервом у справі підвищення продуктивності пра­ ці. Над цим почали замислюва­ тися передові токарі цеху. Було подано багато раціоналізатор­ ських пропозицій, спрямованих на скорочення допоміжного часу. У той час особливо трудоміст­ кими у виготовленні були дета­ лі: ролики тормозних колодок, ресорні втулки і ін. Ці деталі і почав я виробляти на удоско­ налених верстатах. На токарно - гвинторізному верстаті за зміну одержували 40 ресорних втулок або 80 — 100 роликів тормозної колодки, а на удосконалених виробіток зріс вдвоє. А л е й ці верстати не були високопродуктивними по своїй конструкції. Швидкість різання не перевищувала 30— 40 метрів на хвилину. Незабаром у цех прийшли вісті про досягнення токарів-но­ ваторів Г. Бороткевича, П. Викова, В. Семінського і ін. Во­ ни почали працювати на підви­ щених швидкостях різання — В. войтко БУРЕМНИЙ, РЕВОЛЮЦІЙНИЙ СІЧЕНЬ! У серцях трудящих Радян­ ської України завжди буде жити пам’ять про героїв, які в січневі дні 1918 року піднялися на збройну боротьбу проти націона­ лістичної Центральної ради. Першими повстали проти бур­ жуазної Центральної ради ро­ бітники героїчного Арсеналу. В приміщенні, де зараз міститься наш інститут, 15(28) січня 1918 року відбулося засі­ дання Київської Ради Робітни­ чих депутатів, про що свідчить меморіальна дошка біля входу в інститут: чих Депутатів і Фабзавкомів, що оголосило озброєне по­ встання проти Центральної Р а ди ». Пізно ввечері після цього за­ сідання до Арсеналу почали прибувати повсталі робітники і селяни з усіх кінців міста. На заводі було створено Ревком і Військовий штаб для керівни­ цтва збройним повстанням. Верховоди націоналістичної контрреволюції все робили для того, щоб підірвати революцій­ ний дух солдатів Київського гарнізону. Центральна рада на­ «Тут 15 січня 1918 року віть видала спеціальний універ­ відбулося о б ’єднане засідан­ сал про висилку з України всіх ня К иївської Ради Робітни­ солдатів-росіян. А л е цьому на­ казу не підкорилися револю цій­ ні солдати. Навпаки, солдатиукраїнці зверн ули ся із закликом до своїх російських братів не йти на провокацію Петлюри, а разом, спільними силами висту­ пити проти Ц ентральн ої ради. Збройне повстання почалося 29 січня. Ц и таделлю револю ції став Арсенал. Т о м у війська на­ ціоналістів були повністю ки­ нуті на придушення арсеналь­ ського повстання. Уж е вдень 29 січня бої набрали надзвичай­ но запеклого характеру. Ж ов то­ блакитники вели атаки на А р ­ сенал одночасно з трьох боків, намагаючись оточити арсеналь­ ців, але зустрічали запеклий опір. Тільки на другий день вій­ ськам націоналістів удалося ото­ чити завод. Проте арсенальці не складали зброї. Ш іст ь днів ге­ роїчно билися вони з переважа­ ючими силами петлюрівців. А л е сили були нерівними. 4 лютого озв ір іл і бандити в д ер ли ся на д у п р о я в и л и рядові робітникис о л д а т и — сотні і тисячі не­ завод. П ліч-о-п ліч з героїчними р о ­ в ід о м и х ге р о їв . Величезну до­ бітниками А р се н а л у за в л а д у п о м о г у в боротьбі з Централь­ Рад м уж ньо би ли ся с о лд а ти ною р а д о ю подав Україні росій­ ко­ авіапарку, водники П о д олу , д е ­ ськ и й н а р о д , сини якого, не ш ревообробники Д ем іївк и та д у ю ч и СВОГО ЖИТТЯ, ЙШЛИ Вбій, щ об за безп еч и ти торжествор а­ інші. Н езабаром до Києва н а д і­ д я н с ь к о ї р ев олю ц ії на Україні. йшли радянські військові з ’ єд­ С о р о к років віддаляютьнас нання, які разом з повсталим и в ід т и х б у р е м н и х Січнево-лютне­ робітниками і солдатами вигна­ в и х д н ів , к о л и український на­ ли ж овтоблакитні банди з К и є ­ р о д із зб р о єю в руках розгр о ­ ва. Над містом знову за м а й о ­ м ив в н утр іш н ю і інозем ну рів Червоний прапор Р а д я н ­ к о н т р р е в о л ю ц ію і разом з усіма ської влади. В б оя х за в л а ­ н а р о д а м и н а ш о ї Вітчизни міцно ду Ра д у Києві н ев м и р ущ ою став н а ш л я х соціалістичного славою вкрили себе р е в о л ю ц і­ р о зв и т к у . Т е п е р соціалізм у нас онери А н д р ій Іванов, Ю р ій збу д о в а н и й : руками радянських Коцюбинський, В аси ль Б о ж е н ­ л ю д е й зводиться чудесна будо­ ко, О лек сій Сивцов, О л е к с а н д р ва к о м у н із м у . Справа, за яку Горовіц, якого н а ц іо н а ліс ти с х о ­ б о р о л и с я наш і старші товариші пили під ч ас блокади А р с е н а л у п е р е м о г л а безповоротно. і по-звірячом у закатували . Н еч ув ан і чудеса г е р о їз м у в бор отьбі за свою нар одн у в л а ­ Редактор В. ВОЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 3 (50) (8 лютого 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 3 (50) (8 лютого 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/96 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/418aa9ee1a11fdd0c22b486fd3c2b84b.pdf 928c1901cf3c2a81d17c9df55e53e1e5 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text ВАЖЛИВА СП ЕЦ ІАЛЬН ІСТЬ Як часто раніше доводилося не відведено належного місця. педагогам у розмовах з батька­ Якщо в минулому році активна ми чути гіркі зауваженая: виховна практика в школі-ін­ — З того часу як наша ди­ тернаті провадилася на протязі тина пішла до школи, ми не місяця, то за новим навчаль­ ним планом вона зведена до знаємо спокою... І батько і мати на ро­ двох тижнів. Два тижні прак­ боті до 6-ї години вечора. тики з усіх 5-ти років підготов­ Коли дитина була у дитсад­ ки студентів до другої спеці­ ку, батьки, повертаючись з альності — чи не замало це? роботи, забирали її; тепер же. Що можна зробити за два тиж­ навчаючись у школі, дитина ні в дитячому колективі? По­ звільняється о першій годині і верхово ознайомитися з його до вечора залишається на приз­ складом і тільки розпочати під­ воляще. Як же її виховувати? готовку якогось виховного за­ XX з ’їзд партії вказав шлях ходу. Через це деканатові мов­ до розв’язання цього наболі­ но-літературного факультету до­ лого питання. Школа-інтернат. велось шляхом внутрішнього куди діти приймаються за ба­ перерозподілу годин збільшити жанням їх батьків, забезпечує тривалість практики на 20 днів, повне виховання, навчання й проте й цього недостатньо... Слід врахувати й таке: в шко­ утримання учнів з 1-го по 10 клас. Поки що цих шкіл неба­ лах-інтернатах основним наван­ гато, вони існують лише другий таженням педагогів є виховна рік, але з кожним роком їх робота; переважна більшість їх кількість збільшується. Це — має ставку вихователя і 6 годин ростуча, перспективна форма на тиждень викладовської робо­ освітньо-виховної роботи в на­ ти. Отже, саме підготовка вихо­ шій країні, і не дивно, що вже вателів має бути основною спе­ зараз дуже гостро постало пи­ ціальністю на нашому факуль­ тання про необхідність спеці­ теті, а мова і література — дру­ альної підготовки кадрів педа­ гогічних працівників для цієї гою. Але поки що справа сто­ установи. Зокрема, і при нашо­ їть далеко не так: з 4060 годин, му інституті розпочато їх підго­ які є за навчальним планом на товку (друга спеціальність на протязі 5 років навчання, курс українському відділі мовно-лі­ виховної роботи в школі-інтер­ тературного факультету). наті з усіма його видами робо­ В цьому номері газети читачі ти (лекції, семінари, безвідрив­ ознайомляться з першими під­ ні заняття з ігор тощо) — охоп­ сумками проведення педагогіч­ лює лише 100 годин. ної практики в школах-інтерна­ Чи не слід керівництву тах. Справа це нова і тому не КДПІ порушити перед Міністер­ дивно, що тут ще не все гаразд. ствам освіти питання про те, Було б добре, якби наші читачі щоб поставити цю справу з го­ поділилися на сторінках газети лови на ноги і піднести підго­ своїми враженнями і побажан­ товку вихователів шкіл-інтерна­ нями щодо поліпшення підготов­ тів на рівень тих вимог, які ки вихователів для шкіл-інтер­ партія і уряд ставлять перед натів. цією установою, і тієї уваги, що На жаль, ще не всі студенти їй приділяється в нашій країні! і викладачі надають цьому пи­ М. МИРОНОВ, танню належної ваги. На­ доцент кафедри педагогіки. віть у навчальному плані йому І Р А Д І С Н О , І П Р ИКРО ... Зовсім недавно ми приймали до інституту нове поповнення— кращих людей з виробництва, молодих робітників, колгоспни­ ків, інтелігенції із стажем практичної роботи. Пройшов семестр напруже­ ної, творчої роботи. Нелегко було починати. Читальня, семі­ нари, лекції, гуртожиток — но­ ва робота, нова обстановка, но­ ві друзі. І тим більш радісно бачити, як наші першокурсники активно включилися в громад­ ську роботу інституту, стали хорошими студентами, товари­ шами. Це видно і в навчанні. З великим задоволенням ми слухали пісні, частівки у вико­ нанні студентки Д. Шабалової. З неменшим задоволенням мож­ на було слухати її відповідь на екзамені з вступу до літерату­ рознавства. Змістовно, зрозумі­ ло, обгрунтовано; відчуваються глибокі, міцні знання. З успіхом складають перші свої екзамени в інституті й інші студенти, які прийшли до нас з виробництва. Ось С. Кузьміна, яка одержала заслужену відмін­ ну оцінку; вона з честю стає в ряди кращих студентів факуль­ тету. З великим задоволенням привітають її подруги з фабри­ ки, де вона працювала до всту­ пу в інститут. В. Деркач теж може гордитися — його мрія стала дійсністю: в матрикулі з’явилася перша відмінна оцін­ ка. Те ж саме — у М. Степан­ чук, В. Студзінської, Н. Цюпи й інших. Непогано почала сесію біль­ шість з них, але є і прикрі ви­ нятки. Л. Дубова, М. Понома­ ренко, Л . Ільчук, Є. Чалапко почали з задовільних оцінок. Напевно, важко товаришам по­ чинати студентське життя, не врахували труднощів, тому і не дуже приємні наслідки. Можна сподіватися, що на­ ступний семестр принесе всім товаришам, які прийшли з ви­ робництва, хороші успіхи у на­ вчанні. О. ПЕТРИК. Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а педагогічні К А Д Р И ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО СІЧНЯ 22 1958 року СЕРЕДА № 2 ( 49) Ціна 15 коп. ЗАВЖДИ В ПРАЦІ Різкий вітер гнав до бере­ га високі хвилі, кружляв у вологому повітрі перші сні­ жинки. Хвилі налітали на плоти, що похитувалися біля берега, і, розбиваючись, об­ сипали людей холодними бризками. Люди поспішали до темноти розв’язати плоти, вибрати стовбури з води і скласти їх на березі в штабе­ лі. Києву потрібен був ліс, тим, хто працювали, потрібні були гроші, щоб купити хлі­ ба, сахарину, сірників, ма­ хорки. А увечері в холодній кімнаті багато з них, стомле­ ні і напівголодні, сідали за книги та конспекти і до пізньої ночі штурмували ос­ нови наук. Книжкові сторінки підда­ валися так само важко, як і важкі мокрі колоди біля дніп­ ровських причалів. Нелегко було вчитися у ті буремні дні, коли молода радянська влада боролася і з Інтервен­ цією, і з голодом, і з роз­ рухою, і з неписьменністю. Але звільнений народ пе­ реборював усі труднощі і посилав учитися кращих представників нової молоді. Прийшов учитися на педаго­ гічний факультет Київського сільгоспінституту і Костян­ тин Йосипович Смаричев­ ський, син подільського бід­ няка-хлібороба. Безсонні но­ чі над книжками, нелегкі за­ робітки на розгрузці лісо­ сплавного матеріалу і земля­ них роботах — такими були роки навчання майбутнього педагога-психолога. Костянтин Йосипович про­ жив велике життя. Вчитель початкових і середніх шкіл, асистент кафедри психології і педагогіки інститутів, на­ уковий співробітник УНДІП’у та .науково-дослідного інсти­ туту дефектології, солдат Великої Вітчизняної війни— такий шлях подільського се­ лянина. Все життя він продовжував вчитися. Закінчив аспіранту­ ру УНДІП’у, вечірній універ­ ситет марксизму-ленінізму. Але головне — самостійне навчання. Сотні книжок з педагогіки, психології, меди­ цини, фізвиховання, філосо­ фії дають Костянтину Йоси­ повичу запас знань, якими він так любить поділитися з своїми численними співбесід­ никами. Часто можна почути; — Спитайте у Костянтина Йосиповича. І можете бути впевненими, що ви завжди одержите кваліфіковану і ви­ черпну консультацію. ...Кабінет психології. Ти­ ша. На столах і стендах—ря­ ди складних приладів, апара­ ти. Тут же їхній володар — літній невисокий чоловік з допитливими сірими очима, які зберегли свій блиск, хоч їхньому власнику вже дале­ ко за шістдесят. Це Костян­ тин Йосипович Смаричев­ ський, старший лаборант ка­ федри психології нашого інституту, його завжди мож­ на побачити в кабінеті, неза­ лежно від того, закінчилося його чергування чи ні. З повагою і теплотою го­ ворять про Смаричевського товариші по роботі, коротко, але яскраво характеризують якості простого трудівника, чуйної людини: велика праце­ здатність, скромність, точ­ ність та акуратність, сердеч­ ність. Костянтин Йосипович не стоїть осторонь громадсько­ го життя інституту. Не один рік він краще за інших зби­ рає профспілкові внески, принципово і вимогливо ви­ конує обов’язки громадсько­ го контролера торговельної сітки. Так, на прикладі трудово­ го життя Костянтина Йоси­ повича Смаричевського є чо­ го повчитися молоді та й не тільки молоді. А. ДЯЧЕНКО. Н а ф о т о : старший лабо­ рант кабінету психології К..Й. Смаричевський пояснює бу­ дову орфографа і тримомет­ ра студентам педфаку Г. Му­ тян та Г. Кобернику. �ШКОЛАМ-ІНТЕРНАТАМ— КВАЛІФІКОВАНИХ ВИХОВАТЕЛІВ! Н О В И Й П РО Ф ІЛЬ НОВ І ЗАВДАН Н Я У минулому навчальному ро­ ці (квітень — травень 1957 р.) проходила перша практика сту­ дентів III курсу, де вони висту­ пали в ролі вихователів шкілінтернатів. Що ж практика по­ казала? Як були підготовлені студенти? Теоретична підготовка сту­ дентів з суспільних і педагогіч­ них наук в основному була до­ статньою, студенти правильно трактували питання громадськополітичного життя під час про­ ведення політінформацій і бе­ сід. У виховній роботі студен­ ти використовували також ряд основних законів і принципів педагогіки — наочність, індиві­ дуальний підхід до дітей, спи­ ралися на позитивні риси дітей для подолання негативного в їх поведінці. Проте практика виявила, що студентам бракувало багатьох знань, потрібних для проведення виховної роботи. По-перше, сту­ денти мало обізнані з дитячою літературою і періодичною ди­ тячою пресою; по-друге, мало знають дитячі ігри і пісні, не вміють грати на якомусь музич­ ному інструменті; по-третє, сту­ денти відчували труднощі в ор­ ганізації практичних сільськогосподарських робіт з учнями; нарешті, вони незнайомі з ме­ тодикою навчально-виховної ро­ боти в молодших класах, де їм доводилося проходити практику. Отже, з цього треба зробити вис­ новок, що учбовий план потріб­ но, з одного боку, поповнити та­ кими предметами, як дитяча література, музика, з другого боку — деяким предметам на­ дати практичного ухилу (фіз­ культура, ігри, співи, практика сільськогосподарського виробни­ цтва), а також збільшити пито­ му вагу педагогічних предметів, що готують до роботи виховате­ ля, бо в діючому учбовому пла­ ні вони займають мізерне місце. Всім відомо, що виховання— більш складний процес. Підго­ товка до нього вимагає більш тривалого і складного трену­ вання, ніж підготовка навіть до уроків. Можуть сказати, що ви­ ховують і в процесі навчання. Так, це вірно. Але ж існує спе­ ціальна методика виховної ро­ боти, для опанування якої не можна відводити лише 2 тижні з усіх п’яти років підготовки вихователів для шкіл-інтернатів. Щоб педагогічна практика з виховної роботи дала хороші наслідки, потрібно встановити таку її систему, де б студент пе­ реходив від більш простих до більш складних завдань: на І і II курсах — студенти в поряд­ ку громадського доручення по­ винні проводити виховну робо­ ту з дітьми в школах-інтерна­ тах, без відриву від навчання. На III курсі студенти повин­ ні проходити практику в молод­ ших і середніх класах шкіл-ін­ тернатів; основним її завданням є опанування методикою прове­ дення окремих виховних захо­ дів (проведення піонерського збору, святкового ранку чи ве­ чора, екскурсії; випуск газети і т. ін.). На IV курсі поруч з учбовою практикою в середніх класах студент повинен проходити ви­ ховну практику, основним зав­ данням якої є опанування мето­ дикою здійснення виховного завдання в одному з дитячих колективів. Після закінчення IV курсу доцільно організувати практику в піонерському таборі школи-ін­ тернату, де студенту доведеться згуртувати дитячий колектив се­ реднього шкільного віку, здійс­ нюючи різноманітні виховні за­ ходи. На V курсі — поруч з учбо­ вою практикою в старших кла­ сах студент проводитиме вихов­ ну роботу, основним завданням якої є оволодіння методикою ор­ ганізації життя колективу стар­ шого класу, а також методикою виховної роботи з загальношкільним колективом і його ор­ ганізаціями. Така послідовність навчання студентів практичним педаго­ гічним умінням допоможе під­ готувати кваліфікованих вихова­ телів. яких так потребують шко­ ли-інтернати. Р. БАРУН, викладач кафедри педагогіки. Перші п і д с у м ки Цього року, вперше у нашому інституті, більшість студентів IV курсу українського відділу мовно-літературного факультету проходила педагогічну практику в школах-інтернатах. Зміст практики — викладання україн­ ської мови та літератури в по­ єднанні з виховною роботою — відповідав структурі цього від­ ділу, що дає студентам дві спе­ ціальності: вчителя української мови та вихователя для шкілінтернатів. Студенти й викла­ дачі факультету дуже старан­ но готувалися до практики і за­ раз з великим інтересом вивча­ ють її наслідки. Практика відбувалася в усіх школах-інтернатах м. Києва, а також у Білій Церкві .та Пере­ яславі-Хмельницькому. Програма педагогічної практи­ ки була широкою; перед прак­ тикантами стояло завдання: пов­ ністю включитися в життя шко­ ли й опанувати всіма видами ро­ біт, які припадають на долю вчителя української мови та літератури і класного керівника в V—VIІ клacax, а також вихо­ вателя школи-інтернату. З перших днів практики, сту­ денти з цікавістю приглядали­ ся до особливостей навчальновиховної роботи в цих школах нового типу. Все тут здавалося незвичайним. Навіть уроки. Во­ ни були не такими, як ті, які спостерігали студенти у звичай­ них школах. У школі-інтернаті урок є основним джерелом знань учнів. На уроці прово­ диться не тільки пояснення но­ вого матеріалу, але й закріп­ лення, розучування його. До­ машні завдання відіграють тіль­ ки допоміжну роль, вони потріб­ ні для вправ, для закріплення знань і виховання павичок. Особливої майстерності вима­ гають від учителя уроки, що На практиці в школах-інтернатах Ми, студенти мовно-літера­ охоче працю вав. У IV ч верті у всеб іч н о м у ознайомленню з умо­ турного ф акультету, вже д ру­ нього не було ж одної н е з а д о ­ вам и роботи в класі (про що гий рік проходимо педпрактику вільної оцінки. Тепер В олод я п о ту р б у в ал и ся наші вчителі в школах-інтернатах. успішно н авч ається в V к л а с і. А. Д . О ч еретний та О. Ф. Тка­ Кожен з нас з перших же Багато цікавих заходів п ро­ чук), у р о ки пройшли на належ­ днів роботи встановив тісний вели студенти, з учнями. І д іти н ом у р ів н і. Н а уроках, менше зв’язок з учнями свого класу, завжди з великим задоволенням в и т р а ч а ю ч и часу на перевірку чітко виконував розпорядок та відгукувалися на все, щ о їм про­ за в д а н ь ( у чні виконують домаш­ ні з а в д а н н я під наглядом вихо­ режим дня. В процесі роботи ми понувалося. вател ів!), м и значну увагу при­ уважно вивчали своїх вихован­ Наш і студенти, я к і проходили ців, а керуючи підготовкою до­ практику в школі-інте рнаті № 2 д іл я л и закріпленню нового на­ машніх завдань, особливу ува­ м. К иєва, з перш их днів активно в ч а л ь н о го м атеріалу, а також гу звертали на учнів, які не вклю чилися в роботу: познайо­ сам о стій н ій роботі учнів. Це до­ встигали з того чи іншого пред­ милися з учнями, з їх у сп іш ­ пом огло їм більш грунтовно за­ сво їти м а т е р іа л . мета. ністю. К ож ен з практикантів Г отую чись стати вчителями і Багато можна навести при­ одержав конкретне виховне за в ­ в и х о в ател ям и у школах-інтерна­ кладів, коли учні, які погано дання. Н априклад, Н. Новитах, в а ш і студенти досконало вчилися, грубо поводилися з то­ цька — як привчити учнів д о ви вчаю ть д о с в ід роботи в цих варишами, через деякий час, під систематичного читання газет, ш к о ла х , щ о б якнайкращ е підго­ впливом колективу, почали кра­ Г. М ельниченко — як залучити ту в а ти с я д о с в о є ї майбутньої ще вчитися, охоче виконували дітей у гуртки і т. ін. п ед аго гіч н о ї д іял ьн ості. громадські доручення, стали Д ля виконання одерж аних В . Б УГАЙКО, дисциплінованими і ввічливими. завдань ми склали відповідні студентка I V к ур су мовноТак, учень IV класу Київської плани і працювали над їх здійс­ літературного факультету. школи-інтернату № 3 Володя ненням. З учнями, яким важ ко * * * Мартищенко прийшов до школи давалося навчання, проводили неорганізованим, вчитися не хо­ додаткові заняття. П ід час практи ки в школі-ін­ тів. Вихователі систематично з Добре провели свої перш і тер н аті № 3 м . К и єв а студенти у кр аїн сько го відділу детально ним працювали. Згодом хлопець уроки студенти Є. З ал ізн як , Н. ознайом илися з шкільними ка­ настільки змінився на краще, Новицька, Н. Микитен ко, Г, бінетам и, лабораторіям и і май­ що його важко було впізнати. М ельниченко та ін. Звичайно, стерням и. Н а ф о т о : студенти в шва­ Я особисто проводила з ним до­ кожен, ідучи на перший урок, цькій м ай стер н і. даткові заняття і бачила, як він дуже хвилю вався, та, завдяки Ф ото Л. Міка. провадяться в суботу, чи взага­ лі в передсвятковий день, коли домашні завдання дітям не за­ даються. Увесь матеріал має бути вивчений на уроці. Наші студенти відвідували уроки досвідчених учителів — не лише словесників, а й фахів­ ців з інших предметів — пиль­ но приглядалися до того, якими засобами майстри педагогічної справи викликають інтерес уч­ нів, підтримують їхню увагу. Після відвідання уроку розмов­ ляли з учителем, консультува­ лися в нього з питань, які ви­ кликали сумніви. До власних уроків практикан­ ти сумлінно готувалися, викори­ стовуючи методичні посібники, виготовляючи наочне приладдя, ретельно продумуючи кожну хвилину майбутнього уроку. Старанна підготовка, а також допомога з боку вчителів та методистів дали добрі наслідки: переважна більшість уроків, проведених практикантами, за­ служено оцінена балом «від­ мінно». Значна група студентів пока­ зала прекрасні педагогічні зд іб ­ ності, вміння самостійно розв’я­ зувати складні методичні зав­ дання. Дуж е зацікавили учнів і були високо оцінені вчителями й методистами уро ки М. М ака­ рової, Л. Даш ківської, М. М ар­ кітанової, О. Білошицької, І. Б а ­ калової, Н. Мельник, Т. Подо­ линної, К. Сліпчук, О. Гребін­ ник, Г. Ш евченко, Н. Великої та інших наших студентів. Кожен з практикантів м ав «підшефного» учня, а то й двох, яким допомагав вивчати п ра­ вопис, засвоювати граматику. Студентка Т. Подолинна про­ водила додаткові заняття з уч ­ нем 6 класу М аркушіним, Л. Кизило — з учнем 7 к л асу Б у ­ тенком (Б іл а Церква). За­ раз ці учні встигають з усіх предметів. Щ оденно зустрічаю ­ чись з і своїми вихованцями, с ту ­ денти прищеплювали їм і навич­ ки к о л е к ти в ізм у , культурної по­ вед ін ки , ввічливості. В е л и к у винахідливість, ініціа­ тиву і педагогічний такт вияви­ ли п р а к ти к ан т и в організації д итячого д о зв іл л я . Чимало ці­ кави х за н я т ь провели вони з учням и; т у т і бесіди, і екскур­ сії, кул ьтп о х о д и з наступни м обговоренням , стінні газета й м о н таж і, піонерські збори і ш к іл ь н і сп ектаклі, виставки ди­ тячи х р об іт і колективні читан­ ня. Н аш их студентів мож­ на б у л о бачити скрізь. За час п р акти к и вони міцно здру­ ж и л и ся з дітьми і з педагогіч­ ним и колективами шкіл. П роте практика виявила й не­ доліки в підготовці студентів. Т ак (як скаржилися самі практи­ канти) вони недостатньо знають дитячу літературу, не обізнані з ф ормами організації дитячого д озвілля, недостатньо володіють навичками виразного читання. Т. БУГАЙКО, зав. кафедрою методики мови й літератури. �Цьому треба покласти край Всесоюзна Ленінська Кому­ ністична Спілка Молоді пережи­ ває знаменні дні: в комсомоль­ ських організаціях йде діяльна підготовка до славного юві­ таря бюро Л. Бойко і цим об­ межилися. лею — 40-річчя ВЛКСМ. Щ о ж цікавить наших комсо­ На повсякденне піклування мольців? Може вони весь свій Партії та Уряду і комсомольці час віддають оволодінню наука­ нашого інституту відповідають Виявилося, що домішки В. ДУБЧАК. ми чи роботі в студентських або, навпаки, утруднювати, ко­ ще кращими успіхами у на­ в залежності від їх при­ гуртках? Факти говорять про те, ли воно гонить їх у напрямі від вчанні. роди можуть бути або по­ знаходять широке застосування контакту в різні боки. В пер­ що і тут не все гаразд. Проте, це заслуга не тільки Секретар комітету ЛКСМУ ставщиками (донорами) елек­ у фотометрії (вимірювання ін­ шому випадку контакт легко комсомольської організації, а інституту т. Горбач у статті тронів або, навпаки, зв’язують тенсивності світла), автоматиці пропускає струм (збіднена но­ всього колективу інституту. Ко­ «Дорожити честю комсомоль­ їх (акцептори), обумовлюючи (сортування деталей за розмі­ сіями область в цьому випадку мітет же комсомолу, факуль­ ця», яка була вміщена в № 31 «діркову» провідність; і саме ці­ рами їх, якостями поліровки вузька, пропускний напрям), в тетські та курсові бюро дуже нашої газети за 22 жовтня каве те, що, вводячи той або ін­ поверхні і т. п.), звуковому кі­ другому випадку збіднена но­ повільно розгортають роботу, 1957 року, гостро критикувала ший тип домішок в чистий на­ но, техніці безпеки і багато ін. сіями область під впливом поля залишаються глухими до спра­ комсомольця В. Цапенка (він півпровідник, можна за бажан­ Суттєво, що кожний напів­ ще більш зростає, і струм при ведливої критики в їх адресу: пропустив без поважних причин ням одержувати зразки п- або провідниковий зразок, у залеж­ цьому напрямі поля не прохо­ в своїй роботі вони дуже мало 150 лекційних годин), студент­ p -типу з різною концентра­ ності від матеріалу, з якого він дить (запірний напрям). використовують таку дійову ку В. Герасименко (вона не при­ цією носіїв струму в них. Біль­ виготовлений, і умов обробки, Як бачимо, повністю пояс­ форму виховання, як стінна ступила своєчасно до складання ше того, відповідною обробкою чутливий до світла лише певно­ нюється робота напівпровідни­ преса та інститутська багатоти­ академзаборгованостей), а та­ можна вихідний зразок п -ти­ го кольору, а це значить, що кового діода-випростувача, пояс­ ражна газета «За педагогічні кож комсоргів груп, де навча­ пу перевести в зразок р-типу можна одержувати фотоелемен­ нюється ефект випростування, кадри». Ось кілька прикладів. ються ці товариші,— Т. Леви­ і навпаки. Все це дає в руки ти, чутливість яких лежить у який технічно використовував­ У цьому навчальному році, цьку і Н. Теліче нко, які не реа­ експериментатора широкі мож­ бажаній ділянці спектра (на­ ся з 1929 року, а зрозумілим як і завжди, в інститут прийшло гують на подібні факти. Але і ливості впливу на властивості приклад, у видимій або інфра­ став лише в 1948 році. Слід нове поповнення. Цілком зрозу­ в даному випадку реакція була напівпровідника з метою одер­ червоній області). Так, фотодіо­ відмітити, що внаслідок малої міло, що на перших порах наші такою ж: у відповідь — одно­ жання зразків з якостями, що ди, виготовлені в Радянському міжелектродної ємності герма­ молодші товариші розгубилися: стайне мовчання. А втім, див­ вимагаються конкретними умо­ Союзі і використані на другому нієві напівпровідникові діоди штучному супутникові Землі, (вперше технічно оформлені в «З чого починати?», «Як розпо­ ного нічого немає. Адже і сам вами досліду. ділити свій час?», «Як планува­ комітет комсомолу не реагує на Сильна залежність електро­ мали розмір не більше канце­ Німеччині в 1941 році) дали ти і проводити комсомольську критичні сигнали, не притягає провідності напівпровідників від лярської кнопки і в той же можливість працювати на ви­ роботу?» — ці і безліч інших до відповідальності комсомоль­ температури обумовлює їх ши­ час величезну чутливість (до соких радіочастотах, і тільки питань турбували багатьох пер­ ців, які порушують трудову роке застосування в виді термо­ 12 А/Лм) в інфрачервоних про­ після цього стала можливою шокурсників. Враховуючи важ­ дисципліну, зволікають з лікві­ опорів (термісторів) для вимі­ менях. сучасна радіолокація. ливість цього питання, газета дацією академзаборгованостей. рювання температури і регулю­ Виявляється, що електрич­ Очевидно, не буде перебіль­ «За педагогічні кадри» підняла Так, на сатиричній сторінці вання сили струму в колах, в шенням сказати, що поворотним ним полем можна впливати на його на своїх сторінках. номера 32-го нашої .газети були релейних схемах пожежної си­ пунктом в історії вивчення на­ властивості р-п-переходу. Це У номері за 16 вересня 1957 вміщені прізвища студенток Т. гналізації і т. п. Оскільки напів­ півпровідників було з’ясування швидко приводить до слідуючої року в дописі «Чекаємо ваших Скуцької, яка не відвідувала провідникові термістори можна механізму процесів, які мають величезної ваги ідеї: р-п -пере­ порад» студент І. Толстихін від занять з фізкультури, А. Осипо­ зробити якої завгодно форми й місце на контакті напівпровід­ хід — це свого роду діод-ви­ імені першокурсників педагогіч­ вої, В. Герасименко, Г. Смілко­ чутливості (вони практично без- ника з металом чи іншим напів­ простувач; якби в нього ввести ного факультету звертався до вої, які мають академзаборг0­ інерційні, тобто негайно реагу­ провідником. Дійсно, в ході цих сітку, одержали б тріод, який старших товаришів з проханням ваності, і багато, ін. Чи закли­ ють на найменшу зміну темпе­ робіт була відкрита і з ’ясова­ міг би служити підсилювачем. допомогти налагодити комсо­ кав комітет ЛКСМУ цих комсо­ ратури), їх використовують на­ на роль так званих р-п перехо­ Але такою сіткою може служи­ мольську роботу та Організува­ мольців до порядку, чи зробле­ віть для вимірювання темпера­ дів у напівпровідниках, а на ос­ ти другий р -n -перехід, яким ти змістовний цікавий відпочи­ ні з цього певні висновки—гро­ тури живого листка рослини, нові їх розроблений транзістор управляє електричне поле, тоді нок. На це прохання старшо­ мадськість інституту не знає, бо внутрішнього органу тіла тва­ (напівпровідниковий підсилю­ при їх послідовному включенні курсники і члени комсомоль­ комітет комсомолу мовчить. рини чи людини. Безперечно, вач), який зробив переворот в один з них буде впливати на ського бюро факультету відпові­ Щоб допомогти студентам один з таких термісторів був усій напівпровідниковій елек­ струм в другому, точно так, як ли дружним... мовчанням. правильно розібратися у важ­ використаний на другому штуч­ троніці. сітка тріода регулює струм Інертність, пасивність власти­ ливих питаннях естетичного ному супутникові Землі для ви­ Р - п -перехід — це особлива анодного кола його. Так був ви­ в № 33 га­ мірювання температури першо­ область, яка утворюється в міс­ найдений транзістор — основа ві не тільки комсомольцям пе­ виховання, дагогічного факультету. зети було вміщено дискусійну го стратонавта — собаки Лайки. ці контакту напівпровідника п- сучасної напівпровідникової В газеті за 14 жовтня мину­ статтю одного з найдосвідчені­ електроніки, який, являючи со­ типу з напівпровідником р-ти­ Величезне значення для лого року студент мовно-літера­ ших педагогів нашого інституту, практичного застосування напів­ пу. Коли такі два напівпровід­ бою еквівалент вакуумної ра­ турного факультету В. Яремен­ завідуючого кафедрою педагогі­ провідників має їх властивість ники привести в дотик, то дір­ діолампи-тріода, має цілий ряд ко виступив з статтею, в якій ки Д. Ніколенка під назвою реагувати на дію світла, а та­ ки з р-напівпровідника внаслі­ істотних переваг перед нею. висвітлив нездорову атмосферу, «А яка ваша думка?». Вже са­ кож і інших видів випроміню­ док дифузії переходять через Досить вказати лише, що ра­ що створилася в комсомоль­ ма назва статті говорить про вання (наприклад, радіоактивно­ границю розділу в п -тип, а діоприймач з такими ж техніч­ ській організації факультету: необхідність поміркувати і ви­ го). Ефект зводиться до вири­ електрони з п -напівпровідни­ ними характеристиками, як на­ комсомольські і профспілкові словитися з піднятих питань. вання електронів в напівпровід­ ка — в p -тип; на границі вони ші середні лампові приймачі, збори систематично зриваються Проте й на цей раз у відпо­ нику під дією світла, внаслідок рекомбінують (вільний елек­ але зібраний на напівпровідни­ або переносяться; на зустріч з відь — знову мовчання. чого, як і у випадку нагріван­ трон і «дірка» з’єднуються, ні­ кових деталях, має розміри ки­ ветеранами педагогічної праці Чи не забагато вже наведених ня, електропровідність напів­ би зникають), внаслідок чого шенькового ліхтарика. Величез­ студенти, як правило, не з ’яв­ фактів мовчання, хворобливої провідника різко зростає. Це приконтактна область збід­ не застосування напівпровідни­ ляються і т. ін. «Давайте почне­ байдужості до нашого життя, до дає можливість конструювати нюється носіями струму, а то­ ків і в енергетиці. Це знову ж мо серйозну розмову!» — закли­ авторитету і честі нашої комсо­ мініатюрні напівпровідникові му починає погано проводити таки пояснюється тими власти­ кав автор. Та комсомольське мольської організації, яка налі­ фотоопори та фотодіоди, які струм, тобто набирає власти­ востями, які має контакт мета­ бюро «не помітило» і цього чує у своїх лавах більше тисячі востей ізолятора. Зовнішнє лу з напівпровідником або двох сигналу. Пізніше, вже в кінці молодих, ідейно сильних юнаків електричне поле може або по­ напівпровідників різного типу семестру, там переобрали секре­ і дівчат?!, Ю. ПОЛУДНЕНКО. легшувати процес рекомбінації, провідності і яких не мають коли воно змушує електрони і жодні інші речовини. «дірки» рухатися назустріч одні (Закінчення буде). одним у напрямі до контакту, НАПІВПРОВІДНИКИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ЧОМУ КАЛАМБУР Слово «каламбур» існує в багатьох мовах. Походить воно від імені барона фон Калемберга, одного з числен­ них німців, які шукали лег­ кого життя при будь-якому королівському дворі. Калем­ берг влаштувався при дворі польського короля Станісла­ ва Лещинського. Погано знаючи французьку мову і не відзначаючись розумом, він плутав слова і просла­ вився несподіваними навіть для себе жартами. Дочка Станіслава була францу­ зькою королевою, і скоро над обмовками Калемберга сміяв­ ся весь Париж. Такого роду М И Т А К ГОВОР О М И жарти стали модними і їх стали називати по імені їх горе-винахідника. ЖИТИ НА ШИРОКУ НОГУ У французів є приказка: «Мати сіно в черевиках», що значить, бути багатим. У XIV столітті була мода на довге і велике взуття, інколи більше, ніж півметра. Цієї моди дотримувалися тільки представники вищих класів. Чим довшим було взуття, тим значнішою і багатшою вважалася людина. Щоб мож­ на було ходити в таких чере­ виках і щоб вони не втрати­ ли форму, їх набивали сіном. Від цієї моди народились ви­ рази: «Жити на велику но­ гу», «Жити на широку но­ гу» — тобто жити багато. ПРОСТОКВАША Друга половина слова — «кваша» — зберегла зв’язок з дієсловом «квасити». Але чому «просто»? Як пояснює академік Я. Грот, «просто» утворилося від «стояти», «простояти». Простокваша — «простояло квашене» молоко. «ВЕЗЕ» Дивне слово «везе», яке означає, що кому-небудь щастить, зовсім не є жаргон­ ним, як здається зразу. Це «нащадок» старослов’ян­ ського розмовного слова «вазнь» — удача. Аспірант кафедри фізики Є. Кравчук за виготовлен­ ням приладу для теплових вимірювань. �Н а р о д , що не зн ає ХВ Ороб КРАЙНЬОМУ північноУ східному Кашмірі — в В радянській медицині дав­ живописному куточку Північної но вже переміг профілактич­ Індії — є долина, в якій живе ний напрямок. І зараз уже цікавий народ, його люди різко остаточно визнано, що меди­ відрізняються від іншого місце­ цина майбутнього — саме вого населення і світлим кольо­ профілактична медицина. Пе­ ром шкіри, і легкою ходою, і ви­ реконливі докази цього ми соким зрістом, а головне — бачимо у повсякденній прак­ міцним здоров’ям. тиці радянської охорони здо­ ров’я. Цей народ, хунзакути, має Але є на нашій планеті на­ повний імунітет від майже всіх род, який, звичайно, емпірич­ хвороб. но, вже багато століть впро­ Чому ж хунзакути не бояться ніяких хвороб, крім хіба тіль­ вадить у своєму побуті цілу систему профілактичних за­ ки очних? Справа, очевидно, собів. Це — хунзакути. Ниж­ зовсім не в кліматичних умовах. Адже, наприклад, народ Нага­ че ми друкуємо статтю про цей народ. Вона, безумовно, ра., що живе по той бік річки зацікавить наших читачів. Хунзи, набагато слабіший за станом здоровья, а ішкумани — сусіди хунзакутів — також ду­ реводяться абрикоси, тутові яго­ же хворобливі. В той же час ди, яблука, персики, виноград, хунзакути вражають не лише горіхи, мигдаль. Овочі — шпи­ чудовим здоров’ям, а й повною нат, моркву, капусту, гарбузи, душевною врівноваженістю, ви­ баклажани, картоплю, томати та соким розумовим розвитком. ін. — хунзакути вживають си­ Всім цим хунзакути зобов’я­ рими, або трохи поваривши їх у зані дуже раціональній системі воді. Вони ароматизують овочі побуту, харчування, примітив­ травами (наприклад, тміном та м'ятою), часто додають до них ній, але досконалій гігієні. макові зерна. Ніхто і ніколи не В будинку хунзакута вас вра­ розповідав хунзакутам про віта­ зить незвичайна для місцевих народів чистота. В цій країні міни і, однак, їх способи приго­ тування їжі спеціально проду­ лише хунзакути дотримуються правил особистої гігієни, саніта­ мані таким чином, щоб краще зберегти вітаміни. рії, зокрема, у відношенні пит­ М’яса хунзакути вживають ної води. Вода тут зберігається мало — не більше 3 —4 разів у великих закритих баках поряд з житлом, і її можна дістати, на місяць, його варять в котлі з овочами і злаками дуже довго тільки спустившись вниз крути­ ми східцями. Ось чому домашні на тривалому вогні. Вживають також сир і очищене масло. тварини не можуть дістатися до А замість хліба хунзакути води і забруднити її. Вода ж, їдять чапатті. Так називаються яку хунзакути використовують для прання, береться з арика. тут маленькі коржики. Зерно для них товчуть дуже повільно В проточну воду вони ніколи не кидають сміття і нечистоти. Бу­ (щоб воно не нагрівалося), в одержану муку додають небага­ динки у хунзакутів часто д в о і триповерхові і розділені на то води. Готове тісто дуже тон­ ко розкатують і потім швидко— дві половини: одна половина ви­ користовується як приміщення всього декілька, секунд — сма­ жать на залізній решотці. для житла, друга — підсобна, П’ють хунзакути чисту воду, для зберігання продуктів. багато молока, особливо у ви­ їжа є майже головним клю­ чем для розгадки здоров’я гляді «лассі» (простокваші), зов­ хунзакутів. На перший погляд сім не вживають таких напоїв, їжа хунзакутів нібито не відріз­ як чай тощо. Ніколи не їдять няється від тієї, яку вживають рису, практично майже не вжи­ їх кволі сусіди. Але все, що вають цукру. Дітей годують їдять хунзакути, дуже раціо­ груддю до трьох років, а потім нально виготовляється, має ба­ вони їдять те, що й дорослі. гато калорій, розумно чер­ До речі, хоча хунзакути й му­ гується. сульмани і вино їм заборонено Ось з чого складається ра­ за їх релігією, але святкові дні ціон хунзакутів. Основна їх їжа і влітку і взимку — фрукти. без нього не проходять. З вино­ Влітку їх вживають свіжими, а граду виготовляється неміцне, для зими висушують на сонці і дуже приємне на смак натураль­ розтирають з водою у вигляді не вино спеціально для свят. пасти. Так аж до нового вро­ Здоровий побут, найпростіша, жаю на столі хунзакута не пе­ але калорійна і продумана дієта роблять їх здоровими людьми, Учасники Наукових експедицій, які брали хунзакутів як носиль­ ників, розповідають про них ди­ вовижні речі. Так, Аурел Штейн розповів про одного гонця, яко­ му мір (вождь племені) доручив віднести листа за триста з гаком кілометрів від Хунзи і принести відповідь. Гонцю досить було тижня, щоб подолати цю від­ стань, причому ш лях був .важ­ кий — через гору висотою з Монблан. Для хунзакута, на­ приклад, зовсім неважко піти на базар в Гілгіт, зробити там по­ купки і на другий день поверну­ тися додому. А Гілгіт від Хун­ зи — майже за 100 кілометрів... Географічна ізольованість і поганий стан ш ляхів (деякі з них навіть важко назвати цим сло­ вом) змушують хунзакутів вести натуральне господарство. Всяке транспортування тут зв ’язане з величезними труднощами і тому майже всі .необхідні продукти вони виробляють самі. В сіль­ ському господарстві хунзакути дотримуються золотого правила: повертати землі все, що вона дала. Ш ляхом відновлення ро­ дючості грунту вони повертають життя тому, що дає їм життя. Але в з в ’язку з тим, що за 5 — 10 років населення збільши­ лось з 6 тисяч аж до 22 тисяч чоловік, хунзакутам доводиться сидіти на обмеженому пайку де­ кілька місяців до першого вро­ жаю. Проте вимушена дієта не приносить їм ніякої шкоди, хоча вони трохи і худнуть. Саме в цей період хунзакутам доводить­ ся вживати більше м’яса. Побоювання, що обмеженої кількості землі невистачить для прогодування народу і небажан­ ня звертатися до сторонньої до­ помоги, примусили вождя племе­ ні (міра) прийняти рішення: об­ межити народжування однією дитиною в 3 роки на сім’ю. До речі, мір користується тут необ­ меженою владою, і він один м ає право призначати дати шлюбів своїх підданих, розв’язувати су­ перечки і судити порушників (правда, таких тут дуже мало). Єдині хвороби, від яких ще страждають хунзакути, це — очні. їх можна було б уникну­ ти, забезпечивши хунзакутів паливом, нестача якого змушує топити печі по-чорному. Кімна­ та провітрюється тільки через круглий отвір в даху, і взимку, під час так званого великого холоду, хунзанути висиджують добами в диму, який і шкодить очам. Фехтуванням у нашому інституті захоплюються не тільки юнаки, а й дівчата. Н а ф о т о : студентка І курсу мовно-літературного факуль­ тету М. Волхонович поздоровляє з заслуженою перемогю О. Бугай (першокурсницю з фізико-математичного факультету). Фото М. Шуряка Великий майстер і п о л ум ’я н и й патріот (До 50-річчя з дня смерті М. І. Чигоріна) З 1 8 7 6 р. Чигорін почавви ­ Під час одного з петербур­ зьких турнірів по клубу рознес­ д ав ат и «Шахматний листок". лася чутка, ніби партія Євти­ З перш ого ж номера у журналі фєєва, одного з кращ их ш ахм а­ д р у к у ю ть ся «Курс дебютів" тистів клубу, який грав у той « К у р с кінцівок гри» і зрозумі­ вечір проти Чигоріна, м айж е ло чому: відсутність теоріїгри виграна. Всі кинули свої дошки б у л а в той час самим слаб­ і зібралися навколо Чигоріна та ки м місцем. Протягом п'ятиро­ чи Євтифєєва. Невже Михайло Іва­ ків він видає журнал, віддаю нович вийде з цього скрутного йом у безкоштовно не тільки чи становища? Присутні затам ува­ свою працю, але й підтримую його з свого скромного б ю д ж е­ ли подих. Чигорін думав довго. ту, бо кількість підписник ів І раптом сталося щось надзви­ чайне. Михайло Іванович проде­ цей час була дуже малою. У 60-х роках XIX ст. пред­ монстрував один з геніальних зльотів, заснованих на найглиб­ ставн и к англійської шахової шому передбаченні, якими він ш коли Стейниця, а потім і йог дивував увесь світ. Всі ахнули. видатний послідовник Тарр.. створи ли догматичне вченняпро Грім оплесків потряс зал... Так згадує у своїх спогадах з а г а л ь н і методи і принципигри. Григорій Ге один епізод з ж ит­ Вони твердили, що «все зна­ тя М. І. Чигоріна, великого май­ ю ть». Р о сій ськ а школа була повна стра шахової гри, засновника протилеж ністю доктринерском у російської шахової школи. вченню Стейниця — Тарр ... Михайло Іванович Чигорін н а ­ родився у Гатчині 31 жовтня Чигорін перший завдавдо­ ко­ 1850 р. в сім’ї майстра порохо­ ш кульного удару «новій ш л і» . Сам Стейниць ви зн ав вого діла. Він рано втратив «Ф акт, щ о я не можу бороти ся батьків, і після довгих клопо­ з російським майстром так сам о тань у 1859 році тітка влаш ту­ успіш но, я к я боровся З іншими вала його у Гатчинський си­ великими майстрами». рітський інститут. Х арактерни м и рисами М . Навчився грати у шахи Чиго­ Чигоріна — шахматногом сл­ и рін шістнадцятирічним юнаком тел я і х у д о ж н и к а— було сприй­ у вихователя Шумана. Біля ро­ н яття ш ахів я к мистецтва ку він захоплювався грою і ро­ творчості: гостра увага до ест­ бив такі великі .успіхи, що ско­ тичного боку в шаховій грі,про­ ро отав перемагати свого вчи­ тест проти загальноприйнятих теля. Після того протягом семи канонів, постійне шуканнян о­ років Чигоріну дуже рідко дово­ вих ш ляхів. дилося грати «через відсутність Д о сам ої смерті (1908р.) гравців, з якими можна було б М ихайло Іванович Чигорінвід­ зіграти». По-справжньому Чиго­ д ав ав усі свої сили створенню рін починає займатися шахами р о сій сь к о ї шахової школи,в тільки з жовтня 1873 р., у Пе­ м айбутній тріумф якої він твер­ тербурзі. Після перших турні­ до вірив. рів, у яких Михайло Іванович П ’я т д е с я т років пройшлоз брав участь, його гра звернула д н я см ер ті Михайла Івановича на себе увагу видатних росій­ Ч и горін а. Продовжувачі його ських шахістів Ш иферса, Ш у­ з а п о в іт ів — радянські майстри е­ мова і Вінавера, які пророкува­ поглибили його вчення і уп и ли йому блискуче шахове май­ рем ож них зустрічах з кращим магістрами Західної Європиі бутнє. А м ерики переконливо проде­ Скоро, цілим рядом нових пе­ ремог, Чигорін завоював репута­ м онстрували свою майстерність і переваги радянської шахм ат­ цію кращого шахіста Росії. Але ної школи. Чигорін не обмежувався тільки Ф. ЛЕОНТЬЄВ практикою шахової гри. Він вва­ жав, що шахіст повинен бути громадським діячем і літерато­ Редактор В. ВОЙТКО ром. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 2 (49) (22 cічня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 2 (49) (22 cічня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/95 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/03aa51263f0c4514cca7ec2885872d58.pdf 5af1ee68710ee5a3d4a2b6f78da53cef Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА педагогічні К АД Р И ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО СІЧНЯ 15 1958 року СЕРЕДА № 1 (48) ТЕЛЕГРАМА Від імені професорів і студентів Вищої педаго­ гічної школи в Кракові, а також від себе особисто дякую товаришеві директору, викладачам і студентам Ва­ шого інституту за приємні поздоровлення, побажання. Одночасно від усього нашого колективу передаю Вашим викладачам і студентам дружні поздоровлення і новорічні побажання дальших плодотворних успіхів у Вашій науко­ вій і педагогічній роботі та особистого щастя. Ректор Вищої педагогічної школи ДАНЕК. Ціна 15 коп. Н аслідки сист емат ичної праці СЕСІ Я В Р О З П А Л І Екзамен з теоретичної фізи­ ки, який ми складали 11 січня, був дуже відповідальним. Більшість студентів нашої групи на протязі семестру серйозно ставилася до вивчення предмета і тому добре склала екзамен. Про грунтовні знання наших товаришів свідчать одержані оцінки, серед яких 11 — «від­ мінно» і 10 — «добре». Відмін­ ні знання виявили Н. Басов­ ський, А. Степанович, А. Джо­ денчук, Л. Рикичинська та ін­ ші. Тільки одна студентка одер­ жала оцінку «задовільно». Одинадцятого січня наша група складала екзамен з ме­ тодики математики. Для нас, майбутніх викладачів, знання цього предмета особливо важ­ ливе. Готувалися ми ретельно: читали конспекти, знайомилися з додатковою літературою. Адже не за горами той час, коли перед нами сидітиме не викладач, який поставить нам оцінку — хорошу чи погану,— а діти, які підуть у життя з на­ бутими в школі знаннями! А знання ці даватимемо їм ми... Екзамен показав грунтовну підготовленість студентів. У групі — жодної задовільної! Ві­ сім студентів одержали відмінні оцінки. Змістовно відповідали Р. Колихан, Г. Ткаченко, О. Панченко, Л. Копелева, С. Віль­ чинська та багато інших. Р. ЗАГОРСЬКА, студентка 42 групи математиків. А. ПАШКІВСЬКИЙ, комсорг 41 групи фізиків. Один на всю группу 1. Хвилюючі, незабутні дні — дні екзаменаційної сесії! Кропітка напружена робота на протязі семестру завжди дає позитивні наслідки. Це правило встигли усвідомити наші наймолодші товариші — першокурсники. Наш фотокореспондент зафіксував на плівці момент складання екзамену з української мови студенткою А. Богуш (І курс педагогічного факультету). Як повідомила редакцію викладач Марія Власівна Бардаш, А. Богуш та її подруги Г. Ровенська, Л. Форманюк і А. Васильчук, яких ви бачите на нашому знімку за підго­ товкою до відповіді, одержали заслужені оцінки — «відмінно». Фото М. Шуряка. ЗВІТУЄМО ПЕРЕД БАТЬКІВЩИНОЮ На комсомольських зборах, присвячених екзаменаційній се­ сії, ми вирішили, що кожен до­ помагатиме у підготовці до ек­ замену невстигаючим і товари­ шам, які довгий час хворіли. Настав день екзамену. І хоч він не перший у нашому сту­ дентському житті, але ми дуже хвилювалися. Затамувавши по­ дих, стояли студенти нашої гру­ пи біля аудиторії, де йшов екза­ мен, з нетерпінням чекали, ко­ ли вийде Майя Кот, яка від­ повідала першою. Нарешті з сяючим обличчям на дверях з ’явилася Майя. — П’ять! — повідомила вона радісно. До зимової сесії студенти на­ ються. На дошкільному відділі готовці до екзаменів вони все­ шого факультету почали готува­ студентки І і II груп склали бічно використовують наочні тися заздалегідь. Але вже пер­ вже два екзамени (з методики посібники, кабінети і т. ін. ший екзамен показав, що не всі викладання психології і методи­ Л. РАДЯНСЬКА, товариші серйозно поставилися ки викладання педагогіки). Ре­ студентка II курсу до цієї важливої справи. Де­ зультат екзамену в обох гру­ спецвідділу. хто вважає, що не варто ви­ пах — 11 «відмінно». Тільки трачати час на підготовку, студентка М. Скороход (І гру­ бо, бачите, «мені стипендія все па) обидва екзамени склала на рівно буде»... Зрозуміло, що «задовільно». І це не дивно: на такий погляд у корні своєму протязі семестру вона дуже не­ невірний і, крім шкоди, нічого серйозно ставилася до навчання. не принесе. Адже ж екзамени— І, як бачимо, наслідки далеко наш звіт перед Батьківщиною, не відрадні. Ті, хто не відвіду­ Закінчився конкурс на кра­ факультет, студенти якого за­ перед партією. вав практичних занять, теж щу постановку фізкультурної та йняли перші місця: по залучен­ Як же звітують наші сту­ виявили слабкі знання і одер­ спортивно-масової роботи на фа­ ню в систематичні заняття спор­ денти? жали задовільні оцінки (III курс культетах КДПІ і.м. Горького за том, по виконанню завдання в На II курсі дошкільного від­ дошкільного відділу). ділу був тільки один екзамен— підготовці спортсменів І розря­ Про сумлінну підготовку до 1957 рік. логопедія. Для підготовки було екзаменів студентів II—IV кур­ Конкурс минулого року був ду , по кількості учасників збір­ багато часу — цілий тиждень, сів спецвідділу свідчать їх хо­ і більшість товаришів добре по­ роші і відмінні оцінки. Але не масовим, йому передували фа­ них команд інституту; другі міс­ працювала, про що свідчать на­ можуть похвалитися успіхами культетські конкурси між ака­ ця — в підготовці спортсменів слідки — 13 відмінних оцінок. студенти І курсу спецвідділу. демгрупами. Так, на фізико-ма­ I І — III розряду, значкистів ГПО Тільки Є. Оліфер одержала «за­ Це показав перший іспит з ро­ тематичному факультеті пере­ 1 ступеня та суддів з різних ви­ довільно». сійської мови (у групі 8 задо­ можцем вийшла 31 група фізи­ дів спорту. Четвертокурсники у цьому вільних оцінок). На II місце вийшов педаго­ У більшості своїй наші сту­ ків (комсорг — А. Воскобой­ семестрі складають три екзаме­ ни. Випускниці старанно готу­ денти непогано працюють. У під­ нікова, фізорг — В. Сучков); на гічний факультет, який відстав мовно-літературному факульте­ від фізико-математичного на 2 ті — II група ІІ курсу росій­ очка. Факультет зайняв перші ського відділу (комсорг — С. місця у підготовці спортсменів На початку січня на дошкіль­ як багато уваги в республіці Фадеева, фізорг — О. Луцька); II і III розряду, значкистів ГПО ному відділі педагогічного фа­ приділяється підготовці фахів­ на педагогічному факультеті — І ступеня та спортивних суддів; культету побували гості з брат­ ців. Наприклад, у Ташкентсько­ І група III курсу спецвідділу другі місця — по залученню в нього Узбекистану: Алимова му дошкільному педагогічному (комсорг — Л. Гулак, фізорг — заняття спортом і в члени ДСТ М. Адаменко). Таджи — директор Ташкент­ училищі, яке існує з 1927 року, «Буревісник», у підготовці ського дошкільного педагогічно­ зараз навчається 300 студентів. За умовами конкурсу групи- значкистів ГПО II ступеня, по го училища і Касимова Мука- Тут є російський І узбецький переможниці будуть нагоро­ участі в збірних командах дас — викладач методики рух­ відділи. джені дипломами ради ДСТ інституту. Відстає факультет у ливих ігор цього училища. Гості відвідали кабінет до­ «Буревісник», а комсорги та підготовці спортсменів І роз­ В галузі дошкільної справи шкільної педагогіки, де з вели­ фізорги нагороджуватимуться ряду. вони працюють 10 років. Това­ ким інтересом ознайомились з грамотами. На останньому місці (як і риші Алимова і Касимова роз­ методичними матеріалами. За умовами міжфакультет­ завжди!) — мовно-літературний повіли про розвиток дошкільної ського конкурсу переможцем факультет. Факультет зайняв (Наш кор.). справи в Узбекистані, про те, вийшов фізико-математичний лише два перших місця: у залу­ Почин був хороший. Біль­ шість наших товаришів відпові­ дали на «відмінно». Особливо приємно, що добре склали екза­ мен такі студенти, як Л. Забаш­ та, С. Гресь, А. Андрущенко: на протязі семестру у них бу­ ло багато труднощів! Проте студент А. Конак на протязі семестру несерйозно ставився до вивчення російської мови. І ось наслідки: А. Конак одержав трійку. Один на всю групу! І тобі не сором, Анатолію? Л. ІСАЙКО, комсорг І групи II курсу мовно-літературного факультету. П ід сум к и робот и за р ік Гості з братнього Узбекистану ченні в члени ДСТ «Буревіс­ ник» та у підготовці значкистів ГПО II ступеня: з усіх інших умов конкурсу факультет зай­ няв останнє місце. Чому ж так трапилось? Адже на факультеті є хороші спортсмени і першість інституту з фехтування, спор­ тивної гімнастики, волейбола виграв саме мовно-літературний факультет! Головною причиною є те, що на факультеті не працює фізбю­ ро (голова фізбюро — Г. Павло­ ва), слабо поставлена агітмасова робота, студенти старших курсів до занять спортом не залуча­ ються. З 209 осіб спортом зай­ маються 15. Час уже деканатові, пар­ тійній та громадським орга­ нізаціям факультету зробити належні висновки і вжити від­ повідних заходів щодо поліп­ шення фізкультурної та спор­ тивно-масової роботи. Ю. БИКОВЦЕВ, старший викладач кафедри фізвиховання. �З метою поліпшення педагогічного В и т і в к и зимово ї Розгнівалася зим ова сес ія і показали студентки А. Козлова, В минулому 1957 році ка­ задум ала все ж иве знищити. Н. Кулик, В. Денисова, В. Кру­ федра спецпедагогіки добилася Перш за все вона стала до пер­ шинська, Л. Ш ибицька, М. Л а­ виготовлення спеціального об­ ш окурсників добиратися: н а ­ озброюються рапірамита ладнання з фізичного виховання товлення маш, Л. Плохута (III курс, до­ недорого коштує) дітей дошкільного віку. Зазда­ дає студентам уявлення про шкільний відділ) та інші. Про­ бридли вони їй своїм криком і команду «струнко» з’являєть­ легідь було узагальнене все те те, що його можна виго­ те окремі студентки в ідповідали вереском. Д м ухнула сесія вимо­ ся колона заліковихкн о ж и найкраще, що було в дошкіль­ товити в будь-яких умовах, не зовсім впевнено. Причини бу­ гами, закрила ш лях на танці та що не завжди буває з їхвлас­ них закладах, а також у у столярній майстерні кожного ли не лише особисті. Треба ска­ інші розваги. Н ема куди перш о­ никами. сучасній методичній літера­ підприємства або колгоспу. зати, що в минулому навчаль­ курсникам сховатися; почали Найбільше образиласясеія, турі. Зараз це обладнання Крім обладнання, кафедра ному році, коли починалося чи­ вони «зграйками» збиратися і що і «дошкільнята» її небоять­ використовується у спеціаль­ спецпедагогіки в минулому році тання курсу з методики, умови Думу думати. Зіб рали ся, погомо­ ся! ній підготовці студентів до­ виготовила фотоальбоми на те­ його викладання були незадо­ ніли та й подалися в читальню Читають книги і конспекти, шкільного відділу. Воно дає му: «Використання фізкультур­ вільними. Наприклад, у гімна­ і кабінети. на практику ходять, кількара­ можливість надати студен­ ного обладнання для розвитку стичному залі одночасно з за­ Бачить сесія, що перш окурс­ зів складають залік з інозем н ої там — майбутнім фахівцям до­ основних рухів дітей дошкіль­ няттями з рухливих ігор трену­ ники взялися за розум, та н аки ­ мови та в останній день го т у ю т ь шкільної справи — необхідне ного віку». валися дві, а іноді й три спор­ нулася на другий курс. семінар з психології, а в с е коло знань і конкретних уяв­ На фотоілюстраціях цих аль­ тивні команди. Завалила кучугурами конс­ лень про засоби фізичного ви­ бомів зображені різноманітні У цьому навчальному році ка­ пектів столи, почастувала сту­ не здаються. І пишається ховання дошкільників. зразки фізичних вправ дошкіль­ федра фізвиховання багато зро­ дентів програмою та посилає з а ­ своїми студентами, якінебо­ Відомо, що фізичне вихован­ ників за допомогою обладнан­ била для того, щоб поліпши­ лік за заліком. Ідуть заліки, яться її холоду і спеки, ня є однією з важливих га­ ня. На фо то показаний май­ ти умови викладання рухливих один одного лютіший, з музики А на новорічному вечорі лузей дошкільного виховання. же весь різноманітний комплекс ігор. Це дає можливість і на­ на історію перестрибую ть, по­ баж ала сесія викладачам,сту­ Відповідно до вікових особли­ фізкультурних вправ для дітей далі поліпшувати педагогіч­ тріскують та поляскую ть, с ту ­ дентам і всім працівникамін ­ сти востей дошкільників у практи­ молодшого, середнього і стар­ ний процес з методики рух­ дентів лякають. туту успіхів у творчій праці ці фізичного виховання застосо­ шого віку. ливих Ігор на дошкільному від­ Не злякалися другокурсники: щ астя в особистому жипі, вуються різноманітні фізичні Студенти III курсу дошкіль­ ділі. в одних — знання міцні, ін ­ Подивіться, товариші студен ­ вправи і рухливі ігри. Ці засоби ного відділу, які повинні були Доцент Т. ДМИТРЕНКО. шим — повезло, а реш ту звіл ь­ ти, н а обрії з’явились кан і к у л и . у багатьох випадках вимагають складати в зимову сесію екза­ нили від заліків. Складіть же екзамени т а к спеціального обладнання. На мен з методики рухливих ігор ПРО ВСЕ ПОТРОХУ — Ну, заж діть,— думає се­ прикладі деяких дитячих садків та гімнастики, користувались сія,- ІДУ я на кафедру ф ізку л ь­ щоб не було соромно призустрі­ можна бачити, як збіднює фі­ цими альбомами під час підго­ тури! чі з канікулами потиснути зичне виховання відсутність об­ товки до сесії. Пішли студенти на ш турм РУку. Чимало тварин, як відомо, ладнання. На екзамені з методики рух­ можуть жити високо в горах, де тренерів; нашвидку пишуть тео­ М. ЧЕРЕПОВСЬКА Тому викладачі кафедри у ливих ігор і гімнастики в дитя­ повітря сильно розріджене. Ла­ рію розминки, лізуть на канат. студентка II курсу процесі викладання всіляко на­ чому садку, який провадився в стівка без будь-якої шкоди для магаються переконати студентів гімнастичному залі, кожен сту­ організму легко досягає висоти сокіл — 4000, орел — у необхідності такого обладнан­ дент одержував три питання: 2500, 5500, коршун — 7500 метрів. СЕСІЯ В РОЗПАЛІ ня в дошкільних закладах, впли­ два — теоретичних і одне, зв’я­ Але з усіх птахів найвище під­ ваючи на їх свідомість беззапе­ зане з демонстрацією рухів у німається над землею кондор. Мандрівники, які сходили на речними доказами (унаочнюють вправах або іграх. Це дало вершини лекції обладнанням з фізвихо­ можливість перевірити засвоєн­ гір Анд,південноамериканських у підзорну трубу вання, яке дістають власними ня студентами як теоретичного, стежили за кондорами, що ши­ зусиллями). так і практичного матеріалу з ряли високо в небі. Виявилося, що кондори літають і добре по­ Простота конструкції облад­ методики. чувають себе на висоті 10 000 нання (до речі, його виго­ Відмінні знання з предмета метрів. У свій час вважали, що вище 15 тисяч метрів життя немисли­ ме. Проте досліди, проведені вченими ще в 30-х роках, спро­ стували цю думку. Встановлено, що голуби витримують висоту до 7 тисяч, собаки і кролі — 10—12 тисяч, а черепахи і мор­ ські свинки — 13 тисяч метрів. При підйомі вище тварини ги­ нули, але не всі. Молоді м и ш і незважаючи на тривале перебу­ вання у розрідженому повітрі, виживали на висоті понад 50 тис. метрів. 2. У минулому навчальному році в розкладі лекційна На висоті понад 20 тисяч мет­ рів, де дуже слабкий тиск повіт­ Фізико-математичному факультеті з'явиласянова дис­ ря, кров, що має температуру ципліна — технологія матеріалів. Спочатку її булове­ 38 градусів, починає кипіти. Ор­ дено на III курсі, потім — на II. Зараз цей важливий ганізм же новонародженої миші предмет читається і на І курсі. бореться із згубним впливом ве­ На ф о т о : викладач М. Чумак приймає екзамен з ликих висот різким пониженням технології матеріалів у студента 12-ої групи фізиків температури тіла. Так, новона­ роджені тварини пристосовують­ В. Тарасенка. ся до життя у незвичайних ви­ сотних умовах. с е сії процесу На висоті 50.000 метрів В. ДУБЧАК. тальне й теоретичне досліджен­ нього атома, залишивши засо­ ня напівпровідників починається бою порожнє місце, і т. д. Ство­ приблизно з 1930 року. Першо­ рюється уявлення, що зам ість черговим питанням, на яке з електрона, який попереміно самого початку треба було від­ звільнюється і зв’язується, віль­ повісти, було з ’ясування приро­ но рухається оце порожнєм іс­ совується, що деякі речовини, в електричну за допомогою фо­ ди носіїв струму в напівпровід­ це або «Дірка», як його щен а­ на відміну від металів, при на­ тоелементів. Незвичною була никах. зивають, обумовлюючи "дірко­ гріванні зменшують свій опір, поведінка напівпровідників і в Коли в металах електричний ву» електропровідність. В ихо­ вони значно гірше металів про­ магнітному полі, залежність їх струм переноситься вільними ДИТЬ, щ о в напівпровідн и ках водять електричний струм, про­ властивостей від температури і електронами, а в діелектриках провідність є двох типів: елк­ те не є ідеальними ізоляторами. т. п. Все це викликало величез­ вільних електронів практично тронна і «діркова», а вокре­ Коли такі речовини привести в ний інтерес до цієї групи явищ, немає, напівпровідники при аб­ мих випадках тільки електрон ­ контакт з металами і пропуска­ на штурм нововідкритої галузі солютному нулі температури на або тільки «діркова» ти струм через цей контакт, си­ ринулась ціла армія фізиків, (— 273° С) є ідеальними ізоля­ цими типами провідностін ап ів­ ла струму залежить від напряму з’ясовуючи в процесі досліджен­ торами. Проте, з підвищенням провідники і ділять на напівп ро­ проходження його, тобто спосте­ ня уже відома факти і відкри­ температури слабо зв’язані в відники п (негативні носії)і рігається явище випростування ваючи все нові й нові можли­ атомах електрони напівпровідни­ р (позитивні НОСІЇ) — ТипУвід ­ вості їх технічного застосуван­ ків можуть звільнюватися теп­ повідно. струму. Закономірно, що зразу ж ви­ ня. ловим рухом, внаслідок чого на­ Другим істотним досягнен н ям никла ідея використати це яви­ Слід зазначити, що досліджен­ півпровідник одержує провід­ у з ’ясуванні механізму провід­ ще для побудови технічних ви­ ня напівпровідників важливе і ність, яка зростає в міру збіль­ ності напівпровідниківб уло простувачів змінного струму, в принциповому відношенні, шення з температурою числа встановлення того факту, щ о що й було успішно здійснено оскільки дає можливість з єди­ вільних електронів. Але крім провідність сильно залеж ить спочатку на закису міді і селе­ ної точки зору з ’ясувати власти­ цієї можливості в напівпровід­ від домішків, ЯКИМИ ДЛЯданої ні, а потім на германії й крем­ вості всіх твердих тіл, вклю­ никах, і тільки в них, є й друга речовини можуть бути якатом и нії. Далі було показано, що чаючи метали і діелектрики можливість проводження стру­ сторонніх елементів, такі освітлення цього контакту при­ Ось чому важко знайти зараз му: після виривання електрона вишок однієї з компонент водить до виникнення електро­ країну, де б не було лабораторії з атома на місці першого зали­ речовини над її нормальн м и рушійної сили на ньому, тобто по дослідженню властивостей шається порожнє місце, недо­ вмістом у даній сполуці. відкривається пряма можливість напівпровідників. стача від’ємного заряду; сюди перетворення світлової енергії (Далі буде). Систематичне експеримен­ може перейти електрон з сусід­ Напівпровідники та їх застосування Історія розвитку всякої науки характерна тим, що на кожному її етапі одна з галузей цієї на­ уки стає ведучою, привертаючи до себе увагу найбільшої части­ ни дослідників. Протягом остан­ ніх 10 років таке становище створилося і в фізиці, зокрема в одному з її розділів — фізиці напівпровідників. Напівпровідники — це речо­ вини з електричними власти­ востями, проміжними між мета­ лами та діелектриками. Фізика і техніка XIX століття мали справу лише з металами, що добре проводять електричний струм, та діелектриками, які при звичайних умовах є ізоля­ торами. Знання властивостей цих двох граничних класів твер­ дих тіл цілком задовольняло то­ гочасний рівень технічного про­ гресу. Але ось зрідка почина­ ють з'являтися роботи, в яких спочатку зовсім випадково з'я­ �Деякі питання музичного виховання 4. Слухання музики. Ця частіша Уроку ставить Минуло майже півтора ро­ ку, як на мовно-літературно­ своєю метою ознайомлення уч­ му факультеті введено другу нів з біографіями та твора­ спеціальність — вчителя му­ ми композиторів. Програма кон­ зики і співів середньої шко­ кретно вказує, які теми з Істо­ ли. Перед педагогічними вуза­ рії музики слід вивчати на уро­ ми поставлено дуже важли­ ці, а при слуханні музики мож­ ве завдання — підготувати на широко використовувати великий загін вчителів для численні пластинки. здійснення музичного вихо­ Декілька слів про постанов­ вання учнів в усіх школах України на протязі десяти ку голосу в масових школах. років навчання. Про те, щоб школярам ста­ Днями в Сталінському рай­ вити голос за правилами вока­ комі КП України м. Києва відбулася нарада директорів лу, мова не йде, бо цим займа­ шкіл з питань організації ються у спеціальних музич­ музичного виховання дітей у них закладах (музучилищах та школі. консерваторіях). Оскільки по­ Редакція газети «За педа­ становка голосу пов’язана з ві­ гогічні кадри» звернулася до старого вчителя-пенсіонера, ком дітей (17 —18 раків), уч­ відмінника народної освіти, ням середньої школи прищеп­ досвідченого викладача співів люють лише вокально-хорові на­ тов. Горбачевського П. І. з вички, а саме: співочу установ­ проханням поділитися своїм ку, дихання, звукоутворення, Виховання вокальних нави­ досвідом і думками на сто­ дикцію, стрій, ансамбль. Але чок — це не тільки технічна рінках нашої газети. кожен учитель повинен бути робота, а в той же час і робота над розкриттям змісту того чи програмою, і зацікавити нею добре обізнаний з вокалом, бо в галузі вокальних навичок по­ іншого пісенного твору. учнів. Хорошу ж ПІСНЮ з кіно каз учителя має вирішальне І співоча установка, і дихан­ просто послухати, не витрачаю­ ня, і звукоутворення, і дикція, чи на неї часу для вивчення. значення. При цьому ніякого а також стрій і ансамбль по­ Взагалі треба всіма засобами суб’єктивного критерію не мо­ требують досконалого вивчення виховувати хороший музичний же бути — все повинно бути та показу теоретичного і прак­ смак учня, боротися з піснями побудовано на точних правилах вокалу. тичного. не дитячого віку. Слід сказати і про наслідки Значну частина роботи вчи­ 3. Нотна грамота. викладання співів. теля співів — це навчити дітей По-перше, значно зростає хо­ Нотна грамота з кожним ро­ чисто співати, тобто правильно рова культура шкільної молоді: інтонувати одноголосний, дво-, ком привертає до себе все біль­ голоси покращуються, удоско­ три-, чотириголосний спів. Для шу увагу і вчителів, і Міністер­ налюється виконавча майстер­ здійснення цього ледве виста­ ства освіти. Програма з нотної чає десяти років навчання у грамоти стає есе більш доско­ ність. У дітей розвивається смак до школі. До того ж, треба озна­ налою. І хоч у 8 —10 класах пісень, критичне ставлення до йомити дітей з диригентськими можна іноді почути таке: «Ми роботи кожного хору; любов до рухами, щоб вони вміли одно­ ніколи не вивчали нотної гра­ виступів як у школі, так і на часно починати та закінчувати моти і зовсім її не знаємо», але олімпіадах, на святах пісні. пісню, співати в певному ритмі, це здебільшого неправда: вона З великим задоволенням діти згідно з диригентськими руха­ вивчалась у молодших класах, слухають музику по радіо, від­ ми. Необхідно, щоб учні засвої­ але, очевидно, в такому обсязі, відують музичні лекторії, а де­ ли диригування дво-, три- та що нічого не запам’яталося. Ви­ хто після закінчення школи чотиридольними розмірами пі­ вчення нотної, а разом з тим і продовжує навчання в консер­ сень, чітко розуміли жести ува­ музичної, грамоти потребує гли­ ваторії. (Серед них, наприклад, бокої впевненості вчителя в її ги, дихання та вступу. колишні вихованці 155 та 61 великій потребі та користі, то­ шкіл — Л. Смоляк, Л. Остапен­ 2. Пісні. му що знання її значно полег­ ко, А. Авраменко, Д. Мажуго). Ознайомлення з ними — ду­ шує ознайомлення з піснями Багато вихованців шкільних же важлива галузь роботи. Пі­ під час класної та позакласної хорів продовжують працювати у сенний матеріал для школи роботи у хорових гуртках. При дуже різноманітний, тому й викладанні нотної грамоти тре­ самодіяльних колективах солі­ прийоми їх показу різні. Треба ба дотримуватися наочної систе­ стами, диригентами, на все пам’ятати, що від правильного ми у всіх класах, залежно від життя зберігаючи почуття лю­ хорошого показу пісні та її віку учнів. Треба, щоб музич­ бові до музики, виховане у них художньої цінності залежить ний матеріал, який використо­ школою. П. ГОРБАЧЕВСЬКИЙ, вується при оволодінні музич­ весь успіх роботи В ч и т е л я . вчитель співів, пенсіонер. Буває й таке; пісня ідейна, ною грамотою, був доступний художня, але дітям не до сма­ дітям та допомагав вихованню Самовідданий ку; їм хотілося б вивчити пісню художнього смаку у них. При з кінофільму. Тут вже почи­ дотримуванні цих вимог ви­ вчинок студентки нається творча робота вчителя: вчення нотної грамоти пройде В радгоспі «Введенский» Ку­ треба зуміти дати правдивий по всіх класах на належному станайської області група сту­ дентів Орєхово-Зуївського пед­ аналіз пісні, що вивчається за рівні. інституту допомагала цілинни­ кам збирати врожай. Якось уве­ чері, в палатці, де жили студен­ СЕСІЯ В РОЗПАЛІ ти, виникла пожежа. Ризикую­ чи життям, студентка Л. Росій­ ська кинулась гасити пожежу. На ній загорівся одяг, її життю загрожувала небезпека. Завдя­ ки самовідданості студентки по­ жежа була ліквідована. Президія Верховної Ради СРСР нагородила студентку Лідію Іванівну Російську медал­ лю «За отвагу на пожаре». Як відомо, пісня допомагає вихованню дітей у комуністич­ ному дусі; вона всебічно розши­ рює їх кругозір, виробляє художній смак. Разом з тим при розучуванні пісень в учнів розвивається музичний слух, пам’ять, увага. При вивченні пісень треба звертати велику увагу на свідо­ ме засвоєння дітьми музичного матеріалу, на активне спри­ ймання його, а також на темп пісні, її динаміку, характер звука, вимову слів і т. ін. Урок співів складається з та­ ких частин: 1) вокально-хорові навички; 2) пісня; 3) нотна та музична грамота; 4) слухання музики. 1. Вокально-хорові навички. МАЛИЙ ФЕЙЛЕТОН, ПРИРОДА НЕ ВИННА Гриби — представники ти­ пу нижчих рослин. Господарська частина на­ шого інституту пояснює, що вони являють собою нижчі рослини тільки через місце свого проростання. Облюбо­ вують гриби низькі місця і там проростають. У поняття «низько» господарська части­ на вкладає всі приміщення, розміщені нижче першого по­ верху (зокрема, навчальні майстерні). Гриби дуже поширені і ду­ же різноманітні. Всього їх налічується близько 70 тисяч видів. Кілька видів із тих ти­ сяч добре влаштувалися у кімнатах навчальних майсте­ рень нашого інституту. Там вони проростають, ростуть, гинуть і знову розмножу­ ються. Наука пояснює, що роз­ множення грибів можна звести до двох способів: «бесполое размножение» (господарська частина гово­ рить, що це тоді, коли гриби розмножуються на стелі, в кутках і т. п.) і «половое раз­ множение» (коли гриби роз­ множуються на підлозі — примітка Г.(осподарська) Ч.(астнна). Про походження грибів на­ уці ще багато залишається неясним. Господарська части­ на в цьому питанні науці до­ помогла також мало. Праців­ ник майстерні т. Штурко на питання — чому гриби так буйно розмножуються? — безпорадно розвів руками: — Розумієте, природа. Підвал — значить земля Це стосується всіх З 1958 року за рішенням Ради Міністрів УРСР введені в дію «Єдині правила руху пішо­ ходів і транспорту на вулицях населених пунктів та дорогах Української РСР». Згідно нових правил, транс­ порт буде рухатися значно ско­ ріше, вантажні автомобілі бу­ дуть рухатися з такою ж швид­ кістю, як і легкові. Значно більшою буде швид­ кість на перехрестях та при поворотах. Зараз зима, можливі снігопа­ ди, ожеледь, тумани. Все це створює труднощі в русі пішо­ ходів та транспорту. Саме тому від пішоходів вимагається ходи­ ти тільки по тротуарах, три­ маючись правого боку; де немає тротуарів, йти по обочині доро­ ги назустріч транспорту. Переходити вулицю можна тільки по пішохідних доріжках. Збираючись переходити вули­ цю, треба впевнитися в безпеці СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ ,,Ми не хочемо так обідати" 3. Директор семирічної школи с. Качали, Бородянсько­ го району, Київської області, Я. Малько теж студент. Він, як і сотні його колег (студентів-заочників), з 1-го по 10-е січня був на екзаменаційній сесії. Н а ф о т о : третьокурсник Я. Малько/ (фізико-ма­ тематичний факультет) складає екзамен з педагогіки ви­ кладачеві О. Мішиній. Під таким заго­ ловком у № 31 на­ шої газети було на­ друковано допис М. Ярмаченка, в якому говорилося про ни­ зьку якість страв I незадовільне обслу­ говування відвідува­ чів у інститутській їдальні. Незабаром проф­ комом Інституту бу­ близько. От і тягне із землі сирістю. Та ще, знаєте, вода підмочує не тільки знизу, а й зверху. Отак відігнеш від стіни суху штукатурку, засу­ неш туди руку і можна води в жменю набрати. Ось може­ те в сухій дірці попробувати. І правда. Попробували. Тече поза сухою штукатур­ кою і з каналізації, і з водо­ проводу. Тече вода і підмо­ чує стіни, стелю і репутацію нашої господарської частини. Така вже вода у нас: де треба — не тече, а де не тре­ ба — тече. Прямо-таки від­ гинай штукатурку і воду — жменями. Інколи штукатур­ ки і відгинати не треба — сама валиться. Так, в одній з кімнат навчальних майсте­ рень геть чисто обвалилась із стелі. Така вже природа!,. На прощання тов. Штурко подарував нам пакунок гри­ бів — різних розмірів, різ­ них видів і з різних місць (із стелі, з підлоги, з-за діаграм, таблиць, вивісок). Щиро по­ важаючи тих, з чиєї ласки гриби ростуть у навчальних майстернях, ми попереджає­ мо, що ті гриби — неїстівні. Переважає сорт «бліда по­ ганка» і близькі до неї (Ama­ nita phalloides, A. virosa, А. mарра) нагадують шампі­ ньйон. Споживання веде до отруєння. Симптоми прояв­ ляються в сильних болях, рвоті, поносі, холодному по­ ті, спаді пульсу. Свідомість зберігається. Може бути лег­ ке марення. Коли хто спожи­ ватиме — природа не винна. Василь ЯР. ла організована спе­ ціальна комісія, яка перевірила стан ро­ боти їдальні і визна­ ла його незадовіль­ ним. Після розгляду цього питання на засіданні партбюро Інституту 4-й трест їдалень(директор — т. Ткаченко) вжив, нарешті, дійових заходів. Зав. фі­ ліалом т. Зуєву з роботи в інститут­ ській їдальні звіль­ нено; бригаду куха­ рів замінено. Тепер є всі під­ стави сподіватися, що в їдальні доко­ рінно поліпшиться і якість харчування, І обслуговування від­ відувачів. і тільки тоді починати перехід. Транспорт, що рухається, треба пропустити і тільки потім спо­ кійно продовжувати переходити вулицю. На пішохідних доріжках типу «Зебра», згідно нових правил, пішоходи можуть рухатися до «острівця безпеки» або до тро­ туару і під час наближення транспорту. Але пішоходи по­ винні давати шлях транспорту, який вже виїхав на пішохідну доріжку. Чекаючи трамвая, тролейбу­ са, стійте тільки на тротуарі або у відведеному для цього місці, щоб не заважати рухові транспорту, пішоходів та не ставити себе в небезпечне ста­ новище. При виході з трамвая об­ ходьте його тільки спереду, щоб бачити трамвай, який рухається назустріч. Тролейбус і автобус слід об­ ходити ззаду, щоб бачити транс­ порт, який їх об'їжджає. Серйозна увага в розділі про рух пішоходів звернена на забо­ рону ігор дітей на проїжджій частині вулиці. Катания на сан­ ках, кольках та лижах дозво­ ляється тільки в парках, на май­ данчиках, стадіонах, у дворах. За дітей, що граються у не­ дозволених місцях, несуть від­ повідальність батьки. В зв’язку з введениям «Єди­ них правил» всі пішоходи і водії транспорту повинні їх вивчити і виконувати. Товариші! Неухильно додер­ жуйте правил вуличного руху. Не ризикуйте своїм життям! �І Т А к Е Б У в АЄ ( С е с і й н і с е с ія 4. в РОЗПАЛІ Майбутній педагог повинен бути не тільки спеціалі­ стом в обраній ним галузі науки—він повинен бути і фізично здоровою людиною. Ось чому в нашому інституті така велика увага приділяється фізичному вихованню молоді. На ф о т о : студентка І курсу мовно-літературного факультету М. Шевчук складає залік із спортивної гім­ настики (тренер — З . Тонченко). у с м і ш к и ) Чисельність населення земної нулі Організація Об’єднаних На­ цій видала статистичний звіт, в якому, зокрема, вказується, що чисельність населення земної кулі в 1957 році становить 2 мі­ льярди 777 мільйонів чоловік. Щороку воно збільшується при­ близно на 43 мільйони. Кожної години у світі наро­ джується 5000 чоловік. Вихо­ дячи з цього, населення нашої планети на кінець нинішнього століття повинне подвоїтись. Найбільш населена країна — Китайська Народна Республіка. На її території живе 583 мі­ льйони чоловік. З а даними ж. опублікованими в КНР, чисель­ ність населення Китаю стано­ вить 602 мільйони чоловік. Сю­ ди входять близько 20 мільйо­ нів китайців, які живуть в США, Бірмі, на Цейлоні та в інших місцях Азії. За КНР йде Індія — 381 мільйон жителів. На третьому місці Радянський Союз — 214 мільйонів чоловік. ПЕРША КЛІТИНА: Ой я мабуть не витримаю. ДРУГА: Потерпи ще тро­ хи. Закінчиться сесія, a тоді цілий семестр будемо відпо­ чивать і дивитись нові кіно­ фільми. І в період екзаменаційної се­ сії шахісти знаходять час для занять своїм улюбленим видом спорту. На нашому фото ви бачите момент гострої шахової бороть­ би між студентом мовно-літера­ турного факультету В. Яремен­ ком і тренером з гімнастики Ф. Васильєвим. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 1 (48) (15 cічня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 1 (48) (15 cічня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/94 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/da43970b3f039490f96c360daed96c9e.pdf c4d5e74c88b249fde09812bd55efce94 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text П р о л е т а р і в с іх к р а їн , єд н а й т е ся) педагогічні З а КАДРИ зо ГРУДНЯ ОРГАН П А РТБЮ РО , ДИ РЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Новогодний toсt Мы в сорок первый год идём Хозяйской твёрдой поступью, За круглым праздничным столом Встревожим полночь тостами. А Киев, дивный город наш Со славою б ы л и н н о ю , Подхватит звон хрустальных чаш Над всею Украиною. Так пусть же счастье бьёт ключом, Пусть крепнет мира здание! Друзья, тесней к плечу плечо! Смелей полёт дерзания! А. ДЬЯЧЕНКО. 1957 року ПОНЕДІЛОК № 35 (47 ) Ціна 15 коп. З АКІНЧИВСЯ сповнений творчих дерзань і зви­ тяжних подвигів тисяча де­ в’ятсот п’ятдесят сьомий рік — рік нашого, радянсько­ го сорокаріччя. Окинеш поглядом пройде­ ний шлях за минулий рік, і серце сповнюється гордістю за свій народ, який прокла­ Рік дає всім трудящим шлях до щасливого життя. Сучасникам і очевидцям історичних подій, епохальних наукових відкрить іноді важ­ ко оцінити всю велич і значущість їх для май­ бутнього прогресу. На пер­ ший погляд важко повірити, що бачене тобою, очевидцем чого ти сам є, міцно, тут же на твоїх очах зайняло винят­ кове місце в історії людської цивілізації. Відноситься це, насамперед, до запуску в Ра­ дянському Союзі штучних супутників Землі. Сотні років на Заході блу­ кали «теорії» про технічну і культурну «відсталість» ро­ сіян. І ось 4 жовтня 1957 р. сталася подія, яка вщент розвіяла всі ці вигадки. Те­ пер нічого доводити, що ра­ дянська наука і ракетна тех­ ніка на кілька років випере­ дили Америку: штучні супут­ ники з серпом і молотом на своїй поверхні — неспро­ стовне свідчення тому. У 1957 р., на базі досягну­ тих у попередні роки успіхів, на новий щабель піднялося сільське господарство. Ко­ лись відстале, розпорошене, за роки радянської влади во­ но перетворилося у передове, колективне, механізоване. Нам тепер по плечу і таке відповідальне завдання, як змагання з США по вироб­ ництву тваринницької про­ дукції на душу населення. Отже, не тільки в галузі промисловості, але й у галу­ зі сільського господарства ми давно покінчили з ко­ лишньою відсталістю. Уже в 1958 р. ми наздо­ женемо СШ А по виробницт­ новий, ву молока на душу населен­ ня в цілому по країні. Що ж стосується Української РСР, то в найближчі роки ми мо­ жемо не тільки наздогнати СШ А по виробництву тва­ ринницької продукції на ду­ шу населення, але в два й більше разів перевершити американські показники. Коли думаєш про події 1957 року, то не можна не згадати героїчного подвигу комсомолу України, який по­ ставив до ладу 37 нових ву­ гільних шахт, з честю вико­ навши свої зобов’язання пе­ ред народом і партією. Тіль­ ки протягом одного року на Україні пущені в дію 70 но­ вих шахт. 1957-й рік ха­ рактеризується видатними подіями і у міжнародному житті. Ще більше зрос­ ли, ще більше консоліду­ вались і зміцніли миролюбні і демократичні сили світу, ті сили, які стоять на варті миру і безпеки народів. Зростання сил миру, демо­ кратії й соціалізму знайшло своє юридичне закріплення в Історичних Московських до­ кументах — Маніфесті миру і Декларації Наради кому­ ністичних і робітничих пар­ тій соціалістичних країн. Ці документи підписані в 1957 р. По своїй історичній вазі вони по праву можуть бути по­ ставлені поруч з «Маніфе­ стом Комуністичної партії» чи «Декларацією прав наро­ дів Росії». В цих докумен­ тах звучить могутній голос робітничого класу і його авангарду — комуністів, які рішуче попереджують паліїв війни, кличуть всіх чесних людей праці до боротьби за мир, за світле майбутнє людства. 1958 Рік 1957 був знаменним і в завоюванні нових висот у галузі культурного будівни­ цтва. Створено нові твори мистецтва і літератури, до­ сягнуто чималих успіхів у галузі освіти. Рік новий, 1958-й, невбла­ ганно відтісняє на задній план останні години старого року. Ми впевнені, що Новий рік буде мирним роком, ро­ ком нових трудових подвигів і творчих звершень нашого народу. З Новим роком, дорогі друзі! Хай будуть вічними мир і непорушна дружба між на­ родами! Хай щастя і радість бу­ дуть невід’ємними супутни­ ками кожної трудової ЛЮДи ­ ни на Землі! �Демонстрація єдності і сили Радісно відзначили трудящі К иєва своє національне свято40-річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки. Р івно о 10 й годині ранку на урядову трибуну піднімаються тт. Х р ущ ов М. С., Кириченко О. І., ке­ рівники п ар тії та уряду України. П очинається парад військ Київ­ ського гарнізону, йдуть, чеканячи крок, юні суворовці, курсанти вій­ ськових училищ. Після параду який закінчи вся показом військо­ в о ї техніки, розпочинається свят­ кова дем онстрація трудящих. Ко­ лона молодих киян в українських національних костюмах, колона друж би народів, символічне від­ творення героїчних сторінок грома­ дян ської та Великої Вітчизняної воєн — все це склало незабутнє в р аж ен н я!.. П роходять колони старих біль­ ш овиків, прославлених українських п ар ти зан ів — бурею оплесків на­ городж ую ть ЇХ присутні. Дух ба­ дьорості, М О Л О Д О С Т І І творчого Дер­ зання панує на Хрещатику, коли повз трибуну проходить студент­ ська молодь столиці. На фото: зл ів а — студенти інституту під час святкової демон ­ страції; справа — Х рещ ати к свят­ ковий. Напередодні екзаменаційної 27 грудня відбулося засі­ дання Вченої Ради інститу­ ту, на якому було обговоре­ не питання про проведення зимової екзаменаційної сесії. У своїй доповіді заступ­ ник директора інституту по навчально-науковій роботі т. Мітюрьов В. К. зазна­ чив, що в організації са­ мостійної роботи серед сту­ дентів є чимало недолі­ ків. На мовно-літературному факультеті з запізненням було введено практичні за­ няття, що привело до над­ мірного скупчення практич­ них і семінарських занять на кінець семестру. Кафедра математичного аналізу над­ мірно захоплювалася прове­ дениям колоквіумів. Студенти недостатньо ви­ користовували для самостій­ У знаменні дні святкування 40-річчя нашої республіки в науковому житті інституту від­ булася радісна подія — вийшов з друку двадцять шостий том " Наукових записок», що ціл­ ком складається з праць аспі­ рантів. Тематичний горизонт збірни­ ка досить різноманітним: тут представлені статті, написані на матеріалах окремих розділів дисертацій, з питань історії КПРС, українського й росій­ ського літературознавства, з української діалектології та з російської мови. Відкривається збірник ціка­ вою статтею аспірантки кафед­ ри української літератури Р. Горбовець — «Деякі особли­ вості жанру новели в україн­ ському фольклорі». Це один з розділів її кандидатської ди­ сертації, присвяченої важливій, досі не розробленій темі укра­ їнської класичної новели. Грунтовно простудіювавши тексти фольклорних новел, зі­ браних у виданнях українських фольклористів кінця XIX — по­ чатку XX ст.— В. Гнатюка, Б. Грінченка, М. Драгоманова, ознайомившись з матеріалами львівського « Етнографічного збірника», Р. Горбовець подає чимало цікавих спостережень с е с ії ної праці читальний зал і кабінети. Замість 600—700 осіб у кабінетах щоденно працювали не більше трьох­ сот студентів. Нерідко кабі­ нети і лабораторії в другій половині дня були майже пустими. В обговоренні поставлено­ го питання взяли участь доц. Сергунова О. П. (декан фізмат факультету), доц. Данилюк А. К. (декан мов­ но-літературного факульте­ ту), доц. Медушевський А. П., доц. Казанський М. Ф., доц. Тендерес Л. П., директор інституту доц. Підтиченко М. М. По питанню, що обговорю­ валося, Вчена Рада прийня­ ла відповідне рішення. ря древней России» Г. Є. на (АН С Р С Р , 1937). Цілий ряд статей піднімаю ть питання з історії СРСР та істо­ ваються їх думки й почуття. тичного и структурного х а р а к ­ р ії К П Р С . Так, А. Заслугою Бестужева-Марлін- теру або зовсім випала з д ослідж ує революційну роботу ського є те, що і в тематиці, і в вжитку. більш ови ків України в тилових розкритті її він виходив з ре­ и Л. Ш аговенко розгляд ає гар н ізо н ах у період підготовк альної дійсності — до такого структурно - семантичні типи В ел и кої Жовтневої соціалістич­ висновку приходить Ю . Полуд­ складних прикметників у мові ної револю ції. М. у­ ненко. поезій В. А. Жуковського. Кон­ р о зп овід ає про боротьбу Ком А. Очеретини у статті «М ор­ кретний аналіз широко приве­ ністич ної партії України за під­ фологічні і лексичні особливості деного матеріалу дозволив їй несення культурного рівня ро­ д говірок Уманського району» по­ підкреслити, що складні прик­ бітників у відбудовний періо дає цінний фактичний матеріал, метники дуже характерні для (1921 — 1 9 2 5 рр.). Стаття зібраний під час діалектологіч­ мови творів Жуковського, що П етляка присвячена відновлен­ а­ р к них експедицій. Огляд морфо­ поет значно розширив семанти­ ню партійних організаційУ логічних особливостей діалект­ ко-граматичні й структурні типи їни в ході Великої Вітчизняної ної території Уманщини стано­ складн их прикметників, збага­ війни (1 9 4 3 — 1945 р,р.). Т льяк подає розділ своєї дисерта­ вить інтерес насамперед тим, тивши тим самим зображ уваль­ ції « З досвіду підвищення ви­ що це допоможе певною мірою ні можливості російської мови. робничої кваліфікації робітни­ в розмежуванні південно-схід­ Стаття І. Голуб присвячена ків важ кої промисловості У кра­ ного й південно-західного діа­ стилістичному використанню їни в роки п’ ятої п 'яти р іч к и лектів. Стаття Г. Левчук присвячена церковнослов'янізмів як засобу Цінним у роботах аспірантівк а­ розглядові фразеологічних спо­ іронії й сатири в поезії К. Н. федри історії К П РС є ш и роке лучень у російській демокра­ Батюшкова. використання архівних матеріа­ Н. Проніна аналізує суспіль­ лів, вірн і узагальненняста­ тичній сатирі XVII ст. У вис­ новках аспірантка показує, що но-політичну лексику в романі тистичних даних. народно-розмовна фразеологія С. П. Злобіна «С теп ан Р а зи н ». В и хід «Збірника асп т­ н ір російської демократичної сати­ Для зручності лінгвістичного ськи х п р ац ь» — явищевідрад­ ри XVII ст. майже повністю аналізу слова розглядаю ться за не. Воно свідчить прод ю стан о вливається в російську літера­ тематичними гніздами. В осно­ теоретичну ПІДГОТОВКУмолдих турну мову і, за окремими ви­ ву класиф ікації покладено гру­ науковців, про вміння аналізу­ нятками, функціонує в ній і пування слів у тематичні гн із­ вати й синтезувати ф актичний досі. Деяка частина фразеоло­ да, прийняте в «М атер и ал ах м атер іал . П . Х Р О П К О гізмів піддалася змінам семан­ для терминологического сл о ва­ Праці молодих науковців над художньою формою народ­ них оповідань, новел, анекдотів, робить вірні науково-теоретичні узагальнення. Оперування конкретним тек­ стовим матеріалом, сумлінний аналіз художньої форми народ­ них новел д о з в о л и л и Р. Горбовець у невеликій за обсягам статті показати характерні особ­ ливості жанру новели в україн­ ському фольклорі, підкреслити, що «фольклорні новели і анек­ доти створили міцний і життє­ дайний грунт для новели літе­ ратурної». Стаття Ю. ПоЛудненка «А. А. Бестужев-Марлинский на путях к реализму» є уривком з пер­ шого розділу дисертації, при­ свяченої характеристиці всього творчого шляху письменника. Проаналізувавши твори Бестужева-Марлінського на мор­ ську тему («Фрегат «Надежда», «Лейтенант Белозор», «Море­ ход Никитин»), автор показує, як відбувався розвиток пи­ сьменника від романтизму до реалізму. В реалістичному пла­ ні, зокрема, змальовується по­ бут матросів, взаємовідносини їх між собою, правдиво розкри­ �На к ар н авал і З самого ранку 23 грудня на вулицях міста панувало весело пожвавлення — відчувалося на­ ближення радісного свята. Сьома година вечора. Вулиці і площі заповнюються веселою, життєрадісною молоддю. Гордо майорять над святково ілюмінованими мотоциклами і автомашинами Державні прапо­ ри Радянського Союзу і У кра­ їнської Радянської Соціалістич­ ної Республіки, яскраво палає цифра «4 0 ». А далі перед сотнями тисяч киян, що заполонили вулиці, пропливають символічні карти­ ни, що показують довгу і -слав­ ну боротьбу українського наро­ ду за свою волю і незалеж­ дістю за свою країну, за свій ність, боротьбу, що увінчалася талановитий народ. Звідусіль перемогою 40 років тому. Віч­ лине музика, ллються веселі, но житимуть у пам’яті народній мелодійні пісні. Виходимо на Щорс і Пархоменко, молодо­ Хрещатик і мимоволі зупиняє­ мося, зачаровані йо­ го казковою красою: широка магістраль переливається без­ ліччю різнокольоро­ вих вогнів. А вздовж усієї вулиці з яскра­ во палаючими факе­ лами урочисто кро­ кують учасники кар­ навального походу. Похід закінчено. Всі поспішають на площі, де можна потанцювати, поспі­ гвардійці І герої «Партизан­ вати, весело посміятися. Ди­ ської іскри». вишся на сяючі щастям об­ З бадьорою піснею проходять личчя навколо і радієш ра­ комсомольці — посланці з ці­ зом зі всіма: адже, все це линних земель; можна тут поба­ створено для нас, для на­ чити і російських «послів», і ш о г о СПОКІЙНОГО Ж ИТТЯ, п р а ц і, «Богдана Хмельницького», який відпочинку... проголошує возз’єднання Укра­ І безмежна подяка Кому­ їни з Росією, і багато інших ністичній партії, Радянському образів, в які перевтілилися у урядові переповнює серце кож­ цей святковий вечір учасники ного з нас. карнавалу. Л. ГИРЕНКО. Раптом здалека, почулася ве­ сільна пісня. Поспішаємо туди і потрапляємо на комсомольське весілля.., А попереду, над голо­ вами учасників карнавального походу, пропливає штучний су­ путник Землі. Всі присутні по­ вертають голови в Його бік, і серце кожного сповнюється гор­ Закоханий „зайчик" — Найщасливіший день у моєму житті,— почав розпові­ дати нам Костя,— це день; зу ­ стрічі нового 195... року. На­ ближався він з новорічною ялинкою, піснями, танцями, іграми. У кожного на обличчі посмішка молодості і щастя. А скільки в цей день було веселого, життєрадісного смі­ ху!.. Тільки я один не сміявся. Мабуть, один в цілому світі. Ви запитуєте — чому? Я скажу, тільки не дивуйтесь: я був за­ коханий... Так, закоханий, але ще не сказав коханій дівчині про це: невистачало сміливості. Я вже не раз мав намір освід­ читися, але й до цього дня, як бачите, не наважився. В цей день мені не давала спокою думка: як сказати? Зважте, чи до сміху мені було?! В цей день, увечері, ми хо­ дили з нею вдвох по місту і ми­ лувалися вечірніми вогнями, чу­ довою ялинкою на площі. І ось, коли ми стояли біля новорічної ялинки, я твердо вирішив: ска­ жу... Скажу Галі, що люблю її. І скажу обов’язково в цьому році. Чому так вирішив? Я й сам не знаю. Хоч вирішити, як ви знаєте, це одна справа, а зробити... І ось, не гаючи часу, з властивою мені рішучістю я, нарешті, заговорив... Почав, звичайно, зі вступу, бо без нього я не уявляю собі освідчення в коханні. — Галю,— затамовуючи по­ дих, вимовив я,— подивись-но на того зайчика і білочку, що на ялинці (зайчик і білочка ви­ сіли разом). Чи не здається то­ бі, що той зайчик хоче сказати білочці, що він... Я не зміг продовжувати далі СУМЛІННУ Партійна організація пе­ дагогічного факультету під час підготовки до виборів у народні суди виділила на виборчу дільницю № 1 26 агітаторів. Силами нашого агітколек­ тиву на квартирах виборців і сказати «любить». Завжди, ко­ ли мені доводилося вимовляти це слово, я червонів. Ось і за­ раз я відчув, що червонію. Але я згадав, що мушу сьогодні сказати і впевнено (зрозуміло, не зовсім) продовжував: — Чи не здається тобі, що він... хоче сказати... люблю...— і, зовсім не до речі, ще раз пояснив — білочці, звичайно... Галя уважно подивилася на мене, і тут я набрався сміли­ вості і випалив: — Так от... Ро­ зумієш, що той зайчик і я — це одне і те ж. Паля дзвінко-дзвін­ ко розсміялася, за сміхом ледве промовивши: — Точнісінький... Я не розумів її сміху і вже хотів образитись, але Галя, на­ че щось зрозумівши, враз пе­ рестала сміятися: — Ходімо! Вже час на ве­ чір. Ну, що ж ти?.. Вже й об­ разився?! — вона взяла мене за руку й потягла від ялинки. Та хіба я міг образитися на неї?! Ніколи в житті! Досить мені було глянути на її ніжне й привабливе личко, почути її лагідний голос, як я забував все на світі. Але як же тепер бути без ялинки? По дорозі я намагав­ ся відшукати на вітринах мага­ зинів ялинку з моїми «поміч­ никами». Але марно. Були ялинки, були на них різні іграшки, але зайчиків... не було. Так я й не сказав Галі ні­ чого. Ко ли ми прийшли в інсти­ тут, вечір уже був у розпалі. Посеред святково прибраного залу стояла новорічна ялинка, прикрашена різнокольоровими лампочками, що світилися і по­ вільно оберталися навколо неї. Скрізь веселий гомін, танці, співи. У всіх святковий на­ стрій. Тільки я весь час думав: як сказати? Непомітно наближалася 12 година ночі. Я в же втратив всяку надію освідчитися в ко­ ханні у цьому році. Кружляю­ чи з Галею у вальсі, я випад­ ково глянув на ялинку і враз зупинився, наче вкопаний. Галя здивовано подивилася на мене, а я... я не міг відірва­ ти погляду від ялинки: там я побачив... своїх «рятівників». Нарешті, нарешті я зможу знайти потрібні слова!.. — Галю! Галю! Дивись: зно­ ву зайчик і... Але Галя не дала мені за­ кінчити. Вона взяла мене ніж­ но за руки, подивилася на ме­ не своїми блакитними очима (запевняю вас: так може диви­ тися тільки вона, моя Галя!) і сказала: — Костю! Коханий! Прошу тебе: залиш у спокої того зай­ чика. Я знаю, що ти хочеш ска­ зати. Я теж люблю тебе... І вже тихше, опустивши очі, додала: — Дуже люблю... І зайчик, і все навколо по­ пливло у мене перед очима... Мені навіть здалося, що зай­ чик, наблизившись до мене, по­ хитав галовою, і я почув: — Ех, ти!.. Я й то сміливіший за тебе! В цей час почувся бій Крем­ лівських курантів — прийшов Новий рік. — З Новим роком, товари­ ші! З новим щастям! О, я був безмежно щасливий, мабуть, найщасливіший у світі: — З Новим роком, кохана! Р О БОТУ В І ДЗ НАЧЕНО були проведені бесіди на та­ кі теми: «Доповідь М. С, Хрущова на ювілейній сесії Верховної Ради СРС Р», «40 років Радянської Украї­ ни» та ін. Агітатори забезпечили пе­ ревірку виборців у списках для голосування, провели зустріч кандидата у народ­ ні судді т. Барчука з вибор­ цями та організували цікавий вечір-концерт. Сумлінна робота агітколек­ тиву була відзначена подя­ П. ФЕДЧЕНКО. кою. ПРОВЕДЕМО СЕСІЮ ОРГАНІЗОВАНО 2-го січня 1958 року починається зимова се­ сія заочників. Вона є важливим підсумковим етапом роботи в систе­ мі заочного навчання. До зимової сесії актив­ но і наполегливо готу­ валися працівники за­ очного відділу, кафед­ ри, викладачі і студен­ ти. У міжсесійний період переважна більшість студентів систематично працювала над вивчен­ ням програмного мате­ ріалу, активно викори­ стовувала консультації, які проводилися на консультпунктах, дба­ ла за своєчасне і якіс­ не виконання кон­ трольних і курсових робіт. На 25 грудня сту­ денти написали 5760 робіт, що складає 89 процентів плану. По­ ліпшилась також якість контрольних робіт. Більшість з них напи­ сана добросовісно, гра­ мотно, на належному науково - методичному рівні. Але трапляють­ ся роботи компілятив­ ного характеру і про­ сто списані з рекомен­ дованої літератури. При першій перевірці позитивну оцінку одер­ жали 93,5 процента робіт. Цілком очевидно, що в дальшому студен­ там і викладачам по­ трібно звернути особ­ ливу увагу на поліп­ шення якості контроль­ них робіт. На основі аналізу контрольних робіт кафедри розроби­ ли методичні вказівки до опрацювання кон­ трольних завдань; це допоможе студентам краще виконувати контрольні роботи. Для допомоги сту­ дентам в їх самостій­ ній роботі над вивчен­ ням курсів систематич­ но проводились кон­ сультації на консулыпунктах — у Києві, Білій Церкві, Іван­ кові, Переяслав-Хмель­ ницькому і Миронівці. Готуючись до сесії, кафедри в основному забезпечили своєчасне рецензування кон­ трольних робіт, але окремі викладачі (на­ приклад, т. Михайлов­ ський) довгий час за­ тримують роботи у себе. Кафедра спецпедаго­ гіки не забезпечила ре­ цензування контроль­ них робіт з невропато­ логії. Тільки у другій половині листопада бу­ ло доручено їх рецен­ зування професору Пе­ рельмутеру М. М., який, взяв контрольні роботи ще 21 листопа­ да і до цього часу їх не повернув. А відомо, що студент допускаєть­ ся до складання екза­ мену тільки при наяв­ ності позитивної оцін­ ки з контрольної робо­ ти. Таким чином, скла­ дання екзамену з не­ вропатології стоїть під загрозою зриву. Кафедри у період міжсесійної роботи працювали над скла­ данням методичних листів про викладання і вивчення студентами навчальних курсів та методичними вказівка­ ми щодо поліпшення якості контрольних ро­ біт. Більшість кафедр своєчасно розробили ці документи. Однак ка­ федри спецпедагогіки, методики мови і літе­ ратури, української та Іноземної мов ще не закінчили опрацюван­ ня цих важливих мето­ дичних документів. Питання підготовки заочного відділу до січневої сесії обгово­ рювалося на Ученій Раді інституту 13 груд­ ня. В своїй постанові Рада накреслила ряд заходів щодо поліп­ шення підготовки вчи­ телів-заочників. Здійс­ нення їх, з окрема на сесії, сприятиме підне­ сенню на вищий рівень роботи кафедр та са­ мостійної роботи сту­ дентів-заочників. До січневої сесії все підготовлено. Завдання полягає в таму, щоб провести її організова­ но і на високому рівні. О. БІЛИЙ, заст. директора інституту по заоч­ ному навчанню, �Студентська енциклопедія A. Асистент — майже викла­ дач, знає менше, вимагає більше. B. Брехня—див. «натхнення», В. Вечір — буває три різно­ види вечорів: вечір відпо­ чинку (див. «танці»), вечір святковий (див. «танці»), ве­ чір зустрічі (див. «танці»), Г. Гіпербола — літературний прийом типу: «Я знаю все, чого ж ви мені трійку стави­ те?». Вживається не тільки на мовно-літературному фа­ культеті. Д. Давно — рятувальне ко­ ло. Якщо студент не читав книгу, то каже, що читав давно. «Дважды два—четыре» — істина, яку знають усі, на­ віть студенти-математики. Еквілібристика — жанр циркового мистецтва, дуже схожий на виступ студента на семінарі. Е. Етика — ввічливість. На­ приклад, викладач звер­ тається до студентів: «Будь ласка, дозвольте пройти по коридору». Є. Єлейний голос — з ’яв­ ляється у студентів тоді, ко­ ли вони хочуть переконати викладача в тому, в чому во­ ни самі далеко не переко­ нані. Єресь — контрольні робо­ ти деяких заочників. Ж. «Житуха» — слово сту­ дентського лексикона. Під час сесії замість нього вжи­ ваються: SOS, аврал, караул і т. п. 3. Залікова книжка — річ, яку дуже люблять листати деякі викладачі, коли не знають, яку оцінку поста­ вити. І. Іржа — хімічна сполука, яка скоро вкриє всю інсти­ тутську кіноапаратуру. ї. їхати — дієслово; озна­ чає рух не тільки вперед; на­ приклад: проїхатися на ек­ замені. Й. Йокає — дієслово, вжи­ вається в сполученні з імен­ ником «серце». Дає яскраве уявлення про стан серця під час складання екзамену. К. Клуб КДПІ — назва неіс­ нуючої організації. Концерт інститутської художньої самодіяльності — синоніми: нудьга, позіхання, сон і т. п. Л. Листопад — останній мі­ сяць студентських літніх ка­ нікул (у грудні вже почина­ ються заліки). Лабіринт — прообраз ін­ ститутського гардероба: лег­ ко ввійти, але важко вийти (не запізнившись на лекції). Лайка — з великої бук­ ви — кличка собаки, що літала в Супутнику; з малої букви — обов'язкова скла­ дова частина мови комен­ данта Солом’янського гурто­ житку. М. Місяць — небесне тіло (заповітна мрія кожного ака­ демборжника); на ньому все в 6 разів легше (в тому числі, мабуть, і науки). Н. Натхнення — разом з брехнею іноді єдиний поря­ тунок студента; «Брехав з натхненням і одержав за­ лік». Неділя — див. «неробочий день». Неробочий день — у де­ яких студентів не тільки не­ діля, а й інші дні тижня. о. Огризки — неодмінний ат­ рибут хлібниць інститутської їдальні. П. Пара — 1) іменник—сино­ нім; лекція; 2) числівник — синонім: екзаменаційна оцін­ ка. Р. Ранок — частина доби, яку деякі студенти вважа­ ють продовженням ночі. С. Самостійна робота — те, для чого виділено один день на тижні. Староста — головний в академгрупі. Слідкує за тим, щоб деканат не взнав про пропуски лекцій. Т. Танці — найвище досяг­ нення організаційних зусиль культмасового сектора. У. «Ухвалили» — типове сло­ во в протоколах комітету комсомолу. Воює зі словом «виконано». Ф. Факт — дуже вперта річ. Нерідко вступає в протиріч­ чя з формою. Наприклад формально він комсомолець, фактично — ні богу свічка, ні чорту кочерга. Фантазія — річ необхідна викладачеві, коли він хоче повірити, що студент дійсно читав ще щось, к рім кон­ спекту. X. Хвороба — універсальна причина всіх адміністратив­ них непорозумінь. Напри­ клад: не був на заняттях, тому що був хворий. Ц. Цигарка — перша ф аза недокурка (предмета, який валяється по всіх закутках внаслідок відсутності урн). Ч. Чорнило — рідина, яка ллється рікою на сторінки конспектів; якщо не ллється чорнило, то під час сесії ча­ сто ллються сльози. Ш. Шимпанзе — людинопо­ дібна мавпа; не плутати з стилягами — мавпоподібни­ ми людьми. «Шикарно» — популярне слово студентського лекси­ кона. Штурмівщина — явище не тільки виробниче, але й навчальне: спостерігається в інституті двічі на рік... щ. Щастя — хороше життя або приємне побажання. Ін­ коли — відповідне до росій­ ського «авось» (пішов скла­ дати екзамен «на щастя»), Ю. Юшка — вода з наваром; останнім відрізняється від деяких семінарських занять(там чиста вода). Я. Ялинка — не «древо пі­ знання». РА Н К О ВА ГІМ НАСТИ КА Снігом-пухом сіє... дише темінь ночі: Іскрами грайливо в полі мерехтить, Густо білить вії, засипає очі, Котить переливом, затиха на мить... Приспів; Сніжинки зірчасті, Холодні, пухнасті Летять, летять, летять... У вихрі сріблястім, У радості й щасті Нам Новий рік стрічать. Хай у ніч привітну заметіль співає — Я чекати буду... А в морозній млі Біла стежка стелиться — їй кінця немає, І сніжинка тане на моїм чолі. П р и с п і в. І прийшла, засніжена... Линем в тіснім крузі У ліричнім вальсі, в золоті вогнів, У цвіту усмішок наших юних друзів — До привітних, світлих, новорічних днів. П р и с п і В. Аіи ввійдем, як завж ди, в Новий рік щасливі, Сповнені любові, сили і надій, На студентській дружній і веселій ниві Цвіт не осипають роки молоді. П р и с п і в. НОВОРІЧНІ ТЕЛЕГРАМИ Згідно наказу директора інституту, з 1 січня 1958 ро­ ку в наших гуртожитках вво­ диться ранкова гімнастика. В залікові вимоги з ф із­ культури на І і II курсах входить складання і вико­ нання гімнастичних вправ ранкової гімнастики. На фото: студент І курсу фізико - математичного фа­ культету М. Ніконенко під­ бирає вправи для індивіду­ альної гімнастнкн. Читачі нашої газети пам’ята­ ють про те, щ о ком ітет комсомо­ лу оголосив конкурс на кращу кімнату в студентських гурто­ житках. За рішенням жюрі кон­ курсу кращою в гуртожитку № 2 визнано кімнату № 26 (ста­ роста — Л. Глазиріна). На фото: зовнішній вигляд цієї кімнати. Номер оформлений Л. П ав­ ловим (малюнки) та М. Ш у­ ряком (фото). К А Ф Е Д Р І М У ЗИ КИ Коли буде музичний ном ер газети «З а педагогічні к ад ри »? Заін три гован и й Дід-Мороз. * * Ф ІЗ И К О -М А Т Е М А Т И Ч Н И Й ФАКУЛЬТЕТ, С Т У Д Е Н Т К А М Х О Д О Р К І В С Ь К ІЙ І ГЕРАСИМЕНКО Н а початку 1 9 5 8 року б а ж а є м о вам відморозити «х во сти » з ф ізк у л ьту р и та н ар и сн ої геометрії. Д ід-М ороз, Снігуронька. К И ЇВ П Е Д ІН С Т И Т У Т Б О С ЕН К У Виїхали на сесію З а б е зп е ч т е к у тк ам и . Студенти-заочникн. К А Ф Е Д Р І ІС Т О Р ІЇ К П Р С (К О П ІЯ — ВИКЛАДАЧА М К А С Т Е Л Л І, С Л О Б О Д И Н С Ь К ІЙ ) Б аж аєм о в Н овому році зр о зу м іт и , що залік—-не ек­ за м ен , а екзам ен — не за л ік . Деканат літфаку Д Е К А Н А Т У Л ІТ Ф А К У , К А Ф Е Д Р І ПЕДАГОГІКИ В іт аємо перш ою річни цею В а ш о ї обіцянки висвітлити в нашій газеті роботу ш к іл -ін тер н атів. Сподіваємося,щ о на третьому р оці одерж и м о обіцяні матеріали. Р е д ак ц ія г а зе т и « З а педагогічні кадри». Редактор В. ВОЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/93 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/9f3073fecb08803fb92972762ed7c7b9.pdf 7c5b335779e84e26a5edf6df261cd7c1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a></h4> PDF Text Text Р а д я н с ь к ій У к р а їн і 4 0 р о к ів ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а п е д а г о г іч н і КАД P И 23 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ГРУДНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 34 ( 46) Ціни 20 коп. НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО буяла національна культура! ОРОК РОКІВ нашій С кіно, палаци культу­ квітучій республіці! Н А Р О Д У Театри, ри, клуби, бібліотеки, філар­ Сорок років у суспільнії! В. Д ІД Е НКО У К Р А ЇН І Україно моя! З діда-прадіда рідна, Кров'ю й потом омита священна земля — Сагайдаки й щаблі, Хмеля слава повідна, Гонти звага і лють, тільки подиву гідна,. І Устим Кармалюк, що у пана стріля. Україно моя! Яворова, співуча, Скромний Пестеля дім у старім Тульчині, Над ревучим Дніпром світла Канівська круча І в народних руках, наче зброя разюча, Гнів Шевченка живий, перелитий в пісні. Україно моя! Бунтівнича Вітчизно — Матюшенка сліди між заж урених трав, Ворошилова клич у Л уганську залізнім І повстання пеан у сімнадцятім грізнім: "Чуєш? Сурми заграли, час розплати настав». Україно моя! Бойова, полум'яна — Теплий мак на снігу, де Пархоменко впав, Зорний спів Чумака, мужнє слово Е л л а ни, Кожедубова мста, Убийвовк нездоланна Й далина у цвіту орудійних заграв. Україно моя! Індустрійна, кохана — Xарківмашу могуть, Дніпрогесу вогні, І повіч ні моря, й майбуття осіянне, І великий народ, що блакитно-багряний Прапор щастя несе у комунівські дні. історії — це зовсім незнач­ ний строк. Але як зросла, зміцніла, розквітла за цей час розкована земля! Сорок років вільного життя під зо­ рею Радянської влади — це свято юності народу, що став на шлях свого оновлення у буремні дні Жовтня. Про­ йдуть роки, і люди, що жи­ тимуть у комуністичному су­ спільстві, складуть про наш героїчний, неповторний час, про події, безпосередніми учасниками яких були і є ми самі, чарівні легенди-бу­ вальщини. І ніколи в очах вдячних нащадків наша слав­ на бурхлива доба, сповнена боротьби і дерзань, що­ денних буднів подвигів, не втратить чудесного ореолу романтики, якою був позна­ чений весь наш величний і незвичайний шлях. Справді, крилатий, гордий час! Скільки пройдено доріг за ці сорок років, скільки за­ вершено справ! Із відсталої колонії цар­ ської тюрми народів Украї­ на перетворилася в могутню індустріально-колгоспну Ра­ дянську Соціалістичну Дер­ жаву. Під ясною зорею Жовтня в братньому союзі республік-сестер семимиль­ ними кроками йшла Ра­ дянська Україна шляхом бу­ дівництва соціалізму. Дніпрельстан і Харків­ ський тракторний, «Азов­ сталь» і «Запоріжсталь», но­ ві шахти Донбасу і рудники Кривбасу, Каховська ГЕС і канал Північний Донець — Донбас — хіба перелічити всі новобудови?! І все це, що У Міністерстві освіти УРСР Для дальшого розвантаження учнів загальноосвітніх шкіл Мі­ ністерство освіти УРСР відмі­ нило у всіх класах домашні зав­ дання на понеділок та післясвят­ кові дні і рекомендувало в ці дні такі заняття, які не потребують попередньої домашньої підго­ товки. В разі необхідності до­ зволено перебудувати розклад уроків. піднесло нашу Республіку до нечуваних висот, здійснено в тісній дружбі з братніми на­ родами. Пліч-о-пліч виходи­ ли всі радянські народи на риштовання мирних п’ятирі­ чок. У будівничому гомоні, що не вщухає на безмежних просторах нашої Вітчизни, чуються голоси всіх народів Дружба народів — ось жи­ вотворне джерело наших ус­ піхів і перемог. Мріяв ко­ лись Тарас Шевченко про сім’ю велику, вольну, нову — сім’ю збратаних народів. І його мрії про щасливе май­ бутнє рідної землі збулися. Могутня возз’єднана Радян­ ська Україна, що розкинула­ ся від Сяну до Дону, від лі­ сів братньої Росії і Білорусії до степів Чорномор’я і При­ азов’я, держава великого на­ роду з героїчним історичним минулим і ще більш велич­ ним майбутнім впевнено ви­ ступає на міжнародній арені. А яким пишним цвітом за- СЛ АВН О М У ЮВІЛЕЮ ПРИСВЯЧЕНО ВЕЛИКОМУ національному святу — 40-річчю Української Радянської Соціалістичної Рес­ публіки було присвячено уро­ чисте засідання Вченої ради інституту, яке відбулося 19 грудня. З доповідями виступи­ ли: кандидат філософських наук, доцент М. М. Підтиченко, кан­ дидат історичних наук, доцент Г. П. Лещенко, кандидат педа­ гогічних наук, доцент С. А. Літ­ вінов. УРОЧИСТІ збори інституту, присвячені 40-річчю встанов­ лення Радянської влади на Ук­ раїні, відбулися 20 грудня в актовому залі інституту. На зборах з доповіддю «40річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки» ви­ ступив заступник Міністра осві­ ти УРСР О. М. Русько. Уро­ чисті збори закінчилися вели­ ким концертом. ЗВІТНО-НАУКОВА сесія ка­ федр Інституту, присвячена 40річчю встановлення Радянської влади на Україні, відбудеться 26 грудня. монії, мистецькі колективи, народна самодіяльність — хіба можна було про все це думати в чорні дні буржуаз­ но-поміщицького лихоліття, коли навіть слово рідне було заборонено 40-мільйонному народові! Скількома талано­ витими майстрами може пи­ шатися українська радян­ ська література: Тичина і Рильський, Довженко і Ко­ черга, Остап Вишня і Юрій Японський, Петро Панч і Олесь Гончар — ціла плея­ да митців слова, хороших і різних! Українська Академія наук, університети, галузеві акаде­ мії, інститути. Тисячі вчених у науково-дослідних і на­ вчальних закладах успішно розвивають передову радян­ ську науку, гордо несуть пе­ ред усім світом її гуманні ідеали. 40-річчя Радянської Укра­ їни — велике національне свято українського народу. Славні досягнення і пере­ моги, здобуті Республікою,— яскраве свідчення того, що може зробити вільна праця людини-трудівника, людинигосподаря своєї долі. Наше сьогоднішнє свято— це наснага до нових звитяж­ них подвигів у будівництві світлого майбутнього люд­ ства — комунізму! І ми збу­ дуємо його, бо нас очолює славна Ленінська партія ко­ муністів, бо нам належить це майбутнє! П. ХРОПКО. П ОДЯКА АГІТАТОРАМ Під час виборів до народ­ них судів студенти III курсу мовно-літературного факуль­ тету (російський відділ) пра­ цювали агітаторами на ви­ борчому пункті № 47. А. Круш, Н. Хоменко, К. Шаповалова, А. Матюша, І. Венералова, Т. Мельникова, Л. Глазнріна, С. Берлін, Н. Скворцова та Я. Дубенко сумлінно виконали свій по­ чесний комсомольський обо­ в’язок, за що виборча комі­ сія оголосила їм подяку. А. ФРОЛОВ. �Живи й розцвітай, трудова Україно в і д у с ь о г р е с оц я Видатний Це були не зовсім звичайні ного члена нашого колективу, в ч е н и й збори. Треба було обговорити а також ще ширше розгорнути ВІДКРИТІ ЗБОРИ дуже важливе питання, яке хви­ роботу по роз’ясненню цих до­ ПАРТОРГАНІЗАЦІЇ лює зараз багатьох людей зем­ кументів серед населення Киє­ ної кулі, питання про підсумки ІНСТИТУТУ. ва і області, зокрема на вибор­ Нарад представників кому­ чих дільницях, у підш ефних ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь Олександра ністичних і робітничих партій організаціях тощо. у Москві. — Декларація і М аніфест М атвійовича Астряба як Тепер сили миру настільки 2-га година дня. 56 аудито­ миру,— сказав у своєму висту­ видатного радянського вченого рію заповнюють викладачі, ас­ зросли, що є реальна можли­ пі комуніст т. Р еутський,— яв­ вість запобігти війні. Це наоч­ і педагога — багатогранна, піранти, студенти, адміністра­ но показав провал агресивних ляють собою документи велико­ зн ачн а і плодотворна. Всі свої тивно-технічні працівники. го історичного міжнародного Збори відкриває один з най­ планів імперіалістів у Єгипті. значення. Ось чому ми, ком у­ сили він спрям овував на поліп­ старіших викладачів К. П. Ян­ Провалилися також їхні плани, ністи педагогічного інституту, ш ення ви кладання математики ковський. Слово для доповіді спрямовані на використання від усього серця приносимо про підсумки Нарад представ­ контрреволюційних сил для по­ щиру подяку нашому Ц ентраль­ в середній і вищій школі. ників комуністичних і робітни­ валення народно-демократично­ ному Комітету за його мудру Він брав активну участь у чих партій у Москві надається го ладу в Угорщині. зовнішню політику, яка н ап рав­ склад ан н і перш их підручників Комуністичні і робітничі пар­ секретарю партійного бюро тії розглядають боротьбу зз лена на забезпечення миру між для р ад я н сь к о ї школи. Під його О. П. Павелку. усього світу. як своє першорядне зав­ народами — В столиці нашої Батьків­ мир Комуніст т. Репухова п ідкрес­ керівництвом і за активною дання. Вони разом з усіма ми­ щини—в Москві, —сказав допо­ ролюбними силами роблять усе лила, що Д екларація і М аніфест участю були організовані перші відач,— 14—16 листопада від­ від них залежне, щоб відверну­ миру підводять підсумки м іж на­ методичні гуртки вчителів ма­ булася Нарада представників ти війну. родному розвиткові соціалізму і тем атики д л я проведення в жит­ комуністичних і робітничих пар­ Наради відзначили, що в су­ накреслюють програму дій для тя: ви м ірю ванн я на місцевості, тій соціалістичних країн, а з часнії! обстановці особливо ве­ народів всіх інших країн по бу­ 16 по 19 листопада — Нарада ликого значення набирає зміц­ дівництву соціалізму. Ці доку­ о р ган ізац ії учнівських гуртків представників комуністичних і нення єдності і братерського менти по своєму значенню м ож ­ з м атем атики та ін. Брав актив­ робітничих партій, які взяли співробітництва соціалістичних на порівняти з «М аніфестом ну уч асть я к викладач методи­ участь у святкуванні 40-х ро­ держав, комуністичних і робіт­ комуністичної партії», який на­ ки в роботі У країнських ви­ ковин Великої Жовтневої соціа­ ничих партій усіх країн, згур­ писали в свій час М аркс і Ен­ щих педагогічних курсів. З лістичної революції. тування міжнародного робітни­ гельс. 1925 року почав читати лек­ Від імені присутніх на зборах Обмін думками показав єд­ чого, національно-визвольного і промовець вітає і схвалює Д е­ ції в Інституті Н ародної Осві­ ність поглядів комуністичних і демократичного руху. прийняту москов­ ти, з якого пізніш е виділився робітничих партій в усіх роз­ Основу взаємовідносин країн кларацію, глянутих питаннях, в тому числі світової соціалістичної системи ською Нарадою представників наш педагогічний інститут і в питанні про керівну роль і всіх комуністичних та робіт­ комуністичних і робітничих пар­ О лександр М атвійович — один тій. Радянського Союзу в світовому ничих партій становлять пере­ Комуніст т. Передерій, який з о р ган ізато р ів Українського комуністичному русі. вірені життям принципи мар­ Доповідач далі відзначає, що ксизму-ленінізму, принципи про­ взяв участь в обговоренні до­ Н ауково-дослідного Інституту основним змістом нашої епохи летарського інтернаціоналізму. повіді, головну увагу в своєму П едагогіки, д е працю є з дня виступі звернув на посилення є перехід від капіталізму до со­ Наради з задоволенням від­ боротьби з буржуазною ідеоло­ його утворен н я. . ціалізму, початий Великою значають, що міжнародний кому­ Жовтневою соціалістичною ре­ ністичний рух зріс, витримав гією, зокрема з ревізіонізмом і П ід керівни цтвом О. М. Аст­ волюцією, вихід соціалізму за багато серйозних випробувань, догматизмом. ряба працю є велика кількість У цій боротьбі зростає роль рамки однієї країни і створен­ здобув ряд видатних перемог. асп іран тів я к у педагогічному ня світової системи соціалізму. Комуністи своїми ділами в сві­ пропаганди ідей пролетарського інтернаціоналізму, братерської ін ституті, так і в УНДІПТ. За сорок років соціалізм як товому масштабі довели трудя­ солідарності трудящ их усіх Водночас він к ер у є секцією ма­ суспільна система наочно по­ щим життєвість марксистськотем атики й ф ізики науково-ме­ казав великі переваги перед ка­ ленінської теорії і свою здат­ країн. — Я не помилюсь, якщ о піталізмом. Він забезпечив роз­ ність не тільки пропагувати, скажу,— тодичної рад и Міністерста осві­ говорить комуніст т. виток продуктивних сил, підне­ але й перетворювати в життя ве­ Слободинська,— що історія сві­ ти У Р С Р . сення матеріального і культур­ личні ідеали соціалізму. тового робітничого руху не зн а­ В 1 9 4 3 р. Олександру Мат­ ного рівня життя трудящих тем­ Величезне значення Декла­ подібної широкої асам блеї пами, небаченими і недоступни­ рації комуністичних партій по­ ла кращих, передових, найбільш війовичу присвоєно звання за­ ми для капіталізму. Великі ус­ лягає в тому, що вона стано­ мужніх синів робітничого класу служ ен ого д ія ч а науки УРСР. піхи Радянського Союзу в га­ вить для марксистсько-ленін­ і всіх трудящих. Це була дійсно лузі економіки, науки і техні­ ських партій справжню програ­ велична демонстрація солідар­ З а 4 7 р о ків науково-педагогіч­ ки, результати, досягнуті ін­ му дій на шляху наближення ності міжнародного пролета­ ної д ія л ьн о сті О. М. Астряб оп уб л ікував понад 75 праць об­ шими країнами в соціалістич­ величної перемоги справи миру, ріату. ному будівництві, переконливо демократії і соціалізму в світо­ У рішенні, яке було прийня­ сягом б л и зько 2 5 0 друкованих показують велику життєвість вому масштабі. те на зборах, вказується, що аркуш ів. соціалізму. У зв'язку з підписанням у комуністи, а разом з ними і без­ П ерш а п раця О. М. Астряба Зростаюча і міцніюча світо­ Москві Декларації і Маніфесту партійні викладачі, студенти — ва соціалістична система має миру у нашій країні розгорнуто весь склад інституту, одностай­ « Н агл я д н ая геометрия» вийшла ще більший вплив на міжнарод­ широку масово-політичну робо­ но схвалюють підсумки мо­ в 1 9 0 9 р .; вон а витримала 12 ну обстановку в інтересах миру, ту по роз'ясненню цих важли­ сковських Н арад представників видань, п ер екл ад ен а на україн­ прогресу і свободи народів. У вих документів. До цієї важли­ комуністичних і робітничих пар­ зв'язку з цим значно послабле­ вої роботи приступила і наша тій і ті програмні документи, ську, н ім ец ьку і татарську мо­ ви. А ри ф м ети ч н і праці його ні позиції імперіалізму. Але партійна організація. що були на них прийняті. агресивні імперіалістичні кола Закінчуючи доповідь, т. Па­ В той же час викладачі і сту­ від зн ач аю ться великою різнома­ США, проводячи так звану по­ велко звернув увагу присутніх денти інституту запевняю ть нітністю і оригінальністю. літику «з позиції сили», праг­ на те, що зараз найважливішим Ленінський Центральний Комі­ О. М. А стряб — член Кому­ нуть добитися панування над обов'язком парторганізації ін­ тет, що своєю працею вони й більшістю країн світу і пере­ ституту є дальше розгортання надалі будуть збагачувати наш у ністичної п ар тії Радянського шкодити поступовому рухові роботи" по роз’ясненню Декла­ радянську науку, віддаватимуть Сою зу. Він успішно продовжує людства до вищого суспільного рації і Маніфесту миру серед всі свої сили на виховання по­ наукову і педагогічну ді­ ладу — соціалізму. студентів, професорсько-викла­ коління, гідного будувати своє яльн ість. Комуністична партія і Корінною проблемою світової довського складу та адмінтех­ світле майбутнє — комунізм. Р ад ян сь к и й у р яд високо оціни­ політики є питання про війну чи персоналу, довести зміст цих мирне співіснування. документів до свідомості кож­ Ю. ПОЛУДНЕНКО. ли багаторічн у науково-педа­ гогічну діяльність вченого. В 1 9 5 3 р. У казом Президії Вер­ ховної Р ад и С Р С Р за бездоган­ ну роботу у вищій школі він нагороджений орденом ДНІ всенародних років тому я вперше лодих педагогічних кад­ ської и російської л іт е ­ був торжеств — свята відчинила двері класу рів для радянської ратури в школах У Р С Р . Л еніна. З а видатні заслуги в сорокової річниці Вели­ як учителька початко­ шкапи, на допомогу Намічаємо також п р о ­ розвитку методики викладання кої Жовтневої револю­ вої школи. І завжди вчителям. довжувати вивчення до­ м атем атики та в зв ’язку з 75ції Д 40-річчя Радян­ прагнула працювати У мене багато твор­ свіду вчителів-словес­ річчям з д н я народження О. М. ської влади на Украї­ якнайкраще, зробити чих планів. До 40-річчя ників у школах У к р аї­ А стряб 16 вересня 1954 р. на­ ні — кожен радянський якомога більше для ви­ Радянської влади на ни і брати активну городж ений Почесною грамо­ громадянин питає себе: ховання молодого ра­ Україні ми, у співав­ участь у розробці тео­ тою П р ези д ії Верховної Ради «А з чим я приходжу дянського покоління. торстві з П. Д. Мисни­ ретичних питань, п о в ’я ­ У Р С Р . З а р а з видатний вчений зби­ до цих знаменних дат? Сьогодні, оглядаю­ ком, написали і здали у заних з комуністичним Який мій внесок у ве­ чись на пройдений видавництво підручник вихованням учнівської р ається йти на заслужений від­ починок. личний труд нашого на­ шлях, я бачу, що ще з української літерату­ молоді. роду?» мало мною зроблено. ри для 10 класу. Всі, хто знає Олександра У мене особисто ці Хочеться працювати ще М атвійовича, бажають йому ще Найближчий наш за­ Т. БУГАЙКО, дні співпадають з со­ більш інтенсивно, від­ дум — підготувати кни­ заслужена вчителька довгих років життя, спокійного рокаріччям педагогіч­ дати все, що в моїх си­ гу про спільні пробле­ шкіл УРСР, доктор відпочинку. ної діяльності. Сорок лах, на підготовку мо­ ми викладання україн­ Є. ЧЕНАКАЛ. педагогічних наук. і педагог Д При єдиній дії проле­ тарів великоруських і українських вільна Ук­ раїна МОЖЛИВА, без такої єдності про неї не може бути й мови. В. І. ЛЕНІН. Український народ, разом з іншими народами Радян­ ського Союзу як в роки ре­ волюції і громадянської вій­ ни, на всіх етапах соціа­ лістичного будівництва, так і у вогні суворих випробувань Великої Вітчизняної війни виявив мужність, героїзм, доблесть і неперевершену мо­ ральну стійкість. Він вписав нову славну сторінку в свою історію, внісши величезний вклад у справу перемоги над фашизмом, продемонстрував­ ши непохитну вірність вели­ ким ідеям ленінізму, відда­ ність Комуністичній партії і соціалістичній Батьківщині. (З постанови ЦК КП України «Про святку­ вання сорокаріччя Укра­ їнської Радянської Со­ ціалістичної Республі­ ки»), Украина, тебе ворог Никакой не страшен,— Реет равный твой меж равных Стяг в Союзе нашем! Янка Купала. Сравняли рабочие руки Глухих лихолетий следы, Выходят Тарасовы внуки В цветущие счастьем сады. Одели весенние всходы Украйну в зеленый наряд, И красные флаги свободы Над киевской кручей горят. А. Сурков. * * Украина и Россия — Судьбы вместе наши. То единство — наша сила, Дружба— дружб всех краше. Н. Тихонов. ОГЛЯДАЮЧИСЬ НА ПРОЙДЕНИЙ Ш ЛЯХ У �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК студентів на практиці очолю­ вати кафедру і одночасно писа­ ти докторську дисертацію, дру­ кувати свої наукові праці, ча­ сто виступати на учительських конференціях, виконувати обо­ в’язки голови профбюро фа­ культету і в той же час бу т и зразковим агітатором в академ­ групі. І все це робить Андрій Петрович з душею, з великою любов’ю, сумлінно. Андрій Петрович Медушев­ ський уміло поєднує вимогли­ вість до себе з принциповістю, щирістю та сердечністю у став­ ленні до студентів та всіх пра­ цівників інституту. Нам, молодим членам кафед­ ри, аспірантам і студентам є чо­ го повчитися у Андрія Петро­ вича: повчитися майстерності і уміння педагогічної роботи, якій усе своє життя присвятив т. Медушевський. М. ПЛЮЩ, Н. МОСКАЛЕНКО. хань, усім встигає по­ радити, допомогти ді­ лом: чи то перечита­ ти автореферат і роз­ діл дисертації та дати свої зауваження, чи до­ помогти молодому ви­ кладачеві скласти ро­ бочий план, чи виясни­ ти, чому це на четвер­ тому українському зно­ ву поставили по чоти­ ри пари? Андрій Петрович про­ йшов складний життє­ вий шлях і знає, якою важливою буває вчасна допомога. Він почав працювати дев’ятна­ Е ТАК ДАВНО випускни­ дцятирічним юнаком як чор­ ця нашого інституту Гали­ норобочий, але одночасно на­ на Цибуля написала в редакцію полегливо працював над підви­ нашої газети «За педагогічні щенням своєї освіти: з 1925 ро­ кадри» листа, в якому просить: ку починає працювати педаго­ «Купіть і негайно вишліть мені гом і знову вчиться сам, в книгу А. П. Медушевського про 1938 році закінчує Київський синтаксис простого речення. державний педагогічний інсти­ Страшенно жалкую, що вчасно тут, у 1941 році — аспіранту­ ГАЛИЦЬКОГО села, що не купила її. А зараз вона мені ру, одночасно викладаючи укра­ розкинулось у відрогах для підготовки до уроків про­ їнську мову в інституті. Карпат, після закінчення педа­ сто необхідна». В роки Великої Вітчизняної гогічного училища приїхала в Але знайти в продажу книги війни Андрій Петрович був на столицю України Маруся Манд­ Андрія Петровича Медушевсько­ фронті, його бойові заслуги від­ го не так просто: вони на по­ мічені двома орденами «Черво­ зюк. Повна бажання продов­ лицях книжкових магазинів не ної Зірки», медалями, подякою жувати далі навчання, вона залежуються, а швидко переко­ Верховного Головнокомандую­ вступила в наш інститут і чого за звільнення Манчжурії швидко влилася у студент­ човують на полиці вчителів... ський колектив. Марія доб­ І все ж таки книжку Г. Цибу­ у 1945 році. ре вчиться, з великою комсо­ лі ми вислали: Андрій Петро­ У Андрія Петровича тридця­ мольською відповідальністю ви­ вич, дізнавшись про прохання тирічний педагогічний стаж ро­ нашої випускниці, через день боти, з них 15 років він працює конує громадські доручення, допомагає товаришам. Це дівчи­ приніс власний екземпляр ме­ викладачем нашого інституту. на-трудівниця. Нині він кандидат педагогіч­ тодрозробки. М. Мандзюк знаходить час Багато листів одержує Ан­ них наук, автор більше 30 для всього: для навчання і для дрій Петрович від своїх учнів. наукових робіт, серед яких відвідування дефектологічного Студент-заочник просить висло­ важливе місце займають питан­ гуртка, для читання художньої вити свою думку з приводу кіль­ ня методичної і практичної до­ літератури і для рукоділля... кох спірних питань граматики. помоги учителям — викладачам Група щиро вітає Марусю з Випускниця інституту звер­ української мови середньої шко­ великим святом — 40-річчям тається з проханням розв’язати ли. Радянської України і бажає їй Це невтомний трудівник. Ча­ конфлікт між нею і директором всього найкращого! школи, який відвідав її урок... сто дивуєшся, як може він І ніколи Андрій Петрович не встигати всюди: мати велике О. СЕМЕНТИНОВА, студентка II курсу залишає поза увагою «найдріб­ учбове навантаження, керувати педагогічного факультету. ніших» начебто, питань чи про­ аспірантами, керувати групою Н На світлій дорозі З Двадцять п’яте грудня 1957 року — день славного ювілею Української Радянської Соціалістичної Республіки, ве­ лике національне свято укра­ ї н ського народу. Сорок років тому робітничий клас України в союзі з найбід­ нішим селянством під керівни­ цтвом Комуністичної партії і її. вождя В. І. Леніна здійснив со­ ціалістичну революцію. Україн­ ський народ пишається тим. що він п ерш и й слідом за росій­ ським народом повалив владу капіталістів і поміщиків, вста­ новив диктатуру пролетаріату. 24 (11) грудня 1917 року в Харкові відкрився 1-й Всеукра­ їнський з’їзд Рад, який роз­ глянув питання: а) про поточ­ ний момент; б) про організацію влади на Україні; в) про само­ визначення України; г) про До­ нецько-Криворізький басейн; д) про утворення Центрального Виконавчого Комітету Рад Ук­ раїни. Обговорюючи доповідь тов. Артема (Ф. А. Сергєєва) про поточний момент, 1-й Всеукраїн­ ПІД ЛЕНІНСЬКИМ ПРАПОРОМ ський з'їзд Рад записав, що пи­ тання про владу, мир, землю і робітничий контроль можна роз­ в’язати лише шляхом повален­ ня імперіалістичної диктатури і встановлення диктатури про­ летаріату. 25 (12) грудня 1-і) з'їзд Рад, виражаючи волю трудящих мас, прийняв історичне рішення про утворення суверенної Україн­ ської Радянської держави і об­ рав Центральний Виконавчий Комітет. До його складу було обрано 41 особу, з них 35 — більшовиків, серед яких були Ф. А. Сергєєв (Артем), М. С, Данилевський, Є. Б. Бош, А. В Іванов та інші. Центральний Виконавчий Ко­ мітет утворив перший Радян­ ський український уряд — На­ родний Секретаріат. З ’їзд поширив на Україну ленінські декрети про мир, про землю, про робітничий кон­ троль над виробництвом. Обго­ ворюючи питання «про само­ визначення України», з'їзд уро­ чисто заявив про встановлення непорушного союзу Радянської України з Радянською Росією. Борючись проти контррево­ люційної буржуазно-націона­ лістичної політики Центральної ради, яка виступала за відрив України від Росії, сіяла націо­ нальну ворожнечу, з'їзд записав у своєму рішенні, що він «буде боротися за знищення всяких національних обмежень, всякої національної ворожнечі і знена­ висті, за Українську робітничоселянську республіку, засновану на тісній солідарності трудящих мас України, незалежно від їх національної приналежності, з трудящими масами всієї Росії». На першому своєму засіданні 26 (13) грудня 1917 року ЦВК схвалив маніфест до робітників, селян І солдатів України, в яко­ му гаряче віталася перемога Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції і перехід всієї влади в центрі і на місцях до велику наукову ро­ боту. Він написав і опублікував велику кількість наукових ро­ біт і статей у наукових збірниках,підручниках, газетах і журналах, а також видав ряд бро­ шур, наприклад, «Пи­ тання психології ра­ дянського вчителя», " Професійна орієнта­ ція учнів і вибір профе­ сій» та інші. Д. Ф. Ніколенко бе­ ре активну участь у громадському житті. Він — голова МК, член прези­ дії Обкому нашої профспілки, член ЦК спілки працівників МИТРО ФЕДОТОВИЧ Ні­ освіти України, член Товариства коленко — педагог і пси­ по розповсюдженню політичних холог, який дуже любить свою і наукових знань. справу. За свої заслуги в галузі на­ Невтомна енергія, безмеж­ на любов до людини, що сполучається з вимогливістю і повагою до неї, уважність родної освіти Д. Ф. Ніколенко і чуйне ставлення до ото­ одержав високу оцінку громад­ чуючих — характерні риси ськості. Його нагороджено знач­ Дмитра Федотовича. Не було ком «Відмінник народної освіти випадку, щоб він відмовився від УРСР», медаллю «За доблесну якого-небудь доручення або не працю у Великій Вітчизняній виконав його у строк, забув про війні 1941 — 1945 рр.». двома грамотами Міністерства освіти чиєсь прохання. УРСР. Д. Ф. Ніколенко своєю Д. Ф. Ніколенко з великою навчально-педагогічною діяль­ увагою ставиться до студен­ ністю, своїми позитивними мо­ тів. до їх запитів, починань. ральними якостями служить З виключною теплотою і турбо­ тою підходить він до кожного, прикладом для нас. Л. БЕЗОТОСНА. виявляючи при цьому належну принципіальність. Не рахуючись з часом і здо­ ров’ям, він завжди готовий Он доріжка в морі пролягла, з'ясувати незрозуміле питання, Світять в небі зорі мерехтливі, ще раз продемонструвати робо­ А мені вчуваються здаля ту приладів з експерименталь­ Вже осінні задніпровські зливи. ної психології, допомогти нала­ годити експеримент, дати пора­ І в туманній непривітній млі ду, як проводити наукову робо­ Вітер рве з дерев останнє листи, ту, допомогти організувати спо­ І в холоднім небі журавлі, стереження з питань курсової Мов разок добірного намиста. роботи, написати статтю, дати Та встократ це все мені миліш,— висновки про дисертацію, ви­ Навіть цих дерев опале листя, ступити з лекцією, доповіддю. Бо немає кращої землі, Поряд з плодотворною на­ Ніж ота, що ти на ній родився. вчально-педагогічною роботою П. ЛИСЮК. Дмитро Федотович провадить Чуйний Д вихователь рук Рад. ЦВК закликав робіт­ ників і селян об'єднатися навко­ ло свого уряду та допомогти в будівництві нової Радянської держави. В той же день ЦВК надіслав привітання Раді На­ родних Комісарів РРФСР на чолі з В. І. Леніним, в якому писав, що молода Радянська влада України вітає зміцнілу Всеросійську Радянську владу. В своїй відповіді Рада Народ­ них Комісарів писала: «Вітаю­ чи утворення в Харкові дійсно народної Радянської влади на Україні, вбачаючи в цій робіт­ ничій і селянській Раді справж­ ній уряд Народної Української республіки. Рада Народних Ко­ місарів обіцяє новому урядові братньої республіки повну і все­ мірну підтримку в справі бо­ ротьби за мир, а також у справі передачі всіх земель, фабрик, заводів і банків трудящому на­ родові України». Радянський уряд України під керівництвам більшовиків під­ няв робітників і селянську бід­ ноту на повсюдне встановлен­ ий влади Рад на всій території України. 8 лютого (26 січня) 1918 року спільними зусиллями повсталих робітників і солдатів Києва і наступаючих радян­ ських військ контрреволюційна Центральна рада була розбита і вигнана з столиці України, 12 лютого (30 січня) Радянський уряд переїхав з Харкова до Києва. При Радянській владі здійс­ нилася споконвічна мрія народ­ них мас про возз'єднання всіх українських земель в єдиній Українській державі. Нині Ра­ дянська Україна є однією з най­ більших держав Європи з насе­ ленням понад 42 мільйони чо­ ловік. Українська Радянська Соціа­ лістична Республіка, як складо­ ва і невід’ємна частіша СРСР, перетворилася в могутню інду­ стріально-колгоспну державу. У великій братерській сім'ї народів СРСР український на­ род під проводом Комуністичної партії успішно йде вперед до комунізму. Г. ЛЕЩЕНКО, кандидат історичних наук. �Живи й розцвітай, трудова Україно Г І Д Н А ЛИСТ ДРУЗІВ Нам у вас подобається Ми, студенти Житомир­ ського педінституту ім. Ів. ранка, приїхали до вас, щоб Ф ознайомитися з життям сту­ дентів і постановкою комсо­ м оЛ Ь С Ь К О Ї роботи. У вашому інституті кра­ ещ обладнані кабінети, май­ стерні. У нас в цьому відно­ шенні набагато гірше. У роботі нашої комсомоль­ ської організації є деякі від­ мінності, з якими комітетові КСМУ бажано було б озна­ Л йомитися. Звичайно, за цей ороткий час ми не змогли к окладно ознайомитися з д оботою комсомольської ор­ р ганізації в цілому, але стиль оботи комітету нам подо­ р бається. Члени комітету серйозно ставляться до своїх обов’язків і вимогливо відно­ сяться до роботи відповідаль­ них за окремі ділянки. У своїй короткій замітці ми не ставимо завдання да­ ти аналіз роботи комітету ЛКСМУ, а хочемо тільки ви­ словити своє бажання про­ довжувати і зміцнювати зв’язки між нашими інститу­ тами. Це допомогло б лікві­ дувати недоліки, які ще на­ явні в нашій роботі. Від щирого серця дякуємо всім членам комітету ЛКСМУ та секретарям факультет­ ськихбю о р КДПІ ім. О. М. Г орького за теплу, гостинну з устріч. У день славного юві­ лею — 40-річчя Радянської У країни — палко вітаємо вас з великим святом і бажаємо у сім успіхів у навчанні, po­ боті, особистому житті. Г. КОЗЮРА, студентка III курсу фізико-математичного факультету Житомир­ ського педінституту. З М І Н А КЛАДНОЮ і відповідаль­ дентського гуртка, члени якого ною є справа підготовки часто виступають на наукових педагогічних кадрів, особливо конференціях з цікавими допо­ вчителів, які працюватимуть з відями на актуальні теми на­ аномальними дітьми. Подолання наслідків дефекту в учнів спец­ шкіл вимагає від педагога-де­ фектолога глибоких знань, любо­ ві до праці та педагогічної май­ стерності. Важливе місце в цій справі має вивчення досвіду ро­ боти кращих учителів спеціаль­ них шкіл. Багато уваги цьому питанню приділяє викладач кафедри пе­ дагогіки кандидат педагогічних наук Микола Дмитрович Ярма­ ченко, колишній аспірант нашо­ го інституту. Вже з перших ро­ ків своєї наукової роботи, під час навчання в аспірантурі, Микола Дмитрович виявляє ве­ вчально-виховної роботи у спе­ ликий інтерес до історії розвит­ ціальних школах-інтернатах. Поряд з науковою роботою ку сурдопедагогіки та шкіл глу­ т. Ярмаченко систематично про­ хонімих. Він з винятковою наполегли­ водить виховну роботу з сту­ вістю та старанністю працює дентами дефектологічного відді­ над вивченням літератури з цьо­ лу, проводить велику громад­ го питання та інших матеріалів. ську роботу. Комуністи педаго­ Немає, мабуть, жодного доку­ гічного факультету обрали його мента в архіві Міністерства секретарем партійного бюро фа­ освіти УРСР, який би не побу­ культету. Зараз Микола Дмитрович, вав у його руках! повернувшись з наукового від­ Буваючи у відрядженні. рядження до м. Ленінграда, за­ М. Д. Ярмаченко завжди вико­ кінчує свою річну тему, присвя­ ристовує всі можливості для то­ чену саме питанню історії роз­ го, щоб попрацювати в міській витку шкіл для глухонімих ді­ бібліотеці, в архіві, вибрати ці­ тей, вносить додатки, робить кавий матеріал тощо. корективи. Проте він не обмежується У день славної ювілейної да­ одним колекціонуванням істо­ ти — сорокаріччя Радянської ричних фактів — молодий на­ влади на Україні — побажаємо уковець глибоко аналізує їх. Миколі Дмитровичу Ярмаченку уточнює. Ним у цьому напрямку успіхів у його цікавій творчій вже зроблено чимало. роботі. Р. КРАЄВСЬКИЙ, Микола Дмитрович керує та­ кож і роботою наукового сту­ кандидат педагогічних наук. С ЗВІТУЄ Цими днями відбулися звітновиборні збори профспілкової ор­ ганізації інституту. З доповіддю виступив голова МК т. Ніколен­ ко Д. Ф. Від ревізійної комісії виступив т. Страхов Б. П. Обра­ У братній сім’ї Навчатися їв Київ я при­ меж: навчитися грати на од­ їхала з далекого Узбекиста­ ному з музичних інструмен­ ну. Про Україну знала неба­ тів було моєю давньою гато. У школі, в 7-му класі, мрією. ми вивчали твори Т. Ш евчен­ Д алеко я від рідного дому, ка. І вже значно пізніше я проте не відчуваю себе оди­ познайомилася з творами та­ нокою. У мене багато подруг, ких видатних українських товаришів, знайомих. Я маю класиків, як 1. Франко, Леся можливість постійно чути Українка, М. Коцюбинський навколо українську мову. та ін. Відвідуючи театри, я позна­ Наша республіка разом з йомилася з творами видатних усією країною урочисто від­ українських композиторів — значала 300-річчя возз’єд­ Лисенка та Гулака-Артемов­ нання України з Росією. В ті ського. пам'ятні дні було багато ці­ З а р а з я вже потроху на­ кавих передач по радіо, при­ віть читаю невеличкі книги свячених братній Україні. З по-українському. Але хочеть­ захопленням ми слухали і чу­ ся знати мову набагато кра­ дові українські пісні, і в ір ­ ще, читати в оригіналі тво­ ші, і танцювальні мелодії. ри класиків української лі­ В шкільному хорі ми спі­ тератури (до цього часу я чи­ вали «Реве та стогне Днііпр тала їх тільки в перекладі на широкий», «Ой, ходила д ів­ російську мову). чина бережком», а україн ­ Б агато цікавого взнала я ські танці виконувалися май­ за півтора раку і бачу, що же на кожному святковому мої уявлення про Україну вечорі. були дуж е незначними. Мені дуже хотілося побу­ Попереду ще три роки! Я вати на Україні, побачити своїми очима всю красу од­ матиму змогу ближче п озна­ ного з наймальовничіших йомитися з життям братньо­ куточків нашої країни, почу­ го українського народу, з його побутом, працею. ти співучу мову, пісні. Після закінчення школи я В дні святкування славно­ подала документи до Київ­ го ювілею — 40-річчя Укра­ ського педагогічного інститу­ їнської Р С Р — від усієї ду­ ту. Минуло небагато часу, і ші гаряче вітаю моїх україн­ я стала студенткою мовно- ських д рузів з великим свя­ літературного факультету том і бажаю всім великих ус­ КДПІ ім. О. М. Горького. піхів у навчанні та праці, Коли ж дізналася, що на фа­ щастя в особистому житті. культеті вводиться музична Є. КІМ, освіта як обов’язковий пред­ студентка II курсу мовномет, моїй радості не було літературного факультету. М К но новий склад профкому. (Голо­ ва — Д. Ф. Ніколенко). Матеріали зборів будуть на­ друковані в наступному номері нашої газети. ЗАСЛУЖЕНА ПОШАНА ОСИТЬ ЧАСТО чути, як Це відчувається завжди, коли в очах того, хто розповідає! Д студенти, аспіранти, ви­ слухаєш лекції Олександра Гри­ Багато часу, сил, любові кладачі з повагою говорять про горовича. вкладає О. Г. Кириченко і в Олександра Григоровича — цю Але справа не тільки в ці­ високу на зріст, сиву люДину, кавих, змістовних лекціях. О. Г. роботу з аспірантами. Праця з з спокійними привабливими ри­ Кириченко — принципова лю­ аспірантами дуже с кладна. Во­ на вимагає від викладача різ­ сами обличчя. дина. Він вимагає грунтовних номанітних, всебічних знань, І дійсно, не можна без пова­ знань від студентів, чесного і ги і любові відноситися до ньо­ уміння спрямовувати думки наполегливого ставлення до ро­ го. Олександр Григорович за­ аспіранта і його роботу в пев­ боти. ному напрямку. Олександр Гри­ слуговує її як викладач, як ви­ Декому, може, це й не подо­ горович добре знає специфіку хователь, як окрамна. чуйна лю­ бається. Але пригадайте, з якою цієї роботи і тому добре ке­ дина. любов’ю і повагою згадуємо ми Свою педагогічну діяльність принципових і суворих шкіль­ рує аспірантами. Крім того, він він розпочав ще в 1918 році. них вчителів, як ми вдячні їм завжди чуйно ставиться до лю­ 14 років працював Олександр від усієї душі за те, що вони дини, знає її життя і мрії. Григорович вчителем Городи­ були вимогливими до нас! За гаряче серце, за щиру ду­ щен ської школи. А з 1932 року шу хочеться сказати Олександ­ Чимало вчителів, які були він працює в педвузах України, студентами Олександра Гри­ ру Григоровичу Кириченку ве­ Як в школі, так і в інституті горовича, з любов’ю та по­ лике спасибі і побажати йому О. Г. Кириченко не припиняв дякою згадують свого виклада­ всього найкращого в житті. наполегливої роботи над собою, ча. І скільки в цих спогадах Н. НЕЧАЄВА. над поглибленням своїх знань. теплого почуття, скільки світла З ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗА РУБЕЖЕМ лицях транспаранти з напи­ ДОРОГОЮ ЦІНОЮ Важко живеться студен­ сами: «Хіба переозброєная там Південної Кореї. Весь важливіше, н і ж підготовка час збільшуються суми вне­ інженерів?" , «Мільярди для сків, які повинні сплачувати Б ундесверу, а що для нас?». юнаки та дівчата за навчан­ НЕЗВАЖ АЮ ЧИ НА ня. Щоб внести плату, деякі ПЕРЕСЛІДУВАННЯ студенти змушені продавати свою кров. За відомостями Знову організована націо­ Центрального банку крові нальна спілка кубінських Південної Кореї 60 процен­ студентів. Незважаючи на тів донорів — студенти. Сту­ переслідування реакційного дент Син Дон Джупон з тех­ уряду, студентська спілка нічного коледжу Ендінфо сповнена рішучості разом з вмер від того, що продав за­ усім народом боротися за надто багато крові. елементарні демократичні СПРАВЕДЛИВІ ПРОТЕСТИ свободи. Про це заявив у своїй декларації знову обра­ Під час страйку студенти ний президент Національної технічного коледжу в м. спілки кубінських студентів Бронсік (ФРН) несли по ву­ Рамон Барела. �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. Активні КОМСОМОЛЬЦІ Завжди знайдеться час, щоб підкріпити відмінні успіхи у навчанні активною участю у громадському житті інституту. Прагнучи гідно зустріти 40-річчя з дня проголо­ шення Радянської влади на Україні, студенти О. Бол­ гар (IV курс фізико-математичного факультету) і В. Шарапа (II курс мовно-літературного факульте­ ту) встигають і допомогти своїм товаришам у на­ вчанні, і підготувати художні номери до святкового вечора. Наш фотокореспондент застав їх за складанням конферансу вечора. Фото В. Орловського. СКРОМНА, ПРАЦЬОВИТА Знаходить вона час і для участі в художній самодіяль­ дю, невисоку на зріст, тоненьку, ності. Їй дорога честь факуль­ русяву дівчину?! Можливо, не тету. Таня брала активну участь у всі знають ї ї прізвище, але в лице пам’ятають майже всі. Це всіх виїздах на допомогу кол­ студентка IV-го курсу Тетяна госпам. Не знаючи втоми працювала вона. За сумлін­ Чуприна. Сумлінно виконує Таня свої ну роботу на збиранні ку­ обов’язки студентки: вона на­ курудзи в Роздольненському магається взяти якнайбільше районі Кримської області групу для своєї майбутньої професії математиків III курсу, в якій педагога-математика. Завжди працювала Т. Чуприна, правлін­ уважна на лекціях, дівчина ня колгоспу ім. Сталіна нагоро­ старанно готується й до прак­ дило цінним подарунком — бая­ чних занять, використовую­ ном. ти Любить студентка свою май­ чи і свої записи на лекціях, бутню професію. Їй подо­ і допоміжну рекомендовану лі­ тературу. Не було ще жодного бається робота з дітьми. Кож­ випадку, щоб Таня з ’явилася не літо вона працює в піо­ нерських таборах. непідготовленою до занять. Скромна та витримана у сво­ Зразком для інших є наша їй поведінці, проста у ставлен­ товаришка і в громадській ро­ ні до товаришів, вимоглива в боті. Вже другий рік виконує вона обов’язки заступника го­ роботі до себе і до інших. Та­ лови факультетського профбю­ кою ми знаємо Таню на протя­ ро. Не встигне пролунати дзві­ зі трьох з половиною років на­ нок, як Таня вже поспішає в вчання в інституті. М. СТЕШЕНКО, групи: треба і доручення дати, студент IV курсу фізикоі перевірити стан справ, і зро­ математичного факультету. бити оголошення. НЕ ЗНАЄ на фізикоХ ТО математичному факультеті Перша сесія Наближається зимова сесія— перша сесія першокурсників. Треба скласти 6 заліків і два екзамени. Запорукою успішного скла­ дання іспитів є зразкова дис­ ципліна і систематичне відвіду­ вання лекцій. В групах І кур­ су відбулися комсомольські збори, на яких постановили: за кожну пропущену лекцію сту­ дент повинен відповідати перед комсомольською групою, а за 10 пропущених лекцій без по­ важних причин група просити­ ме деканат згаяти такому това­ ришеві стипендію на місяць. Коли студентка М. Пономарен­ ко пропустила два дні без по­ важних причин, комсомольське бюро суворо попередило її. Деякі студенти нашого курсу прийшли в інститут після вироб­ ництва, і тому не всі дисципліни даються їм легко. Кращі сту­ Благородна, почесна Майже місяць четвертокурс­ ники проходять практику в се­ редніх школах Київської об­ ласті. Двадцять студентів, росій­ ського відділу перебувають на практиці в м . Білій Церкві. У кожного з них за плечима вже по 6 —8 уроків. А скільки було хвилювань перед першим уроком! Готува­ лися ми декілька днів, практи­ кувались один з одним, але в останню хвилину здавалося, що все забуте, що нічого не встиг­ неш за ці 45 хвилин... Тепер все це вже позаду. Такі студен­ ти, як С. Афанасьева, С. Лук’­ янчук, В. Завгородня дають зразкові уроки. Вони знаходять час і для додаткових занять з ки, тут же поруч проходить залізнична колія — Мо­ сква — Ростов. І коли ста­ ло відомо про цей склад, здавалось, єдиним виходом було: евакуювати район пло­ щею у 34 квадратних кіло­ метри з населенням у 10 ти­ сяч чоловік і підірвати склад на місці. Та молоді патріоти, заради збереження заводів, залізни­ ці, житлових будинків, вирі­ шили піти на смертельний риск: вивезти склад далеко за місто і там знешкодити смертоносну зброю. Була проведена дуже кро­ пітка, тонка, а головне — дуже небезпечна робота, і мешканці Кіровського райо­ ну міста Курська змогли спо­ учнями, які невстигають, і для позакласної роботи. Студентка В. Гольдштейн проходить практику в 5 класі. Вона провела з учнями збір на тему: «Бережи червоний гал­ стук» із застосуванням діафіль­ мів; студентка С. Єгорова про­ вела оргг одину, присвячену творчості Аркадія Гайдара. Студенти, які проходять прак­ тику в 4-ій школі, організували разом із старшою піонервожа­ тою ряд екскурсій (на швейну та взуттє ву фабрики, на теле­ граф, телефонну станцію). На практиці, працюючи без­ посередньо з дітьми, ми впев­ нилися, що професія вчителя цікава, благородна, почесна! А. НАРІЖНА, Н. БАЛАБАН. Вечори дружніх, теплих розмов На комсомольських зборах нашої групи виявилося, що всі товариші бажають більше зна­ ти яро життя видатних людей— художників, поетів, композито­ рів, акторів і ін. Було вирішено проводити збори-вечори відпо­ чинку, на яких заслуховувати розповіді товаришів про видат­ них людей. Ми домовилися, що збиратимемось один раз у два тижні у гуртожитку. Люда Мань­ ко пообіцяла на першому вечорі розповісти про видатного ра­ ЇХ БУЛО ОДИНАДЦ Я ТЬ З перших сторінок бага­ тьох газет на нас дивляться прості радянські люди у вій­ ськовій формі. Це — солда­ ти і офіцери славної Радян­ ської Армії. Що вони зробили? Чим відзначився, наприклад, оцей зовсім ще юний, солдат Іван Махалов з-під Во­ ронежа або українець лей­ тенант Віктор Іващенко, чи грузин Дмитро Маргешвілі? 15 років глибоко під зем­ лею пролежав страшний склад — сотні тонн снаря­ дів, бомб, мін, які зарили в землю і замінували фашист­ ські війська, відступаючи під натиском Радянської Армії з Курська. На цьому місці виросли заводи, нові будин­ денти (Д. Шабанова, С. Фатєє­ ва, В. Велівченко та Інші) до­ помагають їм у навчанні. Так, студентові А. Сташкевичу важ­ ко дається англійська мова. Щоб він не відставав від това­ ришів, з цієї дисципліни йому систематично допомагає С. Фа­ тєєва. Для кращої підготовки до екзаменів у нас проводиться аналіз художніх творів, винесе­ них на екзамени. Студенти стар­ ших курсів на комсомольських зборах діляться досвідом підго­ товки до екзаменів. Наші това­ риші старанно готуються і до семінарів. Ми впевнені, що першу в нашому житті сесію складемо успішно. Г. ТЮТЮННИК, студент І курсу мовно-літературного факультету. кійно повернутися додому. «Товариші, дорогі товари­ ші! Небезпека минула, спо­ кійно йдіть додому,— доно­ сяться з репродуктора схви­ льовані слова голови райви­ конкому. І в ту хвилину, коли про­ голошувались останні слова, вже кинувся народ до знеси­ лених, щасливих солдатів... І зрозумів Іван Махалов , як під час війни зустрічали ра­ дянські люди своїх визволи­ телів». Про подвиг славних радян­ ських патріотів розповів пи­ сьменник Аркадій Сахнін у нарисі «Ехо війни», що на­ друкований в «Комсомоль­ ской правде» за 8 грудня 1957 р. дянського актора Василя Івано­ вича Качалова. Нам не довелося бачити Ка­ чалова на сцені. Лише один раз чули ми його сильний голос у фільмі «Путівка в життя». Але в нашій уяві яскраво вирису­ вався образ цієї талановитої людини, з його барвистим силь­ ним голосом. І ось, 27 листопада о 8 год. вечора група зібралася в 62 кімнаті. Всі з нетерпінням чекали цікавої розповіді. І чекання виправдали себе. Л. Манько з захопленням роз­ повідала про життя і творчу ді­ яльність видатного радянського актора В. І. Качалова. На вечорі була присутня і наша агітатор Є. М. Сульжен­ ко. Євгенія Михайлівна розпо­ віла нам, як вона ще студент­ кою бачила чудову гру Качало­ ва і Кніппер, коли вони гастро­ лювали в Києві. Після спектак­ лю студенти дружно підхопили великого актора і пронесли його на руках від театру ім. І. Я. Франка до готелю... Всім присутнім дуже сподо­ бався цей вечір відпочинку. В наступну середу. 11 груд­ ня, ми познайомилися з життям видатного поета С. Єсєніна, з його чудовою поезією. Такі вечори розширюють кру­ гозір людини, згуртовують ко­ лектив. І їх проведення — над­ звичайно цікава і корисна справа. О. ЛІТВІНОВА, комсорг 43 групи фізиків. �НАРИС В. Ш А Р А П А Материнське щастя — Кине, побачиш, що кине. Ну, в крайньому випадку пере­ йде на заочний відділ. І то вже таке буде... — дівчина безна­ дійно махнула рукою. Подія неабияка. Треба ж кожному сказ ати щось. І інша починала: — І чого їм було... ця дити­ на на першому курсі! ' А зовсім тупа в коханні бра­ ла ще вище: — В інституті дитина?! Наче не могли зачекать; женяться, а хіба думають: що, коли і як во­ но повинно робитися?! Були такі, що говорили мало, а більше дивилися, як батько себе почуває, мати. Хотіли вга­ дати їхні думки... — Якось буде... знали ж, що роблять. Все померкло під співчутли­ вими поглядами більшості, зов­ сім зникло від теплих слів душі: «Щасти тобі, Олю!». I. А ось і винуватець всього Преспокійно смокче пальчики (разом з соскою). На диво спо­ кійний. З чорними, як терен, очицями (в батька і матері теж чорні, а на кого схоже — не розумію. Тільки скажу, що ду­ же вже гарна дитина!). Так от, водить, водить очицями... вірні­ ше, бігає по станах, книгах, кон­ спектах... потре пухким кулач­ ком. Заплаче, але без сліз (ди­ тині треба плакати). А там ди­ вись — і спить. І так спокійно! Чи згоден він був (маленький Володя), чи ні, та його залиши­ ли в гуртожитку. І добре зро­ били. Як видно, йому тут спо­ добалося: все-таки не «колиско­ ва» його присипляє, а студент­ ські ліричні пісні, гарячі руки його ніжать, і колись не треба буде прищеплювати йому риси колективізму. «Якщо хочеш знати, так я з 4-х місяців серед колективу», — не без гордості скаже комусь. А поки що хай наш «колек­ тивіст» поспить! II. — Вовеня моє, спить уже. Знаєш, маленький, що ніколи мені... — і гарячий поцілунок робить сон дитини ще міцнішим і спокійнішим. Вийняла руч­ ку з-під ковдри, підгорнула пелюшки, усміхнулась щасли­ вими очима... — Кому б відда­ ла я свою любов, що перепов­ нює гарячі груди, як не тобі, яворе мій?! Матері?.. Мати! Ти, як ніхто, розумієш мене. Чи не ти всією теплотою жіночої ласки колисала мене? Тоді ти все забувала: була ли­ ше одна чорноока пташка — Оля. Для мене були чистіші за гірську воду і тепліші за сонце твої затверділі на долонях ве­ ликі руки з синіми жил­ ками, що зійшли на руках рясними смугами... Ось тобі мамо, за всі турботи, за теплі материнські слова — моя наго­ рода (ти ж чекала цього), У те­ бе — внук! А коханий?.. Маленьке Вове­ ня — це плід нашого кохання, росток життя. І хто знає, чиї в в тебе очі, Вовенятко? Мої чи його... Спохватилась: «Ой, а чайник де поставила?!» — і все знахо­ дить своє місце. Тонкі білі руки перебирають книги, а очі — чорні, великі, трохи запалі, не зводить з чорнявої голівки. Неміцний сон дитини. Всміх­ неться уві сні (хто зна, що йому сниться!), а Оля вже бачить, вже чує серцем матері: спокій­ но дихає син, чи ні. — Прокинулось... а я якраз закінчила. От хороше,— вити­ рає руки, що почервоніли від теплої води.— А я тобі пелюш­ ки прополоскала... Довго говорить щось йому, а він тільки очима кліпає та й годі. Та не весь час же йому кліпати! Тоді плаче. Батько, як завжди, хоче зацікавити му­ зикою. Грає, грає — дитина дивить­ ся, дивиться (не слухає, а ди­ виться на пальці), потім як ро­ зіллється соловейком! Вбігають подруги. — Мале Шастуненя! Йди, йди до мене... — І йде. А коли проспіваєш йому «а-а-а...» — розкриє беззубий ротик і сміється. І так хвилює душу — тільки б і дивився на цю квітку, що тільки-но розкри­ ває рожеві пелюстки! В неділю, ясного морозного до гуртожитку на Солом'ян­ ці зібралися юнаки і дівчата. Проводитимуться лижні змаган­ ня на першість інституту, Спортсмени дружно направля­ ються в Святошино... Естафетою 4x3000 м роз­ починають змагання жінки. Да­ но старт, і четвірка сильніших спортсменов виходить вперед. Всіх хвилює одне: хто вийде переможцем? Першою йде спортсменка фізико-математич­ ного факультету М. Худояр. Естафету прийняла Г. Ко­ валенко, студентка мовно-лі­ тературного факультету. Ось вона швидко виходить вперед і, обганяючи своїх противників, передає естафету О. Несте­ ренко. Перше Місце серед жінок займає команда мовно-літера­ турного факультету. Змагання серед чоловіків, що почались естафетою 4x5000 м, проходило в надзвичайно швид­ кому темпі. Першим йде молодий спорт­ смен мовно-літературного фа­ культету С. Мозгов. Віді­ рвавшись від свого суперника— чемпіона інституту В. Науменка — на 100 метрів, він пере­ дає естафету В. Галуху. Весь час попереду-спортсмени мовнолітературного факультету. Зда­ валося, що перемога буде за цим факультетом. г е р о я м Та ні, не моє щастя (а жаль!). А квітка цвіте! її запашний бу­ тон (ніжне личко з маленькими ямочками на щоках) —закриває перед матір’ю незгоди і при­ крості (якими, на жаль, ще ба­ гате наше життя студентське). III. І не дивно, що Оля раненько (деякі із «спокійних» ще пере­ вертаються на другий бік), бі­ жить у лікарню: хоч і багато няньок, та не догледіли маля. Не встигла, спізнилась! Ні. не до сина, а на лекцію... — Ой! Післязавтра забе­ ру!.. — очі блищать, бліде об­ личчя горить.— А ле,— притих­ ла,— в ясла не беруть: завідую­ ча сердита на інспектора, і кри­ чить, не прийму дитину, місць немає. Причому ж дитина?!. Як видно, не тільки серце ма­ ленького Володі не закипає при питанні: «Де бути?». Ні, ще знайшлася матір (якщо її мож­ на так назвати), яка не бачить великих чорних очей дитини, що так і просять: «Тьотю, візь­ міть в ясла...». Завідуючі!... Ні, тільки не біля дітей таким бути! — Олю, а ми підемо в парт­ бюро. Допоможуть, я думаю: во­ ни ж знають ваше становище!.. IV. Перший сніг порошить зем­ лю. Вітер пашить щоки, але і без того матері тепло: і від того, що маленькі, слабенькі дитячі руки стискають груди, що по­ руч б'ється ще одне серце, гріє її материнська кров. Їй легко і на серці (Володя знову буде з нею), і нести легко (а кому б важила своя втіха, своє щастя?!). Міцно притиснула і поспішає... Встигнеш, Олю, встигнеш! Як встигала на перервах году­ вати сина в яслах, до лекцій відносити, готувати лекції — все встигнеш, сама не зробиш— син росте! — А от ми вже й дома! Скучно було мені, котику мій, без тебе,— і очі матері світять­ ся, як перші іскристі сніжинки. Щасливий Володя, що ти, Олю, його мати! Л и ж н и й сезо н р о з п о ч а в с я ДНЯ, П ам ’я т н и к и м уж нім Проте на четвертому етапі виявилося, що капітан команди В. Харченко не підготовлений до прийому естафети. Першою закінчила змагання команда чоловіків фізико-мате­ матичного факультету; дру­ гою — команда мовно-літера­ турного факультету; третє міс­ це як серед чоловіків, так і се­ ред жінок зайняла команда пед­ факу. Треба відзначити добросовіс­ ну роботу суддів М. Мелешка та П. Рябоконь. Кафедра фізви­ ховання винесла їм подяку. В. ДЕРКАЧ, М. ЗАПАРА, студенти мовно-літературного факультету. 28 жовтня (10 листопада) 1917 року на багатолюдно му мітингу робітників Арсеналу було прийнято рішення про негайний революційний виступ проти місцевих властей Тимчасового уряду і буржуазно-націоналістичної Цен­ тральної ради. На заклик комуністів повстали робітники Арсеналу і разом з робітниками міста та військовими частинами, що приєдналися до них, героїчно боролися за перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, за встановлення Радянської влади. На площі, від якої починається вул. Січневого по­ встання, знаходиться пам'ятник мужнім арсенальцям. На постаменті з червоного граніту стоїть гармата; з неї і про­ лунав перший постріл по військах контрреволюційної Центральної ради. На пам'ятнику напис: «В 5-ю годовщину Октябрьской революции Пленум Киевского Горсовета отмечает особые заслуги перед Про­ летарской Революцией Киевского Арсенала, первого за­ вода, выступившего в Киеве с оружием в руках в октяб­ ре 1917 года за власть Советов. Горсовет рабочих и красноармейских депутатов». В роки Великої Вітчизняної війни, в період тимчасо­ вої окупації Києва, фашисти зняли гармату і напис. За­ раз пам’ятник повністю реставрований. Поруч з па­ м’ятником муж­ нім арсенальцям знаходиться буди­ нок колишніх ка­ зарм понтонного батальйону, який є однією з най­ важливіших спо­ руд старої Пе­ черської фортеці. Напередодні ре­ волюції 1905 ро­ ку тут розміщу­ вався 5-й понтон­ ний батальйон, що входив у склад III саперної бригади. Солдати цього батальйону брали участь у повстанні саперів 18 листо­ пада 1905 року в Києві. У 1917 році в цих казармах розміщувався III понтон­ ний батальйон. Революційні солдати батальйону разом з арсенальцями та іншими робітниками міста брали актив­ ну участь у збройній боротьбі за владу Рад: у жовтні 1917 року проти білогвардійсько-юнкерських військ бур­ жуазного Тимчасового уряду, а в січні 1918 року — про­ ти контрреволюційної Центральної ради. А. ДЯЧЕНКО. Зас т. редактора П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/92 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. редактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5d8c381f39f233be6a0388bddec21cf7.pdf 0bdf0ab82e771ffbddbb5b508530e379 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а Сьогодні в нашій газеті: педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ЗАКОН НАШ ОГО Ж ИТТЯ ГРУДНЯ 7 1957 року СУБОТА № 33 ( 45) Ціна 15 коп. ★ К О Н С Т И Т У Ц ІЯ , Н А Р О Д Ж Е Н А Ж О В Т Н Е М - 1 стор. ★ АГІТАТОР, ЯКОГО Ш А Н У Ю Т Ь - 2 стор. ★ А Я К А ВАШ А Д У М К А ?— 2 - 3 стор. ★ НАРОДНИЙ ПИСЬМЕННИК - 3 стор. ★ ВІДСТОЯТИ МИР ТАКА ВОЛЯ МІЛЬЙОНІВ — 4 стор. АГІТПУНКТ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ З радістю відзначає героїч­ Одним з основних прав радян­ У приміщенні інсти­ ний радянський народ День ських громадян є право на осві­ туту (професорська кім­ Конституції СРСР, в якій ві­ ту. На прикладі нашого інсти­ ната) з 18 листопада дображені його величні завою­ туту ми бачимо, як в умовах пе­ розпочав роботу агіт­ вання в будівництві соціалістич­ ремігшого соціалізму, розквіту пункт № 4 першої діль­ ного суспільства, у перетворен­ радянської демократії розви­ ниці Сталінського ра­ ні відсталої в минулому краї­ вається вища школа. Зараз у нашому інституті ви­ йону м. Києва по вибо­ ни в передову, індустріальноколгоспну державу, в провідну користовують своє право на рах до народного суду агітпунктом — силу світової соціалістичної освіту 1210 юнаків і дівчат. Се­ (зав. аспірант В. Ізварін). ред них: 9 4 7 —українці, 195— системи. Роботу на агітпунк­ В кожній статті основного росіяни, 6 8 —представники ін­ ті проводить агітколек­ закону Радянської держави під­ ших націй і національностей на­ креслюється величезна перева­ шої країни. тив. До складу його га нашої системи над системою На заочному відділі інститу­ входять викладачі, ас­ капіталізму, наших державних ту підвищують свою кваліфіка­ піранти та студенти фі­ і суспільних порядків над су­ цію 1935 чоловік. зико-математичного фа­ спільними і державними поряд­ З року в рік інститут дає кра­ культету (всього 95 ками капіталістичних країн. їні сотні вчителів для середньої осіб). Очолює роботу Торжество принципів, які по­ школи, озброєних глибокими агітколективу аспірант кладені в основу Радянської знаннями, здатних вчити і ви­ В. Чернявський. Конституції, є яскравим свід­ ховувати до 7-го грудня. підростаюче поко­ Агітпункт добре обладна­ закінчити ченням непереможної сили со­ ління. Робота агітпункту прово­ но. Виборці та агітатори мо­ ціалістичного демократизму. Со­ Тільки в 1956- 1957 на­ жуть одержати на агітпункті диться під керівництвом парт­ ціалістична демократія забезпе­ вчальному році інститут підго­ консультації з юридичних, ме­ бюро факультету (секретар—В. чує найголовнішу свободу для тував і випустив 419 вчителів дичних та виховних питань. Тут М. Кухар), при активній допо­ народних мас — свободу від по стаціонару і 811 — по заоч­ є вся необхідна юридична, ате­ мозі з боку комсомольського експлуатації. ному відділу. їстична, науково-популярна лі­ бюро фізико-математичного фа­ Конституція СРСР надає ро­ тература, газети та журнали, а культету (секретар—В. Семко). Адміністративно-господарська Конституція перемігшого со­ бітникам, колгоспникам, радян­ також телевізор, радіоприймач, Недоліком у роботі агітко­ частина інституту розпочала ка­ ціалізму, наш державний і ській інтелігенції право на пра­ лективу є погана явка агітато­ пітальний ремонт актового залу. надають і шахи, шашки. цю, на освіту, на матеріальне суспільний лад До 29 листопада складено рів на наради та агітпункти. З метою поліпшення акустики гарантують всім радянським забезпечення, на відпочинок. списки виборців та організова­ Частина агітаторів-комсомоль­ закладаються зайві прорізи, що Хоч у конституціях ряду капі­ людям справжні демократичні но лекцію на тему: «Досягнен­ ців ще не усвідомила всієї від­ поглинають звук. Крім того, ре­ права і свободу: свободу совісті, талістичних країн і проголо­ ня радянської науки в галузі повідальності дорученої їм спра­ монтуються пошкоджені карни­ шуються деякі права для тру­ свободу слова, друку, свободу ракетної техніки» (лектор — ви (Г. Заєць, В. Заєць, Ц. Ро­ зи, ліпка, капітелі колон. Стіни зборів, мітингів, вуличних похо­ дящих мас, але все це має фор­ доцент Коваль П. И.). Після зенберг, Ю. Францев (42 група і стеля залу, згідно затвердже­ мальний характер, бо капіта­ дів і демонстрацій. Радянська лекції демонструвався кіно­ фізиків), А. Джоденчук (41 ного проекту, будуть перефар­ Конституція надає громадянам лістичний лад, жорстоко екс­ фільм. група фізиків) і погано викону­ бовані масляною фарбою. також право об’єднуватися в плуатуючи робітників і селян, ють свої обов'язки. Адміністративно-господарська громадські організації, охоро­ Заплановано найближчим ча­ позбавляє їх цих прав. няє недоторканність особи, жит­ частіша взяла на себе зобов’я­ До числа кращих слід від­ сом провести вечір зустрічі ви­ Справжньою демократією для народу є соціалістична демо­ ла, зберігає таємницю листу­ борців з кандидатом у народні нести таких старших агітаторів зання закінчити ремонт до свя­ вання. судді В. В. Барчуком та кон­ (та їх колективи), як М. Кара­ та — 40-річчя Радянської вла­ кратія. церт художньої самодіяльності. чун, Т. Лосінську, Є. Яворську, ди на Україні. Великим завоюванням нашої В Радянському Союзі давно Бажано, щоб у капітально Агітатори проводять бесіди Р. Гортовського, Комуністичної партії і Радян­ вже немає безробіття. Людина праці, творчого дерзання, смі­ ської держави є радянська ви­ на теми: Положення про вибори До Дня виборів залишилося підремонтованому актовому залі ливих і патріотичних починань борча система — найдемокра­ до народного суду, матеріали менше 2-х тижнів. Агітаторам були замінені незручні стільці. користується загальною лю­ тичніша в світі. У нашій краї­ сесії Верховної Ради СРСР потрібно докласти ще більше Ю. ПИЛЬНИЙ. бов’ю і пошаною. Всій країні ні вибори є загальними, рівни­ і т. ін. зусиль, щоб з честю провести відомі імена славних новаторів ми, прямими при таємному го­ Зараз найбільш відповідаль­ підготовку до виборів у Народ­ промислового виробництва — лосуванні. Демократичність ви­ ною і невідкладною роботою ний суд. Л. ФІЛІПОВА, П. Бикова, В. Семінського, Г. борчої системи — це один з ба­ агітаторів є перевірка списків секретар виборчої комісії. Нежевенко, передовиків і кра­ гатьох проявів великої життє­ виборців. Цю роботу потрібно щих організаторів колгоспного вої сили соціалістичного демо­ виробництва — М. Посмітного, кратизму. Ф. Дубковецького, Г. Бурка«Ми говоримо, — писав цької, У. Баштик. Ленін, — що радянський пере­ Використовуючи своє право ворот дав небачений у світі по­ на працю, радянські люди став­ штовх розвиткові демократії і ляться до праці як до справи вглиб і вшир, притому демокра­ честі, доблесті і геройства. тії саме для трудящих і при­ Всі практичні дії Радянської гноблених капіталізмом мас». держави, політика Комуністич­ Зараз наша республіка го­ ної партії пройняті турботою тується до виборів народних су­ про людей праці, про забезпе­ дів. Широко розгортають агіта­ чення їх матеріальних і куль­ ційно-масову роботу серед ви­ турних потреб, про зростання борців агітколективи нашого їх культурного рівня. інституту. Студенти-агітатори Вся соціалістична система на­ проводять бесіди про Ювілейну родного господарства створює сесію Верховної Ради СРСР, широкі можливості для радян­ про демократичність нашої ви­ ських людей не тільки натхнен­ борчої системи. но, творчо працювати, але й Події нашого часу з великою культурно відпочивати, широко силою розкривають велич соціа­ використовувати право на від­ лістичного демократизму, тор­ починок. Щороку наші люди жество принципів основного за­ На фото (вгорі): старший агітатор А. Пліш дає роз’яснення Положення про вибори проводять відпустки в санато­ кону нашого життя і боротьби— до народних, судів студентам-агітаторам М. Пчюльник і Н. Боровик. ріях, будинках відпочинку і в Конституції країни соціалізму. Перед тим, як іти до виборців, агітатори заходять на агітпункт, де до їх послуг різно­ цікавих туристських мандрівках манітна література, газети, журнали. Все це дає їм змогу добре підготуватися до чергової В. ПЕРЕД ЕРІЙ. зустрічі з виборцями (фото внизу). ф 0Т0 в Орловського. по країні та за її межами. Д о свя т а славн о ї р іч н и ц і �АГІТАТОР І АКАДЕМГРУПА Коли на педагогічному факультеті говорять про роботу агітаторів академічних груп, обо­ в’язково згадують прізвище Н. Ф. Засенко. Агітатором Наталія Федорівна працює вже третій рік і весь час в одній і тій же групі третього курсу дефектологічного відділу. Це дало їй змогу добре вивчити кожного студента його особисті якості, інтереси тощо. Н. Ф. Засенко з душею ставиться до своїх обов’язків агітатора. Вона планує роботу так, щоб задовольнити запити студентів і скеру­ вати їх енергію, ініціативу на виховання ко­ муністичної свідомості. При плануванні роботи т. Засенко складає орієнтовний план, який обговорюється і за­ тверджується на зборах групи. При цьому обов’язковим є для кожного студента певне доручення та вчасне його виконання. Наталія Федорівна не обмежує свою роботу тільки годинами політзанять, а й підтримує постійний зв’язок з групою, цікавлячись ус­ пішністю студентів, відвідуванням лекцій та семінарів, питаннями їх самостійної роботи. Тов. Засенко підтримує тісний зв’язок з викладачами, знайомиться із станом успіш­ ності студентів з тієї чи іншої дисципліни. Наталія Федорівна вивчає студентів не тільки в стінах інституту, але і в години са­ мостійної роботи та відпочинку в гуртожитку. Значне місце в роботі агітатора займають індивідуальні бесіди з студентами на живо­ трепетні теми дня. В групі систематично (кожної п’ятниці) про­ водиться політгодина за тематикою партбюро інституту. До політзанять готуються всі сту­ денти і під час занять активно виступають. Сумлінно готуються до політзанять такі студенти, як О. Лобко, А. Литвинчук, Д. Скринник та ін. М о г л о Ось-ось екзамени. До них вже залишились лічені дні. Скрізь іде напружена робо­ та; кожен студент нама­ гається максимально вико­ ристати свій час, але, на жаль, це не кожному вдаєть­ ся. Хіба може, наприклад, Г. Лантух (22 група фізиків) виправити свою успішність з фізкультури, якщо він за се­ местр жодного разу не був на заняттях?!. І чи не є це вірним передвісником того, що Г. Лантух залишиться академборжником?!. Ще складніше становище у Ж. Лихоліт. Вона взагалі рідкий гість в інституті, ба­ гато пропустила практичних занять з матаналізу, семіна­ рів з історії КПРС. Якщо ж вона інколи і з’являлася, то, як правило, непідготовле­ ною... Зараз на курсі проводять­ Студенти групи виступають також з інфор­ маціями, в яких робиться огляд найважливі­ ших питань, висвітлених у газетах «Комсо­ мольская правда», «Учительская газета» та журналі «Техника молодежи». Майже всі студенти беруть активну участь у культурно-масовій роботі факультету та інституту, поєднуючи її із заняттями спортом. Наприклад, О. Лобко — активна спортсменка і учасниця хору; А. Литвинчук — успішно поєднує заняття в драматичному гуртку і в баскетбольній секції. Ці студенти, беручи активну участь у гро­ мадсько-політичному житті факультету, успіш­ но вчаться. Разом з активом групи Н. Засенко органі­ зувала шефську роботу в київській школі глухонімих, де студенти проводять цікаву і змістовну роботу з учнями. О. Лобко, Р. Утвен­ ко, Г. Скринник проводять лекції і бесіди для учнів старших класів. І. Лобурець керує в цій школі секцією спортивної гімнастики, Т. По­ ляруш — секцією художньої гімнастики. Сту­ дентки М. Федченко та І. Двигун допомагають у роботі шкільній редколегії. Періодично на зборах групи студенти зві­ тують про виконання своїх доручень, обміню­ ються досвідом роботи. Недоліком у роботі групи є те, що окремі студенти (Є. Чехівська, Т. Слободняк) уни­ кають громадських доручень, а деякі не ви­ конують їх (Г. Богданова). Ці студенти взагалі пасивно ставляться до всієї роботи в групі. Як правило, і успішність у них невисока. Бажаємо міцному, здоровому колективу академгрупи і агітатору Н. Засенко ще кра­ щих успіхів у навчальній і політико-виховній роботі. М. РЯБУХІН, М. ХОРУНЖА. ся колоквіуми і контрольні роботи. Наслідки показують ступінь підготовленості на­ ших студентів до екзамена­ ційної сесії. Так, колоквіум бу т и з матаналізу у математиків показав, що основна маса то­ варишів має глибокі і міцні знання. Проте поряд з ними є й такі, що недостатньо во­ лодіють матеріалом. Вся робота на курсі зараз спрямована на підготовку до екзаменів. В групах будуть проведені збори на відповід­ ні темн. Але треба сказати, що комсомольська організа­ ція курсу і групові організа­ ції пізно загострили свою увагу на цьому серйозному питанні. І успішність студен­ тів і відвідування ними лек­ цій повинні були постійно бути в центрі уваги комсо­ мольської організації. Тоді, можливо, і В. Долгерт, який пропустив 6 занять з фран­ цузької мови, і інші не стоя­ ли б зараз перед складним питанням: як бути?.. А яких заходів вжила ком­ сомольська організація 22 групи математиків, коли на заняття з елементарної ма­ тематики не з ’явилося 12 студентів? Ніяких. Дрібни­ ін а к ш е ... цею, мабуть, здавалося це і окремим комсомольцям на фоні загальної порівняно хо­ рошої картини... В цілому до екзаменів курс іде з грунтовною підго­ товкою, І ми з впевненістю можемо сказати, що біль­ шість наших студентів-ком­ сомольців матиме в заліковій книжці тільки «відмінно» та «добре». А. СЕРЕДНІЙ, студент II курсу фізикоматематичного факультету. ПОРЯДКОМ О БГО ВО РЕН Н Я А ЯКА В А Ш А ДУМКА? М ораль, етика, манери не людині, впадає в очі, виявляєть­ вічні, вони змінюються в з в ’я з ­ ся нескромним, крикливим.В ку із змінами суспільного ж и т­ таки х випадках кажуть: «Ли­ тя. На зм іну бурж уазній м ор а­ чить, як корові сідло». Міщан­ лі у нас прийшла комуністична ством називається і сліпе запо­ мораль, основою якої є бороть­ зичан н я чужоземного, нехту­ ба трудящ их наш ої країни за ван ня своїм красивим і скром ­ перемогу комунізму. Р а д я н ­ ним — у вбранні, в етикеті, в ський народ, наш а молодь п ра­ оздобленні приміщень. цюють над удосконаленням с в о ­ Н аведем о кілька прикладів го етичного і естетичного р о зв и т­ прояву міщанства. В оздоблен­ ку, борються за правильне р о ­ ні кімнати, наприклад, можна зуміння краси, одягу, прикрас, побачити фото або картинки, на манер поведінки, обстановки яки х люди зображені в слаща­ житла, вулиць, майданів. вих п озах, із сентиментальними Але прагнення до краси й написами (на фоні серця цілу­ молодята з написом культури у деякої частини до­ ю ться рослих і молоді набуває супе­ «П а м 'я т а й щ асливі хвилини»). речливого характеру: одним з д а ­ У к ім н атах можна побачи­ ються красивими модні фасони ти безліч подушок і поду­ одягу, головного вбрання, за ч і­ ш ечок, нікому не потрібних сок, а інші засуджую ть їх як старан н о вишитих завісочок, які неестетичні. Часто можна по­ біл ьш е заступаю ть природне чути такі зневажливі й за с у ­ світло, ніж прикрашають кім­ джуючі оцінки, як «м іщ ан ство», нату, т а інш і прикраси, які аж «стиляга», «вульгарн ість» то­ ніяк не створю ю ть затишку. що. Для нас, педагогів і м ай ­ У п ри красах юнаків і дівчат бутніх педагогів, ці питання є часто мож на побачити різні насущними. Ось чому ми й хо­ жетони, брош ки з вензелями чи чемо порушити деякі питання в написами: «Ж е н я », «Поля", цій галузі, щоб викликати з п ри ­ « Л а р а » і т. п.; нам иста і брасле­ воду них широкий обмін дум­ ти, які своєю формою і КОЛьо­ ками. Що слід називати «м іщ ан ­ ром псую ть вигляд людини. Не ством», «вульгарним», «непри­ менш в р аж ає своєю неестетич­ стойним»? Носити сережки, ністю невідповідність до фігури перстні, робити модну зачіску, людини, ї ї обличчя, кольору во­ манікюр і т. ін. — це м іщ анство л осся різн і кліпси, сережки, ку­ чи ні? Чи можна нази вати чері. П ерстні з великим камін­ «стилягою» того, хто одягається цем (точніше, куском звичай­ модно, у відповідності з тими ного скла), манікюр яскравого фасонами, що друкуються у на­ кольору, медальйони у вигляді ших журналах мод? Чи слід з а ­ серц я і т. ін. теж мало прикра­ плямовувати як аморальну по­ ш аю ть людину. Дивують і го­ ведінку жінки, яка навіть по­ ловні вбрання типу «менін­ мірно вживає алкоголь або ку­ гітка » , які і не гріють і не при­ рить? Чи не буде непристойним к р аш аю ть. Все це вульгаризує для жінки запрошувати чолові­ природні прагнення людини до ка на побачення, напрошувати­ краси в побуті, в оздобленні, ся на танок? спотворю є природну красу на­ Під «міщ анством» звичайно ших ю н аків і дівчат. прийнято розуміти зовнішньо К райню ф орму вияву неесте­ підкреслену показність при тичності й м іщ анства у розу­ внутрішній пустоті, зовнішню мінні краси спостерігаємо у так чистоту одягу і прикраси при | зван и х « с тиляг». Характерним брудному тілі, крикливість, в ід ­ для них є внутрішня пусто­ сутність гармонії і смаку в при­ та і некультурність. Вони жи­ красах. Міщанство у своїй бо­ вуть не розумом, а ниж­ ротьбі з аристократією не виро­ чими, інстинктивними почуття­ било своїх поглядів на красу, ми. Д л я них головне — впада­ не створило своїх норм поведін­ ти в очі, привернути до себе ки, а тяглося до аристократиз­ увагу. Ч ерез те вони так люб­ му, намагалося будь-що зап о зи ­ л ять строкатий одяг, претенціоз­ чити у аристократії її манери, ність у манерах і поведінці, поведінку, прикраси і т. ін., не­ зважаючи на те, підходило це пош л ість у стосунках, виявля­ йому за його укладом ж иття ю ть неповагу до інших, манір­ чи ні. Отже, виробилася невід­ ність, кокетування. Довгі ніг­ загострені на кінцях повідність форми й змісту, пре­ ті, як п азу р і хижака, забарвле­ тенціозність у манерах, прикра­ сах, поведінці. Зрозуміло, що ні кров’янистого кольору ла­ ком (до речі, з брудом під й радянські люди вваж аю ть м і­ щанством усе те, що не личить (Закінчення на 3 стор.). Не в ладах з каліграфією Малих дітей ля­ кають «букою », дру­ карки ж нашого інституту «вилива­ ють переполох», ко­ ли в дверях кан­ целярії з ’являється постать доцента З а ­ десенця М. П. з обе­ ремком матеріалів для друку. М атеріал, який він приносить, завж ­ ди у такому вигля­ ді, що навіть сам автор іноді не може розібрати те, щ о на­ писав кілька годин тому. Д рукаркам , як правило, доводиться витрачати багато зайвого часу на р о з­ бір «ієр о гл іф ів» т. Задесенця. К рім то­ го, друкування таких м атеріалів дуж е не­ гативно впливає на зір — у друкарки з ’являється голов­ ний біль, п рац езд ат­ ність зниж ується, внаслідок чого робо­ та залишається не виконаною у визна чений строк. Слід зауважити, що при бажанні М. П Задесенець може пи­ сати значно краще (такі рідкі випадки інколи трапляють­ ся!), але він чомусь вперто не хоче піти нам назустріч, по­ легшити працю. М. БА РХА Н ОВА, Л. ЛЕЩЕНКО, А. ФАЛЬКОВИЧ. �Майстер художнього слова Наші будні «Б ур’ян» — велике художнє значені товариші, які зна­ Ранок. полотно з життя українського Падає перший сніжок. Доси­ йомлять усю групу з мате­ села початку 20-х років. пає ще сонечко, дрімають каш­ ріалами, вміщуваними в газе­ В центрі романа — привабли­ тани, вкриті білим покровом, а тах і журналах. Так, В. Бор­ вий образ демобілізованого вої­ для студента, як і для кожної цов — з матеріалами «Комсо­ на-комуніста Давида Мотузки. людини, почався трудовий день. мольской правды», 3. Ласкар­ Сила і краса цієї людини в її ви­ Перед початком лекцій у две­ жевська — «Советского искус­ соких душевних якостях, типо­ рі нашого інституту вливається ства», А. Федірко—«Правды». вих для радянських людей. Це веселий гомін — це студенти А хто ж не схоче дізнатися про чесність і мужність, рішучість поспішають на лекції. новий вертоліт, який збудовано в боротьбі з ворогами, відда­ Скільки цікавого чекає нас у Швейцарії у вигляді ряту­ ність всеперемагаючим ідеям на лекції! вального круга вагою в 50 кг?! Комуністичної партії. Лунає дзвінок, і коридори Про це легко дізнатися з жур­ Письменник сміливо викри­ враз пустішають. Наступає пов­ налу «Техника молодежи», про ває болючі недоліки і язви в на тиша... Ось з аудиторії чути який доповідає Л. Навроцька. житті тогочасного села, щоб як­ голос викладача, йде лекція на У нашій групі багато учасни­ найшвидше ліквідувати їх. III курсі педагогічного факуль­ ків художньої самодіяльності. Як і Давид, автор вірить, що тету. З інтересом слухають сту­ Серед них: К. Шило. Т. Тимо­ в недалекому майбутньому на денти М. К. Тищенка, який роз­ шенко. Н. Тарасенко. С. Лось, широких колгоспних нивах за­ повідає про структуру уроку. Т. Полоз, Г. Дерлеменко та ін­ колоситься буйна пшениця. Студенти намагаються не про­ ші. Вони активно готуються до У 1932 р. був опублікований пустити жодного слова виклада­ 40-річчя встановлення Радян­ роман «Мати», де письменник ча, все старанно записують, за­ ської влади на Україні. показав життя і настрої україн­ пам'ятовують. Згуртуванню групи допома­ ського селянства перед рево­ Час за слуханням лекцій про­ гають комсорг Т. Тимошенко і люцією 1905 року і знаменні ходить непомітно. Закінчилась профорг Н. Тарасенко. Часто події революції. остання пара. Але ніхто з тре­ вени організовують культпохо­ З великою сердечністю автор тьокурсників (II група спецвід­ ди в кіно, театр. Після перегля­ малює образ Катрі—матері-тру­ ділу) не поспішає додому: сьо­ ду група обговорює ту чи іншу дівниці. годні день політзанять. Наш агі­ виставу, кінофільм і т. ін. У мріях, переживаннях, ра­ татор М. М. Перельмутер цікаво Екзаменаційна сесія не за достях Катрі Головко зумів по­ і змістовно організовує їх. На горами. 1 тому ми саме тепер казати велике душевне багат­ політзаняттях завжди можна приділяємо якнайбільше уваги ство матері-селянки. одержати відповіді на те чи ін­ навчанню, поєднуючи його із Вона поневірялась у наймах, ше питання, дізнатися про но­ змістовною і корисною громад­ віддала силу а молодість робо­ вини науки і техніки, кілю і ською роботою. ті на панів, в горі ростила і мистецтва, про життя молоді в виховувала дітей, щоб благосло­ інших країнах. Л. ТЕРТИЧНА, вити їх на праведний шлях ре­ студентка II курсу Як же все це організовано? волюційної боротьби. «Щасти Дуже просто. У нас є при­ педфаку. тобі, сину, на твоїй путі»,— говорить вона Артемові, який іде на боротьбу за нове життя. У романі «Артем Гармаш» (1951 р.) письменник в образі сина Катрі показав справжнього (Закінчення. Початок на 2 стор.) комуніста. Твори А. Головка широко ві­ нігтями), напомажені губи, на­ світової культури, але ми проти домі не тільки в Радянській фарбоване обличчя, зачіски ти­ сліпого запозичання тривіально­ країні. Перекладені на слов’ян­ пу «кінський хвіст» або «хлоп­ го, низького, неестетичного. Ми ські та інші іноземні мови, вони чик без мами» і т. п., пофарбо­ не проти мод, але ми за моди, перейшли кордони СРСР і роз­ ване волосся, сережки, що зви­ які мають своєю основою есте­ повідають нашим зарубіжним сають до плеч, перманент і т . п. тичне, в яких відчувається гар­ друзям про перетворення ста­ запозичення крикливих зару­ монія, елегантність, пропорція, рого світу, про народження біжних мод ради екзотики, по­ відповідність ліній, форм і нової людини в горнилі суворої казу «найновішого» — все це є фарб. Ми проти крикливого, пу­ боротьби. стого, в чому б воно не ви­ характерним для стиляг. О. МАНЧЕНКО, Чим же зумовлюється міщан­ являлося. Ми проти нескром­ аспірантка кафедри показу самого себе. ство, стиляжництво у поведінці ного української літератури. Строкатість дійсно привертає людей? Насамперед, низькою культурою, нерозумінням краси увагу і виявляє пустоту лю­ в природі, в оздобленні, в са­ дини, а тому й викликає зне­ мих собі, невмінням підпоряд­ вагу до неї. Ми за те, щоб мо­ кувати свої особисті почуття і лодь бачила красиве у недоро­ прагнення до краси із загаль­ гому вбранні, у скромних при­ Одному студентові потрапив ких викладачів студенти швид­ білет з питанням про твори Гер­ ними прагненнями колективу. красах, щоб вона показувала ко приходять до висновку: як­ цена. Він так довга мимрив Це приводить і до некритичного свою внутрішню, духовну і при­ що в мене багато трійок, то, щось невиразне, що у екзамена­ схиляння перед усім іноземним родну зовнішню красу, а не як не старайся, «відмінно» не тора терпець увірвався: підроблену. Крепдешином і пан­ — Скажіть по правді, ви чи­ (одягом, прикрасами, манерами, бархатом ніколи не задрапіруєш одержиш — отже, нема рації етикетом). Дехто настільки не­ особливо напружувати свої си­ тали «Былое и думы»? стримано поводить себе у при своєї пустоти і некультурності. — Ні. ли; а якщо в мене більшість Ми за те, щоб наші національні — А «Кто виноват?»? сутності іноземців, що це ме­ відмінних оцінок, то вже трійки — Бібліотека! прикраси, зачіски, вбрання, на­ мені не поставлять; отже, зно­ Інший товариш знайшов та­ жує з втратою почуття власної ші звичаї і манери були в біль­ ву ж таки, нема потреби готу­ кий спосіб: коли він чогось не гідності. Намагання будь-що до­ шій пошані. Кращі з них треба ватися дуже старанно. І, справ­ знав, то дуже щиро, переконли­ годити іноземцеві, взяти у ньо­ популяризувати, робити інтерна­ ді, нерідко буває, що такий «па­ вим голосом говорив екзамена­ торові: го автограф, не знаючи, хто він ціональними, а не соромити­ тентований відмінник», підготу­ — От повірте, слово честі, я і як він ставиться до нас, запо­ ся їх. вавшись слабенько, навмисно це знав, добре знав і — забув! Ми не маємо змоги зачепити подає екзаменатору матрикул На екзамені з літератури це зичення його манер — свідчить розгорненим на тій сторінці, де повторювалося так часто, що про низьку культуру таких лю­ ще багатьох питань у цій нарешті, набридло викладачеві, дей, про неповагу до себе. На­ статті. Окремі питання ми. стоять відмінні оцінки. Як же з цим боротися? Дуже і той поставив питання: — Скажіть, а хто написав шому народові властива гостин­ очевидно, висвітлюємо зі своїх просто: треба лише виконувати « Слово о полку Ігоревім»? ність, але вона виявляється без особистих позицій. Отже, бажа­ вказівки Міністерства освіти Студент трохи замислився, але про порядок оцінки знань на потім відповів швидко і пере­ приниження власної гідності. но, щоб товариші викладачі й екзаменах. Матрикул студент конливо: Свою гостинність наш народ студенти відгукнулися на цю — От повірте, знав, добре виявляє своїми засобами, у статтю своїми критичними за­ повинен подавати розгорненим на 1-ій сторінці, там, де прізви­ знав і це — так забув! Тут вже екзаменатор обу­ своєму стилі, за своїми звичая­ уваженнями, поділилися своїми ще і фотокартка. Екзаменатор рився: ми, а не запозиченими у ко­ власними думками. ні в якому разі не повинен пе­ — Як! Сотні вчених намага­ регортати й читати його під час лися це встановити, і нікому не гось... Своєю культурою у цьо­ Д. НІКОЛЕНКО, екзамену, а закінчивши опиту­ пощастило, а ви знали — по­ му відношенні ми пишаємося, кандидат педагогічних наук. вання, оголосити студентові думати тільки, ви це знали — бо вона у своїй основі має ви­ оцінку, вписати її в екзамена­ й забули! Хоч би записали собі соку й глибоку гуманність. де-небудь! Ні, цього вже не ційну відомість і вже після цьо­ можна пробачити! Ми не проти того, щоб запо­ го розкрити матрикул і записа­ зичити найкраще з досягнень Записав Панько РУДИЙ. ти туди оцінку. Р. ПАНЬКО. Юний партизан Пилипко, дів­ чинка Оксанка, «зелена сер­ (До 60-річчя з дня народження цем» бідняцька молодь, що тяг­ А. В. Головка) неться до освіти, до знань, ко­ муніст Давид Мотузка, бідняч­ ка-селянка Катря, її син Артем білявими житніми колосками... Гармаш — кому невідомі ці ге­ Це Пилипко. А ще сорочечка, рої? З шкільної парти йдуть штанці на ньому з семірки й вони поруч з нами як рідні, полатані-полатані. Бо-бідняки». близькі, дорогі серцю. Тому з Селянський хлопчик, герой такою теплотою і шаною згаду­ цього оповідання, не боячись ють радянські люди ім’я їх смерті, вночі сповіщає партиза­ творця — визначного художни­ нів, що у село прийшли гайда­ ка слова, одного із зачинате­ маки, і цим рятує односельчан лів української радянської про­ від горя, сліз і смерті. зи Андрія Васильовича Головка А ось Оксанка, у неї сього­ в день його шістдесятиріччя. дні — «радість: мати одрізала Весь процес становлення, роз­ полотна на хустку, а порошком, витку і зростання української що виміняла у спекулянтки, радянської літератури можна обарвил а у червоний колір. Ви­ виразно простежити за ево­ йшла червона хустина» («Чер­ люцією творчості письменни­ вона хустина»). ка. Але дитяча радість засмуче­ А. В. Головко народився в сі­ на горем батьків — поміщики м'ї селянина села Юрок, на Пол­ та гайдамаки забирають землю, тавщині, 4 грудня 1897 року. дану Радянського владою. З дитинства захоплювався «Коб­ Ця дівчинка, як і її подруга, зарем» Шевченка, творами ненавидить панство. Дитячою Горького, Пушкіна, Некрасова, душею, щирим серцем співчуває Кольцова. В автобіографічному листі А. Оксана пораненому партизано­ Головко писав: «Цілий світ, досі ві, хоче допомогти йому. Коли незнаний, одкрився мені од побачила вбитого — «забило Шевченкових творів. Під впли­ серце на сполох», «перед очи­ вом «Кобзаря» починаю і сам ма в неї туман заколихався, стояла поникло. Потім схили­ писати вірші...». лася до дяді холодного й чер­ Але славу йому принесли не воною хустиною обличчя при­ вірші, а прозові твори. Демобі­ крила». лізувавшись з Червоної Армії, І ось перемога після тривалої, Головко деякий час вчителює, а важкої боротьби. Бідняцька мо­ з 1922 р. цілком віддається лі­ лодь, перемагаючи всі труднощі, тературній діяльності. завойовує висоти науки. Разом з П. Тичиною, С. Ва­ «З а плечима в торбі — чер­ сильченком, Остапом Вишнею, ства хлібина і жмут книжок. В. Сосюрою, І. Микитенком, Ю. А руки в мозолях у хлопців. Смоличем А. Головко показує І в дівчат — до крові зацілова­ простих людей у революції, сла­ ні житами» («Зелені серцем»), вить могутні творчі сили звіль­ У кожному слові, в кожній неного народу. фразі відчувається талановита Вже перші оповідання й неве­ рука митця. Особливо поетичні личкі повісті Головка запам’я­ його пейзажі. талися, знайшли свого широко­ « Рано-пораненьку світанком го читача. Справжня народна голубим прокинувся степ. Вія­ мова, яскрава образність, не­ ми-колоссям стріпнув, заше­ підроблений ліризм, симпатія до лестів... Синя далина глибока трудівників — ось що полюби­ із-за туманів глянула. І поли­ лосячитачеві. лися шуми тихі ранкові на гони «У нього очі — наче волош­ далекі...». ки в житі. А над ними — з-під До 10-річчя Жовтневої рево­ драного картузика — волосся люції Головко пише роман Грубе порушення елементарних вимог Чи не знайома вам така кар­ тина: йде екзамен; студент, який відповідає, переходить до останнього питання свого біле­ та, а екзаменатор у цей час бере його матрикул, перегортає з першої до останньої сторінки і старанно вивчає оцінки, які там стоять з різних предметів. А вже після того оголошує й свою оцінку. І студенти вже знають: якщо там, у матрикулі, лише відмінні оцінки, то навіть слабенька відповідь буде висо­ ко оцінена, а якщо переважа­ ють трійки, то, скільки не го­ туйся, відмінної оцінки не одер­ жиш, бо викладач «рівняється» на попередні оцінки. Для чого так робити? Це ж грубе порушення елементарних педагогічних вимог до оцінки знань, вимог, які ми викладає­ мо студентам у педагогічному інституті, а в той же час самі їх іноді порушуємо. І це приз­ водить до двох поганих наслід­ ків: по-перше, така оцінка, з оглядом назад, втрачає своє зна­ чення об’єктивного показника знань студентів, а по-друге, во­ на перестане бути стимулом для Дальшої старанної роботи. У та­ З ЖИТТЯ АКАДЕМІЧНИХ ГРУП А ЯКА ВАША ДУМКА? НА ЕКЗАМЕНАХ �НА Т Е М И К луб і ставлення д о нього ДНЯ Нового розбою не допустити! Не секрет, що у нас в інсти­ туті немає загальноінститут­ ської самодіяльності. Єдиний колектив, який можна н азвати загальноінститутським — це ор­ кестр народних інструментів. Немає у нас і хору. Є хорош і хорові колективи на фізико-ма­ тематичному і педагогічному факультетах, а на мовно-літера­ турному навіть дисципліна спе­ ціальна є — хорові співи, а з а ­ гальноінститутського хору нем а. Немає зар аз в інституті і тан­ цювального колективу. В минулому році в інституті був проведений фестиваль. З а в ­ данням його було виявити нові таланти, підняти якість худож ­ ньої самодіяльності і, голов­ не,— об’єднати факультети в їх повсякденному житті, створити в інституті єдиний колектив студентів, який жив би одними інтересами, мав би перед собою одну мету. Постановка питання про кращий факультет зн ай ­ шла «широкий» відгук серед студентів, і кожний ф акультет продовжує політику «ми най­ кращі» і зараз. Причому, до­ ходить справа до того, щ о коли на одному з факультетів не вдається який-небудь захід (на­ приклад, вечір відпочинку), то на інших факультетах злорадно Незвичайна це книжка: в ред нами стоїть обов’язок змен­ інших передсмертних турбот їх ній коло 80 сторінок, але скіль­ шити чуже населення. Хто мо­ непокоїла й така — куди поді­ ки в них болю і гніву, любові же заперечувати моє право зни­ ти маси в’язнів? Зігнавши по­ й ненависті. Це й не дивно: її щувати мільйони людей НИЖЧОЇ над 80 000 людей у Бухенвальд, автор, О. Лебедєв, колишній раси, які розмножуються, як кати готувалися їх умертвити. Військово-політичний центр в'язень гітлерівського концта­ комахи?» Три роки нечуваних катувань підпілля передав наказ: не ви­ бору Освенцім, з гнівом і при­ страстю радянського патріота у таборі смерті. Але були не ходити з табору групами, як розповідає про жахливі зло­ тільки муки. «Вперше я відчув, того вимагали гестапівці. Було чотири бойові діяння фашизму, про мужню що табір живе двома життями. сформовано боротьбу замучених фізично, Одне йде невідворотною доро­ бригади, створено оклад зброї— але не зломлених духовно бій­ гою страшних катувань, нескін­ зібрані з частин кулемети, гвин­ ченних мук. У другому — друж­ тівки, пістолети, саморобні гра­ ців-антифашистів. Троє полонених офіцерів Ра­ ба, взаємна виручка, побра­ нати. Настав незабутній день— дянської Армії навесні 1942 ро­ тимство. Сьогодні твоє життя 11 квітня. Наближався фронт. ку вириваються із фашистсько­ врятував товариш, а завтра — І тоді було дано бойовий на­ каз — у наступ. Люди кинули­ го концтабору біля Франкфур­ ти його». З цієї взаємовиручки стала ся на колючий дріт, рвали його та-на-Майні і через всю Німеч­ чину пробираються на півден­ виростати боротьба, яку й очо­ лопатами, ломами, кирками, та­ ний схід, мріючи досягти коли- лили комуністи, радянські лю­ ранили колодами. В проходи небудь Батьківщини. Важким ди. Почалося з простого: наші кинулися тисячі в ’язнів, які б у в цей шлях. Кожне селище, офіцери-комуністи, серед них і буквально знесли есесівську навіть будка на залізничному автор записок, прийняли рішен­ охорону. Багатотисячний на­ переїзді, загрожували новим ня об’єднати групи радянських товп врятованих людей різних людей, шукати комуністів серед націй, професій, різного віку полоном чи загибеллю. І все ж таки трьом втікачам в’язнів інших національностей, одночасно радів і плакав. Не можна байдуже читати ці, удалося після тисячокілометро­ збирати кадри підпільної орга­ вого кривавого й голодного похо­ нізації — людей не слова, а писані полум’ям серця, гнівні сторінки. І коли зараз знову в ду добратися в Судетські гори. діла. Учитель з Уралу Федір Сги­ Західній Німеччині піднімає Чехословаччина. Перша зу­ стріч з людьми. Слов’янська ба, майор Володимир Петрович свою хижу голову фашизм, всі мова... Вона прозвучала чарів­ Соколов, старший лейтенант люди доброї волі повинні прига­ ною музикою. Тут теж «госпо­ Володимир з Дніпропетровська, дати недавнє минуле. дарюють» окупанти; вони ка­ старший політпрацівник Гри­ Хай не думають німецькі ре­ рають смертю за найменшу до­ цько з Вінниці, льотчик-комсо­ ваншисти і їх заокеанські по­ помогу, подану втікачеві; вони молець Коля з Калініна, інже­ кровителі, що ми забули зло­ страчують тих, хто тільки по­ нер Віктор з Москви, шіст­ діяння гітлерівців! По всій каже йому дорогу. І незважаю­ надцятилітній Костя Сорокін із Європі тліють кістки замуче­ чи на це, все село брало участь Запоріжжя, сам автор запи­ них наших людей. Ми пам’я­ у врятуванні радянських людей: сок — ось імена героїв, які таємо, скільки прекрасних жит­ їм дали одяг, хліба, цукру, ді­ в нелюдських умовах відкрили тів загинуло у катівнях смерті. стали карту, виділили провід­ невидимий антифашистський У них немає могил. Їх загальна ника. фронт. братерська могила в установле­ І стають зрозумілими слова Радянські люди об’єднують ній у Бухенвальді чорній чаші, щирої подяки радянської люди­ всі антифашистські сили в та­ де зібрана іржава земля з усіх Найголовнішим було: фашистських концтаборів. ни братньому слов’янському на­ борі. родові: «Дорога Чехословаччи- будь-якими способами зберегти І тому з такою одностайністю но, мила сестро! Ніколи не за­ кадри, врятувати життя людям, схвалюють радянські люди «М а­ буде тебе росіянин. Скільки на­ відвести, від них невмолимий ніфест миру», прийнятий пред­ ших життів врятувала ти, пре­ закон катівні — смерть. У бо­ ставниками комуністичних і ро­ красна країна патріотів і тру­ ротьбу включаються чехи, по­ бітничих партій. «Мир можна ляки, югослави — ідея слов’ян­ зберегти тільки при тій умові.— дівників!». Благополучно пройшли втіка­ ського об’єднання перед смер­ говориться в цьому історичному чі Чехію і Моравію, Нижні Тат­ тельним ворогом все сильніше документі,— якщо всі ті, кому ри. Скрізь дружній прийом і захоплювала в ’язнів. Неоцінен­ дорогий мир, об'єднають свої безкорислива допомога. Але в ну допомогу підпільникам пода­ зусилля, підвищать пильність Польщі їх видали гестапівцям ли німецькі комуністи, які пе­ до підступів паліїв війни, до «фольксдейчі» — німецькі по­ ребували в органах табірного кінця усвідомлять, що їх свя­ самоуправління: «Вони, наші тим обов’язком є посилення бо­ селенці. І от Освенцім — страшна ка­ очі і вуха, завжди знають про ротьби на захист миру, якому тівня, створена двоногими з ві­ плани й наміри есесівців і загрожує небезпека». рями за наказом Гітлера: «Пе­ завжди, де треба, обірвуть нит­ Нових злодіянь, нового кри­ ку загрожуючої небезпеки». вавого розбою не допустити! Наближалася весна 1945 ро­ Така воля мільйонів! ку. Гітлерівці метушилися, як П. ХРОПКО. тонучі щурі. І серед багатьох На з м а г а н н я х легкоатлетів Команда легкоатле­ тів нашого інституту досить успішно висту­ пила на міжвузівських змаганнях м. Києва з легкої атлетики. На фото: студентка 12-ої групи фізиків (фі­ зико-математичний фа­ культет) Л. Швецова штовхає ядро. Фото В. Орловського. ВЕЧІР У АСПІРАНТІВ 5 грудня у гуртожитку № З був проведений вечір відпочин­ ку аспірантів та викладачів інституту. Ініціатором організа­ ції вечора була комсомольська організація аспірантів. Активну участь у підготовці вечора бра­ ли тт. Н. Нечаева, Г. Новак, О. Іваненко, О. Мішнна і інші. Особливо багато винахідливості виявила О. Мішина у складан­ ні загадок, ребусів, кросвордів. Вечір розпочався доповіддю колишньої вихованки нашого Інституту, кандидата педагогіч­ них наук Т. Галушко на тему: «Про культуру поведінки, про смаки і манери молоді». Була підготовлена невелика самоді­ яльність; особливо всім сподо­ бався виступ викладача кафед­ ри музики О. Щ ербаковой Треба вітати хороший почин нашої аспірантської комсомоль­ ської організації і проводити та­ кі вечори і надалі. Бажано тіль­ ки було б, щоб відбувалися вони у приміщенні інституту та біль­ ше активності проявляли аспі­ ранти та викладачі у їх підго­ товці. С. ЗІН К ЕВИ Ч. всм іхаю ться і говорять: «Хіба вони м о ж у ть? От ми...». Н іхто не заперечує, що по­ трібно бути патріотом свого фа­ к ул ьтету, але в першу чергу треба відстою вати інтереси інституту. П ерш очерговим завданням, яке с т о їт ь перед клубам,— є об’єднання факультетів, ство­ рення д руж н ого колективу сту­ дентів, сп ер ш у хоча б у галузі худ ож н ьої самодіяльності. Але цим, звичайно, не обмежується робота клубу. З а р а з перед всім колективом інсти туту с т о їт ь завдання ор­ ган ізу в ати радіогазету, усний ж у р н ал . К луб повинен налаго­ дити д ем онстрац ію кінофільмів. Н аб л и ж ається новий рік і вже з а р а з треба розпочинати підго­ товку до нього. В с е це п отребує пожвавлен­ ня роботи. А як можна пожва­ вити ро бо ту клубу, коли ще й досі не м ож на зібрати його п равл ін н я або раду? Ще в мину­ лому роц і адм іністрація обіцяла надати приміщ ення під клуб, а його щ е й досі нема. Всі спра­ ви к л у б ви ріш ує або в коридо­ рі, або ш у к ає вільну аудиторію. П ро це слід серйозно подума­ ти н аш ій адм іністрац ії. Г. ДАВИДЮК, гол ова правління клубу. Календар Лежебокіна (Присвячується нашим аспірантам). Н Е Д ІЛ Я . Довідавш ись про користь спорту, Оголосив я друзям гордо: Зарядкою — корисним ділом — Почну займатись в понеділок! ПОНЕДІЛОК. Ох, не вдалось мені почати, Бо вельми я люблю поспати. Зверх норми дав... хвилин сто сорок. Т а добре — вже почну в вівторок. ВІВ Т О Р О К . Проспав ізнов. Т а г оді спати — Не хочу салом обростати. Я в третій р а з не дамся сну — Вже точно в середу почну. С Е РЕ Д А . Ура! Ура! Діла в порядку! Купив гантелі для зарядки. Почну займатись я тепер, Як не тепер, то у четвер. ЧЕТВЕР. Знов без зарядки був я нині, Бо побороть не зм іг я ліні. Та оголошую усю ди: У п’ятницю зар яд к а буде! П’ЯТН И Ц Я. Вже п’ятниця, а наче ті ж дні От щоб було сім п’ятниць в тижні! Тоді почав би я роботу Та прийдеться чекать суботи. СУБОТА. С у б о т а — всяких сп рав почин. Хотів почати. Т а причин Щоб не почать, було чи м ало Скоріш неділя б вж е н астала!.. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/91 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова