60 6 454 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/40565f186378a5550055c53e5ff3e51c.pdf 0b7d47e0d1a38877206b5274b50f2e3d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text За педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Р А Д ІСН Е СВЯТО М И Р У 30 № К В ІТ Н Я 1958 ропу СЕРЕДА 9 ( 56) Ціна 15 коп. РАДИМО ВСІМ Нещодавно наша група від­ відала Республіканську педаго­ гічну виставку, яка справила на нас глибоке враження. Тут експоновано різноманітні дитя­ чі роботи як індивідуальні, так і колективні: рукоділля, ліп­ лення. технічне моделювання, різьба по дереву тощо. На ви­ ставці немає такої роботи, яка б не привернула до себе уваги — всі вони цікаві, вико­ нані старанно і з любов'ю. Особливо нам сподобались ви­ роби з різьби по дереву. Важко навіть повірити, що роботу ви­ конували дитячі руки — на­ стільки вони майстерно виго­ товлені. Представлені вироби свід­ чать про кропітку щоденну працю педагогів у дитячих ко­ лективах. За роки Радянської влади Перше травня — день огляду промисло­ всесвітньоісторнчннх перемог валова продукція радянського народу в боротьбі вості України зросла в 20 ра­ за побудову комуністичного зів, а продукція машинобудів­ суспільства, за мир і дружбу ної і металообробної промисло­ між народами усього світу. вості — в 150 разів. Радянські люди на багато­ Перше травня — це огляд ви­ річному досвіді перконалися в датних успіхів у економічному і культурному будівництві кра­ тому, що тільки соціалістичний їн світового соціалістичного та­ лад і радянська демократія від­ бору. Перше травня — це ве­ кривають найширші горизонти лике свято міжнародної солі­ для творчості людини, для дарності трудящих, свято тор­ здійснення її демократичних жества ідей пролетарського ін­ прав, для її активної участі в тернаціоналізму, яскрава де­ управлінні державою, в госпо­ монстрація визначних перемог дарському і культурному жит­ трудящих у боротьбі за мир, за ті країни. Радісним буде день Першого демократію, за торжество со­ ціалістичних ідеалів. Першо­ травня не тільки для радян­ травень — це радісне свято ських людей, але для трудящих країн народної демократії, які весни, молодості і сили. під проводом комуністичних і Соціалістичні нації Радян­ робітничих партій досягли ве­ ського Союзу зустрічають це ликих успіхів у зміцненні на­ свято в обстановці великих родно-демократичного ладу, в творчих перемог на фронті У газеті за 22 квітня ц. р. мирної комуністичної праці. За розвитку національної економі­ було надруковано статтю ко­ ки, в піднесенні соціалістичної 40 років існування Радянської лишнього студента нашого ін­ культури. влади наша країна перетвори­ ституту, а нині завуча сільської В день Першого травня ро­ лася у могутню індустріальношколи І. Р. Семенчука — «Ви­ бітничий клас і трудящі маси колгоспну державу світу, про­ пускники інституту — майстри капіталістичних країн, наро­ відну силу світового соціа­ ди колоній демонструватимуть педагогічної справи», де він ді­ лістичного табору. непохитну волю у боротьбі за литься своїми думками про пе­ Основне економічне завдання свої права, за покращення дагогічну роботу вчителя, наво­ Радянського Союзу — наздо­ умов життя і праці. дить приклади виховання уч­ гнати і випередити найбільш Першотравень — це радісне нів, дає деякі цінні поради. розвинені капіталістичні краї­ свято борців за мир в усьому ни, в тому числі і Сполучені світі, які здобувають перемогу Штати Америки, по виробни­ за перемогою над темними си­ цтву продукції на душу насе­ лами війни і капіталістичного лення — тепер не є справою рабства. В інституті веселе пожвавлен­ ня. Скрізь іде діяльна підготов­ далекого майбутнього. Це зав­ Студенти і професорсько-ви­ ка до міжнародного свята солі­ дання розв’язує зараз радян­ кладовський склад інституту зу­ дарності трудящих — 1 Травня. ський народ під мудрим керів­ стрічають свято в обстановці ництвом Комуністичної партії. наполегливої боротьби за підне­ Радянські люди зустрічають сення рівня навчальної і на­ Першотравень могутнім підне­ укової роботи. сенням промисловості, культу­ В інституті звертається особ­ ри, соціалістичного сільського лива увага на вивчення студен­ господарства. Заходи ЦК КПРС тами ленінської теоретичної і Ради Міністрів СРСР по дальшому розвитку колгоспного спадщини, на глибоке засвоєн­ ладу і реорганізації МТС пере­ ня основ наук. Інститут поглиб­ творюються в життя волею, лює свої зв’язки з студентами натхненною працею, невичерп­ і викладачами педагогічних ін­ ною творчою енергією широких ститутів країн народної демо­ кратії. народних мас. Хай живе Перше травня — З небувалою силою в наш свято миру, свято інтернаціо­ славний час розквітають в бра­ нальної єдності трудящих! терській сім’ї народів соціа­ лістичні нації нашої країни. Квітне Радянська Україна, яка перетворена зараз в індустрі­ ально-колгоспну державу, в рес­ публіку передової науки і со­ ціалістичної культури. Працівники народної освіти! Підвищуйте якість навчання дітей, боріться за політехніза­ цію школи! Виховуйте молоде покоління в дусі любові і від­ даності Радянській Батьків­ щині, справі комунізму! На виробничій практиці Студенти IV курсу фізико - математич­ ного факультету під час виробничої прак­ тики на III авторе­ монтному заводі. В центрі — керівник практики доцент О. М. Лазаренко. Педагогічна виставка —спра­ ва цікава і корисна. Бажано щоб всі наші студенти відвіда­ ли її. В. БОРОХ, Р. УТВЕНКО, студентки III курсу педа­ гогічного факультету. Розпочали добру справу На мій погляд, було б дуже корисно, щоб розділ «Випуск­ ники інституту — майстри пе­ дагогічної справи» був у газеті постійним і в ньому система­ тично висвітлювався досвід ро­ боти наших старших товаришів. В. БЕЛЬДІЙ, студент І курсу, фізикоматематичного факультету. Багато студентів під час ви­ робничої практики працюють робітниками. На ф о т о : четвертокурсник А. Смілянський за притиранням двигуна ЗІЛ-120. ПЕРШОТРАВЕНЬ ПРИЙШОВ У ІНСТИТУТ Багато сил і творчої фантазії вклали студенти і господарники у святкове оформлення інсти­ тутської колони. Особливу ува­ гу звернено на виготовлення квітів — адже це свято миру, весни. Вчора в актовому залі від­ бувся урочистий вечір, який за кінчився великим концертом. Завтра студенти, аспіранти, співробітники інституту ві­ зьмуть участь у святковій де­ монстрації трудящих міста. Третього травня їх чекає бага­ то цікавого у Гостомельському лісі, де відбудеться масова ма­ ївка трудящих Сталінського ра­ йону. З аслужена нагорода Студенти, викладачі, співро­ бітники інституту беруть ак­ тивну участь у роботі Червоно­ го Хреста і Червоного Півмі­ сяця. На підсумковій конференції Сталінського районного коміте­ ту Товариства було відмічена кращу роботу окремих органі­ зацій та підприємств міста. Наш інститут зайняв друге місце. Грамотами обкому нагоро­ джені дев'ять осіб. Серед Н И Х : студентки Л. Вільчинська, М. Нацвалова. Т. Яковенко (фізи­ ко-математичний факультет), В. Пруднікова (педагогічний фа­ культет), викладач кафедри фізвиховання Л. Філіпова, ла­ боранти К. Смаричевський, А. Андрійчук (кафедра психоло­ гії), М. Якущенко (кафедра спецпедагогіки). �ДО 140-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИК НАУКОВОГО СОЦІАЛІЗМУ Сто сорок років тому, 5 трав­ ня 1818 року, народився осно­ воположник наукового соціаліз­ Му, вчитель І вождь світового пролетаріату Карл Маркс. З першого і до останнього кроку свого свідомого життя він був безстрашним і самовідданим борцем за визволення трудя­ щих з-під ярма капіталу. У 1842 році він стає го­ ловним редактором «Рейнської газети», на сторінках якої роз­ гортає сміливу критику реак­ ційних порядків, що існували в напівфеодальній Пруссії, захи­ щає інтереси народних мас. Але вже на початку 1843 ро­ ку газета була закрита за її ре­ волюційно-демократичний на­ прямок, і Маркс восени 1843 ро­ ку переїжджає з Німеччини в Париж, щоб організувати там ви­ дання журналу, завданням яко­ го повинна була стати «нещад­ на критика всього існуючого». Тут, у Парижі, в серпні 1844 року Маркс зустрівся з Фрідрі­ хом Енгельсом. З цього часу по­ чалось їх велике співробітни­ цтво. Уже в перших своїх творах («Святе сімейство або критика «критичної критики», «Німе­ цька ідеологія» та ін.) Маркс і Енгельс ведуть запеклу бороть­ бу з різними вченнями дрібно­ буржуазного соціалізму і фор­ мулюють основні положення ма­ теріалістичного розуміння істо­ рії, створюють теорію проле­ тарського соціалізму, теорію на­ укОВОГО Комунізму. Водночас з науковою робо­ тою Маркс і Енгельс беруть ак­ тивну участь у революційному русі. На ІІ Конгресі «Союзу ко­ муністів» у листопаді 1847 р. Марксові і Енгельсу було дору­ чено виробити програму першої міжнародної комуністичної ор­ ганізації. В результаті проведе­ ної роботи в лютому 1848 р. з'явився «Маніфест Комуністич­ ної партії» — програмний до­ кумент марксизму, де вперше Маркс і Енгельс дали система­ тичний виклад свого вчення. У «Маніфесті Комуністичної партії» геніальні теоретики да­ ють наукове обгрунтування не­ минучої загибелі капіталістич­ ного суспільства і заміни його новим безкласовим суспіль­ ством шляхом пролетарської революції і встановлення дик­ татури пролетаріату. Після революції Маркс пра­ цює над головною своєю науко­ вою працею — «Капіталом». Перший том його вийшов у 1867 році. Весною 1872 р. з ’явився ро­ сійський переклад І тома «Ка­ піталу». Російський переклад був першим перекладом цього фундаментального твору на іно­ земну мову. «Капітал» К. Маркса — го­ ловна праця, де викладений на­ уковий соціалізм. В. І. Ленін вказував, що «Капітал» є «най­ видатніший політико-економіч­ ний твір нашого століття». В «Капіталі» знайшов най­ більш повний вираз революцій­ ний переворот, здійснений Мар­ ксом у науці. На основі гені­ ального аналізу і узагальнення великого історичного матеріалу К. Маркс розкрив суть капіта­ лістичного ладу як системи найманого рабства. Головним предметом дослі­ дження «Капіталу» Маркса є відношення між капіталом і працею. Розкриття цих відно­ шень стало можливим завдяки розробленню Марксом трудової теорії вартості. Аналізуючи то­ варне виробництво, дві сто­ рони товару — споживну вар­ тість і вартість — К. Маркс розкрив подвійний характер праці, що втілена в товарі. На основі трудової теорії вартості Маркс зробив ще одне велике відкриття — створив теорію про додаткову вартість, яка є наріжним каменем еконо­ мічної теорії марксизму. Поряд з відкритим К. Мар­ ксом законом розвитку люд­ ського суспільства, теорія до­ даткової вартості була другим великим його відкриттям. К. Маркс був не тільки гіган­ том наукової думки. Він був також великим революціонером, невтомним борцем за створення У період Паризької комуни Маркс, про­ живаючи в Лондо­ ні, різними способа­ ми допомагав комунарам сво­ їми порадами, застерігав їх від помилок. Теоретично уза­ гальнюючи досвід Пари­ зької комуни в роботі «Гро­ мадянська війна у Фран­ ції», Маркс зробив новий крок вперед у розвитку свого вчення про державу, про диктатуру пролетаріату. На основі досві­ ду Маркс прийшов до виснов­ ку. що не парламентська рес­ публіка. а політична організа­ КАР Л А М А РКС А П о д і бно д о того, я к Д арвін відкрив закон роз­ витк у орган іч н о го с в і ту, так М аркс відкрив закон р озвит к у л ю дськ о ї історії — той , до останнього часу прихований під ідео л огіч н и м и нашаруваннями, про­ с тий факт, щ о л ю д и в п ер ш у чергу повинні їсти, пити, мати житло і одягатися, перш е ніж бути спромож ­ ними займатися пол і тикою , наукою, мистецтвом і т. д.; що, отже, виробницт во безпосередніх матері­ альних засобів до життя і тим самим кожний даний ступінь економ ічного розвитку народу або епохи ста­ новл я ть основу, з я к о ї розвивают ься державні yст а­ но ви, правові п о г л я д и , м и с тецтво і навіть релігійн і уявлення да н и х л ю д ей і з я к о ї вони через це мают ь бути п оясн ені, - а не навпаки, як це робилося досі. А ле цього м ало. М а р кс відкр и в також особливий закон руху сучасного капіталістичного способу ви­ робництва і пор одж ен ого ним буржуазного cycniль­ ства... І ім'я його і справа п ер еживуть віки! Ф. ЕНГЕЛЬС. Марксизм указав ш лях д о всеосяжного, всебіч­ ного вивчення пр оцесу вин икненн я, розвитку і зане­ па д у суспіл ьно-економ ічних формацій, розглядаючи с укуп н і с ть в с іх супер ечливих тенденцій, зводя­ чи ї х до точно визначуваних умов життя і виробни­ ц тва різних к л а с і в с у с п іл ь с т в а , усуваючи суб'єк­ тивізм і д о вільність у в и борі окремих «провідних" ідей або в тлумаченні їх, розкриваючи корені без винятку всіх ідей і в с іх р ізн и х тенденцій у стані матеріальних продуктивних сил В. І. ЛЕНІН. Корифей революційної душ і зміцнення Комуністичної пар­ тії як авангарду пролетаріату. Вченням про додаткову вар­ тість К. Маркс відкрив основ­ ний закон капіталістичного спо­ собу виробництва і народжува­ ного ним буржуазного суспіль­ ства. Він показав, що вироб­ ництво додаткової вартості є абсолютний закон капіталістич­ ного способу виробництва. Працюючи над «Капіталом», Маркс водночас брав активну участь у міжнародному рево­ люційному русі робітничого класу. В 1864 р. під керівни­ цтвом Маркса був створений І Інтернаціонал — «Міжнарод­ не Товариство робітників». Створенням І Інтернаціоналу було закладено фундамент між­ народної пролетарської бороть­ би за соціалізм. ція типу Паризької комуни є найбільш доцільною формою диктатури пролетаріату. Але цей висновок Маркса не зна­ йшов дальшого розвитку. І тіль­ ки В. І. Ленін, творчо розви­ ваючи вчення Маркса, на осно­ ві досвіду двох російських ре­ волюцій відкрив Радянську вла­ ду, як найкращу політичну фор­ му диктатури пролетаріату. У праці «Критика Готської програми» Маркс робить ряд нових теоретичних відкрить: про перехідний період від капіта­ лізму до соціалізму, про дві фази комунізму. В цьому творі Маркс обгрунтовує неминучість перехідного періоду, державою якого повинна бути диктатура пролетаріату. Вчення К. Маркса вже одер­ жало дальший розвиток у працях В. І. Леніна, які підня­ ли марксистську теорію на но­ вий, вищий рівень, збагатили її новими теоретичними положен­ нями в нових умовах класової боротьби пролетаріату. Вчення Маркса — Енгельса — Леніна освітлює шлях боротьби трудя­ щим Радянського Союзу за по­ будову комуністичного суспіль­ ства, боротьби трудящих всього світу за визволення від капіта­ лістичного ярма. Вчення К. Маркса вже біль­ ш е століття освітлює шлях ро­ бітничому класові всіх країн, всьому прогресивному людству в боротьбі за соціалізм, мир і демократію. Незважаючи на постійний опір з боку буржуа­ зії і її найманих лакеїв, це вчення одержує перемогу за пе­ ремогою на протязі всього сво­ го існування. В. РОКИТКО. Ім'я корифея революційної д атніш и х наукових відкрить думки Карла Маркса є одн им Маркса. з найпопулярніших імен, будьЗ молодих років у М аркса коли відомих історії. У мільйо­ виробилася постійна життєва нах сердець людей праці живе по треба в спілкуванні з робіт­ це прекрасне ім'я, воно на­ никами. Робітничій справі при­ дихає до праці, до творчого дер­ святив він свій науковий геній, зання, до боротьби п р о т и з л а , інтереси робітників знайшли неправди і експлуатації. Три найглибше і найповніше відо­ чверті століття тому найближ­ браж ення в філософії марксиз­ чий друг і соратник К. Маркса му. В тяжких умовах капіта­ Ф. Енгельс сказав, що ім'я і лістичного суспільства Маркс справа Маркса безсмертні, вони боровся за перетворення в ж ит­ переживуть віки. Ми є свідками тя своєї революційної теорії. того, як справдилися ці проро­ Він не тільки пропагував ідеї чі передбачення. наукового соціалізму на сторін­ Чому ж сталося т а к , що ках численних газет, журналів вчення Маркса за порівняно ко­ і брошур, які переслідувались роткий історичний час оволоді­ пруськими властями за їх про­ ло мільйонними масами, стало гресивну спрямованість. Маркс дороговказом їх життя і бороть­ був ініціатором створення "Со­ би за новий комуністичним світ? юзу комуністів» і І Інтернаціо­ Відповідь на це слід шукати в налу — перших прообразів со­ самому марксовому вченні, си­ ціалістичних організацій робіт­ ла якого у великій правдивості, ників. науковій аргументованості, тон­ Ми завдячуємо Марксу гли­ кому і всебічному відображенні боким революційним переворо­ інтересів і прагнень найпередо­ том, здійсненим у філософії,по­ вішого класу суспільства — літичній економії, теорії су­ пролетаріату. спільного розвитку. Впершеза Маркс був невтомним мисли­ всю історію філософії В мар­ телем. Для нього розумова ді­ ксизмі органічно злились діа­ яльність, робота мислення була лектика і матеріалізм, що зна­ вищою насолодою життя. Але менувало появу діалектичного як справжній революціонер він м атеріалізму. Вчення про соц і­ ніколи не замикався в сферу ал істичну революцію і диктату­ «чистої» думки, як це робили ру пролетаріату, вчення про ортодоксальні послідовники Ге­ керівну роль партії робітничого геля. Революційна думка Мар­ класу, ідеї пролетарськогоін ­ кса будила і кликала до д ій, до тернаціоналізму — ось ті цен т­ практичної діяльності. Філосо­ ральні проблеми історичної тео­ фи по різному тільки пояснюва­ р ії, які знайшли всебічний роз­ ли світ, але завдання полягає виток у вченні Маркса. в тому, щоб його революційно Історичним пам'ятником Мар­ змінити — такий висновок ро­ ксові є побудова соціалізму в на­ бить Маркс, критикуючи весь шій країні, а також створенн я попередній матеріалізм, у тому соц іалістичного сусп ільствав числі і матеріалізм Людвіга країнах народної демократії. Фейербаха. Марксизм-ленінізм живе у ве­ Введення практики, суспіль­ ликому дусі пролетарськогоін ­ но-виробничої діяльності людей тернаціоналізму, глашатаєм яко­ в теорію пізнання матеріалізму го є комуністичні і робітничі як об'єктивного і єдиного кри­ партії світу. терію істини — одне з найви­ в. войтко. �Вивчення іноземних мов у НДР Улютому — березні в складі елгації радянських учителів д япобувала в НДР, де ознайо­ м илася з постановкою викла­ даня іноземних мов у школах івузах республіки. Наслідки відвідування уро­ іквуміських І С ІЛ Ь С Ь К И Х ш к о ­ лах, лекцій і практичних занять упедагогічних інститутах, а такожзустрічі з працівниками М іністерства освіти і бесіди з вчителями, студентами і учня­ м ипоказали, що в НДР приді­ ляється серйозна увага вивчен­ і оземних мов і, насампе­ ю н ред- російської. Російська мова була введена в 1945— 1946 навчальному році і вивчається в загальноосвітній школі з V класу, а в школах з розширеним викладанням ро­ сій ської мови — з III класу. Іншими іноземними мовами, які вивчаються факультативно з VII класу, є англійська, а також французька. Інтерес до вивчення росій­ ської мови і бажання оволодіти нею свідчать про прагнення н і­ мецького народу ближче озна­ йомитися з російською культу­ рою, мистецтвом, досягненнями радянської науки. Навчальні програми в шко­ лах НДР вимагають від учнів У НАШ И X Д Р УЗ І В Комсомольці Яро­ славського педагогіч­ ногоінституту ім. К. Д. Ушинського виступили ціаторами корисного ін починання: ще з мину­ логороку вони зобов'я­ залися власними сила­ ремонтувати гурто­ и м житки, впорядковува­ подвір’я, будувати ти спортивні майданчики тощо. Слова свого одержують. вони На фо т о: студен­ за впорядкуванням ти одвір'я гуртожитку. п У навчальному про­ цесі Ярославського пед­ інституту широко ви­ користовуються науко­ во-популярні фільми Фільмотека тільки біо­ лого-географічного фа­ культету нараховує їх близько трьохсот. Цими фільмами ко­ ристуються не тільки студенти і викладачі, але й вчителі шкіл мі­ ста. Н а ф о т о : третьо­ курсник Є. Дегтярьов за підготовкою фільму. Х а й життя б 'є не тільки оволодіння навичка­ ми читання, але і вміння вести бесіду і викладати свої думки іноземною мовою в обсязі прой­ деного матеріалу. Практично це здійснюється добре продуманою системою ведення уроку. На опитування відводиться всього 10— 12 хв., а на пояснення та закріплення нового матеріалу — 30 — 35 хв. Урок, як правило, проходить у формі спокійної бесіди вчи­ теля з учнями, які уважно слухають його пояснення, чітко відповідають на запитання; в класі добра дисципліна. Урок закінчується хоровим виконан­ ням пісень іноземною мовою. У Берліні є Центральний ні­ мецький інститут наочних по­ сібників. Він виготовляє уна­ очнення з усіх предметів, у то­ му числі і з іноземних мов (граматичні і фонетичні табли­ ці, картини для опису, навчаль­ ні фільми тощо). В лаборато­ ріях інституту записуються піс­ ні, вірші, оповідання і навіть цілі п ’ є с и на іноземних мовах. Матеріал береться в основному з шкільних підручників. Інсти­ тут обладнаний найновішою зву­ козаписуючою і звуковідтворю­ ючою апаратурою. Численні спостереження по­ казали, що успіх багато де в чому залежить від учителя і його відношення до справи. У досвідченого, вимогливого до се­ бе і до інших педагога, який добре володіє іноземною мовою та методикою її викладання, уроки проходять жваво і ціка­ во, знання в учнів міцні і гли­ бокі. Позитивним у питанні вивчен­ ня та викладання іноземних мов у НДР є також міцний зв’язок викладачів вузів зі школами. Більшість з них працюють учи­ телями в середніх школах і постійно надають необхідну ме­ тодичну допомогу колективам цих шкіл. Німецькі вчителі, студенти і учні виявляють великий інтерес до нашої країни, до життя та праці радянських людей. ключем! Навчальний процес, громад­ готовку майбутніх учителів. скь е життя всього студентсько­ Можна без перебільшення гоколективу спрямовані на сказати, що газета «За педаго­ підготовку висококваліфікова­ гічні кадри» стала справжнім них учителів. Цьому підпоряд­ помічником дирекції і партійної ковані і наші «За педагогічні організації в боротьбі за підви­ кадри» — наш «пропагандист», щення якості навчання. Не об­ "агітатор» і «колективний орга­ минає газета і питань дисци­ нізатор». Розгорнеш газету — і пліни, побуту студентів, життя знайомишся з найрізноманітні­ в гуртожитку. І коли кому «не шими питаннями. пухом, а пером» дістається, та Доцент Д. Ф. Ніколенко у ще з «патретом», що супрово­ своїй цікавій статті «Про са­ диться віршованим текстом,— мостійність студента у навчан­ це допомагає. ні" висунув ряд важливих про­ Звичайно, газета наша ду­ позицій щодо поглиблення на­ же молода і за два роки уково-теоретичної підготовки має ще невеликий досвід, студентів. Багато було виступів а тому є і недоліки в її у газеті не тільки керівників роботі. Бувають ще такі окремі інституту і факультетів, а й номери, про які студенти гово­ студентів про політехнічну під­ рять: «Там тільки невистачає С. Борисовій та В. Б он д ар ю Д О Р О ГІ Н А Ш І С В І Т Л А Н О І В О Л О Д И М И Р Е ! У радісний час ваш ого к о м сом ол ьськ ого весілля, яке відбувається в д н і П ер ш отр авн я — свята весни і молодості, ш лем о найсердечніш і наш і в іта н н я і поздоровлення. Живіть у щ асті, р а д о щ а х і коханні. Х а й в а ш и м постійним супутником буде взаєм оповага, сердечна дружба, товариська п ід тр и м к а ! СТУДЕНТИ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО І ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТІВ. І. СІРЕНКО. відділу міжнародної інформа­ ції»: все репортажі, звіти, святкові статті, без життя і конкретних живих людей, напи­ сані в одному стилі, сухою мо­ вою. Не завжди газета доводить почату справу до завершення. Так і не було, наприклад, орга­ нізовано виступів навколо ці­ кавої статті Д. Ф. Ніколенка «А яка ваша думка?», хоч питан­ ня, поставлені в ній, не плід роздумів на дозвіллі, вони б’ють по живому, необхідному. Не завжди можна прочитати у від­ ділі «Слідами наших виступів», який же результат дав той чи інший критичний виступ газети. Недостатньо ще висвітлюєть­ ся життя комсомольської орга­ нізації, хоч, може, в цьому вин­ на і не газета; а якщо так, то треба було б більше критики на адресу комітету комсомолу. Можна ще багато називати не­ доліків у роботі газети, але ба­ гато що в поліпшенні її роботи залежить від нас, студентів. Потрібно, щоб студенти з усім, що цікавить, хвилює, що наболіло, звертались у газету «За педагогічні кадри», щоб від неї життя било ключем. А вли­ ти його в неї можемо ми самі. В. ЯРЕМЕНКО. Назустріч 4 річчю 0 ВЛКСМ До всіх комсомольців інституту! На рішення XI I І з'їзду В Л К С М комсомольці на­ шої групи вирішили відповісти ділом. Ми закликає ­ мо всіх комсомольців інституту перейти на самооб­ слуговування як в інституті, так і в гуртожитку. Наша група зобов'язується слідкувати за порядком і чи­ с тотою у 73 аудиторії, озелени ти її. Д ля цього ми встановимо чергування студентів, які будуть відпо­ відати за чистоту приміщення. Самообслуговування в кімнаті гуртожитку пол я ­ гатиме в тому, що ми будемо слідкувати за санітар­ ним станом, збереженням майна, а в разі поломки будемо проводити ремонт своїми силами. Сподіваємось, що на цей почин відгукнуться всі комсомольці інституту. За дорученням групи: В. РУДИК (Комсорг). А. ВАСИЛ Ь ЧУК (староста), Л. ФОРМАНЮК (профорг). К о м іте т ком сом олу та проф ком ін с ти ту ­ ту о гол ош у ю ть конкурс на кр ащ и й ф а ­ культетський вечір-огляд х у д о ж н ь о ї с а м о ­ д ія л ьн ості, присвячений 40-річчю В Л К С М . О гл я д буде проведено в ж о в тн і 1958 р. УМОВИ КО Н КУРСУ Факультетський вечір-огляд має бути тема­ тично пов’язаним з 40-річчям комсомолу. Як мінімум на вечорі повніші бути представ­ лені: хор у кількості 50 —60 осіб (у програмі його о б о в'язкове виконання о д н іє ї м о л о д і ж ­ ної факультетської пісні): індивідуальні виконавці - 1 2 - 1 3 ; з них сольних вокальних номерів — 5 — 6; художнього читання — 3 ; інструментальних номерів — 2; масових танцювальних номерів — 2. Буде враховуватися також оформлення за­ лу і організація масових ігор, танців тощо. Огляд проводитиме Художня рада студент­ ського клубу. Встановлюється п’ятибальна система оцінки номерів. Якщо факультет не виставить одного з но­ мерів програми-мінімум, Художня рада має право зняти 5 балів. Додаткова оцінка за кожного учасника са­ модіяльності — 2 бали. На факультетських вечорах не мають права виступати інститутські гуртки художньої са­ модіяльності. К р а щ і номери будуть в ід іб р а н і на ін с ти ­ тутськи й вечір. П ер ем ож ц ем в в а ж а ти м е ть ся ф акультет, який набере н ай б іл ьш у к іл ь к іс ть балів. П е р е м о ж ц і огл я ду будуть пр ем ійовані ек скур сією в Л е н ін гр а д . З ая вки від колективів на право участі в конкурсі п р и й м аю ться Х у д о ж н ь о ю ра­ д о ю до 20-го травн я ц. р. З В ІТУЄ КОМІТЕТ Л К С МУ У зв’язку з наближенням свя­ та молоді — 40-річчя ВЛКСМ значно активізувалась робота нашої комсомольської органі­ зації. Життя комсомольської орга­ нізації інституту завжди знахо­ дить живий відгук у серцях старшого покоління ленінців — комуністів. Цими днями партійне бюро інституту заслухало звіт про роботу секретаря комітету ЛКСМУ інституту т. Горбач. Як доповідач, так і ті, хто взяв участь в обговоренні, з задоволенням відзначили, що комсомольська робота в інсти­ туті ведеться зараз набагато краще, ніж у попередні роки. Але мова йшла не тільки про успіхи. Члени партійного бюро тт. Іващина, Підтиченко гово­ рили про те, що комсомольці виявляють мало ініціативи у ви­ рішенні побутових питань, не борються за чистоту примі­ щень, за культуру поведінки наших студентів. Товариші (члени комітету комсомолу!) Галух і Юрчен­ ко забули про свій високий обов’язок і безвідповідально по­ ставилися до дорученої їм спра­ ви. Слабкий контроль з боку се­ кретаря комітету і її заступни­ ків за роботою членів комітету привів до того, що за бездіяль­ ність комсомолець Юрченко був виведений із складу комітету комсомолу, на нього було на­ кладено суворе стягнення. У прийнятому рішенні на­ креслено ряд конкретних захо­ дів, здійснення яких дасть мож­ ливість студентській молоді гідно зустріти знаменну дату — 40-річчя ВЛКСМ. �Зміцнюються студентські зв'язки Прощаючись з Києвом... Чимало незабутніх вражень від перебування у вашому чудовому місті повезе з собою невелика сту­ дентська делегація Вільнюського державного пед­ інституту. Софіївський собор, Києво-Печерська лав­ ра, Золоті Ворота: музеї і театри, неповторна краса стародавнього міста, щирість і гостинність киян важко навіть сказати, що найбільше сподобалося нам! Цікавилися ми життям студентів, роботою НСТ, громадських організацій, гуртків художньої само­ діяльності тощо. Правда, ми були тільки екскурсан­ тами, і знайомство з життям вашого інституту мало дещо випадковий характер. Але сподіваємося, що наші зустрічі повторюватимуться. Зокрема, чекаємо вас, київські друзі, у Вільнюсі: і як екскурсантів, і як делегатів наших наукових конференцій; і навіть як учасників вашої студентської самодіяльності з темпераментними українськими танцями та мелодій­ ними народними піснями. Ми глибоко вдячні багатьом товаришам, які ви­ явилися і гостинними господарями і ерудованими гідами. За щирий прийом дозвольте сказати вам наше сердечне литовське «асій»! СТУДЕНТИ ВІЛЬНЮСЬКОГО ПЕДІНСТИТУТУ. Нещодавно на запрошен­ ня Наукового студентського товариства Вільнюського педінституту делегація на­ ших студентів у складі 5 чо­ ловік побувала в м. Вільню­ сі, де взяла участь у роботі наукової студентської конфе­ ренції, присвяченої 70-річчю з дня народження А. С. Макаренка. Члени делега­ ції — студенти К. Янков­ ський (фізико-математичний факультет), Р. Палій, Н. Ко­ валенко (мовно-літературний факультет), Г. Діаківська, Г. Новицька (педагогічний фа­ культет) познайомилися з роботою студентських орга­ нізацій інституту, побували у визначних місцях старо­ винного міста. не має своєї друкарні. Це та­ кож ускладнює і випуск сту­ дентської багатотиражної газе­ ти «Советский студент». За рішенням уряду Литов­ ської РСР на набережній р. Не- епло і привітно зустріли т нас наші нові друзі. На протязі всього часу ми відчува­ ли товариську увагу і піклуван­ ня про нас з боку литовських товаришів. Вільнюський державний пе­ дагогічний інститут знаходить­ ся на вул. Горького, у примі­ ріс розпочалося будівництво щенні колишнього монастиря нового приміщення педінсти­ базиліян. Це невеликий три­ туту. З усіх архітектурних пам'ят­ поверховий будинок. Крім ЦЬО­ ників міста найбільш значними ГО основного корпусу, є ще є костьол Петра і Павла та ко­ три філіали, які розміщені у різ­ стьол Анин. Костьол Петра і них кінцях міста. Павла побудований у XVII ст. По кількості студентів В його створенні брали участь ВДПІ — один з найбільших близько 200 майстрів. Керували вузів Литви. В ньому навча­ роботою італійські скульптори ються 6100 студентів, з них Перетті і Галлі. Будівництво і 2200 — на стаціонарі. Інститут оформлення костьолу тривало має 7 факультетів: литовської майже 40 років. У ньому є мови і літератури, російської близько 4000 різних скульптур, мови і літератури, географіч­ з яких 2000 — зображають лю­ них, природничих та хімічних дей, причому ні одна з них не наук, іноземних мов, фізичної повторюється двічі. культури, музики та фізико-ма­ З пам’ятників стародавньої тематичний. В інституті є від­ готики вражає своєю красою повідні спецкабінети, читальний костьол Анни, побудований у зал, фізичні лабораторії і май­ XVI ст. з фасованої цегли 33 стерні. У кабінетах дуже зруч­ форм. ні для роботи столи, що мають Ми відвідали університет­ посередині перегородку і на­ ську бібліотеку і книгосховище, стільні лампи. де нараховується близько 1 млн. В інституті працює Наукове 600 тис. книг. Дуже цікавим є студентське товариство, яке на­ відділ рукописів і стародавніх раховує у своєму складі близько книг (понад 8 млн. листів). Тут 600 студентів. НСТ має сім зберігається книга відвідувачів, секцій (відповідно факульте­ яка ведеться вже 100 років. У там). Голова НСТ — студент цій книзі поставили свої підпи­ ІІІ курсу географічно-природ­ си члени нашої делегації. ничого факультету Доомас Сма­ Ми відвідали також литов­ люкас. ську школу № 1 ім. Антонаса НСТ видало три збірники на­ Венуоліса. дитячий садок, укових робіт викладачів та сту­ Художній музей, Музей рево­ дентів. Але випуск збірників люції і меморіальний музей утруднюється тим, що Інститут О. С. Пушкіна. Побували ми і в Литовському державному академічному те­ атрі драми, де з інтересом ди­ вилися національну драму А. Ліобітте «Утоплена». Велике враження справила на нас знаменита старовинна башта замку на горі Гедеміне­ са, яка височить у центрі міста. З башти ми довго милувалися чудовою панорамою' міста. Багато у нас залишилося хо­ роших вражень, теплих спога­ дів, але найтепліші і найприєм­ ніші з них — про жителів міста та студентів інституту, про їх ввічливість і увагу, особливо до жінок і гостей. Ми були, напри­ клад, свідками того, як на зу­ пинці тролейбуса чоловіки ввіч­ ливо пропускають без черги ж і­ нок, як студент відкриває двері і пропускає вперед студентку тощо. Користуючись нагодою, ми вітаємо наших литовських дру­ зів з святом Першотравня. 9 т р а вн я День Перемоги радянського народу і його Збройних Сил над гітлерівською Німеччи­ ною. яких послали підірвати танк один загинув на висоті, а дру­ гого фашисти по-звірячому за­ катували. Через півгодини ворог пішов у контратаку. При допо­ М о З І кулеметників, які підоспі­ л и до н а с , німців було відкину­ ИПЕНЬ 1944 РОКУ, Вій­ то, і наші автоматники захопи­ ська Третього Прибалтій­ ли гребінь висоти. ського фронту після ж орсто­ Необхідно було підірвати во­ ких і тривалих боїв прорвали оборону німців між Псковом і рож ий танк, який у взаємодіїз Островом. Групи німців, вибиті піхотою не давав можливості з передньої лінії оборони арти­ нашим гарматам розпочати об­ лерійським вогнем і навальним стріл. У поглядах бійців, звернених ударом бронетанкових частин, не змогли втриматися і, кидаю ­ на мене, я бачив чекання нака­ чи техніку, зброю, залишаючи зу. Кожен піде його виконува­ склади з боєприпасами, швидко ти. але чи у кожного вистачить сили волі повзти по висоті відкочувалися назад. Через кілька днів після про­ знаючи, що це майже вірна риву Псковського оборонного смерть? Кого послати? І я зга­ рубежу передові ударні групи дав слова начальника училища наших військ підійшли до р. Си­ перед строєм курсантів-випуск­ ньої — кордону Естонської ників: «Коли ви зіткнетесьз неріш учістю ваших підлеглиху РСР. важкого бойового Було душно від спеки і хмар виконанні сірої пилюки; сонце нещадно завдання, д ійте особистим при­ Г. ДІАКІВСЬКА, кладом. Покажіть бійцям свою палило висохлу землю. Г. НОВИЦЬКА. Після загибелі комбата я сміливість, рішучість». Передавши командування ба­ Н а ф о т о: Вільнюський дер­ прийняв командування бата­ реєю самохідних установок. Р а ­ тареєю командирові II взводу жавний університет ім. В. Кап­ зом з невеликим десантом ав­ я під кулеметним вогнем поповз сукаса. томатників ми розмістилися на через висоту. Від ПИЛЮГИріза­ краю великого, з горбами та ло в очах, мучила спрага. Над долинами поля, засіяного ж и­ головою свистіли кулі, та вті том. За ним — річка Синя і висе­ хвилини я не думав про мож ­ лок Красне. Там — німці, які ливу смерть. Мене душила не­ вже встигли пристрілятися. На­ нав исть до ворога, хотілося шу передню самохідну установ­ будь-що доповзти, помститися за ку, як тільки вона виїхала н а товаришів. Танк уже зовсім горб, підбили. Рвалися снаряди, близько... Останнє зусилля. з відкритого люка шугали довгі Я піднявся, кинув гранату. В язики яскравого полум’я. Екі­ ту ж мить мене щось різнуло паж не встиг вискочити, і кор­ в плече, в спину. Оглушливий пус бойової машини став його | вибух підкинув башту танка братською могилою... стало тихо-тихо... За першим гребенем стояв Свідомість повернуласяд о ворожий танк, вкопаний в грунт. мене вже у польовому госпіталі. Його не досягали снаряди на­ Рана не була важкою. Невдовзі ших гармат, зате кожна маши­ я повернувся до бойових друзів. на, що з ’являлася на дорозі, була для німців зручною мішен­ В. ІЗРАЇЛЯНТ. ню. Танк затримував наш рух студент II курсу фізикоуперед. З двох автоматників, математичного факультету. Л Н Е В Д А ЛИ Й В И С Т У П Декілька днів у спор­ тивних залах столично­ го університету прохо­ дили змагання між найсильнішими фехту­ вальниками вузів мі­ ста. Жіноча команда ін­ ституту в складі Д. Гладишко, Т. Житні­ кової, Р. Андрієвської, Н. Великої та А. Крючкової виступила значно нижче своїх можливостей і програ­ ла нашому основному противнику — команді інституту харчової про­ мисловості з рахунком 4 :5 . У команди КПІ наші фехтувальниці ви­ грали з рахунком 5 : 4. Наша команда вийшла на II місце у своїй гру­ пі і на V — у загаль­ ному заліку. Краще за інших ви­ ступила чемпіонка ін­ ституту, третьорозряд­ ниця Діна Гладишко (фізико - математичний факультет). Вона вико­ нала нормативи розря­ ду і відкрила рахунок перемог на виконання І розряду. Погано виступила чо­ ловіча команда в скла­ ді спортсменів II роз­ ряду Ю. Петенка, А. Прокопенка і Я. При­ ганца в змаганнях на рапірах. Члени коман­ ди програли всі зустрі­ чі і зайняли останнє місце. У боротьбі на багне­ тах успішно виступав М. Біляк (мовно-літе­ ратурний факультет), який вперше брав участь у змаганнях. Значно гірше виступи­ ли досвідчені бійці С. Бородавка та В. Бор­ цов. У змаганнях з ес­ падр она команда в складі М. Солдатенка, Ю. Корольова та Ю. Рудя провела ряд зу­ стрічей у гострій, на­ пруженій і цікавій бо­ ротьбі. Студенти Ю. Рудь та М. Солдатен­ ко вперше виконали нормативи II розряду, а Ю. Корольов здобув три перемоги над пер­ шорозрядниками і чо­ тири — над другороз­ рядниками, відкривш и рахунок на виконаная І розряду всесою зної класифікації. Цікавою була зу ­ стріч між студентом інституту ф ізку л ьту ­ ри А. Стрельцовим (який виконав норму майстра спорту) і тре­ тьорозрядникам Ю. Р у­ дем (фізико-математич­ ний факультет). У змаганнях ш па­ гістів взяли участь М. Войналович, В. Ц иган­ чук і А. Лисенко. На цей раз суддею був електрофіксатор. При допомозі цього ап ара­ та уникаютьоя мож ли­ ві помилки у визначен­ ні переможця бою. Блискучу перемогу над чемпіоном У країни 1957 року А. Р яб и кі­ ним (політехнічний ін­ ститут) одержав тре­ тьорозрядник Б. Ци­ ганчук. М. Войналович та А . Лисенко здобули ряд перемог над пер­ шорозрядниками інсти­ тутів фізкультури, ін­ ж енерно - будівельного театрального та інсти­ туту харчової пром ис­ ловості. Проте, незважаючи на досягнуті успіхи,в цілом у команда наш о­ го інституту виступила набагато нижче своїх можливостей. І це, на­ самперед, тому, що під­ готовка до змагань не була систематичноюі наполегливою. 1 7 — 18 травня від­ будеться II тур спарта­ кіади. Нашій команді необхідно зробити все, щоб завоювати право брати участь у зональ­ ній першості вузів У РС Р. С. Колчинський тренер команди Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 9 (56) (30 квітня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-09-09 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 9 (56) (30 квітня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/102 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/3a5e1b43bc03225679a2c6f8f7b3efe6.pdf 10c9fa09128607ece679379abfdf7e4d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО 22 квітня 1958 року ВІВТОРОК № 8 ( 55 ) Ціна 15 коп. Всі нації прийдуть до соціалізму, це неминуче, але всі прийдуть не зовсім однаково, кожна внесе своєрідність в ту чи іншу форму демократії, в ту чи іншу різновидність диктатури пролетаріату, ІДЕЇ ЛЕНІНА ОСВІТЛЮЮТЬ НАШ ШЛЯХ ніж Канада, і майже стільки, ьогодні радянський народ і С все прогресивне людство скільки виробляє Франція, ФРН відзначають знаменну дату — та Італія разом взяті. 88 роковини з дня народження Важливим кроком у дальшо­ Володимира Ілліча Леніна, ге­ му піднесенні сільського госпо­ ніального творця Комуністич­ дарства є заходи, накреслені ної партії, організатора першої Постановою лютневого Плену­ в світі соціалістичної держави, му ЦК КПРС і сесією Верхов­ вождя і вчителя трудящих ної Ради СРСР по дальшому всього світу. розвитку колгоспного ладу і На земній кулі немає іме­ реорганізації машинно-трактор­ ні більш близького і рідно­ них станцій. Практичне здійс­ го серцю простої ЛЮДини, ніж нення цих заходів створить ще ім’я Леніна. Воно звучить на кращі умови для розвитку про­ всіх мовах світу як символ дуктивних сил сільського гос­ звільнення людей праці від подарства. кайданів капіталістичного раб­ З кожним днем все більше ства, як прапор боротьби тру­ зростає авторитет нашої країни дящих усіх країн за мир, демо­ на міжнароднії! арені. Мільйо­ кратію і соціалізм. ни простих людей бачать у Ра­ Безсмертний подвиг В. І. дянському Союзі прапоронос­ Леніна полягає в тому, що він ця миру і схвалюють його не тільки відстояв і захистив миролюбну зовнішню політику. вчення основоположників на­ За останні роки СРСР з ме­ укового комунізму — Маркса і тою пом’якшення міжнародної Енгельса від перекручень різ­ напруженості скоротив свої них ворогів робітничого класу, Збройні Сили більше, як на 2 але й всебічно розвинув його мли. чоловік. Особливо велике далі. значення має рішення сесії Все своє полум'яне життя, Верховної Ради СРСР про всю силу свого генія Ленін від­ одностороннє припинення ви­ дав справі Комуністичної пар­ пробувань атомної і водневої тії. Він не тільки розробив вчення про партію нового типу, зброї. Воно викликало велике задоволення у всіх прихильни­ але й створив таку партію. ків миру. Миролюбні народи Під керівництвом Комуні­ стичної партії, на чолі з Лені­ всіх країн вимагають від уряду ним трудящі нашої країни СШЛ і Англії наслідувати при­ здійснили Велику Жовтневу клад Радянського Союзу і цим соціалістичну революцію і ство­ самим позбавити людство від рили нову соціалістичну дер­ загрози винищувальної ядерної жаву, державу робітників і се­ війни. лян, відстоявши її в ід зазіхань В. І. Ленін був великим ін­ всіх і всіляких ворогів. тернаціоналістом і мріяв про Послідовно здійснюючи ленін­ майбутню співдружність народів ський план комуністичного бу­ різних країн. Ця ленінська мрія дівництва, наша країна за роки перетворена в дійсність. Радян­ радянської влади по рівню про­ ський Союз уже давно не є єди­ мислового виробництва вийшла на ІІ місце в світі. Порівнюючи ною соціалістичною країною. з дореволюційним часом, про­ Соціалізм тепер перетворився мисловість СРСР зросла біль­ у могутню світову систему, яка ше, як у 33 рази, в тому числі об’єднує близько одного мі­ виробництво засобів виробни­ льярда чоловік. Відносини між соціалістични­ цтва — в 74 рази, випуск про­ дукції машинобудування — ми країнами побудовані на ленінських принципах проле­ більше, як у 200 разів. тарського інтернаціоналізму і Виконуючи заповіти В. І. Ле­ ніна, Комуністична партія на дружби між народами, що є ве­ основі успішного розвитку про­ ликою запорукою для успішно­ мисловості створила найпередо­ го будівництва соціалізму. В ці дні, коли радянський віше у світі механізоване сіль­ ське господарство. Сільське народ і все прогресивне люд­ господарство нашої країни має ство відзначають 88-річчя з більше, як 1 млн. 700 тис. трак­ дня народження В. І. Леніна, торів та понад 450 тис. зер­ на весь світ лунає першотрав­ нових комбайнів і дає товарно­ невий заклик ЦК КПРС: го зерна майже в три рази біль­ Під прапором марксизмуше, ніж в 1913 році. ленінізму, під керівництвом партії — впе­ Одна Україна виробляє пше­ Комуністичної ниці майже в два рази більше, ред, до перемоги комунізму! в той чи інший темп соціалістичних перетворень різних сторін суспільного ж иття. САВА ГОЛОВАНІВСЬКИИ С л о Ленінські дні в інституті В. І. ЛЕНІН. в о Разом з усім на­ родом колектив на­ шого інституту уро­ чисто відзначає 88 річницю з дня на­ родження великого Леніна. В усіх академіч­ них групах були про­ ведені бесіди, при­ свячені цій знамен ній даті. На факуль­ тетах для виклада­ чів і студентів про­ читано лекції про життя і революцій­ ну діяльність Лені­ на, про Комуністич­ ну партію, яка не­ ухильно втілює в життя безсмертні ленінські заповіти. Викладачі історії про Л е н і н а Що б не робив, осяйну й молоду мою Що б не сказав я, дорогою битою зводячи землю з руїн, певно йдучи до вершин, скрізь і завжди неминуче я думаю: завше себе я самого запитую: як би як би зробив сказав він? він? Поглядом пильним свій край осягаючи в братстві племен і країн, сяю й радію, завж ди уявляючи, як би радів він. партії і комітет ЛКСМУ організув а­ ли для студентів інституту екскурсії до Київського фі­ ліалу музею В. І. Леніна. В Інституті від­ крито книжкову ви­ ставку, де представ­ лені праці Володи­ мира Ілліча та чис­ ленні твори про його життя і діяльність. Силами працівни­ ків кабінету марк­ сизму-ленінізму об­ ладнано фотовітри­ ни, на яких відобра­ жено різні сторони кипучої і багато­ гранної діяльності вождя. В інститутському кінолекторії було організовано пере­ гляд революційних фільмів, присвяче­ них Іллічу. В суботу, 19 квіт­ ня, відбувся уро­ чистий вечір про­ фесорсько - викла­ довського складу, студентів і адміні­ стративно - техніч­ ного персоналу. Пе­ ред присутніми з до­ повіддю про Леніна виступив зав. ка­ федрою історії пар­ тії т. Тендерес Л. П. Після доповіді для присутніх був даний великий кон­ церт, в якому взяли участь студенти ін­ ституту та учні шкіл міста. �На чому тримається релігія* Володимир Ілліч усміхнувся Восени 1920 р. Ленін поїхав на полювання в с. Монін о, роз­ і сказав: — Адже все життя кривити ташоване за 70 к м від Москви. Там він зустрівся з жителем душею — це страшно, га? При­ цього села Предтечиним. По­ знайтесь! Предтечин, розвівши руками вертаючись з полювання, Ленін дізнався, що Предтечин свя­ ухилився від прямої відповіді, щеник. Між ними відбулася але промовив: — Я сам часто дивуюсь: ба­ розмова. — Послухайте,— почав Во­ чить мене усе село, знає, що я лодимир Ілліч,— про вас ходять направо і наліво порушую ре­ чутки, що ви священик. Що, це лігійні правила, а ходятьу церкву, слухають і вірять мені. правда? — А чому б вам не відрек ­ — Правда. Я перебуваю в духовенстві близько двадцяти тися? Ви ж могли б зайнятися якоюсь корисною працею. років. Предтечин махнув рукою. — Не розумію, який же ви — Пізно. Вік уже не той. священик? Голова у вас стри­ жена, одяг звичайний, і на моїх У мої роки займатися якимсь ремеслом — важко. А церква очах ви вбивали тварин. Предтечин усміхнувся і після мене все ж таки забезпечує.З цим варто рахуватися. Мій дід паузи відповів: — Я розумію ваше здиву­ був попом, батько — також, ну вання. Моя зовнішність і моя і я пішов по тій самій стезі. поведінка не в ладах з релі­ Інерція! І що найбільш дивногією... Це правда. і батько і дід дуже смутно ві­ — А переконання? Невже ви рували..,. Одне слово — профе­ служите релігійному культу по сія! щирому переконанню? Ми наблизились до будинку Предтечин зрозумів, щ о пе­ Предтечина. Уже вечоріло. По­ ред ним людина, з якою потріб­ трібно було збиратися в доро­ но або говорити відверто, або гу, щоб ДО приходу НОЧІ прибу­ зовсім припинити розмову. ти в Москву. Прощаючись з — Бачите,— промовив в ін ,— Володимиром Іллічем, Предте­ я служитель культу тільки в чин якось винувато сказав: — Не о судіть, громадяни­ певний час, по неділях... н е ,— багато н а цьому світі вся­ — Як вас зрозуміти? — Переконання не завж ди к их суперечностей... Ви приїз­ йдуть у ногу з професією. В діть до н ас, пополюємо. Ця зу стр іч справила вражен­ житті це спостерігається часто. ня н а Володимира Ілліча. Си­ чаючи їх на сторону Радянської * С. К. Гиль, «Ш есть лет с дячи рядом зі мною в машині влади. «...С отні тисяч учите­ В. И. Лениным». Изд. «М оло­ він ск азав: лів,— говорив Ленін,— це є — Бачили, товаришу Гіль, апарат, який повинен рухати дая гвардия», 1957, стр. 7 5 — роботу, будити думку, боротися 76. на чому тримається релігія? з забобонами, які ще й досі іс­ нують у м асах». Виконуючи вказівки В. І. Леніна, партія і уряд високо цінять працю вчителя і ство­ рюють всі умови для його Особливо він люби в В. І. Ленін був прекрасним зики. наукового, політичного і за ­ Бетховена і Чайков­ знавцем мистецтва й літерату­ твори гальнокультурного росту. В нашій країні вчитель ко­ ри, любив і глибоко знав музи­ ськ ого, зокрем а сонату «A ppas­ ристується величезним довір’ям ку, вважаючи її могутнім за со ­ s io n a ta » великого німецького і пошаною. композитора та 6-ту симфонію Радянські вчителі щасливі бом пропаганди. Велику увагу він приділив генія російської музики. тим, що живуть і працюють у першій соціалістичній державі, розучуванню революційних пі­ Висловлювання великого вож ­ створеній великим Леніним і сень — «М арсельєзи», « В арш а­ дя і його оцінка музичних тво­ керованій Комуністичною пар­ тією. Вони віддають всі свої в’янки» та інших, які «о б ’єдну­ рів відіграю ть велику рольу сили, досвід і знання на те, щоб ють почуття, думки і волю м ас». розвитку прогресивного музич­ вирощувати свідомих будівни­ Надзвичайно високо цінив ного мистецтва всіх країн. ків комунізму. Володимир Ілліч дійсно худож­ А. СПІВАК ні твори професіональної му­ М. ЗА Д ЕСЕН ЕЦ Ь. Турбота про вчителя У ряді своїх статей, промов на учительських з'їздах, допо­ відей і листів Володимир Ілліч ставив як одне з основних зав­ дань у галузі освіти — зробити радянського вчителя пропаган­ дистом передового наукового світогляду, провідником ідей комунізму і комуністичної мо­ ралі. Рішення цього питання ви­ магало порівняно тривалого ча­ су, бо ж треба було, з одного боку, перевиховати старі кадри вчителів, а з другого — підго­ тувати нові кадри, виходців із робітників і селян, які були б тісно зв'язана з партією, з її ідеями. Викриваючи класову приро­ ду старої школи, В. І. Ленін підкреслював, що «наша спра­ ва в галузі шкільній є також боротьба за повалення буржуа­ зії. Ми відкрито заявляємо, що школа поза життям, поза полі­ В ІЧ Н О тикою — це брехня і лицемір­ ство». Уже на першому році існу­ вання Радянської влади Володи­ мир Ілліч вважав неприпусти­ мим для учительства «...обме­ жувати себе рамками вузької учительської діяльності» і за­ кликав злитися з боротьбою трудящих за зміцнення Радян­ ської держави, « з в ’язати свою діяльність із завданнями соціа­ лістичної організації суспіль­ ства». Ця ленінська вказівка лягла в основу радянської педа­ гогіки і стала одним із к ерів­ них принципів у її розвиткові. Виключну увагу приділяв В. І. Ленін піднесенню прести­ жу вчителя в очах трудящих мас — робітників і селян, ви­ магав встановлення правильно­ го відношення партії і органів радянської влади до народного вчителя. Він наполягав на не­ обхідності терпляче виховува­ ти вчителів, поступово залу­ Ж И В И Й! В історії є імена людей, які залишаються безсмертними в серцях народу. В історії радян­ ського наро д у , в історії Кому­ ністичної партії таким безсмерт­ ним є ім’я В. І. Леніна — вож­ дя робітничого класу, засновни­ ка Комуністичної партії і Ра­ дянської держави. Пам’ять про великого генія і «самого человечного человека» живе і буде вічно жити у сер­ цях трудівників всієї земної кулі. Тому цілком закономір­ ним є той фант, що безсмерт­ ний образ генія знайшов своє відображення у творах мисте­ цтва і літератури багатьох на­ родів світу, хоч повністю від­ творити велич такої людини не­ можливо, про що і за життя Леніна говорив поет М. Полє­ таєв: Перо, резец и кисть не в силах Весь мир огромный охватить, Который бьется в этих жилах И в этой голове кипит. («Портретов Ленина не видно...»). При створенні образу вождя письменники багато вчились у Горького і Маяковського, яким вдалося відтворити образ Леніна з найбільшою повнотою і яскравістю. За визначенням Горького, Ленін — «Человек с большой буквы», «револю­ ционер небывалого гигантского размаха». Наші письменники намага­ ються відтворити всі етапи життя і діяльності вождя, його характерні риси. Подаючи портрет Леніна, М. Рильський за допомогою епітетів підкреслює мудрість і простоту, людяність і велич Леніна-вождя: З жестом суворим і простим, З усміхом мудро-ласкавим, Гордим, небаченим зростом Зріс він над світом іржавим. Про молоді роки вождя роз­ повідає В. Степанюк («Моло­ дість вождя»), порівнюючи Леніна з факелом, який освіт­ лює шлях волзьким трударям. З Леніним тісно зв’язана істо­ рична доля і українського на­ ВЕЛИКИЙ ЦІНИТЕЛЬ МУЗИКИ роду, про що в символічному нів комуністів, а його образ — плані розповідає Ф. Бурлака у найвищим для них зразком. Ко­ муністи — це бійці за свободу романі «Напередодні». В. І. Ленін провів велику ро­ і щастя народу, вони боту по створенню марксист­ ...носять на грудях гарячих ської газети «И скра», через завжди, Як Леніна частку, партійні яку і поширювались серед тру­ білети. дящих ленінські ідеї — доро­ (Д. Луценко). говказ у боротьбі: Ленін як виразник інтересів Її слова ясні, пророчі, При тьмянім світлі, уночі. народу, став найріднішим для Читали пітерські робочі, трудящої людини. Очі трудя­ Читали лодзинські ткачі, щих світилися щастям, Її живий незгасний промінь В найдальші закутки проник: ...коли Ленін промовив Її, як скарб у біднім домі, з трибуни: Беріг одеський портовик. — Людям землю і мир — Із уст в уста, з грудей для людей! у груди,— (Я. Ш порта). Вона несла тепло у люди. Ленін — це титан, який до­ Як частку серця Ілліча. поміг знищити світ гноблення. (М. Негода). Мисль Леніна, слово Леніна Так, він титан, бо «ти тан ів» були наснагою для пролетарів. Скинув з золочених тронів... Товаришу, великий дальній (М. Рильський, «Л ен ін»), друже! Могутній спокій слів твоїх У характері Леніна гарм оній­ і фраз, но поєднувався геній проле­ їх людська ясність, їх тарського стратега-револю ціо­ влучання дуже, нера і простота, чуйність у Продумане, відчутне сотні ставленні до рядової людини. р а з,— О, скільки сил вливав нам Він, як ніхто, умів просто, пов душі ти товариському підійти до лю­ Своїм безстрашним дини. прагненням мети! Сормовський робітник Дмит­ (М. Бажан). Велич Леніна в тому, що його ро Павлов у відповідь на запи­ вчення стало здобутком мільйо­ тання Горького про те, яка са­ ма ви разна риса, В. І. Лен а ін відповів: «Простий, як правда". Таку ж простоту і одночасно геніальність показує і О. К ор­ нійчук у своїй драмі «Правда". С м ерть в зя л а у народа"ре­ волюции и сына и отца»,але не зм огла взяти його безсмерт­ ного вчення — ленінізм, який освітлю є ш лях народам. «Н е вм ер мільйонний ЛенінС Р С Р » , стверджує М. Баж ан («2 1 січня 1924 р.»). Ц ю ж думку проводить і В. Сосю ра у п оезії «Траурний марш". Під керівництвом Комуністич­ ної п а р т ії радянський народ втілю є в ж и ття заповіти Ілліча. Ленін ск різь, в бою І В труді ж иве і діє разом з радянським народом. Рідна Комуністична партія щ е ви щ е піднесла великий п ра­ пор ленінізму. Благо народу, за яке дбав Ленін, — найвищий закон для партії: Коли читаєш постанови Ц К про щ астя для людей, Ми чуєм в цій партійній мові Величчя ленінських ідей (В. Бичков) Г. ГАЙДАЙ �Молоді п о т р іб н і жит т єрад існь Н а з у с т р іч і б а д ьо р іст ь У своїй промові на III з ’їзді комсомолу в. І. Ленін закликав молодь учитися комунізму, вчитися будувати комуністич­ не суспільство. В. І. Ленін, як іК. Маркс, зв'язував фізичне виховання з боротьбою молоді за побудову комунізму. Керуючись вказівками вож­ дя, ІІІ З’ЇЗД КОМУНІСТИЧНОЇ СПІЛ­ КИ молоді визначив місце і зна­ чення фізичного виховання в загальній системі комуністично­ го виховання. «Фізичне виховання підро­ стаючого ПОКОЛІННЯ Є ОДНИМ з необхідних елементів загальної системи комуністичного вихо­ вання, спрямованого до ство­ рення гармонійно розвиненої людини, творця-громадянина комуністичного суспільства... фізичне виховання передбачає також безпосередньо практичні цілі: 1) підготовку молоді до трудової (виробничої) діяль­ ності і 2) до збройного захисту соціалістичної Вітчизни». 40 річчю Перебуваючи в тюрмі, Ленін В. І. Ленін вказав і на основні засоби, за допомогою щодня займався ранковою гім­ яких можливе успішне р о зв’я­ настикою, і це йому допомагало зберегти своє здоров’я. зання поставлених завдань. У своїх спогадах К. Цеткін Про любов В. І. Леніна до перераховує ті поради, які спорту розповідає колгоспниця Ленін пропонував молоді для с. Шушенського Попкова: «М е­ занять. ні тоді було років десять — «М олоді,— говорив Ленін,— одинадцять. Ніколи я не забу­ особливо погрібні життєрадіс­ ду, як ми зустрічалися з Воло­ ність і бадьорість. Здоровий димиром Іллічем на катушці і спорт — гімнастика, плавання, на катку. Він з нами, дітьми, екскурсії, фізичні вправи р із­ дружив. Організовував він мо­ ного роду,— різносторонні сть лодь і малих дітей і будував їм духовних інтересів, вчення, роз­ катушку. Каток В. І. Ленін ро­ бір, дослідження, і все це, ПО бив сам, а ми завжди вертілися можливості, сумісно». біля нього, допомагали йому, Володимир Ілліч сам систе­ нам дуже було цікаво дивити­ матично займався фізичними вправами і в юнацькі і в зрілі ся, як великий політичний дядя роки. Літом він купався, їздив спритно катається на ковзанах на велосипеді, катався на чов­ і не падає». ні, вудив рибу, ходив на полю­ Цей ленінський досвід особи­ вання, робив тривалі прогулян­ ки, туристські подорожі. Зимою сто вчити дітей є дуже по­ В. І. Ленін захоплювався ков­ вчальним для батьків і учите­ занами, лижами, полюванням. лів. К. Р Е Ч И Ц Ь . Займався він усім цим охоче. В добру путь 14—16 к вітн я в н аш ом у інституті проходила н ау к о в а студентська к о н ф ер ен ц ія. На пленарному за сід а н н і з вступним словом ви ступ и л а директор ін сти ту ту М . М . Підтиченко; із зв іт о м про роботу Н СТ — Т . Ф . Б у ­ гайко. 15— 16 к вітн я п р ац ю вал и окремі секції: ф ізи к и , м а т е ­ матики, методики м ат е м а т и ­ ки, мови, л іт е р а т у р и і с у ­ спільних наук, п ед агогіки , психології, д е ф е к то л о гії, м у ­ зики. Нижче ми р озп о від аєм о про роботу сек ц ії р осій ськ ої літератури. На засіданнях секції було за­ слухано сім студентських допо­ відей: дві з методики літерату­ ри (Г. Матвійчук і Г. Висо­ цької), одна з української літе­ ратури (О. Білошицької), дві з російської літератури (Н. Бала­ бан та Е. Завгородньої) і дві з філософії (С. Лук’янчук та П. Толочко). Студенти, аспіранти, викла­ дачі ув аж но, з великим інтере­ сом прослухали наукові допо­ віді. А послухати і справді було що. Перебуваючи в школах на практиці, цікавий матеріал з і ­ брали студентки Г. Матвійчук і Г. Висоцька. Правда, в они ще не змогли зробити необхідних узагальнень, але час, проведе­ ний в школах, не пропав для них марно. Приємно було слухати вдум­ ливу змістовну доповідь О. Б і­ лошицької, в якій тонко пере­ дано привабливість жіночих об­ разів О. Кобилянської. Великий інтерес викликала доповідь Н. Балабан, яка зумі­ ла заглянути в творчу лабора­ торію великого майстра слова О. М. Толстого і яскраво відо­ бразила художні засоби, які ви­ користав письменник для ство­ рення образу Рощина («Ходін­ ня по муках»). Вдалою була і доповідь Е. Завгородньої. Вона показала розвиток теми революційної Батьківщини в Жовтневих пое­ зіях О. Блока і В. Брюсова. При обговоренні доповідей одностайно було відмічено, що В Л К С М Честь групи— честь кожного з нас 3 Далекого Сходу і Сибіру, ку. За довгими столами роз­ Казахстану й Уралу, з Украї­ ташувалися господарі і гості — ни, Прибалтики — з усіх кінців вихованці А. С. Макаренка неозорої Вітчизни з'їхалися до тт. Стомахін, Кравченко, Васи­ Великого Кремлівського пала­ левська. цу представники багатомільйон­ З великим інтересом прослу­ ної армії молодих ленінців, щоб хали присутні їх розповіді про підвести підсумки чотирирічної життя в колонії, про Антона роботи, обговорити насущні пи­ Семеновича. Багато сміху ви­ тання сьогоднішнього дня. кликало читання уривка з по­ XIII з'їзд комсомолу прохо­ вісті «ФД-1», де А. С. Мака­ див у дні підготовки до славно­ ренко розповідає про Васю го ювілею — 40-річЧя ВЛКСМ. Кравченка, який знаходився се­ Йдучи назустріч ювілею, ред гостей. На закінчення вечора госпо­ комсомольські групи інституту розгорнули змагання за гідну дарі частували гостей чаєм. зустріч цієї знаменної дати. Зустріч пройшла дуже ці­ Велику і благородну роботу каво, у теплій, невимушеній проводять комсомольці 43 гру­ обстановці і с правила на всіх пи фізиків (комсорг — О. Лит­ незабутнє враження. винова). Цю групу ще з мину­ В 43 групі — хороший, друж­ лого року міцна дружба зв ’язує ний колектив. Тому там змі­ з вихованцями дитячої колонії. стовна робота, висока успіш­ Комсомольці виїжджають у ність, хороша дисципліна. колонію з концертами, до­ Та, на жаль, ще не всі ком­ помагають вихованцям у на­ сомольські групи активно вклю­ вчанні. Особливо бажані гості чилися в змагання. в колонії комсомолки Л. Ор­ Комсорги деяких груп, на­ ловська. 3. Попель, Г. Сухенко приклад, 31-ої фізиків — А. Во­ і ін. Вони не тільки допомага­ скобойнікова, 22 групи фізиків— ють колоністам організувати Т. Сизон, не провели навіть ком­ роботу, а й самі беруть активну сомольських зборів по обгово­ участь у самодіяльності заго­ ренню умов змагання, не поста­ нів. вили перед комсомольцями Кон­ Комсомольці групи часто про­ кретних завдань. Тому не див­ водять цікаві тематичні гру­ но, що в 22 групі комсомоль­ пові вечори. Їм ніколи скучати. ське життя нудне і однома­ Назавжди залишиться в па­ нітне. Та про яку роботу в цій гру­ м’яті студентів останній вечірзустріч з в ихованцями Антона пі може йти мова, коли ком­ сомольці до цього часу не мо­ Семеновича Макаренка. До вечора готувалися з вели­ жуть поставити на своє місце ким захопленням, роботи виста­ такого ледаря, як А. Обертос?! чало всім. Галя Сухенко, Галя З року в рік він має незадовіль­ Костюченко, Ліна Черська за­ ні оцінки, а група не виявила прошували гостей, 3. Попель, комсомольської принциповості і В. Михайленко, Л. Орловська до цього часу не поставила пи­ готували художню самодіяль­ тання перед дирекцією про ви­ ність, І . Гасуха, Т. Демченко ключення його з інституту. Час вже комсомольцям 22 займалися господарськими спра­ групи фізиків подумати про вами. Вечір проходив у гуртожит­ честь своєї групи. Зустріч з композитором студенти поступово навчаються мислити, творчо підходять де матеріалу, привчаються робити хай ще не великі, але свої на­ укові дослідження. Треба тільки, щоб ця робота не обмежувалася аудиторією секційних засідань, щоб з кра­ щими с тудентськими доповідя­ ми могли познайомитися читачі. Час видавати студентський на­ уковий збірник. Секція літератури рекомен­ дувала доповіді О. Білошицької і Н. Балабан до друку та на міський огляд кращих студент­ ських робіт. В добру путь до вершин на­ уки, товариші студенти! В. ВОЙТУШЕНКО. з ініціативи кафедри музики нещодавно в інституті була проведена зустріч студентів з відомим україн­ ським композитором, лауреатом Сталінської премії А. Д. Філіпенком. Аркадій Дмитрович поділився своїми твор­ чими планами, розповів про роботу над піснями для ді­ тей, які в його, творчості посідають значне місце. Він розповів також про свої враження від поїздки в Угорщи­ ну, Болгарію та Бельгію, про постановку там в школах музичного виховання. Композитор відповів на ряд запитань, які цікавили присутніх, та виконав окремі твори, присвячені школя­ рам та студентам. А. Д. Філіпенко обіцяв бути частим гостем в інституті, цікавитися життям та роботою кафед­ ри музики. На прощання Аркадій Дмитрович подарував нам ноти своїх нових творів. Бажано, щоб такі зустрічі проводилися частіше і щоб на них були присутніми не тільки студенти мовно-літера­ турного, але й інших факультетів. О. Щ ЕРБАКОВА, викладач кафедри музики. �Випускники інституту-майстри педагогічної справи Іван Романович Семенчук — випускник мовно-літера­ турного факультету нашого Інституту — з 1951 року працює вчителем української мови н літератури в сіль­ ських школах: спочатку на Закарпатті, а за р аз у селі Ве­ лико-Половецькому Київської області. Вдумлива робота педагога й вихователя, сумлінне ви­ конання громадських доручень у школі й на селі, активна участь у поширенні наукових та політичних знань серед населення принесли І . Р. Семенчукові заслуж ену пошану. Я к класний керівник, завуч, а нині виконуючий обо­ в'язки директора середньої школи, молодий педагог зробив дуже багато цікавих спостережень над життям школи, над вихованням підростаючого покоління. Деякими своїми дум­ ками він і ділиться сьогодні на сторінках наш ої газети АВТОРИТЕТ УЧИТЕЛЯ. Авторитет учителя... Як завоювати його? Як він створюється? На мою думку, авторитет в першу чергу складається з без­ доганного знання свого предме­ та. Для учнів це найвищий кри­ терій оцінки вчителя. Знає вчи­ тель глибоко, всебічно той пред­ мет, який викладає, учні слуха­ тимуть його з захопленням... Але знати — мало. Ви, ма­ буть, не раз спостерігали: учи­ тель — хороший знавець своєї дисципліни, а уроки проводить сухо, мляво, скучно. І, навпаки. Отже, знати прекрасно свій предмет — ще не значить бути хорошим учителем: перший мо­ же бути хорошим дослідником, ученим, але не педагогом; дру­ гий — чудовим педагогом. Крім знання свого предмета, потрібна ще й щоденна, кропіт­ ка підготовка до кожного уро­ ку. Нам, учителям, ні на хвили­ ну не слід забувати про те, що учні найкращі інспектори. Я не для жарту про це говорю... Це так. На кожному уроці за нами весь час слідкує кілька десятків допитливих очей. А діти, чисті по натурі своїй, вразливі, дуже чутливі до всього хорошого, і в той же час вони обурливо і відверто, реагують на всяку фальш. Тому вони відразу помі­ чають: сумлінно підготувався учитель до уроку чи ні... Та бездоганного знання Свого предмета, сумлінної підготовки недосить... Потрібна ще любов до дітей. Ясно одне: вимогливість, справедливість, повага до ди­ тини у поєднанні з глибоким знанням свого предмета та пе­ дагогічною майстерністю і ство­ рюють авторитет учителя. ЗГУРТУВАННЯ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ Учнівський колектив.., Серед нас, учителів, дуже багато ведеться розмов про уч­ нівський колектив і, на жаль, мало працюють над ного вихо­ ванням. В чому ж справа? Справа в тому, що ми недо­ оцінюємо всього значення згур­ тування дитячого колективу. Це по-перше. А по-друге, часто не знаємо, як взятись за це згур­ тування, з чого почати. І це, ме­ ні здається, головна причина. Адже у нас часто буває так. Зайшов учитель у клас, розпо­ чав урок. А тут учень порушив дисципліну. Недосвідчений пе­ дагог піднімає учня, читає йому «мораль». Порушник «виправ­ довується». Починається сло­ весна перестрілка між двома: вчителем і учнем. А учнівський колектив? Педагог не звертає на нього уваги, захопившись «героєм». Таке виховання, на мою думку, неправильне. Вчителі Велико-Половецької середньої школи О. Я. Дубиць­ ка, Г. X. Риженко, Г. І. Леміш­ ко, Н. П. Лазоренко діють на порушників дисципліни через колектив. Як саме вони це роблять? Б іл я д о ш к и н а к а з ів У нашому і нституті, як і в кожній установі, є дошка, на якій в ивішуються накази ди­ ректора: про подяки (їх приєм­ но читати), про надання черго­ вої відпустки (ці теж радують око) і багато інших. І от серед цих «інших» дуже неприємно вражають читача ті, з яких до­ відуєшся про винесення комунебудь догани або про позбав­ лення того чи іншого студента стипендії. Такі накази гнітюче впливають на психічний стан і залишають у роті смак полину. Останнім часам на дошці бу­ ло дуже мало наказів. Поя­ снюється це ти м, що до відпу­ сток ще далеко, подяки тим, хто їх заслужив, винесено; студен­ ти, незважаючи на весну, вірні­ ше — саме тому, що вже весна сумлінно готуються до жнив заліків та екзаменів. Отже, зда­ валося б, все в порядку. Але не подумайте, що це дійсно так. На жаль, н і Чиясь невблаганна рука причепила-та­ ки одного папірця—наказ про... догану. Хто ж він, чиє прізвище, хоч і самотньо, але зручно вмости­ лося на синьому фоні дошки? Це студент ІІІ курсу мовно-лі­ тературного факультету Яро­ слав Міндак. А суть справи ось у чому. Газета «За педагогічні кад­ Зміцнюються зв’зки з школами Дванадцятого квітня лекцією про творчість великого росій­ ського поста М. О. Некрасова відкрився постійно діючий лек­ торій для учнів 54-ої середньої школи міста Києва. Лекцію про­ читав завідуючий кафедрою російської та зарубіжної літерату­ ри доцент Л. М. Карлов. Для своїх підшефних члени кафедр російської і української літератур до кінця навчального року прочитають лекції про творчість письменників О. М. Горького, В. В. Маяковського та Лесі Українки. Учні виявляють до лекцій великий інтерес. Учень М. порушив дисциплі­ ну на уроці. Вчителька не лає його (інколи такі «герої» вичі­ кують, щоб на нього покричали, щоб потім «зчепитися» з учи­ телем і... зірвати урок), а, по­ ставивши його перед класом, починає здалеку: — Ну, добре. Повтори, Коля, те, що ти тільки що зробив, щоб усі побачили,— говорить учи­ телька, ледь помітно посміхаю­ чись.— Ну, ЧОГО Ж соромишся? Повтори свої «прийоми». Такий підхід до порушника обеззброює його. Адже він че­ кав, що його будуть лаяти, кри­ чати на нього (так роблять ін­ коли недосвідчені вчителі). А tуt цілковитий спокій вчителя, і, що найстрашніше, ганебне — це те, що з нього сміється клас, його друзі. «Герой» ніяковіє, кається. Цей момент учителька повин­ на своєчасно вловити і викори­ стати. — Ось бачиш, Миколо, ти все розумієш, здібний хлопець, а інколи вдаєш з себе немовля. При цьому — ні на хвилину не принижувати гідності дитини. Навпаки, оце «Миколо» повин­ но підкупити учня, пробудити в ньому почуття відповідаль­ ності (з ним рахуються, його поважають, учитель вважає його кращим і розумнішим, ніж він сам себе до цього вважав); і в той же час учитель, стоячи за учнів, завойовує непомітно їх симпатію. Таким чином, порушник зали­ шається ізольованим: своє «ге­ ройство» йому немає перед ким показувати. Навпаки, клас за­ суджує його поведінку. Але й після таких випадків учитель не повинен залишати цього учня. З ним треба пого­ ворити на перерві, після уроків. Давати «відповідальні» дору­ чення, довіряти йому. Це за­ цікавлює учня, він охоче ви­ конує доручення. Все ж та­ ки — з ним рахуються, пова­ жають. Він не гірший за інших. І цим самим учитель непомітно «єднає» такого учня з колек­ тивом. Можна подумати — як легко! Ні. Наша робота не з легких. Згуртування учнівського ко­ лективу — надзвичайно кроп іт­ ка і важка справа. Настирлива, щоденна праця з кожним уч­ нем зокрема і з колективом в цілому є запорукою згуртуван­ ня колективу, успішного вихо­ вання молодого покоління — активного будівника комуністич­ ного суспільства. І. СЕМЕНЧУК. ри» в одному з останніх номе­ рів виступила з критикою в ад­ ресу буфетниці гуртожитку № 2. Після цього Я. Міндак і ще кілька мешканців гуртожит­ ку почали ображати літню жін­ ку. Вони додумались навіть до того, що кожного дня залиша­ ли на дверях буфету записки з погрозами і ультиматумами (?!.). Я. Міндак досі ще, мабуть, не зрозумів, що критика недо­ ліків це одне, а приниження людської гідності — це вже зовсім інше. Згідно нашого за­ конодавства подібні дії кара­ ються у судовому порядку. Сам Я. Міндак теж допускав і допускаЄ помилки у своїй по­ ведінці. За одну з них його було покритиковано в сатиричній га­ зеті «Ш вабра». Але ж ніхто після цього не принижував його гідності! Студент, тим більше комсо­ молець, повинен завжди і скрізь бути прикладом, а Ярослав ін­ коли «зривається». Ось про це ми і хотіли сказати йому, засте­ регти від хибних кроків. Ю. ПИЛЬНИЙ. Т р іщ а т ь але не зачиняються Ч и зн ає те в и , щ о т а к е ден ь від к р и ти х д в е р е й ? О, ви зн а є т е , щ о т а к е д ен ь від ­ кри ти х дверей ! А л е щ о т а к е ден ь в ід к р и ­ тих д в ер е й у н аш о м у ін с т и ­ т у т і? ...8 година р ан к у . П о в у ­ лиці д авн о в ж е в и р у є н а­ товп , з н ього п еред д в е р и м а ін сти ту ту в и л у щ у ю т ь с я ю н а ­ ки і д ів ч а т а . Д о к л а в ш и чи ­ м а л о ї сили, вони в ід ч и н я ю ть в хід н і д в е р і (зач и н я ти не т р е б а : вони са м і з си ло ю х р я п а ю т ь — всти гн и т іл ь к и проскочити!); в с я ц я м о л о д а м а с а вп л и ває у в е с т и б ю л ь , з гам ом і гу ркото м в к о ч у є т ь с я до га р д е р о б а , л а м а ю ч и н а тем н и х і кр ути х с х о д а х ноги, р о з т ік а є т ь с я по к о р и д о р а х і ау д и то р ія х . Т а ось і д звон и к . В а у д и ­ то р ію в б іг а ю т ь з а х е к а н і л ю ­ б и тел і п о сп ати . К ім н а т а л у ­ к а в о в с м іх а є т ь с я в ід ч и н е н и ­ ми д в е р и м а . С т у д е н т и ч е к а ­ ю ть в и к л а д а ч а . П р о ц е с в ід ­ чить в есе л и й см іх , б іга н и н а , г у р к іт ст іл ь ц ів . Г а л а с щ е не ск о р о с т и х а є , хоч в и к л а д а ч у ж е в в ій ш о в . В ін щ о с ь ч а к л у є б іл я д в е р е й , я к і н ія к не х о ч у ть т р и м а т и ­ Спортивна хроніка З а к ін ч и в с я 2-й т у р п е р ­ ш о с т і ін с т и т у т у з в о л е й б о л а . У зм а г а н н я х б р ал и у ч а с т ь в ж ін о ч и х ко м ан д — по д в і з к о ж н о го ф а к у л ь т е т у . В р е з у л ь т а т і д в о х т у р ів м іс ц я р о зп о д іл и л и с я т а к и м чином: 1 м ісц е за й н я в ф із и ­ ко-м атем ати чн и й ф акуль­ т е т — 3 3 оч ка; I I м іс ц е — м овн о-літературн и й — 3 2 о ч ­ ка; III м ісц е — п е д а г о г іч ­ ний — 17 очок. * * * У сп орти вн ом у з а л і ін с т и ­ туту були п р о в е д е н і з м а г а н ­ ня з сп орти вн ої г ім н а с т и к и . Ч е сть ф а к у л ь т е т ів захи ­ щ али три ко м ан д и . Н ай­ б ільш п ід гото влен ою в и я в и ­ л а ся ком ан да ф із и к о - м а т е м а ­ тичного ф а к у л ь т е т у , я к а і з а ­ в о ю вал а п е р ш ість . Ч ем п іон IX с п а р т а к іа д и — гім н асти м о в н о -л іт е р а т у р н о­ го ф а к у л ь т е т у з а в о ю в а л и II м ісц е. Ч ем п іон ам и X с п а р т а к іа д и з гім н асти к и ста л и с т у д е н т к и А . М атю ш а (м о в н о -л іт е р а т у р ­ ний ф а к у л ь т е т ) т а В . Ж у р ­ к ів с ь к а (ф ізи к о -м а те м а ти ч н и й ф ак у л ьтет); II м ісц е з а й н я л а А . П у с т о в га р (ф ізн к о -м а т е м а ­ тичний ф а к у л ь т е т ); III — Н . К лим енко (п едф ак). ся так, як треба. Викладач спочатку іронічно знизує пле­ чима, потім в його очах з'яв­ ляю ться сердиті вогники; на третій Х В И Л И Н І В ІН червоніє, на п’ятій — блідне. А сту­ денти вж е затихли і з весе­ лим співчуттям стежать за тим, як викладач розпочинає свою навчальну роботу. На реш ті, після дуже обережно­ го руху руки викладача, две­ рі зачинилися. — Ф у ! А ж упрів! — нія­ ково всміхаючись, видихає викладач. Т а — о, жах! від цього зітхання двері ти­ хенько відходять; нещасний зблід вдруге: йому здалося щ о двері, відступаючи назад, з глузливою ВВІЧЛИВІСтю вклонились йому. Папка ви­ плигнула з рук, плюхнулася на підлогу, та біля нього вже були студенти: один подає папку, друга змайструвала з паперу аварійне пристосу­ в ання для підтримування дверей у зачиненому поло­ ж енні, тр етя веде викладача до столу ... Л екц ія п р о д о в ж у є т ь­ с я ... Викладач, з острахом поглядаю чи на двері, повіль­ но заспокоюється, входить в а за р т , і в цей час... двері, ти­ хен ько потріскуючи, відхо­ д ять, викладач блідне, сту­ дентка кидається до стільця, н ам агається закласти йогов ручку дверей, стілець не лі­ зе (дуж е великий), вона ки­ д ає його, шукає меншого, н ар еш ті двері приборкан і а л е ... л у н ає дзвоник. Т а ли хо не без добра. Бі­ да всьом у навчить: і кашу вар и ти і д в е р і зачиняти. На другий день я побачив цього ви клад ача з великим заліз­ ним ш ворнем . Я дуясе бояв­ С Я , щ об йом у П О дорозі н е зу стр іл а ся комендант корпу­ су т. Сукерник Є. Г. На щ астя , ї ї не було. А л е ви кладач, виявляється йш ов з дуж е мирними намі­ рам и. Наблизившись до від­ чинених дверей, він весело п оди ви вся на них, лукаво п ри м р уж и вся і сміливо за­ й ш о в у співчутливо притихлу ау д и тор ію . А ле на цей раз д р ам и б іл я дверей студенти не спостерігали . Я почув, як з м етал е в и м скреготом ліз у р у ч к у дверей шворінь, а за ним — торжествуючий удар ноги у д вер і. На цей раз во­ ни в ж е не відчинилися.. Т а к , ви знаєте, щотак е дні від кр и ти х, чи то пак від­ чинених дверей у нашому ін с ти т у ті... І В А С Ь ЧОБІТЬКО. Переможцям —подарунки В р е зу л ьтаті п р о вед ен о го конкурсу (на к р а щ у к ім н а т у в гу ртож и тк у) п е р е м о ж ц я м и в и ­ явилися: по г у р т о ж и т к у № 2 — кім н ати № 2 6 (с т а р о с т а — Л . Г л а з ирін а) т а № 1 ( с т а р о с т а — В. К л еп ка); по гуртож и тку № 3 — к ім н а та № 1 5 ( с т а р о ­ ста — Ш . М урга). М е ш к а н ц я м за зн а ч е н и х к ім н ат в р у ч е н о п е ­ рехідн і призи — р а д іо л и . К ім н ати № 75 (староста Т. С ал к о , гуртожиток № 1 № 2 9 (староста — М. Неводн и ­ ча, гуртож и ток № 2), № 3 (ста­ р о ста — Л. Качуренко, гурто ­ ж иток № 3) нагороджені пода­ рунками. Г. ТКАЧЕНКО. член комітету комсомолу Р Е Д А К Т О Р В . В О ЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 8 (55) (22 квітня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 8 (55) (22 квітня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/101 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e36651e472227d117cd208240d26e87f.pdf 8dc964e767a615818718289da63d497e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Колектив нашого інституту одностайно схвалює історичне рішення першої сесії Верхов­ ної Ради СРСР п’ятого скли­ кання про одностороннє при­ пинення Радянським Союзом випробовувань атомної і вод­ невої зброї. педагогічні За кадри К В ІТНЯ 9 ОРГАН ПАРТБЮ РО, Д И Р Е К Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИ ЇВСЬКО ГО ДЕРЖ АВНОГО п е д а г о г іч н о г о ІНСТИТУТУ ім . о . м . г о р ь к о г о Н АШІ К Р А Щ І Л Ю Д И . 1958 року СЕРЕДА № 7( 54) Ціна 15 коп. На практику У цьому навчальному році вперше в інституті проводитиметься практика студентів IV курсів фі­ зичної спеціальності (фізико-математичний факуль­ тет) та студентів III курсу мовно-літературного фа­ культету з відривом від занять. Студенти фізико-математичного факультету прохо­ дитимуть практику на авторемонтних заводах міста. До практики в інституті була проведена відповід­ на робота: складено програму з виробничої практи­ ки, крім своїх викладачів методистів, запрошені, ще фахівці-спеціалісти авторемонтної справи з інших технічних вузів; для кожного практиканта виготов­ лена робоча документація (схема, звіт і ін.). Перед виходом на практику в інституті була проведена на­ становна конференція. На заводах інженерно-тех­ нічним персоналом будуть прочитані лекції на спе­ ціальні теми. Студенти III курсу мовно-літературного факуль­ тету (укр. відділ) проходитимуть практику в школахінтернатах Києва та Білої Церкви. Студенти вже ознайомилися з формою та змістом позакласної ви­ ховної роботи. Кожному практиканту персонально буде дано розроблену програму виховної роботи для повсякденного керівництва. І. РЕМ. Останній дзвоник... Останній день навчання, остання лекція, останній дзвоник... В аудиторію, де навчається IV курс дошкільного відділу, безперервним потоком йдуть студенти. Це наші молодші товариші — студенти І і II курсу, які прийшли поздоровити нас, випускників, із закінчен­ ням навчання. Секретар комсомольського бюро факультету Б. Бондар та студенти В. Рудик і В. Заскока від імені всіх присутніх бажають нам найкращих успі­ хів у праці та особистому житті. Як іменинницям, підносять нам живі квіти, торти, листівки. Хвилюючись, ми дякуємо нашим товаришам, ком­ сомольському бюро факультету за увагу і щирість, бажаємо успіхів у праці і щастя в особистому житті всім студентам факультету. З. товстоляк, Л. САМАРДАК. На фізико-математичному факультеті часто мож­ на почути: «Як О лег скрізь встигає: і відмінно на­ вчається, і виконує велику гром адську роботу, і в спортивних змаганнях бере участь, і виступає в ор­ кестрі народних інструментів!». Мова йде про О. Семка — секретаря комсомоль­ ської організації факультету, чуйного , ввічливого то­ вариша, відмінника навчання, персонального стипен­ діата. НАШІ Кілька днів у нашому інсти­ туті перебували працівники на­ родної освіти Узбецької РСР. Серед них: начальник відділу педвузів Міністерства освіти УзРСР М. Пулатов, директори педінститутів — Кара-Калпа­ цького — С. Камалов, Термє­ зького — У. Абдукаюмов, Ко­ кандського — У. Расулов, На­ манганського — З . Міртурсу­ нов, Ташкентського вечірнього інституту — А. Бабажанов, за­ ступник директора Ташкент­ ського педінституту Р. Маллін. За ці дні відбулось кілька теплих зустрічей працівників нашого інституту з гостями. На ЦИХ зустрічах відбувся обмін Думками з ряду питань, які сто­ суються дальшого поліпшення ГОСТІ системи підготовки учитель­ ських кадрів. Гості виявили великий інте­ рес до питання підготовки вчи­ теля співів і вихователя школиінтернату. Наші друзі ознайо­ милися з навчально-матеріаль­ ною базою інституту і з поста­ новкою виховної роботи на ф а­ культетах. їх зацікавила і по­ становка науково-дослідної ро­ боти і читання курсів педагогіч­ них дисциплін та проведення педагогічної практики. Цікавою була розповідь гос­ тей про досвід заочного на­ вчання в Узбекистані, де ство­ рено республіканський цен­ тральний заочний інститут, у якому навчається понад 12 000 учителів. П О Г О В О Р И М О ПРО С Е М І Н А Р И Вивчення героїчної історії КПРС, її величезного досвіду боротьби за соціалізм має вирі­ шальне значення в підготовці висококваліфікованих, ідейнозагартованих педагогічних кад­ рів. Ось чому така велика ува­ га надається в нашому інститу­ ті кращому засвоєнню знань з цього предмета. На першому курсі мовно-лі­ тературного факультету всі сту­ денти серйозно і охоче слуха­ ють лекції з історії партії, готуються до семінарських за­ нять і беруть активну участь в обговоренні питань, які вино­ сяться на семінари. Майже всі студенти ретельно конспекту­ ють і вивчають рекомендовану програмою літературу, викори­ стовують матеріали лекцій у своїх виступах на семінарах. Так, останній семінар на те­ му: «Ленінська теорія соціа­ лістичної революції» пройшов дуже жваво. Питання, винесені на обговорення, були досить складні, але цікаві. Активно виступали студенти з питань: «Загальна криза капіталізму і поглиблення її після другої сві­ тової війни», «Марксизм-лені­ нізм про загальні закономір­ ності і національні особливості переходу різних країн до соціа­ лізму». З критикою «націоналкомунізму» змістовно виступили студенти Л. Недбайло (україн­ ський відділ), А. Прасол (росій­ ський відділ). Сумлінно готуються до семі­ нарських занять студенти А. Максименко, А. Мамалига, В. Веливченко, О. Александрович (1 група) і Г. Орел, С. Фатєєва (2 група, російський відділ), В. Опольська, В. Яроцька, Н. Цюпа і ін. (український відділ). їх ви­ ступи на семінарах завжди чіт­ кі і свідчать про вдумливий під­ хід до вивчення історії партії. Є і такі студенти, які, сумлін­ но і уважно вивчаючи цю дис­ ципліну, виступають на семіна­ рах невдало, бо погано володі­ ють мовою. Недостатньо працюють над засвоєнням курсу з історії пар­ тії студенти Г. Бичок, М. Соло­ духа (укр. відділ), С. Мозгов, М. Пономаренко (рос. відділ). ГОРЬКОВСЬКІ ДНІ В ІНСТИТУТІ Урочисто відзначені горь­ ковські дні в нашому інсти­ туті, який носить ім’я вели­ кого письменника. На всіх факультетах були проведені літературно-музичні вечори. В академічних групах агіта­ тори провели тематичні горь­ ковські бесіди. В інституті організовано велику книжкову виставку, присвячену творчості пи­ сьменника. Інститутським кі­ нолекторієм для студентів і викладачів було організова­ но перегляд документального фільму «О. М. Горький», книжковим кіоском — про­ даж творів великого пи­ сьменника. 28 березня в актовому за­ лі відбулося розширене засі­ дання Вченої Ради інститу­ ту, присвячене знаменній даті. З цікавою доповід­ дю «О. М. Горький — ве­ ликий пролетарський пи­ сьменник-гуманіст» висту­ пив проф. Д. В. Чалий. Доцент Д. П. Шутенко в доповіді «О. М. Горький і пи­ тання розвитку сучасної лі­ тератури» навів яскраві фак­ ти титанічної роботи вели­ кого майстра слова з моло­ дими письменниками. Ряд цікавих питань було ви­ світлено у доповіді кандида­ та мистецтвознавства Л. Й . Височинської на тему «О. М. Горький і музика». Після засідання відбувся великий концерт, в якому були виконані улюблені тво­ ри Горького, а також твори самого письменника. Студенти М. Біляк, Т. Гнатюк (укр. відділ), В. Галух, Н. Ді­ брова, В. Линник, І. Марус, А. Сташкевнч могли б значно кра­ ще виступати на семінарах, як­ би більш наполегливо до них го­ тувались. Деякі студенти вважають, що вони надають товаришам «до­ помогу», підказуючи. Особливо активні «суфлери» А. Фисюк, Г. Чендєва, А. Хардікова (рос. відділ) і ін. Цим вони, та їм по­ дібні, приносять тільки шкоду своєму товаришеві. Взагалі «розмови» на семінарських за­ няттях і навіть на лекціях де­ які студенти вважають цілком нормальним явищем. Бажано, щоб на сторінках на­ шої газети студенти висловили свої думки про поліпшення ро­ боти семінарських занять, про підготовку до них. Наближається кінець II се­ местру і зараз студентам особ­ ливо наполегливо і серйозно треба взятися до навчання, по­ силити вимогливість до себе. Ф. СЛОБОДИНСЬКА. �Виховуємо любов до музики Перший урок Учениця 4 класу Н. Ів ан о ва за допомогою викладача В. С. Кононенка вчиться грі на сопілці. (Фото вгорі). Улюблений інструмент учениці 2 класу школи № 38 Галі Петриченко —'скрипка. Викладач З . О. Дашак за­ доволений грою дівчинки. (Фото внизу). Наші побажання У минулому навчальному році на мовно-літературному факуль­ теті була введена друга спеці­ альність — учителя співів. Що й казати — не все га­ разд було в роботі кафедри му­ зики з перших днів її існуван­ ня: невистачало музичних ін­ струментів, не було відповідних викладачів, погано був організо­ ваний навчальний процес. Та й самі студенти не досить серйоз­ но ставилися до оволодіння но­ вою спеціальністю: часто про­ пускали лекції з музичних предметів, не готувалися до практичних занять. А у деяких студентів просто невистачало музикальних здібностей. В цьому навчальному році інститут закупив багато нових музичних інструментів, штат викладачів кафедри музики значно збільшився, при інсти­ туті працюють дитячі музичні колективи. Через рік наш факультет вперше випустить фахівців двох спеціальностей — вчителя мов­ ника і співів. Зважаючи на те, що майбутні випускни­ ки досить пізно почали займа­ тися музикою, потрібно особли­ ву увагу зараз звернути саме на музикальну їх підготовку. Адже IV курсу залишилося бу­ ти в інституті трохи більше року! З першого вересня 1958 року у студентів - четвертокурсників починається активна музична практика в школах Києва. Для того, щоб успішно провести цю практику, необхідно зараз усім студентам включитися в роботу дитячих колективів. Робота б них покаже кожному з нас його основні недоліки, на які необхідно звернути увагу в пер­ шу чергу. Щодо кафедри музики, то вона повинна потурбуватися про основні, необхідні для вчи­ теля співів підручники і прак­ тичні посібники, яких, на жаль, до цього часу ще немає. Л. ГРЕКОВ, М. ПРЯДКА. Н амна к о р и с т ь Я дуже люблю На заняттях хору музику і тому бу­ ми розучуємо нові пісні, на заняттях ла рада, коли ді­ зналася, що мене з теорії вивчаємо грамоту: прийняли у студію музичну розповідають при кафедрі музики нам та співів. Ми буде­ про життя і твор­ мо вивчати теорію чість видатних ком­ музики, музичну лі­ позиторів. Частина учнів від­ тературу, вчитися заняття з грі на музичних Ін­ відує сольних співів: тут струментах. слідкують за пра­ вильною постанов­ кою голосу, дають спеціальні пісні для розучування. Дуже добре, що відкрили цю студію. Вона дасть учням хорошу музичну освіту. ПРЖЕВАЛІНСЬКА, учениця 9-го класу. Приблизно місяць тому я йшла в інститут, щоб провести свій перший урок з хору та му­ зичної грамоти. Все безліч разів продума­ но і передумано. І все-таки скільки сумнівів, хвилювань, тривог! А що як, розхвилю­ вавшись, все забуду? А що як не зможу знайти такі прості слова, такі приклади, щоб діти зрозуміли, щоб їм було цікаво? А що як... І таких «а що як...» було чимало. Дзвоник. Заходжу в клас. Ви­ кладач О. І. Щ ербакова знайо­ мить зі мною дітей. Починаєть­ ся урок. Ш істдесят пар допитливих очей пильно стежать за кожним моїм рухом, шістдесят малят ловлять кож­ не моє слово. А в мене спочат­ ку все попливло перед очима. Поволі оволоділа собою. Так минув перший урок, за ним дру­ гий, третій... Діти виявляли велику ак­ тивність. На кожне постав­ лене мною запитання під­ німається ліс рук, усі горять бажанням відповісти, так що губишся, не знаєш, кого викли­ кати. З захопленням маленькі співаки виконують «Пісню про Леніна» С. Туликова, «Майскую пионерскую» і чехо­ словацьку пісню «Ивушка», що одразу ж полюбилася їм. Зараз ми розучуємо пісню А. Хачату­ ряна «Про що мріють діти». Не знаю, чи встигли діти звикнути за, цей короткий час до мене, але я до них дуже прив'язалась і кожного разу з нетерпінням чекаю неділі — дня зустрічі з моїми маленьки­ ми друзями. Н. ОПАЛЕНКО. Студентка Г. Крестовська мовно-літературного ф акуль­ тету (рос. відділ) на практи­ ці. Наш фотокореспондент сфотографував її під час уро ку з ученицями. Студент­ ка набуває навичок позаклас­ ної гурткової роботи. Музичний лекторій у ШКОлІ Протягом останніх років у середніх школах республіки за­ проваджено вивчення музи ки і співів. Але організовано цей про­ цес ще незадовільно. Зан яття часто зводяться лише до ро зу ­ чування пісень. Ні теоретичних знань, ні знань з історії музики діти не одержують. У цьому навчальному році кафедра музики нашого інсти­ туту зробила цінний почин у справі естетичного виховання учнів. Силами студентів нашо­ го інституту і викладачів ка­ федри в школі № 92 відкрито перший міський музичний лек­ торій. Першою була прочитана лек­ ція «Горький і м узика» в зв'язку з 90-річчям з дня на­ родження великого письменни­ ка. Перед студентом Л. Греко­ вим. який готував доповідьна цю тему, стояло складнезав­ дання: просто, дохідливо іза­ хоплююче розповісти дітямпро Горького як про людинуп ре­ красної душі і великого лю би­ теля та цінителя музики.С ту­ дент справився з завданням . У концерті, який відбувся після лекції, виконували улю блені музичні творипи­ сьменника. Драматичний гурток інсценував оповідання Горьког « Ч елкаш » . Інсценіровка суп ро­ водж увала ся добре підібраною музикою з симфонічних творів П. І. Чайковського. Така інсце­ ніровка наочно показала, щ ов м узиці можуть бути вираж ені лю дські почуття, думки, Концерт, гаряче сприй­ н ятий маленькими глядачам і и слухачами, показав, що каф ед­ ра організувала дійсно корисну справу. У програму лекторію входили також теми: «Як слухати м узи­ к у », «М узика для дітей>.Б уло організовано зустріч з ком ­ зи п торами України та вечір радян­ ської пісні. Ми сподіваємось, що цей захід одержить активн у підтримку серед музичної громадськості міста. Кафедра музики не думає обмежуватись одним лекторієм, а, залучати все більш е студентів, відкрит ще декілька лекторіїв уш ко­ лах міста. Такі лекторії принесутьве­ лику користь не ТІЛЬКИ учням ал е й студентам. На цьому знімку ви бачите учнів шкіл Київської об­ ласті. В оркестрі народних інструментів вони грають на домрах. Я кий це могутній педагогіч­ ний засіб — хорові співи. В піс­ ні, особливо в хоровій, є взага­ лі не тільки дещо пожвавлюю­ че, освіжаюче людину, але щось таке, що організує працю і настроює дружних співців до дружного діла. Ось чому наші селяни співають хорову пісню в час всякої роботи, яка вимагає об’єднання сил, ось чому в шко­ лу слід ввести пісню: вона кіль­ ка окремих почуттів зливає в єдине сильне почуття і кілька сердець — в єдине сильнодіюче серце. К. УШИНСЬКИИ. Н ова О. БЛАНК студентка І курсу м овнолітературного факультету дисц У цьому році для студентів IV курсу мовно-літератур­ ного факультету організовано лекції та ін д ивідуальніза­ няття з музичної літератури, де особливу увагу звернено н а методику викладання цього предмета. Четвертокурсники готують також ряд лекцій прож ит­ тя і діяльність окремих композиторів. Ці лекції будуть прочитані у дитячих колективах міста. Понад місяць студенти IV курсу проходили пасивну практику в дитячих музичних колективах, що створені при інституті. Деякі студенти нашого курсу ( Л. Греков, Н. Балабан та інш і) включилися і в акти у вн практику. Практика дасть студентам можливість безпосередньо ознайомитися з характером майбутньої роботи в школі В. ЛОГВИНЕНКО, І. ЛУЖЕЦЬКА студенти IV курсу мовно-літературного факультету �В. ВОЙТКО. Суть християнських свят і обрядів ФЕЙЛЕТОН Швидко, зручно і... ненадійно Дуже зручна штука — те­ лефон! Встромив палець в ді­ рочку, покрутив, набрав но­ мер і — гу-гу, пробачте — др-р-р-р — говори скільки хочеш, але не забувай, що десь на другому кінці прово­ да вже чекають, коли ти звільниш «механічну бариш­ ню», у якої дуже таке лірич­ но-технічне Ім’я — Атеес... Та не завжди можна з од­ ного заходу стати щасливим співрозмовником. А втім — трошки історії. Казав нам дід, що ще пів­ віку тому треба було прохо­ дити спеціальне тренування по секції крутіння ручки те­ лефону. Крутити можна було правою або лівою рукою, як­ що права втомлювалась. По­ ки ви крутили, ви роздуму­ вали, чи не краще піти до потрібної вам людніш... Та ось у трубці щось захрипіло, почувся далекий-далекий го­ лос; ви кричите, щоб він го­ ворив, а не кричав; кілька хвилин ви розмовляєте з те­ лефонним співбесідником та­ ким шаленим голосом, ніби перегукуєтесь з ним через два села. Але це було давно. Зараз до ваших послуг телефони найновішої конструкції, вам допомагає лірично-механічна Атеес. Вам залишається по­ ворухнути кілька разів одним тільки пальчиком, набрати потрібний номер і... Та не будемо забігати наперед. Простежимо краще, як це все робиться у нас в інсти­ туті. В одному з кабінетів (чи деканатів) сидить людина. Вона зайнята якоюсь важли­ вою справою, раз за разом позираючи на годинника. Ось рука заклопотано тягнеться до телефону, треба кудись подзвонити, одержати якусь довідку. Трубку знято, па­ лець швидко набирає ...0... 9... Важкі хвилини чекання. Гудка немає, а до дзвінка ще дальше. Людн а дуже спі­ шить. Вона кидає трубку на апарат, знову здіймає її, зно­ ву — ...0...9...0.::9::,0,„9,„ Але що це? Замість чарівно­ го гудка міської станції у трубці — далекий, немов з того світу, голос, який на­ стирливо намагається зв’яза­ тись з пральнею № 7. Трубка з брязкотом займав своє місце на приємно вибли­ скуючому чорним ебонітом телефонному апараті. А лю­ дина, вкрай розлючена, ки­ дається до пальта, швидко одягає його (не помічаючи навіть, що це чуже) і біжить до найближчого телефонуавтомата, обмірковуючи по дорозі ще одну важливу проблему — де дістати 15 копійок... Леонід КРУПА. Невід'ємною ознакою всякої культ богів-мучеників був пере­ скоромне), але робити вони це релігії є релігійний культ. Він несений і в християнство. Таким мають право лише після закін­ знаходить своє виявлення як у богом став міфічний Христос, чення ранкової служби і після фанатичній вірі в надприродне син божий, який нібито посла­ освячення продуктів священи­ та у вірі в містичні істоти богів, ний богом отцем на землю, щоб ком. Пасха супроводжується та­ ангелів, чортів, так і з певних муками і своєю смертю спо­ кими обрядами, як фарбуван­ практичних діях по задобренню, кутувати гріхи людей, а по­ ня яєць, випікання спеціаль­ роз гуленню божества, якими тім воскреснути і вознестися на них здобних хлібів (пасок) Є МОЛИТВИ, релігійні обряди небо. тощо. ІЦоб укріпити віру в цю біб­ і свята. Християнство як світова Обряд цей раніше не мав ре­ релігія також має ц ілу систему лейську легенду отці церкви лігійного забарвлення. Так. своїх свят і обрядів, які при­ розробили досить складну об­ в умовах родового ладу люди свячені Ісycy Христу, його м а ­ рядність цього, свята, розробили тері, а також багатьом «святим» спеціальні церковні служби, на­ довгий час недоїдали під час писали пасхальні пісні і музи­ зими, щоб краще поїсти і силь­ і «великомученикам». ніше себе почувати весною, під Цікаво відзначити, що ран­ ку, обставляли і обставляють нє християнство не знало об­ пасхальні церковні служби ду­ час польових робіт, А відчувши прихід весни, вони пекли білий рядності. Більше того, щоб же пишно і урочисто. хліб (печені паски). І, звичай­ На Русі пасха стала святку­ привернути до себе увагу широ­ в таких умовах цей ких мас населення, воно над­ ватися після запровадження но, звичайно спростило різноманіт­ християнства, тобто з X ст. У білий хліб був ознакою свята. ні обряди політеїстичних релі­ наших давніх предків слов’ян Щось подібне було з молочни­ гій. Проте з часом християн­ були свої весняні свята. Вони ми продуктами, я к і у вигляді ство, ставши на службу експлуа­ були перероблені в дусі хри­ сиру і масла відкладалися спе­ таторським класам, не змогло стиянства і ввійшли як обряди ціально на весну. Те ж саме з обійтися без обрядів, і протя­ до головного релігійного свя­ таким немаловажним продуктом гом довгих років отці церкви та — пасхи. харчування, як яйця, Навесні, виробили і канонізували велику Раз за євангельськими ска­ як відомо, починають нестися кількість свят і обрядів. заннями Христос страждав і кури, і це давало первісним лю­ Специфічно християнські свя­ мучився, то те ж саме повинні дям додатковий їстивний про­ та і обряди почали з ’являтися зазнавати і віруючі. Для цього дукт. Проте в умовах низького десь з ІІ століття н. е. До того церковники ввели великий піст розвитку виробництва первісних часу віруючі, християни відправ­ (7 тижнів), який передує вели­ людей яйця були продуктами ляли свята, запозичені з іншої кодню. Під час посту віруючимФ О Т О О Б В И Н У В А Ч Е Н Н Я релігії, наприклад, іудейської. забороняється їсти скоромне. розкоші, вони призначалися для духів. Щоб зробити їх більш Так, разом з іудеями християни Довготривалий період посту вве­ їх обмазували святкували суботу у відповід­ дений для так званого «очи­ принадними, кров'ю, пізніше почали фарбува­ ності з біблейською легендою щення» віруючих від гріхів. ти червоною або якоюсь іншою про те, що бог створив світ за Проповідь посту служителями 6 днів, а н а сьомий день відпо­ церкви є просто лицемір­ фарбою. Всі ці залишки полі­ чивав («субота»—означає «спо­ ством, яке розраховане на те, теїстичних обрядів слов’ян кій»). щоб тримати у покорі довірли­ церква зберегла, надавши їм відповідно іншого значення, зо­ Пізніше у християнстві було вих простаків. встановлено святкування «не­ Широко пропагують служи­ крема підпорядкувавши всі ці ділі», тобто першого після су­ телі культу так званий «страс­ обряди культу Христа. боти дня, який у східних наро­ ний тиждень», тобто останній Отже, твердження церковни­ дів древності почитався як тиждень посту. ків про те. що християнські «день сонця». Навіть зараз у У капіталістичних країнах, свята і обряди встановлені са­ ряді мов слово «неділя» пере­ під час «страсного тижня», Плями, відмічені хрестиками, це місця, кладається як день сонця (ні­ «святі отці» проповідують при­ мим богом, є вигадкою, як ви­ на яких колись були фотознімки. Так, деякі гадкою є і сама особа Христа. мецьке — Sonntag, англій­ мирення класових супереч­ наші студенти, прізвища яких поки що вста­ Відправлення цих свят і об­ ське — Sunday тощо). При ім­ ностей, дурять віруючих ідеями новити не вдалось, псують стенди, вітрини тощо. Треба, нарешті, дати по руках цим збирачам фото­ ператорі Костянтині в IV сто­ «всезагального прощення і лю­ рядів є пережитком ганебного знімків. минулого. літті «неділя» була проголоше­ бові». на загальним днем відпочинку У нашій країні переважна Під час «страсного тижня» по всій Римській імперії. Отже, служба божа правиться щодня. більшість людей перестала ві­ святкування неділі виникло у І вже апогею вона досягає на рити в бога і не відправляє давніх народів задовго до того, самий Великдень. Святкове бо­ релігійних свят і обрядів. 6 годин 45 хв. ранку. По ко­ він будить, примушує пере­ поки жреці християнської цер­ гослужіння огорнуто тут в особ­ Радянський народ виробив ридорах чути енергійне кала­ вернутися на другий бік або кви зв’язали його з «воскресін­ ливу форму, щоб вплинути на свої революційні свята як сим­ тання у дзвоник, хрипкий голос старанно затулити друге вухо ням» міфічного Христа. емоції віруючих, полонити їх вол перемоги соціалізму, як ви­ якого ледве проникає в кімна­ ти, в яких якраз спокійно, мир­ від настирливого і надокучливо­ З іудейської релігії пере­ розум і серце. На перше місце раз революційної солідарності но сплять. го звука. Решті, особливо охо­ йшло до християнства і таке під час цього богослужіння ви­ трудящих. Студентів з тонким слухам чим до сну, він не завдає на­ свято, як «пасха» (в перекладі ставляється культ хреста, як віть такого «клопоту». на нашу мову «умилостивлен­ символ страждання і смерті Так виконується наказ дирек­ ня»). Христа. тора інституту про обов’язкове Це свято має свої глибокі При цьому служителі христи­ Комітет комсомолу інституту на честь 40-річчя проведення ранкової гімнастики корені, які тягнуться до пер­ я н ської церкви запевняють, що ВЛКСМ оголосив змагання на кращу організацію в першому і другому гуртожит­ вісного ладу. Виникло воно хрест — це саме той атрибут, роботи в комсомольській групі. ках. Дзвоники придбали, вони як свято весни і святкується який безпосередньо зв’язаний з дзвонять, а студенти... сплять УМОВИ ЗМАГАННЯ незабаром після весняного рів­ Ісусом Христом і тільки з ним. краще, ніж до цього. нодення і повного місяця, в і ­ Проте це далеко не так. Хрест Жодного пропуску лекцій без поважних причин. ДСТ «Буревісник», профком, дображаючи «воскресіння» при­ як магічний символ зустрічаєть­ Повна академічна успішність всіх комсомольців комітет комсомолу, лікар т. Во­ групи. роди, «воскресіння» рослинності ся давно: і в древньому Єгипті, линський і кафедра фізвихован­ і т. д. Християнська пасха по­ і в Вавілоні, і в Індії, і в Мек­ Кожному комсомольцеві комсомольське доручення. ня не зробили нічого, щоб пере­ чала святкуватися з III століт­ сиці, і в Китаї, і, що особливо Краще проведення групових тематичних зборів, при­ вірити, як проводиться ранкова свячених 40-річчю комсомолу. тя н. е. характерно, задовго до виник­ гімнастика в гуртожитках, хоч Активна участь групи у факультетському вечорі, при­ Свято пасхи у християнстві нення християнства. Іншими недоліки її вже відмічали меш­ свяченому 40-річчю ВЛКСМ. полягає в тому, що воно вира­ словами, хрест — це пережи­ канці гуртожитку N ° 3 в статті Кожний комсомолець групи повинен прочитати під жає нібито страждання, смерть, ток стародавніх вірувань по­ «А як у вас?». час літніх канікул для молоді міста і села не менше а потім воскресіння Христа. літеїстичних релігій, який був Ми можемо відповісти на за­ 3 лекцій або бесід з Історії комсомолу. Ще за багато століть до на­ перенесений у християнство, де питання наших товаришів: «Як Активна участь кожного комсомольця групи в гуртках шого літочислення нам ві­ починаючи з VII—X ст.ст. н. е. у вас, так і в нас...,». художньої самодіяльності, у виставці робіт образотвор­ домий культ «померлих» і став символом мук Христа і чого мистецтва, у змаганнях по спортивній роботі. Т. БЕРДНИК, "воскреслих» богів, ЯК-ОТ Озірі­ його розп’яття. Комсомольська група-переможниця буде наго­ В. ОРЛОВСЬКИЙ, са в Єгипті, Мітри — в Персії, На Великдень віруючим до­ мешканці гуртожитків роджена путівкою для екскурсії до Москви. № 1 і № 2. Аттіси —- у Ф ракії тощо. Цей зволяється розговлятися (їсти Як у вас, Х т о найде перем ож цем ? так і в нас �Важливе Д обрий почат ок Д О р у Че ННЯ Нещодавно відбувся спортивний вечір, на якому було підведено підсумки спортивно-масової роботи за 1957 рік. Н а ф о т о : голова правління спортивного клубу Л. Фі­ ліпова вручає студенту М. Мельнику майку чемпіона і цінний подарунок. „Весна іде" із запізненням Морозний вечір. На землю падають пухнасті, білі сні­ жинки. По вулиці ідуть дів­ чата з червоними пов’язками. Хто вони? Що роблять на вулицях міста після восьмої вечора? Ці запитання бачимо на обличчях більшості зу­ стрічних людей. Ось ідуть двоє школярів. Дівчата підходять до них. Зупинились і щось говорять. — А де твоя мама? — Мама дома, а татко пішов рвати зуби до лікаря. — Скільки тобі років? — П’ять. Дівчата запитують, де жи­ ве Валерій і ведуть його до­ дому. Не проходять вони і кількох метрів, як назустріч іде схвильована жінка — мати хлопчика. Вона розпо­ відає, що хлопчик вийшов з дому і через кілька хвилин зник кудись. Мати сердечно дякує дівчатам. Після чергування в міліції задоволені дівчата поверта­ ються до гуртожитку. Задо­ волені ними і працівники ди­ тячої кімнати № 5, де систе­ матично працюють студентки. Л. ГИРЕНКО, студентка І курсу педа­ гогічного факультету. В один з вихідних днів група першокурсників дошкільного відділу швидко прямувала на вокзал: студенти поспішали до своїх підшефних — дітей Боярського дитбудинку. Лунають пісні, чути веселий сміх, а подекуди — жваві су­ перечки відносно шефства... Кожен щось пропонує, висловлює свою думку. Шефів чекали з нетерпінням. Знайомство розпочалося з робочої кімнати першокласників. Після радісних привітань ко­ жен з нас сів за стіл, де зосереджено працювали малята. Не­ помітно познайомилися. Діти охоче розповідаєш нам про все; про успіхи у навчанні, про свої розваги, про улюблені казки. А у куточку одна із студенток, зібравши навколо себе малят, читала їм цікаве -оповідання... Потім разом з дітьми ми танцювали, співали; по телевізору проглянули мультиплікаційний фільм. Ц ікаво і непомітно про­ йшов час. Нам дуже сподобалася в дитбудинку. Шефство над наймолодшими вихованцями, безперечно, допоможе і намі дітям. Наші підшефні пообіцяли кращ е вчитись і відмінно пово­ дити себе. На прощання ми з малятами сфотографувалися і подарува­ ли їм іграшку — «Кремлівська баш та». Д іти залишилися дуже задоволеними. З цього дня ми твердо виріш или, щ о часто буватимемо своїх підшефних, систематично будемо їм писати, посилатимемо книги. Л. СИДОРСЬКА. Цього вечора чекали з інте­ ресом і нетерпінням. Ідея про­ ведення такого вечора не була новою: два тижні тому студен­ ти історико-філософського фа­ культету державного універси­ тету провели вже свою «Зустріч з весною», де було багато пі­ сень, дотепів і головне — кві­ тів. У неділю, 6 квітня, в ідбувся вечір відпочинку мовно-літера­ турного факультету у нашому інституті. Зараз, після вечора, запитуємо себе: які головні до­ сягнення його і в чому його хиби? Перш за все організатори ве­ чора не зуміли створити «вес­ няної» атмосфери, не добилися того, щоб у глядачів виник вес­ няний, бадьорий настрій, тепле і світле відчуття весни. Лише укріплений на сцені напис з паперових квітів говорив про весну... Можуть сказати, що студен­ ти у заявках просили виконати «не весняні» твори. Але яку частину заявок задовольнили? Щонайменшу: чотири чи п’ять. При бажанні ж можна було ви­ конати десятки творів, любимих молоддю. Часу було обмаль? Тоді чому вечір замість вказа­ них 18 годин почався о 19 год. 15 хв.? Можливо, це був симво­ лічний початок: мовляв, і в дійсності весна цього року спізнюється?.. Тільки — на­ вряд... Конферанс В. Шарапи і А. Конака був настільки неціка­ вим і прісним, що глядачі неви­ мовно раділи, коли «гуморески» закінчувалися. Завісу закрива­ ли, коли цього не слід було ро­ бити. У першому відділі концерту були і цікаві, безумовно, змі­ стовні номери: Лінник виконав пісні радянських авторів і за­ рубіжних композиторів, Толсти­ хін майстерно прочитав байки С. Михалкова і виконав дотеп­ ну жанрову сценку «В їдальні». Але повторюємо — ми чека­ ли значно кращої програми. У другому відділі виступали гості — учасники художньої самодіяльності — робітники за­ воду «Ленінська кузня». Їхній репертуар і конферанс були більш різноманітними і свіжи­ ми, тому сприймали їх теплі­ ше. Майстерно було виконано інструментальним квартетом «Вальс» Тихонова, «Підмосков­ ну кадриль» Карамищева. Дуже добре, що зміцнюється дружба між нашими студента­ ми і робітниками заводів, під­ приємств. Але треба, щоб наша самодіяльність не відставала! Як бачимо, вечір був лише першою ластівкою, яка, на жаль, ще не зробила весни. У 1913 році В. І. Ленін в листі до М. Горького писав: «Чи бачили «Байки» Дем’яна Бєд­ ного? Вишлю, коли не бачили. А коли бачили, черкніть, якої думки». Тоді ж великий вождь проле­ таріату звертався до редакції газети «Правда» з закликом підтримати Д. Бедного, допомог­ ти йому: «Відносно Демьяна Бєдного продовжую бути за... Гріх буде на вашій душі, великий гріх... перед робітничою демократією, якщо ви талановитого співробіт­ ника не притягнете, не допомо­ жете йому». Цей великий інтерес Леніна до творів поета свідчить про те, що вже напередодні Великого Жовтня в особі Дем’яна Б єдно­ го він бачив виразника і захис­ ника інтересів революційного народу. Дем’ян Бєдний (Ю. О. При­ дворов) все своє життя зв'язав з народом, з його авангардом — Комуністичною партією. Народу він присвятив і «ліру свою». В одній із своїх дожовтневих пое­ зій він писав: Родной народ, страдалец трудовой, Мне важен суд лишь твой, Ты мне один судья прямой, нелицемерный, політичних помилок, коли у п’є­ сі «Б огаты ри» та вірші «Слезай с печки», невірно відобразив історичне минуле російського народу, а сучасна радянська (До 75-річчя з дня народження Д. Б єдного), лю дина зображ алась ним як ле­ дар, щ о спить на печі. Прин­ Ты, чьих надежд и дум — ротьбі з білогвардійцями та ципіал ьна партійна критикад о­ я выразитель верный... інтервентами. помогла поету знову стати на Звертаючись у своїх віршах Такі вірші, як «Проводы» ш лях високоідейної радянські та байках до широких мас тру­ (згодом популярна народна піс­ поезії. дящих, Д. Бєдний намагався пи­ ня), «Танька — Ванька», «Под У роки Великої Вітчизняної сати свої твори у простій народ­ Казанью», «Манифест барона війни Д. Б єд н ий знову упер­ ній формі. І це не випадково. фон Врангеля», допомагали бій­ ших р я д а х радянських поетів, Вийшовши з гущі народу, поет цям Червоної А рмії боротися за що закликали до священнлїбо­ добре знав його життя, його ін­ ідеї Комуністичної партії, вчили р отьби за свободу і незалеж­ тереси, звичаї, його багату і ненавидіти ворогів. Невипадко­ ність Р ад ян ської Вітчизни. яскраву мову. во Д. Бєдний був першим Твори Д. Б єдного яскраво письменником, нагородженим за відображ аю ть ш лях народу до Уже перші вірші Д. Б єдного літературну роботу орденом револю ції, великий подвиг у користувались великою попу­ Червоного Прапора. лярністю серед передових робіт­ й ого боротьбі за радянську вла­ У роки мирного будівництва ду, будівництво соціалізму, свя­ ників як твори, що революціоні­ Д. Бєдний створює вірші на щ енну народну війну проти фа­ зували свідомість трудящих теми праці та побуту радян­ шистського («О Демяне Бедном, мужике варварства. Написа­ ських людей, а також засобами ні у традиції передової росій­ вредном», «Лена», «Полна стра­ поезії веде боротьбу з зовніш ­ ської поезії, на основі народної даний наша чаша» та інші). У німи та внутрішніми ворогами творчості, .вони заслужено ко­ своїх численних байках поет у Радянської держави. зрозумілій народу формі роз’яс­ ристуються популярністю в на­ В ці роки він створює такі не­ роді, а Д ем ’ян Бєдннй назавжди нює складні політичні питання, меркнучі твори громадянської увійшов в історію радянської лі­ викриває ан тинародність буржу­ азних партій, говорить про не­ Д. Бєдний на передовому посту Лірики, як вірші про В. І. Л е­ тератури як один із ОСНОВОПО­ обхідність єднання народу в бо­ революційної поезії. Його вірші, ніна, пройняті глибокою людя­ Л О Ж Н И К ІВ соціалістичної поезії. ротьбі проти самодержавства байки, пісні, фейлетони, напи­ ністю та скорботою («Любимо­ К. ВАНІН. («Кларнет и рожок», «Лапоть и. сані в улюбленій поетом народ­ му», «Снежинки»), Творчий шлях Д. Бєдного не сапог», «Шпага и топор», «Три­ ній формі, розповсюджувались серед червоноармійців як полу­ був, однак, прямим. У тридцяті бун»), Редактор В. ВОЙТКО. В роки громадянської війни м’яні заклики до перемоги у бо­ роки поет допустив ряд ідейно- В. ТАТАЄВ, студент II курсу мовнолітературного факультету. Цікаві цифри ...Кожен рік з друкарських верстатів усіх країн світу схо­ дить понад п’ять мільярдів кни­ жок. Радянський Союз випу­ скає книг більше, ніж будь-яка інша країна світу. По виданнях перекладної літератури наш а країна займає перше місце в світі. ...Які автори найбільш попу­ лярні в світі? І по числу пере­ кладених творів, і по кількості мов, на я к і вони перекладені попереду — великий російський письменник Лев Толстой. За Толстим іде великий англій­ ський д рам атург Вільям Шекс­ пі р і великий датський казкар Ганс Х рістіан Андерсен. На­ ступні чотири місця ПОДІЛЯЮТЬ автори: М аксим Горький, Ан­ тон Чехов, Оноре де Бальзак Д ж ек Лондон. («К ур’єр Юнеско»), К ін о я к з н а р я д д я п е д а г о г іч н о ї п р а ц і У нашому інституті майбутні фахівці педа­ гогічної справи, ви­ вчаючи спеціальний курс «Учбове кіно», набувають знання з питань техніки та ме­ тодики використання кіно на уроці та у ви­ ховній позакласній ро­ боті. Після оволодін­ ня кіноапаратурою та ознайомлення з мето­ дикою роботи студенти складають державний екзамен та одержують права кінодемонстратора, які дають їм змогу користуватися міськи­ ми та обласними ф іль­ мотеками. Своє вміння викори­ стати екранні посібни­ ки унаочнення студен­ ти випробовують та закріплюють під час педагогічної практики та в підшефних дитя­ чих закладах. Фільмотека кафедри навчального кіно має в своєму складі досить велику кількість діа­ фільмів—понад 2 5 0 0 — та біля ста учбових кі­ нофільмів. Ця фільмо­ тека використовується студентами під час ро­ боти в школі. Але ми вважаємо, що цього занадто ма­ ло. Бракує практики в самому інституті, де б студенти навчалися майстерно використо­ вувати учбові кіно­ фільми на лекціях. Щ е дуже мало ви­ кладачів різних каф едр нашого інституту вико­ ристовують учбове кіно в своїй роботі. На жаль, в наукових гуртках студентів за­ соби дослідження з ви­ користанням кіно ще також не зайняли н а­ лежного місця. Для більш широкого запровадження учбово­ го кіно в навчальний процес в інституті най­ ближчим часом будуть обладнані декілька кі­ нофікованих аудиторій; лаборанти всіх кафедр зараз готуються до ек ­ заменів на одержання прав кінодемонстрато- Видатний пролетарський поет ра. Крім того, на ка­ ф едрі навчального кіно буде обладнано мето­ дичний кінокабінет,де студенти та викладачі інституту зможуть про­ водити відповідну ро­ боту по підготовці урок ів та лекцій з ви­ користанням учбового кіно. При кафедрі буде об­ ладнана кінолаборато­ рія д л я обробки кіно­ пл івки, що дасть змогу використовувати кіно­ зйомки в науково-до­ слідній роботі та виго­ товляти наочні посіб ­ ники. Т. АБРАМОВА, завідуюча кафедрою учбового кіно. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (54) (9 квітня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 7 (54) (9 квітня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/100 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/903e8bbd69033267a85b200f7d6e0b5f.pdf 32f971b3c405984ff22c359609919a87 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся/ Заслужена подяка За педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО БЕРЕЗНЯ 26 1958 року СЕРЕДА № 6 (53) Ціна 15 коп. Важлива ділянка роботи Одним з важливих завдань вищого навчального закладу є вироблення у студентів умінь, навичок і звичок самостійно здо­ бувати знання. Ці вміння, на­ вички і звички необхідні як для успішної навчальної роботи в інституті, так і для майбутньої практичної діяльності. На лекціях з більшості на­ вчальних предметів висвітлю­ ються лише основні питання; деякі теми студенти повинні опрацьовувати самостійно. Без систематичної самостійної ро­ боти свідоме засвоєння мате­ ріалу неможливе. Під час педагогічної практики перед студентами ставляться також вимоги самостійно дібра­ ти, опрацювати, систематизува­ ти матеріал, взятий з кількох рекомендованих джерел. Багато студентів, перебуваю­ чи на педагогічній практиці, ви­ ступають з доповідями на бать­ ківських класних зборах, на за­ сіданнях гуртків. Для підготов­ ки цих доповідей також необхід­ не вміння самостійно працю­ вати. В процесі самостійної роботи розвивається мислення людини, її допитливість, прагнення біль­ ше знати, виникають власні думки, формуються такі цінні якості, як наполегливість, іні­ ціативність. У нашому інституті створено всі умови для успішної са­ мостійної роботи студентів: за­ няття відбуваються в одну змі­ ну, є добре обладнані кабінети, читальний зал. В кабінетах (пе­ дагогіки, психології) є відповід­ ні виставки про самостійну ро­ боту студентів, кращі зразки студентських робіт, на ряді ка­ федр відведені певні години для індивідуальних консультацій. Проте все це використовуєть­ ся студентами недостатньо. Про це свідчить хоча б те, що в ка­ бінетах майже пусто, індивіду­ альні консультації використо­ вуються мало. Проведена нещодавно вироб­ нича нарада викладачів педаго­ гічного факультету з питань організації і контролю за са­ мостійною роботою студентів також виявила ряд тривожних фактів. Так, ще мають місце випадки списування законспек­ тованого матеріалу, частина студентів користується тільки записами лекцій, не «утруднюю­ чи себе» опрацюванням відпо­ відної літератури. Недостатньо розвинуте у студентів уміння самостійно працювати. На нара­ ді відмічалось також, що з ряду навчальних предметів (дошкіль­ на педагогіка, логопедія, психо­ патологія, дитяча і педагогічна психологія) немає підручників, і це ускладнює самостійну ро­ боту студентів. До того ж, ін­ шої літератури з цих питань ма­ ло в наших кабінетах; бібліоте­ ка не завжди своєчасно ком­ плектує ту літературу, яка з'яв­ ляється в книжкових магази­ нах. На цій нараді і на засіданні виробничого сектора профкому порушувалось також питання про навантаження студентів. Для піднесення рівня самостій­ ної роботи студентів передба­ чається: обговорити це питання на засіданнях кафедр, провести виробничі студентські наради з питань організації самостійної роботи над провідними на­ вчальними дисциплінами. Ме­ тою цих виробничих на­ рад буде з'ясування недо­ ліків в організації створення умов для самостійної роботи, а також обмін досвідом кращого виконання самостійної роботи. Чим більшу активність у з ’ясуванні і обговоренні всіх цих питань виявляють самі сту­ денти, тим успішніше і швидше можна буде здійснити поліпшен­ ня стану самостійної роботи. Велику роботу в підшефній колонії проводять наші студенти. Вони допомагають вихованцям у випуску стін­ газет, у підготовці вечорів художньої с амодіяльності. Бе­ сіди, політінформації, різні виховні заходи, заняття з відстаючими — ось далеко не повний перелік тієї роботи, яку проводять дівчата. Відзначаючи сумлінну працю, керівництво колонії винесло подяку та нагородило цінними подарунками і грамотами товаришок: Ж. Бондаренко, Л. Орловську. Н. Велику, С. Урицьку, С. Сокур, Д. Головко, О. Васи­ ленко, Г. Діденко. A. Воскобойнікову, Б. Чорну та О. Сливу. Обговорення тез доповіді М. С. Хрущова Схвалюємо Питання дальшого зміц­ нення колгоспного ладу гли­ боко хвилюють всіх радян­ ських людей. На відкритих партійних зборах, що відбулися нещо­ давно, викладачі, аспіранти, студенти, працівники інсти­ туту жваво обговорили ма­ теріали лютневого Пленуму ЦК КПРС і завдання інсти­ тутської парторганізації. З доповіддю виступила т. Репухова Г. Ю. — Постанова лютневого Пленуму ЦК КПРС і тези доповіді товариша Хрущо­ ва,— говорить доповідач,— зустріли одностайну під­ тримку радянського народу. Колгоспники, робітники під­ приємств, МТС, радгоспів, інтелігенція гаряче схвалю­ ють накреслені партією шля­ НОВЕ В ОБЛАДНАННІ КАБІНЕТУ Попередити штурмівщину... Пригадаймо час зимової ек­ У чому ж справа? Де ж пра­ заменаційної сесії. Щоб мати цюють студенти? Висновок до­ змогу працювати в одному з сить сумний.. З чим же пов’яза­ кабінетів, треба було приходити не таке становище? З свідо­ точно до його відкриття. Через містю студентів, вимогами ви­ кілька хвилин кабінет був за­ кладачів чи чимось іншим? повнений і знайти вільне місце Дещо стає зрозумілим, коли було майже неможливо. Десь ми подивимось, скільки студен­ біля 11 години лаборант несмі­ тів користується послугами ка­ ливо пропонував: бінету методики мови. 19 берез­ «Товариші, закінчуйте, кабі­ ня тут у різний час працювали нет буде закриватися» 58 студентів, 2 0 — 23 студенти, Цілком зрозуміло, що так 2 1 — 20 студентів. Переважно буде і весною, але зараз у на­ студенти IV і III курсів. Лабо­ ших кабінетах пусто, в деяких рант кабінету А. Патрикєєва зустріти студента так само розповіла, як сумлінно в час важко, як взимку — живу квіт­ практики студенти готуються до ку. уроків, особливо четвертокурс­ Зайдемо в кабінет політеко­ ники; як звертаються до самої номії. 18 березня тут працюва­ різноманітної літератури, особ­ ло 5 студентів ф ізико-матема­ ливо методичної. А її, на жаль, тичного факультету і студентка інколи невистачає, щоб задо­ мовно-літературного факульте­ ту Н. Мельник (IV курс). 20 бе­ резня — 4 студенти фізико-ма­ тематичного факультету і сту­ дент III курсу мовно-літератур­ ного факультету С. Єременко. 21 березня — 8 студентів мов­ но-літературного факультету Досить скромна кількість для такого кабінету? А його по­ винні відвідувати студенти всіх трьох факультетів... Факт, що коли вам треба по­ працювати в цілком спокійному (і зовсім безлюдному) місці, йдіть у кабінет дошкільної пе­ дагогіки або в який-небудь ін­ ший. вольнити кількість працюючих студентів. Великим попитом користуєть­ ся методичний посібник А. Ал­ мазової «Уроки русского язы­ ка в 7 классе», якого в кабінеті тільки три примірники. Необхідність садовить студен­ та за стіл, примушує працюва­ ти. Можливо, потрібно було б більше тем виносити на семі­ нарські заняття, посилити вимо­ ги до знання необхідної літера­ тури. Думається, що цим питанням повинні зацікавитись і кафед­ ри, і деканати, і наші громад­ ські організації, щоб не до­ пустити «штурмівщини» в пе­ ріод весняної екзаменаційної сесії. В. ЯРЕМЕНКО. одностайно хи дальшого розвитку кол­ госпного ладу. Товаришка Репухова гово­ рить про завдання нашої парторганізації у зв’язку з постановою лютневого Плену­ му ЦК КПРС. В дебатах активну участь взяли тт. Терещенко М. С., Кубрушко М. М., Передерій В. Ф., Сугоняко М. С. У своїх виступах промовці одностайно схвалювали по­ станову Пленуму ЦК КПРС і тези доповіді т. Хрущова М. С.: вони внесли ряд про­ позицій щодо вивчення в лекційному курсі та на се­ мінарах матеріалів Пленуму, говорили про необхідність їх глибокого роз’яснення сту­ дентам, про тісне пов’язання тематичних наукових дослі­ джень з реорганізацією МТС; всі ці питання необ­ хідно насамперед обговорити на пленумі кафедр суспіль­ них наук. Одностайно схвалюючи рі­ шення Пленуму ЦК КПРС і тези доповіді М. С. Хрущо­ ва «Про дальший розвиток колгоспного ладу і реоргані­ зацію машинно-тракторних станцій», партійна організа­ ція, весь колектив інституту всіляко допомагатимуть в успішному здійсненні на­ креслених заходів. Збори прийняли по цьому питанню розгорнуте рішен­ ня. Горьковські дні в інституті В кабінеті мови і методи­ ки мови обладнано новий стенд — «Проходження т а розвиток писемності». На фото; студентки мовно-літературного факуль­ тету Л. Іванова та В. Внсо­ цька оглядають новий стенд. Фото М. Шуряка. На іноземній мові Кафедра іноземних мов вирі­ шила організувати досить не­ звичайний вечір: вся програма буде підготовлена на іноземних мовах. Мета проведення цього захо­ ду — прищепити студентам любов до Іноземних мов, дати їм можливість поглибити свої знання з цього предмета. Отже, ми звертаємось до вас, друзі! Візьміть найактивнішу участь в організації і проведен­ ні цього цікавого вечора: він принесе користь вам і задово­ лення вашим товаришам. Л. ЛИТВИНЧУК, студентка І курсу мовнолітературного факультету. 28 березня відбудеться Вчена Рада інституту, при­ свячена відзначенню 90-річчя з дня народження О. М. Горького. На порядку денно­ му — доповіді професора Д В. Чалого і доцента Д. П. Шутенка. * На всіх факультетах — мовно-літературному, педаго­ гічному й фізико-математич­ ному проведені горьковські літературно-мистецькі вечо­ ри. На мовно-літературному й педагогічному факультетах було підготовлено літератур­ но-музичний монтаж «Краса в творчості О. М. Горького». * Інструктаж з питань твор­ чості О. М. Горького допоміг агітаторам краще провести бесіди в усіх академічних групах. * Бібліотека і літературний кабінет влаштували великі книжкові виставки, присвяче­ ні 90-річчю з дня народжен­ ня великого пролетарського письменника. �Горь к и й О. М. Горький про В. І. Леніна і партію Створена генієм Володи­ мира Леніна і енергією його товаришів, партія — мозок робітничого класу — взялась за роботу небувалої, вели­ чезної трудності. Вона будує соціалістичне суспільство дійсно рівних людей. Ленін — революціонер не­ бувалого геніального роз­ маху,... засновник нової, со­ ціалістичної культури. Його могутній розум, завжди укла­ дений в прості, ясні слова, показав нам шлях до нової культури і вчив техніки бу­ дівництва її. Організована вченням Мар­ кса — Леніна партія ко­ муністів, робітників і селян— енергійний і в усьому світі єдино безкорисний вождь трудового народу — глибоко розуміє значення науки, тех­ ніки, мистецтва як знаряддя нового світу. з ав жд и нами Великий син великого н а р о д у Говорячи про Горького, ми завжди з гордістю думаємо про величезну талановитість наро­ ду. Адже великий пролетар­ ський письменник вийшов з глибин народу. Завдяки своїй енергії, своїм благородним праг­ ненням до світла, до знань він піднявся до вершин світового мистецтва, світової науки, його творчість — це гігантський крок вперед у художньому розвитко­ ві всього людства, бо в ній здо­ був блискучої перемоги ленін­ ський принцип партійності літе­ ратури. Горький став засновни­ ком, геніальним практиком і теоретиком тієї дійсно народної літератури, про яку говорив В. І. Ленін у статті «Партійна організація та партійна літера­ тура». Вийшовши з гущі народу. Горький на протязі всього сво­ го життя йшов пліч-о-пліч з ним, для нього він жив і пра­ цював. Тільки завдяки тісним зв’язкам з народом він зміг створити художні твори, які знає весь світ. М . Горький і му з ика Життя і творчість Олексія Максимовича Горького невід­ дільні від музики. Великий художн ик-гуманіст, він був чуй­ ним до всіх проявів прекрасно­ го. Глибоко хвилювало Горького прекрасне в музиці. В одному з автобіографічних оповідань Горький згадає, як, будучи заарештованим, він не використав можливість втечі, бо не міг відірватися від чарівних звуків музики. Про силу впливу музики на Горького розповідають сторін­ ки багатьох його творів (авто­ біографічна трилогія «Мати», «Життя Клима Самгіна», «Фо­ ма Гордєєв», «Казки про Іта­ лію» і ін.), а також його вислов­ лювання у дружніх зустрічах, виступи і критичні статті. Стихія народної творчості, що з дитинства оточувала Горько­ го, творчі стосунки і дружба з видатними музикантами (Ф. Ша­ ляпіним, А. Неждановою, Ю. Шапоріним, В. Асаф'євим, Р. Рол ланом і ін.) — все це роз­ ширювало коло музичних обра­ зів і вражень. Глибоко хвилювали Горького образи російських класиків (Глінки, Мусоргського, Чайков­ ського), а також музика Бетхо­ вена, Баха, Шопена, Гріга. Му­ зикою Гріга навіяні сторінки «Матері». Горький писав цей твір в Америці, де на протязі трьох місяців слухав Гріга у виконанні свого друга М. Буре­ ніна. В повісті Горький описує гру Софії, яка виконує п’єсу Гріга. Горький розшукує автентичні з тексти народних пісень, здатні більш глибоко виразити зміст музики. Так, він запропонував артистові Великого театру М. Рейзену новий текст пісні «Эй, ухнем!», в якій виражався гніт, важка праця волзьких бурлаків, тоді як у старому тексті непра­ вильно були вплетені слова язи­ чеської образності. Цей факт свідчить про глибоке знання історії російської народної піс­ ні. Інколи музика відтіняє кар­ тину життя. Так, у повісті. «Ма­ ти» образ революційної пісні поглиблює пафос революційної демонстрації. В романтичних сповіданнях «Макар Чудра», «Старуха Ізергіль», «Красота» музика надає образам мальов­ ничості, поетичності, пристрас­ ності. Але найчастіше Горький вво­ дить музичні образи, щоб пока­ зати, як глибоко властиве про­ стій людині, навіть безпутньому бродязі, почуття прекрасного («Двадцять шість і одна», «Два босяка», «Як спіймали Семагу» та ін.). Теми і образи Горького на­ дихали й надихають композито­ рів. На його сюжети створені опери: «Мати» Хреннікова, «Фома Гордєєв» Касьянова, ба­ лет «Данко» харківського ком­ позитора Нахабіна та ін. Все це говорить про велике значення творчості О. М. Горького для розвитку радянського музично­ го мистецтва. А. СПІВАК, викладач кафедри музики. Лист з українського села У 1891 році в українському твоє слово, рідний наш Олексію Максимовичу. селі Кандибіно Олексій Пєшков був свідком дикої розправи чо­ Сильвестр Гайченко був ловіка з жінкою. Майбутній не один. Знущатися над жін­ письменник спробував врятува­ ками було справою звичай­ ти жінку, але був мало не до ною. Били, прив’язували до смерті побитий натовпом. Цей конячого хвоста, відрізали випадок він описав у оповідан­ коси... Тільки Великий Жов­ ні «Вивід». тень. Комуністична партія і Радянська влада припинили У 1935 році О. М. Горький нашу ганьбу і страждання, одержав листа від колгоспниць давши нам повну рівноправ­ села Кандибіно. Нижче ми на­ ність... водимо уривок з цього листа. Подивився б ти, якими ми «Дорогий наш, любимий Олексію Максимовичу! стали!». Писали Горькому і колгосп­ Пишуть тобі, нашому рід­ ному, колгоспниці села Кан­ ники, У своєму листі вони на­ водять такий факт: дибіно. 44 роки тому ти бачив, як «Наш колгоспник Іван Гайченко Сильвестр по-зві­ Довгань ще у 1931 році ви­ рячому знущався над своєю різав твоє оповідання «Ви­ дружиною Горпинюю, і впер­ від» і досі зберігає його ра­ ше прозвучало тоді в селі зом із партійним своїм квит­ Кандибіно сміливе слово на ком у себе на грудях»... захист жінки-рабині. То було В . І. Ленін помагаючи боротися тим, хто, п ро може, й не помічав поруч з со­ бою Власових, Н аходок, Р и б і­ них і інших револю ційних б о р ­ Горький міцно зв’язав себе ців. С ВО ЇМ И великими художнім и Саме ж иття, соціальні ум ови творами з робітничим рухом дали можливість Г орьком у зро­ Р о с ії і всього світу. бити небувале: вперш е за всю Н ем ає сумніву, що Горь­ історію людства зл и л и сь р е а ­ кий — величезний художній лізм і романтизм, ідеал і дійс­ талант, який дав і дасть ба­ ність. Він зумів здійснити мрію гато користі всесвітньому Енгельса про злиття р е а л ізм у пролетарському рухові. з вищою ідейністю, яке, за сл о­ вами Енгельса, «буде д осягну­ то, можливо, тільки в м ай б у т­ ньому». Своїм талантом художни­ Горький разом, з усім р ад ян ­ ка Ви принесли робітничому ським народом радів з того, щ о рухові Р о с ії — та й не тіль­ в Радянському Союзі здійсни­ ки Р о с ії — таку величезну лись кращі м рії, кращ і н ад ії користь. трудящих. Цими мріями ж ив і великий народний письменник. Сам письменник говорив, щ о за ­ слугою його в літературі треба вважати те, що він перш ий « зро­ зумів величезне значення п ра­ ці», яка створює все цінне, все Основним героєм наш их книг ймається як твір, що його мог­ прекрасне, все велике в світі. Так, заслуга Горького в то­ ми повинні обрати працю , тобто ли написати самі робітники. «Дуже своєчасна книга!». Ця му, що він оспівав у своїх тво­ людину, організовану процесами висока оцінка «Матері»; яку рах людей праці, з якими жив праці, яка у нас озброєна в с ією дав В. І. Ленін, означає, що ті одним життям, одними мріями, могутністю сучасної тех н ік и ,— людину, щ о в свою чергу орга­ революціонери, яких Горький одними прагненнями. нізовує працю легш ою, продук­ взяв із ж иття для своєї книги, Доцент Л. КАРЛОВ, тивнішою, підносячи ї ї на сту­ знову повернулися до життя, завідуючий кафедрою освітлені могутнім прожекто­ російської та зарубіжної пінь м истецтва. Ми повинні на вчитися розум іти працю як літератури. ром горьковського таланту, до­ творчість. його повість «Мати» — це, за висловом К. Є. Ворошилова, «автобіографія робітничого кла­ су», тобто, книга написана з та­ ким глибоким знанням життя і прагнень робітників, що спри­ М. Горького Горький про літературу Моя радість і гордість — нова руська людина, будівник нової держави. Д о цієї маленької, але великої людини, розсіяної по всіх... кутках країни, по фабриках, селах, заки н у­ тих в степах і в сибірській тайзі, в горах К авказу і в тундрах Півночі... до працівника своєї держави, який скромно робить начебто незначну, але величез­ ної історичної ваги сп раву , — до неї я звертаюсь з м оїм щирим привітом. Товаришу! Знай і вір, що ти — найпотрібніша л ю ­ дина на землі, Роблячи свою маленьку справу, ти по­ чав створювати справді новий світ. Вчись і вчи! Міцно тисну руку твою, товаришу! М. Горький. Н айбільш а насолода, сама висока радість життя — від­ чувати себе потрібним близьким людям. «...на охорону праці і здоро­ в‘я трудящ их капіталісти завж ­ ди витрачали копійки, а на ви­ нищення лю дей витрачають м і­ льярди грошей, нажитих на праці робітників і селян». М. ГОРЬКИЙ М. Горький про українських письменників Великий письмен­ ник - інтернаціоналіст О. М. Горький все своє життя цікавився куль­ турою народів, які на­ селяли Росію. З вели­ кою любов’ю ставився він до культури і літе­ ратури України, гли­ боко знав її. Як член редакцій багатьох ж ур­ налів, що виходили у Петербурзі чи в Мо­ скві, Горький багато робив у справі по­ пуляризації україн­ ської культури. Так, у 1912 році він пише в листі до Коцю­ бинського: «Звертаюсь до вас з проханням: чи не можна до січневої чи лютневої книжок « Современника » дати статтю на тему: «К уль­ турні запити України». Потім був би дуже по­ трібний нарис з історії української літерату­ ри... Допомагайте, Ми­ хайле Михайловичу!.. Чи немає у Вас опові­ дання? Чи не вкажете ви, що б перекласти з української». У 1904— 1907 роках Горький листувався з поетом І. О. Білоусо­ вим з приводу перекла­ ду Ш евченківського «Кобзаря» на росій­ ську мову. Говорячи про Ш ев­ ченка, М. Горький на­ самперед підкреслював його народність. У Шевченка, вказував він, необхідно в ч и тись, «як треба сприймати і відчувати народне життя, як широко тре­ ба брати його». Високо цінив Горь­ кий Ш евченка як художника - живопис­ ця, вважаючи його «вчителем знаменитого і першого російського жанриста Федотова, який заснував школу російських художниківреалістів». Зрозуміло, що Ш ев­ ченком не обмежував­ ся Інтерес Горького д о української літератури . «Взагалі, — писав Олексій М аксимович.— я почував «влеченье, род недуга» до літера­ тури У країни. Д у ж е х о ­ тілося видати Г у л а к а Артемовського, О сно­ в’яненка, К отлярев­ ського — особливо». Великий ін те р е с ви ­ являв Горький до тв о р ­ чості і гр о м ад сько ї д і­ яльності Івана Ф р а н к а , вважаючи за ч есть д л я себе співробітничати у ж урналі « Л іт ер а т у р н о науковий в іс н и к » , яки й редагував І. Ф р ан к о . Спеціально д л я ц ього ж урналу він н ап и сав нарис про К оцю бин­ ського. Відомо, щ о М. Г о р ь ­ кого з М. К оцю бин­ ським з в ’я з у в а л а в е л и ­ ка друж ба. Ц я щ и р а друж ба вел и к и х п р е д ­ ставників р о с ій с ьк о го і у к р а їн сь к о го н а р о д ів си м вол ізувал а д р у ж б у двох вел и ки х н а р о д ів . Любив М. Г орьки й у країн ськи й театр . П ід час п ер еб у в ан н я у М а­ нуйлівці він ставив « Н азар а С тод олю », «М артина Б о р у л ю » . В останній п ’єсі, з г а д у є Горький, « н а в іт ь гр а в р о л ь ж ениха, здаєть­ с я » . Мануйлівська те­ а т р а л ь н а «трупа» скла­ д а л а с ь із місцевих се­ л я н , за винятком двох « а р ти с то к » — учитель­ ки та сестри однієї письм енниці. У н а с є відомості про те, що Горькийз м ануйлівським и селя­ н а м и говорив не тільки п р о драматургію тате­ а т р . Я к свідчить К. П є ш ков, більшість се­ л я н — членів трупи не­ за б а р о м стала активни­ ми учасниками револю­ ційного руху на селі. М ож на думати, що п'є­ си Ш евченка, Карпен­ ка-К арого та Стари­ цького Горький пояс­ ню вав так, щоб його д р у зі-селяни зрозуміли необхідність рішучої боротьби проти ТИХсо­ ц іал ьн и х несправедли­ востей, про ЯКІ писали україн ські письменн и ­ ки. І. КРУК, кандидат філоло­ гічних наук. �М. Горький про книгу На практичних заняттях з української мови НАМ ПИШУТЬ НА ВИСОКОМУ РІВНІ З великим задоволенням ко­ мії та Міжнародного жіночого Книга, говорив письменник, Ім’я Горького тісно з в ’язане лектив Львівської школи-інтер­ дня — 8 березня. У процесі під­ Із створенням радянської соціа­ проводить людину через життя нату для глухонімих дітей готовки до уроків студенти ви­ лістичної літератури — найпе­ і завжди вчить чомусь новому. сприйняв звістку про те, що готовляли різноманітне унаоч­ Коли людина читає книгу, жити редовішої в світі. студенти IV курсу дефектоло­ нення — таблиці, плакати, ма­ На І курсі українського від­ Своїми творами письменник стає цікавіше і веселіше, життя гічного відділу КДПІ ім. Горь­ люнки та ін. Всі ці матеріали ділу мовно-літературного фа­ тоді наповнюється великим змі­ показав зразки художньої м ай­ зберігаються в методкабінеті стерності. Його книги вчать стом. «Чим більше я читав, тим культету курс сучасної україн­ кого приїдуть до нас на прак­ школи і будуть використовува­ чесно жити, гаряче любити свій більше книги ріднили мене з ської мови викладається з дру­ тику. Педагогічна практика — над­ тися в майбутньому. народ, батьківщину, вчать под­ навколишнім світом, тим яскра­ гого семестру. Практичні занят­ Практика показала, що сту­ звичайно відповідальна справа. вигам у житті, допомагають ви­ вішим, значнішим ставало для тя розпочалися недавно, але Від неї в значній мірі залеж а­ денти одержали в інституті ховувати волю, твердий харак­ мене життя». Виконуючи заповіти Ільїча вже з перших днів студенти тиме вміння майбутнього сурдо­ грунтовні знания, в результаті тер. педагога використовувати різно­ чого добре володіють фактич­ Олексій Максимович називав великий письменник звертав старанно готуються до них. манітні методичні засоби та ним матеріалом та методикою книгу «чудом із чудес». «Кни­ увагу молоді на необхідність Крім різноманітних групових прийоми безпосередньо в педа­ його викладання. Проте нам га — проста р іч ,— писав він ,— вивчати минуле, тому що «...не і вправ з розді­ гогічній роботі. Отже, перед пе­ здається, що студентам пед­ є по суті своїй одне з найбіль­ знаючи минулого, неможливо завдань треба звернути біль­ ших і таємничих чудес Зем лі». зрозуміти справжній сенс су­ лу «Лексика і фразеологія» дагогічним колективом школи інституту ше уваги на вивчення калігра­ стояли серйозні завдання. Чи часного і мету майбутнього; су­ В оповіданні «Як я вчився» студенти виконують також розумітимуть студенти наших фії, малювання та ручної праці. Горький говорить: «Все більше часне пов’язане з минулим так індивідуальні завдання. Во­ учнів? Як будуть зчитувати з Легко і приємно було нам розширюючи переді мною меж і само, як дитинство і отроцтво з вчаться складати різ­ губ практикантів учні нашої працювати з такими високо­ світу, книги говорили мені про юністю. Минуле вчить, чого ми ни те, якою велично прекрасною є повинні уникати, що вороже чи ні ділові документи (харак­ школи? Скільки потрібно часу, кваліфікованими методистами, студенти змогли встанови­ як Н. Ф. Засенко та М. Д. людина у своєму прагненні до некорисне д л я нас, проти чого теристики, довідки, автобіо­ щоб ти належний контакт на уроці? Яірмаченко. Товаришка Засен­ кращого, як багато зробила во­ ми повинні боротися, що нам графії, посвідчення, ділові Ці питання хвилювали весь наш ко допомогла нашій школі на на Землі і яких нейм овірних необхідно знищити... листи тощо), або пишуть неве­ педагогічний колектив. у проведенні предметних уро­ Знання минулого допомагає страждань це їй кош тувало». Перші пробні уроки студен­ ків. а т. Ярмаченко на роз­ Неодноразово підкреслю ю чи визначити, що і як треба роби­ личкі твори на визначену ви­ важливу роль книги у житті ти у сучасному». кладачем тему з використанням тів свідчили про їх грунтовну ширеному засіданні педради кожної людини, М. Горький Книга повинна допомагати різних типів синонімів та ін. фактичну та методичну підго­ прочитав доповідь «Деякі пи­ товку і спостережливість. Вже тання розвитку мови у глу­ відзначав, що вплив книг на людині пізнати правду життя, запропоновані ви­ перші уроки показали, що хонімих дітей». В обговоренні людину дуже великий — і ви­ підняти її віру в саму себе і Так, на кликає у неї прагнення бути розвивати у неї прагнення до кладачем теми — «Осінь», «Лі­ практика буде взаємно корис­ взяли участь майже всі вчителівнутрішньо кращ ою , чисті­ істини, боротися з вульгар­ то в степу», «Ранок у лі­ ною — і для студентів і для мовники. Педрада накреслила ряд конкретних заходів, які бу­ шою. ністю , вміти знайти хороше в сі» — цікаві роботи написали школи в цілому. Більшість студентів досить дуть реалізовані найближчим «Всім хорошим в м е н і,— від­ людях, виховувати мужність. студенти Л. Ільчук, Р. Зінчен­ успішно проводила навчально- часом. верто говорив письм енник,— я Книга повинна бути тісно по­ Слід зазначити, що група ко, Г. Студзінська. В. Яковен­ виховну роботу з глухонімими зобов’язаний книгам. Коли в в’язан а з життям народу. На­ моїх руках нова книж ка... я решті, книга, на думку М. Горь­ ко, Б. Яковлев та інші. А сту­ дітьми. Хоч програмний мате­ студентів, яка перебувала у нас відчуваю, що в моє ж и ття у ві­ кого, повинна виховувати у мо­ дентка Л. Поха на тему «Осінь» ріал, особливо у VIII— IX кл., на практиці.— дружний, згурто­ дуже складний і великий за ваний та працездатний колек­ лодого покоління дух актив­ написала коротенький вірш. йшло щ ось ж иве...». об’ємом, студенти впевнено тив. У дні практики відбулася М. Горький гаряче закликав ності, творчу фантазію , повагу Виконання таких творчих проводили уроки. Перевірка знаменна подія — вибори до молодь любити книгу, ствер­ до праці, до сили .розуму, по­ джуючи, що книга допоможе винна допомагати людині бути завдань поряд із суто навчаль­ знань учнів показала, що вони Верховної Ради СРСР. Всі розібратися у бурхливій п лута­ сильною і красивою. ними вправами принесе велику міцно засвоїли матеріал. При­ студенти брали участь у перед­ ємно було відвідувати, а потім виборній агітмасовій роботі се­ нині думок, почуттів, подій, во­ користь майбутнім учителям. аналізувати уроки студентів К. ред населення. За ними були О. МІШИНА, на навчить поважати людину і Курчинської. П. Масюк, Г. За­ закріплені виборці буд. № 9 по м. ПЛЮЩ. викладач кафедри педагогіки. самих себе. воротної, Т. Красовської, Р. вул. Леніна м. Львова. Керівни­ Карлінської, Н. Гемеринської ком агітколективу був М. Д. та інших. Ці товариші з лю­ Ярмаченко. бов’ю ставляться до своєї над­ Практика показала, що про­ звичайно складної, але почесної фесорсько-викладовський склад дефектологічного відділу КДПІ Художня самодіяль­ ми — хвилини прощан­ канцям дитбудинку ба­ ру подяку студентам професії. Багато уваги приділяли прак­ ім. Горького забезпечує високу ність студентів педаго­ ня. гато радості. мовно - літературного гічного факультету ві­ Так, студенти IV 14 березня колектив факультету Я. Міндаку тиканти перевірці учнівських підготовку вчителів-дефектоло­ Б. ДРАБЧУК, дома далеко за межами курсу дошкільного від­ студентів відвідав кол­ та В. Мозгову за діяль­ зошитів та щоденників. У кож гів. директор Львівської школинашого інституту. ділу, де комсоргом З . госп ім. Жданова, де ну допомогу та особи­ ному класі були випущені стін­ інтернату для глухонімих. Неодноразово колек­ Товстоляк, нещодавно виступив з концертом сту їх участь в остан­ ні газети до дня Радянської А р­ самодіяль­ ньому концерті. тив студентів виїжджав побували у Боярському художньої з концертами до воїнів дитячому будинку. Для ності. Після концерту В. БОНДАР, розпочалися масові Радянської Армії, у колгосп ім. Жданова дітей було підготовлено танці. Колгоспна мо­ секретар комсомоль­ ської організації пе­ с. Біличі. І скрізь теп­ змістовний концерт, ор­ лодь залишилася дуже лими і щирими були ганізовано ігри і танці. задоволеною. дагогічного факуль­ зустрічі, хвилюючи­ Цей день приніс мештету. Ми висловлюємо щи­ У НАШИХ СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ Під таким заголовком у № 25 газети, за 16 вересня минулого року, було вміще­ но лист тренера мотосекції Б. Варченка про неможли­ вість проведення практичних занять через відсутність мо­ тоциклів. Як повідомив нас заступ­ ПІ ДШЕФНИХ „Теорія без практики" ник голови ДТСААФ т. Ро­ мановський, дирекція та партбюро інституту надали допомогу членам секції в цій справі. Зараз у їх розпоря­ дженні два мотоцикли; крім того, днями стануть до ладу ще два, які ремонтуються силами членів секції. Секція налічує 55 осіб. Заняття проводяться щоден­ но, у спеціальних кімнатах при Солом’янському гурто­ житку. В травні ц. р. члени мото­ секції складатимуть екзамен на права мотолюбителя. Педагогічна освіта в НДР* Всі викладачі одержують в ід ­ пустку лише на 24 робочих дні. Літні студентські канікули три­ вають, як і у нас, з 30 червня по 1 вересня, а взимку к ан ік у ­ ли — з 20 грудня по 20 січня. Учбове тижневе навантажен­ ня студентів таке: на І курсі — 30 годин, на II курсі — 26 го­ дин, на III курсі — 20 годин. Заняття з музики і фізкульту­ ри входять у ці години. Кафедри, як правило, науко­ ву роботу не ведуть. Але в добре обладнаних кабінетах І на кафедрах я зустрічалась з ви­ кладачами, які за своєю влас­ ного ініціативою ведуть і науко­ ву роботу. В інституті непогано органі­ зована педагогічна практика студентів. Існують такі види практики: п іонерсьна — в ди- тячих таборах на протязі 4-х тижнів, виробнича практика на заводі чи МТС на протязі 3-х тижнів, ш кільна (після 4-го се­ м естру навчання) — на протязі 4-х тижнів. Причому, після пер­ шого тижня пасивної практики студент дає самостійно 12 уро­ ків. П ісля 5-го семестру сту­ денти їдуть на практику в сіль­ ські ш коли і працюють на про­ тязі п’яти тижнів. З а цей час во­ ни дають по 15 уроків, а також керують класом. В кінці пере­ бування на практиці студент у присутності ком ісії д ає два уроки, які є заклю чними і ви­ рішальними для нього. На останньому курсі, почина­ ючи з вересня — жовтня, сту­ дент одержує тему диплом­ ної роботи з спеціального предмета або з педагогіки чи психології і здає цю роботу в квітні. Потім починається під­ готовка до держ авних екзам е­ нів. Ці екзамени студенти скла­ М. ПІДТИЧЕНКО. дають з фахового предмета, педагогіки, психології і філо­ софії. Держава і Соціалістична єдина партія Німеччини дбають і про матеріальні умови студен­ тів. Так, з 1100 студентів цьо­ го інституту 500 живуть у гур­ тожитках (плата за місяць про­ живання 10 марок), а останні живуть на кутках і платять 25 марок на місяць. Студенти — діти робітників, селян і мало­ забезпечених батьків одержу­ ють стипендію в розмірі 180 марок (так само, як в універ­ ситеті), а діти інших прошарків населення одержують 130 ма­ рок. Якщо заробіток батьків складає 1000 марок на місяць, студент зовсім не одержує стипендії. Крім основної стипендії, є підвищена стипендія, яка при­ значається директором разом з громадськими організаціями за відмінне навчання, поведінку і активну участь у громадськокорисній роботі (в розмірі від 40 до 80 марок на місяць як додаток до основної стипендії). Студентам, які за матеріаль­ ним станом або за станом здо­ ров'я потребують матеріальної допомоги, директор інституту має право видавати грошову допомогу в сумі 80 марок. Цікаво зазначити, що універ­ ситети в НДР теж готують на спеціальному факультеті кадри вчителів. Строк навчання теж три роки. В IX—ХІІ-х класах «обершу­ ле» викладають учителі, які мають освіту за університет або одержали вищу педагогіч­ ну освіту в Потсдамі, де існує єдина в країні вища педагогіч­ на школа, яка готує педагогіч­ ні кадри лише для «обершуле». Велика увага приділяється також ідейному і естетичному вихованню майбутнього вчителя. Та це й не випадково, бо вели- ка кількість старшого поколін­ ня вчителів ще не позбавилася впливу буржуазних ідей і релі­ гії. Партія провадить серед цих вчителів велику, виховну робо­ ту, а також велику роз'ясню­ вальну роботу серед батьків по комуністичному вихованню ді­ тей. Молодь НДР бадьора, на­ строєна оптимістично; вона ві­ рить у світлі ідеали соціалізму, активно бореться за перемогу соціалізму і за тривалий мир на землі. Я привезла від німецьких друзів — викладачів і студен­ тів адреси, які вони просили мене вручити викладачам і сту­ дентам нашого інституту для встановлення тісних зв’язків і дружного ділового і особистого листування. Побажаємо ж нашим друзям і колегам з педагогічного інсти­ туту м. Галле великих успіхів у їх благородній справі вихо­ вання молодих кадрів учителів для народної школи. �В буфеті, який міститься в гуртожитку № 2, завжди дуже обмежений асортимент страв і продуктів. До того ж, вони такої якості, що вжи­ вати їх не завжди іможна без риску д л я ш лунка. пухом а пером Е Н 2 денно користуються нею, але прибирати за собою чомусь вва­ Студенти що­ жають зайвим. На к ухні гуртожитку № завжди брудно. Ми підем обід готувати, Де меркнуть в пилюці вогні... А людськая їжа, І чиста кімната Ночами все сняться мені. Крізь сміття не можна пролізти, Від смороду зуби звело, І разом з обідом Доводиться їсти Все те, що на їжу лягло. Є буфет студентський, Де він — кожен знає, А, в буфеті тому Хазяйнує Рая. Ой, ти Рая, Рая молодая, В тебе одежина Від бруду рудая. Там такі продукти Людям відпускають,— Від самого духу Пацюки тікають. Ой, ти Рая, Рая молодая,— А оті продукти Цвіллю заростають. Студентка Н. Сизенко (III курс мовно-літературного ф а­ культету) надзвичайно захоп­ люється «модними» зачісками. Вони у вас в пошані нині, Ці чолки, гриви і хвости. А що, як завтра хомути Надінуть кіногероїні?? Отямтесь, модниці з літфаку Ви ж таки люди, не коняки! Студентки фізико-матема­ тичного факультету О. При­ гара (IV курс) та Є. Коло­ совська (III курс) система­ тично запізнюються на лек­ ції. Ой, якби тій Раї Для експерименту Дати те із ’їсти, Що їдять студенти. Ой, ти Рая, Рая молодая... Члени секції фехтування В. Хропачевський та П. Б е ­ режний (фізико-математич­ ний факультет) не дорож ать честю свого факультету: 9 бе­ резня вони не з ’явилися на міжфакультетські зм агання з фехтування. В ЩИРИХ Вчора н а традиційну зустріч колиш ніх випускників н аш ого інституту з студентам и і про­ фесорсько-викладовським ск л а­ д ом з ’їхались вчителі V — X класів з різних м ісц евостей Республіки. Гостинно зу стр ів інститут своїх вихованців, я к і вже вклю чилися в благородну працю п о вихованню п ідростаю ­ чого покоління. В ідбулися теплі, зад уш евн і розмови н а ф ак у л ьтетах , д е ко­ лишні студенти, а сьогодні майстри педагогічної справи, з хвилю ванням ро зп о від ал и про свої перш і кроки сам остій н ого творчого Ж И Т Т Я , Д ІЛ И Л И С Я з м о­ лодшими товариш ам и с в о їм у ч и ­ тельським досвідом. У чи тел і в ід ­ значали, що в ін сти ту ті вони здобули загалом м іц н і т е о р е т и ч ­ ні знання з ф ахови х п р ед м етів . Однак, є й цілий р я д п р о гал и н , що стосую ться ви ховн ої роботи з учнями, н а л аго д ж ен н я д ія л ь ­ ності п ред м етн и х гу р т к ів і г у р т ­ ків худож ньої с ам о д іял ьн о сті. На веч о р а х -зу с тр іч а х з п р и ­ ємністю б у л о в ід зн а ч е н о , щ е відгуки, я к і н а д х о д я т ь з м ісц ь про наш и х в и п у скн и к ів , з д е ­ більш ого позити вні. Д и р е к т о р и ш кіл, завідую чі р а й В Н О п о ві­ домляю ть. щ о м олод і в ч и т е л і, підготовлені у н аш ом у ін с т и т у т і, обізнані з своєю ф аховою с п е ­ ціальністю , сум лінно п р а ц ю ю ть у ш колі, виступаю ть з л е к ц ія м и і доповідями д л я н а с е л е н н я , б е ­ руть активну уч асть у гр о м а д ­ ському ж итті села. Так, у К аш п ерівській с е р е д ­ ній ш колі Т е тіїв с ьк о го р а й о н у К иївської області з п о ш ан о ю говорять про у ч и т е л я ф із и к и й математики (випускника н а ш о ­ го інституту 1 9 5 2 р .) К ар п ен ка Василя О лександровича. Він добре знає свій п р е д м е т і п о ­ всякденно працю є н а д поглиб­ ленням своїх знань. У роки він проводить н а високому н ауко­ во-теоретичному й методичном у рівні, уміло поєднуючи т е о р е ­ тичні знання з практикою ш л я ­ хом проведення лабораторн и х робіт, екскурсій. Тов. К арп ен ­ ко разом з учням и виготував чи­ мало наочних посібників, зр о ­ бив багато для у статк у ван н я ф і­ зичного кабінету. З а його ін і­ ціативою в ш колі б уло обладна­ но радіовузол, відремонтовано всю зовнішню й внутріш ню освітлю вальну сітку. Д обрі вісті йдуть про учи­ тельку україн ської мови й л і­ тератури Іванчук В алентину В а ­ силівну, як а працю є в Ірш ан ­ ській середній ш колі М алай ­ ського району Ж итом ирської області. Добре озброєна теоре­ РОЗМОВАХ тично, п ідготовлена методичн о т. Іван ч у к урізноманітнює ме­ Т О Д И ви вчен н я різних тем, акти­ в ізу є п ід ч ас уроку учнів.Я к член Т о в ар и с тв а д л я п оширення н аукових і політичних знаньво­ на ч асто ви сту п ає перед кол­ госпникам и з лекціями. П озитивні відгуки надійшли про роботу вчителів фізикита м атем ати к и О. П. Мельник (В е­ л и к о б е р езя н с ь к а СШ Таращ ан­ с ьк о го р ай о н у Київської об­ л асті), Н. І. Цинько, Н. Я. Про­ тащ ук (Червономотовилівська С Ш Ф астівсько го району К и­ їв с ь к о ї обл.), Г. І. Жгула (Віль­ х ів с ь к а С Ш Богуславськогора­ йону К и їв с ь к о ї обл.), Р. Р.Гро­ м о во ї (К лим ентіївська СШ Ба­ р а н ів с ь к о го району Житомир­ ської обл.), учителів мови й л іт е р а т у р и Є. Шугнила (у м а н с ь к а СШ № 2 ім. І. Ф р а н к а ), І. А. Довгодька (ки­ Ї в С ь к а С Ш № 136), Д. Ю. П ри­ х о д ь к а (Миронівська залізнична ш кола Київської обл.), І. Р. С ем енчука (Великополовецька С Ш К и ївської обл.). А л е , н а жаль, трапляється й б р а к . Т ак, з Глеваської СШ с п о віщ аю ть , що М. Я. Лірни­ ч е н к о , випускниця мовно-літе­ р а т у р н о г о факультету (1956 р.) п р о в о д и т ь уроки на низькому ідейно-теоретичному й методич­ но м у р ів н і, порушує виробничу д и с ц и п л ін у й елементарні ви­ м оги педагогічної етики. Д и р екто р Феневицької CШ Іван ківсько го району Київської області, характеризуючим ол­ дих учителів, відмічає як недо­ лік н е б аж ан н я виготовляти на­ очні посібники, невміння орга­ н ізу в а ти піонерську й комсо­ м ольську роботу в школі, від­ м о вл ен н я від громадської р об­ ти на с ел і (біолог Н. С. Ткачен­ ко, м а т е м а т и к О. Ф. Удовенко) Н е д о л ік о м у роботі з випуск­ н и кам и є сл аб ки й зв'язок гро­ м ад ськ и х орган ізац ій інституту з м олодим и вчителями, недо­ статн є у за га л ь н ен н я їх педаго­ гічного д освіду. Я к п о к азал и відверті розмови під час зустрічі і відгуки ш кіл, в інституті треба більше уваги приділяти підготовці сту­ де н тів до керівництва класом, ум інню вести шкільну докумен­ тацію , готувати учителів дляви­ готовлений посібників. Б у д ем о сподіватися, щови­ с л овлені цінні побажання пре­ т в о р я т ь с я в життя, принесуть к о р и сть у поглибленні науки тео р ети ч н о ї й методичної підго­ товки в ч и те л ів . П. ХРОПКО НОВИЙ ЛЕКТОРІЙ Отак свою команду провалити — «На заре ты её не буди, І щоб від сорому обличчя не пекло! На заре она сладко так спит!». Вас рицарі Дюма могли б повчити: О будильник, подруг пощади! Хоч не було в них вищої освіти, ...И опять повторяється вид... Та почуття обов’язку було! 29 березня при наш ом у інституті почне працю вати музичний лекторій, с т в о р е ­ ний каф едрою м узики К Д П І разом з міським Т овари ­ ством для пош ирення н ау ко ­ вих і політичних знань. Цикл лекцій читатим еться в приміщ енні 92 ш коли (д л я учнів VII — X к л а с ів ц іє ї школи) та в п ед ін сти туті (для студентів ін сти туту і вчителів ш кіл підш еф ного. Киево-Святош инського ра­ йону). До кінця навчального року заплановано прочитати л е к ­ ції: «Я к слухати м у зи ку » , «Горький та м узи ка», « М у ­ зика для дітей», провести вечір радянської пісні та зустріч з ком позиторам и У к­ раїни. Д о читання лекційзалуч е­ ні в и к л а д а ч і кафедри музики тт. Ш л яп н ікова, Співак, М и­ х а й л о в та студенти ІІІ к у р с ів м овно-літературного ф акультету. У концертах братимуть у ч а с т ь артисти, а такожсту­ д ен ти консерваторії тамов­ но-літературного факультету наш ого інституту. Деякий м узичн о-ілюстративниймате­ р іа л подаватиметься у запису, спеціально замовле­ н ом у до кожної теми. П ерш ий у .практиці м. К иєва, лекторій з м узи чн ої культури єбез­ умовно, цінною І кори сн ою справою . З . Й ОВЕНКО З аст. редактора П. ХРОП К О � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 6 (53) (26 березня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 6 (53) (26 березня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/99 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. рекактора) https://libdc.udu.edu.ua/files/original/52ce8e447987d1df322bb01ba181dc94.pdf f72a73a7f9f9c5e7db978acdf8757857 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Слава радянській жінці-трудівниці! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а К педагогічні А Д Р И 8 БЕРЕЗНЯ 1958 року СУБОТА ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ і ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО РАДІСНЕ СВЯТО Міжнародний жіночий день у цьому році відзначається в знаменні дні підготовки до ви­ борів у найвищий орган дер­ жавної влади нашої країни— у Верховну Раду СРСР. Міжнародний день робіт­ ниць був встановлений в 1910 р. за пропозицією ви­ датної революціонерки К ла­ ри Цеткін на II Міжнародній конференції соціалісток. Він мав сприяти залученню жі­ ночих мас до загальної рево­ люційної боротьби робітничо­ го класу. Але в царській Ро­ сії було заборонено відзнача­ ти день 8 березня. Тільки соціалізм, який приніс свободу І рівноправ­ ність всім трудящим, розкрі­ пачив і жінку. Успіхи соціалістичного бу­ дівництва на всіх етапах роз­ витку Радянської держави нерозривно зв’язані з актив­ ною і самовідданою діяль­ ністю радянських жінок. У суворі дні Великої Віт­ чизняної війни з новою си­ лою проявилися мужність і героїзм жінок Країни Рад. Жінки беруть активну участь в управлінні країною. Депутатами Верховної Ради СРСР в 1954 р. були обрані 348 жінок — 26 процентів усіх депутатів. Понад дві ти­ сячі жінок — депутати Вер­ ховних Рад союзних і авто­ номних республік. До революції двері вищих учбових закладів були закри­ ті перед жінкою. Тепер понад мільйон жінок нашої країни працюють вчителями; понад два мільйони — в галузі охорони здоров’я; 53 процен­ ти спеціалістів з вищою осві­ тою становлять у нас жінки. Більше третини наукових працівників країни — жінки. Партія і уряд високо оці­ нюють самовіддану працю радянських жінок. 1.090.920 жінок нагороджені орденами і медалями, майже дві з по­ ловиною тисячі жінок — Ге­ рої Соціалістичної Праці і Герої Радянського Союзу. Відзначаючи Міжнародний жіночий день — 8 березня, радянські жінки ще раз про­ демонструють усьому світо­ ві, як багато дала їм рідна країна, якою великою є їхня відданість Комуністичній партії, якою непохитною є рішимість зробити все, щоб величні перспективи розвит­ ку нашої Батьківщини були швидше втілені в життя. № 5 ( 52) А гі т к о л е к т и в н ап ередодн і виборів Значну роботу провів агіт­ колектив фізико-математич­ ного факультету, що обслу­ говує виборців виборчої ДІЛЬ­ НИЦІ № 99/99. Агітатори часто зустріча­ ються з виборцями, прово­ дять серед них масово-полі­ тичну роботу. За місяць, що пройшов з часу утворення агітколекти­ ву, більшість агітаторів про­ вела по 4 — 5 бесід на тему: «Виборча система в СРСР найдемократичніша в світі», «Звернення ЦК КПРС до всіх виборців» і інші. Проте в роботі агітколек­ тиву є ще і значні недоліки. Погано працюють агітатори тт. Лантух, Перкова, Мирош­ ниченко. Вони до цього часу ще не провели жодної бесіди, рідко бувають у виборців. У дні, що залишилися до виборів, треба посилити ма­ сово-агітаційну роботу серед виборців, широко розгорну­ ти агітацію за наших канди­ датів у депутати до Ради Со­ юзу — О. І. Кириченка та до Ради Національностей — М. С. Синицю. М. КУБРУШКО, зав. агітколективом. Допомога виборцям В агітпункт виборчої дільниці № 99/99 досить часто звер­ таються виборці з проханням допомогти їм вирішити ті чи інші особисті питання. Так, недавно в агітпункт звернулася виборець З . Й. Фельд­ ман, яка прож иває по вул. Франка, 34, кв. 20. Товаришка Фельдман самотня, зараз інвалід і за станом здоров'я потребує щоденної опіки сторонньої людини. Вона просила допомогти юридично оформити їй опікунство. Старший агітатор т. Яворська і агітатор т. Якубенко допо­ могли З . Й . Фельдман оформити відповідні документи і одер­ жати санкцію на опікунство в Сталінському райвиконкомі м. Києва. Це не поодинокий випадок конкретної допомоги агітаторів своїм виборцям. В. ГАКЕН. Н а ф о т о : гру­ па агітаторів — студентів II курсу фізико - матема­ тичного Н Е Д І Л Я Ціна 15 коп. факуль­ тету п е ревіряє списки своїх ви­ борців. В И Б О Р И В ер ховн ої Р а ди СР СР ПРАЦЮЮТЬ З ВОГНИКОМ Довір’я агітаторів педагогічного факульте­ виправдаємо ту 30сумлінно працюють на виборчій діль­ З великим задоволен­ ниці 96/96. їх можна щоденно бачити на ням дізналися студен­ агітпункті, у квартирах виборців. ти 42 групи математи­ Викладачі-комуністи педфаку тт. Дмит­ ків про те, що їм дору­ ренко та Ткаченко провели на квартирах чено проводити агіта­ і в агітпункті бесіди по дошкільному і ційно-масову роботу в шкільному вихованню дітей у сім’ї. Для виборців у залі педінституту про підготовці до виборів у Верховну Раду СРСР ведено ряд лекцій та концертів з демон­ серед мешканців двох струванням кінокартин. Так, доцент Ні­ будинків. Комсомоль­ коленко прочитав лекцію про виховання ська організація групи дітей в сім’ї; проведені вечори, присвя­ виділила п’ять кращих чені 10-річчю Чехословацької республі­ студентів для виконан­ ки та 40-річчю Радянської Армії. Силами студентів педінституту влаш­ ня ц ієї важливої і по­ товуються цікаві концерти; демонстру­ чесної роботи. Слід відзначити, що ються кінофільми. Виборці з задоволен­ призначені товариші з ням відвідують наш агітпункт. Завдяки сумлінній роботі агітаторів перших днів сумлінно других курсів (дошкільного відділу і спецпоставилися до своїх педагогіки), виборці перевірилися у ви­ обов'язків. Почали з то­ го, що кожен агітатор борчих списках до першого березня ц. р. Важко визначити кращого агітатора, відвідав своїх вибор­ ців, познайомився з їх бо всі вони працюють охоче і віддано; потребами і запитами. кращими з кращих є Скиданова, Брег­ Потім були проведені ман, Нечипоренко, Романчук, Лисенко, цікаві, змістовні бесіди, Грита, Рябоконь, Пузій, Гросецька, Коб­ на яких виборців було зар, Вірна, Лозовицька. П. ФЕДЧЕНКО, ознайомлено з рішення­ зав. агітколективом. ми грудневого Пленуму ЦК КПРС, з виступом М. С. Хрущова в Білорусії та із зверненням ЦК КПРС до ви­ борців. З радістю, як бажаних гостей, зустрічають виборці мо­ лодих агітаторів-ентузіастів. Особливо відзначаються в роботі агітатори тт. Ванько і Вільчинська; не відстають від них і тт. Копелева, Проховник, Гриценко. Зараз проводиться велика робота по перевірці списків ви­ борців, по ознайомленню їх з біографіями кандидатів у депута­ ти Верховної Ради СРСР. Ця робота розпочалася своєчасно і найближчим часом буде успішно завершена. Агітатори 42 групи математиків впевнено заявляють: по­ кладені н а нас почесні обов’язки виправдаємо з честю! М. ЖУРБАС, ст. агітатор. В ДИРЕКЦІЇ Один з найстаріших виборців т. Миронець прийшов на виборчу дільницю, щоб перевірити правильність зане­ сення в списки членів його сім ’ї. Член виборчої КОМІСІЇ т. Грушківська охоче допомагає йому. В зв’язку з .відзначенням 28 березня 90 річниці з дня народження великого пролетарського письменника О. М. Горь­ кого, ім’я якого носить наш інститут, наказом директора за­ тверджено ювілейну .комісію в складі 11 осіб (голова — М. М. Підтиченко). �Чуйна людина, майстерний педагог Більшість першокурсників з перших днів навчання активно включилися в громадське жит­ тя інституту. До них належить і Ліда Недбайло, студентка мов­ но-літературного факультету. Н а ф о т о : Л. Недбайло за перевіркою картотеки членів профспілки. Євгенія Михайлівна Суль­ женко працює в нашому інсти­ тут,і понад 12 років, спочатку асистентом, а потім старшим викладачем кафедри методики фізики. Прийшовши в інститут в 1945 р., Євгенія Михайлівна в тяжких умовах післявоєнних ро­ ків доклала багато зусиль, щоб налагодити роботу лабораторії фізики, приділила особливу увагу організації демонстрацій­ ного експерименту з фізики. Товаришка Сульженко відома вчителям фізики м. Києва і під­ шефного Києво-Святошинського району як досвідчений мето­ дист, що добре знає середню школу. Неодноразово вона ви­ ступала з доповідями на семі­ нарах вчителів фізики, працю­ вала на курсах для підвищення кваліфікації вчителів. Незважаючи на значний тивну участь і в громадському педагогічний досвід і знан­ житті інституту. Тричі її оби­ депутатом Сталінської ня матеріалу, вона завжди рали сумлінно готується до занять і райради депутатів трудящ их, де проводить їх з великою педа­ вона працювала ;в культосвітній гогічною майстерністю. та житловій комісіях. Крім того, Євгенія Михайлів­ Є. М. Сульженко з великою на вміло керує студентським сумлінністю веде наукову робо­ науковим гуртком методики фі­ ту. Вона зібрала цікавий мате­ зики, спрямовуючи його роботу ріал з історії розвитку методич­ на розробку найбільш актуаль­ ної думки на У країні і підготу­ них і окладних тем з курсу фі­ вала кандидатську дисертацію , а також надрукувала р яд статей зики середньої школи. на цю тему. З ар аз т. С ульж ен­ Є. М. Сульженко користуєть­ ко досліджує роботу класів з ви­ ся любов’ю і пошаною студен­ робничим навчанням. тів, вихованню яких вона від­ Щ иро бажаємо наш ій ш анов­ дає багато сил. Студенти ака­ демгрупи, де вона працює агі­ ній Євгенії М ихайлівні здо­ татором, бачать в ній старшого ров’я, творчої енергії і дальш их товариша і чуйного друга, з успіхів у науковій та педагогіч­ яким можна поділитися своїми ній роботі. думками, одержати пораду. М. ЧЕРЕДНИК, Євгенія Михайлівна бере ак­ І. МАКАРОВСЬКА Викладач і вихователь У повсякденних турботах На заочному відділі Київ­ ського педагогічного інституту повчається більше двох тисяч студентів. Для успішного їх навчання методистами факуль­ тетів провадиться велика ор­ ганізаційна робота. Методисти Надія Микитівна Трифонова (педфак) та Антоні­ ма Яківна Малярчук (мовно-лі­ тературний факультет) працю­ ють більше десяти років; свої обов’язки вони виконують зраз­ ково: добре організували ака­ демічні групи, вдало піді­ брали старост — перших своїх помічників під час сесії, вмі­ ло складають розклади. Ве­ лике листування у міжсе­ сійний період (а студентів у них більш ніж по п’ятсот!) ними провадиться так, що відповіді на запитання студентів склада­ ються в той же день і не пізні­ ше другого дня надсилаються студентам. Жодного листа вони не залишають без відповіді. Часто студенти просять пи­ сьмових консультацій з дисцип­ лін навчального плану. Товари­ ші Трифонова та Малярчук швидко надсилають викладачам запитання студентів і, не пізні­ ше, як через п’ять днів, письмо­ ва консультація надсилається студентові. Контрольні роботи, одержані від студентів, методисти без затримок передають викладачам на рецензію і протягом тижня повертають їх студентам разом з рецензією. Вони знають усіх студентів, стежать за виконан­ ням навчальних завдань тощо, Надія Микитівна і Антоніна Яківна користуються авторите­ том і пошаною серед студентів та викладачі в інституту. Відзначаючи в день 8 берез­ ня сумлінну роботу наших ша­ новних товаришок, ми бажаємо їм доброго здоров'я, щастя, ра­ дості в житті, дальших успіхів у роботі. І. ГУРІН. Багато хороших, самовідда­ них трудівниць є серед жінок нашого Інституту. Вони працю­ ють на всіх ділянках пліч-опліч з чоловіками, показуючи прекрасні зразки роботи, Є та­ кі працівники серед жінок і на кафедрі фізики. Хто на факультеті не знає Ірину Іллінічну Тичину — ви­ хованку нашого інституту?!. Студенткою вона прекрасно вчилася, була членом науково­ го гуртка фізики і виявила на­ хил до наукової роботи. І. Ти­ чину залишили після закінчен­ ня інституту асистентом кафед­ ри фізики, де вона працює вже п’ятий рік. І. Тичина виконує і обов’язки секретаря кафедри і помічника керівника наукового гуртка фі­ зики; бере активну участь у громадсько-політичній роботі. Вона і викладач і вихователь студентів. За сумлінне ставлення до своїх обов’язків І. Тичина не­ одноразово одержувала премії та подяки. Побажаємо ж нашій Ірині Іллінічні і надалі успішно працю­ вати на ниві народної освіти на користь нашої Радянської Бать­ ківщини. В. ШЕКЕРА, ст. викладач кафедри фізики. ШЛ Я Х УНАУКУ Минуло тільки п ’ять років з того часу, як М арія Олексіївна Карачун закінчила середню школу. Любов до праці, допит­ ливість і вимогливість до себе допомогли їй за цей час доби­ тися значних успіхів. У 1952 р. вона стала студент­ кою нашого інституту. На про­ тязі чотирьох років навчання М. Карачун виявила себе здіб­ ною, трудолюбивою; брала активну участь у роботі на­ укових студентських гуртків. Разом з тим М арія бу­ ла членом комсомольського бю­ ро фізико-математичного ф а­ культету. Закінчивши в 1956 році ін­ ститут з відзнакою, М. К ара­ чун була рекомендована Вченою радою в аспірантуру. Вже другий рік на дошці по­ не бралася, завжди вона дово­ Зараз М арія Олексіївна — шани нашого інституту ви ба­ дить її до кінця, не залишає на аспірантка другого року на­ чите фото студентки фізико-ма­ півдорозі, хоч це іноді їй не тематичного факультету Галини легко вдається. Г. Ткаченко — вчання кафедри математичного Ткаченко. чуйний, хороший товариш. Ча­ аналізу і геометрії. Вона успіш ­ Хто ж ця дівчина, ім’я якої сто студенти звертаються до неї но склала кандидатські е к за м е ­ називається в числі кращих лю­ із запитаннями, з проханням до­ ни і наполегливо працює над дей інституту? Невисока на помогти, і вона ніколи нікому дисертацією. Це не переш ко­ зріст, тоненька, з великими ка­ не відмовить. Чесна, правдива, рими очима і чудовою косою Галя завжди відверто говорить джає їй брати активну участь у навколо чола, вона з першого ж товаришам про їх недоліки, до­ громадській роботі факультету. Вона сумлінно працює старшим погляду -вражає своєю жвавістю, помагає виправити їх. допитливим розумом, який сві­ Принципова, вимоглива до се­ агітатором нашого агітпункту. титься в її очах. Галя є кращим бе і до своїх товаришів, Г. Тка­ Хороший товариш, скромна і прикладом для нас і в навчанні ченко є прикладом для всіх сту­ трудолюбива, Марія К арачун і в поведінці. її відповіді завжди дентів нашої групи і всього користується авторитетом і по грунтовні, глибоко продумані. інституту. вагою серед студентів, асп іран ­ Вечір. Вже пізно, але Галя, Р. КОЛИХАН, схилившись над книжкою, шу­ тів і викладачів. студентка IV курсу фізикокає відповіді на ті запитання, математичного факультету. В. МАТВЄЄВ. які її хвилюють. Вона розуміє, наскільки відповідальна профе­ сія педагога, знає, що пройде деякий час, і вона стоятиме не перед викладачем, а перед дітьми, яким буде передавати знання, набуті за роки навчан­ «Спитайте у Скиданової, вона завжди допоможе»,— ці сл о­ ня в інституті. ва часто можна почути у нас в групі., Відмінниця навчання, Галя ...Ліна Скиданова. Близько ми познайомилися з нею в кол­ багато часу віддає і громадській госпі, де цілий місяць пліч-о-пліч дружно працювали. Ліна була роботі: вже другий рік вона бригадиром нашої ланки. працює в комітеті комсомолу. Робота не була важкою. Проте з незвички інколи, бувало, Г. Ткаченко не тільки з завзят­ і відстанеш від товаришів. І завжди першою на допомогу п ри ­ тям проводить ту роботу, за яку ходила Л. Скиданова. І не тільки в роботі вона першою від гук­ неться до товариша. Чи засумує хто, чи розхвилю ється — Л іна безпосередньо відповідає—жод­ одразу ж поруч: розвеселить, дасть пораду. Ми завжди відчу­ не питання, яке розв’язується ваємо, що з нами — щирий друг, справжній товариш. на. засіданні комітету чи на збо­ Чуйна, скромна людина; старанна, дисциплінована студент­ рах групи, не залишається по­ ка. Така наша Ліна. Л. Скиданова — член КПРС, довгий час працювала завід ую ­ за її увагою: вона не може бути байдужою до того, що хвилює чою дитсадком; в інституті виконує велику громадську роботу, вона — старший агітатор, бере активну участь у ж итті групи, всіх. Галя завжди вносить цінні захоплюється спортом. її ставлення до навчання і громадської пропозиції, поради, запалює всіх роботи — приклад, гідний наслідування. своєю ініціативою, багатою фан­ В. ЗАСКОКА, студентка II курсу педфаку. тазією. За яку б справу Галина Відмінниця, комсомольський ватаж ок Приклад, гідний наслідування В січ н і цього року в м. Ярос­ л а в л і проходила всесоюзна на­ укова конф еренція, присвячена 80-річчю з д н я смерті великого російського поета М. О. Некра­ сова. В роботі конференції взяли участь і представники кафедри росій ської та зарубіжної літе­_ ратури наш ого інституту т. К арлов, П олудненко і Дяченко. В д н і роботи конференції в Я росл авл і було закладено па­ м ’ятн и к М. О. Некрасову. Н а з н і м к у : церемонія за­ кладки п ам ’ятника. Фото А. Дяченка. �Незабутня зустріч К У Р О Р Т Б ОРОВЕЦЬ (Д о 70-річчя з дня народження А. С. М акаренка). Мені довелося кілька разів скромно заявляв автор чудової зустрічатися з Антоном Семено­ "Педагогічної поеми»,— але на­ вичем Макаренком. Ці зустрічі самперед почуваю себе педаго­ були різні: то я слухав його до­ гом, завжди і всюди педагогом. повідь, то бачив його в дні р е ­ Моя літературна праця — лише волюційних свят разом з вихо­ форма педагогічної роботи. ванцями. Ці слова студенти зустріли Одна з зустрічей залиш илася гарячими оплесками, вони хви­ в моїй пам'яті світлим спога­ лювали молодь, яка обрала той дом про цю незвичайну людину. же шлях, по якому пройшов цей В той час А. С. М акаренко п р а ­ видатний педагог і талановитий цював у Москві. Н а гаряче за­ письменник. прошення студентів прибути до Антон Семенович, оглядаючи Харкова Антон Семенович від­ пройдений шлях, одверто і сер­ повів згодою. Вранці 9 березня дечно попереджав майбутніх ви­ 1939 року ми його радо зустрі­ хователів, щоб вони не повторю­ ла на вокзалі. Антон Семенович вали тих помилок, які колись він був у піднесеному настрої. припускав у складній справі ви­ — Х арків,— говорив в ін ,— ховання нової радянської лю­ для мене особливе місто, я ніби дини. знову почуваю себе комунаром. Вся сила виховання полягає Увечері актовий зал інститу­ не в індивідуальному підході до ту був переповнений. Крім сту­ дитини, не в методах роботи дентів, на вечір прийшли і ко­ окремого вчителя, а в організа­ лишні вихованці М акаренка. ції колективу. Індивідуальний Вони з усіх баків оточили А н­ підхід лише тоді буває найбільш тона Семеновича, який для всіх впливовим, коли він базується знаходив тепле слово, привітну на силі і авторитеті колективу. У прищепленні дитині мо­ посмішку. Зал зустрів Антона Семено­ ральних якостей велике значен­ вича бурхливою радістю. На­ ня має «правильна радянська решті все затихло, і він загово­ звичка». — Я не згоден з тим.— гово­ рив. Його виступ відразу поло­ нив усіх своєю простотою і щи­ рив Антон Семенович,— що в наших школах організації дитя­ рістю. Антон Семенович захоплюю­ чого досвіду, життєвого досвіду, че розповідав про свій творчий комуністичного досвіду не на­ шлях, про свої перші кроки в дається достатньої уваги. Ми педагогічній і громадській ді­ повинні загартовувати дітей яльності, про радості і невдачі, змалку. Поки Антон Семенович допо­ про той великий вплив, який мав на нього геніальний проле­ відав, до президії було надісла­ тарський письменник О. М. но цілу гору запитань. Відомо всім, що Антон Семенович з Горький. — Я трошки літератор,— особливою майстерністю відпові­ дав на різні питання, перетво­ рюючи свої відповіді на цікаву, а подекуди й гостру розмову на найбільш актуальні теми. Прові дна роль у вихованні, пояснював Антон Семенович, повинна належати керівникові колективу, у якого молодим учи­ телям треба довго вчитися. В системі підготовки майбутнього вчителя немає такого важливого предмета, як постановка голосу. В процесі виховання необхід­ ні покарання, але насамперед слід карати кращих, бо цим ми висловлюємо довір'я його осо­ бистості. Багато цікавого сказав Антон Семенович про статеве виховання, про кохання. Так, дівчат треба вчити більшій по­ вазі до себе, до своєї жіночої гордості. «Дівчину треба вчити, щоб вона навіть приємних для неї молодих людей зустрічала з деяким перцем». Розмова з Антоном Семенови­ чем затягнулася до пізнього ча­ су, а запитань все збільшувало­ ся. Відчувалося, що саме життя висувало ці питання, що молодь бажала одержати пораду від до­ свідченого і мудрого виховате­ ля перед своїм виходом на по­ чесний шлях педагога. — Яке це щастя,— говорив Антон Семенович, на прощання тиснучи нам руки,— відчувати, що ти не відстав від молоді, що ти їй потрібний... Не знали ми, що це було останнє побачення з видатною людиною нашої радянської епохи.' С. ЛИТВИНОВ. З ц и м не м ож на м и р и т и ся Складні завдання по­ вихід у кабінет лекцій­ стали перед нами в ного експерименту, а зв’язку з рішеннями кабінет креслення пе­ XX з’їзду КПРС про ревести в аудиторію політехнічне навчання. № 23. Щ е менших зу­ Ми повинні переоблад­ силь треба докласти нати учбові майстерні, для поновлення техніч­ кабінети, лабораторії. ного обладнання в ауди­ Не можна миритися торії № 56, яку слід з тим, що в розпоря­ передати кафедрі ме­ дженні нашого викла­ тодики викладання. Ви­ довського складу є ли­ магає поновлення тех­ ше одна технічно об­ нічного обладнання І ладнана аудиторія аудиторія № 34. До № 19. Для кращого речі, тут слід було б використання наочних поставити кращу дош­ і експериментальних ку для занять з ма­ можливостей фізичного тематики. На совісті нашої гро­ кабінету необхідно тер­ міново поповнити тех­ мадськості, кафедр та нічне обладнання ауди­ дирекції інституту ле­ торії № 37, що межує жить ще одна занедба­ з ним і має закритий на справа — астроно­ мічна обсерваторія, яка фактично ц іл и й семестр була законсервована. Однією з причин цього є те, що купол астро­ номічної башти вийшов зі строю. Ще в 1946 році обстеження пока­ зало, що він деформу­ вався і його треба мі­ няти. За допомогою наших шефів (заводу «Ленінська кузня») ми могли б побудувати но­ вий купол самої найно­ вішої конструкції. Необхідно також роз­ ширити приміщення об­ серваторії. У вихован­ ні матеріалістичного світогляду астрономія мусить зайняти своє Педагогічна освіта в НДР Нещодавно радянська делегація побувала в Німецькій Демократичній Республіці. Члени делегації ознайомилися з життям та працею німецьких друзів, з постановкою на­ родної освіти в республіці, побували в середніх та вищих учбових закладах, на підприємствах, оглянули визначні місця Берліна тощо. У складі делегації була директор нашого інституту М. М. Підтиченко. Про свої враження від перебування в НДР вона розповіла викладачам, студентам і співробіт­ никам інституту в актовому залі 28 лютого ц. р. В складі радянської делегації мені довелося бути В СІЧ­ НІ — лютому ц. р. в Німе­ цькій Демократичній Республі­ ці. Дуже теплими .і зворушли­ вими були зустрічі з німецьки­ ми друзями на заводах, фабри­ ках, у кооперативах, школах, інститутах. Соціалістична єдина партія Німеччини приділяє виключну увагу вихованню молоді в демо­ кратичному і соціалістичному дусі. В НДР здійснено безкош­ товне навчання дітей. Школа має три основні ступені: 8-річна школа, яка є обов’язковою для всіх дітей; 10-річка, яка тільки створюється; для тієї мо­ лоді, яка готується до вступу в інститути ,і університети, є так звані обершуле, де навчається молодь після 8-річки ще чоти­ ри роки. Ш кола безкоштовно забезпечує учнів підручниками. Учбове навантаження учнів у 8-річній школі в середньому становить п’ять уроків на день. Велика увага приділяється фі­ зичному вихованню дітей. На тиждень діти .мають три уроки фізкультури і по одному — спі­ вів і малювання. З 5-го класу введено вивчення ро­ важливе місце і для цього їй треба створити всі можливі умови, тим більше, що наш інсти­ тут і тепер готує кад­ ри вчителів астрономії для середньої школи. В питаннях антирелі­ гійного виховання на­ шої молоді наша обсер­ ваторія не може стояти осторонь. Нарешті, слід бу­ ло б розглянути питан­ ня про поновлення на­ шої метеорологічної станції, оскільки ми готуємо кадри в основ­ ному для сільської міс­ цевості. К. ЯНКОВСЬКИЙ, ст. викладач кафедри фізики. М. ПІДТИЧЕНКО сійської мови, а з 9-го — вводиться англійська чи фран­ цузька мова, за вибором учня. Починаючи з 6-го класу, вве­ дені щорічні екзамени в школі. Після закінчення 8-річки під­ літки, як правило, йдуть працю­ вати і одержують спеціальність. Ті, що закінчують 10-річку, одержують атестат зрілості, але це їм не дає права вступу до вищого учбового закладу. Вони можуть з цим атестатом зрі­ лості поступити тільки в техніч­ не училище. Право вступу до вузу дає лише «обершуле» — школа з 12-річним навчанням. Серед батьків зараз ведеться дискусія. Більшість з них вва­ жають, що для їх дітей досить восьмирічного навчання, після якого молодь повинна йти на роботу і матеріально допомага­ ти сім'ї. А потім вже хай са­ мостійно готує себе (якщо вона бажає) до вузу. Навантаження вчителя стано­ У складі студентської туристської делегації під час зимових канікул мені пощастило побувати в Болгарії. Після дводенного перебування в Софії ми вирушили у Боровець — курорт, розташований в горах Рила. Боровець — це одна з високогірних туристських баз «Балкантурисга». За два дні перебування тут ми відві­ дали (далеко в горах) мисливський дім царів Бориса і Фердинанда, побували на так званій Чорній скелі, де фа­ шисти розстрілювали болгарських партизанів, комуністів. У вільний час ми ходили на лижах, каталися на санях, а ввечері слухали музику, танцювали, проводили жваві бе­ сіди з болгарськими друзями. Ніколи не забути пейзажів зимового, засніженого Бо­ ровця! Один з цих пейзажів ви бачите на знімку. В. БОНДАР, студент II курсу фізико-математичного факультету. вить: у І— IV класах — 28 го­ дин на тиждень, у V—VIII — 26 годин, у ІХ—XII — 24. Вчи­ телі одержують зарплату в се­ редньому від 400 до 1000 ма­ рок. Директор школи одержує зарплату в розмірі 1100 марок. В І — IV-x класах працюють учителі, які мають освіту за вчительську семінарію, в V— VIIІ -х класах — учителі з осві­ тою за педагогічний інститут і в IX— ХІІ-х класах — з універси­ тетською освітою. Д ля підготовки вчителів ма­ сової школи (8-річки) в НДР створено 7 педагогічних інсти­ тутів. Мені довелося відві­ дати педінститут в м. Гал­ ле. Директор цього інсти­ туту доцент Вінклер, за­ відуючі кафедрами, викладачі ознайомили нас з структурою і роботою свого закладу. В інсти­ туті організовано 15 кафедр, які готують кадри вчителів чо­ тирьох профілів, а саме: фізикоматематичного, біологічно-хі­ мічного, російської мови і му­ зики, фізичної культури. В інституті створені кафедри математики і методики матема­ тики, фізики і методики фізи­ ки, фізики і виробничого на­ вчання, біології і хімії, методи­ ки біології, методики хімії, фі­ зичної культури, музики, росій­ ської мови та загальноінститут­ ські кафедри: педагогіки, пси­ хології, суспільних наук тощо. Інститут готує вчителя ши­ рокого профілю. Наприклад, ви­ кладача математики і музики, біології і хімії, математики і біології, математики і хімії, ро­ сійської мови і музики, біології і фізичної культури, російської мови і фізичної культури. На чолі інституту стоїть ди­ ректор і три заступники (по на­ вчальній частині, виховній ро­ боті і господарських питаннях). Викладання ведуть професори, доцента, викладачі, старші аси­ стенти і асистента. Викладачі одержують зарплату незалежно від стажу роботи, але набагато меншу, ніж в університеті. Так скажімо, якщо професор універ­ ситету одержує зарплату 2800 марок на місяць, то в педінсти­ туті — 1400 марок. Це, очевид­ но, пояснюється тим, що педін­ ститут, в якому строк навчання три роки, ще не дає випускни­ кам диплома за вищу освіту, а лише посвідчення, яке дає йому право вчителювати в V—VIII класах. Асистент одержує 675 марок на місяць, старший аси­ стент — 800, викладач — 950. Крім цього, асистенти 1 стар­ ші асистенти одержують до­ додаткову плату (в сумі 100— 200 марок) за активну участь у громадськокорисній роботі. Учбове навантаження викла­ дачів таке: професор і доцент повинні дати по 10 годин на тиждень, викладачі — 18—20 годин (лекційних і семінар­ ських), асистент — 10—12 го­ дин, головним чином семінар­ ських занять. Директор і за­ ступники директора повинні ма­ ти як мінімум 2 години і як максимум — 6 годин на тиж­ день. (Закінчення буде). �ТВОРЧІ ЗВ’ЯЗКИ В інституті зараз немає ж од­ ної кафедри, члени якої не бу­ ли б так чи інакше зв’язані з якоюсь школою Києво-Свято­ шинського району чи міста. Ста­ ло звичним відвідування кабіне­ тів, лабораторій і майстерень інституту вчител ями глибинних шкіл району з метою одержа­ ти консультації чи попрацюва­ ти в читальні та кабінетах. З особливим задоволенням відві­ дують інститут учителі молод­ ших класів і вчителі фізики та іноземних мов, керівні праців­ ники шкіл і піонервожаті. Дійовість творчого зв’язку ка­ федр з школами особливо по­ мітна на конференціях і педаго­ гічних читаннях, у яких беруть активну участь найбільш досвід­ чені члени кафедр нашого інсти­ туту. Високі оцінки вчителів на серпневій конференції дістали доповіді: доктора педагогічних наук Бугайко Т. Ф. («Нові проб­ леми радянської методики літе­ ратури»), доповідь доц. Задесен­ ця М. П. («Вікові особливості учнів молодших класів») та до­ повідь ст. викладача Карлової А. П. («Вивчення І розділу курсу фізики у VII класі»). Велику роботу провели ка­ федри інституту, допомагаючи вчителям району в підготовці і проведенні січневої конферен­ ції та педагогічних читань. На цій конференції членами педа­ гогічних і фахових кафедр було прочитано 23 доповіді, проведе­ но 5 семінарів-практикумів для вчителів фізики, математики, іноземних мов і для вчителів молодших класів. Але на січневій конференції мали місце і зриви та недодер­ жання плану. Так, доц. Маєр­ гойз Д. М. без поважних при­ чин не з ’явився на семінар-прак­ тикум з математики, який за планом мав проходити 3 і 4 січ­ ня. В нашій допомозі школам ра­ йону є і серйозні недоліки. Ряд запланованих заходів ми не змогли виконати з вини окре­ мих кафедр. До того ж кафедри методик нічого не зробили для вивчення досвіду роботи учите­ лів свого профілю та для надан­ ня їм практичної допомоги. Ма­ ли місце зриви лекцій без по­ важних причин. Значну роботу провадять ка­ федри нашого інституту і в шко­ лах міста, до яких в они прикріп­ лені з початку навчального року. 136 середній школі кафедра фізики у співдружності з кафедрою методики фізи­ ки допомогли в обладнанні кабінету з електротехніки та майстерні, кафедра педагогіки допомогла класним керівникам спланувати виховну роботу на наступний рік і підготувала та привела науково-методичну кон­ ференцію на тему «Організація і виховання дитячого колек­ тиву». Колектив цієї школи з допо­ могою Кафедри педагогіки готує зараз другу науково-методичну конференцію по естетичному ви­ хованню. Доценти Л. КАРЛОВ, М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ. П ісля за л ік у Інститутська хроніка За систематичне порушен­ ня навчальної дисципліни студентові IV курсу мовнолітературного факультету (укр. відділ) Є. Шаботенку наказом директора оголоше­ на сувора догана з попере­ дженням. * * За несвоєчасну явку на заняття в II семестрі без по­ важних причин наказом ди­ ректора інституту позбавле­ ні стипендії на березень мі­ сяць студенти IV курсу (ро­ сійський відділ) мовно-літе­ ратурного факультету Н. Ко­ маренко, М. Макарова, С. Федорченко. * * За несвоєчасну явку на за­ няття в II семестрі без по­ важних причин наказом ди­ ректора інституту оголошена догана студентам українсько­ го відділу мовно-літературно­ го факультету В. Ромазан, С. Шинкаренко, О. Середі, Г. Мельниченко, О. Миров­ ській. * * За запізнення без поваж­ них причин на педагогічну практику наказом директора інституту оголошена догана студентам IV курсу педаго­ гічного факультету Л. Доро­ фєєвій, Г. Кручинській, О. Шолох. * * Студентці III курсу фізи­ ко-математичного факульте­ ту (відділ математики) З . Магдич за систематичне за­ пізнення на лекції наказом директора інституту оголо­ шена догана. В. ТАТАЕВ ЛИСТ Д О Р Е Д А К Ц ІЇ А як у вас? Ходіння на лижах — цікавий вид спорту і прекрасний засіб оздоровлення: він зміцнює серце, нервову систему, надає людині бадьорості. У нашому інституті є всі умови для систематичних занять: кваліфіковані тренери, належний інвентар: по­ ряд — чудові місця, де завжди можна потренуватися. Зима в цьому році дуже примхлива. Але дні, коли ви­ падав сніг, кафедра фізкультури вміло використовувала для тренувань. На минулому тижні ми складали залік з ходіння на лижах. Кращі результати показали Н. Богуш, Т. Бердник, В. Орловський, А. Барсук. Фото і текст Є. Білевича, студента І курсу педагогічного факультету. Студентки Л. Лозовицька (зліва) та Л. Плахотнюк проводять тренувальну гру перед змаганнями на першість інституту з шахів. Раз на рік, але буває У грудні минулого року ми ознайомилися з нака­ зом директора інституту про обов’язкове проведення ран­ кової гімнастики студента­ ми і аспірантами, які про­ живають у гуртожитках. Ка­ федрі фізичного виховання ра­ зом з студрадами гуртожитків, з профспілковою та комсомоль­ ською організаціями, радою ДСТ «Буревісник» треба було організувати та забезпечити проведення ранкової гімнастики в студентських гуртожитках; заступнику директора інституту по господарській частині т. Б о­ сенку встановити електродзво­ ники в усіх гуртожитках інсти­ туту; лікареві т. Волинському здійснювати систематичний кон­ троль за проведенням цього важливого заходу. З дня видання наказу про­ йшло багато часу. Кожного ранку в робочій кімнаті нашо­ го гуртожитку лунає: «Говорит Москва. Начинаем урок утрен­ ней гимнастики». Декілька ен­ тузіастів, здебільшого аспіран­ тів, виконують вправи. Одинаки роблять «самодіяльну» гім­ настику на подвір’ї, в коридо­ рах. І все. В цілому ж мешкан­ ці гуртожитку мирно сплять. А де ж дзвоник? Цього не знає навіть т. Босенко. Досі не по­ цікавились організацією ранко­ вої гімнастики ні кафедра ф із­ культури, ні профком, ні комі­ Ходять руки у кориті, По рядках стрибає око, А шкарпетки перемиті На підлогу ллють потоки. У каструлі каша гине ,— Чад заповнює кімнату... То студент своїй дружині «Виробля» сюрприз на свято. Из лирической тетради Вечер засыпает. Смежив очи, Ночь на небо вывела луну. Звёзды помешают нам не очень. Хочешь, подарю тебе одну?!. Впрочем, кет! Дарю тебе сиянье Млечного широкого пути: По нему с тобою в мирозданье Можно, верю, запросто дойти, Поглядеть на землю, где любили, Где звучал наш неподкупный смех, На планету, где всегда мы были Самыми счастливыми из всех! * * * Волны волнуются, волны волнуются, Вольные ветры поют. Только девчонка, задумавшись, хмурится: Думы ей спать не дают. Это они ее подняли ночью, К морю ее повели... тет комсомолу, ні ДСТ « Б у р е ­ вісник». Щ е не був у гу р то ­ житку і т. Волинський. Виникає запитання: для кого і для чого наказ виданий? Нас дуже цікавить, чи прово­ диться ранкова гімнастика в інших гуртожитках наш ого ін ­ ституту. Як у вас здійсню ється наказ, товариші з перш ого і другого гуртожитків?! В. ОЛІЙНИК, І. СЕНЧИХІНА, мешканці гуртожитку № 3. Радости хочет! Любви она хочет! Верной и вечной любви! К морю ведет е е тихая улица. Брызги фонтаном встают. Волны волнуются, волны волнуются, Вольные ветры поют; * * * А ты смогла бы постоянно Идти вперед вдвоем со мной, Оставшись нежной и желанной. И по-девичьи молодой? Я знаю: в жизни очень много Тяжелых, не простых дорог... Давай пойдем одной дорогой! Смогла бы ты?.. А я бы смог! П О П Р О Б У Й РОЗВ’ЯЗАТи Ш ахова задача М ат за 4 ходи. С клав М. Скуратівський Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 5 (52) (8 березня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 5 (52) (8 березня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/98 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/19c258b6980f4e051c80331d08f075b7.pdf b5ca40d8baca1a383b1e8ac46af28c91 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ДО ВИБОРІВ За ЗАЛ И Ш И Л О СЯ п е д а г о г і ч 24 М И Р У АЗ Президії Верховної Ради СРСР УК П р о нагородження Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України орденом Леніна Відзначаючи велику работу, проведену комсомольськими організаціями Української РСР по мобілізації молоді на успішне виконання завдань Комуністичної партії і Радянського У р я д у по ш видкісному будівництву нових шахт у Донбасі і ви­ явлену в цій важливій, державній справі ініціативу, нагородити Ленінську Комуністичну Спілку Молоді України орденом Леніна. Голова Президії Верховної Ради СРСР К. ВОРОШИЛОВ. Секретар Президії Верховної Ради СРСР М. ГЕОРГАДЗЕ. Москва, Кремль, 18 лютого 1958 р. 1958 року ПОНЕДІЛОК № 4 ( 51) Ціна 15 коп. ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Радянській Армії — 40 тернаціоналізму, в дусі від­ років! За чотири десятиріч­ даності ідеям комунізму. Ось чя вона пройшла великий і чому Радянська Армія — це славний шлях: мужньо від­ могутній оплот сил миру і стоювала свободу і незалеж­ прогресу. Виконуючи заповіт В. І. ність Радянської держави, героїчно захищала величні Леніна зберігати «обороно­ завоювання Жовтневої рево­ здатність нашої країни і на­ люції, віддано служила інте­ шої Червоної Армії, як зіни­ ресам народу. цю ока», Комуністична пар­ 40 років тому великий тія, Радянський уряд, весь Ленін підписав декрет про народ на базі успіхів важкої створення Червоної Армії. промисловості робить все для Весь світ знає, що першим дальшого зміцнення наших декретом Радянської влади Збройних Сил відповідно су­ був ленінський декрет про часному рівню науки і тех­ мир. Армія була створена, ніки. Радянська Армія і Флот оснащені найновішою щоб цей мир зберегти. Наша рідна, Радянська зброєю, технікою і стоять Армія — армія-визволитель­ на високому рівні, якого ви­ ка. Це перша (але тепер уже магають інтереси захисту не єдина) в світі армія, ство­ Радянської держави. В день ювілею Радянської рена трудящими для захисту своїх інтересів, армія, яка Армії ми славимо свої доб­ відстоює мир і дружбу наро­ лесні Збройні Сили, вітаємо дів, яка прагне знищення радянського воїна — захис­ і з глибокою ВСІХ І всяких воєн. Розгром ника миру інтервентів і білогвардійців шаною схиляємо голови пе­ у роки громадянської війни, ред могилами тих, хто поліг повна перемога над гітлерів­ в боях. ською армією переконливо Поруч з нами, в інституті, продемонстрували міць, по працює чимало людей, які виразу В. І. Леніна, «нової брали участь у запеклих воєнної організації нового боях з ворогом у лавах Ра­ класу». дянської Армії. Це виклада­ Головна і докорінна особ­ чі О. Павелко, М. Брегеда, ливість нашої армії — її Б. Рокитко, Г. Івашина, П. дійсно народний характер. Волинський, І. Гурін, Ф. По­ Вона народилася в надрах ліщук, Д. Вознюк, П. Гу­ визволеного народу, стоїть менний, К. Янковський, вче­ на сторожі його соціалістич­ ний секретар наукової час­ них завоювань і користується тини В. Парасунько, служ­ його могутньою підтримкою. бовці І. Галає в, Ф. Форна­ Могутність нашої армії — ляк, М. Восенко, аспіранти насамперед в її моральних М. Кузей, В. Гакен, А. Дя­ якостях, у тісній єдності з на­ ченко, М. Рябухін, О. Дей­ родом, в усвідомленні спра­ нега, студенти І. Шкляр, Ю. ведливості мети, якій вона Гусаковсышй, С. Шабін­ служить. Кожен наш воїн ський та інші. знає, що він захищає велику Від перших солдатів рево­ справу Жовтня, свою соціа­ люції до юнака, що народив­ лістичну Батьківщину, мир­ ся вже після перемоги соціа­ ну працю її народу по будів­ лізму в нашій країні, з поко­ ництву комуністичного су­ ління в покоління передають­ спільства. ся героїчні традиції незлам­ Радянські Збройні Сили ної вірності народній оправі, виховані Комуністичною пар­ вірності ленінським ідеям. тією в дусі радянського пат­ Вони передаються, передава­ ріотизму і пролетарського ін­ тимуться і житимуть вічно. і ЛЮТОГО К А Д Р И О П Л О Т н 19 д н і в Хай яскравіше с я ю т ь в о г н і наших агітпунктів! Підвищити рівень агітаційної роботи сер ед виборців 16 березня — день вибо­ рів до Верховної Ради СРСР. З кожним днем все ширше розгортається агітаційна ро­ бота серед населення. В цій великій політичній справі головну роль відіграє агіта­ тор, який безпосередньо до­ носить до виборців живе, дійове слово. Він на конкрет­ них матеріалах показує, як на практиці здійснюється пі­ клування Комуністичної пар­ тії та Радянського уряду про зростання матеріального і культурного рівня нашого на­ роду. Наш інститут має велику армію агітаторів. Досить ска­ зати, що лише на фізико-ма­ тематичному факультеті агі­ таційною роботою займають­ ся близько 60 студентів. Це, головним чином, КОМСОМОЛЬ­ Ц І. На нашому агітпункті для агітаторів проводять­ ся систематичні інструк­ тивні наради. Так, уже від­ булися наради з таких пи­ тань: рішення грудневого Пленуму ЦК КПРС, Звер­ нення Центрального Коміте­ ту Комуністичної партії Р а­ дянського Союзу до виборців. Сумлінно працюють стар­ ші агітатори М. Карачун, Т. Лосінська. Воші щоденно цікавляться роботою своїх агітаторів, надають їм на­ лежну допомогу. Агітатори A. Войцехівська, А. Пліш, М. Коровицька, Н. Тарануха, B. Чередниченко, Н. Ванько, C. Вільчинська і інші часто відвідують виборців, роз’яс­ нюють Положення про вибо­ ри. Проте серед агітаторів є ще студенти та аспіранти, які нерегулярно зустрічаються з виборцями (П. Карпенко). Поряд з індивідуальними методами агітаційної роботи важливе місце займають та­ кож масові форми агітації. На нашому агітпункті для виборців читаються змістов­ ні лекції. Так, кандидатом фізико-математични х наук до­ центом В. М. Коноваловым прочитана лекція про атомну енергію та використання її в мирних цілях, кандидатом історичних наук І. Моро­ зом — про міжнародне ста­ новище Радянського Союзу тощо. Після лекцій відбува­ ються концерти художньої самодіяльності або ж демон­ струються кінофільми. Масові зустрічі з виборця­ ми будуть присвячені та­ кож 40-річчю Радянської Ар­ мії, Міжнародному жіночому дню, 10-річчю Чехослова­ цької Республіки. Але в роботі агітпункту агітколективу є ще . . . недоліки. Не всі агіт. енергійно включились.агі­ таційно-пропагандистськуро­ боту, з виборцями . несистематично. До дня виборів.зали ­ ш лись лічені дні.. ним завданням .. є перевірка . . . Крім того, агіт. в найближчі ... горнути агітацію . кандидатів у деп утаи. Ради Союзу — О ченка та до Ради На . ностей М. С. Синицю. Ми маємо всі можливості провести агітаційну роботу серед населення на високому рівні і домогтись того, щоб наш агітпункт був зразко­ вим. В. РОКИТКО, зав. агітпунктом виборчої дільниці № 99/99. Агітколектив розгорнув активну Наближаються вибори до Верховної Ради СРСР. Звернення ЦК КПРС до виборців викликало велике політичне і трудове підне­ сення серед трудящих нашої країни. Більше ста викладачів і студентів нашого факультету провадять велику роботу по підготовці до виборів на на­ шій виборчій дільниці. З кінця січня почав працювати агітколектив мовно-літера­ турного факультету. Для ро­ боти виділено 19 старших агітаторів з викладачів та аспірантів і 75 — агітаторівстудентів. За цей час вже проведено чотири наради агітаторів. Ак­ тивно працюють з виборцями агітатори В. Малєва, З . Пле­ менюк, О. Рябенко та інші. Проте деякі агітатори обме­ жуються тільки короткими індивідуальними розмовами з окремими виборцями. Агітатори запрошують ви­ борців на масові вечори, що р о б о т у організуються агітпунктом в актовому залі інституту. Для виборців читаються до­ повіді. Після доповідей влаштовуються концерти си­ лами студентів інституту; де­ монструються кінофільми. Зараз агітколектив вирі­ шив провести в агітпункті і на квартирах деяких вибор­ ців бесіди про виховання ді­ тей, про профілактику деяких хвороб і ін . Але особливу увагу агітатори в наступні дні приділять бесідам про Звернення ЦК КПРС до ви­ борців і про виступ М. С. Хрущова у Білорусії. Агітколектив зараз всту­ пає у найвідповідальніший період своєї роботи. Нам тре­ ба ще і ще раз перевірити роботу кожного агітатора, за­ мінити тих, хто не вміє або не хоче, як потрібно, працю­ вати. Треба відвідувати бесі­ ди агітаторів і доручати про­ ведення бесід не тільки сту­ дентам, а й викладачам. З цього тижня, крім щоденних чергувань агітаторів з 3-х до 10 годин вечора в агітпунк­ ті, агітколектив буде прова­ дити щоденні консультації агітаторів. Нам треба поси­ лити зв’язки агітаторів з ви­ борцями. До деякої міри утруднює роботу наших агітаторів те, що один з наших агітпунктів знаходиться не в нашому інституті і недостатньо об­ ладнаний. Треба, щоб цент­ ром всієї агітаційно-масової роботи серед виборців став клуб нашого інституту. Нашому агітколективу ці­ каво було б знати думку інститутської громадськості про роботу на агітпункті, тому що робота серед ви­ борців — це відповідальна справа. Ф. СЛОБОДИНСЬКА. �КОМСОМОЛЬСЬКЕ ж и т т я Таких зборів чекали давно Початок був звичайний. Ко­ жен, захопивши з собою книгу, старався зайняти місце в остан­ ніх рядах. Перші ряди, як завжди, пустували. Явка на збори також була «звичайною»: з 280 активістів понад 70 не з'явилися. Після перерви задні ряди поріділи, ті, що сиділи в середніх, зайняли місця ближ­ че: і тоді між тими, що залиши­ лися, відбулася серйозна розмо­ ва. Залишилися, звичайно, ті, кому не байдуже, який стан справ у нашій організації. Про досягнення не говорили. В доповіді зборам секретар ко­ мітету ЛКСМУ т. Горбач оха­ рактеризувала стан справ у комсомольській організації ін­ ституту, комсомольську роботу на факультетах, в окремих ком­ сомольських групах. Так, на мовно-літературному факультеті (колишній секретар— т. Бойко) на бюро не обговорю­ валося жодне питання навчаль­ ної та ідейно-виховної роботи. Секретар комсомольського бю­ рофізико-математичного фа­ культету т. Семко всю роботу г ється виконувати сам, фа­ ам н культеське бюро не стало ор­ ганом колегіального керівни­ еор ганізованість і не­ тва.Н ц .сть у роботі вияв­ с мольське бюро пе­ .ком .фак ультету (секре­ ... ар). .льських групах ...ре поставленою .проведено вечір, ..оходів і збори, ... уваги не беруть. .ч асто проходять на .рівні, після культпо­ .відбувається обгово­ ішення зборів не вико­ .р н ується, а за «культурництвом» забувають про всі інші ділянки роботи, зокрема про навчальну роботу, як основну. Жодна з груп не виявила ініціативи взяти участь у допомозі будів­ никам комсомольських шахт, домн. Ідейно-виховна робота в де­ яких групах не планується, пу­ щена на самоплив: комсорги тт. Теліченко, Архипова, Леви­ цька взагалі виступають проти планів. Комсомольські збори не стали ще у нас школою кому­ ністичного виховання: відбува­ ються рідко, проходять довго, нецікаво, сухо, а рішення вино­ сяться такі, які нікого ні до чо­ го не зобов’язують (як приклад наводився II курс фізико-ма­ тематичного факультету, де се­ кретарем т. Середній). Чому ж створилося таке ста­ новище? Насамперед тому, що активісти академічних груп ча­ сто приховують прогульників, ледарів. Комсорги, профорги іноді беруть їх під захист, замість покарання відстоюють їх перед деканатами. Ком­ сомольці-активісти часто не є прикладом ні в навчанні, ні в поведінці. Так, комсорг т. Кап­ лун вчиться на «посередньо», комсорг т. Вихристюк прибула на заняття із запізненням на 5 днів. Комсорг т. Греков часто порушує дисципліну на лекціях. Виступаючі вказували, що недостатню увагу керівництву комсомольською організацією приділяло партійне бюро інсти­ туту. Газета «За педагогічні кадри» недостатньо висвітлюва­ ла питання комсомольського життя. Обговоривши пропозиції, да­ ні в доповіді т. Горбач, а та­ кож у виступах окремих товари­ шів, збори прийняли розгорнуте рішення. До 40-річчя ВЛКСМ між ком­ сомольськими групами розгор­ тається соціалістичне змагання на кращу постановку внутріком­ сомольської та громадсько-ко­ рисної роботи. Переможець у змаганні — комсомольська гру­ па — не повинен мати жодного академборжника, заліки треба складати в строк, успішність з соціально-економічних дисцип­ лін повинна бути лише відмін­ ною і доброю. Жодного пропу­ ску лекцій! Кожному — комсо­ мольське доручення! Однією з важливих умов у змаганні повинна бути активна участь усіх комсомольців у на­ укових гуртках, у художній са­ модіяльності; кожен комсомо­ лець зобов’язаний в ідпрацювати 20 днів на будівництві, для чо­ го на курсах треба створити бу­ дівельні бригади. Переможці в змаганні (комсо­ мольські групи) будуть нагоро­ джуватися Почесними грамота­ ми ЦК ЛКСМУ та туристськи­ ми путівками но СРСР. Рішення конкретні, дійові, зобов’язують кожного комсо­ мольця до їх виконання, кли­ чуть активно включитися в жит­ тя комсомольської організації інституту. Наслідки самі не прийдуть. До роботи, товариші! В. ЯРЕМЕНКО. Ювілей вченого і педагога 14 лютого колектив нашого інституту урочисто відзначав 65-річчя з дня наро­ дження та 40 років науково-педагогічної діяльності завідую чого кафедрою україн ­ ської літератури професора Петра Костян­ тиновича Волинського. 16-та година. Актовий зал інституту за ­ повнюють викладачі, аспіранти, студенти, працівники інституту. Серед присутніх — представники вищих учбових і наукових закладів столиці, гості з Вінницького, З а ­ порізького та Житомирського педагогічних інститутів, колишні учні ювіляра. Сцена зал у святково прибрана. З а сто­ лом президії — П. К. Волинський , пред­ ставники дирекції та парторганізації інсти­ туту, шановні гості. Вступним привітальним словом вечір відкриває заступник директора інституту В. К. Мітюрьов. Він тепло поздоровляє Петра Костянтиновича із знаменною в його житті датою. Змістовну доповідь про життя і трудову діяльність П. К. Волинського зробив д о ­ цент Ю. С. Кобилецький. — 65 років — мало і надзвичайно бага­ то,— говорить доповідач .— Життя Петра Костянтиновича не відзначається якимись особливими подіями чи пригодами. Проте він — свідок і сучасник значних історичних подій. В роки становлення Радянської влади т. Волинський працює в освітніх закладах, своєю самовідданою працею сприяючи за ­ гальному розвитку країни. Петро Костянтинович написав багато наукових досліджень, цікавих праць на різні теми. Його роботи перевидаються з року в рік, вони витримали вже десятки видань. Сумлінністю наукового аналізу пройняті всі праці Петра Костянтиновича. Скромна людина, чуйний товариш, пре­ красний знавець своєї справи, П. К. В о ­ линський користується заслуженою поша­ ною і любов'ю серед всіх, хто його знає, з ким він працює. Від імені присутніх Ю. С. Кобилецький бажає ювіляру доброго здоров’я, ен ергії і ще багатьох років творчої праці, дальш их успіхів у науковій діяльності. З щирими, теплими привітаннями дою ві­ ляра зверн улися: в ід колективу інст и т у­ ту — Д . Ф. Н іколенко, від Інститутул е­ іт ратури ім. Ш евченка АН УPСP —член кореспондент А к а д ем ії наук УРСР, докт ор ф ілологічних н аук Є. П. Кирилюк; відка­ федри ук раїн ськ ої літературу КДУ - д о­ цент А. О. Іщ ук, в ід чехословацьких аспі­ рантів-україністів — М. Мольнар; від Н а­ уково-дослідн ого інституту педагогікиН. І. П адалка; від кафедри м етодики укра­ їн ської мови і літератури — Т. Ф.Б ­ угай ко; від каф едри російської і зарубіж ної літератури — Л . М. К арлов; від кафедри російської м ови — О. Г. Кириченко; від Вінницького педінституту — М. Присяж ­ нюк; в ід З ап орізького педінститутуС. Б исикало; від Житомирського педінсти­ туту — М. Щ уренко і р я д інших товаришів. Н а адресу ю віл я ра надійшли десяткит е­ леграм і привітальних листів. Серед них поздоровлення: в ід П рези дії Спілки ра­ дянських письменників, від поета П. Г. Ти­ чини, від колективу Держлітвидаву Укра­ їни, від редакцій ж урналів «Дніпро», «Ра­ дянська школа», «Література в школі" , від редак ц ії газети «Радянська освіта», від академ іка О. І. Б ілецького і багатьох ін­ ших організацій і товаришів. З словом -відповіддю , тепло зустрінути й присутніми, виступив П. К. Волинський. — Д о р о гі друзі! — з хвилю ванням го­ ворить він .— Я глибоко зворуш ений тим що тут відбувається. Чимало почув я при­ ємних відгуків про мою роботу. І приймаю їх як вияв хороших, теплих почуттів Безперечно, у сьогодніш ніх виступах є ба­ гато перебільш ень, але я запевняю, що буду намагатися стати таким, яким ви мене тут зм алю вали. Ваш а присутність, хороші слова і щирі почуття зобов’язують мене ще кращ е працювати , виправдат и т е чого ви від мене чекаєте. Я багато думав про шлях, який пройшов. І в моєму жит т і були, звичайно, не тільки троянди — було багато тернів, колючок. Але моя пра­ ця принесла, я доб ре відчуваю це, певну користь м оїй Вітчизні, численній арм ії п едагогів. Я гли боко зворуш ений увагою всього інститутського колективу Щиро дякую ! Досягнутими успіхами я зобо­ в ’язаний наш ому народові, наш ій славній Комуністичній партії яка створила нам ум ови для роботи, піклується про нас повсякденно. Ще р а з велике і сердечне всім спасибі! Присутні встають і довго гаря­ че а п л о д у ють ювілярові. л. сопільнюк. до п ід с у м к ів зим ової Е К З А М Е Н А Ц ІЙ Н О Ї С Е С ІЇ Ноли комсомольське бюро не керує... 10 лютого на мовно-літера­ турному факультеті відбулися комсомольські збори, на яких обговорювалося рішення комі­ тету комсомолу інституту — «Про незадовільну роботу ком­ сомольського бюро мовно-літера­ турного факультету». У багатьох виступах, в тому числі і у виступі секретаря ко­ мітету комсомолу т. Горбач, відзначалося, що комсомольське бюро факультету у першому се­ местрі зовсім не керувало ро­ ботою курсових бюро, роботою комсомольського активу. Бюро не приділяло належної уваги питанням трудової і навчальної дисципліни, не виконувало рі­ шень комітету комсомолу. Не­ достатньою була політмасова робота, не проводилися тема­ тичні збори на курсах і в гру­ пах, погано пройшла передпла­ та на молодіжні газети. Серед членів бюро задовільно працю­ вав тільки А. Прокопенко. Збори заслухали також ін­ формацію декана факультету А. К. Данилюка про підсумки зимової сесії. І тут також ком­ сомольці відзначили чимало не­ доліків. Комсомольці виступили з конкретними пропозиціями, які необхідно врахувати новому факультетському бюро. Збори прийняли рішення, в якому вказані заходи щодо по­ ліпшення комсомольської ро­ боти. Л. КАЦМАЗОВСЬКА, студентка IV курсу мовнолітературного факультету. В нашій країні ство­ рені всі умови для на­ вчання молоді: держава відпускає багато кош­ тів для зміцнення мате­ ріальної бази вузів, асигнуються мільйони карбованців на стипен­ дію. Радянські студен­ ти високо цінять піклу­ вання партії і уряду про них і відповідають на піклування сумлін­ ним навчанням. Про це свідчать, зокрема, і під­ сумки зимової екзаме­ наційної сесії на фізи­ ко-математичному ф а ­ культеті. З 490 студентів, які складали екзамени. 84 склали їх на «відмін­ но», 259 — на «добре» і «відмінно». Найкра­ щих наслідків домогли­ ся студенти четвертих курсів: тут у всіх во­ сьми групах немає жодної незадовільної оцінки. З цих груп, насамперед, треба від­ значити 42 та 43 групи фізиків, в яких всі сту­ денти склали екзамени на «відмінно» і «доб­ ре». і 44 групу, в якій лише одна студентка склала теоретичну фі­ зику на «задовільно». Проте 9 процентів усіх студентів факуль­ тету одержали оцінку «незадовільно». Най­ нижча успішність на І курсі. З 17 першо­ курсників, які незадо­ вільно підготувалися до сесії, 12 н езадо­ вільних оцінок одер­ жали медалісти та ті, що в 1957 н а­ вчальному році зак ін ­ чили середню ш колу. Це показує, що в р я д і шкіл вчителі і дирекція ще не виявляю ть н а ­ лежної вимогливості до знань учнів. З 22 дем обілізова­ них з лав Р ад ян ської Армії та виробнични­ ків незадовільні оцінки мають тільки п ’ятеро. М атематичні каф едри факультету організува­ ли для цих студентів спеціальні додаткові за ­ няття з елементарної математики та консуль­ тац ії з математичного аналізу. До студентів, які за­ бувають про свійоб ­ в ’язок — сумлінно вчи­ тися — і не ТІЛЬКИсамі не працюють, а йзава­ ж ають іншим товари­ шам, слід віднести: В. Герасименко, Л. Тетян­ чук, А. Куліш, Ж.Л ­ и холіт, А. Обертас, С. Жабинського, Т. Залі­ ську, А. Осипову. Попереджаємо вас, товариші, що місце, яке ви займаєте в інститу­ ті, доведеться ЗВІЛЬНИ­ ТИ для більш старан­ них. Ми нікому не дозволимо ганьбити честь інституту. О.С ЕРГУ Н О В А �Результати практики НАПІВПРОВІДНИКИ та ї х заст осування Справа в тому, що електрони залежності від прикладеної до промінювання. У нас аналогічні і «дірки» зв'язані в напівпровід­ зразка напруги, є можливість роботи виконуються способом никах певними силами, причо­ модулювати (змінювати) інтен­ дистанційного управління, в ос­ му в різних напівпровідниках— сивність пучка інфрачервоних нові якого лежить автоматиза­ силами різної величини. Коли променів звуковою частотою, ція всіх процесів виробництва такі різні напівпровідники при­ тобто є можливість одержати на базі напівпровідникової елек­ вести в контакт, то в одному бездротовий телефон. Одна з троніки. випадку електрони можуть діючих моделей такого зв’язку Тільки на основі напівпро­ вільно переходити з одного на­ дійсно демонструвалася на Все­ відників виникла реальна мож­ півпровідника в інший, а для союзній нараді з питань фото­ ливість створювати штучний оберненого переходу вже треба електричних і оптичних явищ у мікроклімат, безпосередньо пе­ затратити зовнішню енергію. напівпровідниках у листопаді ретворювати ядерну енергію в Це приводить до того, що коли 1957 року в м. Києві. електричну за допомогою атом­ через такий контакт пропускати З усього вищесказаного вид­ них батарей, променисту енер­ струм, то при одному його на­ но, що напівпровідники мають гію Сонця — в електричну за прямі в контакті виділяється цілий ряд таких властивостей, допомогою сонячних батарей енергія у вигляді тепла, а при які вигідно відрізняють їх від (батарей фотоелементів), що другому вбирається, і контакт усіх речовин, вживаних у фізи­ уже зараз практикується в пів­ охолоджується. На цьому прин­ ці і техніці раніше. Малі габа­ денних районах нашої країни. ципі побудовані, напівпровідни­ рити напівпровідникових діодів Все це разом з нашими успі­ кові холодильники, які знайшли та тріодів, їх довговічність, ма­ вже промислове застосування. ла споживна потужність, висо­ хами по запуску двох штучних супутників Землі створює на­ Якщо, навпаки, з’єднати два ка механічна стійкість і багато дійні гарантії завоювання Кос­ різнорідні напівпровідники і інших спеціальних якостей при­ мосу людиною в недалекому один з їх контактів нагрівати, вели до того, що тепер радіо­ а другий охолоджувати, це при­ приймачі, телевізори і інші ра­ майбутньому. Напівпровідники в СРСР по­ веде до розділення зарядів різ­ діоапарати починають збирати ного знаку, виникне різниця по­ на напівпровідникових деталях. чали вивчатися з 1931 року тенціалів, тобто одержимо тер­ Л ише на основі напівпровідни­ майже одночасно в Ленінграді моелемент з коефіцієнтом ко­ ків є можливість розв’язати (група акад. А. Ф. Йоффе) і рисної дії порядка 10 процен­ питання кольорового телеба­ Києві (в Інституті фізики АН тів, тобто приблизно такий, як чення. УРСР). Тепер нараховується у парових машин. Подібні тер­ Напівпровідникам завдячує вже декілька десятків науковомобатареї для живлення радіо­ своїм бурхливим розвитком су­ дослідних установ, в яких ве­ приймача «Родина» в сільських часна кібернетика — ця воїсти­ дуться роботи по напівпровід­ умовах, уже декілька років випу­ ну чудодійна наука про «розум­ никах, проте ленінградська і скає наша промисловість. ні» машини, які можуть робити київська школи й надалі зали­ Різноманітні й цікаві також все, починаючи з функцій про­ шаються ведучими. Радянські і оптичні, магнітні та інші стого механічного робота і кін­ вчені внесли значний вклад у властивості напівпровідників. чаючи грою в шахмати та най­ розвиток фізики напівпровідни­ математичними ків, а з ряду питань(наприклад, Так, наприклад, на основі того складнішими факту, що прозорість напівпро­ обчисленнями. В США, напри­ у галузі дослідження оптичних відника германію для інфрачер­ клад, роботи виконують майже і фотоелектричних явищ в на­ воних променів змінюється в всі операції по обслуговуванню півпровідниках) далеко випере­ уранових котлів, куди людина дили зарубіжну науку. не М0Же проникнути Чер еЗ З Г у б ­ ні для здоров’я радіоактивні ви­ В. ДУБЧАК. У вузах країни ПОСИЛЮЄТЬСЯ ЗВ’ЯЗОК З ВІЙСЬКОВИМИ ЧАСТИНАМИ Готуючи гідну зустріч 40-м роковинам Радян­ ської Армії, колектив педагогічного інституту про­ вів ряд заходів. Останнім часом посилився зв’язок з військовими частинами. Студентський колектив художньої самодіяльності дав концерт у військовій частині, на комсомольській конференції воїнів. З 16 по 23 лютого проходив «Тиждень Радян­ ської Армії». За цей період в інституті прочитані лекції, проведені бесіди про Радянську Армію, від­ булася зустріч студентів з воїнами Радянської Армії. (Газета «Радянський студент», Кам’янецьПодільський педінститут). В ЯРОСЛАВСЬКОМУ педагогіч­ ному інституті часто влаштовуються зустрічі з передовиками виробництва, старими більшовиками, вченими, а р ­ тистами. Н а ф о т о : старі більшовики Г. І. Астапкович і В. І. Малишев (який працював телеграфістом у В. І. Лені­ на) серед студентів Інституту СПОРТОМ у Московсько­ му лісотехнічному інституті заХОПЛЮЄТЬСЯ не ТІЛЬКИ мо­ Н а фото ви бачите одно­ го з найстаріших виклада­ чів цього вузу Доцента К. Па­ нютіна - чемпіона СРСР 1957 року серед автолюби­тел ів. ДОПОМОГА КОЛГОСПАМ Колектив студентів, викладачів і службовців Ташкентського педінституту ім. Нізамі у минулому році брав активну участь у збиранні багатого вро­ жаю бавовни-сирцю. Колектив працював у дев’яти колгоспах Мирзагульського району. За два місяці зібрано 2.643,1 тонни бавовни і 1.620.9 тонни кураку. В середньому кожен студент за період збирання здав 2.116 к г бавовни. Колгосп­ ники високо оцінили сту­ дентську допомогу. Понад 700 осіб премійовані різними подарунками — годинника­ ми, відрізами на плаття та костюми і ін . Колектив педфаку одержав від колгоспу ім. Хрущова телевізор і піаніно, колек­ тив природничо географічно­ го факультету — телевізор. (Газета «Советский пе­ дагог», Ташкентський педагогічний Інститут ім. Нізамі). У кінці І семестру на до­ шкільному відділі педагогічно­ го факультету відбулась конфе­ ренція з питання: підсумки пе­ дагогічної практики студентів IV курсу. Практика проходила на про­ тязі 6 тижнів у педучилищах Харкова., Львова, Дніпропетров­ ська. На перших кроках самостій­ ного викладання найбільш важ­ ким етапом уроку було, як ви­ явилось, опитування слухачів. Окремі практиканти не до кінця з ’ясовували питання, ставили їх у загальній формі і недосить чітко. Не завжди практиканти достатньо обгрунтовували ту чи іншу оцінку за відповідь, затя­ гували опитування. Це можна пояснити тим, що під час навчання студентам по­ давалися необхідні теоретичні знання, але практично не було організовано спостереження цьо­ го етапу уроку. Самостійна практика в учи­ лищі, безумовно, дала свої пози­ тивні наслідки. Під кінець прак­ тики студенти Н. Потапкіна, М. Мошківська, Л. Коряк, Л. Самардак, Л. Максименко і ін­ ші добре оволоділи методикою опитування. Яскраві враження залишила у студентів постановка виховної роботи в училищах. Наприклад, у Львівському педучилищі студенти спостері­ гали регулярне застосовування різноманітних форм виховної роботи серед слухачів: бесіди, обговорення фільмів, театраль­ них вистав, проведення екскур­ сій на підприємства. — На жаль,— сказала на конференції студентка Л. Явор­ ська,— до проведення деяких форм виховної роботи студенти IV курсу виявились недосить підготовленими, наприклад, до проведення такої форми, як ви­ ховна година. — Багатьох з нас,— відзна­ чила Л. Яворська,—поставило в тупик питання слухачів про те, які форми масової роботи ми знаємо, крім культпоходів, екс­ курсій, вечорів, конференцій. Отже, в інституті ми повинні більше прищеплювати студен­ там навички до різноманітних форм культурної роботи з до­ рослими. На думку студентки А. Давид­ чук під час практики студенти дійсно відчули значення фак­ тів, особливо фактів, які взяті безпосередньо з життя, з прак­ тики. Набагато кращими, на­ приклад, були уроки тих сту­ дентів, які зуміли використати матеріали з життя дитячих сад­ ків. Інтерес присутніх викликав виступ З . Товстоляк. Вона вка­ зала на необхідність брати на практику свої роботи, ви­ конані у студентських науко­ вих гуртках. Ними жваво ці­ кавляться слухачі і виклада­ чі училища. Доц. О. М. Лещен­ ко, яка керувала практикою у Харківському училищі, відзна­ ВІСТІ З ПЕДПРАКТИКИ чила, що загальним недоліком у практиці було невміння опи­ тувати. Іноді студенти не вміли поєднувати знання з різних га­ лузей, наприклад, дошкільної педагогіки і психології. Керівники практики Б. Н. Зальцман, О . П. Ткаченко, В. І. Коник у своїх виступах поста­ вили питання про необхідність організувати для студентів спо­ стереження уроків в училищах або школах м. Кіщва до початку активної практики. Відсутність необхідного обладнання на до­ шкільному факультеті, особливо в таких галузях як образотвор­ ча діяльність, ознайомлення з природою, значно погіршує під­ готовку наших студентів до са­ мостійної роботи, створює в окремих випадках розрив між теоретичними знаннями студен­ тів і практичним життям. Висловлені на конференції цікаві думки, безперечно, вима­ гають до себе уваги студентів і викладачів факультету. Т. ДМИТРЕНКО. НАШІ РОЗШИРЮЮТЬСЯ ДРУЖНІ ЗВ’ ЯЗКИ Під час канікул у нашому інституті побували студенти Московського та Вільнюсько­ го педінститутів. В актовому залі відбувся великий вечір — зустріч сту­ дентів братніх республік. Учасники вечора обмінялися теплими словами привіту: «Хай наше знайомство буде початком справжньої міцної дружби!» — гулко лунало в залі. Після урочистої части­ ни відбувся великий само­ діяльний концерт, у якому активну участь брали і гос­ подарі, і гості. Хороше виконали москов­ ські студенти російський та чеський народні танці, заду­ шевно проспівали «Колы­ бельную». З інтересом слухали при­ сутні і виступи викладачів. Довго в цей вечір у інсти­ тутському залі не вщухав ве­ селий гомін, сміх, бадьорі пісні. З великим інтересом гості, в супроводі друзів-киян, оглянули місто, відвідали те­ атри, музеї, побували в кіно. Студенти з Вільнюса за­ просили київських колег до себе в гості. З теплими посмішками від’їжджали наші друзі до­ дому. І. ТОЛСТИХІН. Т в о р ч а Лунає дзвоник... Студентка III курсу Галина Реп’янська оголошує: — Урок закінчено! Схвильована, вона виходить з класу й каже методисту — ке­ рівникові педпрактики: — Ви знаєте, це ж був пер­ ший у моєму житті урок! — і, схаменувшись, додає: — ну що, як, чи не дуже погано? Та вона й сама відчуває, що свій перший урок провела доб­ ре, краще, ніж сподівалась. По­ чуття радості від першого твор­ чого успіху сповнює її. Це ж саме відчувають і її то­ вариші, студенти педфаку Г. Скринник, В. Рожкова, Т. По­ ляруш після своїх пробних уро­ ків, над якими добре попрацюва­ ли. Тут вперше йде в діло, в ро­ боту все засвоєне в інституті за два з половиною роки навчання: i фахова підготовка, й дидакти­ ка, і окремі методичні прийоми. Хто добре їх вивчав, тому легко й радісно тепер на практиці в школі, і не лише на уроках: у позакласній роботі дуже прида­ ГОСТІ р а д і с т ь лися й знання дитячої літера­ тури, і вміння поводитися з кі­ ноапаратурою... От у II класі школи № 74 студенти А. Сотниченко і Т. Ца­ ренко самостійно провели кіно­ сеанс звукових вузькоплівочних фільмів на теми з життя дітей і природи. Треба було бачити, як раділи м алюки-другокласни­ ки! Це ж у них буває не ча­ сто. Студенти разом з комсо­ мольською організацією школи готували учнів молодших кла­ сів до знаменної події — всту­ пу в організацію жовтенят, яка створюється за рішенням VIІІ пленуму ЦК ВЛКСМ. Школярі стали жовтенятами в день 40-х роковин Радянської Армії — великого свята, яке відмічала школа разом з усім радянським народом. Так, у студентській практиці переплітається навчальна робо­ та з виховною, з громадською— як це й повинно бути у КОЖНО­ ГО радянського вчителя. Р. ПАНЬКО. �Спільність ідей, спільність культур Давня міцна дружба зв’язує На цей урочистий вечір при­ Народний художник С РС Р народи Чехословаччини і Радян­ йшли не тільки студенти нашо­ В. І. Касіян, науковий праців­ ської України. Особливо ця го інституту і наші чехослова­ ник Словацької Академії наук, дружба зміцніла в роки Вели­ цькі друзі, а й студенти та аспірант КДУ Михайло Моль­ кої Вітчизняної війни у спіль­ аспіранти інших країн народ­ нар, науковий співробітник ній боротьбі проти німецько-фа­ ної демократії, які навчаються Інституту історії архітектури шистських загарбників. Зараз, в київських вузах, воїни Ра­ Академії архітектури У країн­ коли народно-демократична Че­ дянської Армії, ської РС Р т. Логвин зосере­ Вечір відкрила вступним сло­ дили увагу присутніх на тих хословаччииа з успіхом будує соціалізм, творчі зв'язки між вом директор інституту доцент багатющих культурних скарбах, нашими країнами стають дедалі М. М. Підтиченко. Урочисто що їх створив народ Чехосло­ ширшими. Обмін студентами, звучать гімни Чехословацької ваччин и. аспірантами і науковими спів­ Республіки, Союзу РСР і Укра­ Студент III курсу мовно-літе­ робітниками, художніми колек­ їнської РСР. ратурного факультету Ш тефан З промовою про чехослова­ Мурга від імені чехословацьких тивами, соціалістичне змагання між окремими .підприємствами. цько-українські музичні зв’яз­ студентів і аспірантів, які на­ спільна робота радянських і че­ ки виступив заслужений діяч вчаються в київських вузах, по­ композитор дякував за цей вечір і висло­ хословацьких вчених над роз­ мистецтв УРСР в’язанням проблем ядерної фі­ П. О. Козицький. Про великий вив впевненість у тому, що тіс­ зики — все це, безумовно, інтерес, який виявляють компо­ на дружба, яка встановилася сприяє ще більшому зближенню зитори України до музикальної між чехословацькою і радян­ двох братніх слов’янських на­ культури братньої Чехословач­ ською молоддю, буде з кожним тов. М И Р О H О B А чини, розповів присутній на ве­ днем міцніти. родів. У другому номері газети « З а час. Ми дум аєм о, що навіть Свідченням зростаючої друж­ чорі відомий український ком­ Всі виступаючі висловили педагогічні кадри» за 1958 р. т. М иронов н е буде заперечу­ би двох народів був вечір чехо­ позитор Платон Майборода. думку про те, що назріла по­ надрукована стаття доцента вати того, щ о д л я керівництва Герой Радянського Союзу, треба створити товариство чехо­ М. М. Миронова. словацької і української музи­ Автор го­ читанням книг, яке в школіки, організований Київським учасник партизанського руху словацько-української дружби. в ід ігр а є особливу ворить про необхідність сер ­ ін терн аті ставлення до нової роль, тр еб а зн а ти літературу державним педагогічним інсти­ на території Чехословаччини, Після урочистої частини від­ йозного тутом ім. О. М. Горького, Това­ кандидат історичних наук т. бувся великий концерт, в яко­ у нашому інституті, зокре­ може н а в іть к р а щ е , ніж для на мовно-літературному проведення уроків. риством для поширення полі­ Клоков і почесний громадянин му взяли участь наші студенти. ма факультеті, справи підготов­ Т овариш М иронов посилає чи­ тичних і наукових знань Укра­ Чехословаччини, учасник слова­ нового тача до статей про перший до­ Цікавим був виступ хору ки вихователів для їнської РСР і Українським то­ цького народного повстання т. хлопчиків І— IV класів, що типу ш кіл. Я к ВІДОМО, сту­ свід п р акти кан тів у школах-ін­ вариством культурного зв’язку Яромов поділилися спогадами створений при КДПІ (у складі денти українського від д іл у з а ­ тернатах. Щ о ж , познайомимо­ з закордоном, що відбувся 20-го про визволення Чехословаччини 65 чоловік). Чехословацьких значеного факультету п ісл я за ­ ся з цим досвідом. Уже в пер­ кінчення інституту одерж ать шій статті викладача Р . Барун лютого в актовому залі інсти­ від фашистів, про пам'ятні зу­ студентів змінили на сцені учні звання вчителя української мо­ ми зустрінем ось із зауваж ен­ туту. стрічі на чехословацькій землі. Київського хореографічного учи­ ви та літератури і як другу ням п ро те, щ о перш ою вадою спеціальність — звання вихова­ в роботі студентів була відсут­ лища, артистів республікан­ теля школи-інтернату. ність багатьох знань, зокрем а ського радіо — воїни Радян­ Безперечно, і російський від ­ слабка обізнаність з дитячою діл цього факультету, і інші літературою . Це так. Н аш і сту­ ської Армії. В актовому залі була органі­ два факультети нашого інститу­ денти погано знаю ть дитячу ту готують не просто виклада­ літературу. А ле т. Миронов зована велика виставка, де бу­ чів, а викладачів-вихователів. ставить питання так, щ о вони Неухильне зростання ма­ ша справа, коли гроші збе­ ли представлені матеріали про Можливо, щ о певній частині ви­ в за га л і повинні менш е займа­ теріального добробуту тру­ рігаються в ощадній касі: економіку і культуру Чехосло­ пускників цих факультетів теж тися літературою . дящих створює виключно перш ніж взяти їх звідти, М и згодні з т. Мирон овим, ваччини; на стендах і в шафах доведеться працювати в ш ко­ сприятливі умови для безпе­ вкладник зайвий раз обмір­ лах-інтернатах. Але це не зн а ­ щ о треб а поруш увати питання була виставлена музична літе­ чить, що вони не повинні знати перед М іністерством освіти, але рервного збільшення народ­ кує, наскільки це доцільно, ратура двох народів, твори, фізики чи математики, чи н а ­ поруш увати його треб а не в то­ них заощаджень. Більше 37 витрати робляться обереж­ присвячені українсько-чехосло­ віть надавати їм другорядного му напрям ку, про який гово­ мільйонів чоловік зберігають ніше. значення. рить автор статті. Треба гово­ вацьким музичним зв’язкам. в ощадних касах країни по­ Велике значення для дер­ Ось чому н ас дуж е здивува­ рити про те, щ о програми пе­ На згадку про цей чудовий ла пропозиція т. М иронова про дагогічних інститутів загрозли­ над 63 мільярди карбованців жави і трудящих мають гро­ вечір, який вилився в демон­ те, щоб на мовно-літературному во зву ж у ю ть ся чомусь за раху­ своїх грошових заощаджень. шово-речові лотереї. страцію міцної дружби між дво­ факультеті підготовка виховате­ нок спеціальних дисциплін. В У 1958 році на Україні В касі нашого інституту за ма братніми народами, че­ лів була основною спеціаль­ свою ч ергу м и вважаємо, що 1957 рік вклади збільши­ проводитиметься одна з та­ ністю, а мова і література — частину д у ж е важливої робота хословацьким студентам, які другою. по підготовці вихователів шкіллись на 300 тис. карбован­ ких лотерей. Тираж вигра­ вчаться в нашому інститу­ Це зовсім не означає, щ о ми ін те р н а тів треб а перекласти на ців, а залишок вкладів стано­ шів відбудеться у травні мі­ ті, було піднесено подарун­ проти педагогічної науки, а л е п ед агогічний факультет, а са­ вив на 1 січня 1958 року — сяці в м. Києві. ки: клавіри опер «Запоро­ ж не можна так ставити питан­ ме — п ід готовку вчителів-вихо­ 1.580 тис. карбованців. Буде розіграно на 30 роз­ щоб н а ф акультеті м ови і вател ів п очаткови х класів. жець за Дунаєм», «Наталка ня, літератури — мова та л іт е р а ­ З р о зу м іл о , що оскільки спра­ Ощадна каса за 1957 рік рядів 4.200.000 виграшів на Полтавка», твори М. В. Лисен­ тура були другорядною спеці­ ва йде про педагогічний інсти­ нарахувала нашим вкладни­ суму 120 мільйонів карбо­ ка і твори українських радян­ альністю. Хіба справа в тому, ту т , то м и повинні говорити і кам проценти в сумі понад ванців; у тому числі: речо­ що в інтернаті мало ч асу при­ про м етод и ку викладання цих ських композиторів. 42 тис. карбованців. вих виграшів — 30.000 на діляють мові та літературі? Це н а у к у ш ко л і. А ле хіба не ясно, хіба дозволяє гірше знати їх? щ о д л я того, щ об їх викладати, Це — яскравий показник суму 27.833.200 карбован­ Ю. ПИЛЬНИЙ. А чи не навпаки? Адже там д о ­ тр е б а їх глибоко знати?!. грошо­ зростання добробуту народу. ців і 4.170.000 ведеться мати справу з мовою А . ДАНИЛЮК, Вільні заощадження населен­ вих виграшів від 20 до та літературою в позаурочний І. КРУК. ня держава використовує в 5000 карбованців на суму інтересах всього суспіль­ 93.166.800 карбованців. Се­ ства — на будівництво жит­ ред речових виграшів — 30 лових будинків, шкіл, ліка­ автомашин «Волга», 150 — рень, дитячих і культурних «Москвич», 750 мотоциклів закладів. Отже, вкладники і моторолерів, 6000 велоси­ ощадних кас мають можли­ педів, 6720 швацьких машин, вість брати участь у госпо­ 7560 наручних годинників, дарському будівництві не 4320 фотоапаратів, 1620 хо­ тільки особистою працею, лодильників, 1320 радіол, але й особистими вільними 120 піаніно, 720 килимів, коштами, сприяючи цим 300 баянів, 240 магнітофо­ дальшому розквіту нашої нів, 150 цигейкових шубок. Батьківщини. Було б по­ Власник білета, на який при­ милкою вважати, що на пав речовий виграш, може, вклад до ощадної каси до­ за своїм бажанням, одержати цільно вносити лише великі його вартість грішми. Грошові виграші (а також суми: це невірно. Ощадні каси, приймаючи вклади в гроші замість речових вигра­ будь-якій сумі, допомагають шів) виплачуються всіма трудящим організувати їх ощадними касами Україн­ власні бюджети і повніше ської РСР. Видачу речових задовольняти свої матеріаль­ виграшів провадять торгові ні і культурні потреби. Тре­ організації республіки. Вар­ ба також врахувати, що гро­ тість білета 5 карбованців. ші, які зберігаються вдома, Білети продаються в ощад­ не завжди витрачаються для ній касі, в бухгалтерії КДПІ. Товариші! Купуйте білети мети, на яку призначалися. Це веде до того, що придбан­ грошово-речової лотереї! Д. ТОВСТЕНКО, ня необхідної речі відкла­ завідуючий ощадною касою. дається на непевний час. Ін­ ДИВНА п о з и ц і я „В0ЛГА“ — за 5 карбованців Редактор В. ВОЙТК О � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 4 (51) (24 лютого 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 4 (51) (24 лютого 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/97 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова