43 6 424 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/4e88edf5486c8974c6da5f1f8040cbd8.pdf de47100b7df943255e596210193d75fa Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1614) КВІТЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Європейська якість освіти ІСТОРИЧНЕ ПОКЛИКАННЯ Націо% нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова полягає, насамперед, у підготовці висококвалі% фікованого, духовно багатого, ідейно і морально високого учителя, який забезпечить всебічну підготовку людини (дитини) до самостійного тру% дового життя, сформує її знання, сві% тогляд, ціннісні орієнтації, вміння нав% чатися протягом життя, прагнення і здатність до творчої самореалізації. Наш університет є загальновизна% ним лідером педагогічної освіти Укра% їни. Історія його становлення та розвитку, сучасні методи організації навчально%виховної діяльності, досвід підготовки педагогічних кадрів – без% цінне надбання української педагогі% ки. Корисним він є і для педагогічних закладів Європи. Дотичність до цього досвіду облагороджує, звеличує кож% ного, хто прагне стати вчителем. Ректор Віктор АНДРУЩЕНКО, член%кореспондент НАН України, академік НАПН України, доктор філософських наук, професор Фото О. Цибін М І С Т Е Р Н П У: В П Е Р Ш Е , Н А Ж И В О , З Х А РА К Т Е Р О М 5 квітня 2011 року в гуманітарному корпусі Драгомановського університе� ту вперше за 176�річну історію університету відбувся конкурс “Містер НПУ”. Переповнена зала, глядачі приходили й приходили, групи під� тримки намагались перекричати одне одного, жива музика на сцені, яка запалювала всіх до танців… Все це та ще багато іншого запов� нило залу Драгомановського уні� верситету на один вечір. І на бага� то місяців залишило позитивні враження. Кожен претендент гідний першого місця, та перемо� жець може бути лише один. Дуже цікавою виявилась кон� цепція конкурсу. За задумом орга� нізаторів захід мав стиль 30�х років ХХ століття. Стиль учасниками було втілено на 99,99%: одяг, атмосфера, поведінка. Родзинкою “Містера” стала жива музика, яка звучала під час більшої частини виступів. Тому захід став не лише конкурсом, а й справжнім концертом. Атмосфера в залі пану� вала доброзичлива, і студентство щиро вболівало за своїх “донів” (так ведучі називали конкурсантів). Серед конкурсів, де учасники мали проявити свою чоловічність, характер та здібності, були: танок свінгу, конкурс армреслінгу та показ талантів. Цікаво, що змагання відбувалось не тільки на сцені, а й в залі серед глядачів, які хотіли перекричати вболівальни� ків інших інститутів. Кожен з учасників мав бажання перемоги, а вболівальники зрозуміли, що потрібно підтримувати своїх представників якомога гучніше. Після всіх змагань журі, яке складалось виключ� но з жінок, проголосило, що переможцем став сту� дент фізико�математичного інституту Ігнат Попов, який на конкурсі талантів довів глядачів до ейфорії прочитавши вірш Сергія Єсеніна, а потім виконавши пародію на пісню про Артура Пірожкова. “Містер НПУ” став черговим заходом Студентської Ради НПУ і продемонстрував, як можна якісно і гідно проводити заходи. В черговий раз можна було переконатись в обдарованості наших студентів та їхній креативності. Людмила СИСОЄВА Життя інститутів Потенціал Продовжуючи тему Мета Драго� мановського університету Точність не виключає творчісь Студенти, викладачі та соціальні мережі стор. 2 стор. 3 стор. 4 �Новини Потенціал СТАТУС ДОСЛІДНИЦЬКОГО – МЕТА РОЗВИТКУ ДРАГОМАНОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ у соціальному світі на межі ХХ і ХХІ століть, що охопили усі сторони його життєдіяльності і закономірно призвели до актуалізації в свідомо� сті світової спільноти проблем осві� ти як головної умови прогресивно� го розвитку країни у третьому тися� чолітті, отримали своє адекватне віддзеркалення в університетській освіті, яка з часу виникнення пер� ших університетів знаходилася на вершині освітньої ієрархії. Головне призначення універси� тетів у всі часи полягало у збагачен� ні наукового знання, залученні до культури у вихованні інтелектуаль� ної еліти держави і суспільства, під� тримці наукових академічних тра� дицій. Це є закономірний продукт появи і сталого функціонування нації�держави, що сформувалась на основі національного чинника або одноіменної культури. Тому всі університети фактично були істин� но національними, навіть без офі� ційного надання їм цього статусу з боку держави. Головне призначення уні� верситетів у всі часи поляга� ло у збагаченні наукового знання, залученні до культу� ри у вихованні інтелектуаль� ної еліти держави і суспіль� ства, підтримці наукових академічних традицій. Однак сучасна глобалізація та інформатизація диференціює і фрагментує університетську сферу. На арену швидко прориваються якісно нові форми буття цього соціального інституту: автономні, підприємницькі, дослідницькі, при� ватні, корпоративні, міжнародні, змішані (наприклад, україно� польський), дистанційні, віртуальні та інші їх різновиди, що сегменту� ються у специфічні американські, європейські, релігійні, східні і захід� ні зразки. З цього далеко не повного переліку форм життєдіяльності уні� верситетів нашому навчальному закладу є сенс рухатись до набуття статусу дослідницького університе� ту. Це обумовлено сформульова� ною ще у 2003 році ректором уні� верситету членом�кореспондентом НАП України і академіком НАПН 2 України В. П. Андрущенком і реалі� зованою нашим колективом уні� кальної ідеології модернізації ВНЗ, що за останні сім років дала змогу нам подвоїти організаційний і нав� чально�виховний потенціал Драго� мановського університету. Сьогодні НПУ імені М. П. Драго� манова є сучасною розгалуженою науковою і освітянською устано� вою. Університет має позитивну тенденцію до інтеграції фундамен� тальної науки і навчального проце� су, що є однією з головних вимог до дослідницького університету. В уні� верситеті сформувалися і стало функціонують 34 науково�педаго� гічні школи, за розробками яких здійснюється навчально�методич� на діяльність у дошкільній, початко� вій, середній і частково у вищій лан� ках національної системи освіти. Сьогодні Драгоманов� ський університет є суча� сною розгалуженою науко� вою і освітянською устано� вою. Професори і викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова забезпе� чують національну середню освіту авторськими підручниками і посіб� никами за всіма напрямами середньої освіти, виконують екс� пертизу майже всієї навчально�ме� тодичної літератури в крані, що претендує на надання грифу МОН України, очолюють науково�мето� дичні ради та робочі групи з роз� робки державних стандартів, колектив університету має тісні виробничі зв’язки з профільними науковими установами НАН України і НАПН України, щорічно проводить десятки міжнародних наукових і науково�практичних конференцій, є співзасновником низки технологіч� них парків, зокрема “Наукові і нав� чальні прилади”. В університеті стало функціонує 21 спеціалізована рада із захисту докторських і кандидатських дисер� тацій при нормативі мати 15. У структурі аспірантури і докторанту� ри відкрито 101 спеціальність при нормі 70. Поріг кількості аспірантів та докторантів у 500 осіб драгома� новці перевищили щонайменше у два рази. Сьогодні у магістратурі, аспірантурі і докторантурі ВНЗ нав� чається 145 іноземних громадян при нормативі не менше 50 осіб. Захист докторських і кандидатських дисер� тацій за п’ять останніх років при нор� мативі відповідно 50 і 300 сягає 80 і 500. Щорічно в університеті захища� ється близько 200 дисертацій, з них біля двох третин – для інших ВНЗ України, Польщі, Білорусії, Литви та інших країн. Викладачі університету щорічно захищають 10�15 докторсь� ких 50�55 кандидатських дисерта� цій, що свідчить про стале якісне наукове забезпечення підготовки кадрів вищої кваліфікації. Обсяг власного фінансування наукових робіт університету стано� вить понад 25 млн грн при нормати� ві не менше 15 млн грн на рік. Тіль� ки наукових видань, внесених до переліку ВАК України, при нормати� ві 10, вітчизняний центр педагогіч� ної науки має 28, а Наукова бібліо� тека – більше ніж 1,5 млн примірни� ків літератури, що також значно перевищує нормативні вимоги. У 2009 році, наприклад, видано 2630 наукових публікацій загальним обсягом 5780,15 д. арк. Видавниц� твом університету за цей час вида� но: підручників – 78, посібників – 307, монографій – 33, збірників наукових праць – 76. Середня кіль� кість наукових статей у фахових виданнях, які входять до міжнарод� них науково�метричних баз даних за останні 5 років, при нормативі 150 щороку сягає понад 200. Нау� ковці університету виконують 14 наукових проектів міжнародного значення. Середня кількість нау� кових статей у фахових виданнях, які входять до міжнародних науково�ме� тричних баз даних за останні 5 років, при нормативі 150 щороку сягає понад 200. Порівняння досягнутих універ� ситетом якісних і кількісних показ� ників у науковій і освітянській діяль� ності з вимогами Кабінету Міністрів України до дослідницьких універси� тетів засвідчує, що наш ВНЗ не тіль� ки відповідає цим вимогам, а й у багатьох випадках значно перевер� шує формалізовані нормативи. Отже, для реалізації цієї перс� пективної для ХХІ століття корпора� тивної мети у нас є відповідні інструменти, що вже задіяні у цьому напрямі. По�перше, потужний кадровий склад професорсько�ви� кладацького корпусу, що сьогодні працює у флагмані вітчизняної педагогічної освіти. По�друге, накопичений досвід наукової, нав� чально�виховної і методичної робо� ти у сфері педагогічної науки і осві� ти. По�третє, відповідний стан і позитивні тенденції у розбудові інфраструктури ВНЗ, мається на увазі збагачення функцій Наукової бібліотеки і корпоративного видав� ництва, реалізація унікального про� екту “Електронна педагогіка”, напрацьована методика підготовки кадрів, що обслуговують програм� ний і апаратний комплекс сучасних заходів освіти і науки у структурі системи вищої професійної освіти країни, Європи і світу. Це живить нас творчою енергією і спонукає до активних дій. Відкрита лекція 22 березня 2011 року відбулась відкрита лекція викладача Лайела Кауффмана (США) для студентів спеціальності “Сурдопедагогіка” ІКПП НПУ ім. М. П. Драгоманова. Л. Кауфман висвітлив питання історії становлення системи допомоги людям з обмеженими можливостями, в тому числі – з вадами слуху, в США, законодавчої бази, навчання осіб з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзії та безперервної освіти в США, методичні аспекти розробки індивідуальних планів (IEP) та програм для навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзії. Візит до Китаю З 28 лютого по 6 березня поточного року делегація НПУ імені М. П. Драгоманова у складі першого проректора університету професора Володимира Беха, директора Інституту соціології, психології та управління професора Володимира Євтуха, директора Інституту природничо-географічної освіти та екології професора Віталія Покася перебувала у Цанчжоуському професійно-технічному університеті (КНР). Відбулось два засідання державної екзаменаційної комісії, у ході яких, крім драгомановських викладачів, взяли участь представники Міністерства освіти Китайської Народної Республіки. Атестовано бакалаврів з менеджменту організацій, менеджменту туризму та майбутніх вчителів хімії. Мистецька освіта Нещодавно на засіданні ректорату було проаналізовано і позитивно оцінено роботу кафедри образотворчого мистецтва НПУ імені М. П. Драгоманова. Викладачі кафедри організовують свою діяльність відповідно до твердження філософа Ясперса: “Університет є всесвітом наук у триєдності освіти, дослідження і культури”. Співпраця кафедри образотворчого мистецтва з відомими в Україні та за її межами митцями позитивно впливає на формування професійної компетентності майбутніх випускників НПУ імені М. П. Драгоманова. Так, наприклад, у березні 2010 року було проведено майстер-клас видатного художника України Івана Марчука. Студенти-художники із захопленням сприйняли розповідь про знаменитий “пльонтанізм” І. Марчука, що став творчою візитівкою майстра. Презентація книги 18 березня 2011 року у залі засідань ректорату Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулась презентація наукових видань кафедри управління та євроінтеграції Інституту соціології, психології та управління, зокрема колективних монографій “Саморегуляція соціально! го організму країни” та “Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства”. Авторський колектив молодих науковців продовжує науково-пошукову роботу у сфері дослідження “Державно-громадське управління освітою”. Григорій ВОЛИНКА, проректор з наукової роботи КВІТЕНЬ 2011 �З виступу на конференції трудового колективу Українська мова – найбільша національна святиня українського народу Вельмишановний Вікторе Петровичу! Шановні президіє, присутні! Спливло перше десятиліття ХХІ століт� тя, а мовне питання хвилює, турбує, непоко� їть нас, тому що воно є невичерпним (та й ситуація нині є складною), бо й до сьогодні земля, планета, людство не дали такого художника, такого артиста, такого митця, який би спромігся змалювати мову. Отже, ми, як люди усномовної професії, покликані серцем, обов’язком не лише пропагувати усе прекрасне, що є в науці, культурі, а й стояти на сторожі слова і “як парость вино� градної лози, плекати мову”. Ми маємо про� пагувати правильне ставлення до мови, позаяк у нашому вжитку ми здебільшого зустрічаємося з двома мовами. До речі, наші студенти нині вивчають іноземні мови, і це прекрасно – це знамення часу, це під� твердження того, що нині студенти прагнуть до всього кращого і пам’ятають ту істину, що скільки ти знаєш мов, стільки разів ти люди� на. Я повинна сказати, що таких диваків, які б не знали російської мови, які б віднікува� лися від неї чи зневажали, таких я не зустрі� чала. Але, на превеликий жаль, таких дива� ків, які зневажливо ставляться до українсь� кої мови, зустріти можна. Від чого це? Де вони беруться? Від чого це у нас, крім цих двох мов, які я назвала, є ще третя мова – скалічена, суржикована, абракадабрена. Не українська вона і не російська. Бо там поло� вина або третина українських слів і полови� на або третина російських. Оце те, з чим вже зовсім ніколи, ніяк і ніде не можна мири� тися, бо ні про яку культуру мовлення, ні про яке мистецтво ораторське, ні про яку лек� торську майстерність говорити не можна, коли не будемо долати ось цих покручів, мовних динозаврів. Бачте, справа тут серйозна! Через те ми повинні мати не менш серйозну методо� логічну платформу, з якої будемо виходити в усіх наших подальших міркуваннях, в усіх наших викладах. А така платформа уже обґрунтовано висловлена в доповіді ректо� ра університету, професора Віктора Петро� вича Андрущенка: “Знати українську мову треба як отченаш”, а це, як на мене, озна� чає, що українське слово сприймаємо як одухотворену сутність. Розвиваючи думку Віктора Петровича, мушу продовжити, шановні добродії, що: 1) українська мова – найбільша націо� нальна святиня українського народу; вона вимагає до себе священного ставлення; 2) так, як будь�яка мова для будь�якого народу, українська мова – це атрибут суве� ренності, державності, подібно до того, як атрибутом є прапор, герб, славень держави; 3) українська мова – це та мова, якою існує література, яка залишена такими велетнями людського духа, як гігант Шев� ченко Тарас, як титан Франко Іван, як велет – незрівнянний ні з ким, ніде і ніколи – Укра� їнка Леся; 4) на землі немає поганих народів, отже, немає поганих мов, проблема лише в тому, як ми нею володіємо, чи шануємо слово. Поет�філософ Максим Рильський сказав: “Кожне слово – це людина”, а Стані� славському спотворені слова нагадували скалічених людей. Він говорив: “Коли я чую слова з неправильно вимовленими звука� ми, мені уявляються люди з повикручувани� ми руками, ногами, сплющеними головами тощо”. А що ж нам робити? З цим треба, без� перечно, повсякдень, повсякчас боротися скрізь і завжди. Треба нашим студентам прищеплювати, на яку б тему не читали лек� цію, смак до доброї мови, до гарного слова, до вдалого порівняння. Шановні добродії, ми маємо пам’ятати, що для нас мова – не тільки засіб спілкуван� ня, не тільки окраса лектора, а добра мова – це наш робочий інструмент. Це той засіб, яким ми щодня впливаємо на мозок, на душу, на розум і на почуття студентів. Ми не повинні заплямувати тієї мови, якою ми послуговуємося, щоб ми не збіднили її, а навпаки, щоб збагатили своїм розумом, своєю любов’ю. Треба зробити так, щоб усе те, що зри� нає з наших уст, було дійовим і було прийня� тим у розумінні прекрасного і розумного. Це, звичайно, вимагає і правильного сло� вовживання, правильного наголошення, правильної дикції, артикуляції. Звичайно, не на користь цьому зняття державного вступ� ного іспиту до аспірантури та кандидатсь� кого з української мови, бо не всі здобувачі вчених ступенів володіють українською мовою ґрунтовно. Але вже добре, що дер� жавні мужі писали диктант з української мови та не скасували конкурс на кращого викладача української мови. З життя інститутів Світлана ШЕВЧУК, професор, завідувач кафедри культури української мови, заслужений працівник освіти України Самоврядування ТОЧНІСТЬ НЕ ВИКЛЮЧАЄ ТВОРЧІСТЬ засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики; В. Є. Лашкарьов – першовідкривач фізичних ефектів, які були покладені в основу напівпровідникових технологій і мiкроелектронiки. Ці люди зробили великий внесок в науку, а зараз, своїми здобутками, вони стимулюють студентів до отримання знань найвищого рівня. Загалом, специфіка фізико-математичного інституту полягає у тому що світ сприймається в різноманітних обчисленнях, розрахунках. Але нам пощастило довідатись, що наші фізики та математики – це ще й повна скарбниця талантів. Дирекція та студенти не тільки мають високі наукові досягнення в галузі фізики, математики та методики їх навчання, а ще у творчому плані. Наприклад, нещодавно чоловіки дуже незвичайно привітали жінок свого інституту зі святом весни, підготувавши книжку з власними віршами. Таким чином вони приємно вразили та залишили гарну згадку на довФото О. Цибін гий час. Ось, наприклад, вірш М. В. Працьовитого: Як структурний підрозділ Драгомановського університету фізико-математичний факультет був створений на початку 1934-35 навчального року, тому даний підрозділ має давню і багату традицію. На четвертому поверсі центрального корпусу нас вразив дизайн частини поверху, який нагадує нам старовинний Київ. Виявляється, багату історію можна і, головне, потрібно підкреслювати неординарним інтер’єром та галереєю відомих вчених з галузі. Серед них: М. В. Остро! градський – видатний математик, автор 40 праць з математичного аналізу, математичної фізики, технічної механіки; В. М. Глушков – автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп’ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни; С. П. Корольов – вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів; М. М. Боголюбов – математик і механік, фізик-теоретик, Сирий гойдає вітерець Чагарники і вмерлі трави. Уже ввірвавсь весни терпець, Збігають дні до переправи. Залита повінню ріка, Не видно їй кінця і краю, Усе біжить, вода стіка, І я своє бажання маю. В чоботях хочеться піти До мовчазного нині лісу, Свій перший пролісок знайти І знять з очей зими завісу. Але повернемось до найбільшого (як в прямому, так і в переносному значенні) об’єкта нашого зацікавлення – конструкції, що знаходиться при вході в корпус і яка тягнеться зі стелі до першого поверху. Виявляється, такий пристрій використовується для навчальної праці і символізує інтеграцію таких наук, як фізика, математика, астрономія. “Це маятник Фуко, винахід відомого французького фізика Жана Бернара Фуко, який демонструє обер/ тання Землі навколо своєї осі, – пояснює нам М. В. Працьовитий. – Пристрій являє собою масивний вантаж на тросі довжиною в три/ ОБ’ЄДНУЮЧИ ЗУСИЛЛЯ НАУКОВОЇ МОЛОДІ 2011 рік проголошений в університеті роком освіти і науки. На початку лютого в уні� верситеті проходила традиційна звітно�науко� ва конференція викладачів “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету”. Продовженням науково�осві� тянського місяця в Інституті української філо� логії стало створення 9 лютого 2011 року з іні� ціативи завідувача кафедри історії та етнопо� літики, члена�кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Дани� ленка Віктора Михайловича Наукового товариства студентів та аспірантів кафедри історії та етнополітики НПУ імені М. П. Дра� гоманова (НТСА КІЕ НПУ). ВІДВЕРТО кажучи, причиною написан! ня стала незвична конструкція, яка нещо! давно з’явилась в центральному корпусі. Пояснити, для чого саме вона, ніхто з дже! рел газети не зміг. Лише показували пальцем у гору, маючи на увазі дирекцію Фізико!ма! тематичного інституту. Тому ми несподівано і завітали в гості до Миколи Вікторовича Працьовитого, директора ФМІ. КВІТЕНЬ 2011 І насамкінець, у нашому університеті завдяки виваженій, мудрій мовній політиці керівництва і особисто Віктора Петровича, я глибоко переконана, ніяких перешкод, спротиву українській мові не буде, адже усі заходи щодо функціонування української мови безапеляційно підтримуються Вікто� ром Петровичем. Крім цього, Віктор Петро� вич до ювілею М. Драгоманова запропону� вав видати накладом університету моногра� фію “Відомий і невідомий М. Драгоманов”, де буде розділ “Питання мови у світоглядній концепції Михайла Драгоманова”. Користуючись нагодою, я би хотіла звернутися до Віктора Петровича з прохан� ням: підтримати і започаткувати видання словників того чи іншого фаху, щоби відро� дити мовні скарби українського народу, відродити питомі українські слова, щоби зрушити цілі пласти лексики, аби ми взріли свої глибокі корені, розпізнали генетичні коди на серцевині націодерева і вдихнули в себе євшан тожсамості. Йдеться про праві� чні українські назви, ну, наприклад, видів спорту: Баскетбол – кошівка Бобслей – санкарство Гімнастика – руханка Теніс – сітківка Є такий вираз: “Аби слово не потерпа� ло, його треба проказувати”. Вивчаймо, любімо, говорімо українською. Фото І. Мороз надцять метрів, закріпленою на опорі за допо/ могою горизонтального підшипника, що дає можливість коливання маятника в будь/якій вертикальній площині. В результаті обертан/ ня Землі площина коливання маятника повіль/ но обертається відносно покажчиків на земній поверхні”. Також директор ФМІ підкреслив, що ідея відобразити зміст інституту, де панують фізика та математика, була давно. І ось, завдяки сприяння ректорату, вдалося здійснити давню мрію. Провівши лише годину в ФМІ, можна дізнатись багато цікавого та незвичайного. Інститут – це не лише навчання і наука, але й дух, що єднає різні покоління. Бажаємо студентам та дирекції залишатись такими всебічно талановитими людьми, якими вони проявили себе при нашій зустрічі. Від редакції. Газета “Педагогічні кадри” буде рада відвідати і дізнатись і про Ваш інститут! Цією публікацією ми лише відкриваємо серію статей про маловідомі, але цікаві сторінки з життя навчальних підрозділів. Певні, що Вам є про що розповісти всьому університету! Катерина КУЩІЄНКО НТСА КІЕ НПУ – самоврядна органі� зація студентів, аспірантів, докторантів, які навчаються або завершили навчання у Націо� нальному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. Метою діяльності НТСА КІЕ НПУ є об’єднання зусиль науко� вої молоді задля якісного розвитку науки в межах університету та держави; допомога осо� бам, які навчаються, у їхньому розвитку як науковців, творчих та цілісних особистостей. Було обрано Правління НТСА КІЕ НПУ у складі голови (аспірант Іван Коваль$ чук), заступника голови (аспірант Алла Петрова), секретаря (аспірант Альона Сеник). Членами НТСА КІЕ НПУ, окрім зазначених вище, стали аспіранти Н. В. Бул$ гакова, А. Д. Гудим, Т. М. Леонтьєва, А. Б. Мельник, О. А. Подобєд; асоційова� ними членами – доктори історичних наук О. А. Коляструк та О. А. Мельничук, кан� дидати історичних наук В. Ф. Лисак, О. В. Огієнко, О. А. Прохоренко та С. В. Стельникович, аспірант Л. М. Ха$ лецька. НТСА КІЕ НПУ запрошує до своїх лав студентів та випускників Інституту українсь� кої філології НПУ імені М. П. Драгоманова, які бажають займатися науково�дослідною роботою. Олена ПОДОБЄД 3 �Читач продовжує тему СТУДЕНТИ, ВИКЛАДАЧІ ТА СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ОДНЕ з поширених питань, яке можна почути сьогодні будь�де – ви є на “Фейсбуці”, в “Однокласниках”, “В контакті”, в “Твіттері” тощо? Більшість молоді (а інколи й старші люди) одразу скажуть, що так. У кожного там своє віртуальне життя: друзі, відео, фото, нотатки… Відкриваємо будь�яку мережу й бачимо: сьогодні хтось відзначає день народження, відпочиває на морі, святкує корпо� ратив чи якось інакше проводить своє дозвілля – а завтра фотосвітлини постфактум у соціальних мережах. Більшість користувачів кинеться коментувати їх. Згодом усе осяде, при� забудеться… Потім будуть інші фото, інші події – і так до нес� кінченності. Спілкування в Інтернеті носить більш формальний характер, часто спрощує ділові відносини, бо ті, хто є в друзях, мають доступ до твого приватного життя. “І до чого тут соцмережі?” – запитаєте. Та ні до чого, допоки одного дня не побачиш у тих самих мережах пропози� цію “додати до друзів” своїх студентів. Але чи може бути таке спілкування в Інтернеті між викладачем та студентом? Техніч� них проблем організувати його немає. Усе абсолютно реально, адже Інтернет – штука соціальна і не обмежує нікого ані за віком, ані за соціальним статусом. А як щодо проблем етичних? Чи доречно викладачеві спіл� куватися зі студентами в соцмережах? Один із варіантів – “так”! У цьому є переваги. Досить зруч� но і швидко: треба щось повідомити студенту – відкрив Інтер� нет, зайшов на сторінку, написав повідомлення – готово. Не витрачаєш гроші з телефона, можеш дізнатися про студента багато інформації: його адресу, номер мобільного, захоплен� ня, можеш проглянути альбоми, а інколи – прочитати у стату� сі, як він старанно сьогодні готується до пар, щоб завтра отри� мати гарну оцінку. Проте вдень, коли студенти ще мають бути на заняттях, у вільний від роботи час заходиш на свою сторін� ку і бачиш онлайн того студента, який вчора вчив твій предмет, але чомусь сьогодні не з’явився в університеті. Проглядаєш новини й читаєш вже інший статус: “Життя прекрасне, коли добре виспишся! Всім гарного дня!”, або ж повідомлення про іспит, який сьогодні складала одна зі студенток: “Здала в N... екзамен без напрягу! Дякую тобі, моя люба шара!”. Інший варіант – “ні”! Не має викладач спілкуватися зі сту� дентами в соцмережах. Потрібно передати інформацію – для цього є електронна пошта, якої абсолютно достатньо для ситу� ативного спілкування “викладач–студент”; є телефон – можна й перетелефонувати чи просто наступної пари повідомити про все необхідне. І не буде знати студент, чим жив кожен з нас до того, як почав викладати, чим живе зараз, які фільми дивиться, яку музику слухає, що пишуть на “стіні”. Навіть сама форма запиту у всіх соцмережах майже однакова: “бажаєте додати до друзів?”. Ні, не бажаю! Хто сказав, що це мої друзі? Це мої сту� денти! У викладача також є свої захоплення, звички, різні фотографії. Їх можна й видалити, щоб студенти не бачили. Але навіщо? Це ж спогади, приємні миті життя. А якщо виникло бажання викласти нові фото з відпочинку – то є абсолютно сві� доме розуміння того, що їх можуть бачити всі, хто є в друзях чи навіть будь�хто з мережі, якщо альбоми відкриті для всіх кори� стувачів. Довідка: Хтось порадить викладачу створити Соціальна мережа або окрему сторінку для спілкування зі студен� соцмережа – ресурс у мережі тами, хтось додавати� Інтернет, що забезпечує ме лише старост груп, зареєстрованих користува� хтось створить окрему категорію для студен� чів усіма можливим засобами тів, де він є курато� для взаємодії одне з одним сторінки, ром... Варіантів може (персональні бути безліч. чати, блоги та ін.), це Але може бути й структура, що базується на по�іншому. Є викладачі людських зв’язках або ж вза� з багаторічним досві� ємних інтересах. У ролі дом роботи, котрі сві� домо спілкуються зі інтернет�сервісу соцмережа студентами у соцмере� може розглядатися як плат� жах або просто дода� форма, за допомогою якої ють до друзів, щоб люди можуть здійснювати бачити, яка талановита зв’язок між собою та групу� молодь, чим вона живе, ватися за специфічними щоб самому йти в ногу з часом, радіти пре� інтересами (Блог). красному молодому (Цит. за джерелом Нові й актуалі� поколінню! Адже як не крути – викладач нав� зовані слова та значення: словникові чає студента, а сту� матеріали (2002–2010) / кер. проекту і відп. ред. О. М. Тищенко, авт. колектив: дент – викладача. Можна бути авто� В. О. Балог, Н. Є. Лозова, Л. О. Тименко, ритетним для студен� О. М. Тищенко [Інститут української мови НАН України]. – К., 2010.– 163 с.) та, спілкуючись з ним в соцмережах, десь разом сходити на ціка� вий мистецький захід, а можна відмовлятись від інтернет�комунікації, спілкуватися винятково формально та не відчувати при цьому жодних незручностей і залишатися авторитетним й надалі. Не завоюєш дешевої довіри лише тим, що додаси когось до друзів чи прагнутимеш спілкуватися більш ситуативно. Нас цінують за людські якості, професіоналізм, у першу чергу. Тож право кожного, яким бути зі студентами (і якими бути студентам), адже всі ми знаємо різних особистостей і можемо самостійно обрати: “відхилити” чи “додати” до друзів заявку у соцмережі. Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Студентство вшанувало пам’ять 29 СІЧНЯ 2011 РОКУ викладачі, аспіранти та студенти Інституту філософської освіти та науки разом із київськими письменниками та інтелігенці" єю взяли участь у Всеукраїнській акції вшанування героїв Крут. Запросив студентство до поїздки відо" мий письменник, видавець та друг Сергій Пантюк. Молодь приєдналася до заходів вшанування загиблих, відвідала меморіальний музей, присвяче" ний Події, читала поезію, присвячену полеглим у бою. Було відзначено на велику кількість людей, які приїхали вшанувати пам’ять і покласти квіти до стели, зведеної на честь студентів. Та були й момен" ти, що обурили, а саме – велика кількість політичної символіки. Дорогою до Києва в автобусі велись жваві розмови щодо героїзму молоді 1918"го року. Більшість з тих, хто поїхав, відвідали знане історич" не місце вперше і відзначили його важливість та символічність, наголошувалось на важливості відві" дин Крут – місця загибелі трьохсот молодих людей. Адже Крути – це національна історія. За висловом одного зі студентів, пізнання і усвідомлення подвигу юнаків є найкращою пошаною найвищої жертви. Українці мають пам’ятати про вчинок студентів, які віддали своє життя за Батьківщину. І не лише в майбутньому, а й зараз; робити все можливе для того, щоб подібних нерівних воєн, між дорослими та дітьми, не виникало, адже миру війною не здобу" деш. Націю повинні об’єднувати не різні кольори партійних прапорів, а національні ідеали та цінно" сті. Кожен свідомий український школяр чи студент має хоч один раз у житті помолитись в Крутах! ДОРОГОЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ Пісня приносить найвищу радість – радість творчості. Вона є самобутнім про� явом світового мистецтва, величчям худож� ніх неповторних образів, філософських суджень, ліричного настрою, ритмічних форм та засобів, незліченною кількістю і багатством мелодій. Таким сподвижни� ком і виконавцем народної пісні є Мико� ла Никипорович Яре� тик, “феномен” якого формувався і виріс на благодатній, щедрій українській землі, яка народжувала і продов� жує народжувати пре� красні “солов’їні голо� си”. Не стала винятком рідна мальовнича Синява Рокитнянсько� го району на Київщині. Поталанило Мико� лі в шкільні роки з першим учителем співу та музичного супроводу (людина від Бога – відмічає Микола), таланови� тим виконавцем, музикантом�педаго� гом, художнім керівником багатьох творчих колективів, врешті, істори� ком – Володимиром Андрійовичем Пустовітом. Саме він помітив природ� нє обдарування хлопця, залучив до співу в шкільному, а потім сільському хорі, прищепив закоханість до народ� них музичних інструментів. Від Воло� димира Андрійовича Микола вперше почув співучий голос сопілки, бандури, мелодичні переливи баяна. Природна краса голосу, який поступо� во мужнів і набирав сили, породжувала надію навчатись вокалу, удосконалювати пісенну музичну творчість. Внутрішня потреба співу привела Миколу до Київського культосвітнього учи� лища на диригентсько�хорове відділення, де з’явилася можливість професійно шлі� фувати свій голос. Педагогічний колектив училища мав чудових аматорів хорового співу, музичного виконання. Серед них були майстри хоро� вої справи – Ганна Михайлівна Пархоменко, гри на музичних інструментах – Володимир Павлович Тітов, вокалу – Л. А. Блінова, про Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 яких тепла згадка залишилася у Миколиній пам’яті назавжди. Навчаючись співу, Микола опановує гру на баяні, продовжує шліфувати свій “голосовий інструмент”, тренує дихання шляхом спеціальних вокальних вправ, удосконалює вокально�виконавчу техніку, відпрацьовує чистоту і точність звукови� мови, вивчає пісенну народну творчість. Поступово Микола вивчає і поповнює репертуар української народної пісні, заглиблюється у зміст пісні, яка призначе� на нести людям радість і творчість у життя. “Народна пісня, – відмічає Микола, – не розрахована на естрадне виконання. Її глибина і зміст, засіб висловлення думок, почуттів, призвана, так би мовити, на одну людину, найти таку людину, дійти до серця кожної – велике і складне завдання”. Микола пам’ятає настанови педагога з вокалу: “У народній пісні – глибина пережи� вань, задушевна мелодійність, ніжність, безкраї простори. Важливо все це відчути і примусити слухача співпереживати”. Так Микола осягав світ народних пісень, наповнених самобутністю, природ� ною неповторністю, квітковими барвами, духмяністю вишневих садків, а ще й мате� ринською тугою та любов’ю, якій мало землі і неба, яка переповнює людську душу і серце. Після закінчення культосвітнього учи� лища М. Яретик працює художнім керівни� ком різножанрових колективів на підприєм� ствах Києва та області, виступає з сольни� ми номерами української народної пісні, з власним музичним супроводом баяна, що підкреслює оригінальність, емоційність, виразність, вільність і широту звучання, природну силу і легкість, її красу. З роками напрацьовується репертуар народної пісні. Миколу не задовольняє тіль� ки виконавська практика. Знаючи безліч народних пісень, Микола із однодумців, майстрів музичного жанру, створює ансамбль української пісні “Чумацький шлях” (1991 р). Організований з артистів професіона� лів, ансамбль став пропагандистом укра� їнської народної пісні, примножуючи і зве� личуючи її неоціненний скарб – багатовіко� ву пісенну культуру. Своїм слухачам артисти доносять мелодійність української пісні, любов до рідного слова (все іде від слова, це русло, по якому тече музика), що назби� рало на своїй віковій дорозі. Пісні: чумацькі й козацькі, давні й сучасні, сумні й веселі, глибокі, як пам’ять, багатогранні, як душа самого народу. Сивими століттями вимірюється вік народних, козацьких пісень. Не минає заці� кавленість до них і в сьогоденні. У концерт� ній діяльності “Чумацького шляху” Микола Никипорович репрезентує слухачам такі пісні, як: “Їхав козак з України”, “Над річкою бережком”, “Повіяв вітер степовий”, “Пасла дівка лебеді”, “Ох і не стелися хрещатий барвінку”, “Стоїть козак на чорній кручі” та багато інших народних пісень. Деякі з них вперше виконуються “Чумацьким шляхом”. Окрім пісенної творчості, Микола Яре� тик удосконалює себе як педагог. Він орга� нізовує в Інституті історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова співочий гурт “Золоте Перевесло”, який користується повагою серед слухачів, пропагує українсь� ку народну пісню серед студентської моло� ді університету та за його межами. Півстоліття віддає свій голос, душу і серце пісенній справі Микола Яретик. У виповнені його шістдесят бажаємо “лицарю української пісні” творчої наснаги, здоров’я, солов’їного співу та подальшої пропаганди української народної пісні на благо славет� ного українського народу. Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua Микола КОТ Ольга ГОНЧАР, студентка І курсу Ювілейна дата ПЕРША ЛЮДИНА В КОСМОСІ 12 квітня – Всесвітній день авіації та космо� навтики – пам’ятна дата, яка устано� влена на знак пер� шого польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року, тобто півсто� ліття тому, радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі “Восток” уперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин. Встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1962, у СРСР відзначався як День космонавтики. В Україні 12 квітня відзначається як День пра� цівників ракетно�космічної галузі України. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1614) (квітень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1614) (квітень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/174 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/40e3ea11a4898c2c0978344965e0c534.pdf 64ee5aecd0e010ce6c856cd2bcef49cb Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1613) БЕРЕЗЕНЬ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Новій весні – бути! Коли Бог створив жінку, то зачаровано завмер, щоб помилуватися своїм творінням… Жінка – найпрекрасніше створіння, ніжна й тендітна, мов весняна квітка; жадана і вірна подру � га, дорога і рідна дружина, мати, бабуся, берегиня роду, муза митця, лагідна й поступлива. Заради жінки, в ім’я жінки, з ім’ям жінки у цьому світі, під цим небом вершаться і героїчні звер � шення та щоденні справи, і найбільш непередбачува � ні події, які змінювали і змінюють історію. Час здатен змінювати все! Сучасне суспільство стрімко розвивається, швидко змінює пріоритети, що нівелюють не тільки уявлення про жінку, а втрачають Її з підкреслено жіночими рисами та відповідним призначенням – бути матір’ю�берегинею. Час здатен змінювати все! Зараз весна і жінка стає ще привабливішою, ще більш жаданою і чарівною, більш захопливою і доброю. Весняний настрій красить жінку, надає їй без � межності і неосяжності. Радіймо! Творімо! Бо прийшла весна! Живі� мо і посміхаймося, бо весна завжди в жінках. Бо жінка – це квіти, подих, дивування, підтримка, надія і безперервне бажання діяти. Новій весні – бути!!! Марія РОЗПУТНА (фотоколаж Ірини Мороз) ЗАСІДАННЯ АСОЦІАЦІЇ РЕКТОРІВ Співпраця 24 ЛЮТОГО 2011 року в Національно� му педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбулось засідання Асо� ціації ректорів Європи, за ініціативи Прези� дента Асоціації, ректора університету В. П. Андрущенка. У засіданні брали участь Перший заступ� ник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Є. М. Суліма, Президент Націо� НОВІ ДОМОВЛЕНОСТІ 24 ЛЮТОГО 2011 р. відбулась зустріч ректора Драгомановського університету В. П. Андрущенка та ректора Орловського державного університету Ф. С. Авдєєва, на якій було відзначено спільну зацікавленість у навчальних, професійних, навчально#ви# робничих та культурних галузях. Значну увагу було приділено питанню розвитку та пошуку нових способів співробітництва, тому результатом переговорів стало підписан# ня спільної угоди, яка зобов’язує сторони сприяти обміну знаннями, професійним умін# ням та навичкам у сферах освіти, наукових досліджень та обміну викладачами та студен# тами. нальної академії педагогічних наук України В. Г. Кремень. На порядку денному розглядалися питання про створення нової концепції педагогічної освіти України та про завершення роботи над 25�томним виданням “Вища педагогічна освіта і наука в Україні: історія, сьогодення та перспективи розвитку”. пам’ять трудовий колектив освітянський пантеон Поступ університету Відкрито музей Миколи Мозгового Воїн. Педагог. Патріот стор. 2 стор. 3 стор. 4 �СИСТЕМНІСТЬ І НЕЗВОРОТНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО ПОСТУПУ УНІВЕРСИТЕТУ 2 березня 2011 року у стінах Національного педагогічного університету імені М. П. Драгома� нова відбулась конференція трудового колективу, на порядку денному якої розглядались питання розвитку університету та план роботи на майбутні сім років під керівництвом ректора В. П. Андру� щенка. У присутності Президії конференції, ректора� ту, делегатів із кожної структури університету ректор В. П. Андрущенко проголосив свою допо� відь, озвучені цілі якої є визначальними для Дра� гомановського університету на наступне семиріч� чя, і беззаперечно, є основою стратегії розвитку нашого вишу. Традиційно, поза планами розвитку усієї системи закладу загалом, ректором було визначено ряд завдань для кожного підрозділу зокрема. Тому пропонуємо вашій увазі основні тези доповіді ректора В. П. Андрущенка для ефек� тивного ознайомлення та впровадження. Вельмишановні колеги! Дозвольте висловити вам сердечну вдячність за підтримку під час обрання мене на посаду ректора на наступний термін. Ваша одностайність була позитивно сприй� нята керівництвом галузі й послугувала під� ставою для підписання контракту терміном на сім років. Цей термін ми повинні використати для подальшого нарощування потужностей уні� верситету; ввести його у європейський освітній простір, набути в ньому статус про� відного університету педагогічного профі� лю. Не стану приховувати, завдання склад� не і надзвичайно амбітне. Але воно нам ціл� ком під силу. Такий колектив, як наш, має унікальний шанс заявити про себе на міжна� родному рівні, утвердитись у ролі кращо� го педагогічного університету не тільки України, але й Європи. У свій час ми з Вами прийняли рішення щодо збереження педагогічного профі� лю університету й, незважаючи на серйоз� ні вкраплення на підготовку фахівців за таким спеціальностями, як екологія і туризм, філософія і соціологія, соціальна робота і правознавство, продовжували нарощувати потужності традиційно педаго� гічних напрямів – готувати майбутніх вчите� лів. Як на мій погляд, педагогічні напрями мають залишитись основними і в наступно� му семиріччі. Саме для їх забезпечення ми будемо віддавати основні кошти, методичне, мате� ріальне і кадрове забезпечення, підпоряд� ковувати видавничу справу, діяльність спе� ціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Особливо це стос� ується вчителів з фізики, біології, інформа� тики і математики. Професія вчителя вічна, як світ. Зміню� ється виробництво, політика, культурні прі� оритети, міждержавні і міжнародні контак� ти. Незмінною залишається тільки потреба підготовки людини до життя, потреба у вчи� телеві, який введе дитину у країну знань, сформує її світогляд і ціннісні орієнтації, від� повідні компетенції і навички практичної діяльності. І оскільки це так, то висновок напрошується сам по собі: ми маємо залишитись педагогічним університе� том, але університетом кращим у віт� чизняному і європейському вимірах, готувати такого вчителя, до якого тягнуться діти, якого поважають батьки, і яким пиша� ється суспільство і держава. Це і є тим основним завданням, на виконанні якого ми маємо зосередити всі наші зусилля. Здійснити його непросто. Традиційні підходи і технології підготовки вчителя практично вичерпали свій позитивний потенціал. Нові часи делегують нові викли� ки, потребують відповідей як у змістовному, так і в методико�технологічному та органі� заційному планах. Ми маємо забезпечити європейську якість вищої педагогічної освіти, розповсю� дити цей досвід на всі педагогічні універси� тети України. Його виконання покладає забезпечення ряду позицій. Перше. Забезпечення навчального процесу фундаментальним науковим підґрунтям. Наш університет має стати дослідницьким. У цьому напрямі вже багато зроблено. Достатньо поглянути на порів� няльну таблицю, підготовлену відповідно до вимог Кабінету міністрів до дослідницьких університетів, щоб переконатись у нашій високій науковій спроможності. Але цього недостатньо. Ми – університет педагогіч� ний, а тому маємо подолати хибну уяву про педагогів як трансляторів усталеного знан� ня. Ми маємо зміцнювати традиційні й ство� рювати нові наукові школи, дослідницькі центри, лабораторії. Потрібно посилити співпрацю з відповідними підрозділами Національної й педагогічної академій. Смі� ливо і наполегливо входити в тимчасові ака� демічні авторські колективи. Вести дослід� ницьку роботу і залучати до неї студентів. 2 У кожному Інституті має бути створений науково�дослідницький центр, а в його структурі – дослідницькі лабораторії і творчі колективи, затверджена тематика дослі� дження, укладені угоди про співпраці з ака� демічними науковими установами, гранти донорських фондів та угоди про співпрацю із зарубіжними партнерами. Подібну перео� рієнтацію навчально�виховного процесу ми будемо стимулювати фінансово і організа� ційно. Нехай це звучить жорстко, але з цього дня надбавки до заробітної плати будуть надані лише педагогам�науковцям, які ведуть дослідницьку роботу і мають нау� ковий результат. Вони ж будуть позачергово переводитись на більш високі посади й нау� кові звання. Те ж саме стосується студентів�випу� скників, які претендують на навчання в магі� стратурі. Майбутній науковець має проде� монструвати свої дослідницькі здібності, перебуваючи на студентській лаві, надати опубліковані тези чи статтю, або ж, у край� ньому випадку, ввійти в програму й виступи� ти з повідомленням на науковій конференції чи семінарі. Дехто може висловити сумнів відносно ефективності дослідницької діяльності сту� дентів. Я б не поспішав це робити. Як відо� мо, основні ідеї народжуються у молодих головах. Скажімо, операційні системи для персональних комп’ютерів, які дали життя компаній “Майкрософт”, Біл Гейтс і Стів Балмер придумали ще в студентські роки. Далі – більше: Стів Возняк (українець за походженням) і Стів Джобс у студентському віці створили перші комп’ютери “Макін� тош”. Майкл Цукерберг – студент Гарвар� ду – розробив соціальну мережу “Фейсбук”, а молоді випускники Стенфордського уні� верситету Біл Гюлет і Девід Паккард розро� били технології, які дали старт всесвітньо відомій компанії “Гюлет�Паккард”. То ж чому ми не довіряємо нашим студентам? Я доручаю проректору з науки профе� сору Григорію Волинці і його заступнику професору Григорію Торбіну розробити відповідні положення й заходи щодо науко� вих досліджень, створення молодіжних нау� кових колективів, впровадження результатів у практику. Друге завдання також продиктоване розвитком сучасної інформаційної револю� ції. Мова йде про розробку та впроваджен� ня в навчальний процес новітніх інфор� маційних технологій. Сьогодні важко уявити не тільки керів� ника, але й простого співробітника, які б не мали комп’ютера, не освоїли електронних технологій. Досить потужно володіють комп’ютерами й сучасні школярі. На жаль, вчитель є коли б чи не “основним аутсайде� ром” щодо застосування інформаційних технологій. Навчання у більшості шкіл, осо� бливо сільських, здійснюється за застаріли� ми методиками й за допомогою обшарпаної дошки і крейди. Ми, драгомановці, маємо покласти край цій небезпечній рутині, налагодити процес підготовки нового вчителя як носія новітніх технологій, методик, інформації. Зроблено у цьому напрямі немало. В уні� верситеті створено відповідний Центр, встановлене новітнє обладнання, підгото� влена низка підручників, налагоджене дистанційне навчання, а головне – налаго� джена підготовка кадрів, здатних до вико� нання поставленого завдання. Відзначу тут подвижницьку роботу проректора Анатолія Кудіна, першого проректора Олега Падалки, співробітників Інституту дистан� ційного навчання, служби комп’ютерного забезпечення університету. Спираючись на зроблене, слід присту� пити до другого, а з часом – третього етапу реалізації проекту “Електронна педагогіка”. Інформаційними технологіями мають воло� діти кожен викладач і кожен випускник уні� верситету. Третього не дано і не може бути! Проректорів О. Падалку і А. Кудіна прошу уточнити Програму інформатизації універ� ситету, передбачити в ній створення Інфор� маційного центру в гуманітарному корпусі, а також в Інститутах соціології, психології та управління, розвитку дитини, соціальної роботи та управління, гуманітарно�техніч� ному інституті, студентських гуртожитках. Третє завдання модернізації педаго� гічної освіти в університеті обумовлене необхідністю активного дискурсу з так зва� ним позанауковим знанням, ірраціональ� ною складовою соціального досвіду. Огуль� не заперечення такого досвіду, практикова� не школою ХХ століття, відчутного ефекту не мало. У школі учень чув одне, а вдома йому говорили про інше. Щоправда, сьогодні навіть у школі він може ознайомитись з основами християнської моралі, основними підвалинами віри, релігійної духовності. В Росії, скажімо, відкрито говорять про участь представників традиційних релігій у підго� товці вчителів та навчальних посібників, про включення до програми загальноосвітньої школи так званої релігійної культури тощо. Очевидно, подібна тенденція буде посилюватись. А якщо додати до цього роз� маїття політичних та культурологічних пози� цій, точок зору та цінностей, які попри зако� ни проникають у сучасну школу, то стане ясним: без додаткової й особливої підго� товки вчителю в сучасній школі робити нічого. Тож за якими програмами і технологія� ми ми маємо готувати вчителя, здатного із терпінням і повагою сприймати позанауко� ве, політичне чи культурологічне знання й одночасно слугувати провідником знання наукового, вивіреного, практичного? На мою думку, ми маємо озброїти вчителя тех� нологіями дискурсу, який допоможе учню чи студенту самостійно визначатись у потоці інформації, відокремлювати зерна від пле� вел, відстоювати власну точку зору. Четверте завдання розгортається як завдання оволодіння кожним студентом рідною й однією�двома іноземними мовами, зокрема англійською. У свій час володіння англійською біль� шості з нас зводилось до лукавої фрази – “володію за допомогою словника”. Ми начебто й вивчали іноземну, але вивчали так, що не знали її. Останнє обумовлювало нас на своєрідну “соціальну німоту”, відсто� ронювало від світу, зупиняло міжнародне спілкування і співпрацю. Нині без знання іноземної, особливо англійської мови, в світі робити нічого. І першим цей штучно створений “мовний бар’єр” має подолати вчитель. А ми з вами просто зобов’язані створити всі необхідні умови для вивчення іноземної, розпочи� наючи від рівня читання текстів до вільного спілкування. Особливе навантаження у цьому зв’яз� ку покладається на Інститут іноземної філо� логії. Я прошу директора Інституту, профес� ора Володимира Гончарова у двохтижне� вий термін внести розгорнуті пропозиції. П’яте завдання може бути сформульо� ваним як завдання наближення навчання до практики. Ми маємо готувати вчителя, вмотивованого для роботи в школі, націле� ного на школу, такого вчителя, роботу в школі який розглядає як своє внутрішнє покликання. Мова йде про модернізацію практич� ної складової навчального процесу, вмоти� вовану ринково�демократичними перетво� реннями. Досвід роботи кращих університетів світу дає підстави для впровадження такої схеми практичної підготовки майбутнього вчителя: 1 курс – ознайомча практика (1 місяць в школі, без відриву від навчання; 2 курс – культурологічна практика (без відриву від навчання, в канікулярний період, відвідування культурно�мистецьких закладів Києва, України, провідних держав Європи і світу); 3 курс – виховна практика (в період літніх канікул, 1�2 місяці, виховна робота з дітьми в таборах відпочинку); 4 курс – педа� гогічна практика (1 місяць з відривом від навчання, в загальноосвітній школі); 5 курс – переддипломна практика (4�5 місяців, з відривом від навчання, написання магістер� ської роботи, її публічний захист). Майбутній вчитель має бути готовим до роботи в школі дразу ж після завершення навчання. Він має знати сучасну школу, всі її плюси і мінуси, досягнення і суперечності, вміти вирішувати нагальні проблеми школи, нести до неї передові знання і технології. У своїй промові в день святкування Дня злуки України наш Президент Віктор Федорович Янукович поставив перед нау� ковцями завдання: забезпечити єдність і взаємодію чотирьох складників: науки і біз� несу, освіти і виробництва. Це завдання має бути центральним і для нас. Ми маємо забезпечити його виконання модернізацією всього навчально�виховного процесу, дося� гненням європейської якості педагогічної освіти й отриманням статусу дослідницько� го університету. Організація і контроль за практичною складовою навчально�виховного процесу покладається на заступника першого прорек� тора професора Володимира Сергієнка. Шановні колеги! Перебіг подій семирічного штибу передбачити важко, а може, й неможливо. Нові роки сформують нові виклики до освіти і вчителя. Ми ж маємо їх вчасно розпізнава� ти і формувати належні відповіді. І все ж довготривалий прогноз також має своє евристичне і мобілізаційне зна� чення. Наступні роки мають бути наповнені системною роботою і зростанням універси� тету загалом і його кожного підрозділу, зокрема, за такою умовною схемою: 2010/11 – рік знань і науки (Г. Волинка, Г. Торбін) 2011/12 – рік високих технологій (Р. Вернидуб, А. Кудін) 2012/13 – рік розвитку автономії та демократизації управління (В. Бех, В. Сергі� єнко) 2013/14 – рік ринкових трансформацій (О. Падалка) 2014/15 – рік освітніх інновацій (Б. Андрусишин, А. Кудін) 2015/16 – рік європейських стандартів (В. Лавриненко) 2016/17 – рік лідерства у європейсько� му освітньому просторі (В. Андрущенко) Уже в перший рік, нарощуючи наукові розробки університету, ми маємо здобути статус університету дослідницького. Другий рік має стати роком введення в експлуатацію комп’ютерної зали на 300 місць (надбудова над приміщенням їдальні по вул. Тургенєвській), створення нового покоління електронних підручників, розроб� ка відповідних методик, завершення проек� ту “Електронна педагогіка”, започатковано� го нами двома роками раніше. В третій рік ми маємо утвердити тео� ретично й методично обґрунтувану, прак� тично вивірену систему державно�гро� мадського управління навчальним закла� дом, розгорнути студентське самоуправлін� ня, підвищити роль профспілкової організа� ції, спілки ветеранів, інших громадських організацій. Четвертий рік має підтягнути кожен підрозділ і університет загалом до рівня їх самоокупності; п’ятий – роком паспортиза� ції інноваційних проектів. Відповідність діяльності університету всім нормам європейської освіти і набуття університетом статусу кращого педагогіч� ного університету в Європі мають забезпе� чити два завершальні роки нашого семи� річного циклу. Гасло “Європейська якість освіти” має стати сенсом життєдіяльності кожного студента, викладача, співробітника університету. Шановні колеги! Українське прислів’я скептично нага� дує: “Плани, вироблені на печі, в дорогу не годяться”. Але ж і без планів майбутнє не наближається. Зважаючи на те, що кожен з наступних років сформує особливі виклики, слід бачити головне – системність і незво� ротність педагогічного поступу університе� ту, його людиноцентристську ідеологію, інноваційно�науковий характер розвитку і, як блискуче обгрунтував академік Василь Григорович Кремень, утвердження філо� софії української національної ідеї у вітчиз� няному і європейському соціокультурному просторі. Підготовка майбутнього вчителя є осо� бливо важливим завданням держави і сус� пільства. Згадаймо слова знаменитого канцлера Німеччини Отто Бісмарка відно� сно ролі вчителя у зміцненні держави і розвитку суспільства. На жаль, наше сус� пільство до них ставиться якщо й не скеп� тично, то у всякому разі, без належної від� повідальності. Університет має змінити це ставлення, переконати кожного в тому, що вчитель є головним суб’єктом всіх суспільних перемін саме тому, що він готує майбутнє покоління, яке йде на зміну нинішньому. Від якості роботи вчителя абсолютно залежить май� бутнє нації, народу і культури. Наш універ� ситет має очолити процес відродження соціального статусу вчителя, його належної підготовки до виконання своєї благородної місії. Це нам під силу, і я впевнений, наш колектив гідний тих високих завдань, які ставить перед нами Президент України, Верховна Рада і Уряд. На завершення доповіді дозвольте висловити подяку нашій профспілковій організації і її лідеру – шановному Івану Тихоновичу Горбачуку за сприяння у розвитку університету і захист співробітни� ків, викладачів, студентів. Слова вдячності я адресую нашій ветеранській організації на чолі з почесним професором, полковником Миколою Аркадієвичем Рябухіним. Сер� дечну вдячність висловлюю нашим студен� там і їх лідерам Миколі Давидюку і Стані� славу Цибіну. Дякую всім директорам, завідуючим кафедрами, викладачам, спі� вробітникам і студентам за розуміння та підтримку. Дякую за увагу! БЕРЕЗЕНЬ 2011 �Конференція Студентська наука 15 РОКІВ НА СЛУЖБІ ВІТЧИЗНІ 23 ЛЮТОГО відбулась Міжнародна нау# кова конференція “Суспільство: історія, сучасність, культура”, присвячена 15#річчю журналу “Пам’ять століть”. Конференція підіймала питання історії, культури України, розвитку філософської думки, історії та сучасності громадсько#релігійного життя в Україні. Відкриваючи конференцію, ректор уні# верситету В. П. Андрущенко зазначив, що ювілей журналу збігається з 20#річчям незал# ежності України, тому інтерес до історії є надзвичайно великим. “Історія – це наше життя. Тому розмова про історію повинна бути відкритою для обговорення серед вче� них, письменників, публіцистів”, – зазначив ректор. Далі слово взяли президент університету “Україна” П. М. Таланчук та голова Плат# форми “Діалог Євразії” В. І. Сергійчук, які у своїх вітальних словах відзначили особливу роль А. В. Денисенка, непересічну постать, професіонала, інтелектуала, який є головним редактором журналу і доклав багато сили для утвердження журналу. В. П. Бех, який, до речі, є шеф#редактором журналу, проци# тував слова класика: “Нещасливий той, хто дивиться на історію очима сусідів” та від# значив, що Драгомановський університет має за честь підтримувати журнал і докладе мак# симум зусиль для його розвитку. Голова Українського інституту націо# нальної пам’яті В. Ф. Солдатенко у своєму виступі зупинився на розгляді феномену пам’яті і її значенні, а от директор Інституту українознавства при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту П. П. Кононенко виголосив сміливу думку щодо переймену# вання журналу в “Пам’ять тисячоліть”. Пояснив він тим, що історія України є вели# кою і відзначив характерну рису для сьогод# нішнього українця: “…ми повинні знати, що десь відбувається, а про себе забуваємо”. Цікавим також виявилось співпадіння дати проведення конференції з Днем захи# сника Вітчизни, і багато присутніх відзначи# ло, що науковці відіграють важливу роль у захисті Вітчизні. “Саме науковці сьогодні є захисниками соборності, єднання та розвитку країни”, – зазначив під час виступу М. Г. Железняк, директор Інституту енци# клопедичних досліджень НАН України. “Журнал має виражене українське націо� нальне державницьке обличчя і повинен стояти на даній позиції”, – підсумував дану тему директор Інституту філософської осві# ти і науки І. І. Дробот. Загалом на конференцію надійшло біль# ше 70#ти статей, і всі вони будуть видані в нових числах журналу “Пам’яті століть”. Сергій РУСАКОВ Ініціативи Вшанування пам’яті 9 БЕРЕЗНЯ, у 1978му річницю з дня народження Тара8 са Шевченка, у Каневі були покладені квіти на могилі відо8 мого поета. У заході взяли участь голова профспілкової організа# ції університету, професор І. Т. Горбачук, директор Інсти# туту політології та права, професор Б. І. Андрусишин та голова Студентської ради університету М. Давидюк. Під час покладання квітів драгомановці зазначили, що роль Тараса Шевченка в історії української держави та самоідентифікації нашого народу є й залишається надзви# чайно важливою. ВІДКРИТО МУЗЕЙ МИКОЛИ МОЗГОВОГО НА КАФЕДРІ теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв у лютому за всебічного сприяння ректорату університету відбулось урочисте відкриття аудиторії#музею, присвяченої життю та творчості Миколи Мозгового. Микола Петрович Мозговий – народ� ний артист України, видатний співак та ком� позитор, який присвятив усе своє життя популяризації української пісні – понад 10 років був завідувачем кафедри теорії та методики постановки голосу, професором, виховав не один випуск наших студентів. Очолюючи Український мистецький фонд імені В. Івасюка, був організатором двох між� народних пісенних фестивалів�конкурсів молодих виконавців – “Пісня буде поміж нас” (м. Чернівці) та “Море друзів” (м. Ялта). З 2005 року Микола Петрович – генеральний директор Національного палацу мистецтв “Україна”. У липні минулого року серце митця зупинилося. Неперевершений маестро, патріот, щирий друг, вчитель з тих, яких згадують все життя – так говорять про цю непересічну особистість нашого сучасного мистецтва. Ідея створення аудиторії�музею Миколи Мозгового належить керівництву університе� ту. “Ми всі проходили його практику співу, захоплювалися піснями, мелодикою, мане� рою виконання. Микола утверджував БЕРЕЗЕНЬ 2011 національну ідею через пісню, виховував почуття патріотизму, любові до рідної землі”, – зазначає ректор Віктор Андру# щенко. Розпорядницею музею стала його уче� ниця Євгенія Проворова, нині доцент кафе� дри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв. За сприяння дружини покійного Віолетти Борисівни було створено меморіальну експозицію: нагороди, дипломи, концертні костюми, особисті речі, фотографії з усіх періодів життя і творчості митця, збірка публікацій у пресі (його власних та про нього), автореферат дисертації та монографія, трудова книжка та багато іншого. Атмосферу присут� ності створює рояль Миколи Петровича, на якому він грав понад 20 років та створював свої пісні. У подальших планах натхненників музею – укласти аудіо� та відеотеку, пов’яза� ну з життям і творчістю Миколи Мозгового. Аудиторія�музей постійно відкрита для відвідування, практичних занять зі студентами та зустрічей друзів та колег Миколи Мозгово� го. Маємо надію, що з кожним роком колек� ція особистих речей маестро буде зростати, поповнюватись і пам’ять про народного арти� ста не згасатиме. ПРОДОВЖУЄМО ТРАДИЦІЇ НАУКОВЦЯ Створити світ набагато простіше, ніж зрозуміти його. Анатоль Франс ДОТОРКНУВШИСЬ до чогось гарячого, людина одразу інстинктивно відсмикує руку. Її змушує зробити це елементарне відчуття болю. Доторкнувшись до невідомого – ми маємо декілька варіантів поведінки: жахнутися – і в кущі, або здивуватися – і дослідити! Один – шлях у небуття, інший – шлях дослідника, шлях розвитку, шлях прогресу. Наукове дослідження світу передбачає пошуки відповідей на поставлені життям, часом, суспільством питання. Жодна людина не може жити без спілкування з іншими, не маючи певних знань про світ, про саму себе. “Пізнай самого себе” – цей вислів припису� ють Сократові, що жив ще у V сторіччі до н.е. З тих пір минули тисячі років, але і сьогод� ні одне з найважливіших завдань, що стоїть перед людством, це дати відповідь на запи� тання: “Хто ми? Що ми? Що нам робити?”. Прагнучи пізнати самих себе, глибинні дже� рела власного існування, ми пізнаємо світ, з уявлень про світ починається найбільш загальне пізнання себе як частинки цього світу. У процесі розвитку людського пізнання змінюється й поглиблюється розуміння світу, щодня відбуваються зміни, і наші сьогод� нішні знання видаватимуться неповними, недосконалими, можливо наївними майбутнім поколінням. Наука – певний соціальний інститут, утворений спілками вчених вже протягом двох тисячоліть, і являє собою не лише відношення вченого до пізнаваної ним дійсності, але й певну систему взаємозв’язків між членами наукового товариства. У науці існує свій специфічний образ життя, свій неординарний метод мислення, свій непередбачуваний світ норм та цінностей, світ дивовижних результатів і відкриттів. Світ науковця наповнений як творчим пошуком, так і щоденною працею, досить тру� домісткою і, на перший погляд, незбагненно неосяжною. Талант “спокійного” ставлення до невизнання, до взаємовідносин між колегами у спільній праці, до критичної суспіль� ної думки, яка лише “вибиває з колії”, вироблюється з роками, а сили йти до мети треба брати лише із власної досконалості, власної силі волі і визнання власної працеспромож� ності, і можливо, геніальності. Від вченого завжди вимагається підтвердження своєї професійності, яке здійснюється системою об’єктивної оцінки роботи. Через наукові публікації та всезагальне визнання. Діяльність вченого стимулюється і оцінюється не лише матеріальними здобутками, але й різноплановими ступенями, званнями, нагоро� дами, досягненнями учнів, здатних до творчого продовження і розвитку ідей вчителя та створення власних концептуальних ідей і реалізації власного наукового потенціалу. Мета науковців не лише наукові відкриття, розробка нових методів дослідження, впровадження теоретичних ідей у практичну діяльність, а і популяризація наукових знань, підтримка молодих і талановитих, створення умов для подальшого розвитку нау� кової думки (бажана і державна підтримка). Життя у науці – це постійна боротьба різноманітних думок, напрямків, боротьба за визнання робіт, боротьба задумів і ідей, фантазій і ідеалів, цінностей і теорій. Лише духовно багаті особистості здатні мріяти і фантазувати, не лише пізнавати світ, а й пере� творювати його. Науковець – знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує винятково наукові методи. А чи готові ми, сучасні студенти, до наукової діяльності, чи здатні ми акумулювати і осмислювати багатовіковий досвід науковців, чи достатньо в нас бажання, терпіння, працездатності і любові до знань, щоб розвивати науку, зберігаючи найкращі традиції та, не порушуючи зв’язок поколінь, продовжувати шлях дослідника життя? Сучасна освіта надає широкі можливості для наукової діяльності студентству, це і робота у різноманітних наукових товариствах, це і участь у наукових конференціях, спіл� кування, досвід, знайомства і звичайно ж, можливість проникнутись духом ученості і причетності до наукової спільноти. Тож, створюючи власний гармонійний внутрішній світ, продовжуючи власний духов� ний розвиток, давайте не будемо замикатися у собі, приховуватись у своєму світі від життя. Тож будемо розвиватись і розвивати науку. Чи зможемо ми бути науковцями? Покаже час. А зараз сподіваємось на підтримку і віру у молодь ХХІ століття. Марія РОЗПУТНА, студентка ІІ курсу До ювілею М. П. Драгоманова РОЗКРИВАЮЧИ БАГАТОГРАННУ ОСОБИСТІСТЬ 2011 РІК сповнений ювілейних дат та річниць. Вартими особли� вого вшанування цього року є сімейна плеяда видатних інтелектуа� лів українського суспільства Лесі Українки та Михайла Драгомано+ ва. Цього року виповнюється 140 років з дня народження Лесі Укра� їнки, а також 170 років з дня народження її рідного дядька Михайла Петровича Драгоманова. З нагоди останньої події 10 лютого 2011 року Верховна Рада України прийняла постанову про урочисте відзначення на держав� ному рівні 170�ї річниці з дня народження видатного українського письменника, публіциста, історика, громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова. У постанові ВР прописані наміри здійсни� ти впорядкування вулиць, яким присвоєно ім’я Михайла Петровича; забезпечити організацію тематичних виставок та показів тематичних теле� та радіопередач, присвячених життю та діяльності видатного вченого та громадського діяча. Серед іншого в постанові йдеться про необхідність сприяти виданню повного зібрання праць Михайла Драгоманова та спогадів про нього. Гарна перспектива, оскільки інтелектуаль� на спільнота давно відчула брак “свіжої” інформації про Драгоманова. Маємо на увазі той пласт матеріалів, який досі залишається архівним надбанням. А тому у проекті створення повного зібрання творів Михайла Драгоманова, на нашу думку, слід звернути особливу увагу на малорозтиражований аспект життя та творчості мислителя — епістолярний жанр, через який більш глибоко розкривається його багатогранна особистість. Багато з програмових творів Драгоманова написані у формі листів, а полеміці, що зазвичай розгорталася на шпальтах газет, завжди передував виклад думок у рядках листуван� ня з редакцією чи опонентами, а іноді й з друзями. Після смерті Михайла Драгоманова його ідейний послідовник Михайло Павлик створив зібрання листів, написаних до Драгоманова, а Іван Франко зібрав та видав листи, написані самим Михайлом Драгомановим до галицької спільноти. На даний момент епістолярна спад� щина Драгоманова здебільшого залишається вкритою архівним пилом, що не сприяє кращому та об’єктивнішому розумінню поглядів мислителя. А отже, масштабне відзначення ювілейної річниці Михайла Драгоманова є вдалою наго� дою черговий раз познайомити українське суспільство з його видатним представником. Ольга КАЗЄВА Ірина МОРОЗ 3 �ВОЇН. ПЕДАГОГ. ПАТРІОТ Життєвий шлях справжнього педагога, патріота нашої держави, ветерана Великої Вітчизняної війни, одного із фундаторів історичного факультету – НІКОЛАЄНКА ВАСИЛЯ ЮХИМОВИЧА НАРОДИВСЯ 1 серпня 1919 р. в селянській сім’ї в с. Кожанка Фастівського району Київської області. Після закінчення Кожанської середньої школи юнак навчався на річних курсах учителів історії при Київському державному університеті імені Т. Г. Шев� ченка, потім працював учителем історії у Мартусів� ській неповній середній школі Бориспільського райо� ну на Київщині. Перед війною. Василь Ніколаєнко (справа) з товаришем У грудні 1939 р. був призваний до лав Червоної Армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. З першого до останнього дня блокади Ленінграда був активним учасником фронтових подій. Мав кілька поранень та контузій. Як армійський політпрацівник Василь Юхимо� вич пройшов бойовими дорогами визволення Поль� щі, розгрому вели� ких груп фашист� ських військ у Східній Прусії і Східній Помера� нії. Особливо важкі бої були за Цеханув, Шптет� гін, Грауденц, Данціг, Кенігс� берг. Василь Юхи� мович у складі групи офіцерів штабу 2�гої удар� ної армії брав участь у прийомі капітуляції м. Грайсфальд. У 1946 р. після демобілізації В. Ю. Ніколаєнко став студентом З Ленінградського фронту. Київського педа� 1942 рік. гогічного інститу� ту імені О. М. Го� рького. На першому курсі у 1947 р. його обрали головою студентського профко� му, а в 1948 р. секретарем комітету ком� сомолу. Проходячи військову службу в армії, Василь Юхимович набув досвіду роботи з людьми, а як викладач і науковець фор� мувався у прекрасному науковому колек� тиві інституту. Закінчивши інститут і аспірантуру, Василь Юхимович працював у науково� дослідному Інституті педагогіки стар� шим науковим співробітником. Протя� гом ряду років Василь Юхимович оби� рався секретарем парторганізації. З часом Василь Юхимович повернув� ся до Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького доцентом кафедри історії КПРС. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 1966–1972 рр. обирався секретарем парткому. ність, принциповість, Велика партійна організація інституту дбала про доброзичливість і вдосконалення навчально�виховного процесу підго� людяність. товки вчителів, особливо велика увага приділялась З 1992 р. Василь вихованню патріотизму студентської молоді. Юхимович вийшов на 1976–1983 рр. очолював історичний факультет. У пенсію, але продовжу� той час факультет посідав перші місця з навчально� вав працювати як виховної, наукової та громадської діяльності. заступник голови Ради Водночас з викладацькою і адміністративно�гро� ветеранів, брав активну участь у патріотичному вихо� мадською діяльністю Василь Юхимович багато уваги ванні студентської молоді Національного педагогіч� приділяв науковій роботі. Понад 50 його праць прис� ного університету імені М. П. Драгоманова, передаю� вячені розвитку і досягненням освіти, культурному чи свій непересічний життєвий і педагогічний досвід. будівництву Третього лютого 2011 року на 92 році життя пере� України, серед стало битися серце Василя Юхимовича. них найвідомі� У хвилини прощання лунав гімн його перемож� шими є: ної країни – той, що ціною неймовірних зусиль зни� “Розвиток щила фашизм, звільнила народи світу, підкорила кос� народної осві� мос і виховувала справжніх героїв. ти на Україні в Педагог і старший товариш, ветеран Великої Віт� роки першої чизняної війни, доцент, кандидат історичних наук, п’ятирічки почесний професор Національного педагогічного уні� 1928–1932 рр.”, верситету імені М. П. Драгоманова – Ніколаєнко “В. І. Ленін про Василь Юхимович назавжди залишиться в серцях культурну студентів і викладачів університету. революцію та її здійснення на Україні”, “Хре� стоматія з істо� Ректорат університету, рії вітчизняної Рада ветеранів, педагогіки” (у дирекція Інституту історичної освіти співавторстві), “Хрестоматія з марксистсько� ленінської педагогіки” та інші. За сумлінну викла� дацьку і наукову діяль� ність та активну участь у громадсько�політич� ному житті колективу Василь Юхимович у 1971 р. був нагородже� ний орденом “Знак Пошани”. За участь у бойових діях і самовіддану тру� дову діяльність В.Ю.Ні� колаєнко нагороджений трьома орденами Віт� Засідання Ради ветеранів за участі ректора університету чизняної війни І та ІІ академіка В. П. Андрущенка ступенів, двома ордена� ми “Червоної Зірки”, орденом “Богдана Хмельницького”, багатьма медалями, зокрема, “За оборону Ленінграда”, “Перемога у Великій Вітчиз� няній війні над Німеччиною”, “За взяття Кенігс� берга”, “Ветеран праці”, а також почесним знаком Âàñèëü Þõèìîâè÷ ͳêîëàºíêî, ÿê íàì, éîãî ó÷íÿì, “Відмінник народної освіти”, численними почесни� çäàâàëîñü – áóäå çàâæäè. ² ó öüîìó áóëà âåëèêà ïðàâäà. Ó ми грамотами. За тривалу сумлінну працю отри� öüîìó ïåðåêîíóâàëè éîãî ñëîâà, â÷èíêè, âïåâíåíà õîäà, мав подяку і цінний подарунок від Київського ïîãëÿä. Éîãî, ïåðåêîíàíèé, í³õòî ³ í³êîëè íå áà÷èâ ÿê міського голови, а Вчена рада присвоїла звання ïðîõà÷à, ðîç÷àðîâàíîþ ëþäèíîþ. Íàø Ó÷èòåëü áóâ îñîпочесного професора університету. áëèâèì. ß ìàþ ïðàâî òàê ãîâîðèòè ïðî ñòàðøîãî òîâàðèВ. Ю. Ніколаєнко користувався в колективі øà, ÿêîãî çíàþ áåç ðîêó 40 ë³ò. авторитетом, його поважали за чесність, поряд� Òàê ïîòð³áíî áóëî ðîçïîðÿäèòèñÿ äîë³, ùî íàø³ æèòòºâ³ ñòåæêè âåñü ÷àñ ïåðåòèíàëèñü, ³ ç ÷àñîì âèðîáíè÷³ âçàºìîñèìïàò³¿ ïåðåðîñëè ó ñïðàâæíþ äðóæáó. Éîãî æèòòºâå êðåäî – éòè ç äîáðîì íàçóñòð³÷ ëþäÿì – áàçóâàëîñü íà ïîâàç³ äî ñâî¿õ áàòüê³â, äðóç³â, ñòóäåíò³â, ðîäèíè. Îñîáëèâå ñòàâëåííÿ áóëî ó Âàñèëÿ Þõèìîâè÷à äî ñâî¿õ áîéîâèõ ïîáðàòèì³â, ôðîíòîâèê³â. Öå ëþäè ç îñîáëèâîãî ò³ñòà. Ô³ëîñîô³ÿ âî¿íà-ïåðåìîæöÿ çàâæäè áóëà ç íèì. Êðàñèâà, íàäçâè÷àéíà ëþäèíà… Ïåðåæèëà ãîëîä, ïåðåìîãëà ôàøèçì, â³äáóäóâàëà êðà¿íó ó ï³ñëÿâîºíí³ ðîêè ³ ïðèñâÿòèëà ñåáå íàéá³ëüø ñâ³òë³é ³ ïîòð³áí³é ëþäÿì ãàëóç³ – îñâ³ò³. Òèñÿ÷³ ó÷í³â âêëîíÿþòüñÿ Âàì çà äîáðî, çàñ³ÿí³ Âàìè ñïðàâåäëèâ³ñòü, ÷åñí³ñòü ³ ïîðÿäí³ñòü. ß çàâæäè áóäó âäÿ÷íèé Âàì, Ó÷èòåëþ, çà îñîáèñòó ïðèõèëüí³ñòü äî ìåíå ³ ì ñ³ì’¿. Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua ÏÀÌ’ßÒ² Ó×ÈÒÅ Ëß ²âàí ÄÐÎÁÎÒ, äèðåêòîð ²íñòèòóòó ô³ëîñîôñüêî¿ îñâ³òè ³ íàóêè, ïðîôåñîð Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1613) (березень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1613) (березень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/173 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/a25e562cdd1a2a34d23bcd37a5dfd8e9.pdf 12a437525a4831131a430425eb7a411a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1612) ЛЮТИЙ 2011 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ПОЧЕСНЕ ПОПОВНЕННЯ ДРАГОМАНОВСЬКОЇ РОДИНИ 25 СІЧНЯ 2010 року на урочистій Вченій раді Націо� нального педагогічного універ� ситету імені М. П. Драгоманова відбулося вручення диплома Почесного професора Націо� нального педагогічного універ� ситету імені М. П. Драгоманова академіку Національної акаде� мії наук України, заслуженому діячу науки і техніки України, лауреа� ту Державної премії СРСР і двох Державних премій України в галузі науки і техніки Яцківу Ярославу Степановичу та академіку Націо� нальної академії наук України, заслуженому діячу науки і техніки України, лауреату Державної премії України у галузі науки і техніки Гейцю Валерію Михайловичу. М ОЛОДЬ і Мистецька лінія драгомановців НЕЩОДАВНО відбулось відкриття Другої Всеук0 раїнської виставки творів студентів кафедри образо0 творчого мистецтва НПУ імені М. П. Драгоманова. Виставка “Art�line” організована в рамках проекту популяризації творчості молодих талановитих художників, які навчаються на спеціальності “Обра0 зотворче мистецтво” у педагогічних університетах України. Двадцять п’ять студентів представлють свої досягнення в різних сферах образотворчості – стан0 ковому живописі, графіці, скульптурі, декоративно0 прикладному мистецтві. В їх мріях – не тільки амбіції самостійної художньої творчості, а й благородне пра0 гнення підтримати маленьких українців у їхньому самовизначенні в складних лабіринтах мистецтва. Вони впевнені: коли разом із дитиною в терніях і оза0 ріннях художньої творчості завзятий молодий талант, свічка душі українського мистецтва ніколи не згасне. Виставку гостинно прийняв чарівний куточок істо0 ричного Києва – Музей гетьманства, який містяни зна0 ють як будинок Мазепи. У стінах унікальної пам’ятки архітектури XVII століття щиро вітали учасників виставки директор Інституту педагогіки і психології академік В. І. Бондар, директор музею Г. І. Ярова, викладачі університету, гості. На відкритті виставки звучала романтична музика у виконанні студентів Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова. Роботи студентів кафедри образотворчого мистетцва отримали позитивні відгуки преси та фахівців. Арт0лінія творчості молодих художників рухаєть0 ся в ритмі їх сердець – бурхливо, спрагло, напружено, проте впевнено просуваючись вперед до нових звер0 шень. ВЕТЕРАНИ РАЗОМ НЕЩОДАВНО на розширеному засіданні Ради ветеранів, де були присутні голова і члени Студентської Ради, заступники директорів інститутів з виховної роботи, був затверджений Меморандум про співпрацю між Студентською Радою та Радою ветеранів НПУ імені М. П. Драгоманова. Мета цього Меморандуму – в усвідомленні спільної відповідальності за забезпечення всебічного розвитку студентської молоді та збереження українських традицій, виховання патріотизму, а також піклування про взаєморозуміння та взаємопідтримку різних поколінь драгомановців. Голова Ради ветеранів М. А. Рябухін, даючи позитивну оцінку події, підкреслив, що “школа – це майбутнє суспільства. Ми повинні виховувати майбутніх учителів справжніми патріотами України. Сьогоднішнє обговорення Меморандуму показує, що між ветеранами і студентами університету є тісний взаємозв’язок, ми йдемо в одному напрямку. Треба формувати ті якості патріота, які зроблять міцними наше суспільство”. Голова Студентської Ради М. Давидюк відзначив, що студентство вклоняється перед подвигами ветеранів у Великій Вітчизняній війні і починає велику роботу з розвитку волонтерського руху. “Ми будемо в усьому допомагати ветеранам”, – підсумував Микола Давидюк. На засіданні відбулась ще одна дуже важлива подія – виступила А. О. Ярошенко, яка повідомила, що на Вченій Раді університету була затверджена Патронажна служба допомоги ветеранам ВВВ, учасникам бойових дій, ветеранам праці НПУ імені М. П. Драгоманова. Метою діяльності служби є сприяння у розв’язанні соціальних проблем та надання комплексу соціальних послуг усім ветеранам нашого університету. Олена ШЕВНЮК, професор, куратор проекту Раїса ЮРОВА, секретар Ради ветеранів нагородження подвиг свято День захисника Вітчизни Готуємо творчого вчителя Ще раз про кохання стор. 2 стор. 3 стор. 4 �З Днем захисника Вітчизни! Шановні ветерани війни, праці, Збройних сил України та співробітники НПУ імені М. П. Драгоманова! Дозвольте від імені ректорату, Ради ветеранів університету, профспілкової організації щиро привітати Вас з Днем захисника Вітчизни! Ваш славний бойовий і трудовий подвиг є зразком відданості, честі, вірності присязі і невгасимої любові до Вітчизни, мужності і стійкості захисника, свободи і чесного виконання священного обов’язку патріота. Невмирущою славою і зразком для молодших поколінь залишається Ваше вірне служіння Вітчизні. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя і благополуччя, успіхів у справі виховання молоді на благо українського народу! З глибокою повагою, Ректор Голова Ради ветеранів Голова профкому Д ЕНЬ В. П. Андрущенко М. А. Рябухін І. Т. Горбачук ЗАХИСНИКА ЯК ВИНИКЛО це свято і які подвиги здійснили захисники Вітчиз� ни, що увічнюються у цій знаменній даті? В історії кожної держави, народу, у житті людини захист рідної вітчизни є її святим обов’язком. На всіх ета� пах суспільного розвитку боротьба за суверенітет породжувала високий патріотизм, героїзм, чесність і відда� ність Батьківщині. Прикладів у історії людства чимало. Це було властивим і для України у період Гетьманщини, і тоді, коли вона перебувала у складі Російської імперії, і в Союзі Радянсь� ких Соціалістичних Республік. Що ж стосується Дня захисника Вітчизни України, то вона має свою політичну і героїчну історію. Після перемоги Жовтневої революції молода Українська республіка своїх збройних сил для захисту ще не мала. Цим скористалася внутрішня контрреволюція та інтервенти капі� талістичних держав. Тоді Раднарком з ініціативи В. Леніна у січні 1918 року ухвалив Декрет про створення Робітничо�селянської Червоної армії (РСЧА), який підписав представник Радянської Червоної армії України В. Затонський. Цей документ свід� чить про спільність інтересів і дій українських і російських трудящих у захисті Вітчизни проти внутрішньої контрреволюції та іноземної інтер� венції. Революційний народ з вели� ким піднесенням добровільно ство� рював загони червоноармійців у великих містах: Петрограді, Москві, Саратові, Харкові, Києві та інших. Організаторами перших загонів РСЧА були М. В. Кириленко, В. О. Антонов�Овсієнко, П. С. Дибен� ко, В. І. Подвойський та інші. В Україні, після прийняття Декрету 2�го лютого 1918 року Рад� наркому УРСР про створення Робіт� ничо�селянської Червоної армії, роз� горнулась робота зі створення бойо� вих загонів захисту революції. В організації Червоної армії та козацтва та безпосередньо у боротьбі проти інтервенції та біло� 2 Ві Тч ИЗНИ гвардійців брали участь К. Вороши� лов, С. Будьонний, О. Пархоменко, В. Кіквідзе, Г. Котовський, В. Прима� ков, В. Боженко, Ю. Коцюбинський, М. Щорс та інші. Вихідці з трудового народу, вірні ідеалам революції, загартовувались командні кадри у полум’ї громадянської війни. Наставали важкі дні в історії молодої республіки. Фронт був роз� валений, Кайзерівська Німеччина 21 лютого порушила перемир’я і розпочала наступ по всьому фронту. Головний удар було спрямовано на революційний центр – Петроград. Червоноармійські загони вступили в жорстоку схватку з ворогом, і 23 лютого Червона армія нанесла контратакуючі удари під Псковом і Hoвгородом, зупинивши просування німців на Петроград. На відзначення мужності і героїзму Червоної армії при захисті соціалістичної Вітчизни 23 лютого 1918 знаменується Днем Робітничо�селянської червоної армії, пізніше – День Радянської армії, а згідно з указом Президента від 23.02.1999 року – День захисника вітчизни. З часу створення Червоної армії і до 1921 року вона розгромила війсь� ка Антанти, очолювані США, Англією, Францією, Італією, Японією, очисти� ла від десантів Мурманськ, Одесу, Закавказзя, Крим, Сибір і розгроми� ла контрреволюційні полчища: на Сході – Колчака, Півдні – Денікіна, Врангеля, у Прибалтиці – Краснова, Юденіча. За роки громадянської війни з героїчних битв вийшли легендарні уславлені у піснях полководці: С. Будьонний, В. Блюхер, К. Вороши� лов, Ю. Коцюбинський, М. Щорс, В. Примаков, О. Пархоменко, В. Кік� відзе, В. Боженко та інші. У 1929 році збройні сили Росії, України, Білорусі, Закавказзя об’єднались в єдину РСЧА. В умовах мирного будівництва Червона армія проти загрози світо� вого імперіалізму зміцнювала свою обороноздатність. У 1939 році армія перейшла із добровільної основи служби до загальної військової повинності, призовний вік зменшив� ся з 21 до 19 років, а для тих, хто мав середню освіту, – до 18 років. Від� кривалися нові вищі і середні війсь� кові командні заклади, у яких молодь оволодівала героїчним досвідом старших поколінь. Провокації на озері Хасан і річці Халкін�Гол були сигналами до можливої агресії проти Радянського Союзу. Вірогідність цієї небезпеки зросла з приходом до влади Гітлера в Німеччині. Свої агресивні плани Гітлер спільно із сателітами здійснив 22 червня 1941 року віроломним нападом на Радянський Союз. Війна тривала 1418 днів і ночей. У 51�й стратегічній операції були Москов� ська, Сталінградська, Курська, Ленінградська, Київська, Корсунь� Шевченківська, Вісло�Одерська, Берлінська, в героїчних битвах, вия� вивши патріотизм, радянські воїни викинули агресорів з рідної землі, врятували людство від фашистської чуми. У цих битвах легендарний геро� їзм проявили воїни�вихованці радянської школи, а їх воєначальни� ки Г. Жуков, К. Рокосовський, О. Василевський, М. Ватутін, Ф. Тол� бухін, І. Черняхівський прославилися полководським талантом у світовій військовій історії, здобувши пошану чесних людей планети. Відтак всенародне вшанування Червоної армії у День захисника Віт� чизни має велике соціально�політич� не і моральне значення для патріо� тичного виховання молоді, поваги до своєї історії і до тих, хто відстояв рідну землю. Низько вклоняємося захисникам вітчизни! М. А. РЯБУХІН, Голова Ради ветеранів НПУ імені М. П. Драгоманова СТЕЖИНОЮ СВОГО ПОКЛИКАННЯ ОДНИМ із знаних логопедів сучасності є вче� ний, педагог, куль� турний та гро� мадський діяч Раїса Авер’янівна Юрова. Нещодавно цій чудовій жінці виповнилось 80 років. Та незва� жаючи на цей поважний вік, вона продовжує вести активну наукову і суспільну діяль� ність. Про це свід� чать і слова самого вченого: “…мені хочеться жити активно і приносити радість тим, хто до мене звертається за допомогою… А ще хочеться знати, що вся моя праця, мої досягнення при підведен� ні життєвих підсумків матимуть велике значення для молодого покоління”. Доцент Раїса Юрова виховала цілу плеяду лого� педів; одні її учні викладають на кафедрах логопедії в рідному університеті та інших вишах, інші працюють логопедами по всій Україні і за її межами – в Канаді, Польщі, Ізраїлі, Росії. Раїса Авер’янівна займається і науковою роботою: їй належить понад 50 наукових праць, три посібники, за якими навчаються студенти і працюють логопеди. У 2007 році під керівництвом Р. А. Юрової, разом з логопедами Центру патології мовлення, був виданий єдиний в Україні посібник по подоланню заїкання, який довго чекали логопеди і люди, схильні до цієї недуги. Цей посібник дозволяє самостійно працювати і допомагає подолати заїкання. За свою викладацьку та наукову діяльність Р. А. Юрова отримала звання “Відмінник народної освіти України”. За особистий вагомий внесок у розви� ток університету в 2010 році вона була нагороджена грамотою і срібною медаллю М. П. Драгоманова. Раїса Авер’янівна знана в Драгомановському уні� верситеті як творчий активний член колективу. За невсипучу енергію та відповідальне ставлення до справи її обрали старостою творчого гурту “Наша пісня”, який під керівництвом професора Т. С. Лев� ченко несе піснями радість людям. Великої уваги заслуговує і її самовіддана праця у складі Ради ветеранів університету на посаді секретаря. А ще вона є не просто вченим, педагогом, логопе� дом, активним громадським діячем. Раїса Авер’янівна доброзичлива, працьовита, порядна, завжди усміхне� на та віддана своїй справі людина. Все це допомагає їй зберігати молодість душі. Отака Вона дивовижна жінка, біля якої значно молодіші набираються сонячної енергії та завзяття. А від себе можу сказати наступне: “Вона послана на землю Богом”. Микола КОТ, доцент ДО ЮВІЛЕЮ Г. М. ПАДАЛКИ Галина Микитівна Падалка посідає особливе місце серед засновників української музично&педагогічної науки. Як відомо, мистецька освіта є незамінною складовою ста& новлення майбутнього педагога як Вчителя, духовного наставника, друга і порадника. Прикладом такого самовід& даного служіння цій справі є музично&педагогічна діяльність Галини Микитівни Падалки як високого професіонала, мудрого викладача, прекрасного музиканта, талановитої творчої особистості, чудової людини. Вітаємо Вас та зичимо Вам міц& ного здоровíя, людського щастя, любові рідних та близьких і подаль& ших великих звершень на ниві укра& їнської науки! В. П. АНДРУ ЩЕН КО доктор філософських наук, професор, академік НАПН України, член!кореспондент НАН України, ректор НПУ імені М. П. Драго ма но ва До уваги організаторів заходів (конференції, фестивалі, конкурси тощо)! Редакція газети “Педагогічні кадри” пропонує розміщення інформації про ваші заходи на шпальтах газети. За детальною інформацією звертайтесь, будь ласка, за телефоном (044) 234&75&87. ЛЮТИЙ 2011 �НАГОРОДЖЕННЯ СТУДЕНТІВ – ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ ТВОРЧИХ РОБІТ ОДНИМ із результатів незабутньої зустрічі викладачів та студентів університе0 ту з відомим педагогом0новатором Шалвою Олександровичем Амонашвілі – доктором психологічних наук, професором, академі0 ком РАО (Москва, Росія), іноземним чле0 ном НАПН України, а нині і почесним про0 фесором нашого університету, що відбува0 лась минулої осені в межах проекту “Твор0 чі майстерні педагогів0новаторів”, стало проведення за його ініціативи та фінансо0 вої підтримки загальноуніверситетського студентського конкурсу “Чому я обрав педагогічну професію”, організованого кафедрою педагогічної творчості. Ця плідна ідея майстра педагогічної справи знайшла широкий відгук у студент0 ства, понад 100 осіб подали на конкурс свої різножанрові творчі роботи. Після прове0 дення відбірного туру було допущено до участі у конкурсі 38 творів студентів. Вони оцінювалися кваліфікованим журі під голо0 вуванням завідувача кафедри, доктора педагогічних наук, професора, заслужено0 го працівника освіти України Н. В. Гузій, до складу якого поряд із викладачами кафе0 дри педагогічної творчості увійшли народ0 ний учитель України, директор Українсько0 го гуманітарного ліцею Г. С. Сазоненко, заслужений учитель України О. Д. Наро5 влянський, переможець Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року” Н. В. Одинець. Оцінюючи студентські конкурсні роботи, журі звертало увагу не лише на виважену композицію твору, послідовність викладу думок, мовну та стилістичну грамотність, проблемність, критичність, конструктив0 ність професійно0педагогічного мислення дописувачів, а передусім на гуманістичну спрямованість їх ідей, високу професійну духовність та відповідальність, переконли0 вість, самостійність та оригінальність висловлених позицій автора. Переможцями конкурсу студентських творів “Чому я обрав педагогічну профе0 сію” стали 13 учасників. Дипломи І ступеня дістали творчі роботи студенток Кузьменко Христини та Михайлової Тетяни (Інститут іноземної філології). Дипломами ІІ ступеня були нагороджені Катющева Тетяна (Інститут корекційної педагогіки та психо0 логії), Коливушко Лідія (Кримський гумані0 тарний факультет) та Король Юлія (Інсти0 тут розвитку дитини). Дипломи ІІІ ступеня отримали Бакай Оксана (Інститут укра0 їнської філології), Євтушенко Наталія (Інститут іноземної філології), Коваленко Анна (Інститут мистецтв), Мелашич Дари5 на (Інститут корекційної педагогіки), Миколайчук Галина (Інститут української філології), Міхеєва Марія (Інститут іно0 земної філології), Самофалова Вероніка (Інститут іноземної філології), Шульга Учитель – той, хто вірить в нас, Натхненно і невпинно. Учитель – той, яким весь час У захваті дитина. Він щирий, сам з пакунком мрій, Покликаних здійснитись. В проміннях радості живій Натхненням запалитись. На думку студентки Кримського гума0 нітарного факультету Лідії Коливушко, Ірина (Інститут гуманітарно0технічної освіти). Голова оргкомітету конкурсу академік В. П. Андрущенко на Вченій Раді універси0 тету в урочистій атмосфері вручив пере0 можцям конкурсу дипломи і грошові пре0 мії. Зміст творчих робіт переможців кон0 курсу загалом продемонстрував ствер0 дження ідей добра, милосердя, любові до дітей, позитивне ставлення до людини, активну громадянську позицію. Ось лише окремі думки, висловлені майбутніми вчи0 телями: “…як воно, бути вчителем? При& ходити до школи раніше за учнів, готува& тись до уроку як до іспиту, не піддаватись настрою, особистим негараздам, посміха& тись кожному, сто разів на день бажати доброго дня. Як воно – не належати собі?”, – читаємо слова студентки Інституту іно0 земної філології Христини Кузьменко. У віршованих рядках Тетяна Михайло0 ва пише: “…в школу не должны приходить случай& ные люди, получившие диплом ради дипло& ма. В педагогике не должно быть людей, для которых всё предсказуемо, отражено и закреплено в циркулях. Это творческая профессия, и она должна быть самой вос& требованной в обществе. По&моему, тот, кто пришёл учить других, должен начать не с самоистязания, как герой романа Чер& нышевского “Что делать?”, а с радостно& го самосовершенствования, результатом которого станет человек, в котором, по словам А. П. Чехова, “всё должно быть прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли”. Конкурсантка Інституту корекційної педагогіки та психології Катющева Тетяна висловлює своє бачення образу вчителя, вона пише: “Вчитель запалює світло на життєвому шляху маленької дитини, виховує її, навчає, знайомить з поняття& ми добра і зла. Вчитель віддає своє життя іншим, віддає кожному вихованцю частин& ку себе та свою любов. Він вдосконалює спра& ведливі, чисті та добрі життя дітей і змі& нює їхні недосконалі погляди та вчинки”. Цікавими виявились і результати опи0 тування конкурсантів, здійсненого викла0 дачами кафедри педагогічної творчості стосовно того, що їм дала участь у конкур0 сі. Звучали такі відповіді: “…глибше осягну0 ла смисл своєї майбутньої професії”, “…підвищилася власна самооцінка”, “…набула корисного досвіду конкурсних змагань”, “…більше дізналася про педаго0 гів0новаторів”, “…зміцнився мій авторитет серед одногрупників” та ін. Отже, головна мета конкурсу – активі0 зувати професійну позицію студентства як майбутнього вчительського корпусу, сприяти розвитку їх педагогічної спрямо0 ваності та ціннісних орієнтацій, підсилити позитивну мотивацію на педагогічну діяль0 ність, виявити обдаровану молодь – спра0 вдилась. Це сприяє підвищенню престижу вчительської праці серед студентської молоді, якого, на жаль, бракує у сучасному соціумі, спонукає найбільш здібних та енергійних випускників вищих педагогіч0 них закладів освіти знайти себе у педагогіч0 ній професії. Слід відмітити, що подібні конкурси сприяють встановленню контактів між сту0 дентами різних інститутів, створюють умови для творчої самореалізації студен0 тів, зорієнтованих на педагогічну профе0 сію. До того ж студенти мали можливість активно заявити про себе, перевірити свою творчу спроможність, набули досвіду дося0 гнення успіху. Невипадково після завершення проек0 ту виникає бажання продовжити роботу у цьому напрямі. Тому колектив кафедри педагогічної творчості виступив з пропози0 цією розширити формат конкурсу, надати йому статус постійно діючого і назвати його на честь Шалви Олександровича Амо0 нашвілі. Педагог0новатор з почуттям обов’язку і вдячності прийняв цю пропози0 цію та зазначив, що пишається тим, що є почесним професором відомого універси0 тету, і радий співпрацювати з українськими колегами. Людмила МІЛЬТО, Валентина СИДОРЕНКО СЕЗОН СТУДЕНТСЬКОГО МОРЖУВАННЯ НА ТЕРМОМЕТРІ – два градуси морозу, надворі – люди в теплих шапках і рука� вичках, на календарі – свято Водохреща, тож студенти кафедри біологічних основ фізичного виховання на чолі з доцентом Михайлом Федоровичем Хорошухою веселим кроком прямують берегом Дніпра, аби здій� снити давню християнську традицію – окунутися в кри� жану воду в ім’я міцного здо� ров’я та з метою не відстава� ти ні від предків, ні навіть від вітчизняних політиків. Але від “політичного” занурення студентське відрізнялося двома речами: відсутністю папарацці (якщо не брати до уваги знайому одного зі студентів з фотоапаратом і, влас� не, мене) та щиросердечністю і відвертістю всієї процедури. На обличчях – весела без� турботність, на устах – усмішки та жарти; пересічний киянин в трьох светрах і в куртці в житті не сказав би, що молоді люди йдуть окунатися в крижану січневу воду. Дорогою до місця призначення Михайло Федорович розповідав про необхідність зимового купання як “невід’ємного фактора міцного здоров’я”, наголошуючи на тому, що воно сприяє зміцненню імунітету до застудливих захворювань, підвищенню стійко� сті організму до радіоактивного випромінювання та відтягує від поверхні шкіри шлаки у вигляді газу, який знаходиться у капілярах. Також він висловив сподівання, що в подальшому, окрім студентів кафедри біологічних основ, до процесу “моржування” долучаться й інші факультети, як�от філологічний чи географічний. Та поки студенти вищезгаданих факультетів грілися вдома, наші герої, вибравши собі найкраще місце серед тих, що залишилися вільними (треба віддати належне кия� ЛЮТИЙ 2011 нам�“моржам”, яких з кожним роком стає все більше), почали скидати з себе геть усе до плавок, при цьому не забувши хвилини дві попозувати перед фотоапаратом на мінусовій температурі. Вислухавши привітання викладача зі святом і ніяк не відреагу� вавши на заклик “заходити у воду повільно”, всі вісім студентів з криками “Харашооо!” зірвалися у Дніпро. Коли б це виваженість і холодний розум перемагали гарячу кров студентів? Майже кожен забігав у воду по два рази; тих, що рвалися і третій раз отримати заряд адреналіну та енергії, Михайло Федорович ледь не силоміць стримав – можна було б подумати, що стовпчик термометра показує не два градуси морозу, а 30 граду� сів тепла. Навколо гуртка наших студентів панувала особлива атмосфера натхення для киян, які прогулювалися пляжем одягнені, мов капуста, і змушувала кидати захоплені погляди на бадьорість і життєрадісність підопічних Михайла Федоровича, тобто на тих, хто піклується про своє здоров’я, хто хоче прожити довго, не витрачаючи свій час на хвороби і гроші на ліки. Якщо у вас також виникає таке бажання – не проґавте наступного Водохреща і будьте серед тих, хто надихатиме сту� дентів у наступному році на подібне звершення! Також фахівці із зимового купання пропонують усім бажаючим розпочати процедуру загартовування. Практичні заняття проводитимуться щоп'ятниці з квітня у Гідропарку (з 16 год.). Більш детальну інформацію можна отримати на кафедрі біологічних основ фізичного виховання та спортивних дисциплін ІФВС (тел. 4863628). Щорічні купання на Водохреща традиційно проводи� тимуться 19 січня о 15 год. Артем МИСЛИВИЙ 3 �14 лютого – День всіх закоханих Ще раз про кохання – і не тільки 14 ЛЮТОГО у багатьох країнах світу відзначається День Святого Валентина – покровителя усіх закоханих. Цього дня закохані або, як стало вже традицією, просто близькі люди зізнаються одне одному в любові і дарують приємні подарунки і “валентинки” – листівки, прикрашені традиційними сердечками, трояндочками, янголятками тощо. Саме в університеті знайомляться багато молодих людей, тут вони закохуються і присвячують життя одне одно. му. Тому ми вирішили розпитати і дізнатись кілька історій кохання, які виникли і розгорнулись саме в стінах Драгома. новського університету. Ці історії записані зі слів людей, які поділились з нами своїм сокровенним – історією про своє кохання. КОХАННЯ ПО.ДРАГОМАНОВСЬКИ, або історія однієї зустрічі НІКОЛИ НЕ ЗНАЄШ, де Купідони чатують на тебе, щоб випустити стрілу і зародити кохання. Й ні час, ні місце не важливі. Усе трапляється там, де потрібно і так, як потрібно. Сергій та Оксана, мабуть, посміхнулися б, якби їм років десять тому напророчили, що вона одружиться зі своїм викладачем, а його серце буде підкорене коханням студентки. Посміхнулися б та й не повірили, проте через чотири роки вони мали вже спільне прізвище. Коли Сергій закінчував університет, Оксана вчилася на першому курсі. Паралельно з викладацькою діяльністю він працював в одній солідній компанії. Час минав, мережа розши� рювалася, тому одного дня було намічено відкриття нового магазину. Як згодом виявилося, Оксана – організатор відкриття заходу. Звісно, Сергію, котрий мав значний досвід роботи, було доручено допомогти дівчині у підготовці до відкриття. З одного боку, він бачив її сумлін� ною студенткою, яка, до речі, закінчила університет з червоним дипломом, а з іншого – діло� вим партнером, з яким його пов’язує спільна робота. Магазин відкрили, був святковий фуршет… Словом, вирішили після цього днів за три зустрітися в одному кафе. З того часу фактично і розпочалися їхні стосунки. Бачились вони часто, майже щодня, однак Оксана продовжувала називати свого коханого по�батькові, незва� жаючи на те, що вони стали ближчі, і тепер вона не просто його студентка. Проте, коли Оксана навчалася на третьому курсі і сором’язливо склала улюбленому викладачеві залік не з першого разу, Сергій тоді ще не розумів, у чому справа. Оксана прихо� дила підготовлена, адже навчалася на «відмінно», просто соромилася відповідати у його при� сутності. На четвертому курсі дівчини відповідальним за практику був Сергій. Тоді він уже значно уважніше спостерігав за студенткою і почав розуміти, що бачить в ній свою кохану. Тоді й почав діяти активніше. А вже на п’ятому курсі Оксана складала державний екзамен не просто улюбленому викладачу, до якого якісно й добросовісно він її підготував (на той час вони вже мешкали разом і були одружені), а своєму супутнику. Отож, захищала свою магістерську випускниця вже будучи законною дружиною. Як склалося далі – запитайте у них самих, зустрівши в університеті на перерві. Для себе я лише підтвердив думку про те, що ніколи не знаєш наперед, кому сьогодні ставиш залік чи екзамен: гарній студентці чи майбутній своїй дружині через кілька років. Олександр КОЗИНЕЦЬ, викладач Інституту корекційної педагогіки та психології ЗМІ про нас Університет, танок і взаємна любов ВОНИ вступили до одного і того ж інституту Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, але на різні спеціальності, у різні групи. Він і вона захоплювалися танцем! Майже два місяці вони ходили одним коридором, навчалься в одних аудиторіях і не помічали один одного. Аж ось вони нарешті зустрілися... поглядами. Була перша в їхньому житті студент0 ська конференція, що проходила в інституті. Вона виступала із захоплюючою доповіддю, вперше в такій великій аудиторії перед багатьма слухачами. І раптом серед сотні пар очей вона помічає його погляд, захоплений і закоханий погляд, що не полишав її ні на секунду. В цей погляд вона і закохалася... Після конференції вони познайомилися, поговорили, але кожен пішов своєю доро0 гою... Наближався “Дебют першокурсника”, кожна група готувала свій виступ. Він танцював вальс з іншою... Вона танцювала румбу з іншим... Але подумки вони хотіли бути разом. Вони живуть в різних містах України. Він – староста у своїй групі, відповідальний і активний хлопець сильної статури з мужніми плечима. “Ні, я його не гідна”, – подумала вона... Вона – кра0 суня, розкішна дівчина, струнка, тендітна, щира, чуйна. “Ні, я її не вартий”, – подумав він... Так вони не наважувалися зробити один до одного перший крок, хоча подумки хотіли бути разом... Вони навчалися в різних групах, в різних аудиторіях, і тільки лекційна аудиторія їх об’єднувала. Їх об’єднувала любов до танцю і взаємне кохання... А роз’єднувала нерішучість та невпевненість. Але доля дала їм шанс: був оголошений конкурс мистецтв серед інститутів. Танцювальне мистецтво свого інституту, звичайно ж, представляли вони. Це шанс для них бути на сцені разом, а може, і не тільки на сцені... Почалася підготовка до конкурсу. Вони однозначно вирішили танцю0 вати румбу, для свого танцю вони обрали пісню Mайкла Джексона “Whatever happens” (саме ця пісня значною мірою була історією про них самих). Це були прекрасні миті – підготовка до конкурсу, тренування, які подарувала їм доля. Вони залишалися після пар і разом проводили багато часу, складаючи композицію танцю та вдоскона0 люючи рухи. І ось – конкурс і їхня румба! Це був яскравий танець кохання, захоплюючий, при0 страсний і ніжний водночас. Їх погляди, їх рухи, підтримки і торкання розповідали історію двох закоханих без слів! Вони запалили всю сцену і свої емоції передали глядачам – зал аплодував стоя0 чи. Це був саме той танок, коли на двох – одне серце. Він тримав її ніжно, вона дарувала йому жіночність, тендітність. Той вечір вони провели разом. Танцем вони сказали один одному те, що не наважувалися сказати раніше сло0 вами! В той вечір був перший палкий поцілунок, освід0 чення... З того вечора вони завжди разом, такі ще юні, щирі та закохані. Їх об’єднує спільна лекційна аудиторія, спільні танцювальні виступи, а головне – взаємна любов! Говоріть про свої почуття тим, кого ви любите, бо не завжди і не всім доля дає “конкурс мистецтв”... а тільки тим, хто на це заслуговує і дуже цього хоче! Михайличенко став доцентом драгомановського університету Колишній головний тренер збірної України став завідуючим кафедри футболу: читає лекції і ставить студентам у приклад Андрія Шевченка. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. Пантеон пауза. Потім сказав, що дуже цікава пропозиція. Довго умовляти його не довелося. До речі, він на достатньому рівні володіє англійською мовою. А у нас в планах – проводити заняття англійською. Ми ж до Європи рухаємося. Можливо, Михайличенко викладатиме у нас іноземною”. “Олексій Олександрович у нас на посаді доцента. Не потрібно це плута� ти із вченим званням доцента, – уточнює Тимошенко. – Але, думаю, через деякий час – ми вже говорили про це з ним – підготуємо пару статей, мето� дичних посібників. І подаватимемо його на звання доцента. А там, якщо у нього буде бажання, подумаємо про написання дисертації. І вже буде можливість отримати звання професора. Ми йому вже про це натякали. Але на даний момент, природно, він бачить себе більше тренером. І я був би радий, щоб він повернувся в збірну або “Динамо”. Михайличенко себе ще проявить. Невдачу в плей�офф ЧС�2010 з греками оцінюю як випадковість. Недаремно ж Лобановський називав його своїм наступником. Як ми говори� мо студентам: у футбол грають головою, а вже підіграють іншими частина� ми тіла. А Михайличенко був гравцем, що думає”. До речі, серед студентів�подопічних Михайличенка – гравці “Арсенала”, “Обо� лоні”, зокрема, син Олександра Заварова – Валерій. А в числі футбольних досягнень команд університету Драгоманова – чем� піонство “Біличанки” в жіночому футзалі і виграш Євро�12, як тут називають перемо� гу на турнірі студентів міст України і Поль� щі, які прийматимуть матчі ЧС. Як розповіла нам Вікторія, студентка� магістрантка 5 курсу, на лекції з методики викладання футболу дівчини цікавилися у Михайличенка, чи одружений він (одруже� ний. – Авт.) і чи є у нього діти (є. – Авт.), а сам він не відмовляв у фото і автографах на конспектах. “Радив не зазнаватися, брати приклад з Шевченка”, – ділиться інший 5� курсник, Єгор. “У майбутню команду Михайличенка не напрошувалися”? – “Подумували, та не наважились”. Екс�тренер “Динамо” і збірної України Олексій Михайличенко очолив кафедру футболу Інституту фізичного виховання і спорту НПУ імені М. П. Драгоманова. Біля його кабінета в будівлі на Тургеневській, 3�9 за сто� личним цирком уже прибили відповідну табличку – “Завідувач кафедри фут� болу, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер України доцент Михайличенко Олексій Олександрович”. Якщо жіноча частина пед� колективу вишу про футбольні регалії свого нового колеги в основному не обізнана, то студенти – приємно здивовані. “Це ж жива легенда!” – говорять. Учора кабінет Михайличенка був закритий. “Він тут не щодня, – розповів нам директор ІФВС Олексій Тимошенко. – Але практично раз на тиждень ми зустрічаємося, вирішуємо питання кафедри. Або, наприклад, у нас був вечір спортивної слави – так прийшли він, Стела Захарова, Леоненко, Косовський. Михайличенко в гарних стосунках з Блохіним, думаю, у березні запросимо його до себе на Кубок ректора. Олексій Олек� сандрович залучатиме відомих спортсменів на зустрічі зі студентами, крім того, сам, у міру можливостей, читатиме лекції про футбол – декілька таких уже було. Він у нас не на повній ставці, а на 0,25. Його умова – щоб ця робота не заважала подальшій тренерській кар’єрі. Отже, якщо він очолить якусь команду, то поєднуватиме роботу в ній з діяльністю на посту завкафедрою”. Кафедра футболу відкрилась 1 листопада. “Очолити її міг або учений, або людина з велики� ми спортивними досягненнями, – говорить Тимошенко. – Ми планували Базилевича, вихо� дячи з того, що він – кандидат наук. Але не вий� шло. Чому ліг вибір на Михайличенка? Ось яка думка існує в суспільстві. Фізкультурник, мовляв, це людина, яка двох слів зв’язати не може. А Олексій Олександрович уміє чітко, доступно і цікаво висловлювати свої думки. Ми Михайличенко разом з університетською це бачили на його прес�конференціях. На жаль, командою “Біличанка” – не всі тренери прем’єр�ліги можуть цим похва� литися. Його перша реакція? Спершу була чемпіонками світу з футзалу. 4 Світлана НІКОЛАЙЧУК Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua Олег ЛЮЛЬКА, Олег СИВАК Газета “Сегодня” РЕКТОРАТ, профком уні� верситету з сумом сповіща� ють, що на 92 році пішов з життя ветеран Великої Вітчиз� няної війни, заступник голови Ради ветеранів університету, колишній декан історичного факультету Ніколаєнко Василь Юхимович і висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким покійного. Про життєвий шлях Васи� ля Юхимовича – в наступному номері газети “Педагогічні кадри”. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛЮТИЙ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1612) (лютий 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1612) (лютий 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/172 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/83c3bd799b62c372d5ad6d615984e5c7.pdf 0aca3e645b35924d97af968e5d5f3760 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/13">Педагогічні кадри. 2011 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 1 (1611) СІЧЕНЬ 2011 РОКУ ВИСОКА НАГОРОДА МІЖНАРОДНИЙ Сократівський комітет (м. Оксфорд, Великобританія) присвоїв звання лауреата Міжнародної премії у сфері наукових досліджень “Ім’я в науці” (“The Name in Science”) ректорові Національного педагогічного університе' ту імені М. П. Драгоманова, віце'прези' денту Клубу ректорів Європи, академіку В. П. Андрущенку. Колектив університету щиро вітає свого керівника й лідера з видатною наго' родою! НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ²ÒÀªÌÎ ÏÅÐÅÌÎÆÖ²Â! У МІСТІ Теплице (Чехія) з 27 жовтня по 1 листопада 2010 року проходив міжнародний конкурс�фестиваль молодіж� ної творчості “Осіння казка”. Три студентки Драгоманов� ського університету Валентина Шерепот, Ангеліна Щер� бина й Олена Бедзіс у складі тріо бандуристок “Купава” взяли участь у конкурсі та здобули першу премію! Значною мірою своєю перемогою дівчата завдячують художньому керівнику – лауреату багатьох міжнародних конкурсів, доценту, професіоналу й ентузіасту Валентині Петренко. Університет пишається своїми вихованцями і бажає їм подальших блискучих перемог! ПОДАРУНОК ДО НОВОГО РОКУ ТА ДНЯ ПРАЦІВНИКІВ АРХІВНИХ УСТАНОВ 23 ГРУДНЯ 2010 року відбулось відкриття нових приміщень архіву університету і мультимедійної ауди� торії інноваційних технологій вивчення мов. У церемонії відкриття взяв участь ректор університету академік В. П. Андрущенко Зазначені приміщення відповідають усім сучасних вимогам і дозволяють відповідним підрозділам уні� верситету проводити свою діяльність на високому професійному рівні. Керівники підрозділів висловлюють слова вдячності ректоратові за постійну увагу до покращення умов навчання і праці, а будівельникам, інже� нерам і працівникам відділу постачання –за якісно виконану роботу. Прес�центр ЗДАЄМО СЕСІЮ ЛЕГКО І ШВИДКО! У найхолоднішу пору року для студента знову настають найспекотніші дні – сесія. Сесія – період значних навантажень на організм. І це справжнє випробування для нервів, очей і пам’яті – всім стре� сам стрес! Щоб такого не відбувалося, наводимо декілька порад: Плануйте. Перш ніж приступити до навчання, логічно організуйте час і поставте цілі: розпишіть, що ви будете робити в конкретний день і годину. Дов� генько робити, проте це справді діє. Визначте “золоті” години. З’ясуйте, нарешті, хто ж ви – жайворонок чи сова. І залежно від цього плануйте, в який час дня чи ночі ви будете займатися “опором матеріалів”, а коли просто повторювати білети улюбленої дисципліни. Відпочивайте. Кожні 40�45 хвилин відволікайте� ся на 5�7 хвилин (згадайте школу, адже саме так роз� поділено час школярів для найкращого вивчення про� грамного матеріалу). Не чекати втоми – кращий засіб від перевтоми. Обійдіться без стимуляторів. Каву, колу і енер� гетики замініть на трав’яні чаї. Вони дуже добре тоні� зують, але не виснажують організм. Якщо ж перебу� вати лише на тоніках, то через пару годин після підйо� му сил ви потрапите в “енергетичну яму”, і ніякий предмет тоді вже залишиться у вашій голові. Напередодні іспиту. Увечері перед іспитом зай� міться чимось нейтральним – погуляйте, послухайте музику, сходіть в басейн. А головне – добре виспіть� ся. Якщо будете останні дванадцять годин зубрити, то все “перегорить”, і прийшовши на іспит, ви не змо� жете пригадати анічогісінько з вивченого. Перед іспитом. А ось перед самим іспитом сти� мулятори не завадять. Кава, чай, шоколад – вибирай� те, що на вас найкраще діє. Не нервуйте, адже все, що ви вивчили, пригадається у процесі іспиту. Тож підтримуйте себе завжди у здоровому тілі, дух тут сам собою розуміється, і успішної вам сесії! За матеріалами Інтернет видань До уваги студентів та викладачів! У ПЕРІОД екзаменаційної сесії 2010/2011 навчального року для Вас працюватимуть консультативні телефони: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України НПУ імені М. П. Драгоманова 239%30%28 (юридичний відділ) Звертайтеся, будь ласка, у разі виникнення питань або виявлення фактів порушень та зловживань під час екзаменаційної сесії. ВіД РЕДАКЦії: Після тривалих новорічних свят, як завжди несподівано, в нашому університеті розпочалася сесія – для кого вкотре, а для кого й уперше. Повсюди вирує підготовчий процес: у бібліотеці, в гуртожитках, у коридорах, під дверима аудиторій… Січень цього року багатий на визначні події для нашого університету, серед яких ювілеї людей, які творять Драгомановський дух та є зразком для молодих поколінь. Тому січневий номер газети ми із задоволенням присвячуємо нашим іменинникам. Редакція газети також чекає на нові статті про події, що відбуваються в нашо& му університеті, та матеріали, які пов’язані з освітянською галуззю. Листи відпра& вляйте на електронну скриньку газети: gazeta@npu.edu.ua. турбота ювілеї 486%78%48, роздуми Статті� привітання Привітали з днем Св. Миколая Молодість – нове визначення стор. 2�3 стор. 4 стор. 4 �Л Ю Д И Н А З ГА Р Я Ч И М С Е Р Ц Е М Хто твердо знає, що робити, – той приручає долю (М. Міклухо�Маклай) ЮВІЛЕЙ, кругла дата, річниця… Цю подію називають по�різному, але мало хто заперечить, що для будь�якої люди� ни вона має особливе значення. Ювілей – це можливість для кожного спинитися на хвильку у життєвому вирі і озирнути� ся, подивитися з висоти прожитих років і набутого досвіду на пройдений шлях: чи вдалося досягнути омріяного, чи ненаро� ком не збився з обраної дороги. Тому чекають його з хвилю� ванням і трепетом. 14 січня 2011 року святкує свій ювілей перший проректор Національного педагогічного університету імені М. П. Дра� гоманова, завідувач кафедри соціології, управління та євроін� теграції, талановитий учений�філософ і педагог�дослідник, вмілий організатор, добра і щира людина Володимир Павло вич Бех. Ось уже понад 30 років він виховує молоде поко� ління, творить сучасну українську науку, модернізує навчаль� но�виховний процес вищої школи. Незважаючи на зайнятість адміністративною роботою, Володимир Павлович завжди знаходить час для спілкування зі студентами. Це не дивно, адже багато років свого життя Володимир Павлович присвятив саме студентству: він викла� дав і викладає цілу низку оригінальних навчальних дисциплін, зокрема таких, як “Теорія особистості”, “Самоорганізація особистості”, “Історичні форми саморегуляції історичного процесу”, “Загальна теорія управління”, “Теорія прийняття рішень”, “Проектування організацій”, “Актуальні проблеми самоорганізації соціального організму України”. Лекції Володимира Беха – взірець новітніх підходів до подання навчального матеріалу. Його нестандартне тракту� вання сучасних філософських та соціальних проблем спону� кає молодь до ґрунтовних наукових досліджень. Студенти під керівництвом Володимира Павловича стають лауреатами та переможцями обласних та національних конкурсів із суспіль� ствознавчої тематики. Як правило, найкращі студенти, учні Володимира Пав� ловича, згодом з допомогою свого наставника продовжують власне наукове зростання в аспірантурі, а потім і у докторан� турі. Володимир Павлович ніколи не зупиняється на досягну� тому, а головне – не дозволяє зупинятися іншим шукати себе у науці. Величезний потенціал Володимира Беха як науково� го керівника вражає: він керує аспірантурою з філософії, полі� тології та соціології, під його керівництвом захищено 28 кан� дидатських та 3 докторські дисертації. Науковий доробок Володимира Павловича складають понад 300 публікацій, в яких висвітлено проблеми ноосоціо� генезу, самоорганізації та саморегуляції соціальних систем, оптимізації розвитку політичних інститутів, розбудови укра� їнської державності, вакуумної або квантово�хвильової при� роди Всесвіту. Він є автором 30 монографій, 10 з яких підго� товані ним одноосібно, у 11 теоретичних працях Володимир Павлович –науковий редактор, 9 з них є колективними монографіями з проблем державотворення, модернізації вищої освіти, актуальних проблем науки і культури сучасного світу. Серед них такі, як “Людина і Всесвіт” (1998), “Соціальний організм” (1999), “Філософія соціального світу” (1999), “Соціальний організм країни” (1999), “Гене� зис соціального організму країни” (2000), “Фірма в дискур� сі організменої ідеї” (2006), “Саморегуляція соціального організму навчального закладу” (2009), “Функціональна модель особистості: пошуки полікультурних детермінант поведінки” (2009), “Технократизм у дискурсі проблем вищої школи” (2009) та багато інших. За цими цифрами і назвами – роки натхненної і копіткої праці, роздумів і міркувань, подолання суперечностей, у яких, як відомо, і народжується істина. Володимир Павлович Бех є головним редактором жур� налу “Нова парадигма” і шеф�редактором історичного науко� вого і літературного журналу “Пам’ять століть”, членом ред� колегій низки фахових наукових видань ВАК України, а саме: “Практична філософія”, “Соціальна психологія”, “Культуро� логічний вісник Нижньої Наддніпрянщини”, “Соціальні тех� нології”, “Соціальна робота в Україні” та ін. Сотні наукових статей, десятки монографій, у яких вис� вітлено наукові розробки Володимира Павловича, – все це доводить, що він намагається зробити науку доступною, зро� зумілою, а головне – потрібною суспільству і державі. Нау� кові, педагогічні та організаторські здобутки Володимира Павловича визнані державою. Він має почесні грамоти Міні� стерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України, нагороджений почесними знаками “Петро Могила” та “Відмінник освіти України”, відзначений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Указом Президента України у 2007 році Володимиру Павловичу присвоєно почесне звання “Заслу� жений діяч науки і техніки України”. Володимир Павлович Бех користується заслуженим авторитетом і повагою серед колег і студентів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, тому що наш університет для нього – не тільки робота, але й рід� ний дім, де він поділяє зі своїми колегами радощі й труднощі, дім, у який несе він свою невичерпну позитивну енергію та життєву мудрість і радість буття. Його життя – приклад того, що може зробити для рідної освіти і науки одна людина, людина з гарячим серцем, вмінням любити людей, бути вір� ним другом і добрим наставником. Сам він найціннішим скар� бом, що його надбав за життя, вважає міцну родину, щирих друзів та улюблену роботу. Тож щиро вітаємо ювіляра з Днем народження, бажаємо міцного здоров’я, наснаги, творчого довголіття, талановитих учнів та вірних друзів! ДРУЗІ, КОЛЕГИ ТА ВДЯЧНІ УЧНІ Жінка світу ДНЯМИ відзначила своє 85'річчя та 65 років науково'педагогічної діяльності заслужений працівник народної освіти України, академік Академії наук вищої освіти України, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Національного педагогічного універ' ситету імені М. П. Драгоманова, відомий учений'мовознавець, педагог і методист Марія Яківна Плющ. Народилася М. Я. Плющ (дівоче пріз' вище Яценко) 7 січня 1926 року в селі Хра' пачі Білоцерківського району Київської області в селянській сім’ї. У 1933–1937 рр. навчалася в Алчевській 1'й зразковій школі Луганської області. У 1937–1940 рр. навчалася в Храпачі' вській семирічній школі. У 1940 році вступила до Білоцерків' ської педшколи Київської області, проте 2 війна 1941–1945 рр. перервала навчання і мирне життя. Лише у січні 1944 року після звільнення села Храпачі від німецьких фашистів Марія Яківна змогла продовжити навчання в педшколі й успішно її закінчити у липні 1946 року. Цього ж 1946 року Марія Яківна всту' пила до Київського державного педагогіч' ного інституту імені М. Горького на мовно' літературний факультет, де вона протягом трьох років була Горьківським стипендіа' том. А після закінчення інституту 1950 року рекомендована до аспірантури при двох фахових кафедрах – української мови і літератури. Марія Яківна обрала аспіранту' ру при кафедрі української мови, де навча' лася протягом 1950–1953 рр. У 1953 році Марія Яківна прийшла на кафедру української мови, у 1957 – захи' стила кандидатську дисертацію “Способи словотворення в сучасній українській мові”, у 1961 – одержала звання доцента. Наступним етапом професійного зростан' ня стала докторська дисертація “Категорія відмінка в семантико'синтаксичній струк' турі речення”, яку Марія Яківна захистила в 1983 році. У 1986 році їй було присвоєно звання професора. У 1987–1991 рр. М. Я. Плющ очолювала кафедру методики викладання української мови і літератури, з 1992 року працювала на посаді професора кафедри української мови Національного педагогічного універ' ситету імені М. П. Драгоманова, а з 2006 ' року – завідувач цієї кафедри. Враховуючи сучасні завдання щодо перебудови націо' нальної системи освіти, визначаючи й оці' нюючи місце і роль української мови в етно' та соціолінгвістичному просторі, її сучасний стан та перспективи розвитку, науковець і педагог Марія Яківна Плющ усю свою наукову ерудицію, талант педаго' га і прогресивний світогляд спрямовує на підготовку майбутньої української еліти – висококваліфікованих фахівців, вдумли' вих, мудрих науковців, гідних українців. У науково'методичному творчому доробку Марії Яківни Плющ– близько 300 публікацій: підручники і посібники для середньої й вищої школи, статті в журна' лах, фахових збірниках та енциклопедіях, 5 монографій, рецензії, редагування, відгу' ки… Плідна наукова діяльність М. Я. Плющ – лише частина її професійного життя, у якому багато часу відведено викладацькій роботі та вихованню молодих науковців. Її лінгвістичну школу пройшли студенти та аспіранти багатьох поколінь. Як науковий керівник Марія Яківна Плющ підготувала 29 кандидатів наук та одного доктора. Серед них є тепер і доктори наук, про' фесори (А. Й. Капська, В. М. Ожоган), і завідувачі кафедр (В. С. Карпалюк, Л. Г. Погиба, Н. М. Мединська та ін.). Наукова та навчально'методична діяльність Марії Яківни є широкою та різ' ноплановою, а сил та невичерпної енергії вистачає на все. Марія Яківна Плющ очо' лює спеціалізовану раду із захисту канди' датських дисертацій за спеціальностями “українська мова” та “російська мова”, очо' лює журі секції філології та мистецтво' знавства Всеукраїнського конкурсу'захи' сту учнівських наукових робіт Малої Ака' демії наук, є відповідальним редактором “Наукового часопису” Національного педагогічного університету імені М. П. Дра' гоманова (Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови) і, звичайно ж, читає лекційні курси, керує науковою роботою аспірантів та магістрантів, кон' сультує, рецензує і пише, пише, пише… Наукову та педагогічну діяльність М. Я Плющ поціновано та відзначено уря' довими нагородами колишнього Союзу РСР і України, серед яких – орден княгині Ольги ІІІ ступеня; медалі від Міністерства освіти і науки України: імені А. С. Макарен' ка, “За наукові досягнення”; знаки: “Відмін' ник народної освіти України”, “Петро Могила” та багато почесних грамот і подяк. У 1995 році Марії Яківні присвоєно почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України”. Марії Яківні Плющ присвоєно звання “Жінка світу в галузі наук 2000 – 2001 рр.” та нагороджено Медаллю Честі. Звання та нагорода були присуджені Видавничою і Радною комісіями Міжнародного Біогра' фічного Центру (Кембридж, Англія). У 2010 році Марію Яківну обрано ака' деміком Академії наук вищої освіти Украї' ни. Життя Марії Яківни схоже на ліричну пісню, яка приносить людям тільки радість і любов, подібне до цікавої й корисної книги, кожна сторінка якої наводить без' цінні життєві правила та яскраві й гідні приклади до них. Ми, колеги, учні та друзі Марії Яківни, схиляємося перед дивом її творчого довголіття, потужної енергії, над' звичайної працьовитості, високої профе' сійної майстерності та наукової ерудиції. Ми вдячні Марії Яківні за увагу до кожного і постійну готовність допомогти, за терпін' ня і врівноваженість у стосунках, врешті – за прекрасний зразок викладача, науковця, привабливої жінки... Увесь колектив кафедри української мови засвідчує своє велике пошанування її багаторічної наукової діяльності та ваго' мих наукових здобутків і зичить їй міцного здоров’я, творчої наснаги, довгої плідної праці в мирі, благополуччі та пошані. Шановна Маріє Яківно, нехай кожен день Ваш буде осяяний творчим злетом душі, а добре здоров’я і гарний настрій будуть надійною запорукою Вашого про' цвітання! З повагою і вдячністю за дорученням колективу кафедри української мови Інституту української філології професор Н. П. ГАЛЬОНА, доцент І. В. ДУДКО СІЧЕНЬ 2011 �ДОБРОТВОРЕЦЬ КОЛЕКТИВ Інституту педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова вітає Бондаря Володимира Івановича, директора інституту, з 75�літтям від дня народження та 55�річчям педагогічної і наукової діяльності. Володимир Іванович Бондар – уче� ний�педагог у галузі дидактики й вищої педагогічної освіти. Дійсний член Акаде� мії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, відмінник освіти СРСР та відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат премії імені В. І. Вернадського, заслужений професор НПУ імені М. П. Драгоманова. Нагороджений нагрудними знаками: “А. С. Макаренко” (МОН України, 1986 р.), “К. Д. Ушинсь� кий” (АПН України, 2006 р.), “В. О. Сухом� линський” (МОН України, 2006 р.), численними грамотами МОН України та ректорату. Народився В. І. Бондар 22 січня 1936 року у смт. Нова Водолага Харківської області. Про нього та його молодшого брата Віталія Івановича, теж академіка Академії педагогічних наук України, напи� сав повість “Брати” письменник В. Лупейко. Навчався у Степанківській семирічній школі, що на Черкащині. Педагогічну освіту здобував у Золотоніському педа� гогічному училищі (1951–1955 рр.), де вивчав педагогіку, психологію, методики різних предметів початкової школи, нав� чався проводити уроки та позакласні заходи в 1�4 класах, малювати, калігра� фічно писати, засвоїв основи музичної грамоти, грав на акордеоні, в оркестрі народних інструментів на домбрі, займа� вся спортом. Наступною сходинкою його професійного зростання був педагогіч� ний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горь� кого, який закінчив з дипломом з відзна� кою за спеціальністю учитель�дефекто� лог спеціальної школи та вчитель почат� кових класів загальноосвітньої школи. Тут він поринув у студентське життя, тут роз� крилися багатогранно його таланти. Володимир Іванович – комсорг факуль� тету, інституту, член наукового гуртка, керівник студентського хору, суддя з волейболу, стипендіат найпрестижніших грошових винагород. У 1965–1968 рр. навчався в аспірантурі у Науково�дослід� ному інституті педагогіки УРСР (відділ дефектології). Дисертаційне досліджен� ня „Навчання учнів допоміжної школи застосовувати знання в процесі виконан� ня практичних завдань” захистив у Мос� кві (Інститут дефектології АПН СРСР) у 1969 році. Після закінчення аспірантури призна� чається на посаду старшого викладача кафедри загальної педагогіки. У 1973 році йому присвоєно вчене звання доцента. Професійному зростанню сприяла робота поряд з професорами кафедри – С. А. Литвиновим, Д. Я. Шелу� хіним, Я. І. Бурлакою, В. З. Смалем, Д У Ш А Під його керівництвом захищено більше 50 докторських і кандидатських дисерта� цій з проблем дидактики, теорії та мето� дики професійної освіти. У науковій школі академіка В. І. Бондаря за його наукового керівництва підготовили і захистили дисертації багато аспірантів. Талановитий педагог, блискучий лек� тор, він вдало поєднує наукову роботу з педагогічною, забезпечуючи високий науково�професійний і навчально�мето� дичний рівні викладання, що сприяє фор� муванню у студентів особистого ставлен� ня до здобуття професії вчителя. Окремим аспектом діяльності Воло� димира Івановича Бондаря є громадська робота. Він – голова експертної ради з освіти Державної акредитаційної комісії України, заступник голови Вченої спеціа� лізованої ради при НПУ імені М. П. Драго� манова, голова науково�методичної комісії з дошкільної та початкової освіти Науково�методичної ради Міністерства освіти і науки України; проводить велику роботу як редактор і член редколегій журналів “Освіта і управління”, “Директор школи, ліцею, гімназії”, ряду наукових часописів і збірників. Патріотизм і професіоналізм, добро� та і гуманізм, демократичний стиль керів� ництва, толерантність у відносинах з колегами, батьківське ставлення до сту� дентів – це особисті якості, варті насліду� вання. Шановний Володимире Івановичу! Нехай цей ювілей буде для Вас не тільки підсумком колосальної роботи, величез� ного внеску в підготовку висококваліфі� кованих педагогічних кадрів для націо� нальної школи, але й планами на майбут� нє! Хай море квітів Вам життя дарує, Весняним садом хилиться до ніг. Нехай душа ніколи не сумує, Щоб і надалі Вас Господь беріг. З повагою і шаною – ввірений Вам колектив Інституту педагогіки і психології У К Р А Ї Н Ц Я СУЧАСНА історична наука багата відо� мими іменами фахівців, дослідників, науков� ців. Вагоме місце в цій когорті посідає ім’я доктора історичних наук, професора, заслу� женого діяча науки і техніки Івана Івановича Дробота. Іван Іванович сповнений життєвої сили, яку він щодня вміло скеровує на роботі. Він є тим типом керівника, який завжди прислуха� ється до думки колективу, підтримує колег, ділиться з ними досвідом. Сьогодні ми маємо честь привітати Івана Івановича з ювілеєм – 60 років! Народився майбутній історик 18 січня 1951 року в селянській родині Марії Євме� нівни та Івана Фотійовича Дроботів. Оскіль� ки народження сина співпало з батьковим днем народження, то й ім’я йому дали батько� ве – Іван. Після закінчення школи юнак працював на Таращанському деревообробному комбі� наті, де здобував фах червонодеревника. Звідти його призвали до лав Радянської Армії. Після служби в армії хлопець повертається до рідного Таращанського деревооброб� ного комбінату, а звідти отримує направлення на навчання до Ленінграду для здобуття фаху спеціаліста з обробки деревини. Але доля повела юнака іншим шляхом. Прибувши до української столиці, так як потяг на Ленінград відправлявся з Києва, Іван закохався у місто�герой. Цікавість до історії своєї Батьківщини перемогла в його душі, і він подає доку� менти до Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова) на історичний факуль� тет. Іспити Іван здає успішно і стає студентом цього вузу. З цього часу життя Івана Івановича пов’язане з Драгомановським університетом, де й гартувалась його професійна майстерність. Іван Іванович – староста, іменний стипендіат імені Карла Маркса, член наукового гуртка, заступник, секретар комітету ЛКСМУ інсти� туту. У 1981–1984 рр. навчається в аспірантурі, після якої Івана Дробота запрошують працювати викладачем кафедри історії його рідного інституту. У 1986 р. отримує посаду старшого викладача цієї кафедри, а з 1989 року – доцента. Викладацька робота молодого вченого успішно поєднувалась з адміністративною діяльністю. З квітня 1985 року по 1991 рік Іван Іванович Дробот працює заступником декана дефектологічного факультету, а з 1994 по 1996 рік – заступником декана філологіч� ного факультету. У 1990–1993 роках навчається в докторантурі Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. З листопада 1995 року Іван Іванович очолює кафедру історії України факультету української філології, яка у 2005 році була реформована у кафедру історії та історіософії СІЧЕНЬ 2011 Б. С. Кобзарем та ін. Докторська дисер� тація “Підвищення ефективності підго� товки директора школи до управління процесом навчання” захищена у 1986 році. Згодом йому присвоєно вчене зван� ня професора кафедри педагогіки і мето� дики початкового навчання. У 1994 році обирається членом�кореспондентом Академії педагогічних наук України, а в 1999 році – дійсним членом Академії педагогічних наук України по відділенню теорії та історії педагогіки. Талановитий організатор, В. І. Бон� дар обіймав посади декана педагогічного факультету (1992–2001 рр.), віце�прези� дента Педагогічного товариства України (1970–1973 рр.), завідувача кафедр педагогіки Центрального інституту удос� коналення вчителів (1973–1983 рр.) і педагогіки та методики початкового нав� чання (1987–1994 рр.); з 1998 р. і по сьо� годнішній час – завкафедри психології та педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова. З 2003 р. – директор Інституту педагогіки та психології університету, який під його керівництвом став провідним у системі педагогічних навчальних закладів Украї� ни, базовим науково�методичним цен� тром у галузі педагогіки вищої і початко� вої освіти. В. І. Бондар – автор понад 150 науко� вих праць, зокрема: “Дидактика: ефек� тивні технології навчання студентів”, “Управлінська діяльність директора школи: дидактичний аспект”, “Теорія і технологія управління процесом навчан� ня в школі”, “Дидактика” та інші. Книга “Дидактика” посіла перше місце в кон� курсі на кращий підручник для студентів педагогічних навчальних закладів у 2006 році. У працях Володимира Івановича представлені блискучі теоретико�мето� дичні розробки в галузі освіти й вихован� ня, педагогіки і психології, методології навчання, які не залишаються поза ува� гою педагогічної громадськості, дають відчутний поштовх потужній інтелекту� альній енергії освітнього загалу України. новоствореного Інституту історії та філософії педагогічної освіти. У 1997–2002 роках Іван Іванович – декан факультету української філології, а з липня 2002 року він стає проректором з навчальної роботи гуманітарних факультетів НПУ імені М. П. Драгоманова. У вересні 2003 року його призначено проректором з гуманітарної осві� ти та соціальної роботи. Результатом продовження наукових досліджень науковця стає написання докторської дисертації на тему “Державно�соборницька ідея в практиці українських суспільно�полі� тичних сил еміграції на західноукраїнських землях (1920–30 рр.)”, яка була успішно захи� щена у 2002 р. У цей час Іван Іванович Дробот уже знаний науковець, відомий вчений, дос� відчений педагог. Тому у 2003 році він був удостоєний почесного звання професора. Колом його наукових інтересів є історія України ХХ століття, зокрема Другої світової війни, питань української державної соборності, суспільно�політичної думки в Україні та міжнародного життя, проблем гуманітаризації освіти та історії української культури. Держава високо оцінила наукові досягнення Івана Івановича Дробота, і у 2005 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки, у 2010 році Указом Пре� зидента України його було нагороджено орденом “За заслуги” III ступеня. На сучасному етапі він є натхненником і наставником молодих науковців. З весни 2004 року Іван Іванович є головою Спеціалізованої вченої ради з питань захисту кандидат� ських дисертації за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. Під його керівництвом під� готовлено і захищено близько десятка кандидатських дисертацій. Його бурхлива, невтомна натура не зупиняється на досягнутому. Створений з ініціа� тиви ректора університету В. П. Андрущенка у 2005 році Інститут історії та філософії педагогічної освіти (нині Інститут філософської освіти і науки) запропонували очолити саме професору І. І. Дроботу. Під його керівництвом вдалось побудувати Інститут, який у 2010 році отримав звання “Кращий Інститут”, саме завдяки Іванові Івановичу ІФОН став не просто інститутом, а Ім’ям, оповитим легендарною аурою, вірними друзями і прибічни� ками, своєю історією і міфологією. Іван Іванович не боїться нових починань, завжди відкритий до нових ініціатив та ідей, завдяки чому в університеті лише за останні роки було запроваджено ряд нових традицій “Тиждень мистецтв”, “Фестиваль релігійного мистецтва” тощо. Іван Іванович є людиною, яка у свій час допомагала в будівництві гуманітарного корпусу Драгомановського універ� ситету, сьогодні ж він будує сучасну педагогіку, буття молодого Інституту та імідж Драго� мановського університету. Будує те, на що здатен його дух, до чого тяжіє душа, і його тво� ріння настільки значні, що надихають на нові звершення. Шановний Іване Івановичу! Прийміть щиросердечні вітання з 60�річчям від дня наро� дження! Ваш професіоналізм, багаторічна послідовна та наполеглива праця внесли ваго� мий внесок у розвиток Драгомановського університету, забезпечили повагу серед колег. Ми пишаємося тим, що нам випала можливість працювати з Вами і досягати разом профе� сійних висот. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає Вас від негараздів, а в майбутньому на Вас чекає ще багато наповнених корисними справами і земними радоща� ми років. Живіть довго, в щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї! ДРУЗІ, КОЛЕГИ, ОДНОДУМЦІ 3 �Дітей%сиріт привітали з Днем Святого Миколая НАПЕРЕДОДНІ Нового року в актовій залі центрального корпу� су відбувся святковий концерт для дітей�сиріт на честь Дня Святого Миколая. Усі гості стали учасниками чудового театрального дійства від театру “Вавилон”. У вступному слові ректор Віктор Андрущенко привітав усіх присутніх зі Святом Миколая, побажав любити свій уні� верситет і країну. Увесь університетський колектив піклується про кожного студен� та, щоб вони відчували себе тут як у родині. На підтвердження цих слів голова первинної профспілки НПУ імені М. П. Драгоманова Станіслав Цибін зачитав наказ ректора, згідно з яким за вагомі досягнення у науці, мистецтві, громадській діяльності грошовими стипендіями наго� роджуються студенти університету. Всього такі подарунки отримали більше 170 дітей�сиріт. Надалі ж усіх, хто завітав у актову залу, розважав творчий колек� тив Центру культури і мистецтв НПУ ім. Драгоманова. Звучала лірич� на пісня “Квітка” у виконанні учасниці студії естрадного вокалу Вікто� рії Петрик. Також студенти, одягненні в святкові українські костюми, вітали зі Святом Миколая. Взагалі, на концерті лунало багато народ� них новорічних та різдвяних пісень. Ювілей Свято наймудрішої газети 20 ГРУДНЯ у Будинку вчителя відбулось свят кування 70 річчя Всеукраїнського громадсько полі тичного тижневика “Освіта”. Співорганізатором заходу став Драгомановський університет. Серед почесних гостей заходу були перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський, Президент НАПН України Василь Кремень та інші. Дмитро СТРЕТОВИЧ Від нашого університету тижневик вітали ректор університету Віктор Андрущенко, перший проректор Володимир Бех та голова профкому викладачів та спі� вробітників Іван Горбачук. Виступаючи з вітальним словом, Віктор Петрович зізнався, що газету “Освіта” (“Радянська освіта”) уперше взяв до рук ще дитиною. “Мої батьки, Наталія Іванівна та Петро Андрійо� вич, були постійними читачами газети. Перші про� читані мною по складах слова були заголовками цієї газети. І це дуже символічно”, – зазначив ректор. У вітальному слові Віктор Петрович також підкреслив, що все ж вважає тижневик “Освіта” “…нашою газетою”. Пояснив це тим, що багато дописувачів газети є профе� сорами та викладачами Драгомановського університету, які визначають особливості розвитку вітчизняної освіти. “Ви знаєте, чим відрізняється одна газета від іншої? Одну береш, переглядаєш у силу посадових обов’язків, і вона десь зникає з твого поля зору. А таку як “Освіта” береш, прочитаєш один раз, відмітиш потрібне, відкла� деш собі, потім повертаєшся другий раз, до вже прочи� таного, потім береш, вирізаєш ножицями і складаєш ті вирізки, які можуть знадобитись у майбутньому…” Володимир Бех, вітаючи головного редактора газе� ти Ольгу Коноваленко, подякував за надання творчої лабораторії студентам Драгомановського університету, де вони можуть відточити свою майстерність, зробити проби пера та відчути журналістський дух. Привітання від високих гостей, колишніх працівників газети чергувались з яскравими мистецьки� ми номерами, які під� готував Центр культу� ри та мистецтв під керівництвом Ірини Савченко. Присутні мали змогу насолоди� тись виступом співач� ки Вікторії Петрик, аспірантки Руслани Лоцун, тріо бандури� сток “Купава”, колек� тиву “Чумацький шлях” та інших. Сергій РУСАКОВ Роздуми Слово випускника Молодість – нове визначення пори ЩО ТАКЕ молодість? Пора, що досить швидко минає? Епоха пошуків сенсу життя? Роки ілюзій? Час потенційних можливостей? Хвилини роздумів для прийняття найважливіших рішень? Секунди, що миттєво перетворюються на тисячоліття, очікування посмішки? Що таке молодість? Пора невирішених проблем? Епоха від' криття материків власної чуттєвості і озер глибокої підсвідомо' сті з детальним нане' сенням їх на карту життя? Роки бороть' би зі світом за право бути собою? Час, проведений безціль' но, з справедливим переконанням, що його вдосталь, бо пам’ятаєш стару ірландську приказку про те, що коли Бог створював час, він його створив достат' ньо? Хвилини “нес' пілкування” з можли' вими коханими на станціях метро, в переходах, на сходах ескалаторів? Секунди перед стартом чи то надій, чи безнадійних побачень… Що таке молодість? Пора розвитку вну' трішнього потенціалу і реалізації життєвої про' грами? Епоха становлення індивідуальності і руйнування будь'яких стереотипів? Роки утвер' дження власної незалежності: фінансової, територіальної, інтелектуальної? Час, що нау' ковці характеризують, сухо і безбарвно, як певну біологічно універсальну фазу життєвого циклу людини з конкретними віковими рамками до 30, інколи до 35, років? Хвилини першого кохання, “глобальних” розчарувань і грандіоз' них обіцянок? Секунди панічного страху перед майбуттям? Молодість – це завжди складно, і на преве' ликий жаль, ця тремтлива і непевна “біологічно універсальна фаза”, яку проходить з різними ускладненнями, рецидивами і надбаннями кожна людина, дуже швидко минає, залишаючи в душі приємний присмак втрачених ілюзій. “«Час минає», звикли казати Ви. Час стоїть, минаєте Ви” – так, говорять, записано в Талмуді. Дивно, але старше покоління, мабуть, починаючи з Сокра' та, який ще у V ст. до н. е., прагнучи пробудити у молоді бунтар' ський дух та прищепити бажання вчитися ставити питання і шукати відповіді на них, відзначав погані манери і втрату моло' дим поколінням поваги до авторитетів, до старших, та Гесіода, який втрачав будь'які надії відносно майбутнього своєї країни, якщо тогочасна молодь візьме до своїх рук важелі влади, бо Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 молодь та “невыносима, невыдержана, просто ужасна”, продов' жує традиції тотальної критики молоді, не помічаючи, що молодь – різна, забуваючи, що самі теж були колись молодими. І ця вічна критика – від бабці біля “парадного” до політика на високій трибуні – постійна, методична, науково обґрунтова' на, одягнена у шати соціологічних досліджень, власних комплек' сів і політичних “викликів”. Критика – явище нормальне, звичне, навіть життє' во необхідне, інколи… Гірше, коли, через критику, свідомо формується негативний портрет сучасної молоді: неформали, “готи”, “пивне покоління”, комп’ютерні зомбі, нарко' мани, аполітичні сноби, мажорики, срібна молодь, націоналістичні збоченці, “принцеси і богіні”… Як ще називають молодь? Ми – різні! Вчимося і працюємо, самовдосконалюємося і втра' чаємо цікавість до реального життя, залишаючи без' цінні хвилини свідомого існування в інтернетівській павутині, маскуючи безмежну самотність у блогах та на сторінках “Контакту”, закінчуємо ВУЗи та коледжі, і отримавши дипломи, поповнюємо ряди тимчасово непрацюючих, роками працюємо без офіційного офор' млення і наймаємо житло у столиці, бо в малих містечках і великих селах суцільне, явне і приховане, безробіття, закохуємося і страждаємо, робимо кар’єру, об’єднуємо' ся у партії і союзи, потайки відвідуємо психоаналітиків і тренінги розвитку креатив' ності, народжуємо і прагне' мо'прагнемо духовно і мате' ріально збагатитися: зароби' ти на нові черевики, гламур' не лахміттячко, квиток до театру, на яхту, власну квар' тиру, авто, відпочинок на Мальдівах чи Балі… Ми – різні! Часи – різні! Оскар Уайльд писав: “Душа народжується старою і поступово молодшає. Це комедійна сторона життя. Тіло наро' джується молодим і поступово старіє. Це сторона трагедійна”. Здається, на межі комедій і трагедії і є час молодості, епоха створення ілюзій, пора відкриттів і пізнання, хвилини розпачу і секунди найвищої насолоди… Радіймо і шануймося, бо молоді! Шануймося і радіймо, бо були молодими! Час минає! Час минає? Чи минаємо ми? Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85, факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua УНІВЕРСИТЕТ ЯК TIME ЧИ ЕОН? От і закінчилось навчання в університеті… Що це таке – 5 років? З астрономічного огляду це – мить вічності, яка зникає, ще не з’явившись. Але – час не є плинністю подій чи інтервалом між ними. Час буває різним. Є час “об’єктивний”, який вимірюється годинником, час як time, а є час… Суб’єктивний? Можна сказати і так, але на думці інше – час як еон, містичний час, як “еон” у давніх гностиків – водночас це означало “вік”, тривалість певного етапу історії, а також – незриму духовну сутність, еманацію чогось Єдиного, що є цілим, майже істотою… Такий абстрактний вступ може когось спантели� чити. Але чому я вирішив почати так? Для того, щоб одразу позначити, чим для мене – і мабуть, більшо� сті моїх однокурсників, – стало навчання у Драгома� новському університеті. Інакше кажучи, це не була “тривалість”, наче якесь відбування часу в стінах уні� верситету. Це взагалі не можна назвати “проміжком часу”, поряд з іншими проміжками. Період Універси� тету – це наче інший час, інший вимір часу, інший еон. Бо життя в університеті було цілим світом, реальністю – зі своїми перипетіями, домаганнями, суперечностями, навіть плітками. І у цьому принада Університету – у своєму середовищі, у творенні цілі� сного світу у світі як надбудови над профанним бут� тям – буття сакрального, університетського, драго� мановського. І тому – сумно. І тому – ностальгія. Бо побачити можна стіни, деяких знайомих, лишається пам’ять і зв’язки, але вже не буде того цілісного середовища, тієї громади. Бо “не той тепер Миргород, Хорол�річ� ка не та”, як казав класик – не ті вже ми, і не в тому складі, і не в тих ролях. Лишається берегти пам’ять і дякувати – викладачам за науку, керівникам (від рек� тора до куратора) за турботу і навіть за клопоти, дру� зям, однокурсникам – за те, що були поряд. І не тіль� ки за гарне – а і за прикрощі, як же без них. За все – бо саме все це творило нас, розгортало еон, виплі� тало нитки історії… Марічка РОЗПУТНА Володимир ВОЛКОВСЬКИЙ, випускник 2010 року Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е)mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. СІЧЕНЬ 2011 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2011 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1611) (січень 2011 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 1 (1611) (січень 2011 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2011. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/171 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d68f04f5bd6c7ffed8d4bb24e5f674f6.pdf f0bb96e8818e6af33a3103948ba97497 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/12">Педагогічні кадри. 2010 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 6 (1610) ГРУДЕНЬ 2010 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ПЕРЕДНОВОРІЧНИЙ ЧАС – ЦЕ ОСОБЛИВИЙ ЧАС Новий рік дарує кожному з нас нові сподівання, нові можливості, нову надію, віру у новий, кра� щий початок. Передноворічний час – це особливий час, коли можна і варто замислитися над тим, що було здійснено, досягнуто за цілий рік. Це час, коли так приємно, сидячи в домашньому затишку, пригадати перемоги й досягнення, а також обміркувати помилки й програші. Що приніс нам минувший рік? Що залишимо ми на згадку про нього? Хтось вдало закінчив уні� верситет і розпочав самостійне професійне життя, хтось приєднався до дружньої родини драгома� новців. За плечима нашого згуртованого колективу – насолода перемог і прикрість поразок. Ми діли� мося своїми досягненнями зі світом, робимо висновки зі своїх помилок і рухаємося вперед, гордо несу� чи почесний статус флагмана педагогічної освіти України. Тож нехай наш час, проведений разом, у спільній роботі й навчанні, залишиться тільки в наших найкращих, найсвітліших спогадах. Я бажаю всім вам, шановні члени драгомановської роди� ни, провести свята радісно, яскраво й безтурботно, і зустріти Новий рік відкритими, готовими й жадаючими нових звершень і злетів! Завжди з вами, ректор університету Віктор АНДРУЩЕНКО К Р А С У Н Я У Н І В Е Р С И Т Е Т У ставник Прем’єр�Міністра України Анатолій Толстоухов, рек� тор університету Віктор Андрущенко, голова правління ВАТ “Київський ювелірний завод” Сергій Цюпко, політик та меце� нат Микола Бойчук. У вступному слові ректор нашого університету В. П. Андрущенко зазначив важливість дружньої підтримки університетів, особливо від тих людей, що перебували в журі, та прийняв їх у “Драгоманівську родину”, вручивши відповідні почесні нагороди. Конкурс розпочинався з “Візитки” учасниць. Десять кра� сунь у розкішних бальних сукнях по черзі кружляли на сцені у вальсі. Паралельно на великому екрані демон� струвалось слайд�шоу зі світлинами конкурсанток, а ведучі розповідали про дів� чат. Після цього на присут� ніх чекав найцікавіший кон� курс, де учасниці демон� стрували свої таланти. Кожна дівчина намагалась показати свою індивіду� альність і чарівність, красу і У ПЕРЕДНОВОРІЧНІ ДНІ в Драгома� новському університеті відбулось ней� мовірної краси свято. І це пов’язано не лише з характером проведення подіб� них заходів, але й з принципом організа� ції та атмосфери, що панувала в залі. У Національному педагогічному універси� теті імені Михайла Драгоманова обрано “Красуню університету 2010”. Концерт мав концепцію зимового балу, що зби� рає графинь з усіх королівств. Відтак, усі глядачі отримали велику насолоду від гарних суконь, святкової атмосфери та краси конкурсанток. Фінальному конкурсу “Красуня університету” переду� вав марафон конкурсів краси в інститутах НПУ імені М. П. Драгоманова. Кожен навчальний підрозділ обрав свою головну красуню, яка і представляла своє королівство на рівні університету. Варто сказати, кожна з учасниць була гідна головної корони, та в цей вечір журі потрібно було зробити найскладніше: обрати одну, головну красуню уні� верситету. До складу журі увійшли: уповноважений пред� розум. Глядачі гучними оплесками зустрічали кожен виступ: танцю� вальні номери, декла� мування віршів та пісень. Деякі з конкур� санток грали на флейті та роялі. Словом, різ� номанітність талантів вражала. стор. 2 Навіщо потрібна філософія... стор. 3 2 0 1 0 Наступним був конкурс дефіле в офіційних костюмах. Навіть у цих рамках учасниці змогли проявити свою оригі� нальність, адже жоден костюм не був схожий на інші. Відра� зу ж після дефіле дівчатка мали можливість довести, що краса і розум ходять парою: почався інтелектуальний кон� курс, який мав стати останнім. Ведучі ставили питання кон� курсанткам, які мали швидко знайти цікаву й гідну відпо� відь. І всі дівчата показали, що не тільки красою багаті. Поки ж журі підраховувало оцінки і визначалось із пере� можницею, на сцені виступали зірки університету – пред� ставники Центру культури і мистецтв. Та всі глядачі знову чекали на сцені дівчат. Студентство активно підтримувало своїх конкурсанток, у залі майоріли плакати, а скандування було чутно далеко за межами зали гуманітарного корпусу. Нарешті конкурсантки знову з’явились на сцені – у вечірніх сукнях. Після дефіле на всіх присутніх чекала най� головніша мить вечора – нагородження. Дівчата помітно нервували, адже за секунду вирішувалась їх участь у цьому конкурсі. Для оголошення і нагородження “Красуні універ� ситету” ведучі запросили А. В. Толстоухова, який після ліричного відступу назвав ім’я студентки Валерії Сердюк, студентки Інституту корекційної педагогіки і психології. І віце�міс стала Катерина Яніогло, студентка Інституту політології і права, ІІ віце�міс – Марина Псю" ковська, студентка Інституту іноземної філо� логії. Усі учасниці отримали подарунки від спонсорів: AleXXX та дорогоцінності від “Київ� ського ювелірного заводу”. Власне, враження від побаченого най� приємніші. Це був чудовий вечір краси, ґрації, молодості. Драгомановський університет вкотре показав багатство і різносторонність жіночої краси. Андрій ВИШКВАРОК наука подія Прогулянка з насолодою і не без моралі – спорт Свято спортивної слави стор. 4 �Вступна кампанія Міжнародна співпраця У ЦЕНТРІ РОБОТИ – ДИТИНА Угода про співробітництво НЕЩОДАВНО відбулась прес� конференція “Умови вступу до ВНЗ у 2011: нововведення та їх впрова� дження”, в якій взяли участь Яро� слав Болюбаш, директор Департа� менту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Віктор Андрущенко, рек� тор нашого університету, Володи� мир Бугров, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та В’ячеслав Комаров, проректор Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Віктор Петрович Андрущенко зазначив: “Міністерство освіти і науки, як ніколи, скрупульозно тримає руку на пульсі часу. Тому в університетах не буде самодіяльно� сті, а буде творча співпраця з Міні� стерством, зокрема через елек� тронні засоби зв’язку. У нас в уні� верситеті є така практика, як теле� фон довіри, призначений для сту� дентів, абітурієнтів, батьків тощо. Окрім того, у 2011 році вищі навчальні заклади будуть боротися 6 ГРУДНЯ 2010 року Драгомановський університет зустрічав гостей – делегацію Кишинівського державного педагогічного університету імені Іона Крянге (Молдова). Результатом зустрічі стало підписання договору про співпрацю між КДПУ в особі ректора М. Кікуша та НПУ в особі ректора В. Андрущенка. Договір передбачає обмін знаннями, інформацією, навчальними програмами в галузі педагогіки та психології, розробку спільних досліджень і проектів у галузі освіти, а також навчальних матеріалів, які можуть бути використані в обох університетах. Завдяки ініціативі ректора Віктора Андрущенка у співпраці з ректором М. Кікушем упродовж наступних п’яти років став можливим обмін студентами і аспірантами з метою ознайомлення з практикою педагогічної роботи; обмін викладачами з метою проходження стажувань і проведення занять; обмін вченими з метою здійснення спільних досліджень, а також проведення спільних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів; обмін спеціальною літературою, видання збірок наукових і науково-методичних робіт тощо. Укладання угоди між університетами стало наступним важливим інтеграційним кроком для Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, що є пріоритетом і заслугою адміністративної політики. Прес%центр за абітурієнта. Тому університети повинні проводити роботу по довузів� ській підготовці кадрів. Наприклад, наш університет має 30 таких центрів на території України – від Полтави до Добромиля, Конотопу, Чернігова. Одна з особливостей вступу в тому, що вирішальне слово у спір� них ситуаціях – за приймальною комісією. А в складі комісій – висо� коосвічені люди, представники гро� мадських організацій”. Тому журналістів, що бажали пересвідчитись у добросовісності роботи приймальної комісії, Віктор Петрович запросив відвідати засі� дання приймальної комісії універ� ситету: “Ви переконаєтеся, наскіль� ки точно і тонко розглядається кожна робота, кожен абітурієнт. Університети відкриті, налаштовані на діалог, ми йдемо назустріч абіту� рієнту. У центрі нашої роботи сто� їть дитина”. Катерина ПОРОХНЯК Етика і естетика ПРОГУЛЯНКА З НАСОЛОДОЮ І НЕ БЕЗ МОРАЛІ ТАК НАЗВАВ свою повість Т. Г. Шевченко. Подорожі та зустрічі з людьми, природою, творами мистецтва ніколи не були для нього буденністю чи просто розвагою. Це завжди Подія, що варта глибоких роздумів, які вже ніколи не лишать тебе колишнім. Так, наслідуючи приклад вели� кого Кобзаря, кафедра етики та естетики організувала екскурсію до Національного заповідника “Могила Т. Г. Шевченка” у м. Каневі для викладачів кафедри та сту� дентського активу Інституту філо� софської науки і освіти з подаль� шим проведенням “круглого столу” за участю викладачів кафедри, сту� дентів, аспірантів спільно з шев� ченкознавцями та культурологами. Екскурсія та “круглий стіл” розпо� чали низку заходів з відзначення 200�річчя з дня народження Т. Г. Шевченка у рамках проектів кафедри етики та естетики на 2011–2015 рр. З великою увагою і цікавістю наша екскурсійна група поставила� ся до реконструкції музею Т. Г. Шевченка біля його могили, яка тривала 7 років. Відкриття музею відбулося з нагоди святку� вання Дня незалежності у цьому році. Урочистим та водночас акаде� мічно витриманим продовженням екскурсії став “круглий стіл” “Тарас Шевченко у сучасному духовно� культурному просторі”, який від� бувся через кілька днів після повернення з міста Канева. На захід були запрошені Н. А. Оробченко – шевченкозна� вець, вчений секретар Інституту мистецтвознавства, фольклори� стики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України; О. І. Фісун – музеєзнавець, завіду� вач відділу підготовки експозиції ДІАЗ “Стародавній Київ”; В. Я. Кунець – член Спілки худож� ників України, професор кафедри дизайну Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, а ше, у стадії переосмислення ролі Шевченка у нашому духовному житті. Тому важливо зробити орга� нізацію таких музейних експозицій предметом широкого обговорення творчої інтелі� генції і навіть широких мас. Під час об� говорення вра� жень від рекон� струкції музею с е р й о з н е обурення викли� кало, по�перше, зневажливе ста� влення до автен� тичності об’єктів культурної спад� щини, зокрема і хто хоче ознайомитися з його діяльністю, може сходити в музей у Києві, який насичений музейними експонатами. Ті ж, хто приїздить до Канева, мають прилучатися не до його діяльності як поета чи худож� ника, а до певної національної ідеї, тому можна зрозуміти той пафос, з яким створена експозиція в Каневі. Але виникає питання, що потребує серйозного подальшого осмислення: чи усвідомлює сам музей це завдання, і якщо так, то якими засобами намагається вико� нати це завдання? Адже поки що люди, швиденько пробігаючи гра� нітними холодними залами, зупи� няються біля експозиційної вітрини з проектами першого архітектора та художнього оформлювача Біля могили Тараса Шевченка також представники кафедр нашого вузу: Т. В. Розова – д. філос. н., про� фесор, завідувач кафедри філософ� ської антропології; Н. Г. Мозгова – д. філос. н., професор, заступник завідувача кафедри філософії; І. Г. Немчинов – к. філос. н., профес� ор кафедри філософії; В. С. Васи" ленко, С. С. Русаков, Г. А. Цел" ковський – викладачі кафедри куль� турології. Під час “круглого столу” обго� ворювалися питання етики музей� ної справи, реконструкції та збере� ження автентичності культурної спадщини, кризи фаховості у різ� них галузях культурно�суспільного життя. Як зазначила завідувач кафе� дри етики та естетики Т. І. Андру" щенко, музей Т. Г. Шевченка у Каневі сьогодні досі ще перебуває у стадії реконструкції, у стадії побу� дови нової експозиції і, найголовні� будинку музею Т. Г. Шевченка, та до фахово� сті, адже пору� шено багато правил музей� ної справи, по� друге, надзви� чайно мала кількість музей� них предметів, що мають істо� ричну, культур� ну чи естетичну ц і н н і с т ь . Щоправда, аспірант кафедри куль� турології Геннадій Целковський озвучив важливу думку, що постать Шевченка є різноплановою: він є людиною, він є поетом, він є худож� ником і він є певною ідеєю. Завдан� ням музею, що знаходиться в Каневі, є репрезентувати Тараса Григоровича саме як ідею, бо той, Біля хати�музею музею Ф. Кричевського із запитан� ням: “А чи планують відновлювати його проекти, які є архітектурною пам’яткою?”. Таємниця такої при� вабливості цих ескізів, мабуть, у тому, що та щира особиста любов Ф. Кричевського до Тараса Григо� ровича, усвідомлення тої націо� нальної ідеї, яка має хвилювати наше серце, передається крізь роки навіть на паперових ескізах. Як сказала Оксана Іванівна Фісун, негативний досвід консолі� дує народ. Жваві обговорення на “кругло� му столі” підтвердили актуальність організації подібних заходів щодо святкування ювілею з дня наро� дження Кобзаря. Адже, як зазначи� ла Т. І. Андрущенко: “Хоча до від� значення цієї дати ще декілька років, на нашу думку, це настільки вагома і значуща подія, що розпо� чати підготовку до неї необхідно вже зараз”. Стало зрозуміло, що постать Шевченка як національної ідеї на сьогодні є досить проблем� ною. Який образ Тараса Григоро� вича Шевченка існує у свідомості пересічного українського громадя� нина? Впродовж історії різні полі� тичні системи продукували різні образи, акцентуючи увагу на тому, що їм було потрібно. Образ вели� кого українського Кобзаря ще чекає на своє розкриття, вільне від заангажованості. І хто як не викла� дачі, науковці, діячі мистецтв, твор� ча інтелігенція здатні пояснити, що людина, а тим більше Людина з великої літери, є багатогранною та безмежною, і вона вимагає, щоб під час зустрічі з нею ми не навішу� вати ярлики, а, “зберігаючи поетичну свіжість серця” (Т. Г. Шевченко), підіймалися до височини її Неба, збагачуючись її силою, її музою, її славою. Ірина ОВЧАРЕНКО, старший викладач кафедри етики та естетики Газета для читача РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ “Педагогічні кадри” вітає усіх читачів з Новим 2011 роком та Різдвом Христовим! Хай Новий рік приносить Вам нові досягнення, нові враження, нові успіхи, творчі звер� шення і злети. Бажаємо Вам, Вашим колективам і родинам бути здоровими і щасливи� ми, багатими і веселими, життєрадісними і усміхненими. З новими надіями, з новими звершеннями, з новим благополуччям. Чекаємо від Вас у новому році на цікаві та змістовні статті про всі ваші перемоги та радості, листи надсилайте на електронну скриньку газети: gazeta@npu.edu.ua. З НОВИМ 2011 РОКОМ! 2 ГРУДЕНЬ 2010 �Наука КОНКУРС ЕСЕ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ФІЛОСОФІЇ У ЛИСТОПАДІ 2010 року Студентське наукове товари� ство та дирекція Інституту філософської освіти і науки Націо� нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова провели конкурс студентських есе. Конкурс був присвячений Всесвітньому дню філософії, а темою для робіт стало запитан� ня – “Навіщо займатися філософією у ХХІ столітті?”. У такий спосіб була здійснена спроба запросити спудеїв до аналізу нагальних питань філософського дискурсу, актуалі� зувати інтерес до філософської дисциплінарної прогностики, посилити профорієнтаційну складову навчання, а також акти� візувати юних філософів до творення власного інтелектуаль� ного продукту. У славні часи Еммануїла Канта та Георга Гегеля подібні проекти, але на загальнодержавному рівні, провадила Бер� лінська академія наук (наприклад, тема: “Яких дійсних успіхів досягла метафізика з часів Ляйбніца та Вольфа”), що значною мірою пожвавлювало академічне середовище тодішньої Прус� сії. Саме в дусі цієї інтенції розвивався задум авторів конкур� су, хоч і в значно скромніших масштабах. Роботи конкурсантів оцінювали чотири члени журі, з яких троє кандидати філософських наук, викладачі, та один студент п’ятого курсу (голова Студентського наукового това� риства). Всі роботи були зашифровані під псевдонімами, що забезпечило максимальну об’єктивність журі. Для оцінки були визначені чотири критерії: “Оригінальність”, “Змістов� ність та аргументованість”, “Грамотність”, “Відповідність темі”. Підводячи підсумки конкурсу, варто зазначити, що сту� денти здійснили добру спробу філософського текстотворення, в якій виявили ті проблеми та сподівання, які займають їх думки сьогодні. Таким чином, організаторам вдалося не тільки наблизитись до мети, яку ставило перед собою ЮНЕСКО, запроваджуючи святкування Всесвітнього дня філософії (“…познайомити людей із філософською спадщиною, відкрити сферу буденного мислення для нових ідей та стимулювати публічні дебати мислителів із громадянським суспільством з приводу викликів, що постають перед суспільством сьогодні” – з виступу восьмого генерального директора ЮНЕСКО Койчі� ро Матсура), але й зробити складні філософські проблеми зро� зумілішими та ближчими для молоді. Звісно, важко порівняти ці спроби зі зразковими еталонами філософської есеїстики, але як то кажуть – найдовша мандрівка починається з першо� го кроку. Антон ДРОБОВИЧ, секретар конкурсної комісії, асистент кафедри філософської антропології НАВІЩО ПОТРІБНА ФІЛОСОФІЯ У XXI СТОЛІТТІ? НАВІЩО потрібна філософія у XXI столітті? Виникнення та постановка цього питання, на наш погляд, виглядає як нагадування про те, чого не зробила філософія до сьогоднішнього дня – не з’ясувала чітко свого завдання. Чому, наприклад, не виникає запитань про потрібність математики, фізики, біології або інших наук? Тому що такі питання виглядали б недолугими. В їх “потрібності” людство переконалось у своєму історичному досвіді. Але не слід сприймати ці слова як такі, що намагаються применшити значення філософії в порівнянні з іншими науками. В більшій мірі наша думка спрямована на постановку питання про статус філософії як науки та можливість застосування до неї слова “потрібна”. На нашу думку, більш доречно говорити про “значення”, а не “потрібність”, і це принципово. Філософія за своїм принципом не може бути нікому потрібною, вона може лише мати певне значення для окремої людини. Слово “потрібна” вказує на якусь недостатність, в той час як слово “значення” несе в собі більш глибоке навантаження. Вивчення медицини потрібне для можливості продовження нормального фізичного життя, вивчення права – для продовження нормального соціального життя. Для чого ж потрібна філософія? Вона нікому і ніколи не була потрібною, але для певних людей завжди мала дуже високе значення. Для кого має велике значення медицина? Для того, хто часто хворіє. Із філософією ж все навпаки: як показує досвід, філософія має велике значення для духовно здорової людини. Філософія потрібна для тих, хто прагне мислити глибоко і ясно одночасно. Тут дуже важливо розуміти, що між філософією та філософствуванням існує певна межа, чітко окреслити яку можна було б тільки за умови наявності однозначного визначення поняття «філософія», чого, на мою думку, ніколи не станеться. Таким чином, можна казати виключ- но про значимість філософії, яка залежить, по-перше, від того, хто її обирає, і, по-друге, від того, кого обирає вона. Вираз “не я обрав філософію, а вона обрала мене” виник зовсім не випадково. Мабуть, жодна людина в світі, яка займається філософією, не скаже об’єктивно, чому вона обрала її, але разом з тим навряд чи колись почне сумніватись у значимості цього предмету. Нам би не хотілося, щоб “значимість” плутали не лише з потрібністю, а й такими поняттями, як “важливість”. Слово “важливість” несе в собі певне навантаження необхідного, можна навіть сказати, що це певний ступінь “потрібності”. Звісно, що слово “важливість” більш близьке до “значимість”, але знову ж таки не тотожне останньому. Ми вже досить близько підійшли до слова “значимість” і мали б його вже чітко визначити відносно філософії, але ми лише парадоксально, але не абсурдно, зазначимо, що не знаємо, що є “значимість філософії”, і все, що ми можемо – це лише відсікати те, що не можна включити в обсяг поняття “значимість”. Дар’я ГЕРАСИМЕНКО, переможниця конкурсу, студентка ІІІ курсу Інституту філософської освіти і науки Новітні освітні проекти Ювілей Т Е Л Е В І З І Й Н І П РО Б И Телеакадемія – школа телевізійної майстерності Першого національного телеканалу та НПУ імені М. П. Драгоманова, єдина в Україні, де слухачі готу� ють і забезпечують ефір програми. Коли нам запропонували взяти участь у такому грандіоз� ному проекті, ми були геть розгублені та не впевнені у своїх силах. Здавалося, що ми, студенти педуніверситету, не зможе� мо належним чином конкурувати з профільними у екранних мистецтвах вузами. Однак сподівання людей, які нас запроси� ли “пограти в телебачення”, ми виправдали, чому підтверджен� ням є і лист�подяка, котрий прийшов на ім’я ректора від керів� ництва Першого національного, і кращі рейтинги наших випу� сків. Та про все по порядку. З першого вересня 2010 року кож� ної середи ми заповнюємо годину ефірного часу студентським інтелектуальним ток�шоу. Це студенти різних інститутів – Інституту розвитку дитини, іноземної філології, політології і права, природничо�географічної освіти, фізико�математичної освіти і науки, але найбільш активними є студенти Інституту української філології, за яким і закріплена кафедра журналі� ГРУДЕНЬ 2010 На нашу думку, більшість видатних філософів не потребувала філософії, але попри це вони будували свої філософські системи. Що б сталося, якби ми не знали, що Спіноза бачив світ, складений з однієї субстанції, двох атрибутів та купи модусів, або якби ми не знали, що Кант вважав головним для людини не досягнення щастя, а досягнення стану, коли людина може бути гідною щастя? Невже людина не змогла б жити без цього всього? Звісно, що кожен зміг би жити без знання цих моментів. Але всі ми прекрасно розуміємо, що коли щось вже має для нас “значення”, то воно стає частиною нашого життя і ми ніколи не питаємо, навіщо нам це потрібно, ми просто кажемо, що це має значення для нас. Навіщо ти вивчаєш те, що казав Бекон та Гайдеггер? Людина, яка любить філософію (а любов до філософії розуміється лише через значимість останньої), відповість, що вона це робить, щоб краще розуміти філософію. І коли її спитають, а навіщо їй розуміти краще філософію, хтось почне намагатись знайти об’єктивне пояснення, чого зробити неможливо, а хтось вчинить абсолютно вірно і скаже: “бо це важливо для мене”. Незрячій людині важко уявити, яке прекрасне сонце на світанку, так само і про “значимість” філософії важко що-небудь розповідати людині, для якої філософія абсолютно не має цінності. Тому питання “навіщо потрібна філософія у XXI столітті?” не потребує відповіді для людини, для якої вона щось “значить”. Не слід принижувати філософію до того рівня, коли намагаються вивести її функції (світоглядна, пізнавальна, освітня і т.д.), слід просто берегти філософію у своєму серці і крокувати сміливо назустріч життю, а тим, хто запитає: “Нащо тобі потрібна філософія?”, рішуче відповідати: “якщо ти не вмієш літати, не намагайся зламати мені крила”… стики. Чотири юні журналісти спільно з операторами і за допомоги кураторів проекту на кожен випуск готують відеоза� мальовки на дискусійні теми, озвучення яких і обговорення відбувається прямо в ефірі. Ми запрошуємо на кожну програ� му незалежного експерта, авторитетну особистість. Також наші постійні гості – музиканти Інституту мистецтв нашого університету та члени команди КВН “Збірна Драгоманова”. Серед гостей були також директор Центру культури і мистецтв НПУ Ірина Савченко, професор Василь Федоришин та інші. Перед молодими людьми завжди відкриті будь�які двері, і це наша найбільша перевага. Тому ми піднімаємо на розгляд актуальні питання, часто болючі, інколи просто неприємні, а почасти й глобальні, та це не означає, що ми не вміємо весели� тися і жартувати. Маємо все ж власний ідейний почерк у створенні оповід� них сюжетів. Це щось проміжне, якщо порівнювати з аналітич� ною програмою і новинами – і за обсягом, і за актуальністю явища чи за гостротою поставленої проблеми. Звісно, навряд чи ми зможемо таким чином щось змінити, допомогти комусь. Однак нині ми ставку робимо на себе як на майбутніх спеціалістів у своїй професії, як творців свого май� бутнього. Корисно відчути себе у ролі і організатора, й уча� сника виробництва. Для цього треба розвивати відповідаль� ність, пунктуальність, компетентність, наполегливість, кон� тактність, працювати над власним мисленням і мовленням і постійно бути у ідейному пошукові. Ми як непрофесіонали маємо право на помилки, і робимо їх дійсно немало. Але якщо у людини є мотивація до роботи, вона переборе всі труднощі на шляху і буде розвиватися. Від� стоюючи, по суті, честь свого університету, ми мусимо бути не просто відповідні. Ми маємо перевершувати себе, як кожна порядна творча особистість. ÌÓÇÈ×ÍÀ ÃÎÐIJÑÒÜ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ÄÐÀÃÎÌÀÍÎÂÑÜÊÈÉ óí³âåðñèòåò ðàäèé â³òàòè ç þâ³ëåºì æ³íî÷èé õîð “Ïàâàíà” òà éîãî íåçð³âíÿííîãî õóäîæíüîãî êåð³âíèêà é äèðèãåíòà Ëþäìèëó Àíàòî볿âíó Áàéäó. Áàæàºìî óñüîìó êîëåêòèâó ïîäàëüøèõ òâîð÷èõ çëåò³â, íàñíàãè, äîâãèõ ðîê³â ïë³äíîãî æèòòÿ! ϳä òâîð÷èì êåð³âíèöòâîì çàñëóæåíîãî ä³ÿ÷à ìèñòåöòâ Óêðà¿íè, ëàóðåàòà ïðå쳿 ³ìåí³ Ì. Ëèñåíêà, ïðîôåñîðà Ëþäìèëè Àíàòî볿âíè Áàéäè æ³íî÷èé õîð “Ïàâàíà” íåîäíîðàçîâî çäîáóâàâ ïî÷åñíå çâàííÿ ëàóðåàòà âñåóêðà¿íñüêèõ òà ì³æíàðîäíèõ ôåñòèâàë³â, êîíêóðñ³â ñó÷àñíî¿ òà ñòàðîâèííî¿ óêðà¿íñüêî¿ ìóçèêè. Ñåðåä ÿñêðàâèõ çâåðøåíü õîðîâîãî êîëåêòèâó âàðòî çãàäàòè ôåñòèâàë³ “Êè¿â – Ìþç³ê – Ôåñò”, “Ìóçè÷í³ ïðåì’ºðè ðîêó”, “Çîëîòîâåðõèé Êè¿â” òà áåçë³÷ ³íøèõ ìèñòåöüêèõ çàõîä³â ñòîëèö³ é óí³âåðñèòåòó. Ірина МОРОЗ Фото автора 3 �Ювілей Виховання ϳñíÿ – “×óìàöüêèìè øëÿõàìè” БОГОМ ЖІНЦІ послано велике щастя бути дру� жиною, матір’ю, робити життя красивішим, світлим, дарувати людям солов’їний голос, який є одним із основних джерел волевиявлення душі, висловленням найрізноманітніших думок, сподівань, характерний багатством інтонаційних відтінків, що розкриває вну� трішній душевний стан людини, власти� вий щирій народній мелодії, робить з неї могутній засіб пра� вдивого художнього відображення дій� сності. Серед таких богом посланих жінок ми пишаємося солісткою ансамблю української пісні “Чумацький шлях”, кандидатом історич� них наук, доцентом Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова Ніною Загребельною. Володіючи чудо� вим вокальним голо� сом, наділеним потужним соковитим тембром, найвагомішим для виконання українських народних пісень, Ніна Загребельна понад 20 років подорожує з “Чумацьким шляхом” країнами близько� го і далекого зарубіжжя з виконанням численних народних пісень. У складі групи артистів співала в Чехословаччині, Румунії, Німеччині, Австрії. Ніна Загребельна – лауреат Міжнародних пісенних фоль� клорних фестивалів в містах Зволін (Чехословаччи� на), Авіньон (Франція) – Карлові Вари (Чехія), Ваві� лон (Ірак) та інших. У складі ансамблю “Чумацький шлях” вона бере участь в численних концертних програмах Києва та багатьох міст України. Її пісня черпає зі скарбниці мелосу українського народу лірико�розповідний характер співу, наповнюю� чи його високою поетичною образністю, глибоким народним ліризмом, особливим піднесенням, віртуоз� ністю, багатством мелодичних прикрас. Її спів спов� нює серця слухачів радістю і гордістю за талановитий український народ, уславлює його героїку, підносить до високого рівня художньої досконалості. Її високо� художнє виконання доступне масовому слухачеві, вер� шину якого становить український народ. У розмові з Ніною Загребельною прозвучали її слова: “Відтоді, як свідомо пам’ятаю себе, можу сказа� ти, що завжди любила і люблю землю, на якій народи� лася і виросла, та українську пісню. Любов до неї – це найдорожчий спадок, який маю від батьків і хочу передати його своєму синові. Може тому серед тисячі життєвих шляхів обрала собі пісенну сте� жину. Пісня – це крила мої, на яких пливу по життю, підні� маюсь над буден� щиною, досягаю омріяної висоти, багатію душею, знаходжу друзів. Якщо я бачу сльози слухачів у залі, то я не даремно вийшла на сцену”. Важливою життєвою стежиною постала педагогічна робота із сту� дентами Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова. Ніна Загребельна має понад 50 наукових праць з історичної тематики, також вона є автором навчально� методичних посібників для вчителів шкіл та студентів, підручників з історії України. За виконавську май� стерність Ніна Загребельна нагороджена медаллю лау� реата Всесоюзного огляду художньої творчості; дипло� мом І ступеня Всеукраїнського огляду народної твор� чості; подякою Міністерства освіти і науки України; Орденом Святого Рівноапостольного князя Володи� мира Великого ІІІ ступеня; званням “Відмінник освіти України” та багатьма іншими відзнаками. У виповнені Ваші п’ятдесят літ ми бажаємо Вам пісенних творчих злетів, педагогічної наснаги, сімей� ного благополуччя, здоров’я. ÌÓÇÈ×ÍÀ ÑÏÀÄÙÈÍÀ 13 грудня 2010 року в Національному будинку органної музи� ки відбувся V концерт лекторій “Михайло Вербицький у музич ній спадщині”, присвячений 20�й річниці з Дня незалежності Укра� їни. Феєричний вечір органної музики та співу слухачам подарували організатори заходу – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Національний педагогічний університет імені М. П. Дра� гоманова, за підтримки ректора В. П. Андрущенка та директора Інституту мистецтв А. Т. Авдієвського. Усі бажаючі змогли отримати естетичну насолоду від майстерно� го виконання творів М. Вербицького, Й.�С. Баха, В.�А. Моцарта, Б. Хесфорда під професійним керівництвом автора мистецького про� екту В. Федоришина, диригента М. Михаця та режисера�поста� новника З. Корінця. Українські, італійські, німецькі та польські музиканти й хористи не лише наповнили музикою концертний зал, вони подарували присутнім частинку світла, натхнення, чого так часто не вистачає в похмурі зимові дні. Микола КОТ, кандидат педагогічних наук, доцент Свято спортивної слави 10 грудня 2010 року в спортивному комплексі Драгомановського університету проходило свято спортивної слави. Завдяки підтримці ректора університету В. П. Андрущенка, а також ініціативі ентузіастів Інституту фізичного виховання і спорту, для НПУ ім. М. П. Драгоманова уже стало традицією проведення низки спортивних заходів: кубок ректора з міні-футболу, пробіг заради миру, свято спортивної слави тощо. Приємним сюрпризом для гостей свята стали вражаючі показові виступи вихованців Інституту фізичного виховання та спорту. У рамках заходу відбулось нагородження студентів у номінаціях за найкращі спортивні досягнення. Як зауважив голова спорткомплексу “Олімп” О. П. Питомець, в університеті створені всі умови для повноцінного фізичного розвитку молоді, розкриття її потенціалу. Наполеглива праця і сприятливе середовище не змусять довго чекати на результати. Судіть самі! · Збірна жіноча команда з міні%футболу “Біличанка%НПУ” – переможець чемпіонату України, Кубка України та міжнародних змагань. · Збірна чоловіча команда з міні%футболу – переможець змагань з футболу “Українсько-Польського турніру університетських команд 2010–2012”; · В. Комар – призер чемпіонатів світу та чемпіон Європи з боротьби на поясах “Алиш”; · К. Сорокотяга – чемпіон світу з боротьби на поясах “Алиш” 2009 року, призер чемпіонату світу 2010 року, заслужений майстер спорту України з боротьби на поясах; · К. Коптєв – чемпіон Європи та срібний призер Всесвітніх ігор в Пекіні з боротьби “Алиш”; · А. Куник – чемпіон Європи та призер чемпіону світу з боротьби “Алиш”; · І. Приходько – чемпіонка Європи та чемпіон світу з боротьби “Алиш”; · Ю. Сірий – призер чемпіону Європи та світу з боротьби “Алиш”; · О. Жуков – ІІІ місце у відкритому чемпіонаті м. Києва з дзюдо; · В. Бабкіна – І місце в чемпіонаті м. Києва серед ВНЗ з дзюдо; · Н. Гацанюк – І місце фіналу Кубка України з кікбоксингу; · Д. Бесідовська, В. Поліщук, Н. Зотько, К. Лавро% ва, Б. Жураківський, Б. Біліченко, А. Жижин, О. Стозуб, В. Литвиненко, С. Свириденко – ІІІ комадне місце у змаганнях з ігрового багатоборства серед ВНЗ Шевченківського району м. Києва. Успіх вихованців НПУ ім. М. П. Драгоманова просто вражаючий! Як зазначив ректор В. П. Андрущенко, “ми, драгомановці, завжди намагаємося підтримувати високий національний дух, дух звитяги”. Віримо, що наступні перемоги вже не за горами! Фото Ірини МОРОЗ ПЕРЕМОГА ВИКЛАДАЧІВ 10�11 грудня 2010 року в НПУ імені М. П. Драгоманова проходив футбольний турнір серед чоловічих команд професорсько�викладаць� кого складу чотирьох університетів: Харківський національний універ� ситет радіоелектроніки (м. Харків), Прикарпатський національний університет імені Стефаника (м. Івано�Франківськ), Полтавський педагогічний університет імені Короленка (м. Полтава) і НПУ імені М. П. Драгоманова. Перше місце в турнірі виборола команда НПУ імені М. П. Драгоманова, за яку виступали: А. П. Кудін (капітан коман� ди), Б. І. Андрусишин, О. В. Тимошенко, С. Г. Цибін, Р. М. Мішаров� ський, О. П. Питомець, Г. В. Жабєєв, О. В. Колок, М. В. Тимчик. Юлія ЗАПОРОЖЧЕНКО Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ГРУДЕНЬ 2010 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2010 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1610) (грудень 2010 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 6 (1610) (грудень 2010 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2010. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/170 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/84b28bbc9073e7e6b46ec189128c1ab2.pdf 531ebdd28af49126525c6888b853e1af Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/12">Педагогічні кадри. 2010 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1609) ЛИСТОПАД 2010 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА МИСТЕЦЬКЕ ЗВЕРШЕННЯ ДРАГОМАНОВЦІВ В ІТАЛІЇ РЕКТОРАТ Національного педагогічного універси � тету імені М. П. Дра го ма но ва привітав з перемогою студентів Інституту мистецтв, що у жовтні цього року взяли участь у ХХ Між на родно му конкурсі�фестивалі баянно�акордеонного виконавського мистецтва “Pre � mio della citta Lanciano”, що відбувся в італійському місті Ланчіано. Конкурс зібрав під свої знамена більш ніж 300 відо� мих, знаних у всьому музичному світі майстрів та молодих виконавців із Італії, Німеччини, Великої Брита � нії, Фінляндії, Португалії, Китаю, Чехії, Литви, Росії та інших країн. До складу української делегації, що нараховувала 36 виконавців, увійшли троє виконавців Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгома но ва. Рішенням інтернаціонального журі конкурсу їх виступ оцінено наступним чином: – волода рем Гран�прі визнано Дениса Тилько (клас професора А. А. Семеш ка); – лауреатом першої премії став Максим Грузинський (клас професора А. А. Семеш ка); – третьої премії удостоєна Анна Деркач (клас старшого викладача В. І. Скрип чен ка). Щиро вітаємо лауреатів Ланчіано, їх наставників та батьків! ВІДКРИТО НОВИЙ НАВЧАЛЬНО�АУДИТОРНИЙ КОМПЛЕКС ДНЯМИ в Драгомановському університеті відбулось введення в експлуатацію нових аудиторій (15 аудито� рій загальною площею близько 350 кв. м.), підготовлених у результаті надбудови над четвертим поверхом цен� трального корпусу. В аудиторіях будуть проводитись заняття слухачів новоствореного Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації. Як підкреслив ректор університету академік В. П. Андрущенко, епоха інформаційних революцій вимагає періо� дичного оновлен� ня раніше здобутих знань, навчання впродовж життя, ово� лодіння майстерністю навчатися самостійно. У підготовці вчителя цей сегмент має зайняти гідне місце. Університет має готувати до нього майбутніх педагогів, а також допо� магати учителям старшого віку в засвоюванні новітніх знань і професій, здобути і використати можливість підви� щення власної компетентності, конкурентоздатності, досягнення успіху. gazeta@npu.edu.ua Ви можете надіслати матеріали, світлини, коментарі та пропозиції на електронну скриньку газети “Педагогічні кадри”. Про заходи вашого навчального підрозділу, переможців та лауреатів різних конкурсів, творчість студентів і викладачів повинен дізнатись весь університет! ВІТАЄМО!!! Колектив студентів, виклада� чів та співробітників Національ� ного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова сердечно вітає із обранням в ака� деміки Національної академії педагогічних наук України доктора педагогічних наук, професора Глузмана Олександра Володимировича та доктора фізико�математичних наук, професора Шута Миколу Івановича. Із обранням у члени�кореспонденти Національної ака� демії педагогічних наук України вітаємо – доктора філо� софських наук професора Бондаренка Віктора Дмитро� вича, доктора педагогічних наук професора Падалку Олега Семеновича та доктора філософських наук про� фесора Суліму Євгена Миколайовича. Зичимо Вам нових досягнень, успіхів та перемог, козацького здоров’я, невичерпної енергії, всіляких гараз� дів. Нехай примножуються Ваші здобутки на благо про� цвітання нашої України! історія подія слово першокурсника Вшанування пам ’ яті студентів Європейська молодь за світ... Університет – школа життя стор. 2 стор. 3 стор. 4 �Студентські ініціативи Ювілей Вітаємо з 20�річчям!!! КОЛЕКТИВ університету щиро вітає кафедру істо� рії України Інститу� ту історичної освіти з її 20�річчям! У переддень незалежності нашої держави кафедра стала першою в Україні кафедрою історії України у вітчизняних педа� гогічних вишах. З того часу вона пройшла славний шлях розвитку і самовідданого служіння Вітчизні. Кафедра зіграла вирішальну роль у переході інших кафедр на викладання історії України з національних позицій і нових методологічних підходів. Програми, підручники і посібники чле� нів кафедри стали своєрідним дороговказом для більшості викладачів�українознавців, які бажали працювати на благо України. Кафедра підготувала сотні й сотні фахівців з історії України, які в різних сфе� рах діяльності примножують славу нашого уні� верситету. Широко знана кафедра і своєю позицією у поши� ренні історичної правди в нашому суспільстві. Знач� ний резонанс серед громадськості мали проведені кафе� дрою конференції про Богдана Хмель� ницького, добу гетьмана Івана Мазепи, місце Києва як сто� лиці давньоруської держави у слов’янсько� му світі. Бажаємо колективу подальших успіхів у підготовці висококваліфікованих фахів� ців�істориків, справжніх українських патріотів, готових до самовідданої праці в ім’я майбутнього України. Колектив університету ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ СТУДЕНТІВ 17#го листопада 2010 року ми святкуємо Міжнародний день сту� дента. Цього дня відбулося вшанування загиблих і репресованих студентів. Місцем проведення вшанування обрано Посольство Чехії в Україні як символ студентських повстань проти окупантів у Празі 1939 року. Ініціатор акції – Студентська рада університету. Для тих, хто звик святкувати День студента у клубах і пабах, слід нагадати, що це свято встановлене на згадку про чеських студентів�па� тріотів, розстрі� ляних гітлерівця� ми 17 листопада 1939 року. Тоді багато керівників Союзу студентів Чехословаччини були заарештовані німецько�фашистською окупаційною владою й розстріляні. Більше тисячі студентів і викладачів ВНЗ відправлені до концтаборів, а ВНЗ закриті. Драгомановські студенти зібра� лись біля центрального корпусу уні� верситету і дружньою громадою вирушили до посольства – Згадуючи сумні події цього дня, студенти нашого університету вшанують пам’ять своїх “колег”. Хочеться сподіватися, що студенти інших вузів також підтримають цю акцію, адже це день солідарності студентів ВНЗ всіх країн світу, – розповідає заступник голови Студентської ради Дмитро Стретович. Прес�центр університету ²ñòîòíèé êðîê äî ðîçâèòêó ïðàêòè÷íî¿ þðèäè÷íî¿ îñâ³òè СУЧАСНА освіта має гаранту� вати випускнику�правнику його конкурентоспроможність у профе� сійній сфері; конкуренція випу� скників вищих навчальних закладів на ринку праці зумовлює підви� щення вимог до їхньої кваліфіка� ції, знань та практичних навичок. Саме тому освітня діяльність у вищій школі дедалі більше орієнту� ється на практичну підготовку сту� дентів; практичній складовій відво� диться особлива увага під час скла� дання навчальних планів, розробки робочих навчальних програм, організації аудиторних занять. Відповідно пріоритетними в системі сучасної вищої юридичної освіти стають інтерактивні методи� ки навчання. Вони передбачають співпрацю викладачів зі студента� ми, де викладач виступає в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу, учасники спільно моделюють ситуації, вирі� шують проблеми, обмінюються інформацією, оцінюють результа� ти, аналізують моделі поведінки. Саме з метою активізації нав� чального процесу, запровадження сучасних технологій навчання у вигляді ділових ігор в Інституті політології та права створено нав� чально�методичну лабораторію “Зал судових засідань” – модель реального залу, в якому прово� дяться засідання суду з розгляду цивільних, господарських, адміні� стративних, кримінальних справ. Його головне призначення – про� ведення семінарських, практичних занять у формі рольових ігор, імі� тації судового засідання, моделю� вання ситуацій. Зал може бути ефективно використано для прове� дення імітаційних занять з цивіль� ного, господарського, адміністра� тивного та кримінального процесу. Організація таких занять дозво� лить студентам зануритися в модель реальної життєвої ситуації, побачити і продемонструвати, як саме норми права застосовуються на практиці, здобути конкретні навички практичної діяльності. Зокрема студенти в змозі побачити і безпосередньо взяти участь у таких практичних видах діяльно� сті, як підготовче засідання суду, розгляд цивільного (господарсько� го, третейського) спору або адміні� стративної чи кримінальної справи по суті, дослідження доказів у суді, зокрема й допит свідків, пода� ча клопотань і заяв, судові дебати, оголошення судового рішення (ухвали, постанови, вироку), роз� гляд справи в апеляційній чи каса� ційній інстанції тощо. Проведення таких занять забезпечуватиме зміцнення знань та набуття навичок їх практичного застосування також з таких дисци� плін, як цивільне право, господар� ське право, фінансове, трудове, земельне, сімейне, адміністратив� не, конституційне, кримінальне право. Мистецька компонента Основною метою занять в залі судових засідань є набуття студен� тами�юристами навичок роботи з нормативно�правовими актами, юридичними документами, спілку� вання з людьми тощо в умовах, що наближені до типових ситуацій їхньої майбутньої професійної діяльності. Організація таких занять виконує низку функцій. По�перше, сприяє формуванню таких прак� тичних навичок студентів, як пошук, правильне тлумачення і застосування положень законо� давства; складання документів правового характеру; надання ква� ліфікованих юридичних висновків; юридично правильна кваліфікація фактів та обставин; прийняття пра� вових рішень та вчинення інших юридичних дій відповідно до зако� ну; визначення адекватної міри від� повідальності; застосовування необхідних заходів щодо відно� влення порушених прав особи; здійснення юридичної експертизи нормативно�правових та індивіду� альних правових актів тощо. По� друге, забезпечує формування основних комунікативних навичок фахівця: планування діяльності, управління часом; робота з право� вими базами даних; постановка питань; аргументація позиції; публічні виступи; встановлення та підтримка контактів; використання різних мов і техніки спілкування тощо. По�третє, ділова гра допома� ВИСТАВКА КАРТИН ЗА ІНІЦІАТИВИ ректора НПУ імені М. П. Драгомано� ва академіка Віктора Андрущенка у центральному корпусі університету відкрито експозицію картин, які було розміщено за підтримки народного депутата Укра� їни Петра Ющенка. Професорсько�викладацький склад та студент� ство Національного педагогічного університету крас� но дякують ректорові та меценату за надану можли� вість ознайомитись з творами художнього мистецтва під час навчання. 2 гає студентам наочно побачити прогалини у власних знаннях з пев� ної дисципліни й відповідно моти� вує до роботи по здобуттю нових знань. По�четверте, вона дозволяє задіяти не лише інтелект, розум студента, але і його емоції, вольові якості, характер, тобто виявляти себе як цілісну особистість, що врешті підвищує ефективність нав� чання. Проведення занять у формі ділової гри також сприяє розвитку навичок критичного мислення, від� працюванню різноманітних варіан� тів поведінки у проблемних ситуа� ціях, набуттю досвіду спостере� ження та коментування, демон� страції навичок, демонстрації типових помилок, діагностиці та оцінюванню ефективності навчан� ня. Студенти – учасники ділової гри здійснюють самооцінку, спо� стерігають за діями своїх колег, коментують їх з юридичної точки зору. Своє значення в цьому віді� грає моделювання типових поми� лок, які у подальшому коментують� ся й оцінюються студентами. Зав� дяки цьому вони набувають також досвіду конструктивної коректної критики, спілкування у складних ситуаціях і, як наслідок, через нав� чання інших досягають найвищого ефекту самонавчання. Виконуючи ті чи інші ролі, сту� денти формують і демонструють власні навички, напрацьовують індивідуальну манеру професійної поведінки. При цьому вони викори� стовують відомий їм досвід з нав� чальної та наукової літератури, досвід, одержаний в процесі орга� нізації інших видів навчальних занять. Загальною ж метою ділової гри у “Залі судових засідань” є формування і демонстрація алго� ритму поведінки в типових ситуа� ціях у професійній діяльності юри� ста. Завдяки рольовим іграм здій� снюється контроль за опануванням навчальним матеріалом, виявля� ються прогалини у знаннях, визна� чаються способи їх самостійного поповнення студентами, планують� ся напрями індивідуально�кон� сультативної роботи викладача. Отже відкриття “Залу судових засідань” в Інституті політології та права стало істотним кроком впе� ред на шляху сучасних реформ вищої освіти в НПУ імені М. П. Драгоманова у світлі імпле� ментації в навчальний процес положень Болонської декларації, підвищення якості юридичної осві� ти, зростання конкурентоздатно� сті наших випускників та зміцнення авторитету нашого університету в системі вищої освіти України. Світлана ШИМОН, завідувачка кафедри цивільного та кримінального права Літературна студія запрошує всіх, хто відчуває в собі талант, окриленість духу і нестримне бажання осідлати його величність “Слово”. Запрошуємо щочетверга о 12:30 в гуманітарний корпус (аудиторія 8�4) на засідання університетської літературної студії. Керівник – відомий український поет, академік, народний артист України Андрій Демиденко. ЛИСТОПАД 2010 �Студентське самоврядування Діалог культур СТУ ДЕНТСЬКА РАДА НПУ ПРОВЕЛА УКРАЇНО�ГРУЗИНСЬКИЙ САМІТ З 8 по 14 листопада делегація викладачів та студентів Драгоманов� ського університету брала участь у Міжнародній економічній школі у філії університету в Празі. У вільний час організатори запропонували уча� сникам школи екскурсії старим містом та до Карлових Вар. Несподіваним, але приємним сюрпризом стала можливість поїхати до Відня та здійснити прогулянку центральними вулицями міста, відвіда� ти музей сучасного мистецтва, скуштувати каву по�віденські та смачний штрудель. 11�15 жовтня проходив Студентський україно� грузинський саміт з питань становлення студентсь� кого самоврядування на пострадянському просторі у сучасних геополітичних умовах. Організатор саміту – Студентська Рада НПУ імені М. П. Драгоманова. У рамках проекту відбулись робочі зустрічі пред� ставників студентського самоврядування Сухумсько� го державного університету (Тбілісі, Грузія) зі Сту� дентськими Радами Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України “КПІ”, Національного авіаційного університету. Також делегати мали спільні засідання із Українською Асоціацією Студентського Самоврядування, Всеукра� їнською Студентською Радою при МОН України тощо. 13 жовтня у конференц�залі Посольства Грузії в Україні за участі Посла Григола Катамадзе учасники саміту підписали “Меморандум про співпрацю”. За словами Голови Студентської Ради НПУ імені М. П. Драгоманова Миколи Давидюка, документ під� писали з метою зміцнення партнерських взаємовідно� син та підтримки постійного діалогу між Україною та Грузією. “Наші університети домовилися проводити постійні зустрічі для обговорення стану та динаміки розвитку студентського самоврядування у наших краї� нах, – розповідає Микола. – Окрім того, ми плануємо реалізовувати спільні проекти, адже міжнародна спів� праця є важливою для розвитку університету”. Григорій Бліадзе, президент студентського само� врядування Сухумського державного університету, також наголосив на важливості україно�грузинської співпраці і підкреслив, що Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова є надійним партнером у цій справі. Дмитро СТРЕТОВИЧ, заступник голови Студентської Ради ЄВРОПЕЙСЬКА МОЛОДЬ ЗА СВІТ БЕЗ НАСИЛЛЯ «Хто не пам’ятає свого минулого, той приречений пережити його ще раз» В ОСТАННІ роки в усіх країнах ми спостеріга� ємо за багатьма проявами расизму, антисемітизму та дискримінації, які призводять до насильства. Дедалі більше виправданими стають ізоляція та вороже ста� влення до того, кого вважають чужим через те, що він бідний, іноземець або сповідує іншу віру. Такі явища примушують зупинитися та замислитися. У вересні викладачі та студен� ти Інституту соціальної роботи та управління Національного уні� верситету ім. М. П. Драгоманова як представники України, а також молоді люди з Чехії, Угорщини, Румунії, Росії, Словаччини, Італії, Німеччини, Грузії (понад 600 осіб) зібралися у Кракові. Понад тися� чу молодих людей – студентів вузів та учнів старших класів – з різних країн Східної Європи брали участь у “паломництві” до Аушвіца в рамках другого міжна� родного конгресу “Європейська молодь за світ без насильства”, щоб сказати, разом об’єднавшись в одному з найбільш промовистих в історії Європи місці – Освенцімі: “ні” расизму, антисемітизму, антициганізму, які мають місце і в наш час. ЛИСТОПАД 2010 ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТЕЖКАМИ Готуючись відвідати польський концтабір в Ауш� віц�Біркенау (польською Освенцім�Бжезінка), ми розуміли, ця поїздка для нас дасть можливість здій� снити переоцінку власного життя, адже тільки повер� нувшись до витоків великого зла, його коріння можна зрозуміти, яким чином понад 65 років тому расизм, ксенофобія та антисемітизм змогли стати основою для реальної політичної програми під час Другої сві� тової війни 1941–1945 рр., реалізація якої зустріла на своєму шляху незначні перепони. Ми хотіли глибше зрозуміти трагедію, яка від� булася в Аушвіц�Біркенау (польському Освенцімі), а також навчитися змінювати наші ідеї та почуття. Тому що існує потреба у побудові бар’єра насиль� ству, який ми можемо збудувати в нашому розумі і серцях. Ми кажемо “ні” расизму та антисемітизму, дискримінації та насильству, щоб ніколи наші ідеї, ворожа поведінка – ці жести щоденної зневаги не стали іскрою для розпалу вогню ненависті, який в будь�який момент може поглинути суспільство. Ми здійснили цей особистий шлях пліч�о�пліч. Нас багато і ми різні, з різних країн, але ми зібрали� ся на конгресі всі разом, щоб довести – можна жити в мирі, можна будувати світ без конфліктів, в якому знайдеться місце для всіх. Ми залишали Краків з вірою в те, що за будь�яких умов перемо� же повага до гідності кожної людини, право кожної людини на вільний пошук істини та право кожного на умови гідного людини життя. Ми хочемо пам’ятати! Хочемо пам’ятати, але для того, щоб коли� небудь в черговий раз зло не запа� нувало, як це сталося для мільйо� нів невинних жертв нацизму… Щодня світ кидає нам виклик вибору шляху, що змінює не лише нас, а ще й тих, хто поруч. Що робимо сьогодні – те чекає на нас завтра! Дана ГОДЛЕВСЬКА, кандидат педагогічних наук Про спілкування у неформальних умовах та європейський устрій життя приємно нагадують пам’ятні фотографії та пережиті емоції. Такі поїздки розширюють світогляд студентів, сприяють додатковому осми� сленню переваги євроінтеграції України в сфері освіти та яскраво демон� струють необхідність академічної мобільності студентства загалом. Юлія НЕЧИПОРЕНКО, відділ міжнародного співробітництва Прес,центр інформує Міжнародний досвід 30 ЛИСТОПАДА – 1 ГРУДНЯ 2010 року в Національному педа� гогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбувся міжнарод� ний семінар на тему “Використання інформаційних технологій у розвитку міжкультурних комунікативних навичок учнів при викла� данні історії”. У ролі організаторів семінару виступили Рада Європи, Міністерство освіти і науки України, Інститут історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова та Всеукраїнська Спілка викладачів суспіль� них дисциплін та громадянської освіти. У заході взяли участь експер� ти Ради Європи, представники Міністерства освіти і науки України, керівники освітніх закладів, викладачі провідних педагогічних універ� ситетів, вчені�педагоги, методисти, вчителі. Семінар проводився у рамках програми, що реалізується Радою Європи та Європейським Союзом – “Заохочення культури прав люди� ни в Україні та Південному Кавказі”, і мав на меті ознайомити присут� ніх з європейським та вітчизняним досвідом підготовки вчителів істо� рії до використання ІКТ, проаналізувати сприятливість впливу інфор� маційних технологій на розвиток міжкультурних комунікативних навичок учнів, спільними зусиллями визначити шляхи опанування учнями навичок, необхідних для самостійної роботи з ІКТ та ін. Вирі� шення зазначених питань сприятиме формуванню якостей конкурен� тоспроможного фахівця та вихованню інформаційної культури май� бутніх учителів, що набуває особливої актуальності в сучасному інформаційному суспільстві. Гордість університету КОЛЕКТИВ Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова пишається випускником університету Субо� тенком Дмитром Анатолійовичем, який здобув почесне звання лауре� ата І премії на V Міжнародному конкурсі “Учитель музики ХХІ ст.” імені Д. Б. Кабалевського. Конкурс відбувся 24�25 листопада 2010 року на базі Російського державного педагогічного університету імені О. І. Герцена (м. Санкт�Петербург). У своїй презентації на тему “Народна пісня в українській сучасній естрадній музиці” Д. А. Суботенко показав усю красу і неповторність народної пісні – потужного засобу виховання й духовного збагачення людської душі. Колектив студентів, викладачів та співробітників вітає перемож� ця, бажає йому плідного професійного шляху, подальших творчих зле� тів і надалі з гідністю нести почесне ім’я випускника Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова! 3 �Нагальні роздуми Слово першокурсника ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ про те, що змінило світ. Війни, повстання, великі історії кохання, соціальні мережі змі� нили світ. За сучасни� ми мірками сім років – це вже дійсно істо� рія, елементи драми ми також знаходимо у фільмі: у завер� шальній сцені хло� пець, за словами журналістки Лідії Маслової, “з’яв� ляється полоне� ним Інтернету, що залипнув на одній�єдиній сторінці – на тій сторінці його минулого реального життя, яку йому давно слід було б перегорнути”. Соціальні мережі подібні на Троянського коня, який виглядає по одному, а всередині несе з собою інше. Соціальні мережі спочатку пропонували пошук однокласників та спілку� вання, сьогодні вони перетворились у середо� вище для постійного перебування. На сайті можна спілкуватись та навіть вчитись, вони перетворились на гарний пошуковий сервер, де можна віднайти корисну і рідкісну інформа� цію доступним та швидким чином. Журналіст Пітер Треверс відзначив акту� альність для нинішнього покоління того, що завершує фільм, а саме “образ самотнього Марка, який сидить перед мерехтливим екра� ном і прикидається, ніби не самотній”. Дані роздуми є незвичними для освітянсь� кої галузі, але вони показують нові виклики, які виникають перед нами та сприяють переосми� сленню багатьох феноменів, акцентуванню уваги на нових тенденціях, що впливають на культуру та суспільство, а значить, і студентсь� ку молодь. ВОСЕНИ цього року від# булась пре# м’єра кіно# стрічки, яка захопила увагу більшості сту# дентів. Це не дивно, адже більша частина молоді зареєс# трована в Інтер# нет#мережах, де можна спілкува# тись, знайомитись і навіть вчитись. “Соціальна мережа” – фільм 2010 року, з приводу якого професійні критики англомовного світу винесли стовід� сотково позитивний вердикт. Нашу увагу привертає не лише прем’єра фільму, а й те, що жанр фільму був сформульо� ваний як “історична драма”. Зазвичай в істо� ричній драмі йдеться про життя й діяльність державних діячів, полководців та інших істо� ричних осіб, наприклад “Володимир” Феофана Прокоповича, “Йосип Патріарх” Лаврентія Горки, у кінематографі це безперечно “Гладі� атор”, “Троя”, “Адмірал”, “Хоробре серце”, “Страсті Христові” тощо. Про що ж розповідає “Соціальна мережа”? У 2003 році у студента Гарвардського універси� тету Марка Цукерберґа народжується ідея створення сайту, що дозволяє сформувати рейтинг студенток. Це відбувається одразу після того, як його залишила дівчина. Так з часом з’являється сайт “Facebook”, який впро� вадив у світ соціальні мережі, які спрямовані на побудову співтовариств в Інтернеті для людей зі схожими інтересами і діяльністю. Якщо раніше історичною драмою були фільми, що розповідали про війну, історії роз� риву між поколіннями, конфлікти між різними прошарками населення, то сьогодні, як бачи� мо, це може бути історія студента, який сім років тому створив сайт. Незмінне одне: вони Тетяна ВАКУЛЕНКО, студентка І курсу ВИЩЕ, ТОЧНІШЕ, БИСТРІШЕ НАШ УНІВЕРСИТЕТ багатий на наукові, творчі та спортивні здобут� ки. Серед останніх надбань у спортивній сфері є перемога у чемпіонаті України з боротьби на поясах Алиш, де взяла участь збірна команда НПУ імені М. П. Драгоманова. Перші місця здобули студенти Костянтин Тарасов, Юрій Сирий, Іван Туряниця, Валерій Комар, Андрій Куник, Костянтин Коптєв, Ірина Приходько. До перемоги команда дійшла завдяки постійній та наполегливій роботі тренерів Г. М. Арзютова, Д. М. Лахно, П. І. Чіжа# єва. У чемпіонаті взяли участь спортсмени з 12 областей України (чоловіки та жінки), 169 найкращих спортсменів України. Це дуже вагома заявка на участь збірної команди НПУ імені М. П. Драгоманова в студентській Всесвітній універсіаді 2013 року в м. Казані (Татарстан, Росія). Геннадій АРЗЮТОВ, завідувач кафедри фізичного виховання, олімпійських та масових видів спорту В атаці чемпіон України Іван Туряниця (ІПП) Чемпіон України Андрій Куник (ІПСУ) виконує кидок через груди 4 ЯКЕ МІСЦЕ посідає університет у нашому житті? Перебуваю� чи в черзі під час вступної компанії, я постійно ставила собі це питан� ня. Придивляючись тоді до багатьох невідомих людей, чула уривки розмов про університет, лекції, семінари тощо. Щось незвідане чека� ло на мене попереду, але точно усвідомила: не відчути всього цього на собі, не потрапити у вир студентського життя – буде великою втра� тою. Знайомство з університетом починається з розмови під час оформлення документів. І саме в цей момент я близько доторкнулась до Університету, моїм враженням не було меж. Спілкуючись зі сту� дентами, які допомагали приймальній комісії, я відчувала себе частинкою цієї великої родини. Тоді стало зрозуміло, наскільки є важливим, щоб поруч були люди зі спільними інтересами. У голові не було думок, що я хочу опинитись в іншому університеті чи в іншому інституті. Це було нове і дивовижне. Я могла голосно і з упевненістю сказати, що почуваю себе на своєму місці. Почалось навчання. Разом з величезною кількістю цікавих речей почалися й перші складнощі. Основою будь�якого успіху є настрій у колективі. І якщо він недоброзичливий, то все йде шкереберть. Але прийшовши в аудиторії на заняття, я відчула підтримку і турботу. Після перших же занять, довгого сидіння у бібліотеці та пошуку пот� рібної інформації в Інтернеті почалось переосмислення деяких життє� вих цінностей. Життя предстало в особливих аспектах. Університет – школа життя. Знаходячись під постійним впливом величезної кількості нової інформації, ти маєш ризик зламатися, а можеш, подолавши все (втому, невпевненість, незнання), стати знач� но сильнішим. Формується характер і закладаються важливі цеглин� ки у життєві орієнтири. Що дає нам університет? Безперечно, це можливості розвитку, пізнання, самодослідження і, врешті�решт, саморозкриття. Навчання в університеті спрямоване розкрити в нас особистість. Навчаючись в університеті лише три місяці… Ні, я не скажу, що він показав мені більше, ніж я дізналася раніше. Але, перебуваючи тут уже три місяці, я можу однозначно сказати, що це дало мені біль� ше, ніж все моє перебування у школі. Не можна просто прийти та просидіти на парах, а після дзвінка просто піти. Цим хочеться дихати. І це дихання, переповнюючи груди, втягує мене… Це ціле маленьке життя, і в певну мить розумі� єш: це все, що в тебе є. Моє навчання в університеті надихає мене на нові звершення, і я щаслива, що це має місце у моєму житті. Сергій РУСАКОВ Фоторепортаж Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. УНІВЕРСИТЕТ – ШКОЛА ЖИТТЯ Контратакує чемпіон світу Кирил Сорокотяга Редактор Сергій Русаков, літературний редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ�30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239�30�85, факс 234�75�87, e�mail: gazeta@npu.edu.ua Президент Федерації України Дмитро Лахно нагороджує Костянтина Тарасова (ІФВіС) Чемпіон України Юрій Сирий (ІФВіС) Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е�mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД 2010 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2010 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1609) (листопад 2010 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-08 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1609) (листопад 2010 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Сергій Русаков. - Київ, 2010. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/169 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова