38 6 454 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/a823672eff0281664e6c85b7c83ccf64.pdf 61cfcaf545e6d936082035a460706770 PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А п едагогічн і КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 1— 2 ( 98) 14 с іч н я 1960 року ЧЕТВЕР Ціна 15 коп. НАВЧАТИСЯ І ВЧИТИ дентів багато цікавих прийомів проведення уроків. Подібні від­ гуки зафіксовані в протоколах педагогічних рад і по інших школах. Зокрема слід відзначити уро­ ки студентів: Перевертайло, Студенти українського відді­ Івахно, Донченко, Татаєва (1 лу, що проводили практику в школа-інтернат), Шастун, Валь­ школах-інтернатах № 4 (Дар­ ченко, Бойко (106 школа), Де­ ниця) і № 6 (Пуща Водиця), м’яненко, Коваленко, Вовк брали активну участь у розв’я­ II. Унаочнення. (6 школа-інтернат), Косюк, Ко­ занн і питання, над яким зараз валенко, Редько (63 школа), працюють педагогічні колекти­ Практиканти широко викори­ Боримчук, Ісайко (33 школа), ви цих шкіл: про ліквідацію стовували на уроках різні види Андрущенко, Ківа (165 школа). шкідливого розриву в роботі унаочнення: на уроках з мови— IV. Проте... вчителя й вихователя, про по­ таблиці, відповідне розміщення єднання цих обов’язків у руках матеріалу на класній дошці (з Безперечні успіхи в оволо­ однієї людини (учитель-вихова­ використанням кольорової крей­ дінні навчальною роботою в га­ тель). Група студентів у школі ди), на уроках літератури — лузі викладання мови та літе­ № 6 активно працювала разом портрети письменників, ілю­ ратури, які виявили наші сту­ з колективом учителів під час страції до творів, репродукції денти на протязі педагогічної проведення експерименту, пред­ на споріднену тему. Студентки практики, проте, не повинні по­ метом якого є раціональна ор­ Шишкова й Сторожук, що від­ слаблювати нашу увагу до сер­ ганізація самостійних занять бували практику в шк олі-інтер­ йозних недоліків у підготовці учнів. Студенти Дем'яненко, наті № 2, провели, наприклад, студентів. Коцюба, Суховій проводили цікаві уроки з ілюстраціями по Насамперед ці хиби помітні в здвоєні уроки відповідно до твору Панаса Мирного «Моро­ тому, що переважна більшість програми цього експерименту й зенко» (кольорову ілюстрацію практикантів має недоліки в ус­ аналізували наслідки занять. вони виготували самі, збільшив­ ній мові, які полягають у пору­ Студенти російського відділу ши малюнок з підручника). В шенні орфоепічних норм укра­ їнської (і відповідно — росій­ проходили практику в школах ряді шкіл використовувалися ської) мови. масового типу. сучасні екранні засоби унаоч­ Істотним недоліком є й те, Відповідно до програми педа­ нення. Студенти Івахно, Дон­ що студенти мало відвідували гогічної практики, студенти IV ченко, Перевертайло (школа-ін­ уроки вчителів, особливо з ін­ курсу повинні дати 6 —8 залі­ тернат № 1), розповідаючи уч­ шого фаху, і, отже, не викори­ кових уроків з мови та літера­ турного читання, а студенти ро­ ням біографію І. Я. Франка і стали повністю тих можли­ сійського відділу, крім того, розбираючи з ними оповідання востей, які давала практика для 3 —4 уроки співів. Фактично «Історія кожуха», .використали всебічного вивчення досвіду кожен студент уроків з мови та епідіаскоп. Бронська та Кім школи, для ознайомлення з кра­ літератури дав значно більше. (135 школа) організували к іно­ щими зразками педагогічної Адміністрація школи охоче до­ урок по вивченню біографії майстерності. Недоліком у виховній роботі ручала нашим студентам засту­ Горького в V класі. Студентка є невміння практикантів володі­ пати хворих учителів. Студенти Білоцерковець супроводила ви­ ти музичним інструментом. вчення байок Крилова демон­ вели ці уроки за шкільною про­ грамою, сумлінно до них готу­ страцією діафільмів (23 школа). Доцент Ф. БУГАЙКО. валися і виправдовували вияв­ Число таких прикладів можна лене довір'я. В. Яременко, на­ помножити. Здається, все ясно, але зу­ приклад (2 школа-інтернат), стрітись з викладачем, тим III. За міцні знання. більше з агітатором, не зава­ дав 31 урок, заступаючи учите­ дить. І не обов’язково у дні, Дуже цінним у навчальній л я 8 — 10 класів. визначені для консультацій. роботі, яку проводили наші У підготовці до уроків прак­ Можна й раніше. тиканти виявили значну само­ студенти, є їх турбота про сві­ Н а ф о т о : викладач М. Я. стійність, намагалися позбутися домі і міцні знання учнів. Сту­ Плющ проводить консультацію студентами III курсу україн­ схеми у побудові уроку. Це від­ денти приділяли багато уваги зського відділу в кабінеті мови. тому, щоб не переносити центр значали й учителі шкіл. Так, уваги на домашні завдання, на­ учителька 63 школи М. Ф. Лев­ вчати учнів на уроці. На уро­ ченко у виступі на підсумковій ках застосовувалися різні фор­ педагогічній раді відзначила ми самостійної роботи учнів, вміння студентів активізувати різні прийоми закріплення на­ клас, встановити контакт з уч­ вчального матеріалу. Крім того, нями, забезпечити на уроках в школах-інтернатах студенти належну дисципліну й робочу відвідували години с амопідго­ обстановку. товки, стежили за тим, як го­ Учителька цієї ж школи тують учні уроки, навчали їх О. П. Цокол заявила, що прак­ раціональним прийомам запа­ тика не пройшла безслідно і м’ятовування, роботі з підруч­ для неї: вона запозичила в сту­ ником тощо. І. Експерименти, творчість Сподівання виправдалися Скільки було розчарувань, хвилювань. Ми в школі спосте­ рігали роботу вчителя і раніше, але лише на практиці відчули, що означає бути вчителем-де­ фектологом. Все те, про що го­ ворилось на лекціях, ожило рап­ том у свідомості, стало таким ясним. Так, наприклад, на лек­ ціях ми багато разів чули про індивідуальний підхід, але ли­ ше тут, на практиці, ми зрозу­ міли, наскільки глибоко треба знати дітей, особливості кож­ ного. Велику допомогу нам по­ давали вчителі, в яких ми про­ ходили практику. Багато уваги приділяли нам методисти К. М. Турчинська, Т. К. Ульянова, Н. Ф. Засенко, М. Д. Ярмачен­ ко. Вони допомагали вивчати дітей, вказували на недоліки в роботі, виправляли їх. Багато чому навчились ми, але ще більше потрібно навчи­ тися в майбутньому. М. МАНЗЮК, студ. IV курсу педаго­ ГІЧНОГО Факу л ь т е т у . Гаряча пора! Студентки V курсу мовно-літературного факультету українського відділу Н. Русан, Л. Климчук, Л. Фалінська готуються до екзамену з української літе­ ратури. Перший екзамен 6 січня в 31 групі III курсу фізико-математичного факуль­ тету відбувся перший екзамен. Студенти складали його з пред­ метів опору матеріалів, теорії механізмів. Важливо, що на протязі року, коли вивчалися ці дисципліни, студенти, крім занять, відвідували залізничні майстерні, проводили лабора­ торні роботи, випробовуючи ма­ теріали на тиск, згин, розрив. Таким чином, теоретичні знан­ ня систематично перевірялися на практиці. Допомогли у за­ кріпленні матеріалу і консуль­ тації викладача Н. Шпильової. Із дев’ятнадцяти студентів групи семеро одержали відмін­ ні оцінки, восьмеро — «добре», один — «задовільно». Прикро, що студенти О. Павленко і А. Маковський виявилися недо­ статньо підготовленими і скла­ Надійна Виносимо щиру подяку сту­ дентам І курсу спецвідділу Т. Зінченко, Л. Горбатюк, М. Кучерявій, О. Бесараб та Т. Разумовій за організацію тан­ цювального колективу учнів 4-а та 4-б класів 91 середньої шко­ ли Сталінського району, за ро­ боту з піонерами. Незважаючи на деякі труд­ нощі в організації самодіяльно­ го колективу учнів, переобтяже­ ність екзаменами та іншою роботою, згадані студентки, особливо Т. Зінченко, приділи­ ли екзамени з великими труд­ нощами, а один студент не з’я­ вився. Змістовні, вичерпні відповіді на запитання, поставлені в бі­ летах, дали М. Подоляк, В. Ле­ щенко, Л. Дренова, В. Козій і інші. Вони швидко, без поми­ лок розв’язали задачі, спроек­ тували і розрахували схеми ме­ ханізмів, вірно визначили опір. Тому й не було до них додат­ кових запитань. У 32 групі фізиків того ж курсу результати значно кра­ щі — там з 20 студентів від­ мінні і добрі оцінки одержали 17 осіб. Особливо слід від­ значити сумлінну працю А. Бо­ рейка, Л. Швецової, Е. Бур­ фана. О. АРХИПЕНКО, студент 31 групи фізиків. зміна ли багато часу, енергії підготов­ ці танцювального колективу до виступів на Новорічному вечо­ рі та під час зимових канікул. Радіємо з того, що на зміну нам прийдуть у школи такі пре­ красні кадри — енергійні, пра­ цьовиті, здібні молоді вчителі, що добре знають і люблять ді­ тей та школу. М. ШЕКЕРА, вчителька 4-а класу, І. ЛОМОНОСОВА, вчителька 4-б класу 91 школи. �Те пл а з у с т р і ч Цей вечір був трохи незви­ чайним. Актовий зал інституту заповнили студенти педагогічно­ го факультету, вчителі спеці­ альних шкіл і їх вихованці — учні спецшкіл. Ще за годину до початку вечора біля актово­ го залу інституту і особливо в аудиторії № 39 було велике по­ жвавлення. Це студенти дефек­ тологічного відділу з великою цікавістю розглядали виставку робіт учнів спецшкіл м. Києва. Виставка добре розповідає про багатогранну діяльність учнів. Дуже приємно усвідомлювати що діти з недоліками в загаль­ ному розвитку добре вміють шити, в’язати, вишивати, вироб­ ляти взуття, столярні і полігра­ фічні вироби. Це ще раз під­ креслює, що в результаті на­ вчання і наполегливої праці вчителів діти спецшкіл — глу­ хонімі і розумово відсталі — можуть брати активну участь у житті нашої країни, своєю пра­ цею приносити користь людям. Багато ми чули про перебу­ дову школи, про наближення її до життя, про методи і специ­ фіку роботи в школах. Але од­ не — почути про все це на лек­ ції, прочитати в газеті, а зовсім інше — почути про це від лю­ дей, які по 3 0 —40 років тру­ дяться на педагогічній ниві. Вечір зустрічі з заслуженими вчителями спецшкіл відкрито. В Один за одним на трибуну під­ німаються вчителі Р. А. Овдієн­ ко, А. П. Лагун, О. Дудкіна, В. Плита, М. Доброволенко, А. Кремінський, Л. Могилів­ ська. З увагою слухають студенти своїх старших порадників, лю­ дей з досвідом, які починали вчителювати ще в перші роки Радянської влади і були свід­ ками всіх тих змін, які відбу­ лися в системі навчання і вихо­ вання глухонімих і розумово відсталих дітей. Праця дефек­ толога хоч і важка, але почес­ на, тому треба переборювати ті труднощі, які будуть зустріча­ тися в роботі. З трибуни в зал летять слова вчителів спецшкіл про те, що «працювати нелегко, але там, де немає труднощів, не­ цікаво». І, дійсно, це так. Тіль­ ки тоді відчуваєш насолоду, ко­ ли після кропіткої праці бачиш її хороші наслідки. Багато цін­ них порад почули студенти від учителів. Були поради і кафед­ рі спецпедагогіки відносно під­ готовки студентів до проходжен­ ня практики. Зокрема вказува­ лось, що потрібно більше звер­ тати уваги на курс постановки звуків глухонімих дітей. Сту­ денти почули про роботу лого­ педа, про значення цієї роботи і її благородну мету. Після ви­ ступів учителів і студентів учні спецшкіл показали свої досяг­ чом у Недавно студенти III курсу педагогічного факультету II групи спецвідділу гаряче обго­ ворювали питання про те, «Що таке щастя?». Слова «щастя», «щасливий» і близькі їм можна часто почути з уст нашої сту­ дентської молоді, ці ж слова знаходимо у висловах визнач­ них письменників, прославлених і звичайних людей нашої Віт­ чизни. «Якщо особисте займає в лю­ дини величезне місце, а суспіль­ не — крихітне, тоді розгром особистого життя — майже ка­ тастрофа. Тоді у людини постає питання: «Для чого жити?» Це питання ніколи не постає пе­ ред бійцем», писав М. Остров­ ський. В. Чкалов бачив своє щастя там, де важко і цікаво. У чому ж полягає щастя лю­ дний? Кожен із студентів ви­ словлював свою думку про щастя, прагнув сказати і про пережите ним особисто, згада­ ти епізоди з свого життя, коли він почував себе щасливим. У нення в художній самодіяль­ ності. Зал неодноразово вибухав оплесками. Виявляється, що учні спецшкіл добре вміють співати, танцювати і читати вірші. Глядачі нагороджували оплесками танцюристів школи глухонімих, які майстерно ви­ конали матроське «Яблучко», «Угорський танок» та «Чеську польку». Надовго запам'ятаєть­ ся цей вечір. Адже тут зустрі­ лось кілька поколінь вчителів, щоб об'єднати свої зусилля у вихованні і навчанні наших ді­ тей і вивести їх на широкий шлях життя. Наших дітей ви­ ховує сім’я і громадськість, піонерська та комсомольська організації, наше життя. Однак не можна забувати про ту вели­ ку роль, яка належить в цій справі вчителю. Особисті якості мають вирішальне значення у формуванні характеру учня, у визначенні його майбутнього. Тому нам, майбутнім сурдопе­ дагогам і олігофреноп едагогам, треба багато працювати, набу­ вати все нових знань і розши­ рювати свій світогляд, щоб на­ буті знання потім уміло переда­ ти учням. М. МАНЗЮК, Л. РАДЯНСЬКА, студентки IV курсу спецвідділу педагогічного факультету. Гості нашого інституту Делегація вчених Польської Народної Республіки в гостях на фізико-математичному факультеті. Декан педагогічного факультету Д. Я. Ш елухін роз­ мовляє з членами делегації працівників народної освіти Угорщини. щ астя ? багатьох студентів таким щас­ ливим епізодом у житті був, зо­ крема, вступ до педагогічного інституту. Дехто розповідав, як він про­ тягом трьох років прагнув ста­ ти студентом педагогічного ін­ ституту. І от успішне складан­ ня екзаменів і зарахування до вузу — було справжнім щастям такого студента. «Коли я про­ читала своє прізвище у списку зарахованих на І курс,— гово­ рить студентка Смирнова,— я не повірила своїм очам. Я про­ сила товаришів уважно пере­ глянути список, чи справді моє прізвище серед зарахованих. А стати вчителькою я мріяла з дитинства». Хвилювало студен­ тів і майбутнє. В чому далі по­ лягатиме їх щастя? Всі уявля­ ють собі щастя в праці на ко­ ристь суспільства. Суспільнокорисна праця на благо Вітчиз­ ни — обов’язкова умова даль­ шого післявузівського життя, отже, складає їх щастя. А яке ж місце посяде в жит­ ті талант, любов, родинне бла­ гополуччя? Що головне у щасті людини: успіхи в роботі чи удача в осо­ бистому житті? Одні висловлювали думку, що головне у особистому щасті людини — це кипуча робота. Якщо людина знаходить в ро­ боті повне моральне задоволен­ ня, значить — вона щаслива. Інші студенти, які зовсім не погоджувалися з цим, ставили питання: чому ж деякі жінки, Декан мовно-літературного факультету А. Данилюк наприклад, домашні господар­ знайомить завідуючого кафедрою музики Кишинівського ки, хоч і не виконують ніякої педагогічного інституту ім. Крянге В. І. М унтяна з кабі­ громадської роботи, не вважа­ нетом звукозапису кафедри музики. ють себе нещасними. Вони, оче­ видно, вбачають своє щастя в любові до дітей, чоловіка. То­ ТРОХИ ЛІРИКИ му, чи не головне у щасті лю­ дини те, як складається її ро­ динне благополуччя і любов? СТУДЕНТКА Це питання продовжують об­ Я п іду собі житом густим, говорювати студенти III курсу. Ты даже в письмах нежных Грунтовою дорогою, не просила А яка Ваша думка, товариші? Переповнене серце моє Хоть словом незначительным Тихим сумом, тривогою... О. БЛИК. помочь. Я світанок стрічав голубий Піснею стоголосою, Скажи мне, мама, где нашла ты Замовкав солевей-дрі ботун, силы, Я прощавсь з русокосою. Чтоб все несчастья в жизни Ти на ш лях зустрічати ішла, превозмочь? В ніч грозову не спала. Де ж поділась любов твоя, Зустріч викладачів Приеду очень скоро непременно, Як студенткою стала?! спеціальних шкіл та Чтоб вновь сидеть с тобой Ти листів не читаєш моїх — дитячих садків — ко­ наедине, Я щоденно тобі пишу. лишніх студентів на­ Може, ти полюбила кого, С отличным другом, верным То признайся, тебе прошу? шого інституту — з и бессменным, студентами. Чи рук мозолястих сором, С душою, преданной навеки А я ж тебе так люблю! Н а ф о т о : Л. Мо­ мне. Я в голосі кожнім дівочім скаленко, V курс, Р. Твій голос, як пісню, ловлю. Кулик, I курс, вчителі И хочется сказать тебе, родная: Чи кучері в мене не буйні, Л. Вавіна, Р. Супрун, Спасибо за нелегкий женский Чи в танок не плавно веду? В. Заїка. труд! Люблю... Ненавиджу?! Смотрю в глаза твои и понимаю, Кохаю! Шукаю, як полем іду... За что Отчизну матерью зовут! МАМА В. т ат а е в В. ГРИНЬКО. �На Усунути розрив з а о ч н о м у... Семирічний план розвитку народного господарства СРСР накреслив дальше розширення сітки шкіл-інтернатів, які за кілька років своєї роботи пока­ зали вже значні позитивні ре­ зультати. Однак система робо­ ти в цих школах нового типу потребує вивчення і, звичайно, вдосконалення. Мовно-літературний факуль­ тет на своєму українському від­ ділі готує для шкіл-інтернатів вихователів, викладачів мови та літератури. Але чомусь, як це сталося з випускниками мину­ лого навчального року, ці дві спеціальності розділяють — од­ них послали тільки викладача­ ми з фаху, інших (і таких пе­ реважна більшість) — тільки вихователями, при тому в І— IV класи. Цей розрив неви­ правданий. Адже він створює непотрібні ускладнення в сто­ сунках між вчителями-предмет­ никами і вчителями-вихователя­ ми. Правда, перебуваючи на практиці, студенти виступають там у ролі і викладачів і вихо­ вателів. Тим більш прикро, що на ділі вони їдуть за призна­ ченням, маючи іншу перспек­ тиву. Міністерству освіти УРСР необхідно подбати про те, щоб у цьому навчальному році та­ ких випадків не траплялося — одержуючи дві спеціальності, студент повинен і працювати за ними в майбутньому, коли стане вчителем. І. ГОЛУБЕНКО, аспірант кафедри методики літератури. Кр а щ і з кращ их Закон про зміцнення зв'язку школи з життям поставив нові, більш серйозні, завдання і перед системою заочної освіти. Дещо змінилися програми, збільшилися вимоги. Тому ве­ ликої праці, систематичного і наполегливого оволодіння предметами з фаху потребує чер­ гова зимова екзаменаційна сесія. Для студентки дошкільного відділу педагогічного факуль­ тету І. Товстокорої, як і для багатьох її товаришів, це перша сесія, але в заліковій книжці у неї тільки «добре» і «відмінно». Працює вона вихователем дитячого садка № 58 у місті Запоріжжі. Н а ф о т о : студентка І. Товстокора за підготовкою до заліку з історії КПРС. ЯК Я вчився БІГАТИ НА КОВЗАНАХ ОПОВІДАННЯ У червні місяці 1959 року був проведений другий огляд студентських наукових робіт НСТ вищих учбових закладів Київської, Вінницької, Жито­ мирської, Хмельницької, Чер­ каської та Чернігівської об­ ластей. В цьому огляді, як і в попе­ редньому, взяло участь НСТ і нашого інституту. Огляди є серйозною перевір­ кою наукового рівня та акту­ альності робіт, виконаних сту­ дентами, і тому закономірно, що комісія огляду в своєму на­ казі відзначає кращі з кращих. На другий огляд було надіс­ лано 312 студентських науко­ вих робіт від 325 вищих учбо­ вих закладів. Роботи були пред­ ставлені від 550 наукових гурт­ ків, в яких брало участь 11 ти­ сяч студентів. НСТ нашого інституту наді­ слало на огляд 17 кращих робіт членів НСТ від 14 наукових гуртків. Наказом по Міністерству ви­ щої освіти Української РСР за № 214 проведено підсумки огляду. В числі інших нагороджено грамотами Міністерства чотири роботи студентів нашого това­ риства. Нагороджені такі роботи: 1. «Художньо - образотворчі прийоми в роботі В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокрити­ цизм» як засіб боротьби проти ревізіонізму» Л. Грекова. 2. «Оптичні властивості де­ яких напівпровідників» — на­ укова праця студентів Ю. Рудь і М. Кириленко. 3. «Формування у глухоні­ мих учнів молодших класів мо­ ви як засобу спілкування (з до­ свіду Харківської, Київської та Миколаївської шкіл глухоні­ мих)» — студента Г. Петруш. 4. «Демонстрації по темі «Електромагнітні коливання і хвилі» в курсі фізики середньої школи з саморобними прилада­ ми» — студентів Г. Давидюк і А. Золотаревського. На першому огляді (1958 р.) було також нагороджено чотири роботи наших гуртківців. Добре, що ми не здали позицій мину­ лого року, хоч і можна було до­ сягти значно більших успіхів. Не можна не відзначити ус­ піху, якого домоглись наші фізики, бо дві нагороди з чоти­ рьох одержали саме вони. У нас є всі можливості домогтись ще кращих результатів на на­ ступному, третьому огляді, який відбудеться в червні 1960 р. раз — вправо,ніг не піднімай — Ура-а! — закричав Толя так високо! Граб, влітаючи в кімнату з Мою появу на катку зустрі­ Я старанно виконую інструк­ швидкістю метеора. Він у нашій кімнаті найтемпераментніший ла схвальними вигуками юрба ції мого вчителя. Кожен рух (спить біля теплової батареї), і хлопців, які курили, сміялися, вимагає виключної уваги і ав­ томатизму. Раптом моя нога по­ ми спочатку не здивувались, а може, заздрили мені. потім подумали: «Або лотерей­ — — Вони, очевидно, прийняли трапляє між його ноги... Гм, ний білет виграв, або листа мене за майстра спорту, — із за­ колесо історії. з дому отримав». У руках він доволенням і одночасно з болем Ми лежимо недалеко від бас­ подумав я. тримав невеликий пакунок. кетбольного стовпа. Природно, Я зробив два кроки з дуже що я знизу. Борис — зверху, — Дали ковзани! На кафедрі фізкультури. Сорок четвертий великим кутовим відхиленням. упершись лівою ногою в мій розмір. Ледве виплакав. Ви мо­ За третім — мене сильно ки­ живіт, робить критичні заува­ жете поки що використовувати, нуло вперед, потім — назад. ження: — Не намагайся переставля­ а мені треба заскочити в полі­ Та я встояв на ногах. На катку технічний,— сипав швидко і не­ стало тихо-тихо. Я величаво від­ ти ноги, ніби їх в тебе не дві, кинув голову і з презирством а чотири. Треба бігти так, щоб терпляче Толя. — Я перший, — крикнув подивився на всіх: «Ну, що?»... ніг майже не було видно. Кри­ і зробив четвертий крок. На ла, крила повинні бути,— па­ Саша. цьому мій тріумфальний хід за­ тетично вигукує він. — Я другий! — Боря, встань зараз же з — Я третій, — пролунало кінчився. Хитнувшись вліво і описавши непередбачену мною живота, мені боляче. майже одночасно. дугу правою ногою, я віртуозно Боляче? — з сарказмом На одних ковзанах втрьох ще впав плечима на лід. запитує Борис. — Мистецтво ніхто не бігав. Кидати жере­ Багатоголосий сміх покотився як і всяке мистецтво, ви­ бок — занадто примітивно. Ми дев’ятим валом до корпусу гу р ­ їзди, А. КОНФОРОВИЧ, магає терпіння. «Геній — це не любимо багатослів’я, а тому тож итку і проник, напевне, в се­ терпіння», казав хтось з класи­ голова НСТ інституту. сіли за шашки. Я завжди хи­ редину його. ків. Я придумав новий метод зуюсь десь вичитаним афориз­ — Так в тебе ж малі ковза­ навчання! мом: «Кому везе в грі, тому не ни! Ми знову їдемо. везе в коханні». Якщо ви мене — Де там малі, сорок че­ Тепер він попереду, а я, вхо­ падаю... і піднімаюсь уже не вився на всі боки, а коли па­ зрозуміли, то вам стане ясно, твертий! — розсердився я. дав, то голубі мої очі дивились пившись руками за його пояс, так сміливо. що я програв, отже, скористаю­ — Я думаю, що йому треба в голубе небо. Це була дивна Знову сміх. повторюю кожен Борисів рух. ся ковзанами третім. Я зібрав свою волю в кулак, Боря починає махати руками спершу навчитись їхати назад, гармонія, чудернацьке сплетен­ ...Сиджу в читальному залі хоч, правда, в руки було холод­ і ногами. Я заплющую очі... а потім уже вперед, — каже ня неживої природи з людиною. гуртожитку і дивлюся на каток. но і її нелегко втримати, зробив Відпочивати підкочувався до — Ми, як маленький паро­ Євген. Невеличний майданчик з усіх знову крок. Перший, третій, воз,— десь здалеку долітає го­ Я підозріло дивлюсь па ньо­ баскетбольного с т о в п а .О ве­ боків обнесений парканом, по­ п’ятий, шостий! Ні, п’ять, бо на лос товариша. У ньому стільки го. Він тільки в цьому році за­ ликий, могутній! Ти один — середині закопаний баскетболь­ шостому кроці я знову впав. теплоти і сердечності, що хо­ кінчив десятирічку і тому не моя надія і опора! Залишилось ще 15 хвилин. вний стовп, на якому хтось по­ знає життя так, як Сашко або Навколо кружляли, викидали четься співати. чепив табличку з акуратним ногами хитромудрі па юнаки і Р-р-раз... Секунди падіння. я... При падінні я розбиваю ру­ Краще кінець, хоч і з муками, написом: «Місце для куріння». дівчата. Я почав, лежачи, ана­ Земля крутиться. Паркан бі­ ку і закривавленим кулаком ніж муки без кінця. Я зійшов з катка. Навздогін пролунало А льоду — кіт наплакав. жить, біжить, але тільки-но я махаю до нього: лізувати своє падіння. — Ти дивись мені, зелена «ура». Біля входу зустрів зна­ Я дивлюся на постаті ковза­ Ясно, що ковзани були вели­ стукнувся об землю, як він зу­ йому дівчину, яка... ну, ви мене нярів, на мовчазні, кривобокі кі і не мали бажання виконува­ пинився ...Боря стоїть оддалік душа! розумієте, звичайно. Євген тікає в кімнату. дерева в парку, а десь у глиби­ ти мої вказівки, і в цьому я не і пояснює «глядачам» причину — Ти вже закінчив? Толя Граб перев’язує мені мого падіння: ну мого серця закрадається ти­ винен. — Так. хими, несмілими кроками страх. — Я повернув, а він їхав не руку і одночасно радить: Три чверті площі всього кат­ — Ти намагайся їхати не по — А я перший раз тільки ка займав лід — насторожений, в такт зі мною і налетів на кругу, а по прямій — від пар­ йду. беручкий, хтивий, він аж пі­ грунт. — Я також був перший раз. — Налетів! Це він про ме­ кана до стовпа. В твоєму роз­ нився від злості, плакав неве­ — І багато разів ти впав? не,— зауважую я, немов проси­ порядженні ще півгодини... О четвертій годині п' ятна­ личкими кусочками снігу. До наючись. Це звучить як попередження. Я ніколи не люблю підносити мене підійшов Боря Штарк, дцять хвилин я вже в кімнаті. Хлопці ПІШЛИ. себе на недосяжну височінь. Боря підходить до мене, в хлопець. — Хлопці, а ви знаєте, що я єхидний До паркана я обов’язково не­ Перш за все — скромність. його погляді — співчуття і ка­ — Побачив би тебе наш ма­ ніколи не стояв на справжніх тематик Яків Сидорович, він би м’яна рішучість будь-що навчи­ доїжджав. Майже інстинктивно І я сказав: ковзанах, у дитинстві пробував сказав, що ти — ілюстрація до ти мене. я вважав за краще падати біля — Один раз тільки впав, бігати на власних, зроблених з монотонної функції, яка обме­ нього. Їхати в зворотний рейс уявляєш собі. — Поїдемо? Вона пішла. В мені заговорив мідних трубок... — Ні, — відповідаю з гід­ було не легше. жена зверху. Кожного разу я норовив ко­ голос совісті і я крикнув: Це нічого,— сказав Са­ ністю я, — сам буду. — Не смішно, — спробував — Людо, я забув, я впав два ш Я от плавати — а не захищатись я найбільш вжива­ Піднімаюсь і їду. Біля пар­ го-небудь збити з ніг, потім сам в К м ів, а навчився.— л е І нвін почав . кана стоять всі жильці нашої швидко схоплювався, вишукано, рази!.. ним і безглуздим аргументом. Вона заглянула в мої голубі кімнати: Сашко Клен, Толя елегантно подавав руку. розповідати чи не в сотий раз — Все це було б смішно, відому нам історію. Потерпілий піднімався, а я правдиві очі і сказала: якби не було так сумно,— про­ Граб і Євген Таран. Перший з Увійшов Володя Кучма з ков­ цитував Боря.— А знаєш що? подивом дивиться на мене і втрачав рівновагу і падав зно­ — Це не має значення... і, ву. занами в руках. По його роз­ Давай я тебе буду вчити їздити. каже: крім того, я все бачила через Часто я їхав легко, невиму­ В — Хто ж так їздить. Голов­ червонілому обличчю видно, що вікно. Й К Ь С ІО Н Д И Р .П — Прийнято одноголосно, — не — сміливість, сміливо треба шено, в моїх руках граціозності хлопець одержав велику насо­ я подаю Борі руку. було, ой, було... Зухвало ди­ лоду. — Ну, давай, раз — вліво, їхати. Я сміливо їду, сміливо �чину прибували селяни для на­ бування досвіду інтенсивного ведення сільського господарст­ У нашому інституті є непога­ ва, а з Чехословаччини у Львів — для роботи в українських на традиція, за якою всі студен що вважати Каткова представ­ това­ ти, що вивчають курс навчаль­ ником цілої Росії, це значить сільськогосподарських О. КАРДАШ не мати найменшого уявлення риствах. Немаловажне значен­ ного кіно, складають державні ня в цьому відношенні мала ко­ про Росію і смертельно обража­ лонізаторська діяльність чехів екзамени і одержують кваліфі­ ти значну частину російського і словаків, які створили у Во­ кацію кінодемонстратора. Цього суспільства». линській губернії царської Ро­ року 167 студентів з усіх фа­ ченка, забороняючи поширення З праць Івана Франка чеська сії цілі села, зберегли в них його творів, чеська громад­ культетів (сім академічних ськість давала високу позитив­ і словацька громадськість одер­ чеський устрій життя, способи груп) вже одержали право кори­ жала цінні безпосередні відо­ ну оцінку політично загостре­ обробітку землі, що не могло не ній поезії великого сина укра­ мості про життя, культуру і вплинути на загальне піднесен­ стуватися фільмотекою кафед­ особливо літературу братнього їнського народу. Цілий ряд пе­ ня культури землеробства в цій ри навчального кіно нашого рекладів творів Т. Г. Шевченка українського народу, з якою губернії. на чеську та словацьку мови і була не лише мало обізнана, Число поборників чехослова­ інституту та фільмофондом кі­ нарисів про його життя і твор­ але яка досі була їй май­ цько-української дружби на по­ нокабінету Міністерства освіти чість є яскравим свідченням то­ же недоступною. І. Франко зро­ чатку XX ст. зростає за раху­ для проведення виховної робо­ го, як високо чехи й словаки бив надзвичайно багато для нок великої кількості (біля цінили нашого великого співця. того, щоб познайомити свій на­ 500 осіб) львівських студентів, та в школах. Заслуговує на увагу той факт, род з культурою і політичним які під тиском національного Життєва потреба мати цю що саме в 1876 році, коли цар­ життям чеського і словацького гніту і цькувань з боку поль­ кваліфікацію підтверджується народів. Завдяки зусиллям ське самодержавство видало го­ ських шовіністів змушені були резвісний «указ» про заборону І. Франка, з ’явилося в світ ба­ залишити Львівський універси­ тим, що цього року до нас при­ української літератури, в Празі, гато українських перекладів з тет і перейти в інші європей­ йшли на екзамени студенти п’я­ в друкарні Ржегоржа, виходить чеської та словацької літера­ ські університети, в тому числі того курсу педагогічного фа­ двотомне найповніше на той час тур; починають з ’являтися і і Празький. культету та вчителі, які, закін­ самостійні українські дослід­ видання «Кобзаря» Шевченка, В цей період у Моравії в до якого ввійшли також і полі­ ження, рецензії і замітки про 1910 р. з'являється в перекла­ чивши інститут, у свій час не тичні поеми. чеську і словацьку літератури ді на чеську мову перша збірка Поряд з оповідань Михайла Коцюбин­ складали відповідного екзамену. Проте посилені репресії про­ і життя взагалі. ти діячів української літерату­ І. Франком на перекладацькій ського, яка знайомила чеську До кінця семестра студенти, ри не могли не відбитись і на ниві з чеської і словацької мов громадськість з першою росій­ вивчаючи другу частину кур­ чехословацько - українськ и х (зокрема поезії) багато зробив і ською революцією, зривала ма­ Павло ску з лібералів і реакціонерів су — методику використання зв’язках. Після смерті Шевчен­ революціонер-демократ ка в історії цих зв’язків знахо­ Грабовський та інші. В 1909 р. та закликала до революційної екранних засобів унаочнення димо лише імена двох представ­ в Києві виходить дослідження боротьби. ознайомлюються з фільмотекою ників Наддніпрянської Украї­ В. Доманицького «Словаки, їх Початок XX ст. був ознаме­ кафедри, навчаються давати пе­ ни — Степана Руданського і життя і національне відроджен­ нований і поглибленням теат­ Михайла Старицького. ня», яке разом з статтями ральних зв’язків. У 1907 р. дагогічну оцінку діафільма м, На кінець XIX — початок Франка і В. Гнатюка про сло­ М. Садовський в Києві здійс­ діапозитивам, кінофільмам та XX ст. припадає діяльність од­ ваків, їх культуру сприяло нив уперше постановку чеської ного з найвизначніших пред­ дальшому поглибленню знань народної опери «Продана наре­ розробляти уроки і виховні по­ ставників чехословацько-укра­ українців про своїх слов’ян­ чена». Успіх цієї опери частко­ заурочні заходи з використан­ їнських зв’язків — Івана Фран­ ських братів. На сторінках ук­ во обумовлений тією допомо­ ням навчального кіно. ка. Великий Каменяр виступив раїнських журналів з’являють­ гою, яку подав у підготовці й як продовжувач шевченківських ся статті П. Соботки про Яна постановці опери чеський дири­ Т. АБРАМОВА, революційно - демократ и ч н и х Неруду, Ржегоржа — про Свя­ гент Густав Єлінек. завідуюча кафедрою традицій в розумінні слов’ян­ топлука Чеха, Гейна — про рух (Далі буде). навчального кіно. ської єдності. Надзвичайні здіб­ так званої «Омладіни», а одно­ ності Івана Франка, його ен­ часно з цим на сторінках чесь­ циклопедичний розум дозволили кої та словацької преси друку­ внести йому великий вклад у ються статті і дослідження дальший розвиток українсько- Франка, Гнатюка та інших ук­ чехословацьких зв’язків. Він раїнських діячів. виступив не тільки як непере­ Розширюються взаємні візи­ вершений перекладач і критик, ти різних представників з Га­ але і як один з перших дослід­ ників цих зв’язків. Велика за­ личини в Чехію і навпаки, які слуга Івана Франка полягає у сприяли дальшому зміцненню тому, що він у цілому ряді ста­ чехословацько - українськ и х тей з революційно-демократич­ зв’язків. Цьому також у значній них позицій орієнтував чехів і мірі служило дедалі міцніюче між українсь­ словаків лише на прогресивні співробітництво кою і чехословацькою пресою. явища української та росій­ На сторінках різноманітних пе­ ської літератури. «Зрозумійте, ріодичних друкується панове чехи,— писав він у ст. ряд статей івидань заміток про укра­ «До відома панів чехів» життя, а також перекла­ (1887 р.), — що коли хочете їнське різних творів художньої лі­ єднатися з Росією, то, якщо не ди тератури — Шевченка, Фран­ втратили людської гідності, мо­ ка, Лесі Українки, Василя Сте­ жете це зробити тільки з тією фаника та інших. Посилюється благороднішою частиною росій­ обопільний інтерес до народної ського суспільства, словом, з Продовжуються заняття в спортзалі, н а фото: Ржегорж і Л. Куба зби­ Росією І. Тургенєва, Салтико­ пісні. члени секції художньої гімнастики на тренуванні. рають і публікують записи ук­ ва, Чернишевського, Добролю­ бова, Пісарєва і т. д., а не з Ро­ раїнських народних пісень. Дальшому поглибленню чехо­ сією Мещерського, Суворіна і 7 січня минуло 50 років з Каткова. Знайте, що слова словацько-українських зв’язків дня народження (1910) К. С. сприяла та обставина, що із «Катков», «Катковщина», вжи­ Заслонова, видатного керівника ваються в Росії як зневага... і Західної України в Чехословач­ партизанської боротьби в Біло­ русії. Велика (продовження) В історії чехословацько-ук­ раїнських зв’язків визначне місце належить і Людовіту Штурові, який виявляв інтерес до народної творчості слов’ян­ ських народів і українського зокрема. Словом і ділом Л. Штур сприяв розвитку за­ хідноукраїнського національно­ го життя, а також популяризації української літератури на Сло­ ваччині. Завдяки його зусиллям альманах Головацького «Вінок русинам на обжинки» знайшов багато читачів на Словаччині. 50—70 рр. XIX ст. наповню­ ють чехословацько-українські зв’язки новим соціальним змі­ стом. Посилення національного гніту в Галичині після 1848 р., а також жорстоке переслідуван­ ня проявів українського націо­ нального життя з боку царсько­ го самодержавства призвело до розуміння соціальної обумовле­ ності національного питання. Це не могло не накласти свій від­ биток на чехословацько-україн­ ські зв’язки. Носіями цих зв’язків тепер стають представники револю­ ційно-демократичного напряму, зокрема Т. Г. Шевченко і Йо­ зеф Вацлав Фріч. Живим вті­ ленням цих зв’язків є поетична присвята «Послання славному Шафарикові» та поема «Єре­ тик» Шевченка і смілива стаття Фріча «Хай живе Україна!». Глибокий інтерес співця укра­ їнського народу Т. Г. Шевчен­ ка до чеського народу, його культури взагалі і літератури зокрема, до його історії і особ­ ливо його волелюбних прагнень підсилювався болючим усвідом­ ленням того важкого соціально­ го і національного гніту, під яким знаходилась рідна йому Україна. Саме це й надихну­ ло Шевченка створити поему «Єретик», яка є одним з най­ кращих поетичних творів у сві­ товій літературі про великого чеського мученика-борця Яна Гуса і найяскравішим виявом чехословацько-українського єд­ нання. Не менш важливе зна­ чення мало знамените «Послан­ ня славному П. І. Шафарико­ ві», яке є символічним доказом братерського ставлення велико­ го Кобзаря до чехів і словаків. На фоторепродукції авто­ графу цієї поеми Шевчен­ ка його друг Василь Біло­ зерський дописав: «Оповідають свідки, що Шафарик, читаючи оце послання Шевченкове, пла­ кав вдячними сльозами». Тому не випадково, що вже з 1848 р. передові діячі чехословацької літератури намагалися сплатити українському співцеві свій ве­ ликий борг. В той час, коли царське самодержавство жор­ стоко переслідувало Т. Г. Шев­ ЖИТТЄВА ПОТРЕБА і сторія о с ь в о н и які Звичайні собі студентки. На­ вчаються п'ятий рік в інститу­ ті, комсомолки. Здавалося, що й друзі вони непогані. Проте, обмовимось, якось не звертав на них ніхто особливої уваги. Вчаться, дисципліновані нена­ че: стипендію одержують, член­ ські внески платять, ну чого б тут ще особливого від них ви­ магати? І раптом така непередбачена інститутською програмою обста­ вина — ремонт. Звичайно, ре­ монтували аудиторію робітни­ ки, вони ж полагодили парти, а прибрати після всього деканат фізико-математичного факуль­ тету вирішив силами студентів. Кожній групі відведено окрему ділянку роботи, призначено термін виконання. Разом з де­ каном і викладачами студенти виносять з приміщення тріски, сміття, замітають, миють підло­ гу. Активно включилися в цю роботу і п’ятнкурсннкн. Про­ те — не всі. Н. Теличенко, Н. Уманську, І. Полич ми зу­ стріли, коли вони виходили з інституту. На запитання, чому вони залишили роботу, була одностайна відповідь: — Ідемо клопотатися про вчасне виконання замовлення у фотографію — нам це дозволив групорг. Перевіряємо. Виявляється, неправда. На другий день, після взаємних дорікань і пробачень, вони пообіцяли працювати з групою. І що ж — втекли, га­ небно, як дітлахи, ховаючись від усіх. Ніхто, правда, їх не наздоганяв — обійшлися без них і на цей раз. Втретє зустріч з ними була досить неприємною. Дівчата без зайвих коментарів заявили, що прибирання в аудиторіях — не їх справа, бо це, бачите, не личить п’ятикурсникові, а далі: «Взагалі, чого ви від нас хоче­ те, обридли нам ваші дорікан­ ня!». Ось у чому справа! Пізно, дуже пізно ми пізнали ваші сі­ ренькі, нікчемні душі. Тепер приходять на згадку й інші дрібніші факти: то на лекції не з’являлися, то запізнювалися, не виконували як слід комсо­ мольські доручення — ціла су­ ма дрібних порушень, які вва­ жалися колись за звичайні не­ доречності. Тоді все пояснюва­ лося якоюсь причиною, але те­ пер не віримо — і тоді обдурю­ вали! І хочеться продовжити думку: а чи поїдуть вони за призначеннями за межі Києва? Впевнені — не захочуть, зроб­ лять усе, щоб залишитися біля пап і мам. Проте, будемо мати це на увазі. Отаке трапляється. Кажуть: краще пізно, як ніколи. Дійс­ но, добре, що ми розпізнали їх хоч на п'ятому курсі. Тут мало обурюватися — потрібно щось робити. Мимо цього не має пра­ ва пройти комсомольська орга­ нізація. ІВАН ШЕРШЕНЬ. Дорога кожна хвилина! Треба переглянути ще раз конспекти, неодноразово звернутись до першоджерел. І дуже добре, коли з тобою товариш. НАМ ПИШУТЬ Справедлива вимога Ми, студенти вечірнього від­ ділу факультету дошкільної пе­ дагогіки, вважаємо, що бібліо­ тека інституту повинна бути найближчим часом забезпечена підручниками і посібниками з дитячої літератури. Справа в тому, що нам краще користува­ тися літературою бібліотеки інституту, в якому ми навчає­ мось, ніж відшукувати її в ін­ ших бібліотеках міста. Студенти вечірнього відділу — 26 підписів. З А С Л О Н О В В далекій Орші на вокзалі Вітчизни зоряної син Заслонов став на п ’єдесталі, Спинивши часу сивий плин. Він день і н іч — безперестанку, Як ешелони йдуть і йдуть Крізь перегони, полустанки, Їх проводжає в далеч—путь. Під рельс, коліс ритмічний цокіт, Гудків шалений перегук, Комбриг, кремезний і високий, їм надає порив — снагу. Проходять, мчаться ешелони Людський колишеться прибій. Від України тут, Заслонов. Я низько кланяюсь тобі. О. ПЕТРИК. Колектив інституту вислов­ лює глибоке співчуття спів­ робітниці газети « З а педаг о­ гічні кадри» Сопільню к Ла­ рисі Тихонівні з приводу смерті її матері СОПІЛЬНЮК Євдокії Семенівни. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 1-2 (98) (14 січня 1960 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-08-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 1-2 (98) (14 січня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/234 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d7f71337c989f2dafdad3e768dbb8960.pdf aa7f5d356b43e3fdc200b6c28e417e43 PDF Text Text �Конституція України : станом на 25 жовтня 2021 року (відповідає офіційному текстові). - Київ : Центр учбової літератури, 2021. 65 с. �Політична система України: конституційна модель та політичні практики : монографія / [Г. І. Зеленько та ін.]. - Київ : ІпіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2023. - 536 с. �Скрипнюк, Олександр Васильович. Конституція України та її функції: проблеми теорії та практики реалізації : монографія : до десятої річниці прийняття Конституції України. - Київ, 2005. - 167 с. �Конституція Української Республіки — Конституція Громадянського Суспільства : [проект за громадською ініціативою] / підгот.: Є. Ґолибард [та ін.]. - Київ : Фенікс, 2015. - 132 с. �Зубков, Сергій Костянтинович. Події, що змінили Україну : науково-популярна література / С. К. Зубков, В. Л. Карнацевич, А. Ю. Хорошевський. - Харків : Факт, 2013. - 383 с. �Vivat, Ukraina! : у трьох томах. Т. 1. Від Декларації про державний суверенітет України до Конституції України / [упоряд.: В. І. Севастьянов, Н. К. Севастьянова]. - Київ : ТОВ "СІК ГРУП УКРАЇНА", 2015. - 783 с. �Стрілько, Валентина. Стати народом. - Київ, 2019. 503 с. �Білий, Олег Васильович. Воля до ідентичності. Розбудова держави і стратегії легітимації = The Will to Identity State Building and Strategies of Legitimation. Київ : Академперіодика, 2017. 213 с. �Войтенко Ю. Українське конституцієтворення: історичний досвід та політичні реалії // Наукові записки з української історії. Випуск 24. - ПереяславХмельницький, 2010. С. 144-149. �Конституції і конституційні акти України: історія і сучасність : [збірник до 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України] / Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2-ге вид. Київ, 2006. - 309 с. �Томенко, Микола Володимирович. Україна: історія Конституції : [навчальний посібник]. Київ : Генеза, 2015. - 143 с. �Козаченко, А. І. Історія розвитку конституціоналізму в Україні : навчальний посібник. Полтава : Астрая, 2020. 217 с. - URL: http:// pli.nlu.edu.ua/wp-content/up loads/2020/03/ Козаченко-А.І.-Історія-розви тку-конституціоналізму-в-Ук раїні1. pdf �Гультай, Михайло Мирославович. Історичні витоки вітчизняного конституціоналізму: звичаї, традиції, пам'ятки права та філософські концепції : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2017. 239 с. �Шаповал, Володимир Миколайович. Виконавча влада (теоретичний і конституційний аспекти). - Київ : ФОП Москаленко О. М., 2016. 79 с. �Бутирська, Тетяна Олександрівна. Теоретико-методологічні основи державного будівництва : монографія / Тетяна Бутирська, Дмитро Дзвінчук. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2017. - 175 с. �Конституційне право України : підручник для студентів вищих навчальних закладів / [уклад.: В. В. Коцкулич, В. В. Джуган]. - Ужгород : Гельветика, 2018. - 408 с. �Савчин, Михайло Васильович. Порівняльне конституційне право : [навчальний посібник]. - Київ : Юрінком Інтер, 2021. - 327 с. �Совгиря, Ольга Володимирівна. Конституційне право України. Повний курс : навчальний посібник / О. В. Совгиря, Н. Г. Шукліна. - Київ : Юрінком Інтер, 2021. - 554 с. �Шаповал, Володимир Миколайович. Феномен конституційного права : монографія. - Київ, 2017. - 422 с. �Худояр, Леся Вікторівна. Принцип рівності в європейській та українській конституційній традиції XVIIIXX століть : монографія. Київ : Талком, 2023. - 690 с. �Шаповал, Володимир Миколайович. Конституційний контур парламенту : посібник для народних депутатів України. Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2019. - 116 с. �Шаповал, Володимир Миколайович Основи конституціоналізму: (нариси з історії, теорії і практики). - Київ : Мишалов Д. В., 2021. 116 с. - URL: https://rpr.org.ua/wp-content /uploads/2021/07/constitutio nalism-210611060522.pdf �Федоренко, Владислав Леонідович. Питання теорії конституційного права і модернізації Конституції України : [збірник наукових праць]. Київ : Ліра-К, 2013. - 189 с. �Бакка, Тамара Володимирівна. Громадянська освіта : інтегрований курс, рівень стандарту : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / Т. В. Бакка, Л. В. Марголіна, Т. В. Мелещенко. - Київ : Оріон, 2018. 240 с. �З фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова URL: https://lib.npu.edu.ua/ Укладач віртуальної виставки — Михайло Безсмертний � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Книжкові виставки</h4> Description An account of the resource Віртуальні книжкові виставки з фондів Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource Створення: 2013-12-21 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/1 Subject The topic of the resource Рекомендаційна бібліографія Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource З Днем Конституції України! Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-06-28 Subject The topic of the resource Конституція право Україна Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. З Днем Конституції України! / Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова ; укладач Михайло Безсмертний. -Київ, 2024. Description An account of the resource Віртуальна виставка видань з фонду Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Безсмертний, Михайло (укладач) https://libdc.udu.edu.ua/files/original/75bfb8d94930ac8cad04bd03d38a5f0f.pdf 4d41c86177017ba08057bdf583443a0a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Рік видання 4-й П Е Д АГ О Г ІЧ НІ № 27 (96) ЗА КАДРИ 31 грудн я ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО 1959 року ЧЕТВЕР Ц ін а 15 коп. З НОВИМ РОКОМ! Минають останні дні 1959 року — славного першого року семирічки. Скільки но­ вих заводів, фабрик, домен, шахт збудував наш народ, які величезні його досягнен­ ня в сільському господарстві, науці, культурі! Як виріс міжнародний авторитет на­ шої Батьківщини, зміцнила­ ся єдність Комуністичної партії і народу! Ніколи ще наша країна перемігшого со­ ціалізму не була в такому розквіті творчих сил, на та­ кому могутньому піднесенні. Побудова комунізму — ось найближча програма партії і всіх народів СРСР. Пленум ЦК КПРС, що про­ ходив в останній тиждень перед Новим роком, підвів підсумки праці радянського народу в справі зміцнення соціалістичного сільського господарства, дав конкретну програму дій для радянсько­ го народу. Все прогресивне людство з М. ПІДТИЧЕНКО. надією дивиться на нашу Вітчизну і на весь могутній соціалістичний табір — оп­ лот миру і безпеки народів усього світу. Поїздка М. С. Хрущова в США на запро­ шення президента Д. Ейзен­ хауера ще більше зміцнила впевненість народів світу у збереженні міцного, трива­ лого миру на землі. Новий рік! Підводячи під­ сумки зробленого в минуло­ му році, радянські люди мо­ жуть з гордістю сказати: так, це був рік великих перемог. Запуск штучних супутників Землі, першої міжконтинен­ тальної ракети, спуск на во­ ду атомохода «В. І. Ленін» демонструє перед усім сві­ том величезні переваги со­ ціалістичної системи над за­ гниваючим капіталістичним ладом. Ми пишаємося своєю Вітчизною, де вперше вос­ Студентська карнавальна 60- й 60-й... Вот и он пришел... Искрометучий, радостный, как свет. Пришел, чтоб навсегда решилось — «Нет!» — Всем царствам угнетения и зол. Пора! Мы ждем. Так пусть же будет он Великим утверждением Чтоб чаще вспоминалась радость дней И чтоб забылось горькое «солдат». Чтоб превратился мир в жасминный сад, В раздолье бесконечное полей... И чтоб когда-то наших внуков род, Читая гордый памятник побед, Весны. Нашел бы среди многих Пусть никогда кровавый бред войны Не повторит минувшей бойни стон. торжествувала правда ленін­ ських ідей! Наша радянська молодь росте без страху за завтраш­ ній день, впевнено і наполег­ ливо торує шлях в комуні­ стичне майбутнє. Закон про зміцнення зв’язку школи з життям є живим втіленням турбот Партії й Уряду про нашу підростаючу зміну. У відповідь на батьківське піклування Партії і Уряду студентська молодь нашого інституту домоглася значних успіхів у навчанні і суспіль­ нокорисній праці. Наша країна одержить гідне попов­ нення армії вихователів під­ ростаючого покоління. З Новим роком Вас, това­ риші, друзі! Нехай 1960 рік буде роком нових, ще біль­ ших перемог усього радян­ ського народу, хай і далі міцніє наша Батьківщина і весь могутній табір соціаліз­ му. Щастя вам, успіхів! лучших лет: XX век, 60-тый год. Н. КОСТЕНКО. Мавкн-красуні казкові Радо прилинули в зал. Гей, новорічннй чу... Юно . . . Хто. .. �Підсумки і плани 1959 рік був для нас з Фе­ дором Федоровичем роком ці­ кавої і напруженої роботи. В педагогічній науці і в жит­ ті школи відбулися за цей рік знаменні події. Постанова ЦК Комуністичної партії України про стан і заходи до дальшого розвитку педагогічної науки в УРСР, республіканська сесія в справі педагогічних наук, 2-й з’їзд учителів УРСР схвилюва­ ли всю педагогічну громадсь­ кість, ще з більшою силою при­ вернули її увагу до питань пе­ ребудови школи в світлі рішень XXI з’їзду КПРС, на основі За­ кону про зміцнення зв’язку школи з життям. Разом з іншими товаришами ми працювали над актуальними проблемами сучасної методики викладання літератури. На се­ сії з питань педагогічної науки і на поширеному засіданні від­ ділу методики літератури Нау­ ково-дослідного Інституту педа­ гогіки з участю представників братніх республік я зробила до­ повідь про основні проблеми розвитку методичної науки. На 2-му з’їзді вчителів УРСР до­ повідала про принципи побудови програм з літератури для 8річної та 11-річної школи. Разом з Федором Федорови­ чем ми склали нову програму з методики викладання літера­ тури для педагогічних інсти­ тутів, програму з літератури для середньої школи, написа­ ли у співавторстві з П. Д. Мис­ ником експериментальний під­ ручник з української радянсь­ кої літератури для 10-го класу середньої школи. Багато уваги потребувала від нас популяризація нових Учитель вчителів ів н о м і р н о , без зайвого ному. Викладання її в педаго­ піднесення в голосі літ­ гічному інституті має свою Р ня людина ділиться з студента­ ми, майбутніми учителями, сво­ їм багаторічним досвідом роботи в школі, вузі, розповідає про свою працю, наукові досліджен­ ня з методики викладання мате­ матики. Читаючи курс лекцій, проводячи семінарські заняття або керуючи педагогічною прак­ тикою — завжди Іван Євгено­ вич Шиманський намагається глибоко поєднати теоретичні знання з практичними навичка­ ми, необхідними для його уч­ нів—студентів інституту—в їх майбутній учительській діяль­ ності. Кандидат педагогічних наук, доцент І. Є. Шиманський поряд . . . і виховною ро­ . . . актуальні зав­ . . . життя. У . . . праць 20 . . . Одна з ве­ . . . специфіку. Саме розкриттю цієї специфіки і присвячує ба­ гато своїх зусиль Іван Євгено­ вич. Кафедра методики математи­ ки під його керівництвом прово­ дить зараз наукові дослідження з галузі методики викладання математики у восьмирічній шко­ лі. Не одна сотня вчителів серед­ ніх шкіл — колишні учні Івана Євгеновича. Під його науковим керівництвом кілька з них за­ кінчили аспірантуру і захисти­ ли кандидатські дисертації. Всі вони працюють у вузах, а дехто завідує кафедрами в педінсти­ тутах нашої Республіки. Іван Євгенович — член Вче­ ної Ради інституту, член екс­ пертної комісії Міністерства ос­ віти УРСР. Він виступає з до­ повідями перед учителями; не­ рідко Іван Євгенович — доро­ гий гість студентів у гуртожит­ ку. Бажаємо Вам і в Новому 1960 році ще більших успіхів у нау­ ковій і педагогічній роботі, у благородній справі виховання радянської молоді. П. КОВАЛЬ. Плавим сталь, будуємо мартени, Стоїмо в шахтарському строю, У труді гарячім і натхненнім Батьківщину славимо свою. засад методики серед учителів. Ми зробили ряд доповідей для вчителів Києво-Святошинського, Обухівського, О х т и р с ь ко г о районів, на семінарах учителів Києва та Київської області. За минулий рік ми підготували й опублікували в журналі «Літе­ ратура в школі» три статті про наближення викладання літера­ тури до вимог нашої сучасності. У наступному, 1960 році, ми плануємо підготувати до пере­ видання курс методики викла­ дання літератури для педагогіч­ них інститутів, видати книгу методичних нарисів «Україн­ ська література в школі». Як і в 1959 році, ми трима­ тимемо тісний зв’язок з учите­ лями-словесниками УРСР. Заслужена вчителька шкіл УРСР, доктор педагогічних наук, професор Т. Ф. БУГАЙКО. КАНДИДАТСЬКІ ЕКЗАМЕНИ СКЛАДЕНО Закінчується 1959 рік. При­ гадуємо, як рік тому ми при­ йшли в аспірантуру. Тоді все здавалося дещо незвичним — і нові умови праці, і списки ре­ комендованої літератури з різ­ них предметів. Кафедра мето­ дики фізики все зробила для того, щоб допомогти нам. І ось ми з радістю можемо відзначи­ ти, що наша праця не пропала даром — всі екзамени з канди­ датського мінімуму складені на «відмінно». Крім того, розроб­ лені проспекти наших дисерта­ цій, продовжується збирання матеріалу по темах. У 1960 році ми розпочнемо писати свої дисертації — пер­ ші наукові праці. Сподіваємось, що Новий, 1960 рік принесе нам радощі перших успіхів на науковій ниві . О. БУГАЙОВ, А. КАРНАУХ, аспіранти. Багато радощів приносять ді­ тям зустрічі з ї х шефами — студентами педагогічного фа­ культету нашого інституту. Їм можна розповісти про свої успі­ хи і невдачі, розучити з ними нові пісні, танці і навіть... по­ грати у веселу, життєрадісну гру—«кішки-мшшш». На фото: «Як правильно працювати над студенти спецвідділу в гостях у книгою», «Духовна краса лю­ дітей Боярського дитячого бу­ динку. дини» та ін. Велике значення у навчанні має товариська взаємодопомога. Комуністи і комсомольці нашо­ го відділу, які добре розуміють те чи інше питання (Осташевсь­ кий, Безкопильний, Пасовий, Остапенко), завжди охоче допо­ магають своїм товаришам. Зараз наближається зимова екзаменаційна сесія. Щоб здати екзамени, потрібно докласти ве­ ликих зусиль. Студенти інже­ нерно-педагогічного факультету старанно готуються до цього ви­ пробування, але ще мало, на жаль, можна бачити їх у кабі­ нетах і в читальні. . . . що зда­ ... добрими по­ . . . перша в житті сесія . . . НА ПОРОЗІ 1960-го Стоячи на порозі Нового ро­ ли, члени кафедри проф. Піль­ ку, критично оглядаєш усе, що гук, доц. Походзіло, проф. Во­ зробив за минулий рік, оціню­ линський працювали в 1959-му єш, чи йшов ти в ногу з актив­ і працюватимуть у 1960-му ро­ ними будівниками комунізму. ці над застосуванням їх до но­ 1959-й рік був роком великих вих шкільних програм. звершень для радянського на­ 1959-й рік знаменний для ка­ роду, роком серйозної перебудо­ федри тим, що ми всім ко­ ви радянської школи. В світлі лективом взялися за здійснення цих звершень і цієї перебудови своєї давньої мрії — написан­ оцінюєш і свою роботу. Кафедра української літера­ ня підручника з української лі­ тури, разом з іншими кафедра­ тератури для педагогічних ін­ ми, зробила в 1959-му році но­ ститутів та університетів. У вий крок у вихованні вчитель­ 1960-му році ми збираємось по­ дати до видавництва перший ських кадрів для радянської том підручника і підготувати школи. рукопис другого. Моя участь у Ми вдосконалювали свої створенні цього підручника як курси лекцій, все більше вво­ одного з авторів і відповідаль­ дячи студентів у глибини того ного редактора буде досить матеріалу, який вивчається в значною. школі, розвиваючи в них інте­ Я особисто зустрічаю Новий рес до самостійного аналізу ху­ рік з книгою «Теоретична бо­ дожніх творів і вміння викону­ вати цю творчу роботу. Я осо­ ротьба в українській літерату­ бисто скеровував свої зусилля рі (перша половина XIX ст.)», на поліпшення методики семі­ яка недавно вийшла в Держліт­ нарських занять. На стаціонарі видаві. Це плід моєї кількаріч­ і на заочному відділі, як мені ної роботи. В 1960-му році я здається, наслідки цього вже в сподіваюсь дати студентам кни­ певній мірі відчутні. Члени ка­ гу — «Вступ до літературознав­ федри підтримала ці пошуки і ства» (курс лекцій), яку я під­ ми спільними зусиллями поліп­ готував і подав до видавництва «Радянська школа». шуємо цю методику. Вся наша кафедра в 1960-му Наша кафедра допомагала у році буде готуватися також до створенні нових програм з ук­ гідної зустрічі і участі у від­ раїнської літератури для серед­ значенні в 1961 році ювілею ве­ ньої школи. Сподіваємось, що ликого народного поета України наші пропозиції про їх поліп­ Т. Г. Шевченка. шення були корисними. Як авто­ ри підручників з української Професор П. ВОЛИНСЬКИЙ. літератури для середньої шко­ Ювілей І. І. Пільгука 2 6 грудня відбулося об’єдна­ І. І. Пільгука в галузі украї н ­ не засідання Вчених Рад Київ­ ської фольклористики. ського державного педагогічно­ Старший науковий співробіт­ го інституту імені О. М. Горь­ ник інституту літератури кого та Інституту мистецтво­ ім. Т. Г. Шевченка О. Засенко знавства, етнографії і фолькло­ розповів про вклад ювіляра у ру АН Української РСР, при­ радянське шевченкознавство. свячене 60-річчю з дня народ­ Декан філологічного факуль­ ження і 40-річчя педагогічної і тету КДУ ім. Т. Г. Шевченка наукової діяльності професора, А. Іщук привітав І. І. Пільгука доктора філологічних наук Іва­ від імені багатотисячного колек­ на Івановича Пільгука. тиву університету, З доповіддю про життєвий і З привітанням виступили та ­ творчий шлях ювіляра виступив кож: декан мовно-літературного завідуючий кафедрою україн­ факультету А. Данилюк, член ської літератури професор кафедри української літератури П. Волинський. Він охарактери­ Ю. Кобилецький, завідуючий ка­ зував Івана Івановича як видат­ ного радянського вченого і пе­ федрою психології Д. Н іко­ УНДІ П дагога, який збагатив українсь­ ленко, заввідділом К. Сторчак, студентки Л. Нед ­ ку літературу важливими до­ байло і О. Тишкова і інші. слідженнями з творчості І. Кот­ Потім були зачитані численні ляревського, М. Шашкевича. телеграми і привітальні листи Т. Шевченка, Марка Вовчка, від установ, видавництв, редак­ С. Руданського, Ю. Федьковича, цій і окремих осіб, що надій­ М. Кропивницького, виховав шли на адресу ю віляра. для радянської держави чималу На закінчення із теплим сло­ кількість учителів, молодих на­ вом подяки виступив І. І. Піль­ уковців. У своєму привітанні кандидат гук. філологічних наук Ф. І. Лавров Ю вілярові були піднесені бу­ відзначив плідну діяльність кети квітів, подарунки. �Літературна сторінка * ПЕРВЫЙ УРОК * О жизнь ! — извечное движенье — Ты отдаешь нам тайны века. Умри неверия презренье Перед твореньем человека! Нам жить, чтоб коммунизм воздвигнуть, Нам прошлого громаду сдвинуть! Нет! Лучше, вспыхнув раз, погибнуть, Чем, хоть звездой, но вечно стынуть! Н. СВЕТЛЯНКА. * * На широкім бульварі Шевченка Інститут педагогів стоїть. «Ранок добрий, дівчино Олен ко, Ти в столицю приїхала жить?...» «Так, приїхала», мовить несміло Степовичка, висока, струнка. Відшуміла весна, відш уміла, Ти ж лишилась і в зиму така — Русокоса, в розцвіченій шалі, З авторучкою й пачкою книг; У очах — дорогому криш талі Бачу радість, веселощі, сміх... Як це добре, чудово, дівчино! Як це добре, краса степова! Хай щастить тобі, люба! Щоднини Нехай сонце твій шлях осява. І. ШІСТКА * * Коли тебе хто в танець просить, Мені доводиться чекати... Самотньо, боляче, к урноса, Бо я не вмію танцювати. І заздрю я тоді без міри, — Ну чим же я на всіх не схожий? Звичайний хлопець — трохи лірик, А танцювати ось не можу. І кожен раз міцніше сталі Собі даю зрадливе слово; Затанцювати в цьому залі... І все повторюється знову. Минули дні, студентські роки, Ми завжди поряд, русокоса. Та знову я втрачаю спокій, Коли тебе хто в танець просить. О. ПЕТРЕНКО. Первый твой практический урок. Сорок восемь глаз настороже. Пять минут назад звонил звонок — Пять минут учительских уже... За тебя волнуются девчата, Нежные сокурсницы твои. «Так ли я веду себя как надо?» В девичьих глазах вопрос стоит. Очевидно, так, раз даже строгий Виды повидавший методист, Улыбаясь сдержанно немного, Отложил для замечаний лист; Очевидно, так, раз дети в классе Отвечают все наперебой. Тронуты умеренною лаской И волнуясь, кажется, с тобой. Ты мечтала раньше об уроках— Вот сбылась заветная мечта. Выбрала хорошую дорогу; Стала педагогом неспроста!.. Сколько было первого волненья. Но весь мир хотела б ты обнять После окончанья обсужденья, — «Пять!». В. ТАТАЕВ МОЛОДІ СТЬ Райдугою глянула барвисто, Цвітом у садочку заквітчалась, Полилась у луг струмочком чистим, Дівчиною тепло засміялась. Люди кажуть; так приходять весни Повнощасні у поля і села; Я ж кажу; то молодість чудесна Йде до мене по землі веселій. МРІЯ Без картуза, із чемоданом. Всміхнувшись від душі весні. Юнак іде колгоспним ланом,— А в серці — юності пісні. Селом, що на сади багате, До школи вулиця веде. З дворів вискакують хлоп’ята — Сказали ж їм : учитель йде. Бадьорий, впевненості повен, Несе він до дітей нове... Це майбуття моє чудове Вже зараз у душі живе. О. БОРОВКО В НІЧ ПІД НОВИЙ РІК * * Хвиля котиться, Хвиля піниться, Хвиля хлюпає Між корінь, А Десна моя Аж проміниться Лугом, нивою В далечінь. Хвиля котиться, Хвиля піниться, Грає іскрами Голосна. Щось в житті моїм Переміниться, Бо вже двадцять літ, Бо весна. Хвиля котиться, Хвиля піниться, Чайка падає До води... Хтось привидиться, Хтось зустрінеться, Розлита мене Про сади. Хвиля котиться, Хвиля піниться. Я іду собі В степ одна... Щось в житті моїм Переміниться, Бо вже двадцять літ, Бо весна. В. гринько. Литературная карусель (Эпиграммы) А. ПРОКОФЬЕВУ Только сердце песней тронь, С юной М узой нету сладу: Сорок лет поет про Л аду Ленинградская гармонь. Мы довольны от души — Песни очень хороши! В. БОКОВУ Виктор Боков, нет упреков К вам, как к автору стихов. ...Но как критик Виктор Боков Безусловно, не таков!.. А. РАСКИН У Эпиграммы сочной краски Нам, конечно, по душе. По талантливости Раскин Внук француза Беранже. Б. СЛУЦ КОМ У Напечатал в «Знамени» Новый цикл стихов И себе прибавил Множество грехов... К. СИМ ОНОВУ Написан им роман О мертвых и живых, Но как поэт давно Надолго он затих. И я хочу спросить: Средь мертвых иль живых Находиться сейчас Его неспетый стих?.. Л . М АРТЫ НОВУ У «Л уком орья» дуб зеленый, З НОВИМ РОКОМ! З Новим роком —хай тост продзвенить У щасливу і радісну мить, Коли дружно і як з братом брат, Від Камчатки до синіх Карпат Наші люди із світлим чолом Стануть всі за святковим столом. Коли голос пророчий Кремля Облетить ріки, гори, поля. Новий рік... Славний сонячний час — В комунізм веде Партія нас. М. НАДБУЖАНСЬКИЙ. ти... — захвилювався Василь. билося на чоло русяве волосся. — Я дзвонив у трест радгос­ — Не може бути, — відпо­ вів Микола, але відчув, як хви­ пів, вони виїхали ще о 12 годи­ А Василеві пригадалося ча­ люваяня товариша передається ні. Але ти не хвилюйся, Зою, (Нарис) рівне місто над Дніпром. Зараз і йому. — Якби перескочити все буде добре. Молодь уже сопки, а там — 20 кілометрів зібралась? — чомусь запитав Лише о 12 годині Василеві мабуть, сестри прибирають і... дома. директор. вдалося виїхати з Караганди. ялинку, прикрашають іграшка­ На столі стояв годинник, Тимчасом хуртовина посилю­ Сидів у кабіні «Летючки» по­ ми, а менший брат стрибає на­ валась і, коли під’їхали до со­ який показував без 20 хвилин руч З МОЛОДИМ, я к і ВІН , водієм вколо неї. 12, і всі зрозуміли, наскільки Миколою Медвєдєвим, який пра­ Потім згадав, як у березні пок, — засвистіла, завила хи­ цював шофером у радгоспі «Ки­ проводжали їх з комсомольсь­ жим звіром. Здавалося, що небо було недоречним це запитання ївський» і одночасно завідував кими путівками на цілину, як десь прорвалось, і сніг густою директора. — Перший цілинний Новий гаражем. Назустріч бігли один вперше їхали на машинах з об­ лавиною хлинув на землю. Ма­ за одним телефонні стовпи, з а ­ ласного центра в степ. ...Їхали шину кидало то в один, то в рік і враз... — сказала Зоя. На лишалися позаду риж уваті т а ­ без кінця. І раптом зупинилися другий бік, і Василь зрозумів, її обличчі відбивався розпач, і здавалося, що в цю хвилину, як­ буни нехворощі, а попереду, серед степу. З передньої маши­ що збилися з дороги. Закривши обличчя шарфами би була на самоті, вона розпла­ вздовж і впоперек, скільки сяг­ ни зіскочив Ігор Іванович Не­ не око, розкинулась засніжена вінчаний і проголосив урочисто: і насунувши шапки на самі калася б, як дитина. Десь під вікном почулося гу­ очі, друзі взялися за руки і степова далечінь. — Ось, друзі, і приїхали! вирушили в дорогу. діння тракторів, і до кімнати Нема кращого шляху, я к Тут буде наш а резиденція. Сильний пронизливий вітер зайшло кілька трактористів. шлях додому. Відкинувшись на Прокинувся степ від дзвінких — Ми готові, Ігоре Іванови­ свинку сидіння, Василь погля­ голосів, а до вечо р а виросли тут шарпав комбінезони, засліп­ дав на Миколу, якому слухняно палатки, в яких розмістилися лював очі снігом. Припікав мо­ чу. роз. Буран сильнішав. Зоя, а за нею і всі дівчата, підкорялася машина, і відчував Раптом Микола засміявся і міцніше закутавшись, першими задоволення, що вони вже, н а ­ перш і 120 к омсомольців-трак то­ решті, в дорозі, що рівномірно ристів, шоферів, комбайнерів, показав на бороду, утворену рушили до дверей... Майже 4 години минуло з то­ працює двигун і, як підрахував будівельників. Потім... Завітне від замерзаючої пари. Але коли товариш, рівно о 8 годині вечо­ керм о трактора і хвилююча уро­ звернув увагу на себе, то по­ го часу, як Василь з Миколою, ро будуть дома з друзями зу ­ чиста церемонія прокладання бачив таку ж білу снігову боро­ залишивши автомашину, бороли­ стрінуть новий 1956 рік—цей перш ої борозни. А на плугах — ду, яка відтягувала шарфик. ся з степовим бураном. Перема­ волж анка Зоя, русява, з приєм­ Обом стало незручно і сумно... гаючи втому, вони йшли і йшли, перший рік на цілині. ...Директор радгоспу, вже долаючи крок за кроком. Відчу­ А яка ялинка! —мимоволі ним засмаглим обличчям, тонки­ вихопилось у Василя. — Зн а­ ми смужками темних брів, ниж­ немолода людина, дивився у вали, що сили вичерпуються, єш, Колю, скільки мені дове­ че яких — великі, сині, як вра­ вікно, за яким шаленіла хурто­ хотілось, врешті, примиритися з вина, і схвильовано барабанив цією грізною степовою стихі­ лося воювати за неї в Караган­ ніш ні роси, чудові очі. А втім, Василь по-справжньо­ пальцями по столу. До кімнати єю... ді? Ціла проблема. Правда не­ — Вогні! — раптом радісно величка, соснова. Бачив — у му їх не розгледів, бо коли ще і зайш ли обсипані снігом комсо­ вигукнув Василь. — Наші, ки­ мольці. клубі стоїть, прибрана дівчата­ щ е р аз хотів зміряти поглядом — Щ о ж робити, Ігоре Іва­ ївські! ми? Красуня! їх бездонну глибочінь, вона зав­ Микола напружено глянув новичу, — стиснула руки на Микола вже бачив той омрія­ жди відводила їх десь убік. в далечінь. Крізь непроглядну ний вечір у клубі, танці, при­ З имові сутінки в степу опус­ грудях розгублена дівчина в темінь ночі і заметіль ледь ви­ вабливі дівочі усмішки і на­ каю ться рано і досить швидко. темносиньому пальті й білій разно пробивались тьмяні вог­ плетеній хустці, з -під якої ви­ тиснув на педалі. — Коли б ще не забуксува­ Златых стихов у дуба тьма. Мартынов словом утонченным Волнует поросли ума. В стихах мелодия приятна И даже кое-что понятно... А. Ж АРО ВУ Написано с жаром Им множество книг, А ныне А. Ж аров Главою поник... Ужели забыты Былые года, Военные битвы, Морская вода?.. М. СВЕТЛОВУ Нам приятно было снова Встретить имя М. Светлова, Так как всем, без лишних слов, Мил талантливый Светлов!.. С. МАРШ АКУ Что ни день и что ни шаг Нам встречается Маршак. В детстве — сказки, позже — были, Их, конечно, не забыли Те, кто чтит из года в год Бернса дивный перевод И желает Маршаку Много счастья на веку. Евг. ЕВТУШЕНКО З а циклом цикл, З а томом том: «А что потом? А что потом»? Ведь обо всем уже сказал, Пересказал, недосказал И недодумал обо всем «А что потом? А что потом»? Ты в «модных» ходишь до поры. Но вырос ты из детворы, Перед тобой вопрос ребром: «А что потом? А что потом»? В. ТАТАЕВ. — ники. Це комсомольці радгоспу виїхали на розшуки товаришів... Василь сидів у тракторі і від­ чував тепло Зоїних рук. А во­ на, люба, хороша дівчина, диви­ лась у почорніле лице Василя і вже не відводила свого погля­ ду вбік, як раніше. Дивилась турботливо, з тривогою, чи, бува, не обморозився... За якийсь час трактор зу­ пинився біля новозбудованого клубу, і Василь з Миколою по­ пали в дружні обійми товари­ шів. І запах різних духів, змі­ шаний з бензином пропахлих комбінезонів, був для хлопців якимсь особливо приємним і бентежним. Василь дивився на ялинку, що виблискувала різнокольоро­ вими вогнями, на молодь, ра­ дісну, схвильовану, урочистощасливу, на Зою, привітну і не­ звичайно рідну, і йому хотілося крикнути на весь клуб: — Друзі, які ви хороші, дру­ зі! Студент першого курсу, сек­ ретар комсомольської організа­ ції мовно-літературного факуль­ тету Василь Дорохов на хвилин­ ку замовк, потім додав: — Завжди, коли приходить Новий рік, мимоволі пригаду­ ється радгосп «Київський», який тепер нараховує більше 5 тисяч новоселів, пригадуєть­ ся та пам’ятна новорічна ніч у степу, невеличка соснова ялин­ ка і прості хороші друзі — ці­ линники. Петро ІГНАТЕНКО, �Новорічні Задача перша: На комсомоль­ ських зборах IV курсу спецвід­ ділу були присутні секретар комсомольського бюро педаго­ гічного факультету, комсорг групи і три студенти. Визначи­ ти процент відсутності на збо­ рах комсомольців, коли відомо, що в групі 25 комсомольців. Задача друга: Нашим студен­ там до початку занять, щоб роз­ дягтись, шість разів на тиждень невистачає по 5 хвилин. На скільки діб треба збільшити Новий, 1960 рік, щоб позбути­ ся цього лиха? Задача третя: Протягом двох років на кафедрі музики на­ шого інституту працювало 262 викладачі. Скільки годин пере­ бував у середньому на роботі кожен з них? Задача четверта: На к он­ сультпункт у Старченково ви­ їхали три викладачі, а студен­ задачі тів з’явилося два. Визначити процент корисної дії від тако­ го консультпункту, якщо враху­ вати, що викладачі витрачають на поїздку по 86 карбованців і по 24 години. Задача п’ята: Один метр до­ ріжки-килимка коштує 65 кар­ бованців. Довжина коридору 25 метрів. Яку суму грошей повин­ на виділити господарча частина для придбання доріжки, щоб не витягати її сувоями кожного ра­ зу з усіх кабінетів на випадок приїзду гостей та свят? Задача шоста: В їдальні на­ шого інституту 15 столиків. Скільки треба затратити мила, гарячої води, робочих рук, щоб змити з них бруд, який назби­ рався протягом 1959 року? Кращі відповіді будуть від­ значені в наступних номерах на­ шої газети. Автор задач—Іван Шершень. УВАГА! УВАГА! Кафедра педагогіки вислов­ лює щиру подяку прибиральни­ ці редакції журналу «Дошкіль­ не виховання», яка розшукала в архіві рукопис дисертації «Пи­ тання виховання в творчості О. М. Горького». Сумна історія цієї дисертації: два роки читалася вона редак­ тором журналу доц. Цвелих Т. І. і так непрочитаною й опинилася в архіві. * * З Нового 1960 року, після довгої перерви, відновлює свою роботу стрілецька секція викла­ дачів. * * Поздоровляємо педагогічний факультет з народженням нових кафедр — дошкільної педаго­ гіки, дефектології і педагогіки та методики початкової освіти; фізико-математичний факультет — з створенням кафедри вироб­ ничого навчання. * * Виявила бажання скласти за­ лік з креслення студентка фі­ зико-математичного факультету Цвілій Л., який тягнеться за нею хвостом з весни 1959 року. * * Студентки-фехтувальниці, які програли в цьому році кубок ім. О. М. Горького команді ін­ ституту фізкультури, обіцяють повернути його на змаганнях, які відбудуться в квітні місяці 1960 року. * * Господарча частина нашого інституту рішуче заявила, що в 1959 році проведено останній ремонт душових. * * Сподіваємось, що спортивні змагання з баскетболу, як і з во­ лейболу, проходитимуть весною на відкритому спортивному май­ данчику. ТЕЛЕГРАМИ «ЇЖАКОВІ» педагогічного крп так тримати крп біль­ ше уваги мовному оформленню газети крп уникайте бага­ тослів’я невиразних текстовок крп «ЇЖАКОВІ» фізико-математичного крп не забувати про існування на факультеті «хвостистів» ледарів про­ гульників крп зробити газету одномовною крп «ДЯТЛОВІ» Художника вам треба, У птиці дзьоб великий, (Поетів повно там!) Та тільки без пуття. Байок, дотепних віршів Нудна, дрібна газета, І влучних епіграм. Далека від життя. Справи гардеробні... Вечір мав бути хорошим. Ще б пак! Виступатимуть такі відо­ мі сатирики, як С. Олійник, Ю. Кругляк, М. Білецький, С. Маківчук, І. Манжара, П. Шабатин і інші. Чому не пі­ ти!? Звісно, підем. Але да­ вайте спочатку роздягнемося, бо некультурно ж так заходити до порядних людей. Ми настроєні на веселий лад. Привітно посміхаючись, подаємо своє пальто гардеробниці. — Ви куди? На вечір? — пи­ тає вона, зовсім не жартуючи. Ваша посмішка набирає ще більших розмірів. Вам хочеть­ ся, щоб і гардеробниця посміх­ нулася. — Ну, звичайно! Отут ви припустили страшен­ ну помилку. Навіщо ж так не­ обережно підтверджувати? — На вечір ми не роздягає­ мо! Вашу посмішку наче коров а язиком злизала. — Це ж чому? — А тому, що ми не зби­ раємося сидіти до 12-ої години! — Вас ніхто не зобов'язує сидіти до 12-ої. Побудьте до де­ сятої. А пальто візьміть, будь ласка. — Нічого не вийде! Сам т. Тюриков наказав не прийма­ ти. — Ну, досить. — Ви берете ініціативу в свої руки. — Я ні­ чого не знаю і знати не хочу. Відповідальність за пальто л я ­ гає повністю на вас, — рішуче кажете ви і кладете пальто й кепку на стілець за бар’єром. — Я його вішати не буду! — чуєте навздогін. Це добре, що ви так відважно зробили. Але ж більшість сидітиме у верхньому одязі. Ви роздяглися. Зараз пе­ ред сатириками стоїть нелегке завдання: розсмішити вас. Чи розсмішать? Ще й як! Але ви думаєте про інше: як могла така поважна людина, як наш вельмишановний помічник директора по господарчій части­ ні, давати подібні розпоряджен­ ня? А, може, це гардеробниці роблять наклеп на нього? Бойова нічия Цікава товариська зустріч відбулася днями між шаховими командами нашого і Одесько­ го педагогічних інститутів. У команді гостей виступало по5 шахістів першого і другого роз­ рядів. У одеситів особливо ви­ ділявся гострою комбінаційною грою їх капітан, першорозряд­ ник Футіран. Тому великий інтерес викликала його зустріч з нашим другорозрядником, сту­ дентом фізико-математичного факультету М. Шкуратовським Шкуратовський розіграв так звану атаку Земеша. Його про­ тивник обрав староіндійський захист. Партія проходила на­ пружено. Після розміну фігур виявилось, що Шкуратовськи й має деяку перевагу. Він сміли­ во повів атаку на короля і ря­ дом тактичних ударів змусив одесита на 43 ході здатися. Кращих індивідуальних ре­ зультатів у матчі досяг студені мовно-літературного факультету В. Яременко, який приніс нашій команді 2 очка. Дводенна товариська бороть­ ба двох студентських колекти­ вів, що проходила гостро і на пружено, закінчилась внічию Рахунок — 10:10. В. НОВОСІЛЬСЬКИЙ, Г. ЦЕИТЛІН, студент III курсу фізикоматематичного факультету. студент II курсу фізикоматематичного факультету. Кросворд БОРЕЦЬ ЗА ВОЛЮ І ЩАСТЯ НАРОДУ (До 125-річчя з дня народження Марка Вовчка) Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких Людей неситих. З такими словами звертав­ ся до української письменниці Марка Вовчка великий поет Тарас Шевченко, називаючи її своєю донею. Вона була «вели­ кою силою», «ясною зорею на­ шого письменства», «що з ве­ ликим блиском явилась на на­ шім духовнім обрії», писав про Марка Вовчка видатний україн­ ський поет Іван Франко. В творах Марка Вовчка зву­ чить, за словами Івана Франка, «глибока і чиста, мов слюда, любов до всіх покривджених і гноблених». Під впливом навколишньої дійсності, російських револю­ ціонерів-демократ ів — Герце­ на, Чернишевського, Добролю­ бова та безсмертного Шевчен­ ка — формується передовий світогляд письменниці. В своїх «Народних оповідан­ нях», що вийшли збіркою в 1857 році на українській мові, а в 1859 р. з передмовою І. С. Тургенєва — на російській, Марко Вовчок відтворює жах­ ливі картини життя закріпаче­ ного люду. «Народні опові­ дання» мають виразний анти­ кріпосницький характер. Це на­ че живі малюнки гіркої долі кріпака. Марко Вовчок стверд­ жує, що основним ворогом лю­ дини-трудівника є ненависне кріпацтво. Повні благородства і принад­ ної душевної краси героїні «На­ родних оповідань». Вони без­ межно-ніжні, ласкаві матері, вірні в коханні дівчата, щирі сердечні подруги, добрі, любля­ чі сестри. Та над усіма ними висить чорна тінь кріпацтва, яка руйнує їхнє щастя. Подібні мотиви розробляє письменниця і в оповіданнях, написаних російською мовою і об'єднаних в збірку «Рассказы из русского народного быта». Ще яскравіше виявився про­ тест проти гноблення в повісті «Інститутка» (образи Назара, Прокопа, Катрі), який вилива­ ється в оповіданні «Кармелюк» в грізну помсту народного мес­ ника над панами. В повістях російською мовою «Записки причетника», «Глу­ хой го родок», «Теплое гнездыш­ ко», «В глуши» Марко Вовчок змальовує образи нових людейреволюціонерів-різночинців, які зв’язують своє життя з бороть­ бою проти самодержавства. Твори Марка Вовчка — це великий стогін народу, його скарги на гнобителів і одночас­ но страшний проклін засновано­ му на неправді існуючому ладо­ ві. Марко Вовчок — видатний майстер художнього слова. Мова ції», в них відчувається, за сло­ зрівнянно мелодійна. І. С. Тур­ генєв писав, що твори Марка Вовчка «сповнені особливої наївної краси і поетичної гра­ ції», в них відчувається, за сло­ вами М. О. Добролюбова, «чи­ ста і свіжа поезія». Простота, ніжність, поетична краса — не­ від'ємні риси стилю Марка Вовчка. Її схвильована, часто наповнена тугою й сумом або романтично піднесена, нерідко пісенна мова зворушує до гли­ бини душі читача. Невтомна діяльність Марка Вовчка та безсмертні твори ставлять її в один ряд з най­ видатнішими письменниками-гу­ маністами світу. Пам'ять про Марка Вовчка свято шанує народ. її твори ви­ даються всіма мовами народів СРСР і багатьма мовами за­ рубіжних країн. Художня спад­ щина письменниці дорога ра­ дянським людям. Вона збагачує скарбницю української класич­ ної літератури немеркнучими перлинами художнього слова. М. ПАЗЯК. По горизонталі: 5. Твердження, що потребує доведення. 6. Махове колесо. 9. Лінія перетину двох площин. 10. Рухома частина елек­ тродвигуна. 14. Відрізок прямої в колі. 15. Тригономет­ рична функція. 16. Пристрій для виміру, що перевіряє вертикальне положення тіла. 19. Спосіб практичного ви­ конання чого-небудь. 20. Звук певної висоти. 21. Англій­ ський вчений-фізик. 24. Детермінант. 25. Сторона прямо­ кутного трикутника 29. Основоположник термодинаміки 30. Одиниця тиску. 31. Двочлен. 36. Вид зв’язку. 37. Оди­ ниця теплоти. 38. Нахил. 41. Знак однієї з арифметичних дій. 42. Деталь, що з’єднує поршень з валом двигуна. 43. Лінія в трикутнику. 44. Пряма, що має одну спільну точку з кривою. По вертикалі: 1. Метод розв’язування геометричних задач, що грунтуєть­ ся на принципі паралелізму. 2. Одиниця струму. 3. Нега­ тивний електрод. 4. Частина гучномовця. 7. Трьохелек­ тродна лампа. 8. Точка перетину відображених променів. 11. Автор «Теорії геометричних побудов». 12. Поривистий круговий рух вітру. 13. Поняття кількості. 17. Одне з ос­ новних понять в математичному аналізі. 18. Об’єктивна реальність, яка існує незалежно від людської свідомості. 22. Поверхня. 23. Одиниця потужності. 26. Радіоактивний елемент. 27. Зв’язок і співвідношення яких-небудь явищ об’єктивної дійсності, виявлені в певному порядку. 32. Один з основоположників класнчної механіки. 3 3 . Ви­ датний французький математик. 34. Німецькийвченийматематик. 35. Вимір. 39. Пряма, що перетинає коло. 40. Множина прямих, що виходять з однієї точки. 2 8 . М іс­ це, яке не має виміру. Склав студент II курсу фізико-математичного факультету М. СОЛОВЕЙ. Редактор О. КАРДАШ. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 27 (96) (31 грудня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-05-02 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (96) (31 грудня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/232 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/649c017d90b46468b94e3744d12f071d.pdf 168b4d74f888ec3efe9f01ccf83e1ec7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ Р ІК видання 4-й № 26 (95) 22 грудня ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО 1959 року В ІВ Т О РО К Ціна 15 коп. НА ШЛЯХУ ПЕРЕБУДОВИ і для вихователів го відділу педагогічного факуль­ Дубовик) тету. В них передбачається за­ Шевченківського району м. Киє­ безпечення належної практич­ ва та буде проводити в січні і ної підготовки студентів. На пе­ лютому місяці для вихователів Української Р С Р про заходи по дагогічну практику з відривом і дитячих садків Києво-Святошин­ дальшому розвитку дитячих до­ без відриву від навчання відво­ ського району. Члени кафедри Студенти фізико-математичного ф акультету за підго­ шкільних установ і поліпшенню диться 42 тижні. Практика в ди­ читають лекції для вихователів товкою до екзаменів. виховання та медичного обслу­ тячих садках і яслах починаєть­ дитячих садків. Так, прочитана говуваний дітей дош кільного ві ­ ся з другого курсу, і на протязі лекція на тему: «Планування та ку свідчать про те, щ о настав всіх наступних років навчання облік виховної роботи в дитячо­ час рішуче і докорінно перебу­ студенти один день на тиждень дувати не лише систему навчан­ проводять роботу в дитячому му садку» для вихователів ди­ Закон про зміцнення зв’язку зборах питання про збільш ення ня в школі в напрямку набли­ садку. Це дає можливість сту­ тячого садка № 59, ряд лекцій ження ї ї до життя, а ле й усю дентам добре вивчити роботу ви­ з малювання в дитячому садку школи з життям накладає вели­ вимог до знань студентів під систему виховання нашого під­ хователя, завідуючого дитячим для вихователів дитячого садка кі обов’язки і на студентів. Це час заліків і екзаменів, бо саме ростаючого покоління ш ляхом садком та старшого вихователя. № 115 та інше. вони повинні набути глибокі через посилення вимог вияв­ У плані наукової роботи ка­ охоплення єдиним педагогічним В навчальний план введено курс впливом на дітей у державних педіатрії та практику студентів федри основне місце відведено знання й уміння, щоб стати ляється турбота про майбутніх виховних закладах від дня їх у яслах, збільшена кіл ькість го­ написанню підручників для сту­ майстрами комуністичного ви­ вихователів підростаючого по­ народження д о повноліття. За дин і на інспекторсько-методич­ дентів вузів та посібників для ховання, гідними нашої епохи. коління. цією постановою дитячі садки ну практику, студенти будуть вихователів дитячих садків. Турботою про забезпечення Комуніст Л . П . Тендерес, а та ясла о б ’єднуються в єдину Велику увагу приділяє кафед­ глибоких знань студентів були проходити місячну практику по також інші комуністи вказува­ дошкільну установу ясла-садки. ра питанню піднесення якості На чолі цих установ будуть організації і керівництву кол­ викладання предметів та прове­ пройняті відкриті партійні збо­ ли на те, що на ф акультеті за­ госпними дитячими садками і стояти люди з вищою освітою. вимогливості прояв­ яслами. Кафедра також розро­ дення практичних занять. З ри, що відбулися 15 грудня на ниження Ця постанова і закон про била програму та плани всіх ви­ цією метою в цьому навчально­ педагогічному факультеті. До­ ляється в організації опіки над школу та розвиток педагогічної дів педагогічної практики, але, м у році було проведено чотири які виявляють науки ставлять конкретні й важ­ на жаль. М іністерство освіти відкритих лекції та практичні повідач Д. Я. Ш елухін, а та­ студентами, ливі завдання і перед кафедрою ніяк не збереться ї ї розглянути заняття з наступним обговорен­ кож ті, що виступали в ході об­ слабкі, неглибокі знання. Зани­ дошкільної педагогіки. Ці зав­ та затвердити. ням на кафедрі, застенографова­ говорення, вказували на те, що, ження вимогливості виявляєть­ дання полягають у необхідності Останнім часом на кафедрі но та прорецензовано три лекції готуючись гідно зустріти на­ ся також і в тому, щ о іноді розробки ряду нових проблем членів кафедри, заслухано та­ ступний Пленум ЦК КП РС , оцінка знань робиться лише за дошкільної педагогіки, написан­ розроблені проекти програм з кож плани окремих лекцій та студенти педагогічного факуль­ усіх спеціальних курсів, в про­ знання програмового матеріа­ ня підручників та перебудови практичних занять, обговорено підготовки кадрів з вищою спе­ грами введені нові теми, зв’яза­ тету наполегливо працюють над л у без урахування знань першо­ питання самостійної роботи сту­ ні з вихованням дітей переддо­ ціальною освітою. дентів з дошкільної педагогіки вивченням першоджерел. Бага­ д ж ерел, без урахування прак­ шкільного віку. Кафедра дош кільної педагогі­ Кафедра встановила тісний та методики художнього вихо­ то студентів активно виступає тичних навичок тощо. Ось чому ки уже проводила і проводить на семінарах і практичних за­ збори констатували необхід­ зв’язок з досвідченими праців­ ваная. роботу по виконанню цих зав­ Все це тільки початок тієї ве­ няттях. ність проведення найближчим дань. Так, кафедра брала актив­ никами дош кільних закладів мі­ ну участь в розробці нових на­ ста Києва, щ о значно вплинуло ликої роботи, яка стоїть перед Проте у підготовці до зимо­ часом виробничої наради, на вчальних планів для д ош кільно­ на якість педагогічної практики кафедрою у зв’язку з перебудо­ вої екзаменаційної сесії є ряд якій потрібно обговорити з ви­ студентів. З початку цього на­ вою роботи в галузі підготовки питання методики вчального року при кафедрі пра­ кадрів та підвищення якості ви­ перешкод. З окремих спеціаль­ кладачами цює семінар з образотворчої ді­ кладання основних курсів і про­ них предметів немає необхідної проведення заліків і екзаменів. яльності для вихователів дитя­ ведення практичних занять. кількості підручників, а відпо­ Ця необхідність обумовлена чих садків, у яких проходять Особливо важливим питанням є відні кафедри ще не потурбу­ ще й тим, що на ф акультеті практику студенти (дитячі сад­ питання росту кваліфікації ч ле­ 9 грудня відбувся пленум ки № № 115, 71, 2, 59, 137, нів кафедри, написання канди­ вались про забезпечення цими працює багато молодих викла­ кафедр мовно-літературного фа­ 164, 31, 33). Семінар працює датських дисертацій та зб іль­ підручниками кабінетів. Роботу дачів, які не мають досвіду. культету. Доповідь доктора пе­ кожний тиждень по 2 — 3 годи­ шення друкованої продукції кабінетів необхідно п еребуду­ В рішенні партійних зборів дагогічних наук, професора ни. Вихователі не тільки слуха­ членів кафедри. ва ти в напрямі максимального намічено ряд заходів щодо Т. Ф. Б угайко була присвячена ють лекції, але й набувають забезпечення умов для підго­ створення підсумкам Республіканської на­ практичних навичок: малюють, сприятливих умов О. Л Е Щ Е Н К О , ради з питань педагогічних на­ ліплять і т. ін. Такий же семінар товки студентів. для підготовки до зимової екза­ член кафедри дошкільної ук і Другого з’їзду вчителів Ш ироко обговорювалось на менаційної сесії. проводить кафедра (викладач педагогіки. України. Доповідач докладно зупинив­ ся на тих питаннях, що стояли в центрі уваги делегатів учи­ одночасно викладаючи україн­ вить, дасть прямування пошу­ тельського з'їзду, звернувся до ську літер атур у і виконуючи з кам, благословить на важкому викладачів факультету із за­ 1935 року обов'язки доцента ш ляху науки, педагогічної пра­ кликом налагоджувати тісні в Харківському педагогічному ці. Багато з нас відчули тепло­ зв’язки з масовою школою. його і забуваєш про все: ми­ інституті. Доповідь викликала жваве ту його слів, були обдаровані луєшся зовнішнім виглядом, обговорення. Завідуючий ка­ У 1939 році І. І. П ільгук за­ дбайливою лагідністю Івана чіткістю висловлених думок, федрою української мови доц. Івановича, щоб потім зробити хистив кандидатську дисерта­ красою і щирістю почуттів. А. П. Медушевський зупинився на важливому питанні підготов­ Так, саме красою, що йде від цію на тему «Народнопоетична свої перші кроки в майбутнє. З року в рік праця — довга, ки вчителів для шкіл-інтерна­ природності і простоти, які за­ основа творчості Т. Г. Ш евчен­ тів, підкресливши необхідність к а », і з цього часу творчість кропітка, переборення трудно­ чаровують мимохіть і назавжди. залучення кращих учителів безсмертного Кобзаря стає ос­ щів — ось основа його досяг­ цих шкіл для читання спеціаль­ Звичайна в нього біографія. новним об’єктом досліджень нень. них курсів студентам факуль­ Батьківщиною Івана Івановича вченого. тету. Треба шукати такі форми Визначний педагог і відомий Пільгука є село Решетилівка, роботи, які б допомагали зміц­ Потім — роки Вітчизняної літерат ур ознавець — яке щасли­ Полтавської області, де він на­ ненню зв’язків інституту з шко­ війни, робота викладачем у мі­ ве поєднання в одній людині та­ лою. На думку доц. Б. М. Ку­ родився в сім’ї малоземельного стах Куп'янську, Уф і, старшим ких широких за обсягом знань лика, на факультеті слід ввести селянина. Спочатку вчився в співробітником інституту л іт е­ і педагогічної майстерності про­ спецсемінар з методики мови й сільській школі, а потім на дво­ літератури. ратури А Н У Р С Р — аж до фесій! Літературна і педагогіч­ річних педагогічних курсах. Доц. Ф. М. Поліщук вказав 1949 року, коли І. І. Пільгук на громадськість України може Після перемоги Великої Жовт­ на важливість ознайомлення став працювати в нашому пишатися тим, що в ї ї середо­ невої соціалістичної революції студентів з усіма формами й інституті. На цей час він вже вищі зросла і плідно працює методами роботи у школі. Доц. брав участь у боротьбі з німе­ мав біля 80 опублікованих л і­ така обдарована людина. Д. П. Шутенко звернув увагу цькими загарбниками як черво­ тературознавчих праць. З-під на поліпшення естетичного ви­ Ш істдесят літ. Пройдено чи­ ний партизан, працював у орга­ його пера з ’ являються літера­ ховання майбутніх учителів. малий ш лях на життєвій ниві. нах радянської влади на селі, турні портрети українських пи­ Кафедрам спеціальних предме­ Іван Іванович П ільгук, Б ули визначні успіхи, трапля­ тів, відзначив доц. Ф. Ф. Бу­ До Вас сьогодні щирий гук: вчителював, був організатором сьменників, виходять з друку лися і невдачі, але не вгасають гайко, слід більше працювати На славному цім рубеж і сільськогосподарських коопера­ підручники для середньої шко­ творчі пошуки вченого і педа­ Нехай не буде Вам межі, над теоретичним озброєнням тивів, комун, колгоспів. У цей ли, а в 1957 році — велика гога. Іван Іванович невтомно студентів. Про шефську допо­ Нехай ширяє творчий л іт же час був співробітником об­ монографія «Ш евченко — ос­ І після шістдесяти літ. могу школам з боку кафедр го­ п рацює, щоб збагатити україн­ ласної газети «Радянське се­ новополник української літера­ ворив декан факультету доц. Юрій К О Б И Л Е Ц Ь К И Й . ську літературу новими серйоз­ л о » , в редакцію якої й перехо­ тур и », що стала основою його А. К. Данилюк. В обговоренні ними дослідженнями, виховати доповіді взяли також участь Високий, міцної постави, тем­ дить працювати в 1929 році. докторської дисертації, яку для нашої Батьківщини не одне проф. п. К. Волинський і доц. новолосий, з слідами сивини, З 1932 по 1935 рік Іван Іва­ Іван Іванович захистив у тому покоління вчителів. Б . П. Страхов. чоловік. Неквапні рухи, розм і­ нович навчається в аспірантурі ж році. Щ астя ж Вам, успіхів, доб­ На пленумі кафедр також бу­ рена тональність голосу, опро­ спочатку при інституті літера­ Він завжди в оточенні моло­ рого здоров’я, шановний профе­ ло обговорено питання про під­ аспірантів, соре, дорогий учителю! отовку до зимової екзамена­ мінююча посмішка в глибині тури, а потім при Харківсько­ ді — викладачів, г ційної сесії. державному університеті, студентів. І порадить, і випра­ виразних сірих очей. Слухаєш му П. О Р Л И К . Постанови Центрального Ко­ мітету К П Р С і Ради Міністрів С Р С Р та Центрального Коміте­ ту КП України і Ради М іністрів Напередодні екзаменів Цінні пропозиції ШІСТДЕСЯТ ЛІТ �НЕЗАБАРОМ СЕСІЯ Партійні збори, які нещодав­ но відбулися на фізико-матема­ тичному факультеті, відмітили, що в підготовці студентів до зимової екзаменаційної сесії є ряд недоліків. На факультеті є ще 9 сту­ дентів, які не ліквідували ака­ демзаборгованостей минулої сесії, а на інженерно-педаго­ гічному відділі затримується ви­ конання робіт з креслення, та на п’ятих курсах фізиків і ма­ тематиків — захист курсових робіт. Проведені колоквіуми на інженерно - педагогічному від­ ділі показали, що біля 20 про­ центів студентів відстають. Товариші, що виступали, під­ креслювали необхідність пар­ тійному бюро і деканату, перш за все, організувати інди­ відуальну допомогу кожному з цих студентів. Не все гаразд на факультеті з навчальною дисциплиною. Лише 31 група математиків за один тиждень має 88 пропусків лекцій без поважних причин. Приблизно таке ж становище і в 22 математичній, 21 фізичній групах. Деканату факультету потрібно посилити боротьбу з порушниками навчальної дис­ ципліни. В. РОКИТКО. Ми готуємося стати вихова­ телями дитячих садків, методи­ стами, інспекторами. З курсу дошкільної педагогіки, методи­ ки рахунку, рухливих ігор, пси­ хології ми одержуємо глибокі знання. Є в нас і курс образо­ творчої діяльності, де, крім тео­ ретичних знань, ми повинні на­ бути навичок і умінь виготов­ ляти іграшки, малювати, ліпи­ ти, конструювати. А л е на цей курс відведено дуже мало часу, і тому у нас відчувається деяке розходження теорії з практи­ кою. Нам прочитали курс ліплен­ ня, але з цього великого курсу у нас було проведено лише чо­ тири практичні заняття. Ми не змогли виліпити і половини дами Радянського Союзу і Че­ того, що потрібно за програ­ мою. А не кожен з нас має та­ хословаччнни. кі здібності, щоб вчити наших Й . С ІРК А , дітей, не набувши достатніх студент V курсу мовнонавичок в інституті. Можна ба­ літературного факультету. чити таку картину, коли після десятої години вечора студенти III курсу сидять у гуртожитку і малюють, вирізують, ліплять. Для того, щоб виготовити всі альбоми, які конче необхідні бу­ дуть у подальшій роботі, ми ви­ трачаємо дуже багато часу. Добре було б, якби хоч полови­ ну цієї роботи ми робили під час лекцій, де б могли одержа­ ти і допомогу викладача. В Е Ч І Р ДРУЖ БИ На закінчення місячника че­ хословацько-радянської дружби 12 грудня в нашому інституті відбувся вечір дружби. Зал інституту заповнили сту­ денти, викладачі, працівники інституту. На вечорі були при­ сутні представники Чехослова­ цької республіки: генеральний консул Чехословаччини в Киє­ ві Р. Шміц та чехословацькі студенти, які навчаються у ву­ зах м. Києва. Викладачі і студенти у своїх виступах говорили про дружбу між народами Радянського Со­ юзу і Чехословаччини, яка сво­ їми коріннями сягає в далеку давнину. А ле найбільше загар­ тувалася і зміцніла ця дружба під час другої світової війни, про яку виступили із своїми спогадами командир партизан­ ського загону «Родина» в Че­ хословаччнні О. Горницький та учасниця партизанського загону радистка О. Луньова. Про розвиток і зміцнення дружби між нашими народами після другої світової війни го­ ворили письменники О. Полто­ рацький та Б. Буряківський, які нещодавно відвідали Чехо­ словаччину. Бурхливими оплесками зу­ стріли присутні появу на три­ буні тов. Р. Шміца, який роз­ повів про досягнення Чехосло­ ваччини на шляху будівництва соціалістичного суспільства та виступи чехословацького сту­ дента Ш. Мурги і студента на­ шого інституту А. П рокопенка. Після урочистої частини від­ бувся великий концерт, в яко­ му взяли участь студенти педа­ гогічного інституту та чехосло­ вацькі студенти. Цей вечір є ще одним яскра­ вим доказом палкої, непоруш­ ної дружби між братніми наро­ Це дуж е важ ливо Наші побажання Адж е з цього розд ілу немає ніякої методичної літератури, нам доведеться користуватися лише тим, щ о ми одержимо в інституті. Л ек ц ії з розділу об­ разотворчої діяльності прохо­ дять цікаво, ми набуваємо цін­ ні для нас навички і уміння, але за такий короткий час ви­ кладач не в силі передати нам свої знання. А як важливо д ля вчителя, щоб він умів виразно, красиво читати. На жаль, у нас цей курс читається незадовільно. Ми не одержуємо ні достатніх теоретичних знань, н і практич­ них навичок. А ми повинні не тільки самі вміти красиво чита­ ти, а й навчати цьому дітей. Ба­ жано, щоб цей к урс на дош кіль­ ному відділі читала людина — не тільки знавець своєї спра­ ви, а й така, що знає особли­ вості дошкільного віку, знайо­ ма з роботою дошкільних уста­ нов. Не можна уявити собі, в якому становищі буде студент, на долю якого випаде читати Теор ети ч н і знання і практич­ ні навички з радіотехніки не­ обхідні кож н ом у вчителеві фі­ зики і виробничого навчання, оскільки значення радіоелектро­ ніки і автоматики в у с іх галу­ зях народного господарства на­ ш ої країни день у день зростає С лухаю чи л е к ц ії і відвідуючи лабораторні заняття з ц іє ї дис­ ципліни, студенти набувають необхідний м інімум знань з ра­ діотехніки. Протягом циклу л а ­ бораторних занять кожний сту­ ден т-фізик сам остійно складає підсилювач н и зьк о ї частоти простий ламповий радіопри­ ймач. Студенти, які бажають найрізноманітніш у радіоапара­ туру: приймач і на електронних лампах і н а нап івпровіднико­ вих приладах, радіовузли ш кіль­ ного типу, осцилограф , схеми цей курс у педагогічному учи­ автоматики і т. ін. лищі. С еред цікавої апаратури, яка А . БО ГУШ , збудована або виготовлення Л. ГИ РЕН К О , якої перебуває в ста д ії завер­ А . РЕ Ш ЕТ Н Я К , шення, с л ід назвати, таку: ки­ студенти III курсу ДО­ шеньковий радіоприймач на Ш К ІЛЬН О ГО відділу педа­ напівпровідникових приладах гогічного факультету. (студент II курсу Ю. Р о лль), Комітет звітує 14 грудня відбулася звітновиборча конференція Д Т С А А Ф Виступає генеральний консул інституту. Доповідь про роботу Чехословацької Республіки в товариства зробив голова комі­ Києві Р. Р. Шміц. тету М. Рябухін. На конферен­ ції виступили Б. Єремєєв, А. Кагановський, Бескопиль­ ний та ін. Судруга м У нас начинается утро, А скоро у вас рассвет, Здравствуй, далекий судруг, Прими мой братский привет. Желаю тебе отваги И настоящей славы На фабриках златой Праги, В шуме цехов Братиславы. Я верю в твои удачи: Мы — комсомольцы с тобой! Дружба крепка, а значит — Выигран будет бой, Бой за мирное счастье, За самую светлую жизнь, За братское соучастье,— Бой за социализм! Вижу в веселом смехе я, Как солнце встает из мрака. «Честь праци!», юная Чехия! «Честь праци!», друзья — словаки! В . ТАТАЄВ, член гуртка української літератури. Доповідач та виступаючі під­ дали суворій критиці діяльність членів комітету А . Сердюка, А. Лутова, Запари та звернули увагу на те, що комітет прово­ див недостатню роботу по залу­ ченню студентів і співробітни­ ків інституту до роботи в сек­ ціях, туристських походах, май­ же зовсім не велась робота в гуртожитках інституту. Конференція затвердила рі­ шення комітету про створення на факультетах бюро Д Т С А А Ф , зобов’язала новообраний комі­ конструювати і будувати ск лад ­ ніш у радіоапаратуру, працюють за індивідуальними планами в радіотехнічному гуртку, де во­ ни виготовляю ть і настроюють літака, стрілецьких змагань з м/к пістолета і гвинтівки. Конференція обрала новий склад комітету: Биковцев Ю. — голова комі­ тету. Богмат В. — заступник го­ лови комітету. Боровко О. — член комітету. Василенко Е. — скарбник Єремєєв Б. — член комі­ тету. Кириченко Л. — секретар ко­ мітету. Тхоржевськнй Д. — член ко­ мітету. Шевцов В. — член комітету. Шкардун В. — заст. голови комітету. Якубова А. — член комітету. К. Я Н К О ВС ЬК И Й . портативний м а г н і т о ф он (І. Ш кур ап ет, 5 курс), підсилю­ вач з ф азочутливим детектором для автоматичного регулятора (Ю. Р о л л ь , М. С овков, 2 курс) мотальний верстат д ля намоту­ вання котушок 2 курс). (В . Сафат, Особливо ініціативним і до­ свідченим радіоаматорам є член радіотехнічного гуртка студент другого к ур су Ю. Р о л л ь , який виконав чим ало цікавих радіо­ технічних робіт. Свій досвід він передає учням, керуючи радіотехнічним шефній школі. гуртком у під­ Є. К Р А В Ч У К , викладач фізико-метама­ тичного факультету. З С Л О В АМ И п о д я к и Шановний Юрію Свиридови­ сані ними книги і підручники. Каж уть, щ о в мене приємна тет ширше проводити агітацій­ чу! Довго вагалася, писати чи но-пропагандистську роботу се­ ні, адже у Вас кожна хвилина українська мова (чого я за со­ на обліку. бою н ік оли не помічала) і що ред сутдентів та співробітників Насамперед мені хочеться це не дивно, адже я перебува­ інституту по поширенню війсь­ відзначити, що вчителі і учні ла м іж викладачам и і методи­ кових знань, по проведенню школи з великою пошаною став­ стами столичного вузу. Тепер масових оборонно - спортивних ляться до нашого інституту, м ені кращ е вмерти, ніж згань­ заходів — шлюпочних походів, до його викладачів, яких їм н і­ бити себе в роботі. А все ж стрибків з парашутної вишки та коли не доводилося бачити. З може бути... нашого інституту, крім мене, Ш кола наш а щ е не пра­ тут нікого немає. Директор, ко­ цює — д обуд ов ується. А до ли мова йде про інтернат, зав­ цього часу їзд и ли на семінари жди цікавиться моєю думкою в Сталіно, Ж данов, працювали (ти ж, мовляв, закінчила сто­ в колгоспах, а останні кілька личний вуз), сподівається, що я днів навіть дрова заготовляли буду працювати найкраще, а в для інтернату. Вільний час проводжу по-різ­ мене (не буду приховувати) хви­ Співає секстет ра­ лювання від цього не змен­ ному: читаю, в ч уся грати в ша­ шується. Що, як не справлюсь? хи, малюю, навіть вірші почала дянських і чехослова­ Одного разу я навіть сказала складати. Д уж е сумую за Києвом, за напівжартома , нап івсерйозн о: цьких студентів нашо­ «Якщ о з роботою не справ­ інститутом. Все стало таким люсь, прошу не вважати це ти­ рідним... А скільки спогадів го інституту. повим явищем у підготовці вчи­ залишилося на все життя. Фото М. Шуряка. П ередавайте привіт Андрію телів у Київському педінсти­ Петровичу Медуш евському, туті». Петрові Костянтиновичу Во­ Коли я сказала вчительці української мови, хто у нас линському і всім іншим викла­ читав лекції, то заздрощам не дачам, що підготували нас для було меж. Розпитували про педагогічної роботи. зовнішній вигляд викладачів, З повагою до Вас про вік, а особливо про напи­ У . РО ГО ВИ К. �Після трудового дня— за парти Вечір... Давно вже закінчи­ лись лекції, студенти стаціона­ ру заповнили читальний зал, кабінети. А в цей час в ауди­ торіях і лабораторіях готую ть­ ся до занять інш і студенти — студенти вечірнього ф ак ульте­ ту, які прийшли н а заняття після напруж еного трудового ни, використовує відповідний дентками дошкільного відділу науково-популярний кінофільм. Моргуновою і Оринянською. Борючись за високу якість З поважних причин вони не мо­ знань студентів, викладачі жуть відвідувати занять, але стежать за тим, щоб у сі теми своєчасно не подбали про те, і розділи, винесені на практич­ щоб надіслати у деканат відпо­ ні і семінарські заняття; були відні документи. Староста ж належ но опрацьовані студента­ групи т. Сніжківська обмежила ми. Так, викладач історії свої функції реєстрацією про­ ДНЯ. К П РС П. М. Федченко, крім пусків у журналі і щотижневих Згідно ріш ень п а р тії і уряду семінарських занять, проводить рапортах. Хто ж, як не старо­ в цьому році в ін сти туті почав індивідуальні бесіди, на які ста, повинен би занепокоїтись, працювати вечірній факультет, викликає студентів, що про­ подзвонити на місце роботи цих який складається з двох відді­ пустили заняття або не опра­ товаришів, піти з подругами до лів: підготовки вчителів І — IV цювали тих чи інших першо­ них додому, з ’ясувати причини, класів і працівників дошкіль­ джерел. дати відчути людині, що ї ї ро­ До деякої міри здійснюється ботою і життям цікавиться ко­ них установ. Розум ію чи всю важливість контроль і за роботою виклада­ лектив. На жаль, такі факти цієї форми навчання і прагну­ чів. Систематично стежить за непоодинокі. чи допомогти працівникам на­ читанням курсу і проведенням Деякі старости вважають, родної освіти у підвищенні їх семінарських занять з історії що, не зробивши в журналі по­ педагогічної майстерності, при­ КП РС керівник кафедри доцент мітки про прогул товариша, во­ ймальна комісія подб ала про те, Л . П. Тендерес. Кафедра е л е ­ ни цим самим допомагають йо­ щоб у першу чергу були при­ ментарної математики (керівник му. Ведмежа це послуга, за яку йняті ті, хто безпосередньо доцент І. Є. Шиманський) про­ потім ніхто добрим словом не працює в ш кільних і дош кіль­ вела відкриту лекцію з ариф­ згадає. Адже, попереду екза­ них установах. Внаслідок про­ метики (викладач М. А . Сав­ менаційні сесії, державні екза­ веденої роботи 75 процентів з ченко), неодноразово відвідува­ мени і найголовніше — са­ числа прийнятих на перший ла заняття, як і проводить ви­ мостійна, складна творча робо­ курс працюють за фахом. кладач Д. І. Л я ш енко, завідую­ та по вихованню дітей, нашої Керівництво інституту своє­ ча кафедрою навчального кіно1 зміни. Саме там пригодиться часно подбало про аренду до­ кандидат технічних наук Т. В. те, чого навчишся у вузі. Ось даткового приміщення (школа Абрамова. Допомагають у робо­ чому свої відносини студенти № 30), кафедри виділили ви­ ті вечірнього відділу декан пе­ повинні будувати на взаємопо­ кладачів, на св о їх засіданнях дагогічного факультету доцент вазі, товариській взаємодопомо­ обговорили і затвердили робочі Д. Я . Ш елухін, завідуючий ка­ зі і принциповій критиці і само­ плани, складені з урахуванням федрою спецпедагогіки доцент критиці. Насамперед це сто­ специфіки роботи вечірнього Г. 3. Івашина. 13 листопада пи­ сується старост груп і курсів— факультету. Адж е студенти тання роботи вечірнього фа­ студентських ватажків і поміч­ приходять в інститут всього чо­ культету слухалося на засідан­ ників деканату. тири рази на тиждень і навча­ ні Вченої ради Інституту. Щ е багато треба нам працю­ У с і ці заходи, безперечно, вати в справі удосконалення на­ ються чотири години в день. Такий розподіл часу створює сприяють підвищенню якості в ших навчальних планів. Члени відповідні умови д ля самостій­ читанні лекційних курсів і в Вченої ради під час обговорен­ проведенні практичних занять, ня питання про роботу вечір­ ної праці студентів. Крім лекційної роботи, в на­ поліпшенню трудової дисциплі­ нього відділу с праведливо вка­ вчальних планах велике місце ни як серед студентів, так і се­ зували на неправильний розпо­ посідають практичні і семінар­ ред викладачів. діл часу з окремих дисциплін Як не прикро, але не можна (історія К П РС), на те, що в на­ ські заняття, особливо з таких предметів, як історія КП РС , замовчати ті недоліки, які за­ вчальних планах, зовсім відсутні анатомія і ф ізіологія людини, важають високоякісній підготов­ предмети, які відіграють важ­ українська мова тощо. ці вчителів і вихователів. ливу роль у формуванні есте­ Як справедливо відзначалося тичних якостей радянських пе­ Прагнучи до того, щоб лек ­ ції і практичні заняття якнай­ на засіданні Вченої рада, на ве­ дагогів (українська і російська більше сприяли засвоєнню сту­ чірньому факультеті мають міс­ літератури тощо). дентами програмового матеріа­ це пропуски студентами лекцій Виконуючи рішення Вченої лу, викладачі в своїй роботі і практичних занять без по­ ради, відповідні кафедри по­ широко використовують наочні важних причин та запізнення. приладдя, наявну апаратуру, Окремі студенти мають багато винні найближчим часом пере­ навчальне кіно. Так, напри­ пропусків і не інформують де­ глянути існуючі навчальні пла­ клад, викладач анатомії М. М. канат про причини, які заважа­ ни, насамперед, проект плану Кагановська, пояснюючи сту­ ють їм виконувати студентські дошкільного відділу, внісши ту­ дентам будову організму люди­ обов’язки. Так трапилося з сту­ ди певні корективи. Слід сподіватися, що кафед­ ри більш е допомагатимуть ви­ кладачам, які працюють на ве­ чірньому факультеті, більш систематично контролювати­ муть їх роботу. Не за горами перша в житті студентів вечірнього факульте­ ту залікова сесія. Чи всі умови ми створили для того, щоб сту­ денти успішно склали заліки? Мабуть, ні. Заняття по анатомії і фізіології людини. Ці к а в и й На засіданні літера­ письменник бореться турного гуртка обгово­ за душ у людини, роз­ краще розподілити свій час тощо. Серйозні претензії у студен­ тів вечірнього факультету до комсомольської організації ін­ ституту. Ні комітет Л К С М У , ні факультетські бюро педагогіч­ ного і мовно-літературного фа­ культетів навіть не поцікавили­ ся тим, хто вчиться на вечірньо­ му факультеті. Комсомольська організація факультету журналістики Київ­ ського університету виступила з цінним починанням: допомага­ ти в навчанні студентам вечір­ нього відділу як під час екза­ менаційної сесії, так і в між­ сесійний період. Нашим комсо­ мольцям слід було б підхопити цей почин, поширити його в стінах інституту. А необхідність в такій допомозі є. Адже серед студентів є такі, які мають до­ сить довгу перерву в навчанні. Окремі студенти (наприклад, М. Ш упик, І. Шатіна) ніколи раніше не вивчали української мови, і зараз їм дуже важко. Саме студенти мовно-літератур­ ного факультету повинні при­ йти їм на допомогу. В той же час в такій співдружності бу­ ла б певна користь і для сту­ дентів стаціонару. Адже біль­ шість з тих, що вчаться на вечірньому факультеті, має уже певний досвід виховної і викладовської роботи, і їх по­ ради з окремих питань були б корисними для колег, які тіль­ ки готуються до праці у школі чи дитячому садку. Чомусь наші комсомольці не запрошують студентів вечір­ нього факультету на свої вечо­ ри відпочинку, не залучають їх до роботи в гуртках художньої самодіяльності, у спортивних секціях, тобто не дбають про те, щоб вони жили повнокров­ ним студентським життям. Робота на вечірньому фа­ культеті тільки розгортається, тому саме зараз слід докласти всіх зусиль для того, щоб про­ водилась вона на високому ідей­ но-теоретичному і організацій­ ному рівні. Це і буде конкрет­ ним кроком до втілення В Ж ИТ­ ТЯ «Закону про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи на­ родної освіти в С Р С Р ». Ю. ПО ЛУДН ЕН КО , зав. вечірнього відділу. Б удьте уважними на вулиці! Як не дивно, але порушення правил вуличного руху допу­ скають і студенти вищих учбо­ вих закладів. Вони добре знають про те, де можна і д е не можна переходи­ т и вулицю, як користуватися комунальним транспортом, яка небезпека їм загрожує при по­ руш енні встановлених правил. Незважаючи на це, студентів можна бачити в усіх випадках порушень правил: висять на підніжках, задніх буферах і виступах трамваїв і тролейбу­ сів , заходять через передні і виходять через задні двері, пе­ ребігаю ть проїжджу частішу ву­ л и ц і перед транспортом, який швидко рухається і т. ін. Таких прикладів можна на­ вести багато. Ось деякі з них. Студент К Д У І. Горбош на проспекті 40 років Жовтня вчепився до заднього буфера [тролейбуса. Штанга, що зірва­ л а с я , вдарила його по голові і завдала йому тяжких пошко­ джень. Студент інституту цивільного повітряного флоту А . Туренко виїхав на обочину дороги, пере­ кинувся з моторолером і дістав поранення. Студент технологічного ін­ ституту В. Гранкін спробував перейти проїжджу частину ву­ л и ц і по ходу руху автомашини, був збитий нею і дістав перелом ноги. Таких трагічних випадків могло і не бути, якби студенти не забували і завжди пам’ята­ ли про виконання правил без­ пеки вуличного руху. Студен­ там необхідно нагадувати один одному про виконання цих пра­ вил і не дозволяти окремим по­ рушникам ігнорувати їх. Студенти повинні не тільки самі виконувати правила руху, а й зупиняти тих пішоходів, які п орушують ці правила. Тільки спільними зусиллями н аселення, членів дружин по охороні громадського порядку і працівників м іліц ії ми зможемо навести порядок на вулицях міста і забезпечити безпеку руху транспорту і пішоходів. Д Е Р Ж А В Т О ІН С П ЕКЦ ІЯ м. КИ Є В А. Студенти майже позбавлені можливості користуватися кабі­ нетом іноземної мови, який останнім часом працює в одну зміну, і студенти вечірнього факультету не можуть туди по­ трапити навіть під час акаде­ мічних занять з іноземної мови. Чекають студенти кваліфіко­ ваної поради від наших досвід­ чених педагогів про те, як слід працювати над першоджерела­ ми, як конспектувати лекції, як д и с п у т весь час напружує ува­ гу. А л е , на його думку, рювалось оповідання криває прекрасні д у ­ образ О лесі слід було Микити Шумила « Я шевні якості наш ої мо­ б глибше розкрити, хо­ твій брат». На це об­ лоді, вчить «б у т и л ю ­ тілося б, щ об ця пре­ говорення було запро­ диною на повну силу красна душею героїня шено автора твору. У душ і». твору залиш илася ж и­ вступному слові доцент В обговоренні твору вою. На дум ку сту­ кафедри української взяли участь ряд сту­ літератури Ю. С. Ко­ дентів українського і дентки V кур су 3, Р а ­ дько, оповідання нага­ билецький к о р о т к о російського відділів. дує твір М. Ш олохова ознайомив студентів з Всі, хто виступав, від­ творчістю письменника. значали, що оповідан­ «Д о л я лю дин и», чарує своєю красою образ На прохання присутніх ня читається з захоп­ Олени Романець. Сту­ автор твору розповів ленням, його образи дентка V курсу 3. Ого­ читачам про свою робо­ наче вихоплені з жит­ родник вважає, щ о в ту над оповіданням, тя, глибоко зворушу­ оповіданні окремі ма­ про реальні події, які ють. Особливо вража­ ловідомі слова треба лягли в основу напи­ ю ть страждання, які замінити більш загаль­ сання твору, та прото­ випали на долю радян­ Образ типи його героїв. ських лю дей в роки новживаними. Олесі, на дум ку сту­ Н аш ар адянська л і­ війни. дентки II курсу А . Цетература, - говорить Так, студент V кур­ л ік а ,— ідеал душ евної письменник, — н о с ій високої комуністичної су Й . Сірка говорить, краси. що оповідання йому моралі, ч есності, лю­ дуж Оповідання виклика­ е сподобалось, роз­ ло захоплення серед дяності. Радянський виток подій у ньому студентів. М ’яка, л і­ рична, співуча мова, любовно змальовані об­ рази, благородні вчин­ ки позитивних геро­ їв — все це полонить душу читача. На про­ тивагу буржуазній мо­ ралі з ї ї законом «л ю ­ дина людині вовк», цей твір стверджує на­ шу радянську мораль, де людина людині брат і ДРУГ. На закінчення дис­ путу виступив автор. Він подякував студен­ там за їх зауваження і поради, відповів на ряд запитань, поділив­ ся творчими планами на майбутнє. М. П А З Я К , аспірант кафедри української літератури. І взимку чудово у Ботанічному саду. Фото М, Ш ур яка. �Перебудова шкільної освіти у відповідності з рішеннями X X I з ’їзду КПРС і Законом, прий­ нятим Верховною Радою С РС Р і Верховною Радою У Р С Р , ставлять перед педагогічними учбовими закладами завдання дальшого поліпшення підготов­ ки вчителів, здатних забезпе­ чувати виховання підростаючо­ го покоління в дусі комуністич­ ної моралі. У підготовці вчи­ теля найважливішим є його психологічна готовність до пе­ дагогічної праці. Вона вияв­ ляється в прагненні до навчан­ ня і виховання дітей, в любові до цієї справи. Така готовність до педагогічної діяльності в своїй основі має педагогічне по­ кликання, але вирішальну роль у її формуванні відіграє педа­ гогічна підготовка вчителя. Щоб правильно організувати підготовку вчителя, необхідно мати на увазі ті морально-пси­ хологічні якості особистості, які забезпечують успіх його праці. Серед цих якостей на­ самперед потрібно зважати на педагогічні здібності. Як і всі інші спеціальні здібності, вони своєю основою мають такі якості особистості, як здат­ ність до напруженої праці, ши­ рота пізнавальних інтересів і прагнення до знань, уміння по­ єднувати теорію з практикою, високий рівень розвитку мо­ ральних почуттів, комуністична спрямованість тощо. Однак лише цих якостей не­ достатньо, щоб забезпечити ус­ піх у педагогічній діяльності. У здібностях радянських учите­ лів і вихователів профілюючи­ ми є педагогічне виявлення знань, моральних і емоційновольових якостей, психологічна спостережливість учителя та розуміння ним психічних якос­ тей і станів дитини в динаміці їх розвитку і вияву, нахил до психологічного аналізу навчаль­ них і виховних ситуацій, інте­ рес і схильність до навчання і виховання дітей та інше. Формування педагогічних здібностей потребує від студен­ та не лише глибоких звань сво­ го предмета і педагогічної на­ уки, а й тривалої роботи з дітьми, постійного вдумливого аналізу своїх педагогічних дій. Педагогічні здібності висту­ Учитель — професія творча пають у тісному зв'язку і взає­ модії з фаховими, педагогічни­ ми і методичними знаннями. Майстерність учителя і вихова­ теля полягає в його здатності в навчально-виховній роботі з дітьми педагогічно оперувати своїми знаннями і вміннями. У зв’язку з цим часто пору­ шується питання про те, що о провідним у підготовці вчителя: вивчення спеціальних дисцип­ лін (мови, історії, математи­ ки, літератури та інших пред­ метів), чи педагогічних (психо­ логії, педагогіки, шкільної гігіє­ ни, методики). А ле така поста­ новка питання є формальною. Педагог, незалежно від своєї спеціальності, повинен мати ши­ року ерудицію в усіх галузях науки, техніки і мистецтва і особливо глибоко знати свій предмет і любити його, бо тіль­ ки за такої умови він зможе на­ вчати дітей і виховувати їх сво­ їми знаннями. Кого ж готує пе­ дагогічний інститут на своїх мовно-літературному, фізикоматематичному, біологічному, історичному та інших факуль­ тетах? Мовника? Літератора? Фізика? Ні, він готує педаго­ га — викладача мови, літерату­ ри, фізики і т ін. А літератор і педагог-викладач літерату­ ри — це не одне і те ж. Про­ сто літератор не завжди може бути вчителем літератури. К. Д. Ушинський дуже переконливо сказав, що «не всякий, хто знає предмет (хіба трудно його зна­ ти!), здатний бути вчителем. Великої енергії і великих нави­ чок потребує сумлінне виконан­ ня цієї роботи». Щоб стати вчи­ телем, вказує він, необхідно зійти до потреб учня, загляну­ ти в його душу. Спеціалістові в тій чи іншій галузі науки, який не збираєть­ ся навчати дітей, без педагогіч­ них знань обійтися можна. Знання ж свого предмета в учителя повинні бути педагогіч­ но спрямовані. Їх треба пода­ вати в дохідливій для дитини формі, так, щоб цими знання­ ми забезпечити всебічний розу­ мовий розвиток дитини і досяг­ ти певних результатів у мо­ ральному вихованні. Отже, формування педагога-майстра— справа набагато складніша, ніж оволодіння певним предметом. Педагогічне оволодіння знан­ нями, здатність робити їх до­ хідливими для дитини, швид­ кість орієнтації в педагогічній ситуації, знаходження засобів впливу на дитину, педагогічний такт учителя тощо, потребують від учителя і вихователя мисте­ цького володіння навчально-ви­ ховними засобами і самим со­ бою. Видатні педагоги-майст­ ри — К. Д. Ушинський, Н. К. Крупська, А . С. Макаренко та інші вказували, що педагог по­ винен бути артистом. «Педагог не може не грати »,— говорить Макаренко. Він говорить про себе, що став майстрам тільки тоді, коли навчився говорити «Іди сюди» з 15— 20 відтінка­ ми, коли навчився давати 20 нюансів у постановці обличчя, фігури, голосу. Оволодіти мистецькою стороною педаго­ гічної діяльності нелегко. Для цього потрібні не лише ар­ тистичні здібності, а й тривала практика в ш колі і в позашкіль­ них дитячих установах. У зв’яз­ ку з цим безвідривна і відривна практика студентів у школі на­ буває дуже великого значення. Студентові треба довго і напо­ легливо вчитися «гр а ти » педа­ гогічні ролі, щоб стати справж­ нім педагогом. Майстерність учителя, особ­ ливо його педагогічний такт, не­ сумісні з трафаретністю педа­ гогічних дій. Індивідуальний підхід до дитини у навчанні і вихованні є однією з основ май­ стерності вчителя. Важко собі уявити кількість можливих ва­ ріантів індивідуального підхо­ ду. Методика предмета чи ви­ ховної роботи може дати лише найбільш типове, загальне, а на основі цього типового учи­ тель повинен в кожному окре­ мому випадку навчання і вихо­ вання дітей виявити свій окре­ мий, індивідуальний підхід до дитини. Такий підхід до дити­ ни чи дитячого колективу по­ требує від педагога глибокого знання дітей і чуття дитини, чуття класу, колективу, чуття міри своїх педагогічних дій Секція настільного тенісу є наймолодшою в нашому інсти­ Саме тому формування пе­ туті. Початок ї ї роботи відно­ дагога-майстра є справою не ситься до 1957 року, коли в лише викладачів педагогічних змаганнях на першість вузів дисциплін, а й викладачів-пред­ міста інститутська команда те­ метників. Викладаючи старо­ нісистів посіла скромне 11 міс­ слов’янську мову, теоретичну це. Заняття секції були введе­ фізику чи аналітичну геомет­ ні в розклад, а перший, хоч і рію, викладач педінституту по­ невеликий, успіх підбадьорив винен озброїти студента — спортсменів. майбутнього педагога не лиш е Пройшло небагато часу, і вже теоретичними знаннями, а й по­ в цьому році інститутські тені­ казати йому, як він, навчаючи систи завоювали друге місце, дітей, повинен буде використо­ поступившись тільки перед три вувати ці знання, щоб розви­ разовим чемпіоном Києва — вати їх розум і здібності і од­ командою К Т І ХП. ночасно виховувати їх. Домоглися певних успіхів і Питання розвитку у дітей думки, формування матеріа­ окремі учасники секції. Норма­ розряду виконали лістичного світогляду, любові тиви III до праці; волі і хаарктеру — Д. Тертична, С. Бєлов, Г. Ко­ все це повинно бути предметом валевський, І. Сірка, другороз­ кожного уроку: і при поясненні рядниками стали П. Косорото­ коефіцієнту корисної д ії теп­ ва, Д. Розенберг, а В. Синьов, лових машин, і при розгляді б і­ зайнявши четверте місце на нома Ньютона, і при відміню­ чемпіонаті У Р С Р , став першо­ ванні прикметників, і при ви­ розрядником. Популярність секції зростає, вченні творчості Пушкіна. Ми але стіл для ігор, що є в залі, усвідомлюємо всю складність не може задовольнити спорт­ такого педагогічного аспекту сменів. Кафедрі фізвиховання і кожного уроку з кожного учбо­ спорту потрібно потурбуватися вого предмета, а л е якщ о ми не про ракетки і сітки. Треба зва­ навчимо наших студентів саме жити й на те, що федерація так підходити до викладання спорту С Р С Р на своїй конфе­ свого предмета і вони в фізиці ренції винесла рішення про за­ бачитимуть лише фізику, а в л і­ тературі лише літературу і вва­ провадження настільного тенісу жатимуть, що аналіз літер атур­ і популяризацію його серед шко­ ного твору або мистецьке вмін­ лярів. Настільний теніс може іпо­ ня читати картину є основним винен стати в інституті одним у підготовці вчителя-ф ілолога, із провідних видів спорту, щоб то ми не можемо бути впевнені у 1960 році наші спортсмени в тому, щ о підготували їх як стали першими ракетками мі­ педагогів навіть тоді, коли вони ста серед студентів. А можли­ й добре складуть екзамени з вості для цього в дружньому психології чи педагогіки і на «в ід м ін н о» дадуть практичні колективі секції тенісистів, без­ сумнівно, є, треба тільки біль­ уроки з свого предмета. Отже, у підготовці наших ше допомагати йому. Ю. Ю ЦЕВИЧ. студентів, що обрали собі про­ М Е Т А М О Р Ф О З А У природі спостерігаються різні перетворення, раптові, до­ корінні зміни, які дістали назву метаморфоз. До цього ми дав­ но звикли і сприймаємо ці яви­ ща більш-менш спокійно. І зовсім інша справа, коли це стосується людей, зокрема студентів нашого інституту. Приміром, навчаються студент­ ки протягом п ’ яти років, носять батьком і матір’ю визначені прізвища— і раптом... з’ являєть­ ся зовсім інше, незнайоме, чу­ же нам, але найдорожче для тієї, що придбала його. Це, так би мовити, в порядку речей, новина, з якою потім всі осво­ юються і не турбують себе зайвими розмовами. Скажемо більше: приємна новина! Буває і інше: студент кілька літ підряд мав довгі-предовгі хвости, не отримував стипен­ дії, про нього згадували всі громадські організації як про ледаря і нездару... І ось він «виправився» — у його матри­ кулі засіріли «трійки». Радо­ щів повна жменя. Трохи інше трапляється з І. Толстихіним. Хто не знає його, незамінимого конфе­ рансьє, веселого, кмітливого, красномовного, коли він із сце­ ни, поривно відкидаючи пасма білявого чуба назад, легко і не­ вимушено називає черговий но­ мер того чи іншого самодіяль­ ного виступу наших студент­ ських колективів. І зовсім інше бачимо на лекції чи семінарі: там Ігор, здебільшого, коли приходиться відповідати, мов­ чить, червоніє, стає якимсь не­ помітним, аж сумно дивитися на нього. Неприємна метамор­ фоза чи прикре непорозуміння? А ле бувають і трагікомічні, докорінні, висловлюючись мо­ вою науки, перетворення. Два роки ми звикли бачити студент­ ку педагогічного факультету Л. Розовіну чорнявою, голубо­ окою, чарівно-привабливою. А на третій — очам не віриться: замість чорнявої скромної го­ лівки... з ’явилась погано скла­ дена скирта житньої соломи. Де й поділися рожеві уста — замість них вималювалася ве­ Настільнийтеніс лика червоно-фіолетова пляма, що спотворює все обличчя. А якщо додати ще загальний туалет: в обтяжку чорна сукня (замість дівочої рожевого або блакитного — під колір очей), бурячково - фіолетовий колір нігтів на руках — то диву даєшся: звідки така метамор­ фоза? А б о ще — дівчата при­ ходять в інститут з скромно за­ плетеними косичками, та яко­ гось дня ми бачимо зачіску під бокс. Не зразу й впізнаєш та­ ких, особливо коли дивитись в потилицю: чи хлопець чи, може, дівчина. Врешті напрошується думка: хто ж винуватий в цьому — сама студентка (а в нас не одна вона така) чи весь колектив інституту, що або не звертає на це уваги і терпить в своєму се­ редовищі таких людей, не при­ ймаючи жодних заходів вихов­ ного порядку до них. Чому та­ ка байдужість? фесію педагога, нерозривно поєднується оволодіння ними знань з фахових дисциплін і формування їх як майбутніх пе­ дагогів-майстрів своєї справи. Д. НІКОЛЕНКО, кандидат педагогічних наук. цькому педагогічному видавни­ цтві. З великим захопленням слухала молодь про успіхи че­ хословацького народу у будів­ ництві соціалізму. Зріст про­ мислового виробництва, коопе­ рування сільського господар­ ства, досягнення в усіх галу­ зях культури є незаперечним доказом того, що Чехословач­ чина успішно будує нове життя. Нещодавно в студентському З кожним днем росте й зміц­ гуртожитку по Бехтеревському нюється дружба країн соціа­ провулку відбулася лекція на лістичного табору, що свідчить тему «Спогади про Чехословач­ про його непереможність і пе­ чину», яку прочитав старший реваги соціалістичного ладу над викладач кафедри філософії загниваючим світом капіталіз­ О. Д. Кардаш. Він розповів му. студентам педагогічного і мов­ У гуртожитках нашого інсти­ но-літературного факультетів туту читають лекції, проводять про своє дворічне перебування бесіди також інші викладачі — в одному з міст братньої нам Д. Ф. Ніколенко, Г. І. Проко­ країни — Братиславі, де йому пенко. довелося працювати в Слова­ О. ПЕТРЕНКО. У гуртожитку Не шануємо ми молодість і красу наших дівчат! На катку, залитому студентами Іван Ш Е Р Ш Е Н Ь . гуртож итку № 1. Ф о т о Л . С ібало. Редактор О. КАРДАШ. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 26 (95) (22 грудня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-05-02 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (95) (22 грудня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/231 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f3439eb3eed3963f84f8731cba51fbe8.pdf ace29f819f3ca028c73c140789ea3904 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text ВИЩЕ РІВЕНЬ ПІДГОТОВКИ ДО ДЕКАДИ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З Рік видання 4-й № 25 (94) А п е д а г о г і ч н і У навчальних закладах, твор­ Чоловіча капела фізико-ма­ кадри чих спілках, самодіяльних ко­ тематичного факультету працює лективах республіки розгорну­ переважно над вивченням моло­ грудня лась активна підготовка до Де­ діжних і комсомольських пі­ 1959 року кади української літератури і сень. П’ЯТНИЦЯ мистецтва, яка відбудеться восе­ Жіночий ансамбль мовно-літе­ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ Ц іна 15 коп. ни 1960 року в столиці нашої ратурного факультету висту­ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Батьківщини Москві. пить із творами композиторів Головною метою Декади, її М. Глінки, М. Лисенка, Р. Шу­ провідною темою стане відобра­ мана, К. Данькевича, Ф. Кози­ ження сучасного життя і бороть­ цького, П. Майбороди, з укра­ би трудящих України за здійс­ їнськими народними піснями. 25 листопада в актовому за­ боту художньої самодіяльності. П. Горбатюк, студентів II та На педагогічному факульте­ лі інституту відбувся огляд нення величних накреслень XXI Це справді самодіяльний, в пов­ III курсів дошкільного відділу з’їзду КПРС. Декада продемон­ ті під керівництвом студентів художньої самодіяльності сту­ ному розумінні цього слова, ко­ показали високу майстерність, струє дальший розквіт і збага­ В. Бондаря і Л. Радянської ор­ дентів педагогічного факуль­ лектив. незважаючи на те, що організо­ чення української радянської ганізовано хор. Крім того, сту­ тету. Тепло зустріли глядачі висту­ вані вони самими студентами. культури, високу майстерність денти готують танці: «Україн­ Дзвінко лунає «Студентський пи студентів І курсу П. Тимен­ З успіхом виступали вокаль­ виконання, втілення і новатор­ ський танок», «Плесканець», марш» Новикова. Натхненням, ко, Л. Зінченко, Н. Мусієздо­ ні ансамблі І— II курсів, студен­ ського використання кращих молдавський і гуцульський тан­ бадьорістю віє від юних облич. вої. Плавно ллється мелодія тів II курсу відділу спецпедаго­ зразків народної і класичної ки, «Козачок» і ін. Почав свою Це виступає самодіяльний хор «Вечірньої пісні» Стеценка і гіки. художньої спадщини, невичерп­ роботу і ляльковий театр фа­ факультету під керівництвом «Серенади» Шуберта у вико­ Чималі наші успіхи, але по­ ної скарбниці російської літера­ культету, ансамбль баяністів, студента IV курсу В. Бондаря. нанні Л. Читає нко. Їх змінює переду ще багато роботи. А то­ тури і мистецтва, а також твор­ струнний квартет, ансамбль Акомпанує студентка Л. Радян­ бурхливий ритм гуцульського му більше енергії, творчої іні­ чості інших братніх народів скрипалів. ська. Дівчата і юнаки, які не­ танка у виконанні студентів ціативи, молодечого запалу! СРСР, країн народної демокра­ Танцювальний колектив ін­ щодавно прийшли з заводів і I курсу відділу спецпедагогіки. М. МАНЗЮК, тії та прогресивних митців усьо­ ституту готує українську сюїту, фабрик, колгоспів і шкіл, сьо­ Танцювальні колективи І кур­ студентка IV курсу го світу. в якій беруть участь 20 студен­ годні активно включилися в ро­ су спецвідділу під керівництвом відділу спецпедагогіки. У листопаді цього року і в тів. травні 1960 року послідовно Студія художнього читання з проходитимуть районні, міські, першого ж дня свого заснуван­ обласні та республіканські огля­ ня розгорнула активну діяль­ ди самодіяльних колективів і ність. Зараз до її складу вхо­ окремих виконавців у різних дять студенти всіх факультетів. жанрах. Учасники студії готують до Інститут повинен взяти ак­ огляду різноманітні твори укра­ тивну участь у підготовці до їнських і російських поетів і цієї важливої події. З цією ме­ прозаїків: оповідання М. Шті­ тою створено декілька нових тельмана «Скрипка велетня» — «Пісню радості» колективів: загальноінститут­ О. Бланк, ський хор (керівник О. Петров­ М. Рильського — О. Крицька. ський), український вокально- «Акації» І. Цюпи — В. Мама­ інструментальний ансамбль (ке­ лига, «Олеся» О. Довженка — рівники Б. Лапченко та Л. Єв­ В. Опольська, «Вогнецвіт» Іва­ тушенко), чоловіча хорова капе­ новича— В. Репецький, уривок з ла фізико-математичного фа­ «Тихого Дону» М. Шолохова — культету (керівник В. Гали­ Л. Гацкова. Як бачимо, плани великі. цький), студія художнього чи­ тання (керівник Л. Житни­ Більшість з названих творів, цький), танцювальний колектив над якими працюють колективи (керівник О. Кононенко), жіно­ і окремі учасники художньої са­ чий ансамбль мовно-літератур­ модіяльності, вже підготовлені ного факультету (керівник або готуються. Деякі виконавці О. Щербакова). Всі ці колекти­ вже виносять їх на суд громад­ ви проводять велику і напруже­ ськості — виступають на ін­ ститутських вечорах, у своїх ну роботу. Фото М. Шуряка. Учасники загальноінститутського хору на репетиції. В репертуарі загальноінсти­ підшефних. До цієї справи все тутського хору знаходимо пісні з більшою енергією беруться всі чанку» та інші старовинні і су­ композиторів К. Данькевича, громадські організації нашого часні пісні України, братніх А . Філіпенка, Б. Вахняніна, а інституту, без чого взагалі не­ радянських народів. На почутку на­ багато. Дехто скеп­ ти Л. Поха, Л. Бон­ також і такі складні твори, як можлива будь-яка робота. вчального року був тично ставився до даренко, Л. Селез­ Виконавці і керівники ан­ «Поема про Україну» Олек­ Але не всі розуміють важли­ оголошений набір у цієї справи, адже ньова, В. Іванишин, сандрова та марш для хору з вість цієї справи, зокрема пога­ самблю працюють гаряче, з ен­ танцювальний гур­ більшість з нас не Б. Штонда, О. При­ опери «Тангейзер» Р. Вагнера; но налагоджено відвідування тузіазмом; розрахунок такий, ток. Бажаючих бра­ мала відпо в і д н о ї липко, Л. Гаврилен­ участь у ньому підготовки, особли­ ко, В. Репецький деякі з них уже тепер непогано репетицій вокально-інструмен­ щоб з творами, які розучують­ ти записалося багато, во це стосується та ін. виконуються учасниками хору. тального ансамблю та додатко­ ся, можна було виступити пе­ але минув деякий Скоро гурток ви­ хлопців. Але й вони Вокально - інструментальний вих занять загальноінститут­ ред студентами і викладачами час і — гурток на­ мають уже чималі ступатиме на місько­ в дні Жовтневих свят. Святко­ раховує лише 20 успіхи, про що свід­ му огляді колекти­ ансамбль готує твори не тільки ського хору. чить виконання ук­ вів художньої само­ Часу залишилось небагато. вий концерт обіцяє бути дуже осіб. Причиною та­ раїнського танка на діяльності, до чого загальновідомих, визнаних, але кого відсіву є те, що широким. В ньому, крім згаду­ нам ніде працювати. вечорі, присвячено­ ми наполегливо го­ й власних, інститутських авто­ А тому — за працю! рів, таких, як В. Лапченка ваного вокально-інструменталь­ Вестибюль запасно­ му 42 річниці Жовт­ туємось. А пройде го виходу з інститу­ ня. З великим за­ менше року — і роз­ («Пісня понад Россю»), а також Л. ІВАНОВА, ного ансамблю, візьме участь ту, хопленням готують почнеться Декада де відбуваються виконує українські і російські член комітету ЛКСМУ ряд інших художніх колекти­ заняття гуртка, не студенти масовий української літера­ народні пісні. інституту. вів — загальноінститутський хор може задовольнити російський жартів­ тури і мистецтва в під керівництвом заслуженого студентів; тут тісно, ливий та іспанський Москві. В е л и к и м заважають сторонні, танок (останній ви­ щастям для гуртків­ діяча мистецтва У РС Р О. Пет­ а іноді він захара­ конують Г. Чендєва ців було б виступа­ ровського і хори факультетів, щений меблями. Це і Т. Драгуль). З ти на ній. серйозністю ансамбль скрипалів, майстри дуже утруднює ро­ усією Г. ЧЕНДЄВА, віднеслися до робо­ Наступна Декада української дні цікавий колектив — вокаль­ свого, студентського лялькового боту. І все ж зроблено ти в гуртку студен­ староста гуртка. літератури і мистецтва в Москві но-інструментальний ансамбль, театру, танцюристи, читці, акро­ буде широким, всебічним огля­ яким керують Володимир Лап­ бати, співаки і музиканти-со­ дом не тільки досягнень наших чн ко і Любов Євтушенко. лісти. передових професіональних май­ ...Сорок юнаків і дівчат у Готування до декади взяли стрів культури, а й відобразить яскравому вишиваному вбранні, під свій постійний нагляд вчена небувало активне творення ду­ вдивляючись в аркуш і на пюпіт­ ховних скарбів самим народом. рах, неквапно, нота за нотою, рада, адміністрація, партійна, Ми нагодились в Київський розучують відому пісню Домін­ профспілкова і комсомольська педагогічний інститут імені чина «Батьківщ ини зоря нас організації інституту. Горького в гарячий мистецький веде», якою попишається програ­ (Газета «Радянська Украї­ день,— коли там після акаде­ ма ансамблю. За тим звучить на», 5 листопада 1959 р.). мічних годин йшли репетиції така мелодійна і тепла україн­ художніх студентських колекти­ ська народна пісня «Коло мли­ вів, що борються за почесне на, коло броду», в обробці Ми­ право показати свій творчий до­ коли Лисенка, під вправний Заняття по класу баяна на 1 акомпанемент оркестру вока­ робок в столиці Батьківщини. курсі російського відділу. наспівують російську На сцені актового залу інсти­ лісти туту зібрався оформлений в ці «Грушицю», «Польку - полтав­ Фото М. Ш уряка. 11 П оча л и д об р е ... Незабаром міський огляд Перед великими концертами �Для поліпшення самообслу­ В, Дорохов, М. Плющ, секретар говування студентів господарча Сталінського райкому партії частина повинна подбати про Г. Хоменко. Збори прийняли забезпечення студентів необхід­ розгорнуту резолюцію. призначення не за спеціаль­ никами, вихованцями дитбудин­ З високою політичною актив­ ним інвентарем господарського ністю. Так, деякі молоді вчи­ До нового складу партійного ку,— багато проводилося різних ністю відбулися звітно-виборні збори партійної організації на­ заходів на факультетах, пов’я­ телі мови та літератури нині призначення. Незабаром потріб­ бюро увійшли такі товариші заних з викладанням фахових працюють у 1—2 класах, хоч но перевести на самообслугову­ О. М. Білий, П. К. Волинський, шого інституту. в інституті їх готували для се­ вання і учбовий корпус інсти­ Г. З . Іваш ина, Л. М. Карлов, Доповідач О. Павелко та ко­ дисциплін. Г. Г. Кордун, О. П. Павелко (се­ Дещо поліпшилась ідейно-ви­ редньої школи. Партбюро по­ туту. муністи, які виступали, підкрес­ Тов. Г. Івашина у своєму ви­ кретар), М. М. Підтиченко, лювали, що партійна організа­ ховна робота серед студентів трібно більше уваги приділяти справі розподілу та влаштуван­ ступі говорив про поліпшення Ф. М. Поліщук, Л. П. Тенде­ ція, керуючись рішеннями XXI у гуртожитках. В інституті та гуртожитках ня випускників інституту за підготовки учителів для шк іл- рес, М. С. Терещенко, К. К. Ян­ з ’їзду КПРС і Законом про зміц­ ківський. нення зв'язку школи з життям було прочитано 95 лекцій на фахом. інтернатів. та дальший розвиток системи найбільш актуальні теми, про­ Комуністи тт. Г. Сюсюра, В. РОКИТКО, У зв’язку з створенням в народної освіти, провела значну ведено 10 теоретичних конфе­ Д. Вознюк звернули увагу на інституті нового інженерно-пе­ ст. викладач кафедри роботу в справі перебудови та ренцій, 19 інструктивних бесід необхі дність поліпшення заочно­ дагогічного факультету, — від­ політекономії. поліпшення виховної, навчаль­ з агітаторами, організовано 38 го навчання в інституті. Як значив тов. Г. Кордун, — особ­ ної і наукової роботи в інсти­ екскурсій до музею В. І. Леніна свідчать поточні та державні ливої ваги набирає питання та інших музеїв, 18 виїздів на екзамени, студенти-заочники по­ про будівництво нових майсте­ туті. Партбюро приділяло велику виробництво з лекціями та кон­ гано вивчають першоджерела, рень та поліпшення матеріаль­ увагу політико-виховній робот! цертами і т. д. спеціальну літературу. Голов­ но-навчальної бази в лаборато­ Значна агітаційно-пропаган­ ною причиною такого стану є те, ріях. серед комуністів, професорськовикладовського і студентського дистська робота була проведена що самостійній роботі заочників Тов. О. Семко присвятив свій Наближається найвідпові­ складу, а також працівників на виборчих дільницях серед на­ у міжсесійний період не на­ дальніша пора — період зимо­ виступ зміцненню зв’язків у ро­ адмінтехперсоналу. Для вивчен­ селення в зв’язку з підготовкою дається належної уваги. Нерід­ екзаменаційної сесії. І чим боті партійної та комсомоль­ вої скоріше ми розпочнемо підго­ ня марксистсько-ленінської тео­ та проведенням виборів до міс­ ко бувають випадки, коли на ської організації. Він сказав товку до неї, тим кращими бу­ рії були створені теоретичні се­ цевих Рад та до Верховної Ра­ консультпункт з ’являється мало про те, що в інституті створена дуть результати. мінари з філософії, політичної ди УРСР. Зросла і дещо поліп­ студентів, а відомо, що на ви­ Найактуальніші питання ми і успішно працює добровільна економії та історії КПРС. По­ шилась інститутська художня їзди витрачається багато дер­ народна дружина, до складу вирішуємо всією групою. 3-го руч з комуністами, в роботі се­ самодіяльність, культурно-масо­ жавних коштів і викладачі да­ грудня в нас відбулась вироб­ якої входить 236 студентів. нича нарада, на якій в присут­ мінарів і гуртків брали участь ва та шефська робота. ремно гублять дорогий час. Та, на жаль, в роботі дружини ності викладачів і за їх допомо­ Багато уваги було приділено позапартійні. Основну увагу в Великим недоліком у вихов­ не беруть активної участі ви­ гою ми виявили недоліки в під­ системі партійної освіти було поліпшенню навчальної та на­ ній роботі,— вказував А. Тен­ готовці до екзаменів. кладачі інституту. приділено вивченню матеріалів укової роботи в інституті. На дерес,— є те, що не всі сту­ Короткий звіт про стан під­ Гострій критиці була піддана готовки до сесії в групі і про історичного XXI з’зду КПРС та кафедрах розроблені проекти денти, а також викладачі інсти­ матеріалів про поїздку М. С. нових навчальних планів та про­ туту беруть активну участь у робота господарчої частини, зо­ відвідування лекцій зробила профорг групи Г. Рогозік. В Хрущова до Сполучених Шта­ грам, переглянуто тематику громадській роботі, а дехто не крема комуніста тов. Тюрикова, своєму виступі вола відзначила, тів Америки. курсових та лабораторних робіт має взагалі ніяких громадських який не забезпечив своєчасного що хоч нашу групу вважають Центром політико - виховної з метою наближення їх до доручень або ж несумлінно їх проведення ремонту учбового однією з кращих, дружною, корпусу, що заважає нормаль­ дисциплінованою, та все ж ми роботи серед студентів є акаде­ школи, до життя, обговорено та виконує. ній роботі колективу інституту. іноді проходимо повз такі фак­ мічна група. Агітатори, що до­ внесено ряд конкретних заува­ Важливою формою політикоНекритично виступив т. К. Тю­ ти, як запізнення н а лекції або бираються головним чином з чи­ жень у проект положення про виховної роботи є систематичне недостатня підготовка до семі­ загальноосвітню проведення партійних, комсо­ риков, який намагався виправ­ нарських занять, що взагалі не сла викладачів, систематично восьмирічну проводили політзаняття, бесіди, трудову політехнічну школу. мольських та профспілкових дати недоліки в проведенні ре­ личить дружному колективові. Про свою підготовку до екза­ збори, на яких обговорювалися Питання підвищення якості зборів. Проте в інституті були монту різними причинами. Велике значення в підготовці м енів розповіла А. Сакір. З її питання зовнішнього та вну­ лекцій, семінарських занять зав­ випадки недостатньої підготов­ виступу кожному з нас стало трішнього становища нашої кра­ жди стояли в центрі уваги ка­ ки зборів. Так, відкриті партійні кваліфікованих кадрів вчителів ясно, як важливо зуміти розпо­ їни, а також питання відвіду­ федр інституту. У зв’язку з цим збори на мовно-літературному має педагогічна практика. Але ділити правильно свій час. вання, успішності та поведінки успішність студентів підвищи­ факультеті не були ретельно в проведенні як безвідривної, На зборах виступали викла­ так і відривної практики, го­ дачі Е. Кастеллі, Р. Сидоренко лася порівняно з попередніми підготовлені. окремих студентів. ворить тов. В. Мітюрьов, є та ін . Вони звернули нашу ува­ Для якнайповнішого задово­ сесіями. Збільшилася кількість Партійному бюро інституту, гу на те, що в період підготов­ лення ідейних запитів студентів відмінників. Загальна успіш­ факультетів треба більше залу­ значні недоліки. Бувають ви­ ки до екзаменаційної сесії ми і розвитку їх політичної актив­ ність по інституту становить чати до агітаційної роботи сту­ падки, коли студенти не з ’явля­ повинні уважніш е ставитись до ності добирались найбільш до­ 98,8 процента проти 95 процен­ дентів. Для цього необхідно в ються в школу. Часто студенти своїх товаришів, допомагати їм цільні форми і види політвихов­ тів у минулому році. Проте найближчий час створити при в одній школі проходять прак­ розібратись у важких для них питаннях, раціонально викори­ ної роботи. Крім загальноінсти­ в роботі партійного бюро наяв­ комітеті комсомолу лекторську тику великими групами (по 12— стовувати час. 15 осіб замість 4 — 5), не зав­ тутських заходів — лекцій на ні і деякі недоліки. Як підкрес­ студентську групу. Ми вдячні нашим викладачам Комуністи Д. Ніколенко, жди залучаються до керівництва за поради. Обіцяємо докласти різноманітні теми, теоретичних лили в своїх виступах кому­ конференцій, вечорів-зустрічей ністи тт. Ю. Кобилецький, І. Крук порушили питання про ними досвідчені вчителі. Тов. всіх зусиль до того, щоб з им ову здати на «добре» і «від­ з воїнами Радянської Армії, Ф. Бугайко, партійне бюро та поліпшення побутових умов сту­ Мітюрьов звертає увагу на не­ сесію мінно». обхідність посилення шефської гостями з країн народної демо­ дирекція недостатньо займались дентів. Л. ЯКУБОВА, роботи. питанням розподілу випускників У гуртожитках невистачає кратії, з молодими робітниками, студентка І групи II курсу які борються за звання бригад інституту. В цьому році багато пральних машин, пилесосів, На зборах виступили також педагогічного факультету комуністичної праці, письмен­ наших випускників одержали утюгів, щіток та ін . тт. Д. Шелухін, Г. Прокопенко, (відділ спецпедагогіки). У СВІТЛІ НОВИХ ЗАВДАНЬ Напередодні екзаменів КІНЦІ МИНУЛОГО місяця в столиці Литов­ ської РСР Вільнюсі за іні­ ціативою ЦК ЛКСМ і Литов­ стріч з комсомольсько-проф­ верситету вже багато дечого бачили, але такого студент­ ської Республіканської ради спілковим активом інституту, профспілок відбулося сту­ на якій ми обмінялися досві­ ського вечора тут ще не бу­ дентське свято з нагоди Між­ дом роботи громадських ор­ ло». В актовому залі зібра­ лись представники п’ятнадця­ народного дня студентів. Сю­ ганізацій. Відвідали ми і репетиції ти національностей — кращі ди були запрошені студенти з усіх республік нашої кра­ академічного хору, жіночого студенти вузів усіх респуб­ духового оркестру, танцю­ лік, щоб відзначити Міжна­ їни. вального гуртка, заняття фа­ родний день студентів. У Вільнюсі всі студенти Під звуки оркестру сту­ відвідали вузи Литви відпо­ культативу з домоводства, познайомилися з роботою ін­ денти університету в націо­ відно до своєї спеціальності. нальних костюмах урочисто Я разом з студентом Жито­ ститутської радіостанції. винесли на сцену прапори Потім всі поїхали в м. Кау­ мирського педагогічного ін­ п'ятнадцяти республік. У цей нас, де відвідали майстерні ституту І. Захаровим перебу­ час в другому кінці залу з ’я­ та лабораторії політехнічно­ вали чотири дні в Шауляй­ вились перші делегації гос­ го інституту, побували на бу­ ському педагогічному інсти­ дівництві Каунаської ГЕС— тей. Їх зустрічали дівчата туті. найбільшої електростанції в в національних костюмах і До нашого приїзду в клубі кожному дарували національ­ Литві. Їздили також на IX «Дай руку, товариш дале­ ний пояс. Представники деле­ кий» була організована ви­ форт — «фабрику смерті», де фашисти розстріляли і гацій піднялися в президію. ставка творів українських спалили вісімдесят дві тисячі письменників, поетів, почина­ Вечір відкрив секретар патріотів різних країн світу. ючи від Т. Г. Шевченка і Вільнюського міськкому ком­ кінчаючи сучасними україн­ У всіх учасників республі­ сомолу т. Чеснавічюс, надав­ ськими радянськими пи­ ши слово секретареві ЦК канського свята студентів сьменниками. Ми детально залишиться надовго в пам'я­ ЛКСМ Литви т. Ференсасу. ознайомилися з роботою ком­ ті вечір, який відбувся в ак­ Доповідач говорив про вели­ сомольської і профспілкової товому залі Вільнюського чезні успіхи нашої держави організацій, зустрічалися з університету. «Комьяунімо в галузі науки і техніки, про студентами першого курсу тієса» («Комсомольська прав­ те, що Литва, в сузір’ї брат­ відділу підготовки вчителів да») Литви писала: «Хоч ніх республік, крокує до сяю­ I—IV класів. Відбулася зу­ стіни нашого древнього уні­ чих вершин комунізму, про У СТУДЕНТИ БРАТНІХ РЕСПУБЛІК У ЛИТВІ прекрасну дружбу радян­ ських студентів. Потім ви­ ступали представники інших республік. Після кожного ви­ ступу зал скандував: «Хай живе наша дружба!», «Вальо!», «Ура!», «Тервітус!», «Достлук», «Салам». Під час перерви зал співав пісні, по черзі — російські, укра­ їнські, литовські... Хвилююча зустріч! А потім відбувся концерт. Виступив секстет литов­ ських народних інструментів, лауреат V II Всесвітнього фестивалю молоді і студен­ тів; великий концерт дав на­ родний ансамбль пісні і тан­ цю студентів університету. Допізна продовжувались танці дружби, ігри. В. БОНДАР, студент IV курсу педагогі чного ф акультету. Фото автора. �ПАМ'ЯТІ ОСТАПА ВИШНІ В Києві від­ булася всесо­ юзна нарада, присвяче н а мистецтву ра­ дянського пла­ ката. Худож­ ники, поети завітали і до нашого інсти­ туту, в якому теж була орга­ нізована ви­ ставка плака­ тів. На фото: ви­ ступає худож­ ник Долгору­ ков. Екранне унаочнення Вже четвертий тиждень сту­ час. Великим успіхом у школя­ денти IV курсів мовно-літера­ рів користуються ті бесіди, по­ турного факультету проходять літінформації та інші виховні педагогічну практику в V — VII заходи, що супроводжуються класах середніх ш кіл та шкіл- демонструванням діафільмів або інтернатів. П рактиканти усві­ кінофільмів. домлюють свою відповідальність На кафедрі навчального кіно за підготовку т а проведення зібрано багато діафільмів, які уроків, старанно готую ться до можуть служити прекрасною них, уважно добираючи м ате­ ілюстрацією до бесід на теми ріал, таблиці та інші посібники, про революційні традиції стар­ щоб найдохідливіше передати шого покоління, про героїзм на­ знання учням. ших дітей в роки Вітчизняної З перших уроків деякі сту­ війни і в мирний час, про денти виявили непогані педаго­ скромність, справжнє товаришу­ гічні здібності, ум іння працю ва­ вання тощо. Кінофільми «По Сірії», «По ти з класом. Так, наприклад, студентка російського відділу Індонезії», «По Африці», «Ін­ Л. Придатно (63-я середня ш ко­ дія», «Рим», «Париж», «Лон­ ла) настільки вдало провела свій дон» з великим успіхом можуть перший урок з російської мови, бути використані під час політ­ що вчителька, я к а б у л а присут­ інформацій. Вихователь зобов’язаний на­ ня при цьому, висловила своє щире захоплення. вчати дітей розуміти прекрасне Поряд з навчальною роботою в житті, побуті, у творах студенти проводять виховну ро­ мистецтва. Екранне унаочнення подасть боту серед дітей в позаурочний ПОРЯДКОМ ОБГОВОРЕННЯ Мистецтво в і ч не Д ням и н а І курсі українсько­ нього, В. Ткачука та інших то­ го в ід д іл у мовно-літературного варишів. У своїх виступах вони ф ак у л ь те ту від б ули ся комсо­ висловили думку про те, як треба розуміти культурну спад­ мольські збори. Основним п и тан н ям цих збо­ щину, розкривали причини того, рів було обговорення листа чому багато хто з нас не розу­ комсомолки Н іни В. з м іста м іє музики, живопису, а іноді Ленінграда про р о л ь н а у к и і навіть і літературного твору, мистецтва та співвіднош ення чому виникли такі досить хибні між ними тепер і в ком уністич­ думки у деяких представників ному майбутньому. Цей лист науки. Хіба можна відкинути і статтю письменника І. Е рен­ ту культурну спадщину, яку за ­ бурга, вміщені в газеті «Ком­ лишили нам минулі покоління, сомольская правда» за вер е­ хіба можна відвернутися від ресень місяць, ми включили в неї? Адже література виховує запланований нами цикл бесід все те найкращ е в людині, з на загальну тему «В людини все чим вона прийде в комунізм. Слухаючи м узику, ми відчуває­ повинно бути прекрасним». С права в тому, що на сторін­ мо щось прекрасне, чисте, хви­ ках ц іє ї газети піднімається пи­ лююче. Вона примушує нас пла­ тання про з в ’язок між розвит­ кати або сміятися, сумувати чи ком технічного прогресу та радіти, збагачує нас духовно. мистецтвом. На ж аль, є ще се­ Чудові полотна Рем брандта, Л е­ ред нас такі люди, які вважа­ вітана, Васнєцова, Ш ишкіна, ють, що в наш вік, вік атомної Рєпіна, Пимоненка, Васильків­ енергії і космічних польотів на ського, Мелехова, Григор’єва, інші планети, культурна спад­ Яблонської та інших відомих щина людства (музика, літера­ художників... вчать нас люби­ тура, живопис і ін.) втрачають ти свою землю, Батьківщ ину. своє значення, відмирають і А сатиричні плакати Кукринік­ стають все більш непотрібними. сів, які бичують негативні риси Особливо наполягаю ть на цій явищ життя, окремих людей, думці деякі вчені з гал узі ф і­ зачіпають багато міжнародних питань? І це все відкинути те­ зичних і м атематичних наук. Ми, літератори, обговорю ва­ пер, коли весь народ тягнеться ли це питання не я к майбутні до культури, коли навіть у н ай­ філологи, а як прості люди м ай­ глухіших куточках нашої не­ бутнього комуністичного су­ осяжної країни увійшли в по­ спільства. бут книги, радіо, телевізор?.. З яким захопленням ми слу­ Ні, мистецтво вічне, доки існує хали М. Черкаську (організатор людство. Така одностайна дум­ диспуту), І. Ш істку, Р . Порож­ ка всіх товаришів. неоціниму допомогу вихователе­ ві в цій роботі. У діафільмах про художників Рєпіна, Сурико­ ва, Сєрова, Васнєцова, Брюл­ лова, Шишкіна та інших розпо­ відається про їх життєвий та творчий шлях, дається аналіз основних полотен та фрагментів картин. Екранне унаочнення активі­ зує сприймання учнями сюжету твору, викликає великий інте­ рес до подій, що розгортаються на екрані. Діти, захоплюючись мужністю, чесністю, відвагою, патріотизмом героїв екранізова­ них творів, мимоволі самі наслі­ дують їм у повсякденному житті. Товариші практиканти! Твор­ чо використовуйте в своїй ро­ боті з учнями екранне унаочнен­ ня — цей дійовий засіб педаго­ гічної роботи. З . АБОЛІХІНА, викладач кафедри навчального кіно. 26 грудня актовий зал інсти­ туту заповнили студенти, що з нетерпінням чекали гостей з журналу «Перець». Ось і при­ були вони, щоб познайомити нас з своєю творчістю та вша­ нувати пам’ять безсмертного ча­ рівника українського слова, ко­ лишнього співробітника редак­ ції — Остапа Вишні. Разом з головним редакторам С. Маківчуком до нас завітали працівники і автори журналу: С. Олійник, П. Шабатин, М. Бі­ лецький, Є. Кравченко, Ю. Круг­ ляк, І. Манжара, І. Немирович, а також дружина покійного Остапа Вишні — Варвара Гу­ бенко. Просто і задушевно, з вели­ кою любов’ю і пошаною розпо­ відав редактор про щирість, людяність Остапа Вишні, його чуйне ставлення до своїх това­ ришів, відвідувачів, про внут­ рішню дисциплінованість та пунктуальність в роботі, наво­ дячи уривки — висловлювання з його розмов, бесід, випадків життя. Нема з нами видатного пи­ сьменника, але не вмерла його справа — традиції творчості улюбленого сатирика продовжу­ ють розвиватися його численни­ ми послідовниками. В цьому його безсмертя. З неприхованою увагою слу­ хали студенти вірші Ю. Кругля­ ка. Дотепність, найтісніший зв’я­ зок з народною мудрістю, лако­ нізм зачарувала присутніх. Це особливо стосується віршів «Який батько, такий син», «Хто колесо вкрав?» та ін . Ще з більшим захопленням були сприйняті його поезії на сту­ дентську тематику — затаївши подих, ловили кожне слово і до сліз сміялися, слухаючи «Супер­ ники», «Знайомство», «Брама», «Переплутав». З неменшою ува­ гою була сприйнята байка І. Манжари «Свиня». Від старшого покоління пое­ тів сатиричного жанру виступив М. Б ілецький, схвилювавши мо­ лодь своїми чудовими мініатю­ рами, а також на знайому нам тематику про студентське жит­ тя (твором «Як Гриць розгу­ лявся). Найбільш завершений, зрілий поет-сатирик С. Олійник з вели­ ким пафосом, щиро і відверто критикував тих представників молоді, які, в погоні за модою, часто паплюжать найдорожче— гідність радянської людини, бу­ дівника комунізму. Є. Кравченко, колишній вчи­ тель, в гумористичному плані розповів про свій перший урок, який довелося йому проводити на початку 20-х років. Хоч і давно це було і час тепер не той, умови роботи радянського вчителя змінились, але у нас, майбутніх педагогів, виникало запитання: а якими ж будуть наші перші уроки? З читанням жартівливого вір­ ша «Симпатичне дівча» висту­ пив І. Немирович, після чого він виконав кілька народних пі­ сень на бандурі: «Ти ж мене підманула», «Про самогонщи­ цю» та ін. Це дуже цікаво, адже в одній особі ми побачили поета, співака і музиканта. І, нарешті, ми, затамувавши подих, слухали записану на магнітофоні гумореску Остапа Вишні «Вальдшнеп». Наша молодь любить гумор і сатиру, сприймає її як гостру зброю, що допомагає нам боро­ тися з усім від’ємним як в окре­ мих людей, так і в суспільстві. Хотілось би частіше зустріча­ тися з нашими дорогими пи­ сьменниками, які працюють у цьому важкому і надзвичайно корисному жанрі, і побажати їм нових успіхів у їх благородній праці. В. ГРИНЬКО, член літературного гуртка. На жаль, збори були тільки в другій групі, ми не здогада­ лися запросити на н их студен­ тів з фізико-математичного фа­ культету, яких теж зацікави­ ли б ці питання, та й нам ко­ рисно було б послухати їхню думку. Але як активно пройшли ці збори, як тільки розкрилися душі тих товаришів, які висту­ пали! Від усього серця мені хо­ тілося б сказати: більше б та­ ких диспутів, товариських су­ перечок! Це принесло б нам ду­ Невимушена, задушевна розмова! Над чим працюєте? же велику користь. Студентові фізико-математичного факультету В. Репець­ Я звертаюся через газету до к ому відповідає С. Олійник. Напроти — поет П. Шабатин. всіх студентів нашого інститу­ Фото В. Орловського. ту: давайте обговоримо, товари­ ші, ці питання, продовжимо дис­ кусію, що розпочалася в «Ком­ сомольской правде», адже вона стосується кожного з нас. Іноді доводиться чути реплі­ словом окрилювали народ на Л. ПОБІДАШ, ки: «А, що там на політбесі­ боротьбу», продовжує її Н. Кос­ студент І курсу мовноді!?... Газети ми й самі читає­ тенко. літературного факультету. мо». А чи замислювались ви, Ж. Волосенко розповів про товариші, над тим, як зробити успіхи возз’єднаного україн­ політбесіду цікавою і змістов­ ського народу в єдиній Україн­ ною? ській радянській державі. На нашому курсі вони прохо­ Живі картини щасливого жит­ Студенти III курсу II групи спецвідділу відвідали в неділю дять цікаво. В цьому допомогли тя українського народу постали своїх підшефних — вихованців нам агітатори курсу Є. Кастел­ перед нами, коли Є. Миронова Боярського дитячого будинку. лі та О. Щербакова. Ініціативу виконала музичний твір В. Ля­ Діти нас дуже радо зустріли. проявили і самі студенти. тошинського «Возз'єднання». Ми познайомились з ними, а по­ Кожна бесіда має свою тему. «Верховино, рідний краю, хто тім повеселились всі разом. Провели ряд цікавих ігор, тан­ Так, наприклад, цікаво й змі­ тепер твої пізнає села і мі­ цювали. Саша Букін, Толя Пет­ стовно пройшла політбесіда на ренко та інші виконали «Мат­ тему: «20-річчя возз'єднання ста?» — співали згодом всі при­ роський танець», інші вихованці українських земель», у якій сутні. співали, читали вірші. Ми пода­ Товариші! Більше енергії, рували своїм підшефним цікаві взяли участь всі студенти. Бе­ творчої винахідливості, ініціати­ настільні ігри. 20 грудня наших сіда мала вигляд літературнови — тоді політбесіди завжди маленьких друзів будуть при­ музичної композиції. проходитимуть жваво, будуть ці­ ймати в жовтенята. Ми обов’яз­ Спочатку студентка Л. Бо­ к ово їх знову відвідаємо. І хо­ кавими, принесуть велику ко­ четься, щоб наступного разу до гуш розповіла про боротьбу ук­ ристь. наших вихованців поїхали не 12 раїнського народу з своїми гно­ бителями в минулому. чоловік, а вся група. А. ВИННИЧЕНКО, А. БЄЛКІНА, «Прогресивні письменники студентка II курсу студ. III курсу, II групи. Західної України полум’яним російського відділу. Все залежить від нас У підшефних �ДРУЖ БА - ви, писав, що «русинський (мо­ ва йде про український— О. К.) народ щодо мови відрізняється як від росіян, так і від поля­ ків». З цих позицій Палацький З великим ентузіазмом сту­ і Ржегорж подали велику під­ (продовження) Православ Коубек, який, про­ тримку українським представ­ денти мовно-літературного фа­ живаючи протягом 1830 — никам на слов’янському з ’їзді у культету готую ться до вечора На початку XVIII ст. з ’явля­ О. КАРДАШ 1836 рр. у Галичині, знайомив Празі (1848 р.), а також у дружби радянських і чехосло­ ються теплі спогади Данила Шашкевича і його друзів з че­ 1848— 1849 р. на Кромержи­ вацьких студентів, який відбу­ Крмана, словацького посла до Проникає в Чехословаччину ськими літературними творами. цькому сеймі. шведського короля Карла XII, деться 12 грудня. про його подорож по Україні і українська поезія, зокрема Я. П. Коубек подавав відомості Обидва ці з ’їзди, а особливо Трудолюбиві й талановиті на­ вірші найвизначніших тогочас­ чеській громадськості і про ук­ слов’янський з ’їзд у Празі, ду­ 1708— 1709 рр. та про битву них українських поетів-романти­ раїнський народ, про який він шею якого був П. Ш афарик, бу­ роди Чехословаччини, звільнив­ під Полтавою. шись від експлуатації і гніту па­ Подорожуючи по Західній ків Метлинського, Боровиков­ писав з щирістю і гарячою лю­ ли великою маніфестацією чехо­ нівних класів, добилися все­ Європі, видатний український ського, Костомарова, Шашкеви­ бов’ю, з особливою силою під­ словацько-українського братан­ світньоісторичних У письменник Г. С. Сковорода зу­ ча, Шпигоцького. З творами креслюючи самобутність україн­ ня. На цьому з ’їзді карпатські розвитку економіки,перемог науки і цих поетів познайомив чеських пинявся також і в Празі. ської мови, її спорідненість з українці виступили разом із культури. В кінці XVIII ст. чехослова­ і словацьких будителів І. І. чеською та іншими слов’янськи­ словаками із спільним проте­ В ці дні кожен студент і ви­ цько-українські зв'язки розвива­ Срезневський, який у 1840 р. ми мовами. стом проти угорського гніту. За ються у зв ’язку з діяльністю че­ відвідав Прагу. В історії чехословацько-укра­ гарячі симпатії до представни­ кладач нашого інституту звер­ Особливо інтенсивними в цей їнських зв’язків велика заслуга тається до студентів і виклада­ ських просвітителів, зокрема ків українського народу, за без­ Вацлава Фортуната Дуріха. час стають зв’язки передових належить і Карелу Запу. Глибо­ посередню підтримку, яка зміц­ чів вузів дружньої нам Чехо­ словаччини з щирим привітом і Останній у листуванні з мука­ чеських і словацьких просвіти­ кими симпатіями до українсько­ національну свідомість ук­ почуттям чівським епіскопом Андрієм Ба­ телів з літературними діячами го народу сповнений його твір нила глибокої поваги та по­ раїнців, в Галичині високо ша­ чинським цікавився староукра­ Галичини, зокрема з М. Шаш­ «Подорожі й прогулянки по га­ нували бажанням великих успіхів у бу­ імена Шафарика, Пала­ їнськими пам’ятками письмен­ кевичем, Я. Головацьким та лицькій землі», який вийшов у цького, Гавлічка-Боровського і дівництві соціалізму, у зміцнен­ ні миру в усьому світі. ства, які зберігалися в єпіскоп­ І. Вагилевичем, а також із ря­ світ у 1844 р. Його перу нале­ Ржегоржа. дом визначних письменників жить кілька перекладів на че­ ській бібліотеці Б ачинського. Сьогодні Чехословаччина — Перша половина XIX ст., яка Особливо зміцнились і розви­ Наддніпрянської України (сло­ ську мову оповідань П. Куліша, характеризувалася інтенсивним рівна серед рівних братніх кра­ в’янолюбцем І. І. Срезневським нулись ці зв’язки в XIX ст. Ве­ які були видані в 1845 р. розвитком національного життя їн соціалістичного табору, пере­ лика роль у цьому належить та одним з перших переклада­ Особливо почесне місце в Словаччині, висуває цілий довий борець за справу трудя­ родоначальнику чеської філоло­ чів з чеської та словацької мо­ історії чехословацько - україн­ на ряд визначних діячів, які ви ­ щих країн усього світу. гії Йозефові Добровському. З ви Амвросієм Метлинським). ських зв’язків займає Карел являють глибокий інтерес до До вечора буде організована Видатна роль у цьому нале­ ім’ям цього видатного славіста Гавлічек-Боровський. Палкий найближчих сусідів — за­ книжкова виставка, присвячена пов’язані перші друковані в Че­ жить П. Й. Шафарику, який поборник слов’янського братер­ своїх друж­ хословач чині відомості про мар­ перебував у близьких особистих ства, він гаряче обстоював пра­ карпатських українців (маємо радянсько-чехословацькій бі. Посилено готуються до цьо­ на увазі Яна Чапловича і особ­ стосунках з Іваном Могильни­ морошських українців, зокрема во українського народу на са­ ливо представників штурівської го вечора учасники художньої Іваном Вагилевичем, мостійне про літературу Наддніпрянської цьким, політичне й культурне «Словаки повинні,— самодіяльності, які виступлять України, зокрема про перше ви­ Яковом Головацьким та іншими життя, однаково засуджуючи генерації). читаємо в лис ті-зверненні шту­ із своїми кращими номерами. галицькими письменниками. Від дання «Енеїди» І. Котлярев­ прагнення як поль­ рівця Богуша Носака Незабудо­ Актовий зал заповнять не них він одержував цінні мате­ агресивні ського. ської шляхти, так і російського ва до словаків,— життя русинів, тільки ріали і статті з питань україн­ студенти педінституту, Система Добровського лягла самодержавства. В знаменитій а русини життя словаків ближче але й студенти-чехи, представ­ в основу граматики Івана Мо­ ської етнографії, фольклору, статті «Слов’янин і чех» він пи­ пізнати, бо їх до того багато важ ­ ники інших вузів міста. На ве­ гильницького, на що вказує Ша­ палеографії тощо, вміщуючи їх сав: «Поки не буде спокутувана ливих причин, так би мовити, чір запрошені консул Чехосло­ фарик у своєму листі до Я. Кол­ у своєму «Часописі Чеського кривда, заподіяна українцям, примушують». Музею», який стає на той час вацької Народної Республіки, лара, повідомляючи останнього доти неможливий справжній (Далі буде). учасники партизанського руху в про смерть Добровського. Тво­ головним органом чехослова­ міжнародний мир і слов’янська Чехословаччині. ри Й. Добровського справили цько-українських зв'язків. згода». Від початку до кінця ця Оскільки Чехія і Словаччина стаття пройнята гарячою симпа­ серйозний вплив і на Маркіяна П. КУЛЬЧИЦЬКА. разом з Галичиною входили до тією до українського народу і Шашкевича. ст. викладач кафедри В цей період виступає ціла складу однієї держави і були його волелюбних прагнень, гли­ російської мови. плеяда передових чеських та відділені від Східної України бокою вірою в світле майбутнє кордо­ цього народу. словацьких будителів (Йозеф російсько-австрійським Шафарик, Ян Коллар, Карел ном, то природно, що чеські та Діяльність К. Г. Боровсько­ Гавлічек - Боровський, Франті­ словацькі письменники-будителі го, як і інших будителів сло­ переважно впливали на літера­ шек Челаковський, Франтішек в’янства, мала неоціниме зна­ ОЧКИ Палацький та ін.), які почали турне і національне відроджен­ чення, бо вона безпосередньо ня українського народу в Гали­ виявляти глибокий інтерес до підтримувала найблагородніші Шахісти нашого інституту в України, українського народу, чині. прагнення українського народу матчових зустрічах команд на Поряд з Шафариком значне до національного відродження. до його історії, мови і фолькло­ першість вузів міста в 1958 ро­ ру. Чеські та словацькі будите­ місце в історії відродження га­ Укранська історія надихнула лі понад усе цікавились народ­ лицької України займав Ян К. Г. Боровському тему й сю­ ці зайняли четверте місце. ною творчістю, особливо укра­ Коллар. жет його відомої сатиричної по­ В змаганнях цього року наш Ян Коллар був особисто зна­ їнськими піснями. Великим нат­ еми «Хрещення святого Володи­ колектив виступає дещо слабше хненням пройняті слова Шафа­ йомий з деякими українськи­ мира», яку Іван Франко пере­ рика, який, дякуючи Вагилеви­ ми письменниками, зокрема з клав на українську мову. і має можливість зайняти лише чу за надіслану йому рукопис­ Я. Головацьким. Захоплюючись Натхненним словом митця і V— VI місця. В другій підгрупі, ідеями Коллара, Головацький ну збірку українських народ­ різносторонньою діяльністю за­ де виступають наші шахісти та них пісень, писав: «Повні краси поширював у Галичині його тво­ свідчили свої гарячі симпатії до ри, особливо поему «Дочка сла­ сильні команди політехнічного ці простонародні, чисті, вільні українського народу Франтішек квіти, вони мені такі ж милі, як ви». Ця поема мала великий Палацький і Франтішек Рже­ і фінансово-економічного інсти­ вплив на Маркіяна Шашкевича, і дорогоцінні перли». горж. тутів, закінчився четвертий тур. про що свідчить його поезія Тому не випадково першими У 1830 р. Франтішек Пала­ Я к і завжди, успішно виступа­ перекладами з української мови «Згадка», яка є відгуком заспі­ цький в «Часописі чеського му­ були саме переклади народних ву «Дочки слави» Коллара. ють другорозрядники П. З а до­ Безпосередній вплив на зею», відстоюючи самобутність пісень, зокрема пісні «Ой, по­ рожній, М. Скуратівський, які українського народу і його мо­ Шашкевича мав також і Ян слала мене мати» (1814 р.). в чотирьох зустрічах набрали по 3,5 очка. Першорозрядник В. Яременко та М. Гребельська, яка, до речі, вперше виступає в Заняття закінчено. Студент таких відповідальних змаганнях 6 грудня в гуртожитку № 3 швидко виходить з аудиторії, на Самообслуговування — доб­ Хто ж відшкодує відвідува­ іще не має відповідного досві­ ходу кинувши погляд на руч­ ра справа, нічого не скажеш. по Бехтерівському провулку за чам інститутської їдальні за ду, принесли наш ій команді по ний годинник. Але ж чергові куняють з кни­ одностайним схваленням студ­ порвані такими стільцями плат­ 2 очка. З ар аз наші шахісти на­ тя, костюми? гами на підвіконнях чи видив­ ради були організовані найно­ — От біда — знову став. брали в загальному 21,5 очка з вітніші танці, так би мовити в Мимоволі очі піднімаються ляються на непривабливі кар­ раз — ні! Але спостерігалася 40 можливих. дусі останньої моди. Головною інша крайність, теж з претен­ догори, адже на протилежній тини інститутського подвір’я (а Студенти В. Карпенко, С. особливістю їх було те, що в зією на стиль — майже цілко­ стіні висить великий електрич­ там купи сміття височать май­ Райко, В. Пріцкер поставилися залі, де вони відбувались, па­ вита апатія, траурний вираз об­ ний годинник. Але стрілки його же на рівні поламаних тракто­ нувала цілковита тиша. Уявіть лич, якась фатальна скованість до змагань безвідповідально, не завмерли, показуючи той час, рів і автомашин). І це тоді, ко­ собі гурт молодих людей, які постатей. Як почав біля вікна, з 'явившись н а змагання, внаслі­ коли люди або обідають, або ли біля них, особливо на пе­ майже не рухаючись, зосере­ так і зупинився там, чи коли док чого наш а команда втратила міцно сплять, бачачи солодкі рервах, курці утворюють хмари джено перебирають нижніми обрав куток — десь за ша­ дорогоцінні очки. сни. Всі інші інститутські елек­ диму, який потоком повітря кінцівками, тупцюючи на одно­ фою — так і закінчив сонно. тричні годинники показують ту В. Р О Ж К О , втягується в аудиторії. Це ви­ му місці. Ні, не було тут викру­ Приспали студраду! саму годину — лиху годину, студент V курсу фізикоглядає дещо парадоксально. тасів, головоломних па, ще коли про них забула господарча математичного факультету. * * Запаніли п’ятикурсники! Ще частина. Отак висять вони, об­ мазані крейдою під час нескін­ б пак — практику закінчили, незабаром остання сесія, дер­ ченного ремонту, нагадуючи про жавні екзамени, а там... Як за­ те, що ми живемо у вік техніки. думаєшся, то аж вітер свистить Редакція газети «За педаго­ А м оже це особливий спосіб у вухах — то майбуття виграє гічні кадри» оголошує конкурс зупинити час? на срібній арфі. А поки що: лек­ на кращий новорічний літера­ Якщо в нього і вірить ції? практичні? семінари? Яка турний твір (нарис, вірш, фейле­ хтось — то тільки електрики, проза! Ото ж і побачиш наших тон) на теми студентського жит­ яким доручено стежити за ро­ випускників російського відділу тя. Кращі твори, надіслані на ботою електрогодинників. А здебільшого на вулиці, в кіно— конкурс, будуть премійовані й всім іншим відомо, що: відпочивають, набираються сил. опубліковані в новорічному но­ Дорога чекає! І тільки парти мері газети. Час не змусиш зупинитись, стоять в аудиторіях німим доко­ РЕДКОЛЕГІЯ. За хвіст не упіймаєш, ром прогульникам. Тому прийдеться погодитись: (Тексти В. СОКИРКО, Йому кінця немає. Редактор О. КАРДАШ. О. ПЕТРЕНКО). Поодвертались! А запізнюватись на лекції не соромно, хлопці? ДО МІСЯЧНИКА ЧЕХОСЛОВАЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ Д Р УЖБИ Велика історія НАША СИЛА Втрачені Б Е З С М І Х У УВ АГА! � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 25 (94) (11 грудня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-05-02 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 25 (94) (11 грудня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/230 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О.(редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/165efc6cd532e04206e5831230236ced.pdf d4ae854e4408e3d67ff0dbcd9c31d4d1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text 5 ГРУДНЯ— ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ Велика, багата наша Батьків­ Радянських соціалістичних рес­ щина. Але тільки в роки радян­ публік в Союзі РС Р. ської влади вона вийшла в пер­ Згодом, через 12 років, ші ряди наймогутнішнх держав 5 грудня 1936 року, Надзвичай­ світу. За короткий час, 42 ро­ ний восьмий Всесоюзний з ’їзд ки, половина з яких витрачена Рад після всенародного обгово­ на нав’язані нам капіталістич­ рення прийняв нову Конститу­ ними державами війни і відбу­ цію СРСР. Цей день рівнознач­ дову народного господарства, ний другій знаменитій даті епо­ Радянська республіка з відста­ хи: 25 жовтня 1917 року. Тоді лої аграрної країни стала дру­ була завойована трудящими Р а ­ гою промисловою державою сві­ дянська республіка, а через 19 років народ записав у Радян­ ту, з крупним сільським госпо­ ській Конституції досягнення дарством. На першому місці по­ першої фази комунізму — со­ ки що Америка. Але в найближ­ ціалізму. чі 10—12 років наш народ «Конституція нашої держа­ здійснить гасло: «Наздогнати і ви — на ділі найдемократичні­ випередити Америку». ша», зазначав М. С. Хрущов у Середньорічні темпи росту своєму виступі по американсько­ промисловості в нас у 3 —5 ра­ му телебаченню 27 вересня зів вищі, ніж у США. А по сіль­ 1959 р. ському господарству це завдан­ Тому не випадковим є те, що ня буде вирішене значно ра­ жодна конституція в капіта­ ніше. лістичному світі не була так Заможно, культурно стали оспівана народом, як Конститу­ жити трудящі в радянській кра­ ція нашої соціалістичної держа­ їні. ви, держави робітників і селян. Конституція Радянського Со­ Народні пісні, твори радян­ юзу є підсумком наших за­ ських митців підносять до най­ воювань. Вона перетворила в вищого звучання здобутки ра­ дійсність мрії і прагнення дянського народу, закріплені в Радянській Конституції: право кращих умів людства. В ній на працю, освіту, відпочинок. записано те, про що мріяли по­ Вона стверджує рівноправність коління борців-революціонерів, націй, однакові права для жінки що вже здійснено в нас; уві­ й чоловіка. йшло в наше життя. Всесвітньоісторичні завоюван­ Скільки б не минуло де­ ня радянського народу, закріп­ сятиріч з дня народження Р а ­ лені в законодавчому порядку дянської Конституції, що стала в Конституції, досягнуті під ке­ маяком для всього прогресивно­ рівництвом Комуністичної пар­ го людства, зразком справді де­ тії, яка виховала «чуття єдиної мократичних звершень для кра­ родини» (П. Тичина) в нашому їн табору соціалізму,— цей народі. день не забуде історія, він за­ Радянський народ славить лишиться у віках. закон нашого життя, славить 31 січня 1924 року Другий партію, натхненника і керівни­ Всесоюзний з’їзд Рад прийняв ка в боротьбі за побудову кому­ першу союзну Конституцію, яка нізму в нашій країні, за мир, законодавчо оформила добро­ дружбу і прогрес у всьому вільне об’єднання рівноправних світі. Пролетарі всіх країн, є днайтеся! АКад З п е д а г о г РІК видання 4-й № 24 (93) і р ч н і ЗО листопада и ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО 1959 року ПОНЕДІЛОК Ціна 15 коп. Про підготовку дефектологів Закон «Про зміцнення зв’яз­ школах УРСР, але і в багатьох ку школи з життям і про даль­ інших союзних республіках. За останні роки кафедрою ший розвиток системи народної освіти в СРСР» вимагає доко­ дефектології внесено ряд змін рінної перебудови роботи спе­ у навчальний план відділу, що значно поліпшити ціальних шкіл для аномальних дозволяє дітей. З цією метою зараз про­ практичну підготовку майбут­ вадиться велика робота: пере­ ніх дефектологів. Відомо, що понад 20 років у глядається та уточнюється си­ стема і структура спеціальних підготовці дефектологів існу­ навчальних закладів, вносяться вав необгрунтований дуалізм, науково обгрунтовані доповнен­ який полягав у тому, що одну ня і зміни в методику викладан­ і ту ж людину паралельно готу­ ня загальноосвітніх предметів вали до двох принципово різних спеціальностей: з одного боку, для аномальних дітей, відво­ до викладання мови і літерату­ диться для цього більше часу та ри (або природознавства і гео­ удосконалюється методика про­ графії) для середньої загально­ фесійно-трудового виховання і освітньої школи (це стояло на навчання. При перебудові спеціальних першому місці) і, з другого бо­ шкіл ставиться завдання в знач­ ку, до викладання цих же но більшій мірі визначити і предметів для спеціальної шко­ врахувати специфічні особли­ ли. Питома вага дефектологіч­ вості роботи в них, чітко оха­ ної підготовки була зведена до рактеризувати цілі та засоби мінімуму. Не випадково наші навчання і виховання аномаль­ випускники одержували зовсім них дітей. Враховується також недостатню підготовку до робо­ і те, що головне завдання спе­ ти в спеціальній школі, яка, по­ ціальних шкіл полягає в тому, рівнюючи з середньою масовою щоб поряд з загальною освітою школою, має свої особливі цілі дати їх вихованцям по можли­ і працює зовсім за іншими на­ вості високу професійну підго­ вчальними планами, програмами товку, що дозволяло б їм від­ і підручниками. Особливо мало разу ж після закінчення школи приділялося уваги підготовці йти безпосередньо на виробни­ дефектологів до найбільш склад­ ної і відповідальної роботи в цтво. Центральною фігурою, що молодших класах спеціальних здійснює і буде здійснювати шкіл. Внесені зміни в навчальний перебудову роботи спеціальних шкіл, є вчитель-дефектолог. Від план дефектологічного відділу значно наближають підготовку нього, головним чином, зале­ вчителів-дефектологів до роботи жить якість підготовки ано­ в спеціальних школах. У ньому мальних дітей до продуктивної різко збільшився цикл дефекто­ праці в умовах сучасного про­ логічних предметів, які зараз мислового та сільськогосподар­ по праву займають ведуче міс­ ського виробництва. це. Збільшено час і уточнено Як же МИ ЗДІЙСНЮЄМО ПІДГО­ систему педагогічної практики У цьому році ас­ іноземної мови. Пер­ демічних групах, М. товку кадрів для цієї нової (пе­ в спеціальних школах. ші семінари з істо­ Пазяк — в редакції ребудованої) спеціальної шко­ пірантура нашого Чотирирічний досвід робо­ інституту отримала р ії філософії про­ газети «За педаго­ ли? ти за новим навчальним планом Дефектологічний відділ нашо­ показує, що студенти одержу­ гічні кадри», Б. Ков­ нове поповнення в йшли успішно. Усі аспіранти пер­ басенко і В. Руда­ го інституту за 40 років свого ють значно кращ у підготовку до складі 11 осіб. роботи саме в спеціальних шко­ Більшість із ново­ шого року навчання ков проводять к он­ існування набув чималого до­ лах, зокрема в молодших кла­ свіду в підготовці дефектологів. прийнятих — люди відразу ж включи­ сультації з матема­ Його випускники успішно пра­ сах. з великим виробни­ лися в громадсько- тики для студентів цюють не лише в спеціальних Останній варіант нового на­ вчального плану передбачає та­ корисну роботу ін­ І курсу. чим стажем. кож поєднання стаціонарного, Так, Н. Зараз аспіранти ституту. вечірнього та заочного навчан­ приступили до ви­ Шпильова і М. Зем­ А. ВЕЩ ИЦЬКИЙ , Викладач кафедри музики ня. Так, у 8 семестрі, перебу­ аспірант І року В. А. Уманець проводить бесіду ваючи на педпрактиці, студен­ працюють вчення марксист­ ляний навчання. з керівниками хорів шкіл Укра­ ти будуть навчатися за систе­ ської філософії і агітаторами в ака­ їни. мою вечірньої освіти, а у 9 се­ местрі — за системою заочної освіти. Новий загін науковців Значно збільшено час педаго­ гічної практики, на яку відво­ диться 47 тижнів (замість 18— 22 тижні за раніше існуючими планами). Передбачається, що студенти повинні не тільки зна­ йомитись, але й працювати в школі вже з II семестру, для чо­ го відводиться щотижня по од­ ному дню безвідривної прак­ тики. Проте новий навчальний план має і деякі недоліки. Так, пед­ практика в спеціальних школах сконцентрована на 9 семестрі, який повністю відводиться для цієї справи. Це призводить до того, що найскладніший вид педпрактики (з добукварного періоду) став на перше міс­ це (адже починати цю прак­ тику можна лише з 1 ве­ ресня, коли студенти ще до­ сить мало знають аномальних дітей). Очевидно, краще бу­ ло б дотримуватись у педпрак­ тиці дефектологічного відділу тієї послідовності, що є зараз. Крім того, перебудова спец­ шкіл вимагає докорінного по­ ліпшення професійної підготов­ ки аномальних дітей. Адже за ­ раз переважна більшість вчите­ лів праці в спеціальних школах не має ніякої дефектологіч­ ної підготовки, а іноді навіть професійної. Отже, вони навча­ ють дітей, з особливостями яких зовсім не обізнані. Саме тому цілком справедливі вимо­ ги керівників спецшкіл щодо крайньої потреби підготовки ви­ сококваліфікованих кадрів про­ фесійного навчання. Це питання зараз надзвичайно актуальне і при наявності непоганої м атері­ альної бази в нашому інституті його успішно можна розв’язати. Крім нас, на Україні його роз­ в’язувати нікому. Забезпечивши школи необ­ хідною кількістю зазначених кадрів, ми тим самим створи­ мо реальні умови для ще біль­ шого піднесення як загально­ освітньої, так і професійної під­ готовки учнів спецшкіл, зуміє­ мо підготувати їх до найбільш активної участі в продуктивній праці. Це сприятиме також най­ більш повному розкриттю мож­ ливостей аномальних дітей. М. ЯРМАЧЕНКО, кандидат педагогічних наук. Склад новообраного профкому інституту 1. Ніколенко Д. Ф.— голова профкому. 2. Денисенко В. В.— заступник голови профкому. 3. Чуйко І. Ф .— заступник голови профкому. 4 . Рудакова І. Д .— скарбник. 5. Лата О. Ф .— секретар. 6. Очеретний А. Д .— керівник виробничої комісії. 7. Порязев О. Г.-— керівник побутової комісії. 8. Мішина О. Д .— керівник культкомісії. 9. Лесик В. Г.— член побутової комісії. 10. Науменко Н .— член побутової комісії. 11. П’ятківська Г. О. — член культкомісії. 12. Соболь В .— член культкомісії. 13. Соліківська Н .— член виробничої комісії. Громадським інспектором по охороні праці обрано Медушевського А. Г. СПИСОК ЧЛЕНІВ РЕВІЗІЙНОЇ КОМІСІЇ ПРОФКОМУ 1. Шиманський І. Є. 2. Земляний М. І. 3. Федченко П. М. �Гурток повинен стати масовим П А Р Т I Й Н Е ЖИТТЯ Що найважливіше для філо­ мостійні і оригінальні дослі­ лога? По-моєму, це любов до лі­ дження членів гуртка будуть тератури і, звичайно, її глибоке виноситись на теоретичні кон­ піддані критиці недо­ моводства, уміння ко­ знання. Саме цій меті підпоряд­ ференції, на огляд наукових ристуватися хоча б од­ кована робота студентського на­ студентських праць. ліки. Практика показала, ним музичним інстру­ укового гуртка російської та за­ 29 жовтня відбулося чергове що перебування сту­ ментом. рубіжної літератури, одним із засідання гуртка, на якому бу­ дентів на робочому міс­ ло заслухано доповідь студент­ Партійні збори яви­ членів якого є і я. ці вчителя сприяє все­ лися ніби завершую­ Наш гурток може дати май­ ки другого курсу Н. Костенко: бічній підготовці май­ чим захистом практики бутньому філологу дуже бага­ «Тема революційного подвигу в бутніх педагогів. студентами і одночас­ то. Насамперед, він дає більш творчості І. С. Тургенєва». Ми Якщо по своїй основ­ но допомогли викрити глибокі, в порівнянні з передба­ слухали реферат з великим ін­ ній спеціальності сту­ недоліки і спрямувати ченими за програмою, знання лі­ тересом. Відчувалось, що робо­ денти виявляли міцні й дальшу роботу декана­ тературного процесу. Опрацьо­ та виконана з великою любов’ю грунтовні знання, то в ту, кафедр, викладачів вуючи обрану тему або слухаю­ до письменника, з прагненням організації позакласної і студентів п о шляху чи реферат іншого гуртківця, сказати щось нове про зобра­ роботи серед учнів вдосконалення у с і є ї докладно знайомишся з твор­ ження революційного подвигу у практиканти нерідко системи п ід го т о в к и чістю письменника чи з окре­ його творах. Не дивно, що ре­ виявляли слабку підго­ майбутніх учителів. мим твором, вдумуєшся в те, ферат викликав жваве обгово­ товку. Зокрема студен­ що тебе хвилює, більш глибоко, рення і товариську критику. ти вказували на те, що М. ПЛЮЩ, На наступних заняттях роз­ ніж при простому читанні, вхо­ їм необхідні хоча б мі­ ст. викладач кафедри диш у зміст твору. Все це глядатимуться дослідження про німальні знання з до­ української мови. сприяє розвитку творчого, кри­ поему М. Ю. Лєрмонтова «Де­ тичного мислення. мон», повість Е. Хемінгуея Для естетичної оцінки ху­ «Старик и море», поему О. Бло­ дожнього твору немає стандарт­ ка «Возмездие». них правил, вона здебільшого На жаль, наш гурток ще не залежить від особистих асоціа­ став таким масовим, яким він Студенти, які пройшли прак­ цій людини. Це дає широку ос­ повинен бути на мовно-літера­ тику в учбових майстернях, в нову для творчого підходу на­ турному факультеті. Та й ті, хто період виробничої практики на віть до глибоко досліджених записався в гурток, не завжди заводах продовжують виготов­ творів. відвідують заняття, що, на мою лення деталей для потреб ви­ Студенти мовно-літературно­ думку, залежить не стільки від робництва. го факультету, у яких є нахил інтересу до нього, скільки від Важливо, що студентам-лрак­ до поглибленого вивчення літе­ недисциплінованості. тикантам 1957 — 1958 рр. на­ ратури, працюючи в науково­ Сподіваємося, що наш гурток вчання надані кваліфікаційні му студентському гуртку, свої стане більш численним, а тому розряди. творчі спроби виноситимуть на й більш корисним, і робота його В. ГОНЧАР, суд своїх товаришів. Дискусії, буде більш продуктивною. майстер учбових майстерень. які викличе кожна цікава робо­ І. ТРУХІН, т а , будуть дуже корисні як для автора, так і для інших учас­ студент II курсу н и ків гуртка. Найбільш са­ російського відділу. Питання практики— на партійних зборах 16 листопада на мов­ но - літературному фа­ культеті відбулися від­ криті партійні збори, на яких обговорювало­ ся питання про наслід­ ки педагогічної практи­ ки студентів п’ятих курсів. До організації таких тематичних збо­ рів партбюро факуль­ тету вдалося вперше, і саме тому дехто з чле­ нів бюро вагався, чи доцільно це взагалі. Але хід зборів, актив­ не обговорення допові­ ді декана факультету А. К. Дан илюка, зокре­ ма критичні зауважен­ ня щодо організації педагогічної практики і, нарешті, ухвала збо­ рів показали, що такі збори справді доцільні. Збори були загальними і дійсно відкритими, з присутністю усіх сту­ дентів - практикантів і методистів. У виступах кому­ ністів, позапартійних, зокрема у виступах студентів - практикан­ тів, відзначалися пози­ тивні сторони в органі­ зації і проведенні пе­ дагогічної практики і особливо гостро були ШИРИТЬСЯ Удосконалення практичних навичок Робота з студентами інженер­ но-педагогічного факультету ви­ магає дещо відмінних від ін­ ших методів роботи. Враховую­ чи це, ми вирішили зробити так, щоб студенти, які вже ма­ ють деякі навички у володінні інструментом, ще більше вдо­ cконалювали їх, виконуючи більш складні трудові операції, наприклад, виготовлення табу­ реток, рамок, судійських ви­ шок? розмічувальних циркулів, які потрібні для майстерень. Студенти зараз виготовляють ручні лещата, конструкція яких розроблена старшим виклада­ ОБСЯГ Я к м и відпочиваєм о Студентські вироби — на виставці чем М. Чумаком. Такі лещата можуть бути використані на ро­ бочому місці слюсаря в шкіль­ них майстернях, де невистачає цього інструмента. А потреба в ньому зростає. Крім того, для удосконален­ ня навичок роботи по обробці матеріалів кожен студент буде вживати під час навчання в майстерні електроінструменти. Це полегшить в 5 —6 разів ви­ конання завдань. Сподіваємося, що студенти інженерно - педагогічного ф а­ культету будуть з кожним днем все більше виготовляти в май­ стернях інституту наочних по­ сібників по обробці дерева і ме­ талу, до роботи над чим студен­ ти вже приступили. Закликаємо всіх викладачів, майстрів та студентів взяти ак­ тивну участь в розробці та ви­ готовленні наочних посібників. К. Ц ЕБРЕН К О , завідуючий учбових РОБІТ З року в рік розширюються майстерні нашого інституту, вво­ дяться нові види робіт з практи­ куму на ф ізико-математичному факультеті. Студенти інженер­ но-педагогічного факультету і відділу фізики вже тепер вико­ нують, поряд з операціями по обробці дерева і металу, комп­ лексні роботи у вигляді окремих виробів, наприклад виготовля­ ють циркулі, плоскогубці. Багато зроблено для обслуго­ вування інших факультетів. Так, студенти Павленко, Ма­ ховський, Маматюк, Денисенко, Яновський виготовили інстру­ менти, які експонувалися на ви­ ставці робіт студентів інституту і учнів середніх шкіл України. Крім того, на виставці були представлені роботи по металу і обробці скла та прилади Найактуальніші теми з життя художньої самодіяльності —на­ радянського суспільства не про­ ші товариші — виступили перед ходять повз увагу нашої групи. робітниками верфі з програмою, Недавно у нас відбулися цікаві яка готується до Декади україн­ комсомольські збори на тему ського мистецтва і літератури « Досягнення радянської науки у в Москві. Висловлюючи своє за­ с праві вивчення космосу». Сту­ доволення, глядачі нагороджу­ дентки Барабаш, Муха, Ш евчен­ вали їх бурхливими оплескам и . к о підготували цікаві повідом­ Акомпанував нашим «арти­ л е ння про будову третьої кос­ стам» студент 1-го курсу спец­ м іч н о ї ракети, про її політ та відділу Ю. Балашов, якому ми умови польоту людини на Мі­ дуже ВДЯЧНІ. Після концерту відбулись сяць. Після виступів розгорів­ Студенти інженерно-педаго­ ся цікавий диспут: кожний ді­ ігри, танці під акомпанемент гічного факультету В. Прилип­ ко, М. Павлов, Л. Сидоренко, лився своїми знаннями з това­ інструментального квінтету за­ В. Соболь за роботою з елек­ ришами. Ми залишилися задо­ воду. троінструментами. воленими — частіше б проводи­ Веселі, з піснями поверталися ти такі збори! Фото М. Ш уряка. ми з верфі. А через кілька днів Наші дівчата не тільки вмі­ робітники заводу «Ленінська ють добре готуватися до занять, кузня» були присутні на нашо­ але й змістовно, весело прово­ му курсовому вечорі. МІСЯЧНИК к н и г и дити свій вільний від навчан­ Л. ДЯЧЕНКО, Успішно проходить у нашому ня час. Свідченням цього є ве­ Н. АДАМСЬКА, інституті місячник книги. На чір дружби між студентами на­ студентки II курсу кожному факультеті від комсо­ шої г рупи і робітниками заводу педагогічного факультету мольської організації виділені «Ленінська кузня». Учасники дошкільного відділу. відповідальні за цю важливу громадську справу, більшість студентів поставилася до неї серйозно, свідченням чого є значне перевиконання плану. Педагогічний факультет при зобов'язанні розповсюдити книг на 5000 крб. вже продав їх більше як на 6000 крб., а мов­ но-літературний відповідно до 6000 — на 6500 крб. Гірше стоїть справа на фізи­ ко-математичному факультеті. Там взяли вище зобов’язання, а саме — на 8000 крб. Прикро, що до цієї цифри ще далеко книг розповсюджено на суму 6300 крб. Звичайно, робота ще не за­ кінчена, хоч і часу залишилося Багато чого треба вміти майбутньому педагогові! небагато. Комсомольська орга­ Н а ф о т о : студент IV курсу педагогічногоф те ь ул ак нізація нашого інституту повин­ О. Корнійчук за виготовленням чохлів на стільц івроб­ на з честю справитися з постав­ чій кімнаті. леним завданням. �Про хор інститутський У товаристві лад — усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє, І діло, як на гріх, Не діло — тільки сміх. загальноінститутського самоді­ яльного хору! Люди є, хороші керівники є, а хору нема! Пока­ зати, на що здібен педінститут, відстояти його честь нікому! І тут вчасно, нарешті, назва­ Л. І . ГЛІБО В . ти причину, яка заважає ство­ Виступає хор Київського дер­ ренню в інституті міжфакуль­ жавного педагогічного інституту тетського самодіяльного хорово­ го колективу. А втім, цю причи­ імені О. М. Горького! Ці слова повинні пролунати в ну вже назвав Л. І. Глібов. Се­ наступному році в Москві на ред керівників факультетів і Декаді українського мистецтва і громадських організацій відсут­ літератури. Можна навіть уяви­ ня зацікавленість в тому, щоб ти собі, як під склепінням залу підтримати славу інституту. Великого театру або палацу Не таємниця, що в хорі (як спорту імені В. І. Леніна замре майже в кожному непрофесійно­ останній стоголосий акорд і на­ му) бракує чоловічих голосів. вальний шквал оплесків загри­ Та й де вони візьмуться на фа­ мить на честь юнаків і дівчат, культеті, де дівчат 90 процен­ які стали колись студентами- тів? Але хлопці, і з добрими го­ співаками в нашому інституті. лосами, є на педагогічному, і на Це, звичайно, поки що мрія. фізико-математичному факуль­ Але мрія, яка має всі підстави тетах. На запрошення вони, на для здійснення. В розпоряджен­ жаль, не відгукуються. Ні комі­ ні хорового самодіяльного ко­ тет комсомолу, ні профспілкові лективу інституту висококвалі­ організації, ні деканати, ні на­ фіковані керівники, концертмей­ віть партійні бюро факультетів стери, репертуар, приміщення. не подбали про те, щоб провести Майже в усіх учасників хору якусь роботу і допомогти здіб­ високі вокальні дані... Та цього ним студентам з відповідними даними знайти стежку до за­ мало. Чи може сучасний інсти­ гальноінститутського хору. Це тутський хор вважати себе інсти­ дуже прикра байдужість. Мало того, понад три тижні тутським? На жаль, ні. Хор складається із студентів пер­ триває «холодна війна» між ке­ ших — третіх курсів (IV курс— рівниками хору і заступником на практиці, V — випускники, декана фізико - математичного їм не до хору) мовно-літератур­ факультету Г. Г. Кордуном. ного факультету і має моральне Давно-давно від директора ін­ право іменуватися навіть не фа­ ституту тов. Кордун одержав культетським, а лише хором письмове розпорядження виді­ лити до складу хору студен­ І —III курсів факультету. Небезпідставно хвилюються тів факультету, яких відібрано студенти, кажучи про те, що в працівниками кафедри музики. багатьох інститутах існують Розпорядження є, списки є, а... прекрасні хорові колективи співаків нема. Дивлячись на те, як став­ (КДУ, КПІ, медінститут та ін.), а ми не маємо навіть звичайного і ляться до такої важливої спра­ НА Е С Т Е Т И Ч Н І ви керівники факультетів та громадських організацій, відпо­ відно поводять себе і хористи з мовно-літературного факульте­ ту, забуваючи, що вони самі в недалекому майбутньому ста­ нуть вихователями молоді. На репетиціях хору можна спостерігати приклади безвід­ повідального, непедагогічного ставлення до своєї справи з бо­ ку студентів. Так, навіть одні з кращих хористів В. Галух і В. Деркач можуть спокійно курити під дверима і зайти на репетицію тоді, коли хор уже почав співати; В. Токарчук і О. Скрипниченко зненацька ладні підняти дискусію про те, в якій тональності написана пісня «Вечір на дворі» (і зупи­ нити спів), а Н. Колодій здатна набридати керівникові дві годи­ ни підряд, що в неї скоро залік і щоб її відпустили. Власник непоганого, потрібного для хору баса В. Кравченко (з літфаку!) вважає, що його голос занадто розкішний для такого ансамблю і, незважаючи на умовляння, тільки гордо обіцяє ходити на заняття (але не ходить). Може бути й таке: починають пісню, повинен заспівувати Ю. Юце­ вич, туди-сюди, але прославле­ ного тенора і слід прохолов... Таких фактів поведінки, що за­ важає нормальній роботі хору, можна навести безліч. Але це дрібниці, хоч і неприємні. Наприкінці хочеться зверну­ тися до всього колективу інсти­ туту — студентів, викладачів, керівників: та чи ж буде у нас хор інститутський, самодіяль­ ний? Це питання честі нашого інституту. А. ДЯЧЕНКО, учасник хору. Т Е МИ Творча удача франківців 14 листопада цього О. Клименко), покоївки року в драматичному Аннушки (артистка В. театрі імені І. Франка Салтовська) та інших. колектив нашого інсти­ Розпусній галереї пан­ туту, викладачі і сту­ ства протистоять люди денти, дивилися ви­ з н ароду, носії високих ставу п ’єси М. С тари­ благородних почуттів: цького «Не судилось». лікар Павло Чубань З великою увагою, (артист М. Задніпров­ хвилюванням і напру­ ський), бідна селянська женням стежили при­ дівчина Катря (артист­ сутні за артистами на ка Г. Яблонська), її сцені. Легка й невиму­ мати-вдова Дзвон ариха шена їх гра, щи­ (народна а р т и с т к а К. Осмялов­ ра, задушевна мова, У РС Р ська), подруга Ка трі майстерно зроблені де­ Пашка (артистка Ю. корації,— все це від­ Ткаченко), бідний пару­ разу полонило серця. Перед очима гляда­ бок Дмитро Ковбань ча постала У країна (артист В. Цимбаліст) дореволюційного мину­ тощо. В хвилюючих обра­ лого, з її чарівною природою, але безправ­ зах, створених арти­ ним життям простого стами, розкривається, народу. як панська легковаж ­ Крок за кроком в ність і егоїзм руйну­ грі акторів розкрива­ ють щастя простих лю­ лося фальшиве народо­ дей — Дмитра, Катрі любство та панський та її матері. Скривджений Дмит­ лібералізм Михайла (артист М. Досенко), ро, у якого потоптали розбещеність і жорсто­ все найсвятіше — його кість й ого матері, по­ любов, стає месником. міщиці Ганни Петрів­ Аж до зоряного неба ни (народна артистка піднімаються на зад­ У РС РП . Нятко), і ньому плані сцени чер­ батька-поміщика Івана воні заграви — вогні, Андрійовича (заслуже­ в яких палає поміщи­ ний артист УРСР О. Да­ цький маєток, а ближ­ виденко), спотворене че до глядача в сіль­ панське виховання їх ській хатині в перед­ дочки Зізі (артистка смертних муках конає жертва панської роз­ пусти — нещасна Кат­ ря, божеволіє її мати. І над всім цим на фоні заграв лунають могутні слова Павла Чубаня про правду. Здається, краще пе­ редати неможливо! Тамуючи п о д и х, стежили глядачі за розвитком подій, час від часу в різних міс­ цях залу чулись тихі зітхання, на очах ба­ гатьох блищали сльо­ зи — і неодноразово на протязі всієї гри зри­ вались бурхливі опле­ ски. Закінчилась вистава. Студенти інституту під­ несли артистам вели кий букет квітів, вітаю­ чи їх з новим творчим досягненням і бажаючи їм ще більших успіхів у підготовці до Декади українського мистецтва і літератури в Москві. З словом-відповіддю виступив народний ар­ тист У РС Р Д. Мілю­ тенко. Він щиро подя­ кував глядачам за теп­ лу зустріч. Для акто­ рів, сказав Мілютенко, нема більшого щастя, як відчувати, що гля­ дач нас тепло зустрічає і підтримує. Це надає нам сил для дальшої праці для втілення в життя на сцені нових образів. Артисти теат­ ру разом з драматурга­ ми О. Корнійчуком, В. Минком, Л. Дмитер­ ком та іншими готують­ ся до гідної зустрічі Декади. Ваша підтрим­ ка,—сказав далі Д. Мі­ лютенко, — додає нам нових сил до праці. М. ПАЗЯК, аспірант кафедри української літератури. Студентка III курсу мовно - літературного факультету Л. Іванова розмовляє з артистами після спектаклю. Фото В. Орловського. Ось і закінчуємо... Сум обгортає, коли починаєш дині можуть відкриватися серця відчувати себе гостем в інсти­ дітей. Майже всім нашим практи­ туті. Останній навчальний рік і кантам вдавалось розкривати такий короткий! На думку п’ятикурсників, з кожну грань їх душі, кожну їх швидкістю Третьої Космічної дитячу думку, радість, турботу, наближаються маршоподібні образу. Саме на цій останній акорди фіналу, залишаючи в практиці ми зрозуміли, що де­ минулому навіть найцікавішу фектологу для справжньої педа­ виїзну педпрактику. Цікавою гогічної майстерності необхідно вона бул а не тим, що поза пла­ вміти і співати, і малювати, і ном довелося багато мандрува­ грати, і розповідати казки. Ми ти, милуватися безмежними про­ щиро вдячні деканатові за те, сторами полтавських садів, на­ що маємо змогу поповнити свої литих по вінця соковитими яб­ знання з мистецтва на лекціях луками, прозорою голубінню хорового співу. З другого боку, тільки курс дефектологів дека­ неба з легкими хмаринами, ча­ нат обійшов своєю милістю: ми рівною дорогою-змією, воло­ не маємо хоча б одного, вільно­ гим спокійним диханням вод го від лекцій, дня для самостій­ Червоного Осколу; величною, ної роботи. наділеною теплотою і людя­ У нас переважають практичні ністю, архітектурою харків­ роботи, спецсемінари. Треба бу­ ської площі Дзержинського... вати в школі, в слуховому, ло­ А доля дбала про урізнома­ гопедичному кабінетах, щоб н а­ нітнення наших вражень, додаю­ ші реферати були цікавими, до­ чи до них трохи неприємностей, слідницького характеру і допо­ збентеження, обурення... магали нам по-справжньому під­ Цікавою була практика тим. готуватись до державних екза­ що ми відчули велику теплоту менів. харківських і київських шкіл. На жаль, такої змоги ми не Ми остаточно переконалися, маємо. Спочатку ми хвилюва­ що рожеві надії здійснилися: лись, потім прийняли тактику обрана професія — не помилка. очікування, зараз прохаємо де­ Чародій музики П. І. Чайков­ канат надати нам змогу працю­ ський говорив: «Що може бути вати самостійно над необхідним краще в житті, як діти і квіти?» матеріалом. М. АДАМЕНКО, І ось цьому найкращому в жит­ студентка V курсу ті ми покликані служити. Тіль­ педагогічного факультету. ки добрій, чуйній, уважній лю­ С. КВАЗІМОДО Туга за П ів д н е м Іскриться простір, сніговий, безкраїй, Над обрієм червоний місяць сходить, Заглянувши в озер застиглі води, У путь свою небесну вирушає. Давно я бачив Півдня море синє, Давно чув звуки я такі знайомі — Рев череди, що поспіша додому, Курликання тужливе журавлине. Свій край покинув і живу з тих пір я, Оточений картиною одною; Ломбардії тут небо наді мною, А навкруги рівнини й плоскогір’я. О краю мій, лише в думках і мріях До тебе я тепер вернутись можу. Оплакує з нас батьківщину кожен, І спогад серце розрива — не гріє. Сіціліє, стоїш переді мною В пропасниці, у ланцюгах, лахмітті, Прокляття чую лиш несамовиті, Стократ повторені бездушною луною. Такою ти завжди була — віками, А як живуть сини твої у тебе: їдять акацію і сплять прикриті небом, Ідуть в життя кривавими стежками. В цей зимній вечір повернутись можу До тебе в спогадах, мій рідний краю. За що тебе люблю, і сам не знаю — За батьківщиною ж з нас тужить кожен. Шведська Академія словесності і мовознав­ ства на урочистому за­ сіданні 22 жовтня цьо­ го року одноголосно присудила Нобелівську премію в галузі літера­ тури за 1959 рік іта­ лійському поетові-ліри­ ку Сальваторе Квазі­ модо. Вище друкуємо один із віршів італій­ ського поета в перекла­ ді колишнього студен­ та нашого інституту П. Соколовського. �ДО МІСЯЧНИКА ЧЕХОСЛОВАЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ДРУЖБИ Давно закінчилась практика на деякий час кіноапарат. На­ п’ятикурсників. вчалися спочатку двічі на тиж­ Олександр Буценко, староста день, а коли розпочались прак­ 52 групи фізиків, теж, як і ба­ тичні заняття,— навіть чотири українці. Як відомо, після по­ Залишилося провести разки гуситського руху багато гато його товаришів, давав уро­ рази. О. КАРДАШ послідовників Яна Гуса змуше­ ки на «відмінно» та «добре», п’ять - шість занять — і учні ні були втікати за кордон, зо­ брав активну участь у роботі засвоять практичний курс робо­ крема на Україну. Вони і ста­ Мотовилівської залізничної се­ ти, що дасть підставу їм здава­ Цей шлях був головною і на вали провідниками гуситської той час, мабуть, єдиною арте­ ідеології, відголоски якої так редньої школи. Але чому він і ти екзамени на одержання спе­ рією тісних торгово-економіч­ помітні в українських братствах тепер, ось уже майже місяць, ціальності кінодемонстраторів. них відносин, які розвивалися XVI—XVII ст.ст. регулярно, два рази на тиж­ А роботи для них знайдеться: і в між двома ранньофеодальними Гуситство знайшло свій від­ день, продовжує їздити до тієї школі, і в селі, та й не тільки державами — Київською Рус­ гук на Україні завдяки анти­ сю і Великоморавським князів­ феодальній спрямованості. Де­ ж школи? Олександр знайшов в своєму — сусіди теж скори­ ством, чому в значній мірі, мократичний характер Запоро­ друзів — учнів восьмих класів. стаються з доброго почину ен­ зрозуміло, сприяли і родинні зької Січі, яка була осередкам Ще перебуваючи на практиці, тузіастів. зв’язки. антифеодального руху на Укра­ Ось такий на ділі зв'язок Цим шляхом проникали і їні, має в собі багато спільних він разом із студенткою Т. Яко­ школи з життям! Ініціатором венко вирішив організувати гур­ культурні пам'ятки. Так, напри­ рис з гуситським Табором. цієї важливої справи у даному клад, збереглися відомості про ток кінодемонстраторів. Ро­ Гуситський рух одним із сво­ те, що в південній Русі в XI і їх наслідків мав поширення на бота в гуртку зацікавила всіх. випадку є скромна, звичайна протягом наступних століть по­ Україні пам'яток чехослова­ ширені були «Житія» чеських цької культури і, навпаки, па­ Програма в плані теоретичного людина, студент нашого інсти­ святих Вацлава і Людмили, а в м’яток української культури в курсу гуртка виявилася недо­ туту. Так, скромна. Адже май­ старочеському монастирі на Са­ Чехословаччині. В XV ст. на статньою. Проте вирішили: учні же ніхто не знає, що О. Буцен­ заві жила пам'ять про руських Україні з ’являються староче­ повинні стати кінодемонстрато­ ко до цього часу працює з учня­ святих Бориса і Гліба. ські сказання, а також чеські рами. Немало допомогли в цьо­ ми і відвідує лекції, встигає ви­ З падінням Київської Русі переробки західноєвропейських культурно - економічні зв’язки легенд, повістей, романів (на­ му і студенти Л. Міщенко, конувати громадську роботу. Тільки з почуттям поваги мож­ між народами не припиняють­ приклад, «Gesta Romanorum», Н. Мурашко. ся, вони розвиваються в Гали­ повість про королевича Б рунц­ Практиканти розбили гурток на говорити про цю людину. віка, про Петра Королевича на окремі групи по 4 —5 учнів цько-Волинському князівстві. Є. СУЛЬЖЕНКО, Оскільки безпосередній кор­ та ін.). керівник педпрактики. у кожній, привезли з інституту З другого боку, в граматиці дон між руським і чеським та словацькими народами проходив чеха Яна Богослова (1571 р.) через Закарпаття, то саме че­ знаходимо найдавніший запис рез цей край, а потім через Га­ української народної пісні про НАМ ПИШУТЬ личину поширювались Кирило- воєводу Стефана, що починаєть­ Мефодіївські впливи на Київ­ ся словами: «Дунаю, Дунаю, чо­ ську Русь. Дальшому зміцнен­ му смутен течеш?» Не можн а не згадати тут і ню живих зв'язків між нашими У номері Вашої газети від 3 квітня цього року народами в значній мірі сприяв про ті відгуки, які ширилися в розповідалось про пам’ятну зустріч студентів інсти­ спільний слов’янський характер Чехословаччині в зв ’язку з на­ ціонально - визвольною бороть­ туту з улюбленим композитором П. І. Майбородою. богослужіння. Цю інформацію передрукувала і наша газета... Деякі церковнослов'янські бою під керівництвом Богдана пам'ятки виникли, очевидно, Хмельницького. Ця боротьба І тепер наші студенти теж з нетерпінням чекають саме на Закарпатті, яке висту­ знайшла позитивне схвалення не обіцяної Платоном Ілларіоновичем пісні про вчите­ пало своєрідним мостом між тільки з боку великого сина че­ ського народу Яна Амоса Ко­ ля. Більше того, вони навіть хочуть взяти посильну східними і західними слов’яна­ участь у створенні такої пісні. Свідченням тому — ми. До таких пам'яток насампе­ менського, а й з боку інших ред слід віднести проповіді Гри­ представників братнього на­ вірші, які ми надсилаємо. горія Богослова XI ст. (збері­ роду. Отож просимо вас — старих знайомих компози­ Друга половина XVII та гається в публічній бібліотеці в тора — показати Платону Ілларіоновичу цей текст XVIII ст., що характеризувала­ Ленінграді), в пергаментному (вам, очевидно, зручніше зробити ц е), і може якраз рукописі яких на церковносло­ ся спадом гуситського руху пі­ він ляже і основу пісні про вчителя, зокрема про в'янській основі виступають сля поразки на Білій Горі і за­ значні староукраїнські, а також тяжною боротьбою, яку україн­ щастя майбутнього радянського педагога! чехословацькі діалектологічні ський народ вів проти польської З привітом шляхти, а пізніше проти цар­ нашарування. ського самодержавства, неспри­ Г. ГОРАШ, Свідченням дедалі міцніючих ятливо позначилася на дальшо­ відповідальний секретар газети « Радянський зв’язків між нашими народами му розвитку чехословацько-ук­ студент» Кам'янець-Подільського педінституту. є також існування в кінці XIV раїнських зв'язків, хоч і в цей і на почітку XV ст. при Пра­ час не припиняються взаємини зькому університеті інституту між нашими народами. для молоді з українських і ли­ Носіями цих взаємин виступа­ ПОЧЕСНА ПРАЦЯ ВЧИТЕЛЬСЬКА... товських земель. ють українські студенти, які в Педвузівці, молодь спілкова, Видатною віхою в дальшому XVI—XVII ст. навчалися в Че­ Ми дружня студентська сім’я. розвитку чехословацько-україн­ хії та на Словаччині. ських зв'язків був гуситський Сердечна, як матері слово, (Далі буде). рух, в якому брали участь і Про щастя в нас пісня своя: Це вальс, що ми співаємо. На диспут ідучи. Це вальс, в я кім кружляємо Не зв ’язані нічим; Це спів про те, що близько вже «ПЛОДИ ОСВІТИ» 40 РОКІВ НЕ СТУЛЯЮЧИ Омріяна мета — ПО-ІТАЛІЙСЬКОМУ ПОВІК Почесна праця вчительська І зрілості літа. Сімдесятитрьохлітній Оскар В Італії нараховується О, скільки у рідному вузі Еріксон, який живе в місті п'ять мільйонів неписьменних Душевних і милих людей!.. Ескільстуна (Швеція), не і 130 тисяч безробітних вчи­ Для друзів хороших, для друзів спить уже протягом сорока телів. На початку цього на­ Звучи солов’їно щодень. років. У 1919 році, під час вчального року на 8600 ва­ Наш вальс, що ми співаємо. світової епідемії грипу, він кансій вчителів у школах бу­ На диспут ідучи, захворів і після важкої кри­ ло подано 123 тисячі заяв. Це вальс, в якім кружляємо, зи зовсім перестав спати. Не зв’язані нічим; У 1936 році він прокинувся ЛІХТЕНШТЕЙН Наш спів про те, що близько вже навіть під наркозом в момент ОЗБРОЮЄТЬСЯ Омріяна мета — операції. Почесна праця вчительська Парламент князівства Ліх­ Як каже Еріксон, він почу­ І зрілості літа! ває себе чудово і дуже задо­ тенштейн після довгих деба­ Забудемо сесій тривоги, волений з того, що не витра­ тів виніс ухвалу про збіль­ Зібравшись у коло дружніш !.. чає час на сон. шення своїх збройних сил на Майбутні бійці — педагоги! 15,4 процента. Досі армія НЕ ВІД ХОРОШОГО Нехай же лунає гучніш цього німецького князівства ЖИТТЯ... Цей вальс, що ми співаємо складалася з 12 солдат, нині На диспут ідучи, Близько 1100 чоловік від­ вона нараховуватиме 14. Цей вальс, в якім кружляємо, гукнулись на газетну об’я­ Не зв’язані нічим; ву, в якій запрошувався 1 ТЕПЕР ВСЕ ПІДЕ Це спів про те, що близько вже (однії!) бажаючий виконувати НА КРАЩЕ Омріяна мета — роль мавпи під час традицій­ Почесна праця вчительська Депутати японського пар­ ного фестивалю в англійсько­ І зрілості літа! ламенту часто засинають під му місті Істлі. За плату в 25 Редакція газети обіцяє виконати прохання наших час засідань. Щоб запобігти фунтів стерлінгів актор мав товаришів з Кам’янець-Подільського педінституту і просидіти тиждень у клітці, цьому, в буфеті парламенту друкуючи, з їх дозволу, лист і вірш «Почесна праця зодягнений у мавп’ячу шку­ запроваджено продаж збу­ вчительська», закликає студентів, аспірантів, викла­ ру. джуючих пілюль. дачів нашого Інституту взяти участь у створенні нових пісень про радянського вчителя. Велика Стало вже традицією вважа­ ти святкування роковин Вели­ кої Жовтневої соціалістичної революції початком місячника чехословацько-радянської друж­ би, коріння якої сягають в гли­ боку давнину і яка особливо розквітла після перемоги ра­ дянського народу над гітлерів­ ськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни. Історія не знає будь-яких серйозних конфліктів між укра­ їнським і чехословацьким на­ родами протягом останнього тисячоліття (X—XX ст.). Збе­ реглися численні історичні до­ кументи, які яскраво свід­ чать про те, що з найдав­ ніших часів і до наших днів ці народи були і є дружніми сусідами, які мали багато спіль­ них культурних та економічних інтересів і тісних політичних взаємин. Тісні зв'язки між нашими народами існували вже за ча­ сів Київської Русі. Як зазна­ чається в найдавніших літопи­ сах, Володимир жив у добросу­ сідських і приятельських відно­ синах з чеським володарем, якого в Іпатіївському літописі називають Ондроніком, а в Лаврентіївському — Андріхом (В іпатіївському літописі за 980 рік зазначається, що дві жінки Володимира були чеш­ ками). Про наявність добросусід­ ських відносин між нашими на­ родами свідчить і перший старо­ руський літописець Нестор. Зрозуміло, що між окремими князями мали місце і незгоди, які кінець кінцем випливали з самої суті феодального ладу. Проте окремі суперечки мали епізодичний характер і не змі­ нювали основного напрямку цих відносин, що розвивались під знаком дружби. Якщо князь Данило, напри­ клад, і робив походи в чеські землі, щоб здобути собі лицар­ ську славу, то вже його син Лев Данилович, як зазначаєть­ ся в Іпатіївському літописі за 1291 рік, приїздив до чеського короля з візитом дружби, уклав з ним мир до кінця свого життя і повернувся звідти з розкіш­ ними дарами і великими по­ честями. Через Київську Русь стелив­ ся в чехословацькі землі старо­ давній шлях із Сходу, про який згадують арабські письменники вже в X ст. С К Р О МН І С Т Ь і сторі я Ш ановні т о вари ш і! П Р О ВСЕ П О Т Р О Х У 21 листопада у басейні Пала­ цу спорту відбулися змагання з плавання. Команди факультетів показали зрослу спортивну май­ стерність. Н а ф о т о : лаборант кафед­ ри математики Е. Василенко, яка перша із співробітників інституту брала участь у пер­ шості інституту з плавання. Фото М. Шуряка. Р е д а к т о р О. К А Р Д А Ш . � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 24 (93) (30 листопада 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-05-02 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 24 (93) (30 листопада 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/229 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова