30 6 454 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/29c5bf65d8bef60f82c506e158c6d198.pdf 806b886f35816505a31e82368cb01a5b Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (19) (22 лютого 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ За педагогІчні КАДРИ 22 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Кращі агітатори Славна річниця Відзначаючи всенародне свято Збройних Сил СРСР, перш за все слід сказати, що радянські люди повинні як зіницю ока берегти єд­ ність, могутність 1 велич на­ шої соціалістичної Вітчизни. Пройшов рік після історич­ ного XX з’їзду КПРС. За цей час пророблено величез­ ну роботу по реалізації його рішень. Ще більш зросла міць важкої промисловості СРСР. У сільському госпо­ дарстві зібрано небувалий врожай. Підвищився матері­ альний добробут і культур­ ний рівень радянського на­ роду. Стурбована бурхливим зростанням могутності країн соціалізму і розвитком ко­ лоніально-визвольного руху, реакція вирішила повернути світ на шлях «холодної вій­ ни» і воєнних авантюр, але потерпіла поразку. У перемозі, яку здобули миролюбні сили всього світу над імперіалістичними аван­ тюристами, величезне зна­ чення мала не тільки миро­ любна політика, але й воєнна могутність СРСР. Характерно, що імперіалі­ сти США в самий критичний момент міжнародної обста­ новки не наважилися своїми збройними силами підтрима­ ти англо-французько-ізраїльську агресію в Єгипті і контрреволюційний заколот в Угорщині. Жорстока поразка агресії в Єгипті, розгром контрреволюційного заколоту в Угорщині, провал ідеоло­ гічного наступу імперіалі­ стів, які намагалися під ло­ зунгом «національного кому­ нізму» внести розлад і роз­ кол у країни соціалізму і міжнародного комуністично­ го руху, не примусили сха­ менутися озлоблених реак­ ціонерів, що вирішили взяти реванш за поразку. «Доктрина Ейзенхауера» — новий план імперіалі­ стичного наступу на країни Близького Сходу, розрахо­ ваний також і на підготовку раптового атомного удару по СРСР. Тов. Шепілов у доповіді на VI сесії Верховної Ради СРСР від імені Радянського Уряду висунув нові миролюб­ ні пропозиції, в тому ЧИСЛІ по врегулюванню на Бли­ зькому Сході, які наносять удар політиці «холодної вій­ ни» і «доктрині Ейзенхауе­ ра». СРСР повинен бути гото­ вим для того, щоб в будьякий момент зірвати спроби американського імперіалізму раптово розв’язати атомну війну. Зараз перевага Радян­ ського Союзу в галузі водне­ вої і ракетної зброї значно охолоджує воєнний запал американських паліїв війни. Сучасна міжнародна обста­ новка і нове озброєння вно­ сять глибокі зміни у воєнне мистецтво, організацію військ і способи ведення бо­ йових дій. Всі роди військ наполег­ ливо підвищують військову дисципліну і організованість, безперервно вдосконалюють свою бойову майстерність. Комуністична партія вихо­ вує у радянських воїнів вір­ ність присязі, відданість со­ ціалістичній Вітчизні, справі комунізму, вміння переборю­ вати труднощі, безстраш­ ність і стійкість у бою. Радянські люди спокійно трудяться: Збройні Сили на­ дійно охороняють їх мирну працю. Д. РЕУТСЬКИИ, полковник у відставці. Студенти IV курсу мовно-лі­ тературного факультету активно включилися в агітаційно-масову роботу. Зразково виконують свої обо­ в'язки студенти Є. Чернова, Г. Троян, Л. Поплавська, М. Усенок і ін. Всі виборці, з якими працю­ ють згадані агітатори, вже пе­ ревірили наявність своїх пріз­ вищ у списках для голосування. Агітатори провели бесіди се­ ред виборців на тему: «Дружба народів СРСР — джерело си­ ли і могутності радянської дер­ жави» та продовжують знайо­ мити виборців з біографіями кандидатів у депутати до місце­ вих Рад депутатів трудящих. О. ЛАХНО. У підшефний район 21 лютого відбулась нарада викладачів, скликана партбюро та дирекцією інституту. На нараді було розглянуто питання про поліпшення шеф­ ської роботи в селах, колгоспах, МТС та школах Києво-Святошинського району. Найближчими днями викла­ дачі виїдуть у колгоспи, МТС та школи, де прочитають лек­ ції для колгоспників та учнів­ ської молоді. Члени кафедри мовно-літера­ турного факультету прочитають лекції на теми: «Про культуру мови», «Творчий шлях Пушкі­ на», «Адам Міцкевич» та ін. Силами кафедр суспільних наук будуть прочитані лекції та ор­ ганізовані вечори на атеїстичні теми. Велика допомога буде надана школам у піднесенні якості на­ вчального процесу. До цієї ро­ боти залучені провідні праців­ ники інституту. В ГУРТОЖИТКУ «Сьогодні лекція для моло­ дих виборців» — до таких об’яв уже звикли в гуртожитку № 3. В останні дні молоді вибор­ ці — студенти та аспіранти — прослухали цікаві лекції: «По­ літ швидше звуку» та «Любо­ вью дорожить умейте». У К А З Президії Верховної Ради Української РСР Про призначення т. БІЛОД ІД А І. К. Міністром освіти Української РСР. Призначити тов. Білодіда Іва­ на Костянтиновича Міністром освіти Української РСР. Голова Президії Верховної Ради Української РСР Д. КОРОТЧЕНКО. Секретар Президії Верховної Ради Української РСР А. ЗЛЕНКО. м. Київ, 18 лютого 1957 року. ЛЮТОГО 1957 року П’ЯТНИЦЯ № 7 ( 19) Ціна 15 коїі. Зустріч з кандидатами в депутати 20 лютого в актовому залі інституту відбулась зустріч ви­ борців з кандидатами в депутати Київської обласної, Київської міської та Сталінської районної Рад депутатів трудящих. Довірені особи розповіли виборцям про свій життєвий шлях, наукову, виробничу та громадську діяльність кандидатів в де­ путати: Київської обласної Ради депутатів трудящих — доктора біологічних наук, професора Мовчана В. А.; Київської міської Ради депутатів трудящих — віце-президента Академії наук УРСР, академікд АН УРСР Щербаня О. Н.; заступника голови міськради Келіної А. І.; Сталінської районної Ради депутатів трудящих — уповноваженого КДБ по Сталінському району м. Києва Рахманова Л. С.; начальника 5 відділення міліції Квогченка І. П.; пенсіонера Шашенка О. Є.; ст. наукового співробіт­ ника інституту фізіології АН УРСР Мельниченко Т. В.; праців­ ниці артілі ім. 8 березня Заліської К. Ю.; техніка-наглядача Київської АТС Маслюка М. X. На закінчення зустрічі відбувся великий концерт. 21 лютого відбулася зустріч виборців з кандидатами в де­ путати: Київської міської Ради депутатів трудящих — теслярем БМУ № ЬЦІрючковнм Г. А.; Сталінської районної Ради депута­ тів трудящих — секретарем Сталінського РК КП України Танченком І. М.; головою Сталінського райвиконкому Мельником П. Ф.; секретарем Сталінського райвиконкому Оскерко М. П. Виборцям розповіли про життя та діяльність кандидатів в депутати. У своїх виступах кандидати в депутати подякували за виявлене довір’я і запевнили виборців, що будуть сумлінно ви­ конувати свої депутатські обов’язки. Виборці з задоволенням слухали виступи учасників худож­ ньої самодіяльності інституту. На заслужений веселий відпочинок Студенти нашої групи (до­ шкільний відділ) багато 1 напо­ легливо працювали як на про­ тязі семестру, так і в екзамена­ ційний період. Наслідки сесії— яскраве цьому свідчення. Так, студентки Г. Череповська, В. Заскова, Л. Бобрик, Л. Дяченко і Т. Шклярук мають тільки відмінні оцінки; решта— «відмінно» і «добре»; одну за­ довільну оцінку має студентка К. Криворучко (з загальної пе­ дагогіки). Приємно і радісно відчувати себе в числі перших. Екзамени складено! Тепер — на заслужений веселий відпо­ чинок! А. ЛИСЕНКО, студентка І курсу педагогіч­ ного факультету. Чи з н а є т е в и ? ... У Москві 363 тисячі сту­ дентів, а в Московській обла­ сті—24 тисячі. За роки п’ятої п’ятирічки число студентів у столиці і області збільшилось на 141 тисячу. ... У радянських вузах 52 проценти студенток. Наймен­ ший процент жінок—35 процен­ тів — у вузах промисловості, транспорту, будівництва і зв’яз­ ку, а найбільший —72 процен­ ти—у вузах освіти. (Газета «Советский лесоннженер», 15 лютого 1957 р.). 17 лютого група кращих студентів разом з викладачем Me душевським виїхала в Ленінград. Вони відвідають Ленінград­ ський педагогічний інститут ім. Герцена, познайомляться з істо­ ричними місцями міста-героя. �3-го БЕРЕЗНЯ-ДЕНЬ ВИБОРІВ Напередодні виборів Днями на засіданні виборчої дільниці № 1 по виборах до Київської обласної, міської та Сталінської районної Рад депутатів трудящих члени виборчої комісії разом з керівниками агітпункту підсумували роботу, проведену по підготовці до дня виборів. Завідуюча агіт­ пунктом В. С. Савенко повідомила, що про­ тягом січня і лютого понад сто агітаторів пе­ дагогічного і мовно-літературного факультетів нашого інституту працюють серед 1800 ви­ борців. Переважна більшість з них працює добре. Кращі агітатори — В. Л. Рінберг, О. П. Лахно, О. Мішина, Г. Мурахвер, Д. Дзюба, Т. Разумова, В. Дикан і ін. За розробленим планом з виборцями про­ ведено бесіди про радянську виборчу систему, братерську дружбу народів СРСР; ознайомле­ но виборців з матеріалами останньої сесії Вер­ ховної Ради СРСР. До 18 лютого перевірено списки виборців. Крім того, виборча дільнична комісія розглянула десятки заяв трудящих і На варті п о р я д к у просторому, скромно об­ У ладнаному кабінеті мене зустрів високий, худорлявий майор з привітним обличчям і розумними очима. За хви­ лину почалась невимушена, жвава розмова. Началь­ ник 5-го відділення міліції м. Києва майор Іван Петро­ в и ч Квотченко розповідає про своє життя, про свою працю. — Особливого нічого в моєму житті немає. Наро­ дився в 1913 році; у 1936 — закінчив хіміко-алюмінійовий технікум у Запоріжжі, в жовтні того ж року був при­ званий в армію і до 1947 ро­ ку пройшов шлях від кур­ санта до офіцера. Після де­ мобілізації був направлений на роботу в органи міліції... Про героїчні діла питаєте? Та які в нас подвиги? Боре­ мось з порушниками поряд­ ку. Наше відділення міліції активно включилося в роботу вжила конкретних заходів щодо задоволення їх. Так, наприклад, на прохання виборчої комі­ по боротьбі з хуліганством, за збереження цілковитого сії Сталінська райрада депутатів трудящих поліпшила житлові умови громадянину Ф. порядку в місті. У новому Скрилю, переселивши його з сирого підваль­ ного приміщення в світлу кімнату по бульвару Шевченка № 28. В ід о м и й Проте не слід задовольнятись проробленою роботою. Агітаційно-масову роботу треба по­ силити, на день виборів потрібно готувати по­ над 30 реєстраторів з числа викладачів та студентів, необхідно також *устаткувати при­ міщення виборчої дільниці. Немає сумніву в тому, що наш агітколектив під керівництвом партійної організації в останні дні допоможе виборчій комісії. Г. ПРОКОПЕНКО, голова виборчої комісії. році, я к к а ж у т ь , нівроку, — посм іхнувся м айор, — все йде поки щ о благополучно. М айора І. П. Квотченка виборці С талін ського району вдруге нази ваю ть своїм кан­ дидатом у д еп утати районної Ради. У прийом ній н а ч а л ь ­ ника м іл іц ії я розговори вся з * декільком а товариш ам и, які чекали своєї черги на прийом. — Щ о можна сказати про тов. К вотченка, — говорить один з відвідувачів. — Перш за все це дуж е проста і скромна людина. Так, перш за все людина, а потім уж е начальник... — М ені довелося д е к іл ь ­ ка разів бути на прийомі у Івана Петровича, — говорить громадянка Л. О зер ан ськ а.— Це людина, гідна великої по­ ваги. Перш за все скаж у, щ о тов. Квотченко чуйно с т а ­ виться до людей. Знаю його і як дійового депутата Р а й ­ ради. Я з радістю віддам вдруге свій голос за Івана Петровича Квотченка. І. ТРО Х И М Е Н К О . і х ті о л о г Василь МОВЧАН вич — професор, Архипо­ Свою теоретичну роботу член-ко- В. А. М овчан завж ди пов’я зу є з респондент Академії наук Ук­ практикою, він підтрим ує тісні раїнської РСР, член-кореспон- зв’язки з багатьм а передовими дент Всесоюзної сільськогоспо­ колгоспниками-рибоводами, роз­ дарської академії ім. В. І. Лені­ гортає широку д іял ьн ість по ор­ на, доктор біологічних наук, ганізації ставкових рибних гос­ завідуючий відділом експери­ подарств у р яд і районів Ук­ ментальної екології риб Інсти­ раїни. туту гідробіології А кадемії на­ Після закінчення Великої ук УРСР — народився в 1903 Вітчизняної війни В. А. Мов­ році в селі Неморож Звениго­ чан повертається з У ралу до родського району Черкаської Києва і продовж ує дослідницьку області в сім’ї селянина-бідроботу в ряд і наукових закладів няка. міста. В 1919 році Василь Архипо­ В. А. М овчан м ає більш е 80 вич добровільно вступає в ряди наукових праць, видав 18 окре­ Червоної Армії. Після демобілі­ Чесна праця зації, у 1924 році, він посту­ мих книжок та написав багато ЕКРЕТАР Сталінської пив до Київського ветеринарно- статей з різних питань розвитку райради депутатів трудя­ зоотехнічного інституту, який рибного господарства. щих м. Києва Оскерко Марія закінчив у 1929 році. З 1927 За наукові досягнення у спра­ Петрівна колективом працівни­ року т. Мовчан — член Кому­ ві підвищ ення рибопродуктивків фабрики-кухні висунута кан­ ністичної партії. ності ставкових рибницьких гос­ дидатом у депутати Сталінської Після закінчення інституту подарств т. М овчану в 1949 районної Ради м. Києва по 27 В. А. Мовчан працює спочатку році присуджена С талінська виборчому округу. іхтіологом в рибних господар­ премія. Народившись вже після пере­ ствах Київщини, а потім київ­ В 1955 р. т. М овчан був обра­ моги Жовтня, Марія Оскерко ським окружним зоотехніком. ний депутатом К и ївської облас­ не зазнала на собі гніту й при­ В 1930 році його призна­ ної Ради депутатів трудящ их, а нижень старого світу. Дочка чають директором науково-до­ на першій сесії — головою по­ ізюмського робітника-слюсаря, слідної станції Наркомзему стійно діючої ком ісії по тварин­ вона спочатку вчилася в шко­ УРСР. Цього ж року в Києві ництву. Як депутат, В асиль А р­ лі, а потім у педагогічному тех­ був створений перший в країні хипович чуйно ставиться до з а ­ нікумі, після закінчення якого науково - дослідний інститут почала працювати на благород­ ставкового рибного господарст­ питів і потреб трудящ их, три­ має тісний зв’язок з виборцями. ній ниві освіти. ва і т. Мовчан очолив його. Та недовго довелося займа­ тися навчанням і вихованням дітвори. Напад фашистських розбійників у 1941 р. приво­ дить учительку-патріотку до ак­ НСТИТУТ клінічної фізіології імені О. О. Богомольця. Тут тивної боротьби з ворогом; у працює Ганна Василівна Мельниченко, кандидат у депу­ січні 1942 р. вона добровільно тати Сталінської районної Ради депутатів трудящ их. вступає до лав Радянської Ар­ Трудовий шлях цієї простої жінки дуже показовий для на­ мії. шої радянської дійсності. Закінчивши в 1938 році Київський Після демобілізації — знову мирна праця; спочатку—в дитя­ медичний інститут, Ганна Василівна була залиш ена в аспіран­ турі при кафедрі патологічної анатомії. Війна примусила тим­ чих установах, а потім—у відді­ часово припинити роботу над кандидатською дисертацією. лі кадрів тресту «Укрголоввино». Працюючи молодшим науковим співробітником Інституту У березні 1953 року М. П. фізіології, Ганні Василівна в 1947 році з успіхом захистила Оскерко була обрана секрета­ кандидатську дисертацію. рем Сталінської районної Ради Зараз тов. Мельниченко вивчає вплив ядерних випроміню­ депутатів трудящих. вань на організм людини та працює над питанням захисту від Чуйний, уважний працівник, їх дії. Вона подала до захисту докторську дисертацію . скромна, проста радянська лю­ Депутатом у районну Раду тов. М ельниченко обирається дина—такою ми знаємо кому­ ніста Марію Петрівну Оскерко, вперше. «Я зроблю все, — говорить вона, — щоб виправдати нашого кандидата в депутати. високе довір’я моїх виборців». В Ч Е Н И Й , П А Т Р ІО Т примусив О. Н. Щербаня на ЛАВНІ віхи життєвого С деякий час залишити люби­ С шляху віце-президента му справу. Зі зброєю в ру­ АН УРСР академіка АН УРСР Щербаня Олександра Назаровича. Син українського робітника-залізничника з села Диканьки на Полтавщині, Олек­ сандр Щербань ще з юних літ всією душею полюбив техніку, вирішивши присвя­ тити своє життя полегшенню праці шахтарів, збільшенню видобутку вугілля. Після закінчення в 1933 році Дніпропетровського гір­ ничого інституту О. Н. Щер­ бань поглиблює вивчення любимої справи. В тресті Доншахтопроекту він пра­ цював на різних посадах — від інженера-проектувальника до керуючого трестом. Невтомні творчі шукання молодого науковця увінчу­ ються в 1939 р. захистом дисертації на здобуття вче­ ного ступеня кандидата тех­ нічних наук. Це була перша велика й заслужена перемо­ га. Наукову роботу молодого вченого перервала війна. На­ пад фашистських загарбників ках захищав молодий вчений рідну землю, своє майбутнє. Перебуваючи в лавах діючої армії, О. Н. Щербань прохо­ дить шлях від командира взводу до командира полку. За доблесть і геройство він був нагороджений трьома орденами 1 бойовими меда­ лями. Після війни О. Н. Щер­ бань повертається до науко­ вої роботи. В результаті на­ пруженої праці, після склад­ них експериментальних до­ сліджень Олександр Назаро­ вич в 1952 році з успіхом захищає докторську дисер­ тацію і видає монографію «Основи теорії і методи теп­ лових розрахунків руднич­ ного повітря». Автор більше п’ятдесяти наукових праць і двох вина­ ходів, професор О. Н. Щер­ бань у січні 1957 р. був обраний академіком АН УРСР і віце-президентом АН УРСР. Радянські люди по праву назвали одним Із своїх кан­ дидатів у депутати Київської міської Ради депутатів тру­ дящих Щербаня Олександра Назаровича. Ж інка— науковий прац івн и к І �B СІ H А ВИБОРИ! Технін ВІРНИЙ СИН РОБІТНИЧОГО КЛАСУ КТОВИЙ зал університету переповнений. Тут зібрались студенти, викладачі, адмі­ ністративні працівники цього крупнішого на Україні вузу. Тут висувають кандидатів у де­ путати місцевих Рад. Коли було назване ім'я секретаря Сталінського райкому Комуністич­ ної партії України тов. Танченка, в залі почу­ лися оплески. Всього лише другий рік тов. Танченко пра­ цює секретарем райкому, а трудящі району (і не тільки комуністи) добре знають його Як працівника, що глибоко вникає в життя ра­ йону, добре знає людей і чуйно ставиться до них. Виходець з робітничої сім’ї, Іван Михай­ лович 16-річним юнаком почав трудове життя. З того часу шлях тов. Танченка — це шлях радянського робітника, вченого, партійного ке­ рівника. Закінчивши в 1935 році Харківський інженерно-економічний інститут, Іван Михай­ лович працює начальником цеху хіміко-фармацевтичного заводу в м. Києві. В роки війни він, офіцер" Радянської Армії, пройшов довгі і важкі фронтовіщороги. Після демобілізації— А з 1945 року — працює головним Інженером хіміко-фармацевтичного заводу ім. Ломоносо­ ва, пізніше—головним інженером заводу мед­ препаратів. За участь у Великій Вітчизняній війні тов. Танченко одержав бойові нагороди; в 1949 році за виконання важливого урядового зав­ дання він був нагороджений орденом Леніна. В 1950 р. йому присвоєно звання лауреата Сталінської премії за розробку і впроваджен­ ня удосконаленого методу в промисловості. В 1954 р. тов. Танченко захищає дисерта­ цію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук. У листопаді 1955 року комуністи Сталін­ ського району обрали тов. Танченка першим секретарем Сталінського РК КП України, во­ сени 1956 року він вдруге обирається секре­ тарем райкому. Виборці Сталінського району з радістю віддадуть свої голоси за кандидата в депута­ ти районної Ради депутатів трудящих Івана Михайловича Танченка, вірного сина партії і робітничого класу. Наш о б р а н е ц ь Федорович Мельник П АВЛО народився в 1906 році в сел і Кацмазово Станіславчицького району Вінницької об­ ласті в сім’ї селянина-бідняка. Ще працюючи на сільсько­ господарській роботі у рідному селі, Павло Федорович був се­ кретарем комсомольської орга­ нізації, а з 1926 р. працював на керівній комсомольській роботі. В 1927 р. П. Ф. Мельник всту­ пив в ряди КПРС. Після закін­ чення Київського політехнічно­ го інституту тов. Мельник пра­ цював на керівних господар­ ських посадах в м. Києві. За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни він нагороджений трьома орденами і двома медалями. В 1951 р. тов. Мельник був обраний головою Сталінської районної Ради депутатів трудя­ щих. Павло Федорович кори­ стується повагою і довір’ям трудящих Сталінського району. Колектив працівників Укооп­ спілки висунув тов. Мельника Павла Федоровича кандидатом у депутати Сталінської районної Ради депутатів трудящих. На захисті держ авних інтересів ЕОНІД Семенович Рах­ Л манов народився у 1918 році. Рано втративши батька, Лео­ нід Семенович ще з дитячих років учнем шевця розпочав свою трудову діяльність. Після закінчення учительських кур­ сів він працював учителем по­ чаткової школи. Весь період Великої Вітчиз­ няної війни тов. Рахманов був на фронті. Уряд високо оцінив бойові заслуги тов. Рахманова, наго­ родивши його орденами і меда­ За розвиток охорони здоров’я лями Радянського Союзу. Зараз Леонід Семенович Рах­ НАСТАСІЯ Іванівна Келі­ У 1955 році тов. Келіна вдру­ на народилася в 1912 році ге обрана заступником голови манов працює уповноваженим в м. Цюрюпинську Херсонської виконкому Київської міської Комітету Державної Безпеки по області. Трудову діяльність во­ Ради депутатів трудящих. Як Сталінському району м. Києва. на розпочала з 1933 року, піс­ депутат і заступник голови ви­ Колектив працівників Комітету ля закінчення Харківського пла­ конкому Міськради тов. Келіна знає тов. Рахманова як невтом­ ново-економічного інституту. проводить значну роботу по ного працівника, який сумлінно З 1941 року Анастасія Іва­ дальшому розвитку народної і з любов’ю ставиться до вико­ нівна — працівник партійного нання своїх обов’язків. освіти та справи охорони здо­ апарату Акмолінського обкому Колектив КДБ висунув тов. КП Казахстану, Харківського ров’я, піклується про поліпшен­ Рахманова кандидатом у депу­ міськкому та обкому КПУ і, ня роботи культурних та со­ тати Сталінської районної Ради нарешті, ЦК КП України. ціальних закладів м. Києва. депутатів трудящих. А ВЕТЕРАН П РАЦ І ко­ Н респондентськанашагрупа ещ одавно побувала в гостях у Олек­ сандра Євтихійовича Ша­ тенка, кандидата у депутати Сталінської районної Ради. Прийняв він нас привітно, в світлій, скромно обставленій кімнаті. Після короткого знайомства між нами зав ’язалась щира, невимушена розмова. Олександр Євтихійович розпитував про інсти­ тут, про його роботу, про життя студентів. Наша газе­ та, один екземпляр якої ми дали йому для ознайомлення, дуже зацікавила його. Ми розповіли про її виникнення, зміст і мету. Олександр Євтихійович пригадав свої молоді роки, коли він 13-літнім хлопчиком пішов наймитувати, як тяжко і непосильно довелося йому працювати, щоб заробити на прожиття. Важким і безрадісним бу­ чо життя до Великої Жовт­ невої соціалістичної револю­ ції. Але ці часи відійшли в » минуле. Залпи «Аврори» сповістили про початок нової ери... Активний учасник грізних боїв за здобуття Великого Жовтня, тов. Шашенко був обраний членом батальйонно­ го солдатського комітету. За завданням Кишинівської парторганізації проводив агі­ таційну роботу в армії серед бійців. Яка подія у Вашому жит­ ті є найбільш знаменною?— запитали ми. — 8 лютого 1918 року — день, коли я вступив у ряди Комуністичної партії. В цей знаменний рік за завданням тов. Щорса моло­ дий комуніст Шашенко орга­ нізовував партизанські заго­ ни на Чернігівщині, був на­ чальником штабу партизан~ ського загону. Тут же він як командир кавалерійської ча­ стини Богунського полку про­ водив велику роботу по бо­ ротьбі з бандитизмом і дезер­ тирством. Розповів Олександр Євти­ хійович 1 про свою політичну роботу в частинах Радян­ ської Армії, про роботу на Україні, куди був направле­ ний ЦК КП(б)У у 1920 р. для проведення в життя продрозкладки 1 продподатку... Чим далі, тим активнішого характеру набувала наша мережі Київської мі­ ської телефонної стан­ ції з 1937 р. працює Мико­ ла Харитонбвич Маслюк. Прийшов він сюди учнем ФЗО у 1935 році, як тільки відкрилась ця станція. Через два роки став монтером, а пізніше — техніком лінії споруджень. В 1953 році по­ ступив у заочний інститут зв’язку і зараз навчається на IV курсі без відриву від виробництва. — Вчитися ніколи не піз­ но, — говорить Микола Ха­ ритонович. На автоматизованій теле­ фонній станції тов. Маслюк працює техніком по контро­ лю виконання плану безава­ рійності і якісного обслуго­ вування мережі. — Ще мені доручили ма­ леньку роботу, — скромно розповідає тов. Маслюк. — Оформляю документацію по будівництву гуртожитку для працівників АТС. У АТС — В якому районі? — На Сирці. — ІЦс якусь участь бере­ те в громадськокорисній ро­ боті? — Член цехового коміте­ ту (по лінії профспілки АТС), відповідальний за відділ культмасової роботи. Невтомно турбується Ми­ кола Харитонович про куль­ турно-масовий сектор проф­ спілкової організації АТС. —Часто, — говорить він,— ми разом ходимо в кіно, а після перегляду кінофільму влаштовуємо його обгово­ рення. — Квитки зразу берете чи замовляєте? — Звичайно, замовляємо наперед. Для більшої еконо­ мії часу. Організовуються у нас і лекції на науково-попу­ лярні теми: «Виникнення життя на Землі та інших пла­ нетах», «Сон 1 сновидіння» та Інші. Нещодавно проведе­ но медичний огляд працівни­ ків АТС для одержання пу­ тівок на лікування та в бу­ динки відпочинку. В нагороду за успіхи в ро­ боті Микола Харитонович недавно одержав премію. Колектив Київської мі- . ської АТС висунув тов. Мас­ люка кандидатом у депутати Сталінської районної Ради депутатів трудящих. Інспектор но кадрах З 1944 по 1953 рік тов. За­ Юр’ївна ЗаліК АТЕРИНА ська народилася у 1907 ро­ ліська працювала секретарем ці в м. Прилуках Чернігівської області. Починаючи з 1924 ро­ ку, тов. Заліська працює на комсомольській роботі в с. Степанівці. На протязі 1931—37 рр. Ка­ терина Юр’ївна працює в Комарівському РК КПУ, а пізніше— інструктором відділу пропаган­ ди і агітації Київського обкому КПУ. розмова, тим більше ми дові­ дувалися про життєвий шлях товариша Шашенка. Працював він на різних роботах, на різних посадах. Працював і в системі фінор­ ганів на посаді фінінспектора і на водному транспорті. Без відриву від виробництва на­ вчався в політтехнікумі. З інтересом слухали ми розповідь Олександра Євти­ хійовича про події Фінлянд­ ської і Великої Вітчизняної війни, активним учасником яких він був. Ні тяжкі рани, ні перелом правої ноги — ніщо не зло­ мило твердої волі цієї від­ важної людини. Незважаючи на тяжкий стан здоров'я, він не залишав мрії про мирну працю на користь Батьків­ щині, народу. З 1943 року тов. Шашен­ ко працював головою Хорольської міської Ради. Трудящі Києва знають Олександра Євтихійовича як невтомного працівника на посаді заві­ дуючого Сталінським райфін­ відділом. Двадцять років чесної са­ мовідданої праці на цьому виконкому Сталінської район­ ної Ради депутатів трудящих. П’ять разів вона обиралася де­ путатом Райради. Зараз Катерина Юр'ївна пра­ цює інспектором по кадрах в артілі ім. 8 березня. Колектив працівників артілі висунув тов. Заліську кандидатом у депута­ ти Сталінської районної Ради депутатів трудящих. посту! Без відриву від вироб­ ництва в 1954 р. він закін­ чив фінансово - економічний інститут. Зараз Олександру Євтнхійовичу призначено персо­ нальну пенсію республікан­ ського значення. Та, незва­ жаючи на похилий вік, він не розлучається з роботою, ак­ тивно втручається в життя району. В артілях свого району тов. Шашенко проводить ве­ лику агітмасову роботу, ви­ ступає з бесідами і лекціями перед населенням. З 1929 по 1939 рік/Він був депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих. З 1947 р. постійно обираєть­ ся депутатом Сталінської ра­ йонної Ради депутатів трудя­ щих. Олександр Євтихійович за­ певнив нас, що він 1 надалі буде невтомно працювати на благо народу. Д. ВАРЕНИК. �„ Я з н а ю : м іс то б у д е ..." З ліри чн и х щ о д е н н и к ів Микола КРАВЧУК С Т Е Ж К и Дві стежки у полі вузьких простяглись, Трава поміж них поросла... Таке говорили, що ніби колись Тут дівчина з хлопцем іш ла. Іш ла 1 соромилась, видно, людей Так близько з коханим іти, Щ об поміж стежками не м ала вж е де Трава шовковиста рости... По травах прим’ятих у літній порі Дівчата ходили в поля, Із піснею тихою йшли косарі, Як хлібом дозріла земля. Тут бігли хлоп’ята у ліс по гриби, Збираючи ранків росу, А вечором синім йшов хлопець сюди Зустріти дівчину-красу... Так ходять стезкками -із року у рік — Трава поміж них поросла — І так 1 не знають, коли, в який вік Тут дівчина з хлопцем пройшла. Та знають одно лиш, що в різні віки, Коли серед трав-полнну Вузенькі в поля ідуть поруч стежки, То сходяться десь у одну. Берізки дошки для переходу та для пе­ ревозу вантажу тачками. Григорій лише посміхався; запитали ми в літньої жінки, зійшовши з автобуса. — Прекрасні люди у нас. Ні — Ось, — показала вона на дощу, ні грому не бояться. недавно розпочате будівництво, — Пробачте, тут ще один далі якого—пустир, яри, чагар­ Крючков є? ники... — Так. То мій двоюрідний — Нам Укрпромбуд потріб­ брат, Андрій. но. — Батько, теж будівельник, — Так, так... — підтвердила нещодавно пішов на пенсію. Як вона. — Це він і є. кажуть, велика рідня, — додав Добиралися по грузькій, ро- жартома. Почуття гордості за з’їждженій автомашинами до­ рідних переповнило його; в очах розі. заблищали іскорки радості. — Де можна побачити това­ Показав нам усі ділянки ро­ риша Крючкова? — спитали ми боти на будівництві, закладки у робітників. нових корпусів. — А якого вам? У нас два. Коли ми поверталися додому, — Два? він провів нас до зупинки ав­ — Так. Григорій і Андрій. тобуса. — Нам Григорія. — Грязюка... — Він там,—показали на не­ Григорій посміхнувся: величку будівельну будку. — Грузько!.. Погано брести. А Привітно і люб’язно зустрів ми, комсомольці, горимо бажан­ нас наш кандидат у депутати Київської міської Ради депута­ ням змінити лице землі. Щоб замість цієї грязюки був ас­ тів трудящих. фальт, як . дзеркало, замість — Ось моя бригада, — пока­ пустиря — красиві будови. зав він на групу ще молодих, Він замріявся, дивлячись вда­ але вже змужнілих у роботі чо­ лину на гуляючу землю... — ловіків. — Столярно - плотниОсь приїдете до нас через 2 —3 цька. Сам я 1932 року наро­ роки. Побачите тоді Велико-Кидження; комсомолець уже шос­ таївську—не пізнаєте. Тут буде тий рік. В першому управлінні ціле місто. Чудове місто! По працюю з 1954 р. До цього асфальтованих вулицях підуть служив у армії, а потім учився тролейбуси, а там сади фрукто­ в Ленінградському ремісничому ві... А як зацвітуть!.. Хороше училищі. Член комсомольсько­ буде. Тільки ж приїжджайте. го комітету Укрпромбуду. Обов'язково! — А як у вас із планом? Ви­ Прощались ми з Григорієм конуєте? — Завжди на 150—200 про­ Крючковим та його бригадою центів. Наше будівельно-мон­ з великою вірою в молоду си­ тажне управління займає пер­ лу. Прощались словами нашого ше місце серед усіх будівель­ но-монтажних управлінь, — з любимого поета Володимира Во­ лодимировича Маяковського; гордістю говорить Григорій. — У вас тут спеціальна май­ «Я знаю: стерня є? город будет. — Ні, зараз такої спеціаль­ Я знаю: ної майстерні немає. Ось тільки саду цвесть, зробимо перше перекриття (це Когда незабаром), зразу ж в одному з такие люди приміщень влаштуємо майстер­ ню. А зараз працюємо на повіт­ В стране рі в будках. советской есть!» Линув дощ. Великі, важкі Д. ЧЕРЕДНИЧЕНКО. краплі падали нестримно в ка­ люжі, через які прокладено Фото М. Шуряка. де № 117-й ВеП РОБАЧТЕ, лико-Китаївської вулиці,— К иев под пологом лунным красуется П олночь, а видно, как днем, Мы по затихш им, таинственным улицам Вместе с тобою идем. родная, торопишься Лучш е взгляни на квартал: Там по витринам узорны е роспись Легкий мороз разбросал. Очень Выше ;— Софии холодное золото, Тускло м ерцает в снегу; В итязи в ш лем ах и з сказки н а д городом Н аш у лю бовь с тер егу т. Там, де в травах, зарошених, буйних. Волошки зірочками цвітуть. Дві берізки, тендітних і юних. Ніби сестри-близнята ростуть. Тихо листя рясне, кучеряве На легенькому вітрі шумить. Поглядають сестриці біляві Соромливо в вечірню блакить... Ніби юність, що щастя чекає Із надією в чистих очах, У траві тут росте-внростає, Процвіта в голубих волошках, Ніби то світлоокі дівчата Сюди вийшли на ранній весні — Перший раз у житті зустрічати Ще безхмарні надії ясні. Перший раз вийшли в поле до жита, Задивились замріяно в даль... Тож не можна таких не любити, Від яких так далека печаль. Б ез с л ів ... Що не в словах за друга Ми часто слів кількох д о мо й т ы , страх, чекаєм, Щ о не в словах за друга Щоб звірить друга почуття, муки, А те відоме забуваєм, Любов і віра не в словах. Що не в словах весь зміст життя. Велика честь тому, хто знає 1 хто повірить в те зумів. Що не в словах весь Щ о щиро друг його кохає. ж аль розлуки, Б ез зайвих, часто сірих слів. В небе над ними, смотри, ясноокая, Вы ш ки аж у р н о й огни. В за в т р а , п р екр асн о е и недалекое, П уть освещ аю т они. С горки откры ли сь бескрайнею чашею В еч н ы е воды Днепра... Р а з в е не счастье по городу нашему В м есте бродить до утра? Ч то ж ты торопишься? Д ень приближается Гонит сом нения прочь. К а ж д ы м ды ханьем твоим согревается Э та вол ш еб н ая ночь. * * * Мне любовь нужна В с к а зк е у арабов говорится: Ж и зн ь ж и вет, пока с Любовью дружит И , п окуд а с ней не разлучится, Ч ел овеку верой-правдой служит. М не лю бовь к тебе нужна, как птице В оздух д л я свободного паренья. Десять весен вж е промчали К ак питаю щей весь мир Якось вранці, в травні пшенице води, гомінкому, Відгриміла вж е давно війна... С олнце в дни июньского Плив туман з садів на цветеньятихий став... Повернувся батько із походу, А від дядька й вісточки нема. Дядько мій на конику баскому Ну ж не плач, бабусю, С ней я гор сворачивать У Червоне військо вирушав. не буг втри сльозину, Посміхнувся; «Повернуся, Щоб довіку край наш Но в краю , что нам всего v будьте!» дороже розквітав, Ще й мене в чоло поцілував. Він за наш у рідну Я закончу путь свой так, «Батька ж там побачить Б атьківщ и н у что лй£ не забудьте»,— У бою своє ж и ття віддав. С каж ут; да, он жизнь Я ще раз тихо нагадав. В. Б Е Д Р И Н Е Ц Ь . недаром прожи' З Г А Д К А А. ДЬЯЧЕНКО. П Е Р В Ы Й Л А Н Д Ы Ш Первый ландыш с бледною коронкою мне всегда тебя напоминает Ты как ландыш хрупкая и тонкая, и как ландыш юная такая... Если б всех людей нездешней силою превратили в разные растения, Я уверен: ты бы стала, милая, ландышем апрельского цветенияТолько кто ж такого превращения для своей любимой пожелает? Лучше молодости нет цветения, лучше милой ландыш не бывает! — — С тр у н к а, по-справжньому вродлива Д о кого горнеш ся грайливо? Н а скрон ях в нього сивіша, А дом а — діти і жона... О тям сь, бо молодість загине Х то перш у розлюбив — десяту кине М. ВИСОЦЬКИЙ. — В. ПЕТЬКО. Р ед ак тор В. ПЕРЕДЕРІЙ � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (19) (22 лютого 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-27 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 7 (19) (22 лютого 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Передерій. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/69 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Передерій В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b2ac6456f262a9d15d7b23121179292d.pdf 96334816a13806fcd34d70361b150deb Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ К AД РИ ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 7 (475) Ціна 1 коп. Четвер, 19 лютого 1970 року. К раплина до краплиниР іч к и в м о р я в п а д у т ь . Ц егли н а до ц егл и н и М іс т а р о с т у т ь . Л ю дина до лю ди н и К олони м иру йдуть. К р а їн а д о к р а їн и В ій н і н е б у т ь ! Рік видання 15-й Шановні товариші— ветерани громадянської та Великої Вітчиз­ няної війни, колишні воїни Ра­ дянської Армії— викладачі, сту­ денти,• < співробітники інституту! Гаряче вітаємо, вас із святом 5 2 -ї річниці наших доблесних Збройних Сил, бажаємо міцного здоров’я, бойового духу і запалу’ у кожній справі, яку б ви не робили, нових творчих успіхів на благо рідної Вітчизни! Ректорат, партком, комітет ЛКСМУ, профком та місцевком. В. к о з л о в . ЩОБ РУКИ НЕ ПАХЛИ ПОРОХОМ... АРМІЯ-ЗДХИСНИЦЯ Сьогодні радянський народ відзначає День Радянської Ар­ мії і- Військово-Морського Фло­ ту. Ось уже більше піввіку стоять наші доблесні Збройні Сили на варті миру і безпеки, надійно захищаючи завоювання Великого Жовтня. В аннали історії наша армія вписала героїчні немеркнучі сторінки. І в роки громадянсь­ кої війни, і в роки фашистської навали наші бойові знамена ні' коли не схилялися іперед воро­ гом. Легендарні подвиги бійців і командирів Радянської Армії завжди будуть надихати моло­ де покоління, вчити його беззавітному служінню своєму наро­ дові. Б іля колиски нашої прослав­ леної армії-захисниці стояв Во­ лодимир Ілліч Ленін. Він нада­ вав виняткового значення обо­ роноздатності нашої країни, за­ кликав берегти і плекати Чер­ вону Армію, «як зіницю ока». Важко переоцінити його значен­ ня у створенні дисциплінованої боєздатної армії — тієї армії, яку ми маємо сьогодні. Воєннотеоретична спадщина В. І. Ле­ ніна зіграла величезну роль і в розгромі гітлерівських полчищ у роки Великої Вітчизняної вій­ ни. Вона завжди буде мати пер­ шочергове значення в захисті нашої соціалістичної держави. Сучасна міжнародна обста­ новка і високий технічний рі­ вень озброєння вносять глибокі зміни у воєнне мистецтво, ви­ магають удосконалювати орга­ нізацію військ і способи веден­ ня бойових дій. І тому сьогодні всі роди військ наполегливо підвищують дисципліну і орга­ нізованість, безперервно вдос­ коналюють свою бойову май­ стерність. Комуністична партія виховує у радянських воїнів вірність присязі, відданість Вітчизні, вміння переборювати будь-які труднощі. , Радянські люди можуть тру­ дитися спокійно: Збройні Сили надійно охороняють їх мирну працю. 9141 РІК... Після закінчення медичного інституту двадцятидвохрічна дівчина — дитячий ' лікар, — готується працювати за призначенням: вислуховувати бит­ тя дитячих сердець. Війна зруйнувала дівочі мрії. Дівчина стає начальником санітар­ ної служби батальйону. Галину Петрівну Користенську, педіатра, війна зробила хірургом. Сотні поранених, сотні операцій, сотні безсонних ночей. У руках — скальпель, в очах впевненість, на плечах — білий стерильний халат, а під ним пістолет. Щойно відгримів запеклий бій, т с лунають останні безнадійні во­ рожі постріли... А для неї бій про-. довжується — бій за життя пора­ нених. Вмілими руками лікаря Користенської багатьом врятовано життя, втамовано пекучу біль, зроблено вдалу операцію. Війна вимагала вдосконалювати свою майстерність, переучуватись «на марші». В 1943 році Галина Петрівна йде на курен у фронто­ вий госпіталь. Тут набуває спеціа­ лізації отоларинголога. А звідси її направляють у пересувний госпі­ таль армії В. Чуйкова, де надава­ ла невідкладну допомогу бійцям Сталінградського фронту. Багато воєнних буднів зрина­ ють у пам'яті Галини Петрівни, і не один день війни запам'ятався на все. життя. Та, .мабуть, найбіль­ ше — день Перемоги. Впав Рейхстаг... Вона стоїть на історичній площі. Навколо обгорі­ лі, покалічені дерева, а та них червоні маки полотнищ. І не було в ту хвилину нічого прекраснішого від того кольору — кольору Пе­ ремоги. Невимовно раділи всі, хто до­ жив до цього дня. І серед бійцівпереможців немало було тих, ко­ му врятувала життя лікар, Користенська. Відпр.нміла війна. Груди капі­ тана медичної служби Користенської прикрасили «Орден Червоної Зірки», медаль «За бойові заслу­ ги», медаль «За перемогу над Ні­ меччиною». Та Галина Петрівна не відразу зняла білий халата лікарі ще були потрібні. Вона залишає­ ться в місті Ерфурті для остаточ­ ного виліковування радянських бійців та офіцерів і для надання консультативної допомоги іншим госпіталям. Лише у лютому 1946-го року — повернення в рідний Київ. Закін­ чила клінічну ординатуру і одер­ жала вчену ступінь кандидата ме­ дичних наук. Працювала старшим науковим співробітником Науко­ во-дослідного інституту оторино­ ларингологи. ■ . , Зараз доцент Г. Корнстенська викладає анатомію, фізіологію і патологію органів слуху і мови на дефектологічному факультеті. Минуле живе в ній, ще довго зринатиме незабутніми рядками. Вона часто виступає із спогадами перед студентами, любляче пере­ дає їм свої знання і досвід. Сидимо у затишній кімнаті де­ канату. Розмова наша підходить до кінця. І якось не віриться, що ця скромна, ввічлива і така.., мир­ на жінка винесла на своїх плечах п’ять важких воєнних років, від першого до останнього дня війни була солдатом переможного похо­ ду Радянської Армії. —Галино Петрівно, що ви, як учасник Великої Вітчизняної вій­ ни, хотіли б сказати нашій сту­ дентській молоді? —Одного тільки хочу... Щоб ру­ ки молодих ніколи не пахли поро­ хом! И. ГРИНЬКО. �ТАК ТРИМАТИ, МЕДСЕСТРИ! За якістю медичної підготов­ ки наш інститут неодноразово відзначався, як один з кращих серед споріднених вузів. Це ре­ зультати копіткої і наполегли­ вої роботи викладацького скла­ ду курсу, а також тієї допомо­ ги, що подають нам працівники базової лі каїрці Радянського району, де наші майбутні сест­ ри проходять практику. Систе­ ма інститут — базова лікарня працює чітко і злагоджено, за­ няття в лікарні є чудовою прак­ тичною школою для наших ви­ хованців. І не буде перебіль­ шенням сказати, що з нашого курсу виходять медсестри май­ же такої кваліфікації, як і піс­ ля закінчення медучилища. Треба зазначити, що остан­ нім часом помітно посилилася увага до наших курсів з боку ректорату та деканатів факуль­ тетів (сказане не означає, зви­ чайно, що у нас немає невирішених проблем). Зріс інтерес до свого другого фаху і у сту­ дентів. Як свідчення цьому — зросла кількість відмінників. У 1968 —69 навчальному році, наприклад, закінчили з відзна­ кою курси медсестер понад двадцять дівчат. Сьогодні на «відмінно» навчаються 35 сту­ денток. У день свята Радянської Ар­ мії пошлемо ж нашим дівчатам по-військовому лаконічне й чіт­ ке побажання: «Так тримати, медсестри!». v В. БЕНЮМОВ, ст. викладач, кандидат медичних наук. АРМІЙСЬКИЙ У ХЛОПЦІВ ГАРТ Свіжі у пам'яті враження від служби. Ночами ще сняться ар­ мійські друзі, ще кличуть ку­ дись звуки тривог і команд... Вчора стояли вони на чатах безпеки і спокою, куди послав їх народ, а сьогодні вони на сту­ дентській лаві — оволодівають наймирнішою професією вчите­ ля... Майже половина юнаків, кот­ рі вчаться сьогодні на першому курсі дефектологічного факуль­ тету, — колишні воїни. Про де­ кого з них — хлопців армійсь­ кого гарггу — нам і хочеться розповісти у переддень свята Радянської Армії. Микола Книр... Прикордон­ ник. «Наказую приступити до захисту кордону Союзу Радян­ ських Соціалістичних Респуб­ лік...» Скільки разів, заступаю­ чи в наряд, чув він ці священні слова. І кожного разу наповне­ ні вони були особливим зміс­ том: то вустами командира на­ казувала Батьківщина — пиль­ нуй, іігам'ятай! І він пильнував. 45 подяк має Микола від ко­ мандування за відмінну службу. Мабуть, ні в кого не розвину­ те в такій мірі почуття обов'яз­ ку і відповідальності, як у при­ кордонника. Це відчуваєш май­ же фізично, щомиті. Ось ти стоїш у дозорі... Ніч. Темінь. Тиша. А за твоєю спиною мар­ тени і шахти, за твоєю спиною схилились над колисками мате­ рі, за своєю слиною — мирна праця твого народу. Усвідомлене, глибоке відчут­ тя обов'язку — це те, чому в першу чергу вчить армія. Армійский гарт залишається потім на все життя. Його видно відра­ зу в кожному з наших хлопців -армійців. Певна річ, Микола теж повернувся із армії з цим здобутком. Сумлінності і напо­ легливості у навчанні йому аж ніяк не бракує. Успішно закін­ чив 1-й семестр. Залюбки веде громадську роботу в гуртожит­ ку. Олександр Кривонос і Мико­ ла Темченко... Коли над Чехо­ словацькою Соціалістичною Ре­ спублікою нависла загроза рес­ таврації капіталізму, вони опи­ нились на передньому краї. Ра­ зом з воїнами країн Варшавсь­ З нових кого Договору допомагали чесь­ віршів Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО кому і словацькому народам відстоювати соціалістичні заво­ ювання. І свою інтернаціональ» ну місію виконали з честю. Зараз хлскпці добре вчаться. Сьогодні наші читачі мають можливість познайомитися Успішно виконують зобов'язан­ ня, взяті до ленінського юві­ з новими віршами поета Володимира Омельченка. Воїн-фронлею. Микола — староста гру­ товик, він протягом усіх років навчання на філологічному пи, відмінник навчання. Олек­ факультеті ( 1 9 4 0 — 1 9 5 0 ) та в аспірантурі при кафедрі сандр закінчив перший семестр української літератури нашого інституту ( 1 9 5 0 — 1 9 5 3 ) брав на «відмінно» та «добре». До обох тягнуться товариші. Вони активну участь у роботі літературної студії. У видавництвах завжди у колі друзів. республіки вийшло кілька поетичних книг В. Омельченка — Володимиру Бондаренку 1 «Голос серця», «Верховина», «На псі літа». Зараз В. Омель­ Миколі Мазуру держава вручи­ ченко працює доцентом кафедри української літератури ла найнадійніший щит і меч— Запорізького педінституту і водночас виконує обов’язки за­ ракетну техніку. Нелегка була ступника відповідального секретаря Запорізького обласного служба у хлопців. Проте вони досконало оволоділи складною відділення Спілки письменників України. технікою і незабаром стали прикладом у бойовій та політи­ чній підготовці. За старою до­ Як тнша вечора настане брою «звичкою», сівши на сту­ дентську лаву, колишні ракет­ Знов мені ввижається той бій,' І десь під музику баяна Звучить «В лесу ники подають приклад і у нав­ Даль доріг і запах диму прифронтовом», тлінний... чанні, у ставленні до товари­ Хліб і вірші в битві світовій Я бачу знов привали в лісі, шів, до свого студентського Знайомих лнць знайомі риси Я носив, мов скарб обов'язку. дорогоцінний. Мені ввижаються кругом. Багато на нашому факульте­ Я знов вас бачу, побратими, Уявляю: крізь пожежі й ті чудових хлопців, що пройшли Із ким дорогами курними кров Ділив тривоги фронтові... у лавах Радянської Армії спра­ Иду вперед тривожний та вжню школу життя. Петро Го­ Ми всі дивились смерті в вічі: упертий, Ти — ліг в бою, я — падав луб, Юрій Січевський, Іван Ру­ І в уяві постають ізнов двічі, денко... Всіх не перелічиш, І Ті, кому В ПІСіНЯХ' повік Та в пісні вічно ми живі. про кожного можна сказати ба­ не вмерти... гато хороших слів. І, як день розовітне трудовий, Валентин САКУН, Я новою сповнений жагою— студент дефектологічного І Хліб і вірші в битві СВІТОВІЙ Освятив я кров'ю молодою. факультету, і ОСВЯТА „Є П О Р О Х У П О Р О Х І В Н И Ц Я Х , , , " Напередодні Дня Радянської Армії відбулися змагання з стрі­ льби серед викладачів та аспіран­ тів фізико-математичного факуль­ тету. У змаганнях взяли участь біля 20 осіб. Немало серед них було і колишніх воїнів, учасників Великої Вітчизняної війни. —Є ще порох у порохівницях... —задоволено констатували вони, залишаючи свій мирний «вогневий рубіж». І дійсно ж бо. — результати стрілецьких змагань непогані. До­ бряче «прорешетив» свою мішень В. Радзівіл (86 очок із 100 мож­ ливих), влучно стріляли Г. Конфорович, Т. Ґецько, Б. Пішоха та ба­ гато інших. Найближчим часом збірна ЛЕГЕНДАРНИЙ П О Л К О В О Д Е Ц Ь команда фізико-математичного фа­ культету буде змагатися зі свої­ ми шефами — курсантами та офі­ церами Вищого військового командного училища ім. М. Фрун­ зе. Змагання відповідальні. Стріль­ ба буде вестися з бойового пісто­ лета «Макарова», та й суперники грізні: як не як, — воїни-професіонали... Тож побажаємо успіхів нашій команді і в цих змаганнях. НА ФОТО (зліва направо): ас­ пірант .В. Анищенко. викладач П. Бережний, викладач Г. Конфорович, інженер О. Федоров на змаганнях у республіканському тирі ДТСААФ. РАДІОТЕХНІКА — ВАЖЛИВО! Студенти фізичного відділу фізи­ ко-математичного факультету на­ полегливо вивчають радіотехніку. Це потрібно їм не тільки лк май­ бутнім фахівцям — набуті у сті­ нах вузу знання з радіотехніки стануть у великій пригоді і тим, хто має ще служити в армії. НА ФОТО: студенти 5-го курсу фізичного відділу Л. Кольцова та А. Сіцинський досліджують хара­ ктеристики і параметри радіоприй­ мача. Що можна здійснити в 20 ронів Двадцятирічний Михайло Фрун­ зе командував робітничою дру­ жиною на барикадах Красної Пресні. Свердлов у двадцять років ке­ рував більшовиками Уралу. На початку лютого минуло 85 років з дня народження одного з вірних учнів і соратників В...І. Ле­ ніна, видатного діяча Комуністич­ ної партії і Радянської держави, талановитого полководця і орга­ нізатора Радянських Збройних Сил Михайла Васильовича Фрун­ зе (1885-1925). Війська, якими командував Фрунзе, громили Колчака, ураль­ ських і оренбурзьких білокозаків, армію еміра Бухарського. Верши­ ною таланту М. В. Фрунзе — пол­ ководця — був здійснений за його задумом і під його керівництвом блискавичний і повний розгром Врангеля. В. І. Ленін назвав пе­ ремогу над Врангелем однією із найяскравіших сторінок в історії Червоної Армії. Світлий образ М. В. Фрунзе, йо­ го коротке, але яскраве життя служить наднхаючим прикладом для воїнів Радянської Армії. На його військово-теоретичних працях вчилися і будуть вчитись багато поколінь захисників нашої Вітчизни. М. ТРЕТЯК, капітан запасу. Редактор П. ХРОПКО. Сімнадцять років було Сергієві Мироновичу Кірову, коли йому довірили керувати пропагандист­ ською роботою в Омському ко­ мітеті РСДРП, Галерею Великих Двадцятиріч­ них можна продовжити до без­ межності. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (475) (19 лютого 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 7 (475) (19 лютого 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/121 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e36651e472227d117cd208240d26e87f.pdf 8dc964e767a615818718289da63d497e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Колектив нашого інституту одностайно схвалює історичне рішення першої сесії Верхов­ ної Ради СРСР п’ятого скли­ кання про одностороннє при­ пинення Радянським Союзом випробовувань атомної і вод­ невої зброї. педагогічні За кадри К В ІТНЯ 9 ОРГАН ПАРТБЮ РО, Д И Р Е К Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИ ЇВСЬКО ГО ДЕРЖ АВНОГО п е д а г о г іч н о г о ІНСТИТУТУ ім . о . м . г о р ь к о г о Н АШІ К Р А Щ І Л Ю Д И . 1958 року СЕРЕДА № 7( 54) Ціна 15 коп. На практику У цьому навчальному році вперше в інституті проводитиметься практика студентів IV курсів фі­ зичної спеціальності (фізико-математичний факуль­ тет) та студентів III курсу мовно-літературного фа­ культету з відривом від занять. Студенти фізико-математичного факультету прохо­ дитимуть практику на авторемонтних заводах міста. До практики в інституті була проведена відповід­ на робота: складено програму з виробничої практи­ ки, крім своїх викладачів методистів, запрошені, ще фахівці-спеціалісти авторемонтної справи з інших технічних вузів; для кожного практиканта виготов­ лена робоча документація (схема, звіт і ін.). Перед виходом на практику в інституті була проведена на­ становна конференція. На заводах інженерно-тех­ нічним персоналом будуть прочитані лекції на спе­ ціальні теми. Студенти III курсу мовно-літературного факуль­ тету (укр. відділ) проходитимуть практику в школахінтернатах Києва та Білої Церкви. Студенти вже ознайомилися з формою та змістом позакласної ви­ ховної роботи. Кожному практиканту персонально буде дано розроблену програму виховної роботи для повсякденного керівництва. І. РЕМ. Останній дзвоник... Останній день навчання, остання лекція, останній дзвоник... В аудиторію, де навчається IV курс дошкільного відділу, безперервним потоком йдуть студенти. Це наші молодші товариші — студенти І і II курсу, які прийшли поздоровити нас, випускників, із закінчен­ ням навчання. Секретар комсомольського бюро факультету Б. Бондар та студенти В. Рудик і В. Заскока від імені всіх присутніх бажають нам найкращих успі­ хів у праці та особистому житті. Як іменинницям, підносять нам живі квіти, торти, листівки. Хвилюючись, ми дякуємо нашим товаришам, ком­ сомольському бюро факультету за увагу і щирість, бажаємо успіхів у праці і щастя в особистому житті всім студентам факультету. З. товстоляк, Л. САМАРДАК. На фізико-математичному факультеті часто мож­ на почути: «Як О лег скрізь встигає: і відмінно на­ вчається, і виконує велику гром адську роботу, і в спортивних змаганнях бере участь, і виступає в ор­ кестрі народних інструментів!». Мова йде про О. Семка — секретаря комсомоль­ ської організації факультету, чуйного , ввічливого то­ вариша, відмінника навчання, персонального стипен­ діата. НАШІ Кілька днів у нашому інсти­ туті перебували працівники на­ родної освіти Узбецької РСР. Серед них: начальник відділу педвузів Міністерства освіти УзРСР М. Пулатов, директори педінститутів — Кара-Калпа­ цького — С. Камалов, Термє­ зького — У. Абдукаюмов, Ко­ кандського — У. Расулов, На­ манганського — З . Міртурсу­ нов, Ташкентського вечірнього інституту — А. Бабажанов, за­ ступник директора Ташкент­ ського педінституту Р. Маллін. За ці дні відбулось кілька теплих зустрічей працівників нашого інституту з гостями. На ЦИХ зустрічах відбувся обмін Думками з ряду питань, які сто­ суються дальшого поліпшення ГОСТІ системи підготовки учитель­ ських кадрів. Гості виявили великий інте­ рес до питання підготовки вчи­ теля співів і вихователя школиінтернату. Наші друзі ознайо­ милися з навчально-матеріаль­ ною базою інституту і з поста­ новкою виховної роботи на ф а­ культетах. їх зацікавила і по­ становка науково-дослідної ро­ боти і читання курсів педагогіч­ них дисциплін та проведення педагогічної практики. Цікавою була розповідь гос­ тей про досвід заочного на­ вчання в Узбекистані, де ство­ рено республіканський цен­ тральний заочний інститут, у якому навчається понад 12 000 учителів. П О Г О В О Р И М О ПРО С Е М І Н А Р И Вивчення героїчної історії КПРС, її величезного досвіду боротьби за соціалізм має вирі­ шальне значення в підготовці висококваліфікованих, ідейнозагартованих педагогічних кад­ рів. Ось чому така велика ува­ га надається в нашому інститу­ ті кращому засвоєнню знань з цього предмета. На першому курсі мовно-лі­ тературного факультету всі сту­ денти серйозно і охоче слуха­ ють лекції з історії партії, готуються до семінарських за­ нять і беруть активну участь в обговоренні питань, які вино­ сяться на семінари. Майже всі студенти ретельно конспекту­ ють і вивчають рекомендовану програмою літературу, викори­ стовують матеріали лекцій у своїх виступах на семінарах. Так, останній семінар на те­ му: «Ленінська теорія соціа­ лістичної революції» пройшов дуже жваво. Питання, винесені на обговорення, були досить складні, але цікаві. Активно виступали студенти з питань: «Загальна криза капіталізму і поглиблення її після другої сві­ тової війни», «Марксизм-лені­ нізм про загальні закономір­ ності і національні особливості переходу різних країн до соціа­ лізму». З критикою «націоналкомунізму» змістовно виступили студенти Л. Недбайло (україн­ ський відділ), А. Прасол (росій­ ський відділ). Сумлінно готуються до семі­ нарських занять студенти А. Максименко, А. Мамалига, В. Веливченко, О. Александрович (1 група) і Г. Орел, С. Фатєєва (2 група, російський відділ), В. Опольська, В. Яроцька, Н. Цюпа і ін. (український відділ). їх ви­ ступи на семінарах завжди чіт­ кі і свідчать про вдумливий під­ хід до вивчення історії партії. Є і такі студенти, які, сумлін­ но і уважно вивчаючи цю дис­ ципліну, виступають на семіна­ рах невдало, бо погано володі­ ють мовою. Недостатньо працюють над засвоєнням курсу з історії пар­ тії студенти Г. Бичок, М. Соло­ духа (укр. відділ), С. Мозгов, М. Пономаренко (рос. відділ). ГОРЬКОВСЬКІ ДНІ В ІНСТИТУТІ Урочисто відзначені горь­ ковські дні в нашому інсти­ туті, який носить ім’я вели­ кого письменника. На всіх факультетах були проведені літературно-музичні вечори. В академічних групах агіта­ тори провели тематичні горь­ ковські бесіди. В інституті організовано велику книжкову виставку, присвячену творчості пи­ сьменника. Інститутським кі­ нолекторієм для студентів і викладачів було організова­ но перегляд документального фільму «О. М. Горький», книжковим кіоском — про­ даж творів великого пи­ сьменника. 28 березня в актовому за­ лі відбулося розширене засі­ дання Вченої Ради інститу­ ту, присвячене знаменній даті. З цікавою доповід­ дю «О. М. Горький — ве­ ликий пролетарський пи­ сьменник-гуманіст» висту­ пив проф. Д. В. Чалий. Доцент Д. П. Шутенко в доповіді «О. М. Горький і пи­ тання розвитку сучасної лі­ тератури» навів яскраві фак­ ти титанічної роботи вели­ кого майстра слова з моло­ дими письменниками. Ряд цікавих питань було ви­ світлено у доповіді кандида­ та мистецтвознавства Л. Й . Височинської на тему «О. М. Горький і музика». Після засідання відбувся великий концерт, в якому були виконані улюблені тво­ ри Горького, а також твори самого письменника. Студенти М. Біляк, Т. Гнатюк (укр. відділ), В. Галух, Н. Ді­ брова, В. Линник, І. Марус, А. Сташкевнч могли б значно кра­ ще виступати на семінарах, як­ би більш наполегливо до них го­ тувались. Деякі студенти вважають, що вони надають товаришам «до­ помогу», підказуючи. Особливо активні «суфлери» А. Фисюк, Г. Чендєва, А. Хардікова (рос. відділ) і ін. Цим вони, та їм по­ дібні, приносять тільки шкоду своєму товаришеві. Взагалі «розмови» на семінарських за­ няттях і навіть на лекціях де­ які студенти вважають цілком нормальним явищем. Бажано, щоб на сторінках на­ шої газети студенти висловили свої думки про поліпшення ро­ боти семінарських занять, про підготовку до них. Наближається кінець II се­ местру і зараз студентам особ­ ливо наполегливо і серйозно треба взятися до навчання, по­ силити вимогливість до себе. Ф. СЛОБОДИНСЬКА. �Виховуємо любов до музики Перший урок Учениця 4 класу Н. Ів ан о ва за допомогою викладача В. С. Кононенка вчиться грі на сопілці. (Фото вгорі). Улюблений інструмент учениці 2 класу школи № 38 Галі Петриченко —'скрипка. Викладач З . О. Дашак за­ доволений грою дівчинки. (Фото внизу). Наші побажання У минулому навчальному році на мовно-літературному факуль­ теті була введена друга спеці­ альність — учителя співів. Що й казати — не все га­ разд було в роботі кафедри му­ зики з перших днів її існуван­ ня: невистачало музичних ін­ струментів, не було відповідних викладачів, погано був організо­ ваний навчальний процес. Та й самі студенти не досить серйоз­ но ставилися до оволодіння но­ вою спеціальністю: часто про­ пускали лекції з музичних предметів, не готувалися до практичних занять. А у деяких студентів просто невистачало музикальних здібностей. В цьому навчальному році інститут закупив багато нових музичних інструментів, штат викладачів кафедри музики значно збільшився, при інсти­ туті працюють дитячі музичні колективи. Через рік наш факультет вперше випустить фахівців двох спеціальностей — вчителя мов­ ника і співів. Зважаючи на те, що майбутні випускни­ ки досить пізно почали займа­ тися музикою, потрібно особли­ ву увагу зараз звернути саме на музикальну їх підготовку. Адже IV курсу залишилося бу­ ти в інституті трохи більше року! З першого вересня 1958 року у студентів - четвертокурсників починається активна музична практика в школах Києва. Для того, щоб успішно провести цю практику, необхідно зараз усім студентам включитися в роботу дитячих колективів. Робота б них покаже кожному з нас його основні недоліки, на які необхідно звернути увагу в пер­ шу чергу. Щодо кафедри музики, то вона повинна потурбуватися про основні, необхідні для вчи­ теля співів підручники і прак­ тичні посібники, яких, на жаль, до цього часу ще немає. Л. ГРЕКОВ, М. ПРЯДКА. Н амна к о р и с т ь Я дуже люблю На заняттях хору музику і тому бу­ ми розучуємо нові пісні, на заняттях ла рада, коли ді­ зналася, що мене з теорії вивчаємо грамоту: прийняли у студію музичну розповідають при кафедрі музики нам та співів. Ми буде­ про життя і твор­ мо вивчати теорію чість видатних ком­ музики, музичну лі­ позиторів. Частина учнів від­ тературу, вчитися заняття з грі на музичних Ін­ відує сольних співів: тут струментах. слідкують за пра­ вильною постанов­ кою голосу, дають спеціальні пісні для розучування. Дуже добре, що відкрили цю студію. Вона дасть учням хорошу музичну освіту. ПРЖЕВАЛІНСЬКА, учениця 9-го класу. Приблизно місяць тому я йшла в інститут, щоб провести свій перший урок з хору та му­ зичної грамоти. Все безліч разів продума­ но і передумано. І все-таки скільки сумнівів, хвилювань, тривог! А що як, розхвилю­ вавшись, все забуду? А що як не зможу знайти такі прості слова, такі приклади, щоб діти зрозуміли, щоб їм було цікаво? А що як... І таких «а що як...» було чимало. Дзвоник. Заходжу в клас. Ви­ кладач О. І. Щ ербакова знайо­ мить зі мною дітей. Починаєть­ ся урок. Ш істдесят пар допитливих очей пильно стежать за кожним моїм рухом, шістдесят малят ловлять кож­ не моє слово. А в мене спочат­ ку все попливло перед очима. Поволі оволоділа собою. Так минув перший урок, за ним дру­ гий, третій... Діти виявляли велику ак­ тивність. На кожне постав­ лене мною запитання під­ німається ліс рук, усі горять бажанням відповісти, так що губишся, не знаєш, кого викли­ кати. З захопленням маленькі співаки виконують «Пісню про Леніна» С. Туликова, «Майскую пионерскую» і чехо­ словацьку пісню «Ивушка», що одразу ж полюбилася їм. Зараз ми розучуємо пісню А. Хачату­ ряна «Про що мріють діти». Не знаю, чи встигли діти звикнути за, цей короткий час до мене, але я до них дуже прив'язалась і кожного разу з нетерпінням чекаю неділі — дня зустрічі з моїми маленьки­ ми друзями. Н. ОПАЛЕНКО. Студентка Г. Крестовська мовно-літературного ф акуль­ тету (рос. відділ) на практи­ ці. Наш фотокореспондент сфотографував її під час уро ку з ученицями. Студент­ ка набуває навичок позаклас­ ної гурткової роботи. Музичний лекторій у ШКОлІ Протягом останніх років у середніх школах республіки за­ проваджено вивчення музи ки і співів. Але організовано цей про­ цес ще незадовільно. Зан яття часто зводяться лише до ро зу ­ чування пісень. Ні теоретичних знань, ні знань з історії музики діти не одержують. У цьому навчальному році кафедра музики нашого інсти­ туту зробила цінний почин у справі естетичного виховання учнів. Силами студентів нашо­ го інституту і викладачів ка­ федри в школі № 92 відкрито перший міський музичний лек­ торій. Першою була прочитана лек­ ція «Горький і м узика» в зв'язку з 90-річчям з дня на­ родження великого письменни­ ка. Перед студентом Л. Греко­ вим. який готував доповідьна цю тему, стояло складнезав­ дання: просто, дохідливо іза­ хоплююче розповісти дітямпро Горького як про людинуп ре­ красної душі і великого лю би­ теля та цінителя музики.С ту­ дент справився з завданням . У концерті, який відбувся після лекції, виконували улю блені музичні творипи­ сьменника. Драматичний гурток інсценував оповідання Горьког « Ч елкаш » . Інсценіровка суп ро­ водж увала ся добре підібраною музикою з симфонічних творів П. І. Чайковського. Така інсце­ ніровка наочно показала, щ ов м узиці можуть бути вираж ені лю дські почуття, думки, Концерт, гаряче сприй­ н ятий маленькими глядачам і и слухачами, показав, що каф ед­ ра організувала дійсно корисну справу. У програму лекторію входили також теми: «Як слухати м узи­ к у », «М узика для дітей>.Б уло організовано зустріч з ком ­ зи п торами України та вечір радян­ ської пісні. Ми сподіваємось, що цей захід одержить активн у підтримку серед музичної громадськості міста. Кафедра музики не думає обмежуватись одним лекторієм, а, залучати все більш е студентів, відкрит ще декілька лекторіїв уш ко­ лах міста. Такі лекторії принесутьве­ лику користь не ТІЛЬКИ учням ал е й студентам. На цьому знімку ви бачите учнів шкіл Київської об­ ласті. В оркестрі народних інструментів вони грають на домрах. Я кий це могутній педагогіч­ ний засіб — хорові співи. В піс­ ні, особливо в хоровій, є взага­ лі не тільки дещо пожвавлюю­ че, освіжаюче людину, але щось таке, що організує працю і настроює дружних співців до дружного діла. Ось чому наші селяни співають хорову пісню в час всякої роботи, яка вимагає об’єднання сил, ось чому в шко­ лу слід ввести пісню: вона кіль­ ка окремих почуттів зливає в єдине сильне почуття і кілька сердець — в єдине сильнодіюче серце. К. УШИНСЬКИИ. Н ова О. БЛАНК студентка І курсу м овнолітературного факультету дисц У цьому році для студентів IV курсу мовно-літератур­ ного факультету організовано лекції та ін д ивідуальніза­ няття з музичної літератури, де особливу увагу звернено н а методику викладання цього предмета. Четвертокурсники готують також ряд лекцій прож ит­ тя і діяльність окремих композиторів. Ці лекції будуть прочитані у дитячих колективах міста. Понад місяць студенти IV курсу проходили пасивну практику в дитячих музичних колективах, що створені при інституті. Деякі студенти нашого курсу ( Л. Греков, Н. Балабан та інш і) включилися і в акти у вн практику. Практика дасть студентам можливість безпосередньо ознайомитися з характером майбутньої роботи в школі В. ЛОГВИНЕНКО, І. ЛУЖЕЦЬКА студенти IV курсу мовно-літературного факультету �В. ВОЙТКО. Суть християнських свят і обрядів ФЕЙЛЕТОН Швидко, зручно і... ненадійно Дуже зручна штука — те­ лефон! Встромив палець в ді­ рочку, покрутив, набрав но­ мер і — гу-гу, пробачте — др-р-р-р — говори скільки хочеш, але не забувай, що десь на другому кінці прово­ да вже чекають, коли ти звільниш «механічну бариш­ ню», у якої дуже таке лірич­ но-технічне Ім’я — Атеес... Та не завжди можна з од­ ного заходу стати щасливим співрозмовником. А втім — трошки історії. Казав нам дід, що ще пів­ віку тому треба було прохо­ дити спеціальне тренування по секції крутіння ручки те­ лефону. Крутити можна було правою або лівою рукою, як­ що права втомлювалась. По­ ки ви крутили, ви роздуму­ вали, чи не краще піти до потрібної вам людніш... Та ось у трубці щось захрипіло, почувся далекий-далекий го­ лос; ви кричите, щоб він го­ ворив, а не кричав; кілька хвилин ви розмовляєте з те­ лефонним співбесідником та­ ким шаленим голосом, ніби перегукуєтесь з ним через два села. Але це було давно. Зараз до ваших послуг телефони найновішої конструкції, вам допомагає лірично-механічна Атеес. Вам залишається по­ ворухнути кілька разів одним тільки пальчиком, набрати потрібний номер і... Та не будемо забігати наперед. Простежимо краще, як це все робиться у нас в інсти­ туті. В одному з кабінетів (чи деканатів) сидить людина. Вона зайнята якоюсь важли­ вою справою, раз за разом позираючи на годинника. Ось рука заклопотано тягнеться до телефону, треба кудись подзвонити, одержати якусь довідку. Трубку знято, па­ лець швидко набирає ...0... 9... Важкі хвилини чекання. Гудка немає, а до дзвінка ще дальше. Людн а дуже спі­ шить. Вона кидає трубку на апарат, знову здіймає її, зно­ ву — ...0...9...0.::9::,0,„9,„ Але що це? Замість чарівно­ го гудка міської станції у трубці — далекий, немов з того світу, голос, який на­ стирливо намагається зв’яза­ тись з пральнею № 7. Трубка з брязкотом займав своє місце на приємно вибли­ скуючому чорним ебонітом телефонному апараті. А лю­ дина, вкрай розлючена, ки­ дається до пальта, швидко одягає його (не помічаючи навіть, що це чуже) і біжить до найближчого телефонуавтомата, обмірковуючи по дорозі ще одну важливу проблему — де дістати 15 копійок... Леонід КРУПА. Невід'ємною ознакою всякої культ богів-мучеників був пере­ скоромне), але робити вони це релігії є релігійний культ. Він несений і в християнство. Таким мають право лише після закін­ знаходить своє виявлення як у богом став міфічний Христос, чення ранкової служби і після фанатичній вірі в надприродне син божий, який нібито посла­ освячення продуктів священи­ та у вірі в містичні істоти богів, ний богом отцем на землю, щоб ком. Пасха супроводжується та­ ангелів, чортів, так і з певних муками і своєю смертю спо­ кими обрядами, як фарбуван­ практичних діях по задобренню, кутувати гріхи людей, а по­ ня яєць, випікання спеціаль­ роз гуленню божества, якими тім воскреснути і вознестися на них здобних хлібів (пасок) Є МОЛИТВИ, релігійні обряди небо. тощо. ІЦоб укріпити віру в цю біб­ і свята. Християнство як світова Обряд цей раніше не мав ре­ релігія також має ц ілу систему лейську легенду отці церкви лігійного забарвлення. Так. своїх свят і обрядів, які при­ розробили досить складну об­ в умовах родового ладу люди свячені Ісycy Христу, його м а ­ рядність цього, свята, розробили тері, а також багатьом «святим» спеціальні церковні служби, на­ довгий час недоїдали під час писали пасхальні пісні і музи­ зими, щоб краще поїсти і силь­ і «великомученикам». ніше себе почувати весною, під Цікаво відзначити, що ран­ ку, обставляли і обставляють нє християнство не знало об­ пасхальні церковні служби ду­ час польових робіт, А відчувши прихід весни, вони пекли білий рядності. Більше того, щоб же пишно і урочисто. хліб (печені паски). І, звичай­ На Русі пасха стала святку­ привернути до себе увагу широ­ в таких умовах цей ких мас населення, воно над­ ватися після запровадження но, звичайно спростило різноманіт­ християнства, тобто з X ст. У білий хліб був ознакою свята. ні обряди політеїстичних релі­ наших давніх предків слов’ян Щось подібне було з молочни­ гій. Проте з часом християн­ були свої весняні свята. Вони ми продуктами, я к і у вигляді ство, ставши на службу експлуа­ були перероблені в дусі хри­ сиру і масла відкладалися спе­ таторським класам, не змогло стиянства і ввійшли як обряди ціально на весну. Те ж саме з обійтися без обрядів, і протя­ до головного релігійного свя­ таким немаловажним продуктом гом довгих років отці церкви та — пасхи. харчування, як яйця, Навесні, виробили і канонізували велику Раз за євангельськими ска­ як відомо, починають нестися кількість свят і обрядів. заннями Христос страждав і кури, і це давало первісним лю­ Специфічно християнські свя­ мучився, то те ж саме повинні дям додатковий їстивний про­ та і обряди почали з ’являтися зазнавати і віруючі. Для цього дукт. Проте в умовах низького десь з ІІ століття н. е. До того церковники ввели великий піст розвитку виробництва первісних часу віруючі, християни відправ­ (7 тижнів), який передує вели­ людей яйця були продуктами ляли свята, запозичені з іншої кодню. Під час посту віруючимФ О Т О О Б В И Н У В А Ч Е Н Н Я релігії, наприклад, іудейської. забороняється їсти скоромне. розкоші, вони призначалися для духів. Щоб зробити їх більш Так, разом з іудеями християни Довготривалий період посту вве­ їх обмазували святкували суботу у відповід­ дений для так званого «очи­ принадними, кров'ю, пізніше почали фарбува­ ності з біблейською легендою щення» віруючих від гріхів. ти червоною або якоюсь іншою про те, що бог створив світ за Проповідь посту служителями 6 днів, а н а сьомий день відпо­ церкви є просто лицемір­ фарбою. Всі ці залишки полі­ чивав («субота»—означає «спо­ ством, яке розраховане на те, теїстичних обрядів слов’ян кій»). щоб тримати у покорі довірли­ церква зберегла, надавши їм відповідно іншого значення, зо­ Пізніше у християнстві було вих простаків. встановлено святкування «не­ Широко пропагують служи­ крема підпорядкувавши всі ці ділі», тобто першого після су­ телі культу так званий «страс­ обряди культу Христа. боти дня, який у східних наро­ ний тиждень», тобто останній Отже, твердження церковни­ дів древності почитався як тиждень посту. ків про те. що християнські «день сонця». Навіть зараз у У капіталістичних країнах, свята і обряди встановлені са­ ряді мов слово «неділя» пере­ під час «страсного тижня», Плями, відмічені хрестиками, це місця, кладається як день сонця (ні­ «святі отці» проповідують при­ мим богом, є вигадкою, як ви­ на яких колись були фотознімки. Так, деякі гадкою є і сама особа Христа. мецьке — Sonntag, англій­ мирення класових супереч­ наші студенти, прізвища яких поки що вста­ Відправлення цих свят і об­ ське — Sunday тощо). При ім­ ностей, дурять віруючих ідеями новити не вдалось, псують стенди, вітрини тощо. Треба, нарешті, дати по руках цим збирачам фото­ ператорі Костянтині в IV сто­ «всезагального прощення і лю­ рядів є пережитком ганебного знімків. минулого. літті «неділя» була проголоше­ бові». на загальним днем відпочинку У нашій країні переважна Під час «страсного тижня» по всій Римській імперії. Отже, служба божа правиться щодня. більшість людей перестала ві­ святкування неділі виникло у І вже апогею вона досягає на рити в бога і не відправляє давніх народів задовго до того, самий Великдень. Святкове бо­ релігійних свят і обрядів. 6 годин 45 хв. ранку. По ко­ він будить, примушує пере­ поки жреці християнської цер­ гослужіння огорнуто тут в особ­ Радянський народ виробив ридорах чути енергійне кала­ вернутися на другий бік або кви зв’язали його з «воскресін­ ливу форму, щоб вплинути на свої революційні свята як сим­ тання у дзвоник, хрипкий голос старанно затулити друге вухо ням» міфічного Христа. емоції віруючих, полонити їх вол перемоги соціалізму, як ви­ якого ледве проникає в кімна­ ти, в яких якраз спокійно, мир­ від настирливого і надокучливо­ З іудейської релігії пере­ розум і серце. На перше місце раз революційної солідарності но сплять. го звука. Решті, особливо охо­ йшло до християнства і таке під час цього богослужіння ви­ трудящих. Студентів з тонким слухам чим до сну, він не завдає на­ свято, як «пасха» (в перекладі ставляється культ хреста, як віть такого «клопоту». на нашу мову «умилостивлен­ символ страждання і смерті Так виконується наказ дирек­ ня»). Христа. тора інституту про обов’язкове Це свято має свої глибокі При цьому служителі христи­ Комітет комсомолу інституту на честь 40-річчя проведення ранкової гімнастики корені, які тягнуться до пер­ я н ської церкви запевняють, що ВЛКСМ оголосив змагання на кращу організацію в першому і другому гуртожит­ вісного ладу. Виникло воно хрест — це саме той атрибут, роботи в комсомольській групі. ках. Дзвоники придбали, вони як свято весни і святкується який безпосередньо зв’язаний з дзвонять, а студенти... сплять УМОВИ ЗМАГАННЯ незабаром після весняного рів­ Ісусом Христом і тільки з ним. краще, ніж до цього. нодення і повного місяця, в і ­ Проте це далеко не так. Хрест Жодного пропуску лекцій без поважних причин. ДСТ «Буревісник», профком, дображаючи «воскресіння» при­ як магічний символ зустрічаєть­ Повна академічна успішність всіх комсомольців комітет комсомолу, лікар т. Во­ групи. роди, «воскресіння» рослинності ся давно: і в древньому Єгипті, линський і кафедра фізвихован­ і т. д. Християнська пасха по­ і в Вавілоні, і в Індії, і в Мек­ Кожному комсомольцеві комсомольське доручення. ня не зробили нічого, щоб пере­ чала святкуватися з III століт­ сиці, і в Китаї, і, що особливо Краще проведення групових тематичних зборів, при­ вірити, як проводиться ранкова свячених 40-річчю комсомолу. тя н. е. характерно, задовго до виник­ гімнастика в гуртожитках, хоч Активна участь групи у факультетському вечорі, при­ Свято пасхи у християнстві нення християнства. Іншими недоліки її вже відмічали меш­ свяченому 40-річчю ВЛКСМ. полягає в тому, що воно вира­ словами, хрест — це пережи­ канці гуртожитку N ° 3 в статті Кожний комсомолець групи повинен прочитати під жає нібито страждання, смерть, ток стародавніх вірувань по­ «А як у вас?». час літніх канікул для молоді міста і села не менше а потім воскресіння Христа. літеїстичних релігій, який був Ми можемо відповісти на за­ 3 лекцій або бесід з Історії комсомолу. Ще за багато століть до на­ перенесений у християнство, де питання наших товаришів: «Як Активна участь кожного комсомольця групи в гуртках шого літочислення нам ві­ починаючи з VII—X ст.ст. н. е. у вас, так і в нас...,». художньої самодіяльності, у виставці робіт образотвор­ домий культ «померлих» і став символом мук Христа і чого мистецтва, у змаганнях по спортивній роботі. Т. БЕРДНИК, "воскреслих» богів, ЯК-ОТ Озірі­ його розп’яття. Комсомольська група-переможниця буде наго­ В. ОРЛОВСЬКИЙ, са в Єгипті, Мітри — в Персії, На Великдень віруючим до­ мешканці гуртожитків роджена путівкою для екскурсії до Москви. № 1 і № 2. Аттіси —- у Ф ракії тощо. Цей зволяється розговлятися (їсти Як у вас, Х т о найде перем ож цем ? так і в нас �Важливе Д обрий почат ок Д О р у Че ННЯ Нещодавно відбувся спортивний вечір, на якому було підведено підсумки спортивно-масової роботи за 1957 рік. Н а ф о т о : голова правління спортивного клубу Л. Фі­ ліпова вручає студенту М. Мельнику майку чемпіона і цінний подарунок. „Весна іде" із запізненням Морозний вечір. На землю падають пухнасті, білі сні­ жинки. По вулиці ідуть дів­ чата з червоними пов’язками. Хто вони? Що роблять на вулицях міста після восьмої вечора? Ці запитання бачимо на обличчях більшості зу­ стрічних людей. Ось ідуть двоє школярів. Дівчата підходять до них. Зупинились і щось говорять. — А де твоя мама? — Мама дома, а татко пішов рвати зуби до лікаря. — Скільки тобі років? — П’ять. Дівчата запитують, де жи­ ве Валерій і ведуть його до­ дому. Не проходять вони і кількох метрів, як назустріч іде схвильована жінка — мати хлопчика. Вона розпо­ відає, що хлопчик вийшов з дому і через кілька хвилин зник кудись. Мати сердечно дякує дівчатам. Після чергування в міліції задоволені дівчата поверта­ ються до гуртожитку. Задо­ волені ними і працівники ди­ тячої кімнати № 5, де систе­ матично працюють студентки. Л. ГИРЕНКО, студентка І курсу педа­ гогічного факультету. В один з вихідних днів група першокурсників дошкільного відділу швидко прямувала на вокзал: студенти поспішали до своїх підшефних — дітей Боярського дитбудинку. Лунають пісні, чути веселий сміх, а подекуди — жваві су­ перечки відносно шефства... Кожен щось пропонує, висловлює свою думку. Шефів чекали з нетерпінням. Знайомство розпочалося з робочої кімнати першокласників. Після радісних привітань ко­ жен з нас сів за стіл, де зосереджено працювали малята. Не­ помітно познайомилися. Діти охоче розповідаєш нам про все; про успіхи у навчанні, про свої розваги, про улюблені казки. А у куточку одна із студенток, зібравши навколо себе малят, читала їм цікаве -оповідання... Потім разом з дітьми ми танцювали, співали; по телевізору проглянули мультиплікаційний фільм. Ц ікаво і непомітно про­ йшов час. Нам дуже сподобалася в дитбудинку. Шефство над наймолодшими вихованцями, безперечно, допоможе і намі дітям. Наші підшефні пообіцяли кращ е вчитись і відмінно пово­ дити себе. На прощання ми з малятами сфотографувалися і подарува­ ли їм іграшку — «Кремлівська баш та». Д іти залишилися дуже задоволеними. З цього дня ми твердо виріш или, щ о часто буватимемо своїх підшефних, систематично будемо їм писати, посилатимемо книги. Л. СИДОРСЬКА. Цього вечора чекали з інте­ ресом і нетерпінням. Ідея про­ ведення такого вечора не була новою: два тижні тому студен­ ти історико-філософського фа­ культету державного універси­ тету провели вже свою «Зустріч з весною», де було багато пі­ сень, дотепів і головне — кві­ тів. У неділю, 6 квітня, в ідбувся вечір відпочинку мовно-літера­ турного факультету у нашому інституті. Зараз, після вечора, запитуємо себе: які головні до­ сягнення його і в чому його хиби? Перш за все організатори ве­ чора не зуміли створити «вес­ няної» атмосфери, не добилися того, щоб у глядачів виник вес­ няний, бадьорий настрій, тепле і світле відчуття весни. Лише укріплений на сцені напис з паперових квітів говорив про весну... Можуть сказати, що студен­ ти у заявках просили виконати «не весняні» твори. Але яку частину заявок задовольнили? Щонайменшу: чотири чи п’ять. При бажанні ж можна було ви­ конати десятки творів, любимих молоддю. Часу було обмаль? Тоді чому вечір замість вказа­ них 18 годин почався о 19 год. 15 хв.? Можливо, це був симво­ лічний початок: мовляв, і в дійсності весна цього року спізнюється?.. Тільки — на­ вряд... Конферанс В. Шарапи і А. Конака був настільки неціка­ вим і прісним, що глядачі неви­ мовно раділи, коли «гуморески» закінчувалися. Завісу закрива­ ли, коли цього не слід було ро­ бити. У першому відділі концерту були і цікаві, безумовно, змі­ стовні номери: Лінник виконав пісні радянських авторів і за­ рубіжних композиторів, Толсти­ хін майстерно прочитав байки С. Михалкова і виконав дотеп­ ну жанрову сценку «В їдальні». Але повторюємо — ми чека­ ли значно кращої програми. У другому відділі виступали гості — учасники художньої самодіяльності — робітники за­ воду «Ленінська кузня». Їхній репертуар і конферанс були більш різноманітними і свіжи­ ми, тому сприймали їх теплі­ ше. Майстерно було виконано інструментальним квартетом «Вальс» Тихонова, «Підмосков­ ну кадриль» Карамищева. Дуже добре, що зміцнюється дружба між нашими студента­ ми і робітниками заводів, під­ приємств. Але треба, щоб наша самодіяльність не відставала! Як бачимо, вечір був лише першою ластівкою, яка, на жаль, ще не зробила весни. У 1913 році В. І. Ленін в листі до М. Горького писав: «Чи бачили «Байки» Дем’яна Бєд­ ного? Вишлю, коли не бачили. А коли бачили, черкніть, якої думки». Тоді ж великий вождь проле­ таріату звертався до редакції газети «Правда» з закликом підтримати Д. Бедного, допомог­ ти йому: «Відносно Демьяна Бєдного продовжую бути за... Гріх буде на вашій душі, великий гріх... перед робітничою демократією, якщо ви талановитого співробіт­ ника не притягнете, не допомо­ жете йому». Цей великий інтерес Леніна до творів поета свідчить про те, що вже напередодні Великого Жовтня в особі Дем’яна Б єдно­ го він бачив виразника і захис­ ника інтересів революційного народу. Дем’ян Бєдний (Ю. О. При­ дворов) все своє життя зв'язав з народом, з його авангардом — Комуністичною партією. Народу він присвятив і «ліру свою». В одній із своїх дожовтневих пое­ зій він писав: Родной народ, страдалец трудовой, Мне важен суд лишь твой, Ты мне один судья прямой, нелицемерный, політичних помилок, коли у п’є­ сі «Б огаты ри» та вірші «Слезай с печки», невірно відобразив історичне минуле російського народу, а сучасна радянська (До 75-річчя з дня народження Д. Б єдного), лю дина зображ алась ним як ле­ дар, щ о спить на печі. Прин­ Ты, чьих надежд и дум — ротьбі з білогвардійцями та ципіал ьна партійна критикад о­ я выразитель верный... інтервентами. помогла поету знову стати на Звертаючись у своїх віршах Такі вірші, як «Проводы» ш лях високоідейної радянські та байках до широких мас тру­ (згодом популярна народна піс­ поезії. дящих, Д. Бєдний намагався пи­ ня), «Танька — Ванька», «Под У роки Великої Вітчизняної сати свої твори у простій народ­ Казанью», «Манифест барона війни Д. Б єд н ий знову упер­ ній формі. І це не випадково. фон Врангеля», допомагали бій­ ших р я д а х радянських поетів, Вийшовши з гущі народу, поет цям Червоної А рмії боротися за що закликали до священнлїбо­ добре знав його життя, його ін­ ідеї Комуністичної партії, вчили р отьби за свободу і незалеж­ тереси, звичаї, його багату і ненавидіти ворогів. Невипадко­ ність Р ад ян ської Вітчизни. яскраву мову. во Д. Бєдний був першим Твори Д. Б єдного яскраво письменником, нагородженим за відображ аю ть ш лях народу до Уже перші вірші Д. Б єдного літературну роботу орденом револю ції, великий подвиг у користувались великою попу­ Червоного Прапора. лярністю серед передових робіт­ й ого боротьбі за радянську вла­ У роки мирного будівництва ду, будівництво соціалізму, свя­ ників як твори, що революціоні­ Д. Бєдний створює вірші на щ енну народну війну проти фа­ зували свідомість трудящих теми праці та побуту радян­ шистського («О Демяне Бедном, мужике варварства. Написа­ ських людей, а також засобами ні у традиції передової росій­ вредном», «Лена», «Полна стра­ поезії веде боротьбу з зовніш ­ ської поезії, на основі народної даний наша чаша» та інші). У німи та внутрішніми ворогами творчості, .вони заслужено ко­ своїх численних байках поет у Радянської держави. зрозумілій народу формі роз’яс­ ристуються популярністю в на­ В ці роки він створює такі не­ роді, а Д ем ’ян Бєдннй назавжди нює складні політичні питання, меркнучі твори громадянської увійшов в історію радянської лі­ викриває ан тинародність буржу­ азних партій, говорить про не­ Д. Бєдний на передовому посту Лірики, як вірші про В. І. Л е­ тератури як один із ОСНОВОПО­ обхідність єднання народу в бо­ революційної поезії. Його вірші, ніна, пройняті глибокою людя­ Л О Ж Н И К ІВ соціалістичної поезії. ротьбі проти самодержавства байки, пісні, фейлетони, напи­ ністю та скорботою («Любимо­ К. ВАНІН. («Кларнет и рожок», «Лапоть и. сані в улюбленій поетом народ­ му», «Снежинки»), Творчий шлях Д. Бєдного не сапог», «Шпага и топор», «Три­ ній формі, розповсюджувались серед червоноармійців як полу­ був, однак, прямим. У тридцяті бун»), Редактор В. ВОЙТКО. В роки громадянської війни м’яні заклики до перемоги у бо­ роки поет допустив ряд ідейно- В. ТАТАЄВ, студент II курсу мовнолітературного факультету. Цікаві цифри ...Кожен рік з друкарських верстатів усіх країн світу схо­ дить понад п’ять мільярдів кни­ жок. Радянський Союз випу­ скає книг більше, ніж будь-яка інша країна світу. По виданнях перекладної літератури наш а країна займає перше місце в світі. ...Які автори найбільш попу­ лярні в світі? І по числу пере­ кладених творів, і по кількості мов, на я к і вони перекладені попереду — великий російський письменник Лев Толстой. За Толстим іде великий англій­ ський д рам атург Вільям Шекс­ пі р і великий датський казкар Ганс Х рістіан Андерсен. На­ ступні чотири місця ПОДІЛЯЮТЬ автори: М аксим Горький, Ан­ тон Чехов, Оноре де Бальзак Д ж ек Лондон. («К ур’єр Юнеско»), К ін о я к з н а р я д д я п е д а г о г іч н о ї п р а ц і У нашому інституті майбутні фахівці педа­ гогічної справи, ви­ вчаючи спеціальний курс «Учбове кіно», набувають знання з питань техніки та ме­ тодики використання кіно на уроці та у ви­ ховній позакласній ро­ боті. Після оволодін­ ня кіноапаратурою та ознайомлення з мето­ дикою роботи студенти складають державний екзамен та одержують права кінодемонстратора, які дають їм змогу користуватися міськи­ ми та обласними ф іль­ мотеками. Своє вміння викори­ стати екранні посібни­ ки унаочнення студен­ ти випробовують та закріплюють під час педагогічної практики та в підшефних дитя­ чих закладах. Фільмотека кафедри навчального кіно має в своєму складі досить велику кількість діа­ фільмів—понад 2 5 0 0 — та біля ста учбових кі­ нофільмів. Ця фільмо­ тека використовується студентами під час ро­ боти в школі. Але ми вважаємо, що цього занадто ма­ ло. Бракує практики в самому інституті, де б студенти навчалися майстерно використо­ вувати учбові кіно­ фільми на лекціях. Щ е дуже мало ви­ кладачів різних каф едр нашого інституту вико­ ристовують учбове кіно в своїй роботі. На жаль, в наукових гуртках студентів за­ соби дослідження з ви­ користанням кіно ще також не зайняли н а­ лежного місця. Для більш широкого запровадження учбово­ го кіно в навчальний процес в інституті най­ ближчим часом будуть обладнані декілька кі­ нофікованих аудиторій; лаборанти всіх кафедр зараз готуються до ек ­ заменів на одержання прав кінодемонстрато- Видатний пролетарський поет ра. Крім того, на ка­ ф едрі навчального кіно буде обладнано мето­ дичний кінокабінет,де студенти та викладачі інституту зможуть про­ водити відповідну ро­ боту по підготовці урок ів та лекцій з ви­ користанням учбового кіно. При кафедрі буде об­ ладнана кінолаборато­ рія д л я обробки кіно­ пл івки, що дасть змогу використовувати кіно­ зйомки в науково-до­ слідній роботі та виго­ товляти наочні посіб ­ ники. Т. АБРАМОВА, завідуюча кафедрою учбового кіно. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (54) (9 квітня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 7 (54) (9 квітня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/100 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/9aeaf0a5654a3b23d38e9c12c1bb904f.pdf 463309453ccb31156519c899e227ee78 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a> PDF Text Text 4 6 РОКІВ тому, 8 березня дало можливість залучити май­ Рік видання 4-й Пролетарі всіх країн, єднайтеся! 1 9 1 3 року, в Києві, на Б ібі­ же всіх ж інок до суспільноко­ ковському бульварі (тепер буль­ рисноі праці. Тепер 46 процен­ вар ім. Шевченка) поліція зн а­ тів у сіх робітників, інженерно№ 7 ( 76) йшла багато розкиданих листі­ технічних працівників і служ­ вок Комітету РСДРП про бовців складаю ть жінки. святкування Міжнародного ж і­ Соціалізм розкрив таланти ночого дня. Перелякані поліцаї жінок, їх організаторські здіб­ б е р е з ня з ніг збилися, щоб зібрати ці ності. Серед робітниць і кол­ 1959 року листівки, сховати їх від труд я­ госпниць багато новаторів ви­ СУБОТА ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ щих жінок, заглушити полум’я ­ робництва, раціоналізаторів і Ціна 15 коп. І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО не слово більшовицької партії. винахідників. 2509 жінок Ра­ ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Але поліції не вдалося п ере­ дянський уряд удостоїв високо­ шкодити робітницям, які на за­ клик партії більшовиків у цей день вперше в Росії святкували своє міжнародне свято. Партія більшовиків завж ди приділяла велику увагу роботі го звання Героїв Соціалістич­ ництві комунізму. Це знайшло Третьокурсниця Л, ної Праці. втілення у семирічному плані. серед трудящих жінок. Вон а по­ Скиданова (педфак, до­ Значне місце посідають ж ін­ Набагато зростає кількість вела їх шляхом пролетарської шкільний відділ) — революції, яка принесла ж ін­ ки в науці. Понад 93 тисячі ж і­ дитячих ясел, садків. Тільки на енергійна, працьовита, нок — наукові співробітники; Україні сітка дитячих лікуваль­ кам повне визволення. Вести багато з них мають звання до­ них закладів за семиріччя дисциплінована сту­ роботу серед трудящ их жінок центів, професорів, обрані дійс­ збільшиться на 14 тисяч ліжок. дентка. Вона кори­ партія доручала таким видат­ ними членами-кореспондентами Слідом за робітниками, які стується великою пова­ ним партійним діячам, як Н. одностайно виступають за вико­ академій наук. Крупська, Інесса Арманд, О. гою і авторитетом се­ Захищають честь Радянсько­ нання семирічки за п’ять років, Коллонтай, М. Ульянова, К. ред товаришів. виступили колгоспники з пропо­ Кірсанова, К. Н іколаєва, П. К у­ го Союзу на міжнародній арені зицією виконати семирічку за Під час підготовки деллі, К. Самойлова, В. Слу­ і жінки — діячі культури і чотири роки. На XX з’їзді Ко­ мистецтва. Прославила нашу до виборів член КПРС ц ь к а , С . Смидович, С. Гопнер Батьківщину молода актриса муністичної партії України Га­ Л. Скиданова була од­ і ін . Б а гато сил і енергії докла­ Тетяна Самойлова, героїня кі­ лина Бурлацька, прославлена ли вони, щоб піднести свідо­ ним з кращих агітато­ нофільму «Летять журавлі». голова колгоспу «Радянська мість пригнічених жінок цар­ Україна» (на Черкащині), (від рів. Дочка українських колгоспни­ ської Росії, вказати їм шлях до імені колгоспників свого кол­ ків Галина Олійниченко на між­ Л. ГІРЕНКО, визволення і згуртувати їх на­ народному огляді вокалістів у госпу зобов’язалася виконати член комітету вколо більшовицької партії. Тулузі визнана першокласною семирічку з а чотири роки і під У День 8 березня завжди є світовою співачкою, а дочка по­ оплески учасників з’їзду викли­ комсомолу бажання оглянутися назад, по­ томственого шахтаря з Донба­ кала на змагання всіх чолові­ інституту. рівняти минуле нашої жінки з су Бела Руденко на тому ж ків — голів колгоспів. сучасним. Царські закони звели Безмежна любов до Батьків­ огляді завоювала золоту ме­ жінку до стану рабині в домі щини, патріотична гордість за даль. свого батька, потім чоловіка, по­ її славні діла, стійкість і муж­ Здійснилася мрія великого збавивши її громадянських ність, настирливість у досяг­ Про цю жінку можна сказати те, що часто говорять про на­ Леніна про те, щоб кожна жін­ прав. ненні поставленої мети, вміння ших викладачів: працьовита, спеціаліст своєї справи, бере ка навчилася керувати держа­ Жінка-трудівниця не знала подолати труднощі, почуття ви­ участь у громадській роботі. радощів материнства. По смерт­ вою. Тільки від Радянської Ук­ сокої гуманності стали рисами раїни 46 трудівниць обрані де­ А чим же відріз­ ності дітей Росія посідала пер­ характеру радянської жінки. няється вона від ін­ ше місце в Європі. Через .від­ путатами Верховної Ради краї­ Прогресивний американський сутність медичної допомоги 40 ни, 152 жінки — депутатами письменник Альберт Кан у ших? Верховної Ради УРСР і близько Якщо береться за тисяч жінок щорічно помирали 112 тисяч жінок — депутатами листі до своєї дружини писав: якусь доручену їй спра­ від пологів. «Що за жінки в Радянському З а роки Радянської влади місцевих Рад нашої республіки. Союзі! Вони взірець для всього ву, то робить це з ду­ Святкування 8 березня цього шею, не рахуючись з Комуністична партія оточила людства». року співпало із знаменною по­ часом, вперто долаючи жінок піклуванням і увагою. Радянські жінки віддадуть труднощі і перешкоди. дією в житті радянського наро­ Під її керівництвом Радянська всю свого енергію і всі свої Адже важко працю­ влада повернула жінці щастя ду. Наша країна, як визначив творчі сили для будівництва на­ XXI з’їзд КПРС, вступила в пе­ вати і разом з тим материнства, взявши під свою шого світлого завтра — кому­ складати кандидатські ріод розгорнутого будівництва охорону матір і дитину. Густа нізму. екзамени. Вистачає у сітка дитячих установ покриває комунізму. Є. КАСТЕЛЛІ. неї часу і на те, щоб Накреслюючи великий план необмежені простори нашої кра­ підготувати матеріал їни. Держава готує для них ви­ розвитку продуктивних сил на­ для нашої багатотираж­ сококваліфіковані кадри. Це шої країни, Комуністична пар­ ки — адже вона член створює умови д ля спокійної тія разом з тим дбає про те, редколегії. роботи матерів на виробництві. щоб створити ще кращі умови, які б дозволили всім жінкам У результаті культурної ре­ Робочий день закінчено, але ця невтомна жінка знову сідає волюції наша країна стала краї­ ширше використати свої права, за стіл - треба внести деякі поправки в сценарій діафільму, В грудні 1958 року в нашо­ ною суцільної грамотності. Це знання, свій талант у будів­ над яким вона працює. І так завжди — з дня на день. Саме му інституті гостювали студен­ такою знаємо ми викладача кафедри навчального кіно Зінаїду ти з дружньої Румунської На­ ЗА п е д а г о г іч н і КАД Р И Свято трудівниць 7 Н аш і под руги Друзям на Україну Н аш і п од р у гu Друг і порадник, енергійний ватажок і скромна дівчина — та­ кою ми знаємо Раю Па­ лій, студентку III курсу мовно-літературного фа­ культету. Вона для нас у всьому приклад — в роботі і в навчанні, у ставленні до товаришів, у відношенні до гро­ мадських доручень то­ що. її поважають, до її зауважень, порад уважно прислухаються. Адже Рая для кожного знайде тепле щире сло­ во, завжди надасть не­ обхідну допомогу. Будь же наша стар­ ша подруго, завжди та­ кою! За дорученням товаришів Л. СЕМЕНА, А. ПРАСОВСЬКА, студентки II курсу. родної Республіки І. Робчук та І. Рябошапка. Вихованці укра­ їнського відділу Бухарестського університету, вони (як майбутні вчителі рідної мови й літерату­ ри в українських школах Руму­ нії) докладно ознайомилися з методикою викладання україн­ ської мови й літератури і під­ готовкою педагогічних кадрів. Цими днями на ім’я декана мовно-літературного факультету доц. А. К. Данилюка від наших румунських друзів надійшов лист, в якому вони висловлю­ ють щиру подяку за гостинний прийом і надану їм широку мож­ ливість вивчити форми і методи навчання на факультеті. І. Робчук та І. Рябошапка добрим словом згадують усіх викладачів і студентів, які сво­ єю увагою й порадами допомог­ ли їм оглянути музеї, пам’ятни­ ки, бібліотеки та інші визначні місця Києва. Іванівну Аболіхіну. В. БАНДУРА, Оля Гордієнко — одна з найкращих сту­ денток нашої групи. Вона відмінно вчиться, бере активну участь у громадському житті інституту. Обов'язки члена профбюро фа­ культету, а також всі комсомольські доручен­ ня Оля виконує дуже старанно. О. Гордієнко — скромна дівчина, чуй­ ний і уважний това­ риш, Бере вона активну участь і в художній са­ модіяльності Інституту. О. БЄЛАШОВА, Т. ІЗВЄКОВА, студентки III курсу фізико - математич­ ного факультету. �Знову на рідній землі Т р и години пролетіли не­ помітно. І хоч величез­ ний актовий зал був перепов­ нений, ніякого шуму не було. Панувала справді робоча ти­ ша: в залі лунав голос висо­ кої стрункої людини, волосся якої хоч і прикрила срібляста паморозь старості, але не зі­ гнула його плечей, не зать­ марила життєрадісного бли­ ску очей. Перед колективом викла­ дачів і студентів Інституту виступає прогресивний укра­ їнський письменник і гро­ мадський діяч Микола Мико­ лайович Тарновський, який провів довгі 48 років на чу­ жині. 15-річним хлопцем, у 1910 році, залишив рідну Терно­ пільщину Микола Тарнов­ ський. Син селянина-бідняка, що змушений був поневіря­ тися по поміщицьких еконо­ міях, він вирішив пошукати щастя за океаном, привезти на поправлення батьківського господарства грошей з Аме­ рики. Багато нас було, тих вигнанців нещасних, Що дім лишали свій і в світ ішли заочі... — писав пізніше поет. Схвильовано розповідає Микола Миколайович про важкі місяці й роки поневі­ рянь емігрантів, зокрема ви­ хідців з обездоленої Галичи­ ни. Але трудящі не тільки збагачували своєю працею банкірів і підприємців — во­ ни знаходили шляхи бороть­ би проти капіталістичної ек­ сплуатації. Перед слухачами постають яскраві картини згуртування робітників, їх спільної, організованої бо­ ротьби з визискувачами. М. М. Тарновський знахо­ дить своє місце в Союзі ук­ раїнських робітників, Лізі американських українців, усього себе віддає громад­ ській, культурно-освітній і журналістській діяльності серед трудящих - українців. Як член Комуністичної пар­ тії США, вій бажаний і лю­ бимий оратор робітничих аудиторій, здібний і енергій­ ний керівник численних за­ ходів по організації трудя­ щих мас. Його діяльність, його поезії — завжди при­ клад для інших; вони прино­ сять йому велику популяр­ ність серед української про­ гресивної еміграції в США і Канаді. І хоч батьківська земля бу­ ла за морями й океанами, але вона наснажувала емігрантів, допомагала їм берегти рідну мову, пісню, танець. З глибо­ ким пієтетом підкреслює Ми­ кола Миколайович значення творчості Шевченка і Франка в збереженні національної свідомості українців-емігран­ тів, висловлює подяку укра­ їнському радянському наро­ дові за братню допомогу в ор­ ганізації за океаном музеїв великих діячів української культури, у відкритті пам'­ ятників Т. Г. Шевченкові і І. Я. Франкові. Співець трудящого люду, М. Тарковський не мислить для себе іншого щастя, як служити своїм талантом на­ родній справі. Він прагне, щоб кожна строфа його пое­ зій була актуальною, щоб кожний вірш був зброєю у бо­ ротьбі за краще май­ бутнє трудівників. Про це він виразно і щиро говорить у п оезії «Кому пісні мої?»: «Є співаки, що співом прославляють Панів, і пань, і панську їх красу»... Кому ж це я своїх пісень співаю? Кому хвалу несу? Робітникам по фабриках, заводах, — В глибоких шахтах, селах і містах... Летіть, пісні мої в серця народу, Звучіть в його устах!...» Задовольняючи б а ­ жання студентів і ви­ кладачів, поет після змістовної розповіді про життя й боротьбу прогресивної еміграції за океаном читає свої твори. Справжньою гордістю за Радянську Україну пройняті вірші, написані в ці дні по­ дорожей по рідній землі. То­ му так гаряче аплодують слухачі Миколі Миколайови­ чу. Радісно відчувати, що й там, далеко на чужині, тво­ рилася й твориться передова українська культура, що й там, у відриві від Вітчизни виріс талановитий поет. Про все це, вітаючи М. М. Тар­ новського, говорили студент­ ка V курсу мовно-літератур­ ного факультету Н. Велика, професор П. К. Волинський, директор інституту М. М. Підтиченко. Теплота і щирість, глибока пошана до одного з найак­ тивніших громадських діячів української прогресивної емі­ грації за океаном перетвори­ ли цю зустріч у справжню маніфестацію радянських лю­ дей, ще раз виявили їх праг­ нення жити в мирі й дружбі з усіма народами на нашій, хоч і старенькій, але так гар­ но обжитій планеті. П. ХРОПКО. Енергетика вчора, сьогодні і завтра 1. Наші далекі предки, які вперше почали застосовувати мускульну енергію не тільки для захисту і нападу, але й для виконання корисної роботи, зро­ били великий стрибок уперед у своєму розвиткові і створили ос­ нови для повільного і неухильно­ го розвитку людини. Спушуючи землю, нападаючи на хижого звіра, первісна люди­ на могла розраховувати тільки на свій інстинкт, перші про­ блиски кмітливості і на півкіло­ ват-години енергії (за сучасною одиницею міри), які спроможні були виробити його м’язи про­ тягом дня напруженої праці. Проте людині доводилося бо­ ротися не тільки з тваринами, які мали перевагу над нею по силі і спритності, але й з не­ відомими силами природи. Діючі вулкани, катаклізми земної по­ верхні з масовими переміщен­ нями води і суші, навала льодо­ виків переганяли людину з міс­ ця на місце, вселяючи забобон­ ний жах. Лісові пожежі гнали її в голодний степ, загрожую­ чи загибеллю і новими випробо­ вуваннями. Однак палаючий су­ Доцент М. КІРАКОВСЬКИИ. чок, який наш предок відважно витягнув з пожарища, інакше визначив весь дальший хід роз­ витку людини. Вона навчилася вогнем відганяти звірів від житла, зігрівати себе, готува­ ти смачну їжу... Це загублене в глибині віків приручення вогню було великою перемогою люди­ ни. Пізніше людина стала ширше користуватися хімічною енер­ гією палива, і сьогодні ми не уявляємо своє існування без електричної енергії. Більше то­ го, для нас стало звичним, що всі трудомісткі роботи виконує за людину енергія, яка одер­ жується з різного палива (твер­ дого, рідкого, газоподібного, атомного). Людині стали доступ­ ними також тепло сонячної енергії, енергія вітру, морських приливів тощо. Дослідження космосу, розгад­ ка його таємниць, які, крім усього іншого, пов’язані з складними енергетичними пере­ твореннями, стали доступними внаслідок освоєння людиною нових джерел енергії, механіз­ мів, двигунів і найрізноманітні­ ших приладів. Енергія ввійшла в наш побут. Вона приводить у дію пилососи, перетворює енергію в холодиль­ никах, іонізує повітря, створю­ ючи здоровий клімат, освітлює темряву тощо. Все це стало можливим завдяки тому, що лю­ дина знайшла і використала енергію, яка оживляє і приво­ дить у дію весь різноманітний світ техніки. Таким чином, сучасна людина розраховує не на силу своїх мускулів, а на потужну техні­ ку, якою вона озброєна. З підрахунків, які були про­ ведені в одній з комісій ООН, відомо, що в 1952 році сумарне споживання енергії всіх видів, виражене в електричному екві­ валенті, досягло приблизно 29.1012 квт годин. Оскільки на­ селення земної кулі в 1952 році налічувало 2,5 млрд осіб, то в середньому на одну особу в рік припадало 11600 квт годин. Проте розподіл цієї енергії був і поки що залишається вкрай Недоліки в самостійній роботі студентів Така важлива ланка педаго­ у цьому питанні, — говорив гічного процесу, як самостійна В. І. Ленін студентам Сверд­ робота студентів, не посідає ще, ловського університету В СВОЇЙ на нашу думку, належного міс­ лекції про державу, — тільки ця в роботі кафедр, а також уч­ тоді ви можете вважати себе бової частини інституту. д осить твердими в своїх пе­ Випускники шкіл вступають реконаннях і досить успішно до інституту недостатньо підго­ відстоювати їх перед ким зав­ товленими до серйозної са­ годно і коли завгодно». мостійної розумової роботи. В У постановці самостійної ро­ середній школі, навіть у стар­ боти студентів є у нас ряд не­ ших класах, педагогічний про­ доліків, а саме: цес організовано так, що дуже студенти першого, а в певній мало часу залишається для са­ мірі і другого курсів, не ВМІЮТЬ мостійної роботи, бо засвоєння організовувати своє навчання заданого на п е в н и й д е н ь так, щоб на самостійну акаде­ матеріалу з с т а б і л ь н о г о мічну роботу виділялась до­ підручника (від і до), а також статня кількість часу, не воло­ виконання деяких практичних діють вони також і методикою завдань (приклади, задачі) не самостійної роботи; можуть привчити учня до навички в організації та ме­ справді самостійного опрацю­ тодиці самостійної роботи сту­ вання матеріалу. дент одержує самотужки протя­ Завдання ж інституту не ли­ гом певного часу навчання в ше в тому, щоб дати студенту інституті, а з боку деканату і певну суму знань згідно з уч­ кафедр ця справа віддана пере­ бовим планом і програмами. Го­ важно на самоплив; ловне — виховати всебічно значна частина студентів на­ освічених радянських педагогів, магається підмінити вивчення які протягом всієї своєї учи­ рекомендованої літератури ро­ тельської роботи завжди були б ботою тільки над своїм конспек­ на рівні тих вимог, що стояти­ том; самостійна робота часто муть перед учителем школи. проводиться формально, меха­ Учитель повинен весь час удо­ нічно, без активного творчого сконалювати свої знання, а це він зможе здійснити, самостійно підходу: деякі студенти засвою­ працюючи над відповідними лі­ ють напам'ять твердження, не продумавши їх як слід; кон­ тературними джерелами. Отже, інститут повинен при­ троль над самостійною роботою щепити своїм вихованцям студентів та її стимулювання в м і н н я опрацьовувати те чи недостатні. І. ШИМАНСЬКИЙ, інше питання самостійно. зав. каф едри методики «Тільки тоді, якщо ви навчи­ математики. тесь самостійно розбиратись Чекаємо вашого слова Частина наших студентів працюють піонервожатими. Сум­ лінно ставляться до своїх обов'язків студентки мовно-літера­ турного факультету. Але піонервожаті погано відвідую ть семінари, організовані Будинком піонерів Сталінського району. Чому? Якщо вони їх не задовольняють, то чому б не висловити своїх зауважень, не дати порад, побажань?.. Адже семінари ці дуже ко­ рисні. Тут читаються лекції з історії піонерської організації ім. В. І. Леніна, розучуються нові пісні, ігри, танці. Товариші піонервожаті! Давайте організуєм о школу піонер­ ського активу, де будемо д і литися досвідом своєї роботи, від­ відувати збори загонів; оголосимо конкурс на кращий збір за­ гону тощо. Чекаємо вашого слова. В. с т о р о ж у к , студентка III курсу м овно-літературного факультету. нерівномірним. Так, наприклад, у США в 1952 році різне їх споживання на одну особу скла­ дало в середньому до 64000 квт годин, а в А зії, Африці і Південній Америці — всього 6000—6400 квт годин, тобто приблизно в 10 разів менше. Первісна ж людина мала у сво­ єму розпорядженні за той же період тільки 175 квт годин мускульної енергії. Дуже цікаві міркування з пи­ тання вироблення і розподілу тільки електричної енергії (без врахування вироблення тепло­ вої і механічної енергії в різ­ ного роду двигунах) висловлені заступником міністра природни­ чих багатств і наукових дослід­ жень республіки Індії паном Малавія при відкритті Наукової конференції по використанню енергії Сонця і вітру в Нью-Де­ лі 19 жовтня 1954 року. «З часу відкриття електрич­ них явищ швидко змінилося від­ ношення людей до свого ото­ чення і значно підвищився їх життєвий рівень. Проте це від­ криття мало і свої неприємні наслідки. Воно розширило бе­ зодню, яка розділяла народи світу. Народи, які винайшли за­ соби для вироблення електро­ енергії за допомогою вугілля, нафти і води дуже швидко під­ вищили рівень свого життя, за лишивши далеко позаду народи А зії і А фрики. Цей розрив у ж иттєвому рівні різних націй був безпосередньо викликаний тим фактом, щ о деякі нації бу­ ли позбавлені можливості, кори­ стуватись своїми природними багатствами, не маючи для цьо­ го ні необхідних знань, ні кош­ тів». Дійсно, в 1956 році в США було вироблено тільки електрич­ ної ен ергії 683.109 квт годин, що дає при населенні в 169 млн. чоловік, близько 4000 квт го­ дин на особу в рік; в Індії в цей час було вироблено приблизно 8,4.109 квт годин, що дає, при населенні в 382 млн. чоловік тільки 22 квт. години на особу в рік. Контраст досить перекон­ ливий! З а вісімнадцять з половиною віків, що минули з початку на­ шої ери, людство використало паливо, яке рівноцінне приблиз­ но 300 млрд. тонн вугілля. За сторіччя ж, з 1850 по 1950 рік. витрачено тепла, що дорівнює приблизно 165 млрд. тонн ву­ гіл л я, тобто більше П О Л О В И н и того, що було використано за попередні 1850 років. Постає питання: наскільки ж вистачить палива людству при існуючих темпах споживання? �М А Л И Й ФЕЙЛЕТОН Він є, але його немає... Отака мені турбота... На­ А тут одне, коротеньке, з посіли один з другим: напи­ двох літер слово: ні. На всі ши та й напиши, висвітли запитання анкети — ні. Лек­ та й висвітли. А як його ви­ ції — ні, культосвітні захо­ світлити?.. ди — н і, концерти за ініціа­ А висвітлити все ж таки тивою керівництва клубу — треба, бо справа темна. І от ні, веселе і культурне до­ почав я нишпорити, дослі­ звілля студентів у клубі — джувати. Перш за все треба ні. було встановити: те, про що Отже, клуб у нас є. В доб­ буду писати, воно — так рому приміщенні. Є і прав­ чи ні?.. ління клубу, а в нього — го­ Але я вже бачу, як читач лова, В. Денисенко. Запита­ знизує плечима: що за нісе­ ти у них, чому — ні? Та зо­ нітниця? Про що це він? А ни ж так заглиблені в свої це про наш клуб, шановний справи, що відповіді не че­ друже. От і встановлено, що кайте, бо керівництво скаже наш клуб — ні, тобто не пра­ те саме, що ви чи я змогли цює. б сказати, наприклад, про ро­ А воно ж дуже важко пи­ боту артілі райш иломилочор­ сати про те, що — ні. Якщо нилопобутзбут. так,— тут і простір перу: От і виходить, що клуб у висвітлив успіх, прославив нас є, але користі від ньо­ хорошу справу, розповів про го, — пробачте, — від його цінне починання, заглибився правління — чортма. в ентузіазм тих, що — так, ІВАСЬ ЧОБ ІТЬКО. тобто працюють... Основоположник вчення про віруси П'ятьма пострілами чотирьох вовків Надвечір 16 січня подув вітер з північного заходу і незабаром пішов сніг. На­ ступили молочносірі сутінки. На ніч передбачалась силь­ на хуртовина, а разом з нею можна було чекати при­ ходу непроханих «гостей». Уже не раз стара вовчиця підводила свій немалий загін до ферм кол­ госпу ім. Ілліча ім. Поліське, але кожного разу, інтуїтивно відчуваючи небезпеку, швидко йшла геть, не залишаючи за со­ бою навіть слідів. Так трапило­ ся і в ніч на 16 січня. Не маючи змоги роздобути свіже овече м’ясо, стара вовчи­ ця повела свій виводок на міс­ це, де виставлялася приманка. Обережно оглядаючись і при­ слухаючись, звірі декілька ра­ зів обійшли тушу загиблого ко­ ня. Нічого підозрілого не було. Вовчиця перша підійшла до при­ манки, ще раз оглянулась і жа­ дібно стала їсти м’ясо. Не від­ ставала від неї і вся зграя. Ще задовго до світанку кінь був з’їдений і за сигналом вожака зграя обережно слід у слід рушила на відпо­ чинок, не помічаючи того, що за нею скрізь тягнуться сліди, які можуть принести їй смерть... Не встигла ще вовча зграя влаштуватися на відпочинок, як бригада мисливців, керована до­ свідче ним знатоком у цій справі К. Корду­ ном, направилася в по­ гоню за хижаками. Швидко бігли по снігу коні... Нарешті, сліди привели їх у велике мохове болото. Наближалася вже п’ята година, коли, на­ решті, жваві помахи шапкою В. Царенка по­ відомили, що вовки да­ лі не пішли. Минуло 100 років з дня на­ ському і всесвітньовідомому родження (1859 р.) М. Ф. Гама­ мікробіологу Гамалії. лії — видатного радянського Микола Федорович Гамалія вченого-мікробіолога. народився в м. Одесі. Тут же Як відомо, заразні захворю­ він здобув і освіту. Серед його вання викликаються мікробами вчителів були знамениті вчені (дуже дрібними організмами, які Мечніков, Сєченов, Ковалев­ можна бачити тільки в мікро­ ський. Разом з Мечніковим Га­ скоп). Але, крім того, є заразні малія заснував перший у нас хвороби, що їx викликають ві­ мікробіологічний дослідний за­ клад — Одеську бактеріологіч­ руси - організми ще дрібніші, ну станцію. На Україні Гамалія ніж мікроби. Їх не вдається працював багато років. виявити за допомогою звичай­ Діяльність вченого є блиску­ них мікроскопів. Через те дов­ чою сторінкою в історії медици­ гий час про них нічого не було ни. Він по праву вважається медичної відомо , і причини вірусних за­ основоположником бактеріології в нашій країні. хворювань лишалися загадкою. Тому й боротися з ними, зро­ Ним зроблено багато важливих відкриттів. зуміло, було дуже важко. Помер М. Ф. Гамалія в Відкриття вірусів — одна з найважливіших водій у розвит к у 1949 р. Його ім’я — одне з най­ Вміння користувати­ природознавства. Честь цього більш прославлених у світовій ся професійно - мовним відкриття належить вченим н а ­ науці, ним по праву пишається голосом, а при наяв­ ності даних і власним шої країни — ботаніку Іванов­ наш народ. вокальним голосом для майбутнього вчителя має величезне значен­ Як довго ми зможемо черпати ються за даними Міністерства ня. паливо з щедрої скарбниці при­ геології і охорони надр близько Хрипота, що часто 9000 млрд. тонн. Інакше стоїть роди? З опублікованих даних можна справа в Англії, де власні запа­ з’являється, першіння вважати, що швидкий ріст ви­ си вугілля складають 175 млрд. в горлі, неодмінна по­ добутку нафти почався приблиз­ тонн. Розрахунки витрат палива треба відкашлюватись і нов 1860 році і за період до відносять до 2050 року. Якщо 1957 року на земній кулі було припустити, що населення Землі інші подібні відчуття Добуто близько 13 млрд. тонн. до того часу буде близько набирають хронічного Я кщ о врахувати, що запаси 8 млрд. чоловік і середнє спо­ характеру і в багатьох нафти на Землі становлять при­ живання енергії (в електрично­ випадках закінчуються близно 50 млрд. тонн, то, при му еквіваленті) підвищиться до катастрофою для робо­ існуючих темпах спалення наф­ 100000 квт-годин (в основному ти, її запаси будуть вичерпані за рахунок різкого підвищення ти вчителя за профе­ напротязі найближчих 20 p о­ споживання енергії відсталими сією. ків. Значно раніше нехватка країнами), таким чином, загаль­ Як відомо, радян­ буде відчуватися в де­ ний видобуток ти аф н енергії буде ська медицина основну хвисокорозвинених капіта­ приблизно в 30 разів більший, свою діяльність наці­ яки лістичних країнах. Ці утруднен­ ніж той, що був вироблений в нявже почалися в США, чим і 1952 році. У зв’язку з цим, за­ лює на попередження пояснюється підвищений інте­ пасів мінерального палива ви­ захворювань, на профі­ рес американських монополі­ стачить не надовго, тому дове­ лактику. стівдо країн Близького Сходу, деться, в основному, розрахову­ Встановлено, що се­ абовірніше, до їх нафти. вати на атомну і термоядерну ред учителів найбільш В сіцірозрахунки і міркуван­ енергію. масовими захворюван­ няможна вважати близькими до Перехід на ці види енергії істи ні тому може статися, що стане необхідним уже в най­ нями є патологічні про­ запасинафти, які накопичува­ ближчому майбутньому, тому цеси, які з тієї чи ін­ лисявнадрах землі на протязі мільйонів років, рахуючи з що навіть при повному викори­ шої причини виника­ 1850року, будуть використані станні усіх можливостей одер­ ють у голосовому апа­ "культурним" людством при­ жання енергії за рахунок води, раті. близноза 150 років. вітру, приливів і відливів, тепла Осипла, з дефектами земних надр і інших джерел мова не може відпові­ Щ одомінерального палива, його запаси більші. Так, ву­ стан істотно не зміниться. дати сучасним вимогам, гільніРесурси СРСР обчислю­ Швидко і безшумно почали ці місця перебування вовків в затягувати ліс червоними пра­ облозі виникли сумніви, чи не зуміли сірі хижаки вийти за порцями. межі прапорців. Але сумніви Після коротенького відпочин­ швидко розвіялися. Старший за­ ку лісник колгоспу ім. Ілліча гонщик В. Царенко повідомив, В. Царенко і їздовий В. Дуд­ що вся «трійка» піднята ним з ченко повільно пішли по слідах місця. Проходить десять, два­ у загін... Проходить хвилина, дцять хвилин, година — вовки друга, десята... Вовки підняли­ не з’являються на лінії стріль­ ся з місця, але ще ні на одного ців. з мисливців не вийшли. У чому справа? Після аналі­ Обережно повела свою зграю стара вовчиця, уважно при­ зу мисливці приходять до вис­ слухаючись і оглядаючи місце­ новку, що треба заглибитися в вість. Раптом між кущами вона середину місця облоги, бо вов­ помітила червоні вогні, які, не­ ки за ніч добре роздивилися на мов язики полум’я, охопили ку­ прапорці і тепер не підходять щі. Повернувши вбік, вовчиця близько до них. Рішення пра­ вильне... Не проходить і деся­ начала ходу. Але звідти по­ ти хвилин, як В. Кордун стрі­ чали доноситися голоси за­ ляє по вовку, який раптом з ’я­ гонщиків. Вовчиця різко по­ вився перед ним. Смертельно вернула в протилежний бік і поранений хижак намагається раптом з-за ялинки блиснув во­ прорватися, але марно. Швидко йде час, але щ е гонь, пролунав постріл, і силь­ швидше намагаються вовки обі­ ний удар кинув вовчицю на йти небезпеку—максимально на­ сніг. сторожено зір, приведено на Ранок 18 січня приніс чима­ повну потужність нюховий апа­ лий снігопад, тому при перевір­ рат, напружено слух і все ж влучні постріли К. Кордуна, які пролунали один за одним, примушують щ е ДВОХ ВОВКІВ упасти на землю... Майже півтори доби тривало це незвичайне полювання, яке принесло не тільки радість і за­ доволення учасникам його, але й велику користь. Міцними потисками рук по­ здоровляли поліських мисливців з успіхом їх київські колеги — доктор біологічних наук М. А. Лойцянський, ст. науковий спів­ робітник Інституту біології АН УРСР В. І. Таращук і інші, які в цей день закінчили полюван­ ня (зимового періоду 1958 р.) на території Поліського району. Г. КОРДУН, мисливець-любитель. Н а ф о т о : брати Володимир і Костянтин Кордун біля поби­ тих вовків. О хорона голосового а п а р а т а (Далі буде). які пред' являються вчителеві. Чіткість мо­ ви, артикуляція і дик­ ція — ось чим необ­ хідно володіти педаго­ гові. Нагадаємо, що люд­ ська мова здійснюється видозмінами, яких за­ знають звукові хвилі на шляху від гортані до виходу з рота під за­ гальним керівництвом головного мозку. Необхідною умовою для нормальної звуко­ вимови є охорона цьо­ го досить складного шляху від усяких пору­ шень. Охорона голосового апарата повинна почи­ натися з раннього ди­ тинства, з шкільного віку шляхом прищеп­ лення навичок, завдяки яким гортань, порожни­ на рота, ніс завжди б перебували у відповід­ ному для нормальної мови стані. Чи допустимо вихо­ вувати дітей-школярів у примирливо - терпля­ чому ставленні до го­ лосу з дефектами, що д р а т у є нормальний слух? Адже з вадами го­ лосу, за дуже рідки­ ми винятками, ніхто не народжується, а на­ буте патологічне зву­ чання є наслідкам за­ хворювань окремих час­ тин голосового апара­ та, які своєчасно не лікувалися; все це та­ кож виникає від непра­ вильного користування голосовим апаратом. У цьому і полягає основ­ на причина іноді дуже ранньої інвалідності великої кількості вчи­ телів. Наведемо один з ви­ падків. У фоніатричний відділ Київського ін­ ституту гігієни праці з'явилася сільська вчи­ телька Н., 26 років, з повним безголоссям. П’ять місяців вона лі­ кувалася: в сільській амбулаторії, в район­ ній, а потім в обласній лікарні. Вважали, що у хворої туберкульоз або рак гортані. Н. прибу­ ла в Київ, де продов­ жувала лікування, але безрезультатно. Тоді вона звернулася до нас і через два тижні їй було повернено мову. Курс фоніатричної те­ рапії, який вона при­ йняла, дозволив їй по­ вернутися до школи, до дітей, на що вона май­ же вже втратила надію. Важких захворювань можна уникнути, якщо вжити профілактичних заходів, а в разі їх ви­ никнення — повністю вилікувати своєчасним фоніатричним медич­ ним втручанням. Отже, питання про необхідність розширен­ ня фоніатричних знань серед студентів всіх факультетів інституту, підняте другокурсни­ Ц я МИ Ж. ІЛ Ь Н И Ц Ь К О ю та І. Марус в нашій газеті, є актуальним і невідкладним. Доц. І. ДЕРАЖНЕ, фоніатр кафедри музики інституту. Від редакції. Цією статею починається се­ іатр".рія виступів «Поради он ф �Н а складн ому Від днів вивчення перших лі­ тер абетки до днів, коли готу­ єшся складати державні екза­ мени і одержати диплом про вищу освіту, треба пройти дов­ гий шлях. Але не кожний юнак чи дівчина в однаковій мірі го­ тують себе до початку самостій­ ного життя, до громадськоко­ рисної праці. Група студенток V курсу фі­ зико-математичного факультету не гаяли даремно часу і на про­ тязі всіх років навчання старан­ но готувалися до того, щоб ста­ ти педагогами. Це Світлана Кундюба, Діна Кулицька, Світ­ лана Письменна, Ольга Кобцева, Валентина Журковська, Олек­ сандра Пустовгар, Галина За­ єць. Вони дисципліновані, скром­ ні, тактовні. І хоч вчаться дів­ чата в різних академгрупах, але це не окремі студентки, а міцно спаяний колектив: тут один за всіх і всі за одного. Розумно використовуючи свій час, вони все встигають. Так, Світлана Кундюба — відмінни­ ця навчання. Тільки на «відмін­ но» і «.добре» вчаться Кулиць­ ка, Письменна, Кобцева, Жур­ ковська, Заєць. Успішне на­ вчання дівчата сполучають із заняттям в хорі, систематично займаються спортом. Регулярні заняття спортом допомогли їм не тільки стати здоровими, витривалими — міц­ ними і стрункими стали їх тіла, красивими і легкими їх рухи— спорт сприяв також значно більшій працездатності їх моз­ ку, вихованню дисципліни, на­ полегливості, почуття дружби, взаємодопомоги, колективізму. шля х у щали спортивну честь інституту на міських змаганнях з гім­ настики. Зараз вони не тільки самі красиво і граціозно вико­ нують складні гімнастичні вправи, але й можуть навчати інших, бути громадськими ін­ структорами. Через 3 місяці державні ек­ замени, на яких дівчата будуть захищати право на диплом пе­ дагога, а невдовзі їх чекають спортивні змагання, де вони вперше виступатимуть по про­ грамі І розряду і майстрів спорту. Побажаємо їм успіхів на ек­ заменах, на спортивній арені, а також у їх трудовому самостій­ ному житті. Добре, щоб у нашому інсти­ туті у них було побільше послі­ довників. В. РОЗНЮ К. Н а ф о т о : тренер В. К. Р ознюк аналізує з своїми ви­ хованками щойно проведене тренування. Наслідки лижного кросу У лютому цього року на фа­ культетах інституту провадився профспілково-лижний крос. Ф отоетю д М . Ш у р яка. Які ж його наслідки? ЦЕ НАШ СЕКРЕТ. По-перше, треба сказати, що студенти старших курсів (за винятком двох товаришів) фі­ зико-математичного факультету СПОРТИВНИХ ЗМ А Г А Н Ь Н А Б ЕРЕЗЕН Ь 1959 РОКУ На протязі всіх років навчан­ участі в кросі не брали. Кращі результати показав пе­ НА Ф А К У Л ЬТ ЕТА Х ТА В ІН С ТИ ТУ ТІ ня ці студентки незмінно захи­ дагогічний факультет. Із 123 8 — 10 — з художньої гімнастики на факультетах, студентів І—II курсів, допуще­ 10 — 11 — загальноінститутські з плавання, них до кросу, брали участь у 14 — 15 — загальноінститутські з акробатики, ньому 80, вклалися в норму 2 1 — 22 — загальноінститутські з художньої гім­ ГПО 65, тобто 81 процент. настики, ЯК БУЛО ВРЯТОВАНО стріти невеликі гаї високих На фізико-математичному фа­ 2 8 — 30 — з спортивної гімнастики на факультетах, тропічних дерев з гладкою ЗАПИСКИ ГАЛІЛЕЯ культеті з числа допущених корою та блискучим шкіря­ НА П Е Р Ш ІС Т Ь В У З ІВ М ІС Т А Вчений Келлі купив у од­ стим листям, схожим на фі­ (160 осіб) взяли участь у кросі ного флорентійського ков­ кусове. Плоди їх — малень­ 118, вклалися в норму ГПО — 8 — з шахів, волейбола, баскетбола та фехтування басника сосиски. Випадково кі ягоди — неїстивні. Дерево 70, тобто 59 процентів. 2 1 —23 — з акробатики, він глянув на папір, в який ціниться за свій молочний На мовно-літературному фа­ 2 1 —25 — з кульової стрільби, вони були загорнуті, і ледве сік, що витікає при надрізі не зомлів: він пізнав почерк кори. Тому й саме дерево культеті (було допущено 116 2 1 —29 — з настільного теніса , Галілея. зветься молочним. осіб) взяли участь у кросі—55, 2 8 —30 — з плавання. Сховавши цей клаптик па­ Протягом години з одного вклалися в норматив ГПО — 14 березня в інституті відбудеться спортивний вечір, перу. вчений вирушив на роз­ надрізу можна добути близь­ 25, тобто 44 проценти. присвячений підсумкам роботи за 1 9 5 8 рік. шуки. Виявилося, що весь ко літра соку, який населення архів Галілея від його біогра­ Такі показники самі яскраво фа Вавіані потрапив до рук споживає замість молока. свідчать за себе. однієї неписьменної людини, «СВЯТІ» ОТЦІ яка вже почала продавати ці Над цими, далеко не відрад­ І МЕДИЦИНА папери. Келлі купив їх. До­ ними наслідками слід серйозно Великою популярністю серед н аш и х студентів кори­ рогоцінні записки Галілея задуматися як громадським ор­ стую ться шахи. Захоплю ю ться цією грою і студентки. було врятовано. Якось до лікаря Дженнера, ганізаціям факультетів, так і Вони вивчають теорію ш ахової гри, р о зв ’язують шахові який безкоштовно робив щеп­ ЦЕМЕНТ З ДНА МОРЯ композиції, беруть участь у зм аган н я х . спортклубу ДСТ «Буревісник», лення проти віспи, прийшла Значних успіхів у ж е д о с я г л и сту д ен тк и фізико-матем а­ велика група селян з відда­ кафедрі фізвиховання, комітету Недалеко від м. Аркенас леної парафії, хоч звідти ра­ тичного ф акультету В. М атуш и н ська та З . Абрамович. З а­ комсомолу, профкому інституту (Данія) збудовано цементний ніше хищаючи спортивну честь ін сти туту н а міських змаган­ ніхто до нього не з’яв­ завод, сировина для якого і зробити належні висновки. нях, вони показали н а й к р ащ і р е зу л ь т а т и серед студенток лявся. Виявилося, що зроби­ видобувається з дна моря. ти щеплення їх умовили попе­ вузів міста. У весняному профспілковоПорода засмоктується з дна чителі парафії. Є. К О С Т Е Ц Ь К И Й , го л ова шахової секції. комсомольському кросі ми по­ трубою землесоса, а потім — Невже вони ознайоми­ Н а ф о т о : ш ахістки В . М атуш и н ська, Л. Плахотню к, переробляється в цехах за­ винні докласти всіх зусиль, щоб лися з моїми працями? — З . Абрамович та В. Г он тковська за р о з в ’язанням конкурс­ воду на цемент. реабілітувати себе. здивувався лікар. них задач, вміщ ених у н аш ій багатотираж ній газеті. — Ні, — відповіли йо­ МОЛОЧНЕ ДЕРЕВО Ю. БИКОВЦЕВ. му, — просто церковники У Коста-Ріці (Еквадор), на підрахували, що вони витра­ північному узбережжі Вене­ чають надто багато грошей суели та в інших країнах Ла­ на труни для бідняків, які О голош ення тинської Америки можна зу­ вмирають від віспи. 10 березня о 18 год. від­ будеться семінар вожатих при Сталінському будинку піонерів (Бульвар Шевчен­ ка, 46). На порядку денному: 1. Завдання піонерської організації в світлі рішень XXI з ’їзду К ПРС. 2. Практичні заняття (під­ го товка до огляду художньої самодіяльності — розучуван­ ня танців, ігор, пісень; ре­ пертуар художнього читан­ ня; оволодіння грою на бара­ бані). Явка в сіх піонервожатих обов’язкова. Команда мовно-літературного факультету — переможниця Редактор В. ВОЙ О К Т розигр а шу кубка інституту з баскетбола. К а л е н д а р ПРО ВСЕ ПОТРОХУ Наші ш а х іс тк и � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (76) (7 березня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2023-12-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 7 (76) (7 березня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/151 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/a56c8ddcc44ec9303051b682583c304a.pdf 57a6fdba87e2b58c7d1f0af72057441c Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">Рідкісні видання</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 8 (104) (8 березня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-04 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 8 (104) (8 березня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/264 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d84669d1567a6b54a05fc058221606bc.pdf 626828c2a61bf8aba6542edd45abb06e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся/ З А ПЕДАГОГІЧНІ К А Т Р У Д О В А ВАХТА Д Е Ф Е К Т ОЛО Г І В Д РИ Ювілейний перегук ОРГАН ПАРТКОМУ. РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 8 (476) Четвер, 26 лютого 1970 року. ЩОБ НАВЧАТИ— ТРЕБ А ДОБРЕ ВЧИТИСЯ Екзаменаційна .сесія — від­ повідальна, урочиста пора в житті кожного студента факуль­ тету. Особливо в цей ювілейний рік, коли наслідки екзаменацій­ ної сесії с однчім із елементів Ленінського заліку. Наслідки екзаменаційної се­ сії на факультеті непогані. За­ гальний процент успішності — 97,3% . Значно зросла кількість відмінників. Відрадним є той факт, що скоротилася кількість студентів, які навчаються на за­ довільні оцінки, та тих, хто мав незадовільні . На загальному фоні успішно­ сті факультету виділяються ок­ ремі колективи, які досягли ви­ соких показників в успішності і поведінці. Так, наприклад, у студентів 12-ї групи лише одна задовільна оцінка за всю сесію, решта — добре та відмінно. Високих показників домогли­ ся студенти ІІ-по курсу. На цьо­ му курсі не було жодної неза­ довільної оцінки протягом всієї сесії. З досить високими показ­ никами успішності завершили піврічну практику студенти IV курсу. Основною рушійною силою у підготовці й проведенні сесії була комсомольська робота на факультеті та робота старост. Серед студентського активу перш за все слід-назвати секре­ таря комсомольської організації Степанця Валентина, який умі­ ло поєднує відмінне навчання з великою громадською роботою, а також комсорга І курсу Бабінець Ярославу, комсорга II курсу Бобирьову Людмилу, ста­ рост Голуба Петра, Мазура Ми­ колу. Відзначаючи успіхи студентів факультету у навчанні, слід вказати на ті значні ще недолі­ ки, які імають місце в роботі на­ шого колективу. Зокрема, гань­ бою для факультету є той факт, що ряд студентів навчаються лише на задовільно. Це такі, як А. Мумінов, В. Вдовенко, І. Новіков, М. Скорбагач, К. Кудимець. Чи може бути такий студент вчителем? Кому потрібні посе­ редні вчителі? Чому навчить він учнів, коли сам із року в рік ледве складає сесію. І спра­ ва ке лише в знаннях, а й в особистих якостях цих студен­ тів. Значної уваги заслуговує і виховна робота на факультеті, як одна із ланок формування особи вчителя. В цьому плані викликає пев­ ну турботу пасивність студентів IV-го курсу. Протягом декіль­ кох років доводиться спостері­ гати необгрунтовані спади ак­ тивності студентів. Так крива її починає спадати десь у VI се­ местрі і різко падає в VIII — останньому семестрі навчання на факультеті. Частково це мо­ жна пояснити наполегливою підготовкою до державних екза­ менів. Тоді чим можна поясни­ ти той факт, що студенти IV курсу дозволяють собі не ви­ конувати своїх прямих обов’яз­ ків, доходячи до того, що не ба­ жають прибирати у гуртожит­ ку. Такі випадки викликають за­ непокоєння про якість підготов­ ки особи вчителя. Загалом успіхи студентів фа­ культету на даному етапі Ле­ нінського заліку, а також усві­ домлення недоліків, які є ще у нашій роботі, дають право віри­ ти в те, що колектив виклада­ чів і студентів дефектологічно­ го факультету має всі можли­ вості зустріти славний ленін­ ський ювілей високими показни­ ками не тільки у навчанні, а й у виховній роботі. факультетів Ціна 1 коп. Рік видання 15-М В ГОСТЯХ У КРАЩОЇ ГРУПИ Друга група першокурсників визнана кращою на де­ фектологічному факультеті за наслідками зимової екза­ менаційної сесії. Факт на наш погляд цікавий, бо, як пра­ вило, першокурсникам не відразу вдається взяти швидкий розгін у навчанні. Цій групі вдалося... Яким чином? Кіль­ ка слів з цього приводу ми попросили сказати комсорга групи Галину Цобко. ТАК. що звання кращої Ц Егрупи' щодо успішності найчастіше виборюють групи старших курсів: у них і досвід, і колектив вже ЗМІЦНІЛИЙ 1 випробувайий. А першокурсники.. Що з них візьмеш. Вимагати високих злетів від них ще рано. Тільки б не «обросли хвоста­ К. ТУРЧИНСЬКА, ми» на сесії та не підвели фа­ доцент, декан факультету. _ культет. Щодо нас, то ми вирішили переінакшити ці усталені пог­ ляди. Більш того, я, наприклад, вважаю, що для успішного нав­ чання у першокурсників не ті­ Викладачі та сту­ льки однакові можливості з денти дефектологі­ чного факультету старшокурсниками, а навіть де встановили міцні в чому й більші. В першу чергу шефські зв’я з к и маю тут на увазі той ентузіазм, з Київською допо­ ту старанність, з якими беруть­ міжною школоюінтернатом А® 2. ся першокурсники за «ази» на­ Редакція одер­ уки. жала листа від Сьогодні нас називають на учителів цієї шко­ факультеті першими. Але при ли, в якому вони, зокрема, пишуть: цьому дехто скептично обнов­ <г Друзі-дефе кт олюється: мовляв перші і другі логи у нас гості групи на факультеті (спеціаль­ часті. Студенти проходять у школі практику, вчаться педагогічної май­ стерності у наших вчителів. Викла­ дачі дефектологіч­ ного факуль те ту Наша дружба почалася рік виступають з лек­ тому. Комусь із членів курсово­ ціями та доповідя­ го бюро спало на думку написа­ ми перед вчителя­ ти листа до Лейпцігськиго педін­ ми і батьками уч­ нів...» ституту (з ним наш інститут під­ Отже, з в я з к и тримує дружні зв’язки). давні і творчі. Міц­ Написали... Розповіли, як го­ ніти їм і надалі/ туємося до ленінського ювілею, послали значок-емблему Києва, У ШЕФІВ Дружне На фото: група зібралася у ле­ нінській кімнаті, щоб підвести під­ сумки своєї роботи. Актив групи— староста Петро Голуб, профорг Тетяна Волкова, комсорг Галина Цобко—розуміють, що головне за­ раз—не заспокоюватись на досяг­ нутому. Тільки при цій умові гру­ па і далі може йти у числі пере­ дових. ність логопедія і олігофренопедагогіка) по традиції завжди у числі кращих, бо сюди найбіль­ ший конкурс, а він дозволяє відібрати найкращих. Ми, зви­ чайно, погоджуємось з цією об’єктивною передумовою, але ж... і від зусиль групи залежить ■не менше. Причин нашого успіху дале­ ко шукати не треба. Стопро­ центне відвідування лекцій, си­ стематична підготовка до семі­ нарських занять, міцна дружба і. як одна з її складових, взає­ модопомога — це, мабуть, і все. У цьому головна запорука на: того успіху. З першого дня навчання гру­ па активно включилася в жит­ тя інституту. Кожен з нас взяв конкретні зобов’язання, кожен має комсомольські доручення. Навчання, громадська робота і вінець всьому — Ленінський залік — у цьому зфокусовано всі наші Інтереси, до цього зво­ дяться ,всі наші прагнення. Вже відбулася природна у сту­ дентському колективі диферен­ ціація здібностей та уподобань наших хлопців й дівчат. Це теж допомагає .успішному навчанню, бо немає тієї розпорошеності, коли студент хватається за все відразу і... нічого не встигає. Валя Кальненко, Емма Тамілова, Надя ГІлотнікова, Іра Михайловська, Олена Кракова — активні учасниці художньої самодіяльності. Микола Тимо­ шенко. Руслан Довгань, Ярос­ лава Бабінець — гуртківці НСТ. Таня Ніколаєнко, Петритезки Медвідь та Голуб захи­ щають спортивну «корону» фа­ культету... Але найпочесніший «титул», звичайно, — це звання відмін­ ника. Ними стали після скла­ дання сесії Руслан Довгань, Валентина Кальненко, Емма Тамілова, Бабінець Ярослава. листування Німецькі- друзі розповіли про свою суспільно-корисну роботу і навчання, про те, як вивчають російську мову і літературу, іс­ торію СРСР, марксизм-ленінізм. Ми дізналися також, що наші колеги виборюють звання соціа­ лістичного студентського колек­ тиву. листівки з видами нашого міста та інші сувеніри. На відповідь довго чекати не довелося. На наш лист відгук­ нулися студенти філологічного факультету Лейіщігського педін­ ституту. Приємно нас вразило те, що відповіді, прийшла росій­ ською мовою. Галина ЦОБКО, комсорг 12 групи. Валентина САВИЦЬКА, студентка ІІ-го курсу. �Т р и ває Л ен ін ський за л ік Я ЗВІТУЮ денти почують нсивий голос вождя. Нещодавно всі ми прос­ лухали промову Леніна перед робітниками Путнлівського за­ воду. Студенти факультету прово­ дять шефську роботу з піонера­ ми шкіл м. Києва, а також у Боярській школі слабозорих. Шкільні лінійки, тематичні ве­ чори, допомога учням у випус­ ку стінгазет та проведенні .за­ гонових зборів — все це « ЇО Ч - З ЧИСТОЮ СОВІСТЮ СТУДЕНТНА-НАУКОВЕЦЬ п р а в о ф л а н г о в і л е н ін с ь к о ї в а х т и Студентка-науковець... Не буде перебіль­ шенням сказати так про четвертокурсницю де­ фектологічного факультету Галину Рудометкі- ну. «Стосунки» з наукою у Галини давні і без­ посередні. З першого курсу дівчина бере ак­ тивну участь у роботі наукового гуртка при кафедрі сурдопедагогіки, виступала з допові­ дями на міжвузівських наукових конференці­ ях у Москві та Ленінграді, має грамоти НСТ. Наукова діяльність допомагає Галині вчитися тільки на «відмінно». Відмінниця навчання, комуністка Г. Рудометкіна бере активну участь в громадському житті факультету. Зараз студентка-внлускниця готує доповідь до X Міжвузівської конференції НСТ з питань дефектології, що відбудеться незабаром у Ки­ єві. Молодь складає Ленінський залік... Це своєрідний звіт про те. пк втілюються у життя на­ шим комсомолом великі ленін­ ські настанови. Разом з усіма комсомольцями інституту готу­ ються звітувати вождеві і сту­ денти дефектологічного факу­ льтету. Від дня, коли було прийнято Постанову ЦК ВЛКСМ «Про проведення Всесоюзного Ле­ нінського заліку», минуло, чи­ мало часу. І зараз навіть важко перерахувати всі добрі, поаггравжньому значимі справи, зроблені нашими комсомольця­ ми у передювілейний період. Участь у третьому трудовому семестрі, піонерські табори, праця в колгоспі, велика шеф­ ська робота... Висока напруга ювілейного ленінського року знаходить най­ повніший свій вияв і в сьогод­ нішньому комсомольському житті факультету. У групах та на курсах проводяться бесіди, читаються лекції, під час яких студенти ще й ще раз звертаю­ ться до ленінської теоретичної спадщини. «В. І. Ленін про ос­ віту та вчителя», «В. І. Ленін і електрифікація в СРСР» — це тільки деякі з бесід, що відбу­ лися. Зараз Ц курс готує кон­ ференцію по праці В. І. Леніна «Матеріалізм та емпіріокрити­ цизм». Почала «виходити» факуль­ тетська радіогазета. Рада ле­ нінської кімнати розробила план передач, під час яких сту­ •ки дотику» наших студентів з молодшими друзями. А за всім цим не забуваємо про головне — навчання. Бюро КСМ факультету періодично за­ слуховує на своїх засіданнях окремих студентів, ставить пи­ тання успішносіі на порядок денний курсових та факультет­ ських зборів. Тим, хто порушує дисципліну, хто плентається у хвості в навчанні, ми кажемо відверто і принципово: «Так не годиться працювати, товариші. Ви нас підводите...» Така діло­ ва розмова відбулася, зокрема, на бюро з Т. Пчеліною, Л. Дегтяр, П. Пісковим. Гадаю, що ці комсомольці усвідомили свої помилки. На факультеті за підсумками зимової сесії зараз 46 відмінни­ ків. Є в цьому заслуга і комсо­ мольського бюро. Як студенти вивчають теоретичну спадщину Леніна, дещо іможуть сказати ось ці оцінки з суспільних дис­ циплін: «відмінно» одержали 80 студентів, «добре» — 173, «задовільно» — 56. ...Лічені дні залишились до складання Ленінського заліку. Хочу нагадати тільки нашим комсомольцям, що добрий кі­ нець — то вінець усій справі. Час, що залишився, треба вико­ ристати якнайраціопальніше з тим, щоб, коли сядемо перед атестаційною комісією, кожен з гордістю міг сказати: я зробив усе, що від мене вимагалося. Я звітую сьогодні з чистою совіс­ тю! У мережі партійної освіти на­ шого факультету крім метоцологічпого семіпару працює ще й школа «Молодого Комуніста». В ній шліфують свої знання 25 студентів. Це молоді члена ІШРС, комсомольськпіі та без­ партійний актив. Всі слухачі школи мають за плечима досвід громадсько-ко­ рисної робота, та й життєвий до­ свід у нпх уже є: до вступу в інститут хто служив в армії, хто працював па виробництві— одним словом, підібралися люди серйозні. Головним вістрям тематики, що опрацьовується слухачами школи у процесі навчання, є, звичайно,, ленінська ідейно-тео­ ретична спадщппа. Але не ви­ пускаємо ми з поля зору і пи­ тань сучасного внутрішнього та міжнародного життя. Заняття показують, що студенти вільно орієнтуються у складних про­ блемах пашого сьогодення. З ці­ кавими доповідями вже висту­ пили, зокрема, В. Степанець, Валентин СТЕПАНЕЦЬ, О. Залеський, О. Павпцькпй та секретар комсомольського бюро інші. Сумлінністю у підготовці факультету, Ленінський до занять відзначаються і такі стипендіат. студептн, як М. Срацлавськиії, Є. Богомолова, Д. Пашуя, 3. Омельчопко. Важко переоцінити значення школп «Молодого комуніста» для студентів. Запяття в ній спонукають юнаків та дівчат,до активної участі у громадській та комсомольській роботі факуль­ тету. Наші «школярі», як пра­ вило, мають високу успішність із суспільних наук. І, парешті, і це чп пе панголовніше,—за­ няття в школі допомагають кож­ ному утвердити себе у високому званні бійця ідеологічного фрон­ ту—агітатора, лектора. Свою діяльність ми пе обме­ жуємо рамками школи. Молоді партійці охоче виступають з своїми доповідями в академіч­ них групах, у школах. Так, випускник 1969 року Володимир Льовочкіп неодноразово впступав з доповіддю «Про пильність», яку віп підготував на високому професійно-лекторському рівні, зі­ бравши для цього багато яскра­ вих матеріалів. До речі, Володи­ мир—п а т вихованець. Саме школа дала йому ідейний гарт— цю своєрідну путівку — для вступу у члени партії. Велику допомогу у роботі по­ г р у п и . п яких посланці з со­ юзних республік, прийнято на­ зивати спеціальними. Справді, студептп цих груп мають зав­ дання особливі—добре вчитися, стати вчителями високої квалі­ фікації у своїх республіках. Більшість посланців братніх на­ родів, які вчаться сьогодні на дефектологічному факультеті, добре справляються з цим від­ повідальним завданням. З першого дня перебування в інституті відмінно навчаються Л. Мурадова і Г. Рзаєва з Азер­ байджану, Ніна Сидорова з Мол­ давії. Подружилися і завжди ра­ зом АСпшев Ормаш (Казахстан) і Гаврплюк Петро (Молдавія). З пашого факультету воші були призвані до лав Радянської Ар­ мії, з честю відслужили і зараз успішпо продовжують навчання. На перший погляд може зда­ тися, що студента з союзних республік навчаються дещо «від рубно» від осповппх груп, оскі­ льки їх навчання ведеться ро­ сійською мовою. Проте це сто­ сується хіба що навчального процесу. У всіх іпііш х видах ді­ яльності вони аж ніяк не ізо­ льовані від факультетського ко­ лективу. У СІМ ’Ї Є Д И Н ІЙ баєва, Р. Гинку, С. Ермакова та іпші. Часто їх можна бачити в підшефній школі. Щоб краще зпати однії одноіо, щоб зміцнювати дружбу сту­ дентів на фіакультеті, у нас в цьому році створено клуб інтер­ національної дружби. Знаменно, що ця подія відбулася в ювілей­ ному році, коли всі народи на­ шої країни збираються відзна­ чити 100-річчя з дня народжен­ ня В. І. Лепіпа, який у спін час говорив: «... ми до кіпця інтер­ націоналісти і прагнемо добро­ вільного союзу робітників і се­ лян всіх націй». Вже відбувся тематпчнпй ве­ чір «Союз пепорушний вільних республік». На вечір були запрошепі учні підшефної школп. .15 яскравих шовковпх знамен спмволізувалп рівноправність усіх республік нашої великої країни. Клуб планує протести тема­ тичні вечори, присвячені кож­ ній з республік, представники якпх навчаються на дефектоло­ гічному факультеті. Є п іпші цікаві плани. Немає сумніву, що всі понп здійсняться, адже дружбою здруженим все під снлуЕ. ГРОЗА, заступнпк декана ф-ту. а д е м іч н і А кнавчаються У громадській роботі студептп спецгруп беруть найактивнішеучасть. Так, ІЗ. Ісмаіілова наго­ роджена грамотою як краща піоиервожата. Не раз захищали честь факультету у спортивних МОЛОДІ П А Р Т І Й Ц І ОДЕРЖУЮТЬ Г А Р Т змаганнях студепткп Г. Глуш­ кова і Л. Дєточка. З успіхом виступають у художній самоді­ яльності Г. Бннзар і Л. Лункашу. Люблять возитися з «своїми» дітлахами Д. Мамедов, С. Кубен- З першого курсу навчаються на «відмінно» та «добре» дів­ чата із 45-ї спецгрупи, з якими знайомить читача цс фото. Ніна Вороніна та Оля Гонца (на фото в центрі) приїхали, вчитись^ до нас із Молдавії, Лола Мурадова і Гюля Рзаєва— з Азербайджану. Чотири роки навчання на факультеті, що став рідним, дали їм усе необхідне для майбутньої роботи за фахом, а ще — міцну дружбу. ЯК З А П О Б І Г Т И Г РИПУ Весняна, осіння та зимова по­ ри р о к у дуж е «щедрі» на за­ студні захворювання. Організму в цей нас потрібно пристосува­ тися до мінливої температури по­ вітря. А тому дуже важливо одя-гатися по сезону. Переохолод­ ження для незагартованоі люди­ ни дуже часто спричиняє гострі звести до масових захворювань. При кожному гуртожитку пови­ нен бути ізолятор для хворих, а в окре мих випадках такі хворі госпіталізуються. Поза організмом людини вірус грипу гине дуже швидко. Отже, провітрювання приміщення, до знаходиться хворий, кип'ятіння і захво рю вання дихальних органів. Найістотніші ознаки захворюван­ ти до серйозних ускладнень: бронхіт, запалення легенів, запа­ ня: загальне нездужання, голов­ ний біль, нежить, кашель, підви­ лення середнього вуха, менінгіт тощо. Особливо небезпечний грип в хворювання. умовах гуртожитків. Якщо своє­ Загартований організм чинить часно не провести профілактич­ рішучий опір збудникам грипу, них заходів, поо динокі випадки а тому треба постійно себе ураження грипом можуть при­ загартовувати фізкультурою, по­ щена температура. При перш их ознаках грипу не­ обхідно викликати лікаря. Треба пам'ятати, що нехтування своє­ часним лікуванням може привес­ дєзинфекція предметів, якими ьін користується, — найоірніший захід проти нових спалахів за­ дає нам кабінет історії КПРС. Тут студенти готуються до чер­ гових занять. Співробітники ка­ бінету добирають для слухачів необхідну ' літературу, дають кваліфіковані поради або підпоьіді на питання, що можуть виникнути в процесі опрацьо­ вування першоджерел. ...Голоспстпй дзвоник сповіс­ тив про закінчення занять. Одні студента поспішають у читальні заліг і кабінети, другі—на засі­ дання гуртків, v третіх—інші позалекційні турботи. А слухачі нашої школп збираються- в ле­ нінській кімпаті факультету. Сьогодні тут чергове заняття. Молоді комуністи вчаться жптп і працювати по Леніну. А. СЕЛЕЦЬКИП, професор, керівник ІНКОЛИ «Молодого комуніста». Наша ЛЕНКІМНАТА Вже третій рік працює на факультеті ленінська кімна­ та. Роботою кімнати керує |Рада з трьох осіб. До вико­ нання спеціально розроблено­ го плану заходів залучають­ ся всі студенти факультету. На факультеті оголошений конкурс па кращий подару­ нок ленінській кімнаті, зроб­ лений своїми руками. Такі подарунки вже надходять. Один із кращих—зроблений етудептамп 31 групп під ке­ рівництвом агітатора групп ст. викладача Н. Кнсельової. Передбачено також офор­ мити виставку наукових сту­ дентських робіт, присвячених 100-річчю з дня народження Ілліча. Активно включилися в цю роботу студента 2-го та 3-го курсів. До плапу робота Рада леніпської кімната підготувала цикл радіопередач «Говорить Ілліч». Студенти матимуть виразну уяву про ораторсь­ ке мистецтво вождя, прослу­ хавши такі записп його про­ мов, як «ІІІ-ін Комуністичний Інтернаціонал», «Що таке Радянська влада», та багато інших. В ці дні ленінська кімната стала своєрідним робочим штабом факультетської ком­ сомоли у підготовці до зпаменної дата—100-річчя з дня пароджеппя В. І. Леніна. В. ПОМППЛЛЫШЙ, члеп комсомольського бюро : Фту; Л. ЦИРЮК, ■ член Ради ленінської кімнати. вітрям, купанням, Зміцненню о р ­ ганізму і підвищенню опору за­ хворюванням сприяє також і пра­ вильне багате вітамінами харчу­ вання у поєднанні з гігієнічними умолами праці і побуту. Пам'ятайте: грип надовго по­ рушує працездатність організму, в той час, як не так вже й запобігти йому важко— цо зале­ жить від кожного з носі Л. ЯЦ ЕЛ ЕН НО, завідуюча терапевтичним відділенням міської студентської поліклініки. Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 8 (476) (26 лютого 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 8 (476) (26 лютого 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/122 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова