25 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/02bfd640560d89c13e79dbf62ef56f81.pdf dfdae9aac55dfc8dfb254af2f7a262ae Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (130) (23 листопада 1960 року)</h4> Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34 (130) (23 листопада 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/364 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/9f3073fecb08803fb92972762ed7c7b9.pdf 7c5b335779e84e26a5edf6df261cd7c1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a></h4> PDF Text Text Р а д я н с ь к ій У к р а їн і 4 0 р о к ів ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а п е д а г о г іч н і КАД P И 23 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ГРУДНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 34 ( 46) Ціни 20 коп. НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО буяла національна культура! ОРОК РОКІВ нашій С кіно, палаци культу­ квітучій республіці! Н А Р О Д У Театри, ри, клуби, бібліотеки, філар­ Сорок років у суспільнії! В. Д ІД Е НКО У К Р А ЇН І Україно моя! З діда-прадіда рідна, Кров'ю й потом омита священна земля — Сагайдаки й щаблі, Хмеля слава повідна, Гонти звага і лють, тільки подиву гідна,. І Устим Кармалюк, що у пана стріля. Україно моя! Яворова, співуча, Скромний Пестеля дім у старім Тульчині, Над ревучим Дніпром світла Канівська круча І в народних руках, наче зброя разюча, Гнів Шевченка живий, перелитий в пісні. Україно моя! Бунтівнича Вітчизно — Матюшенка сліди між заж урених трав, Ворошилова клич у Л уганську залізнім І повстання пеан у сімнадцятім грізнім: "Чуєш? Сурми заграли, час розплати настав». Україно моя! Бойова, полум'яна — Теплий мак на снігу, де Пархоменко впав, Зорний спів Чумака, мужнє слово Е л л а ни, Кожедубова мста, Убийвовк нездоланна Й далина у цвіту орудійних заграв. Україно моя! Індустрійна, кохана — Xарківмашу могуть, Дніпрогесу вогні, І повіч ні моря, й майбуття осіянне, І великий народ, що блакитно-багряний Прапор щастя несе у комунівські дні. історії — це зовсім незнач­ ний строк. Але як зросла, зміцніла, розквітла за цей час розкована земля! Сорок років вільного життя під зо­ рею Радянської влади — це свято юності народу, що став на шлях свого оновлення у буремні дні Жовтня. Про­ йдуть роки, і люди, що жи­ тимуть у комуністичному су­ спільстві, складуть про наш героїчний, неповторний час, про події, безпосередніми учасниками яких були і є ми самі, чарівні легенди-бу­ вальщини. І ніколи в очах вдячних нащадків наша слав­ на бурхлива доба, сповнена боротьби і дерзань, що­ денних буднів подвигів, не втратить чудесного ореолу романтики, якою був позна­ чений весь наш величний і незвичайний шлях. Справді, крилатий, гордий час! Скільки пройдено доріг за ці сорок років, скільки за­ вершено справ! Із відсталої колонії цар­ ської тюрми народів Украї­ на перетворилася в могутню індустріально-колгоспну Ра­ дянську Соціалістичну Дер­ жаву. Під ясною зорею Жовтня в братньому союзі республік-сестер семимиль­ ними кроками йшла Ра­ дянська Україна шляхом бу­ дівництва соціалізму. Дніпрельстан і Харків­ ський тракторний, «Азов­ сталь» і «Запоріжсталь», но­ ві шахти Донбасу і рудники Кривбасу, Каховська ГЕС і канал Північний Донець — Донбас — хіба перелічити всі новобудови?! І все це, що У Міністерстві освіти УРСР Для дальшого розвантаження учнів загальноосвітніх шкіл Мі­ ністерство освіти УРСР відмі­ нило у всіх класах домашні зав­ дання на понеділок та післясвят­ кові дні і рекомендувало в ці дні такі заняття, які не потребують попередньої домашньої підго­ товки. В разі необхідності до­ зволено перебудувати розклад уроків. піднесло нашу Республіку до нечуваних висот, здійснено в тісній дружбі з братніми на­ родами. Пліч-о-пліч виходи­ ли всі радянські народи на риштовання мирних п’ятирі­ чок. У будівничому гомоні, що не вщухає на безмежних просторах нашої Вітчизни, чуються голоси всіх народів Дружба народів — ось жи­ вотворне джерело наших ус­ піхів і перемог. Мріяв ко­ лись Тарас Шевченко про сім’ю велику, вольну, нову — сім’ю збратаних народів. І його мрії про щасливе май­ бутнє рідної землі збулися. Могутня возз’єднана Радян­ ська Україна, що розкинула­ ся від Сяну до Дону, від лі­ сів братньої Росії і Білорусії до степів Чорномор’я і При­ азов’я, держава великого на­ роду з героїчним історичним минулим і ще більш велич­ ним майбутнім впевнено ви­ ступає на міжнародній арені. А яким пишним цвітом за- СЛ АВН О М У ЮВІЛЕЮ ПРИСВЯЧЕНО ВЕЛИКОМУ національному святу — 40-річчю Української Радянської Соціалістичної Рес­ публіки було присвячено уро­ чисте засідання Вченої ради інституту, яке відбулося 19 грудня. З доповідями виступи­ ли: кандидат філософських наук, доцент М. М. Підтиченко, кан­ дидат історичних наук, доцент Г. П. Лещенко, кандидат педа­ гогічних наук, доцент С. А. Літ­ вінов. УРОЧИСТІ збори інституту, присвячені 40-річчю встанов­ лення Радянської влади на Ук­ раїні, відбулися 20 грудня в актовому залі інституту. На зборах з доповіддю «40річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки» ви­ ступив заступник Міністра осві­ ти УРСР О. М. Русько. Уро­ чисті збори закінчилися вели­ ким концертом. ЗВІТНО-НАУКОВА сесія ка­ федр Інституту, присвячена 40річчю встановлення Радянської влади на Україні, відбудеться 26 грудня. монії, мистецькі колективи, народна самодіяльність — хіба можна було про все це думати в чорні дні буржуаз­ но-поміщицького лихоліття, коли навіть слово рідне було заборонено 40-мільйонному народові! Скількома талано­ витими майстрами може пи­ шатися українська радян­ ська література: Тичина і Рильський, Довженко і Ко­ черга, Остап Вишня і Юрій Японський, Петро Панч і Олесь Гончар — ціла плея­ да митців слова, хороших і різних! Українська Академія наук, університети, галузеві акаде­ мії, інститути. Тисячі вчених у науково-дослідних і на­ вчальних закладах успішно розвивають передову радян­ ську науку, гордо несуть пе­ ред усім світом її гуманні ідеали. 40-річчя Радянської Укра­ їни — велике національне свято українського народу. Славні досягнення і пере­ моги, здобуті Республікою,— яскраве свідчення того, що може зробити вільна праця людини-трудівника, людинигосподаря своєї долі. Наше сьогоднішнє свято— це наснага до нових звитяж­ них подвигів у будівництві світлого майбутнього люд­ ства — комунізму! І ми збу­ дуємо його, бо нас очолює славна Ленінська партія ко­ муністів, бо нам належить це майбутнє! П. ХРОПКО. П ОДЯКА АГІТАТОРАМ Під час виборів до народ­ них судів студенти III курсу мовно-літературного факуль­ тету (російський відділ) пра­ цювали агітаторами на ви­ борчому пункті № 47. А. Круш, Н. Хоменко, К. Шаповалова, А. Матюша, І. Венералова, Т. Мельникова, Л. Глазнріна, С. Берлін, Н. Скворцова та Я. Дубенко сумлінно виконали свій по­ чесний комсомольський обо­ в’язок, за що виборча комі­ сія оголосила їм подяку. А. ФРОЛОВ. �Живи й розцвітай, трудова Україно в і д у с ь о г р е с оц я Видатний Це були не зовсім звичайні ного члена нашого колективу, в ч е н и й збори. Треба було обговорити а також ще ширше розгорнути ВІДКРИТІ ЗБОРИ дуже важливе питання, яке хви­ роботу по роз’ясненню цих до­ ПАРТОРГАНІЗАЦІЇ лює зараз багатьох людей зем­ кументів серед населення Киє­ ної кулі, питання про підсумки ІНСТИТУТУ. ва і області, зокрема на вибор­ Нарад представників кому­ чих дільницях, у підш ефних ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь Олександра ністичних і робітничих партій організаціях тощо. у Москві. — Декларація і М аніфест М атвійовича Астряба як Тепер сили миру настільки 2-га година дня. 56 аудито­ миру,— сказав у своєму висту­ видатного радянського вченого рію заповнюють викладачі, ас­ зросли, що є реальна можли­ пі комуніст т. Р еутський,— яв­ вість запобігти війні. Це наоч­ і педагога — багатогранна, піранти, студенти, адміністра­ но показав провал агресивних ляють собою документи велико­ зн ачн а і плодотворна. Всі свої тивно-технічні працівники. го історичного міжнародного Збори відкриває один з най­ планів імперіалістів у Єгипті. значення. Ось чому ми, ком у­ сили він спрям овував на поліп­ старіших викладачів К. П. Ян­ Провалилися також їхні плани, ністи педагогічного інституту, ш ення ви кладання математики ковський. Слово для доповіді спрямовані на використання від усього серця приносимо про підсумки Нарад представ­ контрреволюційних сил для по­ щиру подяку нашому Ц ентраль­ в середній і вищій школі. ників комуністичних і робітни­ валення народно-демократично­ ному Комітету за його мудру Він брав активну участь у чих партій у Москві надається го ладу в Угорщині. зовнішню політику, яка н ап рав­ склад ан н і перш их підручників Комуністичні і робітничі пар­ секретарю партійного бюро тії розглядають боротьбу зз лена на забезпечення миру між для р ад я н сь к о ї школи. Під його О. П. Павелку. усього світу. як своє першорядне зав­ народами — В столиці нашої Батьків­ мир Комуніст т. Репухова п ідкрес­ керівництвом і за активною дання. Вони разом з усіма ми­ щини—в Москві, —сказав допо­ ролюбними силами роблять усе лила, що Д екларація і М аніфест участю були організовані перші відач,— 14—16 листопада від­ від них залежне, щоб відверну­ миру підводять підсумки м іж на­ методичні гуртки вчителів ма­ булася Нарада представників ти війну. родному розвиткові соціалізму і тем атики д л я проведення в жит­ комуністичних і робітничих пар­ Наради відзначили, що в су­ накреслюють програму дій для тя: ви м ірю ванн я на місцевості, тій соціалістичних країн, а з часнії! обстановці особливо ве­ народів всіх інших країн по бу­ 16 по 19 листопада — Нарада ликого значення набирає зміц­ дівництву соціалізму. Ці доку­ о р ган ізац ії учнівських гуртків представників комуністичних і нення єдності і братерського менти по своєму значенню м ож ­ з м атем атики та ін. Брав актив­ робітничих партій, які взяли співробітництва соціалістичних на порівняти з «М аніфестом ну уч асть я к викладач методи­ участь у святкуванні 40-х ро­ держав, комуністичних і робіт­ комуністичної партії», який на­ ки в роботі У країнських ви­ ковин Великої Жовтневої соціа­ ничих партій усіх країн, згур­ писали в свій час М аркс і Ен­ щих педагогічних курсів. З лістичної революції. тування міжнародного робітни­ гельс. 1925 року почав читати лек­ Від імені присутніх на зборах Обмін думками показав єд­ чого, національно-визвольного і промовець вітає і схвалює Д е­ ції в Інституті Н ародної Осві­ ність поглядів комуністичних і демократичного руху. прийняту москов­ ти, з якого пізніш е виділився робітничих партій в усіх роз­ Основу взаємовідносин країн кларацію, глянутих питаннях, в тому числі світової соціалістичної системи ською Нарадою представників наш педагогічний інститут і в питанні про керівну роль і всіх комуністичних та робіт­ комуністичних і робітничих пар­ О лександр М атвійович — один тій. Радянського Союзу в світовому ничих партій становлять пере­ Комуніст т. Передерій, який з о р ган ізато р ів Українського комуністичному русі. вірені життям принципи мар­ Доповідач далі відзначає, що ксизму-ленінізму, принципи про­ взяв участь в обговоренні до­ Н ауково-дослідного Інституту основним змістом нашої епохи летарського інтернаціоналізму. повіді, головну увагу в своєму П едагогіки, д е працю є з дня виступі звернув на посилення є перехід від капіталізму до со­ Наради з задоволенням від­ боротьби з буржуазною ідеоло­ його утворен н я. . ціалізму, початий Великою значають, що міжнародний кому­ Жовтневою соціалістичною ре­ ністичний рух зріс, витримав гією, зокрема з ревізіонізмом і П ід керівни цтвом О. М. Аст­ волюцією, вихід соціалізму за багато серйозних випробувань, догматизмом. ряба працю є велика кількість У цій боротьбі зростає роль рамки однієї країни і створен­ здобув ряд видатних перемог. асп іран тів я к у педагогічному ня світової системи соціалізму. Комуністи своїми ділами в сві­ пропаганди ідей пролетарського інтернаціоналізму, братерської ін ституті, так і в УНДІПТ. За сорок років соціалізм як товому масштабі довели трудя­ солідарності трудящ их усіх Водночас він к ер у є секцією ма­ суспільна система наочно по­ щим життєвість марксистськотем атики й ф ізики науково-ме­ казав великі переваги перед ка­ ленінської теорії і свою здат­ країн. — Я не помилюсь, якщ о піталізмом. Він забезпечив роз­ ність не тільки пропагувати, скажу,— тодичної рад и Міністерста осві­ говорить комуніст т. виток продуктивних сил, підне­ але й перетворювати в життя ве­ Слободинська,— що історія сві­ ти У Р С Р . сення матеріального і культур­ личні ідеали соціалізму. тового робітничого руху не зн а­ В 1 9 4 3 р. Олександру Мат­ ного рівня життя трудящих тем­ Величезне значення Декла­ подібної широкої асам блеї пами, небаченими і недоступни­ рації комуністичних партій по­ ла кращих, передових, найбільш війовичу присвоєно звання за­ ми для капіталізму. Великі ус­ лягає в тому, що вона стано­ мужніх синів робітничого класу служ ен ого д ія ч а науки УРСР. піхи Радянського Союзу в га­ вить для марксистсько-ленін­ і всіх трудящих. Це була дійсно лузі економіки, науки і техні­ ських партій справжню програ­ велична демонстрація солідар­ З а 4 7 р о ків науково-педагогіч­ ки, результати, досягнуті ін­ му дій на шляху наближення ності міжнародного пролета­ ної д ія л ьн о сті О. М. Астряб оп уб л ікував понад 75 праць об­ шими країнами в соціалістич­ величної перемоги справи миру, ріату. ному будівництві, переконливо демократії і соціалізму в світо­ У рішенні, яке було прийня­ сягом б л и зько 2 5 0 друкованих показують велику життєвість вому масштабі. те на зборах, вказується, що аркуш ів. соціалізму. У зв'язку з підписанням у комуністи, а разом з ними і без­ П ерш а п раця О. М. Астряба Зростаюча і міцніюча світо­ Москві Декларації і Маніфесту партійні викладачі, студенти — ва соціалістична система має миру у нашій країні розгорнуто весь склад інституту, одностай­ « Н агл я д н ая геометрия» вийшла ще більший вплив на міжнарод­ широку масово-політичну робо­ но схвалюють підсумки мо­ в 1 9 0 9 р .; вон а витримала 12 ну обстановку в інтересах миру, ту по роз'ясненню цих важли­ сковських Н арад представників видань, п ер екл ад ен а на україн­ прогресу і свободи народів. У вих документів. До цієї важли­ комуністичних і робітничих пар­ зв'язку з цим значно послабле­ вої роботи приступила і наша тій і ті програмні документи, ську, н ім ец ьку і татарську мо­ ви. А ри ф м ети ч н і праці його ні позиції імперіалізму. Але партійна організація. що були на них прийняті. агресивні імперіалістичні кола Закінчуючи доповідь, т. Па­ В той же час викладачі і сту­ від зн ач аю ться великою різнома­ США, проводячи так звану по­ велко звернув увагу присутніх денти інституту запевняю ть нітністю і оригінальністю. літику «з позиції сили», праг­ на те, що зараз найважливішим Ленінський Центральний Комі­ О. М. А стряб — член Кому­ нуть добитися панування над обов'язком парторганізації ін­ тет, що своєю працею вони й більшістю країн світу і пере­ ституту є дальше розгортання надалі будуть збагачувати наш у ністичної п ар тії Радянського шкодити поступовому рухові роботи" по роз’ясненню Декла­ радянську науку, віддаватимуть Сою зу. Він успішно продовжує людства до вищого суспільного рації і Маніфесту миру серед всі свої сили на виховання по­ наукову і педагогічну ді­ ладу — соціалізму. студентів, професорсько-викла­ коління, гідного будувати своє яльн ість. Комуністична партія і Корінною проблемою світової довського складу та адмінтех­ світле майбутнє — комунізм. Р ад ян сь к и й у р яд високо оціни­ політики є питання про війну чи персоналу, довести зміст цих мирне співіснування. документів до свідомості кож­ Ю. ПОЛУДНЕНКО. ли багаторічн у науково-педа­ гогічну діяльність вченого. В 1 9 5 3 р. У казом Президії Вер­ ховної Р ад и С Р С Р за бездоган­ ну роботу у вищій школі він нагороджений орденом ДНІ всенародних років тому я вперше лодих педагогічних кад­ ської и російської л іт е ­ був торжеств — свята відчинила двері класу рів для радянської ратури в школах У Р С Р . Л еніна. З а видатні заслуги в сорокової річниці Вели­ як учителька початко­ шкапи, на допомогу Намічаємо також п р о ­ розвитку методики викладання кої Жовтневої револю­ вої школи. І завжди вчителям. довжувати вивчення до­ м атем атики та в зв ’язку з 75ції Д 40-річчя Радян­ прагнула працювати У мене багато твор­ свіду вчителів-словес­ річчям з д н я народження О. М. ської влади на Украї­ якнайкраще, зробити чих планів. До 40-річчя ників у школах У к р аї­ А стряб 16 вересня 1954 р. на­ ні — кожен радянський якомога більше для ви­ Радянської влади на ни і брати активну городж ений Почесною грамо­ громадянин питає себе: ховання молодого ра­ Україні ми, у співав­ участь у розробці тео­ тою П р ези д ії Верховної Ради «А з чим я приходжу дянського покоління. торстві з П. Д. Мисни­ ретичних питань, п о в ’я ­ У Р С Р . З а р а з видатний вчений зби­ до цих знаменних дат? Сьогодні, оглядаю­ ком, написали і здали у заних з комуністичним Який мій внесок у ве­ чись на пройдений видавництво підручник вихованням учнівської р ається йти на заслужений від­ починок. личний труд нашого на­ шлях, я бачу, що ще з української літерату­ молоді. роду?» мало мною зроблено. ри для 10 класу. Всі, хто знає Олександра У мене особисто ці Хочеться працювати ще М атвійовича, бажають йому ще Найближчий наш за­ Т. БУГАЙКО, дні співпадають з со­ більш інтенсивно, від­ дум — підготувати кни­ заслужена вчителька довгих років життя, спокійного рокаріччям педагогіч­ дати все, що в моїх си­ гу про спільні пробле­ шкіл УРСР, доктор відпочинку. ної діяльності. Сорок лах, на підготовку мо­ ми викладання україн­ Є. ЧЕНАКАЛ. педагогічних наук. і педагог Д При єдиній дії проле­ тарів великоруських і українських вільна Ук­ раїна МОЖЛИВА, без такої єдності про неї не може бути й мови. В. І. ЛЕНІН. Український народ, разом з іншими народами Радян­ ського Союзу як в роки ре­ волюції і громадянської вій­ ни, на всіх етапах соціа­ лістичного будівництва, так і у вогні суворих випробувань Великої Вітчизняної війни виявив мужність, героїзм, доблесть і неперевершену мо­ ральну стійкість. Він вписав нову славну сторінку в свою історію, внісши величезний вклад у справу перемоги над фашизмом, продемонстрував­ ши непохитну вірність вели­ ким ідеям ленінізму, відда­ ність Комуністичній партії і соціалістичній Батьківщині. (З постанови ЦК КП України «Про святку­ вання сорокаріччя Укра­ їнської Радянської Со­ ціалістичної Республі­ ки»), Украина, тебе ворог Никакой не страшен,— Реет равный твой меж равных Стяг в Союзе нашем! Янка Купала. Сравняли рабочие руки Глухих лихолетий следы, Выходят Тарасовы внуки В цветущие счастьем сады. Одели весенние всходы Украйну в зеленый наряд, И красные флаги свободы Над киевской кручей горят. А. Сурков. * * Украина и Россия — Судьбы вместе наши. То единство — наша сила, Дружба— дружб всех краше. Н. Тихонов. ОГЛЯДАЮЧИСЬ НА ПРОЙДЕНИЙ Ш ЛЯХ У �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК студентів на практиці очолю­ вати кафедру і одночасно писа­ ти докторську дисертацію, дру­ кувати свої наукові праці, ча­ сто виступати на учительських конференціях, виконувати обо­ в’язки голови профбюро фа­ культету і в той же час бу т и зразковим агітатором в академ­ групі. І все це робить Андрій Петрович з душею, з великою любов’ю, сумлінно. Андрій Петрович Медушев­ ський уміло поєднує вимогли­ вість до себе з принциповістю, щирістю та сердечністю у став­ ленні до студентів та всіх пра­ цівників інституту. Нам, молодим членам кафед­ ри, аспірантам і студентам є чо­ го повчитися у Андрія Петро­ вича: повчитися майстерності і уміння педагогічної роботи, якій усе своє життя присвятив т. Медушевський. М. ПЛЮЩ, Н. МОСКАЛЕНКО. хань, усім встигає по­ радити, допомогти ді­ лом: чи то перечита­ ти автореферат і роз­ діл дисертації та дати свої зауваження, чи до­ помогти молодому ви­ кладачеві скласти ро­ бочий план, чи виясни­ ти, чому це на четвер­ тому українському зно­ ву поставили по чоти­ ри пари? Андрій Петрович про­ йшов складний життє­ вий шлях і знає, якою важливою буває вчасна допомога. Він почав працювати дев’ятна­ Е ТАК ДАВНО випускни­ дцятирічним юнаком як чор­ ця нашого інституту Гали­ норобочий, але одночасно на­ на Цибуля написала в редакцію полегливо працював над підви­ нашої газети «За педагогічні щенням своєї освіти: з 1925 ро­ кадри» листа, в якому просить: ку починає працювати педаго­ «Купіть і негайно вишліть мені гом і знову вчиться сам, в книгу А. П. Медушевського про 1938 році закінчує Київський синтаксис простого речення. державний педагогічний інсти­ Страшенно жалкую, що вчасно тут, у 1941 році — аспіранту­ ГАЛИЦЬКОГО села, що не купила її. А зараз вона мені ру, одночасно викладаючи укра­ розкинулось у відрогах для підготовки до уроків про­ їнську мову в інституті. Карпат, після закінчення педа­ сто необхідна». В роки Великої Вітчизняної гогічного училища приїхала в Але знайти в продажу книги війни Андрій Петрович був на столицю України Маруся Манд­ Андрія Петровича Медушевсько­ фронті, його бойові заслуги від­ го не так просто: вони на по­ мічені двома орденами «Черво­ зюк. Повна бажання продов­ лицях книжкових магазинів не ної Зірки», медалями, подякою жувати далі навчання, вона залежуються, а швидко переко­ Верховного Головнокомандую­ вступила в наш інститут і чого за звільнення Манчжурії швидко влилася у студент­ човують на полиці вчителів... ський колектив. Марія доб­ І все ж таки книжку Г. Цибу­ у 1945 році. ре вчиться, з великою комсо­ лі ми вислали: Андрій Петро­ У Андрія Петровича тридця­ мольською відповідальністю ви­ вич, дізнавшись про прохання тирічний педагогічний стаж ро­ нашої випускниці, через день боти, з них 15 років він працює конує громадські доручення, допомагає товаришам. Це дівчи­ приніс власний екземпляр ме­ викладачем нашого інституту. на-трудівниця. Нині він кандидат педагогіч­ тодрозробки. М. Мандзюк знаходить час Багато листів одержує Ан­ них наук, автор більше 30 для всього: для навчання і для дрій Петрович від своїх учнів. наукових робіт, серед яких відвідування дефектологічного Студент-заочник просить висло­ важливе місце займають питан­ гуртка, для читання художньої вити свою думку з приводу кіль­ ня методичної і практичної до­ літератури і для рукоділля... кох спірних питань граматики. помоги учителям — викладачам Група щиро вітає Марусю з Випускниця інституту звер­ української мови середньої шко­ великим святом — 40-річчям тається з проханням розв’язати ли. Радянської України і бажає їй Це невтомний трудівник. Ча­ конфлікт між нею і директором всього найкращого! школи, який відвідав її урок... сто дивуєшся, як може він І ніколи Андрій Петрович не встигати всюди: мати велике О. СЕМЕНТИНОВА, студентка II курсу залишає поза увагою «найдріб­ учбове навантаження, керувати педагогічного факультету. ніших» начебто, питань чи про­ аспірантами, керувати групою Н На світлій дорозі З Двадцять п’яте грудня 1957 року — день славного ювілею Української Радянської Соціалістичної Республіки, ве­ лике національне свято укра­ ї н ського народу. Сорок років тому робітничий клас України в союзі з найбід­ нішим селянством під керівни­ цтвом Комуністичної партії і її. вождя В. І. Леніна здійснив со­ ціалістичну революцію. Україн­ ський народ пишається тим. що він п ерш и й слідом за росій­ ським народом повалив владу капіталістів і поміщиків, вста­ новив диктатуру пролетаріату. 24 (11) грудня 1917 року в Харкові відкрився 1-й Всеукра­ їнський з’їзд Рад, який роз­ глянув питання: а) про поточ­ ний момент; б) про організацію влади на Україні; в) про само­ визначення України; г) про До­ нецько-Криворізький басейн; д) про утворення Центрального Виконавчого Комітету Рад Ук­ раїни. Обговорюючи доповідь тов. Артема (Ф. А. Сергєєва) про поточний момент, 1-й Всеукраїн­ ПІД ЛЕНІНСЬКИМ ПРАПОРОМ ський з'їзд Рад записав, що пи­ тання про владу, мир, землю і робітничий контроль можна роз­ в’язати лише шляхом повален­ ня імперіалістичної диктатури і встановлення диктатури про­ летаріату. 25 (12) грудня 1-і) з'їзд Рад, виражаючи волю трудящих мас, прийняв історичне рішення про утворення суверенної Україн­ ської Радянської держави і об­ рав Центральний Виконавчий Комітет. До його складу було обрано 41 особу, з них 35 — більшовиків, серед яких були Ф. А. Сергєєв (Артем), М. С, Данилевський, Є. Б. Бош, А. В Іванов та інші. Центральний Виконавчий Ко­ мітет утворив перший Радян­ ський український уряд — На­ родний Секретаріат. З ’їзд поширив на Україну ленінські декрети про мир, про землю, про робітничий кон­ троль над виробництвом. Обго­ ворюючи питання «про само­ визначення України», з'їзд уро­ чисто заявив про встановлення непорушного союзу Радянської України з Радянською Росією. Борючись проти контррево­ люційної буржуазно-націона­ лістичної політики Центральної ради, яка виступала за відрив України від Росії, сіяла націо­ нальну ворожнечу, з'їзд записав у своєму рішенні, що він «буде боротися за знищення всяких національних обмежень, всякої національної ворожнечі і знена­ висті, за Українську робітничоселянську республіку, засновану на тісній солідарності трудящих мас України, незалежно від їх національної приналежності, з трудящими масами всієї Росії». На першому своєму засіданні 26 (13) грудня 1917 року ЦВК схвалив маніфест до робітників, селян І солдатів України, в яко­ му гаряче віталася перемога Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції і перехід всієї влади в центрі і на місцях до велику наукову ро­ боту. Він написав і опублікував велику кількість наукових ро­ біт і статей у наукових збірниках,підручниках, газетах і журналах, а також видав ряд бро­ шур, наприклад, «Пи­ тання психології ра­ дянського вчителя», " Професійна орієнта­ ція учнів і вибір профе­ сій» та інші. Д. Ф. Ніколенко бе­ ре активну участь у громадському житті. Він — голова МК, член прези­ дії Обкому нашої профспілки, член ЦК спілки працівників МИТРО ФЕДОТОВИЧ Ні­ освіти України, член Товариства коленко — педагог і пси­ по розповсюдженню політичних холог, який дуже любить свою і наукових знань. справу. За свої заслуги в галузі на­ Невтомна енергія, безмеж­ на любов до людини, що сполучається з вимогливістю і повагою до неї, уважність родної освіти Д. Ф. Ніколенко і чуйне ставлення до ото­ одержав високу оцінку громад­ чуючих — характерні риси ськості. Його нагороджено знач­ Дмитра Федотовича. Не було ком «Відмінник народної освіти випадку, щоб він відмовився від УРСР», медаллю «За доблесну якого-небудь доручення або не працю у Великій Вітчизняній виконав його у строк, забув про війні 1941 — 1945 рр.». двома грамотами Міністерства освіти чиєсь прохання. УРСР. Д. Ф. Ніколенко своєю Д. Ф. Ніколенко з великою навчально-педагогічною діяль­ увагою ставиться до студен­ ністю, своїми позитивними мо­ тів. до їх запитів, починань. ральними якостями служить З виключною теплотою і турбо­ тою підходить він до кожного, прикладом для нас. Л. БЕЗОТОСНА. виявляючи при цьому належну принципіальність. Не рахуючись з часом і здо­ ров’ям, він завжди готовий Он доріжка в морі пролягла, з'ясувати незрозуміле питання, Світять в небі зорі мерехтливі, ще раз продемонструвати робо­ А мені вчуваються здаля ту приладів з експерименталь­ Вже осінні задніпровські зливи. ної психології, допомогти нала­ годити експеримент, дати пора­ І в туманній непривітній млі ду, як проводити наукову робо­ Вітер рве з дерев останнє листи, ту, допомогти організувати спо­ І в холоднім небі журавлі, стереження з питань курсової Мов разок добірного намиста. роботи, написати статтю, дати Та встократ це все мені миліш,— висновки про дисертацію, ви­ Навіть цих дерев опале листя, ступити з лекцією, доповіддю. Бо немає кращої землі, Поряд з плодотворною на­ Ніж ота, що ти на ній родився. вчально-педагогічною роботою П. ЛИСЮК. Дмитро Федотович провадить Чуйний Д вихователь рук Рад. ЦВК закликав робіт­ ників і селян об'єднатися навко­ ло свого уряду та допомогти в будівництві нової Радянської держави. В той же день ЦВК надіслав привітання Раді На­ родних Комісарів РРФСР на чолі з В. І. Леніним, в якому писав, що молода Радянська влада України вітає зміцнілу Всеросійську Радянську владу. В своїй відповіді Рада Народ­ них Комісарів писала: «Вітаю­ чи утворення в Харкові дійсно народної Радянської влади на Україні, вбачаючи в цій робіт­ ничій і селянській Раді справж­ ній уряд Народної Української республіки. Рада Народних Ко­ місарів обіцяє новому урядові братньої республіки повну і все­ мірну підтримку в справі бо­ ротьби за мир, а також у справі передачі всіх земель, фабрик, заводів і банків трудящому на­ родові України». Радянський уряд України під керівництвам більшовиків під­ няв робітників і селянську бід­ ноту на повсюдне встановлен­ ий влади Рад на всій території України. 8 лютого (26 січня) 1918 року спільними зусиллями повсталих робітників і солдатів Києва і наступаючих радян­ ських військ контрреволюційна Центральна рада була розбита і вигнана з столиці України, 12 лютого (30 січня) Радянський уряд переїхав з Харкова до Києва. При Радянській владі здійс­ нилася споконвічна мрія народ­ них мас про возз'єднання всіх українських земель в єдиній Українській державі. Нині Ра­ дянська Україна є однією з най­ більших держав Європи з насе­ ленням понад 42 мільйони чо­ ловік. Українська Радянська Соціа­ лістична Республіка, як складо­ ва і невід’ємна частіша СРСР, перетворилася в могутню інду­ стріально-колгоспну державу. У великій братерській сім'ї народів СРСР український на­ род під проводом Комуністичної партії успішно йде вперед до комунізму. Г. ЛЕЩЕНКО, кандидат історичних наук. �Живи й розцвітай, трудова Україно Г І Д Н А ЛИСТ ДРУЗІВ Нам у вас подобається Ми, студенти Житомир­ ського педінституту ім. Ів. ранка, приїхали до вас, щоб Ф ознайомитися з життям сту­ дентів і постановкою комсо­ м оЛ Ь С Ь К О Ї роботи. У вашому інституті кра­ ещ обладнані кабінети, май­ стерні. У нас в цьому відно­ шенні набагато гірше. У роботі нашої комсомоль­ ської організації є деякі від­ мінності, з якими комітетові КСМУ бажано було б озна­ Л йомитися. Звичайно, за цей ороткий час ми не змогли к окладно ознайомитися з д оботою комсомольської ор­ р ганізації в цілому, але стиль оботи комітету нам подо­ р бається. Члени комітету серйозно ставляться до своїх обов’язків і вимогливо відно­ сяться до роботи відповідаль­ них за окремі ділянки. У своїй короткій замітці ми не ставимо завдання да­ ти аналіз роботи комітету ЛКСМУ, а хочемо тільки ви­ словити своє бажання про­ довжувати і зміцнювати зв’язки між нашими інститу­ тами. Це допомогло б лікві­ дувати недоліки, які ще на­ явні в нашій роботі. Від щирого серця дякуємо всім членам комітету ЛКСМУ та секретарям факультет­ ськихбю о р КДПІ ім. О. М. Г орького за теплу, гостинну з устріч. У день славного юві­ лею — 40-річчя Радянської У країни — палко вітаємо вас з великим святом і бажаємо у сім успіхів у навчанні, po­ боті, особистому житті. Г. КОЗЮРА, студентка III курсу фізико-математичного факультету Житомир­ ського педінституту. З М І Н А КЛАДНОЮ і відповідаль­ дентського гуртка, члени якого ною є справа підготовки часто виступають на наукових педагогічних кадрів, особливо конференціях з цікавими допо­ вчителів, які працюватимуть з відями на актуальні теми на­ аномальними дітьми. Подолання наслідків дефекту в учнів спец­ шкіл вимагає від педагога-де­ фектолога глибоких знань, любо­ ві до праці та педагогічної май­ стерності. Важливе місце в цій справі має вивчення досвіду ро­ боти кращих учителів спеціаль­ них шкіл. Багато уваги цьому питанню приділяє викладач кафедри пе­ дагогіки кандидат педагогічних наук Микола Дмитрович Ярма­ ченко, колишній аспірант нашо­ го інституту. Вже з перших ро­ ків своєї наукової роботи, під час навчання в аспірантурі, Микола Дмитрович виявляє ве­ вчально-виховної роботи у спе­ ликий інтерес до історії розвит­ ціальних школах-інтернатах. Поряд з науковою роботою ку сурдопедагогіки та шкіл глу­ т. Ярмаченко систематично про­ хонімих. Він з винятковою наполегли­ водить виховну роботу з сту­ вістю та старанністю працює дентами дефектологічного відді­ над вивченням літератури з цьо­ лу, проводить велику громад­ го питання та інших матеріалів. ську роботу. Комуністи педаго­ Немає, мабуть, жодного доку­ гічного факультету обрали його мента в архіві Міністерства секретарем партійного бюро фа­ освіти УРСР, який би не побу­ культету. Зараз Микола Дмитрович, вав у його руках! повернувшись з наукового від­ Буваючи у відрядженні. рядження до м. Ленінграда, за­ М. Д. Ярмаченко завжди вико­ кінчує свою річну тему, присвя­ ристовує всі можливості для то­ чену саме питанню історії роз­ го, щоб попрацювати в міській витку шкіл для глухонімих ді­ бібліотеці, в архіві, вибрати ці­ тей, вносить додатки, робить кавий матеріал тощо. корективи. Проте він не обмежується У день славної ювілейної да­ одним колекціонуванням істо­ ти — сорокаріччя Радянської ричних фактів — молодий на­ влади на Україні — побажаємо уковець глибоко аналізує їх. Миколі Дмитровичу Ярмаченку уточнює. Ним у цьому напрямку успіхів у його цікавій творчій вже зроблено чимало. роботі. Р. КРАЄВСЬКИЙ, Микола Дмитрович керує та­ кож і роботою наукового сту­ кандидат педагогічних наук. С ЗВІТУЄ Цими днями відбулися звітновиборні збори профспілкової ор­ ганізації інституту. З доповіддю виступив голова МК т. Ніколен­ ко Д. Ф. Від ревізійної комісії виступив т. Страхов Б. П. Обра­ У братній сім’ї Навчатися їв Київ я при­ меж: навчитися грати на од­ їхала з далекого Узбекиста­ ному з музичних інструмен­ ну. Про Україну знала неба­ тів було моєю давньою гато. У школі, в 7-му класі, мрією. ми вивчали твори Т. Ш евчен­ Д алеко я від рідного дому, ка. І вже значно пізніше я проте не відчуваю себе оди­ познайомилася з творами та­ нокою. У мене багато подруг, ких видатних українських товаришів, знайомих. Я маю класиків, як 1. Франко, Леся можливість постійно чути Українка, М. Коцюбинський навколо українську мову. та ін. Відвідуючи театри, я позна­ Наша республіка разом з йомилася з творами видатних усією країною урочисто від­ українських композиторів — значала 300-річчя возз’єд­ Лисенка та Гулака-Артемов­ нання України з Росією. В ті ського. пам'ятні дні було багато ці­ З а р а з я вже потроху на­ кавих передач по радіо, при­ віть читаю невеличкі книги свячених братній Україні. З по-українському. Але хочеть­ захопленням ми слухали і чу­ ся знати мову набагато кра­ дові українські пісні, і в ір ­ ще, читати в оригіналі тво­ ші, і танцювальні мелодії. ри класиків української лі­ В шкільному хорі ми спі­ тератури (до цього часу я чи­ вали «Реве та стогне Днііпр тала їх тільки в перекладі на широкий», «Ой, ходила д ів­ російську мову). чина бережком», а україн ­ Б агато цікавого взнала я ські танці виконувалися май­ за півтора раку і бачу, що же на кожному святковому мої уявлення про Україну вечорі. були дуж е незначними. Мені дуже хотілося побу­ Попереду ще три роки! Я вати на Україні, побачити своїми очима всю красу од­ матиму змогу ближче п озна­ ного з наймальовничіших йомитися з життям братньо­ куточків нашої країни, почу­ го українського народу, з його побутом, працею. ти співучу мову, пісні. Після закінчення школи я В дні святкування славно­ подала документи до Київ­ го ювілею — 40-річчя Укра­ ського педагогічного інститу­ їнської Р С Р — від усієї ду­ ту. Минуло небагато часу, і ші гаряче вітаю моїх україн­ я стала студенткою мовно- ських д рузів з великим свя­ літературного факультету том і бажаю всім великих ус­ КДПІ ім. О. М. Горького. піхів у навчанні та праці, Коли ж дізналася, що на фа­ щастя в особистому житті. культеті вводиться музична Є. КІМ, освіта як обов’язковий пред­ студентка II курсу мовномет, моїй радості не було літературного факультету. М К но новий склад профкому. (Голо­ ва — Д. Ф. Ніколенко). Матеріали зборів будуть на­ друковані в наступному номері нашої газети. ЗАСЛУЖЕНА ПОШАНА ОСИТЬ ЧАСТО чути, як Це відчувається завжди, коли в очах того, хто розповідає! Д студенти, аспіранти, ви­ слухаєш лекції Олександра Гри­ Багато часу, сил, любові кладачі з повагою говорять про горовича. вкладає О. Г. Кириченко і в Олександра Григоровича — цю Але справа не тільки в ці­ високу на зріст, сиву люДину, кавих, змістовних лекціях. О. Г. роботу з аспірантами. Праця з з спокійними привабливими ри­ Кириченко — принципова лю­ аспірантами дуже с кладна. Во­ на вимагає від викладача різ­ сами обличчя. дина. Він вимагає грунтовних номанітних, всебічних знань, І дійсно, не можна без пова­ знань від студентів, чесного і ги і любові відноситися до ньо­ уміння спрямовувати думки наполегливого ставлення до ро­ го. Олександр Григорович за­ аспіранта і його роботу в пев­ боти. ному напрямку. Олександр Гри­ слуговує її як викладач, як ви­ Декому, може, це й не подо­ горович добре знає специфіку хователь, як окрамна. чуйна лю­ бається. Але пригадайте, з якою цієї роботи і тому добре ке­ дина. любов’ю і повагою згадуємо ми Свою педагогічну діяльність принципових і суворих шкіль­ рує аспірантами. Крім того, він він розпочав ще в 1918 році. них вчителів, як ми вдячні їм завжди чуйно ставиться до лю­ 14 років працював Олександр від усієї душі за те, що вони дини, знає її життя і мрії. Григорович вчителем Городи­ були вимогливими до нас! За гаряче серце, за щиру ду­ щен ської школи. А з 1932 року шу хочеться сказати Олександ­ Чимало вчителів, які були він працює в педвузах України, студентами Олександра Гри­ ру Григоровичу Кириченку ве­ Як в школі, так і в інституті горовича, з любов’ю та по­ лике спасибі і побажати йому О. Г. Кириченко не припиняв дякою згадують свого виклада­ всього найкращого в житті. наполегливої роботи над собою, ча. І скільки в цих спогадах Н. НЕЧАЄВА. над поглибленням своїх знань. теплого почуття, скільки світла З ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗА РУБЕЖЕМ лицях транспаранти з напи­ ДОРОГОЮ ЦІНОЮ Важко живеться студен­ сами: «Хіба переозброєная там Південної Кореї. Весь важливіше, н і ж підготовка час збільшуються суми вне­ інженерів?" , «Мільярди для сків, які повинні сплачувати Б ундесверу, а що для нас?». юнаки та дівчата за навчан­ НЕЗВАЖ АЮ ЧИ НА ня. Щоб внести плату, деякі ПЕРЕСЛІДУВАННЯ студенти змушені продавати свою кров. За відомостями Знову організована націо­ Центрального банку крові нальна спілка кубінських Південної Кореї 60 процен­ студентів. Незважаючи на тів донорів — студенти. Сту­ переслідування реакційного дент Син Дон Джупон з тех­ уряду, студентська спілка нічного коледжу Ендінфо сповнена рішучості разом з вмер від того, що продав за­ усім народом боротися за надто багато крові. елементарні демократичні СПРАВЕДЛИВІ ПРОТЕСТИ свободи. Про це заявив у своїй декларації знову обра­ Під час страйку студенти ний президент Національної технічного коледжу в м. спілки кубінських студентів Бронсік (ФРН) несли по ву­ Рамон Барела. �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. Активні КОМСОМОЛЬЦІ Завжди знайдеться час, щоб підкріпити відмінні успіхи у навчанні активною участю у громадському житті інституту. Прагнучи гідно зустріти 40-річчя з дня проголо­ шення Радянської влади на Україні, студенти О. Бол­ гар (IV курс фізико-математичного факультету) і В. Шарапа (II курс мовно-літературного факульте­ ту) встигають і допомогти своїм товаришам у на­ вчанні, і підготувати художні номери до святкового вечора. Наш фотокореспондент застав їх за складанням конферансу вечора. Фото В. Орловського. СКРОМНА, ПРАЦЬОВИТА Знаходить вона час і для участі в художній самодіяль­ дю, невисоку на зріст, тоненьку, ності. Їй дорога честь факуль­ русяву дівчину?! Можливо, не тету. Таня брала активну участь у всі знають ї ї прізвище, але в лице пам’ятають майже всі. Це всіх виїздах на допомогу кол­ студентка IV-го курсу Тетяна госпам. Не знаючи втоми працювала вона. За сумлін­ Чуприна. Сумлінно виконує Таня свої ну роботу на збиранні ку­ обов’язки студентки: вона на­ курудзи в Роздольненському магається взяти якнайбільше районі Кримської області групу для своєї майбутньої професії математиків III курсу, в якій педагога-математика. Завжди працювала Т. Чуприна, правлін­ уважна на лекціях, дівчина ня колгоспу ім. Сталіна нагоро­ старанно готується й до прак­ дило цінним подарунком — бая­ чних занять, використовую­ ном. ти Любить студентка свою май­ чи і свої записи на лекціях, бутню професію. Їй подо­ і допоміжну рекомендовану лі­ тературу. Не було ще жодного бається робота з дітьми. Кож­ випадку, щоб Таня з ’явилася не літо вона працює в піо­ нерських таборах. непідготовленою до занять. Скромна та витримана у сво­ Зразком для інших є наша їй поведінці, проста у ставлен­ товаришка і в громадській ро­ ні до товаришів, вимоглива в боті. Вже другий рік виконує вона обов’язки заступника го­ роботі до себе і до інших. Та­ лови факультетського профбю­ кою ми знаємо Таню на протя­ ро. Не встигне пролунати дзві­ зі трьох з половиною років на­ нок, як Таня вже поспішає в вчання в інституті. М. СТЕШЕНКО, групи: треба і доручення дати, студент IV курсу фізикоі перевірити стан справ, і зро­ математичного факультету. бити оголошення. НЕ ЗНАЄ на фізикоХ ТО математичному факультеті Перша сесія Наближається зимова сесія— перша сесія першокурсників. Треба скласти 6 заліків і два екзамени. Запорукою успішного скла­ дання іспитів є зразкова дис­ ципліна і систематичне відвіду­ вання лекцій. В групах І кур­ су відбулися комсомольські збори, на яких постановили: за кожну пропущену лекцію сту­ дент повинен відповідати перед комсомольською групою, а за 10 пропущених лекцій без по­ важних причин група просити­ ме деканат згаяти такому това­ ришеві стипендію на місяць. Коли студентка М. Пономарен­ ко пропустила два дні без по­ важних причин, комсомольське бюро суворо попередило її. Деякі студенти нашого курсу прийшли в інститут після вироб­ ництва, і тому не всі дисципліни даються їм легко. Кращі сту­ Благородна, почесна Майже місяць четвертокурс­ ники проходять практику в се­ редніх школах Київської об­ ласті. Двадцять студентів, росій­ ського відділу перебувають на практиці в м . Білій Церкві. У кожного з них за плечима вже по 6 —8 уроків. А скільки було хвилювань перед першим уроком! Готува­ лися ми декілька днів, практи­ кувались один з одним, але в останню хвилину здавалося, що все забуте, що нічого не встиг­ неш за ці 45 хвилин... Тепер все це вже позаду. Такі студен­ ти, як С. Афанасьева, С. Лук’­ янчук, В. Завгородня дають зразкові уроки. Вони знаходять час і для додаткових занять з ки, тут же поруч проходить залізнична колія — Мо­ сква — Ростов. І коли ста­ ло відомо про цей склад, здавалось, єдиним виходом було: евакуювати район пло­ щею у 34 квадратних кіло­ метри з населенням у 10 ти­ сяч чоловік і підірвати склад на місці. Та молоді патріоти, заради збереження заводів, залізни­ ці, житлових будинків, вирі­ шили піти на смертельний риск: вивезти склад далеко за місто і там знешкодити смертоносну зброю. Була проведена дуже кро­ пітка, тонка, а головне — дуже небезпечна робота, і мешканці Кіровського райо­ ну міста Курська змогли спо­ учнями, які невстигають, і для позакласної роботи. Студентка В. Гольдштейн проходить практику в 5 класі. Вона провела з учнями збір на тему: «Бережи червоний гал­ стук» із застосуванням діафіль­ мів; студентка С. Єгорова про­ вела оргг одину, присвячену творчості Аркадія Гайдара. Студенти, які проходять прак­ тику в 4-ій школі, організували разом із старшою піонервожа­ тою ряд екскурсій (на швейну та взуттє ву фабрики, на теле­ граф, телефонну станцію). На практиці, працюючи без­ посередньо з дітьми, ми впев­ нилися, що професія вчителя цікава, благородна, почесна! А. НАРІЖНА, Н. БАЛАБАН. Вечори дружніх, теплих розмов На комсомольських зборах нашої групи виявилося, що всі товариші бажають більше зна­ ти яро життя видатних людей— художників, поетів, композито­ рів, акторів і ін. Було вирішено проводити збори-вечори відпо­ чинку, на яких заслуховувати розповіді товаришів про видат­ них людей. Ми домовилися, що збиратимемось один раз у два тижні у гуртожитку. Люда Мань­ ко пообіцяла на першому вечорі розповісти про видатного ра­ ЇХ БУЛО ОДИНАДЦ Я ТЬ З перших сторінок бага­ тьох газет на нас дивляться прості радянські люди у вій­ ськовій формі. Це — солда­ ти і офіцери славної Радян­ ської Армії. Що вони зробили? Чим відзначився, наприклад, оцей зовсім ще юний, солдат Іван Махалов з-під Во­ ронежа або українець лей­ тенант Віктор Іващенко, чи грузин Дмитро Маргешвілі? 15 років глибоко під зем­ лею пролежав страшний склад — сотні тонн снаря­ дів, бомб, мін, які зарили в землю і замінували фашист­ ські війська, відступаючи під натиском Радянської Армії з Курська. На цьому місці виросли заводи, нові будин­ денти (Д. Шабанова, С. Фатєє­ ва, В. Велівченко та Інші) до­ помагають їм у навчанні. Так, студентові А. Сташкевичу важ­ ко дається англійська мова. Щоб він не відставав від това­ ришів, з цієї дисципліни йому систематично допомагає С. Фа­ тєєва. Для кращої підготовки до екзаменів у нас проводиться аналіз художніх творів, винесе­ них на екзамени. Студенти стар­ ших курсів на комсомольських зборах діляться досвідом підго­ товки до екзаменів. Наші това­ риші старанно готуються і до семінарів. Ми впевнені, що першу в нашому житті сесію складемо успішно. Г. ТЮТЮННИК, студент І курсу мовно-літературного факультету. кійно повернутися додому. «Товариші, дорогі товари­ ші! Небезпека минула, спо­ кійно йдіть додому,— доно­ сяться з репродуктора схви­ льовані слова голови райви­ конкому. І в ту хвилину, коли про­ голошувались останні слова, вже кинувся народ до знеси­ лених, щасливих солдатів... І зрозумів Іван Махалов , як під час війни зустрічали ра­ дянські люди своїх визволи­ телів». Про подвиг славних радян­ ських патріотів розповів пи­ сьменник Аркадій Сахнін у нарисі «Ехо війни», що на­ друкований в «Комсомоль­ ской правде» за 8 грудня 1957 р. дянського актора Василя Івано­ вича Качалова. Нам не довелося бачити Ка­ чалова на сцені. Лише один раз чули ми його сильний голос у фільмі «Путівка в життя». Але в нашій уяві яскраво вирису­ вався образ цієї талановитої людини, з його барвистим силь­ ним голосом. І ось, 27 листопада о 8 год. вечора група зібралася в 62 кімнаті. Всі з нетерпінням чекали цікавої розповіді. І чекання виправдали себе. Л. Манько з захопленням роз­ повідала про життя і творчу ді­ яльність видатного радянського актора В. І. Качалова. На вечорі була присутня і наша агітатор Є. М. Сульжен­ ко. Євгенія Михайлівна розпо­ віла нам, як вона ще студент­ кою бачила чудову гру Качало­ ва і Кніппер, коли вони гастро­ лювали в Києві. Після спектак­ лю студенти дружно підхопили великого актора і пронесли його на руках від театру ім. І. Я. Франка до готелю... Всім присутнім дуже сподо­ бався цей вечір відпочинку. В наступну середу. 11 груд­ ня, ми познайомилися з життям видатного поета С. Єсєніна, з його чудовою поезією. Такі вечори розширюють кру­ гозір людини, згуртовують ко­ лектив. І їх проведення — над­ звичайно цікава і корисна справа. О. ЛІТВІНОВА, комсорг 43 групи фізиків. �НАРИС В. Ш А Р А П А Материнське щастя — Кине, побачиш, що кине. Ну, в крайньому випадку пере­ йде на заочний відділ. І то вже таке буде... — дівчина безна­ дійно махнула рукою. Подія неабияка. Треба ж кожному сказ ати щось. І інша починала: — І чого їм було... ця дити­ на на першому курсі! ' А зовсім тупа в коханні бра­ ла ще вище: — В інституті дитина?! Наче не могли зачекать; женяться, а хіба думають: що, коли і як во­ но повинно робитися?! Були такі, що говорили мало, а більше дивилися, як батько себе почуває, мати. Хотіли вга­ дати їхні думки... — Якось буде... знали ж, що роблять. Все померкло під співчутли­ вими поглядами більшості, зов­ сім зникло від теплих слів душі: «Щасти тобі, Олю!». I. А ось і винуватець всього Преспокійно смокче пальчики (разом з соскою). На диво спо­ кійний. З чорними, як терен, очицями (в батька і матері теж чорні, а на кого схоже — не розумію. Тільки скажу, що ду­ же вже гарна дитина!). Так от, водить, водить очицями... вірні­ ше, бігає по станах, книгах, кон­ спектах... потре пухким кулач­ ком. Заплаче, але без сліз (ди­ тині треба плакати). А там ди­ вись — і спить. І так спокійно! Чи згоден він був (маленький Володя), чи ні, та його залиши­ ли в гуртожитку. І добре зро­ били. Як видно, йому тут спо­ добалося: все-таки не «колиско­ ва» його присипляє, а студент­ ські ліричні пісні, гарячі руки його ніжать, і колись не треба буде прищеплювати йому риси колективізму. «Якщо хочеш знати, так я з 4-х місяців серед колективу», — не без гордості скаже комусь. А поки що хай наш «колек­ тивіст» поспить! II. — Вовеня моє, спить уже. Знаєш, маленький, що ніколи мені... — і гарячий поцілунок робить сон дитини ще міцнішим і спокійнішим. Вийняла руч­ ку з-під ковдри, підгорнула пелюшки, усміхнулась щасли­ вими очима... — Кому б відда­ ла я свою любов, що перепов­ нює гарячі груди, як не тобі, яворе мій?! Матері?.. Мати! Ти, як ніхто, розумієш мене. Чи не ти всією теплотою жіночої ласки колисала мене? Тоді ти все забувала: була ли­ ше одна чорноока пташка — Оля. Для мене були чистіші за гірську воду і тепліші за сонце твої затверділі на долонях ве­ ликі руки з синіми жил­ ками, що зійшли на руках рясними смугами... Ось тобі мамо, за всі турботи, за теплі материнські слова — моя наго­ рода (ти ж чекала цього), У те­ бе — внук! А коханий?.. Маленьке Вове­ ня — це плід нашого кохання, росток життя. І хто знає, чиї в в тебе очі, Вовенятко? Мої чи його... Спохватилась: «Ой, а чайник де поставила?!» — і все знахо­ дить своє місце. Тонкі білі руки перебирають книги, а очі — чорні, великі, трохи запалі, не зводить з чорнявої голівки. Неміцний сон дитини. Всміх­ неться уві сні (хто зна, що йому сниться!), а Оля вже бачить, вже чує серцем матері: спокій­ но дихає син, чи ні. — Прокинулось... а я якраз закінчила. От хороше,— вити­ рає руки, що почервоніли від теплої води.— А я тобі пелюш­ ки прополоскала... Довго говорить щось йому, а він тільки очима кліпає та й годі. Та не весь час же йому кліпати! Тоді плаче. Батько, як завжди, хоче зацікавити му­ зикою. Грає, грає — дитина дивить­ ся, дивиться (не слухає, а ди­ виться на пальці), потім як ро­ зіллється соловейком! Вбігають подруги. — Мале Шастуненя! Йди, йди до мене... — І йде. А коли проспіваєш йому «а-а-а...» — розкриє беззубий ротик і сміється. І так хвилює душу — тільки б і дивився на цю квітку, що тільки-но розкри­ ває рожеві пелюстки! В неділю, ясного морозного до гуртожитку на Солом'ян­ ці зібралися юнаки і дівчата. Проводитимуться лижні змаган­ ня на першість інституту, Спортсмени дружно направля­ ються в Святошино... Естафетою 4x3000 м роз­ починають змагання жінки. Да­ но старт, і четвірка сильніших спортсменов виходить вперед. Всіх хвилює одне: хто вийде переможцем? Першою йде спортсменка фізико-математич­ ного факультету М. Худояр. Естафету прийняла Г. Ко­ валенко, студентка мовно-лі­ тературного факультету. Ось вона швидко виходить вперед і, обганяючи своїх противників, передає естафету О. Несте­ ренко. Перше Місце серед жінок займає команда мовно-літера­ турного факультету. Змагання серед чоловіків, що почались естафетою 4x5000 м, проходило в надзвичайно швид­ кому темпі. Першим йде молодий спорт­ смен мовно-літературного фа­ культету С. Мозгов. Віді­ рвавшись від свого суперника— чемпіона інституту В. Науменка — на 100 метрів, він пере­ дає естафету В. Галуху. Весь час попереду-спортсмени мовнолітературного факультету. Зда­ валося, що перемога буде за цим факультетом. г е р о я м Та ні, не моє щастя (а жаль!). А квітка цвіте! її запашний бу­ тон (ніжне личко з маленькими ямочками на щоках) —закриває перед матір’ю незгоди і при­ крості (якими, на жаль, ще ба­ гате наше життя студентське). III. І не дивно, що Оля раненько (деякі із «спокійних» ще пере­ вертаються на другий бік), бі­ жить у лікарню: хоч і багато няньок, та не догледіли маля. Не встигла, спізнилась! Ні. не до сина, а на лекцію... — Ой! Післязавтра забе­ ру!.. — очі блищать, бліде об­ личчя горить.— А ле,— притих­ ла,— в ясла не беруть: завідую­ ча сердита на інспектора, і кри­ чить, не прийму дитину, місць немає. Причому ж дитина?!. Як видно, не тільки серце ма­ ленького Володі не закипає при питанні: «Де бути?». Ні, ще знайшлася матір (якщо її мож­ на так назвати), яка не бачить великих чорних очей дитини, що так і просять: «Тьотю, візь­ міть в ясла...». Завідуючі!... Ні, тільки не біля дітей таким бути! — Олю, а ми підемо в парт­ бюро. Допоможуть, я думаю: во­ ни ж знають ваше становище!.. IV. Перший сніг порошить зем­ лю. Вітер пашить щоки, але і без того матері тепло: і від того, що маленькі, слабенькі дитячі руки стискають груди, що по­ руч б'ється ще одне серце, гріє її материнська кров. Їй легко і на серці (Володя знову буде з нею), і нести легко (а кому б важила своя втіха, своє щастя?!). Міцно притиснула і поспішає... Встигнеш, Олю, встигнеш! Як встигала на перервах году­ вати сина в яслах, до лекцій відносити, готувати лекції — все встигнеш, сама не зробиш— син росте! — А от ми вже й дома! Скучно було мені, котику мій, без тебе,— і очі матері світять­ ся, як перші іскристі сніжинки. Щасливий Володя, що ти, Олю, його мати! Л и ж н и й сезо н р о з п о ч а в с я ДНЯ, П ам ’я т н и к и м уж нім Проте на четвертому етапі виявилося, що капітан команди В. Харченко не підготовлений до прийому естафети. Першою закінчила змагання команда чоловіків фізико-мате­ матичного факультету; дру­ гою — команда мовно-літера­ турного факультету; третє міс­ це як серед чоловіків, так і се­ ред жінок зайняла команда пед­ факу. Треба відзначити добросовіс­ ну роботу суддів М. Мелешка та П. Рябоконь. Кафедра фізви­ ховання винесла їм подяку. В. ДЕРКАЧ, М. ЗАПАРА, студенти мовно-літературного факультету. 28 жовтня (10 листопада) 1917 року на багатолюдно му мітингу робітників Арсеналу було прийнято рішення про негайний революційний виступ проти місцевих властей Тимчасового уряду і буржуазно-націоналістичної Цен­ тральної ради. На заклик комуністів повстали робітники Арсеналу і разом з робітниками міста та військовими частинами, що приєдналися до них, героїчно боролися за перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, за встановлення Радянської влади. На площі, від якої починається вул. Січневого по­ встання, знаходиться пам'ятник мужнім арсенальцям. На постаменті з червоного граніту стоїть гармата; з неї і про­ лунав перший постріл по військах контрреволюційної Центральної ради. На пам'ятнику напис: «В 5-ю годовщину Октябрьской революции Пленум Киевского Горсовета отмечает особые заслуги перед Про­ летарской Революцией Киевского Арсенала, первого за­ вода, выступившего в Киеве с оружием в руках в октяб­ ре 1917 года за власть Советов. Горсовет рабочих и красноармейских депутатов». В роки Великої Вітчизняної війни, в період тимчасо­ вої окупації Києва, фашисти зняли гармату і напис. За­ раз пам’ятник повністю реставрований. Поруч з па­ м’ятником муж­ нім арсенальцям знаходиться буди­ нок колишніх ка­ зарм понтонного батальйону, який є однією з най­ важливіших спо­ руд старої Пе­ черської фортеці. Напередодні ре­ волюції 1905 ро­ ку тут розміщу­ вався 5-й понтон­ ний батальйон, що входив у склад III саперної бригади. Солдати цього батальйону брали участь у повстанні саперів 18 листо­ пада 1905 року в Києві. У 1917 році в цих казармах розміщувався III понтон­ ний батальйон. Революційні солдати батальйону разом з арсенальцями та іншими робітниками міста брали актив­ ну участь у збройній боротьбі за владу Рад: у жовтні 1917 року проти білогвардійсько-юнкерських військ бур­ жуазного Тимчасового уряду, а в січні 1918 року — про­ ти контрреволюційної Центральної ради. А. ДЯЧЕНКО. Зас т. редактора П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/92 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. редактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/232805076a775d47d4e0365589b03b1e.pdf 0ebcdad20c2c4405779cd91a8b6e9891 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Хай ж иве 53-я р іч н и ц я Великої Жовтневої соціалістичної революції! Спеціальний номер газети, присвячений 53-й річниці Великого Ж овт ня т а 50-річчю інституту Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. №№ 34—35 (502—503) Середа, 4 листопада 1970 року. СВІТЛО Ціна 2 коп. Рік видання 15-й. жовтня Кожна з роковин Великої Жовтневої соціалістичної рево­ люції — це наше свято і наш екзамен перед історією. А для молоді — це ще й час зістав­ ляти свою юність з молодістю своїх батьків і дідів, з життям тих, хто із зброєю в руках захи­ щав владу Рад, голодував, вми­ рав від тифу, пройшов тяжкі фронти громадянської війни з високою мрією про світ вільний і справедливий. Герої Жовтня, великий Ленін відкрили нам світлин шлях у но­ ву ашуху, вони подарували нам Революцію — щоб ми її про­ довжували. Вони створили нам Радянську державу — щоб ми в ній господарювали. Керований славною ленінською партією радянський народ вивів відста­ лу колись Росію в число найпередовіших країн світу. Віль­ ний союз братніх народів, мо­ гутня індустріальна держава з високоорганізованим сільським господарством, з передовою на­ укою і розквітлою багатонаціо­ нальною культурою — такими стоїмо ми сьогодні перед усім людством, відзначаючи 53-ю річницю Великого Жовтня. Революція — це спалах, под­ вигу цвіту суспільства, моло­ дого його покоління. Юність на­ шої країни д ал а, неперевершені зразки мужності І героїзму, вір­ ності великим ідеалам, самовід­ даності у втіленні їх у життя. Молоде покоління, яке виросло вже при Радянській владі, на всіх етапах нашого поступаль­ ного шляху вперед завжди пе­ реконливо доводило, що воно дбайливо несе через роки і де­ сятиріччя вогонь революційних традицій. Так, ми маємо чим гордитися перед усім світом! Нова, вільна, окрилена людина, господар влас­ ної долі, будівник нового світ­ лого життя — народжена Жовт­ нем, випестована Великою Ре­ волюцією. Це вона розщепила атом, це вона сьогодні штурмує космос! Жовтень ознаменував поча­ ток нової ери. Його незгасне сяйво — у всіх наших починан­ нях! Його зорі осявають наш шлях до світлого майбутнього — Комунізму. ЮН А К И І Д І В Ч А Т А ! Н А П О Л Е Г Л И В О О В О ­ ЛОДІВАЙТЕ МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКОЮ Т Е ОР І ЄЮ , В ИС ОТ А М И НАУКИ, Т Е Х Н І К И І К УЛЬТУРИ! Б У Д Ь Т Е В І Р Н И М И Л Е Н І Н С Ь К И М З А П О ВІ Т А М , АКТИВНИМИ БУДІВНИКАМИ КОМУНІЗМУ! ВІТАЄМО! ДОРОГІ ДРУЗІ, ГОРЬКІБЦІ! ВІД У СІЄЇ ДУШІ ВІТАЄ­ МО ВАС 3 53-ю РІЧНИ­ ЦЕЮ ВЕЛИКОГО ЖОВТНЯ ТА 50-РІЧЧЯМ РІДНОГО ІНСТИТУТУ. БАЖАЄМО ВАМ НОВИХ УСПІХІВ У ВЕЛИКІЙ і п о ч е с н ій СПРАВІ ВИХОВАННЯ БУ­ ДІВНИКІВ КОМУНІСТИЧ­ НОГО СУСПІЛЬСТВА. МІЦНОГО ВАМ ЗД О ­ РОВ'Я, УСПІХІВ, ЩАСТЯ В ОСОБИСТОМУ ЖИТТІ. Ректорат, партком, комітет комсомолу, профком, місцевком. ХВИЛЮЮЧЕ СВЯТО 50-річний ювілей Київського державного педагогічного інсти­ туту ім. О. Горького для мене особисто таке ж хвилююче свя­ то, як і 150-річний ювілей Ні­ жинського педінституту ім. М. Гоголя, що відзначався не­ давно. Якщо Ніжинський педа­ гогічний інститу дав мені осві­ ту, то інститут імені Горького дав мені перший поштовх до духовного зросту як письмен­ ника. Кілька років викладацької роботи, керівництво літератур­ ною студією інституту, яка ста­ ла і для мене великою школою літературної праці, допомогли мені твердо стати на ноги, при­ лучитися до письменницької ді­ яльності. І тому для мене Київський педагогічний інститут назавжди залишився рідним і дорогим. У дні славного 50-річного юві­ лею сердечно вітаю і поздоров­ ляю викладачів, студентів та ви­ хованців інституту, нове поко­ ління літстудійців. Бажаю всім великого людського щастя і ус­ піхів у навчанні та праці. Юрій ЗБАНАЦЫШИ, письменник, Герой Радян­ ського Союзу. У ДРУЖНІЙ СІМ’Ї Із закликів ЦК КПРС до 53-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. ПРАПОРИ По краплі з серця — всі на прапори, Щоб не линяло їх червоне значення. Під ними ми навчились говорить, Під ними сіять і стріляти навчено. По краплі з серця — всі на прапори! Над братськими схиляймо їх, як рапорт. Було і буде — хто в борні згорить — Життя його підносимо на прапор. По краплі з серця — всі на прапори! Вколисуйте дітей під прапорами, Щоб чорні й білі з ранньої пори Червоними росли пролетарями. По краплі з серця — всі на прапори! Чохли під ноги, сумнів 1 вагання. Всесвітній ритм, комуністичний ритм, Останній бій — вселюдські дні світання. Михайло КЛИМЧУК, випускник філологічного факультету. У дружній студентській сім ’ї нашого ін сти туту наполегливо оволодівають вчительським фахом представники багатьох республік і національностей. З великими успіхами у навчанні і громадській роботі зустрічаю ть 53-ю річницю Великого Жовтня і 50-річний ювілей ін сти туту студенти-історики. Є в цьому немала за сл у га комсомольської^ організації ф акультету, яку очолює Віктор Даниленко. Принциповий, ініціатив­ ний юнак вміє запалити комсомольців новим починанням, повести за собою. Сам комсорг — приклад у всьому: відмінно вчиться, бере активну участь у роботі НСТ. НА ФОТО: комсорг історичного ф акультету Віктор Даниленко, Н А ФОТО: посланець сонячного Узбекистану, відмінниця навчання, староста IV спецгрупи філологіч­ ного ф акультету Дилбар Хасанова. �КДПІ сьогодні В інституті працює і вчиться понад 300 комуністів, які за­ безпечують авангардну роль у справі виховання вчительських кадрів. Понад 2 тисячі осіб нараховує у своїх лавах комсо­ мольська організація інституту. П Р А Ц І В Н И К И О СВІ ТИ! В Д О С К О Н А Л Ю Й Т Е Н А Р О Д Н У О СВІ ТУ І К О М У Н І С Т И Ч Н Е В И Х О ­ ВАННЯ П І Д Р О С Т А Ю Ч О Г О П О К О Л І Н Н Я ! Із закликів ЦК КПРС до 53-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. У стінах КДПІ імені О. М. Горького працює понад 100 вихо­ ванців інституту. Серед них академік Г. С. Костюк, професори М. А. Жовтобрюх, А. П. Медушевський, Д. Ф . Ніколенко, С. Ф. Фещенко, Н. І. Пшеничний, О. К. Романовський, М. Д. Ярмаченко, М. І. Шкіль, доценти Л. О. Біятенко, Я. Ф. Д ер­ кач, А. Г. Деркач, Г. Г. Кордун, А. В. Михалевський, В. Ю. Ніколаєнко, А. Д. Очеретиий, М. Я. Плющ, М. Ф. Поліщук, М. У. Походзіло, Л. М. Проколієнко, Г. В. Січкар, В. С. Савенко, Г. В. Содоль, П. П. Хропко, зав. аспірантурою В. С. Парасунько та ін. П’ять вихованців інституту — Герої Радянського Союзу. Це Г. Брик, Ф. Жарчинський, О. Тканко, С. Микало, Т. ІІІашло. Більше ЗО педагогів, яким присвоєно звання Заслуженого вчителя УРСР, одержали свій перший гарт у стінах нашого інституту. Серед них — Г. Нестеренко, В. Іваненко, Г. Міхненко — Герої Соціалістичної праці. Всього в інституті на 28 кафедрах працює близько 300 штат­ них викладачів. В тому числі академіки М. М. ПІдтиченко, О. Р. Мазуркевич, С. М. Черніков, Н. С. Крутікова, 18 профе­ сорів і докторів, 171 доцент І кандидат, майже сто асистентів і викладачів. Вони ведуть складну І різноманітну навчальну, наукову і громадську роботу. Інститут мас різноманітні художні колективи. Значною по­ пулярністю серед студентської молоді І трудящих Київщини користується народна самодіяльна хорова капела (художній керівник — заслужений артист УРСР, заслужений діяч куль­ тури УРСР, в. о. професора Петровеький О. Ю.|, вокально-хо­ реографічний ансамбль «Барвінок» (художній керівник — за­ служений артист УРСР, доцент Незовибатько О. Д.|, симфо­ нічний оркестр (художній керівник — заслужений артист УРСР, в. о. доцента Рязанцев В. М.|, факультетські хори (жіночі, чо­ ловічі, мішані), оркестри народних інструментів, духовий ор­ кестр, вокальні та інструментальні ансамблі, чимало таланови­ тих солістів. Герой Соціалістичної Праці Варвара Павлівна Іваненко — одна з тих уславлених наш их вихованців, якими по праву може пиш ати ся інститут. Вона читає історію у Київській середній шнолі Ne ЗО. її урони відзначаються справжнім хистом і високою педагогічною май­ стерністю. Варвара Павлівна завжди з вдячністю згадує роки навчання у на­ шому інституті, Що дав їй нрила для творчого злету. НА ФОТО: В. П. Іваненко з своїми учнями-п’ятикласникам и. В Інституті працює 63 наукових гуртки, які охоплюють біль­ ше половини наявного складу студентів. Кращі студентські ро­ боти щороку направляються на всесоюзні, республіканські та міські конкурси, друкуються о наукових збірниках. У науковій роботі беруть участь всі кафедри нашого інституту. Значне місце посідає при цьому написання під­ ручників та посібників як для середньої школи, так 1 для педагогічних інститутів республіки. Тільки в минулому, 1969 році, було написано викладачами 10 підручників для середньої школи 1 11 підручників для педагогічних вузів (зокрема п’ятитомник «Історія української літератури»). Викладачами інституту за минулий рік надруковано 353 наукові роботи загальним обсягом 807,7 друкованих аркушів. 50 років тому, в буремні дні громадянської війни, був створе­ ний Київський інститут народної освіти. У його складі був і фа­ культет соціального внховаїгня, три відділи якого — шкільний, дошкільний та лікувально-педа­ гогічний — стали основою і прообразом нашого сьогодніш­ нього інституту. У 1930 році за постановою РН К УРСР цей фа­ культет було перетворено на ін­ ститут, якому через 6 років бу­ ло присвоєно ім’я Олексія Мак­ симовича Горького. З а півстолітню історію свого існування наш Інститут з неіеликого факультету перетворив­ ся в один з провідних вищих педагогічних закладів України, у справжню кузню педагогічних і наукових кадрів. Понад ЗО тисяч висококваліфікованих спе­ ціалістів для масових і спеці­ альних шкіл, дошкільних закла­ дів, вузів і наукових уставов підготовлено за цей час у ного стінах. Наш столичний інститут аає славну історію, чудові традиції, які творилися і примножували­ ся разом з формуванням радян­ ської педагогічної науки. З йо­ го кафедр читали свої лекції такі відомі педагоги і вчені, як М. К. Грунськнй, М. П. Крав­ чук, Г. Г. де-Метц, С. X. Чавдаров, П. П. Филнпович, 0. W. Астряб, М. Я. Калнновнч, С. І. Маслов, О. М. Русько, М. Ф>. Даденков, О. К. Бабенко, Є. Ц. Кирилюк та багато інших. Се­ ред вихованців інституту — по­ над ЗО заслужених вчителів школи, п’ять Героїв Радянсько­ го Союзу, три Герої Соціалістич­ ної Праці, понад 20 членів Спіл­ ки письменників України, зок­ рема А. С. Малишко, Л. І. С.чілянський, В. С. Швець, Ф. Д. Крнвін та інші. Понад 400 вихо­ ванців інституту — викладачі вузів України. У ювілейний рік на 6 факуль­ тетах стаціонарного і заочного відділів інституту навчається Протягом ювілейного 1970 року вже захищено науков­ цями інституту 2 докторських 1 8 кандидатських дисер­ тацій. ЙМЕННЯ НАМ-ГОРЬКІВЦІ Майбутня професія вимагає від учителя фізики вміння доснонало демонструвати фізичні явища і закономірності. Разом з іншими вик­ ладачами прищеплення цих навичон студентам-фізикам успіш но здійснює завідувач нафедри методики фізики доц. О. І. Бугайов. Крім навчальної роботи О. І. Бугайов бере антивну участь у громадськім житті Інституту, не перший рін обирається секретарем партбюро фізино-математичного ф акультету, НА ФОТО: доцент О. І. Бугайов. Біля тридцяти п'яти років наш інститут носить ім’я буревісника революції Олексія Максимовича Горького. За цей час немало зроблено у справі вивчення і по­ пуляризації творчості великого пролетарського письменника. Крім викладання обов'язкового програмового матеріалу, виклада­ чі інституту, а також аспіранти пишуть наукові роботи, виступа­ ють з доповіддями на наукових конференціях, читають лекції для трудящих міст і сіл, для учителів та школярів. У цій справі чи не найбільше зробила, як і належить, кафедра російської та зарубіжної літератури. Плідно трудиться над вивченням творчості письменника завідуючий кафедрою І. Т. Крук. Свого часу він успішно захистив кандидатсь­ ку дисертацію з горьківської теми, в 1968 році в товаристві «Знанняь вийшла його брошура «Горький і Україна». Великий інтерес до творчості Горького виявляв такоок доцент кафедри Д. П. ІЛутенко. Телегля­ дачам республіки запам'ятався, певне, цикл лекцій про буревісни­ ка, який читав у 50-х роках до­ цент кафедри Л. М. Карлов. Успішно досліджують творчість Горького і викладачі інших ка­ федр. Якщо брати .повоєнні роки, то тут слід назвати доц. М. А. Євсєєва (кафедра методики мови), проф. Ю. С. Кобилецького та доц. Ф. М. Поліщука (кафедра укра­ їнської літератури). Вагомий внесок у загальну справу вивчення та популяризації творчості М. Горького зробили ка­ федри педагогіки та психології. Помітний слід у <ггорьківськім до­ робку.» викладачів інституту зали­ шили доповіді професора М. Ф. Даденкова про педагогічні ідеї і професора Г. С. Костюка про пси­ хологічні ідеї Горького. У вінок шани і всенародної лю­ бові до Горького було «вплетено» колективом нашого інституту не­ мало добрих справ у ювілейному горьківському (1968) році, коли наша країна відзначала 100-річчя з дня народження письменника. Викладачі та студенти нашого вузу свято шанують пам’ять про Буревісника революції, ім’я якого, каоїсучи образно, гордо майорить на прапорі інституту. Л. ЛЕВАНДОВСЬКИИ, ст. викладач кафедри ро­ сійської та зарубіжної лі­ тератури. На дефектологічному та педагогічному ф акул ьтетах студенти крім інших лекційних курсів оволодівають також навичками з образо­ творчого мистецтва. їм читається нурс малювання з методикою вик­ ладання. Найбільш вправні художнини беруть акти вн у участь У оформленні святкових ф акультетськи х колон, випусну стіннівон тощо. НА ФОТО: ст. винладач кафедри початкового навчання, педагогічних наун, художник М. А. Кириченко проводить з студентами. іандидат заняття М. М. ГРИЩЕНКО. Перший директор Інституту соціального виховання (1930— 1934 роки), заслужений діяч на­ уки УРСР, доктор педагогічних; наун, професор. Микита Мнновнч очолює нині кафедру педа­ гогіки КДУ ім. Т. Шевченка. З нагоди ювілейних урочистостей в нашому інституті він шле свої нанщнріші побажання новому поколінню горьківців — викла­ дачам і студентам, яким випала честь «проводжати» Київський педагогічний у друге півстоліт­ тя. �ВІРНІСТЬ ТРАДИЦІЯМ майже 7 тисяч студентів і 95 аспірантів. В інституті працює професорсько-викладацький ко­ лектив у складі понад 300 осіб, який успішно навчає і виховує нові кадри радянського вчитель­ ства. 61,8 процента викладачів — дипломовані. Серед них ака­ деміки Г. С. Костюк, О. Р. Мазуркевнч, М. М. Підтиченко, члени-кореспонденти АН У РС Р Н. С. Крутікова, С. М. Черніков, професори П. К. Волинсь­ кий, 0. М. Давидов, П. І. Б аку­ менко, Ю. С. Кобнлецький, Б. С. Кобзар, А. П. Медушевський, С. Ф. Фещенко, Г. М. Удови­ ченко, І. Є. Шиманськнй, М. І. Шкіль, М. Д. Ярмаченко та ін­ ші. Кожен випуск інституту в ос­ танні роки — це 600 фахівців радянської освіти. Близько 50 докторських і кандидатських дисертацій захищається тепер в інституті щорічно. Ректорат, партійна, профспілкова 1 комсо­ мольська організації все більше уваги приділяють ідейному, мо­ ральному, естетичному і фізич­ ному вихованню студентської молоді. Розширюється і зміцню­ ється матеріально-технічне ос­ нащення факультетів та кафедр. Значними успіхами на всіх ділянках роботи зустріли пра­ цівники інституту 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Значно підвищилася успішність студентів, нових рубежів досяг­ ти науковці кафедр, пожвави­ лась гурткова робота, художня самодіяльність, певних успіхів досяглн спортсмени інституту. Півстолітній ювілей інституту студенти, викладачі, адміністра­ тивно-технічний персонал зуст­ річають з новим піднесенням, готуючись гідно зустріти XXIV з’їзд Комуністичної партії, з впевненістю, що завдання, по­ ставлені перед працівниками ви­ щої освіти, будуть успішно ви­ конані. З історією нашого Інституту пов'язано немало славетних імен видатних вчених. Одні з них працювали в інституті в пер­ г. с. КОСТЮК. Перший завідувач кафедри психології інституту (1930— 1932 рр.) дійсний член АПН СРСР, доктор педагогічних на­ ук, професор. Нині Григорій Силович працює директором на­ уково-дослідного Інституту пси­ хології УРСР, Наша комсомольська організація міцніла й розвивалася ра­ зом з інститутом, у якому ми вчимося сьогодні. Якщо у 1923 році комсомольський осередок інституту на­ раховував всього . 14 комсомольців, то сьогодні у наших лавах 2.223 члени Ленінської Спілки. Велика організація — великі 1 завдання, що стоять перед нею. У своєму повсякденному житті нове покоління комсомольців інституту не раз переконливо під­ тверджувало вірність героїчним традиціям своїх попередників: впертих і беручких до науки робітфаківців, мужніх оборонців Вітчизни у роки Великої Вітчизняної війни, наших вихованців, відзначених Золотими Зірками звитяги і праці. Найкраще за нас, комсомольців ювілейного 1970 року, роз­ повідають наші справи. Комсомольська організація сьогодні — це 336 відмінників навчання, це більш як тисячна армія моло­ дих науковців — гуртківців НСТ; це трудові семестри, у яких за покликом серця щорічно беруть участь сотні юнаків і дівчат; це численні колективи художньої самодіяльності, що допома­ гають кожному якнайповніше виявити свої здібності; це — .ве­ лика шефська робота в школах області і будинкоуправліннях міста, у дитячих кімнатах міліції, яка допомагає кожному ви­ значити своє громадське обличчя. Студенти-комсомольці інституту завжди прагнуть бути у вирі життя, бути гідними високого звання молодих будівників комунізму. Всі комсомольці інституту — учасники Всесоюзного Ленінського заліку, який завершиться у березні — квітні 1971 року і буде нашим звітом XXIV з ’їзду КПРС. Під девізом: «Жити, вчитись і працювати по-ленінськи» проходить огляд сту­ дентських академічних груп на кращу Ленінську групу інсти­ туту. Всі комсомольці взяли на себе конкретні зобов’язання ус­ пішно навчатись, брати активну участь у громадсько-корисній праці. Вся робота на факультетах, в академгрупах ведеться сьо­ годні під девізом: кожному студентові — комсомольське до­ ручення. У кожній справі, яку б ми не зачинали, наша комсомолія високо тримає марку столичного педінституту, є надійним по­ мічником ректорату і партійного комітету у вирішенні почесного завдання: виховувати майбутніх учителів глибоко відданими справі партії, Леніна, справі комунізму. М. ЛЕВЧЕНКО, секретар комітету ЛКСМУ інституту. КДПІ. ПОРІВНЯЙМО... Перший випуск інституту відбувся у 1923 році. Тоді диплом вчителя одержали 14 осіб. У 1941 році — п’ят­ сот дев’яносто. У 1970 — ти­ сяча чотириста сімдесят. За 50 років інститут підготував для країни понад ЗО тисяч вчителів, працівників ідо­ шкільних установ, вчених. * * Кафедри інституту в після­ воєнний період випустили 382 аспіранти, підготували біль­ ші роки його заснування, інші плідно працюють й понині. Сьогодні, в день ювілею ін­ ституту, ми з гордістю називає­ мо їх імена: О. М. 1962 рр.). А С ТРЯ Б (1879 — Заслужений діяч наук УРСР, відомий методист-математик. Багато років очолював у нашо­ му інституті кафедру методики математики, що носить нині йо­ го ім’я. ше 20 докторських і понад 250 кандидатських дисерта­ цій. Якщо в 1945 році в ін­ ституті лише 15 процентів ви­ кладачів мали вчені ступені і звання, то тепер вони скла­ дають 61,8 процента. Інститу­ тові надано право приймати до захисту докторські і кан­ дидатські дисертації з 15 спе­ ціальностей. За останні роки на Вчених радах інституту щорічно захищається близько 50 дисертаційних робіт. Київському педагогічному інсти­ туту ім. О. М. Горького сповнило­ ся 50 років. Півсторіччя майже збігається з моїм навчанням і пра­ цею в інституті; 1921— 1924 рр. — студентські роки, 1927— 1930 рр.— аспірантура в Інституті народної освіти, спадкоємцем якого є наш інститут, а з 1930 року — праця на кафедрі психології в Інституті соціального виховання, перетворе­ ного незабаром в педагогічний ін­ ститут. Двадцяті роки — це роки бо­ ротьби за радянську вищу школу, роки мужніння радянської освіти, її становлення Великий Жовтень широко від­ чинив двері вищої школи перед робітничою і селянською молод­ дю. Важко описати, з якою жадо­ бою молодь шукала знань, штур­ мувала фортеці науки. І краща прогресивна частина викладачів йшла нам назустріч, навчала нас учитися, віддавала нам свої знан­ ня. Хоч відвідування лекцій було тоді не обов’язковим, — Лави в аудиторіях на лекціях, місця в кабінетах, у .лабораторіях були за­ повнені. А під час прилюдних лекцій, диспутів і дискусій най­ більші аудиторії не вміщали ба­ жаючих послухати, подискутувати. А які гарячі, запальні були висту­ пи! І попереду завжди були ком­ сомольці, члени партії. Вони керу­ вали, спрямовували, організову­ вали прагнення молоді до знань, до нового марксистського їх ро­ зуміння. Характерною особливістю на­ вчання в ті роки була самостій­ ність студентів. Нас ніхто не спо­ нукав до занять. Хочеш здобути вищу освіту — вчись. Ленінський заповіт молоді — вчитися — був керівною спонукою, життєвим кредо кожного. Учитися хотіли всі. До вищої школи йшли за знання­ ми, а не з якихось інших мотивів. А вчитися було важко. Держа­ ва ще неспроможна була забезпе­ чити студентів стипендіями, кни­ гами, як це є зараз. Багато сту­ дентів недоїдали, але сиділи в біб­ ліотеках, розшукували підручни­ ки, вчилися і працювали — ван­ тажниками вартовими—хто де міг улаштуватися, а науки не залиша­ ли. При підготовці до екзаменів конспекти лекцій не були в моді — кожний читав рекомендовані підручники і посібники. Бувало й так, що до іспиту треба було оп­ рацювати не одну, а декілька книг, і опрацьовували. Широко практикувалася товариська взає­ В ТІ ДАЛЕКІ PОКИ... модопомога. Книга не залежува­ лася у студента — кожний пам ятав, що на неї чекає товариш. Повних курсів, передбачених програмами, нам не читали. Пред­ метом лекцій були основні, про­ відні теми, на яких професори розкривали глибину науки, її пер­ спективи, учили шукати в ній істот­ не. Пригадується, як критично ста­ вилися наші вихователі до легко­ важного- захоплення студентами випадково прочитаним, а ще біль­ ше — хизування своїми знаннями. Запам’яталося, як одному студен­ тові, який заявив, після лекції ”з філософії, що зрозумів усе у «Пролегоменах» їм. Канта, профе­ сор Гіляров із здивуванням ска­ зав: «А я дванадцять разів уже прочитав «Пролегомени» і нічо­ гісінько в них не зрозумів.,.». У стінах інституту нас учили по­ в’язувати теорію з практикою школи. Викладачі інституту сміливо бра­ лися за розробку складних теоре­ тичних проблем. Разом з стар­ шими товаришами у наукових по­ шуках брали участь і ми, сту­ денти. Особливо глибокий слід зали­ шили заняття в психолого-педагогічному семінарі підвищеного ти­ пу. Його завдання в основному бу­ ли тими ж, що й завдання теперіш­ ніх студентських наукових гуртків, Участь у роботі семінару була добровільною. Керівництво ним здійснював колектив викладачів. Особливо багато уваги нам при­ діляв проф. Й. Б. Селіханович, Члени семінару студіювали, ре­ ферували і жваво обговорювали класичну і нову психологічну та педагогічну літературу. Швидко пролетіла нелегка, але щаслива пора студентського жит­ тя. Не всі тодішні задуми, праг­ нення і мрії молоді міг задоволь­ нити інститут. Але він дав основне — прищепив любов до праці, до дітей, школи, навчив відшукува­ ти нові ідеї в навчанні і вихован­ ні. Завжди з вдячністю згадується той молодий тоді наш інститут. Д. НІКОЛЕНКО, зав. кафедрою психології. Галерея Іменитих К. М. ГРУНСЬКИИ (1872 — 1951 рр.). Один з перших деканів інсти­ туту. Завідувач кафедри укра­ їнської мови. У 20—40 роки він опублікував понад 40 науко­ вих праць. О. К. БАБЕНКО (1881 — 1959 рр.). Заснував та незмінно завіду­ вав кафедрою методики фізики нашого інституту. Один із осно­ воположників української нау­ ково-методичної школи у галузі викладання фізики. Його перу належать понад 100 наукових праць. С. X. ЧАВДАРОВ (1892 — 1962 рр.). Заслужений діяч науки УРСР. Автор підручників для загально-освітньої школи та ін­ ститутів, полишив після себе багато наукових праць з теорії та історії педагогіки. Працював на кафедрі педагогіки нашого інституту. �В і тила р Микола БОРОВКО, член літстудії Інституту ТЮМЕНЬ Де хант 1 старий віками ставив верші В зелену магму вранішніх боліт, Похмурий день, на верховіття спершись, Гасив слова його німих молінь. Де розсікав навпіл прадавню тишу Зітрухлий стовбур падаючих древ, і) Ханти — місцеве населення. Ніна ГАВРИЛЮК, випускниця українського відділу філологічного факультету ПРО ЩО ШЕПОЧУТЬ ТРАВИ НАД ДНІПРОМ... Про що шепочуть трави над Дніпром У літню ніч, коли навколо тиша, Коли земля на повні груди дише, Про що шепочуть трави над Дніпром? Там молодий геолог карту вишив Слідами незагнузданих джерел. Гарячий червень вогнятисто дише ■ І міць юначу, мов струну натяг. Вростають в небо вежі нафтовишок, Що б’ють снагою трудових звитяг. І вже де схід ласкавив переліски І тишу рвав гвинтами вертоліт Горять багаття, наче обеліски Сердець юначих сімдесятих літ. Прислухайся: ти чуєш голоси З окопів, бліндажів Ідуть крізь роки, Тривожать тишу спалахи грози І по піску полки карбують кроки. Вони крокують в ніч — двадцятилітні — І сходять на гранітні п’єдестали, Щоб нам засяяли вогні досвітні «Стоять на смерть!» — святу присягу склали. Про Про Про Про що шепочуть трави над Дніпром? ясні зорі і безхмарне небо, мир шепочуть трави над Дніпром, заповітне, що народам треба, Д Зоя ПИВОВАР, * член літстудії інституту. * * * Ти не прийшов, А осінь зло сміялась Із сліз моїх, по-весняному теплих, Ти не прийшов, І стежка до порогу іВкосичилась для тебе в терни. Ч Я знаю, — Ще весна розсипле чари Й заголубіє ніжний килим з рясту, Я вірю: У твоєму серці ще не вмерло Кохання, — Мій світанок ясний. Відомі українські радянські письменники, вихованці літературної студ ії інсти туту підтримую ть і сьогодні дружні творчі зв’язки з рідним інститутом, з новим поко­ лінням літстудійців. НА ФОТО: письменники Юрій Збанацьний і Василь Швець на засіданні літературної сту д ії (зліва): свої вірш і читає член літературної с ту д ії студентка Лідія Люлька (справа). організовано дві бригади, які пра­ цювали на будівництві укріплень по річці Ірпінь: одна бригада скла­ далась з співробітників, а друга— відділ інституту на повну потуж­ з студентів. На чолі першої брига­ ність почав працювати з 1937— ди був автор цих рядків. Бригади змагались між собою, працювали 1938 навчального року. іКоли розпочалася війна, в ін­ скільки могли. Та скоро всіх нас ституті у розпалі була державна покликав фронт. II екзаменаційна сесія. Пам’ятаю, як Війна вже йшла на спад, пере­ ми, викладачі, зібралися 23 червня 1941 року в аудиторії на четвер­ можно завершувалася. 18-го січня тому поверсі (вікнами на бульвар 1944-го року після демобілізації Шевченка) і розпочали екзамен з я прибув до Києва. 20 січня був основ геометрії. Цей екзамен ча­ виданий наказ Міністерства освіти сто переривався: зчинялася рап­ про відновлення роботи інституту. деякі викладачі, том шалена стрілянина по воро­ Повернулись жих літаках, і ми — всі члени ко­ з’явились перші студенти. Мінімісії разом з студентами — під­ стерство розпорядилося, щоб роз. бігали до вікон спостерігати за почати заняття з студентами при результатами обстрілу. Таким був будь-якій їх кількості на курсі. На четвертому курсі математичного останній передвоєнний екзамен. Багато викладачів і студентів- відділу, наприклад, на початку за­ горьківців взяли в руки зброю, нять був всього... один студент, щоб боронити рідну Вітчизну, ін­ але заняття відбувались. Потроху ші вийшли на будівництво укріп­ кількість студентів зростала. Умо­ лень навколо Києва. Із співробіт­ ви праці були дуже важкі. В ін­ ників *і студентів інституту було ститутських аудиторіях і коридо­ «НАШ РІДНИЙ ЮВІЛЯР» і У довоєнні роки інститут був спочатку розташований у тій не­ великій частині теперішнього на­ шого будинку, де працює літфак, а у всьому будинку працювали чотири інститути: педагогічний, гірничий, сільськогосподарський і будівельний. В 1935-му році по­ стало питання про розширення приміщення для педінституту. В тому ж році за постановою Уряду було виведено з Києва гірничий інститут і сільськогосподарський інститут. їх приміщення передано нашому інституту. До самої Великої Вітчизняної війни і в перші роки після закін­ чення її в складі інституту були та­ кі факультети: фізико-математич­ ний, географічний, історичний, лі­ тературний і дефектологічний. Був і вечірній відділ і деякий час — учительський інститут. Заочний рах гуляв вітер, шибок не було. Вся робота зосереджувалась у тій частині, де заразі літфак. Але й там в аудиторіях не всі вікна були засклені. Бувало, коли надворі па­ дав сніг і знімався вітерець, то в аудиторії теж літали сніжинки. В ті роки опалення не працювало, та й електричне освітлення було не завжди. Взагалі умови праці як для ви­ кладачів, так і для студентів були важкі, але у всіх нас було високе творче піднесення: наша славна армія переможно просувається на захід, інститут відновлює свою ро­ боту... Ми, кому першим довелося починати роботу в повоєнному ін­ ституті, ні на хвилину не сумніва­ лись у тому, що швидко зарубцюємо рани війни, зробимо інститут ще кращим, ніж він був, — таким, яким він є сьогодні, наш рідний ювіляр. І. ШИМАНСЬКИЙ, зав. кафедрою елементарної математики І методики, про­ фесор. Слово про інститутські газети У нашому Інституті в 1935 — 36-у роках виходила багатоти­ ражна газета «За комуністичне виховання». Коли говорити про Історію Інститутської друкова­ ної періодичної преси, то слід сказати 1 про газету «Кузня ос­ віти», що виходила в другій по­ ловині 20-х років у ІНО 1 ви­ світлювала життя колективу фа­ культету соціального виховання, із якого пізніше виділився наш вуз у самостійний заклад. Та газета «За комуністичне вихо­ вання», так би мовити, «суто наша», і тому на ній варто зу­ пинитись більш докладно. Всього рік виходила багато­ тиражка. Всього 36 номерів по­ бачили світ, з яких рівно поло­ вина збереглася у газетному від­ ділі Центральної наукової біб­ ліотеки АН УРСР. Але й з них довідуємося про деякі сторінки життя 1 діяльності колективу інституту в 1935— 1936-ому ро­ ках. У номерах газети можна від­ шукати найрізноманітніші мате­ ріали, які розповідають про на­ вчання та працю всього колек­ тиву Інституту, про комуністич­ не виховання учительських кад­ рів. Характерно, що в газеті майже зовсім не знайдеш мате­ ріалів, які б так чи інакше не були б зв’язані з педінститутом. У газеті широко висвітлюва­ лася партійно-комсомольська робота, а також навчально-ви­ ховна, культурно-масова, обо­ ронно-спортивна тощо: знаходи­ мо тут різноманітні за змістом і розміром матеріали: від вели­ ких проблемних статей з питань вчительської професії до коро­ теньких, у кілька рядків пові­ домлень про новини вузівсько­ го життя. Знайомлячись з пожовклими сторінками газети, бачимо, що вона була надійним помічником ректорату і парткому у розв’я­ занні головного завдання, яке стояло на черзі дня перед на­ шим вузом — дати країні висо­ кокваліфікованих педагогів, в яких мала потребу радянська школа. Кращі традиції своєї попе­ редниці продовжує розвивати і наша багатотиражка «За педа­ гогічні кадри», перший номер якої вийшов 13 вересня 1956 року. Редакторами газети у свій час були П. її. Хропко, О. Д. Кардаш, П. І. Орлик, І. Т. Крук, Ю. 3. Янковський, П. Р. Ігнатенко. Напередодні святкування 50річчя нашого інституту газета відзначила свій скромний юві­ лей — вийшов 500-й її номер. За підсумками огляду-конкурсу багатотиражок міста Києва га­ зета Київського педінституту названа у числі кращих і від­ значена Почесною грамотою Київського міськкому КП Укра­ їни та Обласного відділення Спілки журналістів УРСР. 0. ПЕТРЕНКО. ІСТОРІЯ... © На основі розпоряд ження № 38 Управління вищих шкіл м. Києва і 1920 році створюється Ін ститут народної освіти — один з 244 вузів молодо’: Радянської країни. В скла ді цього інституту працював факультет соціального ви ховання, з якого й починав свою діяльність нині Існую чий педагогічний інститут. © У березні 1923 року в інституті створюється ком сомольський осередок, яки! тоді налічував 14 членів : кандидатів ВЛКСМ. ЗО членів і кандидатів > члени партії працювало і навчалося в той час на фа культеті. © На основі постанов* РНК УРСР від 11 серпня 1930 року створюється Київський інститут соціаль­ ного виховання. Першим директором ін ституту соціального вихо вання був професор Мики­ та Минович Грищенко. В цей час в Інституті створюється чимало нових кафедр, зокрема, психології української літератури, ро­ сійської літератури, матема­ тики і фізики, якими керу­ вали професори Г. Костюк, Ф. Филипович, Є. Перлін, Г. Де-Метц, академік АН УРСР М. Кравчук. Профе­ сори М. Даденков, П. Во­ линський, С. Чавдаров, П. Чамата, Б. Кулик, Т. Бугайко, І. Шиманський та інші видають свої пер­ ші підручники для шкіл та вузів. 0 В 1933 році інститут було перейменовано в Київ­ ський педагогічний інститут, який мав тоді такі факуль­ тети: фізико-математичний, природничий, мовно-літера­ турний, історичний, геогра­ фічний і педагогічний. © Знаменною подією в житті колективу інституту було присвоєння йому іме­ ні О. М. Горького (28 черв­ ня 1936 р.). Тоді ж були відкриті нові факультети і відділення, встановлено три горьківські стипендії, відкрито ас­ пірантуру з ряду спеціаль­ ностей. © Гітлерівська навала пе­ рервала роботу нашого ву­ зу. Працівники та вихованці інституту зі зброєю в руках стали на захист Вітчизни. Про героїзм горьківців в гріз­ ні роки війни красномовно розповідають фотографії, га­ зетні вирізки, цікаві доку­ менти, представлені в музеї історії інституту. 0 У 1946 році в Інсти­ туті була створена літера­ турна студія. Очолив її Юрій Збанацький. Нині бе­ руть участь у великому лі­ тературному процесі понад 20 відомих письменників, наших випускників. Це чле­ ни Спілки письменників СРСР та УРСР — Любов Забашта, Марія Познанська, Ліна Костенко, Василь Швець, Павло Глазовнй, Микола Равлюк, Федір Маківчук, Володимир Омельтенко, Фелікс Кривін, Во­ лодимир Вільний та багато інших. Художнє оформлення номера М. нириченка та М. Тимошенка, ф отоілю страції В. Тимошенна. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34-35 (502-503) (4 листопада 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34-35 (502-503) (4 листопада 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/142 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/43cb784a061c639ac0ab94383df4ec09.pdf a05dd47d33686a200f159087fde0bb8e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 35 (131) (2 грудня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-10-04 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 35 (131) (2 грудня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/286 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/da43970b3f039490f96c360daed96c9e.pdf c4d5e74c88b249fde09812bd55efce94 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text П р о л е т а р і в с іх к р а їн , єд н а й т е ся) педагогічні З а КАДРИ зо ГРУДНЯ ОРГАН П А РТБЮ РО , ДИ РЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Новогодний toсt Мы в сорок первый год идём Хозяйской твёрдой поступью, За круглым праздничным столом Встревожим полночь тостами. А Киев, дивный город наш Со славою б ы л и н н о ю , Подхватит звон хрустальных чаш Над всею Украиною. Так пусть же счастье бьёт ключом, Пусть крепнет мира здание! Друзья, тесней к плечу плечо! Смелей полёт дерзания! А. ДЬЯЧЕНКО. 1957 року ПОНЕДІЛОК № 35 (47 ) Ціна 15 коп. З АКІНЧИВСЯ сповнений творчих дерзань і зви­ тяжних подвигів тисяча де­ в’ятсот п’ятдесят сьомий рік — рік нашого, радянсько­ го сорокаріччя. Окинеш поглядом пройде­ ний шлях за минулий рік, і серце сповнюється гордістю за свій народ, який прокла­ Рік дає всім трудящим шлях до щасливого життя. Сучасникам і очевидцям історичних подій, епохальних наукових відкрить іноді важ­ ко оцінити всю велич і значущість їх для май­ бутнього прогресу. На пер­ ший погляд важко повірити, що бачене тобою, очевидцем чого ти сам є, міцно, тут же на твоїх очах зайняло винят­ кове місце в історії людської цивілізації. Відноситься це, насамперед, до запуску в Ра­ дянському Союзі штучних супутників Землі. Сотні років на Заході блу­ кали «теорії» про технічну і культурну «відсталість» ро­ сіян. І ось 4 жовтня 1957 р. сталася подія, яка вщент розвіяла всі ці вигадки. Те­ пер нічого доводити, що ра­ дянська наука і ракетна тех­ ніка на кілька років випере­ дили Америку: штучні супут­ ники з серпом і молотом на своїй поверхні — неспро­ стовне свідчення тому. У 1957 р., на базі досягну­ тих у попередні роки успіхів, на новий щабель піднялося сільське господарство. Ко­ лись відстале, розпорошене, за роки радянської влади во­ но перетворилося у передове, колективне, механізоване. Нам тепер по плечу і таке відповідальне завдання, як змагання з США по вироб­ ництву тваринницької про­ дукції на душу населення. Отже, не тільки в галузі промисловості, але й у галу­ зі сільського господарства ми давно покінчили з ко­ лишньою відсталістю. Уже в 1958 р. ми наздо­ женемо СШ А по виробницт­ новий, ву молока на душу населен­ ня в цілому по країні. Що ж стосується Української РСР, то в найближчі роки ми мо­ жемо не тільки наздогнати СШ А по виробництву тва­ ринницької продукції на ду­ шу населення, але в два й більше разів перевершити американські показники. Коли думаєш про події 1957 року, то не можна не згадати героїчного подвигу комсомолу України, який по­ ставив до ладу 37 нових ву­ гільних шахт, з честю вико­ навши свої зобов’язання пе­ ред народом і партією. Тіль­ ки протягом одного року на Україні пущені в дію 70 но­ вих шахт. 1957-й рік ха­ рактеризується видатними подіями і у міжнародному житті. Ще більше зрос­ ли, ще більше консоліду­ вались і зміцніли миролюбні і демократичні сили світу, ті сили, які стоять на варті миру і безпеки народів. Зростання сил миру, демо­ кратії й соціалізму знайшло своє юридичне закріплення в Історичних Московських до­ кументах — Маніфесті миру і Декларації Наради кому­ ністичних і робітничих пар­ тій соціалістичних країн. Ці документи підписані в 1957 р. По своїй історичній вазі вони по праву можуть бути по­ ставлені поруч з «Маніфе­ стом Комуністичної партії» чи «Декларацією прав наро­ дів Росії». В цих докумен­ тах звучить могутній голос робітничого класу і його авангарду — комуністів, які рішуче попереджують паліїв війни, кличуть всіх чесних людей праці до боротьби за мир, за світле майбутнє людства. 1958 Рік 1957 був знаменним і в завоюванні нових висот у галузі культурного будівни­ цтва. Створено нові твори мистецтва і літератури, до­ сягнуто чималих успіхів у галузі освіти. Рік новий, 1958-й, невбла­ ганно відтісняє на задній план останні години старого року. Ми впевнені, що Новий рік буде мирним роком, ро­ ком нових трудових подвигів і творчих звершень нашого народу. З Новим роком, дорогі друзі! Хай будуть вічними мир і непорушна дружба між на­ родами! Хай щастя і радість бу­ дуть невід’ємними супутни­ ками кожної трудової ЛЮДи ­ ни на Землі! �Демонстрація єдності і сили Радісно відзначили трудящі К иєва своє національне свято40-річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки. Р івно о 10 й годині ранку на урядову трибуну піднімаються тт. Х р ущ ов М. С., Кириченко О. І., ке­ рівники п ар тії та уряду України. П очинається парад військ Київ­ ського гарнізону, йдуть, чеканячи крок, юні суворовці, курсанти вій­ ськових училищ. Після параду який закінчи вся показом військо­ в о ї техніки, розпочинається свят­ кова дем онстрація трудящих. Ко­ лона молодих киян в українських національних костюмах, колона друж би народів, символічне від­ творення героїчних сторінок грома­ дян ської та Великої Вітчизняної воєн — все це склало незабутнє в р аж ен н я!.. П роходять колони старих біль­ ш овиків, прославлених українських п ар ти зан ів — бурею оплесків на­ городж ую ть ЇХ присутні. Дух ба­ дьорості, М О Л О Д О С Т І І творчого Дер­ зання панує на Хрещатику, коли повз трибуну проходить студент­ ська молодь столиці. На фото: зл ів а — студенти інституту під час святкової демон ­ страції; справа — Х рещ ати к свят­ ковий. Напередодні екзаменаційної 27 грудня відбулося засі­ дання Вченої Ради інститу­ ту, на якому було обговоре­ не питання про проведення зимової екзаменаційної сесії. У своїй доповіді заступ­ ник директора інституту по навчально-науковій роботі т. Мітюрьов В. К. зазна­ чив, що в організації са­ мостійної роботи серед сту­ дентів є чимало недолі­ ків. На мовно-літературному факультеті з запізненням було введено практичні за­ няття, що привело до над­ мірного скупчення практич­ них і семінарських занять на кінець семестру. Кафедра математичного аналізу над­ мірно захоплювалася прове­ дениям колоквіумів. Студенти недостатньо ви­ користовували для самостій­ У знаменні дні святкування 40-річчя нашої республіки в науковому житті інституту від­ булася радісна подія — вийшов з друку двадцять шостий том " Наукових записок», що ціл­ ком складається з праць аспі­ рантів. Тематичний горизонт збірни­ ка досить різноманітним: тут представлені статті, написані на матеріалах окремих розділів дисертацій, з питань історії КПРС, українського й росій­ ського літературознавства, з української діалектології та з російської мови. Відкривається збірник ціка­ вою статтею аспірантки кафед­ ри української літератури Р. Горбовець — «Деякі особли­ вості жанру новели в україн­ ському фольклорі». Це один з розділів її кандидатської ди­ сертації, присвяченої важливій, досі не розробленій темі укра­ їнської класичної новели. Грунтовно простудіювавши тексти фольклорних новел, зі­ браних у виданнях українських фольклористів кінця XIX — по­ чатку XX ст.— В. Гнатюка, Б. Грінченка, М. Драгоманова, ознайомившись з матеріалами львівського « Етнографічного збірника», Р. Горбовець подає чимало цікавих спостережень с е с ії ної праці читальний зал і кабінети. Замість 600—700 осіб у кабінетах щоденно працювали не більше трьох­ сот студентів. Нерідко кабі­ нети і лабораторії в другій половині дня були майже пустими. В обговоренні поставлено­ го питання взяли участь доц. Сергунова О. П. (декан фізмат факультету), доц. Данилюк А. К. (декан мов­ но-літературного факульте­ ту), доц. Медушевський А. П., доц. Казанський М. Ф., доц. Тендерес Л. П., директор інституту доц. Підтиченко М. М. По питанню, що обговорю­ валося, Вчена Рада прийня­ ла відповідне рішення. ря древней России» Г. Є. на (АН С Р С Р , 1937). Цілий ряд статей піднімаю ть питання з історії СРСР та істо­ ваються їх думки й почуття. тичного и структурного х а р а к ­ р ії К П Р С . Так, А. Заслугою Бестужева-Марлін- теру або зовсім випала з д ослідж ує революційну роботу ського є те, що і в тематиці, і в вжитку. більш ови ків України в тилових розкритті її він виходив з ре­ и Л. Ш аговенко розгляд ає гар н ізо н ах у період підготовк альної дійсності — до такого структурно - семантичні типи В ел и кої Жовтневої соціалістич­ висновку приходить Ю . Полуд­ складних прикметників у мові ної револю ції. М. у­ ненко. поезій В. А. Жуковського. Кон­ р о зп овід ає про боротьбу Ком А. Очеретини у статті «М ор­ кретний аналіз широко приве­ ністич ної партії України за під­ фологічні і лексичні особливості деного матеріалу дозволив їй несення культурного рівня ро­ д говірок Уманського району» по­ підкреслити, що складні прик­ бітників у відбудовний періо дає цінний фактичний матеріал, метники дуже характерні для (1921 — 1 9 2 5 рр.). Стаття зібраний під час діалектологіч­ мови творів Жуковського, що П етляка присвячена відновлен­ а­ р к них експедицій. Огляд морфо­ поет значно розширив семанти­ ню партійних організаційУ логічних особливостей діалект­ ко-граматичні й структурні типи їни в ході Великої Вітчизняної ної території Уманщини стано­ складн их прикметників, збага­ війни (1 9 4 3 — 1945 р,р.). Т льяк подає розділ своєї дисерта­ вить інтерес насамперед тим, тивши тим самим зображ уваль­ ції « З досвіду підвищення ви­ що це допоможе певною мірою ні можливості російської мови. робничої кваліфікації робітни­ в розмежуванні південно-схід­ Стаття І. Голуб присвячена ків важ кої промисловості У кра­ ного й південно-західного діа­ стилістичному використанню їни в роки п’ ятої п 'яти р іч к и лектів. Стаття Г. Левчук присвячена церковнослов'янізмів як засобу Цінним у роботах аспірантівк а­ розглядові фразеологічних спо­ іронії й сатири в поезії К. Н. федри історії К П РС є ш и роке лучень у російській демокра­ Батюшкова. використання архівних матеріа­ Н. Проніна аналізує суспіль­ лів, вірн і узагальненняста­ тичній сатирі XVII ст. У вис­ новках аспірантка показує, що но-політичну лексику в романі тистичних даних. народно-розмовна фразеологія С. П. Злобіна «С теп ан Р а зи н ». В и хід «Збірника асп т­ н ір російської демократичної сати­ Для зручності лінгвістичного ськи х п р ац ь» — явищевідрад­ ри XVII ст. майже повністю аналізу слова розглядаю ться за не. Воно свідчить прод ю стан о вливається в російську літера­ тематичними гніздами. В осно­ теоретичну ПІДГОТОВКУмолдих турну мову і, за окремими ви­ ву класиф ікації покладено гру­ науковців, про вміння аналізу­ нятками, функціонує в ній і пування слів у тематичні гн із­ вати й синтезувати ф актичний досі. Деяка частина фразеоло­ да, прийняте в «М атер и ал ах м атер іал . П . Х Р О П К О гізмів піддалася змінам семан­ для терминологического сл о ва­ Праці молодих науковців над художньою формою народ­ них оповідань, новел, анекдотів, робить вірні науково-теоретичні узагальнення. Оперування конкретним тек­ стовим матеріалом, сумлінний аналіз художньої форми народ­ них новел д о з в о л и л и Р. Горбовець у невеликій за обсягам статті показати характерні особ­ ливості жанру новели в україн­ ському фольклорі, підкреслити, що «фольклорні новели і анек­ доти створили міцний і життє­ дайний грунт для новели літе­ ратурної». Стаття Ю. ПоЛудненка «А. А. Бестужев-Марлинский на путях к реализму» є уривком з пер­ шого розділу дисертації, при­ свяченої характеристиці всього творчого шляху письменника. Проаналізувавши твори Бестужева-Марлінського на мор­ ську тему («Фрегат «Надежда», «Лейтенант Белозор», «Море­ ход Никитин»), автор показує, як відбувався розвиток пи­ сьменника від романтизму до реалізму. В реалістичному пла­ ні, зокрема, змальовується по­ бут матросів, взаємовідносини їх між собою, правдиво розкри­ �На к ар н авал і З самого ранку 23 грудня на вулицях міста панувало весело пожвавлення — відчувалося на­ ближення радісного свята. Сьома година вечора. Вулиці і площі заповнюються веселою, життєрадісною молоддю. Гордо майорять над святково ілюмінованими мотоциклами і автомашинами Державні прапо­ ри Радянського Союзу і У кра­ їнської Радянської Соціалістич­ ної Республіки, яскраво палає цифра «4 0 ». А далі перед сотнями тисяч киян, що заполонили вулиці, пропливають символічні карти­ ни, що показують довгу і -слав­ ну боротьбу українського наро­ ду за свою волю і незалеж­ дістю за свою країну, за свій ність, боротьбу, що увінчалася талановитий народ. Звідусіль перемогою 40 років тому. Віч­ лине музика, ллються веселі, но житимуть у пам’яті народній мелодійні пісні. Виходимо на Щорс і Пархоменко, молодо­ Хрещатик і мимоволі зупиняє­ мося, зачаровані йо­ го казковою красою: широка магістраль переливається без­ ліччю різнокольоро­ вих вогнів. А вздовж усієї вулиці з яскра­ во палаючими факе­ лами урочисто кро­ кують учасники кар­ навального походу. Похід закінчено. Всі поспішають на площі, де можна потанцювати, поспі­ гвардійці І герої «Партизан­ вати, весело посміятися. Ди­ ської іскри». вишся на сяючі щастям об­ З бадьорою піснею проходять личчя навколо і радієш ра­ комсомольці — посланці з ці­ зом зі всіма: адже, все це линних земель; можна тут поба­ створено для нас, для на­ чити і російських «послів», і ш о г о СПОКІЙНОГО Ж ИТТЯ, п р а ц і, «Богдана Хмельницького», який відпочинку... проголошує возз’єднання Укра­ І безмежна подяка Кому­ їни з Росією, і багато інших ністичній партії, Радянському образів, в які перевтілилися у урядові переповнює серце кож­ цей святковий вечір учасники ного з нас. карнавалу. Л. ГИРЕНКО. Раптом здалека, почулася ве­ сільна пісня. Поспішаємо туди і потрапляємо на комсомольське весілля.., А попереду, над голо­ вами учасників карнавального походу, пропливає штучний су­ путник Землі. Всі присутні по­ вертають голови в Його бік, і серце кожного сповнюється гор­ Закоханий „зайчик" — Найщасливіший день у моєму житті,— почав розпові­ дати нам Костя,— це день; зу ­ стрічі нового 195... року. На­ ближався він з новорічною ялинкою, піснями, танцями, іграми. У кожного на обличчі посмішка молодості і щастя. А скільки в цей день було веселого, життєрадісного смі­ ху!.. Тільки я один не сміявся. Мабуть, один в цілому світі. Ви запитуєте — чому? Я скажу, тільки не дивуйтесь: я був за­ коханий... Так, закоханий, але ще не сказав коханій дівчині про це: невистачало сміливості. Я вже не раз мав намір освід­ читися, але й до цього дня, як бачите, не наважився. В цей день мені не давала спокою думка: як сказати? Зважте, чи до сміху мені було?! В цей день, увечері, ми хо­ дили з нею вдвох по місту і ми­ лувалися вечірніми вогнями, чу­ довою ялинкою на площі. І ось, коли ми стояли біля новорічної ялинки, я твердо вирішив: ска­ жу... Скажу Галі, що люблю її. І скажу обов’язково в цьому році. Чому так вирішив? Я й сам не знаю. Хоч вирішити, як ви знаєте, це одна справа, а зробити... І ось, не гаючи часу, з властивою мені рішучістю я, нарешті, заговорив... Почав, звичайно, зі вступу, бо без нього я не уявляю собі освідчення в коханні. — Галю,— затамовуючи по­ дих, вимовив я,— подивись-но на того зайчика і білочку, що на ялинці (зайчик і білочка ви­ сіли разом). Чи не здається то­ бі, що той зайчик хоче сказати білочці, що він... Я не зміг продовжувати далі СУМЛІННУ Партійна організація пе­ дагогічного факультету під час підготовки до виборів у народні суди виділила на виборчу дільницю № 1 26 агітаторів. Силами нашого агітколек­ тиву на квартирах виборців і сказати «любить». Завжди, ко­ ли мені доводилося вимовляти це слово, я червонів. Ось і за­ раз я відчув, що червонію. Але я згадав, що мушу сьогодні сказати і впевнено (зрозуміло, не зовсім) продовжував: — Чи не здається тобі, що він... хоче сказати... люблю...— і, зовсім не до речі, ще раз пояснив — білочці, звичайно... Галя уважно подивилася на мене, і тут я набрався сміли­ вості і випалив: — Так от... Ро­ зумієш, що той зайчик і я — це одне і те ж. Паля дзвінко-дзвін­ ко розсміялася, за сміхом ледве промовивши: — Точнісінький... Я не розумів її сміху і вже хотів образитись, але Галя, на­ че щось зрозумівши, враз пе­ рестала сміятися: — Ходімо! Вже час на ве­ чір. Ну, що ж ти?.. Вже й об­ разився?! — вона взяла мене за руку й потягла від ялинки. Та хіба я міг образитися на неї?! Ніколи в житті! Досить мені було глянути на її ніжне й привабливе личко, почути її лагідний голос, як я забував все на світі. Але як же тепер бути без ялинки? По дорозі я намагав­ ся відшукати на вітринах мага­ зинів ялинку з моїми «поміч­ никами». Але марно. Були ялинки, були на них різні іграшки, але зайчиків... не було. Так я й не сказав Галі ні­ чого. Ко ли ми прийшли в інсти­ тут, вечір уже був у розпалі. Посеред святково прибраного залу стояла новорічна ялинка, прикрашена різнокольоровими лампочками, що світилися і по­ вільно оберталися навколо неї. Скрізь веселий гомін, танці, співи. У всіх святковий на­ стрій. Тільки я весь час думав: як сказати? Непомітно наближалася 12 година ночі. Я в же втратив всяку надію освідчитися в ко­ ханні у цьому році. Кружляю­ чи з Галею у вальсі, я випад­ ково глянув на ялинку і враз зупинився, наче вкопаний. Галя здивовано подивилася на мене, а я... я не міг відірва­ ти погляду від ялинки: там я побачив... своїх «рятівників». Нарешті, нарешті я зможу знайти потрібні слова!.. — Галю! Галю! Дивись: зно­ ву зайчик і... Але Галя не дала мені за­ кінчити. Вона взяла мене ніж­ но за руки, подивилася на ме­ не своїми блакитними очима (запевняю вас: так може диви­ тися тільки вона, моя Галя!) і сказала: — Костю! Коханий! Прошу тебе: залиш у спокої того зай­ чика. Я знаю, що ти хочеш ска­ зати. Я теж люблю тебе... І вже тихше, опустивши очі, додала: — Дуже люблю... І зайчик, і все навколо по­ пливло у мене перед очима... Мені навіть здалося, що зай­ чик, наблизившись до мене, по­ хитав галовою, і я почув: — Ех, ти!.. Я й то сміливіший за тебе! В цей час почувся бій Крем­ лівських курантів — прийшов Новий рік. — З Новим роком, товари­ ші! З новим щастям! О, я був безмежно щасливий, мабуть, найщасливіший у світі: — З Новим роком, кохана! Р О БОТУ В І ДЗ НАЧЕНО були проведені бесіди на та­ кі теми: «Доповідь М. С, Хрущова на ювілейній сесії Верховної Ради СРС Р», «40 років Радянської Украї­ ни» та ін. Агітатори забезпечили пе­ ревірку виборців у списках для голосування, провели зустріч кандидата у народ­ ні судді т. Барчука з вибор­ цями та організували цікавий вечір-концерт. Сумлінна робота агітколек­ тиву була відзначена подя­ П. ФЕДЧЕНКО. кою. ПРОВЕДЕМО СЕСІЮ ОРГАНІЗОВАНО 2-го січня 1958 року починається зимова се­ сія заочників. Вона є важливим підсумковим етапом роботи в систе­ мі заочного навчання. До зимової сесії актив­ но і наполегливо готу­ валися працівники за­ очного відділу, кафед­ ри, викладачі і студен­ ти. У міжсесійний період переважна більшість студентів систематично працювала над вивчен­ ням програмного мате­ ріалу, активно викори­ стовувала консультації, які проводилися на консультпунктах, дба­ ла за своєчасне і якіс­ не виконання кон­ трольних і курсових робіт. На 25 грудня сту­ денти написали 5760 робіт, що складає 89 процентів плану. По­ ліпшилась також якість контрольних робіт. Більшість з них напи­ сана добросовісно, гра­ мотно, на належному науково - методичному рівні. Але трапляють­ ся роботи компілятив­ ного характеру і про­ сто списані з рекомен­ дованої літератури. При першій перевірці позитивну оцінку одер­ жали 93,5 процента робіт. Цілком очевидно, що в дальшому студен­ там і викладачам по­ трібно звернути особ­ ливу увагу на поліп­ шення якості контроль­ них робіт. На основі аналізу контрольних робіт кафедри розроби­ ли методичні вказівки до опрацювання кон­ трольних завдань; це допоможе студентам краще виконувати контрольні роботи. Для допомоги сту­ дентам в їх самостій­ ній роботі над вивчен­ ням курсів систематич­ но проводились кон­ сультації на консулыпунктах — у Києві, Білій Церкві, Іван­ кові, Переяслав-Хмель­ ницькому і Миронівці. Готуючись до сесії, кафедри в основному забезпечили своєчасне рецензування кон­ трольних робіт, але окремі викладачі (на­ приклад, т. Михайлов­ ський) довгий час за­ тримують роботи у себе. Кафедра спецпедаго­ гіки не забезпечила ре­ цензування контроль­ них робіт з невропато­ логії. Тільки у другій половині листопада бу­ ло доручено їх рецен­ зування професору Пе­ рельмутеру М. М., який, взяв контрольні роботи ще 21 листопа­ да і до цього часу їх не повернув. А відомо, що студент допускаєть­ ся до складання екза­ мену тільки при наяв­ ності позитивної оцін­ ки з контрольної робо­ ти. Таким чином, скла­ дання екзамену з не­ вропатології стоїть під загрозою зриву. Кафедри у період міжсесійної роботи працювали над скла­ данням методичних листів про викладання і вивчення студентами навчальних курсів та методичними вказівка­ ми щодо поліпшення якості контрольних ро­ біт. Більшість кафедр своєчасно розробили ці документи. Однак ка­ федри спецпедагогіки, методики мови і літе­ ратури, української та Іноземної мов ще не закінчили опрацюван­ ня цих важливих мето­ дичних документів. Питання підготовки заочного відділу до січневої сесії обгово­ рювалося на Ученій Раді інституту 13 груд­ ня. В своїй постанові Рада накреслила ряд заходів щодо поліп­ шення підготовки вчи­ телів-заочників. Здійс­ нення їх, з окрема на сесії, сприятиме підне­ сенню на вищий рівень роботи кафедр та са­ мостійної роботи сту­ дентів-заочників. До січневої сесії все підготовлено. Завдання полягає в таму, щоб провести її організова­ но і на високому рівні. О. БІЛИЙ, заст. директора інституту по заоч­ ному навчанню, �Студентська енциклопедія A. Асистент — майже викла­ дач, знає менше, вимагає більше. B. Брехня—див. «натхнення», В. Вечір — буває три різно­ види вечорів: вечір відпо­ чинку (див. «танці»), вечір святковий (див. «танці»), ве­ чір зустрічі (див. «танці»), Г. Гіпербола — літературний прийом типу: «Я знаю все, чого ж ви мені трійку стави­ те?». Вживається не тільки на мовно-літературному фа­ культеті. Д. Давно — рятувальне ко­ ло. Якщо студент не читав книгу, то каже, що читав давно. «Дважды два—четыре» — істина, яку знають усі, на­ віть студенти-математики. Еквілібристика — жанр циркового мистецтва, дуже схожий на виступ студента на семінарі. Е. Етика — ввічливість. На­ приклад, викладач звер­ тається до студентів: «Будь ласка, дозвольте пройти по коридору». Є. Єлейний голос — з ’яв­ ляється у студентів тоді, ко­ ли вони хочуть переконати викладача в тому, в чому во­ ни самі далеко не переко­ нані. Єресь — контрольні робо­ ти деяких заочників. Ж. «Житуха» — слово сту­ дентського лексикона. Під час сесії замість нього вжи­ ваються: SOS, аврал, караул і т. п. 3. Залікова книжка — річ, яку дуже люблять листати деякі викладачі, коли не знають, яку оцінку поста­ вити. І. Іржа — хімічна сполука, яка скоро вкриє всю інсти­ тутську кіноапаратуру. ї. їхати — дієслово; озна­ чає рух не тільки вперед; на­ приклад: проїхатися на ек­ замені. Й. Йокає — дієслово, вжи­ вається в сполученні з імен­ ником «серце». Дає яскраве уявлення про стан серця під час складання екзамену. К. Клуб КДПІ — назва неіс­ нуючої організації. Концерт інститутської художньої самодіяльності — синоніми: нудьга, позіхання, сон і т. п. Л. Листопад — останній мі­ сяць студентських літніх ка­ нікул (у грудні вже почина­ ються заліки). Лабіринт — прообраз ін­ ститутського гардероба: лег­ ко ввійти, але важко вийти (не запізнившись на лекції). Лайка — з великої бук­ ви — кличка собаки, що літала в Супутнику; з малої букви — обов'язкова скла­ дова частина мови комен­ данта Солом’янського гурто­ житку. М. Місяць — небесне тіло (заповітна мрія кожного ака­ демборжника); на ньому все в 6 разів легше (в тому числі, мабуть, і науки). Н. Натхнення — разом з брехнею іноді єдиний поря­ тунок студента; «Брехав з натхненням і одержав за­ лік». Неділя — див. «неробочий день». Неробочий день — у де­ яких студентів не тільки не­ діля, а й інші дні тижня. о. Огризки — неодмінний ат­ рибут хлібниць інститутської їдальні. П. Пара — 1) іменник—сино­ нім; лекція; 2) числівник — синонім: екзаменаційна оцін­ ка. Р. Ранок — частина доби, яку деякі студенти вважа­ ють продовженням ночі. С. Самостійна робота — те, для чого виділено один день на тижні. Староста — головний в академгрупі. Слідкує за тим, щоб деканат не взнав про пропуски лекцій. Т. Танці — найвище досяг­ нення організаційних зусиль культмасового сектора. У. «Ухвалили» — типове сло­ во в протоколах комітету комсомолу. Воює зі словом «виконано». Ф. Факт — дуже вперта річ. Нерідко вступає в протиріч­ чя з формою. Наприклад формально він комсомолець, фактично — ні богу свічка, ні чорту кочерга. Фантазія — річ необхідна викладачеві, коли він хоче повірити, що студент дійсно читав ще щось, к рім кон­ спекту. X. Хвороба — універсальна причина всіх адміністратив­ них непорозумінь. Напри­ клад: не був на заняттях, тому що був хворий. Ц. Цигарка — перша ф аза недокурка (предмета, який валяється по всіх закутках внаслідок відсутності урн). Ч. Чорнило — рідина, яка ллється рікою на сторінки конспектів; якщо не ллється чорнило, то під час сесії ча­ сто ллються сльози. Ш. Шимпанзе — людинопо­ дібна мавпа; не плутати з стилягами — мавпоподібни­ ми людьми. «Шикарно» — популярне слово студентського лекси­ кона. Штурмівщина — явище не тільки виробниче, але й навчальне: спостерігається в інституті двічі на рік... щ. Щастя — хороше життя або приємне побажання. Ін­ коли — відповідне до росій­ ського «авось» (пішов скла­ дати екзамен «на щастя»), Ю. Юшка — вода з наваром; останнім відрізняється від деяких семінарських занять(там чиста вода). Я. Ялинка — не «древо пі­ знання». РА Н К О ВА ГІМ НАСТИ КА Снігом-пухом сіє... дише темінь ночі: Іскрами грайливо в полі мерехтить, Густо білить вії, засипає очі, Котить переливом, затиха на мить... Приспів; Сніжинки зірчасті, Холодні, пухнасті Летять, летять, летять... У вихрі сріблястім, У радості й щасті Нам Новий рік стрічать. Хай у ніч привітну заметіль співає — Я чекати буду... А в морозній млі Біла стежка стелиться — їй кінця немає, І сніжинка тане на моїм чолі. П р и с п і в. І прийшла, засніжена... Линем в тіснім крузі У ліричнім вальсі, в золоті вогнів, У цвіту усмішок наших юних друзів — До привітних, світлих, новорічних днів. П р и с п і В. Аіи ввійдем, як завж ди, в Новий рік щасливі, Сповнені любові, сили і надій, На студентській дружній і веселій ниві Цвіт не осипають роки молоді. П р и с п і в. НОВОРІЧНІ ТЕЛЕГРАМИ Згідно наказу директора інституту, з 1 січня 1958 ро­ ку в наших гуртожитках вво­ диться ранкова гімнастика. В залікові вимоги з ф із­ культури на І і II курсах входить складання і вико­ нання гімнастичних вправ ранкової гімнастики. На фото: студент І курсу фізико - математичного фа­ культету М. Ніконенко під­ бирає вправи для індивіду­ альної гімнастнкн. Читачі нашої газети пам’ята­ ють про те, щ о ком ітет комсомо­ лу оголосив конкурс на кращу кімнату в студентських гурто­ житках. За рішенням жюрі кон­ курсу кращою в гуртожитку № 2 визнано кімнату № 26 (ста­ роста — Л. Глазиріна). На фото: зовнішній вигляд цієї кімнати. Номер оформлений Л. П ав­ ловим (малюнки) та М. Ш у­ ряком (фото). К А Ф Е Д Р І М У ЗИ КИ Коли буде музичний ном ер газети «З а педагогічні к ад ри »? Заін три гован и й Дід-Мороз. * * Ф ІЗ И К О -М А Т Е М А Т И Ч Н И Й ФАКУЛЬТЕТ, С Т У Д Е Н Т К А М Х О Д О Р К І В С Ь К ІЙ І ГЕРАСИМЕНКО Н а початку 1 9 5 8 року б а ж а є м о вам відморозити «х во сти » з ф ізк у л ьту р и та н ар и сн ої геометрії. Д ід-М ороз, Снігуронька. К И ЇВ П Е Д ІН С Т И Т У Т Б О С ЕН К У Виїхали на сесію З а б е зп е ч т е к у тк ам и . Студенти-заочникн. К А Ф Е Д Р І ІС Т О Р ІЇ К П Р С (К О П ІЯ — ВИКЛАДАЧА М К А С Т Е Л Л І, С Л О Б О Д И Н С Ь К ІЙ ) Б аж аєм о в Н овому році зр о зу м іт и , що залік—-не ек­ за м ен , а екзам ен — не за л ік . Деканат літфаку Д Е К А Н А Т У Л ІТ Ф А К У , К А Ф Е Д Р І ПЕДАГОГІКИ В іт аємо перш ою річни цею В а ш о ї обіцянки висвітлити в нашій газеті роботу ш к іл -ін тер н атів. Сподіваємося,щ о на третьому р оці одерж и м о обіцяні матеріали. Р е д ак ц ія г а зе т и « З а педагогічні кадри». Редактор В. ВОЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/93 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/644676bca5c940aded242c68842954cd.pdf ce450f58fa8253e0722adc9f2fec64b0 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 36 (132) (9 грудня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-10-04 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 36 (132) (9 грудня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/287 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горьког Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова