25 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d364157282a27f076a72a1837398eb5f.pdf c227bce572a1c43a221a6f430beed170 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі в сіх країн , єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ. КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 5 (473) Четвер, 29 січня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й ПІДВОДИМ О ПІДСУМ КИ ЕК ЗА М Е Н А Ц ІЙ Н О Ї СЕСІЇ ЗНАЙОМТЕСЬ: краща група Сьогодні, коли підсумки зимової екзаменаційно-залікової сесії ще остаточно не підведені, важко визначити групу, котра мала б найвищу успішність. Проте ми не помилимось, якщо назвемо однією із кращих в інституті 53 «ф» групу фізико-математичного факультету. П'ять студентів у групі склали сесію на «відмінно». 12 осіб мають лише «відмінні» та «добрі» показники. І всього кі­ лька — мають одну чи дві «задовільних» оцінки. Цим успіхом група переконливо підкріпила свої зобов’язан­ ня, взяті до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Слово про свою групу має профорг О. Ліщлнськнй. Оглядаючись назад, кожен з моїх товаришів може з гордіс­ тю сказати: в навчанні ми. ніко­ ли не пасли задніх. У минуло­ му році, наприклад, наша гру­ па була визнана кращою в ін­ ституті і їй присвоєно почесне звання групи імені 50-річчя ВЛКСМ. Успішно склали сесію і в цьоіму році... Можуть сказати: щасливо «підібрався» сумлінний колек­ тив, а звідси і успіхи... Все-це так, звичайно, колектив у нас сумлінний, але ж «відмінника­ ми не народжуються — ними стають».. 1 ось оце становления давалося нам нелегко. мав кожен, ще, навчаючись у школі; зробили цей досвід над­ банням всіх. Дуже скоро непи­ саний принцип: пізнав сам — допоможи товаришу — став У , групі панівним. Навряд чи тре, ба говорити про важливість товаристської взаємодопомоги (особливо иа фізматі, де навча­ тись набагато важче, ніж на будь-якому факультеті!). «Ку. іці» взаємодопомоги росли, як гриби... Всю відповідальність , за успішність у групі, всі тур­ боти, пов'язані з цим, добровіль­ но взяли на себе наші активісти і ті, хто відмінно закінчив шко­ лу: О. Сигалдаська. Г. Иєчас. свіду. Всі знали: треба учитися якнайкраще і прагнули цього, але... як? Якби ми вирішували це питання кожен зокрема, то в .кращому випадку мали б «ва­ ріант» групи-«середвячка», яку хоч і не лають за успіш­ ність, а все ж у якій, якщо при­ дивитися ближче, «той у луг, а той у плуг». Пам'ятаю перші комсомоль­ ські збори. Вирішили зібрати зернини досвіду, які. звичайно. відмінники — М. Вознюк. О. Сигаловська, її. Хлівнток, В. Холод, О. Ільїна •—ніколи не відмовляють у до­ помозі, особливо з фізики та математики, товаришам, яким навчання дається важче. Немало було у нас і..зборів, на яких розмовляли про успіш, ність, як то кажуть, не знімаю­ чи шапок. Частенько діставало­ ся «по комсомольській лінії» П. Ярешку, А. Синенко, Л. Крушевській, які мали «трійки» і Перш ий курс... Було бажан­ І І. Лукашенко. І зараз наші ня. але не було найменшого до­ навіть «двійки». Принципова критика, як правило, допомага­ ла. Зараз того ж Ярешка можна поставити за приклад для ін­ ших: зимову екзаменаційну він склав на «відмінно» та «добре». Щодо «трієчників»... Зараз у групі немає жодного студента, хто навчався б лише на «трій­ ки». Портрет групи був бн мальо­ ваний однією фарбою, якби ми розповідали тільки про успіш­ ність. Адже ми —«без п'яти вчителі», чи ж кожен з нас за час перебування у вузі потур­ бувався про всебічний розви­ ток? Мабуть, що таі‘. В усякому разі з першого курсу ми не приховували своїх «талантів», а розвивали їх. Свої голоси в факультетсь­ кий «Барвінок» вже не перший рік вплітають Галина Нечас, Марія Галицька, Валерій Гон­ чаренко. Честь інституту у збірних командах з теніса, футбола, лиж захищають Ф. Сизов, В. Шаленко. В. Стрельніков. Наукові пошуки студентів В. Холод, Ф. Сизова, В. Шален­ іш двічі' відзначалися .на респу­ бліканських конкурсах НСТ. Часто ми буваємо у театрах, в кіно, на концертах. Багатьох ви зустрінете в поетичних кни­ гарнях... Дискусійне питання: «фізики чи лірики» ми виріши­ ли давно і остаточно — і те, і інше, бо чи ж можна уявити учителя з «однобічним» роз­ витком. В чому секрети успіху 53-ї «ф»?— У згуртованості... Ні­ коли не задовольнялися досяг­ нутим... Завжди пам’ятаємо, для чого ми прийшли у вуз. ‘ «Успішно заверш и ти сесію Разпочаеся другий тиждень ек­ зам ен ац ій н ої сесії на деф екто л о ­ гічному факультеті. Кожна сесія відзначається значною зм іною в у сь о м у житті факультету і кож но­ го студента. Не чути дзвоників, які кличуть на лекції, практичні, сем ін а р сь кі заняття, не чути весе­ лого гом ону студентів під час пе­ р е р в и ... На факультеті особливо ділова, склали перші екзамени б е з дві­ йок. А в 12 групі немає ж одної трійки. Викладачі відзначаю ть П ер ед початком екзаменаційної змістовні відповіді таких студен­ сесії на факультеті була п р о вед е­ тів, як Ш код ен ко Л., Гусак Н., Яцона нарада екзам енаторів. Викла­ ла Б., Темченко М ., Бабинець Я., дачі завчасно ро зроб и ли також Василю к В., Степанець В., Илюши­ чіткий граф ік консультацій та р о ­ на С ., Засенко С , Антонова Є ., боти кабінетів факультету. С молко Н., Ф рак Л ., які склали На деф ектологічн ом у ф акульте­ у ж е по два екзам ени і мають ли­ ті екзам ен и проходять на І— III ше відмінні оцінки. курсах. Всього 16 екзам енів. Д ля О днак, сесія продовжується, ще перш окурсни ків це перша сесія, багато напруженої роботи. Хо­ найвідповідальніш а, бо вона, влас­ четься побажати всім студентам не, утвердж ує студента в його рівнятись на передових, успішно правах. заверш ити сесію . Більшість екзам енів складено. Т. УЛЬЯНОВА, П опередні підсум ки дають м о ж ­ традиційна тиша — ідуть ек зам е­ ни! В цьом у р о ц і січнева ек зам е­ наційна сесія особлива! Адже це один із р о зд іл ів Л ен інського за­ ліку , і всім студентам хочеться ливість виявити кращ і групи і кра­ щих студентів. Так, 11 і 31 групи скласти її якн ай кращ е. доцент кафедри олігофренопедагогіки. ОНОВЛЮВАТИ ЗАСОБИ ІДЕЙНОГО ВПЛИВУ Ідейно-виховна робота... Не буде перебільшенням сказати, що всі чотири роки навчання в Інституті кожен студент на кож­ ному кроці виховується. Лек­ ції, практичні і семінарські за­ няття, політгоднни, Ленінські читання, різноманітні заходи громадського впливу —все це спрямовано на те, щоб виховати не тільки ідейно загартовану людину, але й певною мірою громадського діяча — лектора, комсомольського вожака, агіта­ тора. Незважаючи на безсумнівні успіхи у цьому плані, колективу комуністів і викладачів філоло­ гічного факультету не слід, певне, забувати І про оновлен­ ня засобів ідейно-виховного впливу на студентів. Саме про це йшла мова на партійних збо­ рах філологічного факультету, які відбулися 19 січня. Це так, що лекції, практичні і семінарські заняття кращих викладачів і навчають, і полу­ м'яно виховують молодь в дусі патріотизму, дружби народів, проте не слід забувати, що ок­ ремі лекції одноманітні, прак­ тичні заняття не відзначаються винахідливістю, а буває, що й науковою глибиною. Факультет міг би мати значно більші успі­ хи, якби викладачі посилили ви­ могливість до студентів у про­ цесі навчання. Високий бал ус­ пішності на екзаменах часто не є основним показником вартості студента, як це маємо, наприк­ лад, з студентами Осиповою, Аксеноєм, Логиновнм та ін., які вдаються до вчинків, що супе­ речать комуністичній моралі. Певне, слід не упускати студен­ та з поля зору протягом всього семестру і робити висновки про його навчання ще напередодні екзаменів. Для цього варто не тільки посилити самостійну ро­ боту, але й контроль за нею: виставляти оцінки поточної ус­ пішності, заслуховувати звіти студентів на засіданнях кафедр і на факультетському та курсо­ вих комсомольських бюро тощо. Незабаром на факультеті бу­ дуть підведені підсумки Ленін­ ського заліку. Проте деякі гру­ пи (а таких третина) ще не ви­ готовили альбомів, інші взяли зобов'язання дуже загальні, в публіцистичних тональностях тощо. Оцінки екзаменаційної сесії є яскравим свідченням, що деякі студенти не були готові до виконання зобов'язань, а то­ му одержали двійки. Потребує значного поліпшен­ ня система політзанять. Як зас­ відчили матеріали перевірки, на факультеті загалом хороший колектив старших агітаторів, проте деякі прийоми проведен­ ня політзанять сьогодні Bate за­ старіли. Як нам здається, це насамперед стосується політінформації — першої частини політзаняття, де слід бн більше уваги звернути на контроль за знаннями студентів. Це частко­ во практикують, наприклад, ст. агітатори В. Кузьмичова, Є. Па­ січник та інші. На факультеті успішно про­ ходять Ленінські читання, для проведення яких запрошуються провідні вчені, відповідальні радянські і партійні працівни­ ки. Одначе, якщо студенти від­ відують їх в цілому непогано, то агітатори 1 викладачі прихо­ дять на них не завжди. Ідейно-виховна робота — найголовніше завдання усіх ка­ федр, деканату і громадських організацій. Вести її потрібно планово, на принциповій ленін­ ській основі. Найменшії'- п пок буржуазній ідеології, бойовитість і наступальність, поєд­ нання адміністративного впливу і засобів переконання з особис­ тим прикладом, вимогливості — з товарнстським ставленням до запитів молоді, урізноманітнен­ ня засобів, форм — лише в та­ кому комплексі наш вплив на студентів буде приносити пози­ тивні наслідки. Саме про це го­ ворили у своїх виступах кому­ ністи І. А. Табачніков, Г. М. Удовиченко, Г. В. Содоль, І. Т. Крук, старші агітатори В. Л. Рінберг, Ф. М. Поліщук. Збори висловили тверду впевненість, що комуністи, всі викладачі фа­ культету разом з комсомольсь­ ким і профспілковим активом зможуть з честю виконати пос­ тавлені перед нами завдання по вихованню висококваліфікова­ них, ідейно зрілих кадрів для радянської школи. П. ОРЛИК, заступник секретаря партбюро філологічного факультету. До уваги студентів, що складатимуть Ленінський залік На партійних зборах факультетів затверджено оклад атестаційиих комісій по прийому Ленінського заліку. Створено також методичну Раду інституту, яка надаватиме дійову допомогу ко­ мітету комсомолу та факультетським бюро у проведенні цього важливого політичного заходу. С К Л А Д МЕТОДИЧНОЇ РАДИ ІНСТИТУТУ ПО ПРИЙОМУ ЛЕНІНСЬКОГО ЗАЛІКУ Голова Ради — Січкар Г. В., заступник голови — Богмат В. С.; члени Ради — Бакуменко П. І., Єремєєв Б. Р., Кастел- лі Є. Ю., Кокойло О. В., Кобилецький Ю. С., Левченко М. В., Проколієико Л. М., Сугоняко М. С., Сюсюра Г. В., Турчинська К. М., Удовиченко Г. М., Шелухін Д. Я. та Шкіль М. І. АТЕСТАЦІИНІ КОМІСІЇ ПО ПРИЙОМУ ЛЕНІНСЬКОГО ЗАЛІКУ © ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИИ ФАКУЛЬТЕТ. Голова комісії — Пішоха Б. М., заступники — Кубрушко М. М., Єремєєв Е Р.; члени комісії — Шкіль М. І., Сандакова Є. В., Терміч­ ний І. П., Слітшань 3. і., Яковлева О. Д., Рокитло В. П., Речец К. Р., Карлова А. П., Грицан М., Сахно О., Косолапов Б., Бояришова Г. © ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ. Голова комісії — Брик В. В., заступники — Олександра М. Ф., Кардані О. Д.; члени комісії — Шевченко П. Д.. ІІІелухін Д. Я., Ніколенко Д. Ф., Рязанцев В. М., Петровський О. Ю., Іовса О. В., Ткаченко О. II., Грибанова О. К., Дмитренко Т. І., Кульчицька О. І., Волощенко П. І., Білокінь В., Макаренкова Л., Шукало М., Соломаха Г., Коптев В., Пославська В., Вовк О. © ДЕФЕКТОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ. Голова комісії — Миронов М. М., заступники — Сюсюра Г. В., Івашииа Е. 3.; члени комісії — Літоіиов С. А., Селецький А. І., Хоружа М. Н., Турчияська К. М., Кисельова Н. К., Степанець В., Кішко Т., Смолко Н., Жаркова В., Богомолова Є. Поминальний В. © ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ. Голова комісії — Кукавська М. К., заступники — Кастеллі Є. Ю., Лещенко Г. П.; чле­ ни комісії — Содоль Г. В., Удовиченко Г. М., Орлик П. І., Слободинська К. Л., Короткиеька Т. Д., Фоміна С М., Веберов В., Замкова Г., Кузьменко Л., Шавирська С., Хазратов Ж., Боровко М., Чуй В. . . �К А Н ІК У Л И ! ПЕРШИЙ ЕНЗАМЕН, ПЕРША П’ЯТІРКА, ПЕРШІ ХВИЛЮВАННЯ День у день більшає потік інформації як спеціальної, так і популярної. Чимдалі більше ви­ дається газет, журналів, кни­ жок. Що не візьмеш до рук, все цікаве, все кортіло б знати. Але як? Де взяти часу? Цікавий вихід із цієї проб­ леми пропонує, зокрема, Ловренс Сендерс. Він радить: Щ о б читати ш видш е, треба п е р е д у сім виробити нові прийо­ ми читання. К ілька р о к ів тому психологи й пед агоги в п ерш е зацікавились явищ ем , я к е д о сі не м ає сталої назви: одні називають його ш видке читання, інш і — поквап­ не, треті — п р и с к о р е н е . У кож ­ ному р а зі відтоді б у л о п ророб­ лено ви чер пні д о сл ід и над зд іб­ ними читачами, тобто тими, які Перший екзамен, перша п’ятір­ ка, перші радощі — все нове, не­ відоме, а тому стільки хвилювань, стільки енергії віддають першо­ курсники сесії. ...Страшно перед дверима. Але за ними вже не так. Хоч білет не відомий, та відомі питання. І та­ кий доброзичливий екзаменатор... В голові починають переплітатись і тісно пов’язуватись знання — те, шо слухав на лекціях, що чи­ тав сам. Та ось перший екзамен складе­ но. Мабуть, кожному в цю хвили­ ну здавалось, що він на сьомому небі. І такими рідними, близькими і знайомими стали йому і... неан­ дертальці, і скіфи, і єгиптяни — всі, про кого він щойно розповідав екзаменаторові. Дехто навіть по­ чав фантазувати і співчувати собі і сучасникам, що колись і ми бу­ демо «археологічним шаром». Що ж... Якщо майбутні істори­ ки захочуть дізнатися про успіш­ ЧИТАЙТЕ Ш В И Д Ш Е ність сьогоднішніх першокурсннків-колег то в інститутських архі­ вах, може, пощастить віднайти їм ось ці цифри: з 106 осіб на «5» склали перший екзамен 32, а на «4» — 63 студенти. Деякі все ж не зуміли перемогти кволу «трієч­ ку». Таких — 10 осіб. Попереду ще один екзамен... Василь ДАНИЛЕНКО, комсорг І курсу історичного відділу. По цьом у проведіть по с е р е ­ дині сторінки — згори донизу— вісь. Стежте очима сло ва вздовж неї, намагаючись водночас р о з ­ ширити поле зо р у і бачити сло­ ва аж до б ерегів ц ієї сторінки. Ви сам і здивуєтесь, скільки вда­ лося побачити й сприйняти текс­ ж як сам е збільшити швидкість? Н асам п ер е д, не спиняйте очей п р отягом цілого рядка, бо цетаки в ідби рає чимало часу. З а ­ мість трьох зупинок або пауз, туочі мусять невідривно стежити Щ о б не ворушити під час чи­ по р я д к у . Щ о б навчитися це р о ­ позбутись читаного тексту набагато біль­ бити, примусьте очі стежити за тання губами, тобто ше, ні ж ті, що читали повільні­ кінчиком пальця, яким ви швид­ явища субвокалізації, затискуйте м аленьку ше. Цебто увага останніх нас­ ко водитим ете вздовж друкова­ зубам и олівець або тільки зо серед ж ена на' р о зп із­ ного рядка. Палець треба рухати лінійку. нанні літер, що вони м айж е не чим далі швидше. Під час навчання стеж те, щ об вловлю ю ть зміст, який вираж а­ Запобігаю чи читанню в д руге, швидкість читання у вас раз по ється групами слів. користуйтесь чистим аркуш иком р а з зростала. Постійно хронуйте потрібний на прочитання, Отже, поліпшення системи чи­ паперу, рухаю чи його згори д о ­ час, слів. тання — у прискоренні швид­ низу по сторінці й закриваю чи ска ж ім о , тексту на 1000 кості, б о ті, хто читає швидш е, вж е прочитане. Відтак сп р о б уй ­ Регулярн е тренування дасть зм о ­ тоді гу подвоїти або й потроїти і р озум ію ть написане кращ е, і те перебігти два рядки, швидкість. запам 'ятовую ть найбільш е. Але три рядки. виявили здатність читати по 600— 2000 слів за хвилину. Д о ­ слід и виявили кількох лю дей, які читали з такою швидкістю, з я к о ю перегортали сторінки. А л е ж диво-дивне: ці т. зв. спринтери запам'ятовували з п р о ­ Найчудовіша пора студент­ ських буднів — канікули! Складено останній екзамен, і тепер найперша турбота кожного — як змістовно й цікаво, з максимального ко­ ристю провести свою корот­ кочасну студентську від­ пустку... «Як?» і «де?» — для ба­ гатьох студентів ці питання давно вирішені, і зараз, коли пишуться ці рядки, вони, власне, вже відпочивають. Після успішного достроко­ вого складання екзаменів група студентів у кількості 20 осіб ще 23 січня виїхала до Мінська: разом з своїми колегами — студентами Мін­ ського педагогічного інститу­ ту — .наші посланці візьмуть участь у спільному лижному поході по місцях революцій­ ної та бонової слави Білору­ сії. До складу цієї групи ввійшли представники від різних факультетів — ті, хто успішне навчання поєднує з спортом. Як і в минулому році, представники кращих груп, які посіли призові місця у соціалістичному змаганні до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, та комсомоль­ ські 1 профспілкові активісти (всього 43 особи) побувають під час зимових канікул у Ленінграді. Поїздка до міста великого Леніна надається студентам безкоштовно, як нагорода за успішне навчан­ ня і активну участь у гро­ мадській роботі. Чимало наших студентів виявили бажання провести свої канікули у туристських .мандрах. Любителі лижного спорту, наприклад, «взяли курс» на Воловецьку турба­ зу. У програмі їхньої подо­ рожі окрім лиж — знайом­ ство з такими містами, як Львів, Ужгород, Чоп, Мукачево. Звичайно, в організації всіх цих поїздок, не 'ТІЛЬКИ запланованих, а й з ініціати­ ви самих студентів, профком інституту брав безпосередню участь, не кажучи вже про матеріальне субсидування. Та все ж, яким би знач­ ним не був відсоток любите­ лів «організованого» відпо­ чинку, мабуть, найбільше на­ ших студентів зимові каніку­ ли будуть проводити «тра­ диційно» — у колі близьких і рідних. І найкращим «зві­ том» перед батьками буде залікова книжка, в якій за­ фіксовано підсумки піврічно­ го навчання в столичному вузі. Треба сказати, що багато наших студентів, роз’їжджаючись по домівках, покла­ дуть у дорожню валізу не тільки залікові, а й... кон­ спекти лекцій. Мова йде про активних слухачів школи молодого комуніста та гуртківців клубу «Прометей». Ці комсомольці вирішили свій відпочинок зробити су­ спільно-корисним, і під час канікул виступити з лекція­ ми та доповіддями перед земляками у сільських клу­ бах, v школах, на фермах. ...Канікули розпочинають­ ся. Кожному вони принесуть багато радощів, нових вра­ жень, а основне — дадуть нову наснагу для успішного навчання у другому семестрі ленінського ювілейного року. О. КОКОЙЛО, голова профкому. Редактор П. ХР0ПК0. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 5 (473) (29 січня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 5 (473) (29 січня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/119 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6cb8d075fef4eca00f925c5aa57e6e38.pdf fe7498209bc6f2048e1838e3cf1baa20 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text СЬОГОДНІ НА ФІЗМАТІ Ювілейний перегук факультетів З А ПЕ ДАГ 0 Г І ЧНІ КAДРИ ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС МОЖНА БУЛО Б КРАЩЕ АНАЛІЗУЮЧИ ПІДСУМКИ ЗИМОВОЇ СЕСІЇ Розпочався новин семестр... Керуючись високими вимогами ювілейного ленінського року, підводимо ми підсумки минуло­ го навчального півріччя, аналі­ зуємо свою роботу з тим, щоб і далі поліпшувати навчальновиховний процес. Чому ж навчив нас минулий семестр, і що показують наслід­ ки екзаменаційної сесії? Насам­ перед треба зазначити: протя­ гом минулого семестру деканат, викладацький склад факульте­ ту докладав максимум зусиль для того, щоб підвищити успіш­ ність на факультеті. У «двобій» із низьким процентом успішно­ сті вступили також комсомоль­ ська і громадські організації. І хоча: — деканат та кафедри систе­ матично здійснювали контроль за читанням лекцій, проведен­ ням семінарських, практичних і лабораторних занять; — викладачі за графіком проводили консультації, конт­ рольні роботи та колоквіуми; — кафедри фізики і матема­ тичного аналізу на свої засідан­ ня викликали окремих студен­ тів для звіту про самостійну роботу; — проводилися курсові та групові комсомольські збори під девізом; «Зимова екзамена­ ційна сесія входить у Ленінсь­ кий залік»; — питання про підготовку до екзаменаційної сесії обговорю­ валось на партійних зборах та Раді факультету, все ж факуль­ тет не домігся помітних зру­ шень щодо успішності. Із 710 студентів, що повинні були складати сесію, склали екзаме­ ни 644. що становить 91,6 про­ цента. Майже такий показник загальної успішності був і на зимовій сесії минулого року. Чому так, а не краще? Чому успішність, наприклад, у чет­ вертокурсників складає всього 87,1 процента? Тепер ми бачимо, що дека­ нат, кафедри і громадські ор­ ганізації факультету, посилаю­ чись на досвід минулих років, основну увагу приділили пер­ шокурсникам у яких, як пра­ вило, була низька успішність, але при цьому дещо послабили іншу ланку — контроль за са­ мостійною роботою студентів старших курсів. Тому не було проведено жодного колоквіуму з диференціальної геометрії (доц. М. Хоменко), з програму­ вання (доц. М. Лященко). Ко­ локвіум з теорії функцій (доц В. Мельник) хоч і був проведе­ ний, але неорганізовано^ і несво­ єчасно. Студентів III—IV курсів не № 6 (474) Ціна 1 коп. Четвер, 12 лютого 1970 року. викликали на засідання кафедр, з ними не проводили контроль­ них робіт з названих предметів. Все це негативно вплинуло на стан успішності. Частина сту­ дентів зовсім не з'явилася на екзамени з цих предметів, бага­ то студентів одержали незадо­ вільні оцінки (з Диференціаль­ ної геометрії — 7 студентів, з теорії функцій Дійсної ЗМІННОЇ — 14. з теорії програмування— 11 студентів). Деканат не проводить ще рі­ шучої боротьби з керадивими студентами. Так протягом се­ местру такі студенти, як В. Демура (41 «м»), Т. Сосюра (33 «ф»), Н. Дегтяренко (12 «ф»), зовсім не відвідували занять, їх слід було б давно уже вик­ лючити з Інституту. В цілому ш екзаменаційна сесія пройшла організовано, хоч наслідки її, безперечно, могли б бути кращими. Найкра­ щих результатів добився випу­ скний курс (98,6%). 53 групу фізиків визнано однією з кра­ щих академгруп інституту. Дос­ від її роботи висвітлено у попе­ редньому номері нашої газети, 4 лютого кафедри розглянули на засіданнях питання про нас­ лідки зимової сесії і прийняли конкретні рішення. Про це йшла також відверта розмова на відкритих партійних зборах, що відбулися в перший же день занять другого семестру. Це питання найближчими дня­ ми буде обговорено на комсомо­ льських зборах і на Раді факу­ льтету з тим, щоб в установле­ ний деканатом строк (до 23 лю­ того) академзаборгованість бу­ ла повністю ліквідована. М. Ш КІЛЬ, декан факультету, в. о. професора. Рік видання 15-й ЛЕНІН І Ф І З И К А Наказом МО УР С Р му держ авном у К и їв с ь к о ­ п е д а г о г іч н о м у ін с т и т у т у н а а ІА з н а ч е н м 1 0 0 - р іч чя з н ін а дня народження було д о р у ч е н о д р у гу ву В . І, Л е ­ провести Р е с п у б л ік а н с ь к у к о н ф е р е н ц ію зики (Го л о в а ктор ін с т и т у т у науко­ з історії? ф і­ —р е ­ М . М. О р г к о м іт е т у а к а д е м ік Г іід т и ч о н к о ) . К о н ф е р е н ц ія проходила 27 — В її роботі взяли делегати і гості не тіль­ ЗО с іч н я . участь ки У РС Р, 'п е д а г о г іч н и х але й раду ренції одноголосно прийняли «Постанову д р у г о ї Республікан­ ської к о н ф е р е н ц ії з історії фізики», яка підвела п ід с у м к и цього фізичного ф о р у м у вузів­ ських н а у к о в ц ів і б у л а щ е о д ­ н и м к р о к о м на шляху поглиб­ леного вивчення ленінської те­ оретичної спадщини. Доц. Г. КОРДУН, заступник голови Оргкомітету конференції ін с т и т у т ів п е д ін с т и т у ­ т ів Р Р Ф С Р (Тамбовського, Бу­ рятського, Х а б а р о в с ь к о г о ) , ба­ гатьох т е х н іч н и х вузів, у н і в е р ­ с и т е т ів (Московського, Київсь­ кого, Одеського, Чернівець­ кого, Тбіліського, Чебоксерсь­ кого), АН УР С Р , іс т и т у т у елек­ тродинаміки А Н УР С Р , в ч и т е л і с е р е д н іх ш к іл то щ о . конференції заслухано біля 70 доповідей. На закін­ чення роботи учасники конфеНа 3 інтересом була сприйнята учасниками конференції допо­ відь професора В. Войтка ( КПІ ) (на фото справа). До речі, Віталій Іванович у 1957— 1959 роках був редактором на­ шої газети «За педагогічні кадри». Зараз його знають в республіці як відомого філо­ софа. Підручник з марксистсь­ ко-ленінської філософії, що він написав, користується популяр­ ністю у студентів технічних в у­ зів. Державні екзамени у заочників Втретє мені доводиться бути головою екзаменаційної комісії на заочному відділі фізи«о-математпчного факультету КДПІ ім. О. Горького. Результати ви­ пускних екзаменів у ювілейно­ му ленінському році дають під­ ставу зробити висновок: цього­ річний випуск студентів-заочннків значно кращий за два по­ передні. Математичні кафедри факу­ льтету добре попрацювали, при­ діливши серйозну увагу фахо­ вій підготовці заочників. До чи­ тання лекцій були залучені ви­ сококваліфіковані викладачі. Оглядові лекції з математичних дисциплін та методики матема­ тики прочитали доценти Я. Хро­ мой, О. Сергуїнова, В. Кухар та ін. Відчувається, що кафедри врахували зауваження держав­ них екзаменаційних комісій по­ передніх років 1 підвищили ви­ моги до оцінки знань заочників на курсових екзаьменах, особли­ во на завершальному етапі на­ вчання. Всі 75 випускників склали державні екзамени і одержали дипломи учителів математики середньої школи. Диплом з від­ знакою одержав Ю. Заровний. Кафедри повинні і далі удос­ коналювати педагогічний про­ цес з студентами-заочниками, ставити високі вимоги до оцін­ ки їх знань. Слід відзначити серйозне ставлення до заочної освіти на факультеті деканату та кефадр. Екзамен «математика з мето­ дикою математики», який скла­ дають випускинки-заочннкн, до сить складний за своїм змістом: він включає вибрані питання з математичного аналізу та тео­ рії функцій, вищої алгебри, ос­ нов геометрії, проективної гео­ метрії, елементарної математи­ ки та методики математики. Державна екзаменаційна комі­ сія вважає, що Міністерство Освіти УРСР має порушити клопотання перед МВССО СРСР про введення замість од­ ного к о м п л є ііс н о г о екзамену — двох; «вибрані питання вищої математики» і «елементарна математика та методика мате­ матики». Б. БІЛИИ, голова державної екзаменацій­ ної КОМІСІЇ. �Ленінський залік — це серйозний екзамен на полі­ тичну зрілість кожного ком­ сомольця. Він дає змогу протягом тривалого часу всебічно оцінити кожного члена молодіжної ленінської Спілки, допомагає примно­ жити ідейний «потенціал», який знадобиться нам в про­ месі трудової діяльності, а ще — допомагає кожному виразніше виявити своє гро­ мадське обличчя. Робота, пов’язана з Ленінським залі­ ком, є наріжним каменем ді­ яльності нашого факультет­ ського бюро. Однією з найважливіших складових Ленінського залі­ ку для нас, студентів, є ус­ пішне навчання. Це наша найперша турбота. Комсомо­ льське бюро провело низку заходів, спрямованих на по­ кращення успішності на фа­ культеті. Чимало наших сту­ дентів мають академзаборгованість. Як поліпшити ста­ новище? Центр ваги у боро­ НА ПРАВАХ СТАРШ ИХ... Ми були на практиці в зна­ менний рік — рік підготовки до святкування сторіччя з дня на­ родження В. І. Леніна, тому нам 'доводилося вести особливо велику виховну роботу: прово­ дити екскурсії з учнями, бесіди, лекції, політзаняття, вечори відпочинку, фізичні вечори, КВН тощо. Робота в школі дуже різно­ манітна за формами і цікава. В цьому ми ще раз пересвідчили­ ся на практиці. Ми зустрілися з великою різноманітністю ха­ рактерів, а це вимагало шукати Наші ювіляри К о ж н о го р о к у по всій У к р а їн і р о з 'їж д ж а ю ть с я ви пускн и ки ф ізико -м а те м а тич н о го . Вони везуть з с о б о ю не тільки знання, а й д о б ­ р у згад ку п р о х о р о ш и х виклад а­ чів. О дим із них є наш ю в іл я р О. П. С ергунова, якій н е за ба р ом виповниться 70 р о ків . К ож ен у ж итті ви бирає с о б і ту м ір у тр уд н о щ ів, на яку здатний. Чим складніш е, тим ц ік а з іш е . Та­ кий шлях обрал а і О льга Петрівна, Багато зусиль, т в о р ч о ї е н е р гії, щ ир о сті і ч уйності д окла д а є во­ на, щ об зр о б и ти я ко м о га б ільш е к о р и с н о го й п о т р іб н о го для то го, комсомольського життя тьбі з невстигаючими ми пе­ ренесли на роботу у комсо­ мольських групах: активізу­ вали комсоргів, залучили до цього відмінників. Декого з нерадивців довелося викли­ кати і на засідання комсомо­ льського бюро факультету, щоб запитати з них суворіше (Вітюк, Літунова, Зінченко та інші). Аналізуючи стан успішно­ сті' на факультеті, бачимо, що найгірше йдуть справи на 11-му курсі. Успішність за наслідниками зимової сесії складає тут 86,3%. Отже у другому семестрі, який щой­ но розпочався, сюди потріб­ но спрямувати паші зусилля. Свого часу у групах були проведені збори — «Твоя комсомольська дисципліна, твоє ставлення до навчан­ ня». Та цього, мабуть, зама­ ло. Комсомольському бюро і надалі треба ні на хвилину не припиняти принципового комсомольського «втручан­ ня» у справи кожної групи з тим, щоб активізувати бо­ ротьбу за успішність у цих «першоклітинах» студентсь­ кого колективу. Не повинні ми випускати з поля зору і питання відвідування лекцій та семінарських занять. Друге важливе завдання, що стоїть зараз перед комсо­ мольця?™, — ■це глибоке і наполегливе вивчення творів В. І. Леніна, опанування марксистсько-ленінською те­ орією. Кожен комсомолець взяв індивідуальні соціаліс­ тичні зобов’язання, де вка­ зав також, які саме роботи В. І. Леніна він буде опра­ цьовувати. Обов’язковою для всіх є промова В. І. Леніна на Ill-му з ’їзді комсомолу. Найбільш сильним і, як­ що можна так сказати, най­ більш зрілим комсомольсь­ ким групам старших курсів ми рекомендували проводи­ ти теоретичні конференції, семінари, що охоплювали б певне питання, або коло пи­ тань. Так 53 група фізиків (комсорг Галина Нечас) готує конференцію з теми «Марксистсько - ленінське вчення про пролетарський інтернаціоналізм і сучас­ ність». У березні відбудеть­ Кілька рядків індивідуальний підхід до кож­ ного учня. Не обійшлося й. без труднощів, зв’язаних, в основ­ ному, з обладнанням фізичних кабінетів. Всі, проте, задоволені прак­ тикою, вона дала нам багато ко­ рисного, дала можливість вия­ вити наші здібності на ділі і ще раз перевірити себе. Студентам четвертого курсу, які підуть в школу на педпрак­ тику, ми-теж бажаємо серйозно поставитись до неї і на правах старших говоримо: не бійтесь труднощів, з якими ви неодмін­ но зустрінетесь в школі, учітьч ся їх перемагати. О. БРЕХІНА, студентка 51 «ф» групи. 2 лютого кафедру методики математики імені О. М. Астряба відвідав доктор Ромачандра Шарма — завідуючий кафед­ рою методики викладання ма­ тематики Національного інсти­ туту освіти в Делі (Індія). Гість ознайомився з дослід­ женнями працівників кафедри, пов'язаними з питаннями мо­ дернізації шкільного курсу ма­ тематики. В свою чергу .він роз­ повів про систему математичної освіти в різних штатах Індії. • • • Успіхів Вам! СКОРО в и й д у т ь з д р у к у НОВІ КНИГИ ВИКЛАДАЧІВ ФІЗИКО - МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ. СЕРЕД НИХ щ об студ е нти опанували гл и б и ­ нами знань, щ о б всі вони йшли по о б р а н о м у ш ляху п е дагога тве р д о ю хо д о ю . Н а уко в о -д о сл ід н и ц ька діяльність О льги П е тр івн и також сп р я м о в а ­ на на те, щ о б поліпш ити викла­ дання м атематики. С коро ми о д е р ж и м о новий п ід р уч н ик з п р о ­ е кти в н о ї ге о м е тр ії, який м а й сте р ­ но написано д оц е н то м О. С е р гун о во ю разом зі ст. викладачем В. К отловою . У день ю в іл е ю зичимо О льзі П е тр івн і м іц н о го зд о р о в 'я , нових усп іхів в ї ї б л а го р о д н ій р о б о ті. 3. РЕЗНІЧЕНКО. Сергунова Кафедри фізико-математачного факультету проводять велику шефську роботу серед учителів шкіл Києва та області. У січневих учительських конференціях взяли участь провідні викладачі кафедр методики фізики, методики мате­ матики та інших. У НАУКОВИХ ПОШУКАХ друга Республіканська міжвузів­ ська наукова конференція з істо­ рії фізики. Цю конференцію під­ готувала наша кафедра. Творчі наукові здобутки колек­ тиву кафедри фізики значимі. Ми з гордістю можемо сказати, шо високі зобов’язання, взяті на честь ленінського ювілею, викону­ ються успішно. Наслідки наших досліджень крім значного теоре­ тичного інтересу мають також ве­ лике практичне значення для викошістання їх v народному госпо­ На заняттях семінару по вивченню міжна­ родних відносин. З доповіддю виступає викла­ дач В. Козін. О. П., Котлова В. М., «Практикум з проектив­ ної геометрії» — посібник д?я студентів. Лященко М. Я., «Початкові відомості про електронні обч ІСлювальні машини» — факуль­ татив для X класу. Шкіль М. І., «Асимптотичні методи в теорії лінійних дифе­ ренціальних рівнянь з повільно змінними коефіцієнтами». Давидов М. І., «Додаткові розділи математичного аналізу» —посібник для студентів. викладач міжнародників С Е М І Н А Р Як і всі кафедри фізико-математичного факультету, кафедра фі­ зики приділяє велику увагу науко­ вій роботі. Свої пошуки наші на­ уковці ведуть у двох традиційних напрямках. Перший — молекуляр­ на фізика дисперсних і полімерних систем (в цій галузі кафедра по­ чала працювати ще в передвоєнні роки), а другий — фізика напів­ провідників (робота розпочата в 1955 році). А окрім цього на ка­ федрі інтенсивно проводиться на­ укова робота в галузі історії фі­ зики та астрономії. .Нещодавно, наприклад, в інституті працювала ПУЛЬС ся загалвнофакультетська конференція «Торжество ле­ нінського плану електрифі­ кації і його міжнародне зна­ чення». З метою підвищення від­ повідальності за виконання індивідуальних зобов’язань кожен комсомолець власно­ ручно заповнив залікову кни­ жку по Ленінському заліку. Ці книжки зберігаються у факультетському бюро. Ком­ сомолка кі організації кур­ сів оформляють альбоми, го­ тують стенди по тематиці Ленінського заліку. Готуючись до заліку, ми не замикаємось в інститут­ ських стінах. Налагоджені дружні зв’язки з нашими шефами — курсантами ІІІ-ш Київського вищого команд­ ного військового училища ім. М. Фрунзе, київською школою № 58, середньою школою села Дударки. М. ГРИЦАН, секретар комсомольського бюро факультету. дарстві. До речі, виконанню важ­ ливих наукових народногосподар­ ських робіт на кафедрі приділяє­ ться неослабна увага. Тільки в 1969 році виконано таких робіт на суму 20000 крб. Кафедра визнана провідною ор­ ганізацією на Україні по дослід­ женню теплофізичних властивос­ тей полімерів. Високу оцінку на багатьох всесоюзних і республі­ канських наукових конференціях дістали також ряд інших дослід­ жень. Зрозуміло, що запорукою успі­ хів будь-якого дослідницького ко­ лективу є вимогливий добір нау­ кових кадрів, правильне спряму­ вання їх пошуків, а відтак постає питання г про наукову зміну. Ми теж не випускаємо цього з поля зору. Пліч-о-пліч з досвідченими нау­ ковцями старшого покоління пра­ цює і молода поросль: кращі сту­ денти факультету, лаборанти ка­ федри. Як наслідок — чимало на­ укових робіт студентів-фізиків О ЖЕ ШОСТИЙ РІК на и фізико -математичному факультеті працює семінар ви­ кладачів по вивченню міжна­ родних відносин. Характерною рисою семінару є те, що слуха­ чі обирають теми із загальної програми за власним уподобан­ ням, ретельно готуються до ви­ ступів, а це забезпечує високий ідейно-теоретичний рівень до­ повідей, котрі завжди з великим інтересом сприймаються і жва­ во обговорюються учасниками семінару. Активну участь у всіх семі­ нарських 'заняттях беруть такі слухачі, як А. Бугай, О. Якоізвлєва, Я. Деркач, Д. Тхоржевський, В. Кухар та багато 1н. Велику організаційну роботу проводить староста семінару О. Боришполєць. Зі своїми доповідями, заслу­ ханими і апробованими на семі­ нарі. викладачі часто виступа­ ють перед студентами в акаде­ мічних групах, у гуртожитку. Систематична робота учас­ ників семінару над підвищен­ ням свого ідейно-теоретичного рівня є запорукою їх успіхів як викладачів, вдумливих вихова­ телів студентства, а також до­ помагає їм брати активну участь у 'житті різних громад­ ських організацій інституту. П. ВЕРХОВ, керівник семінару по вивченню міжнародних відносин. відзначено грамотами на респуб­ ліканських оглядах. А це вже пер­ ші щаблини на шляху у велику науку. Щодо провідних виклада­ чів кафедр, то майже всі вони йшли у науку теж таким шляхом: наукове студентське товариство— аспірантура — викладач-науковень. Ювілейний ленінський рік ста­ вить перед кожним викладачем високі вимоги як щодо навчальновиховної, так і щодо наукової ро­ боти. Бути на ріані цих вимеч -наша щонайперша турбота. В. ДУЩЕНКО, зав. кафедрою фізики. ДО УВАГИ КОРЕСПОНДЕНТСЬКОГО АКТИВУ ТА ВИКЛАДАЧІВ ДЕФЕКТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ Номер газети, присвячений підготовці до ленінського юві­ лею на вашому факультеті, вийде 26 лютого. Редакція газети дякує доцен­ тові кафедри елементарної ма­ тематики Валентині Мнфодіївні Кухар, яка брала активну участь у підготовці цього но­ мера газети. Фотознімки до номера підготу­ вали Л. Міка та В. Сокур. Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 6 (474) (12 лютого 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 6 (474) (12 лютого 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/120 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b2ac6456f262a9d15d7b23121179292d.pdf 96334816a13806fcd34d70361b150deb Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ К AД РИ ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 7 (475) Ціна 1 коп. Четвер, 19 лютого 1970 року. К раплина до краплиниР іч к и в м о р я в п а д у т ь . Ц егли н а до ц егл и н и М іс т а р о с т у т ь . Л ю дина до лю ди н и К олони м иру йдуть. К р а їн а д о к р а їн и В ій н і н е б у т ь ! Рік видання 15-й Шановні товариші— ветерани громадянської та Великої Вітчиз­ няної війни, колишні воїни Ра­ дянської Армії— викладачі, сту­ денти,• < співробітники інституту! Гаряче вітаємо, вас із святом 5 2 -ї річниці наших доблесних Збройних Сил, бажаємо міцного здоров’я, бойового духу і запалу’ у кожній справі, яку б ви не робили, нових творчих успіхів на благо рідної Вітчизни! Ректорат, партком, комітет ЛКСМУ, профком та місцевком. В. к о з л о в . ЩОБ РУКИ НЕ ПАХЛИ ПОРОХОМ... АРМІЯ-ЗДХИСНИЦЯ Сьогодні радянський народ відзначає День Радянської Ар­ мії і- Військово-Морського Фло­ ту. Ось уже більше піввіку стоять наші доблесні Збройні Сили на варті миру і безпеки, надійно захищаючи завоювання Великого Жовтня. В аннали історії наша армія вписала героїчні немеркнучі сторінки. І в роки громадянсь­ кої війни, і в роки фашистської навали наші бойові знамена ні' коли не схилялися іперед воро­ гом. Легендарні подвиги бійців і командирів Радянської Армії завжди будуть надихати моло­ де покоління, вчити його беззавітному служінню своєму наро­ дові. Б іля колиски нашої прослав­ леної армії-захисниці стояв Во­ лодимир Ілліч Ленін. Він нада­ вав виняткового значення обо­ роноздатності нашої країни, за­ кликав берегти і плекати Чер­ вону Армію, «як зіницю ока». Важко переоцінити його значен­ ня у створенні дисциплінованої боєздатної армії — тієї армії, яку ми маємо сьогодні. Воєннотеоретична спадщина В. І. Ле­ ніна зіграла величезну роль і в розгромі гітлерівських полчищ у роки Великої Вітчизняної вій­ ни. Вона завжди буде мати пер­ шочергове значення в захисті нашої соціалістичної держави. Сучасна міжнародна обста­ новка і високий технічний рі­ вень озброєння вносять глибокі зміни у воєнне мистецтво, ви­ магають удосконалювати орга­ нізацію військ і способи веден­ ня бойових дій. І тому сьогодні всі роди військ наполегливо підвищують дисципліну і орга­ нізованість, безперервно вдос­ коналюють свою бойову май­ стерність. Комуністична партія виховує у радянських воїнів вірність присязі, відданість Вітчизні, вміння переборювати будь-які труднощі. , Радянські люди можуть тру­ дитися спокійно: Збройні Сили надійно охороняють їх мирну працю. 9141 РІК... Після закінчення медичного інституту двадцятидвохрічна дівчина — дитячий ' лікар, — готується працювати за призначенням: вислуховувати бит­ тя дитячих сердець. Війна зруйнувала дівочі мрії. Дівчина стає начальником санітар­ ної служби батальйону. Галину Петрівну Користенську, педіатра, війна зробила хірургом. Сотні поранених, сотні операцій, сотні безсонних ночей. У руках — скальпель, в очах впевненість, на плечах — білий стерильний халат, а під ним пістолет. Щойно відгримів запеклий бій, т с лунають останні безнадійні во­ рожі постріли... А для неї бій про-. довжується — бій за життя пора­ нених. Вмілими руками лікаря Користенської багатьом врятовано життя, втамовано пекучу біль, зроблено вдалу операцію. Війна вимагала вдосконалювати свою майстерність, переучуватись «на марші». В 1943 році Галина Петрівна йде на курен у фронто­ вий госпіталь. Тут набуває спеціа­ лізації отоларинголога. А звідси її направляють у пересувний госпі­ таль армії В. Чуйкова, де надава­ ла невідкладну допомогу бійцям Сталінградського фронту. Багато воєнних буднів зрина­ ють у пам'яті Галини Петрівни, і не один день війни запам'ятався на все. життя. Та, .мабуть, найбіль­ ше — день Перемоги. Впав Рейхстаг... Вона стоїть на історичній площі. Навколо обгорі­ лі, покалічені дерева, а та них червоні маки полотнищ. І не було в ту хвилину нічого прекраснішого від того кольору — кольору Пе­ ремоги. Невимовно раділи всі, хто до­ жив до цього дня. І серед бійцівпереможців немало було тих, ко­ му врятувала життя лікар, Користенська. Відпр.нміла війна. Груди капі­ тана медичної служби Користенської прикрасили «Орден Червоної Зірки», медаль «За бойові заслу­ ги», медаль «За перемогу над Ні­ меччиною». Та Галина Петрівна не відразу зняла білий халата лікарі ще були потрібні. Вона залишає­ ться в місті Ерфурті для остаточ­ ного виліковування радянських бійців та офіцерів і для надання консультативної допомоги іншим госпіталям. Лише у лютому 1946-го року — повернення в рідний Київ. Закін­ чила клінічну ординатуру і одер­ жала вчену ступінь кандидата ме­ дичних наук. Працювала старшим науковим співробітником Науко­ во-дослідного інституту оторино­ ларингологи. ■ . , Зараз доцент Г. Корнстенська викладає анатомію, фізіологію і патологію органів слуху і мови на дефектологічному факультеті. Минуле живе в ній, ще довго зринатиме незабутніми рядками. Вона часто виступає із спогадами перед студентами, любляче пере­ дає їм свої знання і досвід. Сидимо у затишній кімнаті де­ канату. Розмова наша підходить до кінця. І якось не віриться, що ця скромна, ввічлива і така.., мир­ на жінка винесла на своїх плечах п’ять важких воєнних років, від першого до останнього дня війни була солдатом переможного похо­ ду Радянської Армії. —Галино Петрівно, що ви, як учасник Великої Вітчизняної вій­ ни, хотіли б сказати нашій сту­ дентській молоді? —Одного тільки хочу... Щоб ру­ ки молодих ніколи не пахли поро­ хом! И. ГРИНЬКО. �ТАК ТРИМАТИ, МЕДСЕСТРИ! За якістю медичної підготов­ ки наш інститут неодноразово відзначався, як один з кращих серед споріднених вузів. Це ре­ зультати копіткої і наполегли­ вої роботи викладацького скла­ ду курсу, а також тієї допомо­ ги, що подають нам працівники базової лі каїрці Радянського району, де наші майбутні сест­ ри проходять практику. Систе­ ма інститут — базова лікарня працює чітко і злагоджено, за­ няття в лікарні є чудовою прак­ тичною школою для наших ви­ хованців. І не буде перебіль­ шенням сказати, що з нашого курсу виходять медсестри май­ же такої кваліфікації, як і піс­ ля закінчення медучилища. Треба зазначити, що остан­ нім часом помітно посилилася увага до наших курсів з боку ректорату та деканатів факуль­ тетів (сказане не означає, зви­ чайно, що у нас немає невирішених проблем). Зріс інтерес до свого другого фаху і у сту­ дентів. Як свідчення цьому — зросла кількість відмінників. У 1968 —69 навчальному році, наприклад, закінчили з відзна­ кою курси медсестер понад двадцять дівчат. Сьогодні на «відмінно» навчаються 35 сту­ денток. У день свята Радянської Ар­ мії пошлемо ж нашим дівчатам по-військовому лаконічне й чіт­ ке побажання: «Так тримати, медсестри!». v В. БЕНЮМОВ, ст. викладач, кандидат медичних наук. АРМІЙСЬКИЙ У ХЛОПЦІВ ГАРТ Свіжі у пам'яті враження від служби. Ночами ще сняться ар­ мійські друзі, ще кличуть ку­ дись звуки тривог і команд... Вчора стояли вони на чатах безпеки і спокою, куди послав їх народ, а сьогодні вони на сту­ дентській лаві — оволодівають наймирнішою професією вчите­ ля... Майже половина юнаків, кот­ рі вчаться сьогодні на першому курсі дефектологічного факуль­ тету, — колишні воїни. Про де­ кого з них — хлопців армійсь­ кого гарггу — нам і хочеться розповісти у переддень свята Радянської Армії. Микола Книр... Прикордон­ ник. «Наказую приступити до захисту кордону Союзу Радян­ ських Соціалістичних Респуб­ лік...» Скільки разів, заступаю­ чи в наряд, чув він ці священні слова. І кожного разу наповне­ ні вони були особливим зміс­ том: то вустами командира на­ казувала Батьківщина — пиль­ нуй, іігам'ятай! І він пильнував. 45 подяк має Микола від ко­ мандування за відмінну службу. Мабуть, ні в кого не розвину­ те в такій мірі почуття обов'яз­ ку і відповідальності, як у при­ кордонника. Це відчуваєш май­ же фізично, щомиті. Ось ти стоїш у дозорі... Ніч. Темінь. Тиша. А за твоєю спиною мар­ тени і шахти, за твоєю спиною схилились над колисками мате­ рі, за своєю слиною — мирна праця твого народу. Усвідомлене, глибоке відчут­ тя обов'язку — це те, чому в першу чергу вчить армія. Армійский гарт залишається потім на все життя. Його видно відра­ зу в кожному з наших хлопців -армійців. Певна річ, Микола теж повернувся із армії з цим здобутком. Сумлінності і напо­ легливості у навчанні йому аж ніяк не бракує. Успішно закін­ чив 1-й семестр. Залюбки веде громадську роботу в гуртожит­ ку. Олександр Кривонос і Мико­ ла Темченко... Коли над Чехо­ словацькою Соціалістичною Ре­ спублікою нависла загроза рес­ таврації капіталізму, вони опи­ нились на передньому краї. Ра­ зом з воїнами країн Варшавсь­ З нових кого Договору допомагали чесь­ віршів Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО кому і словацькому народам відстоювати соціалістичні заво­ ювання. І свою інтернаціональ» ну місію виконали з честю. Зараз хлскпці добре вчаться. Сьогодні наші читачі мають можливість познайомитися Успішно виконують зобов'язан­ ня, взяті до ленінського юві­ з новими віршами поета Володимира Омельченка. Воїн-фронлею. Микола — староста гру­ товик, він протягом усіх років навчання на філологічному пи, відмінник навчання. Олек­ факультеті ( 1 9 4 0 — 1 9 5 0 ) та в аспірантурі при кафедрі сандр закінчив перший семестр української літератури нашого інституту ( 1 9 5 0 — 1 9 5 3 ) брав на «відмінно» та «добре». До обох тягнуться товариші. Вони активну участь у роботі літературної студії. У видавництвах завжди у колі друзів. республіки вийшло кілька поетичних книг В. Омельченка — Володимиру Бондаренку 1 «Голос серця», «Верховина», «На псі літа». Зараз В. Омель­ Миколі Мазуру держава вручи­ ченко працює доцентом кафедри української літератури ла найнадійніший щит і меч— Запорізького педінституту і водночас виконує обов’язки за­ ракетну техніку. Нелегка була ступника відповідального секретаря Запорізького обласного служба у хлопців. Проте вони досконало оволоділи складною відділення Спілки письменників України. технікою і незабаром стали прикладом у бойовій та політи­ чній підготовці. За старою до­ Як тнша вечора настане брою «звичкою», сівши на сту­ дентську лаву, колишні ракет­ Знов мені ввижається той бій,' І десь під музику баяна Звучить «В лесу ники подають приклад і у нав­ Даль доріг і запах диму прифронтовом», тлінний... чанні, у ставленні до товари­ Хліб і вірші в битві світовій Я бачу знов привали в лісі, шів, до свого студентського Знайомих лнць знайомі риси Я носив, мов скарб обов'язку. дорогоцінний. Мені ввижаються кругом. Багато на нашому факульте­ Я знов вас бачу, побратими, Уявляю: крізь пожежі й ті чудових хлопців, що пройшли Із ким дорогами курними кров Ділив тривоги фронтові... у лавах Радянської Армії спра­ Иду вперед тривожний та вжню школу життя. Петро Го­ Ми всі дивились смерті в вічі: упертий, Ти — ліг в бою, я — падав луб, Юрій Січевський, Іван Ру­ І в уяві постають ізнов двічі, денко... Всіх не перелічиш, І Ті, кому В ПІСіНЯХ' повік Та в пісні вічно ми живі. про кожного можна сказати ба­ не вмерти... гато хороших слів. І, як день розовітне трудовий, Валентин САКУН, Я новою сповнений жагою— студент дефектологічного І Хліб і вірші в битві СВІТОВІЙ Освятив я кров'ю молодою. факультету, і ОСВЯТА „Є П О Р О Х У П О Р О Х І В Н И Ц Я Х , , , " Напередодні Дня Радянської Армії відбулися змагання з стрі­ льби серед викладачів та аспіран­ тів фізико-математичного факуль­ тету. У змаганнях взяли участь біля 20 осіб. Немало серед них було і колишніх воїнів, учасників Великої Вітчизняної війни. —Є ще порох у порохівницях... —задоволено констатували вони, залишаючи свій мирний «вогневий рубіж». І дійсно ж бо. — результати стрілецьких змагань непогані. До­ бряче «прорешетив» свою мішень В. Радзівіл (86 очок із 100 мож­ ливих), влучно стріляли Г. Конфорович, Т. Ґецько, Б. Пішоха та ба­ гато інших. Найближчим часом збірна ЛЕГЕНДАРНИЙ П О Л К О В О Д Е Ц Ь команда фізико-математичного фа­ культету буде змагатися зі свої­ ми шефами — курсантами та офі­ церами Вищого військового командного училища ім. М. Фрун­ зе. Змагання відповідальні. Стріль­ ба буде вестися з бойового пісто­ лета «Макарова», та й суперники грізні: як не як, — воїни-професіонали... Тож побажаємо успіхів нашій команді і в цих змаганнях. НА ФОТО (зліва направо): ас­ пірант .В. Анищенко. викладач П. Бережний, викладач Г. Конфорович, інженер О. Федоров на змаганнях у республіканському тирі ДТСААФ. РАДІОТЕХНІКА — ВАЖЛИВО! Студенти фізичного відділу фізи­ ко-математичного факультету на­ полегливо вивчають радіотехніку. Це потрібно їм не тільки лк май­ бутнім фахівцям — набуті у сті­ нах вузу знання з радіотехніки стануть у великій пригоді і тим, хто має ще служити в армії. НА ФОТО: студенти 5-го курсу фізичного відділу Л. Кольцова та А. Сіцинський досліджують хара­ ктеристики і параметри радіоприй­ мача. Що можна здійснити в 20 ронів Двадцятирічний Михайло Фрун­ зе командував робітничою дру­ жиною на барикадах Красної Пресні. Свердлов у двадцять років ке­ рував більшовиками Уралу. На початку лютого минуло 85 років з дня народження одного з вірних учнів і соратників В...І. Ле­ ніна, видатного діяча Комуністич­ ної партії і Радянської держави, талановитого полководця і орга­ нізатора Радянських Збройних Сил Михайла Васильовича Фрун­ зе (1885-1925). Війська, якими командував Фрунзе, громили Колчака, ураль­ ських і оренбурзьких білокозаків, армію еміра Бухарського. Верши­ ною таланту М. В. Фрунзе — пол­ ководця — був здійснений за його задумом і під його керівництвом блискавичний і повний розгром Врангеля. В. І. Ленін назвав пе­ ремогу над Врангелем однією із найяскравіших сторінок в історії Червоної Армії. Світлий образ М. В. Фрунзе, йо­ го коротке, але яскраве життя служить наднхаючим прикладом для воїнів Радянської Армії. На його військово-теоретичних працях вчилися і будуть вчитись багато поколінь захисників нашої Вітчизни. М. ТРЕТЯК, капітан запасу. Редактор П. ХРОПКО. Сімнадцять років було Сергієві Мироновичу Кірову, коли йому довірили керувати пропагандист­ ською роботою в Омському ко­ мітеті РСДРП, Галерею Великих Двадцятиріч­ них можна продовжити до без­ межності. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (475) (19 лютого 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 7 (475) (19 лютого 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/121 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d84669d1567a6b54a05fc058221606bc.pdf 626828c2a61bf8aba6542edd45abb06e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся/ З А ПЕДАГОГІЧНІ К А Т Р У Д О В А ВАХТА Д Е Ф Е К Т ОЛО Г І В Д РИ Ювілейний перегук ОРГАН ПАРТКОМУ. РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 8 (476) Четвер, 26 лютого 1970 року. ЩОБ НАВЧАТИ— ТРЕБ А ДОБРЕ ВЧИТИСЯ Екзаменаційна .сесія — від­ повідальна, урочиста пора в житті кожного студента факуль­ тету. Особливо в цей ювілейний рік, коли наслідки екзаменацій­ ної сесії с однчім із елементів Ленінського заліку. Наслідки екзаменаційної се­ сії на факультеті непогані. За­ гальний процент успішності — 97,3% . Значно зросла кількість відмінників. Відрадним є той факт, що скоротилася кількість студентів, які навчаються на за­ довільні оцінки, та тих, хто мав незадовільні . На загальному фоні успішно­ сті факультету виділяються ок­ ремі колективи, які досягли ви­ соких показників в успішності і поведінці. Так, наприклад, у студентів 12-ї групи лише одна задовільна оцінка за всю сесію, решта — добре та відмінно. Високих показників домогли­ ся студенти ІІ-по курсу. На цьо­ му курсі не було жодної неза­ довільної оцінки протягом всієї сесії. З досить високими показ­ никами успішності завершили піврічну практику студенти IV курсу. Основною рушійною силою у підготовці й проведенні сесії була комсомольська робота на факультеті та робота старост. Серед студентського активу перш за все слід-назвати секре­ таря комсомольської організації Степанця Валентина, який умі­ ло поєднує відмінне навчання з великою громадською роботою, а також комсорга І курсу Бабінець Ярославу, комсорга II курсу Бобирьову Людмилу, ста­ рост Голуба Петра, Мазура Ми­ колу. Відзначаючи успіхи студентів факультету у навчанні, слід вказати на ті значні ще недолі­ ки, які імають місце в роботі на­ шого колективу. Зокрема, гань­ бою для факультету є той факт, що ряд студентів навчаються лише на задовільно. Це такі, як А. Мумінов, В. Вдовенко, І. Новіков, М. Скорбагач, К. Кудимець. Чи може бути такий студент вчителем? Кому потрібні посе­ редні вчителі? Чому навчить він учнів, коли сам із року в рік ледве складає сесію. І спра­ ва ке лише в знаннях, а й в особистих якостях цих студен­ тів. Значної уваги заслуговує і виховна робота на факультеті, як одна із ланок формування особи вчителя. В цьому плані викликає пев­ ну турботу пасивність студентів IV-го курсу. Протягом декіль­ кох років доводиться спостері­ гати необгрунтовані спади ак­ тивності студентів. Так крива її починає спадати десь у VI се­ местрі і різко падає в VIII — останньому семестрі навчання на факультеті. Частково це мо­ жна пояснити наполегливою підготовкою до державних екза­ менів. Тоді чим можна поясни­ ти той факт, що студенти IV курсу дозволяють собі не ви­ конувати своїх прямих обов’яз­ ків, доходячи до того, що не ба­ жають прибирати у гуртожит­ ку. Такі випадки викликають за­ непокоєння про якість підготов­ ки особи вчителя. Загалом успіхи студентів фа­ культету на даному етапі Ле­ нінського заліку, а також усві­ домлення недоліків, які є ще у нашій роботі, дають право віри­ ти в те, що колектив виклада­ чів і студентів дефектологічно­ го факультету має всі можли­ вості зустріти славний ленін­ ський ювілей високими показни­ ками не тільки у навчанні, а й у виховній роботі. факультетів Ціна 1 коп. Рік видання 15-М В ГОСТЯХ У КРАЩОЇ ГРУПИ Друга група першокурсників визнана кращою на де­ фектологічному факультеті за наслідками зимової екза­ менаційної сесії. Факт на наш погляд цікавий, бо, як пра­ вило, першокурсникам не відразу вдається взяти швидкий розгін у навчанні. Цій групі вдалося... Яким чином? Кіль­ ка слів з цього приводу ми попросили сказати комсорга групи Галину Цобко. ТАК. що звання кращої Ц Егрупи' щодо успішності найчастіше виборюють групи старших курсів: у них і досвід, і колектив вже ЗМІЦНІЛИЙ 1 випробувайий. А першокурсники.. Що з них візьмеш. Вимагати високих злетів від них ще рано. Тільки б не «обросли хвоста­ К. ТУРЧИНСЬКА, ми» на сесії та не підвели фа­ доцент, декан факультету. _ культет. Щодо нас, то ми вирішили переінакшити ці усталені пог­ ляди. Більш того, я, наприклад, вважаю, що для успішного нав­ чання у першокурсників не ті­ Викладачі та сту­ льки однакові можливості з денти дефектологі­ чного факультету старшокурсниками, а навіть де встановили міцні в чому й більші. В першу чергу шефські зв’я з к и маю тут на увазі той ентузіазм, з Київською допо­ ту старанність, з якими беруть­ міжною школоюінтернатом А® 2. ся першокурсники за «ази» на­ Редакція одер­ уки. жала листа від Сьогодні нас називають на учителів цієї шко­ факультеті першими. Але при ли, в якому вони, зокрема, пишуть: цьому дехто скептично обнов­ <г Друзі-дефе кт олюється: мовляв перші і другі логи у нас гості групи на факультеті (спеціаль­ часті. Студенти проходять у школі практику, вчаться педагогічної май­ стерності у наших вчителів. Викла­ дачі дефектологіч­ ного факуль те ту Наша дружба почалася рік виступають з лек­ тому. Комусь із членів курсово­ ціями та доповідя­ го бюро спало на думку написа­ ми перед вчителя­ ти листа до Лейпцігськиго педін­ ми і батьками уч­ нів...» ституту (з ним наш інститут під­ Отже, з в я з к и тримує дружні зв’язки). давні і творчі. Міц­ Написали... Розповіли, як го­ ніти їм і надалі/ туємося до ленінського ювілею, послали значок-емблему Києва, У ШЕФІВ Дружне На фото: група зібралася у ле­ нінській кімнаті, щоб підвести під­ сумки своєї роботи. Актив групи— староста Петро Голуб, профорг Тетяна Волкова, комсорг Галина Цобко—розуміють, що головне за­ раз—не заспокоюватись на досяг­ нутому. Тільки при цій умові гру­ па і далі може йти у числі пере­ дових. ність логопедія і олігофренопедагогіка) по традиції завжди у числі кращих, бо сюди найбіль­ ший конкурс, а він дозволяє відібрати найкращих. Ми, зви­ чайно, погоджуємось з цією об’єктивною передумовою, але ж... і від зусиль групи залежить ■не менше. Причин нашого успіху дале­ ко шукати не треба. Стопро­ центне відвідування лекцій, си­ стематична підготовка до семі­ нарських занять, міцна дружба і. як одна з її складових, взає­ модопомога — це, мабуть, і все. У цьому головна запорука на: того успіху. З першого дня навчання гру­ па активно включилася в жит­ тя інституту. Кожен з нас взяв конкретні зобов’язання, кожен має комсомольські доручення. Навчання, громадська робота і вінець всьому — Ленінський залік — у цьому зфокусовано всі наші Інтереси, до цього зво­ дяться ,всі наші прагнення. Вже відбулася природна у сту­ дентському колективі диферен­ ціація здібностей та уподобань наших хлопців й дівчат. Це теж допомагає .успішному навчанню, бо немає тієї розпорошеності, коли студент хватається за все відразу і... нічого не встигає. Валя Кальненко, Емма Тамілова, Надя ГІлотнікова, Іра Михайловська, Олена Кракова — активні учасниці художньої самодіяльності. Микола Тимо­ шенко. Руслан Довгань, Ярос­ лава Бабінець — гуртківці НСТ. Таня Ніколаєнко, Петритезки Медвідь та Голуб захи­ щають спортивну «корону» фа­ культету... Але найпочесніший «титул», звичайно, — це звання відмін­ ника. Ними стали після скла­ дання сесії Руслан Довгань, Валентина Кальненко, Емма Тамілова, Бабінець Ярослава. листування Німецькі- друзі розповіли про свою суспільно-корисну роботу і навчання, про те, як вивчають російську мову і літературу, іс­ торію СРСР, марксизм-ленінізм. Ми дізналися також, що наші колеги виборюють звання соціа­ лістичного студентського колек­ тиву. листівки з видами нашого міста та інші сувеніри. На відповідь довго чекати не довелося. На наш лист відгук­ нулися студенти філологічного факультету Лейіщігського педін­ ституту. Приємно нас вразило те, що відповіді, прийшла росій­ ською мовою. Галина ЦОБКО, комсорг 12 групи. Валентина САВИЦЬКА, студентка ІІ-го курсу. �Т р и ває Л ен ін ський за л ік Я ЗВІТУЮ денти почують нсивий голос вождя. Нещодавно всі ми прос­ лухали промову Леніна перед робітниками Путнлівського за­ воду. Студенти факультету прово­ дять шефську роботу з піонера­ ми шкіл м. Києва, а також у Боярській школі слабозорих. Шкільні лінійки, тематичні ве­ чори, допомога учням у випус­ ку стінгазет та проведенні .за­ гонових зборів — все це « ЇО Ч - З ЧИСТОЮ СОВІСТЮ СТУДЕНТНА-НАУКОВЕЦЬ п р а в о ф л а н г о в і л е н ін с ь к о ї в а х т и Студентка-науковець... Не буде перебіль­ шенням сказати так про четвертокурсницю де­ фектологічного факультету Галину Рудометкі- ну. «Стосунки» з наукою у Галини давні і без­ посередні. З першого курсу дівчина бере ак­ тивну участь у роботі наукового гуртка при кафедрі сурдопедагогіки, виступала з допові­ дями на міжвузівських наукових конференці­ ях у Москві та Ленінграді, має грамоти НСТ. Наукова діяльність допомагає Галині вчитися тільки на «відмінно». Відмінниця навчання, комуністка Г. Рудометкіна бере активну участь в громадському житті факультету. Зараз студентка-внлускниця готує доповідь до X Міжвузівської конференції НСТ з питань дефектології, що відбудеться незабаром у Ки­ єві. Молодь складає Ленінський залік... Це своєрідний звіт про те. пк втілюються у життя на­ шим комсомолом великі ленін­ ські настанови. Разом з усіма комсомольцями інституту готу­ ються звітувати вождеві і сту­ денти дефектологічного факу­ льтету. Від дня, коли було прийнято Постанову ЦК ВЛКСМ «Про проведення Всесоюзного Ле­ нінського заліку», минуло, чи­ мало часу. І зараз навіть важко перерахувати всі добрі, поаггравжньому значимі справи, зроблені нашими комсомольця­ ми у передювілейний період. Участь у третьому трудовому семестрі, піонерські табори, праця в колгоспі, велика шеф­ ська робота... Висока напруга ювілейного ленінського року знаходить най­ повніший свій вияв і в сьогод­ нішньому комсомольському житті факультету. У групах та на курсах проводяться бесіди, читаються лекції, під час яких студенти ще й ще раз звертаю­ ться до ленінської теоретичної спадщини. «В. І. Ленін про ос­ віту та вчителя», «В. І. Ленін і електрифікація в СРСР» — це тільки деякі з бесід, що відбу­ лися. Зараз Ц курс готує кон­ ференцію по праці В. І. Леніна «Матеріалізм та емпіріокрити­ цизм». Почала «виходити» факуль­ тетська радіогазета. Рада ле­ нінської кімнати розробила план передач, під час яких сту­ •ки дотику» наших студентів з молодшими друзями. А за всім цим не забуваємо про головне — навчання. Бюро КСМ факультету періодично за­ слуховує на своїх засіданнях окремих студентів, ставить пи­ тання успішносіі на порядок денний курсових та факультет­ ських зборів. Тим, хто порушує дисципліну, хто плентається у хвості в навчанні, ми кажемо відверто і принципово: «Так не годиться працювати, товариші. Ви нас підводите...» Така діло­ ва розмова відбулася, зокрема, на бюро з Т. Пчеліною, Л. Дегтяр, П. Пісковим. Гадаю, що ці комсомольці усвідомили свої помилки. На факультеті за підсумками зимової сесії зараз 46 відмінни­ ків. Є в цьому заслуга і комсо­ мольського бюро. Як студенти вивчають теоретичну спадщину Леніна, дещо іможуть сказати ось ці оцінки з суспільних дис­ циплін: «відмінно» одержали 80 студентів, «добре» — 173, «задовільно» — 56. ...Лічені дні залишились до складання Ленінського заліку. Хочу нагадати тільки нашим комсомольцям, що добрий кі­ нець — то вінець усій справі. Час, що залишився, треба вико­ ристати якнайраціопальніше з тим, щоб, коли сядемо перед атестаційною комісією, кожен з гордістю міг сказати: я зробив усе, що від мене вимагалося. Я звітую сьогодні з чистою совіс­ тю! У мережі партійної освіти на­ шого факультету крім метоцологічпого семіпару працює ще й школа «Молодого Комуніста». В ній шліфують свої знання 25 студентів. Це молоді члена ІШРС, комсомольськпіі та без­ партійний актив. Всі слухачі школи мають за плечима досвід громадсько-ко­ рисної робота, та й життєвий до­ свід у нпх уже є: до вступу в інститут хто служив в армії, хто працював па виробництві— одним словом, підібралися люди серйозні. Головним вістрям тематики, що опрацьовується слухачами школи у процесі навчання, є, звичайно,, ленінська ідейно-тео­ ретична спадщппа. Але не ви­ пускаємо ми з поля зору і пи­ тань сучасного внутрішнього та міжнародного життя. Заняття показують, що студенти вільно орієнтуються у складних про­ блемах пашого сьогодення. З ці­ кавими доповідями вже висту­ пили, зокрема, В. Степанець, Валентин СТЕПАНЕЦЬ, О. Залеський, О. Павпцькпй та секретар комсомольського бюро інші. Сумлінністю у підготовці факультету, Ленінський до занять відзначаються і такі стипендіат. студептн, як М. Срацлавськиії, Є. Богомолова, Д. Пашуя, 3. Омельчопко. Важко переоцінити значення школп «Молодого комуніста» для студентів. Запяття в ній спонукають юнаків та дівчат,до активної участі у громадській та комсомольській роботі факуль­ тету. Наші «школярі», як пра­ вило, мають високу успішність із суспільних наук. І, парешті, і це чп пе панголовніше,—за­ няття в школі допомагають кож­ ному утвердити себе у високому званні бійця ідеологічного фрон­ ту—агітатора, лектора. Свою діяльність ми пе обме­ жуємо рамками школи. Молоді партійці охоче виступають з своїми доповідями в академіч­ них групах, у школах. Так, випускник 1969 року Володимир Льовочкіп неодноразово впступав з доповіддю «Про пильність», яку віп підготував на високому професійно-лекторському рівні, зі­ бравши для цього багато яскра­ вих матеріалів. До речі, Володи­ мир—п а т вихованець. Саме школа дала йому ідейний гарт— цю своєрідну путівку — для вступу у члени партії. Велику допомогу у роботі по­ г р у п и . п яких посланці з со­ юзних республік, прийнято на­ зивати спеціальними. Справді, студептп цих груп мають зав­ дання особливі—добре вчитися, стати вчителями високої квалі­ фікації у своїх республіках. Більшість посланців братніх на­ родів, які вчаться сьогодні на дефектологічному факультеті, добре справляються з цим від­ повідальним завданням. З першого дня перебування в інституті відмінно навчаються Л. Мурадова і Г. Рзаєва з Азер­ байджану, Ніна Сидорова з Мол­ давії. Подружилися і завжди ра­ зом АСпшев Ормаш (Казахстан) і Гаврплюк Петро (Молдавія). З пашого факультету воші були призвані до лав Радянської Ар­ мії, з честю відслужили і зараз успішпо продовжують навчання. На перший погляд може зда­ тися, що студента з союзних республік навчаються дещо «від рубно» від осповппх груп, оскі­ льки їх навчання ведеться ро­ сійською мовою. Проте це сто­ сується хіба що навчального процесу. У всіх іпііш х видах ді­ яльності вони аж ніяк не ізо­ льовані від факультетського ко­ лективу. У СІМ ’Ї Є Д И Н ІЙ баєва, Р. Гинку, С. Ермакова та іпші. Часто їх можна бачити в підшефній школі. Щоб краще зпати однії одноіо, щоб зміцнювати дружбу сту­ дентів на фіакультеті, у нас в цьому році створено клуб інтер­ національної дружби. Знаменно, що ця подія відбулася в ювілей­ ному році, коли всі народи на­ шої країни збираються відзна­ чити 100-річчя з дня народжен­ ня В. І. Лепіпа, який у спін час говорив: «... ми до кіпця інтер­ націоналісти і прагнемо добро­ вільного союзу робітників і се­ лян всіх націй». Вже відбувся тематпчнпй ве­ чір «Союз пепорушний вільних республік». На вечір були запрошепі учні підшефної школп. .15 яскравих шовковпх знамен спмволізувалп рівноправність усіх республік нашої великої країни. Клуб планує протести тема­ тичні вечори, присвячені кож­ ній з республік, представники якпх навчаються на дефектоло­ гічному факультеті. Є п іпші цікаві плани. Немає сумніву, що всі понп здійсняться, адже дружбою здруженим все під снлуЕ. ГРОЗА, заступнпк декана ф-ту. а д е м іч н і А кнавчаються У громадській роботі студептп спецгруп беруть найактивнішеучасть. Так, ІЗ. Ісмаіілова наго­ роджена грамотою як краща піоиервожата. Не раз захищали честь факультету у спортивних МОЛОДІ П А Р Т І Й Ц І ОДЕРЖУЮТЬ Г А Р Т змаганнях студепткп Г. Глуш­ кова і Л. Дєточка. З успіхом виступають у художній самоді­ яльності Г. Бннзар і Л. Лункашу. Люблять возитися з «своїми» дітлахами Д. Мамедов, С. Кубен- З першого курсу навчаються на «відмінно» та «добре» дів­ чата із 45-ї спецгрупи, з якими знайомить читача цс фото. Ніна Вороніна та Оля Гонца (на фото в центрі) приїхали, вчитись^ до нас із Молдавії, Лола Мурадова і Гюля Рзаєва— з Азербайджану. Чотири роки навчання на факультеті, що став рідним, дали їм усе необхідне для майбутньої роботи за фахом, а ще — міцну дружбу. ЯК З А П О Б І Г Т И Г РИПУ Весняна, осіння та зимова по­ ри р о к у дуж е «щедрі» на за­ студні захворювання. Організму в цей нас потрібно пристосува­ тися до мінливої температури по­ вітря. А тому дуже важливо одя-гатися по сезону. Переохолод­ ження для незагартованоі люди­ ни дуже часто спричиняє гострі звести до масових захворювань. При кожному гуртожитку пови­ нен бути ізолятор для хворих, а в окре мих випадках такі хворі госпіталізуються. Поза організмом людини вірус грипу гине дуже швидко. Отже, провітрювання приміщення, до знаходиться хворий, кип'ятіння і захво рю вання дихальних органів. Найістотніші ознаки захворюван­ ти до серйозних ускладнень: бронхіт, запалення легенів, запа­ ня: загальне нездужання, голов­ ний біль, нежить, кашель, підви­ лення середнього вуха, менінгіт тощо. Особливо небезпечний грип в хворювання. умовах гуртожитків. Якщо своє­ Загартований організм чинить часно не провести профілактич­ рішучий опір збудникам грипу, них заходів, поо динокі випадки а тому треба постійно себе ураження грипом можуть при­ загартовувати фізкультурою, по­ щена температура. При перш их ознаках грипу не­ обхідно викликати лікаря. Треба пам'ятати, що нехтування своє­ часним лікуванням може привес­ дєзинфекція предметів, якими ьін користується, — найоірніший захід проти нових спалахів за­ дає нам кабінет історії КПРС. Тут студенти готуються до чер­ гових занять. Співробітники ка­ бінету добирають для слухачів необхідну ' літературу, дають кваліфіковані поради або підпоьіді на питання, що можуть виникнути в процесі опрацьо­ вування першоджерел. ...Голоспстпй дзвоник сповіс­ тив про закінчення занять. Одні студента поспішають у читальні заліг і кабінети, другі—на засі­ дання гуртків, v третіх—інші позалекційні турботи. А слухачі нашої школп збираються- в ле­ нінській кімпаті факультету. Сьогодні тут чергове заняття. Молоді комуністи вчаться жптп і працювати по Леніну. А. СЕЛЕЦЬКИП, професор, керівник ІНКОЛИ «Молодого комуніста». Наша ЛЕНКІМНАТА Вже третій рік працює на факультеті ленінська кімна­ та. Роботою кімнати керує |Рада з трьох осіб. До вико­ нання спеціально розроблено­ го плану заходів залучають­ ся всі студенти факультету. На факультеті оголошений конкурс па кращий подару­ нок ленінській кімнаті, зроб­ лений своїми руками. Такі подарунки вже надходять. Один із кращих—зроблений етудептамп 31 групп під ке­ рівництвом агітатора групп ст. викладача Н. Кнсельової. Передбачено також офор­ мити виставку наукових сту­ дентських робіт, присвячених 100-річчю з дня народження Ілліча. Активно включилися в цю роботу студента 2-го та 3-го курсів. До плапу робота Рада леніпської кімната підготувала цикл радіопередач «Говорить Ілліч». Студенти матимуть виразну уяву про ораторсь­ ке мистецтво вождя, прослу­ хавши такі записп його про­ мов, як «ІІІ-ін Комуністичний Інтернаціонал», «Що таке Радянська влада», та багато інших. В ці дні ленінська кімната стала своєрідним робочим штабом факультетської ком­ сомоли у підготовці до зпаменної дата—100-річчя з дня пароджеппя В. І. Леніна. В. ПОМППЛЛЫШЙ, члеп комсомольського бюро : Фту; Л. ЦИРЮК, ■ член Ради ленінської кімнати. вітрям, купанням, Зміцненню о р ­ ганізму і підвищенню опору за­ хворюванням сприяє також і пра­ вильне багате вітамінами харчу­ вання у поєднанні з гігієнічними умолами праці і побуту. Пам'ятайте: грип надовго по­ рушує працездатність організму, в той час, як не так вже й запобігти йому важко— цо зале­ жить від кожного з носі Л. ЯЦ ЕЛ ЕН НО, завідуюча терапевтичним відділенням міської студентської поліклініки. Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 8 (476) (26 лютого 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 8 (476) (26 лютого 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/122 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b39e1dbcd6b6b52766edd007f6849447.pdf ba06ad07b55aae36b58ce0fc473b69fe Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text ЗА ПЕДАГОГІЧНІ к а д ри ОРГАН ПАРТКОМУ. РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ. МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 9 (477) Четвер, 5 березня 1970 року Ціна 1 коп. Рік видання 15-й В ЗРОСТАННІ У Д І В Ч А Т ВІТАННЯ Дорогі жінки! У нашій країні день 8-го Березня став одним з народних свят, красномовним підтверджен­ ням того, якою величезною повагою в радянському сус­ пільстві користуються жінки. В перших рядах будівниць нового комуністичного сус­ пільства йдуть і жінки нашо­ го інституту. Наші жінкиосвітянки — викладачі,, пра­ цівники інституту — сумлін­ но трудяться, готуючи вчи­ тельські кадри для радянсь­ кої школи, наші студентки наполегливо оволодівають ос­ новами наук. Поздоровляємо всіх вас, до­ рогі подруги, із святом жінни-трудівниці. Щастя вам, творчого неспокою, радісних усмішон! РЕКТОРАТ, ПАРТКОМ, КОМІТЕТ ЯКОМУ, МІСЦЕВКОМ ТА ПРОФКОМ. ЗВІТ Н А У К О В Ц ІВ Широке коло наукових питань винесено на звітну конференцію, присвячену підсумкам науководослідної роботи професорськовикладацького складу інституту за 1969 рік. На пленарному засіданні, яке відкрила ректор інституту, дійсний член А П Н СРСР, проф. М. Підти- ченко, було заслухано доповіді проф. П. Бакуменка «В. І . Ленін про зміцнення єдності міжнарод­ ного комуністичного руху і сучас­ ність» і доц. Є. Безродного «Л е­ нін — організатор III Комуністич­ ного Інтернаціоналу та - участь К П (б )У в його діяльності». Прорек­ тор по науковій роботі в. о. проф. О. Па велко підсумував роботу кафедр за минулий рік і зупинив­ ся на тих проблемах, які життя ставить перед науковцями сьогод­ ні. 4 березня відбувалася робота 13 секцій — історії та наукового комунізму, філософії, політеконо­ мії та наукового атеїзму, педаго­ гічної, психологічної, дефектоло­ гічно), літературної, мовознавчої, математичної, музичної та інших. Підсумки роботи звітно-науко­ вої конференції були зроблені на розширеному засіданні Ради ін­ ституту, де зі звітами виступили керівники секцій та було прийня­ те розгорнуте рішення. ЗАВЖДИ В НЕСПОКОЇ Зранку й до вечора вона в ін­ ституті. Але зустрітися з нею «є так уже й легко. Заходите на кафедру, а вам кажуть: шукай­ те в деканаті. У деканаті знову, щойно десь вийшла... Справи, справи... Інститут для Поліпи Дмитрівни Шевчен­ ко став другим рідним домом. Лекції, партійні та адміністра­ тивні турботи. Дивуєшся тільки, як вона скрізь встигає. А всти­ гає, мабуть, тому, що любить свою роботу, що вірна своєму покликанню педагога й настав­ ника. Працює Поліна Дмитрівна весь час на одній кафедрі— ка­ федрі психології. 22 роки—час не малий, щоб зріднитися з «своєю» наукою. Ще у студен­ тські роки прищепив їй любов до психології наш провідний вчений професор Г. С. Костюк. — І тепер, йдучи на лекцію, готуючи ту чи іншу тему, ду­ маю ,— каже психолог Шевчен­ ко, — а як би цей матеріал по­ дав професор Костюк? А як би він провів практичні? Безмежно вдячна вона своїм учителям-наставникам Г. С. Костюку, Д. Ф. Ніколенку, А. С. Литвинову. Від студентки педагогічного факультету до викладача цього ж факультету — це віхи її зро­ стання» як педагога. У рідному інституті зростала вона і як на-уковець. Відчувши в собі сили для на­ укових пошуків, взялася Полі­ на Дмитрівна за складну дисер­ таційну тему: «Проблеми осо­ бистості в історії радянської психології». Нелегко було пра­ цювати над нею: без аспіранту­ ри, без творчої відпустки, вико­ нуючи повиє учбове наванта­ ження, виховуючи двох доньок. Та наука прихильна до праце­ любів. У 1967 році II. Д. Ш ев­ ченко уопішно захистила дисер­ тацію, одержала диплом канди­ дата наук. Цілі досягнуто. Здавалося б, тепер можна дещо «пом'якши­ ти» вимогливість до себе, тріш­ ки перепочити після кількаріч­ ної творчої напруги. Можна... До речі, так дехто і робить. Але не з її це вдачею. Поліна Дмит­ рівна з тих, мабуть, людей, яких не робота шукає, а які самі шука­ ють роботу. І саме тому від неї ніколи не почуєш: ось оце, при­ міром, — мої обов’язки, а оце, — когось Іншого... Все, що сто­ су є ться життя факультету, все. в чому вона може комусь допо­ могти, — ото, і вважай, що її обов'язок. В. о. доцента Шевченко зав­ жди можна побачити з студен­ Колп читачі заходять до нау­ кового абонемепту, їх часто' зустрічає привітна молода жін­ ка-. Це Трина Фідерчук. В нашу бібліотеку вона прпіішла після закінчення десятирічки. За п’ять років, що минули відтоді, Ірина працювала в різ­ них відділах бібліотеки і зав­ дяки своїй працьовитості, напо­ легливості набула бібліотечної кваліфікації. Вона добре знає літературу, інтереси читачів, завжди нама­ гається якнайкраще виконати замовлення. Іра тримає міцні зв’язки з студентськими Радами гурто­ житків, організовує в читаль­ них залах книжкові виставки, проводить тематичні огляди. Останній огляд на тему «Ульянови — сім’я революціонерів» прослухало багато студентів. Ірина з честю виконує всі зобов'язання у змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Свої службові обов’язки вона органічно поєд­ нує з громадською роботою, ви­ конуючи обов’язки члена проф­ бюро бібліотеки. Водночас І. Фі­ дерчук успішно навчається на 4-му курсі філологічпого фа­ культету. Завжди скромна, ввіч­ лива і чуйпа до товаришів во­ на користується заслужепою повагою в колективі. Є. РЕМЕНЬ. тською молоддю. До неї тяг­ нуться дівчата-дошкільниці, до її порад, слушних зауважень прислухаються комсомольсь к і активісти. І, може, тому і сама вона така молода душею, така всевепигаюча, що завжди із мо­ лодими, що гарт комсомоль­ ський має надійний і давній? У роки війни працювала По­ ліна Шевченко другим секрета­ рем райкому комсомолу у Пер­ мі. Потім секретарювання у По­ дільському .райкомі в повоєн­ ному Києві. Разом з комсомоль­ цями тих років піднімала з ру­ їн Хрещатик. Звичайно ж, та­ кій людині є що сказати сьогод­ нішнім комсомольцям, а тим, в свою чергу, є чому повчитись у неї. Справи, справи... Не дивля­ чись на зайнятість, ГІоліну Дми­ трівну Шевченко часто зустрі­ неш і в колі вчителів, і серед трудящих області, де вона веде пропаганду педагогічних та пси­ хологічних знань. Допоможе но­ на, коли треба, і своїм молод­ шим колегам. ...В день 8-го березня — цеіі весняний і щедрий на усміх день — вона одержить багато поздоровлень: від студентів, від колег, від своїх випускників. Ми теж приєднуємо свій голос ло хору здоровлень: щастя Вам. Поліно Дмитрівно... В усьому І скрізь. В . ГРИНЬКО. з дефектологічного У третьокурсниці дефектоло­ гічного факультету Євгенії Богомолової зараз у розпалі — педагогічна практика. Перші самостійні уроки, пер­ ші успіхи... Євгенія сумлінно готується до кожного уроку, не обмежуючи себе шкільними під­ ручниками. Анеля Гузова, студентка І ку­ рсу дефектологічного факульте­ ту, встигає і добре вчитися, і брати активну участь у худож­ ній самодіяльності. Микола УПЕНИК І ВЧИТЕЛЬКИ ПЕРШИЙ УРОК Від часу, як тільки сприймати Почав ти навколишній світ, Ім’я найвеличніше — Мати— Шануєш до старості літ. Але не забудеш ніколи, Й призначений долею строк, І милу стежину до школи, І вчительки перший урок. За обрій далекий привільно Стелилась дорога в життя,— Це мати і Вчителька спільно Відкрили тобі майбуття. �ДО 25-РІЧЧЯ ПЕРЕМОГИ НАШОГО НАРОДУ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ ШЛЯХАМИ БАТЬКІВСЬКОЇ СЛАВИ Двадцять загонів Мінського педагогічного інституту з діа­ метрально протилежних то­ чок на карті рушили до Мінська, повторюючи маневр білоруських фронтів, здійсне­ ний 25 років тому при звіль­ ненні столиці Білорусії. Всього стартувало 437 студентів, пройдено більше п’яти тисяч кілометрів Май­ бутні педагоги прочитали бі­ ля 400 лекцій перед місце­ вим населенням, провели по­ над 1000 бесід, дали 380 концертів. У сферу всіх цих заходів було залучено понад 70 тисяч трудящих. Разом зі своїми мінськими колегами у 5-му зірковому лижному поході по місцях бойової „ слави білоруського народу взяли участь 20 сту­ дентів нашого інституту. Но­ татки із щоденника одного з них — студента 1-го курсу історичного відділу Валерія Литвинчука — пропонуємо сьогодні нашим читачам- К у т о ч ок філолога Й ОГО ІМ'Я стоіть в японській опциклопедії поряд з іменами . найславетніших куль­ турних діячів і письменників. У «країні райкового сопця» його називають класиком японської літератури. Його ім’я — Василь Ярошенко. \ У руках у нас невеличка кни­ жечка — «Квітка справедливос­ ті». Легенди. Казки. Вірші. Стат­ ті. (Внд-во «Молодь», К., 1969). Ця кпига перша збірка творів Єрошенка українською мовою. Хто ж цей напівлогоидарішн українець, якого вже давно ьнаїоть в Англії та Японії, Індії та Китаї і до якого лише не­ давно прийшло визнання у себе па Батьківщині? Василь Якович Єрошенко на­ родився у селі Обухіпці на Вілогородщіші в селянській роди­ ні. Чотпрпрічішм хлопчиком на­ завжди втратив зір. На всо життя розпрощався з блакитним небом, з багатобарпиою весел­ кою, з лагідпнм материнським посміхом... Відтепер ного очима стало чуло сорце та проішклпвпй ро­ зум. І бачив він ними ліпше від якого зрячого. Жорстокою долею кинутого у пічну ніч брошенка но розтоптала власна трагедія: в серці його жила непогасна любов до світла, до сонця, до людей. І пе випадко­ во проміппя цієї любові проли­ зує всю ного творчість. Непосидюща вдача занесла «українського Гомера» у далекі краї, де й проминула у манд­ рах, шуканнях та праці майже половина його життя. Лише у 1923 році Єрошепко нарешті потрапив на рідпу" омріяну Батьківщину. " ”‘ ’ТЧ| Лондоп, Париж, Токіо, Гон­ конг, Хельсіпкі, Відень, Шан­ хай, Пекін. Бірма... Чукотка і Кушка... Географії його подо­ рожей може позаздрити найзавзятіший мандрівник. І скрізь пін залишив по собі добрий слід, слід глибокий. Під час короткочасного пере­ бування у Англії, наприклад, він пише казки для дітей анг­ лійською мовою. І на них схва­ льно відгукуються тогочасні КВІТКА СПРАВЕДЛИВОСТІ видатні англійські критики. Сім років життя у Японії (1914—1921) принесли йому, про шо говорилося, славу класика японської літератури, а відтак видатного поборника ідей миру та дружби між усіма народа­ ми. Василь Єрошенко вперше до­ носить до читача всю непов­ торність бірманського фолькло­ ру — казок та легенд, яких зіб­ рав він у Бірмі силу-силенну. До б не був, за що б пе брався — у всьому проявлялись його незвичайні таланти. Ось хоча б такий факт: 1938 року на шаховому турнірі сліпші... шахіст Єрошенко посідає тре­ тє місце серед найсильніших шахістів Радянського Союзу. Людина феноменальних здібнос­ тей — Єрошепко разом з ро­ сійською та українською мова-, ми знав біля дев'ятнадцяти мов. З-поміж цих мов виділяв укра­ їнську («мопа батьків») і еспе­ ранто—міжнародна мова, палким поборником якої він був всо життя і завдяки якій став Іптерігаціоналістом-пнсьмешшком. Помер В. Я. Єрошенко 23 грудня 1952 року у своїй топо­ линій ОбухІвцІ. Тихо і непоміт­ но пішов з життя цей пелнкпй трудівник і люднполюбець. Слава нашого замляка тількино набпрає розгону. Все біль­ ше і більше дослідників цікав­ ляться ного життям і самобут­ ньою творчістю. Нещодавно у Москві видано альманах «Про­ метей», в якому Єрошенку присвячена цікава стаття жур­ наліста О. Харківського. Дослід­ жувати творчість письменника, звичайно, важко, адже коштов­ ні перлппп ного творів «розси­ пані» по сторінках багатьох періодичних впдань світу, проте будемо сподіватися, що мине час, і його спадщину вдасться зібрати у томн, набагато солід­ ніші, ніж оней первісток на Ук­ раїні — «Квітка справедливос­ ті». Отже, — перша збірка... Нею зачинає Василь Єрошепко за­ вершальну мандрівку жпття свого —• мандрівку до теплець земляків. В. СОКУР ПРО ЖІНОК ТА НАВКОЛО НИХ, ЖАРТОМА 1 СЕРЙОЗНО Часто трапляється, що після того, як жінка віддала ключ від свого серця, вона другого ж дня міняє замок. Шарль СЕНТ-БЕВ. Жінка запалює чоловіка на великі подвиги, здійснення яких потім сама утруднює. Олександр ДЮМА-СИН. ОСТОЙНО пройдіть героїчними маршрутами ваших батьків. Припадіть на ког Ліна перед їхньою славою. Не­ хай ті подвиги, що творили на­ ші люди в суворі роки війни, стануть найціннішим «підруч­ ником» патріотизму для вас молодих. Дізнавайтесь, слухай­ те, записуйте... Це — А. Мачульсьиий—сек­ ретар підпільного комітету пар­ тії м. Мінська у роки Великої Вітчизняної війни. Керівництво штабу походу, ветерани війни, чиї груди в Зірках, а очі вологі від хвилювання і відчуття зна­ чимості моменту, благословля'ють нас у благородну і трудну дорогу... Д * * * Перший марш-кидок. Лижня пролягає у сосновому тунелі: довкола одвічний дрімучий бі­ лоруський ліс. Якоюсь могут­ ністю і нескореністю віє від цього лісу. Мимоволі уявляєш себе на місці партизанів, що пробирались колись цими хаща­ ми. А ще думаєш, як сутужно і лячно було тут непроханим гостям — фашистам. У лісі, господарями якого були народні месники... Перші кілометри позаду... А сьогодні погода вирішила пере­ вірити наш гарт. Сніг почав та­ нути і поплив під .ногами. У се­ ло Плісово входили пішки, з лижами... на плечах. У загоні п'ять хлопців і чочотирнадцять дівчат. Наші дів­ чата просто-таки молодці. Ніко­ ли не думав, що вони з такою упертістю можуть долати труд­ нощі. Звичайно, ми — чолові­ чий кістяк загону — допомагає­ мо нашим товаришкам чим тіль­ ки можемо. * * * Село Вороничі... Це село на білоруській землі запам'ятаєть­ ся мені надовго. Тут мені спов­ нилось 18 років. Кожен із моїх товаришів подарував мені хто пісню, хто танець, хто вірш. Кращих подарунків, мабуть не буває на світі. А ще подарували мені мону­ мент найсвятішого для білору­ сів місця — села Хотинь, яке було повністю спалене фашис­ тами. У пекельному вогні нелюд­ ської жорстокості згоріли всі мешканці: ' жінки, немовлята... Так і стоїть село незайманим з тих часів. Стало воно живим пам’ятником нечуваних страж ­ дань народу, його нескореності Про що подумав я, одержую­ чи цей дарунок? Про що думав я в день свого повноліття? Багато білоруських сіл ми пройшли, багато зустрічей з добрими людьми мали. І скрізь нас зустрічали, як рідних. Ма­ буть, з такою любов’ю і добро­ зичливістю, як оце нас, .зустрі­ чало населення колись партизан-впзволителів... Майже в кожній сім’ї війна залишила важкий слід, у кож­ нім дворі когось осиротила. Лю­ дям було приємно, що молоде покоління йде шляхами батьків. * * * ...За час походу у моєму осо­ бистому архіві назбиралось ба­ гато цікавих матеріалів: фото­ знімки, описи подвигів, біогра­ фії, враження — щедра наша земля на героїв! Все це знадо­ биться мені у "майбутній роботі. Свій перший урок з Історії Ве­ ликої Вітчизняної війни я обо­ в’язково почну із розповіді про цей незабутній похід, учасни­ ком якого пощастило мені бути. Мине час і я ще раз пройду героїчними цими маршрутами. Тільки на цей раз — разом зі своїми учнями. Я — цариця Тамара. Я за ­ лишила своє ім’я в різних країнах і морях. Я наказала рибі переміститися Із Чорно­ го моря в Каспійське. Мій кінь ступав по землі міста Ісфахана, а меч свій я ути­ кала в землю на площі Мейдан в місті Стамбулі. Коли я все це зробила, я пішла з цього світу назавжди, за­ бравши з собою лише дев’ять ліктів матерії. (Епітафія на могилі цариці Тамари). ну жінку, та тільки бог два добра до одного місця не кладе. (З сербського та сло­ венського фольклору). Хороші руна — на чужо­ му полі; красиві жінки—чу­ жі дружини. Красива жінка стає воро­ гом усіх некрасивих. (Китайські прислів'я). Не жертвуй рассудком изза женщины, мой сын. СОФОКЛ. В судьбе мужчин— любовь -не основное, Для женщины — любовь и жизнь одно. БАЙРОН. Жінка — основа країни. Благополуччя жінки — бла­ гополуччя країни. Загибель жінки — загибель країни. Д-р СУКАРНО. - Кому дівчина всміхається, того не дуже любить. Добре мати розумну й гар­ Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 9 (477) (5 березня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 9 (477) (5 березня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/123 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/47d9aface301a93b19e378c75be2470c.pdf 0589e4bcdc40815b3b717afd7d534176 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text З А РОЗПОЧАВСЯ ЛЕНІНСЬКИЙ ЗАЛІК. КОЖЕН КОМСОМОЛЕЦЬ ЗВІТУЄ СЬОГОДНІ ВОЖДЕВІ ПРО ЗВЕРШЕННЯ. свої С вя т о д у ш і О ЦЬОГО дня кожен Кожного, хто сидить з ним комсомолець готувався, поруч. Коли комсомольці цієї гру­ як до свята. І ось урочиста хвилина настала: в академіч­ пи стали перед атестаційнвю них групах розпочалося скла­ комісією, то нікому не дове­ лось ніяково опускати очі дання Ленінського заліку. Важко сказати про 1 1 -та група істориків... долу. Всі схвильовані, радісно збуд­ кожного зокрема, легше ска­ жені. Стихли звуки комсо­ зати про групу. Комсорг Наталя Дзюбак мольської пісні, яку щойно виконували всі разом і рап­ називає цифри. У групі — 23 члени Ленінської Спілки. том: А Василь Харчук і Василь — Слухайте голос Леніна! Юрченко — комуністи. Замиготіли на голубому ек­ У групі 9 відмінників, і рані незабутні кадри доку­ тільки двоє мають «трійки». ментального фільму. Крізь За час навчання в інститу­ товщу років до комсомольцівті (а пройшло всього півро­ історинів промовляв... живий ку ) група показала себе як Володимир Ілліч. згуртований нолектив. Я вдивляюсь в обличчя У кожній справі, яку за­ юнака, що сидить поруч. Він чинали, вони стверджували схвильовано поправляє баг­ своє громадське призначен­ ряну ^грінку на лацані, де ня, довели, що між ленінсь­ значон з дорогим силуетом, ким закликом вчитися кому­ внутрішньо виструнчується, нізму і практичною діяль­ і, здається, зливається з ек­ ністю кожного зокрема — раном. В ці хвилини він ра­ ’ найкоротша відстань. зом із своїми ровесниками, Склав Ленінський залік яких Володимир Ілліч благос­ останній студент із групи. ловляє на захист Вітчизни. Члени комісії поздоровляють Він бачить себе в молодих істориків. Ми залишаємо цю комунарах. Він робить сьо­ групу з найкращими вражен­ годні 'хню справу. нями. А в коридорі нас наз­ Ленінський залік... Прос­ доганяє потужна пісня: то то вийти і сказати про себе історики завершують своє як комсомольця? Н і,— це свято партійним гімном. свято душі. Оцього юнака. Ю. ГУБРІЄНКО. Д ПЕДАГОГІЧНІ К А Д РИ / а ОРГАН ПАРТКОМУ. РЕКТОРАТУ. КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 10 (478) Четвер, 12 березня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й Твій дім — ти господар! Зараз у наших гуртожитках покращало: опоряджаються хо­ ли, причепурились і набули урочисто-святкового вигляду ленінські кімнати* на кухнях, у кімнатах стало чистіше й охай­ ніше. Студенти засукали рука­ ви і заходились по-справжньо­ му порядкувати у своїх домів­ ках. Слово «гуртожиток» тепер часто почуєш не тільки від йо­ го мешканців, а й від комсомо­ льського активіста, і від спів­ робітника адміїштоспчастини, і від декана. Що ж привернуло увагу до гуртожитків, що дало поштовх цим зрушенням? Відійдемо трохи назад, і то­ ді стане видно, що цьому пере­ дувало. Авторитетні комісії: Київського обкому КПУ, Респу­ бліканського комітету профспі­ лок... Наслідки перевірки — погано. Навіть дуже погано. А особливо у гуртожитку № 4 — наїїновішо.ну й найсучаснішо­ му, де порядкують філологи та .трохи істориків, та трохи музпедіпців. Після цього —накази ректора. Один, другий... Після цього пішли у гуртожиток про­ жектористи, захвилювались у деканатах... Наслідок — у гуртожитках стало краще. На цьому б пос­ тавити крапку, але... почнемо все спочатку. Бо не можна вва­ жати, що нещоліки остаточно виправлені, коли не з'ясовано до кінця причин такого стану. Адже в цьому випадку можли­ вий рецидив. Чому знадобилося втручання ректора, парткому? Чому дове­ лося поставити на ноги всіх, хто мав хоч найменше відношення до гуртожитків, перш ніж тут було наведено належний поря­ док? Що ж самі студради, старостзти, та. власне, й мешканці кожен ..зокрема? Невже у них зникло’ почуття гордості і від­ повідальності за свою оселю? Чи забули вони народну припо­ відку: який дім, такий і госпо­ дар?... А що, коли їм сподо­ бається ось така опіка-і вони й далі будуть чекати, поки їхніми справами не займеться сам рек­ тор та авторитетні товариші із обкому? Давайте полишимо по­ ки що осторонь нарікання на кшалт: не вистачає стільців, дах протікає і т. д. і т. п. їх завжди багато знайдеться у охочих скоріше до розмов, ніж до якоїсь конкретної , роботи. Нехай ці недоліки у забезпечен­ ні гутожитків необхідним (є во­ ни, звичайно) залишаться поки що на совісті адмінгоспчастини. Давайте поцрворимо про ін­ ше, не менш важливе — про особисту відповідальність кожного за дім, у якому живеш, про те, яким цей дім має бути. Схильного до експерішентів читача ми запрошуємо разом з нами проробити ось такий: ста­ немо на дверях гуртожитку і у кожного, хто буде сюди захо­ дити, запитаємо: а що ти зро­ бив для того, щоб у твоїй осе­ лі стало краще й затишніше? І більшість ніяково опустить очі. А знайдуться й такі, що, може, густо почервоніють, бо не тільки нічого не роблять ко­ рисного, а й навпаки — шко­ ду собі та товаришам по по­ мешканню. Все це, мабуть, тому, що ба­ гато студентів дивляться на гуртожиток лише як на шма­ ток даху над головою, тобто — місце, де ночуєш і тільки... Але ж це далеко не так. Ви­ моги до студентського гуртожи­ тку сьогодні надзвичайно висо­ кі. До гуртожитку, де живуть освітяни, вони повинні бути ЕКСПЕРИМЕНТ ВИМАГАЧ Великий Ньютон вважав, що освіта людини прямо лропорц/ональна кількості розв'язаних нею задач. Маючи на увазі фізиків, додамо—екс­ периментальних задач, бо саме в експерименті творчо зростає майбутній учитель фізики. Тільки при якісному виконанні лабораторних робіт фі­ зичного практикуму можна засвоїти матеріал те­ оретичних курсів. Кафедра фізики створює всі умови для робо­ ти студентів у лабораторіях. Експериментальні за­ дачі, які розв'язують студенти, наближаються до рівня науково-дослідних робіт. Випускники 50-х років, гості інституту, заздрять можливостям сьогоднішніх студентів щодо набуття дослідниць­ ких навичок у лабораторіях інститут^, поповне­ них новим обладнанням. Але експеримент вимагає сумлінної система­ тичної роботи в його підготовці та проведенні, при опрацьовуванні одержаних результатів. Ба­ гато студентів саме так і ставляться до цієї фор­ ми навчання. Студенти Л.,Гладиш (II курс), В. Андріяшин (III курс), Є. Зубков (III курс), Г. Грищенко((У курс), В, Климов ( I V к.) та інші завжди знаходять час для самостійної роботи в лабора­ торіях. Але, на жаль, ще немало є студентів з невірними поглядами на експеримент. Д о наступ­ ної лабораторної роботи такі студенти, як прави­ ло, «готуються» у... гуртожитку. У них експери­ мент завжди «виходить» з першого разу, а «одер­ жані резулетати» недвозначно близькі до таб­ личних значень. більшими у стократ, бо, по-пер­ ше, «гуртожиток» (жити гур­ том) — це значить вчитися ко­ лективізму, без якого майбут­ ньому учителеві ні на крок. Це значить — гармонійне поєднан­ ня інтересів кожного з інтереса­ ми всіх, це значить — відпові­ дати не тільки за с'ебе, а й за товариша; а по-друге, гурто­ житок — це найперший вихо­ ватель молодої людини у побу­ ті. Здавалося б, як вести се­ бе поза виробничою діяльністю, у тому, що ми називаємо побу­ том, — особиста справа кожно­ го. Але для учителя вона набу­ ває ваги особливої. Це одна із складових його авторитету. І виховати цю складову багато в чому міг би допомогти майбут­ ньому вчителеві саме гуртожи­ ток. Чи відповідають наші гурто­ житки цим високим вимогам? Чи у кожного .мешканця в дос­ татній мірі розвинене почуття відповідальності не тільки за свою поведінку, а й поведінку товариша? Не завжди це так. Ось прик­ лад. Комсорга групи Олександ­ ра Лог.виненка і комсорга кур­ су Славу Лсбедрва на педфаці знають як хороших активних комсомольців, А в наказі рек­ тора надибуємо: «... студентів Логвиненка, Лебедева (значать­ ся й інші прізвища. Ред.) за не­ гідну поведінку в гуртожитку попередити». В чім справа? Хуліганили? Не зовсім так... Просто у хлоп­ ців не вистачило ні свідомос­ ті, ні Принциповості зупинити свого співмешканця Саїдова, ко­ ли той івправлявся - у метанні ножа і так попсував двері, що вони стали покльовані, наче (Закінчення на 2-й стор.) Та в справжньому дослідженні такого не буває. Експеримент вимагає багаторазового повторен­ ня вимірів, ретельних обчислень, свідомої оцін­ ки результатів. Експеримент не терпить будьяких сумнівів у якості його проведення. Ф. Ен­ гельс писав: «Краще шукати істину всю ніч, ніж сумніватись в ній все життя». Саме цю рису — оперто шукати істину в експерименті — повинен розвивати в собі кожен майбутній учитель-фізик. м. мєняйлов, доцент кафедри загальної фізики. �УЧИТЕЛЬСЬКИЙ П Е Р Ш И Й ГАРТ Лаборант — опора викладача Лаборант, працівник кабінету —надійна опора викладача при викладанні студентам того чи іншого курсу. Лаборант, як ніх­ то краще, знає вимоги виклада­ ча. запити та інтереси студен­ тів. Численний лаборантськиіі склад наших кабінетів відіграє важливу роль у навчальному процесі. Тож. не (випадково мі­ сцевий комітет інституту надає великої уваги роботі кабінетів та лабораторії!. Питання про роботу кабінетів та лабораторії! слухалось, зокрема, на остан­ ньому засіданні. До 100-річчя з дня народжен­ ня В. І. Леніна місцевком ого­ лосив огляд-конкурс на кращий' кабінет та лабораторію. При підведенні підсумків конкурсу переможці будуть нагороджені грамотами ректорату та місцев­ кому, а також грошовою премі­ єю. Кілька місяців триває -цей конкурс. Про попередні підсум­ ки змагання лаборантського складу можна говорити вже сьогодні. Помітно покращала трудова дисципліна працівників кабінетів, створені більш спри­ ятливі умови для роботи сту­ дентів та аспірантів. Кабінета­ ми інституту проводиться зна­ чна робота на відзнаку ленінсь­ кого ювілею. Про це свідчать численні книжкові виставки, .стенди, що розповідають про ■життя і діяльність В. І. Лені­ на. Приваблює, зокрема, офор­ млення кабінетів .педагогіки, сурдо- та олігофренопедагогіки, російської мови, методики му­ зики тощо. Для підвищення кваліфікації ІСТОРИКИ наші лаборанти навчаються на курсах кіноде.монстраторів, від­ відують лекції викладачів, слу­ хають методологічні семінари —все це допомагає їм при про­ веденні практичних занять зі студентами. Заслуговує на увагу досвід роботи кабінетів історії КПРС, дошкільної педагогіки, україн­ ської літератури. В кабінеті лі­ тератури, наприклад, давно вже практикується запис на магніт­ ну плівку лекцій провідних професорів та доцентів, цікавих зустрічей з письменниками та літературознавцями. З катало­ гу та 'виставки наукових праць тут завжди .можна довідатись про нові пошуки викладачів не тільки «своєї» кафедри, а й ін­ ших літературознавчих кафедр. На .кафедрі педагогіки періо­ дично випускається «Педагогі­ чний бюлетень», який знайо­ мить викладачів та студентів з новинами фахової літератури. Систематично .ведеться «Вітри­ на новин», часто організовую­ ться книжково-ілюстративні та тематичні виставки. Немало працюють над поліпшенням на­ вчального процесу також'- лабо­ ранти фізичних кафедр. ...Конкурс триває. Багато вже зроблено, але не менше ще належить зробити нашим кабі­ нетам. Місцевком постійно дбає про те, щоб робота кожного . лабо­ ранта була цілеспрямованою, сприяла ефективному проведен­ ню практичних занять, підне­ сенню успішності студентів. Студент першого курсу дуже часто уявляє собі майбутню професію в романтичному обво­ ді: вчптель-освітянин сіє зерна істини в душі дптячі... З■ цим наслідком зовнішнього спогля­ дання доконче потрібно П О К ІН ­ ЧИ ТИ , бо робота педагога —важ­ ка, без ніяких ефектів, адже він має справу з живими людь­ ми, яким необхідно стати справ­ жніми громадянами, будівни­ чими комуністичного майбуття, творцями, а це споживачами, іцо вміють поважати і збагачу­ вати культуру та мову свого і всіх народів. Для цього студенту ще за часів навчання в інституті необ­ хідно збагнути шкільне життя в усій його складності. Для цьо­ го він і має педпрактику, що виявляє його хист до педагогіч­ ної діяльності, ставпть руба ди­ лему: бути чп не бути йому в школі. Це зрозуміли наші третьокурспикп-філологи, потрапивши до шкільного середовища і ставши безпосередніми учасни­ ками ііого процесів. Шість пат и х хлопців і шість дівчат проходять, педпрактику в се­ редній школі № 125, у 4—8-х класах. Як і слід було чекати, все почалося з певної розгубле­ ності. Вироблені стереотипи вия­ вились немічними, адже тут не стороннє обмішування вчите­ лем, а ти сам — вчитель... Хви­ лювання таки давалося взнаки, бо навіть знаючи необхідну ме­ тодику й поведінку, все ж під­ свідомо від них відключаєшся. Але проходив час, і належний грунт знаходився. Наприклад, Валентина Антонова попервах по знала, як зібратися і як вес­ ти урок, але пізніше вона про­ водила уроки вже, ніби справ­ жній учитель. Так і псі. Приємно було послухати уро­ ки 1'. Ожогп, Г. Кучеренко, М. ЧасНика та інших. Непастаниі кваліфіковані поради Л, О. Біятенко, О. Г. Кравченко, ува­ га вчителів української мови та літератури М. С. Музичепко та Г. Е. Безручко допомагали практикантам стати на вчитель­ ський шлях, збагнути покладе­ не на них завдання. Уважно сприйнявши- зауваження та по­ бажання, студенти раз на раз поліпшували процеси опиту­ вання, викладу нового матеріа­ лу. Але далися взнаки моменти, що не залежать від студента. По-першо, викладаючи у 7—8 класах синтаксис, практикант обмежувався запасом шкільних знань, тому що в інституті да­ ного розділу ще но опрацьову­ вали. Позначився брак логіки: із закономірностями логічного мислення третьокурсник тож не знайомий, і не випадково ііого виклад уроку почасти виходив «мозаїчним». Наші хлопці і дівчата мають що загальне поняття про естетику, а літера­ тура неможлива поза цією ка­ тегорією. Та псі знашш, отримані в ін стнтуті, студенти оптимально прагнули використати, чп то вивчаючи індивідуальну психо­ логічну характеристику учня, чи то подаючи класові новий ма теріал. Окрім цього проводилась по закласна виховна робота. Сту дентп допомагали оформляти класні альбоми, присвячені ле­ нінському ювілею, працювали над стендом «Ленін і мова», який подарували школі. Але водночас не забували і спій інститут, свою громадську роробу. Це, передовсім, такі, як В. Веберов, В. Каамірук, М, Час­ ник. Педпрактика закінчується. Не­ забаром знову розпочнуться лекції, але до -інституту студенти-практиканти прийдуть вже іншими — змужнілими, що вміють творозо оцінювати педа гогічпі процеси і факти. Кожен здобув на педпрактиці перший учительський гарт. , ний Товариством радянсько-поль­ ської дружби. На свято прибули гості із ПНР —генеральний консул ПНР у Ки­ єві Яиош Грохульський, віце-кон­ Ht так давно у нашому інсти­ родження видатного польського сул ПНР у Києві Тадеуш Вуйцік туті відбувся урочистий вечір, компознтора-класика Фри д е р з ­ та інші. присвячений 160-річчю з'дня на­ ка Шопена. Вечір був організова­ Присутні у залі зачаровано слу­ хали твори великого композитора у виконанні викладачів та студен­ тів музичпо-педаїгогічного факуль­ тету. Шопенівський вечір став не тіль­ ки скромним вшануванням могут­ нього слов’янського таланту, віїг вписав ще одну сторінку в літо­ пис нашої дружби. 10. КОВАЛІВ, студент ІІІ-го курсу філологічного факультету. Г. МЕЛЬНИК, член місцевкому. мелодії Звучать Шопена В РОЗВІДЦІ Ми прийшли на історичний фаультет тому ,и{0 нас вабить ми­ нуле, тому що нам не байдуже су­ часне. / ось ми, студенти історичного відділу, вирішили ознайомитися з тими місцями, де влітку будемо проходити археологічну практику, так би мовити, — зробити першу розвідку. Запросили в похід археологал'юбителя. доцента кафедри мате­ матики А. С. Бугая та викладача археології, кандидата історичних наук Н. М. Кравченко. Маршрут наш пролягав не в далеких краях (Київ-Трипілля-Васильків-Київ), але скільки ціка­ вого ми дізналися! Наприклад, Трипілля... Дуже багате це село як своїм історич­ ним минулим, так і сучасним. Тут 1 було відкрито вперше пам’ятки 4-х тисячолітньої давності. За назвою цього поселення вся археологічна культура одного з історичних пе­ ріодів стала називатись трипільсь­ кою. Тут у роки громадянської вій­ ни група Київських комсомольців проявила безприкладний героїзм у боротьбі з бандою Зеленого, тут, як величний пам’ятник нашому сьогоденню, будують комсомольці 70-х років Дніпровську районну електростанцію. Ми відвідали ДРЕС, історико-краезнавчий му­ зей, побували на дніпровських кручах, віддали шану своїм ро­ весникам, що загинули в боротьбі за Владу Рад. Потім ми-пройшли слідами так званих Змійових валів. Це дуже цікава історична пам’ятка. Дослі­ дженням Змійових валів займає­ ться Аркадій Сильвестрович Бу­ гай. Спілкування із цією люди­ ною, його розповіді про свої по­ шуки дуже збагатили нас, май­ бутніх істориків . Екскурсія дала нам дуже бага­ то. Вивчаючи історичні науки, ми добре розуміємо, що чим глибше знатимемо минуле, тим виразні­ ше поставатиме перед нами май­ бутнє.. В. РИБАЛКО, студент 12 групи історичного відділу педагогічного факультету. Твій дім — ти господар! (Закінчення. Початок на 1-й стор). віспою. Більш того, коли стали дошукуватись, хто ж зробив та­ ке неподобство, Лебедев і Лог­ виненко ніяк іне хотіли «видава­ ти» Саїдова-«ковбоя». Товаристкість? Взаємовиручка? Просто безпринципність, відсутність елементарної відповідальності за негідну поведінку товари­ ша. Виховна робота у гуртожитку — питання багатогранне. І тут, мабуть, мало обмежуватись ря­ сними «галочками» про прове­ дення бесід та вечорів. Виховну роботу треба розгортати у пло­ щині не тільки горизонтальній, а її у вертикальній, конкретизу­ вати її, захоплювати в її орбі­ ту кожного студента. Більш діііоівіше могли б пра­ цювати в цьому напрямі наші студрадп. Захоплюючись прове­ денням загальних заходів, ст.удради часто випускають при цьо­ му з «прицілу» окремих меш­ канців, що порушують норми поведінки, не дбають про покра­ щення санітарного, стану своїх кімнат та місць спільного кори­ стування. В той час, як їв арсеналі студрад є такі перевірені і дійові засоби впливу, як стінна преса, радіовузли тощо. Використову­ ються поки що ці засоби мляво. Хіба що з нагоди свята вийде газета, або через радіовузол зачитають якесь офіційне ого­ лошення. Щодо сатиричних «колючок», то останнім часом •у них зовсім «притупилися гол­ ки» і їх можна... гладити тепер рукою. Щоправда, у гуртожитку №1, де головою студради Євген Ни­ китине вчасно зрозуміли цей прогал. Зараз тут ведеться- ба­ гато розмов про те, щоб ство­ рити постійну радіогазету. Це питання студрадівцу мають роз­ глянути на одному з найближ­ чих засідань. Сподіваємось, що їм вдається створити регулярну і всюдисущу радіогазету, яка б і скрізь встигала, і найповні­ ше висвітлювала б студентське життя факультету та гуртожит­ ку. ...Зараз у наших гуртожит­ ках покращало. Неважко помі­ тити зрушення у політико-виховній, культурно-масовій роботі. Підвищилась увага до забезпе­ чення житлово-побутових умов студентів з боку господарчої частини, підводяться підсумки змагання за кращий гуртожи­ ток, поверх, кімнату. Всі ці питання чекають свого висвітлення на сторінках на­ шої газети. А сьогодні ми хо­ тіли сказати тільки одне: у сту­ дентськім домі — господар сам студент. Поки кожен мешканець собі цього не усвідомить, ми не зможемо рушити далі, і зу­ силля ректорату. партійної, комсомольської та громадських організацій, не підкріплені жи­ вим ділом кожного студента зо­ крема, не дадуть бажаного ефе­ кту. Тільки при умові, що кожен, хто живе в гуртожитку, навчи­ ться у ньому господарювати, ми зможемо оправитись із зав­ данням — поставити наші гур­ тожитки у ряд кращих студен­ тських гуртожитків міста. В. СОКУР. Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 10 (478) (12 березня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 10 (478) (12 березня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/124 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова