24 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/83e3cba94b359ab297b2730b46fb4c27.pdf 6f26fa79d0d864e565dbdaf34bae6694 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЛЮДИ НАШОГО ІНСТИТУТУ З А педагогічні КАДР И О Р ГА Н Р Е К ТО Р А ТУ, П АР ТК О М У, КОМ ІТЕТУ Л К С М У, М ІСЦ Е В КО М У Т А П РОФ КОМ У КИЇВСЬКОГО Д ЕРЖ АВН ОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІН С ТИ ТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. Ціна 1 коп. № 31 (499) Середа, 6 жовтня 1970 року. До і після зборів У 1951 р о ц і в и п у с к н и к с іл ь с ь к о ї д е с я т и р іч к и М и к о л а Ш к іл ь в п е р ш е п е р е с т у п и в п о р іг К и їв с ь к о г о п е д а г о г іч н о г о ін с т и т у т у Ч и д у м а в т о д і в ч о р а ш н ій д е с я т и к л а с н и к , щ о че р е з к іл ь н а р о ­ к ів с т а н е п р о ф е с о р о м с т о л и ч н о го в у з у і я к д е к а н о ч о л и т ь н а й ­ б іл ь ш и й й о г о ф а к у л ь т е т — ф із и к о -м а т е м а т и ч н и й ? Д у м к и у х л о п ц я б у л и з н а ч н о с к р о м н іш і: ви тр им ати кон­ к у р с , з д о б у т и о с в іт у ... П р е т е н д е н т ів на з в а н н я с т у д е н т а б ул о б а г а т о . С еред н и х нем ало й в и п у с к н и к ів м іс ь к и х ш к іл . М о ж л и ­ во , У д е к о г о з н и х , я к г о в о р я т ь , є « в п л и в о в і д я д і» ... А в н ьо го ? Б а т ь к о з а г и н у в щ е у 1944 р о ц і на ф р о н т а х В е л и к о ї В іт ч и з н я ­ н о ї в ій н и , зго д о м пом е рла і м а т и . Є д и н а н а д ія — т іл ь к и на се ­ бе, є д и н і й о го п о м іч н и к и — з н а н н я та ж а г у ч е п р а гн е н н я в ч и ­ тись. Т а к и м і з а п а м ’я т а в с я в и к л а д а ч а м с т у д е н т М и к о л а Ш к іл ь — з д іб н и й д о н а у к и , ж а д іб н и й до з н а н ь , п р а ц е л ю б . П іс л я з а к ін ч е н н я ін с т и т у т у — а с п ір а н т у р а . П р о ф е со р С. Ф . Ф е щ е н к о не м іг н а х в а л и т и с я т а л а н то м і п р а ц ь о в и т іс т ю с в о г о а с п ір а н т а . А для М. І. Ш к іл я к а н д и д а т с ь к а д и с е р т а ц ія — ц е л и ш е п о ч а т о к н а у к о в о ї д ія л ь н о с т і. В и к о н у ю ч и в е л и к у а к а д е м іч н у , в и х о в н у і а д м ін іс т р а т и в н у р о б о т у , М . І. Ш к іл ь н а п и с а в д о н т о р с ь к у д и с е р т а ц ію і д остро­ ково з а х и с ти в її. У с іч н і л е н ін с ь к о г о ю в іл е й н о г о року в ін о д е р ж а в в ч е н и й с т у п ін ь д о к т о р а ф із и к о -м а т е м а т и ч н и х н а у к , а в к в іт н і — з в а н н я пр о ф е со р а . П о н а д 40 н а у к о в и х р о б іт на р а х у н к у М. І. Ш к іл я . С еред н и х ф ун д а м е н та л ь н а ко л ективна праця, написана ни м разом з С. Ф . Ф е щ е н н о м і Л. Д. Н и к о л е н к о : « А с и м п т о т и ч е с к и е м е т о ­ ды є те о р и и л и н е й н ы х д иф ф ере нц иа л ьны х ура вн е н и й » (« Н а у ­ к о в а д у м к а » , К., 1966), я к а п е р е к л а д е н а в к іл ь к о х к р а їн а х , з о ­ крем а в С Ш А . М и к о л і Ів а н о в и ч у о д н а к о в о б л и з ь к і і га р м о н ія а с и м п т о т и ч ­ н и х р о з в ’ я з к ів д и ф е р е н ц іа л ь н и х р ів н я н ь , і бурхливе ж и ття с т у д е н т ів . З а в ж д и у творчом у неспокої і пош уках проф . М . І. Ш к іл ь д о к л а д а є б а га то з у с и л ь , щ об к о л е к т и в ф із и к о -м а т е м а т и ч н о г о ф а к у л ь т е т у , я к и й в ін о ч о л ю є , з ч е с тю з у с т р ів X X IV з ’ їз д К П Р С . На ф о т о : читає лекцію доктор фізико-математичних наук, декан фізико-математичного факультету професор М. І. Ш к іл ь . Фото В. Т и м о ш е н к а . О сін ь. Ж о вто б а р в н е листя вистилає ш лях д о інституту. А я все щ е д у м к а м и повертаю сь до літа. А д ж е скіл ьки побачено, п е р е ж и то , с к іл ьки незабутніх з у с тр іч е й ! Щ е в тр а вн і нам, студентам іс то р и к а м , б ул о за п ропоновано 550 у ш и ри н у — о ц е й усе на­ ше « володіння». Голий степ, на я к о м у немає ж о д н о го д е р е в ­ ця, я кщ о не рахувати тр ьо х м е тр о ви х акацій, щ о не д аю ть зо в сім тін і. Будівель те ж н і­ яких, к р ім д вох п о хм ур и х ка­ зем атів, щ о їх п о буд ува ли щ е Про те, яким повинен бути гуртожиток, говорили на звіт­ но-виборних зборах студент­ ської ради мешканці гуртожит­ ку № 2. Цей гуртожиток у конкурсі до ленінського ювілею посів одне з останніх місць серед гур­ тожитків інституту. Успіхи мож­ на було б бачити значно кращи­ ми, якби студрада, проводячи певну ідейно-політичну та куль­ турно-масову роботу, не випус­ тила з виду такого дуже важ­ ливого питання, як контроль за санітарним станом. У виступах промовців були й інші серйозні претензії до студради, до мешканців гуртожит­ ку. Взяти поселення... До остан­ нього часу гуртожиток був не заселений повністю. — І це тому, — говорить де­ кан дефектологічного факульте­ ту доц. К. Турчинська, — що студрада заздалегідь, тобто ще у травні, не склала списки студентів, котрі мають засели­ ти гуртожиток у новому на­ вчальному році... Студрада, профспілкове бю­ ро факультету вирішили, як бачимо, перекласти клопоти з поселенням на плечі деканату. Але ж це не що інше, як само­ усунення від своїх безпосеред­ ніх обов’язків, і, якщо хочете,— безпорадність перед вирішен­ ням найпростіших питань. (До речі, самостійності, Ініціативи бракує й студрадам інших гур­ тожитків: все' чекають «керів­ них вказівок» та підштовху­ вань «згори»). Комендант гуртожитку В. По­ пов слушно, на мій погляд, по­ ставив питання про економію електроенергії та води. Питання може здатися декому дрібничковим, а саме слово «економи­ ти», — чи не архаїзмом: в наш час, мовляв, говорити про якийсь літр води, чи зайвий ват на лічильнику... Копійки... А що б сказали ці студенти, якби ці копійки йшли з їхньої, а не державної кишені? Гадаю дуже хутко змінили б свою думку. Про дбайливе ставлення до соціалістичного майна говорив і голова профкому інституту О. Кокойло. Вирішено створити у гуртожитку постійну бригаду по лагодженню меблів (стільців поза всім) і підпорядкувати «ремонтників» студраді. Звітно-виборні збори меш­ канців гуртожитку були прин­ циповою і корисною для всіх розмовою, що, безперечно, до­ поможе новообраній студраді господарювати краще. До скла­ „ГОВОРИТЬ ДЕФФАК...“ Право підготувати і провести першу радіогазету було надано кращій групі факультету — 22-ій. Присвятили її першокурс­ никам. З привітанням і загальним оглядом справ факультетських виступила декан факультету Клавдія Михайлівна Турчинсь­ ка. Потім слово бере комсорг кращої групи Галина Цобко Вона розповіла про життя гру­ пи, поділилася досвідом навчан­ ня, адже цій групі є чим пиша­ тися: у групі десять відмінників і жодного трієчника. — Увага, увага, говорить деффак!.. — цими словами роз­ почала своє життя радіогазета нашого факультету, перший ви­ пуск якої відбувся днями. Спо­ діваємось, новостворений радіовісник пустить глибоке коріння у факультетське життя (цього прагнуть його організатори), а поки що мова про перший ви­ пуск. про Ш м ід та , і том у зр о зум іл о , яке хви лю ва н н я і сум охопили -н а с з д р узя м и , коли ми стояли на ц ь о м у хв и л ю ю ч о м у м ісц і. Так, багато їх, відом их і н е в і­ д о м и х ге р о їв , щ о своїм ж и т ­ тям заплатили за наше щ асли­ ве сьо го д н і. А л е ніхто і н іщ о РОБІНЗОНАДА УГЛИБ ВІКІВ взяти участь в а р хеологічни х е к с п е д и ц ія х А Н УРСР. Баж аю ­ чих з д ій с н и ти за хо п лю ю чі м а н д р ів к и у гл и б віків вияви­ лось нем ало. Я та щ е д в о є д івчат з наш о­ го к у р с у — Тетяна Б ілобловська і О л ьга Б огданова — о б ­ рали е к с п е д и ц ію на о стр ів Бе­ р е за нь (П ів н іч н е П ричорно­ м о р 'я , М и к о л а їв с ь к а область). І ось п е р ш е знайом ство з о с тр о в о м . Ц ей бе злю д н ий кл а п тик з е м л і, який від д іл я ю ть від м а те р и к а 12 км м о р я , стане н а д о в го н а ш им д о м о м , і м и — ч л ен и а р х е о л о гіч н и х е ксп е д и ­ ц ій — є д и н і тут м е ш ка н ц і. 1300 м у д о в ж и н у і м е тр ів д о 1-ї с в іто в о ї війни ца р ські ін ­ ж е н е р и , які п е р е тв о р и л и Б е ре ­ зань на а р ти л е р ій ськи й п о л і­ гон. П о с е р е д и н і о стр о ва н е в е ­ личкий маяк. А л е не ц е біл ьш за все вр а ­ зило на о стр о в і. На кр а ю с к е ­ лі, щ о зривається у м о р е , не ­ м ов би парус, на п овн ен и й віт­ ром , стоїть па м 'я тн и к. На ц ь о ­ м у м ісц і в 1906 р о ц і був р о з ­ стріляний р а зо м з тр ьо м а то ­ вариш ам и по р е в о л ю ц ій н ій б о ­ р о ть б і п о л ум 'я н ий і н е с к о р е н ний «адм ірал п о вста л о го р е в о ­ л ю ц ій н о го Ч о р н о м о р сь ко го ф лоту» лейтенант П етро Пет­ р о в и ч Ш м ід т. К ож ен з нас багато читав не забуто. І навіть тут, на клап­ ти ку зем лі п о се р е д м о р я , де лиш е два м іс я ц і на р ік п р а ­ ц ю ю ть а р хе о л о ги , Батьківщ ина і вдячні н ащ ад ки увіковічнили сво їх ге р о їв . ...Почалися важ кі тр уд о в і б уд н і. М а й ж е ц іл ко м ізольова­ ні м о р е м в ід усього світу ми працю вали, вчились, д руж ил и. Було ва ж ко , ін о д і не вистачало п р о д уктів , води, бурям и зноси­ ло палатки, а в д ощ не було в них сухо го м ісц я . Не легш е б у ­ ло і на р о зко п ка х. П роте нами б ул о з р о б л е н о немало. Було розкрито сім квадратів п ло ­ щ е ю 5 X 1 0 м і глибиною 2,5— З м. М и д осл ід ж ува л и ста р о ­ давнє гр е ц ь к е м істо -п о л іс. Там, на глибині 1,5 м, наш им п о гл я д а м н е сп о д іва н о в ід к р и ­ лась тр агічна картина п охован­ ня во їн ів , щ о загинули в б о ю за часів К и ївсько ї Русі. Д о б р е збе р е гл а ся залізна збр о я на­ ших п р е д к ів -р у с и н ів : м е чі, н о ­ ж і, стріли. А н е вд о взі війна, вж е остан­ ня — Вітчизняна, зн о ву нагада­ ла нам, щ о не тіл ьки у сиву д а в н ин у гинули р о с ій с ь к і л ю ­ ди , в ід с то ю ю ч и с во ю зе м л ю і сво ю незалеж ність. М и знахо­ дили багато патронів, оско л ків гранат і навіть снаряди. А ле го ­ л овним в наших пош уках б у ­ ло не це. Були в ід к р и ті залиш ­ ки стін п'яти буд іве л ь, які в ід ­ носились д о V I— V ст. д о н. е. О д на кладка була о с о б л и во ц і­ ка во ю : у два ряди лежали гл ад ко о б р о б л е н і ка м е н і, в щ і­ лини м іж якими н е м о ж л и в о на­ віть п р о сунути л езо но ж а . П ід ц іє ю кл а д к о ю стояли два гле­ чики, із залиш кам и тр уп о сп а лення. Р озкрила нам й ін ш і свої таєм ниці б е резанська земля. Залиш ки к е р а м іки III— II ст. до н. е., д у ж е р ід к а д л я Березані Рік видання 15-й . гуртож и ток р ід н и й — дім ду студради ввійшло 13 осіб, а ватажком її став студент де­ фектологічного — Микола Ма­ зур. Після зборів робота студради значно пожвавилась. Став тісні­ шим зв’язок з комсомольським бюро факультету. Члени бюро Віктор Поминальний та Ва­ лентин Степанець цікавляться санітарним станом у гуртожит­ ку, контролюють відвідування студентами занять тощо. Од­ ним словом, стали не гостями, а помічниками гуртожитку. І са­ нітарний стан у гуртожитку покращився. Регулярно прово­ дяться санітарні рейди. Як зраз­ кові можна назвати кімнати №№25, 28а, ЗІ, 32 та інші. За­ раз у гуртожитку обладнується сушилка для білизни, планує­ ться створення кімнати, яка конче потрібна студентам для підготовки до семінарських за­ нять. Враховуючи недогляди ми­ нулого року, нова студрада і громадськість дефектологічно­ го факультету докладають всі зусилля для того, щоб зробити свій гуртожиток найкращим з-поміж інших. Валентин С А К УН , студент дефектологічного факультету. Про те, як краще організува­ ти робочий день студента розпо­ вів студент ІІІ-го курсу Ленін­ ський стипендіат Валентин Сте­ панець. Хочеться ще відмітити тих, хто брав участь у підготов­ ці газети. Це — викладач Л. Стожок, студенти Г. Цобко, М. Тимошенко, О. Балабушка, М. Томілова. Завдяки їхнім зу­ силлям радіопередача вийшла змістовною, зацікавила студен­ тів. Петро МЕДВЕДЬ, студент дефектологічного факультету. м онета — ас, кістяний п е р ­ стень, кіл и ки (м иски з підстав­ ками), ам ф о р и — всього не пе ­ р е л ічиш . А ще д у ж е цікава знахідка була у наш их л е н ін ­ гра д ських ко л е г з Е р м іта ж у — пластина із ста р о д а вн ім латин­ ським текстом . П оки щ о зм іст ї ї залиш ається та єм н и ц е ю , але с к о р о й вона б уд е розгадана. Стане в ід о м о ю щ е одн а сто­ р ін к а іс т о р ії лю дства. Наша е к с п е д и ц ія за кін чи ­ лась. П о ве р та ю ч и сь д о навчан­ ня, ко ж е н з нас д ум ав : який цікавий і за га д ко вий світ, у я к о м у м и ж и в е м о , ск іл ь к и нер о з к р и ти х щ е таєм ниць він у с о б і м істить (і скіл ьки р о бо ти для іс то р и к ів !), я к щ о навіть не ве л ичкий клаптик зем лі, за­ губл е ни й у м о р і, м іг п о д а р у ­ вати нам стіл ьки щ асливих зна­ хід ок... ...О сінь. Ж о в те листя висти­ лає к ил им о м наш у д о р о г у до інституту. А м и з д р у з я м и вже м р іє м о про участь у нових е ксп е д иц ія х, п р о н ові пр игод и і м а ндри. Михайло РА Ш ТА Н О В , студент ІІ-го курсу істо­ ричного факультету. �ЗУСТРІЧ З АКТИВОМ Два світи— дві юності (Закінчення. Початок у № 29 нашої газети) ву йдеться п р о гр о ш і, а плата за навчання зростає. Якщ о щ е т о р ік вона становила о д н у тисячу, то — М адм уазель Ф рансуаза, к о го те п е р — 1500 ф ранків. П івтори ти­ з р о сій сь ки х письм енників ви вж е сячі ф ранків тільки за від від ува н ­ вивчали? — запитували ми н а ш о ­ ня занять, кор истува н н я б іб л іо те ­ го гід а Ф рансуазу С е р кін е, щ о к о ю та м е ди чн е обслуговування. вж е три р о к и студ ію є р о с ій с ь к у С тип е н д ія м и в університетах за­ л іте р а тур у і розм овляє, хоч і з бе зп е чую ться 5— 20 п роцентів, великим нап руж ен н я м , п о -р о с ій с ь - у гуртож итка х м о ж у ть прож ивати ки, не більш е 10 п р о ц е н тів ю наків і — Д о сто єв сько го , Толстого... д івчат. Це д ані щ о д о П а р изько го П уш кіна... університету. У біл ьш ості ж вузів — А радянських? гур то ж и тк ів взагалі немає, а сту­ — Д е я кі твори В олод им ира д ен ти найм аю ть кутки на приват­ М а я к о в с ь к о го , а щ е Єсеніна... них квартирах чи м еш каю ть у Такі ж питання ми поставили і найдеш евш их готелях. п е р е д п р о ф е со р о м р о с ій с ь к о ї л і­ те р а тур и М и к и то ю Струве, з яким «випадково» гід познайом ила нас у м істе ч ку М ім оза. — в и в ч а єм о класиків. І д е щ о н а йкр а щ и х радянських п и сьм е н ­ н иків. — Перш за все ми хотіли б бачити у вашій особі надійних помічників, — звертається до присутніх ректор інституту проф. О. Романовський... На зустріч з ректором зібра­ лися старости, комсорги, проф­ орги всіх академічних груп пер­ ших курсів — ті, кого товариші по навчанню наділили відпові­ дальністю і своїм довір’ям. Ком­ сомольські і профспілкові акти­ вісти наймолодшого в інститу­ ті курсу поділилися думками і планами на майбутнє, запевни­ ли адміністрацію, що докладуть всіх зусиль для успішного нав­ чання і зразкової поведінки. Ця зустріч, тепла, задушевна, не­ вимушена, запам’яталася кож­ ному надовго. У п е р е л ік у «найкращих» ім ен б ул и в о сн о вн о м у прізвищ а, в ід о ­ м і р а д я н с ь к и м лю дям із п о в ід о м ­ лень п р о суд над ідейним и зр а д ­ никам и. С е р е д них не було п р із ­ вищ а ні Го р ько го , ні Ш о л о хо ва . — А які твори р е ко м е н д ую ться студентам п р ограм ою ? — не за­ сп о ко ю ва л и ся ми. — П р о я ку п р о гр а м у ви пи­ таєте? Я не знаю, щ о там вим ага­ ють ваші п р о гр а м и . ви явля ється , пр о ф е со р н іяких п р о гр а м не визнає, та їх і немає, в ін читає студентам, щ о захоче і як він сам знайде п о тр ібн им . ...П ід го то вка технічних к а д р ів п р о в о д и ть с я як на ф акультетах то ч ни х і п р и р о д н ич их наук в у н і­ верситетах, так і в сп е ціа лізо ва ­ них інститутах. Н аукові і н а уко во те хн ічн і кадри вищ ої кв а л іф іка ц ії го тую ться та к о ж у ста Г р а н д -ко ледж ах, (70 з них д ер ж а в ні, ін ш і належ ать пром исловим м о н о п о ­ ліям , ц е р кв а м тощ о). О к р ім то го, в ід о м і у Ф р а н ц ії галузеві акаде. м ії, Національна ко н се рв а то рія м истецтв і рем есел. Н аціональний м узе й п р и р о д н и ч о ї істо р ії, щ о та­ к о ж готую ть кадри наукових п р а ­ ц ів ни ків. Н айбільш ою ж н а уко в о ю уста н о в о ю є Інститут Ф р а н ц ії — національна академ ія наук р е с ­ п уб л іки. — На філологічний я поступила за другим разом. . А якби вступні склалися нещасливо, поступала б і втретє. Бо дуже люблю літературу... Це першокурсниця філологічного Тетяна Косянчук... Як до­ каз своїм словам Таня прочитала присутнім щирі проникливі вірші Сосюри, свого поета-улюбленця. Фоторепортаж В. Т и м о ш е н к а . Наші ювіляри: 70 літ— не старіст Ь Нещодавно колектив кафедри елементарної математики і ме­ тодики математики інституту тепло відмітив 70-річчя з дня народження старшого викладача кафедри, заслуженої вчительки школи УРСР О. С. Боришполець. Понад ,50 років віддала Оль­ га Сергіївна благородній справі народної освіти. Немає, напев­ не, жодної ланки у системі ос­ віти, де б вона не працювала — і в початковій школі, і в стар­ ших класах середньої школи, і в педагогічному інституті. За 20 років роботи в Київсь­ кому педагогічному інституті через дбайливі руки Ольги Сер­ гіївни пройшли сотні і сотні вчи­ телів. В останні роки багато з них уж е як слухачі курсів під­ вищення кваліфікації вчителів сіли за парти, щоб почути ще раз від своєї вчительки про пе­ ребудову системи математичної освіти, про перехід початкових класів на нові програми і під­ ручники з математики. За самовіддану працю Ольга Сергіївна нагороджена значком «Відмінник народної освіти», медаллю «За доблесну працю в Великій Вітчизняній війні» та медаллю імені К. Д. Ушинського. Але найвищою нагородою для себе вона завжди вважала теплі І щирі побажання, які їй шлють щоразу усно 1 в листах та телеграмах численні учні, її колеги, друзі. Побажаємо ж шановній Ользі Серпіївні з нагоди її славного ювілею міцного здоров’я на довгі роки, багато сил, бадьоро­ сті і успіхів у благородній поаці. Викладачі та співробіт­ ники кафедри елементар­ ної математики. Від ycЬoгo серця 3-го жовтня кафедра педагогі­ ки вшанувала заслужену вчитель­ ку УРСР Поліну Іванівну Островську з нагоди її 60-річчя. В особі нашого ювіляра ми бачимо лю ди­ ну, що завжди самовіддано слу­ жить Вітчизні, щ едро віддає їй, свою невичерпну енергію, глибокі знання, полум’яне горіння свого серця. Працюючи в довоєнний період у В сь о го у вищих учбових закла­ дах навчається пр иблизн о триста тисяч студентів, багато їх та ко ж у л іц е я х та коледж ах. Х то ж ід е в студенти, а о то ж і який соціальний склад студ е нт­ ства, щ о в неабиякій м ір і мас визначати суспільне ж иття країни? Це питання ставилося п ри к о ж н ій з у стр іч і, і в ід п о від і були м а й ж е о дноти пни м и: — Хто закінчив ш колу із д и п ­ ло м о м і баж ає вчитися д алі. Х то закінчує у сп іш н о ш ко лу, нам пояснили. А хто ж ті, щ о б а ­ ж аю ть вчитися? І чи досить о д н о ­ го бажання для зд об уття в и щ о ї осв іти? Ц і питания для сп ів б е с ід н и к ів виявилися складніш и м и: тут зн о ­ школах Києва, вона невтомно озб­ роювала учнів знаннями, ви хову­ вала їх полум’яними патріотами Країни Рад. У роки Великої Вітчизняної вій­ ни Поліна Іванівна очолювала партійну організацію військового госпіталю, зігрівала материнським піклуванням поранених бійців. А потім партійна робота в П одільсь­ кому районі Киёва у важкі пово­ єнні роки... Тривалий час Поліна Іванівна очолювала Київський міський від­ діл народної освіти, завдяки її невтомній діяльності на цій поса­ ді зміцніла навчально-матеріальна база шкіл, підвищився рівень на­ вчально-виховної роботи в школах та дитячих дошкільних закладах столиці України. Тепер П. І. Островська працює завідуючою кабінетом педагогіки при нашій кафедрі, забезпечує ка­ бінет всім необхідним для успіш­ ного вивчення студентами педаго­ гічних дисциплін. Від усього серця вітаємо Полі­ ну Іванівну, бажаємо їй міцного зд ор ов’я, великого щастя, нових трудових успіхів. Колектив кафедри педа­ гогіки. освіти зацікавлений у перш у ч е р ­ гу студент. Д е р ж а ва ж не бере на себе якихось з о б о в ’ язань за­ б е зп е чи ти р о б о т о ю всіх випускни­ ків, вона п р о с то наймає н е о б х ід ­ них сп е ц іа л істів. Ф ір м и й інш і п р и ­ ватні о р га н із а ц ії проводять та кі ж о п е р а ц ії або самі готую ть для се­ бе н е о б х ід н і кадри. Щ о б з д об ути університетський д и п л о м , н е о б х ід н о подолати чима­ ло п е р е ш к о д , ф ін а н со ві б а р ’єри, а н е р ід к о — п р о с то вистояти. Ви­ стояти п р оти спокуси л е гк о го ж и т­ тя: надзвичай н о багато віл ьн о го часу у студента. О собл иво після тр е ть о го р о к у навчання, коли за­ к ін чу ю тьс я те о р е ти ч н і курси і р о з ­ п о чи н аю ться п р актика чи с та ж у ­ вання, сам остійна підго то вка , р о ­ бота над п р о е к то м . Багато хто не витрим ує. У п е р ш у ч е р гу — д ів ­ чата. Великий від сів студентів. Д и п л ом зд об ува ю ть м енш е п о л о ­ вини ви пускн и ків . П оповню ється а р м ія «вічних студентів». — ...М о сьє п р о ф е со р , як вчається наша Ф рансуаза? на­ — Запитайте, хай сама скаже... Хоч правда, їй тепер вчитися н і­ коли. Вони все м іти н гую ть. Бачи­ те, п р и ж и л и с я д е я к і ідеї... і ваші теж . «Геть репресії — фашизацію! Звільнити з тюрем маркснстівленінців». — Цей плакат закли­ кає проти терору фашистської хунти у Греції. Подібні політич­ ні гасла ми зустрічали у Фран­ ції на кожному кроці. Молода Франція бореться. Н ем ає н іч о го д и в н о го , щ о серед б а ж а ю ч и х зд о б у ти ви щ у освіту зо в с ім небагато д іте й р о б ітн и к ів і сіл ь с ь к о го с п о д а р с ь к и х п р а ц івн и ­ ків. Так, у Сансьє — о д н о м у з на­ уко ви х ц е н тр ів С о р б о н н и серед 700 студентів — всього 55 дітей р о б ітн и к ів . У П а р и з ь к о м у у н ів е р ­ ситеті (п о в то р ю є м о , тут навчається 40 від со тків студентства Ф р а н ц ії) їх не біл ьш е 10 п р о ц е н тів. К р ім цього, ун іве р сите ти, як і л іц е ї та к о л е д ж і, не забезпечую ть сво їх ви пускн и ків р о б о то ю . Влаш­ тування на р о б о т у без від п о відн и х р е к о м е н д а ц ій , се р е д яких найсоп ід н іш о ю є становищ е батьків у суспіл ьстві, — справа нелегка. Заклопотані й к е р ів н и к и у н ів е р ­ ситетів: д е р ж а в а не в з м о з і ство­ р ити в учбових центрах н е о б хід н у м ате р іал ьну базу. Тут зовсім неза­ довіл ьн ий а уди то р ни й ф онд, не ви­ стачає спеціал істів. У С орбонні а у д и т о р ії те п е р стали настільки тісним и, щ о під час л екцій сту­ денти стоять у пр о ход а х, а більш щ асливі сидять на п ід в іко н н я х і навіть на шафах. К о л и бачиш це, згад ую ться р о з ­ м о ви наших студентів п р о так зва­ не «вільне» від від ува н н я л екцій. А д ж е нем ало з них «заздрять» с в о їм з а р у б іж н и м рове сн ика м . А заздрити, здається м е н і, н ічо м у : не від добра воно, «вільне» в ід ­ відування. А д ж е у зд об утті ви щ о ї Гострий Так, ф р а н ц у з ь к і студенти м іт и н ­ гую ть. Вони виступаю ть проти п ід в и щ е нн я плати на навчання, за д е м о к р а ти з а ц ію й о го . Багато — проти війни у В’ єтнамі та на Близь­ к о м у С ход і. С пілка с ту д е н тів-к о м у н іс тів (о д ­ на з чо ти р ьо х о р га н із а ц ій н о са­ м о стійн их с п іл о к Руху К о м ун істич ­ н о ї м о л о д і) м о б іл із о в у є м о л о д ь Ф р а н ц ії на б о р о ть б у за м ир і р о з ­ зброєння, за ство р е н н я в Є в р о п і системи к о л е к ти вн о ї безпеки, ви­ ступила о д н и м із о р га н із а то р ів п ід го то в к и і п р о ве де н н я загаль­ н о н а ц іо н а л ь н о ї м а н іф е ста ц ії п р о ­ тесту проти а гр е с ії С Ш А в Ін д о ­ китаї. М о л о д а Ф р а н ц ія м іти н гує. І хай с ьо го д н і чиясь «коричнева» р у к а пиш е: «М олода р е в о л ю ц ія » — п р о ти к о м у н із м у » і о бм альовує б уд ин ки з н а ко м ф ранцузьких фа­ шистів, багато л о з у н гів закликаю ть: «Голосуйте за Ф КП», «З упинити ф аш изм», і п о р я д з'явл яю ться р ід ­ ні всім тр у д я щ и м с віту наші серп і м олот. Нехай д е я к і с ь о го д н і запитую ть: «Н евж е ви вірите, щ о ф р а н цузь­ кі ю наки п ід уть за комуністам и?», а ін ш і п е р ер и ва ю ть виступ к е р ів ­ ника гр у п и р а д я н с ь к о ї м о л о д і р е п ­ л іка м и: « З н ову політика... Ми о б ій д е м о с я без ц ь о го » , хай о к ­ р е м і не р о з у м ію ть , щ о таке Ра­ дянський С о ю з, хто такий Л енін, одначе у ж е зараз о р га н із а ц ія Ру­ ху К о м у н іс ти ч н о ї м о л о д і о б ’єднує б іл ьш е 80 тисяч ю н а к ів ; д івчат Ф р а н ц ії. Ц е — сила. їм належить завтра Ф р а н ц ії. В. ЛОБОДА, доцент кафедри україн­ ської мови. сигнал „А ЩО ЗРОБИТЕ ВИ?“ Пишу вам, щоб поділитися вра­ женнями від роботи на кагатах ваших студентів. Насамперед, х о ­ чу висловити подяку студентам І курсу відділу російської мови і літератури. Під керівництвом д о ­ цента В. Рінберг впни повністю виконали поставлене перед ними завдання. '• Ц ього не скажеш про студентів музично-педагогічного ф-ту. їх там було майже дві групи, люди це молоді і фізично здорові, про­ те від роботи вони відмовились. Причина? На їх думку (д о неї приєднується і керівник групи вик­ ладач Красс), фізична робота їм протипоказана, бо, мовляв, вони створені для музики. Якщо гово­ рити конкретно, то студенти зая­ вили, що перебирання картоплі зі­ псує еластичність їхніх пальців, які їм потрібні для гри на музінструментах. Може, це й так, але ж навіщо тоді цих студентів при­ силати д о нас? Можна ж було цю «проблему» вирішити в інсти­ тутіІ Нам же довелося спостері­ гати, як студенти-музиканти цілий день палили вогнище, ламали тин, та ще й насміхалися над тими, хто працює. Ніякі слова на біло­ ручок і порушників трудової дис­ ципліни не вплинули. Мені здається, що з цим мири­ тися не можна. Комсомольське бюро чи комітет комсомолу му­ сять розібратись у цьому і пока­ рати винуватих. Ми з свого боку зробили дуоісе просто: не видали їм довідки про роботу. А що зро­ бите ви? Напишіть нам. В. КОНОНЕЦЬ, зав. буртовою дільницею плодоовочевої бази Ра­ дянського Р Х Т м. Києва. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 31 (499) (6 жовтня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 31 (499) (6 жовтня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/140 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6ee4207a0517f32b20674366bf56672c.pdf ebd7155d696171c5b4900035c085ba92 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (128) (11 листопада 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-10-04 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 32 (128) (11 листопада 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/284 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/46518dfb4ae88029f630b2fc0e109825.pdf e0741ce94adc54b29799ae773985fa7d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАПЕРЕДОДНІ ЗИМОВОЇ СЕСІЇ За К П е д а го гіч н і А Д Р И 29 ЛИСТОПАДА 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФ О РГАНІЗА Ц ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО КРОВНА СПРАВА № 32 (44) Ціна 15 коп. КРАЩ ИХ ЛЮДЕЙ— НАРОДНИМИ ЗАСІДАТЕЛЯМИ Здійснюючи величезні зав­ також у збірну команду дання комуністичного будівни­ ДТСААФ міста Києва. цтва, наш народ гаряче бажає Друга година дня. Актовий У весняних змаганнях між жити в мирі і дружбі з народа­ вузами міста стрілецька коман­ зал інституту заповнюють ви­ ми всіх країн. Комуністична, да нашого інституту зайняла кладачі, студенти, співробітни­ партія і Радянський уряд твер­ загальне V місце, а по другій ки інституту. Воші зібралися до і непохитно проводять ленін­ групі — І. сюди, щоб висунути кандидатів ську зовнішню політику — полі­ у народні засідателі. З 23-го по 30-е листопада тику мирного співіснування кра­ Голова зборів т. Брегеда їн, незалежно від їх соціально­ проходять стрілецькі змагання М. Ф. надає слово доценту Літ­ го ладу, політику дружби і спів­ вузів м. Києва, присвячені вінову С. А. Виступаючий про­ 40-им роковинам УРСР. В цих робітництва між народами. понує внести в списки кандида­ Але миролюбна політика Ра­ змаганнях наша команда висту­ тів у народні засідателі О. Г. пає в першій групі вузів міста, дянської країни зустрічає про­ змагаючись з командами КПІ. Кравченко. Він характеризує її тидію з боку правлячих кіл ім­ КДУ та ін. Програма змагань як сумлінного працівника інсти­ періалістичних держав і на­ досить широка. туту, що користується повагою самперед США, які навмисно серед студентів. По першій вправі наша загострюють міжнародне стано­ Викладач О. С. Боришполець команда зайняла III місце, за­ вище, посилюють гонку озбро­ називає кандидатуру молодого лишивши позаду команди сіль­ єнь, нагромаджують атомну і викладача елементарної ма­ водневу зброю та інші засоби ськогосподарської академії, бу­ тематики Л. М. Сергєєву. масового знищення людей, ви­ дівельного та медичного інсти­ З мовно-літературного фа­ ношують плани нової війни про­ тутів. КПІ і КДУ йдуть попере­ культету кандидатами висунуто ду. Змагання продовжуються. ти Радянського Союзу та країн Не можна далі миритися з Н. А. Москаленко та Н. В. Су­ народної демократії. рову. В таких умовах нам необхід­ тим, що в нашому інституті не­ Кандидатури були одностайно но пильно стежити за підсту­ має тиру. За оренду тиру, при підтримані всіма присутніми. наявній масовості стрілецької пами паліїв війни, своєчасно ви­ На зборах було також обрано секції, треба щомісяця платити кривати та викорінювати їх змо­ до 2000 крб., а за рік — 20 представників трудящих на ви проти миру та свободи. Величезне значення в зміц­ 20 000 крб. За ці кошти ми окружну передвиборну нараду. ненні оборонної могутності на­ змогли б побудувати гарний шої Вітчизни має участь ши­ власний тир. Зважаючи на те, роких мас трудящих у патріо­ що у нас немає військової ка­ тичній діяльності Добровільних федри, цю роботу слід було б В учбовому корпусі інституту товариств сприяння армії, авіа­ очолити кафедрі фізвиховання грунтова вода залила підваль­ ції і флоту, спортивних колек­ разом з господарською части­ не приміщення камери управ­ ною інституту. тивів і в проведенні заходів ління системою центрального місцевої протиповітряної обо­ Кровною справою радянських рони. профспілок є піклування про опалення. Треба було негайно відкачати воду, бо Інакше уп­ Найбільш масовою оборонною зміцнення могутності, обороно­ равління тепломережі відклю­ патріотичною організацією в на­ здатності Радянської країни. чило б будинок від постачання шій країні є Добровільне това­ На жаль, профспілки нашого гарячою водою. риство сприяння армії, авіації інституту майже зовсім не при­ На прохання господарської та флоту, в гуртках якого ра­ діляють уваги оборонній ро­ частини — допомогти в лікві­ дянські люди одержують вій­ боті. Без матеріальної бази дації аварії — дружно відгук­ ськові навички і знання, необ­ наш комітет ДТСААФ не нулися студенти 11 і 12 груп може закінчити підготовку мо­ хідні для захисту своєї Віт­ фізико-математичного факуль­ тоциклістів. А це ж загаль­ чизни. тету. Завдяки самовідданій пра­ нокорисна справа! Незважаючи Наша первинна організація ДТСААФ провадить велику на те, що партбюро інституту ці студентів, аварію було лікві­ зобов’язало наші громадські довано вчасно. оборонну роботу в інституті. організації більше уваги при­ В гуртках, спортивних коман­ діляти роботі оборонного спор­ дах члени ДТСААФ нашої тивного товариства, допомага­ організації оволодівають ос­ ти комітету ДТССАФ у про­ новами військових, авіацій­ них і військово-морських спе­ веденні масово-роз’яснювальної роботи по залученню в лави Студенти факуль­ ціальностей. тету журналістики У минулому навчальному році товариства студентів і співро­ Київського універси­ при комітеті ДТСААФ інститу­ бітників інституту, до цього часу ще нічого не зроблено. тету взяли шефство ту працювали такі гуртки: стрі­ над школою-інтернаНе можна не вказати на те, лецький, по підготовці суддів з том № 2 м. Києва. викладачі педагогічного стрільби, по підготовці інструк­ що На фото: студенти торів ДТСААФ, мотоциклістів, інституту в своїй більшості не допомагають у ви­ військово-морський, радистів- є членами організації ДТСААФ. пуску шкільної стін­ На педагогічному факультеті техніків. не сплатив членських внесків газети. Слід вказати на досягнення наших стрільців. У стрілецькій за 1957 р. жоден викладач. Комсомольська та профспіл­ секції було підготовлено 26 спортсменів-розрядників. Сту­ кова організації інституту по­ бути найактивнішими дент IV курсу фізико-матема­ винні тичного факультету І. Старосе­ учасниками всіх починань пат­ лець зараз виступає по програмі ріотичних добровільних това­ майстра спорту. Він включений риств по обороні нашої країни. Залишилося зовсім небагато часу до завершення першої по­ ловини 1957 — 1958 навчального року, а, значить, до зимової се­ сії. Сесія, як відомо, не тільки характеризує навчально-виховну роботу всього колективу і дає об’єктивну оцінку його роботі, але перш за все є звітом колек­ тиву перед державою. Саме ре­ зультати сесії і показують, яких успіхів досяг професорсько-ви­ кладовський склад і студенти факультету. Не слід замовчувати того, що літня екзаменаційна сесія 19561957 навчального року принесла фізико-математичному факуль­ тетові тільки 94,5 процента успішності. Більше 30 студен­ тів не склали по одному, по два і більше іспитів. Деякі товари­ ші при успішній атестації з ін­ ших предметів не одержали за­ ліку з фізвиховання (В. Сав­ ченко, Г. Лінніченко, О. Томко та ін.), значно знизивши цим процент загальної успішності по факультету. Незважаючи на те, що пройшло вже майже три місяці навчального року частина студентів-«патріотів» факультету ще і до цього часу не розрахувалася з усіма заліками і екзаменами. Серед них у першу чергу слід назвати Г. Смілкову, А. Осипову, В. Герасименко, Д. Ходорковську, В. Савченко, В. Виноватого, Ці студенти не дорожать честю фа­ культету. рік, деканат головну увагу звер­ нув на підвищення якості за­ своєння студентами програмо­ вого матеріалу, на поліпшення політехнічної" підготовки май­ бутніх учителів та рівня ідей­ но-виховної роботи. Учбове н а­ вантаження студентів було роз­ поділено так, що з другої поло­ вини листопада на всіх чотирьох курсах факультету введено день самостійної роботи. У кабіне­ тах факультету є програми і не­ обхідна література до всіх ек­ заменів, призначено також чер­ гових викладачів, які давати­ муть консультації з тих чи ін­ ших питань. У цьому році більшість ка­ федр факультету перейшла на систему поточного зарахування виконаних практичних чи лабо­ раторних вправ. Це в значній мірі сприятиме більш діловому початкові екзаменаційної сесії і не буде призводити до різного роду випадковостей. Залікова сесія на фізико-математичному факультеті, згідно робочих пла­ нів, закінчиться 20—25 грудня. Таким чином, студенти мати­ муть у своєму розпорядженні мінімум 10— 15 днів підготовки до першого екзамену. Зараз на факультеті прохо­ дять збори академгруп з питань підготовки до зимової екзамена­ ційної сесії. Студенти у своїх виступах викривають недоробки, які є ще в роботі факультету, висловлюють свої пропозиції Такий стан з успішністю на щодо розкладу екзаменів тощо. факультеті не може не хвилю­ Було б, звичайно, неправиль­ вати весь колектив. Починаючи но думати, що колектив фізиконовий 1957 — 1958 навчальний математичного факультету не бажає закінчити зимову екзаме­ наційну сесію тільки з добрими, показниками. Але і на сьогодні ще багато студентів не пройня­ Наказом дирекції інституту лися повністю цією загальною студентам: В. Лещенку, А. Ма­ метою колективу і не доклада­ новському, Ю. Бородову, К. Ян­ ють зусиль до її здійснен­ ковському, В. Прнцкеру, В. ня. Саме цим можна пояснити Шкардуку, В. Власенку, О. Ар­ те, що на факультеті і до цьо­ го часу непоодинокі спізнення і хименку, О. Бондаренку, О. пропуски занять, особливо цо Павленку, В. Денисенку, О. По­ стосується 31 групи математи­ рязєву, Л. Борейку, А. Бичкову, ків (староста — Л. Кисилевич, Е. Бурфану, М. Панченку, В. комсорг — Т. Левицька), 22 Козленку, В. Бельдію, М. Кико­ групи фізиків (староста — Г. Дубовецький, комсорг — Т. Си­ ненку, М. Скрипченку, В. Тара­ зон). Студенти цих груп В. сенку оголошено подяку. Цапенко, Т. Заліська, Н. Нечи­ М. БОСЕНКО, поренко, А. Обертас, Ж. Лихо­ заст. директора інституту літ, С. Урицька, С. Атаманен­ по господарській частині. ко, Г. Василенко, Л. Куліш і ін. досягли рекордних показників у пропуску академічних занять. Не можна не згадати і про та­ кий прикрий факт, коли студен­ ти 31 групи фізиків (староста— Ю. Пасічник, комсорг — А. Воскобойнікова) на чолі з ком­ соргом не з ’явилися на заняття з креслення. Ці товариші, як видно, дуже «серйозно» дбають про свою політехнічну підго­ товку. АВАРІЮ ЛІКВІДОВАНО У Н АШ И Х Д Р У З ІВ Х Р О Н І К А Указом Президії Верховної ласному педагогічному інститу­ Ради СРСР від 16-го листопада ту присвоєно ім ’я Надії Костян­ цього року Московському об­ тинівни Крупської. Перший виступ уні­ верситетського ест­ радного оркестру Соліст—студент фі­ лологічного факуль­ тету В. Щерба. Залишилося трохи більше мі­ сяця до складання першого ек­ замену. У нас є всі можливості вийти в число кращих. Треба тільки докласти більше зусиль, настирливості, правильно роз­ рахувати свій час, заздалегідь розпочати підготовку до екзаме­ нів. Тільки при сумлінній, чіт­ кій роботі всього колективу можна сподіватися, що зимова сесія буде проведена успішно і факультет займе належне йому місце. Г. КОРДУН, заступник декана. �Завою вали призове місце ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Коли збори не підготовлені... Відкриті партійні збори на мовно-літературному факульте­ ті, які відбулися днями, приєм­ но відрізняються тим, що важ­ ливі питання політико-вихов­ ної та академічної роботи впер­ ше були розглянуті на прикладі життя одного курсу — III ро­ сійського. Позитивним було і те, що на зборах було багато сту­ дентів-комсомольців, безпартій­ них викладачів. Доповідач — член партбюро декан факультету т. Данилюк, комуністи тт. Поліщук, Волин­ ський, Карлов, які взяли участь в обговоренні доповіді, визна­ ли, що останнім часом на III курсі значно знизилась ак­ тивність студентів у академіч­ ній і громадській роботі. — Агітатор групи повинен бу­ ти не тільки політінформатором, але й уважним, чуйним другом, який живе інтересами, радостя­ ми і тривогами всієї груші... Так почала свій виступ сту­ дентка II курсу Фадеева. Вона 16— 17 листопада було про­ С еред новачків норму III роз­ ведено 3-ій тур першості ву зів ряду з стрибків у висоту вико­ з легкої атлетики. нав Ю . Головченко. Здібний Стадіон ім. Хрущ ова, де про­ л егк оатлет М. Запара непогано ходять змагання, по-святковому виявив себе у метанні диска, А. прикрашений прапорами. Майо­ Б у рл ов — у штовханні ядра. рить гасло: «Привіт учасникам З бігу на 5 0 0 0 м хороших змагань!». успіхів домоглися Г. Косенко, Спортсмени нашого інституту В . Г ал у х . в 2-ій групі вузів у попередніх Успіш но виступили з бігу на турах зайняли загальне друге 3 0 0 м О. К осенко і О. Семик. місце. Ц ік аво проходили змагання з І в ці дні студенти столично­ м етання списа, де непогані рє го педінституту завоювали не зу л ьтатн одерж али О. Проскура одну важливу перемогу. Н асам ­ і І. Горбачук. перед слід відзначити здібних В цілом у команда КДШ ім. легкоатлетів —- С. Ховхуна (він Горького зн ову вийшла на 2-е зайняв перше місце серед чоло­ м ісце, набравш и на 2000 очок віків з стрибків із жердиною), більш е, н іж сільськогосподар­ В. Левченко (в штовханні ядра ська акад ем ія. вона здобула призове місце). П ригадую чи ці напружені дні, З бігу на 400 м успіху серед твердо віри ш , що наші спорт­ жінок домоглися Л. Семенна та смени, як і і надалі підвищува­ Н. Гуляєва. тимуть свою спортивну майстер­ Успішно виступили наш і ність, у весняних змаганнях теж спортсменки Л. Урбанська, О. досягнуть добрих результатів: у Лобко, М. Адамекко, А, Н есте­ них д л я цього є всі дані. ренко. В. ТАТАЄВ. гостро критикувала роботу агі­ татора курсу т. Дашака. Присутні на зборах багато чекали від виступу агітатора ІІ групи т. Павлової. Але вона не назвала жодного цікавого захо­ ду, який заохотив би студентів до активної роботи в позалекцій­ ний час. Тов. Павлоза обмежи­ лася лише зауваженням, що ці заходи «треба намітити». Не самокритичним був ви­ ступ комсорга групи т. Малє­ вої, яка всіляко виправдува­ ла студентів курсу, голослівно спростовуючи факти, наведені у доповіді. Хоч серед присутніх було чи­ мало студентів, та виступали вони мало. Збори були не під­ готовлені. Актуальне і невідкладне пи­ тання про форми роботи агіта­ тора в групі не знайшло жваво­ го відгуку на цих зборах. Не знайшло воно конкретного відо­ браження і в прийнятому рі­ шенні. Робимо навпаки Н е о б х і д н о п од б а т и про п р им і щ е н н я Неоціненна роль фундамен­ дисертацією, треба обов’язково тальної бібліотеки в науковій та йти до студентської читальні. навчально-виробничій роботі ви­ А тут, як правило, завжди тіс­ кладачів нашого інституту. Тут но, гомінко; до того ж, не мож­ завжди є можливість одержати на дістати додаткової літерату­ літературу з різних галузей ри. Якщо ж студентська чи­ знань. тальня зачинена (розпочинаєть­ Велику допомогу надає відві­ ся там робота тільки з 14-ої го­ дувачам висококваліфікований дини), доводиться працювати в бі бліотекар Неоніла Андріївна приміщенні фундаментальної Пустовойт, яка з виключною бібліотеки, де видаються книж­ увагою ставиться до різноманіт­ ки... них вимог і запитів читачів. Спеціальне приміщення для Проте добре укомплектована бібліотеки, в якому б виклада­ бібліотека не може бути вико­ чі мали змогу працювати з на­ ристана викладачами в повній уково-методичною літературою, мірі через відсутність відповід­ надзвичайно потрібне. І про це ного приміщення для індивіду­ адміністрація інституту повинна альної роботи. Так, одержавши терміново подбати. Створення необхідну літературу, викладач необхідних умов для праці повинен або ж забирати її до­ сприятиме поліпшенню науководому, або ж розшукувати по методичної роботи викладов­ інституту місце, де можна бу­ ського складу нашого інституту. ло б попрацювати. П. ШЕВЧЕНКО, Л. БЕЗОТОСНА. Для того, щоб ознайомитися з Перші декрети Радянського уряду про дітей і школу Щ О Й Н О ПРОГРИМІЛИ зал­ пи «Аврори», провістивши початок нової, соціалістичної ери історії людства. Проти мо­ лодої республіки Рад плетуть чорну змову імперіалісти Аме­ рики, Англії, Франції... Кайзе­ рівські війська погрожують по­ топити завоювання Жовтня в крові робітників і селян. Підні­ має голову внутрішня контрре­ волюція... А Радянська влада здійснює свою тріумфальну хо­ ду, спираючись на героїзм і мужність трудового народу Ро­ сії. Турбота про дітей — одне з найважливіших піклувань про­ летарської влади. 29 жовтня 1917 р. був прийнятий декрет про обмежен­ ня дитячої найманої праці. Адже в царській Росії мільйо­ ни дитячих життів були загуб­ лені нестримною експлуатацією праці їх маленьких дитячих рук. Неослабну увагу з моменту свого виникнення Радянська влада приділяє навчанню і ви­ хованню дітей. Як відомо, в царській Росії школа перебувала під безпосе­ реднім ідейним впливом церкви. Десятки й сотні мільйонів лю­ дей, і особливо дітей, зазнавали систематичної релігійної оброб­ ки дома і в школі. Починаючи з першого класу, коли 7—8-річна дитина ще нічого не зняла про світ, не знала законів своєї країни і в чиїх інтересах вони створені, їй уперто втовкмачу­ вали, що є найвища істота на небі—бог, найвищий правитель і суддя, у якого мільйони різ­ них слуг в особі ангелів, святих і дияволів. З дитинства церков­ нослужителі забивали голови людей релігійним опіумом, прагнучи переконати, що все діється за волею бога, що на­ віть «волосина на голові люди­ ни не випаде помимо божої во­ лі». Не тільки «створення сві­ ту», але й усі події історії люд­ ства вони пояснювали на основі біблії. У Листопаді сту­ дентів III курсу мовно - літературно­ го факультету спіт­ кала прикра новина: знову з ’явилися в розкладі четверті па­ ри, зокрема на ук­ раїнському відділі— у вівторок. На початку на­ вчального року на зборах було оголо­ шено, що тепер вже докінчено з цією Перед молодою республікою Рад постало завдання створити нову, радянську школу, вільну від попів-наставників; школу, яка б ознайомила учнів з осно­ вами природничих і суспіль­ ствознавчих наук, а не забива­ ла їм голови догмами «закону божого». 15 грудня 1917 р. Народний Комісаріат Освіти, очолюваний А. В. Луначарським, постано­ вив: «Передати із духовного ві­ домства справи виховання і на­ вчання віданню Народного Комі­ саріату Освіти. Передачі підля­ гають всі церковноприходські (початкові, однокласні, двоклас­ ні) школи, учительські семіна­ рії, духовні училища, місіонер­ ські школи, академії і всі інші, що носять різні назви, нижчі, середні і вищі школи та устано­ ви духовного відомства з шта­ тами, асигнуваннями, рухомим і нерухомим майном...». Спеціальною постановою нар­ кома освіти, починаючи з 1 січ­ ня 1918 р., в школах були лі­ квідовані посади законовчителів усіх віросповідань. Декретом Раднаркому РРФ СР від 23 січня 1918 р. школа була відокремлена від церкви. «Викладання релігійних віру­ формою переванта­ ження студентів, щ о при переході на но­ вий навчальний план кожен студент м а­ тиме щодня не біль­ ше 6 годин навчаль­ ної роботи в інсти­ туті. Чому ж тепер це правило поруш уєть­ ся? Чому керівники навчальної частини (заступник директо­ ра — т. М ітюрьов В. К.) не рахуються з безперечними вис­ новками психології, які стверджують, що продуктивність розу­ м ової праці на 7-й і 8-й її годині стає дуже низькою ?’ Адже ми самі г ово­ римо про це студен­ там в к у р сі психоло­ гії ш кільної гігієни а на практиці роби­ мо навпаки. Р. ПАСІЧНИК. вань в усіх державних і гро­ ти в а ш р о зу м і почуття у ство­ мадських, а також приватних ренні вел и к о ї будови соціаль­ учбових закладах, де виклада­ ної охорони грядущих ПОко­ ються загальноосвітні предме­ л ін ь ...». ти, не допускається»,— говори­ Цей і подібні декрети зна­ лося в цьому історичної ваги йшли ш ирокий відгук серед декреті. всього чесн ого і здорового, що Для організації допомоги було се р е д вітчизняної інтелі­ дітям у загальнодержавному генції. Т и ся ч і й тисячі педаго­ масштабі був створений спеці­ гів, о с в іт н іх працівників, ліка­ альний Комісаріат державної р ів, ч е к іс т ів активно включили­ опіки, його комісар Олександра ся в бо р о тьб у з ганебною спад­ Михайлівна Коллонтай 31 січ­ щиною імперіалістичної війни й безпри­ ня 1918 р. підписала декрет- р о зр у х и — дитячою звернення до всіх спеціалістів у тул ьн істю . В о ж д ь р еволю ц ії В. І. Ленін галузі дитячого виховання: «Д ва мільйони ледь народжених на з н еослабн ою увагою слідкував землі дитячих життів щорічно за роботою радянських установ гасли в Росії від темноти і не­ для д ітей . В ін був великим дру­ свідомості пригніченого народу, гом д ітей , щ иро вболівав за них, від косності і байдужості кла­ все р о б и в д л я того, щоб МОЛОДІ сової держави. Два мільйони п аростки пролетарської револю­ страждальниць-матерів щорічно ції зр о с та л и фізично здорови­ обливали гіркими слізьми ру­ ми, загартован и м и , сильними ську землю, загрібаючи мозо­ духом , розум ом , .з непохитною листими руками ранні могили вірою в творчий геній СВОГО на­ безглуздо загиблих невинних роду. Т а к у горнилі Жовтневої ре­ жертв потворного державного вол ю ц ії і громадянської війни ладу... Вас, робітниці, громадянки, зак л ад ал и ся основи майбутньої трудящі матері з вашими чуй­ п олітехнічної загальноосвітньої ними серцями, вас, сміливі бу­ ш коли, створю валися умови для дівники нового суспільного ж и т­ щ асли вого дитинства наймолод­ тя, вас, ідейні педагоги, дитячі ш их гром адян соціалістичної лікарі, акушери, — всіх вас Вітчизни. В. ВОЙТКО кличе тепер нова Росія об'єдна­ �Студенти на заводі ЗАОЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ Шановний товаришу! Редакція інститутської багатотиражки «За педагогічні кадри» просить Вас взяти участь у заочній конференції читачів і відповісти на такі запитання: 1. Які розділи газети Ви постійно читаете? 2. Які матеріали, з надрукованих у 1957 році, Вам запам ’яталися? 3. Що не подобається Вам у газеті? 4. Матеріали на які теми слід було б, на Вашу думку, надрукувати у наступному роді? 5. Про що б Ви хотіли прочитати у новорічному номері? Просимо вказати Ваше прізвище, ім’я та по батькові, рід роботи. Успішно проходить вироб­ нича практика студентів ф і­ зико-математичного ф акул ь­ тету на Київському вагоноре­ монтному заводі. На фото: студентка 31 гру­ пи фізиків М. С тупак з а опиловкою м еталу. ЗВІТ ПЕРЕД НАРОДОМ З інтересом вивчають на­ ші студенти виробничі спеці­ альності. На знімку: майстер К В Р З пояснює студентці 31 групи фізиків Г. Діденко прийоми роботи на токарному вер­ статі. Нещодавно в центрі уваги громадськості столиці України знаходився Тиждень україн­ ської радянської музики. Для тих, хто любить своє рідне національне мистецтво, хто цінує велику культуру сво­ го народу, ці дні були справж­ нім святом. Урочисте відкриття Тижня української радянської музики відбулося 15 листопада у Ко­ лонному залі філармонії. Сюди приїхали композитори з бага­ тьох міст республіки, гості з братніх республік, зібралися численні слухачі. І ось 7 днів майже в усіх концертних залах, палацах культури, за­ водських та студентських клу­ бах лунали мелодії вже зна­ йомих та спеціально для звіту написаних творів у виконанні кращих солістів та мистецьких колективів України. Українські композитори зві­ тують перед найширшою ауди­ торією вимогливого столичного слухача. До 40-ої річниці Великого Жовтня композитори України наполегливо готувалися. Були написані нові балети, опери, одна з яких — «Милана» Г. Майбороди — зустрінута гля­ дачем з особливим інтересом. Серед найрізноманітніших жанрів і форм музичних тво­ рів помітне тяжіння до показу конкретних подій з життя нашо­ го народу, його величної історії. Досить назвати лише деякі з творів, щоб переконатися у глибокому інтересі наших ком­ позиторів до зображення рево­ люційних подій, славного шля­ ху нашого народу до комуніз­ му, великої ролі Комуністичної партії в перемогах нашого су­ спільства. Це «Жовтневі нове­ ли» Жуковського, «Партизани» Рибальченка, «Кантата про партію» Юцевича, «Пісня бра­ терства» Фінаровського, «Пар­ тизанські картини» для фор­ тепіано з оркестром Што­ гаренка, ораторія «Жовтень» Данькевича, «Пісня про Буре­ вісника» Глушкова, «Жовтнева кантата» Вериківського та ба­ гато інших. Ті з творів, що були ви­ конані у концертах Тижня, зна­ Днями дві групи студен­ йшли відгук у серцях слухачів. тів-першокурсників відділу Ораторія «Жовтень» Данькеви­ фізики зробили екскурсію на. ча, з 7 частинах якої передано вагоноремонтний завод. етапи славного шляху нашого народу за сорокаріччя, симфо­ На фото: екскурсанти огля­ нічна поема «Наше море» Люд­ дають штабелі лісом атеріалу, кевича, де алегорично пере­ укладені для природного про­ дається сила і міць народу, сушування. симфонічна поема «В Карпа­ тах» Симовича, пісні для солі­ ста з хором львівських компо­ зиторів Колесси «Засвітило сон­ це волі» та Кос-Анатольського «Гуцульська пісня про партію», «Ой, коли б я сокіл» та. ба­ РОЗПОВІДАЮТЬ, що якось зумової праці їсти рибу, оскіль­ задоволенням повертаю, є точ­ гато інших — написані з ве­ Марк Твен, працюючи редакто­ ки цей продукт харчування дає ним відображенням того, що ликою щирістю, на високому ром «Арізона кікер», повернув мозкові фосфор. Я в таких ви звичайно пишете, то мені професійному рівні, із знанням одному молодому автору ру­ справах необізнаний і тому не здається, я не помилюсь, коли народної пісні. Слід відзначити, копис з такою допискою: можу сказати, скільки вам по­ скажу, що два кити середнього що львівські композитори лю­ «Дорогий друже, авторитетні трібно їсти риби, але копи ру­ розміру не будуть для вас над­ бовно ставляться до народної лікарі рекомендують людям ро­ копис, який я вам при цьому з мірним раціоном». музичної творчості трудящих західних областей України, збе­ рігають і розвивають їх пісенні шується положення про видачу вони «агітують» за вступ до традиції. стипендії, але побутсектор цих товариств. Цікаві роботи на творчому Зовсім не працює вибрана на огляді показали молоді компо­ профкому ніяк не реагує на ці сигнали. Право позбавити XII профспілковій конференції зитори України («Молдавська стипендії має тільки директор. ревізійна комісія (голова — поема-рапсодія» Шамо, симфо­ На останній, XII студентській погано відвідують наукові кон­ Але цілий ряд відповідальних М. Войналович), не виконую­ нічна поема «Вічний Каменяр» профспілковій конференції бу­ ференції; вони ніяк не допома­ працівників інституту вносять чи свого прямого обов’язку пе­ Колодуба). ло виявлено ряд недоліків у ро­ гають деканатам в організації дезорганізацію у цю справу. ревіряти (не рідше, ніж раз на Багато творів виконано; від боті профкому, профспілкових навчального процесу. Щоб прискорити чи забезпечи­ місяць) касу профкому та каси слухачів можна почути найріз­ бюро факультетів та окремих Погано організована і куль­ ти виконання доручених заходів, добровільних товариств. профоргів. Недостатньою була турно-масова робота профкому вони затримують видачу стипен­ Для поліпшення роботи проф­ номанітніші думки про той чи робота профкому і в справі під­ (відповідальний — П. Усенко): дії. Так, наприклад, було за­ спілкової організації об’єднане інший твір. Важко дати піс­ вищення успішності, і у розпо­ все зводиться до проведення так тримано стипендію студентам засідання партбюро, комітету ля першого прослухання ка­ ділі грошової допомоги, путівок званих вечорів відпочинку, які І курсу фізико-математичного комсомолу, профкому та міс­ мають цілеспрямованого факультету при реалізації полі­ цевкому інституту прийняло рі­ тегоричну оцінку твору, але у будинки відпочинку та сана­ не торії. Відзначалися і недоліки тематичного характеру і, як сів добровільного індивідуаль­ шення: об’єднали профспілкову можна погодитися з думкою, що у підготовці окремих викладачів правило, перетворюються у тан­ ного страхування до того часу, студентську організацію з проф­ була висловлена після концерту Деякі студентки поки 100 процентів студентів не спілковою організацією викла­ в інституті однією з наших сту­ до лекцій і особливо до прак­ цювальні... нашого інституту запрошу­ застрахувалися. Студентам мов­ дачів та адміністративно-техніч­ денток: «По-справжньому вда­ тичних занять. факультету ного персоналу в єдину органі­ лим і щирим можна вважати Але профспілкова студент­ ють на вечори юнаків, які не но-літературного ська конференція була неспро­ відзначаються тактовною пове­ оголосили, що стипендію взага­ зацію. твір, який у момент виконання Об’єднана організація матиме можна остаточно розв'язати це дінкою. Ці «гості» з'являються лі не дадуть, якщо вони не за­ не залишає слухача байдужим, ширші можливості для коорди­ важливе питання. З ар аз робота нетверезими, під час танців страхуються. хвилює, захоплює своїми обра­ Старший лікар амбулаторії нування своєї роботи з робо­ зами, хоча б він і не запам’я­ профкому зводиться до збиран­ влаштовують вульгарні дебоші. ня заяв від студентів, які по­ Культурно - масову роботу інституту т. Волинський також j тою партійної та комсомольської тався з першого разу». требують грошової допомоги, і профком не урізноманітнює. вдається до цього методу (за­ організацій. Це ясно. Але орга­ Саме це і можна сказати про надання її. Перший семестр учбового року тримування стипендії), якщо нізаційних змін мало. Треба ще більшість творів, виконаних під і попрацювати! Профком інсти­ Академічний сектор профко­ наближається до кінця, а робо­ студент не пройшов періодич­ туту просить через нашу газету час Тижня. му (відповідальна — П. Андру­ та оборонно-спортивних гуртків ного медогляду. висловлювати свої побажання 3. ЙОВЕНКО, Незаконне «право» затримки щенко) та академічні сектори ще і не розпочиналася. щодо поліпшення роботи проф­ викладач кафедри музики. стипендії мають у нашому Побутовий сектор профкому факультетів зовсім не працю­ інституті навіть голови доб­ спілкової організації. (відповідальні — О. Лата, О. ють; їх чомусь не обходить, що В. ІЗРАЇЛЯНТ, ровільних товариств «Буре­ в інституті є студенти, які не Порезєв) не контролює роботу вісник», заступник голови профкому Червоного Хреста. склали екзаменів за весняну се­ буфетів у гуртожитках. по оргроботі. В інституті інколи пору­ ДТСААФ. Саме таким методом сію; їх не хвилює, що студенти ПРОФКОМ ПЕРЕБУДОВУЄ РОБОТУ �Студентка ІІ курсу мовно-лі­ тературного факультету Л. Фе­ дотова в минулому році систе­ матично пропускала заняття з фізичної культури. Її було по­ переджено. Однак Федотова ви­ правдовувалась тим, що зай­ мається спортом... дома. пухом а пером Н Е ЛЕКЦІЮ на тему: 24 ГОДИНИ Б Е З ПОВАЖНИХ ПРИЧИН (з досвіду відвідування занять з фізичної культури) ПРОЧИТАЄ студентка II курсу педфаку Т. С К У Ц Ь К А СЛІДКУЙТЕ ЗА А Ф І ША МИ ЗНИКЛА студкор М. Зеленів­ ська (II курс педфаку) разом з тією заміткою, яку вона два тижні тому назад обіцяла напи­ сати. Хто сповістить про її місце­ перебування — буде нагоро­ джений. В цьому році така ж картина. На літфаці музика лине, Лізи ж знов на заняттях немає, Ліза пісню тягне знайому: «Дома й стіни допомагають, Я займаюсь співами дома». Зрозуміло, що в результаті Розсудили у деканаті: «Як такі чудодійні хороми, Може, й стипендія знайдеться дома?..». НЕ НАЗИВАЮЧИ ПРІЗВИЩ Не чита студент, не розмовля, З лекції нічого не записує. Спить і бачить, наче він маля, І його матуся заколисує. — Тільки б спати! Мрія в вас одна! — Став над хлопцем викладач розлючений. — Та вже ж надто лекція скучна! — Той відмовив, сонний і замучений. Що ж студенти — співчуваєм їм, А мораль у інший бік направлена: Просто слід подумати над цим Декому з шановних і прославлених... У Н ІВ Е Р С А Л Ь Н ИЙ З А С ІБ підвищення активності студентів на семінарах відкрито на фізи­ ко - математичному факультеті. Тут проводяться заняття з дво­ ма групами одночасно. За довідками про варіанти застосування звертатися в дека­ нат до т. Кордуна. ЛЮБОВ ДО ПРАЦІ. A . — Я люблю працю, вона мене захоплює. B . — Я відчуваю до неї те ж саме. Я можу сидіти і дивитись на неї годинами. А. Осипова, В. Гера­ сименко. Г. Смілкова досі не ліквідували академзаборгованості. Чи у моді зараз хвости, Чи сподобалась вам ця справа — Доки будете ви тягти?! У В А Г А! Що занадто, то, кажуть, не здраво. 1 грудня 1957 року відбудеться фундаментальне засідання літстудії КДПІ. НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ: 1. Обговорення творів літстудійців, написаних протя­ гом останніх 100 років. (Регламент — 5 хвилин). 2. Виявлення талантів. (Регламент — 4 години). 3. Поточні справи та інтимна лірика. (Час необме­ жений). ЗАПРОШУЮТЬСЯ БАЖАЮЧІ. Я в ка авт орів необов’язкова Про час засідання можна дізнатись у голови літстудії В. Борцова. Кафедра фізкультури з глибоким сумом сповіщає про передчасну смерть СЕКЦІЇ важкої атлетики, що сталася після тяжкої і тривалої організації. Доступ для прощання з покійною відкрито в годи­ ни занять секції. Інститутські усмішки НЕ «ЗА П Р О Ш Е Н И Й », А «Н А Д ІС Л А Н И Й ».., В деканаті одного з ф акультетів до секретаря парт­ бюро підходить викладач, ніяково посм іхається: — Ось, вибачте, попав я у скрутне становище. — Що, знову квартиру не рем онтую ть? — Та ні. Спасибі Вам , ремонт закінчили. А от запро­ сили мене студенти на вечір. Дуже наполегливо кликали. І студенти хороші, і відмовитися незручно. Але ж, Ви розумієте, вечір, напевно, не буде... м-м... сухим. — А Ви думаєте він буде сухіш им, якщо Ви не підете? — Та ні. Розумієте, якщ о піти, скаж уть: п’є з сту­ дентами, а хто-небудь додасть — в загал і пиячить... — А я думаю, що від пляшки вина з Вами нічого не станеться. Тільки побудете з студентами, ближче з ними познайомитеся... — Значить, Ви схвалю єте? — Звичайно, ідіть. — Гм... Посилаєте? — Чому посилаю? Рекомендую використати запро­ шення, а заодно й побути там представником від викла­ дачів. ...І він пішов на «несухий» вечір заспокоєний, але не як «запрошений», а як «надісланий» від парторганізації. «О Б Р А Ж Е Н И Й » А Г ІТ А Т О Р Коли людину називають «водієм », то вона, звичайно, водить якусь машину, наприклад, автобус. Якщо когось називають агітатором, то він, безсумнів­ но, повинен когось агітувати. Так підказує елементарна логіка. А чи бачили ви, щоб агітували агітатора? Чи, може, чули? І не побачите, і не почуєте, звичайно, ніде, за винят­ ком... Але слухайте. М оже, впізнаєте. Безперечно, у вас у кожній групі є агітатор. Так ось один з них нещодавно накинувся на своїх ви­ хованців: — Ви вчора проводили вечір? — Проводили. — А чому мене не попередили? Я ж ваш агітатор, і ви мене обминули. Ну як вам не соромно, діти мої?!. А вчора чи позавчора «д іти » підійшли до свого «тата»: — У нас післязавтра профзбори після третьої пари. Будь ласка... — Профзбори!? П ісл язавтр а!? Щ о ж ви, діти мої, по­ переджаєте мене так пізно. Н і, я за вас дуже ображений. У мене ж на цей день уж е є план, а ви тільки кажете. Треба значно раніше. Я так не можу, не можу... А чи не варто ображатися вж е й студентам? «К ІН О Ф Е С Т И В А Л Ь Н И Й Д Е Н Ь » Немає студентів у інституті: кабінети порожні, в чи­ тальному залі не чути шелесту сторінок. Тиша. Немає студентів і в гуртожитку. Де-не-де стрункі ше­ ренги ліжок порушує настовбурчена ковдра, розпатлана голова на зім’ятій подушці. Відпочивають... І теж — тиша. Це день, звільнений деканатами від академічних за­ нять для самостійної роботи студентів. І вони десь щось роблять. А що саме? ...Ось під вечір у кімнату влітають двоє дівчат. Грюк­ нули двері, загорілася електрика. — А ти дома? Третя, розбуджена, невдоволено закліпала очима. — А що ж робити? То ви — науковці. Немає на вас ніякої втоми... — Куди ж там! Та ми так втомилися, що краще б три пари відсиділи! — Де ж це ви були? — Розумієш, на десять попали в «К ом унар» на «Пар­ тизанську іскру», потім випадково дістали квитки на «Сестри», а тоді вже і йти нікуди не хотілося, так Катя загітувала (все одно день пропащий!) пішли на «Тихий Дон» ще раз... Так натомилися, так натомилися!.. «КАК МНЕ БЫ Т Ь , ЩО Р О Б И Т И ?» Декан мне говорит: — Коли Ви, Скворцова, вже складете екзам ен з укра­ їнської мови? И в комитете не унимаются: — А чи не пора вже тобі розрахуватися з мовою? И девочки в группе начинают: — Чому це ти досі екзамену не склад аєш ? Нам уже набридло слухати через тебе нарікання! И мне надоело. Думаєте не надоело? Честное слово. Ведь третий год пилят! Только как же я буду сдавать украинский язык, если я его сроду не слыхала и не слышу?!. А . ДЯЧЕНКО. Л. Розовіна, яка навчається Загублено стипендію студен­ на І курсі педагогічного фа­ тами фізико-математичного фа­ культету, порушує справу про культету С. Білоус та А. Воско­ розлучення з кафедрою ф із­ бойніковою. культури. Справа слухатиметь­ ся на найближчому засіданні комітету ЛКСМУ. Вхід вільний. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/90 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/ce17ee81ef61caafeb4c372759893834.pdf 1c445d6784482f33e5591b2040e6a144 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (129) (18 листопада 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-10-04 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (129) (18 листопада 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/285 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5d8c381f39f233be6a0388bddec21cf7.pdf 0bdf0ab82e771ffbddbb5b508530e379 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а Сьогодні в нашій газеті: педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ЗАКОН НАШ ОГО Ж ИТТЯ ГРУДНЯ 7 1957 року СУБОТА № 33 ( 45) Ціна 15 коп. ★ К О Н С Т И Т У Ц ІЯ , Н А Р О Д Ж Е Н А Ж О В Т Н Е М - 1 стор. ★ АГІТАТОР, ЯКОГО Ш А Н У Ю Т Ь - 2 стор. ★ А Я К А ВАШ А Д У М К А ?— 2 - 3 стор. ★ НАРОДНИЙ ПИСЬМЕННИК - 3 стор. ★ ВІДСТОЯТИ МИР ТАКА ВОЛЯ МІЛЬЙОНІВ — 4 стор. АГІТПУНКТ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ З радістю відзначає героїч­ Одним з основних прав радян­ У приміщенні інсти­ ний радянський народ День ських громадян є право на осві­ туту (професорська кім­ Конституції СРСР, в якій ві­ ту. На прикладі нашого інсти­ ната) з 18 листопада дображені його величні завою­ туту ми бачимо, як в умовах пе­ розпочав роботу агіт­ вання в будівництві соціалістич­ ремігшого соціалізму, розквіту пункт № 4 першої діль­ ного суспільства, у перетворен­ радянської демократії розви­ ниці Сталінського ра­ ні відсталої в минулому краї­ вається вища школа. Зараз у нашому інституті ви­ йону м. Києва по вибо­ ни в передову, індустріальноколгоспну державу, в провідну користовують своє право на рах до народного суду агітпунктом — силу світової соціалістичної освіту 1210 юнаків і дівчат. Се­ (зав. аспірант В. Ізварін). ред них: 9 4 7 —українці, 195— системи. Роботу на агітпунк­ В кожній статті основного росіяни, 6 8 —представники ін­ ті проводить агітколек­ закону Радянської держави під­ ших націй і національностей на­ креслюється величезна перева­ шої країни. тив. До складу його га нашої системи над системою На заочному відділі інститу­ входять викладачі, ас­ капіталізму, наших державних ту підвищують свою кваліфіка­ піранти та студенти фі­ і суспільних порядків над су­ цію 1935 чоловік. зико-математичного фа­ спільними і державними поряд­ З року в рік інститут дає кра­ культету (всього 95 ками капіталістичних країн. їні сотні вчителів для середньої осіб). Очолює роботу Торжество принципів, які по­ школи, озброєних глибокими агітколективу аспірант кладені в основу Радянської знаннями, здатних вчити і ви­ В. Чернявський. Конституції, є яскравим свід­ ховувати до 7-го грудня. підростаюче поко­ Агітпункт добре обладна­ закінчити ченням непереможної сили со­ ління. Робота агітпункту прово­ но. Виборці та агітатори мо­ ціалістичного демократизму. Со­ Тільки в 1956- 1957 на­ жуть одержати на агітпункті диться під керівництвом парт­ ціалістична демократія забезпе­ вчальному році інститут підго­ консультації з юридичних, ме­ бюро факультету (секретар—В. чує найголовнішу свободу для тував і випустив 419 вчителів дичних та виховних питань. Тут М. Кухар), при активній допо­ народних мас — свободу від по стаціонару і 811 — по заоч­ є вся необхідна юридична, ате­ мозі з боку комсомольського експлуатації. ному відділу. їстична, науково-популярна лі­ бюро фізико-математичного фа­ Конституція СРСР надає ро­ тература, газети та журнали, а культету (секретар—В. Семко). Адміністративно-господарська Конституція перемігшого со­ бітникам, колгоспникам, радян­ також телевізор, радіоприймач, Недоліком у роботі агітко­ частина інституту розпочала ка­ ціалізму, наш державний і ській інтелігенції право на пра­ лективу є погана явка агітато­ пітальний ремонт актового залу. надають і шахи, шашки. цю, на освіту, на матеріальне суспільний лад До 29 листопада складено рів на наради та агітпункти. З метою поліпшення акустики гарантують всім радянським забезпечення, на відпочинок. списки виборців та організова­ Частина агітаторів-комсомоль­ закладаються зайві прорізи, що Хоч у конституціях ряду капі­ людям справжні демократичні но лекцію на тему: «Досягнен­ ців ще не усвідомила всієї від­ поглинають звук. Крім того, ре­ права і свободу: свободу совісті, талістичних країн і проголо­ ня радянської науки в галузі повідальності дорученої їм спра­ монтуються пошкоджені карни­ шуються деякі права для тру­ свободу слова, друку, свободу ракетної техніки» (лектор — ви (Г. Заєць, В. Заєць, Ц. Ро­ зи, ліпка, капітелі колон. Стіни зборів, мітингів, вуличних похо­ дящих мас, але все це має фор­ доцент Коваль П. И.). Після зенберг, Ю. Францев (42 група і стеля залу, згідно затвердже­ мальний характер, бо капіта­ дів і демонстрацій. Радянська лекції демонструвався кіно­ фізиків), А. Джоденчук (41 ного проекту, будуть перефар­ Конституція надає громадянам лістичний лад, жорстоко екс­ фільм. група фізиків) і погано викону­ бовані масляною фарбою. також право об’єднуватися в плуатуючи робітників і селян, ють свої обов'язки. Адміністративно-господарська громадські організації, охоро­ Заплановано найближчим ча­ позбавляє їх цих прав. няє недоторканність особи, жит­ частіша взяла на себе зобов’я­ До числа кращих слід від­ сом провести вечір зустрічі ви­ Справжньою демократією для народу є соціалістична демо­ ла, зберігає таємницю листу­ борців з кандидатом у народні нести таких старших агітаторів зання закінчити ремонт до свя­ вання. судді В. В. Барчуком та кон­ (та їх колективи), як М. Кара­ та — 40-річчя Радянської вла­ кратія. церт художньої самодіяльності. чун, Т. Лосінську, Є. Яворську, ди на Україні. Великим завоюванням нашої В Радянському Союзі давно Бажано, щоб у капітально Агітатори проводять бесіди Р. Гортовського, Комуністичної партії і Радян­ вже немає безробіття. Людина праці, творчого дерзання, смі­ ської держави є радянська ви­ на теми: Положення про вибори До Дня виборів залишилося підремонтованому актовому залі ливих і патріотичних починань борча система — найдемокра­ до народного суду, матеріали менше 2-х тижнів. Агітаторам були замінені незручні стільці. користується загальною лю­ тичніша в світі. У нашій краї­ сесії Верховної Ради СРСР потрібно докласти ще більше Ю. ПИЛЬНИЙ. бов’ю і пошаною. Всій країні ні вибори є загальними, рівни­ і т. ін. зусиль, щоб з честю провести відомі імена славних новаторів ми, прямими при таємному го­ Зараз найбільш відповідаль­ підготовку до виборів у Народ­ промислового виробництва — лосуванні. Демократичність ви­ ною і невідкладною роботою ний суд. Л. ФІЛІПОВА, П. Бикова, В. Семінського, Г. борчої системи — це один з ба­ агітаторів є перевірка списків секретар виборчої комісії. Нежевенко, передовиків і кра­ гатьох проявів великої життє­ виборців. Цю роботу потрібно щих організаторів колгоспного вої сили соціалістичного демо­ виробництва — М. Посмітного, кратизму. Ф. Дубковецького, Г. Бурка«Ми говоримо, — писав цької, У. Баштик. Ленін, — що радянський пере­ Використовуючи своє право ворот дав небачений у світі по­ на працю, радянські люди став­ штовх розвиткові демократії і ляться до праці як до справи вглиб і вшир, притому демокра­ честі, доблесті і геройства. тії саме для трудящих і при­ Всі практичні дії Радянської гноблених капіталізмом мас». держави, політика Комуністич­ Зараз наша республіка го­ ної партії пройняті турботою тується до виборів народних су­ про людей праці, про забезпе­ дів. Широко розгортають агіта­ чення їх матеріальних і куль­ ційно-масову роботу серед ви­ турних потреб, про зростання борців агітколективи нашого їх культурного рівня. інституту. Студенти-агітатори Вся соціалістична система на­ проводять бесіди про Ювілейну родного господарства створює сесію Верховної Ради СРСР, широкі можливості для радян­ про демократичність нашої ви­ ських людей не тільки натхнен­ борчої системи. но, творчо працювати, але й Події нашого часу з великою культурно відпочивати, широко силою розкривають велич соціа­ використовувати право на від­ лістичного демократизму, тор­ починок. Щороку наші люди жество принципів основного за­ На фото (вгорі): старший агітатор А. Пліш дає роз’яснення Положення про вибори проводять відпустки в санато­ кону нашого життя і боротьби— до народних, судів студентам-агітаторам М. Пчюльник і Н. Боровик. ріях, будинках відпочинку і в Конституції країни соціалізму. Перед тим, як іти до виборців, агітатори заходять на агітпункт, де до їх послуг різно­ цікавих туристських мандрівках манітна література, газети, журнали. Все це дає їм змогу добре підготуватися до чергової В. ПЕРЕД ЕРІЙ. зустрічі з виборцями (фото внизу). ф 0Т0 в Орловського. по країні та за її межами. Д о свя т а славн о ї р іч н и ц і �АГІТАТОР І АКАДЕМГРУПА Коли на педагогічному факультеті говорять про роботу агітаторів академічних груп, обо­ в’язково згадують прізвище Н. Ф. Засенко. Агітатором Наталія Федорівна працює вже третій рік і весь час в одній і тій же групі третього курсу дефектологічного відділу. Це дало їй змогу добре вивчити кожного студента його особисті якості, інтереси тощо. Н. Ф. Засенко з душею ставиться до своїх обов’язків агітатора. Вона планує роботу так, щоб задовольнити запити студентів і скеру­ вати їх енергію, ініціативу на виховання ко­ муністичної свідомості. При плануванні роботи т. Засенко складає орієнтовний план, який обговорюється і за­ тверджується на зборах групи. При цьому обов’язковим є для кожного студента певне доручення та вчасне його виконання. Наталія Федорівна не обмежує свою роботу тільки годинами політзанять, а й підтримує постійний зв’язок з групою, цікавлячись ус­ пішністю студентів, відвідуванням лекцій та семінарів, питаннями їх самостійної роботи. Тов. Засенко підтримує тісний зв’язок з викладачами, знайомиться із станом успіш­ ності студентів з тієї чи іншої дисципліни. Наталія Федорівна вивчає студентів не тільки в стінах інституту, але і в години са­ мостійної роботи та відпочинку в гуртожитку. Значне місце в роботі агітатора займають індивідуальні бесіди з студентами на живо­ трепетні теми дня. В групі систематично (кожної п’ятниці) про­ водиться політгодина за тематикою партбюро інституту. До політзанять готуються всі сту­ денти і під час занять активно виступають. Сумлінно готуються до політзанять такі студенти, як О. Лобко, А. Литвинчук, Д. Скринник та ін. М о г л о Ось-ось екзамени. До них вже залишились лічені дні. Скрізь іде напружена робо­ та; кожен студент нама­ гається максимально вико­ ристати свій час, але, на жаль, це не кожному вдаєть­ ся. Хіба може, наприклад, Г. Лантух (22 група фізиків) виправити свою успішність з фізкультури, якщо він за се­ местр жодного разу не був на заняттях?!. І чи не є це вірним передвісником того, що Г. Лантух залишиться академборжником?!. Ще складніше становище у Ж. Лихоліт. Вона взагалі рідкий гість в інституті, ба­ гато пропустила практичних занять з матаналізу, семіна­ рів з історії КПРС. Якщо ж вона інколи і з’являлася, то, як правило, непідготовле­ ною... Зараз на курсі проводять­ Студенти групи виступають також з інфор­ маціями, в яких робиться огляд найважливі­ ших питань, висвітлених у газетах «Комсо­ мольская правда», «Учительская газета» та журналі «Техника молодежи». Майже всі студенти беруть активну участь у культурно-масовій роботі факультету та інституту, поєднуючи її із заняттями спортом. Наприклад, О. Лобко — активна спортсменка і учасниця хору; А. Литвинчук — успішно поєднує заняття в драматичному гуртку і в баскетбольній секції. Ці студенти, беручи активну участь у гро­ мадсько-політичному житті факультету, успіш­ но вчаться. Разом з активом групи Н. Засенко органі­ зувала шефську роботу в київській школі глухонімих, де студенти проводять цікаву і змістовну роботу з учнями. О. Лобко, Р. Утвен­ ко, Г. Скринник проводять лекції і бесіди для учнів старших класів. І. Лобурець керує в цій школі секцією спортивної гімнастики, Т. По­ ляруш — секцією художньої гімнастики. Сту­ дентки М. Федченко та І. Двигун допомагають у роботі шкільній редколегії. Періодично на зборах групи студенти зві­ тують про виконання своїх доручень, обміню­ ються досвідом роботи. Недоліком у роботі групи є те, що окремі студенти (Є. Чехівська, Т. Слободняк) уни­ кають громадських доручень, а деякі не ви­ конують їх (Г. Богданова). Ці студенти взагалі пасивно ставляться до всієї роботи в групі. Як правило, і успішність у них невисока. Бажаємо міцному, здоровому колективу академгрупи і агітатору Н. Засенко ще кра­ щих успіхів у навчальній і політико-виховній роботі. М. РЯБУХІН, М. ХОРУНЖА. ся колоквіуми і контрольні роботи. Наслідки показують ступінь підготовленості на­ ших студентів до екзамена­ ційної сесії. Так, колоквіум бу т и з матаналізу у математиків показав, що основна маса то­ варишів має глибокі і міцні знання. Проте поряд з ними є й такі, що недостатньо во­ лодіють матеріалом. Вся робота на курсі зараз спрямована на підготовку до екзаменів. В групах будуть проведені збори на відповід­ ні темн. Але треба сказати, що комсомольська організа­ ція курсу і групові організа­ ції пізно загострили свою увагу на цьому серйозному питанні. І успішність студен­ тів і відвідування ними лек­ цій повинні були постійно бути в центрі уваги комсо­ мольської організації. Тоді, можливо, і В. Долгерт, який пропустив 6 занять з фран­ цузької мови, і інші не стоя­ ли б зараз перед складним питанням: як бути?.. А яких заходів вжила ком­ сомольська організація 22 групи математиків, коли на заняття з елементарної ма­ тематики не з ’явилося 12 студентів? Ніяких. Дрібни­ ін а к ш е ... цею, мабуть, здавалося це і окремим комсомольцям на фоні загальної порівняно хо­ рошої картини... В цілому до екзаменів курс іде з грунтовною підго­ товкою, І ми з впевненістю можемо сказати, що біль­ шість наших студентів-ком­ сомольців матиме в заліковій книжці тільки «відмінно» та «добре». А. СЕРЕДНІЙ, студент II курсу фізикоматематичного факультету. ПОРЯДКОМ О БГО ВО РЕН Н Я А ЯКА В А Ш А ДУМКА? М ораль, етика, манери не людині, впадає в очі, виявляєть­ вічні, вони змінюються в з в ’я з ­ ся нескромним, крикливим.В ку із змінами суспільного ж и т­ таки х випадках кажуть: «Ли­ тя. На зм іну бурж уазній м ор а­ чить, як корові сідло». Міщан­ лі у нас прийшла комуністична ством називається і сліпе запо­ мораль, основою якої є бороть­ зичан н я чужоземного, нехту­ ба трудящ их наш ої країни за ван ня своїм красивим і скром ­ перемогу комунізму. Р а д я н ­ ним — у вбранні, в етикеті, в ський народ, наш а молодь п ра­ оздобленні приміщень. цюють над удосконаленням с в о ­ Н аведем о кілька прикладів го етичного і естетичного р о зв и т­ прояву міщанства. В оздоблен­ ку, борються за правильне р о ­ ні кімнати, наприклад, можна зуміння краси, одягу, прикрас, побачити фото або картинки, на манер поведінки, обстановки яки х люди зображені в слаща­ житла, вулиць, майданів. вих п озах, із сентиментальними Але прагнення до краси й написами (на фоні серця цілу­ молодята з написом культури у деякої частини до­ ю ться рослих і молоді набуває супе­ «П а м 'я т а й щ асливі хвилини»). речливого характеру: одним з д а ­ У к ім н атах можна побачи­ ються красивими модні фасони ти безліч подушок і поду­ одягу, головного вбрання, за ч і­ ш ечок, нікому не потрібних сок, а інші засуджую ть їх як старан н о вишитих завісочок, які неестетичні. Часто можна по­ біл ьш е заступаю ть природне чути такі зневажливі й за с у ­ світло, ніж прикрашають кім­ джуючі оцінки, як «м іщ ан ство», нату, т а інш і прикраси, які аж «стиляга», «вульгарн ість» то­ ніяк не створю ю ть затишку. що. Для нас, педагогів і м ай ­ У п ри красах юнаків і дівчат бутніх педагогів, ці питання є часто мож на побачити різні насущними. Ось чому ми й хо­ жетони, брош ки з вензелями чи чемо порушити деякі питання в написами: «Ж е н я », «Поля", цій галузі, щоб викликати з п ри ­ « Л а р а » і т. п.; нам иста і брасле­ воду них широкий обмін дум­ ти, які своєю формою і КОЛьо­ ками. Що слід називати «м іщ ан ­ ром псую ть вигляд людини. Не ством», «вульгарним», «непри­ менш в р аж ає своєю неестетич­ стойним»? Носити сережки, ністю невідповідність до фігури перстні, робити модну зачіску, людини, ї ї обличчя, кольору во­ манікюр і т. ін. — це м іщ анство л осся різн і кліпси, сережки, ку­ чи ні? Чи можна нази вати чері. П ерстні з великим камін­ «стилягою» того, хто одягається цем (точніше, куском звичай­ модно, у відповідності з тими ного скла), манікюр яскравого фасонами, що друкуються у на­ кольору, медальйони у вигляді ших журналах мод? Чи слід з а ­ серц я і т. ін. теж мало прикра­ плямовувати як аморальну по­ ш аю ть людину. Дивують і го­ ведінку жінки, яка навіть по­ ловні вбрання типу «менін­ мірно вживає алкоголь або ку­ гітка » , які і не гріють і не при­ рить? Чи не буде непристойним к р аш аю ть. Все це вульгаризує для жінки запрошувати чолові­ природні прагнення людини до ка на побачення, напрошувати­ краси в побуті, в оздобленні, ся на танок? спотворю є природну красу на­ Під «міщ анством» звичайно ших ю н аків і дівчат. прийнято розуміти зовнішньо К райню ф орму вияву неесте­ підкреслену показність при тичності й м іщ анства у розу­ внутрішній пустоті, зовнішню мінні краси спостерігаємо у так чистоту одягу і прикраси при | зван и х « с тиляг». Характерним брудному тілі, крикливість, в ід ­ для них є внутрішня пусто­ сутність гармонії і смаку в при­ та і некультурність. Вони жи­ красах. Міщанство у своїй бо­ вуть не розумом, а ниж­ ротьбі з аристократією не виро­ чими, інстинктивними почуття­ било своїх поглядів на красу, ми. Д л я них головне — впада­ не створило своїх норм поведін­ ти в очі, привернути до себе ки, а тяглося до аристократиз­ увагу. Ч ерез те вони так люб­ му, намагалося будь-що зап о зи ­ л ять строкатий одяг, претенціоз­ чити у аристократії її манери, ність у манерах і поведінці, поведінку, прикраси і т. ін., не­ зважаючи на те, підходило це пош л ість у стосунках, виявля­ йому за його укладом ж иття ю ть неповагу до інших, манір­ чи ні. Отже, виробилася невід­ ність, кокетування. Довгі ніг­ загострені на кінцях повідність форми й змісту, пре­ ті, як п азу р і хижака, забарвле­ тенціозність у манерах, прикра­ сах, поведінці. Зрозуміло, що ні кров’янистого кольору ла­ ком (до речі, з брудом під й радянські люди вваж аю ть м і­ щанством усе те, що не личить (Закінчення на 3 стор.). Не в ладах з каліграфією Малих дітей ля­ кають «букою », дру­ карки ж нашого інституту «вилива­ ють переполох», ко­ ли в дверях кан­ целярії з ’являється постать доцента З а ­ десенця М. П. з обе­ ремком матеріалів для друку. М атеріал, який він приносить, завж ­ ди у такому вигля­ ді, що навіть сам автор іноді не може розібрати те, щ о на­ писав кілька годин тому. Д рукаркам , як правило, доводиться витрачати багато зайвого часу на р о з­ бір «ієр о гл іф ів» т. Задесенця. К рім то­ го, друкування таких м атеріалів дуж е не­ гативно впливає на зір — у друкарки з ’являється голов­ ний біль, п рац езд ат­ ність зниж ується, внаслідок чого робо­ та залишається не виконаною у визна чений строк. Слід зауважити, що при бажанні М. П Задесенець може пи­ сати значно краще (такі рідкі випадки інколи трапляють­ ся!), але він чомусь вперто не хоче піти нам назустріч, по­ легшити працю. М. БА РХА Н ОВА, Л. ЛЕЩЕНКО, А. ФАЛЬКОВИЧ. �Майстер художнього слова Наші будні «Б ур’ян» — велике художнє значені товариші, які зна­ Ранок. полотно з життя українського Падає перший сніжок. Доси­ йомлять усю групу з мате­ села початку 20-х років. пає ще сонечко, дрімають каш­ ріалами, вміщуваними в газе­ В центрі романа — привабли­ тани, вкриті білим покровом, а тах і журналах. Так, В. Бор­ вий образ демобілізованого вої­ для студента, як і для кожної цов — з матеріалами «Комсо­ на-комуніста Давида Мотузки. людини, почався трудовий день. мольской правды», 3. Ласкар­ Сила і краса цієї людини в її ви­ Перед початком лекцій у две­ жевська — «Советского искус­ соких душевних якостях, типо­ рі нашого інституту вливається ства», А. Федірко—«Правды». вих для радянських людей. Це веселий гомін — це студенти А хто ж не схоче дізнатися про чесність і мужність, рішучість поспішають на лекції. новий вертоліт, який збудовано в боротьбі з ворогами, відда­ Скільки цікавого чекає нас у Швейцарії у вигляді ряту­ ність всеперемагаючим ідеям на лекції! вального круга вагою в 50 кг?! Комуністичної партії. Лунає дзвінок, і коридори Про це легко дізнатися з жур­ Письменник сміливо викри­ враз пустішають. Наступає пов­ налу «Техника молодежи», про ває болючі недоліки і язви в на тиша... Ось з аудиторії чути який доповідає Л. Навроцька. житті тогочасного села, щоб як­ голос викладача, йде лекція на У нашій групі багато учасни­ найшвидше ліквідувати їх. III курсі педагогічного факуль­ ків художньої самодіяльності. Як і Давид, автор вірить, що тету. З інтересом слухають сту­ Серед них: К. Шило. Т. Тимо­ в недалекому майбутньому на денти М. К. Тищенка, який роз­ шенко. Н. Тарасенко. С. Лось, широких колгоспних нивах за­ повідає про структуру уроку. Т. Полоз, Г. Дерлеменко та ін­ колоситься буйна пшениця. Студенти намагаються не про­ ші. Вони активно готуються до У 1932 р. був опублікований пустити жодного слова виклада­ 40-річчя встановлення Радян­ роман «Мати», де письменник ча, все старанно записують, за­ ської влади на Україні. показав життя і настрої україн­ пам'ятовують. Згуртуванню групи допома­ ського селянства перед рево­ Час за слуханням лекцій про­ гають комсорг Т. Тимошенко і люцією 1905 року і знаменні ходить непомітно. Закінчилась профорг Н. Тарасенко. Часто події революції. остання пара. Але ніхто з тре­ вени організовують культпохо­ З великою сердечністю автор тьокурсників (II група спецвід­ ди в кіно, театр. Після перегля­ малює образ Катрі—матері-тру­ ділу) не поспішає додому: сьо­ ду група обговорює ту чи іншу дівниці. годні день політзанять. Наш агі­ виставу, кінофільм і т. ін. У мріях, переживаннях, ра­ татор М. М. Перельмутер цікаво Екзаменаційна сесія не за достях Катрі Головко зумів по­ і змістовно організовує їх. На горами. 1 тому ми саме тепер казати велике душевне багат­ політзаняттях завжди можна приділяємо якнайбільше уваги ство матері-селянки. одержати відповіді на те чи ін­ навчанню, поєднуючи його із Вона поневірялась у наймах, ше питання, дізнатися про но­ змістовною і корисною громад­ віддала силу а молодість робо­ вини науки і техніки, кілю і ською роботою. ті на панів, в горі ростила і мистецтва, про життя молоді в виховувала дітей, щоб благосло­ інших країнах. Л. ТЕРТИЧНА, вити їх на праведний шлях ре­ студентка II курсу Як же все це організовано? волюційної боротьби. «Щасти Дуже просто. У нас є при­ педфаку. тобі, сину, на твоїй путі»,— говорить вона Артемові, який іде на боротьбу за нове життя. У романі «Артем Гармаш» (1951 р.) письменник в образі сина Катрі показав справжнього (Закінчення. Початок на 2 стор.) комуніста. Твори А. Головка широко ві­ нігтями), напомажені губи, на­ світової культури, але ми проти домі не тільки в Радянській фарбоване обличчя, зачіски ти­ сліпого запозичання тривіально­ країні. Перекладені на слов’ян­ пу «кінський хвіст» або «хлоп­ го, низького, неестетичного. Ми ські та інші іноземні мови, вони чик без мами» і т. п., пофарбо­ не проти мод, але ми за моди, перейшли кордони СРСР і роз­ ване волосся, сережки, що зви­ які мають своєю основою есте­ повідають нашим зарубіжним сають до плеч, перманент і т . п. тичне, в яких відчувається гар­ друзям про перетворення ста­ запозичення крикливих зару­ монія, елегантність, пропорція, рого світу, про народження біжних мод ради екзотики, по­ відповідність ліній, форм і нової людини в горнилі суворої казу «найновішого» — все це є фарб. Ми проти крикливого, пу­ боротьби. стого, в чому б воно не ви­ характерним для стиляг. О. МАНЧЕНКО, Чим же зумовлюється міщан­ являлося. Ми проти нескром­ аспірантка кафедри показу самого себе. ство, стиляжництво у поведінці ного української літератури. Строкатість дійсно привертає людей? Насамперед, низькою культурою, нерозумінням краси увагу і виявляє пустоту лю­ в природі, в оздобленні, в са­ дини, а тому й викликає зне­ мих собі, невмінням підпоряд­ вагу до неї. Ми за те, щоб мо­ кувати свої особисті почуття і лодь бачила красиве у недоро­ прагнення до краси із загаль­ гому вбранні, у скромних при­ Одному студентові потрапив ких викладачів студенти швид­ білет з питанням про твори Гер­ ними прагненнями колективу. красах, щоб вона показувала ко приходять до висновку: як­ цена. Він так довга мимрив Це приводить і до некритичного свою внутрішню, духовну і при­ що в мене багато трійок, то, щось невиразне, що у екзамена­ схиляння перед усім іноземним родну зовнішню красу, а не як не старайся, «відмінно» не тора терпець увірвався: підроблену. Крепдешином і пан­ — Скажіть по правді, ви чи­ (одягом, прикрасами, манерами, бархатом ніколи не задрапіруєш одержиш — отже, нема рації етикетом). Дехто настільки не­ особливо напружувати свої си­ тали «Былое и думы»? стримано поводить себе у при своєї пустоти і некультурності. — Ні. ли; а якщо в мене більшість Ми за те, щоб наші національні — А «Кто виноват?»? сутності іноземців, що це ме­ відмінних оцінок, то вже трійки — Бібліотека! прикраси, зачіски, вбрання, на­ мені не поставлять; отже, зно­ Інший товариш знайшов та­ жує з втратою почуття власної ші звичаї і манери були в біль­ ву ж таки, нема потреби готу­ кий спосіб: коли він чогось не гідності. Намагання будь-що до­ шій пошані. Кращі з них треба ватися дуже старанно. І, справ­ знав, то дуже щиро, переконли­ годити іноземцеві, взяти у ньо­ популяризувати, робити інтерна­ ді, нерідко буває, що такий «па­ вим голосом говорив екзамена­ торові: го автограф, не знаючи, хто він ціональними, а не соромити­ тентований відмінник», підготу­ — От повірте, слово честі, я і як він ставиться до нас, запо­ ся їх. вавшись слабенько, навмисно це знав, добре знав і — забув! Ми не маємо змоги зачепити подає екзаменатору матрикул На екзамені з літератури це зичення його манер — свідчить розгорненим на тій сторінці, де повторювалося так часто, що про низьку культуру таких лю­ ще багатьох питань у цій нарешті, набридло викладачеві, дей, про неповагу до себе. На­ статті. Окремі питання ми. стоять відмінні оцінки. Як же з цим боротися? Дуже і той поставив питання: — Скажіть, а хто написав шому народові властива гостин­ очевидно, висвітлюємо зі своїх просто: треба лише виконувати « Слово о полку Ігоревім»? ність, але вона виявляється без особистих позицій. Отже, бажа­ вказівки Міністерства освіти Студент трохи замислився, але про порядок оцінки знань на потім відповів швидко і пере­ приниження власної гідності. но, щоб товариші викладачі й екзаменах. Матрикул студент конливо: Свою гостинність наш народ студенти відгукнулися на цю — От повірте, знав, добре виявляє своїми засобами, у статтю своїми критичними за­ повинен подавати розгорненим на 1-ій сторінці, там, де прізви­ знав і це — так забув! Тут вже екзаменатор обу­ своєму стилі, за своїми звичая­ уваженнями, поділилися своїми ще і фотокартка. Екзаменатор рився: ми, а не запозиченими у ко­ власними думками. ні в якому разі не повинен пе­ — Як! Сотні вчених намага­ регортати й читати його під час лися це встановити, і нікому не гось... Своєю культурою у цьо­ Д. НІКОЛЕНКО, екзамену, а закінчивши опиту­ пощастило, а ви знали — по­ му відношенні ми пишаємося, кандидат педагогічних наук. вання, оголосити студентові думати тільки, ви це знали — бо вона у своїй основі має ви­ оцінку, вписати її в екзамена­ й забули! Хоч би записали собі соку й глибоку гуманність. де-небудь! Ні, цього вже не ційну відомість і вже після цьо­ можна пробачити! Ми не проти того, щоб запо­ го розкрити матрикул і записа­ зичити найкраще з досягнень Записав Панько РУДИЙ. ти туди оцінку. Р. ПАНЬКО. Юний партизан Пилипко, дів­ чинка Оксанка, «зелена сер­ (До 60-річчя з дня народження цем» бідняцька молодь, що тяг­ А. В. Головка) неться до освіти, до знань, ко­ муніст Давид Мотузка, бідняч­ ка-селянка Катря, її син Артем білявими житніми колосками... Гармаш — кому невідомі ці ге­ Це Пилипко. А ще сорочечка, рої? З шкільної парти йдуть штанці на ньому з семірки й вони поруч з нами як рідні, полатані-полатані. Бо-бідняки». близькі, дорогі серцю. Тому з Селянський хлопчик, герой такою теплотою і шаною згаду­ цього оповідання, не боячись ють радянські люди ім’я їх смерті, вночі сповіщає партиза­ творця — визначного художни­ нів, що у село прийшли гайда­ ка слова, одного із зачинате­ маки, і цим рятує односельчан лів української радянської про­ від горя, сліз і смерті. зи Андрія Васильовича Головка А ось Оксанка, у неї сього­ в день його шістдесятиріччя. дні — «радість: мати одрізала Весь процес становлення, роз­ полотна на хустку, а порошком, витку і зростання української що виміняла у спекулянтки, радянської літератури можна обарвил а у червоний колір. Ви­ виразно простежити за ево­ йшла червона хустина» («Чер­ люцією творчості письменни­ вона хустина»). ка. Але дитяча радість засмуче­ А. В. Головко народився в сі­ на горем батьків — поміщики м'ї селянина села Юрок, на Пол­ та гайдамаки забирають землю, тавщині, 4 грудня 1897 року. дану Радянського владою. З дитинства захоплювався «Коб­ Ця дівчинка, як і її подруга, зарем» Шевченка, творами ненавидить панство. Дитячою Горького, Пушкіна, Некрасова, душею, щирим серцем співчуває Кольцова. В автобіографічному листі А. Оксана пораненому партизано­ Головко писав: «Цілий світ, досі ві, хоче допомогти йому. Коли незнаний, одкрився мені од побачила вбитого — «забило Шевченкових творів. Під впли­ серце на сполох», «перед очи­ вом «Кобзаря» починаю і сам ма в неї туман заколихався, стояла поникло. Потім схили­ писати вірші...». лася до дяді холодного й чер­ Але славу йому принесли не воною хустиною обличчя при­ вірші, а прозові твори. Демобі­ крила». лізувавшись з Червоної Армії, І ось перемога після тривалої, Головко деякий час вчителює, а важкої боротьби. Бідняцька мо­ з 1922 р. цілком віддається лі­ лодь, перемагаючи всі труднощі, тературній діяльності. завойовує висоти науки. Разом з П. Тичиною, С. Ва­ «З а плечима в торбі — чер­ сильченком, Остапом Вишнею, ства хлібина і жмут книжок. В. Сосюрою, І. Микитенком, Ю. А руки в мозолях у хлопців. Смоличем А. Головко показує І в дівчат — до крові зацілова­ простих людей у революції, сла­ ні житами» («Зелені серцем»), вить могутні творчі сили звіль­ У кожному слові, в кожній неного народу. фразі відчувається талановита Вже перші оповідання й неве­ рука митця. Особливо поетичні личкі повісті Головка запам’я­ його пейзажі. талися, знайшли свого широко­ « Рано-пораненьку світанком го читача. Справжня народна голубим прокинувся степ. Вія­ мова, яскрава образність, не­ ми-колоссям стріпнув, заше­ підроблений ліризм, симпатія до лестів... Синя далина глибока трудівників — ось що полюби­ із-за туманів глянула. І поли­ лосячитачеві. лися шуми тихі ранкові на гони «У нього очі — наче волош­ далекі...». ки в житі. А над ними — з-під До 10-річчя Жовтневої рево­ драного картузика — волосся люції Головко пише роман Грубе порушення елементарних вимог Чи не знайома вам така кар­ тина: йде екзамен; студент, який відповідає, переходить до останнього питання свого біле­ та, а екзаменатор у цей час бере його матрикул, перегортає з першої до останньої сторінки і старанно вивчає оцінки, які там стоять з різних предметів. А вже після того оголошує й свою оцінку. І студенти вже знають: якщо там, у матрикулі, лише відмінні оцінки, то навіть слабенька відповідь буде висо­ ко оцінена, а якщо переважа­ ють трійки, то, скільки не го­ туйся, відмінної оцінки не одер­ жиш, бо викладач «рівняється» на попередні оцінки. Для чого так робити? Це ж грубе порушення елементарних педагогічних вимог до оцінки знань, вимог, які ми викладає­ мо студентам у педагогічному інституті, а в той же час самі їх іноді порушуємо. І це приз­ водить до двох поганих наслід­ ків: по-перше, така оцінка, з оглядом назад, втрачає своє зна­ чення об’єктивного показника знань студентів, а по-друге, во­ на перестане бути стимулом для Дальшої старанної роботи. У та­ З ЖИТТЯ АКАДЕМІЧНИХ ГРУП А ЯКА ВАША ДУМКА? НА ЕКЗАМЕНАХ �НА Т Е М И К луб і ставлення д о нього ДНЯ Нового розбою не допустити! Не секрет, що у нас в інсти­ туті немає загальноінститут­ ської самодіяльності. Єдиний колектив, який можна н азвати загальноінститутським — це ор­ кестр народних інструментів. Немає у нас і хору. Є хорош і хорові колективи на фізико-ма­ тематичному і педагогічному факультетах, а на мовно-літера­ турному навіть дисципліна спе­ ціальна є — хорові співи, а з а ­ гальноінститутського хору нем а. Немає зар аз в інституті і тан­ цювального колективу. В минулому році в інституті був проведений фестиваль. З а в ­ данням його було виявити нові таланти, підняти якість худож ­ ньої самодіяльності і, голов­ не,— об’єднати факультети в їх повсякденному житті, створити в інституті єдиний колектив студентів, який жив би одними інтересами, мав би перед собою одну мету. Постановка питання про кращий факультет зн ай ­ шла «широкий» відгук серед студентів, і кожний ф акультет продовжує політику «ми най­ кращі» і зараз. Причому, до­ ходить справа до того, щ о коли на одному з факультетів не вдається який-небудь захід (на­ приклад, вечір відпочинку), то на інших факультетах злорадно Незвичайна це книжка: в ред нами стоїть обов’язок змен­ інших передсмертних турбот їх ній коло 80 сторінок, але скіль­ шити чуже населення. Хто мо­ непокоїла й така — куди поді­ ки в них болю і гніву, любові же заперечувати моє право зни­ ти маси в’язнів? Зігнавши по­ й ненависті. Це й не дивно: її щувати мільйони людей НИЖЧОЇ над 80 000 людей у Бухенвальд, автор, О. Лебедєв, колишній раси, які розмножуються, як кати готувалися їх умертвити. Військово-політичний центр в'язень гітлерівського концта­ комахи?» Три роки нечуваних катувань підпілля передав наказ: не ви­ бору Освенцім, з гнівом і при­ страстю радянського патріота у таборі смерті. Але були не ходити з табору групами, як розповідає про жахливі зло­ тільки муки. «Вперше я відчув, того вимагали гестапівці. Було чотири бойові діяння фашизму, про мужню що табір живе двома життями. сформовано боротьбу замучених фізично, Одне йде невідворотною доро­ бригади, створено оклад зброї— але не зломлених духовно бій­ гою страшних катувань, нескін­ зібрані з частин кулемети, гвин­ ченних мук. У другому — друж­ тівки, пістолети, саморобні гра­ ців-антифашистів. Троє полонених офіцерів Ра­ ба, взаємна виручка, побра­ нати. Настав незабутній день— дянської Армії навесні 1942 ро­ тимство. Сьогодні твоє життя 11 квітня. Наближався фронт. ку вириваються із фашистсько­ врятував товариш, а завтра — І тоді було дано бойовий на­ каз — у наступ. Люди кинули­ го концтабору біля Франкфур­ ти його». З цієї взаємовиручки стала ся на колючий дріт, рвали його та-на-Майні і через всю Німеч­ чину пробираються на півден­ виростати боротьба, яку й очо­ лопатами, ломами, кирками, та­ ний схід, мріючи досягти коли- лили комуністи, радянські лю­ ранили колодами. В проходи небудь Батьківщини. Важким ди. Почалося з простого: наші кинулися тисячі в ’язнів, які б у в цей шлях. Кожне селище, офіцери-комуністи, серед них і буквально знесли есесівську навіть будка на залізничному автор записок, прийняли рішен­ охорону. Багатотисячний на­ переїзді, загрожували новим ня об’єднати групи радянських товп врятованих людей різних людей, шукати комуністів серед націй, професій, різного віку полоном чи загибеллю. І все ж таки трьом втікачам в’язнів інших національностей, одночасно радів і плакав. Не можна байдуже читати ці, удалося після тисячокілометро­ збирати кадри підпільної орга­ вого кривавого й голодного похо­ нізації — людей не слова, а писані полум’ям серця, гнівні сторінки. І коли зараз знову в ду добратися в Судетські гори. діла. Учитель з Уралу Федір Сги­ Західній Німеччині піднімає Чехословаччина. Перша зу­ стріч з людьми. Слов’янська ба, майор Володимир Петрович свою хижу голову фашизм, всі мова... Вона прозвучала чарів­ Соколов, старший лейтенант люди доброї волі повинні прига­ ною музикою. Тут теж «госпо­ Володимир з Дніпропетровська, дати недавнє минуле. дарюють» окупанти; вони ка­ старший політпрацівник Гри­ Хай не думають німецькі ре­ рають смертю за найменшу до­ цько з Вінниці, льотчик-комсо­ ваншисти і їх заокеанські по­ помогу, подану втікачеві; вони молець Коля з Калініна, інже­ кровителі, що ми забули зло­ страчують тих, хто тільки по­ нер Віктор з Москви, шіст­ діяння гітлерівців! По всій каже йому дорогу. І незважаю­ надцятилітній Костя Сорокін із Європі тліють кістки замуче­ чи на це, все село брало участь Запоріжжя, сам автор запи­ них наших людей. Ми пам’я­ у врятуванні радянських людей: сок — ось імена героїв, які таємо, скільки прекрасних жит­ їм дали одяг, хліба, цукру, ді­ в нелюдських умовах відкрили тів загинуло у катівнях смерті. стали карту, виділили провід­ невидимий антифашистський У них немає могил. Їх загальна ника. фронт. братерська могила в установле­ І стають зрозумілими слова Радянські люди об’єднують ній у Бухенвальді чорній чаші, щирої подяки радянської люди­ всі антифашистські сили в та­ де зібрана іржава земля з усіх Найголовнішим було: фашистських концтаборів. ни братньому слов’янському на­ борі. родові: «Дорога Чехословаччи- будь-якими способами зберегти І тому з такою одностайністю но, мила сестро! Ніколи не за­ кадри, врятувати життя людям, схвалюють радянські люди «М а­ буде тебе росіянин. Скільки на­ відвести, від них невмолимий ніфест миру», прийнятий пред­ ших життів врятувала ти, пре­ закон катівні — смерть. У бо­ ставниками комуністичних і ро­ красна країна патріотів і тру­ ротьбу включаються чехи, по­ бітничих партій. «Мир можна ляки, югослави — ідея слов’ян­ зберегти тільки при тій умові.— дівників!». Благополучно пройшли втіка­ ського об’єднання перед смер­ говориться в цьому історичному чі Чехію і Моравію, Нижні Тат­ тельним ворогом все сильніше документі,— якщо всі ті, кому ри. Скрізь дружній прийом і захоплювала в ’язнів. Неоцінен­ дорогий мир, об'єднають свої безкорислива допомога. Але в ну допомогу підпільникам пода­ зусилля, підвищать пильність Польщі їх видали гестапівцям ли німецькі комуністи, які пе­ до підступів паліїв війни, до «фольксдейчі» — німецькі по­ ребували в органах табірного кінця усвідомлять, що їх свя­ самоуправління: «Вони, наші тим обов’язком є посилення бо­ селенці. І от Освенцім — страшна ка­ очі і вуха, завжди знають про ротьби на захист миру, якому тівня, створена двоногими з ві­ плани й наміри есесівців і загрожує небезпека». рями за наказом Гітлера: «Пе­ завжди, де треба, обірвуть нит­ Нових злодіянь, нового кри­ ку загрожуючої небезпеки». вавого розбою не допустити! Наближалася весна 1945 ро­ Така воля мільйонів! ку. Гітлерівці метушилися, як П. ХРОПКО. тонучі щурі. І серед багатьох На з м а г а н н я х легкоатлетів Команда легкоатле­ тів нашого інституту досить успішно висту­ пила на міжвузівських змаганнях м. Києва з легкої атлетики. На фото: студентка 12-ої групи фізиків (фі­ зико-математичний фа­ культет) Л. Швецова штовхає ядро. Фото В. Орловського. ВЕЧІР У АСПІРАНТІВ 5 грудня у гуртожитку № З був проведений вечір відпочин­ ку аспірантів та викладачів інституту. Ініціатором організа­ ції вечора була комсомольська організація аспірантів. Активну участь у підготовці вечора бра­ ли тт. Н. Нечаева, Г. Новак, О. Іваненко, О. Мішнна і інші. Особливо багато винахідливості виявила О. Мішина у складан­ ні загадок, ребусів, кросвордів. Вечір розпочався доповіддю колишньої вихованки нашого Інституту, кандидата педагогіч­ них наук Т. Галушко на тему: «Про культуру поведінки, про смаки і манери молоді». Була підготовлена невелика самоді­ яльність; особливо всім сподо­ бався виступ викладача кафед­ ри музики О. Щ ербаковой Треба вітати хороший почин нашої аспірантської комсомоль­ ської організації і проводити та­ кі вечори і надалі. Бажано тіль­ ки було б, щоб відбувалися вони у приміщенні інституту та біль­ ше активності проявляли аспі­ ранти та викладачі у їх підго­ товці. С. ЗІН К ЕВИ Ч. всм іхаю ться і говорять: «Хіба вони м о ж у ть? От ми...». Н іхто не заперечує, що по­ трібно бути патріотом свого фа­ к ул ьтету, але в першу чергу треба відстою вати інтереси інституту. П ерш очерговим завданням, яке с т о їт ь перед клубам,— є об’єднання факультетів, ство­ рення д руж н ого колективу сту­ дентів, сп ер ш у хоча б у галузі худ ож н ьої самодіяльності. Але цим, звичайно, не обмежується робота клубу. З а р а з перед всім колективом інсти туту с т о їт ь завдання ор­ ган ізу в ати радіогазету, усний ж у р н ал . К луб повинен налаго­ дити д ем онстрац ію кінофільмів. Н аб л и ж ається новий рік і вже з а р а з треба розпочинати підго­ товку до нього. В с е це п отребує пожвавлен­ ня роботи. А як можна пожва­ вити ро бо ту клубу, коли ще й досі не м ож на зібрати його п равл ін н я або раду? Ще в мину­ лому роц і адм іністрація обіцяла надати приміщ ення під клуб, а його щ е й досі нема. Всі спра­ ви к л у б ви ріш ує або в коридо­ рі, або ш у к ає вільну аудиторію. П ро це слід серйозно подума­ ти н аш ій адм іністрац ії. Г. ДАВИДЮК, гол ова правління клубу. Календар Лежебокіна (Присвячується нашим аспірантам). Н Е Д ІЛ Я . Довідавш ись про користь спорту, Оголосив я друзям гордо: Зарядкою — корисним ділом — Почну займатись в понеділок! ПОНЕДІЛОК. Ох, не вдалось мені почати, Бо вельми я люблю поспати. Зверх норми дав... хвилин сто сорок. Т а добре — вже почну в вівторок. ВІВ Т О Р О К . Проспав ізнов. Т а г оді спати — Не хочу салом обростати. Я в третій р а з не дамся сну — Вже точно в середу почну. С Е РЕ Д А . Ура! Ура! Діла в порядку! Купив гантелі для зарядки. Почну займатись я тепер, Як не тепер, то у четвер. ЧЕТВЕР. Знов без зарядки був я нині, Бо побороть не зм іг я ліні. Та оголошую усю ди: У п’ятницю зар яд к а буде! П’ЯТН И Ц Я. Вже п’ятниця, а наче ті ж дні От щоб було сім п’ятниць в тижні! Тоді почав би я роботу Та прийдеться чекать суботи. СУБОТА. С у б о т а — всяких сп рав почин. Хотів почати. Т а причин Щоб не почать, було чи м ало Скоріш неділя б вж е н астала!.. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/91 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/de3034e7b0d6d92c04f297bbf6fa2d45.pdf 8eff87524d4396420bd74e075207dedc Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text У ПАРТКОМ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДР И ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 33 (501) Середа, 21 жовтня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. НОВІ ОБРІІ НОВОЇ КАФЕДРИ Відкриття ново? кафедри — завжди велика -подія для інститу­ ту. Кафедра теорії та історії музи­ ки, 29-та кафедра нашого інститу­ ту, — розпочала свою роботу 1-го вересня цього року в період підготовки до наступного з’їзду КПРС. Це й визначало в повній м ірі наші плани і -нашу діяльність в даний період. Новостворена кафедра серед педагогічних інститутів республіки — одна з перших. Тї головним зав­ данням е налагодження і вдоско­ налення викладання циклу історико-теоретичних дисциплін на висо­ кому професійно-науковому рівні. З метою успішної роботи кафед­ ра затвердила конкретний план на наступний рік. Для поглиблення змісту навчального процесу пе­ редбачається широке використан­ ня різноманітних технічних засо­ бів, а саме: звукообладнання ве­ ликих аудиторій для ілюстрації музики під час лекцій історикотеоретичного циклу; демонстрація уривків з учбових фільмів; про­ слухування музики з використан­ ням системи навушників, за допо­ могою Яких одночасно працювати­ муть до 20 студентів. Викладачі кафедри разом з деканатом готу­ ють обладнання студії для запису курсових хорів, оркестрів та ок­ ремих виконавців. п и та н ь о р г а н іза ц ії н ау к о в о -д о сл ід ­ н о ї роб о ти , я к н а п р и к л ад : в и в ч е н ­ н я ста н у голосового а п а р а т у та до сл ід ж ен н я п ри род и обертон ової будови м узи ч н ого звук у, в и зн а ч е н ­ н я чи сто ти ін тон ув ан н я і ч а с т о т ­ н ої х а р а к т е р и с т и к и тем брів т а ін. Д ля ц ього м ає бути в и к о р и с та н а в ідп овідн а р ад іо-техн ічн а а п а р а т у ­ ра: елек тр о н н о -п р о гр ам у ю ч а м а­ ш и н а, ауд іограф , стробоскоп , імп у л ь н и й сти м ул ятор, осц и л о гр аф , еп ідіоск оп т а ін. Викладачі кафедри теорії та іс­ торії музики взялись до здійснен­ ня ще однієї кропіткої та важли­ вої справи. Абітурієнти Київської області, що вступають на музич­ но-педагогічний факультет нашого інституту, не завжди мають достат­ ні знання з музично-теоретичних дисциплін. Зважаючи на це, наша кафедра організувала в кількох школах області лекції та семінари з питань історії та теорії музики, що допоможе майбутнім абітурі­ єнтам краще підготуватись до вступних іспитів у наступному шкільному році. Крім роботи за учбовим пла­ ном, із студентами ведеться позалекц/йна індивідуальна робота: під керівництвом досвідчених викла­ дачів молоді науковці виступають з доповідями на засіданнях Науко­ вого студентського товариства, Гуртка сучасної музики, які пра­ цюють при кафедрі. велику шефську роботу прово­ дять працівники кафедри на гро­ мадських засадах. Протягом ро­ ку за спеціальним планом Облас­ ного інституту вдосконалення ква­ ліфікації вчителів викладачі ра­ К а ф ед р а т е о р ії т а історії м узи к и зом із своїми студентами висту­ н а к р е с л и л а т а к о ж р я д заходів з патимуть з змістовними лекціями- Д ЕВІЗ - ГОРІННЯ Четверту осінь починають ра­ зом студенти 42-ої групи україн­ ського відділу філологічного фа­ культету. І хоч цього року педаго­ гічна практика «розкидала» всіх по школах області, віддаль — не перешкода для дружби. Бо спіль­ ний знаменник цієї дружби — ко­ рисні справи. Комсомольці і під час практики не відчахнулись від громадського життя факультету, інституту, як це буває іноді. Про це свідчить хо­ ча б той факт, що група одна з перших в інституті передплати­ ла газети та журнали. У цьому за­ слуга комсорга групи Миколи Часника, старости Володимира Присяжнюка. Роботи зараз багато у кожного, всі зайняті. Адже практика — один з найважливіших моментів нашого навчання. Та які б не були заклопотані і завантажені робо­ тою четвертокурсники, все ж вони знаходять час для того, щоб зі­ братись всім разом, обговорити цікаву статтю, чи подивитись ра­ зом фільм. Було так і цього разу. У суботу всі з’їхались до гурто­ житку. Розповідали про практику, про свої успіхи і невдачі, ділили­ ся думками щодо майбутнього. І Володя Присяжнюк запропону­ вав: — Майже всі ми на практиці в селах. Знаєте, на нас дивляться, як на людей, що несуть щось концертами в школах і педучили­ щах Київської області, постійно ке­ рують роботою музичного лекто­ рію в Київській експериментальній середній школі N2 153. З метою вивчення передового педагогічного досвіду та його по­ дальшого використання в нашо­ му інституті працівники кафедри теорії та іс гор її музики вивчати­ муть роботу аналогічних кафедр Московських педагогічних інститу­ тів імені В. І. Леніна та імені Гнесіних, Тбіліського університету. Нова кафедра почала свою ро­ боту в передз'їздівському році, і в свої плани включила підвищені соціалістичні зобов'язання на честь славного свята — домогти­ ся в 1970/71 навчальному році якісного поліпшення успішності студентів з музично-теоретичного циклу; підготувати студентські до­ повіді на теми: «Образ В. І. Леніна в піснях для дітей українських ра­ дянських композиторів», «Радян­ ський народ — будівник комуніс­ тичного суспільства»; оформити стенд-виставку «Керівна роль ко­ муністичної партії в розвитку ук­ раїнської радянської музики» та ін. Отже, визначені завдання, на­ креслені плани та нові творчі ру­ бежі. З справжнім запалом взя­ лися за роботу працівники ка­ федри. Вони не пошкодують сил і енергії для того, щоб взяті зо­ бов’язання виконати з честю. О. НЕЗОВИБАТЬКО, завідуючий кафедрою теорії та Історії музики, заслужений артист УРСР, доцент. Партком Інституту обговорив питання про стан роботи гурто­ житку фізнко-математнчного факультету, та про роботу з студентами філологами, які про­ живають на кутках. Доповідали В. Харчук, член парткому, та заступник секретаря партбюро філологічного факультету М. лющ. Питання важливі, 1 в їх П обговоренні виступили М. Д. Ярмаченко, Г. В. Січкар, В. Ю. Ніколаєнко, О. І. Бугайов та Інші. Встановлено, що певна робота у гуртожитку ведеться, але ні планів роботи, ні належного по­ рядку в гуртожитку № 1 поки що немає. Проведено лише один вечір «Осінній бал», але й він не зовсім вдався: було запроше­ но надто багато людей, есте­ тичний рівень був невисокий. Так само бажав кращого 1 ро­ бота на кутках з студентами фі­ лологічного факультету. Мало знати хто 1 скільки живе на кут­ ках, — важливо проводити там дієві виховні заходи. Партійний комітет вказав, що партбюро обох факультетів повинні зроби­ ти все необхідне, щоб найближ­ чим часом можна було звітувати про конкретні досягнення на цій ділянці роботи. О. ПЕТРЕНКО. У СТУДЕНТСЬКІ Й ПРОФСПІЛЦІ 16-го жовтня в актовому за­ лі інституту зібралися 527. де­ легатів — тут проходила звітновиборна конференція профспіл­ ки студентів. Профком інституту звітував про свою роботу протягом 196970 навчального року. Було об­ рано новий склад профкому та ревізійної комісії. Широкий діапазон питань, які порушили студенти і викла­ дачі в обговоренні звітної допо­ віді. Це питання дальшого під­ Завітаймо в цю групу нове. Адже ми з Києва, майбутні учителії У хліборобів незабаром свято — День працівника сільсько­ го господарства. То ж давайте їх поздоровимо. І знаєте чим? Підго­ туємо концерт. — Добре було б, — підтрима­ ли товариші. Сказано — зроблено. Після су­ перечок «як», «що», «де» склали програми. Всі бажали виступити перед трудящими полів. Місцем концерту обрали село Мотижин, Наближається свято Жовтня. В цьому році колектив Інститу­ ту разом з тим відзначатиме й Іншу дату — 50-р1ччя нашого вузу. Про завдання, які стоять перед комуністами у зв’язку з цим, говорив ректор Інституту О. К. Романовський. Підготовка до свят зараз роз­ почалася. Будинок інституту буде відповідно оформлено, за­ вершується ремонт приміщення головного корпусу, готується ці­ кава програма святкувань, які планується провести 5 листопа­ да у Жовтневому палаці культутури. Особливу увагу партійні 1 профспілкові організації фа­ культетів повинні звернути на оформлення святкових колон: виготовити нові повтори, потур­ буватись про квіти; одним сло­ вом, внести у цю справу щось своє — тут широке поле для творчості та ініціативи. Звичайно, певні труднощі у передсвятковий період відчу­ ваються, але спільними зусил­ лями господарників та при до­ помозі студентів багато «вузь­ ких місць» уже ліквідовано. Напередодні свята зусилля колективу Інституту повинні бу­ ти спрямовані на підвищення рівня навчально-виховного про­ цесу. Це стосується проведення практичних 1 семінарських за­ нять, відвідування, консульта­ ційної роботи. Навчанням, від­ мінною поведінкою, активною участю в громадській роботі, — ось чим насамперед повинна звітувати молодь Інституту 53-м роковинам Великого Жовтня. Мекарівського району. З хвилюванням під’їжджали ми до Мотижина. Страшнувато було: а раптом ніхто не прийде. Проте хвилювались даремно. О 20-ій го­ дині вечора до клубу набилось стільки народу, що стояли навіть у вестибюлі. Тепло прийняли колгоспники виступи Віктора Олисенка, який виступив з читанням гуморесок, бурхливими оплесками дякували присутні Людмилі Лелюшкіній за виконання українських народних пісень, тріо дівчат у складі Л. Лелюшкіної, Н. Войтушенко, Л. Олій­ ник. Замріяно слухали трударі ча­ рівну пісню сопілки у виконанні Віктора Терещенка. Концерт за­ тягнувся допізна. Хлібороби були вдячні студентам за приємний відпочинок, запрошували приїзди­ ти ще. До цього переліку тих корис­ них справ, які записали на свій рахунок студенти групи останнім часом, залишається лише додати, що всі у групі добре вчаться. Так 11 студентів мають лише відмінні оцінки, немає у нас кожного трієч­ ника. Комсомольці готуються гід­ но зустріти XXIV з’їзд партії, скрізь і всюди бути першими. У навчанні й відпочинку наш де­ віз — комсомольське горіння. студентка культету. Надія РАГОЗІНА, філологічного фа­ вищення успішності, спортіївна робота, побут, дозвілля. — Профспілка Існує не тіль­ ки для того, щоб збирати внес­ ки і надавати матеріальну до­ помогу студентам, — говорить у своєму виступі голова проф­ бюро філологічного факультету Микола Кириленко. — Наша робота повинна бути багатогран­ ною і змістовною, сягати всіх глибин студентського життя. На конференції виступили член обкому профспілки М. П. Шевченко, ректор інституту О. К. Романовський та інші ви­ кладачі і гості. Конференція пройшла під гаслом гідної зу­ стрічі березневого XXIV з ’їзду КПРС та відзначення 50-річчя нашого інституту. В. ГОРБАЧ. АДРЕСА-ФУРСИ Група студентів випускного V курсу фізико-математичного факультету проходить педагогіч­ ну практику у середній школі села Фурси — найбільшій 1 чи не найкращій із сільських шкіл на Білоцерківщині. Колектив школи прийняв до себе студентів як повноправних членів. І це не дивно. Адже 1 викладачі — Л. Г. Руденко, Т. Ф. Чуприна, А. І. Шенгур, І директор школи В. А. Семененко — випускники фізико-мате­ матичного факультету. Адміні­ страція школи потурбувалася і про побутові умови практикан­ тів. Всі вони живуть у шкільно­ му гуртожитку. Практика завершується. Сту­ денти відвідують уроки учите­ лів, допомагають класним керів­ никам у виховній роботі з уч­ нями, вже пробували свої сили у ролі викладачів. Наш кор. �ПО СЛІДАХ СТАРОДАВНІХ К У Л Ь Т У Р Х о ч « іс т о р ія і не п о в т о р ю є т ь с я » , але н іщ о в іс т о р ії не з н и к а є і не п р о п а д а є б е з с л ід н о . У ц ь о м у з м о г ­ л и п е р е к о н а т и с я н а ш і п о ч а т к ів ц ііс т о р и к и , с т у д е н т и н а т о й ча с І к у р с у , щ о в л іт к у 1970 р . п р о х о д и ­ л и п о л ь о в у а р х е о л о г іч н у п р а к т и к у . П ро це вон и і р о зказую ть сьо­ г о д н і н а с т о р ін к а х н а ш о ї га з е т и . Р о з к а з у ю т ь в ід в е р т о п р о т р у д н о щ і і п р о р а д іс т ь в ід к р и т т я , р о з к а з у ­ ю т ь з г о р д іс т ю за с в о їх т о в а р и ш ів , щ о з у м іл и п о д о л а т и т р у д н о щ і, не р о з гу б и в ш и п р и ц ьом у ні бадьо­ р о с т і, н і з а в з я т т я , н і г у м о р у . Я к к е р ів н и к п р а к т и к и я х о ч у с к а з а ­ т и , щ о. це б у в д р у ж н ій , п р а ц е з д а т ­ ний колентив. Я каж у — колек­ т и в , хо ч на час п р а к ти к и студ е н­ т и к у р с у р о з ’їх а л и с я у р із н і к у ­ т о ч к и У к р а їн и , в ід Ч е р н іг ів щ и н и д о Ч о р н о г о м о р я і Д у н а ю . Це б у л и о к р е м і г р у п и , я к і з б е р іга л и т р а ­ д и ц ії, в и р о б л е н і в є д и н о м у і з г у р ­ тованом у кол екти ві пе рш окурсни­ к ів . Н и ж ч е й де р о з п о в ід ь п р о р о ­ б о т у і ж и т т я н а ш о г о о с н о в н о го за ­ г о н у , щ о п р а ц ю в а в у П о д н іп р о в ’ ї, н а К и їв щ и н і, д о с л ід ж у ю ч и па м ’ я т ­ к и р а н н ь о с л о в ’ я н с ь к о ї доби, в и к о ­ н у ю ч и ти м сам им наукове зав­ д а н н я щ одо р о з ш и р е н н я дж ерело­ з н а в ч о ї бази іс т о р и ч н о ї науки. З м іс т у ц іє ї р о б о т и п о в н іс т ю в ід п о ­ в ід а є і н а з в а , п ід я к о ю в ів с в о ю р о б о т у ц ей к о л е к т и в — Ранньос л о в ’ я н с ь к и й а р х е о л о г іч н и й з а г ін К Д П І ім . О. М . Г о р ь к о го (Р А З — 70). Н. К Р А В Ч Е Н К О , к е р ів н и к а р х е о л о г іч н о ї п р а к ­ ти ки , кандидат іс т о р и ч н и х наук. * * * Відверто кажучи, до того, як ми стали студентами першого курсу історичного факультету, мало хто з нас мав чітке уяв­ лення про археологію. Дехто вважав, що археологи шукають старі дивовижні предмети. Ін­ ші уявляли собі археологію, як щось пов’язане з розкопками... курганів з золотом. Хоч ми всі, вступаючи на • історичний фа­ культет, віддано любили істо­ рію, але якось ніколи серйоз­ но не замислювалися, звідки черпають автори підручників та історичних книжок свої знання історичних фактів, як створює­ ться історична наука. Теоретичні знання ми одержа­ ли на лекціях. І спочатку навіть не сподівалися, що невдовзі не тільки побачимо на практиці весь процес розшуків і одер­ жання речових історичних дже­ рел, але й самі станемо актив­ ними розвідниками минулого, що нам пощастить не тільки брати участь у розкопках, але й відкрити нові археологічні па­ м’ятки, в тому числі і такі, що викликають особливий інтерес у вчених — пам’ятки, що нале­ жать давнім східнослов’янським племенам III—УІІстоліть. Це була захоплююча, хоч і не дуже легка подорож у мину­ ник III—IV століття нашої ери (так звана черняхівська культу­ ра) і відкрите нове поселення, до цього ще не відоме в науці. Дата його тоді не була встанов­ лена точно за браком матеріалу. Тепер ми мали дослідити ці па­ м’ятки. Розпочалися трудові будні. Важка фізична праця і пошук ле. Як вона розпочалася, що ми зустріли на цьому шляху, як витримали цей іспит — розпо­ вімо далі. йшли пліч-о-пліч. Перші дні бу­ ли найважчі. Але всі ми пам’я­ тали: труднощі існують для то­ го, щоб їх долати. І ось нарешті перші відкрит­ тя як винагорода за всі зусилля. На стародавньому могильнику були відкриті поховання, що відносяться до III—IV ст. н. е. Обережно розчищаємо знахідки: керамічний кубок з темної лискованої глини, бронзові защіп­ ки, фібули, намистини. Обереж­ но! Всі речі повинні залишатись на місці перш, ніж ми візьмемо їх із землі разом з антрополо­ гічним матеріалом. Все це по­ винно бути зафіксовано на фото і кіноплівці, кресленниках. Цю роботу виконуємо ми самі: на­ поготові з планшетом і метром стоїть Наташа Кошарна. Люба Клепіковська і Михайло Раштанов вже націліли свої кінока­ мери. Хвилюються, чи вийде все гаразд. Після знахідки ми вже більш впевнено йдемо на розшуки «свідків» далекого минулого. Вивчаємо кожну, на перший по­ гляд незначну, прикмету, не за­ лишаємо поза увагою жодного фрагменту кераміки. Водночас з розкопками ведуться й інші роботи. Василь Харчук з своєю групою проводить опит населен­ ня. Роз'яснює те, що ми роби­ мо, намагається одержати ціка­ ву для нас інформацію про дав­ нину. На розшуки слов'янсько­ го поселення вирушає ще один загін у складі 5 —6 розвідників. Якщо перший день вони уваж­ * * * Для нас, істориків першого курсу, весняна сесія н е.закін ­ чувалася в аудиторіях інститу­ ту. До кінця семестру ми ще мали пройти польову практику з археології. Роз’їхалися в різні куточки України, брали участь в багатьох експедиціях Інститу­ ту археології Академії наук УРСР. Але, нам студентам, особливо радісно було усвідом­ лювати, що буде вести свою ро­ боту і окремий археологічний загін КДПІ. Ранньослов’янський археологічний загін КДПІ імені О. Горького — так вирішено було назвати нашу експедицію, з огляду на цілі і завдання, що стояли перед нами. Розпочали роботи в середині червня. Нас було більше 30-ти. Місцем проведення робіт бу­ ло село Дерев’яне Обухівського району, що у 5-ти кіломет­ рах від Дніпра. Це мальовничий куточок нашої землі, який ще й досі зберігає віковічний ма­ люнок ландшафту, хоч зовсім поряд вже димлять труби Три­ пільської ДРЕС! Ще весною, ко­ ли на полях тільки-но була проведена оранка, наші загони розвідників побували в цьому районі разом з Надією Михай­ лівною Кравченко, нашим ви­ кладачем археології. Тоді були обстежені поселення і могиль­ МІ СТО ЮИОСТІ З автра, 22 ж о в т н я , м и н а є 100 р о к ів в ід д н я н а р о д ж е н н я р о с ій ­ с ь к о г о п и с ь м е н н и к а Ів а н а О л е к с і­ й о в и ч а Б у н ін а . В о с е н и м и н у л о г о р о к у в ід б у л а с я п е р ш а В с е с о ю з н а н а у к о в а к о н ф е р е н ц ія б у н ін о з н а в ц ів , у я к ій в з я л и у ч а с т ь і в и к л а ­ д а ч і н а ш о г о ін с т и т у т у Ю . 3. Я н к о в с ь к и й т а І. Г. П а н ч е н к о . К о н ф е р е н ц ія п р о х о д и л а в с т а р о ­ в и н н о м у м іс т і Є л ь ц і, з я к и м п о ­ в ’яза ни й п о ча то к ж и ттє в о го ш ля­ х у Б у н ін а . С ь о го д н і ми в м іщ у є м о з а м іт к у п р о п а м ’я т н і б у н ін с ь к і м іс ц я у м . Є л ь ц і, я к у л ю б ’ я з н о н а д іс л а в р е д а к ц ії к о л и ш н ій в и к л а д а ч Єлец ь к о г о п е д ін с т и т у т у , н и н і п е н с іо ­ нер Ф. Ф. Р уднєв. Ласкава річечка Єльчик. Гро­ маддя величного Вознесенського кафедрального собору. Контраст приземкуваних будиночків і високоглавих церков і дзвінниць. Пе­ ред Буніним розкривали свій зміст пам’ ятники і легенди, що сторожко зберігали прадавню іс­ торію Російської держави. Ожива­ ли сиві часи, коли Єлець ставав на герць з Батиєм, а пізніше — Та­ мерланом. Єлець назавжди ввійшов у ху­ дожній світ Буніна. І причиною цьому не тільки історія міста. У Єльці Іван Олексійович пережив злет свого першого сильного і ви­ могливого почуття кохання до Варвари Пащенко. Ця біографіч­ на подробиця може й не варта бу­ ла б уваги, якби Варвара Пащен­ ко не стала прототипом одного' із найяскравіших жіночих образів Буніна, образу Ліки із «Життя А р­ сеньева». Зберігся червоний будинок ж і­ ночої гімназії (нині тут міститься Єлецький педінститут). Цю гім­ назію закінчила Варя Пащенко. Образ ще однієї бунінської герої­ ні можна вважати почерпнутим із життя єлецьких гімназисток. Це — гімназистка Оля Мещерська із чудового оповідання «Легкий по­ дих». У Єльці бережливо зберігають пам’ять про письменника. На фа­ саді гімназії висить меморіальна дошка, що розповідає про навчан­ ня тут І. Буніна, М. Пришвіна, Н. Семашка. Всередині цього бу­ динку, де тепер розмістилася 1-ша середня школа, є літературний куточок, присвячений Буніну. Один з відділів міського краєзнавчого музею також відведений матеріа­ лам про І. О. Буніна, * * * Неширока вимощена цеглою ву­ лиця. Вона більше схожа на алею, тому що вздовж неї виструнчились двома рядами гінкі тополі. Тут сто­ їть великий дещо суворий двопо­ верховий будинок — приміщення колишньої чоловічої єлецької гім­ назії, в стінах якої понад чотири роки учився майбутній письмен­ ник. І сьогодні ця жовта будівля з просторим кам’яним подвір’ям, із звивистими чавунними сходами всередині переносить нас в ті да­ лекі часи, коли 80 років тому при­ ходив сюди вразливий підліток Ваня Бунін, син збіднілого дворя­ нина з хутора Бутирки Єлецького повіту. Певна річ, допитливому хлопчи­ ні не могло подобатись казенне навчання в гімназії, де викладачі відзначались міщанським закутко­ вим мисленням. У 1900 році в опо­ віданні «Над містом» Бунін згадує гімназію як місце, «де гинуло на­ ше дитинство, сповнене мріями про подорож і, про героїзм, про самовіддану дружбу, про птахів, рослин і тварин, про заповітні кни­ ги!». Якщо навчання у гімназії не ва­ било Буніна, то багато цікавих, не­ забутніх вражень давало йому м і­ сто. Іван любив гуляти по Єльцу і його околицях. Ф. РУДНЄВ. \На комсомольській орбіті Нещодавно комсомол Білору­ сії відзначав своє 50-річчя. На це свято до Мінська з ’їхалнся студенти багатьох педагогічних вузів країни — Московського, Ленінградського, Орловського... Гостювала у своїх старих друзів, студентів Мінського педінститу­ ту, і комсомольська делегація нашого вузу. Про цю поїздку розповідає секретар комітету комсомолу педагогічного ф-ту Н. Должикова. Урочистий пленум в актовому залі Мінського педінституту з нагоди 50-річчя ЛКСМБ... Ба­ гато теплих слів було сказано в адресу комсомольців Білорусії. Від імені студентів КДПІ ім. Горького білоруських друзів по-, здоровив член комітету комсо­ молу Григорій Науменко. А потім ми були присутні на відкритті пам’ятника героїні Вітчизняної війни Тамарі Галобурді. Делегації педвузів покла­ ли квіти на Кургані Слави. Назавжди в нашу пам’ять врі­ залось відвідання села Хатині, де фашисти спалили живими 149 чоловік, в тому числі 76 ді­ тей. Хатинь зникла з лиця зем­ лі... Серед лісу, який, здається, з тих пір так і стоїть у сумнім ПОДЯКА «Дирекція середньої школи № 150 просить Вас оголосити по­ дяку Смалю Василю Захаровичу за добре виховання дочки, учени­ ці 10-го класу, яка успішно закін­ чила чверть і бере активну участь у житті школи». —- Подібних лис­ тів від керівництва шкіл, де вчать­ ся діти наших викладачів, на ад­ ресу нашого інституту приходить немало. їх також одержали остан­ но придивлялися до місцевості і вивчали підйомний матеріал, то вже на другий день загін по­ вернувся із «здобиччю». Натра­ пили на залишки глинобитного житла. Щурф, що було закла­ дено в цьому місці дозволив одержати дуже цікавий кераміч­ ний комплекс знахідок. Ці зна­ хідки дозволили датувати посе­ лення у межах III—IV—VII століть нашої ери. Із лекцій археології ми вже довідалися, що в науці ще й до­ сі не вирішене остаточно питан­ ня про походження і- ранню іс­ торію східних слов’ян. Деякі до­ слідники намагаються пов’яза­ ти з слов’янськими племенами III—IV пам’ятки черняхівської культури. Але останнім часом відкрита нова група пам’яток, що більш достовірно пов’язує­ ться із стародавніми слов’яна­ ми. Відкриття слов’янського по­ селення є певним внеском у ви­ вчення цієї проблеми. Отже, на­ ша перша зустріч з археологією пройшла для нас з очевидною користю. Тепер ми не тільки на практиці засвоїли деякі історич­ ні факти, але й добре знаємо, як добуваються історичні дже­ рела. День за днем проходив у на­ пруженій роботі. І ось минули наші три археологічні тижні. В майбутньому нам ще треба буде опрацювати матеріал, заверши­ ти роботу над любительським фільмом, підготуватися до звіт­ ної конференції. Але вже на­ прикінці експедиції кожен із нас усвідомлював, що робота на практиці була не лише серйоз­ ним випробуванням наших творчих можливостей, ініціати­ ви, працездатності, але й закрі­ пила наші знання з археології, збагатила практичними уміння­ ми і навичками дослідження, збирання і опрацювання мате­ ріалу. Ці навички повинен бра­ ти з собою у самостійну путь ко­ жен історик. О. ВОВК, В. ДАНИЛЕНКО, студенти II курсу історич­ ного факультету. У ДРУЗІВ ІЗ М І Н С Ь К А мовчанні, — велика поляна. На ній чорні обгорілі димарі. Це все, що залишилось від спаленої Хатині. На тих місцях, де колись сто­ яли будинки хатннців, зараз підносяться 26 обелісків, що нагадують димарі. На них дзво­ ни. Це — хатинський набат. Лі­ том і зимою, вдень і вночі, сьо­ годні і в віках буде його чути. Всіх нас зворушив напис на «Вінку пам’яті»: «Люди добрі, пам’ятайте: ми любили життя 1 Батьківщину d вас, дорогі. Ми згоріли живими в вогні. Наше прохання до всіх: нехай траур 1 печаль перетворяться в муж­ ність і силу, щоб змогли увіковічнитн ви мир і спокій на зем­ лі, щоб ніде ніколи у вихорі пожеж життя не вмирало». І молодь присягає партії, на­ роду, що вона зробить все, щоб на землі не було горя 1 сліз. Ми пробули в Мінську 5 днів І дуже здружились з своїми мінськими колегами. Хочеться побажати їм продовжувати ге­ роїчні справи своїх попередників-комсомольців. Ще о шкільні роки студені дефектологічного факультету Микола Тимошенко почав від­ відувати аероклуб ДТСААФ: його захопив авіамоделізм. Юнак неодноразово виступав на республіканських і всесоюз­ них змаганнях з цього цікаво­ го виду спорту, був удостоєний звання чемпіона СРСР. І сьо­ годні М. Тимошенко продовжує займатись «малою авіацією». Він громадський інструктор з авіамоделізму, влітку вів гур­ ток у піонерському таборі. Ці навички, безперечно, прислу­ жаться студенту в майбутній педагогічній діяльності. НА ФОТО: Микола Тимошен­ ко. ПІД ТУРГАЙСЬКИМ Н Е Б О М Більше 75 проц. складу, бійців цілинного студентського будівель­ ного загону було з фізико-математичного факультету. Випробувати свої сили, внести свій (для декого й перший!) матеріальний вклад у будівництво комунізму в нашій країні, романтика подорожей і праці — ось що кликало їх в загіні Загін «Дніпро-70» працював у радгоспі «Буревісник» Наурзумського району Кустанайської облас­ ті. Будували ми в основному бу­ динки для мешканців селища. За­ гоном було освоєно 141.000 крб. по капітальному будівництву і ре­ монту. Працювали ми скільки вистачачало вміння і фізичних можливос­ тей, бо потреба в житловій площі була дуже велика, і не раз дово­ дилося чути слова щирої подяки від жителів та дирекції радгоспу за хорошу працю. За успіхи, до­ сягнуті в будівництві, були наго­ роджені грамотами студенти на­ шого факультету П. Пильтяй, В. Щербина, Ю. Кононенко, В. Костюченко. Але ми не тільки добре пра­ цювали! Чудові концерти, фут­ больні і волейбольні зустрічі з місцевими командами, вечори від­ починку біля багаття під зоряним тургайським небом — все це за­ пам’ ятається надовго. І. КАЛИТА, студент V курсу фізико-математичного факультету. Н. ДОЛЖИКОВА. БАТЬКАМ нім часом Л. / . Заскалена, стар­ ший лаборант кафедри фізвиховання, Є. А. Білевич, ст. викладач кафедри олігофренопедагогіки, та інші. Ректорат, місцевком інституту складають подяку цим виклада­ чам, які є зразком не тільки на роботі, а й у сім’ї, і бажають їм дальших успіхів у справі вихо­ вання. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (501) (21 жовтня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (501) (21 жовтня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/141 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова