20 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/20643f4c1d5fd7c3c65cd203f96ccf30.pdf 148626cf221dd1fc5831f0a1e1e993f8 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text З НОВИМ Н А В Ч А Л Ь НИМ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а п е д а г о г і ч н і 2 A Д P И № 24 (36) ВЕРЕСНЯ K 1957 року ПОНЕДІЛОК ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Ціна 15 коп. Нові завдання ТВОРЧІХ ВАМ УСПІХІВ Минулий навчальний рік в стовуються можливості в га­ інституті проходив під зна­ лузі стенографування лекцій. У 1956/57 навчальному ком боротьби за перетворен­ ня в життя рішень XX з ’їзду році посилено політико-ви­ Комуністичної партії Радян­ ховну, культурно-масову і ського Союзу. Дирекція, пар­ спортивну роботу. У студен­ тійна організація і кафедри тів зріс інтерес до внутріш­ інституту проробили значну нього життя Радянського Со­ роботу щодо змін у навчаль­ юзу і міжнародних подій. них планах, перебудови ро­ Підготовка до фестивалю мо­ бочих планів, поліпшення лоді значно активізувала матеріальної бази інституту, культурно-масову і спортив­ підвищення вимог до сту­ ну роботу. У художній само­ діяльності інституту взяло дентів. Навчальний рік було роз­ участь близько 80% сту­ почато в умовах переходу на дентів. Пожвавилась робота сту­ п'ятирічний строк навчання і підготовки вчителів широ­ дентських наукових гуртків. кого профілю. Це вимагало На студентській науковій певного напруження сил як конференції, присвяченій 40студентського, так і профе­ річчю Великої Жовтневої со­ сорсько-внкладовського скла­ ціалістичної революції, за­ ду. З метою створення спри­ слухано понад 70 доповідей, ятливіших умов для роботи кращі з них було рекомен­ студентів і викладачів ди­ довано на наукову конферен­ рекція, керуючись листом цію студентів вищих на­ закладів міста Міністерства вищої освіти, вчальних пішла на певне скорочення Києва. деяких лекційних курсів за В інститут прийшло нове рахунок винесення ряду тем поповнення студентів — 250 для самостійного опрацю­ юнаків і дівчат, значна вання. частина яких прийшла з ви­ Весняна екзаменаційна се­ робництва. сія пройшла організовано, на В новому навчальному ро­ високому ідейному і теоре­ ці інститут переходить на тичному рівні і показала до­ заняття в одну зміну. В цих статньо міцні знання сту­ умовах значно поліпшиться дентів інституту. При від­ самостійна робота студентів. повідях часто залучався Але на кожній кафедрі не­ практичний досвід, який сту­ обхідно продумати методи дента набули під час педаго­ організації самостійної робо­ гічної практики в школі, ти студентів і контролю за знання більше пов’язувались нею. з сучасністю і завданнями со­ 1957/58 навчальний рік ціалістичного будівництва. інститут зустрічає в умовах Однак, у навчальній робо­ загального і політичного під­ ті був і ряд недоліків. Заві­ несення, зв’язаного з підго­ дуючі кафедрами недостат­ товкою і проведенням 40-х ньо контролювали хід на­ роковин Великої Жовтневої вчального процесу, недостат­ соціалістичної революції. ньо була розгорнута мето­ Наш народ зустрічає цю дична робота на кафедрах, знаменну дату в обстановці мало організовувались від­ величезних досягнень в усіх криті лекції, семінари, прак­ галузях господарського і тичні заняття з наступним їх культурного життя країни. обговоренням. Наприклад, на Колектив нашого інституту кафедрах психології, філосо­ теж повинен гідно зустріти фії, політекономії, іноземних велике свято. мов не було жодної відкритої Так за роботу ж, дорогі лекції. Недостатньо викори­ товариші! 1-го вересня кожного року широко відкриваються двері ви­ щих учбових закладів, до яких приходить після літнього відпо­ чинку наша щаслива радянська молодь. Але 1957 рік особливий, це рік, коли весь радянський на­ род відзначатиме знаменну в історії людства дату — сорока­ річчя першої в світі радянської держави, підсумовуватиме свої досягнення за 40 років. Перед учителями матема­ тики і фізики зараз стоїть складне і цікаве завдання:/від­ шукати найбільш досконалі ме­ тоди роботи в умовах політех­ нічної школи. В навчальний план фізикоматематичного факультету вве­ дено ряд курсів, які допо­ можуть майбутнім вчителям в здійсненні політехнізації. Так. буде проведено практикум з моделювання (робота із склом, деревом, металом), практикум з вимірювальних робіт на міс­ цевості. Студенти познайом­ ляться з обчислювальними при­ ладами: арифмометрами, лога­ рифмічною лінійкою, лічильноаналіти чними підсумовуючими машинами, електро-генератором та з роботою на них. Вам, то­ вариші, першокурсники, дове­ деться самостійно попрацювати над деякими розділами з еле­ ментарної математики, які були недосконало опрацьовані в се­ редній школі. Студентів 4-х курсів чекає цікава робота в школі. Це для них перша педагогічна практи­ ка, де вони зможуть показати, чому навчились протягом трьох років в інституті та як уміють одержані знання використати на практиці. До послуг практикантів будуть кабіне­ ти факультету, які достатньо устатковані наочним прилад­ дям та методичними посібника­ ми для середньої школи, а та­ кож всебічна допомога досвід­ чених методистів-керівників. НА УЧИТЕЛЬСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ З 27 по 29 серпня в інсти­ туті проходила конференція учителів підшефного КиєвоСвятошинського району. На конференції було прочитано ряд методичних доповідей. Особливий інтерес викликали доповіді доктора педагогіч­ них наук Т. Ф. Бугайко «Са­ мостійна робота студентів з літератури», А. П. Карлової Методика викладання пер­ лою розділу курсу фізики у VІ I класі» та інші. Учасники конференції висловили поба­ жання, щоб доповіді були надруковані. Вчителі, що виступали на конференції, дали високу оцінку шефській допомозі школам з боку кафедр інсти­ туту і просили проводити таку ж роботу надалі, зо­ крема — допомогти вчителям набути практичних умінь з праці у робочій кімнаті. Р О К О M! Трудомістка спеціальність Починаємо новий навчальний рік. У кожного студента за плечима їх не один, а ще більше їх — у кожного викладача. Тільки для вступників це буде перший навчальний рік у вузі. В наш інститут приходить молодь, озброєна основами знань з різних навчальних предметів за середню школу. В інституті на мовно-літературному факультеті будуть дані не основи, а сума міцних знань з історії російської і української літератури її мови і з інших предметів, які необхідно добре знати майбут­ ньому вчителеві. Кожному, хто починає навчання в нашому інституті на філологічному факультеті, необхідно пам'ятати, що обрали вони трудомістку спеціальність. Тут доведеться не тіль­ ки уважно слухати лекції, але й навчитися їх конспектувати. Доведеться також багато працювати самостійно: читати художні і літературознавчі тексти, опрацьовувати навчальний матеріал. В цьому Вам, дорогі друзі, допоможуть викладачі. Навчатися будете 5 років. Термін не малий, 1 його необ­ хідно по-діловому використати. До Ваших послуг кабінети, чи­ тальний зал, бібліотека. Друга спеціальність — учитель співів — почесна 1 необ­ хідна для педагога. Наш український народ, як і російський, завжди відзначався любов’ю до пісні. Наші фестивалі молоді це підтвердили. Майбутній учитель понесе велике мистецтво в народні маси. Потрібно пам’ятати, що Ви обрали найблагороднішу профе­ сію. Без народного учителя не може бути наукових завоювань, досягнень мистецтва. Всі великі вчені проходили навчання у народного учителя. Ми. старі вчителі, не раз відчували наслід­ ки благородної справи, якій присвятили своє життя. Юнаки і дівчата! Вам радянська країна передає в руки все створене Вашими батьками й дідами. Багато крові пролилося за щастя нашого народу. Вам треба тримати ці завоювання в руках і розвивати рух нашого суспільства до самої благород­ ної мети — до комунізму. Без наполегливої праці це неможливо. Будьте наполегливими в досягненні поставленої мети! Хай Вам шлях до великої мети осіняє єдиний справедливий прапор всього людства — ленінізм! Л. КАРЛОВ, доцент, зав. кафедрою російської і зарубіжної літератури. ДО ПРАЦІ, ЮНІ ДРУЗІ! Сердечно вітаю з новим на­ вчальним роком, який розпочи­ наємо ми напередодні всена­ родного свята — 40-річчя Ве­ ликого Жовтня. Новими успіха­ ми в навчанні, з честю, гідною радянських патріотів, відзначи­ мо історичну річницю. З полу­ м'яним юнацьким завзяттям до радісної творчої праці, това­ риші! Доцент І. ПІЛЬГУК. Але в інституті вас чекає не лише праця. Здорова праця му­ сить чергуватись із здоровим відпочинком. Вас чекають гурт­ ки самодіяльності, товариські вечори і зустрічі, фізкультурні секції і змагання. До цього ча­ су фізико-математичний факуль­ тет не звик поступатися пер­ шістю в фізкультурних змаган­ нях, і в організації самодіяль­ ності він теж був не на остан­ ньому місці. Підтримаємо ж на­ ші хороші традиції в новому навчальному році! О. БОРИШПОЛЕЦЬ, заслужена вчителька школи УРСР. СЛОВО до молодих ДРУЗІВ Ось уже двадцять років, як я щорічно з 1 вересня зустрі­ чаю в аудиторії вищої школи молоде поповнення майбутніх колег по педагогічній праці. Прийшов я викладачем у ви­ щу школу — молодим 1 куче­ рявим. а зараз вкрила вже па­ морозь поріділе волосся на го­ лові. та й чимало моїх колиш­ ніх учнів починають сивіти. Та не жалію ні я об тім, а ні вони яри зустрічах зі мною. Не може старіти серце людини в нашій прекрасній країні, коли віддаєш себе всього любимій роботі на благо соціалістичної Вітчизни. Побажаю Вам, молоді друзі і майбутні колеги, віддавати во­ гонь своїх юних сердець напо­ легливій праці в навчанні, щоб молодість Ваша не промайнула марно, щоб збагатились Ви в ній знаннями й досвідом, щоб озброєними вийшли на власну широку дорогу труда і подвигів в ім'я всеперемагаючих ідей комунізму. Доцент Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ. �В счаст л ивый п у т ь 1 9 1 7 -1 9 5 7 . Д о 4 0 -р іч ч я В ели ко го Ж о в тн я Перед великою річницею На засіданні партійного бюро інституту, що відбуло­ ся 27 серпня, розглядалось питання про підготовку і проведення 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції. Було заслухано рі­ шення колегії Міністерства освіти УРСР про підготовку до ювілею в нашому інститу­ ті. Директор інституту тов. Підтиченко доповіла про пев­ ні досягнення у цій справі. Уся навчальна, наукова та політико-виховна робота в інституті ведеться під зна­ ком гідної зустрічі великого свята. Значна увага в інституті приділяється поліпшенню на­ уково-дослідної роботи і пуб­ лікації наукових праць. З друку вийшли 2 томи «На­ укових записок», 4 лекції на правах рукопису. Друкують­ ся збірник наукових праць аспірантів, посібники для учителів з української мови та геометрії, задачник з тео­ рії чисел, підручник з аналі­ тичної геометрії та ін. Під­ готовлений спеціальний збір­ ник «Наукових записок», присвячених 40-річчю Жовт­ ня, а також збірник студент­ ських наукових праць. До ювілею будуть виготовлені підручники з російської літе­ ратури для 8 і 9 класів, ка­ федра навчального кіно скла­ ла посібник для лаборатор­ них занять з курсу навчаль­ ного кіно в педвузах. Викладачі, аспіранти та студенти інституту провели значну роботу по допомозі школам м. Києва і КиєвоСвятошниського району. Протягом 1957 року про­ ведено 3 наукові конферен­ ції, на яких був заслуханий ряд наукових доповідей, в тому числі і доповіді, при­ свячені 40-нм роковинам Ве­ ликої Жовтневої соціалістич­ ної революції («Розвиток пе­ дагогічної науки в СРСР за 40 років», «Розвиток ма­ тематики в УРСР за 40 ро­ ків» і інші). Зараз готується наукова сесія викладачів, присвячена ювілейній даті. На ній поряд з доповідями на соціальноекономічні темн будуть про­ читані доповіді про досяг­ нення радянської освіти, пе­ дагогічної науки, літератури, математики, фізики. Готу­ ються також ювілейні сту­ дентські конференції. З метою забезпечення по­ літехнічної підготовки вчите­ лів фізики, креслення і ви­ робничого навчання, кабіне­ ти, лабораторії, навчальні майстерні інституту попов­ нюються навчальними посіб­ никами, апаратурою, верста­ тами. Але в нас ще не все зроб­ лено для того, щоб ця зу­ стріч була гідною великого свята. Ще слабо ведеться лекційна пропаганда, треба частіше організовувати зу­ стрічі студентів з старими комуністами, з учителямиучасниками революції і гро­ мадянської війни. Кафедра навчального кіно до цього часу не організувала пере­ гляд кінофільмів, що відоб­ ражують революційні події та соціалістичне будівни­ цтво. На засіданні партійного бюро було вирішено, що бю­ ро факультетських парторга­ нізацій з перших же днів но­ вого навчального року очо­ лять підготовку до великої річниці. Возле нашего пединститута Постоим. Погодите входить! Поразмыслим хотя бы с минуту, Как мы будем и жить и дружить... Вот сейчас переступим мы снова Институтский заветный порог, Где нас учат и делом и словом. Вы не бойтесь тяжелых дорог... День сентябрьский, как юность, нежен, Сохраните же память о нем, Чтобы в песне задорной и свежей Нам не раз еще вспомнить потом Про зачеты, экзамен, отметки, Про работу на совесть и честь... Ведь в студенческой пятилетке М р і я Ще в семирічній школі я полюбив на­ уки, особливо фізи­ ку. і зараз дуже вдячний вчителям, які прищепили мені цю благородну лю­ бов. Після закінчення семирічки я працю­ вав на механічному заводі і без відриву від виробництва про­ довжував навчання. Коли я закінчив 9-й клас школи робітни­ чої молоді, мене при­ звали до лав Радян­ ської Армії. Перебо­ рюючи великі труд­ нощі, я закінчив і 10-й клас. Навчання без відриву від ви­ Тоже м ного з а д а н и й есть! И по п р а в у стоит в на ш ем плане П ервы м пунктом наст ойчивы й труд. П еред н а м и — м а н я щ и е дали! К ним у п о р н ы е с м е л о идут. Д руж ба наш а — х о р о ш ее дело! Д руж ба — с лезы и см ех пополам. В путь, д р у зь я м о и , твердо и смело■ Я ж елаю х о р о ш его ва м ! Н епрем енно в г р я д у щ е е верить! В этом ж изни и счастья суть. А теперь открывайте д вер и . Заходите! В счаст ливы й путь! З Д Ій Сн и л а С Я робництва і від служби не заважало мені працювати 1 че­ сно служити Бать­ ківщині. Я не тільки вчив­ ся у старших това­ ришів — педагогів, майстрів виробни­ цтва, офіцерів, але й намагався свої знання передати то­ варишам. Ця систе­ ма вчитись і учити прищепила мені лю­ бов до педагогічної праці і стала осно­ вою у виборі про­ фесії. І ось я студент педагогічного інсти­ туту. Мрія мов К Н И Г А — ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ Радянське народне господар­ ство, наше сучасне життя ста­ вить до випускників вузів ви­ сокі вимоги. Дійсно, щоб керу­ вати творчою працею наших людей і самому творчо працю­ вати, щоб виховувати і навча­ ти підростаюче покоління, не­ обхідно багато вміти і знати. Доведено, що одним з недо­ ліків в роботі вузів є те, що студент мало привчається са­ мостійно працювати над кни­ гою. Цей недолік особливо відчутний для студентів-,педвузів—майбутніх вчителів, бо для вчителя книга є дійсно «знаряд­ дям виробництва». Треба, щоб кожний випускник інституту навчився самостійно продук­ тивно працювати над книгою. Це просте і відоме твердження стає особливо відчутним на практичній роботі. Після за­ кінчення нашого інституту я працюю в школі і на власному досвіді роботи переконався, якважливо вміти працювати над книгою. В . ТАТАЕВ. ПОЧЕСНА ПРОФЕСІЯ М рія стати педагогом поло­ нила-мене ще під час навчання в середній школі. Роки служби у лавах Радян­ ської А рм ії дали змогу ясно зрозуміти, як потрібні для на­ шої країни всебічно освічені молоді кадри, здатні виконува­ ти грандіозні накреслення пар­ тії і уряду. Цілком зрозуміла почесна роль учителя у вихо­ ванні майбутніх будівників на­ шого суспільства. Наша країна оточує вчителів піклуванням, подає їм підтримку у важкій благородній роботі. Тим почес­ ніша роль радянського педаго­ га в Країні Рад. Адже зараз як ніколи, зросла культурна економічна міць С РС Р. Тому Ю. БОРОДОВ, мені хочеться все вміння і всю студент І курсу енергію віддати почесній про­ фізико-матемафесії, обраній мною ще з юних тичного факуль­ років. В. ГАЛУХ, тету. студент І курсу мовнолітературного факультету. здійснилась, і я при­ кладу всіх зусиль до того, щоб стати дійс­ ним радянським пе­ дагогом. Хочеться від усієї душі сказати: — Велике, вели­ ке спасибі тобі, рідна Комуністич­ на партія, Радян­ ський уряд! Ми з честю ви­ правдаємо ваше до­ вір’я, вашу турботу про нас, простих р а­ дянських людей! Бути учителем—щастя Учити, виховувати молоде підростаюче покоління будівни­ ків комунізму — почесна і благородна справа. З радісним хвилюванням йшов я на перший урок педпрак­ тики, навчаючись у Ржищівському педучилищі. Переді мною були малюки, з ясними допитливими оченятами. їм хотілося про все знати: і чому дощ іде, і чому пароплав не тоне,, і чому такий великий, важкий літак може летіти над землею і т. д. Я відчув тоді, яка важка і в той же час цікава професія учителя. Закінчивши педучилище і пройшовши службу в рядах Радянської Армії, я вирішив вступити в Київський педінститут. Бути учителем вважаю щастям. В. ДЕНИСЕНКО, студент І курсу фізико-математичного факультету. НОВЕ ПОПОВНЕННЯ У цьому році на 1-й курс інституту було подано більше 700 заяв. Особливістю прийому вступ­ них екзаменів у порівнянні з минулими роками було те, що екзамен приймав не один ви­ кладач, а комісія з двох осіб. Це забезпечило більшу об’єк­ тивність в оцінці знань вступ­ ників. Після зарахування медалістів на І курс поза конкурсом при­ йняті особи, які мають не мен­ ше, ніж двохрічний стаж прак­ При сучасному рівні науко­ тичної роботи в промисловості, вих знань і темпові розвитку сільському господарстві або в науки вчителеві необхідно си­ інших галузях народного госпо­ стематично самостійно працю­ вати над літературою з різних галузей знань. За моїм глибо­ Перше засідання ким переконанням, найцінніше, 30 серпня відбулося перше в що ви винесете з стін нашого новому навчальному році засі­ інституту, дорогі майбутні коле­ дання Вченої Ради інституту. На засіданні обговорювалось ги,— це вміння правильно, про­ питання про підсумки роботи дуктивно працювати над кни­ інституту за 1956/57 навчаль­ гою — джерелом знань. Це вам ний рік та завдання на новий допоможе у майбутньому добре навчальний рік. Вчена Рада заслухала інфор­ працювати в школі. мацію про рішення колегії Мі­ О. БУГАЙОВ, випускник ністерства освіти УРСР про фізнко-математичного підготовку інституту до святку­ факультету 1956 року. вання 40-річчя Жовтня. дарства та культури і які пози­ тивно зарекомендували себе на роботі. З таких вступників можна на­ звати В. Д еркача, який пра­ цював їздовим в колгоспі, М. Ю рченка — токаря Ржищівської МТС, Т. Грабовця — члена сіль­ ськогосподарської артілі їм. Кі­ рова Броварського району та інших. Відділ російської мови і лі­ тератури готує викладачів ро­ сійської мови і літератури та викладачів співів. Тому на цей відділ зараховані особи, які успішно склали екзамени і ма­ ють необхідні музично-слухові дані. З числа вступників на І курс зараховано 8 членів і кандида­ тів К П РС , серед яких тт. К. Янковський, Є. Білевич, В, Дени­ сенко мають уже значний ви­ робничий стаж. Поповнилися ряди комсомоль­ ської організації нашого інсти­ туту. Серед комсомольців-пер­ ш окурсників багато виробнич­ ників, вмілих організаторів культурної і спортивно-масової роботи. Г. КОРДУН, Є. ПЕТРОВСЬКА. �Д Н І П А М' Я Т Н И Х зу с т річ е й НА VI ВСЕСВІТНЬОМУ Х тось уже підрахував, щ о ; італійці — представники молоді людині, яка захотіла б побува­ всього світу. ти на всіх вечорах, зустрічах, На всіх площах і в парках дискусіях, концертах Москов­ відбувалися міжнародні кон­ ського фестивалю, потрібно бу­ церти. Мені дуже сподобалися ло б 100 років. А в моєму виступи делегації Німецької розпорядженні було всього Демократичної Республіки. У 15 днів. них прекрасні національні тан Я приїхала в Москву задовго ці і пісні. Як і у нас, у НДР до фестивалю. Треба сказати, молодь міста допомагає збира­ що в Москві я ще не була і ти врожай селянам. Це молоді тому з великим нетерпінням че­ німці показали в танці. Велике враження справили кала зустрічі з рідною столи­ цею. В місті відчувалося на­ на мене виступи юнаків і дів­ ближення свята. Скрізь прапо­ чат з Латвії, Болгарії, Непала, ри різних країн світу, плакати, Уругваю, Данії. Молоді уруг­ гірлянди різнокольорових лам­ вайці познайомили нас з націо­ почок. нальними піснями і танцями. 27 липня увечері на Красну Один із танців вони підготували площу прибули автобуси з самі під час поїздки на паро­ гостями з Сірії, Судану, Угор­ плаві в Москву на фестиваль. щини, Болгарії та інших країн. До речі, всі вони не артистиДревню площу заповнили тися­ професіонали, а робітники. чі людей. Дружні зустрічі, по­ Болгарський хор виконав тиски рук, обмін думками мо­ «Кантату про Україну» україн­ вою жестів і посмішок. ською мовою. Буря оплесків 28 липня — день відкриття пронеслась навколо. Важко пе­ фестивалю. З самого ранку на редати словами мої почуття, вулицях і площах Москви чути коли пролунали українські сло­ пісні, музику. Усі хочуть поба­ ва з уст болгарів. чити двадцятикілометровий фе­ В одному з концертів Непала стивальний похід—від ВСГВ до виступала дванадцятирічна дів­ стадіону ім. Леніна в Лужни­ чинка, маленька, з косичками, ках. День відкриття фестивалю її виступ зустріли дуже сердеч­ Дійсно був святом для всіх. но, їй аплодували не лише за Прикрашені фестивальні маши­ виконання, але й просто за те, ни, автобуси з делегаціями що вона така маленька учасни­ прямують' до стадіону. Всюди ця фестивалю. дуже людно. Москвичі зупиня­ Після концерту ми зустріли­ ють машини з делегаціями. ся з членами делегації із Не­ Дружні потиски рук, і всіма пала. Познайомилися. Розгово­ мовами звучать слова: «Мир. рилися. Як завжди, починали з дружба, товариші!». Як сказав запитання: «Як вам подобаєть­ француз Едмон Ленваль, ди­ ся Москва?». Усі делегати з ректор вищого хореографічного захопленням говорили про Мо­ училища, «таку маніфестацію скву і про москвичів. му мову, і знову посмішки, піс­ ні. Особливо жвавий і веселий народ — сірійці. Де б вони не з ’явилися — відразу танці, хо­ ровод. Сірійські хлопці завжди просили дівчат-росіянок пока­ зати, як танцюють російський танок. Грандіозним було свято на Москві-ріці. Коли спустився вечір, сотні вогнів освітили річ­ ку. Фанфари повідомили про відкриття свята. Потім легко і швидко пролетіла «Ракета», пропливли байдарки і промча­ лись акваплани. Тут було все: старий бог моря Н ептун і ру­ салки. лебеді і ведмежата, мор­ ські чудовиська і балерини. 5 серпня на Манежній площі відбулася багатотисячна мані­ фестація на захист миру, про­ ти випробування атомної та водневої зброї. чався карнавал в парках, па площах і вулицях Москви. У Центральному Парку Культури і Відпочинку ім. Горького на всіх естрадах виступала мо­ лодь. Всі були в карнавальних костюмах. У кого не було пов­ ного костюма, одержав карна­ вальний сюрприз: маску і шляп­ ку. У зеленому театрі відбувся концерт лауреатів фестивалю. На сцені єгипетські фермери. Вони виконують національний танець. Їх змінює майстер пан­ томіми з Ізраїля. Він показує дві сценки «Хірург» і «Проку­ рор». Потім виступає джаз Шотландії. Звернув на себе увагу англійський джаз. їх му­ зичні інструменти зроблені са­ мими учасниками. З великим успіхом виступив Ансамбль уральської пісні і танцю. У цей же час на Манежній площі карнавал вів Радж Ка­ пур. Він виконував свої пісні, звернувся до молоді російською мовою. Сюди, на Манежну пло­ щу, з ’їжджалися усі переможці карнавальних конкурсів. Пізно вночі закінчилося свято. 11 серпня — день закриття фестивалю. Прекрасна погода. О 21 годині в Лужниках, на стадіоні ім. В. І. Леніна, відбу­ лося урочисте закриття VI Все­ світнього фестивалю. Велика арена стадіону. У центрі поли емблема, фестивалю — п’ять пелюсток — п’ять континентів, в центрі — глобус. На зелено­ му полі оркестр. Чотириста сильних, мужніх юнаків вино­ сять знамена всіх країн і ши­ куються на полі. Підводяться підсумки фестивалю. Фестиваль оголошується закритим. Зву­ чить «Гімн демократичної мо­ лоді світу». Гасне світло. На поле вибігають дівчата з яскра­ вими факелами. Вони викону­ ють вільні вправи під музику М. Глінки. Три сектори горять різнокольоровими вогнями. Звучить всіма мовами: Мир, Peace. Frieden. Paix! Останні зустрічі, гри, пісні... Л. РИКИЧИНСЬКА, студентка фізикоматематичного факультету. Н а ф о т о в г о р і: делега­ ти прибалтійських республік в день відкриття фестивали». Вни­ зу: сірійські делегати в оточен­ ні юних радянських друзів; че­ тверта справа Л. Рикичинська. Слово молодих борців за мир Мені пощастило бути присут­ ньою на Пленарному засіданні IV Конгресу ВФДМ. В той ве чір виступали представники мо­ лоді Алжіру, Гватемали. Перу. Цейлону, Канади, Англії і ін тих країн. Виступаючі закли­ кали молодь світу об'єднатися для загальної мети — боротьби за мир, проти паліїв нової сві тової війни, за заборону випро­ не можна організувати. Люди 2 серпня в парку Останкіно | Девізом був заклик: «Хай ні­ бувань атомної і водневої зброї. прийшли, тому що хотіли цьо­ відбулися гуляння. Тисячі дів­ Особливо бурхливими опле­ го». Москвичі настільки тепло чат і юнаків зібралися на це коли не повториться Хіросіма!». сками був зустрінутий виступ зустрічали гостей, що це важко свято. Тут все говорило про ра­ На мітингу виступила японська представника Алжіру. Він ска­ дівчина. Вона говорила з тру­ передати словами. дість, дружбу, про бажання зав: «Те. що ми побачили в Ра­ Увечері на Красній площі, по жити мирно. Тут палатки із дом, дуже тихо, але її слухали вулиці Горького, на Манежній бамбуку і китайські ліхтарі, всі, затамувавши подих. Мітинг дянському Союзі, перевершило площі, на площі Револю ції і | прапори всіх країн. Колись пройшов з великим піднесен­ всі наші сподівання. Ми прибу­ всіх ближніх площах і вулицях О. С. Пушкін так і сказав: «Все ням. Люди не просто говорили ли в країну нашої мрії, в країну завтрашнього дня!». І продов­ відбувалися масові гуляння. флаги в гости будут к нам». про мир, не просто виступали Дружні посмішки, пісні, танці... На озері, на воді, представ­ на захист миру, проти випробу­ жував: «А в цей момент, коли На вулицях на кожному кро­ ники молоді п’яти континентів я виступаю тут перед делегата­ ці можна побачити серед за­ запалили костри дружби. Від­ вання атомної та водневої зброї, ми Конгресу, мій народ проли­ гальної маси окремі групи; в бувся мітинг, а потім гуляння але вимагали миру. Говорили їх ває кров в боротьбі проти фран­ центрі уваги москвичів хтось в парку. Безліч фейєрверків серця, серця людей, які пізнали цузьких імперіалістів — катів із гостей: сірієць, негр, ліва­ над озером. Всюди чути пісні тягар війни. і мучителів алжірського на­ нець, англієць, художниця з різними мовами. Мені ще хочеться розказати роду». Виступаючий закликав Мексіки або механік із Копен­ До пізнього вечора гуляла про нічний карнавал і про за­ молодь світу активно підтриму­ гагена, студент із Праги або молодь. криття фестивалю. вати боротьбу колоніальних намолодий борець за мир із НепаАле Москва затихає ненадов­ 10 серпня, о 21 годині, по­ 1 родів за свободу і незалежність. ла. Тут угорці, німці, японці. го. Вранці знову чути незнайо- Делегат Чорної Африки роз­ повів про виключно тяжке політичне, економічне і куль­ турне становище його народу. В країні поширена епідемія чор­ ної віспи. Населення не одер­ жує ніякої медичної допомоги. На 3 млн. жителів є лише одна лікарня. Делегати від інших колоні­ альних країн також говорили про безправне становище своїх народів і закликали молодь всього світу згуртуватися в бо­ ротьбі проти імперіалізму, за національну незалежність всіх народів. IV Конгрес послужив новим серйозним кроком на шляху об’єднання сил молоді всіх кон­ тинентів. Конгрес успішно за­ кінчив свою роботу, і прийняті ним рішення будуть сприяти зміцненню Всесвітньої Федера­ ції Демократичної Молоді. К. ШАБАТІНА. викладач кафедри іноземних мов. �ЄДНІСТЬ МОЛОДИХ СЕРДЕЦЬ IV Конгрес ВФДМ, що від­ бувся нещодавно в Києві, привернув до себе увагу всієї демократичної молоді світу і, звичайно, особливо зацікавив молодих киян, які прийняли у своєму місті посланців миру і дружби. Численні юрби київ­ ської молоді зустрічали делега­ тів на вокзалі, тримали «в об­ лозі» готель «Україна», де роз­ містилися гості, і сільськогос­ подарську виставку, де відбува­ лись засідання Конгресу. Мені вдалося побувати лише на одному, заключному засідан­ ні Конгресу. Крім цього, я зу­ стрічалась з делегатами під час недільної вилазки у Старосілля і на вечорі-зустрічі у Зеленому театрі. Звичайно, певні вражен­ ня у мене склались, хоч вони уривчасті і дуже неповні. Мені, як і багатьом киянам, надзвичайно перешкоджало лід час зустрічей з делегатами не­ знання іноземних мов. Було просто соромно перед нашими гостями, адже майже всі вони, одержавши вищу освіту, вільно володіють однією-двома інозем­ ними мовами, а ми, на превели­ кий сором, не' можемо скласти кількох фраз. І, мабуть, не одиндва, а всі, хто дивився на цих привітних людей і не міг всту­ пити з ними в розмову, дали собі слово обов'язково вивчити хоча б одну іноземну мову. Незнання мов обмежувало до краю тематику наших розмов з делегатами. Напевне, найчасті­ ше їм ставили питання: «Як Вам подобається Київ?». Мі­ міка і жестикуляція не за­ лишали сумніву в тому, що делегати в захопленні від нашого чудового міста, і це не було просто комплімен­ том чемних гостей. Київ, дійс­ но, не міг не сподобатись. Він був особливо прекрасний в ці дні. Буйна зелень дерев ку­ пається в проміннях сонця, на фоні яскравої зелені грають всіма кольорами райдуги прапо­ ри, прапорці, вимпели всіх кра­ їн світу, на чистих, акуратних вулицях пломеніють квіти, гра­ ють фонтани, з гарненьких пластмасово-скляних кіосків то розносяться пахощі квітів, то пливе аромат фруктів і овочів. А ввечері місто іскрилось у вогнях святкової ілюмінації і всі вулиці заповнювались весе­ лою, співучою молоддю. І самі кияни милувалися рідним, дав­ но знайомим до дрібниць мі­ стом, а гості наші виявляли найпалкіші ознаки захоплення. Вони захоплювалися красою но­ вих будинків і старовинних па­ м'ятників, вони називали місто суцільним парком і квітником. Оскільки слів невистачало. ступінь захоплення звичайно виражався у посиленій жести­ куляції і численних повторен­ нях слів: «Київ — о-о-о, ка­ рашо!». Делегатам сподобалось і те місце, де відбувались засідання Конгресу. Територія і приміщен­ ня республіканської сільсько­ господарської виставки, надані у розпорядження Конгресу, бу­ ли прибрані з великим сма­ ком — у стилі діловому, без зайвої показності, просто і еле­ гантно. Квіти, зелень, фонтани, білі стрункі павільйони, скрізь ідеальна чистота, свіже повітря з навколишніх полів, іноді хви­ ля смолистих пахощів з недале­ кого Голосіївського лісу — об­ становка для роботи Конгресу справді сприятлива і приємна. 1 про вдалий вибір міста і місця для засідань делегати неодно­ разово говорили і в офіційних виступах, і в дружніх бесідах. Я хотіла б сказати про най­ сильніше враження, яке зали­ шилось у мене після всіх зу­ стрічей з делегатами. Це вра­ ження від тієї всепроникаючої атмосфери доброзичливості, сер­ дечності, щирості, в якій деле­ гати перебували весь час — і під час офіційних виступів у за­ лі засідань, і під час кілька­ хвилинних бесід у кулуарах, 1 під час випадкових зустрічей на вулицях міста, на пляжі, в авто­ бусах. на гулянні. Серед делегатів конгресу, і особливо серед спостерігачів, були люди різних політичних переконань, вірувань, але це ні­ як не перешкоджало діловій і дружній атмосфері роботи Кон­ гресу, не позначалось на теп­ лих відносинах між делегатами, і дивлячись на ці усміхнені або зосереджено серйозні обличчя, па цей цвіт демократичної мо­ лоді світу, ніяк не вірилось, іцо в цей самий час десь на Кіпрі молодий англійський солдат мо­ же вдарити такого ж молодого кіпріота, а в Алжірі молодий француз може вбивати таких же молодих алжірців. Саме тут. на Конгресі, серед поваги, доброзичливості, взаємної сим­ патії (що виявлялись з най­ більшою безпосередністю і щи­ рістю. яку тільки можна со­ бі уявити), думка про вбив­ ство, насильство здавалась особ ливо дикою. Хіба ж можна сумістити юність і жорстокість, молодість і вбивство, насиль­ ство? Чому тут, на Конгресі, англієць дружньо розмовляє з неграми, а в Омані такі ж молоді англійці знаходять для розмов лише одну мову — вогнепальну зброю? Це не по­ винно бути так! — одностай­ ною була думка демократичної молоді, І вірилось, що ніколи, ніколи кожен з тих, що зустрілись в залі Конгресу, не стане у ряди агресорів, а вирве зброю з рук тих, хто націлився у беззахис­ ного і слабкого! Лозунг «Мир і дружба!» звучав скрізь на Конгресі — він завершував по­ лум'яні виступи делегатів, а іноді це були єдині всім зрозу­ мілі слова, якими в супроводі найщиріших посмішок і найміц­ ніших потисків рук обмінюва­ лись делегати Конгресу і гості. Мені ніколи не забути остан­ ніх хвилин заключного засідан­ ня, коли в залі лунало одно­ стайне «ура!», різними мовами гримів «Гімн демократичної мо­ лоді», скандувались слова «Мир і дружба», коли усі квіти, під­ несені гостям, злетіли у повітря, і під склепінням залу забушу­ вав фейерверк живих квітів, об­ сипаючи білі, жовті, чорні, смагляві обличчя дощем різно­ барвних пахучих пелюсток! По­ смішки, потиски рук, слова привіту і дружби на всіх мовах, сяючі очі — 1 квіти, квіти, кві­ ти... Так було на Конгресі ВФДМ. Так мусить бути завжди. І так буде! Р. ГОРБОВЕЦЬ. Д у м к и , д у м к и .. . Ліричний фейлетон Промайнув серпень — чу­ естрадного оркестру. І вжев довнії київський серпень в 1957 р. профком придбав зелені, в квітах, теплий, спо­ акордеон, і... щоправда, ор­ кестру не вийшло, але ест­ кійний... В четвертий раз у своєму радний ансамбль все ж таки житті підхожу я в цю пору існує і грає. Не було три роки тому до нашого інституту. І кож­ їдальні в інституті, а зараз ного разу оволодівають мною є. Хороша їдальня, і коли в новорічні думки. — Дозвольте! — вигукне кабінеті методики фізики здивований читач.— Але ж вікна відчинені, то зовсім чому влітку новорічні дум­ працювати неможливо — та­ ки? Не дивуйтеся: саме но­ кі пахощі несуться сюдиз ворічні думки про н о в и й їдальні. у ч б о в и й рі к. Але є речі і незмінні. Ка­ Три роки тому я майже жуть, все тече, все міняєть­ так само стояв у вестибюлі ся. Особисто я не вірю. КДПІ. Повз мене проходило Яскраво пам’ятаю, як хви­ багато юнаків і дівчат, і хоч л ювалися ми два з половиною природа не обділила мене роки тому, сидячи перед зростом, я почував себе ма­ дверима 24-ої аудиторії, за леньким. Зовсім маленьким, якими Яків Володимирович майже непомітніш. Мабуть, Хромой приймав перший в це почуття було від того, що нашому житті інститутський Пройшло багато я не знав нікого і ніхто не екзамен. знав мене. Це було почуття часу, склали ми багато екза­ менів... і так само хвилюва­ самотності... лися цього літа перед двери­ Тепер я йшов по коридо­ ма 21-ої аудиторії, де ми рах і всюди зустрічав зна­ йомі обличчя, потискав руки складали Вадиму Михайлови­ друзів і подруг, і мені навіть чу Коновалову екзамен з не вірилось, що з тих пам’ят­ теоретичної механіки, І так само, як і в 1954 р., них днів пройшло лише три мовчить інститутський радіо­ роки. вузол. І так само, як і в Здається, так давно були 1954 р., ледь дише літстудія. перші лекції, перші лабора­ Ледь дише і мало пише. І так торні роботи, перші... Так, тоді все було «перше», все само, як і в 1954 р., йдуть було нове, незвичайне, ціка­ розмови про те, як оживити ве. Багато змінилось з того нашу самодіяльність, і так часу, і великі ці зміни. Ли­ само далі розмов справа не ше три роки тому в мене не йде. І так само червоніє «Червоний було знайомих, а зараз ба­ інститутський гатьох знайомих... таки не­ Хрест» за своє убоге і не­ ма — хто інститут закінчив, помітне існування... Багато, дуже багато ще кого виключили за система­ треба нам зробити. І тому тичну неуспішність... Лише хочеться сказати першокурс­ три роки тому, на першому никам: швидше знайомтеся, курсі, майже в розпач впа­ дали ті, хто не одержав за­ швидше включайтеся в робо­ ліка з першого разу, а нині ту,. будьте справжніми ха­ ці ж студенти посміхаються зяями в своєму домі — в після п’яти невдач і кажуть: Київському педінституті ім. «У мене всю жизнь шостий Горького. Н. БАСОВСЬКИЙ, раз щасливий». студ. IV курсу фізикоЛише три роки тому по­ чали говорити про створення математичного факультету. Дезорієнтуюча стаття В газеті «За педагогічні кадри» від 14/VI 1957 р. було вміщено статтю члена кафедри педагогіки доц. М. П. Задесенця під назвою «Про педагогіч­ ний такт». Як видно із змісту цієї стат­ ті. автор мав на увазі дати пев­ ні поради нашим випускникам в цьому важливому педагогічно­ МОЛОДІ ПОЧАТКУЮЧІ ПОЕТИ, ПРОЗАЇКИ, ДРАМАТУРГИ! На честь 40 рїччя Великої Жовтневої соціалістичної революції дирекція Київського Державного Педагогічно­ го Інституту і м . Горького та літературна студія о г о л о ­ ш у ю ть конкурс на КРАЩИЙ ХУДОЖНІЙ ТВІР (вірш, поема, оповідання, нарис, п'єса-одноактівка і ін.). Умови конкурсу. Тематика творів необмежена, але бажано, щоб у них відображалось навчання, праця, спорт, відпочинок, друж­ ба, кохання студентської молоді. Твори повинні бути надруковані на машинці (у двох примірниках) і надіслані на адресу редакції газети «За педагогічні кадри» з написом: «На конкурс». Термін подачі матеріалів — 1 жовтня 1957 р. За кращі художні твори встановлено такі премії: одна перша — 250 крб. одна друга — 150 крб. одна третя — 100 крб. Кращі твори, представлені на конкурс, будуть надру­ ковані в газеті «За педагогічні кадри» і рекомендовані в республіканські органи преси. ЖЮРІ КОНКУРСУ. му питанні. Але, на жаль, ав­ тор не тільки не допоміг ви­ пускникам. а, навпаки, дезо­ рієнтував їх у правильному ро­ зумінні суті педагогічного так­ ту. Так, наприклад, автор у тактовності учителя найголов­ нішим вважає «почуття учня в самому собі» (?), зовсім відки­ дає певну систему покарань, рекомендує учителю бути по­ блажливим, висловлювати перед учнем свої вагання та ін. Кафедра педагогіки на своє­ му засіданні 1 липня цього ро­ ку, проаналізувавши статтю доц. Задесенця, рішуче відки­ нула твердження автора, як по­ милкові і педагогічно неви­ правдані. Про цю ухвалу кафедра про­ сить редакцію сповістити своїх читачів. С. ЛІТВІНОВ зав. кафедрою педагогіки. ВІД РЕДАКЦІЇ. Редакція приєднується до рішення кафедри педагогіки і вважає вміщення на сторінках газети статті доцента М. П. За­ десенця «Про педагогічний такт» помилкою. Надалі статті теоретичного характеру будуть друкуватися в газеті після роз­ гляду їх відповіднимикафед­ рами. Редактор І. КРУК. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/83 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f9233b2b4f35a6347faff45a9f3e33f2.pdf 0f6b690205605cf6e619852a7edf8256 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 25 (121) (23 вересня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 25 (121) (23 вересня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/276 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6485b87ad842baa0ef36297cd5f9c6ce.pdf 09852dc021dd8980956472c8cdff142f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text П р о л е т а р і в с іх к р а ї н , є д н а й т е с я ! Яскравий партійний документ За педагогічні В ці дні радянські письменники, працівники мистецтв з глибоким хвилюванням відчувають новий прояв батьків­ ського піклування Комуністичної партії про літературу і мистецтво. По всій країні десятки тисяч письменників, художників, композиторів, діячів театру, кіно палко віта­ ВЕРЕСНЯ ють ще один яскравий партійний документ — статтю 1 9 5 7 року М. С. Хрущова «За тісний зв’язок літератури і мистецтва П О Н Е Д ІЛ О К з життям народу». Це програмний документ. Сама його № 25 ( 37) ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І назва говорить про те, що наша партія питання розвитку ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО Ціна 1 5 коп. ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО мистецтва пов’язує з боротьбою народу за вирішення найважливіших завдань соціалістичного життя. Зв’язок з життям, з наро­ дом, з партією — ось голов­ ний пафос статті М. С. Хру­ Програма дій 10-го вересня ц. р. на засі­ естетичного виконання м ай б у т­ щова. Хто хоче бути з наро­ ших рядах борців за кому­ О публікований у нашій дом, той завжди буде з пар­ данні партійного бюро інститу­ нього вчителя. А д ж е п р ак ти к а пресі виклад виступів нізм. тією. Хто твердо стоїть на ту розглядалось питання про показала, що в цій с п р а в і не товариша М. С. Хрущова з У новому партійному до­ позиціях партії, той завжди підсумки роботи в галузі худож­ все було враховано. Т ак , н е д о ­ питань літератури й мисте­ кументі поставлено і ряд буде з народом, і тільки при ньої самодіяльності студентів і статньо уважно о б го в о р ю в ав с я цтва є партійним докумен­ важливих теоретичних проб­ такій умові художник зможе шляхи її дальшого розвитку. репертуар самодіяльних к о л е к ­ лем, насамперед, питання створити справжні зразки на­ том величезного значения. В інформації т. Літвінова і тивів і виконавців, в н ас л ід о к родного, партійного, реа­ В ньому накреслено програ­ партійності й народності, пи­ у виступах тт. Антонюка, Ше­ чого в репертуар п о тр ап л я л и тання творчого методу соціа­ лістичного мистецтва. В цьо­ му дальшого розвитку нашої лухіна, Шутенка, Мітюрьова твори низької худ ож н ьої я к о с ті. му і полягає свобода твор­ радянської літератури, в ньо­ лістичного реалізму. відзначалося, що в минулому На засіданні п артій н ого б ю р о му звучить голос партії, про­ Товариш Хрущов розкри­ чості. Дуже добре сказав про р оці самодіяльність у нашому відзначалося, що к а ф е д р а м у з и ­ це Микита Сергійович Хру­ являється її турбота й піклу­ ває єдність принципів пар­ інституті помітно пожвавилась ки і співів у минулому роц і щ е тійності й народності: «Хто щов: «Якщо боротьба за ідеа­ вання про наше мистецтво. в зв’язку з підготовкою до VI не зайняла належного їй м іс ц я Устами товариша Хрущо­ хоче бути з народом, той ли комунізму, за щастя сво­ Всесвітнього фестивалю молоді у справі керівництва х у д о ж н ь о ю та студентів. ва партія закликає письмен­ завжди буде з партією. Хто го народу є метою життя самодіяльністю в ін ст и ту ті. художника і якщо він живе ників тісніше бути зв’язани­ твердо стоїть на позиціях Факультетські фестивальні ве­ Важливим і н е в ід к л а д н и м партії, той завжди буде з на­ інтересами народу, його ду­ ми з життям народу, глибше чори, а також загальноінститут­ завданням є зараз п ід г о т о в к а до родом». ський фестиваль показали, що огляду художньої мами і сподіваннями, то с а м о д ія л ь ­ проникати в його думи й яку б тему він не брав, які б студентська молодь прагне до ності, присвяченого в с е н а р о д н о ­ Виступи товариша Хрущо­ прагнення, показувати жит­ ва з питань літератури й явища життя не відображав, мистецтва, що серед студентів му святу — 40 р іч ч ю В е л и к о ї його твори відповідатимуть тя в його русі й боротьбі, в мистецтва є й будуть нашою є здібні виконавці. Необхідні Жовтневої соціалістичної р е в о ­ лише краща організація і керів­ люції. Цю підготовку т р е б а р о з ­ інтересам народу, партії і усьому багатстві різноманіт­ зброєю в боротьбі проти во­ ництво цією важливою галуззю почати вже тепер. держави. них проявів; відображати па­ рожих нападок на нашу літе­ Такий художник обирає фос праці, правильно висвіт­ ратуру і на великі ленінські шлях служіння народу віль­ лювати суть великих соціа­ принципи, якими вона ке­ но, без примусу власного пе­ лістичних тверджень, втілю­ рується. реконання і покликання, з Літня педпрактика студентів знають роботу ви х о вател ів, д о б ­ веління душі і серця». вати їх у живі, повнокровні Професор дошкільного відділу навчальною ре застосовують н аб у ті т е о р е ­ В статті М. С. Хрущова П. ВОЛИНСЬКИЙ. художні образи, йти в пер­ програмою не передбачена. Не­ тичні і практичні зн ан н я . Н а­ ще раз, з великою силою зважаючи на це, багато студен­ віть. досвідчені за в у ч і д и т я ч и х поставлена вимога партії до тів нашого курсу (О. Доброва, садків не раз високо о ц ін ю вал и Ближче до життя народу працівників мистецтв — до­ А. Солдатенко, Н. Яронна, М. їх роботу. тримуватися головної лінії новому навчальному ро­ проф. Д. В. Чалий, доценти Бубліченко та інші) працювали Робота в дитячих с а д к а х д а ­ розвитку. «А головна лінія Л. М. Карлов, В. Д. Войту­ ці кафедра російської під час канікул в дитячих сад­ ла змогу ще раз п е р е в ір и ти розвитку,— говорить М. С. та зарубіжної літератури в шенко, А. К. Данилюк і вчи­ ках. Ця робота для студентів наші вміння і навички, а о с н о в ­ Хрущов,— полягає в тому, телі середніх шкіл міста. основу своєї роботи поклала була не новою, бо їй передува­ не — перевірити н аш у л ю б о в до щоб література і мистецтво Наближається 40-річчя Ве­ вказівки партії про завдан­ ла двомісячна активна пед­ дітей. були завжди нерозривно зв’я­ ня радянської літератури, які ликої Жовтневої соціалістич­ практика, і їм було, звичайно, 3. товстол я к, зані з життям народу, прав­ викладені у статті першого ної революції. Наша кафед­ легше працювати в цьому році, студентка IV кур су диво відображали багатства і секретаря ЦК КПРС М. С. ра організує наукову се­ ніж у минулому. Усі студенти педагогічного ф ак ул ьтету . багатогранність нашої соціа­ Хрущова «За тісний зв’язок сію з залученням студентів лістичної дійсності, яскраво і вчителів міста, на якій за­ літератури і мистецтва з і переконливо показували життям народу». У статті ще слухає доповіді: «Досягнення Хороший п о ч а т о к велику перетворювальну ді­ раз підкреслена велика жит­ літератури за 40 років», «Об­ Студенти фізико-математич­ ком, готує доповідь для зан я ть яльність радянського наро­ тєва сила ленінських ідей раз В. І. Леніна у творчості ного факультету проходять пед­ математичного гуртка. С туден­ ду, благородство його умінь В. Маяковського», «Героїка про партійність літератури і практику в 24 середній школі ти Ю. Гусаковський, В. Ізр а­ і цілей, високі моральні революції в поезії Едуарда мистецтва, про служіння м. Києва. Керує практикою до­ їлянт та інші систематично пра­ якості». Багрицького» і ін. художника своєму народові. цент О. П. Сергунова. цюють з відстаючими учнями. Стаття М. С. Хрущова Будуть також заслухані А це і нагадує нам У роботі велику допомогу на­ ставить великі вимоги і до У всіх класах, під керівни­ про наші завдання в на­ доповіді студентів — членів дає нам вчителька математики цтвом студентів, йде активна критиків та пропагандистів вчально-виховній і науковій наукового гуртка. М. Г. Клочко. Уроки у неї зав­ підготовка до 40-річчя Ж овтня. Члени кафедри візьмуть літератури, мистецтва, зо­ роботі. Кафедра російської жди цікаві, дисципліна на її В один з вихідних днів буде крема до викладачів відпо­ та зарубіжної літератури на­ активну участь у міському і уроках зразкова, учні уважно проведено піонерський збір за обласному лекторії товари­ відних дисциплін у вузах. полегливо продовжує роботу і вдумливо сприймають мате­ містом, присвячений пам ’яті мо­ Викладачі літератури та по ліквідації основного недо­ ства по розповсюдженню на­ ріал. лодогвардійців. укових і політичних знань на музики нашого інституту по­ ліку, відзначеного XX з ’їздом Деякі наші студенти вже да­ теми, присвячені 40-річчю винні на конкретному мате­ КПРС,— відриву навчання Ми сподіваємось, що продов­ ли перші практичні уроки. Доб­ Жовтня, та підготують стат­ ріалі з історії літератури, від життя. жуватимемо практику так само ре провела урок арифметики в ті для преси. музики тощо показувати сту­ В 1957/58 навчальному успішно, як і почали. Для цього 6ому класі і урок геометрії в Кафедра планує також до­ дентам, як тісний зв’язок році кафедра здає до друку у нас є всі можливості. 7ому Е. Портная. повіді про статтю тов. Хру­ художника з життям сприяв підручник з російської літе­ Л. КРУПНИК, Практиканти провадять і по­ щова серед студентів. створенню зразків високо­ ратури для 8 і 9 класів се­ студентка IV курсу фізикозакласну роботу. Так, студент ідейного та високохудожньо­ редньої школи з українською Л. КАРЛОВ, математичного факультету. В. Ізраїлянт керує драмгурт­ мовою викладання. В автор­ го мистецтва, що служить зав. кафедрою російської народу. ському колективі працюють; та зарубіжної літератури. КАДРИ 16 Н е все було враховано Серед дошкільнят В Магістральним шляхом езсмертне вчення В. І. БЛеніна про партійність літератури стало наріжним каменем, фундаментом, на якому наша Комуністична партія будує свою політи­ ку керівництва літературою і мистецтвом, як могутньою зброєю ідеологічної бо­ ротьби. Виступи першого секрета­ ря ЦК КПРС товариша М. С. Хрущова перед пи­ сьменниками, художниками, скульпторами і партійним активом з питань літератури є новим, в новій конкретній обстановці, продовженням і творчим розробленням ленін­ ських принципів партійності л ітератури і мистецтва. — Найвище суспільне при­ значення літератури і ми­ стецтва, — говорить това­ риш Хрущов,— піднімати на­ род на боротьбу за нові успі­ хи в будівництві комунізму. Будемо ж високо тримати ленінський прапор партій­ ності літератури, боротися за її ідейну чистоту і бойову комуністичну цілеспрямова­ ність та непримиренність до будь-яких спроб збити її з магістрального комуністич­ ного шляху розвитку. Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ, доцент, член Спілки радян­ ських письменників УРСР, Чекаємо ваших порад Разом із студентами старшокурсниками пopiг інституту переступили і ми, першокурсники. Спочатку сковано і ніяково почували ми себе серед старших товаришів. Та радісне відчут­ тя, що ти — студент, превалювало над іншими почуттями. Вже з перших днів навчання стало зрозумілим, що голов­ не — систематично вивчати матеріал, не запускати його. На курсі обрали старост, комсоргів груп. Підготовку до роботи провели. Проте самої роботи ще не розпочали: не знає­ мо, як і з чого треба починати, як цікаво організуватисвоє дозвілля і т . ін. Сподіваємось, що старші товариші допоможуть нам у цьому, поділяться своїм досвідом правильної організації роботи і відпочинку. Чекаємо ваших порад, друзі! І. ТОЛСТУХІН, студент І курсу педагогічного факультету. �Зросла активність студентів 1 9 1 7 - 1 9 5 7 Д о4 я іч -р 0 в е л и кого Ж о в т н я Ще не закінчилася громадянська війна, а партія і уряд Радян­ ської України вже постави­ ли питання про створення такої системи народної освіти, яка б відповідала завданням нового соціального ладу, що був ство­ рений Великою Жовтневою со­ ціалістичною революцією. В 1920 році було оголошено про реформу вищої школи, здійснення якої фактично від­ булося в 1921 р. Педагогічна освіта після реформи визнача­ лася двома типами навчальних закладів: 1. Єдиний Інститут Народної Освіти. 2. Вищі трирічні педагогіч­ ні курси. При створенні системи педа­ гогічної освіти на Україні за основу було взято думку (як і в РРФСР), що педагогічна освіта є вищою освітою. На Україні університети були реорганізовані в інститути на­ родної освіти (ІНО). Інститути народної освіти повинні були мати три факультети: факультет соціального виховання, що го­ тував працівників для масової школи, дитячих садків, дитячих будинків; факультет професій­ ної освіти, що готував праців­ ників для масових професійних шкіл; факультет політосвіти, що готував політосвітпрацівників. Інститути народної освіти створювалися однофакультетні або з декількома факультетами. Ті, що створювалися на базі учительських інститутів, як пра­ вило, були однофакультетні, а ті, що на базі університетів — двофакультетні. У Київському ІНО було від­ крито факультет профосвіти та факультет соціального вихован­ ня, який фактично і є початком існування наш ого інституту. В складі цих двох факульте­ З Історії нашого інституту тут за цей час пе­ ретворюється в один із найбільших педагогіч­ них вузів на Україні. Напередо­ дні війни він став великим пе­ дагогічним навчальним і науко­ вим центром, що готує високо­ кваліфікованих вчителів для шкіл та науково-педагогічні кадри для вузів. У період тимчасової окупації м. Києва німцями інститут ро­ боти не проводив. Поновив він свою роботу через два місяці після звільнення міста від фа­ шистських загарбників. У січні 1944 року двері Київського пе­ дагогічного інституту знову від­ крилися для нашої радянської молоді. Тяжкі то були часи для на­ вчання—в неопалюваному при­ Д Н І міщенні з розбитими вікнами, при відсутності підручників та Тепло, сонце, книги, пісні, обладнання. Силами студент­ танці, блиск місяця в затишно­ ської молоді та викладачів му ставку на Поділлі або в швидко піднімався інститут з бурхливій річці Кавказу — все руїн, які йому заподіяли німе­ втілюється в одному слові: ка­ цькі загарбники. нікули! Вже в 1946 році по кількості Минуло перше студентське студентів інститут досягав до­ літо. Багато цікавих вражень воєнного рівня. В наступному і залишило воно. Зустрівшись подальших роках інститут знач­ 2-го вересня з інституті, ми з но розширюється кількістю студентів, професорсько-викла­ захопленням розповідали один дацького складу та аспірантів, одному про пам'ятні дні відпо­ а також ростом матеріальної і чинку. А розповідати було про навчальної бази. що! Так, Л. Чернякова і К. Зараз майже в кожному пе­ Криворучко працювали вожати­ дагогічному інституті республі­ ми у Ворзельському піонерсько­ ки працюють наші вихованці, багато їх працює і в інших му таборі. Загоновими вожати­ ми працювали і М. Зеленівська, вузах. Київський педагогічний інсти­ Ф. Вайтман, 3. Олексійова. Ро­ тут є єдиним педагогічним ву­ бота була захоплюючою і зба­ зом в республіці, що має право гатила дівчат певними знання­ прийому до захисту кандидат­ ми і досвідом.— Ми намагали­ ських дисертацій. Сотням на­ уковців Вчена Рада інституту ся,— говорять вони,— зробити присвоїла звання кандидатів відпочинок дітей корисним, ці­ наук. кавим і змістовним. Діти зали­ Г. ІВАШИНА. шилися задоволеними. І це»бу­ Імені О. М. ГОРЬКОГО К Н И ГА «Сільська вчителька» — пер­ ша збірка оповідань Ольги Ро­ зовик. Книга в основному при­ свячена темі виховання радян­ ської молоді в школі і в сім’ї. Героїв оповідань О. Розовик можна зустрінути в повсякден­ ному житті. Де переважно сільська інтелігенція (учителі), колгоспники і молодь, якій при­ ділено найбільше уваги. Збірка відкривається опові­ данням «Єдиний син». Це хви­ лююча і правдива розповідь про життя і прагнення матері, про виховання в сім’ї. За сю­ жетом оповідання досить про­ сте. В далеке приуральське місто прийшло з фронту коро­ теньке повідомлення про смерть Івана Вікторовича Коломійця. «Тепер ми, синку, будемо са­ м і»,— прошепотіла заплакана мати. Багато енергії І сил доклала вона, щоб виростити сина І да­ ти йому змогу закінчити десяти­ річку, інститут. Щоб бути «удвох» із сином вона відмови­ лась навіть від особистого щастя. тів Київський ІНО проіснував до 1930 р. Коли в Радянському Союзі було проведено велику реорганізацію і розширення ме­ режі вищих шкіл з тим, щоб за­ довольнити в кадрах високої кваліфікації вимоги бурного розвитку соціалістичної еконо­ міки і культури, на базі Київ­ ського ІНО було утворено три інститути; соціального вихо­ вання (на базі факультету соцвиху), професійної освіти та фізико-хіміко-математичний (на базі факультету профосвіти). В 1933 році Інститут соці­ ального виховання було пере­ творено в педагогічний інститут. У зв'язку з тим, що тоді в Києві були педагогічні вузи, де навчання велося не україн­ ською мовою, він був названий Київський український педаго­ гічний інститут. У 1934 році в його склад влилися інші педа­ гогічні вузи міста, і він став називатися Київський Держав­ ний Педагогічний Інститут. То­ го ж року інститутові було при­ своєно ім'я великого пролетар­ ського письменника Олексія Максимовича Горького. Здійснення загального обо­ в’язкового навчання, невпинний ріст мережі семирічних шкіл, створення і розвиток середньої загальноосвітньої школи в роки перших п’ятирічок вимагали ве­ ликої кількості вчителів. На Україні швидкими темпами зро­ стала мережа педагогічних на­ вчальних закладів і значно роз­ ширювалися вже діючі. Ріст мережі педагогічних інститутів на Україні вимагав забезпечен­ ня їх науково-педагогічними кадрами. Інститут поширив під­ готовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру. Київський педагогічний інсти­ 9 вересня в нашій групі від­ водилась підписка на газети і булися звітно-виборні збори. журнали; більш змістовними Навчання та поведінка студен­ стали політінформації. тів, участь у художній само­ Активну участь група брала діяльності. в спортивних сек­ в підготовці до фестивалю. Бу­ ціях, підготовка до проведення ло підготовлено подарунки; 12 інститутського фестивалю — студентів брали участь у хорі ось основні питання, які роз­ та оркестрі народних інстру­ глядалися на цих зборах. Особ­ ментів; 4 студенти були учас­ лива увага приділялась педаго­ никами культбригади, що ви­ гічній практиці та підготовці до їжджала з концертами в МТС, екзаменів. на завод, у школу. На зборах було відмічено, що Важливим недоліком у робо­ за минулий рік в групі значно ті нашої групи є те, що на про­ підвищилась успішність, збіль­ тязі року не було проведено шилось число учасників худож­ жодних тематичних зборів. ньої самодіяльності; 10 студен­ Зараз наші комсомольці ак­ тів регулярно відвідували спор­ тивно включилися в підготовку тивні секції, 7 чоловік викона­ до зустрічі 40-х роковин Вели­ ли нормативи Ні спортивного розряду; всі вони — учасники кого Жовтня. О. СЕМКО, інститутських та факультет­ комсорг 42-ої групи ських команд. Відмічалось та­ фізиків. кож, що в групі регулярно про­ майбутньому не П Р О В И Х О В Авати Н з НучняЯв * просто поета, лікаря чи інжене­ ра, а в першу чергу — «справж­ ню людину» —будівника кому­ ністичного суспільства. В оповіданні «Сільська вчи­ телька» змальовується велика і почесна праця вчителя. Хвора вчителька, якій лікарі не дозво­ лили працювати в школі, у ва­ гоні поїзда розповідає присут­ нім про свою копітку роботу, про своїх учнів. Вони разам прийшли до школи: вона — вчителькою, а ді­ ти — учнями. Вчителька, сама навчаючись, чотири роки навча­ ла дітей. Скільки любові, надії і турботи про майбутнє малюків відчувається в її словах! Поїзд зупинився, вчителька зійшла на станції. Всі довго мовчать, думаючи про неї. Цікавим є оповідання «Ви­ пускниця», в якому автор пору­ шує актуальну тему — про зв'я­ зок школи з виробництвом. Твір закликає нашу молодь — випускників шкіл — йти на ви­ на жаль, ще зустрічаються у робництво, в колгоспи, на заво­ деяких школах), а розповідає ди, шахти, опановувати проце­ один з епізодів свого життя. сами виробництва. Спочатку шкільного, а потім Агроном Ковальов у розмові фронтового. «В житті потрібно з Ніною, яка цілий рік прогай­ все подолати,—звучить зворуш­ нувала дома після закінчення ливо голос педагога,—а раніше школи, підкреслює: «А вісім­ всього — самого себе». надцятий (рік — І. П.), Ніно, Ми віримо, що такі вчителі, найкращий у житті, доведеться як Василь Олександрович, до­ зовсім викреслити з біогра­ кладуть усіх зусиль, щоб вихо­ фії!..». І от Кость — інженер-шляхо­ Учитель не читає учневі мо­ вик. Формально він не забуває ралі про дисципліну, не кри­ матері: пише їй листи, приїж­ чить на нього, не посилає зра­ джає на канікули на декілька зу ж за батьком (такі «методи», днів (хоч має змогу побути мі­ сяць), обіцяє їй допомогу; але в його відношенні до матері відсутнє основне — почуття си­ новньої любові. Дорогу реліквію, яку мати берегла для нього,— картину батька — Кость називає «ку­ старщиною» і викидає з свого чемодана. А вона так мріяла, що цей пейзаж колись прикра­ сить кабінет її сина! Хвилююче просто, без зайвої надмірності зображено картину прощання матері з сином. Скільки глибокого материнсько­ го почуття вкладено в скупі рядки! Автор своїм оповідан­ ням приводить читача до важ­ ливих питань, хоч сам і не дає на них відповіді. В чому ж помилка матері? Адже вона віддала себе всю для сина? Та він не розу­ міє цього. Син — егоїст. Ось в чому трагедія. Оповідання «У директора» присвячене життю радянської школи, показові взаємовідносин між учителем і учнем. Силою власного прикладу молодий пе­ дагог і директор школи Василь Олександрович впливає на не­ дисциплінованого учня. Л І Т А ло для нас найкращою нагоро­ дою. Деякі наші дівчата вміло по­ єднали відпочинок з працею в народному господарстві. Так, Л. Дзюба зважувала зерно біля комбайна, Н. Степаненко займа­ лася польовими роботами, а А. Лисенко працювала на ш ах­ тарській дільниці. Л. Грасетській пощастило відвідати VI Всесвітній фести­ валь молоді і студентів. Непогано відпочила і Л. Дяченко. Вона з колишніми одно­ курсниками педучилища побу­ вала в найвизначніших місцях Закарпаття. Хороше і цікаво провели на­ ші студенти літні канікули. Бадьорими, сповненими сил і енергії приступили ми до занять у новому навчальному році. М. ЧЕРЕП О ВСЬКА , студентка ІІ-го курсу педфаку. Прочитавши оповідання, ми віримо, що Ніна, яка у «18 ро­ ків була ніхто», та інші випуск­ ники чесно підуть трудитися на колгоспні лани рідного села. До цього і закликає автор. Проте, поряд з цими глибоко правдивими творами, автор, на наш погляд, у деяких оповідан­ нях, поставивши благородні те­ ми, зокрема приїзд досвідчених працівників з міста на керівну роботу в сільське господарство («Видатний дядько»), ріст куль­ тури і добробуту колгоспників («Лемешев у дідовій хаті»), розв'язує їх у дещо схематич­ ному плані і непереконливо. В останньому оповіданні в окремих місцях мова важка, з деякими невдалими зворотами і синтаксичними конструкція­ ми. Адже автор наслідує роз­ повідну манеру, а оповідач на­ вряд чи вживав у своїй розпо­ віді періоди, сурядно-підрядні речення або нагромаджував в одному реченні по п’ять і біль­ ше дієслів (стор. 69, 74 і ін.). Та ці недоліки не знижують того загального приємного вра­ ження, яке одержує читач від збірки автора-початківця, а ілю­ страції до творів, виконані А. Тетьорою скромно і вміло, під­ силюють це враження. І. ПРОЦЕНКО, аспірант кафедри методики мови і літератури. �„Цвіти, н аша молодість!“ У вихідний день Одинадцята го­ Н ЕДІЛЯ. дина дня. На примі­ На мою долю випало велике'щастя — я побувала на VI Всесвітньому фестивалі молоді і студентів в складі танцювального колективу, що приїхав на фестиваль з сюї­ тою «Цвіти, наша молодість!». Столиця зустріла нас передсвятковим шумом вулиць і майданів. Напевне, не знайшлось би жод­ ної вулиці в місті, на якій би не відчува­ лося наближення цього надзвичайного свя­ та. Особливо красивий вигляд мали площі, де були встановлені величезні макети, що зображали дружбу молоді всього світу і фрагменти з російських народних казок. Звичайно, кожному, хто був у ці дні в Москві, запам'ятається «Килим-літак» на площі ім. Дзержинського з трьома дітьми на ньому: російською дівчинкою, негренят­ ком і маленьким хлопчиком з Китаю. Нарешті, настав день 28 липня — день відкриття свята юності і миру! На Ленін­ ських горах запалав факел фестивалю. Після параду поле стадіону ім. Леніна зайняли спортсмени. Потім на поле вийшли Лист д о р е д а к ції Як відомо, автомотоспорт має велике оборонне значення. При інституті створена мотосекція, яка об’єднує 48 студентів. Тео­ ретичний курс вивчається систе­ матично, але практичні заняття не провадяться: нема на чому. Три мотоцикли, які є в Інститу­ представники всіх союзних республік у бар­ вистих національних костюмах. Виконуєть­ ся сюїта «Цвіти, наша молодість!». Прийняли нас дуже тепло. Виступи кож­ ної республіки зустрічали бурхливими оплесками. Часто нам доводилось зустрічатись з мо­ лоддю колоніальних і напівколоніальних країн. Зарубіжна молодь цікавилась нашим життям, навчанням, відпочинком. Серед них було багато студентів: жвавим бесідам не було кінця. Розмістили нас у студентському містеч­ ку. Тут завжди б уло весело. Частенько ве­ чорами, просто на дворі, та чи інша деле­ гація влаштовувала імпровізовані концер­ ти, які завжди мали великий успіх. За час перебування у Москві ми міцно подружилися і, роз’їжджаючись, прощали­ ся, як старі хороші друзі. с. СЛИНЬКО, студентка II курсу педагогічного факультету. за га л ьн и й ви гл яд ГАЗЕТИ Висячий в темному кутку, сі­ рий, нічим не привабливий ли­ сток паперу не викликає інте­ ресу у людей, які проходять’ мимо, не збере біля себе чи­ тача. Отже, газета не досяг­ не мети. її зміст буде надбан­ ням тільки членів редколегії, які випустили номер. Стінгазета повинна висіти на видному, добре освітленому і доступному місці. Мальовниче оформлення, хороша рамка чи вітрина повинні здалека при­ вертати увагу. Ліс зустрів н а с весел и м щебетом птахів т а л егк и м шелестом листя. В с і вм и ть розсипались по л іс о в ій г а л я ­ вині — хто к у д и ... С к р із ь лунають пісні, ч ути ж а р т и , веселий сміх. Я к х о р о ш е р а ­ зом! Особливо то д і, коли в с і збираються на від п о ч и н о к . Весь вихідний день м и п р о ­ вели у Ворзельськом у л іс і. І відпочили добре, і, го л о вн е, побули разом, в с іє ю гр у п о ю сфотографувались. Ц я п р о гу ­ лянка сприяла щ е б іл ь ш о м у зміцненню нашої д р у ж б и . Надовго зали ш и ться в п а ­ м’яті кожного з н а с ц ей ч у ­ довий день золотої к и їв с ь к о ї осені! Н. С Т А Р О Щ У К . Теорія без практики ті, за 11 років експлуатації прийшли в цілковиту непридат­ ність. Для створення нормальних умов робота секції необхідно капітально відремонтувати мо­ тоцикли, а для цього треба не­ багато; невеличку майстерню з елементарним слюсарним об­ ладнанням, гроші на придбання запасних частин та хоч малень­ ку зацікавленість до умов ро­ боти секції з боку профкому і МК інституту. Б. ВАРЧЕНКО, тренер мотосекції. Якою повинна бути стінгазета Невід’ємною частиною радян­ ської партійної преси, її міц­ ною основою є стінна газета, яка на своїй невеликій ділянці виконує таку ж важливу і від­ повідальну справу організатора, вихователя і пропагандиста, як і мільйонні тиражі друкованих газет. Тому вимоги до стінної преси повинні бути такими ж високими, як і до будь-якого друкованого органу. Читач любить газету, а відо­ мо, що від того, кого люблять, більше чекають і вимагають. Що ж вимагає читач від своєї стінної газети, в якій, можли­ во, вперше в житті побачить своє ім’я, в тому чи іншому світлі представлене на суд гро­ мадськості? ському вокзалі збираються студенти 21 групи фізикоматематичного факультету. Скрізь лунає веселий сміх. Яскраве сонце, що повисло над обрієм, ніби хоче своїми золотими руками взяти в обійми цих веселих юнаків і дівчат. І, можливо, від того, що сонце так щедро пестить всіх своїм золотим промін­ ням, чи -від того, що всі з і­ бралися разом після довгої розлуки (адже ціле літо ми не були разом!), настрій у всіх бадьорий, піднесений... Перший вихідний день у новому навчальному році ми вирішили провести за мі­ стом. Але де?.. Після недов­ гих міркувань: вирішили по­ їхати у Ворзель. ...Швидко мчить поїзд. Ве­ село цокотять його колеса, та ще веселіше лунає пісня, яку дружно співають студенти. Пісні!.. Скільки їх складе­ но про щасливе життя, про радість навчання, про перше кохання, про наш народ, про партію!.. Ось і кінцева зуп и н ка. Ми у Ворзелі. Я ка дивов и ж на краса! Навкруги л іс і сон це, багато, багато сон ц я... А н е ­ бо! Воно синє, си нє... І, здається, що очі у в с іх т а ­ кі ж сині і глибокі, я к небо, а посмішка — т а к а ж те п л а і сяюча, як сон ячне п р о ­ міння... кожному події 25 жовтня 1917 р., розкажіть про те, що хвилює вас у ці святкові дні. Але в той же час стінгазета Замітки, вміщувані в стінга­ не повинна бути занадто гро­ міздкою, крикливо оформленою. зеті, не повинні бути багато­ Зовнішній вигляд газети пови­ слівними. Коротко і ясно треба нен відповідати змісту вміще­ висловити те, про що хочеш сказати. Чітку, коротку замітку ного в ній матеріалу. прочитають Із значно більшим ЗМІСТ інтересом, ніж розтягнуту і ча­ Статті, замітки тільки в то­ сто нудну статтю. му випадку будуть цікавити В одній замітці не рекомен­ читача, якщо вони написані гра­ дується висвітлювати декілька мотно, простою і зрозумілою фактів. Це утруднює розумін­ мовою, чисто і розбірливо. ня прочитаного. Не слід повто­ Головна вимога до матеріа­ рюватись у різних замітках. лу, який вміщується в стінга­ Розглянемо декілька най­ зеті,— це конкретність. З інте­ більш поширених форм заміток. ресом читають ту статтю, в якій розповідається про людей і по­ Читача цікавлять різноманітні дії даного колективу, конкрет­ за змістом, але конкретні ма­ но вказуються факти, назива­ теріали. ються прізвища, про події гово­ ФОРМА ЗАМІТКИ риться не в загальних фразах. Не рекомендується писати Замітка-повідомлення розпо­ передові статті загального ха­ відає читачеві про яку-небудь рактеру, а ще більше випуска­ подію, цікаву для всього колек­ ти цілі газети на загальні теми. тиву. У першотравневому випуску Замітка-питання також про стінгазети не треба писати про свято «взагалі», пишіть кон­ що-небудь повідомляє і ставить кретно про те, як відзначається перед читачем питання, приму­ Першотравень на факультеті, шує його замислитись, яке зна­ в групі, у гуртожитку, кімнаті чення в житті колективу має та і т. п. У передовій статті, при­ чи інша подія? Висновок читач свяченій річниці Жовтневої ре­ робить сам і часто повідомляє волюції, не повторюйте загаль­ про нього редколегію, яка дає ними фразами давно відомі матеріал у наступний номер. Замітка-висновок не тільки повідомляє читачам про те, що трапилось, але й робить висно­ вок, що це має якесь позитив­ не або негативне значення, вар­ те чи не варте наслідування. В цих матеріалах, як і в ін­ ших, вимагається особлива точ­ ність імен, прізвищ, цифр. ЗАГОЛОВОК Для замітки дуже важливий точний, короткий і виразний заголовок, який при першому ж погляді розкриває її зміст. Та­ кий заголовок зацікавлює чи­ тача і змушує його прочитати замітку. Вдалий заголовок «Школа, колгосп, інститут» для замітки про те, як юнак став студентом, і не дуже вда­ лий заголовок на цю ж тему— «Як Сергій Петренко прийшов у наш інститут». Такий заголо­ вок і не дочитають, не говорячи вже про статтю. Слід уникати шаблонних за­ головків, на зразок: «У нашій групі», «Про нашу секцію», «В нашій аудиторії», «На на­ шому курсі, «В нашому інсти­ туті» і т. п. Заголовок повинен бути напи­ саний чітко, без переносів, ма­ льовничо, але не строкато, щоб його легко було прочитати. МАЛЮНОК І КАРИКАТУРА Малюнки в стінгазеті зустрі­ чаються частіше всього в заго­ ловках і в оформленні назви. Зокрема, назва газе ти повинна бути написана досить великим, але не громіздким ш ри ф том . Добре розташувати заго л о в о к на фоні неяскравого м алю н ка, який відображає специф іку т і є ї організації, де випускається стінгазета. Якщо немає досить кваліфікованого виконавця, то малюнків слід уникати, бо у поганому виконанні вони тіль­ ки псують загальне враж ен н я. Велике місце в стінгазеті займають карикатури. Це най­ більш дійовий і наочний метод критики, що викликає найбіль­ шу реакцію у колектива. Але карикатури повинні відповідати одній дуже важливій вимозі: вони досягають мети тільки в тому випадку, коли точно і тон­ ко відповідають темі. Сам малюнок повинен вира­ жати головну ідею карикатури, не вимагаючи громіздкої підтек­ стовки. Особливо невдалі ті ка­ рикатури, на яких до невираз­ них фігур додані пузирі, що йдуть з рота, з дрібно написа­ ним текстом. Головне ж у роботі кожної редколегії — при додержанні елементарних правил — твор­ че, з фантазією, любовне оформ­ лення кожного номера стінга­ зети. А. ДЯЧЕНКО. �П ИСЬМЕ Н Н И К-П АТРІО Т Багатогранною була діяль­ ність Івана Кіндратовича Мики­ тенка, одного з основоположни­ ків і творців української радян­ ської літератури, який своїми художніми творами активно втручався в життя, пристрас­ но утверджуючи те нове, що з ’явилось після Великого Жовт­ ня, гнівно тавруючи все старе, віджиле. Він був визначним громадським діячем. Член КПРС, один з організаторів і керівників пролетарських орга­ нізацій письменників («Гарт», ВУСПП), член президії Спілки письменників СРСР і УРСР. член Центрального Виконавчо­ го Комітету УРСР, І. К. Микитенко активно боровся за ство­ рення пролетарської літерату­ ри. Він разом з іншими пи­ сьменниками представляв укра­ їнську літературу на Міжнарод­ них конгресах захисту куль­ тури. Друкуватись І. К. Микитенко почав у 1922 р. на сторінках одеських газет «Известия», «Южный селянин», «Червоний степ», де вміщував вірші (бага­ то з них стали піснями, напри­ клад, «Розвивайся, прапор Жовтня», «Ой, що ж то за шум учинився?.. Комсомол на Вкраї­ ні народився» та ін.), інсценів­ ки, фейлетони, нариси, частуш­ ки, оповідання. У 1926 р. виходить збірка оповідань письменника «На со­ нячних гонах» про післярево­ люційну дійсність, про те, як нарад, переборюючи труднощі економічного порядку, опір кла­ сових ворогів, будував соціа­ лізм, як в результаті Жовтневої революції відбулися корінні зміни в усіх сферах нашого життя (оповідання: «Між кучу­ гурами», «Кирюша», «На со­ нячних гонах», «Гарячі дні», «Будні», «Витяг з протоко­ лу» та ін.). Героями багатьох творів Микитенка стає молодь. Це вона в ті героїчні роки боролася з тем­ ря вою і відсталістю на селі (Грицько — «Між кучугура­ ми»), вела непримиренну бо­ ротьбу з куркулями (Марійка — «Гарячі дні»), самовіддано пра­ цювала в радянському апа­ раті (Сусанна — «На соняч­ них гонах»), допомагаючи робіт­ никам і селянам будувати со­ ціалізм. До 60-річчя з дня народження Микитенку його п’єса «Дикта­ І. К. Микитенка тура» (1929 р.), що була для то­ го часу явищем цілком новатор­ ру нові великі теми, народжені ським. П’єса мала винятковий нашою дійсністю. Вже його на­ успіх у глядачів. В одному тіль­ ступна збірка прозових творів ки театрі ім. Франка вона про­ «Вуркагани» (1928 р.) відзна­ йшла 300 раз. П’єса приваблю­ чається широтою тематики. Тут вала своєю злободенністю, своїм і тема змички між містом і се­ правдивим, реалістичним пока­ лом (повість «Брати»), і тема зом тих глибинних процесів, які боротьби з безпритульністю (по­ проходили на селі, а саме: бо­ вість «Вуркагани»), і тема бо­ ротьби селянства, очоленого ро­ ротьби з міщанством (повість бітничим класом, за хліб. П’єса «Кадри» (1930 р.) чи «Антонів огонь»), і показ всіх пороків старої дореволюційної не єдина п’єса на Україні, що школи (повість «Гавриїл Кири­ сталила проблему виховання кадрів у вищій школі, пробле­ ченко — школяр») і ін. му перебудови вищої школи. Темі показу того, як в умо­ Радянська молодь повинна була вах радянської влади з колиш­ переборювати труднощі не ли­ ніх «вуркаганів» формуються ше економічного порядку, а й нові люди, активні будівники боротися проти контрреволюціо­ соціалізму, присвячений роман нерів, які знайшли притулок у «Ранок» (1933 р.), який, на вищій школі, проти старих ме­ жаль, не закінчено. Поряд тодів викладання. з твором Макаренка «Педа­ У наступних своїх п’єсах: гогічна поема» він є кра­ «Дівчата нашої країни» щим на цю тему, Ідейно те­ (1932 р.), «Дні юності» матичний задум романа «Ра­ (1936 р.), «Соло на флейті» нок» значно глибший, ніж у (1935 р.) драматург звертається повісті «Вуркагани». Твір про­ до комедійного жанру. Але гу­ йнятий ідеями соціалістичної мор у цих п’єсах не однаковий. педагогіки, а саме: вирішальне Він доброзичливий і дружній, значення у вихованні має ко­ коли пише про радянських лю­ лектив і суспільнокорисна дей («Дівчата нашої країни», праця. «Дні юності»), і гнівний, викри­ В українській літературі І. К. вальний, і переходить у сарказм Микитенко найбільш відомий як і сатиру, коли розвінчує такі драматург. Разом з представни­ «болячки» на нашому здорово­ ками старшого покоління І. Ко­ му тілі, як кар’єризм і підла­ чергою, С. Васильченком, ра­ бузництво (Ярчук — «Соло на зом з його сучасниками Л. Пер­ флейті»). вомайським, пізніше О. Корній­ Характерні риси драматургії чуком та ін. він є основополож­ І. Микитенка — це напруже­ ником нової радянської драма­ ність, динамічність у розвитку тургії. подій, майстерний, просто ал­ Його п’єси ще більше, ніж мазний діалог, індивідуалізація проза, відзначаються злободен­ дійових осіб за допомогою мов­ ністю, актуальністю, активним них засобів. Важливе значення драматур­ вторгненням в життя. Коли чи­ таєш і дивишся його п’єси, гії І. Микитенка полягає також сповнені гарячим подихом тієї і в тому, що він створив цілу епохи, перед очима встає геро­ галерею позитивних образів ко­ їчна історія нашої Батьківщи­ муністів (Дудар—«Диктатура», ни, її чудові люди — більшови­ Чумак—«Бастилія божої мате­ ки, її чудова молодь — комсо­ рі», Вересай— «Соло на флей­ ті»), образи молоді та ін. Прав­ мольці. Боротьба за хліб, що була диве відтворення сучасної пи­ боротьбою за соціалізм, бороть­ сьменнику дійсності, майстер­ ба за нові кадри, боротьба за ність його п’єс забезпечили їх вугілля на Донбасі, будівництво довге життя. Твори Івана Кіндратовича Дніпрогесу, закінчення десяти­ класниками школи і т. ін.— все Микитенка ще довго будуть на це майстерно втілив І. Микитен­ озброєнні радянських людей, ко у своїх п’єсах «Диктатура», допомагаючи виховувати підро­ «Кадри», «Дівчата нашої краї­ стаюче покоління в дусі ідей ни», «Справа честі», «Дні комунізму, відданості партії, Зростаючи в ідейному і народу, художньому відношенні, пи­ юності» і ін. Заслужену славу принесла Л. КАЧУРЕНКО. сьменник приносить в літерату­ В е ч ір п а м ’я т і п и с ь м е н н и к а Твори видатного українського письменни­ ка Івана Кіндратовича Микитенка написані мовою, яка нагадує, за образним висловом В. Сосюри, «пахучі яблука в росі». Образи його творів — яскраві, живі — запам'ятовуються назавжди від першого знайомства з ними. Ввечері 5 вересня літературна громад­ ськість міста, письменники, артисти, аспіран­ ти, студенти заповнили зал Будинку літера­ торів, де відбувся вечір, присвячений 60-річчю з дня народження І. К. Микитенка. З великою теплотою і глибоким хвилюван­ ням розповідали про нього письменники, ар­ тисти, які багато років працювали разом з ним і близько знали його. Петро Панч говорив про значення І. Минитенка в становленні української радянської лі­ тератури, про ту видатну роль, яку відіграв він у збиранні сил пролетарських письменни­ ків ВУСПП у, душею і керівником якої він був від першого до останнього дня її існу­ вання. — Я не находжу інших слів, як Великий Громадянин, щоб охарактеризувати І. К. Микитенка. Саме таким він залишився в моїй па­ м'яті на все життя,— говорить Н. М. Ужвій. Артистка розповіла, з яким запалом І. К. Ми­ китенко організовував перший український те­ атр в Одесі, як чуйно він ставився до молодих акторів, був їх натхненником, великим дру­ гом, постійним їх гостем. Н. М. Ужвій розпо­ відала про ті пам’ятні дні, коли сотні разів у переповнених театрах йшли п’єси «Диктату­ ра», «Кадри», «Соло на флейті» і ін. Л. Первомайський, Я. Баш, Т. Масенко пригадували, як чуйно ставився І. Микитенко до літературної молоді, завжди знаходив час вислухати, дати пораду, допомогти початкую­ чому поету, письменнику. — Його твори любили або ненавиділи, але байдужих не було,— відзначив Л. Перво­ майський. Я. Городський розповів, як після вступно­ го слова на І Всесоюзному з ’їзді письменни­ ків, під схвальні оплески делегатів, О. М. Горь­ кий. передав керівництво з ’їздом І. Микит ен­ ку. Це було визнанням і високою оцінкою всієї української літератури. . На великий жаль, твори І. Микитенка дов­ гий час були забуті, і ми раді сьогодні, що його ім’я знову зайняло належне йому місце поруч з кращими представниками української літератури. В. ЯРЕМЕНКО. Перші педагогічні кроки Юрія Корольова Кажуть, як почнеш, так і пі­ — А я не розгублюсь? деш. Життя стверджує це при­ — Та що ти! Ти така смі­ слів’я. Ми ще не знаємо, як пі­ лива. де Юрій Корольов, студент IV — Так, смілива, коли стипен­ курсу фізмату, але початок у дію одержую. А тут — урок!.. — Хлопці, а де ж Юрко? нього дуже таки симптоматич­ ний. — Та вже, мабуть, у школі. — О, та ось він іде! ...День першого урока невбла­ ганно наближався. Ось уже Назустріч студентам, не по­ 9 вересня. Завтра! Ну, так що, спішаючи. йде наш знайомий практикант. Він весело насви­ що завтра?.. стує, злегка б’є себе лозиною по Отже завтра урок, і Юра ви­ рішив ознайомитися з приладдя­ нозі. — Доброго ранку, Юрко! Ти ми, які завтра допоможуть йому блискуче провести урок. Та тут сьогодні іменинник! виявилося, що і конспект уро­ — Сьогодні народиться вели­ ка треба показати і навіть по­ кий педагог Юрій Корольов! працювати над ним разом з ме­ Ура, товариші! тодистом і вчителем. А кон­ — А що ж ви думаєте? Мені спект.., урок дати раз плюнути... — Я ще не набросав кон­ Та урока дати йому на цей спекту. І навряд чи зможу сьо­ рін а з не дали. Такий вредний годні сісти з Вами за нього. По­ отой методист—подавай якийсь винен повідомити Вас. що мене там конспект. Ну хто другий викликають у деканат, так що хай подає, а нащо ж від мене, в школі я буду трохи пізніше від Корольова, вимагати?! Поі Вам доведеться мене по­ перше, мене викликали в дека­ чекати. До побачення.— І без­ нат, а по-друге, можна і за 5 печний, бадьоро настроєний Ко- хвилин перед уроком перевіри­ рольов-практикант робить свої ти, та ще й чи є потреба. Не перші кроки із школи. допустити до урока... О, це вже У школу в той день він так занадто!.. Юрій кулею зірвався і не прийшов ні трохи пізніше, з місця, пробив собі між учителя­ ні набагато пізніше. ми дорогу до дверей і так грюк­ ...Теплий сонячний ранок. Се­ нув. що не тільки вікна заб ряж ­ лище давно прокинулось. Діти чали, але й з переляку підско­ веселими стайками поспішають чило все в учительській: і у школу. Чинно, неквапливо вчителі, і студенти, і чорниль­ йдуть старі вчителі, хутенько ниці, і геометричні тіла, всілякі на високих каблучках під­ там куби, конуси, паралелепі­ стрибують мол оді вчительки... педи, навіть зірвалися зі стін Та ми відстали. Он далеко, два портрети, географічні й вже біля самої школи гру­ історичні карти... па: учнів — не учнів, учите­ Так пройшов перший пробний лів — не учителів. Наздоганя­ урок — даруйте! — перший єм. О, та це ж наші практикан­ пробний крок майбутнього вчи­ ти! Вони дуже хвилюються, до теля Юрія Корольова. того, що навіть розмовляють Івась ЧОБІТЬКО. пошепки. У деяких з них сьо­ годні перші уроки. Редактор І. КРУК. — Ой, я так тремчу! � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/84 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/633071658be559231551a118aba6c80d.pdf 29c9c52e4cd41b0216404e0ae13028ce Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (122) (30 вересня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (122) (30 вересня 1960 року): [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/277 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/8a23bdf67da8d57bc7830dcfbcd4f81a.pdf 39aa99090ee09ccf79ca7cab76f49376 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/21">За педагогічні кадри. 1961 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1961 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (160) (20 жовтня 1961 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2025-07-07 Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (160) (20 жовтня 1961 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; в. о. редактора Ю. Полудненко. - Київ, 1961. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Полудненко Ю. (в. о. редактора) Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/341 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6d6d8d87abb198267f66e2244b8881b5.pdf 053986284b96bcb704990afb38f5e0d1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАШІ ГОСТІ М ОВА Д Р УЖ И Б — Ми люди різних країн і навіть різних континентів,— сказав, вітаючи гостей, заступник директора інституту В. К. Мітюрьов.— У нас багато різного, але значно більше спільно­ го: ми виховуємо наших дітей, нашу молодь, і мета у нас одна — виховати гідних борців за мир. Колектив інституту бажає Вам на цій ниві діяльності великих успіхів! Ще перекладачі не говорили іспанською, індонезійською, англійською, індійською, французькою мовами, а посланці шумного Марселя, далекої Австралії, жаркої Індонезії, Арген­ тит, Уругваю і інших країн вже схвильовано посміхались, аплодували: вони зрозуміли не­ знайому мову, яка йшла від серця,— мову дружби. Вчителі початкових шкіл, які відвідали наш інститут, виявили велику увагу до організації на­ вчання в школах, технікумах, ву­ зах нашої країни, цікавились по­ бутом студентів, умовами праці викладачів, з великим інтересом знайомились з навчальними май­ стернями. кабінетами і лаборато­ ріями на фізико-математичному факультеті. їхня одностайна дум­ ка була висловлена керівником групи французьких вчителів — ди­ ректором школи Марселем Бен­ сом: і діти і молодь соціалістичної України мають всі можливості стати кваліфікованими будівника­ ми своєї батьківщини. Гості захоплено аплодува­ лиюним учасникам інститут­ ської самодіяльності, які за­ просили їх на свою репети­ цію. Літня вчителька з Чілі, Христина Еррера, сказала: — Чудесно! Якби я сама не бачила, як ці юнаки і дів­ чата тільки що бігли за ку­ ліси з книжками і конспек­ тами в руках, я б нізащо не повірила, що це не про­ фесіонали-актори. Зарубіжні гості розповіли багато цікавого про роботу вчителів у своїх країнах. Деякі з гостей, прощаю­ чись, залишили нашим сту­ дентам сердечні привітання. Ось одне з них: «Вчителі Латинської Аме­ рики, які познайомилися сьогодні з студентами Києва, передають їм сердечний при­ віт. Ми побачили цих сту­ дентів радісними, повними надій. Тому ми впевнені, що З педагогічні КАДРИ а ЗО ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ВЕРЕСНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 26 (38) Ціна 15 коп. Щоб було цікаво і весело їх чекає робота у світі щастя і справедливості, у світі ми­ ру і дружби На цьому шляху ми ще зустрінемося. До швидкої зустрічі. Уго Родрігес (Уругвай). Рауль Бесерре (Чілі), Еліза де Віго (Аргентина), Христина Еррера (Чілі)». Це мова миру і дружби. І щоб зрозуміти цю мову, не треба багато років її вивча­ ти. Слова серця запам’ятову­ ються швидко, міцно. І не дивно, що індійський учи­ тель Амаленду Гуха з Даррант-коледжа в Теджпурі, який трохи говорить росій­ ською мовою, на питання, де він вивчав її, відповів: — У Москві, на фести­ валі... А. ФРОЛОВ. На фото: вгорі гості серед студентів — учасників хору; внизу вчителі з Індії та Індо­ незії в кабінеті політеконо­ мії. Фото М. Шуряка. На звітно-виборних комсо­ мольських зборах фізико-мате­ матичного факультету, які про­ ходили 23 вересня, багато гово­ рилося про художню самодіяль­ ність. І це не дивно. Адже ор­ ганізація культурного і весело­ го дозвілля студентів — дуже важлива справа. За останній час факультет досяг значних успіхів у худож­ ній самодіяльності. Хто в Інсти­ туті не знає співаків Юрія Па­ січника, Валентину Музику, Людмилу Велику? Хто не за­ хоплювався майстерним читан­ ням Алли Єлісєєвої і грою бан­ дуриста Михайла Стешенка? З великим успіхом виступав 1 фа­ культетський естрадний ан­ самбль, а його найбільш актив­ ний учасник Леонід Павлов по праву був нагороджений путів­ кою на VI Всесвітній фести­ валь. Але чому ж найбільш го­ строю на зборах була критика на адресу художньої самоді­ яльності? Розпорошеність сил— ось відповідь на це питання 1 на питання, чому факультет, що зайняв перше місце в новоріч­ ному огляді художньої самоді­ яльності, змушений був задо­ вольнятися третім місцем на Першому інститутському фести­ валі. Замість того, щоб створи­ ти на факультеті повнокровні самодіяльні колективи, комсо­ На допомогу агітатору Загальноосвітня школа Української РСР Радянський народ і разом з ним братні народи країн соціа­ за 40 років лістичного табору, все прогре­ сивне людство в цьому році від­ значають славний ювілей — 40-річчя Радянської держави. 23 вересня відбулась зустріч викладачів І літехнічного навчання в радянській школі, Серед видатних успіхів і до­ співробітників інституту з англійським вче­ кількістю загальноосвітніх і спеціальних се­ сягнень, що їх здобув радян­ ним, професором Лондонського університету редніх шкіл на Україні. ський народ за сорок років сво­ Джозефом Лаурисом, який керує кафедрою Того ж дня викладачі нашого інституту, го існування, одне з найпочес­ порівняльної педагогіки однорічного інститу­ інституту іноземних мов, співробітники на­ ніших місць займає загально­ ту, що працює на базі Лондонського універ­ уково-дослідних інститутів педагогіки і психо­ освітня школа. ситету. За своїм ухилом цей інститут подіб­ логії з інтересом прослухали лекцію профе­ Тяжку спадщину залишив царський уряд у галузі народ­ ний до нашого інституту удосконалення вчи­ сора Лауриса «Система освіти Англії і Уельса ної освіти. До Великої Жовтне­ телів. і нові течії в цій системі». Після лекції він вої соціалістичної революції Професор Лаурис цікавився питаннями по­ відповідав на численні запитання присутніх. ледве чверть населення Украї­ ни вміла читати й писати, май­ же 80 процентів усієї кількості дітей шкільного віку були по­ збавлені можливості вчитися. Кожен студент на­ монгольська література вого, дізнались студен­ інституту Л. Тендерес За сорок років радянської ш о го інституту знає почала існування в ти мовно-літературного і завідуючий кафедрою про т е , що в далекій березні 1921 року, ко­ факультету під час зу­ російської літератури влади на Україні буйним цвітом Азії існує така країна, ли 17 партизан після стрічі з головою спіл­ Л. Карлов докладно розквітла українська культура, як Монгольська Народ­ звільнення від реакцій­ ки письменників МИР, розповіли посланцю національна за формою і соціа­ на Республіка. Знають них військ м. Антан- депутатом Великого на­ монгольського народу і про її столицю Булак склали першу родного хуралу т. Сен- про структуру інститу­ лістична за змістом. На всіх м. Улан-Батор, великий революційну пісню, яка ту, про роботу літера­ етапах розвитку нашої Радян­ промисловий, культур­ зараз широко відома в ге. Він познайомив сту­ турних кафедр. ської держави партія і уряд ні дентів з творами ви­ ний і адміністративний народній Монголії. На­ На згадку про цю на хвилину не зменшували своєї датних монгольських центр країни. вряд чи хто з наших письменників, прочитав пам’ятну зустріч т. уваги до питань шкільного бу­ Але мало хто знає Сенге на одному із дівництва. про те, що площа цієї студентів знає і про те. власні. збірників творів мон­ країни налічує значно що в монгольському З великим інтересом гольських письменни­ У 1919 році, в розпалі грома­ більше 1 млн. кв. км, в віршуванні римуються спостерігав т. Сенге ро­ ків, що знаходяться в дянської війни, VIII з’їзд партії той час як кількість на­ не останні, а перші боту наших студентів у нашій бібліотеці, по­ прийняв програму, яка точно селення не перевищує слова рядка. лабораторіях, кабіне­ ставив автограф. встановлювала завдання в галу­ цієї ж цифри. Мало хто Про все це і багато тах. знає і про те, що нова іншого, нового і ціка­ Секретар партбюро Ю . ПОЛУДНЕНКО. зі народної освіти. ЛЕКЦІЯ АНГЛІЙСЬКОГО ВЧЕНОГО З д а л е к о ї М о н го лії мольське бюро факультету на­ цілило групові організації на підготовку максимальної кіль­ кості номерів. Та кількість не перейшла в якість. Ніхто не до­ помагав духовому оркестрові, ніхто не подбав про створення драмгуртка, хоч розмови про це велись весь рік. Зник з про­ грам концертів веселий 1 гост­ рий студентський конферанс. Вечори самодіяльності стали су­ хими 1 одноманітними. В цьому навчальному році становище повинно докорінно змінитися. Секретар партбюро факультету П. В. Петришнна, комсомольці О. Болгар, О. Сем­ ко, Ю. Францев, Н. Басов­ ський та інші висловили на збо­ рах конкретні пропозиції, спря­ мовані на покращення роботи самодіяльності, зокрема, запро­ понували створити при культсекторі бюро невеличку комісію з 3 —4 чоловік, яка б збирала всі пропозиції комсомольців та матеріали для створення ЄДИ­ НОЇ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ПРО ГРАМИ. Зараз перед факультетом сто­ їть складне, але почесне зав­ дання — за короткий строк, що залишився до свята — 40-ї річниці Великого Жовтня — підготувати змістовну, цікаву і оригінальну програму худож­ ньої самодіяльності. Н. БАСОВСЬКИЙ. У перші ж дні свого існуван­ ня Радянська держава проголо­ сила основні принципи нової, радянської системи народної освіти, а саме: загальне обов’яз­ кове безплатне навчання, відо­ кремлення школи від церкви, активна участь трудящого на­ селення в розв’язуванні питань шкільного будівництва, право для всіх національностей навча­ тися на рідній мові. «Наша школа, — говорив Ленін, — повинна давати мо­ лоді основні знання, давати вміння виробляти самим кому­ ністичні погляди, повинна роби­ ти з них освічених людей. Вона повинна за той час, поки люди в ній вчаться, робити з них учасників боротьби за виз­ волення від експлуататорів». На основі розроблених і стверджених партією і урядом документів революційної пере будови школи («Положення про Єдину Трудову школу РРФСР» та основні принципи Єдиної Трудової школи) загальноосвіт­ ня школа на Україні докорінно змінила цілі, завдання J зміст навчально-виховної роботи. (Продовження на 3 стор.). �Н А З У С Т Р ІЧ ФАКУЛЬТЕТ Фізико-математичний факуль­ тет розпочав навчальний рік, коли вся наша країна готується до зустрічі знаменної дати — 40-річчя Великого Жовтня. У відповідності до рішень XX з’їз­ ду КПРС про запровадження політехнічного навчання та по­ станов Уряду про поліпшення наукової роботи у вищих учбо­ вих закладах, деканат факуль­ тету головну увагу звертає на дальший розвиток науково-до­ слідної роботи, на підвищення якості підготовки учителів ши­ рокого профілю, на покращення політехнічної підготовки вчите­ лів та Ідейно-виховної роботи серед студентів. Все це вимагає проведення великої організаційної та на­ уково-методичної роботи по до­ бору педагогічних кадрів, по вивченню нових навчальних пла­ нів 1 програм, по забезпеченню факультету матеріальною ба­ зою. Крім старих наших пра­ цівників, на факультеті в цьому році працюють професор В. П. Вельмін, доцент В. П. Білоусо­ ва. Кафедри факультету працю­ ють над погодженням окремих математичних та фізичних кур­ сів з дисциплінами політехніч­ ного циклу, над посиленням зв’язку інститутських курсів Із У шкільними. Деканат поставив питання перед дирекцією інсти­ туту 1 перед Міністерством осві­ ти УРСР про дозвіл організації кафедри основ виробництва. На факультеті широко роз­ горнута робота по створенню вузівських підручників. Окремі працівники факультету (доцен­ ти М. Ф. Кіраковський, О. Т. Чалий, В. М. Коновалов, І. Е. Шаманський та 1н.) написали підручники 1 частково здали їх до друку. Виконання нових учбових планів неможливе без утворен­ ня потрібної матеріальної бази. Ось чому ще в минулому році факультет розпочав (і продов­ жує зараз) велику роботу по створенню ряду кабінетів та лабораторій. На сьогодні вже утворено лабораторію електро­ техніки, кабінет вищої матема­ тики, кабінет графіки; закін­ чується організація типового ма­ тематичного та фізичного кабі­ нетів середньої школи. Факуль­ тет придбав деякі швидкодіючі математичні обчислювальні ма­ шини і розпочав роботу по створенню для студентів стар­ ших курсів семінару по їх ви­ вченню. Для поліпшення полі­ технічної підготовки майбутніх вчителів з минулого року впер­ ше запроваджено виробничу В Е Л И К О М У Ц І ДНІ Ж О В Т Н Ю Над чим працю ю ть члени кафедри фізики практику для студентів фізичної спеціальності, а студенти мате­ матичної спеціальності вперше Кафедра фізики існує з дня федрі працюють дві наукові ла­ в цьому році проходять педаго­ організації інституту. З а цей бораторії: тепло- та масообміну гічну практику з креслення. час на ній проведена велика ор­ і напівпровідників. На базі пер­ Ідучи назустріч 40-річниці ганізаційна, наукова та мето­ шої лабораторії співробітника­ Великого Жовтня, . факультет дична робота. ми і аспірантами підготовленоі проводить велику роботу в під­ З метою підвищення ідейно- надруковано 36 наукових робіт шефному Києво-Святошинсько­ теоретичного рівня лекцій на а також три кандидатських і му районі. Для вчителів під­ кафедрі систематично проводи­ одна докторська дисертації. шефних шкіл читаються лекції лась робота по переробці учбо­ О рганізація лабораторії на­ методичного характеру. півпровідників почалась у пер­ вих курсів у напрямі їх політех­ У підшефній МТС проводить­ нізації та більш глибокого ви­ шій половині 1956 року ся лекційна робота на теми: світлення проблем, що мають дружним колективом її пра­ «Про міжнародний стан», «Про велике загально-технічне зна­ цівників за цей короткий мирне використання атомної чення. Членами кафедри (В. К. час проведена велика робо­ енергії» та інші. Організовува­ Мітюрьовим, В. М. Коновало­ та по ї ї устаткуванню. Членами лися вечори художньої самоді­ вим, І. І. Тичиною) опрацьовано кафедри, я к і працюють у галузі яльності силами студентів фа­ і надруковано цикл лекцій з напівпровідників (доц. В. Коно­ культету. курсу загальної фізики та тер­ валов, аспірант В. Дубчак), на­ Непогано поставлена на фа­ модинаміки, в яких, поруч з ви­ писано і здано до друку дві на­ культеті організація художньої світленням теоретичного мате­ укові роботи. самодіяльності та спортивно- ріалу, показується взаємозв’я­ М етодична робота кафедри не оборонна робота. В IX інсти­ зок сучасної науки і техніки. обмеж ується стінами інституту, тутській спартакіаді факультет Наукова робота на кафедрі її співробітниками були запро­ зайняв перше місце. Зараз фіз­ поновані нові профілі підготов­ культурні колективи факульте­ проводиться, в основному, в ки педагогічних кадрів по спе­ ту наполегливо готуються до трьох напрямках: дослідження ціальності «Ф ізика та основи участі в X ювілейній спартакіа­ тепло- і масообміну в дисперс­ виробництва» і складені про­ них тілах; дослідження елек­ екти учбових планів з цих спе­ ді на честь великого свята. Колектив студентів і праців­ тричних і оптичних власти­ ціальностей, які були затвер­ ників факультету докладає всіх востей напівпровідників; роз­ джені М іністерством освіти зусиль, щоб гідно зустріти ве­ робка методики викладання УРСР д л я всіх педвузів Укра­ лике всенародне свято. окремих тем як у педінституті, їни. О. СЕРГУНОВА, В. МІТЮРЬОВ, так і в середній школі. декан фізико-математич­ зав. кафедрою фізики. Відповідно до цього при ка­ ного факультету. НАШІ ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ ОВОЛОДІЄМО другою спеціальністю У зв’язку з введенням полі­ технічного навчання в школах важливе місце серед навчальних предметів відводиться креслен­ ню. В цьому році студентам-ма­ тематикам вперше у педагогіч­ ній практиці нашого інституту довелося проводити уроки з креслення в школах. Цілком зрозуміло, що для студента, який готується дати перший в житті урок, дуже важливо побачити кілька уро­ ків досвідченого вчителя. На жаль, ми, суденти-прак­ тиканти Боярської школи, по­ збавлені можливості повчитися майстерності проведення уро­ ків з креслення, хоч 1 від­ відували їх у цій школі. Та на них нам довелося спосте­ рігати не стільки цінні, по­ вчальні прийоми і методи, скільки недоліки організаційно­ го і методичного характеру, які пояснюються в основному тим, що викладає креслення не ма­ тематик і взагалі не педагог, а людина, яка добре володіє тільки технікою креслярської справи. Наслідком цього є пов­ ний відрив у викладанні ма­ тематики і креслення, відсут­ ність зв’язку теорії з практи­ кою, недооцінка учнями такого важливого предмета, як крес­ лення. Ми переконалися, як важли­ во для нас оволодіти другою спеціальністю — учителя крес­ лення. Математика і креслення так тісно пов’язані між собою, що викладання їх у школі до­ цільно зосереджувати в одних руках — в руках учителя ма­ тематики, який повинен ще в інституті оволодіти і спеціаль­ ністю учителя креслення. Г. ГОШЛЯ. На фото: в кабінеті креслен­ ня; заняття проводить доц. М. Кіраковський. Більше трьох століть розви­ вається вища математика. Р оз­ в'язано задачі на обчислення довжини кривої лінії, площі криволінійної фігури, швид­ кості і прискорення нерівномір­ ного руху і багато інших, які не можна розв’язати засобами еле­ ментарної математики. Значний вклад у розвиток вищої матема­ тики внесли і наші вітчизняні вчені. Учитель математики в серед­ ній школі мусить глибоко ро­ зуміти ідейну сторону шкільно­ го курсу математики, а це мож­ ливо тільки на базі знання ви­ щої математики. Тому одним із питань, над яким працює колектив на­ укових працівників кафедри ма­ тематичного аналізу і геометрії, є методика викладання вищої математики в педагогічному інституті, зокрема: добір мате­ ріалу і спосіб його викладу, по­ годження у викладанні елемен­ тарної математики та фізики; ВОЇН, РОБІТНИК, СТУДЕН Т ми узнали його ім я, потім — С початку що він з 21 групи математиків. І ось, нарешті, перед нами висока людина з трошки насмішкуватими і водночас серйозними очи­ ма. Це — Андрій Григорович Конфорович. — Родом я з Київщини,—розповідає він.— Батьки мої — колгоспники. У 1932 році я пішов у школу. Та закінчити її не вдалося: почалась війна, село захопили фашистські за­ гарбники; про навчання нічого було й думати. 1943 рік приніс нам визволення. Разом з Радянською Армією я пішов на фронт. Почав війну в складі прославленої Кантемирівської танкової дивізії. В Польщі, в серпні 1944 ро­ ку, був поранений; після лікування і відпо­ чинку — знову фронт. У 1947 році А. Конфорович демобілізував­ ся. Країна швидкими темпами відбудовувала зруйновані заводи, фабрики, міста. Треба було братися за роботу. Працював Андрій Григорович простим робітником і одночасно навчався на курсах топографів. Працюючи після їх закінчення в проектному інституті, він часто замислювався: «Як бути із загаль­ ною освітою? Треба обов’язково одержати її». В 1956 році закінчив 10-й клас і подав доку­ менти на фізико-математичний факультет Ки­ ївського педінституту. — Чи міг би я ,— зауважує Конфорович,— син селянина-бідняка, навіть мріяти про на­ вчання в інституті, якби не радянська влада?! Зараз я на другому курсі. В навчанні у мене була велика перерва, і якби не допомога то­ варишів по групі, то хороших результатів я не досяг би. Адже одне «добре» серед «від­ мінно» — не такий уже поганий рахунок! За допомогу я дуже вдячний всій групі, особливо Ю. Боєвїй, Е. Мусіній, Д. Гладишко. З ар а з розпочався другий рік мого студентського життя. Сподіваюсь, що він буде не менш успішним, ніж минулий. Г. ДАВИДЮК. організація самостійної роботи студентів. За післявоєнний час професо­ ри С. Ф. Фещенко і І. М. Рапо­ порт захистили докторські ди­ сертації, виконали значний об’­ єм наукової роботи, чим внесли вклад у розвиток радянської ма­ тематики. Професор С. Ф. Фещенко розвинув асимптотичний метод інтегрування диференціальних рівнянь. Застосування цього ме­ тоду дало м ож ливість розв’яза­ ти одну із складних задач про розрахунок кан атів шахтних підйомних машин. Професор І. М. Рапопорт одержав чимало нових наукових результатів як в класичній тео­ р ії диф еренціальних рівнянь так і в гал у зі спектральної тео­ р ії диф еренціальних операто­ рів. Д оцент О. П. Сергунова і старший викладач В. М. Котло­ ва разом з викладачами Київ­ ського університету написали підручник з аналітичної гео­ метрії, який днями виходить з друку. Товариш і В. В. Іваненко. Я. В. Хромой і О. Т. Чалий за­ хистили кандидатські дисертації і успіш но працю ю ть над виго­ товленням навчальних посібни­ ків для студентів. С тарш ий викладач П. В. Гу­ менний опублікував статтю про наближ ене знаходження ком­ плексних коренів алгебраїчних рівнян ь. З а р а з він закінчує ро­ боту н ад кандидатською дисер­ тацією . З а післявоєнний час викла­ дачі каф едри опублікували по­ над 50 наукових робіт. За цей ж е період кафедрою (через ас­ п іран туру) підготовлено 12 на­ укових робітників. З них 8 захистили кандидатські дисер­ тації. П. КОВАЛЬ, д о ц е н т каф едри матема­ ти ч н ого аналізу і гео­ м е т р ії. �Н AМ П И Ш У Т Ь П опрацю вали Анатолий ДЬЯЧЕНКО Из летней тетради добре! Про поїздку у підшефний ки самі повинні вибрати собі колгосп на збирання врожаю бригади, в яких працюватимуть. яблук нас сповістили напередо­ Так і зробили. Бригадам, які дні. 22 вересня, у чудовий осін­ залишились без юнаків, допома­ ній день, ми, студенти-першо­ гали наші керівники В. Гали­ курсники мовно-літературного цький і О. Саушкін. факультету, зібралися на при­ Робота йшла ударно. Кол­ вокзальній площі, щоб звідси госпниці ледве встигали розгру­ дружно вирушити у пункт на­ жати корзини. шого призначення — м. Бояр­ Настала обідня перерва. Але ку. Настрій у всіх був бадьо­ для молоді обідня перерва це не рий, хоч ми і хвилювалися тро­ лише їжа 1 відпочинок, але й хи: а що як не справимось?!. Ігри, розваги. Як же, ви думає­ У вагоні електропоїзда було те, розважалися наші дівчата? весело: відчувалося, що їде мо­ Вони вирішили зайнятися... кін­ лодь! У Боярці нас тепло зу­ ним спортом. Якби ви, дорогі стріли представники колгоспу, читачі, бачили, як вони по черзі показали, де і як ми будемо демонстрували «клас» верхової працювати. Бригадир розповіла їзди!.. Конячки були смирними, нам, що основна галузь колгосп­ і наші «вершниці» себе чудово ного господарства — садівни­ почували. Правда, були момен­ цтво. Один тільки яблуневий ти, к оли хто-небудь з «амазо­ сад дає колгоспу 70 процентів нок» конвульсивно хапав, крім всіх прибутків! На нас чекали вуздечки, і гриву коня... довгі ряди низьких розложистих Після перерви ми з новою яблунь, обсипаних золотистими енергією взялися за роботу. На­ плодами. Наше завдання — зі­ слідки говорять за себе самі: брати яблука, що вже дозріли. ми зібрали 13 тонн яблук, пере­ Норма — 300 кг на чоловіка. виконавши норму на одну тонну Азартно, з піснями 1 жарта­ Приємно знати, що своєю ми, взялися ми до роботи. працею ми принесли (хай ма­ Працювали, розбившись на 8 леньку!) користь. Яблука, зібра­ бригад, по 5 чол. у кожній. ні лами, будуть відправлені на Організація цих бригад була крайню північ нашої Вітчизни. «важною» справою: кожній гру­ пі дівчат хотілося мати у себе Л. ІВАНОВА, хоч одного юнака (носити кор­ Г. ТЮТЮННИКОВА, зини), а їх у нас всього четве­ студентки І курсу мовноро! Нарешті вирішили, що юна­ літературного факультету. На IV конгрессе ВФДМ Р а зго в о р п о д н аш и м н е б о м Они идут по киевским бульварам, За руки взявшись, бродят над Днепром. О чём так много спорит эта пара? А коль молчат, то думают о чём? — Возьми меня с собой. — Я не имею права Тобою рисковать! — А говоришь — люблю... — Чудачка! Потому-то в этот ад кровавый Не едешь ты. Тебя же погублю Я там, пойми меня. — Мой милый, Тогда ты за меня начнешь врагов крушить С двойной, тройной, учетверённой силой. Я смерти не боюсь. — А может быть Убьют меня, останешься тогда ты Одна в чужом краю, от родины вдали... — Мне станут братьями твои друзья-солдаты, И место я займу твоё как дочь твоей земли... Но кто ж они, чьи помыслы так близки, А жизни — через штык колониальных рот? Она — француженка, известная артистка, А юноша — алжирский патриот. Не прощай, а до свидания! Улыбки, слёзы часты здесь, Летят слова по кругу. Как нужно при прощании: — Прощай! Пиши на свой Земной ведь шар, пожалуй, весь портрет! — Слетался на свидание. Кричит бразилец другу. И чтобы в памяти сберечь Об этой больше встрече, В свою вставляют гости речь Слова из нашей речи. «Товарищ», «Дружба», «Мир», «Привет!» — Загальноосвітня школа Української РСР (Продовження) за 40 років У березні 1920 року відбу­ лася перша Всеукраїнська на­ рада по народній освіті, яка за­ твердила «Схему народної осві­ ти УРСР». За цією схемою система народної освіти на Україні складалась з двох сту­ пенів загальноосвітньої школи: І ступінь — І—IV класи, II ступінь — V—VII класи і профшколи з дво- та трирічним навчанням. Пізніше загально­ освітня школа на Україні, так само як і в РРФСР, перетвори­ лась на дев’ятирічку і десяти­ річку. 30 червня 1924 року ВУЦВК, здійснюючи заповіти Леніна, ухвалив перший закон про те! щоб у найближчі роки всі діти віком 8—10 років були охопле­ ні мережею початкових шкіл. 5 серпня 1925 р. видано по­ станову ВУЦВК і РНК УРСР про запровадження з 1925— 1926 навчального року обов’яз­ кового навчання дітей, почи­ наючи з восьми років. Нар­ комосом УРСР було опрацьова­ но п’ятирічний план запрова­ дження загального навчання, потім його було перероблено на трирічний. З року в рік збільшувалась мережа шкіл і кількість учнів. У 1929 — 1930 навчальному році на Україні було майже 22 ти­ сячі шкіл, в яких навчалося до 3 млн. учнів. Успіхи, досягнуті на Україні в галузі розгортан­ ня народної освіти, дозволили здійснити загальне обов'язкове початкове навчання, а 14 серп­ ня 1930 року ВЦВК і PHК СРСР затвердили закон про здійснення загального обов’яз­ кового семирічного навчання в містах і робітничих селищах та 4-річного навчання на селі. Введення загальної обов'язкової освіти в країні було вирішаль­ ним кроком культурної револю­ ції. За роки радянської влади на Україні швидкими темпами роз­ ширювалася шкільна мережа: кількість семирічних шкіл збіль­ шилась майже в 28,4 разу, се­ редніх — в 10,9, □ а □ КОГДА ЦВЕТЕТ ТОПОЛЬ Посмотри: пушистым снегом Все бульвары замело. Кружат хлопья в буйном беге— Все кругом белым-бело. И итальянец молодой Лоб морщит от старания: Засверкали серебринки — «Прощай», синьор, не тот — В золотых твоих кудрях... другой Киев, словно на картинке Есть руски: В середине декабря! ДО-СВИ-ДА-НИ-Я!.. Нас пьянит в любой аллее Листьев, трав зеленый хмель, И сердцам, друзья, теплее В тополиную метель! Н аслідуй е т цей приклад Ч ас б у л о б розпочати роботу За рішенням партбюро інсти­ туту у нас повинен бути орга­ нізований огляд кінофільмів, присвячений 40-й річниці Жовт­ ня. Пройшов уже місяць на­ вчання, наближається свято, але жодного фільму досі не продемонстровано. Цікаво, коли думають розпо­ чати свою роботу правління клубу та кафедра навчального кіно? СПРАВЕДЛИВІ НАРІКАННЯ Днями відбулися загальні Проте, подібний стан не хви­ збори студентів і аспірантів лював і не хвилює ні адміні­ гуртожитку № 3, присвячені ви­ стративно-господарську частину, борам нової ради. ні місцевком, ні .профком інсти­ На зборах було відмічено ба­ туту. ч. гато прикрих недоліків. Так, Виступаючі висловили споді­ вже декілька місяців не працює вання, що нова рада (голова — радіола; не перший рік «вста­ молодий комуніст, аспірант новлюється» зовнішня антена т. Маркуш) працюватиме по-но­ телевізора: давно назріла необ­ хідність встановити в гуртожит­ вому і докладе зусиль, щоб лі­ ку телефон, обладнати душ, квідувати наявну безгосподар­ провести на третій поверх воду, ність і створити належні умо­ щоб не доводилося бігати за ви для життя, праці та відпо­ склянкою води з ІІІ-го на 1-й чинку мешканців гуртожитку. поверх, зробити вітрину для га­ зети і т. 1н. М. КУЗІЙ. Н а д іс л а н о на к о н к у р с Слідами наших виступів З перших днів навчання студенти IV-гo курсу (до­ шкільний відділ) правильно розподілили свій час. Особливо це відчувається у студентів, які живуть у 18-ій кімнаті гуртожитку № 2. Дівчата цієї кімнати встають о 7-ій годині ранку і о 7 год. 20 хв. виконують вправи ранкової гімнастики по радіо. Після зарядки вони обов’язково роблять холодне обтирання. Це зміцнює їх здоров’я, сприяє кращому сприйманню і засвоєнню про­ грамового матеріалу. Було б добре, якби всі наші студенти наслідували цей приклад. М. БУБЛИЧЕНКО. За сорок років виросла і кіль­ кість учнів у загальноосвітній школі. Так, в 1914 —1915 рр. в школах України налічувалось 2607,3 тис. учнів, в 1956— 1957 рр.— 5468 тис. За роки радянської влади значно зросла також кількість учителів у загальноосвітній школі: 70,8 тис. у 1914 — 1915 навчальному році і 3397 тис. у 1956 —1957 навчальному році. Радянська держава і Кому­ ністична партія приділяють ве­ лику увагу зміцненню навчаль­ ної та матеріальної бази за­ гальноосвітньої школи. Так, у 1928 році вона становила 73,5 млн. карбованців, а у 1957 році визначено за бюдже­ том 4,526 млн. крб., тобто в 55 разів більше. За роки радянської влади на Україні збудовано біля 7000 нових шкіл. У самому тільки Києві побудовано понад сто шкільних приміщень (відомо, що за 300-літній період царю­ вання династії Романових у Києві було збудовано лише 12 шкіл). Злочинний і віроломний на­ пад німецьких загарбників на нашу Батьківщину перервав творчу роботу радянського .на­ роду. Фашистські варвари руй­ нували наші фабрики, заводи, клуби, культурні і дошкіль­ ні установи. На Україні во­ ни знищили повністю 8018 та частково 10062 шкільних бу­ динки, спалили велику кількість книг та підручників. У тяжкі воєнні роки партія 1 уряд невтомно піклувалися про навчання і виховання дітей. Саме тоді урядом прийнято рі­ шення про організацію обліку дітей шкільного віку та поста­ нову про прийом у школи дітей з 7 років; встановлено п’яти­ бальну систему оцінки успіш­ «ФОТООБВИНУВАЧЕННЯ» Під таким заголовком був вміщений у 21 номері нашої газети (за 7 червня 1957 р.) ма­ теріал про те, що в навчальних майстернях не обладнано вми­ вальники. З того часу пройшло вже майже 4 місяці, але госпо­ дарська частіша інституту нія к не реагує на цей сигнал. Сподіваємось, що партійне бюро допоможе тов. Босенку зрушити, нарешті, з місця цю важливу справу. ності і поведінки учнів; екзаме­ ни на атестат зрілості; нагоро­ дження золотими і срібними ме­ далями учнів за високу успіш­ ність та відмінну поведінку. Всі постанови, прийняті урядом у воєнні роки, відіграли величез­ ну роль у дальшому зміцненні та розвитку загальноосвітньої школи. Радянська Україна, завдяки братерській допомозі інших ра­ дянських народів і, насамперед, великого російського народу, вигнала ворога з своєї землі і успішно залікувала рани, зав­ дані їй війною. Швидко відбу­ довуються школи, дошкільні 1 культурно-освітні установи. У 1945/46 навчальному році ме­ режа шкіл уже майже дорівню­ вала довоєнній і перевищувала мережу 1914 —1915 року на 2293 школи. В 1950/51 на(Закінчення на 4-й стор.) �Загальноосвітня школа Української PСP (Закінчення) за 40 років вчальному році в 31 055 шко­ лах Української РСР навчалося понад 6 мільйонів 800 тисяч дітей. На всіх етапах розвитку за­ гальноосвітньої школи партія і уряд, поруч з боротьбою за здійснення загального обов’яз­ кового навчання, за збільшення мережі шкіл, вела невпинну й наполегливу боротьбу за поліп­ шення якості навчально-вихов­ ної роботи, за піднесення ідей­ ного рівня у вихованні радян­ ської молоді. Історичні рішення ЦК ВКП(б) «Про початкову і середню шко­ лу» (1931 р.), «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» (1932 р.), «Про підручники для початкової і середньої школи в СРСР» (1934 р.), а також рішення «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів» допомогли вчителям і органам народної освіти викорчувати методичне прожектерство, що витікало з антиленінської теорії «відми­ рання школи», та шкідливі на­ слідки псевдонауки педології. На шлях нового широкого піднесення роботи загально­ освітню школу УРСР в після­ воєнні роки вивели історичні рішення XIX і XX з ’їздів КПРС та постанови ЦК КПРС про ідеологічну роботу. Однією з складових частин комуністичного виховання моло­ ді і підготовки всебічно розви­ нених активних будівників ко­ мунізму є політехнічне навчан­ ня і трудове виховання учнів­ ської молоді. За директивами XIX і XX з'їздів КПРС загаль­ ноосвітня школа приступила до здійснення загального обов’яз­ кового середнього і політехніч­ ного навчання. Проведена знач­ на робота по удосконаленню на­ вчального плану і складанню навчальних програм, спрямова­ них на успішне виконання по­ ставлених перед школою зав­ дань. Оглядаючи пройдений шлях розвитку загальноосвітньої шко­ ли на Україні, ми сповнюємося високим почуттям гордості за нашу країну, за наш радян­ ський народ, який під керівни­ цтвом Комуністичної партії по­ долав господарську і культурну відсталість минулого, побудував соціалізм, здійснив культурну революцію. Попереду — великі і складні завдання, визначені в рішеннях XX з'їзду КПРС. Немає сумні­ ву в тому, що численний загін учителів УРСР віддасть всі свої сили і знання для боротьби за дальший розвиток загально­ освітньої школи. Г. ПРОКОПЕНКО, кандидат педагогічних наук. Присвячуємо Уже десять років існує в на­ шому інституті хороша тради­ ція — проведення спартакіад з різних видів спорту. До участі у них залучається велика кіль­ кість студентів. IX традиційна комплексна спартакіада інституту проводи­ лась з дев’яти видів спорту, і в ній взяли участь 825 студентів. З них троє—виконали спортив­ ні норми І розряду; двадцять— II розряду і п’ятдесяту дев’ять — III розряду. Перемогу в ком­ плексному заліку одержав фізи­ ко-математичний факультет; II місце зайняв мовно-літератур­ ...що акула єдина твари­ на, яка ніколи не спить і перебуває у постійному русі? ...що люди з племені Чен у долині Кайпіпенді (Уруг­ вай) за все своє життя не ви­ пивають жодної краплі во­ ди?.. Вони п'ють лише ріди­ ну, яку одержують з куку­ рудзи. ...що племенем 99-ти нази­ вається плем’я, яке живе на одному з островів озера Ру­ славні й річниці ний факультет і III—педагогіч­ ний факультет. Інститутська спартакіада значно допомогла нам у підго­ товці до участі в спартакіаді вузів міста, в якій колектив на­ шого інституту виступив з 10 видів спорту, зайнявши II. міс­ це в другій групі вузів. X спартакіада присвячується 40-річчю Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. Це зо­ бов’язує фізкультурні колекти­ ви факультетів, Раду ДСТ і ка­ федру фізичного виховання ор­ ганізувати підготовку і прове­ дення спартакіади так, щоб ре­ зультати її були кращі за по передні. Систематичне, наполегливе тренування студентів — залог успіху X ювілейної спартакіа­ ди інституту. К. РЕЧИЦЬ. В цьому навчаль­ ному році погода як ніколи сприяла про веденню контроль­ них уроків і зма­ гань з плавання для студентів, які всту­ пили до нашого інституту. І тому, мабуть, традиційні змагання перших курсів були най­ більш численними. Добре зарекомен­ дували себе студен­ ти фізико-матема­ тичного і педагогіч­ ного факультетів. Вони вист авили най­ більшу кількість учасників, і їх групи вийшли на перші місця. Перше місце зай­ няла 1 група відділу спецпедагогіки (пе­ дагогічний факультет) — 28 очок; друге — 12 група фізиків (фізико-математичний факуль­ тет) — 21 очко; третє — 2 група фізиків — 23 очка. Найбільш цікавими були зма­ гання, які відбулися 8 вересня. Вони вимагали мобілізації всіх сил курсу. Цілком підготовле­ ними виявили себе студенти С. Лобань, Л. Розовина, Р. Ан­ дрієвська, М. Литвиненко, М. Нефедова (педагогічний факуль­ тет); Л. Головченко, С. Бонда­ ренко, В. Лещенко, О. Біляєва (фізико-математичннй факуль­ тет). Команда фізико-математично­ го факультету (А. Ткаченко, З. Ноганченко, С. Солохненко, А. Павленко, Н. Ніколенко, В. Більдій, Л. Головченко, С. Бон­ даренко, В. Лещенко, О. Біляє­ ва) заслужено зайняла І місце Команда педфаку зайняла II місце. Мовно-літературний факуль­ Днями радян­ Наш ський народ від­ календар значав 125-річчя з дня народження ви­ датного композито­ ра-класика Петра Івановича Ніщин­ ського. Ім’я компо­ зитора відоме широ­ ким колам населен­ ня не тільки нашої Батьківщи­ ни, а й за межами її. Славетний його хор «Закувала та сива зозуля» з музично-поетичної народної картини «Вечорниці», яка написана до п’єси Шевчен­ ка «Назар Стодоля», і сьогодні користуються незмінним успі­ хом. Народився П. І. Ніщинський 21 вересня 1832 року в селі Неменка, Київської губернії. Рано він залишився без бать­ ка. його мати, проста се­ лянка, прагнула дати синові освіту. З цією метою вона пе­ реїздить до Києва, де, працюю­ чи куховаркою, влаштовує си­ на спочатку в духовне училище, потім в семінарію. В ці роки проявляється великий хист май­ вертав героїчний епос, що яскраво оспівував бороть­ бу народів Укра­ їни та Росії про­ ти іноземних за­ гарбників. З 1870 року І . щи н с ь к и й він працює над обробками народ­ бутнього композитора до му­ зичного мистецтва. Маючи силь­ них пісень та пише власні З ’являються обробки ний голос і добре володіючи твори. ним, Петро Ніщинський бере народних пісень: «Козак Со«Байда», «Ой, гук, активну участь у різних хоро­ фрон», мати, гук» та інші. Велике вих колективах. Після закінчен­ значення для композитора мало ня Київської семінарії Ніщин­ ський завдяки своєму обдару­ його -знайомство з видатним ванню потрапляє до Греції. В українським драматургом М. Л. Афінах він здобуває вищу осві­ Кропивницьким, до п’єс якого ту, закінчивши філологічний та Петро Іванович писав музику. В 1875 р. Ніщинський пише богословський факультети уні­ верситету; пізніше захищає ди­ свою славетну музику «Вечор­ сертацію на ступінь магістра ниці», яка складається з семи наук. П. Ніщинський добре знав різних номерів. грецьку мову і, переїхавши зго­ Помер П. І. Ніщинський 4 бе­ дом в Росію, викладав її в міс­ резня 1896 р. в селі Вороши­ цевих гімназіях. Крім того, він лівці. виступав у пресі як літератур­ Л. ІВАХНЕНКО, ний критик і публіцист, викладав викладач кафедри музики. співи, перекладав, писав вірші й пісні. Увагу Ніщинського при­ Редактор І. КРУК. П . дольф у Кенії (Африка)? За останні 200 років це плем’я ніколи не мало більше від 99 жителів, тому що недостач ча їжі цього не дозволяє. ...що англійський лікар Джон Флойр (1649—1754) перший помітив, що пульс у людини не завжди однако­ вий?.. Для того, щоб виміряти пульс, він замовив собі го­ динник з спеціальною се­ кундною стрілкою. То був перший годинник з такою стрілкою, яка тепер є на всіх ручних годинниках. ...що найдовшим царюван­ ням в історії було царюван­ ня бірманського короля Мінді (1272 — 1385)?.. Він був коронований у семирічному віці і правив без перерви повних 106 років. СПОРТ тет виявився неспроможним підтримати торішні традиції і зайняв останнє місце (хоч ви­ ступала команда у повному складі). І. ГОНЧАР, О. КОРОПЕНКО, викладачі кафедри фізичного виховання. На фото: на дистанції сту­ дентка фізико-математичного факультету Л. Ткаченко; Л. Го­ ловченко після запливу; голов­ ний суддя змагань Ю. Биковцев вручає диплом переможця Л. Головченку. Фото В. Орловського. Н і � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/85 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова