20 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b5c0e19a391ca62228e45046233f4ebc.pdf 33d986acb02d596018d5bc9d2f000a51 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Вища педагогічна школа педагогічні З а К А Братіслава, Д Р ЛИ СТО ПАДА 1957 року П ’ЯТН И Ц Я 15 И ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТ Е Т У Л К С М У І П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е Р Ж А В Н О Г О П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О Г О № 30 (42) Ціна 15 коп. П О Д ІЛ Я Є М О В А Ш У ГЛ И Б О К У С КО РБО ТУ, ВИ СЛО В­ Л Ю Є М О С П ІВ Ч У Т Т Я З П РИ В О Д У К О Н Ч И Н И П Р Е ЗИ ­ Д ЕН ТА Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И ТО В АРИ Ш А А Н Т О Н ІН А З А П О ТО Ц ЬК О ГО . Дирекція, викладачі 1 студенти Київського педінституту. П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К И Й С К Л А Д , С ТУД Е Н ­ Т И І А Д М ІН ІС Т Р А Т И В Н О -Т Е Х Н ІЧ Н И Й П Е Р С О Н А Л ІН С ТИ ­ Т У Т У ГЛ И Б О К О С У М У Ю Т Ь І В И С Л О В Л Ю Ю Т Ь СВОЄ С П ІВ Ч У Т Т Я С Т У Д Е Н Т А М ІН С Т И Т У Т У — Г Р О М А Д Я Н А М Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И З П Р И В О Д У КОНЧИНИ П Р Е З И Д Е Н Т А А. З А П О ТО Ц ЬК О ГО . ДОБРИЙ ПОЧАТОК СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК Заняття наукових студент­ Поряд з навчальною роботою тем (про трудове виховання, про ських гуртків, як правило, про­ по оволодінню спеціальністю завдання піонерської і комсо­ ходять у формі доповідей та їх студент вищого учбового закла­ мольської організацій у шко­ жвавого чи не жвавого обгово­ ду може і повинен брати по­ лах-інтернатах і т. ін.). На мі­ рення. І ніде правди діти, така сильну участь у науковій робо­ ській науковій конференції форма, взагалі себе виправдо­ ті. Для цього при ряді кафедр м. Києва, присвяченій 40-річ­ вуючи, все ж вимагає урізнома­ інституту створені наукові сту­ чю Жовтня, робота студентки нітнення. На мовно-літератур­ дентські гуртки, учасники яких В. Бугайко «З досвіду роботи ному факультеті найбільш вда­ об’єднуються у загальноінсти­ вихователя в школі-інтернаті» ло робить це гурток російської тутську студентську організа­ відзначена грамотою і грошо­ мови. Та ось 4 листопада відбулось цію — Наукове студентське то­ вою премією. вариство. Як відзначається в Всього відзначено грамотами цікаве заняття і гуртка росій­ Типовому положенні про Н СТ, по інституту 8 кращих студент­ ської та зарубіжної літератури. В цей день оголошення спові­ члени Товариства - зобов’ язані ських наукових робіт. щало про «Вечір радянської До числа кращих гуртків, успішно оволодівати наукою, підвищувати свій науковий і за­ крім названих вище, слід від­ поезії (Е. Багрицький, М. Свєт­ гально-культурний рівень, про­ нести також гурток російської лов)». Заняття гуртка винесено вадити наукову роботу, висту­ мови (керівник — кандидат фі­ на факультет. Твори Багрицького та Свєт­ пати з доповідями з окремих лологічних наук Сурова Н. В.) питань науки і техніки на збо­ і гурток української літератури лова, які були створені при рах гуртка і наукових студент­ (керівник — доктор філологіч­ зародженні радянської поезії, них наук Пільгук І. І.). ських конференціях». викликають живий інтерес у Участь студентів у наукових Проте, не слід заспокоювати­ радянських людей; але треба гуртках готує їх до майбутньої ся досягнутими успіхами. У ро­ роботи в політехнічній школі, боті наукових гуртків є ще ба­ озброює навичками самостійно­ гато недоліків. Деякі гуртки го дослідження, виховує в них ледве животіють (кафедри істо­ С Т ІН Г А З Е Т И на англій­ уміння спостерігати, збирати р ії КП РС , філософії). При ка­ матеріал, робити відповідні на­ федрі політичної економії сту­ ськ ій , німецькій і францу­ зькій мовах, присвячені 40укові висновки. дентський гурток зовсім не пра­ річчю Великої Жовтневої со­ Певні досягнення в роботі цює. Заняття в ряді гуртків ціалістичної революції, ви­ наукових студентських гуртків провадяться від поріг до поріг. пустили студенти в кабінеті є 1 в нашому інституті. Так, у Не можна вважати нормальніш, іноземних мов. минулому навчальному році в коли на фізико-математичному інституті працювали 16 гуртків, факультеті не працює фотогур­ які охоплювали 381 студента. ток. Незрозуміло, чому педаго­ О Р Г А Н ІЗ О В А Н О ВИ­ Переважна більшість тем, які гічний гурток створено лише на СТАВКУ «Ф акультет до розроблялися гуртківцями, ма­ мовно-літературному факульте­ 40-річчя» на фізико-матема­ ла актуальне значення, була ті. Невже студенти інших фа­ тичному факультеті. Тут на присвячена питанням політехні­ культетів не цікавляться педа­ кожній кафедрі експонують­ зації навчання, посилення зв’ яз­ гогічними проблемами?! ся наукові роботи виклада­ ку інституту з виробництвом і Перед студентськими науко­ чів, оригінальні прилади, школами. вими гуртками стоять зараз сконструйовані викладача­ Так, гурток експерименталь­ серйозні і відповідальні зав­ ми і виготовлені студентами ної фізики (керівник — доц. дання. Кафедрам слід пере­ в навчальних майстернях. Коновалов В. М.) підготував се­ глянути і затвердити склад рію доповідей, і гуртківці про­ керівників гуртків, обновити читали їх учням підшефної тематику найбільш актуаль­ школи № 136. Наукову допо­ ними і змістовними темами. відь студентки фізико-матема­ Керівництву Н С Т (докт. педа­ тичного факультету Л. Канель, гогічних наук Бугайко Т. Ф .) підготовлену в цьому гуртку, і комітету Л К С М У (секретар — відзначено грамотою на місько­ Н. Горбач) потрібно перегляну­ му огляді студентських робіт. ти склад старост гуртків, орга­ Педагогічний гурток мовно- нізаційно зміцнити гуртки. літературного факультету (ке­ В березні — квітні 1958 р. рівник— викладач Барун Р. К.) буде провадитись чергова сту­ зосередив свою увагу на ви­ дентська наукова конференція в вченні досвіду роботи ш кіл-ін­ інституті, а в травні — міський тернатів. Гуртківці не тільки огляд наукових робіт студентів. спостерігали за роботою в шко­ Справа честі наших гуртківців лах-інтернатах № № 1, 2, 3, а ле підготувати змістовні наукові й самі виконували там окремі доповіді, порадувати нас своїми завдання виховного характеру. успіхами у навчальній і науко­ Гурток опрацював ряд цікавих вій роботі. КОРОТКО визнати, щ о наші студенти-лі­ тератори недостатньо знають цих поетів. Отже, задум гуртка був дуже доречним. Літературний монтаж і чи­ тання віршів — такою була форма цього вечора. Жвава, ці­ кава розповідь про творчість Багрицького та Свєтлова сту­ дентки 4-го курсу Ніни Бала­ бан, вірші, які вміло прочитали Валентина Гольдштейн, Анрі Прокопенко, А л л а Наріжна та інші студенти, познайомили присутніх з цими видатними радянськими поетами. Думається, що така форма заняття не менш ефективна, ніж наукові доповіді, і треба, щоб вона зайняла належне міс­ це у роботі гуртків. За роки Радянської влади Величезних успіхів досяг­ ле видавництво художньої літератури на Україні за 40 років Радянської влади. Ось деякі цифри за даними Книжкової палати У Р С Р . Твори Т. Г. Шевченка за 76 років (з 1840 но 1916 рр.) видавались 196 разів, за­ гальним тиражем у 847,1 тис. примірників. За роки Радянської влади (1917 по 1956 рр.) 237 разів, загаль­ ним тиражем у 6397 тис. примірників. К. В А Н ІН . Подяка В елику роботу провели сту­ денти ф ізико-математичного фа­ к ультету під час місячника кни­ ги, взявши на себе обов’язки громадських розповсюджувачів літератури. Цими днями в комітет ЛКСМ У інституту надійшов лист від директора книжкового магазина № 12 «Будинок кни­ ги », в якому він виносить подя­ ку студенту 2-го курсу відділу фізики В італію К лименку. Комсомолець В. Клименко розповсюдив літератури майже на дві тисячі карбованців, вніс­ ши цим свій вклад у важливу політичну' кампанію. Твори І. Франка з 1917 по 1956 рр. видавалися 447 разів, загальним тиражем у 8064 тис. примірників проти 36 разів, тиражем у 196,7 тис. з 1899 по 1916 рр. 10 видань своїх творів (тиражем в 11,7 тис. при­ мірників) довелося побачити Л есі Українці. Радянські ж читачі одержали 96 видань (2050 тис. примірників) тво­ рів великої поетеси. 272 рази загальним тира­ жем у 5390 тис. примірників виходили за роки Радянської влади твори М. Коцюбин­ ського (до революції — 11 разів, тиражем у 19,8 тис. примірників). Клуб студентської самодіяльності 13-го листопада вперше на фізикоматематичному фа­ культеті відбулось організаційне засі­ дання Клубу худож­ ньої самодіяльності. Годовою Клубу об­ рано студента IV курсу О. Болгара. В К л у б і будуть працювати дев'ять секцій; хор, худож ­ нє читання, чолові­ чий ансамбль, ест­ радний оркестр, ан­ самбль народних ін ­ струментів, танцю­ вальна група, духо­ вий оркестр, конфе­ ранс і ансамбль бан­ дуристів. Роботу секц ії кожної очолить ви­ браний на засіданні голова. Завдяки перемозі ленінської національної політики, мистецтво в нашій країні стало дійсно народним. Навчаючись у педагогічному інституті, студенти мають всі можливості для того, щоб оволодіти і другою спеціальністю — викладача музики і співів. Н а ф о т о : викладач кафедри музики М. Захаров проводить заняття зведеного хору мовно-літературного факультету. Акомпанує студентка А. Куц. Фото В. Орловського, �Партійне життя М олодий льв ів ськ и й п о ет Д м и т р о Павличко весною цього року побував на В о л и н і. У м. Д ер м ан і він був п р и с у т н ім на п охоронах — хо­ вали патріотів, як их б а н д ер ів ц і щ е у 1940 році по-звіря­ чому закатували і к и н у л и в крин иц ю . Все бачене Д. П а в ли ч к о оп исав у св оєм у вірші «Убив­ ц і». Н иж че ми д р у к у є м о ур и в к и з ц ь о го вірша. В БОРОТЬБІ ЗА ГЛИБОКІ ЗНАННЯ Керуючись рішеннями XX з’їзду КПРС про необхід­ ність поліпшення ЯКІСНОЇ ПІД­ ГОТОВКИ випускників вузів, парторганізація робила все, щоб піднести на вищий рі­ вень навчально-виховну ро­ боту в інституті. В грудні 1956 року парт­ бюро розглянуло навчальні плани і спрямувало викла­ дацький колектив на їх удо­ сконалення відповідно до но­ вих профілів. У лютому МІ­ СЯЦІ 1957 року на партійних зборах було обговорено пи­ тання про хід перебудови на­ вчального процесу в світлі останніх рішень партії і Ра­ дянського уряду, в квітні — про підготовку до весняної сесії та державних екзаме­ нів. Виконуючи накреслені партбюро заходи, наш колек­ тив добився значних успіхів. Незважаючи на вимушене скорочення навчального ро­ ку, основна студентська маса оволоділа програмовим мате­ ріалом і на екзаменах пока­ зала досить міцні знання. З 1408 студентів, які брали участь у весняній сесії, 1370 чол. (97,2 процента! екзамени склали. В інституті є 245 відмінників, 764 сту­ денти склали екзамени тіль­ ки на «добре» і «відмінно». Проте успішність порівняно з минулим роком знизилась на 0,6 процента: 38 студен­ тів одержали незадовільні оцінки. Обговорюючи підсумки на­ вчального року, партійні збо­ ри ІНСТИТУТУ звер н ули особ­ ливу увагу факультетських парторганізацій на необхід­ ність краще організувати самостійну роботу студентів. А ле, як показала перевірка, деканати і кафедри потріб­ них зрушень у цій справі не добил ись. Минуло два міся­ ці, а багато студентів до ви­ вчення програмової літерату­ ри не приступили, кафедри ж не встановили дійового кон­ тролю за цією важливою формою роботи. Деканати і парторганізації факультетів можуть і зобов’язані створи­ ти для всіх студентів робочу обстановку, а кафедри 1 ком­ сомольські організації повин­ ні встановити систематичний контроль за самостійною ро­ ботою студентів. Саме від цього залежить успішне за­ кінчення першого семестру 1957/58 навчального року. Політико-виховна робота в цьому році велася під ло­ зунгом гідної зустрічі 40річчя Жовтня. Тільки протя­ гом вересня-жовтня в інсти­ туті було проведено 21 лек­ цію та по 6 бесід в акаде­ мічних групах на різні теми, присвячені 40-й річниці Ве­ ликого Жовтня. Здійснено ряд екскурсій по історичних місцях Києва та до м. Три­ пілля, в яких взяли участь більше 700 чол., проведе­ но також цікаві вечори-зу­ стрічі з старими більшови­ ками, передовиками вироб­ ництва, заслуженими вчите­ лями; тематичні та урочисті вечори, присвячені 40-й річ­ ниці Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. А ле політико-виховна ро­ бота ще не позбавлена еле­ ментів формалізму. Саме цим можна пояснити непоодинокі факти аморальності, байду­ жості і пасивності серед сту­ дентів. Наприклад, частина студентів не з’явилася на профспілкові збори мовно-лі­ тературного та фізико-матема­ тичного факультетів і їх до­ велося перенести на Інший день. Студентська теоретич­ на конференція мовно-літера­ турного факультету проходи­ ла при аудиторії в 30 чоло­ вік. Наведені факти говорять про те, що нам слід розпочати серйозну боротьбу з елемен­ тами байдужості і пасивності серед студентів. У цю бо­ ротьбу повинна включитися вся громадськість інституту і в першу чергу агітатори, комсомольська організація і газета «За педагогічні кад­ ри». Л. ТЕНДЕРЕС, секретар партбюро інституту. Уроки в майстерні Ц е неправда, щ о за в олю Ви боролися в ярм і. Л ицем іри! Н аш у в олю Убивали ви самі. Це неправда, щ о за бр ата Ви страждали у тю рм і. Л и ц е м ір и ! Т о г о брата М о р д у в а л и ви самі. Ц е б р е х н я , щ о У к р а їн у В и л ю б и л и бу д ь-к о ли ,— Я к м о г л и б, то й Україну У крин иц ю б затягли ! Чуйний вихователь ІД Г Р И М І Л И останні г а р ­ пом агає поліп ш ити лекцію чи матні п остр іли В е л и к о ї за н я т т я як у методичному, так Вітчизняної війни, наш ін сти ­ і в н а у к о в о м у відношенні. Х аракт ерною рисою Івана тут відновив роботу. Х о ло д н і, незасклені аудиторії заповнили Є вген ови ча є також чуйне став­ студенти, більш ість яких б у ли л ен н я д о м о л о д и х пр ацівників активними учасниками війни. аси стен тів і а сп ір а н тів . Аспі­ Вимушена перерва в навчанні, ранти, я к і працю ю ть п ід його великі прогалини в знаннях, керівництвом , в у сьо м у ВІДЧу­ нестатки матеріальні, зв’ язан і з ваю ть і в и м огли вість, і дружню війною і збитками від н е ї,— у п ід тр и м ку. Іван Євгенович по­ більш ості студентів, чав свою педагогічну але в оля до знань — д ія л ь н іс т ь щ е в 1914р, незламна. Однак, чи в церковно-приходській змож уть вони належ ­ ш к о л і. Д а л і навчався в ним чином вчитися, чи К и їв с ь к о м у університе­ змож уть розібратись у ті, який закінчив уже складних питаннях ви­ при Р а д ян ськ ій владі в щ ої математики?! Такі 1 9 2 2 році. Радянська запитання хвилю вали влада відкрила йому кожного д ем обілізов а­ ш ляхи для творчого ного. Проте досвідчені викладачі, зокрема Іван Є вгено­ зр остан н я . В роки п е р ш о ї п'ятирічки вич Ш иманський, швидко р о з­ Іван Є в ген ов и ч працював у сіль­ віяли ці сумніви. І. Є. Ш иманський пройшов с ь к о го с п о д а р с ь к о м у інституті, Б лизько 20 років працює довгий ш лях на педагогічній Іван Є в ген ов и ч у нашому інсти ­ ниві — від учителя с е р е д н ьо ї школи до завідую чого каф ед­ т у т і; б а га т о вчителів з вдяч­ рою елементарної математики і н істю і в е л и к о ю теплотою зга­ ­ методики математики. Й о г о л е к ­ д у ю т ь св о го лю бим ого виклада ції захоплюю ть студентів г л и ­ ча і в и х о в а т е л я , наслідуючи в боко науковим змістом, гра­ с в о їй п е д а го гіч н ій праці його нично дохідливим викладом м а­ п р и к ла д . П. ГУМ Е Н Н И Й. теріалу. Математичний а н а л із не легко викладати, н е л е гк о йо­ го і засвоювати. Студенти, яким не все зр озум іло, приходять на індивідуальну консультац ію і одерж ую ть у Івана Євгеновича « З А Д О В О Л Ь Н И Т И клопо­ вичерпну відповідь на всі запи­ та н н я гром адських організа­ тання. ц ій м. К и є в а і Київської об­ Крім навчальної роботи, тов. л а с т і п р о присвоєння імені Ш иманський веде в ели к у н а ­ О. М . Г о р ь к о го заводу вер­ уково-методичну роботу; його статів-автом атів, що будують перу належ ить б іл я десятка на­ ся в м. К и єві; Київському пе­ укових робіт. С еред у ч и т е л ів д а го гіч н о м у інституту і Ки­ математики наш ої р е сп у б лік и їв с ь к о м у державному дитячо­ м ало знайдеться таких, які б не м у т е а т р у ». знали цього вдумливого, л ю д я ­ (З Постанови Цент­ ного вчителя учителів. Іван р а льн о го Виконавчого Євгенович систематично буває К о м іт е т у Союзу РСР в ш колах, допомагає вчителям , в ід 29 червня 1926 р.) бере участь у методичних нара­ дах учителів математики серед ­ З А Р О К И свого існування ніх ш кіл, виступає із зм істовни­ ін с т и т у т збільш и в у 88 разів ми доповідями. На нарадах він в и п уск уч и телів . Перший ви­ завжди бажаний гість. п у с к у 1 9 23 році був 14 чо­ В икладачі кафедри — і не л о в ік , а випуск 1957 року лише тієї, якою к ерує Іван Єв­ (р а зо м із заочниками) налічу­ генович,— повсякденно в ід ч у ­ вав 1 2 3 0 чоловік. вають його в м іле керівництво і В С Ь О Г О за роки існуван­ допомогу. н я К и їв ськ и й державний пе­ В ідвідую чи л е к ц ії та прак­ д аго гіч н и й інститут ім. О. М. тичні заняття викладачів, Іван Г ор ьк ого випустив 15.099 Євгенович у д усі д обр ози ч ли ­ у ч и т е л ів середньої школи. вості вказує на н ед олік и , до­ В ЦИФРИ І ФАКТИ ЦИФРИ І ФАКТИ 20 ЛИ П Н Я 1920 РО КУ було видано першу постано­ ву НКО про реорганізацію учительських семінарій у пе­ дагогічні школи. С ТВОРЕНІ в 1921 році інститути народної освіти мали факультети: підготовки робітників соціального вихо­ вання; підготовки робітників для професійних шкіл; підго­ товки політосвітніх працівни­ ків. На Україні було 15 інсти­ тутів народної освіти, з яких 11 мали по одному факуль­ тету, а 4 — по два факуль­ тети (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ). Ф А К У Л Ь Т Е Т соціального виховання Київського інсти­ туту народної освіти і є по­ чатком існування нашого інституту, який в 1923 році зробив свій перший випуск— 14 чоловік. Із криниць в и тя га ли п о б и ти х лю дей Та зн ім а л и к о л ю ч і д р оти і з костей. П ізн а в а ли су с ід и с у с ід а св ого Т а к а за л и м ені, х т о за м у ч и в його. Ч о л о в ік а свого п із н а в а л а ж она, Н ази в ала п р о к л я т о го вбивцю вона. І сестр и ч к у свою п із н а в а л и брати, І від них я п очув, як з о в у т ь с я кати. І від б о л ю д уш а р о з к о л о л а с ь м оя — Б о у кож ного з н и х у к р а їн с ь к е ім ’я. Ч и ж м оя У к р а їн а не з н а л а бід и , Чи з бід и я н и ч а р ів р о д и л а завж ди?! Студенти 3-ї групи фізиків проходили педпрактику в майстернях школи № 70 м. Києва. На знімку зафіксований урок у столярній майстерні (заняття веде студент IV курсу фізико-математичного фа­ культету І. Староселець). Здобуті теоретичні знання по обробці дерева, учні закріплюють на практиці при виготовленні фізичних при­ ладів. На передньому плані фото показано дівчаток за ви­ готовленням підставки для маятника М аксвелла. Учні власними силами виготовляють також такі інструменти, як пили, молотки тощо. �ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР ЖОВТНЯ Велика Жовтнева У психологічній лабораторії соціа­ гизькому степу, б іл я Балхаша і ності. В У Р С Р працює 79 теат­ лістична революція була пово­ далі? Раніш е, ніж через 50, а рів, 26 філармоній, 120 музеїв, ротним пунктом у розв’язанні можливо й 100 років, ви цими 28 468 клубів. національного питання. місцями все одно не будете У 1913 р. на Україні видава­ Радянська держава стала займатись». лося 275 газет, з них україн­ першим у світовій історії взір­ Проте не сотні років, а всьо­ ською мовою — лише кілька. цем побудови відносин між на­ го три п’ ятирічки потрібно було Зараз на Україні видається родами і націями на принци­ радянському народові для со­ 2959 газет, з них українською пах пролетарського .інтернаціо­ ціалістичної індустріалізації мовою — 2474, російською — налізмі'. країни. У 1955 р. продукція 484, молдавською — 1. У рес­ В галузі національних в ід н о ­ промисловості, яка розміщена публіці видається 300 жур­ син перемога Жовтня означала: на території Таджицької Р С Р , налів, альманахів та інших пе­ забезпечення рівноправності і зросла порівняно з 1913 роком ріодичних видань із загальним суверенності всіх народів Р о сії; у 24 рази, в Казахській Р С Р — річним тиражем 25 мільйонів здійснення права націй на само­ у 33 рази, в Киргизькій Р С Р — примірників. Якщо з усіх книг, виданих на Україні в 1913 р., визначення аж до відокремлен­ в 37 разів і т. д. Великі досягнення мають на­ лише 4 проценти були надру­ ня; ліквідацію будь-яких націо­ нальних привілеїв і обмежень; ціональності С Р С Р в галузі ковані українською мовою, то забезпечення свободи розвитку культури. До складу С Р С Р вхо­ в 1955 р ,— 73 проценти. Великі досягнення національ­ національних меншостей. Такі дять 15 союзних республік, 17 ної політики КП РС відчувають­ автономних республік, 9 авто­ основні принципи радянської національної політики були про­ номних областей і 10 націо­ ся всюди. Так, у невеликому ко­ голошені у листопаді 1917 р. нальних округів. У 13 союзних лективі нашого інституту друж­ «Декларацією прав народів Р о ­ республіках створені Академії но працює і вчиться 947 укра­ сії». наук, а в Інших союзних і ба­ їнців, 195 росіян, 68 — інших Зваживши на об’єктивні і гатьох автономних республіках національностей та група по­ суб’єктивні умови, в яких ра­ працюють ф іліали А Н С РС Р. сланців із народної Чехосло­ дянському народу доводилося За роки радянської влади в на­ ваччини. Бібліотека Інституту будувати соціалізм, радянські ціональних республіках вирос­ обмінюється друкованими ви­ нації використали своє законне ла широка сітка шкіл з рідною даннями з науковими центрами Російської Федерації, Білорусії, право на самовизначення не для мовою викладання. з університетами і педінститу­ Якщо на 1955 р. по С Р С Р відокремлення, а для об’ єднання тами Софії, Бухареста, Праги, число учнів масової школи зрос­ своїх зусиль, для створення Братіслави та ін. міст соціа­ ло в 4 рази порівняно з 1914 р., Союзу Р С Р . Утворення С РС Р було величезним тріумфом то в Киргизькій Р С Р воно зрос­ лістичних країн. Великим попи­ ленінської політики рівноправ­ ло відповідно в 44 рази, в Уз­ том користуються серед наших ності і дружби народів, воно бекистані — в 68 разів, в Та­ викладачів і студентів газети з мало не лише внутрідержавне, джицькій Р С Р — в 660 разів. Болгарії, Польщі, Чехословач­ Успіхи радянської національ­ чини, Ю гославії, китайська га­ але й велике міжнародне зна­ ної політики яскраво можна зета «Д р уж ба». чення. Минуло чотири десятиліття з Втілення в життя національ­ продемонструвати на прикладі того часу, коли Радянським Радянської України. ної політики Комуністичної Великих успіхів д осягли ук­ урядом була проголошена «Д е ­ партії означало досягнення ве­ ликих успіхів кожною радян­ раїнські трудящі у створенні кларація прав народів Р о с ії». ською республікою в економіч­ національної формою і соціа­ Для долі народу чи держави це ному, політичному і культурно­ лістичної змістом культури. За­ строк дуже невеликий. А ле ра­ му відношеннях. Імперіалісти раз на Україні працює понад зючі зміни відбулися у націо­ Заходу не вірили в можливість 30 тис. шкіл, де навчається по­ нальних відносинах в нашій швидкого соціального і націо­ над 5,5 млн. учнів. З цієї кіль­ країні т а за ї ї межами. Під жит­ нального відродження нашої кості шкіл з українською мо­ тєдайним сонцем пролетарсько­ викладання — близько го інтернаціоналізму в С РС Р країни. Вони вважали, що вою СРСР неминуче загине внаслі­ 25 тис., а учнів у них коло виросла і загартувалася велика док боротьби національностей, 4 млн. чоловік. Як відомо, в до­ дружба соціалістичних націй. З які входять до його складу. їм революційній Україні біля 80 виходом соціалізму за межі од­ недоступне було розуміння то­ процентів населення було вза­ нієї країни соціалістичні нації формуються в країнах народної го, що СРСР складається з галі неписьменним. На Україні тепер у вищих демократії. Братерська інтерна­ соціалістичних націй, з ’ єдна­ них нерозривними узами ра­ учбових закладах (разом з за­ ціональна сім’я трудящих налі­ дянської федерації. Нерідко ка­ очниками) навчається понад чує зараз 950 млн. чоловік, а в піталісти в перші роки радян­ 325 тис. студентів; це більше, майбутньому вона незмірно зро­ ської влади зверталися до ра­ ніж у Франції, Б ельгії, Голлан­ статиме, бо нездоланним є дянських господарників з про­ дії, Данії, Ш веції, Норвегії, Т у ­ прагнення всіх людей праці ханням віддати їм на кілька реччині і Греції разом взятих. до миру й дружби, інтернаціо­ десятиліть ту чи Іншу націо­ За національним складом сту­ нальної пролетарської єдності. нальну окраїну Росії. Так, ан­ денти українських вузів харак­ глійський капіталіст Уркварт теризуються так: українців — В. войтко, писав: «Чи не дасте ви мені 63,8 процента, росіян — 27,3 кандидат філософських наук. можливість покопатися в Кир­ процента, решта інші національ­ БУДЬМО ЗАВЖДИ РАЗОМ! ЕНЬ 17 Л И С Т О П А Д А — ті. Заклик студентів Праги до один з найвизначніших з боротьби з фашизмом знайшов історії молодіжного студент­ відгук у молоді і студентів усіх ського руху, день єдності, солі­ країн. В пам’ять тих, хто заги­ дарності молоді світу, яка нув у боротьбі з фашизмом, на честь славних традицій сту­ вчиться. дентської солідарності, дружби Осінь 1939 року. В Празі студенти Карл ового та єдності, день 17 листопада університету організували д е­ було оголошено Міжнародним монстрацію протесту проти днем студентів. П ісля закінчення другої сві­ вбивства гітлерівцями чеського тової війни кращі студентські студента Яна Оплетала. 17 ли­ традиції, що народились у бо­ стопада керівники студентської Міжна­ демонстрації були заарештова­ ротьбі, продовжувала ні, а потім розстріляні. Вночі родна спілка студентів. її за­ поліція зробила напад на сту­ снували в серпні 1946 року на дентські гуртожитки і заареш­ Всесвітньому установчому кон­ тувала ще понад дві тисячі пра­ гресі студентів у Празі. Одним з ініціаторів створен­ зьких студентів. Вони були жорстоко побиті і відправлені в ня МСС було радянське сту ­ табір смерті — Оранієнбург. дентство. За 11 років свого існування У концентраційні табори були ув’язнені десятки професорів і МСС здійснила велику роботу викладачів. Університет був за­ в боротьбі за студентські права та інтереси. критий. М С С бореться за зниження Звіряча розправа викликала плати за навчання у всіх краї­ протест і обурення в усьому сві­ Д нах, за забезпечення студентів стипендіями, виступає проти расової дискримінації в учбо­ вих закладах, проти антинауко­ вих расових теорій. МСС здійс­ нює матеріальну допомогу сту­ дентам колоніальних країн. Міжнародна спілка студентів активно бореться за мир у всьому світі, за національну незалежність народів, за зміц­ нення єдності і дружби між студентами усіх країн. Для здійснення всіх цих завдань систематично проводяться між­ народні семінари, конференції, зустрічі по професіях. Активно працює в МСС ра­ дянське студентство. В Союзі Р С Р створено комітет молодіж­ них організацій з студентською Радою у своему складі. Комі­ тет організовує І керує робо­ тою радянської молоді. Особливо зросли і зміцніли наші зв’язки з молоддю бага­ тьох країн за останні роки. V I Всесвітній фестиваль молоді і студентів, що відбувся у Мо­ Досліди з теми «У в а га ». За допомогою ком­ плікаційного апарата студенти І курсу педа­ гогічного факультету (спец, відділ) Л. Ре­ п’янська та Т. Берд­ ник вивчають особли­ вості розподілу уваги. Досліди з теми «В ідчуття». За допомогою при­ ладу «вертуш ка» мож­ на дослідити кольорове відчуття при умові змішування різних ко­ льорів. На нашому фото ви бачите студентку І кур­ су педагогічного фа­ культету (спец, відділ) Л. Левківську, яка про­ водить експеримент на змішування кольорів. Н А М П И Ш У Т Ь. Математичний вечір у школі К ілька днів увагу учнів 5 — 7 класів Боярської школи при­ вертала велика об’ява: «2 6 жовтня відбудеться не­ звичайний математичний вечір з незвичайною програмою. Беріть участь у вечорі!». У невеликому шкільному к лу­ бі людно, як ніколи. Сюди при­ йшли учні, вчителі, студентипрактиканти 4-го курсу відділу математики педінституту. Учні з цікавістю розглядають тільки що вивішену тут газету «Ю ний математик», розв’язують задачі, сперечаються. В ечір почався «доповіддю» з істор ії розвитку математики в Р о сії. Це була незвичайна до­ повідь. Один за одним на сце­ ну виходили учні Шморіна, Андрієвська, Духлій, Лупич, Кур­ бет, Мордхилевич. З інтересом скві, ще раз продемонстрував наше прагнення до миру і дружби з молоддю всього світу, велику любов і повагу молодих прихильників миру усіх країн до Радянського Союзу і радян­ ської молоді. Багато юнаків і дівчат з Че­ хословаччини, Болгарії, Поль­ щі, А л б а н ії, Китаю та інших країн навчаються у вузах нашої країни. Серед студентів мовнолітературного факультету нашо­ го інституту теж є юнаки і дів­ чата з братньої Чехословацької республіки. Велика, кількість студентів відвідує нашу кра­ їн у по туристських путів­ ках. Багато зарубіжних пред­ ставників бувають і в нашому інституті. У Міжнародний день студен­ тів щиро бажаємо всім сту­ дентам світу великих успіхів у боротьбі, навчанні і роботі. Т. Я Н К ІВ С Ь К А , заст. секретаря комітету ЛКСМ У. слухали присутні їх коротенькі розповіді про видатних росій­ ських і радянських математиків. Цікаво була побудована і друга частина вечора, з і сцени учні пропонували задачі на кмітливість, математичні голо­ воломки, і той, хто першим знаходив вірне розв’язання, за­ мовляв будь-який номер з ре­ пертуару художньої самодіяль­ ності. Коли семикласниця Люда А н­ дрієвська вірно відповіла на перше запитання математичної вікторини, вона зажадала по­ слухати пісню «М чатся туше вереницей» у виконанні студен­ ток — Ази Загородньої та Ма­ рії Пчольник. Зал сповнюється дружними аплодисментами 1 не­ затихаючим «б іс ». Студентки «зм уш ен і» були проспівати ук­ раїнську народну пісню «Ч и не той то О мелько», яка виклика­ ла ще більш е захоплення уч­ нів. Учениця V класу Лупич чу­ дово продекламувала гумореску Степана Олійника «Пригода в лісосм узі». Непогано підготува­ ли свій танець учениці 6-го класу Петриченко, Трасковська, М артиненко та Шпак. Приємне враження справив хор V класу (керівник— О. Загородня) та не­ величка сценка «В німецькій ш колі», поставлена теж п’яти­ класниками. Поки йшли виступи, жюрі математичної вікторини (Л. Пла­ хотнюк, М. Пчельник та В. Бат­ рук) встигли підвести підсумки і визначити переможців вікто­ рини, яким були вручені призи. Першу премію одержала учени­ ця 7-го класу П ідгрушна. Дирекція Боярської школи дякує студентам та керівнико­ ві педагогічної практики В. Ку­ хар за організацію цікавого ве­ чора. І. Р И Ж А В С Ь К И Й , учитель Боярської школи. �В. БОРЦОВ. ОПОВІДАННЯ. Прощай, Катя-Катерина! Б А Г А Т О ш л я х і в на Укра­ їні... На перехресті таких доріг за містом Н. стоїть пам’ ятник. Посірілий граніт обмитий пер­ шими осінніми дощами, навко­ ло ростуть різнобарвні айстри; Зупиниться біля нього прохо­ жий і прочитає: Д ІБ Р О В А К. червона санітарка 1902— 1920 Прощай, Катя-Катерина! ТЕ П ДЕ-НЕ-ДЕ блимав світлячками вогнищ. Десь вдалині брехав сільський пес, Іржав жеребець. Темінь ночі, здавалось, глушила людський гомін над степом, а там далі втомлено і сумно співав баян. М елодія то наближалася з віт­ ром, то відлітала і знову лину­ ла на невидимих крилах, бо­ лісно і мрійно стискаючи серце. П ісля денного походу навколо панувала втома, та люди за ви­ могами воєнного часу тримали­ ся насторожі. С В ОН И С И Д ІЛ И під скиртою колючої соломи. Від неї несло прілим зерном і миша­ ми. Рука Павла ніжно голуби­ ла шовкове волосся і шию дів­ чини. І Катя відчувала, як теп­ ло Павлової руки розливалося по всьому ї ї тілу. Катя в пітьмі намагалася заглянути йому в очі. Вона відхилила комір його косоворотки і притулилася до Павла. - Павлику мій... мій...,— захоплено і соромливо промо­ вила дівчина... — Катю-Катюшо... Тільки б живими залишитися... Р о зіб’ є­ мо білих і будемо будувати щастя... Воно буде нашим... — Мабуть, таким буде жит­ тя... красивим!.. Знаю, що буде красивим, а от яким саме, уяви­ ти не можу... Вони замрійливо помовчали. — А завтра знову в бій. — сказав П авло,— мені ще сьо­ годні до командира треба. Вони встали. П авло обняв дівчину. Вустами він відчув ї ї теплі скроні. — Лю блю !.. Л ю блю !..— по­ чув він пристрасний шепіт дів­ чини.— Якщ о тебе не стане — я не виживу... — А л е наші життя належать зараз революції... Катюшо... В ІД Н ІЧ Н О Ї П РОХОЛОДИ нічого не залишилося. Так завжди у південноукраїнському степу восени. Жага роз'їдала всіх. Полуденне сонце нікого не жалувало. Степове роздолля дихало гірким денним повіт­ рям. По дорозі, що летіла в до­ лину, димний від пилюги обоз. Степ був коричневожовтим від посохлої трави. День йшов на­ зустріч ночі і загасав у проме­ нях сонця, що ховалося за го­ ризонтом. Полк підходив до се­ ла. Коли передня частина ко­ лони порівнялася з першими хатами, по ній дощем посипа­ лись кулеметні черги. Б уло видно, як у центрі села підняв пилюгу білогвардій­ ський кавалерійський загін. Піднявши шаблі, що багрово цер з товстим носом. Поруч стояв гладко виголений, з син­ цями під очима, інший білогвар­ дієць. — Підійди ближче! — влад­ но наказав той, що сидів. Конвоїр підштовхнув Павла на .крок до столу. — Ти, більш овицька па­ даль... Якщ о хочеш жити, від­ повідай на наші запитання! — Ми знаємо, що ти — комсомолець. Офіцер, що стояв, підніс щось у руці. П авло побачив свій комсомольський квиток і зробив різкий рух, щоб вирвати його з ворожих рук. Та офіцер ударив його рукояткою пістоле­ та по обличчю. Конвоїри скру­ тили Павлу руки і боляче зало­ мили пальці. Задзвеніли шибки. Десь за­ кашляли гармати. Павла вивели у двір. К олю ­ чим дротом прив’ язали до стов­ па. Він мовчав, й о го чорне во­ лосся прилипло до закривавле­ ного чола. Очі спокійно диви­ лися з-під навислих темних брів. На розірваній сорочці гу ­ сто плом еніла кров. Щ е удар... Тепер він уж е не чув, що гово­ рив офіцер. Б ілогвардієць при­ цілився в свою жертву. Пролунав постріл. Повільно опустився на зем лю офіцер. З-за будинку вискочило кілька червоноармійців; вони встигли на мить раніше. Один з них підбіг до Павла. — Він дихає... живий... А Т Я Б ІГ Л А в перших ря­ дах бійців з санітарною сумкою через плече. Вітер ку­ йовдив ї ї волосся, що вибилося з-під «буд ьон ів ки ». В одній ру­ ці вона тримала гранату. За А В Л О В ІД Ч У В під собою П кожним будинком, у кожному підлогу. Як крізь сон, він вікні їй здавалося: тут Павло! пригадував, що його кудись Він десь тут... І вона бігла далі. везли, і хрипіли коні в темряві. Раптом комісар полку, який був Скільки це продовжувалось — попереду, спіткнувся і опустив­ усвідомити не міг. Розпухла ся на землю, обхопивши обома потилиця заважала повертати руками коліно. Катя схилилася голову. Він спробував підняти­ над ним. Повз вуха просвисті­ ся, але від болю в правій руці ла куля і вдарилась у стіну б у ­ упав на підлогу, сплюнув, по­ дника. Посипався червоний це­ дивився навколо. Тепер чотири гляний пил. Катя обернулась. стіни закривали від нього світ. Дуло гвинтівки з-за рогу бу­ В одній з них, мабуть, були дника на протилежному боці двері, в нижній частині яких вулиці дивилося в спину комі­ світилися щілини. сара. Щ о робити?.. Не розду­ Павло зібрав останні сили і муючи, Катя кинулась вперед і поповз до дверей. В щілину бу­ тілом прикрила його, затуливши ло видно, як над кістяками зго­ руками очі. П острілу вона не рілих будинків піднімався кли­ чула... кастий місяць. Почулися важкі Катя впала горілиць, піді­ повільні кроки. Павло відсах­ гнувши ноги. Комісар, прику­ нувся від щілини. Мимо дверей сивши від болю губи, підхопився, пройшла постать, потім кроки кинув гранату і нахилився над почулися з протилежного боку. дівчиною. Із куточка ї ї широко «Вартовий,— догадався Павло розкритого ока по запиленій І з жахом для себе зрозумів: в скроні скотилася кришталева полоні я ». В затьмареній пам’я­ сльозинка. О бличчя загостри­ ті пропливали обличчя товари­ лось І зблідло. шів... Каті... Здавалося, він — Щ е б хвильку... пожи­ чув її голос: « Павлушо, рід­ ти... Товариші. Павлику... — ний... коханий мій...». Павло тихо говорила вона, задихаю­ здригнувся і розплющив очі — чись,— передайте... Павлу... як­ навкруги була пустка. Він вслу­ що знайдете... вмерла за рево­ хався в шепіт вітру, закривав люцію... очі, але вітер нічого не прино­ Вона затихла, захлинувш ись сив... Павло знову знепритом­ кривавою піною. Комісар пла­ нів... кав, як може плакати батько... У кімнаті, куди ввели Павла, — Ми помстимося за тебе, сидів за столом мордастий офі­ наша Катя-Катюша!.. виблискували у променях сон ця, вони з гоготанням летіли на колону червоних бійців. Все вирішували хвилини. Павло розвернув уже куле­ метні тачанки... Кілька «макси­ мів» довелося зняти на землю. Обоз повертав назад у степ Лежачи на землі, Павло бачив, як в рядах білогвардійців силь­ ний вогонь змішав передніх: кілька чоловік, перелетівши че­ рез голови коней, залишились нерухомо лежати на землі, ін­ ші сховалися за скиртами со­ ломи. Зліва до кулеметників непо­ мітно підповзали білі. Білогвар­ дійці знову вилетіли на поле, скачучи по ньому зигзагами. Темніло... Брудний піт лив на очі з запиленого, обвіт­ реного чола Павла. Кулемети аж кипіли. Раптом туман за­ тьмарив ного очі. І поле бою, і кулемет, що захлинався, і пов­ зуча змією стрічка з патрона­ ми, і земля під ним — все зникло з відчуття реальності, залишилося лише забуття. Катю безжалісно трясло на степовій дорозі. Вона подала пити пораненому, який стогнав від такої неспокійної їзди. А її думки були там, позаду, де лу­ нали постріли, де Павло разом з кулеметниками відбивав озві­ рілі атаки білих. За горизонтом обоз поїхав повільніше. Вже стемніло. Ту­ ман сповивав сиру тривожну ніч. Стукотіли, не стихаючи, постріли. Серце Каті билося в німому передчутті нещастя. Бій тривав уже півгодини. Полк йшов далі, стороною обходячи село. К Подарунок В е л и к о м у Жовтню Спорт допомагає у повсякден­ ній роботі, допомагає у навчан­ ні. Це добре р озум ію ть наш і студенти, зокрема ф ізико-м а­ тематичного ф ак ультету — О. Проскура, А . Паш ківський, О. Семко, Н. Івахненко, В. Ж у р ­ ківська, І. С тароселець, Н. Д у ­ бина, Ю. Пасічник і ін. Вон и і хороші спортсмени і одні з кра­ щих у навчанні. Про усп іхи ф ізико-матема­ тичного ф ак ультету в спорті можна судити хоча б з того, щ о на протязі останніх років фа­ культет займає н езм ін н е 1-ше м ісце в ком ітетській сп артакіа­ ді інституту. Понад 10 призів за перш і місця (з ш ахмат, с т р іл ь б и , в о ­ лейбола, з л е гк о ї атлетики, плавання) постійно зн а ход я ться на стенді-виставці ф ізи ко-м ате­ матичного ф акультету. Н еабияку р о ль у спортивних досягненнях відіграє спортивна база. А д ж е не секрет, щ о до цього року ми не мали св о єї власної в олей больн ої і баск ет­ больн ої площ адок. Д ум ка з б у ­ дувати спортмайданчик виникл а сер ед спортсменів факультету давно. Н а протязі останніх двох ро к ів в ел о с ь багато розмовн а цю тем у, створювалося багат о п р оек тів будівництва такого м айданчика при Солом’янсь к о­ м у гу р то ж и тк у, але далі цього справа не йш ла. Проекти зали ­ ш а л и с я п р оектами не без вини каф едри фізвиховання і госпо­ д а р сь к о ї частини інституту. І т іл ь к и п іс л я того, як дирекція ін с т и т у т у передала справу бу­ дівництва в руки студентів фі­ зико-м атем атичн ого факультету , призначивш и відповідальним за цю с праву заступника декана Г. Г. К о р д у н а , майданчик було сп о р уд ж ен о буквально за 5 днів В сі студ ен ти факультету в к л а л и свою долю праці в цю хоч і н е в ели к у , але загальноко­ р и сн у справу. Особливо добро ­ со в існ о працю вали студенти IV курсу, п оказую чи найкращий п р и к лад св о їм молодшим това­ ришам. В . ДАВИДЮК, сту д ен т I V курсу. КОЛЕКТИВ ФІЗКУЛЬТУРНИКІВ У ЮВІЛЕЙНІ ДНІ Сорокову річницю В ели к ого Жовтня колектив ф ізк ульту р н и ­ ків наш ого інституту зу с т р ів хорошими результатам и: за 10 післявоєнних років у ін сти туті підготовлено 2987 значкістів Г Т О перш ого ступеня, 1634 — другого: майстрі© спорту — 2; 35 ч олов ік одерж али перший спортивний розряд: 301 — д р у ­ гий; 1276 — третій. Д о славного ю вілею — 40річчя Ж овтня — достроково в и ­ конано план підготовки сп орт­ сменів-розрядників з різни х ви­ дів спорту. Так, спортсменів перш ого розряду підготовлено 4 чол.. другого — 43 чол. (при завдан­ ні — 20), третього — 113 чол. (при завданні — 60). Норми перш ого спортивного розряду виконали студенти С. Ховхун, І. С тароселець, В. Ж урківська, М. Ш естопал. У IX комплексній спартакіа­ ді перемогли спортсмени ф ізи ­ ко-математичного ф ак ультету. Розпочата 10 ю вілейна сп ар­ такіада. Профспілково - ком сом оль­ ський крос на честь 40-річчя Жовтня виграли спортсмени п е­ дагогічного ф акультету; кубок з баскетбола, серед жінок за­ воювали студентки педагогічно­ го ф акультету, а серед ч олові­ ків — студен ти фізико-матема­ ти чн ого ф ак ультету. Розиграш кубк а з в о лей б о ла закінчився п ер ем огою фізико-математично­ го ф а к у л ь т е т у . У п ер ш ості вузів міста з лег­ к о ї атлети к и збірна команді ін с т и т у т у зайняла II місце 2-й гр у п і вузів. Звання чемпіонів IX ком ­ п л е к с ної спартакіади завоюва­ ли л е гк о а т ле т и С. Ховхун, А. П р оск ура. А . Кобець, Л. Ур­ банська, А . Лобко, В. Левчен­ ко, А . М а тю ш а, Л. Кищенко, Г. Заворіна, Т. Царенко, О. Гелет­ кова, В. Гонтковська, А. Тарасе­ вич, В. К ли м енко, А. Бурлов. H. Ш ев ч е н к о , Ю. Пасічник, О. С ем ко, Л . Ісайко, Л. Бондар, Є. Т а р а н у х а , Т . Житнікова, Ю Корольов, В. Хропачевський, I. С та р о се л ец ь . В е л и к у спортивно-масову ро­ б оту з студ ен там и провели ви­ к ла д а ч і і тренери разом з pa­ дою Д С Т і комсомольською ор­ га н іза ц ією Інституту. Серед них тт. Б у ц Л . М ., Биковцев Ю. Т. Г р уш к ов ськ а А . П., Нерус Б. Г., К о лч и н ськ и й С. Я., Спи­ ридонов В. С., Тонченко 3. Н. і ін. На д ося гн у ти х усп іхах спорт­ смени ін с ти ту ту н е зупиняться їх спортивна м ай стерність зро­ статиме! К. РЕЧИ Ц Ь. КОМІТЕТ ЛКСМУ ТА ПРОФКОМ КДПІ ім. О. М. ГО РЬКО ГО ОГОЛОШ УЮ ТЬ КОНКУРС на кращу к і м н а т у в гур тожитку КОНКУРС ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ з 15 листопада по 5 грудня цього року Переможці будуть нагороджені цінним и подарунками. Р е д а к то р В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/89 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/46518dfb4ae88029f630b2fc0e109825.pdf e0741ce94adc54b29799ae773985fa7d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАПЕРЕДОДНІ ЗИМОВОЇ СЕСІЇ За К П е д а го гіч н і А Д Р И 29 ЛИСТОПАДА 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФ О РГАНІЗА Ц ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО КРОВНА СПРАВА № 32 (44) Ціна 15 коп. КРАЩ ИХ ЛЮДЕЙ— НАРОДНИМИ ЗАСІДАТЕЛЯМИ Здійснюючи величезні зав­ також у збірну команду дання комуністичного будівни­ ДТСААФ міста Києва. цтва, наш народ гаряче бажає Друга година дня. Актовий У весняних змаганнях між жити в мирі і дружбі з народа­ вузами міста стрілецька коман­ зал інституту заповнюють ви­ ми всіх країн. Комуністична, да нашого інституту зайняла кладачі, студенти, співробітни­ партія і Радянський уряд твер­ загальне V місце, а по другій ки інституту. Воші зібралися до і непохитно проводять ленін­ групі — І. сюди, щоб висунути кандидатів ську зовнішню політику — полі­ у народні засідателі. З 23-го по 30-е листопада тику мирного співіснування кра­ Голова зборів т. Брегеда їн, незалежно від їх соціально­ проходять стрілецькі змагання М. Ф. надає слово доценту Літ­ го ладу, політику дружби і спів­ вузів м. Києва, присвячені вінову С. А. Виступаючий про­ 40-им роковинам УРСР. В цих робітництва між народами. понує внести в списки кандида­ Але миролюбна політика Ра­ змаганнях наша команда висту­ тів у народні засідателі О. Г. пає в першій групі вузів міста, дянської країни зустрічає про­ змагаючись з командами КПІ. Кравченко. Він характеризує її тидію з боку правлячих кіл ім­ КДУ та ін. Програма змагань як сумлінного працівника інсти­ періалістичних держав і на­ досить широка. туту, що користується повагою самперед США, які навмисно серед студентів. По першій вправі наша загострюють міжнародне стано­ Викладач О. С. Боришполець команда зайняла III місце, за­ вище, посилюють гонку озбро­ називає кандидатуру молодого лишивши позаду команди сіль­ єнь, нагромаджують атомну і викладача елементарної ма­ водневу зброю та інші засоби ськогосподарської академії, бу­ тематики Л. М. Сергєєву. масового знищення людей, ви­ дівельного та медичного інсти­ З мовно-літературного фа­ ношують плани нової війни про­ тутів. КПІ і КДУ йдуть попере­ культету кандидатами висунуто ду. Змагання продовжуються. ти Радянського Союзу та країн Не можна далі миритися з Н. А. Москаленко та Н. В. Су­ народної демократії. рову. В таких умовах нам необхід­ тим, що в нашому інституті не­ Кандидатури були одностайно но пильно стежити за підсту­ має тиру. За оренду тиру, при підтримані всіма присутніми. наявній масовості стрілецької пами паліїв війни, своєчасно ви­ На зборах було також обрано секції, треба щомісяця платити кривати та викорінювати їх змо­ до 2000 крб., а за рік — 20 представників трудящих на ви проти миру та свободи. Величезне значення в зміц­ 20 000 крб. За ці кошти ми окружну передвиборну нараду. ненні оборонної могутності на­ змогли б побудувати гарний шої Вітчизни має участь ши­ власний тир. Зважаючи на те, роких мас трудящих у патріо­ що у нас немає військової ка­ тичній діяльності Добровільних федри, цю роботу слід було б В учбовому корпусі інституту товариств сприяння армії, авіа­ очолити кафедрі фізвиховання грунтова вода залила підваль­ ції і флоту, спортивних колек­ разом з господарською части­ не приміщення камери управ­ ною інституту. тивів і в проведенні заходів ління системою центрального місцевої протиповітряної обо­ Кровною справою радянських рони. профспілок є піклування про опалення. Треба було негайно відкачати воду, бо Інакше уп­ Найбільш масовою оборонною зміцнення могутності, обороно­ равління тепломережі відклю­ патріотичною організацією в на­ здатності Радянської країни. чило б будинок від постачання шій країні є Добровільне това­ На жаль, профспілки нашого гарячою водою. риство сприяння армії, авіації інституту майже зовсім не при­ На прохання господарської та флоту, в гуртках якого ра­ діляють уваги оборонній ро­ частини — допомогти в лікві­ дянські люди одержують вій­ боті. Без матеріальної бази дації аварії — дружно відгук­ ськові навички і знання, необ­ наш комітет ДТСААФ не нулися студенти 11 і 12 груп може закінчити підготовку мо­ хідні для захисту своєї Віт­ фізико-математичного факуль­ тоциклістів. А це ж загаль­ чизни. тету. Завдяки самовідданій пра­ нокорисна справа! Незважаючи Наша первинна організація ДТСААФ провадить велику на те, що партбюро інституту ці студентів, аварію було лікві­ зобов’язало наші громадські довано вчасно. оборонну роботу в інституті. організації більше уваги при­ В гуртках, спортивних коман­ діляти роботі оборонного спор­ дах члени ДТСААФ нашої тивного товариства, допомага­ організації оволодівають ос­ ти комітету ДТССАФ у про­ новами військових, авіацій­ них і військово-морських спе­ веденні масово-роз’яснювальної роботи по залученню в лави Студенти факуль­ ціальностей. тету журналістики У минулому навчальному році товариства студентів і співро­ Київського універси­ при комітеті ДТСААФ інститу­ бітників інституту, до цього часу ще нічого не зроблено. тету взяли шефство ту працювали такі гуртки: стрі­ над школою-інтернаНе можна не вказати на те, лецький, по підготовці суддів з том № 2 м. Києва. викладачі педагогічного стрільби, по підготовці інструк­ що На фото: студенти торів ДТСААФ, мотоциклістів, інституту в своїй більшості не допомагають у ви­ військово-морський, радистів- є членами організації ДТСААФ. пуску шкільної стін­ На педагогічному факультеті техніків. не сплатив членських внесків газети. Слід вказати на досягнення наших стрільців. У стрілецькій за 1957 р. жоден викладач. Комсомольська та профспіл­ секції було підготовлено 26 спортсменів-розрядників. Сту­ кова організації інституту по­ бути найактивнішими дент IV курсу фізико-матема­ винні тичного факультету І. Старосе­ учасниками всіх починань пат­ лець зараз виступає по програмі ріотичних добровільних това­ майстра спорту. Він включений риств по обороні нашої країни. Залишилося зовсім небагато часу до завершення першої по­ ловини 1957 — 1958 навчального року, а, значить, до зимової се­ сії. Сесія, як відомо, не тільки характеризує навчально-виховну роботу всього колективу і дає об’єктивну оцінку його роботі, але перш за все є звітом колек­ тиву перед державою. Саме ре­ зультати сесії і показують, яких успіхів досяг професорсько-ви­ кладовський склад і студенти факультету. Не слід замовчувати того, що літня екзаменаційна сесія 19561957 навчального року принесла фізико-математичному факуль­ тетові тільки 94,5 процента успішності. Більше 30 студен­ тів не склали по одному, по два і більше іспитів. Деякі товари­ ші при успішній атестації з ін­ ших предметів не одержали за­ ліку з фізвиховання (В. Сав­ ченко, Г. Лінніченко, О. Томко та ін.), значно знизивши цим процент загальної успішності по факультету. Незважаючи на те, що пройшло вже майже три місяці навчального року частина студентів-«патріотів» факультету ще і до цього часу не розрахувалася з усіма заліками і екзаменами. Серед них у першу чергу слід назвати Г. Смілкову, А. Осипову, В. Герасименко, Д. Ходорковську, В. Савченко, В. Виноватого, Ці студенти не дорожать честю фа­ культету. рік, деканат головну увагу звер­ нув на підвищення якості за­ своєння студентами програмо­ вого матеріалу, на поліпшення політехнічної" підготовки май­ бутніх учителів та рівня ідей­ но-виховної роботи. Учбове н а­ вантаження студентів було роз­ поділено так, що з другої поло­ вини листопада на всіх чотирьох курсах факультету введено день самостійної роботи. У кабіне­ тах факультету є програми і не­ обхідна література до всіх ек­ заменів, призначено також чер­ гових викладачів, які давати­ муть консультації з тих чи ін­ ших питань. У цьому році більшість ка­ федр факультету перейшла на систему поточного зарахування виконаних практичних чи лабо­ раторних вправ. Це в значній мірі сприятиме більш діловому початкові екзаменаційної сесії і не буде призводити до різного роду випадковостей. Залікова сесія на фізико-математичному факультеті, згідно робочих пла­ нів, закінчиться 20—25 грудня. Таким чином, студенти мати­ муть у своєму розпорядженні мінімум 10— 15 днів підготовки до першого екзамену. Зараз на факультеті прохо­ дять збори академгруп з питань підготовки до зимової екзамена­ ційної сесії. Студенти у своїх виступах викривають недоробки, які є ще в роботі факультету, висловлюють свої пропозиції Такий стан з успішністю на щодо розкладу екзаменів тощо. факультеті не може не хвилю­ Було б, звичайно, неправиль­ вати весь колектив. Починаючи но думати, що колектив фізиконовий 1957 — 1958 навчальний математичного факультету не бажає закінчити зимову екзаме­ наційну сесію тільки з добрими, показниками. Але і на сьогодні ще багато студентів не пройня­ Наказом дирекції інституту лися повністю цією загальною студентам: В. Лещенку, А. Ма­ метою колективу і не доклада­ новському, Ю. Бородову, К. Ян­ ють зусиль до її здійснен­ ковському, В. Прнцкеру, В. ня. Саме цим можна пояснити Шкардуку, В. Власенку, О. Ар­ те, що на факультеті і до цьо­ го часу непоодинокі спізнення і хименку, О. Бондаренку, О. пропуски занять, особливо цо Павленку, В. Денисенку, О. По­ стосується 31 групи математи­ рязєву, Л. Борейку, А. Бичкову, ків (староста — Л. Кисилевич, Е. Бурфану, М. Панченку, В. комсорг — Т. Левицька), 22 Козленку, В. Бельдію, М. Кико­ групи фізиків (староста — Г. Дубовецький, комсорг — Т. Си­ ненку, М. Скрипченку, В. Тара­ зон). Студенти цих груп В. сенку оголошено подяку. Цапенко, Т. Заліська, Н. Нечи­ М. БОСЕНКО, поренко, А. Обертас, Ж. Лихо­ заст. директора інституту літ, С. Урицька, С. Атаманен­ по господарській частині. ко, Г. Василенко, Л. Куліш і ін. досягли рекордних показників у пропуску академічних занять. Не можна не згадати і про та­ кий прикрий факт, коли студен­ ти 31 групи фізиків (староста— Ю. Пасічник, комсорг — А. Воскобойнікова) на чолі з ком­ соргом не з ’явилися на заняття з креслення. Ці товариші, як видно, дуже «серйозно» дбають про свою політехнічну підго­ товку. АВАРІЮ ЛІКВІДОВАНО У Н АШ И Х Д Р У З ІВ Х Р О Н І К А Указом Президії Верховної ласному педагогічному інститу­ Ради СРСР від 16-го листопада ту присвоєно ім ’я Надії Костян­ цього року Московському об­ тинівни Крупської. Перший виступ уні­ верситетського ест­ радного оркестру Соліст—студент фі­ лологічного факуль­ тету В. Щерба. Залишилося трохи більше мі­ сяця до складання першого ек­ замену. У нас є всі можливості вийти в число кращих. Треба тільки докласти більше зусиль, настирливості, правильно роз­ рахувати свій час, заздалегідь розпочати підготовку до екзаме­ нів. Тільки при сумлінній, чіт­ кій роботі всього колективу можна сподіватися, що зимова сесія буде проведена успішно і факультет займе належне йому місце. Г. КОРДУН, заступник декана. �Завою вали призове місце ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Коли збори не підготовлені... Відкриті партійні збори на мовно-літературному факульте­ ті, які відбулися днями, приєм­ но відрізняються тим, що важ­ ливі питання політико-вихов­ ної та академічної роботи впер­ ше були розглянуті на прикладі життя одного курсу — III ро­ сійського. Позитивним було і те, що на зборах було багато сту­ дентів-комсомольців, безпартій­ них викладачів. Доповідач — член партбюро декан факультету т. Данилюк, комуністи тт. Поліщук, Волин­ ський, Карлов, які взяли участь в обговоренні доповіді, визна­ ли, що останнім часом на III курсі значно знизилась ак­ тивність студентів у академіч­ ній і громадській роботі. — Агітатор групи повинен бу­ ти не тільки політінформатором, але й уважним, чуйним другом, який живе інтересами, радостя­ ми і тривогами всієї груші... Так почала свій виступ сту­ дентка II курсу Фадеева. Вона 16— 17 листопада було про­ С еред новачків норму III роз­ ведено 3-ій тур першості ву зів ряду з стрибків у висоту вико­ з легкої атлетики. нав Ю . Головченко. Здібний Стадіон ім. Хрущ ова, де про­ л егк оатлет М. Запара непогано ходять змагання, по-святковому виявив себе у метанні диска, А. прикрашений прапорами. Майо­ Б у рл ов — у штовханні ядра. рить гасло: «Привіт учасникам З бігу на 5 0 0 0 м хороших змагань!». успіхів домоглися Г. Косенко, Спортсмени нашого інституту В . Г ал у х . в 2-ій групі вузів у попередніх Успіш но виступили з бігу на турах зайняли загальне друге 3 0 0 м О. К осенко і О. Семик. місце. Ц ік аво проходили змагання з І в ці дні студенти столично­ м етання списа, де непогані рє го педінституту завоювали не зу л ьтатн одерж али О. Проскура одну важливу перемогу. Н асам ­ і І. Горбачук. перед слід відзначити здібних В цілом у команда КДШ ім. легкоатлетів —- С. Ховхуна (він Горького зн ову вийшла на 2-е зайняв перше місце серед чоло­ м ісце, набравш и на 2000 очок віків з стрибків із жердиною), більш е, н іж сільськогосподар­ В. Левченко (в штовханні ядра ська акад ем ія. вона здобула призове місце). П ригадую чи ці напружені дні, З бігу на 400 м успіху серед твердо віри ш , що наші спорт­ жінок домоглися Л. Семенна та смени, як і і надалі підвищува­ Н. Гуляєва. тимуть свою спортивну майстер­ Успішно виступили наш і ність, у весняних змаганнях теж спортсменки Л. Урбанська, О. досягнуть добрих результатів: у Лобко, М. Адамекко, А, Н есте­ них д л я цього є всі дані. ренко. В. ТАТАЄВ. гостро критикувала роботу агі­ татора курсу т. Дашака. Присутні на зборах багато чекали від виступу агітатора ІІ групи т. Павлової. Але вона не назвала жодного цікавого захо­ ду, який заохотив би студентів до активної роботи в позалекцій­ ний час. Тов. Павлоза обмежи­ лася лише зауваженням, що ці заходи «треба намітити». Не самокритичним був ви­ ступ комсорга групи т. Малє­ вої, яка всіляко виправдува­ ла студентів курсу, голослівно спростовуючи факти, наведені у доповіді. Хоч серед присутніх було чи­ мало студентів, та виступали вони мало. Збори були не під­ готовлені. Актуальне і невідкладне пи­ тання про форми роботи агіта­ тора в групі не знайшло жваво­ го відгуку на цих зборах. Не знайшло воно конкретного відо­ браження і в прийнятому рі­ шенні. Робимо навпаки Н е о б х і д н о п од б а т и про п р им і щ е н н я Неоціненна роль фундамен­ дисертацією, треба обов’язково тальної бібліотеки в науковій та йти до студентської читальні. навчально-виробничій роботі ви­ А тут, як правило, завжди тіс­ кладачів нашого інституту. Тут но, гомінко; до того ж, не мож­ завжди є можливість одержати на дістати додаткової літерату­ літературу з різних галузей ри. Якщо ж студентська чи­ знань. тальня зачинена (розпочинаєть­ Велику допомогу надає відві­ ся там робота тільки з 14-ої го­ дувачам висококваліфікований дини), доводиться працювати в бі бліотекар Неоніла Андріївна приміщенні фундаментальної Пустовойт, яка з виключною бібліотеки, де видаються книж­ увагою ставиться до різноманіт­ ки... них вимог і запитів читачів. Спеціальне приміщення для Проте добре укомплектована бібліотеки, в якому б виклада­ бібліотека не може бути вико­ чі мали змогу працювати з на­ ристана викладачами в повній уково-методичною літературою, мірі через відсутність відповід­ надзвичайно потрібне. І про це ного приміщення для індивіду­ адміністрація інституту повинна альної роботи. Так, одержавши терміново подбати. Створення необхідну літературу, викладач необхідних умов для праці повинен або ж забирати її до­ сприятиме поліпшенню науководому, або ж розшукувати по методичної роботи викладов­ інституту місце, де можна бу­ ського складу нашого інституту. ло б попрацювати. П. ШЕВЧЕНКО, Л. БЕЗОТОСНА. Для того, щоб ознайомитися з Перші декрети Радянського уряду про дітей і школу Щ О Й Н О ПРОГРИМІЛИ зал­ пи «Аврори», провістивши початок нової, соціалістичної ери історії людства. Проти мо­ лодої республіки Рад плетуть чорну змову імперіалісти Аме­ рики, Англії, Франції... Кайзе­ рівські війська погрожують по­ топити завоювання Жовтня в крові робітників і селян. Підні­ має голову внутрішня контрре­ волюція... А Радянська влада здійснює свою тріумфальну хо­ ду, спираючись на героїзм і мужність трудового народу Ро­ сії. Турбота про дітей — одне з найважливіших піклувань про­ летарської влади. 29 жовтня 1917 р. був прийнятий декрет про обмежен­ ня дитячої найманої праці. Адже в царській Росії мільйо­ ни дитячих життів були загуб­ лені нестримною експлуатацією праці їх маленьких дитячих рук. Неослабну увагу з моменту свого виникнення Радянська влада приділяє навчанню і ви­ хованню дітей. Як відомо, в царській Росії школа перебувала під безпосе­ реднім ідейним впливом церкви. Десятки й сотні мільйонів лю­ дей, і особливо дітей, зазнавали систематичної релігійної оброб­ ки дома і в школі. Починаючи з першого класу, коли 7—8-річна дитина ще нічого не зняла про світ, не знала законів своєї країни і в чиїх інтересах вони створені, їй уперто втовкмачу­ вали, що є найвища істота на небі—бог, найвищий правитель і суддя, у якого мільйони різ­ них слуг в особі ангелів, святих і дияволів. З дитинства церков­ нослужителі забивали голови людей релігійним опіумом, прагнучи переконати, що все діється за волею бога, що на­ віть «волосина на голові люди­ ни не випаде помимо божої во­ лі». Не тільки «створення сві­ ту», але й усі події історії люд­ ства вони пояснювали на основі біблії. У Листопаді сту­ дентів III курсу мовно - літературно­ го факультету спіт­ кала прикра новина: знову з ’явилися в розкладі четверті па­ ри, зокрема на ук­ раїнському відділі— у вівторок. На початку на­ вчального року на зборах було оголо­ шено, що тепер вже докінчено з цією Перед молодою республікою Рад постало завдання створити нову, радянську школу, вільну від попів-наставників; школу, яка б ознайомила учнів з осно­ вами природничих і суспіль­ ствознавчих наук, а не забива­ ла їм голови догмами «закону божого». 15 грудня 1917 р. Народний Комісаріат Освіти, очолюваний А. В. Луначарським, постано­ вив: «Передати із духовного ві­ домства справи виховання і на­ вчання віданню Народного Комі­ саріату Освіти. Передачі підля­ гають всі церковноприходські (початкові, однокласні, двоклас­ ні) школи, учительські семіна­ рії, духовні училища, місіонер­ ські школи, академії і всі інші, що носять різні назви, нижчі, середні і вищі школи та устано­ ви духовного відомства з шта­ тами, асигнуваннями, рухомим і нерухомим майном...». Спеціальною постановою нар­ кома освіти, починаючи з 1 січ­ ня 1918 р., в школах були лі­ квідовані посади законовчителів усіх віросповідань. Декретом Раднаркому РРФ СР від 23 січня 1918 р. школа була відокремлена від церкви. «Викладання релігійних віру­ формою переванта­ ження студентів, щ о при переході на но­ вий навчальний план кожен студент м а­ тиме щодня не біль­ ше 6 годин навчаль­ ної роботи в інсти­ туті. Чому ж тепер це правило поруш уєть­ ся? Чому керівники навчальної частини (заступник директо­ ра — т. М ітюрьов В. К.) не рахуються з безперечними вис­ новками психології, які стверджують, що продуктивність розу­ м ової праці на 7-й і 8-й її годині стає дуже низькою ?’ Адже ми самі г ово­ римо про це студен­ там в к у р сі психоло­ гії ш кільної гігієни а на практиці роби­ мо навпаки. Р. ПАСІЧНИК. вань в усіх державних і гро­ ти в а ш р о зу м і почуття у ство­ мадських, а також приватних ренні вел и к о ї будови соціаль­ учбових закладах, де виклада­ ної охорони грядущих ПОко­ ються загальноосвітні предме­ л ін ь ...». ти, не допускається»,— говори­ Цей і подібні декрети зна­ лося в цьому історичної ваги йшли ш ирокий відгук серед декреті. всього чесн ого і здорового, що Для організації допомоги було се р е д вітчизняної інтелі­ дітям у загальнодержавному генції. Т и ся ч і й тисячі педаго­ масштабі був створений спеці­ гів, о с в іт н іх працівників, ліка­ альний Комісаріат державної р ів, ч е к іс т ів активно включили­ опіки, його комісар Олександра ся в бо р о тьб у з ганебною спад­ Михайлівна Коллонтай 31 січ­ щиною імперіалістичної війни й безпри­ ня 1918 р. підписала декрет- р о зр у х и — дитячою звернення до всіх спеціалістів у тул ьн істю . В о ж д ь р еволю ц ії В. І. Ленін галузі дитячого виховання: «Д ва мільйони ледь народжених на з н еослабн ою увагою слідкував землі дитячих життів щорічно за роботою радянських установ гасли в Росії від темноти і не­ для д ітей . В ін був великим дру­ свідомості пригніченого народу, гом д ітей , щ иро вболівав за них, від косності і байдужості кла­ все р о б и в д л я того, щоб МОЛОДІ сової держави. Два мільйони п аростки пролетарської револю­ страждальниць-матерів щорічно ції зр о с та л и фізично здорови­ обливали гіркими слізьми ру­ ми, загартован и м и , сильними ську землю, загрібаючи мозо­ духом , розум ом , .з непохитною листими руками ранні могили вірою в творчий геній СВОГО на­ безглуздо загиблих невинних роду. Т а к у горнилі Жовтневої ре­ жертв потворного державного вол ю ц ії і громадянської війни ладу... Вас, робітниці, громадянки, зак л ад ал и ся основи майбутньої трудящі матері з вашими чуй­ п олітехнічної загальноосвітньої ними серцями, вас, сміливі бу­ ш коли, створю валися умови для дівники нового суспільного ж и т­ щ асли вого дитинства наймолод­ тя, вас, ідейні педагоги, дитячі ш их гром адян соціалістичної лікарі, акушери, — всіх вас Вітчизни. В. ВОЙТКО кличе тепер нова Росія об'єдна­ �Студенти на заводі ЗАОЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ Шановний товаришу! Редакція інститутської багатотиражки «За педагогічні кадри» просить Вас взяти участь у заочній конференції читачів і відповісти на такі запитання: 1. Які розділи газети Ви постійно читаете? 2. Які матеріали, з надрукованих у 1957 році, Вам запам ’яталися? 3. Що не подобається Вам у газеті? 4. Матеріали на які теми слід було б, на Вашу думку, надрукувати у наступному роді? 5. Про що б Ви хотіли прочитати у новорічному номері? Просимо вказати Ваше прізвище, ім’я та по батькові, рід роботи. Успішно проходить вироб­ нича практика студентів ф і­ зико-математичного ф акул ь­ тету на Київському вагоноре­ монтному заводі. На фото: студентка 31 гру­ пи фізиків М. С тупак з а опиловкою м еталу. ЗВІТ ПЕРЕД НАРОДОМ З інтересом вивчають на­ ші студенти виробничі спеці­ альності. На знімку: майстер К В Р З пояснює студентці 31 групи фізиків Г. Діденко прийоми роботи на токарному вер­ статі. Нещодавно в центрі уваги громадськості столиці України знаходився Тиждень україн­ ської радянської музики. Для тих, хто любить своє рідне національне мистецтво, хто цінує велику культуру сво­ го народу, ці дні були справж­ нім святом. Урочисте відкриття Тижня української радянської музики відбулося 15 листопада у Ко­ лонному залі філармонії. Сюди приїхали композитори з бага­ тьох міст республіки, гості з братніх республік, зібралися численні слухачі. І ось 7 днів майже в усіх концертних залах, палацах культури, за­ водських та студентських клу­ бах лунали мелодії вже зна­ йомих та спеціально для звіту написаних творів у виконанні кращих солістів та мистецьких колективів України. Українські композитори зві­ тують перед найширшою ауди­ торією вимогливого столичного слухача. До 40-ої річниці Великого Жовтня композитори України наполегливо готувалися. Були написані нові балети, опери, одна з яких — «Милана» Г. Майбороди — зустрінута гля­ дачем з особливим інтересом. Серед найрізноманітніших жанрів і форм музичних тво­ рів помітне тяжіння до показу конкретних подій з життя нашо­ го народу, його величної історії. Досить назвати лише деякі з творів, щоб переконатися у глибокому інтересі наших ком­ позиторів до зображення рево­ люційних подій, славного шля­ ху нашого народу до комуніз­ му, великої ролі Комуністичної партії в перемогах нашого су­ спільства. Це «Жовтневі нове­ ли» Жуковського, «Партизани» Рибальченка, «Кантата про партію» Юцевича, «Пісня бра­ терства» Фінаровського, «Пар­ тизанські картини» для фор­ тепіано з оркестром Што­ гаренка, ораторія «Жовтень» Данькевича, «Пісня про Буре­ вісника» Глушкова, «Жовтнева кантата» Вериківського та ба­ гато інших. Ті з творів, що були ви­ конані у концертах Тижня, зна­ Днями дві групи студен­ йшли відгук у серцях слухачів. тів-першокурсників відділу Ораторія «Жовтень» Данькеви­ фізики зробили екскурсію на. ча, з 7 частинах якої передано вагоноремонтний завод. етапи славного шляху нашого народу за сорокаріччя, симфо­ На фото: екскурсанти огля­ нічна поема «Наше море» Люд­ дають штабелі лісом атеріалу, кевича, де алегорично пере­ укладені для природного про­ дається сила і міць народу, сушування. симфонічна поема «В Карпа­ тах» Симовича, пісні для солі­ ста з хором львівських компо­ зиторів Колесси «Засвітило сон­ це волі» та Кос-Анатольського «Гуцульська пісня про партію», «Ой, коли б я сокіл» та. ба­ РОЗПОВІДАЮТЬ, що якось зумової праці їсти рибу, оскіль­ задоволенням повертаю, є точ­ гато інших — написані з ве­ Марк Твен, працюючи редакто­ ки цей продукт харчування дає ним відображенням того, що ликою щирістю, на високому ром «Арізона кікер», повернув мозкові фосфор. Я в таких ви звичайно пишете, то мені професійному рівні, із знанням одному молодому автору ру­ справах необізнаний і тому не здається, я не помилюсь, коли народної пісні. Слід відзначити, копис з такою допискою: можу сказати, скільки вам по­ скажу, що два кити середнього що львівські композитори лю­ «Дорогий друже, авторитетні трібно їсти риби, але копи ру­ розміру не будуть для вас над­ бовно ставляться до народної лікарі рекомендують людям ро­ копис, який я вам при цьому з мірним раціоном». музичної творчості трудящих західних областей України, збе­ рігають і розвивають їх пісенні шується положення про видачу вони «агітують» за вступ до традиції. стипендії, але побутсектор цих товариств. Цікаві роботи на творчому Зовсім не працює вибрана на огляді показали молоді компо­ профкому ніяк не реагує на ці сигнали. Право позбавити XII профспілковій конференції зитори України («Молдавська стипендії має тільки директор. ревізійна комісія (голова — поема-рапсодія» Шамо, симфо­ На останній, XII студентській погано відвідують наукові кон­ Але цілий ряд відповідальних М. Войналович), не виконую­ нічна поема «Вічний Каменяр» профспілковій конференції бу­ ференції; вони ніяк не допома­ працівників інституту вносять чи свого прямого обов’язку пе­ Колодуба). ло виявлено ряд недоліків у ро­ гають деканатам в організації дезорганізацію у цю справу. ревіряти (не рідше, ніж раз на Багато творів виконано; від боті профкому, профспілкових навчального процесу. Щоб прискорити чи забезпечи­ місяць) касу профкому та каси слухачів можна почути найріз­ бюро факультетів та окремих Погано організована і куль­ ти виконання доручених заходів, добровільних товариств. профоргів. Недостатньою була турно-масова робота профкому вони затримують видачу стипен­ Для поліпшення роботи проф­ номанітніші думки про той чи робота профкому і в справі під­ (відповідальний — П. Усенко): дії. Так, наприклад, було за­ спілкової організації об’єднане інший твір. Важко дати піс­ вищення успішності, і у розпо­ все зводиться до проведення так тримано стипендію студентам засідання партбюро, комітету ля першого прослухання ка­ ділі грошової допомоги, путівок званих вечорів відпочинку, які І курсу фізико-математичного комсомолу, профкому та міс­ мають цілеспрямованого факультету при реалізації полі­ цевкому інституту прийняло рі­ тегоричну оцінку твору, але у будинки відпочинку та сана­ не торії. Відзначалися і недоліки тематичного характеру і, як сів добровільного індивідуаль­ шення: об’єднали профспілкову можна погодитися з думкою, що у підготовці окремих викладачів правило, перетворюються у тан­ ного страхування до того часу, студентську організацію з проф­ була висловлена після концерту Деякі студентки поки 100 процентів студентів не спілковою організацією викла­ в інституті однією з наших сту­ до лекцій і особливо до прак­ цювальні... нашого інституту запрошу­ застрахувалися. Студентам мов­ дачів та адміністративно-техніч­ денток: «По-справжньому вда­ тичних занять. факультету ного персоналу в єдину органі­ лим і щирим можна вважати Але профспілкова студент­ ють на вечори юнаків, які не но-літературного ська конференція була неспро­ відзначаються тактовною пове­ оголосили, що стипендію взага­ зацію. твір, який у момент виконання Об’єднана організація матиме можна остаточно розв'язати це дінкою. Ці «гості» з'являються лі не дадуть, якщо вони не за­ не залишає слухача байдужим, ширші можливості для коорди­ важливе питання. З ар аз робота нетверезими, під час танців страхуються. хвилює, захоплює своїми обра­ Старший лікар амбулаторії нування своєї роботи з робо­ зами, хоча б він і не запам’я­ профкому зводиться до збиран­ влаштовують вульгарні дебоші. ня заяв від студентів, які по­ Культурно - масову роботу інституту т. Волинський також j тою партійної та комсомольської тався з першого разу». требують грошової допомоги, і профком не урізноманітнює. вдається до цього методу (за­ організацій. Це ясно. Але орга­ Саме це і можна сказати про надання її. Перший семестр учбового року тримування стипендії), якщо нізаційних змін мало. Треба ще більшість творів, виконаних під і попрацювати! Профком інсти­ Академічний сектор профко­ наближається до кінця, а робо­ студент не пройшов періодич­ туту просить через нашу газету час Тижня. му (відповідальна — П. Андру­ та оборонно-спортивних гуртків ного медогляду. висловлювати свої побажання 3. ЙОВЕНКО, Незаконне «право» затримки щенко) та академічні сектори ще і не розпочиналася. щодо поліпшення роботи проф­ викладач кафедри музики. стипендії мають у нашому Побутовий сектор профкому факультетів зовсім не працю­ інституті навіть голови доб­ спілкової організації. (відповідальні — О. Лата, О. ють; їх чомусь не обходить, що В. ІЗРАЇЛЯНТ, ровільних товариств «Буре­ в інституті є студенти, які не Порезєв) не контролює роботу вісник», заступник голови профкому Червоного Хреста. склали екзаменів за весняну се­ буфетів у гуртожитках. по оргроботі. В інституті інколи пору­ ДТСААФ. Саме таким методом сію; їх не хвилює, що студенти ПРОФКОМ ПЕРЕБУДОВУЄ РОБОТУ �Студентка ІІ курсу мовно-лі­ тературного факультету Л. Фе­ дотова в минулому році систе­ матично пропускала заняття з фізичної культури. Її було по­ переджено. Однак Федотова ви­ правдовувалась тим, що зай­ мається спортом... дома. пухом а пером Н Е ЛЕКЦІЮ на тему: 24 ГОДИНИ Б Е З ПОВАЖНИХ ПРИЧИН (з досвіду відвідування занять з фізичної культури) ПРОЧИТАЄ студентка II курсу педфаку Т. С К У Ц Ь К А СЛІДКУЙТЕ ЗА А Ф І ША МИ ЗНИКЛА студкор М. Зеленів­ ська (II курс педфаку) разом з тією заміткою, яку вона два тижні тому назад обіцяла напи­ сати. Хто сповістить про її місце­ перебування — буде нагоро­ джений. В цьому році така ж картина. На літфаці музика лине, Лізи ж знов на заняттях немає, Ліза пісню тягне знайому: «Дома й стіни допомагають, Я займаюсь співами дома». Зрозуміло, що в результаті Розсудили у деканаті: «Як такі чудодійні хороми, Може, й стипендія знайдеться дома?..». НЕ НАЗИВАЮЧИ ПРІЗВИЩ Не чита студент, не розмовля, З лекції нічого не записує. Спить і бачить, наче він маля, І його матуся заколисує. — Тільки б спати! Мрія в вас одна! — Став над хлопцем викладач розлючений. — Та вже ж надто лекція скучна! — Той відмовив, сонний і замучений. Що ж студенти — співчуваєм їм, А мораль у інший бік направлена: Просто слід подумати над цим Декому з шановних і прославлених... У Н ІВ Е Р С А Л Ь Н ИЙ З А С ІБ підвищення активності студентів на семінарах відкрито на фізи­ ко - математичному факультеті. Тут проводяться заняття з дво­ ма групами одночасно. За довідками про варіанти застосування звертатися в дека­ нат до т. Кордуна. ЛЮБОВ ДО ПРАЦІ. A . — Я люблю працю, вона мене захоплює. B . — Я відчуваю до неї те ж саме. Я можу сидіти і дивитись на неї годинами. А. Осипова, В. Гера­ сименко. Г. Смілкова досі не ліквідували академзаборгованості. Чи у моді зараз хвости, Чи сподобалась вам ця справа — Доки будете ви тягти?! У В А Г А! Що занадто, то, кажуть, не здраво. 1 грудня 1957 року відбудеться фундаментальне засідання літстудії КДПІ. НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ: 1. Обговорення творів літстудійців, написаних протя­ гом останніх 100 років. (Регламент — 5 хвилин). 2. Виявлення талантів. (Регламент — 4 години). 3. Поточні справи та інтимна лірика. (Час необме­ жений). ЗАПРОШУЮТЬСЯ БАЖАЮЧІ. Я в ка авт орів необов’язкова Про час засідання можна дізнатись у голови літстудії В. Борцова. Кафедра фізкультури з глибоким сумом сповіщає про передчасну смерть СЕКЦІЇ важкої атлетики, що сталася після тяжкої і тривалої організації. Доступ для прощання з покійною відкрито в годи­ ни занять секції. Інститутські усмішки НЕ «ЗА П Р О Ш Е Н И Й », А «Н А Д ІС Л А Н И Й ».., В деканаті одного з ф акультетів до секретаря парт­ бюро підходить викладач, ніяково посм іхається: — Ось, вибачте, попав я у скрутне становище. — Що, знову квартиру не рем онтую ть? — Та ні. Спасибі Вам , ремонт закінчили. А от запро­ сили мене студенти на вечір. Дуже наполегливо кликали. І студенти хороші, і відмовитися незручно. Але ж, Ви розумієте, вечір, напевно, не буде... м-м... сухим. — А Ви думаєте він буде сухіш им, якщо Ви не підете? — Та ні. Розумієте, якщ о піти, скаж уть: п’є з сту­ дентами, а хто-небудь додасть — в загал і пиячить... — А я думаю, що від пляшки вина з Вами нічого не станеться. Тільки побудете з студентами, ближче з ними познайомитеся... — Значить, Ви схвалю єте? — Звичайно, ідіть. — Гм... Посилаєте? — Чому посилаю? Рекомендую використати запро­ шення, а заодно й побути там представником від викла­ дачів. ...І він пішов на «несухий» вечір заспокоєний, але не як «запрошений», а як «надісланий» від парторганізації. «О Б Р А Ж Е Н И Й » А Г ІТ А Т О Р Коли людину називають «водієм », то вона, звичайно, водить якусь машину, наприклад, автобус. Якщо когось називають агітатором, то він, безсумнів­ но, повинен когось агітувати. Так підказує елементарна логіка. А чи бачили ви, щоб агітували агітатора? Чи, може, чули? І не побачите, і не почуєте, звичайно, ніде, за винят­ ком... Але слухайте. М оже, впізнаєте. Безперечно, у вас у кожній групі є агітатор. Так ось один з них нещодавно накинувся на своїх ви­ хованців: — Ви вчора проводили вечір? — Проводили. — А чому мене не попередили? Я ж ваш агітатор, і ви мене обминули. Ну як вам не соромно, діти мої?!. А вчора чи позавчора «д іти » підійшли до свого «тата»: — У нас післязавтра профзбори після третьої пари. Будь ласка... — Профзбори!? П ісл язавтр а!? Щ о ж ви, діти мої, по­ переджаєте мене так пізно. Н і, я за вас дуже ображений. У мене ж на цей день уж е є план, а ви тільки кажете. Треба значно раніше. Я так не можу, не можу... А чи не варто ображатися вж е й студентам? «К ІН О Ф Е С Т И В А Л Ь Н И Й Д Е Н Ь » Немає студентів у інституті: кабінети порожні, в чи­ тальному залі не чути шелесту сторінок. Тиша. Немає студентів і в гуртожитку. Де-не-де стрункі ше­ ренги ліжок порушує настовбурчена ковдра, розпатлана голова на зім’ятій подушці. Відпочивають... І теж — тиша. Це день, звільнений деканатами від академічних за­ нять для самостійної роботи студентів. І вони десь щось роблять. А що саме? ...Ось під вечір у кімнату влітають двоє дівчат. Грюк­ нули двері, загорілася електрика. — А ти дома? Третя, розбуджена, невдоволено закліпала очима. — А що ж робити? То ви — науковці. Немає на вас ніякої втоми... — Куди ж там! Та ми так втомилися, що краще б три пари відсиділи! — Де ж це ви були? — Розумієш, на десять попали в «К ом унар» на «Пар­ тизанську іскру», потім випадково дістали квитки на «Сестри», а тоді вже і йти нікуди не хотілося, так Катя загітувала (все одно день пропащий!) пішли на «Тихий Дон» ще раз... Так натомилися, так натомилися!.. «КАК МНЕ БЫ Т Ь , ЩО Р О Б И Т И ?» Декан мне говорит: — Коли Ви, Скворцова, вже складете екзам ен з укра­ їнської мови? И в комитете не унимаются: — А чи не пора вже тобі розрахуватися з мовою? И девочки в группе начинают: — Чому це ти досі екзамену не склад аєш ? Нам уже набридло слухати через тебе нарікання! И мне надоело. Думаєте не надоело? Честное слово. Ведь третий год пилят! Только как же я буду сдавать украинский язык, если я его сроду не слыхала и не слышу?!. А . ДЯЧЕНКО. Л. Розовіна, яка навчається Загублено стипендію студен­ на І курсі педагогічного фа­ тами фізико-математичного фа­ культету, порушує справу про культету С. Білоус та А. Воско­ розлучення з кафедрою ф із­ бойніковою. культури. Справа слухатиметь­ ся на найближчому засіданні комітету ЛКСМУ. Вхід вільний. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/90 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5d8c381f39f233be6a0388bddec21cf7.pdf 0bdf0ab82e771ffbddbb5b508530e379 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а Сьогодні в нашій газеті: педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ЗАКОН НАШ ОГО Ж ИТТЯ ГРУДНЯ 7 1957 року СУБОТА № 33 ( 45) Ціна 15 коп. ★ К О Н С Т И Т У Ц ІЯ , Н А Р О Д Ж Е Н А Ж О В Т Н Е М - 1 стор. ★ АГІТАТОР, ЯКОГО Ш А Н У Ю Т Ь - 2 стор. ★ А Я К А ВАШ А Д У М К А ?— 2 - 3 стор. ★ НАРОДНИЙ ПИСЬМЕННИК - 3 стор. ★ ВІДСТОЯТИ МИР ТАКА ВОЛЯ МІЛЬЙОНІВ — 4 стор. АГІТПУНКТ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ З радістю відзначає героїч­ Одним з основних прав радян­ У приміщенні інсти­ ний радянський народ День ських громадян є право на осві­ туту (професорська кім­ Конституції СРСР, в якій ві­ ту. На прикладі нашого інсти­ ната) з 18 листопада дображені його величні завою­ туту ми бачимо, як в умовах пе­ розпочав роботу агіт­ вання в будівництві соціалістич­ ремігшого соціалізму, розквіту пункт № 4 першої діль­ ного суспільства, у перетворен­ радянської демократії розви­ ниці Сталінського ра­ ні відсталої в минулому краї­ вається вища школа. Зараз у нашому інституті ви­ йону м. Києва по вибо­ ни в передову, індустріальноколгоспну державу, в провідну користовують своє право на рах до народного суду агітпунктом — силу світової соціалістичної освіту 1210 юнаків і дівчат. Се­ (зав. аспірант В. Ізварін). ред них: 9 4 7 —українці, 195— системи. Роботу на агітпунк­ В кожній статті основного росіяни, 6 8 —представники ін­ ті проводить агітколек­ закону Радянської держави під­ ших націй і національностей на­ креслюється величезна перева­ шої країни. тив. До складу його га нашої системи над системою На заочному відділі інститу­ входять викладачі, ас­ капіталізму, наших державних ту підвищують свою кваліфіка­ піранти та студенти фі­ і суспільних порядків над су­ цію 1935 чоловік. зико-математичного фа­ спільними і державними поряд­ З року в рік інститут дає кра­ культету (всього 95 ками капіталістичних країн. їні сотні вчителів для середньої осіб). Очолює роботу Торжество принципів, які по­ школи, озброєних глибокими агітколективу аспірант кладені в основу Радянської знаннями, здатних вчити і ви­ В. Чернявський. Конституції, є яскравим свід­ ховувати до 7-го грудня. підростаюче поко­ Агітпункт добре обладна­ закінчити ченням непереможної сили со­ ління. Робота агітпункту прово­ но. Виборці та агітатори мо­ ціалістичного демократизму. Со­ Тільки в 1956- 1957 на­ жуть одержати на агітпункті диться під керівництвом парт­ ціалістична демократія забезпе­ вчальному році інститут підго­ консультації з юридичних, ме­ бюро факультету (секретар—В. чує найголовнішу свободу для тував і випустив 419 вчителів дичних та виховних питань. Тут М. Кухар), при активній допо­ народних мас — свободу від по стаціонару і 811 — по заоч­ є вся необхідна юридична, ате­ мозі з боку комсомольського експлуатації. ному відділу. їстична, науково-популярна лі­ бюро фізико-математичного фа­ Конституція СРСР надає ро­ тература, газети та журнали, а культету (секретар—В. Семко). Адміністративно-господарська Конституція перемігшого со­ бітникам, колгоспникам, радян­ також телевізор, радіоприймач, Недоліком у роботі агітко­ частина інституту розпочала ка­ ціалізму, наш державний і ській інтелігенції право на пра­ лективу є погана явка агітато­ пітальний ремонт актового залу. надають і шахи, шашки. цю, на освіту, на матеріальне суспільний лад До 29 листопада складено рів на наради та агітпункти. З метою поліпшення акустики гарантують всім радянським забезпечення, на відпочинок. списки виборців та організова­ Частина агітаторів-комсомоль­ закладаються зайві прорізи, що Хоч у конституціях ряду капі­ людям справжні демократичні но лекцію на тему: «Досягнен­ ців ще не усвідомила всієї від­ поглинають звук. Крім того, ре­ права і свободу: свободу совісті, талістичних країн і проголо­ ня радянської науки в галузі повідальності дорученої їм спра­ монтуються пошкоджені карни­ шуються деякі права для тру­ свободу слова, друку, свободу ракетної техніки» (лектор — ви (Г. Заєць, В. Заєць, Ц. Ро­ зи, ліпка, капітелі колон. Стіни зборів, мітингів, вуличних похо­ дящих мас, але все це має фор­ доцент Коваль П. И.). Після зенберг, Ю. Францев (42 група і стеля залу, згідно затвердже­ мальний характер, бо капіта­ дів і демонстрацій. Радянська лекції демонструвався кіно­ фізиків), А. Джоденчук (41 ного проекту, будуть перефар­ Конституція надає громадянам лістичний лад, жорстоко екс­ фільм. група фізиків) і погано викону­ бовані масляною фарбою. також право об’єднуватися в плуатуючи робітників і селян, ють свої обов'язки. Адміністративно-господарська громадські організації, охоро­ Заплановано найближчим ча­ позбавляє їх цих прав. няє недоторканність особи, жит­ частіша взяла на себе зобов’я­ До числа кращих слід від­ сом провести вечір зустрічі ви­ Справжньою демократією для народу є соціалістична демо­ ла, зберігає таємницю листу­ борців з кандидатом у народні нести таких старших агітаторів зання закінчити ремонт до свя­ вання. судді В. В. Барчуком та кон­ (та їх колективи), як М. Кара­ та — 40-річчя Радянської вла­ кратія. церт художньої самодіяльності. чун, Т. Лосінську, Є. Яворську, ди на Україні. Великим завоюванням нашої В Радянському Союзі давно Бажано, щоб у капітально Агітатори проводять бесіди Р. Гортовського, Комуністичної партії і Радян­ вже немає безробіття. Людина праці, творчого дерзання, смі­ ської держави є радянська ви­ на теми: Положення про вибори До Дня виборів залишилося підремонтованому актовому залі ливих і патріотичних починань борча система — найдемокра­ до народного суду, матеріали менше 2-х тижнів. Агітаторам були замінені незручні стільці. користується загальною лю­ тичніша в світі. У нашій краї­ сесії Верховної Ради СРСР потрібно докласти ще більше Ю. ПИЛЬНИЙ. бов’ю і пошаною. Всій країні ні вибори є загальними, рівни­ і т. ін. зусиль, щоб з честю провести відомі імена славних новаторів ми, прямими при таємному го­ Зараз найбільш відповідаль­ підготовку до виборів у Народ­ промислового виробництва — лосуванні. Демократичність ви­ ною і невідкладною роботою ний суд. Л. ФІЛІПОВА, П. Бикова, В. Семінського, Г. борчої системи — це один з ба­ агітаторів є перевірка списків секретар виборчої комісії. Нежевенко, передовиків і кра­ гатьох проявів великої життє­ виборців. Цю роботу потрібно щих організаторів колгоспного вої сили соціалістичного демо­ виробництва — М. Посмітного, кратизму. Ф. Дубковецького, Г. Бурка«Ми говоримо, — писав цької, У. Баштик. Ленін, — що радянський пере­ Використовуючи своє право ворот дав небачений у світі по­ на працю, радянські люди став­ штовх розвиткові демократії і ляться до праці як до справи вглиб і вшир, притому демокра­ честі, доблесті і геройства. тії саме для трудящих і при­ Всі практичні дії Радянської гноблених капіталізмом мас». держави, політика Комуністич­ Зараз наша республіка го­ ної партії пройняті турботою тується до виборів народних су­ про людей праці, про забезпе­ дів. Широко розгортають агіта­ чення їх матеріальних і куль­ ційно-масову роботу серед ви­ турних потреб, про зростання борців агітколективи нашого їх культурного рівня. інституту. Студенти-агітатори Вся соціалістична система на­ проводять бесіди про Ювілейну родного господарства створює сесію Верховної Ради СРСР, широкі можливості для радян­ про демократичність нашої ви­ ських людей не тільки натхнен­ борчої системи. но, творчо працювати, але й Події нашого часу з великою культурно відпочивати, широко силою розкривають велич соціа­ використовувати право на від­ лістичного демократизму, тор­ починок. Щороку наші люди жество принципів основного за­ На фото (вгорі): старший агітатор А. Пліш дає роз’яснення Положення про вибори проводять відпустки в санато­ кону нашого життя і боротьби— до народних, судів студентам-агітаторам М. Пчюльник і Н. Боровик. ріях, будинках відпочинку і в Конституції країни соціалізму. Перед тим, як іти до виборців, агітатори заходять на агітпункт, де до їх послуг різно­ цікавих туристських мандрівках манітна література, газети, журнали. Все це дає їм змогу добре підготуватися до чергової В. ПЕРЕД ЕРІЙ. зустрічі з виборцями (фото внизу). ф 0Т0 в Орловського. по країні та за її межами. Д о свя т а славн о ї р іч н и ц і �АГІТАТОР І АКАДЕМГРУПА Коли на педагогічному факультеті говорять про роботу агітаторів академічних груп, обо­ в’язково згадують прізвище Н. Ф. Засенко. Агітатором Наталія Федорівна працює вже третій рік і весь час в одній і тій же групі третього курсу дефектологічного відділу. Це дало їй змогу добре вивчити кожного студента його особисті якості, інтереси тощо. Н. Ф. Засенко з душею ставиться до своїх обов’язків агітатора. Вона планує роботу так, щоб задовольнити запити студентів і скеру­ вати їх енергію, ініціативу на виховання ко­ муністичної свідомості. При плануванні роботи т. Засенко складає орієнтовний план, який обговорюється і за­ тверджується на зборах групи. При цьому обов’язковим є для кожного студента певне доручення та вчасне його виконання. Наталія Федорівна не обмежує свою роботу тільки годинами політзанять, а й підтримує постійний зв’язок з групою, цікавлячись ус­ пішністю студентів, відвідуванням лекцій та семінарів, питаннями їх самостійної роботи. Тов. Засенко підтримує тісний зв’язок з викладачами, знайомиться із станом успіш­ ності студентів з тієї чи іншої дисципліни. Наталія Федорівна вивчає студентів не тільки в стінах інституту, але і в години са­ мостійної роботи та відпочинку в гуртожитку. Значне місце в роботі агітатора займають індивідуальні бесіди з студентами на живо­ трепетні теми дня. В групі систематично (кожної п’ятниці) про­ водиться політгодина за тематикою партбюро інституту. До політзанять готуються всі сту­ денти і під час занять активно виступають. Сумлінно готуються до політзанять такі студенти, як О. Лобко, А. Литвинчук, Д. Скринник та ін. М о г л о Ось-ось екзамени. До них вже залишились лічені дні. Скрізь іде напружена робо­ та; кожен студент нама­ гається максимально вико­ ристати свій час, але, на жаль, це не кожному вдаєть­ ся. Хіба може, наприклад, Г. Лантух (22 група фізиків) виправити свою успішність з фізкультури, якщо він за се­ местр жодного разу не був на заняттях?!. І чи не є це вірним передвісником того, що Г. Лантух залишиться академборжником?!. Ще складніше становище у Ж. Лихоліт. Вона взагалі рідкий гість в інституті, ба­ гато пропустила практичних занять з матаналізу, семіна­ рів з історії КПРС. Якщо ж вона інколи і з’являлася, то, як правило, непідготовле­ ною... Зараз на курсі проводять­ Студенти групи виступають також з інфор­ маціями, в яких робиться огляд найважливі­ ших питань, висвітлених у газетах «Комсо­ мольская правда», «Учительская газета» та журналі «Техника молодежи». Майже всі студенти беруть активну участь у культурно-масовій роботі факультету та інституту, поєднуючи її із заняттями спортом. Наприклад, О. Лобко — активна спортсменка і учасниця хору; А. Литвинчук — успішно поєднує заняття в драматичному гуртку і в баскетбольній секції. Ці студенти, беручи активну участь у гро­ мадсько-політичному житті факультету, успіш­ но вчаться. Разом з активом групи Н. Засенко органі­ зувала шефську роботу в київській школі глухонімих, де студенти проводять цікаву і змістовну роботу з учнями. О. Лобко, Р. Утвен­ ко, Г. Скринник проводять лекції і бесіди для учнів старших класів. І. Лобурець керує в цій школі секцією спортивної гімнастики, Т. По­ ляруш — секцією художньої гімнастики. Сту­ дентки М. Федченко та І. Двигун допомагають у роботі шкільній редколегії. Періодично на зборах групи студенти зві­ тують про виконання своїх доручень, обміню­ ються досвідом роботи. Недоліком у роботі групи є те, що окремі студенти (Є. Чехівська, Т. Слободняк) уни­ кають громадських доручень, а деякі не ви­ конують їх (Г. Богданова). Ці студенти взагалі пасивно ставляться до всієї роботи в групі. Як правило, і успішність у них невисока. Бажаємо міцному, здоровому колективу академгрупи і агітатору Н. Засенко ще кра­ щих успіхів у навчальній і політико-виховній роботі. М. РЯБУХІН, М. ХОРУНЖА. ся колоквіуми і контрольні роботи. Наслідки показують ступінь підготовленості на­ ших студентів до екзамена­ ційної сесії. Так, колоквіум бу т и з матаналізу у математиків показав, що основна маса то­ варишів має глибокі і міцні знання. Проте поряд з ними є й такі, що недостатньо во­ лодіють матеріалом. Вся робота на курсі зараз спрямована на підготовку до екзаменів. В групах будуть проведені збори на відповід­ ні темн. Але треба сказати, що комсомольська організа­ ція курсу і групові організа­ ції пізно загострили свою увагу на цьому серйозному питанні. І успішність студен­ тів і відвідування ними лек­ цій повинні були постійно бути в центрі уваги комсо­ мольської організації. Тоді, можливо, і В. Долгерт, який пропустив 6 занять з фран­ цузької мови, і інші не стоя­ ли б зараз перед складним питанням: як бути?.. А яких заходів вжила ком­ сомольська організація 22 групи математиків, коли на заняття з елементарної ма­ тематики не з ’явилося 12 студентів? Ніяких. Дрібни­ ін а к ш е ... цею, мабуть, здавалося це і окремим комсомольцям на фоні загальної порівняно хо­ рошої картини... В цілому до екзаменів курс іде з грунтовною підго­ товкою, І ми з впевненістю можемо сказати, що біль­ шість наших студентів-ком­ сомольців матиме в заліковій книжці тільки «відмінно» та «добре». А. СЕРЕДНІЙ, студент II курсу фізикоматематичного факультету. ПОРЯДКОМ О БГО ВО РЕН Н Я А ЯКА В А Ш А ДУМКА? М ораль, етика, манери не людині, впадає в очі, виявляєть­ вічні, вони змінюються в з в ’я з ­ ся нескромним, крикливим.В ку із змінами суспільного ж и т­ таки х випадках кажуть: «Ли­ тя. На зм іну бурж уазній м ор а­ чить, як корові сідло». Міщан­ лі у нас прийшла комуністична ством називається і сліпе запо­ мораль, основою якої є бороть­ зичан н я чужоземного, нехту­ ба трудящ их наш ої країни за ван ня своїм красивим і скром ­ перемогу комунізму. Р а д я н ­ ним — у вбранні, в етикеті, в ський народ, наш а молодь п ра­ оздобленні приміщень. цюють над удосконаленням с в о ­ Н аведем о кілька прикладів го етичного і естетичного р о зв и т­ прояву міщанства. В оздоблен­ ку, борються за правильне р о ­ ні кімнати, наприклад, можна зуміння краси, одягу, прикрас, побачити фото або картинки, на манер поведінки, обстановки яки х люди зображені в слаща­ житла, вулиць, майданів. вих п озах, із сентиментальними Але прагнення до краси й написами (на фоні серця цілу­ молодята з написом культури у деякої частини до­ ю ться рослих і молоді набуває супе­ «П а м 'я т а й щ асливі хвилини»). речливого характеру: одним з д а ­ У к ім н атах можна побачи­ ються красивими модні фасони ти безліч подушок і поду­ одягу, головного вбрання, за ч і­ ш ечок, нікому не потрібних сок, а інші засуджую ть їх як старан н о вишитих завісочок, які неестетичні. Часто можна по­ біл ьш е заступаю ть природне чути такі зневажливі й за с у ­ світло, ніж прикрашають кім­ джуючі оцінки, як «м іщ ан ство», нату, т а інш і прикраси, які аж «стиляга», «вульгарн ість» то­ ніяк не створю ю ть затишку. що. Для нас, педагогів і м ай ­ У п ри красах юнаків і дівчат бутніх педагогів, ці питання є часто мож на побачити різні насущними. Ось чому ми й хо­ жетони, брош ки з вензелями чи чемо порушити деякі питання в написами: «Ж е н я », «Поля", цій галузі, щоб викликати з п ри ­ « Л а р а » і т. п.; нам иста і брасле­ воду них широкий обмін дум­ ти, які своєю формою і КОЛьо­ ками. Що слід називати «м іщ ан ­ ром псую ть вигляд людини. Не ством», «вульгарним», «непри­ менш в р аж ає своєю неестетич­ стойним»? Носити сережки, ністю невідповідність до фігури перстні, робити модну зачіску, людини, ї ї обличчя, кольору во­ манікюр і т. ін. — це м іщ анство л осся різн і кліпси, сережки, ку­ чи ні? Чи можна нази вати чері. П ерстні з великим камін­ «стилягою» того, хто одягається цем (точніше, куском звичай­ модно, у відповідності з тими ного скла), манікюр яскравого фасонами, що друкуються у на­ кольору, медальйони у вигляді ших журналах мод? Чи слід з а ­ серц я і т. ін. теж мало прикра­ плямовувати як аморальну по­ ш аю ть людину. Дивують і го­ ведінку жінки, яка навіть по­ ловні вбрання типу «менін­ мірно вживає алкоголь або ку­ гітка » , які і не гріють і не при­ рить? Чи не буде непристойним к р аш аю ть. Все це вульгаризує для жінки запрошувати чолові­ природні прагнення людини до ка на побачення, напрошувати­ краси в побуті, в оздобленні, ся на танок? спотворю є природну красу на­ Під «міщ анством» звичайно ших ю н аків і дівчат. прийнято розуміти зовнішньо К райню ф орму вияву неесте­ підкреслену показність при тичності й м іщ анства у розу­ внутрішній пустоті, зовнішню мінні краси спостерігаємо у так чистоту одягу і прикраси при | зван и х « с тиляг». Характерним брудному тілі, крикливість, в ід ­ для них є внутрішня пусто­ сутність гармонії і смаку в при­ та і некультурність. Вони жи­ красах. Міщанство у своїй бо­ вуть не розумом, а ниж­ ротьбі з аристократією не виро­ чими, інстинктивними почуття­ било своїх поглядів на красу, ми. Д л я них головне — впада­ не створило своїх норм поведін­ ти в очі, привернути до себе ки, а тяглося до аристократиз­ увагу. Ч ерез те вони так люб­ му, намагалося будь-що зап о зи ­ л ять строкатий одяг, претенціоз­ чити у аристократії її манери, ність у манерах і поведінці, поведінку, прикраси і т. ін., не­ зважаючи на те, підходило це пош л ість у стосунках, виявля­ йому за його укладом ж иття ю ть неповагу до інших, манір­ чи ні. Отже, виробилася невід­ ність, кокетування. Довгі ніг­ загострені на кінцях повідність форми й змісту, пре­ ті, як п азу р і хижака, забарвле­ тенціозність у манерах, прикра­ сах, поведінці. Зрозуміло, що ні кров’янистого кольору ла­ ком (до речі, з брудом під й радянські люди вваж аю ть м і­ щанством усе те, що не личить (Закінчення на 3 стор.). Не в ладах з каліграфією Малих дітей ля­ кають «букою », дру­ карки ж нашого інституту «вилива­ ють переполох», ко­ ли в дверях кан­ целярії з ’являється постать доцента З а ­ десенця М. П. з обе­ ремком матеріалів для друку. М атеріал, який він приносить, завж ­ ди у такому вигля­ ді, що навіть сам автор іноді не може розібрати те, щ о на­ писав кілька годин тому. Д рукаркам , як правило, доводиться витрачати багато зайвого часу на р о з­ бір «ієр о гл іф ів» т. Задесенця. К рім то­ го, друкування таких м атеріалів дуж е не­ гативно впливає на зір — у друкарки з ’являється голов­ ний біль, п рац езд ат­ ність зниж ується, внаслідок чого робо­ та залишається не виконаною у визна чений строк. Слід зауважити, що при бажанні М. П Задесенець може пи­ сати значно краще (такі рідкі випадки інколи трапляють­ ся!), але він чомусь вперто не хоче піти нам назустріч, по­ легшити працю. М. БА РХА Н ОВА, Л. ЛЕЩЕНКО, А. ФАЛЬКОВИЧ. �Майстер художнього слова Наші будні «Б ур’ян» — велике художнє значені товариші, які зна­ Ранок. полотно з життя українського Падає перший сніжок. Доси­ йомлять усю групу з мате­ села початку 20-х років. пає ще сонечко, дрімають каш­ ріалами, вміщуваними в газе­ В центрі романа — привабли­ тани, вкриті білим покровом, а тах і журналах. Так, В. Бор­ вий образ демобілізованого вої­ для студента, як і для кожної цов — з матеріалами «Комсо­ на-комуніста Давида Мотузки. людини, почався трудовий день. мольской правды», 3. Ласкар­ Сила і краса цієї людини в її ви­ Перед початком лекцій у две­ жевська — «Советского искус­ соких душевних якостях, типо­ рі нашого інституту вливається ства», А. Федірко—«Правды». вих для радянських людей. Це веселий гомін — це студенти А хто ж не схоче дізнатися про чесність і мужність, рішучість поспішають на лекції. новий вертоліт, який збудовано в боротьбі з ворогами, відда­ Скільки цікавого чекає нас у Швейцарії у вигляді ряту­ ність всеперемагаючим ідеям на лекції! вального круга вагою в 50 кг?! Комуністичної партії. Лунає дзвінок, і коридори Про це легко дізнатися з жур­ Письменник сміливо викри­ враз пустішають. Наступає пов­ налу «Техника молодежи», про ває болючі недоліки і язви в на тиша... Ось з аудиторії чути який доповідає Л. Навроцька. житті тогочасного села, щоб як­ голос викладача, йде лекція на У нашій групі багато учасни­ найшвидше ліквідувати їх. III курсі педагогічного факуль­ ків художньої самодіяльності. Як і Давид, автор вірить, що тету. З інтересом слухають сту­ Серед них: К. Шило. Т. Тимо­ в недалекому майбутньому на денти М. К. Тищенка, який роз­ шенко. Н. Тарасенко. С. Лось, широких колгоспних нивах за­ повідає про структуру уроку. Т. Полоз, Г. Дерлеменко та ін­ колоситься буйна пшениця. Студенти намагаються не про­ ші. Вони активно готуються до У 1932 р. був опублікований пустити жодного слова виклада­ 40-річчя встановлення Радян­ роман «Мати», де письменник ча, все старанно записують, за­ ської влади на Україні. показав життя і настрої україн­ пам'ятовують. Згуртуванню групи допома­ ського селянства перед рево­ Час за слуханням лекцій про­ гають комсорг Т. Тимошенко і люцією 1905 року і знаменні ходить непомітно. Закінчилась профорг Н. Тарасенко. Часто події революції. остання пара. Але ніхто з тре­ вени організовують культпохо­ З великою сердечністю автор тьокурсників (II група спецвід­ ди в кіно, театр. Після перегля­ малює образ Катрі—матері-тру­ ділу) не поспішає додому: сьо­ ду група обговорює ту чи іншу дівниці. годні день політзанять. Наш агі­ виставу, кінофільм і т. ін. У мріях, переживаннях, ра­ татор М. М. Перельмутер цікаво Екзаменаційна сесія не за достях Катрі Головко зумів по­ і змістовно організовує їх. На горами. 1 тому ми саме тепер казати велике душевне багат­ політзаняттях завжди можна приділяємо якнайбільше уваги ство матері-селянки. одержати відповіді на те чи ін­ навчанню, поєднуючи його із Вона поневірялась у наймах, ше питання, дізнатися про но­ змістовною і корисною громад­ віддала силу а молодість робо­ вини науки і техніки, кілю і ською роботою. ті на панів, в горі ростила і мистецтва, про життя молоді в виховувала дітей, щоб благосло­ інших країнах. Л. ТЕРТИЧНА, вити їх на праведний шлях ре­ студентка II курсу Як же все це організовано? волюційної боротьби. «Щасти Дуже просто. У нас є при­ педфаку. тобі, сину, на твоїй путі»,— говорить вона Артемові, який іде на боротьбу за нове життя. У романі «Артем Гармаш» (1951 р.) письменник в образі сина Катрі показав справжнього (Закінчення. Початок на 2 стор.) комуніста. Твори А. Головка широко ві­ нігтями), напомажені губи, на­ світової культури, але ми проти домі не тільки в Радянській фарбоване обличчя, зачіски ти­ сліпого запозичання тривіально­ країні. Перекладені на слов’ян­ пу «кінський хвіст» або «хлоп­ го, низького, неестетичного. Ми ські та інші іноземні мови, вони чик без мами» і т. п., пофарбо­ не проти мод, але ми за моди, перейшли кордони СРСР і роз­ ване волосся, сережки, що зви­ які мають своєю основою есте­ повідають нашим зарубіжним сають до плеч, перманент і т . п. тичне, в яких відчувається гар­ друзям про перетворення ста­ запозичення крикливих зару­ монія, елегантність, пропорція, рого світу, про народження біжних мод ради екзотики, по­ відповідність ліній, форм і нової людини в горнилі суворої казу «найновішого» — все це є фарб. Ми проти крикливого, пу­ боротьби. стого, в чому б воно не ви­ характерним для стиляг. О. МАНЧЕНКО, Чим же зумовлюється міщан­ являлося. Ми проти нескром­ аспірантка кафедри показу самого себе. ство, стиляжництво у поведінці ного української літератури. Строкатість дійсно привертає людей? Насамперед, низькою культурою, нерозумінням краси увагу і виявляє пустоту лю­ в природі, в оздобленні, в са­ дини, а тому й викликає зне­ мих собі, невмінням підпоряд­ вагу до неї. Ми за те, щоб мо­ кувати свої особисті почуття і лодь бачила красиве у недоро­ прагнення до краси із загаль­ гому вбранні, у скромних при­ Одному студентові потрапив ких викладачів студенти швид­ білет з питанням про твори Гер­ ними прагненнями колективу. красах, щоб вона показувала ко приходять до висновку: як­ цена. Він так довга мимрив Це приводить і до некритичного свою внутрішню, духовну і при­ що в мене багато трійок, то, щось невиразне, що у екзамена­ схиляння перед усім іноземним родну зовнішню красу, а не як не старайся, «відмінно» не тора терпець увірвався: підроблену. Крепдешином і пан­ — Скажіть по правді, ви чи­ (одягом, прикрасами, манерами, бархатом ніколи не задрапіруєш одержиш — отже, нема рації етикетом). Дехто настільки не­ особливо напружувати свої си­ тали «Былое и думы»? стримано поводить себе у при своєї пустоти і некультурності. — Ні. ли; а якщо в мене більшість Ми за те, щоб наші національні — А «Кто виноват?»? сутності іноземців, що це ме­ відмінних оцінок, то вже трійки — Бібліотека! прикраси, зачіски, вбрання, на­ мені не поставлять; отже, зно­ Інший товариш знайшов та­ жує з втратою почуття власної ші звичаї і манери були в біль­ ву ж таки, нема потреби готу­ кий спосіб: коли він чогось не гідності. Намагання будь-що до­ шій пошані. Кращі з них треба ватися дуже старанно. І, справ­ знав, то дуже щиро, переконли­ годити іноземцеві, взяти у ньо­ популяризувати, робити інтерна­ ді, нерідко буває, що такий «па­ вим голосом говорив екзамена­ торові: го автограф, не знаючи, хто він ціональними, а не соромити­ тентований відмінник», підготу­ — От повірте, слово честі, я і як він ставиться до нас, запо­ ся їх. вавшись слабенько, навмисно це знав, добре знав і — забув! Ми не маємо змоги зачепити подає екзаменатору матрикул На екзамені з літератури це зичення його манер — свідчить розгорненим на тій сторінці, де повторювалося так часто, що про низьку культуру таких лю­ ще багатьох питань у цій нарешті, набридло викладачеві, дей, про неповагу до себе. На­ статті. Окремі питання ми. стоять відмінні оцінки. Як же з цим боротися? Дуже і той поставив питання: — Скажіть, а хто написав шому народові властива гостин­ очевидно, висвітлюємо зі своїх просто: треба лише виконувати « Слово о полку Ігоревім»? ність, але вона виявляється без особистих позицій. Отже, бажа­ вказівки Міністерства освіти Студент трохи замислився, але про порядок оцінки знань на потім відповів швидко і пере­ приниження власної гідності. но, щоб товариші викладачі й екзаменах. Матрикул студент конливо: Свою гостинність наш народ студенти відгукнулися на цю — От повірте, знав, добре виявляє своїми засобами, у статтю своїми критичними за­ повинен подавати розгорненим на 1-ій сторінці, там, де прізви­ знав і це — так забув! Тут вже екзаменатор обу­ своєму стилі, за своїми звичая­ уваженнями, поділилися своїми ще і фотокартка. Екзаменатор рився: ми, а не запозиченими у ко­ власними думками. ні в якому разі не повинен пе­ — Як! Сотні вчених намага­ регортати й читати його під час лися це встановити, і нікому не гось... Своєю культурою у цьо­ Д. НІКОЛЕНКО, екзамену, а закінчивши опиту­ пощастило, а ви знали — по­ му відношенні ми пишаємося, кандидат педагогічних наук. вання, оголосити студентові думати тільки, ви це знали — бо вона у своїй основі має ви­ оцінку, вписати її в екзамена­ й забули! Хоч би записали собі соку й глибоку гуманність. де-небудь! Ні, цього вже не ційну відомість і вже після цьо­ можна пробачити! Ми не проти того, щоб запо­ го розкрити матрикул і записа­ зичити найкраще з досягнень Записав Панько РУДИЙ. ти туди оцінку. Р. ПАНЬКО. Юний партизан Пилипко, дів­ чинка Оксанка, «зелена сер­ (До 60-річчя з дня народження цем» бідняцька молодь, що тяг­ А. В. Головка) неться до освіти, до знань, ко­ муніст Давид Мотузка, бідняч­ ка-селянка Катря, її син Артем білявими житніми колосками... Гармаш — кому невідомі ці ге­ Це Пилипко. А ще сорочечка, рої? З шкільної парти йдуть штанці на ньому з семірки й вони поруч з нами як рідні, полатані-полатані. Бо-бідняки». близькі, дорогі серцю. Тому з Селянський хлопчик, герой такою теплотою і шаною згаду­ цього оповідання, не боячись ють радянські люди ім’я їх смерті, вночі сповіщає партиза­ творця — визначного художни­ нів, що у село прийшли гайда­ ка слова, одного із зачинате­ маки, і цим рятує односельчан лів української радянської про­ від горя, сліз і смерті. зи Андрія Васильовича Головка А ось Оксанка, у неї сього­ в день його шістдесятиріччя. дні — «радість: мати одрізала Весь процес становлення, роз­ полотна на хустку, а порошком, витку і зростання української що виміняла у спекулянтки, радянської літератури можна обарвил а у червоний колір. Ви­ виразно простежити за ево­ йшла червона хустина» («Чер­ люцією творчості письменни­ вона хустина»). ка. Але дитяча радість засмуче­ А. В. Головко народився в сі­ на горем батьків — поміщики м'ї селянина села Юрок, на Пол­ та гайдамаки забирають землю, тавщині, 4 грудня 1897 року. дану Радянського владою. З дитинства захоплювався «Коб­ Ця дівчинка, як і її подруга, зарем» Шевченка, творами ненавидить панство. Дитячою Горького, Пушкіна, Некрасова, душею, щирим серцем співчуває Кольцова. В автобіографічному листі А. Оксана пораненому партизано­ Головко писав: «Цілий світ, досі ві, хоче допомогти йому. Коли незнаний, одкрився мені од побачила вбитого — «забило Шевченкових творів. Під впли­ серце на сполох», «перед очи­ вом «Кобзаря» починаю і сам ма в неї туман заколихався, стояла поникло. Потім схили­ писати вірші...». лася до дяді холодного й чер­ Але славу йому принесли не воною хустиною обличчя при­ вірші, а прозові твори. Демобі­ крила». лізувавшись з Червоної Армії, І ось перемога після тривалої, Головко деякий час вчителює, а важкої боротьби. Бідняцька мо­ з 1922 р. цілком віддається лі­ лодь, перемагаючи всі труднощі, тературній діяльності. завойовує висоти науки. Разом з П. Тичиною, С. Ва­ «З а плечима в торбі — чер­ сильченком, Остапом Вишнею, ства хлібина і жмут книжок. В. Сосюрою, І. Микитенком, Ю. А руки в мозолях у хлопців. Смоличем А. Головко показує І в дівчат — до крові зацілова­ простих людей у революції, сла­ ні житами» («Зелені серцем»), вить могутні творчі сили звіль­ У кожному слові, в кожній неного народу. фразі відчувається талановита Вже перші оповідання й неве­ рука митця. Особливо поетичні личкі повісті Головка запам’я­ його пейзажі. талися, знайшли свого широко­ « Рано-пораненьку світанком го читача. Справжня народна голубим прокинувся степ. Вія­ мова, яскрава образність, не­ ми-колоссям стріпнув, заше­ підроблений ліризм, симпатія до лестів... Синя далина глибока трудівників — ось що полюби­ із-за туманів глянула. І поли­ лосячитачеві. лися шуми тихі ранкові на гони «У нього очі — наче волош­ далекі...». ки в житі. А над ними — з-під До 10-річчя Жовтневої рево­ драного картузика — волосся люції Головко пише роман Грубе порушення елементарних вимог Чи не знайома вам така кар­ тина: йде екзамен; студент, який відповідає, переходить до останнього питання свого біле­ та, а екзаменатор у цей час бере його матрикул, перегортає з першої до останньої сторінки і старанно вивчає оцінки, які там стоять з різних предметів. А вже після того оголошує й свою оцінку. І студенти вже знають: якщо там, у матрикулі, лише відмінні оцінки, то навіть слабенька відповідь буде висо­ ко оцінена, а якщо переважа­ ють трійки, то, скільки не го­ туйся, відмінної оцінки не одер­ жиш, бо викладач «рівняється» на попередні оцінки. Для чого так робити? Це ж грубе порушення елементарних педагогічних вимог до оцінки знань, вимог, які ми викладає­ мо студентам у педагогічному інституті, а в той же час самі їх іноді порушуємо. І це приз­ водить до двох поганих наслід­ ків: по-перше, така оцінка, з оглядом назад, втрачає своє зна­ чення об’єктивного показника знань студентів, а по-друге, во­ на перестане бути стимулом для Дальшої старанної роботи. У та­ З ЖИТТЯ АКАДЕМІЧНИХ ГРУП А ЯКА ВАША ДУМКА? НА ЕКЗАМЕНАХ �НА Т Е М И К луб і ставлення д о нього ДНЯ Нового розбою не допустити! Не секрет, що у нас в інсти­ туті немає загальноінститут­ ської самодіяльності. Єдиний колектив, який можна н азвати загальноінститутським — це ор­ кестр народних інструментів. Немає у нас і хору. Є хорош і хорові колективи на фізико-ма­ тематичному і педагогічному факультетах, а на мовно-літера­ турному навіть дисципліна спе­ ціальна є — хорові співи, а з а ­ гальноінститутського хору нем а. Немає зар аз в інституті і тан­ цювального колективу. В минулому році в інституті був проведений фестиваль. З а в ­ данням його було виявити нові таланти, підняти якість худож ­ ньої самодіяльності і, голов­ не,— об’єднати факультети в їх повсякденному житті, створити в інституті єдиний колектив студентів, який жив би одними інтересами, мав би перед собою одну мету. Постановка питання про кращий факультет зн ай ­ шла «широкий» відгук серед студентів, і кожний ф акультет продовжує політику «ми най­ кращі» і зараз. Причому, до­ ходить справа до того, щ о коли на одному з факультетів не вдається який-небудь захід (на­ приклад, вечір відпочинку), то на інших факультетах злорадно Незвичайна це книжка: в ред нами стоїть обов’язок змен­ інших передсмертних турбот їх ній коло 80 сторінок, але скіль­ шити чуже населення. Хто мо­ непокоїла й така — куди поді­ ки в них болю і гніву, любові же заперечувати моє право зни­ ти маси в’язнів? Зігнавши по­ й ненависті. Це й не дивно: її щувати мільйони людей НИЖЧОЇ над 80 000 людей у Бухенвальд, автор, О. Лебедєв, колишній раси, які розмножуються, як кати готувалися їх умертвити. Військово-політичний центр в'язень гітлерівського концта­ комахи?» Три роки нечуваних катувань підпілля передав наказ: не ви­ бору Освенцім, з гнівом і при­ страстю радянського патріота у таборі смерті. Але були не ходити з табору групами, як розповідає про жахливі зло­ тільки муки. «Вперше я відчув, того вимагали гестапівці. Було чотири бойові діяння фашизму, про мужню що табір живе двома життями. сформовано боротьбу замучених фізично, Одне йде невідворотною доро­ бригади, створено оклад зброї— але не зломлених духовно бій­ гою страшних катувань, нескін­ зібрані з частин кулемети, гвин­ ченних мук. У другому — друж­ тівки, пістолети, саморобні гра­ ців-антифашистів. Троє полонених офіцерів Ра­ ба, взаємна виручка, побра­ нати. Настав незабутній день— дянської Армії навесні 1942 ро­ тимство. Сьогодні твоє життя 11 квітня. Наближався фронт. ку вириваються із фашистсько­ врятував товариш, а завтра — І тоді було дано бойовий на­ каз — у наступ. Люди кинули­ го концтабору біля Франкфур­ ти його». З цієї взаємовиручки стала ся на колючий дріт, рвали його та-на-Майні і через всю Німеч­ чину пробираються на півден­ виростати боротьба, яку й очо­ лопатами, ломами, кирками, та­ ний схід, мріючи досягти коли- лили комуністи, радянські лю­ ранили колодами. В проходи небудь Батьківщини. Важким ди. Почалося з простого: наші кинулися тисячі в ’язнів, які б у в цей шлях. Кожне селище, офіцери-комуністи, серед них і буквально знесли есесівську навіть будка на залізничному автор записок, прийняли рішен­ охорону. Багатотисячний на­ переїзді, загрожували новим ня об’єднати групи радянських товп врятованих людей різних людей, шукати комуністів серед націй, професій, різного віку полоном чи загибеллю. І все ж таки трьом втікачам в’язнів інших національностей, одночасно радів і плакав. Не можна байдуже читати ці, удалося після тисячокілометро­ збирати кадри підпільної орга­ вого кривавого й голодного похо­ нізації — людей не слова, а писані полум’ям серця, гнівні сторінки. І коли зараз знову в ду добратися в Судетські гори. діла. Учитель з Уралу Федір Сги­ Західній Німеччині піднімає Чехословаччина. Перша зу­ стріч з людьми. Слов’янська ба, майор Володимир Петрович свою хижу голову фашизм, всі мова... Вона прозвучала чарів­ Соколов, старший лейтенант люди доброї волі повинні прига­ ною музикою. Тут теж «госпо­ Володимир з Дніпропетровська, дати недавнє минуле. дарюють» окупанти; вони ка­ старший політпрацівник Гри­ Хай не думають німецькі ре­ рають смертю за найменшу до­ цько з Вінниці, льотчик-комсо­ ваншисти і їх заокеанські по­ помогу, подану втікачеві; вони молець Коля з Калініна, інже­ кровителі, що ми забули зло­ страчують тих, хто тільки по­ нер Віктор з Москви, шіст­ діяння гітлерівців! По всій каже йому дорогу. І незважаю­ надцятилітній Костя Сорокін із Європі тліють кістки замуче­ чи на це, все село брало участь Запоріжжя, сам автор запи­ них наших людей. Ми пам’я­ у врятуванні радянських людей: сок — ось імена героїв, які таємо, скільки прекрасних жит­ їм дали одяг, хліба, цукру, ді­ в нелюдських умовах відкрили тів загинуло у катівнях смерті. стали карту, виділили провід­ невидимий антифашистський У них немає могил. Їх загальна ника. фронт. братерська могила в установле­ І стають зрозумілими слова Радянські люди об’єднують ній у Бухенвальді чорній чаші, щирої подяки радянської люди­ всі антифашистські сили в та­ де зібрана іржава земля з усіх Найголовнішим було: фашистських концтаборів. ни братньому слов’янському на­ борі. родові: «Дорога Чехословаччи- будь-якими способами зберегти І тому з такою одностайністю но, мила сестро! Ніколи не за­ кадри, врятувати життя людям, схвалюють радянські люди «М а­ буде тебе росіянин. Скільки на­ відвести, від них невмолимий ніфест миру», прийнятий пред­ ших життів врятувала ти, пре­ закон катівні — смерть. У бо­ ставниками комуністичних і ро­ красна країна патріотів і тру­ ротьбу включаються чехи, по­ бітничих партій. «Мир можна ляки, югослави — ідея слов’ян­ зберегти тільки при тій умові.— дівників!». Благополучно пройшли втіка­ ського об’єднання перед смер­ говориться в цьому історичному чі Чехію і Моравію, Нижні Тат­ тельним ворогом все сильніше документі,— якщо всі ті, кому ри. Скрізь дружній прийом і захоплювала в ’язнів. Неоцінен­ дорогий мир, об'єднають свої безкорислива допомога. Але в ну допомогу підпільникам пода­ зусилля, підвищать пильність Польщі їх видали гестапівцям ли німецькі комуністи, які пе­ до підступів паліїв війни, до «фольксдейчі» — німецькі по­ ребували в органах табірного кінця усвідомлять, що їх свя­ самоуправління: «Вони, наші тим обов’язком є посилення бо­ селенці. І от Освенцім — страшна ка­ очі і вуха, завжди знають про ротьби на захист миру, якому тівня, створена двоногими з ві­ плани й наміри есесівців і загрожує небезпека». рями за наказом Гітлера: «Пе­ завжди, де треба, обірвуть нит­ Нових злодіянь, нового кри­ ку загрожуючої небезпеки». вавого розбою не допустити! Наближалася весна 1945 ро­ Така воля мільйонів! ку. Гітлерівці метушилися, як П. ХРОПКО. тонучі щурі. І серед багатьох На з м а г а н н я х легкоатлетів Команда легкоатле­ тів нашого інституту досить успішно висту­ пила на міжвузівських змаганнях м. Києва з легкої атлетики. На фото: студентка 12-ої групи фізиків (фі­ зико-математичний фа­ культет) Л. Швецова штовхає ядро. Фото В. Орловського. ВЕЧІР У АСПІРАНТІВ 5 грудня у гуртожитку № З був проведений вечір відпочин­ ку аспірантів та викладачів інституту. Ініціатором організа­ ції вечора була комсомольська організація аспірантів. Активну участь у підготовці вечора бра­ ли тт. Н. Нечаева, Г. Новак, О. Іваненко, О. Мішнна і інші. Особливо багато винахідливості виявила О. Мішина у складан­ ні загадок, ребусів, кросвордів. Вечір розпочався доповіддю колишньої вихованки нашого Інституту, кандидата педагогіч­ них наук Т. Галушко на тему: «Про культуру поведінки, про смаки і манери молоді». Була підготовлена невелика самоді­ яльність; особливо всім сподо­ бався виступ викладача кафед­ ри музики О. Щ ербаковой Треба вітати хороший почин нашої аспірантської комсомоль­ ської організації і проводити та­ кі вечори і надалі. Бажано тіль­ ки було б, щоб відбувалися вони у приміщенні інституту та біль­ ше активності проявляли аспі­ ранти та викладачі у їх підго­ товці. С. ЗІН К ЕВИ Ч. всм іхаю ться і говорять: «Хіба вони м о ж у ть? От ми...». Н іхто не заперечує, що по­ трібно бути патріотом свого фа­ к ул ьтету, але в першу чергу треба відстою вати інтереси інституту. П ерш очерговим завданням, яке с т о їт ь перед клубам,— є об’єднання факультетів, ство­ рення д руж н ого колективу сту­ дентів, сп ер ш у хоча б у галузі худ ож н ьої самодіяльності. Але цим, звичайно, не обмежується робота клубу. З а р а з перед всім колективом інсти туту с т о їт ь завдання ор­ ган ізу в ати радіогазету, усний ж у р н ал . К луб повинен налаго­ дити д ем онстрац ію кінофільмів. Н аб л и ж ається новий рік і вже з а р а з треба розпочинати підго­ товку до нього. В с е це п отребує пожвавлен­ ня роботи. А як можна пожва­ вити ро бо ту клубу, коли ще й досі не м ож на зібрати його п равл ін н я або раду? Ще в мину­ лому роц і адм іністрація обіцяла надати приміщ ення під клуб, а його щ е й досі нема. Всі спра­ ви к л у б ви ріш ує або в коридо­ рі, або ш у к ає вільну аудиторію. П ро це слід серйозно подума­ ти н аш ій адм іністрац ії. Г. ДАВИДЮК, гол ова правління клубу. Календар Лежебокіна (Присвячується нашим аспірантам). Н Е Д ІЛ Я . Довідавш ись про користь спорту, Оголосив я друзям гордо: Зарядкою — корисним ділом — Почну займатись в понеділок! ПОНЕДІЛОК. Ох, не вдалось мені почати, Бо вельми я люблю поспати. Зверх норми дав... хвилин сто сорок. Т а добре — вже почну в вівторок. ВІВ Т О Р О К . Проспав ізнов. Т а г оді спати — Не хочу салом обростати. Я в третій р а з не дамся сну — Вже точно в середу почну. С Е РЕ Д А . Ура! Ура! Діла в порядку! Купив гантелі для зарядки. Почну займатись я тепер, Як не тепер, то у четвер. ЧЕТВЕР. Знов без зарядки був я нині, Бо побороть не зм іг я ліні. Та оголошую усю ди: У п’ятницю зар яд к а буде! П’ЯТН И Ц Я. Вже п’ятниця, а наче ті ж дні От щоб було сім п’ятниць в тижні! Тоді почав би я роботу Та прийдеться чекать суботи. СУБОТА. С у б о т а — всяких сп рав почин. Хотів почати. Т а причин Щоб не почать, було чи м ало Скоріш неділя б вж е н астала!.. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/91 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/9f3073fecb08803fb92972762ed7c7b9.pdf 7c5b335779e84e26a5edf6df261cd7c1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a></h4> PDF Text Text Р а д я н с ь к ій У к р а їн і 4 0 р о к ів ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а п е д а г о г іч н і КАД P И 23 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ГРУДНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 34 ( 46) Ціни 20 коп. НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО буяла національна культура! ОРОК РОКІВ нашій С кіно, палаци культу­ квітучій республіці! Н А Р О Д У Театри, ри, клуби, бібліотеки, філар­ Сорок років у суспільнії! В. Д ІД Е НКО У К Р А ЇН І Україно моя! З діда-прадіда рідна, Кров'ю й потом омита священна земля — Сагайдаки й щаблі, Хмеля слава повідна, Гонти звага і лють, тільки подиву гідна,. І Устим Кармалюк, що у пана стріля. Україно моя! Яворова, співуча, Скромний Пестеля дім у старім Тульчині, Над ревучим Дніпром світла Канівська круча І в народних руках, наче зброя разюча, Гнів Шевченка живий, перелитий в пісні. Україно моя! Бунтівнича Вітчизно — Матюшенка сліди між заж урених трав, Ворошилова клич у Л уганську залізнім І повстання пеан у сімнадцятім грізнім: "Чуєш? Сурми заграли, час розплати настав». Україно моя! Бойова, полум'яна — Теплий мак на снігу, де Пархоменко впав, Зорний спів Чумака, мужнє слово Е л л а ни, Кожедубова мста, Убийвовк нездоланна Й далина у цвіту орудійних заграв. Україно моя! Індустрійна, кохана — Xарківмашу могуть, Дніпрогесу вогні, І повіч ні моря, й майбуття осіянне, І великий народ, що блакитно-багряний Прапор щастя несе у комунівські дні. історії — це зовсім незнач­ ний строк. Але як зросла, зміцніла, розквітла за цей час розкована земля! Сорок років вільного життя під зо­ рею Радянської влади — це свято юності народу, що став на шлях свого оновлення у буремні дні Жовтня. Про­ йдуть роки, і люди, що жи­ тимуть у комуністичному су­ спільстві, складуть про наш героїчний, неповторний час, про події, безпосередніми учасниками яких були і є ми самі, чарівні легенди-бу­ вальщини. І ніколи в очах вдячних нащадків наша слав­ на бурхлива доба, сповнена боротьби і дерзань, що­ денних буднів подвигів, не втратить чудесного ореолу романтики, якою був позна­ чений весь наш величний і незвичайний шлях. Справді, крилатий, гордий час! Скільки пройдено доріг за ці сорок років, скільки за­ вершено справ! Із відсталої колонії цар­ ської тюрми народів Украї­ на перетворилася в могутню індустріально-колгоспну Ра­ дянську Соціалістичну Дер­ жаву. Під ясною зорею Жовтня в братньому союзі республік-сестер семимиль­ ними кроками йшла Ра­ дянська Україна шляхом бу­ дівництва соціалізму. Дніпрельстан і Харків­ ський тракторний, «Азов­ сталь» і «Запоріжсталь», но­ ві шахти Донбасу і рудники Кривбасу, Каховська ГЕС і канал Північний Донець — Донбас — хіба перелічити всі новобудови?! І все це, що У Міністерстві освіти УРСР Для дальшого розвантаження учнів загальноосвітніх шкіл Мі­ ністерство освіти УРСР відмі­ нило у всіх класах домашні зав­ дання на понеділок та післясвят­ кові дні і рекомендувало в ці дні такі заняття, які не потребують попередньої домашньої підго­ товки. В разі необхідності до­ зволено перебудувати розклад уроків. піднесло нашу Республіку до нечуваних висот, здійснено в тісній дружбі з братніми на­ родами. Пліч-о-пліч виходи­ ли всі радянські народи на риштовання мирних п’ятирі­ чок. У будівничому гомоні, що не вщухає на безмежних просторах нашої Вітчизни, чуються голоси всіх народів Дружба народів — ось жи­ вотворне джерело наших ус­ піхів і перемог. Мріяв ко­ лись Тарас Шевченко про сім’ю велику, вольну, нову — сім’ю збратаних народів. І його мрії про щасливе май­ бутнє рідної землі збулися. Могутня возз’єднана Радян­ ська Україна, що розкинула­ ся від Сяну до Дону, від лі­ сів братньої Росії і Білорусії до степів Чорномор’я і При­ азов’я, держава великого на­ роду з героїчним історичним минулим і ще більш велич­ ним майбутнім впевнено ви­ ступає на міжнародній арені. А яким пишним цвітом за- СЛ АВН О М У ЮВІЛЕЮ ПРИСВЯЧЕНО ВЕЛИКОМУ національному святу — 40-річчю Української Радянської Соціалістичної Рес­ публіки було присвячено уро­ чисте засідання Вченої ради інституту, яке відбулося 19 грудня. З доповідями виступи­ ли: кандидат філософських наук, доцент М. М. Підтиченко, кан­ дидат історичних наук, доцент Г. П. Лещенко, кандидат педа­ гогічних наук, доцент С. А. Літ­ вінов. УРОЧИСТІ збори інституту, присвячені 40-річчю встанов­ лення Радянської влади на Ук­ раїні, відбулися 20 грудня в актовому залі інституту. На зборах з доповіддю «40річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки» ви­ ступив заступник Міністра осві­ ти УРСР О. М. Русько. Уро­ чисті збори закінчилися вели­ ким концертом. ЗВІТНО-НАУКОВА сесія ка­ федр Інституту, присвячена 40річчю встановлення Радянської влади на Україні, відбудеться 26 грудня. монії, мистецькі колективи, народна самодіяльність — хіба можна було про все це думати в чорні дні буржуаз­ но-поміщицького лихоліття, коли навіть слово рідне було заборонено 40-мільйонному народові! Скількома талано­ витими майстрами може пи­ шатися українська радян­ ська література: Тичина і Рильський, Довженко і Ко­ черга, Остап Вишня і Юрій Японський, Петро Панч і Олесь Гончар — ціла плея­ да митців слова, хороших і різних! Українська Академія наук, університети, галузеві акаде­ мії, інститути. Тисячі вчених у науково-дослідних і на­ вчальних закладах успішно розвивають передову радян­ ську науку, гордо несуть пе­ ред усім світом її гуманні ідеали. 40-річчя Радянської Укра­ їни — велике національне свято українського народу. Славні досягнення і пере­ моги, здобуті Республікою,— яскраве свідчення того, що може зробити вільна праця людини-трудівника, людинигосподаря своєї долі. Наше сьогоднішнє свято— це наснага до нових звитяж­ них подвигів у будівництві світлого майбутнього люд­ ства — комунізму! І ми збу­ дуємо його, бо нас очолює славна Ленінська партія ко­ муністів, бо нам належить це майбутнє! П. ХРОПКО. П ОДЯКА АГІТАТОРАМ Під час виборів до народ­ них судів студенти III курсу мовно-літературного факуль­ тету (російський відділ) пра­ цювали агітаторами на ви­ борчому пункті № 47. А. Круш, Н. Хоменко, К. Шаповалова, А. Матюша, І. Венералова, Т. Мельникова, Л. Глазнріна, С. Берлін, Н. Скворцова та Я. Дубенко сумлінно виконали свій по­ чесний комсомольський обо­ в’язок, за що виборча комі­ сія оголосила їм подяку. А. ФРОЛОВ. �Живи й розцвітай, трудова Україно в і д у с ь о г р е с оц я Видатний Це були не зовсім звичайні ного члена нашого колективу, в ч е н и й збори. Треба було обговорити а також ще ширше розгорнути ВІДКРИТІ ЗБОРИ дуже важливе питання, яке хви­ роботу по роз’ясненню цих до­ ПАРТОРГАНІЗАЦІЇ лює зараз багатьох людей зем­ кументів серед населення Киє­ ної кулі, питання про підсумки ІНСТИТУТУ. ва і області, зокрема на вибор­ Нарад представників кому­ чих дільницях, у підш ефних ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь Олександра ністичних і робітничих партій організаціях тощо. у Москві. — Декларація і М аніфест М атвійовича Астряба як Тепер сили миру настільки 2-га година дня. 56 аудито­ миру,— сказав у своєму висту­ видатного радянського вченого рію заповнюють викладачі, ас­ зросли, що є реальна можли­ пі комуніст т. Р еутський,— яв­ вість запобігти війні. Це наоч­ і педагога — багатогранна, піранти, студенти, адміністра­ но показав провал агресивних ляють собою документи велико­ зн ачн а і плодотворна. Всі свої тивно-технічні працівники. го історичного міжнародного Збори відкриває один з най­ планів імперіалістів у Єгипті. значення. Ось чому ми, ком у­ сили він спрям овував на поліп­ старіших викладачів К. П. Ян­ Провалилися також їхні плани, ністи педагогічного інституту, ш ення ви кладання математики ковський. Слово для доповіді спрямовані на використання від усього серця приносимо про підсумки Нарад представ­ контрреволюційних сил для по­ щиру подяку нашому Ц ентраль­ в середній і вищій школі. ників комуністичних і робітни­ валення народно-демократично­ ному Комітету за його мудру Він брав активну участь у чих партій у Москві надається го ладу в Угорщині. зовнішню політику, яка н ап рав­ склад ан н і перш их підручників Комуністичні і робітничі пар­ секретарю партійного бюро тії розглядають боротьбу зз лена на забезпечення миру між для р ад я н сь к о ї школи. Під його О. П. Павелку. усього світу. як своє першорядне зав­ народами — В столиці нашої Батьків­ мир Комуніст т. Репухова п ідкрес­ керівництвом і за активною дання. Вони разом з усіма ми­ щини—в Москві, —сказав допо­ ролюбними силами роблять усе лила, що Д екларація і М аніфест участю були організовані перші відач,— 14—16 листопада від­ від них залежне, щоб відверну­ миру підводять підсумки м іж на­ методичні гуртки вчителів ма­ булася Нарада представників ти війну. родному розвиткові соціалізму і тем атики д л я проведення в жит­ комуністичних і робітничих пар­ Наради відзначили, що в су­ накреслюють програму дій для тя: ви м ірю ванн я на місцевості, тій соціалістичних країн, а з часнії! обстановці особливо ве­ народів всіх інших країн по бу­ 16 по 19 листопада — Нарада ликого значення набирає зміц­ дівництву соціалізму. Ці доку­ о р ган ізац ії учнівських гуртків представників комуністичних і нення єдності і братерського менти по своєму значенню м ож ­ з м атем атики та ін. Брав актив­ робітничих партій, які взяли співробітництва соціалістичних на порівняти з «М аніфестом ну уч асть я к викладач методи­ участь у святкуванні 40-х ро­ держав, комуністичних і робіт­ комуністичної партії», який на­ ки в роботі У країнських ви­ ковин Великої Жовтневої соціа­ ничих партій усіх країн, згур­ писали в свій час М аркс і Ен­ щих педагогічних курсів. З лістичної революції. тування міжнародного робітни­ гельс. 1925 року почав читати лек­ Від імені присутніх на зборах Обмін думками показав єд­ чого, національно-визвольного і промовець вітає і схвалює Д е­ ції в Інституті Н ародної Осві­ ність поглядів комуністичних і демократичного руху. прийняту москов­ ти, з якого пізніш е виділився робітничих партій в усіх роз­ Основу взаємовідносин країн кларацію, глянутих питаннях, в тому числі світової соціалістичної системи ською Нарадою представників наш педагогічний інститут і в питанні про керівну роль і всіх комуністичних та робіт­ комуністичних і робітничих пар­ О лександр М атвійович — один тій. Радянського Союзу в світовому ничих партій становлять пере­ Комуніст т. Передерій, який з о р ган ізато р ів Українського комуністичному русі. вірені життям принципи мар­ Доповідач далі відзначає, що ксизму-ленінізму, принципи про­ взяв участь в обговоренні до­ Н ауково-дослідного Інституту основним змістом нашої епохи летарського інтернаціоналізму. повіді, головну увагу в своєму П едагогіки, д е працю є з дня виступі звернув на посилення є перехід від капіталізму до со­ Наради з задоволенням від­ боротьби з буржуазною ідеоло­ його утворен н я. . ціалізму, початий Великою значають, що міжнародний кому­ Жовтневою соціалістичною ре­ ністичний рух зріс, витримав гією, зокрема з ревізіонізмом і П ід керівни цтвом О. М. Аст­ волюцією, вихід соціалізму за багато серйозних випробувань, догматизмом. ряба працю є велика кількість У цій боротьбі зростає роль рамки однієї країни і створен­ здобув ряд видатних перемог. асп іран тів я к у педагогічному ня світової системи соціалізму. Комуністи своїми ділами в сві­ пропаганди ідей пролетарського інтернаціоналізму, братерської ін ституті, так і в УНДІПТ. За сорок років соціалізм як товому масштабі довели трудя­ солідарності трудящ их усіх Водночас він к ер у є секцією ма­ суспільна система наочно по­ щим життєвість марксистськотем атики й ф ізики науково-ме­ казав великі переваги перед ка­ ленінської теорії і свою здат­ країн. — Я не помилюсь, якщ о піталізмом. Він забезпечив роз­ ність не тільки пропагувати, скажу,— тодичної рад и Міністерста осві­ говорить комуніст т. виток продуктивних сил, підне­ але й перетворювати в життя ве­ Слободинська,— що історія сві­ ти У Р С Р . сення матеріального і культур­ личні ідеали соціалізму. тового робітничого руху не зн а­ В 1 9 4 3 р. Олександру Мат­ ного рівня життя трудящих тем­ Величезне значення Декла­ подібної широкої асам блеї пами, небаченими і недоступни­ рації комуністичних партій по­ ла кращих, передових, найбільш війовичу присвоєно звання за­ ми для капіталізму. Великі ус­ лягає в тому, що вона стано­ мужніх синів робітничого класу служ ен ого д ія ч а науки УРСР. піхи Радянського Союзу в га­ вить для марксистсько-ленін­ і всіх трудящих. Це була дійсно лузі економіки, науки і техні­ ських партій справжню програ­ велична демонстрація солідар­ З а 4 7 р о ків науково-педагогіч­ ки, результати, досягнуті ін­ му дій на шляху наближення ності міжнародного пролета­ ної д ія л ьн о сті О. М. Астряб оп уб л ікував понад 75 праць об­ шими країнами в соціалістич­ величної перемоги справи миру, ріату. ному будівництві, переконливо демократії і соціалізму в світо­ У рішенні, яке було прийня­ сягом б л и зько 2 5 0 друкованих показують велику життєвість вому масштабі. те на зборах, вказується, що аркуш ів. соціалізму. У зв'язку з підписанням у комуністи, а разом з ними і без­ П ерш а п раця О. М. Астряба Зростаюча і міцніюча світо­ Москві Декларації і Маніфесту партійні викладачі, студенти — ва соціалістична система має миру у нашій країні розгорнуто весь склад інституту, одностай­ « Н агл я д н ая геометрия» вийшла ще більший вплив на міжнарод­ широку масово-політичну робо­ но схвалюють підсумки мо­ в 1 9 0 9 р .; вон а витримала 12 ну обстановку в інтересах миру, ту по роз'ясненню цих важли­ сковських Н арад представників видань, п ер екл ад ен а на україн­ прогресу і свободи народів. У вих документів. До цієї важли­ комуністичних і робітничих пар­ зв'язку з цим значно послабле­ вої роботи приступила і наша тій і ті програмні документи, ську, н ім ец ьку і татарську мо­ ви. А ри ф м ети ч н і праці його ні позиції імперіалізму. Але партійна організація. що були на них прийняті. агресивні імперіалістичні кола Закінчуючи доповідь, т. Па­ В той же час викладачі і сту­ від зн ач аю ться великою різнома­ США, проводячи так звану по­ велко звернув увагу присутніх денти інституту запевняю ть нітністю і оригінальністю. літику «з позиції сили», праг­ на те, що зараз найважливішим Ленінський Центральний Комі­ О. М. А стряб — член Кому­ нуть добитися панування над обов'язком парторганізації ін­ тет, що своєю працею вони й більшістю країн світу і пере­ ституту є дальше розгортання надалі будуть збагачувати наш у ністичної п ар тії Радянського шкодити поступовому рухові роботи" по роз’ясненню Декла­ радянську науку, віддаватимуть Сою зу. Він успішно продовжує людства до вищого суспільного рації і Маніфесту миру серед всі свої сили на виховання по­ наукову і педагогічну ді­ ладу — соціалізму. студентів, професорсько-викла­ коління, гідного будувати своє яльн ість. Комуністична партія і Корінною проблемою світової довського складу та адмінтех­ світле майбутнє — комунізм. Р ад ян сь к и й у р яд високо оціни­ політики є питання про війну чи персоналу, довести зміст цих мирне співіснування. документів до свідомості кож­ Ю. ПОЛУДНЕНКО. ли багаторічн у науково-педа­ гогічну діяльність вченого. В 1 9 5 3 р. У казом Президії Вер­ ховної Р ад и С Р С Р за бездоган­ ну роботу у вищій школі він нагороджений орденом ДНІ всенародних років тому я вперше лодих педагогічних кад­ ської и російської л іт е ­ був торжеств — свята відчинила двері класу рів для радянської ратури в школах У Р С Р . Л еніна. З а видатні заслуги в сорокової річниці Вели­ як учителька початко­ шкапи, на допомогу Намічаємо також п р о ­ розвитку методики викладання кої Жовтневої револю­ вої школи. І завжди вчителям. довжувати вивчення до­ м атем атики та в зв ’язку з 75ції Д 40-річчя Радян­ прагнула працювати У мене багато твор­ свіду вчителів-словес­ річчям з д н я народження О. М. ської влади на Украї­ якнайкраще, зробити чих планів. До 40-річчя ників у школах У к р аї­ А стряб 16 вересня 1954 р. на­ ні — кожен радянський якомога більше для ви­ Радянської влади на ни і брати активну городж ений Почесною грамо­ громадянин питає себе: ховання молодого ра­ Україні ми, у співав­ участь у розробці тео­ тою П р ези д ії Верховної Ради «А з чим я приходжу дянського покоління. торстві з П. Д. Мисни­ ретичних питань, п о в ’я ­ У Р С Р . З а р а з видатний вчений зби­ до цих знаменних дат? Сьогодні, оглядаю­ ком, написали і здали у заних з комуністичним Який мій внесок у ве­ чись на пройдений видавництво підручник вихованням учнівської р ається йти на заслужений від­ починок. личний труд нашого на­ шлях, я бачу, що ще з української літерату­ молоді. роду?» мало мною зроблено. ри для 10 класу. Всі, хто знає Олександра У мене особисто ці Хочеться працювати ще М атвійовича, бажають йому ще Найближчий наш за­ Т. БУГАЙКО, дні співпадають з со­ більш інтенсивно, від­ дум — підготувати кни­ заслужена вчителька довгих років життя, спокійного рокаріччям педагогіч­ дати все, що в моїх си­ гу про спільні пробле­ шкіл УРСР, доктор відпочинку. ної діяльності. Сорок лах, на підготовку мо­ ми викладання україн­ Є. ЧЕНАКАЛ. педагогічних наук. і педагог Д При єдиній дії проле­ тарів великоруських і українських вільна Ук­ раїна МОЖЛИВА, без такої єдності про неї не може бути й мови. В. І. ЛЕНІН. Український народ, разом з іншими народами Радян­ ського Союзу як в роки ре­ волюції і громадянської вій­ ни, на всіх етапах соціа­ лістичного будівництва, так і у вогні суворих випробувань Великої Вітчизняної війни виявив мужність, героїзм, доблесть і неперевершену мо­ ральну стійкість. Він вписав нову славну сторінку в свою історію, внісши величезний вклад у справу перемоги над фашизмом, продемонстрував­ ши непохитну вірність вели­ ким ідеям ленінізму, відда­ ність Комуністичній партії і соціалістичній Батьківщині. (З постанови ЦК КП України «Про святку­ вання сорокаріччя Укра­ їнської Радянської Со­ ціалістичної Республі­ ки»), Украина, тебе ворог Никакой не страшен,— Реет равный твой меж равных Стяг в Союзе нашем! Янка Купала. Сравняли рабочие руки Глухих лихолетий следы, Выходят Тарасовы внуки В цветущие счастьем сады. Одели весенние всходы Украйну в зеленый наряд, И красные флаги свободы Над киевской кручей горят. А. Сурков. * * Украина и Россия — Судьбы вместе наши. То единство — наша сила, Дружба— дружб всех краше. Н. Тихонов. ОГЛЯДАЮЧИСЬ НА ПРОЙДЕНИЙ Ш ЛЯХ У �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК студентів на практиці очолю­ вати кафедру і одночасно писа­ ти докторську дисертацію, дру­ кувати свої наукові праці, ча­ сто виступати на учительських конференціях, виконувати обо­ в’язки голови профбюро фа­ культету і в той же час бу т и зразковим агітатором в академ­ групі. І все це робить Андрій Петрович з душею, з великою любов’ю, сумлінно. Андрій Петрович Медушев­ ський уміло поєднує вимогли­ вість до себе з принциповістю, щирістю та сердечністю у став­ ленні до студентів та всіх пра­ цівників інституту. Нам, молодим членам кафед­ ри, аспірантам і студентам є чо­ го повчитися у Андрія Петро­ вича: повчитися майстерності і уміння педагогічної роботи, якій усе своє життя присвятив т. Медушевський. М. ПЛЮЩ, Н. МОСКАЛЕНКО. хань, усім встигає по­ радити, допомогти ді­ лом: чи то перечита­ ти автореферат і роз­ діл дисертації та дати свої зауваження, чи до­ помогти молодому ви­ кладачеві скласти ро­ бочий план, чи виясни­ ти, чому це на четвер­ тому українському зно­ ву поставили по чоти­ ри пари? Андрій Петрович про­ йшов складний життє­ вий шлях і знає, якою важливою буває вчасна допомога. Він почав працювати дев’ятна­ Е ТАК ДАВНО випускни­ дцятирічним юнаком як чор­ ця нашого інституту Гали­ норобочий, але одночасно на­ на Цибуля написала в редакцію полегливо працював над підви­ нашої газети «За педагогічні щенням своєї освіти: з 1925 ро­ кадри» листа, в якому просить: ку починає працювати педаго­ «Купіть і негайно вишліть мені гом і знову вчиться сам, в книгу А. П. Медушевського про 1938 році закінчує Київський синтаксис простого речення. державний педагогічний інсти­ Страшенно жалкую, що вчасно тут, у 1941 році — аспіранту­ ГАЛИЦЬКОГО села, що не купила її. А зараз вона мені ру, одночасно викладаючи укра­ розкинулось у відрогах для підготовки до уроків про­ їнську мову в інституті. Карпат, після закінчення педа­ сто необхідна». В роки Великої Вітчизняної гогічного училища приїхала в Але знайти в продажу книги війни Андрій Петрович був на столицю України Маруся Манд­ Андрія Петровича Медушевсько­ фронті, його бойові заслуги від­ го не так просто: вони на по­ мічені двома орденами «Черво­ зюк. Повна бажання продов­ лицях книжкових магазинів не ної Зірки», медалями, подякою жувати далі навчання, вона залежуються, а швидко переко­ Верховного Головнокомандую­ вступила в наш інститут і чого за звільнення Манчжурії швидко влилася у студент­ човують на полиці вчителів... ський колектив. Марія доб­ І все ж таки книжку Г. Цибу­ у 1945 році. ре вчиться, з великою комсо­ лі ми вислали: Андрій Петро­ У Андрія Петровича тридця­ мольською відповідальністю ви­ вич, дізнавшись про прохання тирічний педагогічний стаж ро­ нашої випускниці, через день боти, з них 15 років він працює конує громадські доручення, допомагає товаришам. Це дівчи­ приніс власний екземпляр ме­ викладачем нашого інституту. на-трудівниця. Нині він кандидат педагогіч­ тодрозробки. М. Мандзюк знаходить час Багато листів одержує Ан­ них наук, автор більше 30 для всього: для навчання і для дрій Петрович від своїх учнів. наукових робіт, серед яких відвідування дефектологічного Студент-заочник просить висло­ важливе місце займають питан­ гуртка, для читання художньої вити свою думку з приводу кіль­ ня методичної і практичної до­ літератури і для рукоділля... кох спірних питань граматики. помоги учителям — викладачам Група щиро вітає Марусю з Випускниця інституту звер­ української мови середньої шко­ великим святом — 40-річчям тається з проханням розв’язати ли. Радянської України і бажає їй Це невтомний трудівник. Ча­ конфлікт між нею і директором всього найкращого! школи, який відвідав її урок... сто дивуєшся, як може він І ніколи Андрій Петрович не встигати всюди: мати велике О. СЕМЕНТИНОВА, студентка II курсу залишає поза увагою «найдріб­ учбове навантаження, керувати педагогічного факультету. ніших» начебто, питань чи про­ аспірантами, керувати групою Н На світлій дорозі З Двадцять п’яте грудня 1957 року — день славного ювілею Української Радянської Соціалістичної Республіки, ве­ лике національне свято укра­ ї н ського народу. Сорок років тому робітничий клас України в союзі з найбід­ нішим селянством під керівни­ цтвом Комуністичної партії і її. вождя В. І. Леніна здійснив со­ ціалістичну революцію. Україн­ ський народ пишається тим. що він п ерш и й слідом за росій­ ським народом повалив владу капіталістів і поміщиків, вста­ новив диктатуру пролетаріату. 24 (11) грудня 1917 року в Харкові відкрився 1-й Всеукра­ їнський з’їзд Рад, який роз­ глянув питання: а) про поточ­ ний момент; б) про організацію влади на Україні; в) про само­ визначення України; г) про До­ нецько-Криворізький басейн; д) про утворення Центрального Виконавчого Комітету Рад Ук­ раїни. Обговорюючи доповідь тов. Артема (Ф. А. Сергєєва) про поточний момент, 1-й Всеукраїн­ ПІД ЛЕНІНСЬКИМ ПРАПОРОМ ський з'їзд Рад записав, що пи­ тання про владу, мир, землю і робітничий контроль можна роз­ в’язати лише шляхом повален­ ня імперіалістичної диктатури і встановлення диктатури про­ летаріату. 25 (12) грудня 1-і) з'їзд Рад, виражаючи волю трудящих мас, прийняв історичне рішення про утворення суверенної Україн­ ської Радянської держави і об­ рав Центральний Виконавчий Комітет. До його складу було обрано 41 особу, з них 35 — більшовиків, серед яких були Ф. А. Сергєєв (Артем), М. С, Данилевський, Є. Б. Бош, А. В Іванов та інші. Центральний Виконавчий Ко­ мітет утворив перший Радян­ ський український уряд — На­ родний Секретаріат. З ’їзд поширив на Україну ленінські декрети про мир, про землю, про робітничий кон­ троль над виробництвом. Обго­ ворюючи питання «про само­ визначення України», з'їзд уро­ чисто заявив про встановлення непорушного союзу Радянської України з Радянською Росією. Борючись проти контррево­ люційної буржуазно-націона­ лістичної політики Центральної ради, яка виступала за відрив України від Росії, сіяла націо­ нальну ворожнечу, з'їзд записав у своєму рішенні, що він «буде боротися за знищення всяких національних обмежень, всякої національної ворожнечі і знена­ висті, за Українську робітничоселянську республіку, засновану на тісній солідарності трудящих мас України, незалежно від їх національної приналежності, з трудящими масами всієї Росії». На першому своєму засіданні 26 (13) грудня 1917 року ЦВК схвалив маніфест до робітників, селян І солдатів України, в яко­ му гаряче віталася перемога Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції і перехід всієї влади в центрі і на місцях до велику наукову ро­ боту. Він написав і опублікував велику кількість наукових ро­ біт і статей у наукових збірниках,підручниках, газетах і журналах, а також видав ряд бро­ шур, наприклад, «Пи­ тання психології ра­ дянського вчителя», " Професійна орієнта­ ція учнів і вибір профе­ сій» та інші. Д. Ф. Ніколенко бе­ ре активну участь у громадському житті. Він — голова МК, член прези­ дії Обкому нашої профспілки, член ЦК спілки працівників МИТРО ФЕДОТОВИЧ Ні­ освіти України, член Товариства коленко — педагог і пси­ по розповсюдженню політичних холог, який дуже любить свою і наукових знань. справу. За свої заслуги в галузі на­ Невтомна енергія, безмеж­ на любов до людини, що сполучається з вимогливістю і повагою до неї, уважність родної освіти Д. Ф. Ніколенко і чуйне ставлення до ото­ одержав високу оцінку громад­ чуючих — характерні риси ськості. Його нагороджено знач­ Дмитра Федотовича. Не було ком «Відмінник народної освіти випадку, щоб він відмовився від УРСР», медаллю «За доблесну якого-небудь доручення або не працю у Великій Вітчизняній виконав його у строк, забув про війні 1941 — 1945 рр.». двома грамотами Міністерства освіти чиєсь прохання. УРСР. Д. Ф. Ніколенко своєю Д. Ф. Ніколенко з великою навчально-педагогічною діяль­ увагою ставиться до студен­ ністю, своїми позитивними мо­ тів. до їх запитів, починань. ральними якостями служить З виключною теплотою і турбо­ тою підходить він до кожного, прикладом для нас. Л. БЕЗОТОСНА. виявляючи при цьому належну принципіальність. Не рахуючись з часом і здо­ ров’ям, він завжди готовий Он доріжка в морі пролягла, з'ясувати незрозуміле питання, Світять в небі зорі мерехтливі, ще раз продемонструвати робо­ А мені вчуваються здаля ту приладів з експерименталь­ Вже осінні задніпровські зливи. ної психології, допомогти нала­ годити експеримент, дати пора­ І в туманній непривітній млі ду, як проводити наукову робо­ Вітер рве з дерев останнє листи, ту, допомогти організувати спо­ І в холоднім небі журавлі, стереження з питань курсової Мов разок добірного намиста. роботи, написати статтю, дати Та встократ це все мені миліш,— висновки про дисертацію, ви­ Навіть цих дерев опале листя, ступити з лекцією, доповіддю. Бо немає кращої землі, Поряд з плодотворною на­ Ніж ота, що ти на ній родився. вчально-педагогічною роботою П. ЛИСЮК. Дмитро Федотович провадить Чуйний Д вихователь рук Рад. ЦВК закликав робіт­ ників і селян об'єднатися навко­ ло свого уряду та допомогти в будівництві нової Радянської держави. В той же день ЦВК надіслав привітання Раді На­ родних Комісарів РРФСР на чолі з В. І. Леніним, в якому писав, що молода Радянська влада України вітає зміцнілу Всеросійську Радянську владу. В своїй відповіді Рада Народ­ них Комісарів писала: «Вітаю­ чи утворення в Харкові дійсно народної Радянської влади на Україні, вбачаючи в цій робіт­ ничій і селянській Раді справж­ ній уряд Народної Української республіки. Рада Народних Ко­ місарів обіцяє новому урядові братньої республіки повну і все­ мірну підтримку в справі бо­ ротьби за мир, а також у справі передачі всіх земель, фабрик, заводів і банків трудящому на­ родові України». Радянський уряд України під керівництвам більшовиків під­ няв робітників і селянську бід­ ноту на повсюдне встановлен­ ий влади Рад на всій території України. 8 лютого (26 січня) 1918 року спільними зусиллями повсталих робітників і солдатів Києва і наступаючих радян­ ських військ контрреволюційна Центральна рада була розбита і вигнана з столиці України, 12 лютого (30 січня) Радянський уряд переїхав з Харкова до Києва. При Радянській владі здійс­ нилася споконвічна мрія народ­ них мас про возз'єднання всіх українських земель в єдиній Українській державі. Нині Ра­ дянська Україна є однією з най­ більших держав Європи з насе­ ленням понад 42 мільйони чо­ ловік. Українська Радянська Соціа­ лістична Республіка, як складо­ ва і невід’ємна частіша СРСР, перетворилася в могутню інду­ стріально-колгоспну державу. У великій братерській сім'ї народів СРСР український на­ род під проводом Комуністичної партії успішно йде вперед до комунізму. Г. ЛЕЩЕНКО, кандидат історичних наук. �Живи й розцвітай, трудова Україно Г І Д Н А ЛИСТ ДРУЗІВ Нам у вас подобається Ми, студенти Житомир­ ського педінституту ім. Ів. ранка, приїхали до вас, щоб Ф ознайомитися з життям сту­ дентів і постановкою комсо­ м оЛ Ь С Ь К О Ї роботи. У вашому інституті кра­ ещ обладнані кабінети, май­ стерні. У нас в цьому відно­ шенні набагато гірше. У роботі нашої комсомоль­ ської організації є деякі від­ мінності, з якими комітетові КСМУ бажано було б озна­ Л йомитися. Звичайно, за цей ороткий час ми не змогли к окладно ознайомитися з д оботою комсомольської ор­ р ганізації в цілому, але стиль оботи комітету нам подо­ р бається. Члени комітету серйозно ставляться до своїх обов’язків і вимогливо відно­ сяться до роботи відповідаль­ них за окремі ділянки. У своїй короткій замітці ми не ставимо завдання да­ ти аналіз роботи комітету ЛКСМУ, а хочемо тільки ви­ словити своє бажання про­ довжувати і зміцнювати зв’язки між нашими інститу­ тами. Це допомогло б лікві­ дувати недоліки, які ще на­ явні в нашій роботі. Від щирого серця дякуємо всім членам комітету ЛКСМУ та секретарям факультет­ ськихбю о р КДПІ ім. О. М. Г орького за теплу, гостинну з устріч. У день славного юві­ лею — 40-річчя Радянської У країни — палко вітаємо вас з великим святом і бажаємо у сім успіхів у навчанні, po­ боті, особистому житті. Г. КОЗЮРА, студентка III курсу фізико-математичного факультету Житомир­ ського педінституту. З М І Н А КЛАДНОЮ і відповідаль­ дентського гуртка, члени якого ною є справа підготовки часто виступають на наукових педагогічних кадрів, особливо конференціях з цікавими допо­ вчителів, які працюватимуть з відями на актуальні теми на­ аномальними дітьми. Подолання наслідків дефекту в учнів спец­ шкіл вимагає від педагога-де­ фектолога глибоких знань, любо­ ві до праці та педагогічної май­ стерності. Важливе місце в цій справі має вивчення досвіду ро­ боти кращих учителів спеціаль­ них шкіл. Багато уваги цьому питанню приділяє викладач кафедри пе­ дагогіки кандидат педагогічних наук Микола Дмитрович Ярма­ ченко, колишній аспірант нашо­ го інституту. Вже з перших ро­ ків своєї наукової роботи, під час навчання в аспірантурі, Микола Дмитрович виявляє ве­ вчально-виховної роботи у спе­ ликий інтерес до історії розвит­ ціальних школах-інтернатах. Поряд з науковою роботою ку сурдопедагогіки та шкіл глу­ т. Ярмаченко систематично про­ хонімих. Він з винятковою наполегли­ водить виховну роботу з сту­ вістю та старанністю працює дентами дефектологічного відді­ над вивченням літератури з цьо­ лу, проводить велику громад­ го питання та інших матеріалів. ську роботу. Комуністи педаго­ Немає, мабуть, жодного доку­ гічного факультету обрали його мента в архіві Міністерства секретарем партійного бюро фа­ освіти УРСР, який би не побу­ культету. Зараз Микола Дмитрович, вав у його руках! повернувшись з наукового від­ Буваючи у відрядженні. рядження до м. Ленінграда, за­ М. Д. Ярмаченко завжди вико­ кінчує свою річну тему, присвя­ ристовує всі можливості для то­ чену саме питанню історії роз­ го, щоб попрацювати в міській витку шкіл для глухонімих ді­ бібліотеці, в архіві, вибрати ці­ тей, вносить додатки, робить кавий матеріал тощо. корективи. Проте він не обмежується У день славної ювілейної да­ одним колекціонуванням істо­ ти — сорокаріччя Радянської ричних фактів — молодий на­ влади на Україні — побажаємо уковець глибоко аналізує їх. Миколі Дмитровичу Ярмаченку уточнює. Ним у цьому напрямку успіхів у його цікавій творчій вже зроблено чимало. роботі. Р. КРАЄВСЬКИЙ, Микола Дмитрович керує та­ кож і роботою наукового сту­ кандидат педагогічних наук. С ЗВІТУЄ Цими днями відбулися звітновиборні збори профспілкової ор­ ганізації інституту. З доповіддю виступив голова МК т. Ніколен­ ко Д. Ф. Від ревізійної комісії виступив т. Страхов Б. П. Обра­ У братній сім’ї Навчатися їв Київ я при­ меж: навчитися грати на од­ їхала з далекого Узбекиста­ ному з музичних інструмен­ ну. Про Україну знала неба­ тів було моєю давньою гато. У школі, в 7-му класі, мрією. ми вивчали твори Т. Ш евчен­ Д алеко я від рідного дому, ка. І вже значно пізніше я проте не відчуваю себе оди­ познайомилася з творами та­ нокою. У мене багато подруг, ких видатних українських товаришів, знайомих. Я маю класиків, як 1. Франко, Леся можливість постійно чути Українка, М. Коцюбинський навколо українську мову. та ін. Відвідуючи театри, я позна­ Наша республіка разом з йомилася з творами видатних усією країною урочисто від­ українських композиторів — значала 300-річчя возз’єд­ Лисенка та Гулака-Артемов­ нання України з Росією. В ті ського. пам'ятні дні було багато ці­ З а р а з я вже потроху на­ кавих передач по радіо, при­ віть читаю невеличкі книги свячених братній Україні. З по-українському. Але хочеть­ захопленням ми слухали і чу­ ся знати мову набагато кра­ дові українські пісні, і в ір ­ ще, читати в оригіналі тво­ ші, і танцювальні мелодії. ри класиків української лі­ В шкільному хорі ми спі­ тератури (до цього часу я чи­ вали «Реве та стогне Днііпр тала їх тільки в перекладі на широкий», «Ой, ходила д ів­ російську мову). чина бережком», а україн ­ Б агато цікавого взнала я ські танці виконувалися май­ за півтора раку і бачу, що же на кожному святковому мої уявлення про Україну вечорі. були дуж е незначними. Мені дуже хотілося побу­ Попереду ще три роки! Я вати на Україні, побачити своїми очима всю красу од­ матиму змогу ближче п озна­ ного з наймальовничіших йомитися з життям братньо­ куточків нашої країни, почу­ го українського народу, з його побутом, працею. ти співучу мову, пісні. Після закінчення школи я В дні святкування славно­ подала документи до Київ­ го ювілею — 40-річчя Укра­ ського педагогічного інститу­ їнської Р С Р — від усієї ду­ ту. Минуло небагато часу, і ші гаряче вітаю моїх україн­ я стала студенткою мовно- ських д рузів з великим свя­ літературного факультету том і бажаю всім великих ус­ КДПІ ім. О. М. Горького. піхів у навчанні та праці, Коли ж дізналася, що на фа­ щастя в особистому житті. культеті вводиться музична Є. КІМ, освіта як обов’язковий пред­ студентка II курсу мовномет, моїй радості не було літературного факультету. М К но новий склад профкому. (Голо­ ва — Д. Ф. Ніколенко). Матеріали зборів будуть на­ друковані в наступному номері нашої газети. ЗАСЛУЖЕНА ПОШАНА ОСИТЬ ЧАСТО чути, як Це відчувається завжди, коли в очах того, хто розповідає! Д студенти, аспіранти, ви­ слухаєш лекції Олександра Гри­ Багато часу, сил, любові кладачі з повагою говорять про горовича. вкладає О. Г. Кириченко і в Олександра Григоровича — цю Але справа не тільки в ці­ високу на зріст, сиву люДину, кавих, змістовних лекціях. О. Г. роботу з аспірантами. Праця з з спокійними привабливими ри­ Кириченко — принципова лю­ аспірантами дуже с кладна. Во­ на вимагає від викладача різ­ сами обличчя. дина. Він вимагає грунтовних номанітних, всебічних знань, І дійсно, не можна без пова­ знань від студентів, чесного і ги і любові відноситися до ньо­ уміння спрямовувати думки наполегливого ставлення до ро­ го. Олександр Григорович за­ аспіранта і його роботу в пев­ боти. ному напрямку. Олександр Гри­ слуговує її як викладач, як ви­ Декому, може, це й не подо­ горович добре знає специфіку хователь, як окрамна. чуйна лю­ бається. Але пригадайте, з якою цієї роботи і тому добре ке­ дина. любов’ю і повагою згадуємо ми Свою педагогічну діяльність принципових і суворих шкіль­ рує аспірантами. Крім того, він він розпочав ще в 1918 році. них вчителів, як ми вдячні їм завжди чуйно ставиться до лю­ 14 років працював Олександр від усієї душі за те, що вони дини, знає її життя і мрії. Григорович вчителем Городи­ були вимогливими до нас! За гаряче серце, за щиру ду­ щен ської школи. А з 1932 року шу хочеться сказати Олександ­ Чимало вчителів, які були він працює в педвузах України, студентами Олександра Гри­ ру Григоровичу Кириченку ве­ Як в школі, так і в інституті горовича, з любов’ю та по­ лике спасибі і побажати йому О. Г. Кириченко не припиняв дякою згадують свого виклада­ всього найкращого в житті. наполегливої роботи над собою, ча. І скільки в цих спогадах Н. НЕЧАЄВА. над поглибленням своїх знань. теплого почуття, скільки світла З ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗА РУБЕЖЕМ лицях транспаранти з напи­ ДОРОГОЮ ЦІНОЮ Важко живеться студен­ сами: «Хіба переозброєная там Південної Кореї. Весь важливіше, н і ж підготовка час збільшуються суми вне­ інженерів?" , «Мільярди для сків, які повинні сплачувати Б ундесверу, а що для нас?». юнаки та дівчата за навчан­ НЕЗВАЖ АЮ ЧИ НА ня. Щоб внести плату, деякі ПЕРЕСЛІДУВАННЯ студенти змушені продавати свою кров. За відомостями Знову організована націо­ Центрального банку крові нальна спілка кубінських Південної Кореї 60 процен­ студентів. Незважаючи на тів донорів — студенти. Сту­ переслідування реакційного дент Син Дон Джупон з тех­ уряду, студентська спілка нічного коледжу Ендінфо сповнена рішучості разом з вмер від того, що продав за­ усім народом боротися за надто багато крові. елементарні демократичні СПРАВЕДЛИВІ ПРОТЕСТИ свободи. Про це заявив у своїй декларації знову обра­ Під час страйку студенти ний президент Національної технічного коледжу в м. спілки кубінських студентів Бронсік (ФРН) несли по ву­ Рамон Барела. �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. Активні КОМСОМОЛЬЦІ Завжди знайдеться час, щоб підкріпити відмінні успіхи у навчанні активною участю у громадському житті інституту. Прагнучи гідно зустріти 40-річчя з дня проголо­ шення Радянської влади на Україні, студенти О. Бол­ гар (IV курс фізико-математичного факультету) і В. Шарапа (II курс мовно-літературного факульте­ ту) встигають і допомогти своїм товаришам у на­ вчанні, і підготувати художні номери до святкового вечора. Наш фотокореспондент застав їх за складанням конферансу вечора. Фото В. Орловського. СКРОМНА, ПРАЦЬОВИТА Знаходить вона час і для участі в художній самодіяль­ дю, невисоку на зріст, тоненьку, ності. Їй дорога честь факуль­ русяву дівчину?! Можливо, не тету. Таня брала активну участь у всі знають ї ї прізвище, але в лице пам’ятають майже всі. Це всіх виїздах на допомогу кол­ студентка IV-го курсу Тетяна госпам. Не знаючи втоми працювала вона. За сумлін­ Чуприна. Сумлінно виконує Таня свої ну роботу на збиранні ку­ обов’язки студентки: вона на­ курудзи в Роздольненському магається взяти якнайбільше районі Кримської області групу для своєї майбутньої професії математиків III курсу, в якій педагога-математика. Завжди працювала Т. Чуприна, правлін­ уважна на лекціях, дівчина ня колгоспу ім. Сталіна нагоро­ старанно готується й до прак­ дило цінним подарунком — бая­ чних занять, використовую­ ном. ти Любить студентка свою май­ чи і свої записи на лекціях, бутню професію. Їй подо­ і допоміжну рекомендовану лі­ тературу. Не було ще жодного бається робота з дітьми. Кож­ випадку, щоб Таня з ’явилася не літо вона працює в піо­ нерських таборах. непідготовленою до занять. Скромна та витримана у сво­ Зразком для інших є наша їй поведінці, проста у ставлен­ товаришка і в громадській ро­ ні до товаришів, вимоглива в боті. Вже другий рік виконує вона обов’язки заступника го­ роботі до себе і до інших. Та­ лови факультетського профбю­ кою ми знаємо Таню на протя­ ро. Не встигне пролунати дзві­ зі трьох з половиною років на­ нок, як Таня вже поспішає в вчання в інституті. М. СТЕШЕНКО, групи: треба і доручення дати, студент IV курсу фізикоі перевірити стан справ, і зро­ математичного факультету. бити оголошення. НЕ ЗНАЄ на фізикоХ ТО математичному факультеті Перша сесія Наближається зимова сесія— перша сесія першокурсників. Треба скласти 6 заліків і два екзамени. Запорукою успішного скла­ дання іспитів є зразкова дис­ ципліна і систематичне відвіду­ вання лекцій. В групах І кур­ су відбулися комсомольські збори, на яких постановили: за кожну пропущену лекцію сту­ дент повинен відповідати перед комсомольською групою, а за 10 пропущених лекцій без по­ важних причин група просити­ ме деканат згаяти такому това­ ришеві стипендію на місяць. Коли студентка М. Пономарен­ ко пропустила два дні без по­ важних причин, комсомольське бюро суворо попередило її. Деякі студенти нашого курсу прийшли в інститут після вироб­ ництва, і тому не всі дисципліни даються їм легко. Кращі сту­ Благородна, почесна Майже місяць четвертокурс­ ники проходять практику в се­ редніх школах Київської об­ ласті. Двадцять студентів, росій­ ського відділу перебувають на практиці в м . Білій Церкві. У кожного з них за плечима вже по 6 —8 уроків. А скільки було хвилювань перед першим уроком! Готува­ лися ми декілька днів, практи­ кувались один з одним, але в останню хвилину здавалося, що все забуте, що нічого не встиг­ неш за ці 45 хвилин... Тепер все це вже позаду. Такі студен­ ти, як С. Афанасьева, С. Лук’­ янчук, В. Завгородня дають зразкові уроки. Вони знаходять час і для додаткових занять з ки, тут же поруч проходить залізнична колія — Мо­ сква — Ростов. І коли ста­ ло відомо про цей склад, здавалось, єдиним виходом було: евакуювати район пло­ щею у 34 квадратних кіло­ метри з населенням у 10 ти­ сяч чоловік і підірвати склад на місці. Та молоді патріоти, заради збереження заводів, залізни­ ці, житлових будинків, вирі­ шили піти на смертельний риск: вивезти склад далеко за місто і там знешкодити смертоносну зброю. Була проведена дуже кро­ пітка, тонка, а головне — дуже небезпечна робота, і мешканці Кіровського райо­ ну міста Курська змогли спо­ учнями, які невстигають, і для позакласної роботи. Студентка В. Гольдштейн проходить практику в 5 класі. Вона провела з учнями збір на тему: «Бережи червоний гал­ стук» із застосуванням діафіль­ мів; студентка С. Єгорова про­ вела оргг одину, присвячену творчості Аркадія Гайдара. Студенти, які проходять прак­ тику в 4-ій школі, організували разом із старшою піонервожа­ тою ряд екскурсій (на швейну та взуттє ву фабрики, на теле­ граф, телефонну станцію). На практиці, працюючи без­ посередньо з дітьми, ми впев­ нилися, що професія вчителя цікава, благородна, почесна! А. НАРІЖНА, Н. БАЛАБАН. Вечори дружніх, теплих розмов На комсомольських зборах нашої групи виявилося, що всі товариші бажають більше зна­ ти яро життя видатних людей— художників, поетів, композито­ рів, акторів і ін. Було вирішено проводити збори-вечори відпо­ чинку, на яких заслуховувати розповіді товаришів про видат­ них людей. Ми домовилися, що збиратимемось один раз у два тижні у гуртожитку. Люда Мань­ ко пообіцяла на першому вечорі розповісти про видатного ра­ ЇХ БУЛО ОДИНАДЦ Я ТЬ З перших сторінок бага­ тьох газет на нас дивляться прості радянські люди у вій­ ськовій формі. Це — солда­ ти і офіцери славної Радян­ ської Армії. Що вони зробили? Чим відзначився, наприклад, оцей зовсім ще юний, солдат Іван Махалов з-під Во­ ронежа або українець лей­ тенант Віктор Іващенко, чи грузин Дмитро Маргешвілі? 15 років глибоко під зем­ лею пролежав страшний склад — сотні тонн снаря­ дів, бомб, мін, які зарили в землю і замінували фашист­ ські війська, відступаючи під натиском Радянської Армії з Курська. На цьому місці виросли заводи, нові будин­ денти (Д. Шабанова, С. Фатєє­ ва, В. Велівченко та Інші) до­ помагають їм у навчанні. Так, студентові А. Сташкевичу важ­ ко дається англійська мова. Щоб він не відставав від това­ ришів, з цієї дисципліни йому систематично допомагає С. Фа­ тєєва. Для кращої підготовки до екзаменів у нас проводиться аналіз художніх творів, винесе­ них на екзамени. Студенти стар­ ших курсів на комсомольських зборах діляться досвідом підго­ товки до екзаменів. Наші това­ риші старанно готуються і до семінарів. Ми впевнені, що першу в нашому житті сесію складемо успішно. Г. ТЮТЮННИК, студент І курсу мовно-літературного факультету. кійно повернутися додому. «Товариші, дорогі товари­ ші! Небезпека минула, спо­ кійно йдіть додому,— доно­ сяться з репродуктора схви­ льовані слова голови райви­ конкому. І в ту хвилину, коли про­ голошувались останні слова, вже кинувся народ до знеси­ лених, щасливих солдатів... І зрозумів Іван Махалов , як під час війни зустрічали ра­ дянські люди своїх визволи­ телів». Про подвиг славних радян­ ських патріотів розповів пи­ сьменник Аркадій Сахнін у нарисі «Ехо війни», що на­ друкований в «Комсомоль­ ской правде» за 8 грудня 1957 р. дянського актора Василя Івано­ вича Качалова. Нам не довелося бачити Ка­ чалова на сцені. Лише один раз чули ми його сильний голос у фільмі «Путівка в життя». Але в нашій уяві яскраво вирису­ вався образ цієї талановитої людини, з його барвистим силь­ ним голосом. І ось, 27 листопада о 8 год. вечора група зібралася в 62 кімнаті. Всі з нетерпінням чекали цікавої розповіді. І чекання виправдали себе. Л. Манько з захопленням роз­ повідала про життя і творчу ді­ яльність видатного радянського актора В. І. Качалова. На вечорі була присутня і наша агітатор Є. М. Сульжен­ ко. Євгенія Михайлівна розпо­ віла нам, як вона ще студент­ кою бачила чудову гру Качало­ ва і Кніппер, коли вони гастро­ лювали в Києві. Після спектак­ лю студенти дружно підхопили великого актора і пронесли його на руках від театру ім. І. Я. Франка до готелю... Всім присутнім дуже сподо­ бався цей вечір відпочинку. В наступну середу. 11 груд­ ня, ми познайомилися з життям видатного поета С. Єсєніна, з його чудовою поезією. Такі вечори розширюють кру­ гозір людини, згуртовують ко­ лектив. І їх проведення — над­ звичайно цікава і корисна справа. О. ЛІТВІНОВА, комсорг 43 групи фізиків. �НАРИС В. Ш А Р А П А Материнське щастя — Кине, побачиш, що кине. Ну, в крайньому випадку пере­ йде на заочний відділ. І то вже таке буде... — дівчина безна­ дійно махнула рукою. Подія неабияка. Треба ж кожному сказ ати щось. І інша починала: — І чого їм було... ця дити­ на на першому курсі! ' А зовсім тупа в коханні бра­ ла ще вище: — В інституті дитина?! Наче не могли зачекать; женяться, а хіба думають: що, коли і як во­ но повинно робитися?! Були такі, що говорили мало, а більше дивилися, як батько себе почуває, мати. Хотіли вга­ дати їхні думки... — Якось буде... знали ж, що роблять. Все померкло під співчутли­ вими поглядами більшості, зов­ сім зникло від теплих слів душі: «Щасти тобі, Олю!». I. А ось і винуватець всього Преспокійно смокче пальчики (разом з соскою). На диво спо­ кійний. З чорними, як терен, очицями (в батька і матері теж чорні, а на кого схоже — не розумію. Тільки скажу, що ду­ же вже гарна дитина!). Так от, водить, водить очицями... вірні­ ше, бігає по станах, книгах, кон­ спектах... потре пухким кулач­ ком. Заплаче, але без сліз (ди­ тині треба плакати). А там ди­ вись — і спить. І так спокійно! Чи згоден він був (маленький Володя), чи ні, та його залиши­ ли в гуртожитку. І добре зро­ били. Як видно, йому тут спо­ добалося: все-таки не «колиско­ ва» його присипляє, а студент­ ські ліричні пісні, гарячі руки його ніжать, і колись не треба буде прищеплювати йому риси колективізму. «Якщо хочеш знати, так я з 4-х місяців серед колективу», — не без гордості скаже комусь. А поки що хай наш «колек­ тивіст» поспить! II. — Вовеня моє, спить уже. Знаєш, маленький, що ніколи мені... — і гарячий поцілунок робить сон дитини ще міцнішим і спокійнішим. Вийняла руч­ ку з-під ковдри, підгорнула пелюшки, усміхнулась щасли­ вими очима... — Кому б відда­ ла я свою любов, що перепов­ нює гарячі груди, як не тобі, яворе мій?! Матері?.. Мати! Ти, як ніхто, розумієш мене. Чи не ти всією теплотою жіночої ласки колисала мене? Тоді ти все забувала: була ли­ ше одна чорноока пташка — Оля. Для мене були чистіші за гірську воду і тепліші за сонце твої затверділі на долонях ве­ ликі руки з синіми жил­ ками, що зійшли на руках рясними смугами... Ось тобі мамо, за всі турботи, за теплі материнські слова — моя наго­ рода (ти ж чекала цього), У те­ бе — внук! А коханий?.. Маленьке Вове­ ня — це плід нашого кохання, росток життя. І хто знає, чиї в в тебе очі, Вовенятко? Мої чи його... Спохватилась: «Ой, а чайник де поставила?!» — і все знахо­ дить своє місце. Тонкі білі руки перебирають книги, а очі — чорні, великі, трохи запалі, не зводить з чорнявої голівки. Неміцний сон дитини. Всміх­ неться уві сні (хто зна, що йому сниться!), а Оля вже бачить, вже чує серцем матері: спокій­ но дихає син, чи ні. — Прокинулось... а я якраз закінчила. От хороше,— вити­ рає руки, що почервоніли від теплої води.— А я тобі пелюш­ ки прополоскала... Довго говорить щось йому, а він тільки очима кліпає та й годі. Та не весь час же йому кліпати! Тоді плаче. Батько, як завжди, хоче зацікавити му­ зикою. Грає, грає — дитина дивить­ ся, дивиться (не слухає, а ди­ виться на пальці), потім як ро­ зіллється соловейком! Вбігають подруги. — Мале Шастуненя! Йди, йди до мене... — І йде. А коли проспіваєш йому «а-а-а...» — розкриє беззубий ротик і сміється. І так хвилює душу — тільки б і дивився на цю квітку, що тільки-но розкри­ ває рожеві пелюстки! В неділю, ясного морозного до гуртожитку на Солом'ян­ ці зібралися юнаки і дівчата. Проводитимуться лижні змаган­ ня на першість інституту, Спортсмени дружно направля­ ються в Святошино... Естафетою 4x3000 м роз­ починають змагання жінки. Да­ но старт, і четвірка сильніших спортсменов виходить вперед. Всіх хвилює одне: хто вийде переможцем? Першою йде спортсменка фізико-математич­ ного факультету М. Худояр. Естафету прийняла Г. Ко­ валенко, студентка мовно-лі­ тературного факультету. Ось вона швидко виходить вперед і, обганяючи своїх противників, передає естафету О. Несте­ ренко. Перше Місце серед жінок займає команда мовно-літера­ турного факультету. Змагання серед чоловіків, що почались естафетою 4x5000 м, проходило в надзвичайно швид­ кому темпі. Першим йде молодий спорт­ смен мовно-літературного фа­ культету С. Мозгов. Віді­ рвавшись від свого суперника— чемпіона інституту В. Науменка — на 100 метрів, він пере­ дає естафету В. Галуху. Весь час попереду-спортсмени мовнолітературного факультету. Зда­ валося, що перемога буде за цим факультетом. г е р о я м Та ні, не моє щастя (а жаль!). А квітка цвіте! її запашний бу­ тон (ніжне личко з маленькими ямочками на щоках) —закриває перед матір’ю незгоди і при­ крості (якими, на жаль, ще ба­ гате наше життя студентське). III. І не дивно, що Оля раненько (деякі із «спокійних» ще пере­ вертаються на другий бік), бі­ жить у лікарню: хоч і багато няньок, та не догледіли маля. Не встигла, спізнилась! Ні. не до сина, а на лекцію... — Ой! Післязавтра забе­ ру!.. — очі блищать, бліде об­ личчя горить.— А ле,— притих­ ла,— в ясла не беруть: завідую­ ча сердита на інспектора, і кри­ чить, не прийму дитину, місць немає. Причому ж дитина?!. Як видно, не тільки серце ма­ ленького Володі не закипає при питанні: «Де бути?». Ні, ще знайшлася матір (якщо її мож­ на так назвати), яка не бачить великих чорних очей дитини, що так і просять: «Тьотю, візь­ міть в ясла...». Завідуючі!... Ні, тільки не біля дітей таким бути! — Олю, а ми підемо в парт­ бюро. Допоможуть, я думаю: во­ ни ж знають ваше становище!.. IV. Перший сніг порошить зем­ лю. Вітер пашить щоки, але і без того матері тепло: і від того, що маленькі, слабенькі дитячі руки стискають груди, що по­ руч б'ється ще одне серце, гріє її материнська кров. Їй легко і на серці (Володя знову буде з нею), і нести легко (а кому б важила своя втіха, своє щастя?!). Міцно притиснула і поспішає... Встигнеш, Олю, встигнеш! Як встигала на перервах году­ вати сина в яслах, до лекцій відносити, готувати лекції — все встигнеш, сама не зробиш— син росте! — А от ми вже й дома! Скучно було мені, котику мій, без тебе,— і очі матері світять­ ся, як перші іскристі сніжинки. Щасливий Володя, що ти, Олю, його мати! Л и ж н и й сезо н р о з п о ч а в с я ДНЯ, П ам ’я т н и к и м уж нім Проте на четвертому етапі виявилося, що капітан команди В. Харченко не підготовлений до прийому естафети. Першою закінчила змагання команда чоловіків фізико-мате­ матичного факультету; дру­ гою — команда мовно-літера­ турного факультету; третє міс­ це як серед чоловіків, так і се­ ред жінок зайняла команда пед­ факу. Треба відзначити добросовіс­ ну роботу суддів М. Мелешка та П. Рябоконь. Кафедра фізви­ ховання винесла їм подяку. В. ДЕРКАЧ, М. ЗАПАРА, студенти мовно-літературного факультету. 28 жовтня (10 листопада) 1917 року на багатолюдно му мітингу робітників Арсеналу було прийнято рішення про негайний революційний виступ проти місцевих властей Тимчасового уряду і буржуазно-націоналістичної Цен­ тральної ради. На заклик комуністів повстали робітники Арсеналу і разом з робітниками міста та військовими частинами, що приєдналися до них, героїчно боролися за перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, за встановлення Радянської влади. На площі, від якої починається вул. Січневого по­ встання, знаходиться пам'ятник мужнім арсенальцям. На постаменті з червоного граніту стоїть гармата; з неї і про­ лунав перший постріл по військах контрреволюційної Центральної ради. На пам'ятнику напис: «В 5-ю годовщину Октябрьской революции Пленум Киевского Горсовета отмечает особые заслуги перед Про­ летарской Революцией Киевского Арсенала, первого за­ вода, выступившего в Киеве с оружием в руках в октяб­ ре 1917 года за власть Советов. Горсовет рабочих и красноармейских депутатов». В роки Великої Вітчизняної війни, в період тимчасо­ вої окупації Києва, фашисти зняли гармату і напис. За­ раз пам’ятник повністю реставрований. Поруч з па­ м’ятником муж­ нім арсенальцям знаходиться буди­ нок колишніх ка­ зарм понтонного батальйону, який є однією з най­ важливіших спо­ руд старої Пе­ черської фортеці. Напередодні ре­ волюції 1905 ро­ ку тут розміщу­ вався 5-й понтон­ ний батальйон, що входив у склад III саперної бригади. Солдати цього батальйону брали участь у повстанні саперів 18 листо­ пада 1905 року в Києві. У 1917 році в цих казармах розміщувався III понтон­ ний батальйон. Революційні солдати батальйону разом з арсенальцями та іншими робітниками міста брали актив­ ну участь у збройній боротьбі за владу Рад: у жовтні 1917 року проти білогвардійсько-юнкерських військ бур­ жуазного Тимчасового уряду, а в січні 1918 року — про­ ти контрреволюційної Центральної ради. А. ДЯЧЕНКО. Зас т. редактора П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/92 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. редактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/da43970b3f039490f96c360daed96c9e.pdf c4d5e74c88b249fde09812bd55efce94 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text П р о л е т а р і в с іх к р а їн , єд н а й т е ся) педагогічні З а КАДРИ зо ГРУДНЯ ОРГАН П А РТБЮ РО , ДИ РЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Новогодний toсt Мы в сорок первый год идём Хозяйской твёрдой поступью, За круглым праздничным столом Встревожим полночь тостами. А Киев, дивный город наш Со славою б ы л и н н о ю , Подхватит звон хрустальных чаш Над всею Украиною. Так пусть же счастье бьёт ключом, Пусть крепнет мира здание! Друзья, тесней к плечу плечо! Смелей полёт дерзания! А. ДЬЯЧЕНКО. 1957 року ПОНЕДІЛОК № 35 (47 ) Ціна 15 коп. З АКІНЧИВСЯ сповнений творчих дерзань і зви­ тяжних подвигів тисяча де­ в’ятсот п’ятдесят сьомий рік — рік нашого, радянсько­ го сорокаріччя. Окинеш поглядом пройде­ ний шлях за минулий рік, і серце сповнюється гордістю за свій народ, який прокла­ Рік дає всім трудящим шлях до щасливого життя. Сучасникам і очевидцям історичних подій, епохальних наукових відкрить іноді важ­ ко оцінити всю велич і значущість їх для май­ бутнього прогресу. На пер­ ший погляд важко повірити, що бачене тобою, очевидцем чого ти сам є, міцно, тут же на твоїх очах зайняло винят­ кове місце в історії людської цивілізації. Відноситься це, насамперед, до запуску в Ра­ дянському Союзі штучних супутників Землі. Сотні років на Заході блу­ кали «теорії» про технічну і культурну «відсталість» ро­ сіян. І ось 4 жовтня 1957 р. сталася подія, яка вщент розвіяла всі ці вигадки. Те­ пер нічого доводити, що ра­ дянська наука і ракетна тех­ ніка на кілька років випере­ дили Америку: штучні супут­ ники з серпом і молотом на своїй поверхні — неспро­ стовне свідчення тому. У 1957 р., на базі досягну­ тих у попередні роки успіхів, на новий щабель піднялося сільське господарство. Ко­ лись відстале, розпорошене, за роки радянської влади во­ но перетворилося у передове, колективне, механізоване. Нам тепер по плечу і таке відповідальне завдання, як змагання з США по вироб­ ництву тваринницької про­ дукції на душу населення. Отже, не тільки в галузі промисловості, але й у галу­ зі сільського господарства ми давно покінчили з ко­ лишньою відсталістю. Уже в 1958 р. ми наздо­ женемо СШ А по виробницт­ новий, ву молока на душу населен­ ня в цілому по країні. Що ж стосується Української РСР, то в найближчі роки ми мо­ жемо не тільки наздогнати СШ А по виробництву тва­ ринницької продукції на ду­ шу населення, але в два й більше разів перевершити американські показники. Коли думаєш про події 1957 року, то не можна не згадати героїчного подвигу комсомолу України, який по­ ставив до ладу 37 нових ву­ гільних шахт, з честю вико­ навши свої зобов’язання пе­ ред народом і партією. Тіль­ ки протягом одного року на Україні пущені в дію 70 но­ вих шахт. 1957-й рік ха­ рактеризується видатними подіями і у міжнародному житті. Ще більше зрос­ ли, ще більше консоліду­ вались і зміцніли миролюбні і демократичні сили світу, ті сили, які стоять на варті миру і безпеки народів. Зростання сил миру, демо­ кратії й соціалізму знайшло своє юридичне закріплення в Історичних Московських до­ кументах — Маніфесті миру і Декларації Наради кому­ ністичних і робітничих пар­ тій соціалістичних країн. Ці документи підписані в 1957 р. По своїй історичній вазі вони по праву можуть бути по­ ставлені поруч з «Маніфе­ стом Комуністичної партії» чи «Декларацією прав наро­ дів Росії». В цих докумен­ тах звучить могутній голос робітничого класу і його авангарду — комуністів, які рішуче попереджують паліїв війни, кличуть всіх чесних людей праці до боротьби за мир, за світле майбутнє людства. 1958 Рік 1957 був знаменним і в завоюванні нових висот у галузі культурного будівни­ цтва. Створено нові твори мистецтва і літератури, до­ сягнуто чималих успіхів у галузі освіти. Рік новий, 1958-й, невбла­ ганно відтісняє на задній план останні години старого року. Ми впевнені, що Новий рік буде мирним роком, ро­ ком нових трудових подвигів і творчих звершень нашого народу. З Новим роком, дорогі друзі! Хай будуть вічними мир і непорушна дружба між на­ родами! Хай щастя і радість бу­ дуть невід’ємними супутни­ ками кожної трудової ЛЮДи ­ ни на Землі! �Демонстрація єдності і сили Радісно відзначили трудящі К иєва своє національне свято40-річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки. Р івно о 10 й годині ранку на урядову трибуну піднімаються тт. Х р ущ ов М. С., Кириченко О. І., ке­ рівники п ар тії та уряду України. П очинається парад військ Київ­ ського гарнізону, йдуть, чеканячи крок, юні суворовці, курсанти вій­ ськових училищ. Після параду який закінчи вся показом військо­ в о ї техніки, розпочинається свят­ кова дем онстрація трудящих. Ко­ лона молодих киян в українських національних костюмах, колона друж би народів, символічне від­ творення героїчних сторінок грома­ дян ської та Великої Вітчизняної воєн — все це склало незабутнє в р аж ен н я!.. П роходять колони старих біль­ ш овиків, прославлених українських п ар ти зан ів — бурею оплесків на­ городж ую ть ЇХ присутні. Дух ба­ дьорості, М О Л О Д О С Т І І творчого Дер­ зання панує на Хрещатику, коли повз трибуну проходить студент­ ська молодь столиці. На фото: зл ів а — студенти інституту під час святкової демон ­ страції; справа — Х рещ ати к свят­ ковий. Напередодні екзаменаційної 27 грудня відбулося засі­ дання Вченої Ради інститу­ ту, на якому було обговоре­ не питання про проведення зимової екзаменаційної сесії. У своїй доповіді заступ­ ник директора інституту по навчально-науковій роботі т. Мітюрьов В. К. зазна­ чив, що в організації са­ мостійної роботи серед сту­ дентів є чимало недолі­ ків. На мовно-літературному факультеті з запізненням було введено практичні за­ няття, що привело до над­ мірного скупчення практич­ них і семінарських занять на кінець семестру. Кафедра математичного аналізу над­ мірно захоплювалася прове­ дениям колоквіумів. Студенти недостатньо ви­ користовували для самостій­ У знаменні дні святкування 40-річчя нашої республіки в науковому житті інституту від­ булася радісна подія — вийшов з друку двадцять шостий том " Наукових записок», що ціл­ ком складається з праць аспі­ рантів. Тематичний горизонт збірни­ ка досить різноманітним: тут представлені статті, написані на матеріалах окремих розділів дисертацій, з питань історії КПРС, українського й росій­ ського літературознавства, з української діалектології та з російської мови. Відкривається збірник ціка­ вою статтею аспірантки кафед­ ри української літератури Р. Горбовець — «Деякі особли­ вості жанру новели в україн­ ському фольклорі». Це один з розділів її кандидатської ди­ сертації, присвяченої важливій, досі не розробленій темі укра­ їнської класичної новели. Грунтовно простудіювавши тексти фольклорних новел, зі­ браних у виданнях українських фольклористів кінця XIX — по­ чатку XX ст.— В. Гнатюка, Б. Грінченка, М. Драгоманова, ознайомившись з матеріалами львівського « Етнографічного збірника», Р. Горбовець подає чимало цікавих спостережень с е с ії ної праці читальний зал і кабінети. Замість 600—700 осіб у кабінетах щоденно працювали не більше трьох­ сот студентів. Нерідко кабі­ нети і лабораторії в другій половині дня були майже пустими. В обговоренні поставлено­ го питання взяли участь доц. Сергунова О. П. (декан фізмат факультету), доц. Данилюк А. К. (декан мов­ но-літературного факульте­ ту), доц. Медушевський А. П., доц. Казанський М. Ф., доц. Тендерес Л. П., директор інституту доц. Підтиченко М. М. По питанню, що обговорю­ валося, Вчена Рада прийня­ ла відповідне рішення. ря древней России» Г. Є. на (АН С Р С Р , 1937). Цілий ряд статей піднімаю ть питання з історії СРСР та істо­ ваються їх думки й почуття. тичного и структурного х а р а к ­ р ії К П Р С . Так, А. Заслугою Бестужева-Марлін- теру або зовсім випала з д ослідж ує революційну роботу ського є те, що і в тематиці, і в вжитку. більш ови ків України в тилових розкритті її він виходив з ре­ и Л. Ш аговенко розгляд ає гар н ізо н ах у період підготовк альної дійсності — до такого структурно - семантичні типи В ел и кої Жовтневої соціалістич­ висновку приходить Ю . Полуд­ складних прикметників у мові ної револю ції. М. у­ ненко. поезій В. А. Жуковського. Кон­ р о зп овід ає про боротьбу Ком А. Очеретини у статті «М ор­ кретний аналіз широко приве­ ністич ної партії України за під­ фологічні і лексичні особливості деного матеріалу дозволив їй несення культурного рівня ро­ д говірок Уманського району» по­ підкреслити, що складні прик­ бітників у відбудовний періо дає цінний фактичний матеріал, метники дуже характерні для (1921 — 1 9 2 5 рр.). Стаття зібраний під час діалектологіч­ мови творів Жуковського, що П етляка присвячена відновлен­ а­ р к них експедицій. Огляд морфо­ поет значно розширив семанти­ ню партійних організаційУ логічних особливостей діалект­ ко-граматичні й структурні типи їни в ході Великої Вітчизняної ної території Уманщини стано­ складн их прикметників, збага­ війни (1 9 4 3 — 1945 р,р.). Т льяк подає розділ своєї дисерта­ вить інтерес насамперед тим, тивши тим самим зображ уваль­ ції « З досвіду підвищення ви­ що це допоможе певною мірою ні можливості російської мови. робничої кваліфікації робітни­ в розмежуванні південно-схід­ Стаття І. Голуб присвячена ків важ кої промисловості У кра­ ного й південно-західного діа­ стилістичному використанню їни в роки п’ ятої п 'яти р іч к и лектів. Стаття Г. Левчук присвячена церковнослов'янізмів як засобу Цінним у роботах аспірантівк а­ розглядові фразеологічних спо­ іронії й сатири в поезії К. Н. федри історії К П РС є ш и роке лучень у російській демокра­ Батюшкова. використання архівних матеріа­ Н. Проніна аналізує суспіль­ лів, вірн і узагальненняста­ тичній сатирі XVII ст. У вис­ новках аспірантка показує, що но-політичну лексику в романі тистичних даних. народно-розмовна фразеологія С. П. Злобіна «С теп ан Р а зи н ». В и хід «Збірника асп т­ н ір російської демократичної сати­ Для зручності лінгвістичного ськи х п р ац ь» — явищевідрад­ ри XVII ст. майже повністю аналізу слова розглядаю ться за не. Воно свідчить прод ю стан о вливається в російську літера­ тематичними гніздами. В осно­ теоретичну ПІДГОТОВКУмолдих турну мову і, за окремими ви­ ву класиф ікації покладено гру­ науковців, про вміння аналізу­ нятками, функціонує в ній і пування слів у тематичні гн із­ вати й синтезувати ф актичний досі. Деяка частина фразеоло­ да, прийняте в «М атер и ал ах м атер іал . П . Х Р О П К О гізмів піддалася змінам семан­ для терминологического сл о ва­ Праці молодих науковців над художньою формою народ­ них оповідань, новел, анекдотів, робить вірні науково-теоретичні узагальнення. Оперування конкретним тек­ стовим матеріалом, сумлінний аналіз художньої форми народ­ них новел д о з в о л и л и Р. Горбовець у невеликій за обсягам статті показати характерні особ­ ливості жанру новели в україн­ ському фольклорі, підкреслити, що «фольклорні новели і анек­ доти створили міцний і життє­ дайний грунт для новели літе­ ратурної». Стаття Ю. ПоЛудненка «А. А. Бестужев-Марлинский на путях к реализму» є уривком з пер­ шого розділу дисертації, при­ свяченої характеристиці всього творчого шляху письменника. Проаналізувавши твори Бестужева-Марлінського на мор­ ську тему («Фрегат «Надежда», «Лейтенант Белозор», «Море­ ход Никитин»), автор показує, як відбувався розвиток пи­ сьменника від романтизму до реалізму. В реалістичному пла­ ні, зокрема, змальовується по­ бут матросів, взаємовідносини їх між собою, правдиво розкри­ �На к ар н авал і З самого ранку 23 грудня на вулицях міста панувало весело пожвавлення — відчувалося на­ ближення радісного свята. Сьома година вечора. Вулиці і площі заповнюються веселою, життєрадісною молоддю. Гордо майорять над святково ілюмінованими мотоциклами і автомашинами Державні прапо­ ри Радянського Союзу і У кра­ їнської Радянської Соціалістич­ ної Республіки, яскраво палає цифра «4 0 ». А далі перед сотнями тисяч киян, що заполонили вулиці, пропливають символічні карти­ ни, що показують довгу і -слав­ ну боротьбу українського наро­ ду за свою волю і незалеж­ дістю за свою країну, за свій ність, боротьбу, що увінчалася талановитий народ. Звідусіль перемогою 40 років тому. Віч­ лине музика, ллються веселі, но житимуть у пам’яті народній мелодійні пісні. Виходимо на Щорс і Пархоменко, молодо­ Хрещатик і мимоволі зупиняє­ мося, зачаровані йо­ го казковою красою: широка магістраль переливається без­ ліччю різнокольоро­ вих вогнів. А вздовж усієї вулиці з яскра­ во палаючими факе­ лами урочисто кро­ кують учасники кар­ навального походу. Похід закінчено. Всі поспішають на площі, де можна потанцювати, поспі­ гвардійці І герої «Партизан­ вати, весело посміятися. Ди­ ської іскри». вишся на сяючі щастям об­ З бадьорою піснею проходять личчя навколо і радієш ра­ комсомольці — посланці з ці­ зом зі всіма: адже, все це линних земель; можна тут поба­ створено для нас, для на­ чити і російських «послів», і ш о г о СПОКІЙНОГО Ж ИТТЯ, п р а ц і, «Богдана Хмельницького», який відпочинку... проголошує возз’єднання Укра­ І безмежна подяка Кому­ їни з Росією, і багато інших ністичній партії, Радянському образів, в які перевтілилися у урядові переповнює серце кож­ цей святковий вечір учасники ного з нас. карнавалу. Л. ГИРЕНКО. Раптом здалека, почулася ве­ сільна пісня. Поспішаємо туди і потрапляємо на комсомольське весілля.., А попереду, над голо­ вами учасників карнавального походу, пропливає штучний су­ путник Землі. Всі присутні по­ вертають голови в Його бік, і серце кожного сповнюється гор­ Закоханий „зайчик" — Найщасливіший день у моєму житті,— почав розпові­ дати нам Костя,— це день; зу ­ стрічі нового 195... року. На­ ближався він з новорічною ялинкою, піснями, танцями, іграми. У кожного на обличчі посмішка молодості і щастя. А скільки в цей день було веселого, життєрадісного смі­ ху!.. Тільки я один не сміявся. Мабуть, один в цілому світі. Ви запитуєте — чому? Я скажу, тільки не дивуйтесь: я був за­ коханий... Так, закоханий, але ще не сказав коханій дівчині про це: невистачало сміливості. Я вже не раз мав намір освід­ читися, але й до цього дня, як бачите, не наважився. В цей день мені не давала спокою думка: як сказати? Зважте, чи до сміху мені було?! В цей день, увечері, ми хо­ дили з нею вдвох по місту і ми­ лувалися вечірніми вогнями, чу­ довою ялинкою на площі. І ось, коли ми стояли біля новорічної ялинки, я твердо вирішив: ска­ жу... Скажу Галі, що люблю її. І скажу обов’язково в цьому році. Чому так вирішив? Я й сам не знаю. Хоч вирішити, як ви знаєте, це одна справа, а зробити... І ось, не гаючи часу, з властивою мені рішучістю я, нарешті, заговорив... Почав, звичайно, зі вступу, бо без нього я не уявляю собі освідчення в коханні. — Галю,— затамовуючи по­ дих, вимовив я,— подивись-но на того зайчика і білочку, що на ялинці (зайчик і білочка ви­ сіли разом). Чи не здається то­ бі, що той зайчик хоче сказати білочці, що він... Я не зміг продовжувати далі СУМЛІННУ Партійна організація пе­ дагогічного факультету під час підготовки до виборів у народні суди виділила на виборчу дільницю № 1 26 агітаторів. Силами нашого агітколек­ тиву на квартирах виборців і сказати «любить». Завжди, ко­ ли мені доводилося вимовляти це слово, я червонів. Ось і за­ раз я відчув, що червонію. Але я згадав, що мушу сьогодні сказати і впевнено (зрозуміло, не зовсім) продовжував: — Чи не здається тобі, що він... хоче сказати... люблю...— і, зовсім не до речі, ще раз пояснив — білочці, звичайно... Галя уважно подивилася на мене, і тут я набрався сміли­ вості і випалив: — Так от... Ро­ зумієш, що той зайчик і я — це одне і те ж. Паля дзвінко-дзвін­ ко розсміялася, за сміхом ледве промовивши: — Точнісінький... Я не розумів її сміху і вже хотів образитись, але Галя, на­ че щось зрозумівши, враз пе­ рестала сміятися: — Ходімо! Вже час на ве­ чір. Ну, що ж ти?.. Вже й об­ разився?! — вона взяла мене за руку й потягла від ялинки. Та хіба я міг образитися на неї?! Ніколи в житті! Досить мені було глянути на її ніжне й привабливе личко, почути її лагідний голос, як я забував все на світі. Але як же тепер бути без ялинки? По дорозі я намагав­ ся відшукати на вітринах мага­ зинів ялинку з моїми «поміч­ никами». Але марно. Були ялинки, були на них різні іграшки, але зайчиків... не було. Так я й не сказав Галі ні­ чого. Ко ли ми прийшли в інсти­ тут, вечір уже був у розпалі. Посеред святково прибраного залу стояла новорічна ялинка, прикрашена різнокольоровими лампочками, що світилися і по­ вільно оберталися навколо неї. Скрізь веселий гомін, танці, співи. У всіх святковий на­ стрій. Тільки я весь час думав: як сказати? Непомітно наближалася 12 година ночі. Я в же втратив всяку надію освідчитися в ко­ ханні у цьому році. Кружляю­ чи з Галею у вальсі, я випад­ ково глянув на ялинку і враз зупинився, наче вкопаний. Галя здивовано подивилася на мене, а я... я не міг відірва­ ти погляду від ялинки: там я побачив... своїх «рятівників». Нарешті, нарешті я зможу знайти потрібні слова!.. — Галю! Галю! Дивись: зно­ ву зайчик і... Але Галя не дала мені за­ кінчити. Вона взяла мене ніж­ но за руки, подивилася на ме­ не своїми блакитними очима (запевняю вас: так може диви­ тися тільки вона, моя Галя!) і сказала: — Костю! Коханий! Прошу тебе: залиш у спокої того зай­ чика. Я знаю, що ти хочеш ска­ зати. Я теж люблю тебе... І вже тихше, опустивши очі, додала: — Дуже люблю... І зайчик, і все навколо по­ пливло у мене перед очима... Мені навіть здалося, що зай­ чик, наблизившись до мене, по­ хитав галовою, і я почув: — Ех, ти!.. Я й то сміливіший за тебе! В цей час почувся бій Крем­ лівських курантів — прийшов Новий рік. — З Новим роком, товари­ ші! З новим щастям! О, я був безмежно щасливий, мабуть, найщасливіший у світі: — З Новим роком, кохана! Р О БОТУ В І ДЗ НАЧЕНО були проведені бесіди на та­ кі теми: «Доповідь М. С, Хрущова на ювілейній сесії Верховної Ради СРС Р», «40 років Радянської Украї­ ни» та ін. Агітатори забезпечили пе­ ревірку виборців у списках для голосування, провели зустріч кандидата у народ­ ні судді т. Барчука з вибор­ цями та організували цікавий вечір-концерт. Сумлінна робота агітколек­ тиву була відзначена подя­ П. ФЕДЧЕНКО. кою. ПРОВЕДЕМО СЕСІЮ ОРГАНІЗОВАНО 2-го січня 1958 року починається зимова се­ сія заочників. Вона є важливим підсумковим етапом роботи в систе­ мі заочного навчання. До зимової сесії актив­ но і наполегливо готу­ валися працівники за­ очного відділу, кафед­ ри, викладачі і студен­ ти. У міжсесійний період переважна більшість студентів систематично працювала над вивчен­ ням програмного мате­ ріалу, активно викори­ стовувала консультації, які проводилися на консультпунктах, дба­ ла за своєчасне і якіс­ не виконання кон­ трольних і курсових робіт. На 25 грудня сту­ денти написали 5760 робіт, що складає 89 процентів плану. По­ ліпшилась також якість контрольних робіт. Більшість з них напи­ сана добросовісно, гра­ мотно, на належному науково - методичному рівні. Але трапляють­ ся роботи компілятив­ ного характеру і про­ сто списані з рекомен­ дованої літератури. При першій перевірці позитивну оцінку одер­ жали 93,5 процента робіт. Цілком очевидно, що в дальшому студен­ там і викладачам по­ трібно звернути особ­ ливу увагу на поліп­ шення якості контроль­ них робіт. На основі аналізу контрольних робіт кафедри розроби­ ли методичні вказівки до опрацювання кон­ трольних завдань; це допоможе студентам краще виконувати контрольні роботи. Для допомоги сту­ дентам в їх самостій­ ній роботі над вивчен­ ням курсів систематич­ но проводились кон­ сультації на консулыпунктах — у Києві, Білій Церкві, Іван­ кові, Переяслав-Хмель­ ницькому і Миронівці. Готуючись до сесії, кафедри в основному забезпечили своєчасне рецензування кон­ трольних робіт, але окремі викладачі (на­ приклад, т. Михайлов­ ський) довгий час за­ тримують роботи у себе. Кафедра спецпедаго­ гіки не забезпечила ре­ цензування контроль­ них робіт з невропато­ логії. Тільки у другій половині листопада бу­ ло доручено їх рецен­ зування професору Пе­ рельмутеру М. М., який, взяв контрольні роботи ще 21 листопа­ да і до цього часу їх не повернув. А відомо, що студент допускаєть­ ся до складання екза­ мену тільки при наяв­ ності позитивної оцін­ ки з контрольної робо­ ти. Таким чином, скла­ дання екзамену з не­ вропатології стоїть під загрозою зриву. Кафедри у період міжсесійної роботи працювали над скла­ данням методичних листів про викладання і вивчення студентами навчальних курсів та методичними вказівка­ ми щодо поліпшення якості контрольних ро­ біт. Більшість кафедр своєчасно розробили ці документи. Однак ка­ федри спецпедагогіки, методики мови і літе­ ратури, української та Іноземної мов ще не закінчили опрацюван­ ня цих важливих мето­ дичних документів. Питання підготовки заочного відділу до січневої сесії обгово­ рювалося на Ученій Раді інституту 13 груд­ ня. В своїй постанові Рада накреслила ряд заходів щодо поліп­ шення підготовки вчи­ телів-заочників. Здійс­ нення їх, з окрема на сесії, сприятиме підне­ сенню на вищий рівень роботи кафедр та са­ мостійної роботи сту­ дентів-заочників. До січневої сесії все підготовлено. Завдання полягає в таму, щоб провести її організова­ но і на високому рівні. О. БІЛИЙ, заст. директора інституту по заоч­ ному навчанню, �Студентська енциклопедія A. Асистент — майже викла­ дач, знає менше, вимагає більше. B. Брехня—див. «натхнення», В. Вечір — буває три різно­ види вечорів: вечір відпо­ чинку (див. «танці»), вечір святковий (див. «танці»), ве­ чір зустрічі (див. «танці»), Г. Гіпербола — літературний прийом типу: «Я знаю все, чого ж ви мені трійку стави­ те?». Вживається не тільки на мовно-літературному фа­ культеті. Д. Давно — рятувальне ко­ ло. Якщо студент не читав книгу, то каже, що читав давно. «Дважды два—четыре» — істина, яку знають усі, на­ віть студенти-математики. Еквілібристика — жанр циркового мистецтва, дуже схожий на виступ студента на семінарі. Е. Етика — ввічливість. На­ приклад, викладач звер­ тається до студентів: «Будь ласка, дозвольте пройти по коридору». Є. Єлейний голос — з ’яв­ ляється у студентів тоді, ко­ ли вони хочуть переконати викладача в тому, в чому во­ ни самі далеко не переко­ нані. Єресь — контрольні робо­ ти деяких заочників. Ж. «Житуха» — слово сту­ дентського лексикона. Під час сесії замість нього вжи­ ваються: SOS, аврал, караул і т. п. 3. Залікова книжка — річ, яку дуже люблять листати деякі викладачі, коли не знають, яку оцінку поста­ вити. І. Іржа — хімічна сполука, яка скоро вкриє всю інсти­ тутську кіноапаратуру. ї. їхати — дієслово; озна­ чає рух не тільки вперед; на­ приклад: проїхатися на ек­ замені. Й. Йокає — дієслово, вжи­ вається в сполученні з імен­ ником «серце». Дає яскраве уявлення про стан серця під час складання екзамену. К. Клуб КДПІ — назва неіс­ нуючої організації. Концерт інститутської художньої самодіяльності — синоніми: нудьга, позіхання, сон і т. п. Л. Листопад — останній мі­ сяць студентських літніх ка­ нікул (у грудні вже почина­ ються заліки). Лабіринт — прообраз ін­ ститутського гардероба: лег­ ко ввійти, але важко вийти (не запізнившись на лекції). Лайка — з великої бук­ ви — кличка собаки, що літала в Супутнику; з малої букви — обов'язкова скла­ дова частина мови комен­ данта Солом’янського гурто­ житку. М. Місяць — небесне тіло (заповітна мрія кожного ака­ демборжника); на ньому все в 6 разів легше (в тому числі, мабуть, і науки). Н. Натхнення — разом з брехнею іноді єдиний поря­ тунок студента; «Брехав з натхненням і одержав за­ лік». Неділя — див. «неробочий день». Неробочий день — у де­ яких студентів не тільки не­ діля, а й інші дні тижня. о. Огризки — неодмінний ат­ рибут хлібниць інститутської їдальні. П. Пара — 1) іменник—сино­ нім; лекція; 2) числівник — синонім: екзаменаційна оцін­ ка. Р. Ранок — частина доби, яку деякі студенти вважа­ ють продовженням ночі. С. Самостійна робота — те, для чого виділено один день на тижні. Староста — головний в академгрупі. Слідкує за тим, щоб деканат не взнав про пропуски лекцій. Т. Танці — найвище досяг­ нення організаційних зусиль культмасового сектора. У. «Ухвалили» — типове сло­ во в протоколах комітету комсомолу. Воює зі словом «виконано». Ф. Факт — дуже вперта річ. Нерідко вступає в протиріч­ чя з формою. Наприклад формально він комсомолець, фактично — ні богу свічка, ні чорту кочерга. Фантазія — річ необхідна викладачеві, коли він хоче повірити, що студент дійсно читав ще щось, к рім кон­ спекту. X. Хвороба — універсальна причина всіх адміністратив­ них непорозумінь. Напри­ клад: не був на заняттях, тому що був хворий. Ц. Цигарка — перша ф аза недокурка (предмета, який валяється по всіх закутках внаслідок відсутності урн). Ч. Чорнило — рідина, яка ллється рікою на сторінки конспектів; якщо не ллється чорнило, то під час сесії ча­ сто ллються сльози. Ш. Шимпанзе — людинопо­ дібна мавпа; не плутати з стилягами — мавпоподібни­ ми людьми. «Шикарно» — популярне слово студентського лекси­ кона. Штурмівщина — явище не тільки виробниче, але й навчальне: спостерігається в інституті двічі на рік... щ. Щастя — хороше життя або приємне побажання. Ін­ коли — відповідне до росій­ ського «авось» (пішов скла­ дати екзамен «на щастя»), Ю. Юшка — вода з наваром; останнім відрізняється від деяких семінарських занять(там чиста вода). Я. Ялинка — не «древо пі­ знання». РА Н К О ВА ГІМ НАСТИ КА Снігом-пухом сіє... дише темінь ночі: Іскрами грайливо в полі мерехтить, Густо білить вії, засипає очі, Котить переливом, затиха на мить... Приспів; Сніжинки зірчасті, Холодні, пухнасті Летять, летять, летять... У вихрі сріблястім, У радості й щасті Нам Новий рік стрічать. Хай у ніч привітну заметіль співає — Я чекати буду... А в морозній млі Біла стежка стелиться — їй кінця немає, І сніжинка тане на моїм чолі. П р и с п і в. І прийшла, засніжена... Линем в тіснім крузі У ліричнім вальсі, в золоті вогнів, У цвіту усмішок наших юних друзів — До привітних, світлих, новорічних днів. П р и с п і В. Аіи ввійдем, як завж ди, в Новий рік щасливі, Сповнені любові, сили і надій, На студентській дружній і веселій ниві Цвіт не осипають роки молоді. П р и с п і в. НОВОРІЧНІ ТЕЛЕГРАМИ Згідно наказу директора інституту, з 1 січня 1958 ро­ ку в наших гуртожитках вво­ диться ранкова гімнастика. В залікові вимоги з ф із­ культури на І і II курсах входить складання і вико­ нання гімнастичних вправ ранкової гімнастики. На фото: студент І курсу фізико - математичного фа­ культету М. Ніконенко під­ бирає вправи для індивіду­ альної гімнастнкн. Читачі нашої газети пам’ята­ ють про те, щ о ком ітет комсомо­ лу оголосив конкурс на кращу кімнату в студентських гурто­ житках. За рішенням жюрі кон­ курсу кращою в гуртожитку № 2 визнано кімнату № 26 (ста­ роста — Л. Глазиріна). На фото: зовнішній вигляд цієї кімнати. Номер оформлений Л. П ав­ ловим (малюнки) та М. Ш у­ ряком (фото). К А Ф Е Д Р І М У ЗИ КИ Коли буде музичний ном ер газети «З а педагогічні к ад ри »? Заін три гован и й Дід-Мороз. * * Ф ІЗ И К О -М А Т Е М А Т И Ч Н И Й ФАКУЛЬТЕТ, С Т У Д Е Н Т К А М Х О Д О Р К І В С Ь К ІЙ І ГЕРАСИМЕНКО Н а початку 1 9 5 8 року б а ж а є м о вам відморозити «х во сти » з ф ізк у л ьту р и та н ар и сн ої геометрії. Д ід-М ороз, Снігуронька. К И ЇВ П Е Д ІН С Т И Т У Т Б О С ЕН К У Виїхали на сесію З а б е зп е ч т е к у тк ам и . Студенти-заочникн. К А Ф Е Д Р І ІС Т О Р ІЇ К П Р С (К О П ІЯ — ВИКЛАДАЧА М К А С Т Е Л Л І, С Л О Б О Д И Н С Ь К ІЙ ) Б аж аєм о в Н овому році зр о зу м іт и , що залік—-не ек­ за м ен , а екзам ен — не за л ік . Деканат літфаку Д Е К А Н А Т У Л ІТ Ф А К У , К А Ф Е Д Р І ПЕДАГОГІКИ В іт аємо перш ою річни цею В а ш о ї обіцянки висвітлити в нашій газеті роботу ш к іл -ін тер н атів. Сподіваємося,щ о на третьому р оці одерж и м о обіцяні матеріали. Р е д ак ц ія г а зе т и « З а педагогічні кадри». Редактор В. ВОЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 35 (47) (30 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/93 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/03aa51263f0c4514cca7ec2885872d58.pdf 5af1ee68710ee5a3d4a2b6f78da53cef Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА педагогічні К АД Р И ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО СІЧНЯ 15 1958 року СЕРЕДА № 1 (48) ТЕЛЕГРАМА Від імені професорів і студентів Вищої педаго­ гічної школи в Кракові, а також від себе особисто дякую товаришеві директору, викладачам і студентам Ва­ шого інституту за приємні поздоровлення, побажання. Одночасно від усього нашого колективу передаю Вашим викладачам і студентам дружні поздоровлення і новорічні побажання дальших плодотворних успіхів у Вашій науко­ вій і педагогічній роботі та особистого щастя. Ректор Вищої педагогічної школи ДАНЕК. Ціна 15 коп. Н аслідки сист емат ичної праці СЕСІ Я В Р О З П А Л І Екзамен з теоретичної фізи­ ки, який ми складали 11 січня, був дуже відповідальним. Більшість студентів нашої групи на протязі семестру серйозно ставилася до вивчення предмета і тому добре склала екзамен. Про грунтовні знання наших товаришів свідчать одержані оцінки, серед яких 11 — «від­ мінно» і 10 — «добре». Відмін­ ні знання виявили Н. Басов­ ський, А. Степанович, А. Джо­ денчук, Л. Рикичинська та ін­ ші. Тільки одна студентка одер­ жала оцінку «задовільно». Одинадцятого січня наша група складала екзамен з ме­ тодики математики. Для нас, майбутніх викладачів, знання цього предмета особливо важ­ ливе. Готувалися ми ретельно: читали конспекти, знайомилися з додатковою літературою. Адже не за горами той час, коли перед нами сидітиме не викладач, який поставить нам оцінку — хорошу чи погану,— а діти, які підуть у життя з на­ бутими в школі знаннями! А знання ці даватимемо їм ми... Екзамен показав грунтовну підготовленість студентів. У групі — жодної задовільної! Ві­ сім студентів одержали відмінні оцінки. Змістовно відповідали Р. Колихан, Г. Ткаченко, О. Панченко, Л. Копелева, С. Віль­ чинська та багато інших. Р. ЗАГОРСЬКА, студентка 42 групи математиків. А. ПАШКІВСЬКИЙ, комсорг 41 групи фізиків. Один на всю группу 1. Хвилюючі, незабутні дні — дні екзаменаційної сесії! Кропітка напружена робота на протязі семестру завжди дає позитивні наслідки. Це правило встигли усвідомити наші наймолодші товариші — першокурсники. Наш фотокореспондент зафіксував на плівці момент складання екзамену з української мови студенткою А. Богуш (І курс педагогічного факультету). Як повідомила редакцію викладач Марія Власівна Бардаш, А. Богуш та її подруги Г. Ровенська, Л. Форманюк і А. Васильчук, яких ви бачите на нашому знімку за підго­ товкою до відповіді, одержали заслужені оцінки — «відмінно». Фото М. Шуряка. ЗВІТУЄМО ПЕРЕД БАТЬКІВЩИНОЮ На комсомольських зборах, присвячених екзаменаційній се­ сії, ми вирішили, що кожен до­ помагатиме у підготовці до ек­ замену невстигаючим і товари­ шам, які довгий час хворіли. Настав день екзамену. І хоч він не перший у нашому сту­ дентському житті, але ми дуже хвилювалися. Затамувавши по­ дих, стояли студенти нашої гру­ пи біля аудиторії, де йшов екза­ мен, з нетерпінням чекали, ко­ ли вийде Майя Кот, яка від­ повідала першою. Нарешті з сяючим обличчям на дверях з ’явилася Майя. — П’ять! — повідомила вона радісно. До зимової сесії студенти на­ ються. На дошкільному відділі готовці до екзаменів вони все­ шого факультету почали готува­ студентки І і II груп склали бічно використовують наочні тися заздалегідь. Але вже пер­ вже два екзамени (з методики посібники, кабінети і т. ін. ший екзамен показав, що не всі викладання психології і методи­ Л. РАДЯНСЬКА, товариші серйозно поставилися ки викладання педагогіки). Ре­ студентка II курсу до цієї важливої справи. Де­ зультат екзамену в обох гру­ спецвідділу. хто вважає, що не варто ви­ пах — 11 «відмінно». Тільки трачати час на підготовку, студентка М. Скороход (І гру­ бо, бачите, «мені стипендія все па) обидва екзамени склала на рівно буде»... Зрозуміло, що «задовільно». І це не дивно: на такий погляд у корні своєму протязі семестру вона дуже не­ невірний і, крім шкоди, нічого серйозно ставилася до навчання. не принесе. Адже ж екзамени— І, як бачимо, наслідки далеко наш звіт перед Батьківщиною, не відрадні. Ті, хто не відвіду­ Закінчився конкурс на кра­ факультет, студенти якого за­ перед партією. вав практичних занять, теж щу постановку фізкультурної та йняли перші місця: по залучен­ Як же звітують наші сту­ виявили слабкі знання і одер­ спортивно-масової роботи на фа­ ню в систематичні заняття спор­ денти? жали задовільні оцінки (III курс культетах КДПІ і.м. Горького за том, по виконанню завдання в На II курсі дошкільного від­ дошкільного відділу). ділу був тільки один екзамен— підготовці спортсменів І розря­ Про сумлінну підготовку до 1957 рік. логопедія. Для підготовки було екзаменів студентів II—IV кур­ Конкурс минулого року був ду , по кількості учасників збір­ багато часу — цілий тиждень, сів спецвідділу свідчать їх хо­ і більшість товаришів добре по­ роші і відмінні оцінки. Але не масовим, йому передували фа­ них команд інституту; другі міс­ працювала, про що свідчать на­ можуть похвалитися успіхами культетські конкурси між ака­ ця — в підготовці спортсменів слідки — 13 відмінних оцінок. студенти І курсу спецвідділу. демгрупами. Так, на фізико-ма­ I І — III розряду, значкистів ГПО Тільки Є. Оліфер одержала «за­ Це показав перший іспит з ро­ тематичному факультеті пере­ 1 ступеня та суддів з різних ви­ довільно». сійської мови (у групі 8 задо­ можцем вийшла 31 група фізи­ дів спорту. Четвертокурсники у цьому вільних оцінок). На II місце вийшов педаго­ У більшості своїй наші сту­ ків (комсорг — А. Воскобой­ семестрі складають три екзаме­ ни. Випускниці старанно готу­ денти непогано працюють. У під­ нікова, фізорг — В. Сучков); на гічний факультет, який відстав мовно-літературному факульте­ від фізико-математичного на 2 ті — II група ІІ курсу росій­ очка. Факультет зайняв перші ського відділу (комсорг — С. місця у підготовці спортсменів На початку січня на дошкіль­ як багато уваги в республіці Фадеева, фізорг — О. Луцька); II і III розряду, значкистів ГПО ному відділі педагогічного фа­ приділяється підготовці фахів­ на педагогічному факультеті — І ступеня та спортивних суддів; культету побували гості з брат­ ців. Наприклад, у Ташкентсько­ І група III курсу спецвідділу другі місця — по залученню в нього Узбекистану: Алимова му дошкільному педагогічному (комсорг — Л. Гулак, фізорг — заняття спортом і в члени ДСТ М. Адаменко). Таджи — директор Ташкент­ училищі, яке існує з 1927 року, «Буревісник», у підготовці ського дошкільного педагогічно­ зараз навчається 300 студентів. За умовами конкурсу групи- значкистів ГПО II ступеня, по го училища і Касимова Мука- Тут є російський І узбецький переможниці будуть нагоро­ участі в збірних командах дас — викладач методики рух­ відділи. джені дипломами ради ДСТ інституту. Відстає факультет у ливих ігор цього училища. Гості відвідали кабінет до­ «Буревісник», а комсорги та підготовці спортсменів І роз­ В галузі дошкільної справи шкільної педагогіки, де з вели­ фізорги нагороджуватимуться ряду. вони працюють 10 років. Това­ ким інтересом ознайомились з грамотами. На останньому місці (як і риші Алимова і Касимова роз­ методичними матеріалами. За умовами міжфакультет­ завжди!) — мовно-літературний повіли про розвиток дошкільної ського конкурсу переможцем факультет. Факультет зайняв (Наш кор.). справи в Узбекистані, про те, вийшов фізико-математичний лише два перших місця: у залу­ Почин був хороший. Біль­ шість наших товаришів відпові­ дали на «відмінно». Особливо приємно, що добре склали екза­ мен такі студенти, як Л. Забаш­ та, С. Гресь, А. Андрущенко: на протязі семестру у них бу­ ло багато труднощів! Проте студент А. Конак на протязі семестру несерйозно ставився до вивчення російської мови. І ось наслідки: А. Конак одержав трійку. Один на всю групу! І тобі не сором, Анатолію? Л. ІСАЙКО, комсорг І групи II курсу мовно-літературного факультету. П ід сум к и робот и за р ік Гості з братнього Узбекистану ченні в члени ДСТ «Буревіс­ ник» та у підготовці значкистів ГПО II ступеня: з усіх інших умов конкурсу факультет зай­ няв останнє місце. Чому ж так трапилось? Адже на факультеті є хороші спортсмени і першість інституту з фехтування, спор­ тивної гімнастики, волейбола виграв саме мовно-літературний факультет! Головною причиною є те, що на факультеті не працює фізбю­ ро (голова фізбюро — Г. Павло­ ва), слабо поставлена агітмасова робота, студенти старших курсів до занять спортом не залуча­ ються. З 209 осіб спортом зай­ маються 15. Час уже деканатові, пар­ тійній та громадським орга­ нізаціям факультету зробити належні висновки і вжити від­ повідних заходів щодо поліп­ шення фізкультурної та спор­ тивно-масової роботи. Ю. БИКОВЦЕВ, старший викладач кафедри фізвиховання. �З метою поліпшення педагогічного В и т і в к и зимово ї Розгнівалася зим ова сес ія і показали студентки А. Козлова, В минулому 1957 році ка­ задум ала все ж иве знищити. Н. Кулик, В. Денисова, В. Кру­ федра спецпедагогіки добилася Перш за все вона стала до пер­ шинська, Л. Ш ибицька, М. Л а­ виготовлення спеціального об­ ш окурсників добиратися: н а ­ озброюються рапірамита ладнання з фізичного виховання товлення маш, Л. Плохута (III курс, до­ недорого коштує) дітей дошкільного віку. Зазда­ дає студентам уявлення про шкільний відділ) та інші. Про­ бридли вони їй своїм криком і команду «струнко» з’являєть­ легідь було узагальнене все те те, що його можна виго­ те окремі студентки в ідповідали вереском. Д м ухнула сесія вимо­ ся колона заліковихкн о ж и найкраще, що було в дошкіль­ товити в будь-яких умовах, не зовсім впевнено. Причини бу­ гами, закрила ш лях на танці та що не завжди буває з їхвлас­ них закладах, а також у у столярній майстерні кожного ли не лише особисті. Треба ска­ інші розваги. Н ема куди перш о­ никами. сучасній методичній літера­ підприємства або колгоспу. зати, що в минулому навчаль­ курсникам сховатися; почали Найбільше образиласясеія, турі. Зараз це обладнання Крім обладнання, кафедра ному році, коли починалося чи­ вони «зграйками» збиратися і що і «дошкільнята» її небоять­ використовується у спеціаль­ спецпедагогіки в минулому році тання курсу з методики, умови Думу думати. Зіб рали ся, погомо­ ся! ній підготовці студентів до­ виготовила фотоальбоми на те­ його викладання були незадо­ ніли та й подалися в читальню Читають книги і конспекти, шкільного відділу. Воно дає му: «Використання фізкультур­ вільними. Наприклад, у гімна­ і кабінети. на практику ходять, кількара­ можливість надати студен­ ного обладнання для розвитку стичному залі одночасно з за­ Бачить сесія, що перш окурс­ зів складають залік з інозем н ої там — майбутнім фахівцям до­ основних рухів дітей дошкіль­ няттями з рухливих ігор трену­ ники взялися за розум, та н аки ­ мови та в останній день го т у ю т ь шкільної справи — необхідне ного віку». валися дві, а іноді й три спор­ нулася на другий курс. семінар з психології, а в с е коло знань і конкретних уяв­ На фотоілюстраціях цих аль­ тивні команди. Завалила кучугурами конс­ лень про засоби фізичного ви­ бомів зображені різноманітні У цьому навчальному році ка­ пектів столи, почастувала сту­ не здаються. І пишається ховання дошкільників. зразки фізичних вправ дошкіль­ федра фізвиховання багато зро­ дентів програмою та посилає з а ­ своїми студентами, якінебо­ Відомо, що фізичне вихован­ ників за допомогою обладнан­ била для того, щоб поліпши­ лік за заліком. Ідуть заліки, яться її холоду і спеки, ня є однією з важливих га­ ня. На фо то показаний май­ ти умови викладання рухливих один одного лютіший, з музики А на новорічному вечорі лузей дошкільного виховання. же весь різноманітний комплекс ігор. Це дає можливість і на­ на історію перестрибую ть, по­ баж ала сесія викладачам,сту­ Відповідно до вікових особли­ фізкультурних вправ для дітей далі поліпшувати педагогіч­ тріскують та поляскую ть, с ту ­ дентам і всім працівникамін ­ сти востей дошкільників у практи­ молодшого, середнього і стар­ ний процес з методики рух­ дентів лякають. туту успіхів у творчій праці ці фізичного виховання застосо­ шого віку. ливих Ігор на дошкільному від­ Не злякалися другокурсники: щ астя в особистому жипі, вуються різноманітні фізичні Студенти III курсу дошкіль­ ділі. в одних — знання міцні, ін ­ Подивіться, товариші студен ­ вправи і рухливі ігри. Ці засоби ного відділу, які повинні були Доцент Т. ДМИТРЕНКО. шим — повезло, а реш ту звіл ь­ ти, н а обрії з’явились кан і к у л и . у багатьох випадках вимагають складати в зимову сесію екза­ нили від заліків. Складіть же екзамени т а к спеціального обладнання. На мен з методики рухливих ігор ПРО ВСЕ ПОТРОХУ — Ну, заж діть,— думає се­ прикладі деяких дитячих садків та гімнастики, користувались сія,- ІДУ я на кафедру ф ізку л ь­ щоб не було соромно призустрі­ можна бачити, як збіднює фі­ цими альбомами під час підго­ тури! чі з канікулами потиснути зичне виховання відсутність об­ товки до сесії. Пішли студенти на ш турм РУку. Чимало тварин, як відомо, ладнання. На екзамені з методики рух­ можуть жити високо в горах, де тренерів; нашвидку пишуть тео­ М. ЧЕРЕПОВСЬКА Тому викладачі кафедри у ливих ігор і гімнастики в дитя­ повітря сильно розріджене. Ла­ рію розминки, лізуть на канат. студентка II курсу процесі викладання всіляко на­ чому садку, який провадився в стівка без будь-якої шкоди для магаються переконати студентів гімнастичному залі, кожен сту­ організму легко досягає висоти сокіл — 4000, орел — у необхідності такого обладнан­ дент одержував три питання: 2500, 5500, коршун — 7500 метрів. СЕСІЯ В РОЗПАЛІ ня в дошкільних закладах, впли­ два — теоретичних і одне, зв’я­ Але з усіх птахів найвище під­ ваючи на їх свідомість беззапе­ зане з демонстрацією рухів у німається над землею кондор. Мандрівники, які сходили на речними доказами (унаочнюють вправах або іграх. Це дало вершини лекції обладнанням з фізвихо­ можливість перевірити засвоєн­ гір Анд,південноамериканських у підзорну трубу вання, яке дістають власними ня студентами як теоретичного, стежили за кондорами, що ши­ зусиллями). так і практичного матеріалу з ряли високо в небі. Виявилося, що кондори літають і добре по­ Простота конструкції облад­ методики. чувають себе на висоті 10 000 нання (до речі, його виго­ Відмінні знання з предмета метрів. У свій час вважали, що вище 15 тисяч метрів життя немисли­ ме. Проте досліди, проведені вченими ще в 30-х роках, спро­ стували цю думку. Встановлено, що голуби витримують висоту до 7 тисяч, собаки і кролі — 10—12 тисяч, а черепахи і мор­ ські свинки — 13 тисяч метрів. При підйомі вище тварини ги­ нули, але не всі. Молоді м и ш і незважаючи на тривале перебу­ вання у розрідженому повітрі, виживали на висоті понад 50 тис. метрів. 2. У минулому навчальному році в розкладі лекційна На висоті понад 20 тисяч мет­ рів, де дуже слабкий тиск повіт­ Фізико-математичному факультеті з'явиласянова дис­ ря, кров, що має температуру ципліна — технологія матеріалів. Спочатку її булове­ 38 градусів, починає кипіти. Ор­ дено на III курсі, потім — на II. Зараз цей важливий ганізм же новонародженої миші предмет читається і на І курсі. бореться із згубним впливом ве­ На ф о т о : викладач М. Чумак приймає екзамен з ликих висот різким пониженням технології матеріалів у студента 12-ої групи фізиків температури тіла. Так, новона­ роджені тварини пристосовують­ В. Тарасенка. ся до життя у незвичайних ви­ сотних умовах. с е сії процесу На висоті 50.000 метрів В. ДУБЧАК. тальне й теоретичне досліджен­ нього атома, залишивши засо­ ня напівпровідників починається бою порожнє місце, і т. д. Ство­ приблизно з 1930 року. Першо­ рюється уявлення, що зам ість черговим питанням, на яке з електрона, який попереміно самого початку треба було від­ звільнюється і зв’язується, віль­ повісти, було з ’ясування приро­ но рухається оце порожнєм іс­ совується, що деякі речовини, в електричну за допомогою фо­ ди носіїв струму в напівпровід­ це або «Дірка», як його щен а­ на відміну від металів, при на­ тоелементів. Незвичною була никах. зивають, обумовлюючи "дірко­ гріванні зменшують свій опір, поведінка напівпровідників і в Коли в металах електричний ву» електропровідність. В ихо­ вони значно гірше металів про­ магнітному полі, залежність їх струм переноситься вільними ДИТЬ, щ о в напівпровідн и ках водять електричний струм, про­ властивостей від температури і електронами, а в діелектриках провідність є двох типів: елк­ те не є ідеальними ізоляторами. т. п. Все це викликало величез­ вільних електронів практично тронна і «діркова», а вокре­ Коли такі речовини привести в ний інтерес до цієї групи явищ, немає, напівпровідники при аб­ мих випадках тільки електрон ­ контакт з металами і пропуска­ на штурм нововідкритої галузі солютному нулі температури на або тільки «діркова» ти струм через цей контакт, си­ ринулась ціла армія фізиків, (— 273° С) є ідеальними ізоля­ цими типами провідностін ап ів­ ла струму залежить від напряму з’ясовуючи в процесі досліджен­ торами. Проте, з підвищенням провідники і ділять на напівп ро­ проходження його, тобто спосте­ ня уже відома факти і відкри­ температури слабо зв’язані в відники п (негативні носії)і рігається явище випростування ваючи все нові й нові можли­ атомах електрони напівпровідни­ р (позитивні НОСІЇ) — ТипУвід ­ вості їх технічного застосуван­ ків можуть звільнюватися теп­ повідно. струму. Закономірно, що зразу ж ви­ ня. ловим рухом, внаслідок чого на­ Другим істотним досягнен н ям никла ідея використати це яви­ Слід зазначити, що досліджен­ півпровідник одержує провід­ у з ’ясуванні механізму провід­ ще для побудови технічних ви­ ня напівпровідників важливе і ність, яка зростає в міру збіль­ ності напівпровідниківб уло простувачів змінного струму, в принциповому відношенні, шення з температурою числа встановлення того факту, щ о що й було успішно здійснено оскільки дає можливість з єди­ вільних електронів. Але крім провідність сильно залеж ить спочатку на закису міді і селе­ ної точки зору з ’ясувати власти­ цієї можливості в напівпровід­ від домішків, ЯКИМИ ДЛЯданої ні, а потім на германії й крем­ вості всіх твердих тіл, вклю­ никах, і тільки в них, є й друга речовини можуть бути якатом и нії. Далі було показано, що чаючи метали і діелектрики можливість проводження стру­ сторонніх елементів, такі освітлення цього контакту при­ Ось чому важко знайти зараз му: після виривання електрона вишок однієї з компонент водить до виникнення електро­ країну, де б не було лабораторії з атома на місці першого зали­ речовини над її нормальн м и рушійної сили на ньому, тобто по дослідженню властивостей шається порожнє місце, недо­ вмістом у даній сполуці. відкривається пряма можливість напівпровідників. стача від’ємного заряду; сюди перетворення світлової енергії (Далі буде). Систематичне експеримен­ може перейти електрон з сусід­ Напівпровідники та їх застосування Історія розвитку всякої науки характерна тим, що на кожному її етапі одна з галузей цієї на­ уки стає ведучою, привертаючи до себе увагу найбільшої части­ ни дослідників. Протягом остан­ ніх 10 років таке становище створилося і в фізиці, зокрема в одному з її розділів — фізиці напівпровідників. Напівпровідники — це речо­ вини з електричними власти­ востями, проміжними між мета­ лами та діелектриками. Фізика і техніка XIX століття мали справу лише з металами, що добре проводять електричний струм, та діелектриками, які при звичайних умовах є ізоля­ торами. Знання властивостей цих двох граничних класів твер­ дих тіл цілком задовольняло то­ гочасний рівень технічного про­ гресу. Але ось зрідка почина­ ють з'являтися роботи, в яких спочатку зовсім випадково з'я­ �Деякі питання музичного виховання 4. Слухання музики. Ця частіша Уроку ставить Минуло майже півтора ро­ ку, як на мовно-літературно­ своєю метою ознайомлення уч­ му факультеті введено другу нів з біографіями та твора­ спеціальність — вчителя му­ ми композиторів. Програма кон­ зики і співів середньої шко­ кретно вказує, які теми з Істо­ ли. Перед педагогічними вуза­ рії музики слід вивчати на уро­ ми поставлено дуже важли­ ці, а при слуханні музики мож­ ве завдання — підготувати на широко використовувати великий загін вчителів для численні пластинки. здійснення музичного вихо­ Декілька слів про постанов­ вання учнів в усіх школах України на протязі десяти ку голосу в масових школах. років навчання. Про те, щоб школярам ста­ Днями в Сталінському рай­ вити голос за правилами вока­ комі КП України м. Києва відбулася нарада директорів лу, мова не йде, бо цим займа­ шкіл з питань організації ються у спеціальних музич­ музичного виховання дітей у них закладах (музучилищах та школі. консерваторіях). Оскільки по­ Редакція газети «За педа­ становка голосу пов’язана з ві­ гогічні кадри» звернулася до старого вчителя-пенсіонера, ком дітей (17 —18 раків), уч­ відмінника народної освіти, ням середньої школи прищеп­ досвідченого викладача співів люють лише вокально-хорові на­ тов. Горбачевського П. І. з вички, а саме: співочу установ­ проханням поділитися своїм ку, дихання, звукоутворення, Виховання вокальних нави­ досвідом і думками на сто­ дикцію, стрій, ансамбль. Але чок — це не тільки технічна рінках нашої газети. кожен учитель повинен бути робота, а в той же час і робота над розкриттям змісту того чи програмою, і зацікавити нею добре обізнаний з вокалом, бо в галузі вокальних навичок по­ іншого пісенного твору. учнів. Хорошу ж ПІСНЮ з кіно каз учителя має вирішальне І співоча установка, і дихан­ просто послухати, не витрачаю­ ня, і звукоутворення, і дикція, чи на неї часу для вивчення. значення. При цьому ніякого а також стрій і ансамбль по­ Взагалі треба всіма засобами суб’єктивного критерію не мо­ требують досконалого вивчення виховувати хороший музичний же бути — все повинно бути та показу теоретичного і прак­ смак учня, боротися з піснями побудовано на точних правилах вокалу. тичного. не дитячого віку. Слід сказати і про наслідки Значну частина роботи вчи­ 3. Нотна грамота. викладання співів. теля співів — це навчити дітей По-перше, значно зростає хо­ Нотна грамота з кожним ро­ чисто співати, тобто правильно рова культура шкільної молоді: інтонувати одноголосний, дво-, ком привертає до себе все біль­ голоси покращуються, удоско­ три-, чотириголосний спів. Для шу увагу і вчителів, і Міністер­ налюється виконавча майстер­ здійснення цього ледве виста­ ства освіти. Програма з нотної чає десяти років навчання у грамоти стає есе більш доско­ ність. У дітей розвивається смак до школі. До того ж, треба озна­ налою. І хоч у 8 —10 класах пісень, критичне ставлення до йомити дітей з диригентськими можна іноді почути таке: «Ми роботи кожного хору; любов до рухами, щоб вони вміли одно­ ніколи не вивчали нотної гра­ виступів як у школі, так і на часно починати та закінчувати моти і зовсім її не знаємо», але олімпіадах, на святах пісні. пісню, співати в певному ритмі, це здебільшого неправда: вона З великим задоволенням діти згідно з диригентськими руха­ вивчалась у молодших класах, слухають музику по радіо, від­ ми. Необхідно, щоб учні засвої­ але, очевидно, в такому обсязі, відують музичні лекторії, а де­ ли диригування дво-, три- та що нічого не запам’яталося. Ви­ хто після закінчення школи чотиридольними розмірами пі­ вчення нотної, а разом з тим і продовжує навчання в консер­ сень, чітко розуміли жести ува­ музичної, грамоти потребує гли­ ваторії. (Серед них, наприклад, бокої впевненості вчителя в її ги, дихання та вступу. колишні вихованці 155 та 61 великій потребі та користі, то­ шкіл — Л. Смоляк, Л. Остапен­ 2. Пісні. му що знання її значно полег­ ко, А. Авраменко, Д. Мажуго). Ознайомлення з ними — ду­ шує ознайомлення з піснями Багато вихованців шкільних же важлива галузь роботи. Пі­ під час класної та позакласної хорів продовжують працювати у сенний матеріал для школи роботи у хорових гуртках. При дуже різноманітний, тому й викладанні нотної грамоти тре­ самодіяльних колективах солі­ прийоми їх показу різні. Треба ба дотримуватися наочної систе­ стами, диригентами, на все пам’ятати, що від правильного ми у всіх класах, залежно від життя зберігаючи почуття лю­ хорошого показу пісні та її віку учнів. Треба, щоб музич­ бові до музики, виховане у них художньої цінності залежить ний матеріал, який використо­ школою. П. ГОРБАЧЕВСЬКИЙ, вується при оволодінні музич­ весь успіх роботи В ч и т е л я . вчитель співів, пенсіонер. Буває й таке; пісня ідейна, ною грамотою, був доступний художня, але дітям не до сма­ дітям та допомагав вихованню Самовідданий ку; їм хотілося б вивчити пісню художнього смаку у них. При з кінофільму. Тут вже почи­ дотримуванні цих вимог ви­ вчинок студентки нається творча робота вчителя: вчення нотної грамоти пройде В радгоспі «Введенский» Ку­ треба зуміти дати правдивий по всіх класах на належному станайської області група сту­ дентів Орєхово-Зуївського пед­ аналіз пісні, що вивчається за рівні. інституту допомагала цілинни­ кам збирати врожай. Якось уве­ чері, в палатці, де жили студен­ СЕСІЯ В РОЗПАЛІ ти, виникла пожежа. Ризикую­ чи життям, студентка Л. Росій­ ська кинулась гасити пожежу. На ній загорівся одяг, її життю загрожувала небезпека. Завдя­ ки самовідданості студентки по­ жежа була ліквідована. Президія Верховної Ради СРСР нагородила студентку Лідію Іванівну Російську медал­ лю «За отвагу на пожаре». Як відомо, пісня допомагає вихованню дітей у комуністич­ ному дусі; вона всебічно розши­ рює їх кругозір, виробляє художній смак. Разом з тим при розучуванні пісень в учнів розвивається музичний слух, пам’ять, увага. При вивченні пісень треба звертати велику увагу на свідо­ ме засвоєння дітьми музичного матеріалу, на активне спри­ ймання його, а також на темп пісні, її динаміку, характер звука, вимову слів і т. ін. Урок співів складається з та­ ких частин: 1) вокально-хорові навички; 2) пісня; 3) нотна та музична грамота; 4) слухання музики. 1. Вокально-хорові навички. МАЛИЙ ФЕЙЛЕТОН, ПРИРОДА НЕ ВИННА Гриби — представники ти­ пу нижчих рослин. Господарська частина на­ шого інституту пояснює, що вони являють собою нижчі рослини тільки через місце свого проростання. Облюбо­ вують гриби низькі місця і там проростають. У поняття «низько» господарська части­ на вкладає всі приміщення, розміщені нижче першого по­ верху (зокрема, навчальні майстерні). Гриби дуже поширені і ду­ же різноманітні. Всього їх налічується близько 70 тисяч видів. Кілька видів із тих ти­ сяч добре влаштувалися у кімнатах навчальних майсте­ рень нашого інституту. Там вони проростають, ростуть, гинуть і знову розмножу­ ються. Наука пояснює, що роз­ множення грибів можна звести до двох способів: «бесполое размножение» (господарська частина гово­ рить, що це тоді, коли гриби розмножуються на стелі, в кутках і т. п.) і «половое раз­ множение» (коли гриби роз­ множуються на підлозі — примітка Г.(осподарська) Ч.(астнна). Про походження грибів на­ уці ще багато залишається неясним. Господарська части­ на в цьому питанні науці до­ помогла також мало. Праців­ ник майстерні т. Штурко на питання — чому гриби так буйно розмножуються? — безпорадно розвів руками: — Розумієте, природа. Підвал — значить земля Це стосується всіх З 1958 року за рішенням Ради Міністрів УРСР введені в дію «Єдині правила руху пішо­ ходів і транспорту на вулицях населених пунктів та дорогах Української РСР». Згідно нових правил, транс­ порт буде рухатися значно ско­ ріше, вантажні автомобілі бу­ дуть рухатися з такою ж швид­ кістю, як і легкові. Значно більшою буде швид­ кість на перехрестях та при поворотах. Зараз зима, можливі снігопа­ ди, ожеледь, тумани. Все це створює труднощі в русі пішо­ ходів та транспорту. Саме тому від пішоходів вимагається ходи­ ти тільки по тротуарах, три­ маючись правого боку; де немає тротуарів, йти по обочині доро­ ги назустріч транспорту. Переходити вулицю можна тільки по пішохідних доріжках. Збираючись переходити вули­ цю, треба впевнитися в безпеці СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ ,,Ми не хочемо так обідати" 3. Директор семирічної школи с. Качали, Бородянсько­ го району, Київської області, Я. Малько теж студент. Він, як і сотні його колег (студентів-заочників), з 1-го по 10-е січня був на екзаменаційній сесії. Н а ф о т о : третьокурсник Я. Малько/ (фізико-ма­ тематичний факультет) складає екзамен з педагогіки ви­ кладачеві О. Мішиній. Під таким заго­ ловком у № 31 на­ шої газети було на­ друковано допис М. Ярмаченка, в якому говорилося про ни­ зьку якість страв I незадовільне обслу­ говування відвідува­ чів у інститутській їдальні. Незабаром проф­ комом Інституту бу­ близько. От і тягне із землі сирістю. Та ще, знаєте, вода підмочує не тільки знизу, а й зверху. Отак відігнеш від стіни суху штукатурку, засу­ неш туди руку і можна води в жменю набрати. Ось може­ те в сухій дірці попробувати. І правда. Попробували. Тече поза сухою штукатур­ кою і з каналізації, і з водо­ проводу. Тече вода і підмо­ чує стіни, стелю і репутацію нашої господарської частини. Така вже вода у нас: де треба — не тече, а де не тре­ ба — тече. Прямо-таки від­ гинай штукатурку і воду — жменями. Інколи штукатур­ ки і відгинати не треба — сама валиться. Так, в одній з кімнат навчальних майсте­ рень геть чисто обвалилась із стелі. Така вже природа!,. На прощання тов. Штурко подарував нам пакунок гри­ бів — різних розмірів, різ­ них видів і з різних місць (із стелі, з підлоги, з-за діаграм, таблиць, вивісок). Щиро по­ важаючи тих, з чиєї ласки гриби ростуть у навчальних майстернях, ми попереджає­ мо, що ті гриби — неїстівні. Переважає сорт «бліда по­ ганка» і близькі до неї (Ama­ nita phalloides, A. virosa, А. mарра) нагадують шампі­ ньйон. Споживання веде до отруєння. Симптоми прояв­ ляються в сильних болях, рвоті, поносі, холодному по­ ті, спаді пульсу. Свідомість зберігається. Може бути лег­ ке марення. Коли хто спожи­ ватиме — природа не винна. Василь ЯР. ла організована спе­ ціальна комісія, яка перевірила стан ро­ боти їдальні і визна­ ла його незадовіль­ ним. Після розгляду цього питання на засіданні партбюро Інституту 4-й трест їдалень(директор — т. Ткаченко) вжив, нарешті, дійових заходів. Зав. фі­ ліалом т. Зуєву з роботи в інститут­ ській їдальні звіль­ нено; бригаду куха­ рів замінено. Тепер є всі під­ стави сподіватися, що в їдальні доко­ рінно поліпшиться і якість харчування, І обслуговування від­ відувачів. і тільки тоді починати перехід. Транспорт, що рухається, треба пропустити і тільки потім спо­ кійно продовжувати переходити вулицю. На пішохідних доріжках типу «Зебра», згідно нових правил, пішоходи можуть рухатися до «острівця безпеки» або до тро­ туару і під час наближення транспорту. Але пішоходи по­ винні давати шлях транспорту, який вже виїхав на пішохідну доріжку. Чекаючи трамвая, тролейбу­ са, стійте тільки на тротуарі або у відведеному для цього місці, щоб не заважати рухові транспорту, пішоходів та не ставити себе в небезпечне ста­ новище. При виході з трамвая об­ ходьте його тільки спереду, щоб бачити трамвай, який рухається назустріч. Тролейбус і автобус слід об­ ходити ззаду, щоб бачити транс­ порт, який їх об'їжджає. Серйозна увага в розділі про рух пішоходів звернена на забо­ рону ігор дітей на проїжджій частині вулиці. Катания на сан­ ках, кольках та лижах дозво­ ляється тільки в парках, на май­ данчиках, стадіонах, у дворах. За дітей, що граються у не­ дозволених місцях, несуть від­ повідальність батьки. В зв’язку з введениям «Єди­ них правил» всі пішоходи і водії транспорту повинні їх вивчити і виконувати. Товариші! Неухильно додер­ жуйте правил вуличного руху. Не ризикуйте своїм життям! �І Т А к Е Б У в АЄ ( С е с і й н і с е с ія 4. в РОЗПАЛІ Майбутній педагог повинен бути не тільки спеціалі­ стом в обраній ним галузі науки—він повинен бути і фізично здоровою людиною. Ось чому в нашому інституті така велика увага приділяється фізичному вихованню молоді. На ф о т о : студентка І курсу мовно-літературного факультету М. Шевчук складає залік із спортивної гім­ настики (тренер — З . Тонченко). у с м і ш к и ) Чисельність населення земної нулі Організація Об’єднаних На­ цій видала статистичний звіт, в якому, зокрема, вказується, що чисельність населення земної кулі в 1957 році становить 2 мі­ льярди 777 мільйонів чоловік. Щороку воно збільшується при­ близно на 43 мільйони. Кожної години у світі наро­ джується 5000 чоловік. Вихо­ дячи з цього, населення нашої планети на кінець нинішнього століття повинне подвоїтись. Найбільш населена країна — Китайська Народна Республіка. На її території живе 583 мі­ льйони чоловік. З а даними ж. опублікованими в КНР, чисель­ ність населення Китаю стано­ вить 602 мільйони чоловік. Сю­ ди входять близько 20 мільйо­ нів китайців, які живуть в США, Бірмі, на Цейлоні та в інших місцях Азії. За КНР йде Індія — 381 мільйон жителів. На третьому місці Радянський Союз — 214 мільйонів чоловік. ПЕРША КЛІТИНА: Ой я мабуть не витримаю. ДРУГА: Потерпи ще тро­ хи. Закінчиться сесія, a тоді цілий семестр будемо відпо­ чивать і дивитись нові кіно­ фільми. І в період екзаменаційної се­ сії шахісти знаходять час для занять своїм улюбленим видом спорту. На нашому фото ви бачите момент гострої шахової бороть­ би між студентом мовно-літера­ турного факультету В. Яремен­ ком і тренером з гімнастики Ф. Васильєвим. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 1 (48) (15 cічня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 1 (48) (15 cічня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/94 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова