19 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/20643f4c1d5fd7c3c65cd203f96ccf30.pdf 148626cf221dd1fc5831f0a1e1e993f8 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text З НОВИМ Н А В Ч А Л Ь НИМ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а п е д а г о г і ч н і 2 A Д P И № 24 (36) ВЕРЕСНЯ K 1957 року ПОНЕДІЛОК ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Ціна 15 коп. Нові завдання ТВОРЧІХ ВАМ УСПІХІВ Минулий навчальний рік в стовуються можливості в га­ інституті проходив під зна­ лузі стенографування лекцій. У 1956/57 навчальному ком боротьби за перетворен­ ня в життя рішень XX з ’їзду році посилено політико-ви­ Комуністичної партії Радян­ ховну, культурно-масову і ського Союзу. Дирекція, пар­ спортивну роботу. У студен­ тійна організація і кафедри тів зріс інтерес до внутріш­ інституту проробили значну нього життя Радянського Со­ роботу щодо змін у навчаль­ юзу і міжнародних подій. них планах, перебудови ро­ Підготовка до фестивалю мо­ бочих планів, поліпшення лоді значно активізувала матеріальної бази інституту, культурно-масову і спортив­ підвищення вимог до сту­ ну роботу. У художній само­ діяльності інституту взяло дентів. Навчальний рік було роз­ участь близько 80% сту­ почато в умовах переходу на дентів. Пожвавилась робота сту­ п'ятирічний строк навчання і підготовки вчителів широ­ дентських наукових гуртків. кого профілю. Це вимагало На студентській науковій певного напруження сил як конференції, присвяченій 40студентського, так і профе­ річчю Великої Жовтневої со­ сорсько-внкладовського скла­ ціалістичної революції, за­ ду. З метою створення спри­ слухано понад 70 доповідей, ятливіших умов для роботи кращі з них було рекомен­ студентів і викладачів ди­ довано на наукову конферен­ рекція, керуючись листом цію студентів вищих на­ закладів міста Міністерства вищої освіти, вчальних пішла на певне скорочення Києва. деяких лекційних курсів за В інститут прийшло нове рахунок винесення ряду тем поповнення студентів — 250 для самостійного опрацю­ юнаків і дівчат, значна вання. частина яких прийшла з ви­ Весняна екзаменаційна се­ робництва. сія пройшла організовано, на В новому навчальному ро­ високому ідейному і теоре­ ці інститут переходить на тичному рівні і показала до­ заняття в одну зміну. В цих статньо міцні знання сту­ умовах значно поліпшиться дентів інституту. При від­ самостійна робота студентів. повідях часто залучався Але на кожній кафедрі не­ практичний досвід, який сту­ обхідно продумати методи дента набули під час педаго­ організації самостійної робо­ гічної практики в школі, ти студентів і контролю за знання більше пов’язувались нею. з сучасністю і завданнями со­ 1957/58 навчальний рік ціалістичного будівництва. інститут зустрічає в умовах Однак, у навчальній робо­ загального і політичного під­ ті був і ряд недоліків. Заві­ несення, зв’язаного з підго­ дуючі кафедрами недостат­ товкою і проведенням 40-х ньо контролювали хід на­ роковин Великої Жовтневої вчального процесу, недостат­ соціалістичної революції. ньо була розгорнута мето­ Наш народ зустрічає цю дична робота на кафедрах, знаменну дату в обстановці мало організовувались від­ величезних досягнень в усіх криті лекції, семінари, прак­ галузях господарського і тичні заняття з наступним їх культурного життя країни. обговоренням. Наприклад, на Колектив нашого інституту кафедрах психології, філосо­ теж повинен гідно зустріти фії, політекономії, іноземних велике свято. мов не було жодної відкритої Так за роботу ж, дорогі лекції. Недостатньо викори­ товариші! 1-го вересня кожного року широко відкриваються двері ви­ щих учбових закладів, до яких приходить після літнього відпо­ чинку наша щаслива радянська молодь. Але 1957 рік особливий, це рік, коли весь радянський на­ род відзначатиме знаменну в історії людства дату — сорока­ річчя першої в світі радянської держави, підсумовуватиме свої досягнення за 40 років. Перед учителями матема­ тики і фізики зараз стоїть складне і цікаве завдання:/від­ шукати найбільш досконалі ме­ тоди роботи в умовах політех­ нічної школи. В навчальний план фізикоматематичного факультету вве­ дено ряд курсів, які допо­ можуть майбутнім вчителям в здійсненні політехнізації. Так. буде проведено практикум з моделювання (робота із склом, деревом, металом), практикум з вимірювальних робіт на міс­ цевості. Студенти познайом­ ляться з обчислювальними при­ ладами: арифмометрами, лога­ рифмічною лінійкою, лічильноаналіти чними підсумовуючими машинами, електро-генератором та з роботою на них. Вам, то­ вариші, першокурсники, дове­ деться самостійно попрацювати над деякими розділами з еле­ ментарної математики, які були недосконало опрацьовані в се­ редній школі. Студентів 4-х курсів чекає цікава робота в школі. Це для них перша педагогічна практи­ ка, де вони зможуть показати, чому навчились протягом трьох років в інституті та як уміють одержані знання використати на практиці. До послуг практикантів будуть кабіне­ ти факультету, які достатньо устатковані наочним прилад­ дям та методичними посібника­ ми для середньої школи, а та­ кож всебічна допомога досвід­ чених методистів-керівників. НА УЧИТЕЛЬСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ З 27 по 29 серпня в інсти­ туті проходила конференція учителів підшефного КиєвоСвятошинського району. На конференції було прочитано ряд методичних доповідей. Особливий інтерес викликали доповіді доктора педагогіч­ них наук Т. Ф. Бугайко «Са­ мостійна робота студентів з літератури», А. П. Карлової Методика викладання пер­ лою розділу курсу фізики у VІ I класі» та інші. Учасники конференції висловили поба­ жання, щоб доповіді були надруковані. Вчителі, що виступали на конференції, дали високу оцінку шефській допомозі школам з боку кафедр інсти­ туту і просили проводити таку ж роботу надалі, зо­ крема — допомогти вчителям набути практичних умінь з праці у робочій кімнаті. Р О К О M! Трудомістка спеціальність Починаємо новий навчальний рік. У кожного студента за плечима їх не один, а ще більше їх — у кожного викладача. Тільки для вступників це буде перший навчальний рік у вузі. В наш інститут приходить молодь, озброєна основами знань з різних навчальних предметів за середню школу. В інституті на мовно-літературному факультеті будуть дані не основи, а сума міцних знань з історії російської і української літератури її мови і з інших предметів, які необхідно добре знати майбут­ ньому вчителеві. Кожному, хто починає навчання в нашому інституті на філологічному факультеті, необхідно пам'ятати, що обрали вони трудомістку спеціальність. Тут доведеться не тіль­ ки уважно слухати лекції, але й навчитися їх конспектувати. Доведеться також багато працювати самостійно: читати художні і літературознавчі тексти, опрацьовувати навчальний матеріал. В цьому Вам, дорогі друзі, допоможуть викладачі. Навчатися будете 5 років. Термін не малий, 1 його необ­ хідно по-діловому використати. До Ваших послуг кабінети, чи­ тальний зал, бібліотека. Друга спеціальність — учитель співів — почесна 1 необ­ хідна для педагога. Наш український народ, як і російський, завжди відзначався любов’ю до пісні. Наші фестивалі молоді це підтвердили. Майбутній учитель понесе велике мистецтво в народні маси. Потрібно пам’ятати, що Ви обрали найблагороднішу профе­ сію. Без народного учителя не може бути наукових завоювань, досягнень мистецтва. Всі великі вчені проходили навчання у народного учителя. Ми. старі вчителі, не раз відчували наслід­ ки благородної справи, якій присвятили своє життя. Юнаки і дівчата! Вам радянська країна передає в руки все створене Вашими батьками й дідами. Багато крові пролилося за щастя нашого народу. Вам треба тримати ці завоювання в руках і розвивати рух нашого суспільства до самої благород­ ної мети — до комунізму. Без наполегливої праці це неможливо. Будьте наполегливими в досягненні поставленої мети! Хай Вам шлях до великої мети осіняє єдиний справедливий прапор всього людства — ленінізм! Л. КАРЛОВ, доцент, зав. кафедрою російської і зарубіжної літератури. ДО ПРАЦІ, ЮНІ ДРУЗІ! Сердечно вітаю з новим на­ вчальним роком, який розпочи­ наємо ми напередодні всена­ родного свята — 40-річчя Ве­ ликого Жовтня. Новими успіха­ ми в навчанні, з честю, гідною радянських патріотів, відзначи­ мо історичну річницю. З полу­ м'яним юнацьким завзяттям до радісної творчої праці, това­ риші! Доцент І. ПІЛЬГУК. Але в інституті вас чекає не лише праця. Здорова праця му­ сить чергуватись із здоровим відпочинком. Вас чекають гурт­ ки самодіяльності, товариські вечори і зустрічі, фізкультурні секції і змагання. До цього ча­ су фізико-математичний факуль­ тет не звик поступатися пер­ шістю в фізкультурних змаган­ нях, і в організації самодіяль­ ності він теж був не на остан­ ньому місці. Підтримаємо ж на­ ші хороші традиції в новому навчальному році! О. БОРИШПОЛЕЦЬ, заслужена вчителька школи УРСР. СЛОВО до молодих ДРУЗІВ Ось уже двадцять років, як я щорічно з 1 вересня зустрі­ чаю в аудиторії вищої школи молоде поповнення майбутніх колег по педагогічній праці. Прийшов я викладачем у ви­ щу школу — молодим 1 куче­ рявим. а зараз вкрила вже па­ морозь поріділе волосся на го­ лові. та й чимало моїх колиш­ ніх учнів починають сивіти. Та не жалію ні я об тім, а ні вони яри зустрічах зі мною. Не може старіти серце людини в нашій прекрасній країні, коли віддаєш себе всього любимій роботі на благо соціалістичної Вітчизни. Побажаю Вам, молоді друзі і майбутні колеги, віддавати во­ гонь своїх юних сердець напо­ легливій праці в навчанні, щоб молодість Ваша не промайнула марно, щоб збагатились Ви в ній знаннями й досвідом, щоб озброєними вийшли на власну широку дорогу труда і подвигів в ім'я всеперемагаючих ідей комунізму. Доцент Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ. �В счаст л ивый п у т ь 1 9 1 7 -1 9 5 7 . Д о 4 0 -р іч ч я В ели ко го Ж о в тн я Перед великою річницею На засіданні партійного бюро інституту, що відбуло­ ся 27 серпня, розглядалось питання про підготовку і проведення 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції. Було заслухано рі­ шення колегії Міністерства освіти УРСР про підготовку до ювілею в нашому інститу­ ті. Директор інституту тов. Підтиченко доповіла про пев­ ні досягнення у цій справі. Уся навчальна, наукова та політико-виховна робота в інституті ведеться під зна­ ком гідної зустрічі великого свята. Значна увага в інституті приділяється поліпшенню на­ уково-дослідної роботи і пуб­ лікації наукових праць. З друку вийшли 2 томи «На­ укових записок», 4 лекції на правах рукопису. Друкують­ ся збірник наукових праць аспірантів, посібники для учителів з української мови та геометрії, задачник з тео­ рії чисел, підручник з аналі­ тичної геометрії та ін. Під­ готовлений спеціальний збір­ ник «Наукових записок», присвячених 40-річчю Жовт­ ня, а також збірник студент­ ських наукових праць. До ювілею будуть виготовлені підручники з російської літе­ ратури для 8 і 9 класів, ка­ федра навчального кіно скла­ ла посібник для лаборатор­ них занять з курсу навчаль­ ного кіно в педвузах. Викладачі, аспіранти та студенти інституту провели значну роботу по допомозі школам м. Києва і КиєвоСвятошниського району. Протягом 1957 року про­ ведено 3 наукові конферен­ ції, на яких був заслуханий ряд наукових доповідей, в тому числі і доповіді, при­ свячені 40-нм роковинам Ве­ ликої Жовтневої соціалістич­ ної революції («Розвиток пе­ дагогічної науки в СРСР за 40 років», «Розвиток ма­ тематики в УРСР за 40 ро­ ків» і інші). Зараз готується наукова сесія викладачів, присвячена ювілейній даті. На ній поряд з доповідями на соціальноекономічні темн будуть про­ читані доповіді про досяг­ нення радянської освіти, пе­ дагогічної науки, літератури, математики, фізики. Готу­ ються також ювілейні сту­ дентські конференції. З метою забезпечення по­ літехнічної підготовки вчите­ лів фізики, креслення і ви­ робничого навчання, кабіне­ ти, лабораторії, навчальні майстерні інституту попов­ нюються навчальними посіб­ никами, апаратурою, верста­ тами. Але в нас ще не все зроб­ лено для того, щоб ця зу­ стріч була гідною великого свята. Ще слабо ведеться лекційна пропаганда, треба частіше організовувати зу­ стрічі студентів з старими комуністами, з учителямиучасниками революції і гро­ мадянської війни. Кафедра навчального кіно до цього часу не організувала пере­ гляд кінофільмів, що відоб­ ражують революційні події та соціалістичне будівни­ цтво. На засіданні партійного бюро було вирішено, що бю­ ро факультетських парторга­ нізацій з перших же днів но­ вого навчального року очо­ лять підготовку до великої річниці. Возле нашего пединститута Постоим. Погодите входить! Поразмыслим хотя бы с минуту, Как мы будем и жить и дружить... Вот сейчас переступим мы снова Институтский заветный порог, Где нас учат и делом и словом. Вы не бойтесь тяжелых дорог... День сентябрьский, как юность, нежен, Сохраните же память о нем, Чтобы в песне задорной и свежей Нам не раз еще вспомнить потом Про зачеты, экзамен, отметки, Про работу на совесть и честь... Ведь в студенческой пятилетке М р і я Ще в семирічній школі я полюбив на­ уки, особливо фізи­ ку. і зараз дуже вдячний вчителям, які прищепили мені цю благородну лю­ бов. Після закінчення семирічки я працю­ вав на механічному заводі і без відриву від виробництва про­ довжував навчання. Коли я закінчив 9-й клас школи робітни­ чої молоді, мене при­ звали до лав Радян­ ської Армії. Перебо­ рюючи великі труд­ нощі, я закінчив і 10-й клас. Навчання без відриву від ви­ Тоже м ного з а д а н и й есть! И по п р а в у стоит в на ш ем плане П ервы м пунктом наст ойчивы й труд. П еред н а м и — м а н я щ и е дали! К ним у п о р н ы е с м е л о идут. Д руж ба наш а — х о р о ш ее дело! Д руж ба — с лезы и см ех пополам. В путь, д р у зь я м о и , твердо и смело■ Я ж елаю х о р о ш его ва м ! Н епрем енно в г р я д у щ е е верить! В этом ж изни и счастья суть. А теперь открывайте д вер и . Заходите! В счаст ливы й путь! З Д Ій Сн и л а С Я робництва і від служби не заважало мені працювати 1 че­ сно служити Бать­ ківщині. Я не тільки вчив­ ся у старших това­ ришів — педагогів, майстрів виробни­ цтва, офіцерів, але й намагався свої знання передати то­ варишам. Ця систе­ ма вчитись і учити прищепила мені лю­ бов до педагогічної праці і стала осно­ вою у виборі про­ фесії. І ось я студент педагогічного інсти­ туту. Мрія мов К Н И Г А — ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ Радянське народне господар­ ство, наше сучасне життя ста­ вить до випускників вузів ви­ сокі вимоги. Дійсно, щоб керу­ вати творчою працею наших людей і самому творчо працю­ вати, щоб виховувати і навча­ ти підростаюче покоління, не­ обхідно багато вміти і знати. Доведено, що одним з недо­ ліків в роботі вузів є те, що студент мало привчається са­ мостійно працювати над кни­ гою. Цей недолік особливо відчутний для студентів-,педвузів—майбутніх вчителів, бо для вчителя книга є дійсно «знаряд­ дям виробництва». Треба, щоб кожний випускник інституту навчився самостійно продук­ тивно працювати над книгою. Це просте і відоме твердження стає особливо відчутним на практичній роботі. Після за­ кінчення нашого інституту я працюю в школі і на власному досвіді роботи переконався, якважливо вміти працювати над книгою. В . ТАТАЕВ. ПОЧЕСНА ПРОФЕСІЯ М рія стати педагогом поло­ нила-мене ще під час навчання в середній школі. Роки служби у лавах Радян­ ської А рм ії дали змогу ясно зрозуміти, як потрібні для на­ шої країни всебічно освічені молоді кадри, здатні виконува­ ти грандіозні накреслення пар­ тії і уряду. Цілком зрозуміла почесна роль учителя у вихо­ ванні майбутніх будівників на­ шого суспільства. Наша країна оточує вчителів піклуванням, подає їм підтримку у важкій благородній роботі. Тим почес­ ніша роль радянського педаго­ га в Країні Рад. Адже зараз як ніколи, зросла культурна економічна міць С РС Р. Тому Ю. БОРОДОВ, мені хочеться все вміння і всю студент І курсу енергію віддати почесній про­ фізико-матемафесії, обраній мною ще з юних тичного факуль­ років. В. ГАЛУХ, тету. студент І курсу мовнолітературного факультету. здійснилась, і я при­ кладу всіх зусиль до того, щоб стати дійс­ ним радянським пе­ дагогом. Хочеться від усієї душі сказати: — Велике, вели­ ке спасибі тобі, рідна Комуністич­ на партія, Радян­ ський уряд! Ми з честю ви­ правдаємо ваше до­ вір’я, вашу турботу про нас, простих р а­ дянських людей! Бути учителем—щастя Учити, виховувати молоде підростаюче покоління будівни­ ків комунізму — почесна і благородна справа. З радісним хвилюванням йшов я на перший урок педпрак­ тики, навчаючись у Ржищівському педучилищі. Переді мною були малюки, з ясними допитливими оченятами. їм хотілося про все знати: і чому дощ іде, і чому пароплав не тоне,, і чому такий великий, важкий літак може летіти над землею і т. д. Я відчув тоді, яка важка і в той же час цікава професія учителя. Закінчивши педучилище і пройшовши службу в рядах Радянської Армії, я вирішив вступити в Київський педінститут. Бути учителем вважаю щастям. В. ДЕНИСЕНКО, студент І курсу фізико-математичного факультету. НОВЕ ПОПОВНЕННЯ У цьому році на 1-й курс інституту було подано більше 700 заяв. Особливістю прийому вступ­ них екзаменів у порівнянні з минулими роками було те, що екзамен приймав не один ви­ кладач, а комісія з двох осіб. Це забезпечило більшу об’єк­ тивність в оцінці знань вступ­ ників. Після зарахування медалістів на І курс поза конкурсом при­ йняті особи, які мають не мен­ ше, ніж двохрічний стаж прак­ При сучасному рівні науко­ тичної роботи в промисловості, вих знань і темпові розвитку сільському господарстві або в науки вчителеві необхідно си­ інших галузях народного госпо­ стематично самостійно працю­ вати над літературою з різних галузей знань. За моїм глибо­ Перше засідання ким переконанням, найцінніше, 30 серпня відбулося перше в що ви винесете з стін нашого новому навчальному році засі­ інституту, дорогі майбутні коле­ дання Вченої Ради інституту. На засіданні обговорювалось ги,— це вміння правильно, про­ питання про підсумки роботи дуктивно працювати над кни­ інституту за 1956/57 навчаль­ гою — джерелом знань. Це вам ний рік та завдання на новий допоможе у майбутньому добре навчальний рік. Вчена Рада заслухала інфор­ працювати в школі. мацію про рішення колегії Мі­ О. БУГАЙОВ, випускник ністерства освіти УРСР про фізнко-математичного підготовку інституту до святку­ факультету 1956 року. вання 40-річчя Жовтня. дарства та культури і які пози­ тивно зарекомендували себе на роботі. З таких вступників можна на­ звати В. Д еркача, який пра­ цював їздовим в колгоспі, М. Ю рченка — токаря Ржищівської МТС, Т. Грабовця — члена сіль­ ськогосподарської артілі їм. Кі­ рова Броварського району та інших. Відділ російської мови і лі­ тератури готує викладачів ро­ сійської мови і літератури та викладачів співів. Тому на цей відділ зараховані особи, які успішно склали екзамени і ма­ ють необхідні музично-слухові дані. З числа вступників на І курс зараховано 8 членів і кандида­ тів К П РС , серед яких тт. К. Янковський, Є. Білевич, В, Дени­ сенко мають уже значний ви­ робничий стаж. Поповнилися ряди комсомоль­ ської організації нашого інсти­ туту. Серед комсомольців-пер­ ш окурсників багато виробнич­ ників, вмілих організаторів культурної і спортивно-масової роботи. Г. КОРДУН, Є. ПЕТРОВСЬКА. �Д Н І П А М' Я Т Н И Х зу с т річ е й НА VI ВСЕСВІТНЬОМУ Х тось уже підрахував, щ о ; італійці — представники молоді людині, яка захотіла б побува­ всього світу. ти на всіх вечорах, зустрічах, На всіх площах і в парках дискусіях, концертах Москов­ відбувалися міжнародні кон­ ського фестивалю, потрібно бу­ церти. Мені дуже сподобалися ло б 100 років. А в моєму виступи делегації Німецької розпорядженні було всього Демократичної Республіки. У 15 днів. них прекрасні національні тан Я приїхала в Москву задовго ці і пісні. Як і у нас, у НДР до фестивалю. Треба сказати, молодь міста допомагає збира­ що в Москві я ще не була і ти врожай селянам. Це молоді тому з великим нетерпінням че­ німці показали в танці. Велике враження справили кала зустрічі з рідною столи­ цею. В місті відчувалося на­ на мене виступи юнаків і дів­ ближення свята. Скрізь прапо­ чат з Латвії, Болгарії, Непала, ри різних країн світу, плакати, Уругваю, Данії. Молоді уруг­ гірлянди різнокольорових лам­ вайці познайомили нас з націо­ почок. нальними піснями і танцями. 27 липня увечері на Красну Один із танців вони підготували площу прибули автобуси з самі під час поїздки на паро­ гостями з Сірії, Судану, Угор­ плаві в Москву на фестиваль. щини, Болгарії та інших країн. До речі, всі вони не артистиДревню площу заповнили тися­ професіонали, а робітники. чі людей. Дружні зустрічі, по­ Болгарський хор виконав тиски рук, обмін думками мо­ «Кантату про Україну» україн­ вою жестів і посмішок. ською мовою. Буря оплесків 28 липня — день відкриття пронеслась навколо. Важко пе­ фестивалю. З самого ранку на редати словами мої почуття, вулицях і площах Москви чути коли пролунали українські сло­ пісні, музику. Усі хочуть поба­ ва з уст болгарів. чити двадцятикілометровий фе­ В одному з концертів Непала стивальний похід—від ВСГВ до виступала дванадцятирічна дів­ стадіону ім. Леніна в Лужни­ чинка, маленька, з косичками, ках. День відкриття фестивалю її виступ зустріли дуже сердеч­ Дійсно був святом для всіх. но, їй аплодували не лише за Прикрашені фестивальні маши­ виконання, але й просто за те, ни, автобуси з делегаціями що вона така маленька учасни­ прямують' до стадіону. Всюди ця фестивалю. дуже людно. Москвичі зупиня­ Після концерту ми зустріли­ ють машини з делегаціями. ся з членами делегації із Не­ Дружні потиски рук, і всіма пала. Познайомилися. Розгово­ мовами звучать слова: «Мир. рилися. Як завжди, починали з дружба, товариші!». Як сказав запитання: «Як вам подобаєть­ француз Едмон Ленваль, ди­ ся Москва?». Усі делегати з ректор вищого хореографічного захопленням говорили про Мо­ училища, «таку маніфестацію скву і про москвичів. му мову, і знову посмішки, піс­ ні. Особливо жвавий і веселий народ — сірійці. Де б вони не з ’явилися — відразу танці, хо­ ровод. Сірійські хлопці завжди просили дівчат-росіянок пока­ зати, як танцюють російський танок. Грандіозним було свято на Москві-ріці. Коли спустився вечір, сотні вогнів освітили річ­ ку. Фанфари повідомили про відкриття свята. Потім легко і швидко пролетіла «Ракета», пропливли байдарки і промча­ лись акваплани. Тут було все: старий бог моря Н ептун і ру­ салки. лебеді і ведмежата, мор­ ські чудовиська і балерини. 5 серпня на Манежній площі відбулася багатотисячна мані­ фестація на захист миру, про­ ти випробування атомної та водневої зброї. чався карнавал в парках, па площах і вулицях Москви. У Центральному Парку Культури і Відпочинку ім. Горького на всіх естрадах виступала мо­ лодь. Всі були в карнавальних костюмах. У кого не було пов­ ного костюма, одержав карна­ вальний сюрприз: маску і шляп­ ку. У зеленому театрі відбувся концерт лауреатів фестивалю. На сцені єгипетські фермери. Вони виконують національний танець. Їх змінює майстер пан­ томіми з Ізраїля. Він показує дві сценки «Хірург» і «Проку­ рор». Потім виступає джаз Шотландії. Звернув на себе увагу англійський джаз. їх му­ зичні інструменти зроблені са­ мими учасниками. З великим успіхом виступив Ансамбль уральської пісні і танцю. У цей же час на Манежній площі карнавал вів Радж Ка­ пур. Він виконував свої пісні, звернувся до молоді російською мовою. Сюди, на Манежну пло­ щу, з ’їжджалися усі переможці карнавальних конкурсів. Пізно вночі закінчилося свято. 11 серпня — день закриття фестивалю. Прекрасна погода. О 21 годині в Лужниках, на стадіоні ім. В. І. Леніна, відбу­ лося урочисте закриття VI Все­ світнього фестивалю. Велика арена стадіону. У центрі поли емблема, фестивалю — п’ять пелюсток — п’ять континентів, в центрі — глобус. На зелено­ му полі оркестр. Чотириста сильних, мужніх юнаків вино­ сять знамена всіх країн і ши­ куються на полі. Підводяться підсумки фестивалю. Фестиваль оголошується закритим. Зву­ чить «Гімн демократичної мо­ лоді світу». Гасне світло. На поле вибігають дівчата з яскра­ вими факелами. Вони викону­ ють вільні вправи під музику М. Глінки. Три сектори горять різнокольоровими вогнями. Звучить всіма мовами: Мир, Peace. Frieden. Paix! Останні зустрічі, гри, пісні... Л. РИКИЧИНСЬКА, студентка фізикоматематичного факультету. Н а ф о т о в г о р і: делега­ ти прибалтійських республік в день відкриття фестивали». Вни­ зу: сірійські делегати в оточен­ ні юних радянських друзів; че­ тверта справа Л. Рикичинська. Слово молодих борців за мир Мені пощастило бути присут­ ньою на Пленарному засіданні IV Конгресу ВФДМ. В той ве чір виступали представники мо­ лоді Алжіру, Гватемали. Перу. Цейлону, Канади, Англії і ін тих країн. Виступаючі закли­ кали молодь світу об'єднатися для загальної мети — боротьби за мир, проти паліїв нової сві тової війни, за заборону випро­ не можна організувати. Люди 2 серпня в парку Останкіно | Девізом був заклик: «Хай ні­ бувань атомної і водневої зброї. прийшли, тому що хотіли цьо­ відбулися гуляння. Тисячі дів­ Особливо бурхливими опле­ го». Москвичі настільки тепло чат і юнаків зібралися на це коли не повториться Хіросіма!». сками був зустрінутий виступ зустрічали гостей, що це важко свято. Тут все говорило про ра­ На мітингу виступила японська представника Алжіру. Він ска­ дівчина. Вона говорила з тру­ передати словами. дість, дружбу, про бажання зав: «Те. що ми побачили в Ра­ Увечері на Красній площі, по жити мирно. Тут палатки із дом, дуже тихо, але її слухали вулиці Горького, на Манежній бамбуку і китайські ліхтарі, всі, затамувавши подих. Мітинг дянському Союзі, перевершило площі, на площі Револю ції і | прапори всіх країн. Колись пройшов з великим піднесен­ всі наші сподівання. Ми прибу­ всіх ближніх площах і вулицях О. С. Пушкін так і сказав: «Все ням. Люди не просто говорили ли в країну нашої мрії, в країну завтрашнього дня!». І продов­ відбувалися масові гуляння. флаги в гости будут к нам». про мир, не просто виступали Дружні посмішки, пісні, танці... На озері, на воді, представ­ на захист миру, проти випробу­ жував: «А в цей момент, коли На вулицях на кожному кро­ ники молоді п’яти континентів я виступаю тут перед делегата­ ці можна побачити серед за­ запалили костри дружби. Від­ вання атомної та водневої зброї, ми Конгресу, мій народ проли­ гальної маси окремі групи; в бувся мітинг, а потім гуляння але вимагали миру. Говорили їх ває кров в боротьбі проти фран­ центрі уваги москвичів хтось в парку. Безліч фейєрверків серця, серця людей, які пізнали цузьких імперіалістів — катів із гостей: сірієць, негр, ліва­ над озером. Всюди чути пісні тягар війни. і мучителів алжірського на­ нець, англієць, художниця з різними мовами. Мені ще хочеться розказати роду». Виступаючий закликав Мексіки або механік із Копен­ До пізнього вечора гуляла про нічний карнавал і про за­ молодь світу активно підтриму­ гагена, студент із Праги або молодь. криття фестивалю. вати боротьбу колоніальних намолодий борець за мир із НепаАле Москва затихає ненадов­ 10 серпня, о 21 годині, по­ 1 родів за свободу і незалежність. ла. Тут угорці, німці, японці. го. Вранці знову чути незнайо- Делегат Чорної Африки роз­ повів про виключно тяжке політичне, економічне і куль­ турне становище його народу. В країні поширена епідемія чор­ ної віспи. Населення не одер­ жує ніякої медичної допомоги. На 3 млн. жителів є лише одна лікарня. Делегати від інших колоні­ альних країн також говорили про безправне становище своїх народів і закликали молодь всього світу згуртуватися в бо­ ротьбі проти імперіалізму, за національну незалежність всіх народів. IV Конгрес послужив новим серйозним кроком на шляху об’єднання сил молоді всіх кон­ тинентів. Конгрес успішно за­ кінчив свою роботу, і прийняті ним рішення будуть сприяти зміцненню Всесвітньої Федера­ ції Демократичної Молоді. К. ШАБАТІНА. викладач кафедри іноземних мов. �ЄДНІСТЬ МОЛОДИХ СЕРДЕЦЬ IV Конгрес ВФДМ, що від­ бувся нещодавно в Києві, привернув до себе увагу всієї демократичної молоді світу і, звичайно, особливо зацікавив молодих киян, які прийняли у своєму місті посланців миру і дружби. Численні юрби київ­ ської молоді зустрічали делега­ тів на вокзалі, тримали «в об­ лозі» готель «Україна», де роз­ містилися гості, і сільськогос­ подарську виставку, де відбува­ лись засідання Конгресу. Мені вдалося побувати лише на одному, заключному засідан­ ні Конгресу. Крім цього, я зу­ стрічалась з делегатами під час недільної вилазки у Старосілля і на вечорі-зустрічі у Зеленому театрі. Звичайно, певні вражен­ ня у мене склались, хоч вони уривчасті і дуже неповні. Мені, як і багатьом киянам, надзвичайно перешкоджало лід час зустрічей з делегатами не­ знання іноземних мов. Було просто соромно перед нашими гостями, адже майже всі вони, одержавши вищу освіту, вільно володіють однією-двома інозем­ ними мовами, а ми, на превели­ кий сором, не' можемо скласти кількох фраз. І, мабуть, не одиндва, а всі, хто дивився на цих привітних людей і не міг всту­ пити з ними в розмову, дали собі слово обов'язково вивчити хоча б одну іноземну мову. Незнання мов обмежувало до краю тематику наших розмов з делегатами. Напевне, найчасті­ ше їм ставили питання: «Як Вам подобається Київ?». Мі­ міка і жестикуляція не за­ лишали сумніву в тому, що делегати в захопленні від нашого чудового міста, і це не було просто комплімен­ том чемних гостей. Київ, дійс­ но, не міг не сподобатись. Він був особливо прекрасний в ці дні. Буйна зелень дерев ку­ пається в проміннях сонця, на фоні яскравої зелені грають всіма кольорами райдуги прапо­ ри, прапорці, вимпели всіх кра­ їн світу, на чистих, акуратних вулицях пломеніють квіти, гра­ ють фонтани, з гарненьких пластмасово-скляних кіосків то розносяться пахощі квітів, то пливе аромат фруктів і овочів. А ввечері місто іскрилось у вогнях святкової ілюмінації і всі вулиці заповнювались весе­ лою, співучою молоддю. І самі кияни милувалися рідним, дав­ но знайомим до дрібниць мі­ стом, а гості наші виявляли найпалкіші ознаки захоплення. Вони захоплювалися красою но­ вих будинків і старовинних па­ м'ятників, вони називали місто суцільним парком і квітником. Оскільки слів невистачало. ступінь захоплення звичайно виражався у посиленій жести­ куляції і численних повторен­ нях слів: «Київ — о-о-о, ка­ рашо!». Делегатам сподобалось і те місце, де відбувались засідання Конгресу. Територія і приміщен­ ня республіканської сільсько­ господарської виставки, надані у розпорядження Конгресу, бу­ ли прибрані з великим сма­ ком — у стилі діловому, без зайвої показності, просто і еле­ гантно. Квіти, зелень, фонтани, білі стрункі павільйони, скрізь ідеальна чистота, свіже повітря з навколишніх полів, іноді хви­ ля смолистих пахощів з недале­ кого Голосіївського лісу — об­ становка для роботи Конгресу справді сприятлива і приємна. 1 про вдалий вибір міста і місця для засідань делегати неодно­ разово говорили і в офіційних виступах, і в дружніх бесідах. Я хотіла б сказати про най­ сильніше враження, яке зали­ шилось у мене після всіх зу­ стрічей з делегатами. Це вра­ ження від тієї всепроникаючої атмосфери доброзичливості, сер­ дечності, щирості, в якій деле­ гати перебували весь час — і під час офіційних виступів у за­ лі засідань, і під час кілька­ хвилинних бесід у кулуарах, 1 під час випадкових зустрічей на вулицях міста, на пляжі, в авто­ бусах. на гулянні. Серед делегатів конгресу, і особливо серед спостерігачів, були люди різних політичних переконань, вірувань, але це ні­ як не перешкоджало діловій і дружній атмосфері роботи Кон­ гресу, не позначалось на теп­ лих відносинах між делегатами, і дивлячись на ці усміхнені або зосереджено серйозні обличчя, па цей цвіт демократичної мо­ лоді світу, ніяк не вірилось, іцо в цей самий час десь на Кіпрі молодий англійський солдат мо­ же вдарити такого ж молодого кіпріота, а в Алжірі молодий француз може вбивати таких же молодих алжірців. Саме тут. на Конгресі, серед поваги, доброзичливості, взаємної сим­ патії (що виявлялись з най­ більшою безпосередністю і щи­ рістю. яку тільки можна со­ бі уявити), думка про вбив­ ство, насильство здавалась особ ливо дикою. Хіба ж можна сумістити юність і жорстокість, молодість і вбивство, насиль­ ство? Чому тут, на Конгресі, англієць дружньо розмовляє з неграми, а в Омані такі ж молоді англійці знаходять для розмов лише одну мову — вогнепальну зброю? Це не по­ винно бути так! — одностай­ ною була думка демократичної молоді, І вірилось, що ніколи, ніколи кожен з тих, що зустрілись в залі Конгресу, не стане у ряди агресорів, а вирве зброю з рук тих, хто націлився у беззахис­ ного і слабкого! Лозунг «Мир і дружба!» звучав скрізь на Конгресі — він завершував по­ лум'яні виступи делегатів, а іноді це були єдині всім зрозу­ мілі слова, якими в супроводі найщиріших посмішок і найміц­ ніших потисків рук обмінюва­ лись делегати Конгресу і гості. Мені ніколи не забути остан­ ніх хвилин заключного засідан­ ня, коли в залі лунало одно­ стайне «ура!», різними мовами гримів «Гімн демократичної мо­ лоді», скандувались слова «Мир і дружба», коли усі квіти, під­ несені гостям, злетіли у повітря, і під склепінням залу забушу­ вав фейерверк живих квітів, об­ сипаючи білі, жовті, чорні, смагляві обличчя дощем різно­ барвних пахучих пелюсток! По­ смішки, потиски рук, слова привіту і дружби на всіх мовах, сяючі очі — 1 квіти, квіти, кві­ ти... Так було на Конгресі ВФДМ. Так мусить бути завжди. І так буде! Р. ГОРБОВЕЦЬ. Д у м к и , д у м к и .. . Ліричний фейлетон Промайнув серпень — чу­ естрадного оркестру. І вжев довнії київський серпень в 1957 р. профком придбав зелені, в квітах, теплий, спо­ акордеон, і... щоправда, ор­ кестру не вийшло, але ест­ кійний... В четвертий раз у своєму радний ансамбль все ж таки житті підхожу я в цю пору існує і грає. Не було три роки тому до нашого інституту. І кож­ їдальні в інституті, а зараз ного разу оволодівають мною є. Хороша їдальня, і коли в новорічні думки. — Дозвольте! — вигукне кабінеті методики фізики здивований читач.— Але ж вікна відчинені, то зовсім чому влітку новорічні дум­ працювати неможливо — та­ ки? Не дивуйтеся: саме но­ кі пахощі несуться сюдиз ворічні думки про н о в и й їдальні. у ч б о в и й рі к. Але є речі і незмінні. Ка­ Три роки тому я майже жуть, все тече, все міняєть­ так само стояв у вестибюлі ся. Особисто я не вірю. КДПІ. Повз мене проходило Яскраво пам’ятаю, як хви­ багато юнаків і дівчат, і хоч л ювалися ми два з половиною природа не обділила мене роки тому, сидячи перед зростом, я почував себе ма­ дверима 24-ої аудиторії, за леньким. Зовсім маленьким, якими Яків Володимирович майже непомітніш. Мабуть, Хромой приймав перший в це почуття було від того, що нашому житті інститутський Пройшло багато я не знав нікого і ніхто не екзамен. знав мене. Це було почуття часу, склали ми багато екза­ менів... і так само хвилюва­ самотності... лися цього літа перед двери­ Тепер я йшов по коридо­ ма 21-ої аудиторії, де ми рах і всюди зустрічав зна­ йомі обличчя, потискав руки складали Вадиму Михайлови­ друзів і подруг, і мені навіть чу Коновалову екзамен з не вірилось, що з тих пам’ят­ теоретичної механіки, І так само, як і в 1954 р., них днів пройшло лише три мовчить інститутський радіо­ роки. вузол. І так само, як і в Здається, так давно були 1954 р., ледь дише літстудія. перші лекції, перші лабора­ Ледь дише і мало пише. І так торні роботи, перші... Так, тоді все було «перше», все само, як і в 1954 р., йдуть було нове, незвичайне, ціка­ розмови про те, як оживити ве. Багато змінилось з того нашу самодіяльність, і так часу, і великі ці зміни. Ли­ само далі розмов справа не ше три роки тому в мене не йде. І так само червоніє «Червоний було знайомих, а зараз ба­ інститутський гатьох знайомих... таки не­ Хрест» за своє убоге і не­ ма — хто інститут закінчив, помітне існування... Багато, дуже багато ще кого виключили за система­ треба нам зробити. І тому тичну неуспішність... Лише хочеться сказати першокурс­ три роки тому, на першому никам: швидше знайомтеся, курсі, майже в розпач впа­ дали ті, хто не одержав за­ швидше включайтеся в робо­ ліка з першого разу, а нині ту,. будьте справжніми ха­ ці ж студенти посміхаються зяями в своєму домі — в після п’яти невдач і кажуть: Київському педінституті ім. «У мене всю жизнь шостий Горького. Н. БАСОВСЬКИЙ, раз щасливий». студ. IV курсу фізикоЛише три роки тому по­ чали говорити про створення математичного факультету. Дезорієнтуюча стаття В газеті «За педагогічні кадри» від 14/VI 1957 р. було вміщено статтю члена кафедри педагогіки доц. М. П. Задесенця під назвою «Про педагогіч­ ний такт». Як видно із змісту цієї стат­ ті. автор мав на увазі дати пев­ ні поради нашим випускникам в цьому важливому педагогічно­ МОЛОДІ ПОЧАТКУЮЧІ ПОЕТИ, ПРОЗАЇКИ, ДРАМАТУРГИ! На честь 40 рїччя Великої Жовтневої соціалістичної революції дирекція Київського Державного Педагогічно­ го Інституту і м . Горького та літературна студія о г о л о ­ ш у ю ть конкурс на КРАЩИЙ ХУДОЖНІЙ ТВІР (вірш, поема, оповідання, нарис, п'єса-одноактівка і ін.). Умови конкурсу. Тематика творів необмежена, але бажано, щоб у них відображалось навчання, праця, спорт, відпочинок, друж­ ба, кохання студентської молоді. Твори повинні бути надруковані на машинці (у двох примірниках) і надіслані на адресу редакції газети «За педагогічні кадри» з написом: «На конкурс». Термін подачі матеріалів — 1 жовтня 1957 р. За кращі художні твори встановлено такі премії: одна перша — 250 крб. одна друга — 150 крб. одна третя — 100 крб. Кращі твори, представлені на конкурс, будуть надру­ ковані в газеті «За педагогічні кадри» і рекомендовані в республіканські органи преси. ЖЮРІ КОНКУРСУ. му питанні. Але, на жаль, ав­ тор не тільки не допоміг ви­ пускникам. а, навпаки, дезо­ рієнтував їх у правильному ро­ зумінні суті педагогічного так­ ту. Так, наприклад, автор у тактовності учителя найголов­ нішим вважає «почуття учня в самому собі» (?), зовсім відки­ дає певну систему покарань, рекомендує учителю бути по­ блажливим, висловлювати перед учнем свої вагання та ін. Кафедра педагогіки на своє­ му засіданні 1 липня цього ро­ ку, проаналізувавши статтю доц. Задесенця, рішуче відки­ нула твердження автора, як по­ милкові і педагогічно неви­ правдані. Про цю ухвалу кафедра про­ сить редакцію сповістити своїх читачів. С. ЛІТВІНОВ зав. кафедрою педагогіки. ВІД РЕДАКЦІЇ. Редакція приєднується до рішення кафедри педагогіки і вважає вміщення на сторінках газети статті доцента М. П. За­ десенця «Про педагогічний такт» помилкою. Надалі статті теоретичного характеру будуть друкуватися в газеті після роз­ гляду їх відповіднимикафед­ рами. Редактор І. КРУК. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/83 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6485b87ad842baa0ef36297cd5f9c6ce.pdf 09852dc021dd8980956472c8cdff142f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text П р о л е т а р і в с іх к р а ї н , є д н а й т е с я ! Яскравий партійний документ За педагогічні В ці дні радянські письменники, працівники мистецтв з глибоким хвилюванням відчувають новий прояв батьків­ ського піклування Комуністичної партії про літературу і мистецтво. По всій країні десятки тисяч письменників, художників, композиторів, діячів театру, кіно палко віта­ ВЕРЕСНЯ ють ще один яскравий партійний документ — статтю 1 9 5 7 року М. С. Хрущова «За тісний зв’язок літератури і мистецтва П О Н Е Д ІЛ О К з життям народу». Це програмний документ. Сама його № 25 ( 37) ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І назва говорить про те, що наша партія питання розвитку ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО Ціна 1 5 коп. ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО мистецтва пов’язує з боротьбою народу за вирішення найважливіших завдань соціалістичного життя. Зв’язок з життям, з наро­ дом, з партією — ось голов­ ний пафос статті М. С. Хру­ Програма дій 10-го вересня ц. р. на засі­ естетичного виконання м ай б у т­ щова. Хто хоче бути з наро­ ших рядах борців за кому­ О публікований у нашій дом, той завжди буде з пар­ данні партійного бюро інститу­ нього вчителя. А д ж е п р ак ти к а пресі виклад виступів нізм. тією. Хто твердо стоїть на ту розглядалось питання про показала, що в цій с п р а в і не товариша М. С. Хрущова з У новому партійному до­ позиціях партії, той завжди підсумки роботи в галузі худож­ все було враховано. Т ак , н е д о ­ питань літератури й мисте­ кументі поставлено і ряд буде з народом, і тільки при ньої самодіяльності студентів і статньо уважно о б го в о р ю в ав с я цтва є партійним докумен­ важливих теоретичних проб­ такій умові художник зможе шляхи її дальшого розвитку. репертуар самодіяльних к о л е к ­ лем, насамперед, питання створити справжні зразки на­ том величезного значения. В інформації т. Літвінова і тивів і виконавців, в н ас л ід о к родного, партійного, реа­ В ньому накреслено програ­ партійності й народності, пи­ у виступах тт. Антонюка, Ше­ чого в репертуар п о тр ап л я л и тання творчого методу соціа­ лістичного мистецтва. В цьо­ му дальшого розвитку нашої лухіна, Шутенка, Мітюрьова твори низької худ ож н ьої я к о с ті. му і полягає свобода твор­ радянської літератури, в ньо­ лістичного реалізму. відзначалося, що в минулому На засіданні п артій н ого б ю р о му звучить голос партії, про­ Товариш Хрущов розкри­ чості. Дуже добре сказав про р оці самодіяльність у нашому відзначалося, що к а ф е д р а м у з и ­ це Микита Сергійович Хру­ являється її турбота й піклу­ ває єдність принципів пар­ інституті помітно пожвавилась ки і співів у минулому роц і щ е тійності й народності: «Хто щов: «Якщо боротьба за ідеа­ вання про наше мистецтво. в зв’язку з підготовкою до VI не зайняла належного їй м іс ц я Устами товариша Хрущо­ хоче бути з народом, той ли комунізму, за щастя сво­ Всесвітнього фестивалю молоді у справі керівництва х у д о ж н ь о ю та студентів. ва партія закликає письмен­ завжди буде з партією. Хто го народу є метою життя самодіяльністю в ін ст и ту ті. художника і якщо він живе ників тісніше бути зв’язани­ твердо стоїть на позиціях Факультетські фестивальні ве­ Важливим і н е в ід к л а д н и м партії, той завжди буде з на­ інтересами народу, його ду­ ми з життям народу, глибше чори, а також загальноінститут­ завданням є зараз п ід г о т о в к а до родом». ський фестиваль показали, що огляду художньої мами і сподіваннями, то с а м о д ія л ь ­ проникати в його думи й яку б тему він не брав, які б студентська молодь прагне до ності, присвяченого в с е н а р о д н о ­ Виступи товариша Хрущо­ прагнення, показувати жит­ ва з питань літератури й явища життя не відображав, мистецтва, що серед студентів му святу — 40 р іч ч ю В е л и к о ї його твори відповідатимуть тя в його русі й боротьбі, в мистецтва є й будуть нашою є здібні виконавці. Необхідні Жовтневої соціалістичної р е в о ­ лише краща організація і керів­ люції. Цю підготовку т р е б а р о з ­ інтересам народу, партії і усьому багатстві різноманіт­ зброєю в боротьбі проти во­ ництво цією важливою галуззю почати вже тепер. держави. них проявів; відображати па­ рожих нападок на нашу літе­ Такий художник обирає фос праці, правильно висвіт­ ратуру і на великі ленінські шлях служіння народу віль­ лювати суть великих соціа­ принципи, якими вона ке­ но, без примусу власного пе­ лістичних тверджень, втілю­ рується. реконання і покликання, з Літня педпрактика студентів знають роботу ви х о вател ів, д о б ­ веління душі і серця». вати їх у живі, повнокровні Професор дошкільного відділу навчальною ре застосовують н аб у ті т е о р е ­ В статті М. С. Хрущова П. ВОЛИНСЬКИЙ. художні образи, йти в пер­ програмою не передбачена. Не­ тичні і практичні зн ан н я . Н а­ ще раз, з великою силою зважаючи на це, багато студен­ віть. досвідчені за в у ч і д и т я ч и х поставлена вимога партії до тів нашого курсу (О. Доброва, садків не раз високо о ц ін ю вал и Ближче до життя народу працівників мистецтв — до­ А. Солдатенко, Н. Яронна, М. їх роботу. тримуватися головної лінії новому навчальному ро­ проф. Д. В. Чалий, доценти Бубліченко та інші) працювали Робота в дитячих с а д к а х д а ­ розвитку. «А головна лінія Л. М. Карлов, В. Д. Войту­ ці кафедра російської під час канікул в дитячих сад­ ла змогу ще раз п е р е в ір и ти розвитку,— говорить М. С. та зарубіжної літератури в шенко, А. К. Данилюк і вчи­ ках. Ця робота для студентів наші вміння і навички, а о с н о в ­ Хрущов,— полягає в тому, телі середніх шкіл міста. основу своєї роботи поклала була не новою, бо їй передува­ не — перевірити н аш у л ю б о в до щоб література і мистецтво Наближається 40-річчя Ве­ вказівки партії про завдан­ ла двомісячна активна пед­ дітей. були завжди нерозривно зв’я­ ня радянської літератури, які ликої Жовтневої соціалістич­ практика, і їм було, звичайно, 3. товстол я к, зані з життям народу, прав­ викладені у статті першого ної революції. Наша кафед­ легше працювати в цьому році, студентка IV кур су диво відображали багатства і секретаря ЦК КПРС М. С. ра організує наукову се­ ніж у минулому. Усі студенти педагогічного ф ак ул ьтету . багатогранність нашої соціа­ Хрущова «За тісний зв’язок сію з залученням студентів лістичної дійсності, яскраво і вчителів міста, на якій за­ літератури і мистецтва з і переконливо показували життям народу». У статті ще слухає доповіді: «Досягнення Хороший п о ч а т о к велику перетворювальну ді­ раз підкреслена велика жит­ літератури за 40 років», «Об­ Студенти фізико-математич­ ком, готує доповідь для зан я ть яльність радянського наро­ тєва сила ленінських ідей раз В. І. Леніна у творчості ного факультету проходять пед­ математичного гуртка. С туден­ ду, благородство його умінь В. Маяковського», «Героїка про партійність літератури і практику в 24 середній школі ти Ю. Гусаковський, В. Ізр а­ і цілей, високі моральні революції в поезії Едуарда мистецтва, про служіння м. Києва. Керує практикою до­ їлянт та інші систематично пра­ якості». Багрицького» і ін. художника своєму народові. цент О. П. Сергунова. цюють з відстаючими учнями. Стаття М. С. Хрущова Будуть також заслухані А це і нагадує нам У роботі велику допомогу на­ ставить великі вимоги і до У всіх класах, під керівни­ про наші завдання в на­ доповіді студентів — членів дає нам вчителька математики цтвом студентів, йде активна критиків та пропагандистів вчально-виховній і науковій наукового гуртка. М. Г. Клочко. Уроки у неї зав­ підготовка до 40-річчя Ж овтня. Члени кафедри візьмуть літератури, мистецтва, зо­ роботі. Кафедра російської жди цікаві, дисципліна на її В один з вихідних днів буде крема до викладачів відпо­ та зарубіжної літератури на­ активну участь у міському і уроках зразкова, учні уважно проведено піонерський збір за обласному лекторії товари­ відних дисциплін у вузах. полегливо продовжує роботу і вдумливо сприймають мате­ містом, присвячений пам ’яті мо­ Викладачі літератури та по ліквідації основного недо­ ства по розповсюдженню на­ ріал. лодогвардійців. укових і політичних знань на музики нашого інституту по­ ліку, відзначеного XX з ’їздом Деякі наші студенти вже да­ теми, присвячені 40-річчю винні на конкретному мате­ КПРС,— відриву навчання Ми сподіваємось, що продов­ ли перші практичні уроки. Доб­ Жовтня, та підготують стат­ ріалі з історії літератури, від життя. жуватимемо практику так само ре провела урок арифметики в ті для преси. музики тощо показувати сту­ В 1957/58 навчальному успішно, як і почали. Для цього 6ому класі і урок геометрії в Кафедра планує також до­ дентам, як тісний зв’язок році кафедра здає до друку у нас є всі можливості. 7ому Е. Портная. повіді про статтю тов. Хру­ художника з життям сприяв підручник з російської літе­ Л. КРУПНИК, Практиканти провадять і по­ щова серед студентів. створенню зразків високо­ ратури для 8 і 9 класів се­ студентка IV курсу фізикозакласну роботу. Так, студент ідейного та високохудожньо­ редньої школи з українською Л. КАРЛОВ, математичного факультету. В. Ізраїлянт керує драмгурт­ мовою викладання. В автор­ го мистецтва, що служить зав. кафедрою російської народу. ському колективі працюють; та зарубіжної літератури. КАДРИ 16 Н е все було враховано Серед дошкільнят В Магістральним шляхом езсмертне вчення В. І. БЛеніна про партійність літератури стало наріжним каменем, фундаментом, на якому наша Комуністична партія будує свою політи­ ку керівництва літературою і мистецтвом, як могутньою зброєю ідеологічної бо­ ротьби. Виступи першого секрета­ ря ЦК КПРС товариша М. С. Хрущова перед пи­ сьменниками, художниками, скульпторами і партійним активом з питань літератури є новим, в новій конкретній обстановці, продовженням і творчим розробленням ленін­ ських принципів партійності л ітератури і мистецтва. — Найвище суспільне при­ значення літератури і ми­ стецтва, — говорить това­ риш Хрущов,— піднімати на­ род на боротьбу за нові успі­ хи в будівництві комунізму. Будемо ж високо тримати ленінський прапор партій­ ності літератури, боротися за її ідейну чистоту і бойову комуністичну цілеспрямова­ ність та непримиренність до будь-яких спроб збити її з магістрального комуністич­ ного шляху розвитку. Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ, доцент, член Спілки радян­ ських письменників УРСР, Чекаємо ваших порад Разом із студентами старшокурсниками пopiг інституту переступили і ми, першокурсники. Спочатку сковано і ніяково почували ми себе серед старших товаришів. Та радісне відчут­ тя, що ти — студент, превалювало над іншими почуттями. Вже з перших днів навчання стало зрозумілим, що голов­ не — систематично вивчати матеріал, не запускати його. На курсі обрали старост, комсоргів груп. Підготовку до роботи провели. Проте самої роботи ще не розпочали: не знає­ мо, як і з чого треба починати, як цікаво організуватисвоє дозвілля і т . ін. Сподіваємось, що старші товариші допоможуть нам у цьому, поділяться своїм досвідом правильної організації роботи і відпочинку. Чекаємо ваших порад, друзі! І. ТОЛСТУХІН, студент І курсу педагогічного факультету. �Зросла активність студентів 1 9 1 7 - 1 9 5 7 Д о4 я іч -р 0 в е л и кого Ж о в т н я Ще не закінчилася громадянська війна, а партія і уряд Радян­ ської України вже постави­ ли питання про створення такої системи народної освіти, яка б відповідала завданням нового соціального ладу, що був ство­ рений Великою Жовтневою со­ ціалістичною революцією. В 1920 році було оголошено про реформу вищої школи, здійснення якої фактично від­ булося в 1921 р. Педагогічна освіта після реформи визнача­ лася двома типами навчальних закладів: 1. Єдиний Інститут Народної Освіти. 2. Вищі трирічні педагогіч­ ні курси. При створенні системи педа­ гогічної освіти на Україні за основу було взято думку (як і в РРФСР), що педагогічна освіта є вищою освітою. На Україні університети були реорганізовані в інститути на­ родної освіти (ІНО). Інститути народної освіти повинні були мати три факультети: факультет соціального виховання, що го­ тував працівників для масової школи, дитячих садків, дитячих будинків; факультет професій­ ної освіти, що готував праців­ ників для масових професійних шкіл; факультет політосвіти, що готував політосвітпрацівників. Інститути народної освіти створювалися однофакультетні або з декількома факультетами. Ті, що створювалися на базі учительських інститутів, як пра­ вило, були однофакультетні, а ті, що на базі університетів — двофакультетні. У Київському ІНО було від­ крито факультет профосвіти та факультет соціального вихован­ ня, який фактично і є початком існування наш ого інституту. В складі цих двох факульте­ З Історії нашого інституту тут за цей час пе­ ретворюється в один із найбільших педагогіч­ них вузів на Україні. Напередо­ дні війни він став великим пе­ дагогічним навчальним і науко­ вим центром, що готує високо­ кваліфікованих вчителів для шкіл та науково-педагогічні кадри для вузів. У період тимчасової окупації м. Києва німцями інститут ро­ боти не проводив. Поновив він свою роботу через два місяці після звільнення міста від фа­ шистських загарбників. У січні 1944 року двері Київського пе­ дагогічного інституту знову від­ крилися для нашої радянської молоді. Тяжкі то були часи для на­ вчання—в неопалюваному при­ Д Н І міщенні з розбитими вікнами, при відсутності підручників та Тепло, сонце, книги, пісні, обладнання. Силами студент­ танці, блиск місяця в затишно­ ської молоді та викладачів му ставку на Поділлі або в швидко піднімався інститут з бурхливій річці Кавказу — все руїн, які йому заподіяли німе­ втілюється в одному слові: ка­ цькі загарбники. нікули! Вже в 1946 році по кількості Минуло перше студентське студентів інститут досягав до­ літо. Багато цікавих вражень воєнного рівня. В наступному і залишило воно. Зустрівшись подальших роках інститут знач­ 2-го вересня з інституті, ми з но розширюється кількістю студентів, професорсько-викла­ захопленням розповідали один дацького складу та аспірантів, одному про пам'ятні дні відпо­ а також ростом матеріальної і чинку. А розповідати було про навчальної бази. що! Так, Л. Чернякова і К. Зараз майже в кожному пе­ Криворучко працювали вожати­ дагогічному інституті республі­ ми у Ворзельському піонерсько­ ки працюють наші вихованці, багато їх працює і в інших му таборі. Загоновими вожати­ ми працювали і М. Зеленівська, вузах. Київський педагогічний інсти­ Ф. Вайтман, 3. Олексійова. Ро­ тут є єдиним педагогічним ву­ бота була захоплюючою і зба­ зом в республіці, що має право гатила дівчат певними знання­ прийому до захисту кандидат­ ми і досвідом.— Ми намагали­ ських дисертацій. Сотням на­ уковців Вчена Рада інституту ся,— говорять вони,— зробити присвоїла звання кандидатів відпочинок дітей корисним, ці­ наук. кавим і змістовним. Діти зали­ Г. ІВАШИНА. шилися задоволеними. І це»бу­ Імені О. М. ГОРЬКОГО К Н И ГА «Сільська вчителька» — пер­ ша збірка оповідань Ольги Ро­ зовик. Книга в основному при­ свячена темі виховання радян­ ської молоді в школі і в сім’ї. Героїв оповідань О. Розовик можна зустрінути в повсякден­ ному житті. Де переважно сільська інтелігенція (учителі), колгоспники і молодь, якій при­ ділено найбільше уваги. Збірка відкривається опові­ данням «Єдиний син». Це хви­ лююча і правдива розповідь про життя і прагнення матері, про виховання в сім’ї. За сю­ жетом оповідання досить про­ сте. В далеке приуральське місто прийшло з фронту коро­ теньке повідомлення про смерть Івана Вікторовича Коломійця. «Тепер ми, синку, будемо са­ м і»,— прошепотіла заплакана мати. Багато енергії І сил доклала вона, щоб виростити сина І да­ ти йому змогу закінчити десяти­ річку, інститут. Щоб бути «удвох» із сином вона відмови­ лась навіть від особистого щастя. тів Київський ІНО проіснував до 1930 р. Коли в Радянському Союзі було проведено велику реорганізацію і розширення ме­ режі вищих шкіл з тим, щоб за­ довольнити в кадрах високої кваліфікації вимоги бурного розвитку соціалістичної еконо­ міки і культури, на базі Київ­ ського ІНО було утворено три інститути; соціального вихо­ вання (на базі факультету соцвиху), професійної освіти та фізико-хіміко-математичний (на базі факультету профосвіти). В 1933 році Інститут соці­ ального виховання було пере­ творено в педагогічний інститут. У зв'язку з тим, що тоді в Києві були педагогічні вузи, де навчання велося не україн­ ською мовою, він був названий Київський український педаго­ гічний інститут. У 1934 році в його склад влилися інші педа­ гогічні вузи міста, і він став називатися Київський Держав­ ний Педагогічний Інститут. То­ го ж року інститутові було при­ своєно ім'я великого пролетар­ ського письменника Олексія Максимовича Горького. Здійснення загального обо­ в’язкового навчання, невпинний ріст мережі семирічних шкіл, створення і розвиток середньої загальноосвітньої школи в роки перших п’ятирічок вимагали ве­ ликої кількості вчителів. На Україні швидкими темпами зро­ стала мережа педагогічних на­ вчальних закладів і значно роз­ ширювалися вже діючі. Ріст мережі педагогічних інститутів на Україні вимагав забезпечен­ ня їх науково-педагогічними кадрами. Інститут поширив під­ готовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру. Київський педагогічний інсти­ 9 вересня в нашій групі від­ водилась підписка на газети і булися звітно-виборні збори. журнали; більш змістовними Навчання та поведінка студен­ стали політінформації. тів, участь у художній само­ Активну участь група брала діяльності. в спортивних сек­ в підготовці до фестивалю. Бу­ ціях, підготовка до проведення ло підготовлено подарунки; 12 інститутського фестивалю — студентів брали участь у хорі ось основні питання, які роз­ та оркестрі народних інстру­ глядалися на цих зборах. Особ­ ментів; 4 студенти були учас­ лива увага приділялась педаго­ никами культбригади, що ви­ гічній практиці та підготовці до їжджала з концертами в МТС, екзаменів. на завод, у школу. На зборах було відмічено, що Важливим недоліком у робо­ за минулий рік в групі значно ті нашої групи є те, що на про­ підвищилась успішність, збіль­ тязі року не було проведено шилось число учасників худож­ жодних тематичних зборів. ньої самодіяльності; 10 студен­ Зараз наші комсомольці ак­ тів регулярно відвідували спор­ тивно включилися в підготовку тивні секції, 7 чоловік викона­ до зустрічі 40-х роковин Вели­ ли нормативи Ні спортивного розряду; всі вони — учасники кого Жовтня. О. СЕМКО, інститутських та факультет­ комсорг 42-ої групи ських команд. Відмічалось та­ фізиків. кож, що в групі регулярно про­ майбутньому не П Р О В И Х О В Авати Н з НучняЯв * просто поета, лікаря чи інжене­ ра, а в першу чергу — «справж­ ню людину» —будівника кому­ ністичного суспільства. В оповіданні «Сільська вчи­ телька» змальовується велика і почесна праця вчителя. Хвора вчителька, якій лікарі не дозво­ лили працювати в школі, у ва­ гоні поїзда розповідає присут­ нім про свою копітку роботу, про своїх учнів. Вони разам прийшли до школи: вона — вчителькою, а ді­ ти — учнями. Вчителька, сама навчаючись, чотири роки навча­ ла дітей. Скільки любові, надії і турботи про майбутнє малюків відчувається в її словах! Поїзд зупинився, вчителька зійшла на станції. Всі довго мовчать, думаючи про неї. Цікавим є оповідання «Ви­ пускниця», в якому автор пору­ шує актуальну тему — про зв'я­ зок школи з виробництвом. Твір закликає нашу молодь — випускників шкіл — йти на ви­ на жаль, ще зустрічаються у робництво, в колгоспи, на заво­ деяких школах), а розповідає ди, шахти, опановувати проце­ один з епізодів свого життя. сами виробництва. Спочатку шкільного, а потім Агроном Ковальов у розмові фронтового. «В житті потрібно з Ніною, яка цілий рік прогай­ все подолати,—звучить зворуш­ нувала дома після закінчення ливо голос педагога,—а раніше школи, підкреслює: «А вісім­ всього — самого себе». надцятий (рік — І. П.), Ніно, Ми віримо, що такі вчителі, найкращий у житті, доведеться як Василь Олександрович, до­ зовсім викреслити з біогра­ кладуть усіх зусиль, щоб вихо­ фії!..». І от Кость — інженер-шляхо­ Учитель не читає учневі мо­ вик. Формально він не забуває ралі про дисципліну, не кри­ матері: пише їй листи, приїж­ чить на нього, не посилає зра­ джає на канікули на декілька зу ж за батьком (такі «методи», днів (хоч має змогу побути мі­ сяць), обіцяє їй допомогу; але в його відношенні до матері відсутнє основне — почуття си­ новньої любові. Дорогу реліквію, яку мати берегла для нього,— картину батька — Кость називає «ку­ старщиною» і викидає з свого чемодана. А вона так мріяла, що цей пейзаж колись прикра­ сить кабінет її сина! Хвилююче просто, без зайвої надмірності зображено картину прощання матері з сином. Скільки глибокого материнсько­ го почуття вкладено в скупі рядки! Автор своїм оповідан­ ням приводить читача до важ­ ливих питань, хоч сам і не дає на них відповіді. В чому ж помилка матері? Адже вона віддала себе всю для сина? Та він не розу­ міє цього. Син — егоїст. Ось в чому трагедія. Оповідання «У директора» присвячене життю радянської школи, показові взаємовідносин між учителем і учнем. Силою власного прикладу молодий пе­ дагог і директор школи Василь Олександрович впливає на не­ дисциплінованого учня. Л І Т А ло для нас найкращою нагоро­ дою. Деякі наші дівчата вміло по­ єднали відпочинок з працею в народному господарстві. Так, Л. Дзюба зважувала зерно біля комбайна, Н. Степаненко займа­ лася польовими роботами, а А. Лисенко працювала на ш ах­ тарській дільниці. Л. Грасетській пощастило відвідати VI Всесвітній фести­ валь молоді і студентів. Непогано відпочила і Л. Дяченко. Вона з колишніми одно­ курсниками педучилища побу­ вала в найвизначніших місцях Закарпаття. Хороше і цікаво провели на­ ші студенти літні канікули. Бадьорими, сповненими сил і енергії приступили ми до занять у новому навчальному році. М. ЧЕРЕП О ВСЬКА , студентка ІІ-го курсу педфаку. Прочитавши оповідання, ми віримо, що Ніна, яка у «18 ро­ ків була ніхто», та інші випуск­ ники чесно підуть трудитися на колгоспні лани рідного села. До цього і закликає автор. Проте, поряд з цими глибоко правдивими творами, автор, на наш погляд, у деяких оповідан­ нях, поставивши благородні те­ ми, зокрема приїзд досвідчених працівників з міста на керівну роботу в сільське господарство («Видатний дядько»), ріст куль­ тури і добробуту колгоспників («Лемешев у дідовій хаті»), розв'язує їх у дещо схематич­ ному плані і непереконливо. В останньому оповіданні в окремих місцях мова важка, з деякими невдалими зворотами і синтаксичними конструкція­ ми. Адже автор наслідує роз­ повідну манеру, а оповідач на­ вряд чи вживав у своїй розпо­ віді періоди, сурядно-підрядні речення або нагромаджував в одному реченні по п’ять і біль­ ше дієслів (стор. 69, 74 і ін.). Та ці недоліки не знижують того загального приємного вра­ ження, яке одержує читач від збірки автора-початківця, а ілю­ страції до творів, виконані А. Тетьорою скромно і вміло, під­ силюють це враження. І. ПРОЦЕНКО, аспірант кафедри методики мови і літератури. �„Цвіти, н аша молодість!“ У вихідний день Одинадцята го­ Н ЕДІЛЯ. дина дня. На примі­ На мою долю випало велике'щастя — я побувала на VI Всесвітньому фестивалі молоді і студентів в складі танцювального колективу, що приїхав на фестиваль з сюї­ тою «Цвіти, наша молодість!». Столиця зустріла нас передсвятковим шумом вулиць і майданів. Напевне, не знайшлось би жод­ ної вулиці в місті, на якій би не відчува­ лося наближення цього надзвичайного свя­ та. Особливо красивий вигляд мали площі, де були встановлені величезні макети, що зображали дружбу молоді всього світу і фрагменти з російських народних казок. Звичайно, кожному, хто був у ці дні в Москві, запам'ятається «Килим-літак» на площі ім. Дзержинського з трьома дітьми на ньому: російською дівчинкою, негренят­ ком і маленьким хлопчиком з Китаю. Нарешті, настав день 28 липня — день відкриття свята юності і миру! На Ленін­ ських горах запалав факел фестивалю. Після параду поле стадіону ім. Леніна зайняли спортсмени. Потім на поле вийшли Лист д о р е д а к ції Як відомо, автомотоспорт має велике оборонне значення. При інституті створена мотосекція, яка об’єднує 48 студентів. Тео­ ретичний курс вивчається систе­ матично, але практичні заняття не провадяться: нема на чому. Три мотоцикли, які є в Інститу­ представники всіх союзних республік у бар­ вистих національних костюмах. Виконуєть­ ся сюїта «Цвіти, наша молодість!». Прийняли нас дуже тепло. Виступи кож­ ної республіки зустрічали бурхливими оплесками. Часто нам доводилось зустрічатись з мо­ лоддю колоніальних і напівколоніальних країн. Зарубіжна молодь цікавилась нашим життям, навчанням, відпочинком. Серед них було багато студентів: жвавим бесідам не було кінця. Розмістили нас у студентському містеч­ ку. Тут завжди б уло весело. Частенько ве­ чорами, просто на дворі, та чи інша деле­ гація влаштовувала імпровізовані концер­ ти, які завжди мали великий успіх. За час перебування у Москві ми міцно подружилися і, роз’їжджаючись, прощали­ ся, як старі хороші друзі. с. СЛИНЬКО, студентка II курсу педагогічного факультету. за га л ьн и й ви гл яд ГАЗЕТИ Висячий в темному кутку, сі­ рий, нічим не привабливий ли­ сток паперу не викликає інте­ ресу у людей, які проходять’ мимо, не збере біля себе чи­ тача. Отже, газета не досяг­ не мети. її зміст буде надбан­ ням тільки членів редколегії, які випустили номер. Стінгазета повинна висіти на видному, добре освітленому і доступному місці. Мальовниче оформлення, хороша рамка чи вітрина повинні здалека при­ вертати увагу. Ліс зустрів н а с весел и м щебетом птахів т а л егк и м шелестом листя. В с і вм и ть розсипались по л іс о в ій г а л я ­ вині — хто к у д и ... С к р із ь лунають пісні, ч ути ж а р т и , веселий сміх. Я к х о р о ш е р а ­ зом! Особливо то д і, коли в с і збираються на від п о ч и н о к . Весь вихідний день м и п р о ­ вели у Ворзельськом у л іс і. І відпочили добре, і, го л о вн е, побули разом, в с іє ю гр у п о ю сфотографувались. Ц я п р о гу ­ лянка сприяла щ е б іл ь ш о м у зміцненню нашої д р у ж б и . Надовго зали ш и ться в п а ­ м’яті кожного з н а с ц ей ч у ­ довий день золотої к и їв с ь к о ї осені! Н. С Т А Р О Щ У К . Теорія без практики ті, за 11 років експлуатації прийшли в цілковиту непридат­ ність. Для створення нормальних умов робота секції необхідно капітально відремонтувати мо­ тоцикли, а для цього треба не­ багато; невеличку майстерню з елементарним слюсарним об­ ладнанням, гроші на придбання запасних частин та хоч малень­ ку зацікавленість до умов ро­ боти секції з боку профкому і МК інституту. Б. ВАРЧЕНКО, тренер мотосекції. Якою повинна бути стінгазета Невід’ємною частиною радян­ ської партійної преси, її міц­ ною основою є стінна газета, яка на своїй невеликій ділянці виконує таку ж важливу і від­ повідальну справу організатора, вихователя і пропагандиста, як і мільйонні тиражі друкованих газет. Тому вимоги до стінної преси повинні бути такими ж високими, як і до будь-якого друкованого органу. Читач любить газету, а відо­ мо, що від того, кого люблять, більше чекають і вимагають. Що ж вимагає читач від своєї стінної газети, в якій, можли­ во, вперше в житті побачить своє ім’я, в тому чи іншому світлі представлене на суд гро­ мадськості? ському вокзалі збираються студенти 21 групи фізикоматематичного факультету. Скрізь лунає веселий сміх. Яскраве сонце, що повисло над обрієм, ніби хоче своїми золотими руками взяти в обійми цих веселих юнаків і дівчат. І, можливо, від того, що сонце так щедро пестить всіх своїм золотим промін­ ням, чи -від того, що всі з і­ бралися разом після довгої розлуки (адже ціле літо ми не були разом!), настрій у всіх бадьорий, піднесений... Перший вихідний день у новому навчальному році ми вирішили провести за мі­ стом. Але де?.. Після недов­ гих міркувань: вирішили по­ їхати у Ворзель. ...Швидко мчить поїзд. Ве­ село цокотять його колеса, та ще веселіше лунає пісня, яку дружно співають студенти. Пісні!.. Скільки їх складе­ но про щасливе життя, про радість навчання, про перше кохання, про наш народ, про партію!.. Ось і кінцева зуп и н ка. Ми у Ворзелі. Я ка дивов и ж на краса! Навкруги л іс і сон це, багато, багато сон ц я... А н е ­ бо! Воно синє, си нє... І, здається, що очі у в с іх т а ­ кі ж сині і глибокі, я к небо, а посмішка — т а к а ж те п л а і сяюча, як сон ячне п р о ­ міння... кожному події 25 жовтня 1917 р., розкажіть про те, що хвилює вас у ці святкові дні. Але в той же час стінгазета Замітки, вміщувані в стінга­ не повинна бути занадто гро­ міздкою, крикливо оформленою. зеті, не повинні бути багато­ Зовнішній вигляд газети пови­ слівними. Коротко і ясно треба нен відповідати змісту вміще­ висловити те, про що хочеш сказати. Чітку, коротку замітку ного в ній матеріалу. прочитають Із значно більшим ЗМІСТ інтересом, ніж розтягнуту і ча­ Статті, замітки тільки в то­ сто нудну статтю. му випадку будуть цікавити В одній замітці не рекомен­ читача, якщо вони написані гра­ дується висвітлювати декілька мотно, простою і зрозумілою фактів. Це утруднює розумін­ мовою, чисто і розбірливо. ня прочитаного. Не слід повто­ Головна вимога до матеріа­ рюватись у різних замітках. лу, який вміщується в стінга­ Розглянемо декілька най­ зеті,— це конкретність. З інте­ більш поширених форм заміток. ресом читають ту статтю, в якій розповідається про людей і по­ Читача цікавлять різноманітні дії даного колективу, конкрет­ за змістом, але конкретні ма­ но вказуються факти, назива­ теріали. ються прізвища, про події гово­ ФОРМА ЗАМІТКИ риться не в загальних фразах. Не рекомендується писати Замітка-повідомлення розпо­ передові статті загального ха­ відає читачеві про яку-небудь рактеру, а ще більше випуска­ подію, цікаву для всього колек­ ти цілі газети на загальні теми. тиву. У першотравневому випуску Замітка-питання також про стінгазети не треба писати про свято «взагалі», пишіть кон­ що-небудь повідомляє і ставить кретно про те, як відзначається перед читачем питання, приму­ Першотравень на факультеті, шує його замислитись, яке зна­ в групі, у гуртожитку, кімнаті чення в житті колективу має та і т. п. У передовій статті, при­ чи інша подія? Висновок читач свяченій річниці Жовтневої ре­ робить сам і часто повідомляє волюції, не повторюйте загаль­ про нього редколегію, яка дає ними фразами давно відомі матеріал у наступний номер. Замітка-висновок не тільки повідомляє читачам про те, що трапилось, але й робить висно­ вок, що це має якесь позитив­ не або негативне значення, вар­ те чи не варте наслідування. В цих матеріалах, як і в ін­ ших, вимагається особлива точ­ ність імен, прізвищ, цифр. ЗАГОЛОВОК Для замітки дуже важливий точний, короткий і виразний заголовок, який при першому ж погляді розкриває її зміст. Та­ кий заголовок зацікавлює чи­ тача і змушує його прочитати замітку. Вдалий заголовок «Школа, колгосп, інститут» для замітки про те, як юнак став студентом, і не дуже вда­ лий заголовок на цю ж тему— «Як Сергій Петренко прийшов у наш інститут». Такий заголо­ вок і не дочитають, не говорячи вже про статтю. Слід уникати шаблонних за­ головків, на зразок: «У нашій групі», «Про нашу секцію», «В нашій аудиторії», «На на­ шому курсі, «В нашому інсти­ туті» і т. п. Заголовок повинен бути напи­ саний чітко, без переносів, ма­ льовничо, але не строкато, щоб його легко було прочитати. МАЛЮНОК І КАРИКАТУРА Малюнки в стінгазеті зустрі­ чаються частіше всього в заго­ ловках і в оформленні назви. Зокрема, назва газе ти повинна бути написана досить великим, але не громіздким ш ри ф том . Добре розташувати заго л о в о к на фоні неяскравого м алю н ка, який відображає специф іку т і є ї організації, де випускається стінгазета. Якщо немає досить кваліфікованого виконавця, то малюнків слід уникати, бо у поганому виконанні вони тіль­ ки псують загальне враж ен н я. Велике місце в стінгазеті займають карикатури. Це най­ більш дійовий і наочний метод критики, що викликає найбіль­ шу реакцію у колектива. Але карикатури повинні відповідати одній дуже важливій вимозі: вони досягають мети тільки в тому випадку, коли точно і тон­ ко відповідають темі. Сам малюнок повинен вира­ жати головну ідею карикатури, не вимагаючи громіздкої підтек­ стовки. Особливо невдалі ті ка­ рикатури, на яких до невираз­ них фігур додані пузирі, що йдуть з рота, з дрібно написа­ ним текстом. Головне ж у роботі кожної редколегії — при додержанні елементарних правил — твор­ че, з фантазією, любовне оформ­ лення кожного номера стінга­ зети. А. ДЯЧЕНКО. �П ИСЬМЕ Н Н И К-П АТРІО Т Багатогранною була діяль­ ність Івана Кіндратовича Мики­ тенка, одного з основоположни­ ків і творців української радян­ ської літератури, який своїми художніми творами активно втручався в життя, пристрас­ но утверджуючи те нове, що з ’явилось після Великого Жовт­ ня, гнівно тавруючи все старе, віджиле. Він був визначним громадським діячем. Член КПРС, один з організаторів і керівників пролетарських орга­ нізацій письменників («Гарт», ВУСПП), член президії Спілки письменників СРСР і УРСР. член Центрального Виконавчо­ го Комітету УРСР, І. К. Микитенко активно боровся за ство­ рення пролетарської літерату­ ри. Він разом з іншими пи­ сьменниками представляв укра­ їнську літературу на Міжнарод­ них конгресах захисту куль­ тури. Друкуватись І. К. Микитенко почав у 1922 р. на сторінках одеських газет «Известия», «Южный селянин», «Червоний степ», де вміщував вірші (бага­ то з них стали піснями, напри­ клад, «Розвивайся, прапор Жовтня», «Ой, що ж то за шум учинився?.. Комсомол на Вкраї­ ні народився» та ін.), інсценів­ ки, фейлетони, нариси, частуш­ ки, оповідання. У 1926 р. виходить збірка оповідань письменника «На со­ нячних гонах» про післярево­ люційну дійсність, про те, як нарад, переборюючи труднощі економічного порядку, опір кла­ сових ворогів, будував соціа­ лізм, як в результаті Жовтневої революції відбулися корінні зміни в усіх сферах нашого життя (оповідання: «Між кучу­ гурами», «Кирюша», «На со­ нячних гонах», «Гарячі дні», «Будні», «Витяг з протоко­ лу» та ін.). Героями багатьох творів Микитенка стає молодь. Це вона в ті героїчні роки боролася з тем­ ря вою і відсталістю на селі (Грицько — «Між кучугура­ ми»), вела непримиренну бо­ ротьбу з куркулями (Марійка — «Гарячі дні»), самовіддано пра­ цювала в радянському апа­ раті (Сусанна — «На соняч­ них гонах»), допомагаючи робіт­ никам і селянам будувати со­ ціалізм. До 60-річчя з дня народження Микитенку його п’єса «Дикта­ І. К. Микитенка тура» (1929 р.), що була для то­ го часу явищем цілком новатор­ ру нові великі теми, народжені ським. П’єса мала винятковий нашою дійсністю. Вже його на­ успіх у глядачів. В одному тіль­ ступна збірка прозових творів ки театрі ім. Франка вона про­ «Вуркагани» (1928 р.) відзна­ йшла 300 раз. П’єса приваблю­ чається широтою тематики. Тут вала своєю злободенністю, своїм і тема змички між містом і се­ правдивим, реалістичним пока­ лом (повість «Брати»), і тема зом тих глибинних процесів, які боротьби з безпритульністю (по­ проходили на селі, а саме: бо­ вість «Вуркагани»), і тема бо­ ротьби селянства, очоленого ро­ ротьби з міщанством (повість бітничим класом, за хліб. П’єса «Кадри» (1930 р.) чи «Антонів огонь»), і показ всіх пороків старої дореволюційної не єдина п’єса на Україні, що школи (повість «Гавриїл Кири­ сталила проблему виховання кадрів у вищій школі, пробле­ ченко — школяр») і ін. му перебудови вищої школи. Темі показу того, як в умо­ Радянська молодь повинна була вах радянської влади з колиш­ переборювати труднощі не ли­ ніх «вуркаганів» формуються ше економічного порядку, а й нові люди, активні будівники боротися проти контрреволюціо­ соціалізму, присвячений роман нерів, які знайшли притулок у «Ранок» (1933 р.), який, на вищій школі, проти старих ме­ жаль, не закінчено. Поряд тодів викладання. з твором Макаренка «Педа­ У наступних своїх п’єсах: гогічна поема» він є кра­ «Дівчата нашої країни» щим на цю тему, Ідейно те­ (1932 р.), «Дні юності» матичний задум романа «Ра­ (1936 р.), «Соло на флейті» нок» значно глибший, ніж у (1935 р.) драматург звертається повісті «Вуркагани». Твір про­ до комедійного жанру. Але гу­ йнятий ідеями соціалістичної мор у цих п’єсах не однаковий. педагогіки, а саме: вирішальне Він доброзичливий і дружній, значення у вихованні має ко­ коли пише про радянських лю­ лектив і суспільнокорисна дей («Дівчата нашої країни», праця. «Дні юності»), і гнівний, викри­ В українській літературі І. К. вальний, і переходить у сарказм Микитенко найбільш відомий як і сатиру, коли розвінчує такі драматург. Разом з представни­ «болячки» на нашому здорово­ ками старшого покоління І. Ко­ му тілі, як кар’єризм і підла­ чергою, С. Васильченком, ра­ бузництво (Ярчук — «Соло на зом з його сучасниками Л. Пер­ флейті»). вомайським, пізніше О. Корній­ Характерні риси драматургії чуком та ін. він є основополож­ І. Микитенка — це напруже­ ником нової радянської драма­ ність, динамічність у розвитку тургії. подій, майстерний, просто ал­ Його п’єси ще більше, ніж мазний діалог, індивідуалізація проза, відзначаються злободен­ дійових осіб за допомогою мов­ ністю, актуальністю, активним них засобів. Важливе значення драматур­ вторгненням в життя. Коли чи­ таєш і дивишся його п’єси, гії І. Микитенка полягає також сповнені гарячим подихом тієї і в тому, що він створив цілу епохи, перед очима встає геро­ галерею позитивних образів ко­ їчна історія нашої Батьківщи­ муністів (Дудар—«Диктатура», ни, її чудові люди — більшови­ Чумак—«Бастилія божої мате­ ки, її чудова молодь — комсо­ рі», Вересай— «Соло на флей­ ті»), образи молоді та ін. Прав­ мольці. Боротьба за хліб, що була диве відтворення сучасної пи­ боротьбою за соціалізм, бороть­ сьменнику дійсності, майстер­ ба за нові кадри, боротьба за ність його п’єс забезпечили їх вугілля на Донбасі, будівництво довге життя. Твори Івана Кіндратовича Дніпрогесу, закінчення десяти­ класниками школи і т. ін.— все Микитенка ще довго будуть на це майстерно втілив І. Микитен­ озброєнні радянських людей, ко у своїх п’єсах «Диктатура», допомагаючи виховувати підро­ «Кадри», «Дівчата нашої краї­ стаюче покоління в дусі ідей ни», «Справа честі», «Дні комунізму, відданості партії, Зростаючи в ідейному і народу, художньому відношенні, пи­ юності» і ін. Заслужену славу принесла Л. КАЧУРЕНКО. сьменник приносить в літерату­ В е ч ір п а м ’я т і п и с ь м е н н и к а Твори видатного українського письменни­ ка Івана Кіндратовича Микитенка написані мовою, яка нагадує, за образним висловом В. Сосюри, «пахучі яблука в росі». Образи його творів — яскраві, живі — запам'ятовуються назавжди від першого знайомства з ними. Ввечері 5 вересня літературна громад­ ськість міста, письменники, артисти, аспіран­ ти, студенти заповнили зал Будинку літера­ торів, де відбувся вечір, присвячений 60-річчю з дня народження І. К. Микитенка. З великою теплотою і глибоким хвилюван­ ням розповідали про нього письменники, ар­ тисти, які багато років працювали разом з ним і близько знали його. Петро Панч говорив про значення І. Минитенка в становленні української радянської лі­ тератури, про ту видатну роль, яку відіграв він у збиранні сил пролетарських письменни­ ків ВУСПП у, душею і керівником якої він був від першого до останнього дня її існу­ вання. — Я не находжу інших слів, як Великий Громадянин, щоб охарактеризувати І. К. Микитенка. Саме таким він залишився в моїй па­ м'яті на все життя,— говорить Н. М. Ужвій. Артистка розповіла, з яким запалом І. К. Ми­ китенко організовував перший український те­ атр в Одесі, як чуйно він ставився до молодих акторів, був їх натхненником, великим дру­ гом, постійним їх гостем. Н. М. Ужвій розпо­ відала про ті пам’ятні дні, коли сотні разів у переповнених театрах йшли п’єси «Диктату­ ра», «Кадри», «Соло на флейті» і ін. Л. Первомайський, Я. Баш, Т. Масенко пригадували, як чуйно ставився І. Микитенко до літературної молоді, завжди знаходив час вислухати, дати пораду, допомогти початкую­ чому поету, письменнику. — Його твори любили або ненавиділи, але байдужих не було,— відзначив Л. Перво­ майський. Я. Городський розповів, як після вступно­ го слова на І Всесоюзному з ’їзді письменни­ ків, під схвальні оплески делегатів, О. М. Горь­ кий. передав керівництво з ’їздом І. Микит ен­ ку. Це було визнанням і високою оцінкою всієї української літератури. . На великий жаль, твори І. Микитенка дов­ гий час були забуті, і ми раді сьогодні, що його ім’я знову зайняло належне йому місце поруч з кращими представниками української літератури. В. ЯРЕМЕНКО. Перші педагогічні кроки Юрія Корольова Кажуть, як почнеш, так і пі­ — А я не розгублюсь? деш. Життя стверджує це при­ — Та що ти! Ти така смі­ слів’я. Ми ще не знаємо, як пі­ лива. де Юрій Корольов, студент IV — Так, смілива, коли стипен­ курсу фізмату, але початок у дію одержую. А тут — урок!.. — Хлопці, а де ж Юрко? нього дуже таки симптоматич­ ний. — Та вже, мабуть, у школі. — О, та ось він іде! ...День першого урока невбла­ ганно наближався. Ось уже Назустріч студентам, не по­ 9 вересня. Завтра! Ну, так що, спішаючи. йде наш знайомий практикант. Він весело насви­ що завтра?.. стує, злегка б’є себе лозиною по Отже завтра урок, і Юра ви­ рішив ознайомитися з приладдя­ нозі. — Доброго ранку, Юрко! Ти ми, які завтра допоможуть йому блискуче провести урок. Та тут сьогодні іменинник! виявилося, що і конспект уро­ — Сьогодні народиться вели­ ка треба показати і навіть по­ кий педагог Юрій Корольов! працювати над ним разом з ме­ Ура, товариші! тодистом і вчителем. А кон­ — А що ж ви думаєте? Мені спект.., урок дати раз плюнути... — Я ще не набросав кон­ Та урока дати йому на цей спекту. І навряд чи зможу сьо­ рін а з не дали. Такий вредний годні сісти з Вами за нього. По­ отой методист—подавай якийсь винен повідомити Вас. що мене там конспект. Ну хто другий викликають у деканат, так що хай подає, а нащо ж від мене, в школі я буду трохи пізніше від Корольова, вимагати?! Поі Вам доведеться мене по­ перше, мене викликали в дека­ чекати. До побачення.— І без­ нат, а по-друге, можна і за 5 печний, бадьоро настроєний Ко- хвилин перед уроком перевіри­ рольов-практикант робить свої ти, та ще й чи є потреба. Не перші кроки із школи. допустити до урока... О, це вже У школу в той день він так занадто!.. Юрій кулею зірвався і не прийшов ні трохи пізніше, з місця, пробив собі між учителя­ ні набагато пізніше. ми дорогу до дверей і так грюк­ ...Теплий сонячний ранок. Се­ нув. що не тільки вікна заб ряж ­ лище давно прокинулось. Діти чали, але й з переляку підско­ веселими стайками поспішають чило все в учительській: і у школу. Чинно, неквапливо вчителі, і студенти, і чорниль­ йдуть старі вчителі, хутенько ниці, і геометричні тіла, всілякі на високих каблучках під­ там куби, конуси, паралелепі­ стрибують мол оді вчительки... педи, навіть зірвалися зі стін Та ми відстали. Он далеко, два портрети, географічні й вже біля самої школи гру­ історичні карти... па: учнів — не учнів, учите­ Так пройшов перший пробний лів — не учителів. Наздоганя­ урок — даруйте! — перший єм. О, та це ж наші практикан­ пробний крок майбутнього вчи­ ти! Вони дуже хвилюються, до теля Юрія Корольова. того, що навіть розмовляють Івась ЧОБІТЬКО. пошепки. У деяких з них сьо­ годні перші уроки. Редактор І. КРУК. — Ой, я так тремчу! � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/84 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6d6d8d87abb198267f66e2244b8881b5.pdf 053986284b96bcb704990afb38f5e0d1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАШІ ГОСТІ М ОВА Д Р УЖ И Б — Ми люди різних країн і навіть різних континентів,— сказав, вітаючи гостей, заступник директора інституту В. К. Мітюрьов.— У нас багато різного, але значно більше спільно­ го: ми виховуємо наших дітей, нашу молодь, і мета у нас одна — виховати гідних борців за мир. Колектив інституту бажає Вам на цій ниві діяльності великих успіхів! Ще перекладачі не говорили іспанською, індонезійською, англійською, індійською, французькою мовами, а посланці шумного Марселя, далекої Австралії, жаркої Індонезії, Арген­ тит, Уругваю і інших країн вже схвильовано посміхались, аплодували: вони зрозуміли не­ знайому мову, яка йшла від серця,— мову дружби. Вчителі початкових шкіл, які відвідали наш інститут, виявили велику увагу до організації на­ вчання в школах, технікумах, ву­ зах нашої країни, цікавились по­ бутом студентів, умовами праці викладачів, з великим інтересом знайомились з навчальними май­ стернями. кабінетами і лаборато­ ріями на фізико-математичному факультеті. їхня одностайна дум­ ка була висловлена керівником групи французьких вчителів — ди­ ректором школи Марселем Бен­ сом: і діти і молодь соціалістичної України мають всі можливості стати кваліфікованими будівника­ ми своєї батьківщини. Гості захоплено аплодува­ лиюним учасникам інститут­ ської самодіяльності, які за­ просили їх на свою репети­ цію. Літня вчителька з Чілі, Христина Еррера, сказала: — Чудесно! Якби я сама не бачила, як ці юнаки і дів­ чата тільки що бігли за ку­ ліси з книжками і конспек­ тами в руках, я б нізащо не повірила, що це не про­ фесіонали-актори. Зарубіжні гості розповіли багато цікавого про роботу вчителів у своїх країнах. Деякі з гостей, прощаю­ чись, залишили нашим сту­ дентам сердечні привітання. Ось одне з них: «Вчителі Латинської Аме­ рики, які познайомилися сьогодні з студентами Києва, передають їм сердечний при­ віт. Ми побачили цих сту­ дентів радісними, повними надій. Тому ми впевнені, що З педагогічні КАДРИ а ЗО ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ВЕРЕСНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 26 (38) Ціна 15 коп. Щоб було цікаво і весело їх чекає робота у світі щастя і справедливості, у світі ми­ ру і дружби На цьому шляху ми ще зустрінемося. До швидкої зустрічі. Уго Родрігес (Уругвай). Рауль Бесерре (Чілі), Еліза де Віго (Аргентина), Христина Еррера (Чілі)». Це мова миру і дружби. І щоб зрозуміти цю мову, не треба багато років її вивча­ ти. Слова серця запам’ятову­ ються швидко, міцно. І не дивно, що індійський учи­ тель Амаленду Гуха з Даррант-коледжа в Теджпурі, який трохи говорить росій­ ською мовою, на питання, де він вивчав її, відповів: — У Москві, на фести­ валі... А. ФРОЛОВ. На фото: вгорі гості серед студентів — учасників хору; внизу вчителі з Індії та Індо­ незії в кабінеті політеконо­ мії. Фото М. Шуряка. На звітно-виборних комсо­ мольських зборах фізико-мате­ матичного факультету, які про­ ходили 23 вересня, багато гово­ рилося про художню самодіяль­ ність. І це не дивно. Адже ор­ ганізація культурного і весело­ го дозвілля студентів — дуже важлива справа. За останній час факультет досяг значних успіхів у худож­ ній самодіяльності. Хто в Інсти­ туті не знає співаків Юрія Па­ січника, Валентину Музику, Людмилу Велику? Хто не за­ хоплювався майстерним читан­ ням Алли Єлісєєвої і грою бан­ дуриста Михайла Стешенка? З великим успіхом виступав 1 фа­ культетський естрадний ан­ самбль, а його найбільш актив­ ний учасник Леонід Павлов по праву був нагороджений путів­ кою на VI Всесвітній фести­ валь. Але чому ж найбільш го­ строю на зборах була критика на адресу художньої самоді­ яльності? Розпорошеність сил— ось відповідь на це питання 1 на питання, чому факультет, що зайняв перше місце в новоріч­ ному огляді художньої самоді­ яльності, змушений був задо­ вольнятися третім місцем на Першому інститутському фести­ валі. Замість того, щоб створи­ ти на факультеті повнокровні самодіяльні колективи, комсо­ На допомогу агітатору Загальноосвітня школа Української РСР Радянський народ і разом з ним братні народи країн соціа­ за 40 років лістичного табору, все прогре­ сивне людство в цьому році від­ значають славний ювілей — 40-річчя Радянської держави. 23 вересня відбулась зустріч викладачів І літехнічного навчання в радянській школі, Серед видатних успіхів і до­ співробітників інституту з англійським вче­ кількістю загальноосвітніх і спеціальних се­ сягнень, що їх здобув радян­ ним, професором Лондонського університету редніх шкіл на Україні. ський народ за сорок років сво­ Джозефом Лаурисом, який керує кафедрою Того ж дня викладачі нашого інституту, го існування, одне з найпочес­ порівняльної педагогіки однорічного інститу­ інституту іноземних мов, співробітники на­ ніших місць займає загально­ ту, що працює на базі Лондонського універ­ уково-дослідних інститутів педагогіки і психо­ освітня школа. ситету. За своїм ухилом цей інститут подіб­ логії з інтересом прослухали лекцію профе­ Тяжку спадщину залишив царський уряд у галузі народ­ ний до нашого інституту удосконалення вчи­ сора Лауриса «Система освіти Англії і Уельса ної освіти. До Великої Жовтне­ телів. і нові течії в цій системі». Після лекції він вої соціалістичної революції Професор Лаурис цікавився питаннями по­ відповідав на численні запитання присутніх. ледве чверть населення Украї­ ни вміла читати й писати, май­ же 80 процентів усієї кількості дітей шкільного віку були по­ збавлені можливості вчитися. Кожен студент на­ монгольська література вого, дізнались студен­ інституту Л. Тендерес За сорок років радянської ш о го інституту знає почала існування в ти мовно-літературного і завідуючий кафедрою про т е , що в далекій березні 1921 року, ко­ факультету під час зу­ російської літератури влади на Україні буйним цвітом Азії існує така країна, ли 17 партизан після стрічі з головою спіл­ Л. Карлов докладно розквітла українська культура, як Монгольська Народ­ звільнення від реакцій­ ки письменників МИР, розповіли посланцю національна за формою і соціа­ на Республіка. Знають них військ м. Антан- депутатом Великого на­ монгольського народу і про її столицю Булак склали першу родного хуралу т. Сен- про структуру інститу­ лістична за змістом. На всіх м. Улан-Батор, великий революційну пісню, яка ту, про роботу літера­ етапах розвитку нашої Радян­ промисловий, культур­ зараз широко відома в ге. Він познайомив сту­ турних кафедр. ської держави партія і уряд ні дентів з творами ви­ ний і адміністративний народній Монголії. На­ На згадку про цю на хвилину не зменшували своєї датних монгольських центр країни. вряд чи хто з наших письменників, прочитав пам’ятну зустріч т. уваги до питань шкільного бу­ Але мало хто знає Сенге на одному із дівництва. про те, що площа цієї студентів знає і про те. власні. збірників творів мон­ країни налічує значно що в монгольському З великим інтересом гольських письменни­ У 1919 році, в розпалі грома­ більше 1 млн. кв. км, в віршуванні римуються спостерігав т. Сенге ро­ ків, що знаходяться в дянської війни, VIII з’їзд партії той час як кількість на­ не останні, а перші боту наших студентів у нашій бібліотеці, по­ прийняв програму, яка точно селення не перевищує слова рядка. лабораторіях, кабіне­ ставив автограф. встановлювала завдання в галу­ цієї ж цифри. Мало хто Про все це і багато тах. знає і про те, що нова іншого, нового і ціка­ Секретар партбюро Ю . ПОЛУДНЕНКО. зі народної освіти. ЛЕКЦІЯ АНГЛІЙСЬКОГО ВЧЕНОГО З д а л е к о ї М о н го лії мольське бюро факультету на­ цілило групові організації на підготовку максимальної кіль­ кості номерів. Та кількість не перейшла в якість. Ніхто не до­ помагав духовому оркестрові, ніхто не подбав про створення драмгуртка, хоч розмови про це велись весь рік. Зник з про­ грам концертів веселий 1 гост­ рий студентський конферанс. Вечори самодіяльності стали су­ хими 1 одноманітними. В цьому навчальному році становище повинно докорінно змінитися. Секретар партбюро факультету П. В. Петришнна, комсомольці О. Болгар, О. Сем­ ко, Ю. Францев, Н. Басов­ ський та інші висловили на збо­ рах конкретні пропозиції, спря­ мовані на покращення роботи самодіяльності, зокрема, запро­ понували створити при культсекторі бюро невеличку комісію з 3 —4 чоловік, яка б збирала всі пропозиції комсомольців та матеріали для створення ЄДИ­ НОЇ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ПРО ГРАМИ. Зараз перед факультетом сто­ їть складне, але почесне зав­ дання — за короткий строк, що залишився до свята — 40-ї річниці Великого Жовтня — підготувати змістовну, цікаву і оригінальну програму худож­ ньої самодіяльності. Н. БАСОВСЬКИЙ. У перші ж дні свого існуван­ ня Радянська держава проголо­ сила основні принципи нової, радянської системи народної освіти, а саме: загальне обов’яз­ кове безплатне навчання, відо­ кремлення школи від церкви, активна участь трудящого на­ селення в розв’язуванні питань шкільного будівництва, право для всіх національностей навча­ тися на рідній мові. «Наша школа, — говорив Ленін, — повинна давати мо­ лоді основні знання, давати вміння виробляти самим кому­ ністичні погляди, повинна роби­ ти з них освічених людей. Вона повинна за той час, поки люди в ній вчаться, робити з них учасників боротьби за виз­ волення від експлуататорів». На основі розроблених і стверджених партією і урядом документів революційної пере будови школи («Положення про Єдину Трудову школу РРФСР» та основні принципи Єдиної Трудової школи) загальноосвіт­ ня школа на Україні докорінно змінила цілі, завдання J зміст навчально-виховної роботи. (Продовження на 3 стор.). �Н А З У С Т Р ІЧ ФАКУЛЬТЕТ Фізико-математичний факуль­ тет розпочав навчальний рік, коли вся наша країна готується до зустрічі знаменної дати — 40-річчя Великого Жовтня. У відповідності до рішень XX з’їз­ ду КПРС про запровадження політехнічного навчання та по­ станов Уряду про поліпшення наукової роботи у вищих учбо­ вих закладах, деканат факуль­ тету головну увагу звертає на дальший розвиток науково-до­ слідної роботи, на підвищення якості підготовки учителів ши­ рокого профілю, на покращення політехнічної підготовки вчите­ лів та Ідейно-виховної роботи серед студентів. Все це вимагає проведення великої організаційної та на­ уково-методичної роботи по до­ бору педагогічних кадрів, по вивченню нових навчальних пла­ нів 1 програм, по забезпеченню факультету матеріальною ба­ зою. Крім старих наших пра­ цівників, на факультеті в цьому році працюють професор В. П. Вельмін, доцент В. П. Білоусо­ ва. Кафедри факультету працю­ ють над погодженням окремих математичних та фізичних кур­ сів з дисциплінами політехніч­ ного циклу, над посиленням зв’язку інститутських курсів Із У шкільними. Деканат поставив питання перед дирекцією інсти­ туту 1 перед Міністерством осві­ ти УРСР про дозвіл організації кафедри основ виробництва. На факультеті широко роз­ горнута робота по створенню вузівських підручників. Окремі працівники факультету (доцен­ ти М. Ф. Кіраковський, О. Т. Чалий, В. М. Коновалов, І. Е. Шаманський та 1н.) написали підручники 1 частково здали їх до друку. Виконання нових учбових планів неможливе без утворен­ ня потрібної матеріальної бази. Ось чому ще в минулому році факультет розпочав (і продов­ жує зараз) велику роботу по створенню ряду кабінетів та лабораторій. На сьогодні вже утворено лабораторію електро­ техніки, кабінет вищої матема­ тики, кабінет графіки; закін­ чується організація типового ма­ тематичного та фізичного кабі­ нетів середньої школи. Факуль­ тет придбав деякі швидкодіючі математичні обчислювальні ма­ шини і розпочав роботу по створенню для студентів стар­ ших курсів семінару по їх ви­ вченню. Для поліпшення полі­ технічної підготовки майбутніх вчителів з минулого року впер­ ше запроваджено виробничу В Е Л И К О М У Ц І ДНІ Ж О В Т Н Ю Над чим працю ю ть члени кафедри фізики практику для студентів фізичної спеціальності, а студенти мате­ матичної спеціальності вперше Кафедра фізики існує з дня федрі працюють дві наукові ла­ в цьому році проходять педаго­ організації інституту. З а цей бораторії: тепло- та масообміну гічну практику з креслення. час на ній проведена велика ор­ і напівпровідників. На базі пер­ Ідучи назустріч 40-річниці ганізаційна, наукова та мето­ шої лабораторії співробітника­ Великого Жовтня, . факультет дична робота. ми і аспірантами підготовленоі проводить велику роботу в під­ З метою підвищення ідейно- надруковано 36 наукових робіт шефному Києво-Святошинсько­ теоретичного рівня лекцій на а також три кандидатських і му районі. Для вчителів під­ кафедрі систематично проводи­ одна докторська дисертації. шефних шкіл читаються лекції лась робота по переробці учбо­ О рганізація лабораторії на­ методичного характеру. півпровідників почалась у пер­ вих курсів у напрямі їх політех­ У підшефній МТС проводить­ нізації та більш глибокого ви­ шій половині 1956 року ся лекційна робота на теми: світлення проблем, що мають дружним колективом її пра­ «Про міжнародний стан», «Про велике загально-технічне зна­ цівників за цей короткий мирне використання атомної чення. Членами кафедри (В. К. час проведена велика робо­ енергії» та інші. Організовува­ Мітюрьовим, В. М. Коновало­ та по ї ї устаткуванню. Членами лися вечори художньої самоді­ вим, І. І. Тичиною) опрацьовано кафедри, я к і працюють у галузі яльності силами студентів фа­ і надруковано цикл лекцій з напівпровідників (доц. В. Коно­ культету. курсу загальної фізики та тер­ валов, аспірант В. Дубчак), на­ Непогано поставлена на фа­ модинаміки, в яких, поруч з ви­ писано і здано до друку дві на­ культеті організація художньої світленням теоретичного мате­ укові роботи. самодіяльності та спортивно- ріалу, показується взаємозв’я­ М етодична робота кафедри не оборонна робота. В IX інсти­ зок сучасної науки і техніки. обмеж ується стінами інституту, тутській спартакіаді факультет Наукова робота на кафедрі її співробітниками були запро­ зайняв перше місце. Зараз фіз­ поновані нові профілі підготов­ культурні колективи факульте­ проводиться, в основному, в ки педагогічних кадрів по спе­ ту наполегливо готуються до трьох напрямках: дослідження ціальності «Ф ізика та основи участі в X ювілейній спартакіа­ тепло- і масообміну в дисперс­ виробництва» і складені про­ них тілах; дослідження елек­ екти учбових планів з цих спе­ ді на честь великого свята. Колектив студентів і праців­ тричних і оптичних власти­ ціальностей, які були затвер­ ників факультету докладає всіх востей напівпровідників; роз­ джені М іністерством освіти зусиль, щоб гідно зустріти ве­ робка методики викладання УРСР д л я всіх педвузів Укра­ лике всенародне свято. окремих тем як у педінституті, їни. О. СЕРГУНОВА, В. МІТЮРЬОВ, так і в середній школі. декан фізико-математич­ зав. кафедрою фізики. Відповідно до цього при ка­ ного факультету. НАШІ ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ ОВОЛОДІЄМО другою спеціальністю У зв’язку з введенням полі­ технічного навчання в школах важливе місце серед навчальних предметів відводиться креслен­ ню. В цьому році студентам-ма­ тематикам вперше у педагогіч­ ній практиці нашого інституту довелося проводити уроки з креслення в школах. Цілком зрозуміло, що для студента, який готується дати перший в житті урок, дуже важливо побачити кілька уро­ ків досвідченого вчителя. На жаль, ми, суденти-прак­ тиканти Боярської школи, по­ збавлені можливості повчитися майстерності проведення уро­ ків з креслення, хоч 1 від­ відували їх у цій школі. Та на них нам довелося спосте­ рігати не стільки цінні, по­ вчальні прийоми і методи, скільки недоліки організаційно­ го і методичного характеру, які пояснюються в основному тим, що викладає креслення не ма­ тематик і взагалі не педагог, а людина, яка добре володіє тільки технікою креслярської справи. Наслідком цього є пов­ ний відрив у викладанні ма­ тематики і креслення, відсут­ ність зв’язку теорії з практи­ кою, недооцінка учнями такого важливого предмета, як крес­ лення. Ми переконалися, як важли­ во для нас оволодіти другою спеціальністю — учителя крес­ лення. Математика і креслення так тісно пов’язані між собою, що викладання їх у школі до­ цільно зосереджувати в одних руках — в руках учителя ма­ тематики, який повинен ще в інституті оволодіти і спеціаль­ ністю учителя креслення. Г. ГОШЛЯ. На фото: в кабінеті креслен­ ня; заняття проводить доц. М. Кіраковський. Більше трьох століть розви­ вається вища математика. Р оз­ в'язано задачі на обчислення довжини кривої лінії, площі криволінійної фігури, швид­ кості і прискорення нерівномір­ ного руху і багато інших, які не можна розв’язати засобами еле­ ментарної математики. Значний вклад у розвиток вищої матема­ тики внесли і наші вітчизняні вчені. Учитель математики в серед­ ній школі мусить глибоко ро­ зуміти ідейну сторону шкільно­ го курсу математики, а це мож­ ливо тільки на базі знання ви­ щої математики. Тому одним із питань, над яким працює колектив на­ укових працівників кафедри ма­ тематичного аналізу і геометрії, є методика викладання вищої математики в педагогічному інституті, зокрема: добір мате­ ріалу і спосіб його викладу, по­ годження у викладанні елемен­ тарної математики та фізики; ВОЇН, РОБІТНИК, СТУДЕН Т ми узнали його ім я, потім — С початку що він з 21 групи математиків. І ось, нарешті, перед нами висока людина з трошки насмішкуватими і водночас серйозними очи­ ма. Це — Андрій Григорович Конфорович. — Родом я з Київщини,—розповідає він.— Батьки мої — колгоспники. У 1932 році я пішов у школу. Та закінчити її не вдалося: почалась війна, село захопили фашистські за­ гарбники; про навчання нічого було й думати. 1943 рік приніс нам визволення. Разом з Радянською Армією я пішов на фронт. Почав війну в складі прославленої Кантемирівської танкової дивізії. В Польщі, в серпні 1944 ро­ ку, був поранений; після лікування і відпо­ чинку — знову фронт. У 1947 році А. Конфорович демобілізував­ ся. Країна швидкими темпами відбудовувала зруйновані заводи, фабрики, міста. Треба було братися за роботу. Працював Андрій Григорович простим робітником і одночасно навчався на курсах топографів. Працюючи після їх закінчення в проектному інституті, він часто замислювався: «Як бути із загаль­ ною освітою? Треба обов’язково одержати її». В 1956 році закінчив 10-й клас і подав доку­ менти на фізико-математичний факультет Ки­ ївського педінституту. — Чи міг би я ,— зауважує Конфорович,— син селянина-бідняка, навіть мріяти про на­ вчання в інституті, якби не радянська влада?! Зараз я на другому курсі. В навчанні у мене була велика перерва, і якби не допомога то­ варишів по групі, то хороших результатів я не досяг би. Адже одне «добре» серед «від­ мінно» — не такий уже поганий рахунок! За допомогу я дуже вдячний всій групі, особливо Ю. Боєвїй, Е. Мусіній, Д. Гладишко. З ар а з розпочався другий рік мого студентського життя. Сподіваюсь, що він буде не менш успішним, ніж минулий. Г. ДАВИДЮК. організація самостійної роботи студентів. За післявоєнний час професо­ ри С. Ф. Фещенко і І. М. Рапо­ порт захистили докторські ди­ сертації, виконали значний об’­ єм наукової роботи, чим внесли вклад у розвиток радянської ма­ тематики. Професор С. Ф. Фещенко розвинув асимптотичний метод інтегрування диференціальних рівнянь. Застосування цього ме­ тоду дало м ож ливість розв’яза­ ти одну із складних задач про розрахунок кан атів шахтних підйомних машин. Професор І. М. Рапопорт одержав чимало нових наукових результатів як в класичній тео­ р ії диф еренціальних рівнянь так і в гал у зі спектральної тео­ р ії диф еренціальних операто­ рів. Д оцент О. П. Сергунова і старший викладач В. М. Котло­ ва разом з викладачами Київ­ ського університету написали підручник з аналітичної гео­ метрії, який днями виходить з друку. Товариш і В. В. Іваненко. Я. В. Хромой і О. Т. Чалий за­ хистили кандидатські дисертації і успіш но працю ю ть над виго­ товленням навчальних посібни­ ків для студентів. С тарш ий викладач П. В. Гу­ менний опублікував статтю про наближ ене знаходження ком­ плексних коренів алгебраїчних рівнян ь. З а р а з він закінчує ро­ боту н ад кандидатською дисер­ тацією . З а післявоєнний час викла­ дачі каф едри опублікували по­ над 50 наукових робіт. За цей ж е період кафедрою (через ас­ п іран туру) підготовлено 12 на­ укових робітників. З них 8 захистили кандидатські дисер­ тації. П. КОВАЛЬ, д о ц е н т каф едри матема­ ти ч н ого аналізу і гео­ м е т р ії. �Н AМ П И Ш У Т Ь П опрацю вали Анатолий ДЬЯЧЕНКО Из летней тетради добре! Про поїздку у підшефний ки самі повинні вибрати собі колгосп на збирання врожаю бригади, в яких працюватимуть. яблук нас сповістили напередо­ Так і зробили. Бригадам, які дні. 22 вересня, у чудовий осін­ залишились без юнаків, допома­ ній день, ми, студенти-першо­ гали наші керівники В. Гали­ курсники мовно-літературного цький і О. Саушкін. факультету, зібралися на при­ Робота йшла ударно. Кол­ вокзальній площі, щоб звідси госпниці ледве встигали розгру­ дружно вирушити у пункт на­ жати корзини. шого призначення — м. Бояр­ Настала обідня перерва. Але ку. Настрій у всіх був бадьо­ для молоді обідня перерва це не рий, хоч ми і хвилювалися тро­ лише їжа 1 відпочинок, але й хи: а що як не справимось?!. Ігри, розваги. Як же, ви думає­ У вагоні електропоїзда було те, розважалися наші дівчата? весело: відчувалося, що їде мо­ Вони вирішили зайнятися... кін­ лодь! У Боярці нас тепло зу­ ним спортом. Якби ви, дорогі стріли представники колгоспу, читачі, бачили, як вони по черзі показали, де і як ми будемо демонстрували «клас» верхової працювати. Бригадир розповіла їзди!.. Конячки були смирними, нам, що основна галузь колгосп­ і наші «вершниці» себе чудово ного господарства — садівни­ почували. Правда, були момен­ цтво. Один тільки яблуневий ти, к оли хто-небудь з «амазо­ сад дає колгоспу 70 процентів нок» конвульсивно хапав, крім всіх прибутків! На нас чекали вуздечки, і гриву коня... довгі ряди низьких розложистих Після перерви ми з новою яблунь, обсипаних золотистими енергією взялися за роботу. На­ плодами. Наше завдання — зі­ слідки говорять за себе самі: брати яблука, що вже дозріли. ми зібрали 13 тонн яблук, пере­ Норма — 300 кг на чоловіка. виконавши норму на одну тонну Азартно, з піснями 1 жарта­ Приємно знати, що своєю ми, взялися ми до роботи. працею ми принесли (хай ма­ Працювали, розбившись на 8 леньку!) користь. Яблука, зібра­ бригад, по 5 чол. у кожній. ні лами, будуть відправлені на Організація цих бригад була крайню північ нашої Вітчизни. «важною» справою: кожній гру­ пі дівчат хотілося мати у себе Л. ІВАНОВА, хоч одного юнака (носити кор­ Г. ТЮТЮННИКОВА, зини), а їх у нас всього четве­ студентки І курсу мовноро! Нарешті вирішили, що юна­ літературного факультету. На IV конгрессе ВФДМ Р а зго в о р п о д н аш и м н е б о м Они идут по киевским бульварам, За руки взявшись, бродят над Днепром. О чём так много спорит эта пара? А коль молчат, то думают о чём? — Возьми меня с собой. — Я не имею права Тобою рисковать! — А говоришь — люблю... — Чудачка! Потому-то в этот ад кровавый Не едешь ты. Тебя же погублю Я там, пойми меня. — Мой милый, Тогда ты за меня начнешь врагов крушить С двойной, тройной, учетверённой силой. Я смерти не боюсь. — А может быть Убьют меня, останешься тогда ты Одна в чужом краю, от родины вдали... — Мне станут братьями твои друзья-солдаты, И место я займу твоё как дочь твоей земли... Но кто ж они, чьи помыслы так близки, А жизни — через штык колониальных рот? Она — француженка, известная артистка, А юноша — алжирский патриот. Не прощай, а до свидания! Улыбки, слёзы часты здесь, Летят слова по кругу. Как нужно при прощании: — Прощай! Пиши на свой Земной ведь шар, пожалуй, весь портрет! — Слетался на свидание. Кричит бразилец другу. И чтобы в памяти сберечь Об этой больше встрече, В свою вставляют гости речь Слова из нашей речи. «Товарищ», «Дружба», «Мир», «Привет!» — Загальноосвітня школа Української РСР (Продовження) за 40 років У березні 1920 року відбу­ лася перша Всеукраїнська на­ рада по народній освіті, яка за­ твердила «Схему народної осві­ ти УРСР». За цією схемою система народної освіти на Україні складалась з двох сту­ пенів загальноосвітньої школи: І ступінь — І—IV класи, II ступінь — V—VII класи і профшколи з дво- та трирічним навчанням. Пізніше загально­ освітня школа на Україні, так само як і в РРФСР, перетвори­ лась на дев’ятирічку і десяти­ річку. 30 червня 1924 року ВУЦВК, здійснюючи заповіти Леніна, ухвалив перший закон про те! щоб у найближчі роки всі діти віком 8—10 років були охопле­ ні мережею початкових шкіл. 5 серпня 1925 р. видано по­ станову ВУЦВК і РНК УРСР про запровадження з 1925— 1926 навчального року обов’яз­ кового навчання дітей, почи­ наючи з восьми років. Нар­ комосом УРСР було опрацьова­ но п’ятирічний план запрова­ дження загального навчання, потім його було перероблено на трирічний. З року в рік збільшувалась мережа шкіл і кількість учнів. У 1929 — 1930 навчальному році на Україні було майже 22 ти­ сячі шкіл, в яких навчалося до 3 млн. учнів. Успіхи, досягнуті на Україні в галузі розгортан­ ня народної освіти, дозволили здійснити загальне обов'язкове початкове навчання, а 14 серп­ ня 1930 року ВЦВК і PHК СРСР затвердили закон про здійснення загального обов’яз­ кового семирічного навчання в містах і робітничих селищах та 4-річного навчання на селі. Введення загальної обов'язкової освіти в країні було вирішаль­ ним кроком культурної револю­ ції. За роки радянської влади на Україні швидкими темпами роз­ ширювалася шкільна мережа: кількість семирічних шкіл збіль­ шилась майже в 28,4 разу, се­ редніх — в 10,9, □ а □ КОГДА ЦВЕТЕТ ТОПОЛЬ Посмотри: пушистым снегом Все бульвары замело. Кружат хлопья в буйном беге— Все кругом белым-бело. И итальянец молодой Лоб морщит от старания: Засверкали серебринки — «Прощай», синьор, не тот — В золотых твоих кудрях... другой Киев, словно на картинке Есть руски: В середине декабря! ДО-СВИ-ДА-НИ-Я!.. Нас пьянит в любой аллее Листьев, трав зеленый хмель, И сердцам, друзья, теплее В тополиную метель! Н аслідуй е т цей приклад Ч ас б у л о б розпочати роботу За рішенням партбюро інсти­ туту у нас повинен бути орга­ нізований огляд кінофільмів, присвячений 40-й річниці Жовт­ ня. Пройшов уже місяць на­ вчання, наближається свято, але жодного фільму досі не продемонстровано. Цікаво, коли думають розпо­ чати свою роботу правління клубу та кафедра навчального кіно? СПРАВЕДЛИВІ НАРІКАННЯ Днями відбулися загальні Проте, подібний стан не хви­ збори студентів і аспірантів лював і не хвилює ні адміні­ гуртожитку № 3, присвячені ви­ стративно-господарську частину, борам нової ради. ні місцевком, ні .профком інсти­ На зборах було відмічено ба­ туту. ч. гато прикрих недоліків. Так, Виступаючі висловили споді­ вже декілька місяців не працює вання, що нова рада (голова — радіола; не перший рік «вста­ молодий комуніст, аспірант новлюється» зовнішня антена т. Маркуш) працюватиме по-но­ телевізора: давно назріла необ­ хідність встановити в гуртожит­ вому і докладе зусиль, щоб лі­ ку телефон, обладнати душ, квідувати наявну безгосподар­ провести на третій поверх воду, ність і створити належні умо­ щоб не доводилося бігати за ви для життя, праці та відпо­ склянкою води з ІІІ-го на 1-й чинку мешканців гуртожитку. поверх, зробити вітрину для га­ зети і т. 1н. М. КУЗІЙ. Н а д іс л а н о на к о н к у р с Слідами наших виступів З перших днів навчання студенти IV-гo курсу (до­ шкільний відділ) правильно розподілили свій час. Особливо це відчувається у студентів, які живуть у 18-ій кімнаті гуртожитку № 2. Дівчата цієї кімнати встають о 7-ій годині ранку і о 7 год. 20 хв. виконують вправи ранкової гімнастики по радіо. Після зарядки вони обов’язково роблять холодне обтирання. Це зміцнює їх здоров’я, сприяє кращому сприйманню і засвоєнню про­ грамового матеріалу. Було б добре, якби всі наші студенти наслідували цей приклад. М. БУБЛИЧЕНКО. За сорок років виросла і кіль­ кість учнів у загальноосвітній школі. Так, в 1914 —1915 рр. в школах України налічувалось 2607,3 тис. учнів, в 1956— 1957 рр.— 5468 тис. За роки радянської влади значно зросла також кількість учителів у загальноосвітній школі: 70,8 тис. у 1914 — 1915 навчальному році і 3397 тис. у 1956 —1957 навчальному році. Радянська держава і Кому­ ністична партія приділяють ве­ лику увагу зміцненню навчаль­ ної та матеріальної бази за­ гальноосвітньої школи. Так, у 1928 році вона становила 73,5 млн. карбованців, а у 1957 році визначено за бюдже­ том 4,526 млн. крб., тобто в 55 разів більше. За роки радянської влади на Україні збудовано біля 7000 нових шкіл. У самому тільки Києві побудовано понад сто шкільних приміщень (відомо, що за 300-літній період царю­ вання династії Романових у Києві було збудовано лише 12 шкіл). Злочинний і віроломний на­ пад німецьких загарбників на нашу Батьківщину перервав творчу роботу радянського .на­ роду. Фашистські варвари руй­ нували наші фабрики, заводи, клуби, культурні і дошкіль­ ні установи. На Україні во­ ни знищили повністю 8018 та частково 10062 шкільних бу­ динки, спалили велику кількість книг та підручників. У тяжкі воєнні роки партія 1 уряд невтомно піклувалися про навчання і виховання дітей. Саме тоді урядом прийнято рі­ шення про організацію обліку дітей шкільного віку та поста­ нову про прийом у школи дітей з 7 років; встановлено п’яти­ бальну систему оцінки успіш­ «ФОТООБВИНУВАЧЕННЯ» Під таким заголовком був вміщений у 21 номері нашої газети (за 7 червня 1957 р.) ма­ теріал про те, що в навчальних майстернях не обладнано вми­ вальники. З того часу пройшло вже майже 4 місяці, але госпо­ дарська частіша інституту нія к не реагує на цей сигнал. Сподіваємось, що партійне бюро допоможе тов. Босенку зрушити, нарешті, з місця цю важливу справу. ності і поведінки учнів; екзаме­ ни на атестат зрілості; нагоро­ дження золотими і срібними ме­ далями учнів за високу успіш­ ність та відмінну поведінку. Всі постанови, прийняті урядом у воєнні роки, відіграли величез­ ну роль у дальшому зміцненні та розвитку загальноосвітньої школи. Радянська Україна, завдяки братерській допомозі інших ра­ дянських народів і, насамперед, великого російського народу, вигнала ворога з своєї землі і успішно залікувала рани, зав­ дані їй війною. Швидко відбу­ довуються школи, дошкільні 1 культурно-освітні установи. У 1945/46 навчальному році ме­ режа шкіл уже майже дорівню­ вала довоєнній і перевищувала мережу 1914 —1915 року на 2293 школи. В 1950/51 на(Закінчення на 4-й стор.) �Загальноосвітня школа Української PСP (Закінчення) за 40 років вчальному році в 31 055 шко­ лах Української РСР навчалося понад 6 мільйонів 800 тисяч дітей. На всіх етапах розвитку за­ гальноосвітньої школи партія і уряд, поруч з боротьбою за здійснення загального обов’яз­ кового навчання, за збільшення мережі шкіл, вела невпинну й наполегливу боротьбу за поліп­ шення якості навчально-вихов­ ної роботи, за піднесення ідей­ ного рівня у вихованні радян­ ської молоді. Історичні рішення ЦК ВКП(б) «Про початкову і середню шко­ лу» (1931 р.), «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» (1932 р.), «Про підручники для початкової і середньої школи в СРСР» (1934 р.), а також рішення «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів» допомогли вчителям і органам народної освіти викорчувати методичне прожектерство, що витікало з антиленінської теорії «відми­ рання школи», та шкідливі на­ слідки псевдонауки педології. На шлях нового широкого піднесення роботи загально­ освітню школу УРСР в після­ воєнні роки вивели історичні рішення XIX і XX з ’їздів КПРС та постанови ЦК КПРС про ідеологічну роботу. Однією з складових частин комуністичного виховання моло­ ді і підготовки всебічно розви­ нених активних будівників ко­ мунізму є політехнічне навчан­ ня і трудове виховання учнів­ ської молоді. За директивами XIX і XX з'їздів КПРС загаль­ ноосвітня школа приступила до здійснення загального обов’яз­ кового середнього і політехніч­ ного навчання. Проведена знач­ на робота по удосконаленню на­ вчального плану і складанню навчальних програм, спрямова­ них на успішне виконання по­ ставлених перед школою зав­ дань. Оглядаючи пройдений шлях розвитку загальноосвітньої шко­ ли на Україні, ми сповнюємося високим почуттям гордості за нашу країну, за наш радян­ ський народ, який під керівни­ цтвом Комуністичної партії по­ долав господарську і культурну відсталість минулого, побудував соціалізм, здійснив культурну революцію. Попереду — великі і складні завдання, визначені в рішеннях XX з'їзду КПРС. Немає сумні­ ву в тому, що численний загін учителів УРСР віддасть всі свої сили і знання для боротьби за дальший розвиток загально­ освітньої школи. Г. ПРОКОПЕНКО, кандидат педагогічних наук. Присвячуємо Уже десять років існує в на­ шому інституті хороша тради­ ція — проведення спартакіад з різних видів спорту. До участі у них залучається велика кіль­ кість студентів. IX традиційна комплексна спартакіада інституту проводи­ лась з дев’яти видів спорту, і в ній взяли участь 825 студентів. З них троє—виконали спортив­ ні норми І розряду; двадцять— II розряду і п’ятдесяту дев’ять — III розряду. Перемогу в ком­ плексному заліку одержав фізи­ ко-математичний факультет; II місце зайняв мовно-літератур­ ...що акула єдина твари­ на, яка ніколи не спить і перебуває у постійному русі? ...що люди з племені Чен у долині Кайпіпенді (Уруг­ вай) за все своє життя не ви­ пивають жодної краплі во­ ди?.. Вони п'ють лише ріди­ ну, яку одержують з куку­ рудзи. ...що племенем 99-ти нази­ вається плем’я, яке живе на одному з островів озера Ру­ славні й річниці ний факультет і III—педагогіч­ ний факультет. Інститутська спартакіада значно допомогла нам у підго­ товці до участі в спартакіаді вузів міста, в якій колектив на­ шого інституту виступив з 10 видів спорту, зайнявши II. міс­ це в другій групі вузів. X спартакіада присвячується 40-річчю Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. Це зо­ бов’язує фізкультурні колекти­ ви факультетів, Раду ДСТ і ка­ федру фізичного виховання ор­ ганізувати підготовку і прове­ дення спартакіади так, щоб ре­ зультати її були кращі за по передні. Систематичне, наполегливе тренування студентів — залог успіху X ювілейної спартакіа­ ди інституту. К. РЕЧИЦЬ. В цьому навчаль­ ному році погода як ніколи сприяла про веденню контроль­ них уроків і зма­ гань з плавання для студентів, які всту­ пили до нашого інституту. І тому, мабуть, традиційні змагання перших курсів були най­ більш численними. Добре зарекомен­ дували себе студен­ ти фізико-матема­ тичного і педагогіч­ ного факультетів. Вони вист авили най­ більшу кількість учасників, і їх групи вийшли на перші місця. Перше місце зай­ няла 1 група відділу спецпедагогіки (пе­ дагогічний факультет) — 28 очок; друге — 12 група фізиків (фізико-математичний факуль­ тет) — 21 очко; третє — 2 група фізиків — 23 очка. Найбільш цікавими були зма­ гання, які відбулися 8 вересня. Вони вимагали мобілізації всіх сил курсу. Цілком підготовле­ ними виявили себе студенти С. Лобань, Л. Розовина, Р. Ан­ дрієвська, М. Литвиненко, М. Нефедова (педагогічний факуль­ тет); Л. Головченко, С. Бонда­ ренко, В. Лещенко, О. Біляєва (фізико-математичннй факуль­ тет). Команда фізико-математично­ го факультету (А. Ткаченко, З. Ноганченко, С. Солохненко, А. Павленко, Н. Ніколенко, В. Більдій, Л. Головченко, С. Бон­ даренко, В. Лещенко, О. Біляє­ ва) заслужено зайняла І місце Команда педфаку зайняла II місце. Мовно-літературний факуль­ Днями радян­ Наш ський народ від­ календар значав 125-річчя з дня народження ви­ датного композито­ ра-класика Петра Івановича Ніщин­ ського. Ім’я компо­ зитора відоме широ­ ким колам населен­ ня не тільки нашої Батьківщи­ ни, а й за межами її. Славетний його хор «Закувала та сива зозуля» з музично-поетичної народної картини «Вечорниці», яка написана до п’єси Шевчен­ ка «Назар Стодоля», і сьогодні користуються незмінним успі­ хом. Народився П. І. Ніщинський 21 вересня 1832 року в селі Неменка, Київської губернії. Рано він залишився без бать­ ка. його мати, проста се­ лянка, прагнула дати синові освіту. З цією метою вона пе­ реїздить до Києва, де, працюю­ чи куховаркою, влаштовує си­ на спочатку в духовне училище, потім в семінарію. В ці роки проявляється великий хист май­ вертав героїчний епос, що яскраво оспівував бороть­ бу народів Укра­ їни та Росії про­ ти іноземних за­ гарбників. З 1870 року І . щи н с ь к и й він працює над обробками народ­ бутнього композитора до му­ зичного мистецтва. Маючи силь­ них пісень та пише власні З ’являються обробки ний голос і добре володіючи твори. ним, Петро Ніщинський бере народних пісень: «Козак Со«Байда», «Ой, гук, активну участь у різних хоро­ фрон», мати, гук» та інші. Велике вих колективах. Після закінчен­ значення для композитора мало ня Київської семінарії Ніщин­ ський завдяки своєму обдару­ його -знайомство з видатним ванню потрапляє до Греції. В українським драматургом М. Л. Афінах він здобуває вищу осві­ Кропивницьким, до п’єс якого ту, закінчивши філологічний та Петро Іванович писав музику. В 1875 р. Ніщинський пише богословський факультети уні­ верситету; пізніше захищає ди­ свою славетну музику «Вечор­ сертацію на ступінь магістра ниці», яка складається з семи наук. П. Ніщинський добре знав різних номерів. грецьку мову і, переїхавши зго­ Помер П. І. Ніщинський 4 бе­ дом в Росію, викладав її в міс­ резня 1896 р. в селі Вороши­ цевих гімназіях. Крім того, він лівці. виступав у пресі як літератур­ Л. ІВАХНЕНКО, ний критик і публіцист, викладав викладач кафедри музики. співи, перекладав, писав вірші й пісні. Увагу Ніщинського при­ Редактор І. КРУК. П . дольф у Кенії (Африка)? За останні 200 років це плем’я ніколи не мало більше від 99 жителів, тому що недостач ча їжі цього не дозволяє. ...що англійський лікар Джон Флойр (1649—1754) перший помітив, що пульс у людини не завжди однако­ вий?.. Для того, щоб виміряти пульс, він замовив собі го­ динник з спеціальною се­ кундною стрілкою. То був перший годинник з такою стрілкою, яка тепер є на всіх ручних годинниках. ...що найдовшим царюван­ ням в історії було царюван­ ня бірманського короля Мінді (1272 — 1385)?.. Він був коронований у семирічному віці і правив без перерви повних 106 років. СПОРТ тет виявився неспроможним підтримати торішні традиції і зайняв останнє місце (хоч ви­ ступала команда у повному складі). І. ГОНЧАР, О. КОРОПЕНКО, викладачі кафедри фізичного виховання. На фото: на дистанції сту­ дентка фізико-математичного факультету Л. Ткаченко; Л. Го­ ловченко після запливу; голов­ ний суддя змагань Ю. Биковцев вручає диплом переможця Л. Головченку. Фото В. Орловського. Н і � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/85 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/469db3c4fc54f587e423cb442e7c6169.pdf 056b4085c485f00dfdb70b585ebe3a15 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! педагогічні К А Д РИ З а 14 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Ж ОВТНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 27 ( 39) Ціна 15 коп. Науковий геній радянської людини завойовує Всесвіт на Красній площі Першого В иступаючи травня 1935 року, великий основополож­ ник теорії міжпланетних подорожей К. Е. Ціол­ ковський говорив: «Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться лише через багато сотень літ. Але строки міняються. Я вірю, що багато з вас будуть свідками першої заатмосферної по­ дорожі». Пройшло менше чверті століття, і учні і по­ слідовники Ціолковського досягли нових вер­ шин у астронавтиці. 4 жовтня 1957 р. в Радянському Союзі за­ пущено перший у світі штучний супутник Землі. Споконвічна мрія людства про міжпланетні подорожі стає реальністю. Велика гордість проймає кожного з нас, бо запущено першого супутника Землі в нашій Радянській країні. Це грандіозний і немеркну­ чий у віках подвиг радянської науки. Це — найвеличніший вклад радянських учених, ін­ женерів у скарбницю світової науки. Радянська наука вийшла тепер на перше місце в справі пізнання властивостей косміч­ ного простору і вивчення обертання небесних тіл нашої сонячної системи. За останні роки радянські вчені не раз при­ водили у здивування світову громадськість своїми сміливими науковими дерзаннями і тех­ нічними досягненнями. Пуск першої В СВІТІ атомної електростанції, створення комфорта­ бельних пасажирських літаків типу «ТУ-104», «Україна», «Москва», найпотужніший у світі синхрофазотрон, створення міжконтиненталь­ ної балістичної ракети і, нарешті, успішний запуск штучного супутника Землі — ось дале­ ко не повний перелік епохальних відкрить на­ укового генія радянського народу. Шлях до цих і подібних відкрить був закладений у бу­ ремні дні Великого Жовтня. Соціалізм роз­ кріпачив життя народів, створивши найспри­ ятливіші умови розвитку наукової технічної творчості трудящих мас. Сорок років тому радянський народ про­ клав шлях людству до щасливого життя, сьо­ годні наш народ відкриває людству шлях у Космос, шлях до освоєння зоряного простору. Побудова і успішний запуск штучного су­ путника був би немислимий без високого рів­ ня розвитку ракетної техніки в СРСР. Щоб вивести супутник на орбіту потрібно було створити зверхшвидку ракету-носія, а та­ кож забезпечити супутник захисним при­ строєм. Цей останній виконаний у вигляді ко­ нуса Із спеціальних сплавів. Вага супутника 83,6 кг., діаметр поперечника кулі 58 см. Корпус тіла супутника виготовлено із сплавів алюмінію, поверхня відполірована. Всередині супутника розміщені радіопередаточні при­ строї і джерела їх живлення. Протягом певно­ го часу супутник посилатиме радіосигнали, які зараз успішно приймаються на Землі не лише радіопеленгаційними установками, але й ра­ діолюбителями. Можливі оптичні спостережен­ ня супутника (у бінокль, підзорну трубу), але для цього потрібно, щоб у земній атмосфері була добра видимість. Найкраще візуально спостерігати супутник у променях сходу або заходу Сонця. Трудність спостереження су­ путника посилюється ще й тим, що він має величезну швидкість обертання (понад 28 тис. км. на годину). Отже в межах видимої части­ ни неба він може спостерігатися одну хвили­ ну, а то й менше. До спостереження руху небесних тіл з такою візуальною швидкістю (в середньому близько одного градуса на се­ кунду) мало пристосовані наявні в більшості обсерваторій оптичні прилади. Найбільш на­ дійно дає про себе знати супутник по радіо­ сигналах, які можна приймати на Землі на віддалі до 10 тис. км. від супутника. Обертається супутник у верхніх шарах зем­ ної атмосфери на висоті 900—1000 км. Фор­ ма орбіти — еліпс, один із фокусів якого міститься в центрі Землі. Перигей орбіти су­ путника знаходиться у північній півкулі Землі, апогей — відповідно у південній півкулі. Фор­ ма орбіти увесь час змінюється і, напевне, буде наближатися з часом до кругової. З часом супутник перестань посилати ра­ діосигнали, оскільки виснажаться джерела енергії його передатчиків. Проте сам він, як показують розрахунки, буде тривалий час обертатися навколо Землі. Зараз поряд з су­ путником обертається навколо Землі ракетаносій. Завдяки різниці періодів обертання і різного ступеня гальмування в атмосфері Зем­ лі супутник, ракета-носій і захисний конус в один і той же момент можуть виявитися над різними точками земної поверхні. Запуск супутника і спостереження над ним дають можливість вивчати властивості іоно­ сфери, її хімічну структуру. Важливе значен­ ня це матиме для вивчення корпускулярної ра­ діації Сонця, первинного складу і варіації космічних променів, вивчення властивостей ме­ теорної матерії, що є у верхніх шарах атмос­ фери. Такі нові горизонти відкриває штучний супутник перед наукою і технікою. Перемогу радянського наукового генія в га­ лузі ракетобудування гаряче вітають наші дру­ зі за рубежем, які щиро радіють з успіхів нашої науки. Пріоритет Радянської країни в цій галузі змушена визнати навіть буржуазна преса. Ряд буржуазних газет на Заході відзна­ чають, що майже 90 процентів розмов про створення штучного супутника припадало на США, а 100 процентів практичної справи на­ лежить СРСР. Нашим ученим вдалося збу­ дувати супутник, який важчий проектованого на Заході майже у 8 разів, запущений він на висоту майже вдвоє більшу, ніж пеердбачалося на Заході. Це факт, який хоч і з скрежетом зубів, але змушені визнати імперіалістичні за­ правили. Радянські вчені ще раз продемонстрували всьому світові високий рівень соціалістичної науки, яка, як і всі наші досягнення, зростав під життєдайним світлом Великого Жовтня. Почнемо серйозну розмову — 38 років тому я закінчила гімназію. Здійснилося моє ба­ жання — стала вчителькою. Ми їхали 'працювати на село під лозунгом: «Засвічувати світ­ ло там. де багато темряви». Ми мали по сімнадцять доручень, та вони не страшили нас, бо років нам також було по сім­ надцять!.. Так розповідала вчителька Галина Михайлівна Остроушко на вечорі — зустрічі студентів мовно-літературного факультету з заслуженими вчителями рес­ публіки. Особливо цікавою і хвилюю­ чою була розповідь 75-річної вчительки К. Є. Поповкіної (ма­ тері письменника Є. Поповкіна i викладача нашого інституту Є. Ю. Кастеллі). На її долю ви­ пало не тільки вчитися в ста­ рії! дореволюційній школі, але ii працювати в ній. Які неви­ черпні можливості дав, які умо­ ви створив соціалістичний лад для радянського вчителя, можна бачити з її скромної розповіді про своє життя. Тільки людина сильної волі, настирливої вдачі, віддана своїй справі могла в 47 років вступити до інституту! Килина Євгеніївна Поповкіна у п'ятдесятирічному віці закінчи­ ла наш інститут і після цього ще 22 роки працювала в школі. Зустріч зі старшими вчителя­ ми не могла не надихнути нас на роздуми... А подумати є над чим! У нас умови незрівняно кра­ щі, ніж у наших старших колег. До наших послуг все, а от на­ строї часто зустрічаються зов­ сім інші: коли б доручення не було жодного (хоч років також 17—20), працювати щоб помен­ ше і як вийде; навіть на вечір зустрічі з нашими славними гостями прийшла незначна частина студентів. Створили в інституті універ­ ситет культури. Та (через па­ сивність студентів) його Існу­ вання було надто короткочас­ ним... Літературна студія організу­ вала зустріч з поетами 1 пи­ сьменниками-випускниками на­ шого інституту. Зустріч не від­ булася, бо запрошених прийшло більше, ніж тих, хто запрошу­ вав. Профспілкові збори перено­ силися кілька разів через не­ явку студентів. Майже 50 ком­ сомольців не з’явилося на факультетські комсомольські збори. Чи не час нашій газеті «За педагогічні кадри» почати сер­ йозну розмову про боротьбу з пасивністю, байдужістю, яка сьогодні є на факультеті при­ крим фактом?! Професія вчителя справді ча­ рівна. Учитель — людина твор­ ча, багата знаннями, активна в усіх сторонах життя. Безпереч­ но, що такі зустрічі дуже допо­ магатимуть нам. В. ЯРЕМЕНКО. Розпочали вивчення тез Готуючись до но­ вого навчального ро­ ку в системі партій­ ної освіти, партбюро фізико - математич­ ного факультету за­ здалегідь провело роботу по укомплек­ туванню сітки парт­ освітн. Група комуністів в складі 14 чоловік та 10 позапартійних викладачів будуть вивчати політеконо­ мію соціалізму в теоретичному семі­ нарі, керівником якого партбюро ін­ ституту виділило М. С. Сугоняко. Крім цього, для ла­ борантів організова­ но гурток по вивчен­ ню біжучої політики, керівником гуртка призначено Є. Я. Шляхтер. 3-го жовтня відбу­ лося перше заняття, на якому розпочало­ ся глибоке вивчення тез відділу пропа­ ганди і агітації ЦК КПРС 1 Інституту марксизму - ленініз­ му при ЦК КПРС про підготовку до 40-ї річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. П. ПЕТРИШИНА. По с т о р ін к а х вузівськ и х багат от upажок НОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ. У столиці Дагестану на базі педагогічного інституту імені Сулеймана Стальського відкрився державний універ­ ситет. В ньому будуть навчатися юнаки і дівчата 32 націо­ нальностей і народностей Да­ гестану. («За советскую науку»). «ІСТОРІЯ КОМСОМОЛУ ХАРКІВЩИНИ». На історичному факульте­ ті Харківського державного університету імені О. М. Горького створено автор­ ський колектив студентів для написання книги «Історія комсомолу Харківщини». («Харківський університет»), СТАДІОН ПОБУДОВАНИЙ. У Московському ордена Леніна енергетичному інсти­ туті силами студентів, спів­ робітників і Викладачів побудований стадіон. Він дасть можливість краще організувати учбово-трену­ вальну роботу бігунів, стри­ бунів у висоту і довжину. метальників. Спеціальні сек­ тори виділені для стрибків з жердиною і потрійного стриб­ ка з розбігу. На новому стадіоні буде також невелика механічна ковзанка. («Энергетик»). ЛІТНІ ЛИЖІ. Щоб досягти високих тех­ нічних результатів, лижнику необхідно тренуватися протя­ гом всього року, а зима в центральній смузі настає пізно і закінчується рано. Викладач кафедри фізич­ ного виховання і спорту Мо­ сковського лісотехнічного інституту В. Шперов скон­ струював лижі, які дозволя­ ють вивчати і удосконалюва­ ти техніку в літній період. Зроблені вони із звичайних лиж, але укорочені (зрізані носкова і п'яточна частини). Замість коліщат використані шайби для хокея. Лижа по­ ставлена на три таких коле­ са, причому переднє назад не обертається. («Советский лесоинженер)». �Звітує комсомольська юнь 9-го жовтня відбулась XII робітничого класу і ленінського Про контроль над виконан­ комсомольська конференція на­ комсомолу. ням рішень, про недостатній шого інституту. Культурно-масова робота ще зв’язок членів комітету з гру­ У звітній доповіді член не на висоті. Поряд з хороши­ пами говорили делегати конфе­ комітету комсомолу т. Щекоті­ ми, на сцені часто можна поба­ ренції тт. Решетняк (педфак). хіна дала аналіз роботи комсо­ чити недоброякісні, нецікаві но­ Сокур (фізматфакультет), Кот мольської організації інституту. мери. (мовно-літературний факультет). Недостатньо цікавився комі­ Толстихін (педфак). Керуючись у своїй роботі рі­ шеннями XX з'їзду КПРС, ком­ тет ЛКСМУ умовами життя сту­ Секретар бюро мовно-літера­ сомольці під керівництвом пар­ дентів у гуртожитку і на кут­ турного факультету т. Бойко тійної організації інституту ках, вчасно не надавав їм до­ присвятила свій виступ питанню провели значну роботу в спра­ помоги, не турбувався про по­ організації взаємодопомоги се­ ві підготовки висококваліфікова­ ліпшення умов життя. ред студентів. Вона також звер­ них радянських педагогів. Комітет комсомолу, факуль­ нула увагу делегатів на те, що В центрі уваги комсомоль­ тетські бюро недостатньо зай­ до 40-ї річниці Великого Жовт­ ської організації була політико- малися ідейним загартуванням ня залишилось небагато часу, і виховна робота. Для студентів молоді, залученням її до фізич­ тому треба негайно активізува­ були організовані щотижневі ної праці, а також мало навча­ ти роботу. політзаняття, читались лекції ли комсомольський актив, не Цікавим обіцяв бути виступ на загальнополітичні теми, в надавали йому повсякденної делегата мовно-літературного групах проводились тематичні практичної допомоги на місцях. факультету т. Шарапи. Але Комсомольська організація його критичні зауваження були збори та обговорення творів художньої літератури, статей мало приділяла уваги ро­ неконкретними, а тому і беззу­ молодіжних газет та журналів, боті ДСТ «Буревісник» та бими. зустрічі з старими більшови­ ДТСААФ, особливо упустивши Випускник інституту, колиш­ питання виховної роботи серед ній секретар комітету ЛКСМУ ками. Комітет комсомолу приді­ спортсменів. т. Власко детально зупинився * * ляв увагу боротьбі за ви­ на окремих питаннях роботи соку успішність і свідому дис­ У діловій атмосфері пройшло комсомольської організації ципліну студентів. Загальна обговорення звітної доповіді ко­ КДПІ. успішність по інституту скла­ мітету ЛКСМУ. — Щоб була робота,— наго­ дає 97,2 процента. В інсти­ Делегати конференції у своїх лошує він,— потрібна ініціати­ туті налічується 245 відмінни­ виступах розповіли про те, ва комсомольців, відповідаль­ ків навчання, 764 студенти що хвилює нашу молодь, щиро ність кожного за загальну спра­ склали екзамени на «добре» і і відверто вказали на хиби в ву. Членам комітету нелегко «відмінно». роботі комсомольської організа­ працювати без підтримки акти­ Комсомольська організація ції, внесли конкретні поради і ву. Тов. Власко говорить про те. приділяла чимало уваги студен­ пропозиції. Делегат фізико-математично­ що комсомольська організація там молодших, особливо перших курсів, знайомлячи їх з форма­ го факультету т. Болгар вказав приділяє мало уваги всебічному ми і методами громадської ро­ на недоліки у постановці куль­ розвиткові студентів. боти. З цією метою організову­ турно-масової роботи. Директор інституту т. ПідВін пропонує проводити об­ тиченко у своєму виступі за­ вались вечори-зустрічі з студен­ тами-старшокурсниками, відмін­ мін концертними програмами значила, що комсомольська никами навчання та з професор­ між вузами міста. організація проводила велику — Добре було б також,— до­ роботу в академгрупах у ідей­ сько-викладацьким складом. За звітний період значно по­ дає т. Болгар,— якби наші стар­ но-політичному вихованні сту­ ліпшилась робота наукових сту­ ші товариші-викладачі більше дентів і в організації та прове­ дентських гуртків, збільшилась цікавились життям студентів, денні художньої самодіяльності. кількість експериментальних допомагали їм, як робить це, Фестивальні вечори показали робіт та кількість студентів- наприклад, проф. М. М. Пе­ наявність талановитої молоді. рельмутер. гуртківців. Однак є багато і недоліків в Секретар бюро педагогічного роботі комітету ЛКСМУ та Комсомольці інституту про­ факультету т. Бондар говорить факультетських бюро. Серед вели велику шефську роботу в про те, що в комсомольській ро­ комсомольців є чимало не­ колгоспах і МТС Києво-Свято­ боті повинно бути більше по­ встигаючих. Є такі, напри­ шинського району та на інших рядку; комітет комсомолу пови­ клад, товариші, які при­ підшефних підприємствах. нен не тільки давати розпоря­ йшли з підприємств, мали пе­ Чимало комсомольців під час дження, але й контролювати їх рерву в навчанні; їм потрібно літніх канікул працювали в піо­ виконання. допомогти. Але є й такі, які не­ нерських таборах, де виявили На трибуні делегат мовно-лі­ свідомо відносяться до навчан­ себе вмілими організаторами тературного факультету т. Чен­ піонерської роботи і виховате­ чева. Вона від імені першокурс­ ня, погано себе поводять. Так, студенти Корнієнко і лями дітей. ників ділиться великою радістю. Гамарис (рос. відділ мовно-лі­ Аналізуючи культмасову ро­ — Збулись наші бажання і боту за звітний період, допові­ мрії: ми стали студентами тературного факультету) негід­ дач відзначила, що основна ува­ педінституту! І ми просимо, но себе поводили. Все це, на­ решті, закінчилось виключен­ га комсомольської організації щоб комсомольці-старшокурс­ інституту скеровувалась на за­ ники допомогли нам активне ням їх з інстититу. Комсомоль­ лучення студентів у гуртки і включитись у життя інституту. ська організація не виховувала цих комсомольців, не викривала колективи художньої самоді­ — На мою думку, основною їх обурливих вчинків. яльності, на організацію культ­ хибою в роботі комітету був У своєму виступ і секретар походів і дозвілля студентів. недостатній зв’язок з первин­ партбюро інституту т. Тендерес Поряд з цим, в роботі комсо­ ними організаціями,— говорить звернув увагу на необхідність мольської організації є ряд секретар бюро фізико-матема­ серйозних недоліків. Так, 33 тичного факультету т. Семко.— розвитку комсомольської ініціа­ комсомольці у весняну екзаме­ Плани роботи комітету зовсім тиви й активності на всіх ділян­ наційну сесію одержали незадо­ не були зв’язані з планами ни­ ках навчальної і виховної ро­ вільні оцінки. Комітет комсомо­ зових органів. Не проводились боти. Він закликав комсомоль­ ців взяти активну участь у від­ лу, бюро факультетів, активи школи активу. значенні великого свята Жовтня. груп послабили контроль за від­ На конференції виступив з відуванням лекцій, не притягу­ промовою секретар Сталінсько­ вали до відповідальності сту­ О Б ’ЯВ А РК ЛКСМУ т. Солдатенко. го дентів-прогульників. * * 15-го жовтня ц. р. о 14 год Мали місце недоліки у про­ Конференція прийняла роз­ в приміщенні редакції га­ веденні виховних заходів, які, горнуте рішення, в якому перед зети «За педагогічні кадри» як правило, готуються наспіх 1 новообраним комітетом комсо­ проводяться при малій явці сту­ (кімната 57) відбудеться на­ молу інституту поставлено ряд рада редакторів та членів дентів (політзаняття, лекції). редколегій стінних газет і конкретних завдань по усунен­ Комсомольська організація ню наявних недоліків. Рішення додатків до них. інституту недостатньо проводи­ На порядку денному—пи­ конференції націлює комітет ла роботу по підготовці до 40- тання підготовки ювілейних комсомолу на дальше поліпшен­ річчя Великого Жовтня, повіль­ номерів газет. ня всієї роботи. но перебудовує свою роботу в Конференція обрала новий Запрошується студкорів­ світлі рішень VII Пленуму склад, комітету. Секретарем ко­ ський актив. ЦК ВЛКСМ, недостатньо вико­ мітету комсомолу обрано т. РЕДКОЛЕГІЯ. ристовувала у виховній роботі Горбач, заступниками — тт. Янківську і Білого. революційні традиції партії, Лекційна пропаганда в інституті Колектив нашого інституту, ються також зустрічі студентів як і весь радянський народ, з з старими комуністами, з робіт­ великим трудовим піднесенням никами заводу «Більшовик». Д ля адміністративно-техніч­ готується зустріти 40-і роко­ вини Великої Жовтневої соціа­ ного персоналу інституту готу­ лістичної революції. Партійна ються лекції про міжнародне організація та дирекція інсти­ становище Радянського Союзу туту чимало зробили для успіш­ про соціалістичне ставлення ра­ ного проведення всенародного дянських людей до праці та свята. В інституті розроблено І Н Ш І . та затверджено розгорнутий В кінні ЦЬОГО МІСЯЦЯ будуть план проведення політико-ви­ проведені теоретичні конферен­ ховної роботи серед студентів, ції студентів усіх факультетів викладачів та адміністративно- та наукова сесія професорськотехнічного персоналу. В цьому викладацького складу, присвя­ плані передбачено провести як чені 40-річчю Великої Жовтне­ в масштабі інституту, так і на вої соціалістичної революції. В інституті готується там факультетах цілий ряд лекцій, бесід та вечорів, присвячених велика виставка, яка буде на­ висвітленню успіхів соціалістич­ очно показувати досягнення на­ ного будівництва в нашій краї­ шої Батьківщ ини в галузі роз­ ні, а також показу міжнародно­ витку радянської культури, зо­ го значення Великої Жовтневої крема, Київського педагогічно­ го інституту за роки Радянської соціалістичної революції. Студенти інституту вже про­ влади. Всі ці заходи, які проводять­ слухали змістовні лекції Г. П. Лещенко про перемогу Великої ся і будуть проводитись партій­ Жовтневої соціалістичної рево­ ними організаціями інституту та люції на Україні, Л. П. Тенде­ факультетів, спрямовані на по­ реса про перемогу Жовтневої ліпшення політико-виховної ро­ революції і соціалістичну пере­ боти в інституті. Але вже перші проведені будову сільського господарства, Ф. Л. Слободінської («Перемо­ лекції виявили і певні недолі­ га Великої Жовтневої револю­ ки. Хибою в проведенні лекцій, ції — початок нової ери в істо­ бесід є те, що не всі студенти рії людства»), Д. П. Шутенка та викладачі їх відвідують. («Герої громадянської війни в Серйозним недоліком лекційної російській художній літера­ пропаганди є також і те, що на факультетах мало ще практику­ турі»). З великим задоволенням про­ ються лекції, бесіди, які пока­ слухали студенти та професор­ зували б досягнення певної га­ сько-викладацький склад інсти­ лузі науки за роки Радянської туту доповідь М. М. Підтичен­ влади. До цього часу лише на ко «Тези до 40-річчя Великої педагогічному факультеті про­ Жовтневої соціалістичної рево­ читана лекція на тему: «Розви­ ток радянської педагогічної на­ люції та наші завдання». уки за 40 років». А на фізикоНезабаром для працівників математичному факультеті ще інституту буде прочитана ціка­ не тільки не прочитано, але на­ ва лекція про запуск в СРСР віть не заплановано лекцій. першого в світі супутника Зем­ які б висвітлювали досягнення лі, про походження життя на математики чи фізики за роки Землі. Для студентів будуть Радянської влади. прочитані лекції, проведені бе­ Партійному бюро потрібно сіди в академгрупах про куль­ терміново усунути недоліки в турну революцію на Україні, лекційній пропаганді на фізикопро Радянську Конституцію, математичному факультеті. про досягнення СРСР у галузі В. РОКИТКО. ракетобудування. Передбача­ О б го во р ен н я ва ж л и во го Кілька днів тому відбувся пленум кафедр мовно-літератур­ ного факультету, присвячений обговоренню виступів М. С. Хру­ щова з питань літератури і мистецтва. На пленумі були присутні ви­ кладачі, аспіранти, студенти. Проф. П. К. Волинський в своїй доповіді спинився на важ­ документа ливих питаннях розвитку радян­ ської літератури та мистецтва. Товариші, які взяли участь у обговоренні, підкреслили вихов­ ну роль літератури, говорили про обов’язок письменників пе­ ред народом. На пленумі виступив письмен­ ник Юрій Збанацький. Заняття в лабораторії Цікаво проходять ла­ бораторні заняття сту­ дентів 11-го курсу ма­ тематичного відділу в фізичній лабораторії. Н а ф о т о : викла­ дач К. П. Янковський пояснює студентам при­ йоми зважування та виміру тіл. �• 1917-1957 Д о 4 0 - р іч ч я B e л и к о г о Ж о в т ня , Обласні партійні центри на Україні в 1917 році ласті встановлено місто Харків, На час VI з’їзду партії на обласна газета більшовиків на­ Україні створено було два об­ звана «Донецький пролетарій», ласних партійних центри: Пів­ ЦК РСДРП(б) на чолі з денно-Західного краю в Києві і українських буржуазних націо­ В. І. Леніним систематично до­ Донецько-Криворізького басей­ налістів. помагав у роботі більшови­ ну в Харкові. Партійна конференція закін­ Обласна партійна організація чилася обранням обласного ко­ цьким організаціям України. Південно-Західного краю об'єд­ мітету партії в складі дев’яти В газетах більшовицьких орга­ нізацій України таких, як «Про­ нувала партійні організації чоловік. летарій» (Харків), «Голос со­ Правобережної України, Черні­ Одночасно з обласною конфе­ циал-демократа» (Київ), «Звез­ гівської та Полтавської губер­ ренцією Південно-Західного ній. Донецько-Криворізька — краю в м. Катеринославі з 13 да» (Катеринослав) та інших більшовиків Донбасу, Криворіж­ по 15 липня працювала облас­ регулярно публікувалися статті жя, Катеринослава та Харкова. на конференція РСДРП(б) До­ і промови В. І. Леніна, рішення Частина партійних організацій нецько-Криворізького басейну. VII Квітневої конференції, VI не входила в жодне обласне об’­ На ній були представлені 13 ор­ з’їзду РСДРП(б) та всі важливі єднання, наприклад. Миколаїв­ ганізацій (харківська — 2200 матеріали з «Правды». Тільки в газеті «Пролетарій» ська організація. Єдиного біль­ членів партії, катеринослав­ шовицького центра на Україні ська — 4000 членів партії, лу­ з березня по вересень 1917 ро­ в 1917 році ще не було. ганська — 2500, горлівська — ку було опубліковано понад 40 Напередодні VI з’їзду 1000, маріупольська та інші). промов і статей В. І. Леніна. По Конференція заслухала і об­ завданню ЦК РСДРП(б) на РСДРП(б) на Україні відбу­ Україні працювали такі видат­ лися обласні партійні конфе­ говорила такі питання: допові­ ні діячі Комуністичної партії, ді з місць. про поточний мо­ ренції. мент, про економічне станови­ як товариш Артем (Ф. А. Сер­ З 10 по 15 липня 1917 року ще в Донбасі та про партійне геев), К. Є. Ворошилов, Г. I. в Києві проходила обласна кон­ Петровський. ференція Південно-Західного будівництво в Донбасі. Більшовицькі організації Ук­ Доповідачі з місць вказува­ краю; на ній було представлено вісім організацій із загальною ли, що вплив партії більшови­ раїни підтримували тісний зв’я­ кількістю 7297 більшовиків. ків «росте в ширину і глиби­ зок з ЦК, вели з ним жваве ли­ Партійна конференція заслуха­ ну», прапор пролетарського ін­ стування. Велика робота більшовиків у ла доповіді з місць, звітну до­ тернаціоналізму залучає все повідь окружного партійного більше стійких борців-робіт­ масах і систематична допомога з боку ЦК сприяли поширенню комітету, доповідь про поточний ників. Економічне становище в Дон­ більшовицького впливу на маси момент та розглянула організа­ басі було важке, промисловці та бурхливому зростанню рядів ційні питання. Для поліпшення партійної ро­ почали похід проти робітників, партії. Якщо на час Квітневої боти в Південно-Західному краї влаштовували локаути. Створю­ конференції в країні було 80 конференція постановила: допо­ валася загроза всій промисло­ тисяч членів партії, то на час могти в роботі фабрично-завод­ вості країни, оскільки Донбас VI з’їзду партії — 240 тисяч. На Україні на час Квітневої ським комітетам, щоб вони ра­ мав вирішальне значення як ву­ конференції було 8 тисяч біль­ зом з профспілками встановили гільна база. «Тільки перехід влади до рук шовиків, а на час VI з’їзду пар­ робітничий контроль над вироб­ ництвом, підготувалися до пе­ робітників в союзі з селянською тії більше 33 тисяч. Найбіль­ ревиборів Рад робітничих і біднотою,— говорилося в рішен­ шою була партійна організація солдатських депутатів на міс­ ні конференції по поточному Донецько-Криворізької області, звільнити яка нараховувала 16 тисяч чле­ цях, посилили роботу серед моменту,— зможе батраків і бідняків, серед сол­ пролетаріат від хижацтва капі­ нів партії. датів у військових частинах. талістів, дати землю малозе­ Більшовицькі організації Ук­ Особлива увага зверталася 'на мельним селянам і ліквідувати раїни одностайно схвалили істо­ утворення і озброєння Черво­ імперіалістичну війну». ричні рішення VI з’їзду партії ної гвардії. Широко роз’яснюю­ Конференція обрала обласний і, керуючись ними, розгорнули чи ленінську національну полі­ комітет РСДРП(б) в складі п’я­ боротьбу за повалення диктату­ тику серед українських трудя­ ти чоловік. Секретарем Доне­ ри буржуазії, за встановлення щих, партійні організації сприя­ цько-Криворізького обкому пар­ влади Рад. ли звільненню революційних тії був обраний товариш Артем Г. ЛЕЩЕНКО, мас від впливу шовіністів і (Ф. А. Сергеев). Центром об­ кандидат історичних наук. ПО ІСТОРИЧНИХ МІСЦЯХ К и є в а Хороша осінь у цьому році. ніються корпуси «Ленкузні», а Привітно посміхається сонце, попереду, на вороному коні, виблискує золоте листя, пах­ ніби мчить нам назустріч Мико­ нуть свіжістю квіти. По-особли­ ла Щорс. Ми — на бульварі вому гарна і наша столиця Шевченка. — Почнемо екскурсію з Во­ восени. За роки навчання в інституті лодимирського собору,— гово­ рідним і дорогим став для нас рить екскурсовод... красень — Київ. Нам розповіли легенду про Мине небагато часу — ще назву міста, познайомили з пре­ один рік і наші випуск­ красними пам’ятниками архі­ ники роз’їдуться в різні кінці тектури, створеними відомими України, далеко від Києва. митцями Растреллі і МікешиБезліч спогадів нахлине тоді ним. Ми милувалися видами зі на кожного з нас, і серед схилів Дніпра, узнали про пла­ цих спогадів будуть — наші ни будов на майбутнє, про гід­ екскурсії по рідному місту. ропарк за Дніпром і багато ін­ Нещодавно студенти IV курсу шого. Древній і красивий Київ. Та дошкільного відділу у спеці­ альному комфортабельному ав­ чи все ми знаємо про історію тобусі здійснили екскурсію по свого міста, друзі? Київ був розміщений не лише історичних місцях рідного Києва,,. на трьох горах, які можна по­ Ось за вікном яскравим ки­ бачити і зараз за Андріївським лимом промайнула клумба на собором; місто було обгородже­ привокзальній площі; зліва вид- не кам’яною стіною, що була оточена глибоким ровом, напов­ неним водою. У місто можна було попасти тільки через Золо­ ті ворота. Ворота мають назву «Золотих» тому, що мідні пласти стулок були позолоче­ ними. З розвитком Київської Русі росло і наше місто, збільшува­ лась і кількість будов у ньому. Проте більшість з них загину­ ла у 1240 році під час монголь­ ської навали. Так, була зруйно­ вана Десятинна церква, най­ більша в Києві (вона мала 21 купол). Багато цікавого почули сту­ денти IV курсу про історію на­ шого чудового міста, та, на жаль, про все розповісти не­ можливо. Радимо вам всім, друзі, організувати таку ж екскурсію. Це необхідно, корис­ но і цікаво. В. ШАМРАЙ. Виктор ТАТАЕВ. Надіслано на конкурс Об этом буду петь я неустанно Об этом буду петь я неустанно. Да, горяча студенческая кровь! Под белым цветом киевских каштанов Мы встретим нашу первую любовь. И нам не скажут:— Любите вы мелко.. Любовь у нас, как радуга, ярка. И мы сумели б различить подделку, Не зная цен, не видя ярлыка. Мы поколенье смелого народа, Мы любим новь, и наша поступь новь. Любовь всегда была слепой от роду. Мы зрячей, зоркой сделали любовь! — — О С Е Н Ь -П О Р А ЗО Л О ТА Я Осень — пора золотая, Лучшее время года. Золотом светится чистый Ласковый девичий взгляд. Время студентов — золото, Время студентов — молодо, Время студентов любит, Время, как луч, летит. Видите, сколько золота Найдено с первого взгляда В Киеве нашем чудесном, В Киеве дорогом! И на бульваре Шевченко Листья лежат, как золото, И на Днепре от месяца Путь золотистый блестит. Значит, любить наш город Сильно и преданно надо, Сколько красивого, юного В городе старом моем! Золота в Киеве вдосталь: Есть Золотые ворота, Есть золотые косы У киевлянок-девчат. Рада– важливй керівний орган Вчена Рада Київського педа­ гогічного інституту в 1957 році вступила у відповідальний пе­ ріод. Підготовка всього колек­ тиву викладачів і студентів до всенародного свята 40-річчя Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції, поліпшення ідей­ ної і професійної спрямованості лекційних курсів на всіх фа­ культетах, грунтовна політех­ нічна підготовка студентів фі­ зико-математичного факультету, організація підготовки вчителів широкого профілю — це лише вузлові проблеми, які стоять перед педагогічним інститутом. Успішне розв’язання цих про­ блем є основним завданням усіх організацій інституту і в першу чергу — Вченої Ради. Виходячи з цього, планом Вченої Ради на І семестр 1957/58 навчального року пе­ редбачено такі питання, як під­ готовка до святкування 40-річ­ чя Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції, участь сту­ дентів в ідейно-виховній роботі, шефська робота інституту; ви­ кладання дисциплін політехніч­ ного циклу; науково-дослідна робота кафедр і викладачів тощо. Значне місце в роботі Вченої Ради посідає питання про реа­ лізацію наукових праць членів кафедр — видання наукових записок, лекцій, збірників, тез. проведення наукових конферен­ цій. Зрозуміло, що обговорення таких питань на засіданнях Вче­ ної Ради допомагає працівникам інституту неухильно поліпшува­ ти свою роботу, надавати їй більш широкого і глибокого змісту. Участь усіх викладачів і аспірантів у засіданнях Ради, присвячених питанням, які ма­ ють загальний інтерес, є своє­ рідною школою для них, допо­ магає піднятися вище вузьких особистих, кафедральних і, на­ віть, факультетських інтересів, допомагає і Вченій Раді більш грунтовно розв'язувати назрілі питання. Показовим щодо цього були питання: шефської роботи інсти­ туту, підсумків навчально-ви­ ховної роботи за 1956/57 1 зав­ дання на 1957/58 навчальний рік, які викликали значну ак­ тивність членів Вченої Ради та викладачів. Завдяки цьому бу­ ли знайдені правильні рішення. Проте, є дуже важливі питан­ ня, які ще не стали предметом обговорення на Вченій Раді. Так, ще мало ставиться на роз­ гляд проблемних питань, зв’я­ заних із завданням дальшого удосконалення як системи за­ гальної освіти в СРСР, так і підготовки вчительських кадрів. Зокрема залишається осторонь таке важливе питання, як під­ готовка до з ’їзду вчителів. Вче­ на Рада ще не поставила своїм завданням і обговорення роботи випускників інституту. У зв’язку з тим, що обсяг друкованої продукції кафедр значно зріс і Вчена Рада но завжди спроможна глибоко вникнути в суть тих праць, які подаються на затвердження, ма­ буть, було б доцільно виділити з членів Вченої Ради редакцій­ ну комісію, яка б займалася ви­ ключно цим питанням. Плануючи роботу Вченої Ра­ ди на II семестр поточного на­ вчального року, доцільно буде поширити коло питань, які бу­ дуть обговорюватися. Одночас­ но треба буде ще більше залу­ чати викладачів і аспірантів до активної участі в роботі Вченої Ради. А. БУГАЙ. �Чи н е д и в но? Вже другий місяць йдуть за­ році т. Босенку вказували на няття. Залишилися позаду непо­ те, що на кухні цього гуртожит­ розуміння з розкладом лекцій, з ку не працює електромотор вен­ аудиторним фондом. Учбовий тилятора. Зараз картина зміни­ процес проходить в основному лась: немає ні мотора, ні вен­ злагоджено і чітко. Для того, тилятора. На кухні невнстачає щоб студент міг успішно вчи­ столів для прасування білизни. тися, він повинен мати належ­ До речі, навряд чи зручно пра­ сувати там, де готують страви. ні побутові умови. Студенти в цьому гуртожитку Більшість студентів інститу­ ту живе в гуртожитках. Саме тільки можуть мріяти про під­ туди і пішли ми, щоб ознайо­ готовку до семінару в спокійній обстановці чи про організацію митися з побутом студентів. ...Заходимо до кімнати. На лекцій. Червоний куток цілком вікнах свіжі занавіски, квіти, занедбаний. Стеля протікає, на ліжках покривала, блищить меблі стоять у безпорядку, не­ натерта підлога. Це гуртожиток має жодної підшивки газет. На № 2. На кожному кроці відчу­ фоні всього цього безладдя вається, що тут як слід працює яскраво виділяється поламане, студрада, санкомісія. Студенти, без кришки піаніно. Не перший що мешкають тут, мають мож­ рік господарська частина обіцяє ливість і культурно відпочити, відремонтувати його. і готуватись до занять — до їх В гуртожитку багато хворих. послуг затишний зручний чер­ Тільки 4-го жовтня лікарі покла­ воний куток. ли в ізолятор 7 чоловік, а це Зовсім інша картина в гурто­ далеко не всі, хто потребував житку № 1. Уже у вестибюлі ізоляції. Незважаючи на спеці­ кидаються у вічі пожовклі клап­ альну постанову Київської мі­ тики паперу. Це накази від 20 ськради про дострокове вклю­ вересня та 1 листопада 1956 ро­ чення в дію опалення, 4-го ку. Навряд чи ці папірці змо­ жовтня про це тільки говорили, жуть зараз когось зацікавити. а кількість хворих зростала... У багатьох кімнатах немає Не перший рік на подвір’ї покривал, занавісок. З ’ясувало­ цього гуртожитку будується ся, що їх невистачає для всіх, спортивний майданчик, та робо­ і тому комендант т. Ізюбенко ти там непочатий край, а зима— видає їх у ті кімнати, які вва­ не за горами. жаються кращими за своїм са­ Невже наші господарники нітарним станом. Цікаво заува­ планують основні роботи прово­ жити, що графіки санстану кім­ дити тут взимку? нат заповнювались останній Недоліки в організації побу­ раз... 23 травня. ту студентів у гуртожитку № 1 Ще в минулому навчальному свідчать про те, що студрада, ХТО Вже третій рік науковий гурток російської мови випу­ скає свою стінну газету «Лингвист-кружковец». Газе­ та ця має розділ під назвою «Кто ответит?», в якому вмі­ щуються цікаві питання з лінгвістики. Оскільки ці пи­ тання можуть викликати ін­ терес не лише у лінгвістів, але й у представників інших спеціальностей, ми вирішили ПОРАДИ САДОВОДАМ очолювана т. Сологубом, і комендант т. Ізюбенко пустили цю важливу справу на само­ плив, не дбають про те, щоб гуртожиток став для студента рідним домом. Оточені піклуванням дружно­ го колективу працівників, жи­ вуть, як дома, студенти і аспі­ ранти в гуртожитку № 3. Але й тут немало прикрих недоліків. Затримка з опаленням привела до того, що кількість хворих збільшилась вдвоє. Влітку ніко­ ли було займатись ремонтом ві­ кон і тому тепер в деяких кім­ натах (на кілька тижнів) зняли на ремонт... кватирки! Гуртожиток продовжує бути відрізаним від зовнішнього сві­ ту. Телефону немає: за нього нікому подбати. Невеличке, затишне подвір’я не один раз за рік мешканці гуртожитку з любов’ю прибира­ ють, розбивають тут клумби, саджають дерева; спорудили на­ віть волейбольний майданчик. Але у другій половині літа і клумби, і майданчик... були завалені вугіллям. А сараї? Вони зайняті під гараж та кур­ ники мешканцями сусідніх бу­ динків. Чи не дивно? А втім, ні! До цього вже звикли 1, можливо, тому господарська частина не звертає уваги на та­ ке становище. Рейдова бригада газети «За педагогічні кадри»: М. БУБЛИЧЕНКО, A. ДЯЧЕНКО, B. ОРЛОВСЬКИЙ. В І Д П О В І С Т Ь ? час від часу вміщувати їх у загальноінститутській газеті, щоб познайомити з ними ширше коло читачів. Сьогодні пропонуємо пер­ ші три питання: 1. Які літери російського алфавіту зустрічаються у російських текстах частіше за інші; які—рідше за Інші? 2. Коли вперше в росій­ ській техніці з' явився термін «самольот?». 3. З якої мови пішло і яким чином утворилося сло­ во «зеніт»? Відповіді надсилайте до редколегії газети. Прізвища тих, хто відповість вірно, бу­ дуть надруковані в газеті. Н. СУРОВА, керівник наукового гуртка російської мови. Закладання плодоягідного саду Щоб успішно розви­ дити по обочинах саду. вати садівництво, треба Виноград при цьому ви­ хоч у загальних рисах саджують ближче до ознайомитися з його будівлі, а суниці садять агротехнікою. у міжряддях саду триСадити плодові дере­ стрічковими смугами ва і ягідні кущі можна на півтора метра від восени і весною. Осіннє дерев. садіння починають від Ями для осіннього часу масового опадання садіння треба копати листя з дерев і закін­ влітку, а для весняно­ чують до настання за­ го — восени. Розмір морозків. Весною слід ями: 1 метр завширшки садити зразу ж після і 60 сантиметрів зав­ відтавання грунту і глибшки. Землю при продовжувати до часу копанні ями з верхньо­ розкривання бруньок у го шару викидають на плодових дерев. один бік, а з нижньо­ Садіння дерев розпо­ го — на другий. чинається з планування За кілька днів до са­ ділянки. При плануван­ діння на дно ями наси­ ні треба стежити, щоб пають горбочком зем­ ряди були правильні і лю з верхнього шару. прямі. Відстань між ря­ До цієї землі корисно дами і рослинами в ря­ додати перегною на од­ ду для яблунь і груш— не молоде дерево 8 — 6 метрів. Для кісточко­ 10 кілограмів, а для вих порід — слив, ви­ одного куща ягідників шень, абрикосів від­ і на 2 кв. м. суниць — стань зменшують до 5 вечтверо менше, або метрів. таку кількість міне­ Для ділянки в шість ральних добрив: супер­ сотих гектара рекомен­ фосфату — 125 гр., ка­ дується такий асорти­ лійної солі — 40— мент: яблунь — 7, 60 гр., сірчанокислого груш — 3, слив, ви­ шень, черешень і абри­ косів — 10—15, ягід­ них рослин — порічок, малини, агрусу, полу­ ниць і винограду — 200—300 штук. Ягідники краще са­ амонію — 60—90 гр. Перед садінням у са­ джанців треба обірвати листя (якщо дерева са­ дять рано восени), обрі­ зати до здорової дере­ вини ушкоджені і хво­ рі корені, вмокнути корені у бовтанку води з глиною і приступати до садіння. Дерево треба садити так, щоб коренева ший­ ка була вища від країв ями на 3 —5 сантимет­ рів. При саДінні корені дерева розправляють у ямі по горбочку і ста­ ранно засипають їх пухкою, вогкою зем­ лею. Коли яма .запов­ нена, землю навколо дерева обтоптують но­ гою, щоб корені були добре обтиснуті. Після садіння роблять навко­ ло дерева лунку і по­ ливають водою по 2— З відра на кожне. Бокові гілки у поса­ джених дерев яблуні і груші обрізують на од­ ну третину, а централь­ ний пагін—на одну че­ тверту частину. У кі­ сточкових порід гілки у кроні підрізують напо­ ловину. Без підрізуван­ ня дерева гілки рости­ муть у довжину, не да­ дуть потовщення, мало утворять плодових бру­ ньок і надалі легк о можуть ламатися. Для приміської зони Києва рекомендуються такі сорти: яблуні — папіровка, боровінка, донешта, августовська (літні); анто­ новка звичайна, пепін шафранний, слов’янка (осінні); кальвіль сніго­ вий, пармен зимовий золотий, ренет Симиренко, Джонатан (зи­ мові); груші — іллінка, улюблена клана, глива українська, бере зимо­ ва Мічуріна; сливн — ренклод колгоспний, ренклод зе­ лений, венгерка зви­ чайна, ренклод рефор­ ма; вишні — шпанка рання, лотівка, родюча Мічуріна; персики — Київ­ ський ранній, серпне­ вий ранній Олександер. М. ПРИХОДЬКО, старший викладач КДПІ. Н а й м о л о д ш и й житель Всесві ту І зоря новітня наша Всесвіт освітила, Променем сягнула в голубу блакить. В Космосі планета нова — це науки сила. Скоро з Марсом люди будуть говорить! В. ШАРАПА. ФЕЙЛЕТОН. дерево не зрубай, а викорчуй Гниле Портрети їх ви знали. Обидва середнього росту. Тільки один — «крупної кості», широкоплечий, стат­ ний, гладко причесаний, доб­ ре вгодований, елегантно одягнений, рот трішки пере­ кошений гримасою байду­ жості («Плював я на все»). В одному куточку рота ци­ гарка, дим — носом. Це Вя­ чеслав Гамарис. Дуже любив спорт: хто більше з ’їсть (на здоров’ячко йому!), хто довше поспить (в цьому йому рівних не було), довше прогуляє. Любив і добре вмів плавати, особливо на практичних заняттях і на екзаменах. А другий — «дрібнішої кості», одягнений не так, об­ личчя худе, витягнуте, очі за­ спані, дивляться трохи з-під лоба, на голові кущ занедба­ ної рослинності; також завж­ ди з цигаркою і теж дим — носом. Комплекції не спор­ тивної, але спортивний пил мав; дуже любив позичати гроші. Позичав у кожного, віддавав тим, хто міг «потре­ бувати». Та ви вже здогадує­ тесь, хто він. Це Корнієнко Леонід. Обидва з російського відді­ лу мовно-літературного ф а­ культету (страх як не лю ­ били літератури, що, мабуть, їх і здружило). Жили в г у р ­ тожитку. Кімната № 8 — Га­ марис, через буфет кім ната № 12 — Корнієнко. П росипа­ лися десь о 12. В перші дні по стипендії йшли не на л е к ­ ції, а тратити гроші (старо­ ста не відмітить, комсорг мовчатиме, а профоргу і зов­ сім діла немає). П оверталися о першій ночі. Іноді пробува­ ли бешкетувати. А то С лавка помиє ноги, ляже отак «голі- черва» на ліжко, великими , пальцями ніг зірве з вікон занавіски, витре ноги і заспіва. Іноді для акомпанементу Слава кидав на підлогу гра­ фин або бив кулаком по шибці, і як продовження мо­ тиву бряж чали склянки. Але так було, коли був на під­ питку. А коли «божество Діо­ ніса» в нього не вселялося, тоді він вижимав стільці або ж розваж ався гантелями. Інколи приїздили тато — давали гроші, харчі і радили Г л я д и , д и т и н о , н е ба­ луйся, а то я ще з тобою зу­ мію поговорити! У чись , щоб, як я і мама, був учителем! А «дитина» не слухала і... балувалася. Б ула мама і в Льоні. Ди­ вилася І гірко плакала: — Я ж, сину, від себе ко­ пійки відриваю, щоб ти, як і я, був учителем, а ти п’єш! — Можеш не давати, пи­ тиму без твоїх копійок. І пив. Спочатку продав спортивний костюм, потім пальто... а таки пив. Так безжурно хлопці про­ ж или рік. Держава дала гур­ тожиток, стипендію, а на ек­ зам енах хлопці державі нічо­ го н е дали. Як каж уть в народі, що посіяв, те й пожинай. З гур­ тожитку їх «попросили» і стипендії позбавили, як зав­ жди з ледацюгами поступа­ ють. Заш уміли тоді і старо­ ста, і комсорг, і профорг під­ дакнув. Та вже було пізно. Хлопці «розважалися» далі і їх з інституту виставили. Зробили вірно. Але при­ кро, що так трапилося, Доб­ ре, коли це буде їм уроком на майбутнє. Василь ЯР. — К Р О С НА Ч Е С Т Ь Ю В ІЛ Е Ю Біг на середні і довгі дистанції — найбільш розповсю­ джений вид спорту. Він, як обов’язко­ вий норматив, вхо­ дить до комплексу ГПО. З метою популя­ ризації цього виду легкої атлетики з 1 жовтня в інститу­ ті проводиться крос, присвячений 40-й річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. На першому етапі (з 1-го по 20 жовт­ ня) змагатимуться групи. Другий етап, що проходитиме з 20 жовтня по 1 ли­ стопада, підведе під­ сумки змагань на першість інституту. І, нарешті, в змаган­ нях з 1-го по 5 ли­ стопада наша збірна команда захищатиме честь інституту в розиграші першості Сталінського райо­ ну. У змаганнях ві­ зьмуть участь усі студенти, яким за станом здоров’я не протипоказано за­ йматися цим видом спорту. У кросах на пер­ шість факультетів команда - перемож­ ниця визначається по найменшій кіль­ кості часу, показа­ ного десятьма кра­ щими учасниками. Команда - пере­ можниця фіналу Ін­ ститутських змагань визначається по 10 кращих учасникам згідно таблиці очок Всесоюзного коміте­ ту по фізкультуріі спорту 1956 року. Команда факуль­ тету, яка займе пер­ ше місце, буде наго­ роджена перехідним призом ради ДСТ «Буревісник», ДИ­ ПЛОМ ОМ 1-го ступеня і пам’ятним вимпе­ лом на честь Вели­ кого Жовтня. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/86 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f377dcd54176ef36f9997d05586b0f47.pdf 981c77d3ae31226e16a8c795008ccf2e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text До свята Великого Жовтня залишилось 12 днів ЧИМ В И З У С Т Р ІЧ А Є Т Е З Н А М Е Н Н У Д А Т У ? Пролетарі всіх країн, єднайтеся! СЬО ГО Д НІ в н а ш і й газеті : З а д а г о г іч н і К А Д Р И 25 п * ЗВІТУЮТЬ КОМУНІСТИ - 2 стор. * СКРОМНИЙ ТРУДІВНИК — 1 стор. * Я К У КНИГУ ВИ ПРИДБАл и ПІД ЧАС МІСЯЧНИКА КНИГИ?— 3 стор. В е Ж ОВТНЯ 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО 1917-1957 До н 40-річчяВ ел икого Ж о втня Дух Трипілля, дух свободи, Що од Леніна у нас, В лавах дужого народу Не захмарив, не загас... (П. Усенко). ОГУТНІЙ, широкий, вічно стрімкий по­ т ік в золотих берегах. Над водою і бе­ регами — блідосиній шовк осіннього неба пронизаний сонячними ниточками летючого павутиння. Понад хвилини стрімливо носить­ ся вільна чайка, вище — срібнокрилий «ИЛ-14», а ще вище, десь у космосі, мчить над планетою гордість і радість радянської людини-трудівника, перший у світі штучний супутник Землі. По Дніпру весело біжать два білосніжних катери. «Реве та стогне Дніпр широкий...» — лунає з одного. «Ой, Днипро, Днипро, ты ши­ рок, могуч...» — як відповідь долітає з дру­ гого. Молоді, сильні голоси належать юнакам і дівчатам, які заповнили палуби катерів. Це студенти нашого інституту (а їх біля трьох­ сот) їдуть на екскурсію в Трипілля — на місце вічної комсомольської слави. Майбутні вчителі милуються мостами, пароплавами, мальов­ ничими берегами з новобудова­ ми, лісами, пляжами — всією величною панорамою Дніпра, А м добровільно взяли в руки зброю. їх бойовим девізом став лозунг: «Якщо революція за­ кликає вмерти,— вмри: так по­ трібно для спільної справи». І вони з честю виконали за в ­ дання партії, виконали свій ком­ сомольський обов’язок. М. Ратманський, Л. Аронова, Н. Болонський, М. ГІолонський, Є. Косой. М. Городецький, Н. Орликова та інші сміливо всту­ пили з нерівний бій з бандита­ ми. Особливо відзначився муж­ ністю та героїзмом взвод, очо­ люваний політруком Дубовим. Він першим вдерся на околицю Трипілля і, з допомогою всього загону, захопив його. Але бандити, отямившись, почали стягувати сили і зайня­ ли вигідні позиції на оточую­ чих село висотах. Почався смер­ тельний бій, який тривав цілу ніч і весь наступний день. Перший удар прийняла на себе передова застава, яку очо­ лював Михайло Ратманський. ...Мужньо захищають рідну зем­ святе почуття великої любові до лю юні патріоти. Але все мен­ Батьківщини і лютої ненависті ше й менше залишається боє­ до її ворогів! припасів, рідіють ряди героїв. В уявленні присутніх вини­ М. Ратманський, залишившись кають образи героїв, про яких один, останньою кулею вразив себе... Студент Михайло Антонюк з непокритою головою завмер бі­ ля пам'ятника. Він, у минуло­ му фронтовик, добре уявив собі картини бою. Може, саме на цьому місці від удару ворожого багнета комсомолець Сидоренко не міг битися з ворогом рука­ ми. Тоді він зубами схопив бан­ дита за ногу, звалив його, пі­ дім’яв під себе, вп’явся у воро­ же горло... СЛ А В А ЯКИЙ .В ЦЕЙ Ч у д еС Н И Й Ж О ВТНе ВИЙ здається особливо ласка­ вим і привітним. Але не для всіх і не завжди був таким Дніпро... Через годину кораблі при­ швартувались біля високих, ле­ гендарних трипільських бере­ гів. У суворому мовчанні стоять біля пам’ятника героям, над кручею, Ігор Толстихін, Петро Нестерук та їх друзі. Неначе і вода почорніла, і небо насупи­ лось. Ось він — Дніпро, що поховав у своїй безодні, біля сорока років тому, таких же, як і вони, юнаків і дівчат, захис­ ників Радянської влади. Чийсь приглушений голос ти­ хо декламує: Немає для того загину, хто чесно ішов проти мли. В борні за свою Батьківщину ви юне життя віддали. Дивились ви гордо і сміло в обличчя катів навісних і, з вірою в правеє діло, схвильовано розповідає свідок не видали друзів своїх... «трипільської трагедії», учи­ Ніхто навіть не ворухнувся, тель Григорій Васильович Гар­ не оглянувся на того, хто де­ кавенко. їх було близько 400 чоло­ кламував. Тільки дужче вида­ лися вилиці, щільніше стисну­ вік — червоноармійців 2-го Ки­ лися зблідлі губи. Відчувається, ївського караульного полку. Р і­ Київського губкому Що в цю мить кожен, не вагаю­ шенням чись, пішов би на подвиг в ім 'я партії 25-го липня 1919 року щастя, миру, свободи... І хай в вони були направлені на бо­ серці кожного юнака, кожної ротьбу з бандою Зеленого. В дівчини, які пережили цю хви­ складі полку знаходився загін комсомольців, які лину, назавжди зостанеться це київських день Ціна 15 коп. НАШІ КРАЩІ ЛЮДИ І ч № 28 ( 40) ГЕРОЯМ! Біля льоху, де катували по­ лонених, міцно взявшись за руки, стоять подруги-першо­ курсниці Люся Гіренко і Валя Рудик. Вони дуже когось нага­ дують. Так! Смуглява, серйоз­ на Люся — Улю Громову, а бі­ лява, жвава Валя — Любу Шев­ цову. І, повірте, ця схожість не лише зовнішня. Їх комсомоль­ ські серця сповнені рішучості, і якщо буде потрібно, вони по­ вторять безсмертний подвиг своїх старших бойових подруг. А хіба Громова і Шевцова були першими? Тут, у Трипіллі, ком(Закінчення на 4 стор.) ЛЮДЯНИЙ, ПРОСТИЙ, СКРОМНИ Й П ро сти й , звичайний, з першого знайомства близький і задушевний чоло­ вік. Ледь помітною усміш­ кою, ЛЮДЯНИМ і бистрим по­ глядом опромінить вас — і надовго. Справді, люди, що його оточують, а особливо аспі­ ранти, переконуються в цьо­ му зразу. Він завжди в русі, чимось заклопотаний, чогось домагається, когось шукає, а зрештою цього вимагає по­ сада вченого секретаря на­ укової частини. Аж дивно трохи стає, коли в цій по­ спішній і невідкладній робо­ ті він знайде хвилину і то­ бі: дасть довідку, а то просто скаже кілька теплих слів. І знову робота. Є якась вірту­ озність у цій зайня­ тості, невідкладних кло­ потах про людей, його пунктуальність стала звичкою, щирість і без­ посередність вражають не раз, а доброта ледь прим­ ружених очей підбадьорює. Почавши дев’ятнадцяти­ річним юнаком свій трудовий шлях як вчитель школи лік­ непу ще в 1921 році, продов­ живши його в дитбудинку, семирічній школі та педаго­ гічних курсах, Василь Семе­ нович Парасунько в 1929 ро­ ці став випускником одного із перших випусків нашого інституту. Пройшло багато часу. З тих пір довелося перемінити чимало посад, побувати в різних кінцях України, Сою­ зу і світу, воювати з фаши­ стами. Багато довелося по­ бачити, довгий життєвий шлях позаду, та скрізь това­ ришів і близьких вражала оця сумлінність у виконанні будь-якої дорученої справи, чесність і терпеливість у до­ сягненні мети, болісне спри­ ймання невдач. Вчитель, студент, науко­ вий співробітник, секретар наукового товариства, лек­ тор, механік-буровик, викла­ дач інституту, зв’язківець і розвідник, працівник му­ зею — скрізь Василь Семе­ нович вкладав творчий по­ рив, натхнення, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, ко­ ли цього вимагала загальна справа. І пригадуючи свій життєвий шлях, Василь Се­ менович не пишається собою, бо робив те, що було потріб­ но, бо інакше не могло бу­ ти — так працювали і пра­ цюють мільйони скромних радянських трудівників. Ще будучи студентом, Ва­ силь Семенович .відзначався серед своїх товаришів на­ стирливістю і цілеспрямова­ ністю в роботі. Почавши свої студії над українськими і кубанськими говірками, зби­ раючи діалектологічний ма­ теріал, молодий науковець опублікував декілька праць у студентському науковому журналі «Кузня осв1ти». З тих пір він до­ кладає багато зусиль для розвитку такої цікавої галузі мо­ вознавства. як діалек­ тологія. Студенти мовно-літе­ ратурного факультету надовго збережуть вдячність Василеві Семе­ новичу за ту неоціниму 1 терплячу допомогу, яку він подавав їм у перших са­ мостійних спробах з діалек­ тології. Працюючи довгий час завідуючим кабінету мо­ ви, він допомагав учасникам експедицій у відборі, шліфу­ ванні зібраного матеріалу. І досі зберігаються десятки студентських зошитів з ма­ теріалами говірок, виправле­ них і впорядкованих його дбайливою рукою. Важка, кропітлива, почесна робота! Кілька років тому Василь Семенович закінчив вечірній університет марксизму-лені­ ніз му. Він продовжує напо­ легливо працювати в галузі лінгвістики, його праці з етимології і питань зв’язків деяких слів української і ро­ сійської мови, надруковані в Наукових записках інститу­ ту, вражають доказовістю і простотою викладу, сумлін­ ним опрацюванням матеріа­ лу, різносторонньою компе­ тентністю в питаннях мови. — Спокійний, витрима­ ний, товариський,— кажуть про нього товариші. — Людяний, простий і скромний,— додамо ми, і це не буде перебільшенням. П. ОРЛИК. �ЗВІТУЮТЬ ЗАМІСТЬ ОГЛЯДУ С Т ІН Н О Ї ПРЕСИ КОМУНІСТИ В обстановці ділової критики 2 1 -го жовтня відбулися звіт­ но-виборні -партійні збори мовнолітературного факультету. Звіт про роботу партійного бюро зробив секретар т. Шутенко. За звітний період партбюро виконало велику роботу. На його засіданнях ставилися і об­ говорювалися важливі питання учбово-виробничої, наукової та ідейно-виховної роботи. В ре­ зультаті спільних зусиль парт­ бюро і комсомольської органі­ зації успішність студентів фа­ культету, порівнюючи з мину­ лими роками, поліпшилась і складає зараз 99,6 процента. Агітатори груп знайомили студентів з найважливішими подіями в житті нашої країни і за рубежем. Добре працювали агітатори тт. Медушевський. Кириченко та інші. Тов. Шутенко зупиняється також на недоліках, які мали місце в роботі партбюро і всієї партійної організації факульте­ ту. Так, зокрема, на початку цього навчального року не були проведені партійні збори. Пога­ но велась виховна робота в гур­ тожитках. Помічається спад культурно-масової роботи серед студентів. Поволі йде перебудо­ ва викладання нових дисциплін. Звіт партбюро викликав жва­ проте в ідейно-виховній роботі ве обговорення. є ряд недоліків. Немає гнуч­ Тов. Кобилецький вказав, що кості в проведенні різних за­ в звіті не було висвітлене таке ходів; в роботі з студентами ще важливе питання, як керівна наявний формалізм. роль комуністів у виробничому — За загальними заходами процесі. В зв’язку з наближен­ ми не бачимо живих людей,— ням 40-х роковин Великої говорить т. Поліщук.— Пога­ Жовтневої соціалістичної рево­ но, що викладачі зустріча­ люції треба було більше сказа­ ються із студентами тільки ти про наші досягнення, відзна­ на лекціях і мало ведуть роз­ чити ту велику наукову і гро­ мов з ними поза лекціями і в мадську роботу, яку провадять гуртожитках. Треба поліпшити кафедри і окремі працівники. умови для самостійної роботи Питанню ідейно-виховної ро­ студентів. боти серед студентів присвяти­ Тов. Волинський підкреслив, ла свій виступ т. Слободінська. що в роботі партбюро є певні Вона вказала, що на цій ділян­ зрушення: налагоджено зв'язок ці роботи партбюро не викори­ з комсомольськими організація­ стало всіх своїх можливостей. ми, краще ведеться наукова ро­ В ідейно-виховній роботі з сту­ дентами велику роль повинна ві­ бота. Але партбюро не виявило дігравати література, а викла­ належної оперативності у ком­ дачі ще не прищепили їм плектуванні штатів, мало зай­ справжньої любові до літера­ малось роботою окремих викла­ тури. Погано відвідують студен­ дачів і аспірантів. Форми агіта­ ційної роботи у нас ще одно­ ти політзаняття та загальні манітні, мало проводиться дис­ культурно-масові заходи. путів тощо. Про недоліки ідейно-виховної В новообраний склад партбю­ роботи серед студентів говори­ ро входять тт.: Поліщук, По­ ли тт. Медушевський, Дани­ ходзіло, Даннлюк, Крук, Табач­ люк та інші. ніков. Секретарем партбюро об­ Тов. Поліщук відзначив, що раний т. Поліщук. хоча партбюро приділяло увагу Л. КАЧУРЕНКО. підготовці вчителів-словесників, 15-го жовтня відбулися звіт­ но-виборні збори парторгані­ зації фізико-математичного фа­ культету. В звітній допові­ ді секретар партбюро т. Пет­ ришина відмітила, що робота парторганізації в 1956/57 на­ вчальному році була направле­ на як на поліпшення навчальновиховної, так і політмасової ро­ боти на факультеті. За цей пе­ ріод значно поліпшилася полі­ технічна підготовка майбутніх вчителів фізики і математики, створено нові кабінети (креслен­ ня, електро- і радіотехніки і ін.), придбано багато приладів, ма­ шин, механізмів і верстатів. Але успішність студентів факульте­ ту залишилася на рівні минулих років. Це ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТИМ, ЩО значно збільшилась вимогли­ вість до знань студентів. Партбюро факультету своє­ часно не організувало контроль за виконанням прийнятих рі­ шень; внаслідок цього на 15.X 21 чол. мали академзаборго­ ваність; погано проводилася та­ кож робота у гуртках худож­ ньої самодіяльності, не приділя­ лося достатньої уваги питанням оборонно-спортивної і шефської роботи тощо. У своїх виступах товариші піддали гострій критиці недолі­ ки в роботі партбюро факуль­ тету. Декан факультету т. Сергу­ нова звернула увагу на те, що досі є ще академборжники, що 7 випускників (відділ фізи­ ки) не склали державних екза­ менів. Це свідчить про погану самостійну роботу студентів. Великим недоліком в органі­ зації роботи факультету по по­ літехнізації навчального проце­ су є відсутність кафедри основ виробництва і лабораторії опо­ ру матеріалів, теорії машин і механізмів, кабінету енергети­ ки і т. п. Питанню організації нових кабінетів і поліпшення політех­ нічної підготовки студентів при­ святив свій виступ т. Чумак. Товариші Вознюк, Гуменний, Кубрушко особливу увагу в сво­ їх виступах приділили питан­ ням організації самостійної ро­ боти студентів і підвищенню трудової та навчальної дисцип­ ліни на факультеті. У СІТЦІ На мовно-літературному фа­ культеті сітка партійної освіти організовано розпочинає свою роботу. Більшість викладачів беруть участь у теоретичних се­ мінарах з філософії і естетики, деякі вивчають класичні твори марксистської літератури са­ мостійно. Семінар, яким я керую, охоп­ лює 22 чол., з яких 12 — члени КПРС. В склад семінару вхо­ дять такі викладачі, як доценти Медушевський, Кириченко, По­ ліщук, Воіітушенко, Кулик; кан­ дидати наук Кульчицька, Савен­ ко, Євсєєв, Сурова, Хропко і ряд Інших товаришів. Основний Про шефську роботу, зокрема допомогу школам Києво-Свято­ шинського району в обладнанні фізкабінетів, говорив т. Деркач. Тов. Мітюрьов зупинився на питаннях поліпшення роботи з студентами, організації кафед­ рами самостійної роботи студен­ тів і кращої підготовки їх для політехнічної середньої школи, зокрема звернувши увагу дека­ нату і партбюро факультету на необхідність якнайшвидшої ор­ ганізації кабінетів і лабораторій з політехнічних дисциплін. Секретар партбюро інституту т. Тендерес зосередив увагу парторганізації факультету на агітаційно-масовій роботі, під­ креслив необхідність тіснішо­ го взаємозв’язку з навчаль­ ною роботою та проведення рі­ шучої боротьби з пасивністю і байдужістю студентів до гро­ мадсько-корисної праці. По звітній доповіді і висту­ пах товаришів партійні збори прийняли відповідні рішення. Обрано новий склад партбюро факультету. Секретарем парт­ бюро обрано т. Кухар. Г. КОРДУН. Ці слова з жартівливої дитя­ чої пісеньки згадуються кожно­ го разу, коли заходиш на ту територію кафедри фізвихован­ ня, де стоять стенди. Рясніють яскраві заголов­ ки стінгазет: «Фехтовальщик», «Баскетболист», «Пловец»; ви­ сять клапті паперу, зіяють руді плями, на місці яких ко­ лись були фотографії... Здається, хороша справа стінна преса. Так, дійсно хоро­ ша, якщо нею займаються серйозно. Але цікаво, що відповість зав. кафедрою т. Речнць К. Р. на Д о р о г у Всього три номери « Колю ч­ ки-летучки» вийшло на педаго­ гічному факультеті, а її знає вже весь інститут. Сатиричний додаток до га зе ­ ти «Радянський педагог» вико­ нується на дошці різнокольоро­ вою крейдою, через кожних два — три дні поновлю ється і користується незмінним успі­ хом у глядачів-читачів, Прогульниця Л. Бордюкова, білоручка С. Озерова, ледар запитання читачів стінгазети: «Чому газета відростила таку велику бор оду»?... Не відпо­ вість нічого. Факт. Фактом є і те, що стінгазета розповідає про Першотравневі свята, закликає готуватися д о ... VI Всесвітнього фестивалю молоді... Так випускати газети не мож­ на. М оже, кращ е зовсім не бра­ тися за цю справу?! З таким ж е запитанням ре­ дакція звертається до редколе­ гій стінгазет «Красный Крест» і «Патриот Родины », які віта­ ють своїх читачів з святом... 8 березня. с а т и р і ! П. Існю к вагом о відчули на собі силу р а зю ч о ї сатири «Колюч­ ки», як а м етодом виконання на­ б лиж уєтьс я до широковідомих сати ри ч н и х вікон Т А Р С . Х орош у і ко р и сн у справу роз­ почали п а р тій н а і комсомоль­ ська о р га н іза ц ії педф аку, не­ зваж аю чи на скептицизм де­ як и х « е с те тів » . Це починання заслу го в у є всеб іч н о ї підтримки гром адськості. НАРАДА СТУДКОРІВСЬКОГО АКТИ ВУ 15-го жовтня в досвідом роботи, ви­ редакції газети «За словили р я д кон­ педагогічні кадри» кретних пропозицій відбулася нарада щодо п оліпш ення редакторів, членів якості ін сти ту т­ редколегій і корес­ ських с тін газет і пондентів стінгазет, додатків до них. присвячена питанню Виріш ено в се­ підготовки святко­ редині листопада вих номерів. провести сем інар Товариші, що ви­ членів ред кол егій , ступали, обмінялися де і п р о ан алізу вати с в я т к о в і номери га­ зет. Д у ж е прикро, що н а н а р а д у не з ’яви­ л ись представники г а з е т і бюлетенів, я к і випускаю ться на к а ф е д р і ф ізв ихован­ н я, хоч з а змістом і з а оф орм ленням ці газети залишають баж ати б агато кра­ щ ого. В позаурочний час Коли ми, студентипрактиканти, вперше, зустрілися з учителем фізики 25-ої середньої школи міста М. П уш ­ карьовим, то перш е, з чим він звернувся до нас, було прохання до­ помогти відновити ро­ боту шкільного р ад іо­ вузла. Ми з Б. С тадні­ ком охоче взял и ся за цю справу. Серед учнів 8-го класу, до якого ми були прикріплені, організу­ в ін ст и ту т і при допомозі членів вали радіогурток. Одним із з а в ­ р а д іо г у р т к а 8-го класу. дань гуртка було виготовлення В сі с ту д е н ти , які проходили підсилювача до ш кільного р а­ п р ак ти к у в 25 -й середній школі діовузла. під к е р ів н и ц тв о м П. Черняка, Викладач каф едри ф ізики в з я л и н а себе зобов’язання не І. Тичина дала нам дуж е хоро­ губити з в ’я з к ів з і школою і ре­ шу схему підсилю вача з м ін і­ гу л я р н о , р а з на місяць, бувати мальною кількістю деталей, по­ у с в о їх к л а с а х , проводити там тужністю в 1 0 — 12 ват. Д уж е виховну роб оту. велику допомогу подала нам М и з Б . Стадніком взяли два заняття. Для зручності слу­ інститутська лабораторія рад іо­ ш е ф с тв о н а д радіовузлом . хачів складено детальну бібліо­ техніки. графію творів М аркса, Енгельса Підсилювач був виготовлений О. БАГМЕТ. і Леніна, з точною вказівкою відповідних сторінок. Н А Ш І ГОСТІ Члени семінару, які входять в ПРАЦІВНИКИ ОСВІТИ ДВОХ РЕСПУБЛІК склад кафедри музики, будуть Нещодавно наш інститут ночого педінституту Л. В. вивчати основні проблеми мар­ відвідали працівники освіти Б атманова. ксистсько-ленінської естетики. двох братніх республік — Гості цікавились роботою Латвії та Киргизії; старший інституту; особливо великий Немає сумніву в тому, що інспектор по вузах М іністер­ ін терес вони виявили до по­ заняття будуть проходити орга­ ства освіти Латвійської РС Р становки політехнічного на­ нізовано і систематично і пода­ Г. Л. Маркушевич, директор вчання, до підготовки вчите­ дуть велику допомогу нашим Ризького педінституту Є. С. лів м узики і співів та вихо­ викладачам у практичній роботі Пурвінська, директор Лієпай­ вателів шкіл-інтернатів, а та­ кож до постановки естетич­ та в їх подальшому теоретично­ ського педінституту Я. ф . ного та атеїстичного вихован­ му зростанні. Бейхольд та заступник ди­ ня. І. КРУК. ректора Фрунзенського ж і­ І. ТАБАЧНІКОВ. ПАРТОСВІТИ склад семінару висловив ба­ жання вивчати роботи і вислов­ лювання класиків марксизмуленінізму, присвячені питанням мови і мислення. В зв’язку з цим розроблено відповідну те­ матику і вказано літературу для вивчення вибраних тем. На се­ мінарі вивчатимуться такі те­ ми: марксизм-ленінізм про похо­ дження мови і її роль у форму­ ванні мислення; класики мар­ ксизму-ленінізму про роль мови в процесі пізнання; класики марксизму-ленінізму про спів­ відношення мови і мислення; про форму і зміст мови. Кожній з цих тем буде присвячено по „ З отакою бород ою !.." �Визначному ра­ Наш дянському пись­ календар меннику с. я. Маршаку минає 70 років. З них п’ятдесят — при­ свячені літера­ турній діяльності. Дорослі читачі знають С. Мар­ шака як поета-лі­ рика (збірки: «Лі­ ричний зошит». «Години й хви­ лини» та інші), як автора блискучих сатиричних творів, спрямованих проти ворогів ми­ ру й соціалізму. Широко відомі також його майстерні поетичні переклади творів Шекспіра, Бернса, Гейне та інших класи­ ків світової літератури. Але найбільше знають С. Маршака і дорослі і юні грома­ дяни як чудового майстра тво­ рів для дітей. Справді, в твор­ чості для малюків, мабуть, най­ повніше виявилася його май­ стерність, висока поетична культура, творча винахідливість і своєрідність хисту. О. М. Горький справедливо назвав Маршака «талановитим і до­ свідченим працівником у галузі літератури для дітей». Починаючи з періоду заро­ дження радянської дитячої лі­ тератури, Маршак невтомно працює в ній як поет і драма­ тург, керівник дитячих журна­ лів, теоретик і критик дитячої літератури, добрий порадник молодих авторів, з якими він щедро ділиться своїм творчим досвідом. З творами Маршака діти зна­ йомляться у ранньому віці. Ще не знаючи прізвища поета, вони вже пам’ятають його дзвінкі, веселі загадки, вірші, забавні казки, легко уявляючи собі не­ складні картини близького їм світу: іграшки, свійських тва­ рин, природу. Почесне місце в творах для дошкільнят належить темі пра­ ці («Пошта», «Пожежа» й ін.). В самому ритмі цих віршів пе­ редається ритм праці ковалів, ДРУГ ДІТЕЙ ються, вчаться, грають у героїв («Війна з Д ні­ пром», «Балада про пам’ятник», «Пошта військо­ ва», «Крижаний острів», «Опові­ дання про неві­ домого героя», «Хто він?», «Ді­ ти нашого дво­ ДО МІ С Я Ч Н И К А КНИГИ Будьмо книголюбами На честь 40-річчя Великого Жовтня в нашій республіці роз­ почався місячник книги. Трудя­ щі міста і села зустріли цей важливий культурний захід як свою гаряче любиму справу, як радісне свято. Великий інтерес до благород­ ної справи розповсюдження кни­ ги в широких масах, справжня любов до друкованого слова є важливіш завоюванням Великої Жовтневої соціалістичної рево­ люції. Не тільки інтелігенція, а й робітники і колгоспники в на­ шій країні знають ціну книзі, розуміють її значення в по­ всякденному житті, люблять її. Студенти і викладачі нашого інституту, звичайно, не можуть залишити поза увагою мі­ сячник книги. Насамперед, треба домогтися, щоб кожний з нас придбав хоча б одну книгу під час місячника. Це тим біль­ ше необхідно, що наші видав­ ництва, готуючись до великого свята, випустили в світ десятки прекрасних книг. Нашим книголюбам можна порадити і тритомне зібрання документів і матеріалів «Вели­ ка Жовтнева соціалістична ре­ волюція на Україні», в якій до­ кладно висвітлено події з лю­ того 1917 по квітень 1 9 1 8 року. ра» та інші). Іноді поет переносить уяву читача в інший, чужий світ: у дожовтневу Росію («Билицянебилиця)», розкриваючи перед ним на конкретних образах, че­ рез співставлений двох проти­ лежних систем, перевагу соціа­ лістичного ладу над капіта­ лістичним. У сатиричному творі «Містер Твістер» Маршак би­ чує потворні риси світогляду й поведінки американського бур­ жуа. Твори С. Маршака захоплю­ ють дітей і виховують їх, бо поет, крім глибокого знання життя і досконалого володіння пером, крім щирої любові до дітей, добре знає особливості, запити, літературний смак ди­ тини. Маршак уміє говорити з діть­ ми забавно про серйозні речі. Він не нав’язує їм моралі, а дає мораль, зацікавлюючи дітей са­ мим предметом, темою твору. В поезії С. Маршака, в ного казках і п’єсах, написаних, за висловом В. Катаева, «чудовим простим і високим стилем», жи­ вуть великі гуманні почуття, юряча любов до Радянської батьківщини, до рідної мови. школярів, про «Правила для Все це жваво сприймають ма­ ленькі читачі, і на творах ви­ учнів» («Учневі на пам’ять»). Письменник горьківської шко­ датного письменника вчаться любити свою Вітчизну, любити ли, Маршак насичує свої твори людину — енергійного трудівни­ багатим змістом, в якому відби­ ка, будівника і творця нового то живі риси нашої радянської життя. Радянські педагоги, батьки і дійсності. В його творах діють радянські люди: будівники ве­ діти шанують С. Я. Маршака (Замість ликих споруд, захисники честі як друга і свого вірного поміч­ і незалежності Батьківщини, ника та бажають йому багатьох Буває любов з першого по­ відважні льотчики, героїчне років життя, творчої радісної гляду. Інколи вона триває все комсомольське плем’я, хоробрі праці. життя. Дещо подібне трапляєть­ партизани; діти, які розважа­ Ф. ГУРВИЧ. ся тоді, коли ми, з жадобою вчитуючись, одну за одною пе­ регортаємо сторінки нового ро­ мана В. Добровольського «На ту т. Ізюбенко і голові все життя». Порушуючи традицію, не бу­ студради т. Сологубу Під таким заголов­ 19-го жовтня дирек­ ти визнана правиль­ запропоновано „в най­ демо викладати в коротких ряд­ ком у попередньому но­ ція інституту разом з ною. ближчі дні виправити ках широкий зміст цього захоп­ мері газети було вмі­ партійним бюро прове­ Оскільки більшість становище, звернувши люючого твору. Зауважимо тіль­ щено статтю про недо­ ла нараду комендантів критичних зауважень у особливу увагу на спо­ ки, іцо автор книг «Троє в сірих ліки в наших студент­ гуртожитків і голів статті торкалась гурто­ рудження спортивного шинелях» і «Женя Маслова» студрад. Критика газе­ житку № 1, комендан­ майданчика. ських гуртожитках. в своєму новому творі поєднав знову яскравість словесних барв і гостроту сюжету. Про що б не писав Добро­ Кафедра російської і зарубіж­ вольський в новому романі — ної літератури — одна з про­ чи то про працю журналіста або філюючих на мовно-літератур­ думи директора школи, чи про ному факультеті. Перед її чле­ етичні проблеми або любов нами стоять відповідальні зав­ дев’ятикласників — скрізь він 16-го жовтня 1957 р. в Києві завжди саме тут можна спосте­ уміє внести щось нове, своє, ці­ можна було спостерігати раке­ рігати ракету і супутник. Ця дання в справі підготовки вчи­ каве. ту-носія і штучний супутник. За можливість залежить ще від телів-мовників, в справі даль­ Твір читається на одному даними преси, штучний супут­ співвідношення часу сходу чи шого розвитку радянської літе­ диханні. Можливо, причина в ник повинен був проходити над заходу Сонця в даному місці і ратурної науки. Саме тому тому, що тема нового романа і Києвом о 5 год. 12 хвилин за часу проходження супутника над останнє засідання Вченої Ради надто близька студентам пед­ московським часом, а ракета-но­ цією територією. Наприклад, вчителя. інституту і було присвячене інституту — робота сій — хвилин на десять раніше. у Києві 16-го жовтня супут­ Небо в цей час було част­ ник проходив о 5 год. 12 хв., аналізу роботи цієї кафедри. Готуючись до знаменної да­ ково вкрито негустими хмар­ а схід Сонця був о 7 г. 22 хв.; ти — 40-річчя Великої Жовтне­ до сходу залишалось 2 год. ками, а місцями — зовсім про­ зоре. Ракету помічено о 5 год. 10 хв.; було темно, але супут­ вої соціалістичної революції, гуртка (керівник — доцент ник і ракета, знаходячись ви­ члени кафедри проводять вели­ В. Войтушенко). З доповідями 1 хв. Вона проходила під зіркою альфа Великої Вед­ соко над Землею, вже були ку наукову, навчально-методич­ на засіданнях гуртка виступа­ ну і громадську роботу. медиці майже точно до бета освітлені Сонцем. ють не лише студенти, а й вчи­ 14-го жовтня у газеті було Великої Ведмедиці та далі, з На кафедрі створено автор­ телі київських шкіл. півночі на схід, але далі на вказано, що супутник проходить ський колектив на чолі з про­ Останнім часом кафедра ба­ схід йшли хмари різної густоти над Києвом о 22 год. 38 хв., а фесором Д. Чалим, який в спів­ гато уваги приділяє питанням з просвітами. захід Сонця в цей день був дружності з учителями росій­ методики проведення семінар­ Яскравість ракети приблизно о 18 год. 9 хв.; значить, після ської мови і літератури присту­ ських занять. З цією метою заходу Сонця пройшло 4 год. пив до складання підручника з влаштовуються відкриті семіна­ така ж, як альфа і бета Вели­ російської літератури для 8 — ри. які потім обговорюються на кої Ведмедиці, тобто другої ве­ 29 хв.; настала ніч не лише в 9 класів. засіданнях кафедри, стеногра­ Києві, а й високо над Києвом; личини. Враховуючи перевантаже­ фування тощо. супутник знаходився в земній ність лекційного курсу, кафед­ Не помітити ракету не мож­ Товариші, які взяли участь тіні. Це було затемнення супут­ ра вирішила ряд тем винести па в обговоренні звіту завідуючого на, якщо тільки небо безхмарне самостійне вивчення. Така фор­ і відомо, в якому напрямку тре­ ника, подібне до затемнення ма .роботи привчає студентів кафедрою доцента Л. Карлова, вказали і на ряд недоліків у Місяця. У таких випадках спо­ ба дивитися. більш творчо і глибоко вивчати роботі кафедри. Слід зазначити: якщо в газе­ стереження проводяться радіо­ програмовий матеріал. Доцент І. Пільгук відзначив, ті написано, що супутник про­ технічними засобами. Нові форми з’явились і в ро­ що хоч плани наукової роботи теслярів, листонош, і це ще більше захоплює дітей, викли­ кає любов до скромних трудів­ ників. Переступивши вперше поріг школи, діти вивчають вірш С. Маршака «Перше вересня», а пізніше — інші його твори про НА „Чи не дивно?" Я к треба спостерігати супутник ВСЕ і нові книги з .питань літерату­ рознавства, мовознавства, фізи­ ки, математики. Читачі можуть поповнити свої бібліотеки і прекрасною книгою О. Довженка «Зачарована Дес­ на», новим романом М. Стель­ маха «Кров людська — не води­ ця», щойно виданою збіркою поезій М. Рильського «Троянди і виноград». Новими виданнями випущені тритомні збірки тво­ рів П. Тичини і А. Малишка, двотомник І. Микитенка, роман «Людолови» 3. Тулуб. У пре­ красно виданій -двотомній збір­ ці «Українська радянська істо­ рико-революційна п’єса» зібра­ но найкращі драматичні твори про Жовтневу революцію і гро­ мадянську війну (серед них — п’єси А. Головка, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О. Корнійчука). Виходить у світ також чотири­ томна «Антологія української поезії», куди увійшли найкращі твори нашої поезії від Г. Ско­ вороди до наших днів. «Всім хорошим в мені я зо­ бов’язаний книгам»,— писав О. М. Горький. І хотілося б, щоб для кожного з нас книга стала такою ж життєвою потре­ бою, як і хліб, вода, повітря. П. ХРОПКО. ЖИТТЯ рецензії) прагнення юності, боротьба з труднощами життя, шляхи щастя. Можливо... Але робити певні висновки про твір в цілому, одразу ж після закінчення останнього розділу, важко. Перед нами, ніби живі, по­ стають майстерно виліплені ру­ кою митця образи Кості 1 Лялі, Сані і Жені. Ні, враження це — надовго, хороше враження! Книжку, прочитавши, відкла­ даєш з жалем, а це непоганий критерій. Скільки нового розповів ро­ зумний 1 веселий друг — пись­ менник Володимир Доброволь­ ський! Хочеться подякувати йому за це і порадити всім лю­ бителям літератури прочитати новий роман. Адже зустріч з вірним дру­ гом — любимою книгою — па­ м’ятається все життя! Читайте, друзі! В. ТАТАЄВ. ОБГОВОРЮЄТЬСЯ РОБОТА КАФЕДРИ ходить над даним місцем, то не В. БУЛГАКОВ. боті наукового продукція членів кафедри зай­ має ще незначне місце. Погано на кафедрі і з станом підготов­ ки докторських дисертацій. На засіданнях не практикується об­ говорення нових художніх тво­ рів. Не організовуються культ­ походи членів кафедри в теат­ ри, на виставки з їх наступ­ ним обговоренням. У своїй ро­ боті з студентами кафедра не використовує такої важливої форми виховної роботи, як дис­ пути. Ділове обговорення питання про роботу кафедри російської і зарубіжної літератури на за­ сіданні Вченої Ради інституту допоможе колективу кафедри усунути наявні недоліки 1 під­ студентського І виконуються, проте друкована нести роботу на вищий рівень. �ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ! (Закінчення. Початок на 1 стор.) сомолка-кулеметниця Н. Орли­ кова, залишившись одна з ку­ леметом (всі її товариші заги­ нули), продовжувала стійкий опір. Коли ж закінчились пат­ рони, бандити кинулись на дів­ чину. Але вона не розгубилася і останньою гранатою підірвала кулемет. Загинувши, комсомол­ ка поховала з собою декількох зеленівців. — Полонених били шомпо­ лами,— розповідає старий учи­ тель,— палили розпеченим залі­ зом, вирізували п’ятикутні зір­ ки на тілі; бандити всіма спо­ собами намагалися здобути дані про систему оборони Києва. Але герої вмирали мовчки... Тих, хто після нелюдських катувань за­ лишився живим, зв’язали ко­ лючим дротом по двоє і вивели на дніпровську кручу. «Хай живе партія і комсомол!», «Хай живе комунізм!» — лунало з обриву і знизу — від води. Берег очеретом Обгортає шпиль, Сутінками вечір Горнеться до хвиль. Ми з тобою, друже, На краго скали, Де вмирали мужньо Леніна орли. У останній ранок — Променям навстріч Впали, як титани, подолавши ніч. Розплелись дороги Так боролися І вмирали ваші старші брати 1 сестри — київ­ ські комсомольці. Горді і смі­ ливі, вони не боялися смерті і йшли в бій, сповнені відданості Радянській владі, твердо впев­ нені в перемозі комунізму. Во­ ни загинули, але перемогли. Своїм життям мужні герої за­ платили за ваше право на щасливе життя, на безхмарну юність... їх смерть — не тра­ гічна загибель, а перемога силь­ них духом... ...І знову в пам’яті виника­ ють вірші поета: Ні Трипілля, ні розстріл, ні бій, Білих армій багнет, гайдамацькі клинки Не спинили ходу молодих, що ішли нескоримо в віки. А. ДЯЧЕНКО. Фото В. Орловського. Від села на міст, Височіє строго Камінь-обеліск. Зорять над Трипіллям Комунізму дні, Грають сині хвилі, Плещуться вогні. Салютують пароплави, Віддають кінці, Лине гомін слави По Дніпру-ріці. О. ПЕТРИК. Фанти без коментарів В л а с н і ім е н а і їх П О Х О Д Ж Е Н Н Я У нашому громадському жит­ ті і в побуті є багато різних звичаїв, фактів, явищ, значення яких ми або зовсім не знаємо або маємо про них дуже повер­ хове уявлення. До їх числа, зо­ крема, належать і наші власні імена, що стали традиційними, бо протягом багатьох віків пе­ редаються від покоління до по­ коління. Власні імена, як-от: Іван, Марія, Степан, Катерина, Ми­ хайло, Маланка, Федір та ін.— стали для всіх звичайними, і рідко хто замислюється над пи­ таннями, звідки ці імена взяли­ ся, коли вони виникли і що во­ ни означають у перекладі на нашу мову. Тимчасом кожній культурній радянській людині, особливо педагогам, було б ду­ же корисно обізнатися з цим ПИШ УТЬ С лово з а т . Р е ч и ц ь ПРОБЛЕМА БЛІХ Один із професорів Ньюйоркського університету Ед­ мон Бентон працює нині над дуже важливою «науковою проблемою». Він вивчає, кого більше люблять блохи — чо­ ловіків чи жінок і чому вони вибирають ту чи іншу жерт­ ву. Зваживши на важливість роботи професора Бентона, керівництво університету ви­ ділило «дослідникові» спе­ ціальну стипендію на три роки. В наукових колах Нью-Йорка сподіваються, що, після вирішення «проблеми бліх», наука США зробить величезний крок вперед. Великою популярністю кори­ годин, чотири р а зи на тиждень. стується гімнастика в нашому А ле зав. каф едрою фізвихован­ інституті. Спортсмени-гімнасти ня при наш ом у інституті т. Ре­ не раз успішно захищали честь чиць К. Р ., н езваж аю ч и на не­ інституту на районних і м і­ одноразові вимоги я к відпові­ ських змаганнях. Наші гімнасти дального за від д іл ен н я спортив­ входять у п'ятірку найсильні­ ної гімнастики т. Н е р у с а Б. Г., ших вузівських колективів мі­ так і тренерів, н іяк не може ста. «викроїти» для тренувань збір­ Зараз у відділенні спортивної ної команди півтори години. гімнастики по програмі майст­ І треную ться гімнасти тричі на рів спорту тренуються А. Ма­ тиж день, по півтори години. тюша (III курс мовно-літератур­ Крім того, до цього часу не ви­ ного факультету). В. Ж урків­ ріш ено питання з спортивною ська (IV курс фізико-математич­ формою. З цього приводу сту­ ного факультету). денти навіть жартують, відзна­ До збірної команди гімнастів чаючи, що набагато легше ви­ інституту входять 11 спортсме­ конати другий спортивний роз­ нів, які тренуються по першо­ ряд, ніж одержати форму для му спортивному розряду, і 16 — тренувань. по другому. Серед .них слід від­ Тов. Речиць замість надання МАНДРІВКА НА РУКАХ значити Л. Барсукову, Л. Пиль­ діяльної допомоги гімнастам об­ Якийсь Зігфрід Віссенбернову, М. Тараненко, В. Ревуху. меж ується звинуваченням їх в гер із Зальцбурга заявив ко­ При наполегливих систематич­ «утриманських настроях», в той респондентові однієї відомої них тренуваннях ці товариші, час як спортформа на каф едрі є. австрійської газети, що він безперечно, досягнуть значних Н езрозуміло, чим керується вирішив пройти 300 км, які успіхів. т. Речиць у своєму ставленні відокремлюють його рідне Та, на ж аль, не можна не до тих чи інших спортсменів, місто від Відня. Здавалося б, сказати і про ряд недоліків, які але така «позиція», звичайно, що тут особливого. А особ­ заважають нормальній роботі не сприяє поліпшенню спортив­ ливе те, що винахідливий секції, знижують результатив­ ної роботи в інституті. австрієць поклявся пройти ність тренувань. Сподіваємося, що т. Речиць цю відстань... на руках. У до­ Згідно з наказом Комітету по все ж таки потурбується про розі він сподівається зібрати фізичній культурі і спорту при додатковий час для тренувань, а пожертвування на відкриття Раді Міністрів С РС Р спорт­ також про спортивну форму. будинку для психічнохворих смени, які тренуються по про­ Є. Ш АБОТЕНКО, осіб. студент IV курсу грамі майстрів спорту та по пер­ В Австрії ходять чутки, шому спортивному розряду, по­ мовно-літературного що Вассенбергер буде пер­ винні тренуватися не менше 3-х факультету. шим мешканцем майбутнього будинку для божевільних. ЛЕЖАЧИ В ТЕАТРІ Нью-йоркські газети не так давно повідомили про нове «досягнення» американ­ ського сценічного мистецтва. Щоб успішно конкурувати, один театр виявив незвичай­ ну винахідливість. Для при­ манки публіки він оголосив про своє нове «досягнення», яке полягає в тому, що в залі обладнано зручні місця для... лежання. Таке піклування про гля­ дачів позитивно позначилося і на доходах власників теат­ ру. Як пише газета, тепер місця в театрі охоче розку­ повуються (особливо в ті дні. коли немає видовищ). М. ЧУБАЧ НАМ Зв’язок з підшефними школами Вже два роки Київський дер­ жавний педагогічний інститут надає дійову допомогу в роботі вчителям Києво-Святошинського району. Особливо хочеться подякувати товаришам Д. М. Маєргойзу, А. С. Бугаю. Цього року буде працювати постійно діючий семінар для вчителів математики. Це дуже корисна і потрібна справа, вона допоможе нам у перебудові ро­ боти школи .в світлі вимог по­ літехнічного навчання. Хочеться побажати, щоб про­ тягом навчального року викла­ дачі інституту частіше бували в школах району з лекціями, бе­ сідами з математики. на світі, походять від бога. На­ Вторак, Третяк, Шостак. Відпо­ справді ж «християнські» імена відно до часу народження дава­ виникли і вживалися різними лись імена Зима, Лето, Мясоед, народами задовго до виникнен­ Неделя, Подосен і т. п. Були й ня християнської релігії: вони такі імена, які давались за на­ виникли ще в доісторичну туру, вдачу — Добриня, Ш уми­ епоху. Церква лише викори­ ло, Звонило, Злоба, Угрюм. стала старі імена, як і іншу Була невеличка група імен, які спадщину минулого, і постави­ вживаються ще й досі (Володи­ ла їх на службу своїм інтере­ мир, Людмила, Всеволод, Вяче­ сам. слав і інші). Як же виникли наші нинішні Чому ж зникла більшість власні імена в далекі, доісто­ старих руських імен і чому в ричні часи? нас переважають імена, запози­ Всі вони походять від загаль­ чені з інших мов? І те й друге них прізвиськ, які завжди дава­ трапилось внаслідок запрова­ лись людині за якісь к о н ­ дження християнства на Русі. к р е т н і зовнішні чи внутріш­ Християнське духівництво дов­ ні ознаки, за біологічні чи гро­ го боролося з різними «язиче­ мадські якості. У всіх народів ськими» звичаями на Русі, в у стародавні часи власні осо­ бисті імена мали конкретне зна­ тому числі з іменами, запрова­ чення. З історичних і фольклор­ джуючи скрізь н ові, християн­ них джерел відомі десятки й ські імена. Наші предки довго сотні таких руських імен. Зараз чинили опір духовенству, і по­ вони за рідким винятком не руч з християнськими іменами вживаються. Наведемо кілька вживали в побуті свої старі іме­ на. Християнські імена пошири­ прикладів: Первой, Первуша — першим лися лише в XIII ст. питанням хоча б у самих за­ гальних рисах. Багатьом здається, що у нас власних імен безконечно бага­ то — мабуть, тисячі. Насправ­ ді ж широковживаних імен всього кілька десятків, від сили сотня-дві. Серед уживаних зараз імен є частина нових, що з ’явилися за радянської дійсності. Але абсо­ лютна більшість наших імен є традиційними, бо дійшли до нас від дідів і прадідів. Старі імена були канонізовані церквою. У дожовтневі часи, крім зазначе­ них у церковному календарі, ніхто не смів вживати, вигаду­ вати нових імен. Всі ці кален­ дарні імена християнська церк­ ва запровадила на честь так званих «святих», і духівництво пояснювало, що імена, як 1 все народився в сім’ї і відповідно— (Далі буде). У нашій Горенській школі в минулому навчальному році студенти педінституту проходи­ ли педпрактику з фізики. Тре­ ба й надалі посилати студентів на практику не тільки в міські, а й у сільські школи, де буде працювати переваж на біль­ шість студентів після закінчен­ н я інституту. М. ПОТРАВНИЙ, учитель математики Горенської середньої школи. З ІНОЗЕМНОГО ГУМОРУ В КІНО. Він: Тобі зручно сидіти, люба? Вона: Так, милий, цілком. Він: Тобі добре видно? Вона: Д уж е добре. Він: Тоді д авай поміняємося місцями. НЕ ПОВЕЗЛО. 1- й студент: Т ак, значить, ти ще раз провалився на екзамені з фізики? Я к ж е це трапилося? 2- й студент: Розумієш , вона мені поставили ті ж самі пи­ тання, щ о і в перший раз. П О Ц ІЛ У Н О К В ТУНЕЛІ. Він: Л ю ба, якби я знав, що цей тунель такий довгий, я б обов'язково тебе поцілував. Вона: Я к, невж е це був не ти?-1 Д О БРИ Й ХЛОПЧИК. Мама (прочитавши синові сен­ тим ентальну історію): Ну, Джон­ ні, а ти б віддав свою любиму собачку цьому бідному хлопчи­ кові, у якого не було татка? ДжоннІ (судорожно прити­ скуючи до себе собачку): А мо­ же кращ е було б віддати йому татка? Заст. редактора П, ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/87 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b9d6170fa80ac674965d6a76634d2663.pdf aecc34df472e0a7629ccb27e58a52243 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text СЛАВА ВЕЛИКОМУ ЖОВТНЮ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За п е д а г о г і ч н і ЛИСТОПАДА К А Д Р И 6 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО ІНСТИТУТ ДО 40-РІЧЧЯ Розірвавши кайдани капі­ талістичного рабства, Вели­ ка Жовтнева соціалістична революція відкрила необме­ жені простори для розвитку продуктивних сил суспіль­ ства, для небувалого розкві­ ту культури нашого народу. Революція соціальна поро­ дила революцію культурну. Завдання культурної рево­ люції — підготовка багаточисленних спеціалістів для всіх галузей народного гос­ подарства і культури — Ор­ ганічно входили ДО Ленін­ ського плану соціалістичної перебудови країни. В. І. Ленін відзначав, що потрібно взяти всю культу­ ру, залишену капіталізмом, критично осмислити все це і поставити на службу комуністичному суспільству. Уже з перших днів існу­ вання молодої соціалістичної держави Комуністична пар­ тія прийняла р яд соціально значимих заходів у справі перебудови і розширення н а­ родної освіти. Ще йде напружена боротьба з внутрішньою контрреволюцією та інозем­ ними інтервентами, а в краї­ ні створюється Надзвичайна комісія по ліквідації не­ письменності, відкриваються нові школи і вищі навчальні заклади. Велика увага звертається на підготовку і перепідготов­ ку вчителів. «Народний учитель,— го­ ворив В. І. Ленін,— повинен у нас бути поставлений на таку висоту, на якій в ін ні­ коли не стояв, не стоїть і не може стояти в буржуазному суспільстві». З перших років Радян- В. К. МІТЮРЬОВ, заст. директора інституту. ської влади починає форму­ ватися і Київський педаго­ гічний інститут. У липні 1920 р. була проведена ре­ організація вищих учбових закладів м. К иєва, в резуль­ таті якої н а базі Київського університету організовано Інститут народної освіти, (ІНО). Факультет соціально­ го виховання К иївськог о ІНО і послужив базою для створення Київського педа­ гогічного інституту. В той час навчальну робо­ жовтня через аспірантуру кадри для вузів. 232 молодих науковці закінчили аспірантуру на кафедрам нашого інституту. Тепер майже у всіх педаго­ гічних вузах Республіки можна з устріти колишніх аспірантів нашого інституту. В процесі культурної ре­ волюції зроста в і наш інсти­ ту т, поповнювався склад його професорсько-виклада­ ц ь ких кадрів. Якщо в 194 1 р. кількість професорів і до­ центів у колективі інституту складала 18,4 процента, то в 1957 р. відповідно 57,6 п роцєнта . У 27 томах «Наукових записок» та інших видання х викладачі інститу­ ту опублікували сотні на­ укови х праць, серед яких чимало посібників для вузів , підручників і методрозробо к для середньої школи. У цьому році ІНСТитут розпоча в підготовку вчителів ширОкоГО профілю. Розши­ рюючи свою матеріальну б а­ зу і нститут проводить знач­ ну р оботу по виконанню істо­ ричних р і ш е н ь XX з'їзду К П Р С про політехнічні на­ вчання , п р ацює над поліп­ ш е нням естетичногови хо­ ту факультет соціального виховання проводив в Учбо­ вому корпусі університету. Починаючи з 1929 р., цей факультет р еорганізується в Ін ститут соціального вихо­ вання, а в 1933 р. його пе­ рейменован о в педагогічний інститут. Він розміщувався тоді в приміще н н і коли ш н іх ж і ночих курсів по Ч ех ов­ ському завулку, а в 1934 р. перейшов у теперішнє при­ міщення. У 1923 р. факультет соц­ ви х у випустив перший загін учителів у КІЛЬКОСТІ 14 чо­ в а н н я с т у д е н т і в . ловік, а в ювілейному 1957 році, разом з заочни­ З у стрічаю ч и славний ю ві­ , колек т и в викладачів , лей ками, випущено 1230 учи те­ лів, тобто у 8 8 разів більше, а с п і рант ів, студентів і ад­ мінтехпра цівників інституту ніж під ч ас п ер ш о го випуску. докладає всіх зусиль, щоб За роки свого існування мати найкращі показники в інститут підготував 14 998 учителів, у тому числі за роботі та навчанні. післявоєнні роки — 10598. Розв’язуючи головне своє завдання — готуючи вчите­ лів для середньої школи — інститут продовжує готувати 1957 ропу СЕРЕДА № 2 9 (4 1 ) Ціна 15 коп. НА ВІД ЗН А КУ В Е Л И К О Ї Р ІЧ Н И Ц І На честь Великого Жовтня наказом дирекції за сум­ лінну працю винесено подяку з занесенням в особову справу викладачам, студентам та адміністративно-техніч­ ним працівникам інституту. Всього відзначено 281 чол. Серед них: професорсько-викладацького складу — 78 чол., студен­ тів – 121 чол., лаборантів — 25 чол., аспірантів — 7 чол., адмін тех персоналу — 30 чол., працівників бухгалтерії — 3 чол ., п рацівників бібліотеки — 5 чол., працівників друка р н і – 1 2 чол. Міністерство освіти У Р СР нагородило значком «Від­ мінник народної о світи" 7 працівників нашого інституту. Грамо тою Міністерства освіти нагороджено 17 чол. 7 чол . із адмінтехперсоналу представлені до нагоро­ дж ення преміями. ВЕТЕРАН ЖОВТНЯ РОЗО ПВІД А Є ... В ДНІ підготовки д о ве­ л и кого свята в академ­ групах під керівництвом агі­ таторів проводяться бесіди. Цікаво було проведено б е­ сіду 1 листопада в об’єдна­ ній групі студентів II курсу педагогічного факультету (відділ спецпедагогіки) та 1 курсу м овно-літературного факультету (укр. відділ). За ініціативою студентів II кур­ су п едф аку н а бесіду був з апрошений старий б і л ьшо­ в и к Віктор Микитович Шев­ ченко . .Шевченко — учас­ ов Т н и к боїв за Радянську вла­ ду в жовтневі дні 1917 ро­ ку; 2 6 років він перебував у лавах Радянської Армії, те­ пер — демобілізований, пен­ сіонер. Після вступного слова ви­ кладача М. Я. Плющ висту­ пив наш почесний гість. Його розповідь викликала великий інтерес. В. М. Шев­ ченко розповів про повстан­ ня арсенальців та бійців 3-го авіапарку в Києві у жовтні 1917 року та в січні 191 8 року. З хвилюванням, затаму­ вавши подих, вслухалися студенти в розповідь про зустрічі тов. Шевченка з В. І . Леніним — на військо­ вій нараді у 1917 р. у Мо­ скві, на зборах партактиву Бауманського району (м. Москва) у 1918 році та в 1921 році на конференції, напередодні X з ’їзду партії, коли В. І. Ленін виступив із доповіддю «Про продпода­ ток». Студенти щиро подякували В. М. Шевченку за цікаву і корисну розповідь і в знак пошани піднесли йому букет живих квітів. В. ШИША, студентка II курсу педфаку. �«Ми маємо право пиша­ тися і вважати себе ща­ сливими з того, що нам довелось першими звалити в одному кутку земної ку­ лі того дикого звіра капі­ талізм, який залив землю кров’ю, довів людство до голоду і здичавіння і який загине неминуче і скоро, хоч би якими по­ творно звірячими були прояви його передсмерт­ ного шаління». B. І. ЛЕНІН. ★ «Жовтнева революція одним ударом розірвала кайдани національного гноблення, перевернула старі відносини між наро­ дами, підірвала стару на­ ціональну ворожнечу, роз­ чистила грунт для співро­ бітництва народів і заво­ ювала руському пролета­ ріатові довір’я його іно­ національних братів не тільки в Росії, але і в Єв­ ропі й Азії». (Із резолюції XII з ’їзду РКП (б), 1923 р.). ★ «Жовтнева революція це не тільки наша рево­ люція, це революція, яка відкрила двері до свободи трудящим і пригнобленим всіх країн світу». C. М. КІРОВ. ★ «Гарматні залпи Жовт­ невої революції донесли до нас марксизм-лені­ нізм... Іти по шляху ро­ сіян — такий був висно­ вок». МАО ЦЗЕ-ДУН. ★ «Історія вчить також, що коли шлях до соціа­ лізму стане більш легким, то цим ми завдячуємо Ве­ ликій Жовтневій соціа­ лістичній революції, геро­ їзму і самовідданості тру­ дящих Радянського Сою­ зу, які примусили швидше обертатися колесо історії». МОРІС ТОРЕЗ. ★ «Ш лях, по якому ми йдемо, є шляхом, що його вказав всім народам Ве­ ликий Жовтень». А. НОВОТНИЙ. ★ «Саме Жовтнева рево­ люція відкрила всім шлях до соціалізму». ПАЛЬМІРО ТОЛЬЯТТІ. ★ «Велика Жовтнева со­ ціалістична революція, яка перемогла під прапо­ ром інтернаціональної єд­ ності трудящих і справила величезний вплив на жит­ тя всіх народів, стала все­ світньоісторичним торже­ ством ідей пролетарського інтернаціоналізму». Г. ГЕОРГІУ-ДЕЖ. ДО НОВИХ У СП І ХІ В ГОТУЄМО КАДРИ ФІЛОЛОГІВ 40-і роко­ Ж овтневої соціалістичної революції, ко­ лектив співробітників і студен­ тів фізико-математичного ф а ­ культету підсумовує науковопедагогічну діяльність, накрес­ лює плани дальшого поліпшен­ ня підготовки студентів. З творчим натхненням на факультеті тепер працюють п'ять професорів, понад три­ дцять доцентів і кандидатів наук. Велика науково-педагогічна робота колективу факультету характеризується такими дани­ ми. Тільки за післявоєнні роки факультет підготував стаціонар­ но і заочно біля двох тисяч вчителів фізики і математики, понад п’ятдесят кандидатів ф і­ зико-математичних і педагогіч­ них наук. Професорсько - викладацький колектив факультету опубліку­ вав дев’ять томів наукових записок, підготував чимало під­ ручників для середньої і ви­ щої школи. А. ДАНИЛЮК, Колектив фізико-математич­ декан факультету. ного факультету в день всена­ родного свята сповнений ріш и­ мості і надалі віддавати всі ФАКУЛЬТЕТ НАПЕРЕДОДНІ ЖОВТНЯ свої сили і знання на поліпш ен­ ЕДАГОГІЧНИЙ факультет ний та дошкільний. За час іс­ ня педагогічної підготовки м ай­ учителів радянської зустрічає 40-і роковини нування дефектологічного від­ бутніх школи. Г. КО РДУ Н , Великої Жовтневої соціалістич­ ділу (з 1920 по 1957 рр.) під­ заст. декана. ної революції значними успіха­ готовлено 578 дефектологів для ми. всіх типів спеціальних шкіл. Кафедри факультету зробили На відділі .навчаються 183 сту­ великий внесок у скарбницю денти. Б арельєф з па­ радянської педагогічної науки. Дошкільний відділ існує п’є-маше до 40Особливо відзначилась у цьо­ тільки 4-й рік. Тут навчаються річчя Великого му відношенні кафедра психоло­ 127 студентів. Ж овтня, викона­ гії. За роки Радянської влади Досягнуті успіхи зобов’язу­ ний студентами члени цієї кафедри написали ють всіх працівників та студен­ 11 курсу педаго­ 289 наукових праць. Серед нихтів факультету і надалі підтри­ гічного факульте­ 5 підручників, 12 брошур, 10 ту — В. Бонда­ дисертацій, 138 статей тощо. мувати кращі традиції, здобуті рем, О. Корнійчу­ Працівники кафедри педагогіки колективом за роки існування ком, П. Усенком. написали понад 200 наукових інституту. праць. Зараз на факультеті працю­ М. ЯРМАЧЕНКО, ють два відділи: дефектологіч­ в. о. декана факультету. ІЛЯ ПІВТОРИ тисячі вчи­ телів мови та літератури підготував за післявоєнні роки мовно-літературний факультет нашого інституту. Зараз на фа­ культеті навчається 390 юнаків та дівчат. З минулого навчального ро­ ку факультет почав готувати вчителів широкого профілю. Крім основної спеціальності, студенти українського відділу одержать додаткову — вихова­ теля шкіл-інтернатів, а росій­ ського — вчителя співів та му­ зики в середній школі. Тепер на факультеті є шість спеціальних кафедр, на яких працює чотири професори 1 док­ тори наук, 29 доцентів та кан­ дидатів наук. Широко відомі вчителям України наукові та методичні праці з питань мово­ знавства та літературознавства професора П. К. Волинсько­ го, доктора педагогічних наук Т. Ф. Бугайко, професора Д. В. Чалого, доцентів І. І. Пільгука, А. П. Медушевського, Б. М. Кулика, М. К. Тищенка, Ю. С. Кобилецького, Ф. Ф. Бугайка. Б Професорсько-викладацький колектив факультету багато уваги приділяє поліпшенню на­ вчальної та виховної роботи се­ ред студентів. 99,7 процента успішності по­ каз ав факультет під час весня­ ної екзаменаційної сесії мину­ лого навчального року. Це са­ мий високий показник за остан­ ні роки. Зросла кількість від­ мінників навчання, серед яких можна бачити імена таких студентів — громадських акти­ вістів, як Р. Палій, М. Кот, Н. Балабан, А. Прокопенко, Н. Коваленко, Л. Бойко, Н. Новицька, В. Шастун і ін. Зустрічаючи славний 40-літ­ ній ювілей нашої Радянської держави, професорсько-викла­ дацький та студентський колек­ тив мовно-літературного фа­ культету дає зобов’язання й надалі .невтомно працювати над поліпшенням підготовки моло­ дих педагогічних кадрів для нашої радянської школи. ЧИ З УСТРІЧАЮ вини Великої П ДО ПОВСТАННЯ! 10 РОЗГРОМУ корні­ П ІСЛЯ ловщини в країні швидки­ граді (23) жовтня у Петро­ відбулось історичне за­ сідання ЦК під головуванням т. Свердлова. В. І. Ленін ви­ ступив з доповіддю про по­ точний момент, де підкрес­ лив, що і внутрішня і міжна­ родна обстановка склалися так, що пролетаріат і бідняцьке се­ лянство можуть захопити вла­ ду, що зараз треба зосередити увагу на технічній підготовці повстання. ЦК визнав, що «збройне по­ встання неминуче і цілком на­ зріло», і запропонував усім ор­ ганізаціям партії керуватися цим положенням і тільки з цієї точки зору обговорювати й роз­ в’язувати всі практичні пи­ тання. ЦК обрав Політбюро на чолі з Леніним, яке керувало всією політичною роботою партії. За вказівкою В. І. Леніна ЦК ство­ рив при Петроградській Раді легальний штаб по підготовці і проведению збройного по­ встання — Петроградський Во­ єнно - революційний комітет (ВРК). До складу ВРК увійшли ми темпами наростала проле­ тарська революція, йшов про­ цес більшовизації мас, більшо­ визації Рад робітничих депу­ татів. У листах до Центрального, Петроградського і Московського Комітетів партії — «Більшови­ ки повинні взяти владу», «Мар­ ксизм і повстання» — В. І. Ленін писав, що в країні на­ зріли об’єктивні умови для збройного повстання, що тільки воно може розв’язати ту глибо­ ку революційну кризу, яку пе­ реживає країна. 7(20) жовтня В. І. Ленін при­ був у Петроград і оселився на Виборзькій стороні, на квартирі більшовички Маргарита Васи­ лівни Фофанової. З цієї квартири В. І. Ленін і керував всією діяльністю партії по підготовці повстання. Тут він написав свої листа до ЦК: «По­ рада стороннього», «Лист до то­ варишів більшовиків — учасни­ ків обласного з ’їзду Рад Пів­ нічної області» і інші, в яких всебічно обгрунтував необхід­ ність повстання та план взяття тт. Ленін, Свердлов, Буб­ більшовиками влади. нов, Дзержинський, Сталін, Урицький, Дибенко, Кривенко, Невський, Антонов-Овсєєнко, Чудновський; головою ВРК був т. Подвойський. 16 жовтня відбулася поши­ рена нарада ЦК РСДРП(б), на якій Ленін оголосив рішення ЦК від 10 жовтня, стисло оха­ рактеризував міжнародну, і вну­ трішню обстановку і зробив висновок: «Або диктатура корніловська, або диктатура проле­ таріату і бідніших верств се­ лянства». Декілька разів В. І. Ленін повторив: «Владу треба брати негайно, зараз же». Нарада цілком схвалила про­ позицію Леніна і дала ріш учу відсіч Зінов’єву і Каменєву, які твердили, що повстання прире­ чене на поразку. Був створений партійний центр по підготовці і проведен­ ню повстання, куди ввійшли тт. Бубнов, Д зерж инський , Свердлов, Сталін, Урицький. Партійний Центр став керівним ядром Воєнно-революційного Комітету. Тимчасовий уряд, попере­ джений про повстання статтею штрейкбрехерів Каменева і З і ­ нов’єва., надрукованою 18 ж овт­ ня в газеті «Новая ж изнь», ви­ рішив задушити повстання в його зародку. 24 жовтня Тим­ часовий уряд дав наказ Ставці КОРОТКО ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ ТОМ «Н аукових записок вийш ов з д руку. Збірник присвячений 40-річчю Вели­ кої Ж овтн евої соціалістичної револю ції. В ювілейному ви­ пуску надруковані статті проф есора О. М. Астряба, доцентів Т. М. Лещенко, О. П. Па велка, В. М. Коно­ валова, асп іран та В. Дуб­ чака та ін . * * * НОВА Л ІТ Е Р А Т У Р А одержана в кабінеті по­ літеконом ії. В еликим попи­ том у ч итачів користу­ ю ться перш і номери журна­ лу А к ад е м ії н аук СРСР «М ировая эконом ика и меж­ дународны е отнош ения», ста­ тистичні зб ірн и к и «Народне господарство Української Р С Р » , «П ром исловість Ук­ р а їн и за 4 0 років Радян­ ської влади». * * * КУТОЧОК СПОРТИВ­ Н И Х Д О С Я Г Н Е Н Ь факуль­ тету організовано в деканаті педф аку. Т ут м ож на побачи­ ти п ерехід н і вимпели, вруче­ ні ком ан ді баскетболістів і уч асн и кам кросу; призові кубки, завойовані легкоатле­ там и, баскетболістам и і гім­ настам и ф ак ультету. п ослати в П ітер вірні урядові вій ська, за к р и ти більшовицьку га зе ту « Р а б о ч и й путь», роз­ вести мости на Н еві і т. ін. Р е в о л ю ц ія вступила в кри­ тичний м омент. Д ізн авш и сь про це, В. І. Л енін н ап р ави в М. В. Фофано­ ву до В иборзького районного ком ітету з листом до Н. К. К рупської, в яком у писав, що з повстан н ям не м ож на зволіка­ ти ні години і щ о ввечері він прийде в С м ольний. В. І. Ленін двічі о д е р ж у в а в негативну від­ повідь щ одо переходу в Смоль­ ний. Т оді він сам пішов у Смольний, залиш ивш и записку: «П іш ов туди, куди ви не ХОТІЛИ, щоб я піш ов. До побачення. Ілл іч». В п а р и к у , з перев'язаною що­ кою, Л ен ін прийш ов у Смоль­ ний і очолив збройне повстання роб ітників, солдатів і матросів. Його геній дав натхнення бор­ цям за владу Рад. Під його м у д р им керівництвом соціа­ л істи чн а револю ція перемогла і від кр и л а нову еру в історії лю дства — еру краху капіта­ л ізм у , еру перемоги соціа­ л ізм у. Ф . СЛОБОДИНСЬКА, кан д и д ат історичних наук, �КОРОТКО С Л А В Н И Й Ю В ІЛ Е Й НА НИВІ ОСВІТИ І НАУКИ вимовляють З ім'яГОРДІСТЮ доктора педагогічних ша на Україні жінка — доктор С И Н СЕЛЯНИНА з Воли­ тинович працює у вищій школі, педагогічних наук. ні. він вирішив будь-що спочатку у Київському інститу­ наук Тетяни Федорівни Б угайУ своїх численних статтях і здобути освіту, осягнути все ті народної освіти, а потім в ко численні її вихованці, які книгах Т. Ф. Бугайко висвіт­ краще, створене розумом люди­ Інституті соціального вихован­ працюють у різних куточках лює різноманітні питання, по­ ни, щоб потім сторицею повер­ ня. Навчально-виховна робота нашої Республіки і далеко за в ’язані з викладанням україн­ нути його в маси, нести людям незмінно поєднується з науко­ її межами. ської і російської літератур у світло науки і освіти. вою. Спочатку Острозька гімназія, Сорок років Тетяна Федорів­ школі. В роки Великої Вітчизняної Велику наукову роботу т. Бу­ потім історико-філологічний Ін­ війни П. К. Волинський слу­ на невтомно і натхненно пра­ гайко поєднує з такою ститут у Ніжині — цює на ниві освіти, і жить при політчастині ж громадською. Вона— так починався шлях важко, звичайно, в ко­ запасного стрілецького член редколегії журна­ Петра Костянтиновича ротенькій статті розпо­ полку, а потім працює лу «Література в шко­ Волинського в науці. вісти про її велику і викладачем соціальноВеликий Жовтень лі», керівник студент­ економічного циклу в багатогранну науковоського наукового това­ навстіж розкрив двері педагогічну і громад­ училищі зенітної арти­ риства, керує метод­ школи — і середньої, ську діяльність. лерії. об’єднаннями підшеф­ і вищої — для робіт­ Після демобілізації Рано залишившись них шкіл, часто висту­ ничо-селянської моло­ П. К. Волинський пра­ без батька, дівчина зму­ Молодій Радян­ пає з доповідями перед ді. цює доцентом кафедри шена була працювати і ській республіці потріб­ вчителями. Все життя української літератури піклуватися про хвору ім. Горького. Поруч матір та брата. Але невтомна жа­ і праця Т. Ф. Бугайко є зраз­ ні були кадри, і П. Волинський КДПІ га до знань допомогла їй бли­ ком скромності, творчого дер­ розпочинає свою діяльність пе­ з інтенсивною навчально-ви­ дагога. Школа, відділ народ­ ховною й громадською ді­ скуче закінчити гімназію і пов­ зання. Напередодні свята від усієї ної освіти, Київський педтех­ яльністю, він веде велику на­ ністю присвятити себе любимій справі — педагогічній роботі. душі бажаємо дорогій Тетяні нікум — в різних місцях до­ укову роботу. Загальну схваль­ З жовтня 1917 року Т. Бугайко Федорівні багатьох років здо­ велося працювати молодому ну оцінку в літературознавстві починає працювати в початко­ ров’я, творчої праці на благо вчителеві. Але це були й роки дістала його сумлінна наукова нашої Вітчизни, яка виростила дальшого навчання, роки не­ праця про життя і творчість вих класах. впинного творчого зростання. І. П. Котляревського. Петро Багато сил і енергії вона від­ і виховала її. В. САВЕНКО. З 1929 року Петро Костян­ Костянтинович бере активну дає становленню радянської участь у щорічних шевчен­ школи, різко засуджуючи лю­ ківських конференціях, висту­ дей, які заважають розвитко­ паючи з науковими доповідями. ві нової школи, пропагують Він очолює секцію літератури відрив школи від політики. науково-методичної Ради при Стаття Тетяни Федорівни ОЗПОВІДАЮЧИ про кращих людей нашого інсти­ Міністерстві освіти УРСР. «Школа поза політикою — туту, не можна не згадати про Володимира Бонда­ А скільки часу віддає проф. брехня і лицемірство», надру­ ря—комсомольського ватажка педагогічного факультету. Волинський вихованню моло­ кована в 1923 р. в газеті Во­ Вперше я зустрівся з Володею на початку вересня дих науковців! линської округи «Радянське цього року. Він був відповідальним за фізкультурну 40 років наполегливої праці життя», викликала багато від­ роботу на факультеті. Коли б не відбувалися тренування, на ниві освіти й науки. Цю зна­ гуків учителів. Володя, незважаючи на обмеженість часу, завжди був менну дату зустрічає професор За бездоганну роботу в шко­ присутній на них. І не просто спостерігачем. у розквіті своїх творчих сил. лі Т. Ф. Бугайко, одній з пер­ По біговій доріжці біжить юнак. Рухи його рук Побажаємо ж йому радості й ших на Україні (в 1940 році), не зовсім правильні. Він добіг до фінішу і зупинився, по­ щастя, нових успіхів у його пло­ присвоєно звання Заслуженої тім, піднімаючи та опускаючи руки, повільно пройшовся дотворній роботі на благо Ра­ учительки шкіл УРСР. по стадіону. До юнака швидко підходить Володя. Між дянської Батьківщини. ними повішається жвава розмова. Юнак вдячним погля­ З 1939 р. Тетяна Федорівна П. ХРОПКО. дом проводжає Володю... працює в нашому інституті. Во­ Та Володя Бондар не тільки хороший порадник. Він на написала і успішно захисти­ сам непоганий спортсмен, і ще жодні інститутські зма­ ваН і ч н ла кандидатську і докторськугання не пройшли без ного участі. ВІЛЕЙНИЙ рік ознамену­ дисертації. Т. Ф. Бугайко пер­ На комсомольських зборах факультету товариші одно­ вався значними подіями. голосно обрали В. Бондаря секретарем факультетського Запущено міжконтинентальну бюро. І, незважаючи на те, що коло його обов’язків знач­ балістичну ракету; 4-го жовт­ но розширилось, роботи стало набагато більше, Володя ня запущено перший штучний встигає побувати скрізь. супутник Землі, а 3-го листопа­ СПРАВЖНІЙ І в навчанні В. Бондар не відстає — він сумлінний 1 да — другий. Все це зміг здійс­ дисциплінований студент. нити тільки Радянський Союз, Товариші щиро вітають Володю з святом і бажають ІЛИЧІ. Ясний липневий успіхів у навчанні, щастя в житті. день. У лісі чується сміх, народи якого під керівництвом співи. На галявині діти оточили М. ЮРЧЕНКО, Комуністичної партії 40 років студент І курсу педагогічного факультету. тоненьку, коротко острижену тому назавжди скинули ярмо дівчину. Це — вихователька капіталізму і встановили свою піонерського табору «Молодая гвардия» Ніна Дубіна. Кожний намагається стати ТОВАРИШ поближче до неї, першим роз­ повісти новину, порадитись, ви­ до себе. І коли потрібно було УДЕМО ВИ­ ім. Герцена. Там відвідування хорово­ рішити спірне питання. дати кандидатуру в комсомоль­ ВЧАТИ жесто­ вона ознайомилася го гуртка. Вони знають, що Ніна Сергі­ ське бюро факультету, всі одно­ ві знаки глухоні­ з роботою науко­ Побажаємо ж Кірі ївна кожного уважно вислухає, голосно обрали Ніну. І не по­ мих,— говорить сту­ вого дефектологіч­ дальших, ще кра­ дасть пораду. За що ж її люб­ милились. Третій рік вона вмі­ дентка. Всі вмить ного гуртка і зра­ щих успіхів у на­ лять і поважають діти?.. І чи ло поєднує активну роботу в притихли: адже так зу ж вирішила: тре­ вчанні, в громад­ тільки діти?.. бюро з відмінним навчанням. цікаво дізнатися, як ба організувати та­ ській роботі, радості ...Ось Ніна в оточенні сту­ До того ж Ніна — хороша можна жестами по­ кий гурток у нашо­ та щастя в житті. дентів: вона роз’яснює їм не­ спортсменка, учасниця худож­ яснити те чи інше му інституті. Обо­ зрозумілий матеріал. Спокійно ньої самодіяльності. в’язково! слово!.. Л. ТЕРТИЧНА, і терпляче пояснює вона кож­ Ця ідея сподоба­ студентка педфаку. Однією з перших вон а від­ Йде заняття на­ не питання — у кожній її від­ гукнулася на заклик ЦК ком­ укового студент­ лась і викладачам повіді відчувається бажання до­ сомолу допомогти цілинникам ського гуртка де­ К. Курчинську під­ помогти товаришу. Рудольф зібрати багатий врожай. За фектології. Веде тримав Людяна і чуйна, Ніна ніколи зразкову Генріхович Краєв­ роботу Н. Дубі­ його четвертокурс­ не відмовить у проханні. Такою на нагороджена значком ЦК ниця педагогічного ський. знаємо ми Ніну тепер, такою ВЛКСМ «За освоение целин­ факультету К. Курчинська — Кіра була вона і з перших днів на­ ных земель», відмінниця навчан­ Курчинська. вчання в інституті. ня. Знання у неї Чуйна, скромна і працьо­ Під час екскурсії глибокі, міцні. І на Після закінчення школи з зо­ вита, вимоглива до себе і в Ленінград (в чи­ все у неї вистачає лотою медаллю Ніна Дубіна до товаришів — ось яка наша слі кращих студен­ часу: і на проведен­ стала студенткою нашого інсти­ Ніна. тів) К. Курчинська ня занять в гуртку, туту. побувала в Ленін­ і на грунтовне ово­ Т. ЛЕВИЦЬКА, Уважна до товаришів, витри­ градському педаго­ лодіння навчальним мана і відверта, вона відразу ж студентка 31 групи і на гічному інституті матеріалом, завоювала загальну симпатію математиків. З ЛЮ БОВ’Ю ДО ПРАЦІ Р Ю Б Відмінниця-активістка Б УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ Вченої Ради інституту, при­ свячене 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції, відбулося 1 листо­ пада в актовому залі. З до­ повіддю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції на Україні» висту­ пила кандидат історичних наук доцент Г. П. Лещенко. Цікавим був виступ профе­ сора П. К. Волинського «Ук­ раїнське радянське літерату­ рознавство за 40 років». Про досягнення радянської пси­ хології та про розвиток пе­ дагогічної думки за роки Радянської влади розповіли доценти Д. Ф. Ніколенко та С. А. Літвінов. * 31 ЖОВТНЯ о 18-й годи­ ні 50 хв. аспіранти В. Чер­ | нявський, В. Дубчак, М. Мі­ няйлов та інші спостерігали в інститутській обсерваторії рух штучного супутника Зем­ лі, який є підтвердженням величезного росту вітчизня­ ної науки і техніки за 40 ро­ ків Радянської влади. * РОБОТИ членів кафедр української, російської і за­ рубіжної літератур виставле­ ні на стендах у кабінеті лі­ тератури. Книги і статті П. К. Волинського, І. І. Піль­ гука, Д. В. Чалого, Ф. М. Поліщука, Л. М. Карлова, В. Д. Войтушенко, І. Т. Кру­ ка, А. К. Даннлюка та Ін­ ших знайомлять відвідувачів виставки з друкованою про­ дукцією наших літературо­ знавців. * СТЕНДИ - ВИСТАВКИ «Великий Жовтень» та «Мо­ сква — столиця нашої Бать­ ківщини» організовані кабі­ нетом марксизму-ленінізму. іи сач владу — владу робітників 1 се­ лян. У цьому році народи СРСР, як і інші народи світу, країн народної демократії, і в тому числі народи Чехословаччини. радісно і урочисто відзначати­ муть 40-річчя Великого Жовтня. Після визволення Радян­ ською Армією моєї батьківщи­ ни, наш народ став на новий шлях, на шлях соціалізму. Світлим і заможним стало життя. Ми сповнені щирої по­ дяки Союзу РСР і його непере­ можній Армії. Ми, студенти, які приїхали з Чехословаччини, як і наші дру­ зі вдома, радісно зустрічаємо це велике свято. Ніхто з нас і ніколи не забуде слів К. Гот­ вальда, який, переходячи після визволення кордон Чехословач­ чини, сказав: «Як зіницю ока будемо берегти дружбу з Ра­ дянським Союзом. З Радян­ ським Союзом на вічні часи!». Ян ПРИГАНЦ. �ня будівництва башт для рефракторів, ми скоро прийшли до висновку, що наш інсти­ тут, внаслідок відсутності від­ критих ділянок землі, не має інших можливостей як бу­ ОПОВІДАННЯ А. ДЯЧЕНКО УРОК ПІ ДПІЛЛЯ ЦЕ ТРАПИЛОСЯ в липні А інші учасники хрестин, господи, прости і помилуй, но­ 1905 року в невеличкому зовсім тверезі, уважно слухали ворож деного младєнца, нарече­ селі, на Північному Кавказі. Во­ юнака у формі духовної сем і­ ного О лександром в пам’ять лосний підпільний комітет одер­ нарії. безврем енно усопшего Госуда­ жав директиву партійного цент­ — Мене послали до в а с ,— ря-батю ш ки... дувати башту в сучасній її кон­ ра, яку треба було негайно роз­ говорив він стиха,— з губерн­ — Ваш і благородія, прошу з струкції з обертним і розсув­ глянути і прийняти рішення по ського комітету Р осійської со­ нами за наслідника, мого пер­ ним куполом на даху будинку її виконанню. ціал-демократичної робітничої в іс т к а ,— низько вклонився ха­ інституту, з якого обрій був Але як зібратися? Де? В селі партії більшовиків. На порядок з я їн .— Ж інка! Закуски госпо­ майже весь відкритий. розташувалась особа сотня Ди­ денний став організований в ід ­ дам оф іцерам . Було вирішено будувати баш­ кої дивізії генерала Літвінова. ступ сил революції, щоб кращ е М олода хазяйка метнулася ту рефрактора на даху, на пе­ Сам генерал, розморений спе­ підготуватися до рішучого у д а­ за тарілкою смаженої риби. В рехресті двох внутрішніх капі­ кою, другий тиждень сидить у ру по царизму... хаті піднявся веселий п'яний тальних стін будинку. селі. Звичайно, шпиків та охо­ Представник центра говорив гармидер. Поблажливо ухмиля­ На нашу думку, коливання рони збільшилося значно. Як­ довго. Всі слухали, затам ував­ ючись, о ф іц ери випили і кину­ грунту, яких він набував вна­ що зібратися за селом, зразу ши подих. Іноді Петро Гнатович ли скл ян ки об підлогу. слідок вуличного руху авто­ викриють: комітет не малий — давав знак двом хлопцям— М ногая лета! — завив транспорту і трамваїв (тоді по дев’ять чоловік; у самому се­ зв’язківцям від загонів, і вони бульвару Т. Шевченка і Пиро­ лі — тим більше не вдасться: заводили на декілька хвилин околодочний, витріщивши очі. говській вулиці проходили трам­ слідкують за кожним двором, п'яний гамір, решта безладно їх — Ваш і благородія! Сідайте вайні колії), в першу чергу за кожною людиною. з нами! Б удьте ласкаві! підтримувала. І тут членові комітету вчите­ Раптом з вулиці пролунали ДЕНЬ 40-х РОКОВИН сприйматимуть зовнішні капі­ Квапливо оф іцери кинули на Великої Жовтневої соціа­ тальні стіни будинку. Порадив­ лю Петру Гнатовичу Зеленсько­ сердиті гортанні голоси, б р я з­ стіл в о зн аку своєї прихиль­ кіт шпор, лайка. Семінарист ності по четвертній і, підібрав­ лістичної революції минає 20 шись у цій справі з фахівцями му прийшла на думку ідея. ...Сімнадцятого липня, в не­ схопив з столу шматок ковба­ ши ш аблі, вислизнули з душної років з дня закінчення будів­ кафедр Київського політехніч­ ництва нашої астрономічної об­ ного інституту, в тому числі з ділю під вечір в хату молодо­ си і, впавши на коліна о т­ кімнати на вулицю. Вони були серваторії і передачі її в роз­ відомим професором І. А. Кірі­ го валяльника Юхима Олійника цю Стефану, захропів. Хтось впевнені у благонадійності ком­ порядження учбової частини єнком, ми прийняли їх пропози­ потяглися святково одягнені ро­ простягнувся посеред кімнати. панії. інституту. В той час закінчу­ цію щодо установки рефрактора дичі та знайомі; статечно про­ Хазяїн з усієї сили штовхнув Ч ерез д екіл ька хвилин на вався період великої рекон­ не просто на перехресті внут­ йшов отець Стефан разом із си­ під бік околодочного. Той спро­ ганку нова пара п'яних обійма­ струкції вищої школи. Партія рішніх капітальних стін, а на ном друга, що загинув під соння зарепетував шаленим го­ лася з околодочним, який роз­ вживала рішучих заходів, щоб спеціальний масивний пустоті­ Мукденом, семінаристом, який лосом, прийнявши з чиїхось по­ беш кетувався на всю вулицю, а вищі заклади готували дійсно лий зрізаний конус, змонтова­ напередодні приїхав з міста; служливих рук пляшку з го­ в кімнаті тривало обговорення ний на спеціальних войлочних струнко пропрямував, подзень­ рілкою: висококваліфіковані кадри. директиви центра... куючи шаблею по шпорах, око­ Для потреб учбового процесу прокладках. — За вір-ру, цар-ря і атєчеІнколи з вікон долітали голо­ Терміново завершувалися об­ лодочний наглядач Бородавкін. ство! Ур-ра! педінституту був замовлений си, дзенькіт пляш ок. «П ’яні» Скоро з хати Юхима залуна­ астрономічний рефрактор фірми лицьовувальні і монтажні ро­ вал ял и ся уж е і навколо будин­ — Ур-ра! — підхопили всі. ли нестройні голоси, серед боти. Наступив день 5 листопа­ Цейса та інші прилади. В ку, д еякі з них підіймалися і На порозі, відбиваючись від оформленні цих замовлень від да. Залишалось усім скласти яких чітко визначався бас око­ двох «п’яних», які настирливо зникали в темних вулицях. Ні­ УРСР, за дорученням Раднар- «державний іспит». Було вирі­ лодочного: лізли цілуватися, з ’явилися два хто не н аваж у в ав ся їх затриму­ Ска-ка-ал к-а-зак чер-рез кому, брали участь окремі чле­ шено провести випробування вати. Н а ган ку леж ало троє. офіцери з особої сотні. доли-и-ну-у, ни кафедри загальної фізики рефрактора під час його най­ Один, п ід ім ’ятий тушею около­ — Запрошуємо до столу! — Чер-рез кав-казские інституту, яку в той час очо­ більш відповідальної роботи по дочного, ледве стрим ую чи сміх, кинувся до них хазяїн. кр-рая-а!.. лював відомий вчений про­ фотографуванню зірок у най­ Шпиків та вершників з осо­ — Просимо! Сідайте! — за­ говорив товариш у, теж зв’язків­ більш несприятливих умовах фесор Г. Г. Де-Метц. цю: бої сотні, які шастали по вули­ гули гості. Незабаром стало відомо, що для нього. — От проклятий! Пудів на — Що це за п’янка? — гид­ Ніч випала з чистим прозо­ ці, брали завидки: добре справ­ німецька фірма відмовляється десять! В есь бік мені відда­ ляли хрестини у валяльника! ливо запитав старший офіцер, гарантувати точність роботи рим небом. Фотокасету на реф­ вив... А здорово Петро Гнато­ Ледве пізні літні сутінки але зразу ж заспокоївся, поба­ механізмів рефрактора без ракторі відкрито... Астрономи вич п ридум ав! Г лянь, Федько, вкрили село, на ганок виповзли чивши погони околодочного і укладення договору на його відмітили час експозиції. он вони, ф ар ао н и , огинаються.,. Нарешті потрібний час про­ двоє, трохи поборсалися і за­ хрест отця Стефана. установку фахівцями фірми. снули прямо поперек східців. Д ійсно, ш пики продовжували Отець Стефан, якого збудили В тодішній міжнародній ситуа­ йшов... Фотокасета закрита... В той же час у світлиці під об­ так само безцеремонно, як і з за зд р іс тю обходити веселий ції візит означених фахівців до Астрономи направляються в разами вже мирно хропів отець околодочного, намагався набути двір: з в ’яж и сь, мовляв, з п’я­ нашої країни був явно не ба­ фотолабораторію. Наступна пе­ Стефан, а за столом, встромив­ благопристойний вигляд і, при­ ними, сам н е радий будеш. ревірка фотознімків мікроско­ жаний. пом показала, що будівельники шись вусатою, червоною пикою тискуючи до товстого черева І вони, облизую чись, проходили Очолюваний Г. Г. Де-Метцем, д алі, ш укаю чи підпільний во­ в тарілку з холодцем, спав Бо­ голову семінариста, бурмотів: актив нашої кафедри вирішив і монтажники цілком справи­ родавкін. лосний ком ітет. — Здравіє новопрестав... відмовитися від них і з завдан­ лися зі всіма труднощами, які ням по установці рефрактора стояли перед ними. М. ГНАТЮК. Петро ОРЛИК. Хай живе Великий Жов­ справитися власними силами. В актив кафедри по розроб­ тень, який розкріпачив ро­ ці цього питання, крім нас зум людини, відкрив необмеже­ Вірлихою зветься висока могила Щ АСТЯ і Г. Г. Де-Метца, увійшов ні простори розвитку перед ра­ Насипана хто-зна коли, Народивсь я в люті під’яремні дні, наш астроном М. О. Рудський, дянською наукою. Напевне, востаннє розправивши крила. Говорила рідна матінка мені: лекційний асистент універ­ Лягли тут спочити орли. «Виростай же, сину, виростай, мужній, В. БУЛГАКОВ, ситету відомий оптик О. П. В гранітній скорботі схиливсь на коліна, Ти зазнаєш щастя на землі своїй...». К. ЯНКОВСЬКИИ. Шереметьєв. Вивчаючи питан­ Як символ їх волі, боєць. В серці материнськім є передчуття: Що путь їх пройшов від Дніпра до Берліна З Сходу завітало сонячне життя. Проніс теплоту їх сердець. Я в далекий Київ вчитися пішов Вирує кругом безконечне роздолля, Пострічав там друзів, пострічав любов. Буяють колгоспні поля, ...Промайне на схилах вікових Дніпра Борців за віками омріяну волю Неповторна, мила юності нора, Навіки забрала земля. Та життя цвістиме, як сади цвітуть,— Лягли України, Росії тут рядом Я піду з ним в ногу у щасливу путь. Безсмертні звитяжні сини, Спинися, прохожий, орлиний нащадок: За тебе померли вони! В. ШАРАДА. ОБСЕРВАТОРІЇ 20 РОКІВ В О ГО Л О Ш ЕН Н Я ДЛЯ УЧАСТІ В СВЯТКОВІЙ ДЕМОНСТРАЦІЇ ТРУДЯЩИХ студенти та співробітники збираються О 8 ГОД. РАНКУ 7 ЛИСТОПАДА В ІНСТИТУТІ. ПЕРШИМ в колоні інституту йде ФІЗИКОМАТЕМАТИЧНИЙ факультет, ЗА НИМ — МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ. ОФОРМЛЕННЯ КОЛОНИ: один ряд — червоні косинки, другий ряд — букети квітів ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ у повному складі йде в загальноміській колоні дружби народів. МНЕ РОВНО ДВАДЦАТЬ... Мне ровно д в а д ц а т ь ... Горы, воды Пройти бы вдоль и поперек, В такие б годы — в небосводы С летать орленком ... Ветерок И неба синь, и ш ирь просторов — Так землю всю: за пядью пядь — Н ет, не орлины м , птичьим взором,— А человеческим обнять. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/88 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова