17 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/9ad6a84e1254b0eda886a6808ab2a032.pdf 150da41192f47640cbdd67dda2e7c230 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/21"><span>За педагогічні кадри. 1961 рік</span></a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1961 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 2 (136) (13 січня 1961 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-11-20 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 2 (136) (13 січня 1961 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1961. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/294 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/ca02fb2175ea5dad6143d8c8bfc4faba.pdf d2ccf199d2192c83edac708bd8584fc8 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 2 (14) (18 січня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ З а педагогічні КАДРИ 18 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Глибше вивчати економічну теорію За рішенням ЦК КПРС та Радян ського Уряду з цього навчального року в усіх ву­ зах запроваджено вивчення окремих курсів з суспільних наук: істор ії КПРС, діалек­ тичного та історичного мате­ ріалізму та політичної еко­ номії. У підготовці висококвалі­ фікованих, ідейно загартованих радянських спеціалістів ці науки займають особливо в а жлнве місце Для того, щоб стати активним будівником комуністичного суспільства, всякий спеціаліст повинен добре розуміти закони су­ спільного розвитку взагалі, і особливо економічні зако­ ни. Без необхідної суми знань з економічної теорії про повноцінність того чи ін­ шого спеціаліста не може бу­ ти й мови. Таку суму знань дає вивчення політичної еко­ номії в щільному зв’язку з життям. Виходячи з цього, кафед­ ра політичної економії нашо­ го інституту намагається бу­ дувати викладання основних положень економічної теорії у зв’язку з питаннями пра­ ктики комуністичного будів­ ництва, використовуючи кон­ кретні матеріали господар­ ських органів, деяких київських підприємств та колгоспів Кнєво-Святошинського району. Так, наприклад, ви­ вчаючи тему «Господарський розрахунок і рентабельність, собівартість і ціна», кандидат економічних наук Г. Ю. Репухова використала дані київського заводу «Ленін­ ська кузня» про собівартість продукції, показала конкрет­ но структуру собівартості, методику її обчислення, спів­ відношення між собівартістю і вартістю продукції, а та­ кож соціалістичне розуміння рентабельності. В темі «Соціалістична си­ стема сільського господарства» широко використані роз­ роблені кафедрою розрахун­ ки по собівартості продукції в колгоспах «Червоний пар­ тизан» та ім. Хрущова Києво-Святошинського р-ну, а також матеріали про розпоД іл колгоспних прибутків. Це дало можливість студентам глибше вивчити і засвоїти ма­ т е р і а л теми. Для точнішого висвітлен­ ня найважливіших теоретич­ них положень, особливо полі­ тичної економії соціалізму, кафедра проводить обгово­ рення окремих питань теорії. В цьому році кафедра обго­ ворила питання: про двоїстий характер праці при соціаліз­ мі, про природу товару в со­ ціалістичному суспільстві, про дію закону вартості то­ що. Наукова робота кафедри охоплює і питання, які мають велике теоретичне і практич­ не значення для практики комуністичного будівництва. Розроблюються питання про методику визначення собівар­ тості колгоспної продукції, про організацію праці в кол­ госпах, про товарооборот між містом і селом. Розробка цих питань дає можливість по­ кращити викладання політич­ ної економії, озброїти сту­ дентів конкретними знан­ нями, які допоможуть май­ бутньому вчителеві розібра­ тися в економіці колгоспу 1 при необхідності подати по­ трібні поради практичним працівникам колгоспного ви­ робництва. Пов’язання теорії з питан­ нями комуністичного будів­ 1 ництва наглядніше розкри­ 1 ває економічні основи соціа­ 1 лістичних виробничих відно­ син і показує, як міцніє со­ юз робітничого класу і кол­ госпного селянства. Проте на лекціях і семіна­ рах студенти одержують ли­ ше найнеобхідніший мінімум знань з економічної науки. В практичній діяльності учи­ теля, як і всякого Іншого спеціаліста, потрібно значно більше економічних знань. Це студенти повинні усвідо­ мити і систематично само­ стійно працювати. На IV курсі всіх факульте­ тів закінчується вивчення по­ літичної економії. По­ чались екзамени. Готую­ чись до них, студенти повин­ ні посилити самостійну робо­ ту, щоб закріпити знання і одержати високі оцінки. М. КОРОЛЬ, завідуючий кафедрою політекономії. СІЧНЯ 1957 року П’ЯТНИЦЯ № 2 (14) Ціна 15 коп. До початку екзаменаційної сесії на 1—3 курсах залиши­ лось 13 днів. Старанно підготуймось до екзаменів! СЕСІЯ НЕ З А Г О Р А М И Про деякі наболілі питання В зимову сесію ми, група фі­ зиків ІІІ курсу, будемо складати екзамени з політекономії, технології матеріалів і опору матеріалів. Підготовка до екзамену з по­ літекономії не викликає у нас особливих труднощів: курс лек­ цій нам прочитано, найбільш складні питання детально роз­ глянуто на семінарах, підручни­ ками і першоджерелами ми за­ безпечені. При підготовці до ек­ замену ми з успіхом використає­ мо також конспекти першодже­ рел, звичайно, якщо ці конспек­ ти в свій час були добросовісно складені. Але при підготовці до інших екзаменів у нас виникають дея­ кі труднощі. Перш за все, у нас в інституті дуже обмежена кіль­ кість підручників з технології матеріалів і з опору матеріалів (і в бібліотеці, і в читальному залі, і в кабінетах). Звичайно, можна поїхати в бібліотеку ім. КПРС, але там, щоб одержати книгу, треба затратити в черзі не менше півгодини в робочий день і до двох годин — у вихід­ ний день. Доцент Г. Яценко добре читає нам лекції з курсу «Опір мате­ ріалів», але задач з цієї дисцип­ ліни протягом семестру ми май­ т е не розв’язували. А на екза­ мені уміння розв’язувати зада­ чі — річ необхідна. Тут треба попрацювати самостійно, і це викликає деякі труднощі. Звичайно, коли ми, студенти, будемо готуватися до екзаменів з усією серйозністю, ми зможе­ мо подолати вказані труднощі. Але хотілося б, щоб в майбут­ ньому таких недоліків не допу­ скали. Л. КАНЕЛЬ, студентка III курсу фізико-математнчного факуль­ тету, Як я готуюсь до екзаменів Через декілька днів почнеть­ ся зимова сесія. Щоб результа­ ти її були якнайкращі, треба наполегливо працювати на про­ тязі всього семестру. Штурмо­ вим же методом під час сесії досягти належних знань не­ можливо. На жаль, серед нас є студенти, які йдуть по непра­ вильному шляху у підготовці до екзаменів. Вони ніби дотри­ муються девізу: «Не роби сьо­ годні того, що можна зробити завтра». Я, як і більшість студентів, взявся за підготовку до екзаме­ нів вже давно. З початку на­ вчального року я намагався не пропускати занять, старанно готувався до семінарів. Це, зви­ чайно, значно допоможе мені у У дні, що залишились до ек­ заменів, я ще інтенсивніше пра­ цюватиму, докладу всіх зусиль для одержання міцних і грун­ товних знань. Ш. МУРГА, студент II курсу мовно-літературного факультету. ЩО ПОКАЗАЛИ ПЕРШІ ЕКЗАМЕНИ На IV курсі педагогічного факультету (відділ спецпедагогіки) в повному розпалі зимова екзаменаційна сесія. Перший ек­ замен пройшов успішно: жодної трійки! Проте, слідуючий ек­ замен, з російської мови, дещо змінив картину. Чотири студент­ ки одержали «3 ». Це можна пояснити недосить серйозним ставленням цих студенток до такого відповідального предмета. . Ще рано говорити про те, як закінчиться ця сесія, проте перші екзамени показали, що є товариші, які виходять в число передових. Це такі студенти, як Г. Грохольська, Н. Авраменко, Є. Петровська, Б. Барська, Є. Помазанова, П. Дорощук та інші. В. ГОРБЕНКО, студент IV курсу педагогічного факультету. В групі фізиків Підготовка до екзаменів у нашій групі розпочалась ще на початку семестру: потрібно бу­ ло ліквідувати академзаборгованості, які мали студенти гру­ пи після весняної сесії. Це бу­ ло справою не лише студентівакадемборжників, а І всієї гру­ пи. До 1 січня заборгованість була ліквідована. Питання під­ готовки до зимової сесії ми об­ говорили на комсомольських зборах. Вирішили, що кожен студент буде повторювати мате­ ріал окремо. Для з’ясування не­ зрозумілих питань будемо зби­ ратись групами по 5 —6 чоловік. Таке повторення особливо зруч­ не для студентів, які живуть у Н а н а ш и х а гіт п ун к т а х На обох агітпунктах нашого інституту останнім часом роз­ горнулась агітаційно-масова ро­ бота серед виборців. Цілком справедлива критика на адресу нашої парторганізації з боку Сталінського РК КП Ук­ раїни допомогла піднести рівень агітаційно-масової роботи. Партбюро інституту на своє­ му засіданні 15 січня 1957 ро­ ку розглянуло питання про ро­ боту агітколективів факультетів серед виборців, затвердило пла­ ни роботи цих колективів. В агітпункті, що міститься в складанні екзаменів. Особливу увагу я приділяю вивченню рід­ ної української мови та літера­ тури. Хоч ці предмети даються нам нелегко, ми, студенти, які приїхали до Києва з Пряшівської області (Чехословаччнна), повніші знати їх твердо. Адже нам треба стати в перших ря­ дах за підняття культурного рівня українських трудящих у Словаччині. нашому інституті, є велика кіль­ кість газет, журналів, політич­ ної і художньої літератури. Завжди тут можна одержати не­ обхідну консультацію у юриста, подивитися телепередачу. Для виборців будуть організовані лекції та концерти художньої самодіяльності. На жаль, до останнього часу дирекція будівельного інституту не надала необхідного просто­ рого приміщення для нашого агітпункту, який знаходиться в цьому інституті. гуртожитку. Крім того, це дає змогу виявити, хто з студентів не повторює матеріал, кому слід вчасно і по-товариському допомогти. Постанова Міністерства осві­ ти про новий порядок проведен­ ня екзаменів дає змогу студен­ там скласти деякі екзамени до­ строково. Зараз більшість сту­ дентів нашої групи готується до екзамену з курсу технології ма­ теріалів. О. СЕМКО, студент 32 групи фізиків. �Що мені дає робота в трудколонії Хто вперед... а хто назад Закінчується І семестр 1956/1957 навч. року. Набли­ жається сама відповідальна по­ ра в житті кожного студента — семестрові екзамени. В цей час кожний студент підводить підсумки своєї робо­ ти за півроку, ліквідує пробі­ ли в своїх знаннях, щоб у все­ озброєнні зустріти екзаменацій­ ну сесію. Що ж зробила комсомоль­ ська організація факультету для того, щоб ці півроку не про­ пали марно, щоб студенти мак­ симально використали свій час, грунтовно підготувались до екзаменів і добре відпочили. В порівнянні з попередніми роками робота комсомольської організації фізико-математичного факультету набагато поліп­ шилась. Регулярно виходить сатирич­ ний додаток до газети «Знание — сила», де вмілі, дотепні карика­ тури В. Соляника гостро кри­ тикують ледарів і нероб. Регулярно вивішується гра­ фік пропусків лекцій студента­ ми по групах. На факультеті непогано по­ ставлена політико-виховна ро­ бота. В багатьох групах III і IV курсів політбесіди проводять самі студенти. Цікаво і органі­ зовано проходять вони в 44-й групі фізиків (агітатор М. Чеканівська), в 43-й групі матема­ тиків (комсорг Громова Г.), в 43 групі фізиків (комсорг К. Арцибашева). Непогано поставлена на ф а­ культеті підписка на газети. Студенти виписують майже всі молодіжні газети. Зараз в зв'язку з підготовкою до виборів багато студентів прикріплено до різних виборчих дільниць, де вони будуть вести політико-виховну роботу серед населення. До кожного вихованця я на­ магаюсь знайти індивідуальний підхід. Одному потрібна ласка, іншому — переконання і т. ін . Так, В. я стараюсь довести, ш о куріння погано впливає на його голос (він добре співає), м алень­ кому Ванюші прийшлось пообі­ цяти подарунок, якщ о він до­ тримає чесного слова не курити. Та інколи попадаєш втупик. Що я, наприклад, можу сказати, як можу вплинути на вихованця, який курить майже відкрито, який вже зовсім дорослий, а «стаж» ііого куріння становить 12 років. Які методи тут засто­ совувати, я не знаю. І все ж таки робота в колонії дає мені, як майбутньому педа­ гогу, дуже багато. Працювати в колонії мені допомагають вихователі дитячої трудової колонії зокрема старший вихователь ’3-го загону Т. К. Юрченко. Треба сказати, що моїй робо­ ті заважає те, що ми навчаємось У другу зміну. У дітей зранку — праця на виробництві, у другу зміну — уроки в школі, підго­ товка уроків, виховна робота. Саме в цей час я повинен там бути, але це не завжди вдається. В. СТАРОСТІН, студент II курсу мовно-лі­ тературного факульте т у . збирались (гуртки методики мо­ ви і літератури та російської літератури), погано працює гур­ ток української літератури. Ка­ федрам, факультетським парторганізаціям, деканатам треба негайно покращити роботу нау­ кових гуртків». У всій ідейно-виховній роботі серед студентів велику роль ві­ діграє комсомольська організа­ ція. В цьому навчальному році робиться все, щоб забезпечити справді партійне керівництво комсомолом. Партбюро уважно слідкує за роботою комітету ЛКСМУ інституту: факультет­ ським комсомольським бюро ве лику допомогу- надають партій­ ні бюро факультетів. Однак в роботі комсомолу ми маємо і не­ мало недоліків. Є ще багато за­ гальних розмов, загальних захо­ дів, не ведеться справжня гли­ бока виховна робота серед ком­ сомольців. У нас, як показала перевірка, є невстигаючі сту­ денти з ряду дисциплін та по­ рушники трудової дисципліни, з якими треба повести рішучу боротьбу. Треба піднести полі­ тичну роль комсомольської ор­ ганізації інституту. В естетичному вихованні на­ ших студентів велике значення має культурно-масова робота. За останній час вона дещо по­ ліпшилась. Проведені новоріч­ ні вечори показали, що наші студенти мають великі таланти і художній вкус. Цікаво відзна­ чити, що фізико-математичний факультет, де відсутнє викла­ дання музики і співів, показав себе передовим факультетом у постановці художньої самоді­ яльності. Зате на мовно-літера­ турному факультеті, де м узика і співи є другою спеціальністю , вечір, організований 5 січня, пройшов блідо, виявилось. Щ О тут не вміють співати у к р а їн ­ ських пісень. У постановці худож ньої са­ модіяльності у нас ще є багато недоліків. «Вечори відпочинку часто зводяться до танців, — відазн т. Підтиченко. — Ми чи не проти танців, але як и й ідей­ ний зміст такого вечора? Чому комсомольська о р ган ізац ія ні разу не організувала вечора-зустрічі з передовиками в и р о б н и цтва міста Києва, з кращ ими вчителями шкіл?» Не відчувається керівн а роль у цій роботі нашого студентського клубу. Правлінню клубу, очолюваному т. Антонюком, тре­ ба переймати досвід роботи клубів інших інститутів, зокре­ ма університету і КПІ. Немає сумніву, що комуністи партійної організації інституту зроблять все, щоб докорінно перебудувати ідейно-виховну ро­ боту серед студентів, і цим са­ мим примножать кращі традиції нашого інституту по підготовці висококваліфікованих кадрів. Пройшло трохи більше місяця з того часу, як я вперше з у ­ стрівся з вихованцями дитячої трудової колонії» Насторожені, запитливі, доброзичливі, а часом і похмурі погляди краще за все говорили мені про ту роботу, яка мене чекала. Що я намагався зробити перш за все? Частіше бувати, розмов­ ляти з дітьми, невимушено три­ матися з ними. І одна за одною відкривались передо мною дитя­ чі душі. Я почав вивчати дітей не за характеристиками, які за­ писані в кожній справі, а без­ посередньо, щоб не зробити упе­ реджених висновків. Згодом я думаю порівняти с в о ї спосте­ реження і протоколи справ. Але головне для нас — на­ вчання. І це добре знає біль­ шість студентів, які сумлінно ставляться до навчання і вико­ нують велику громадську робо­ ту. Такі товариші, як А. Вещицький, А. Андрієвський, Є. Кор­ шак, И. Нечай, Г. Красовська, М. Кандул, О. Болгар і багато інших вчаться добре і від­ мінно. Але є й такі, які тягнуть фа­ культет назад. Ще і зараз є студенти, які мають академзаборгованості з попередніх років. Ось, наприклад, студент II курсу (21 група фізиків) В. Лит­ винов ще до цього часу не склав екзамен з математичного ана­ лізу. Комсомольці курсу хочуть допомогти В. Литвинову, але він сам цього не хоче. На жодні збо­ ри він не з ’являється. А якщо його завчасно попередять, він або зовсім не приходить на за­ няття, або тікає з лекції. Студентки ІІІ курсу Тамара Рак, Світлана Гамарник з року в рік переходять з «хвостами» і тільки останніми днями лікві­ дували заборгованість. Ці сту­ дентки втратили всяке почуття відповідальності за навчання. Положення академборжників дуже складне. Питання стоїть так: бути цим студентам в ін­ ституті чи ні. До екзаменів залишились лі­ чені дні. Але ще можна лікві­ дувати академзаборгованість і підготуватись до сесії. Треба тільки мобілізувати себе, знай­ ти в собі сили перемогти труд­ нощі. Сподіваємось, що в цьому їм допоможе комсомольська ор­ ганізація факультету. Н. ДОЛИНСЬКА. Форми роботи в колективі ди­ тячої трудової колонії досить різноманітні. Мені доводиться брати участь у випуску стінної газети «За образцовый отряд», у підготовці виступу самодіяль­ ності, в проведенні літературної вікторини. Зараз колективно чи­ таємо повість А. Рибакова «Бронзовая птица». Посилити ідейно-виховну роботу в групах Цими днями відбулись загаль­ ноінститутські партзбори, на яких обговорювались питання ідейно-виховної роботи у вищій школі. В доповіді секретаря партбюро т. Єрмака, у виступах комуністів тт. Підтиченко, Кар­ лова, Кастеллі, Тендереса, Бугайко, Волинського і ін. відзна­ чалось, що в даний час вихован­ ня нашого студентства займає центральне місце в роботі парт­ бюро, дирекції, комсомольської і профспілкової організацій ін­ ституту. У нас в інституті є спе­ ціалісти високої кваліфікації, справжні майстри своєї справи. Серед них — тт. Літвінов, Ко­ новалов, Мітюрьов, Тендерес, Бабенко, Костюк і ін., у яких викладання курсу і формування світогляду студентської моло­ ді — невіддільні. Лекції, семі­ нари, лабораторні заняття, ви­ робнича практика підпорядко­ вані не лише професіональній підготовці, а й прищеплюють певні погляди і навички. Але серед наших викладачів є й та­ кі, що працюють лише від дзвін­ ка до дзвінка. спільних наук і педагогіки, не планують і не заслуховують пи­ тань ідейно-виховної роботи. Виховну роботу в інституті можна підняти лише тоді, коли цим питанням буде займатись весь педагогічний колектив без винятку. Треба добитись, щоб у профе­ сорсько-викладацькому колекти­ ві наша молодь бачила не лише хороших спеціалістів, але й ду­ ховних наставників, ідейних ке­ рівників, старших друзів. Виховна робота серед сту­ дентства здійснюється в позауч­ бовий час. І роль викладачів тут — величезна. Вони повинні прищеплювати молоді культур­ ні навички, навички праці, вмін­ ня розбиратися в складних пи­ таннях внутрішньої і зовніш­ ньої політики нашої партії. Партійне бюро інституту в розв’язанні цих питань шукає такі форми роботи, які б забез­ печували найкращу організацію виховання молоді. Переглянуто склад агітаторів у групах; тепер агітаторами є ті викладачі, які читають там основний курс лек­ Навчальна частина не контро­ цій. У нас вже є цілий ряд това­ лює і не критикує тих членів ка­ ришів, що вміло, по-батьківсько­ федр, які не ведуть виховної ро­ му спрямовують допитливість боти серед студентів. Ряд ка­ студентів, знають їх запити, по­ федр, в тому числі кафедри су­ бут, не зводять виховну роботу лише до читання газет, бувають у гуртожитках, на квартирах, де живуть студенти. Вони не фо рмально, а з душею відносяться до цієї справи, вважають її не дорученням, а своїм професій­ ним обов’язком. Такими є кому­ ніст М. Ярмаченко, безпартійні Б. Зальцман, А. Медушевський. Треба, щоб усі наші студенти мали громадські доручення, це допомагало б їм бачити життя з ііого протиріччями. Можна ба­ гатьох з них виділити піонерватажками, дати доручення по лі­ нії шефської роботи. Ми — ше­ фи «Ленкузні» і Авторемонтно­ го заводу № 1, дитячої трудо­ вої колонії, Боярського дитбу­ динку, шкіл Києво-Святошинського району, а також семи шкіл міста Києва. Партбюро і Вчена рада затвердили план шефської роботи. Загальним недоліком у н ій є те, що ми в більшості випадків зводимо цю справу до виступів гуртків ху­ дожньої самодіяльності. «Виховна робота серед студен­ тів наш прямий обов’язок, —ска­ зала у своєму виступі Т. Бугайко. — Треба багато працювати, щоб поширювати світогляд мо­ лоді, виховувати у неї патріо­ тичне почуття, збагачувати її інтереси, оберігати її 'від легких розваг. У цьому велике значен­ ня мають студентські наукові гуртки. Деякі з них користують­ ся великою популярністю (на­ приклад, фізичний гурток, яким керує доцент В. М. Коновалов). .Але у нас є і такі гуртки, які в цьому році ще жодного разу не �Х А Й Ж ИВE С М І Х ! Д и влячи сь і слухаючи концерти нашої худож ньої самодіяльності, ми все частіше з г а д у ємо ч удові куплети, які виконував відом и й естрадний артист Афанасій Б єлов: На нашу думку, є два шляхи здійснення цього завдання. Нещодавно «Вечірній Київ» повідомив про те, що в КПІ відбулась постановка сатирич­ ної п’єси студента В. Харіна «Юнаки, будьте пильні!» П’єса поставлена силами драм­ гуртка і дуже добре зустрінута студентами і викладачами. Наведений приклад говорить про перший шлях — об'єднання всіх, хто може і хоче писати сатиру і гумор, навколо дра­ матичного гуртка і переключення, як гово­ рилося на комсомольській конференції, з великих вистав на невеликі актуальні п’єси. Весело і повчально (З п р и в о д у о д н іє ї к ін оком едії) На початку 1957 р. радян­ Огурцов у виконанні Ільїнськоські глядачі одержали приємний го влучає просто в око тим, хто подарунок. Давно вже на екра­ боїться сміху і жартів, вихоло­ нах наших кінотеатрів не з ’я­ щує естрадне мистецтво, стає влялась така весела комедія, як на перешкоді веселощам молоді. " В медицине мы, артисты, «Карнавальна ніч». У журналі не всегда специалисты, Хороше виявили себе і інші «Крокодил» за минулий рік актори в цьому фільмі: різноно поспорить мы всегда готовы, з’явилась навіть така карикату­ сторонній і привабливий образ что находит медицина ра: до стелі причіплені стрічки Лени Крилової створила Л. Гур­ в смехе много витамина кінокомедій, а під ними здохлі ченко, захоплення глядачів ви­ «Будьте здоровы!» мухи. Це, так би мовити, наочне кликає С. Філіпов в ролі лекто­ зображення крилатої фрази: ра, в дружному і життєрадісно­ Для больного человека «Така весела комедія, що аж му ансамблі виступають і всі Предусмотрена аптека, На другий шлях вказує досвід одного з дохнуть мухи від нудьги». І, на інші виконавці. И врачи, в лечении толковы. московських вузів (Московський авіаційний жаль, ця фраза досить часто ви­ Но от множества болезней Відчувається велика робота інститут). Там вже коло двох десятків років словлювалась з приводу наших режисера Є. Рязанова і опера­ Не сатира ль нам полезней? існує «Клуб естради», до якого входять авто­ кінокомедій, до того ж і вихо­ тора О. Кольцатого, «Будьте здоровы!» завдяки ри, самодіяльні режисери, виконавці і керів­ дили вони на екран дуже рідко. яким у фільмі грає кожний ак­ ники естрадного оркестру. Дійсні члени клубу А потяг до комедій великий, тор і кожний статист, бажаний 3 жалем доводиться констатувати, що самають свій нагрудний значок. Клуб періодич­ кожний з нас любить дотепні ефект викликають і велика ма­ т и р а і гумор зникли з наших програм, а в но збирається на творчі засідання. Крім чле­ жарти, гумор, кожний любить сова сцена, і окрема влучна де­ Залі не чути сміху. Треба сказа­ нів клубу, сюди приходять «ентузіасти» (чо­ посміятися від душі. ти, щ о в минулі роки становище було кра­ таль — річ, жест, мімічний ловік 30 — 40). Автори (чоловік 15—20) обго­ щ и м . Такі інтермедії, як «Манечка», «Сон», І сміх глядачів — одностай­ рух. Сценаристам Б. Ласкіну і ворюють, що створено за останній час. З усіх «Заседание», «Защита диссертации», «Сбор­ ний, розкотистий, що часто лу­ В. Полякову вдалося органічно боків подаються пропозиції, як краще «обро­ н и к теорем, законов и аксиом физмата», на­ нає під час сеансу.— це найкра­ поєднати естрадний диверти­ бити» ту чи іншу тему. Присутність виконав­ п и с а н і нами, «Влас Прогулкін», написаний щий показник того, що комедія смент з сюжетною тканиною ців дає змогу зробити конферанс сценічним. 3 . Петькам, і деякі інші були схвально прий­ вдала. Секрет успіху кінокоме­ фільму. Зрозуміло, що 60 — 70 людей можуть висвіт­ н я т і студентами інституту. Успіхові цих дії «Карнавальна ніч», на мою лити ту чи іншу тему набагато гостріше, ніж Виступи клубної самодіяль­ думку, криється в тих спільних інтермедій сприяло їх хороше виконання 2 —3 чоловіка. Не дивно тому, що в цьому ності розгортаються за ходом дії творчих зусиллях, які були М ан охою і Слободяном. інституті регулярно виконуються естрадні са­ і не мають вигляду вставних но­ прикладені до неї в праці сцена­ Г оловний бич художньої самодіяльності тиричні огляди, які мають куди більшу силу, ристів, режисера, оператора, мерів. Високої оцінки заслуго­ м и н у л и х років — відсутність масовості — на­ ніж карикатури в газеті. художників, акторів, композито­ вує майстерне виконання ряду клав свій відбиток і на естраду. номерів артистами естради. Ус­ Чи не можна було б створити такий Клуб ра. естради у нас при Студентському клубі? Якими б працездатними не були двоє людей, Кінокомедія «Карнавальна піху комедії немало сприяв і Думаємо, що можна, бо «ентузіасти сміху» є, т а, немаючи змоги слідкувати за життям ніч» побудована на комічних композитор О. Лєпін, його мело­ в сьогоколективу і внаслідок цього позбавлені і в нашому інституті. Треба, щоб Студент­ ситуаціях, які виникають у дійні пісеньки так і хочеться притоку свіжих тем, вони рано чи пізно поський клуб негайно і міцно взяв організацію взаємовідносинах між самоді­ співати разом з акторами. винні "видихнутися». Так трапилось і з нами Клубу естради в свої руки, а редакція га­ яльним колективом робітничого Крім веселого настрою і ес­ т р етьому році нашої «спільної літературзети «За педагогічні кадри» провела конкурс тетичного задоволення, фільм клубу і директором цього клу­ на звання «Дійсного члена клубу». ноїдіяльності». Ми замовкли. І тут виявивикликає бу, людиною обмеженою і бю­ «Карнавальна ніч» лось, що в інституті не знайшлось людей, які рократичною; образ цього ди­ майже у кожного глядача ба­ Добре було б, якби викладачі і керівництво могли 6 зайнятись цією важливою і цікавою ректора Огурцова яскраво і жання повеселитися на такому інституту висловили свою думку відносно сферою. Байдужість і пасивність окремих цікавому святі. тонко малює Ігор Ільїнський: шляхів розвитку естради в Інституті на сто­ студентів пояснюється в першу чергу тим, його прекрасно розроблені мі­ Пригадаєш наші новорічні й рінках нашої газети, а керівництво, крім то­ нас надто звикли до того, що все гого, вжило дійових заходів до швидкого впро­ мічні рухи, характерні репліки інші вечори і думаєш, чи пра­ тується кимось: хтось готує концерт, хтось викликають дружний сміх всьо­ вильно ми організовуємо своє вадження найкращих пропозицій в життя. виступає на ньому і т. д. Говорити ж про те, го залу. веселе дозвілля, чи все робимо Товариші студенти! Від нас залежить’ зро­ щ о концерт не вдався, вміє і любить кожний... для того, щоб весело відпочити? Артист не просто має на меті бити наші вечори такими, щоб на них можна Вцьому році становище, здається, змі­ було бачити гостру і влучну сатиру, а зна­ потішати публіку дотепами і Адже кожний такий вечір вимавід витівками, він створює певний гає підготовки не тільки чить — чути веселий сміх. н ю ється на краще. Масовість взято за основу учасників самодіяльності, але характер, ніде не переступаючи художньої самодіяльності. Треба, щоб вона Пишіть, товариші. Хай живе сміх — здоро­ тієї грані, за якою комічний об­ й від кожного, хто прийшов. У (м а всоість) була покладена в основу і нашої вий, життєстверджуючий сміх! з’являються раз стає просто блазенським, нас же студенти е с т ради. гості, а не як Н. БАСОВСЬКИЙ, Г. ДАВИДЮК. неправдоподібним шаржем. на вечори, як учасники. Тому так рідко зустрі­ чаються на маскарадах костюми і маски, мало фантазії й ініціа­ тиви в оформленні святкових приміщень, в самій організації вечорів. Чи варто чекати, това­ З інтер есом прочитавши стат- чітко спланована, регламенто­ інституті кадри викладачів для рядженні багато засобів, щоб риші, студенти, поки вам запро­ тю Л ітвінова «Готуймось до вана. Студент слухає і складає вищої школи. Я не знаю і тієї поліпшити цю справу, і це не понують запрошення на карна­ с в о є ї м а й б у тньої професії» екзамени і заліки з ряду педа­ методичної літератури, яку ви­ тільки можна, а й треба зроби­ вал? І, може, швидше і веселіше (« З а педагогічні кадри» гогічних дисциплін, які відкри­ вчали б аспіранти, готуючись ти, Треба серйозно вивчити стан буде зробити веселе свято са­ № 1, 1957 р.) і цілком при­ вають йому двері в школу, зна­ бути викладачами вищої школи. підготовки аспірантів до роботи мим? єднуючись до неї, я хочу під­ йомлять ііого з основними при­ Р. ГОРБОВЕЦЬ. Відомо, що аспіранти багато у вищій школі, почути думки н яти ще одне питання, яке пря­ йомами навчання і виховання працюють над своїми дисерта­ зацікавлених у цьому осіб, зо­ мо стосується підготовки педа­ дитини. Студент вивчає теоре­ ціями, але як і де вони готу­ крема — думки молодих викла­ гогів у нашому інституті, тично і практично спеціальні ються до проведення лекцій і дачів. Ця справа повинна за-. М и добре знаємо, що педін­ методики викладання, які зна­ в практичних або семінарських за­ йняти належне їй місце і ститут готує кадри працівників йомлять його з основними при­ планах роботи Вченої ради, і в нять у вищій школі, мені не ві­ для середньої школи, і викори­ йомами навчання і виховання планах роботи кафедр, і в пла­ домо. Дисертації аспірантів і стовуємо всі можливості, щоб дитини. Нарешті,— і це най­ окремими частинами і в ціло­ нах аспірантів. Аспіранти по­ зробити це якнайкраще. Але важливіше — студент декілька му перечитуються членами ка­ винні знати, що їх підготовка не так добре знаємо, а іноді місяців працює в школі само­ І федри, широко обговорюються до педагогічної роботи у вищій м ярп о-таки забуваємо, що пед- стійно як учитель і вихователь. на засіданнях кафедри, А де, школі має таку ж вагу, як і ро­ тін сиут готує також і кадри ви­ Робота його в школі глибоко коли і як проходить педпракти­ бота над дисертацією. Треба, педпрактики кладачів для вищої школи через аналізується, оцінюється спе­ ка аспірантів, де аналізується, щоб проведення Студент звітує обговорюється і оцінюється їх аспірантів чітко було спланова­ асп ірнтуру. І тут, треба сказа- ціалістами. равду, не використовуються за свою педпрактику перед ке­ педагогічна робота, добре зна­ не на кафедрах на весь час пе­ п ти можливості, які інститут рівництвом школи і інституту. ють тільки наукові керівники і ребування в аспірантурі з про­ аєм усвоєму розпорядженні. А Крім того, в розпорядженні сту­ навряд чи знають інші члени порційним розподілом робочого єаммо ми право сказати, що дента є багата методична літе­ кафедри. А проте під час обго­ часу між роботою над дисерта­ справ підготовки кадрів для ратура, яка весь час понов­ ворення на засіданнях кафедр цією та педагогічною роботою. оїви щ школи потребує менше люється, йому відомі численні роботи молодих викладачів їм Певний час треба запланувати і на методичне озброєння аспі­ уваги, що це другорядне зав­ методрозробки окремих уроків. закидають недостатнє уміння 1 все ж таки, навіть при та­ організовувати роботу в ауди­ рантів для майбутньої роботи у дання? Ледве чи хто з нас на­ длиться так сказати. А вихо- кій дбайливій підготовці, часто торії. А хто їх учив, де і коли вищій школі, а результати їх дить все ж таки, що підготовка буває так, що молодий вчитель, вони вчились методиці викла­ роботи широко обговорювати на кадрів для середньої школи по- приступивши до роботи, зустрі­ дання у вищій школі — про це засіданнях окремих кафедр і на ставлена в інституті далеко кра- чається в школі з великими ніхто не знає. міжкафедральних нарадах. І, ще ніж підготовка викладачів труднощами. Отже, я беру на себе сміли­ нарешті, треба серйозніше вищ ої школи. А як же готується аспірант вість сказати, що справа підго­ здійснювати контроль за цією Справа підготовки студентів до свого прямого призначення— товки аспірантів до роботи у ви­ для роботи в середній школі бути викладачем вищої школи? щій школі стоїть в інституті не справою в загальноінститутсько­ му масштабі. Я щиро признаюся, що не на належному рівні. » С таття друкується в диП. ХАКАЛО. Інститут має в своєму розпо­ можу сказати, як готуються в скусіЙнОМУ порядку. Справа, про яку не слід забувати 1 �Фізкультура і СПОРТ Про баскетбол, баскетболістів та ще дещо Вперше в зимових умовах 28 грудня, при десятиградус­ ному морозі, на стадіоні імені М. С. Хрущова відбулися перші Інститутські змагання з легкої атлетики. Незважаючи на силь­ ний зустрічний вітер, студенти досягли досить високих резуль­ татів у метанні диска і штов­ ханні ядра. Так, наприклад, сту­ дентка фізико-математичного факультету Тамара Василен­ ко поліпшила власний рекорд, метнувши диск на 31 м 55 см; вона вперше виконала розрядну норму, штовхнувши ядро на 10 м 15 см. Змагання з бігу і стрибків проходили на манежі КВО. Но­ вий рекорд для закритого приміщення в бігу на 60 м серед чоловіків встановив студент II курсу фізико - математичного факультету С. Ховхун з часом 7,2 сек. Друге місце завоював молодий легкоатлет, студент 1-го курсу педагогічного факуль­ тету В. Бондар, який пробіг цю ж відстань за 7,5 сек., повто­ ривши рекорд інституту. Серед жінок найсильнішою на цій ди­ станції була представниця педа­ гогічного факультету А. Лобко. В змаганнях з стрибків у дов­ жину з розбігу серед чоловіків першим знову був С. Ховхун, який показав хорошу підготов­ ку. Він стрибнув на 5 м 93 см. В стрибках у висоту переміг В. Ондо з результатом 1 м 60 см, виконавши норму 3-го роз­ ряду. Хоч в цілому змагання про­ йшли чітко і показали зрослу майстерність наших студентів, не можна не відмітити, що команда мовно-літературного факультету прийшла на змаган­ ня не в повному складі і висту­ пала без особливого бажання зайняти призове місце. Пояс­ нюється це тим, що на мовнолітературному факультеті не приділяють відповідної уваги комплектуванню і тренуванням команди з легкої атлетики. Час вже подумати про це громад­ ськості факультету, деканату, раді ДСТ та кафедрі фізвиховання. Ф акти б е з коментарів Подаючи нижче прізвища де­ яких студентів, ми не будемо докладно розповідати про їх «подвиги». Хай читач сам зро­ бить висновок про їх акурат­ ність, чесність. Ці студенти ніяк не можуть розстатися з бібліо­ течними книгами, тримаючи їх по 2 1 більше років. Ось їх прі­ звища і «діла». М. Макаренко (студ. III к. фізико-математичного факульте­ ту) взяв підручник з німецької мови ще 22 вересня 1954 р.; Р. Мамчур (IV к. того ж факуль­ тету) тримає три книжки з осе­ ні 1954 р. і одну — з травня 1955 р.; М. Нечипоренко (II к. фізико-математичного факуль­ тету) — 4 книги з осені 1955 р.; студентка III к. літературного факультету А. Гусаченко з осе­ ні 1955 р. тримає 4 книги. Се­ ред боржників бібліотеки Ж. Лихоліт, В. Спас (фізнко-математичний факультет), С. Онопрієнко (педагогічний факультет). 16 грудня 1956 року закін ­ та досить нетактовно « відзначичилися змагання першого туру ла» неуспіхи своєї командизана першість інституту з ба­ мість того, щоб ДОПОМОГТИ ї й скетбола. В результаті двотиж­ Мабуть, той, хто подав пропоневої боротьби загальне перше зицію вмістити таку карикатумісце зайняли спортсмени фізи- ру, має дуже примітивне понятко-математичного факультету тя про те, як готується перемо(відповідальна по факультету га на спортивному полі. Декаст. викладач Грушківська нат же педагогічного факультеА. П.), друге — спортсмени ту звертає недостатню увагу на мовно-літературного факультету спортивну роботу: жодного ра(відповідальна по факультету зу студенти педагогічного ф аст. викладач Філіпова Л. П.) культету н е , бачили на змагані третє — спортсмени педаго­ нях своїх керівників, в той час гічного факультету (відповідаль­ як декан мовно-літературного ний по факультету ст. викладач факультету А. К. Д анилюк і за­ ступник декана А. Г . Деркач Нерус Б. Г.). Результати змагань яскраво разом з студентами-гляДачами відбивають стан підготовки «боліли» за свої команди. Ба­ баскетболістів на окремих фа­ жано, щоб студентські змаган­ культетах. Найкраще поставле­ ня частіше відвідували наші ке­ на справа на фізико-математич- рівні товариші. Безпосередньою підготовкою ному факультеті, де багато студентів систематично відвіду­ баскетболістів у н а ш о м у інсти ють заняття секції. Непогано туті займаються тренерии А . Бавідвідують тренування студенти сіна та О. Білий, яким сл ід помовно-літературного факульте­ бажати поліпшити роботу над ту. Але зовсім незадовільний індивідуальною технікою басстан з відвідуванням занять кетболістів. Не можна не згадати і секції на педагогічному факуль­ Кр и к теті: тут регулярно тренуються поведінку глядачів. лише два студенти, а інших свист та інші нечленоподібні тупотіння — членів команди доводиться від­ вигуки, шукувати вже під час змагань. можна почути під час не є Зрозуміло, що сам викладач Подібні прояви неспроможний налагодити спор­ хорошого тону і ніяк не тивно-виховну роботу на фа­ лнчать дійсно культурнійлюу,ком ан культеті. Для цього необхідна дині. «Боліти» за своюд активна допомога комсомоль­ радіти її успіхам, п ереживати ської і профспілкової організа­ невдачі — можна і тр е б а , а л е виявляти свої почуття тре б а цій, фізбюро та деканату. е Допомога ж на деяких фа­ більш тактовно і стримано,н культетах обмежується вивішу­ заважаючи проведенню змагань. Слід відзначити відмінне про­ ванням об’яв про змагання, за­ суддівською кликами «боліти» за «наших» ведення змагань спортсменів, та, якщо спортсме­ колегією. На закінчення хочеться по­ ни виступають невдало, розгром­ ною критикою на їх адресу, без бажати баскетболістам нашого будь-якої спроби вияснити при­ інституту дальших успіхів у ] чини поразки. Так було, на­ зростанні спортивної майстерні приклад, на педагогічному фа­ ності. культеті, де гумористична газе­ Ю. АВДЄЄВ. ^ Фізкультурно-спортивний вечір Яскраво освітлений зал інсти­ туту. На сцені полум’яніє пере­ хідний червоний прапор за кра­ щу фізкультурно-масову роботу на факультеті. Поряд з бронзо­ вими фігурами «Вершників» і статуетками спортсменів іскря­ ться кришталеві кубки і черво­ ніють майки чемпіонів — пере­ хідні призи і цінні подарунки переможцям. Серед студентів, що заповнили зал,— наші спортсмени і гості: студенти університету, представник Міністерства освіти УРСР, декани факультетів, ви­ кладачі. Свій вечір члени ДСТ «Буре­ вісник» присвятили підсумкам роботи за 1956 рік, 3 доповід­ дю про підсумки фізкультурної і спортивної роботи в інституті виступила виконуюча обов’язки завідуючого кафедрою фізвиховання К. Речиць. рубченко, В. Левченко, 'е О лодка, А. Мятова, Н. Велі&І. Дорохіна і інші. За допомогу в організації роботи на факультеті винесенаподяка декану фізико-математич­ ного факультету В. Мітюрову, викладачу А. Груш ківській,відмічена також хороша робота тренерів З . Тонченко, А. Б£1на Т. Шевченка, О. Білоус і ї’* Після оголошення наказу були вручені нагороди. Приймаю­ чи червоний прапор, голова ф ізбюро фізико-математичного фа­ культету Н. Нечай висловлює впевненість у тому, що студенти фізико-математичного ф акуль­ тету доб'ються ще більших успі­ хів у розвитку радянського спорту. Голова ради ДСТ «Буревіс­ ник» С. Ховхун вручає грамоти. дипломи, майки чемпіонів і ц і н ні подарунки чемпіонам і р е кордсменам нашого інсти т уту, За хорошу організаційну ро­ Після урочистої частинивід уб боту і спортивні успіхи наказом лися спортивні виступи ф ехтудиректора оголошується подяка вальників, гімнастів, ак р о б атів. багатьом студентам, серед яких: Ю. Пасічник, О. Семко, А. Па- Редактор В. ПЕРЕДЕРІЙ � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 2 (14) (18 січня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-23 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького історія педагогіки вища школа Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 2 (14) (18 січня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Передерій. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/64 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/418aa9ee1a11fdd0c22b486fd3c2b84b.pdf 928c1901cf3c2a81d17c9df55e53e1e5 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text ВАЖЛИВА СП ЕЦ ІАЛЬН ІСТЬ Як часто раніше доводилося не відведено належного місця. педагогам у розмовах з батька­ Якщо в минулому році активна ми чути гіркі зауваженая: виховна практика в школі-ін­ — З того часу як наша ди­ тернаті провадилася на протязі тина пішла до школи, ми не місяця, то за новим навчаль­ ним планом вона зведена до знаємо спокою... І батько і мати на ро­ двох тижнів. Два тижні прак­ боті до 6-ї години вечора. тики з усіх 5-ти років підготов­ Коли дитина була у дитсад­ ки студентів до другої спеці­ ку, батьки, повертаючись з альності — чи не замало це? роботи, забирали її; тепер же. Що можна зробити за два тиж­ навчаючись у школі, дитина ні в дитячому колективі? По­ звільняється о першій годині і верхово ознайомитися з його до вечора залишається на приз­ складом і тільки розпочати під­ воляще. Як же її виховувати? готовку якогось виховного за­ XX з ’їзд партії вказав шлях ходу. Через це деканатові мов­ до розв’язання цього наболі­ но-літературного факультету до­ лого питання. Школа-інтернат. велось шляхом внутрішнього куди діти приймаються за ба­ перерозподілу годин збільшити жанням їх батьків, забезпечує тривалість практики на 20 днів, повне виховання, навчання й проте й цього недостатньо... Слід врахувати й таке: в шко­ утримання учнів з 1-го по 10 клас. Поки що цих шкіл неба­ лах-інтернатах основним наван­ гато, вони існують лише другий таженням педагогів є виховна рік, але з кожним роком їх робота; переважна більшість їх кількість збільшується. Це — має ставку вихователя і 6 годин ростуча, перспективна форма на тиждень викладовської робо­ освітньо-виховної роботи в на­ ти. Отже, саме підготовка вихо­ шій країні, і не дивно, що вже вателів має бути основною спе­ зараз дуже гостро постало пи­ ціальністю на нашому факуль­ тання про необхідність спеці­ теті, а мова і література — дру­ альної підготовки кадрів педа­ гогічних працівників для цієї гою. Але поки що справа сто­ установи. Зокрема, і при нашо­ їть далеко не так: з 4060 годин, му інституті розпочато їх підго­ які є за навчальним планом на товку (друга спеціальність на протязі 5 років навчання, курс українському відділі мовно-лі­ виховної роботи в школі-інтер­ тературного факультету). наті з усіма його видами робо­ В цьому номері газети читачі ти (лекції, семінари, безвідрив­ ознайомляться з першими під­ ні заняття з ігор тощо) — охоп­ сумками проведення педагогіч­ лює лише 100 годин. ної практики в школах-інтерна­ Чи не слід керівництву тах. Справа це нова і тому не КДПІ порушити перед Міністер­ дивно, що тут ще не все гаразд. ствам освіти питання про те, Було б добре, якби наші читачі щоб поставити цю справу з го­ поділилися на сторінках газети лови на ноги і піднести підго­ своїми враженнями і побажан­ товку вихователів шкіл-інтерна­ нями щодо поліпшення підготов­ тів на рівень тих вимог, які ки вихователів для шкіл-інтер­ партія і уряд ставлять перед натів. цією установою, і тієї уваги, що На жаль, ще не всі студенти їй приділяється в нашій країні! і викладачі надають цьому пи­ М. МИРОНОВ, танню належної ваги. На­ доцент кафедри педагогіки. віть у навчальному плані йому І Р А Д І С Н О , І П Р ИКРО ... Зовсім недавно ми приймали до інституту нове поповнення— кращих людей з виробництва, молодих робітників, колгоспни­ ків, інтелігенції із стажем практичної роботи. Пройшов семестр напруже­ ної, творчої роботи. Нелегко було починати. Читальня, семі­ нари, лекції, гуртожиток — но­ ва робота, нова обстановка, но­ ві друзі. І тим більш радісно бачити, як наші першокурсники активно включилися в громад­ ську роботу інституту, стали хорошими студентами, товари­ шами. Це видно і в навчанні. З великим задоволенням ми слухали пісні, частівки у вико­ нанні студентки Д. Шабалової. З неменшим задоволенням мож­ на було слухати її відповідь на екзамені з вступу до літерату­ рознавства. Змістовно, зрозумі­ ло, обгрунтовано; відчуваються глибокі, міцні знання. З успіхом складають перші свої екзамени в інституті й інші студенти, які прийшли до нас з виробництва. Ось С. Кузьміна, яка одержала заслужену відмін­ ну оцінку; вона з честю стає в ряди кращих студентів факуль­ тету. З великим задоволенням привітають її подруги з фабри­ ки, де вона працювала до всту­ пу в інститут. В. Деркач теж може гордитися — його мрія стала дійсністю: в матрикулі з’явилася перша відмінна оцін­ ка. Те ж саме — у М. Степан­ чук, В. Студзінської, Н. Цюпи й інших. Непогано почала сесію біль­ шість з них, але є і прикрі ви­ нятки. Л. Дубова, М. Понома­ ренко, Л . Ільчук, Є. Чалапко почали з задовільних оцінок. Напевно, важко товаришам по­ чинати студентське життя, не врахували труднощів, тому і не дуже приємні наслідки. Можна сподіватися, що на­ ступний семестр принесе всім товаришам, які прийшли з ви­ робництва, хороші успіхи у на­ вчанні. О. ПЕТРИК. Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а педагогічні К А Д Р И ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО СІЧНЯ 22 1958 року СЕРЕДА № 2 ( 49) Ціна 15 коп. ЗАВЖДИ В ПРАЦІ Різкий вітер гнав до бере­ га високі хвилі, кружляв у вологому повітрі перші сні­ жинки. Хвилі налітали на плоти, що похитувалися біля берега, і, розбиваючись, об­ сипали людей холодними бризками. Люди поспішали до темноти розв’язати плоти, вибрати стовбури з води і скласти їх на березі в штабе­ лі. Києву потрібен був ліс, тим, хто працювали, потрібні були гроші, щоб купити хлі­ ба, сахарину, сірників, ма­ хорки. А увечері в холодній кімнаті багато з них, стомле­ ні і напівголодні, сідали за книги та конспекти і до пізньої ночі штурмували ос­ нови наук. Книжкові сторінки підда­ валися так само важко, як і важкі мокрі колоди біля дніп­ ровських причалів. Нелегко було вчитися у ті буремні дні, коли молода радянська влада боролася і з Інтервен­ цією, і з голодом, і з роз­ рухою, і з неписьменністю. Але звільнений народ пе­ реборював усі труднощі і посилав учитися кращих представників нової молоді. Прийшов учитися на педаго­ гічний факультет Київського сільгоспінституту і Костян­ тин Йосипович Смаричев­ ський, син подільського бід­ няка-хлібороба. Безсонні но­ чі над книжками, нелегкі за­ робітки на розгрузці лісо­ сплавного матеріалу і земля­ них роботах — такими були роки навчання майбутнього педагога-психолога. Костянтин Йосипович про­ жив велике життя. Вчитель початкових і середніх шкіл, асистент кафедри психології і педагогіки інститутів, на­ уковий співробітник УНДІП’у та .науково-дослідного інсти­ туту дефектології, солдат Великої Вітчизняної війни— такий шлях подільського се­ лянина. Все життя він продовжував вчитися. Закінчив аспіранту­ ру УНДІП’у, вечірній універ­ ситет марксизму-ленінізму. Але головне — самостійне навчання. Сотні книжок з педагогіки, психології, меди­ цини, фізвиховання, філосо­ фії дають Костянтину Йоси­ повичу запас знань, якими він так любить поділитися з своїми численними співбесід­ никами. Часто можна почути; — Спитайте у Костянтина Йосиповича. І можете бути впевненими, що ви завжди одержите кваліфіковану і ви­ черпну консультацію. ...Кабінет психології. Ти­ ша. На столах і стендах—ря­ ди складних приладів, апара­ ти. Тут же їхній володар — літній невисокий чоловік з допитливими сірими очима, які зберегли свій блиск, хоч їхньому власнику вже дале­ ко за шістдесят. Це Костян­ тин Йосипович Смаричев­ ський, старший лаборант ка­ федри психології нашого інституту, його завжди мож­ на побачити в кабінеті, неза­ лежно від того, закінчилося його чергування чи ні. З повагою і теплотою го­ ворять про Смаричевського товариші по роботі, коротко, але яскраво характеризують якості простого трудівника, чуйної людини: велика праце­ здатність, скромність, точ­ ність та акуратність, сердеч­ ність. Костянтин Йосипович не стоїть осторонь громадсько­ го життя інституту. Не один рік він краще за інших зби­ рає профспілкові внески, принципово і вимогливо ви­ конує обов’язки громадсько­ го контролера торговельної сітки. Так, на прикладі трудово­ го життя Костянтина Йоси­ повича Смаричевського є чо­ го повчитися молоді та й не тільки молоді. А. ДЯЧЕНКО. Н а ф о т о : старший лабо­ рант кабінету психології К..Й. Смаричевський пояснює бу­ дову орфографа і тримомет­ ра студентам педфаку Г. Му­ тян та Г. Кобернику. �ШКОЛАМ-ІНТЕРНАТАМ— КВАЛІФІКОВАНИХ ВИХОВАТЕЛІВ! Н О В И Й П РО Ф ІЛЬ НОВ І ЗАВДАН Н Я У минулому навчальному ро­ ці (квітень — травень 1957 р.) проходила перша практика сту­ дентів III курсу, де вони висту­ пали в ролі вихователів шкілінтернатів. Що ж практика по­ казала? Як були підготовлені студенти? Теоретична підготовка сту­ дентів з суспільних і педагогіч­ них наук в основному була до­ статньою, студенти правильно трактували питання громадськополітичного життя під час про­ ведення політінформацій і бе­ сід. У виховній роботі студен­ ти використовували також ряд основних законів і принципів педагогіки — наочність, індиві­ дуальний підхід до дітей, спи­ ралися на позитивні риси дітей для подолання негативного в їх поведінці. Проте практика виявила, що студентам бракувало багатьох знань, потрібних для проведення виховної роботи. По-перше, сту­ денти мало обізнані з дитячою літературою і періодичною ди­ тячою пресою; по-друге, мало знають дитячі ігри і пісні, не вміють грати на якомусь музич­ ному інструменті; по-третє, сту­ денти відчували труднощі в ор­ ганізації практичних сільськогосподарських робіт з учнями; нарешті, вони незнайомі з ме­ тодикою навчально-виховної ро­ боти в молодших класах, де їм доводилося проходити практику. Отже, з цього треба зробити вис­ новок, що учбовий план потріб­ но, з одного боку, поповнити та­ кими предметами, як дитяча література, музика, з другого боку — деяким предметам на­ дати практичного ухилу (фіз­ культура, ігри, співи, практика сільськогосподарського виробни­ цтва), а також збільшити пито­ му вагу педагогічних предметів, що готують до роботи виховате­ ля, бо в діючому учбовому пла­ ні вони займають мізерне місце. Всім відомо, що виховання— більш складний процес. Підго­ товка до нього вимагає більш тривалого і складного трену­ вання, ніж підготовка навіть до уроків. Можуть сказати, що ви­ ховують і в процесі навчання. Так, це вірно. Але ж існує спе­ ціальна методика виховної ро­ боти, для опанування якої не можна відводити лише 2 тижні з усіх п’яти років підготовки вихователів для шкіл-інтернатів. Щоб педагогічна практика з виховної роботи дала хороші наслідки, потрібно встановити таку її систему, де б студент пе­ реходив від більш простих до більш складних завдань: на І і II курсах — студенти в поряд­ ку громадського доручення по­ винні проводити виховну робо­ ту з дітьми в школах-інтерна­ тах, без відриву від навчання. На III курсі студенти повин­ ні проходити практику в молод­ ших і середніх класах шкіл-ін­ тернатів; основним її завданням є опанування методикою прове­ дення окремих виховних захо­ дів (проведення піонерського збору, святкового ранку чи ве­ чора, екскурсії; випуск газети і т. ін.). На IV курсі поруч з учбовою практикою в середніх класах студент повинен проходити ви­ ховну практику, основним зав­ данням якої є опанування мето­ дикою здійснення виховного завдання в одному з дитячих колективів. Після закінчення IV курсу доцільно організувати практику в піонерському таборі школи-ін­ тернату, де студенту доведеться згуртувати дитячий колектив се­ реднього шкільного віку, здійс­ нюючи різноманітні виховні за­ ходи. На V курсі — поруч з учбо­ вою практикою в старших кла­ сах студент проводитиме вихов­ ну роботу, основним завданням якої є оволодіння методикою ор­ ганізації життя колективу стар­ шого класу, а також методикою виховної роботи з загальношкільним колективом і його ор­ ганізаціями. Така послідовність навчання студентів практичним педаго­ гічним умінням допоможе під­ готувати кваліфікованих вихова­ телів. яких так потребують шко­ ли-інтернати. Р. БАРУН, викладач кафедри педагогіки. Перші п і д с у м ки Цього року, вперше у нашому інституті, більшість студентів IV курсу українського відділу мовно-літературного факультету проходила педагогічну практику в школах-інтернатах. Зміст практики — викладання україн­ ської мови та літератури в по­ єднанні з виховною роботою — відповідав структурі цього від­ ділу, що дає студентам дві спе­ ціальності: вчителя української мови та вихователя для шкілінтернатів. Студенти й викла­ дачі факультету дуже старан­ но готувалися до практики і за­ раз з великим інтересом вивча­ ють її наслідки. Практика відбувалася в усіх школах-інтернатах м. Києва, а також у Білій Церкві .та Пере­ яславі-Хмельницькому. Програма педагогічної практи­ ки була широкою; перед прак­ тикантами стояло завдання: пов­ ністю включитися в життя шко­ ли й опанувати всіма видами ро­ біт, які припадають на долю вчителя української мови та літератури і класного керівника в V—VIІ клacax, а також вихо­ вателя школи-інтернату. З перших днів практики, сту­ денти з цікавістю приглядали­ ся до особливостей навчальновиховної роботи в цих школах нового типу. Все тут здавалося незвичайним. Навіть уроки. Во­ ни були не такими, як ті, які спостерігали студенти у звичай­ них школах. У школі-інтернаті урок є основним джерелом знань учнів. На уроці прово­ диться не тільки пояснення но­ вого матеріалу, але й закріп­ лення, розучування його. До­ машні завдання відіграють тіль­ ки допоміжну роль, вони потріб­ ні для вправ, для закріплення знань і виховання павичок. Особливої майстерності вима­ гають від учителя уроки, що На практиці в школах-інтернатах Ми, студенти мовно-літера­ охоче працю вав. У IV ч верті у всеб іч н о м у ознайомленню з умо­ турного ф акультету, вже д ру­ нього не було ж одної н е з а д о ­ вам и роботи в класі (про що гий рік проходимо педпрактику вільної оцінки. Тепер В олод я п о ту р б у в ал и ся наші вчителі в школах-інтернатах. успішно н авч ається в V к л а с і. А. Д . О ч еретний та О. Ф. Тка­ Кожен з нас з перших же Багато цікавих заходів п ро­ чук), у р о ки пройшли на належ­ днів роботи встановив тісний вели студенти, з учнями. І д іти н ом у р ів н і. Н а уроках, менше зв’язок з учнями свого класу, завжди з великим задоволенням в и т р а ч а ю ч и часу на перевірку чітко виконував розпорядок та відгукувалися на все, щ о їм про­ за в д а н ь ( у чні виконують домаш­ ні з а в д а н н я під наглядом вихо­ режим дня. В процесі роботи ми понувалося. вател ів!), м и значну увагу при­ уважно вивчали своїх вихован­ Наш і студенти, я к і проходили ців, а керуючи підготовкою до­ практику в школі-інте рнаті № 2 д іл я л и закріпленню нового на­ машніх завдань, особливу ува­ м. К иєва, з перш их днів активно в ч а л ь н о го м атеріалу, а також гу звертали на учнів, які не вклю чилися в роботу: познайо­ сам о стій н ій роботі учнів. Це до­ встигали з того чи іншого пред­ милися з учнями, з їх у сп іш ­ пом огло їм більш грунтовно за­ сво їти м а т е р іа л . мета. ністю. К ож ен з практикантів Г отую чись стати вчителями і Багато можна навести при­ одержав конкретне виховне за в ­ в и х о в ател ям и у школах-інтерна­ кладів, коли учні, які погано дання. Н априклад, Н. Новитах, в а ш і студенти досконало вчилися, грубо поводилися з то­ цька — як привчити учнів д о ви вчаю ть д о с в ід роботи в цих варишами, через деякий час, під систематичного читання газет, ш к о ла х , щ о б якнайкращ е підго­ впливом колективу, почали кра­ Г. М ельниченко — як залучити ту в а ти с я д о с в о є ї майбутньої ще вчитися, охоче виконували дітей у гуртки і т. ін. п ед аго гіч н о ї д іял ьн ості. громадські доручення, стали Д ля виконання одерж аних В . Б УГАЙКО, дисциплінованими і ввічливими. завдань ми склали відповідні студентка I V к ур су мовноТак, учень IV класу Київської плани і працювали над їх здійс­ літературного факультету. школи-інтернату № 3 Володя ненням. З учнями, яким важ ко * * * Мартищенко прийшов до школи давалося навчання, проводили неорганізованим, вчитися не хо­ додаткові заняття. П ід час практи ки в школі-ін­ тів. Вихователі систематично з Добре провели свої перш і тер н аті № 3 м . К и єв а студенти у кр аїн сько го відділу детально ним працювали. Згодом хлопець уроки студенти Є. З ал ізн як , Н. ознайом илися з шкільними ка­ настільки змінився на краще, Новицька, Н. Микитен ко, Г, бінетам и, лабораторіям и і май­ що його важко було впізнати. М ельниченко та ін. Звичайно, стерням и. Н а ф о т о : студенти в шва­ Я особисто проводила з ним до­ кожен, ідучи на перший урок, цькій м ай стер н і. даткові заняття і бачила, як він дуже хвилю вався, та, завдяки Ф ото Л. Міка. провадяться в суботу, чи взага­ лі в передсвятковий день, коли домашні завдання дітям не за­ даються. Увесь матеріал має бути вивчений на уроці. Наші студенти відвідували уроки досвідчених учителів — не лише словесників, а й фахів­ ців з інших предметів — пиль­ но приглядалися до того, якими засобами майстри педагогічної справи викликають інтерес уч­ нів, підтримують їхню увагу. Після відвідання уроку розмов­ ляли з учителем, консультува­ лися в нього з питань, які ви­ кликали сумніви. До власних уроків практикан­ ти сумлінно готувалися, викори­ стовуючи методичні посібники, виготовляючи наочне приладдя, ретельно продумуючи кожну хвилину майбутнього уроку. Старанна підготовка, а також допомога з боку вчителів та методистів дали добрі наслідки: переважна більшість уроків, проведених практикантами, за­ служено оцінена балом «від­ мінно». Значна група студентів пока­ зала прекрасні педагогічні зд іб ­ ності, вміння самостійно розв’я­ зувати складні методичні зав­ дання. Дуж е зацікавили учнів і були високо оцінені вчителями й методистами уро ки М. М ака­ рової, Л. Даш ківської, М. М ар­ кітанової, О. Білошицької, І. Б а ­ калової, Н. Мельник, Т. Подо­ линної, К. Сліпчук, О. Гребін­ ник, Г. Ш евченко, Н. Великої та інших наших студентів. Кожен з практикантів м ав «підшефного» учня, а то й двох, яким допомагав вивчати п ра­ вопис, засвоювати граматику. Студентка Т. Подолинна про­ водила додаткові заняття з уч ­ нем 6 класу М аркушіним, Л. Кизило — з учнем 7 к л асу Б у ­ тенком (Б іл а Церква). За­ раз ці учні встигають з усіх предметів. Щ оденно зустрічаю ­ чись з і своїми вихованцями, с ту ­ денти прищеплювали їм і навич­ ки к о л е к ти в ізм у , культурної по­ вед ін ки , ввічливості. В е л и к у винахідливість, ініціа­ тиву і педагогічний такт вияви­ ли п р а к ти к ан т и в організації д итячого д о зв іл л я . Чимало ці­ кави х за н я т ь провели вони з учням и; т у т і бесіди, і екскур­ сії, кул ьтп о х о д и з наступни м обговоренням , стінні газета й м о н таж і, піонерські збори і ш к іл ь н і сп ектаклі, виставки ди­ тячи х р об іт і колективні читан­ ня. Н аш их студентів мож­ на б у л о бачити скрізь. За час п р акти к и вони міцно здру­ ж и л и ся з дітьми і з педагогіч­ ним и колективами шкіл. П роте практика виявила й не­ доліки в підготовці студентів. Т ак (як скаржилися самі практи­ канти) вони недостатньо знають дитячу літературу, не обізнані з ф ормами організації дитячого д озвілля, недостатньо володіють навичками виразного читання. Т. БУГАЙКО, зав. кафедрою методики мови й літератури. �Цьому треба покласти край Всесоюзна Ленінська Кому­ ністична Спілка Молоді пережи­ ває знаменні дні: в комсомоль­ ських організаціях йде діяльна підготовка до славного юві­ таря бюро Л. Бойко і цим об­ межилися. лею — 40-річчя ВЛКСМ. Щ о ж цікавить наших комсо­ На повсякденне піклування мольців? Може вони весь свій Партії та Уряду і комсомольці час віддають оволодінню наука­ нашого інституту відповідають Виявилося, що домішки В. ДУБЧАК. ми чи роботі в студентських або, навпаки, утруднювати, ко­ ще кращими успіхами у на­ в залежності від їх при­ гуртках? Факти говорять про те, ли воно гонить їх у напрямі від вчанні. роди можуть бути або по­ знаходять широке застосування контакту в різні боки. В пер­ що і тут не все гаразд. Проте, це заслуга не тільки Секретар комітету ЛКСМУ ставщиками (донорами) елек­ у фотометрії (вимірювання ін­ шому випадку контакт легко комсомольської організації, а інституту т. Горбач у статті тронів або, навпаки, зв’язують тенсивності світла), автоматиці пропускає струм (збіднена но­ всього колективу інституту. Ко­ «Дорожити честю комсомоль­ їх (акцептори), обумовлюючи (сортування деталей за розмі­ сіями область в цьому випадку мітет же комсомолу, факуль­ ця», яка була вміщена в № 31 «діркову» провідність; і саме ці­ рами їх, якостями поліровки вузька, пропускний напрям), в тетські та курсові бюро дуже нашої газети за 22 жовтня каве те, що, вводячи той або ін­ поверхні і т. п.), звуковому кі­ другому випадку збіднена но­ повільно розгортають роботу, 1957 року, гостро критикувала ший тип домішок в чистий на­ но, техніці безпеки і багато ін. сіями область під впливом поля залишаються глухими до спра­ комсомольця В. Цапенка (він півпровідник, можна за бажан­ Суттєво, що кожний напів­ ще більш зростає, і струм при ведливої критики в їх адресу: пропустив без поважних причин ням одержувати зразки п- або провідниковий зразок, у залеж­ цьому напрямі поля не прохо­ в своїй роботі вони дуже мало 150 лекційних годин), студент­ p -типу з різною концентра­ ності від матеріалу, з якого він дить (запірний напрям). використовують таку дійову ку В. Герасименко (вона не при­ цією носіїв струму в них. Біль­ виготовлений, і умов обробки, Як бачимо, повністю пояс­ форму виховання, як стінна ступила своєчасно до складання ше того, відповідною обробкою чутливий до світла лише певно­ нюється робота напівпровідни­ преса та інститутська багатоти­ академзаборгованостей), а та­ можна вихідний зразок п -ти­ го кольору, а це значить, що кового діода-випростувача, пояс­ ражна газета «За педагогічні кож комсоргів груп, де навча­ пу перевести в зразок р-типу можна одержувати фотоелемен­ нюється ефект випростування, кадри». Ось кілька прикладів. ються ці товариші,— Т. Леви­ і навпаки. Все це дає в руки ти, чутливість яких лежить у який технічно використовував­ У цьому навчальному році, цьку і Н. Теліче нко, які не реа­ експериментатора широкі мож­ бажаній ділянці спектра (на­ ся з 1929 року, а зрозумілим як і завжди, в інститут прийшло гують на подібні факти. Але і ливості впливу на властивості приклад, у видимій або інфра­ став лише в 1948 році. Слід нове поповнення. Цілком зрозу­ в даному випадку реакція була напівпровідника з метою одер­ червоній області). Так, фотодіо­ відмітити, що внаслідок малої міло, що на перших порах наші такою ж: у відповідь — одно­ жання зразків з якостями, що ди, виготовлені в Радянському міжелектродної ємності герма­ молодші товариші розгубилися: стайне мовчання. А втім, див­ вимагаються конкретними умо­ Союзі і використані на другому нієві напівпровідникові діоди штучному супутникові Землі, (вперше технічно оформлені в «З чого починати?», «Як розпо­ ного нічого немає. Адже і сам вами досліду. ділити свій час?», «Як планува­ комітет комсомолу не реагує на Сильна залежність електро­ мали розмір не більше канце­ Німеччині в 1941 році) дали ти і проводити комсомольську критичні сигнали, не притягає провідності напівпровідників від лярської кнопки і в той же можливість працювати на ви­ роботу?» — ці і безліч інших до відповідальності комсомоль­ температури обумовлює їх ши­ час величезну чутливість (до соких радіочастотах, і тільки питань турбували багатьох пер­ ців, які порушують трудову роке застосування в виді термо­ 12 А/Лм) в інфрачервоних про­ після цього стала можливою шокурсників. Враховуючи важ­ дисципліну, зволікають з лікві­ опорів (термісторів) для вимі­ менях. сучасна радіолокація. ливість цього питання, газета дацією академзаборгованостей. рювання температури і регулю­ Виявляється, що електрич­ Очевидно, не буде перебіль­ «За педагогічні кадри» підняла Так, на сатиричній сторінці вання сили струму в колах, в шенням сказати, що поворотним ним полем можна впливати на його на своїх сторінках. номера 32-го нашої .газети були релейних схемах пожежної си­ пунктом в історії вивчення на­ властивості р-п-переходу. Це У номері за 16 вересня 1957 вміщені прізвища студенток Т. гналізації і т. п. Оскільки напів­ півпровідників було з’ясування швидко приводить до слідуючої року в дописі «Чекаємо ваших Скуцької, яка не відвідувала провідникові термістори можна механізму процесів, які мають величезної ваги ідеї: р-п -пере­ порад» студент І. Толстихін від занять з фізкультури, А. Осипо­ зробити якої завгодно форми й місце на контакті напівпровід­ хід — це свого роду діод-ви­ імені першокурсників педагогіч­ вої, В. Герасименко, Г. Смілко­ чутливості (вони практично без- ника з металом чи іншим напів­ простувач; якби в нього ввести ного факультету звертався до вої, які мають академзаборг0­ інерційні, тобто негайно реагу­ провідником. Дійсно, в ході цих сітку, одержали б тріод, який старших товаришів з проханням ваності, і багато, ін. Чи закли­ ють на найменшу зміну темпе­ робіт була відкрита і з ’ясова­ міг би служити підсилювачем. допомогти налагодити комсо­ кав комітет ЛКСМУ цих комсо­ ратури), їх використовують на­ на роль так званих р-п перехо­ Але такою сіткою може служи­ мольську роботу та Організува­ мольців до порядку, чи зробле­ віть для вимірювання темпера­ дів у напівпровідниках, а на ос­ ти другий р -n -перехід, яким ти змістовний цікавий відпочи­ ні з цього певні висновки—гро­ тури живого листка рослини, нові їх розроблений транзістор управляє електричне поле, тоді нок. На це прохання старшо­ мадськість інституту не знає, бо внутрішнього органу тіла тва­ (напівпровідниковий підсилю­ при їх послідовному включенні курсники і члени комсомоль­ комітет комсомолу мовчить. рини чи людини. Безперечно, вач), який зробив переворот в один з них буде впливати на ського бюро факультету відпові­ Щоб допомогти студентам один з таких термісторів був усій напівпровідниковій елек­ струм в другому, точно так, як ли дружним... мовчанням. правильно розібратися у важ­ використаний на другому штуч­ троніці. сітка тріода регулює струм Інертність, пасивність власти­ ливих питаннях естетичного ному супутникові Землі для ви­ Р - п -перехід — це особлива анодного кола його. Так був ви­ в № 33 га­ мірювання температури першо­ область, яка утворюється в міс­ найдений транзістор — основа ві не тільки комсомольцям пе­ виховання, дагогічного факультету. зети було вміщено дискусійну го стратонавта — собаки Лайки. ці контакту напівпровідника п- сучасної напівпровідникової В газеті за 14 жовтня мину­ статтю одного з найдосвідчені­ електроніки, який, являючи со­ типу з напівпровідником р-ти­ Величезне значення для лого року студент мовно-літера­ ших педагогів нашого інституту, практичного застосування напів­ пу. Коли такі два напівпровід­ бою еквівалент вакуумної ра­ турного факультету В. Яремен­ завідуючого кафедрою педагогі­ провідників має їх властивість ники привести в дотик, то дір­ діолампи-тріода, має цілий ряд ко виступив з статтею, в якій ки Д. Ніколенка під назвою реагувати на дію світла, а та­ ки з р-напівпровідника внаслі­ істотних переваг перед нею. висвітлив нездорову атмосферу, «А яка ваша думка?». Вже са­ кож і інших видів випроміню­ док дифузії переходять через Досить вказати лише, що ра­ що створилася в комсомоль­ ма назва статті говорить про вання (наприклад, радіоактивно­ границю розділу в п -тип, а діоприймач з такими ж техніч­ ській організації факультету: необхідність поміркувати і ви­ го). Ефект зводиться до вири­ електрони з п -напівпровідни­ ними характеристиками, як на­ комсомольські і профспілкові словитися з піднятих питань. вання електронів в напівпровід­ ка — в p -тип; на границі вони ші середні лампові приймачі, збори систематично зриваються Проте й на цей раз у відпо­ нику під дією світла, внаслідок рекомбінують (вільний елек­ але зібраний на напівпровідни­ або переносяться; на зустріч з відь — знову мовчання. чого, як і у випадку нагріван­ трон і «дірка» з’єднуються, ні­ кових деталях, має розміри ки­ ветеранами педагогічної праці Чи не забагато вже наведених ня, електропровідність напів­ би зникають), внаслідок чого шенькового ліхтарика. Величез­ студенти, як правило, не з ’яв­ фактів мовчання, хворобливої провідника різко зростає. Це приконтактна область збід­ не застосування напівпровідни­ ляються і т. ін. «Давайте почне­ байдужості до нашого життя, до дає можливість конструювати нюється носіями струму, а то­ ків і в енергетиці. Це знову ж мо серйозну розмову!» — закли­ авторитету і честі нашої комсо­ мініатюрні напівпровідникові му починає погано проводити таки пояснюється тими власти­ кав автор. Та комсомольське мольської організації, яка налі­ фотоопори та фотодіоди, які струм, тобто набирає власти­ востями, які має контакт мета­ бюро «не помітило» і цього чує у своїх лавах більше тисячі востей ізолятора. Зовнішнє лу з напівпровідником або двох сигналу. Пізніше, вже в кінці молодих, ідейно сильних юнаків електричне поле може або по­ напівпровідників різного типу семестру, там переобрали секре­ і дівчат?!, Ю. ПОЛУДНЕНКО. легшувати процес рекомбінації, провідності і яких не мають коли воно змушує електрони і жодні інші речовини. «дірки» рухатися назустріч одні (Закінчення буде). одним у напрямі до контакту, НАПІВПРОВІДНИКИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ЧОМУ КАЛАМБУР Слово «каламбур» існує в багатьох мовах. Походить воно від імені барона фон Калемберга, одного з числен­ них німців, які шукали лег­ кого життя при будь-якому королівському дворі. Калем­ берг влаштувався при дворі польського короля Станісла­ ва Лещинського. Погано знаючи французьку мову і не відзначаючись розумом, він плутав слова і просла­ вився несподіваними навіть для себе жартами. Дочка Станіслава була францу­ зькою королевою, і скоро над обмовками Калемберга сміяв­ ся весь Париж. Такого роду М И Т А К ГОВОР О М И жарти стали модними і їх стали називати по імені їх горе-винахідника. ЖИТИ НА ШИРОКУ НОГУ У французів є приказка: «Мати сіно в черевиках», що значить, бути багатим. У XIV столітті була мода на довге і велике взуття, інколи більше, ніж півметра. Цієї моди дотримувалися тільки представники вищих класів. Чим довшим було взуття, тим значнішою і багатшою вважалася людина. Щоб мож­ на було ходити в таких чере­ виках і щоб вони не втрати­ ли форму, їх набивали сіном. Від цієї моди народились ви­ рази: «Жити на велику но­ гу», «Жити на широку но­ гу» — тобто жити багато. ПРОСТОКВАША Друга половина слова — «кваша» — зберегла зв’язок з дієсловом «квасити». Але чому «просто»? Як пояснює академік Я. Грот, «просто» утворилося від «стояти», «простояти». Простокваша — «простояло квашене» молоко. «ВЕЗЕ» Дивне слово «везе», яке означає, що кому-небудь щастить, зовсім не є жаргон­ ним, як здається зразу. Це «нащадок» старослов’ян­ ського розмовного слова «вазнь» — удача. Аспірант кафедри фізики Є. Кравчук за виготовлен­ ням приладу для теплових вимірювань. �Н а р о д , що не зн ає ХВ Ороб КРАЙНЬОМУ північноУ східному Кашмірі — в В радянській медицині дав­ живописному куточку Північної но вже переміг профілактич­ Індії — є долина, в якій живе ний напрямок. І зараз уже цікавий народ, його люди різко остаточно визнано, що меди­ відрізняються від іншого місце­ цина майбутнього — саме вого населення і світлим кольо­ профілактична медицина. Пе­ ром шкіри, і легкою ходою, і ви­ реконливі докази цього ми соким зрістом, а головне — бачимо у повсякденній прак­ міцним здоров’ям. тиці радянської охорони здо­ ров’я. Цей народ, хунзакути, має Але є на нашій планеті на­ повний імунітет від майже всіх род, який, звичайно, емпірич­ хвороб. но, вже багато століть впро­ Чому ж хунзакути не бояться ніяких хвороб, крім хіба тіль­ вадить у своєму побуті цілу систему профілактичних за­ ки очних? Справа, очевидно, собів. Це — хунзакути. Ниж­ зовсім не в кліматичних умовах. Адже, наприклад, народ Нага­ че ми друкуємо статтю про цей народ. Вона, безумовно, ра., що живе по той бік річки зацікавить наших читачів. Хунзи, набагато слабіший за станом здоровья, а ішкумани — сусіди хунзакутів — також ду­ реводяться абрикоси, тутові яго­ же хворобливі. В той же час ди, яблука, персики, виноград, хунзакути вражають не лише горіхи, мигдаль. Овочі — шпи­ чудовим здоров’ям, а й повною нат, моркву, капусту, гарбузи, душевною врівноваженістю, ви­ баклажани, картоплю, томати та соким розумовим розвитком. ін. — хунзакути вживають си­ Всім цим хунзакути зобов’я­ рими, або трохи поваривши їх у зані дуже раціональній системі воді. Вони ароматизують овочі побуту, харчування, примітив­ травами (наприклад, тміном та м'ятою), часто додають до них ній, але досконалій гігієні. макові зерна. Ніхто і ніколи не В будинку хунзакута вас вра­ розповідав хунзакутам про віта­ зить незвичайна для місцевих народів чистота. В цій країні міни і, однак, їх способи приго­ тування їжі спеціально проду­ лише хунзакути дотримуються правил особистої гігієни, саніта­ мані таким чином, щоб краще зберегти вітаміни. рії, зокрема, у відношенні пит­ М’яса хунзакути вживають ної води. Вода тут зберігається мало — не більше 3 —4 разів у великих закритих баках поряд з житлом, і її можна дістати, на місяць, його варять в котлі з овочами і злаками дуже довго тільки спустившись вниз крути­ ми східцями. Ось чому домашні на тривалому вогні. Вживають також сир і очищене масло. тварини не можуть дістатися до А замість хліба хунзакути води і забруднити її. Вода ж, їдять чапатті. Так називаються яку хунзакути використовують для прання, береться з арика. тут маленькі коржики. Зерно для них товчуть дуже повільно В проточну воду вони ніколи не кидають сміття і нечистоти. Бу­ (щоб воно не нагрівалося), в одержану муку додають небага­ динки у хунзакутів часто д в о і триповерхові і розділені на то води. Готове тісто дуже тон­ ко розкатують і потім швидко— дві половини: одна половина ви­ користовується як приміщення всього декілька, секунд — сма­ жать на залізній решотці. для житла, друга — підсобна, П’ють хунзакути чисту воду, для зберігання продуктів. багато молока, особливо у ви­ їжа є майже головним клю­ чем для розгадки здоров’я гляді «лассі» (простокваші), зов­ хунзакутів. На перший погляд сім не вживають таких напоїв, їжа хунзакутів нібито не відріз­ як чай тощо. Ніколи не їдять няється від тієї, яку вживають рису, практично майже не вжи­ їх кволі сусіди. Але все, що вають цукру. Дітей годують їдять хунзакути, дуже раціо­ груддю до трьох років, а потім нально виготовляється, має ба­ вони їдять те, що й дорослі. гато калорій, розумно чер­ До речі, хоча хунзакути й му­ гується. сульмани і вино їм заборонено Ось з чого складається ра­ за їх релігією, але святкові дні ціон хунзакутів. Основна їх їжа і влітку і взимку — фрукти. без нього не проходять. З вино­ Влітку їх вживають свіжими, а граду виготовляється неміцне, для зими висушують на сонці і дуже приємне на смак натураль­ розтирають з водою у вигляді не вино спеціально для свят. пасти. Так аж до нового вро­ Здоровий побут, найпростіша, жаю на столі хунзакута не пе­ але калорійна і продумана дієта роблять їх здоровими людьми, Учасники Наукових експедицій, які брали хунзакутів як носиль­ ників, розповідають про них ди­ вовижні речі. Так, Аурел Штейн розповів про одного гонця, яко­ му мір (вождь племені) доручив віднести листа за триста з гаком кілометрів від Хунзи і принести відповідь. Гонцю досить було тижня, щоб подолати цю від­ стань, причому ш лях був .важ­ кий — через гору висотою з Монблан. Для хунзакута, на­ приклад, зовсім неважко піти на базар в Гілгіт, зробити там по­ купки і на другий день поверну­ тися додому. А Гілгіт від Хун­ зи — майже за 100 кілометрів... Географічна ізольованість і поганий стан ш ляхів (деякі з них навіть важко назвати цим сло­ вом) змушують хунзакутів вести натуральне господарство. Всяке транспортування тут зв ’язане з величезними труднощами і тому майже всі .необхідні продукти вони виробляють самі. В сіль­ ському господарстві хунзакути дотримуються золотого правила: повертати землі все, що вона дала. Ш ляхом відновлення ро­ дючості грунту вони повертають життя тому, що дає їм життя. Але в з в ’язку з тим, що за 5 — 10 років населення збільши­ лось з 6 тисяч аж до 22 тисяч чоловік, хунзакутам доводиться сидіти на обмеженому пайку де­ кілька місяців до першого вро­ жаю. Проте вимушена дієта не приносить їм ніякої шкоди, хоча вони трохи і худнуть. Саме в цей період хунзакутам доводить­ ся вживати більше м’яса. Побоювання, що обмеженої кількості землі невистачить для прогодування народу і небажан­ ня звертатися до сторонньої до­ помоги, примусили вождя племе­ ні (міра) прийняти рішення: об­ межити народжування однією дитиною в 3 роки на сім’ю. До речі, мір користується тут необ­ меженою владою, і він один м ає право призначати дати шлюбів своїх підданих, розв’язувати су­ перечки і судити порушників (правда, таких тут дуже мало). Єдині хвороби, від яких ще страждають хунзакути, це — очні. їх можна було б уникну­ ти, забезпечивши хунзакутів паливом, нестача якого змушує топити печі по-чорному. Кімна­ та провітрюється тільки через круглий отвір в даху, і взимку, під час так званого великого холоду, хунзанути висиджують добами в диму, який і шкодить очам. Фехтуванням у нашому інституті захоплюються не тільки юнаки, а й дівчата. Н а ф о т о : студентка І курсу мовно-літературного факуль­ тету М. Волхонович поздоровляє з заслуженою перемогю О. Бугай (першокурсницю з фізико-математичного факультету). Фото М. Шуряка Великий майстер і п о л ум ’я н и й патріот (До 50-річчя з дня смерті М. І. Чигоріна) З 1 8 7 6 р. Чигорін почавви ­ Під час одного з петербур­ зьких турнірів по клубу рознес­ д ав ат и «Шахматний листок". лася чутка, ніби партія Євти­ З перш ого ж номера у журналі фєєва, одного з кращ их ш ахм а­ д р у к у ю ть ся «Курс дебютів" тистів клубу, який грав у той « К у р с кінцівок гри» і зрозумі­ вечір проти Чигоріна, м айж е ло чому: відсутність теоріїгри виграна. Всі кинули свої дошки б у л а в той час самим слаб­ і зібралися навколо Чигоріна та ки м місцем. Протягом п'ятиро­ чи Євтифєєва. Невже Михайло Іва­ ків він видає журнал, віддаю нович вийде з цього скрутного йом у безкоштовно не тільки чи становища? Присутні затам ува­ свою працю, але й підтримую його з свого скромного б ю д ж е­ ли подих. Чигорін думав довго. ту, бо кількість підписник ів І раптом сталося щось надзви­ чайне. Михайло Іванович проде­ цей час була дуже малою. У 60-х роках XIX ст. пред­ монстрував один з геніальних зльотів, заснованих на найглиб­ ставн и к англійської шахової шому передбаченні, якими він ш коли Стейниця, а потім і йог дивував увесь світ. Всі ахнули. видатний послідовник Тарр.. створи ли догматичне вченняпро Грім оплесків потряс зал... Так згадує у своїх спогадах з а г а л ь н і методи і принципигри. Григорій Ге один епізод з ж ит­ Вони твердили, що «все зна­ тя М. І. Чигоріна, великого май­ ю ть». Р о сій ськ а школа була повна стра шахової гри, засновника протилеж ністю доктринерском у російської шахової школи. вченню Стейниця — Тарр ... Михайло Іванович Чигорін н а ­ родився у Гатчині 31 жовтня Чигорін перший завдавдо­ ко­ 1850 р. в сім’ї майстра порохо­ ш кульного удару «новій ш л і» . Сам Стейниць ви зн ав вого діла. Він рано втратив «Ф акт, щ о я не можу бороти ся батьків, і після довгих клопо­ з російським майстром так сам о тань у 1859 році тітка влаш ту­ успіш но, я к я боровся З іншими вала його у Гатчинський си­ великими майстрами». рітський інститут. Х арактерни м и рисами М . Навчився грати у шахи Чиго­ Чигоріна — шахматногом сл­ и рін шістнадцятирічним юнаком тел я і х у д о ж н и к а— було сприй­ у вихователя Шумана. Біля ро­ н яття ш ахів я к мистецтва ку він захоплювався грою і ро­ творчості: гостра увага до ест­ бив такі великі .успіхи, що ско­ тичного боку в шаховій грі,про­ ро отав перемагати свого вчи­ тест проти загальноприйнятих теля. Після того протягом семи канонів, постійне шуканнян о­ років Чигоріну дуже рідко дово­ вих ш ляхів. дилося грати «через відсутність Д о сам ої смерті (1908р.) гравців, з якими можна було б М ихайло Іванович Чигорінвід­ зіграти». По-справжньому Чиго­ д ав ав усі свої сили створенню рін починає займатися шахами р о сій сь к о ї шахової школи,в тільки з жовтня 1873 р., у Пе­ м айбутній тріумф якої він твер­ тербурзі. Після перших турні­ до вірив. рів, у яких Михайло Іванович П ’я т д е с я т років пройшлоз брав участь, його гра звернула д н я см ер ті Михайла Івановича на себе увагу видатних росій­ Ч и горін а. Продовжувачі його ських шахістів Ш иферса, Ш у­ з а п о в іт ів — радянські майстри е­ мова і Вінавера, які пророкува­ поглибили його вчення і уп и ли йому блискуче шахове май­ рем ож них зустрічах з кращим магістрами Західної Європиі бутнє. А м ерики переконливо проде­ Скоро, цілим рядом нових пе­ ремог, Чигорін завоював репута­ м онстрували свою майстерність і переваги радянської шахм ат­ цію кращого шахіста Росії. Але ної школи. Чигорін не обмежувався тільки Ф. ЛЕОНТЬЄВ практикою шахової гри. Він вва­ жав, що шахіст повинен бути громадським діячем і літерато­ Редактор В. ВОЙТКО ром. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 2 (49) (22 cічня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 2 (49) (22 cічня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/95 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/a809afbbccfb9e7f6fc4797e9cb23864.pdf 8e29a1767f5621e7425a2de12195a479 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА пК е дА а Дг о гР і ч И н І Рік видання 4-й № Д о р о га сем и лет ки 2 ( 71) Происходит все это не где-то, А у нас — вы слышите? — у нас! Мчится в Космос молнией ракета, С Родиной поддерживая связь! И летит она быстрее звука, Ей от роду несколько часов... Положила веский груз наука На одну из чаш своих весов. Мысли беспредельной краше нету, Чем для мира счастье созидать! В Космосе советская планета Планам нашим радостным под стать. Мы идем дорогой семилетки, Солнечной, крутою, столбовой. В синем небе наши есть отметки, На земле — подавно труд большой. Умножая сделанное нами, Не отступим в планах ни на шаг! Подвигами мы себя прославим На земле и даже в небесах! В. ТАТАЕВ. 19 СІЧНЯ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО 1959 року ПОНЕДІЛОК Ціна 15 коп. ЕКЗАМЕНАЦІЙНА СЕСІЯ— ВАЖЛИВА ЛАНКА УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ Перебудова системи освіти в країні на основі нового за­ кону вимагає значного поліп­ шення підготовки учитель­ ських кадрів, які б глибоко знали науку в галузі своєї спеціальності, володіли до­ статніми педагогічними на­ вичками, могли виховувати учнів у дусі безмежної від­ даності справі комунізму та успішно готували їх до прак­ тичної діяльності, до життя. У здійсненні цього завдан­ ня важлива роль належить курсовим екзаменам, оскіль­ ки вони є заключною ланкою на певному етапі навчально­ го процесу і передбачають перевірку теоретичних знань студентів та навичок прак­ тичного їх застосування. Колектив викладачів і сту­ дентів та кафедри педагогіч­ ного факультету у першому семестрі 1 9 5 8 /5 9 навчально­ го року особливу увагу при­ діляли практичній реаліза­ ції настанов партії і уряду про якісне поліпшення під­ готовки молодих спеціа­ лістів. З цією метою удоско­ налювалися всі види на­ вчальної роботи на факуль­ теті. Лекції і практичні та ла­ бораторні заняття з багатьох дисциплін стали ближчими до життя, до практики соціа­ лістичного будівництва, до роботи школи та дитячих садків. На всіх курсах нашого факультету (крім перших) відведено по одному дню на тиждень для роботи студен­ тів у школі та дитячих сад­ ках. У проведенні педагогічної практики перевага надавала­ ся організації цієї практики з виїздом за межі міста Киє­ ва. Студенти на тривалий пе­ ріод виїжджали до Харків­ ської та Львівської об­ ластей. Зважаючи на те, що у пер­ шому семестрі студенти про­ тягом місяця брали участь у сільськогосподарських робо­ тах в Кіровоградській об­ ласті, деканат, разом з ка­ федрами, всебічно розглянув питання про нові строки за­ кінчення навчальної роботи у першому семестрі, про строки проведення зимової екзаменаційної сесії, про ка­ нікулярний час і про строки початку нового семестру. Всі ці питання були вирішені до повернення студентів з кол­ госпів, Зараз на факультеті завершується навчання з урахуванням цих змін. Разом з тим, деканат при плануванні навчальної робо­ ти приділив певну увагу створенню умов для са­ мостійної роботи студентів, зокрема, вжито заходів до того, щоб покінчити на фа­ культеті з введенням четвер­ тих пар і цим самим вивіль­ нити час для самостійної роботи студентів. Оскільки ряд студентів мали академзаборгованості за минулий навчальний рік, деканатом також була прове­ дена відповідна робота для їх ліквідації. Зараз всі сту­ денти повністю ліквідували академзаборгованість. У всіх академгрупах за­ вершено підготовку до зимо­ вої екзаменаційної сесії. Особливо успішно провели підготовку до курсових екза­ менів студенти III курсу до­ шкільного відділу, III курсу відділу спецпедагогіки. Бага­ то уваги цій справі приді­ ляють студенти IV курсу дошкільного відділу. Проте, цього не можна сказати про всі академгрупи факультету. Ця робота, зокрема, недо­ Звіт перед тр у д ящ и м и столиці У країн и Нещодавно в інституті відбувся І тур другого студентського фестивалю, присвяченого XXI з ’їздові КПРС. Він пройшов на урівні і викликав великий інтерес у студентів, аспіран­ м сок и в тів тавикладачів. Художня рада інституту вирішила кращі номери художньої самодіяльності показати перед громадськістю міста. Так, хор мовно-літературного факультету з успіхом виступав перед д е ­ легатами партійної конференції Сталінського району, ансамбль бандуристів готується до виступу перед делегатами XX з ’їзду КП України. Учасники нашої самодіяльності були запрошені на радіо­ центр і телестудію. 22 січня о 19 год. 20 хв. кращі наші ко­ лективи (хор мовно-літературного факультету, солісти і танцю­ р фізико-математичного и іс педагогічного т факультетів) и ви­ ступлять перед телеглядачами міста. Отже, перший семестр цього навчального року закінчився зв ітомнашої самодіяльності перед трудящими міста. О. Щ ЕРБА К О В А , голова художньої ради інституту. статньо була розгорнута на II і V курсах відділу спец­ педагогіки. Звичайно, успіх у прове­ денні зимової сесії, насампе­ ред, залежить від того, на­ скільки самі студенти діяль­ но готуватимуться до неї, яка увага приділятиметься цьому важливому питанню з боку деканату, кафедр та громадських організацій фа­ культету. Однак, обов’язок нас всіх прикласти максимум зусиль, щоб провести зимову екзаме­ наційну сесію на високому рівні, відповідно ДО ВИМОГ, які поставлені перед вищою школою на сучасному етапі. Д. ШЕЛУХІН, декан педагогічного факультету. Сесія розпочалася Першими вступили в сесію студенти IV курсу дошкільного відділу і V курсу спецвідділу педагогічного факультету. Відчувається, що студенти побували на практиці, зустріли­ ся з труднощами і по-справж­ ньому зрозуміли відповідаль­ ність за свою підготовленість. Разом з тим виявляється палке бажання студентів зу­ стрінути XXI з’їзд КПРС від­ мінними і добрими оцінками. П’ятнадцятьма відмінними оцін­ Приє мн і Минуло вже декілька днів, як ми розпро­ щалися з нашими румунськими друзями — студентами Бухарестського університету,— а перед очима і зараз радісні обличчя, теп­ лота й щирість взаємин... Прибувши до Києва на запрошення Мі­ ністерства освіти УРСР, вони, як майбутні викладачі української мови та літератури, ознайомилися з методикою викладання укра­ їнської мови та літератури і підготовкою пе­ дагогічних кадрів у радянській вищій школі. Особливо велике враження на румунських друзів справив теплий прийом, щира гостин­ ність радянських людей, надзвичайний опти­ мізм їх, прагнення до праці, невпинний роз­ квіт радянської науки і техніки, освіти і куль­ тури. «Я дуже радий, — сказав при від’їзді І. Робчук, — що між нами і радянськими студентами створилися міцні дружні зв’язки, які будуть розвиватись і далі. Ми вдячні декану мовно-літературного фа­ культету. викладачам, студентам, з якими ками порадували своїх товари­ шів студенти IV курсу до­ шкільного відділу. Вісім «від­ мінно» на V курсі спецвідділу. 12 січня тріумфував IV курс мовно-літературного факульте­ ту. Екзамен наближався до кін­ ця, а в них все «добре» та «від­ мінно». Хочеться побажати всім сту­ дентам підтримати добрий по­ чин студентів IV курсу до­ шкільного відділу. М. АДАМЕНКО. с п огади нам доводилося зустрічатися. Також ми ви­ словлюємо вдячність Міністерству освіти УРСР за піклування про українську націо­ нальну меншість у Румунській народній рес­ публіці. Ми раді, що саме під час нашого пе­ ребування в Радянському Союзі вчені вашої великої країни перші в світі успішно запусти­ ли міжпланетну космічну ракету». Хоч часу у бухарестських друзів було мало, вони встигли здружитися з багатьма нашими студентами, їм було жаль залишати наше місто. «У Києві ми почували себе як дома,— ска­ зав І. Рябошапка,— час пролетів непомітно; назавжди залишаться у пам’яті дуже приємні спогади про вас, дорогі друзі, про ваших хо­ роших викладачів, про ваш прекрасний Київ. Приїжджайте до нас у Бухарест, ми вас радо зустрінемо». В. ТОКАРЧУК, студент І курсу мовно-літературного факультету. �з життя АКАДЕМІЧНИХ ГРУП НАЗУСТРІЧ ВИБОРАМ Одна з б а г а т ь о х . . . У згуртованості наша сила Як тільки ми почали своє Будь ласка!.. Танець готують життя в інституті, зразу ж зро­ десять чоловік, а шістнадцять зуміли, що робота в колективі сидять у залі і переживають за і для колективу найповноцінні­ товаришів не менше, ніж самі ша. Тому ми з першого дня ви­ учасники виступу. Ми звикли до того, що за товариша треба рішували всі питання разом. Своє навчання і вільний час переживати, допомагати йому. Трапляються і неприємності ми проводимо разом, та навіть і живемо ми майже всі в одній Л. Костиро відійшла від нас, кімнаті. Не залишаємося бай­ вона вважала, що її образили. дужими до горя, радості чи по­ З цього приводу зразу ж зібра­ милки когось із членів нашої ли комсомольські збори: тому групи. Всі питання вирішуємо що всіх хвилює це питання. Те колективом; разом працювали в пер ми впевнені, що Ліда буде колгоспі, разом і їздили на екс­ жити з нами одним життям. У нашому колективі є гарна курсію до Москви. Наші голоси можна було по­ традиція: всією групою ми по­ чути і на новобудовах Києва: здоровляємо своїх однокурсни­ всі сміялись, співали, підбадьо­ ків з днем народження, іменин­ рювали один одного жартами, ниці в ці дні робимо все приєм­ порадою. не, гарне. Всі ми завжди відчу­ Є у нас свій самодіяльний ваємо руку товариша, цінимо колектив. Треба підготувати ма­ колектив, об’єднаний однією совий танець, — говорить Шру­ метою. Л. СИДОРСЬКА. бок. І т ак Міцніють зв’язки з підшефними Дізнались ми, що хлопці з підшефного підрозділу військо­ вої частини ображені: — Забувають про нас шефи. Запросили з собою на екскур­ сію до Канева та більше і носа не показують. Подумали ми і вирішили: треба по-справжньому налаго­ дити шефство. І пішло... Спочатку взаємні відвідування комсомольських зборів, вечорів відпочинку, об­ мін художньою самодіяльністю. У січні намітили огляд художньої самодіяльності у ВІЙ­ СЬКОВій частині з нашою допо­ могою. З сміхом, з ж артами йдуть дівчата з своїми художніми ке­ рівниками Н. Шрубок і С. Л о­ бань на репетицію танцю і хору. Хочеться, щоб ще веселіше, серйозніше, змістовніше про­ ходили дні навчання у студен­ тів і служби у воїнів. В. РУДИК. Підготовка до виборів про­ ходить в знаменні дні: краї­ на розпочала перший рік но­ вої семирічки. На заводах, фабриках, в колгоспах проходять збори, на яких трудящі обирають представників до окружних виборчих комісій. Відбулися загальні збори колективу викладачів, сту­ дентів, аспірантів, адміні­ стративно-технічного персо­ налу і нашого інституту, на яких були висунуті кандида­ тури до складу окружних виборчих комісій. До складу Окружної ви­ борчої комісії по виборах до Київської обласної Ради де­ путатів трудящих обрані: Н. М. Сазонова і М. А . Че­ редник. До Окружних виборчих ко­ по виборах до Київ­ ської міської Ради депутатів трудящих обрані: головами к о м іс ій — І. В. Колодій, м іс ій Ю. С. Кобилецький, М. М . Миронов, Д. П. Шутенко, завж д и Широко відчинились двері: — Дівчата, квитки вже є. Сьогодні дивимось «Капітанську дочку»,— звернулась Ліда Артемчук до подруг. Так завжди... В кіно, в театр, в музей — всюди разом. Ра­ зом обговорюємо і прочитані книжки. — Хіба можна любити людину за її професію? Для справжньої любові це занадто мало. Різні думки виникли у наших дівчат, коли прочитали книжку «Сержант міліції» Лазутіна. Радісно почуваєш себе, коли поруч з тобою товариші! а . б о гу ш . В. П. Лапченко, Т. І. Лосінська, Л. У. Міка, Л. М. Сергєєва, заступ н и к ам и голів — А. В. Суткова, секретарями — Р. Є. Гортби­ ський, К. В. Єнакієва, В. О . Янковська, членами комі­ Сій — В. А. Філоненко, Ф. X. Гурвич. к о м іс ій На цьому знімку ви бачите студенток Л. Гіренко, М. Яхнієнко та Л. Малину під час підготовки до прове­ дення ігор у дитячому садку. фото М. Шуряка. А ось вони всі разом — студентки ІІ курсу дошкільного відділу педагогічного факультету. Фото М. Шуряка. ДОПОМАГАЄМО ОДНА ОДНІЙ Гарно, коли все гаразд у групі, але ж це не завжди буває. Позаду вже дві екзаменаційних сесії. Наслідки непога­ ні: 9 — відмінників, але є і задовільні оцінки. Д у ж е важко було Галині Самсоненко, Капітоліні Савіній, Раї Пушці, Ліді Костирі, які мали перерву в навчанні, їм допомагали у навчанні товариші. У нашому колективі є гарна звичка: перед кожним екзаменом у п’ятій кім­ наті (тут живе половина групи) гурто­ житку № 2 збираються всі члени нашої групи і розпочинають консультацію по матеріалу наступного екзамену. Всі роз­ повідають в певному порядку по питан­ нях програми. Після цього ми з'ясовує­ мо незрозумілі питання і потім уже впевнено йдемо на екзамени. Наслід­ ком нашої роботи є хороші і відмінні відповіді. Л. АРТЕМЧУК. До Окружних комісій по виборах до Сталінської ра­ йонної Ради депутатів тру­ дящих м. Києва головами комісій обрані — О. С. Бо­ рпшполець, П. К. Черняк, К. П. Янковський, М. Я. Плющ, Б. М. Кулик, Н. Т. Проніна, Г. П. Лещенко, Ф. Ф. Бугайко, П. Й. Ко­ валь, заступниками голів Т. Г. Ларіонцева, А . Н. Кар­ наух, П. П. Луцик, В. В . Добровольська, Г. П. Сергі­ єнко, Г. І. Линник, Р . О. За­ харченко, Л. П. Бутенко, Р. М. Мягкоступова, А . Пліш, секретарями комісійС. Ю. Кастеллі, В. К. Кре­ ментуло, Л. В. А сє є ва, М. В . Михалко, З . М. Й овенко, В. М. Ш астун, А . Г. Конфо­ рович, В . П. П арій, б . О . Цибань, членами комісії Г. М. Герасимович, Д. М. С куратовський, В. Г. Тарно­ польський, Т. П. Полоз, Г. О. Заворіна. словлюється про виробничу пра­ н ьо ї ШКОЛИ, ЩОб теорія і ­карп цю і прагне працювати на ви­ тика були поєднані з усіх у. робництві, поєднуючи працю з вих предметів, особливо з таких ва О. М. Горького про те, що дальшим навчанням у вищій як математика, фізика, хімія. Д. НІКОЛЕНКО, соціально-культурний розвиток школі. Випускниці Дарницької Та й гуманітарні науки неп о­ доцент, кандидат людей проходить нормально ли­ школи, що пішли працювати на винні стояти осторонь. Літера­ педагогічних наук. ше тоді, коли руки вчать голо­ Дарницький шовкокомбінат, за­ тура, наприклад, повиннад ок­ сприйняття праці не тільки як ву, а потім голова, порозумні­ воювали там своїми знаннями, рінно відійти від того, щоброз­ необхідності, як священного шавши, вчить руки, а розумні успіхами і любов’ю до праці по­ вивати у дітей героїчно-патріоти ­ ч обов'язку, а й як потреби. Таку руки знову і вже сильніше вагу всього колективу. ні настрої і благородні пори­ Навчаючи і виховуючи дітей вання у відриві від показу веле­ готовність уч нів до праці можна сприяють розвиткові М О З К у . здійснити тільки через участь І. П. Павлов, говорячи про свою у школі, треба пам’ятати, що ні тенських перемог, щоїхзд обу­ у продуктивній фізичній праці. любов до фізичної праці, заува­ теоретичне, ні виробниче н а­ ває наш народ у продуктивн ій Людина, яка ніколи сама фі­ жував, що він особливо почував вчання і навіть суспільнокорис­ праці, повинна показувати зично не працювала, ніколи не себе задоволеним, коли вносив на праця, взяті самі по собі, у труднощі, невдачі, переживан­ зрозуміє величі праці, не буде у фізичну працю яку-небудь хо­ відриві одне від одного, не ня в боротьбі за новена шанувати праці інших і не рошу здогадку, тобто з’єднував сформують такого ставлення до виробництві. прагнутиме до неї. В продук­ голову з руками. Поєднуючи навчання і працю праці, яке переживалося б як тивній праці, як ні в якій ін­ Практика виховання молоді в потреба її. Таке ставлення треба пам'ятати, що молодьне шій діяльності, формується школах з виробничим навчан­ успішно буде формуватися у ді­ любить легких завдань,- їйда­ е, суспільна свідомість людини, її ням показує всю перевагу поєд­ тей при умові єдності навчання вай складніше, відповідальніш важче. Це особливість підлітків фізична й моральна міць, ра­ нання навчання і виховання з і продуктивної праці. дість від перемог, від усвідом­ виробничою працею. Молодь, Це ставить перед нами і юнаків. Але слід пам'ятати, лення корисності свого життя. що закінчує школи з виробни­ завдання так перебудувати про­ ЩО це їх прагнення, вцілому еяк ід Доречним буде згадати тут сло­ чим навчанням, з любов’ю ви­ грами і підручники для серед­ позитивне, криє всоб ПРО ПСИХОЛОГІЧНЕ ГОТУВАННЯ УЧНІВ ДО ПРАЦІ У Законі про зміцнення зв’яз­ ку школи з життям і про даль­ ший розвиток системи народної освіти в СРСР говориться, що головним завданням радянської школи є підготовка учнів до суспільнокорнсної праці. Готування учнів до праці в тому розумінні, як про це гово­ риться у Законі, є процесом формування у дітей комуністич­ ного ставлення до праці. Воно являє собою не лише здобуття учнями виробничих знань, умінь і навичок. Дітей потрібно пси­ хологічно готувати до того, що вони повинні будуть у своєму житті брати участь у суспільно­ корисній праці. Психологічне готування учнів до праці полягатиме у формуванні внутрішнього, психологічного ДО ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ �Відвідайте виставку творів Агніта! — Скільки Вам,— спитали,— літ? — Шістдесят,— сказав Агніт. — То, виходить, Ви вже дід? — Ні, — розсердився Агніт. (Павло Глазовий, ви­ пускник мовно-літера­ турного факультету). Цей знімок зроблено в наших учбових майстернях. Майстер В. Гончар приймає залікові роботи у студентів третього курсу фізико-математичного факультету А. Се­ верина і В. Кліменка. Фото М. Шуряка. Викладання на вищий рівень Справді, хоч позаду вже 60 років життя, але яким юна­ цьким запалом, молодечим за­ взяттям, бойовою наступаль­ ністю відзначаються твори ві­ домого українського художни­ ка-сатирика Казиміра Генріхо­ вича Агніта-Следзевського, з якими можна ознайомитися на персональній виставці, органі­ зованій Спілкою художників України. Виставка підводить підсумок 35-річного творчого П'ятий рік ми відчуваємо не­ З деяких дисциплін (україн­ втомне піклування викладачів ська література та історичний про нас, студентів-заочників де­ матеріалізм) інколи читався той матеріал, який добре висвітле­ фектологічного факультету. Ми з радістю відзначає­ ний у літературі, а важкі теми мо, як ще більше згурто­ залишалися для самостійного вано і натхненно працює весь опрацювання. Так було, напри­ професорсько - викладовський клад, у минулому році на літ­ склад та працівники заочного ній сесії: з української літера­ відділу, зокрема, секретар фа­ тури не були прочитані такі те­ ми, як творчість Тудора, Гала­ культету Н. М. Трифонова. Ми задоволені такими викла­ на, Гаврилюка. Часто заочникам даються ачами. як Ф. Ф. Бугайко, М. В. д Бардаш, О. М. Пархоменко, контрольні роботи з предметів, .. Т. Крук, які добре читали які ще зовсім не читалися. Так лекції і були вимогливими на було у нас на другому курсі з роботою по діалектології, на V екзаменах. Багато хороших лекцій було курсі — з історичного матеріа­ Прочитано в нас протягом п’яти лізму. Ми вважаємо, що врахування років, але були й такі, які ви­ наших зауважень допоможе ди­ глядали непривабливо. Необхідно відмітити ряд н е ­ рекції інституту, колективу ви­ доліків у роботі заочного від­ кладачів поліпшити роботу но заочному відділі. ділу. К. ІЩЕНКО, М. БАЛАС, На сесіях мало планувалось Г. РОНЧЕВИЧ, С. ІЗАЙ, практичних робіт з мови та спе­ Н. РОЖКОВА, ціальних дисциплін, не систе­ студенти V курсу дефекто­ матично проводився аналіз кон­ логічного факультету. трольних диктантів. шляху одного з найвидатніших майстрів української політич­ ної сатири: на ній представле­ ні близько 200 праць — жур­ нальна і книжкова графіка, плакати, листівки, станкові са­ тиричні аркуші, агітвікна, друж­ ні шаржі. Звичайно, далеко й далеко не всі твори митця, на­ писані за три з половиною де­ сятиріччя, представлені на ви­ ставці, все ж вони досить пов­ но визначають характерні риси індивідуального стилю митця. Учень видатного українсько­ го художника-реаліста О. О. Мурашка, Агніт у своїх творах продовжує традиції сатиричної графіки класиків, прагне глибо­ ко й всебічно показувати дійс­ ність, нещадно викриває, ви­ сміює все вороже, шкідливе, потворне. Ясність і простота образів, чітка ідейна спрямова­ ність, вміле поєднання різних П. ХРОПКО. Допомога молодим науковцям Серед багатогранної діяль­ ності кафедри педагогіки знач­ не місце посідає робота з ди­ сертантами. Члени кафедри подають си­ стематичну допомогу в написан­ ні дисертацій викладачам пед­ вузів. працівникам органів на­ родної освіти та учителям шкіл різних областей України. Цією роботою кафедра внес­ ла значний вклад у підготовку науково-педагогічних кадрів на Україні в галузі педагогічної то історико - педагогічної науки. Так, за післявоєнні роки під керівництвом кафедри підготов­ лено і захищено більше 20 кан­ дидатських дисертацій. Серед них і праці викладачів нашого інституту (доцентів С. А. Літві­ нова, Д. Я. Шелухіна, Г. І. Про­ копенка. кандидатів педагогіч­ них наук О. П. Ткаченко та О. Г. Кравченко), викладачів Сталінського, Херсонського, Кі­ ровоградського, Запорізького На практичних заняттях педагогічних інститутів, науко­ Цікаво проходять практичні Каздобіна, Р. Зінченко, М. Оле­ вих працівників УНДІП'у та заняття з української літерату­ фіренко, Т. Гнатюк та інші. ІН Ш І. З захопленням слухали сту­ ри у студентів II курсу україн­ За останні роки на кафедрі ського відділу мовно-літератур­ денти виступи своїх товаришів. педагогіки керівництво дисерта­ Незважаючи на те, що всі ми ного факультету. читали ці твори, здавалось, що ційними роботами набрало ще Всі старанно готуються до ті, хто розповідали, вносили більших розмірів. Тільки в цьо­ них. Глибоко й грунтовно роз­ щось нове, невідоме для нас. му навчальному році кафедрою розглянуто і підготовлено до кривають тему та сюжет по­ Л. ІЛЬЧУК, захисту дисертації завідуючих студентка II курсу мовновістей та драм Т. Шевченка кафедрами педагогіки Ізмаїль­ літературного факультету. Н. Майка, В. Коломієць, В. ського педагогічного інституту Мещерякова на тему «Питання виховання комуністичної мора­ лі в педагогічній системі Н. К. Крупської» та Дрогобицького педагогічного інституту Літян­ ського на тему «Роль загально­ освітньої школи на Дрогобиччи­ ні за роки радянської влади» (1939 —1955), директора Дніп­ ропетровської школи робітничої молоді Злочевського на тему величі праці. А ці почуття фор­ муються тільки в праці, через працю, через її результати. По­ зитивні наслідки праці, вияв­ лення творчого підходу до здійс­ нення трудових завдань викли­ кає глибокий інтерес до діяль­ ності. Такий інтерес особливо збуджує та праця, яка несе б собі перспективи росту, розкри­ ває перед учнем його майбутнє. У праці ми формуємо навич­ ки дитини. Але цього мало. Організація навчальної і су­ спільнокорисної праці повинна бути такою, щоб в ній форму­ валися і звички. Звичка до праці є основою жадоби праці. Лише тоді людина шукатиме праці, коли звикне до неї. За виразом К. Д. Ушинського, по­ зитивні звички є великим мо­ ральним вкладом у нашу нер­ вову систему. Звичка до дії звільняє нашу свідому волю від зайвого, часом непотрібного на­ пруження і спонукає нас до шукання праці. В. І. Ленін вказував на звич­ ку як на одну з передумов ко­ муністичної праці. Комуністич­ на праця,— вказував він,— це праця за звичкою працювати на загальну користь і з свідомого, що перейшло у звичку, ставлен­ ня до необхідності праці на за­ гальну користь. Зрозуміло, що звичка до фізичної праці є ду­ же важливою передумовою фор­ мування в учнів потреби у та­ кій праці. Звичка ж до праці може сформуватися тільки в тривалій праці. Жадоба фізичної праці має спільні коріння з жадобою на­ вчатися. Розвиваючи любов до навчання і учбову працездат­ ність, потрібно, разом з тим, переключати наявне в учня прагнення до розумової праці М. Ісаковський у одному з небезпеку. В програмі виробни­ чих завдань потрібно передба­ віршів дуже яскраво показав, чити такі види праці, з якими що в Радянському Союзі «...Человеку по работе б юнак чи дівчина успішно воздается честь. справлялися, щоб вони своєю Кто работу сердцем любит, трудністю не підривали їх віру кто баклуш не бьет, в себе, в свої сили і можли­ За того закон и люди, вості. за того народ». Не менш важливо і те, щоб Виховуючи в учнів суспільну у своїй праці учень на кожно­ му кроці бачив необхідність за­ мотивацію, не можна забувати стосовувати свої теоретичні при цьому про поєднання в ній знання. Таку працю молодь лю­ свідомого й емоціонального. Ли­ бить і прагне до неї, бо вона ше те, що приймається не тільки змушує мислити, прикладати розумом, а й серцем і викликає знання до практичної справи. гарячі почуття, завжди спону­ Одним з центральних завдань катиме юнака і дівчину до його психологічного готування учнів досягнення. Отже, потрібно да­ до праці є формування у них вати не лише знання про необ­ суспільної мотивації необхід­ хідність праці і засвоювати по­ ності суспільнокорисної праці. няття, що праця — справа честі Такою мотивацією є переконан­ і т. п., а й викликати глибокі ня, усвідомлення того, що пра­ переживання цієї високої оцін­ ця для радянської людини є ки праці, викликати радість і справа честі. захоплення від усвідомлення способів письма — ці риси, ха­ рактерні і для численних кари­ катур для «Перця», і для бойо­ вого циклу станкової графіки «Гітлерія», і для ілюстрацій до книг Остапа Вишні, Дем’яна Бєдного, С. Руданського, і для багатьох інших творів. Ще одну грань творчості К. Г. Агніта виявляють його пейзажні малюнки, пройняті щирим, теплим ліризмом, не­ звичайною м'якістю тонів, тон­ кістю спостережень. Виставка творів Агніта від­ крита у Виставочному залі Спілки художників України, і всі, хто любить рідне мистецтво, цікавиться розвитком сатирич­ ної графіки, повинні оглянути своєрідні малюнки українського митця. І, повірте,— одержите справжню насолоду. «Політехнічне навчання в шко­ лі робітничої молоді» та інші. Зараз при кафедрі є ще 10 дисертантів. Із членів кафедри найбільше працюють з дисертантами заві­ дуючий кафедрою педагогіки доцент С. А. Літвінов, доценти М. П. Задесенець, Д. А. Воз­ нюк, Г. І. Прокопенко. О. КРАВЧЕНКО. Н а ф о т о : викладач Ізмаїльського педагогічного інституту Мещеряков на консультації по дисертаційній роботі у завідуючого кафедрою педагогіки нашого інсти­ туту доцента Літвінова. на працю фізичну. Цього можна досягти тоді, коли фізична пра­ ця буде розкрита перед учнем і як джерело знань і як засіб перевірки їх дійовості. Психологічне готування уч­ нів до праці ставить на чергу дня необхідність поширення орієнтації учнів у професіях і спеціальностях. Умови нашого життя такі, що перед молоддю розкриваються величні перспек­ тиви щодо вибору собі професій і життєвого шляху. Але молодь сама не розкриє цінності пер­ спектив фізичної праці у сіль­ ському господарстві або на виробництві. Школа і вчителі повинні допомогти учневі обі­ зватися з можливо ширшим ко­ лом професій і спеціальностей, з їх особливостями і вимогами до знань і здібностей людини. (Закінчення буде). �ПОРАДИ ЛІКАРЯ НАШ к а л е н д а р Василь Еллан Блакитний (До 65-річчя з дня народження) Поет давно пішов від нас. Він менше жив, ніж живуть і жи­ тимуть його твори. Сучасна мо­ лода людина, школяр, студент, не мали до останнього часу уяви про В. Елланського (1894—1925 рр.), одного із за­ чинателів української радян­ ської поезії, журналіста, сати­ рика, організатора літературних сил, криштального комуніста і громадського діяча буремних жовтневих і двадцятих років. Були у нього помилки, прикрі збочення з вірного шляху, але великою його заслугою є саме переборення цих помилок. Адже недаремно високо оцінили його роботу, коли послали комісаром XII армії на польський фронт, а потім обрали в склад ЦК КП(б)У, ВУЦВК’у, доручивши йому Держвидав і Централь­ ну українську газету «Вісті ВУЦВК’у» та кілька інших ви­ дань. Про нього знав В. І. Ленін. Його поезія, як і творчість П. Тичини. В. Чумака, В. Со­ сюри, М. Терещенка, І. Кулика і багатьох інших, безіменних зачинателів української радян­ ської літератури, була поро­ джена перемогою над світом ка­ піталізму на одній шостій зем­ ної кулі. Вони оспівали цю бурхливу епоху, ставши роман­ тиками революції. Великою пристрастю, енергією бійця-ко­ мунара, що піднявся зрушити «бетонно-світові підпори» не­ справедливого ладу, дихають багато рядків його поезії. Хай своєю формою вона дещо не­ звична, а окремі слова і образи тепер застаріли, В. Еллан про­ довжує стояти в перших лавах борців за комунізм. Слово «комуна» — як постріл, Слово «комуна» — як спів. Погляд свій думку загострив, Протинаючи мряку віків. («Слово «комуна»). Після громадянської війни він всі свої сили спрямував на велику справу відбудови. Буду­ чи невиліковно хворим, він пи­ ше сатиричні вірші, фейлетони, байки, літературно-критичні та публіцистичні статті, оповідан­ ня і вірші, відгукуючись на най­ болючіші питання партійного і радянського будівництва, даючи відсіч міжнародній реакції. Він — другий з радянських письменників після Д. Бєдного, що був нагороджений за свою працю орденом Червоного Пра­ пора. — Ні слова про спокій! Ні слова про втому! — таким був девіз короткого поетового жит­ тя. З думкою про щасливе прийдешнє людства, до будівни­ цтва якого приступив радян­ ський народ, В. Еллан зустрі­ чав кожний день свого життя, обіцяючи «жити тисячу, най­ менше, років». Саме молоді, від палкого і щирого серця, він посилав свою любов. Кроки тисяч легких ніг. Бризки пісні. Теплий світ... Гей, тримайся, хто знеміг — Молоді привіт! («Молоді привіт»), Крокуй же з нами і далі, мужній поете, комунаре рево­ люції! Боротьба продовжується. В ній житимуть і твої полум’я­ ні рядки. П. ОРЛИК. Попереджуйте глистні захворювання Глисти—це паразитичні чер­ ви, що живуть в організмі лю­ дей і тварин. Частіше всього глисти знаходяться в кишечни­ ку, але бувають випадки, коли вони поселяються у м’язах, в печінці, в крові і навіть у моз­ ку людей і тварин. Глисти завдають великої шко­ ди здоров’ю людини. Отруй­ ні речовини, що виділяють­ ся глистами, всмоктуються в кров і поступово отруюють ор­ ганізм. У людей, заражених глиста­ ми, спостерігається нудота, втрата апетиту, часте блюван­ ня, схуднення, блідість і дра­ тівливість. Внаслідок цього роз­ вивається недокрів’я, загальна слабість. порушується діяль­ ність кишечника. Останнім часом у медицині поширена думка, що глисти мо­ жуть бути причиною виникнен­ ня злоякісних опухів. Глистні захворювання пов­ ністю піддаються лікуванню. Всім зараженим глистами необ­ хідно, не відкладаючи, зверну­ тися до лікаря. На жаль, деякі хворі студенти не враховують усієї серйозності цього захво­ рювання і не лікуються. Мед­ пункт інституту проводить від­ повідне лікування, тому в пер­ шу чергу слід звертатися саме туди. Для попередження глистних захворювань треба постійно до­ тримуватися найелементарні­ ших правил гігієни, а саме, завжди мити руки перед їдою і після користування вбиральнею; слідкувати за чистотою нігтів на пальцях рук; перед їдою ре­ тельно обмивати водою овочі і фрукти; захищати продукти харчування від мух. ШАХИ на конкурс ЗАДАЧА № 5 ЗАДАЧА № 6 І. ВОЛИНСЬКИЙ, лікар медпункту. БЕСІДИ З АТЕЇЗМУ Звідки взявся світ? Навколо цього питання то­ читься віковічний спір між ре­ лігією і наукою. Послухаємо, що сказано про це у біблейській книзі «Буття». «Спочатку створив бог небо і землю. Земля ж була безвид­ на і пуста, і тьма над бездною, і дух божий носився над водою. І сказав бог: хай буде світло. І побачив бог світло, що воно хороше, і відділив світло від темряви... І сказав бог: хай бу­ де твердь посеред води, і хай відділяє вона воду від води. І створив бог твердь. І відділив воду, яка на тверді, від води, яка під твердю. І стало так... І сказав бог: хай збереться вода, котра під небом, в одне місце, і хай з’явиться суша. І стало так. І назвав бог сушу землею, збір вод назвав моря­ ми. І побачив бог, що це хо­ роше...». Як не поспівчувати тому бід­ ному духові божому, який в пітьмі витав над пустинною землею. Де він, всемогутній, відпочивав, коли не було ще ні «тверді небесної», ні землі. І яким способом орієнтувався він у просторі, поки не доду­ мався відокремити світло від номірно виникає питання: а що ж було до того? Де ютився наш творець, доки його осінила тьми і день від ночі. Все це думка створити світ? З ким го­ біблейський творець сотворив ворив він цілих п ’ять днів, по­ пізніше, коли почав пересвідчу­ ки була створена людина? За ватися, що світло і земна су­ біблійською легендою бог ство­ ша — все це хороше. Мабуть, рив людину на шостий день дуже вже набридло всевишньо­ своєї «творчої роботи». А яким му витати над пустелею, і він невігласом був цей творящий вирішив спуститися на грішну дух божий. Він же нічого не землю, щоб знайти собі приста­ знав. І лише, коли «витворю­ новище в головах темних, не­ вав» щось, то починав розумі­ ти, як це хороше... Тільки знач­ освічених людей. Біблія, як і «священні кни­ но пізніше, коли Адам і Єва со­ ги» інших релігій, твердять про грішили, всевидящий спохва­ творення світу богом. Віруючих тився: виходить, даремно він служителі культу переконують захоплювався, не так вже і хо­ у тому, що таке творення світу роше те, що він натворив. А крім того, звідки взявся відбулося 7464 роки тому. Правда, між християнами і сам цей творчий дух божий, іудеями є невеличке розхо­ звідки появився сам бог? На ці дження у питанні про час «тво­ питання допитливого людського рення» всього... на 1747 років. розуму попи не люблять відпо­ Отці християнської церкви «ви­ відати. Всяку спробу з ’ясувати рахували», що бог здійснив ці і подібні питання вони ого­ свій творчий акт за 5508 років лошують крамолою і гріхом пе­ до «різдва христова», а не за ред богом. 3761 рік, як вірять іудеї. Сучасна наука має в своєму Давайте на мить і ми пові­ розпорядженні величезну кіль­ римо в чудо божественного тво­ кість фактів, які показують, що рення світу і припустимо, що світ ніким не був створений, а 7464 роки тому світ волею бо­ існував вічно. жею почав існувати. Але зако­ Оточуюча нас природа і самі в. войтко. люди є конкретним проявом ма­ теріальних тіл, які змінюються і розвиваються за законами, не­ залежними від волі і свідомості людини. У світі відбувається нескінченний процес взаємопе­ ретворення форм матерії, в од­ ній частині Всесвіту зникають цілі світи, в іншій — виника­ ють нові. Кілька мільярдів ро­ ків тому не було наш ої землі, а пізніше вона та інші планети виникли. І виникли не як ре­ зультат чийогось творення, а на основі внутрішніх законів розвитку самої матерії. Глибоко наукове тлумачення еволюції наш ої планети дають космого­ нічні гіпотези радянських уче­ них О. Шмідта і В. Фесенкова, а проблема виникнення і роз­ витку зірок знайшла свое об­ грунтування в дослідженнях А. Амбарцумяна. Дані сучасної науки дають переконливе спростування релі­ гійних домислів про божествен­ не творення світу. Світ є проя­ вом різноманітних форм мате­ рії. Він існував і існуватим е вічно, як вічно існує матеріяі її рух. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 2 (71) (19 січня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2023-12-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 2 (71) (19 січня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/147 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0f7380ee8ec7d940895018bd1c299b9b.pdf 0cce212a6debed6e13cf5ed54a7d51e6 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 20 (116) (9 червня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 20 (116) (9 червня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/272 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/1a698f7060b30d0ff62fe3395b0a5749.pdf e6da95075654dae19442a0991229d3c7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 20 (32) (31 травня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Товариші випускники! З а пе д агогічн і КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО 31 № Порадуємо Батьківщину хорошими усміхами на державних екзаменах! ТРАВНЯ 1957 року П’ЯТНИЦЯ 20 ( 32) Ціна 15 коп. Е к за м ен а ц ій н а сесія Державні е к з а м е н и розпочалис я На мовно-літературному фа­ уміють хвилюватись. Та ще менко, А. Літвінова, Г. Матчин­ і агіт ат ор а к а д е м г р у п и культеті розпочалися державні як! ська, О. Прищепа і ін. її Готуючись до екзаменів, сту­ студентів, у той же час критич­ екзамени. Напружені і в той же Та перший екзамен виявив і Перші два дні екзаменів на денти узагальнюють знання, на­ но їх оцінюючи. Оцінка сту­ час урочисті дні. Студенти обох відділах факультету пока­ тих, хто пройшов 4 роки на­ буті протягом раку, зміцнюють дентами якості тих чи інших IV-ro курсу почувають себе зали, що студенти, які серйоз­ вчання в Інституті абияк — від навички самостійної роботи. лекцій не завжди правильна, як людьми, які виконують важливе но працювали на протязі всіх сесії до сесії: є трійка і то Студент повинен тепер вия­ і не завжди правильна оцінка, державне завдання. А студенти чотирьох років, дійсно можуть добре, а якщо четвірка, то це вити особливу дисциплінова­ яку вони дають викладачу. молодших курсів дивляться на почувати себе іменинниками. вже навіть відмінно... До таких ність, витримку, вольові якості. І все ж таки, на думки сту­ До державних екзаменів вони студентів оці самі нейтральні Екзамени показують, наскільки дентів треба звертати увагу, своїх старших товаришів, як на прийшли добре підготовленими, трійки завітали і на державно­ глибоко засвоєний учбовий ма­ особливо, якщо викладач з тієї іменинників. і їх відповіді були чіткими, пов­ му екзамені. Хоч про це і не­ теріал. Цілком зрозуміло, що ек­ чи іншої причини не задоволь­ приємно говорити, але ми на­ Зайдіть в аудиторію, де дер­ ними, глибокозмістовними. замен є підсумком роботи сту­ няє їх. віть назвемо їхні прізвища. З жавна комісія приймає звіт сту­ Серед кращих студентів ро­ дента на протязі навчального ро­ Агітатор, прислуховуючись дентів перед Вітчизною. Тут сійського відділу, які складали російського відділу — Н. Ка­ ку. Інакше кажучи, екзамен по­ до думок студентів, повинен присутні студенти всієї групп, лачник, Є. Кацюк, Є. Новоселе­ винен бути показником ритміч­ своєчасно вжити заходів. Не а то й курсу, які «боліють» за екзамен з історії КПРС, члени цька, Н. Потапенко, Л. Пархо­ ної, систематичної роботи сту­ завжди вони повинні бути край­ товаришів. Всі, звичайно, схви­ державної комісії з задоволен­ менко, Р . Черниш, М. Петров­ дента, а не становити своєрід­ німи, хоч іноді і це конче льовані, з радісними усмішка­ ням називають К. Волтьєву, ська, В. Нитченко, Г. Комарова; 3 . Коваль, Г. Кочергіну, В. ний «аврал», коли протягом потрібно, бо рівень знань сту­ з українського — В. Денисенко, ми слухають чіткі відповіді сту­ Петька, Ю. Янковського, Л. року студент майже нічого не дентів набуває державного зна­ М. Німчук, М. Сечень, К. Ді­ дента чи студентки; тривож­ Геращенко, С. Гулик, Т. Кай­ робив і лише в дні підготовки чення, і якщо треба заміни­ душко, М. Дмитрук, О. Прий­ но перешіптуються, коли чу­ даш і ін. де сесії цілими ночами готу­ ти викладача, то неприпустимо мак, Г. Чвіженко — тут уже без ють яку-небудь неточність у вався до екзаменів. Такий «ме­ гаяти час. Нерідко можна по­ Студенти українського відді­ «і ін.» — назвали всіх. відповіді товариша. І в той же тод» ще, на жаль, у певній мірі ліпшити справу внаслідок това­ лу звітували за свою чоти­ Державні екзамени тільки час думають: «А як би мені не поширений, шкідливо відби­ риської допомоги з боку стар­ допустити неточності, як би рирічну роботу над україн­ розпочались, але вже можна го­ вається і на здоров’ї студента, шого товариша-агітатора викла­ мені відповідати чітко і впевне­ ською мовою. Кращі знання ворити про їх перші уроки, які і на засвоєнні матеріалу, бо дачеві з меншим досвідом. Іно­ но». Такі думки приходять на­ виявили студенти Є. З инець, повинні врахувати студенти і знання, набуті не поступовою ді потрібно з'ясувати студен­ віть «хронічним» відмінникам. М. Корзун, Л. Рудь, Н. Тима­ 4-х, і, особливо, молодших кур­ наполегливою роботою, а рап­ там, що в своїй оцінці вони І це не дивно: відмінники теж новська, Д. Вареник, В. Кли­ сів. товим «штурмом», по суті є не помиляються. знаннями, а тільки тимчасовими Отже, всі недоліки, помічені «штампами», які студент нама­ під час сесії, є наслідком недо­ гається застосувати під час ек­ ліків, не ліквідованих протягом заменів і які він забуде на дру­ року. Вони є недоліками сту­ гий день після іспиту. дентів, викладачів і агітаторів. Друкуючи листа старого більшовика Ку­ ния. Какой же пример Случай этот произо­ Особлива роль в учбовому Цього року сесія співпадає з зьми Андрійовича Кисельова, редакція газе­ покажут они и смогут шел минувшей осенью. процесі належить агітатору ака­ підготовкою студентів до Vl-ro ти звертається до всіх студентів і викладачів ли воспитать советско­ Он настолько врезался демгрупи. Він повинен прищеп­ Всесвітнього фестивалю молоці. інституту з закликом обговорити звернення го человека, оправда­ лювати студентам комуністичне Багато часу відводиться само­ мне в память, растре­ на студентських зборах і матеріали обговорен­ ют ли доверие партии, вожил душу, что я и ставлення до праці, яке поля­ діяльності студентів. З задо­ ня направити в редакцію. Треба, щоб гаряче, доверие многих отцов сейчас помню его до гає перш за все в тому, щоб не воленням треба відмітити, що хвилююче звернення т. Кисельова знайшло и матерей?». мельчайших подроб­ формально прагнути до одер­ участь у самодіяльності не по­ живші відгук у серцях наших студентів. Ребята ушли, а я ностей. День выдался жання хорошої оцінки, а щоб гіршує знань студентів. При­ Подумайте, товариші студенти, чи немає еще долго сидел в раз­ ця хороша оцінка відповідала щеплення студентам музичних не по-осеннему теплый серед вас юнців, подібних до тих, про яких думье. Вспомнились глибоко засвоєним знанням. По смаків, естетичне виховання дає и ласковый. Перед ве­ пише т. Кисельов? другие подобные слу­ чером я вышел на суті таке ставлення до праці є їм емоційну наснагу, і самоді­ чаи. И обидно стало, набережную Амура. Лист передруковується з газети «Амурская складовою частиною морального яльність, якщо вона вдало ор­ что такие вот юнцы не правда» за 2 4 січня 1957 року. виховання студента. Агітатор ганізована, не тільки не пере­ Солнце клонилось к ценят того, что народ горизонту. Заходящие повинен систематично цікави­ вантажує їх, а є для них пев­ построил им школы, напечатал тись тим, як протягом року ним відпочинком. Так, на дру­ лучи золотили гребешки волн. Слово старого большевика учебники, дал учителей, что Река катила куда-то вдаль свои працює студент. Якщо він з тих гому курсі всі студенти склали к студентам перед ними широко открыты все чи інших причин погано за­ екзамен на «відмінно» і «доб­ воды. Не один я любовался дороги в жизни — выбирай этой картиной. На набережной своює якусь дисципліну або її ре». было много пожилых людей, «Стыдно, ребята. Вы не ува­ профессию по душе, учись, за ­ розділ, треба знайти шлях до­ Під час самої сесії агітато­ женщин, детей. жаете себя, людей, нарушаете нимайся любимым делом. Они, помогти йому. Якщо протягом рові треба відвідувати студен­ порядок, долг». Двое рассмея­ року не вжити відповідних за­ И вдруг тишину нарушила лись мне в лицо, а третий, что видите ли, считают, что все для тів у гуртожитках, перевіряти них обязаны были сделать. ходів, то прогаяний час може стан підготовки і, де потрібно,— разухабистая песня, отборная был потрезвее, ответил: А иные (правда, их совсем не­ привести до поганих наслідків брань. Обнявшись, по берегу надавати допомогу. — Брось, батя, свою агита­ много) даже заявляют, что это­ Так, в академічній групі, де я шли трое молодых людей. Они цию. О порядках, долге мы го им маловато: и стипендии Найбільш ефективною робота працюю агітатором (на другому были изрядно выпившими, их слыхали. У нас больше нет нехватает, и требования предъ­ агітатора буде тоді, коли він -курсі дефектологічного -відділу) не смущало присутствие жен­ денег, чтобы идти в ресторан. являются слишком жесткие, и викладає в своїй академгрупі. студентка Руденко систематичщин/ детей, стариков. Я по­ Вот мы и веселимся как умеем. преподаватели не те. Професор М. П ЕРЕЛ ЬМ УТЕР. пробовал урезонить юношей: но не відвідувала лекцій. На Кому какое дело! жаль, я про це не скоро дізнавМы — старшее поколение — Я хотел было объяснить, что ся (лекцій в цьому році на дру­ помним, каким трудом, какими в такие годы надо думать гому курсі я не читав), і цю усилиями все это завоевывалось о том, как быстрее встать на студентку вже майже наприкінпуть самостоятельной жизни, и создавалось. У нас была дру­ ці року довелось перевести на приносить пользу своей стране, гая юность — забитая, искале­ своему народу, а не о попой­ ченная, подневольная. Мы на заочний відділ. На першому ках, легкой разгульной жизни. собственной спине испытали, курсі дефектологічного відділу Но юноши меня уже не слуша­ что такое эксплуатация, знаем, студентка Шиша сумлінно ста­ ли. Да и вряд ли что дошло бы что из себя представляют жан­ виться до навчання, уважно до их разума, одурманенного дармы и капиталисты. И вот, чтобы жизнь будущего поколе­ хмелем. слухає лекції, але слабо за­ ния была краше, светлее, ра­ От сидевших рядом девушек своює матеріал. Такій студентці я узнал, что ребята эти — сту­ достнее, мы сражались на бар­ треба допомогти на протязі денты, учатся в педагогическом рикадах. Мы не сдавались и то­ року. Різном анітна робота проводиться в інституті з учителями институте. Невольно возникла гда, когда нас истязали в тюрь­ підшефних шкіл. На нашому фото ви бачите заняття з мысль: «А ведь это будущие мах и на каторге. Агітатор повинен також викладачами співів шкіл Києво-Святошинського району. воспитатели молодого поколе­ (Продолжение на 3 стр.) Заняття веде викладач кафедри музики В. Галицький. уважноприслухатися до скарг Быть достойным своей Родины �В ПАРТБЮРО На засіданні партійного бюро інституту, що відбуло­ ся 28-го травня, обговорюва­ лися питання підготовки до святкування 40-річчя Вели­ кої Жовтневої соціалістичної революції. думати про оформлення бу­ днику інституту. Необхідно організувати чи­ тання лекцій для студентів, вчителів шкіл, а також ве­ чори зустрічі з старими більшовиками. В кінці навчального року потрібно провести студент­ ські збори про підсумки ек­ заменаційної сесії та підго­ товку до 40-их роковин Ве­ ликого Жовтня. На засіданні партбюро бу­ ли заслухані інформації про шефську роботу в школах. Член бюро т. 'Гендерес до­ повів, що в інституті ведеть­ ся підготовка до славного ювілею. Готуються наукові та ювілейний збірники. На жаль, поки що цим і завер­ шується об’єм роботи. Слабо поставлена у нас лекційна пропаганда, відсутня наочна агітація; вже тепер треба демонструвати художні та документальні фільми, при­ З інформаціями виступили свячені Жовтню, успіхам со­ тт. Шелухін, Шаманський, ціалістичного будівництва, Бабенко, Даннлюк, Павелко. М ат ем ат ичний вечір Написана яскравими фарбами, ця афіша за­ кликала всіх взяти участь у математично­ му вечорі, який впер­ ше відбувся в 22-ій се­ редній школі — під­ шефній школі кафедри елементарної матема­ тики нашого інституту. Окремі учні вважа­ ють, що математика — це скучна, трудна на­ ука і тому займаються нею дуже неохоче. За­ цікавити учнів матема­ тикою, показати її практичне застосуван­ ня — таке завдання поставили перед со­ бою студенти 32 гру­ пи математиків, які готували цей вечір. Всім хотілося, щоб він викли­ кав Інтерес в учнів різного ві­ ку, бо запрошені були учні 7 — 10 класів. Тому вчителі-школи і студенти, зібравшись разом, довго обговорювали план вечо­ ра. Нарешті, план був складе­ ний, обов’язки розподілені. Вчи­ телі Л. Векслер та П. Она­ цькнй складали конферанс для «Радикала» і «Смекалки», які вестимуть програму, а також готували задачі, які вирішено було розіграти у вигляді неве­ ликих сценок («Задачі про трьох мудреців» та ін.). Студенти під керівництвом викладача кафедри Л. Сергєє­ вої готували математичні атрак­ ціони та ігри. Вони надзвичайно сумлінно поставилися до своїх обов’язків. Цікавою була електрична вікторина, яку виготовили сту­ денти М. Земляний та В. Ізраїлянт за власною схемою; запи­ тання до неї підібрали студен­ ти Р. Колихан і Г. Ткаченко. Атракціон «Математична ву­ дочка» підготували студенти В. Клепка, М. Нацвалова, Н. Ваньно і В. Петрухан. Великий стенд цікавих голо­ воломок «Подумай і дай відпо­ відь» підготували самі учні, але добирати задачі і софізми допо­ могли їм студенти С. Вільчин­ ська і В. Журківська. Старо­ китайську математичну гру «Дивовижний квадрат» підго­ тувала студентка В. Дехтя­ ренко. Студентка О. Панченко під­ готувала ряд задач-запитань для усної вікторини. А сту­ денти В. Шматок і Л. Прохов­ нік вирішили внести різно­ манітність у вечір І підготували кілька захоплюючих рухомих ігор. Студентка Л. Копелева на­ віть написала вірш, яким І був закінчений вечір. Ми вважаємо, що задача, яку поставили перед собою студен­ ти, була розв’язана успішно. Вечір дійсно був цікавим, і учні залишилися дуже задово­ лені. В атракціонах взяла участь більшість учнів, значно більше, ніж передбачалося. За­ мало виявилося 6 квадратів, щоб задовольнити всіх бажаю­ чих взяти участь у грі «Диво­ вижний квадрат». Невистачило 50 задач для «Математичної вудочки», і довелося на ходу збільшувати їх кількість. Найбільший інтерес виклика­ ла електровікторина. На знімку ви бачите групу учнів, які зі­ бралися біля щита вікторини. У них не тільки бажання від­ повісти на поставлені запитан­ СП PА В И Закінчується навчальний рік. Повним ходом ідуть заліки, за­ хищаються курсові роботи, про­ водяться останні екскурсії на виробництво. Одним словам, починається екзаменаційна се­ сія. Чим же порадують студенти фізико-математичного факуль­ тету на цей раз? Нові вимоги, нові плани, нові умови са­ мостійної роботи — і резуль­ тати повинні бути цілком інши­ ми, ніж до цього часу. Проте зимова сесія н е принесла ні­ яких змін. Вона була майже копією попередніх. Спробуємо із студентських позицій оцінити, — скромні­ ше — поміркувати з приводу нового напрямку навчального процесу. Як відомо, із відповідних рі­ шень Міністерства освіти випли­ ває основна вимога, яка стосує­ ться безпосередньо студентів,— вміння найбільш ефективно ви­ користати час, відведений для самостійної роботи. З цією ме­ тою деканат виділив студентам по одному вільному дню в тиж­ день для самостійної роботи. Незначна частина тем була пе­ ренесена на самостійне вивчен­ ня. І все. Далі цього деканат не пішов, вважаючи, очевидно, що всяка інша перебудова са­ мостійної роботи студентів пройде сама собою. Адже віль­ ний день є! Що ж іще по­ трібно? А К А Д Е М І ЧН І Д рукується в порядку обговорення кладач і, які бояться перенест и ряд тем для самостійного ви ­ вчення, очевидно, не знають,з якою байдужістю сидять сту­ самостійної роботи сту д ен тів денти на простих за змісто м повинна супроводжуватися ко­ лекц ія х, і не чують, ЯК студе ­ н рінними змінами в плануванні ти з ж алем говорять між со­ навчальних занять на основі бою: за цей час я зумівб и принципу: учбове навантаж ен­ опрацювати вдвічі більше! ня студентів повинно йти по Ч астину часу, звільненого спадній л ін ії в час наближ ен­ від лекційних занять, доцільно ня екзаменаційної сесії. І бу­ було б використати ДЛЯ прове­ ло б добре, коли б до початку дення сп івбесід, консультацій сесії у студентів було 1 0 — сем ін ар ів, в час яких викладач 15 днів, вільних від навчання. м іг би з ’я сувати ступінь за­ А хіба це нормальний стан, своєння м атеріалу студентами коли студенти в останній тиж­ В з в ’я зк у з цим ще одне день перед сесією повинні важ ли ве питання повинно бути скласти 4 — 5 заліків? При та­ р о з в ’я за н е кафедрами й декана­ кому стані складання зал ік ів том. С тудентам необхідно дати перетворюється нерідко в п усту детал ьні плани і програми а формальність. кожного к у р су з зазначенням А чи правильним є положен­ навчал ьн ої і методичної літера­ ня, що читання лекцій, як пра­ тури по кожній темі. вило, закінчується в останні І , нареш ті, останнє, про що дні перед сесією? Ми думаємо, хочеться ск азати . С лід було б що лекційні курси повинні з а ­ залучити студентський актив кінчуватись раніше, з таким- до роботи деканату і кафедр, розрахунком, щоб у студентів особливо коли обговорюється ще залишився час для вивчен­ розклад занять, екзам енів, коли ня лекційного матеріалу в ц і­ обговорюються питання учбової лому. роботи. Деканати і кафедри Нам здається, що треба см і­ роблять це, але, на наш по­ ливіше розв’язувати питання гляд, ще недостатньо. про перенесення тем для са­ Ю. ГУСАКОВСЬКИИ, мостійного опрацювання, особ­ студ ен т І І І ку р су фізиколиво на старших курсах. В и ­ математичного факультету. Поради випускникам. Як опанувати класом Безперечно, надання студен­ там вільного дня — крок впе­ Досвідчені вчителі зап евня­ ред. але не такий великий, щоб Особливо важ ливо заволодіти можна було говорити про до­ ють, що найважче, але й най­ на початку уроку активною головніше в роботі вчителя сягнення поставленої мети. увагою у чн ів і створити в кла­ На наш погляд, перебудова це вміння опанувати класом. сі робочий настрій . Кращі вчи­ У цьому, напевне, переконався телі п р агнуть н е витрачати і кожний студент, перебуваючи жодної хвилини дл я перевірки ня, а й доторкнутися указкою на педагогічній практиці. А ле і відм іток у ж урналі відсутніх до відповідей. Якщо відповідь як цього добитись? — ось пи­ (як це часто робиться на кож­ вірна, то в правому кутку вік­ тання, яке хвилює навіть най­ ному уроці), а зр азу ж почи­ торини загоряється світовий досвідченішого вчителя. нати ф ронтальне опитуваний напис «Вірно», а якщо учень м атер іалу (2— Уміння опанувати класом пройденого помилився, то спалахує напис приходить не зразу і не так З хв.). Т іл ьки п ісля цього тре­ «Невірно», «От цікаво! Звідки легко дається. Потрібно вміти ба викликати окрем их учнів вікторина знає, що я помилив­ творчо підходити до питань ви­ для перевірки ви конання до­ ся?» — чулися вигуки учнів. завдання. Вчитель ховання. Насамперед треба машнього Слід відмітити, що багато пройнятися вірою в те, що в потім, у зручний момент, може учнів зуміли дати вірні, змі­ порушенні порядку на уроці зробити відм ітку про відсут­ стовні відповіді на запитання. майже завжди винен учитель. н іх у класний журнал. Цим учням по закінченні вечо­ «В розумно влаштованій школі Дуже важливо слідкувати і ра були вручені призи. діти зайняті, і пустувати їм н і­ за тим, щоб учні були уваж­ Проведений вечір був не тіль­ ки цікавим відпочинком, а й приніс багато користі. Учні по­ знайомилися з деякими питан­ нями історії розвитку математи­ ки, із застосуванням математи­ ки в сучасній науці і техніці. Зараз наші студенти готують альбом, по якому бажаючі змо­ жуть ознайомитися з матеріала­ ми вечора. В. ІЗРАЇЛЯНТ, студент 3 2 групи математиків. коли»,— запевняв К. Д. Ушин­ ними під час пояснення нового ський. матеріалу. Не можна починати пояснення і продовжувати його, Дуже важливо правильно коли хоч один з у чн ів неуваж­ розпочати урок і правильно за­ ний. А бути уваж ним — це не кінчити його. означає тіл ьки сидіти спокійно. Помилку роблять ті вчителі, Бути уважним — значить слу­ які зразу ж починають урок з хати і пр агнути зрозуміти та опитування когось з учнів, за ­ запам ’ятати все те, про що го­ лишаючи інших без діла. Хоро­ ворив учи тел ь. Д ля цього тре­ ший учитель робить не так. ба в е сь ч а с сл ід к у ва ти за всіма Він спокійно відкриває двері і учнями і особливо за неуваж­ рівними кроками входить в ними, р егулю ю чи у в а гу класу— клас. Така повільність рухів то то н ал ьн істю , то поглядом, то учителя заспокоююче впливає уп о вільнен ням темпу розповіді, на учнів, які все ще перебува­ привчаючи дітей слідкувати за ють у збудженому стані. ходом р о зп о віді, а коли треба— Зайшовши в клас, учитель не п ер екл ю чати ся з розповіді на поспішає привітатися з дітьми, б есід у , але н ік ол и не припуска­ а уважно спостерігає за учнями і поглядом робить зауваж ення ти ви п ад к ів н еу важ н о сті, бо це до н езн ан н я мате­ тим, хто все ще не заспокою єть­ приведе ся. Тільки після того, як в кл а­ р іалу. сі повністю встановилась тиша Н а в іт ь коли учи тель на мить і порядок, він говорить учням: припинить розп овідь — це вже «Добрий день, діти. С ідайте». Дуже важливо привчити дітей приверне у в а г у у чн ів. У в а ж н іс т ь учи теля виховує у в а ж н іс т ь в у ч н ів. Учитель тільки перевіряє готов­ ність до уроку, а не дає в к а з ів ­ О володіти класом , зрозуміло, ки: «приготуйтеся до уроку» мож на, лиш е спираючись на (як це здебільшого буває). Т ака акти в к л а су , який завжди під­ «підготовка» до уроку створює тр и м у вав би учителя. шум і забирає зайвий час. Доцент М. ЗА Д Е СЕНЕЦЬ. завжди бути готовими до уроку. �Быть достойным своей Родины * Вони тягнуть групу назад я. л. Міндак, Доброволь­ Студенти мовно-літературно­ як ська — II курс, Л. Корнієнко, го ф акультету діяльно готують­ Амуре, разволновавшему А первые годы молодой стра­ батывать». Так и попал я в на А. Лось — І курс) повинні, на­ душу. Думается мне, что подоб­ ся до екзаменаційної сесії. 1 9 0 4 году на Сормовский завод ны Советов? решті, зрозуміти, що вони зава­ 1-го червня на факультеті В кровавых боях была разби­ учеником. Работал в день по ное происходит от легкой ЖИЗ­ жають групі, факультету вийти партійно-комсо­ та свора интервентов и бело­ 12 часов, а за труд получал НИ. Детсад, школа, институт. відбудуться на перше місце по успішності гвардейцев. На смерть шли гроши да подзатыльники от Как будто за ручку ведут но мольські збори, де обговорюва­ в інституті. Якщо ці і деякі тысячи лучших сынов народа мастера. В октябре 1905 года жизни ребенка. Знай сиди за тиметься питання підготовки до інші студенти погано відповіда­ учебниками, все есть. И начи­ се сії. Та оправа, звичайно, не и только для того, чтобы своим вступил в члены РСДРП. Пер­ тимуть па екзамені, хай вони не нает ему казаться, что имеет он в зборах. Головне — щоб кожен детям, внукам и правнукам за­ вая русская революция была и здивуються, коли їхні імена воевать счастливую, свободную моей первой школой. А потом право на большее. Станешь та­ студент прагнув скласти іспи­ «прогримлять» по інституту... жизнь. аресты, Владимирская одиноч­ кому попрыгунчику говорить ти якомога краще; в наших за­ Комсомольські бюро курсів у А потом по кирпичик у соби­ ка, Александровский централ, о работе, о всенародном труде, лікових книжках не повинно бу­ цей відповідальний час повинні он возмущается: «Зачем рабо­ ти місця трійкам. Я к можна рали разрушенное войной хо­ тюрьмы Нерчинской каторги. терміново надати допомогу то­ зяйство, построили новые горо­ Я рассказываю это молодежи тать? Государство должно бес­ майбутньому вчителю одержува­ варишам, які її потребують. да, воздвигнули Днепрогэс, не для того, чтобы показать покоиться о том, чтобы я вырос ти трійки?! Вчитель і трійка — Комсомольцям-активістам треба Волховстрой, Магнитку. В годы свои заслуги. У многих ваших грамотным, развитым челове­ це два зовсім несумісних по­ працювати ще енергійніше. Великой Отечественной войны отцов и дедов такая же биогра­ ком». А что же ты дал государ­ няття. Комсомольське бюро нашого наша страна сыграла решаю­ фия. Мне хочется лишний раз ству, чтобы предъявлять такие Необхідно створити таку ат­ факультету під час екзаменів щую роль в разгроме немецко­ подчеркнуть, насколько отли­ претензии? Оказывается, ни­ мосферу на факультеті, щоб всі щоденно призначатиме чергових го фашизма, сп асла мир от ко­ чается ваша юность от нашей. чего. працювали, не покладаючи рук; (членів бюро); на факультеті ричневой чумы. И снова на про­ Нам не строили школ, перед И неизвестно такому юнцу, щоб в Інституті на кожному буде вестися графік, де вистав­ сторах Родины кипит мирный, детьми рабочих и крестьян не почему его отец, старшие кроці відчувалося: йде сесія! лятимуться оцінки зразу ж созидательный труд. распахивались двери средних и братья дня не могут прожить Наша молодежь крепка д у ­ высших учебных заведений. Мы без созидательного труда, без Студенти, які несумлінно після екзамену. хом, она всегда шла за Комму­ должны были завоевать право товарищей по цеху, без коллек­ ставляться до навчання (такі, Н. МУКОВОЗ. нистической партией. И страна на образование. тива. Значит, надо сделать так. гордится подвигом молодых Вспоминается мне наш ком­ чтобы в наших институтах и строителей Комсомольска-набат — Бошко. Всю жизнь меч­ техникумах учились люди, об­ Амуре, молодыми патриотами, тал человек об образовании, хо­ лагороженные трудом, познав­ освоившими целинные просто­ Бюро літературної студії вирішило організувати вечір-зу­ в тел стать учителем. Мечта так шие радость и неудачи ры Сибири и К азахстана, юно­ стріч з письменниками — колишніми випускниками нашого жизни, которые знали бы, что и не осущ ествилась — погиб на інституту. шами и девушками, пожелав­ франте под Петроградом во их товарищи, друзья работают шими трудиться на новострой­ Серед запрошених були Ю. Збанацький, який не тільки время наступления Юденича. на них, пока они учатся. ках Севера, Сибири, Дальнего вчився в нашому інституті, але й працював тут, керував нашою Конечно, пока нельзя требо­ А мой однополчанин по граж­ Востока. літературною студією. данской войне Зарахович? В вать, чтобы в институты прини­ Досадно, что среди наших де­ Працював в нашому інституті і Л. Вишеславський... мирные годы он днем рабо­ мались люди только с произ­ тей и внуков есть такие, кото­ Но надо добиться, Доводити доцільність такої зустрічі навряд чи слід. Адже тал, а ночами просиживал над водства. рых не захватываю т эти по­ в інституті з трьох факультетів — два гуманітарних, де сту­ книгами, готовясь на рабфак. чтобы уже со школьной скамьи истине грандиозные дела. Они нашим детям прививались лю­ денти вивчають 1 російську і українську літератури. Є серед Тогда многие так поступали. непрочь преувеличить недо­ бовь к труду, гордость за свою наших студентів і аспірантів люди, які не тільки вивчають статки и трудности, которые у Освобожденные люди тянулись Родину, за то, что сделано их історію літературного процесу, але й самі пишуть оповідання, к знаниям, как к свету. Но они нас еще есть и еще будут, по­ отцами. вірші, активно працюють в літературній студії, друкуються. продолжали трудиться, знали, рой пренебрегают величайшими Д ля того, щоб знання студентів була більш повними, грун­ Вот и хочется мне обратить­ материальными и духовными что если что недоделают в на­ товними, громадські організації інституту влаштовують лекції родном хозяйстве, никто не ся к коммунистам и комсомоль­ благами, созданными для них з вузьких конкретних питань літературознавства. Адже зараз цам педагогического института людьми старшего поколения. придет им на помощь. И если наша література і літературознавство, як відзначалось на уж человек шел на учебу, им с вопросами: «А где же ваше Такие думают только о том, останньому пленумі правління Спілки радянських письменників гордился весь коллектив завода влияние, почему некоторые сту­ как бы побольше взя т ь от го­ С Р С Р , переживають відповідальний період. или фабрики. И не только гор­ денты вашего учебного заведе­ сударства, а не о том, что им X X з'їзд нашої партії закликав письменників стати ближче ния ведут себя недостойно? дился, но и спрашивал с него, надо сделать для народа, для до життя, повніше, точніше відображувати героїчні діла на­ требовал: «Мы дали тебе воз­ Значит, упустили вы что-то в своей страны. Смотришь на шого народу, народу-будівника, народу, який стоїть в аван­ них и удивляешься — откуда можность учиться — учись. Не своей работе, не всем студен­ гарді боротьби за мир, народу, що впевнено крокує до кому­ такие барские замашки, такое хочешь — на твое место сотни там привили гордость за слав­ нізму. Хто, як не самі письменники, зможуть краще розповісти неуважение к делам народным?! желающих найдутся, а ты стань ные дела Родины». к станку, заслужи право на про те, над чим вони працюють зараз, про свої творчі плани. Родина! Для нас, рабочих И, конечно, становится больно. учебу». Проте ми не почули їхніх виступів, їхніх нових творів, їхніх людей, в этом слове воплощено Ведь будущее нашей страны спогадів і побажань. Не почули тому, що на цю зустріч не А сейчас некоторые молодые все — свободный труд, семья, принадлежит молодежи. прийшли... студенти. Я старый человек. Многое люди уже со школьной скамьи любимые друзья, сама жизнь. В чому ж причина? Невже подібні заходи набридли студен­ Не мачехой, как прежде, а ма­ чувствуют себя этакими бело­ видел на своем век у , многое там? Ні, такі зустрічі у нас проводяться не часто. Може, не ручками. Подавай им аттестат терью стала для нас страна. испытал. Отец мой был знали про цю зустріч, про місце і час зборів? Цього теж не крестьянином-бедняком, хлеба зрелости, институт. А сами-то Быть достойным своей страны, може бути. На всіх факультетах, у вестибюлі висіли великі своего и на половину зимы и понятия о жизни не имеют, не своего героического народа — яскраві об’яви. Знали про цей вечір 1 в комітеті комсомолу і знают, как выращивается хлеб, величайшая честь для каждого нехватало. Об учебе и думать в факультетських комсомольських бюро. Знали, але. на жаль, как материальные ценности соз­ советского человека. Отдать ей нечего было. После трех кл ас­ нічого не зробили для того, щоб залучити студентів до цієї сов начальной земской школы даются. Они еще ничего полез­ все свои силы и знания, слу­ зустрічі. отец сказал мне: «Н у, К узька, ного не сделали для Родины, жить ей всеми помыслами ду­ ши — разве может быть на отца и матери, Вот и надо по­ Хіба майбутні літератори не повинні були першими прийти грамоте ты подучился и х в а ­ і не тільки прийти, а й виступити з власними творами, пору­ тят, надо на хлеб семье зара­ думать, откуда появляются у свете что-нибудь дороже этого? нас барчуки. шити хвилюючі питання! К. КИСЕЛЕВ, Здесь мне хочется вернуться член КПСС с 1905 года, Застрільником у цій справі повинно було виступити ком­ к началу этой статьи, к случаю персональный пенсионер. сомольське бюро. Члени ж бюро і його секретар Ніна Балабан нічого не зробили для організації цієї важливої і корисної зу­ стрічі. Та й самі не прийшли на неї. Правда, в день, на який було призначено зустріч, прохо­ дили останні приготування до Республіканського фестивалю молоді і студентів, на якому була зайнята частина наших сту­ дентів (підкреслюємо: частина). А решта? А викладачі? Вони ж у Ленінграді з 13-го по 16-те У доповідях та виступах ши­ АН СРСР В. П. Адріановоїне брали участі у фестивалі! Хіба і вони не розуміють важли­ травня Ц. Р. відбулась III В с е ­ роко обговорювалося питання Перетц («Роль учительної літе­ вості подібних заходів? Хіба і їх потрібно «агітувати»? союзна нарада по давній росій­ про виникнення, розвиток літе­ ратури X I II — XIV вв. у розвит­ Зрив вечора зустрічі з письменниками свідчить про те, що ській літературі, скликана сек­ ратурних напрямів, жанрів, ку майстерності зображення наші' комсомольці, комсомольський актив не позбавилися ще тором давньої р о сій сь к о ї літе­ худож н ього, методу, стилів, сю­ внутрішнього світу людини») та штурмівщини в роботі. Займаючись одними питаннями, ком­ ратури Інституту російської лі­ ж етів у давній російській літе­ професора І. П. Єрьоміна («Про сомольці забувають про інші ділянки роботи, наносячи цим ве­ тератури (Пушкинский Дом) ратурі. Видатні радянські вче­ художню специфіку давньої ро­ лику шкоду справі підготовки висококваліфікованих учителів ні — дослідники давньої росій­ сійської літератури»), У допо­ Академії наук С Р С Р . середньої школи з' політехнічним навчанням. Проблемними питаннями на­ с ь к о ї літератури— поділилися з відях цих вчених по-новому ви­ Ю. ПОЛУДНЕНКО. ради були питання худож ньої учасниками наради своїми ціка­ світлювався ряд важливих пи­ Форми давньої російської літе­ вими спостереженнями та ви­ тань, що нерідко корінним чи­ С Л ІД А М И НАШ ИХ В И С Т У П ІВ ратури. На нараді було за с л у ­ сновками по всіх цих питаннях. ном змінює наше недавнє розу­ У 18 номері нашої газети за тету т. Костючеико, при пере­ міння багатьох моментів істо­ хано та обговорено доповіді про У з в ’язку з останнім хочеться основні напрямки розвитку ста­ окремо відзначити цікаві допо­ рії давньої російської літера­ 17 травня ц. р. було вміщено вірці факти підтвердилися. сатиричний матеріал про те, що Робота по спорудженню спор­ роруської літературної мови, в ід і академіка В. В. Виноградо­ тури. студенти фізико-математичного тивного майданчика налаго­ про художню специфіку д авн ьо ї Робота Третьої Всесоюзної факультету — рідкі гості на ва («Основні напрями розвитку джена. Хорошою працею від­ російської літератури, про роль староруської літературної мо­ наради по давній російській лі­ спорудженні спортивного май­ значилися студенти 31 групи данчика у дворі гуртожитку перекладної літератури в літе­ ви»), чл.-кор. АН С Р С Р Д. С. тературі — цінний вклад у № 1, а комсомольське бюро фа­ фізиків (комсорг— А. Єлісєєва). ратурному розвитку давньої дальший розвиток нашої літе­ культету не слідкує за вико­ усі про зв’язок давньої росій­ Лихачов а («До питання про за­ Р нанням графіка робіт. ратурознавчої науки. ської літератури з живописом родження літературних напря­ Як повідомила нас секретар Доцент А. ДАНИЛЮК. архітектурою та ін. комсомольського бюро факуль­ мів у давній Р у сі» ), чл.-кор. Чому не відбувся вечір Т р е т я В с е с о ю зн а н а р а д а п о д а вн ій р о с ій с ь к ій л іт е р а т у р і �Л. ГРЕКОВ 5 часов дня физическое В равновесие двери подъезда института было нарушено моло­ дым человеком с нарушенным психическим равновесием, ибо первое, что он сказал, было: — Ну вас всех к черту!.. Больше он ничего не сказал и только, зло сплюнув, напра­ вился к автомобилю, стоявше­ му напротив института. Бран­ ные слова не произносятся без причины. Причины постигаются различными методами. В дан­ ном случае лучше всего приме­ нить метод психологических раскопок. Студент размышлял. «Он давно оторвался от кол­ лектива? >. Куда оторвался? Я ведь поч­ ти всегда бываю на собраниях. И отчеты слушаю. И доклады, и голосую «за», и про успевае­ мость когда-то говорил. Да кро­ ме актового зала меня никуда и не приглашали. Тогда... тогда позвольте, ува­ жаемые товарищи, иногда ведь и повеселиться охота! Так не притащу же я в актовый зал пол-литра, чтобы поднимать ста­ кан за присвоение кому-то вы­ говора... Пошел раз-другой в ресто­ ран и, нате вам, Виктор Петро­ вич, выговор. За что? После та­ кой несправедливости как тут с горя не выпить. Нет! Сразу комсорг сообразил: «Ты продол­ жаешь свое!», И как только в голове у обличителя накапли­ валось достаточное количество восклицательных знаков, стрел­ ка спидометра все больше от­ клонялась вправо. Милицейский свисток. Стоп! Витеньке сегодня положительно не везет: опять штраф. — Сколько? — деловито по­ интересовался он,— Пожалуй­ ста. Замечаний нет? Едем дальше. Далеко ехать не пришлось— дом был рядом... блюда и сладкие слова. Наконец, он издал несколько нечлено­ раздельных звуков и удалился, предвкушая радости завтрашне­ го дня. Воскресенье обычно считает­ ся хорошим днем. Во всяком случае, таким его считает Ви­ тенька. Для него оно хорошо уже тем, что не нужно часами слушать лекции профессоров,— тем более, что в них ничего не понимаешь. «И зачем мне учить — Витеньке нужен новый «Капитал», если я явственно костюм,— безапелляционно про­ ощущаю его в собственно:м кар­ возгласила мама после некото­ мане? Правда, не так много, но рого раздумья. Та-а-ак! — сказал хватит для того, чтобы хорошо папа, не отрываясь от газеты. провести время»,— размышляя Бабушка вздрогнула и перекре­ так, Витенька окинул взглядом стилась.— Витеньке нужно на блиставшую на солнце «Побе­ мелкие расходы, — продолжала ду»— папин подарок по случаю мама, окончания II курса. Даже Дон— Угу. Кихот, наверное, никогда так — Рублей 200. ласково не смотрел на свою кля­ — Ого! Вчера я дал ему 50. чу перед тем, как отправиться — Боже мой! Он ведь ребе­ в путешествие. Отойдя шагов нок. Он же не знает, как обра­ двадцать, Виктор склонил голо­ щаться с деньгами. ву набок и от удовольствия за­ — Тем более, — папа поло­ улыбался. жил газету и принялся за жур­ «До чего ж хорошая вещь — нал. — Не дам. собственная машина!» — можно — Не дам! Ты думаешь, ког­ было прочесть в его светлом да говоришь? взоре. Исполненный горячей Папа ничего не ответил. признательности к автомобилю, Мама поняла, что настало вре­ он смахнул с него пару пылинок мя действовать на психику па­ и пошел заниматься своей пер­ пы другим путем. Но ей это не соной. удалось. Дверь широко распах­ Вот и все готово. Виктор по­ нулась. правил узкий галстук, чрезвы­ — «Мишка, Мишка»... чайно экзотичной расцветки, Папина голова отделилась от одернул длинный пиджак, при­ журнала и стекла очков зло гладил усики и, лукаво подмиг­ блеснули. нув своему отражению на зер­ — Где ты пропадаешь, сыно­ кальной поверхности, произнес: чек мой? — бросилась мама на­ — Отражаетесь, Виктор Пе­ встречу. — Устал, верно, бед­ трович? Ну, ну, отражайтесь. ный? — Ты что-то сказал? — спро­ — Не твое дело, — это было сила мама, выглядывая из дру­ сказано вполне хладнокровно. гой комнаты. Виктор обошел вокруг стола и — Нет, нет. То есть... да. Я с минуту смотрел на абажур, поехал. очевидно, стараясь абстрактно — Ты ж смотри, не.., мыслить. — Припаси свои неж­ — Ладно! Не пой,— эти слова ности для Ниночки. — Витя освободился от нежных объятий Витенька сопроводил вырази­ мамы. — Чего же вы сидите? тельным жестом. Еще раз на­ щупав в кармане заветные 150. Я голоден, как волк! Папа снова выглянул из-за он двинулся -в путь. Остановка у дома Сережи. журнала. «Хам!» — мысленно воскликнул он. А бабушка и ма­ Сигнал. Еще сигнал. Из подъ­ ма с таким рвением принялись езда вынырнул франтоватый хлопотать около Витеньки, что юноша. самые усердные люди показа­ — Витенька? А вот он и я. лись бы рядом с ними бездель­ Привет! Какой, однако, шикар­ никами. Витеньку усадили. Ви­ ный костюм. Даешь! Ну, жми к теньку накормили. Для Витень­ Лешке. ки не скупились на сладкие Помолчали. — Достал? — 150. А. ДЬЯЧЕНКО. (Продолжение будет) РАССКАЗ В еч ер о м в би бли от еке Зеленый абажур роняет мягкий блик На милое лицо, овеянное маем. Усталые глаза от записей и книг С тревогой ты к окну все чаще поднимаешь. Там гулкий гром грозит грядою туч, Повисшей над шеренгами каштанов, На волю вырвавшись из-за днепровских круч, Прохожих вспышками пугает непрестанно. Отдавши дань небесному огню, Взгляни сюда: я, как всегда, с тобою, Усталость лаской нежной отгоню И от любой грозы всегда укрою. А если дождь пройдет — так это ж хорошо!— Умоет парки, перекрестки, крыши, И каждый лнетик, каждый корешок Для нас с тобой по-новому задышит. Пускай уже об этом в песне есть строка, Но повторить хорошее — мне вдвое интересно: До дому самого тебя я на руках Через весь город пронесу, как песню. НАМ П ИШ УТЬ Ц і н н а допомога Багато учениць К иївської школи-інтернату № 1 вия­ вили бажання займатись художньою гімнастикою. А л е одного бажання було мало: потрібен був зал, інвентар, викладачі. На допомогу прийшли чле­ ни кафедри фізвиховання і спорту КДПІ ім. Горького. Тренер з художньої гім­ настики Л. Буц відібрала групу дівчаток і почала з ними тренування. Заняття провадяться в спортзалі ін­ ституту. Д івч атка, які займаються в секц ії, проводять у школі з учнями ранкову гімнасти­ ку, допомагають викладачам на уроках фізкультури. Дирекція школи дуже вдячна інституту за допомо­ гу, я ку він надає у справі фізичного виховання дітей. При такій дійовій допомозі наші вихованці в недалекому майбутньому виступатимуть на спортивній арені як спортсмени-розрядники. П . Л Е В А К ІВ С Ь К И Й, викладач фізкультури школи-інтернату № 1. Любити свою справу Прочитав ши в газеті «К ом со­ мольська правда» за 2 2 травня ц. р. підбірку статей під з а га л ь ­ ним заголовком «Якими м у сять бути наш і гуртож итки», я хо чу поділитися деякими своїми дум ­ ками, я кі давно хвилюють м ене. Одинадцять років працюю я в гуртож итку № 3 наш ого інституту. За цей час мені д о ­ водилося стикатися з самими різноманітними людьми, р о зв’я ­ зувати багато спірних питань з життя гуртожитку. Я повністю підтримую т. Б є ­ лих, який в статті «К ом ендант— це теж ви хователь» говорить, що комендант мусить бути не лише адміністратором і госпо­ дарником, ал е й щирим другом мешканців свого будинку. Разом з тим комендант пови­ нен користуватись авторитетом серед мешканців, бути п р е д ст а в ­ никам дирекції в гуртож итку: бути завжди принциповим і ви ­ могливим не тільки до м еш кан­ ців та до обслуговуючого п ер ­ соналу, а й (в першу чергу!) до себе. Більш ість робітників наш ого гуртожитку (М. Броварник, О. Кучерявенко і ін.) вж е д а в ­ но працюють у н ас і завою вали любов і повагу до себе м еш кан­ ців. Додержання чистоти, за тишку і створення хорош их умов життя і праці — є для них першочерговою справою. До минулої зими у наш ому гуртожитку не було ц ен тр ал ь­ ного опалення. Зараз н а я в н іст ь його дала мож ливість щ е к р а ­ Ч И щ е сл ід к у в а т и за чистотою приміщ ення. В аж л и ве місце в роботі ком енданта мусить займати і питання комплектування кім­ нат. А дж е не секр ет, що де нас приходять лю ди різного віку, з різними характерам и , звичками, вподобаннями. Перш, ніж влаш­ то вувати лю ди ну, необхідно з нею познайомитись. Отже, ком­ п лектую чи кім нати, треба вра­ х о ву ва ти і в ік , і особисті я к о ст і лю дей . Кращ е, здається нам (і п о к а зу є досвід), коли кім н ати н е комплектувати за­ ново, а н а м а га ти ся (коли це мож ливо) доукомплектовувати їх . У т а к ій атм о сф ер і «новачки» кр ащ е і ш ви дш е звикають до ж и ття в гу р то ж и тк у, підкоря­ ю т ь ся п р ави л ам і традиціям, я к і іс н у ю т ь у гуртожитку. Т р у д н о щ і і непорозуміння щ о ви н и к аю ть, м усять розв'язу­ ва ти ся ш ви д ко , на місці, сами­ ми м еш канц ям и і без всякої тя­ ганини. У н аш ій р о б о ті не все, зви чай но, в д а є т ь с я відразу; не все ви хо ди ть гл а д к о . А ле трудно­ щ ів не с л ід б ояти ся. Склад­ ні п и тання тр еб а р о зв’язувати не ін д и в ід у а л ь н о , н е самому, разом з д и р ек ц ією , разом м еш к ан ц я м и . Г о л о в н е — по-справжньому лю бити сво ю сп р аву . Це допо­ може п еребороти будь-які труд­ н ощ і, д о ся гт и бажаного. К . ТАЛАНОВА, к о м е н д а н т гуртожитку №3 З Н А Є Т Е ...що швидше в с іх п тахів л і­ тають стрижі. Ш ви д к ість їх по­ льоту досягає 1 4 4 км н а годи ну. ...що бджоли для того, щ об одержати кілограм м еду, обл і­ тають коло десяти м іл ьй о нів квітів. З агал ьн а довж ина ї х маршруту при цьому д о ся гає десятків тисяч кілом етрів. ...що слово бойкот походить від прізвища англій ського к а п і­ тана Дж еймса Бой котта — управляючого маєтками одного з лейдлордів, який не п ідко р и в­ ся розпорядженням З ем ел ь н о ї ВИ ? л іги . З а це торгівці перестали п р о д авати йому товари, ковалі п ід к о в у в а т и коней. Непокірний у п р а в и т е л ь змушений був зал и ­ ш ити о к р у гу , в якій він жив. П ер ем о га Зем ельної лігинад кап ітан о м Бойкоттом далаїй у р уки си л ьн у зброю —припи­ н ен н я с т о су н к ів з особами,я і к н е п ідкори ли ся її рішенням .А п р ізви щ е його стало назвою м е­ то ду економ ічної і політичної боротьби. Редактор І. КРУК � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 20 (32) (31 травня 1957 року)</h4> Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 20 (32) (31 травня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/80 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова