15 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f377dcd54176ef36f9997d05586b0f47.pdf 981c77d3ae31226e16a8c795008ccf2e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text До свята Великого Жовтня залишилось 12 днів ЧИМ В И З У С Т Р ІЧ А Є Т Е З Н А М Е Н Н У Д А Т У ? Пролетарі всіх країн, єднайтеся! СЬО ГО Д НІ в н а ш і й газеті : З а д а г о г іч н і К А Д Р И 25 п * ЗВІТУЮТЬ КОМУНІСТИ - 2 стор. * СКРОМНИЙ ТРУДІВНИК — 1 стор. * Я К У КНИГУ ВИ ПРИДБАл и ПІД ЧАС МІСЯЧНИКА КНИГИ?— 3 стор. В е Ж ОВТНЯ 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО 1917-1957 До н 40-річчяВ ел икого Ж о втня Дух Трипілля, дух свободи, Що од Леніна у нас, В лавах дужого народу Не захмарив, не загас... (П. Усенко). ОГУТНІЙ, широкий, вічно стрімкий по­ т ік в золотих берегах. Над водою і бе­ регами — блідосиній шовк осіннього неба пронизаний сонячними ниточками летючого павутиння. Понад хвилини стрімливо носить­ ся вільна чайка, вище — срібнокрилий «ИЛ-14», а ще вище, десь у космосі, мчить над планетою гордість і радість радянської людини-трудівника, перший у світі штучний супутник Землі. По Дніпру весело біжать два білосніжних катери. «Реве та стогне Дніпр широкий...» — лунає з одного. «Ой, Днипро, Днипро, ты ши­ рок, могуч...» — як відповідь долітає з дру­ гого. Молоді, сильні голоси належать юнакам і дівчатам, які заповнили палуби катерів. Це студенти нашого інституту (а їх біля трьох­ сот) їдуть на екскурсію в Трипілля — на місце вічної комсомольської слави. Майбутні вчителі милуються мостами, пароплавами, мальов­ ничими берегами з новобудова­ ми, лісами, пляжами — всією величною панорамою Дніпра, А м добровільно взяли в руки зброю. їх бойовим девізом став лозунг: «Якщо революція за­ кликає вмерти,— вмри: так по­ трібно для спільної справи». І вони з честю виконали за в ­ дання партії, виконали свій ком­ сомольський обов’язок. М. Ратманський, Л. Аронова, Н. Болонський, М. ГІолонський, Є. Косой. М. Городецький, Н. Орликова та інші сміливо всту­ пили з нерівний бій з бандита­ ми. Особливо відзначився муж­ ністю та героїзмом взвод, очо­ люваний політруком Дубовим. Він першим вдерся на околицю Трипілля і, з допомогою всього загону, захопив його. Але бандити, отямившись, почали стягувати сили і зайня­ ли вигідні позиції на оточую­ чих село висотах. Почався смер­ тельний бій, який тривав цілу ніч і весь наступний день. Перший удар прийняла на себе передова застава, яку очо­ лював Михайло Ратманський. ...Мужньо захищають рідну зем­ святе почуття великої любові до лю юні патріоти. Але все мен­ Батьківщини і лютої ненависті ше й менше залишається боє­ до її ворогів! припасів, рідіють ряди героїв. В уявленні присутніх вини­ М. Ратманський, залишившись кають образи героїв, про яких один, останньою кулею вразив себе... Студент Михайло Антонюк з непокритою головою завмер бі­ ля пам'ятника. Він, у минуло­ му фронтовик, добре уявив собі картини бою. Може, саме на цьому місці від удару ворожого багнета комсомолець Сидоренко не міг битися з ворогом рука­ ми. Тоді він зубами схопив бан­ дита за ногу, звалив його, пі­ дім’яв під себе, вп’явся у воро­ же горло... СЛ А В А ЯКИЙ .В ЦЕЙ Ч у д еС Н И Й Ж О ВТНе ВИЙ здається особливо ласка­ вим і привітним. Але не для всіх і не завжди був таким Дніпро... Через годину кораблі при­ швартувались біля високих, ле­ гендарних трипільських бере­ гів. У суворому мовчанні стоять біля пам’ятника героям, над кручею, Ігор Толстихін, Петро Нестерук та їх друзі. Неначе і вода почорніла, і небо насупи­ лось. Ось він — Дніпро, що поховав у своїй безодні, біля сорока років тому, таких же, як і вони, юнаків і дівчат, захис­ ників Радянської влади. Чийсь приглушений голос ти­ хо декламує: Немає для того загину, хто чесно ішов проти мли. В борні за свою Батьківщину ви юне життя віддали. Дивились ви гордо і сміло в обличчя катів навісних і, з вірою в правеє діло, схвильовано розповідає свідок не видали друзів своїх... «трипільської трагедії», учи­ Ніхто навіть не ворухнувся, тель Григорій Васильович Гар­ не оглянувся на того, хто де­ кавенко. їх було близько 400 чоло­ кламував. Тільки дужче вида­ лися вилиці, щільніше стисну­ вік — червоноармійців 2-го Ки­ лися зблідлі губи. Відчувається, ївського караульного полку. Р і­ Київського губкому Що в цю мить кожен, не вагаю­ шенням чись, пішов би на подвиг в ім 'я партії 25-го липня 1919 року щастя, миру, свободи... І хай в вони були направлені на бо­ серці кожного юнака, кожної ротьбу з бандою Зеленого. В дівчини, які пережили цю хви­ складі полку знаходився загін комсомольців, які лину, назавжди зостанеться це київських день Ціна 15 коп. НАШІ КРАЩІ ЛЮДИ І ч № 28 ( 40) ГЕРОЯМ! Біля льоху, де катували по­ лонених, міцно взявшись за руки, стоять подруги-першо­ курсниці Люся Гіренко і Валя Рудик. Вони дуже когось нага­ дують. Так! Смуглява, серйоз­ на Люся — Улю Громову, а бі­ лява, жвава Валя — Любу Шев­ цову. І, повірте, ця схожість не лише зовнішня. Їх комсомоль­ ські серця сповнені рішучості, і якщо буде потрібно, вони по­ вторять безсмертний подвиг своїх старших бойових подруг. А хіба Громова і Шевцова були першими? Тут, у Трипіллі, ком(Закінчення на 4 стор.) ЛЮДЯНИЙ, ПРОСТИЙ, СКРОМНИ Й П ро сти й , звичайний, з першого знайомства близький і задушевний чоло­ вік. Ледь помітною усміш­ кою, ЛЮДЯНИМ і бистрим по­ глядом опромінить вас — і надовго. Справді, люди, що його оточують, а особливо аспі­ ранти, переконуються в цьо­ му зразу. Він завжди в русі, чимось заклопотаний, чогось домагається, когось шукає, а зрештою цього вимагає по­ сада вченого секретаря на­ укової частини. Аж дивно трохи стає, коли в цій по­ спішній і невідкладній робо­ ті він знайде хвилину і то­ бі: дасть довідку, а то просто скаже кілька теплих слів. І знову робота. Є якась вірту­ озність у цій зайня­ тості, невідкладних кло­ потах про людей, його пунктуальність стала звичкою, щирість і без­ посередність вражають не раз, а доброта ледь прим­ ружених очей підбадьорює. Почавши дев’ятнадцяти­ річним юнаком свій трудовий шлях як вчитель школи лік­ непу ще в 1921 році, продов­ живши його в дитбудинку, семирічній школі та педаго­ гічних курсах, Василь Семе­ нович Парасунько в 1929 ро­ ці став випускником одного із перших випусків нашого інституту. Пройшло багато часу. З тих пір довелося перемінити чимало посад, побувати в різних кінцях України, Сою­ зу і світу, воювати з фаши­ стами. Багато довелося по­ бачити, довгий життєвий шлях позаду, та скрізь това­ ришів і близьких вражала оця сумлінність у виконанні будь-якої дорученої справи, чесність і терпеливість у до­ сягненні мети, болісне спри­ ймання невдач. Вчитель, студент, науко­ вий співробітник, секретар наукового товариства, лек­ тор, механік-буровик, викла­ дач інституту, зв’язківець і розвідник, працівник му­ зею — скрізь Василь Семе­ нович вкладав творчий по­ рив, натхнення, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, ко­ ли цього вимагала загальна справа. І пригадуючи свій життєвий шлях, Василь Се­ менович не пишається собою, бо робив те, що було потріб­ но, бо інакше не могло бу­ ти — так працювали і пра­ цюють мільйони скромних радянських трудівників. Ще будучи студентом, Ва­ силь Семенович .відзначався серед своїх товаришів на­ стирливістю і цілеспрямова­ ністю в роботі. Почавши свої студії над українськими і кубанськими говірками, зби­ раючи діалектологічний ма­ теріал, молодий науковець опублікував декілька праць у студентському науковому журналі «Кузня осв1ти». З тих пір він до­ кладає багато зусиль для розвитку такої цікавої галузі мо­ вознавства. як діалек­ тологія. Студенти мовно-літе­ ратурного факультету надовго збережуть вдячність Василеві Семе­ новичу за ту неоціниму 1 терплячу допомогу, яку він подавав їм у перших са­ мостійних спробах з діалек­ тології. Працюючи довгий час завідуючим кабінету мо­ ви, він допомагав учасникам експедицій у відборі, шліфу­ ванні зібраного матеріалу. І досі зберігаються десятки студентських зошитів з ма­ теріалами говірок, виправле­ них і впорядкованих його дбайливою рукою. Важка, кропітлива, почесна робота! Кілька років тому Василь Семенович закінчив вечірній університет марксизму-лені­ ніз му. Він продовжує напо­ легливо працювати в галузі лінгвістики, його праці з етимології і питань зв’язків деяких слів української і ро­ сійської мови, надруковані в Наукових записках інститу­ ту, вражають доказовістю і простотою викладу, сумлін­ ним опрацюванням матеріа­ лу, різносторонньою компе­ тентністю в питаннях мови. — Спокійний, витрима­ ний, товариський,— кажуть про нього товариші. — Людяний, простий і скромний,— додамо ми, і це не буде перебільшенням. П. ОРЛИК. �ЗВІТУЮТЬ ЗАМІСТЬ ОГЛЯДУ С Т ІН Н О Ї ПРЕСИ КОМУНІСТИ В обстановці ділової критики 2 1 -го жовтня відбулися звіт­ но-виборні -партійні збори мовнолітературного факультету. Звіт про роботу партійного бюро зробив секретар т. Шутенко. За звітний період партбюро виконало велику роботу. На його засіданнях ставилися і об­ говорювалися важливі питання учбово-виробничої, наукової та ідейно-виховної роботи. В ре­ зультаті спільних зусиль парт­ бюро і комсомольської органі­ зації успішність студентів фа­ культету, порівнюючи з мину­ лими роками, поліпшилась і складає зараз 99,6 процента. Агітатори груп знайомили студентів з найважливішими подіями в житті нашої країни і за рубежем. Добре працювали агітатори тт. Медушевський. Кириченко та інші. Тов. Шутенко зупиняється також на недоліках, які мали місце в роботі партбюро і всієї партійної організації факульте­ ту. Так, зокрема, на початку цього навчального року не були проведені партійні збори. Пога­ но велась виховна робота в гур­ тожитках. Помічається спад культурно-масової роботи серед студентів. Поволі йде перебудо­ ва викладання нових дисциплін. Звіт партбюро викликав жва­ проте в ідейно-виховній роботі ве обговорення. є ряд недоліків. Немає гнуч­ Тов. Кобилецький вказав, що кості в проведенні різних за­ в звіті не було висвітлене таке ходів; в роботі з студентами ще важливе питання, як керівна наявний формалізм. роль комуністів у виробничому — За загальними заходами процесі. В зв’язку з наближен­ ми не бачимо живих людей,— ням 40-х роковин Великої говорить т. Поліщук.— Пога­ Жовтневої соціалістичної рево­ но, що викладачі зустріча­ люції треба було більше сказа­ ються із студентами тільки ти про наші досягнення, відзна­ на лекціях і мало ведуть роз­ чити ту велику наукову і гро­ мов з ними поза лекціями і в мадську роботу, яку провадять гуртожитках. Треба поліпшити кафедри і окремі працівники. умови для самостійної роботи Питанню ідейно-виховної ро­ студентів. боти серед студентів присвяти­ Тов. Волинський підкреслив, ла свій виступ т. Слободінська. що в роботі партбюро є певні Вона вказала, що на цій ділян­ зрушення: налагоджено зв'язок ці роботи партбюро не викори­ з комсомольськими організація­ стало всіх своїх можливостей. ми, краще ведеться наукова ро­ В ідейно-виховній роботі з сту­ дентами велику роль повинна ві­ бота. Але партбюро не виявило дігравати література, а викла­ належної оперативності у ком­ дачі ще не прищепили їм плектуванні штатів, мало зай­ справжньої любові до літера­ малось роботою окремих викла­ тури. Погано відвідують студен­ дачів і аспірантів. Форми агіта­ ційної роботи у нас ще одно­ ти політзаняття та загальні манітні, мало проводиться дис­ культурно-масові заходи. путів тощо. Про недоліки ідейно-виховної В новообраний склад партбю­ роботи серед студентів говори­ ро входять тт.: Поліщук, По­ ли тт. Медушевський, Дани­ ходзіло, Даннлюк, Крук, Табач­ люк та інші. ніков. Секретарем партбюро об­ Тов. Поліщук відзначив, що раний т. Поліщук. хоча партбюро приділяло увагу Л. КАЧУРЕНКО. підготовці вчителів-словесників, 15-го жовтня відбулися звіт­ но-виборні збори парторгані­ зації фізико-математичного фа­ культету. В звітній допові­ ді секретар партбюро т. Пет­ ришина відмітила, що робота парторганізації в 1956/57 на­ вчальному році була направле­ на як на поліпшення навчальновиховної, так і політмасової ро­ боти на факультеті. За цей пе­ ріод значно поліпшилася полі­ технічна підготовка майбутніх вчителів фізики і математики, створено нові кабінети (креслен­ ня, електро- і радіотехніки і ін.), придбано багато приладів, ма­ шин, механізмів і верстатів. Але успішність студентів факульте­ ту залишилася на рівні минулих років. Це ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТИМ, ЩО значно збільшилась вимогли­ вість до знань студентів. Партбюро факультету своє­ часно не організувало контроль за виконанням прийнятих рі­ шень; внаслідок цього на 15.X 21 чол. мали академзаборго­ ваність; погано проводилася та­ кож робота у гуртках худож­ ньої самодіяльності, не приділя­ лося достатньої уваги питанням оборонно-спортивної і шефської роботи тощо. У своїх виступах товариші піддали гострій критиці недолі­ ки в роботі партбюро факуль­ тету. Декан факультету т. Сергу­ нова звернула увагу на те, що досі є ще академборжники, що 7 випускників (відділ фізи­ ки) не склали державних екза­ менів. Це свідчить про погану самостійну роботу студентів. Великим недоліком в органі­ зації роботи факультету по по­ літехнізації навчального проце­ су є відсутність кафедри основ виробництва і лабораторії опо­ ру матеріалів, теорії машин і механізмів, кабінету енергети­ ки і т. п. Питанню організації нових кабінетів і поліпшення політех­ нічної підготовки студентів при­ святив свій виступ т. Чумак. Товариші Вознюк, Гуменний, Кубрушко особливу увагу в сво­ їх виступах приділили питан­ ням організації самостійної ро­ боти студентів і підвищенню трудової та навчальної дисцип­ ліни на факультеті. У СІТЦІ На мовно-літературному фа­ культеті сітка партійної освіти організовано розпочинає свою роботу. Більшість викладачів беруть участь у теоретичних се­ мінарах з філософії і естетики, деякі вивчають класичні твори марксистської літератури са­ мостійно. Семінар, яким я керую, охоп­ лює 22 чол., з яких 12 — члени КПРС. В склад семінару вхо­ дять такі викладачі, як доценти Медушевський, Кириченко, По­ ліщук, Воіітушенко, Кулик; кан­ дидати наук Кульчицька, Савен­ ко, Євсєєв, Сурова, Хропко і ряд Інших товаришів. Основний Про шефську роботу, зокрема допомогу школам Києво-Свято­ шинського району в обладнанні фізкабінетів, говорив т. Деркач. Тов. Мітюрьов зупинився на питаннях поліпшення роботи з студентами, організації кафед­ рами самостійної роботи студен­ тів і кращої підготовки їх для політехнічної середньої школи, зокрема звернувши увагу дека­ нату і партбюро факультету на необхідність якнайшвидшої ор­ ганізації кабінетів і лабораторій з політехнічних дисциплін. Секретар партбюро інституту т. Тендерес зосередив увагу парторганізації факультету на агітаційно-масовій роботі, під­ креслив необхідність тіснішо­ го взаємозв’язку з навчаль­ ною роботою та проведення рі­ шучої боротьби з пасивністю і байдужістю студентів до гро­ мадсько-корисної праці. По звітній доповіді і висту­ пах товаришів партійні збори прийняли відповідні рішення. Обрано новий склад партбюро факультету. Секретарем парт­ бюро обрано т. Кухар. Г. КОРДУН. Ці слова з жартівливої дитя­ чої пісеньки згадуються кожно­ го разу, коли заходиш на ту територію кафедри фізвихован­ ня, де стоять стенди. Рясніють яскраві заголов­ ки стінгазет: «Фехтовальщик», «Баскетболист», «Пловец»; ви­ сять клапті паперу, зіяють руді плями, на місці яких ко­ лись були фотографії... Здається, хороша справа стінна преса. Так, дійсно хоро­ ша, якщо нею займаються серйозно. Але цікаво, що відповість зав. кафедрою т. Речнць К. Р. на Д о р о г у Всього три номери « Колю ч­ ки-летучки» вийшло на педаго­ гічному факультеті, а її знає вже весь інститут. Сатиричний додаток до га зе ­ ти «Радянський педагог» вико­ нується на дошці різнокольоро­ вою крейдою, через кожних два — три дні поновлю ється і користується незмінним успі­ хом у глядачів-читачів, Прогульниця Л. Бордюкова, білоручка С. Озерова, ледар запитання читачів стінгазети: «Чому газета відростила таку велику бор оду»?... Не відпо­ вість нічого. Факт. Фактом є і те, що стінгазета розповідає про Першотравневі свята, закликає готуватися д о ... VI Всесвітнього фестивалю молоді... Так випускати газети не мож­ на. М оже, кращ е зовсім не бра­ тися за цю справу?! З таким ж е запитанням ре­ дакція звертається до редколе­ гій стінгазет «Красный Крест» і «Патриот Родины », які віта­ ють своїх читачів з святом... 8 березня. с а т и р і ! П. Існю к вагом о відчули на собі силу р а зю ч о ї сатири «Колюч­ ки», як а м етодом виконання на­ б лиж уєтьс я до широковідомих сати ри ч н и х вікон Т А Р С . Х орош у і ко р и сн у справу роз­ почали п а р тій н а і комсомоль­ ська о р га н іза ц ії педф аку, не­ зваж аю чи на скептицизм де­ як и х « е с те тів » . Це починання заслу го в у є всеб іч н о ї підтримки гром адськості. НАРАДА СТУДКОРІВСЬКОГО АКТИ ВУ 15-го жовтня в досвідом роботи, ви­ редакції газети «За словили р я д кон­ педагогічні кадри» кретних пропозицій відбулася нарада щодо п оліпш ення редакторів, членів якості ін сти ту т­ редколегій і корес­ ських с тін газет і пондентів стінгазет, додатків до них. присвячена питанню Виріш ено в се­ підготовки святко­ редині листопада вих номерів. провести сем інар Товариші, що ви­ членів ред кол егій , ступали, обмінялися де і п р о ан алізу вати с в я т к о в і номери га­ зет. Д у ж е прикро, що н а н а р а д у не з ’яви­ л ись представники г а з е т і бюлетенів, я к і випускаю ться на к а ф е д р і ф ізв ихован­ н я, хоч з а змістом і з а оф орм ленням ці газети залишають баж ати б агато кра­ щ ого. В позаурочний час Коли ми, студентипрактиканти, вперше, зустрілися з учителем фізики 25-ої середньої школи міста М. П уш ­ карьовим, то перш е, з чим він звернувся до нас, було прохання до­ помогти відновити ро­ боту шкільного р ад іо­ вузла. Ми з Б. С тадні­ ком охоче взял и ся за цю справу. Серед учнів 8-го класу, до якого ми були прикріплені, організу­ в ін ст и ту т і при допомозі членів вали радіогурток. Одним із з а в ­ р а д іо г у р т к а 8-го класу. дань гуртка було виготовлення В сі с ту д е н ти , які проходили підсилювача до ш кільного р а­ п р ак ти к у в 25 -й середній школі діовузла. під к е р ів н и ц тв о м П. Черняка, Викладач каф едри ф ізики в з я л и н а себе зобов’язання не І. Тичина дала нам дуж е хоро­ губити з в ’я з к ів з і школою і ре­ шу схему підсилю вача з м ін і­ гу л я р н о , р а з на місяць, бувати мальною кількістю деталей, по­ у с в о їх к л а с а х , проводити там тужністю в 1 0 — 12 ват. Д уж е виховну роб оту. велику допомогу подала нам М и з Б . Стадніком взяли два заняття. Для зручності слу­ інститутська лабораторія рад іо­ ш е ф с тв о н а д радіовузлом . хачів складено детальну бібліо­ техніки. графію творів М аркса, Енгельса Підсилювач був виготовлений О. БАГМЕТ. і Леніна, з точною вказівкою відповідних сторінок. Н А Ш І ГОСТІ Члени семінару, які входять в ПРАЦІВНИКИ ОСВІТИ ДВОХ РЕСПУБЛІК склад кафедри музики, будуть Нещодавно наш інститут ночого педінституту Л. В. вивчати основні проблеми мар­ відвідали працівники освіти Б атманова. ксистсько-ленінської естетики. двох братніх республік — Гості цікавились роботою Латвії та Киргизії; старший інституту; особливо великий Немає сумніву в тому, що інспектор по вузах М іністер­ ін терес вони виявили до по­ заняття будуть проходити орга­ ства освіти Латвійської РС Р становки політехнічного на­ нізовано і систематично і пода­ Г. Л. Маркушевич, директор вчання, до підготовки вчите­ дуть велику допомогу нашим Ризького педінституту Є. С. лів м узики і співів та вихо­ викладачам у практичній роботі Пурвінська, директор Лієпай­ вателів шкіл-інтернатів, а та­ кож до постановки естетич­ та в їх подальшому теоретично­ ського педінституту Я. ф . ного та атеїстичного вихован­ му зростанні. Бейхольд та заступник ди­ ня. І. КРУК. ректора Фрунзенського ж і­ І. ТАБАЧНІКОВ. ПАРТОСВІТИ склад семінару висловив ба­ жання вивчати роботи і вислов­ лювання класиків марксизмуленінізму, присвячені питанням мови і мислення. В зв’язку з цим розроблено відповідну те­ матику і вказано літературу для вивчення вибраних тем. На се­ мінарі вивчатимуться такі те­ ми: марксизм-ленінізм про похо­ дження мови і її роль у форму­ ванні мислення; класики мар­ ксизму-ленінізму про роль мови в процесі пізнання; класики марксизму-ленінізму про спів­ відношення мови і мислення; про форму і зміст мови. Кожній з цих тем буде присвячено по „ З отакою бород ою !.." �Визначному ра­ Наш дянському пись­ календар меннику с. я. Маршаку минає 70 років. З них п’ятдесят — при­ свячені літера­ турній діяльності. Дорослі читачі знають С. Мар­ шака як поета-лі­ рика (збірки: «Лі­ ричний зошит». «Години й хви­ лини» та інші), як автора блискучих сатиричних творів, спрямованих проти ворогів ми­ ру й соціалізму. Широко відомі також його майстерні поетичні переклади творів Шекспіра, Бернса, Гейне та інших класи­ ків світової літератури. Але найбільше знають С. Маршака і дорослі і юні грома­ дяни як чудового майстра тво­ рів для дітей. Справді, в твор­ чості для малюків, мабуть, най­ повніше виявилася його май­ стерність, висока поетична культура, творча винахідливість і своєрідність хисту. О. М. Горький справедливо назвав Маршака «талановитим і до­ свідченим працівником у галузі літератури для дітей». Починаючи з періоду заро­ дження радянської дитячої лі­ тератури, Маршак невтомно працює в ній як поет і драма­ тург, керівник дитячих журна­ лів, теоретик і критик дитячої літератури, добрий порадник молодих авторів, з якими він щедро ділиться своїм творчим досвідом. З творами Маршака діти зна­ йомляться у ранньому віці. Ще не знаючи прізвища поета, вони вже пам’ятають його дзвінкі, веселі загадки, вірші, забавні казки, легко уявляючи собі не­ складні картини близького їм світу: іграшки, свійських тва­ рин, природу. Почесне місце в творах для дошкільнят належить темі пра­ ці («Пошта», «Пожежа» й ін.). В самому ритмі цих віршів пе­ редається ритм праці ковалів, ДРУГ ДІТЕЙ ються, вчаться, грають у героїв («Війна з Д ні­ пром», «Балада про пам’ятник», «Пошта військо­ ва», «Крижаний острів», «Опові­ дання про неві­ домого героя», «Хто він?», «Ді­ ти нашого дво­ ДО МІ С Я Ч Н И К А КНИГИ Будьмо книголюбами На честь 40-річчя Великого Жовтня в нашій республіці роз­ почався місячник книги. Трудя­ щі міста і села зустріли цей важливий культурний захід як свою гаряче любиму справу, як радісне свято. Великий інтерес до благород­ ної справи розповсюдження кни­ ги в широких масах, справжня любов до друкованого слова є важливіш завоюванням Великої Жовтневої соціалістичної рево­ люції. Не тільки інтелігенція, а й робітники і колгоспники в на­ шій країні знають ціну книзі, розуміють її значення в по­ всякденному житті, люблять її. Студенти і викладачі нашого інституту, звичайно, не можуть залишити поза увагою мі­ сячник книги. Насамперед, треба домогтися, щоб кожний з нас придбав хоча б одну книгу під час місячника. Це тим біль­ ше необхідно, що наші видав­ ництва, готуючись до великого свята, випустили в світ десятки прекрасних книг. Нашим книголюбам можна порадити і тритомне зібрання документів і матеріалів «Вели­ ка Жовтнева соціалістична ре­ волюція на Україні», в якій до­ кладно висвітлено події з лю­ того 1917 по квітень 1 9 1 8 року. ра» та інші). Іноді поет переносить уяву читача в інший, чужий світ: у дожовтневу Росію («Билицянебилиця)», розкриваючи перед ним на конкретних образах, че­ рез співставлений двох проти­ лежних систем, перевагу соціа­ лістичного ладу над капіта­ лістичним. У сатиричному творі «Містер Твістер» Маршак би­ чує потворні риси світогляду й поведінки американського бур­ жуа. Твори С. Маршака захоплю­ ють дітей і виховують їх, бо поет, крім глибокого знання життя і досконалого володіння пером, крім щирої любові до дітей, добре знає особливості, запити, літературний смак ди­ тини. Маршак уміє говорити з діть­ ми забавно про серйозні речі. Він не нав’язує їм моралі, а дає мораль, зацікавлюючи дітей са­ мим предметом, темою твору. В поезії С. Маршака, в ного казках і п’єсах, написаних, за висловом В. Катаева, «чудовим простим і високим стилем», жи­ вуть великі гуманні почуття, юряча любов до Радянської батьківщини, до рідної мови. школярів, про «Правила для Все це жваво сприймають ма­ ленькі читачі, і на творах ви­ учнів» («Учневі на пам’ять»). Письменник горьківської шко­ датного письменника вчаться любити свою Вітчизну, любити ли, Маршак насичує свої твори людину — енергійного трудівни­ багатим змістом, в якому відби­ ка, будівника і творця нового то живі риси нашої радянської життя. Радянські педагоги, батьки і дійсності. В його творах діють радянські люди: будівники ве­ діти шанують С. Я. Маршака (Замість ликих споруд, захисники честі як друга і свого вірного поміч­ і незалежності Батьківщини, ника та бажають йому багатьох Буває любов з першого по­ відважні льотчики, героїчне років життя, творчої радісної гляду. Інколи вона триває все комсомольське плем’я, хоробрі праці. життя. Дещо подібне трапляєть­ партизани; діти, які розважа­ Ф. ГУРВИЧ. ся тоді, коли ми, з жадобою вчитуючись, одну за одною пе­ регортаємо сторінки нового ро­ мана В. Добровольського «На ту т. Ізюбенко і голові все життя». Порушуючи традицію, не бу­ студради т. Сологубу Під таким заголов­ 19-го жовтня дирек­ ти визнана правиль­ запропоновано „в най­ демо викладати в коротких ряд­ ком у попередньому но­ ція інституту разом з ною. ближчі дні виправити ках широкий зміст цього захоп­ мері газети було вмі­ партійним бюро прове­ Оскільки більшість становище, звернувши люючого твору. Зауважимо тіль­ щено статтю про недо­ ла нараду комендантів критичних зауважень у особливу увагу на спо­ ки, іцо автор книг «Троє в сірих ліки в наших студент­ гуртожитків і голів статті торкалась гурто­ рудження спортивного шинелях» і «Женя Маслова» студрад. Критика газе­ житку № 1, комендан­ майданчика. ських гуртожитках. в своєму новому творі поєднав знову яскравість словесних барв і гостроту сюжету. Про що б не писав Добро­ Кафедра російської і зарубіж­ вольський в новому романі — ної літератури — одна з про­ чи то про працю журналіста або філюючих на мовно-літератур­ думи директора школи, чи про ному факультеті. Перед її чле­ етичні проблеми або любов нами стоять відповідальні зав­ дев’ятикласників — скрізь він 16-го жовтня 1957 р. в Києві завжди саме тут можна спосте­ уміє внести щось нове, своє, ці­ можна було спостерігати раке­ рігати ракету і супутник. Ця дання в справі підготовки вчи­ каве. ту-носія і штучний супутник. За можливість залежить ще від телів-мовників, в справі даль­ Твір читається на одному даними преси, штучний супут­ співвідношення часу сходу чи шого розвитку радянської літе­ диханні. Можливо, причина в ник повинен був проходити над заходу Сонця в даному місці і ратурної науки. Саме тому тому, що тема нового романа і Києвом о 5 год. 12 хвилин за часу проходження супутника над останнє засідання Вченої Ради надто близька студентам пед­ московським часом, а ракета-но­ цією територією. Наприклад, вчителя. інституту і було присвячене інституту — робота сій — хвилин на десять раніше. у Києві 16-го жовтня супут­ Небо в цей час було част­ ник проходив о 5 год. 12 хв., аналізу роботи цієї кафедри. Готуючись до знаменної да­ ково вкрито негустими хмар­ а схід Сонця був о 7 г. 22 хв.; ти — 40-річчя Великої Жовтне­ до сходу залишалось 2 год. ками, а місцями — зовсім про­ зоре. Ракету помічено о 5 год. 10 хв.; було темно, але супут­ вої соціалістичної революції, гуртка (керівник — доцент ник і ракета, знаходячись ви­ члени кафедри проводять вели­ В. Войтушенко). З доповідями 1 хв. Вона проходила під зіркою альфа Великої Вед­ соко над Землею, вже були ку наукову, навчально-методич­ на засіданнях гуртка виступа­ ну і громадську роботу. медиці майже точно до бета освітлені Сонцем. ють не лише студенти, а й вчи­ 14-го жовтня у газеті було Великої Ведмедиці та далі, з На кафедрі створено автор­ телі київських шкіл. півночі на схід, але далі на вказано, що супутник проходить ський колектив на чолі з про­ Останнім часом кафедра ба­ схід йшли хмари різної густоти над Києвом о 22 год. 38 хв., а фесором Д. Чалим, який в спів­ гато уваги приділяє питанням з просвітами. захід Сонця в цей день був дружності з учителями росій­ методики проведення семінар­ Яскравість ракети приблизно о 18 год. 9 хв.; значить, після ської мови і літератури присту­ ських занять. З цією метою заходу Сонця пройшло 4 год. пив до складання підручника з влаштовуються відкриті семіна­ така ж, як альфа і бета Вели­ російської літератури для 8 — ри. які потім обговорюються на кої Ведмедиці, тобто другої ве­ 29 хв.; настала ніч не лише в 9 класів. засіданнях кафедри, стеногра­ Києві, а й високо над Києвом; личини. Враховуючи перевантаже­ фування тощо. супутник знаходився в земній ність лекційного курсу, кафед­ Не помітити ракету не мож­ Товариші, які взяли участь тіні. Це було затемнення супут­ ра вирішила ряд тем винести па в обговоренні звіту завідуючого на, якщо тільки небо безхмарне самостійне вивчення. Така фор­ і відомо, в якому напрямку тре­ ника, подібне до затемнення ма .роботи привчає студентів кафедрою доцента Л. Карлова, вказали і на ряд недоліків у Місяця. У таких випадках спо­ ба дивитися. більш творчо і глибоко вивчати роботі кафедри. Слід зазначити: якщо в газе­ стереження проводяться радіо­ програмовий матеріал. Доцент І. Пільгук відзначив, ті написано, що супутник про­ технічними засобами. Нові форми з’явились і в ро­ що хоч плани наукової роботи теслярів, листонош, і це ще більше захоплює дітей, викли­ кає любов до скромних трудів­ ників. Переступивши вперше поріг школи, діти вивчають вірш С. Маршака «Перше вересня», а пізніше — інші його твори про НА „Чи не дивно?" Я к треба спостерігати супутник ВСЕ і нові книги з .питань літерату­ рознавства, мовознавства, фізи­ ки, математики. Читачі можуть поповнити свої бібліотеки і прекрасною книгою О. Довженка «Зачарована Дес­ на», новим романом М. Стель­ маха «Кров людська — не води­ ця», щойно виданою збіркою поезій М. Рильського «Троянди і виноград». Новими виданнями випущені тритомні збірки тво­ рів П. Тичини і А. Малишка, двотомник І. Микитенка, роман «Людолови» 3. Тулуб. У пре­ красно виданій -двотомній збір­ ці «Українська радянська істо­ рико-революційна п’єса» зібра­ но найкращі драматичні твори про Жовтневу революцію і гро­ мадянську війну (серед них — п’єси А. Головка, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О. Корнійчука). Виходить у світ також чотири­ томна «Антологія української поезії», куди увійшли найкращі твори нашої поезії від Г. Ско­ вороди до наших днів. «Всім хорошим в мені я зо­ бов’язаний книгам»,— писав О. М. Горький. І хотілося б, щоб для кожного з нас книга стала такою ж життєвою потре­ бою, як і хліб, вода, повітря. П. ХРОПКО. ЖИТТЯ рецензії) прагнення юності, боротьба з труднощами життя, шляхи щастя. Можливо... Але робити певні висновки про твір в цілому, одразу ж після закінчення останнього розділу, важко. Перед нами, ніби живі, по­ стають майстерно виліплені ру­ кою митця образи Кості 1 Лялі, Сані і Жені. Ні, враження це — надовго, хороше враження! Книжку, прочитавши, відкла­ даєш з жалем, а це непоганий критерій. Скільки нового розповів ро­ зумний 1 веселий друг — пись­ менник Володимир Доброволь­ ський! Хочеться подякувати йому за це і порадити всім лю­ бителям літератури прочитати новий роман. Адже зустріч з вірним дру­ гом — любимою книгою — па­ м’ятається все життя! Читайте, друзі! В. ТАТАЄВ. ОБГОВОРЮЄТЬСЯ РОБОТА КАФЕДРИ ходить над даним місцем, то не В. БУЛГАКОВ. боті наукового продукція членів кафедри зай­ має ще незначне місце. Погано на кафедрі і з станом підготов­ ки докторських дисертацій. На засіданнях не практикується об­ говорення нових художніх тво­ рів. Не організовуються культ­ походи членів кафедри в теат­ ри, на виставки з їх наступ­ ним обговоренням. У своїй ро­ боті з студентами кафедра не використовує такої важливої форми виховної роботи, як дис­ пути. Ділове обговорення питання про роботу кафедри російської і зарубіжної літератури на за­ сіданні Вченої Ради інституту допоможе колективу кафедри усунути наявні недоліки 1 під­ студентського І виконуються, проте друкована нести роботу на вищий рівень. �ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ! (Закінчення. Початок на 1 стор.) сомолка-кулеметниця Н. Орли­ кова, залишившись одна з ку­ леметом (всі її товариші заги­ нули), продовжувала стійкий опір. Коли ж закінчились пат­ рони, бандити кинулись на дів­ чину. Але вона не розгубилася і останньою гранатою підірвала кулемет. Загинувши, комсомол­ ка поховала з собою декількох зеленівців. — Полонених били шомпо­ лами,— розповідає старий учи­ тель,— палили розпеченим залі­ зом, вирізували п’ятикутні зір­ ки на тілі; бандити всіма спо­ собами намагалися здобути дані про систему оборони Києва. Але герої вмирали мовчки... Тих, хто після нелюдських катувань за­ лишився живим, зв’язали ко­ лючим дротом по двоє і вивели на дніпровську кручу. «Хай живе партія і комсомол!», «Хай живе комунізм!» — лунало з обриву і знизу — від води. Берег очеретом Обгортає шпиль, Сутінками вечір Горнеться до хвиль. Ми з тобою, друже, На краго скали, Де вмирали мужньо Леніна орли. У останній ранок — Променям навстріч Впали, як титани, подолавши ніч. Розплелись дороги Так боролися І вмирали ваші старші брати 1 сестри — київ­ ські комсомольці. Горді і смі­ ливі, вони не боялися смерті і йшли в бій, сповнені відданості Радянській владі, твердо впев­ нені в перемозі комунізму. Во­ ни загинули, але перемогли. Своїм життям мужні герої за­ платили за ваше право на щасливе життя, на безхмарну юність... їх смерть — не тра­ гічна загибель, а перемога силь­ них духом... ...І знову в пам’яті виника­ ють вірші поета: Ні Трипілля, ні розстріл, ні бій, Білих армій багнет, гайдамацькі клинки Не спинили ходу молодих, що ішли нескоримо в віки. А. ДЯЧЕНКО. Фото В. Орловського. Від села на міст, Височіє строго Камінь-обеліск. Зорять над Трипіллям Комунізму дні, Грають сині хвилі, Плещуться вогні. Салютують пароплави, Віддають кінці, Лине гомін слави По Дніпру-ріці. О. ПЕТРИК. Фанти без коментарів В л а с н і ім е н а і їх П О Х О Д Ж Е Н Н Я У нашому громадському жит­ ті і в побуті є багато різних звичаїв, фактів, явищ, значення яких ми або зовсім не знаємо або маємо про них дуже повер­ хове уявлення. До їх числа, зо­ крема, належать і наші власні імена, що стали традиційними, бо протягом багатьох віків пе­ редаються від покоління до по­ коління. Власні імена, як-от: Іван, Марія, Степан, Катерина, Ми­ хайло, Маланка, Федір та ін.— стали для всіх звичайними, і рідко хто замислюється над пи­ таннями, звідки ці імена взяли­ ся, коли вони виникли і що во­ ни означають у перекладі на нашу мову. Тимчасом кожній культурній радянській людині, особливо педагогам, було б ду­ же корисно обізнатися з цим ПИШ УТЬ С лово з а т . Р е ч и ц ь ПРОБЛЕМА БЛІХ Один із професорів Ньюйоркського університету Ед­ мон Бентон працює нині над дуже важливою «науковою проблемою». Він вивчає, кого більше люблять блохи — чо­ ловіків чи жінок і чому вони вибирають ту чи іншу жерт­ ву. Зваживши на важливість роботи професора Бентона, керівництво університету ви­ ділило «дослідникові» спе­ ціальну стипендію на три роки. В наукових колах Нью-Йорка сподіваються, що, після вирішення «проблеми бліх», наука США зробить величезний крок вперед. Великою популярністю кори­ годин, чотири р а зи на тиждень. стується гімнастика в нашому А ле зав. каф едрою фізвихован­ інституті. Спортсмени-гімнасти ня при наш ом у інституті т. Ре­ не раз успішно захищали честь чиць К. Р ., н езваж аю ч и на не­ інституту на районних і м і­ одноразові вимоги я к відпові­ ських змаганнях. Наші гімнасти дального за від д іл ен н я спортив­ входять у п'ятірку найсильні­ ної гімнастики т. Н е р у с а Б. Г., ших вузівських колективів мі­ так і тренерів, н іяк не може ста. «викроїти» для тренувань збір­ Зараз у відділенні спортивної ної команди півтори години. гімнастики по програмі майст­ І треную ться гімнасти тричі на рів спорту тренуються А. Ма­ тиж день, по півтори години. тюша (III курс мовно-літератур­ Крім того, до цього часу не ви­ ного факультету). В. Ж урків­ ріш ено питання з спортивною ська (IV курс фізико-математич­ формою. З цього приводу сту­ ного факультету). денти навіть жартують, відзна­ До збірної команди гімнастів чаючи, що набагато легше ви­ інституту входять 11 спортсме­ конати другий спортивний роз­ нів, які тренуються по першо­ ряд, ніж одержати форму для му спортивному розряду, і 16 — тренувань. по другому. Серед .них слід від­ Тов. Речиць замість надання МАНДРІВКА НА РУКАХ значити Л. Барсукову, Л. Пиль­ діяльної допомоги гімнастам об­ Якийсь Зігфрід Віссенбернову, М. Тараненко, В. Ревуху. меж ується звинуваченням їх в гер із Зальцбурга заявив ко­ При наполегливих систематич­ «утриманських настроях», в той респондентові однієї відомої них тренуваннях ці товариші, час як спортформа на каф едрі є. австрійської газети, що він безперечно, досягнуть значних Н езрозуміло, чим керується вирішив пройти 300 км, які успіхів. т. Речиць у своєму ставленні відокремлюють його рідне Та, на ж аль, не можна не до тих чи інших спортсменів, місто від Відня. Здавалося б, сказати і про ряд недоліків, які але така «позиція», звичайно, що тут особливого. А особ­ заважають нормальній роботі не сприяє поліпшенню спортив­ ливе те, що винахідливий секції, знижують результатив­ ної роботи в інституті. австрієць поклявся пройти ність тренувань. Сподіваємося, що т. Речиць цю відстань... на руках. У до­ Згідно з наказом Комітету по все ж таки потурбується про розі він сподівається зібрати фізичній культурі і спорту при додатковий час для тренувань, а пожертвування на відкриття Раді Міністрів С РС Р спорт­ також про спортивну форму. будинку для психічнохворих смени, які тренуються по про­ Є. Ш АБОТЕНКО, осіб. студент IV курсу грамі майстрів спорту та по пер­ В Австрії ходять чутки, шому спортивному розряду, по­ мовно-літературного що Вассенбергер буде пер­ винні тренуватися не менше 3-х факультету. шим мешканцем майбутнього будинку для божевільних. ЛЕЖАЧИ В ТЕАТРІ Нью-йоркські газети не так давно повідомили про нове «досягнення» американ­ ського сценічного мистецтва. Щоб успішно конкурувати, один театр виявив незвичай­ ну винахідливість. Для при­ манки публіки він оголосив про своє нове «досягнення», яке полягає в тому, що в залі обладнано зручні місця для... лежання. Таке піклування про гля­ дачів позитивно позначилося і на доходах власників теат­ ру. Як пише газета, тепер місця в театрі охоче розку­ повуються (особливо в ті дні. коли немає видовищ). М. ЧУБАЧ НАМ Зв’язок з підшефними школами Вже два роки Київський дер­ жавний педагогічний інститут надає дійову допомогу в роботі вчителям Києво-Святошинського району. Особливо хочеться подякувати товаришам Д. М. Маєргойзу, А. С. Бугаю. Цього року буде працювати постійно діючий семінар для вчителів математики. Це дуже корисна і потрібна справа, вона допоможе нам у перебудові ро­ боти школи .в світлі вимог по­ літехнічного навчання. Хочеться побажати, щоб про­ тягом навчального року викла­ дачі інституту частіше бували в школах району з лекціями, бе­ сідами з математики. на світі, походять від бога. На­ Вторак, Третяк, Шостак. Відпо­ справді ж «християнські» імена відно до часу народження дава­ виникли і вживалися різними лись імена Зима, Лето, Мясоед, народами задовго до виникнен­ Неделя, Подосен і т. п. Були й ня християнської релігії: вони такі імена, які давались за на­ виникли ще в доісторичну туру, вдачу — Добриня, Ш уми­ епоху. Церква лише викори­ ло, Звонило, Злоба, Угрюм. стала старі імена, як і іншу Була невеличка група імен, які спадщину минулого, і постави­ вживаються ще й досі (Володи­ ла їх на службу своїм інтере­ мир, Людмила, Всеволод, Вяче­ сам. слав і інші). Як же виникли наші нинішні Чому ж зникла більшість власні імена в далекі, доісто­ старих руських імен і чому в ричні часи? нас переважають імена, запози­ Всі вони походять від загаль­ чені з інших мов? І те й друге них прізвиськ, які завжди дава­ трапилось внаслідок запрова­ лись людині за якісь к о н ­ дження християнства на Русі. к р е т н і зовнішні чи внутріш­ Християнське духівництво дов­ ні ознаки, за біологічні чи гро­ го боролося з різними «язиче­ мадські якості. У всіх народів ськими» звичаями на Русі, в у стародавні часи власні осо­ бисті імена мали конкретне зна­ тому числі з іменами, запрова­ чення. З історичних і фольклор­ джуючи скрізь н ові, християн­ них джерел відомі десятки й ські імена. Наші предки довго сотні таких руських імен. Зараз чинили опір духовенству, і по­ вони за рідким винятком не руч з християнськими іменами вживаються. Наведемо кілька вживали в побуті свої старі іме­ на. Християнські імена пошири­ прикладів: Первой, Первуша — першим лися лише в XIII ст. питанням хоча б у самих за­ гальних рисах. Багатьом здається, що у нас власних імен безконечно бага­ то — мабуть, тисячі. Насправ­ ді ж широковживаних імен всього кілька десятків, від сили сотня-дві. Серед уживаних зараз імен є частина нових, що з ’явилися за радянської дійсності. Але абсо­ лютна більшість наших імен є традиційними, бо дійшли до нас від дідів і прадідів. Старі імена були канонізовані церквою. У дожовтневі часи, крім зазначе­ них у церковному календарі, ніхто не смів вживати, вигаду­ вати нових імен. Всі ці кален­ дарні імена християнська церк­ ва запровадила на честь так званих «святих», і духівництво пояснювало, що імена, як 1 все народився в сім’ї і відповідно— (Далі буде). У нашій Горенській школі в минулому навчальному році студенти педінституту проходи­ ли педпрактику з фізики. Тре­ ба й надалі посилати студентів на практику не тільки в міські, а й у сільські школи, де буде працювати переваж на біль­ шість студентів після закінчен­ н я інституту. М. ПОТРАВНИЙ, учитель математики Горенської середньої школи. З ІНОЗЕМНОГО ГУМОРУ В КІНО. Він: Тобі зручно сидіти, люба? Вона: Так, милий, цілком. Він: Тобі добре видно? Вона: Д уж е добре. Він: Тоді д авай поміняємося місцями. НЕ ПОВЕЗЛО. 1- й студент: Т ак, значить, ти ще раз провалився на екзамені з фізики? Я к ж е це трапилося? 2- й студент: Розумієш , вона мені поставили ті ж самі пи­ тання, щ о і в перший раз. П О Ц ІЛ У Н О К В ТУНЕЛІ. Він: Л ю ба, якби я знав, що цей тунель такий довгий, я б обов'язково тебе поцілував. Вона: Я к, невж е це був не ти?-1 Д О БРИ Й ХЛОПЧИК. Мама (прочитавши синові сен­ тим ентальну історію): Ну, Джон­ ні, а ти б віддав свою любиму собачку цьому бідному хлопчи­ кові, у якого не було татка? ДжоннІ (судорожно прити­ скуючи до себе собачку): А мо­ же кращ е було б віддати йому татка? Заст. редактора П, ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 28 (40) (25 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/87 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b9d6170fa80ac674965d6a76634d2663.pdf aecc34df472e0a7629ccb27e58a52243 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text СЛАВА ВЕЛИКОМУ ЖОВТНЮ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За п е д а г о г і ч н і ЛИСТОПАДА К А Д Р И 6 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ їм. О. М. ГОРЬКОГО ІНСТИТУТ ДО 40-РІЧЧЯ Розірвавши кайдани капі­ талістичного рабства, Вели­ ка Жовтнева соціалістична революція відкрила необме­ жені простори для розвитку продуктивних сил суспіль­ ства, для небувалого розкві­ ту культури нашого народу. Революція соціальна поро­ дила революцію культурну. Завдання культурної рево­ люції — підготовка багаточисленних спеціалістів для всіх галузей народного гос­ подарства і культури — Ор­ ганічно входили ДО Ленін­ ського плану соціалістичної перебудови країни. В. І. Ленін відзначав, що потрібно взяти всю культу­ ру, залишену капіталізмом, критично осмислити все це і поставити на службу комуністичному суспільству. Уже з перших днів існу­ вання молодої соціалістичної держави Комуністична пар­ тія прийняла р яд соціально значимих заходів у справі перебудови і розширення н а­ родної освіти. Ще йде напружена боротьба з внутрішньою контрреволюцією та інозем­ ними інтервентами, а в краї­ ні створюється Надзвичайна комісія по ліквідації не­ письменності, відкриваються нові школи і вищі навчальні заклади. Велика увага звертається на підготовку і перепідготов­ ку вчителів. «Народний учитель,— го­ ворив В. І. Ленін,— повинен у нас бути поставлений на таку висоту, на якій в ін ні­ коли не стояв, не стоїть і не може стояти в буржуазному суспільстві». З перших років Радян- В. К. МІТЮРЬОВ, заст. директора інституту. ської влади починає форму­ ватися і Київський педаго­ гічний інститут. У липні 1920 р. була проведена ре­ організація вищих учбових закладів м. К иєва, в резуль­ таті якої н а базі Київського університету організовано Інститут народної освіти, (ІНО). Факультет соціально­ го виховання К иївськог о ІНО і послужив базою для створення Київського педа­ гогічного інституту. В той час навчальну робо­ жовтня через аспірантуру кадри для вузів. 232 молодих науковці закінчили аспірантуру на кафедрам нашого інституту. Тепер майже у всіх педаго­ гічних вузах Республіки можна з устріти колишніх аспірантів нашого інституту. В процесі культурної ре­ волюції зроста в і наш інсти­ ту т, поповнювався склад його професорсько-виклада­ ц ь ких кадрів. Якщо в 194 1 р. кількість професорів і до­ центів у колективі інституту складала 18,4 процента, то в 1957 р. відповідно 57,6 п роцєнта . У 27 томах «Наукових записок» та інших видання х викладачі інститу­ ту опублікували сотні на­ укови х праць, серед яких чимало посібників для вузів , підручників і методрозробо к для середньої школи. У цьому році ІНСТитут розпоча в підготовку вчителів ширОкоГО профілю. Розши­ рюючи свою матеріальну б а­ зу і нститут проводить знач­ ну р оботу по виконанню істо­ ричних р і ш е н ь XX з'їзду К П Р С про політехнічні на­ вчання , п р ацює над поліп­ ш е нням естетичногови хо­ ту факультет соціального виховання проводив в Учбо­ вому корпусі університету. Починаючи з 1929 р., цей факультет р еорганізується в Ін ститут соціального вихо­ вання, а в 1933 р. його пе­ рейменован о в педагогічний інститут. Він розміщувався тоді в приміще н н і коли ш н іх ж і ночих курсів по Ч ех ов­ ському завулку, а в 1934 р. перейшов у теперішнє при­ міщення. У 1923 р. факультет соц­ ви х у випустив перший загін учителів у КІЛЬКОСТІ 14 чо­ в а н н я с т у д е н т і в . ловік, а в ювілейному 1957 році, разом з заочни­ З у стрічаю ч и славний ю ві­ , колек т и в викладачів , лей ками, випущено 1230 учи те­ лів, тобто у 8 8 разів більше, а с п і рант ів, студентів і ад­ мінтехпра цівників інституту ніж під ч ас п ер ш о го випуску. докладає всіх зусиль, щоб За роки свого існування мати найкращі показники в інститут підготував 14 998 учителів, у тому числі за роботі та навчанні. післявоєнні роки — 10598. Розв’язуючи головне своє завдання — готуючи вчите­ лів для середньої школи — інститут продовжує готувати 1957 ропу СЕРЕДА № 2 9 (4 1 ) Ціна 15 коп. НА ВІД ЗН А КУ В Е Л И К О Ї Р ІЧ Н И Ц І На честь Великого Жовтня наказом дирекції за сум­ лінну працю винесено подяку з занесенням в особову справу викладачам, студентам та адміністративно-техніч­ ним працівникам інституту. Всього відзначено 281 чол. Серед них: професорсько-викладацького складу — 78 чол., студен­ тів – 121 чол., лаборантів — 25 чол., аспірантів — 7 чол., адмін тех персоналу — 30 чол., працівників бухгалтерії — 3 чол ., п рацівників бібліотеки — 5 чол., працівників друка р н і – 1 2 чол. Міністерство освіти У Р СР нагородило значком «Від­ мінник народної о світи" 7 працівників нашого інституту. Грамо тою Міністерства освіти нагороджено 17 чол. 7 чол . із адмінтехперсоналу представлені до нагоро­ дж ення преміями. ВЕТЕРАН ЖОВТНЯ РОЗО ПВІД А Є ... В ДНІ підготовки д о ве­ л и кого свята в академ­ групах під керівництвом агі­ таторів проводяться бесіди. Цікаво було проведено б е­ сіду 1 листопада в об’єдна­ ній групі студентів II курсу педагогічного факультету (відділ спецпедагогіки) та 1 курсу м овно-літературного факультету (укр. відділ). За ініціативою студентів II кур­ су п едф аку н а бесіду був з апрошений старий б і л ьшо­ в и к Віктор Микитович Шев­ ченко . .Шевченко — учас­ ов Т н и к боїв за Радянську вла­ ду в жовтневі дні 1917 ро­ ку; 2 6 років він перебував у лавах Радянської Армії, те­ пер — демобілізований, пен­ сіонер. Після вступного слова ви­ кладача М. Я. Плющ висту­ пив наш почесний гість. Його розповідь викликала великий інтерес. В. М. Шев­ ченко розповів про повстан­ ня арсенальців та бійців 3-го авіапарку в Києві у жовтні 1917 року та в січні 191 8 року. З хвилюванням, затаму­ вавши подих, вслухалися студенти в розповідь про зустрічі тов. Шевченка з В. І . Леніним — на військо­ вій нараді у 1917 р. у Мо­ скві, на зборах партактиву Бауманського району (м. Москва) у 1918 році та в 1921 році на конференції, напередодні X з ’їзду партії, коли В. І. Ленін виступив із доповіддю «Про продпода­ ток». Студенти щиро подякували В. М. Шевченку за цікаву і корисну розповідь і в знак пошани піднесли йому букет живих квітів. В. ШИША, студентка II курсу педфаку. �«Ми маємо право пиша­ тися і вважати себе ща­ сливими з того, що нам довелось першими звалити в одному кутку земної ку­ лі того дикого звіра капі­ талізм, який залив землю кров’ю, довів людство до голоду і здичавіння і який загине неминуче і скоро, хоч би якими по­ творно звірячими були прояви його передсмерт­ ного шаління». B. І. ЛЕНІН. ★ «Жовтнева революція одним ударом розірвала кайдани національного гноблення, перевернула старі відносини між наро­ дами, підірвала стару на­ ціональну ворожнечу, роз­ чистила грунт для співро­ бітництва народів і заво­ ювала руському пролета­ ріатові довір’я його іно­ національних братів не тільки в Росії, але і в Єв­ ропі й Азії». (Із резолюції XII з ’їзду РКП (б), 1923 р.). ★ «Жовтнева революція це не тільки наша рево­ люція, це революція, яка відкрила двері до свободи трудящим і пригнобленим всіх країн світу». C. М. КІРОВ. ★ «Гарматні залпи Жовт­ невої революції донесли до нас марксизм-лені­ нізм... Іти по шляху ро­ сіян — такий був висно­ вок». МАО ЦЗЕ-ДУН. ★ «Історія вчить також, що коли шлях до соціа­ лізму стане більш легким, то цим ми завдячуємо Ве­ ликій Жовтневій соціа­ лістичній революції, геро­ їзму і самовідданості тру­ дящих Радянського Сою­ зу, які примусили швидше обертатися колесо історії». МОРІС ТОРЕЗ. ★ «Ш лях, по якому ми йдемо, є шляхом, що його вказав всім народам Ве­ ликий Жовтень». А. НОВОТНИЙ. ★ «Саме Жовтнева рево­ люція відкрила всім шлях до соціалізму». ПАЛЬМІРО ТОЛЬЯТТІ. ★ «Велика Жовтнева со­ ціалістична революція, яка перемогла під прапо­ ром інтернаціональної єд­ ності трудящих і справила величезний вплив на жит­ тя всіх народів, стала все­ світньоісторичним торже­ ством ідей пролетарського інтернаціоналізму». Г. ГЕОРГІУ-ДЕЖ. ДО НОВИХ У СП І ХІ В ГОТУЄМО КАДРИ ФІЛОЛОГІВ 40-і роко­ Ж овтневої соціалістичної революції, ко­ лектив співробітників і студен­ тів фізико-математичного ф а ­ культету підсумовує науковопедагогічну діяльність, накрес­ лює плани дальшого поліпшен­ ня підготовки студентів. З творчим натхненням на факультеті тепер працюють п'ять професорів, понад три­ дцять доцентів і кандидатів наук. Велика науково-педагогічна робота колективу факультету характеризується такими дани­ ми. Тільки за післявоєнні роки факультет підготував стаціонар­ но і заочно біля двох тисяч вчителів фізики і математики, понад п’ятдесят кандидатів ф і­ зико-математичних і педагогіч­ них наук. Професорсько - викладацький колектив факультету опубліку­ вав дев’ять томів наукових записок, підготував чимало під­ ручників для середньої і ви­ щої школи. А. ДАНИЛЮК, Колектив фізико-математич­ декан факультету. ного факультету в день всена­ родного свята сповнений ріш и­ мості і надалі віддавати всі ФАКУЛЬТЕТ НАПЕРЕДОДНІ ЖОВТНЯ свої сили і знання на поліпш ен­ ЕДАГОГІЧНИЙ факультет ний та дошкільний. За час іс­ ня педагогічної підготовки м ай­ учителів радянської зустрічає 40-і роковини нування дефектологічного від­ бутніх школи. Г. КО РДУ Н , Великої Жовтневої соціалістич­ ділу (з 1920 по 1957 рр.) під­ заст. декана. ної революції значними успіха­ готовлено 578 дефектологів для ми. всіх типів спеціальних шкіл. Кафедри факультету зробили На відділі .навчаються 183 сту­ великий внесок у скарбницю денти. Б арельєф з па­ радянської педагогічної науки. Дошкільний відділ існує п’є-маше до 40Особливо відзначилась у цьо­ тільки 4-й рік. Тут навчаються річчя Великого му відношенні кафедра психоло­ 127 студентів. Ж овтня, викона­ гії. За роки Радянської влади Досягнуті успіхи зобов’язу­ ний студентами члени цієї кафедри написали ють всіх працівників та студен­ 11 курсу педаго­ 289 наукових праць. Серед нихтів факультету і надалі підтри­ гічного факульте­ 5 підручників, 12 брошур, 10 ту — В. Бонда­ дисертацій, 138 статей тощо. мувати кращі традиції, здобуті рем, О. Корнійчу­ Працівники кафедри педагогіки колективом за роки існування ком, П. Усенком. написали понад 200 наукових інституту. праць. Зараз на факультеті працю­ М. ЯРМАЧЕНКО, ють два відділи: дефектологіч­ в. о. декана факультету. ІЛЯ ПІВТОРИ тисячі вчи­ телів мови та літератури підготував за післявоєнні роки мовно-літературний факультет нашого інституту. Зараз на фа­ культеті навчається 390 юнаків та дівчат. З минулого навчального ро­ ку факультет почав готувати вчителів широкого профілю. Крім основної спеціальності, студенти українського відділу одержать додаткову — вихова­ теля шкіл-інтернатів, а росій­ ського — вчителя співів та му­ зики в середній школі. Тепер на факультеті є шість спеціальних кафедр, на яких працює чотири професори 1 док­ тори наук, 29 доцентів та кан­ дидатів наук. Широко відомі вчителям України наукові та методичні праці з питань мово­ знавства та літературознавства професора П. К. Волинсько­ го, доктора педагогічних наук Т. Ф. Бугайко, професора Д. В. Чалого, доцентів І. І. Пільгука, А. П. Медушевського, Б. М. Кулика, М. К. Тищенка, Ю. С. Кобилецького, Ф. Ф. Бугайка. Б Професорсько-викладацький колектив факультету багато уваги приділяє поліпшенню на­ вчальної та виховної роботи се­ ред студентів. 99,7 процента успішності по­ каз ав факультет під час весня­ ної екзаменаційної сесії мину­ лого навчального року. Це са­ мий високий показник за остан­ ні роки. Зросла кількість від­ мінників навчання, серед яких можна бачити імена таких студентів — громадських акти­ вістів, як Р. Палій, М. Кот, Н. Балабан, А. Прокопенко, Н. Коваленко, Л. Бойко, Н. Новицька, В. Шастун і ін. Зустрічаючи славний 40-літ­ ній ювілей нашої Радянської держави, професорсько-викла­ дацький та студентський колек­ тив мовно-літературного фа­ культету дає зобов’язання й надалі .невтомно працювати над поліпшенням підготовки моло­ дих педагогічних кадрів для нашої радянської школи. ЧИ З УСТРІЧАЮ вини Великої П ДО ПОВСТАННЯ! 10 РОЗГРОМУ корні­ П ІСЛЯ ловщини в країні швидки­ граді (23) жовтня у Петро­ відбулось історичне за­ сідання ЦК під головуванням т. Свердлова. В. І. Ленін ви­ ступив з доповіддю про по­ точний момент, де підкрес­ лив, що і внутрішня і міжна­ родна обстановка склалися так, що пролетаріат і бідняцьке се­ лянство можуть захопити вла­ ду, що зараз треба зосередити увагу на технічній підготовці повстання. ЦК визнав, що «збройне по­ встання неминуче і цілком на­ зріло», і запропонував усім ор­ ганізаціям партії керуватися цим положенням і тільки з цієї точки зору обговорювати й роз­ в’язувати всі практичні пи­ тання. ЦК обрав Політбюро на чолі з Леніним, яке керувало всією політичною роботою партії. За вказівкою В. І. Леніна ЦК ство­ рив при Петроградській Раді легальний штаб по підготовці і проведению збройного по­ встання — Петроградський Во­ єнно - революційний комітет (ВРК). До складу ВРК увійшли ми темпами наростала проле­ тарська революція, йшов про­ цес більшовизації мас, більшо­ визації Рад робітничих депу­ татів. У листах до Центрального, Петроградського і Московського Комітетів партії — «Більшови­ ки повинні взяти владу», «Мар­ ксизм і повстання» — В. І. Ленін писав, що в країні на­ зріли об’єктивні умови для збройного повстання, що тільки воно може розв’язати ту глибо­ ку революційну кризу, яку пе­ реживає країна. 7(20) жовтня В. І. Ленін при­ був у Петроград і оселився на Виборзькій стороні, на квартирі більшовички Маргарита Васи­ лівни Фофанової. З цієї квартири В. І. Ленін і керував всією діяльністю партії по підготовці повстання. Тут він написав свої листа до ЦК: «По­ рада стороннього», «Лист до то­ варишів більшовиків — учасни­ ків обласного з ’їзду Рад Пів­ нічної області» і інші, в яких всебічно обгрунтував необхід­ ність повстання та план взяття тт. Ленін, Свердлов, Буб­ більшовиками влади. нов, Дзержинський, Сталін, Урицький, Дибенко, Кривенко, Невський, Антонов-Овсєєнко, Чудновський; головою ВРК був т. Подвойський. 16 жовтня відбулася поши­ рена нарада ЦК РСДРП(б), на якій Ленін оголосив рішення ЦК від 10 жовтня, стисло оха­ рактеризував міжнародну, і вну­ трішню обстановку і зробив висновок: «Або диктатура корніловська, або диктатура проле­ таріату і бідніших верств се­ лянства». Декілька разів В. І. Ленін повторив: «Владу треба брати негайно, зараз же». Нарада цілком схвалила про­ позицію Леніна і дала ріш учу відсіч Зінов’єву і Каменєву, які твердили, що повстання прире­ чене на поразку. Був створений партійний центр по підготовці і проведен­ ню повстання, куди ввійшли тт. Бубнов, Д зерж инський , Свердлов, Сталін, Урицький. Партійний Центр став керівним ядром Воєнно-революційного Комітету. Тимчасовий уряд, попере­ джений про повстання статтею штрейкбрехерів Каменева і З і ­ нов’єва., надрукованою 18 ж овт­ ня в газеті «Новая ж изнь», ви­ рішив задушити повстання в його зародку. 24 жовтня Тим­ часовий уряд дав наказ Ставці КОРОТКО ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ ТОМ «Н аукових записок вийш ов з д руку. Збірник присвячений 40-річчю Вели­ кої Ж овтн евої соціалістичної револю ції. В ювілейному ви­ пуску надруковані статті проф есора О. М. Астряба, доцентів Т. М. Лещенко, О. П. Па велка, В. М. Коно­ валова, асп іран та В. Дуб­ чака та ін . * * * НОВА Л ІТ Е Р А Т У Р А одержана в кабінеті по­ літеконом ії. В еликим попи­ том у ч итачів користу­ ю ться перш і номери журна­ лу А к ад е м ії н аук СРСР «М ировая эконом ика и меж­ дународны е отнош ения», ста­ тистичні зб ірн и к и «Народне господарство Української Р С Р » , «П ром исловість Ук­ р а їн и за 4 0 років Радян­ ської влади». * * * КУТОЧОК СПОРТИВ­ Н И Х Д О С Я Г Н Е Н Ь факуль­ тету організовано в деканаті педф аку. Т ут м ож на побачи­ ти п ерехід н і вимпели, вруче­ ні ком ан ді баскетболістів і уч асн и кам кросу; призові кубки, завойовані легкоатле­ там и, баскетболістам и і гім­ настам и ф ак ультету. п ослати в П ітер вірні урядові вій ська, за к р и ти більшовицьку га зе ту « Р а б о ч и й путь», роз­ вести мости на Н еві і т. ін. Р е в о л ю ц ія вступила в кри­ тичний м омент. Д ізн авш и сь про це, В. І. Л енін н ап р ави в М. В. Фофано­ ву до В иборзького районного ком ітету з листом до Н. К. К рупської, в яком у писав, що з повстан н ям не м ож на зволіка­ ти ні години і щ о ввечері він прийде в С м ольний. В. І. Ленін двічі о д е р ж у в а в негативну від­ повідь щ одо переходу в Смоль­ ний. Т оді він сам пішов у Смольний, залиш ивш и записку: «П іш ов туди, куди ви не ХОТІЛИ, щоб я піш ов. До побачення. Ілл іч». В п а р и к у , з перев'язаною що­ кою, Л ен ін прийш ов у Смоль­ ний і очолив збройне повстання роб ітників, солдатів і матросів. Його геній дав натхнення бор­ цям за владу Рад. Під його м у д р им керівництвом соціа­ л істи чн а револю ція перемогла і від кр и л а нову еру в історії лю дства — еру краху капіта­ л ізм у , еру перемоги соціа­ л ізм у. Ф . СЛОБОДИНСЬКА, кан д и д ат історичних наук, �КОРОТКО С Л А В Н И Й Ю В ІЛ Е Й НА НИВІ ОСВІТИ І НАУКИ вимовляють З ім'яГОРДІСТЮ доктора педагогічних ша на Україні жінка — доктор С И Н СЕЛЯНИНА з Воли­ тинович працює у вищій школі, педагогічних наук. ні. він вирішив будь-що спочатку у Київському інститу­ наук Тетяни Федорівни Б угайУ своїх численних статтях і здобути освіту, осягнути все ті народної освіти, а потім в ко численні її вихованці, які книгах Т. Ф. Бугайко висвіт­ краще, створене розумом люди­ Інституті соціального вихован­ працюють у різних куточках лює різноманітні питання, по­ ни, щоб потім сторицею повер­ ня. Навчально-виховна робота нашої Республіки і далеко за в ’язані з викладанням україн­ нути його в маси, нести людям незмінно поєднується з науко­ її межами. ської і російської літератур у світло науки і освіти. вою. Спочатку Острозька гімназія, Сорок років Тетяна Федорів­ школі. В роки Великої Вітчизняної Велику наукову роботу т. Бу­ потім історико-філологічний Ін­ війни П. К. Волинський слу­ на невтомно і натхненно пра­ гайко поєднує з такою ститут у Ніжині — цює на ниві освіти, і жить при політчастині ж громадською. Вона— так починався шлях важко, звичайно, в ко­ запасного стрілецького член редколегії журна­ Петра Костянтиновича ротенькій статті розпо­ полку, а потім працює лу «Література в шко­ Волинського в науці. вісти про її велику і викладачем соціальноВеликий Жовтень лі», керівник студент­ економічного циклу в багатогранну науковоського наукового това­ навстіж розкрив двері педагогічну і громад­ училищі зенітної арти­ риства, керує метод­ школи — і середньої, ську діяльність. лерії. об’єднаннями підшеф­ і вищої — для робіт­ Після демобілізації Рано залишившись них шкіл, часто висту­ ничо-селянської моло­ П. К. Волинський пра­ без батька, дівчина зму­ Молодій Радян­ пає з доповідями перед ді. цює доцентом кафедри шена була працювати і ській республіці потріб­ вчителями. Все життя української літератури піклуватися про хвору ім. Горького. Поруч матір та брата. Але невтомна жа­ і праця Т. Ф. Бугайко є зраз­ ні були кадри, і П. Волинський КДПІ га до знань допомогла їй бли­ ком скромності, творчого дер­ розпочинає свою діяльність пе­ з інтенсивною навчально-ви­ дагога. Школа, відділ народ­ ховною й громадською ді­ скуче закінчити гімназію і пов­ зання. Напередодні свята від усієї ної освіти, Київський педтех­ яльністю, він веде велику на­ ністю присвятити себе любимій справі — педагогічній роботі. душі бажаємо дорогій Тетяні нікум — в різних місцях до­ укову роботу. Загальну схваль­ З жовтня 1917 року Т. Бугайко Федорівні багатьох років здо­ велося працювати молодому ну оцінку в літературознавстві починає працювати в початко­ ров’я, творчої праці на благо вчителеві. Але це були й роки дістала його сумлінна наукова нашої Вітчизни, яка виростила дальшого навчання, роки не­ праця про життя і творчість вих класах. впинного творчого зростання. І. П. Котляревського. Петро Багато сил і енергії вона від­ і виховала її. В. САВЕНКО. З 1929 року Петро Костян­ Костянтинович бере активну дає становленню радянської участь у щорічних шевчен­ школи, різко засуджуючи лю­ ківських конференціях, висту­ дей, які заважають розвитко­ паючи з науковими доповідями. ві нової школи, пропагують Він очолює секцію літератури відрив школи від політики. науково-методичної Ради при Стаття Тетяни Федорівни ОЗПОВІДАЮЧИ про кращих людей нашого інсти­ Міністерстві освіти УРСР. «Школа поза політикою — туту, не можна не згадати про Володимира Бонда­ А скільки часу віддає проф. брехня і лицемірство», надру­ ря—комсомольського ватажка педагогічного факультету. Волинський вихованню моло­ кована в 1923 р. в газеті Во­ Вперше я зустрівся з Володею на початку вересня дих науковців! линської округи «Радянське цього року. Він був відповідальним за фізкультурну 40 років наполегливої праці життя», викликала багато від­ роботу на факультеті. Коли б не відбувалися тренування, на ниві освіти й науки. Цю зна­ гуків учителів. Володя, незважаючи на обмеженість часу, завжди був менну дату зустрічає професор За бездоганну роботу в шко­ присутній на них. І не просто спостерігачем. у розквіті своїх творчих сил. лі Т. Ф. Бугайко, одній з пер­ По біговій доріжці біжить юнак. Рухи його рук Побажаємо ж йому радості й ших на Україні (в 1940 році), не зовсім правильні. Він добіг до фінішу і зупинився, по­ щастя, нових успіхів у його пло­ присвоєно звання Заслуженої тім, піднімаючи та опускаючи руки, повільно пройшовся дотворній роботі на благо Ра­ учительки шкіл УРСР. по стадіону. До юнака швидко підходить Володя. Між дянської Батьківщини. ними повішається жвава розмова. Юнак вдячним погля­ З 1939 р. Тетяна Федорівна П. ХРОПКО. дом проводжає Володю... працює в нашому інституті. Во­ Та Володя Бондар не тільки хороший порадник. Він на написала і успішно захисти­ сам непоганий спортсмен, і ще жодні інститутські зма­ ваН і ч н ла кандидатську і докторськугання не пройшли без ного участі. ВІЛЕЙНИЙ рік ознамену­ дисертації. Т. Ф. Бугайко пер­ На комсомольських зборах факультету товариші одно­ вався значними подіями. голосно обрали В. Бондаря секретарем факультетського Запущено міжконтинентальну бюро. І, незважаючи на те, що коло його обов’язків знач­ балістичну ракету; 4-го жовт­ но розширилось, роботи стало набагато більше, Володя ня запущено перший штучний встигає побувати скрізь. супутник Землі, а 3-го листопа­ СПРАВЖНІЙ І в навчанні В. Бондар не відстає — він сумлінний 1 да — другий. Все це зміг здійс­ дисциплінований студент. нити тільки Радянський Союз, Товариші щиро вітають Володю з святом і бажають ІЛИЧІ. Ясний липневий успіхів у навчанні, щастя в житті. день. У лісі чується сміх, народи якого під керівництвом співи. На галявині діти оточили М. ЮРЧЕНКО, Комуністичної партії 40 років студент І курсу педагогічного факультету. тоненьку, коротко острижену тому назавжди скинули ярмо дівчину. Це — вихователька капіталізму і встановили свою піонерського табору «Молодая гвардия» Ніна Дубіна. Кожний намагається стати ТОВАРИШ поближче до неї, першим роз­ повісти новину, порадитись, ви­ до себе. І коли потрібно було УДЕМО ВИ­ ім. Герцена. Там відвідування хорово­ рішити спірне питання. дати кандидатуру в комсомоль­ ВЧАТИ жесто­ вона ознайомилася го гуртка. Вони знають, що Ніна Сергі­ ське бюро факультету, всі одно­ ві знаки глухоні­ з роботою науко­ Побажаємо ж Кірі ївна кожного уважно вислухає, голосно обрали Ніну. І не по­ мих,— говорить сту­ вого дефектологіч­ дальших, ще кра­ дасть пораду. За що ж її люб­ милились. Третій рік вона вмі­ дентка. Всі вмить ного гуртка і зра­ щих успіхів у на­ лять і поважають діти?.. І чи ло поєднує активну роботу в притихли: адже так зу ж вирішила: тре­ вчанні, в громад­ тільки діти?.. бюро з відмінним навчанням. цікаво дізнатися, як ба організувати та­ ській роботі, радості ...Ось Ніна в оточенні сту­ До того ж Ніна — хороша можна жестами по­ кий гурток у нашо­ та щастя в житті. дентів: вона роз’яснює їм не­ спортсменка, учасниця худож­ яснити те чи інше му інституті. Обо­ зрозумілий матеріал. Спокійно ньої самодіяльності. в’язково! слово!.. Л. ТЕРТИЧНА, і терпляче пояснює вона кож­ Ця ідея сподоба­ студентка педфаку. Однією з перших вон а від­ Йде заняття на­ не питання — у кожній її від­ гукнулася на заклик ЦК ком­ укового студент­ лась і викладачам повіді відчувається бажання до­ сомолу допомогти цілинникам ського гуртка де­ К. Курчинську під­ помогти товаришу. Рудольф зібрати багатий врожай. За фектології. Веде тримав Людяна і чуйна, Ніна ніколи зразкову Генріхович Краєв­ роботу Н. Дубі­ його четвертокурс­ не відмовить у проханні. Такою на нагороджена значком ЦК ниця педагогічного ський. знаємо ми Ніну тепер, такою ВЛКСМ «За освоение целин­ факультету К. Курчинська — Кіра була вона і з перших днів на­ ных земель», відмінниця навчан­ Курчинська. вчання в інституті. ня. Знання у неї Чуйна, скромна і працьо­ Під час екскурсії глибокі, міцні. І на Після закінчення школи з зо­ вита, вимоглива до себе і в Ленінград (в чи­ все у неї вистачає лотою медаллю Ніна Дубіна до товаришів — ось яка наша слі кращих студен­ часу: і на проведен­ стала студенткою нашого інсти­ Ніна. тів) К. Курчинська ня занять в гуртку, туту. побувала в Ленін­ і на грунтовне ово­ Т. ЛЕВИЦЬКА, Уважна до товаришів, витри­ градському педаго­ лодіння навчальним мана і відверта, вона відразу ж студентка 31 групи і на гічному інституті матеріалом, завоювала загальну симпатію математиків. З ЛЮ БОВ’Ю ДО ПРАЦІ Р Ю Б Відмінниця-активістка Б УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ Вченої Ради інституту, при­ свячене 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції, відбулося 1 листо­ пада в актовому залі. З до­ повіддю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції на Україні» висту­ пила кандидат історичних наук доцент Г. П. Лещенко. Цікавим був виступ профе­ сора П. К. Волинського «Ук­ раїнське радянське літерату­ рознавство за 40 років». Про досягнення радянської пси­ хології та про розвиток пе­ дагогічної думки за роки Радянської влади розповіли доценти Д. Ф. Ніколенко та С. А. Літвінов. * 31 ЖОВТНЯ о 18-й годи­ ні 50 хв. аспіранти В. Чер­ | нявський, В. Дубчак, М. Мі­ няйлов та інші спостерігали в інститутській обсерваторії рух штучного супутника Зем­ лі, який є підтвердженням величезного росту вітчизня­ ної науки і техніки за 40 ро­ ків Радянської влади. * РОБОТИ членів кафедр української, російської і за­ рубіжної літератур виставле­ ні на стендах у кабінеті лі­ тератури. Книги і статті П. К. Волинського, І. І. Піль­ гука, Д. В. Чалого, Ф. М. Поліщука, Л. М. Карлова, В. Д. Войтушенко, І. Т. Кру­ ка, А. К. Даннлюка та Ін­ ших знайомлять відвідувачів виставки з друкованою про­ дукцією наших літературо­ знавців. * СТЕНДИ - ВИСТАВКИ «Великий Жовтень» та «Мо­ сква — столиця нашої Бать­ ківщини» організовані кабі­ нетом марксизму-ленінізму. іи сач владу — владу робітників 1 се­ лян. У цьому році народи СРСР, як і інші народи світу, країн народної демократії, і в тому числі народи Чехословаччини. радісно і урочисто відзначати­ муть 40-річчя Великого Жовтня. Після визволення Радян­ ською Армією моєї батьківщи­ ни, наш народ став на новий шлях, на шлях соціалізму. Світлим і заможним стало життя. Ми сповнені щирої по­ дяки Союзу РСР і його непере­ можній Армії. Ми, студенти, які приїхали з Чехословаччини, як і наші дру­ зі вдома, радісно зустрічаємо це велике свято. Ніхто з нас і ніколи не забуде слів К. Гот­ вальда, який, переходячи після визволення кордон Чехословач­ чини, сказав: «Як зіницю ока будемо берегти дружбу з Ра­ дянським Союзом. З Радян­ ським Союзом на вічні часи!». Ян ПРИГАНЦ. �ня будівництва башт для рефракторів, ми скоро прийшли до висновку, що наш інсти­ тут, внаслідок відсутності від­ критих ділянок землі, не має інших можливостей як бу­ ОПОВІДАННЯ А. ДЯЧЕНКО УРОК ПІ ДПІЛЛЯ ЦЕ ТРАПИЛОСЯ в липні А інші учасники хрестин, господи, прости і помилуй, но­ 1905 року в невеличкому зовсім тверезі, уважно слухали ворож деного младєнца, нарече­ селі, на Північному Кавказі. Во­ юнака у формі духовної сем і­ ного О лександром в пам’ять лосний підпільний комітет одер­ нарії. безврем енно усопшего Госуда­ жав директиву партійного цент­ — Мене послали до в а с ,— ря-батю ш ки... дувати башту в сучасній її кон­ ра, яку треба було негайно роз­ говорив він стиха,— з губерн­ — Ваш і благородія, прошу з струкції з обертним і розсув­ глянути і прийняти рішення по ського комітету Р осійської со­ нами за наслідника, мого пер­ ним куполом на даху будинку її виконанню. ціал-демократичної робітничої в іс т к а ,— низько вклонився ха­ інституту, з якого обрій був Але як зібратися? Де? В селі партії більшовиків. На порядок з я їн .— Ж інка! Закуски госпо­ майже весь відкритий. розташувалась особа сотня Ди­ денний став організований в ід ­ дам оф іцерам . Було вирішено будувати баш­ кої дивізії генерала Літвінова. ступ сил революції, щоб кращ е М олода хазяйка метнулася ту рефрактора на даху, на пе­ Сам генерал, розморений спе­ підготуватися до рішучого у д а­ за тарілкою смаженої риби. В рехресті двох внутрішніх капі­ кою, другий тиждень сидить у ру по царизму... хаті піднявся веселий п'яний тальних стін будинку. селі. Звичайно, шпиків та охо­ Представник центра говорив гармидер. Поблажливо ухмиля­ На нашу думку, коливання рони збільшилося значно. Як­ довго. Всі слухали, затам ував­ ючись, о ф іц ери випили і кину­ грунту, яких він набував вна­ що зібратися за селом, зразу ши подих. Іноді Петро Гнатович ли скл ян ки об підлогу. слідок вуличного руху авто­ викриють: комітет не малий — давав знак двом хлопцям— М ногая лета! — завив транспорту і трамваїв (тоді по дев’ять чоловік; у самому се­ зв’язківцям від загонів, і вони бульвару Т. Шевченка і Пиро­ лі — тим більше не вдасться: заводили на декілька хвилин околодочний, витріщивши очі. говській вулиці проходили трам­ слідкують за кожним двором, п'яний гамір, решта безладно їх — Ваш і благородія! Сідайте вайні колії), в першу чергу за кожною людиною. з нами! Б удьте ласкаві! підтримувала. І тут членові комітету вчите­ Раптом з вулиці пролунали ДЕНЬ 40-х РОКОВИН сприйматимуть зовнішні капі­ Квапливо оф іцери кинули на Великої Жовтневої соціа­ тальні стіни будинку. Порадив­ лю Петру Гнатовичу Зеленсько­ сердиті гортанні голоси, б р я з­ стіл в о зн аку своєї прихиль­ кіт шпор, лайка. Семінарист ності по четвертній і, підібрав­ лістичної революції минає 20 шись у цій справі з фахівцями му прийшла на думку ідея. ...Сімнадцятого липня, в не­ схопив з столу шматок ковба­ ши ш аблі, вислизнули з душної років з дня закінчення будів­ кафедр Київського політехніч­ ництва нашої астрономічної об­ ного інституту, в тому числі з ділю під вечір в хату молодо­ си і, впавши на коліна о т­ кімнати на вулицю. Вони були серваторії і передачі її в роз­ відомим професором І. А. Кірі­ го валяльника Юхима Олійника цю Стефану, захропів. Хтось впевнені у благонадійності ком­ порядження учбової частини єнком, ми прийняли їх пропози­ потяглися святково одягнені ро­ простягнувся посеред кімнати. панії. інституту. В той час закінчу­ цію щодо установки рефрактора дичі та знайомі; статечно про­ Хазяїн з усієї сили штовхнув Ч ерез д екіл ька хвилин на вався період великої рекон­ не просто на перехресті внут­ йшов отець Стефан разом із си­ під бік околодочного. Той спро­ ганку нова пара п'яних обійма­ струкції вищої школи. Партія рішніх капітальних стін, а на ном друга, що загинув під соння зарепетував шаленим го­ лася з околодочним, який роз­ вживала рішучих заходів, щоб спеціальний масивний пустоті­ Мукденом, семінаристом, який лосом, прийнявши з чиїхось по­ беш кетувався на всю вулицю, а вищі заклади готували дійсно лий зрізаний конус, змонтова­ напередодні приїхав з міста; служливих рук пляшку з го­ в кімнаті тривало обговорення ний на спеціальних войлочних струнко пропрямував, подзень­ рілкою: висококваліфіковані кадри. директиви центра... куючи шаблею по шпорах, око­ Для потреб учбового процесу прокладках. — За вір-ру, цар-ря і атєчеІнколи з вікон долітали голо­ Терміново завершувалися об­ лодочний наглядач Бородавкін. ство! Ур-ра! педінституту був замовлений си, дзенькіт пляш ок. «П ’яні» Скоро з хати Юхима залуна­ астрономічний рефрактор фірми лицьовувальні і монтажні ро­ вал ял и ся уж е і навколо будин­ — Ур-ра! — підхопили всі. ли нестройні голоси, серед боти. Наступив день 5 листопа­ Цейса та інші прилади. В ку, д еякі з них підіймалися і На порозі, відбиваючись від оформленні цих замовлень від да. Залишалось усім скласти яких чітко визначався бас око­ двох «п’яних», які настирливо зникали в темних вулицях. Ні­ УРСР, за дорученням Раднар- «державний іспит». Було вирі­ лодочного: лізли цілуватися, з ’явилися два хто не н аваж у в ав ся їх затриму­ Ска-ка-ал к-а-зак чер-рез кому, брали участь окремі чле­ шено провести випробування вати. Н а ган ку леж ало троє. офіцери з особої сотні. доли-и-ну-у, ни кафедри загальної фізики рефрактора під час його най­ Один, п ід ім ’ятий тушею около­ — Запрошуємо до столу! — Чер-рез кав-казские інституту, яку в той час очо­ більш відповідальної роботи по дочного, ледве стрим ую чи сміх, кинувся до них хазяїн. кр-рая-а!.. лював відомий вчений про­ фотографуванню зірок у най­ Шпиків та вершників з осо­ — Просимо! Сідайте! — за­ говорив товариш у, теж зв’язків­ більш несприятливих умовах фесор Г. Г. Де-Метц. цю: бої сотні, які шастали по вули­ гули гості. Незабаром стало відомо, що для нього. — От проклятий! Пудів на — Що це за п’янка? — гид­ Ніч випала з чистим прозо­ ці, брали завидки: добре справ­ німецька фірма відмовляється десять! В есь бік мені відда­ ляли хрестини у валяльника! ливо запитав старший офіцер, гарантувати точність роботи рим небом. Фотокасету на реф­ вив... А здорово Петро Гнато­ Ледве пізні літні сутінки але зразу ж заспокоївся, поба­ механізмів рефрактора без ракторі відкрито... Астрономи вич п ридум ав! Г лянь, Федько, вкрили село, на ганок виповзли чивши погони околодочного і укладення договору на його відмітили час експозиції. он вони, ф ар ао н и , огинаються.,. Нарешті потрібний час про­ двоє, трохи поборсалися і за­ хрест отця Стефана. установку фахівцями фірми. снули прямо поперек східців. Д ійсно, ш пики продовжували Отець Стефан, якого збудили В тодішній міжнародній ситуа­ йшов... Фотокасета закрита... В той же час у світлиці під об­ так само безцеремонно, як і з за зд р іс тю обходити веселий ції візит означених фахівців до Астрономи направляються в разами вже мирно хропів отець околодочного, намагався набути двір: з в ’яж и сь, мовляв, з п’я­ нашої країни був явно не ба­ фотолабораторію. Наступна пе­ Стефан, а за столом, встромив­ благопристойний вигляд і, при­ ними, сам н е радий будеш. ревірка фотознімків мікроско­ жаний. пом показала, що будівельники шись вусатою, червоною пикою тискуючи до товстого черева І вони, облизую чись, проходили Очолюваний Г. Г. Де-Метцем, д алі, ш укаю чи підпільний во­ в тарілку з холодцем, спав Бо­ голову семінариста, бурмотів: актив нашої кафедри вирішив і монтажники цілком справи­ родавкін. лосний ком ітет. — Здравіє новопрестав... відмовитися від них і з завдан­ лися зі всіма труднощами, які ням по установці рефрактора стояли перед ними. М. ГНАТЮК. Петро ОРЛИК. Хай живе Великий Жов­ справитися власними силами. В актив кафедри по розроб­ тень, який розкріпачив ро­ ці цього питання, крім нас зум людини, відкрив необмеже­ Вірлихою зветься висока могила Щ АСТЯ і Г. Г. Де-Метца, увійшов ні простори розвитку перед ра­ Насипана хто-зна коли, Народивсь я в люті під’яремні дні, наш астроном М. О. Рудський, дянською наукою. Напевне, востаннє розправивши крила. Говорила рідна матінка мені: лекційний асистент універ­ Лягли тут спочити орли. «Виростай же, сину, виростай, мужній, В. БУЛГАКОВ, ситету відомий оптик О. П. В гранітній скорботі схиливсь на коліна, Ти зазнаєш щастя на землі своїй...». К. ЯНКОВСЬКИИ. Шереметьєв. Вивчаючи питан­ Як символ їх волі, боєць. В серці материнськім є передчуття: Що путь їх пройшов від Дніпра до Берліна З Сходу завітало сонячне життя. Проніс теплоту їх сердець. Я в далекий Київ вчитися пішов Вирує кругом безконечне роздолля, Пострічав там друзів, пострічав любов. Буяють колгоспні поля, ...Промайне на схилах вікових Дніпра Борців за віками омріяну волю Неповторна, мила юності нора, Навіки забрала земля. Та життя цвістиме, як сади цвітуть,— Лягли України, Росії тут рядом Я піду з ним в ногу у щасливу путь. Безсмертні звитяжні сини, Спинися, прохожий, орлиний нащадок: За тебе померли вони! В. ШАРАДА. ОБСЕРВАТОРІЇ 20 РОКІВ В О ГО Л О Ш ЕН Н Я ДЛЯ УЧАСТІ В СВЯТКОВІЙ ДЕМОНСТРАЦІЇ ТРУДЯЩИХ студенти та співробітники збираються О 8 ГОД. РАНКУ 7 ЛИСТОПАДА В ІНСТИТУТІ. ПЕРШИМ в колоні інституту йде ФІЗИКОМАТЕМАТИЧНИЙ факультет, ЗА НИМ — МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ. ОФОРМЛЕННЯ КОЛОНИ: один ряд — червоні косинки, другий ряд — букети квітів ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ у повному складі йде в загальноміській колоні дружби народів. МНЕ РОВНО ДВАДЦАТЬ... Мне ровно д в а д ц а т ь ... Горы, воды Пройти бы вдоль и поперек, В такие б годы — в небосводы С летать орленком ... Ветерок И неба синь, и ш ирь просторов — Так землю всю: за пядью пядь — Н ет, не орлины м , птичьим взором,— А человеческим обнять. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 29 (41) (6 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/88 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b5c0e19a391ca62228e45046233f4ebc.pdf 33d986acb02d596018d5bc9d2f000a51 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Вища педагогічна школа педагогічні З а К А Братіслава, Д Р ЛИ СТО ПАДА 1957 року П ’ЯТН И Ц Я 15 И ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТ Е Т У Л К С М У І П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е Р Ж А В Н О Г О П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О Г О № 30 (42) Ціна 15 коп. П О Д ІЛ Я Є М О В А Ш У ГЛ И Б О К У С КО РБО ТУ, ВИ СЛО В­ Л Ю Є М О С П ІВ Ч У Т Т Я З П РИ В О Д У К О Н Ч И Н И П Р Е ЗИ ­ Д ЕН ТА Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И ТО В АРИ Ш А А Н Т О Н ІН А З А П О ТО Ц ЬК О ГО . Дирекція, викладачі 1 студенти Київського педінституту. П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К И Й С К Л А Д , С ТУД Е Н ­ Т И І А Д М ІН ІС Т Р А Т И В Н О -Т Е Х Н ІЧ Н И Й П Е Р С О Н А Л ІН С ТИ ­ Т У Т У ГЛ И Б О К О С У М У Ю Т Ь І В И С Л О В Л Ю Ю Т Ь СВОЄ С П ІВ Ч У Т Т Я С Т У Д Е Н Т А М ІН С Т И Т У Т У — Г Р О М А Д Я Н А М Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И З П Р И В О Д У КОНЧИНИ П Р Е З И Д Е Н Т А А. З А П О ТО Ц ЬК О ГО . ДОБРИЙ ПОЧАТОК СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК Заняття наукових студент­ Поряд з навчальною роботою тем (про трудове виховання, про ських гуртків, як правило, про­ по оволодінню спеціальністю завдання піонерської і комсо­ ходять у формі доповідей та їх студент вищого учбового закла­ мольської організацій у шко­ жвавого чи не жвавого обгово­ ду може і повинен брати по­ лах-інтернатах і т. ін.). На мі­ рення. І ніде правди діти, така сильну участь у науковій робо­ ській науковій конференції форма, взагалі себе виправдо­ ті. Для цього при ряді кафедр м. Києва, присвяченій 40-річ­ вуючи, все ж вимагає урізнома­ інституту створені наукові сту­ чю Жовтня, робота студентки нітнення. На мовно-літератур­ дентські гуртки, учасники яких В. Бугайко «З досвіду роботи ному факультеті найбільш вда­ об’єднуються у загальноінсти­ вихователя в школі-інтернаті» ло робить це гурток російської тутську студентську організа­ відзначена грамотою і грошо­ мови. Та ось 4 листопада відбулось цію — Наукове студентське то­ вою премією. вариство. Як відзначається в Всього відзначено грамотами цікаве заняття і гуртка росій­ Типовому положенні про Н СТ, по інституту 8 кращих студент­ ської та зарубіжної літератури. В цей день оголошення спові­ члени Товариства - зобов’ язані ських наукових робіт. щало про «Вечір радянської До числа кращих гуртків, успішно оволодівати наукою, підвищувати свій науковий і за­ крім названих вище, слід від­ поезії (Е. Багрицький, М. Свєт­ гально-культурний рівень, про­ нести також гурток російської лов)». Заняття гуртка винесено вадити наукову роботу, висту­ мови (керівник — кандидат фі­ на факультет. Твори Багрицького та Свєт­ пати з доповідями з окремих лологічних наук Сурова Н. В.) питань науки і техніки на збо­ і гурток української літератури лова, які були створені при рах гуртка і наукових студент­ (керівник — доктор філологіч­ зародженні радянської поезії, них наук Пільгук І. І.). ських конференціях». викликають живий інтерес у Участь студентів у наукових Проте, не слід заспокоювати­ радянських людей; але треба гуртках готує їх до майбутньої ся досягнутими успіхами. У ро­ роботи в політехнічній школі, боті наукових гуртків є ще ба­ озброює навичками самостійно­ гато недоліків. Деякі гуртки го дослідження, виховує в них ледве животіють (кафедри істо­ С Т ІН Г А З Е Т И на англій­ уміння спостерігати, збирати р ії КП РС , філософії). При ка­ матеріал, робити відповідні на­ федрі політичної економії сту­ ськ ій , німецькій і францу­ зькій мовах, присвячені 40укові висновки. дентський гурток зовсім не пра­ річчю Великої Жовтневої со­ Певні досягнення в роботі цює. Заняття в ряді гуртків ціалістичної революції, ви­ наукових студентських гуртків провадяться від поріг до поріг. пустили студенти в кабінеті є 1 в нашому інституті. Так, у Не можна вважати нормальніш, іноземних мов. минулому навчальному році в коли на фізико-математичному інституті працювали 16 гуртків, факультеті не працює фотогур­ які охоплювали 381 студента. ток. Незрозуміло, чому педаго­ О Р Г А Н ІЗ О В А Н О ВИ­ Переважна більшість тем, які гічний гурток створено лише на СТАВКУ «Ф акультет до розроблялися гуртківцями, ма­ мовно-літературному факульте­ 40-річчя» на фізико-матема­ ла актуальне значення, була ті. Невже студенти інших фа­ тичному факультеті. Тут на присвячена питанням політехні­ культетів не цікавляться педа­ кожній кафедрі експонують­ зації навчання, посилення зв’ яз­ гогічними проблемами?! ся наукові роботи виклада­ ку інституту з виробництвом і Перед студентськими науко­ чів, оригінальні прилади, школами. вими гуртками стоять зараз сконструйовані викладача­ Так, гурток експерименталь­ серйозні і відповідальні зав­ ми і виготовлені студентами ної фізики (керівник — доц. дання. Кафедрам слід пере­ в навчальних майстернях. Коновалов В. М.) підготував се­ глянути і затвердити склад рію доповідей, і гуртківці про­ керівників гуртків, обновити читали їх учням підшефної тематику найбільш актуаль­ школи № 136. Наукову допо­ ними і змістовними темами. відь студентки фізико-матема­ Керівництву Н С Т (докт. педа­ тичного факультету Л. Канель, гогічних наук Бугайко Т. Ф .) підготовлену в цьому гуртку, і комітету Л К С М У (секретар — відзначено грамотою на місько­ Н. Горбач) потрібно перегляну­ му огляді студентських робіт. ти склад старост гуртків, орга­ Педагогічний гурток мовно- нізаційно зміцнити гуртки. літературного факультету (ке­ В березні — квітні 1958 р. рівник— викладач Барун Р. К.) буде провадитись чергова сту­ зосередив свою увагу на ви­ дентська наукова конференція в вченні досвіду роботи ш кіл-ін­ інституті, а в травні — міський тернатів. Гуртківці не тільки огляд наукових робіт студентів. спостерігали за роботою в шко­ Справа честі наших гуртківців лах-інтернатах № № 1, 2, 3, а ле підготувати змістовні наукові й самі виконували там окремі доповіді, порадувати нас своїми завдання виховного характеру. успіхами у навчальній і науко­ Гурток опрацював ряд цікавих вій роботі. КОРОТКО визнати, щ о наші студенти-лі­ тератори недостатньо знають цих поетів. Отже, задум гуртка був дуже доречним. Літературний монтаж і чи­ тання віршів — такою була форма цього вечора. Жвава, ці­ кава розповідь про творчість Багрицького та Свєтлова сту­ дентки 4-го курсу Ніни Бала­ бан, вірші, які вміло прочитали Валентина Гольдштейн, Анрі Прокопенко, А л л а Наріжна та інші студенти, познайомили присутніх з цими видатними радянськими поетами. Думається, що така форма заняття не менш ефективна, ніж наукові доповіді, і треба, щоб вона зайняла належне міс­ це у роботі гуртків. За роки Радянської влади Величезних успіхів досяг­ ле видавництво художньої літератури на Україні за 40 років Радянської влади. Ось деякі цифри за даними Книжкової палати У Р С Р . Твори Т. Г. Шевченка за 76 років (з 1840 но 1916 рр.) видавались 196 разів, за­ гальним тиражем у 847,1 тис. примірників. За роки Радянської влади (1917 по 1956 рр.) 237 разів, загаль­ ним тиражем у 6397 тис. примірників. К. В А Н ІН . Подяка В елику роботу провели сту­ денти ф ізико-математичного фа­ к ультету під час місячника кни­ ги, взявши на себе обов’язки громадських розповсюджувачів літератури. Цими днями в комітет ЛКСМ У інституту надійшов лист від директора книжкового магазина № 12 «Будинок кни­ ги », в якому він виносить подя­ ку студенту 2-го курсу відділу фізики В італію К лименку. Комсомолець В. Клименко розповсюдив літератури майже на дві тисячі карбованців, вніс­ ши цим свій вклад у важливу політичну' кампанію. Твори І. Франка з 1917 по 1956 рр. видавалися 447 разів, загальним тиражем у 8064 тис. примірників проти 36 разів, тиражем у 196,7 тис. з 1899 по 1916 рр. 10 видань своїх творів (тиражем в 11,7 тис. при­ мірників) довелося побачити Л есі Українці. Радянські ж читачі одержали 96 видань (2050 тис. примірників) тво­ рів великої поетеси. 272 рази загальним тира­ жем у 5390 тис. примірників виходили за роки Радянської влади твори М. Коцюбин­ ського (до революції — 11 разів, тиражем у 19,8 тис. примірників). Клуб студентської самодіяльності 13-го листопада вперше на фізикоматематичному фа­ культеті відбулось організаційне засі­ дання Клубу худож­ ньої самодіяльності. Годовою Клубу об­ рано студента IV курсу О. Болгара. В К л у б і будуть працювати дев'ять секцій; хор, худож ­ нє читання, чолові­ чий ансамбль, ест­ радний оркестр, ан­ самбль народних ін ­ струментів, танцю­ вальна група, духо­ вий оркестр, конфе­ ранс і ансамбль бан­ дуристів. Роботу секц ії кожної очолить ви­ браний на засіданні голова. Завдяки перемозі ленінської національної політики, мистецтво в нашій країні стало дійсно народним. Навчаючись у педагогічному інституті, студенти мають всі можливості для того, щоб оволодіти і другою спеціальністю — викладача музики і співів. Н а ф о т о : викладач кафедри музики М. Захаров проводить заняття зведеного хору мовно-літературного факультету. Акомпанує студентка А. Куц. Фото В. Орловського, �Партійне життя М олодий льв ів ськ и й п о ет Д м и т р о Павличко весною цього року побував на В о л и н і. У м. Д ер м ан і він був п р и с у т н ім на п охоронах — хо­ вали патріотів, як их б а н д ер ів ц і щ е у 1940 році по-звіря­ чому закатували і к и н у л и в крин иц ю . Все бачене Д. П а в ли ч к о оп исав у св оєм у вірші «Убив­ ц і». Н иж че ми д р у к у є м о ур и в к и з ц ь о го вірша. В БОРОТЬБІ ЗА ГЛИБОКІ ЗНАННЯ Керуючись рішеннями XX з’їзду КПРС про необхід­ ність поліпшення ЯКІСНОЇ ПІД­ ГОТОВКИ випускників вузів, парторганізація робила все, щоб піднести на вищий рі­ вень навчально-виховну ро­ боту в інституті. В грудні 1956 року парт­ бюро розглянуло навчальні плани і спрямувало викла­ дацький колектив на їх удо­ сконалення відповідно до но­ вих профілів. У лютому МІ­ СЯЦІ 1957 року на партійних зборах було обговорено пи­ тання про хід перебудови на­ вчального процесу в світлі останніх рішень партії і Ра­ дянського уряду, в квітні — про підготовку до весняної сесії та державних екзаме­ нів. Виконуючи накреслені партбюро заходи, наш колек­ тив добився значних успіхів. Незважаючи на вимушене скорочення навчального ро­ ку, основна студентська маса оволоділа програмовим мате­ ріалом і на екзаменах пока­ зала досить міцні знання. З 1408 студентів, які брали участь у весняній сесії, 1370 чол. (97,2 процента! екзамени склали. В інституті є 245 відмінників, 764 сту­ денти склали екзамени тіль­ ки на «добре» і «відмінно». Проте успішність порівняно з минулим роком знизилась на 0,6 процента: 38 студен­ тів одержали незадовільні оцінки. Обговорюючи підсумки на­ вчального року, партійні збо­ ри ІНСТИТУТУ звер н ули особ­ ливу увагу факультетських парторганізацій на необхід­ ність краще організувати самостійну роботу студентів. А ле, як показала перевірка, деканати і кафедри потріб­ них зрушень у цій справі не добил ись. Минуло два міся­ ці, а багато студентів до ви­ вчення програмової літерату­ ри не приступили, кафедри ж не встановили дійового кон­ тролю за цією важливою формою роботи. Деканати і парторганізації факультетів можуть і зобов’язані створи­ ти для всіх студентів робочу обстановку, а кафедри 1 ком­ сомольські організації повин­ ні встановити систематичний контроль за самостійною ро­ ботою студентів. Саме від цього залежить успішне за­ кінчення першого семестру 1957/58 навчального року. Політико-виховна робота в цьому році велася під ло­ зунгом гідної зустрічі 40річчя Жовтня. Тільки протя­ гом вересня-жовтня в інсти­ туті було проведено 21 лек­ цію та по 6 бесід в акаде­ мічних групах на різні теми, присвячені 40-й річниці Ве­ ликого Жовтня. Здійснено ряд екскурсій по історичних місцях Києва та до м. Три­ пілля, в яких взяли участь більше 700 чол., проведе­ но також цікаві вечори-зу­ стрічі з старими більшови­ ками, передовиками вироб­ ництва, заслуженими вчите­ лями; тематичні та урочисті вечори, присвячені 40-й річ­ ниці Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. А ле політико-виховна ро­ бота ще не позбавлена еле­ ментів формалізму. Саме цим можна пояснити непоодинокі факти аморальності, байду­ жості і пасивності серед сту­ дентів. Наприклад, частина студентів не з’явилася на профспілкові збори мовно-лі­ тературного та фізико-матема­ тичного факультетів і їх до­ велося перенести на Інший день. Студентська теоретич­ на конференція мовно-літера­ турного факультету проходи­ ла при аудиторії в 30 чоло­ вік. Наведені факти говорять про те, що нам слід розпочати серйозну боротьбу з елемен­ тами байдужості і пасивності серед студентів. У цю бо­ ротьбу повинна включитися вся громадськість інституту і в першу чергу агітатори, комсомольська організація і газета «За педагогічні кад­ ри». Л. ТЕНДЕРЕС, секретар партбюро інституту. Уроки в майстерні Ц е неправда, щ о за в олю Ви боролися в ярм і. Л ицем іри! Н аш у в олю Убивали ви самі. Це неправда, щ о за бр ата Ви страждали у тю рм і. Л и ц е м ір и ! Т о г о брата М о р д у в а л и ви самі. Ц е б р е х н я , щ о У к р а їн у В и л ю б и л и бу д ь-к о ли ,— Я к м о г л и б, то й Україну У крин иц ю б затягли ! Чуйний вихователь ІД Г Р И М І Л И останні г а р ­ пом агає поліп ш ити лекцію чи матні п остр іли В е л и к о ї за н я т т я як у методичному, так Вітчизняної війни, наш ін сти ­ і в н а у к о в о м у відношенні. Х аракт ерною рисою Івана тут відновив роботу. Х о ло д н і, незасклені аудиторії заповнили Є вген ови ча є також чуйне став­ студенти, більш ість яких б у ли л ен н я д о м о л о д и х пр ацівників активними учасниками війни. аси стен тів і а сп ір а н тів . Аспі­ Вимушена перерва в навчанні, ранти, я к і працю ю ть п ід його великі прогалини в знаннях, керівництвом , в у сьо м у ВІДЧу­ нестатки матеріальні, зв’ язан і з ваю ть і в и м огли вість, і дружню війною і збитками від н е ї,— у п ід тр и м ку. Іван Євгенович по­ більш ості студентів, чав свою педагогічну але в оля до знань — д ія л ь н іс т ь щ е в 1914р, незламна. Однак, чи в церковно-приходській змож уть вони належ ­ ш к о л і. Д а л і навчався в ним чином вчитися, чи К и їв с ь к о м у університе­ змож уть розібратись у ті, який закінчив уже складних питаннях ви­ при Р а д ян ськ ій владі в щ ої математики?! Такі 1 9 2 2 році. Радянська запитання хвилю вали влада відкрила йому кожного д ем обілізов а­ ш ляхи для творчого ного. Проте досвідчені викладачі, зокрема Іван Є вгено­ зр остан н я . В роки п е р ш о ї п'ятирічки вич Ш иманський, швидко р о з­ Іван Є в ген ов и ч працював у сіль­ віяли ці сумніви. І. Є. Ш иманський пройшов с ь к о го с п о д а р с ь к о м у інституті, Б лизько 20 років працює довгий ш лях на педагогічній Іван Є в ген ов и ч у нашому інсти ­ ниві — від учителя с е р е д н ьо ї школи до завідую чого каф ед­ т у т і; б а га т о вчителів з вдяч­ рою елементарної математики і н істю і в е л и к о ю теплотою зга­ ­ методики математики. Й о г о л е к ­ д у ю т ь св о го лю бим ого виклада ції захоплюю ть студентів г л и ­ ча і в и х о в а т е л я , наслідуючи в боко науковим змістом, гра­ с в о їй п е д а го гіч н ій праці його нично дохідливим викладом м а­ п р и к ла д . П. ГУМ Е Н Н И Й. теріалу. Математичний а н а л із не легко викладати, н е л е гк о йо­ го і засвоювати. Студенти, яким не все зр озум іло, приходять на індивідуальну консультац ію і одерж ую ть у Івана Євгеновича « З А Д О В О Л Ь Н И Т И клопо­ вичерпну відповідь на всі запи­ та н н я гром адських організа­ тання. ц ій м. К и є в а і Київської об­ Крім навчальної роботи, тов. л а с т і п р о присвоєння імені Ш иманський веде в ели к у н а ­ О. М . Г о р ь к о го заводу вер­ уково-методичну роботу; його статів-автом атів, що будують перу належ ить б іл я десятка на­ ся в м. К и єві; Київському пе­ укових робіт. С еред у ч и т е л ів д а го гіч н о м у інституту і Ки­ математики наш ої р е сп у б лік и їв с ь к о м у державному дитячо­ м ало знайдеться таких, які б не м у т е а т р у ». знали цього вдумливого, л ю д я ­ (З Постанови Цент­ ного вчителя учителів. Іван р а льн о го Виконавчого Євгенович систематично буває К о м іт е т у Союзу РСР в ш колах, допомагає вчителям , в ід 29 червня 1926 р.) бере участь у методичних нара­ дах учителів математики серед ­ З А Р О К И свого існування ніх ш кіл, виступає із зм істовни­ ін с т и т у т збільш и в у 88 разів ми доповідями. На нарадах він в и п уск уч и телів . Перший ви­ завжди бажаний гість. п у с к у 1 9 23 році був 14 чо­ В икладачі кафедри — і не л о в ік , а випуск 1957 року лише тієї, якою к ерує Іван Єв­ (р а зо м із заочниками) налічу­ генович,— повсякденно в ід ч у ­ вав 1 2 3 0 чоловік. вають його в м іле керівництво і В С Ь О Г О за роки існуван­ допомогу. н я К и їв ськ и й державний пе­ В ідвідую чи л е к ц ії та прак­ д аго гіч н и й інститут ім. О. М. тичні заняття викладачів, Іван Г ор ьк ого випустив 15.099 Євгенович у д усі д обр ози ч ли ­ у ч и т е л ів середньої школи. вості вказує на н ед олік и , до­ В ЦИФРИ І ФАКТИ ЦИФРИ І ФАКТИ 20 ЛИ П Н Я 1920 РО КУ було видано першу постано­ ву НКО про реорганізацію учительських семінарій у пе­ дагогічні школи. С ТВОРЕНІ в 1921 році інститути народної освіти мали факультети: підготовки робітників соціального вихо­ вання; підготовки робітників для професійних шкіл; підго­ товки політосвітніх працівни­ ків. На Україні було 15 інсти­ тутів народної освіти, з яких 11 мали по одному факуль­ тету, а 4 — по два факуль­ тети (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ). Ф А К У Л Ь Т Е Т соціального виховання Київського інсти­ туту народної освіти і є по­ чатком існування нашого інституту, який в 1923 році зробив свій перший випуск— 14 чоловік. Із криниць в и тя га ли п о б и ти х лю дей Та зн ім а л и к о л ю ч і д р оти і з костей. П ізн а в а ли су с ід и с у с ід а св ого Т а к а за л и м ені, х т о за м у ч и в його. Ч о л о в ік а свого п із н а в а л а ж она, Н ази в ала п р о к л я т о го вбивцю вона. І сестр и ч к у свою п із н а в а л и брати, І від них я п очув, як з о в у т ь с я кати. І від б о л ю д уш а р о з к о л о л а с ь м оя — Б о у кож ного з н и х у к р а їн с ь к е ім ’я. Ч и ж м оя У к р а їн а не з н а л а бід и , Чи з бід и я н и ч а р ів р о д и л а завж ди?! Студенти 3-ї групи фізиків проходили педпрактику в майстернях школи № 70 м. Києва. На знімку зафіксований урок у столярній майстерні (заняття веде студент IV курсу фізико-математичного фа­ культету І. Староселець). Здобуті теоретичні знання по обробці дерева, учні закріплюють на практиці при виготовленні фізичних при­ ладів. На передньому плані фото показано дівчаток за ви­ готовленням підставки для маятника М аксвелла. Учні власними силами виготовляють також такі інструменти, як пили, молотки тощо. �ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР ЖОВТНЯ Велика Жовтнева У психологічній лабораторії соціа­ гизькому степу, б іл я Балхаша і ності. В У Р С Р працює 79 теат­ лістична революція була пово­ далі? Раніш е, ніж через 50, а рів, 26 філармоній, 120 музеїв, ротним пунктом у розв’язанні можливо й 100 років, ви цими 28 468 клубів. національного питання. місцями все одно не будете У 1913 р. на Україні видава­ Радянська держава стала займатись». лося 275 газет, з них україн­ першим у світовій історії взір­ Проте не сотні років, а всьо­ ською мовою — лише кілька. цем побудови відносин між на­ го три п’ ятирічки потрібно було Зараз на Україні видається родами і націями на принци­ радянському народові для со­ 2959 газет, з них українською пах пролетарського .інтернаціо­ ціалістичної індустріалізації мовою — 2474, російською — налізмі'. країни. У 1955 р. продукція 484, молдавською — 1. У рес­ В галузі національних в ід н о ­ промисловості, яка розміщена публіці видається 300 жур­ син перемога Жовтня означала: на території Таджицької Р С Р , налів, альманахів та інших пе­ забезпечення рівноправності і зросла порівняно з 1913 роком ріодичних видань із загальним суверенності всіх народів Р о сії; у 24 рази, в Казахській Р С Р — річним тиражем 25 мільйонів здійснення права націй на само­ у 33 рази, в Киргизькій Р С Р — примірників. Якщо з усіх книг, виданих на Україні в 1913 р., визначення аж до відокремлен­ в 37 разів і т. д. Великі досягнення мають на­ лише 4 проценти були надру­ ня; ліквідацію будь-яких націо­ нальних привілеїв і обмежень; ціональності С Р С Р в галузі ковані українською мовою, то забезпечення свободи розвитку культури. До складу С Р С Р вхо­ в 1955 р ,— 73 проценти. Великі досягнення національ­ національних меншостей. Такі дять 15 союзних республік, 17 ної політики КП РС відчувають­ автономних республік, 9 авто­ основні принципи радянської національної політики були про­ номних областей і 10 націо­ ся всюди. Так, у невеликому ко­ голошені у листопаді 1917 р. нальних округів. У 13 союзних лективі нашого інституту друж­ «Декларацією прав народів Р о ­ республіках створені Академії но працює і вчиться 947 укра­ сії». наук, а в Інших союзних і ба­ їнців, 195 росіян, 68 — інших Зваживши на об’єктивні і гатьох автономних республіках національностей та група по­ суб’єктивні умови, в яких ра­ працюють ф іліали А Н С РС Р. сланців із народної Чехосло­ дянському народу доводилося За роки радянської влади в на­ ваччини. Бібліотека Інституту будувати соціалізм, радянські ціональних республіках вирос­ обмінюється друкованими ви­ нації використали своє законне ла широка сітка шкіл з рідною даннями з науковими центрами Російської Федерації, Білорусії, право на самовизначення не для мовою викладання. з університетами і педінститу­ Якщо на 1955 р. по С Р С Р відокремлення, а для об’ єднання тами Софії, Бухареста, Праги, число учнів масової школи зрос­ своїх зусиль, для створення Братіслави та ін. міст соціа­ ло в 4 рази порівняно з 1914 р., Союзу Р С Р . Утворення С РС Р було величезним тріумфом то в Киргизькій Р С Р воно зрос­ лістичних країн. Великим попи­ ленінської політики рівноправ­ ло відповідно в 44 рази, в Уз­ том користуються серед наших ності і дружби народів, воно бекистані — в 68 разів, в Та­ викладачів і студентів газети з мало не лише внутрідержавне, джицькій Р С Р — в 660 разів. Болгарії, Польщі, Чехословач­ Успіхи радянської національ­ чини, Ю гославії, китайська га­ але й велике міжнародне зна­ ної політики яскраво можна зета «Д р уж ба». чення. Минуло чотири десятиліття з Втілення в життя національ­ продемонструвати на прикладі того часу, коли Радянським Радянської України. ної політики Комуністичної Великих успіхів д осягли ук­ урядом була проголошена «Д е ­ партії означало досягнення ве­ ликих успіхів кожною радян­ раїнські трудящі у створенні кларація прав народів Р о с ії». ською республікою в економіч­ національної формою і соціа­ Для долі народу чи держави це ному, політичному і культурно­ лістичної змістом культури. За­ строк дуже невеликий. А ле ра­ му відношеннях. Імперіалісти раз на Україні працює понад зючі зміни відбулися у націо­ Заходу не вірили в можливість 30 тис. шкіл, де навчається по­ нальних відносинах в нашій швидкого соціального і націо­ над 5,5 млн. учнів. З цієї кіль­ країні т а за ї ї межами. Під жит­ нального відродження нашої кості шкіл з українською мо­ тєдайним сонцем пролетарсько­ викладання — близько го інтернаціоналізму в С РС Р країни. Вони вважали, що вою СРСР неминуче загине внаслі­ 25 тис., а учнів у них коло виросла і загартувалася велика док боротьби національностей, 4 млн. чоловік. Як відомо, в до­ дружба соціалістичних націй. З які входять до його складу. їм революційній Україні біля 80 виходом соціалізму за межі од­ недоступне було розуміння то­ процентів населення було вза­ нієї країни соціалістичні нації формуються в країнах народної го, що СРСР складається з галі неписьменним. На Україні тепер у вищих демократії. Братерська інтерна­ соціалістичних націй, з ’ єдна­ них нерозривними узами ра­ учбових закладах (разом з за­ ціональна сім’я трудящих налі­ дянської федерації. Нерідко ка­ очниками) навчається понад чує зараз 950 млн. чоловік, а в піталісти в перші роки радян­ 325 тис. студентів; це більше, майбутньому вона незмірно зро­ ської влади зверталися до ра­ ніж у Франції, Б ельгії, Голлан­ статиме, бо нездоланним є дянських господарників з про­ дії, Данії, Ш веції, Норвегії, Т у ­ прагнення всіх людей праці ханням віддати їм на кілька реччині і Греції разом взятих. до миру й дружби, інтернаціо­ десятиліть ту чи Іншу націо­ За національним складом сту­ нальної пролетарської єдності. нальну окраїну Росії. Так, ан­ денти українських вузів харак­ глійський капіталіст Уркварт теризуються так: українців — В. войтко, писав: «Чи не дасте ви мені 63,8 процента, росіян — 27,3 кандидат філософських наук. можливість покопатися в Кир­ процента, решта інші національ­ БУДЬМО ЗАВЖДИ РАЗОМ! ЕНЬ 17 Л И С Т О П А Д А — ті. Заклик студентів Праги до один з найвизначніших з боротьби з фашизмом знайшов історії молодіжного студент­ відгук у молоді і студентів усіх ського руху, день єдності, солі­ країн. В пам’ять тих, хто заги­ дарності молоді світу, яка нув у боротьбі з фашизмом, на честь славних традицій сту­ вчиться. дентської солідарності, дружби Осінь 1939 року. В Празі студенти Карл ового та єдності, день 17 листопада університету організували д е­ було оголошено Міжнародним монстрацію протесту проти днем студентів. П ісля закінчення другої сві­ вбивства гітлерівцями чеського тової війни кращі студентські студента Яна Оплетала. 17 ли­ традиції, що народились у бо­ стопада керівники студентської Міжна­ демонстрації були заарештова­ ротьбі, продовжувала ні, а потім розстріляні. Вночі родна спілка студентів. її за­ поліція зробила напад на сту­ снували в серпні 1946 року на дентські гуртожитки і заареш­ Всесвітньому установчому кон­ тувала ще понад дві тисячі пра­ гресі студентів у Празі. Одним з ініціаторів створен­ зьких студентів. Вони були жорстоко побиті і відправлені в ня МСС було радянське сту ­ табір смерті — Оранієнбург. дентство. За 11 років свого існування У концентраційні табори були ув’язнені десятки професорів і МСС здійснила велику роботу викладачів. Університет був за­ в боротьбі за студентські права та інтереси. критий. М С С бореться за зниження Звіряча розправа викликала плати за навчання у всіх краї­ протест і обурення в усьому сві­ Д нах, за забезпечення студентів стипендіями, виступає проти расової дискримінації в учбо­ вих закладах, проти антинауко­ вих расових теорій. МСС здійс­ нює матеріальну допомогу сту­ дентам колоніальних країн. Міжнародна спілка студентів активно бореться за мир у всьому світі, за національну незалежність народів, за зміц­ нення єдності і дружби між студентами усіх країн. Для здійснення всіх цих завдань систематично проводяться між­ народні семінари, конференції, зустрічі по професіях. Активно працює в МСС ра­ дянське студентство. В Союзі Р С Р створено комітет молодіж­ них організацій з студентською Радою у своему складі. Комі­ тет організовує І керує робо­ тою радянської молоді. Особливо зросли і зміцніли наші зв’язки з молоддю бага­ тьох країн за останні роки. V I Всесвітній фестиваль молоді і студентів, що відбувся у Мо­ Досліди з теми «У в а га ». За допомогою ком­ плікаційного апарата студенти І курсу педа­ гогічного факультету (спец, відділ) Л. Ре­ п’янська та Т. Берд­ ник вивчають особли­ вості розподілу уваги. Досліди з теми «В ідчуття». За допомогою при­ ладу «вертуш ка» мож­ на дослідити кольорове відчуття при умові змішування різних ко­ льорів. На нашому фото ви бачите студентку І кур­ су педагогічного фа­ культету (спец, відділ) Л. Левківську, яка про­ водить експеримент на змішування кольорів. Н А М П И Ш У Т Ь. Математичний вечір у школі К ілька днів увагу учнів 5 — 7 класів Боярської школи при­ вертала велика об’ява: «2 6 жовтня відбудеться не­ звичайний математичний вечір з незвичайною програмою. Беріть участь у вечорі!». У невеликому шкільному к лу­ бі людно, як ніколи. Сюди при­ йшли учні, вчителі, студентипрактиканти 4-го курсу відділу математики педінституту. Учні з цікавістю розглядають тільки що вивішену тут газету «Ю ний математик», розв’язують задачі, сперечаються. В ечір почався «доповіддю» з істор ії розвитку математики в Р о сії. Це була незвичайна до­ повідь. Один за одним на сце­ ну виходили учні Шморіна, Андрієвська, Духлій, Лупич, Кур­ бет, Мордхилевич. З інтересом скві, ще раз продемонстрував наше прагнення до миру і дружби з молоддю всього світу, велику любов і повагу молодих прихильників миру усіх країн до Радянського Союзу і радян­ ської молоді. Багато юнаків і дівчат з Че­ хословаччини, Болгарії, Поль­ щі, А л б а н ії, Китаю та інших країн навчаються у вузах нашої країни. Серед студентів мовнолітературного факультету нашо­ го інституту теж є юнаки і дів­ чата з братньої Чехословацької республіки. Велика, кількість студентів відвідує нашу кра­ їн у по туристських путів­ ках. Багато зарубіжних пред­ ставників бувають і в нашому інституті. У Міжнародний день студен­ тів щиро бажаємо всім сту­ дентам світу великих успіхів у боротьбі, навчанні і роботі. Т. Я Н К ІВ С Ь К А , заст. секретаря комітету ЛКСМ У. слухали присутні їх коротенькі розповіді про видатних росій­ ських і радянських математиків. Цікаво була побудована і друга частина вечора, з і сцени учні пропонували задачі на кмітливість, математичні голо­ воломки, і той, хто першим знаходив вірне розв’язання, за­ мовляв будь-який номер з ре­ пертуару художньої самодіяль­ ності. Коли семикласниця Люда А н­ дрієвська вірно відповіла на перше запитання математичної вікторини, вона зажадала по­ слухати пісню «М чатся туше вереницей» у виконанні студен­ ток — Ази Загородньої та Ма­ рії Пчольник. Зал сповнюється дружними аплодисментами 1 не­ затихаючим «б іс ». Студентки «зм уш ен і» були проспівати ук­ раїнську народну пісню «Ч и не той то О мелько», яка виклика­ ла ще більш е захоплення уч­ нів. Учениця V класу Лупич чу­ дово продекламувала гумореску Степана Олійника «Пригода в лісосм узі». Непогано підготува­ ли свій танець учениці 6-го класу Петриченко, Трасковська, М артиненко та Шпак. Приємне враження справив хор V класу (керівник— О. Загородня) та не­ величка сценка «В німецькій ш колі», поставлена теж п’яти­ класниками. Поки йшли виступи, жюрі математичної вікторини (Л. Пла­ хотнюк, М. Пчельник та В. Бат­ рук) встигли підвести підсумки і визначити переможців вікто­ рини, яким були вручені призи. Першу премію одержала учени­ ця 7-го класу П ідгрушна. Дирекція Боярської школи дякує студентам та керівнико­ ві педагогічної практики В. Ку­ хар за організацію цікавого ве­ чора. І. Р И Ж А В С Ь К И Й , учитель Боярської школи. �В. БОРЦОВ. ОПОВІДАННЯ. Прощай, Катя-Катерина! Б А Г А Т О ш л я х і в на Укра­ їні... На перехресті таких доріг за містом Н. стоїть пам’ ятник. Посірілий граніт обмитий пер­ шими осінніми дощами, навко­ ло ростуть різнобарвні айстри; Зупиниться біля нього прохо­ жий і прочитає: Д ІБ Р О В А К. червона санітарка 1902— 1920 Прощай, Катя-Катерина! ТЕ П ДЕ-НЕ-ДЕ блимав світлячками вогнищ. Десь вдалині брехав сільський пес, Іржав жеребець. Темінь ночі, здавалось, глушила людський гомін над степом, а там далі втомлено і сумно співав баян. М елодія то наближалася з віт­ ром, то відлітала і знову лину­ ла на невидимих крилах, бо­ лісно і мрійно стискаючи серце. П ісля денного походу навколо панувала втома, та люди за ви­ могами воєнного часу тримали­ ся насторожі. С В ОН И С И Д ІЛ И під скиртою колючої соломи. Від неї несло прілим зерном і миша­ ми. Рука Павла ніжно голуби­ ла шовкове волосся і шию дів­ чини. І Катя відчувала, як теп­ ло Павлової руки розливалося по всьому ї ї тілу. Катя в пітьмі намагалася заглянути йому в очі. Вона відхилила комір його косоворотки і притулилася до Павла. - Павлику мій... мій...,— захоплено і соромливо промо­ вила дівчина... — Катю-Катюшо... Тільки б живими залишитися... Р о зіб’ є­ мо білих і будемо будувати щастя... Воно буде нашим... — Мабуть, таким буде жит­ тя... красивим!.. Знаю, що буде красивим, а от яким саме, уяви­ ти не можу... Вони замрійливо помовчали. — А завтра знову в бій. — сказав П авло,— мені ще сьо­ годні до командира треба. Вони встали. П авло обняв дівчину. Вустами він відчув ї ї теплі скроні. — Лю блю !.. Л ю блю !..— по­ чув він пристрасний шепіт дів­ чини.— Якщ о тебе не стане — я не виживу... — А л е наші життя належать зараз революції... Катюшо... В ІД Н ІЧ Н О Ї П РОХОЛОДИ нічого не залишилося. Так завжди у південноукраїнському степу восени. Жага роз'їдала всіх. Полуденне сонце нікого не жалувало. Степове роздолля дихало гірким денним повіт­ рям. По дорозі, що летіла в до­ лину, димний від пилюги обоз. Степ був коричневожовтим від посохлої трави. День йшов на­ зустріч ночі і загасав у проме­ нях сонця, що ховалося за го­ ризонтом. Полк підходив до се­ ла. Коли передня частина ко­ лони порівнялася з першими хатами, по ній дощем посипа­ лись кулеметні черги. Б уло видно, як у центрі села підняв пилюгу білогвардій­ ський кавалерійський загін. Піднявши шаблі, що багрово цер з товстим носом. Поруч стояв гладко виголений, з син­ цями під очима, інший білогвар­ дієць. — Підійди ближче! — влад­ но наказав той, що сидів. Конвоїр підштовхнув Павла на .крок до столу. — Ти, більш овицька па­ даль... Якщ о хочеш жити, від­ повідай на наші запитання! — Ми знаємо, що ти — комсомолець. Офіцер, що стояв, підніс щось у руці. П авло побачив свій комсомольський квиток і зробив різкий рух, щоб вирвати його з ворожих рук. Та офіцер ударив його рукояткою пістоле­ та по обличчю. Конвоїри скру­ тили Павлу руки і боляче зало­ мили пальці. Задзвеніли шибки. Десь за­ кашляли гармати. Павла вивели у двір. К олю ­ чим дротом прив’ язали до стов­ па. Він мовчав, й о го чорне во­ лосся прилипло до закривавле­ ного чола. Очі спокійно диви­ лися з-під навислих темних брів. На розірваній сорочці гу ­ сто плом еніла кров. Щ е удар... Тепер він уж е не чув, що гово­ рив офіцер. Б ілогвардієць при­ цілився в свою жертву. Пролунав постріл. Повільно опустився на зем лю офіцер. З-за будинку вискочило кілька червоноармійців; вони встигли на мить раніше. Один з них підбіг до Павла. — Він дихає... живий... А Т Я Б ІГ Л А в перших ря­ дах бійців з санітарною сумкою через плече. Вітер ку­ йовдив ї ї волосся, що вибилося з-під «буд ьон ів ки ». В одній ру­ ці вона тримала гранату. За А В Л О В ІД Ч У В під собою П кожним будинком, у кожному підлогу. Як крізь сон, він вікні їй здавалося: тут Павло! пригадував, що його кудись Він десь тут... І вона бігла далі. везли, і хрипіли коні в темряві. Раптом комісар полку, який був Скільки це продовжувалось — попереду, спіткнувся і опустив­ усвідомити не міг. Розпухла ся на землю, обхопивши обома потилиця заважала повертати руками коліно. Катя схилилася голову. Він спробував підняти­ над ним. Повз вуха просвисті­ ся, але від болю в правій руці ла куля і вдарилась у стіну б у ­ упав на підлогу, сплюнув, по­ дника. Посипався червоний це­ дивився навколо. Тепер чотири гляний пил. Катя обернулась. стіни закривали від нього світ. Дуло гвинтівки з-за рогу бу­ В одній з них, мабуть, були дника на протилежному боці двері, в нижній частині яких вулиці дивилося в спину комі­ світилися щілини. сара. Щ о робити?.. Не розду­ Павло зібрав останні сили і муючи, Катя кинулась вперед і поповз до дверей. В щілину бу­ тілом прикрила його, затуливши ло видно, як над кістяками зго­ руками очі. П острілу вона не рілих будинків піднімався кли­ чула... кастий місяць. Почулися важкі Катя впала горілиць, піді­ повільні кроки. Павло відсах­ гнувши ноги. Комісар, прику­ нувся від щілини. Мимо дверей сивши від болю губи, підхопився, пройшла постать, потім кроки кинув гранату і нахилився над почулися з протилежного боку. дівчиною. Із куточка ї ї широко «Вартовий,— догадався Павло розкритого ока по запиленій І з жахом для себе зрозумів: в скроні скотилася кришталева полоні я ». В затьмареній пам’я­ сльозинка. О бличчя загостри­ ті пропливали обличчя товари­ лось І зблідло. шів... Каті... Здавалося, він — Щ е б хвильку... пожи­ чув її голос: « Павлушо, рід­ ти... Товариші. Павлику... — ний... коханий мій...». Павло тихо говорила вона, задихаю­ здригнувся і розплющив очі — чись,— передайте... Павлу... як­ навкруги була пустка. Він вслу­ що знайдете... вмерла за рево­ хався в шепіт вітру, закривав люцію... очі, але вітер нічого не прино­ Вона затихла, захлинувш ись сив... Павло знову знепритом­ кривавою піною. Комісар пла­ нів... кав, як може плакати батько... У кімнаті, куди ввели Павла, — Ми помстимося за тебе, сидів за столом мордастий офі­ наша Катя-Катюша!.. виблискували у променях сон ця, вони з гоготанням летіли на колону червоних бійців. Все вирішували хвилини. Павло розвернув уже куле­ метні тачанки... Кілька «макси­ мів» довелося зняти на землю. Обоз повертав назад у степ Лежачи на землі, Павло бачив, як в рядах білогвардійців силь­ ний вогонь змішав передніх: кілька чоловік, перелетівши че­ рез голови коней, залишились нерухомо лежати на землі, ін­ ші сховалися за скиртами со­ ломи. Зліва до кулеметників непо­ мітно підповзали білі. Білогвар­ дійці знову вилетіли на поле, скачучи по ньому зигзагами. Темніло... Брудний піт лив на очі з запиленого, обвіт­ реного чола Павла. Кулемети аж кипіли. Раптом туман за­ тьмарив ного очі. І поле бою, і кулемет, що захлинався, і пов­ зуча змією стрічка з патрона­ ми, і земля під ним — все зникло з відчуття реальності, залишилося лише забуття. Катю безжалісно трясло на степовій дорозі. Вона подала пити пораненому, який стогнав від такої неспокійної їзди. А її думки були там, позаду, де лу­ нали постріли, де Павло разом з кулеметниками відбивав озві­ рілі атаки білих. За горизонтом обоз поїхав повільніше. Вже стемніло. Ту­ ман сповивав сиру тривожну ніч. Стукотіли, не стихаючи, постріли. Серце Каті билося в німому передчутті нещастя. Бій тривав уже півгодини. Полк йшов далі, стороною обходячи село. К Подарунок В е л и к о м у Жовтню Спорт допомагає у повсякден­ ній роботі, допомагає у навчан­ ні. Це добре р озум ію ть наш і студенти, зокрема ф ізико-м а­ тематичного ф ак ультету — О. Проскура, А . Паш ківський, О. Семко, Н. Івахненко, В. Ж у р ­ ківська, І. С тароселець, Н. Д у ­ бина, Ю. Пасічник і ін. Вон и і хороші спортсмени і одні з кра­ щих у навчанні. Про усп іхи ф ізико-матема­ тичного ф ак ультету в спорті можна судити хоча б з того, щ о на протязі останніх років фа­ культет займає н езм ін н е 1-ше м ісце в ком ітетській сп артакіа­ ді інституту. Понад 10 призів за перш і місця (з ш ахмат, с т р іл ь б и , в о ­ лейбола, з л е гк о ї атлетики, плавання) постійно зн а ход я ться на стенді-виставці ф ізи ко-м ате­ матичного ф акультету. Н еабияку р о ль у спортивних досягненнях відіграє спортивна база. А д ж е не секрет, щ о до цього року ми не мали св о єї власної в олей больн ої і баск ет­ больн ої площ адок. Д ум ка з б у ­ дувати спортмайданчик виникл а сер ед спортсменів факультету давно. Н а протязі останніх двох ро к ів в ел о с ь багато розмовн а цю тем у, створювалося багат о п р оек тів будівництва такого м айданчика при Солом’янсь к о­ м у гу р то ж и тк у, але далі цього справа не йш ла. Проекти зали ­ ш а л и с я п р оектами не без вини каф едри фізвиховання і госпо­ д а р сь к о ї частини інституту. І т іл ь к и п іс л я того, як дирекція ін с т и т у т у передала справу бу­ дівництва в руки студентів фі­ зико-м атем атичн ого факультету , призначивш и відповідальним за цю с праву заступника декана Г. Г. К о р д у н а , майданчик було сп о р уд ж ен о буквально за 5 днів В сі студ ен ти факультету в к л а л и свою долю праці в цю хоч і н е в ели к у , але загальноко­ р и сн у справу. Особливо добро ­ со в існ о працю вали студенти IV курсу, п оказую чи найкращий п р и к лад св о їм молодшим това­ ришам. В . ДАВИДЮК, сту д ен т I V курсу. КОЛЕКТИВ ФІЗКУЛЬТУРНИКІВ У ЮВІЛЕЙНІ ДНІ Сорокову річницю В ели к ого Жовтня колектив ф ізк ульту р н и ­ ків наш ого інституту зу с т р ів хорошими результатам и: за 10 післявоєнних років у ін сти туті підготовлено 2987 значкістів Г Т О перш ого ступеня, 1634 — другого: майстрі© спорту — 2; 35 ч олов ік одерж али перший спортивний розряд: 301 — д р у ­ гий; 1276 — третій. Д о славного ю вілею — 40річчя Ж овтня — достроково в и ­ конано план підготовки сп орт­ сменів-розрядників з різни х ви­ дів спорту. Так, спортсменів перш ого розряду підготовлено 4 чол.. другого — 43 чол. (при завдан­ ні — 20), третього — 113 чол. (при завданні — 60). Норми перш ого спортивного розряду виконали студенти С. Ховхун, І. С тароселець, В. Ж урківська, М. Ш естопал. У IX комплексній спартакіа­ ді перемогли спортсмени ф ізи ­ ко-математичного ф ак ультету. Розпочата 10 ю вілейна сп ар­ такіада. Профспілково - ком сом оль­ ський крос на честь 40-річчя Жовтня виграли спортсмени п е­ дагогічного ф акультету; кубок з баскетбола, серед жінок за­ воювали студентки педагогічно­ го ф акультету, а серед ч олові­ ків — студен ти фізико-матема­ ти чн ого ф ак ультету. Розиграш кубк а з в о лей б о ла закінчився п ер ем огою фізико-математично­ го ф а к у л ь т е т у . У п ер ш ості вузів міста з лег­ к о ї атлети к и збірна команді ін с т и т у т у зайняла II місце 2-й гр у п і вузів. Звання чемпіонів IX ком ­ п л е к с ної спартакіади завоюва­ ли л е гк о а т ле т и С. Ховхун, А. П р оск ура. А . Кобець, Л. Ур­ банська, А . Лобко, В. Левчен­ ко, А . М а тю ш а, Л. Кищенко, Г. Заворіна, Т. Царенко, О. Гелет­ кова, В. Гонтковська, А. Тарасе­ вич, В. К ли м енко, А. Бурлов. H. Ш ев ч е н к о , Ю. Пасічник, О. С ем ко, Л . Ісайко, Л. Бондар, Є. Т а р а н у х а , Т . Житнікова, Ю Корольов, В. Хропачевський, I. С та р о се л ец ь . В е л и к у спортивно-масову ро­ б оту з студ ен там и провели ви­ к ла д а ч і і тренери разом з pa­ дою Д С Т і комсомольською ор­ га н іза ц ією Інституту. Серед них тт. Б у ц Л . М ., Биковцев Ю. Т. Г р уш к ов ськ а А . П., Нерус Б. Г., К о лч и н ськ и й С. Я., Спи­ ридонов В. С., Тонченко 3. Н. і ін. На д ося гн у ти х усп іхах спорт­ смени ін с ти ту ту н е зупиняться їх спортивна м ай стерність зро­ статиме! К. РЕЧИ Ц Ь. КОМІТЕТ ЛКСМУ ТА ПРОФКОМ КДПІ ім. О. М. ГО РЬКО ГО ОГОЛОШ УЮ ТЬ КОНКУРС на кращу к і м н а т у в гур тожитку КОНКУРС ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ з 15 листопада по 5 грудня цього року Переможці будуть нагороджені цінним и подарунками. Р е д а к то р В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/89 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/46518dfb4ae88029f630b2fc0e109825.pdf e0741ce94adc54b29799ae773985fa7d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАПЕРЕДОДНІ ЗИМОВОЇ СЕСІЇ За К П е д а го гіч н і А Д Р И 29 ЛИСТОПАДА 1957 року П’ЯТНИЦЯ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФ О РГАНІЗА Ц ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО КРОВНА СПРАВА № 32 (44) Ціна 15 коп. КРАЩ ИХ ЛЮДЕЙ— НАРОДНИМИ ЗАСІДАТЕЛЯМИ Здійснюючи величезні зав­ також у збірну команду дання комуністичного будівни­ ДТСААФ міста Києва. цтва, наш народ гаряче бажає Друга година дня. Актовий У весняних змаганнях між жити в мирі і дружбі з народа­ вузами міста стрілецька коман­ зал інституту заповнюють ви­ ми всіх країн. Комуністична, да нашого інституту зайняла кладачі, студенти, співробітни­ партія і Радянський уряд твер­ загальне V місце, а по другій ки інституту. Воші зібралися до і непохитно проводять ленін­ групі — І. сюди, щоб висунути кандидатів ську зовнішню політику — полі­ у народні засідателі. З 23-го по 30-е листопада тику мирного співіснування кра­ Голова зборів т. Брегеда їн, незалежно від їх соціально­ проходять стрілецькі змагання М. Ф. надає слово доценту Літ­ го ладу, політику дружби і спів­ вузів м. Києва, присвячені вінову С. А. Виступаючий про­ 40-им роковинам УРСР. В цих робітництва між народами. понує внести в списки кандида­ Але миролюбна політика Ра­ змаганнях наша команда висту­ тів у народні засідателі О. Г. пає в першій групі вузів міста, дянської країни зустрічає про­ змагаючись з командами КПІ. Кравченко. Він характеризує її тидію з боку правлячих кіл ім­ КДУ та ін. Програма змагань як сумлінного працівника інсти­ періалістичних держав і на­ досить широка. туту, що користується повагою самперед США, які навмисно серед студентів. По першій вправі наша загострюють міжнародне стано­ Викладач О. С. Боришполець команда зайняла III місце, за­ вище, посилюють гонку озбро­ називає кандидатуру молодого лишивши позаду команди сіль­ єнь, нагромаджують атомну і викладача елементарної ма­ водневу зброю та інші засоби ськогосподарської академії, бу­ тематики Л. М. Сергєєву. масового знищення людей, ви­ дівельного та медичного інсти­ З мовно-літературного фа­ ношують плани нової війни про­ тутів. КПІ і КДУ йдуть попере­ культету кандидатами висунуто ду. Змагання продовжуються. ти Радянського Союзу та країн Не можна далі миритися з Н. А. Москаленко та Н. В. Су­ народної демократії. рову. В таких умовах нам необхід­ тим, що в нашому інституті не­ Кандидатури були одностайно но пильно стежити за підсту­ має тиру. За оренду тиру, при підтримані всіма присутніми. наявній масовості стрілецької пами паліїв війни, своєчасно ви­ На зборах було також обрано секції, треба щомісяця платити кривати та викорінювати їх змо­ до 2000 крб., а за рік — 20 представників трудящих на ви проти миру та свободи. Величезне значення в зміц­ 20 000 крб. За ці кошти ми окружну передвиборну нараду. ненні оборонної могутності на­ змогли б побудувати гарний шої Вітчизни має участь ши­ власний тир. Зважаючи на те, роких мас трудящих у патріо­ що у нас немає військової ка­ тичній діяльності Добровільних федри, цю роботу слід було б В учбовому корпусі інституту товариств сприяння армії, авіа­ очолити кафедрі фізвиховання грунтова вода залила підваль­ ції і флоту, спортивних колек­ разом з господарською части­ не приміщення камери управ­ ною інституту. тивів і в проведенні заходів ління системою центрального місцевої протиповітряної обо­ Кровною справою радянських рони. профспілок є піклування про опалення. Треба було негайно відкачати воду, бо Інакше уп­ Найбільш масовою оборонною зміцнення могутності, обороно­ равління тепломережі відклю­ патріотичною організацією в на­ здатності Радянської країни. чило б будинок від постачання шій країні є Добровільне това­ На жаль, профспілки нашого гарячою водою. риство сприяння армії, авіації інституту майже зовсім не при­ На прохання господарської та флоту, в гуртках якого ра­ діляють уваги оборонній ро­ частини — допомогти в лікві­ дянські люди одержують вій­ боті. Без матеріальної бази дації аварії — дружно відгук­ ськові навички і знання, необ­ наш комітет ДТСААФ не нулися студенти 11 і 12 груп може закінчити підготовку мо­ хідні для захисту своєї Віт­ фізико-математичного факуль­ тоциклістів. А це ж загаль­ чизни. тету. Завдяки самовідданій пра­ нокорисна справа! Незважаючи Наша первинна організація ДТСААФ провадить велику на те, що партбюро інституту ці студентів, аварію було лікві­ зобов’язало наші громадські довано вчасно. оборонну роботу в інституті. організації більше уваги при­ В гуртках, спортивних коман­ діляти роботі оборонного спор­ дах члени ДТСААФ нашої тивного товариства, допомага­ організації оволодівають ос­ ти комітету ДТССАФ у про­ новами військових, авіацій­ них і військово-морських спе­ веденні масово-роз’яснювальної роботи по залученню в лави Студенти факуль­ ціальностей. тету журналістики У минулому навчальному році товариства студентів і співро­ Київського універси­ при комітеті ДТСААФ інститу­ бітників інституту, до цього часу ще нічого не зроблено. тету взяли шефство ту працювали такі гуртки: стрі­ над школою-інтернаНе можна не вказати на те, лецький, по підготовці суддів з том № 2 м. Києва. викладачі педагогічного стрільби, по підготовці інструк­ що На фото: студенти торів ДТСААФ, мотоциклістів, інституту в своїй більшості не допомагають у ви­ військово-морський, радистів- є членами організації ДТСААФ. пуску шкільної стін­ На педагогічному факультеті техніків. не сплатив членських внесків газети. Слід вказати на досягнення наших стрільців. У стрілецькій за 1957 р. жоден викладач. Комсомольська та профспіл­ секції було підготовлено 26 спортсменів-розрядників. Сту­ кова організації інституту по­ бути найактивнішими дент IV курсу фізико-матема­ винні тичного факультету І. Старосе­ учасниками всіх починань пат­ лець зараз виступає по програмі ріотичних добровільних това­ майстра спорту. Він включений риств по обороні нашої країни. Залишилося зовсім небагато часу до завершення першої по­ ловини 1957 — 1958 навчального року, а, значить, до зимової се­ сії. Сесія, як відомо, не тільки характеризує навчально-виховну роботу всього колективу і дає об’єктивну оцінку його роботі, але перш за все є звітом колек­ тиву перед державою. Саме ре­ зультати сесії і показують, яких успіхів досяг професорсько-ви­ кладовський склад і студенти факультету. Не слід замовчувати того, що літня екзаменаційна сесія 19561957 навчального року принесла фізико-математичному факуль­ тетові тільки 94,5 процента успішності. Більше 30 студен­ тів не склали по одному, по два і більше іспитів. Деякі товари­ ші при успішній атестації з ін­ ших предметів не одержали за­ ліку з фізвиховання (В. Сав­ ченко, Г. Лінніченко, О. Томко та ін.), значно знизивши цим процент загальної успішності по факультету. Незважаючи на те, що пройшло вже майже три місяці навчального року частина студентів-«патріотів» факультету ще і до цього часу не розрахувалася з усіма заліками і екзаменами. Серед них у першу чергу слід назвати Г. Смілкову, А. Осипову, В. Герасименко, Д. Ходорковську, В. Савченко, В. Виноватого, Ці студенти не дорожать честю фа­ культету. рік, деканат головну увагу звер­ нув на підвищення якості за­ своєння студентами програмо­ вого матеріалу, на поліпшення політехнічної" підготовки май­ бутніх учителів та рівня ідей­ но-виховної роботи. Учбове н а­ вантаження студентів було роз­ поділено так, що з другої поло­ вини листопада на всіх чотирьох курсах факультету введено день самостійної роботи. У кабіне­ тах факультету є програми і не­ обхідна література до всіх ек­ заменів, призначено також чер­ гових викладачів, які давати­ муть консультації з тих чи ін­ ших питань. У цьому році більшість ка­ федр факультету перейшла на систему поточного зарахування виконаних практичних чи лабо­ раторних вправ. Це в значній мірі сприятиме більш діловому початкові екзаменаційної сесії і не буде призводити до різного роду випадковостей. Залікова сесія на фізико-математичному факультеті, згідно робочих пла­ нів, закінчиться 20—25 грудня. Таким чином, студенти мати­ муть у своєму розпорядженні мінімум 10— 15 днів підготовки до першого екзамену. Зараз на факультеті прохо­ дять збори академгруп з питань підготовки до зимової екзамена­ ційної сесії. Студенти у своїх виступах викривають недоробки, які є ще в роботі факультету, висловлюють свої пропозиції Такий стан з успішністю на щодо розкладу екзаменів тощо. факультеті не може не хвилю­ Було б, звичайно, неправиль­ вати весь колектив. Починаючи но думати, що колектив фізиконовий 1957 — 1958 навчальний математичного факультету не бажає закінчити зимову екзаме­ наційну сесію тільки з добрими, показниками. Але і на сьогодні ще багато студентів не пройня­ Наказом дирекції інституту лися повністю цією загальною студентам: В. Лещенку, А. Ма­ метою колективу і не доклада­ новському, Ю. Бородову, К. Ян­ ють зусиль до її здійснен­ ковському, В. Прнцкеру, В. ня. Саме цим можна пояснити Шкардуку, В. Власенку, О. Ар­ те, що на факультеті і до цьо­ го часу непоодинокі спізнення і хименку, О. Бондаренку, О. пропуски занять, особливо цо Павленку, В. Денисенку, О. По­ стосується 31 групи математи­ рязєву, Л. Борейку, А. Бичкову, ків (староста — Л. Кисилевич, Е. Бурфану, М. Панченку, В. комсорг — Т. Левицька), 22 Козленку, В. Бельдію, М. Кико­ групи фізиків (староста — Г. Дубовецький, комсорг — Т. Си­ ненку, М. Скрипченку, В. Тара­ зон). Студенти цих груп В. сенку оголошено подяку. Цапенко, Т. Заліська, Н. Нечи­ М. БОСЕНКО, поренко, А. Обертас, Ж. Лихо­ заст. директора інституту літ, С. Урицька, С. Атаманен­ по господарській частині. ко, Г. Василенко, Л. Куліш і ін. досягли рекордних показників у пропуску академічних занять. Не можна не згадати і про та­ кий прикрий факт, коли студен­ ти 31 групи фізиків (староста— Ю. Пасічник, комсорг — А. Воскобойнікова) на чолі з ком­ соргом не з ’явилися на заняття з креслення. Ці товариші, як видно, дуже «серйозно» дбають про свою політехнічну підго­ товку. АВАРІЮ ЛІКВІДОВАНО У Н АШ И Х Д Р У З ІВ Х Р О Н І К А Указом Президії Верховної ласному педагогічному інститу­ Ради СРСР від 16-го листопада ту присвоєно ім ’я Надії Костян­ цього року Московському об­ тинівни Крупської. Перший виступ уні­ верситетського ест­ радного оркестру Соліст—студент фі­ лологічного факуль­ тету В. Щерба. Залишилося трохи більше мі­ сяця до складання першого ек­ замену. У нас є всі можливості вийти в число кращих. Треба тільки докласти більше зусиль, настирливості, правильно роз­ рахувати свій час, заздалегідь розпочати підготовку до екзаме­ нів. Тільки при сумлінній, чіт­ кій роботі всього колективу можна сподіватися, що зимова сесія буде проведена успішно і факультет займе належне йому місце. Г. КОРДУН, заступник декана. �Завою вали призове місце ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Коли збори не підготовлені... Відкриті партійні збори на мовно-літературному факульте­ ті, які відбулися днями, приєм­ но відрізняються тим, що важ­ ливі питання політико-вихов­ ної та академічної роботи впер­ ше були розглянуті на прикладі життя одного курсу — III ро­ сійського. Позитивним було і те, що на зборах було багато сту­ дентів-комсомольців, безпартій­ них викладачів. Доповідач — член партбюро декан факультету т. Данилюк, комуністи тт. Поліщук, Волин­ ський, Карлов, які взяли участь в обговоренні доповіді, визна­ ли, що останнім часом на III курсі значно знизилась ак­ тивність студентів у академіч­ ній і громадській роботі. — Агітатор групи повинен бу­ ти не тільки політінформатором, але й уважним, чуйним другом, який живе інтересами, радостя­ ми і тривогами всієї груші... Так почала свій виступ сту­ дентка II курсу Фадеева. Вона 16— 17 листопада було про­ С еред новачків норму III роз­ ведено 3-ій тур першості ву зів ряду з стрибків у висоту вико­ з легкої атлетики. нав Ю . Головченко. Здібний Стадіон ім. Хрущ ова, де про­ л егк оатлет М. Запара непогано ходять змагання, по-святковому виявив себе у метанні диска, А. прикрашений прапорами. Майо­ Б у рл ов — у штовханні ядра. рить гасло: «Привіт учасникам З бігу на 5 0 0 0 м хороших змагань!». успіхів домоглися Г. Косенко, Спортсмени нашого інституту В . Г ал у х . в 2-ій групі вузів у попередніх Успіш но виступили з бігу на турах зайняли загальне друге 3 0 0 м О. К осенко і О. Семик. місце. Ц ік аво проходили змагання з І в ці дні студенти столично­ м етання списа, де непогані рє го педінституту завоювали не зу л ьтатн одерж али О. Проскура одну важливу перемогу. Н асам ­ і І. Горбачук. перед слід відзначити здібних В цілом у команда КДШ ім. легкоатлетів —- С. Ховхуна (він Горького зн ову вийшла на 2-е зайняв перше місце серед чоло­ м ісце, набравш и на 2000 очок віків з стрибків із жердиною), більш е, н іж сільськогосподар­ В. Левченко (в штовханні ядра ська акад ем ія. вона здобула призове місце). П ригадую чи ці напружені дні, З бігу на 400 м успіху серед твердо віри ш , що наші спорт­ жінок домоглися Л. Семенна та смени, як і і надалі підвищува­ Н. Гуляєва. тимуть свою спортивну майстер­ Успішно виступили наш і ність, у весняних змаганнях теж спортсменки Л. Урбанська, О. досягнуть добрих результатів: у Лобко, М. Адамекко, А, Н есте­ них д л я цього є всі дані. ренко. В. ТАТАЄВ. гостро критикувала роботу агі­ татора курсу т. Дашака. Присутні на зборах багато чекали від виступу агітатора ІІ групи т. Павлової. Але вона не назвала жодного цікавого захо­ ду, який заохотив би студентів до активної роботи в позалекцій­ ний час. Тов. Павлоза обмежи­ лася лише зауваженням, що ці заходи «треба намітити». Не самокритичним був ви­ ступ комсорга групи т. Малє­ вої, яка всіляко виправдува­ ла студентів курсу, голослівно спростовуючи факти, наведені у доповіді. Хоч серед присутніх було чи­ мало студентів, та виступали вони мало. Збори були не під­ готовлені. Актуальне і невідкладне пи­ тання про форми роботи агіта­ тора в групі не знайшло жваво­ го відгуку на цих зборах. Не знайшло воно конкретного відо­ браження і в прийнятому рі­ шенні. Робимо навпаки Н е о б х і д н о п од б а т и про п р им і щ е н н я Неоціненна роль фундамен­ дисертацією, треба обов’язково тальної бібліотеки в науковій та йти до студентської читальні. навчально-виробничій роботі ви­ А тут, як правило, завжди тіс­ кладачів нашого інституту. Тут но, гомінко; до того ж, не мож­ завжди є можливість одержати на дістати додаткової літерату­ літературу з різних галузей ри. Якщо ж студентська чи­ знань. тальня зачинена (розпочинаєть­ Велику допомогу надає відві­ ся там робота тільки з 14-ої го­ дувачам висококваліфікований дини), доводиться працювати в бі бліотекар Неоніла Андріївна приміщенні фундаментальної Пустовойт, яка з виключною бібліотеки, де видаються книж­ увагою ставиться до різноманіт­ ки... них вимог і запитів читачів. Спеціальне приміщення для Проте добре укомплектована бібліотеки, в якому б виклада­ бібліотека не може бути вико­ чі мали змогу працювати з на­ ристана викладачами в повній уково-методичною літературою, мірі через відсутність відповід­ надзвичайно потрібне. І про це ного приміщення для індивіду­ адміністрація інституту повинна альної роботи. Так, одержавши терміново подбати. Створення необхідну літературу, викладач необхідних умов для праці повинен або ж забирати її до­ сприятиме поліпшенню науководому, або ж розшукувати по методичної роботи викладов­ інституту місце, де можна бу­ ського складу нашого інституту. ло б попрацювати. П. ШЕВЧЕНКО, Л. БЕЗОТОСНА. Для того, щоб ознайомитися з Перші декрети Радянського уряду про дітей і школу Щ О Й Н О ПРОГРИМІЛИ зал­ пи «Аврори», провістивши початок нової, соціалістичної ери історії людства. Проти мо­ лодої республіки Рад плетуть чорну змову імперіалісти Аме­ рики, Англії, Франції... Кайзе­ рівські війська погрожують по­ топити завоювання Жовтня в крові робітників і селян. Підні­ має голову внутрішня контрре­ волюція... А Радянська влада здійснює свою тріумфальну хо­ ду, спираючись на героїзм і мужність трудового народу Ро­ сії. Турбота про дітей — одне з найважливіших піклувань про­ летарської влади. 29 жовтня 1917 р. був прийнятий декрет про обмежен­ ня дитячої найманої праці. Адже в царській Росії мільйо­ ни дитячих життів були загуб­ лені нестримною експлуатацією праці їх маленьких дитячих рук. Неослабну увагу з моменту свого виникнення Радянська влада приділяє навчанню і ви­ хованню дітей. Як відомо, в царській Росії школа перебувала під безпосе­ реднім ідейним впливом церкви. Десятки й сотні мільйонів лю­ дей, і особливо дітей, зазнавали систематичної релігійної оброб­ ки дома і в школі. Починаючи з першого класу, коли 7—8-річна дитина ще нічого не зняла про світ, не знала законів своєї країни і в чиїх інтересах вони створені, їй уперто втовкмачу­ вали, що є найвища істота на небі—бог, найвищий правитель і суддя, у якого мільйони різ­ них слуг в особі ангелів, святих і дияволів. З дитинства церков­ нослужителі забивали голови людей релігійним опіумом, прагнучи переконати, що все діється за волею бога, що на­ віть «волосина на голові люди­ ни не випаде помимо божої во­ лі». Не тільки «створення сві­ ту», але й усі події історії люд­ ства вони пояснювали на основі біблії. У Листопаді сту­ дентів III курсу мовно - літературно­ го факультету спіт­ кала прикра новина: знову з ’явилися в розкладі четверті па­ ри, зокрема на ук­ раїнському відділі— у вівторок. На початку на­ вчального року на зборах було оголо­ шено, що тепер вже докінчено з цією Перед молодою республікою Рад постало завдання створити нову, радянську школу, вільну від попів-наставників; школу, яка б ознайомила учнів з осно­ вами природничих і суспіль­ ствознавчих наук, а не забива­ ла їм голови догмами «закону божого». 15 грудня 1917 р. Народний Комісаріат Освіти, очолюваний А. В. Луначарським, постано­ вив: «Передати із духовного ві­ домства справи виховання і на­ вчання віданню Народного Комі­ саріату Освіти. Передачі підля­ гають всі церковноприходські (початкові, однокласні, двоклас­ ні) школи, учительські семіна­ рії, духовні училища, місіонер­ ські школи, академії і всі інші, що носять різні назви, нижчі, середні і вищі школи та устано­ ви духовного відомства з шта­ тами, асигнуваннями, рухомим і нерухомим майном...». Спеціальною постановою нар­ кома освіти, починаючи з 1 січ­ ня 1918 р., в школах були лі­ квідовані посади законовчителів усіх віросповідань. Декретом Раднаркому РРФ СР від 23 січня 1918 р. школа була відокремлена від церкви. «Викладання релігійних віру­ формою переванта­ ження студентів, щ о при переході на но­ вий навчальний план кожен студент м а­ тиме щодня не біль­ ше 6 годин навчаль­ ної роботи в інсти­ туті. Чому ж тепер це правило поруш уєть­ ся? Чому керівники навчальної частини (заступник директо­ ра — т. М ітюрьов В. К.) не рахуються з безперечними вис­ новками психології, які стверджують, що продуктивність розу­ м ової праці на 7-й і 8-й її годині стає дуже низькою ?’ Адже ми самі г ово­ римо про це студен­ там в к у р сі психоло­ гії ш кільної гігієни а на практиці роби­ мо навпаки. Р. ПАСІЧНИК. вань в усіх державних і гро­ ти в а ш р о зу м і почуття у ство­ мадських, а також приватних ренні вел и к о ї будови соціаль­ учбових закладах, де виклада­ ної охорони грядущих ПОко­ ються загальноосвітні предме­ л ін ь ...». ти, не допускається»,— говори­ Цей і подібні декрети зна­ лося в цьому історичної ваги йшли ш ирокий відгук серед декреті. всього чесн ого і здорового, що Для організації допомоги було се р е д вітчизняної інтелі­ дітям у загальнодержавному генції. Т и ся ч і й тисячі педаго­ масштабі був створений спеці­ гів, о с в іт н іх працівників, ліка­ альний Комісаріат державної р ів, ч е к іс т ів активно включили­ опіки, його комісар Олександра ся в бо р о тьб у з ганебною спад­ Михайлівна Коллонтай 31 січ­ щиною імперіалістичної війни й безпри­ ня 1918 р. підписала декрет- р о зр у х и — дитячою звернення до всіх спеціалістів у тул ьн істю . В о ж д ь р еволю ц ії В. І. Ленін галузі дитячого виховання: «Д ва мільйони ледь народжених на з н еослабн ою увагою слідкував землі дитячих життів щорічно за роботою радянських установ гасли в Росії від темноти і не­ для д ітей . В ін був великим дру­ свідомості пригніченого народу, гом д ітей , щ иро вболівав за них, від косності і байдужості кла­ все р о б и в д л я того, щоб МОЛОДІ сової держави. Два мільйони п аростки пролетарської револю­ страждальниць-матерів щорічно ції зр о с та л и фізично здорови­ обливали гіркими слізьми ру­ ми, загартован и м и , сильними ську землю, загрібаючи мозо­ духом , розум ом , .з непохитною листими руками ранні могили вірою в творчий геній СВОГО на­ безглуздо загиблих невинних роду. Т а к у горнилі Жовтневої ре­ жертв потворного державного вол ю ц ії і громадянської війни ладу... Вас, робітниці, громадянки, зак л ад ал и ся основи майбутньої трудящі матері з вашими чуй­ п олітехнічної загальноосвітньої ними серцями, вас, сміливі бу­ ш коли, створю валися умови для дівники нового суспільного ж и т­ щ асли вого дитинства наймолод­ тя, вас, ідейні педагоги, дитячі ш их гром адян соціалістичної лікарі, акушери, — всіх вас Вітчизни. В. ВОЙТКО кличе тепер нова Росія об'єдна­ �Студенти на заводі ЗАОЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ Шановний товаришу! Редакція інститутської багатотиражки «За педагогічні кадри» просить Вас взяти участь у заочній конференції читачів і відповісти на такі запитання: 1. Які розділи газети Ви постійно читаете? 2. Які матеріали, з надрукованих у 1957 році, Вам запам ’яталися? 3. Що не подобається Вам у газеті? 4. Матеріали на які теми слід було б, на Вашу думку, надрукувати у наступному роді? 5. Про що б Ви хотіли прочитати у новорічному номері? Просимо вказати Ваше прізвище, ім’я та по батькові, рід роботи. Успішно проходить вироб­ нича практика студентів ф і­ зико-математичного ф акул ь­ тету на Київському вагоноре­ монтному заводі. На фото: студентка 31 гру­ пи фізиків М. С тупак з а опиловкою м еталу. ЗВІТ ПЕРЕД НАРОДОМ З інтересом вивчають на­ ші студенти виробничі спеці­ альності. На знімку: майстер К В Р З пояснює студентці 31 групи фізиків Г. Діденко прийоми роботи на токарному вер­ статі. Нещодавно в центрі уваги громадськості столиці України знаходився Тиждень україн­ ської радянської музики. Для тих, хто любить своє рідне національне мистецтво, хто цінує велику культуру сво­ го народу, ці дні були справж­ нім святом. Урочисте відкриття Тижня української радянської музики відбулося 15 листопада у Ко­ лонному залі філармонії. Сюди приїхали композитори з бага­ тьох міст республіки, гості з братніх республік, зібралися численні слухачі. І ось 7 днів майже в усіх концертних залах, палацах культури, за­ водських та студентських клу­ бах лунали мелодії вже зна­ йомих та спеціально для звіту написаних творів у виконанні кращих солістів та мистецьких колективів України. Українські композитори зві­ тують перед найширшою ауди­ торією вимогливого столичного слухача. До 40-ої річниці Великого Жовтня композитори України наполегливо готувалися. Були написані нові балети, опери, одна з яких — «Милана» Г. Майбороди — зустрінута гля­ дачем з особливим інтересом. Серед найрізноманітніших жанрів і форм музичних тво­ рів помітне тяжіння до показу конкретних подій з життя нашо­ го народу, його величної історії. Досить назвати лише деякі з творів, щоб переконатися у глибокому інтересі наших ком­ позиторів до зображення рево­ люційних подій, славного шля­ ху нашого народу до комуніз­ му, великої ролі Комуністичної партії в перемогах нашого су­ спільства. Це «Жовтневі нове­ ли» Жуковського, «Партизани» Рибальченка, «Кантата про партію» Юцевича, «Пісня бра­ терства» Фінаровського, «Пар­ тизанські картини» для фор­ тепіано з оркестром Што­ гаренка, ораторія «Жовтень» Данькевича, «Пісня про Буре­ вісника» Глушкова, «Жовтнева кантата» Вериківського та ба­ гато інших. Ті з творів, що були ви­ конані у концертах Тижня, зна­ Днями дві групи студен­ йшли відгук у серцях слухачів. тів-першокурсників відділу Ораторія «Жовтень» Данькеви­ фізики зробили екскурсію на. ча, з 7 частинах якої передано вагоноремонтний завод. етапи славного шляху нашого народу за сорокаріччя, симфо­ На фото: екскурсанти огля­ нічна поема «Наше море» Люд­ дають штабелі лісом атеріалу, кевича, де алегорично пере­ укладені для природного про­ дається сила і міць народу, сушування. симфонічна поема «В Карпа­ тах» Симовича, пісні для солі­ ста з хором львівських компо­ зиторів Колесси «Засвітило сон­ це волі» та Кос-Анатольського «Гуцульська пісня про партію», «Ой, коли б я сокіл» та. ба­ РОЗПОВІДАЮТЬ, що якось зумової праці їсти рибу, оскіль­ задоволенням повертаю, є точ­ гато інших — написані з ве­ Марк Твен, працюючи редакто­ ки цей продукт харчування дає ним відображенням того, що ликою щирістю, на високому ром «Арізона кікер», повернув мозкові фосфор. Я в таких ви звичайно пишете, то мені професійному рівні, із знанням одному молодому автору ру­ справах необізнаний і тому не здається, я не помилюсь, коли народної пісні. Слід відзначити, копис з такою допискою: можу сказати, скільки вам по­ скажу, що два кити середнього що львівські композитори лю­ «Дорогий друже, авторитетні трібно їсти риби, але копи ру­ розміру не будуть для вас над­ бовно ставляться до народної лікарі рекомендують людям ро­ копис, який я вам при цьому з мірним раціоном». музичної творчості трудящих західних областей України, збе­ рігають і розвивають їх пісенні шується положення про видачу вони «агітують» за вступ до традиції. стипендії, але побутсектор цих товариств. Цікаві роботи на творчому Зовсім не працює вибрана на огляді показали молоді компо­ профкому ніяк не реагує на ці сигнали. Право позбавити XII профспілковій конференції зитори України («Молдавська стипендії має тільки директор. ревізійна комісія (голова — поема-рапсодія» Шамо, симфо­ На останній, XII студентській погано відвідують наукові кон­ Але цілий ряд відповідальних М. Войналович), не виконую­ нічна поема «Вічний Каменяр» профспілковій конференції бу­ ференції; вони ніяк не допома­ працівників інституту вносять чи свого прямого обов’язку пе­ Колодуба). ло виявлено ряд недоліків у ро­ гають деканатам в організації дезорганізацію у цю справу. ревіряти (не рідше, ніж раз на Багато творів виконано; від боті профкому, профспілкових навчального процесу. Щоб прискорити чи забезпечи­ місяць) касу профкому та каси слухачів можна почути найріз­ бюро факультетів та окремих Погано організована і куль­ ти виконання доручених заходів, добровільних товариств. профоргів. Недостатньою була турно-масова робота профкому вони затримують видачу стипен­ Для поліпшення роботи проф­ номанітніші думки про той чи робота профкому і в справі під­ (відповідальний — П. Усенко): дії. Так, наприклад, було за­ спілкової організації об’єднане інший твір. Важко дати піс­ вищення успішності, і у розпо­ все зводиться до проведення так тримано стипендію студентам засідання партбюро, комітету ля першого прослухання ка­ ділі грошової допомоги, путівок званих вечорів відпочинку, які І курсу фізико-математичного комсомолу, профкому та міс­ мають цілеспрямованого факультету при реалізації полі­ цевкому інституту прийняло рі­ тегоричну оцінку твору, але у будинки відпочинку та сана­ не торії. Відзначалися і недоліки тематичного характеру і, як сів добровільного індивідуаль­ шення: об’єднали профспілкову можна погодитися з думкою, що у підготовці окремих викладачів правило, перетворюються у тан­ ного страхування до того часу, студентську організацію з проф­ була висловлена після концерту Деякі студентки поки 100 процентів студентів не спілковою організацією викла­ в інституті однією з наших сту­ до лекцій і особливо до прак­ цювальні... нашого інституту запрошу­ застрахувалися. Студентам мов­ дачів та адміністративно-техніч­ денток: «По-справжньому вда­ тичних занять. факультету ного персоналу в єдину органі­ лим і щирим можна вважати Але профспілкова студент­ ють на вечори юнаків, які не но-літературного ська конференція була неспро­ відзначаються тактовною пове­ оголосили, що стипендію взага­ зацію. твір, який у момент виконання Об’єднана організація матиме можна остаточно розв'язати це дінкою. Ці «гості» з'являються лі не дадуть, якщо вони не за­ не залишає слухача байдужим, ширші можливості для коорди­ важливе питання. З ар аз робота нетверезими, під час танців страхуються. хвилює, захоплює своїми обра­ Старший лікар амбулаторії нування своєї роботи з робо­ зами, хоча б він і не запам’я­ профкому зводиться до збиран­ влаштовують вульгарні дебоші. ня заяв від студентів, які по­ Культурно - масову роботу інституту т. Волинський також j тою партійної та комсомольської тався з першого разу». требують грошової допомоги, і профком не урізноманітнює. вдається до цього методу (за­ організацій. Це ясно. Але орга­ Саме це і можна сказати про надання її. Перший семестр учбового року тримування стипендії), якщо нізаційних змін мало. Треба ще більшість творів, виконаних під і попрацювати! Профком інсти­ Академічний сектор профко­ наближається до кінця, а робо­ студент не пройшов періодич­ туту просить через нашу газету час Тижня. му (відповідальна — П. Андру­ та оборонно-спортивних гуртків ного медогляду. висловлювати свої побажання 3. ЙОВЕНКО, Незаконне «право» затримки щенко) та академічні сектори ще і не розпочиналася. щодо поліпшення роботи проф­ викладач кафедри музики. стипендії мають у нашому Побутовий сектор профкому факультетів зовсім не працю­ інституті навіть голови доб­ спілкової організації. (відповідальні — О. Лата, О. ють; їх чомусь не обходить, що В. ІЗРАЇЛЯНТ, ровільних товариств «Буре­ в інституті є студенти, які не Порезєв) не контролює роботу вісник», заступник голови профкому Червоного Хреста. склали екзаменів за весняну се­ буфетів у гуртожитках. по оргроботі. В інституті інколи пору­ ДТСААФ. Саме таким методом сію; їх не хвилює, що студенти ПРОФКОМ ПЕРЕБУДОВУЄ РОБОТУ �Студентка ІІ курсу мовно-лі­ тературного факультету Л. Фе­ дотова в минулому році систе­ матично пропускала заняття з фізичної культури. Її було по­ переджено. Однак Федотова ви­ правдовувалась тим, що зай­ мається спортом... дома. пухом а пером Н Е ЛЕКЦІЮ на тему: 24 ГОДИНИ Б Е З ПОВАЖНИХ ПРИЧИН (з досвіду відвідування занять з фізичної культури) ПРОЧИТАЄ студентка II курсу педфаку Т. С К У Ц Ь К А СЛІДКУЙТЕ ЗА А Ф І ША МИ ЗНИКЛА студкор М. Зеленів­ ська (II курс педфаку) разом з тією заміткою, яку вона два тижні тому назад обіцяла напи­ сати. Хто сповістить про її місце­ перебування — буде нагоро­ джений. В цьому році така ж картина. На літфаці музика лине, Лізи ж знов на заняттях немає, Ліза пісню тягне знайому: «Дома й стіни допомагають, Я займаюсь співами дома». Зрозуміло, що в результаті Розсудили у деканаті: «Як такі чудодійні хороми, Може, й стипендія знайдеться дома?..». НЕ НАЗИВАЮЧИ ПРІЗВИЩ Не чита студент, не розмовля, З лекції нічого не записує. Спить і бачить, наче він маля, І його матуся заколисує. — Тільки б спати! Мрія в вас одна! — Став над хлопцем викладач розлючений. — Та вже ж надто лекція скучна! — Той відмовив, сонний і замучений. Що ж студенти — співчуваєм їм, А мораль у інший бік направлена: Просто слід подумати над цим Декому з шановних і прославлених... У Н ІВ Е Р С А Л Ь Н ИЙ З А С ІБ підвищення активності студентів на семінарах відкрито на фізи­ ко - математичному факультеті. Тут проводяться заняття з дво­ ма групами одночасно. За довідками про варіанти застосування звертатися в дека­ нат до т. Кордуна. ЛЮБОВ ДО ПРАЦІ. A . — Я люблю працю, вона мене захоплює. B . — Я відчуваю до неї те ж саме. Я можу сидіти і дивитись на неї годинами. А. Осипова, В. Гера­ сименко. Г. Смілкова досі не ліквідували академзаборгованості. Чи у моді зараз хвости, Чи сподобалась вам ця справа — Доки будете ви тягти?! У В А Г А! Що занадто, то, кажуть, не здраво. 1 грудня 1957 року відбудеться фундаментальне засідання літстудії КДПІ. НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ: 1. Обговорення творів літстудійців, написаних протя­ гом останніх 100 років. (Регламент — 5 хвилин). 2. Виявлення талантів. (Регламент — 4 години). 3. Поточні справи та інтимна лірика. (Час необме­ жений). ЗАПРОШУЮТЬСЯ БАЖАЮЧІ. Я в ка авт орів необов’язкова Про час засідання можна дізнатись у голови літстудії В. Борцова. Кафедра фізкультури з глибоким сумом сповіщає про передчасну смерть СЕКЦІЇ важкої атлетики, що сталася після тяжкої і тривалої організації. Доступ для прощання з покійною відкрито в годи­ ни занять секції. Інститутські усмішки НЕ «ЗА П Р О Ш Е Н И Й », А «Н А Д ІС Л А Н И Й ».., В деканаті одного з ф акультетів до секретаря парт­ бюро підходить викладач, ніяково посм іхається: — Ось, вибачте, попав я у скрутне становище. — Що, знову квартиру не рем онтую ть? — Та ні. Спасибі Вам , ремонт закінчили. А от запро­ сили мене студенти на вечір. Дуже наполегливо кликали. І студенти хороші, і відмовитися незручно. Але ж, Ви розумієте, вечір, напевно, не буде... м-м... сухим. — А Ви думаєте він буде сухіш им, якщо Ви не підете? — Та ні. Розумієте, якщ о піти, скаж уть: п’є з сту­ дентами, а хто-небудь додасть — в загал і пиячить... — А я думаю, що від пляшки вина з Вами нічого не станеться. Тільки побудете з студентами, ближче з ними познайомитеся... — Значить, Ви схвалю єте? — Звичайно, ідіть. — Гм... Посилаєте? — Чому посилаю? Рекомендую використати запро­ шення, а заодно й побути там представником від викла­ дачів. ...І він пішов на «несухий» вечір заспокоєний, але не як «запрошений», а як «надісланий» від парторганізації. «О Б Р А Ж Е Н И Й » А Г ІТ А Т О Р Коли людину називають «водієм », то вона, звичайно, водить якусь машину, наприклад, автобус. Якщо когось називають агітатором, то він, безсумнів­ но, повинен когось агітувати. Так підказує елементарна логіка. А чи бачили ви, щоб агітували агітатора? Чи, може, чули? І не побачите, і не почуєте, звичайно, ніде, за винят­ ком... Але слухайте. М оже, впізнаєте. Безперечно, у вас у кожній групі є агітатор. Так ось один з них нещодавно накинувся на своїх ви­ хованців: — Ви вчора проводили вечір? — Проводили. — А чому мене не попередили? Я ж ваш агітатор, і ви мене обминули. Ну як вам не соромно, діти мої?!. А вчора чи позавчора «д іти » підійшли до свого «тата»: — У нас післязавтра профзбори після третьої пари. Будь ласка... — Профзбори!? П ісл язавтр а!? Щ о ж ви, діти мої, по­ переджаєте мене так пізно. Н і, я за вас дуже ображений. У мене ж на цей день уж е є план, а ви тільки кажете. Треба значно раніше. Я так не можу, не можу... А чи не варто ображатися вж е й студентам? «К ІН О Ф Е С Т И В А Л Ь Н И Й Д Е Н Ь » Немає студентів у інституті: кабінети порожні, в чи­ тальному залі не чути шелесту сторінок. Тиша. Немає студентів і в гуртожитку. Де-не-де стрункі ше­ ренги ліжок порушує настовбурчена ковдра, розпатлана голова на зім’ятій подушці. Відпочивають... І теж — тиша. Це день, звільнений деканатами від академічних за­ нять для самостійної роботи студентів. І вони десь щось роблять. А що саме? ...Ось під вечір у кімнату влітають двоє дівчат. Грюк­ нули двері, загорілася електрика. — А ти дома? Третя, розбуджена, невдоволено закліпала очима. — А що ж робити? То ви — науковці. Немає на вас ніякої втоми... — Куди ж там! Та ми так втомилися, що краще б три пари відсиділи! — Де ж це ви були? — Розумієш, на десять попали в «К ом унар» на «Пар­ тизанську іскру», потім випадково дістали квитки на «Сестри», а тоді вже і йти нікуди не хотілося, так Катя загітувала (все одно день пропащий!) пішли на «Тихий Дон» ще раз... Так натомилися, так натомилися!.. «КАК МНЕ БЫ Т Ь , ЩО Р О Б И Т И ?» Декан мне говорит: — Коли Ви, Скворцова, вже складете екзам ен з укра­ їнської мови? И в комитете не унимаются: — А чи не пора вже тобі розрахуватися з мовою? И девочки в группе начинают: — Чому це ти досі екзамену не склад аєш ? Нам уже набридло слухати через тебе нарікання! И мне надоело. Думаєте не надоело? Честное слово. Ведь третий год пилят! Только как же я буду сдавать украинский язык, если я его сроду не слыхала и не слышу?!. А . ДЯЧЕНКО. Л. Розовіна, яка навчається Загублено стипендію студен­ на І курсі педагогічного фа­ тами фізико-математичного фа­ культету, порушує справу про культету С. Білоус та А. Воско­ розлучення з кафедрою ф із­ бойніковою. культури. Справа слухатиметь­ ся на найближчому засіданні комітету ЛКСМУ. Вхід вільний. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 32 (44) (29 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/90 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5d8c381f39f233be6a0388bddec21cf7.pdf 0bdf0ab82e771ffbddbb5b508530e379 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а Сьогодні в нашій газеті: педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ЗАКОН НАШ ОГО Ж ИТТЯ ГРУДНЯ 7 1957 року СУБОТА № 33 ( 45) Ціна 15 коп. ★ К О Н С Т И Т У Ц ІЯ , Н А Р О Д Ж Е Н А Ж О В Т Н Е М - 1 стор. ★ АГІТАТОР, ЯКОГО Ш А Н У Ю Т Ь - 2 стор. ★ А Я К А ВАШ А Д У М К А ?— 2 - 3 стор. ★ НАРОДНИЙ ПИСЬМЕННИК - 3 стор. ★ ВІДСТОЯТИ МИР ТАКА ВОЛЯ МІЛЬЙОНІВ — 4 стор. АГІТПУНКТ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ З радістю відзначає героїч­ Одним з основних прав радян­ У приміщенні інсти­ ний радянський народ День ських громадян є право на осві­ туту (професорська кім­ Конституції СРСР, в якій ві­ ту. На прикладі нашого інсти­ ната) з 18 листопада дображені його величні завою­ туту ми бачимо, як в умовах пе­ розпочав роботу агіт­ вання в будівництві соціалістич­ ремігшого соціалізму, розквіту пункт № 4 першої діль­ ного суспільства, у перетворен­ радянської демократії розви­ ниці Сталінського ра­ ні відсталої в минулому краї­ вається вища школа. Зараз у нашому інституті ви­ йону м. Києва по вибо­ ни в передову, індустріальноколгоспну державу, в провідну користовують своє право на рах до народного суду агітпунктом — силу світової соціалістичної освіту 1210 юнаків і дівчат. Се­ (зав. аспірант В. Ізварін). ред них: 9 4 7 —українці, 195— системи. Роботу на агітпунк­ В кожній статті основного росіяни, 6 8 —представники ін­ ті проводить агітколек­ закону Радянської держави під­ ших націй і національностей на­ креслюється величезна перева­ шої країни. тив. До складу його га нашої системи над системою На заочному відділі інститу­ входять викладачі, ас­ капіталізму, наших державних ту підвищують свою кваліфіка­ піранти та студенти фі­ і суспільних порядків над су­ цію 1935 чоловік. зико-математичного фа­ спільними і державними поряд­ З року в рік інститут дає кра­ культету (всього 95 ками капіталістичних країн. їні сотні вчителів для середньої осіб). Очолює роботу Торжество принципів, які по­ школи, озброєних глибокими агітколективу аспірант кладені в основу Радянської знаннями, здатних вчити і ви­ В. Чернявський. Конституції, є яскравим свід­ ховувати до 7-го грудня. підростаюче поко­ Агітпункт добре обладна­ закінчити ченням непереможної сили со­ ління. Робота агітпункту прово­ но. Виборці та агітатори мо­ ціалістичного демократизму. Со­ Тільки в 1956- 1957 на­ жуть одержати на агітпункті диться під керівництвом парт­ ціалістична демократія забезпе­ вчальному році інститут підго­ консультації з юридичних, ме­ бюро факультету (секретар—В. чує найголовнішу свободу для тував і випустив 419 вчителів дичних та виховних питань. Тут М. Кухар), при активній допо­ народних мас — свободу від по стаціонару і 811 — по заоч­ є вся необхідна юридична, ате­ мозі з боку комсомольського експлуатації. ному відділу. їстична, науково-популярна лі­ бюро фізико-математичного фа­ Конституція СРСР надає ро­ тература, газети та журнали, а культету (секретар—В. Семко). Адміністративно-господарська Конституція перемігшого со­ бітникам, колгоспникам, радян­ також телевізор, радіоприймач, Недоліком у роботі агітко­ частина інституту розпочала ка­ ціалізму, наш державний і ській інтелігенції право на пра­ лективу є погана явка агітато­ пітальний ремонт актового залу. надають і шахи, шашки. цю, на освіту, на матеріальне суспільний лад До 29 листопада складено рів на наради та агітпункти. З метою поліпшення акустики гарантують всім радянським забезпечення, на відпочинок. списки виборців та організова­ Частина агітаторів-комсомоль­ закладаються зайві прорізи, що Хоч у конституціях ряду капі­ людям справжні демократичні но лекцію на тему: «Досягнен­ ців ще не усвідомила всієї від­ поглинають звук. Крім того, ре­ права і свободу: свободу совісті, талістичних країн і проголо­ ня радянської науки в галузі повідальності дорученої їм спра­ монтуються пошкоджені карни­ шуються деякі права для тру­ свободу слова, друку, свободу ракетної техніки» (лектор — ви (Г. Заєць, В. Заєць, Ц. Ро­ зи, ліпка, капітелі колон. Стіни зборів, мітингів, вуличних похо­ дящих мас, але все це має фор­ доцент Коваль П. И.). Після зенберг, Ю. Францев (42 група і стеля залу, згідно затвердже­ мальний характер, бо капіта­ дів і демонстрацій. Радянська лекції демонструвався кіно­ фізиків), А. Джоденчук (41 ного проекту, будуть перефар­ Конституція надає громадянам лістичний лад, жорстоко екс­ фільм. група фізиків) і погано викону­ бовані масляною фарбою. також право об’єднуватися в плуатуючи робітників і селян, ють свої обов'язки. Адміністративно-господарська громадські організації, охоро­ Заплановано найближчим ча­ позбавляє їх цих прав. няє недоторканність особи, жит­ частіша взяла на себе зобов’я­ До числа кращих слід від­ сом провести вечір зустрічі ви­ Справжньою демократією для народу є соціалістична демо­ ла, зберігає таємницю листу­ борців з кандидатом у народні нести таких старших агітаторів зання закінчити ремонт до свя­ вання. судді В. В. Барчуком та кон­ (та їх колективи), як М. Кара­ та — 40-річчя Радянської вла­ кратія. церт художньої самодіяльності. чун, Т. Лосінську, Є. Яворську, ди на Україні. Великим завоюванням нашої В Радянському Союзі давно Бажано, щоб у капітально Агітатори проводять бесіди Р. Гортовського, Комуністичної партії і Радян­ вже немає безробіття. Людина праці, творчого дерзання, смі­ ської держави є радянська ви­ на теми: Положення про вибори До Дня виборів залишилося підремонтованому актовому залі ливих і патріотичних починань борча система — найдемокра­ до народного суду, матеріали менше 2-х тижнів. Агітаторам були замінені незручні стільці. користується загальною лю­ тичніша в світі. У нашій краї­ сесії Верховної Ради СРСР потрібно докласти ще більше Ю. ПИЛЬНИЙ. бов’ю і пошаною. Всій країні ні вибори є загальними, рівни­ і т. ін. зусиль, щоб з честю провести відомі імена славних новаторів ми, прямими при таємному го­ Зараз найбільш відповідаль­ підготовку до виборів у Народ­ промислового виробництва — лосуванні. Демократичність ви­ ною і невідкладною роботою ний суд. Л. ФІЛІПОВА, П. Бикова, В. Семінського, Г. борчої системи — це один з ба­ агітаторів є перевірка списків секретар виборчої комісії. Нежевенко, передовиків і кра­ гатьох проявів великої життє­ виборців. Цю роботу потрібно щих організаторів колгоспного вої сили соціалістичного демо­ виробництва — М. Посмітного, кратизму. Ф. Дубковецького, Г. Бурка«Ми говоримо, — писав цької, У. Баштик. Ленін, — що радянський пере­ Використовуючи своє право ворот дав небачений у світі по­ на працю, радянські люди став­ штовх розвиткові демократії і ляться до праці як до справи вглиб і вшир, притому демокра­ честі, доблесті і геройства. тії саме для трудящих і при­ Всі практичні дії Радянської гноблених капіталізмом мас». держави, політика Комуністич­ Зараз наша республіка го­ ної партії пройняті турботою тується до виборів народних су­ про людей праці, про забезпе­ дів. Широко розгортають агіта­ чення їх матеріальних і куль­ ційно-масову роботу серед ви­ турних потреб, про зростання борців агітколективи нашого їх культурного рівня. інституту. Студенти-агітатори Вся соціалістична система на­ проводять бесіди про Ювілейну родного господарства створює сесію Верховної Ради СРСР, широкі можливості для радян­ про демократичність нашої ви­ ських людей не тільки натхнен­ борчої системи. но, творчо працювати, але й Події нашого часу з великою культурно відпочивати, широко силою розкривають велич соціа­ використовувати право на від­ лістичного демократизму, тор­ починок. Щороку наші люди жество принципів основного за­ На фото (вгорі): старший агітатор А. Пліш дає роз’яснення Положення про вибори проводять відпустки в санато­ кону нашого життя і боротьби— до народних, судів студентам-агітаторам М. Пчюльник і Н. Боровик. ріях, будинках відпочинку і в Конституції країни соціалізму. Перед тим, як іти до виборців, агітатори заходять на агітпункт, де до їх послуг різно­ цікавих туристських мандрівках манітна література, газети, журнали. Все це дає їм змогу добре підготуватися до чергової В. ПЕРЕД ЕРІЙ. зустрічі з виборцями (фото внизу). ф 0Т0 в Орловського. по країні та за її межами. Д о свя т а славн о ї р іч н и ц і �АГІТАТОР І АКАДЕМГРУПА Коли на педагогічному факультеті говорять про роботу агітаторів академічних груп, обо­ в’язково згадують прізвище Н. Ф. Засенко. Агітатором Наталія Федорівна працює вже третій рік і весь час в одній і тій же групі третього курсу дефектологічного відділу. Це дало їй змогу добре вивчити кожного студента його особисті якості, інтереси тощо. Н. Ф. Засенко з душею ставиться до своїх обов’язків агітатора. Вона планує роботу так, щоб задовольнити запити студентів і скеру­ вати їх енергію, ініціативу на виховання ко­ муністичної свідомості. При плануванні роботи т. Засенко складає орієнтовний план, який обговорюється і за­ тверджується на зборах групи. При цьому обов’язковим є для кожного студента певне доручення та вчасне його виконання. Наталія Федорівна не обмежує свою роботу тільки годинами політзанять, а й підтримує постійний зв’язок з групою, цікавлячись ус­ пішністю студентів, відвідуванням лекцій та семінарів, питаннями їх самостійної роботи. Тов. Засенко підтримує тісний зв’язок з викладачами, знайомиться із станом успіш­ ності студентів з тієї чи іншої дисципліни. Наталія Федорівна вивчає студентів не тільки в стінах інституту, але і в години са­ мостійної роботи та відпочинку в гуртожитку. Значне місце в роботі агітатора займають індивідуальні бесіди з студентами на живо­ трепетні теми дня. В групі систематично (кожної п’ятниці) про­ водиться політгодина за тематикою партбюро інституту. До політзанять готуються всі сту­ денти і під час занять активно виступають. Сумлінно готуються до політзанять такі студенти, як О. Лобко, А. Литвинчук, Д. Скринник та ін. М о г л о Ось-ось екзамени. До них вже залишились лічені дні. Скрізь іде напружена робо­ та; кожен студент нама­ гається максимально вико­ ристати свій час, але, на жаль, це не кожному вдаєть­ ся. Хіба може, наприклад, Г. Лантух (22 група фізиків) виправити свою успішність з фізкультури, якщо він за се­ местр жодного разу не був на заняттях?!. І чи не є це вірним передвісником того, що Г. Лантух залишиться академборжником?!. Ще складніше становище у Ж. Лихоліт. Вона взагалі рідкий гість в інституті, ба­ гато пропустила практичних занять з матаналізу, семіна­ рів з історії КПРС. Якщо ж вона інколи і з’являлася, то, як правило, непідготовле­ ною... Зараз на курсі проводять­ Студенти групи виступають також з інфор­ маціями, в яких робиться огляд найважливі­ ших питань, висвітлених у газетах «Комсо­ мольская правда», «Учительская газета» та журналі «Техника молодежи». Майже всі студенти беруть активну участь у культурно-масовій роботі факультету та інституту, поєднуючи її із заняттями спортом. Наприклад, О. Лобко — активна спортсменка і учасниця хору; А. Литвинчук — успішно поєднує заняття в драматичному гуртку і в баскетбольній секції. Ці студенти, беручи активну участь у гро­ мадсько-політичному житті факультету, успіш­ но вчаться. Разом з активом групи Н. Засенко органі­ зувала шефську роботу в київській школі глухонімих, де студенти проводять цікаву і змістовну роботу з учнями. О. Лобко, Р. Утвен­ ко, Г. Скринник проводять лекції і бесіди для учнів старших класів. І. Лобурець керує в цій школі секцією спортивної гімнастики, Т. По­ ляруш — секцією художньої гімнастики. Сту­ дентки М. Федченко та І. Двигун допомагають у роботі шкільній редколегії. Періодично на зборах групи студенти зві­ тують про виконання своїх доручень, обміню­ ються досвідом роботи. Недоліком у роботі групи є те, що окремі студенти (Є. Чехівська, Т. Слободняк) уни­ кають громадських доручень, а деякі не ви­ конують їх (Г. Богданова). Ці студенти взагалі пасивно ставляться до всієї роботи в групі. Як правило, і успішність у них невисока. Бажаємо міцному, здоровому колективу академгрупи і агітатору Н. Засенко ще кра­ щих успіхів у навчальній і політико-виховній роботі. М. РЯБУХІН, М. ХОРУНЖА. ся колоквіуми і контрольні роботи. Наслідки показують ступінь підготовленості на­ ших студентів до екзамена­ ційної сесії. Так, колоквіум бу т и з матаналізу у математиків показав, що основна маса то­ варишів має глибокі і міцні знання. Проте поряд з ними є й такі, що недостатньо во­ лодіють матеріалом. Вся робота на курсі зараз спрямована на підготовку до екзаменів. В групах будуть проведені збори на відповід­ ні темн. Але треба сказати, що комсомольська організа­ ція курсу і групові організа­ ції пізно загострили свою увагу на цьому серйозному питанні. І успішність студен­ тів і відвідування ними лек­ цій повинні були постійно бути в центрі уваги комсо­ мольської організації. Тоді, можливо, і В. Долгерт, який пропустив 6 занять з фран­ цузької мови, і інші не стоя­ ли б зараз перед складним питанням: як бути?.. А яких заходів вжила ком­ сомольська організація 22 групи математиків, коли на заняття з елементарної ма­ тематики не з ’явилося 12 студентів? Ніяких. Дрібни­ ін а к ш е ... цею, мабуть, здавалося це і окремим комсомольцям на фоні загальної порівняно хо­ рошої картини... В цілому до екзаменів курс іде з грунтовною підго­ товкою, І ми з впевненістю можемо сказати, що біль­ шість наших студентів-ком­ сомольців матиме в заліковій книжці тільки «відмінно» та «добре». А. СЕРЕДНІЙ, студент II курсу фізикоматематичного факультету. ПОРЯДКОМ О БГО ВО РЕН Н Я А ЯКА В А Ш А ДУМКА? М ораль, етика, манери не людині, впадає в очі, виявляєть­ вічні, вони змінюються в з в ’я з ­ ся нескромним, крикливим.В ку із змінами суспільного ж и т­ таки х випадках кажуть: «Ли­ тя. На зм іну бурж уазній м ор а­ чить, як корові сідло». Міщан­ лі у нас прийшла комуністична ством називається і сліпе запо­ мораль, основою якої є бороть­ зичан н я чужоземного, нехту­ ба трудящ их наш ої країни за ван ня своїм красивим і скром ­ перемогу комунізму. Р а д я н ­ ним — у вбранні, в етикеті, в ський народ, наш а молодь п ра­ оздобленні приміщень. цюють над удосконаленням с в о ­ Н аведем о кілька прикладів го етичного і естетичного р о зв и т­ прояву міщанства. В оздоблен­ ку, борються за правильне р о ­ ні кімнати, наприклад, можна зуміння краси, одягу, прикрас, побачити фото або картинки, на манер поведінки, обстановки яки х люди зображені в слаща­ житла, вулиць, майданів. вих п озах, із сентиментальними Але прагнення до краси й написами (на фоні серця цілу­ молодята з написом культури у деякої частини до­ ю ться рослих і молоді набуває супе­ «П а м 'я т а й щ асливі хвилини»). речливого характеру: одним з д а ­ У к ім н атах можна побачи­ ються красивими модні фасони ти безліч подушок і поду­ одягу, головного вбрання, за ч і­ ш ечок, нікому не потрібних сок, а інші засуджую ть їх як старан н о вишитих завісочок, які неестетичні. Часто можна по­ біл ьш е заступаю ть природне чути такі зневажливі й за с у ­ світло, ніж прикрашають кім­ джуючі оцінки, як «м іщ ан ство», нату, т а інш і прикраси, які аж «стиляга», «вульгарн ість» то­ ніяк не створю ю ть затишку. що. Для нас, педагогів і м ай ­ У п ри красах юнаків і дівчат бутніх педагогів, ці питання є часто мож на побачити різні насущними. Ось чому ми й хо­ жетони, брош ки з вензелями чи чемо порушити деякі питання в написами: «Ж е н я », «Поля", цій галузі, щоб викликати з п ри ­ « Л а р а » і т. п.; нам иста і брасле­ воду них широкий обмін дум­ ти, які своєю формою і КОЛьо­ ками. Що слід називати «м іщ ан ­ ром псую ть вигляд людини. Не ством», «вульгарним», «непри­ менш в р аж ає своєю неестетич­ стойним»? Носити сережки, ністю невідповідність до фігури перстні, робити модну зачіску, людини, ї ї обличчя, кольору во­ манікюр і т. ін. — це м іщ анство л осся різн і кліпси, сережки, ку­ чи ні? Чи можна нази вати чері. П ерстні з великим камін­ «стилягою» того, хто одягається цем (точніше, куском звичай­ модно, у відповідності з тими ного скла), манікюр яскравого фасонами, що друкуються у на­ кольору, медальйони у вигляді ших журналах мод? Чи слід з а ­ серц я і т. ін. теж мало прикра­ плямовувати як аморальну по­ ш аю ть людину. Дивують і го­ ведінку жінки, яка навіть по­ ловні вбрання типу «менін­ мірно вживає алкоголь або ку­ гітка » , які і не гріють і не при­ рить? Чи не буде непристойним к р аш аю ть. Все це вульгаризує для жінки запрошувати чолові­ природні прагнення людини до ка на побачення, напрошувати­ краси в побуті, в оздобленні, ся на танок? спотворю є природну красу на­ Під «міщ анством» звичайно ших ю н аків і дівчат. прийнято розуміти зовнішньо К райню ф орму вияву неесте­ підкреслену показність при тичності й м іщ анства у розу­ внутрішній пустоті, зовнішню мінні краси спостерігаємо у так чистоту одягу і прикраси при | зван и х « с тиляг». Характерним брудному тілі, крикливість, в ід ­ для них є внутрішня пусто­ сутність гармонії і смаку в при­ та і некультурність. Вони жи­ красах. Міщанство у своїй бо­ вуть не розумом, а ниж­ ротьбі з аристократією не виро­ чими, інстинктивними почуття­ било своїх поглядів на красу, ми. Д л я них головне — впада­ не створило своїх норм поведін­ ти в очі, привернути до себе ки, а тяглося до аристократиз­ увагу. Ч ерез те вони так люб­ му, намагалося будь-що зап о зи ­ л ять строкатий одяг, претенціоз­ чити у аристократії її манери, ність у манерах і поведінці, поведінку, прикраси і т. ін., не­ зважаючи на те, підходило це пош л ість у стосунках, виявля­ йому за його укладом ж иття ю ть неповагу до інших, манір­ чи ні. Отже, виробилася невід­ ність, кокетування. Довгі ніг­ загострені на кінцях повідність форми й змісту, пре­ ті, як п азу р і хижака, забарвле­ тенціозність у манерах, прикра­ сах, поведінці. Зрозуміло, що ні кров’янистого кольору ла­ ком (до речі, з брудом під й радянські люди вваж аю ть м і­ щанством усе те, що не личить (Закінчення на 3 стор.). Не в ладах з каліграфією Малих дітей ля­ кають «букою », дру­ карки ж нашого інституту «вилива­ ють переполох», ко­ ли в дверях кан­ целярії з ’являється постать доцента З а ­ десенця М. П. з обе­ ремком матеріалів для друку. М атеріал, який він приносить, завж ­ ди у такому вигля­ ді, що навіть сам автор іноді не може розібрати те, щ о на­ писав кілька годин тому. Д рукаркам , як правило, доводиться витрачати багато зайвого часу на р о з­ бір «ієр о гл іф ів» т. Задесенця. К рім то­ го, друкування таких м атеріалів дуж е не­ гативно впливає на зір — у друкарки з ’являється голов­ ний біль, п рац езд ат­ ність зниж ується, внаслідок чого робо­ та залишається не виконаною у визна чений строк. Слід зауважити, що при бажанні М. П Задесенець може пи­ сати значно краще (такі рідкі випадки інколи трапляють­ ся!), але він чомусь вперто не хоче піти нам назустріч, по­ легшити працю. М. БА РХА Н ОВА, Л. ЛЕЩЕНКО, А. ФАЛЬКОВИЧ. �Майстер художнього слова Наші будні «Б ур’ян» — велике художнє значені товариші, які зна­ Ранок. полотно з життя українського Падає перший сніжок. Доси­ йомлять усю групу з мате­ села початку 20-х років. пає ще сонечко, дрімають каш­ ріалами, вміщуваними в газе­ В центрі романа — привабли­ тани, вкриті білим покровом, а тах і журналах. Так, В. Бор­ вий образ демобілізованого вої­ для студента, як і для кожної цов — з матеріалами «Комсо­ на-комуніста Давида Мотузки. людини, почався трудовий день. мольской правды», 3. Ласкар­ Сила і краса цієї людини в її ви­ Перед початком лекцій у две­ жевська — «Советского искус­ соких душевних якостях, типо­ рі нашого інституту вливається ства», А. Федірко—«Правды». вих для радянських людей. Це веселий гомін — це студенти А хто ж не схоче дізнатися про чесність і мужність, рішучість поспішають на лекції. новий вертоліт, який збудовано в боротьбі з ворогами, відда­ Скільки цікавого чекає нас у Швейцарії у вигляді ряту­ ність всеперемагаючим ідеям на лекції! вального круга вагою в 50 кг?! Комуністичної партії. Лунає дзвінок, і коридори Про це легко дізнатися з жур­ Письменник сміливо викри­ враз пустішають. Наступає пов­ налу «Техника молодежи», про ває болючі недоліки і язви в на тиша... Ось з аудиторії чути який доповідає Л. Навроцька. житті тогочасного села, щоб як­ голос викладача, йде лекція на У нашій групі багато учасни­ найшвидше ліквідувати їх. III курсі педагогічного факуль­ ків художньої самодіяльності. Як і Давид, автор вірить, що тету. З інтересом слухають сту­ Серед них: К. Шило. Т. Тимо­ в недалекому майбутньому на денти М. К. Тищенка, який роз­ шенко. Н. Тарасенко. С. Лось, широких колгоспних нивах за­ повідає про структуру уроку. Т. Полоз, Г. Дерлеменко та ін­ колоситься буйна пшениця. Студенти намагаються не про­ ші. Вони активно готуються до У 1932 р. був опублікований пустити жодного слова виклада­ 40-річчя встановлення Радян­ роман «Мати», де письменник ча, все старанно записують, за­ ської влади на Україні. показав життя і настрої україн­ пам'ятовують. Згуртуванню групи допома­ ського селянства перед рево­ Час за слуханням лекцій про­ гають комсорг Т. Тимошенко і люцією 1905 року і знаменні ходить непомітно. Закінчилась профорг Н. Тарасенко. Часто події революції. остання пара. Але ніхто з тре­ вени організовують культпохо­ З великою сердечністю автор тьокурсників (II група спецвід­ ди в кіно, театр. Після перегля­ малює образ Катрі—матері-тру­ ділу) не поспішає додому: сьо­ ду група обговорює ту чи іншу дівниці. годні день політзанять. Наш агі­ виставу, кінофільм і т. ін. У мріях, переживаннях, ра­ татор М. М. Перельмутер цікаво Екзаменаційна сесія не за достях Катрі Головко зумів по­ і змістовно організовує їх. На горами. 1 тому ми саме тепер казати велике душевне багат­ політзаняттях завжди можна приділяємо якнайбільше уваги ство матері-селянки. одержати відповіді на те чи ін­ навчанню, поєднуючи його із Вона поневірялась у наймах, ше питання, дізнатися про но­ змістовною і корисною громад­ віддала силу а молодість робо­ вини науки і техніки, кілю і ською роботою. ті на панів, в горі ростила і мистецтва, про життя молоді в виховувала дітей, щоб благосло­ інших країнах. Л. ТЕРТИЧНА, вити їх на праведний шлях ре­ студентка II курсу Як же все це організовано? волюційної боротьби. «Щасти Дуже просто. У нас є при­ педфаку. тобі, сину, на твоїй путі»,— говорить вона Артемові, який іде на боротьбу за нове життя. У романі «Артем Гармаш» (1951 р.) письменник в образі сина Катрі показав справжнього (Закінчення. Початок на 2 стор.) комуніста. Твори А. Головка широко ві­ нігтями), напомажені губи, на­ світової культури, але ми проти домі не тільки в Радянській фарбоване обличчя, зачіски ти­ сліпого запозичання тривіально­ країні. Перекладені на слов’ян­ пу «кінський хвіст» або «хлоп­ го, низького, неестетичного. Ми ські та інші іноземні мови, вони чик без мами» і т. п., пофарбо­ не проти мод, але ми за моди, перейшли кордони СРСР і роз­ ване волосся, сережки, що зви­ які мають своєю основою есте­ повідають нашим зарубіжним сають до плеч, перманент і т . п. тичне, в яких відчувається гар­ друзям про перетворення ста­ запозичення крикливих зару­ монія, елегантність, пропорція, рого світу, про народження біжних мод ради екзотики, по­ відповідність ліній, форм і нової людини в горнилі суворої казу «найновішого» — все це є фарб. Ми проти крикливого, пу­ боротьби. стого, в чому б воно не ви­ характерним для стиляг. О. МАНЧЕНКО, Чим же зумовлюється міщан­ являлося. Ми проти нескром­ аспірантка кафедри показу самого себе. ство, стиляжництво у поведінці ного української літератури. Строкатість дійсно привертає людей? Насамперед, низькою культурою, нерозумінням краси увагу і виявляє пустоту лю­ в природі, в оздобленні, в са­ дини, а тому й викликає зне­ мих собі, невмінням підпоряд­ вагу до неї. Ми за те, щоб мо­ кувати свої особисті почуття і лодь бачила красиве у недоро­ прагнення до краси із загаль­ гому вбранні, у скромних при­ Одному студентові потрапив ких викладачів студенти швид­ білет з питанням про твори Гер­ ними прагненнями колективу. красах, щоб вона показувала ко приходять до висновку: як­ цена. Він так довга мимрив Це приводить і до некритичного свою внутрішню, духовну і при­ що в мене багато трійок, то, щось невиразне, що у екзамена­ схиляння перед усім іноземним родну зовнішню красу, а не як не старайся, «відмінно» не тора терпець увірвався: підроблену. Крепдешином і пан­ — Скажіть по правді, ви чи­ (одягом, прикрасами, манерами, бархатом ніколи не задрапіруєш одержиш — отже, нема рації етикетом). Дехто настільки не­ особливо напружувати свої си­ тали «Былое и думы»? стримано поводить себе у при своєї пустоти і некультурності. — Ні. ли; а якщо в мене більшість Ми за те, щоб наші національні — А «Кто виноват?»? сутності іноземців, що це ме­ відмінних оцінок, то вже трійки — Бібліотека! прикраси, зачіски, вбрання, на­ мені не поставлять; отже, зно­ Інший товариш знайшов та­ жує з втратою почуття власної ші звичаї і манери були в біль­ ву ж таки, нема потреби готу­ кий спосіб: коли він чогось не гідності. Намагання будь-що до­ шій пошані. Кращі з них треба ватися дуже старанно. І, справ­ знав, то дуже щиро, переконли­ годити іноземцеві, взяти у ньо­ популяризувати, робити інтерна­ ді, нерідко буває, що такий «па­ вим голосом говорив екзамена­ торові: го автограф, не знаючи, хто він ціональними, а не соромити­ тентований відмінник», підготу­ — От повірте, слово честі, я і як він ставиться до нас, запо­ ся їх. вавшись слабенько, навмисно це знав, добре знав і — забув! Ми не маємо змоги зачепити подає екзаменатору матрикул На екзамені з літератури це зичення його манер — свідчить розгорненим на тій сторінці, де повторювалося так часто, що про низьку культуру таких лю­ ще багатьох питань у цій нарешті, набридло викладачеві, дей, про неповагу до себе. На­ статті. Окремі питання ми. стоять відмінні оцінки. Як же з цим боротися? Дуже і той поставив питання: — Скажіть, а хто написав шому народові властива гостин­ очевидно, висвітлюємо зі своїх просто: треба лише виконувати « Слово о полку Ігоревім»? ність, але вона виявляється без особистих позицій. Отже, бажа­ вказівки Міністерства освіти Студент трохи замислився, але про порядок оцінки знань на потім відповів швидко і пере­ приниження власної гідності. но, щоб товариші викладачі й екзаменах. Матрикул студент конливо: Свою гостинність наш народ студенти відгукнулися на цю — От повірте, знав, добре виявляє своїми засобами, у статтю своїми критичними за­ повинен подавати розгорненим на 1-ій сторінці, там, де прізви­ знав і це — так забув! Тут вже екзаменатор обу­ своєму стилі, за своїми звичая­ уваженнями, поділилися своїми ще і фотокартка. Екзаменатор рився: ми, а не запозиченими у ко­ власними думками. ні в якому разі не повинен пе­ — Як! Сотні вчених намага­ регортати й читати його під час лися це встановити, і нікому не гось... Своєю культурою у цьо­ Д. НІКОЛЕНКО, екзамену, а закінчивши опиту­ пощастило, а ви знали — по­ му відношенні ми пишаємося, кандидат педагогічних наук. вання, оголосити студентові думати тільки, ви це знали — бо вона у своїй основі має ви­ оцінку, вписати її в екзамена­ й забули! Хоч би записали собі соку й глибоку гуманність. де-небудь! Ні, цього вже не ційну відомість і вже після цьо­ можна пробачити! Ми не проти того, щоб запо­ го розкрити матрикул і записа­ зичити найкраще з досягнень Записав Панько РУДИЙ. ти туди оцінку. Р. ПАНЬКО. Юний партизан Пилипко, дів­ чинка Оксанка, «зелена сер­ (До 60-річчя з дня народження цем» бідняцька молодь, що тяг­ А. В. Головка) неться до освіти, до знань, ко­ муніст Давид Мотузка, бідняч­ ка-селянка Катря, її син Артем білявими житніми колосками... Гармаш — кому невідомі ці ге­ Це Пилипко. А ще сорочечка, рої? З шкільної парти йдуть штанці на ньому з семірки й вони поруч з нами як рідні, полатані-полатані. Бо-бідняки». близькі, дорогі серцю. Тому з Селянський хлопчик, герой такою теплотою і шаною згаду­ цього оповідання, не боячись ють радянські люди ім’я їх смерті, вночі сповіщає партиза­ творця — визначного художни­ нів, що у село прийшли гайда­ ка слова, одного із зачинате­ маки, і цим рятує односельчан лів української радянської про­ від горя, сліз і смерті. зи Андрія Васильовича Головка А ось Оксанка, у неї сього­ в день його шістдесятиріччя. дні — «радість: мати одрізала Весь процес становлення, роз­ полотна на хустку, а порошком, витку і зростання української що виміняла у спекулянтки, радянської літератури можна обарвил а у червоний колір. Ви­ виразно простежити за ево­ йшла червона хустина» («Чер­ люцією творчості письменни­ вона хустина»). ка. Але дитяча радість засмуче­ А. В. Головко народився в сі­ на горем батьків — поміщики м'ї селянина села Юрок, на Пол­ та гайдамаки забирають землю, тавщині, 4 грудня 1897 року. дану Радянського владою. З дитинства захоплювався «Коб­ Ця дівчинка, як і її подруга, зарем» Шевченка, творами ненавидить панство. Дитячою Горького, Пушкіна, Некрасова, душею, щирим серцем співчуває Кольцова. В автобіографічному листі А. Оксана пораненому партизано­ Головко писав: «Цілий світ, досі ві, хоче допомогти йому. Коли незнаний, одкрився мені од побачила вбитого — «забило Шевченкових творів. Під впли­ серце на сполох», «перед очи­ вом «Кобзаря» починаю і сам ма в неї туман заколихався, стояла поникло. Потім схили­ писати вірші...». лася до дяді холодного й чер­ Але славу йому принесли не воною хустиною обличчя при­ вірші, а прозові твори. Демобі­ крила». лізувавшись з Червоної Армії, І ось перемога після тривалої, Головко деякий час вчителює, а важкої боротьби. Бідняцька мо­ з 1922 р. цілком віддається лі­ лодь, перемагаючи всі труднощі, тературній діяльності. завойовує висоти науки. Разом з П. Тичиною, С. Ва­ «З а плечима в торбі — чер­ сильченком, Остапом Вишнею, ства хлібина і жмут книжок. В. Сосюрою, І. Микитенком, Ю. А руки в мозолях у хлопців. Смоличем А. Головко показує І в дівчат — до крові зацілова­ простих людей у революції, сла­ ні житами» («Зелені серцем»), вить могутні творчі сили звіль­ У кожному слові, в кожній неного народу. фразі відчувається талановита Вже перші оповідання й неве­ рука митця. Особливо поетичні личкі повісті Головка запам’я­ його пейзажі. талися, знайшли свого широко­ « Рано-пораненьку світанком го читача. Справжня народна голубим прокинувся степ. Вія­ мова, яскрава образність, не­ ми-колоссям стріпнув, заше­ підроблений ліризм, симпатія до лестів... Синя далина глибока трудівників — ось що полюби­ із-за туманів глянула. І поли­ лосячитачеві. лися шуми тихі ранкові на гони «У нього очі — наче волош­ далекі...». ки в житі. А над ними — з-під До 10-річчя Жовтневої рево­ драного картузика — волосся люції Головко пише роман Грубе порушення елементарних вимог Чи не знайома вам така кар­ тина: йде екзамен; студент, який відповідає, переходить до останнього питання свого біле­ та, а екзаменатор у цей час бере його матрикул, перегортає з першої до останньої сторінки і старанно вивчає оцінки, які там стоять з різних предметів. А вже після того оголошує й свою оцінку. І студенти вже знають: якщо там, у матрикулі, лише відмінні оцінки, то навіть слабенька відповідь буде висо­ ко оцінена, а якщо переважа­ ють трійки, то, скільки не го­ туйся, відмінної оцінки не одер­ жиш, бо викладач «рівняється» на попередні оцінки. Для чого так робити? Це ж грубе порушення елементарних педагогічних вимог до оцінки знань, вимог, які ми викладає­ мо студентам у педагогічному інституті, а в той же час самі їх іноді порушуємо. І це приз­ водить до двох поганих наслід­ ків: по-перше, така оцінка, з оглядом назад, втрачає своє зна­ чення об’єктивного показника знань студентів, а по-друге, во­ на перестане бути стимулом для Дальшої старанної роботи. У та­ З ЖИТТЯ АКАДЕМІЧНИХ ГРУП А ЯКА ВАША ДУМКА? НА ЕКЗАМЕНАХ �НА Т Е М И К луб і ставлення д о нього ДНЯ Нового розбою не допустити! Не секрет, що у нас в інсти­ туті немає загальноінститут­ ської самодіяльності. Єдиний колектив, який можна н азвати загальноінститутським — це ор­ кестр народних інструментів. Немає у нас і хору. Є хорош і хорові колективи на фізико-ма­ тематичному і педагогічному факультетах, а на мовно-літера­ турному навіть дисципліна спе­ ціальна є — хорові співи, а з а ­ гальноінститутського хору нем а. Немає зар аз в інституті і тан­ цювального колективу. В минулому році в інституті був проведений фестиваль. З а в ­ данням його було виявити нові таланти, підняти якість худож ­ ньої самодіяльності і, голов­ не,— об’єднати факультети в їх повсякденному житті, створити в інституті єдиний колектив студентів, який жив би одними інтересами, мав би перед собою одну мету. Постановка питання про кращий факультет зн ай ­ шла «широкий» відгук серед студентів, і кожний ф акультет продовжує політику «ми най­ кращі» і зараз. Причому, до­ ходить справа до того, щ о коли на одному з факультетів не вдається який-небудь захід (на­ приклад, вечір відпочинку), то на інших факультетах злорадно Незвичайна це книжка: в ред нами стоїть обов’язок змен­ інших передсмертних турбот їх ній коло 80 сторінок, але скіль­ шити чуже населення. Хто мо­ непокоїла й така — куди поді­ ки в них болю і гніву, любові же заперечувати моє право зни­ ти маси в’язнів? Зігнавши по­ й ненависті. Це й не дивно: її щувати мільйони людей НИЖЧОЇ над 80 000 людей у Бухенвальд, автор, О. Лебедєв, колишній раси, які розмножуються, як кати готувалися їх умертвити. Військово-політичний центр в'язень гітлерівського концта­ комахи?» Три роки нечуваних катувань підпілля передав наказ: не ви­ бору Освенцім, з гнівом і при­ страстю радянського патріота у таборі смерті. Але були не ходити з табору групами, як розповідає про жахливі зло­ тільки муки. «Вперше я відчув, того вимагали гестапівці. Було чотири бойові діяння фашизму, про мужню що табір живе двома життями. сформовано боротьбу замучених фізично, Одне йде невідворотною доро­ бригади, створено оклад зброї— але не зломлених духовно бій­ гою страшних катувань, нескін­ зібрані з частин кулемети, гвин­ ченних мук. У другому — друж­ тівки, пістолети, саморобні гра­ ців-антифашистів. Троє полонених офіцерів Ра­ ба, взаємна виручка, побра­ нати. Настав незабутній день— дянської Армії навесні 1942 ро­ тимство. Сьогодні твоє життя 11 квітня. Наближався фронт. ку вириваються із фашистсько­ врятував товариш, а завтра — І тоді було дано бойовий на­ каз — у наступ. Люди кинули­ го концтабору біля Франкфур­ ти його». З цієї взаємовиручки стала ся на колючий дріт, рвали його та-на-Майні і через всю Німеч­ чину пробираються на півден­ виростати боротьба, яку й очо­ лопатами, ломами, кирками, та­ ний схід, мріючи досягти коли- лили комуністи, радянські лю­ ранили колодами. В проходи небудь Батьківщини. Важким ди. Почалося з простого: наші кинулися тисячі в ’язнів, які б у в цей шлях. Кожне селище, офіцери-комуністи, серед них і буквально знесли есесівську навіть будка на залізничному автор записок, прийняли рішен­ охорону. Багатотисячний на­ переїзді, загрожували новим ня об’єднати групи радянських товп врятованих людей різних людей, шукати комуністів серед націй, професій, різного віку полоном чи загибеллю. І все ж таки трьом втікачам в’язнів інших національностей, одночасно радів і плакав. Не можна байдуже читати ці, удалося після тисячокілометро­ збирати кадри підпільної орга­ вого кривавого й голодного похо­ нізації — людей не слова, а писані полум’ям серця, гнівні сторінки. І коли зараз знову в ду добратися в Судетські гори. діла. Учитель з Уралу Федір Сги­ Західній Німеччині піднімає Чехословаччина. Перша зу­ стріч з людьми. Слов’янська ба, майор Володимир Петрович свою хижу голову фашизм, всі мова... Вона прозвучала чарів­ Соколов, старший лейтенант люди доброї волі повинні прига­ ною музикою. Тут теж «госпо­ Володимир з Дніпропетровська, дати недавнє минуле. дарюють» окупанти; вони ка­ старший політпрацівник Гри­ Хай не думають німецькі ре­ рають смертю за найменшу до­ цько з Вінниці, льотчик-комсо­ ваншисти і їх заокеанські по­ помогу, подану втікачеві; вони молець Коля з Калініна, інже­ кровителі, що ми забули зло­ страчують тих, хто тільки по­ нер Віктор з Москви, шіст­ діяння гітлерівців! По всій каже йому дорогу. І незважаю­ надцятилітній Костя Сорокін із Європі тліють кістки замуче­ чи на це, все село брало участь Запоріжжя, сам автор запи­ них наших людей. Ми пам’я­ у врятуванні радянських людей: сок — ось імена героїв, які таємо, скільки прекрасних жит­ їм дали одяг, хліба, цукру, ді­ в нелюдських умовах відкрили тів загинуло у катівнях смерті. стали карту, виділили провід­ невидимий антифашистський У них немає могил. Їх загальна ника. фронт. братерська могила в установле­ І стають зрозумілими слова Радянські люди об’єднують ній у Бухенвальді чорній чаші, щирої подяки радянської люди­ всі антифашистські сили в та­ де зібрана іржава земля з усіх Найголовнішим було: фашистських концтаборів. ни братньому слов’янському на­ борі. родові: «Дорога Чехословаччи- будь-якими способами зберегти І тому з такою одностайністю но, мила сестро! Ніколи не за­ кадри, врятувати життя людям, схвалюють радянські люди «М а­ буде тебе росіянин. Скільки на­ відвести, від них невмолимий ніфест миру», прийнятий пред­ ших життів врятувала ти, пре­ закон катівні — смерть. У бо­ ставниками комуністичних і ро­ красна країна патріотів і тру­ ротьбу включаються чехи, по­ бітничих партій. «Мир можна ляки, югослави — ідея слов’ян­ зберегти тільки при тій умові.— дівників!». Благополучно пройшли втіка­ ського об’єднання перед смер­ говориться в цьому історичному чі Чехію і Моравію, Нижні Тат­ тельним ворогом все сильніше документі,— якщо всі ті, кому ри. Скрізь дружній прийом і захоплювала в ’язнів. Неоцінен­ дорогий мир, об'єднають свої безкорислива допомога. Але в ну допомогу підпільникам пода­ зусилля, підвищать пильність Польщі їх видали гестапівцям ли німецькі комуністи, які пе­ до підступів паліїв війни, до «фольксдейчі» — німецькі по­ ребували в органах табірного кінця усвідомлять, що їх свя­ самоуправління: «Вони, наші тим обов’язком є посилення бо­ селенці. І от Освенцім — страшна ка­ очі і вуха, завжди знають про ротьби на захист миру, якому тівня, створена двоногими з ві­ плани й наміри есесівців і загрожує небезпека». рями за наказом Гітлера: «Пе­ завжди, де треба, обірвуть нит­ Нових злодіянь, нового кри­ ку загрожуючої небезпеки». вавого розбою не допустити! Наближалася весна 1945 ро­ Така воля мільйонів! ку. Гітлерівці метушилися, як П. ХРОПКО. тонучі щурі. І серед багатьох На з м а г а н н я х легкоатлетів Команда легкоатле­ тів нашого інституту досить успішно висту­ пила на міжвузівських змаганнях м. Києва з легкої атлетики. На фото: студентка 12-ої групи фізиків (фі­ зико-математичний фа­ культет) Л. Швецова штовхає ядро. Фото В. Орловського. ВЕЧІР У АСПІРАНТІВ 5 грудня у гуртожитку № З був проведений вечір відпочин­ ку аспірантів та викладачів інституту. Ініціатором організа­ ції вечора була комсомольська організація аспірантів. Активну участь у підготовці вечора бра­ ли тт. Н. Нечаева, Г. Новак, О. Іваненко, О. Мішнна і інші. Особливо багато винахідливості виявила О. Мішина у складан­ ні загадок, ребусів, кросвордів. Вечір розпочався доповіддю колишньої вихованки нашого Інституту, кандидата педагогіч­ них наук Т. Галушко на тему: «Про культуру поведінки, про смаки і манери молоді». Була підготовлена невелика самоді­ яльність; особливо всім сподо­ бався виступ викладача кафед­ ри музики О. Щ ербаковой Треба вітати хороший почин нашої аспірантської комсомоль­ ської організації і проводити та­ кі вечори і надалі. Бажано тіль­ ки було б, щоб відбувалися вони у приміщенні інституту та біль­ ше активності проявляли аспі­ ранти та викладачі у їх підго­ товці. С. ЗІН К ЕВИ Ч. всм іхаю ться і говорять: «Хіба вони м о ж у ть? От ми...». Н іхто не заперечує, що по­ трібно бути патріотом свого фа­ к ул ьтету, але в першу чергу треба відстою вати інтереси інституту. П ерш очерговим завданням, яке с т о їт ь перед клубам,— є об’єднання факультетів, ство­ рення д руж н ого колективу сту­ дентів, сп ер ш у хоча б у галузі худ ож н ьої самодіяльності. Але цим, звичайно, не обмежується робота клубу. З а р а з перед всім колективом інсти туту с т о їт ь завдання ор­ ган ізу в ати радіогазету, усний ж у р н ал . К луб повинен налаго­ дити д ем онстрац ію кінофільмів. Н аб л и ж ається новий рік і вже з а р а з треба розпочинати підго­ товку до нього. В с е це п отребує пожвавлен­ ня роботи. А як можна пожва­ вити ро бо ту клубу, коли ще й досі не м ож на зібрати його п равл ін н я або раду? Ще в мину­ лому роц і адм іністрація обіцяла надати приміщ ення під клуб, а його щ е й досі нема. Всі спра­ ви к л у б ви ріш ує або в коридо­ рі, або ш у к ає вільну аудиторію. П ро це слід серйозно подума­ ти н аш ій адм іністрац ії. Г. ДАВИДЮК, гол ова правління клубу. Календар Лежебокіна (Присвячується нашим аспірантам). Н Е Д ІЛ Я . Довідавш ись про користь спорту, Оголосив я друзям гордо: Зарядкою — корисним ділом — Почну займатись в понеділок! ПОНЕДІЛОК. Ох, не вдалось мені почати, Бо вельми я люблю поспати. Зверх норми дав... хвилин сто сорок. Т а добре — вже почну в вівторок. ВІВ Т О Р О К . Проспав ізнов. Т а г оді спати — Не хочу салом обростати. Я в третій р а з не дамся сну — Вже точно в середу почну. С Е РЕ Д А . Ура! Ура! Діла в порядку! Купив гантелі для зарядки. Почну займатись я тепер, Як не тепер, то у четвер. ЧЕТВЕР. Знов без зарядки був я нині, Бо побороть не зм іг я ліні. Та оголошую усю ди: У п’ятницю зар яд к а буде! П’ЯТН И Ц Я. Вже п’ятниця, а наче ті ж дні От щоб було сім п’ятниць в тижні! Тоді почав би я роботу Та прийдеться чекать суботи. СУБОТА. С у б о т а — всяких сп рав почин. Хотів почати. Т а причин Щоб не почать, було чи м ало Скоріш неділя б вж е н астала!.. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/91 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/9f3073fecb08803fb92972762ed7c7b9.pdf 7c5b335779e84e26a5edf6df261cd7c1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a></h4> PDF Text Text Р а д я н с ь к ій У к р а їн і 4 0 р о к ів ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а п е д а г о г іч н і КАД P И 23 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ГРУДНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 34 ( 46) Ціни 20 коп. НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО буяла національна культура! ОРОК РОКІВ нашій С кіно, палаци культу­ квітучій республіці! Н А Р О Д У Театри, ри, клуби, бібліотеки, філар­ Сорок років у суспільнії! В. Д ІД Е НКО У К Р А ЇН І Україно моя! З діда-прадіда рідна, Кров'ю й потом омита священна земля — Сагайдаки й щаблі, Хмеля слава повідна, Гонти звага і лють, тільки подиву гідна,. І Устим Кармалюк, що у пана стріля. Україно моя! Яворова, співуча, Скромний Пестеля дім у старім Тульчині, Над ревучим Дніпром світла Канівська круча І в народних руках, наче зброя разюча, Гнів Шевченка живий, перелитий в пісні. Україно моя! Бунтівнича Вітчизно — Матюшенка сліди між заж урених трав, Ворошилова клич у Л уганську залізнім І повстання пеан у сімнадцятім грізнім: "Чуєш? Сурми заграли, час розплати настав». Україно моя! Бойова, полум'яна — Теплий мак на снігу, де Пархоменко впав, Зорний спів Чумака, мужнє слово Е л л а ни, Кожедубова мста, Убийвовк нездоланна Й далина у цвіту орудійних заграв. Україно моя! Індустрійна, кохана — Xарківмашу могуть, Дніпрогесу вогні, І повіч ні моря, й майбуття осіянне, І великий народ, що блакитно-багряний Прапор щастя несе у комунівські дні. історії — це зовсім незнач­ ний строк. Але як зросла, зміцніла, розквітла за цей час розкована земля! Сорок років вільного життя під зо­ рею Радянської влади — це свято юності народу, що став на шлях свого оновлення у буремні дні Жовтня. Про­ йдуть роки, і люди, що жи­ тимуть у комуністичному су­ спільстві, складуть про наш героїчний, неповторний час, про події, безпосередніми учасниками яких були і є ми самі, чарівні легенди-бу­ вальщини. І ніколи в очах вдячних нащадків наша слав­ на бурхлива доба, сповнена боротьби і дерзань, що­ денних буднів подвигів, не втратить чудесного ореолу романтики, якою був позна­ чений весь наш величний і незвичайний шлях. Справді, крилатий, гордий час! Скільки пройдено доріг за ці сорок років, скільки за­ вершено справ! Із відсталої колонії цар­ ської тюрми народів Украї­ на перетворилася в могутню індустріально-колгоспну Ра­ дянську Соціалістичну Дер­ жаву. Під ясною зорею Жовтня в братньому союзі республік-сестер семимиль­ ними кроками йшла Ра­ дянська Україна шляхом бу­ дівництва соціалізму. Дніпрельстан і Харків­ ський тракторний, «Азов­ сталь» і «Запоріжсталь», но­ ві шахти Донбасу і рудники Кривбасу, Каховська ГЕС і канал Північний Донець — Донбас — хіба перелічити всі новобудови?! І все це, що У Міністерстві освіти УРСР Для дальшого розвантаження учнів загальноосвітніх шкіл Мі­ ністерство освіти УРСР відмі­ нило у всіх класах домашні зав­ дання на понеділок та післясвят­ кові дні і рекомендувало в ці дні такі заняття, які не потребують попередньої домашньої підго­ товки. В разі необхідності до­ зволено перебудувати розклад уроків. піднесло нашу Республіку до нечуваних висот, здійснено в тісній дружбі з братніми на­ родами. Пліч-о-пліч виходи­ ли всі радянські народи на риштовання мирних п’ятирі­ чок. У будівничому гомоні, що не вщухає на безмежних просторах нашої Вітчизни, чуються голоси всіх народів Дружба народів — ось жи­ вотворне джерело наших ус­ піхів і перемог. Мріяв ко­ лись Тарас Шевченко про сім’ю велику, вольну, нову — сім’ю збратаних народів. І його мрії про щасливе май­ бутнє рідної землі збулися. Могутня возз’єднана Радян­ ська Україна, що розкинула­ ся від Сяну до Дону, від лі­ сів братньої Росії і Білорусії до степів Чорномор’я і При­ азов’я, держава великого на­ роду з героїчним історичним минулим і ще більш велич­ ним майбутнім впевнено ви­ ступає на міжнародній арені. А яким пишним цвітом за- СЛ АВН О М У ЮВІЛЕЮ ПРИСВЯЧЕНО ВЕЛИКОМУ національному святу — 40-річчю Української Радянської Соціалістичної Рес­ публіки було присвячено уро­ чисте засідання Вченої ради інституту, яке відбулося 19 грудня. З доповідями виступи­ ли: кандидат філософських наук, доцент М. М. Підтиченко, кан­ дидат історичних наук, доцент Г. П. Лещенко, кандидат педа­ гогічних наук, доцент С. А. Літ­ вінов. УРОЧИСТІ збори інституту, присвячені 40-річчю встанов­ лення Радянської влади на Ук­ раїні, відбулися 20 грудня в актовому залі інституту. На зборах з доповіддю «40річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки» ви­ ступив заступник Міністра осві­ ти УРСР О. М. Русько. Уро­ чисті збори закінчилися вели­ ким концертом. ЗВІТНО-НАУКОВА сесія ка­ федр Інституту, присвячена 40річчю встановлення Радянської влади на Україні, відбудеться 26 грудня. монії, мистецькі колективи, народна самодіяльність — хіба можна було про все це думати в чорні дні буржуаз­ но-поміщицького лихоліття, коли навіть слово рідне було заборонено 40-мільйонному народові! Скількома талано­ витими майстрами може пи­ шатися українська радян­ ська література: Тичина і Рильський, Довженко і Ко­ черга, Остап Вишня і Юрій Японський, Петро Панч і Олесь Гончар — ціла плея­ да митців слова, хороших і різних! Українська Академія наук, університети, галузеві акаде­ мії, інститути. Тисячі вчених у науково-дослідних і на­ вчальних закладах успішно розвивають передову радян­ ську науку, гордо несуть пе­ ред усім світом її гуманні ідеали. 40-річчя Радянської Укра­ їни — велике національне свято українського народу. Славні досягнення і пере­ моги, здобуті Республікою,— яскраве свідчення того, що може зробити вільна праця людини-трудівника, людинигосподаря своєї долі. Наше сьогоднішнє свято— це наснага до нових звитяж­ них подвигів у будівництві світлого майбутнього люд­ ства — комунізму! І ми збу­ дуємо його, бо нас очолює славна Ленінська партія ко­ муністів, бо нам належить це майбутнє! П. ХРОПКО. П ОДЯКА АГІТАТОРАМ Під час виборів до народ­ них судів студенти III курсу мовно-літературного факуль­ тету (російський відділ) пра­ цювали агітаторами на ви­ борчому пункті № 47. А. Круш, Н. Хоменко, К. Шаповалова, А. Матюша, І. Венералова, Т. Мельникова, Л. Глазнріна, С. Берлін, Н. Скворцова та Я. Дубенко сумлінно виконали свій по­ чесний комсомольський обо­ в’язок, за що виборча комі­ сія оголосила їм подяку. А. ФРОЛОВ. �Живи й розцвітай, трудова Україно в і д у с ь о г р е с оц я Видатний Це були не зовсім звичайні ного члена нашого колективу, в ч е н и й збори. Треба було обговорити а також ще ширше розгорнути ВІДКРИТІ ЗБОРИ дуже важливе питання, яке хви­ роботу по роз’ясненню цих до­ ПАРТОРГАНІЗАЦІЇ лює зараз багатьох людей зем­ кументів серед населення Киє­ ної кулі, питання про підсумки ІНСТИТУТУ. ва і області, зокрема на вибор­ Нарад представників кому­ чих дільницях, у підш ефних ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь Олександра ністичних і робітничих партій організаціях тощо. у Москві. — Декларація і М аніфест М атвійовича Астряба як Тепер сили миру настільки 2-га година дня. 56 аудито­ миру,— сказав у своєму висту­ видатного радянського вченого рію заповнюють викладачі, ас­ зросли, що є реальна можли­ пі комуніст т. Р еутський,— яв­ вість запобігти війні. Це наоч­ і педагога — багатогранна, піранти, студенти, адміністра­ но показав провал агресивних ляють собою документи велико­ зн ачн а і плодотворна. Всі свої тивно-технічні працівники. го історичного міжнародного Збори відкриває один з най­ планів імперіалістів у Єгипті. значення. Ось чому ми, ком у­ сили він спрям овував на поліп­ старіших викладачів К. П. Ян­ Провалилися також їхні плани, ністи педагогічного інституту, ш ення ви кладання математики ковський. Слово для доповіді спрямовані на використання від усього серця приносимо про підсумки Нарад представ­ контрреволюційних сил для по­ щиру подяку нашому Ц ентраль­ в середній і вищій школі. ників комуністичних і робітни­ валення народно-демократично­ ному Комітету за його мудру Він брав активну участь у чих партій у Москві надається го ладу в Угорщині. зовнішню політику, яка н ап рав­ склад ан н і перш их підручників Комуністичні і робітничі пар­ секретарю партійного бюро тії розглядають боротьбу зз лена на забезпечення миру між для р ад я н сь к о ї школи. Під його О. П. Павелку. усього світу. як своє першорядне зав­ народами — В столиці нашої Батьків­ мир Комуніст т. Репухова п ідкрес­ керівництвом і за активною дання. Вони разом з усіма ми­ щини—в Москві, —сказав допо­ ролюбними силами роблять усе лила, що Д екларація і М аніфест участю були організовані перші відач,— 14—16 листопада від­ від них залежне, щоб відверну­ миру підводять підсумки м іж на­ методичні гуртки вчителів ма­ булася Нарада представників ти війну. родному розвиткові соціалізму і тем атики д л я проведення в жит­ комуністичних і робітничих пар­ Наради відзначили, що в су­ накреслюють програму дій для тя: ви м ірю ванн я на місцевості, тій соціалістичних країн, а з часнії! обстановці особливо ве­ народів всіх інших країн по бу­ 16 по 19 листопада — Нарада ликого значення набирає зміц­ дівництву соціалізму. Ці доку­ о р ган ізац ії учнівських гуртків представників комуністичних і нення єдності і братерського менти по своєму значенню м ож ­ з м атем атики та ін. Брав актив­ робітничих партій, які взяли співробітництва соціалістичних на порівняти з «М аніфестом ну уч асть я к викладач методи­ участь у святкуванні 40-х ро­ держав, комуністичних і робіт­ комуністичної партії», який на­ ки в роботі У країнських ви­ ковин Великої Жовтневої соціа­ ничих партій усіх країн, згур­ писали в свій час М аркс і Ен­ щих педагогічних курсів. З лістичної революції. тування міжнародного робітни­ гельс. 1925 року почав читати лек­ Від імені присутніх на зборах Обмін думками показав єд­ чого, національно-визвольного і промовець вітає і схвалює Д е­ ції в Інституті Н ародної Осві­ ність поглядів комуністичних і демократичного руху. прийняту москов­ ти, з якого пізніш е виділився робітничих партій в усіх роз­ Основу взаємовідносин країн кларацію, глянутих питаннях, в тому числі світової соціалістичної системи ською Нарадою представників наш педагогічний інститут і в питанні про керівну роль і всіх комуністичних та робіт­ комуністичних і робітничих пар­ О лександр М атвійович — один тій. Радянського Союзу в світовому ничих партій становлять пере­ Комуніст т. Передерій, який з о р ган ізато р ів Українського комуністичному русі. вірені життям принципи мар­ Доповідач далі відзначає, що ксизму-ленінізму, принципи про­ взяв участь в обговоренні до­ Н ауково-дослідного Інституту основним змістом нашої епохи летарського інтернаціоналізму. повіді, головну увагу в своєму П едагогіки, д е працю є з дня виступі звернув на посилення є перехід від капіталізму до со­ Наради з задоволенням від­ боротьби з буржуазною ідеоло­ його утворен н я. . ціалізму, початий Великою значають, що міжнародний кому­ Жовтневою соціалістичною ре­ ністичний рух зріс, витримав гією, зокрема з ревізіонізмом і П ід керівни цтвом О. М. Аст­ волюцією, вихід соціалізму за багато серйозних випробувань, догматизмом. ряба працю є велика кількість У цій боротьбі зростає роль рамки однієї країни і створен­ здобув ряд видатних перемог. асп іран тів я к у педагогічному ня світової системи соціалізму. Комуністи своїми ділами в сві­ пропаганди ідей пролетарського інтернаціоналізму, братерської ін ституті, так і в УНДІПТ. За сорок років соціалізм як товому масштабі довели трудя­ солідарності трудящ их усіх Водночас він к ер у є секцією ма­ суспільна система наочно по­ щим життєвість марксистськотем атики й ф ізики науково-ме­ казав великі переваги перед ка­ ленінської теорії і свою здат­ країн. — Я не помилюсь, якщ о піталізмом. Він забезпечив роз­ ність не тільки пропагувати, скажу,— тодичної рад и Міністерста осві­ говорить комуніст т. виток продуктивних сил, підне­ але й перетворювати в життя ве­ Слободинська,— що історія сві­ ти У Р С Р . сення матеріального і культур­ личні ідеали соціалізму. тового робітничого руху не зн а­ В 1 9 4 3 р. Олександру Мат­ ного рівня життя трудящих тем­ Величезне значення Декла­ подібної широкої асам блеї пами, небаченими і недоступни­ рації комуністичних партій по­ ла кращих, передових, найбільш війовичу присвоєно звання за­ ми для капіталізму. Великі ус­ лягає в тому, що вона стано­ мужніх синів робітничого класу служ ен ого д ія ч а науки УРСР. піхи Радянського Союзу в га­ вить для марксистсько-ленін­ і всіх трудящих. Це була дійсно лузі економіки, науки і техні­ ських партій справжню програ­ велична демонстрація солідар­ З а 4 7 р о ків науково-педагогіч­ ки, результати, досягнуті ін­ му дій на шляху наближення ності міжнародного пролета­ ної д ія л ьн о сті О. М. Астряб оп уб л ікував понад 75 праць об­ шими країнами в соціалістич­ величної перемоги справи миру, ріату. ному будівництві, переконливо демократії і соціалізму в світо­ У рішенні, яке було прийня­ сягом б л и зько 2 5 0 друкованих показують велику життєвість вому масштабі. те на зборах, вказується, що аркуш ів. соціалізму. У зв'язку з підписанням у комуністи, а разом з ними і без­ П ерш а п раця О. М. Астряба Зростаюча і міцніюча світо­ Москві Декларації і Маніфесту партійні викладачі, студенти — ва соціалістична система має миру у нашій країні розгорнуто весь склад інституту, одностай­ « Н агл я д н ая геометрия» вийшла ще більший вплив на міжнарод­ широку масово-політичну робо­ но схвалюють підсумки мо­ в 1 9 0 9 р .; вон а витримала 12 ну обстановку в інтересах миру, ту по роз'ясненню цих важли­ сковських Н арад представників видань, п ер екл ад ен а на україн­ прогресу і свободи народів. У вих документів. До цієї важли­ комуністичних і робітничих пар­ зв'язку з цим значно послабле­ вої роботи приступила і наша тій і ті програмні документи, ську, н ім ец ьку і татарську мо­ ви. А ри ф м ети ч н і праці його ні позиції імперіалізму. Але партійна організація. що були на них прийняті. агресивні імперіалістичні кола Закінчуючи доповідь, т. Па­ В той же час викладачі і сту­ від зн ач аю ться великою різнома­ США, проводячи так звану по­ велко звернув увагу присутніх денти інституту запевняю ть нітністю і оригінальністю. літику «з позиції сили», праг­ на те, що зараз найважливішим Ленінський Центральний Комі­ О. М. А стряб — член Кому­ нуть добитися панування над обов'язком парторганізації ін­ тет, що своєю працею вони й більшістю країн світу і пере­ ституту є дальше розгортання надалі будуть збагачувати наш у ністичної п ар тії Радянського шкодити поступовому рухові роботи" по роз’ясненню Декла­ радянську науку, віддаватимуть Сою зу. Він успішно продовжує людства до вищого суспільного рації і Маніфесту миру серед всі свої сили на виховання по­ наукову і педагогічну ді­ ладу — соціалізму. студентів, професорсько-викла­ коління, гідного будувати своє яльн ість. Комуністична партія і Корінною проблемою світової довського складу та адмінтех­ світле майбутнє — комунізм. Р ад ян сь к и й у р яд високо оціни­ політики є питання про війну чи персоналу, довести зміст цих мирне співіснування. документів до свідомості кож­ Ю. ПОЛУДНЕНКО. ли багаторічн у науково-педа­ гогічну діяльність вченого. В 1 9 5 3 р. У казом Президії Вер­ ховної Р ад и С Р С Р за бездоган­ ну роботу у вищій школі він нагороджений орденом ДНІ всенародних років тому я вперше лодих педагогічних кад­ ської и російської л іт е ­ був торжеств — свята відчинила двері класу рів для радянської ратури в школах У Р С Р . Л еніна. З а видатні заслуги в сорокової річниці Вели­ як учителька початко­ шкапи, на допомогу Намічаємо також п р о ­ розвитку методики викладання кої Жовтневої револю­ вої школи. І завжди вчителям. довжувати вивчення до­ м атем атики та в зв ’язку з 75ції Д 40-річчя Радян­ прагнула працювати У мене багато твор­ свіду вчителів-словес­ річчям з д н я народження О. М. ської влади на Украї­ якнайкраще, зробити чих планів. До 40-річчя ників у школах У к р аї­ А стряб 16 вересня 1954 р. на­ ні — кожен радянський якомога більше для ви­ Радянської влади на ни і брати активну городж ений Почесною грамо­ громадянин питає себе: ховання молодого ра­ Україні ми, у співав­ участь у розробці тео­ тою П р ези д ії Верховної Ради «А з чим я приходжу дянського покоління. торстві з П. Д. Мисни­ ретичних питань, п о в ’я ­ У Р С Р . З а р а з видатний вчений зби­ до цих знаменних дат? Сьогодні, оглядаю­ ком, написали і здали у заних з комуністичним Який мій внесок у ве­ чись на пройдений видавництво підручник вихованням учнівської р ається йти на заслужений від­ починок. личний труд нашого на­ шлях, я бачу, що ще з української літерату­ молоді. роду?» мало мною зроблено. ри для 10 класу. Всі, хто знає Олександра У мене особисто ці Хочеться працювати ще М атвійовича, бажають йому ще Найближчий наш за­ Т. БУГАЙКО, дні співпадають з со­ більш інтенсивно, від­ дум — підготувати кни­ заслужена вчителька довгих років життя, спокійного рокаріччям педагогіч­ дати все, що в моїх си­ гу про спільні пробле­ шкіл УРСР, доктор відпочинку. ної діяльності. Сорок лах, на підготовку мо­ ми викладання україн­ Є. ЧЕНАКАЛ. педагогічних наук. і педагог Д При єдиній дії проле­ тарів великоруських і українських вільна Ук­ раїна МОЖЛИВА, без такої єдності про неї не може бути й мови. В. І. ЛЕНІН. Український народ, разом з іншими народами Радян­ ського Союзу як в роки ре­ волюції і громадянської вій­ ни, на всіх етапах соціа­ лістичного будівництва, так і у вогні суворих випробувань Великої Вітчизняної війни виявив мужність, героїзм, доблесть і неперевершену мо­ ральну стійкість. Він вписав нову славну сторінку в свою історію, внісши величезний вклад у справу перемоги над фашизмом, продемонстрував­ ши непохитну вірність вели­ ким ідеям ленінізму, відда­ ність Комуністичній партії і соціалістичній Батьківщині. (З постанови ЦК КП України «Про святку­ вання сорокаріччя Укра­ їнської Радянської Со­ ціалістичної Республі­ ки»), Украина, тебе ворог Никакой не страшен,— Реет равный твой меж равных Стяг в Союзе нашем! Янка Купала. Сравняли рабочие руки Глухих лихолетий следы, Выходят Тарасовы внуки В цветущие счастьем сады. Одели весенние всходы Украйну в зеленый наряд, И красные флаги свободы Над киевской кручей горят. А. Сурков. * * Украина и Россия — Судьбы вместе наши. То единство — наша сила, Дружба— дружб всех краше. Н. Тихонов. ОГЛЯДАЮЧИСЬ НА ПРОЙДЕНИЙ Ш ЛЯХ У �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК студентів на практиці очолю­ вати кафедру і одночасно писа­ ти докторську дисертацію, дру­ кувати свої наукові праці, ча­ сто виступати на учительських конференціях, виконувати обо­ в’язки голови профбюро фа­ культету і в той же час бу т и зразковим агітатором в академ­ групі. І все це робить Андрій Петрович з душею, з великою любов’ю, сумлінно. Андрій Петрович Медушев­ ський уміло поєднує вимогли­ вість до себе з принциповістю, щирістю та сердечністю у став­ ленні до студентів та всіх пра­ цівників інституту. Нам, молодим членам кафед­ ри, аспірантам і студентам є чо­ го повчитися у Андрія Петро­ вича: повчитися майстерності і уміння педагогічної роботи, якій усе своє життя присвятив т. Медушевський. М. ПЛЮЩ, Н. МОСКАЛЕНКО. хань, усім встигає по­ радити, допомогти ді­ лом: чи то перечита­ ти автореферат і роз­ діл дисертації та дати свої зауваження, чи до­ помогти молодому ви­ кладачеві скласти ро­ бочий план, чи виясни­ ти, чому це на четвер­ тому українському зно­ ву поставили по чоти­ ри пари? Андрій Петрович про­ йшов складний життє­ вий шлях і знає, якою важливою буває вчасна допомога. Він почав працювати дев’ятна­ Е ТАК ДАВНО випускни­ дцятирічним юнаком як чор­ ця нашого інституту Гали­ норобочий, але одночасно на­ на Цибуля написала в редакцію полегливо працював над підви­ нашої газети «За педагогічні щенням своєї освіти: з 1925 ро­ кадри» листа, в якому просить: ку починає працювати педаго­ «Купіть і негайно вишліть мені гом і знову вчиться сам, в книгу А. П. Медушевського про 1938 році закінчує Київський синтаксис простого речення. державний педагогічний інсти­ Страшенно жалкую, що вчасно тут, у 1941 році — аспіранту­ ГАЛИЦЬКОГО села, що не купила її. А зараз вона мені ру, одночасно викладаючи укра­ розкинулось у відрогах для підготовки до уроків про­ їнську мову в інституті. Карпат, після закінчення педа­ сто необхідна». В роки Великої Вітчизняної гогічного училища приїхала в Але знайти в продажу книги війни Андрій Петрович був на столицю України Маруся Манд­ Андрія Петровича Медушевсько­ фронті, його бойові заслуги від­ го не так просто: вони на по­ мічені двома орденами «Черво­ зюк. Повна бажання продов­ лицях книжкових магазинів не ної Зірки», медалями, подякою жувати далі навчання, вона залежуються, а швидко переко­ Верховного Головнокомандую­ вступила в наш інститут і чого за звільнення Манчжурії швидко влилася у студент­ човують на полиці вчителів... ський колектив. Марія доб­ І все ж таки книжку Г. Цибу­ у 1945 році. ре вчиться, з великою комсо­ лі ми вислали: Андрій Петро­ У Андрія Петровича тридця­ мольською відповідальністю ви­ вич, дізнавшись про прохання тирічний педагогічний стаж ро­ нашої випускниці, через день боти, з них 15 років він працює конує громадські доручення, допомагає товаришам. Це дівчи­ приніс власний екземпляр ме­ викладачем нашого інституту. на-трудівниця. Нині він кандидат педагогіч­ тодрозробки. М. Мандзюк знаходить час Багато листів одержує Ан­ них наук, автор більше 30 для всього: для навчання і для дрій Петрович від своїх учнів. наукових робіт, серед яких відвідування дефектологічного Студент-заочник просить висло­ важливе місце займають питан­ гуртка, для читання художньої вити свою думку з приводу кіль­ ня методичної і практичної до­ літератури і для рукоділля... кох спірних питань граматики. помоги учителям — викладачам Група щиро вітає Марусю з Випускниця інституту звер­ української мови середньої шко­ великим святом — 40-річчям тається з проханням розв’язати ли. Радянської України і бажає їй Це невтомний трудівник. Ча­ конфлікт між нею і директором всього найкращого! школи, який відвідав її урок... сто дивуєшся, як може він І ніколи Андрій Петрович не встигати всюди: мати велике О. СЕМЕНТИНОВА, студентка II курсу залишає поза увагою «найдріб­ учбове навантаження, керувати педагогічного факультету. ніших» начебто, питань чи про­ аспірантами, керувати групою Н На світлій дорозі З Двадцять п’яте грудня 1957 року — день славного ювілею Української Радянської Соціалістичної Республіки, ве­ лике національне свято укра­ ї н ського народу. Сорок років тому робітничий клас України в союзі з найбід­ нішим селянством під керівни­ цтвом Комуністичної партії і її. вождя В. І. Леніна здійснив со­ ціалістичну революцію. Україн­ ський народ пишається тим. що він п ерш и й слідом за росій­ ським народом повалив владу капіталістів і поміщиків, вста­ новив диктатуру пролетаріату. 24 (11) грудня 1917 року в Харкові відкрився 1-й Всеукра­ їнський з’їзд Рад, який роз­ глянув питання: а) про поточ­ ний момент; б) про організацію влади на Україні; в) про само­ визначення України; г) про До­ нецько-Криворізький басейн; д) про утворення Центрального Виконавчого Комітету Рад Ук­ раїни. Обговорюючи доповідь тов. Артема (Ф. А. Сергєєва) про поточний момент, 1-й Всеукраїн­ ПІД ЛЕНІНСЬКИМ ПРАПОРОМ ський з'їзд Рад записав, що пи­ тання про владу, мир, землю і робітничий контроль можна роз­ в’язати лише шляхом повален­ ня імперіалістичної диктатури і встановлення диктатури про­ летаріату. 25 (12) грудня 1-і) з'їзд Рад, виражаючи волю трудящих мас, прийняв історичне рішення про утворення суверенної Україн­ ської Радянської держави і об­ рав Центральний Виконавчий Комітет. До його складу було обрано 41 особу, з них 35 — більшовиків, серед яких були Ф. А. Сергєєв (Артем), М. С, Данилевський, Є. Б. Бош, А. В Іванов та інші. Центральний Виконавчий Ко­ мітет утворив перший Радян­ ський український уряд — На­ родний Секретаріат. З ’їзд поширив на Україну ленінські декрети про мир, про землю, про робітничий кон­ троль над виробництвом. Обго­ ворюючи питання «про само­ визначення України», з'їзд уро­ чисто заявив про встановлення непорушного союзу Радянської України з Радянською Росією. Борючись проти контррево­ люційної буржуазно-націона­ лістичної політики Центральної ради, яка виступала за відрив України від Росії, сіяла націо­ нальну ворожнечу, з'їзд записав у своєму рішенні, що він «буде боротися за знищення всяких національних обмежень, всякої національної ворожнечі і знена­ висті, за Українську робітничоселянську республіку, засновану на тісній солідарності трудящих мас України, незалежно від їх національної приналежності, з трудящими масами всієї Росії». На першому своєму засіданні 26 (13) грудня 1917 року ЦВК схвалив маніфест до робітників, селян І солдатів України, в яко­ му гаряче віталася перемога Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції і перехід всієї влади в центрі і на місцях до велику наукову ро­ боту. Він написав і опублікував велику кількість наукових ро­ біт і статей у наукових збірниках,підручниках, газетах і журналах, а також видав ряд бро­ шур, наприклад, «Пи­ тання психології ра­ дянського вчителя», " Професійна орієнта­ ція учнів і вибір профе­ сій» та інші. Д. Ф. Ніколенко бе­ ре активну участь у громадському житті. Він — голова МК, член прези­ дії Обкому нашої профспілки, член ЦК спілки працівників МИТРО ФЕДОТОВИЧ Ні­ освіти України, член Товариства коленко — педагог і пси­ по розповсюдженню політичних холог, який дуже любить свою і наукових знань. справу. За свої заслуги в галузі на­ Невтомна енергія, безмеж­ на любов до людини, що сполучається з вимогливістю і повагою до неї, уважність родної освіти Д. Ф. Ніколенко і чуйне ставлення до ото­ одержав високу оцінку громад­ чуючих — характерні риси ськості. Його нагороджено знач­ Дмитра Федотовича. Не було ком «Відмінник народної освіти випадку, щоб він відмовився від УРСР», медаллю «За доблесну якого-небудь доручення або не працю у Великій Вітчизняній виконав його у строк, забув про війні 1941 — 1945 рр.». двома грамотами Міністерства освіти чиєсь прохання. УРСР. Д. Ф. Ніколенко своєю Д. Ф. Ніколенко з великою навчально-педагогічною діяль­ увагою ставиться до студен­ ністю, своїми позитивними мо­ тів. до їх запитів, починань. ральними якостями служить З виключною теплотою і турбо­ тою підходить він до кожного, прикладом для нас. Л. БЕЗОТОСНА. виявляючи при цьому належну принципіальність. Не рахуючись з часом і здо­ ров’ям, він завжди готовий Он доріжка в морі пролягла, з'ясувати незрозуміле питання, Світять в небі зорі мерехтливі, ще раз продемонструвати робо­ А мені вчуваються здаля ту приладів з експерименталь­ Вже осінні задніпровські зливи. ної психології, допомогти нала­ годити експеримент, дати пора­ І в туманній непривітній млі ду, як проводити наукову робо­ Вітер рве з дерев останнє листи, ту, допомогти організувати спо­ І в холоднім небі журавлі, стереження з питань курсової Мов разок добірного намиста. роботи, написати статтю, дати Та встократ це все мені миліш,— висновки про дисертацію, ви­ Навіть цих дерев опале листя, ступити з лекцією, доповіддю. Бо немає кращої землі, Поряд з плодотворною на­ Ніж ота, що ти на ній родився. вчально-педагогічною роботою П. ЛИСЮК. Дмитро Федотович провадить Чуйний Д вихователь рук Рад. ЦВК закликав робіт­ ників і селян об'єднатися навко­ ло свого уряду та допомогти в будівництві нової Радянської держави. В той же день ЦВК надіслав привітання Раді На­ родних Комісарів РРФСР на чолі з В. І. Леніним, в якому писав, що молода Радянська влада України вітає зміцнілу Всеросійську Радянську владу. В своїй відповіді Рада Народ­ них Комісарів писала: «Вітаю­ чи утворення в Харкові дійсно народної Радянської влади на Україні, вбачаючи в цій робіт­ ничій і селянській Раді справж­ ній уряд Народної Української республіки. Рада Народних Ко­ місарів обіцяє новому урядові братньої республіки повну і все­ мірну підтримку в справі бо­ ротьби за мир, а також у справі передачі всіх земель, фабрик, заводів і банків трудящому на­ родові України». Радянський уряд України під керівництвам більшовиків під­ няв робітників і селянську бід­ ноту на повсюдне встановлен­ ий влади Рад на всій території України. 8 лютого (26 січня) 1918 року спільними зусиллями повсталих робітників і солдатів Києва і наступаючих радян­ ських військ контрреволюційна Центральна рада була розбита і вигнана з столиці України, 12 лютого (30 січня) Радянський уряд переїхав з Харкова до Києва. При Радянській владі здійс­ нилася споконвічна мрія народ­ них мас про возз'єднання всіх українських земель в єдиній Українській державі. Нині Ра­ дянська Україна є однією з най­ більших держав Європи з насе­ ленням понад 42 мільйони чо­ ловік. Українська Радянська Соціа­ лістична Республіка, як складо­ ва і невід’ємна частіша СРСР, перетворилася в могутню інду­ стріально-колгоспну державу. У великій братерській сім'ї народів СРСР український на­ род під проводом Комуністичної партії успішно йде вперед до комунізму. Г. ЛЕЩЕНКО, кандидат історичних наук. �Живи й розцвітай, трудова Україно Г І Д Н А ЛИСТ ДРУЗІВ Нам у вас подобається Ми, студенти Житомир­ ського педінституту ім. Ів. ранка, приїхали до вас, щоб Ф ознайомитися з життям сту­ дентів і постановкою комсо­ м оЛ Ь С Ь К О Ї роботи. У вашому інституті кра­ ещ обладнані кабінети, май­ стерні. У нас в цьому відно­ шенні набагато гірше. У роботі нашої комсомоль­ ської організації є деякі від­ мінності, з якими комітетові КСМУ бажано було б озна­ Л йомитися. Звичайно, за цей ороткий час ми не змогли к окладно ознайомитися з д оботою комсомольської ор­ р ганізації в цілому, але стиль оботи комітету нам подо­ р бається. Члени комітету серйозно ставляться до своїх обов’язків і вимогливо відно­ сяться до роботи відповідаль­ них за окремі ділянки. У своїй короткій замітці ми не ставимо завдання да­ ти аналіз роботи комітету ЛКСМУ, а хочемо тільки ви­ словити своє бажання про­ довжувати і зміцнювати зв’язки між нашими інститу­ тами. Це допомогло б лікві­ дувати недоліки, які ще на­ явні в нашій роботі. Від щирого серця дякуємо всім членам комітету ЛКСМУ та секретарям факультет­ ськихбю о р КДПІ ім. О. М. Г орького за теплу, гостинну з устріч. У день славного юві­ лею — 40-річчя Радянської У країни — палко вітаємо вас з великим святом і бажаємо у сім успіхів у навчанні, po­ боті, особистому житті. Г. КОЗЮРА, студентка III курсу фізико-математичного факультету Житомир­ ського педінституту. З М І Н А КЛАДНОЮ і відповідаль­ дентського гуртка, члени якого ною є справа підготовки часто виступають на наукових педагогічних кадрів, особливо конференціях з цікавими допо­ вчителів, які працюватимуть з відями на актуальні теми на­ аномальними дітьми. Подолання наслідків дефекту в учнів спец­ шкіл вимагає від педагога-де­ фектолога глибоких знань, любо­ ві до праці та педагогічної май­ стерності. Важливе місце в цій справі має вивчення досвіду ро­ боти кращих учителів спеціаль­ них шкіл. Багато уваги цьому питанню приділяє викладач кафедри пе­ дагогіки кандидат педагогічних наук Микола Дмитрович Ярма­ ченко, колишній аспірант нашо­ го інституту. Вже з перших ро­ ків своєї наукової роботи, під час навчання в аспірантурі, Микола Дмитрович виявляє ве­ вчально-виховної роботи у спе­ ликий інтерес до історії розвит­ ціальних школах-інтернатах. Поряд з науковою роботою ку сурдопедагогіки та шкіл глу­ т. Ярмаченко систематично про­ хонімих. Він з винятковою наполегли­ водить виховну роботу з сту­ вістю та старанністю працює дентами дефектологічного відді­ над вивченням літератури з цьо­ лу, проводить велику громад­ го питання та інших матеріалів. ську роботу. Комуністи педаго­ Немає, мабуть, жодного доку­ гічного факультету обрали його мента в архіві Міністерства секретарем партійного бюро фа­ освіти УРСР, який би не побу­ культету. Зараз Микола Дмитрович, вав у його руках! повернувшись з наукового від­ Буваючи у відрядженні. рядження до м. Ленінграда, за­ М. Д. Ярмаченко завжди вико­ кінчує свою річну тему, присвя­ ристовує всі можливості для то­ чену саме питанню історії роз­ го, щоб попрацювати в міській витку шкіл для глухонімих ді­ бібліотеці, в архіві, вибрати ці­ тей, вносить додатки, робить кавий матеріал тощо. корективи. Проте він не обмежується У день славної ювілейної да­ одним колекціонуванням істо­ ти — сорокаріччя Радянської ричних фактів — молодий на­ влади на Україні — побажаємо уковець глибоко аналізує їх. Миколі Дмитровичу Ярмаченку уточнює. Ним у цьому напрямку успіхів у його цікавій творчій вже зроблено чимало. роботі. Р. КРАЄВСЬКИЙ, Микола Дмитрович керує та­ кож і роботою наукового сту­ кандидат педагогічних наук. С ЗВІТУЄ Цими днями відбулися звітновиборні збори профспілкової ор­ ганізації інституту. З доповіддю виступив голова МК т. Ніколен­ ко Д. Ф. Від ревізійної комісії виступив т. Страхов Б. П. Обра­ У братній сім’ї Навчатися їв Київ я при­ меж: навчитися грати на од­ їхала з далекого Узбекиста­ ному з музичних інструмен­ ну. Про Україну знала неба­ тів було моєю давньою гато. У школі, в 7-му класі, мрією. ми вивчали твори Т. Ш евчен­ Д алеко я від рідного дому, ка. І вже значно пізніше я проте не відчуваю себе оди­ познайомилася з творами та­ нокою. У мене багато подруг, ких видатних українських товаришів, знайомих. Я маю класиків, як 1. Франко, Леся можливість постійно чути Українка, М. Коцюбинський навколо українську мову. та ін. Відвідуючи театри, я позна­ Наша республіка разом з йомилася з творами видатних усією країною урочисто від­ українських композиторів — значала 300-річчя возз’єд­ Лисенка та Гулака-Артемов­ нання України з Росією. В ті ського. пам'ятні дні було багато ці­ З а р а з я вже потроху на­ кавих передач по радіо, при­ віть читаю невеличкі книги свячених братній Україні. З по-українському. Але хочеть­ захопленням ми слухали і чу­ ся знати мову набагато кра­ дові українські пісні, і в ір ­ ще, читати в оригіналі тво­ ші, і танцювальні мелодії. ри класиків української лі­ В шкільному хорі ми спі­ тератури (до цього часу я чи­ вали «Реве та стогне Днііпр тала їх тільки в перекладі на широкий», «Ой, ходила д ів­ російську мову). чина бережком», а україн ­ Б агато цікавого взнала я ські танці виконувалися май­ за півтора раку і бачу, що же на кожному святковому мої уявлення про Україну вечорі. були дуж е незначними. Мені дуже хотілося побу­ Попереду ще три роки! Я вати на Україні, побачити своїми очима всю красу од­ матиму змогу ближче п озна­ ного з наймальовничіших йомитися з життям братньо­ куточків нашої країни, почу­ го українського народу, з його побутом, працею. ти співучу мову, пісні. Після закінчення школи я В дні святкування славно­ подала документи до Київ­ го ювілею — 40-річчя Укра­ ського педагогічного інститу­ їнської Р С Р — від усієї ду­ ту. Минуло небагато часу, і ші гаряче вітаю моїх україн­ я стала студенткою мовно- ських д рузів з великим свя­ літературного факультету том і бажаю всім великих ус­ КДПІ ім. О. М. Горького. піхів у навчанні та праці, Коли ж дізналася, що на фа­ щастя в особистому житті. культеті вводиться музична Є. КІМ, освіта як обов’язковий пред­ студентка II курсу мовномет, моїй радості не було літературного факультету. М К но новий склад профкому. (Голо­ ва — Д. Ф. Ніколенко). Матеріали зборів будуть на­ друковані в наступному номері нашої газети. ЗАСЛУЖЕНА ПОШАНА ОСИТЬ ЧАСТО чути, як Це відчувається завжди, коли в очах того, хто розповідає! Д студенти, аспіранти, ви­ слухаєш лекції Олександра Гри­ Багато часу, сил, любові кладачі з повагою говорять про горовича. вкладає О. Г. Кириченко і в Олександра Григоровича — цю Але справа не тільки в ці­ високу на зріст, сиву люДину, кавих, змістовних лекціях. О. Г. роботу з аспірантами. Праця з з спокійними привабливими ри­ Кириченко — принципова лю­ аспірантами дуже с кладна. Во­ на вимагає від викладача різ­ сами обличчя. дина. Він вимагає грунтовних номанітних, всебічних знань, І дійсно, не можна без пова­ знань від студентів, чесного і ги і любові відноситися до ньо­ уміння спрямовувати думки наполегливого ставлення до ро­ го. Олександр Григорович за­ аспіранта і його роботу в пев­ боти. ному напрямку. Олександр Гри­ слуговує її як викладач, як ви­ Декому, може, це й не подо­ горович добре знає специфіку хователь, як окрамна. чуйна лю­ бається. Але пригадайте, з якою цієї роботи і тому добре ке­ дина. любов’ю і повагою згадуємо ми Свою педагогічну діяльність принципових і суворих шкіль­ рує аспірантами. Крім того, він він розпочав ще в 1918 році. них вчителів, як ми вдячні їм завжди чуйно ставиться до лю­ 14 років працював Олександр від усієї душі за те, що вони дини, знає її життя і мрії. Григорович вчителем Городи­ були вимогливими до нас! За гаряче серце, за щиру ду­ щен ської школи. А з 1932 року шу хочеться сказати Олександ­ Чимало вчителів, які були він працює в педвузах України, студентами Олександра Гри­ ру Григоровичу Кириченку ве­ Як в школі, так і в інституті горовича, з любов’ю та по­ лике спасибі і побажати йому О. Г. Кириченко не припиняв дякою згадують свого виклада­ всього найкращого в житті. наполегливої роботи над собою, ча. І скільки в цих спогадах Н. НЕЧАЄВА. над поглибленням своїх знань. теплого почуття, скільки світла З ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗА РУБЕЖЕМ лицях транспаранти з напи­ ДОРОГОЮ ЦІНОЮ Важко живеться студен­ сами: «Хіба переозброєная там Південної Кореї. Весь важливіше, н і ж підготовка час збільшуються суми вне­ інженерів?" , «Мільярди для сків, які повинні сплачувати Б ундесверу, а що для нас?». юнаки та дівчата за навчан­ НЕЗВАЖ АЮ ЧИ НА ня. Щоб внести плату, деякі ПЕРЕСЛІДУВАННЯ студенти змушені продавати свою кров. За відомостями Знову організована націо­ Центрального банку крові нальна спілка кубінських Південної Кореї 60 процен­ студентів. Незважаючи на тів донорів — студенти. Сту­ переслідування реакційного дент Син Дон Джупон з тех­ уряду, студентська спілка нічного коледжу Ендінфо сповнена рішучості разом з вмер від того, що продав за­ усім народом боротися за надто багато крові. елементарні демократичні СПРАВЕДЛИВІ ПРОТЕСТИ свободи. Про це заявив у своїй декларації знову обра­ Під час страйку студенти ний президент Національної технічного коледжу в м. спілки кубінських студентів Бронсік (ФРН) несли по ву­ Рамон Барела. �в сузір’ї радянських республік-сестер!.. Активні КОМСОМОЛЬЦІ Завжди знайдеться час, щоб підкріпити відмінні успіхи у навчанні активною участю у громадському житті інституту. Прагнучи гідно зустріти 40-річчя з дня проголо­ шення Радянської влади на Україні, студенти О. Бол­ гар (IV курс фізико-математичного факультету) і В. Шарапа (II курс мовно-літературного факульте­ ту) встигають і допомогти своїм товаришам у на­ вчанні, і підготувати художні номери до святкового вечора. Наш фотокореспондент застав їх за складанням конферансу вечора. Фото В. Орловського. СКРОМНА, ПРАЦЬОВИТА Знаходить вона час і для участі в художній самодіяль­ дю, невисоку на зріст, тоненьку, ності. Їй дорога честь факуль­ русяву дівчину?! Можливо, не тету. Таня брала активну участь у всі знають ї ї прізвище, але в лице пам’ятають майже всі. Це всіх виїздах на допомогу кол­ студентка IV-го курсу Тетяна госпам. Не знаючи втоми працювала вона. За сумлін­ Чуприна. Сумлінно виконує Таня свої ну роботу на збиранні ку­ обов’язки студентки: вона на­ курудзи в Роздольненському магається взяти якнайбільше районі Кримської області групу для своєї майбутньої професії математиків III курсу, в якій педагога-математика. Завжди працювала Т. Чуприна, правлін­ уважна на лекціях, дівчина ня колгоспу ім. Сталіна нагоро­ старанно готується й до прак­ дило цінним подарунком — бая­ чних занять, використовую­ ном. ти Любить студентка свою май­ чи і свої записи на лекціях, бутню професію. Їй подо­ і допоміжну рекомендовану лі­ тературу. Не було ще жодного бається робота з дітьми. Кож­ випадку, щоб Таня з ’явилася не літо вона працює в піо­ нерських таборах. непідготовленою до занять. Скромна та витримана у сво­ Зразком для інших є наша їй поведінці, проста у ставлен­ товаришка і в громадській ро­ ні до товаришів, вимоглива в боті. Вже другий рік виконує вона обов’язки заступника го­ роботі до себе і до інших. Та­ лови факультетського профбю­ кою ми знаємо Таню на протя­ ро. Не встигне пролунати дзві­ зі трьох з половиною років на­ нок, як Таня вже поспішає в вчання в інституті. М. СТЕШЕНКО, групи: треба і доручення дати, студент IV курсу фізикоі перевірити стан справ, і зро­ математичного факультету. бити оголошення. НЕ ЗНАЄ на фізикоХ ТО математичному факультеті Перша сесія Наближається зимова сесія— перша сесія першокурсників. Треба скласти 6 заліків і два екзамени. Запорукою успішного скла­ дання іспитів є зразкова дис­ ципліна і систематичне відвіду­ вання лекцій. В групах І кур­ су відбулися комсомольські збори, на яких постановили: за кожну пропущену лекцію сту­ дент повинен відповідати перед комсомольською групою, а за 10 пропущених лекцій без по­ важних причин група просити­ ме деканат згаяти такому това­ ришеві стипендію на місяць. Коли студентка М. Пономарен­ ко пропустила два дні без по­ важних причин, комсомольське бюро суворо попередило її. Деякі студенти нашого курсу прийшли в інститут після вироб­ ництва, і тому не всі дисципліни даються їм легко. Кращі сту­ Благородна, почесна Майже місяць четвертокурс­ ники проходять практику в се­ редніх школах Київської об­ ласті. Двадцять студентів, росій­ ського відділу перебувають на практиці в м . Білій Церкві. У кожного з них за плечима вже по 6 —8 уроків. А скільки було хвилювань перед першим уроком! Готува­ лися ми декілька днів, практи­ кувались один з одним, але в останню хвилину здавалося, що все забуте, що нічого не встиг­ неш за ці 45 хвилин... Тепер все це вже позаду. Такі студен­ ти, як С. Афанасьева, С. Лук’­ янчук, В. Завгородня дають зразкові уроки. Вони знаходять час і для додаткових занять з ки, тут же поруч проходить залізнична колія — Мо­ сква — Ростов. І коли ста­ ло відомо про цей склад, здавалось, єдиним виходом було: евакуювати район пло­ щею у 34 квадратних кіло­ метри з населенням у 10 ти­ сяч чоловік і підірвати склад на місці. Та молоді патріоти, заради збереження заводів, залізни­ ці, житлових будинків, вирі­ шили піти на смертельний риск: вивезти склад далеко за місто і там знешкодити смертоносну зброю. Була проведена дуже кро­ пітка, тонка, а головне — дуже небезпечна робота, і мешканці Кіровського райо­ ну міста Курська змогли спо­ учнями, які невстигають, і для позакласної роботи. Студентка В. Гольдштейн проходить практику в 5 класі. Вона провела з учнями збір на тему: «Бережи червоний гал­ стук» із застосуванням діафіль­ мів; студентка С. Єгорова про­ вела оргг одину, присвячену творчості Аркадія Гайдара. Студенти, які проходять прак­ тику в 4-ій школі, організували разом із старшою піонервожа­ тою ряд екскурсій (на швейну та взуттє ву фабрики, на теле­ граф, телефонну станцію). На практиці, працюючи без­ посередньо з дітьми, ми впев­ нилися, що професія вчителя цікава, благородна, почесна! А. НАРІЖНА, Н. БАЛАБАН. Вечори дружніх, теплих розмов На комсомольських зборах нашої групи виявилося, що всі товариші бажають більше зна­ ти яро життя видатних людей— художників, поетів, композито­ рів, акторів і ін. Було вирішено проводити збори-вечори відпо­ чинку, на яких заслуховувати розповіді товаришів про видат­ них людей. Ми домовилися, що збиратимемось один раз у два тижні у гуртожитку. Люда Мань­ ко пообіцяла на першому вечорі розповісти про видатного ра­ ЇХ БУЛО ОДИНАДЦ Я ТЬ З перших сторінок бага­ тьох газет на нас дивляться прості радянські люди у вій­ ськовій формі. Це — солда­ ти і офіцери славної Радян­ ської Армії. Що вони зробили? Чим відзначився, наприклад, оцей зовсім ще юний, солдат Іван Махалов з-під Во­ ронежа або українець лей­ тенант Віктор Іващенко, чи грузин Дмитро Маргешвілі? 15 років глибоко під зем­ лею пролежав страшний склад — сотні тонн снаря­ дів, бомб, мін, які зарили в землю і замінували фашист­ ські війська, відступаючи під натиском Радянської Армії з Курська. На цьому місці виросли заводи, нові будин­ денти (Д. Шабанова, С. Фатєє­ ва, В. Велівченко та Інші) до­ помагають їм у навчанні. Так, студентові А. Сташкевичу важ­ ко дається англійська мова. Щоб він не відставав від това­ ришів, з цієї дисципліни йому систематично допомагає С. Фа­ тєєва. Для кращої підготовки до екзаменів у нас проводиться аналіз художніх творів, винесе­ них на екзамени. Студенти стар­ ших курсів на комсомольських зборах діляться досвідом підго­ товки до екзаменів. Наші това­ риші старанно готуються і до семінарів. Ми впевнені, що першу в нашому житті сесію складемо успішно. Г. ТЮТЮННИК, студент І курсу мовно-літературного факультету. кійно повернутися додому. «Товариші, дорогі товари­ ші! Небезпека минула, спо­ кійно йдіть додому,— доно­ сяться з репродуктора схви­ льовані слова голови райви­ конкому. І в ту хвилину, коли про­ голошувались останні слова, вже кинувся народ до знеси­ лених, щасливих солдатів... І зрозумів Іван Махалов , як під час війни зустрічали ра­ дянські люди своїх визволи­ телів». Про подвиг славних радян­ ських патріотів розповів пи­ сьменник Аркадій Сахнін у нарисі «Ехо війни», що на­ друкований в «Комсомоль­ ской правде» за 8 грудня 1957 р. дянського актора Василя Івано­ вича Качалова. Нам не довелося бачити Ка­ чалова на сцені. Лише один раз чули ми його сильний голос у фільмі «Путівка в життя». Але в нашій уяві яскраво вирису­ вався образ цієї талановитої людини, з його барвистим силь­ ним голосом. І ось, 27 листопада о 8 год. вечора група зібралася в 62 кімнаті. Всі з нетерпінням чекали цікавої розповіді. І чекання виправдали себе. Л. Манько з захопленням роз­ повідала про життя і творчу ді­ яльність видатного радянського актора В. І. Качалова. На вечорі була присутня і наша агітатор Є. М. Сульжен­ ко. Євгенія Михайлівна розпо­ віла нам, як вона ще студент­ кою бачила чудову гру Качало­ ва і Кніппер, коли вони гастро­ лювали в Києві. Після спектак­ лю студенти дружно підхопили великого актора і пронесли його на руках від театру ім. І. Я. Франка до готелю... Всім присутнім дуже сподо­ бався цей вечір відпочинку. В наступну середу. 11 груд­ ня, ми познайомилися з життям видатного поета С. Єсєніна, з його чудовою поезією. Такі вечори розширюють кру­ гозір людини, згуртовують ко­ лектив. І їх проведення — над­ звичайно цікава і корисна справа. О. ЛІТВІНОВА, комсорг 43 групи фізиків. �НАРИС В. Ш А Р А П А Материнське щастя — Кине, побачиш, що кине. Ну, в крайньому випадку пере­ йде на заочний відділ. І то вже таке буде... — дівчина безна­ дійно махнула рукою. Подія неабияка. Треба ж кожному сказ ати щось. І інша починала: — І чого їм було... ця дити­ на на першому курсі! ' А зовсім тупа в коханні бра­ ла ще вище: — В інституті дитина?! Наче не могли зачекать; женяться, а хіба думають: що, коли і як во­ но повинно робитися?! Були такі, що говорили мало, а більше дивилися, як батько себе почуває, мати. Хотіли вга­ дати їхні думки... — Якось буде... знали ж, що роблять. Все померкло під співчутли­ вими поглядами більшості, зов­ сім зникло від теплих слів душі: «Щасти тобі, Олю!». I. А ось і винуватець всього Преспокійно смокче пальчики (разом з соскою). На диво спо­ кійний. З чорними, як терен, очицями (в батька і матері теж чорні, а на кого схоже — не розумію. Тільки скажу, що ду­ же вже гарна дитина!). Так от, водить, водить очицями... вірні­ ше, бігає по станах, книгах, кон­ спектах... потре пухким кулач­ ком. Заплаче, але без сліз (ди­ тині треба плакати). А там ди­ вись — і спить. І так спокійно! Чи згоден він був (маленький Володя), чи ні, та його залиши­ ли в гуртожитку. І добре зро­ били. Як видно, йому тут спо­ добалося: все-таки не «колиско­ ва» його присипляє, а студент­ ські ліричні пісні, гарячі руки його ніжать, і колись не треба буде прищеплювати йому риси колективізму. «Якщо хочеш знати, так я з 4-х місяців серед колективу», — не без гордості скаже комусь. А поки що хай наш «колек­ тивіст» поспить! II. — Вовеня моє, спить уже. Знаєш, маленький, що ніколи мені... — і гарячий поцілунок робить сон дитини ще міцнішим і спокійнішим. Вийняла руч­ ку з-під ковдри, підгорнула пелюшки, усміхнулась щасли­ вими очима... — Кому б відда­ ла я свою любов, що перепов­ нює гарячі груди, як не тобі, яворе мій?! Матері?.. Мати! Ти, як ніхто, розумієш мене. Чи не ти всією теплотою жіночої ласки колисала мене? Тоді ти все забувала: була ли­ ше одна чорноока пташка — Оля. Для мене були чистіші за гірську воду і тепліші за сонце твої затверділі на долонях ве­ ликі руки з синіми жил­ ками, що зійшли на руках рясними смугами... Ось тобі мамо, за всі турботи, за теплі материнські слова — моя наго­ рода (ти ж чекала цього), У те­ бе — внук! А коханий?.. Маленьке Вове­ ня — це плід нашого кохання, росток життя. І хто знає, чиї в в тебе очі, Вовенятко? Мої чи його... Спохватилась: «Ой, а чайник де поставила?!» — і все знахо­ дить своє місце. Тонкі білі руки перебирають книги, а очі — чорні, великі, трохи запалі, не зводить з чорнявої голівки. Неміцний сон дитини. Всміх­ неться уві сні (хто зна, що йому сниться!), а Оля вже бачить, вже чує серцем матері: спокій­ но дихає син, чи ні. — Прокинулось... а я якраз закінчила. От хороше,— вити­ рає руки, що почервоніли від теплої води.— А я тобі пелюш­ ки прополоскала... Довго говорить щось йому, а він тільки очима кліпає та й годі. Та не весь час же йому кліпати! Тоді плаче. Батько, як завжди, хоче зацікавити му­ зикою. Грає, грає — дитина дивить­ ся, дивиться (не слухає, а ди­ виться на пальці), потім як ро­ зіллється соловейком! Вбігають подруги. — Мале Шастуненя! Йди, йди до мене... — І йде. А коли проспіваєш йому «а-а-а...» — розкриє беззубий ротик і сміється. І так хвилює душу — тільки б і дивився на цю квітку, що тільки-но розкри­ ває рожеві пелюстки! В неділю, ясного морозного до гуртожитку на Солом'ян­ ці зібралися юнаки і дівчата. Проводитимуться лижні змаган­ ня на першість інституту, Спортсмени дружно направля­ ються в Святошино... Естафетою 4x3000 м роз­ починають змагання жінки. Да­ но старт, і четвірка сильніших спортсменов виходить вперед. Всіх хвилює одне: хто вийде переможцем? Першою йде спортсменка фізико-математич­ ного факультету М. Худояр. Естафету прийняла Г. Ко­ валенко, студентка мовно-лі­ тературного факультету. Ось вона швидко виходить вперед і, обганяючи своїх противників, передає естафету О. Несте­ ренко. Перше Місце серед жінок займає команда мовно-літера­ турного факультету. Змагання серед чоловіків, що почались естафетою 4x5000 м, проходило в надзвичайно швид­ кому темпі. Першим йде молодий спорт­ смен мовно-літературного фа­ культету С. Мозгов. Віді­ рвавшись від свого суперника— чемпіона інституту В. Науменка — на 100 метрів, він пере­ дає естафету В. Галуху. Весь час попереду-спортсмени мовнолітературного факультету. Зда­ валося, що перемога буде за цим факультетом. г е р о я м Та ні, не моє щастя (а жаль!). А квітка цвіте! її запашний бу­ тон (ніжне личко з маленькими ямочками на щоках) —закриває перед матір’ю незгоди і при­ крості (якими, на жаль, ще ба­ гате наше життя студентське). III. І не дивно, що Оля раненько (деякі із «спокійних» ще пере­ вертаються на другий бік), бі­ жить у лікарню: хоч і багато няньок, та не догледіли маля. Не встигла, спізнилась! Ні. не до сина, а на лекцію... — Ой! Післязавтра забе­ ру!.. — очі блищать, бліде об­ личчя горить.— А ле,— притих­ ла,— в ясла не беруть: завідую­ ча сердита на інспектора, і кри­ чить, не прийму дитину, місць немає. Причому ж дитина?!. Як видно, не тільки серце ма­ ленького Володі не закипає при питанні: «Де бути?». Ні, ще знайшлася матір (якщо її мож­ на так назвати), яка не бачить великих чорних очей дитини, що так і просять: «Тьотю, візь­ міть в ясла...». Завідуючі!... Ні, тільки не біля дітей таким бути! — Олю, а ми підемо в парт­ бюро. Допоможуть, я думаю: во­ ни ж знають ваше становище!.. IV. Перший сніг порошить зем­ лю. Вітер пашить щоки, але і без того матері тепло: і від того, що маленькі, слабенькі дитячі руки стискають груди, що по­ руч б'ється ще одне серце, гріє її материнська кров. Їй легко і на серці (Володя знову буде з нею), і нести легко (а кому б важила своя втіха, своє щастя?!). Міцно притиснула і поспішає... Встигнеш, Олю, встигнеш! Як встигала на перервах году­ вати сина в яслах, до лекцій відносити, готувати лекції — все встигнеш, сама не зробиш— син росте! — А от ми вже й дома! Скучно було мені, котику мій, без тебе,— і очі матері світять­ ся, як перші іскристі сніжинки. Щасливий Володя, що ти, Олю, його мати! Л и ж н и й сезо н р о з п о ч а в с я ДНЯ, П ам ’я т н и к и м уж нім Проте на четвертому етапі виявилося, що капітан команди В. Харченко не підготовлений до прийому естафети. Першою закінчила змагання команда чоловіків фізико-мате­ матичного факультету; дру­ гою — команда мовно-літера­ турного факультету; третє міс­ це як серед чоловіків, так і се­ ред жінок зайняла команда пед­ факу. Треба відзначити добросовіс­ ну роботу суддів М. Мелешка та П. Рябоконь. Кафедра фізви­ ховання винесла їм подяку. В. ДЕРКАЧ, М. ЗАПАРА, студенти мовно-літературного факультету. 28 жовтня (10 листопада) 1917 року на багатолюдно му мітингу робітників Арсеналу було прийнято рішення про негайний революційний виступ проти місцевих властей Тимчасового уряду і буржуазно-націоналістичної Цен­ тральної ради. На заклик комуністів повстали робітники Арсеналу і разом з робітниками міста та військовими частинами, що приєдналися до них, героїчно боролися за перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, за встановлення Радянської влади. На площі, від якої починається вул. Січневого по­ встання, знаходиться пам'ятник мужнім арсенальцям. На постаменті з червоного граніту стоїть гармата; з неї і про­ лунав перший постріл по військах контрреволюційної Центральної ради. На пам'ятнику напис: «В 5-ю годовщину Октябрьской революции Пленум Киевского Горсовета отмечает особые заслуги перед Про­ летарской Революцией Киевского Арсенала, первого за­ вода, выступившего в Киеве с оружием в руках в октяб­ ре 1917 года за власть Советов. Горсовет рабочих и красноармейских депутатов». В роки Великої Вітчизняної війни, в період тимчасо­ вої окупації Києва, фашисти зняли гармату і напис. За­ раз пам’ятник повністю реставрований. Поруч з па­ м’ятником муж­ нім арсенальцям знаходиться буди­ нок колишніх ка­ зарм понтонного батальйону, який є однією з най­ важливіших спо­ руд старої Пе­ черської фортеці. Напередодні ре­ волюції 1905 ро­ ку тут розміщу­ вався 5-й понтон­ ний батальйон, що входив у склад III саперної бригади. Солдати цього батальйону брали участь у повстанні саперів 18 листо­ пада 1905 року в Києві. У 1917 році в цих казармах розміщувався III понтон­ ний батальйон. Революційні солдати батальйону разом з арсенальцями та іншими робітниками міста брали актив­ ну участь у збройній боротьбі за владу Рад: у жовтні 1917 року проти білогвардійсько-юнкерських військ бур­ жуазного Тимчасового уряду, а в січні 1918 року — про­ ти контрреволюційної Центральної ради. А. ДЯЧЕНКО. Зас т. редактора П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34 (46) (23 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/92 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. редактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова