14 6 408 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/cf6d04034634893a9e6be303f461f124.pdf 869113b7c39e920e67936dbc71e0f51a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 21 (33) (7 червня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Р ІШ Е Н Н Я З А Г А Л Ь Н И Х ЗБ О РІВ С ТУ Д Е Н ТІВ , П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К О Г О С К Л А Д У , А Д М ІН Т Е Х П Е Р С О Н А Л У К И ЇВ С Ь К О ГО Д Е РЖ А В Н О ГО П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О ГО Ми, студенти, професорсько-викладацький склад та адмінтехперсонал Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького одностайно підтримуємо Ві­ дозву Всесвітньої Ради М иру і заяву Радянського Комі­ тету захисту миру про негайну заборону випробувань ядерної зброї. Ми, працівники освіти, віддаємо всі свої знання 1 сили вихованню молодого покоління — активних будівників комуністичного суспільства, і всі наші прагнення в тому, щоб атомна енергія допомогла людині в житті, а не сіяла смерть. Ми, разом з нашим Радянським урядом, вимагаємо не­ гайно припинити повсюди випробування атомних і водне­ вих бомб. Ми бажаємо миру всім народам, наша воля до миру незламна. Хай живе мир у всьому світі! 5-го червня в актовому за­ лі інституту зібрались ви­ кладачі, технічні працівники та студенти. Вони прийшли сюди, щоб приєднати свої го­ лоси до могутнього голосу всього прогресивного лю д­ ства, яке гнівно засуджує виробництво та випробування атомної зброї. Вони прийшли сюди, щоб одностайно схва­ З а педагогічні КАДРИ 7 До 40-х роковин Великого Жовтня Л юд с т в о не хоче війни Ми протестуємо Схвильовано прозвучав ви­ І яким же різким контра­ ступ студентки мовно-літера­ стом з цією атмосферою ми­ турного факультету Є. Лапі­ ру і праці є виття імперіа­ лістичних політиканів, що ної: — Багато тепла і світла да­ бряцають зброєю та приско­ рує червневе сонце. В чудо­ рюють гонку атомної зброї. Як сміють американські вому вбранні наш старовин­ ний красунь Київ. Сяю ть ра­ п а л ії виступати проти волі дістю обличчя малюків, юна­ народів, які прагнуть до пло­ дотворної праці, щастя, ків і дівчат. У нас, студентів, св о ї особ­ весни! Я і мої товариші, як 1 всі ливі радощі. Зараз ми п ід ­ водимо підсумки учбового чесні люди світу, гнівно про­ року, перевіряємо свої знан­ тестуємо не тільки проти ви­ користання атомних та вод­ ня. Попереду чудова пора відпочинку, час нових зустр і­ невих бомб, але й проти їх виробництва та випробу­ чей і вражень. Ми, студенти, пишаємось вання. Геть атомну і водневу тим, що енергія атома в на­ бомбу! шій країні знаходить все Г еть паліїв нової війни! більше застосування в про­ Х ай живе мир у всьому мисловості, сільському гос­ світі! подарстві, медицині і т. д. Місто-герой Ленінград. Це тут 40 років тому гармати крейсера «А в рор а» проголосили початок нової ери. Дворцова площа. Саме сюди прийшли озброєні матроси і ро­ бітники, щоб знищити останню горстку реакції — Тимчасовий уряд, який засів у Зимовому палаці... Зараз місто готується до славного ювілею. Підготовка до свята — 40-х роковин Вели­ кого Жовтня — проходить під знаком боротьби за мир, за нові успіхи у будівництві комунізму. Фото О. Болгара. Підтримуємо від усієї душі — Всесвітня Рада Ми­ ру,— говорить студентка пе­ дагогічного факультету В. Крушинська, — закликала всіх людей доброї волі доби­ ватися негайної заборони ви­ пробування атомної 1 водне­ вої зброї. Ми, студенти педа­ гогічного інституту, від усієї душі підтримуємо цю вимо­ гу. Ми, студенти, як і всі чес­ ні люди світу, протестуємо не тільки проти використан­ ня атомних і водневих бомб, але і проти випробування термоядерної зброї. Ми проти війни! Сонце миру не заслонить ніяка чор­ на хмара, як би цього не хо­ тіли імперіалісти. Як і весь радянський на­ род, ми йдемо разом із своєю Комуністичною партією і Ра­ дянським урядом, які роб­ лять все можливе, щоб забо­ ронити виробництво і випро­ бування атомної зброї. Наш колектив вітає Звер­ нення Верховної Ради С РС Р до Конгресу С Ш А і парла­ менту А н гл ії, в якому наш уряд звертається з пропози­ цією досягти угоди про не­ гайну заборону випробування ядерної зброї. Ми твердо віримо: атомна зброя буде заборонена! 1957 року П’ЯТНИЦЯ № О Р Г А Н П АРТБ Ю РО , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТЕ Т У Л К С М У І П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е РЖ А В Н О ГО ПЕДАГО ГІЧН О ГО ІН С Т И Т У Т У і м. О. М. ГО РЬК О ГО лити звернення Всесвітньої Ради Миру про заборону ви­ пробування атомних та вод­ невих бомб, щоб схвалити заходи Радянського уряду у справі зміцнення миру. Один за другим піднімаються на трибуну викладачі Т. Ф. Бугайко та І. Є. Шиманський, студенти В. Крушинська, О. Семко та інші. На трибуні доцент кафед­ Народи світу не хочуть ри методики мови і літерату­ війни, і якщо вони об’ єдна­ ри Т. Ф. Буханко. Вона го­ ють свої зуси лля в боротьбі ворить: за мир, то не вдасться агре­ — Ми живемо в час ве­ сорам розпочати атомну по­ ликих наукових відкрить, ко­ жежу. З кожним днем ши­ ли розум людини проникає риться рух мільйонів людей у найприхованіші таємниці доброї волі, рух боротьби за природи. Використання атом­ мир. На чолі його стоїть на­ ної енергії відкриває вели­ ша славна Вітчизна — пра­ чезні можливості у розвитку пороносець миру й гуман­ ності. народного господарства. Та є на зем лі люди, яким Радянський Союз не раз чуж і інтереси народів, які звертався з пропозиціями — виношують злочинні плани випробування світового панування. Прав­ припинити атомної і водневої зброї. лячі кола ряду країн, на­ Радянський уряд багато зро­ самперед С Ш А і А н глії, бив для того, щоб не до­ охоплені атомною гарячкою. пустити війни, щоб забезпе­ Вони підраховують відстань від своїх атомних баз до чити взаєморозуміння і при­ життєвих центрів Радянсько­ йти до згоди з іншими краї­ нами. го Союзу та країн народної демократії. Ми, професори, викладачі, Людство не хоче війни. технічні робітники, студенти Ми не допустимо, щ об гину­ інституту, всім серцем під­ ли наші діти, щоб п олум ’я тримуємо і одностайно схва­ атомної пожежі знищило на­ люємо звернення Бюро Все­ ші села і міста. А л е випро­ світньої Ради Миру 1 віримо, бування атомної і водневої що атомна енергія буде не зброї продовжується, що м о­ заходом знищення і масового же завдати шкоди здоров’ю вбивства, а буде джерелом декількох людських поко­ радості, прогресу, розвитку людського суспільства. лінь. ЧЕРВНЯ 21 ( 33) Ціна 15 коп. Дорогі товариші! Сердечний привіт Вам від нас! М и щиро бажаємо, щоб між нами налагодився живий і глибокий науковий з в ’язок. Наш факультет був створений в 1949 р., а кабі­ нети при ньому влаштовані зовсім недавно, з другої половини минулого року. У нас всього три кабінети: росій ської мови, історії російської і радянської літе­ ратури і кабінет російської мови, призначений для інших факультетів. П ісля того, як радянські спеціалісти тт. Полотіна і Капустін надали нам допомогу в підготовці викла­ дачів історії літератури, у нас розпочалось (у 1955 р о ­ ц і) читання курсу з історії російської і радянської літератури. Безумовно, у цьому віднош енні ми зовсім недосвідчені і відчуваємо потребу в допоміжних ма­ теріалах з даного курсу. М и будемо надзвичайно вдячні, якщо Ви надасте нам допомогу: негайно на­ дішлете нові програми з історії російської і ра­ дянської літератури та іншу літературу. Нарешті, ми з великою радістю повідомляємо Вас, що вчора т. Ворошилов К. Є. побував у нашому університеті. Цей день для нас — самий славний і світлий. М и називаємо К. Є. Ворошилова Д ідусем : так у нас з повагою називають стариків, яким ми­ нуло 60 років. М и живемо щастям і нашою спільною дружбою. Ш лемо Вам самий щирий привіт і побажання усп іхів у Вашій роботі. 6 -г о т р а в н я 1 9 5 7 р. Кабінет історії російської і радянської літератури при факультеті російської мови і літератури Пекінського університету. ВІД РЕ Д А К Ц ІЇ: Як повідомили завідуючі кафедрами російської літе­ ратури та російської мови тт. Карлов і Страхов, зазначені кафедри займаються зараз підбіркою літератури для ки­ тайських друзів. їм будуть надіслані також програми та методичні вказівки з курсів російської мови та літератури. Студентські ряди поповняться виробничниками При нашому Інституті з бе­ резня ц. р. працюють чотири­ місячні курси по підготовці до вступу у вуз. «Бажаючих посту­ пити, — розповідає завідуюча курсами Євгенія Яківна Шляхтер,— було до 200 чоловік, але пришилося вибрати з них тіль­ ки 60 — тих, які по своїй робо­ ті підходять до профілів наших факультетів. Серед тих, хто навчається, є і піонервожаті, і вихователі дитсадків та дитбу­ динків, і вчителі молодших кла­ сів, вчителі спеціальних шкіл. Немало і товаришів, які працю­ ють на заводах, фабриках, де­ мобілізованих воїнів. Це люди різного віку і стажу роботи, але нахил у всіх, в основному, педагогічний: вони в тій чи іншій м ірі знайомі з роботою вчителя. Мета в них одна — більш е знати, глибше оволодіти своєю професією: для цього во­ ни 1 готуються до вступу у вуз. До їх послуг — прекрасні ауди­ торії та кабінети нашого інсти­ туту; їх навчають кваліфіковані вчителі шкіл Сталінського ра­ йону та викладачі нашого інсти­ туту тт. Михалевський А . В., Черняк П. К., Очеретний А . Д. Навчаються курсанти тричі на тиждень по чотири години; опрацьовують предмети, винесе­ ні на екзамени в педвузах. — Ми на собі відчуваємо,— з задоволенням говорить демобі­ лізований воїн, електрик Є. Бі­ левич,— як радянська держава, уряд піклуються про трудящих, створюють необхідні умови для навчання, для підвищення ква­ ліфікації. — Новий порядок прийому зобов’язує нас, людей, які пра­ цюють на виробництві, ще ста­ ранніше готуватися до вступу у вуз,— зауважує робітниця кон­ дитерської фабрики Л. Смир­ нова. Звичайно, не все йде гладко і дається легко. Дехто з курсан­ тів, наприклад, закінчив школу ще в 1947 році, але біль­ шість — 2 — 3 роки тому. До навчання всі відносяться сумлінно, відвідують заняття систематично. Такі товариші, як Ігнатьєва, Яковлев, Хрипачев­ ський, Білевич, Смирнова, Ми­ рошниченко, Александрович I інші навчаються успішно. Навчання на курсах закін­ чується в червні; через мі­ сяць-півтора курсанти склада­ тимуть вступні екзамени в наш інститут. Студентські ряди по­ повняться людьми, які пройшли трудове загартування. Бажаємо вам успіхів, друзі! П. ОРЛИК, �З життя одного факультету Щоб без жодної задовільної... За останні дні студенти І кур­ су педфаку (спецвідділ) склали декілька заліків: з української і російської мов, арифметики та інших предметів. Успішно пройшов захист кур­ сових робіт з української літе­ ратури. 31-го травня студенти нашо­ го курсу склали останній залік— з дитячої психології. Більшість студентів виявила глибокі знан­ ня. Серед них Л. Навроцька, О. Литвинчуік, Л. Гулак, О. Лоб­ ко та ін. Вже складено всі заліки і один екзамен (з курсу історії КПРС). Ми працюємо так, щоб на Під час практики ми п ер ек о­ нашому курсі не було жодної налися, як важливо д ля педа­ задовільної оцінки. гога вміти все зробити власно­ Б. Ц ИГАНЧУК , ручно і навчити цьому дітей. На педагогічному факультеті йдеш: до читальні, до кабінетів, Г. КОБЕРНИК, З особливою увагою ми те­ розпочалися заліки та курсові до робочої кімнати — всюди студенти II курсу. пер відносимось до лекцій з екзамени. Незабаром почнуть побачиш наших студентів за на­ образотворчої д іяльності, які, звітувати 1 наші випускники. полегливою працею. Деякі това­ крім теоретичних знань, дають Зараз вони старанно готуються риші складають екзамени до­ нам практичні вміння та навич­ до першого екзамену — з істо­ строково 1 більшість з них — ки по виготовленню дитячих на «відмінно» (Г. Отрошко, К. рії КПРС. ігрових посібників. Курчинська, Л . Вавіна, Р. М’ягУ всіх студентів одне ба­ До заліку з образотворчої коступова 1 ін.). жання — скласти якнайкраще діяльності ми виготовили а л ь ­ Побажаємо ж всім студентам екзамени. Вони твердо зна­ нашого факультету успішно ють, що екзамени — де пере­ вірка їх знань, це підсумок ро­ скласти екзамени та добре від­ боти, проведеної на протязі на­ почити влітку. У робочій кімнаті педаго­ вчального року. Куди не за­ Ж. БОНДАРЕНКО. гічного факультету проходи­ ла залікова робота студентів І курсу (відділу 1— 4 класів) з ручної праці. Студенти ви­ Студенти II групи III курсу дефектологічного відділу ак­ конували картонажну робо­ тивно включилися в підготовку до складання екзаменів та за­ ту. Треба було показати ліків, що виносяться на літню сесію. 5-го червня вони успішно вміння користуватись інстру­ склали перший екзамен — історію педагогіки. ментами, зшивати папір, кле­ Деякі наші студенти під час літніх канікул працюватимуть їти. Студенти самостійно ви­ готовили* книжки для запи­ у піонерських таборах. Деканат пішов їм назустріч 1 дозволив су, блокноти, папки. Приємно складати іспити та заліки достроково. Для цих студентів дивитись, як старанно і з літня сесія вже закінчується. Так, ними вже складено іспити 31-го травня на педагогічно­ любов’ю студенти відно­ з історії педагогіки, з української мови та з методики викла­ му факультеті відбулась приєм­ сяться до своєї роботи. Се­ дання української літератури. З 12 можливих оцінок було одер­ на подія: викладач Марія Яків­ ред них Л. Семоненко, В. жано: «відмінно» — 11 і «добре» — на Плющ захистила дисертацію Кукоба, Н. Спосіб та ін. Во­ В цей же день інша група студентів успішно захищала кур­ на здобуття вченого ступеня сові роботи з спеціальної педагогіки. кандидата філологічних наук. Цікавим і змістовним життям живе група в ці відповідаль­ Це радість для всіх нас. По­ ні дні. повнення сім’ї вчених інститу­ М. ЯРМАЧЕНКО, ту свідчить про науковий Пройшло чотири м ісяці п іс л я кандидат педагогічних наук. ріст його професорсько-виклада­ того, як газета «З а педагогічні цького складу, а також є показ­ кадри» (вказала на недоліки ником того, що наш інститут стінгазет інституту. Це стосу­ вносить частку своєї праці в валося і стінної газети педаго­ справу поліпшення навчання і гічного факультету. Склад ред­ Про цю поговірку ніколи не всі вони зробили для себе на­ виховання підростаючого поко­ колегії газети «Радянський пе­ слід забувати студентам. її лежний висновок. Не всі пра­ ління. дагог» було переобрано. правдивість яскраво (виявляєть­ цювали над арифметикою на­ Новообрана редколегія зро­ Від усієї душі бажаємо ша­ ся в час екзаменаційної сесії: полегливо і серйозно; часто била багато, щ об газета б у л а і новній М арії Яківні доброго якщо ти добре працював про­ траплялося так, що домашні змістовною і добре оформленою. тягом семестру, то й наслідки завдання ці товариші списували, здоров’я, нових успіхів у її Було підготовлено і випущено творчій праці. екзаменів та заліків матимеш навіть не дбаючи про те, щоб 8 номерів газет з додатками, Ю. ІЛЬШ И Х , добрі, зрозуміти списане (аби в зоши­ аспірант кафедри педагогіки. серед яких був і «ом а р , присвя­ У весняну сесію нам, студен­ ті було!). Особливо це стосуєть­ чений фестивалю на ф акультеті. * # * там відділу вчителів І — IV кла­ ся Володимира Сливи. А л е не весь склад р ед к олегії сів, потрібно було скласти Не раз товариші нагадували Тільки що ми розповіли вам (12 чоловік) працює активно; 8 заліків і 4 екзамени. Серед йому про те, що він мав двійку про народження нового канди­ заліків одним із важливих був з арифметики за 1 семестр і дата наук. А л е в цей день тра­ залік з арифметики. Разом з що йому потрібно більш серйоз­ пилась ще одна приємна подія. тим, цей залік був і одним Ми раді повідомити наших чи­ з найскладніших для студентів, но відноситися до вивчення тачів, що у п’ятницю 31 травня, які мають низьку математичну арифметики. А ле він думав, що напередодні Дня захисту дітей, підготовку за середню школу залік він і без знань матиме — у нашого викладача Ніни Тихо­ (адже вступного екзамену з ма­ це ж тільки залік! Та вийшло нівни Проніної народилася доч­ тематики на наш відділ не буне так... В. Слива не вміє роз­ ка — ще один член нашої ве­ лої). Важко було, наприклад, ликої сім’ї. складати екзамен з арифмети­ в’язувати типових задач, не Гаряче поздоровляємо Вас, ки в зимову сесію студентам знає порядку арифметичних дій. В. Сливі, П. Євтушку, М. Ла- І заліку з арифметики він, зви­ Ніно Тихонівно, І бажаємо Вам дунцю, Н. Радченко, А. Кова­ чайно, не склав. «Щ о посіяв — і Вашій малесенькій дочці доб­ рого здоров’я! ленко і деяким іншим. А ле не те й пожав»,— кажуть товариші Хай життя ї ї буде світлим 1 Сливі. Та чи зробить він хоч на радісним. П рактичні вм іння і н а в и ч к и в дії Прийшла відповідальна пора Приємна подія Йдуть Напередодні сесії боми, я к і зн а ч н о допоможуть нам у наш ій м а й бу тн ій прак­ тичній р о б о т і з д ітьм и . Залік який м и ск л а д а л и 3 1 -го травня, пройшов успіш но. К . Б ІЛ А , студентка I I I курсу дошкільного відділу. Н а фото: студ ен тк и I I I курсу д о ш к ільн о го в ід д іл у Л . Драчківська, Н . К ап руха, В. Анастасьєва готую ться до з а л ік у з образотворчої діяльності. з ал ік и ни розуміють, що заняття з ручної праці мають важливе значення в розумовому, фі­ зичному та естетичному ви­ хованні. В процесі роботи вони набувають навичок культури праці. Але, на жаль, є і такі студенти, які безвідповідально відносяться до цієї справи (Ж . Оліфер, II. Євтушок, Н. Черняк). ЦІ студенти повинні зрозуміти, що набуті навички з ручної праці допоможуть їм у май­ бутній роботі з учнями. Л. М АК О ВЄЄВА, старший лаборант. Про нашу факультетську газету Що посієш— те й пожнеш цей раз для себе належний вис­ новок? Т. КУЛАК, студентка І курсу. том у ін о д і газета виходить з запізненням , м а те р іа л буває не­ досить, як к а ж уть, «зубастий», Так і товариш і, як Ф . Шендрик, О. Л е в ін е ц ь в загалі не бр али і н е б е р у т ь н ія к о ї участі в роботі р е д к о л е г ії. В с к л а д і р е д к о л е г ії повинні бути товари ш і, як і дійсно пра­ цю ватим уть. Т р е б а домогтися, щ об га зе та наш ого факультету б у л а (кращ ою в інституті, тим більш , щ о д л я ЦЬОГО Є ВСІ МОЖ­ ЛИВОСТІ. О. М ІШ И Н А, редактор газети «Рад ян ськи й педагог». �Шефська робота кафедр Одним з найважливіших зав­ рактер. Головною метою ї ї є дань кафедр педагогічного ін­ надання допомоги школам. У ституту є організація постійно­ проведенні ї ї беруть участь в го зв’язку з середньою шко­ основному лише викладачі ка­ федр педагогіки і методик, 1 то лою. Цей зв’ язок необхідний се­ далеко не всі. З метою розширення зв’ язку редній школі, яка в даний пе­ ріод розв’язує складну проб­ інституту з школами і створен­ лему здійснення політехнізації ня умов д ля участі всіх викла­ навчання, в зв’ язку з чим по­ дачів інституту в шефській ро­ требує кваліфікованої допомоги. боті, Вчена рада Інституту при­ В такій же мірі постійний зв’ я­ йняла рішення: закріпити за зок із школою необхідний ка­ кожною кафедрою одну підшеф­ федрам педагогічного вузу. Ка­ ну школу. Закріплення було федра не може правильно роз­ проведено наказом дирекції ін­ в’язувати задачі організації ституту від 28 січня 1957 р. Пройшло небагато часу, але навчального процесу з тих чи інших навчальних предметів, вже можна сказати, що прове­ якщо викладачі кафедри не дений захід цілком виправдує знають середньої школи, ї ї за­ себе. Кафедри педагогіки, ме­ питів, не вивчають досвіду ї ї тодики фізики, елементарної ма­ роботи, а, значить, і не знають, тематики і методики, мови та л і­ в яких умовах будуть працюва­ тератури провели значну роботу ти їх студенти — майбутні вчи­ в своїх підшефних школах. телі. Колективи цих кафедр проводи­ Колектив нашого інституту ли об’єднані засідання кафедр протягом кількох років прово­ і педагогічних рад шкіл, на дить шефську роботу в школах яких розглядали актуальні пи­ Києво-Святошинського району і тання навчання і виховання мо­ надає значну допомогу вчите­ лоді, зокрема, питання про лям. структуру школи і політехніза­ У цьому навчальному році, цію навчання. У планах шефської роботи, беручи участь у проведенні трьох учительських конферен­ затверджених на спільних засі­ цій району (в серпні, січні і даннях кафедр і педрад шкіл, березні), викладачі інституту передбачено надання допомоги прочитали для вчителів 52 до­ школам у методичній роботі, у повіді і провели з ними у на­ обладнанні кабінетів, а також вчальних майстернях, лаборато­ залучення всіх викладачів ка­ ріях і кабінетах інституту 68 федр до цієї роботи. практичних занять'. На жаль, ще не всі кафедри На початку року бу ло орга­ інституту переконані в необхід­ нізовано 14 виїздів у школи ра­ ності і доцільності проведення йону, відвідано більш е 100 уро­ шефської роботи в школах. Та­ ків, прочитано на засіданнях кі кафедри, як кафедра історії педагогічних рад ш кіл 13 допо­ КП РС , філософії, російської і відей, дано багато індивідуаль­ зарубіжної літератури до цього них консультацій учителям. часу ще не приступили до ро­ Велику роботу провели і сту­ боти. денти, які проходили педагогіч­ Партійне бюро інституту на ну практику в школах підшеф­ своєму останньому засіданні від ного району. Вони виготували 28 травня 1957 р. заслухало 1 передали школам більш е 300 питання про проведення шеф­ наочних посібників, організува­ ської роботи, відмітило хорошу ли біля 40 учнівських предмет­ роботу ряду кафедр і заклика­ них гуртків, провели з учнями ло решту кафедр швидше вста­ багато екскурсій, культпоходів новити дійові зв’язки з своїми і бесід виховного характеру. підшефними школами. Проте ця велика і потрібна В. М ІТЮ РЬО В, робота, проведена нашим колек­ заступник директора по тивом, має дещо однобічний ха­ навчальній частині. З досвіду Тартуського університету Перший екзамен У підготовці студентів як висококваліфікованих праців­ ...Перший екзамен з росій­ ників народного господарства, науки і культури важливу ської мови пройшов успішно. роль повинно відігравати естетичне виховання. Як показує Відмінні знання предмета ви­ десвід Тартуського державного університету, крім есте­ явили студенти Л. Тичина, А . тичного виховання безпосередньо під час читання лекцій Ходнна, К. Гуменна, Т. Черняє­ та проведення семінарських, практичних і лабораторних ва, Т. Мойсеева і ін. занять, в стінах кожного вузу можна зразково поставити Але деякі наші товариші не­ роботу но вихованню різносторонньо освічених, культур­ достатньо підготувалися до ек­ них людей. Особливо про це слід дбати в педагогічних ву­ замену. Це Г. Слухаєвеька, Г. зах, які готують учителів середніх шкіл. Адже для вчи­ Каргопольська. теля особливо важливо бути естетично вихованою люди­ Т. ХУДЯКОВА, ною. бо Інакше як же він буде всебічно виховувати молоде комсорг III групи IV курсу покоління? мовно-літературного Як відзначається в статті факультету. Яніни Маркулан «Здесь забо­ тятся об эстетическом воспи­ тании», надрукованій .в газеті «Советская культура» за 25 квітня ц. р., зараз у навчаль­ них програмах Тартуського університету немає жодного мистецтвознавчого курсу, але це ненормальне становище «виправляють» тим, що вво­ дять факультативні, тобто необов’ язкові, курси з історії мистецтва, з естетики. Дос­ від показує, що мистецтво­ знавчі предмети, а також курс естетики викликають живий інтерес у студентів усіх факультетів. Серйозну увагу приділено в університеті музикальному вихованню: організовано му­ зикально-педагогічні курси з строком навчання в чотири роки, чоловічий і жіночий хори, ансамбль народного ми­ 1 та 2 групи російського від­ не обійшлось без трійок. На цей стецтва, духовий, естрадний д іл у мовно-літературного фа­ раз у дружбі з ними виявилися і симфонічний оркестри. Сту­ денти беруть найактивнішу культету 3-го та 4-го червня О. Данько, Н. Калачник, Є. Но­ участь у художній самодіяль­ склали другий державний екза­ воселецька, В. Петько (на пер­ ності. Так, жіночий хор налі­ мен — «Педагогіка з методи­ шому екзамені одержав відмін­ чує 150 чол., в його реперту­ кою викладання мови». Відмінні ну оцінку), В. Подобєдова, Т. арі — 220 творів класичного оцінки одержали К. Волтьєва, Музальова, М. Петрівська, Р. і народного мистецтва 3. Коваль, А. Погребицька, Черннш, Л. Щербакова. В університеті є музей ІО. Янковський, Т. Разумова, 3-го та 4-го червня у випускни­ класичної старовини — пре Л . Геращенко, Т. Кайдаш, О. ків українського відділу екзаме­ красна збірка копій творів Панкратова та 1н. нів не було. А л е вони не гають античного мистецтва (20 000 А л е . на жаль, доводиться го­ часу. На нашому фото ви бачите студенток В. Максюту і Л. Білик назв). Музейні колекції вико­ ворити про те, що і на цей раз за підготовкою. ристовуються при читанні курсів з античної літератури, стародавньої історії тощо. В кабінеті історії мистецтв є З 30 травня по 1 червня побудування підручника з ро­ хороша бібліотека з мистецт­ у Львівському педагогічному сійської літератури для шкіл вознавства, що нараховує інституті відбулася звітна рес­ України виступив завідуючий 4000 книг, велика колекція публіканська міжвузівська на­ кафедрою російської і зарубіж­ діапозитивів, описи історич­ укова конференція з питань л і­ ної літератури Київського пед­ них пам’ятників. тературознавчих наук. Конфе­ інституту доцент Карлов. Все краще з досвіду Тар­ Н А М ПИШ УТЬ ренція відкрилася доповідями На заключному засіданні з туського університету по ес­ тт. Півторадні і Малкіна (заві­ великим інтересом була за­ тетичному вихованню студен­ дуючих кафедрами української слухана доповідь професора тів треба перейняти всім ву­ та російської літератур Львів­ Волинського «Координація на­ зам країни, особливо педаго­ ського педінституту) на тему: уково-дослідної роботи літера­ До початку літературного гічним. Адже виховання есте­ Величаво звучить у виконан­ «Підсумки науково-дослідної турознавчих кафедр педагогіч­ свята, присвяченого пам яті ні хору українська пісня на тичне — один з елементів роботи за 1956 рік та завдан­ них інститутів У Р С Р ». Т. Г. Шевченка, залишилось слова Т. Г. Шевченка «Р ев е та ідейного виховання. Необхід­ ня на 1957 — 1960 роки». більше години, а треба ще ба­ стогне Дніпр широкий». Учасники конференції відзна­ но, щоб інтерес до мистецтва гато зробити. Старшина загону На засіданнях секцій україн­ чали, що Міністерство освіти у молодої людини був злитий Так пройшов один з літера­ колективу вихованців, над яким ської та російської літератур У Р С Р зробило добру справу, з комуністичним ідеалом все­ турних вечорів, проведений з шефствує інститут, Високобув заслуханий 1 детально об­ скликавши їх, і висловлювали бічного розвитку особистості, Мірний ще раз перевіряє, як активною участю і допомогою говорений ряд доповідей. з вихованням активного учас­ побажання щодо проведення та­ прибрано приміщення, чи ви­ студентів Київського педінсти­ ника З інформацією про принципи ких заходів у майбутньому. громадського життя стачить для всіх стільців. туту ім. О. М. Горького. країни. Естетичне виховання А через годину вихованці за­ повинне, нарешті, здобути По-справжньому, з комсо­ рантка кабінету дошкільної пе­ планом. Наш колектив висловив гону зібралися в кімнаті політ- мольським запалом працює ве­ повні права громадянства у дагогіки Ж. Бондаренко. Ви­ бажання послухати лекції на просвітроботи. Затамувавши по­ лика група студентів безпосе­ вищій школі. кладачі російської мови Б. теми: «Психологічні основи на­ дих, вони слухали прості нат­ редньо в ланках, допомагаючи П. ХРОПКО, Страхов та Н. Сурова відвіда­ вчання і виховання», «Зміст 1 кандидат філологічних хненні слова правнука Ш евчен­ вихователям в організації і про­ ли ряд уроків наших учителів, методи морального виховання наук. ка — Ф. Г. Красовського, ди­ веденні виховної роботи серед зробили глибокий аналіз цих молоді», «А . С. Макаренко про ректора Київського будинку-му­ підлітків. уроків 1 дали вчителям прак­ педагогічну майстерність учи­ зею Т. Г. Шевченка. Він розпо­ тичні поради. теля-вихователя», «П ро особли­ Проведення лекцій 1 допові­ вів слухачам про тяжку долю З допомогою викладачів та вості формування характеру ді­ дей, бесіди та інформації на Висококваліфіковану мето­ Тараса Григоровича, про його студентів інституту був прове­ тей та молоді» 1 ін. дичну 1 практичну допомогу незламну волю до боротьби за політичні та наукові теми, чи­ Бажано також, щоб наші вихователям та вчителям на­ дений вечір, присвячений О. М. звільнення українського народу тання книг і матеріалів із га­ Горькому. На вечорі були при­ дає професорсько-викладацький співробітники брали участь у з-під ярма поміщиків, про його зет вголос, літературні віктори­ сутні багато гостей. Цей вечір склад інституту. Так, доцент засіданнях педагогічних кафедр, Велику любов до пригноблених. ни і тематичні вечори — ось М. Задесенець прочитав лек­ надовго залишиться в пам'яті де можна було б обмінятися ...Як живий, встає перед очи­ вихованців. ції на теми: «Особливості під­ ма вихованців Великий бунтар, далеко не повний перелік прове­ Велика шефська робота, що думками щодо системи виховної літкового та юнацького віків Хвилюючі, мужні слова поета, дених студентами заходів се­ проводиться колективом викла­ роботи. і їх значення для виховання», дачів та студентів, спрямо­ що закликають до ріш учої бо­ ред наших вихованців. М. Ш КУРО , «П р о виховання дітей в сім’ї» . вується і контролюється пар­ Активно і добросовісно пра­ ротьби з гнобителями, глибоко М. ГО РС ЬК А. Ряд лекцій прочитав доцент тійним бюро Інституту. проникаю тьв дитячі душі: цюють студенти М. Велика, В. Стогнота, В. Безпаленко, Д. Ніколенко, а також викла­ Бажано, щоб ця робота не П оховайте та вставайте, Кайдани порвіте В. Старостін, лаборантка ка­ дачі В. ПередерШ, П. Чайков- послаблювалась, щоб були ви­ федри педагогіки Ж. Бондарен­ ська, аспірант Ю. Ільїних, лабо­ конані всі заходи, передбачені І вражою злою кров’ю Волюокропіте! ко та інші. Велика і корисна справа Складено другий екзамен Н а міжвузівській конференції �Л. ГРЕКОВ РАССКАЗ красота его лица... Они танцу­ ют, а в воздухе причудливо со­ четаются запахи всевозможней­ ших вин, духов, папирос и ком­ плиментов. Так проходит н е­ сколько часов. Как хор обре­ ченных на смерть, взвыли сак­ софоны под дробь ударника. Танцы окончены. * — И У меня 200. Итого. Эх. Виктор! Слабо мы живем— 350. Разве это деньги? Только на се­ годня хватит. А дальше? — М-да. Трудно. Нужно чтонибудь скомбинировать. Так... Мой почтенный родитель дает кукиш. Мамаша пообещает. — Фигу? — Идея! — Виктор резко за­ тормозил. — Какая идея? Сигналь Леш­ ке. — У мамаши есть часы... Рискованно, но ничего не остается делать. — Э, брось, погоришь и только. — Это не пойдет, — вставил появившийся Алексей. — Пойдет. А домработница зачем? Свалил на нее и ТЧК. — Кончили. Заезжай к Миш­ ке. Компания в сборе. Две сотни метров и перед приятелями воз­ никают огни ресторана. Здесь, как всегда, весело, шумно. Играет джаз, ослепительно яр­ ко светят люстры. Приятели в едином порыве вытягивают головы, силясь, насколько это возможно, охватить зал глаза­ ми. Юноши оживляются. — Братцы! Смотрите — Жо­ рик. — Я молчу. — Что-то новое. Они еще говорят, но их за­ глушает страстный финал мод­ ного фокстрота. Обряд начинал­ ся с дружного переливания жид­ ких тел по маршруту: графин— рюмка— глотка. И хотя уровень жидкостей в сосудах неуклонно падал, кривая настроения резко поднималась вверх. — Мрак! — скоро вымолвил Сергей и обратил внимание дру­ зей на то, что исполняемая ме­ лодия находится в недопусти­ мом противоречии с его вкусом. Приятели единодушно тряхнули гривами, и Сергей, приняв это за основу одобрения своих слов, предложил основательно пове­ селевшим голосом: — Мальчики, закажите чтонибудь популярное. Вдохновленный высказанны­ ми его другом соображениями, Миша ринулся к музыкантам, бросил на стойку деньги: — «Гольфстрим», пожалуй­ ста! И опять в зале зашевелились, задвигались, подчиняясь ритму фокстрота. — Симпатичная девочка, — Виктор обследовал глазами си­ дящую неподалеку молодую особу. — Ничего,— согласился Сер­ гей.— Заняться, что-ли? — Н-но! Предоставь это мне... Сильная девочка. А конечности? — Штукатурки много, — за­ метил Миша. — Ты, субъект! Много пони­ маешь! — Тем лучше! — оборвали его. И стол, за которым восседа­ ла компания, мигом опустел. ...Знаете ли вы, что такое танцы? Кто сказал, что танцы не творческая деятельность?! А заглядывал ли он когда-ни­ будь в салон «Интуриста»? Вглядитесь в каждую пляшу­ щую индивидуальность — раз­ ве она не творчески мыслит? Разве мало сгибаются ее коле­ ни? Или не темпераментны дви­ жения? Как она изощряется в выпадах и переходах! Как она старается быть оригинальной! Увы! Здесь не место шаблону. Справедлив вопрос: насколько же нужно быть эксцентричным чтобы выделиться на пестром фоне этой движущейся массы? Кажется, что это невозможно. Но лишь до тех пор, пока в та­ нец не вступает Витенька. Головы присутствующих по­ ворачиваются в его сторону — они, вероятно, стремятся стать свидетелями неповторимого. Витенька привлекает внимание и знает об этом, поэтому он не жалеет себя, своих сил, своих ног и свою партнершу. * В асиль Г р и го р о в и П ч * Уже за полночь. Все опит и только луна, циркулируя по не­ бесным просторам, подводит по­ смертный баланс истекшего дня. На улице почти никого нет. По ней едет одинокая «П о б ед а ». Вдруг она останавливается и из нее высовывается голова. — Хо-хо! Поздно Вы гуляе­ те, — сказал Витенька, когда с ним поровнялась куда-то спе­ шащая девушка. — А я не гуляю. Я, как ви­ дите, с поезда. — Хотите, подвезу. — Вам, наверное, некогда. — Ничего. Садитесь, — Вик­ тор открыл дверцу. — Ну, са­ дитесь же, не стесняйтесь. К у ­ да Вам? (Д о 7 5 -річчя з дня с м е р т і) Н е випадково образ купцясам одур а з картини «Приїзд гув ер н ан тк и в купецький дім» чи п о р т р ет купця І. С. Коминіна так с х о ж і на героїв «темного ц а р с т в а » Островського; ніхто в обр а зотв о р ч ом у мистецтві не розк р и в так проникливо тему заклю чної сторінки романа «Б а т ь к и і д іт и » Тургенева, як це зроби в П еров у своїй варга­ ні «С та р и к и -б атьк и на могилі с и н а »; н е випадково чиновник з к а р ти н и «С и н дячка, підви­ щ ений у ко леж ськ і реєстра­ тори» нагад ав В. В. Стасо­ ву сло в а «К о л и с к о в о ї» Некрасо­ ва: « Б у д е ш ь ты чиновник с ви­ Як в літер а ту р і на зм ін у Г о ­ д у и п о д л е ц д уш ой ...». А кар­ голю прийшов великий сати рик тини «П р о в о д и покійника» або С. Щ едр ій , так у живописі на « Т р о й к а » х іб а не просякнуті зміну Ф ед отов у прийшов безп о­ д ух ом некр асов ськ ого відношен­ щадний викривач В. П еров. н я до д о л і р о сій ськ о ї жінки ! Його «П р и їз д станового на р о сій ськ и х д ітей ?! П е р о в у належать такі зразки слідство», «П ерш и й ч и н », «Хресний хід на В ели к ден ь», портр етн ого м истецтва, як порт­ «М онастирська трапеза», « П о ­ рети О стровського, Достоєвськоділ спадщини в м онастирі» — го, Д а л я , П и сем ського, Майкова це ріш уче «зривання в сіх і в с я - 1 1 б а га т ь о х інш и х літературних ких м асок » з фізіономій чинов­ сучасн ик ів і попередників, лю­ ництва та духовенства, це те, дей « и з р у с ск о й з е м л и вырос­ що в літер атур і трохи пізн іш е ш и х ». П еров с ь к і портрета се­ геніально завершив автор « В о ­ л я н — «Х о м у ш к а -с и ч » і «Ман­ д р ів н и к » — це яскраві типи скресения» — Л . Толстой. Д л я Перова характерна ж ан­ тих, хто йш ов мандрувати по рова багатогранність творчості: рідній з е м л і, ш укаючи відповіді Видатний представник к р и ­ тичного р е а л із м у в р о сій ськ о м у живописі, чудовий ж анрист і сатирик, В. Г. Перов виступив із своїми зріли м и творами в 60 рр. X I X ст., коли естети ч н і погляди М. Черниш евського п о ­ чали впливати на наш е н а ц іо ­ нальне мистецтво. Соціальна драма, п р и суд над дійсністю — так мож на ім е н у ­ вати цілий ряд кращ их його творів («П р ов од и п ок ій н и к а », «Остання корчма б іл я за с т а в и », «У то п лен и ц я »); вони овіяні г л и ­ бокою скорботою худож никагромадянина, ненавистю д о п о ­ рочних форм сусп ільн ого ш иття. Витенька умел разговаривать с девушками, и уже через не­ сколько минут ему было извест­ но все то, что он считал необ­ ходимым. — Вот Вы и дома. Итак, завт­ ра я Вас жду. Что Вы, что Вы, не стоит благодарить. До свида­ ния! — Виктор лихо рванул с места, оставив после себя струйку газа и приятное воспо­ минание. Если самым ярым схимни­ Таня посмотрела вслед ухо­ кам-истязателям своей плоти дящей машине. показать сейчас Витеньку, то «Какой приятный молодой рьяные аскеты убедились бы в человек», — подумала о н а. том, что у них слишком мягкий Время неслось быстро. Так же характер, а методы — прими­ быстро, как Витенька носился тивны. на своей «П о б е д е ». Он, каза Сравниться ли бегу рысака с лось, забыл, что по д о л гу обя­ бегом пальцев пианиста-виртуо­ зан высиживать в институте за по клавиатуре? Сравнится долгие пары, и если бы его ли скорость движения пальцев место оградить’ от вмешатель­ пианиста-виртуоза со скоростью ства технического персонала, то движения витенькиных ног? оно успело б покрыться толстым Если только взглянуть на эту слоем пыли, а если бы такой адскую работу, то уже бросает усидчивостью обладали куры, то в пот. И при такой скорости человечество непременно забы ­ еще не скупится на любезности! ло бы, что такое яичница. Зато Какая замечательная пара — дома у Тани он проводил зна­ Виктор и его партнерша. Оя чительно больш е времени. Уж е смотрит в ее глаза. Глаза... Кос­ часто в кабине машины под но­ мические глубины на фоне ше­ мером У Ч 31-18 можно бы ло девров косметики. В них отра видеть рядом с водителем тажается: и экзотика витиного нино красивое лицо. галстука, и его золотой зуб, и (Продолжение следует). тут і соціальна сатира, і д о с л і­ на н а б о л іл е питання; кому ж на ди в г а л у з і історичного ж анру Р у с і ж ити добре? («С у д П у га ч ов а »), і портрети, П еров, поряд з Крамським і і тематика полю вання (« П т а х о ­ М ’ ясоєдовим, був засновником л о в », «Р и б о л о в » , «М и с л и в ц і на п р и в а лі»), 1 побутові м алю нки, Товариства передвижників. У живописні та графічні. ц ьо м у його безсумнівна заслуга В. В. Стасов відносив д о ч и ­ п ер ед російською культурою. сла попередників П ерова н е Н аш а сучасність гідно оці­ тільки російських худож никівн и ла досягнення Перова-жи­ живописців, а ле також і Г р и ­ боедова, Пуш кіна, Л єр м он тов а , вописця: йому надана масова, Гоголя, О. красова. О стровського, Н е ­ д ій сн о демократична аудиторія. Ю . ЯНКОВСЬКИЙ. Фотообвинувачення В інститут йде поповнення Завтра почина­ ються вступні екза­ мени на І курс за­ очного відділу. Як повідомив нас за­ ступник директора Інституту по заочно­ му навчанню т. Бі­ лий О. М., прийом проводиться на педа­ гогічний факультет (дошкільний та де­ фектологічний відді­ ли 1 відділ учителів 1— 4 класів). Вже подано біля 800 за­ яв. Це набагато більше, ніж торік. У нас е можли­ вість в інститут прийняти найкра­ щих. Екзаменаційна ко­ місія укомплектова­ на кваліфікованими працівниками — ви­ кладачами мови, лі­ тератури та історії СРСР. Одночасно прова­ дитиметься набір на III курс мовно-літе­ ратурного та фізикоматематнчного фа­ культетів. Сюди бу­ дуть зараховані без Іспитів ті, хто за­ кінчив учительський інститут. У першу чергу будуть прий­ няті вчителі з ве­ ликим стажем робо­ ти та учасники Віт­ чизняної війни. Зарахування на III курс провадити­ меться з 10-го до 20-го червня. Слідами наших виступі в «СТВО РИ ТИ НАЛЕЖНІ В статті під таким заголов­ ком, вміщеній у № 19 нашої газети, розповідалось про важ­ кі умови праці в гардеробі Інституту. УМ ОВИ П Р А Ц І» деробниць господарською части­ ною заплановано відповідні за­ ходи. Так, для регулювання об­ міну повітря буде встановлено спеціальний шибер. Переоблад­ Як повідомив нас т. Босенко, нання закінчиться до початку для поліпшення умов праці гар­ нового навчального року. На перш ом у зн ім к у ви ба ­ чите вм ивальний п р и ла д , яким .користувалася щ е на­ ша пра... бабка Єва (А д а м тоді щ е не вмивався). Щ о б показати вам, як д а л е к о р у ­ шила вмивальна техніка, ми вміщ уємо други й знім ок. К и ­ даються у в ічі б л и с к у ч і р а ­ ковини та ск ладна си стем а труб... А л е техніка техн ік ою , а працівникам навчальн и х м ай ­ стерень (ми за б у ли сказати, що саме там зн а ход яться ці пристосування) доводиться умиватись за м етодом Є ви або нав іть так, як у ч и в Адам. Воно, звичайно, д уж е д о б ­ ре — раковини, труби, а л е по тр убах повинна йти вода. а щ о б вона виходила на ч а к л у н ев и й сигнал «Сезам, в ід ч и н и с ь !», потрібний кран, а й о го теж немає. О сь уж е скільки років (л ю д и н а в іть забули — бо л ю д и приходять, зникають, а т р у б и залиш аються) висять о т і тр уб и , а кранів немає, а в од а н е підведена, і майстри та сту д ен ти вмиваються по п ер в іс н о м у . О та к своєрідн о співіснують з о в с ім рядом старовинне п р и стосув а н н я для наведення г іг іє н и та досягнення су­ ч а с н о ї водопровідної техні­ ки, до я к о ї не досягли руки го с п о д а р с ь к о ї частини інсти­ туту. Редактор І. КРУК. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 21 (33) (7 червня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 21 (33) (7 червня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/81 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0ca8e3a4544b3d9ddc6db370f27caae0.pdf 71a528545ccaa7711a669a7779bbe2d2 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 22 (34) (14 червня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За педагогічні КАДРИ 14 ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И РЕК Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФ О РГА НІЗАЦ ІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ ЧЕРВНЯ 1957 року П’ЯТНИЦЯ № 22 ( 34 ) Ціна 15 коп. Не час думати про ВІДПОЧИНОК Екзамен з основ арифметики Майбутньому вчителеві ма­ тематики не досить знати курс елементарної арифметики, в основу вивчення якого в школі покладено індуктивний метод. Учитель повинен знати теоре­ тичне обгрунтування тих поло­ жень, які вивчаються в школі, зокрема, повинен бути добре обізнаний з ідеями, які лежать в основі розвитку вчення про число, як про одне з основних понять шкільного курсу матема­ тики. Наслідки екзамену з основ арифметики на III курсі пока­ зали, що переважна більшість студентів серйозно поставилася до вивчення цього курсу. В зв’язку з тим, що читання лек­ ційного курсу з основ арифме­ тики у нас закінчилося за три тижні до початку сесії, частина студентів мала можливість Заочний відділ інституту за ­ печено регулярне їх рецензуван­ Стоять чудові сонячні дні. раз переживає дуже важливий ня. Викладачі, в основному, Як хороше в спеку поплавати період: йде діяльна підготовка правильно і об’єктивно оціню­ в Дніпрі, полежати на пісочку до літньої сесії, яка розпочнеть­ вали роботи, але іноді спостері­ під яскравим промінням червне­ ся 1-го липня. Від того, як вона гались прояви лібералізму, за­ вого сонця, відпочивати де-не­ буде підготовлена, залеж ати­ вищування оцінок (наприклад, будь в лісочку!.. муть як хід сесії, так 1 наслід­ з боку викладача кафедри укра­ Та нам зараз думати про від­ ки нашої роботи. їнської мови т. Бурячка). починок не час. Починається Під час сесії студентам бу­ До сесії уже підготовлена екзаменаційна сесія — перевір­ дуть прочитані лекції з різних документація (екзаменаційні ка знань, набутих на протязі учбових Дисциплін, провадити­ листи, журнали відвідування та Днями підведено підсумки навчального року. муться практичні заняття, залі­ успішності). Кафедри укомплек­ інститутського фестивалю. У цю сесію ми складатимемо ки, будуть складені екзамени. тували склад викладачів, які Наказом директора всім Одночасно з заняттями на працюватимуть під час сесії. Не чотири екзамени: російську мо­ учасникам і організаторам молодших курсах випускники закінчила комплектування ли­ ву та літературу і дві методи­ фестивалю оголошено по­ заочного відділу в липні скла­ ше кафедра української літера­ ки (з мови та літератури). дяку. датимуть державні екзамени. тури .(зав. кафедрою професор Особливо хвилює нас екзамен З метою дальшого стиму­ Підготовка до державних екза­ Волинський П. К.). Більшість з російської літератури. Адже лювання художньої самоді­ менів є однією з найважливіших викладачів робочі плани пред­ нам треба буде складати літе­ яльності в інституті виріше­ ділянок нашої роботи, тому во­ ставила. ратуру двох віків — XIX і XX! но встановити з 1957 року на розпочата ще під час січне­ Завдання кафедр на час сесії Доводиться дуже багато читати перехідний приз «Кубок вої сесії. Особлива увага звер­ полягає в тому, щоб заочний 1 творів, і критичної літератури, інституту по художній са­ талась на той учбовий м атеріал, відділ був забезпечений високо­ допрацьовувати те, чого не модіяльності» 1 щорічно пе­ який студенти повинні були кваліфікованими спеціалістами. встигли зробити протягом на­ редавати ного факультетові, опрацювати' в червні — тобто Необхідно організувати кон­ вчального року. Важко, звичай­ який заііме перше місце на перед самими державними іспи­ троль за якістю читання лек­ но, але посильно. І ми докладе­ огляді художньої самодіяль­ тами. цій. Завідуючим кафедрами тре­ мо всіх зусиль, щоб наслідки ності. У відповідності з рі­ За весь період з січня по ба частіше відвідувати лекції сесії були якнайкращі. шенням Жюрі і Оргкомітету червень — з випускниками ре­ своїх викладачів. перше місце в художній са­ Л. ГРЕКОВ, гулярно проводились консуль­ Під нас наступної сесії майже модіяльності і перехідний студент III курсу мовнотації на Київському та район­ на всіх курсах будуть провади­ літературного факультету. них консультпунктах . З 10-го тись практичні заняття. Сту­ червня розпочались оглядові денти — фізики, математики та лекції з тих предметів, які ви­ дефектологи — займатимуться в носяться на державні екзамени. кабінетах та лабораторіях інсти­ Уже підібрано склад комісії, На фізико-математичному фа­ нова, С. Самойленко, Р. Гро­ туту. Одночасно викладачі по­ яка прийматиме від студентів культеті (математичний відділ) мова, О. Кравченко та ін. винні дати студентам завдання звіт перед державою. Кафедри Але є й такі випускники, які з практичних занять на новий розпочалися державні екзамени готують екзаменаційні білети. з математики. одержали задовільні оцінки. ргк_ Кафедрам необхідно роз­ Серед випускників уже про­ Треба відмітити, що в основ­ Таких студентів, на жаль, не­ робити їх тематику і предста­ ведені контрольні диктанти. мало — 13 чоловік. Це О. Ку­ ному випускники виявляють вити на заочний відділ. Правда, деяка частина сту­ глибокі знання. На «відмінно» зьменко, Г. Стецюк, Л. Шев­ Хорошу справу зробили ка­ дентів диктантів не писала. склали екзамен одинадцять ченко, Г. Бондаренко, Б. Ша­ федри історії КПРС, політеко­ Обов’язок працівників заоч­ студентів. Серед них О. Кофа- пошников та ін. ного відділу — домогтися то­ номії, педагогіки та російської розробивши вже на го, щоб ця заборгованість мови, 1957/58 навчальний рік мето­ була ліквідована вчасно. Ще не всі випускники захисти­ дичні листи на допомогу в са­ ли курсові роботи. До 20-го мостійній роботі студентам-за­ червня і диктант і захист очникам. На жаль, поки що ми можемо назвати тільки ці 4 ка­ робіт мають бути проведені. Головне наше завдання — федри. До сесії залишилося дуже державні екзамени провести у діловій і спокійній обстановці. мало часу, і цей час (2 тижні) Що зроблено нами у підго­ ми повинні використати якнай­ товці до сесіі на молодших кур­ бережливіше, щоб зустріти се­ сах? Перш за все працівники сію повністю підготовленими та заочного відділу та викладачі провести її на високому рівні. вели систематичний контроль за Цим ми створимо основу ус­ самостійною роботою заочників пішної роботи з заочниками у у міжсесійний період. Однією з новому 1957/1958 навчальному найбільш ефективних форм кон­ році. Студентка-випускниця 42-ої групи математиків Л. Хоротець тролю є перевірна виконання О. БІЛИ Й, відповідає на державному екзамені з історії КПРС. контрольних робіт. Нами був заступник директора Державна комісія оцінила її відповідь на «відмінно». складений і розданий студентам інституту по заочному Фото М. Шуряка. графік виконання робіт, заб ез­ навчанню. скласти екзамен достроково. Із 14 студентів, які достроково складали екзамен, 6 одержали відмінні оцінки (Л. Олексієнко, В. Б орова, Ю. Гусаковський, Г. Малова, Д. Вейцман, А. Медвідь), решта — хороші. Із трьох груп студентів екза­ мен склали: на «відмінно» — 25 чол., на «добре» — 44, на «задовільно» — 4 (В. Кулашкін, Л. Дашевська, Л. Крупник та Г. Науменко). Не склала екза­ мену студентка Л. Макельська. Щоб успішно скласти на­ ступні екзамени, всім студентам потрібно наполегливо працюва­ ти, раціонально використовуючи кожну хвилину. Л. КЛИМЕНКО, Н. АБРАМИЧЕВА, студентки III курсу фізикоматематичного факультету. ДО ПІДСУМКІВ ФЕСТИВАЛЮ Державний екзамен з спеціальності В п е р ш е в ін с т и т у т і 10-го червня студенти наш ої групи першими серед студентів інституту складали екзамен з нового предмета — деталі м а­ шин і механізмів. ки троє (Г. Бондаренко, Л. Вільчіяська, П. Рахман) одержали трійки. На нашу думку, нам несвоє­ часно дали для перевірки прак­ Предмет складний, і н а м д о ­ тичну роботу — теоретичні роз­ велося багато і ст а р а н н о п о п р а ­ рахунки, які ми приносили на цювати, щоб грунтовно з а с в о їт и екзамен і викладач тут же пе­ матеріал. Наслідки е к з а м е н у н е - ревіряв їх. Цю роботу слід було провести раніш е на практичних погані: шестеро наших товари­ заняттях або на консультації. шів (Г. Корнієвська, Л. Шпак, О. П Р О С К У РА Н . Слічна і ін.) одержали п’я- кубок Інституту на 1957 рік присуджені педагогічному факультету. За активну участь у підго­ товці і проведенні інститут­ ського фестивалю молоді дипломами І ступеня наго­ роджені керівники гуртків художньої самодіяльності Л Падалко, В. Лапченко, Л. Ко­ роль, Н. Човновий, Л. Івахненко, В. Галицький, Л. Трофімова, 3. Дашак. Цінними подарунками 1 дипломом І ступеня за кра­ ще колективне та індивіду­ альне виконання нагородже­ ні: оркестр народних Інстру­ ментів (150 крб. і путівка в будинок відпочинку), колек­ тив бандуристів (туристська путівка), жіночий хор під ке­ рівництвом Л. Падалко (2 путівки на VI Всесвітній фестиваль), студентки пед­ факу Г. Отрешко і О. Вахер (путівки на VI Всесвітній фестиваль), колектив худож­ ньої самодіяльності фізнкоматематнчного факультету (2 путівки на VI Всесвітній фестиваль), студенти А. Конак, Н. Кошеленко, А. Єлі­ сєєва (цінні подарунки). Велика група викладачів і студентів нагороджена дипло­ мами І ступеня (38 чол.) І II ступеня (102 чол.). Що показав екзамен Перший екзамен — з історії педагогіки — показав, що сту­ денти нашої групи и більшості своїй старанно працювали на протязі року і тому наслідки мають відрадні. Так, вісім това­ ришів (О. Богданенко, М. Бардаченко, Л. Третяк, Л. Юрчен­ ко і Ін.) одержали відмінні оцін­ ки; дванадцять — хороші. Але серед нас, на жаль, є 1 такі сту­ денти, які нічим не можуть по­ радувати ні себе, ні товаришів своїх. Це Б. МІлованов, Т. Рак, М. Зубенко. Вони виявили слаб­ кі знання і одержали задовільні оцінки. Повне незнання предме­ та виявив А. Золотарський, він одержав незадовільну оцінку. Л. БІЛИЙ. �Роботу перебудовуємо На засіданні партійного бюро мовно-літературного факультету 1 на відкритих партійних зборах Інституту кафедра російської мови була піддана гострій, спра­ ведливій критиці за серйозні недоліки в науковій роботі. Критика була належно сприй­ нята як завідуючим, так і чле­ нами кафедри, і вже зараз про­ вадяться в життя заходи для поліпшення стану наукової ро­ боти. В травні обговорено дві наукових статті аспірантів 111-го року навчання тт. Голуб і Левчук, що призначені і схвалені кафедрою для опублікування їх у збірнику аспірантських робіт інституту. З невиконаних в строк трьох робіт за планом 1956 року дві (тт. Сурової та Кульчицької) закінчено 1 пере­ дано рецензентам для обгово­ рення їх на найближчих засі­ даннях кафедри. Доценти кафедри тт. Кири­ ченко, Рінберг і Страхов готу­ ють наукові доповіді до ювілей­ ної наукової сесії, присвяче­ ної 40-м роковинам Великого Жовтня. Закінчила основні розділи своєї кандидатської дисертації т. Сидоренко. З праць, запланованих на 1956 р., залишилась незакінченою робота т. Павлової, яка з травня переключилася на пере­ робку своєї кандидатської ди­ сертації, захист якої було від­ кладено Вищою атестаційною комісією при МВО. З метою покращання кон­ тролю за станом роботи членів кафедри над науковими темами у практику вводиться щоденна перевірка (завідуючим кафед­ рою) кожної наукової праці шля­ хом безпосереднього ознайом­ лення з опрацьованим матеріа­ лом. Вводиться також взаємо­ перевірка між викладачами. Підсумки взаємоперевірки і контролю обговорюватимуться на засіданнях кафедри. Кафедра обговорюватиме проспекти не тільки /дисерта­ цій, але і статей, щоб завчасно допомогти кожному ведучому наукову роботу краще розроби­ ти тему. Обов’язок 1 справа честі чле­ нів кафедри — поставити на­ укову роботу на рівень завдань, визначених XX -з’їздом КПРС і постановою партії та Уряду про ознаменування 40-х роковин Ве­ ликого Жовтня. Б. СТРАХОВ, зав. кафедрою російської мови. ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ. Про педагогічний такт Учитель повинен бути орга­ нізатором і керівником класу, а не командиром. Якщо ж учи­ тель буде нечуйним до переван­ таження учнів, даватиме їм не­ посильні завдання, виявлятиме нечулість до тих учнів, які не виконали домашнього завдання з поважних причин, і лише ви­ магатиме, ні з чим не рахую­ чись,— то такий учитель не зможе опанувати класом: учні не поважатимуть його. Для того, щоб учні поважали вчителя, йому треба навчитися, перш за все, поважати учнів, чуйно і тактовно ставитись до них, допомагати їм. Що ж таке тактовність? У тактовності головну роль відіграє почуття учня в самому собі. К. Д. Ушинський писав, що такт учителя є ніщо інше, «...як зібрання спогадів, різно­ манітних психічних актів, пере­ житих нами самими. На основі цих саме спогадів пережитого душею своєї власної історії, людина одержує можливість діяти на душу другої людини і вибирає для неї саме ті за­ соби, дійовість яких випробува­ ла на собі», І це вірно. Для того, щоб визначити свою поведінку в класі, треба пригадати свої пе­ реживання з шкільного життя, пригадати своїх* учителів і те у відношеннях до вас учителів, що більше за все подобалось вам. Пам’ятайте, що який би поганий не був учень — у ньо­ му неодмінно є і хороше. Ось це хороше і треба бачити у кожному учневі, поважати це хороше і на нього спиратися у взаєминах з учнями. Не кара­ ти, не лаяти, не моралізувати, а звертатися до хороших сторін учня. За це він буде поважати учителя, слухати і цінити його. Не можна бути грубим, су­ тим, байдужим до успіхів чи неуспіхів учня. Ось на першому уроці учень не відповів на ваші запитання— пожуріть його. На другому уро­ ці добре відповідав — похва­ літь його. Це підбадьорить учня і змінить ставлення його до вас. Треба вміти бути: суворим і ласкавим, чуйним і чутливим, вимогливим і поблажливим... Треба навчитись виражати І своє ставлення до учня — зди­ вування і вагання, задоволення і незадоволення, захоплення і обурення, байдужість і хви­ лююче переживання, холодність і гаряче співчуття. Навчитись виражати це у всьому: в словах і діях, в Інто­ нації голосу і міміці, в жестах і рухах. Але ніколи не слід ви­ ходити за межі тактовності, дозволяти собі образити учня або принизити самого себе сю­ сюканням і запобіганням. У всьому потрібна педагогіч­ на міра! Її, цю міру, слід знати 1 неухильно її дотримуватися. Треба вчитись умінню володіти собою, вперто, наполегливо пра­ цювати над опануванням педа­ гогічною майстерністю, наслі­ дуючи в цьому видатного ра­ дянського педагога А. С. Макаренка. Доцент М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ. Бібліотека під час екзаменів У період підготовки до екза­ менаційної сесії бібліотекою проведена відповідна робота. Так, зібрана і сконцентрована в кабінетах, читальному залі та абонементі вся учбова літера­ тура, яка знаходилась у чита­ чів. По можливості виконано численні замовлення кабінетів. Бібліотека провела також ро­ боту по добору літератури до екзаменаційної сесії для студен­ тів заочного відділу. Так що на час екзаменів студенти і ста­ ціонарного, 1 заочного відділів необхідною літературою будуть забезпечені. Г. РАЗУМОВА, зав. бібліотекою. Н аслідки творчоїп р а ц і Виконуючи рішення XX з'їзду КПРС про зв’язок наУ травні ц. р. відбувся уки з виробництвом, Наукове міський огляд творчості сту­ студентське товариство на­ дентів і конкурс на кращий шого інституту спрямувало в науковий студентський гур­ цьому навчальному році свою ток, присвячені 40-м рокови­ увагу на допомогу школі. нам Великого Жовтня. В них У педагогічному гуртку на взяли участь 16 наукових мовно-літературному факуль­ студентських товариств ву­ теті (керівник—Р. К. Барун) зів, які подали 2 6 6 наукових досліджувалися питання, по­ праць і 184 літературних в’язані з виховною І на­ твори. вчальною роботою шкіл-ін­ Наше НСТ завоювало пер­ тернатів, розглядалися тео­ ше місце у конкурсі на кра­ ретичні проблеми організації щу шефську роботу з учнів­ політехнічного навчання в ськими гуртками. Ряд праць середній школі. Члени гурт­ студентів відзначено пре­ ка самі працювали в шко­ міями, почесними грамотами. лах-інтернатах, практично ви­ Редакція звернулася до конуючи обов’язки виховате­ голови НСТ інституту до­ лів і збираючи потрібний цента Т. Ф. Бугайко з про­ матеріал для теоретичних ханням ознайомити наших досліджень. читачів з тими досягненнями Багато зробили для шкіл в роботі НСТ, які були відмі­ гуртки методики фізики (ке­ чені на конкурсі. рівник — А. П. Карлова) та експериментальної фізики середньої школи, обладнання (керівник — доц. В. М. Коно­ валов). Члени цих гурт­ фізичного кабінету в школах, що мають класи виробничого ків організували радіо- та навчання, та інші). фізичні гуртки у школах № № 33, 136, в Ірпенській Практичну допомогу ш ко­ середній школі. Вони шеф­ лам, де навчаються діти з ствують над фізичними кабі­ фізичними вадами, дає гур­ нетами цих шкіл, показують ток дефектології (керівни­ учням, як виготовляти наоч­ ки — проф. М. М. Перель­ ні приладдя. мутер і М. Д. Ярмаченко). Члени цього гуртка провели Студенти-гуртківці прове­ ли в школі № 136 вечір ці­ цікаві наукові дослідження в школах і внесли ряд кавої фізики, організувавши для підготовки вечора ши­ пропозицій, з задоволенням прийнятих учителями спец­ рокий актив учнів. Таким чином, члени цих гуртків по­ шкіл. пуляризують серед учнів до­ Гурток російської мови сягнення сучасної фізики, (керівник — Н. В. Сурова), допомагають дітям розібра­ тримаючи постійний зв’язок тися в теоретичних пробле­ із своїми колишніми членами, мах шкільного курсу, при­ нині вчителями, консультує щеплюють їм ряд практичних їх у постановці окремих тем навичок. програми, а також в органі­ У гуртках фізики й мето­ зації позакласної роботи. дики фізики опрацьовано ряд У позакласній роботі з л іте­ тем, які були прочитані пе­ ратури в середній школі б е­ ред учителями підшефних ре участь гурток методики шкіл і схвально ними зустрі­ літератури (керівник — В. С. нуті (викладання машино­ Савенко). знавства в старших класах Допомагають школі 1 інші середньої школи, методика гуртки нашого товариства. вивчення змінного і постій­ По шефству над школами ного струму в курсі фізики Наукове студентське това­ Комсомолка-активістка Ця скромна дівчина — Ольга Шелухіна, студентка 3 курсу Запорізького педаго­ гічного інституту, — за ак­ тивну боротьбу з порушника­ ми громадського порядку на­ городжена Почесною грамо­ тою ЦК ВЛКСМ. Будучи активним членом об’єднаного комсомольськомолодіжного штабу обласного будівельного тресту, педаго­ гічного та машинобудівельно­ го інститутів, вона затримала не один десяток порушників громадського порядку, залу­ чила до роботи в штабі 52 студентів, бере активну участь у випуску сатиричної і газети «Вогонь по погані». риство наш ого інституту на м іськом у огляді зайняло пер­ ш е м ісце і відзначене гра­ мотою. Відзначені нагорода­ ми й роботи окремих членів Н С Т. Т ак, Ю. Гусаковськші (студент III курсу фізико-ма­ тем атичного факультету) за роботу «Виведення ознак ді­ лим ості цілих чисел на осно­ ві те о р ії порівнянь» одержав д р у гу премію в розмірі 300 карбованців. Г. Д іа к ів с ьк а (студентка III к у р су педфаку) за роботу « Д еяк і особливості розвитку м ислення у дітей дошкільно­ го віку» нагороджена тре­ тьою премією в розмірі 2 00 крб. Почесними грамотами від­ значені, крім того, роботи студентів Л. Кан ел ь (III курс фізико-м атем атичного фа­ культету) — « Е ф е к т Хола та його застосування у ви­ вченні напівпровідників»; В. Бугайко (III курс мов­ но-літературного ф акульте­ ту) — « З досвіду роботи ви­ хователя школи-інтернату»; М. З а їк и (III курс педфа­ ку)— «Використання інсцені­ вок у навчальному процесі в 3 к л асі ш коли глухоні­ мих»; Н. Гончар (III курс педа­ гогічного факультету) — «С кладання оповідання за малюнками у 3 класі школи глухонімих»; Л . В ітюк (III курс педаго­ гічного ф акультету)—«Вико­ ристання наочності на уро­ ках української мови в 2 кл. допоміжної школи». На перш у міську наукову студентську конференцію ви­ щих учбових закл адів м. Киє­ ва були виділені і дістали там сх вал ен н я доповіді сту­ дентів Ю. Гусаковського, Г. Д іаківської і В. Бугайко. Н аукові гуртки продовжу­ ють і д ал і працювати, готую­ чись з честю зустріти 40-і -роковини Великої. Жовтневої соціалістичної революції, Т. БУГАЙКО, голова НСТ інституту. В стороні від життя Одинадцяте червня! В інсти­ туті життя б ’є ключем. Розпоча­ лась найвідповідальніша пора в навчальному році — екзамени. Але про це можна догадатися тільки по схвильованих, закло­ потаних обличчях студентів, викладачів, по нових табличках над дверима — «Державна ко­ місія» і т. п. Стінна ж преса інституту зберігає незрозуміле мовчання. Лише газета педфаку « Р ад ян ­ ський педагог» виступила з ц і­ кавою підбіркою «Готуйтесь до екзаменів». У редакційній стат­ ті, в замітках «Більше відпові­ дальності» та «Незабаром екза­ мени» і в інших м атеріалах га­ зета правильно націлює студен­ тів свого факультету — про­ вести сесію на високому рівні. Газети фізико-математичного та літературного ф акультетів зовсім не приділяють уваги екзам ен ац ій н ій сесії; редколегії цих га зе т відірвались від жит­ тя, не б ач ать того, що відбу­ вається навкруги, а партійн е бюро ф ак у л ь те тів пустили їх на самоплив. Щ е в б ер езн і м ісяці випуще­ но бю летень «Лингвист-круж­ ковец», а вітрина «Бюллетеня ф изического к р у ж к а» покрилась пилом і за тя гл а с я паутиною: бю летень випущ ено... 18 грудня 1956 року! Не рад у є і періодичність ви­ пуску. Всю ди можна побачити « № 1», зовсім рідко — «№2>. а д а л і... рахувати вже нічого! Все це говорить про серйозні недоліки в роботі факультет­ ських партійних і комсомоль­ ських організацій, про їх неза­ довільне пресою. керівництво стінною А. ДЯЧЕНК0, ТІЛЬКИ „ДОБРЕ" ТА „ВІДМІННО" Шість днів наполегливої підготовки — і ось група вже склала перший екзамен — основи ариф м етики. Екзамен успішно склали всі студенти групи. Десять п'яті­ рок і шістнадцять четвірок — ось резул ьтати старанної роботи студентів як на протязі року, та к і в період сесії. В. КЛЕПКА, студентка 32 групи математиків, �р д н е л а кА Н Ш Видатний діяч міжнародного робітничого руху (До 75іріччя з дня народження Г. М. Дімітрова) Радянський народ, трудящі країн народної демократії, всі прогресивні сили світу відзна­ чають 18-го червня ц. р. 75-річчя з дня народження видатного діяча болгарського і міжнарод­ ного робітничого руху, вірного учня Леніна, відомого пропа­ гандиста марксистсько-ленін­ ських ідей Георгія Михайловича Дімітрова. Г. М. Дімітров — засновник 1 вождь Болгарської кому­ ністичної партії — народився в робітничій революційній сім'ї, в селі Ковачівці Радомирської околиці. Велику роль у вихованні і формуванні його революційного світогляду, його політичних ідеалів відіграли твори росій­ ських революціонерів-демокра­ тів, а також видатного народно­ го поета Болгарії Христо Бо­ тева. - . Ставши на шлях революцій­ ної боротьби за життєві інтере­ си болгарського народу, за пе­ ретворення країни в демокра­ тичну державу, Г. М. Дімітров поєднує революційно-практичну роботу з глибоким і всебічним вивченням марксистсько-ленін­ ської теорії. Ще з 1902 року, коли він став членом болгарської робіт­ ничої соціал-демократичної пар­ тії, поряд з вивченням і поши­ ренням у своїй країні видатних праць засновників теорії науко­ вого комунізму Маркса і Ен­ гельса, продовжувача їх справи, вождя міжнародного робітничо­ го руху В. І. Леніна, Дімітров дбав про створення в Болгарії дійсно марксистської робітничої партії, про поєднання болгар­ ського робітничого руху з мар­ ксистсько-ленінською теорією. З моменту організації такої партії він відіграє активну роль в її ідеологічному і політично­ му житті, в історії болгарсько­ го профспілкового руху_ Під впливом Великої Ж овт­ невої соціалістичної революції в Болгарії піднімається на но­ ву, вищу ступінь революційний робітничий рух, в історії якого відіграє виключну роль Болгар­ ська комуністична партія, до керівного органу якої увійшов Г. М. Дімітров. На протязі всієї тривалої і впертої боротьби болгарських робітників проти буржуазії, її диктатури видатний діяч між­ народного робітничого руху був завжди на чолі трудящих в їх боротьбі за демократію 1 со ціалізм. Сміливий, мужній, принципо­ вий — таким він залишається в пам’яті болгарських робітни­ ків у часи боротьби з фашизмом, коли його в 1933 р. заарешту­ вали і викликали на лейпціг­ ський процес у Німеччині. На цьому процесі Дімітров показав зразки мужньої пове­ дінки і боротьби комуніста про­ ти фашистської диктатури. У 1934 р. Дімітров був зму­ шений вести боротьбу проти Цікава екскурсія 7-го червня академгрупа 2-го курсу факультету мови та літератури провела екс­ курсію ’ на книжково-жур­ нальну фабрику Головвида­ ву Міністерства культури УРСР. Це найбільше поліграфіч­ не підприємство нашої сто­ лиці, устатковане найсклад­ нішими машинами, станками, апаратами. Тут наші екскур­ санти, під керівництвом ін­ женера-поліграфіста М. М. Швець, ознайомилися з усі­ ма процесами друкування та оформлення книг, журналів, картин, малюнків тощо. Починаємо з наборного цеху. Робітники високої ква­ ліфікації працюють тут на лінотипах, що набирають і відливають друкований текст у вигляді суцільних метале­ вих рядків, за допомогою яких з особливого картону виготовляють матриці, а в них з металевого сплаву від­ ливають уже стереотипи зво­ ротного зображ ення для дру­ ку. Велику увагу привертає до себе робота цеху гальва­ нопластики, в якому відбу­ ваються складні електролі­ тичні процеси виготовлення гальваностереотипів для дру­ кування різного роду зобра­ жень. На черзі цех друкування. В просторих, світлих примі­ щеннях ритмічно працюють великі ротаційні машини, в яких папір потоком прохо­ дить з рулона між цилінд­ імперіалізму за межами Болга­ рії. Він бере найактивнішу участь у роботі конгресів Ком­ інтерну, в розгортанні міжна­ родного робітничого руху. З ли­ стопада 1945 року під його без­ посереднім керівництвом здійс­ нюється перетворення любимої Болгарії у соціалістичну краї­ ну. Свій багатий революційний досвід, свої теоретичні 1 прак­ тичні знання, невичерпну рево­ люційну енергію він віддає укріпленню режиму народної демократії в Болгарії, соціа­ лістичним перетворенням у про­ мисловості і сільському госпо­ дарстві, розвитку культури. Наші подарунки Жовтню У нашому інституті есе більше удосконалюється робота по політехнізації навчання в середній школі. В цьому році вона ведеться під девізом: «Зустрінемо 40-і роковини Великого Жовтня новими успіхами у справі поліпшення підготовки висококваліфікованих вчителів». Нижче ми публікуємо розповідь про недавно створений в інституті кабінет математики середньої школи. Після того, як у розпоря­ дження кабінету математики було передано три кімнати, кафедра елементарної ма­ тематики і методики виріши­ ла в одній з них створити зразковий кабінет математи­ ки середньої школи. Біль­ шість приладів у цьому кабі­ неті виготовлені самими сту­ дентами у виробничих май­ стернях інституту з дроту, картону та скла. Майстерно зроблені, красиво оздоблені, воші привертають увагу про­ стотою виготовлення. Напри­ клад, вписані та описані кулі робляться із старих елек­ тричних ламп або колб. А придивіться уважно на те, як розміщені ці прилади. Ви не побачите тут і сліду хаотичності: чиїсь дбайливі руки ретельно розсортирува­ ли всю цю величезну кіль­ кість наочних посібників. Потрібна вам модель для побудови якогось складного перерізу? Окиньте поглядом довгий ряд полиць і на од­ ній з них ви побачите напис: «Перерізи многогранників». На цій полиці напевне знай­ деться модель, яка вам по­ трібна. Може статися, що такої моделі ще немає в ка­ бінеті, тоді зверніться з по­ бажаннями до людини, яка так дбайливо, з такою лю­ бов’ю впорядкувала всі ці прилади—до старшого викла­ дача кафедри Ольги Сергі­ ївни Боришполець. Саме про неї, про її невтомну пра­ цю хочемо ми розповісти. Дуже велику 1 надзви­ чайно корисну роботу зро­ била Ольга Сергіївна. Впо­ рядкування кабінету по­ казало нам, викладачам, скільки цінних наочних по­ сібників ми маємо. Раніше, коли вони не були розсорти­ ровані по темах, ми просто не знали про існування де­ яких з них. Тепер більшість занять супроводжується на­ очними приладами, 1 одразу видно, які моделі ще треба Чимало зусиль віддає Діміт­ ров теоретичному узагальненню досвіду соціалістичного будів­ ництва в країнах народної де­ мократії. В його теоретичних дослідженнях всебічно " з’ясо­ вується суть революційних пе­ ретворень у країнах народної демократії. Дімітров дає глибо­ ку характеристику режиму на­ родної демократії, як держав­ ної форми диктатури пролета­ ріату, розкриває її кінцеву ме­ ту, її невідкладні завдання. Дімітров завжди був послі­ довним пролетарським Інтерна­ ціоналістом, борцем за зміцнен­ ня рядів міжнародного робітни­ чого руху. Він був щирим дру­ гом Радянського Союзу, радян­ ського народу — будівника ко­ мунізму. І хоч декілька років відділяє нас від того часу, коли переста­ ло битися серце цієї видатної людини, він завжди з нами, наш щирий друг, наш мужній борець за комуністичні ідеали, творець нового суспільства в сонячній Болгарії — країні славних ре­ волюційних традицій, країні та­ лановитого народу. В. ПЕРЕДЕРІЙ, кандидат філософських наук. ричними формами, що безпе­ рервно обертаються. Так здійснюється двосторонній друк. Далі студенти спостеріга­ ють, як машини, керовані ро­ бітниками, автоматично рі­ жуть друкований папір, валь­ цюють його, складають ар­ куші в зошити, зшивають їх в книги і, нарешті, красиво оправляють їх в палітурки. З великим інтересом зна­ йомилися молоді філологи і з роботою фотографічних ла­ бораторій, а також із склад­ ними процесами кольорового Друку. На наших очах постає го­ това книга. Новий цикл поліграфічного виробництва у всій склад­ ності його процесів 1 опера­ цій пройшов перед нашими студентами. Перед ними від­ крилася широка і захоплюю­ ча панорама вітчизняної тех­ ніки, яка забезпечує нашу радянську науку, школу, на­ шу соціалістичну культуру друкованою продукцією. Доцент О. КИРИЧЕНКО. виготовити році. в наступному Виявилося, що в кабінеті є багато цінних таблиць, на які тепер складено каталог, тому протягом однієї-двох хвилин можна знайти потріб­ ну таблицю. Але Ольга Сергіївна не тільки впоряд­ кувала те, що було,— вона сама відремонтувала велику кількість попсованих прила­ дів і, більше того, вона сама виготовляє нові, оригінальні прилади. Раніше в кабінеті була широко представлена лише наочність по стерео­ метрії і майже зовсім нічого не було по планіметрії. За­ раз є вже чимало приладів, і частіша їх виготовлена ру­ ками Ольги Сергіївни. Тут 1 трисектор, і інверсор, і при­ лад для демонстрування си­ метричних фігур і багато інших. А подивіться на зовнішній вигляд кабінету! Затишно, світло; привітно зустрічає вас кожний куточок: І цей затишок теж створений ру­ ками Ольги Сергіївни. Це вона заслала всі письмові столи білим папером, це вона сама випрала і випра­ сувала завіси на вікнах. Це вона пофарбувала лаком де­ рев’яні речі, які раніше ма­ ли обдертий, непривабливий вигляд. Важко перелічити все те хороше, що зробила Ольга Сергіївна. І кожний раз, за­ ходячи до кабінету, вдячним словом згадуєш нашу Ольгу Сергіївну і проникаєшся впевненістю в тому, що, на­ решті, ми матимемо зразко­ вий математичний кабінет. О. С. Боришполець — за­ служена вчителька шкіл УРСР. Вона дуже добре знає середню школу в мину­ лому і в сучасному, знає її запити і зуміє організувати кабінет так, щоб він був зразковим. Л. СЕРГЄЄВА. Ляпунов не витримав... Так, великий математик не витримав. Самі подумайте: про­ йшло сто років як він народив­ ся, поважають його не тільки математики, але й спеціалісти інших галузей науки, а тут на тобі — читають про нього лек­ цію (дуже хорошу лекцію про­ читав П. й . Коваль), а матема­ тиків зібралось... Вища матема­ тика не потрібна, щоб підраху­ вати, скільки їх зібралось,— достатньо пальців рук і ніг однієї людини. А викладачі фі­ зики... Та навіщо їм слухати З н а й т е всі! НА ДЕРЖАВНИХ ЕКЗАМЕНАХ ОДЕРЖАЛИ ДВІЙ­ КИ ВИПУСКНИКИ: МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ФА­ КУЛЬТЕТУ — Л. ОЧЕРЕДЬКО ТА Р. ОМЕЛЬЧЕНКО; ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ - В. МАРТИНЮК, Р. МАМЧУР І В. ОХРОМЧУК. лекцію про математика? Аспі­ рантам не цікаво, і студенти не прийшли. А задумано було широко... Дивився, дивився Олександр Михайлович з портрета, чекав, коли прийдуть ще слухачі, а потім—в самий патетичний мо­ мент, коли лектор сказав про те, як високо підніс О. М. Ля­ пунов математичну науку,— не витримав великий математик і кинувся вниз головою. На під­ лозі залишилися дрібні шматоч­ ки скла і рамка; сам Ляпунов втік. А втім, кажуть, що вже знайшли. Зараз на факультеті обгово­ рюють проблему великих цвяхів і міцних мотузок — щоб трима­ лись портрети вчених, коли чи­ татимуться про них лекції в по­ рожніх аудиторіях. ІВАСЬ ЧОБІТЬКО. �л. ГРЕКОВ РАССКАЗ оборот покажется слишком сла­ (Продолжение) * Дорога была короткой, но Витенька ездил с ней в ре­ опасной и сопровождалась во­ стораны, о которых она раньше склицаниями: «Что ты дела­ не имела представления, и Тане ешь??» — «Сбавь скорость!» — нравилось, что он так уверенно «Осторожнее!». И пока маши­ и непринужденно чувствует на остановилась у магазина го­ себя в не знакомой ей обста­ тового платья, маме пришлось новке. серьезно пожалеть о том, что Тане доставляло большое не поехала «трамвайчиком». удовольствие кататься с Ви­ Витенька знал, что у мамы хо­ тенькой, когда легкий ветерок роший вкус и что ждать ее освежает лицо, а рядом краси­ придется не меньше часа, по­ вый юноша говорит красивые этому он решил и сам загля­ нуть в магазин. слова. Как спокойно, как приятно Он советовал маме, незнако­ было у нее на душе, когда одна мым дамам, продавцу; причем, из рук Витеньки оторвалась от его советы отличались неуме­ руля и легла ей на плечо. Но ренностью и экстравагант­ вот Виктор свернул на просе­ ностью. лочную дорогу и легкие ухабы Кто знает, какой бы еще со­ пробудили ее: вет сварила витенькина голова, — Куда же мы, Витенька? если бы его внимание не при­ — Куда? Сейчас поедем на­ влекла молодая симпатичная зад — вот только развернусь. продавщица. Это заставило Ви­ Разворачиваться не пришлось. теньку изменить курс. Он по­ Неожиданно заскрипели тормо­ дошел к. ее прилавку и, прице­ за. Беда! Витенька с недоволь­ ниваясь к вещам, оценивал ка­ ной миной выходит из машины чества продавщицы. Когда они и открывает капот. Он уже про­ остались одни, между ними за­ тянул было руки в глубины мо­ вязалась непринужденная бесе­ тора, но раздумал не хоте/ да. Некстати мама позвала Ви­ лось пачкаться — и только по­ теньку,— ему так не хотелось нимающе сказал: — Д-а-а... уходить! — но он успел налету Придется ждать утра. спросить, в котором часу закры­ —. А как же я? Ведь мне. вается магазин, и подмигнуть нужно домой. Уже поздно. Что девушке, ♦ * ♦ скажет мама? — Танечка, что же я могу Мама примеряла покупки, а сделать: аппарат поломался! Витенька мечтал. В комнате ...Рассвет застал молодую па­ было уже темно, и по лестнице ру в несколько ином расположе­ кто-то поднимался. Мама сразу нии духа, чем то, которым они догадалась, кто это. Витенька были преисполнены вчера: Таня поспешил в свою комнату, Ни­ была взволнована и уже трудно ночка — в свою, было бы уловить на ее лице сия­ Если сказать, что папа был ние счастья. Зато Витенька был мрачнее тучи, то этот старый спокоен, слегка утомлен и хо­ лоден с Таней. Отнюдь не ла­ сково он предложил ей занять место в своей «Победе». В шести кілометрах від Дні­ Автомобиль быстро понесся, прогесу стоїть красунь-дуб. и только сейчас у Тани возник­ Йому біля 700 років. Це па­ ла мысль: действительно ли Ви­ м’ятник природи XIII століття. тенька предложил ей остаться Ще Богдан Хмельницький про­ водив свої ради під цим дубом. здесь на ночь из-за того, что Висота дерева 36 метрів, дов­ сломалась машина?! жина кола стовбура понад 6 мет­ Входя в подъезд своего дома, рів. 5 чоловік з трудом можуть Таня обернулась и окинула обхватити такий стовбур. Дуб взглядом машину и ее хозяина, дає щороку до півтонни жолудів. не зная, возможно, что делает З ІНОЗЕМНОГО гумору это в последний раз. Лікар: — Чи зможете ви за­ ...Ехать никуда не хотелось. платити мені за операцію, якщо Идти — тоже. Что же делать? взнаєте, що вона для вас конче потрібна? Витенька задумался. Пацієнт: — А чи знайдете ви — Позвонить Сергею? Он її конче потрібного коли взнає­ набирает номер.— Мария Федо­ те, що я не зможу заплатити за ровна? Сережа дома? Печаль­ операцію? но. Извините за беспокой­ З ТАДЖИЦЬКОГО фольклору ство. Виїхавши на мисливство, Итак, проблема «Что де­ емір та його візир взяли з со­ лать?» оставалась неразрешен­ бою мудреця. За ними плентав­ ся пішки слуга. День був жар­ ной. — Витенька, мне нужно в кий. Скинувши з себе важкі ха­ лати, емір та його візир звалили магазин. Подвезешь? їх на плечі слуги. — Нет. — Дивись,— говорить емір мудрецю,— який у мене витри­ — Но тебе нечего делать! — Конечно. Мне просто не­ валий слуга! Адже те, що він несе на плечах,— це повний охота. вантаж осла! - Не упрямься. Не пойдет — Навіть більше, Ваша ве­ личність,— відповів мудрець,— же мама пешком! — Трамвайчиком, трамвай­ Це вантаж двох ослів! чиком... — Ладно, тогда я все рас­ скажу отцу. — Зачем? Я ведь пошутил. Собирайся. Чи знаете ви... бым, чтобы выразить его истин­ ное эмоциональное состояние. Папу штормило — он кипел, как разбушевавшийся океан. — Виктор! — Я занимаюсь,— донеслось из его комнаты. Папа открыл дверь и за ту­ манным облаком папиросного дыма различил витенькину го­ лову, выглядывающую из-за баррикады книг (предусмотри­ тельный Витенька успел сде­ лать маскировку!). — Иди сюда! Сейчас разбе­ ремся, как ты и чем зани­ маешься. Не предчувствуя ничего хо­ рошего, Витенька повиновался, ощущая на себе взгляд отца. Мама не могла выговорить ни слова, Интуиция подсказывала ей, что сейчас будет скандал. Бабушка сложила пальцы, гото­ вая при случае-перекреститься, а у Нины выступил холодный пот. Витенька с исключитель­ ным хладнокровием выслушал папу, так как думал о том, что­ бы все это поскорее кончилось: ему очень хотелось не опоздать к закрытию магазина готового платья. — Бемоль, папа, бемоль. Ты говоришь, что я не занимаюсь. Но как ты можешь видеть, за­ нимаюсь я или нет, если ты поздно приходишь домой. Да ты и не интересуешься моими за­ нятиями! — Но из института ясно сказали... — Ты говоришь: я пропу­ скаю лекции, разъезжаю в ма­ шине по ресторанам. Но сегод­ ня я был в институте, и сейчас не в ресторане, а дома. — А вчера, а позавчера, а каждый день!? — Ну, вчера...— Витенька замялся. — Да, ты неизвестно где пропадаешь по ночам с какойто пьяной компанией. — Разве Сергей... Какая компания? — А те два субъекта? Один их вид! — Можно же тише,— сказа­ ла мама. — Не вмешивайся и не за­ щищай этого хама. Что ты на часы смотришь! Отныне никуда ни шагу! Садись и учи! Я тебя никуда не выпущу, а если так будет продолжаться дальше — заберу машину назад. — Но ведь это подарок,— Витенька криво улыбнулся. — Сам знаю, что подарок. Подарок, которого ты не до­ стоин. — Оставь ты бедного маль­ чика. В театр опоздаем,— опять вмешалась мама. — Театр,— по инерции про­ износил папа.— Какой тут те­ атр! Театр? Ах, да. Совсем за­ был,— папа понизил тон.— За­ помни то, что я тебе сказал. И не смей никуда выходить. Слы­ шишь? — Слышу. Витенька подошел к окну, ожидая, пока родители скроются за углом. Он не стал терять времени. Через минуту он был уже в «Победе», а еще через минуту — мчался по улицам. А тем временем папа и мама спешили в театр. Уже недалеко и фасад Оперного, осталось пе­ рейти улицу. И когда почтен­ ная пара ступила на асфальт, она чуть не была сбита с ног мчавшейся «Победой». (Окончание в следующем номере). Велопробіг Нурилівка— Київ Група уч н ів К у р и л ів с ь к о ї с е р е д н ь о ї ш ко ли Хмель­ ницького району (В ін н и ц ь к а област ь) ви р іш и ла про­ вести велопробіг по м арш рут у: с е л о К ур и лівк а — Житомир — К иїв. Цю відстань — у 250 км — м и п р о їх а л и за три доби. Учасники п р о б ігу — п'ят еро дев'ят икласни­ ків — почувають себе бадьоро. На маршруті б уло о с о б л и в о важ ко в тих місцях, де відсутня асфальтова дорога. Зуст річний вітер та­ кож утруднював р ух. Мета нашого туристського в е л о п р о б ігу — озна­ йомлення з багатствами р ід н о го к р а ю та з історич­ ними місцями столиці У к р а їни . Ц е й вело п р о б іг ми присвячуємо 40-им р о к о ви н а м В е л и к о ї Жовтневої соціалістичної р ево лю ц ії. Л. С А В И Ц ЬК И И , ви п ускни к К и їв сь к о го педінституту. м ен і. Н а п р и к л а д : історія з математикою, історія з істо­ рією І Т. П. Й. Й о т а — дуж е дрібна, вели чи на . Вживається д л я ви зн а ч ен н я знань д е я к и х студентів. К. (Екзаменаційна студентська енциклопедія ) (Із записок К узі Прутьонка) A. А тр и б у т — необхідне для студента на екзам е­ ні, а саме: ручка (або к а ­ рандаш ), аркуш чистого п а ­ перу і голова; для певної частини студентів трошки не так: карандаш (можна дійти і до р уч к и ), аркуш чистого паперу (необов'язково), не­ величкі клаптики паперу спи­ саного — так звані ш паргал­ ки (обов'язково), голова участі не бере. Б. Б о р.от ь б а — термін дискусійний. Одні р о зу ­ міють як боротьба за зн а н ­ ня, інші — боротьба за оцін­ ку. В B. и м о г а — варіант слова «боротьба»: в и ­ кладач вимагає від студента знання, студент від виклада­ ча — оцінку. Г. Г о л о в а — річ, не­ обов'язкова для иіляпи і перманенту і необхідна для науки. Д. Д о б а — нестала оди­ ниця часу: в семестрі за ­ багато 6 годин, під час сесії мало 24. Е. Е л е г і я — сумна л ір и ­ ка, Особливо популярна під час сесії. Є. Є р е с ь — відповідь на екзамені тих, хто актив­ но спав у семестрі і активно працював у передсесїйні ночі. Ж. нЖи в а — кожний зб и ­ рає те, що обробив. 3. З н а ч и ть — одно із самих пош ирених слів у студентському лексиконі. Нічого не значить. І. І с т о р і я — в студент­ ському житті має тільки неприємне значення, я к пра­ вило, після провалу на ек за ­ оК ф е — ха р ч о ви й про­ дукт. В ідхо д и , щ о носять н а зву коф ейної гущ і, вжива­ ються д л я га д а н н я перед ек­ зам енам и. Годиться ще квіт­ ка ром аш ки, а також вказів­ ні п а л ь ц і обох рук. при за­ п лю щ ен и х очах. Л. Л і н і я — геометрична фігура. Відрізняються прямі, лам ані, криві. Буває ще л ін ія гнута, або своя. На­ приклад, студент Н . гне свою лінію : він в се робить без від­ починку — ц іл и й р ік без від­ починку гуля є, на сесії без відпочинку вчиться. М. і н у с — термін не тільки математичний. В математиці дає будь-який результат, у навчанні — тіль­ ки негативний. Н. Н а в і т ь — підсилю­ ва ль н а частка, з допомо­ гою я к о ї вимірюються над­ звичайні зн а н н я студентів. Н априклад: він навіть знає, коли народився П уш кін. М O. О ц і н к а — предмет перш ої необхідності. П. П ух, п е р о — еле­ менти студентського за­ клинання. P. P я т у н о к — м рія сту­ дента: «Хоч би трійку». С. С і ч е н ь — зимовий м ісяць, а л е д л я студен­ тів б ува є ж арко, як і в червні, Т. Т о в а р — знання сту­ дентів. П ід час сесії по­ казують л и ц е м , і іноді вияв­ ляється, щ о у м іш ку був кіт, У. У ж е — прислів'я, що ви п а д а є на долю щаслив­ ця: «Я вже склав». Це кра­ ще, ніж: «Я щ е не склав». Ф. ф у т б о л — річ, про я к у н е забувають навіть п ід час екзам енів... ( З а п и с к и не закінчені — автор побіг на футбол). Редактор І. КРУК. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 22 (34) (14 червня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 22 (34) (14 червня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/82 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/20643f4c1d5fd7c3c65cd203f96ccf30.pdf 148626cf221dd1fc5831f0a1e1e993f8 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text З НОВИМ Н А В Ч А Л Ь НИМ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а п е д а г о г і ч н і 2 A Д P И № 24 (36) ВЕРЕСНЯ K 1957 року ПОНЕДІЛОК ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Ціна 15 коп. Нові завдання ТВОРЧІХ ВАМ УСПІХІВ Минулий навчальний рік в стовуються можливості в га­ інституті проходив під зна­ лузі стенографування лекцій. У 1956/57 навчальному ком боротьби за перетворен­ ня в життя рішень XX з ’їзду році посилено політико-ви­ Комуністичної партії Радян­ ховну, культурно-масову і ського Союзу. Дирекція, пар­ спортивну роботу. У студен­ тійна організація і кафедри тів зріс інтерес до внутріш­ інституту проробили значну нього життя Радянського Со­ роботу щодо змін у навчаль­ юзу і міжнародних подій. них планах, перебудови ро­ Підготовка до фестивалю мо­ бочих планів, поліпшення лоді значно активізувала матеріальної бази інституту, культурно-масову і спортив­ підвищення вимог до сту­ ну роботу. У художній само­ діяльності інституту взяло дентів. Навчальний рік було роз­ участь близько 80% сту­ почато в умовах переходу на дентів. Пожвавилась робота сту­ п'ятирічний строк навчання і підготовки вчителів широ­ дентських наукових гуртків. кого профілю. Це вимагало На студентській науковій певного напруження сил як конференції, присвяченій 40студентського, так і профе­ річчю Великої Жовтневої со­ сорсько-внкладовського скла­ ціалістичної революції, за­ ду. З метою створення спри­ слухано понад 70 доповідей, ятливіших умов для роботи кращі з них було рекомен­ студентів і викладачів ди­ довано на наукову конферен­ рекція, керуючись листом цію студентів вищих на­ закладів міста Міністерства вищої освіти, вчальних пішла на певне скорочення Києва. деяких лекційних курсів за В інститут прийшло нове рахунок винесення ряду тем поповнення студентів — 250 для самостійного опрацю­ юнаків і дівчат, значна вання. частина яких прийшла з ви­ Весняна екзаменаційна се­ робництва. сія пройшла організовано, на В новому навчальному ро­ високому ідейному і теоре­ ці інститут переходить на тичному рівні і показала до­ заняття в одну зміну. В цих статньо міцні знання сту­ умовах значно поліпшиться дентів інституту. При від­ самостійна робота студентів. повідях часто залучався Але на кожній кафедрі не­ практичний досвід, який сту­ обхідно продумати методи дента набули під час педаго­ організації самостійної робо­ гічної практики в школі, ти студентів і контролю за знання більше пов’язувались нею. з сучасністю і завданнями со­ 1957/58 навчальний рік ціалістичного будівництва. інститут зустрічає в умовах Однак, у навчальній робо­ загального і політичного під­ ті був і ряд недоліків. Заві­ несення, зв’язаного з підго­ дуючі кафедрами недостат­ товкою і проведенням 40-х ньо контролювали хід на­ роковин Великої Жовтневої вчального процесу, недостат­ соціалістичної революції. ньо була розгорнута мето­ Наш народ зустрічає цю дична робота на кафедрах, знаменну дату в обстановці мало організовувались від­ величезних досягнень в усіх криті лекції, семінари, прак­ галузях господарського і тичні заняття з наступним їх культурного життя країни. обговоренням. Наприклад, на Колектив нашого інституту кафедрах психології, філосо­ теж повинен гідно зустріти фії, політекономії, іноземних велике свято. мов не було жодної відкритої Так за роботу ж, дорогі лекції. Недостатньо викори­ товариші! 1-го вересня кожного року широко відкриваються двері ви­ щих учбових закладів, до яких приходить після літнього відпо­ чинку наша щаслива радянська молодь. Але 1957 рік особливий, це рік, коли весь радянський на­ род відзначатиме знаменну в історії людства дату — сорока­ річчя першої в світі радянської держави, підсумовуватиме свої досягнення за 40 років. Перед учителями матема­ тики і фізики зараз стоїть складне і цікаве завдання:/від­ шукати найбільш досконалі ме­ тоди роботи в умовах політех­ нічної школи. В навчальний план фізикоматематичного факультету вве­ дено ряд курсів, які допо­ можуть майбутнім вчителям в здійсненні політехнізації. Так. буде проведено практикум з моделювання (робота із склом, деревом, металом), практикум з вимірювальних робіт на міс­ цевості. Студенти познайом­ ляться з обчислювальними при­ ладами: арифмометрами, лога­ рифмічною лінійкою, лічильноаналіти чними підсумовуючими машинами, електро-генератором та з роботою на них. Вам, то­ вариші, першокурсники, дове­ деться самостійно попрацювати над деякими розділами з еле­ ментарної математики, які були недосконало опрацьовані в се­ редній школі. Студентів 4-х курсів чекає цікава робота в школі. Це для них перша педагогічна практи­ ка, де вони зможуть показати, чому навчились протягом трьох років в інституті та як уміють одержані знання використати на практиці. До послуг практикантів будуть кабіне­ ти факультету, які достатньо устатковані наочним прилад­ дям та методичними посібника­ ми для середньої школи, а та­ кож всебічна допомога досвід­ чених методистів-керівників. НА УЧИТЕЛЬСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ З 27 по 29 серпня в інсти­ туті проходила конференція учителів підшефного КиєвоСвятошинського району. На конференції було прочитано ряд методичних доповідей. Особливий інтерес викликали доповіді доктора педагогіч­ них наук Т. Ф. Бугайко «Са­ мостійна робота студентів з літератури», А. П. Карлової Методика викладання пер­ лою розділу курсу фізики у VІ I класі» та інші. Учасники конференції висловили поба­ жання, щоб доповіді були надруковані. Вчителі, що виступали на конференції, дали високу оцінку шефській допомозі школам з боку кафедр інсти­ туту і просили проводити таку ж роботу надалі, зо­ крема — допомогти вчителям набути практичних умінь з праці у робочій кімнаті. Р О К О M! Трудомістка спеціальність Починаємо новий навчальний рік. У кожного студента за плечима їх не один, а ще більше їх — у кожного викладача. Тільки для вступників це буде перший навчальний рік у вузі. В наш інститут приходить молодь, озброєна основами знань з різних навчальних предметів за середню школу. В інституті на мовно-літературному факультеті будуть дані не основи, а сума міцних знань з історії російської і української літератури її мови і з інших предметів, які необхідно добре знати майбут­ ньому вчителеві. Кожному, хто починає навчання в нашому інституті на філологічному факультеті, необхідно пам'ятати, що обрали вони трудомістку спеціальність. Тут доведеться не тіль­ ки уважно слухати лекції, але й навчитися їх конспектувати. Доведеться також багато працювати самостійно: читати художні і літературознавчі тексти, опрацьовувати навчальний матеріал. В цьому Вам, дорогі друзі, допоможуть викладачі. Навчатися будете 5 років. Термін не малий, 1 його необ­ хідно по-діловому використати. До Ваших послуг кабінети, чи­ тальний зал, бібліотека. Друга спеціальність — учитель співів — почесна 1 необ­ хідна для педагога. Наш український народ, як і російський, завжди відзначався любов’ю до пісні. Наші фестивалі молоді це підтвердили. Майбутній учитель понесе велике мистецтво в народні маси. Потрібно пам’ятати, що Ви обрали найблагороднішу профе­ сію. Без народного учителя не може бути наукових завоювань, досягнень мистецтва. Всі великі вчені проходили навчання у народного учителя. Ми. старі вчителі, не раз відчували наслід­ ки благородної справи, якій присвятили своє життя. Юнаки і дівчата! Вам радянська країна передає в руки все створене Вашими батьками й дідами. Багато крові пролилося за щастя нашого народу. Вам треба тримати ці завоювання в руках і розвивати рух нашого суспільства до самої благород­ ної мети — до комунізму. Без наполегливої праці це неможливо. Будьте наполегливими в досягненні поставленої мети! Хай Вам шлях до великої мети осіняє єдиний справедливий прапор всього людства — ленінізм! Л. КАРЛОВ, доцент, зав. кафедрою російської і зарубіжної літератури. ДО ПРАЦІ, ЮНІ ДРУЗІ! Сердечно вітаю з новим на­ вчальним роком, який розпочи­ наємо ми напередодні всена­ родного свята — 40-річчя Ве­ ликого Жовтня. Новими успіха­ ми в навчанні, з честю, гідною радянських патріотів, відзначи­ мо історичну річницю. З полу­ м'яним юнацьким завзяттям до радісної творчої праці, това­ риші! Доцент І. ПІЛЬГУК. Але в інституті вас чекає не лише праця. Здорова праця му­ сить чергуватись із здоровим відпочинком. Вас чекають гурт­ ки самодіяльності, товариські вечори і зустрічі, фізкультурні секції і змагання. До цього ча­ су фізико-математичний факуль­ тет не звик поступатися пер­ шістю в фізкультурних змаган­ нях, і в організації самодіяль­ ності він теж був не на остан­ ньому місці. Підтримаємо ж на­ ші хороші традиції в новому навчальному році! О. БОРИШПОЛЕЦЬ, заслужена вчителька школи УРСР. СЛОВО до молодих ДРУЗІВ Ось уже двадцять років, як я щорічно з 1 вересня зустрі­ чаю в аудиторії вищої школи молоде поповнення майбутніх колег по педагогічній праці. Прийшов я викладачем у ви­ щу школу — молодим 1 куче­ рявим. а зараз вкрила вже па­ морозь поріділе волосся на го­ лові. та й чимало моїх колиш­ ніх учнів починають сивіти. Та не жалію ні я об тім, а ні вони яри зустрічах зі мною. Не може старіти серце людини в нашій прекрасній країні, коли віддаєш себе всього любимій роботі на благо соціалістичної Вітчизни. Побажаю Вам, молоді друзі і майбутні колеги, віддавати во­ гонь своїх юних сердець напо­ легливій праці в навчанні, щоб молодість Ваша не промайнула марно, щоб збагатились Ви в ній знаннями й досвідом, щоб озброєними вийшли на власну широку дорогу труда і подвигів в ім'я всеперемагаючих ідей комунізму. Доцент Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ. �В счаст л ивый п у т ь 1 9 1 7 -1 9 5 7 . Д о 4 0 -р іч ч я В ели ко го Ж о в тн я Перед великою річницею На засіданні партійного бюро інституту, що відбуло­ ся 27 серпня, розглядалось питання про підготовку і проведення 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної ре­ волюції. Було заслухано рі­ шення колегії Міністерства освіти УРСР про підготовку до ювілею в нашому інститу­ ті. Директор інституту тов. Підтиченко доповіла про пев­ ні досягнення у цій справі. Уся навчальна, наукова та політико-виховна робота в інституті ведеться під зна­ ком гідної зустрічі великого свята. Значна увага в інституті приділяється поліпшенню на­ уково-дослідної роботи і пуб­ лікації наукових праць. З друку вийшли 2 томи «На­ укових записок», 4 лекції на правах рукопису. Друкують­ ся збірник наукових праць аспірантів, посібники для учителів з української мови та геометрії, задачник з тео­ рії чисел, підручник з аналі­ тичної геометрії та ін. Під­ готовлений спеціальний збір­ ник «Наукових записок», присвячених 40-річчю Жовт­ ня, а також збірник студент­ ських наукових праць. До ювілею будуть виготовлені підручники з російської літе­ ратури для 8 і 9 класів, ка­ федра навчального кіно скла­ ла посібник для лаборатор­ них занять з курсу навчаль­ ного кіно в педвузах. Викладачі, аспіранти та студенти інституту провели значну роботу по допомозі школам м. Києва і КиєвоСвятошниського району. Протягом 1957 року про­ ведено 3 наукові конферен­ ції, на яких був заслуханий ряд наукових доповідей, в тому числі і доповіді, при­ свячені 40-нм роковинам Ве­ ликої Жовтневої соціалістич­ ної революції («Розвиток пе­ дагогічної науки в СРСР за 40 років», «Розвиток ма­ тематики в УРСР за 40 ро­ ків» і інші). Зараз готується наукова сесія викладачів, присвячена ювілейній даті. На ній поряд з доповідями на соціальноекономічні темн будуть про­ читані доповіді про досяг­ нення радянської освіти, пе­ дагогічної науки, літератури, математики, фізики. Готу­ ються також ювілейні сту­ дентські конференції. З метою забезпечення по­ літехнічної підготовки вчите­ лів фізики, креслення і ви­ робничого навчання, кабіне­ ти, лабораторії, навчальні майстерні інституту попов­ нюються навчальними посіб­ никами, апаратурою, верста­ тами. Але в нас ще не все зроб­ лено для того, щоб ця зу­ стріч була гідною великого свята. Ще слабо ведеться лекційна пропаганда, треба частіше організовувати зу­ стрічі студентів з старими комуністами, з учителямиучасниками революції і гро­ мадянської війни. Кафедра навчального кіно до цього часу не організувала пере­ гляд кінофільмів, що відоб­ ражують революційні події та соціалістичне будівни­ цтво. На засіданні партійного бюро було вирішено, що бю­ ро факультетських парторга­ нізацій з перших же днів но­ вого навчального року очо­ лять підготовку до великої річниці. Возле нашего пединститута Постоим. Погодите входить! Поразмыслим хотя бы с минуту, Как мы будем и жить и дружить... Вот сейчас переступим мы снова Институтский заветный порог, Где нас учат и делом и словом. Вы не бойтесь тяжелых дорог... День сентябрьский, как юность, нежен, Сохраните же память о нем, Чтобы в песне задорной и свежей Нам не раз еще вспомнить потом Про зачеты, экзамен, отметки, Про работу на совесть и честь... Ведь в студенческой пятилетке М р і я Ще в семирічній школі я полюбив на­ уки, особливо фізи­ ку. і зараз дуже вдячний вчителям, які прищепили мені цю благородну лю­ бов. Після закінчення семирічки я працю­ вав на механічному заводі і без відриву від виробництва про­ довжував навчання. Коли я закінчив 9-й клас школи робітни­ чої молоді, мене при­ звали до лав Радян­ ської Армії. Перебо­ рюючи великі труд­ нощі, я закінчив і 10-й клас. Навчання без відриву від ви­ Тоже м ного з а д а н и й есть! И по п р а в у стоит в на ш ем плане П ервы м пунктом наст ойчивы й труд. П еред н а м и — м а н я щ и е дали! К ним у п о р н ы е с м е л о идут. Д руж ба наш а — х о р о ш ее дело! Д руж ба — с лезы и см ех пополам. В путь, д р у зь я м о и , твердо и смело■ Я ж елаю х о р о ш его ва м ! Н епрем енно в г р я д у щ е е верить! В этом ж изни и счастья суть. А теперь открывайте д вер и . Заходите! В счаст ливы й путь! З Д Ій Сн и л а С Я робництва і від служби не заважало мені працювати 1 че­ сно служити Бать­ ківщині. Я не тільки вчив­ ся у старших това­ ришів — педагогів, майстрів виробни­ цтва, офіцерів, але й намагався свої знання передати то­ варишам. Ця систе­ ма вчитись і учити прищепила мені лю­ бов до педагогічної праці і стала осно­ вою у виборі про­ фесії. І ось я студент педагогічного інсти­ туту. Мрія мов К Н И Г А — ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ Радянське народне господар­ ство, наше сучасне життя ста­ вить до випускників вузів ви­ сокі вимоги. Дійсно, щоб керу­ вати творчою працею наших людей і самому творчо працю­ вати, щоб виховувати і навча­ ти підростаюче покоління, не­ обхідно багато вміти і знати. Доведено, що одним з недо­ ліків в роботі вузів є те, що студент мало привчається са­ мостійно працювати над кни­ гою. Цей недолік особливо відчутний для студентів-,педвузів—майбутніх вчителів, бо для вчителя книга є дійсно «знаряд­ дям виробництва». Треба, щоб кожний випускник інституту навчився самостійно продук­ тивно працювати над книгою. Це просте і відоме твердження стає особливо відчутним на практичній роботі. Після за­ кінчення нашого інституту я працюю в школі і на власному досвіді роботи переконався, якважливо вміти працювати над книгою. В . ТАТАЕВ. ПОЧЕСНА ПРОФЕСІЯ М рія стати педагогом поло­ нила-мене ще під час навчання в середній школі. Роки служби у лавах Радян­ ської А рм ії дали змогу ясно зрозуміти, як потрібні для на­ шої країни всебічно освічені молоді кадри, здатні виконува­ ти грандіозні накреслення пар­ тії і уряду. Цілком зрозуміла почесна роль учителя у вихо­ ванні майбутніх будівників на­ шого суспільства. Наша країна оточує вчителів піклуванням, подає їм підтримку у важкій благородній роботі. Тим почес­ ніша роль радянського педаго­ га в Країні Рад. Адже зараз як ніколи, зросла культурна економічна міць С РС Р. Тому Ю. БОРОДОВ, мені хочеться все вміння і всю студент І курсу енергію віддати почесній про­ фізико-матемафесії, обраній мною ще з юних тичного факуль­ років. В. ГАЛУХ, тету. студент І курсу мовнолітературного факультету. здійснилась, і я при­ кладу всіх зусиль до того, щоб стати дійс­ ним радянським пе­ дагогом. Хочеться від усієї душі сказати: — Велике, вели­ ке спасибі тобі, рідна Комуністич­ на партія, Радян­ ський уряд! Ми з честю ви­ правдаємо ваше до­ вір’я, вашу турботу про нас, простих р а­ дянських людей! Бути учителем—щастя Учити, виховувати молоде підростаюче покоління будівни­ ків комунізму — почесна і благородна справа. З радісним хвилюванням йшов я на перший урок педпрак­ тики, навчаючись у Ржищівському педучилищі. Переді мною були малюки, з ясними допитливими оченятами. їм хотілося про все знати: і чому дощ іде, і чому пароплав не тоне,, і чому такий великий, важкий літак може летіти над землею і т. д. Я відчув тоді, яка важка і в той же час цікава професія учителя. Закінчивши педучилище і пройшовши службу в рядах Радянської Армії, я вирішив вступити в Київський педінститут. Бути учителем вважаю щастям. В. ДЕНИСЕНКО, студент І курсу фізико-математичного факультету. НОВЕ ПОПОВНЕННЯ У цьому році на 1-й курс інституту було подано більше 700 заяв. Особливістю прийому вступ­ них екзаменів у порівнянні з минулими роками було те, що екзамен приймав не один ви­ кладач, а комісія з двох осіб. Це забезпечило більшу об’єк­ тивність в оцінці знань вступ­ ників. Після зарахування медалістів на І курс поза конкурсом при­ йняті особи, які мають не мен­ ше, ніж двохрічний стаж прак­ При сучасному рівні науко­ тичної роботи в промисловості, вих знань і темпові розвитку сільському господарстві або в науки вчителеві необхідно си­ інших галузях народного госпо­ стематично самостійно працю­ вати над літературою з різних галузей знань. За моїм глибо­ Перше засідання ким переконанням, найцінніше, 30 серпня відбулося перше в що ви винесете з стін нашого новому навчальному році засі­ інституту, дорогі майбутні коле­ дання Вченої Ради інституту. На засіданні обговорювалось ги,— це вміння правильно, про­ питання про підсумки роботи дуктивно працювати над кни­ інституту за 1956/57 навчаль­ гою — джерелом знань. Це вам ний рік та завдання на новий допоможе у майбутньому добре навчальний рік. Вчена Рада заслухала інфор­ працювати в школі. мацію про рішення колегії Мі­ О. БУГАЙОВ, випускник ністерства освіти УРСР про фізнко-математичного підготовку інституту до святку­ факультету 1956 року. вання 40-річчя Жовтня. дарства та культури і які пози­ тивно зарекомендували себе на роботі. З таких вступників можна на­ звати В. Д еркача, який пра­ цював їздовим в колгоспі, М. Ю рченка — токаря Ржищівської МТС, Т. Грабовця — члена сіль­ ськогосподарської артілі їм. Кі­ рова Броварського району та інших. Відділ російської мови і лі­ тератури готує викладачів ро­ сійської мови і літератури та викладачів співів. Тому на цей відділ зараховані особи, які успішно склали екзамени і ма­ ють необхідні музично-слухові дані. З числа вступників на І курс зараховано 8 членів і кандида­ тів К П РС , серед яких тт. К. Янковський, Є. Білевич, В, Дени­ сенко мають уже значний ви­ робничий стаж. Поповнилися ряди комсомоль­ ської організації нашого інсти­ туту. Серед комсомольців-пер­ ш окурсників багато виробнич­ ників, вмілих організаторів культурної і спортивно-масової роботи. Г. КОРДУН, Є. ПЕТРОВСЬКА. �Д Н І П А М' Я Т Н И Х зу с т річ е й НА VI ВСЕСВІТНЬОМУ Х тось уже підрахував, щ о ; італійці — представники молоді людині, яка захотіла б побува­ всього світу. ти на всіх вечорах, зустрічах, На всіх площах і в парках дискусіях, концертах Москов­ відбувалися міжнародні кон­ ського фестивалю, потрібно бу­ церти. Мені дуже сподобалися ло б 100 років. А в моєму виступи делегації Німецької розпорядженні було всього Демократичної Республіки. У 15 днів. них прекрасні національні тан Я приїхала в Москву задовго ці і пісні. Як і у нас, у НДР до фестивалю. Треба сказати, молодь міста допомагає збира­ що в Москві я ще не була і ти врожай селянам. Це молоді тому з великим нетерпінням че­ німці показали в танці. Велике враження справили кала зустрічі з рідною столи­ цею. В місті відчувалося на­ на мене виступи юнаків і дів­ ближення свята. Скрізь прапо­ чат з Латвії, Болгарії, Непала, ри різних країн світу, плакати, Уругваю, Данії. Молоді уруг­ гірлянди різнокольорових лам­ вайці познайомили нас з націо­ почок. нальними піснями і танцями. 27 липня увечері на Красну Один із танців вони підготували площу прибули автобуси з самі під час поїздки на паро­ гостями з Сірії, Судану, Угор­ плаві в Москву на фестиваль. щини, Болгарії та інших країн. До речі, всі вони не артистиДревню площу заповнили тися­ професіонали, а робітники. чі людей. Дружні зустрічі, по­ Болгарський хор виконав тиски рук, обмін думками мо­ «Кантату про Україну» україн­ вою жестів і посмішок. ською мовою. Буря оплесків 28 липня — день відкриття пронеслась навколо. Важко пе­ фестивалю. З самого ранку на редати словами мої почуття, вулицях і площах Москви чути коли пролунали українські сло­ пісні, музику. Усі хочуть поба­ ва з уст болгарів. чити двадцятикілометровий фе­ В одному з концертів Непала стивальний похід—від ВСГВ до виступала дванадцятирічна дів­ стадіону ім. Леніна в Лужни­ чинка, маленька, з косичками, ках. День відкриття фестивалю її виступ зустріли дуже сердеч­ Дійсно був святом для всіх. но, їй аплодували не лише за Прикрашені фестивальні маши­ виконання, але й просто за те, ни, автобуси з делегаціями що вона така маленька учасни­ прямують' до стадіону. Всюди ця фестивалю. дуже людно. Москвичі зупиня­ Після концерту ми зустріли­ ють машини з делегаціями. ся з членами делегації із Не­ Дружні потиски рук, і всіма пала. Познайомилися. Розгово­ мовами звучать слова: «Мир. рилися. Як завжди, починали з дружба, товариші!». Як сказав запитання: «Як вам подобаєть­ француз Едмон Ленваль, ди­ ся Москва?». Усі делегати з ректор вищого хореографічного захопленням говорили про Мо­ училища, «таку маніфестацію скву і про москвичів. му мову, і знову посмішки, піс­ ні. Особливо жвавий і веселий народ — сірійці. Де б вони не з ’явилися — відразу танці, хо­ ровод. Сірійські хлопці завжди просили дівчат-росіянок пока­ зати, як танцюють російський танок. Грандіозним було свято на Москві-ріці. Коли спустився вечір, сотні вогнів освітили річ­ ку. Фанфари повідомили про відкриття свята. Потім легко і швидко пролетіла «Ракета», пропливли байдарки і промча­ лись акваплани. Тут було все: старий бог моря Н ептун і ру­ салки. лебеді і ведмежата, мор­ ські чудовиська і балерини. 5 серпня на Манежній площі відбулася багатотисячна мані­ фестація на захист миру, про­ ти випробування атомної та водневої зброї. чався карнавал в парках, па площах і вулицях Москви. У Центральному Парку Культури і Відпочинку ім. Горького на всіх естрадах виступала мо­ лодь. Всі були в карнавальних костюмах. У кого не було пов­ ного костюма, одержав карна­ вальний сюрприз: маску і шляп­ ку. У зеленому театрі відбувся концерт лауреатів фестивалю. На сцені єгипетські фермери. Вони виконують національний танець. Їх змінює майстер пан­ томіми з Ізраїля. Він показує дві сценки «Хірург» і «Проку­ рор». Потім виступає джаз Шотландії. Звернув на себе увагу англійський джаз. їх му­ зичні інструменти зроблені са­ мими учасниками. З великим успіхом виступив Ансамбль уральської пісні і танцю. У цей же час на Манежній площі карнавал вів Радж Ка­ пур. Він виконував свої пісні, звернувся до молоді російською мовою. Сюди, на Манежну пло­ щу, з ’їжджалися усі переможці карнавальних конкурсів. Пізно вночі закінчилося свято. 11 серпня — день закриття фестивалю. Прекрасна погода. О 21 годині в Лужниках, на стадіоні ім. В. І. Леніна, відбу­ лося урочисте закриття VI Все­ світнього фестивалю. Велика арена стадіону. У центрі поли емблема, фестивалю — п’ять пелюсток — п’ять континентів, в центрі — глобус. На зелено­ му полі оркестр. Чотириста сильних, мужніх юнаків вино­ сять знамена всіх країн і ши­ куються на полі. Підводяться підсумки фестивалю. Фестиваль оголошується закритим. Зву­ чить «Гімн демократичної мо­ лоді світу». Гасне світло. На поле вибігають дівчата з яскра­ вими факелами. Вони викону­ ють вільні вправи під музику М. Глінки. Три сектори горять різнокольоровими вогнями. Звучить всіма мовами: Мир, Peace. Frieden. Paix! Останні зустрічі, гри, пісні... Л. РИКИЧИНСЬКА, студентка фізикоматематичного факультету. Н а ф о т о в г о р і: делега­ ти прибалтійських республік в день відкриття фестивали». Вни­ зу: сірійські делегати в оточен­ ні юних радянських друзів; че­ тверта справа Л. Рикичинська. Слово молодих борців за мир Мені пощастило бути присут­ ньою на Пленарному засіданні IV Конгресу ВФДМ. В той ве чір виступали представники мо­ лоді Алжіру, Гватемали. Перу. Цейлону, Канади, Англії і ін тих країн. Виступаючі закли­ кали молодь світу об'єднатися для загальної мети — боротьби за мир, проти паліїв нової сві тової війни, за заборону випро­ не можна організувати. Люди 2 серпня в парку Останкіно | Девізом був заклик: «Хай ні­ бувань атомної і водневої зброї. прийшли, тому що хотіли цьо­ відбулися гуляння. Тисячі дів­ Особливо бурхливими опле­ го». Москвичі настільки тепло чат і юнаків зібралися на це коли не повториться Хіросіма!». сками був зустрінутий виступ зустрічали гостей, що це важко свято. Тут все говорило про ра­ На мітингу виступила японська представника Алжіру. Він ска­ дівчина. Вона говорила з тру­ передати словами. дість, дружбу, про бажання зав: «Те. що ми побачили в Ра­ Увечері на Красній площі, по жити мирно. Тут палатки із дом, дуже тихо, але її слухали вулиці Горького, на Манежній бамбуку і китайські ліхтарі, всі, затамувавши подих. Мітинг дянському Союзі, перевершило площі, на площі Револю ції і | прапори всіх країн. Колись пройшов з великим піднесен­ всі наші сподівання. Ми прибу­ всіх ближніх площах і вулицях О. С. Пушкін так і сказав: «Все ням. Люди не просто говорили ли в країну нашої мрії, в країну завтрашнього дня!». І продов­ відбувалися масові гуляння. флаги в гости будут к нам». про мир, не просто виступали Дружні посмішки, пісні, танці... На озері, на воді, представ­ на захист миру, проти випробу­ жував: «А в цей момент, коли На вулицях на кожному кро­ ники молоді п’яти континентів я виступаю тут перед делегата­ ці можна побачити серед за­ запалили костри дружби. Від­ вання атомної та водневої зброї, ми Конгресу, мій народ проли­ гальної маси окремі групи; в бувся мітинг, а потім гуляння але вимагали миру. Говорили їх ває кров в боротьбі проти фран­ центрі уваги москвичів хтось в парку. Безліч фейєрверків серця, серця людей, які пізнали цузьких імперіалістів — катів із гостей: сірієць, негр, ліва­ над озером. Всюди чути пісні тягар війни. і мучителів алжірського на­ нець, англієць, художниця з різними мовами. Мені ще хочеться розказати роду». Виступаючий закликав Мексіки або механік із Копен­ До пізнього вечора гуляла про нічний карнавал і про за­ молодь світу активно підтриму­ гагена, студент із Праги або молодь. криття фестивалю. вати боротьбу колоніальних намолодий борець за мир із НепаАле Москва затихає ненадов­ 10 серпня, о 21 годині, по­ 1 родів за свободу і незалежність. ла. Тут угорці, німці, японці. го. Вранці знову чути незнайо- Делегат Чорної Африки роз­ повів про виключно тяжке політичне, економічне і куль­ турне становище його народу. В країні поширена епідемія чор­ ної віспи. Населення не одер­ жує ніякої медичної допомоги. На 3 млн. жителів є лише одна лікарня. Делегати від інших колоні­ альних країн також говорили про безправне становище своїх народів і закликали молодь всього світу згуртуватися в бо­ ротьбі проти імперіалізму, за національну незалежність всіх народів. IV Конгрес послужив новим серйозним кроком на шляху об’єднання сил молоді всіх кон­ тинентів. Конгрес успішно за­ кінчив свою роботу, і прийняті ним рішення будуть сприяти зміцненню Всесвітньої Федера­ ції Демократичної Молоді. К. ШАБАТІНА. викладач кафедри іноземних мов. �ЄДНІСТЬ МОЛОДИХ СЕРДЕЦЬ IV Конгрес ВФДМ, що від­ бувся нещодавно в Києві, привернув до себе увагу всієї демократичної молоді світу і, звичайно, особливо зацікавив молодих киян, які прийняли у своєму місті посланців миру і дружби. Численні юрби київ­ ської молоді зустрічали делега­ тів на вокзалі, тримали «в об­ лозі» готель «Україна», де роз­ містилися гості, і сільськогос­ подарську виставку, де відбува­ лись засідання Конгресу. Мені вдалося побувати лише на одному, заключному засідан­ ні Конгресу. Крім цього, я зу­ стрічалась з делегатами під час недільної вилазки у Старосілля і на вечорі-зустрічі у Зеленому театрі. Звичайно, певні вражен­ ня у мене склались, хоч вони уривчасті і дуже неповні. Мені, як і багатьом киянам, надзвичайно перешкоджало лід час зустрічей з делегатами не­ знання іноземних мов. Було просто соромно перед нашими гостями, адже майже всі вони, одержавши вищу освіту, вільно володіють однією-двома інозем­ ними мовами, а ми, на превели­ кий сором, не' можемо скласти кількох фраз. І, мабуть, не одиндва, а всі, хто дивився на цих привітних людей і не міг всту­ пити з ними в розмову, дали собі слово обов'язково вивчити хоча б одну іноземну мову. Незнання мов обмежувало до краю тематику наших розмов з делегатами. Напевне, найчасті­ ше їм ставили питання: «Як Вам подобається Київ?». Мі­ міка і жестикуляція не за­ лишали сумніву в тому, що делегати в захопленні від нашого чудового міста, і це не було просто комплімен­ том чемних гостей. Київ, дійс­ но, не міг не сподобатись. Він був особливо прекрасний в ці дні. Буйна зелень дерев ку­ пається в проміннях сонця, на фоні яскравої зелені грають всіма кольорами райдуги прапо­ ри, прапорці, вимпели всіх кра­ їн світу, на чистих, акуратних вулицях пломеніють квіти, гра­ ють фонтани, з гарненьких пластмасово-скляних кіосків то розносяться пахощі квітів, то пливе аромат фруктів і овочів. А ввечері місто іскрилось у вогнях святкової ілюмінації і всі вулиці заповнювались весе­ лою, співучою молоддю. І самі кияни милувалися рідним, дав­ но знайомим до дрібниць мі­ стом, а гості наші виявляли найпалкіші ознаки захоплення. Вони захоплювалися красою но­ вих будинків і старовинних па­ м'ятників, вони називали місто суцільним парком і квітником. Оскільки слів невистачало. ступінь захоплення звичайно виражався у посиленій жести­ куляції і численних повторен­ нях слів: «Київ — о-о-о, ка­ рашо!». Делегатам сподобалось і те місце, де відбувались засідання Конгресу. Територія і приміщен­ ня республіканської сільсько­ господарської виставки, надані у розпорядження Конгресу, бу­ ли прибрані з великим сма­ ком — у стилі діловому, без зайвої показності, просто і еле­ гантно. Квіти, зелень, фонтани, білі стрункі павільйони, скрізь ідеальна чистота, свіже повітря з навколишніх полів, іноді хви­ ля смолистих пахощів з недале­ кого Голосіївського лісу — об­ становка для роботи Конгресу справді сприятлива і приємна. 1 про вдалий вибір міста і місця для засідань делегати неодно­ разово говорили і в офіційних виступах, і в дружніх бесідах. Я хотіла б сказати про най­ сильніше враження, яке зали­ шилось у мене після всіх зу­ стрічей з делегатами. Це вра­ ження від тієї всепроникаючої атмосфери доброзичливості, сер­ дечності, щирості, в якій деле­ гати перебували весь час — і під час офіційних виступів у за­ лі засідань, і під час кілька­ хвилинних бесід у кулуарах, 1 під час випадкових зустрічей на вулицях міста, на пляжі, в авто­ бусах. на гулянні. Серед делегатів конгресу, і особливо серед спостерігачів, були люди різних політичних переконань, вірувань, але це ні­ як не перешкоджало діловій і дружній атмосфері роботи Кон­ гресу, не позначалось на теп­ лих відносинах між делегатами, і дивлячись на ці усміхнені або зосереджено серйозні обличчя, па цей цвіт демократичної мо­ лоді світу, ніяк не вірилось, іцо в цей самий час десь на Кіпрі молодий англійський солдат мо­ же вдарити такого ж молодого кіпріота, а в Алжірі молодий француз може вбивати таких же молодих алжірців. Саме тут. на Конгресі, серед поваги, доброзичливості, взаємної сим­ патії (що виявлялись з най­ більшою безпосередністю і щи­ рістю. яку тільки можна со­ бі уявити), думка про вбив­ ство, насильство здавалась особ ливо дикою. Хіба ж можна сумістити юність і жорстокість, молодість і вбивство, насиль­ ство? Чому тут, на Конгресі, англієць дружньо розмовляє з неграми, а в Омані такі ж молоді англійці знаходять для розмов лише одну мову — вогнепальну зброю? Це не по­ винно бути так! — одностай­ ною була думка демократичної молоді, І вірилось, що ніколи, ніколи кожен з тих, що зустрілись в залі Конгресу, не стане у ряди агресорів, а вирве зброю з рук тих, хто націлився у беззахис­ ного і слабкого! Лозунг «Мир і дружба!» звучав скрізь на Конгресі — він завершував по­ лум'яні виступи делегатів, а іноді це були єдині всім зрозу­ мілі слова, якими в супроводі найщиріших посмішок і найміц­ ніших потисків рук обмінюва­ лись делегати Конгресу і гості. Мені ніколи не забути остан­ ніх хвилин заключного засідан­ ня, коли в залі лунало одно­ стайне «ура!», різними мовами гримів «Гімн демократичної мо­ лоді», скандувались слова «Мир і дружба», коли усі квіти, під­ несені гостям, злетіли у повітря, і під склепінням залу забушу­ вав фейерверк живих квітів, об­ сипаючи білі, жовті, чорні, смагляві обличчя дощем різно­ барвних пахучих пелюсток! По­ смішки, потиски рук, слова привіту і дружби на всіх мовах, сяючі очі — 1 квіти, квіти, кві­ ти... Так було на Конгресі ВФДМ. Так мусить бути завжди. І так буде! Р. ГОРБОВЕЦЬ. Д у м к и , д у м к и .. . Ліричний фейлетон Промайнув серпень — чу­ естрадного оркестру. І вжев довнії київський серпень в 1957 р. профком придбав зелені, в квітах, теплий, спо­ акордеон, і... щоправда, ор­ кестру не вийшло, але ест­ кійний... В четвертий раз у своєму радний ансамбль все ж таки житті підхожу я в цю пору існує і грає. Не було три роки тому до нашого інституту. І кож­ їдальні в інституті, а зараз ного разу оволодівають мною є. Хороша їдальня, і коли в новорічні думки. — Дозвольте! — вигукне кабінеті методики фізики здивований читач.— Але ж вікна відчинені, то зовсім чому влітку новорічні дум­ працювати неможливо — та­ ки? Не дивуйтеся: саме но­ кі пахощі несуться сюдиз ворічні думки про н о в и й їдальні. у ч б о в и й рі к. Але є речі і незмінні. Ка­ Три роки тому я майже жуть, все тече, все міняєть­ так само стояв у вестибюлі ся. Особисто я не вірю. КДПІ. Повз мене проходило Яскраво пам’ятаю, як хви­ багато юнаків і дівчат, і хоч л ювалися ми два з половиною природа не обділила мене роки тому, сидячи перед зростом, я почував себе ма­ дверима 24-ої аудиторії, за леньким. Зовсім маленьким, якими Яків Володимирович майже непомітніш. Мабуть, Хромой приймав перший в це почуття було від того, що нашому житті інститутський Пройшло багато я не знав нікого і ніхто не екзамен. знав мене. Це було почуття часу, склали ми багато екза­ менів... і так само хвилюва­ самотності... лися цього літа перед двери­ Тепер я йшов по коридо­ ма 21-ої аудиторії, де ми рах і всюди зустрічав зна­ йомі обличчя, потискав руки складали Вадиму Михайлови­ друзів і подруг, і мені навіть чу Коновалову екзамен з не вірилось, що з тих пам’ят­ теоретичної механіки, І так само, як і в 1954 р., них днів пройшло лише три мовчить інститутський радіо­ роки. вузол. І так само, як і в Здається, так давно були 1954 р., ледь дише літстудія. перші лекції, перші лабора­ Ледь дише і мало пише. І так торні роботи, перші... Так, тоді все було «перше», все само, як і в 1954 р., йдуть було нове, незвичайне, ціка­ розмови про те, як оживити ве. Багато змінилось з того нашу самодіяльність, і так часу, і великі ці зміни. Ли­ само далі розмов справа не ше три роки тому в мене не йде. І так само червоніє «Червоний було знайомих, а зараз ба­ інститутський гатьох знайомих... таки не­ Хрест» за своє убоге і не­ ма — хто інститут закінчив, помітне існування... Багато, дуже багато ще кого виключили за система­ треба нам зробити. І тому тичну неуспішність... Лише хочеться сказати першокурс­ три роки тому, на першому никам: швидше знайомтеся, курсі, майже в розпач впа­ дали ті, хто не одержав за­ швидше включайтеся в робо­ ліка з першого разу, а нині ту,. будьте справжніми ха­ ці ж студенти посміхаються зяями в своєму домі — в після п’яти невдач і кажуть: Київському педінституті ім. «У мене всю жизнь шостий Горького. Н. БАСОВСЬКИЙ, раз щасливий». студ. IV курсу фізикоЛише три роки тому по­ чали говорити про створення математичного факультету. Дезорієнтуюча стаття В газеті «За педагогічні кадри» від 14/VI 1957 р. було вміщено статтю члена кафедри педагогіки доц. М. П. Задесенця під назвою «Про педагогіч­ ний такт». Як видно із змісту цієї стат­ ті. автор мав на увазі дати пев­ ні поради нашим випускникам в цьому важливому педагогічно­ МОЛОДІ ПОЧАТКУЮЧІ ПОЕТИ, ПРОЗАЇКИ, ДРАМАТУРГИ! На честь 40 рїччя Великої Жовтневої соціалістичної революції дирекція Київського Державного Педагогічно­ го Інституту і м . Горького та літературна студія о г о л о ­ ш у ю ть конкурс на КРАЩИЙ ХУДОЖНІЙ ТВІР (вірш, поема, оповідання, нарис, п'єса-одноактівка і ін.). Умови конкурсу. Тематика творів необмежена, але бажано, щоб у них відображалось навчання, праця, спорт, відпочинок, друж­ ба, кохання студентської молоді. Твори повинні бути надруковані на машинці (у двох примірниках) і надіслані на адресу редакції газети «За педагогічні кадри» з написом: «На конкурс». Термін подачі матеріалів — 1 жовтня 1957 р. За кращі художні твори встановлено такі премії: одна перша — 250 крб. одна друга — 150 крб. одна третя — 100 крб. Кращі твори, представлені на конкурс, будуть надру­ ковані в газеті «За педагогічні кадри» і рекомендовані в республіканські органи преси. ЖЮРІ КОНКУРСУ. му питанні. Але, на жаль, ав­ тор не тільки не допоміг ви­ пускникам. а, навпаки, дезо­ рієнтував їх у правильному ро­ зумінні суті педагогічного так­ ту. Так, наприклад, автор у тактовності учителя найголов­ нішим вважає «почуття учня в самому собі» (?), зовсім відки­ дає певну систему покарань, рекомендує учителю бути по­ блажливим, висловлювати перед учнем свої вагання та ін. Кафедра педагогіки на своє­ му засіданні 1 липня цього ро­ ку, проаналізувавши статтю доц. Задесенця, рішуче відки­ нула твердження автора, як по­ милкові і педагогічно неви­ правдані. Про цю ухвалу кафедра про­ сить редакцію сповістити своїх читачів. С. ЛІТВІНОВ зав. кафедрою педагогіки. ВІД РЕДАКЦІЇ. Редакція приєднується до рішення кафедри педагогіки і вважає вміщення на сторінках газети статті доцента М. П. За­ десенця «Про педагогічний такт» помилкою. Надалі статті теоретичного характеру будуть друкуватися в газеті після роз­ гляду їх відповіднимикафед­ рами. Редактор І. КРУК. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 24 (36) (2 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/83 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6485b87ad842baa0ef36297cd5f9c6ce.pdf 09852dc021dd8980956472c8cdff142f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text П р о л е т а р і в с іх к р а ї н , є д н а й т е с я ! Яскравий партійний документ За педагогічні В ці дні радянські письменники, працівники мистецтв з глибоким хвилюванням відчувають новий прояв батьків­ ського піклування Комуністичної партії про літературу і мистецтво. По всій країні десятки тисяч письменників, художників, композиторів, діячів театру, кіно палко віта­ ВЕРЕСНЯ ють ще один яскравий партійний документ — статтю 1 9 5 7 року М. С. Хрущова «За тісний зв’язок літератури і мистецтва П О Н Е Д ІЛ О К з життям народу». Це програмний документ. Сама його № 25 ( 37) ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І назва говорить про те, що наша партія питання розвитку ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО Ціна 1 5 коп. ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО мистецтва пов’язує з боротьбою народу за вирішення найважливіших завдань соціалістичного життя. Зв’язок з життям, з наро­ дом, з партією — ось голов­ ний пафос статті М. С. Хру­ Програма дій 10-го вересня ц. р. на засі­ естетичного виконання м ай б у т­ щова. Хто хоче бути з наро­ ших рядах борців за кому­ О публікований у нашій дом, той завжди буде з пар­ данні партійного бюро інститу­ нього вчителя. А д ж е п р ак ти к а пресі виклад виступів нізм. тією. Хто твердо стоїть на ту розглядалось питання про показала, що в цій с п р а в і не товариша М. С. Хрущова з У новому партійному до­ позиціях партії, той завжди підсумки роботи в галузі худож­ все було враховано. Т ак , н е д о ­ питань літератури й мисте­ кументі поставлено і ряд буде з народом, і тільки при ньої самодіяльності студентів і статньо уважно о б го в о р ю в ав с я цтва є партійним докумен­ важливих теоретичних проб­ такій умові художник зможе шляхи її дальшого розвитку. репертуар самодіяльних к о л е к ­ лем, насамперед, питання створити справжні зразки на­ том величезного значения. В інформації т. Літвінова і тивів і виконавців, в н ас л ід о к родного, партійного, реа­ В ньому накреслено програ­ партійності й народності, пи­ у виступах тт. Антонюка, Ше­ чого в репертуар п о тр ап л я л и тання творчого методу соціа­ лістичного мистецтва. В цьо­ му дальшого розвитку нашої лухіна, Шутенка, Мітюрьова твори низької худ ож н ьої я к о с ті. му і полягає свобода твор­ радянської літератури, в ньо­ лістичного реалізму. відзначалося, що в минулому На засіданні п артій н ого б ю р о му звучить голос партії, про­ Товариш Хрущов розкри­ чості. Дуже добре сказав про р оці самодіяльність у нашому відзначалося, що к а ф е д р а м у з и ­ це Микита Сергійович Хру­ являється її турбота й піклу­ ває єдність принципів пар­ інституті помітно пожвавилась ки і співів у минулому роц і щ е тійності й народності: «Хто щов: «Якщо боротьба за ідеа­ вання про наше мистецтво. в зв’язку з підготовкою до VI не зайняла належного їй м іс ц я Устами товариша Хрущо­ хоче бути з народом, той ли комунізму, за щастя сво­ Всесвітнього фестивалю молоді у справі керівництва х у д о ж н ь о ю та студентів. ва партія закликає письмен­ завжди буде з партією. Хто го народу є метою життя самодіяльністю в ін ст и ту ті. художника і якщо він живе ників тісніше бути зв’язани­ твердо стоїть на позиціях Факультетські фестивальні ве­ Важливим і н е в ід к л а д н и м партії, той завжди буде з на­ інтересами народу, його ду­ ми з життям народу, глибше чори, а також загальноінститут­ завданням є зараз п ід г о т о в к а до родом». ський фестиваль показали, що огляду художньої мами і сподіваннями, то с а м о д ія л ь ­ проникати в його думи й яку б тему він не брав, які б студентська молодь прагне до ності, присвяченого в с е н а р о д н о ­ Виступи товариша Хрущо­ прагнення, показувати жит­ ва з питань літератури й явища життя не відображав, мистецтва, що серед студентів му святу — 40 р іч ч ю В е л и к о ї його твори відповідатимуть тя в його русі й боротьбі, в мистецтва є й будуть нашою є здібні виконавці. Необхідні Жовтневої соціалістичної р е в о ­ лише краща організація і керів­ люції. Цю підготовку т р е б а р о з ­ інтересам народу, партії і усьому багатстві різноманіт­ зброєю в боротьбі проти во­ ництво цією важливою галуззю почати вже тепер. держави. них проявів; відображати па­ рожих нападок на нашу літе­ Такий художник обирає фос праці, правильно висвіт­ ратуру і на великі ленінські шлях служіння народу віль­ лювати суть великих соціа­ принципи, якими вона ке­ но, без примусу власного пе­ лістичних тверджень, втілю­ рується. реконання і покликання, з Літня педпрактика студентів знають роботу ви х о вател ів, д о б ­ веління душі і серця». вати їх у живі, повнокровні Професор дошкільного відділу навчальною ре застосовують н аб у ті т е о р е ­ В статті М. С. Хрущова П. ВОЛИНСЬКИЙ. художні образи, йти в пер­ програмою не передбачена. Не­ тичні і практичні зн ан н я . Н а­ ще раз, з великою силою зважаючи на це, багато студен­ віть. досвідчені за в у ч і д и т я ч и х поставлена вимога партії до тів нашого курсу (О. Доброва, садків не раз високо о ц ін ю вал и Ближче до життя народу працівників мистецтв — до­ А. Солдатенко, Н. Яронна, М. їх роботу. тримуватися головної лінії новому навчальному ро­ проф. Д. В. Чалий, доценти Бубліченко та інші) працювали Робота в дитячих с а д к а х д а ­ розвитку. «А головна лінія Л. М. Карлов, В. Д. Войту­ ці кафедра російської під час канікул в дитячих сад­ ла змогу ще раз п е р е в ір и ти розвитку,— говорить М. С. та зарубіжної літератури в шенко, А. К. Данилюк і вчи­ ках. Ця робота для студентів наші вміння і навички, а о с н о в ­ Хрущов,— полягає в тому, телі середніх шкіл міста. основу своєї роботи поклала була не новою, бо їй передува­ не — перевірити н аш у л ю б о в до щоб література і мистецтво Наближається 40-річчя Ве­ вказівки партії про завдан­ ла двомісячна активна пед­ дітей. були завжди нерозривно зв’я­ ня радянської літератури, які ликої Жовтневої соціалістич­ практика, і їм було, звичайно, 3. товстол я к, зані з життям народу, прав­ викладені у статті першого ної революції. Наша кафед­ легше працювати в цьому році, студентка IV кур су диво відображали багатства і секретаря ЦК КПРС М. С. ра організує наукову се­ ніж у минулому. Усі студенти педагогічного ф ак ул ьтету . багатогранність нашої соціа­ Хрущова «За тісний зв’язок сію з залученням студентів лістичної дійсності, яскраво і вчителів міста, на якій за­ літератури і мистецтва з і переконливо показували життям народу». У статті ще слухає доповіді: «Досягнення Хороший п о ч а т о к велику перетворювальну ді­ раз підкреслена велика жит­ літератури за 40 років», «Об­ Студенти фізико-математич­ ком, готує доповідь для зан я ть яльність радянського наро­ тєва сила ленінських ідей раз В. І. Леніна у творчості ного факультету проходять пед­ математичного гуртка. С туден­ ду, благородство його умінь В. Маяковського», «Героїка про партійність літератури і практику в 24 середній школі ти Ю. Гусаковський, В. Ізр а­ і цілей, високі моральні революції в поезії Едуарда мистецтва, про служіння м. Києва. Керує практикою до­ їлянт та інші систематично пра­ якості». Багрицького» і ін. художника своєму народові. цент О. П. Сергунова. цюють з відстаючими учнями. Стаття М. С. Хрущова Будуть також заслухані А це і нагадує нам У роботі велику допомогу на­ ставить великі вимоги і до У всіх класах, під керівни­ про наші завдання в на­ доповіді студентів — членів дає нам вчителька математики цтвом студентів, йде активна критиків та пропагандистів вчально-виховній і науковій наукового гуртка. М. Г. Клочко. Уроки у неї зав­ підготовка до 40-річчя Ж овтня. Члени кафедри візьмуть літератури, мистецтва, зо­ роботі. Кафедра російської жди цікаві, дисципліна на її В один з вихідних днів буде крема до викладачів відпо­ та зарубіжної літератури на­ активну участь у міському і уроках зразкова, учні уважно проведено піонерський збір за обласному лекторії товари­ відних дисциплін у вузах. полегливо продовжує роботу і вдумливо сприймають мате­ містом, присвячений пам ’яті мо­ Викладачі літератури та по ліквідації основного недо­ ства по розповсюдженню на­ ріал. лодогвардійців. укових і політичних знань на музики нашого інституту по­ ліку, відзначеного XX з ’їздом Деякі наші студенти вже да­ теми, присвячені 40-річчю винні на конкретному мате­ КПРС,— відриву навчання Ми сподіваємось, що продов­ ли перші практичні уроки. Доб­ Жовтня, та підготують стат­ ріалі з історії літератури, від життя. жуватимемо практику так само ре провела урок арифметики в ті для преси. музики тощо показувати сту­ В 1957/58 навчальному успішно, як і почали. Для цього 6ому класі і урок геометрії в Кафедра планує також до­ дентам, як тісний зв’язок році кафедра здає до друку у нас є всі можливості. 7ому Е. Портная. повіді про статтю тов. Хру­ художника з життям сприяв підручник з російської літе­ Л. КРУПНИК, Практиканти провадять і по­ щова серед студентів. створенню зразків високо­ ратури для 8 і 9 класів се­ студентка IV курсу фізикозакласну роботу. Так, студент ідейного та високохудожньо­ редньої школи з українською Л. КАРЛОВ, математичного факультету. В. Ізраїлянт керує драмгурт­ мовою викладання. В автор­ го мистецтва, що служить зав. кафедрою російської народу. ському колективі працюють; та зарубіжної літератури. КАДРИ 16 Н е все було враховано Серед дошкільнят В Магістральним шляхом езсмертне вчення В. І. БЛеніна про партійність літератури стало наріжним каменем, фундаментом, на якому наша Комуністична партія будує свою політи­ ку керівництва літературою і мистецтвом, як могутньою зброєю ідеологічної бо­ ротьби. Виступи першого секрета­ ря ЦК КПРС товариша М. С. Хрущова перед пи­ сьменниками, художниками, скульпторами і партійним активом з питань літератури є новим, в новій конкретній обстановці, продовженням і творчим розробленням ленін­ ських принципів партійності л ітератури і мистецтва. — Найвище суспільне при­ значення літератури і ми­ стецтва, — говорить това­ риш Хрущов,— піднімати на­ род на боротьбу за нові успі­ хи в будівництві комунізму. Будемо ж високо тримати ленінський прапор партій­ ності літератури, боротися за її ідейну чистоту і бойову комуністичну цілеспрямова­ ність та непримиренність до будь-яких спроб збити її з магістрального комуністич­ ного шляху розвитку. Ю. КОБИЛЕЦЬКИЙ, доцент, член Спілки радян­ ських письменників УРСР, Чекаємо ваших порад Разом із студентами старшокурсниками пopiг інституту переступили і ми, першокурсники. Спочатку сковано і ніяково почували ми себе серед старших товаришів. Та радісне відчут­ тя, що ти — студент, превалювало над іншими почуттями. Вже з перших днів навчання стало зрозумілим, що голов­ не — систематично вивчати матеріал, не запускати його. На курсі обрали старост, комсоргів груп. Підготовку до роботи провели. Проте самої роботи ще не розпочали: не знає­ мо, як і з чого треба починати, як цікаво організуватисвоє дозвілля і т . ін. Сподіваємось, що старші товариші допоможуть нам у цьому, поділяться своїм досвідом правильної організації роботи і відпочинку. Чекаємо ваших порад, друзі! І. ТОЛСТУХІН, студент І курсу педагогічного факультету. �Зросла активність студентів 1 9 1 7 - 1 9 5 7 Д о4 я іч -р 0 в е л и кого Ж о в т н я Ще не закінчилася громадянська війна, а партія і уряд Радян­ ської України вже постави­ ли питання про створення такої системи народної освіти, яка б відповідала завданням нового соціального ладу, що був ство­ рений Великою Жовтневою со­ ціалістичною революцією. В 1920 році було оголошено про реформу вищої школи, здійснення якої фактично від­ булося в 1921 р. Педагогічна освіта після реформи визнача­ лася двома типами навчальних закладів: 1. Єдиний Інститут Народної Освіти. 2. Вищі трирічні педагогіч­ ні курси. При створенні системи педа­ гогічної освіти на Україні за основу було взято думку (як і в РРФСР), що педагогічна освіта є вищою освітою. На Україні університети були реорганізовані в інститути на­ родної освіти (ІНО). Інститути народної освіти повинні були мати три факультети: факультет соціального виховання, що го­ тував працівників для масової школи, дитячих садків, дитячих будинків; факультет професій­ ної освіти, що готував праців­ ників для масових професійних шкіл; факультет політосвіти, що готував політосвітпрацівників. Інститути народної освіти створювалися однофакультетні або з декількома факультетами. Ті, що створювалися на базі учительських інститутів, як пра­ вило, були однофакультетні, а ті, що на базі університетів — двофакультетні. У Київському ІНО було від­ крито факультет профосвіти та факультет соціального вихован­ ня, який фактично і є початком існування наш ого інституту. В складі цих двох факульте­ З Історії нашого інституту тут за цей час пе­ ретворюється в один із найбільших педагогіч­ них вузів на Україні. Напередо­ дні війни він став великим пе­ дагогічним навчальним і науко­ вим центром, що готує високо­ кваліфікованих вчителів для шкіл та науково-педагогічні кадри для вузів. У період тимчасової окупації м. Києва німцями інститут ро­ боти не проводив. Поновив він свою роботу через два місяці після звільнення міста від фа­ шистських загарбників. У січні 1944 року двері Київського пе­ дагогічного інституту знову від­ крилися для нашої радянської молоді. Тяжкі то були часи для на­ вчання—в неопалюваному при­ Д Н І міщенні з розбитими вікнами, при відсутності підручників та Тепло, сонце, книги, пісні, обладнання. Силами студент­ танці, блиск місяця в затишно­ ської молоді та викладачів му ставку на Поділлі або в швидко піднімався інститут з бурхливій річці Кавказу — все руїн, які йому заподіяли німе­ втілюється в одному слові: ка­ цькі загарбники. нікули! Вже в 1946 році по кількості Минуло перше студентське студентів інститут досягав до­ літо. Багато цікавих вражень воєнного рівня. В наступному і залишило воно. Зустрівшись подальших роках інститут знач­ 2-го вересня з інституті, ми з но розширюється кількістю студентів, професорсько-викла­ захопленням розповідали один дацького складу та аспірантів, одному про пам'ятні дні відпо­ а також ростом матеріальної і чинку. А розповідати було про навчальної бази. що! Так, Л. Чернякова і К. Зараз майже в кожному пе­ Криворучко працювали вожати­ дагогічному інституті республі­ ми у Ворзельському піонерсько­ ки працюють наші вихованці, багато їх працює і в інших му таборі. Загоновими вожати­ ми працювали і М. Зеленівська, вузах. Київський педагогічний інсти­ Ф. Вайтман, 3. Олексійова. Ро­ тут є єдиним педагогічним ву­ бота була захоплюючою і зба­ зом в республіці, що має право гатила дівчат певними знання­ прийому до захисту кандидат­ ми і досвідом.— Ми намагали­ ських дисертацій. Сотням на­ уковців Вчена Рада інституту ся,— говорять вони,— зробити присвоїла звання кандидатів відпочинок дітей корисним, ці­ наук. кавим і змістовним. Діти зали­ Г. ІВАШИНА. шилися задоволеними. І це»бу­ Імені О. М. ГОРЬКОГО К Н И ГА «Сільська вчителька» — пер­ ша збірка оповідань Ольги Ро­ зовик. Книга в основному при­ свячена темі виховання радян­ ської молоді в школі і в сім’ї. Героїв оповідань О. Розовик можна зустрінути в повсякден­ ному житті. Де переважно сільська інтелігенція (учителі), колгоспники і молодь, якій при­ ділено найбільше уваги. Збірка відкривається опові­ данням «Єдиний син». Це хви­ лююча і правдива розповідь про життя і прагнення матері, про виховання в сім’ї. За сю­ жетом оповідання досить про­ сте. В далеке приуральське місто прийшло з фронту коро­ теньке повідомлення про смерть Івана Вікторовича Коломійця. «Тепер ми, синку, будемо са­ м і»,— прошепотіла заплакана мати. Багато енергії І сил доклала вона, щоб виростити сина І да­ ти йому змогу закінчити десяти­ річку, інститут. Щоб бути «удвох» із сином вона відмови­ лась навіть від особистого щастя. тів Київський ІНО проіснував до 1930 р. Коли в Радянському Союзі було проведено велику реорганізацію і розширення ме­ режі вищих шкіл з тим, щоб за­ довольнити в кадрах високої кваліфікації вимоги бурного розвитку соціалістичної еконо­ міки і культури, на базі Київ­ ського ІНО було утворено три інститути; соціального вихо­ вання (на базі факультету соцвиху), професійної освіти та фізико-хіміко-математичний (на базі факультету профосвіти). В 1933 році Інститут соці­ ального виховання було пере­ творено в педагогічний інститут. У зв'язку з тим, що тоді в Києві були педагогічні вузи, де навчання велося не україн­ ською мовою, він був названий Київський український педаго­ гічний інститут. У 1934 році в його склад влилися інші педа­ гогічні вузи міста, і він став називатися Київський Держав­ ний Педагогічний Інститут. То­ го ж року інститутові було при­ своєно ім'я великого пролетар­ ського письменника Олексія Максимовича Горького. Здійснення загального обо­ в’язкового навчання, невпинний ріст мережі семирічних шкіл, створення і розвиток середньої загальноосвітньої школи в роки перших п’ятирічок вимагали ве­ ликої кількості вчителів. На Україні швидкими темпами зро­ стала мережа педагогічних на­ вчальних закладів і значно роз­ ширювалися вже діючі. Ріст мережі педагогічних інститутів на Україні вимагав забезпечен­ ня їх науково-педагогічними кадрами. Інститут поширив під­ готовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру. Київський педагогічний інсти­ 9 вересня в нашій групі від­ водилась підписка на газети і булися звітно-виборні збори. журнали; більш змістовними Навчання та поведінка студен­ стали політінформації. тів, участь у художній само­ Активну участь група брала діяльності. в спортивних сек­ в підготовці до фестивалю. Бу­ ціях, підготовка до проведення ло підготовлено подарунки; 12 інститутського фестивалю — студентів брали участь у хорі ось основні питання, які роз­ та оркестрі народних інстру­ глядалися на цих зборах. Особ­ ментів; 4 студенти були учас­ лива увага приділялась педаго­ никами культбригади, що ви­ гічній практиці та підготовці до їжджала з концертами в МТС, екзаменів. на завод, у школу. На зборах було відмічено, що Важливим недоліком у робо­ за минулий рік в групі значно ті нашої групи є те, що на про­ підвищилась успішність, збіль­ тязі року не було проведено шилось число учасників худож­ жодних тематичних зборів. ньої самодіяльності; 10 студен­ Зараз наші комсомольці ак­ тів регулярно відвідували спор­ тивно включилися в підготовку тивні секції, 7 чоловік викона­ до зустрічі 40-х роковин Вели­ ли нормативи Ні спортивного розряду; всі вони — учасники кого Жовтня. О. СЕМКО, інститутських та факультет­ комсорг 42-ої групи ських команд. Відмічалось та­ фізиків. кож, що в групі регулярно про­ майбутньому не П Р О В И Х О В Авати Н з НучняЯв * просто поета, лікаря чи інжене­ ра, а в першу чергу — «справж­ ню людину» —будівника кому­ ністичного суспільства. В оповіданні «Сільська вчи­ телька» змальовується велика і почесна праця вчителя. Хвора вчителька, якій лікарі не дозво­ лили працювати в школі, у ва­ гоні поїзда розповідає присут­ нім про свою копітку роботу, про своїх учнів. Вони разам прийшли до школи: вона — вчителькою, а ді­ ти — учнями. Вчителька, сама навчаючись, чотири роки навча­ ла дітей. Скільки любові, надії і турботи про майбутнє малюків відчувається в її словах! Поїзд зупинився, вчителька зійшла на станції. Всі довго мовчать, думаючи про неї. Цікавим є оповідання «Ви­ пускниця», в якому автор пору­ шує актуальну тему — про зв'я­ зок школи з виробництвом. Твір закликає нашу молодь — випускників шкіл — йти на ви­ на жаль, ще зустрічаються у робництво, в колгоспи, на заво­ деяких школах), а розповідає ди, шахти, опановувати проце­ один з епізодів свого життя. сами виробництва. Спочатку шкільного, а потім Агроном Ковальов у розмові фронтового. «В житті потрібно з Ніною, яка цілий рік прогай­ все подолати,—звучить зворуш­ нувала дома після закінчення ливо голос педагога,—а раніше школи, підкреслює: «А вісім­ всього — самого себе». надцятий (рік — І. П.), Ніно, Ми віримо, що такі вчителі, найкращий у житті, доведеться як Василь Олександрович, до­ зовсім викреслити з біогра­ кладуть усіх зусиль, щоб вихо­ фії!..». І от Кость — інженер-шляхо­ Учитель не читає учневі мо­ вик. Формально він не забуває ралі про дисципліну, не кри­ матері: пише їй листи, приїж­ чить на нього, не посилає зра­ джає на канікули на декілька зу ж за батьком (такі «методи», днів (хоч має змогу побути мі­ сяць), обіцяє їй допомогу; але в його відношенні до матері відсутнє основне — почуття си­ новньої любові. Дорогу реліквію, яку мати берегла для нього,— картину батька — Кость називає «ку­ старщиною» і викидає з свого чемодана. А вона так мріяла, що цей пейзаж колись прикра­ сить кабінет її сина! Хвилююче просто, без зайвої надмірності зображено картину прощання матері з сином. Скільки глибокого материнсько­ го почуття вкладено в скупі рядки! Автор своїм оповідан­ ням приводить читача до важ­ ливих питань, хоч сам і не дає на них відповіді. В чому ж помилка матері? Адже вона віддала себе всю для сина? Та він не розу­ міє цього. Син — егоїст. Ось в чому трагедія. Оповідання «У директора» присвячене життю радянської школи, показові взаємовідносин між учителем і учнем. Силою власного прикладу молодий пе­ дагог і директор школи Василь Олександрович впливає на не­ дисциплінованого учня. Л І Т А ло для нас найкращою нагоро­ дою. Деякі наші дівчата вміло по­ єднали відпочинок з працею в народному господарстві. Так, Л. Дзюба зважувала зерно біля комбайна, Н. Степаненко займа­ лася польовими роботами, а А. Лисенко працювала на ш ах­ тарській дільниці. Л. Грасетській пощастило відвідати VI Всесвітній фести­ валь молоді і студентів. Непогано відпочила і Л. Дяченко. Вона з колишніми одно­ курсниками педучилища побу­ вала в найвизначніших місцях Закарпаття. Хороше і цікаво провели на­ ші студенти літні канікули. Бадьорими, сповненими сил і енергії приступили ми до занять у новому навчальному році. М. ЧЕРЕП О ВСЬКА , студентка ІІ-го курсу педфаку. Прочитавши оповідання, ми віримо, що Ніна, яка у «18 ро­ ків була ніхто», та інші випуск­ ники чесно підуть трудитися на колгоспні лани рідного села. До цього і закликає автор. Проте, поряд з цими глибоко правдивими творами, автор, на наш погляд, у деяких оповідан­ нях, поставивши благородні те­ ми, зокрема приїзд досвідчених працівників з міста на керівну роботу в сільське господарство («Видатний дядько»), ріст куль­ тури і добробуту колгоспників («Лемешев у дідовій хаті»), розв'язує їх у дещо схематич­ ному плані і непереконливо. В останньому оповіданні в окремих місцях мова важка, з деякими невдалими зворотами і синтаксичними конструкція­ ми. Адже автор наслідує роз­ повідну манеру, а оповідач на­ вряд чи вживав у своїй розпо­ віді періоди, сурядно-підрядні речення або нагромаджував в одному реченні по п’ять і біль­ ше дієслів (стор. 69, 74 і ін.). Та ці недоліки не знижують того загального приємного вра­ ження, яке одержує читач від збірки автора-початківця, а ілю­ страції до творів, виконані А. Тетьорою скромно і вміло, під­ силюють це враження. І. ПРОЦЕНКО, аспірант кафедри методики мови і літератури. �„Цвіти, н аша молодість!“ У вихідний день Одинадцята го­ Н ЕДІЛЯ. дина дня. На примі­ На мою долю випало велике'щастя — я побувала на VI Всесвітньому фестивалі молоді і студентів в складі танцювального колективу, що приїхав на фестиваль з сюї­ тою «Цвіти, наша молодість!». Столиця зустріла нас передсвятковим шумом вулиць і майданів. Напевне, не знайшлось би жод­ ної вулиці в місті, на якій би не відчува­ лося наближення цього надзвичайного свя­ та. Особливо красивий вигляд мали площі, де були встановлені величезні макети, що зображали дружбу молоді всього світу і фрагменти з російських народних казок. Звичайно, кожному, хто був у ці дні в Москві, запам'ятається «Килим-літак» на площі ім. Дзержинського з трьома дітьми на ньому: російською дівчинкою, негренят­ ком і маленьким хлопчиком з Китаю. Нарешті, настав день 28 липня — день відкриття свята юності і миру! На Ленін­ ських горах запалав факел фестивалю. Після параду поле стадіону ім. Леніна зайняли спортсмени. Потім на поле вийшли Лист д о р е д а к ції Як відомо, автомотоспорт має велике оборонне значення. При інституті створена мотосекція, яка об’єднує 48 студентів. Тео­ ретичний курс вивчається систе­ матично, але практичні заняття не провадяться: нема на чому. Три мотоцикли, які є в Інститу­ представники всіх союзних республік у бар­ вистих національних костюмах. Виконуєть­ ся сюїта «Цвіти, наша молодість!». Прийняли нас дуже тепло. Виступи кож­ ної республіки зустрічали бурхливими оплесками. Часто нам доводилось зустрічатись з мо­ лоддю колоніальних і напівколоніальних країн. Зарубіжна молодь цікавилась нашим життям, навчанням, відпочинком. Серед них було багато студентів: жвавим бесідам не було кінця. Розмістили нас у студентському містеч­ ку. Тут завжди б уло весело. Частенько ве­ чорами, просто на дворі, та чи інша деле­ гація влаштовувала імпровізовані концер­ ти, які завжди мали великий успіх. За час перебування у Москві ми міцно подружилися і, роз’їжджаючись, прощали­ ся, як старі хороші друзі. с. СЛИНЬКО, студентка II курсу педагогічного факультету. за га л ьн и й ви гл яд ГАЗЕТИ Висячий в темному кутку, сі­ рий, нічим не привабливий ли­ сток паперу не викликає інте­ ресу у людей, які проходять’ мимо, не збере біля себе чи­ тача. Отже, газета не досяг­ не мети. її зміст буде надбан­ ням тільки членів редколегії, які випустили номер. Стінгазета повинна висіти на видному, добре освітленому і доступному місці. Мальовниче оформлення, хороша рамка чи вітрина повинні здалека при­ вертати увагу. Ліс зустрів н а с весел и м щебетом птахів т а л егк и м шелестом листя. В с і вм и ть розсипались по л іс о в ій г а л я ­ вині — хто к у д и ... С к р із ь лунають пісні, ч ути ж а р т и , веселий сміх. Я к х о р о ш е р а ­ зом! Особливо то д і, коли в с і збираються на від п о ч и н о к . Весь вихідний день м и п р о ­ вели у Ворзельськом у л іс і. І відпочили добре, і, го л о вн е, побули разом, в с іє ю гр у п о ю сфотографувались. Ц я п р о гу ­ лянка сприяла щ е б іл ь ш о м у зміцненню нашої д р у ж б и . Надовго зали ш и ться в п а ­ м’яті кожного з н а с ц ей ч у ­ довий день золотої к и їв с ь к о ї осені! Н. С Т А Р О Щ У К . Теорія без практики ті, за 11 років експлуатації прийшли в цілковиту непридат­ ність. Для створення нормальних умов робота секції необхідно капітально відремонтувати мо­ тоцикли, а для цього треба не­ багато; невеличку майстерню з елементарним слюсарним об­ ладнанням, гроші на придбання запасних частин та хоч малень­ ку зацікавленість до умов ро­ боти секції з боку профкому і МК інституту. Б. ВАРЧЕНКО, тренер мотосекції. Якою повинна бути стінгазета Невід’ємною частиною радян­ ської партійної преси, її міц­ ною основою є стінна газета, яка на своїй невеликій ділянці виконує таку ж важливу і від­ повідальну справу організатора, вихователя і пропагандиста, як і мільйонні тиражі друкованих газет. Тому вимоги до стінної преси повинні бути такими ж високими, як і до будь-якого друкованого органу. Читач любить газету, а відо­ мо, що від того, кого люблять, більше чекають і вимагають. Що ж вимагає читач від своєї стінної газети, в якій, можли­ во, вперше в житті побачить своє ім’я, в тому чи іншому світлі представлене на суд гро­ мадськості? ському вокзалі збираються студенти 21 групи фізикоматематичного факультету. Скрізь лунає веселий сміх. Яскраве сонце, що повисло над обрієм, ніби хоче своїми золотими руками взяти в обійми цих веселих юнаків і дівчат. І, можливо, від того, що сонце так щедро пестить всіх своїм золотим промін­ ням, чи -від того, що всі з і­ бралися разом після довгої розлуки (адже ціле літо ми не були разом!), настрій у всіх бадьорий, піднесений... Перший вихідний день у новому навчальному році ми вирішили провести за мі­ стом. Але де?.. Після недов­ гих міркувань: вирішили по­ їхати у Ворзель. ...Швидко мчить поїзд. Ве­ село цокотять його колеса, та ще веселіше лунає пісня, яку дружно співають студенти. Пісні!.. Скільки їх складе­ но про щасливе життя, про радість навчання, про перше кохання, про наш народ, про партію!.. Ось і кінцева зуп и н ка. Ми у Ворзелі. Я ка дивов и ж на краса! Навкруги л іс і сон це, багато, багато сон ц я... А н е ­ бо! Воно синє, си нє... І, здається, що очі у в с іх т а ­ кі ж сині і глибокі, я к небо, а посмішка — т а к а ж те п л а і сяюча, як сон ячне п р о ­ міння... кожному події 25 жовтня 1917 р., розкажіть про те, що хвилює вас у ці святкові дні. Але в той же час стінгазета Замітки, вміщувані в стінга­ не повинна бути занадто гро­ міздкою, крикливо оформленою. зеті, не повинні бути багато­ Зовнішній вигляд газети пови­ слівними. Коротко і ясно треба нен відповідати змісту вміще­ висловити те, про що хочеш сказати. Чітку, коротку замітку ного в ній матеріалу. прочитають Із значно більшим ЗМІСТ інтересом, ніж розтягнуту і ча­ Статті, замітки тільки в то­ сто нудну статтю. му випадку будуть цікавити В одній замітці не рекомен­ читача, якщо вони написані гра­ дується висвітлювати декілька мотно, простою і зрозумілою фактів. Це утруднює розумін­ мовою, чисто і розбірливо. ня прочитаного. Не слід повто­ Головна вимога до матеріа­ рюватись у різних замітках. лу, який вміщується в стінга­ Розглянемо декілька най­ зеті,— це конкретність. З інте­ більш поширених форм заміток. ресом читають ту статтю, в якій розповідається про людей і по­ Читача цікавлять різноманітні дії даного колективу, конкрет­ за змістом, але конкретні ма­ но вказуються факти, назива­ теріали. ються прізвища, про події гово­ ФОРМА ЗАМІТКИ риться не в загальних фразах. Не рекомендується писати Замітка-повідомлення розпо­ передові статті загального ха­ відає читачеві про яку-небудь рактеру, а ще більше випуска­ подію, цікаву для всього колек­ ти цілі газети на загальні теми. тиву. У першотравневому випуску Замітка-питання також про стінгазети не треба писати про свято «взагалі», пишіть кон­ що-небудь повідомляє і ставить кретно про те, як відзначається перед читачем питання, приму­ Першотравень на факультеті, шує його замислитись, яке зна­ в групі, у гуртожитку, кімнаті чення в житті колективу має та і т. п. У передовій статті, при­ чи інша подія? Висновок читач свяченій річниці Жовтневої ре­ робить сам і часто повідомляє волюції, не повторюйте загаль­ про нього редколегію, яка дає ними фразами давно відомі матеріал у наступний номер. Замітка-висновок не тільки повідомляє читачам про те, що трапилось, але й робить висно­ вок, що це має якесь позитив­ не або негативне значення, вар­ те чи не варте наслідування. В цих матеріалах, як і в ін­ ших, вимагається особлива точ­ ність імен, прізвищ, цифр. ЗАГОЛОВОК Для замітки дуже важливий точний, короткий і виразний заголовок, який при першому ж погляді розкриває її зміст. Та­ кий заголовок зацікавлює чи­ тача і змушує його прочитати замітку. Вдалий заголовок «Школа, колгосп, інститут» для замітки про те, як юнак став студентом, і не дуже вда­ лий заголовок на цю ж тему— «Як Сергій Петренко прийшов у наш інститут». Такий заголо­ вок і не дочитають, не говорячи вже про статтю. Слід уникати шаблонних за­ головків, на зразок: «У нашій групі», «Про нашу секцію», «В нашій аудиторії», «На на­ шому курсі, «В нашому інсти­ туті» і т. п. Заголовок повинен бути напи­ саний чітко, без переносів, ма­ льовничо, але не строкато, щоб його легко було прочитати. МАЛЮНОК І КАРИКАТУРА Малюнки в стінгазеті зустрі­ чаються частіше всього в заго­ ловках і в оформленні назви. Зокрема, назва газе ти повинна бути написана досить великим, але не громіздким ш ри ф том . Добре розташувати заго л о в о к на фоні неяскравого м алю н ка, який відображає специф іку т і є ї організації, де випускається стінгазета. Якщо немає досить кваліфікованого виконавця, то малюнків слід уникати, бо у поганому виконанні вони тіль­ ки псують загальне враж ен н я. Велике місце в стінгазеті займають карикатури. Це най­ більш дійовий і наочний метод критики, що викликає найбіль­ шу реакцію у колектива. Але карикатури повинні відповідати одній дуже важливій вимозі: вони досягають мети тільки в тому випадку, коли точно і тон­ ко відповідають темі. Сам малюнок повинен вира­ жати головну ідею карикатури, не вимагаючи громіздкої підтек­ стовки. Особливо невдалі ті ка­ рикатури, на яких до невираз­ них фігур додані пузирі, що йдуть з рота, з дрібно написа­ ним текстом. Головне ж у роботі кожної редколегії — при додержанні елементарних правил — твор­ че, з фантазією, любовне оформ­ лення кожного номера стінга­ зети. А. ДЯЧЕНКО. �П ИСЬМЕ Н Н И К-П АТРІО Т Багатогранною була діяль­ ність Івана Кіндратовича Мики­ тенка, одного з основоположни­ ків і творців української радян­ ської літератури, який своїми художніми творами активно втручався в життя, пристрас­ но утверджуючи те нове, що з ’явилось після Великого Жовт­ ня, гнівно тавруючи все старе, віджиле. Він був визначним громадським діячем. Член КПРС, один з організаторів і керівників пролетарських орга­ нізацій письменників («Гарт», ВУСПП), член президії Спілки письменників СРСР і УРСР. член Центрального Виконавчо­ го Комітету УРСР, І. К. Микитенко активно боровся за ство­ рення пролетарської літерату­ ри. Він разом з іншими пи­ сьменниками представляв укра­ їнську літературу на Міжнарод­ них конгресах захисту куль­ тури. Друкуватись І. К. Микитенко почав у 1922 р. на сторінках одеських газет «Известия», «Южный селянин», «Червоний степ», де вміщував вірші (бага­ то з них стали піснями, напри­ клад, «Розвивайся, прапор Жовтня», «Ой, що ж то за шум учинився?.. Комсомол на Вкраї­ ні народився» та ін.), інсценів­ ки, фейлетони, нариси, частуш­ ки, оповідання. У 1926 р. виходить збірка оповідань письменника «На со­ нячних гонах» про післярево­ люційну дійсність, про те, як нарад, переборюючи труднощі економічного порядку, опір кла­ сових ворогів, будував соціа­ лізм, як в результаті Жовтневої революції відбулися корінні зміни в усіх сферах нашого життя (оповідання: «Між кучу­ гурами», «Кирюша», «На со­ нячних гонах», «Гарячі дні», «Будні», «Витяг з протоко­ лу» та ін.). Героями багатьох творів Микитенка стає молодь. Це вона в ті героїчні роки боролася з тем­ ря вою і відсталістю на селі (Грицько — «Між кучугура­ ми»), вела непримиренну бо­ ротьбу з куркулями (Марійка — «Гарячі дні»), самовіддано пра­ цювала в радянському апа­ раті (Сусанна — «На соняч­ них гонах»), допомагаючи робіт­ никам і селянам будувати со­ ціалізм. До 60-річчя з дня народження Микитенку його п’єса «Дикта­ І. К. Микитенка тура» (1929 р.), що була для то­ го часу явищем цілком новатор­ ру нові великі теми, народжені ським. П’єса мала винятковий нашою дійсністю. Вже його на­ успіх у глядачів. В одному тіль­ ступна збірка прозових творів ки театрі ім. Франка вона про­ «Вуркагани» (1928 р.) відзна­ йшла 300 раз. П’єса приваблю­ чається широтою тематики. Тут вала своєю злободенністю, своїм і тема змички між містом і се­ правдивим, реалістичним пока­ лом (повість «Брати»), і тема зом тих глибинних процесів, які боротьби з безпритульністю (по­ проходили на селі, а саме: бо­ вість «Вуркагани»), і тема бо­ ротьби селянства, очоленого ро­ ротьби з міщанством (повість бітничим класом, за хліб. П’єса «Кадри» (1930 р.) чи «Антонів огонь»), і показ всіх пороків старої дореволюційної не єдина п’єса на Україні, що школи (повість «Гавриїл Кири­ сталила проблему виховання кадрів у вищій школі, пробле­ ченко — школяр») і ін. му перебудови вищої школи. Темі показу того, як в умо­ Радянська молодь повинна була вах радянської влади з колиш­ переборювати труднощі не ли­ ніх «вуркаганів» формуються ше економічного порядку, а й нові люди, активні будівники боротися проти контрреволюціо­ соціалізму, присвячений роман нерів, які знайшли притулок у «Ранок» (1933 р.), який, на вищій школі, проти старих ме­ жаль, не закінчено. Поряд тодів викладання. з твором Макаренка «Педа­ У наступних своїх п’єсах: гогічна поема» він є кра­ «Дівчата нашої країни» щим на цю тему, Ідейно те­ (1932 р.), «Дні юності» матичний задум романа «Ра­ (1936 р.), «Соло на флейті» нок» значно глибший, ніж у (1935 р.) драматург звертається повісті «Вуркагани». Твір про­ до комедійного жанру. Але гу­ йнятий ідеями соціалістичної мор у цих п’єсах не однаковий. педагогіки, а саме: вирішальне Він доброзичливий і дружній, значення у вихованні має ко­ коли пише про радянських лю­ лектив і суспільнокорисна дей («Дівчата нашої країни», праця. «Дні юності»), і гнівний, викри­ В українській літературі І. К. вальний, і переходить у сарказм Микитенко найбільш відомий як і сатиру, коли розвінчує такі драматург. Разом з представни­ «болячки» на нашому здорово­ ками старшого покоління І. Ко­ му тілі, як кар’єризм і підла­ чергою, С. Васильченком, ра­ бузництво (Ярчук — «Соло на зом з його сучасниками Л. Пер­ флейті»). вомайським, пізніше О. Корній­ Характерні риси драматургії чуком та ін. він є основополож­ І. Микитенка — це напруже­ ником нової радянської драма­ ність, динамічність у розвитку тургії. подій, майстерний, просто ал­ Його п’єси ще більше, ніж мазний діалог, індивідуалізація проза, відзначаються злободен­ дійових осіб за допомогою мов­ ністю, актуальністю, активним них засобів. Важливе значення драматур­ вторгненням в життя. Коли чи­ таєш і дивишся його п’єси, гії І. Микитенка полягає також сповнені гарячим подихом тієї і в тому, що він створив цілу епохи, перед очима встає геро­ галерею позитивних образів ко­ їчна історія нашої Батьківщи­ муністів (Дудар—«Диктатура», ни, її чудові люди — більшови­ Чумак—«Бастилія божої мате­ ки, її чудова молодь — комсо­ рі», Вересай— «Соло на флей­ ті»), образи молоді та ін. Прав­ мольці. Боротьба за хліб, що була диве відтворення сучасної пи­ боротьбою за соціалізм, бороть­ сьменнику дійсності, майстер­ ба за нові кадри, боротьба за ність його п’єс забезпечили їх вугілля на Донбасі, будівництво довге життя. Твори Івана Кіндратовича Дніпрогесу, закінчення десяти­ класниками школи і т. ін.— все Микитенка ще довго будуть на це майстерно втілив І. Микитен­ озброєнні радянських людей, ко у своїх п’єсах «Диктатура», допомагаючи виховувати підро­ «Кадри», «Дівчата нашої краї­ стаюче покоління в дусі ідей ни», «Справа честі», «Дні комунізму, відданості партії, Зростаючи в ідейному і народу, художньому відношенні, пи­ юності» і ін. Заслужену славу принесла Л. КАЧУРЕНКО. сьменник приносить в літерату­ В е ч ір п а м ’я т і п и с ь м е н н и к а Твори видатного українського письменни­ ка Івана Кіндратовича Микитенка написані мовою, яка нагадує, за образним висловом В. Сосюри, «пахучі яблука в росі». Образи його творів — яскраві, живі — запам'ятовуються назавжди від першого знайомства з ними. Ввечері 5 вересня літературна громад­ ськість міста, письменники, артисти, аспіран­ ти, студенти заповнили зал Будинку літера­ торів, де відбувся вечір, присвячений 60-річчю з дня народження І. К. Микитенка. З великою теплотою і глибоким хвилюван­ ням розповідали про нього письменники, ар­ тисти, які багато років працювали разом з ним і близько знали його. Петро Панч говорив про значення І. Минитенка в становленні української радянської лі­ тератури, про ту видатну роль, яку відіграв він у збиранні сил пролетарських письменни­ ків ВУСПП у, душею і керівником якої він був від першого до останнього дня її існу­ вання. — Я не находжу інших слів, як Великий Громадянин, щоб охарактеризувати І. К. Микитенка. Саме таким він залишився в моїй па­ м'яті на все життя,— говорить Н. М. Ужвій. Артистка розповіла, з яким запалом І. К. Ми­ китенко організовував перший український те­ атр в Одесі, як чуйно він ставився до молодих акторів, був їх натхненником, великим дру­ гом, постійним їх гостем. Н. М. Ужвій розпо­ відала про ті пам’ятні дні, коли сотні разів у переповнених театрах йшли п’єси «Диктату­ ра», «Кадри», «Соло на флейті» і ін. Л. Первомайський, Я. Баш, Т. Масенко пригадували, як чуйно ставився І. Микитенко до літературної молоді, завжди знаходив час вислухати, дати пораду, допомогти початкую­ чому поету, письменнику. — Його твори любили або ненавиділи, але байдужих не було,— відзначив Л. Перво­ майський. Я. Городський розповів, як після вступно­ го слова на І Всесоюзному з ’їзді письменни­ ків, під схвальні оплески делегатів, О. М. Горь­ кий. передав керівництво з ’їздом І. Микит ен­ ку. Це було визнанням і високою оцінкою всієї української літератури. . На великий жаль, твори І. Микитенка дов­ гий час були забуті, і ми раді сьогодні, що його ім’я знову зайняло належне йому місце поруч з кращими представниками української літератури. В. ЯРЕМЕНКО. Перші педагогічні кроки Юрія Корольова Кажуть, як почнеш, так і пі­ — А я не розгублюсь? деш. Життя стверджує це при­ — Та що ти! Ти така смі­ слів’я. Ми ще не знаємо, як пі­ лива. де Юрій Корольов, студент IV — Так, смілива, коли стипен­ курсу фізмату, але початок у дію одержую. А тут — урок!.. — Хлопці, а де ж Юрко? нього дуже таки симптоматич­ ний. — Та вже, мабуть, у школі. — О, та ось він іде! ...День першого урока невбла­ ганно наближався. Ось уже Назустріч студентам, не по­ 9 вересня. Завтра! Ну, так що, спішаючи. йде наш знайомий практикант. Він весело насви­ що завтра?.. стує, злегка б’є себе лозиною по Отже завтра урок, і Юра ви­ рішив ознайомитися з приладдя­ нозі. — Доброго ранку, Юрко! Ти ми, які завтра допоможуть йому блискуче провести урок. Та тут сьогодні іменинник! виявилося, що і конспект уро­ — Сьогодні народиться вели­ ка треба показати і навіть по­ кий педагог Юрій Корольов! працювати над ним разом з ме­ Ура, товариші! тодистом і вчителем. А кон­ — А що ж ви думаєте? Мені спект.., урок дати раз плюнути... — Я ще не набросав кон­ Та урока дати йому на цей спекту. І навряд чи зможу сьо­ рін а з не дали. Такий вредний годні сісти з Вами за нього. По­ отой методист—подавай якийсь винен повідомити Вас. що мене там конспект. Ну хто другий викликають у деканат, так що хай подає, а нащо ж від мене, в школі я буду трохи пізніше від Корольова, вимагати?! Поі Вам доведеться мене по­ перше, мене викликали в дека­ чекати. До побачення.— І без­ нат, а по-друге, можна і за 5 печний, бадьоро настроєний Ко- хвилин перед уроком перевіри­ рольов-практикант робить свої ти, та ще й чи є потреба. Не перші кроки із школи. допустити до урока... О, це вже У школу в той день він так занадто!.. Юрій кулею зірвався і не прийшов ні трохи пізніше, з місця, пробив собі між учителя­ ні набагато пізніше. ми дорогу до дверей і так грюк­ ...Теплий сонячний ранок. Се­ нув. що не тільки вікна заб ряж ­ лище давно прокинулось. Діти чали, але й з переляку підско­ веселими стайками поспішають чило все в учительській: і у школу. Чинно, неквапливо вчителі, і студенти, і чорниль­ йдуть старі вчителі, хутенько ниці, і геометричні тіла, всілякі на високих каблучках під­ там куби, конуси, паралелепі­ стрибують мол оді вчительки... педи, навіть зірвалися зі стін Та ми відстали. Он далеко, два портрети, географічні й вже біля самої школи гру­ історичні карти... па: учнів — не учнів, учите­ Так пройшов перший пробний лів — не учителів. Наздоганя­ урок — даруйте! — перший єм. О, та це ж наші практикан­ пробний крок майбутнього вчи­ ти! Вони дуже хвилюються, до теля Юрія Корольова. того, що навіть розмовляють Івась ЧОБІТЬКО. пошепки. У деяких з них сьо­ годні перші уроки. Редактор І. КРУК. — Ой, я так тремчу! � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 25 (37) (16 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/84 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6d6d8d87abb198267f66e2244b8881b5.pdf 053986284b96bcb704990afb38f5e0d1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАШІ ГОСТІ М ОВА Д Р УЖ И Б — Ми люди різних країн і навіть різних континентів,— сказав, вітаючи гостей, заступник директора інституту В. К. Мітюрьов.— У нас багато різного, але значно більше спільно­ го: ми виховуємо наших дітей, нашу молодь, і мета у нас одна — виховати гідних борців за мир. Колектив інституту бажає Вам на цій ниві діяльності великих успіхів! Ще перекладачі не говорили іспанською, індонезійською, англійською, індійською, французькою мовами, а посланці шумного Марселя, далекої Австралії, жаркої Індонезії, Арген­ тит, Уругваю і інших країн вже схвильовано посміхались, аплодували: вони зрозуміли не­ знайому мову, яка йшла від серця,— мову дружби. Вчителі початкових шкіл, які відвідали наш інститут, виявили велику увагу до організації на­ вчання в школах, технікумах, ву­ зах нашої країни, цікавились по­ бутом студентів, умовами праці викладачів, з великим інтересом знайомились з навчальними май­ стернями. кабінетами і лаборато­ ріями на фізико-математичному факультеті. їхня одностайна дум­ ка була висловлена керівником групи французьких вчителів — ди­ ректором школи Марселем Бен­ сом: і діти і молодь соціалістичної України мають всі можливості стати кваліфікованими будівника­ ми своєї батьківщини. Гості захоплено аплодува­ лиюним учасникам інститут­ ської самодіяльності, які за­ просили їх на свою репети­ цію. Літня вчителька з Чілі, Христина Еррера, сказала: — Чудесно! Якби я сама не бачила, як ці юнаки і дів­ чата тільки що бігли за ку­ ліси з книжками і конспек­ тами в руках, я б нізащо не повірила, що це не про­ фесіонали-актори. Зарубіжні гості розповіли багато цікавого про роботу вчителів у своїх країнах. Деякі з гостей, прощаю­ чись, залишили нашим сту­ дентам сердечні привітання. Ось одне з них: «Вчителі Латинської Аме­ рики, які познайомилися сьогодні з студентами Києва, передають їм сердечний при­ віт. Ми побачили цих сту­ дентів радісними, повними надій. Тому ми впевнені, що З педагогічні КАДРИ а ЗО ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ВЕРЕСНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 26 (38) Ціна 15 коп. Щоб було цікаво і весело їх чекає робота у світі щастя і справедливості, у світі ми­ ру і дружби На цьому шляху ми ще зустрінемося. До швидкої зустрічі. Уго Родрігес (Уругвай). Рауль Бесерре (Чілі), Еліза де Віго (Аргентина), Христина Еррера (Чілі)». Це мова миру і дружби. І щоб зрозуміти цю мову, не треба багато років її вивча­ ти. Слова серця запам’ятову­ ються швидко, міцно. І не дивно, що індійський учи­ тель Амаленду Гуха з Даррант-коледжа в Теджпурі, який трохи говорить росій­ ською мовою, на питання, де він вивчав її, відповів: — У Москві, на фести­ валі... А. ФРОЛОВ. На фото: вгорі гості серед студентів — учасників хору; внизу вчителі з Індії та Індо­ незії в кабінеті політеконо­ мії. Фото М. Шуряка. На звітно-виборних комсо­ мольських зборах фізико-мате­ матичного факультету, які про­ ходили 23 вересня, багато гово­ рилося про художню самодіяль­ ність. І це не дивно. Адже ор­ ганізація культурного і весело­ го дозвілля студентів — дуже важлива справа. За останній час факультет досяг значних успіхів у худож­ ній самодіяльності. Хто в Інсти­ туті не знає співаків Юрія Па­ січника, Валентину Музику, Людмилу Велику? Хто не за­ хоплювався майстерним читан­ ням Алли Єлісєєвої і грою бан­ дуриста Михайла Стешенка? З великим успіхом виступав 1 фа­ культетський естрадний ан­ самбль, а його найбільш актив­ ний учасник Леонід Павлов по праву був нагороджений путів­ кою на VI Всесвітній фести­ валь. Але чому ж найбільш го­ строю на зборах була критика на адресу художньої самоді­ яльності? Розпорошеність сил— ось відповідь на це питання 1 на питання, чому факультет, що зайняв перше місце в новоріч­ ному огляді художньої самоді­ яльності, змушений був задо­ вольнятися третім місцем на Першому інститутському фести­ валі. Замість того, щоб створи­ ти на факультеті повнокровні самодіяльні колективи, комсо­ На допомогу агітатору Загальноосвітня школа Української РСР Радянський народ і разом з ним братні народи країн соціа­ за 40 років лістичного табору, все прогре­ сивне людство в цьому році від­ значають славний ювілей — 40-річчя Радянської держави. 23 вересня відбулась зустріч викладачів І літехнічного навчання в радянській школі, Серед видатних успіхів і до­ співробітників інституту з англійським вче­ кількістю загальноосвітніх і спеціальних се­ сягнень, що їх здобув радян­ ним, професором Лондонського університету редніх шкіл на Україні. ський народ за сорок років сво­ Джозефом Лаурисом, який керує кафедрою Того ж дня викладачі нашого інституту, го існування, одне з найпочес­ порівняльної педагогіки однорічного інститу­ інституту іноземних мов, співробітники на­ ніших місць займає загально­ ту, що працює на базі Лондонського універ­ уково-дослідних інститутів педагогіки і психо­ освітня школа. ситету. За своїм ухилом цей інститут подіб­ логії з інтересом прослухали лекцію профе­ Тяжку спадщину залишив царський уряд у галузі народ­ ний до нашого інституту удосконалення вчи­ сора Лауриса «Система освіти Англії і Уельса ної освіти. До Великої Жовтне­ телів. і нові течії в цій системі». Після лекції він вої соціалістичної революції Професор Лаурис цікавився питаннями по­ відповідав на численні запитання присутніх. ледве чверть населення Украї­ ни вміла читати й писати, май­ же 80 процентів усієї кількості дітей шкільного віку були по­ збавлені можливості вчитися. Кожен студент на­ монгольська література вого, дізнались студен­ інституту Л. Тендерес За сорок років радянської ш о го інституту знає почала існування в ти мовно-літературного і завідуючий кафедрою про т е , що в далекій березні 1921 року, ко­ факультету під час зу­ російської літератури влади на Україні буйним цвітом Азії існує така країна, ли 17 партизан після стрічі з головою спіл­ Л. Карлов докладно розквітла українська культура, як Монгольська Народ­ звільнення від реакцій­ ки письменників МИР, розповіли посланцю національна за формою і соціа­ на Республіка. Знають них військ м. Антан- депутатом Великого на­ монгольського народу і про її столицю Булак склали першу родного хуралу т. Сен- про структуру інститу­ лістична за змістом. На всіх м. Улан-Батор, великий революційну пісню, яка ту, про роботу літера­ етапах розвитку нашої Радян­ промисловий, культур­ зараз широко відома в ге. Він познайомив сту­ турних кафедр. ської держави партія і уряд ні дентів з творами ви­ ний і адміністративний народній Монголії. На­ На згадку про цю на хвилину не зменшували своєї датних монгольських центр країни. вряд чи хто з наших письменників, прочитав пам’ятну зустріч т. уваги до питань шкільного бу­ Але мало хто знає Сенге на одному із дівництва. про те, що площа цієї студентів знає і про те. власні. збірників творів мон­ країни налічує значно що в монгольському З великим інтересом гольських письменни­ У 1919 році, в розпалі грома­ більше 1 млн. кв. км, в віршуванні римуються спостерігав т. Сенге ро­ ків, що знаходяться в дянської війни, VIII з’їзд партії той час як кількість на­ не останні, а перші боту наших студентів у нашій бібліотеці, по­ прийняв програму, яка точно селення не перевищує слова рядка. лабораторіях, кабіне­ ставив автограф. встановлювала завдання в галу­ цієї ж цифри. Мало хто Про все це і багато тах. знає і про те, що нова іншого, нового і ціка­ Секретар партбюро Ю . ПОЛУДНЕНКО. зі народної освіти. ЛЕКЦІЯ АНГЛІЙСЬКОГО ВЧЕНОГО З д а л е к о ї М о н го лії мольське бюро факультету на­ цілило групові організації на підготовку максимальної кіль­ кості номерів. Та кількість не перейшла в якість. Ніхто не до­ помагав духовому оркестрові, ніхто не подбав про створення драмгуртка, хоч розмови про це велись весь рік. Зник з про­ грам концертів веселий 1 гост­ рий студентський конферанс. Вечори самодіяльності стали су­ хими 1 одноманітними. В цьому навчальному році становище повинно докорінно змінитися. Секретар партбюро факультету П. В. Петришнна, комсомольці О. Болгар, О. Сем­ ко, Ю. Францев, Н. Басов­ ський та інші висловили на збо­ рах конкретні пропозиції, спря­ мовані на покращення роботи самодіяльності, зокрема, запро­ понували створити при культсекторі бюро невеличку комісію з 3 —4 чоловік, яка б збирала всі пропозиції комсомольців та матеріали для створення ЄДИ­ НОЇ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ПРО ГРАМИ. Зараз перед факультетом сто­ їть складне, але почесне зав­ дання — за короткий строк, що залишився до свята — 40-ї річниці Великого Жовтня — підготувати змістовну, цікаву і оригінальну програму худож­ ньої самодіяльності. Н. БАСОВСЬКИЙ. У перші ж дні свого існуван­ ня Радянська держава проголо­ сила основні принципи нової, радянської системи народної освіти, а саме: загальне обов’яз­ кове безплатне навчання, відо­ кремлення школи від церкви, активна участь трудящого на­ селення в розв’язуванні питань шкільного будівництва, право для всіх національностей навча­ тися на рідній мові. «Наша школа, — говорив Ленін, — повинна давати мо­ лоді основні знання, давати вміння виробляти самим кому­ ністичні погляди, повинна роби­ ти з них освічених людей. Вона повинна за той час, поки люди в ній вчаться, робити з них учасників боротьби за виз­ волення від експлуататорів». На основі розроблених і стверджених партією і урядом документів революційної пере будови школи («Положення про Єдину Трудову школу РРФСР» та основні принципи Єдиної Трудової школи) загальноосвіт­ ня школа на Україні докорінно змінила цілі, завдання J зміст навчально-виховної роботи. (Продовження на 3 стор.). �Н А З У С Т Р ІЧ ФАКУЛЬТЕТ Фізико-математичний факуль­ тет розпочав навчальний рік, коли вся наша країна готується до зустрічі знаменної дати — 40-річчя Великого Жовтня. У відповідності до рішень XX з’їз­ ду КПРС про запровадження політехнічного навчання та по­ станов Уряду про поліпшення наукової роботи у вищих учбо­ вих закладах, деканат факуль­ тету головну увагу звертає на дальший розвиток науково-до­ слідної роботи, на підвищення якості підготовки учителів ши­ рокого профілю, на покращення політехнічної підготовки вчите­ лів та Ідейно-виховної роботи серед студентів. Все це вимагає проведення великої організаційної та на­ уково-методичної роботи по до­ бору педагогічних кадрів, по вивченню нових навчальних пла­ нів 1 програм, по забезпеченню факультету матеріальною ба­ зою. Крім старих наших пра­ цівників, на факультеті в цьому році працюють професор В. П. Вельмін, доцент В. П. Білоусо­ ва. Кафедри факультету працю­ ють над погодженням окремих математичних та фізичних кур­ сів з дисциплінами політехніч­ ного циклу, над посиленням зв’язку інститутських курсів Із У шкільними. Деканат поставив питання перед дирекцією інсти­ туту 1 перед Міністерством осві­ ти УРСР про дозвіл організації кафедри основ виробництва. На факультеті широко роз­ горнута робота по створенню вузівських підручників. Окремі працівники факультету (доцен­ ти М. Ф. Кіраковський, О. Т. Чалий, В. М. Коновалов, І. Е. Шаманський та 1н.) написали підручники 1 частково здали їх до друку. Виконання нових учбових планів неможливе без утворен­ ня потрібної матеріальної бази. Ось чому ще в минулому році факультет розпочав (і продов­ жує зараз) велику роботу по створенню ряду кабінетів та лабораторій. На сьогодні вже утворено лабораторію електро­ техніки, кабінет вищої матема­ тики, кабінет графіки; закін­ чується організація типового ма­ тематичного та фізичного кабі­ нетів середньої школи. Факуль­ тет придбав деякі швидкодіючі математичні обчислювальні ма­ шини і розпочав роботу по створенню для студентів стар­ ших курсів семінару по їх ви­ вченню. Для поліпшення полі­ технічної підготовки майбутніх вчителів з минулого року впер­ ше запроваджено виробничу В Е Л И К О М У Ц І ДНІ Ж О В Т Н Ю Над чим працю ю ть члени кафедри фізики практику для студентів фізичної спеціальності, а студенти мате­ матичної спеціальності вперше Кафедра фізики існує з дня федрі працюють дві наукові ла­ в цьому році проходять педаго­ організації інституту. З а цей бораторії: тепло- та масообміну гічну практику з креслення. час на ній проведена велика ор­ і напівпровідників. На базі пер­ Ідучи назустріч 40-річниці ганізаційна, наукова та мето­ шої лабораторії співробітника­ Великого Жовтня, . факультет дична робота. ми і аспірантами підготовленоі проводить велику роботу в під­ З метою підвищення ідейно- надруковано 36 наукових робіт шефному Києво-Святошинсько­ теоретичного рівня лекцій на а також три кандидатських і му районі. Для вчителів під­ кафедрі систематично проводи­ одна докторська дисертації. шефних шкіл читаються лекції лась робота по переробці учбо­ О рганізація лабораторії на­ методичного характеру. півпровідників почалась у пер­ вих курсів у напрямі їх політех­ У підшефній МТС проводить­ нізації та більш глибокого ви­ шій половині 1956 року ся лекційна робота на теми: світлення проблем, що мають дружним колективом її пра­ «Про міжнародний стан», «Про велике загально-технічне зна­ цівників за цей короткий мирне використання атомної чення. Членами кафедри (В. К. час проведена велика робо­ енергії» та інші. Організовува­ Мітюрьовим, В. М. Коновало­ та по ї ї устаткуванню. Членами лися вечори художньої самоді­ вим, І. І. Тичиною) опрацьовано кафедри, я к і працюють у галузі яльності силами студентів фа­ і надруковано цикл лекцій з напівпровідників (доц. В. Коно­ культету. курсу загальної фізики та тер­ валов, аспірант В. Дубчак), на­ Непогано поставлена на фа­ модинаміки, в яких, поруч з ви­ писано і здано до друку дві на­ культеті організація художньої світленням теоретичного мате­ укові роботи. самодіяльності та спортивно- ріалу, показується взаємозв’я­ М етодична робота кафедри не оборонна робота. В IX інсти­ зок сучасної науки і техніки. обмеж ується стінами інституту, тутській спартакіаді факультет Наукова робота на кафедрі її співробітниками були запро­ зайняв перше місце. Зараз фіз­ поновані нові профілі підготов­ культурні колективи факульте­ проводиться, в основному, в ки педагогічних кадрів по спе­ ту наполегливо готуються до трьох напрямках: дослідження ціальності «Ф ізика та основи участі в X ювілейній спартакіа­ тепло- і масообміну в дисперс­ виробництва» і складені про­ них тілах; дослідження елек­ екти учбових планів з цих спе­ ді на честь великого свята. Колектив студентів і праців­ тричних і оптичних власти­ ціальностей, які були затвер­ ників факультету докладає всіх востей напівпровідників; роз­ джені М іністерством освіти зусиль, щоб гідно зустріти ве­ робка методики викладання УРСР д л я всіх педвузів Укра­ лике всенародне свято. окремих тем як у педінституті, їни. О. СЕРГУНОВА, В. МІТЮРЬОВ, так і в середній школі. декан фізико-математич­ зав. кафедрою фізики. Відповідно до цього при ка­ ного факультету. НАШІ ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ ОВОЛОДІЄМО другою спеціальністю У зв’язку з введенням полі­ технічного навчання в школах важливе місце серед навчальних предметів відводиться креслен­ ню. В цьому році студентам-ма­ тематикам вперше у педагогіч­ ній практиці нашого інституту довелося проводити уроки з креслення в школах. Цілком зрозуміло, що для студента, який готується дати перший в житті урок, дуже важливо побачити кілька уро­ ків досвідченого вчителя. На жаль, ми, суденти-прак­ тиканти Боярської школи, по­ збавлені можливості повчитися майстерності проведення уро­ ків з креслення, хоч 1 від­ відували їх у цій школі. Та на них нам довелося спосте­ рігати не стільки цінні, по­ вчальні прийоми і методи, скільки недоліки організаційно­ го і методичного характеру, які пояснюються в основному тим, що викладає креслення не ма­ тематик і взагалі не педагог, а людина, яка добре володіє тільки технікою креслярської справи. Наслідком цього є пов­ ний відрив у викладанні ма­ тематики і креслення, відсут­ ність зв’язку теорії з практи­ кою, недооцінка учнями такого важливого предмета, як крес­ лення. Ми переконалися, як важли­ во для нас оволодіти другою спеціальністю — учителя крес­ лення. Математика і креслення так тісно пов’язані між собою, що викладання їх у школі до­ цільно зосереджувати в одних руках — в руках учителя ма­ тематики, який повинен ще в інституті оволодіти і спеціаль­ ністю учителя креслення. Г. ГОШЛЯ. На фото: в кабінеті креслен­ ня; заняття проводить доц. М. Кіраковський. Більше трьох століть розви­ вається вища математика. Р оз­ в'язано задачі на обчислення довжини кривої лінії, площі криволінійної фігури, швид­ кості і прискорення нерівномір­ ного руху і багато інших, які не можна розв’язати засобами еле­ ментарної математики. Значний вклад у розвиток вищої матема­ тики внесли і наші вітчизняні вчені. Учитель математики в серед­ ній школі мусить глибоко ро­ зуміти ідейну сторону шкільно­ го курсу математики, а це мож­ ливо тільки на базі знання ви­ щої математики. Тому одним із питань, над яким працює колектив на­ укових працівників кафедри ма­ тематичного аналізу і геометрії, є методика викладання вищої математики в педагогічному інституті, зокрема: добір мате­ ріалу і спосіб його викладу, по­ годження у викладанні елемен­ тарної математики та фізики; ВОЇН, РОБІТНИК, СТУДЕН Т ми узнали його ім я, потім — С початку що він з 21 групи математиків. І ось, нарешті, перед нами висока людина з трошки насмішкуватими і водночас серйозними очи­ ма. Це — Андрій Григорович Конфорович. — Родом я з Київщини,—розповідає він.— Батьки мої — колгоспники. У 1932 році я пішов у школу. Та закінчити її не вдалося: почалась війна, село захопили фашистські за­ гарбники; про навчання нічого було й думати. 1943 рік приніс нам визволення. Разом з Радянською Армією я пішов на фронт. Почав війну в складі прославленої Кантемирівської танкової дивізії. В Польщі, в серпні 1944 ро­ ку, був поранений; після лікування і відпо­ чинку — знову фронт. У 1947 році А. Конфорович демобілізував­ ся. Країна швидкими темпами відбудовувала зруйновані заводи, фабрики, міста. Треба було братися за роботу. Працював Андрій Григорович простим робітником і одночасно навчався на курсах топографів. Працюючи після їх закінчення в проектному інституті, він часто замислювався: «Як бути із загаль­ ною освітою? Треба обов’язково одержати її». В 1956 році закінчив 10-й клас і подав доку­ менти на фізико-математичний факультет Ки­ ївського педінституту. — Чи міг би я ,— зауважує Конфорович,— син селянина-бідняка, навіть мріяти про на­ вчання в інституті, якби не радянська влада?! Зараз я на другому курсі. В навчанні у мене була велика перерва, і якби не допомога то­ варишів по групі, то хороших результатів я не досяг би. Адже одне «добре» серед «від­ мінно» — не такий уже поганий рахунок! За допомогу я дуже вдячний всій групі, особливо Ю. Боєвїй, Е. Мусіній, Д. Гладишко. З ар а з розпочався другий рік мого студентського життя. Сподіваюсь, що він буде не менш успішним, ніж минулий. Г. ДАВИДЮК. організація самостійної роботи студентів. За післявоєнний час професо­ ри С. Ф. Фещенко і І. М. Рапо­ порт захистили докторські ди­ сертації, виконали значний об’­ єм наукової роботи, чим внесли вклад у розвиток радянської ма­ тематики. Професор С. Ф. Фещенко розвинув асимптотичний метод інтегрування диференціальних рівнянь. Застосування цього ме­ тоду дало м ож ливість розв’яза­ ти одну із складних задач про розрахунок кан атів шахтних підйомних машин. Професор І. М. Рапопорт одержав чимало нових наукових результатів як в класичній тео­ р ії диф еренціальних рівнянь так і в гал у зі спектральної тео­ р ії диф еренціальних операто­ рів. Д оцент О. П. Сергунова і старший викладач В. М. Котло­ ва разом з викладачами Київ­ ського університету написали підручник з аналітичної гео­ метрії, який днями виходить з друку. Товариш і В. В. Іваненко. Я. В. Хромой і О. Т. Чалий за­ хистили кандидатські дисертації і успіш но працю ю ть над виго­ товленням навчальних посібни­ ків для студентів. С тарш ий викладач П. В. Гу­ менний опублікував статтю про наближ ене знаходження ком­ плексних коренів алгебраїчних рівнян ь. З а р а з він закінчує ро­ боту н ад кандидатською дисер­ тацією . З а післявоєнний час викла­ дачі каф едри опублікували по­ над 50 наукових робіт. За цей ж е період кафедрою (через ас­ п іран туру) підготовлено 12 на­ укових робітників. З них 8 захистили кандидатські дисер­ тації. П. КОВАЛЬ, д о ц е н т каф едри матема­ ти ч н ого аналізу і гео­ м е т р ії. �Н AМ П И Ш У Т Ь П опрацю вали Анатолий ДЬЯЧЕНКО Из летней тетради добре! Про поїздку у підшефний ки самі повинні вибрати собі колгосп на збирання врожаю бригади, в яких працюватимуть. яблук нас сповістили напередо­ Так і зробили. Бригадам, які дні. 22 вересня, у чудовий осін­ залишились без юнаків, допома­ ній день, ми, студенти-першо­ гали наші керівники В. Гали­ курсники мовно-літературного цький і О. Саушкін. факультету, зібралися на при­ Робота йшла ударно. Кол­ вокзальній площі, щоб звідси госпниці ледве встигали розгру­ дружно вирушити у пункт на­ жати корзини. шого призначення — м. Бояр­ Настала обідня перерва. Але ку. Настрій у всіх був бадьо­ для молоді обідня перерва це не рий, хоч ми і хвилювалися тро­ лише їжа 1 відпочинок, але й хи: а що як не справимось?!. Ігри, розваги. Як же, ви думає­ У вагоні електропоїзда було те, розважалися наші дівчата? весело: відчувалося, що їде мо­ Вони вирішили зайнятися... кін­ лодь! У Боярці нас тепло зу­ ним спортом. Якби ви, дорогі стріли представники колгоспу, читачі, бачили, як вони по черзі показали, де і як ми будемо демонстрували «клас» верхової працювати. Бригадир розповіла їзди!.. Конячки були смирними, нам, що основна галузь колгосп­ і наші «вершниці» себе чудово ного господарства — садівни­ почували. Правда, були момен­ цтво. Один тільки яблуневий ти, к оли хто-небудь з «амазо­ сад дає колгоспу 70 процентів нок» конвульсивно хапав, крім всіх прибутків! На нас чекали вуздечки, і гриву коня... довгі ряди низьких розложистих Після перерви ми з новою яблунь, обсипаних золотистими енергією взялися за роботу. На­ плодами. Наше завдання — зі­ слідки говорять за себе самі: брати яблука, що вже дозріли. ми зібрали 13 тонн яблук, пере­ Норма — 300 кг на чоловіка. виконавши норму на одну тонну Азартно, з піснями 1 жарта­ Приємно знати, що своєю ми, взялися ми до роботи. працею ми принесли (хай ма­ Працювали, розбившись на 8 леньку!) користь. Яблука, зібра­ бригад, по 5 чол. у кожній. ні лами, будуть відправлені на Організація цих бригад була крайню північ нашої Вітчизни. «важною» справою: кожній гру­ пі дівчат хотілося мати у себе Л. ІВАНОВА, хоч одного юнака (носити кор­ Г. ТЮТЮННИКОВА, зини), а їх у нас всього четве­ студентки І курсу мовноро! Нарешті вирішили, що юна­ літературного факультету. На IV конгрессе ВФДМ Р а зго в о р п о д н аш и м н е б о м Они идут по киевским бульварам, За руки взявшись, бродят над Днепром. О чём так много спорит эта пара? А коль молчат, то думают о чём? — Возьми меня с собой. — Я не имею права Тобою рисковать! — А говоришь — люблю... — Чудачка! Потому-то в этот ад кровавый Не едешь ты. Тебя же погублю Я там, пойми меня. — Мой милый, Тогда ты за меня начнешь врагов крушить С двойной, тройной, учетверённой силой. Я смерти не боюсь. — А может быть Убьют меня, останешься тогда ты Одна в чужом краю, от родины вдали... — Мне станут братьями твои друзья-солдаты, И место я займу твоё как дочь твоей земли... Но кто ж они, чьи помыслы так близки, А жизни — через штык колониальных рот? Она — француженка, известная артистка, А юноша — алжирский патриот. Не прощай, а до свидания! Улыбки, слёзы часты здесь, Летят слова по кругу. Как нужно при прощании: — Прощай! Пиши на свой Земной ведь шар, пожалуй, весь портрет! — Слетался на свидание. Кричит бразилец другу. И чтобы в памяти сберечь Об этой больше встрече, В свою вставляют гости речь Слова из нашей речи. «Товарищ», «Дружба», «Мир», «Привет!» — Загальноосвітня школа Української РСР (Продовження) за 40 років У березні 1920 року відбу­ лася перша Всеукраїнська на­ рада по народній освіті, яка за­ твердила «Схему народної осві­ ти УРСР». За цією схемою система народної освіти на Україні складалась з двох сту­ пенів загальноосвітньої школи: І ступінь — І—IV класи, II ступінь — V—VII класи і профшколи з дво- та трирічним навчанням. Пізніше загально­ освітня школа на Україні, так само як і в РРФСР, перетвори­ лась на дев’ятирічку і десяти­ річку. 30 червня 1924 року ВУЦВК, здійснюючи заповіти Леніна, ухвалив перший закон про те! щоб у найближчі роки всі діти віком 8—10 років були охопле­ ні мережею початкових шкіл. 5 серпня 1925 р. видано по­ станову ВУЦВК і РНК УРСР про запровадження з 1925— 1926 навчального року обов’яз­ кового навчання дітей, почи­ наючи з восьми років. Нар­ комосом УРСР було опрацьова­ но п’ятирічний план запрова­ дження загального навчання, потім його було перероблено на трирічний. З року в рік збільшувалась мережа шкіл і кількість учнів. У 1929 — 1930 навчальному році на Україні було майже 22 ти­ сячі шкіл, в яких навчалося до 3 млн. учнів. Успіхи, досягнуті на Україні в галузі розгортан­ ня народної освіти, дозволили здійснити загальне обов'язкове початкове навчання, а 14 серп­ ня 1930 року ВЦВК і PHК СРСР затвердили закон про здійснення загального обов’яз­ кового семирічного навчання в містах і робітничих селищах та 4-річного навчання на селі. Введення загальної обов'язкової освіти в країні було вирішаль­ ним кроком культурної револю­ ції. За роки радянської влади на Україні швидкими темпами роз­ ширювалася шкільна мережа: кількість семирічних шкіл збіль­ шилась майже в 28,4 разу, се­ редніх — в 10,9, □ а □ КОГДА ЦВЕТЕТ ТОПОЛЬ Посмотри: пушистым снегом Все бульвары замело. Кружат хлопья в буйном беге— Все кругом белым-бело. И итальянец молодой Лоб морщит от старания: Засверкали серебринки — «Прощай», синьор, не тот — В золотых твоих кудрях... другой Киев, словно на картинке Есть руски: В середине декабря! ДО-СВИ-ДА-НИ-Я!.. Нас пьянит в любой аллее Листьев, трав зеленый хмель, И сердцам, друзья, теплее В тополиную метель! Н аслідуй е т цей приклад Ч ас б у л о б розпочати роботу За рішенням партбюро інсти­ туту у нас повинен бути орга­ нізований огляд кінофільмів, присвячений 40-й річниці Жовт­ ня. Пройшов уже місяць на­ вчання, наближається свято, але жодного фільму досі не продемонстровано. Цікаво, коли думають розпо­ чати свою роботу правління клубу та кафедра навчального кіно? СПРАВЕДЛИВІ НАРІКАННЯ Днями відбулися загальні Проте, подібний стан не хви­ збори студентів і аспірантів лював і не хвилює ні адміні­ гуртожитку № 3, присвячені ви­ стративно-господарську частину, борам нової ради. ні місцевком, ні .профком інсти­ На зборах було відмічено ба­ туту. ч. гато прикрих недоліків. Так, Виступаючі висловили споді­ вже декілька місяців не працює вання, що нова рада (голова — радіола; не перший рік «вста­ молодий комуніст, аспірант новлюється» зовнішня антена т. Маркуш) працюватиме по-но­ телевізора: давно назріла необ­ хідність встановити в гуртожит­ вому і докладе зусиль, щоб лі­ ку телефон, обладнати душ, квідувати наявну безгосподар­ провести на третій поверх воду, ність і створити належні умо­ щоб не доводилося бігати за ви для життя, праці та відпо­ склянкою води з ІІІ-го на 1-й чинку мешканців гуртожитку. поверх, зробити вітрину для га­ зети і т. 1н. М. КУЗІЙ. Н а д іс л а н о на к о н к у р с Слідами наших виступів З перших днів навчання студенти IV-гo курсу (до­ шкільний відділ) правильно розподілили свій час. Особливо це відчувається у студентів, які живуть у 18-ій кімнаті гуртожитку № 2. Дівчата цієї кімнати встають о 7-ій годині ранку і о 7 год. 20 хв. виконують вправи ранкової гімнастики по радіо. Після зарядки вони обов’язково роблять холодне обтирання. Це зміцнює їх здоров’я, сприяє кращому сприйманню і засвоєнню про­ грамового матеріалу. Було б добре, якби всі наші студенти наслідували цей приклад. М. БУБЛИЧЕНКО. За сорок років виросла і кіль­ кість учнів у загальноосвітній школі. Так, в 1914 —1915 рр. в школах України налічувалось 2607,3 тис. учнів, в 1956— 1957 рр.— 5468 тис. За роки радянської влади значно зросла також кількість учителів у загальноосвітній школі: 70,8 тис. у 1914 — 1915 навчальному році і 3397 тис. у 1956 —1957 навчальному році. Радянська держава і Кому­ ністична партія приділяють ве­ лику увагу зміцненню навчаль­ ної та матеріальної бази за­ гальноосвітньої школи. Так, у 1928 році вона становила 73,5 млн. карбованців, а у 1957 році визначено за бюдже­ том 4,526 млн. крб., тобто в 55 разів більше. За роки радянської влади на Україні збудовано біля 7000 нових шкіл. У самому тільки Києві побудовано понад сто шкільних приміщень (відомо, що за 300-літній період царю­ вання династії Романових у Києві було збудовано лише 12 шкіл). Злочинний і віроломний на­ пад німецьких загарбників на нашу Батьківщину перервав творчу роботу радянського .на­ роду. Фашистські варвари руй­ нували наші фабрики, заводи, клуби, культурні і дошкіль­ ні установи. На Україні во­ ни знищили повністю 8018 та частково 10062 шкільних бу­ динки, спалили велику кількість книг та підручників. У тяжкі воєнні роки партія 1 уряд невтомно піклувалися про навчання і виховання дітей. Саме тоді урядом прийнято рі­ шення про організацію обліку дітей шкільного віку та поста­ нову про прийом у школи дітей з 7 років; встановлено п’яти­ бальну систему оцінки успіш­ «ФОТООБВИНУВАЧЕННЯ» Під таким заголовком був вміщений у 21 номері нашої газети (за 7 червня 1957 р.) ма­ теріал про те, що в навчальних майстернях не обладнано вми­ вальники. З того часу пройшло вже майже 4 місяці, але госпо­ дарська частіша інституту нія к не реагує на цей сигнал. Сподіваємось, що партійне бюро допоможе тов. Босенку зрушити, нарешті, з місця цю важливу справу. ності і поведінки учнів; екзаме­ ни на атестат зрілості; нагоро­ дження золотими і срібними ме­ далями учнів за високу успіш­ ність та відмінну поведінку. Всі постанови, прийняті урядом у воєнні роки, відіграли величез­ ну роль у дальшому зміцненні та розвитку загальноосвітньої школи. Радянська Україна, завдяки братерській допомозі інших ра­ дянських народів і, насамперед, великого російського народу, вигнала ворога з своєї землі і успішно залікувала рани, зав­ дані їй війною. Швидко відбу­ довуються школи, дошкільні 1 культурно-освітні установи. У 1945/46 навчальному році ме­ режа шкіл уже майже дорівню­ вала довоєнній і перевищувала мережу 1914 —1915 року на 2293 школи. В 1950/51 на(Закінчення на 4-й стор.) �Загальноосвітня школа Української PСP (Закінчення) за 40 років вчальному році в 31 055 шко­ лах Української РСР навчалося понад 6 мільйонів 800 тисяч дітей. На всіх етапах розвитку за­ гальноосвітньої школи партія і уряд, поруч з боротьбою за здійснення загального обов’яз­ кового навчання, за збільшення мережі шкіл, вела невпинну й наполегливу боротьбу за поліп­ шення якості навчально-вихов­ ної роботи, за піднесення ідей­ ного рівня у вихованні радян­ ської молоді. Історичні рішення ЦК ВКП(б) «Про початкову і середню шко­ лу» (1931 р.), «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» (1932 р.), «Про підручники для початкової і середньої школи в СРСР» (1934 р.), а також рішення «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів» допомогли вчителям і органам народної освіти викорчувати методичне прожектерство, що витікало з антиленінської теорії «відми­ рання школи», та шкідливі на­ слідки псевдонауки педології. На шлях нового широкого піднесення роботи загально­ освітню школу УРСР в після­ воєнні роки вивели історичні рішення XIX і XX з ’їздів КПРС та постанови ЦК КПРС про ідеологічну роботу. Однією з складових частин комуністичного виховання моло­ ді і підготовки всебічно розви­ нених активних будівників ко­ мунізму є політехнічне навчан­ ня і трудове виховання учнів­ ської молоді. За директивами XIX і XX з'їздів КПРС загаль­ ноосвітня школа приступила до здійснення загального обов’яз­ кового середнього і політехніч­ ного навчання. Проведена знач­ на робота по удосконаленню на­ вчального плану і складанню навчальних програм, спрямова­ них на успішне виконання по­ ставлених перед школою зав­ дань. Оглядаючи пройдений шлях розвитку загальноосвітньої шко­ ли на Україні, ми сповнюємося високим почуттям гордості за нашу країну, за наш радян­ ський народ, який під керівни­ цтвом Комуністичної партії по­ долав господарську і культурну відсталість минулого, побудував соціалізм, здійснив культурну революцію. Попереду — великі і складні завдання, визначені в рішеннях XX з'їзду КПРС. Немає сумні­ ву в тому, що численний загін учителів УРСР віддасть всі свої сили і знання для боротьби за дальший розвиток загально­ освітньої школи. Г. ПРОКОПЕНКО, кандидат педагогічних наук. Присвячуємо Уже десять років існує в на­ шому інституті хороша тради­ ція — проведення спартакіад з різних видів спорту. До участі у них залучається велика кіль­ кість студентів. IX традиційна комплексна спартакіада інституту проводи­ лась з дев’яти видів спорту, і в ній взяли участь 825 студентів. З них троє—виконали спортив­ ні норми І розряду; двадцять— II розряду і п’ятдесяту дев’ять — III розряду. Перемогу в ком­ плексному заліку одержав фізи­ ко-математичний факультет; II місце зайняв мовно-літератур­ ...що акула єдина твари­ на, яка ніколи не спить і перебуває у постійному русі? ...що люди з племені Чен у долині Кайпіпенді (Уруг­ вай) за все своє життя не ви­ пивають жодної краплі во­ ди?.. Вони п'ють лише ріди­ ну, яку одержують з куку­ рудзи. ...що племенем 99-ти нази­ вається плем’я, яке живе на одному з островів озера Ру­ славні й річниці ний факультет і III—педагогіч­ ний факультет. Інститутська спартакіада значно допомогла нам у підго­ товці до участі в спартакіаді вузів міста, в якій колектив на­ шого інституту виступив з 10 видів спорту, зайнявши II. міс­ це в другій групі вузів. X спартакіада присвячується 40-річчю Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. Це зо­ бов’язує фізкультурні колекти­ ви факультетів, Раду ДСТ і ка­ федру фізичного виховання ор­ ганізувати підготовку і прове­ дення спартакіади так, щоб ре­ зультати її були кращі за по передні. Систематичне, наполегливе тренування студентів — залог успіху X ювілейної спартакіа­ ди інституту. К. РЕЧИЦЬ. В цьому навчаль­ ному році погода як ніколи сприяла про веденню контроль­ них уроків і зма­ гань з плавання для студентів, які всту­ пили до нашого інституту. І тому, мабуть, традиційні змагання перших курсів були най­ більш численними. Добре зарекомен­ дували себе студен­ ти фізико-матема­ тичного і педагогіч­ ного факультетів. Вони вист авили най­ більшу кількість учасників, і їх групи вийшли на перші місця. Перше місце зай­ няла 1 група відділу спецпедагогіки (пе­ дагогічний факультет) — 28 очок; друге — 12 група фізиків (фізико-математичний факуль­ тет) — 21 очко; третє — 2 група фізиків — 23 очка. Найбільш цікавими були зма­ гання, які відбулися 8 вересня. Вони вимагали мобілізації всіх сил курсу. Цілком підготовле­ ними виявили себе студенти С. Лобань, Л. Розовина, Р. Ан­ дрієвська, М. Литвиненко, М. Нефедова (педагогічний факуль­ тет); Л. Головченко, С. Бонда­ ренко, В. Лещенко, О. Біляєва (фізико-математичннй факуль­ тет). Команда фізико-математично­ го факультету (А. Ткаченко, З. Ноганченко, С. Солохненко, А. Павленко, Н. Ніколенко, В. Більдій, Л. Головченко, С. Бон­ даренко, В. Лещенко, О. Біляє­ ва) заслужено зайняла І місце Команда педфаку зайняла II місце. Мовно-літературний факуль­ Днями радян­ Наш ський народ від­ календар значав 125-річчя з дня народження ви­ датного композито­ ра-класика Петра Івановича Ніщин­ ського. Ім’я компо­ зитора відоме широ­ ким колам населен­ ня не тільки нашої Батьківщи­ ни, а й за межами її. Славетний його хор «Закувала та сива зозуля» з музично-поетичної народної картини «Вечорниці», яка написана до п’єси Шевчен­ ка «Назар Стодоля», і сьогодні користуються незмінним успі­ хом. Народився П. І. Ніщинський 21 вересня 1832 року в селі Неменка, Київської губернії. Рано він залишився без бать­ ка. його мати, проста се­ лянка, прагнула дати синові освіту. З цією метою вона пе­ реїздить до Києва, де, працюю­ чи куховаркою, влаштовує си­ на спочатку в духовне училище, потім в семінарію. В ці роки проявляється великий хист май­ вертав героїчний епос, що яскраво оспівував бороть­ бу народів Укра­ їни та Росії про­ ти іноземних за­ гарбників. З 1870 року І . щи н с ь к и й він працює над обробками народ­ бутнього композитора до му­ зичного мистецтва. Маючи силь­ них пісень та пише власні З ’являються обробки ний голос і добре володіючи твори. ним, Петро Ніщинський бере народних пісень: «Козак Со«Байда», «Ой, гук, активну участь у різних хоро­ фрон», мати, гук» та інші. Велике вих колективах. Після закінчен­ значення для композитора мало ня Київської семінарії Ніщин­ ський завдяки своєму обдару­ його -знайомство з видатним ванню потрапляє до Греції. В українським драматургом М. Л. Афінах він здобуває вищу осві­ Кропивницьким, до п’єс якого ту, закінчивши філологічний та Петро Іванович писав музику. В 1875 р. Ніщинський пише богословський факультети уні­ верситету; пізніше захищає ди­ свою славетну музику «Вечор­ сертацію на ступінь магістра ниці», яка складається з семи наук. П. Ніщинський добре знав різних номерів. грецьку мову і, переїхавши зго­ Помер П. І. Ніщинський 4 бе­ дом в Росію, викладав її в міс­ резня 1896 р. в селі Вороши­ цевих гімназіях. Крім того, він лівці. виступав у пресі як літератур­ Л. ІВАХНЕНКО, ний критик і публіцист, викладав викладач кафедри музики. співи, перекладав, писав вірші й пісні. Увагу Ніщинського при­ Редактор І. КРУК. П . дольф у Кенії (Африка)? За останні 200 років це плем’я ніколи не мало більше від 99 жителів, тому що недостач ча їжі цього не дозволяє. ...що англійський лікар Джон Флойр (1649—1754) перший помітив, що пульс у людини не завжди однако­ вий?.. Для того, щоб виміряти пульс, він замовив собі го­ динник з спеціальною се­ кундною стрілкою. То був перший годинник з такою стрілкою, яка тепер є на всіх ручних годинниках. ...що найдовшим царюван­ ням в історії було царюван­ ня бірманського короля Мінді (1272 — 1385)?.. Він був коронований у семирічному віці і правив без перерви повних 106 років. СПОРТ тет виявився неспроможним підтримати торішні традиції і зайняв останнє місце (хоч ви­ ступала команда у повному складі). І. ГОНЧАР, О. КОРОПЕНКО, викладачі кафедри фізичного виховання. На фото: на дистанції сту­ дентка фізико-математичного факультету Л. Ткаченко; Л. Го­ ловченко після запливу; голов­ ний суддя змагань Ю. Биковцев вручає диплом переможця Л. Головченку. Фото В. Орловського. Н і � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/85 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/469db3c4fc54f587e423cb442e7c6169.pdf 056b4085c485f00dfdb70b585ebe3a15 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! педагогічні К А Д РИ З а 14 ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Ж ОВТНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 27 ( 39) Ціна 15 коп. Науковий геній радянської людини завойовує Всесвіт на Красній площі Першого В иступаючи травня 1935 року, великий основополож­ ник теорії міжпланетних подорожей К. Е. Ціол­ ковський говорив: «Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться лише через багато сотень літ. Але строки міняються. Я вірю, що багато з вас будуть свідками першої заатмосферної по­ дорожі». Пройшло менше чверті століття, і учні і по­ слідовники Ціолковського досягли нових вер­ шин у астронавтиці. 4 жовтня 1957 р. в Радянському Союзі за­ пущено перший у світі штучний супутник Землі. Споконвічна мрія людства про міжпланетні подорожі стає реальністю. Велика гордість проймає кожного з нас, бо запущено першого супутника Землі в нашій Радянській країні. Це грандіозний і немеркну­ чий у віках подвиг радянської науки. Це — найвеличніший вклад радянських учених, ін­ женерів у скарбницю світової науки. Радянська наука вийшла тепер на перше місце в справі пізнання властивостей косміч­ ного простору і вивчення обертання небесних тіл нашої сонячної системи. За останні роки радянські вчені не раз при­ водили у здивування світову громадськість своїми сміливими науковими дерзаннями і тех­ нічними досягненнями. Пуск першої В СВІТІ атомної електростанції, створення комфорта­ бельних пасажирських літаків типу «ТУ-104», «Україна», «Москва», найпотужніший у світі синхрофазотрон, створення міжконтиненталь­ ної балістичної ракети і, нарешті, успішний запуск штучного супутника Землі — ось дале­ ко не повний перелік епохальних відкрить на­ укового генія радянського народу. Шлях до цих і подібних відкрить був закладений у бу­ ремні дні Великого Жовтня. Соціалізм роз­ кріпачив життя народів, створивши найспри­ ятливіші умови розвитку наукової технічної творчості трудящих мас. Сорок років тому радянський народ про­ клав шлях людству до щасливого життя, сьо­ годні наш народ відкриває людству шлях у Космос, шлях до освоєння зоряного простору. Побудова і успішний запуск штучного су­ путника був би немислимий без високого рів­ ня розвитку ракетної техніки в СРСР. Щоб вивести супутник на орбіту потрібно було створити зверхшвидку ракету-носія, а та­ кож забезпечити супутник захисним при­ строєм. Цей останній виконаний у вигляді ко­ нуса Із спеціальних сплавів. Вага супутника 83,6 кг., діаметр поперечника кулі 58 см. Корпус тіла супутника виготовлено із сплавів алюмінію, поверхня відполірована. Всередині супутника розміщені радіопередаточні при­ строї і джерела їх живлення. Протягом певно­ го часу супутник посилатиме радіосигнали, які зараз успішно приймаються на Землі не лише радіопеленгаційними установками, але й ра­ діолюбителями. Можливі оптичні спостережен­ ня супутника (у бінокль, підзорну трубу), але для цього потрібно, щоб у земній атмосфері була добра видимість. Найкраще візуально спостерігати супутник у променях сходу або заходу Сонця. Трудність спостереження су­ путника посилюється ще й тим, що він має величезну швидкість обертання (понад 28 тис. км. на годину). Отже в межах видимої части­ ни неба він може спостерігатися одну хвили­ ну, а то й менше. До спостереження руху небесних тіл з такою візуальною швидкістю (в середньому близько одного градуса на се­ кунду) мало пристосовані наявні в більшості обсерваторій оптичні прилади. Найбільш на­ дійно дає про себе знати супутник по радіо­ сигналах, які можна приймати на Землі на віддалі до 10 тис. км. від супутника. Обертається супутник у верхніх шарах зем­ ної атмосфери на висоті 900—1000 км. Фор­ ма орбіти — еліпс, один із фокусів якого міститься в центрі Землі. Перигей орбіти су­ путника знаходиться у північній півкулі Землі, апогей — відповідно у південній півкулі. Фор­ ма орбіти увесь час змінюється і, напевне, буде наближатися з часом до кругової. З часом супутник перестань посилати ра­ діосигнали, оскільки виснажаться джерела енергії його передатчиків. Проте сам він, як показують розрахунки, буде тривалий час обертатися навколо Землі. Зараз поряд з су­ путником обертається навколо Землі ракетаносій. Завдяки різниці періодів обертання і різного ступеня гальмування в атмосфері Зем­ лі супутник, ракета-носій і захисний конус в один і той же момент можуть виявитися над різними точками земної поверхні. Запуск супутника і спостереження над ним дають можливість вивчати властивості іоно­ сфери, її хімічну структуру. Важливе значен­ ня це матиме для вивчення корпускулярної ра­ діації Сонця, первинного складу і варіації космічних променів, вивчення властивостей ме­ теорної матерії, що є у верхніх шарах атмос­ фери. Такі нові горизонти відкриває штучний супутник перед наукою і технікою. Перемогу радянського наукового генія в га­ лузі ракетобудування гаряче вітають наші дру­ зі за рубежем, які щиро радіють з успіхів нашої науки. Пріоритет Радянської країни в цій галузі змушена визнати навіть буржуазна преса. Ряд буржуазних газет на Заході відзна­ чають, що майже 90 процентів розмов про створення штучного супутника припадало на США, а 100 процентів практичної справи на­ лежить СРСР. Нашим ученим вдалося збу­ дувати супутник, який важчий проектованого на Заході майже у 8 разів, запущений він на висоту майже вдвоє більшу, ніж пеердбачалося на Заході. Це факт, який хоч і з скрежетом зубів, але змушені визнати імперіалістичні за­ правили. Радянські вчені ще раз продемонстрували всьому світові високий рівень соціалістичної науки, яка, як і всі наші досягнення, зростав під життєдайним світлом Великого Жовтня. Почнемо серйозну розмову — 38 років тому я закінчила гімназію. Здійснилося моє ба­ жання — стала вчителькою. Ми їхали 'працювати на село під лозунгом: «Засвічувати світ­ ло там. де багато темряви». Ми мали по сімнадцять доручень, та вони не страшили нас, бо років нам також було по сім­ надцять!.. Так розповідала вчителька Галина Михайлівна Остроушко на вечорі — зустрічі студентів мовно-літературного факультету з заслуженими вчителями рес­ публіки. Особливо цікавою і хвилюю­ чою була розповідь 75-річної вчительки К. Є. Поповкіної (ма­ тері письменника Є. Поповкіна i викладача нашого інституту Є. Ю. Кастеллі). На її долю ви­ пало не тільки вчитися в ста­ рії! дореволюційній школі, але ii працювати в ній. Які неви­ черпні можливості дав, які умо­ ви створив соціалістичний лад для радянського вчителя, можна бачити з її скромної розповіді про своє життя. Тільки людина сильної волі, настирливої вдачі, віддана своїй справі могла в 47 років вступити до інституту! Килина Євгеніївна Поповкіна у п'ятдесятирічному віці закінчи­ ла наш інститут і після цього ще 22 роки працювала в школі. Зустріч зі старшими вчителя­ ми не могла не надихнути нас на роздуми... А подумати є над чим! У нас умови незрівняно кра­ щі, ніж у наших старших колег. До наших послуг все, а от на­ строї часто зустрічаються зов­ сім інші: коли б доручення не було жодного (хоч років також 17—20), працювати щоб помен­ ше і як вийде; навіть на вечір зустрічі з нашими славними гостями прийшла незначна частина студентів. Створили в інституті універ­ ситет культури. Та (через па­ сивність студентів) його Існу­ вання було надто короткочас­ ним... Літературна студія організу­ вала зустріч з поетами 1 пи­ сьменниками-випускниками на­ шого інституту. Зустріч не від­ булася, бо запрошених прийшло більше, ніж тих, хто запрошу­ вав. Профспілкові збори перено­ силися кілька разів через не­ явку студентів. Майже 50 ком­ сомольців не з’явилося на факультетські комсомольські збори. Чи не час нашій газеті «За педагогічні кадри» почати сер­ йозну розмову про боротьбу з пасивністю, байдужістю, яка сьогодні є на факультеті при­ крим фактом?! Професія вчителя справді ча­ рівна. Учитель — людина твор­ ча, багата знаннями, активна в усіх сторонах життя. Безпереч­ но, що такі зустрічі дуже допо­ магатимуть нам. В. ЯРЕМЕНКО. Розпочали вивчення тез Готуючись до но­ вого навчального ро­ ку в системі партій­ ної освіти, партбюро фізико - математич­ ного факультету за­ здалегідь провело роботу по укомплек­ туванню сітки парт­ освітн. Група комуністів в складі 14 чоловік та 10 позапартійних викладачів будуть вивчати політеконо­ мію соціалізму в теоретичному семі­ нарі, керівником якого партбюро ін­ ституту виділило М. С. Сугоняко. Крім цього, для ла­ борантів організова­ но гурток по вивчен­ ню біжучої політики, керівником гуртка призначено Є. Я. Шляхтер. 3-го жовтня відбу­ лося перше заняття, на якому розпочало­ ся глибоке вивчення тез відділу пропа­ ганди і агітації ЦК КПРС 1 Інституту марксизму - ленініз­ му при ЦК КПРС про підготовку до 40-ї річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. П. ПЕТРИШИНА. По с т о р ін к а х вузівськ и х багат от upажок НОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ. У столиці Дагестану на базі педагогічного інституту імені Сулеймана Стальського відкрився державний універ­ ситет. В ньому будуть навчатися юнаки і дівчата 32 націо­ нальностей і народностей Да­ гестану. («За советскую науку»). «ІСТОРІЯ КОМСОМОЛУ ХАРКІВЩИНИ». На історичному факульте­ ті Харківського державного університету імені О. М. Горького створено автор­ ський колектив студентів для написання книги «Історія комсомолу Харківщини». («Харківський університет»), СТАДІОН ПОБУДОВАНИЙ. У Московському ордена Леніна енергетичному інсти­ туті силами студентів, спів­ робітників і Викладачів побудований стадіон. Він дасть можливість краще організувати учбово-трену­ вальну роботу бігунів, стри­ бунів у висоту і довжину. метальників. Спеціальні сек­ тори виділені для стрибків з жердиною і потрійного стриб­ ка з розбігу. На новому стадіоні буде також невелика механічна ковзанка. («Энергетик»). ЛІТНІ ЛИЖІ. Щоб досягти високих тех­ нічних результатів, лижнику необхідно тренуватися протя­ гом всього року, а зима в центральній смузі настає пізно і закінчується рано. Викладач кафедри фізич­ ного виховання і спорту Мо­ сковського лісотехнічного інституту В. Шперов скон­ струював лижі, які дозволя­ ють вивчати і удосконалюва­ ти техніку в літній період. Зроблені вони із звичайних лиж, але укорочені (зрізані носкова і п'яточна частини). Замість коліщат використані шайби для хокея. Лижа по­ ставлена на три таких коле­ са, причому переднє назад не обертається. («Советский лесоинженер)». �Звітує комсомольська юнь 9-го жовтня відбулась XII робітничого класу і ленінського Про контроль над виконан­ комсомольська конференція на­ комсомолу. ням рішень, про недостатній шого інституту. Культурно-масова робота ще зв’язок членів комітету з гру­ У звітній доповіді член не на висоті. Поряд з хороши­ пами говорили делегати конфе­ комітету комсомолу т. Щекоті­ ми, на сцені часто можна поба­ ренції тт. Решетняк (педфак). хіна дала аналіз роботи комсо­ чити недоброякісні, нецікаві но­ Сокур (фізматфакультет), Кот мольської організації інституту. мери. (мовно-літературний факультет). Недостатньо цікавився комі­ Толстихін (педфак). Керуючись у своїй роботі рі­ шеннями XX з'їзду КПРС, ком­ тет ЛКСМУ умовами життя сту­ Секретар бюро мовно-літера­ сомольці під керівництвом пар­ дентів у гуртожитку і на кут­ турного факультету т. Бойко тійної організації інституту ках, вчасно не надавав їм до­ присвятила свій виступ питанню провели значну роботу в спра­ помоги, не турбувався про по­ організації взаємодопомоги се­ ві підготовки висококваліфікова­ ліпшення умов життя. ред студентів. Вона також звер­ них радянських педагогів. Комітет комсомолу, факуль­ нула увагу делегатів на те, що В центрі уваги комсомоль­ тетські бюро недостатньо зай­ до 40-ї річниці Великого Жовт­ ської організації була політико- малися ідейним загартуванням ня залишилось небагато часу, і виховна робота. Для студентів молоді, залученням її до фізич­ тому треба негайно активізува­ були організовані щотижневі ної праці, а також мало навча­ ти роботу. політзаняття, читались лекції ли комсомольський актив, не Цікавим обіцяв бути виступ на загальнополітичні теми, в надавали йому повсякденної делегата мовно-літературного групах проводились тематичні практичної допомоги на місцях. факультету т. Шарапи. Але Комсомольська організація його критичні зауваження були збори та обговорення творів художньої літератури, статей мало приділяла уваги ро­ неконкретними, а тому і беззу­ молодіжних газет та журналів, боті ДСТ «Буревісник» та бими. зустрічі з старими більшови­ ДТСААФ, особливо упустивши Випускник інституту, колиш­ питання виховної роботи серед ній секретар комітету ЛКСМУ ками. Комітет комсомолу приді­ спортсменів. т. Власко детально зупинився * * ляв увагу боротьбі за ви­ на окремих питаннях роботи соку успішність і свідому дис­ У діловій атмосфері пройшло комсомольської організації ципліну студентів. Загальна обговорення звітної доповіді ко­ КДПІ. успішність по інституту скла­ мітету ЛКСМУ. — Щоб була робота,— наго­ дає 97,2 процента. В інсти­ Делегати конференції у своїх лошує він,— потрібна ініціати­ туті налічується 245 відмінни­ виступах розповіли про те, ва комсомольців, відповідаль­ ків навчання, 764 студенти що хвилює нашу молодь, щиро ність кожного за загальну спра­ склали екзамени на «добре» і і відверто вказали на хиби в ву. Членам комітету нелегко «відмінно». роботі комсомольської організа­ працювати без підтримки акти­ Комсомольська організація ції, внесли конкретні поради і ву. Тов. Власко говорить про те. приділяла чимало уваги студен­ пропозиції. Делегат фізико-математично­ що комсомольська організація там молодших, особливо перших курсів, знайомлячи їх з форма­ го факультету т. Болгар вказав приділяє мало уваги всебічному ми і методами громадської ро­ на недоліки у постановці куль­ розвиткові студентів. боти. З цією метою організову­ турно-масової роботи. Директор інституту т. ПідВін пропонує проводити об­ тиченко у своєму виступі за­ вались вечори-зустрічі з студен­ тами-старшокурсниками, відмін­ мін концертними програмами значила, що комсомольська никами навчання та з професор­ між вузами міста. організація проводила велику — Добре було б також,— до­ роботу в академгрупах у ідей­ сько-викладацьким складом. За звітний період значно по­ дає т. Болгар,— якби наші стар­ но-політичному вихованні сту­ ліпшилась робота наукових сту­ ші товариші-викладачі більше дентів і в організації та прове­ дентських гуртків, збільшилась цікавились життям студентів, денні художньої самодіяльності. кількість експериментальних допомагали їм, як робить це, Фестивальні вечори показали робіт та кількість студентів- наприклад, проф. М. М. Пе­ наявність талановитої молоді. рельмутер. гуртківців. Однак є багато і недоліків в Секретар бюро педагогічного роботі комітету ЛКСМУ та Комсомольці інституту про­ факультету т. Бондар говорить факультетських бюро. Серед вели велику шефську роботу в про те, що в комсомольській ро­ комсомольців є чимало не­ колгоспах і МТС Києво-Свято­ боті повинно бути більше по­ встигаючих. Є такі, напри­ шинського району та на інших рядку; комітет комсомолу пови­ клад, товариші, які при­ підшефних підприємствах. нен не тільки давати розпоря­ йшли з підприємств, мали пе­ Чимало комсомольців під час дження, але й контролювати їх рерву в навчанні; їм потрібно літніх канікул працювали в піо­ виконання. допомогти. Але є й такі, які не­ нерських таборах, де виявили На трибуні делегат мовно-лі­ свідомо відносяться до навчан­ себе вмілими організаторами тературного факультету т. Чен­ піонерської роботи і виховате­ чева. Вона від імені першокурс­ ня, погано себе поводять. Так, студенти Корнієнко і лями дітей. ників ділиться великою радістю. Гамарис (рос. відділ мовно-лі­ Аналізуючи культмасову ро­ — Збулись наші бажання і боту за звітний період, допові­ мрії: ми стали студентами тературного факультету) негід­ дач відзначила, що основна ува­ педінституту! І ми просимо, но себе поводили. Все це, на­ решті, закінчилось виключен­ га комсомольської організації щоб комсомольці-старшокурс­ інституту скеровувалась на за­ ники допомогли нам активне ням їх з інстититу. Комсомоль­ лучення студентів у гуртки і включитись у життя інституту. ська організація не виховувала цих комсомольців, не викривала колективи художньої самоді­ — На мою думку, основною їх обурливих вчинків. яльності, на організацію культ­ хибою в роботі комітету був У своєму виступ і секретар походів і дозвілля студентів. недостатній зв’язок з первин­ партбюро інституту т. Тендерес Поряд з цим, в роботі комсо­ ними організаціями,— говорить звернув увагу на необхідність мольської організації є ряд секретар бюро фізико-матема­ серйозних недоліків. Так, 33 тичного факультету т. Семко.— розвитку комсомольської ініціа­ комсомольці у весняну екзаме­ Плани роботи комітету зовсім тиви й активності на всіх ділян­ наційну сесію одержали незадо­ не були зв’язані з планами ни­ ках навчальної і виховної ро­ вільні оцінки. Комітет комсомо­ зових органів. Не проводились боти. Він закликав комсомоль­ ців взяти активну участь у від­ лу, бюро факультетів, активи школи активу. значенні великого свята Жовтня. груп послабили контроль за від­ На конференції виступив з відуванням лекцій, не притягу­ промовою секретар Сталінсько­ вали до відповідальності сту­ О Б ’ЯВ А РК ЛКСМУ т. Солдатенко. го дентів-прогульників. * * 15-го жовтня ц. р. о 14 год Мали місце недоліки у про­ Конференція прийняла роз­ в приміщенні редакції га­ веденні виховних заходів, які, горнуте рішення, в якому перед зети «За педагогічні кадри» як правило, готуються наспіх 1 новообраним комітетом комсо­ проводяться при малій явці сту­ (кімната 57) відбудеться на­ молу інституту поставлено ряд рада редакторів та членів дентів (політзаняття, лекції). редколегій стінних газет і конкретних завдань по усунен­ Комсомольська організація ню наявних недоліків. Рішення додатків до них. інституту недостатньо проводи­ На порядку денному—пи­ конференції націлює комітет ла роботу по підготовці до 40- тання підготовки ювілейних комсомолу на дальше поліпшен­ річчя Великого Жовтня, повіль­ номерів газет. ня всієї роботи. но перебудовує свою роботу в Конференція обрала новий Запрошується студкорів­ світлі рішень VII Пленуму склад, комітету. Секретарем ко­ ський актив. ЦК ВЛКСМ, недостатньо вико­ мітету комсомолу обрано т. РЕДКОЛЕГІЯ. ристовувала у виховній роботі Горбач, заступниками — тт. Янківську і Білого. революційні традиції партії, Лекційна пропаганда в інституті Колектив нашого інституту, ються також зустрічі студентів як і весь радянський народ, з з старими комуністами, з робіт­ великим трудовим піднесенням никами заводу «Більшовик». Д ля адміністративно-техніч­ готується зустріти 40-і роко­ вини Великої Жовтневої соціа­ ного персоналу інституту готу­ лістичної революції. Партійна ються лекції про міжнародне організація та дирекція інсти­ становище Радянського Союзу туту чимало зробили для успіш­ про соціалістичне ставлення ра­ ного проведення всенародного дянських людей до праці та свята. В інституті розроблено І Н Ш І . та затверджено розгорнутий В кінні ЦЬОГО МІСЯЦЯ будуть план проведення політико-ви­ проведені теоретичні конферен­ ховної роботи серед студентів, ції студентів усіх факультетів викладачів та адміністративно- та наукова сесія професорськотехнічного персоналу. В цьому викладацького складу, присвя­ плані передбачено провести як чені 40-річчю Великої Жовтне­ в масштабі інституту, так і на вої соціалістичної революції. В інституті готується там факультетах цілий ряд лекцій, бесід та вечорів, присвячених велика виставка, яка буде на­ висвітленню успіхів соціалістич­ очно показувати досягнення на­ ного будівництва в нашій краї­ шої Батьківщ ини в галузі роз­ ні, а також показу міжнародно­ витку радянської культури, зо­ го значення Великої Жовтневої крема, Київського педагогічно­ го інституту за роки Радянської соціалістичної революції. Студенти інституту вже про­ влади. Всі ці заходи, які проводять­ слухали змістовні лекції Г. П. Лещенко про перемогу Великої ся і будуть проводитись партій­ Жовтневої соціалістичної рево­ ними організаціями інституту та люції на Україні, Л. П. Тенде­ факультетів, спрямовані на по­ реса про перемогу Жовтневої ліпшення політико-виховної ро­ революції і соціалістичну пере­ боти в інституті. Але вже перші проведені будову сільського господарства, Ф. Л. Слободінської («Перемо­ лекції виявили і певні недолі­ га Великої Жовтневої револю­ ки. Хибою в проведенні лекцій, ції — початок нової ери в істо­ бесід є те, що не всі студенти рії людства»), Д. П. Шутенка та викладачі їх відвідують. («Герої громадянської війни в Серйозним недоліком лекційної російській художній літера­ пропаганди є також і те, що на факультетах мало ще практику­ турі»). З великим задоволенням про­ ються лекції, бесіди, які пока­ слухали студенти та професор­ зували б досягнення певної га­ сько-викладацький склад інсти­ лузі науки за роки Радянської туту доповідь М. М. Підтичен­ влади. До цього часу лише на ко «Тези до 40-річчя Великої педагогічному факультеті про­ Жовтневої соціалістичної рево­ читана лекція на тему: «Розви­ ток радянської педагогічної на­ люції та наші завдання». уки за 40 років». А на фізикоНезабаром для працівників математичному факультеті ще інституту буде прочитана ціка­ не тільки не прочитано, але на­ ва лекція про запуск в СРСР віть не заплановано лекцій. першого в світі супутника Зем­ які б висвітлювали досягнення лі, про походження життя на математики чи фізики за роки Землі. Для студентів будуть Радянської влади. прочитані лекції, проведені бе­ Партійному бюро потрібно сіди в академгрупах про куль­ терміново усунути недоліки в турну революцію на Україні, лекційній пропаганді на фізикопро Радянську Конституцію, математичному факультеті. про досягнення СРСР у галузі В. РОКИТКО. ракетобудування. Передбача­ О б го во р ен н я ва ж л и во го Кілька днів тому відбувся пленум кафедр мовно-літератур­ ного факультету, присвячений обговоренню виступів М. С. Хру­ щова з питань літератури і мистецтва. На пленумі були присутні ви­ кладачі, аспіранти, студенти. Проф. П. К. Волинський в своїй доповіді спинився на важ­ документа ливих питаннях розвитку радян­ ської літератури та мистецтва. Товариші, які взяли участь у обговоренні, підкреслили вихов­ ну роль літератури, говорили про обов’язок письменників пе­ ред народом. На пленумі виступив письмен­ ник Юрій Збанацький. Заняття в лабораторії Цікаво проходять ла­ бораторні заняття сту­ дентів 11-го курсу ма­ тематичного відділу в фізичній лабораторії. Н а ф о т о : викла­ дач К. П. Янковський пояснює студентам при­ йоми зважування та виміру тіл. �• 1917-1957 Д о 4 0 - р іч ч я B e л и к о г о Ж о в т ня , Обласні партійні центри на Україні в 1917 році ласті встановлено місто Харків, На час VI з’їзду партії на обласна газета більшовиків на­ Україні створено було два об­ звана «Донецький пролетарій», ласних партійних центри: Пів­ ЦК РСДРП(б) на чолі з денно-Західного краю в Києві і українських буржуазних націо­ В. І. Леніним систематично до­ Донецько-Криворізького басей­ налістів. помагав у роботі більшови­ ну в Харкові. Партійна конференція закін­ Обласна партійна організація чилася обранням обласного ко­ цьким організаціям України. Південно-Західного краю об'єд­ мітету партії в складі дев’яти В газетах більшовицьких орга­ нізацій України таких, як «Про­ нувала партійні організації чоловік. летарій» (Харків), «Голос со­ Правобережної України, Черні­ Одночасно з обласною конфе­ циал-демократа» (Київ), «Звез­ гівської та Полтавської губер­ ренцією Південно-Західного ній. Донецько-Криворізька — краю в м. Катеринославі з 13 да» (Катеринослав) та інших більшовиків Донбасу, Криворіж­ по 15 липня працювала облас­ регулярно публікувалися статті жя, Катеринослава та Харкова. на конференція РСДРП(б) До­ і промови В. І. Леніна, рішення Частина партійних організацій нецько-Криворізького басейну. VII Квітневої конференції, VI не входила в жодне обласне об’­ На ній були представлені 13 ор­ з’їзду РСДРП(б) та всі важливі єднання, наприклад. Миколаїв­ ганізацій (харківська — 2200 матеріали з «Правды». Тільки в газеті «Пролетарій» ська організація. Єдиного біль­ членів партії, катеринослав­ шовицького центра на Україні ська — 4000 членів партії, лу­ з березня по вересень 1917 ро­ в 1917 році ще не було. ганська — 2500, горлівська — ку було опубліковано понад 40 Напередодні VI з’їзду 1000, маріупольська та інші). промов і статей В. І. Леніна. По Конференція заслухала і об­ завданню ЦК РСДРП(б) на РСДРП(б) на Україні відбу­ Україні працювали такі видат­ лися обласні партійні конфе­ говорила такі питання: допові­ ні діячі Комуністичної партії, ді з місць. про поточний мо­ ренції. мент, про економічне станови­ як товариш Артем (Ф. А. Сер­ З 10 по 15 липня 1917 року ще в Донбасі та про партійне геев), К. Є. Ворошилов, Г. I. в Києві проходила обласна кон­ Петровський. ференція Південно-Західного будівництво в Донбасі. Більшовицькі організації Ук­ Доповідачі з місць вказува­ краю; на ній було представлено вісім організацій із загальною ли, що вплив партії більшови­ раїни підтримували тісний зв’я­ кількістю 7297 більшовиків. ків «росте в ширину і глиби­ зок з ЦК, вели з ним жваве ли­ Партійна конференція заслуха­ ну», прапор пролетарського ін­ стування. Велика робота більшовиків у ла доповіді з місць, звітну до­ тернаціоналізму залучає все повідь окружного партійного більше стійких борців-робіт­ масах і систематична допомога з боку ЦК сприяли поширенню комітету, доповідь про поточний ників. Економічне становище в Дон­ більшовицького впливу на маси момент та розглянула організа­ басі було важке, промисловці та бурхливому зростанню рядів ційні питання. Для поліпшення партійної ро­ почали похід проти робітників, партії. Якщо на час Квітневої боти в Південно-Західному краї влаштовували локаути. Створю­ конференції в країні було 80 конференція постановила: допо­ валася загроза всій промисло­ тисяч членів партії, то на час могти в роботі фабрично-завод­ вості країни, оскільки Донбас VI з’їзду партії — 240 тисяч. На Україні на час Квітневої ським комітетам, щоб вони ра­ мав вирішальне значення як ву­ конференції було 8 тисяч біль­ зом з профспілками встановили гільна база. «Тільки перехід влади до рук шовиків, а на час VI з’їзду пар­ робітничий контроль над вироб­ ництвом, підготувалися до пе­ робітників в союзі з селянською тії більше 33 тисяч. Найбіль­ ревиборів Рад робітничих і біднотою,— говорилося в рішен­ шою була партійна організація солдатських депутатів на міс­ ні конференції по поточному Донецько-Криворізької області, звільнити яка нараховувала 16 тисяч чле­ цях, посилили роботу серед моменту,— зможе батраків і бідняків, серед сол­ пролетаріат від хижацтва капі­ нів партії. датів у військових частинах. талістів, дати землю малозе­ Більшовицькі організації Ук­ Особлива увага зверталася 'на мельним селянам і ліквідувати раїни одностайно схвалили істо­ утворення і озброєння Черво­ імперіалістичну війну». ричні рішення VI з’їзду партії ної гвардії. Широко роз’яснюю­ Конференція обрала обласний і, керуючись ними, розгорнули чи ленінську національну полі­ комітет РСДРП(б) в складі п’я­ боротьбу за повалення диктату­ тику серед українських трудя­ ти чоловік. Секретарем Доне­ ри буржуазії, за встановлення щих, партійні організації сприя­ цько-Криворізького обкому пар­ влади Рад. ли звільненню революційних тії був обраний товариш Артем Г. ЛЕЩЕНКО, мас від впливу шовіністів і (Ф. А. Сергеев). Центром об­ кандидат історичних наук. ПО ІСТОРИЧНИХ МІСЦЯХ К и є в а Хороша осінь у цьому році. ніються корпуси «Ленкузні», а Привітно посміхається сонце, попереду, на вороному коні, виблискує золоте листя, пах­ ніби мчить нам назустріч Мико­ нуть свіжістю квіти. По-особли­ ла Щорс. Ми — на бульварі вому гарна і наша столиця Шевченка. — Почнемо екскурсію з Во­ восени. За роки навчання в інституті лодимирського собору,— гово­ рідним і дорогим став для нас рить екскурсовод... красень — Київ. Нам розповіли легенду про Мине небагато часу — ще назву міста, познайомили з пре­ один рік і наші випуск­ красними пам’ятниками архі­ ники роз’їдуться в різні кінці тектури, створеними відомими України, далеко від Києва. митцями Растреллі і МікешиБезліч спогадів нахлине тоді ним. Ми милувалися видами зі на кожного з нас, і серед схилів Дніпра, узнали про пла­ цих спогадів будуть — наші ни будов на майбутнє, про гід­ екскурсії по рідному місту. ропарк за Дніпром і багато ін­ Нещодавно студенти IV курсу шого. Древній і красивий Київ. Та дошкільного відділу у спеці­ альному комфортабельному ав­ чи все ми знаємо про історію тобусі здійснили екскурсію по свого міста, друзі? Київ був розміщений не лише історичних місцях рідного Києва,,. на трьох горах, які можна по­ Ось за вікном яскравим ки­ бачити і зараз за Андріївським лимом промайнула клумба на собором; місто було обгородже­ привокзальній площі; зліва вид- не кам’яною стіною, що була оточена глибоким ровом, напов­ неним водою. У місто можна було попасти тільки через Золо­ ті ворота. Ворота мають назву «Золотих» тому, що мідні пласти стулок були позолоче­ ними. З розвитком Київської Русі росло і наше місто, збільшува­ лась і кількість будов у ньому. Проте більшість з них загину­ ла у 1240 році під час монголь­ ської навали. Так, була зруйно­ вана Десятинна церква, най­ більша в Києві (вона мала 21 купол). Багато цікавого почули сту­ денти IV курсу про історію на­ шого чудового міста, та, на жаль, про все розповісти не­ можливо. Радимо вам всім, друзі, організувати таку ж екскурсію. Це необхідно, корис­ но і цікаво. В. ШАМРАЙ. Виктор ТАТАЕВ. Надіслано на конкурс Об этом буду петь я неустанно Об этом буду петь я неустанно. Да, горяча студенческая кровь! Под белым цветом киевских каштанов Мы встретим нашу первую любовь. И нам не скажут:— Любите вы мелко.. Любовь у нас, как радуга, ярка. И мы сумели б различить подделку, Не зная цен, не видя ярлыка. Мы поколенье смелого народа, Мы любим новь, и наша поступь новь. Любовь всегда была слепой от роду. Мы зрячей, зоркой сделали любовь! — — О С Е Н Ь -П О Р А ЗО Л О ТА Я Осень — пора золотая, Лучшее время года. Золотом светится чистый Ласковый девичий взгляд. Время студентов — золото, Время студентов — молодо, Время студентов любит, Время, как луч, летит. Видите, сколько золота Найдено с первого взгляда В Киеве нашем чудесном, В Киеве дорогом! И на бульваре Шевченко Листья лежат, как золото, И на Днепре от месяца Путь золотистый блестит. Значит, любить наш город Сильно и преданно надо, Сколько красивого, юного В городе старом моем! Золота в Киеве вдосталь: Есть Золотые ворота, Есть золотые косы У киевлянок-девчат. Рада– важливй керівний орган Вчена Рада Київського педа­ гогічного інституту в 1957 році вступила у відповідальний пе­ ріод. Підготовка всього колек­ тиву викладачів і студентів до всенародного свята 40-річчя Великої Жовтневої соціалістич­ ної революції, поліпшення ідей­ ної і професійної спрямованості лекційних курсів на всіх фа­ культетах, грунтовна політех­ нічна підготовка студентів фі­ зико-математичного факультету, організація підготовки вчителів широкого профілю — це лише вузлові проблеми, які стоять перед педагогічним інститутом. Успішне розв’язання цих про­ блем є основним завданням усіх організацій інституту і в першу чергу — Вченої Ради. Виходячи з цього, планом Вченої Ради на І семестр 1957/58 навчального року пе­ редбачено такі питання, як під­ готовка до святкування 40-річ­ чя Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції, участь сту­ дентів в ідейно-виховній роботі, шефська робота інституту; ви­ кладання дисциплін політехніч­ ного циклу; науково-дослідна робота кафедр і викладачів тощо. Значне місце в роботі Вченої Ради посідає питання про реа­ лізацію наукових праць членів кафедр — видання наукових записок, лекцій, збірників, тез. проведення наукових конферен­ цій. Зрозуміло, що обговорення таких питань на засіданнях Вче­ ної Ради допомагає працівникам інституту неухильно поліпшува­ ти свою роботу, надавати їй більш широкого і глибокого змісту. Участь усіх викладачів і аспірантів у засіданнях Ради, присвячених питанням, які ма­ ють загальний інтерес, є своє­ рідною школою для них, допо­ магає піднятися вище вузьких особистих, кафедральних і, на­ віть, факультетських інтересів, допомагає і Вченій Раді більш грунтовно розв'язувати назрілі питання. Показовим щодо цього були питання: шефської роботи інсти­ туту, підсумків навчально-ви­ ховної роботи за 1956/57 1 зав­ дання на 1957/58 навчальний рік, які викликали значну ак­ тивність членів Вченої Ради та викладачів. Завдяки цьому бу­ ли знайдені правильні рішення. Проте, є дуже важливі питан­ ня, які ще не стали предметом обговорення на Вченій Раді. Так, ще мало ставиться на роз­ гляд проблемних питань, зв’я­ заних із завданням дальшого удосконалення як системи за­ гальної освіти в СРСР, так і підготовки вчительських кадрів. Зокрема залишається осторонь таке важливе питання, як під­ готовка до з ’їзду вчителів. Вче­ на Рада ще не поставила своїм завданням і обговорення роботи випускників інституту. У зв’язку з тим, що обсяг друкованої продукції кафедр значно зріс і Вчена Рада но завжди спроможна глибоко вникнути в суть тих праць, які подаються на затвердження, ма­ буть, було б доцільно виділити з членів Вченої Ради редакцій­ ну комісію, яка б займалася ви­ ключно цим питанням. Плануючи роботу Вченої Ра­ ди на II семестр поточного на­ вчального року, доцільно буде поширити коло питань, які бу­ дуть обговорюватися. Одночас­ но треба буде ще більше залу­ чати викладачів і аспірантів до активної участі в роботі Вченої Ради. А. БУГАЙ. �Чи н е д и в но? Вже другий місяць йдуть за­ році т. Босенку вказували на няття. Залишилися позаду непо­ те, що на кухні цього гуртожит­ розуміння з розкладом лекцій, з ку не працює електромотор вен­ аудиторним фондом. Учбовий тилятора. Зараз картина зміни­ процес проходить в основному лась: немає ні мотора, ні вен­ злагоджено і чітко. Для того, тилятора. На кухні невнстачає щоб студент міг успішно вчи­ столів для прасування білизни. тися, він повинен мати належ­ До речі, навряд чи зручно пра­ сувати там, де готують страви. ні побутові умови. Студенти в цьому гуртожитку Більшість студентів інститу­ ту живе в гуртожитках. Саме тільки можуть мріяти про під­ туди і пішли ми, щоб ознайо­ готовку до семінару в спокійній обстановці чи про організацію митися з побутом студентів. ...Заходимо до кімнати. На лекцій. Червоний куток цілком вікнах свіжі занавіски, квіти, занедбаний. Стеля протікає, на ліжках покривала, блищить меблі стоять у безпорядку, не­ натерта підлога. Це гуртожиток має жодної підшивки газет. На № 2. На кожному кроці відчу­ фоні всього цього безладдя вається, що тут як слід працює яскраво виділяється поламане, студрада, санкомісія. Студенти, без кришки піаніно. Не перший що мешкають тут, мають мож­ рік господарська частина обіцяє ливість і культурно відпочити, відремонтувати його. і готуватись до занять — до їх В гуртожитку багато хворих. послуг затишний зручний чер­ Тільки 4-го жовтня лікарі покла­ воний куток. ли в ізолятор 7 чоловік, а це Зовсім інша картина в гурто­ далеко не всі, хто потребував житку № 1. Уже у вестибюлі ізоляції. Незважаючи на спеці­ кидаються у вічі пожовклі клап­ альну постанову Київської мі­ тики паперу. Це накази від 20 ськради про дострокове вклю­ вересня та 1 листопада 1956 ро­ чення в дію опалення, 4-го ку. Навряд чи ці папірці змо­ жовтня про це тільки говорили, жуть зараз когось зацікавити. а кількість хворих зростала... У багатьох кімнатах немає Не перший рік на подвір’ї покривал, занавісок. З ’ясувало­ цього гуртожитку будується ся, що їх невистачає для всіх, спортивний майданчик, та робо­ і тому комендант т. Ізюбенко ти там непочатий край, а зима— видає їх у ті кімнати, які вва­ не за горами. жаються кращими за своїм са­ Невже наші господарники нітарним станом. Цікаво заува­ планують основні роботи прово­ жити, що графіки санстану кім­ дити тут взимку? нат заповнювались останній Недоліки в організації побу­ раз... 23 травня. ту студентів у гуртожитку № 1 Ще в минулому навчальному свідчать про те, що студрада, ХТО Вже третій рік науковий гурток російської мови випу­ скає свою стінну газету «Лингвист-кружковец». Газе­ та ця має розділ під назвою «Кто ответит?», в якому вмі­ щуються цікаві питання з лінгвістики. Оскільки ці пи­ тання можуть викликати ін­ терес не лише у лінгвістів, але й у представників інших спеціальностей, ми вирішили ПОРАДИ САДОВОДАМ очолювана т. Сологубом, і комендант т. Ізюбенко пустили цю важливу справу на само­ плив, не дбають про те, щоб гуртожиток став для студента рідним домом. Оточені піклуванням дружно­ го колективу працівників, жи­ вуть, як дома, студенти і аспі­ ранти в гуртожитку № 3. Але й тут немало прикрих недоліків. Затримка з опаленням привела до того, що кількість хворих збільшилась вдвоє. Влітку ніко­ ли було займатись ремонтом ві­ кон і тому тепер в деяких кім­ натах (на кілька тижнів) зняли на ремонт... кватирки! Гуртожиток продовжує бути відрізаним від зовнішнього сві­ ту. Телефону немає: за нього нікому подбати. Невеличке, затишне подвір’я не один раз за рік мешканці гуртожитку з любов’ю прибира­ ють, розбивають тут клумби, саджають дерева; спорудили на­ віть волейбольний майданчик. Але у другій половині літа і клумби, і майданчик... були завалені вугіллям. А сараї? Вони зайняті під гараж та кур­ ники мешканцями сусідніх бу­ динків. Чи не дивно? А втім, ні! До цього вже звикли 1, можливо, тому господарська частина не звертає уваги на та­ ке становище. Рейдова бригада газети «За педагогічні кадри»: М. БУБЛИЧЕНКО, A. ДЯЧЕНКО, B. ОРЛОВСЬКИЙ. В І Д П О В І С Т Ь ? час від часу вміщувати їх у загальноінститутській газеті, щоб познайомити з ними ширше коло читачів. Сьогодні пропонуємо пер­ ші три питання: 1. Які літери російського алфавіту зустрічаються у російських текстах частіше за інші; які—рідше за Інші? 2. Коли вперше в росій­ ській техніці з' явився термін «самольот?». 3. З якої мови пішло і яким чином утворилося сло­ во «зеніт»? Відповіді надсилайте до редколегії газети. Прізвища тих, хто відповість вірно, бу­ дуть надруковані в газеті. Н. СУРОВА, керівник наукового гуртка російської мови. Закладання плодоягідного саду Щоб успішно розви­ дити по обочинах саду. вати садівництво, треба Виноград при цьому ви­ хоч у загальних рисах саджують ближче до ознайомитися з його будівлі, а суниці садять агротехнікою. у міжряддях саду триСадити плодові дере­ стрічковими смугами ва і ягідні кущі можна на півтора метра від восени і весною. Осіннє дерев. садіння починають від Ями для осіннього часу масового опадання садіння треба копати листя з дерев і закін­ влітку, а для весняно­ чують до настання за­ го — восени. Розмір морозків. Весною слід ями: 1 метр завширшки садити зразу ж після і 60 сантиметрів зав­ відтавання грунту і глибшки. Землю при продовжувати до часу копанні ями з верхньо­ розкривання бруньок у го шару викидають на плодових дерев. один бік, а з нижньо­ Садіння дерев розпо­ го — на другий. чинається з планування За кілька днів до са­ ділянки. При плануван­ діння на дно ями наси­ ні треба стежити, щоб пають горбочком зем­ ряди були правильні і лю з верхнього шару. прямі. Відстань між ря­ До цієї землі корисно дами і рослинами в ря­ додати перегною на од­ ду для яблунь і груш— не молоде дерево 8 — 6 метрів. Для кісточко­ 10 кілограмів, а для вих порід — слив, ви­ одного куща ягідників шень, абрикосів від­ і на 2 кв. м. суниць — стань зменшують до 5 вечтверо менше, або метрів. таку кількість міне­ Для ділянки в шість ральних добрив: супер­ сотих гектара рекомен­ фосфату — 125 гр., ка­ дується такий асорти­ лійної солі — 40— мент: яблунь — 7, 60 гр., сірчанокислого груш — 3, слив, ви­ шень, черешень і абри­ косів — 10—15, ягід­ них рослин — порічок, малини, агрусу, полу­ ниць і винограду — 200—300 штук. Ягідники краще са­ амонію — 60—90 гр. Перед садінням у са­ джанців треба обірвати листя (якщо дерева са­ дять рано восени), обрі­ зати до здорової дере­ вини ушкоджені і хво­ рі корені, вмокнути корені у бовтанку води з глиною і приступати до садіння. Дерево треба садити так, щоб коренева ший­ ка була вища від країв ями на 3 —5 сантимет­ рів. При саДінні корені дерева розправляють у ямі по горбочку і ста­ ранно засипають їх пухкою, вогкою зем­ лею. Коли яма .запов­ нена, землю навколо дерева обтоптують но­ гою, щоб корені були добре обтиснуті. Після садіння роблять навко­ ло дерева лунку і по­ ливають водою по 2— З відра на кожне. Бокові гілки у поса­ джених дерев яблуні і груші обрізують на од­ ну третину, а централь­ ний пагін—на одну че­ тверту частину. У кі­ сточкових порід гілки у кроні підрізують напо­ ловину. Без підрізуван­ ня дерева гілки рости­ муть у довжину, не да­ дуть потовщення, мало утворять плодових бру­ ньок і надалі легк о можуть ламатися. Для приміської зони Києва рекомендуються такі сорти: яблуні — папіровка, боровінка, донешта, августовська (літні); анто­ новка звичайна, пепін шафранний, слов’янка (осінні); кальвіль сніго­ вий, пармен зимовий золотий, ренет Симиренко, Джонатан (зи­ мові); груші — іллінка, улюблена клана, глива українська, бере зимо­ ва Мічуріна; сливн — ренклод колгоспний, ренклод зе­ лений, венгерка зви­ чайна, ренклод рефор­ ма; вишні — шпанка рання, лотівка, родюча Мічуріна; персики — Київ­ ський ранній, серпне­ вий ранній Олександер. М. ПРИХОДЬКО, старший викладач КДПІ. Н а й м о л о д ш и й житель Всесві ту І зоря новітня наша Всесвіт освітила, Променем сягнула в голубу блакить. В Космосі планета нова — це науки сила. Скоро з Марсом люди будуть говорить! В. ШАРАПА. ФЕЙЛЕТОН. дерево не зрубай, а викорчуй Гниле Портрети їх ви знали. Обидва середнього росту. Тільки один — «крупної кості», широкоплечий, стат­ ний, гладко причесаний, доб­ ре вгодований, елегантно одягнений, рот трішки пере­ кошений гримасою байду­ жості («Плював я на все»). В одному куточку рота ци­ гарка, дим — носом. Це Вя­ чеслав Гамарис. Дуже любив спорт: хто більше з ’їсть (на здоров’ячко йому!), хто довше поспить (в цьому йому рівних не було), довше прогуляє. Любив і добре вмів плавати, особливо на практичних заняттях і на екзаменах. А другий — «дрібнішої кості», одягнений не так, об­ личчя худе, витягнуте, очі за­ спані, дивляться трохи з-під лоба, на голові кущ занедба­ ної рослинності; також завж­ ди з цигаркою і теж дим — носом. Комплекції не спор­ тивної, але спортивний пил мав; дуже любив позичати гроші. Позичав у кожного, віддавав тим, хто міг «потре­ бувати». Та ви вже здогадує­ тесь, хто він. Це Корнієнко Леонід. Обидва з російського відді­ лу мовно-літературного ф а­ культету (страх як не лю ­ били літератури, що, мабуть, їх і здружило). Жили в г у р ­ тожитку. Кімната № 8 — Га­ марис, через буфет кім ната № 12 — Корнієнко. П росипа­ лися десь о 12. В перші дні по стипендії йшли не на л е к ­ ції, а тратити гроші (старо­ ста не відмітить, комсорг мовчатиме, а профоргу і зов­ сім діла немає). П оверталися о першій ночі. Іноді пробува­ ли бешкетувати. А то С лавка помиє ноги, ляже отак «голі- черва» на ліжко, великими , пальцями ніг зірве з вікон занавіски, витре ноги і заспіва. Іноді для акомпанементу Слава кидав на підлогу гра­ фин або бив кулаком по шибці, і як продовження мо­ тиву бряж чали склянки. Але так було, коли був на під­ питку. А коли «божество Діо­ ніса» в нього не вселялося, тоді він вижимав стільці або ж розваж ався гантелями. Інколи приїздили тато — давали гроші, харчі і радили Г л я д и , д и т и н о , н е ба­ луйся, а то я ще з тобою зу­ мію поговорити! У чись , щоб, як я і мама, був учителем! А «дитина» не слухала і... балувалася. Б ула мама і в Льоні. Ди­ вилася І гірко плакала: — Я ж, сину, від себе ко­ пійки відриваю, щоб ти, як і я, був учителем, а ти п’єш! — Можеш не давати, пи­ тиму без твоїх копійок. І пив. Спочатку продав спортивний костюм, потім пальто... а таки пив. Так безжурно хлопці про­ ж или рік. Держава дала гур­ тожиток, стипендію, а на ек­ зам енах хлопці державі нічо­ го н е дали. Як каж уть в народі, що посіяв, те й пожинай. З гур­ тожитку їх «попросили» і стипендії позбавили, як зав­ жди з ледацюгами поступа­ ють. Заш уміли тоді і старо­ ста, і комсорг, і профорг під­ дакнув. Та вже було пізно. Хлопці «розважалися» далі і їх з інституту виставили. Зробили вірно. Але при­ кро, що так трапилося, Доб­ ре, коли це буде їм уроком на майбутнє. Василь ЯР. — К Р О С НА Ч Е С Т Ь Ю В ІЛ Е Ю Біг на середні і довгі дистанції — найбільш розповсю­ джений вид спорту. Він, як обов’язко­ вий норматив, вхо­ дить до комплексу ГПО. З метою популя­ ризації цього виду легкої атлетики з 1 жовтня в інститу­ ті проводиться крос, присвячений 40-й річниці Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції. На першому етапі (з 1-го по 20 жовт­ ня) змагатимуться групи. Другий етап, що проходитиме з 20 жовтня по 1 ли­ стопада, підведе під­ сумки змагань на першість інституту. І, нарешті, в змаган­ нях з 1-го по 5 ли­ стопада наша збірна команда захищатиме честь інституту в розиграші першості Сталінського райо­ ну. У змаганнях ві­ зьмуть участь усі студенти, яким за станом здоров’я не протипоказано за­ йматися цим видом спорту. У кросах на пер­ шість факультетів команда - перемож­ ниця визначається по найменшій кіль­ кості часу, показа­ ного десятьма кра­ щими учасниками. Команда - пере­ можниця фіналу Ін­ ститутських змагань визначається по 10 кращих учасникам згідно таблиці очок Всесоюзного коміте­ ту по фізкультуріі спорту 1956 року. Команда факуль­ тету, яка займе пер­ ше місце, буде наго­ роджена перехідним призом ради ДСТ «Буревісник», ДИ­ ПЛОМ ОМ 1-го ступеня і пам’ятним вимпе­ лом на честь Вели­ кого Жовтня. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 27 (39) (14 жовтня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/86 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова