4 6 30 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b3ebf48f11cf9c1443eaea8829e58a05.pdf 9e7971c76d04039408e51505588f1b31 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text ІНСТИТУТ В С Т У П А Є В ЛЕНІНСЬКИЙ КВІТЕНЬ Микола БОРОВКО Пролетарі всіх країн, єднайтеся/ З А ПЕДАГОГІЧНІ З циклу «Думи про Ілліча ) ЧЕРВОНИЙРИТМ Удари серця у квітневих ритмах. Ідей вітрами дужими В Вдихнув бруньнах гарячих — вибухи квіткам думок прозрінь. К А Д Р И ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ДКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 13 (481) Ціна 1 коп. Четвер, 2 квітня 1970 року. Вч и т и с я комунізму В дні роботи XXI з’їзду ЛКСМУ комсомольські збо­ ри філологічного факультету послали на адресу з’їзду віршовану вітальну телегра­ му, яка починалася так: Вам, посланцям заводу, поля, домни, Шлемо сьогодні щирий наш привіт. З ім’ям ми Леніна крокуємо невтомно Від співу поля в зоряний політ. Під текстом телеграми міг би поставити підпис кожен комсомолець нашого інсти­ туту: вона виразила почуття всіх. З'їзд закінчив вже свою роботу. Делегати поверну­ лись до шкіл і мартенів, на ферми і у військові частини. Чим був цей форум для мо­ лоді республіки? Він пока­ зав, насамперед, що наша молодь свято виконує наста­ нови Ілліча, втілює в життя їого заповіт вчитися гомузізму. З ’їзд накреслив нові завдання перед молоддю у іправі зміцнення сили й могутності нашої рідної со­ ціалістичної Батьківщини. За чотири роки, що минупи від часу попереднього з’їзду, український комсо­ мол виріс чисельно і зміцііів організаційно. Сьогодні з лавах Ленінської Спілки об'єднано біля 4 мільйонів 100 тисяч юнаків та дівчат. Па їх рахунку багато ціка­ вих, державно-значимих справ. Це і 84 ударні будо­ ви, це і студентські будіве­ льні загони, і походи шля­ хами батьків — важко все перерахувати. Про це крас­ номовно розповіли цифри, наведені на з'їзді. XXI з ’їзд закінчив свою роботу. Студентська молодь нашого інституту продовжує вивчати матеріали з’їзду, його рішення стали програ­ мою дій для кожного комсо­ мольця. НСТИТУТ вступає в ленін­ ський квітень. Напере­ додні великого свята — 100річчя з дня народження В. І. Леніна — хотілося б коротко зупинитися не тільки на наших досягненнях, а й торкнутися тих проблем і питань, які колектив нашого інституту має вирішува­ ти протягом ювілейного року. Підготовка до ювілею викли­ кала велике патріотичне підне­ сення серед студентів та профе­ сорсько-викладацького склад.';. Переважна більшість студентів і викладачів наполегливо бо­ рються за високі показники в навчанні, політнко-впховній і науково-дослідній роботі. Все це позитивно позначилось на нас­ лідках навчання студентів. За даними зимової сесії загальна успішність по інституту складає 95,4%. Перед у навчанні веде сьогодні педагогічний факуль­ тет, успішність на якому — 98,8%. Високі показники мають наші студенти у вивченні сус­ пільних наук, психолого-педагогічного циклу. Дещо підвищи­ лись якісні показники з профі­ люючих предметів. Покищо низькі показники ус­ пішності на фізико-математичпому факультеті: па факультет припадає понад 70% академборжників інституту, причому вся академзаборгованість йде лише за рахунок профілюючих дисциплін. Деканату, кафедрам громадським організаціям фа­ культету треба звернути на це найпильнішу увагу з тим, щоґ у літню сесію різко ПІДВИЩИТЕ успішпість. Навчальпий процес — процес двохаспектний, і вимоги до всіх він ставить гранично чіткі: де студента — учитися, до викла дача — учити. Причому, вчитг кваліфіковано. Тож питания ро Морозам Литаври хороше мені рідні алгоритми. повінь не спинити — б'ють, як радощі найперший рій. Червоний ритм із вічності відлитий пізнім громів. Ноли у грудях гнів давно дозрів, Виходь скоріше на дороги битви. Зове у бій, оновлень щасний бій. ...Як добре, що у квітні голубім Земля могла нам Весни народити. Рік видання 15-й боти з викладацькими кадрами, організаційні моменти, спрямо­ вані на дальше поліпшення навчального процесу, ректорат завжди тримає «на прицілі». На 1970—1971 навчальні роки передбачаються такі структурні зміни в інституті. Педагогічний факультет стаціонару буде роз­ поділений на три самостійних медсестер. Планується також поновлення при іпстптуті географо-біологічного та біологічнохімічного факультетів. Навчаль­ ною частішою інституту вжива­ ються повні заходи щодо раціо­ нальнішого впкорпетаїшя нав­ чально-допоміжного персоналу інституту. В міру створення чнтальипх заілів з відкритим СПІЛЬНИЙ ЗНАМЕННИК НАШИХ УСПІХІВ М. ПІД ТИ ЧЕНКО. рентор інституту, дійсний член факультети: педагогічний (з відділом дошкільної педагогіки, а з 1971 року — шкільної педа­ гогіки; іеторнко-педагогічішй, музично-педагогічний. В перспективі ми думаємо та­ кож поділити фізико-математичний факультет на фізичний га математичний факультети. З 1-го вересня 1970 року при фізнко-математичному факультеті почнеться підготовка вчителів з спеціальності загально-технічна праця і фізика. Ректорат підняв перед/ Мініс­ терством освіти УРСР питання про створення нових кафедр, зокрема — кафедр історії СРСР та загальної історії, математич­ ної фізики, теорії музики, ци­ вільної оборони та підготовки. П Р И Й М І ть ВІТАННЯ Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про при­ своєння почесного звання за­ служеного працівника вищої школи Української РСР ряду викладачів вузів республіки. Серед прізвищ вузівських пе­ дагогів, удостоєних цієї висо­ кої нагороди, є й ім’я виклада­ ча нашого інституту професо­ Земля моя! Як Стрічати весен сповитий, АПН СРСР. доступом до книжкових фондів зусилля лаборантського складу можна буде спрямовувати на обслуговування науково-дослід­ ної роботи та навчально-вихов­ ного процесу кафедр. Вживають­ ся заходи щодо підпесенпя пе­ дагогічної кваліфікації викла­ дацького складу. Ректоратом ви­ дано наказ про те, що викладачі інституту, які не мають 3-річІІОГО досвіду роботі' В школі, повинні обов’язково виконувати навчальну чи виховну роботу в школі, давати уроки, вести фа­ культативні заняття тощо. Багато ще треба нам працю­ вати і над поліпшенням ідейновиховної роботи з студентською молоддю. Шлях до цього один: не захоплюватись масовими за­ ходами, більше уваги приділяти організації індивідуальної ви ховної роботи. Остапнім часом декапатн, партійні і комсомоль­ ські бюро факультетів пожвави­ ли цю роботу, зокрема — в гуртожитках, а також зі студен­ тами, що живуть па квартирах. Але заспокоюватися рано. Час­ тина студентів випадає ще з-під нашого впливу. Про це свідчать випадки порушень правил внут­ рішнього розпорядку в гурто­ житках, аморальні вчинки ок­ ремих. студептів тощо. Ще ба­ гатьох своїх вихованців ми по знаємо так як слід, а тому амо­ ральні вчинки, іноді не можна своєчасно попередити. Треба, щоб центром всієї ідейно-вихов­ ної роботи стала академгрупа, а це в свою чергу покладає ви­ соку відповідальність на агіта­ торів. Своєрідним лакмусовим папір­ цем, який перевірив якість на­ шої виховної, а відтак комсо­ мольської роботи став Ленінсь­ кий залік, складапня якого в основному завершено. Він став могутнім актнвізатором зусиль кожного студента і показав, що студентська молодь виявляє ін­ терес до внвчепня ідейно-теоре­ тичної спадщини В. І. Леніна, у своїх практичних справах втілює в життя вождеві наста­ нови молодим. Ленінський залік дав нам і певні уроки. їх тре­ ба аналізувати, вивчати, над ними треба думатп комсомоль­ ським активістам. Підводячи до спільного зна­ менника наші успіхи у навчан­ ні і у виховній роботі, сьогодні, па порозі славного ювілею, ми говоримо: найкращий спосіб відзначити 100-річчя з дня на­ родження великого Леніна — це зосередити увагу на вирі­ шенні завдань, які стоять пе­ ред колективом інституту. До лав ДТСААФ ра Петра Костянтиновича Во­ линського — завідуючого нафедрою української літератури. Щиро вітаємо Вас, Петре Костянтиновичу, з відзнакою, бажаємо дальших успіхів у нав­ чально-виховній та науковій ро­ боті. Співробітники кафедри української літератури. Зустрічаючи 5 2 -у річницю Ра­ дянської Армії, псі студентнпершокурсники спецвідділу філо­ логічного факультету стали чле­ нами ДТСААФ. Закликаємо всіх студентів пер­ ших курсів інституту наслідува­ ти наш приклад з тим, щоб 2 5 річний ювілей Перемоги нашого народу всі зустріли у лавах досаафівців. Анвар ХАЙТМІТОВ, студент 1 нурсу спецвідділу філологічного факультету. �ВИВЧАЄМО ТЕЗИ ЦК КПРС «ДО І00-Р1ЧЧЯ з дня НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА ІЛЛІЧА ЛЕНІНА» К ОЖНИИ ДЕНЬ. кожна наукової та ідейно-виховної ро­ година наближають нас до боти, на успішне виконання со­ знаменного ленінського ювілею. ціалістичних зобов’язань до ле­ Радянська країна, всі прогре­ нінського ювілею, а окрім цьо­ сивні люди світу готуються го всі викладачі кафедри бе­ гідно зустріти цю величну да­ руть активну участь у пропа­ ту. Важко переоцінити те вели­ ганді Тез ЦК КПРС серед на­ чезне значення, якого набу­ селення міста і області. Так до­ вають сьогодні Тези ЦК КПРС «До 100-річчя з дня народжен­ ня Володимира Ілліча Леніна» — цей важливий політичний і теоретичний документ. В Те­ зах дано науковий аналіз рево­ люційної епохи, пов'язаної з ім'ям і діяльністю В. І. Леніна. Вони є вагомим внеском у роз­ виток теорії і практики ленініз­ му, глибоко розшивають велич безсмертної ленінської теоре­ тичної спадщини, узагальню­ ють досвід практичного втілен­ ня ленінських ідей в нашій країні .підводять підсумки роз­ витку системи соціалізму і цент Г. Лещенко прочитала лек­ стверджують неминучість пере­ цію про Тези вчителям Радян­ моги комунізму в світовому ського району м. Києва. З маштабі. Ленінізм — найви­ лекціями про Тези ЦК КПРС щий етап в розвитку марксиз­ перед пропагандистами Тетіївму, всіх його складових частин ського району виступав також — філософії, політичної еко­ аспірант І. Довгань, а зав. ка­ номії, наукового комунізму. бінетом історії КПРС М. ІванПропаганда Тез ЦК КПРС ців-перед партійно-радянським мас надзвичайно велике значен­ активом, вчителями і учнями ня. В цю роботу активно вклю­ Володарського району Київсь­ чились всі члени кафедри істо­ кої області. рії КПРС. Відразу ж після За планом кафедри були про­ опублікування цього важливого читані лекційні курси і прове­ документу на засіданні кафед- • дені семінарські заняття по ри було вирішено прочитати вивченню Тез у всіх групах І лекції та провести семінарські та II курсів стаціонару і заоч­ заняття в академічних групах ного відділу. стаціонару та на зимовій сесії Викладачі кафедри: доц. студентів-заочників. В. Ніколаєнко, доц. М. КубрушБуло прийнято . спеціальне ' ко, доц. Г. Лещенко, в. о. доц. рішення, яке давало кожному . викладачеві кафедри чітку про­ М. Кукавська та інші в проце­ граму пропагандистської робо­ сі лекційних і семінарських за­ ти на весь передювілейяий пе­ нять показували велич ленінсь­ кого генію, самовіддану бороть­ ріод. Свою увагу ми зосередили, бу В. І. Леніна за інтереси насамперед, на дальше підне­ трудового народу, послідовну сення наївчально-мегодичної, партійну принциповість, непри­ ДЖЕРЕЛО НАСНАГИ ЛЕНІН У МОЄМУ = ЖИТТІ = ЗА М ІСТ Ь ЗАГОЛОВКА: — Пам'ятаю, ледь навчившись писати, ми писали диктант про Леніна. І саме слово « Л Е Н ІН » всі старалися написати, затамувавши подих, якомога красивіше. f * ІМ’Я у нас велика. Дітей про Леиіпа пишуть, ніколи не ^ семеро, а я найстарша. Сі­ читала. Хіба що радіо... Але м’я проста, робоча. Батько і ма­ такі вже є всепроникаючі дум­ тії — комуністи. З дитинства я ки Ленінові, образ його, що ко­ звикла чути слова: партія, ко­ ли не через -книгу, то через муніст... Коли в моє життя ввій­ . кожну пору жпття нашого за­ шов Ленін? ІЗ мене таке чуття, падають у людське серце: ніби ввібрала я цей образ в Я вже казала, що батьки мої першим ковтком повітря. партійці. А тому в нашому домі Моя бабуся довгий час жила дуже багато політичної літера­ в Ульяновську, і, звичайно, пи­ тури, тпорів В. і. Лепіна, книг шалася цим. Дуже багато роз­ про нього. Пізніше, коли подо­ повідала вона всім нам про це рослішала, ці книги сталп . і для місто, про Володю Ульянова. мене потрібні. А поки що... По­ Сама малограмотна, а з якою ки що я вперше йду в школу. величезною любов’ю і розумін­ І знову мене зустрічає тут Ле­ ням говорила вопа про вождя, нін. Вже знайомий і близький— як старалася, щоб і ми, діти, приклад для наслідування. І зрозуміли, що ім’я Леніна повин­ хочеться бути хоч трішечки но стати для пас святим і не­ схожою на нього, вчитися так, порушним, таким, яким воно є як він. Пам’ятаю, ледь навчив­ для неї. Розповідала мовою жи­ шись писати, ми писали «дик­ вою, яскравою, образною; роз­ тант» про Леніна. І саме слово повідала багато. Тоді я не заду­ «Ленін» всі старалися написати, мувалась, звідки у неї такі піз­ затамувавши подих, якомога нання, а тепер розумію. Літня красивіше. людина... Газет і книжок, де Перші кроки самостійної пра­ Навчальний процес Багато зараз турбот у студен­ тів фізико-математичного факуль­ тету: скоро сесія, а крім лекцій­ них курсів треба встигнути про­ робити ще й безліч практичНизс— тільки при цій умові на екзаме­ нах почуватимеш себе впевнено. На фото: практичні заняття по дослідженню осцилографа вико­ нують студентки 3-го курсу фізи­ ко-математичного факультету Те­ тяна Поліщук та Ольга Рибас. Фото В. Сокура. миренність до класових ворогів пролетаріату, до зрадницьких дій правих і лівих опортуніс­ тів. Спираючись на теоретичні положення Тез, викладачі ак­ центували увагу студентської молоді на тому, що В. І. Ленін розвинув і конкретизував най­ важливіші положення марксиз­ му про диктатуру пролетаріату, збагатив марксистську теорію соціалістичної революції, зро­ бив висновок про можливість перемоги соціалізму спочатку в небагатьох, або навіть в одній, окремо взятій країні, розробив теорію переростання буржуаз­ но-демократичної революції в революцію соціалістичну, роз­ винув ідею поєднання пролетар­ ської революції з національновизвольною боротьбою, розкрив закономірності і основні риси перехідного періоду від капіта­ лізму до соціалізму і розр-обив основні проблеми будівництва соціалізму та комунізму. Більшість студентів добре засвоїли основний зміст Тез ЦК КПРС, усвідомили поло­ ження про те, що «ЛеніМзм — це марксизм епохи імперіаліз­ му і пролетарських революцій, епохи краху .колоніалізму і пе­ ремоги національно-визвольних, рухів, епохи переходу людства від капіталізму до соціалізму та будівництва комуністичного суспільства». Багато студентів для своїх наукових робіт обра­ ли теми, що пов’язані з мате­ ріалами Тез ЦК КПРС. Вивчення цього важливого партійного документу сприяє поглибленню знань з історії КПРС, виробленню в студентів твердих наукових марксистсько^ ленінських переконань, сприяє тому, що вони стають свідоми­ ми і ініціативними перетворю­ вачами в життя ленінських за­ повітів. П. БАКУМЕНКО, завідуючий кафедрою історії КПРС, професор. ці... Все те, що ввібрала про Леиіпа, — величезну любов до нього, — я намагалась передати тепер моїм дітям. Для своїх 5—6 років мої вихованці вже досить багато знали про вождя І найбільшим святом для всіх були дні екскурсій па площу Лепіна, до ііого пам’ятника. Діти приносили букети квітів, читали вірші, співали пісні. А потім було багато розмов про гані дні. Згадували все до наймен­ ших подробиць. І для мене не було більшої радості, ніж від­ чувати, що мої старання про­ ростають любов’ю до Леніна в моїх дітях. Ось так і передається із по­ коління в покоління всеосяжна любов до найдорожчої людини. Від батьків — до дітей, від ді­ тей — дітям. З чим порівняти цю любов? Не знаю... Валентина КОЖЕМ’ЯІЇІНА, студентка 1-го курсу педа­ гогічного факультету. ПРАВОФЛАНГОВІ ЛЕНІНСЬКОЇ ВАХТИ Валентина БІЛОКІНЬ, студентка IV курсу педагогічного факультету, Ленінський стипендіат 0О О Якщо зазирнути у недалеке Ва­ лине минуле, то ми побачимо її ученицею геологорозвідувального технікуму. Та, мабуть, такою вже є краса наша — професія вчи­ тельська, що вона хоч звідки по­ кличе до себе. Любов до дітла­ хів перемагала, дівчина постука­ ла в двері столичного вузу — пе­ дагогічного. Не закінчились на цьому хвилю­ вання і сумніви: чи вийде з неї справжній педагог, чи вистачить сумління, щоб опанувати улюбле­ ною професією? З чого почати? Почала з навчання (а з чого ж іще?!). Прагнула дізнатись про все, що її цікавило. Замало було лекцій — вдавалася до додатко­ вої літератури. А згодом захопи­ лася науковою роботою у сту­ дентських гуртках. Разом з від­ мінними оцінками прийшов і ав­ торитет серед товаришів — вірна прикмета того, що так, чи інак­ ше потрапиш на орбіту громад­ ського життя. Так воно й вийшло: її обирають в профком інституту. Тут вона відповідає за академсектор. Важко поєднувати громадсь­ ку роботу з відмінним навчан­ ням, але якщо вмієш раціонально розподіляти свій час, то можна скрізь встигнути. На 3-му курсі— Валя у складі факультетського комсомольського бюро. Врахо­ вуючи її досвід, їй знову дові­ ряють найвідповідальнішу ділян­ ку — академсектор. І знову вона поринає в роботу. Часто бувало, що зовсім не залишалося вільно­ го часу, але не бувало такого, щоб від цього вона засмучувала­ ся. Навпаки — чим більше у неї турбот та клопотів, тим вона жит­ тєрадісніша й енергійніша. Д и ­ вишся на неї, і складається таке враження, ніби наснагу до робо­ ти вона черпає,,, в самій роботі. Валя — Ленінський стипендіат, а це значить — бути прикладом для всіх і в усьому, це значить — висока вимогливість до себе і ні хвилини спокою. Навіть зараз, коли ми, випускники, стоїмо на порозі державних екзаменів і в багатьох не знаходиться вже часу для громадської роботи, — Валя у гущі комсомольського життя. Брала активну участь у підготовці до Ленінського заліку, була чле­ ном атестаційної комісії по при­ йому заліку. На науково-студент­ ську конференцію, присвячену ленінському ювілею, підготувала цікаву доповідь з теми «В. І. Л е ­ нін і суспільне дошкільне вихо­ вання». Добрий слід залишила по собі студентка за чотири роки навчан­ ня в інституті. Готуючи себе до самостійної праці, Валентина «складає» в дорожню валізу не тільки відмінні знання, а й неви­ черпний свій комсомольський запал — все це ой як потрібно в майбутній роботі... Світлана ДЕРЕВ’ЯНКО, студентка IV курсу педагогічного ф-ту, комсорг групи. Книжкові виставки про Леніна Тісний зв’язок встановлено між кафедрами сурдопедагогіки, олігофренопедагогіки дефектологіч­ ного факультету і вчителями та учнями спеціальних шкіл Києва. Працівники кабінетів, кафедр сурдопедагогіки та олігофренопедагогіки виготовили методичні книжкові виставки з тем вивчен­ ня життя та діяльності Леніна у допоміжних школах. Метою тематичних виставок є популяризація досвіду вчителів київських спеціальних шкіл по вивченню життя і діяльності В. І. Леніна серед студентів-дефектологів. До виставки увійшли мето­ дичні розробки на тему: «Образ Леніна в творах радянської літе­ ратури», «Виховання учнів на прикладі життя і діяльності В. І. Леніна». Виставку доповнюють підруч­ ники та художня література, а також праці Н. К. Крупської «Во­ лодимир Ілліч Ленін», А. І. Улья­ новой «Дитячі та юнацькі роки Ілліча», А. Кононова «Оповідання про Леніна». Виставка привертає увагу сту­ дентів своїм глибоким змістом і майстерним художнім оформлен­ ням. Валентин САКУН, студент II курсу дефектологічного ф-ту. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 13 (481) (2 квітня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 13 (481) (2 квітня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/127 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/408d681a345f11696ba0fc066b9b4890.pdf e65176db173ef116f210dda06b03a5ba Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ Сьогодні у н о м е р і : ЛЕНІНСЬКИЙ АСПІРАНТІВ. З А ПЕДАГОГІЧНІ ЗА ЛІК У ЗУСТРІЧ З ВИПУСКНИКАМИ. МОВЛЯТЬ НАРОДНІ К ДОЗОРЦІ. ТВОРЧІСТЬ ЛІТСТУДІЙЦІВ. № 12 (480) Четвер, 26 березня 1970 року. зачерпнути щось із досвіду ко­ лег. Викладачі надають колиш­ нім вихованцям кваліфіковані тей. Цьогорічна зустріч колекти­ консультації стосовно фаху. ву інституту з випускниками Наші студенти теж підготува­ запланована як науково-методич­ лися до цього своєрідного інсти­ на конференція з теми «Сучас­ тутського свята. У програмі кон­ ність і школа». ференції — великий концерт. Для вчителів читаються допо­ Конференція-зустріч розпоча­ віді з найактуальніших проблем лася вчора і працюватиме впро­ науки, кожен має можливість довж 2 6 — 28 березня. У РІДНИХ СТІНАХ Відчутну допо­ могу школам Ки­ ївщини надають провідні виклада­ чі численних ка­ федр нашого ін­ ституту. НА Ф ОТО : на січневій конферен­ ції вчителів шкіл Васильківського району. Викладач кафедри елемен­ тарної математики Ольга Сергіївна Боришполець (крайня справа) проводить бесіду з учителями про перебудову вик­ ладання матема­ тики у початкових класах. ІНСТИТУТ - Д у КОРПУСІ, де розташований * дефектологічний факультет, зроблено значний ремонт. Завдя­ ки цьому переобладнано кілька аудиторій, підготовлено примі­ щення для читального залу з відкритим доступом до літерату­ ри. Тепер на факультеті маємо 5 великих аудиторій, в яких мо­ жуть слухати лекції потоки сту­ дентів до 100 осіб. Безумовно, це забезпечить полегшення плану­ вання навчальних занять та по­ кращить умови роботи студен­ тів. .Але дуже важливим питан­ ням є те, як зберегти аудиторішй фонд і підтримувати його в на­ лежному стані. Досвід показує, шо не всі сту­ денти відповідально ставляться до соціалістичної власності. Се­ ред студентів факультету є «май­ Як вам ЖиветЬся? Нещодаївно група народного контролю філологічного факуль­ тету ознайомилася з побутовими умовами студентів. Переважна И ШКОЛІ Якось до редакції зайшла прибиральниця Р. Ребріна. — Допоміжіть хоч ви, — почала з порога. — Просто біда з нашими студентами: смітять а аудиторіях — папірці, лушпайки з насіння.,.. А вони ж педагоги... За докірливим тоном прибиральниці вчувалась турбота про те, щоб у наших аудиторіях було чисто й святково (саме так вона сказала — «святково»). Папірець, кинутий на підлогу... Дрібниця? Мабуть, ні, бо за цим криється неповага до чужої праці, і, якщо хочете, звідси починає­ ться безкультур’я. Розмову з цієї ж теми сьогодні продовжує Е. Гроза — голова групи народного контролю дефектологічного факультету. Добре було б, якби й на інших факультетах народні дозорці звернули увагу на ці «дрібниці». стри» різьби та малювання по дереву, от тільки шкода, що ви­ користовуються для цього... сто­ ли. Деякі курці чомусь люблять палити саме під табличкою «Па­ лити заборонено». Любителі соло­ дощів залишають «речові дока­ зи» своїх смаків прямо в столах... Члени групи народного кон­ тролю разом з деканатом та профбюро факультету зараз по­ вели рішучу боротьбу за чисто­ ту в аудиторіях. Всі студенти ознайомлені з внутрішнім розпорядком, пзято під контроль виконання графіка чергувань. Аудиторії тепер за­ кріплені за певними академічни­ ми групами, а відповідальність за санітарний стан аудиторій покла­ дено на старост та профоргів цих академічних груп. Народні дозорці сподіваються, що все це дасть змогу своєчасно виявляти порушників порядку, а значить і підтримувати зразкову чистоту в наших аудиторіях. Е. ГРОЗА, голова групи народного контролю дефектологічного факультету. більшість філологів забезпечена гуртожитком. Однак незначна частина (16 осіб) мешкають на приватних квартирах. Перевір­ кою встановлено, що не у всіх студентів умови сприятливі для навчання. Кільком студентам (Л. Вольвач, О. Гура, Г. Бобильова) вже надано місце в гуртожитку. Складено списки тих, хто по­ требуватиме поліпшення житло­ вих умов на наступний рік (А. Веклик, Г. Впшшченкс. Н. Колісник). Н. ПОСТОЛОВСЬКА, член групи народного контролю філологічного ф-ту. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й Й де Л ен ін ськи й за л ік Звітують молоді науковці Ленінський залік прийшов і д о . аспірантів. 17 березня ми звітували атестаційній комісії про свою роботу. _ У аспірантській комсомоль­ ській організації 20 осіб — 12 аспірантів і 8 стажистів. Ще заздалегідь на комсомольських зборах були поставлені конкре­ тні завдання перед організа­ цією на ювілейний рік. Кожен з нас узяв особисті зобов’язан­ ня, які згодом виконувалися з усією серйозністю і відповіда­ льністю. У підготовці до Ленін­ ського заліку особливо активну участь брали М. Островерхий, В. Дутінов, Ю. Костарчук, Ю. Краснобокий, Г. Степенно та Г. Гринькова. Готуючись до заліку, кожен комсомолець ще і ще раз по­ вертається до вивчення неви­ черпної теоретичної спадщини вождя. Одні опановували твори Щоб було чисто в аудиторіях СЛОВОНАРОДНОГО дoз o p ц я Р ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. ПІСНЯ ПРО НАШ ІНСТИТУТ. Гарна традиція ведеться в на­ шому інституті: щорону приїз­ дять колишні випускники, уже вчителі, аби знову відчути себе в рідних стінах, згадати свої студентські літа. Тож і нині Київський держав­ ний педагогічний інститут імені Горького приймає бажаних гос­ А Комісія, до складу якої ввійш­ ли представники місцевкому та групи народного контролю, пере­ вірила вихід м’ясних страв в ін­ ститутському буфеті. Виявилось: замість 80-ти грамів лангети ва­ жать 50. А»куди ж поділися ЗО? На зборах працівників їдальні з участю членів місцевкому, профкому, групи народного кон­ тролю та представника тресту їдалень вдалося дошукатись, що оті самі ЗО грамів з кожного лан­ гета «•прилипали» до рук кухаря Г. Коцюби. Справу було передано на розг­ ляд у 4-ий трест їдалень, якому підпорядкований наш харчоблок, І ось надійшла відповідь — на­ каз по тресту № 4 «•Про пору­ шення у їдальні № 434». сЗа випуск м'ясної страви, що невідповідає нормам, — говорить­ ся зокрема в наказі, — кухаря А ДАХ ПР ОТІ КАЄ. . . У кімнатах № 29, 32, 41 гур тожитку, де живуть дефектоло­ ги, виникли... штучні озера: про­ тікає дах, Пережити таку не­ приємність допоміг нашим меш­ канцям гумор шановного М. Го­ В. і. Леніна на семінарах з марксистсько-ленінської філо­ софії. інші — вивчали пер­ шоджерела самостійно. Незважаючи на зайнятість, аспіранти і стажисти не цура­ ються і громадської роботи: усі хлопці — члени ДНД; В. Бож­ ко і С. Левіщенко — члени збірної команди з шашок, крім того, Сергій Левіщенко — член комітету комсомолу інституту, відповідає за Наукове студент­ ське товариство; Г. Михалин і О. Соколенко ведуть школу юних математиків, до якої за­ лучені кращі учні старших кла­ сів шкіл м. Києва. У підготовці до Ленінського заліку велику допомогу нам подавав член комісії по прийо­ му заліку Л. П. Тендерес, а також завідуючі кафедрами. Комісія по прийому Ленінсь­ кого заліку у складі І. А. Та­ бачникова (голова), Л. П. Тендс'рес, В Д. Войтушенко, К. В. внакієвої, С. С. Левіщенка (члени комісії) визнала грун­ товну підготовку комсомольців до заліку. Товариші Ю. Краснобокий, Т. Носаль, М. Остро­ верхий, Г. Гринькова предста­ влені до нагороди грамотами райкому ЛКСМУ та комітету комсомолу інституту. Г. КОЗАЧУК. Лангетнедоважок тов. Коцюбу звільнити з роботи і перевести на посаду мийниці по­ суди терміном на 2 місяці. ■ За відсутність контролю над підлеглими зав. виробництвом тов. Віденко оголосити догану. Відшкодувати з тов. Віденко і Коцюби вартість недовазкених лангетів». Не будемо говорити про м’я­ кість чи суворість стягнення, ад­ же цей факт можна було б роз­ цінити як. відверту крадіжку, що вже пахне, як-то кажуть, де-юре судом. Виникає запитання іншого пла­ ну: чи є совііть у людини, яка не погребувала поживитись за ра­ хунок студентського харчу? Спо­ діваємось, працівники їдальні да­ дуть належну оцінку цьому прик­ рому фактові і зроблять для се­ бе потрібні висновки. голя (не випадково ж носить йо­ го ім’я наша вулиця). А якщо без гумору? А без гумору — дах потребує серйозного ремонту. В деканаті нас запевнили, що в цьому році такий ремонт планується. Хотіло­ ся б, щоб сталось не швидше. В. К. �Студійці уважно вслухаються в рядки, що звучать як розхлюп весняної Десни, як легіт дитинства, котрий виколи­ сав на берегах людської долі оцього хлопця, трохи сором’яз ливого, з співучим серцем. Свої вірші читає Федір Терещенко, Після поезій — обговорення. Літстудійці А. Зиль, В. Орлюк. В. Білокінь, Р. Овирида, Л. Люлька, Ю. Ковалів та інші говорили про знахідки і вади поезій Ф. Терещенка. Опісля зі словами поради виступили старші літературознавці П. П. Хропко та П. І. Орлик. Пропонуємо кілька поезій Федора ТерещейКа та інших літстудійціїв. КВІТНЕВИЙ СОНЕТ Квітневий вітер — гордий • і шалений, Квітневий вітер — завше молодий. Поклав нам Ленін правду на рамена 1 снам'янілу душу розбудив. І мчали закривавлені знамена Крізь морок до велиної мети, Юрій КОВАЛІВ ПІСНЯ ПРО НАШ ІНСТИТУТ Слова Варвари ГРИНЬКО Музика Миколи Аби земля відновлено-зелена Могла-таки по-справжньому цвісти. Нехай бурхливо дихають громи, Нехай сонця витьохкують на віях. Нехай безмежне небо голубіє Над чорними уламками пітьми. Ми йшли до мрії. Нами стала мрія. Ї ї в життя перетворили ми. КОРЕЦЬКОГО Студентські літа Шуміїть на бульварі в зеленому шквалі Наш легіт дівочий — студентські літа. У юнім стрічанні, у -.мудрім навчанні Проходить нора, золота. Приспів. Педінститут, наставник і друг, Ти в серці у кожного з нас. Творити і жить ми навчаємось тут, Спасибі тобі, інститут! , ,0 Р , ' Над Києвом сонце, замріяне сонце, ! тануть у небі ключі журавлів, Зтрічайте, веселі містечка і села, Майбутніх своїх вчителів. Приспів. Педінститут, наставник і друг, Ти в серці у кожного з нас. Творити і жить ми навчаємось тут, Спасибі тобі, інститут! Федір ТЕРЕЩЕНКО. Відчалюйте, осоицені хвилини, У шум дібров, у сон блакитних мрій, У юне серце, щире й безневинне. Гарячих сліз, отрути не налий. І Десну всю у погляд умістивши, Дзеркальність неба, дня крутий розбіг, Я знову хочу грому, хочу тиші, У надвечір’ї чути срібний сміх. А він звучить, далекий, недосяжний, І кличе знов: — Відчалюй, поринай! О пристрасть вічна спраглого кохання, Не зви мене у свій гіркий розмай. © 0© Не осуди За сповідь у коханні, Не відведи Своїх блакитних віч, Не відійди У болісне страждання У синій вечір, У гнітючу ніч. Вогню у душу Дай мою відкриту На всі літа Не на коротку мить, Щоб ним — Усе життя своє прожити, Щоб ним дерзать, І мріять, і творить. ©0© На недоспаних снах яворів Колихались бентежні вітри, їхній спокій довірено грівсь Об червоного заходу дим. J заснути не міг у теплі, Прокидався у гоні примар І конем пролітав по землі, Столочивши покоси хмар. Замовкав у нічному шатрі, Бо так солодко спиться під рань, Поки, очі відкривши зорі, Вийшов ранок із плугом у лан. МАТУСІ Мене мама знайшла у житі Як ішла вона вранці в поле. Мене мама росою вмила. Побажала щасливої долі. Довго ненька мене цілувала Біля вуст залишила ямки. І назвала мене — Світлана, Бо вставав над землею світанок. * * * Постели мені, мамцю, ліжко І укрий, ЯК КОЛИСЬ іВ дитинстві, Як це (ВМІЮТЬ .робити НІЖНО Руки ті дорогі материнські! Обцілуй мене, рідна матусю, Заспівай, як малій, колисанку. На плече твоє -рідне схилюся І спокійно засну аж до ранку. І присняться мені, я знаю, Теплий дощ, що весну ^ приносить Із далекого теплого краю, И гіркуваті весняні роси. * *' , 1,3 ’ Ніде не забути пісень інституту, Ніде не забути дніпрову блакить. В студентській кімнаті, у праці, як святі, Ми школу 'навчились любить. Світлана УСЕНКО * 0 « В малій очі колись були сині Зараз ст;али' від горя сірі. На волосся її віднині Назавжди впали срібні тіні... Небо, дай мамі в очі синяви!' Ноче, дйй для волосся темені! Земле, дай моїй мамі вічності В знак моєї вдячності! Приспів. Педінститут, наставник і друг. Ти в серці у кожного з нас. Творити і жить ми .навчаємось тут, Спаслбі тобі, інститут! Лідія ЛЮЛЬКА ЖУРАВЛІ Високо в небі В ранковій імлі Сірим ключем Летять журавлі. (.томлені крила В їх вожакаи Адже позаду Дорога важка. Лине із неба «Курли» та «курли» — Ми повернулись Туди, де зросли. Гєн, між гаїв. Де хати стоять білі, Там виростали вони, Там і міцніли. Там вони .вперше Знялися під хмари. Там вони труднощі Перші здолали. ,, » раз ' Линуть учневі Ключі журавлині. Весну на крилах несуть Батьківщині. СЛОВО НАРОДНОГО ДО-ЗОРЦГІ ПРЕСА НА ДЕФЕКТОЛОГІЧНОМУ Групі народного контролю інс­ титуту приємно було переглядати випуски «Комсомольського про­ жектора» та газети «Радянський дефектолог». Чимало рейдів з фо­ тоапаратом провела редколегія «Комсомольського прожектора», яку очолювала Євгенія Антонова. Успішність, дисципліна, побут сту­ дентів — все це висвітлює сту­ дентський «КП». Неодноразово проводились перевірки відвіду­ вання лекцій. Регулярно при вхо­ ді в корпус чергували студенти, яки фіксували запізнення. Ці ж чергові повинні були випускати і «Блискавку», як додаток до «КП». Проте «Блискавка» 1випус­ кається не завжди регулярно. На це редколегії «прожектора» слід звернути увагу. Газета «Радянський дефектолог» теж випускається регулярно. Ко­ жен її випуск .присвячений певній темі: святам, підготовці до сесії тощо. Але слід звертати більшу увагу на повсякденне студентське . життя. В. К О ЛЕ С Н И К О В А , член групи народного контролю інституту. Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 12 (480) (26 березня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 12 (480) (26 березня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/126 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/ad9cfe8d75b51ceb4e8e856ff6c8cde7.pdf f64c548c975b4ded9bdeea5905c83820 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ Ю вілейний перегук факультетів З А П ЕД А ГО ГІЧ Н І КАДРИ ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. Словоберутьфілологи Й де Л енінський залік Урочисто, на піднесенні Всі комсомольці 12 групи відділу української мови і лі­ тератури склали Ленінський залік! Це відбулося 10 березня у святково прибраній Горківській аудиторії. Привітання, звіт групорга, вірші, комсомольські пісні, покладення квітів до бю­ ста В. І. Леніна і, нарешті, звіт кожного юнака і дівчини — такий ритуал заліку обрали студенти. А головне, постави­ лися вони до звіту з усією від­ повідальністю, адже в групі не­ має жодної «двійки», всі ком­ сомольці мають доручення, бе­ руть участь у художній самоді­ яльності, в спортивних секціях. Відповіді переважної біль­ шості комсомольців були зміс­ товними, чіткими, з глибоким внутрішнім хвилюванням. З оцінкою «відмінно» скла­ ли залік С. Поліщук, О. Рудько, Л. Селех, 0._ Сидоренко, П. Трюхай, Л. Цапок, В. Чуй, і. Ярмоленко. № I I (479) Ціна 1 кол. Четвер, 19 березня 1970 року. МИ - ФІЛОЛОГИ НАС ВІТАЄ БУЛЬВАР ТОПОЛИНИЙ, БУРЕВІСНИК СПИНЯЄ НА МИТЬ, РОСІЯНИН, УЗБЕК, УКРАЇНЕЦЬ... РІЗНОМОВНО ПОТІК ГОМОНИТЬ. МИ - ФІЛОЛОГИ! — м о в л я т ь ОБЛИЧЧЯ, УСМІХАЄТЬСЯ СОНЦЕМ МАЙБУТЬ, МИ — ФІЛОЛОГИ! — Й СЕРЦЕ НАС КЛИЧЕ НА ОМРІЯНУ ВЧИТЕЛЯ ПУТЬ. Рік видання 15-й ВИЯВЛЯЮЧИ РЕЗЕРВИ Г. М. УДОВИЧЕНКО, декан факультету. Йдучи назустріч ленінському перед на 31-у і 32-у групи від­ ювілею, студенти нашого фа­ ділу російської мови та літера­ культету взяли високі зобов’я­ тури. Певних успіхів досягли і зання перш за все у навчанні. спецгрупн, де маємо 4 відмін­ Слід сказати, що деканатом, ники та 10 осіб, які навчають­ партійним, профспілковим, ком­ ся лише на «четвірки» і 12 —з сомольським бюро, кафедрами однією «трііікою». Деканатом, кафедрами вжито і старшими агітаторами була проведена значна робота, щоб певних заходів до тих студен­ разом з студентами груп втіли­ тів, які мали академзаборговати ці зобов’язання в життя. Це ність. Переважна більшість із і проведення різноманітних кон­ них залишалася в інституті в сультацій, і додаткові заняття час зимових канікул для опану­ з відстаючими, а головне —ство­ вання навчальним матеріалом, в рення обстановки нетерпимості чому їм допомагали викладачі. у ставленні до ледарів, про­ В результаті на сьогодні по фа­ гульників. Зрозуміло, що всьо­ культету залишилося кілька го нам добитися не вдалося, невстигаючих. Конкретні заходи проте певні результати нашої вживаються з боку кафедр і в роботи стали помітні після зи­ плані роботи з резервом, тобто мової екзаменаційної сесії. Про з тими, хто має одну «трійку» це і хочеться розповісти. тощо. Питання успішності ши­ Ця сесія була для всіх нас роко обговорювались на ком­ особливо відповідальною ще й сомольських зборах факульте­ тому, що вона виявила значні ту, проводилися наради з стурезерви, показала великі мож­ дентами-трієчннками. ливості факультету. Певна річ, Результати Ленінського за­ нас не влаштовує третє місце в ліку, проведеного вже в части­ інституті по успішності, але ні груп, дають підстави гадати, 97,3 — процент досить висо­ що зусилля громадськості, ак­ кий. Не слід забувати і про йо­ тиву факультету не були по­ го якісніш склад. Так, у нас 82 трачені марно, що абсолютна відмінники, 107 студентів ма­ більшість студентів з усією сер­ ють тільки «4» і «5», 104 нав­ йозністю усвідомлюють важли­ чаються тільки на «добре». Ці­ вість поставлених перед ними каво і те, що 73 студенти ма­ завдань і зроблять усе, щоб ють тільки по одній «трійці», а факультет в літню екзамена-' всі незадовільні оцінки припали ційну сесію мав ще кращі успі­ всього на кілька груп, насам­ хи. Майстри вузівськоі лекції ПРОФЕСОР П. К. в о л и н с ь к и й . КОМУНІСТИ ТА КОМСОМОЛЬЦІ У БОРОТЬБІ ЗА ПОЛІПШЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. ПЕРЕВІРЯЄМО ВИК О НАНЕ Відбулися партійні збори фа­ культету, присвячені перевірці виконання зобов'язань комуніс тів, взятих до ленінського юві­ лею. Секретар партбюро Г. В. Содоль у своїй доповіді зупи­ нилася на конкретних фактах діяльності партгруп кафедр, ок­ ремих комуністів, відзначивши загалом значну роботу, проведе­ ну парторга.нізацією. Це стосу­ ється і солідної наукової про­ дукції багатьох кафедр, і під­ вищення рівня успішності з профілюючих дисциплін, і на­ лагодження трудової дисциплі­ В ІД БУ Л И С Я комсомольсь® кі збори факультету, при­ свячені підсумкам зимової ек­ заменаційної сесії. Розмова, в якій взяли участь декан факу­ льтету Г. М. Удовиченко, сек­ ретар комсомольського бюро В. Веберов, комуніст І. Ярмак, студентка 1 курсу українсько­ го відділу В. Чуй та ін., вия­ вилася відвертою і принципо­ вою. Багато чого ще слід зро­ бити на факультеті для підви­ ни на факультеті. Одначе, як вказала доповідач, ще в окре­ мих випадках зриваються стро­ ки виконання наукових планів, ще потребує особливої уваги стан з дисципліною в гурто­ житку. Комуністи М. К. Кукавська, П. М. Фесуненко, В. В. Лобо­ да, Т. Д. Коротинська та ін., що виступили в обговоренні до­ повіді, наголосили на потребі посилення роботи на заочному відділі, закликали організовано і з величезною відповідальніс­ тю поставитися до проведення Ленінського заліку в групах. Збори зауважили комуністам О. Мушкудіані, Г. Єзерському, М. Рафальському, С. Михаленкрві, С. Назаренкові, які про­ пустили попередні партійні збори інституту. ПІДСУМОВУЮЧИ ЗРОБЛЕНЕ щення успішності, налагоджен­ ня дисципліни в групах, поряд­ ку в гуртожитку тощо. Саме з цією метою і була прийнята на зборах резолюція, в якій за­ фіксовано найголовніші завдан­ ня, які слід виконати молоді в ленінському семестрі. — - З темою про вузівську лекцію перед членами Ради фа­ культету і викладачами виступив професор П. К. Волин­ ський. Величезний досвід, широке залучення численних прикладів з практики, глибока теоретична основа —ось основні якості цієї незвичної лекції. Викладачі подяку­ вали шановному Петру Костянтиновичу, а Рада постано­ вила цю ж. лекцію заслухати, всім викладачам факультету. — ...............~ ПРОФЕСОР Все своє трудове життя Андрій Петрович Медушевськпit зв’язав з нашим інсти­ тутом. Видатніїіі педагог, ав­ тор підручників з української А. П. МЕДУШЕВСЬКИИ мови—без нього важко сьо­ годні уявити навчальний про’ цес па філологічному факу­ льтеті. На фото: лекцію читає про­ фесор А. П. Медушевський. В. о. доцента В. В. ЛОБОДА Є чому повчитися у моло­ дого викладача, кандидата філологічних наук В. В. Ло­ боди... Ну, хоча б вмінню проводити консультації з студентами. Суворий облік знань на ; практичних заняттях, вимога до студентів опрацьовувати кожну тему, незалежно від будь-яких причин, дає змо­ гу викладачеві запрошувати па консультації лише тих, хто не встигає або працює погано. Тому й розмова па консультації завжди кок кретіна. �Правофлангові 3 ЛЕНІНИМ У СЕРЦІ Щомісяця, кожної четвер­ тої п'ятниці, на факультеті відбуваються ленінські чи­ тання. Для їх проведення за­ прошуються видатні вчені України, відповідальні пра­ цівники промисловості. Сту­ денти з великою увагою зас­ лухали виступи докторів фі­ лологічних наук І. О. Дзеверіна, Б. С. Буряка, проф. П. К. Волинського, заступни­ ка голови Держплану УРСР О. О. Штернова та ін. їхні розповіді — велика допомо­ га молоді у вивченні без­ смертної ленінської спадщи­ ни. НАВЧАЄМО УЧИТЕЛІВ. У грудні та лютому цього навчального року при факультеті працювали курси перепідготовки вчителів ук­ раїнської та російської мо­ ви і літератури. Майже 300 вчителів Київщини за цей час прослухали лекції, про­ вели практичні заняття з ба­ гатьох тем програмового ма­ теріалу. При цьому особли­ ва увага була звернена на ті теми, що з'явилися у шкіль­ ній програмі нещодавно. Ви­ кладачами на курсах працю­ вали члени мовознавчих і лі­ тературознавчих кафедр фа­ культету. РАДЯТЬСЯ АГІТАТОРИ Відповідно до постанови останніх партійних зборів партійне бюро провело на­ раду агітаторів факультету, присвячену питанню методи­ ки проведення політзанять. Вирішено першу половину політзаняття — політінформацію— проводити шляхом опитування студентів про найважливіші події тижня. Агітатори одержали реко­ мендовані теми для прове­ дення другої половини по­ літзанять. Серед них на пер­ шому місці матеріали з жит­ тя В. І. Леніна, його праці, а також обговорення книг, спектаклів тощо. На нараді також обговорено заходи по проведенню підсумків етапу Ленінського заліку. БУЛО ЦІКАВО. Випускники українського від­ ділу разом з професором Ю. С. Кобилецьким відвідали театр імені І. Я. Франка, де 27 лютого відбувся громадсь­ кий перегляд історичної дра­ ми І. А. Кочерги «Ярослав Мудрий». Спектакль сподобав­ ся студентам своєрідним трак­ туванням головного героя тво­ ру, майстерною грою артистів. 175 1 470 На факультеті створено ко­ місію для обстеження стану завантаженості студентів. Ось один із фактів, який вдалося їй встановити. Студенти факу­ льтету із 250 навчальних днів (в останні 5 років) 50 відво­ дили на проведення екзаменів і заліків, 25 перебували на сі­ льськогосподарських роботах, отже, навчалися всього 175 днів. На 3 курсі відділу укра­ їнської мови та літератури, на­ приклад, щоб прочитати обо­ в'язкову наукову та методичну літературу потрібно біля 470 днів, якщо сюди включити і дні педпрактики. Виникає за­ питання: чи не потребують по­ ліпшення навчальні плани? СОРОМНО, ТОВАРИШІ Погіршилося відвідування в 11 спецгрупі. Так, останнім ча­ сом по 12 годин пропустили Тагаєв і Рашидов, 24 —Дамінов, чималоf студентів мають по 6—8 годин пропущених за­ нять. Всі вони вже більше, як по два тижні обіцяють принес­ ти довідки про хворобу, але так чомусь і не приносять. ленінської ПЕРЕМОЖЦІ Це було по дорозі до Ленін­ града, коли 42 групу, яка вибо­ рола перше місце в інституті за успішністю останнього се­ местру 1968—69 навчального року, ректорат нагородив без­ коштовною екскурсією у місто Леніна. Неголосну розмову змі­ нював дзвінкий сміх, жарти, пісня. Веселу мелодію змінює сумна, та знову дзвенить жарт — така вже українська пісня, послухати яку сходяться паса­ жири з сусідніх купе. Усміхається староста групи Іван Ходченко: — Хороші у нас дівчата — і в співі, і в навчанні. У літню екзаменаційну сесію було лише три «трійки». А ось Світлана Шавирська. Вона вже четвертий рік відмін­ ниця. Завжди серйозна, стри­ мана, тож не випадково була удостоєна стипендії імені Мак­ сима Горького. Її завжди мож­ на стріти в кабінетах, читаль­ ному залі, на засіданні науко­ вого гуртка. Впевнено звучить її голос на читацьких і науко­ вих конференціях. Така вже в неї вдача: бути скрізь попере­ ньоока вона привітно посміха­ ється з Інститутської Дошки по­ шани. • Чудовими успіхами в навчан­ ні і громадській роботі могли б похвалитися і Р. Свирида, і Г. Царапіна, і В. Швнгар та інші студенти групи. Хороший, дру­ жний колектив! + П'ять днів перебували вони у Ленінграді, а прощаючись з ним, в душі називали себе ле­ нінградцями. Стільки побачено за цей час, що, здається, за все життя не побачиш. Особливо пам’ятними залишилися для студентів ленінські місця. Поїздка ще більше здружила юнаків і дівчат. Це не перша їх групова екскурсія. У минуло­ му році вони побували у свої)? білоруських друзів у Бресті \ підтримують з ними і зараз дружні стосунки. Ще раніше їздили до Чернігова, де зав'я­ зали знайомство з представни­ ками родини М. М. Коцюбин­ ського. Так само відвідали За­ служеного вчителя УРСР В. Сухомлинського. Чимало встигли зробити вони за кілька років студентського життя, наповнив­ Людмилу Кузьменко добре знають не тільки на російсько­ му відділі. Як члена комсо­ мольського бюро, що відпові­ дає за акадємроботу, її бачать у групах, на нарадах — справ у неї багато. Скільки часу за­ бирає тільки один акаїдемвісник, для яко­ го слід щодня, особливо в се­ сію, збирати нові матеріали, підтримувати постійні контак­ ти з деканом, старостами груп. А воїна ж і сама студентка, причому відмінниця всі три р.оки навчання, активний учас­ ник громадського життя фа­ культету. Непосидюща, вимог­ лива, принципова, та все ж— звичайна, товариська. Люда Кузьменко не уявляє себе без товаришів, колективу. Поруч із Світланою— її по­ друга — теж Світлана. Світла­ на Стріха протягом чотирьох років навчання ні на крок не відстає від своєї подруги. Дів­ чина не тільки відмінно вчить­ ся, вона активний громадський працівник. Працювала членом комсомольського бюро факуль­ тету, членом комітету комсо­ молу інституту. Русокоса і си- Значну роботу провела сгудрада нашого гуртожитку, але цього недостатньо для ювілейно­ го року. Студрада послабила контроль за чистотою в кімнатах та інших приміщеннях гуртожит­ ку, мало звертала уваги на офор­ млення ленінської кімнати та хо­ лів, по суті не вживала заходів до порушників порядку. Саме за це комісія Міністерства освіти УРСР визнала наш гуртожиток одним із найгірших. Студрада вірно зрозуміла кри­ тику на Ті адресу і провела ряд заходів щодо усунення недоліків. Комсомол — селу Виконуючи постанову ЦК ВЛКСМ про двохрічку «Комсомол — селу», наш факультет взяв шефст­ во над Вороньківською серед­ ньою школою Бориспільського району. Напередодні 8 березня туди завітали наші лектори та са­ модіяльні актори. Радісно від того, що ■ таких спільних справах згуртовується наш колектив, міцніє студентська сім'я. В. ЧУЙ, член комсомольського бюро. ши його незабутнім враженням від поїздок, зустрічей, від по­ баченого. Мине їце кілька місяців, і ро­ зійдуться шляхи теперішніх четвертокурсників, та приєм­ ною згадкою залишається в па­ м’яті ці незабутні подорожі... А сьогодні вони знову готуються до екзаменів, до своєї остан­ ньої сесії в інституті, остан­ ньої перевірки своєї готовності до самостійної праці на педа­ гогічній ниві. Бажаємо вам, друзі, нових успіхів на фініші вашого навчання в інституті. Щасти вам в майбутньому! Надія РАГОЗІНА. НЕПОСИДА ду. ГУРТОЖИТОК РІДНИЙ ДІМ вахти ВЖИВАЄМО ЗАХОДІВ Так, було проведено збори меш­ канців гуртожитку, переобрані окремі члени студради і старости деяких поверхів. Студенти, які не виконували правил проживання в студентських гуртожитках, псува­ ли державне майно, позбавлені права проживання в гуртожитку. Обрано раду ленінської кімна­ ти, яка працює за окремим пла­ ном. Значних зусиль докладає студрада для оформлення ленін­ ської кімнати і холів на повер­ хах. Особливо хочеться відзначи­ ти велике натхнення і комсомоль­ ський запал по оформленню гур­ тожитку з боку студентіе-філоло- гів Лі. Голуба, К. Бореги, Б. Ко­ шелева, а також істориків Г. Немирського, В. Кривоноса, А. Гііддубного та ін. Велику допомогу студраді надають деканат, парт­ бюро філологічного та педаго­ гічного факультетів, комітет ком­ сомолу. Студентський актив гуртожитку докладе всіх зусиль, щоб гідно зустріти ленінський ювілей, посів­ ши одне з перших місць на огляді-конкурсі гуртожитків нашого інституту. 1. ЯРМАК, голова студради гуртожитку № 4. ЯКЩО ти Ф ІЛ О Л О Г Проблеми нашої професії Нікому, напевне, і не при­ йде .в голову назвати люди­ ну культурною, освіченою, якщо вона не знає літера­ тури, мови, не цікавиться мистецтвом. І як не дивно, як не бо­ ляче — просто незрозуміло, що деякі наші товариші, які присвятили себе, СВОЄ Ж И 'Т Я саме літературі, мові, зш с а не цікавляться предметом своєї майбутньої спеціа, ькостЬ 3 ними не можна пого­ ворити про кшщ- зразки.віт­ чизняної літератури, не го­ ворячи вже про світову, І жодного вірша напам'ять! Вони не знають про найголо­ вніші пам'ятні дати, про ви­ хід тих чи інших книг з лі­ тературознавства, вони роз­ мовляють жахливою «серед­ ньою» мовою, а філологіч­ них тем взагалі уникають. Бідні люди, як вони себе обкрадаютьі Якби тільки се­ бе, то ще півбіди, а то ж через кілька років вони пі­ дуть вчити. А чому ж вони можуть навчити? Можливо, ми трохи різко, йдеться не про всіх і навіть не про ба­ гатьох — на щастя таких недоук)ч меншість. На нашу думку, щоб ста­ ти справжнім філологом, треба раз і назавжди усві­ домити, що саме ймення — філолог! —не д-є тобі прачі чогось не знаїи, що стосує­ ться літератури, мови, мис­ тецтва, адже наша професія вимагає серцем, душею від­ чувати кожен поетичний ря­ док, уміти розуміти красиве. Тож треба вже зараз, не гаючись, шукати, цікавитись, збирати літературу — адже все це потім стане справж­ нісіньким скарбом. Кожен день у світ виходять нові й нові томи... Кожна пропуще­ на з твоєї спеціальності книга, рядок — це борг пе­ ред твоєю професійною сові­ стю, філолог! Ти не маєш права чогось не знати, бути духовно вбогим. І кілька конкретних про­ позицій. Не забувайте, това­ риші філологи, що в Спілці письменників України пос­ тійно, майже кожного тиж­ ня, відбуваються відзначення пам'ятних дат, обговорення творчості письменників, на­ ради секцій, що в нашому місті є чимало музеїв, де проводиться значна робота, які постійно поповнюються новинками, архівними мате­ ріалами — стежте за пульсом культурного життя столиці! Створюйте свої, хай невели­ кі, бібліотечки найголовні­ ших творів з спеціальності, пожвавлюйте роботу науко­ вих гуртків, не чекаючи нагадування, будьте скрізь філологами! Зрозуміло, що на політзаняттях можна ро бити огляди найголовніших новинок з літератури, літе­ ратурних газет. А чому б не проводити диспути з цікаіВИХ книг, тільки щоб це були диспути, а не розмови на за­ дану тему. Багато чого можна зроби­ ти за чотири роки, щоб ста­ ти справжнім філологом. І все залежить тільки від вас! Н. м; БАЛІИ, П. І. ОРЛИК. Номер підготував член ред­ колегії П. Орлик, проілюстру­ вав В. Сокур. - Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 11 (479) (19 березня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 11 (479) (19 березня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/125 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/47d9aface301a93b19e378c75be2470c.pdf 0589e4bcdc40815b3b717afd7d534176 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text З А РОЗПОЧАВСЯ ЛЕНІНСЬКИЙ ЗАЛІК. КОЖЕН КОМСОМОЛЕЦЬ ЗВІТУЄ СЬОГОДНІ ВОЖДЕВІ ПРО ЗВЕРШЕННЯ. свої С вя т о д у ш і О ЦЬОГО дня кожен Кожного, хто сидить з ним комсомолець готувався, поруч. Коли комсомольці цієї гру­ як до свята. І ось урочиста хвилина настала: в академіч­ пи стали перед атестаційнвю них групах розпочалося скла­ комісією, то нікому не дове­ лось ніяково опускати очі дання Ленінського заліку. Важко сказати про 1 1 -та група істориків... долу. Всі схвильовані, радісно збуд­ кожного зокрема, легше ска­ жені. Стихли звуки комсо­ зати про групу. Комсорг Наталя Дзюбак мольської пісні, яку щойно виконували всі разом і рап­ називає цифри. У групі — 23 члени Ленінської Спілки. том: А Василь Харчук і Василь — Слухайте голос Леніна! Юрченко — комуністи. Замиготіли на голубому ек­ У групі 9 відмінників, і рані незабутні кадри доку­ тільки двоє мають «трійки». ментального фільму. Крізь За час навчання в інститу­ товщу років до комсомольцівті (а пройшло всього півро­ історинів промовляв... живий ку ) група показала себе як Володимир Ілліч. згуртований нолектив. Я вдивляюсь в обличчя У кожній справі, яку за­ юнака, що сидить поруч. Він чинали, вони стверджували схвильовано поправляє баг­ своє громадське призначен­ ряну ^грінку на лацані, де ня, довели, що між ленінсь­ значон з дорогим силуетом, ким закликом вчитися кому­ внутрішньо виструнчується, нізму і практичною діяль­ і, здається, зливається з ек­ ністю кожного зокрема — раном. В ці хвилини він ра­ ’ найкоротша відстань. зом із своїми ровесниками, Склав Ленінський залік яких Володимир Ілліч благос­ останній студент із групи. ловляє на захист Вітчизни. Члени комісії поздоровляють Він бачить себе в молодих істориків. Ми залишаємо цю комунарах. Він робить сьо­ групу з найкращими вражен­ годні 'хню справу. нями. А в коридорі нас наз­ Ленінський залік... Прос­ доганяє потужна пісня: то то вийти і сказати про себе історики завершують своє як комсомольця? Н і,— це свято партійним гімном. свято душі. Оцього юнака. Ю. ГУБРІЄНКО. Д ПЕДАГОГІЧНІ К А Д РИ / а ОРГАН ПАРТКОМУ. РЕКТОРАТУ. КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 10 (478) Четвер, 12 березня 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й Твій дім — ти господар! Зараз у наших гуртожитках покращало: опоряджаються хо­ ли, причепурились і набули урочисто-святкового вигляду ленінські кімнати* на кухнях, у кімнатах стало чистіше й охай­ ніше. Студенти засукали рука­ ви і заходились по-справжньо­ му порядкувати у своїх домів­ ках. Слово «гуртожиток» тепер часто почуєш не тільки від йо­ го мешканців, а й від комсомо­ льського активіста, і від спів­ робітника адміїштоспчастини, і від декана. Що ж привернуло увагу до гуртожитків, що дало поштовх цим зрушенням? Відійдемо трохи назад, і то­ ді стане видно, що цьому пере­ дувало. Авторитетні комісії: Київського обкому КПУ, Респу­ бліканського комітету профспі­ лок... Наслідки перевірки — погано. Навіть дуже погано. А особливо у гуртожитку № 4 — наїїновішо.ну й найсучаснішо­ му, де порядкують філологи та .трохи істориків, та трохи музпедіпців. Після цього —накази ректора. Один, другий... Після цього пішли у гуртожиток про­ жектористи, захвилювались у деканатах... Наслідок — у гуртожитках стало краще. На цьому б пос­ тавити крапку, але... почнемо все спочатку. Бо не можна вва­ жати, що нещоліки остаточно виправлені, коли не з'ясовано до кінця причин такого стану. Адже в цьому випадку можли­ вий рецидив. Чому знадобилося втручання ректора, парткому? Чому дове­ лося поставити на ноги всіх, хто мав хоч найменше відношення до гуртожитків, перш ніж тут було наведено належний поря­ док? Що ж самі студради, старостзти, та. власне, й мешканці кожен ..зокрема? Невже у них зникло’ почуття гордості і від­ повідальності за свою оселю? Чи забули вони народну припо­ відку: який дім, такий і госпо­ дар?... А що, коли їм сподо­ бається ось така опіка-і вони й далі будуть чекати, поки їхніми справами не займеться сам рек­ тор та авторитетні товариші із обкому? Давайте полишимо по­ ки що осторонь нарікання на кшалт: не вистачає стільців, дах протікає і т. д. і т. п. їх завжди багато знайдеться у охочих скоріше до розмов, ніж до якоїсь конкретної , роботи. Нехай ці недоліки у забезпечен­ ні гутожитків необхідним (є во­ ни, звичайно) залишаться поки що на совісті адмінгоспчастини. Давайте поцрворимо про ін­ ше, не менш важливе — про особисту відповідальність кожного за дім, у якому живеш, про те, яким цей дім має бути. Схильного до експерішентів читача ми запрошуємо разом з нами проробити ось такий: ста­ немо на дверях гуртожитку і у кожного, хто буде сюди захо­ дити, запитаємо: а що ти зро­ бив для того, щоб у твоїй осе­ лі стало краще й затишніше? І більшість ніяково опустить очі. А знайдуться й такі, що, може, густо почервоніють, бо не тільки нічого не роблять ко­ рисного, а й навпаки — шко­ ду собі та товаришам по по­ мешканню. Все це, мабуть, тому, що ба­ гато студентів дивляться на гуртожиток лише як на шма­ ток даху над головою, тобто — місце, де ночуєш і тільки... Але ж це далеко не так. Ви­ моги до студентського гуртожи­ тку сьогодні надзвичайно висо­ кі. До гуртожитку, де живуть освітяни, вони повинні бути ЕКСПЕРИМЕНТ ВИМАГАЧ Великий Ньютон вважав, що освіта людини прямо лропорц/ональна кількості розв'язаних нею задач. Маючи на увазі фізиків, додамо—екс­ периментальних задач, бо саме в експерименті творчо зростає майбутній учитель фізики. Тільки при якісному виконанні лабораторних робіт фі­ зичного практикуму можна засвоїти матеріал те­ оретичних курсів. Кафедра фізики створює всі умови для робо­ ти студентів у лабораторіях. Експериментальні за­ дачі, які розв'язують студенти, наближаються до рівня науково-дослідних робіт. Випускники 50-х років, гості інституту, заздрять можливостям сьогоднішніх студентів щодо набуття дослідниць­ ких навичок у лабораторіях інститут^, поповне­ них новим обладнанням. Але експеримент вимагає сумлінної система­ тичної роботи в його підготовці та проведенні, при опрацьовуванні одержаних результатів. Ба­ гато студентів саме так і ставляться до цієї фор­ ми навчання. Студенти Л.,Гладиш (II курс), В. Андріяшин (III курс), Є. Зубков (III курс), Г. Грищенко((У курс), В, Климов ( I V к.) та інші завжди знаходять час для самостійної роботи в лабора­ торіях. Але, на жаль, ще немало є студентів з невірними поглядами на експеримент. Д о наступ­ ної лабораторної роботи такі студенти, як прави­ ло, «готуються» у... гуртожитку. У них експери­ мент завжди «виходить» з першого разу, а «одер­ жані резулетати» недвозначно близькі до таб­ личних значень. більшими у стократ, бо, по-пер­ ше, «гуртожиток» (жити гур­ том) — це значить вчитися ко­ лективізму, без якого майбут­ ньому учителеві ні на крок. Це значить — гармонійне поєднан­ ня інтересів кожного з інтереса­ ми всіх, це значить — відпові­ дати не тільки за с'ебе, а й за товариша; а по-друге, гурто­ житок — це найперший вихо­ ватель молодої людини у побу­ ті. Здавалося б, як вести се­ бе поза виробничою діяльністю, у тому, що ми називаємо побу­ том, — особиста справа кожно­ го. Але для учителя вона набу­ ває ваги особливої. Це одна із складових його авторитету. І виховати цю складову багато в чому міг би допомогти майбут­ ньому вчителеві саме гуртожи­ ток. Чи відповідають наші гурто­ житки цим високим вимогам? Чи у кожного .мешканця в дос­ татній мірі розвинене почуття відповідальності не тільки за свою поведінку, а й поведінку товариша? Не завжди це так. Ось прик­ лад. Комсорга групи Олександ­ ра Лог.виненка і комсорга кур­ су Славу Лсбедрва на педфаці знають як хороших активних комсомольців, А в наказі рек­ тора надибуємо: «... студентів Логвиненка, Лебедева (значать­ ся й інші прізвища. Ред.) за не­ гідну поведінку в гуртожитку попередити». В чім справа? Хуліганили? Не зовсім так... Просто у хлоп­ ців не вистачило ні свідомос­ ті, ні Принциповості зупинити свого співмешканця Саїдова, ко­ ли той івправлявся - у метанні ножа і так попсував двері, що вони стали покльовані, наче (Закінчення на 2-й стор.) Та в справжньому дослідженні такого не буває. Експеримент вимагає багаторазового повторен­ ня вимірів, ретельних обчислень, свідомої оцін­ ки результатів. Експеримент не терпить будьяких сумнівів у якості його проведення. Ф. Ен­ гельс писав: «Краще шукати істину всю ніч, ніж сумніватись в ній все життя». Саме цю рису — оперто шукати істину в експерименті — повинен розвивати в собі кожен майбутній учитель-фізик. м. мєняйлов, доцент кафедри загальної фізики. �УЧИТЕЛЬСЬКИЙ П Е Р Ш И Й ГАРТ Лаборант — опора викладача Лаборант, працівник кабінету —надійна опора викладача при викладанні студентам того чи іншого курсу. Лаборант, як ніх­ то краще, знає вимоги виклада­ ча. запити та інтереси студен­ тів. Численний лаборантськиіі склад наших кабінетів відіграє важливу роль у навчальному процесі. Тож. не (випадково мі­ сцевий комітет інституту надає великої уваги роботі кабінетів та лабораторії!. Питання про роботу кабінетів та лабораторії! слухалось, зокрема, на остан­ ньому засіданні. До 100-річчя з дня народжен­ ня В. І. Леніна місцевком ого­ лосив огляд-конкурс на кращий' кабінет та лабораторію. При підведенні підсумків конкурсу переможці будуть нагороджені грамотами ректорату та місцев­ кому, а також грошовою премі­ єю. Кілька місяців триває -цей конкурс. Про попередні підсум­ ки змагання лаборантського складу можна говорити вже сьогодні. Помітно покращала трудова дисципліна працівників кабінетів, створені більш спри­ ятливі умови для роботи сту­ дентів та аспірантів. Кабінета­ ми інституту проводиться зна­ чна робота на відзнаку ленінсь­ кого ювілею. Про це свідчать численні книжкові виставки, .стенди, що розповідають про ■життя і діяльність В. І. Лені­ на. Приваблює, зокрема, офор­ млення кабінетів .педагогіки, сурдо- та олігофренопедагогіки, російської мови, методики му­ зики тощо. Для підвищення кваліфікації ІСТОРИКИ наші лаборанти навчаються на курсах кіноде.монстраторів, від­ відують лекції викладачів, слу­ хають методологічні семінари —все це допомагає їм при про­ веденні практичних занять зі студентами. Заслуговує на увагу досвід роботи кабінетів історії КПРС, дошкільної педагогіки, україн­ ської літератури. В кабінеті лі­ тератури, наприклад, давно вже практикується запис на магніт­ ну плівку лекцій провідних професорів та доцентів, цікавих зустрічей з письменниками та літературознавцями. З катало­ гу та 'виставки наукових праць тут завжди .можна довідатись про нові пошуки викладачів не тільки «своєї» кафедри, а й ін­ ших літературознавчих кафедр. На .кафедрі педагогіки періо­ дично випускається «Педагогі­ чний бюлетень», який знайо­ мить викладачів та студентів з новинами фахової літератури. Систематично .ведеться «Вітри­ на новин», часто організовую­ ться книжково-ілюстративні та тематичні виставки. Немало працюють над поліпшенням на­ вчального процесу також'- лабо­ ранти фізичних кафедр. ...Конкурс триває. Багато вже зроблено, але не менше ще належить зробити нашим кабі­ нетам. Місцевком постійно дбає про те, щоб робота кожного . лабо­ ранта була цілеспрямованою, сприяла ефективному проведен­ ню практичних занять, підне­ сенню успішності студентів. Студент першого курсу дуже часто уявляє собі майбутню професію в романтичному обво­ ді: вчптель-освітянин сіє зерна істини в душі дптячі... З■ цим наслідком зовнішнього спогля­ дання доконче потрібно П О К ІН ­ ЧИ ТИ , бо робота педагога —важ­ ка, без ніяких ефектів, адже він має справу з живими людь­ ми, яким необхідно стати справ­ жніми громадянами, будівни­ чими комуністичного майбуття, творцями, а це споживачами, іцо вміють поважати і збагачу­ вати культуру та мову свого і всіх народів. Для цього студенту ще за часів навчання в інституті необ­ хідно збагнути шкільне життя в усій його складності. Для цьо­ го він і має педпрактику, що виявляє його хист до педагогіч­ ної діяльності, ставпть руба ди­ лему: бути чп не бути йому в школі. Це зрозуміли наші третьокурспикп-філологи, потрапивши до шкільного середовища і ставши безпосередніми учасни­ ками ііого процесів. Шість пат и х хлопців і шість дівчат проходять, педпрактику в се­ редній школі № 125, у 4—8-х класах. Як і слід було чекати, все почалося з певної розгубле­ ності. Вироблені стереотипи вия­ вились немічними, адже тут не стороннє обмішування вчите­ лем, а ти сам — вчитель... Хви­ лювання таки давалося взнаки, бо навіть знаючи необхідну ме­ тодику й поведінку, все ж під­ свідомо від них відключаєшся. Але проходив час, і належний грунт знаходився. Наприклад, Валентина Антонова попервах по знала, як зібратися і як вес­ ти урок, але пізніше вона про­ водила уроки вже, ніби справ­ жній учитель. Так і псі. Приємно було послухати уро­ ки 1'. Ожогп, Г. Кучеренко, М. ЧасНика та інших. Непастаниі кваліфіковані поради Л, О. Біятенко, О. Г. Кравченко, ува­ га вчителів української мови та літератури М. С. Музичепко та Г. Е. Безручко допомагали практикантам стати на вчитель­ ський шлях, збагнути покладе­ не на них завдання. Уважно сприйнявши- зауваження та по­ бажання, студенти раз на раз поліпшували процеси опиту­ вання, викладу нового матеріа­ лу. Але далися взнаки моменти, що не залежать від студента. По-першо, викладаючи у 7—8 класах синтаксис, практикант обмежувався запасом шкільних знань, тому що в інституті да­ ного розділу ще но опрацьову­ вали. Позначився брак логіки: із закономірностями логічного мислення третьокурсник тож не знайомий, і не випадково ііого виклад уроку почасти виходив «мозаїчним». Наші хлопці і дівчата мають що загальне поняття про естетику, а літера­ тура неможлива поза цією ка­ тегорією. Та псі знашш, отримані в ін стнтуті, студенти оптимально прагнули використати, чп то вивчаючи індивідуальну психо­ логічну характеристику учня, чи то подаючи класові новий ма теріал. Окрім цього проводилась по закласна виховна робота. Сту дентп допомагали оформляти класні альбоми, присвячені ле­ нінському ювілею, працювали над стендом «Ленін і мова», який подарували школі. Але водночас не забували і спій інститут, свою громадську роробу. Це, передовсім, такі, як В. Веберов, В. Каамірук, М, Час­ ник. Педпрактика закінчується. Не­ забаром знову розпочнуться лекції, але до -інституту студенти-практиканти прийдуть вже іншими — змужнілими, що вміють творозо оцінювати педа гогічпі процеси і факти. Кожен здобув на педпрактиці перший учительський гарт. , ний Товариством радянсько-поль­ ської дружби. На свято прибули гості із ПНР —генеральний консул ПНР у Ки­ єві Яиош Грохульський, віце-кон­ Ht так давно у нашому інсти­ родження видатного польського сул ПНР у Києві Тадеуш Вуйцік туті відбувся урочистий вечір, компознтора-класика Фри д е р з ­ та інші. присвячений 160-річчю з'дня на­ ка Шопена. Вечір був організова­ Присутні у залі зачаровано слу­ хали твори великого композитора у виконанні викладачів та студен­ тів музичпо-педаїгогічного факуль­ тету. Шопенівський вечір став не тіль­ ки скромним вшануванням могут­ нього слов’янського таланту, віїг вписав ще одну сторінку в літо­ пис нашої дружби. 10. КОВАЛІВ, студент ІІІ-го курсу філологічного факультету. Г. МЕЛЬНИК, член місцевкому. мелодії Звучать Шопена В РОЗВІДЦІ Ми прийшли на історичний фаультет тому ,и{0 нас вабить ми­ нуле, тому що нам не байдуже су­ часне. / ось ми, студенти історичного відділу, вирішили ознайомитися з тими місцями, де влітку будемо проходити археологічну практику, так би мовити, — зробити першу розвідку. Запросили в похід археологал'юбителя. доцента кафедри мате­ матики А. С. Бугая та викладача археології, кандидата історичних наук Н. М. Кравченко. Маршрут наш пролягав не в далеких краях (Київ-Трипілля-Васильків-Київ), але скільки ціка­ вого ми дізналися! Наприклад, Трипілля... Дуже багате це село як своїм історич­ ним минулим, так і сучасним. Тут 1 було відкрито вперше пам’ятки 4-х тисячолітньої давності. За назвою цього поселення вся археологічна культура одного з історичних пе­ ріодів стала називатись трипільсь­ кою. Тут у роки громадянської вій­ ни група Київських комсомольців проявила безприкладний героїзм у боротьбі з бандою Зеленого, тут, як величний пам’ятник нашому сьогоденню, будують комсомольці 70-х років Дніпровську районну електростанцію. Ми відвідали ДРЕС, історико-краезнавчий му­ зей, побували на дніпровських кручах, віддали шану своїм ро­ весникам, що загинули в боротьбі за Владу Рад. Потім ми-пройшли слідами так званих Змійових валів. Це дуже цікава історична пам’ятка. Дослі­ дженням Змійових валів займає­ ться Аркадій Сильвестрович Бу­ гай. Спілкування із цією люди­ ною, його розповіді про свої по­ шуки дуже збагатили нас, май­ бутніх істориків . Екскурсія дала нам дуже бага­ то. Вивчаючи історичні науки, ми добре розуміємо, що чим глибше знатимемо минуле, тим виразні­ ше поставатиме перед нами май­ бутнє.. В. РИБАЛКО, студент 12 групи історичного відділу педагогічного факультету. Твій дім — ти господар! (Закінчення. Початок на 1-й стор). віспою. Більш того, коли стали дошукуватись, хто ж зробив та­ ке неподобство, Лебедев і Лог­ виненко ніяк іне хотіли «видава­ ти» Саїдова-«ковбоя». Товаристкість? Взаємовиручка? Просто безпринципність, відсутність елементарної відповідальності за негідну поведінку товари­ ша. Виховна робота у гуртожитку — питання багатогранне. І тут, мабуть, мало обмежуватись ря­ сними «галочками» про прове­ дення бесід та вечорів. Виховну роботу треба розгортати у пло­ щині не тільки горизонтальній, а її у вертикальній, конкретизу­ вати її, захоплювати в її орбі­ ту кожного студента. Більш діііоівіше могли б пра­ цювати в цьому напрямі наші студрадп. Захоплюючись прове­ денням загальних заходів, ст.удради часто випускають при цьо­ му з «прицілу» окремих меш­ канців, що порушують норми поведінки, не дбають про покра­ щення санітарного, стану своїх кімнат та місць спільного кори­ стування. В той час, як їв арсеналі студрад є такі перевірені і дійові засоби впливу, як стінна преса, радіовузли тощо. Використову­ ються поки що ці засоби мляво. Хіба що з нагоди свята вийде газета, або через радіовузол зачитають якесь офіційне ого­ лошення. Щодо сатиричних «колючок», то останнім часом •у них зовсім «притупилися гол­ ки» і їх можна... гладити тепер рукою. Щоправда, у гуртожитку №1, де головою студради Євген Ни­ китине вчасно зрозуміли цей прогал. Зараз тут ведеться- ба­ гато розмов про те, щоб ство­ рити постійну радіогазету. Це питання студрадівцу мають роз­ глянути на одному з найближ­ чих засідань. Сподіваємось, що їм вдається створити регулярну і всюдисущу радіогазету, яка б і скрізь встигала, і найповні­ ше висвітлювала б студентське життя факультету та гуртожит­ ку. ...Зараз у наших гуртожит­ ках покращало. Неважко помі­ тити зрушення у політико-виховній, культурно-масовій роботі. Підвищилась увага до забезпе­ чення житлово-побутових умов студентів з боку господарчої частини, підводяться підсумки змагання за кращий гуртожи­ ток, поверх, кімнату. Всі ці питання чекають свого висвітлення на сторінках на­ шої газети. А сьогодні ми хо­ тіли сказати тільки одне: у сту­ дентськім домі — господар сам студент. Поки кожен мешканець собі цього не усвідомить, ми не зможемо рушити далі, і зу­ силля ректорату. партійної, комсомольської та громадських організацій, не підкріплені жи­ вим ділом кожного студента зо­ крема, не дадуть бажаного ефе­ кту. Тільки при умові, що кожен, хто живе в гуртожитку, навчи­ ться у ньому господарювати, ми зможемо оправитись із зав­ данням — поставити наші гур­ тожитки у ряд кращих студен­ тських гуртожитків міста. В. СОКУР. Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 10 (478) (12 березня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 10 (478) (12 березня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/124 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b39e1dbcd6b6b52766edd007f6849447.pdf ba06ad07b55aae36b58ce0fc473b69fe Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text ЗА ПЕДАГОГІЧНІ к а д ри ОРГАН ПАРТКОМУ. РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ. МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 9 (477) Четвер, 5 березня 1970 року Ціна 1 коп. Рік видання 15-й В ЗРОСТАННІ У Д І В Ч А Т ВІТАННЯ Дорогі жінки! У нашій країні день 8-го Березня став одним з народних свят, красномовним підтверджен­ ням того, якою величезною повагою в радянському сус­ пільстві користуються жінки. В перших рядах будівниць нового комуністичного сус­ пільства йдуть і жінки нашо­ го інституту. Наші жінкиосвітянки — викладачі,, пра­ цівники інституту — сумлін­ но трудяться, готуючи вчи­ тельські кадри для радянсь­ кої школи, наші студентки наполегливо оволодівають ос­ новами наук. Поздоровляємо всіх вас, до­ рогі подруги, із святом жінни-трудівниці. Щастя вам, творчого неспокою, радісних усмішон! РЕКТОРАТ, ПАРТКОМ, КОМІТЕТ ЯКОМУ, МІСЦЕВКОМ ТА ПРОФКОМ. ЗВІТ Н А У К О В Ц ІВ Широке коло наукових питань винесено на звітну конференцію, присвячену підсумкам науководослідної роботи професорськовикладацького складу інституту за 1969 рік. На пленарному засіданні, яке відкрила ректор інституту, дійсний член А П Н СРСР, проф. М. Підти- ченко, було заслухано доповіді проф. П. Бакуменка «В. І . Ленін про зміцнення єдності міжнарод­ ного комуністичного руху і сучас­ ність» і доц. Є. Безродного «Л е­ нін — організатор III Комуністич­ ного Інтернаціоналу та - участь К П (б )У в його діяльності». Прорек­ тор по науковій роботі в. о. проф. О. Па велко підсумував роботу кафедр за минулий рік і зупинив­ ся на тих проблемах, які життя ставить перед науковцями сьогод­ ні. 4 березня відбувалася робота 13 секцій — історії та наукового комунізму, філософії, політеконо­ мії та наукового атеїзму, педаго­ гічної, психологічної, дефектоло­ гічно), літературної, мовознавчої, математичної, музичної та інших. Підсумки роботи звітно-науко­ вої конференції були зроблені на розширеному засіданні Ради ін­ ституту, де зі звітами виступили керівники секцій та було прийня­ те розгорнуте рішення. ЗАВЖДИ В НЕСПОКОЇ Зранку й до вечора вона в ін­ ституті. Але зустрітися з нею «є так уже й легко. Заходите на кафедру, а вам кажуть: шукай­ те в деканаті. У деканаті знову, щойно десь вийшла... Справи, справи... Інститут для Поліпи Дмитрівни Шевчен­ ко став другим рідним домом. Лекції, партійні та адміністра­ тивні турботи. Дивуєшся тільки, як вона скрізь встигає. А всти­ гає, мабуть, тому, що любить свою роботу, що вірна своєму покликанню педагога й настав­ ника. Працює Поліна Дмитрівна весь час на одній кафедрі— ка­ федрі психології. 22 роки—час не малий, щоб зріднитися з «своєю» наукою. Ще у студен­ тські роки прищепив їй любов до психології наш провідний вчений професор Г. С. Костюк. — І тепер, йдучи на лекцію, готуючи ту чи іншу тему, ду­ маю ,— каже психолог Шевчен­ ко, — а як би цей матеріал по­ дав професор Костюк? А як би він провів практичні? Безмежно вдячна вона своїм учителям-наставникам Г. С. Костюку, Д. Ф. Ніколенку, А. С. Литвинову. Від студентки педагогічного факультету до викладача цього ж факультету — це віхи її зро­ стання» як педагога. У рідному інституті зростала вона і як на-уковець. Відчувши в собі сили для на­ укових пошуків, взялася Полі­ на Дмитрівна за складну дисер­ таційну тему: «Проблеми осо­ бистості в історії радянської психології». Нелегко було пра­ цювати над нею: без аспіранту­ ри, без творчої відпустки, вико­ нуючи повиє учбове наванта­ ження, виховуючи двох доньок. Та наука прихильна до праце­ любів. У 1967 році II. Д. Ш ев­ ченко уопішно захистила дисер­ тацію, одержала диплом канди­ дата наук. Цілі досягнуто. Здавалося б, тепер можна дещо «пом'якши­ ти» вимогливість до себе, тріш­ ки перепочити після кількаріч­ ної творчої напруги. Можна... До речі, так дехто і робить. Але не з її це вдачею. Поліна Дмит­ рівна з тих, мабуть, людей, яких не робота шукає, а які самі шука­ ють роботу. І саме тому від неї ніколи не почуєш: ось оце, при­ міром, — мої обов’язки, а оце, — когось Іншого... Все, що сто­ су є ться життя факультету, все. в чому вона може комусь допо­ могти, — ото, і вважай, що її обов'язок. В. о. доцента Шевченко зав­ жди можна побачити з студен­ Колп читачі заходять до нау­ кового абонемепту, їх часто' зустрічає привітна молода жін­ ка-. Це Трина Фідерчук. В нашу бібліотеку вона прпіішла після закінчення десятирічки. За п’ять років, що минули відтоді, Ірина працювала в різ­ них відділах бібліотеки і зав­ дяки своїй працьовитості, напо­ легливості набула бібліотечної кваліфікації. Вона добре знає літературу, інтереси читачів, завжди нама­ гається якнайкраще виконати замовлення. Іра тримає міцні зв’язки з студентськими Радами гурто­ житків, організовує в читаль­ них залах книжкові виставки, проводить тематичні огляди. Останній огляд на тему «Ульянови — сім’я революціонерів» прослухало багато студентів. Ірина з честю виконує всі зобов'язання у змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Свої службові обов’язки вона органічно поєд­ нує з громадською роботою, ви­ конуючи обов’язки члена проф­ бюро бібліотеки. Водночас І. Фі­ дерчук успішно навчається на 4-му курсі філологічпого фа­ культету. Завжди скромна, ввіч­ лива і чуйпа до товаришів во­ на користується заслужепою повагою в колективі. Є. РЕМЕНЬ. тською молоддю. До неї тяг­ нуться дівчата-дошкільниці, до її порад, слушних зауважень прислухаються комсомольсь к і активісти. І, може, тому і сама вона така молода душею, така всевепигаюча, що завжди із мо­ лодими, що гарт комсомоль­ ський має надійний і давній? У роки війни працювала По­ ліна Шевченко другим секрета­ рем райкому комсомолу у Пер­ мі. Потім секретарювання у По­ дільському .райкомі в повоєн­ ному Києві. Разом з комсомоль­ цями тих років піднімала з ру­ їн Хрещатик. Звичайно ж, та­ кій людині є що сказати сьогод­ нішнім комсомольцям, а тим, в свою чергу, є чому повчитись у неї. Справи, справи... Не дивля­ чись на зайнятість, ГІоліну Дми­ трівну Шевченко часто зустрі­ неш і в колі вчителів, і серед трудящих області, де вона веде пропаганду педагогічних та пси­ хологічних знань. Допоможе но­ на, коли треба, і своїм молод­ шим колегам. ...В день 8-го березня — цеіі весняний і щедрий на усміх день — вона одержить багато поздоровлень: від студентів, від колег, від своїх випускників. Ми теж приєднуємо свій голос ло хору здоровлень: щастя Вам. Поліно Дмитрівно... В усьому І скрізь. В . ГРИНЬКО. з дефектологічного У третьокурсниці дефектоло­ гічного факультету Євгенії Богомолової зараз у розпалі — педагогічна практика. Перші самостійні уроки, пер­ ші успіхи... Євгенія сумлінно готується до кожного уроку, не обмежуючи себе шкільними під­ ручниками. Анеля Гузова, студентка І ку­ рсу дефектологічного факульте­ ту, встигає і добре вчитися, і брати активну участь у худож­ ній самодіяльності. Микола УПЕНИК І ВЧИТЕЛЬКИ ПЕРШИЙ УРОК Від часу, як тільки сприймати Почав ти навколишній світ, Ім’я найвеличніше — Мати— Шануєш до старості літ. Але не забудеш ніколи, Й призначений долею строк, І милу стежину до школи, І вчительки перший урок. За обрій далекий привільно Стелилась дорога в життя,— Це мати і Вчителька спільно Відкрили тобі майбуття. �ДО 25-РІЧЧЯ ПЕРЕМОГИ НАШОГО НАРОДУ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ ШЛЯХАМИ БАТЬКІВСЬКОЇ СЛАВИ Двадцять загонів Мінського педагогічного інституту з діа­ метрально протилежних то­ чок на карті рушили до Мінська, повторюючи маневр білоруських фронтів, здійсне­ ний 25 років тому при звіль­ ненні столиці Білорусії. Всього стартувало 437 студентів, пройдено більше п’яти тисяч кілометрів Май­ бутні педагоги прочитали бі­ ля 400 лекцій перед місце­ вим населенням, провели по­ над 1000 бесід, дали 380 концертів. У сферу всіх цих заходів було залучено понад 70 тисяч трудящих. Разом зі своїми мінськими колегами у 5-му зірковому лижному поході по місцях бойової „ слави білоруського народу взяли участь 20 сту­ дентів нашого інституту. Но­ татки із щоденника одного з них — студента 1-го курсу історичного відділу Валерія Литвинчука — пропонуємо сьогодні нашим читачам- К у т о ч ок філолога Й ОГО ІМ'Я стоіть в японській опциклопедії поряд з іменами . найславетніших куль­ турних діячів і письменників. У «країні райкового сопця» його називають класиком японської літератури. Його ім’я — Василь Ярошенко. \ У руках у нас невеличка кни­ жечка — «Квітка справедливос­ ті». Легенди. Казки. Вірші. Стат­ ті. (Внд-во «Молодь», К., 1969). Ця кпига перша збірка творів Єрошенка українською мовою. Хто ж цей напівлогоидарішн українець, якого вже давно ьнаїоть в Англії та Японії, Індії та Китаї і до якого лише не­ давно прийшло визнання у себе па Батьківщині? Василь Якович Єрошенко на­ родився у селі Обухіпці на Вілогородщіші в селянській роди­ ні. Чотпрпрічішм хлопчиком на­ завжди втратив зір. На всо життя розпрощався з блакитним небом, з багатобарпиою весел­ кою, з лагідпнм материнським посміхом... Відтепер ного очима стало чуло сорце та проішклпвпй ро­ зум. І бачив він ними ліпше від якого зрячого. Жорстокою долею кинутого у пічну ніч брошенка но розтоптала власна трагедія: в серці його жила непогасна любов до світла, до сонця, до людей. І пе випадко­ во проміппя цієї любові проли­ зує всю ного творчість. Непосидюща вдача занесла «українського Гомера» у далекі краї, де й проминула у манд­ рах, шуканнях та праці майже половина його життя. Лише у 1923 році Єрошепко нарешті потрапив на рідпу" омріяну Батьківщину. " ”‘ ’ТЧ| Лондоп, Париж, Токіо, Гон­ конг, Хельсіпкі, Відень, Шан­ хай, Пекін. Бірма... Чукотка і Кушка... Географії його подо­ рожей може позаздрити найзавзятіший мандрівник. І скрізь пін залишив по собі добрий слід, слід глибокий. Під час короткочасного пере­ бування у Англії, наприклад, він пише казки для дітей анг­ лійською мовою. І на них схва­ льно відгукуються тогочасні КВІТКА СПРАВЕДЛИВОСТІ видатні англійські критики. Сім років життя у Японії (1914—1921) принесли йому, про шо говорилося, славу класика японської літератури, а відтак видатного поборника ідей миру та дружби між усіма народа­ ми. Василь Єрошенко вперше до­ носить до читача всю непов­ торність бірманського фолькло­ ру — казок та легенд, яких зіб­ рав він у Бірмі силу-силенну. До б не був, за що б пе брався — у всьому проявлялись його незвичайні таланти. Ось хоча б такий факт: 1938 року на шаховому турнірі сліпші... шахіст Єрошенко посідає тре­ тє місце серед найсильніших шахістів Радянського Союзу. Людина феноменальних здібнос­ тей — Єрошепко разом з ро­ сійською та українською мова-, ми знав біля дев'ятнадцяти мов. З-поміж цих мов виділяв укра­ їнську («мопа батьків») і еспе­ ранто—міжнародна мова, палким поборником якої він був всо життя і завдяки якій став Іптерігаціоналістом-пнсьмешшком. Помер В. Я. Єрошенко 23 грудня 1952 року у своїй топо­ линій ОбухІвцІ. Тихо і непоміт­ но пішов з життя цей пелнкпй трудівник і люднполюбець. Слава нашого замляка тількино набпрає розгону. Все біль­ ше і більше дослідників цікав­ ляться ного життям і самобут­ ньою творчістю. Нещодавно у Москві видано альманах «Про­ метей», в якому Єрошенку присвячена цікава стаття жур­ наліста О. Харківського. Дослід­ жувати творчість письменника, звичайно, важко, адже коштов­ ні перлппп ного творів «розси­ пані» по сторінках багатьох періодичних впдань світу, проте будемо сподіватися, що мине час, і його спадщину вдасться зібрати у томн, набагато солід­ ніші, ніж оней первісток на Ук­ раїні — «Квітка справедливос­ ті». Отже, — перша збірка... Нею зачинає Василь Єрошепко за­ вершальну мандрівку жпття свого —• мандрівку до теплець земляків. В. СОКУР ПРО ЖІНОК ТА НАВКОЛО НИХ, ЖАРТОМА 1 СЕРЙОЗНО Часто трапляється, що після того, як жінка віддала ключ від свого серця, вона другого ж дня міняє замок. Шарль СЕНТ-БЕВ. Жінка запалює чоловіка на великі подвиги, здійснення яких потім сама утруднює. Олександр ДЮМА-СИН. ОСТОЙНО пройдіть героїчними маршрутами ваших батьків. Припадіть на ког Ліна перед їхньою славою. Не­ хай ті подвиги, що творили на­ ші люди в суворі роки війни, стануть найціннішим «підруч­ ником» патріотизму для вас молодих. Дізнавайтесь, слухай­ те, записуйте... Це — А. Мачульсьиий—сек­ ретар підпільного комітету пар­ тії м. Мінська у роки Великої Вітчизняної війни. Керівництво штабу походу, ветерани війни, чиї груди в Зірках, а очі вологі від хвилювання і відчуття зна­ чимості моменту, благословля'ють нас у благородну і трудну дорогу... Д * * * Перший марш-кидок. Лижня пролягає у сосновому тунелі: довкола одвічний дрімучий бі­ лоруський ліс. Якоюсь могут­ ністю і нескореністю віє від цього лісу. Мимоволі уявляєш себе на місці партизанів, що пробирались колись цими хаща­ ми. А ще думаєш, як сутужно і лячно було тут непроханим гостям — фашистам. У лісі, господарями якого були народні месники... Перші кілометри позаду... А сьогодні погода вирішила пере­ вірити наш гарт. Сніг почав та­ нути і поплив під .ногами. У се­ ло Плісово входили пішки, з лижами... на плечах. У загоні п'ять хлопців і чочотирнадцять дівчат. Наші дів­ чата просто-таки молодці. Ніко­ ли не думав, що вони з такою упертістю можуть долати труд­ нощі. Звичайно, ми — чолові­ чий кістяк загону — допомагає­ мо нашим товаришкам чим тіль­ ки можемо. * * * Село Вороничі... Це село на білоруській землі запам'ятаєть­ ся мені надовго. Тут мені спов­ нилось 18 років. Кожен із моїх товаришів подарував мені хто пісню, хто танець, хто вірш. Кращих подарунків, мабуть не буває на світі. А ще подарували мені мону­ мент найсвятішого для білору­ сів місця — села Хотинь, яке було повністю спалене фашис­ тами. У пекельному вогні нелюд­ ської жорстокості згоріли всі мешканці: ' жінки, немовлята... Так і стоїть село незайманим з тих часів. Стало воно живим пам’ятником нечуваних страж ­ дань народу, його нескореності Про що подумав я, одержую­ чи цей дарунок? Про що думав я в день свого повноліття? Багато білоруських сіл ми пройшли, багато зустрічей з добрими людьми мали. І скрізь нас зустрічали, як рідних. Ма­ буть, з такою любов’ю і добро­ зичливістю, як оце нас, .зустрі­ чало населення колись партизан-впзволителів... Майже в кожній сім’ї війна залишила важкий слід, у кож­ нім дворі когось осиротила. Лю­ дям було приємно, що молоде покоління йде шляхами батьків. * * * ...За час походу у моєму осо­ бистому архіві назбиралось ба­ гато цікавих матеріалів: фото­ знімки, описи подвигів, біогра­ фії, враження — щедра наша земля на героїв! Все це знадо­ биться мені у "майбутній роботі. Свій перший урок з Історії Ве­ ликої Вітчизняної війни я обо­ в’язково почну із розповіді про цей незабутній похід, учасни­ ком якого пощастило мені бути. Мине час і я ще раз пройду героїчними цими маршрутами. Тільки на цей раз — разом зі своїми учнями. Я — цариця Тамара. Я за ­ лишила своє ім’я в різних країнах і морях. Я наказала рибі переміститися Із Чорно­ го моря в Каспійське. Мій кінь ступав по землі міста Ісфахана, а меч свій я ути­ кала в землю на площі Мейдан в місті Стамбулі. Коли я все це зробила, я пішла з цього світу назавжди, за­ бравши з собою лише дев’ять ліктів матерії. (Епітафія на могилі цариці Тамари). ну жінку, та тільки бог два добра до одного місця не кладе. (З сербського та сло­ венського фольклору). Хороші руна — на чужо­ му полі; красиві жінки—чу­ жі дружини. Красива жінка стає воро­ гом усіх некрасивих. (Китайські прислів'я). Не жертвуй рассудком изза женщины, мой сын. СОФОКЛ. В судьбе мужчин— любовь -не основное, Для женщины — любовь и жизнь одно. БАЙРОН. Жінка — основа країни. Благополуччя жінки — бла­ гополуччя країни. Загибель жінки — загибель країни. Д-р СУКАРНО. - Кому дівчина всміхається, того не дуже любить. Добре мати розумну й гар­ Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 9 (477) (5 березня 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 9 (477) (5 березня 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/123 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d84669d1567a6b54a05fc058221606bc.pdf 626828c2a61bf8aba6542edd45abb06e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся/ З А ПЕДАГОГІЧНІ К А Т Р У Д О В А ВАХТА Д Е Ф Е К Т ОЛО Г І В Д РИ Ювілейний перегук ОРГАН ПАРТКОМУ. РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 8 (476) Четвер, 26 лютого 1970 року. ЩОБ НАВЧАТИ— ТРЕБ А ДОБРЕ ВЧИТИСЯ Екзаменаційна .сесія — від­ повідальна, урочиста пора в житті кожного студента факуль­ тету. Особливо в цей ювілейний рік, коли наслідки екзаменацій­ ної сесії с однчім із елементів Ленінського заліку. Наслідки екзаменаційної се­ сії на факультеті непогані. За­ гальний процент успішності — 97,3% . Значно зросла кількість відмінників. Відрадним є той факт, що скоротилася кількість студентів, які навчаються на за­ довільні оцінки, та тих, хто мав незадовільні . На загальному фоні успішно­ сті факультету виділяються ок­ ремі колективи, які досягли ви­ соких показників в успішності і поведінці. Так, наприклад, у студентів 12-ї групи лише одна задовільна оцінка за всю сесію, решта — добре та відмінно. Високих показників домогли­ ся студенти ІІ-по курсу. На цьо­ му курсі не було жодної неза­ довільної оцінки протягом всієї сесії. З досить високими показ­ никами успішності завершили піврічну практику студенти IV курсу. Основною рушійною силою у підготовці й проведенні сесії була комсомольська робота на факультеті та робота старост. Серед студентського активу перш за все слід-назвати секре­ таря комсомольської організації Степанця Валентина, який умі­ ло поєднує відмінне навчання з великою громадською роботою, а також комсорга І курсу Бабінець Ярославу, комсорга II курсу Бобирьову Людмилу, ста­ рост Голуба Петра, Мазура Ми­ колу. Відзначаючи успіхи студентів факультету у навчанні, слід вказати на ті значні ще недолі­ ки, які імають місце в роботі на­ шого колективу. Зокрема, гань­ бою для факультету є той факт, що ряд студентів навчаються лише на задовільно. Це такі, як А. Мумінов, В. Вдовенко, І. Новіков, М. Скорбагач, К. Кудимець. Чи може бути такий студент вчителем? Кому потрібні посе­ редні вчителі? Чому навчить він учнів, коли сам із року в рік ледве складає сесію. І спра­ ва ке лише в знаннях, а й в особистих якостях цих студен­ тів. Значної уваги заслуговує і виховна робота на факультеті, як одна із ланок формування особи вчителя. В цьому плані викликає пев­ ну турботу пасивність студентів IV-го курсу. Протягом декіль­ кох років доводиться спостері­ гати необгрунтовані спади ак­ тивності студентів. Так крива її починає спадати десь у VI се­ местрі і різко падає в VIII — останньому семестрі навчання на факультеті. Частково це мо­ жна пояснити наполегливою підготовкою до державних екза­ менів. Тоді чим можна поясни­ ти той факт, що студенти IV курсу дозволяють собі не ви­ конувати своїх прямих обов’яз­ ків, доходячи до того, що не ба­ жають прибирати у гуртожит­ ку. Такі випадки викликають за­ непокоєння про якість підготов­ ки особи вчителя. Загалом успіхи студентів фа­ культету на даному етапі Ле­ нінського заліку, а також усві­ домлення недоліків, які є ще у нашій роботі, дають право віри­ ти в те, що колектив виклада­ чів і студентів дефектологічно­ го факультету має всі можли­ вості зустріти славний ленін­ ський ювілей високими показни­ ками не тільки у навчанні, а й у виховній роботі. факультетів Ціна 1 коп. Рік видання 15-М В ГОСТЯХ У КРАЩОЇ ГРУПИ Друга група першокурсників визнана кращою на де­ фектологічному факультеті за наслідками зимової екза­ менаційної сесії. Факт на наш погляд цікавий, бо, як пра­ вило, першокурсникам не відразу вдається взяти швидкий розгін у навчанні. Цій групі вдалося... Яким чином? Кіль­ ка слів з цього приводу ми попросили сказати комсорга групи Галину Цобко. ТАК. що звання кращої Ц Егрупи' щодо успішності найчастіше виборюють групи старших курсів: у них і досвід, і колектив вже ЗМІЦНІЛИЙ 1 випробувайий. А першокурсники.. Що з них візьмеш. Вимагати високих злетів від них ще рано. Тільки б не «обросли хвоста­ К. ТУРЧИНСЬКА, ми» на сесії та не підвели фа­ доцент, декан факультету. _ культет. Щодо нас, то ми вирішили переінакшити ці усталені пог­ ляди. Більш того, я, наприклад, вважаю, що для успішного нав­ чання у першокурсників не ті­ Викладачі та сту­ льки однакові можливості з денти дефектологі­ чного факультету старшокурсниками, а навіть де встановили міцні в чому й більші. В першу чергу шефські зв’я з к и маю тут на увазі той ентузіазм, з Київською допо­ ту старанність, з якими беруть­ міжною школоюінтернатом А® 2. ся першокурсники за «ази» на­ Редакція одер­ уки. жала листа від Сьогодні нас називають на учителів цієї шко­ факультеті першими. Але при ли, в якому вони, зокрема, пишуть: цьому дехто скептично обнов­ <г Друзі-дефе кт олюється: мовляв перші і другі логи у нас гості групи на факультеті (спеціаль­ часті. Студенти проходять у школі практику, вчаться педагогічної май­ стерності у наших вчителів. Викла­ дачі дефектологіч­ ного факуль те ту Наша дружба почалася рік виступають з лек­ тому. Комусь із членів курсово­ ціями та доповідя­ го бюро спало на думку написа­ ми перед вчителя­ ти листа до Лейпцігськиго педін­ ми і батьками уч­ нів...» ституту (з ним наш інститут під­ Отже, з в я з к и тримує дружні зв’язки). давні і творчі. Міц­ Написали... Розповіли, як го­ ніти їм і надалі/ туємося до ленінського ювілею, послали значок-емблему Києва, У ШЕФІВ Дружне На фото: група зібралася у ле­ нінській кімнаті, щоб підвести під­ сумки своєї роботи. Актив групи— староста Петро Голуб, профорг Тетяна Волкова, комсорг Галина Цобко—розуміють, що головне за­ раз—не заспокоюватись на досяг­ нутому. Тільки при цій умові гру­ па і далі може йти у числі пере­ дових. ність логопедія і олігофренопедагогіка) по традиції завжди у числі кращих, бо сюди найбіль­ ший конкурс, а він дозволяє відібрати найкращих. Ми, зви­ чайно, погоджуємось з цією об’єктивною передумовою, але ж... і від зусиль групи залежить ■не менше. Причин нашого успіху дале­ ко шукати не треба. Стопро­ центне відвідування лекцій, си­ стематична підготовка до семі­ нарських занять, міцна дружба і. як одна з її складових, взає­ модопомога — це, мабуть, і все. У цьому головна запорука на: того успіху. З першого дня навчання гру­ па активно включилася в жит­ тя інституту. Кожен з нас взяв конкретні зобов’язання, кожен має комсомольські доручення. Навчання, громадська робота і вінець всьому — Ленінський залік — у цьому зфокусовано всі наші Інтереси, до цього зво­ дяться ,всі наші прагнення. Вже відбулася природна у сту­ дентському колективі диферен­ ціація здібностей та уподобань наших хлопців й дівчат. Це теж допомагає .успішному навчанню, бо немає тієї розпорошеності, коли студент хватається за все відразу і... нічого не встигає. Валя Кальненко, Емма Тамілова, Надя ГІлотнікова, Іра Михайловська, Олена Кракова — активні учасниці художньої самодіяльності. Микола Тимо­ шенко. Руслан Довгань, Ярос­ лава Бабінець — гуртківці НСТ. Таня Ніколаєнко, Петритезки Медвідь та Голуб захи­ щають спортивну «корону» фа­ культету... Але найпочесніший «титул», звичайно, — це звання відмін­ ника. Ними стали після скла­ дання сесії Руслан Довгань, Валентина Кальненко, Емма Тамілова, Бабінець Ярослава. листування Німецькі- друзі розповіли про свою суспільно-корисну роботу і навчання, про те, як вивчають російську мову і літературу, іс­ торію СРСР, марксизм-ленінізм. Ми дізналися також, що наші колеги виборюють звання соціа­ лістичного студентського колек­ тиву. листівки з видами нашого міста та інші сувеніри. На відповідь довго чекати не довелося. На наш лист відгук­ нулися студенти філологічного факультету Лейіщігського педін­ ституту. Приємно нас вразило те, що відповіді, прийшла росій­ ською мовою. Галина ЦОБКО, комсорг 12 групи. Валентина САВИЦЬКА, студентка ІІ-го курсу. �Т р и ває Л ен ін ський за л ік Я ЗВІТУЮ денти почують нсивий голос вождя. Нещодавно всі ми прос­ лухали промову Леніна перед робітниками Путнлівського за­ воду. Студенти факультету прово­ дять шефську роботу з піонера­ ми шкіл м. Києва, а також у Боярській школі слабозорих. Шкільні лінійки, тематичні ве­ чори, допомога учням у випус­ ку стінгазет та проведенні .за­ гонових зборів — все це « ЇО Ч - З ЧИСТОЮ СОВІСТЮ СТУДЕНТНА-НАУКОВЕЦЬ п р а в о ф л а н г о в і л е н ін с ь к о ї в а х т и Студентка-науковець... Не буде перебіль­ шенням сказати так про четвертокурсницю де­ фектологічного факультету Галину Рудометкі- ну. «Стосунки» з наукою у Галини давні і без­ посередні. З першого курсу дівчина бере ак­ тивну участь у роботі наукового гуртка при кафедрі сурдопедагогіки, виступала з допові­ дями на міжвузівських наукових конференці­ ях у Москві та Ленінграді, має грамоти НСТ. Наукова діяльність допомагає Галині вчитися тільки на «відмінно». Відмінниця навчання, комуністка Г. Рудометкіна бере активну участь в громадському житті факультету. Зараз студентка-внлускниця готує доповідь до X Міжвузівської конференції НСТ з питань дефектології, що відбудеться незабаром у Ки­ єві. Молодь складає Ленінський залік... Це своєрідний звіт про те. пк втілюються у життя на­ шим комсомолом великі ленін­ ські настанови. Разом з усіма комсомольцями інституту готу­ ються звітувати вождеві і сту­ денти дефектологічного факу­ льтету. Від дня, коли було прийнято Постанову ЦК ВЛКСМ «Про проведення Всесоюзного Ле­ нінського заліку», минуло, чи­ мало часу. І зараз навіть важко перерахувати всі добрі, поаггравжньому значимі справи, зроблені нашими комсомольця­ ми у передювілейний період. Участь у третьому трудовому семестрі, піонерські табори, праця в колгоспі, велика шеф­ ська робота... Висока напруга ювілейного ленінського року знаходить най­ повніший свій вияв і в сьогод­ нішньому комсомольському житті факультету. У групах та на курсах проводяться бесіди, читаються лекції, під час яких студенти ще й ще раз звертаю­ ться до ленінської теоретичної спадщини. «В. І. Ленін про ос­ віту та вчителя», «В. І. Ленін і електрифікація в СРСР» — це тільки деякі з бесід, що відбу­ лися. Зараз Ц курс готує кон­ ференцію по праці В. І. Леніна «Матеріалізм та емпіріокрити­ цизм». Почала «виходити» факуль­ тетська радіогазета. Рада ле­ нінської кімнати розробила план передач, під час яких сту­ •ки дотику» наших студентів з молодшими друзями. А за всім цим не забуваємо про головне — навчання. Бюро КСМ факультету періодично за­ слуховує на своїх засіданнях окремих студентів, ставить пи­ тання успішносіі на порядок денний курсових та факультет­ ських зборів. Тим, хто порушує дисципліну, хто плентається у хвості в навчанні, ми кажемо відверто і принципово: «Так не годиться працювати, товариші. Ви нас підводите...» Така діло­ ва розмова відбулася, зокрема, на бюро з Т. Пчеліною, Л. Дегтяр, П. Пісковим. Гадаю, що ці комсомольці усвідомили свої помилки. На факультеті за підсумками зимової сесії зараз 46 відмінни­ ків. Є в цьому заслуга і комсо­ мольського бюро. Як студенти вивчають теоретичну спадщину Леніна, дещо іможуть сказати ось ці оцінки з суспільних дис­ циплін: «відмінно» одержали 80 студентів, «добре» — 173, «задовільно» — 56. ...Лічені дні залишились до складання Ленінського заліку. Хочу нагадати тільки нашим комсомольцям, що добрий кі­ нець — то вінець усій справі. Час, що залишився, треба вико­ ристати якнайраціопальніше з тим, щоб, коли сядемо перед атестаційною комісією, кожен з гордістю міг сказати: я зробив усе, що від мене вимагалося. Я звітую сьогодні з чистою совіс­ тю! У мережі партійної освіти на­ шого факультету крім метоцологічпого семіпару працює ще й школа «Молодого Комуніста». В ній шліфують свої знання 25 студентів. Це молоді члена ІШРС, комсомольськпіі та без­ партійний актив. Всі слухачі школи мають за плечима досвід громадсько-ко­ рисної робота, та й життєвий до­ свід у нпх уже є: до вступу в інститут хто служив в армії, хто працював па виробництві— одним словом, підібралися люди серйозні. Головним вістрям тематики, що опрацьовується слухачами школи у процесі навчання, є, звичайно,, ленінська ідейно-тео­ ретична спадщппа. Але не ви­ пускаємо ми з поля зору і пи­ тань сучасного внутрішнього та міжнародного життя. Заняття показують, що студенти вільно орієнтуються у складних про­ блемах пашого сьогодення. З ці­ кавими доповідями вже висту­ пили, зокрема, В. Степанець, Валентин СТЕПАНЕЦЬ, О. Залеський, О. Павпцькпй та секретар комсомольського бюро інші. Сумлінністю у підготовці факультету, Ленінський до занять відзначаються і такі стипендіат. студептн, як М. Срацлавськиії, Є. Богомолова, Д. Пашуя, 3. Омельчопко. Важко переоцінити значення школп «Молодого комуніста» для студентів. Запяття в ній спонукають юнаків та дівчат,до активної участі у громадській та комсомольській роботі факуль­ тету. Наші «школярі», як пра­ вило, мають високу успішність із суспільних наук. І, парешті, і це чп пе панголовніше,—за­ няття в школі допомагають кож­ ному утвердити себе у високому званні бійця ідеологічного фрон­ ту—агітатора, лектора. Свою діяльність ми пе обме­ жуємо рамками школи. Молоді партійці охоче виступають з своїми доповідями в академіч­ них групах, у школах. Так, випускник 1969 року Володимир Льовочкіп неодноразово впступав з доповіддю «Про пильність», яку віп підготував на високому професійно-лекторському рівні, зі­ бравши для цього багато яскра­ вих матеріалів. До речі, Володи­ мир—п а т вихованець. Саме школа дала йому ідейний гарт— цю своєрідну путівку — для вступу у члени партії. Велику допомогу у роботі по­ г р у п и . п яких посланці з со­ юзних республік, прийнято на­ зивати спеціальними. Справді, студептп цих груп мають зав­ дання особливі—добре вчитися, стати вчителями високої квалі­ фікації у своїх республіках. Більшість посланців братніх на­ родів, які вчаться сьогодні на дефектологічному факультеті, добре справляються з цим від­ повідальним завданням. З першого дня перебування в інституті відмінно навчаються Л. Мурадова і Г. Рзаєва з Азер­ байджану, Ніна Сидорова з Мол­ давії. Подружилися і завжди ра­ зом АСпшев Ормаш (Казахстан) і Гаврплюк Петро (Молдавія). З пашого факультету воші були призвані до лав Радянської Ар­ мії, з честю відслужили і зараз успішпо продовжують навчання. На перший погляд може зда­ тися, що студента з союзних республік навчаються дещо «від рубно» від осповппх груп, оскі­ льки їх навчання ведеться ро­ сійською мовою. Проте це сто­ сується хіба що навчального процесу. У всіх іпііш х видах ді­ яльності вони аж ніяк не ізо­ льовані від факультетського ко­ лективу. У СІМ ’Ї Є Д И Н ІЙ баєва, Р. Гинку, С. Ермакова та іпші. Часто їх можна бачити в підшефній школі. Щоб краще зпати однії одноіо, щоб зміцнювати дружбу сту­ дентів на фіакультеті, у нас в цьому році створено клуб інтер­ національної дружби. Знаменно, що ця подія відбулася в ювілей­ ному році, коли всі народи на­ шої країни збираються відзна­ чити 100-річчя з дня народжен­ ня В. І. Лепіпа, який у спін час говорив: «... ми до кіпця інтер­ націоналісти і прагнемо добро­ вільного союзу робітників і се­ лян всіх націй». Вже відбувся тематпчнпй ве­ чір «Союз пепорушний вільних республік». На вечір були запрошепі учні підшефної школп. .15 яскравих шовковпх знамен спмволізувалп рівноправність усіх республік нашої великої країни. Клуб планує протести тема­ тичні вечори, присвячені кож­ ній з республік, представники якпх навчаються на дефектоло­ гічному факультеті. Є п іпші цікаві плани. Немає сумніву, що всі понп здійсняться, адже дружбою здруженим все під снлуЕ. ГРОЗА, заступнпк декана ф-ту. а д е м іч н і А кнавчаються У громадській роботі студептп спецгруп беруть найактивнішеучасть. Так, ІЗ. Ісмаіілова наго­ роджена грамотою як краща піоиервожата. Не раз захищали честь факультету у спортивних МОЛОДІ П А Р Т І Й Ц І ОДЕРЖУЮТЬ Г А Р Т змаганнях студепткп Г. Глуш­ кова і Л. Дєточка. З успіхом виступають у художній самоді­ яльності Г. Бннзар і Л. Лункашу. Люблять возитися з «своїми» дітлахами Д. Мамедов, С. Кубен- З першого курсу навчаються на «відмінно» та «добре» дів­ чата із 45-ї спецгрупи, з якими знайомить читача цс фото. Ніна Вороніна та Оля Гонца (на фото в центрі) приїхали, вчитись^ до нас із Молдавії, Лола Мурадова і Гюля Рзаєва— з Азербайджану. Чотири роки навчання на факультеті, що став рідним, дали їм усе необхідне для майбутньої роботи за фахом, а ще — міцну дружбу. ЯК З А П О Б І Г Т И Г РИПУ Весняна, осіння та зимова по­ ри р о к у дуж е «щедрі» на за­ студні захворювання. Організму в цей нас потрібно пристосува­ тися до мінливої температури по­ вітря. А тому дуже важливо одя-гатися по сезону. Переохолод­ ження для незагартованоі люди­ ни дуже часто спричиняє гострі звести до масових захворювань. При кожному гуртожитку пови­ нен бути ізолятор для хворих, а в окре мих випадках такі хворі госпіталізуються. Поза організмом людини вірус грипу гине дуже швидко. Отже, провітрювання приміщення, до знаходиться хворий, кип'ятіння і захво рю вання дихальних органів. Найістотніші ознаки захворюван­ ти до серйозних ускладнень: бронхіт, запалення легенів, запа­ ня: загальне нездужання, голов­ ний біль, нежить, кашель, підви­ лення середнього вуха, менінгіт тощо. Особливо небезпечний грип в хворювання. умовах гуртожитків. Якщо своє­ Загартований організм чинить часно не провести профілактич­ рішучий опір збудникам грипу, них заходів, поо динокі випадки а тому треба постійно себе ураження грипом можуть при­ загартовувати фізкультурою, по­ щена температура. При перш их ознаках грипу не­ обхідно викликати лікаря. Треба пам'ятати, що нехтування своє­ часним лікуванням може привес­ дєзинфекція предметів, якими ьін користується, — найоірніший захід проти нових спалахів за­ дає нам кабінет історії КПРС. Тут студенти готуються до чер­ гових занять. Співробітники ка­ бінету добирають для слухачів необхідну ' літературу, дають кваліфіковані поради або підпоьіді на питання, що можуть виникнути в процесі опрацьо­ вування першоджерел. ...Голоспстпй дзвоник сповіс­ тив про закінчення занять. Одні студента поспішають у читальні заліг і кабінети, другі—на засі­ дання гуртків, v третіх—інші позалекційні турботи. А слухачі нашої школп збираються- в ле­ нінській кімпаті факультету. Сьогодні тут чергове заняття. Молоді комуністи вчаться жптп і працювати по Леніну. А. СЕЛЕЦЬКИП, професор, керівник ІНКОЛИ «Молодого комуніста». Наша ЛЕНКІМНАТА Вже третій рік працює на факультеті ленінська кімна­ та. Роботою кімнати керує |Рада з трьох осіб. До вико­ нання спеціально розроблено­ го плану заходів залучають­ ся всі студенти факультету. На факультеті оголошений конкурс па кращий подару­ нок ленінській кімнаті, зроб­ лений своїми руками. Такі подарунки вже надходять. Один із кращих—зроблений етудептамп 31 групп під ке­ рівництвом агітатора групп ст. викладача Н. Кнсельової. Передбачено також офор­ мити виставку наукових сту­ дентських робіт, присвячених 100-річчю з дня народження Ілліча. Активно включилися в цю роботу студента 2-го та 3-го курсів. До плапу робота Рада леніпської кімната підготувала цикл радіопередач «Говорить Ілліч». Студенти матимуть виразну уяву про ораторсь­ ке мистецтво вождя, прослу­ хавши такі записп його про­ мов, як «ІІІ-ін Комуністичний Інтернаціонал», «Що таке Радянська влада», та багато інших. В ці дні ленінська кімната стала своєрідним робочим штабом факультетської ком­ сомоли у підготовці до зпаменної дата—100-річчя з дня пароджеппя В. І. Леніна. В. ПОМППЛЛЫШЙ, члеп комсомольського бюро : Фту; Л. ЦИРЮК, ■ член Ради ленінської кімнати. вітрям, купанням, Зміцненню о р ­ ганізму і підвищенню опору за­ хворюванням сприяє також і пра­ вильне багате вітамінами харчу­ вання у поєднанні з гігієнічними умолами праці і побуту. Пам'ятайте: грип надовго по­ рушує працездатність організму, в той час, як не так вже й запобігти йому важко— цо зале­ жить від кожного з носі Л. ЯЦ ЕЛ ЕН НО, завідуюча терапевтичним відділенням міської студентської поліклініки. Редактор П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 8 (476) (26 лютого 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 8 (476) (26 лютого 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/122 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова