1 6 22 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/03aa51263f0c4514cca7ec2885872d58.pdf 5af1ee68710ee5a3d4a2b6f78da53cef Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА педагогічні К АД Р И ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО СІЧНЯ 15 1958 року СЕРЕДА № 1 (48) ТЕЛЕГРАМА Від імені професорів і студентів Вищої педаго­ гічної школи в Кракові, а також від себе особисто дякую товаришеві директору, викладачам і студентам Ва­ шого інституту за приємні поздоровлення, побажання. Одночасно від усього нашого колективу передаю Вашим викладачам і студентам дружні поздоровлення і новорічні побажання дальших плодотворних успіхів у Вашій науко­ вій і педагогічній роботі та особистого щастя. Ректор Вищої педагогічної школи ДАНЕК. Ціна 15 коп. Н аслідки сист емат ичної праці СЕСІ Я В Р О З П А Л І Екзамен з теоретичної фізи­ ки, який ми складали 11 січня, був дуже відповідальним. Більшість студентів нашої групи на протязі семестру серйозно ставилася до вивчення предмета і тому добре склала екзамен. Про грунтовні знання наших товаришів свідчать одержані оцінки, серед яких 11 — «від­ мінно» і 10 — «добре». Відмін­ ні знання виявили Н. Басов­ ський, А. Степанович, А. Джо­ денчук, Л. Рикичинська та ін­ ші. Тільки одна студентка одер­ жала оцінку «задовільно». Одинадцятого січня наша група складала екзамен з ме­ тодики математики. Для нас, майбутніх викладачів, знання цього предмета особливо важ­ ливе. Готувалися ми ретельно: читали конспекти, знайомилися з додатковою літературою. Адже не за горами той час, коли перед нами сидітиме не викладач, який поставить нам оцінку — хорошу чи погану,— а діти, які підуть у життя з на­ бутими в школі знаннями! А знання ці даватимемо їм ми... Екзамен показав грунтовну підготовленість студентів. У групі — жодної задовільної! Ві­ сім студентів одержали відмінні оцінки. Змістовно відповідали Р. Колихан, Г. Ткаченко, О. Панченко, Л. Копелева, С. Віль­ чинська та багато інших. Р. ЗАГОРСЬКА, студентка 42 групи математиків. А. ПАШКІВСЬКИЙ, комсорг 41 групи фізиків. Один на всю группу 1. Хвилюючі, незабутні дні — дні екзаменаційної сесії! Кропітка напружена робота на протязі семестру завжди дає позитивні наслідки. Це правило встигли усвідомити наші наймолодші товариші — першокурсники. Наш фотокореспондент зафіксував на плівці момент складання екзамену з української мови студенткою А. Богуш (І курс педагогічного факультету). Як повідомила редакцію викладач Марія Власівна Бардаш, А. Богуш та її подруги Г. Ровенська, Л. Форманюк і А. Васильчук, яких ви бачите на нашому знімку за підго­ товкою до відповіді, одержали заслужені оцінки — «відмінно». Фото М. Шуряка. ЗВІТУЄМО ПЕРЕД БАТЬКІВЩИНОЮ На комсомольських зборах, присвячених екзаменаційній се­ сії, ми вирішили, що кожен до­ помагатиме у підготовці до ек­ замену невстигаючим і товари­ шам, які довгий час хворіли. Настав день екзамену. І хоч він не перший у нашому сту­ дентському житті, але ми дуже хвилювалися. Затамувавши по­ дих, стояли студенти нашої гру­ пи біля аудиторії, де йшов екза­ мен, з нетерпінням чекали, ко­ ли вийде Майя Кот, яка від­ повідала першою. Нарешті з сяючим обличчям на дверях з ’явилася Майя. — П’ять! — повідомила вона радісно. До зимової сесії студенти на­ ються. На дошкільному відділі готовці до екзаменів вони все­ шого факультету почали готува­ студентки І і II груп склали бічно використовують наочні тися заздалегідь. Але вже пер­ вже два екзамени (з методики посібники, кабінети і т. ін. ший екзамен показав, що не всі викладання психології і методи­ Л. РАДЯНСЬКА, товариші серйозно поставилися ки викладання педагогіки). Ре­ студентка II курсу до цієї важливої справи. Де­ зультат екзамену в обох гру­ спецвідділу. хто вважає, що не варто ви­ пах — 11 «відмінно». Тільки трачати час на підготовку, студентка М. Скороход (І гру­ бо, бачите, «мені стипендія все па) обидва екзамени склала на рівно буде»... Зрозуміло, що «задовільно». І це не дивно: на такий погляд у корні своєму протязі семестру вона дуже не­ невірний і, крім шкоди, нічого серйозно ставилася до навчання. не принесе. Адже ж екзамени— І, як бачимо, наслідки далеко наш звіт перед Батьківщиною, не відрадні. Ті, хто не відвіду­ Закінчився конкурс на кра­ факультет, студенти якого за­ перед партією. вав практичних занять, теж щу постановку фізкультурної та йняли перші місця: по залучен­ Як же звітують наші сту­ виявили слабкі знання і одер­ спортивно-масової роботи на фа­ ню в систематичні заняття спор­ денти? жали задовільні оцінки (III курс культетах КДПІ і.м. Горького за том, по виконанню завдання в На II курсі дошкільного від­ дошкільного відділу). ділу був тільки один екзамен— підготовці спортсменів І розря­ Про сумлінну підготовку до 1957 рік. логопедія. Для підготовки було екзаменів студентів II—IV кур­ Конкурс минулого року був ду , по кількості учасників збір­ багато часу — цілий тиждень, сів спецвідділу свідчать їх хо­ і більшість товаришів добре по­ роші і відмінні оцінки. Але не масовим, йому передували фа­ них команд інституту; другі міс­ працювала, про що свідчать на­ можуть похвалитися успіхами культетські конкурси між ака­ ця — в підготовці спортсменів слідки — 13 відмінних оцінок. студенти І курсу спецвідділу. демгрупами. Так, на фізико-ма­ I І — III розряду, значкистів ГПО Тільки Є. Оліфер одержала «за­ Це показав перший іспит з ро­ тематичному факультеті пере­ 1 ступеня та суддів з різних ви­ довільно». сійської мови (у групі 8 задо­ можцем вийшла 31 група фізи­ дів спорту. Четвертокурсники у цьому вільних оцінок). На II місце вийшов педаго­ У більшості своїй наші сту­ ків (комсорг — А. Воскобой­ семестрі складають три екзаме­ ни. Випускниці старанно готу­ денти непогано працюють. У під­ нікова, фізорг — В. Сучков); на гічний факультет, який відстав мовно-літературному факульте­ від фізико-математичного на 2 ті — II група ІІ курсу росій­ очка. Факультет зайняв перші ського відділу (комсорг — С. місця у підготовці спортсменів На початку січня на дошкіль­ як багато уваги в республіці Фадеева, фізорг — О. Луцька); II і III розряду, значкистів ГПО ному відділі педагогічного фа­ приділяється підготовці фахів­ на педагогічному факультеті — І ступеня та спортивних суддів; культету побували гості з брат­ ців. Наприклад, у Ташкентсько­ І група III курсу спецвідділу другі місця — по залученню в нього Узбекистану: Алимова му дошкільному педагогічному (комсорг — Л. Гулак, фізорг — заняття спортом і в члени ДСТ М. Адаменко). Таджи — директор Ташкент­ училищі, яке існує з 1927 року, «Буревісник», у підготовці ського дошкільного педагогічно­ зараз навчається 300 студентів. За умовами конкурсу групи- значкистів ГПО II ступеня, по го училища і Касимова Мука- Тут є російський І узбецький переможниці будуть нагоро­ участі в збірних командах дас — викладач методики рух­ відділи. джені дипломами ради ДСТ інституту. Відстає факультет у ливих ігор цього училища. Гості відвідали кабінет до­ «Буревісник», а комсорги та підготовці спортсменів І роз­ В галузі дошкільної справи шкільної педагогіки, де з вели­ фізорги нагороджуватимуться ряду. вони працюють 10 років. Това­ ким інтересом ознайомились з грамотами. На останньому місці (як і риші Алимова і Касимова роз­ методичними матеріалами. За умовами міжфакультет­ завжди!) — мовно-літературний повіли про розвиток дошкільної ського конкурсу переможцем факультет. Факультет зайняв (Наш кор.). справи в Узбекистані, про те, вийшов фізико-математичний лише два перших місця: у залу­ Почин був хороший. Біль­ шість наших товаришів відпові­ дали на «відмінно». Особливо приємно, що добре склали екза­ мен такі студенти, як Л. Забаш­ та, С. Гресь, А. Андрущенко: на протязі семестру у них бу­ ло багато труднощів! Проте студент А. Конак на протязі семестру несерйозно ставився до вивчення російської мови. І ось наслідки: А. Конак одержав трійку. Один на всю групу! І тобі не сором, Анатолію? Л. ІСАЙКО, комсорг І групи II курсу мовно-літературного факультету. П ід сум к и робот и за р ік Гості з братнього Узбекистану ченні в члени ДСТ «Буревіс­ ник» та у підготовці значкистів ГПО II ступеня: з усіх інших умов конкурсу факультет зай­ няв останнє місце. Чому ж так трапилось? Адже на факультеті є хороші спортсмени і першість інституту з фехтування, спор­ тивної гімнастики, волейбола виграв саме мовно-літературний факультет! Головною причиною є те, що на факультеті не працює фізбю­ ро (голова фізбюро — Г. Павло­ ва), слабо поставлена агітмасова робота, студенти старших курсів до занять спортом не залуча­ ються. З 209 осіб спортом зай­ маються 15. Час уже деканатові, пар­ тійній та громадським орга­ нізаціям факультету зробити належні висновки і вжити від­ повідних заходів щодо поліп­ шення фізкультурної та спор­ тивно-масової роботи. Ю. БИКОВЦЕВ, старший викладач кафедри фізвиховання. �З метою поліпшення педагогічного В и т і в к и зимово ї Розгнівалася зим ова сес ія і показали студентки А. Козлова, В минулому 1957 році ка­ задум ала все ж иве знищити. Н. Кулик, В. Денисова, В. Кру­ федра спецпедагогіки добилася Перш за все вона стала до пер­ шинська, Л. Ш ибицька, М. Л а­ виготовлення спеціального об­ ш окурсників добиратися: н а ­ озброюються рапірамита ладнання з фізичного виховання товлення маш, Л. Плохута (III курс, до­ недорого коштує) дітей дошкільного віку. Зазда­ дає студентам уявлення про шкільний відділ) та інші. Про­ бридли вони їй своїм криком і команду «струнко» з’являєть­ легідь було узагальнене все те те, що його можна виго­ те окремі студентки в ідповідали вереском. Д м ухнула сесія вимо­ ся колона заліковихкн о ж и найкраще, що було в дошкіль­ товити в будь-яких умовах, не зовсім впевнено. Причини бу­ гами, закрила ш лях на танці та що не завжди буває з їхвлас­ них закладах, а також у у столярній майстерні кожного ли не лише особисті. Треба ска­ інші розваги. Н ема куди перш о­ никами. сучасній методичній літера­ підприємства або колгоспу. зати, що в минулому навчаль­ курсникам сховатися; почали Найбільше образиласясеія, турі. Зараз це обладнання Крім обладнання, кафедра ному році, коли починалося чи­ вони «зграйками» збиратися і що і «дошкільнята» її небоять­ використовується у спеціаль­ спецпедагогіки в минулому році тання курсу з методики, умови Думу думати. Зіб рали ся, погомо­ ся! ній підготовці студентів до­ виготовила фотоальбоми на те­ його викладання були незадо­ ніли та й подалися в читальню Читають книги і конспекти, шкільного відділу. Воно дає му: «Використання фізкультур­ вільними. Наприклад, у гімна­ і кабінети. на практику ходять, кількара­ можливість надати студен­ ного обладнання для розвитку стичному залі одночасно з за­ Бачить сесія, що перш окурс­ зів складають залік з інозем н ої там — майбутнім фахівцям до­ основних рухів дітей дошкіль­ няттями з рухливих ігор трену­ ники взялися за розум, та н аки ­ мови та в останній день го т у ю т ь шкільної справи — необхідне ного віку». валися дві, а іноді й три спор­ нулася на другий курс. семінар з психології, а в с е коло знань і конкретних уяв­ На фотоілюстраціях цих аль­ тивні команди. Завалила кучугурами конс­ лень про засоби фізичного ви­ бомів зображені різноманітні У цьому навчальному році ка­ пектів столи, почастувала сту­ не здаються. І пишається ховання дошкільників. зразки фізичних вправ дошкіль­ федра фізвиховання багато зро­ дентів програмою та посилає з а ­ своїми студентами, якінебо­ Відомо, що фізичне вихован­ ників за допомогою обладнан­ била для того, щоб поліпши­ лік за заліком. Ідуть заліки, яться її холоду і спеки, ня є однією з важливих га­ ня. На фо то показаний май­ ти умови викладання рухливих один одного лютіший, з музики А на новорічному вечорі лузей дошкільного виховання. же весь різноманітний комплекс ігор. Це дає можливість і на­ на історію перестрибую ть, по­ баж ала сесія викладачам,сту­ Відповідно до вікових особли­ фізкультурних вправ для дітей далі поліпшувати педагогіч­ тріскують та поляскую ть, с ту ­ дентам і всім працівникамін ­ сти востей дошкільників у практи­ молодшого, середнього і стар­ ний процес з методики рух­ дентів лякають. туту успіхів у творчій праці ці фізичного виховання застосо­ шого віку. ливих Ігор на дошкільному від­ Не злякалися другокурсники: щ астя в особистому жипі, вуються різноманітні фізичні Студенти III курсу дошкіль­ ділі. в одних — знання міцні, ін ­ Подивіться, товариші студен ­ вправи і рухливі ігри. Ці засоби ного відділу, які повинні були Доцент Т. ДМИТРЕНКО. шим — повезло, а реш ту звіл ь­ ти, н а обрії з’явились кан і к у л и . у багатьох випадках вимагають складати в зимову сесію екза­ нили від заліків. Складіть же екзамени т а к спеціального обладнання. На мен з методики рухливих ігор ПРО ВСЕ ПОТРОХУ — Ну, заж діть,— думає се­ прикладі деяких дитячих садків та гімнастики, користувались сія,- ІДУ я на кафедру ф ізку л ь­ щоб не було соромно призустрі­ можна бачити, як збіднює фі­ цими альбомами під час підго­ тури! чі з канікулами потиснути зичне виховання відсутність об­ товки до сесії. Пішли студенти на ш турм РУку. Чимало тварин, як відомо, ладнання. На екзамені з методики рух­ можуть жити високо в горах, де тренерів; нашвидку пишуть тео­ М. ЧЕРЕПОВСЬКА Тому викладачі кафедри у ливих ігор і гімнастики в дитя­ повітря сильно розріджене. Ла­ рію розминки, лізуть на канат. студентка II курсу процесі викладання всіляко на­ чому садку, який провадився в стівка без будь-якої шкоди для магаються переконати студентів гімнастичному залі, кожен сту­ організму легко досягає висоти сокіл — 4000, орел — у необхідності такого обладнан­ дент одержував три питання: 2500, 5500, коршун — 7500 метрів. СЕСІЯ В РОЗПАЛІ ня в дошкільних закладах, впли­ два — теоретичних і одне, зв’я­ Але з усіх птахів найвище під­ ваючи на їх свідомість беззапе­ зане з демонстрацією рухів у німається над землею кондор. Мандрівники, які сходили на речними доказами (унаочнюють вправах або іграх. Це дало вершини лекції обладнанням з фізвихо­ можливість перевірити засвоєн­ гір Анд,південноамериканських у підзорну трубу вання, яке дістають власними ня студентами як теоретичного, стежили за кондорами, що ши­ зусиллями). так і практичного матеріалу з ряли високо в небі. Виявилося, що кондори літають і добре по­ Простота конструкції облад­ методики. чувають себе на висоті 10 000 нання (до речі, його виго­ Відмінні знання з предмета метрів. У свій час вважали, що вище 15 тисяч метрів життя немисли­ ме. Проте досліди, проведені вченими ще в 30-х роках, спро­ стували цю думку. Встановлено, що голуби витримують висоту до 7 тисяч, собаки і кролі — 10—12 тисяч, а черепахи і мор­ ські свинки — 13 тисяч метрів. При підйомі вище тварини ги­ нули, але не всі. Молоді м и ш і незважаючи на тривале перебу­ вання у розрідженому повітрі, виживали на висоті понад 50 тис. метрів. 2. У минулому навчальному році в розкладі лекційна На висоті понад 20 тисяч мет­ рів, де дуже слабкий тиск повіт­ Фізико-математичному факультеті з'явиласянова дис­ ря, кров, що має температуру ципліна — технологія матеріалів. Спочатку її булове­ 38 градусів, починає кипіти. Ор­ дено на III курсі, потім — на II. Зараз цей важливий ганізм же новонародженої миші предмет читається і на І курсі. бореться із згубним впливом ве­ На ф о т о : викладач М. Чумак приймає екзамен з ликих висот різким пониженням технології матеріалів у студента 12-ої групи фізиків температури тіла. Так, новона­ роджені тварини пристосовують­ В. Тарасенка. ся до життя у незвичайних ви­ сотних умовах. с е сії процесу На висоті 50.000 метрів В. ДУБЧАК. тальне й теоретичне досліджен­ нього атома, залишивши засо­ ня напівпровідників починається бою порожнє місце, і т. д. Ство­ приблизно з 1930 року. Першо­ рюється уявлення, що зам ість черговим питанням, на яке з електрона, який попереміно самого початку треба було від­ звільнюється і зв’язується, віль­ повісти, було з ’ясування приро­ но рухається оце порожнєм іс­ совується, що деякі речовини, в електричну за допомогою фо­ ди носіїв струму в напівпровід­ це або «Дірка», як його щен а­ на відміну від металів, при на­ тоелементів. Незвичною була никах. зивають, обумовлюючи "дірко­ гріванні зменшують свій опір, поведінка напівпровідників і в Коли в металах електричний ву» електропровідність. В ихо­ вони значно гірше металів про­ магнітному полі, залежність їх струм переноситься вільними ДИТЬ, щ о в напівпровідн и ках водять електричний струм, про­ властивостей від температури і електронами, а в діелектриках провідність є двох типів: елк­ те не є ідеальними ізоляторами. т. п. Все це викликало величез­ вільних електронів практично тронна і «діркова», а вокре­ Коли такі речовини привести в ний інтерес до цієї групи явищ, немає, напівпровідники при аб­ мих випадках тільки електрон ­ контакт з металами і пропуска­ на штурм нововідкритої галузі солютному нулі температури на або тільки «діркова» ти струм через цей контакт, си­ ринулась ціла армія фізиків, (— 273° С) є ідеальними ізоля­ цими типами провідностін ап ів­ ла струму залежить від напряму з’ясовуючи в процесі досліджен­ торами. Проте, з підвищенням провідники і ділять на напівп ро­ проходження його, тобто спосте­ ня уже відома факти і відкри­ температури слабо зв’язані в відники п (негативні носії)і рігається явище випростування ваючи все нові й нові можли­ атомах електрони напівпровідни­ р (позитивні НОСІЇ) — ТипУвід ­ вості їх технічного застосуван­ ків можуть звільнюватися теп­ повідно. струму. Закономірно, що зразу ж ви­ ня. ловим рухом, внаслідок чого на­ Другим істотним досягнен н ям никла ідея використати це яви­ Слід зазначити, що досліджен­ півпровідник одержує провід­ у з ’ясуванні механізму провід­ ще для побудови технічних ви­ ня напівпровідників важливе і ність, яка зростає в міру збіль­ ності напівпровідниківб уло простувачів змінного струму, в принциповому відношенні, шення з температурою числа встановлення того факту, щ о що й було успішно здійснено оскільки дає можливість з єди­ вільних електронів. Але крім провідність сильно залеж ить спочатку на закису міді і селе­ ної точки зору з ’ясувати власти­ цієї можливості в напівпровід­ від домішків, ЯКИМИ ДЛЯданої ні, а потім на германії й крем­ вості всіх твердих тіл, вклю­ никах, і тільки в них, є й друга речовини можуть бути якатом и нії. Далі було показано, що чаючи метали і діелектрики можливість проводження стру­ сторонніх елементів, такі освітлення цього контакту при­ Ось чому важко знайти зараз му: після виривання електрона вишок однієї з компонент водить до виникнення електро­ країну, де б не було лабораторії з атома на місці першого зали­ речовини над її нормальн м и рушійної сили на ньому, тобто по дослідженню властивостей шається порожнє місце, недо­ вмістом у даній сполуці. відкривається пряма можливість напівпровідників. стача від’ємного заряду; сюди перетворення світлової енергії (Далі буде). Систематичне експеримен­ може перейти електрон з сусід­ Напівпровідники та їх застосування Історія розвитку всякої науки характерна тим, що на кожному її етапі одна з галузей цієї на­ уки стає ведучою, привертаючи до себе увагу найбільшої части­ ни дослідників. Протягом остан­ ніх 10 років таке становище створилося і в фізиці, зокрема в одному з її розділів — фізиці напівпровідників. Напівпровідники — це речо­ вини з електричними власти­ востями, проміжними між мета­ лами та діелектриками. Фізика і техніка XIX століття мали справу лише з металами, що добре проводять електричний струм, та діелектриками, які при звичайних умовах є ізоля­ торами. Знання властивостей цих двох граничних класів твер­ дих тіл цілком задовольняло то­ гочасний рівень технічного про­ гресу. Але ось зрідка почина­ ють з'являтися роботи, в яких спочатку зовсім випадково з'я­ �Деякі питання музичного виховання 4. Слухання музики. Ця частіша Уроку ставить Минуло майже півтора ро­ ку, як на мовно-літературно­ своєю метою ознайомлення уч­ му факультеті введено другу нів з біографіями та твора­ спеціальність — вчителя му­ ми композиторів. Програма кон­ зики і співів середньої шко­ кретно вказує, які теми з Істо­ ли. Перед педагогічними вуза­ рії музики слід вивчати на уро­ ми поставлено дуже важли­ ці, а при слуханні музики мож­ ве завдання — підготувати на широко використовувати великий загін вчителів для численні пластинки. здійснення музичного вихо­ Декілька слів про постанов­ вання учнів в усіх школах України на протязі десяти ку голосу в масових школах. років навчання. Про те, щоб школярам ста­ Днями в Сталінському рай­ вити голос за правилами вока­ комі КП України м. Києва відбулася нарада директорів лу, мова не йде, бо цим займа­ шкіл з питань організації ються у спеціальних музич­ музичного виховання дітей у них закладах (музучилищах та школі. консерваторіях). Оскільки по­ Редакція газети «За педа­ становка голосу пов’язана з ві­ гогічні кадри» звернулася до старого вчителя-пенсіонера, ком дітей (17 —18 раків), уч­ відмінника народної освіти, ням середньої школи прищеп­ досвідченого викладача співів люють лише вокально-хорові на­ тов. Горбачевського П. І. з вички, а саме: співочу установ­ проханням поділитися своїм ку, дихання, звукоутворення, Виховання вокальних нави­ досвідом і думками на сто­ дикцію, стрій, ансамбль. Але чок — це не тільки технічна рінках нашої газети. кожен учитель повинен бути робота, а в той же час і робота над розкриттям змісту того чи програмою, і зацікавити нею добре обізнаний з вокалом, бо в галузі вокальних навичок по­ іншого пісенного твору. учнів. Хорошу ж ПІСНЮ з кіно каз учителя має вирішальне І співоча установка, і дихан­ просто послухати, не витрачаю­ ня, і звукоутворення, і дикція, чи на неї часу для вивчення. значення. При цьому ніякого а також стрій і ансамбль по­ Взагалі треба всіма засобами суб’єктивного критерію не мо­ требують досконалого вивчення виховувати хороший музичний же бути — все повинно бути та показу теоретичного і прак­ смак учня, боротися з піснями побудовано на точних правилах вокалу. тичного. не дитячого віку. Слід сказати і про наслідки Значну частина роботи вчи­ 3. Нотна грамота. викладання співів. теля співів — це навчити дітей По-перше, значно зростає хо­ Нотна грамота з кожним ро­ чисто співати, тобто правильно рова культура шкільної молоді: інтонувати одноголосний, дво-, ком привертає до себе все біль­ голоси покращуються, удоско­ три-, чотириголосний спів. Для шу увагу і вчителів, і Міністер­ налюється виконавча майстер­ здійснення цього ледве виста­ ства освіти. Програма з нотної чає десяти років навчання у грамоти стає есе більш доско­ ність. У дітей розвивається смак до школі. До того ж, треба озна­ налою. І хоч у 8 —10 класах пісень, критичне ставлення до йомити дітей з диригентськими можна іноді почути таке: «Ми роботи кожного хору; любов до рухами, щоб вони вміли одно­ ніколи не вивчали нотної гра­ виступів як у школі, так і на часно починати та закінчувати моти і зовсім її не знаємо», але олімпіадах, на святах пісні. пісню, співати в певному ритмі, це здебільшого неправда: вона З великим задоволенням діти згідно з диригентськими руха­ вивчалась у молодших класах, слухають музику по радіо, від­ ми. Необхідно, щоб учні засвої­ але, очевидно, в такому обсязі, відують музичні лекторії, а де­ ли диригування дво-, три- та що нічого не запам’яталося. Ви­ хто після закінчення школи чотиридольними розмірами пі­ вчення нотної, а разом з тим і продовжує навчання в консер­ сень, чітко розуміли жести ува­ музичної, грамоти потребує гли­ ваторії. (Серед них, наприклад, бокої впевненості вчителя в її ги, дихання та вступу. колишні вихованці 155 та 61 великій потребі та користі, то­ шкіл — Л. Смоляк, Л. Остапен­ 2. Пісні. му що знання її значно полег­ ко, А. Авраменко, Д. Мажуго). Ознайомлення з ними — ду­ шує ознайомлення з піснями Багато вихованців шкільних же важлива галузь роботи. Пі­ під час класної та позакласної хорів продовжують працювати у сенний матеріал для школи роботи у хорових гуртках. При дуже різноманітний, тому й викладанні нотної грамоти тре­ самодіяльних колективах солі­ прийоми їх показу різні. Треба ба дотримуватися наочної систе­ стами, диригентами, на все пам’ятати, що від правильного ми у всіх класах, залежно від життя зберігаючи почуття лю­ хорошого показу пісні та її віку учнів. Треба, щоб музич­ бові до музики, виховане у них художньої цінності залежить ний матеріал, який використо­ школою. П. ГОРБАЧЕВСЬКИЙ, вується при оволодінні музич­ весь успіх роботи В ч и т е л я . вчитель співів, пенсіонер. Буває й таке; пісня ідейна, ною грамотою, був доступний художня, але дітям не до сма­ дітям та допомагав вихованню Самовідданий ку; їм хотілося б вивчити пісню художнього смаку у них. При з кінофільму. Тут вже почи­ дотримуванні цих вимог ви­ вчинок студентки нається творча робота вчителя: вчення нотної грамоти пройде В радгоспі «Введенский» Ку­ треба зуміти дати правдивий по всіх класах на належному станайської області група сту­ дентів Орєхово-Зуївського пед­ аналіз пісні, що вивчається за рівні. інституту допомагала цілинни­ кам збирати врожай. Якось уве­ чері, в палатці, де жили студен­ СЕСІЯ В РОЗПАЛІ ти, виникла пожежа. Ризикую­ чи життям, студентка Л. Росій­ ська кинулась гасити пожежу. На ній загорівся одяг, її життю загрожувала небезпека. Завдя­ ки самовідданості студентки по­ жежа була ліквідована. Президія Верховної Ради СРСР нагородила студентку Лідію Іванівну Російську медал­ лю «За отвагу на пожаре». Як відомо, пісня допомагає вихованню дітей у комуністич­ ному дусі; вона всебічно розши­ рює їх кругозір, виробляє художній смак. Разом з тим при розучуванні пісень в учнів розвивається музичний слух, пам’ять, увага. При вивченні пісень треба звертати велику увагу на свідо­ ме засвоєння дітьми музичного матеріалу, на активне спри­ ймання його, а також на темп пісні, її динаміку, характер звука, вимову слів і т. ін. Урок співів складається з та­ ких частин: 1) вокально-хорові навички; 2) пісня; 3) нотна та музична грамота; 4) слухання музики. 1. Вокально-хорові навички. МАЛИЙ ФЕЙЛЕТОН, ПРИРОДА НЕ ВИННА Гриби — представники ти­ пу нижчих рослин. Господарська частина на­ шого інституту пояснює, що вони являють собою нижчі рослини тільки через місце свого проростання. Облюбо­ вують гриби низькі місця і там проростають. У поняття «низько» господарська части­ на вкладає всі приміщення, розміщені нижче першого по­ верху (зокрема, навчальні майстерні). Гриби дуже поширені і ду­ же різноманітні. Всього їх налічується близько 70 тисяч видів. Кілька видів із тих ти­ сяч добре влаштувалися у кімнатах навчальних майсте­ рень нашого інституту. Там вони проростають, ростуть, гинуть і знову розмножу­ ються. Наука пояснює, що роз­ множення грибів можна звести до двох способів: «бесполое размножение» (господарська частина гово­ рить, що це тоді, коли гриби розмножуються на стелі, в кутках і т. п.) і «половое раз­ множение» (коли гриби роз­ множуються на підлозі — примітка Г.(осподарська) Ч.(астнна). Про походження грибів на­ уці ще багато залишається неясним. Господарська части­ на в цьому питанні науці до­ помогла також мало. Праців­ ник майстерні т. Штурко на питання — чому гриби так буйно розмножуються? — безпорадно розвів руками: — Розумієте, природа. Підвал — значить земля Це стосується всіх З 1958 року за рішенням Ради Міністрів УРСР введені в дію «Єдині правила руху пішо­ ходів і транспорту на вулицях населених пунктів та дорогах Української РСР». Згідно нових правил, транс­ порт буде рухатися значно ско­ ріше, вантажні автомобілі бу­ дуть рухатися з такою ж швид­ кістю, як і легкові. Значно більшою буде швид­ кість на перехрестях та при поворотах. Зараз зима, можливі снігопа­ ди, ожеледь, тумани. Все це створює труднощі в русі пішо­ ходів та транспорту. Саме тому від пішоходів вимагається ходи­ ти тільки по тротуарах, три­ маючись правого боку; де немає тротуарів, йти по обочині доро­ ги назустріч транспорту. Переходити вулицю можна тільки по пішохідних доріжках. Збираючись переходити вули­ цю, треба впевнитися в безпеці СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ ,,Ми не хочемо так обідати" 3. Директор семирічної школи с. Качали, Бородянсько­ го району, Київської області, Я. Малько теж студент. Він, як і сотні його колег (студентів-заочників), з 1-го по 10-е січня був на екзаменаційній сесії. Н а ф о т о : третьокурсник Я. Малько/ (фізико-ма­ тематичний факультет) складає екзамен з педагогіки ви­ кладачеві О. Мішиній. Під таким заго­ ловком у № 31 на­ шої газети було на­ друковано допис М. Ярмаченка, в якому говорилося про ни­ зьку якість страв I незадовільне обслу­ говування відвідува­ чів у інститутській їдальні. Незабаром проф­ комом Інституту бу­ близько. От і тягне із землі сирістю. Та ще, знаєте, вода підмочує не тільки знизу, а й зверху. Отак відігнеш від стіни суху штукатурку, засу­ неш туди руку і можна води в жменю набрати. Ось може­ те в сухій дірці попробувати. І правда. Попробували. Тече поза сухою штукатур­ кою і з каналізації, і з водо­ проводу. Тече вода і підмо­ чує стіни, стелю і репутацію нашої господарської частини. Така вже вода у нас: де треба — не тече, а де не тре­ ба — тече. Прямо-таки від­ гинай штукатурку і воду — жменями. Інколи штукатур­ ки і відгинати не треба — сама валиться. Так, в одній з кімнат навчальних майсте­ рень геть чисто обвалилась із стелі. Така вже природа!,. На прощання тов. Штурко подарував нам пакунок гри­ бів — різних розмірів, різ­ них видів і з різних місць (із стелі, з підлоги, з-за діаграм, таблиць, вивісок). Щиро по­ важаючи тих, з чиєї ласки гриби ростуть у навчальних майстернях, ми попереджає­ мо, що ті гриби — неїстівні. Переважає сорт «бліда по­ ганка» і близькі до неї (Ama­ nita phalloides, A. virosa, А. mарра) нагадують шампі­ ньйон. Споживання веде до отруєння. Симптоми прояв­ ляються в сильних болях, рвоті, поносі, холодному по­ ті, спаді пульсу. Свідомість зберігається. Може бути лег­ ке марення. Коли хто спожи­ ватиме — природа не винна. Василь ЯР. ла організована спе­ ціальна комісія, яка перевірила стан ро­ боти їдальні і визна­ ла його незадовіль­ ним. Після розгляду цього питання на засіданні партбюро Інституту 4-й трест їдалень(директор — т. Ткаченко) вжив, нарешті, дійових заходів. Зав. фі­ ліалом т. Зуєву з роботи в інститут­ ській їдальні звіль­ нено; бригаду куха­ рів замінено. Тепер є всі під­ стави сподіватися, що в їдальні доко­ рінно поліпшиться і якість харчування, І обслуговування від­ відувачів. і тільки тоді починати перехід. Транспорт, що рухається, треба пропустити і тільки потім спо­ кійно продовжувати переходити вулицю. На пішохідних доріжках типу «Зебра», згідно нових правил, пішоходи можуть рухатися до «острівця безпеки» або до тро­ туару і під час наближення транспорту. Але пішоходи по­ винні давати шлях транспорту, який вже виїхав на пішохідну доріжку. Чекаючи трамвая, тролейбу­ са, стійте тільки на тротуарі або у відведеному для цього місці, щоб не заважати рухові транспорту, пішоходів та не ставити себе в небезпечне ста­ новище. При виході з трамвая об­ ходьте його тільки спереду, щоб бачити трамвай, який рухається назустріч. Тролейбус і автобус слід об­ ходити ззаду, щоб бачити транс­ порт, який їх об'їжджає. Серйозна увага в розділі про рух пішоходів звернена на забо­ рону ігор дітей на проїжджій частині вулиці. Катания на сан­ ках, кольках та лижах дозво­ ляється тільки в парках, на май­ данчиках, стадіонах, у дворах. За дітей, що граються у не­ дозволених місцях, несуть від­ повідальність батьки. В зв’язку з введениям «Єди­ них правил» всі пішоходи і водії транспорту повинні їх вивчити і виконувати. Товариші! Неухильно додер­ жуйте правил вуличного руху. Не ризикуйте своїм життям! �І Т А к Е Б У в АЄ ( С е с і й н і с е с ія 4. в РОЗПАЛІ Майбутній педагог повинен бути не тільки спеціалі­ стом в обраній ним галузі науки—він повинен бути і фізично здоровою людиною. Ось чому в нашому інституті така велика увага приділяється фізичному вихованню молоді. На ф о т о : студентка І курсу мовно-літературного факультету М. Шевчук складає залік із спортивної гім­ настики (тренер — З . Тонченко). у с м і ш к и ) Чисельність населення земної нулі Організація Об’єднаних На­ цій видала статистичний звіт, в якому, зокрема, вказується, що чисельність населення земної кулі в 1957 році становить 2 мі­ льярди 777 мільйонів чоловік. Щороку воно збільшується при­ близно на 43 мільйони. Кожної години у світі наро­ джується 5000 чоловік. Вихо­ дячи з цього, населення нашої планети на кінець нинішнього століття повинне подвоїтись. Найбільш населена країна — Китайська Народна Республіка. На її території живе 583 мі­ льйони чоловік. З а даними ж. опублікованими в КНР, чисель­ ність населення Китаю стано­ вить 602 мільйони чоловік. Сю­ ди входять близько 20 мільйо­ нів китайців, які живуть в США, Бірмі, на Цейлоні та в інших місцях Азії. За КНР йде Індія — 381 мільйон жителів. На третьому місці Радянський Союз — 214 мільйонів чоловік. ПЕРША КЛІТИНА: Ой я мабуть не витримаю. ДРУГА: Потерпи ще тро­ хи. Закінчиться сесія, a тоді цілий семестр будемо відпо­ чивать і дивитись нові кіно­ фільми. І в період екзаменаційної се­ сії шахісти знаходять час для занять своїм улюбленим видом спорту. На нашому фото ви бачите момент гострої шахової бороть­ би між студентом мовно-літера­ турного факультету В. Яремен­ ком і тренером з гімнастики Ф. Васильєвим. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 1 (48) (15 cічня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 1 (48) (15 cічня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/94 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/418aa9ee1a11fdd0c22b486fd3c2b84b.pdf 928c1901cf3c2a81d17c9df55e53e1e5 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text ВАЖЛИВА СП ЕЦ ІАЛЬН ІСТЬ Як часто раніше доводилося не відведено належного місця. педагогам у розмовах з батька­ Якщо в минулому році активна ми чути гіркі зауваженая: виховна практика в школі-ін­ — З того часу як наша ди­ тернаті провадилася на протязі тина пішла до школи, ми не місяця, то за новим навчаль­ ним планом вона зведена до знаємо спокою... І батько і мати на ро­ двох тижнів. Два тижні прак­ боті до 6-ї години вечора. тики з усіх 5-ти років підготов­ Коли дитина була у дитсад­ ки студентів до другої спеці­ ку, батьки, повертаючись з альності — чи не замало це? роботи, забирали її; тепер же. Що можна зробити за два тиж­ навчаючись у школі, дитина ні в дитячому колективі? По­ звільняється о першій годині і верхово ознайомитися з його до вечора залишається на приз­ складом і тільки розпочати під­ воляще. Як же її виховувати? готовку якогось виховного за­ XX з ’їзд партії вказав шлях ходу. Через це деканатові мов­ до розв’язання цього наболі­ но-літературного факультету до­ лого питання. Школа-інтернат. велось шляхом внутрішнього куди діти приймаються за ба­ перерозподілу годин збільшити жанням їх батьків, забезпечує тривалість практики на 20 днів, повне виховання, навчання й проте й цього недостатньо... Слід врахувати й таке: в шко­ утримання учнів з 1-го по 10 клас. Поки що цих шкіл неба­ лах-інтернатах основним наван­ гато, вони існують лише другий таженням педагогів є виховна рік, але з кожним роком їх робота; переважна більшість їх кількість збільшується. Це — має ставку вихователя і 6 годин ростуча, перспективна форма на тиждень викладовської робо­ освітньо-виховної роботи в на­ ти. Отже, саме підготовка вихо­ шій країні, і не дивно, що вже вателів має бути основною спе­ зараз дуже гостро постало пи­ ціальністю на нашому факуль­ тання про необхідність спеці­ теті, а мова і література — дру­ альної підготовки кадрів педа­ гогічних працівників для цієї гою. Але поки що справа сто­ установи. Зокрема, і при нашо­ їть далеко не так: з 4060 годин, му інституті розпочато їх підго­ які є за навчальним планом на товку (друга спеціальність на протязі 5 років навчання, курс українському відділі мовно-лі­ виховної роботи в школі-інтер­ тературного факультету). наті з усіма його видами робо­ В цьому номері газети читачі ти (лекції, семінари, безвідрив­ ознайомляться з першими під­ ні заняття з ігор тощо) — охоп­ сумками проведення педагогіч­ лює лише 100 годин. ної практики в школах-інтерна­ Чи не слід керівництву тах. Справа це нова і тому не КДПІ порушити перед Міністер­ дивно, що тут ще не все гаразд. ствам освіти питання про те, Було б добре, якби наші читачі щоб поставити цю справу з го­ поділилися на сторінках газети лови на ноги і піднести підго­ своїми враженнями і побажан­ товку вихователів шкіл-інтерна­ нями щодо поліпшення підготов­ тів на рівень тих вимог, які ки вихователів для шкіл-інтер­ партія і уряд ставлять перед натів. цією установою, і тієї уваги, що На жаль, ще не всі студенти їй приділяється в нашій країні! і викладачі надають цьому пи­ М. МИРОНОВ, танню належної ваги. На­ доцент кафедри педагогіки. віть у навчальному плані йому І Р А Д І С Н О , І П Р ИКРО ... Зовсім недавно ми приймали до інституту нове поповнення— кращих людей з виробництва, молодих робітників, колгоспни­ ків, інтелігенції із стажем практичної роботи. Пройшов семестр напруже­ ної, творчої роботи. Нелегко було починати. Читальня, семі­ нари, лекції, гуртожиток — но­ ва робота, нова обстановка, но­ ві друзі. І тим більш радісно бачити, як наші першокурсники активно включилися в громад­ ську роботу інституту, стали хорошими студентами, товари­ шами. Це видно і в навчанні. З великим задоволенням ми слухали пісні, частівки у вико­ нанні студентки Д. Шабалової. З неменшим задоволенням мож­ на було слухати її відповідь на екзамені з вступу до літерату­ рознавства. Змістовно, зрозумі­ ло, обгрунтовано; відчуваються глибокі, міцні знання. З успіхом складають перші свої екзамени в інституті й інші студенти, які прийшли до нас з виробництва. Ось С. Кузьміна, яка одержала заслужену відмін­ ну оцінку; вона з честю стає в ряди кращих студентів факуль­ тету. З великим задоволенням привітають її подруги з фабри­ ки, де вона працювала до всту­ пу в інститут. В. Деркач теж може гордитися — його мрія стала дійсністю: в матрикулі з’явилася перша відмінна оцін­ ка. Те ж саме — у М. Степан­ чук, В. Студзінської, Н. Цюпи й інших. Непогано почала сесію біль­ шість з них, але є і прикрі ви­ нятки. Л. Дубова, М. Понома­ ренко, Л . Ільчук, Є. Чалапко почали з задовільних оцінок. Напевно, важко товаришам по­ чинати студентське життя, не врахували труднощів, тому і не дуже приємні наслідки. Можна сподіватися, що на­ ступний семестр принесе всім товаришам, які прийшли з ви­ робництва, хороші успіхи у на­ вчанні. О. ПЕТРИК. Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а педагогічні К А Д Р И ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО СІЧНЯ 22 1958 року СЕРЕДА № 2 ( 49) Ціна 15 коп. ЗАВЖДИ В ПРАЦІ Різкий вітер гнав до бере­ га високі хвилі, кружляв у вологому повітрі перші сні­ жинки. Хвилі налітали на плоти, що похитувалися біля берега, і, розбиваючись, об­ сипали людей холодними бризками. Люди поспішали до темноти розв’язати плоти, вибрати стовбури з води і скласти їх на березі в штабе­ лі. Києву потрібен був ліс, тим, хто працювали, потрібні були гроші, щоб купити хлі­ ба, сахарину, сірників, ма­ хорки. А увечері в холодній кімнаті багато з них, стомле­ ні і напівголодні, сідали за книги та конспекти і до пізньої ночі штурмували ос­ нови наук. Книжкові сторінки підда­ валися так само важко, як і важкі мокрі колоди біля дніп­ ровських причалів. Нелегко було вчитися у ті буремні дні, коли молода радянська влада боролася і з Інтервен­ цією, і з голодом, і з роз­ рухою, і з неписьменністю. Але звільнений народ пе­ реборював усі труднощі і посилав учитися кращих представників нової молоді. Прийшов учитися на педаго­ гічний факультет Київського сільгоспінституту і Костян­ тин Йосипович Смаричев­ ський, син подільського бід­ няка-хлібороба. Безсонні но­ чі над книжками, нелегкі за­ робітки на розгрузці лісо­ сплавного матеріалу і земля­ них роботах — такими були роки навчання майбутнього педагога-психолога. Костянтин Йосипович про­ жив велике життя. Вчитель початкових і середніх шкіл, асистент кафедри психології і педагогіки інститутів, на­ уковий співробітник УНДІП’у та .науково-дослідного інсти­ туту дефектології, солдат Великої Вітчизняної війни— такий шлях подільського се­ лянина. Все життя він продовжував вчитися. Закінчив аспіранту­ ру УНДІП’у, вечірній універ­ ситет марксизму-ленінізму. Але головне — самостійне навчання. Сотні книжок з педагогіки, психології, меди­ цини, фізвиховання, філосо­ фії дають Костянтину Йоси­ повичу запас знань, якими він так любить поділитися з своїми численними співбесід­ никами. Часто можна почути; — Спитайте у Костянтина Йосиповича. І можете бути впевненими, що ви завжди одержите кваліфіковану і ви­ черпну консультацію. ...Кабінет психології. Ти­ ша. На столах і стендах—ря­ ди складних приладів, апара­ ти. Тут же їхній володар — літній невисокий чоловік з допитливими сірими очима, які зберегли свій блиск, хоч їхньому власнику вже дале­ ко за шістдесят. Це Костян­ тин Йосипович Смаричев­ ський, старший лаборант ка­ федри психології нашого інституту, його завжди мож­ на побачити в кабінеті, неза­ лежно від того, закінчилося його чергування чи ні. З повагою і теплотою го­ ворять про Смаричевського товариші по роботі, коротко, але яскраво характеризують якості простого трудівника, чуйної людини: велика праце­ здатність, скромність, точ­ ність та акуратність, сердеч­ ність. Костянтин Йосипович не стоїть осторонь громадсько­ го життя інституту. Не один рік він краще за інших зби­ рає профспілкові внески, принципово і вимогливо ви­ конує обов’язки громадсько­ го контролера торговельної сітки. Так, на прикладі трудово­ го життя Костянтина Йоси­ повича Смаричевського є чо­ го повчитися молоді та й не тільки молоді. А. ДЯЧЕНКО. Н а ф о т о : старший лабо­ рант кабінету психології К..Й. Смаричевський пояснює бу­ дову орфографа і тримомет­ ра студентам педфаку Г. Му­ тян та Г. Кобернику. �ШКОЛАМ-ІНТЕРНАТАМ— КВАЛІФІКОВАНИХ ВИХОВАТЕЛІВ! Н О В И Й П РО Ф ІЛЬ НОВ І ЗАВДАН Н Я У минулому навчальному ро­ ці (квітень — травень 1957 р.) проходила перша практика сту­ дентів III курсу, де вони висту­ пали в ролі вихователів шкілінтернатів. Що ж практика по­ казала? Як були підготовлені студенти? Теоретична підготовка сту­ дентів з суспільних і педагогіч­ них наук в основному була до­ статньою, студенти правильно трактували питання громадськополітичного життя під час про­ ведення політінформацій і бе­ сід. У виховній роботі студен­ ти використовували також ряд основних законів і принципів педагогіки — наочність, індиві­ дуальний підхід до дітей, спи­ ралися на позитивні риси дітей для подолання негативного в їх поведінці. Проте практика виявила, що студентам бракувало багатьох знань, потрібних для проведення виховної роботи. По-перше, сту­ денти мало обізнані з дитячою літературою і періодичною ди­ тячою пресою; по-друге, мало знають дитячі ігри і пісні, не вміють грати на якомусь музич­ ному інструменті; по-третє, сту­ денти відчували труднощі в ор­ ганізації практичних сільськогосподарських робіт з учнями; нарешті, вони незнайомі з ме­ тодикою навчально-виховної ро­ боти в молодших класах, де їм доводилося проходити практику. Отже, з цього треба зробити вис­ новок, що учбовий план потріб­ но, з одного боку, поповнити та­ кими предметами, як дитяча література, музика, з другого боку — деяким предметам на­ дати практичного ухилу (фіз­ культура, ігри, співи, практика сільськогосподарського виробни­ цтва), а також збільшити пито­ му вагу педагогічних предметів, що готують до роботи виховате­ ля, бо в діючому учбовому пла­ ні вони займають мізерне місце. Всім відомо, що виховання— більш складний процес. Підго­ товка до нього вимагає більш тривалого і складного трену­ вання, ніж підготовка навіть до уроків. Можуть сказати, що ви­ ховують і в процесі навчання. Так, це вірно. Але ж існує спе­ ціальна методика виховної ро­ боти, для опанування якої не можна відводити лише 2 тижні з усіх п’яти років підготовки вихователів для шкіл-інтернатів. Щоб педагогічна практика з виховної роботи дала хороші наслідки, потрібно встановити таку її систему, де б студент пе­ реходив від більш простих до більш складних завдань: на І і II курсах — студенти в поряд­ ку громадського доручення по­ винні проводити виховну робо­ ту з дітьми в школах-інтерна­ тах, без відриву від навчання. На III курсі студенти повин­ ні проходити практику в молод­ ших і середніх класах шкіл-ін­ тернатів; основним її завданням є опанування методикою прове­ дення окремих виховних захо­ дів (проведення піонерського збору, святкового ранку чи ве­ чора, екскурсії; випуск газети і т. ін.). На IV курсі поруч з учбовою практикою в середніх класах студент повинен проходити ви­ ховну практику, основним зав­ данням якої є опанування мето­ дикою здійснення виховного завдання в одному з дитячих колективів. Після закінчення IV курсу доцільно організувати практику в піонерському таборі школи-ін­ тернату, де студенту доведеться згуртувати дитячий колектив се­ реднього шкільного віку, здійс­ нюючи різноманітні виховні за­ ходи. На V курсі — поруч з учбо­ вою практикою в старших кла­ сах студент проводитиме вихов­ ну роботу, основним завданням якої є оволодіння методикою ор­ ганізації життя колективу стар­ шого класу, а також методикою виховної роботи з загальношкільним колективом і його ор­ ганізаціями. Така послідовність навчання студентів практичним педаго­ гічним умінням допоможе під­ готувати кваліфікованих вихова­ телів. яких так потребують шко­ ли-інтернати. Р. БАРУН, викладач кафедри педагогіки. Перші п і д с у м ки Цього року, вперше у нашому інституті, більшість студентів IV курсу українського відділу мовно-літературного факультету проходила педагогічну практику в школах-інтернатах. Зміст практики — викладання україн­ ської мови та літератури в по­ єднанні з виховною роботою — відповідав структурі цього від­ ділу, що дає студентам дві спе­ ціальності: вчителя української мови та вихователя для шкілінтернатів. Студенти й викла­ дачі факультету дуже старан­ но готувалися до практики і за­ раз з великим інтересом вивча­ ють її наслідки. Практика відбувалася в усіх школах-інтернатах м. Києва, а також у Білій Церкві .та Пере­ яславі-Хмельницькому. Програма педагогічної практи­ ки була широкою; перед прак­ тикантами стояло завдання: пов­ ністю включитися в життя шко­ ли й опанувати всіма видами ро­ біт, які припадають на долю вчителя української мови та літератури і класного керівника в V—VIІ клacax, а також вихо­ вателя школи-інтернату. З перших днів практики, сту­ денти з цікавістю приглядали­ ся до особливостей навчальновиховної роботи в цих школах нового типу. Все тут здавалося незвичайним. Навіть уроки. Во­ ни були не такими, як ті, які спостерігали студенти у звичай­ них школах. У школі-інтернаті урок є основним джерелом знань учнів. На уроці прово­ диться не тільки пояснення но­ вого матеріалу, але й закріп­ лення, розучування його. До­ машні завдання відіграють тіль­ ки допоміжну роль, вони потріб­ ні для вправ, для закріплення знань і виховання павичок. Особливої майстерності вима­ гають від учителя уроки, що На практиці в школах-інтернатах Ми, студенти мовно-літера­ охоче працю вав. У IV ч верті у всеб іч н о м у ознайомленню з умо­ турного ф акультету, вже д ру­ нього не було ж одної н е з а д о ­ вам и роботи в класі (про що гий рік проходимо педпрактику вільної оцінки. Тепер В олод я п о ту р б у в ал и ся наші вчителі в школах-інтернатах. успішно н авч ається в V к л а с і. А. Д . О ч еретний та О. Ф. Тка­ Кожен з нас з перших же Багато цікавих заходів п ро­ чук), у р о ки пройшли на належ­ днів роботи встановив тісний вели студенти, з учнями. І д іти н ом у р ів н і. Н а уроках, менше зв’язок з учнями свого класу, завжди з великим задоволенням в и т р а ч а ю ч и часу на перевірку чітко виконував розпорядок та відгукувалися на все, щ о їм про­ за в д а н ь ( у чні виконують домаш­ ні з а в д а н н я під наглядом вихо­ режим дня. В процесі роботи ми понувалося. вател ів!), м и значну увагу при­ уважно вивчали своїх вихован­ Наш і студенти, я к і проходили ців, а керуючи підготовкою до­ практику в школі-інте рнаті № 2 д іл я л и закріпленню нового на­ машніх завдань, особливу ува­ м. К иєва, з перш их днів активно в ч а л ь н о го м атеріалу, а також гу звертали на учнів, які не вклю чилися в роботу: познайо­ сам о стій н ій роботі учнів. Це до­ встигали з того чи іншого пред­ милися з учнями, з їх у сп іш ­ пом огло їм більш грунтовно за­ сво їти м а т е р іа л . мета. ністю. К ож ен з практикантів Г отую чись стати вчителями і Багато можна навести при­ одержав конкретне виховне за в ­ в и х о в ател ям и у школах-інтерна­ кладів, коли учні, які погано дання. Н априклад, Н. Новитах, в а ш і студенти досконало вчилися, грубо поводилися з то­ цька — як привчити учнів д о ви вчаю ть д о с в ід роботи в цих варишами, через деякий час, під систематичного читання газет, ш к о ла х , щ о б якнайкращ е підго­ впливом колективу, почали кра­ Г. М ельниченко — як залучити ту в а ти с я д о с в о є ї майбутньої ще вчитися, охоче виконували дітей у гуртки і т. ін. п ед аго гіч н о ї д іял ьн ості. громадські доручення, стали Д ля виконання одерж аних В . Б УГАЙКО, дисциплінованими і ввічливими. завдань ми склали відповідні студентка I V к ур су мовноТак, учень IV класу Київської плани і працювали над їх здійс­ літературного факультету. школи-інтернату № 3 Володя ненням. З учнями, яким важ ко * * * Мартищенко прийшов до школи давалося навчання, проводили неорганізованим, вчитися не хо­ додаткові заняття. П ід час практи ки в школі-ін­ тів. Вихователі систематично з Добре провели свої перш і тер н аті № 3 м . К и єв а студенти у кр аїн сько го відділу детально ним працювали. Згодом хлопець уроки студенти Є. З ал ізн як , Н. ознайом илися з шкільними ка­ настільки змінився на краще, Новицька, Н. Микитен ко, Г, бінетам и, лабораторіям и і май­ що його важко було впізнати. М ельниченко та ін. Звичайно, стерням и. Н а ф о т о : студенти в шва­ Я особисто проводила з ним до­ кожен, ідучи на перший урок, цькій м ай стер н і. даткові заняття і бачила, як він дуже хвилю вався, та, завдяки Ф ото Л. Міка. провадяться в суботу, чи взага­ лі в передсвятковий день, коли домашні завдання дітям не за­ даються. Увесь матеріал має бути вивчений на уроці. Наші студенти відвідували уроки досвідчених учителів — не лише словесників, а й фахів­ ців з інших предметів — пиль­ но приглядалися до того, якими засобами майстри педагогічної справи викликають інтерес уч­ нів, підтримують їхню увагу. Після відвідання уроку розмов­ ляли з учителем, консультува­ лися в нього з питань, які ви­ кликали сумніви. До власних уроків практикан­ ти сумлінно готувалися, викори­ стовуючи методичні посібники, виготовляючи наочне приладдя, ретельно продумуючи кожну хвилину майбутнього уроку. Старанна підготовка, а також допомога з боку вчителів та методистів дали добрі наслідки: переважна більшість уроків, проведених практикантами, за­ служено оцінена балом «від­ мінно». Значна група студентів пока­ зала прекрасні педагогічні зд іб ­ ності, вміння самостійно розв’я­ зувати складні методичні зав­ дання. Дуж е зацікавили учнів і були високо оцінені вчителями й методистами уро ки М. М ака­ рової, Л. Даш ківської, М. М ар­ кітанової, О. Білошицької, І. Б а ­ калової, Н. Мельник, Т. Подо­ линної, К. Сліпчук, О. Гребін­ ник, Г. Ш евченко, Н. Великої та інших наших студентів. Кожен з практикантів м ав «підшефного» учня, а то й двох, яким допомагав вивчати п ра­ вопис, засвоювати граматику. Студентка Т. Подолинна про­ водила додаткові заняття з уч ­ нем 6 класу М аркушіним, Л. Кизило — з учнем 7 к л асу Б у ­ тенком (Б іл а Церква). За­ раз ці учні встигають з усіх предметів. Щ оденно зустрічаю ­ чись з і своїми вихованцями, с ту ­ денти прищеплювали їм і навич­ ки к о л е к ти в ізм у , культурної по­ вед ін ки , ввічливості. В е л и к у винахідливість, ініціа­ тиву і педагогічний такт вияви­ ли п р а к ти к ан т и в організації д итячого д о зв іл л я . Чимало ці­ кави х за н я т ь провели вони з учням и; т у т і бесіди, і екскур­ сії, кул ьтп о х о д и з наступни м обговоренням , стінні газета й м о н таж і, піонерські збори і ш к іл ь н і сп ектаклі, виставки ди­ тячи х р об іт і колективні читан­ ня. Н аш их студентів мож­ на б у л о бачити скрізь. За час п р акти к и вони міцно здру­ ж и л и ся з дітьми і з педагогіч­ ним и колективами шкіл. П роте практика виявила й не­ доліки в підготовці студентів. Т ак (як скаржилися самі практи­ канти) вони недостатньо знають дитячу літературу, не обізнані з ф ормами організації дитячого д озвілля, недостатньо володіють навичками виразного читання. Т. БУГАЙКО, зав. кафедрою методики мови й літератури. �Цьому треба покласти край Всесоюзна Ленінська Кому­ ністична Спілка Молоді пережи­ ває знаменні дні: в комсомоль­ ських організаціях йде діяльна підготовка до славного юві­ таря бюро Л. Бойко і цим об­ межилися. лею — 40-річчя ВЛКСМ. Щ о ж цікавить наших комсо­ На повсякденне піклування мольців? Може вони весь свій Партії та Уряду і комсомольці час віддають оволодінню наука­ нашого інституту відповідають Виявилося, що домішки В. ДУБЧАК. ми чи роботі в студентських або, навпаки, утруднювати, ко­ ще кращими успіхами у на­ в залежності від їх при­ гуртках? Факти говорять про те, ли воно гонить їх у напрямі від вчанні. роди можуть бути або по­ знаходять широке застосування контакту в різні боки. В пер­ що і тут не все гаразд. Проте, це заслуга не тільки Секретар комітету ЛКСМУ ставщиками (донорами) елек­ у фотометрії (вимірювання ін­ шому випадку контакт легко комсомольської організації, а інституту т. Горбач у статті тронів або, навпаки, зв’язують тенсивності світла), автоматиці пропускає струм (збіднена но­ всього колективу інституту. Ко­ «Дорожити честю комсомоль­ їх (акцептори), обумовлюючи (сортування деталей за розмі­ сіями область в цьому випадку мітет же комсомолу, факуль­ ця», яка була вміщена в № 31 «діркову» провідність; і саме ці­ рами їх, якостями поліровки вузька, пропускний напрям), в тетські та курсові бюро дуже нашої газети за 22 жовтня каве те, що, вводячи той або ін­ поверхні і т. п.), звуковому кі­ другому випадку збіднена но­ повільно розгортають роботу, 1957 року, гостро критикувала ший тип домішок в чистий на­ но, техніці безпеки і багато ін. сіями область під впливом поля залишаються глухими до спра­ комсомольця В. Цапенка (він півпровідник, можна за бажан­ Суттєво, що кожний напів­ ще більш зростає, і струм при ведливої критики в їх адресу: пропустив без поважних причин ням одержувати зразки п- або провідниковий зразок, у залеж­ цьому напрямі поля не прохо­ в своїй роботі вони дуже мало 150 лекційних годин), студент­ p -типу з різною концентра­ ності від матеріалу, з якого він дить (запірний напрям). використовують таку дійову ку В. Герасименко (вона не при­ цією носіїв струму в них. Біль­ виготовлений, і умов обробки, Як бачимо, повністю пояс­ форму виховання, як стінна ступила своєчасно до складання ше того, відповідною обробкою чутливий до світла лише певно­ нюється робота напівпровідни­ преса та інститутська багатоти­ академзаборгованостей), а та­ можна вихідний зразок п -ти­ го кольору, а це значить, що кового діода-випростувача, пояс­ ражна газета «За педагогічні кож комсоргів груп, де навча­ пу перевести в зразок р-типу можна одержувати фотоелемен­ нюється ефект випростування, кадри». Ось кілька прикладів. ються ці товариші,— Т. Леви­ і навпаки. Все це дає в руки ти, чутливість яких лежить у який технічно використовував­ У цьому навчальному році, цьку і Н. Теліче нко, які не реа­ експериментатора широкі мож­ бажаній ділянці спектра (на­ ся з 1929 року, а зрозумілим як і завжди, в інститут прийшло гують на подібні факти. Але і ливості впливу на властивості приклад, у видимій або інфра­ став лише в 1948 році. Слід нове поповнення. Цілком зрозу­ в даному випадку реакція була напівпровідника з метою одер­ червоній області). Так, фотодіо­ відмітити, що внаслідок малої міло, що на перших порах наші такою ж: у відповідь — одно­ жання зразків з якостями, що ди, виготовлені в Радянському міжелектродної ємності герма­ молодші товариші розгубилися: стайне мовчання. А втім, див­ вимагаються конкретними умо­ Союзі і використані на другому нієві напівпровідникові діоди штучному супутникові Землі, (вперше технічно оформлені в «З чого починати?», «Як розпо­ ного нічого немає. Адже і сам вами досліду. ділити свій час?», «Як планува­ комітет комсомолу не реагує на Сильна залежність електро­ мали розмір не більше канце­ Німеччині в 1941 році) дали ти і проводити комсомольську критичні сигнали, не притягає провідності напівпровідників від лярської кнопки і в той же можливість працювати на ви­ роботу?» — ці і безліч інших до відповідальності комсомоль­ температури обумовлює їх ши­ час величезну чутливість (до соких радіочастотах, і тільки питань турбували багатьох пер­ ців, які порушують трудову роке застосування в виді термо­ 12 А/Лм) в інфрачервоних про­ після цього стала можливою шокурсників. Враховуючи важ­ дисципліну, зволікають з лікві­ опорів (термісторів) для вимі­ менях. сучасна радіолокація. ливість цього питання, газета дацією академзаборгованостей. рювання температури і регулю­ Виявляється, що електрич­ Очевидно, не буде перебіль­ «За педагогічні кадри» підняла Так, на сатиричній сторінці вання сили струму в колах, в шенням сказати, що поворотним ним полем можна впливати на його на своїх сторінках. номера 32-го нашої .газети були релейних схемах пожежної си­ пунктом в історії вивчення на­ властивості р-п-переходу. Це У номері за 16 вересня 1957 вміщені прізвища студенток Т. гналізації і т. п. Оскільки напів­ півпровідників було з’ясування швидко приводить до слідуючої року в дописі «Чекаємо ваших Скуцької, яка не відвідувала провідникові термістори можна механізму процесів, які мають величезної ваги ідеї: р-п -пере­ порад» студент І. Толстихін від занять з фізкультури, А. Осипо­ зробити якої завгодно форми й місце на контакті напівпровід­ хід — це свого роду діод-ви­ імені першокурсників педагогіч­ вої, В. Герасименко, Г. Смілко­ чутливості (вони практично без- ника з металом чи іншим напів­ простувач; якби в нього ввести ного факультету звертався до вої, які мають академзаборг0­ інерційні, тобто негайно реагу­ провідником. Дійсно, в ході цих сітку, одержали б тріод, який старших товаришів з проханням ваності, і багато, ін. Чи закли­ ють на найменшу зміну темпе­ робіт була відкрита і з ’ясова­ міг би служити підсилювачем. допомогти налагодити комсо­ кав комітет ЛКСМУ цих комсо­ ратури), їх використовують на­ на роль так званих р-п перехо­ Але такою сіткою може служи­ мольську роботу та Організува­ мольців до порядку, чи зробле­ віть для вимірювання темпера­ дів у напівпровідниках, а на ос­ ти другий р -n -перехід, яким ти змістовний цікавий відпочи­ ні з цього певні висновки—гро­ тури живого листка рослини, нові їх розроблений транзістор управляє електричне поле, тоді нок. На це прохання старшо­ мадськість інституту не знає, бо внутрішнього органу тіла тва­ (напівпровідниковий підсилю­ при їх послідовному включенні курсники і члени комсомоль­ комітет комсомолу мовчить. рини чи людини. Безперечно, вач), який зробив переворот в один з них буде впливати на ського бюро факультету відпові­ Щоб допомогти студентам один з таких термісторів був усій напівпровідниковій елек­ струм в другому, точно так, як ли дружним... мовчанням. правильно розібратися у важ­ використаний на другому штуч­ троніці. сітка тріода регулює струм Інертність, пасивність власти­ ливих питаннях естетичного ному супутникові Землі для ви­ Р - п -перехід — це особлива анодного кола його. Так був ви­ в № 33 га­ мірювання температури першо­ область, яка утворюється в міс­ найдений транзістор — основа ві не тільки комсомольцям пе­ виховання, дагогічного факультету. зети було вміщено дискусійну го стратонавта — собаки Лайки. ці контакту напівпровідника п- сучасної напівпровідникової В газеті за 14 жовтня мину­ статтю одного з найдосвідчені­ електроніки, який, являючи со­ типу з напівпровідником р-ти­ Величезне значення для лого року студент мовно-літера­ ших педагогів нашого інституту, практичного застосування напів­ пу. Коли такі два напівпровід­ бою еквівалент вакуумної ра­ турного факультету В. Яремен­ завідуючого кафедрою педагогі­ провідників має їх властивість ники привести в дотик, то дір­ діолампи-тріода, має цілий ряд ко виступив з статтею, в якій ки Д. Ніколенка під назвою реагувати на дію світла, а та­ ки з р-напівпровідника внаслі­ істотних переваг перед нею. висвітлив нездорову атмосферу, «А яка ваша думка?». Вже са­ кож і інших видів випроміню­ док дифузії переходять через Досить вказати лише, що ра­ що створилася в комсомоль­ ма назва статті говорить про вання (наприклад, радіоактивно­ границю розділу в п -тип, а діоприймач з такими ж техніч­ ській організації факультету: необхідність поміркувати і ви­ го). Ефект зводиться до вири­ електрони з п -напівпровідни­ ними характеристиками, як на­ комсомольські і профспілкові словитися з піднятих питань. вання електронів в напівпровід­ ка — в p -тип; на границі вони ші середні лампові приймачі, збори систематично зриваються Проте й на цей раз у відпо­ нику під дією світла, внаслідок рекомбінують (вільний елек­ але зібраний на напівпровідни­ або переносяться; на зустріч з відь — знову мовчання. чого, як і у випадку нагріван­ трон і «дірка» з’єднуються, ні­ кових деталях, має розміри ки­ ветеранами педагогічної праці Чи не забагато вже наведених ня, електропровідність напів­ би зникають), внаслідок чого шенькового ліхтарика. Величез­ студенти, як правило, не з ’яв­ фактів мовчання, хворобливої провідника різко зростає. Це приконтактна область збід­ не застосування напівпровідни­ ляються і т. ін. «Давайте почне­ байдужості до нашого життя, до дає можливість конструювати нюється носіями струму, а то­ ків і в енергетиці. Це знову ж мо серйозну розмову!» — закли­ авторитету і честі нашої комсо­ мініатюрні напівпровідникові му починає погано проводити таки пояснюється тими власти­ кав автор. Та комсомольське мольської організації, яка налі­ фотоопори та фотодіоди, які струм, тобто набирає власти­ востями, які має контакт мета­ бюро «не помітило» і цього чує у своїх лавах більше тисячі востей ізолятора. Зовнішнє лу з напівпровідником або двох сигналу. Пізніше, вже в кінці молодих, ідейно сильних юнаків електричне поле може або по­ напівпровідників різного типу семестру, там переобрали секре­ і дівчат?!, Ю. ПОЛУДНЕНКО. легшувати процес рекомбінації, провідності і яких не мають коли воно змушує електрони і жодні інші речовини. «дірки» рухатися назустріч одні (Закінчення буде). одним у напрямі до контакту, НАПІВПРОВІДНИКИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ЧОМУ КАЛАМБУР Слово «каламбур» існує в багатьох мовах. Походить воно від імені барона фон Калемберга, одного з числен­ них німців, які шукали лег­ кого життя при будь-якому королівському дворі. Калем­ берг влаштувався при дворі польського короля Станісла­ ва Лещинського. Погано знаючи французьку мову і не відзначаючись розумом, він плутав слова і просла­ вився несподіваними навіть для себе жартами. Дочка Станіслава була францу­ зькою королевою, і скоро над обмовками Калемберга сміяв­ ся весь Париж. Такого роду М И Т А К ГОВОР О М И жарти стали модними і їх стали називати по імені їх горе-винахідника. ЖИТИ НА ШИРОКУ НОГУ У французів є приказка: «Мати сіно в черевиках», що значить, бути багатим. У XIV столітті була мода на довге і велике взуття, інколи більше, ніж півметра. Цієї моди дотримувалися тільки представники вищих класів. Чим довшим було взуття, тим значнішою і багатшою вважалася людина. Щоб мож­ на було ходити в таких чере­ виках і щоб вони не втрати­ ли форму, їх набивали сіном. Від цієї моди народились ви­ рази: «Жити на велику но­ гу», «Жити на широку но­ гу» — тобто жити багато. ПРОСТОКВАША Друга половина слова — «кваша» — зберегла зв’язок з дієсловом «квасити». Але чому «просто»? Як пояснює академік Я. Грот, «просто» утворилося від «стояти», «простояти». Простокваша — «простояло квашене» молоко. «ВЕЗЕ» Дивне слово «везе», яке означає, що кому-небудь щастить, зовсім не є жаргон­ ним, як здається зразу. Це «нащадок» старослов’ян­ ського розмовного слова «вазнь» — удача. Аспірант кафедри фізики Є. Кравчук за виготовлен­ ням приладу для теплових вимірювань. �Н а р о д , що не зн ає ХВ Ороб КРАЙНЬОМУ північноУ східному Кашмірі — в В радянській медицині дав­ живописному куточку Північної но вже переміг профілактич­ Індії — є долина, в якій живе ний напрямок. І зараз уже цікавий народ, його люди різко остаточно визнано, що меди­ відрізняються від іншого місце­ цина майбутнього — саме вого населення і світлим кольо­ профілактична медицина. Пе­ ром шкіри, і легкою ходою, і ви­ реконливі докази цього ми соким зрістом, а головне — бачимо у повсякденній прак­ міцним здоров’ям. тиці радянської охорони здо­ ров’я. Цей народ, хунзакути, має Але є на нашій планеті на­ повний імунітет від майже всіх род, який, звичайно, емпірич­ хвороб. но, вже багато століть впро­ Чому ж хунзакути не бояться ніяких хвороб, крім хіба тіль­ вадить у своєму побуті цілу систему профілактичних за­ ки очних? Справа, очевидно, собів. Це — хунзакути. Ниж­ зовсім не в кліматичних умовах. Адже, наприклад, народ Нага­ че ми друкуємо статтю про цей народ. Вона, безумовно, ра., що живе по той бік річки зацікавить наших читачів. Хунзи, набагато слабіший за станом здоровья, а ішкумани — сусіди хунзакутів — також ду­ реводяться абрикоси, тутові яго­ же хворобливі. В той же час ди, яблука, персики, виноград, хунзакути вражають не лише горіхи, мигдаль. Овочі — шпи­ чудовим здоров’ям, а й повною нат, моркву, капусту, гарбузи, душевною врівноваженістю, ви­ баклажани, картоплю, томати та соким розумовим розвитком. ін. — хунзакути вживають си­ Всім цим хунзакути зобов’я­ рими, або трохи поваривши їх у зані дуже раціональній системі воді. Вони ароматизують овочі побуту, харчування, примітив­ травами (наприклад, тміном та м'ятою), часто додають до них ній, але досконалій гігієні. макові зерна. Ніхто і ніколи не В будинку хунзакута вас вра­ розповідав хунзакутам про віта­ зить незвичайна для місцевих народів чистота. В цій країні міни і, однак, їх способи приго­ тування їжі спеціально проду­ лише хунзакути дотримуються правил особистої гігієни, саніта­ мані таким чином, щоб краще зберегти вітаміни. рії, зокрема, у відношенні пит­ М’яса хунзакути вживають ної води. Вода тут зберігається мало — не більше 3 —4 разів у великих закритих баках поряд з житлом, і її можна дістати, на місяць, його варять в котлі з овочами і злаками дуже довго тільки спустившись вниз крути­ ми східцями. Ось чому домашні на тривалому вогні. Вживають також сир і очищене масло. тварини не можуть дістатися до А замість хліба хунзакути води і забруднити її. Вода ж, їдять чапатті. Так називаються яку хунзакути використовують для прання, береться з арика. тут маленькі коржики. Зерно для них товчуть дуже повільно В проточну воду вони ніколи не кидають сміття і нечистоти. Бу­ (щоб воно не нагрівалося), в одержану муку додають небага­ динки у хунзакутів часто д в о і триповерхові і розділені на то води. Готове тісто дуже тон­ ко розкатують і потім швидко— дві половини: одна половина ви­ користовується як приміщення всього декілька, секунд — сма­ жать на залізній решотці. для житла, друга — підсобна, П’ють хунзакути чисту воду, для зберігання продуктів. багато молока, особливо у ви­ їжа є майже головним клю­ чем для розгадки здоров’я гляді «лассі» (простокваші), зов­ хунзакутів. На перший погляд сім не вживають таких напоїв, їжа хунзакутів нібито не відріз­ як чай тощо. Ніколи не їдять няється від тієї, яку вживають рису, практично майже не вжи­ їх кволі сусіди. Але все, що вають цукру. Дітей годують їдять хунзакути, дуже раціо­ груддю до трьох років, а потім нально виготовляється, має ба­ вони їдять те, що й дорослі. гато калорій, розумно чер­ До речі, хоча хунзакути й му­ гується. сульмани і вино їм заборонено Ось з чого складається ра­ за їх релігією, але святкові дні ціон хунзакутів. Основна їх їжа і влітку і взимку — фрукти. без нього не проходять. З вино­ Влітку їх вживають свіжими, а граду виготовляється неміцне, для зими висушують на сонці і дуже приємне на смак натураль­ розтирають з водою у вигляді не вино спеціально для свят. пасти. Так аж до нового вро­ Здоровий побут, найпростіша, жаю на столі хунзакута не пе­ але калорійна і продумана дієта роблять їх здоровими людьми, Учасники Наукових експедицій, які брали хунзакутів як носиль­ ників, розповідають про них ди­ вовижні речі. Так, Аурел Штейн розповів про одного гонця, яко­ му мір (вождь племені) доручив віднести листа за триста з гаком кілометрів від Хунзи і принести відповідь. Гонцю досить було тижня, щоб подолати цю від­ стань, причому ш лях був .важ­ кий — через гору висотою з Монблан. Для хунзакута, на­ приклад, зовсім неважко піти на базар в Гілгіт, зробити там по­ купки і на другий день поверну­ тися додому. А Гілгіт від Хун­ зи — майже за 100 кілометрів... Географічна ізольованість і поганий стан ш ляхів (деякі з них навіть важко назвати цим сло­ вом) змушують хунзакутів вести натуральне господарство. Всяке транспортування тут зв ’язане з величезними труднощами і тому майже всі .необхідні продукти вони виробляють самі. В сіль­ ському господарстві хунзакути дотримуються золотого правила: повертати землі все, що вона дала. Ш ляхом відновлення ро­ дючості грунту вони повертають життя тому, що дає їм життя. Але в з в ’язку з тим, що за 5 — 10 років населення збільши­ лось з 6 тисяч аж до 22 тисяч чоловік, хунзакутам доводиться сидіти на обмеженому пайку де­ кілька місяців до першого вро­ жаю. Проте вимушена дієта не приносить їм ніякої шкоди, хоча вони трохи і худнуть. Саме в цей період хунзакутам доводить­ ся вживати більше м’яса. Побоювання, що обмеженої кількості землі невистачить для прогодування народу і небажан­ ня звертатися до сторонньої до­ помоги, примусили вождя племе­ ні (міра) прийняти рішення: об­ межити народжування однією дитиною в 3 роки на сім’ю. До речі, мір користується тут необ­ меженою владою, і він один м ає право призначати дати шлюбів своїх підданих, розв’язувати су­ перечки і судити порушників (правда, таких тут дуже мало). Єдині хвороби, від яких ще страждають хунзакути, це — очні. їх можна було б уникну­ ти, забезпечивши хунзакутів паливом, нестача якого змушує топити печі по-чорному. Кімна­ та провітрюється тільки через круглий отвір в даху, і взимку, під час так званого великого холоду, хунзанути висиджують добами в диму, який і шкодить очам. Фехтуванням у нашому інституті захоплюються не тільки юнаки, а й дівчата. Н а ф о т о : студентка І курсу мовно-літературного факуль­ тету М. Волхонович поздоровляє з заслуженою перемогю О. Бугай (першокурсницю з фізико-математичного факультету). Фото М. Шуряка Великий майстер і п о л ум ’я н и й патріот (До 50-річчя з дня смерті М. І. Чигоріна) З 1 8 7 6 р. Чигорін почавви ­ Під час одного з петербур­ зьких турнірів по клубу рознес­ д ав ат и «Шахматний листок". лася чутка, ніби партія Євти­ З перш ого ж номера у журналі фєєва, одного з кращ их ш ахм а­ д р у к у ю ть ся «Курс дебютів" тистів клубу, який грав у той « К у р с кінцівок гри» і зрозумі­ вечір проти Чигоріна, м айж е ло чому: відсутність теоріїгри виграна. Всі кинули свої дошки б у л а в той час самим слаб­ і зібралися навколо Чигоріна та ки м місцем. Протягом п'ятиро­ чи Євтифєєва. Невже Михайло Іва­ ків він видає журнал, віддаю нович вийде з цього скрутного йом у безкоштовно не тільки чи становища? Присутні затам ува­ свою працю, але й підтримую його з свого скромного б ю д ж е­ ли подих. Чигорін думав довго. ту, бо кількість підписник ів І раптом сталося щось надзви­ чайне. Михайло Іванович проде­ цей час була дуже малою. У 60-х роках XIX ст. пред­ монстрував один з геніальних зльотів, заснованих на найглиб­ ставн и к англійської шахової шому передбаченні, якими він ш коли Стейниця, а потім і йог дивував увесь світ. Всі ахнули. видатний послідовник Тарр.. створи ли догматичне вченняпро Грім оплесків потряс зал... Так згадує у своїх спогадах з а г а л ь н і методи і принципигри. Григорій Ге один епізод з ж ит­ Вони твердили, що «все зна­ тя М. І. Чигоріна, великого май­ ю ть». Р о сій ськ а школа була повна стра шахової гри, засновника протилеж ністю доктринерском у російської шахової школи. вченню Стейниця — Тарр ... Михайло Іванович Чигорін н а ­ родився у Гатчині 31 жовтня Чигорін перший завдавдо­ ко­ 1850 р. в сім’ї майстра порохо­ ш кульного удару «новій ш л і» . Сам Стейниць ви зн ав вого діла. Він рано втратив «Ф акт, щ о я не можу бороти ся батьків, і після довгих клопо­ з російським майстром так сам о тань у 1859 році тітка влаш ту­ успіш но, я к я боровся З іншими вала його у Гатчинський си­ великими майстрами». рітський інститут. Х арактерни м и рисами М . Навчився грати у шахи Чиго­ Чигоріна — шахматногом сл­ и рін шістнадцятирічним юнаком тел я і х у д о ж н и к а— було сприй­ у вихователя Шумана. Біля ро­ н яття ш ахів я к мистецтва ку він захоплювався грою і ро­ творчості: гостра увага до ест­ бив такі великі .успіхи, що ско­ тичного боку в шаховій грі,про­ ро отав перемагати свого вчи­ тест проти загальноприйнятих теля. Після того протягом семи канонів, постійне шуканнян о­ років Чигоріну дуже рідко дово­ вих ш ляхів. дилося грати «через відсутність Д о сам ої смерті (1908р.) гравців, з якими можна було б М ихайло Іванович Чигорінвід­ зіграти». По-справжньому Чиго­ д ав ав усі свої сили створенню рін починає займатися шахами р о сій сь к о ї шахової школи,в тільки з жовтня 1873 р., у Пе­ м айбутній тріумф якої він твер­ тербурзі. Після перших турні­ до вірив. рів, у яких Михайло Іванович П ’я т д е с я т років пройшлоз брав участь, його гра звернула д н я см ер ті Михайла Івановича на себе увагу видатних росій­ Ч и горін а. Продовжувачі його ських шахістів Ш иферса, Ш у­ з а п о в іт ів — радянські майстри е­ мова і Вінавера, які пророкува­ поглибили його вчення і уп и ли йому блискуче шахове май­ рем ож них зустрічах з кращим магістрами Західної Європиі бутнє. А м ерики переконливо проде­ Скоро, цілим рядом нових пе­ ремог, Чигорін завоював репута­ м онстрували свою майстерність і переваги радянської шахм ат­ цію кращого шахіста Росії. Але ної школи. Чигорін не обмежувався тільки Ф. ЛЕОНТЬЄВ практикою шахової гри. Він вва­ жав, що шахіст повинен бути громадським діячем і літерато­ Редактор В. ВОЙТКО ром. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 2 (49) (22 cічня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 2 (49) (22 cічня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/95 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6bc4216bbf4a501121040c0530843ab5.pdf 611ca9a2969668efa2f83ed54eb9ad32 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text НАШОМУ ПІДШЕФНОМУ ЗАВОДОВІ -2 5 РОКІВ! Пролетарі в сіх країн, єднайтеся! Директорові 1-го Київського авторемонтного заводу Г. П. ЧИКАЛОВУ. За п е д а г о г іч н і КАДРИ 8 ЛЮТОГО 1958 року СУБОТА О РГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТЕТУ Л К С М У І П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е РЖ А В Н О ГО П ЕД АГО ГІЧН О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. ГО РЬК О ГО Славний 25 років відділяють нас від того дня, коли на терито­ рії 1-го Київського авторе­ монтного заводу було збудо­ вано перший корпус площею в 2500 кв. м, призначений для організації підприємства. Це підприємство налічувало тоді всього 9 металоріжучих верстатів і 75 робітників. Розвиток заводу можна розбити на кілька періодів. На першому етапі, який охоплює 1932— 1935 роки, капітальний ремонт автомо­ біля здійснювався бригадноіндивідуальним методом і зводився до розбору окремих вузлів, заміни деталей і на­ ступного їх збирання. Всі роботи при цьому виконува­ лися найпримітивнішим спо­ собом. Другий етап у розвитку за­ воду — з 1936 по 1941 рік— зв’язаний з частковою рекон­ струкцією заводу і характе­ ризується переходом на знео­ сібний ремонт автомобілів. У 1941 році завод уже яв­ ляв собою досить оснащене ремонтне підприємство, яке давало 2700 капітально від­ ремонтованих машин на рік. Під час Вітчизняної війни окремі цехи заводу знаходи­ лись у прифронтовій зоні, де, переборюючи великі трудно­ щі, поставляли продукцію для фронту. У перші післявоєнні роки зусилля всього колективу 3 50 № ( ) Ціна 15 коп. юві ле й Г. Ч И КАЛО В, директор заводу. були спрямовані на відбудо­ ву заводу, на ліквідацію на­ слідків фашистської окупа­ ції. В останні роки, у зв’яз­ ку з проведеною реконструк­ цією, завод значно змінився. Були введені в дію оснаще­ ні сучасними транспортнопідйомними механізмами, ме­ талоріжучим і пресовим об­ ладнанням цехи — механіч­ ний, розбірний, монтажний, моторний, автобусний, штам­ пувальний, гальванічний, а також цех по виготовленню деталей. На заводі є конвейє­ ри для складання автомобілів та двигунів. Введені в дію потокові лінії по литву ди­ зельних поршнів, механічної обробки поршнів та гільз для двигунів автомобілів МАЗ204 і ін. Кілька років тому на заво­ ді освоєно виготовлення над­ міцного магнієвого чавуну, з якого у нас відлнваються найбільш важливі автомо­ більні деталі (ресорні крон­ штейни, дизельні поршні і ін.). На інших заводах ці де­ талі виготовляються з ковко­ го чавуну. Впроваджується у виробництво процес виготов­ лення ряду деталей з відхо­ дів капрону замість кольоро­ вих металів. Налагоджено виготовлення кузовів для ав­ тобусів марки ПАЗ-651. За­ раз колектив заводу працює над створенням нової кон­ струкції автобуса вагонного типу. Перелічені заходи дали можливість довести випуск капітально відремонтованих автомобілів до 7450 на рік. За дострокове виконан­ ня спецзавдань команду­ вання в роки Вітчизня­ ної війни колективу заводу неодноразово присуджувався перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборо­ ни, а після війни — Ради Мі­ ністрів СРСР. Передові методи праці, ав­ томатизація виробничого про­ цесу на заводі привертають увагу товаришів з інших під­ приємств. До нас часто приїжджають представники з інших рес­ публік Радянського Союзу. Такі зустрічі (по обміну до­ свідом), безперечно, прино­ сять багато користі. У 1957 році у нас в гостях були працівники авто­ ремонтної промисловості Че­ хословацької республіки. Виконуючи історичні рі­ шення X X з’їзду партії, ми накреслили конкретні зав­ дання, виконання яких дасть можливість довести кількість капітально відремонтованих автомобілів до 10 000 на рік. Секретареві партбюро О. Ю. КРЮЧКОВУ. Голові завкому М. Г. САМ УСИКУ. Секретареві комітету ЛК СМ У В. 3. ЗЛАТОПОЛЬСЬКОМ У. В ід імені професорсько-викладовського складу, студентів та адміністративно-технічного персоналу К и ївськ ого Д ерж авного П еда гогічн ого Інституту ім. О. М . Горького щиро вітаємо колектив 1-го К и їв­ ського авторемонтного заводу з славним ювілеєм — 25-річчям заводу. Ш лях, пройдений вами за 25 років ,— це шлях напруженої творчої праці і виробничих перемог. Напівкустарна майстерня, якою був завод чверть століття тому, завдяки самовідданій праці радян­ ських людей, перетворилася в передове соціалістичне підприємство столиці України. Героїчна праця багатьох робітників та інженерів заводу в роки Великої Вітчизняної війни була в ід ­ значена високими урядовими нагородами. П ро славні діла заводського колективу говорять численні премії, перехідні прапори, якими нагоро­ дж увався колектив заводу за випуск надпланової продукції. Хай же досягнуті успіхи будуть стимулом до дальш ого зростання, д о зниження собівартості про­ дукції. М и впевнені в тому, що згуртований колектив 1-го К и ївськ ого авторемонтного заводу під керівни­ цтвом партійної орга ніза ції впише ще не одну слав­ ну сторінку в літопис трудової слави радянського народу. Бажаємо успіхів, друзі! Дирекція, партбюро, профком, комітет Л К С М У К Д П І ім. О. М. Горького. В авангарді— комуністи Комуністи завжди в авангар­ ді передовиків виробництва, вони показують зразки соціа­ лістичного відношення до праці. Партійна організація 1-го Київ­ ського авторемонтного заводу за 25 років виховала багатьох комуністів і безпартійних пере­ дови ків виробництва, які беруть активну участь у громадському житті заводу. Багато кадрових робітни­ ків, які працюють на заводі по 20 і більш е років, прийшли на завод комсомольцями і виросли у зрілих комуністів — передови­ ків виробництва. Це перш за все кращий газозварник міста Києва т. Бе л ько. Він працює на заводі 25 років. На заводі він вступив у ряди Комуністичної партії і з честю носить це високе звання. Товариш Белько бере активну участь у громадському житті заводу: вія секретар цехової партійної організації, член парт­ бюро заводу, його обрано депу­ татом міської Ради депутатів трудящих. У роки Великої Вітчизняної війни на завод прийшов працю­ вати т. Нікітін. За цей час він оволодів склад­ ною професією слюсаря по ре­ монту електроустаткування. Т у т же, на заводі, він був прийнятий до лав комуністів. Товариш Нікітін система­ тично виконує виробничі зав­ дання на 250— 300 процентів. Протягом кількох років т. Н і­ кітіна обирають членом завод­ ського комітету. Партійна організація заводу виховала і таких комуністів, знавців своєї справи, як слюсар-електрик Прохоров, сто­ ляри Мамеченко, Тимчен­ Колектив автобусного цеху освоїв новий автобус вагонного типу. На ф о т о (зліва направо): конструктор Л. Мартишок, бригадир В. Стаквель, началь­ ник цеху Г. Нечаев. На другому плані — члени бригади К. Єсман, Г. Хоменко і В. Лем­ барський за роботою. Фото М. Шуряка. ко, слюсарі Петровський, Ро­ зенцвіт, токар Симонов. Від комуністів не відстають і безпартійні передовики виробни­ цтва токар-раціоналізатор Гри­ шанов, токарі Галієв, Додонов, Гребенчук і багато інших. Добре працюють передовики виробництва молоді комуністи слюсар Козлов, слюсарі-елек­ трики Лазаренко, Томашев­ ський, електрик Уманець і ба­ гато інших. Учнем прийшов на завод В. Мазниченко, а зараз він — на­ чальник передового цеху по ре­ монту моторів. Безпартійний М. Томілло теж раніше був учнем, а зараз ви­ ріс до начальника передового на заводі механічного цеху. У минулому комсомольці, тт. Ройтман, Горін, Вернав­ ська стали комуністами — командирами виробництва. Партійна організація заводу широко підхопила і запровади­ ла у життя почин М. Мамая. Ініціатором використання почи­ ну М. Мамая була партгрупа слюсарно-пригоночного цеху на чолі з парторгом т. Розенцві­ том. Ряд комуністів і комсо­ мольців узяли на себе конкрет­ ні соцзобов’язання за прикла­ дом М. Мамая. Зараз партійна організація проводить велику підготовчу роботу до виборів у Верховну Раду С РС Р, а також по перетворенню в життя рі­ шень грудневого Пленуму ЦК КПРС про докорінне поліпшен­ ня роботи профспілкової орга­ нізації. Відмічаючи своє 25-річчя, партійна організація заводу по­ винна ширше розгорнути пар­ тійно-масову роботу і мобілізу­ вати колектив заводу на достро­ кове виконання виробничого плану 1958 року. О. КРЮЧКОВ, секретар партбюро заводу. �СЕРДЕЧНИЙ ПР ИВ І Т Наслідки творчої праці Кадровий майстер заводу Й. Баранчук за роки роботи на заводі виростив багатьох передовиків виробництва. Серед завдань, поставлених X X з’ їздом КПРС, найбільш важливим є підвищення продук­ тивності праці на основі запро­ вадження у .виробництво нової техніки та передових методів праці. Велику роль у виконанні цих завдань відіграють новатори виробництва. На заводі є немало активних раціоналізаторів. Досить ска­ зати, що кожний восьмий робіт­ ник є раціоналізатором. Тільки за останній, 1957 рік від раціоналізаторів виробни­ цтва надійшли 263 пропозиції, більша частина яких впрова­ джена у виробництво і дала економії понад 450 тис. карбо­ ванців. Завод по праву пи­ шається такими раціоналізато­ рами, як Г. Гришанов, С. Нікі­ тін, І . Прохоров, Подоль­ ський, І. Губка, С. Журавльов та багато інших. їх імена та досвід широко ві­ домі за межами нашого заводу. Так, токар Г. Гришанов вигото­ вив ряд швидкодіючих присто­ сувань, спеціальних комбінова­ них різців, які значно збільши­ ли продуктивність праці. Ряд раціоналізаторських про­ позицій, що забезпечують під­ вищення якості продукції та зниження її собівартості, вніс М. Білан. З 1931 року працює на заво­ ді контрольний майстер авто­ електроцеху Ю. Подольський. За 25 років він вніс чимало ра­ ціоналізаторських пропозицій, які дали заводу десятки тисяч карбованців економії. Сконстру­ йований та виготовлений ним прилад для перевірки покаж­ чика рівня бензину знайшов широке застосування на бага­ ю. Начальник передового заводі механічного цеху готовлення деталей М. м ілло підписує договір соціалістичне змагання. на ви­ То­ про МО Л О Д А Досвідчений автоелектри к Є. Головач працює на за­ воді з 1931 р. Тов. Головач передав свій досвід багатьом молодим робітникам. К о м с о м о л ь ц і п о переду ­ н З почуттям законної гордості ринченко і Анатолій Охріме зустрічає м олодь 25-річчя р ід ­ ко. П етр о продовжує свою осві­ ного заводу. Великий трудовий ту у вечірньом у автодорожному шлях пройдений нашим колек­ тех н ік ум і. І не один він. Всі ­ тивом, славні його виробничі к ом сом ольц і, дбаючи про зро продуктивності праці успіхи. І в них, безперечно, є стання ю частка сам овідданої праці ком­ систематично підвищують сво сомольців. У м инулом у н е в е л и ­ виробничу кваліфікацію, висту­ ка майстерня тепер перетвори­ паю ть з раціоналізаторськими лася в один з провідних у к р а ї­ пропозиціями. Так, за 1957 р, ні авторемонтних заводів. ними б у л о подано біля 60 про­ Постійно відчуваю чи батьків ­ позицій, що дало економічний ське піклування і підтрим ку еф ект в сум і понад 50 000 крб. старшого покоління робітників, Б е з відриву від виробництва зокрема старш ого майстра продовж ую ть свою освіту У ву ­ й . Баранчука, майстрів Ю. По­ зах і технікумах 25 комсомоль ­ дольського, Г. С амійленка, то­ ців, а у вечірніх школах - 36 каря Г. Гришанова, м олоді ро­ щ о складає більше половини бітники відповідаю ть на них ком сом ольської молоді заводу. трудовими подвигами. Всі вони О к р ем і товариші навчаютьсяна виконують свої змінні завдання п ідготовчих курсах при інсти­ на 13 0— 150 процентів. Д е с я т ­ тута х. Успіхи, досягнуті колективом ки м олодих робітників викона­ З а р а з молоді виробничники заводу за 25 років, є насампе­ ли план 1957 року до 40-річчя п ід хоп и ли патріотичний почин ред наслідком творчої праці Жовтня. М и к о ли Мамая. КомсомольціКращ і комсомольці-виробнич­ ск ла д а ч і Віктор Кравець і Ана­ наших раціоналізаторів, які внесли великий вклад у розви­ ники: токар Іван Герм анчук, то л ій Ш ляхтов зобов'язалися Л еон ід Ясин­ щ од ен н о встановлювати три ка­ ток продуктивних сил заводу, автоелектрик ський є прикладом д ля завод­ біни зам ість двох. Автоелектрик передової техніки і технології. Проте слід зазначити, що на ської м олоді. Вони не тільк и В іт а л ій Писанко тепер щоденно заводі є багато ділянок, де ра­ добре працюють, а й беруть а к ­ рем он тує зверх завдання три ціоналізаторська думка слабо тивну участь у громадському переpивники-ро зподілювачі. Т а к трудяться комсомольці розвинута, хоч резерви там ще житті заводу. Відм інно працює ф резер у­ завод у. Вони сповнені бажання далеко не вичерпані; особли­ во це стосується таких цехів, як вальниця Іра Хоменко, яка при­ разом з усім колективом до­ монтажний, кабінний, автобус­ йшла на завод після закінчен­ строково виконати план 1958 р ня середн ьої школи: вона — ак­ зустр іти новими успіхами 40ний. моторний. В цьому році партійній, КОМ­ тивна учасниця худож ньої с а ­ річчя В Л К С М . модіяльності. СОМОЛЬСЬКІй та проф спілковій Справжніми спеціалістами В. ЗЛАТОПОЛЬСЬКИЙ. організаціям слід приділити ще своєї справи є випускники ре­ секретар комітету ЛКСМУ більше уваги новаторам-раЦіо­ заводу. налізаторам і, розповсюджуючи місничого училищ а Петро Маїх досвід, домогтися того, щоб кожний робітник став раціона­ лізатором. тьох авторемонтних заводах України. Велику роль відіграє масова організаційно-технічна робота, яка проводиться з раціоналіза­ торами. Центром цієї роботи є технічний кабінет заводу. Тут проводяться наради з раціона­ лізаторами, демонструються м е­ тоди праці знатних новаторів, ведуться заняття по підвищен­ ню кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівни­ ків. На цих нарадах перед робіт­ никами заводу виступали відо­ мі новатори: Г. Борткевич. В. Колесов, П . Биков, В. Семін­ ський та інші. В свою чергу наші раціоналізатори виїжджа­ ли на інші заводи, де ділилися досвідом своєї роботи. С. В Е Р Н А В С Ь К А , старший технолог. З М ІН А Законною гордістю механіч­ ного цеху виготовлення дета­ лей є молоде поповнення робіт­ ників. що прибуло на виробни­ цтво пі сля закінчення ремісни­ чих училищ, шкіл Ф ЗН та з за­ гальноосвітньої середньої шко­ ли. З пошаною говорять у цеху про штампувальника В. Медвед­ ськoгo. Це справжній майстер своєї справи, передовик, що ви­ конує виробничі завдання на 250 — 300 процентів, йому зав­ жди доручають виконання най­ складніших замовлень, і завжди Василь з честю справляється з завданням. Із школи Ф ЗН прийшов на завод Микола Стриж. День у день перевиконуючи виробничі завдання, він одночасно багато працює над підвищенням своєї кваліфікації; так, вже на заво­ ді він освоїв роботу на верста­ тах різних призначень — зубо­ фрезерному, ш ліфувальному, зубодовбальному. Кваліфікований токар Мико­ ла Минько висунутий на поса­ ду майстра зміни токарної діль­ ниці, Роботу на заводі Микола успішно поєднує з навчанням: закінчивши вечірню середню школу, він вступив у К П І, де зараз і навчається. Комсорг цеху Іван Германчук теж користується пошаною се­ ред своїх товаришів. Токар-ра­ ціоналізатор, він скрізь і в усьому намагається поліпшити Якість продукції, не допустити браку. П ісля роботи його ча­ сто можна побачити в бібліоте­ ці заводу: постійне ознайомлен­ ня з технічною літературою, з новими журналами не тільки розширює кругозір юнака, а й допомагає застосовувати досяг­ нений науки й техніки безпосе­ Кадровий слюсар-мо­ редньо на виробництві. торист заводу К. Про­ Слід зазначити, що виробни­ ценко, який система­ чий колектив заводу одержав і тично виконує 2— З одержує гідне поповнення но­ змінних норми. вих спеціалістів, постійно виро­ Фото М. Шуряка. щує ту молоду зміну, якій на­ лежить майбутнє. М. ТО М ІЛЛ О , начальник механічного цеху виготовлення деталей. З а почином М и к ол и Мамая Патріотичний почин Героя С оціалістичної Праці М и коли Мамая знайшов широку п ід ­ тримку серед передовиків наш о­ го заводу. Перш ою виступила бригада В. Щ е р б а нюка в слю ­ сарно-комплек тув а льн о м у цеху, взявши зобов ’язання щ оденно давати понад план по одному комплекту гід р огальм і бен зо­ проводів, причому кожний д р у ­ А . Ш л я х т о в і В. Кравецьзо ­ б ов' я з а л и с я встановлюватит и р кабіни за м ість двох, а комсо м о ­ л е ць В. П исанко взяв зобо в 'я ­ зання зам ість п ’ятнадцяти ск ла ­ дати в день вісімнадцять пе ­ р ривників-розподілювачів. ніст завод у С. Плясун зобо в 'я ­ зався щ оденно збирати зам ість восьм и комплектів дверей д е в ’ять. гий понадплановий комплект випускати за рахунок зеконом ­ леного м атеріалу. За прикладом бригади В. Щ ербаню ка а н а ло­ гічні зобов’язання взяв слю сарскладач В. Ж уковський, який пообіцяв щ оденно складати ч о­ тири машини зам ість трьох. Слюсарі-складачі ком сом ольці М о ж н о б у л о б навести щен ­ е м а ло прикладів, як робітн к и наш ого заводу, відгукнувши ь с на п о ч ин Миколи Мамая, взя и л на себ е підвищені конкретнізо ­ бов' я за н н я по збільшеннюв ­ и р о б н и ч о ї продукції. ф . ТОРЧИНСЬКА економіст заводу Бригада слю cap ho- kom п л ек ту в а л ьного цеху першої на заводі підхопила почин М . М ам ая. Н а з н і м к у (злів а направо): бригадир В. Щербанюк члени бригади С. М аксим ен ко і М . Розенцвіт. Ф о т о М. Шуряка. �АВТОРЕМОНТНИКАМ! В Е Т Е Р А Н И Ми зустрілися з ни­ ми під час обідньої пе­ рерви. їхні трудові біо­ графії прості і бла­ городні, як благородна їх праця. Це робітникавтоелектрик Євге н Іванович Головач та слюсар моторного цеху Калістрат Титович П ро­ ценко. Обидва вони роз­ повіли, що на заводі працюють по 27 років, і пояснили, що хоч за­ воду лише 25 років, але кадри д ля нього готувались ще тоді, ко­ ли він тільки будував­ ся. — Обидва м и ,— го­ ворить т. Проценко,— закінчили Ф З У , і пер­ ша наша практика про­ ходила в напівкустар­ них майстернях. Обидва робітники за­ хоплено розповідають про те, як виріс завод за 25 років. Цифри — велика річ, і тому т. Г о л о ­ вач звернувся саме до них, щоб показати у с­ піхи заводу. — Ремонт машин,— пригадує в ін ,— прова­ дився на початку існу­ вання заводу в індиві­ дуальном у порядку: група робітників про­ тягом довгого часу ре­ монтувала одну авто­ машину. Місяць, а то півтора стояла маши­ на на ремонті! А те­ пер через кожних 40 хвилин всходить маши­ на, або 12 — 13 машин, за восьмигодинну змі­ ну. — А які зміни в мо­ торному цеху! — з гор­ дістю говорить К. Про­ ценко.— Ми тоді ви­ пускали 12— 15 дви­ гунів за місяць, а те­ пер за цей же час — близько семисот. Великий ш лях про­ йшов завод за чверть століття. В роки В ели­ кої В ітчизняної війни він обслуговував П ів­ денно-Західний фронт, З А В О Д У перетворившись у пере­ сувний авторемонтний завод. П ісля закінчен­ ня війни він знову « л і ­ кує» автомобілі дЛя народного господар­ ства. Завод є учасни­ ком Всесоюзної с іл ь ­ ськогосподарської ви­ ставки. З гордістю розпові­ дають ветерани заводу про своє рідне підпри­ ємство. І нічого дивно­ го немає в тому, що вони розповідають са­ ме про завод, а не про себе: адже без заводу, з яким зв’язане життя, вони себе й не уяв­ ляють. А є їм що про себе розповісти. Обидва во­ ни — і Є. Головач і К. Проценко — передови­ ки виробництва, оби­ два перевиконують нор­ ми на 300— 400 про­ центів. Обидва вони на­ городжені медалями «З а доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941— 1945 рр.», «З а оборону Сталін­ града», «З а перемогу над Німеччиною», а та­ кож медалями учасни­ ка ВСГВ. Зараз тт. Головач та Проценко борються за впровадження на заво­ ді почину бригади Ми­ коли Мамая. — Це, — говорить Євген Іванович, — дасть можливість збіль­ шити випуск продукції, підвищити її якість, до­ могтися економії мате­ ріалів, а значить — і зниження собівартості продукції. Так відгукуються ро­ бітники 1-го Київського авторемонтного заводу на патріотичні діла кра­ щих передовиків нашої країни, так йдуть в но­ гу з життям представ­ ники героїчного робіт­ ничого класу нашої країни. К. ІВАНЕНКО. Пристрасна закоханість у свою справу З начальником механічного цеху виготовлення деталей М и­ колою Мусійовичем Т о м ілло ми вперше зустрілися в кабінеті секретаря парторганізації заво­ ду. Розговорилися. Його життєвий шлях — це звичайний шлях простої люди­ ни, для якої всі шляхи в життя відкрила Радянська влада. Після закінчення у 1933 році школи Ф ЗУ при авторемонтно­ му заводі Микола Томілло за­ лишається працювати на під­ приємстві слюсарем. Це були не просто роки оволодіння Росте М. Том ілло і як вироб­ своєю спеціальністю — це бу­ ничник: бригадир слюсарної ла наполеглива робота над со­ бригади , диспетчер монтажного бою, над розширенням кругозо­ цеху, старший диспетчер заво­ ру, над збагаченням загально­ ду — ось віхи на його виробни­ освітніх знань. Б у ло іноді дуже чому ш ляху. Слід відзначити й важко, але перемогли наполег­ те, що Микола Мусійович брав ливість, воля, кипуча енергія діяльну участь у громадській М икола, не залиш аючи праці на роботі, працював, зокрема, ре­ заводі, одночасно здобуває се­ дактором заводської багатоти­ редню освіту у вечірній ш колі ражної газети «Авторемонт­ (причому, вчиться на «в ід м ін н о») ник». і вступає н а вечірній відділ ме­ Війна примусила перебудо­ ханічного ф акультету політех­ вуватись, працювати по-новому. нічного інституту. Весь заводський колектив ева­ Товариш , керівник Газозварка — спеціальність не з легких, але для Леоніда Архиповича вона стала улюбленою професією. Т у т і щоденне напруження, і змагання з товаришами, і творчий запал. 25 років роботи здружили його з заводом, зріднили. Т а й виросли, змі­ нялися обоє невпізнанно! І якщо на місці колишніх авторемонт­ них майстерень виріс сучасний великий завод з найновішим устаткуванням, то Л еон ід Архипович (колись рядовий робітник) теперь — секретар парторганізації цеху ремонту деталей, депу­ тат міськради. Робота майстра на заводі, евакуйованому в період Вітчиз­ няної війни на Схід, достойно оцінена державою — т. Белько нагороджений орденом «З н а к П ош ани» та медалями. Великих успіхів досяг Л е о н ід Архипович! А д ж е 2 5 0 — 300 процентів ви­ робітку — це значне трудове досягнення, добитися якого мож­ на тільки напруженою, працею. Святкуючи двадцятип’ятиріччя свого заводу, робітники мо­ жуть заслужено пишатися своїм товаришем і керівником. П. О РЛ И К . КАДРИ ВИРІШ УЮ ТЬ УСП ІХ СПРАВИ Прийшов я на за­ вод у 1931 році. Виробниче примі­ щення заводу скла­ далося тоді з тепе­ рішнього монтажно­ го і моторного це­ хів. Адміністратив­ ний корпус знахо­ дився у напівзруй­ нованому приміщен­ ні. Якість ремонту машин була низь­ кою: повний ремонт машини проводився на одному місці; груда людей (брига­ да) ремонтувала ма­ шину «на гла зо к ». Відсутність кваліф і­ кованої робочої сили затримувала роботу. Постало питання про створення учбо­ вого комбінату. З перших днів роботи мені довело­ ні майстерні бага­ тьох заводів У к р а ї­ ни. Чимало м оїх ко­ лиш ніх уч н ів — тока­ рів, слю сарів, фре­ зерувальників — те­ пер стали спеціалі­ стами своєї справи. Це В. Сухенко, О. Андрієнко, І. Бурий і ін. Зараз вони пе­ редають свій досвід і знання іншим. Н езабаром я йду на пенсію, проте не уявляю собі життя С лід відмітити, осторонь заводсько­ щ о цей учбовий ком­ бінат відіграв важ­ го колективу і, б е з­ й надалі ливу роль у забез­ перечно, печенні спеціаліста­ житиму його кипу­ ми не тільки нашо­ чим життям, й далі свій го заводу, а ле й ін­ передаватиму ших; його випускни­ досвід нашій талано­ ки були направлені в витій молоді. гаражі і авторемонт­ Й . БАРАНЧУК. ся стати інструкто­ ром токарної групи; інструктором слю ­ сарної групи був О. Зданович, який за­ раз працює в дефек­ ти рувальном у відді­ лі. Ч ер ез відсут­ ність приміщення д ля навчання занят­ тя проводились у спеціально відведе­ ному приміщенні на Червоній площ і, а практичні заняття— на заводі. куюється. Важко було всім, але особливо тим, кому до­ вірялися сотні людей. Як на­ чальник комплектувального (а потім монтажного) цеху т. То­ м ілло постійно дбав про безпе­ ребійну роботу заводу, про опе­ ративне виконання терміно­ вих завдань командування. До­ водилося часто переїжджати, знову й знову починати все на новому місці, але весь ко­ лектив Завжди з честю справ­ лявся з завданнями партії неодноразово завойовував пе­ рехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони С РСР, Зразу ж після звільнення Києва від фашистських загарб­ ників, у кінці 1943 року, завод повертається в рідне місто. Ми­ кола Мусійович Томілло, ке­ руючи різними цехами заводу, день у день дбає за відбудову, за поліпшення якості продукції. ПІКЛУЄМОСЬ ПРО ВИРОБНИЧНИКІВ Успіхи, досягнуті заводом за 25 років у галузі технічно­ го прогресу, політико-виховної і культмасової роботи, у поліп­ шенні побутових умов робітни­ ків заводу, є наслідком напо­ легливої роботи всього колекти­ ву під керівництвом партійної організації. Виробнича діяльність завод­ ського комітету— різноманітна, але особливо проявляється вона у розвитку соціалістичного зма­ гання. Понад 640 членів колек­ тиву є передовиками виробни­ цтва. Вони беруть активну участь і у громадському жит­ ті нашого заводу. Особливо великих успіхів до­ моглися передовики виробни­ цтва за 1957 рік. Робітники К. Проценко, Г. Гришанов, О. Лазаренко, В. Медведський ви­ конали кожний понад три річ­ них норми. Десятки передовиків вироб­ ництва занесені на дошку поша­ ни, у заводську книгу пошани, нагороджені почесними грамо­ тами. та значками відмінника соціалістичного змагання. Важливою ділянкою роботи профспілкової організації є пі­ клування про умови праці і життя робітників. Завком веде роботу по оздо­ ровленню робітників заводу. Ве­ лика увага приділяється житло­ вому будівництву. У 1956 році був збудований п’ятиповерховий будинок з площею 1800 кв. м. Зараз силами наших робітників будується тридцятиквартирний будинок. Одночасно йде підго­ товка до будівництва другого такого ж будинку. Грудневий Пленум ЦК КП РС поставив перед профспілками великі і важливі завдання. На­ ша організація повинна до­ класти всіх зусиль, щоб з честю виконати їх. Членам завкому слід приділяти більше уваги профоргам, передовикам вироб­ ництва; треба домагатися того, щоб наші соціалістичні зобов’ я­ зання були більш конкретними. Необхідно також більше займа­ тися розповсюдженням передо­ вого досвіду. Профспілки одер­ жали більш і права по забезпе­ ченню охорони праці і техніки безпеки. Треба повністю скори­ статися цими правами і зразко­ во виконати свої обов’язки. М. САМ УСИК, голова завкому. Кадровий робітник заводу Є. Подольський працює кон­ трольним майстром. Він — активний раціоналізатор. Кадровик заводу П. Пусто­ войтов на своєму робочому місці. Він виконує норми на 200— 250 процентів. Л. Белько працює на за­ воді з 1932 р. За високу майстерність йому присвоєно звання «Кращий автогенщик м. Києва». Виробничу ді­ яльність він поєднує з ак­ тивною громадською робо­тою В останній час М. М. Том іл­ ло керує механічним ц ехом ви­ готовлення деталей, який є пе­ редовим на заводі. Так, у 1957 році цех чотири рази за­ ймав перше місце і завойовував перехідний Червоний прапор заводу і двічі — друге місце. Цех зразковий і в розумінні культури виробництва — чи­ стота, порядок і біля верстатів, і взагалі на всій території цеху. І хоч зараз Миколі Мусійовичу вже за сорок, але враз или й нас його молодеча схвильова­ ність у розмові про цех, про завод, його пристрасна закоха­ ність у рідну справу, і ста­ ло на душі приємно і радісно, що в нас виросли так і люди. П. ХРОПКО. Н а ф о т о (зліва направо): передовики цеху виготов­ лення деталей — комсорг цеху токар І. Германчук, май­ стер М. Мінько, фрезерувальник М. Стриж І штампу­ вальник В. Медведський. Вони систематично виконують норми на 250— 300 процентів. �Центр культури заводу Будівництво нових цехів, збільшення числа робітників, культурні потреби людей, які працюють на заводі, вимагали створення свого, робітничого клубу. Організований він був у 1948 році. Таким чином, історія клубу невелика, але за цей час при ньому створився хороший ак­ тив, проводиться цікава і змі­ стовна робота. Заводська художня самоді­ яльність займає перше місце в Подільському районі столиці. Заводський хор, що налічує до 60 чоловік, у 1954/55 роках займав перше місце в районі, а учасники самодіяльності Г. Га­ новський, О. Говердовська, Н. Музиченко, Н. Майорова та інші були удостоєні права виступати у Москві. Міський огляд художньої са­ модіяльності, що проходив у грудні 1957 р., виявив здібності не тільки наших окремих вико­ навців, але й колективів. Ряд товаришів, а також духовий ор­ кестр і хор нагороджені грамо­ Заводська преса Все виробниче і гром адське О с о б л и в о дійовим і гострим тами Подільського райвикон­ змістовні, цікаві лекції відвідує життя заводського ко лек ти в у був сатиричний відділ газети. дуже незначна кількість робіт­ кому. протягом двадцяти п ’яти років З а р а з стінна газета має хоро ­ При клубі працюють гуртки ників. б у л о підпорядковане єдиній м е­ ший ш тат змінних редакторів. Погані справи і з приміщен­ хоровий, духових інструментів, ті — внести свій гідний вклад Вони ПО ч е р зі готують випуски. танцювальний, дитячий по кла­ ням д ля роботи гуртків: гурт­ у розвиток со ц іалісти ч н ої Б ать­ Ц е тов а р и ш і М. Калиниченко, су фортепіано, баяністів та ківці повинні задовольнятися ківщини. А . Г е л ь м а н , А . Гуревич, Ф. Тор ­ акордеоністів, а також гурток тільки однією кімнатою. Ми че­ Ц ій благородн ій справі с л у ­ чинська, В. Кауров, П. Підд у б ­ що дирекція заваду крою та шиття. В усіх цих каємо, ж ила і стін на преса. О рган гро­ ний, М . С луцький, М. Ульянов гуртках беруть участь біля 175 врахує наші труднощі і допомо­ м адських орган ізацій зав од у — і інш і. чоловік. же створити більш сприятливі стінгазета «А в т о р е м о н т н и к », щ о Звичайно, є ще багато недо­ При клубі регулярно читають­ умови для роботи. виходила раз на м ісяц ь, зав ою ­ л ік ів у р о б о ті заводської газе­ ся лекції і доповіді на різнома­ Завдання нашої заводської нітні теми, провадяться вечори громадськості — зробити к луб вала авторитет у к о лек ти в і. Г а ­ ти. а також і стіннівок. Так, не­ зета ш ироко п р оп а гу в а ла п е р е­ д оста тн ьо ведеться робота з роб­ відпочинку. До читання лекцій дійсно центром культури, ку­ дові досягнення перш их п ’яти ­ к о р ів ськ и м активом, мало роб­ залучаються члени Товариства ди з великою охотою йшов би для поширення політичних та кожний член нашого колективу. річок, зак ли к а ла к олек ти в до корів, н е завжди якісним буває нових усп іхів у праці, к р и ти к у­ х у д о ж н є оформлення газети. наукових знань, а також акти­ М . В А С И Л Е Н К О , в а ла н ед олік и в роботі. С ьо го д н і, у день СВОГОд ­ а в вісти партійної, профспілкової Розвиток заводу як п р о м и с л о ­ голова правління клубу. д ц я т и п ’ятиріччя, колектив заво­ та комсомольської роботи. вого підприємства, р іс т п а р тій ­ д у м о ж е з гордістю сказати: Хочеться, однак, відзначити ної ор ган ізац ії, р о зго р та н н я со­ « Т а к , наш а газета дійсно всі ці ряд недоліків у роботі клубу. ціалістичного зм агання в його р оки д опом агала нам, б у л а про­ Перш за все треба вказати на нових ф ормах зроби ли в узьк и м и п аганди стом , агітатором, колек ­ відсутність масовості в худож­ ти вни м організатором». рамки газети. "Ось ч о м у в ній самодіяльності. Чи нормаль­ 1937— 1938 роках р іш ен н я м А . ЗІНГЕР ним є те, що в танцювальному Недавно при нашому гурто­ партбюро заводу б у л о ств ор ен о гуртку беруть участь всього завод­ багатотиражну га зе т у « А в т о р е ­ 10— 12 осіб? І це в колективі, житку був створений ський тир, де щодня можна ба­ монтник» . який налічує багато робіт­ чити робітників та службовців Звільненим редактором г а з е ­ ників та службовців! стр іле­ ти був М. Т о м іл л о , який зар аз Прикро говорити і про те, що заводу — любител ів цького спорту. А л е це не ви­ працює начальником ц е х у ви го­ падкові гості тиру. Т ут прово­ товлення деталей. У роки В ітч и зн я н ої війни в дяться змагання між команда­ випускалися «Б о й о в і ми цехів. Перше місце у зимо­ цехах вих змаганнях зайняла коман­ ли стк и », щ о п р о с ла в л я л и бой о­ вий і трудовий ге р о їзм н а ш ого да розбірного цеху. На заводі організовано і заводу, закли кали до б іл ь ш ви­ 500, 800, 1500, 2000 м/хв, а в окремих випадках швидкість рі­ постійно дію чі курси шоферів соких показників праці в ім ’ я зання досягла 3000 м/хв. ІІІ класу. За 1957 рік підго­ перемоги. У травні 1955 року я, як товлено 34 шофери. П іс ля повернення в К и їв на представник заводу, був на Все­ Робітники та службовці за­ заводі знову, раз на м ісяц ь, по­ союзній нараді працівників про­ мисловості, яка проходила в воду беруть участь і в різнома­ чала виходити газета « А в т о р е ­ Москві. нітних спортивних секціях. Во­ м он тн и к », а в ц ехах— стіннівки. Звернення, прийняте на цій ни захоплюються футболом, во­ З 1948 року випуск газети став нараді до працівників промисло­ вості, викликало нове творче лейболом, шахами. Волейболь­ щотижневим. піднесення серед робітників за­ на команда заводу зайняла пер­ Робітни ки з різних питань воду. Особливо пожвавилась ра­ ше місце на відкритті літнього зверталися до газети і завж ди ціоналізаторська робота. сезону спортивного товариства одерж ували правильне р о з ’я с ­ В оголошеному конкурсі ра­ Н а п р и к ін ц і 1957 р. запрова­ ціоналізаторів та винахідників «Б уревісник», за що одержала нення, вичерпну відповідь. П ід д ж ен о У виробництво високо­ механічні цехи ремонту і виго­ вимпел, почесну грамоту, а ч ле­ рубрикою «С л ід а м и наш их ви­ п р о д у к ти в н у електроімпульсну товлення зайняли два перших ни команди були нагороджені сту п ів » та «Н а м п и ш уть» в га­ н а п л а в к у знош ен их шийок ко­ місця. л інчастог о вала. персональними грамотами. зеті д р укув али ся злобод ен н і ма­ Передовиків виробництва ці­ На з н і м и у: верстат для В. М ОЙСЕЙКІН. теріали. кавлять питання не тільки під­ наплавки. вищення продуктивності праці, але й питання економії матеріа­ ПРИВІТ лів та ін. Наприклад, раціона­ АВТОРЕМОНТНИКАМ лізаторські пропозиції С. Жу­ Літом, зимою, в дощ, завірю ху равльова і В. Буркота по об­ Заводу нині — двадцять п ’ять! Зміни чергуються — плине народ, садці ступиць коліс під підшип­ В чіткому ритмі, друже, послухай: Тих місць подільських не пізнать; ник — замість розточки і ви­ Дише завод. готовлення гільз, дають велику Де болота колись були, Так, чверть століття — велична дата, економію металу. Моя пропози­ Юності зоряний час. ція по використанню придатних Тепер машини загули. В нашу епоху — горду, крилату вінців з утильних блоків шесте­ рень коробки зміни передач да­ Бажаєм вам, робітники, Жити якраз. ла за 6 місяців біля двох тонн Зримими стали дні комунізму, Здоров’я, щастя у ж ит т і; економії легірованої сталі. Кріпне в майбутнє політ, Пропозиції раціоналізаторів Х а й будуть славними завжди слюсаря В. Бабича, токаря І. Авторемонтники! Р ід н а Вітчизна Чиродченка і інших принесли Робочі ру к и золоті! Ш ле вам привіт. також велику користь заводу. О. ПЕТРИК. М . Надбужанський. Г. ГРИШАНОВ. У вільний від р о б о т и час Використовуймо досвід передовиків Значних успіхів досягли пе­ редовики нашого заводу, поєд­ нуючи Ш в И Д К Іс Н е і силове рі­ зання. Під час роботи на великих швидкостях при збільшеній по­ дачі розрив між машинним і до­ поміжним часом збільшувався. Скорочення допоміжного часу було новим резервом у справі підвищення продуктивності пра­ ці. Над цим почали замислюва­ тися передові токарі цеху. Було подано багато раціоналізатор­ ських пропозицій, спрямованих на скорочення допоміжного часу. У той час особливо трудоміст­ кими у виготовленні були дета­ лі: ролики тормозних колодок, ресорні втулки і ін. Ці деталі і почав я виробляти на удоско­ налених верстатах. На токарно - гвинторізному верстаті за зміну одержували 40 ресорних втулок або 80 — 100 роликів тормозної колодки, а на удосконалених виробіток зріс вдвоє. А л е й ці верстати не були високопродуктивними по своїй конструкції. Швидкість різання не перевищувала 30— 40 метрів на хвилину. Незабаром у цех прийшли вісті про досягнення токарів-но­ ваторів Г. Бороткевича, П. Викова, В. Семінського і ін. Во­ ни почали працювати на підви­ щених швидкостях різання — В. войтко БУРЕМНИЙ, РЕВОЛЮЦІЙНИЙ СІЧЕНЬ! У серцях трудящих Радян­ ської України завжди буде жити пам’ять про героїв, які в січневі дні 1918 року піднялися на збройну боротьбу проти націона­ лістичної Центральної ради. Першими повстали проти бур­ жуазної Центральної ради ро­ бітники героїчного Арсеналу. В приміщенні, де зараз міститься наш інститут, 15(28) січня 1918 року відбулося засі­ дання Київської Ради Робітни­ чих депутатів, про що свідчить меморіальна дошка біля входу в інститут: чих Депутатів і Фабзавкомів, що оголосило озброєне по­ встання проти Центральної Р а ди ». Пізно ввечері після цього за­ сідання до Арсеналу почали прибувати повсталі робітники і селяни з усіх кінців міста. На заводі було створено Ревком і Військовий штаб для керівни­ цтва збройним повстанням. Верховоди націоналістичної контрреволюції все робили для того, щоб підірвати революцій­ ний дух солдатів Київського гарнізону. Центральна рада на­ «Тут 15 січня 1918 року віть видала спеціальний універ­ відбулося о б ’єднане засідан­ сал про висилку з України всіх ня К иївської Ради Робітни­ солдатів-росіян. А л е цьому на­ казу не підкорилися револю цій­ ні солдати. Навпаки, солдатиукраїнці зверн ули ся із закликом до своїх російських братів не йти на провокацію Петлюри, а разом, спільними силами висту­ пити проти Ц ентральн ої ради. Збройне повстання почалося 29 січня. Ц и таделлю револю ції став Арсенал. Т о м у війська на­ ціоналістів були повністю ки­ нуті на придушення арсеналь­ ського повстання. Уж е вдень 29 січня бої набрали надзвичай­ но запеклого характеру. Ж ов то­ блакитники вели атаки на А р ­ сенал одночасно з трьох боків, намагаючись оточити арсеналь­ ців, але зустрічали запеклий опір. Тільки на другий день вій­ ськам націоналістів удалося ото­ чити завод. Проте арсенальці не складали зброї. Ш іст ь днів ге­ роїчно билися вони з переважа­ ючими силами петлюрівців. А л е сили були нерівними. 4 лютого озв ір іл і бандити в д ер ли ся на д у п р о я в и л и рядові робітникис о л д а т и — сотні і тисячі не­ завод. П ліч-о-п ліч з героїчними р о ­ в ід о м и х ге р о їв . Величезну до­ бітниками А р се н а л у за в л а д у п о м о г у в боротьбі з Централь­ Рад м уж ньо би ли ся с о лд а ти ною р а д о ю подав Україні росій­ ко­ авіапарку, водники П о д олу , д е ­ ськ и й н а р о д , сини якого, не ш ревообробники Д ем іївк и та д у ю ч и СВОГО ЖИТТЯ, ЙШЛИ Вбій, щ об за безп еч и ти торжествор а­ інші. Н езабаром до Києва н а д і­ д я н с ь к о ї р ев олю ц ії на Україні. йшли радянські військові з ’ єд­ С о р о к років віддаляютьнас нання, які разом з повсталим и в ід т и х б у р е м н и х Січнево-лютне­ робітниками і солдатами вигна­ в и х д н ів , к о л и український на­ ли ж овтоблакитні банди з К и є ­ р о д із зб р о єю в руках розгр о ­ ва. Над містом знову за м а й о ­ м ив в н утр іш н ю і інозем ну рів Червоний прапор Р а д я н ­ к о н т р р е в о л ю ц ію і разом з усіма ської влади. В б оя х за в л а ­ н а р о д а м и н а ш о ї Вітчизни міцно ду Ра д у Києві н ев м и р ущ ою став н а ш л я х соціалістичного славою вкрили себе р е в о л ю ц і­ р о зв и т к у . Т е п е р соціалізм у нас онери А н д р ій Іванов, Ю р ій збу д о в а н и й : руками радянських Коцюбинський, В аси ль Б о ж е н ­ л ю д е й зводиться чудесна будо­ ко, О лек сій Сивцов, О л е к с а н д р ва к о м у н із м у . Справа, за яку Горовіц, якого н а ц іо н а ліс ти с х о ­ б о р о л и с я наш і старші товариші пили під ч ас блокади А р с е н а л у п е р е м о г л а безповоротно. і по-звірячом у закатували . Н еч ув ан і чудеса г е р о їз м у в бор отьбі за свою нар одн у в л а ­ Редактор В. ВОЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 3 (50) (8 лютого 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 3 (50) (8 лютого 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/96 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/19c258b6980f4e051c80331d08f075b7.pdf b5ca40d8baca1a383b1e8ac46af28c91 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ДО ВИБОРІВ За ЗАЛ И Ш И Л О СЯ п е д а г о г і ч 24 М И Р У АЗ Президії Верховної Ради СРСР УК П р о нагородження Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України орденом Леніна Відзначаючи велику работу, проведену комсомольськими організаціями Української РСР по мобілізації молоді на успішне виконання завдань Комуністичної партії і Радянського У р я д у по ш видкісному будівництву нових шахт у Донбасі і ви­ явлену в цій важливій, державній справі ініціативу, нагородити Ленінську Комуністичну Спілку Молоді України орденом Леніна. Голова Президії Верховної Ради СРСР К. ВОРОШИЛОВ. Секретар Президії Верховної Ради СРСР М. ГЕОРГАДЗЕ. Москва, Кремль, 18 лютого 1958 р. 1958 року ПОНЕДІЛОК № 4 ( 51) Ціна 15 коп. ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Радянській Армії — 40 тернаціоналізму, в дусі від­ років! За чотири десятиріч­ даності ідеям комунізму. Ось чя вона пройшла великий і чому Радянська Армія — це славний шлях: мужньо від­ могутній оплот сил миру і стоювала свободу і незалеж­ прогресу. Виконуючи заповіт В. І. ність Радянської держави, героїчно захищала величні Леніна зберігати «обороно­ завоювання Жовтневої рево­ здатність нашої країни і на­ люції, віддано служила інте­ шої Червоної Армії, як зіни­ ресам народу. цю ока», Комуністична пар­ 40 років тому великий тія, Радянський уряд, весь Ленін підписав декрет про народ на базі успіхів важкої створення Червоної Армії. промисловості робить все для Весь світ знає, що першим дальшого зміцнення наших декретом Радянської влади Збройних Сил відповідно су­ був ленінський декрет про часному рівню науки і тех­ мир. Армія була створена, ніки. Радянська Армія і Флот оснащені найновішою щоб цей мир зберегти. Наша рідна, Радянська зброєю, технікою і стоять Армія — армія-визволитель­ на високому рівні, якого ви­ ка. Це перша (але тепер уже магають інтереси захисту не єдина) в світі армія, ство­ Радянської держави. В день ювілею Радянської рена трудящими для захисту своїх інтересів, армія, яка Армії ми славимо свої доб­ відстоює мир і дружбу наро­ лесні Збройні Сили, вітаємо дів, яка прагне знищення радянського воїна — захис­ і з глибокою ВСІХ І всяких воєн. Розгром ника миру інтервентів і білогвардійців шаною схиляємо голови пе­ у роки громадянської війни, ред могилами тих, хто поліг повна перемога над гітлерів­ в боях. ською армією переконливо Поруч з нами, в інституті, продемонстрували міць, по працює чимало людей, які виразу В. І. Леніна, «нової брали участь у запеклих воєнної організації нового боях з ворогом у лавах Ра­ класу». дянської Армії. Це виклада­ Головна і докорінна особ­ чі О. Павелко, М. Брегеда, ливість нашої армії — її Б. Рокитко, Г. Івашина, П. дійсно народний характер. Волинський, І. Гурін, Ф. По­ Вона народилася в надрах ліщук, Д. Вознюк, П. Гу­ визволеного народу, стоїть менний, К. Янковський, вче­ на сторожі його соціалістич­ ний секретар наукової час­ них завоювань і користується тини В. Парасунько, служ­ його могутньою підтримкою. бовці І. Галає в, Ф. Форна­ Могутність нашої армії — ляк, М. Восенко, аспіранти насамперед в її моральних М. Кузей, В. Гакен, А. Дя­ якостях, у тісній єдності з на­ ченко, М. Рябухін, О. Дей­ родом, в усвідомленні спра­ нега, студенти І. Шкляр, Ю. ведливості мети, якій вона Гусаковсышй, С. Шабін­ служить. Кожен наш воїн ський та інші. знає, що він захищає велику Від перших солдатів рево­ справу Жовтня, свою соціа­ люції до юнака, що народив­ лістичну Батьківщину, мир­ ся вже після перемоги соціа­ ну працю її народу по будів­ лізму в нашій країні, з поко­ ництву комуністичного су­ ління в покоління передають­ спільства. ся героїчні традиції незлам­ Радянські Збройні Сили ної вірності народній оправі, виховані Комуністичною пар­ вірності ленінським ідеям. тією в дусі радянського пат­ Вони передаються, передава­ ріотизму і пролетарського ін­ тимуться і житимуть вічно. і ЛЮТОГО К А Д Р И О П Л О Т н 19 д н і в Хай яскравіше с я ю т ь в о г н і наших агітпунктів! Підвищити рівень агітаційної роботи сер ед виборців 16 березня — день вибо­ рів до Верховної Ради СРСР. З кожним днем все ширше розгортається агітаційна ро­ бота серед населення. В цій великій політичній справі головну роль відіграє агіта­ тор, який безпосередньо до­ носить до виборців живе, дійове слово. Він на конкрет­ них матеріалах показує, як на практиці здійснюється пі­ клування Комуністичної пар­ тії та Радянського уряду про зростання матеріального і культурного рівня нашого на­ роду. Наш інститут має велику армію агітаторів. Досить ска­ зати, що лише на фізико-ма­ тематичному факультеті агі­ таційною роботою займають­ ся близько 60 студентів. Це, головним чином, КОМСОМОЛЬ­ Ц І. На нашому агітпункті для агітаторів проводять­ ся систематичні інструк­ тивні наради. Так, уже від­ булися наради з таких пи­ тань: рішення грудневого Пленуму ЦК КПРС, Звер­ нення Центрального Коміте­ ту Комуністичної партії Р а­ дянського Союзу до виборців. Сумлінно працюють стар­ ші агітатори М. Карачун, Т. Лосінська. Воші щоденно цікавляться роботою своїх агітаторів, надають їм на­ лежну допомогу. Агітатори A. Войцехівська, А. Пліш, М. Коровицька, Н. Тарануха, B. Чередниченко, Н. Ванько, C. Вільчинська і інші часто відвідують виборців, роз’яс­ нюють Положення про вибо­ ри. Проте серед агітаторів є ще студенти та аспіранти, які нерегулярно зустрічаються з виборцями (П. Карпенко). Поряд з індивідуальними методами агітаційної роботи важливе місце займають та­ кож масові форми агітації. На нашому агітпункті для виборців читаються змістов­ ні лекції. Так, кандидатом фізико-математични х наук до­ центом В. М. Коноваловым прочитана лекція про атомну енергію та використання її в мирних цілях, кандидатом історичних наук І. Моро­ зом — про міжнародне ста­ новище Радянського Союзу тощо. Після лекцій відбува­ ються концерти художньої самодіяльності або ж демон­ струються кінофільми. Масові зустрічі з виборця­ ми будуть присвячені та­ кож 40-річчю Радянської Ар­ мії, Міжнародному жіночому дню, 10-річчю Чехослова­ цької Республіки. Але в роботі агітпункту агітколективу є ще . . . недоліки. Не всі агіт. енергійно включились.агі­ таційно-пропагандистськуро­ боту, з виборцями . несистематично. До дня виборів.зали ­ ш лись лічені дні.. ним завданням .. є перевірка . . . Крім того, агіт. в найближчі ... горнути агітацію . кандидатів у деп утаи. Ради Союзу — О ченка та до Ради На . ностей М. С. Синицю. Ми маємо всі можливості провести агітаційну роботу серед населення на високому рівні і домогтись того, щоб наш агітпункт був зразко­ вим. В. РОКИТКО, зав. агітпунктом виборчої дільниці № 99/99. Агітколектив розгорнув активну Наближаються вибори до Верховної Ради СРСР. Звернення ЦК КПРС до виборців викликало велике політичне і трудове підне­ сення серед трудящих нашої країни. Більше ста викладачів і студентів нашого факультету провадять велику роботу по підготовці до виборів на на­ шій виборчій дільниці. З кінця січня почав працювати агітколектив мовно-літера­ турного факультету. Для ро­ боти виділено 19 старших агітаторів з викладачів та аспірантів і 75 — агітаторівстудентів. За цей час вже проведено чотири наради агітаторів. Ак­ тивно працюють з виборцями агітатори В. Малєва, З . Пле­ менюк, О. Рябенко та інші. Проте деякі агітатори обме­ жуються тільки короткими індивідуальними розмовами з окремими виборцями. Агітатори запрошують ви­ борців на масові вечори, що р о б о т у організуються агітпунктом в актовому залі інституту. Для виборців читаються до­ повіді. Після доповідей влаштовуються концерти си­ лами студентів інституту; де­ монструються кінофільми. Зараз агітколектив вирі­ шив провести в агітпункті і на квартирах деяких вибор­ ців бесіди про виховання ді­ тей, про профілактику деяких хвороб і ін . Але особливу увагу агітатори в наступні дні приділять бесідам про Звернення ЦК КПРС до ви­ борців і про виступ М. С. Хрущова у Білорусії. Агітколектив зараз всту­ пає у найвідповідальніший період своєї роботи. Нам тре­ ба ще і ще раз перевірити роботу кожного агітатора, за­ мінити тих, хто не вміє або не хоче, як потрібно, працю­ вати. Треба відвідувати бесі­ ди агітаторів і доручати про­ ведення бесід не тільки сту­ дентам, а й викладачам. З цього тижня, крім щоденних чергувань агітаторів з 3-х до 10 годин вечора в агітпунк­ ті, агітколектив буде прова­ дити щоденні консультації агітаторів. Нам треба поси­ лити зв’язки агітаторів з ви­ борцями. До деякої міри утруднює роботу наших агітаторів те, що один з наших агітпунктів знаходиться не в нашому інституті і недостатньо об­ ладнаний. Треба, щоб цент­ ром всієї агітаційно-масової роботи серед виборців став клуб нашого інституту. Нашому агітколективу ці­ каво було б знати думку інститутської громадськості про роботу на агітпункті, тому що робота серед ви­ борців — це відповідальна справа. Ф. СЛОБОДИНСЬКА. �КОМСОМОЛЬСЬКЕ ж и т т я Таких зборів чекали давно Початок був звичайний. Ко­ жен, захопивши з собою книгу, старався зайняти місце в остан­ ніх рядах. Перші ряди, як завжди, пустували. Явка на збори також була «звичайною»: з 280 активістів понад 70 не з'явилися. Після перерви задні ряди поріділи, ті, що сиділи в середніх, зайняли місця ближ­ че: і тоді між тими, що залиши­ лися, відбулася серйозна розмо­ ва. Залишилися, звичайно, ті, кому не байдуже, який стан справ у нашій організації. Про досягнення не говорили. В доповіді зборам секретар ко­ мітету ЛКСМУ т. Горбач оха­ рактеризувала стан справ у комсомольській організації ін­ ституту, комсомольську роботу на факультетах, в окремих ком­ сомольських групах. Так, на мовно-літературному факультеті (колишній секретар— т. Бойко) на бюро не обговорю­ валося жодне питання навчаль­ ної та ідейно-виховної роботи. Секретар комсомольського бю­ рофізико-математичного фа­ культету т. Семко всю роботу г ється виконувати сам, фа­ ам н культеське бюро не стало ор­ ганом колегіального керівни­ еор ганізованість і не­ тва.Н ц .сть у роботі вияв­ с мольське бюро пе­ .ком .фак ультету (секре­ ... ар). .льських групах ...ре поставленою .проведено вечір, ..оходів і збори, ... уваги не беруть. .ч асто проходять на .рівні, після культпо­ .відбувається обгово­ ішення зборів не вико­ .р н ується, а за «культурництвом» забувають про всі інші ділянки роботи, зокрема про навчальну роботу, як основну. Жодна з груп не виявила ініціативи взяти участь у допомозі будів­ никам комсомольських шахт, домн. Ідейно-виховна робота в де­ яких групах не планується, пу­ щена на самоплив: комсорги тт. Теліченко, Архипова, Леви­ цька взагалі виступають проти планів. Комсомольські збори не стали ще у нас школою кому­ ністичного виховання: відбува­ ються рідко, проходять довго, нецікаво, сухо, а рішення вино­ сяться такі, які нікого ні до чо­ го не зобов’язують (як приклад наводився II курс фізико-ма­ тематичного факультету, де се­ кретарем т. Середній). Чому ж створилося таке ста­ новище? Насамперед тому, що активісти академічних груп ча­ сто приховують прогульників, ледарів. Комсорги, профорги іноді беруть їх під захист, замість покарання відстоюють їх перед деканатами. Ком­ сомольці-активісти часто не є прикладом ні в навчанні, ні в поведінці. Так, комсорг т. Кап­ лун вчиться на «посередньо», комсорг т. Вихристюк прибула на заняття із запізненням на 5 днів. Комсорг т. Греков часто порушує дисципліну на лекціях. Виступаючі вказували, що недостатню увагу керівництву комсомольською організацією приділяло партійне бюро інсти­ туту. Газета «За педагогічні кадри» недостатньо висвітлюва­ ла питання комсомольського життя. Обговоривши пропозиції, да­ ні в доповіді т. Горбач, а та­ кож у виступах окремих товари­ шів, збори прийняли розгорнуте рішення. До 40-річчя ВЛКСМ між ком­ сомольськими групами розгор­ тається соціалістичне змагання на кращу постановку внутріком­ сомольської та громадсько-ко­ рисної роботи. Переможець у змаганні — комсомольська гру­ па — не повинен мати жодного академборжника, заліки треба складати в строк, успішність з соціально-економічних дисцип­ лін повинна бути лише відмін­ ною і доброю. Жодного пропу­ ску лекцій! Кожному — комсо­ мольське доручення! Однією з важливих умов у змаганні повинна бути активна участь усіх комсомольців у на­ укових гуртках, у художній са­ модіяльності; кожен комсомо­ лець зобов’язаний в ідпрацювати 20 днів на будівництві, для чо­ го на курсах треба створити бу­ дівельні бригади. Переможці в змаганні (комсо­ мольські групи) будуть нагоро­ джуватися Почесними грамота­ ми ЦК ЛКСМУ та туристськи­ ми путівками но СРСР. Рішення конкретні, дійові, зобов’язують кожного комсо­ мольця до їх виконання, кли­ чуть активно включитися в жит­ тя комсомольської організації інституту. Наслідки самі не прийдуть. До роботи, товариші! В. ЯРЕМЕНКО. Ювілей вченого і педагога 14 лютого колектив нашого інституту урочисто відзначав 65-річчя з дня наро­ дження та 40 років науково-педагогічної діяльності завідую чого кафедрою україн ­ ської літератури професора Петра Костян­ тиновича Волинського. 16-та година. Актовий зал інституту за ­ повнюють викладачі, аспіранти, студенти, працівники інституту. Серед присутніх — представники вищих учбових і наукових закладів столиці, гості з Вінницького, З а ­ порізького та Житомирського педагогічних інститутів, колишні учні ювіляра. Сцена зал у святково прибрана. З а сто­ лом президії — П. К. Волинський , пред­ ставники дирекції та парторганізації інсти­ туту, шановні гості. Вступним привітальним словом вечір відкриває заступник директора інституту В. К. Мітюрьов. Він тепло поздоровляє Петра Костянтиновича із знаменною в його житті датою. Змістовну доповідь про життя і трудову діяльність П. К. Волинського зробив д о ­ цент Ю. С. Кобилецький. — 65 років — мало і надзвичайно бага­ то,— говорить доповідач .— Життя Петра Костянтиновича не відзначається якимись особливими подіями чи пригодами. Проте він — свідок і сучасник значних історичних подій. В роки становлення Радянської влади т. Волинський працює в освітніх закладах, своєю самовідданою працею сприяючи за ­ гальному розвитку країни. Петро Костянтинович написав багато наукових досліджень, цікавих праць на різні теми. Його роботи перевидаються з року в рік, вони витримали вже десятки видань. Сумлінністю наукового аналізу пройняті всі праці Петра Костянтиновича. Скромна людина, чуйний товариш, пре­ красний знавець своєї справи, П. К. В о ­ линський користується заслуженою поша­ ною і любов'ю серед всіх, хто його знає, з ким він працює. Від імені присутніх Ю. С. Кобилецький бажає ювіляру доброго здоров’я, ен ергії і ще багатьох років творчої праці, дальш их успіхів у науковій діяльності. З щирими, теплими привітаннями дою ві­ ляра зверн улися: в ід колективу інст и т у­ ту — Д . Ф. Н іколенко, від Інститутул е­ іт ратури ім. Ш евченка АН УPСP —член кореспондент А к а д ем ії наук УРСР, докт ор ф ілологічних н аук Є. П. Кирилюк; відка­ федри ук раїн ськ ої літературу КДУ - д о­ цент А. О. Іщ ук, в ід чехословацьких аспі­ рантів-україністів — М. Мольнар; від Н а­ уково-дослідн ого інституту педагогікиН. І. П адалка; від кафедри м етодики укра­ їн ської мови і літератури — Т. Ф.Б ­ угай ко; від каф едри російської і зарубіж ної літератури — Л . М. К арлов; від кафедри російської м ови — О. Г. Кириченко; від Вінницького педінституту — М. Присяж ­ нюк; в ід З ап орізького педінститутуС. Б исикало; від Житомирського педінсти­ туту — М. Щ уренко і р я д інших товаришів. Н а адресу ю віл я ра надійшли десяткит е­ леграм і привітальних листів. Серед них поздоровлення: в ід П рези дії Спілки ра­ дянських письменників, від поета П. Г. Ти­ чини, від колективу Держлітвидаву Укра­ їни, від редакцій ж урналів «Дніпро», «Ра­ дянська школа», «Література в школі" , від редак ц ії газети «Радянська освіта», від академ іка О. І. Б ілецького і багатьох ін­ ших організацій і товаришів. З словом -відповіддю , тепло зустрінути й присутніми, виступив П. К. Волинський. — Д о р о гі друзі! — з хвилю ванням го­ ворить він .— Я глибоко зворуш ений тим що тут відбувається. Чимало почув я при­ ємних відгуків про мою роботу. І приймаю їх як вияв хороших, теплих почуттів Безперечно, у сьогодніш ніх виступах є ба­ гато перебільш ень, але я запевняю, що буду намагатися стати таким, яким ви мене тут зм алю вали. Ваш а присутність, хороші слова і щирі почуття зобов’язують мене ще кращ е працювати , виправдат и т е чого ви від мене чекаєте. Я багато думав про шлях, який пройшов. І в моєму жит т і були, звичайно, не тільки троянди — було багато тернів, колючок. Але моя пра­ ця принесла, я доб ре відчуваю це, певну користь м оїй Вітчизні, численній арм ії п едагогів. Я гли боко зворуш ений увагою всього інститутського колективу Щиро дякую ! Досягнутими успіхами я зобо­ в ’язаний наш ому народові, наш ій славній Комуністичній партії яка створила нам ум ови для роботи, піклується про нас повсякденно. Ще р а з велике і сердечне всім спасибі! Присутні встають і довго гаря­ че а п л о д у ють ювілярові. л. сопільнюк. до п ід с у м к ів зим ової Е К З А М Е Н А Ц ІЙ Н О Ї С Е С ІЇ Ноли комсомольське бюро не керує... 10 лютого на мовно-літера­ турному факультеті відбулися комсомольські збори, на яких обговорювалося рішення комі­ тету комсомолу інституту — «Про незадовільну роботу ком­ сомольського бюро мовно-літера­ турного факультету». У багатьох виступах, в тому числі і у виступі секретаря ко­ мітету комсомолу т. Горбач, відзначалося, що комсомольське бюро факультету у першому се­ местрі зовсім не керувало ро­ ботою курсових бюро, роботою комсомольського активу. Бюро не приділяло належної уваги питанням трудової і навчальної дисципліни, не виконувало рі­ шень комітету комсомолу. Не­ достатньою була політмасова робота, не проводилися тема­ тичні збори на курсах і в гру­ пах, погано пройшла передпла­ та на молодіжні газети. Серед членів бюро задовільно працю­ вав тільки А. Прокопенко. Збори заслухали також ін­ формацію декана факультету А. К. Данилюка про підсумки зимової сесії. І тут також ком­ сомольці відзначили чимало не­ доліків. Комсомольці виступили з конкретними пропозиціями, які необхідно врахувати новому факультетському бюро. Збори прийняли рішення, в якому вказані заходи щодо по­ ліпшення комсомольської ро­ боти. Л. КАЦМАЗОВСЬКА, студентка IV курсу мовнолітературного факультету. В нашій країні ство­ рені всі умови для на­ вчання молоді: держава відпускає багато кош­ тів для зміцнення мате­ ріальної бази вузів, асигнуються мільйони карбованців на стипен­ дію. Радянські студен­ ти високо цінять піклу­ вання партії і уряду про них і відповідають на піклування сумлін­ ним навчанням. Про це свідчать, зокрема, і під­ сумки зимової екзаме­ наційної сесії на фізи­ ко-математичному ф а ­ культеті. З 490 студентів, які складали екзамени. 84 склали їх на «відмін­ но», 259 — на «добре» і «відмінно». Найкра­ щих наслідків домогли­ ся студенти четвертих курсів: тут у всіх во­ сьми групах немає жодної незадовільної оцінки. З цих груп, насамперед, треба від­ значити 42 та 43 групи фізиків, в яких всі сту­ денти склали екзамени на «відмінно» і «доб­ ре». і 44 групу, в якій лише одна студентка склала теоретичну фі­ зику на «задовільно». Проте 9 процентів усіх студентів факуль­ тету одержали оцінку «незадовільно». Най­ нижча успішність на І курсі. З 17 першо­ курсників, які незадо­ вільно підготувалися до сесії, 12 н езадо­ вільних оцінок одер­ жали медалісти та ті, що в 1957 н а­ вчальному році зак ін ­ чили середню ш колу. Це показує, що в р я д і шкіл вчителі і дирекція ще не виявляю ть н а ­ лежної вимогливості до знань учнів. З 22 дем обілізова­ них з лав Р ад ян ської Армії та виробнични­ ків незадовільні оцінки мають тільки п ’ятеро. М атематичні каф едри факультету організува­ ли для цих студентів спеціальні додаткові за ­ няття з елементарної математики та консуль­ тац ії з математичного аналізу. До студентів, які за­ бувають про свійоб ­ в ’язок — сумлінно вчи­ тися — і не ТІЛЬКИсамі не працюють, а йзава­ ж ають іншим товари­ шам, слід віднести: В. Герасименко, Л. Тетян­ чук, А. Куліш, Ж.Л ­ и холіт, А. Обертас, С. Жабинського, Т. Залі­ ську, А. Осипову. Попереджаємо вас, товариші, що місце, яке ви займаєте в інститу­ ті, доведеться ЗВІЛЬНИ­ ТИ для більш старан­ них. Ми нікому не дозволимо ганьбити честь інституту. О.С ЕРГУ Н О В А �Результати практики НАПІВПРОВІДНИКИ та ї х заст осування Справа в тому, що електрони залежності від прикладеної до промінювання. У нас аналогічні і «дірки» зв'язані в напівпровід­ зразка напруги, є можливість роботи виконуються способом никах певними силами, причо­ модулювати (змінювати) інтен­ дистанційного управління, в ос­ му в різних напівпровідниках— сивність пучка інфрачервоних нові якого лежить автоматиза­ силами різної величини. Коли променів звуковою частотою, ція всіх процесів виробництва такі різні напівпровідники при­ тобто є можливість одержати на базі напівпровідникової елек­ вести в контакт, то в одному бездротовий телефон. Одна з троніки. випадку електрони можуть діючих моделей такого зв’язку Тільки на основі напівпро­ вільно переходити з одного на­ дійсно демонструвалася на Все­ відників виникла реальна мож­ півпровідника в інший, а для союзній нараді з питань фото­ ливість створювати штучний оберненого переходу вже треба електричних і оптичних явищ у мікроклімат, безпосередньо пе­ затратити зовнішню енергію. напівпровідниках у листопаді ретворювати ядерну енергію в Це приводить до того, що коли 1957 року в м. Києві. електричну за допомогою атом­ через такий контакт пропускати З усього вищесказаного вид­ них батарей, променисту енер­ струм, то при одному його на­ но, що напівпровідники мають гію Сонця — в електричну за прямі в контакті виділяється цілий ряд таких властивостей, допомогою сонячних батарей енергія у вигляді тепла, а при які вигідно відрізняють їх від (батарей фотоелементів), що другому вбирається, і контакт усіх речовин, вживаних у фізи­ уже зараз практикується в пів­ охолоджується. На цьому прин­ ці і техніці раніше. Малі габа­ денних районах нашої країни. ципі побудовані, напівпровідни­ рити напівпровідникових діодів Все це разом з нашими успі­ кові холодильники, які знайшли та тріодів, їх довговічність, ма­ вже промислове застосування. ла споживна потужність, висо­ хами по запуску двох штучних супутників Землі створює на­ Якщо, навпаки, з’єднати два ка механічна стійкість і багато дійні гарантії завоювання Кос­ різнорідні напівпровідники і інших спеціальних якостей при­ мосу людиною в недалекому один з їх контактів нагрівати, вели до того, що тепер радіо­ а другий охолоджувати, це при­ приймачі, телевізори і інші ра­ майбутньому. Напівпровідники в СРСР по­ веде до розділення зарядів різ­ діоапарати починають збирати ного знаку, виникне різниця по­ на напівпровідникових деталях. чали вивчатися з 1931 року тенціалів, тобто одержимо тер­ Л ише на основі напівпровідни­ майже одночасно в Ленінграді моелемент з коефіцієнтом ко­ ків є можливість розв’язати (група акад. А. Ф. Йоффе) і рисної дії порядка 10 процен­ питання кольорового телеба­ Києві (в Інституті фізики АН тів, тобто приблизно такий, як чення. УРСР). Тепер нараховується у парових машин. Подібні тер­ Напівпровідникам завдячує вже декілька десятків науковомобатареї для живлення радіо­ своїм бурхливим розвитком су­ дослідних установ, в яких ве­ приймача «Родина» в сільських часна кібернетика — ця воїсти­ дуться роботи по напівпровід­ умовах, уже декілька років випу­ ну чудодійна наука про «розум­ никах, проте ленінградська і скає наша промисловість. ні» машини, які можуть робити київська школи й надалі зали­ Різноманітні й цікаві також все, починаючи з функцій про­ шаються ведучими. Радянські і оптичні, магнітні та інші стого механічного робота і кін­ вчені внесли значний вклад у властивості напівпровідників. чаючи грою в шахмати та най­ розвиток фізики напівпровідни­ математичними ків, а з ряду питань(наприклад, Так, наприклад, на основі того складнішими факту, що прозорість напівпро­ обчисленнями. В США, напри­ у галузі дослідження оптичних відника германію для інфрачер­ клад, роботи виконують майже і фотоелектричних явищ в на­ воних променів змінюється в всі операції по обслуговуванню півпровідниках) далеко випере­ уранових котлів, куди людина дили зарубіжну науку. не М0Же проникнути Чер еЗ З Г у б ­ ні для здоров’я радіоактивні ви­ В. ДУБЧАК. У вузах країни ПОСИЛЮЄТЬСЯ ЗВ’ЯЗОК З ВІЙСЬКОВИМИ ЧАСТИНАМИ Готуючи гідну зустріч 40-м роковинам Радян­ ської Армії, колектив педагогічного інституту про­ вів ряд заходів. Останнім часом посилився зв’язок з військовими частинами. Студентський колектив художньої самодіяльності дав концерт у військовій частині, на комсомольській конференції воїнів. З 16 по 23 лютого проходив «Тиждень Радян­ ської Армії». За цей період в інституті прочитані лекції, проведені бесіди про Радянську Армію, від­ булася зустріч студентів з воїнами Радянської Армії. (Газета «Радянський студент», Кам’янецьПодільський педінститут). В ЯРОСЛАВСЬКОМУ педагогіч­ ному інституті часто влаштовуються зустрічі з передовиками виробництва, старими більшовиками, вченими, а р ­ тистами. Н а ф о т о : старі більшовики Г. І. Астапкович і В. І. Малишев (який працював телеграфістом у В. І. Лені­ на) серед студентів Інституту СПОРТОМ у Московсько­ му лісотехнічному інституті заХОПЛЮЄТЬСЯ не ТІЛЬКИ мо­ Н а фото ви бачите одно­ го з найстаріших виклада­ чів цього вузу Доцента К. Па­ нютіна - чемпіона СРСР 1957 року серед автолюби­тел ів. ДОПОМОГА КОЛГОСПАМ Колектив студентів, викладачів і службовців Ташкентського педінституту ім. Нізамі у минулому році брав активну участь у збиранні багатого вро­ жаю бавовни-сирцю. Колектив працював у дев’яти колгоспах Мирзагульського району. За два місяці зібрано 2.643,1 тонни бавовни і 1.620.9 тонни кураку. В середньому кожен студент за період збирання здав 2.116 к г бавовни. Колгосп­ ники високо оцінили сту­ дентську допомогу. Понад 700 осіб премійовані різними подарунками — годинника­ ми, відрізами на плаття та костюми і ін . Колектив педфаку одержав від колгоспу ім. Хрущова телевізор і піаніно, колек­ тив природничо географічно­ го факультету — телевізор. (Газета «Советский пе­ дагог», Ташкентський педагогічний Інститут ім. Нізамі). У кінці І семестру на до­ шкільному відділі педагогічно­ го факультету відбулась конфе­ ренція з питання: підсумки пе­ дагогічної практики студентів IV курсу. Практика проходила на про­ тязі 6 тижнів у педучилищах Харкова., Львова, Дніпропетров­ ська. На перших кроках самостій­ ного викладання найбільш важ­ ким етапом уроку було, як ви­ явилось, опитування слухачів. Окремі практиканти не до кінця з ’ясовували питання, ставили їх у загальній формі і недосить чітко. Не завжди практиканти достатньо обгрунтовували ту чи іншу оцінку за відповідь, затя­ гували опитування. Це можна пояснити тим, що під час навчання студентам по­ давалися необхідні теоретичні знання, але практично не було організовано спостереження цьо­ го етапу уроку. Самостійна практика в учи­ лищі, безумовно, дала свої пози­ тивні наслідки. Під кінець прак­ тики студенти Н. Потапкіна, М. Мошківська, Л. Коряк, Л. Самардак, Л. Максименко і ін­ ші добре оволоділи методикою опитування. Яскраві враження залишила у студентів постановка виховної роботи в училищах. Наприклад, у Львівському педучилищі студенти спостері­ гали регулярне застосовування різноманітних форм виховної роботи серед слухачів: бесіди, обговорення фільмів, театраль­ них вистав, проведення екскур­ сій на підприємства. — На жаль,— сказала на конференції студентка Л. Явор­ ська,— до проведення деяких форм виховної роботи студенти IV курсу виявились недосить підготовленими, наприклад, до проведення такої форми, як ви­ ховна година. — Багатьох з нас,— відзна­ чила Л. Яворська,—поставило в тупик питання слухачів про те, які форми масової роботи ми знаємо, крім культпоходів, екс­ курсій, вечорів, конференцій. Отже, в інституті ми повинні більше прищеплювати студен­ там навички до різноманітних форм культурної роботи з до­ рослими. На думку студентки А. Давид­ чук під час практики студенти дійсно відчули значення фак­ тів, особливо фактів, які взяті безпосередньо з життя, з прак­ тики. Набагато кращими, на­ приклад, були уроки тих сту­ дентів, які зуміли використати матеріали з життя дитячих сад­ ків. Інтерес присутніх викликав виступ З . Товстоляк. Вона вка­ зала на необхідність брати на практику свої роботи, ви­ конані у студентських науко­ вих гуртках. Ними жваво ці­ кавляться слухачі і виклада­ чі училища. Доц. О. М. Лещен­ ко, яка керувала практикою у Харківському училищі, відзна­ ВІСТІ З ПЕДПРАКТИКИ чила, що загальним недоліком у практиці було невміння опи­ тувати. Іноді студенти не вміли поєднувати знання з різних га­ лузей, наприклад, дошкільної педагогіки і психології. Керівники практики Б. Н. Зальцман, О . П. Ткаченко, В. І. Коник у своїх виступах поста­ вили питання про необхідність організувати для студентів спо­ стереження уроків в училищах або школах м. Кіщва до початку активної практики. Відсутність необхідного обладнання на до­ шкільному факультеті, особливо в таких галузях як образотвор­ ча діяльність, ознайомлення з природою, значно погіршує під­ готовку наших студентів до са­ мостійної роботи, створює в окремих випадках розрив між теоретичними знаннями студен­ тів і практичним життям. Висловлені на конференції цікаві думки, безперечно, вима­ гають до себе уваги студентів і викладачів факультету. Т. ДМИТРЕНКО. НАШІ РОЗШИРЮЮТЬСЯ ДРУЖНІ ЗВ’ ЯЗКИ Під час канікул у нашому інституті побували студенти Московського та Вільнюсько­ го педінститутів. В актовому залі відбувся великий вечір — зустріч сту­ дентів братніх республік. Учасники вечора обмінялися теплими словами привіту: «Хай наше знайомство буде початком справжньої міцної дружби!» — гулко лунало в залі. Після урочистої части­ ни відбувся великий само­ діяльний концерт, у якому активну участь брали і гос­ подарі, і гості. Хороше виконали москов­ ські студенти російський та чеський народні танці, заду­ шевно проспівали «Колы­ бельную». З інтересом слухали при­ сутні і виступи викладачів. Довго в цей вечір у інсти­ тутському залі не вщухав ве­ селий гомін, сміх, бадьорі пісні. З великим інтересом гості, в супроводі друзів-киян, оглянули місто, відвідали те­ атри, музеї, побували в кіно. Студенти з Вільнюса за­ просили київських колег до себе в гості. З теплими посмішками від’їжджали наші друзі до­ дому. І. ТОЛСТИХІН. Т в о р ч а Лунає дзвоник... Студентка III курсу Галина Реп’янська оголошує: — Урок закінчено! Схвильована, вона виходить з класу й каже методисту — ке­ рівникові педпрактики: — Ви знаєте, це ж був пер­ ший у моєму житті урок! — і, схаменувшись, додає: — ну що, як, чи не дуже погано? Та вона й сама відчуває, що свій перший урок провела доб­ ре, краще, ніж сподівалась. По­ чуття радості від першого твор­ чого успіху сповнює її. Це ж саме відчувають і її то­ вариші, студенти педфаку Г. Скринник, В. Рожкова, Т. По­ ляруш після своїх пробних уро­ ків, над якими добре попрацюва­ ли. Тут вперше йде в діло, в ро­ боту все засвоєне в інституті за два з половиною роки навчання: i фахова підготовка, й дидакти­ ка, і окремі методичні прийоми. Хто добре їх вивчав, тому легко й радісно тепер на практиці в школі, і не лише на уроках: у позакласній роботі дуже прида­ ГОСТІ р а д і с т ь лися й знання дитячої літера­ тури, і вміння поводитися з кі­ ноапаратурою... От у II класі школи № 74 студенти А. Сотниченко і Т. Ца­ ренко самостійно провели кіно­ сеанс звукових вузькоплівочних фільмів на теми з життя дітей і природи. Треба було бачити, як раділи м алюки-другокласни­ ки! Це ж у них буває не ча­ сто. Студенти разом з комсо­ мольською організацією школи готували учнів молодших кла­ сів до знаменної події — всту­ пу в організацію жовтенят, яка створюється за рішенням VIІІ пленуму ЦК ВЛКСМ. Школярі стали жовтенятами в день 40-х роковин Радянської Армії — великого свята, яке відмічала школа разом з усім радянським народом. Так, у студентській практиці переплітається навчальна робо­ та з виховною, з громадською— як це й повинно бути у КОЖНО­ ГО радянського вчителя. Р. ПАНЬКО. �Спільність ідей, спільність культур Давня міцна дружба зв’язує На цей урочистий вечір при­ Народний художник С РС Р народи Чехословаччини і Радян­ йшли не тільки студенти нашо­ В. І. Касіян, науковий праців­ ської України. Особливо ця го інституту і наші чехослова­ ник Словацької Академії наук, дружба зміцніла в роки Вели­ цькі друзі, а й студенти та аспірант КДУ Михайло Моль­ кої Вітчизняної війни у спіль­ аспіранти інших країн народ­ нар, науковий співробітник ній боротьбі проти німецько-фа­ ної демократії, які навчаються Інституту історії архітектури шистських загарбників. Зараз, в київських вузах, воїни Ра­ Академії архітектури У країн­ коли народно-демократична Че­ дянської Армії, ської РС Р т. Логвин зосере­ Вечір відкрила вступним сло­ дили увагу присутніх на тих хословаччииа з успіхом будує соціалізм, творчі зв'язки між вом директор інституту доцент багатющих культурних скарбах, нашими країнами стають дедалі М. М. Підтиченко. Урочисто що їх створив народ Чехосло­ ширшими. Обмін студентами, звучать гімни Чехословацької ваччин и. аспірантами і науковими спів­ Республіки, Союзу РСР і Укра­ Студент III курсу мовно-літе­ робітниками, художніми колек­ їнської РСР. ратурного факультету Ш тефан З промовою про чехослова­ Мурга від імені чехословацьких тивами, соціалістичне змагання між окремими .підприємствами. цько-українські музичні зв’яз­ студентів і аспірантів, які на­ спільна робота радянських і че­ ки виступив заслужений діяч вчаються в київських вузах, по­ композитор дякував за цей вечір і висло­ хословацьких вчених над роз­ мистецтв УРСР в’язанням проблем ядерної фі­ П. О. Козицький. Про великий вив впевненість у тому, що тіс­ зики — все це, безумовно, інтерес, який виявляють компо­ на дружба, яка встановилася сприяє ще більшому зближенню зитори України до музикальної між чехословацькою і радян­ двох братніх слов’янських на­ культури братньої Чехословач­ ською молоддю, буде з кожним тов. М И Р О H О B А чини, розповів присутній на ве­ днем міцніти. родів. У другому номері газети « З а час. Ми дум аєм о, що навіть Свідченням зростаючої друж­ чорі відомий український ком­ Всі виступаючі висловили педагогічні кадри» за 1958 р. т. М иронов н е буде заперечу­ би двох народів був вечір чехо­ позитор Платон Майборода. думку про те, що назріла по­ надрукована стаття доцента вати того, щ о д л я керівництва Герой Радянського Союзу, треба створити товариство чехо­ М. М. Миронова. словацької і української музи­ Автор го­ читанням книг, яке в школіки, організований Київським учасник партизанського руху словацько-української дружби. в ід ігр а є особливу ворить про необхідність сер ­ ін терн аті ставлення до нової роль, тр еб а зн а ти літературу державним педагогічним інсти­ на території Чехословаччини, Після урочистої частини від­ йозного тутом ім. О. М. Горького, Това­ кандидат історичних наук т. бувся великий концерт, в яко­ у нашому інституті, зокре­ може н а в іть к р а щ е , ніж для на мовно-літературному проведення уроків. риством для поширення полі­ Клоков і почесний громадянин му взяли участь наші студенти. ма факультеті, справи підготов­ Т овариш М иронов посилає чи­ тичних і наукових знань Укра­ Чехословаччини, учасник слова­ нового тача до статей про перший до­ Цікавим був виступ хору ки вихователів для їнської РСР і Українським то­ цького народного повстання т. хлопчиків І— IV класів, що типу ш кіл. Я к ВІДОМО, сту­ свід п р акти кан тів у школах-ін­ вариством культурного зв’язку Яромов поділилися спогадами створений при КДПІ (у складі денти українського від д іл у з а ­ тернатах. Щ о ж , познайомимо­ з закордоном, що відбувся 20-го про визволення Чехословаччини 65 чоловік). Чехословацьких значеного факультету п ісл я за ­ ся з цим досвідом. Уже в пер­ кінчення інституту одерж ать шій статті викладача Р . Барун лютого в актовому залі інсти­ від фашистів, про пам'ятні зу­ студентів змінили на сцені учні звання вчителя української мо­ ми зустрінем ось із зауваж ен­ туту. стрічі на чехословацькій землі. Київського хореографічного учи­ ви та літератури і як другу ням п ро те, щ о перш ою вадою спеціальність — звання вихова­ в роботі студентів була відсут­ лища, артистів республікан­ теля школи-інтернату. ність багатьох знань, зокрем а ського радіо — воїни Радян­ Безперечно, і російський від ­ слабка обізнаність з дитячою діл цього факультету, і інші літературою . Це так. Н аш і сту­ ської Армії. В актовому залі була органі­ два факультети нашого інститу­ денти погано знаю ть дитячу ту готують не просто виклада­ літературу. А ле т. Миронов зована велика виставка, де бу­ чів, а викладачів-вихователів. ставить питання так, щ о вони Неухильне зростання ма­ ша справа, коли гроші збе­ ли представлені матеріали про Можливо, щ о певній частині ви­ в за га л і повинні менш е займа­ теріального добробуту тру­ рігаються в ощадній касі: економіку і культуру Чехосло­ пускників цих факультетів теж тися літературою . дящих створює виключно перш ніж взяти їх звідти, М и згодні з т. Мирон овим, ваччини; на стендах і в шафах доведеться працювати в ш ко­ сприятливі умови для безпе­ вкладник зайвий раз обмір­ лах-інтернатах. Але це не зн а ­ щ о треб а поруш увати питання була виставлена музична літе­ чить, що вони не повинні знати перед М іністерством освіти, але рервного збільшення народ­ кує, наскільки це доцільно, ратура двох народів, твори, фізики чи математики, чи н а ­ поруш увати його треб а не в то­ них заощаджень. Більше 37 витрати робляться обереж­ присвячені українсько-чехосло­ віть надавати їм другорядного му напрям ку, про який гово­ мільйонів чоловік зберігають ніше. значення. рить автор статті. Треба гово­ вацьким музичним зв’язкам. в ощадних касах країни по­ Велике значення для дер­ Ось чому н ас дуж е здивува­ рити про те, щ о програми пе­ На згадку про цей чудовий ла пропозиція т. М иронова про дагогічних інститутів загрозли­ над 63 мільярди карбованців жави і трудящих мають гро­ вечір, який вилився в демон­ те, щоб на мовно-літературному во зву ж у ю ть ся чомусь за раху­ своїх грошових заощаджень. шово-речові лотереї. страцію міцної дружби між дво­ факультеті підготовка виховате­ нок спеціальних дисциплін. В У 1958 році на Україні В касі нашого інституту за ма братніми народами, че­ лів була основною спеціаль­ свою ч ергу м и вважаємо, що 1957 рік вклади збільши­ проводитиметься одна з та­ ністю, а мова і література — частину д у ж е важливої робота хословацьким студентам, які другою. по підготовці вихователів шкіллись на 300 тис. карбован­ ких лотерей. Тираж вигра­ вчаться в нашому інститу­ Це зовсім не означає, щ о ми ін те р н а тів треб а перекласти на ців, а залишок вкладів стано­ шів відбудеться у травні мі­ ті, було піднесено подарун­ проти педагогічної науки, а л е п ед агогічний факультет, а са­ вив на 1 січня 1958 року — сяці в м. Києві. ки: клавіри опер «Запоро­ ж не можна так ставити питан­ ме — п ід готовку вчителів-вихо­ 1.580 тис. карбованців. Буде розіграно на 30 роз­ щоб н а ф акультеті м ови і вател ів п очаткови х класів. жець за Дунаєм», «Наталка ня, літератури — мова та л іт е р а ­ З р о зу м іл о , що оскільки спра­ Ощадна каса за 1957 рік рядів 4.200.000 виграшів на Полтавка», твори М. В. Лисен­ тура були другорядною спеці­ ва йде про педагогічний інсти­ нарахувала нашим вкладни­ суму 120 мільйонів карбо­ ка і твори українських радян­ альністю. Хіба справа в тому, ту т , то м и повинні говорити і кам проценти в сумі понад ванців; у тому числі: речо­ що в інтернаті мало ч асу при­ про м етод и ку викладання цих ських композиторів. 42 тис. карбованців. вих виграшів — 30.000 на діляють мові та літературі? Це н а у к у ш ко л і. А ле хіба не ясно, хіба дозволяє гірше знати їх? щ о д л я того, щ об їх викладати, Це — яскравий показник суму 27.833.200 карбован­ Ю. ПИЛЬНИЙ. А чи не навпаки? Адже там д о ­ тр е б а їх глибоко знати?!. грошо­ зростання добробуту народу. ців і 4.170.000 ведеться мати справу з мовою А . ДАНИЛЮК, Вільні заощадження населен­ вих виграшів від 20 до та літературою в позаурочний І. КРУК. ня держава використовує в 5000 карбованців на суму інтересах всього суспіль­ 93.166.800 карбованців. Се­ ства — на будівництво жит­ ред речових виграшів — 30 лових будинків, шкіл, ліка­ автомашин «Волга», 150 — рень, дитячих і культурних «Москвич», 750 мотоциклів закладів. Отже, вкладники і моторолерів, 6000 велоси­ ощадних кас мають можли­ педів, 6720 швацьких машин, вість брати участь у госпо­ 7560 наручних годинників, дарському будівництві не 4320 фотоапаратів, 1620 хо­ тільки особистою працею, лодильників, 1320 радіол, але й особистими вільними 120 піаніно, 720 килимів, коштами, сприяючи цим 300 баянів, 240 магнітофо­ дальшому розквіту нашої нів, 150 цигейкових шубок. Батьківщини. Було б по­ Власник білета, на який при­ милкою вважати, що на пав речовий виграш, може, вклад до ощадної каси до­ за своїм бажанням, одержати цільно вносити лише великі його вартість грішми. Грошові виграші (а також суми: це невірно. Ощадні каси, приймаючи вклади в гроші замість речових вигра­ будь-якій сумі, допомагають шів) виплачуються всіма трудящим організувати їх ощадними касами Україн­ власні бюджети і повніше ської РСР. Видачу речових задовольняти свої матеріаль­ виграшів провадять торгові ні і культурні потреби. Тре­ організації республіки. Вар­ ба також врахувати, що гро­ тість білета 5 карбованців. ші, які зберігаються вдома, Білети продаються в ощад­ не завжди витрачаються для ній касі, в бухгалтерії КДПІ. Товариші! Купуйте білети мети, на яку призначалися. Це веде до того, що придбан­ грошово-речової лотереї! Д. ТОВСТЕНКО, ня необхідної речі відкла­ завідуючий ощадною касою. дається на непевний час. Ін­ ДИВНА п о з и ц і я „В0ЛГА“ — за 5 карбованців Редактор В. ВОЙТК О � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 4 (51) (24 лютого 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 4 (51) (24 лютого 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/97 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/52ce8e447987d1df322bb01ba181dc94.pdf f72a73a7f9f9c5e7db978acdf8757857 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Слава радянській жінці-трудівниці! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а К педагогічні А Д Р И 8 БЕРЕЗНЯ 1958 року СУБОТА ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ і ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО РАДІСНЕ СВЯТО Міжнародний жіночий день у цьому році відзначається в знаменні дні підготовки до ви­ борів у найвищий орган дер­ жавної влади нашої країни— у Верховну Раду СРСР. Міжнародний день робіт­ ниць був встановлений в 1910 р. за пропозицією ви­ датної революціонерки К ла­ ри Цеткін на II Міжнародній конференції соціалісток. Він мав сприяти залученню жі­ ночих мас до загальної рево­ люційної боротьби робітничо­ го класу. Але в царській Ро­ сії було заборонено відзнача­ ти день 8 березня. Тільки соціалізм, який приніс свободу І рівноправ­ ність всім трудящим, розкрі­ пачив і жінку. Успіхи соціалістичного бу­ дівництва на всіх етапах роз­ витку Радянської держави нерозривно зв’язані з актив­ ною і самовідданою діяль­ ністю радянських жінок. У суворі дні Великої Віт­ чизняної війни з новою си­ лою проявилися мужність і героїзм жінок Країни Рад. Жінки беруть активну участь в управлінні країною. Депутатами Верховної Ради СРСР в 1954 р. були обрані 348 жінок — 26 процентів усіх депутатів. Понад дві ти­ сячі жінок — депутати Вер­ ховних Рад союзних і авто­ номних республік. До революції двері вищих учбових закладів були закри­ ті перед жінкою. Тепер понад мільйон жінок нашої країни працюють вчителями; понад два мільйони — в галузі охорони здоров’я; 53 процен­ ти спеціалістів з вищою осві­ тою становлять у нас жінки. Більше третини наукових працівників країни — жінки. Партія і уряд високо оці­ нюють самовіддану працю радянських жінок. 1.090.920 жінок нагороджені орденами і медалями, майже дві з по­ ловиною тисячі жінок — Ге­ рої Соціалістичної Праці і Герої Радянського Союзу. Відзначаючи Міжнародний жіночий день — 8 березня, радянські жінки ще раз про­ демонструють усьому світо­ ві, як багато дала їм рідна країна, якою великою є їхня відданість Комуністичній партії, якою непохитною є рішимість зробити все, щоб величні перспективи розвит­ ку нашої Батьківщини були швидше втілені в життя. № 5 ( 52) А гі т к о л е к т и в н ап ередодн і виборів Значну роботу провів агіт­ колектив фізико-математич­ ного факультету, що обслу­ говує виборців виборчої ДІЛЬ­ НИЦІ № 99/99. Агітатори часто зустріча­ ються з виборцями, прово­ дять серед них масово-полі­ тичну роботу. За місяць, що пройшов з часу утворення агітколекти­ ву, більшість агітаторів про­ вела по 4 — 5 бесід на тему: «Виборча система в СРСР найдемократичніша в світі», «Звернення ЦК КПРС до всіх виборців» і інші. Проте в роботі агітколек­ тиву є ще і значні недоліки. Погано працюють агітатори тт. Лантух, Перкова, Мирош­ ниченко. Вони до цього часу ще не провели жодної бесіди, рідко бувають у виборців. У дні, що залишилися до виборів, треба посилити ма­ сово-агітаційну роботу серед виборців, широко розгорну­ ти агітацію за наших канди­ датів у депутати до Ради Со­ юзу — О. І. Кириченка та до Ради Національностей — М. С. Синицю. М. КУБРУШКО, зав. агітколективом. Допомога виборцям В агітпункт виборчої дільниці № 99/99 досить часто звер­ таються виборці з проханням допомогти їм вирішити ті чи інші особисті питання. Так, недавно в агітпункт звернулася виборець З . Й. Фельд­ ман, яка прож иває по вул. Франка, 34, кв. 20. Товаришка Фельдман самотня, зараз інвалід і за станом здоров'я потребує щоденної опіки сторонньої людини. Вона просила допомогти юридично оформити їй опікунство. Старший агітатор т. Яворська і агітатор т. Якубенко допо­ могли З . Й . Фельдман оформити відповідні документи і одер­ жати санкцію на опікунство в Сталінському райвиконкомі м. Києва. Це не поодинокий випадок конкретної допомоги агітаторів своїм виборцям. В. ГАКЕН. Н а ф о т о : гру­ па агітаторів — студентів II курсу фізико - матема­ тичного Н Е Д І Л Я Ціна 15 коп. факуль­ тету п е ревіряє списки своїх ви­ борців. В И Б О Р И В ер ховн ої Р а ди СР СР ПРАЦЮЮТЬ З ВОГНИКОМ Довір’я агітаторів педагогічного факульте­ виправдаємо ту 30сумлінно працюють на виборчій діль­ З великим задоволен­ ниці 96/96. їх можна щоденно бачити на ням дізналися студен­ агітпункті, у квартирах виборців. ти 42 групи математи­ Викладачі-комуністи педфаку тт. Дмит­ ків про те, що їм дору­ ренко та Ткаченко провели на квартирах чено проводити агіта­ і в агітпункті бесіди по дошкільному і ційно-масову роботу в шкільному вихованню дітей у сім’ї. Для виборців у залі педінституту про підготовці до виборів у Верховну Раду СРСР ведено ряд лекцій та концертів з демон­ серед мешканців двох струванням кінокартин. Так, доцент Ні­ будинків. Комсомоль­ коленко прочитав лекцію про виховання ська організація групи дітей в сім’ї; проведені вечори, присвя­ виділила п’ять кращих чені 10-річчю Чехословацької республі­ студентів для виконан­ ки та 40-річчю Радянської Армії. Силами студентів педінституту влаш­ ня ц ієї важливої і по­ товуються цікаві концерти; демонстру­ чесної роботи. Слід відзначити, що ються кінофільми. Виборці з задоволен­ призначені товариші з ням відвідують наш агітпункт. Завдяки сумлінній роботі агітаторів перших днів сумлінно других курсів (дошкільного відділу і спецпоставилися до своїх педагогіки), виборці перевірилися у ви­ обов'язків. Почали з то­ го, що кожен агітатор борчих списках до першого березня ц. р. Важко визначити кращого агітатора, відвідав своїх вибор­ ців, познайомився з їх бо всі вони працюють охоче і віддано; потребами і запитами. кращими з кращих є Скиданова, Брег­ Потім були проведені ман, Нечипоренко, Романчук, Лисенко, цікаві, змістовні бесіди, Грита, Рябоконь, Пузій, Гросецька, Коб­ на яких виборців було зар, Вірна, Лозовицька. П. ФЕДЧЕНКО, ознайомлено з рішення­ зав. агітколективом. ми грудневого Пленуму ЦК КПРС, з виступом М. С. Хрущова в Білорусії та із зверненням ЦК КПРС до ви­ борців. З радістю, як бажаних гостей, зустрічають виборці мо­ лодих агітаторів-ентузіастів. Особливо відзначаються в роботі агітатори тт. Ванько і Вільчинська; не відстають від них і тт. Копелева, Проховник, Гриценко. Зараз проводиться велика робота по перевірці списків ви­ борців, по ознайомленню їх з біографіями кандидатів у депута­ ти Верховної Ради СРСР. Ця робота розпочалася своєчасно і найближчим часом буде успішно завершена. Агітатори 42 групи математиків впевнено заявляють: по­ кладені н а нас почесні обов’язки виправдаємо з честю! М. ЖУРБАС, ст. агітатор. В ДИРЕКЦІЇ Один з найстаріших виборців т. Миронець прийшов на виборчу дільницю, щоб перевірити правильність зане­ сення в списки членів його сім ’ї. Член виборчої КОМІСІЇ т. Грушківська охоче допомагає йому. В зв’язку з .відзначенням 28 березня 90 річниці з дня народження великого пролетарського письменника О. М. Горь­ кого, ім’я якого носить наш інститут, наказом директора за­ тверджено ювілейну .комісію в складі 11 осіб (голова — М. М. Підтиченко). �Чуйна людина, майстерний педагог Більшість першокурсників з перших днів навчання активно включилися в громадське жит­ тя інституту. До них належить і Ліда Недбайло, студентка мов­ но-літературного факультету. Н а ф о т о : Л. Недбайло за перевіркою картотеки членів профспілки. Євгенія Михайлівна Суль­ женко працює в нашому інсти­ тут,і понад 12 років, спочатку асистентом, а потім старшим викладачем кафедри методики фізики. Прийшовши в інститут в 1945 р., Євгенія Михайлівна в тяжких умовах післявоєнних ро­ ків доклала багато зусиль, щоб налагодити роботу лабораторії фізики, приділила особливу увагу організації демонстрацій­ ного експерименту з фізики. Товаришка Сульженко відома вчителям фізики м. Києва і під­ шефного Києво-Святошинського району як досвідчений мето­ дист, що добре знає середню школу. Неодноразово вона ви­ ступала з доповідями на семі­ нарах вчителів фізики, працю­ вала на курсах для підвищення кваліфікації вчителів. Незважаючи на значний тивну участь і в громадському педагогічний досвід і знан­ житті інституту. Тричі її оби­ депутатом Сталінської ня матеріалу, вона завжди рали сумлінно готується до занять і райради депутатів трудящ их, де проводить їх з великою педа­ вона працювала ;в культосвітній гогічною майстерністю. та житловій комісіях. Крім того, Євгенія Михайлів­ Є. М. Сульженко з великою на вміло керує студентським сумлінністю веде наукову робо­ науковим гуртком методики фі­ ту. Вона зібрала цікавий мате­ зики, спрямовуючи його роботу ріал з історії розвитку методич­ на розробку найбільш актуаль­ ної думки на У країні і підготу­ них і окладних тем з курсу фі­ вала кандидатську дисертацію , а також надрукувала р яд статей зики середньої школи. на цю тему. З ар аз т. С ульж ен­ Є. М. Сульженко користуєть­ ко досліджує роботу класів з ви­ ся любов’ю і пошаною студен­ робничим навчанням. тів, вихованню яких вона від­ Щ иро бажаємо наш ій ш анов­ дає багато сил. Студенти ака­ демгрупи, де вона працює агі­ ній Євгенії М ихайлівні здо­ татором, бачать в ній старшого ров’я, творчої енергії і дальш их товариша і чуйного друга, з успіхів у науковій та педагогіч­ яким можна поділитися своїми ній роботі. думками, одержати пораду. М. ЧЕРЕДНИК, Євгенія Михайлівна бере ак­ І. МАКАРОВСЬКА Викладач і вихователь У повсякденних турботах На заочному відділі Київ­ ського педагогічного інституту повчається більше двох тисяч студентів. Для успішного їх навчання методистами факуль­ тетів провадиться велика ор­ ганізаційна робота. Методисти Надія Микитівна Трифонова (педфак) та Антоні­ ма Яківна Малярчук (мовно-лі­ тературний факультет) працю­ ють більше десяти років; свої обов’язки вони виконують зраз­ ково: добре організували ака­ демічні групи, вдало піді­ брали старост — перших своїх помічників під час сесії, вмі­ ло складають розклади. Ве­ лике листування у міжсе­ сійний період (а студентів у них більш ніж по п’ятсот!) ними провадиться так, що відповіді на запитання студентів склада­ ються в той же день і не пізні­ ше другого дня надсилаються студентам. Жодного листа вони не залишають без відповіді. Часто студенти просять пи­ сьмових консультацій з дисцип­ лін навчального плану. Товари­ ші Трифонова та Малярчук швидко надсилають викладачам запитання студентів і, не пізні­ ше, як через п’ять днів, письмо­ ва консультація надсилається студентові. Контрольні роботи, одержані від студентів, методисти без затримок передають викладачам на рецензію і протягом тижня повертають їх студентам разом з рецензією. Вони знають усіх студентів, стежать за виконан­ ням навчальних завдань тощо, Надія Микитівна і Антоніна Яківна користуються авторите­ том і пошаною серед студентів та викладачі в інституту. Відзначаючи в день 8 берез­ ня сумлінну роботу наших ша­ новних товаришок, ми бажаємо їм доброго здоров'я, щастя, ра­ дості в житті, дальших успіхів у роботі. І. ГУРІН. Багато хороших, самовідда­ них трудівниць є серед жінок нашого Інституту. Вони працю­ ють на всіх ділянках пліч-опліч з чоловіками, показуючи прекрасні зразки роботи, Є та­ кі працівники серед жінок і на кафедрі фізики. Хто на факультеті не знає Ірину Іллінічну Тичину — ви­ хованку нашого інституту?!. Студенткою вона прекрасно вчилася, була членом науково­ го гуртка фізики і виявила на­ хил до наукової роботи. І. Ти­ чину залишили після закінчен­ ня інституту асистентом кафед­ ри фізики, де вона працює вже п’ятий рік. І. Тичина виконує і обов’язки секретаря кафедри і помічника керівника наукового гуртка фі­ зики; бере активну участь у громадсько-політичній роботі. Вона і викладач і вихователь студентів. За сумлінне ставлення до своїх обов’язків І. Тичина не­ одноразово одержувала премії та подяки. Побажаємо ж нашій Ірині Іллінічні і надалі успішно працю­ вати на ниві народної освіти на користь нашої Радянської Бать­ ківщини. В. ШЕКЕРА, ст. викладач кафедри фізики. ШЛ Я Х УНАУКУ Минуло тільки п ’ять років з того часу, як М арія Олексіївна Карачун закінчила середню школу. Любов до праці, допит­ ливість і вимогливість до себе допомогли їй за цей час доби­ тися значних успіхів. У 1952 р. вона стала студент­ кою нашого інституту. На про­ тязі чотирьох років навчання М. Карачун виявила себе здіб­ ною, трудолюбивою; брала активну участь у роботі на­ укових студентських гуртків. Разом з тим М арія бу­ ла членом комсомольського бю­ ро фізико-математичного ф а­ культету. Закінчивши в 1956 році ін­ ститут з відзнакою, М. К ара­ чун була рекомендована Вченою радою в аспірантуру. Вже другий рік на дошці по­ не бралася, завжди вона дово­ Зараз М арія Олексіївна — шани нашого інституту ви ба­ дить її до кінця, не залишає на аспірантка другого року на­ чите фото студентки фізико-ма­ півдорозі, хоч це іноді їй не тематичного факультету Галини легко вдається. Г. Ткаченко — вчання кафедри математичного Ткаченко. чуйний, хороший товариш. Ча­ аналізу і геометрії. Вона успіш ­ Хто ж ця дівчина, ім’я якої сто студенти звертаються до неї но склала кандидатські е к за м е ­ називається в числі кращих лю­ із запитаннями, з проханням до­ ни і наполегливо працює над дей інституту? Невисока на помогти, і вона ніколи нікому дисертацією. Це не переш ко­ зріст, тоненька, з великими ка­ не відмовить. Чесна, правдива, рими очима і чудовою косою Галя завжди відверто говорить джає їй брати активну участь у навколо чола, вона з першого ж товаришам про їх недоліки, до­ громадській роботі факультету. Вона сумлінно працює старшим погляду -вражає своєю жвавістю, помагає виправити їх. допитливим розумом, який сві­ Принципова, вимоглива до се­ агітатором нашого агітпункту. титься в її очах. Галя є кращим бе і до своїх товаришів, Г. Тка­ Хороший товариш, скромна і прикладом для нас і в навчанні ченко є прикладом для всіх сту­ трудолюбива, Марія К арачун і в поведінці. її відповіді завжди дентів нашої групи і всього користується авторитетом і по грунтовні, глибоко продумані. інституту. вагою серед студентів, асп іран ­ Вечір. Вже пізно, але Галя, Р. КОЛИХАН, схилившись над книжкою, шу­ тів і викладачів. студентка IV курсу фізикокає відповіді на ті запитання, математичного факультету. В. МАТВЄЄВ. які її хвилюють. Вона розуміє, наскільки відповідальна профе­ сія педагога, знає, що пройде деякий час, і вона стоятиме не перед викладачем, а перед дітьми, яким буде передавати знання, набуті за роки навчан­ «Спитайте у Скиданової, вона завжди допоможе»,— ці сл о­ ня в інституті. ва часто можна почути у нас в групі., Відмінниця навчання, Галя ...Ліна Скиданова. Близько ми познайомилися з нею в кол­ багато часу віддає і громадській госпі, де цілий місяць пліч-о-пліч дружно працювали. Ліна була роботі: вже другий рік вона бригадиром нашої ланки. працює в комітеті комсомолу. Робота не була важкою. Проте з незвички інколи, бувало, Г. Ткаченко не тільки з завзят­ і відстанеш від товаришів. І завжди першою на допомогу п ри ­ тям проводить ту роботу, за яку ходила Л. Скиданова. І не тільки в роботі вона першою від гук­ неться до товариша. Чи засумує хто, чи розхвилю ється — Л іна безпосередньо відповідає—жод­ одразу ж поруч: розвеселить, дасть пораду. Ми завжди відчу­ не питання, яке розв’язується ваємо, що з нами — щирий друг, справжній товариш. на. засіданні комітету чи на збо­ Чуйна, скромна людина; старанна, дисциплінована студент­ рах групи, не залишається по­ ка. Така наша Ліна. Л. Скиданова — член КПРС, довгий час працювала завід ую ­ за її увагою: вона не може бути байдужою до того, що хвилює чою дитсадком; в інституті виконує велику громадську роботу, вона — старший агітатор, бере активну участь у ж итті групи, всіх. Галя завжди вносить цінні захоплюється спортом. її ставлення до навчання і громадської пропозиції, поради, запалює всіх роботи — приклад, гідний наслідування. своєю ініціативою, багатою фан­ В. ЗАСКОКА, студентка II курсу педфаку. тазією. За яку б справу Галина Відмінниця, комсомольський ватаж ок Приклад, гідний наслідування В січ н і цього року в м. Ярос­ л а в л і проходила всесоюзна на­ укова конф еренція, присвячена 80-річчю з д н я смерті великого російського поета М. О. Некра­ сова. В роботі конференції взяли участь і представники кафедри росій ської та зарубіжної літе­_ ратури наш ого інституту т. К арлов, П олудненко і Дяченко. В д н і роботи конференції в Я росл авл і було закладено па­ м ’ятн и к М. О. Некрасову. Н а з н і м к у : церемонія за­ кладки п ам ’ятника. Фото А. Дяченка. �Незабутня зустріч К У Р О Р Т Б ОРОВЕЦЬ (Д о 70-річчя з дня народження А. С. М акаренка). Мені довелося кілька разів скромно заявляв автор чудової зустрічатися з Антоном Семено­ "Педагогічної поеми»,— але на­ вичем Макаренком. Ці зустрічі самперед почуваю себе педаго­ були різні: то я слухав його до­ гом, завжди і всюди педагогом. повідь, то бачив його в дні р е ­ Моя літературна праця — лише волюційних свят разом з вихо­ форма педагогічної роботи. ванцями. Ці слова студенти зустріли Одна з зустрічей залиш илася гарячими оплесками, вони хви­ в моїй пам'яті світлим спога­ лювали молодь, яка обрала той дом про цю незвичайну людину. же шлях, по якому пройшов цей В той час А. С. М акаренко п р а ­ видатний педагог і талановитий цював у Москві. Н а гаряче за­ письменник. прошення студентів прибути до Антон Семенович, оглядаючи Харкова Антон Семенович від­ пройдений шлях, одверто і сер­ повів згодою. Вранці 9 березня дечно попереджав майбутніх ви­ 1939 року ми його радо зустрі­ хователів, щоб вони не повторю­ ла на вокзалі. Антон Семенович вали тих помилок, які колись він був у піднесеному настрої. припускав у складній справі ви­ — Х арків,— говорив в ін ,— ховання нової радянської лю­ для мене особливе місто, я ніби дини. знову почуваю себе комунаром. Вся сила виховання полягає Увечері актовий зал інститу­ не в індивідуальному підході до ту був переповнений. Крім сту­ дитини, не в методах роботи дентів, на вечір прийшли і ко­ окремого вчителя, а в організа­ лишні вихованці М акаренка. ції колективу. Індивідуальний Вони з усіх баків оточили А н­ підхід лише тоді буває найбільш тона Семеновича, який для всіх впливовим, коли він базується знаходив тепле слово, привітну на силі і авторитеті колективу. У прищепленні дитині мо­ посмішку. Зал зустрів Антона Семено­ ральних якостей велике значен­ вича бурхливою радістю. На­ ня має «правильна радянська решті все затихло, і він загово­ звичка». — Я не згоден з тим.— гово­ рив. Його виступ відразу поло­ нив усіх своєю простотою і щи­ рив Антон Семенович,— що в наших школах організації дитя­ рістю. Антон Семенович захоплюю­ чого досвіду, життєвого досвіду, че розповідав про свій творчий комуністичного досвіду не на­ шлях, про свої перші кроки в дається достатньої уваги. Ми педагогічній і громадській ді­ повинні загартовувати дітей яльності, про радості і невдачі, змалку. Поки Антон Семенович допо­ про той великий вплив, який мав на нього геніальний проле­ відав, до президії було надісла­ тарський письменник О. М. но цілу гору запитань. Відомо всім, що Антон Семенович з Горький. — Я трошки літератор,— особливою майстерністю відпові­ дав на різні питання, перетво­ рюючи свої відповіді на цікаву, а подекуди й гостру розмову на найбільш актуальні теми. Прові дна роль у вихованні, пояснював Антон Семенович, повинна належати керівникові колективу, у якого молодим учи­ телям треба довго вчитися. В системі підготовки майбутнього вчителя немає такого важливого предмета, як постановка голосу. В процесі виховання необхід­ ні покарання, але насамперед слід карати кращих, бо цим ми висловлюємо довір'я його осо­ бистості. Багато цікавого сказав Антон Семенович про статеве виховання, про кохання. Так, дівчат треба вчити більшій по­ вазі до себе, до своєї жіночої гордості. «Дівчину треба вчити, щоб вона навіть приємних для неї молодих людей зустрічала з деяким перцем». Розмова з Антоном Семенови­ чем затягнулася до пізнього ча­ су, а запитань все збільшувало­ ся. Відчувалося, що саме життя висувало ці питання, що молодь бажала одержати пораду від до­ свідченого і мудрого виховате­ ля перед своїм виходом на по­ чесний шлях педагога. — Яке це щастя,— говорив Антон Семенович, на прощання тиснучи нам руки,— відчувати, що ти не відстав від молоді, що ти їй потрібний... Не знали ми, що це було останнє побачення з видатною людиною нашої радянської епохи.' С. ЛИТВИНОВ. З ц и м не м ож на м и р и т и ся Складні завдання по­ вихід у кабінет лекцій­ стали перед нами в ного експерименту, а зв’язку з рішеннями кабінет креслення пе­ XX з’їзду КПРС про ревести в аудиторію політехнічне навчання. № 23. Щ е менших зу­ Ми повинні переоблад­ силь треба докласти нати учбові майстерні, для поновлення техніч­ кабінети, лабораторії. ного обладнання в ауди­ Не можна миритися торії № 56, яку слід з тим, що в розпоря­ передати кафедрі ме­ дженні нашого викла­ тодики викладання. Ви­ довського складу є ли­ магає поновлення тех­ ше одна технічно об­ нічного обладнання І ладнана аудиторія аудиторія № 34. До № 19. Для кращого речі, тут слід було б використання наочних поставити кращу дош­ і експериментальних ку для занять з ма­ можливостей фізичного тематики. На совісті нашої гро­ кабінету необхідно тер­ міново поповнити тех­ мадськості, кафедр та нічне обладнання ауди­ дирекції інституту ле­ торії № 37, що межує жить ще одна занедба­ з ним і має закритий на справа — астроно­ мічна обсерваторія, яка фактично ц іл и й семестр була законсервована. Однією з причин цього є те, що купол астро­ номічної башти вийшов зі строю. Ще в 1946 році обстеження пока­ зало, що він деформу­ вався і його треба мі­ няти. За допомогою наших шефів (заводу «Ленінська кузня») ми могли б побудувати но­ вий купол самої найно­ вішої конструкції. Необхідно також роз­ ширити приміщення об­ серваторії. У вихован­ ні матеріалістичного світогляду астрономія мусить зайняти своє Педагогічна освіта в НДР Нещодавно радянська делегація побувала в Німецькій Демократичній Республіці. Члени делегації ознайомилися з життям та працею німецьких друзів, з постановкою на­ родної освіти в республіці, побували в середніх та вищих учбових закладах, на підприємствах, оглянули визначні місця Берліна тощо. У складі делегації була директор нашого інституту М. М. Підтиченко. Про свої враження від перебування в НДР вона розповіла викладачам, студентам і співробіт­ никам інституту в актовому залі 28 лютого ц. р. В складі радянської делегації мені довелося бути В СІЧ­ НІ — лютому ц. р. в Німе­ цькій Демократичній Республі­ ці. Дуже теплими .і зворушли­ вими були зустрічі з німецьки­ ми друзями на заводах, фабри­ ках, у кооперативах, школах, інститутах. Соціалістична єдина партія Німеччини приділяє виключну увагу вихованню молоді в демо­ кратичному і соціалістичному дусі. В НДР здійснено безкош­ товне навчання дітей. Школа має три основні ступені: 8-річна школа, яка є обов’язковою для всіх дітей; 10-річка, яка тільки створюється; для тієї мо­ лоді, яка готується до вступу в інститути ,і університети, є так звані обершуле, де навчається молодь після 8-річки ще чоти­ ри роки. Ш кола безкоштовно забезпечує учнів підручниками. Учбове навантаження учнів у 8-річній школі в середньому становить п’ять уроків на день. Велика увага приділяється фі­ зичному вихованню дітей. На тиждень діти .мають три уроки фізкультури і по одному — спі­ вів і малювання. З 5-го класу введено вивчення ро­ важливе місце і для цього їй треба створити всі можливі умови, тим більше, що наш інсти­ тут і тепер готує кад­ ри вчителів астрономії для середньої школи. В питаннях антирелі­ гійного виховання на­ шої молоді наша обсер­ ваторія не може стояти осторонь. Нарешті, слід бу­ ло б розглянути питан­ ня про поновлення на­ шої метеорологічної станції, оскільки ми готуємо кадри в основ­ ному для сільської міс­ цевості. К. ЯНКОВСЬКИЙ, ст. викладач кафедри фізики. М. ПІДТИЧЕНКО сійської мови, а з 9-го — вводиться англійська чи фран­ цузька мова, за вибором учня. Починаючи з 6-го класу, вве­ дені щорічні екзамени в школі. Після закінчення 8-річки під­ літки, як правило, йдуть працю­ вати і одержують спеціальність. Ті, що закінчують 10-річку, одержують атестат зрілості, але це їм не дає права вступу до вищого учбового закладу. Вони можуть з цим атестатом зрі­ лості поступити тільки в техніч­ не училище. Право вступу до вузу дає лише «обершуле» — школа з 12-річним навчанням. Серед батьків зараз ведеться дискусія. Більшість з них вва­ жають, що для їх дітей досить восьмирічного навчання, після якого молодь повинна йти на роботу і матеріально допомага­ ти сім'ї. А потім вже хай са­ мостійно готує себе (якщо вона бажає) до вузу. Навантаження вчителя стано­ У складі студентської туристської делегації під час зимових канікул мені пощастило побувати в Болгарії. Після дводенного перебування в Софії ми вирушили у Боровець — курорт, розташований в горах Рила. Боровець — це одна з високогірних туристських баз «Балкантурисга». За два дні перебування тут ми відві­ дали (далеко в горах) мисливський дім царів Бориса і Фердинанда, побували на так званій Чорній скелі, де фа­ шисти розстрілювали болгарських партизанів, комуністів. У вільний час ми ходили на лижах, каталися на санях, а ввечері слухали музику, танцювали, проводили жваві бе­ сіди з болгарськими друзями. Ніколи не забути пейзажів зимового, засніженого Бо­ ровця! Один з цих пейзажів ви бачите на знімку. В. БОНДАР, студент II курсу фізико-математичного факультету. вить: у І— IV класах — 28 го­ дин на тиждень, у V—VIII — 26 годин, у ІХ—XII — 24. Вчи­ телі одержують зарплату в се­ редньому від 400 до 1000 ма­ рок. Директор школи одержує зарплату в розмірі 1100 марок. В І — IV-x класах працюють учителі, які мають освіту за вчительську семінарію, в V— VIIІ -х класах — учителі з осві­ тою за педагогічний інститут і в IX— ХІІ-х класах — з універси­ тетською освітою. Д ля підготовки вчителів ма­ сової школи (8-річки) в НДР створено 7 педагогічних інсти­ тутів. Мені довелося відві­ дати педінститут в м. Гал­ ле. Директор цього інсти­ туту доцент Вінклер, за­ відуючі кафедрами, викладачі ознайомили нас з структурою і роботою свого закладу. В інсти­ туті організовано 15 кафедр, які готують кадри вчителів чо­ тирьох профілів, а саме: фізикоматематичного, біологічно-хі­ мічного, російської мови і му­ зики, фізичної культури. В інституті створені кафедри математики і методики матема­ тики, фізики і методики фізи­ ки, фізики і виробничого на­ вчання, біології і хімії, методи­ ки біології, методики хімії, фі­ зичної культури, музики, росій­ ської мови та загальноінститут­ ські кафедри: педагогіки, пси­ хології, суспільних наук тощо. Інститут готує вчителя ши­ рокого профілю. Наприклад, ви­ кладача математики і музики, біології і хімії, математики і біології, математики і хімії, ро­ сійської мови і музики, біології і фізичної культури, російської мови і фізичної культури. На чолі інституту стоїть ди­ ректор і три заступники (по на­ вчальній частині, виховній ро­ боті і господарських питаннях). Викладання ведуть професори, доцента, викладачі, старші аси­ стенти і асистента. Викладачі одержують зарплату незалежно від стажу роботи, але набагато меншу, ніж в університеті. Так скажімо, якщо професор універ­ ситету одержує зарплату 2800 марок на місяць, то в педінсти­ туті — 1400 марок. Це, очевид­ но, пояснюється тим, що педін­ ститут, в якому строк навчання три роки, ще не дає випускни­ кам диплома за вищу освіту, а лише посвідчення, яке дає йому право вчителювати в V—VIII класах. Асистент одержує 675 марок на місяць, старший аси­ стент — 800, викладач — 950. Крім цього, асистенти 1 стар­ ші асистенти одержують до­ додаткову плату (в сумі 100— 200 марок) за активну участь у громадськокорисній роботі. Учбове навантаження викла­ дачів таке: професор і доцент повинні дати по 10 годин на тиждень, викладачі — 18—20 годин (лекційних і семінар­ ських), асистент — 10—12 го­ дин, головним чином семінар­ ських занять. Директор і за­ ступники директора повинні ма­ ти як мінімум 2 години і як максимум — 6 годин на тиж­ день. (Закінчення буде). �ТВОРЧІ ЗВ’ЯЗКИ В інституті зараз немає ж од­ ної кафедри, члени якої не бу­ ли б так чи інакше зв’язані з якоюсь школою Києво-Свято­ шинського району чи міста. Ста­ ло звичним відвідування кабіне­ тів, лабораторій і майстерень інституту вчител ями глибинних шкіл району з метою одержа­ ти консультації чи попрацюва­ ти в читальні та кабінетах. З особливим задоволенням відві­ дують інститут учителі молод­ ших класів і вчителі фізики та іноземних мов, керівні праців­ ники шкіл і піонервожаті. Дійовість творчого зв’язку ка­ федр з школами особливо по­ мітна на конференціях і педаго­ гічних читаннях, у яких беруть активну участь найбільш досвід­ чені члени кафедр нашого інсти­ туту. Високі оцінки вчителів на серпневій конференції дістали доповіді: доктора педагогічних наук Бугайко Т. Ф. («Нові проб­ леми радянської методики літе­ ратури»), доповідь доц. Задесен­ ця М. П. («Вікові особливості учнів молодших класів») та до­ повідь ст. викладача Карлової А. П. («Вивчення І розділу курсу фізики у VII класі»). Велику роботу провели ка­ федри інституту, допомагаючи вчителям району в підготовці і проведенні січневої конферен­ ції та педагогічних читань. На цій конференції членами педа­ гогічних і фахових кафедр було прочитано 23 доповіді, проведе­ но 5 семінарів-практикумів для вчителів фізики, математики, іноземних мов і для вчителів молодших класів. Але на січневій конференції мали місце і зриви та недодер­ жання плану. Так, доц. Маєр­ гойз Д. М. без поважних при­ чин не з ’явився на семінар-прак­ тикум з математики, який за планом мав проходити 3 і 4 січ­ ня. В нашій допомозі школам ра­ йону є і серйозні недоліки. Ряд запланованих заходів ми не змогли виконати з вини окре­ мих кафедр. До того ж кафедри методик нічого не зробили для вивчення досвіду роботи учите­ лів свого профілю та для надан­ ня їм практичної допомоги. Ма­ ли місце зриви лекцій без по­ важних причин. Значну роботу провадять ка­ федри нашого інституту і в шко­ лах міста, до яких в они прикріп­ лені з початку навчального року. 136 середній школі кафедра фізики у співдружності з кафедрою методики фізи­ ки допомогли в обладнанні кабінету з електротехніки та майстерні, кафедра педагогіки допомогла класним керівникам спланувати виховну роботу на наступний рік і підготувала та привела науково-методичну кон­ ференцію на тему «Організація і виховання дитячого колек­ тиву». Колектив цієї школи з допо­ могою Кафедри педагогіки готує зараз другу науково-методичну конференцію по естетичному ви­ хованню. Доценти Л. КАРЛОВ, М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ. П ісля за л ік у Інститутська хроніка За систематичне порушен­ ня навчальної дисципліни студентові IV курсу мовнолітературного факультету (укр. відділ) Є. Шаботенку наказом директора оголоше­ на сувора догана з попере­ дженням. * * За несвоєчасну явку на заняття в II семестрі без по­ важних причин наказом ди­ ректора інституту позбавле­ ні стипендії на березень мі­ сяць студенти IV курсу (ро­ сійський відділ) мовно-літе­ ратурного факультету Н. Ко­ маренко, М. Макарова, С. Федорченко. * * За несвоєчасну явку на за­ няття в II семестрі без по­ важних причин наказом ди­ ректора інституту оголошена догана студентам українсько­ го відділу мовно-літературно­ го факультету В. Ромазан, С. Шинкаренко, О. Середі, Г. Мельниченко, О. Миров­ ській. * * За запізнення без поваж­ них причин на педагогічну практику наказом директора інституту оголошена догана студентам IV курсу педаго­ гічного факультету Л. Доро­ фєєвій, Г. Кручинській, О. Шолох. * * Студентці III курсу фізи­ ко-математичного факульте­ ту (відділ математики) З . Магдич за систематичне за­ пізнення на лекції наказом директора інституту оголо­ шена догана. В. ТАТАЕВ ЛИСТ Д О Р Е Д А К Ц ІЇ А як у вас? Ходіння на лижах — цікавий вид спорту і прекрасний засіб оздоровлення: він зміцнює серце, нервову систему, надає людині бадьорості. У нашому інституті є всі умови для систематичних занять: кваліфіковані тренери, належний інвентар: по­ ряд — чудові місця, де завжди можна потренуватися. Зима в цьому році дуже примхлива. Але дні, коли ви­ падав сніг, кафедра фізкультури вміло використовувала для тренувань. На минулому тижні ми складали залік з ходіння на лижах. Кращі результати показали Н. Богуш, Т. Бердник, В. Орловський, А. Барсук. Фото і текст Є. Білевича, студента І курсу педагогічного факультету. Студентки Л. Лозовицька (зліва) та Л. Плахотнюк проводять тренувальну гру перед змаганнями на першість інституту з шахів. Раз на рік, але буває У грудні минулого року ми ознайомилися з нака­ зом директора інституту про обов’язкове проведення ран­ кової гімнастики студента­ ми і аспірантами, які про­ живають у гуртожитках. Ка­ федрі фізичного виховання ра­ зом з студрадами гуртожитків, з профспілковою та комсомоль­ ською організаціями, радою ДСТ «Буревісник» треба було організувати та забезпечити проведення ранкової гімнастики в студентських гуртожитках; заступнику директора інституту по господарській частині т. Б о­ сенку встановити електродзво­ ники в усіх гуртожитках інсти­ туту; лікареві т. Волинському здійснювати систематичний кон­ троль за проведенням цього важливого заходу. З дня видання наказу про­ йшло багато часу. Кожного ранку в робочій кімнаті нашо­ го гуртожитку лунає: «Говорит Москва. Начинаем урок утрен­ ней гимнастики». Декілька ен­ тузіастів, здебільшого аспіран­ тів, виконують вправи. Одинаки роблять «самодіяльну» гім­ настику на подвір’ї, в коридо­ рах. І все. В цілому ж мешкан­ ці гуртожитку мирно сплять. А де ж дзвоник? Цього не знає навіть т. Босенко. Досі не по­ цікавились організацією ранко­ вої гімнастики ні кафедра ф із­ культури, ні профком, ні комі­ Ходять руки у кориті, По рядках стрибає око, А шкарпетки перемиті На підлогу ллють потоки. У каструлі каша гине ,— Чад заповнює кімнату... То студент своїй дружині «Виробля» сюрприз на свято. Из лирической тетради Вечер засыпает. Смежив очи, Ночь на небо вывела луну. Звёзды помешают нам не очень. Хочешь, подарю тебе одну?!. Впрочем, кет! Дарю тебе сиянье Млечного широкого пути: По нему с тобою в мирозданье Можно, верю, запросто дойти, Поглядеть на землю, где любили, Где звучал наш неподкупный смех, На планету, где всегда мы были Самыми счастливыми из всех! * * * Волны волнуются, волны волнуются, Вольные ветры поют. Только девчонка, задумавшись, хмурится: Думы ей спать не дают. Это они ее подняли ночью, К морю ее повели... тет комсомолу, ні ДСТ « Б у р е ­ вісник». Щ е не був у гу р то ­ житку і т. Волинський. Виникає запитання: для кого і для чого наказ виданий? Нас дуже цікавить, чи прово­ диться ранкова гімнастика в інших гуртожитках наш ого ін ­ ституту. Як у вас здійсню ється наказ, товариші з перш ого і другого гуртожитків?! В. ОЛІЙНИК, І. СЕНЧИХІНА, мешканці гуртожитку № 3. Радости хочет! Любви она хочет! Верной и вечной любви! К морю ведет е е тихая улица. Брызги фонтаном встают. Волны волнуются, волны волнуются, Вольные ветры поют; * * * А ты смогла бы постоянно Идти вперед вдвоем со мной, Оставшись нежной и желанной. И по-девичьи молодой? Я знаю: в жизни очень много Тяжелых, не простых дорог... Давай пойдем одной дорогой! Смогла бы ты?.. А я бы смог! П О П Р О Б У Й РОЗВ’ЯЗАТи Ш ахова задача М ат за 4 ходи. С клав М. Скуратівський Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 5 (52) (8 березня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 5 (52) (8 березня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/98 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/903e8bbd69033267a85b200f7d6e0b5f.pdf 32f971b3c405984ff22c359609919a87 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся/ Заслужена подяка За педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО БЕРЕЗНЯ 26 1958 року СЕРЕДА № 6 (53) Ціна 15 коп. Важлива ділянка роботи Одним з важливих завдань вищого навчального закладу є вироблення у студентів умінь, навичок і звичок самостійно здо­ бувати знання. Ці вміння, на­ вички і звички необхідні як для успішної навчальної роботи в інституті, так і для майбутньої практичної діяльності. На лекціях з більшості на­ вчальних предметів висвітлю­ ються лише основні питання; деякі теми студенти повинні опрацьовувати самостійно. Без систематичної самостійної ро­ боти свідоме засвоєння мате­ ріалу неможливе. Під час педагогічної практики перед студентами ставляться також вимоги самостійно дібра­ ти, опрацювати, систематизува­ ти матеріал, взятий з кількох рекомендованих джерел. Багато студентів, перебуваю­ чи на педагогічній практиці, ви­ ступають з доповідями на бать­ ківських класних зборах, на за­ сіданнях гуртків. Для підготов­ ки цих доповідей також необхід­ не вміння самостійно працю­ вати. В процесі самостійної роботи розвивається мислення людини, її допитливість, прагнення біль­ ше знати, виникають власні думки, формуються такі цінні якості, як наполегливість, іні­ ціативність. У нашому інституті створено всі умови для успішної са­ мостійної роботи студентів: за­ няття відбуваються в одну змі­ ну, є добре обладнані кабінети, читальний зал. В кабінетах (пе­ дагогіки, психології) є відповід­ ні виставки про самостійну ро­ боту студентів, кращі зразки студентських робіт, на ряді ка­ федр відведені певні години для індивідуальних консультацій. Проте все це використовуєть­ ся студентами недостатньо. Про це свідчить хоча б те, що в ка­ бінетах майже пусто, індивіду­ альні консультації використо­ вуються мало. Проведена нещодавно вироб­ нича нарада викладачів педаго­ гічного факультету з питань організації і контролю за са­ мостійною роботою студентів також виявила ряд тривожних фактів. Так, ще мають місце випадки списування законспек­ тованого матеріалу, частина студентів користується тільки записами лекцій, не «утруднюю­ чи себе» опрацюванням відпо­ відної літератури. Недостатньо розвинуте у студентів уміння самостійно працювати. На нара­ ді відмічалось також, що з ряду навчальних предметів (дошкіль­ на педагогіка, логопедія, психо­ патологія, дитяча і педагогічна психологія) немає підручників, і це ускладнює самостійну ро­ боту студентів. До того ж, ін­ шої літератури з цих питань ма­ ло в наших кабінетах; бібліоте­ ка не завжди своєчасно ком­ плектує ту літературу, яка з'яв­ ляється в книжкових магази­ нах. На цій нараді і на засіданні виробничого сектора профкому порушувалось також питання про навантаження студентів. Для піднесення рівня самостій­ ної роботи студентів передба­ чається: обговорити це питання на засіданнях кафедр, провести виробничі студентські наради з питань організації самостійної роботи над провідними на­ вчальними дисциплінами. Ме­ тою цих виробничих на­ рад буде з'ясування недо­ ліків в організації створення умов для самостійної роботи, а також обмін досвідом кращого виконання самостійної роботи. Чим більшу активність у з ’ясуванні і обговоренні всіх цих питань виявляють самі сту­ денти, тим успішніше і швидше можна буде здійснити поліпшен­ ня стану самостійної роботи. Велику роботу в підшефній колонії проводять наші студенти. Вони допомагають вихованцям у випуску стін­ газет, у підготовці вечорів художньої с амодіяльності. Бе­ сіди, політінформації, різні виховні заходи, заняття з відстаючими — ось далеко не повний перелік тієї роботи, яку проводять дівчата. Відзначаючи сумлінну працю, керівництво колонії винесло подяку та нагородило цінними подарунками і грамотами товаришок: Ж. Бондаренко, Л. Орловську. Н. Велику, С. Урицьку, С. Сокур, Д. Головко, О. Васи­ ленко, Г. Діденко. A. Воскобойнікову, Б. Чорну та О. Сливу. Обговорення тез доповіді М. С. Хрущова Схвалюємо Питання дальшого зміц­ нення колгоспного ладу гли­ боко хвилюють всіх радян­ ських людей. На відкритих партійних зборах, що відбулися нещо­ давно, викладачі, аспіранти, студенти, працівники інсти­ туту жваво обговорили ма­ теріали лютневого Пленуму ЦК КПРС і завдання інсти­ тутської парторганізації. З доповіддю виступила т. Репухова Г. Ю. — Постанова лютневого Пленуму ЦК КПРС і тези доповіді товариша Хрущо­ ва,— говорить доповідач,— зустріли одностайну під­ тримку радянського народу. Колгоспники, робітники під­ приємств, МТС, радгоспів, інтелігенція гаряче схвалю­ ють накреслені партією шля­ НОВЕ В ОБЛАДНАННІ КАБІНЕТУ Попередити штурмівщину... Пригадаймо час зимової ек­ У чому ж справа? Де ж пра­ заменаційної сесії. Щоб мати цюють студенти? Висновок до­ змогу працювати в одному з сить сумний.. З чим же пов’яза­ кабінетів, треба було приходити не таке становище? З свідо­ точно до його відкриття. Через містю студентів, вимогами ви­ кілька хвилин кабінет був за­ кладачів чи чимось іншим? повнений і знайти вільне місце Дещо стає зрозумілим, коли було майже неможливо. Десь ми подивимось, скільки студен­ біля 11 години лаборант несмі­ тів користується послугами ка­ ливо пропонував: бінету методики мови. 19 берез­ «Товариші, закінчуйте, кабі­ ня тут у різний час працювали нет буде закриватися» 58 студентів, 2 0 — 23 студенти, Цілком зрозуміло, що так 2 1 — 20 студентів. Переважно буде і весною, але зараз у на­ студенти IV і III курсів. Лабо­ ших кабінетах пусто, в деяких рант кабінету А. Патрикєєва зустріти студента так само розповіла, як сумлінно в час важко, як взимку — живу квіт­ практики студенти готуються до ку. уроків, особливо четвертокурс­ Зайдемо в кабінет політеко­ ники; як звертаються до самої номії. 18 березня тут працюва­ різноманітної літератури, особ­ ло 5 студентів ф ізико-матема­ ливо методичної. А її, на жаль, тичного факультету і студентка інколи невистачає, щоб задо­ мовно-літературного факульте­ ту Н. Мельник (IV курс). 20 бе­ резня — 4 студенти фізико-ма­ тематичного факультету і сту­ дент III курсу мовно-літератур­ ного факультету С. Єременко. 21 березня — 8 студентів мов­ но-літературного факультету Досить скромна кількість для такого кабінету? А його по­ винні відвідувати студенти всіх трьох факультетів... Факт, що коли вам треба по­ працювати в цілком спокійному (і зовсім безлюдному) місці, йдіть у кабінет дошкільної пе­ дагогіки або в який-небудь ін­ ший. вольнити кількість працюючих студентів. Великим попитом користуєть­ ся методичний посібник А. Ал­ мазової «Уроки русского язы­ ка в 7 классе», якого в кабінеті тільки три примірники. Необхідність садовить студен­ та за стіл, примушує працюва­ ти. Можливо, потрібно було б більше тем виносити на семі­ нарські заняття, посилити вимо­ ги до знання необхідної літера­ тури. Думається, що цим питанням повинні зацікавитись і кафед­ ри, і деканати, і наші громад­ ські організації, щоб не до­ пустити «штурмівщини» в пе­ ріод весняної екзаменаційної сесії. В. ЯРЕМЕНКО. одностайно хи дальшого розвитку кол­ госпного ладу. Товаришка Репухова гово­ рить про завдання нашої парторганізації у зв’язку з постановою лютневого Плену­ му ЦК КПРС. В дебатах активну участь взяли тт. Терещенко М. С., Кубрушко М. М., Передерій В. Ф., Сугоняко М. С. У своїх виступах промовці одностайно схвалювали по­ станову Пленуму ЦК КПРС і тези доповіді т. Хрущова М. С.: вони внесли ряд про­ позицій щодо вивчення в лекційному курсі та на се­ мінарах матеріалів Пленуму, говорили про необхідність їх глибокого роз’яснення сту­ дентам, про тісне пов’язання тематичних наукових дослі­ джень з реорганізацією МТС; всі ці питання необ­ хідно насамперед обговорити на пленумі кафедр суспіль­ них наук. Одностайно схвалюючи рі­ шення Пленуму ЦК КПРС і тези доповіді М. С. Хрущо­ ва «Про дальший розвиток колгоспного ладу і реоргані­ зацію машинно-тракторних станцій», партійна організа­ ція, весь колектив інституту всіляко допомагатимуть в успішному здійсненні на­ креслених заходів. Збори прийняли по цьому питанню розгорнуте рішен­ ня. Горьковські дні в інституті В кабінеті мови і методи­ ки мови обладнано новий стенд — «Проходження т а розвиток писемності». На фото; студентки мовно-літературного факуль­ тету Л. Іванова та В. Внсо­ цька оглядають новий стенд. Фото М. Шуряка. На іноземній мові Кафедра іноземних мов вирі­ шила організувати досить не­ звичайний вечір: вся програма буде підготовлена на іноземних мовах. Мета проведення цього захо­ ду — прищепити студентам любов до Іноземних мов, дати їм можливість поглибити свої знання з цього предмета. Отже, ми звертаємось до вас, друзі! Візьміть найактивнішу участь в організації і проведен­ ні цього цікавого вечора: він принесе користь вам і задово­ лення вашим товаришам. Л. ЛИТВИНЧУК, студентка І курсу мовнолітературного факультету. 28 березня відбудеться Вчена Рада інституту, при­ свячена відзначенню 90-річчя з дня народження О. М. Горького. На порядку денно­ му — доповіді професора Д В. Чалого і доцента Д. П. Шутенка. * На всіх факультетах — мовно-літературному, педаго­ гічному й фізико-математич­ ному проведені горьковські літературно-мистецькі вечо­ ри. На мовно-літературному й педагогічному факультетах було підготовлено літератур­ но-музичний монтаж «Краса в творчості О. М. Горького». * Інструктаж з питань твор­ чості О. М. Горького допоміг агітаторам краще провести бесіди в усіх академічних групах. * Бібліотека і літературний кабінет влаштували великі книжкові виставки, присвяче­ ні 90-річчю з дня народжен­ ня великого пролетарського письменника. �Горь к и й О. М. Горький про В. І. Леніна і партію Створена генієм Володи­ мира Леніна і енергією його товаришів, партія — мозок робітничого класу — взялась за роботу небувалої, вели­ чезної трудності. Вона будує соціалістичне суспільство дійсно рівних людей. Ленін — революціонер не­ бувалого геніального роз­ маху,... засновник нової, со­ ціалістичної культури. Його могутній розум, завжди укла­ дений в прості, ясні слова, показав нам шлях до нової культури і вчив техніки бу­ дівництва її. Організована вченням Мар­ кса — Леніна партія ко­ муністів, робітників і селян— енергійний і в усьому світі єдино безкорисний вождь трудового народу — глибоко розуміє значення науки, тех­ ніки, мистецтва як знаряддя нового світу. з ав жд и нами Великий син великого н а р о д у Говорячи про Горького, ми завжди з гордістю думаємо про величезну талановитість наро­ ду. Адже великий пролетар­ ський письменник вийшов з глибин народу. Завдяки своїй енергії, своїм благородним праг­ ненням до світла, до знань він піднявся до вершин світового мистецтва, світової науки, його творчість — це гігантський крок вперед у художньому розвитко­ ві всього людства, бо в ній здо­ був блискучої перемоги ленін­ ський принцип партійності літе­ ратури. Горький став засновни­ ком, геніальним практиком і теоретиком тієї дійсно народної літератури, про яку говорив В. І. Ленін у статті «Партійна організація та партійна літера­ тура». Вийшовши з гущі народу. Горький на протязі всього сво­ го життя йшов пліч-о-пліч з ним, для нього він жив і пра­ цював. Тільки завдяки тісним зв’язкам з народом він зміг створити художні твори, які знає весь світ. М . Горький і му з ика Життя і творчість Олексія Максимовича Горького невід­ дільні від музики. Великий художн ик-гуманіст, він був чуй­ ним до всіх проявів прекрасно­ го. Глибоко хвилювало Горького прекрасне в музиці. В одному з автобіографічних оповідань Горький згадає, як, будучи заарештованим, він не використав можливість втечі, бо не міг відірватися від чарівних звуків музики. Про силу впливу музики на Горького розповідають сторін­ ки багатьох його творів (авто­ біографічна трилогія «Мати», «Життя Клима Самгіна», «Фо­ ма Гордєєв», «Казки про Іта­ лію» і ін.), а також його вислов­ лювання у дружніх зустрічах, виступи і критичні статті. Стихія народної творчості, що з дитинства оточувала Горько­ го, творчі стосунки і дружба з видатними музикантами (Ф. Ша­ ляпіним, А. Неждановою, Ю. Шапоріним, В. Асаф'євим, Р. Рол ланом і ін.) — все це роз­ ширювало коло музичних обра­ зів і вражень. Глибоко хвилювали Горького образи російських класиків (Глінки, Мусоргського, Чайков­ ського), а також музика Бетхо­ вена, Баха, Шопена, Гріга. Му­ зикою Гріга навіяні сторінки «Матері». Горький писав цей твір в Америці, де на протязі трьох місяців слухав Гріга у виконанні свого друга М. Буре­ ніна. В повісті Горький описує гру Софії, яка виконує п’єсу Гріга. Горький розшукує автентичні з тексти народних пісень, здатні більш глибоко виразити зміст музики. Так, він запропонував артистові Великого театру М. Рейзену новий текст пісні «Эй, ухнем!», в якій виражався гніт, важка праця волзьких бурлаків, тоді як у старому тексті непра­ вильно були вплетені слова язи­ чеської образності. Цей факт свідчить про глибоке знання історії російської народної піс­ ні. Інколи музика відтіняє кар­ тину життя. Так, у повісті. «Ма­ ти» образ революційної пісні поглиблює пафос революційної демонстрації. В романтичних сповіданнях «Макар Чудра», «Старуха Ізергіль», «Красота» музика надає образам мальов­ ничості, поетичності, пристрас­ ності. Але найчастіше Горький вво­ дить музичні образи, щоб пока­ зати, як глибоко властиве про­ стій людині, навіть безпутньому бродязі, почуття прекрасного («Двадцять шість і одна», «Два босяка», «Як спіймали Семагу» та ін.). Теми і образи Горького на­ дихали й надихають композито­ рів. На його сюжети створені опери: «Мати» Хреннікова, «Фома Гордєєв» Касьянова, ба­ лет «Данко» харківського ком­ позитора Нахабіна та ін. Все це говорить про велике значення творчості О. М. Горького для розвитку радянського музично­ го мистецтва. А. СПІВАК, викладач кафедри музики. Лист з українського села У 1891 році в українському твоє слово, рідний наш Олексію Максимовичу. селі Кандибіно Олексій Пєшков був свідком дикої розправи чо­ Сильвестр Гайченко був ловіка з жінкою. Майбутній не один. Знущатися над жін­ письменник спробував врятува­ ками було справою звичай­ ти жінку, але був мало не до ною. Били, прив’язували до смерті побитий натовпом. Цей конячого хвоста, відрізали випадок він описав у оповідан­ коси... Тільки Великий Жов­ ні «Вивід». тень. Комуністична партія і Радянська влада припинили У 1935 році О. М. Горький нашу ганьбу і страждання, одержав листа від колгоспниць давши нам повну рівноправ­ села Кандибіно. Нижче ми на­ ність... водимо уривок з цього листа. Подивився б ти, якими ми «Дорогий наш, любимий Олексію Максимовичу! стали!». Писали Горькому і колгосп­ Пишуть тобі, нашому рід­ ному, колгоспниці села Кан­ ники, У своєму листі вони на­ водять такий факт: дибіно. 44 роки тому ти бачив, як «Наш колгоспник Іван Гайченко Сильвестр по-зві­ Довгань ще у 1931 році ви­ рячому знущався над своєю різав твоє оповідання «Ви­ дружиною Горпинюю, і впер­ від» і досі зберігає його ра­ ше прозвучало тоді в селі зом із партійним своїм квит­ Кандибіно сміливе слово на ком у себе на грудях»... захист жінки-рабині. То було В . І. Ленін помагаючи боротися тим, хто, п ро може, й не помічав поруч з со­ бою Власових, Н аходок, Р и б і­ них і інших револю ційних б о р ­ Горький міцно зв’язав себе ців. С ВО ЇМ И великими художнім и Саме ж иття, соціальні ум ови творами з робітничим рухом дали можливість Г орьком у зро­ Р о с ії і всього світу. бити небувале: вперш е за всю Н ем ає сумніву, що Горь­ історію людства зл и л и сь р е а ­ кий — величезний художній лізм і романтизм, ідеал і дійс­ талант, який дав і дасть ба­ ність. Він зумів здійснити мрію гато користі всесвітньому Енгельса про злиття р е а л ізм у пролетарському рухові. з вищою ідейністю, яке, за сл о­ вами Енгельса, «буде д осягну­ то, можливо, тільки в м ай б у т­ ньому». Своїм талантом художни­ Горький разом, з усім р ад ян ­ ка Ви принесли робітничому ським народом радів з того, щ о рухові Р о с ії — та й не тіль­ в Радянському Союзі здійсни­ ки Р о с ії — таку величезну лись кращі м рії, кращ і н ад ії користь. трудящих. Цими мріями ж ив і великий народний письменник. Сам письменник говорив, щ о за ­ слугою його в літературі треба вважати те, що він перш ий « зро­ зумів величезне значення п ра­ ці», яка створює все цінне, все Основним героєм наш их книг ймається як твір, що його мог­ прекрасне, все велике в світі. Так, заслуга Горького в то­ ми повинні обрати працю , тобто ли написати самі робітники. «Дуже своєчасна книга!». Ця му, що він оспівав у своїх тво­ людину, організовану процесами висока оцінка «Матері»; яку рах людей праці, з якими жив праці, яка у нас озброєна в с ією дав В. І. Ленін, означає, що ті одним життям, одними мріями, могутністю сучасної тех н ік и ,— людину, щ о в свою чергу орга­ революціонери, яких Горький одними прагненнями. нізовує працю легш ою, продук­ взяв із ж иття для своєї книги, Доцент Л. КАРЛОВ, тивнішою, підносячи ї ї на сту­ знову повернулися до життя, завідуючий кафедрою освітлені могутнім прожекто­ російської та зарубіжної пінь м истецтва. Ми повинні на вчитися розум іти працю як літератури. ром горьковського таланту, до­ творчість. його повість «Мати» — це, за висловом К. Є. Ворошилова, «автобіографія робітничого кла­ су», тобто, книга написана з та­ ким глибоким знанням життя і прагнень робітників, що спри­ М. Горького Горький про літературу Моя радість і гордість — нова руська людина, будівник нової держави. Д о цієї маленької, але великої людини, розсіяної по всіх... кутках країни, по фабриках, селах, заки н у­ тих в степах і в сибірській тайзі, в горах К авказу і в тундрах Півночі... до працівника своєї держави, який скромно робить начебто незначну, але величез­ ної історичної ваги сп раву , — до неї я звертаюсь з м оїм щирим привітом. Товаришу! Знай і вір, що ти — найпотрібніша л ю ­ дина на землі, Роблячи свою маленьку справу, ти по­ чав створювати справді новий світ. Вчись і вчи! Міцно тисну руку твою, товаришу! М. Горький. Н айбільш а насолода, сама висока радість життя — від­ чувати себе потрібним близьким людям. «...на охорону праці і здоро­ в‘я трудящ их капіталісти завж ­ ди витрачали копійки, а на ви­ нищення лю дей витрачають м і­ льярди грошей, нажитих на праці робітників і селян». М. ГОРЬКИЙ М. Горький про українських письменників Великий письмен­ ник - інтернаціоналіст О. М. Горький все своє життя цікавився куль­ турою народів, які на­ селяли Росію. З вели­ кою любов’ю ставився він до культури і літе­ ратури України, гли­ боко знав її. Як член редакцій багатьох ж ур­ налів, що виходили у Петербурзі чи в Мо­ скві, Горький багато робив у справі по­ пуляризації україн­ ської культури. Так, у 1912 році він пише в листі до Коцю­ бинського: «Звертаюсь до вас з проханням: чи не можна до січневої чи лютневої книжок « Современника » дати статтю на тему: «К уль­ турні запити України». Потім був би дуже по­ трібний нарис з історії української літерату­ ри... Допомагайте, Ми­ хайле Михайловичу!.. Чи немає у Вас опові­ дання? Чи не вкажете ви, що б перекласти з української». У 1904— 1907 роках Горький листувався з поетом І. О. Білоусо­ вим з приводу перекла­ ду Ш евченківського «Кобзаря» на росій­ ську мову. Говорячи про Ш ев­ ченка, М. Горький на­ самперед підкреслював його народність. У Шевченка, вказував він, необхідно в ч и тись, «як треба сприймати і відчувати народне життя, як широко тре­ ба брати його». Високо цінив Горь­ кий Ш евченка як художника - живопис­ ця, вважаючи його «вчителем знаменитого і першого російського жанриста Федотова, який заснував школу російських художниківреалістів». Зрозуміло, що Ш ев­ ченком не обмежував­ ся Інтерес Горького д о української літератури . «Взагалі, — писав Олексій М аксимович.— я почував «влеченье, род недуга» до літера­ тури У країни. Д у ж е х о ­ тілося видати Г у л а к а Артемовського, О сно­ в’яненка, К отлярев­ ського — особливо». Великий ін те р е с ви ­ являв Горький до тв о р ­ чості і гр о м ад сько ї д і­ яльності Івана Ф р а н к а , вважаючи за ч есть д л я себе співробітничати у ж урналі « Л іт ер а т у р н о науковий в іс н и к » , яки й редагував І. Ф р ан к о . Спеціально д л я ц ього ж урналу він н ап и сав нарис про К оцю бин­ ського. Відомо, щ о М. Г о р ь ­ кого з М. К оцю бин­ ським з в ’я з у в а л а в е л и ­ ка друж ба. Ц я щ и р а друж ба вел и к и х п р е д ­ ставників р о с ій с ьк о го і у к р а їн сь к о го н а р о д ів си м вол ізувал а д р у ж б у двох вел и ки х н а р о д ів . Любив М. Г орьки й у країн ськи й театр . П ід час п ер еб у в ан н я у М а­ нуйлівці він ставив « Н азар а С тод олю », «М артина Б о р у л ю » . В останній п ’єсі, з г а д у є Горький, « н а в іт ь гр а в р о л ь ж ениха, здаєть­ с я » . Мануйлівська те­ а т р а л ь н а «трупа» скла­ д а л а с ь із місцевих се­ л я н , за винятком двох « а р ти с то к » — учитель­ ки та сестри однієї письм енниці. У н а с є відомості про те, що Горькийз м ануйлівським и селя­ н а м и говорив не тільки п р о драматургію тате­ а т р . Я к свідчить К. П є ш ков, більшість се­ л я н — членів трупи не­ за б а р о м стала активни­ ми учасниками револю­ ційного руху на селі. М ож на думати, що п'є­ си Ш евченка, Карпен­ ка-К арого та Стари­ цького Горький пояс­ ню вав так, щоб його д р у зі-селяни зрозуміли необхідність рішучої боротьби проти ТИХсо­ ц іал ьн и х несправедли­ востей, про ЯКІ писали україн ські письменн и ­ ки. І. КРУК, кандидат філоло­ гічних наук. �М. Горький про книгу На практичних заняттях з української мови НАМ ПИШУТЬ НА ВИСОКОМУ РІВНІ З великим задоволенням ко­ мії та Міжнародного жіночого Книга, говорив письменник, Ім’я Горького тісно з в ’язане лектив Львівської школи-інтер­ дня — 8 березня. У процесі під­ Із створенням радянської соціа­ проводить людину через життя нату для глухонімих дітей готовки до уроків студенти ви­ лістичної літератури — найпе­ і завжди вчить чомусь новому. сприйняв звістку про те, що готовляли різноманітне унаоч­ Коли людина читає книгу, жити редовішої в світі. студенти IV курсу дефектоло­ нення — таблиці, плакати, ма­ На І курсі українського від­ Своїми творами письменник стає цікавіше і веселіше, життя гічного відділу КДПІ ім. Горь­ люнки та ін. Всі ці матеріали ділу мовно-літературного фа­ тоді наповнюється великим змі­ показав зразки художньої м ай­ зберігаються в методкабінеті стерності. Його книги вчать стом. «Чим більше я читав, тим культету курс сучасної україн­ кого приїдуть до нас на прак­ школи і будуть використовува­ чесно жити, гаряче любити свій більше книги ріднили мене з ської мови викладається з дру­ тику. Педагогічна практика — над­ тися в майбутньому. народ, батьківщину, вчать под­ навколишнім світом, тим яскра­ гого семестру. Практичні занят­ Практика показала, що сту­ звичайно відповідальна справа. вигам у житті, допомагають ви­ вішим, значнішим ставало для тя розпочалися недавно, але Від неї в значній мірі залеж а­ денти одержали в інституті ховувати волю, твердий харак­ мене життя». Виконуючи заповіти Ільїча вже з перших днів студенти тиме вміння майбутнього сурдо­ грунтовні знания, в результаті тер. педагога використовувати різно­ чого добре володіють фактич­ Олексій Максимович називав великий письменник звертав старанно готуються до них. манітні методичні засоби та ним матеріалом та методикою книгу «чудом із чудес». «Кни­ увагу молоді на необхідність Крім різноманітних групових прийоми безпосередньо в педа­ його викладання. Проте нам га — проста р іч ,— писав він ,— вивчати минуле, тому що «...не і вправ з розді­ гогічній роботі. Отже, перед пе­ здається, що студентам пед­ є по суті своїй одне з найбіль­ знаючи минулого, неможливо завдань треба звернути біль­ ших і таємничих чудес Зем лі». зрозуміти справжній сенс су­ лу «Лексика і фразеологія» дагогічним колективом школи інституту ше уваги на вивчення калігра­ стояли серйозні завдання. Чи часного і мету майбутнього; су­ В оповіданні «Як я вчився» студенти виконують також розумітимуть студенти наших фії, малювання та ручної праці. Горький говорить: «Все більше часне пов’язане з минулим так індивідуальні завдання. Во­ учнів? Як будуть зчитувати з Легко і приємно було нам розширюючи переді мною меж і само, як дитинство і отроцтво з вчаться складати різ­ губ практикантів учні нашої працювати з такими високо­ світу, книги говорили мені про юністю. Минуле вчить, чого ми ни те, якою велично прекрасною є повинні уникати, що вороже чи ні ділові документи (харак­ школи? Скільки потрібно часу, кваліфікованими методистами, студенти змогли встанови­ як Н. Ф. Засенко та М. Д. людина у своєму прагненні до некорисне д л я нас, проти чого теристики, довідки, автобіо­ щоб ти належний контакт на уроці? Яірмаченко. Товаришка Засен­ кращого, як багато зробила во­ ми повинні боротися, що нам графії, посвідчення, ділові Ці питання хвилювали весь наш ко допомогла нашій школі на на Землі і яких нейм овірних необхідно знищити... листи тощо), або пишуть неве­ педагогічний колектив. у проведенні предметних уро­ Знання минулого допомагає страждань це їй кош тувало». Перші пробні уроки студен­ ків. а т. Ярмаченко на роз­ Неодноразово підкреслю ю чи визначити, що і як треба роби­ личкі твори на визначену ви­ важливу роль книги у житті ти у сучасному». кладачем тему з використанням тів свідчили про їх грунтовну ширеному засіданні педради кожної людини, М. Горький Книга повинна допомагати різних типів синонімів та ін. фактичну та методичну підго­ прочитав доповідь «Деякі пи­ товку і спостережливість. Вже тання розвитку мови у глу­ відзначав, що вплив книг на людині пізнати правду життя, запропоновані ви­ перші уроки показали, що хонімих дітей». В обговоренні людину дуже великий — і ви­ підняти її віру в саму себе і Так, на кликає у неї прагнення бути розвивати у неї прагнення до кладачем теми — «Осінь», «Лі­ практика буде взаємно корис­ взяли участь майже всі вчителівнутрішньо кращ ою , чисті­ істини, боротися з вульгар­ то в степу», «Ранок у лі­ ною — і для студентів і для мовники. Педрада накреслила ряд конкретних заходів, які бу­ шою. ністю , вміти знайти хороше в сі» — цікаві роботи написали школи в цілому. Більшість студентів досить дуть реалізовані найближчим «Всім хорошим в м е н і,— від­ людях, виховувати мужність. студенти Л. Ільчук, Р. Зінчен­ успішно проводила навчально- часом. верто говорив письм енник,— я Книга повинна бути тісно по­ Слід зазначити, що група ко, Г. Студзінська. В. Яковен­ виховну роботу з глухонімими зобов’язаний книгам. Коли в в’язан а з життям народу. На­ моїх руках нова книж ка... я решті, книга, на думку М. Горь­ ко, Б. Яковлев та інші. А сту­ дітьми. Хоч програмний мате­ студентів, яка перебувала у нас відчуваю, що в моє ж и ття у ві­ кого, повинна виховувати у мо­ дентка Л. Поха на тему «Осінь» ріал, особливо у VIII— IX кл., на практиці.— дружний, згурто­ дуже складний і великий за ваний та працездатний колек­ лодого покоління дух актив­ написала коротенький вірш. йшло щ ось ж иве...». об’ємом, студенти впевнено тив. У дні практики відбулася М. Горький гаряче закликав ності, творчу фантазію , повагу Виконання таких творчих проводили уроки. Перевірка знаменна подія — вибори до молодь любити книгу, ствер­ до праці, до сили .розуму, по­ джуючи, що книга допоможе винна допомагати людині бути завдань поряд із суто навчаль­ знань учнів показала, що вони Верховної Ради СРСР. Всі розібратися у бурхливій п лута­ сильною і красивою. ними вправами принесе велику міцно засвоїли матеріал. При­ студенти брали участь у перед­ ємно було відвідувати, а потім виборній агітмасовій роботі се­ нині думок, почуттів, подій, во­ користь майбутнім учителям. аналізувати уроки студентів К. ред населення. За ними були О. МІШИНА, на навчить поважати людину і Курчинської. П. Масюк, Г. За­ закріплені виборці буд. № 9 по м. ПЛЮЩ. викладач кафедри педагогіки. самих себе. воротної, Т. Красовської, Р. вул. Леніна м. Львова. Керівни­ Карлінської, Н. Гемеринської ком агітколективу був М. Д. та інших. Ці товариші з лю­ Ярмаченко. бов’ю ставляться до своєї над­ Практика показала, що про­ звичайно складної, але почесної фесорсько-викладовський склад дефектологічного відділу КДПІ Художня самодіяль­ ми — хвилини прощан­ канцям дитбудинку ба­ ру подяку студентам професії. Багато уваги приділяли прак­ ім. Горького забезпечує високу ність студентів педаго­ ня. гато радості. мовно - літературного гічного факультету ві­ Так, студенти IV 14 березня колектив факультету Я. Міндаку тиканти перевірці учнівських підготовку вчителів-дефектоло­ Б. ДРАБЧУК, дома далеко за межами курсу дошкільного від­ студентів відвідав кол­ та В. Мозгову за діяль­ зошитів та щоденників. У кож гів. директор Львівської школинашого інституту. ділу, де комсоргом З . госп ім. Жданова, де ну допомогу та особи­ ному класі були випущені стін­ інтернату для глухонімих. Неодноразово колек­ Товстоляк, нещодавно виступив з концертом сту їх участь в остан­ ні газети до дня Радянської А р­ самодіяль­ ньому концерті. тив студентів виїжджав побували у Боярському художньої з концертами до воїнів дитячому будинку. Для ності. Після концерту В. БОНДАР, розпочалися масові Радянської Армії, у колгосп ім. Жданова дітей було підготовлено танці. Колгоспна мо­ секретар комсомоль­ ської організації пе­ с. Біличі. І скрізь теп­ змістовний концерт, ор­ лодь залишилася дуже лими і щирими були ганізовано ігри і танці. задоволеною. дагогічного факуль­ зустрічі, хвилюючи­ Цей день приніс мештету. Ми висловлюємо щи­ У НАШИХ СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ Під таким заголовком у № 25 газети, за 16 вересня минулого року, було вміще­ но лист тренера мотосекції Б. Варченка про неможли­ вість проведення практичних занять через відсутність мо­ тоциклів. Як повідомив нас заступ­ ПІ ДШЕФНИХ „Теорія без практики" ник голови ДТСААФ т. Ро­ мановський, дирекція та партбюро інституту надали допомогу членам секції в цій справі. Зараз у їх розпоря­ дженні два мотоцикли; крім того, днями стануть до ладу ще два, які ремонтуються силами членів секції. Секція налічує 55 осіб. Заняття проводяться щоден­ но, у спеціальних кімнатах при Солом’янському гурто­ житку. В травні ц. р. члени мото­ секції складатимуть екзамен на права мотолюбителя. Педагогічна освіта в НДР* Всі викладачі одержують в ід ­ пустку лише на 24 робочих дні. Літні студентські канікули три­ вають, як і у нас, з 30 червня по 1 вересня, а взимку к ан ік у ­ ли — з 20 грудня по 20 січня. Учбове тижневе навантажен­ ня студентів таке: на І курсі — 30 годин, на II курсі — 26 го­ дин, на III курсі — 20 годин. Заняття з музики і фізкульту­ ри входять у ці години. Кафедри, як правило, науко­ ву роботу не ведуть. Але в добре обладнаних кабінетах І на кафедрах я зустрічалась з ви­ кладачами, які за своєю влас­ ного ініціативою ведуть і науко­ ву роботу. В інституті непогано органі­ зована педагогічна практика студентів. Існують такі види практики: п іонерсьна — в ди- тячих таборах на протязі 4-х тижнів, виробнича практика на заводі чи МТС на протязі 3-х тижнів, ш кільна (після 4-го се­ м естру навчання) — на протязі 4-х тижнів. Причому, після пер­ шого тижня пасивної практики студент дає самостійно 12 уро­ ків. П ісля 5-го семестру сту­ денти їдуть на практику в сіль­ ські ш коли і працюють на про­ тязі п’яти тижнів. З а цей час во­ ни дають по 15 уроків, а також керують класом. В кінці пере­ бування на практиці студент у присутності ком ісії д ає два уроки, які є заклю чними і ви­ рішальними для нього. На останньому курсі, почина­ ючи з вересня — жовтня, сту­ дент одержує тему диплом­ ної роботи з спеціального предмета або з педагогіки чи психології і здає цю роботу в квітні. Потім починається під­ готовка до держ авних екзам е­ нів. Ці екзамени студенти скла­ М. ПІДТИЧЕНКО. дають з фахового предмета, педагогіки, психології і філо­ софії. Держава і Соціалістична єдина партія Німеччини дбають і про матеріальні умови студен­ тів. Так, з 1100 студентів цьо­ го інституту 500 живуть у гур­ тожитках (плата за місяць про­ живання 10 марок), а останні живуть на кутках і платять 25 марок на місяць. Студенти — діти робітників, селян і мало­ забезпечених батьків одержу­ ють стипендію в розмірі 180 марок (так само, як в універ­ ситеті), а діти інших прошарків населення одержують 130 ма­ рок. Якщо заробіток батьків складає 1000 марок на місяць, студент зовсім не одержує стипендії. Крім основної стипендії, є підвищена стипендія, яка при­ значається директором разом з громадськими організаціями за відмінне навчання, поведінку і активну участь у громадськокорисній роботі (в розмірі від 40 до 80 марок на місяць як додаток до основної стипендії). Студентам, які за матеріаль­ ним станом або за станом здо­ ров'я потребують матеріальної допомоги, директор інституту має право видавати грошову допомогу в сумі 80 марок. Цікаво зазначити, що універ­ ситети в НДР теж готують на спеціальному факультеті кадри вчителів. Строк навчання теж три роки. В IX—ХІІ-х класах «обершу­ ле» викладають учителі, які мають освіту за університет або одержали вищу педагогіч­ ну освіту в Потсдамі, де існує єдина в країні вища педагогіч­ на школа, яка готує педагогіч­ ні кадри лише для «обершуле». Велика увага приділяється також ідейному і естетичному вихованню майбутнього вчителя. Та це й не випадково, бо вели- ка кількість старшого поколін­ ня вчителів ще не позбавилася впливу буржуазних ідей і релі­ гії. Партія провадить серед цих вчителів велику, виховну робо­ ту, а також велику роз'ясню­ вальну роботу серед батьків по комуністичному вихованню ді­ тей. Молодь НДР бадьора, на­ строєна оптимістично; вона ві­ рить у світлі ідеали соціалізму, активно бореться за перемогу соціалізму і за тривалий мир на землі. Я привезла від німецьких друзів — викладачів і студен­ тів адреси, які вони просили мене вручити викладачам і сту­ дентам нашого інституту для встановлення тісних зв’язків і дружного ділового і особистого листування. Побажаємо ж нашим друзям і колегам з педагогічного інсти­ туту м. Галле великих успіхів у їх благородній справі вихо­ вання молодих кадрів учителів для народної школи. �В буфеті, який міститься в гуртожитку № 2, завжди дуже обмежений асортимент страв і продуктів. До того ж, вони такої якості, що вжи­ вати їх не завжди іможна без риску д л я ш лунка. пухом а пером Е Н 2 денно користуються нею, але прибирати за собою чомусь вва­ Студенти що­ жають зайвим. На к ухні гуртожитку № завжди брудно. Ми підем обід готувати, Де меркнуть в пилюці вогні... А людськая їжа, І чиста кімната Ночами все сняться мені. Крізь сміття не можна пролізти, Від смороду зуби звело, І разом з обідом Доводиться їсти Все те, що на їжу лягло. Є буфет студентський, Де він — кожен знає, А, в буфеті тому Хазяйнує Рая. Ой, ти Рая, Рая молодая, В тебе одежина Від бруду рудая. Там такі продукти Людям відпускають,— Від самого духу Пацюки тікають. Ой, ти Рая, Рая молодая,— А оті продукти Цвіллю заростають. Студентка Н. Сизенко (III курс мовно-літературного ф а­ культету) надзвичайно захоп­ люється «модними» зачісками. Вони у вас в пошані нині, Ці чолки, гриви і хвости. А що, як завтра хомути Надінуть кіногероїні?? Отямтесь, модниці з літфаку Ви ж таки люди, не коняки! Студентки фізико-матема­ тичного факультету О. При­ гара (IV курс) та Є. Коло­ совська (III курс) система­ тично запізнюються на лек­ ції. Ой, якби тій Раї Для експерименту Дати те із ’їсти, Що їдять студенти. Ой, ти Рая, Рая молодая... Члени секції фехтування В. Хропачевський та П. Б е ­ режний (фізико-математич­ ний факультет) не дорож ать честю свого факультету: 9 бе­ резня вони не з ’явилися на міжфакультетські зм агання з фехтування. В ЩИРИХ Вчора н а традиційну зустріч колиш ніх випускників н аш ого інституту з студентам и і про­ фесорсько-викладовським ск л а­ д ом з ’їхались вчителі V — X класів з різних м ісц евостей Республіки. Гостинно зу стр ів інститут своїх вихованців, я к і вже вклю чилися в благородну працю п о вихованню п ідростаю ­ чого покоління. В ідбулися теплі, зад уш евн і розмови н а ф ак у л ьтетах , д е ко­ лишні студенти, а сьогодні майстри педагогічної справи, з хвилю ванням ро зп о від ал и про свої перш і кроки сам остій н ого творчого Ж И Т Т Я , Д ІЛ И Л И С Я з м о­ лодшими товариш ам и с в о їм у ч и ­ тельським досвідом. У чи тел і в ід ­ значали, що в ін сти ту ті вони здобули загалом м іц н і т е о р е т и ч ­ ні знання з ф ахови х п р ед м етів . Однак, є й цілий р я д п р о гал и н , що стосую ться ви ховн ої роботи з учнями, н а л аго д ж ен н я д ія л ь ­ ності п ред м етн и х гу р т к ів і г у р т ­ ків худож ньої с ам о д іял ьн о сті. На веч о р а х -зу с тр іч а х з п р и ­ ємністю б у л о в ід зн а ч е н о , щ е відгуки, я к і н а д х о д я т ь з м ісц ь про наш и х в и п у скн и к ів , з д е ­ більш ого позити вні. Д и р е к т о р и ш кіл, завідую чі р а й В Н О п о ві­ домляю ть. щ о м олод і в ч и т е л і, підготовлені у н аш ом у ін с т и т у т і, обізнані з своєю ф аховою с п е ­ ціальністю , сум лінно п р а ц ю ю ть у ш колі, виступаю ть з л е к ц ія м и і доповідями д л я н а с е л е н н я , б е ­ руть активну уч асть у гр о м а д ­ ському ж итті села. Так, у К аш п ерівській с е р е д ­ ній ш колі Т е тіїв с ьк о го р а й о н у К иївської області з п о ш ан о ю говорять про у ч и т е л я ф із и к и й математики (випускника н а ш о ­ го інституту 1 9 5 2 р .) К ар п ен ка Василя О лександровича. Він добре знає свій п р е д м е т і п о ­ всякденно працю є н а д поглиб­ ленням своїх знань. У роки він проводить н а високому н ауко­ во-теоретичному й методичном у рівні, уміло поєднуючи т е о р е ­ тичні знання з практикою ш л я ­ хом проведення лабораторн и х робіт, екскурсій. Тов. К арп ен ­ ко разом з учням и виготував чи­ мало наочних посібників, зр о ­ бив багато для у статк у ван н я ф і­ зичного кабінету. З а його ін і­ ціативою в ш колі б уло обладна­ но радіовузол, відремонтовано всю зовнішню й внутріш ню освітлю вальну сітку. Д обрі вісті йдуть про учи­ тельку україн ської мови й л і­ тератури Іванчук В алентину В а ­ силівну, як а працю є в Ірш ан ­ ській середній ш колі М алай ­ ського району Ж итом ирської області. Добре озброєна теоре­ РОЗМОВАХ тично, п ідготовлена методичн о т. Іван ч у к урізноманітнює ме­ Т О Д И ви вчен н я різних тем, акти­ в ізу є п ід ч ас уроку учнів.Я к член Т о в ар и с тв а д л я п оширення н аукових і політичних знаньво­ на ч асто ви сту п ає перед кол­ госпникам и з лекціями. П озитивні відгуки надійшли про роботу вчителів фізикита м атем ати к и О. П. Мельник (В е­ л и к о б е р езя н с ь к а СШ Таращ ан­ с ьк о го р ай о н у Київської об­ л асті), Н. І. Цинько, Н. Я. Про­ тащ ук (Червономотовилівська С Ш Ф астівсько го району К и­ їв с ь к о ї обл.), Г. І. Жгула (Віль­ х ів с ь к а С Ш Богуславськогора­ йону К и їв с ь к о ї обл.), Р. Р.Гро­ м о во ї (К лим ентіївська СШ Ба­ р а н ів с ь к о го району Житомир­ ської обл.), учителів мови й л іт е р а т у р и Є. Шугнила (у м а н с ь к а СШ № 2 ім. І. Ф р а н к а ), І. А. Довгодька (ки­ Ї в С ь к а С Ш № 136), Д. Ю. П ри­ х о д ь к а (Миронівська залізнична ш кола Київської обл.), І. Р. С ем енчука (Великополовецька С Ш К и ївської обл.). А л е , н а жаль, трапляється й б р а к . Т ак, з Глеваської СШ с п о віщ аю ть , що М. Я. Лірни­ ч е н к о , випускниця мовно-літе­ р а т у р н о г о факультету (1956 р.) п р о в о д и т ь уроки на низькому ідейно-теоретичному й методич­ но м у р ів н і, порушує виробничу д и с ц и п л ін у й елементарні ви­ м оги педагогічної етики. Д и р екто р Феневицької CШ Іван ківсько го району Київської області, характеризуючим ол­ дих учителів, відмічає як недо­ лік н е б аж ан н я виготовляти на­ очні посібники, невміння орга­ н ізу в а ти піонерську й комсо­ м ольську роботу в школі, від­ м о вл ен н я від громадської р об­ ти на с ел і (біолог Н. С. Ткачен­ ко, м а т е м а т и к О. Ф. Удовенко) Н е д о л ік о м у роботі з випуск­ н и кам и є сл аб ки й зв'язок гро­ м ад ськ и х орган ізац ій інституту з м олодим и вчителями, недо­ статн є у за га л ь н ен н я їх педаго­ гічного д освіду. Я к п о к азал и відверті розмови під час зустрічі і відгуки ш кіл, в інституті треба більше уваги приділяти підготовці сту­ де н тів до керівництва класом, ум інню вести шкільну докумен­ тацію , готувати учителів дляви­ готовлений посібників. Б у д ем о сподіватися, щови­ с л овлені цінні побажання пре­ т в о р я т ь с я в життя, принесуть к о р и сть у поглибленні науки тео р ети ч н о ї й методичної підго­ товки в ч и те л ів . П. ХРОПКО НОВИЙ ЛЕКТОРІЙ Отак свою команду провалити — «На заре ты её не буди, І щоб від сорому обличчя не пекло! На заре она сладко так спит!». Вас рицарі Дюма могли б повчити: О будильник, подруг пощади! Хоч не було в них вищої освіти, ...И опять повторяється вид... Та почуття обов’язку було! 29 березня при наш ом у інституті почне працю вати музичний лекторій, с т в о р е ­ ний каф едрою м узики К Д П І разом з міським Т овари ­ ством для пош ирення н ау ко ­ вих і політичних знань. Цикл лекцій читатим еться в приміщ енні 92 ш коли (д л я учнів VII — X к л а с ів ц іє ї школи) та в п ед ін сти туті (для студентів ін сти туту і вчителів ш кіл підш еф ного. Киево-Святош инського ра­ йону). До кінця навчального року заплановано прочитати л е к ­ ції: «Я к слухати м у зи ку » , «Горький та м узи ка», « М у ­ зика для дітей», провести вечір радянської пісні та зустріч з ком позиторам и У к­ раїни. Д о читання лекційзалуч е­ ні в и к л а д а ч і кафедри музики тт. Ш л яп н ікова, Співак, М и­ х а й л о в та студенти ІІІ к у р с ів м овно-літературного ф акультету. У концертах братимуть у ч а с т ь артисти, а такожсту­ д ен ти консерваторії тамов­ но-літературного факультету наш ого інституту. Деякий м узичн о-ілюстративниймате­ р іа л подаватиметься у запису, спеціально замовле­ н ом у до кожної теми. П ерш ий у .практиці м. К иєва, лекторій з м узи чн ої культури єбез­ умовно, цінною І кори сн ою справою . З . Й ОВЕНКО З аст. редактора П. ХРОП К О � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 6 (53) (26 березня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 6 (53) (26 березня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/99 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. рекактора)